Вікімандри ukwikivoyage https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.45.0-wmf.6 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікімандри Обговорення Вікімандрів Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Портал Обговорення порталу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля 0 1 25715 24711 2019-10-26T20:36:22Z Eihel 4022 div tag missing 25715 wikitext text/x-wiki {{DISPLAYTITLE:<span style="display:none">Головна сторінка/тест</span>}} __NOTOC__ __NOEDITSECTION__<div style="min-width: 800px;"> {{Welcomeblock}}</div> <table style="width:100%; height:100%; cellspacing:1000px;"> <tr> <td style="width:50%; height:100%; padding: 10px 5px 5px 0; vertical-align:top;"> <!--***************Ліві верхні блоки*****************--> {{Bestarticles}} {{Майбутні події}} <!--************Кінець лівих верхніх блоків***********--> </td> <td style="width:50%; height:100%; padding: 10px 5px 5px 0; vertical-align:top;"> <!--****************Праві верхні блоки***************--> {{Bottomblock}} {{Imageblock}} {{Inter}} {{Поточні події}} <!--*************Кінець правих верхніх блоків*********--> </td> </tr> </table> {{Projects}} {{mobile}} {{Мета-стаття}} {{MainPageInterwikis}}{{noexternallanglinks}} 6g43a42m47lio3n4glu9o0wk3l0k94i 0 14 35987 35986 2024-08-20T19:00:57Z Ігор Матосов 7083 35987 wikitext text/x-wiki {{geo|56.31654|28.91602|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Європа''' — континент площею понад 10 млн км². == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Europe regions (uk).png | regionmaptext=Регіони Європи | regionmapsize=500px | region1name= [[Балкани]] | region1color=#69999f | region1items= [[Албанія]], [[Боснія і Герцеговина]], [[Болгарія]], [[Македонія]], [[Молдова]], [[Румунія]], [[Сербія]], [[Хорватія]], [[Чорногорія]] | region1description= | region10name= [[Балтійські країни]] | region10color=#b5d29f | region10items=[[Естонія]], [[Латвія]], [[Литва]] | region10description= | region2name=[[Бенілюкс]] | region2color=#d5dc76 | region2items=[[Бельгія]], [[Люксембург]], [[Нідерланди]] | region2description= | region4name=[[Британські острови]] | region4color=#b383b3 | region4items=[[Велика Британія]], [[Ірландія]] | region4description= | region8name=[[Кавказ]] | region8color=#ac5c91 | region8items=[[Азербайджан]], [[Вірменія]], [[Грузія]] | region8description= | region12name=[[Центральна Європа]] | region12color=#71b37b | region12items=[[Австрія]], [[Ліхтенштейн]], [[Німеччина]], [[Польща]], [[Словаччина]], [[Словенія]], [[Угорщина]], [[Чехія]], [[Швейцарія]] | region12description= | region9name=[[Монако]] і [[Франція]] | region9color=#a9a567 | region9items= | region9description= | region6name=[[Греція]], [[Кіпр]], [[Туреччина]] | region6color=#8a84a3 | region6items= | region6description= | region7name=[[Іберія]] | region7color=#d56d76 | region7items=[[Андорра]], [[Гібралтар]], [[Іспанія]], [[Португалія]] | region7description= | region5name=[[Ватикан]], [[Італія]], [[Мальта]], [[Сан-Марино]] | region5color=#d09440 | region5items= | region5description= | region3name=[[Білорусь]], [[Росія]], [[Україна]] | region3color=#4f93c0 | region3items= | region3description= | region11name=[[Скандинавія]] | region11color=#578e86 | region11items=[[Данія]], [[Ісландія]], [[Норвегія]], [[Фінляндія]], [[Швеція]] | region11description= }} ====Території з невизначеним правовим статусом==== * [[Абхазія]] * [[Косово]] * [[Нагірний Карабах]] * [[Південна Осетія]] * [[Придністров'я]] == Міста == * [[Амстердам]] * [[Афіни]] * [[Андорра-ла-Велле]] * [[Барселона]] * [[Берлін]] * [[Будапешт]] * [[Братислава]] * [[Брюссель]] * [[Белград]] * [[Гельсінкі]] * [[Гаага]] * [[Відень]] * [[Варшава]] * [[Вільнюс]] * [[Вроцлав]] * [[Дублін]] * [[Київ]] * [[Краків]] * [[Копенгаґен]] * [[Кельн]] * [[Лондон]] * [[Москва]] * [[Мюнхен]] * [[Мілан]] * [[Париж]] * [[Рим]] * [[Рига]] * [[Рейк’явік]] * [[Стокгольм]] * [[Севілья]] * [[Сараєво]] * [[Стамбул]] * [[Таллінн]] * [[Осло]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|type=Континент}} 8p15chy0k4yggghc8eflc5j0l041b5m 0 15 37611 37610 2025-05-23T13:00:24Z 178.212.111.37 /* Що відвідати */ 37611 wikitext text/x-wiki {{geo|26|29|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = All_Gizah_Pyramids.jpg |flag = Flag of Egypt.svg |location = Egypt in its region (undisputed).svg |capital = [[Каїр]] |government = Республіка |currency = єгипетський фунт (EGP) (LE / £E) |area = 1 001 450 |population = 78 887 007 (2006) |language = арабська |religion = мусульмани (переважно суніти) 90%, коптскі християни та інші 10% |electricity = 220 В/ 50 Гц (вилка C-типу) |callingcode = +20 |tld = .eg |timezone = UTC +2 }} {{warningbox|Деякі західні уряди винесли попередження про подорожі до багатьох регіонів Єгипту. Міністерство закордонних справ Великої Британії рекомендує відмовитися від усіх подорожей до північного Сінаю і проти "неважливих подорожей" до південного Сінаю (крім Шарм-ель-Шейху, який відвідувати повністю безпечно) і до Західної частини пустелі. У деяких місцях проїзд по суші заборонений для неєгиптян, а в інших армія або поліція надають супровід безпеки для транспортних засобів, що перевозять туристів. |australia=http://smartraveller.gov.au/Countries/africa/north/Pages/egypt.aspx |uk=http://www.gov.uk/foreign-travel-advice/egypt|canada=https://travel.gc.ca/destinations/egypt|ie=https://www.dfa.ie/travel/travel-advice/a-z-list-of-countries/egypt/|nz=https://www.safetravel.govt.nz/egypt |de=https://www.auswaertiges-amt.de/de/aegyptensicherheit/212622|hk=http://www.sb.gov.hk/eng/ota/note-Egypt.htm|sg=https://www.mfa.gov.sg/content/mfa/consular_information/for_singapore_citizens/travel_notices/2018/201801/travelnotice_20180105.html|us=https://travel.state.gov/content/travel/en/traveladvisories/traveladvisories/egypt-travel-advisory.html |lastedit=2020-01-23 }} '''Єгипет''' ([[Арабський розмовник|араб.]] ''مصر'', офіційна назва '''Арабська Республіка Єгипет''' ([[Арабський розмовник|араб.]] ''مهورية مصر العربية'') знаходиться на [[Північна Африка|півночі Африки]]. На заході межує з [[Лівія|Лівією]], на півдні — з [[Судан]]ом, на північному сході — з [[Ізраїль|Ізраїлем]]. == Зрозуміти == '''Єгипет''' ([[Арабський розмовник|араб.]] ''مصر‎‎'') — держава на північному сході [[Північна Африка|Африки]] та Синайському півострові в [[Близький Схід|Азії]]. Єгипет має унікальний туристичний потенціал. Країна є спадкоємицею всесвітньо відомої стародавньої єгипетської цивілізації, від якої до наших днів дійшли храми, гробниці і мумії, ієрогліфи і звичайно ж піраміди. Країна є туристично привабливою також завдяки відносній дешевизні, популярності і доступності. === Історія === Територія Єгипту — колиска прадавньої цивілізації. Єгипет виник в районі річки Ніл. Спочатку їх було два — Верхній Єгипет і Нижній Єгипет. Та у 3000 р. до н. е. цар Верхнього Єгипту Міна об'єднав Єгипет і утворив державу із столицею Мемфіс. У 332 до н. е. в Єгипет вступила армія Александра Македонського: Єгипет став частиною його держави. Після розділу його імперії між діадохами Єгипет дістався полководцю Птолемею Лагу — засновнику греко-македонської династії Птолемеїв Лагідів (в 305-30 рр. до н. е.). Столицею стало місто Александрія. При Птолемеях Єгипет став головним постачальником хліба в елліністичному світі. У цей період флот Єгипту панував в Середземному морі. При правлінні цариці Клеопатри, останньої з династії Птолемеїв, Єгипет виявився втягнутим у політичну боротьбу з Римом. Після поразки флоту Єгипту при мисі Акцій в 31 до н. е. і самогубства Клеопатри був перетворений в римську провінцію (30 до н. е.). Після розподілу Римскої імперії в 395 р. н. е. Єгипет став провінцією Східної Римської імперії (Візантії). Нащадками давніх єгиптян — коптами — була прийнята християнська релігія монофісітського штибу. У 639–642 роках Єгипет був завойований арабами. У 1517 році султан Селім завоював Єгипет і приєднав його до Османської імперії. У 1798–1800 роках Єгипет опинився під французькою окупацією (єгипетська кампанія Наполеона Бонапарта). Намісник султана Мухаммад Алі переміг військо Наполеона і правив самостійно як віце-король. У 1859–1869 роках француз Фердинанд де Лессепс збудував за підтримки європейського капіталу Суецький канал. Боротьбу за вплив у Єгипті виграла Великобританія, яка скупила більшість акцій товариства Суецького каналу. Це дозволило британцям встановити повний контроль над єгипетським урядом (з 1880 року — фактичний, а з 1914 року — офіційний, як над протекторатом). Незалежність від [[Велика Британія|Великої Британії]] отримана в 1936. Президент генерал Негіб оголосив Єгипет республікою в 1953; у 1956 президент Нассер заявив про націоналізацію Суецького каналу, що викликало шестиденну війну з Ізраїлем, окупацію Синая і сектора Газа. Переговори в Кемп Девіді з Ізраїлем призвели до виключення Єгипту з Ліги арабських держав. Президент Садат був убитий, його місце зайняв Хосні Мубарек у 1981. З лютого 1958 року по вересень 1961 року входив до складу Об'єднаної Арабської Республіки (федерації з Сирією). Після виходу Сирії з федерації упродовж 10 років зберігав колишню назву. У 1987 Єгипет був знову прийнятий у Лігу арабських держав, і поступово були відновлені дипломатичні відносини з арабськими країнами. У 1991 Єгипет брав участь у війні в Перській затоці на стороні США, відіграє головну роль у процесі мирного врегулювання на Середньому Сході. В 2011 році в результаті «арабської весни» відбулася революція, що призвела зокрема до відставки президента країни Хосні Мубарака. === Клімат === Клімат Єгипту: на півночі — субтропічний, на іншій території — тропічний. Але на більшій частині Єгипту клімат тропічний континентальний пустельний з різкими добовими коливаннями температури. У пустелях денні температури можуть досягати 50 °С, а вночі опуститися до 10 °С — 0 °С. Єгипет дуже бідна на опади територія земної кулі, адже на південь від Каїру, кількість опадів, взагалі, становить лише від 2 до 5 мм на рік (а в деяких районах з бездощів'я триває по кілька років). Тільки дуже тонка смуга північного узбережжя країни отримує достатню кількість опадів. Середня температура влітку коливається від 27-32 °С і до 43 °С на узбережжі Червоного моря. Середня температура в зимовий період коливається від 13 до 21 °С, а в поодиноких гірських районах (здебільшого Сінаю) опускається до нульової відмітки. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Map of Egypt uk.png | regionmaptext=Регіони Єгипту | regionmapsize=520px | region1name=[[Нижній Єгипет]] | region1color=#bc6973 | region1items= | region1description=Територія в дельті Нілу і вздовж усього середземноморського узбережжя, тут знаходяться головні міста країни Каїр і Александрія | region2name=[[Середній Єгипет]] | region2color=#9a7d84 | region2items= | region2description=Вузька родюча смуга землі навколо Нілу в середній течії, історична територія Верхнього і Нижнього царств | region3name=[[Верхній Єгипет]] | region3color=#e1c549 | region3items= | region3description= | region4name=[[Західна пустеля]] | region4color=#9c7d50 | region4items= | region4description= | region5name=[[Узбережжя Червоного моря]] | region5color=#607d50 | region5items= | region5description= | region6name=[[Сінай]] | region6color=#dd8f0e | region6items= | region6description= }} == Міста == {{mapframe}} * {{marker | type=city| name=[[Каїр]] | lat=30.056111 | long=31.239444 | image=Wikimedia 2016 -34.jpg | wikidata=Q85 }} — столиця Єгипту, місце розташування пірамід у Гізі, Єгипетського музею і казкових пам'яток ісламської архітектури * {{marker | type=city| name=[[Александрія]] | lat=31.2 | long=29.916667 | image=Alexandria - Egypt.jpg | wikidata=Q87 }} — вікно Єгипту до Середземного моря, зі ще відчутними проблисками минулого * {{marker | type=city | name=[[Асуан]] | lat=24.088919 | long=32.899731 | image=Aswan Souq R01.jpg | wikidata=Q29888 }} — спокійніший за Луксор, сповнений дивовижних пам’яток * {{marker | type=city | name=[[Хургада]] | lat=27.257778 | long=33.811667 | image=El Gouna 02.jpg | wikidata=Q187284 }} — місто на Червоному морі, наповнене курортами all-inclusive і численними варіантами дайвінгу * {{marker | type=city | name=[[Луксор]] | lat=25.696944 | long=32.642222 | image=Egypt.LuxorTemple.River.01.jpg | wikidata=Q130514 }} — звідси починаються екскурсії у [[Долина Царів|Долину Царів]] * {{marker | type=city | name=[[Порт-Саїд]] | lat=31.25 | long=32.283333 | image=Suez Canal, Port Said - ISS 2.jpg | wikidata=Q134509 }} — центр третього за величиною мегаполісу, тут знаходиться маяк Порт-Саїда * {{marker | type=city | name=[[Шарм-еш-Шейх]] | lat=27.978611 | long=34.393611 | image=Naama Bay R01.jpg | wikidata=Q644 }} — надзвичайно популярне курортне місто на Сінайському півострові, одне з найкращих місць для дайвінгу у світі * {{Marker | type = city | name = [[Кусейр]] | lat = 26.1039 | long = 34.2811 | image = Festung El Quseir Bild 5.JPG | wikidata = Q310751 }} — історичне містечко зі старим фортом і центром на узбережжі Червоного моря, одне з найкращих місць для дайвінгу в Єгипті == Інші місця == *{{marker|name=[[Абу-Сімбел]]|lat=22.336944|long=31.625556|wikidata=Q6655437}} – дуже віддалене місто на крайньому півдні, з деякими вражаючими стародавніми храмами та чудовою історією *{{marker|name=[[Дагаб]]|lat=28.493056|long=34.504722|wikidata=Q370495}} – у Сінаї, на схід від Шарм-ель-Шейху, чудове місце для дайвінгу *{{marker|name=[[Карнакський храм]]|lat=25.718611|long=32.658611}} – багато розкиданих храмів, побудованих з акцентом на розміри *{{marker|name=[[Мемфіс (Єгипет)|Мемфіс]]|lat=29.844722|long=31.250833|wikidata=Q5715}} та {{marker|name=[[Саккара]]|lat=29.871111|long=31.216389|wikidata=Q192134}} – обидва наповнені мощами та руїнами Стародавнього Єгипту, їх часто поєднують в одну одноденну поїздку. *{{marker|name=[[Сіва]]|lat=29.183333|long=25.55|wikidata=Q2008735}} – приголомшливий віддалений оазис біля лівійського кордону *{{marker|name=[[Свята Катерина]]|lat=28.564377|long=33.95243}} – місце знаходження найстарішого постійно населеного монастиря, гора Сінай та гора Катерина (найвища гора Єгипту), є багато осередків бедуїнської культури *{{marker|name=[[Таба]]|lat=29.5|long=34.883333|wikidata=Q911885}} – пляжний курорт біля Ізраїлю, Йорданії та Саудівської Аравії *{{marker|name=[[Долина Царів]]|lat=25.740833|long=32.602222|wikidata=Q133423}} == Як дістатись == Єгипет є однією із трьох держав Близького Сходу, куди можна в'їжджати особам із будь-якими помітками Ізраїлю в паспорті. Отже, в'їзд до Єгипту громадянам Ізраїлю не буде проблемою. Однак, якщо це стосується Вас, прочитайте статтю англійською [[:en:Visa_trouble#Israel_and_Arab/Muslim_countries|Visa trouble]]. [[File:Visa policy of Egypt.png|thumb|450px|Візова політика Єгипту]] ===Віза=== {{cautionbox|boldtext=Електронні візи|Станом на серпень 2018 року багато компаній пропонують електронні візи через веб-сайти, схожі на офіційні веб-сайти, та їхні назви звучать як офіційні, наприклад "egyptvisa.com". Вони стягуватимуть з вас значно більше, ніж ви заплатили б за візу по прибутті (наприклад, 90 доларів США замість 25 доларів США). Є скарги, що вони можуть навіть не надавати електронні візи після стягнення плати.}}Як держава, економіка якої сильно залежить від туризму, У Єгипет відносно легко в'їхати та отримати '''[https://www.timaticweb.com/cgi-bin/tim_website_client.cgi?FullText=1&COUNTRY=EG&SECTION=VI&SUBSECTION=00&user=KLMB2C&subuser=KLMB2C візи]''' за необхідності. Існує три типи єгипетської візи: * Туристична віза - зазвичай діє 3 місяці або менше і буває як одноразова, так і для багаторазових в'їздів * В'їзна віза - необхідна для будь-якого іноземця, який прибув до Єгипту для інших цілей, крім туризму, наприклад робота, навчання. Володіння дійсною в'їзною візою потрібне для завершення процедури отримання дозволу на проживання в Єгипті. * Транзитна віза - рідко потрібна і лише для певних національностей Віза по прибутті доступна для багатьох західних країн; дивіться детальніше нижче. Однак громадяни наступних країн перед приїздом повинні мати візу, яку потрібно подати через консульство Єгипту чи посольство за межами Єгипту: * Афганістан, Алжир, Ангола, Вірменія, Азербайджан, Бангладеш, Барбадос, Білорусь, Беліз, Боснія і Герцеговина, Ботсвана, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камерун, Кабо-Верде, Центральноафриканська Республіка, Чад, Китай, Коморські острови, Республіка Конго, ДР Конго, Кот-д'Івуар, Джибуті, Сальвадор, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Есватіні, Ефіопія, Габон, Гамбія, Гана, Гватемала, Гвінея-Бісау, Гондурас, Індія, Індонезія, Іран, Ірак, Ізраїль, Кенія, КНДР Корея, Р Косово , Киргизстан, Ліван, Лесото, Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малайзія, Малі, Мавританія, Маврикій, Молдова, Монголія, Чорногорія, Марокко, Мозамбік, М'янма, Намібія, Нікарагуа, Нігер, Нігерія, Пакистан, Філіппіни, Сьєрра-Леоне, Сомалі, Південна Африка, Шрі-Ланка, Сент-Вінсент і Гренадини, Судан, Сирія, Таджикистан, Танзанія, Таїланд, Того, Туніс, Туреччина (за винятком осіб віком до 20 і старше 45 років), Туркменістан, Уганда, Узбекистан, В'єтнам, Замбія та Зімбабве. Туристи, які в'їжджають до Єгипту на наземному прикордонному переході в Табі або в аеропорту Шарм-еш-Шейха, можуть бути звільнені від візи та отримати безкоштовно візу для в'їзду на чотирнадцять днів для відвідування узбережжя Акаби на Сінайському півострові, включаючи Шарм-еш-Шейх, Дагаб та Монастир Святої Катерини. Відвідувачі, які бажають залишити Сінайський півострів та відвідати Каїр або інші єгипетські міста, зобов'язані мати повноцінні єгипетські візи. Вони не видаються на прикордонному переході Таба і їх потрібно придбати заздалегідь або в країні проживання, в консульстві Єгипту в [[Ейлат|Ейлаті]] або аеропорту після прибуття. У відвідувачів організованих турів часто може бути оформлена віза на кордоні, але слід заздалегідь уточнити у свого туристичного агента чи туроператора, чи є такий варіант. Особи, які мають дозвіл на проживання, не зобов’язані отримувати в'їзну візу, якщо вони виїжджають із країни та повертаються до неї протягом строку дії дозволу на проживання або протягом шести місяців, залежно від того, який термін буде меншим. [[File:Пляж в отелі Монте-Карло, Шарм-еш-Шейх.jpg|thumb|[[Шарм-еш-Шейх]] і місця поруч можна відвідувати без візи деяким національностям]] Туристи, які відвідують Шарм-еш-Шейх, які планують зайнятись дайвінгом за межами місцевих територій (тобто Рас-Мохаммед), повинні отримати туристичну візу для того, щоб виїхати з району Шарм-еш-Шейха. Чиновники на човнах можуть перевірити дайвінг-катери під час плавання, тому вам рекомендується заздалегідь отримати візу: на вас і капітана катера можуть бути накладені штрафи, якщо вас зловлять без відповідної візи. Більшість авторитетних дайвінг-центрів попросять перевірити вашу візу, перш ніж пускати вас у поїздки. Єгипет має мирні стосунки з Ізраїлем, але ступінь доброзичливості змінюється, а з ним і прямі зв'язки між двома країнами. Прямий авіапереліт між Каїром та Тель-Авівом здійснює EgyptAir своєю дочірньою компанією AirSinai. Здається, автобусне сполучення продовжується, як описано нижче. У будь-якому випадку перевірте ситуацію приплануванні поїздки і ще раз перед виїздом. ====Віза по прибутті==== Громадяни Бахрейна, Гвінеї, Південної Кореї, Лівії, Оману, Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів та Ємену отримують 3-місячну візу по прибутті. Громадяни Кувейту можуть отримати 6-місячний дозвіл на проживання по прибутті. Громадяни Китаю та Малайзії отримують 15-денну візу по прибутті. Громадяни Китаю (тільки ГАК та ГРВ Макао) можуть відвідувати 30-денний візит без візи. Громадяни Великобританії, ЄС, Австралії, Канади, Хорватії, Грузії, Японії, Нової Зеландії, Норвегії, Македонії, Республіки Корея, Російської Федерації, Сербії, України та США також можуть отримати візу по прибутті в основних пунктах в'їзду. Віза по прибутті коштує 25 доларів США для кожного. Вам не обов'язково знадобляться долари США, більшість основних валют, аж до невеликих купюр ($1, 5€, 5 фунтів), приймаються та обмінюються офіцером, який збирає візовий збір, за більш ніж справедливим курсом. Офіцер також вкладе в паспорт вам наклейку з візового збору, з якою вам доведеться пройти паспортний контроль. Наклейка досить пухка: якщо вам здається, що вона знаходиться в неправильному місці або займає занадто багато місця, ви можете перенести її в більш зручне місце або сховати штамп, який ви можете заховати з певних причин. ===Літаком=== У Єгипті діють декілька міжнародний аеропортів: * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт Каїра | alt={{IATA|CAI}} | url=http://www.cairo-airport.com | email= | address= | lat=30.121944 | long=31.405556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Каїр (аеропорт) | image=Cairo International Airport.JPG | wikidata=Q461793 | content=Цей аеропорт є основною точкою в'їзду |facebook=|instagram=|skype=|description=}} * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт Борг-ель-Араб | alt={{IATA|HBE}} | url= | email= | address= | lat=30.917778 | long=29.696389 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Аеропорт Борг-ель-Араб | image=Borg El Arab Airport Departure Hall.jpg | wikidata=Q1194015 | content=Усі рейси до [[Александрія|Александрії]] здійснюються через цей аеропорт |facebook=|instagram=|skype=|description=}} * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт Хургади | alt={{IATA|HRG}} | url= | email= | address= | lat=27.178056 | long=33.799167 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Хургада (аеропорт) | image=Hurghada-Airport.jpg | wikidata=Q385191 | content=На сьогоднішній день, головний аеропорт для бюджетних туристів, які приїжджають в Єгипет і проводять більшу частину часу на узбережжі Червоного моря. Багато авіарейсів до Хургади можна забронювати, не оплачуючи туристичний пакет. |facebook=|instagram=|skype=|description=}} * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт Шарм-еш-Шейх | alt={{IATA|SSH}} | url=http://sharm-el-sheikh-airport.com/ | email= | address= | lat=27.977222 | long=34.394722 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Шарм-еш-Шейх (аеропорт) | image=Sharm airport.JPG | wikidata=Q326268 | content=Як і Хургада, дуже завантажений і є одним із найдешевших варіантів потрапити в Єгипет. |facebook=|instagram=|skype=|description=}} * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт Луксора | alt={{IATA|LXR}} | url=http://www.luxor-airport.com | email= | address= | lat=25.670833 | long=32.706389 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Луксор (аеропорт) | image=Flughafen Luxor 01.JPG | wikidata=Q1347322 | content=Зараз цей аеропорт отримує все більшу кількість міжнародних регулярних рейсів, переважно з Європи. |facebook=|instagram=|skype=|description=}} * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт Асвана | alt={{IATA|ASW}} | url= | email= | address= | lat=23.964167 | long=32.819722 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Асван (аеропорт) | wikidata=Q752537 | content= |facebook=|instagram=|skype=|description=}} * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт Марса-Алам | alt={{IATA|RMF}} | url=http://www.marsa-alam-airport.com | email= | address= | lat=25.556944 | long=34.583611 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Марса-Алам (аеропорт) | image=MarsaAlamInternationalAirport.jpg | wikidata=Q123222 | content= |facebook=|instagram=|skype=|description=}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Літаком === 1. Міжнародний аеропорт Каїр (CAI) — основні рейси з Європи, Азії та Близького Сходу. Таксі, метро та трансфери до міста. === Потягом === === Автомобілем === Паливо в Єгипті недороге, ціни суттєво субсидіюються: 6,75 єгипетських футнів за літр, станом на грудень 2019. Для того, щрби взяти авто на прокат, потрібно мати принаймні 21 рік. Водіння в Єгипті може бути прямо небезпечним; поки вам дуже сильно не знадобиться саме цей варіант подорожі, так само легко і, ймовірно, дешевше подорожувати на таксі, поїзді або автобусі. Як ви побачите незабаром після прибуття, дотримання правил дорожнього руху є низьким, і дуже мало ознак, що вказують на дорожні правила. Очікуйте побачити транспортні засоби, що їдуть по зустрічній, ніякої дисципліни руху та багато маневрів, що нерідко призводять до смерті. Начебто більшість водіїв дуже п'яні (а насправді це вони ще тверезі, п'яні водії відсутні). Ви також можете стати мішенню для єгипетської поліції, яка вічно шукає хабара, вони зупинять вас за якесь тривіальне правопорушення, яке ви скоїли і якого насправді ви не могли уникнути. Зокрема, Єгипет та Каїр мають репутацію найгіршого водіння у світі (хоча це ще не найгірше). Горби на дорогах не малі, і на деяких великих дорогах можуть бути занадто великими, щоб транспортні засоби могли переїхати без пошкоджень. === Автобусом === == Мова == Офіційною мовою є [[Арабський розмовник|арабська]] (єгипетський діалект). Європейські мови (в першу чергу — [[Англійський розмовник|англійська]]) мають широкий вжиток на курортах і туристичних місцях. У готелях зазвичай розуміють російську. == Що відвідати == * Ранньохристиянські пам'ятники в [[Абу-Мена]] {{ЮНЕСКО}} * Древні [[Луксор|Фіви]] з їх некрополями {{ЮНЕСКО}} * Ісламський [[Каїр]] {{ЮНЕСКО}} * [[Мемфіс]] і його некрополі — район пірамід від Гізи до [[Дахшур]]у{{ЮНЕСКО}} ** Пірамиди Гізи * Пам'ятники Древньої Нубії від [[Абу-Симбел]] до [[Філи|Філ]] {{ЮНЕСКО}} ** Долина фараонів ** Долина цариць ** Карнакський храм * Монастир Святої Катерини {{ЮНЕСКО}} * Ваді-аль-Хітан («Долина китів») {{ЮНЕСКО}} * Єгипетський музей у центрі Каїра == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == {{infobox|Екстренні номери|* Поліція: 122 * Швидка допомога: 123 * Пожежна служба: 180 * Газова служба: 129 Інші можна знайти [http://www.yellowpages.com.eg/en/category/emergency-numbers тут] }} Загалом, Єгипет - безпечна і доброзичлива країна для подорожей. Подорож в Єгипет дуже схожа на Марокко, Йорданію, Палестину чи Туреччину. Єгиптяни в цілому дуже доброзичливі - якщо вам потрібна допомога, вони, як правило, намагатимуться вам допомогти, наскільки вони здатні. Однак майте на увазі, що часто можливі шахрайства, особливо в туристичних районах. Єгипетські чоловіки часто роблять компліменти жінкам; не ображайтеся, якщо вони зроблять його Вам. Чоловіки також не повинні турбуватися; якщо вони зроблять комплімент вашомій партнерці або дочці, це буде не що інше, як комплімент, і, сподіваємось, не піде далі. Якщо ви жінка, яка подорожує сама або з іншою жінкою, знайте, що деякі чоловіки можуть доторкнутися до якоїсь частини вашого тіла, навіть якщо ви просто йдете по вулиці. Одягання скромно їх не стримує. Найкращий спосіб уникнути цього - надіти весільну смугу і не бути занадто привітною. ===Тероризм=== Тероризм є проблемою безпеки, і терористичні угруповання країни часто спеціально орієнтуються на західних туристів та місця, де вони часто бувають. Однак останнім часом увага зосереджується більше на меншині коптів-християн, ніж на туристах. Єгипетські військові завжди напоготові протистояти їм. Реально, шанси зазнати тероризму є статистично низькими, і через більшість нападів гинули лише місцеві, ще більше посиливши огиду, яку переважна більшість єгиптян відчуває до екстремістів. Уряд ставиться до цього питання дуже серйозно лише тоді, коли це завдає шкоди їм фінансово, а туристичні місця суворо охороняються, хоча рівень і досвід єгипетської поліції залишають бажати кращого. Наприклад, якщо ви їдете на таксі з Каїра до Александрії, вас зупинять у пункті пропуску, перш ніж виїхати з Каїра. Вони іноді запитують, куди ви їдете, та інколи повідомляють пункту пропуску в Александрії, щоб переконатися, що ви доїдете до місця призначення протягом певного періоду часу. Те саме стосується більшості подорожей у пустелю, особливо у Верхньому Єгипті, яких, мабуть, найкраще уникнути через зростання релігійної напруги. Під час різних частин вашої поїздки вас може супроводжувати місцева поліція, яка очікуватиме певної фінансової виплати, якщо ви їдете в таксі або приватному автомобілі. Як правило, вони з вами подорожуватимуть до пункту призначення, чекатимуть, поки ви закінчите, і зазвичай затримаються на одному з наступних пунктів пропуску, оскільки їм більше нічого не потрібно робити, і тому що туристи сприймаються як додаткові гроші. Найкращий приклад цього - коли ви їдете з Асуана до Абу-Сімбеля, щоб відвідати храм Рамзеса II. Озброєний офіцер поліції туризму сідає на ваш туристичний автобус і супроводжує вас, поки ви не прибудете в Абу-Сімбел, і після вашої подорожі він їде в тому ж автобусі з вами назад до Асуана, знову ж таки тому, що це частина його роботи і без туристів туди не було б ніяких робочих місць і не було б підстав забезпечувати безпеку для своїх людей, оскільки вони не представляють для них фінансової вигоди. [[File:Baksheesh Egypt.jpg|thumb|Поліція на верблюдах у Гізі]] Також є багато працівників поліції туризму, озброєних AK47, які їздять на верблюдах, патрулюючи Гізу. Вони є для того, щоб забезпечити безпеку туристів, оскільки Піраміди є головною пам'яткою Єгипту. Вони дуже погано підтримуються, не маючи майбутніх інвестицій зсередини Єгипту, лише зовнішні інвестиції, надані країнами та історичними групами, які не можуть дозволити цим місцям розоритися, чого не можна сказати про місцеве самоврядування, яке не звертає на них уваги. Деяким туристам може здатися захоплюючим або навіть смішним сфотографуватися з цими поліцейськими на верблюді; однак, оскільки всі вони виконують патрульний обов'язок, не рідко вони застерігатимуть вас не позувати поруч, щоб сфотографуватися з ними, хоча за фінансову оплату можливо все. ===Наркотики=== Єгипет вкрай суворо ставиться до злочинів, які стосуються наркотиків. Для осіб, засуджених за торгівлю наркотиками, можливе засудження аж до смертної кари. Несанкціоноване споживання може призвести до ув'язнення до 10 років, великого штрафу або і того, і іншого. Вас змушуватимуть платити штрафи за несанкціоноване споживання, якщо у вас знайдуться сліди незаконних наркотиків, навіть якщо ви зможете довести, що їх вживали за межами країни. Також ви можете заплатити штраф за торгівлю наркотиками, якщо наркотики знайдуться у рюкзаках, які ви привезли або якізнаходяться у вашому розпорядженні або у вашій кімнаті, навіть якщо наркотики не є вашими, і незалежно від того, чи маєте ви стосунок до них, тому будьте уважні до своїх речей. Єгипет, як і країни Перської затоки, легалізували не всі знеболюючі засоби, навіть якщо вони супроводжуються рецептом і призначені для власного користування мандрівниками. Перегляньте на веб-сайті посольства поточний список заборонених ліків. ===Дорожній рух=== Рух в Єгипті необачний і небезпечний. Будьте дуже уважні, переходячи дорогу. ===Шахраї=== Шахраї - головна турбота Єгипту, особливо в Луксорі. Відвідувачі часто скаржаться на аферистів. Незважаючи на те, що шахраї дратують, більшість їхніх витівок не є шкідливими, як, наприклад, спроба заманити вас у місцевий магазин із папірусом чи парфумами. Будьте в курсі, що багато єгиптян, які починають з вами розмову, хочуть ваших грошей. Як правило, до вас звернеться людина, яка вільно розмовляє англійською, німецькою чи російською мовами, яка розпочне розмову під соціальними приводами. Тоді він (і це завжди буде він) спробує змусити вас завітати за чашкою чаю чи подібним у його улюблений (найбільш оплачуваний) сувенірний магазин. Це може трапитися і поза музеями та туристичними пам'ятками, де шахрай намагатиметься змусити вас повірити, що «музей закритий» чи подібне. Якщо щось здається занадто хорошим, щоб бути правдою, це, мабуть, не є нею. Шахраї, хоч і завжди безпечні, також можуть дратувати, особливо в основних туристичних районах. Неможливо цього уникнути, але ввічливий "''ла шукран''" (ні, дякую) дуже допомагає. Крім цього, спробуйте сприймати можливі шахрайства з усмішкою. Якщо ви дозволите собі відкинути всіх, хто намагається вам щось продати, ваше свято не буде дуже щасливим. Часто шахраями є водії таксі чи інші ті, хто отримують комісійну винагороду за те, що вони привезуть до певного місця чи готелю. Твердо стійте на своєму. Якщо вони наполягають, просто попросіть, щоб вас завезли на конкретну вулицю, або вкажіть орієнтир поблизу місця, куди ви прямуєте. Ця афера особливо поширена серед водіїв таксі в аеропортах. ===Геї та лесбійки=== Геї та лесбійки повинні утримуватися від відкритих та публічних показів. Хоча декілька гей-барів змогли працювати напіввідкрито у великих містах у дореволюційні часи, ситуація погіршилася, і багатьох геїв було притягнено до кримінальної відповідальності за «розпусти» у 2014 році. Єгипет - ісламська і консервативна країна. Будь-який прояв гомосексуалізму вважається дивним, неввічливим і може в більшості випадків призводити до ворожих реакцій. Залежно від ситуації, місця та часу, це може бути що завгодно - від дивних поглядів до фізичного насильства. Тому геї та лесбіянки не повинні видавати своєї орієнтації, перебуваючи в Єгипті. Члени ЛГБТ-спільноти тут не такі вільні, як на Заході. Геї були заарештовані поліцією та затримані та навіть катувані в Каїрі за те, що вони займалися гомосексуальною діяльністю. Правозахисні групи засудили подібні дії, і єгипетський уряд чинив тиск з різних джерел, щоб припинити це поводження з гомосексуалістами. Найвідоміші арешти відбулися в 2001 році на човні Queen Boat на річці Ніл у районі Замалек. ===Злочинність=== Витягування речей із кишень у минулому було проблемою великих міст Єгипту, особливо у Каїру. Тому багато місцевих жителів вирішили взагалі не носити гаманці, а замість того, щоб зберігають свої гроші в затискачі в кишені, і було б добре, якби туристи робили це також. Зрештою, насильницькі злочини рідкісні, особливо з туристами, і малоймовірно, що вас поб'ють або пограбують. Якщо ж ви станете жертвою злочину, можете спробувати покликати місцевих пішоходів, кричачи "Харамі" (Злодій), але не тікайте, тому що це найпростіший спосіб загубитися, а більшість злочинців носять кишенькові ножі. ===Протести=== Протести проти єгипетського уряду тривають із 2011 року. Поблизу зон протесту слід бути дуже обережним. Демонстрація чи реакція силовиків на неї можуть стати дуже бурхливими. Зафіксовано багато випадків зґвалтування, примусових пограбувань та вбивств іноземців. == Як зберегти здоров'я == === Вакцини та малярія === Нижче перелічені вакцини рекомендовано зробити перед відвідуванням Єгипту: * Усі звичайні щеплення, включаючи: ** вакцину проти кору, свинки та краснухи (MMR) ** вакцину проти коклюшу, правця (стовбняка) та дифтерії (вакцина DTP) ** вакцину проти вітряної віспи ** вакцину проти поліомієліту ** щорічну вакцину проти грипу. *Гепатит А та черевний тиф. *Гепатит В, якщо плануються сексуальні котакти, татуювання чи медичні процедури. *Сказ, якщо планується тривале перебування, особливо на свіжому повітрі. Низький ризик зараження малярією P. vivax існує лише в районі Асвана. Під час подорожі до Асвана мандрівникам рекомендується уникати укусів комарів. == Поважати == == Зв'язок == Міжнародний телефонний код — +20. Інтернет-домен — .eg. {{footer|ispartof=Північна Африка|type=Країна}} ajo2bj5oye5j0mb544ya68gyvoet1h5 0 16 36349 25952 2025-01-01T20:38:15Z Assyrian Human 6497 36349 wikitext text/x-wiki {{geo|40.3|-3.71666666667|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Іберія''' - частина Європи. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Iberia regions map (uk).png | regionmaptext= | regionmapsize=400px | region1name=[[Андорра]] | region1color=#dc4141 | region1items= | region1description= | region2name=[[Португалія]] | region2color=#81b766 | region2items= | region2description= | region3name=[[Іспанія]] | region3color=#5aa9a3 | region3items= | region3description= | region4name=[[Гібралтар]] | region4color=#8c1f81 | region4items= | region4description= | }} == Міста == * [[Барселона]] - батьківщина Антоніо Гауді та столиця Каталонії * [[Більбао]] - місто, розташоване на північному узбережжі Іспанії, у єдиній її частині де є 4 пори року * [[Брага]] - північ Португалії * [[Лісабон]] - столиця та найкрасивіше місто Португалії, розташоване у природній бухті * [[Мадрид]] - столиця Іспанії * [[Порту]] - місто на північному узбережжі Португалії * [[Севілья]] - одне з найпівденніших міст Іспанії * [[Валенсія]] - місто багате на культурні пам'ятки з чудовими пляжами * [[Сарагоса]] - столиця іспанської провінції Арагон == Інші місця == * [[Алгарве]] - південна провінція Португалії * [[Азорські острови]] * [[Ібіца]] * [[Мадейра]] - архіпелаг, що належить Португалії * [[Майорка]] - найбільший острів архіпелагу Балерські острови * [[Фару]] - місто і морський порт у південній частині Португалії == Зрозуміти == Оскільки ця частина Європи відділена від решти Піренейськими горами, її культура істотно відрізняється. Іспанія справедливо вважається музеєм під відкритим небом. Простори цієї країни старанно охороняють культурні та історичні пам'ятки, які мають світову славу. == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == Іспанська - державна мова Іспанії Португальська - державна мова Португалії Баскська - офіційна мова країни басків Каталонська - державна мова Андорри, офіційна на Балерських островах та у Каталонії Англійська - офіційна мова Гібралтару == Що відвідати == Найзнаменитіший музей Іспанії&nbsp;— Прадо знаходиться в Мадриді, його величезну експозицію неможливо оглянути за один день. Будівля музею&nbsp;— пам'ятка пізнього класицизму. В колекції музею зберігається одне із найбільш повних зібрань Босха, Веласкеса, Гойї, Мурильо, Сурбарана і Ель Греко. Серед авторів італійської школи слід відмітити: Андреа Мантенью, Сандро Боттичеллі, Рафаеля, Андреа дель Сарто, Тінторетто, Веронезе. Основні художники фламандської школи представлені в колекції: Рогір ван дер Вейден, Ганс Мемлінг, Иоахим Патинір, Іеронімус Босх, Пітер Брейгель, Рубенс, Якоб Йорданс і Антон ван Дейк. Найбільш широко представлений у музеї іспанський живопис. <gallery> Файл:Madrid-prado.jpg|фасад музею Файл:Buen Retiro Cason del Buen Retiro01-aug2009.jpg|Філіал музею Прадо напроти парку Ретіро </gallery> Пласа-Майор - (ісп. Plaza Mayor — «Головна площа») - одна із центральних площа іспанської столиці. Розміщена в частині, яку прийнято називати «австрійським Мадридом». Змагається з площею Пуерта-дель-Соль за право називатись головною площею столиці, але навідміну від демократичної Пуерта-дель-Соль, Пласа-Майор — статусна площа, «пуп Іспанії», как сказал Лопе де Вега. Площа в стилі мадридського барокко, один з небагатьох пам'ятників епохи Габсбургів, була збудована за проектом архитектора Хуана Гомеса де Мори. Найзнаменитішою будівлею на площі є Каса-де-ла-Панадерія («Булочна»). Цей будинок був в кінці XV століття придбаний муніципалітетом для розміщення в ньому одної із трьох булочних, які забезпечували двір короля. Панадерія не була булочною в простому розумінні слова. Тільки в нижній частині чотирьохповерховогого будинку, що по стилю нагадує палаци знатних вельмож тієї епохи, торгували хлібом і булками. Під час свят, страт, коррид нижній балкон незмінно займала королевська сім'я, а верхні ділили між собою придворні — в залежності від рангу. Напроти «Булочної», як доказ суперництва двох цехів, була збудована Каса-де-ла-Карнісерія (м'ясний магазин). <gallery> Файл:Plaza Mayor de Madrid 06.jpg| Файл:Casa de la Panadería (Plaza Mayor de Madrid) 04.jpg|Каса-де-ла-Панадерія </gallery> Площа Пуерта дель Соль (ісп. Puerta del Sol (Ворота Сонця)) слугує нульовою точкою відліку дорожніх відстаней в Іспанії (Мадрид є географічним центром країни, а площа центральною точкою міста). Пуерта-дель-Соль — овальна красива площа, оточена будівлями XVIII століття, — перехрестя восьми вулиць. В центрі площі стоїть кінна статуя Карла III. <gallery> Файл:Km cero.JPG|Плита з нульовою точкою Файл:Puerta del Sol (Madrid) 12.jpg|Фонтан на площі </gallery> Собор Санта-Марія-ла-Реаль-де-ла-Альмудена (ісп. la catedral de Santa María La Real de La Almudena) — кафедральний собор архиепархії Мадрида. Розміщений напроти Збройної площі Королівського палацу і присвячений Богородиці Альмудені <gallery> Файл:Catedral de Santa María de la Real de la Almudena en Madrid.jpg|Фасад собору Файл:Catedral de la Almudena (Madrid) 11.jpg|Інтер'єр </gallery> Барселона. <gallery> Файл:Palau Nacional.jpg|Національний музей мистецтва Каталонії Файл:Plaça Catalunya 2419053076.jpg|Площа Каталонії Файл:Barcelona casa batlo antonio gaudi.jpg|Будинок Амальйо і будинок Бальє Файл:SagratCorTibidabo.jpg|Храм Святого серця Файл:Barcelona, Sagrada Familia by night, 2015.jpg|Собор Святого Сімейства Файл:Spain.Barcelona.Colon.from.Maremagnum.jpg|Пам'ятник Колумбу </gallery> Валенсія <gallery> Файл:Torres serrans calderona.jpg|Панорама старого міста Файл:Sant miquel dels reis.jpg|Монастир святого Михайла Файл:Plaza di la Reina, Valencia.jpg|Королівська площа Файл:Franco's monument to all the victims of Civil war.jpg|Монумент пам'яті жертв громадянської війни </gallery> Севілья <gallery> Файл:Cathedral and Archivo de Indias - Seville.jpg|Севільський собор і архів Індій Файл:SevillaPlazaDeEspanaCanalAgua.jpg|Напівкругла площа Іспанії Файл:Calatrava Puente del Alamillo Seville.jpg|Міст Аламійо Файл:| Файл:| Файл:| </gallery> == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Континент}} 836aiyamixsw0mdi7j6x68kbn6xsren 0 17 36863 36435 2025-03-28T11:35:29Z Тітаренко Михайло 6121 правопис 36863 wikitext text/x-wiki {{geo|48.92264|24.71097|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image =Townhall ivano-frankivsk.jpg | caption=Міська ратуша Івано-Франківська | city=Івано-Франківськ | arm = Ivano-Frankivsk Coat of Arms.png | population = 226 124 (на 1.02.2013) | callingcode = +380-342 | }} [[Файл:Frankivsk1.JPG|thumb|270px|Частина вулиці Незалежності під назвою ''стометрівка'']] '''Іва́но-Франкі́вськ''' — місто на [[Західна Україна|заході України]], одне з найбільших міст Галичини, обласний центр [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. == Зрозуміти == Дата заснування міста точно не відома, але 1662 року було отримано магдебурзьке право, тож цей рік і вважають офіційною датою заснування міста. === Географічне розташування === == Як дістатись == === Літаком === {{Airplaneswarning}} У місті діє міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ», розташований за 4,4 км від центру міста. === Потягом === Актуальну інформацію стосовно наявності потягів до Івано-Франківська з вашого міста, а також наявності квитків та їх вартості ви можете дізнатися на сайті https://booking.uz.gov.ua/{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} На цьому ж сайті ви зможете швидко придбати квитки на обраний вами потяг та здійснити їх оплату без комісії за допомогою банківської платіжної картки. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Прокат велосипедів === У Івано-Франківську чудово розвинута велоструктура: велика кількість велодоріжок та красивих маршрутів у межах міста та на околицях. Місто зручне для пересування на велосипеді, тому більшість мешканців віддають перевагу саме велосипеду. [https://jollyride.com.ua/prokat/ jollyride.com.ua] - веломагазин, в якому можна взяти велосипед на прокат для всієї родини. Якісні та справді велосипеди, аксесуари та складники для велосипеда. === Таксі === В Івано-Франківську працюють такі перевізники: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Dрайв-економ''' ''<small>тел. (050) 672-35-28, (096) 331-27-31, (093) 020-41-11</small>''; :* '''Чемпіон''' ''<small>тел. (050) 540-42-12, (067) 343-09-10, (067) 977-10-10</small>''; :* '''Галичина''' ''<small>тел. (050) 661-85-26, (067) 969-68-40, (068) 144-20-89</small>''; :* '''Явір''' ''<small>тел. 740 (з мобільного)(0342) 79-15-54, (050) 517-88-51, (050) 373-00-54, (067) 965-36-36, (096) 916-16-16</small>''; :* '''Лідер''' ''<small>тел. (0342) 66-66-8, (0342) 755-111, (050) 674-78-83, (067) 944-04-82, (063) 178-63-83, (067) 344-46-40</small>''; :* '''Фортуна''' ''<small>тел. (067) 252-85-34 (безліміт), (068) 144-56-31 (безліміт), (050) 584-62-47 (безліміт) </small>''; :* '''Станіслав''' ''<small>тел. (050) 588-67-11, (067) 947-02-83, (067) 344-46-60 (безліміт)</small>''; :* '''Еталон''' ''<small>тел. (050) 373-62-46, (067) 296-88-81, (050) 552-86-36, (063) 40-10-158, (068) 10-41-000</small>''; :* '''Карпати''' ''<small>тел. (050) 434-31-10 (безліміт), (067) 790-13-68</small>''; :* '''Спартак''' ''<small>тел. (0342) 55-20-55, (050) 657-05-80 (безліміт), (067) 681-75-84 </small>''; :* '''Сервіс''' ''<small>тел. (050) 950-09-14, (067) 739-41-69</small>''. </div> == Що відвідати == [[Файл:IvanoFrankivskMapCentral.JPG|thumb|270px|Туристична мапа Івано-Франківська]] * '''Міська ратуша''' — найдавніша споруда Івано-Франківська (декілька разів була повністю відбудована; востаннє — в 1935 році). У її будівлі працює Івано-Франківський краєзнавчий музей, фонди якого налічують понад 110 одиниць. * '''Катедральний собор Святого Воскресіння''' — греко-католицький храм, побудований 1729 року. * '''«Стометрівка»''' — пішохідна частина вулиці Незалежності в центральній частині міста * '''Площа Ринок''' — центральна площа міста, на якій розміщена ратуша. Історичний центр Івано-Франківська. * '''Парк культури та відпочинку ім. Тараса Шевченка'''. Створений 1896 року. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == * '''«Смак міста»''' * '''Пивний клуб "Десятка"''' http://www.beerclub10.if.ua/ вул. Шашкевича, 4. Не дивлячись на те, що це пивний клуб, годують там дуже ситно, різноманітно, смачно і недорого. * '''бар «Гост»''' * '''Ресторан «Фабрика»''' * {{listing | name=Street Food Merci | alt=вулична їжа Merci | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Грушевського, 1 (біля парку Міцкевича) Вул. Незалежності, 9 (біля переходу з парку до Стометрівки) Вул. Залізнична, 49 (навпроти Chicken Hut) Вул. Новгородська, 24a (навпроти входу у Центральний базар) | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10.00-19.00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/streetfoodmerci/ | vkontakte=https://vk.com/streetfoodmerci | lastedit=2017-09-27 | content=Найсмачніший STREET-FOOD в Івано-Франківську.<p>Паніні з куркою, салямі, овочами гриль та хамоном, французький та баварський хот-доги.</p> }} * '''Ресторан "Фонтуш"''' http://www.fontush.if.ua/ https://www.facebook.com/restoranfontush/ вул. Чорновола, 82. тел +38 066 392 66 76 Подають страви європейської та української кухні. Готель. Конференц-зал. === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=eat |lat=|long= | name=«П'ятачок» | alt= | address=вул. Незалежності, 36 | directions= | phone=+380 (066) 791-86-47; +380 (096) 784-51-97 | url= | email= | price= | description= }} * {{listing|type=eat |lat=|long= | name=«Надія» | alt= | address=вул. Незалежності, 40 | directions= | phone=+380 (050) 434-09-87; +380 (342) 72-14-53, +380 (342) 72-14-54 | url= | email= | price= | description= }} *'''Ресторан "Фонтуш"''' вул. Чорновола, 82. тел +38 066 392 66 76 страви європейської та української кухні. Готель. Конференц-зал. === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Готелі === Апартаменти подобово "Хочу ЦЮ" +380663704836 [https://www.podobovo-ivano-frankivsk.com/nomera/] * Готель-ресторан "Під Явором" +38(067)344-21-77, 38(095)849-43-49 * Готель «Надія» * Готель "Фонтуш бутік готель" +38 095 207 47 94 * Готель «Аускопрут» * Готель «Парк Готель» * Готель «Легенда» * Готель «Прикарпаття» * Готель «Галицька садиба» * Готель-ресторан «Станіславський двір» * Готель «Нива» * Готель «Дружба» * Готель «Дністер» * Готель «Атріум» * Готель «Старий Станіславів» * Готель-ресторан «Черемош» * Готель "Під Темплем" * Готель "Бистриця Люкс" === Мотелі === * Мотель «Жокей» * Мотель «Формула-1» * Мотель «С. В. Кар» * Мотель «Мрія» * Мотель «Венеція» === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Приміські потяги дозволять зекономити кошти і добратися до таких мальовничих містечок як [[Коломия]] та [[Яремче]]. Автобуси та маршрутки регулярно курсують на курорт [[Буковель]]. * [[Львів]] * [[Мукачеве]] {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] oc1736cohq4m57xpui6ccjfkwk47s8b 0 18 33291 33200 2022-08-24T01:55:49Z Trident of Neptun 6004 33291 wikitext text/x-wiki {{geo|48.6583333333|24.505|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Івано-Франківська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == Івано-Франківська область складається із таких історико-етнографічних регіонів: Опілля (Рогатинський район), Бойківщина (Долинський, Рожнятівський райони), Покуття (Тисменицький, Надвірнянський, Коломийський, Тлумацький, Галицький, Городенківський, Снятинський райони), Гуцульщина (Надвірнянський, Верховинський, Косівський райони) == Міста == * [[Івано-Франківськ]] * [[Верховина]] * [[Галич]] * [[Калуш]] * [[Коломия]] * [[Косів]] * [[Надвірна]] * [[Рогатин]] * [[Снятин]] * [[Тисмениця]] * [[Яремче]] == Інші місця == * [[Черче]] ;Населені пункти в Карпатах: * [[Буковель]] * [[Ворохта]] * [[Дземброня]] * [[Микуличин]] * [[Поляниця]] * [[Татарів]] * [[Яблуниця]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == В обласному центрі є маса цікавих локацій на які пішки можна відвести декілька днів, щоб повністю відчути атмосферу Івано-Франківська. Переважно вони знаходяться в центрі Івано-Франківська, де гостям міста зручно орендувати готель чи апартаменти подобово в Івано-Франківську [https://www.podobovo-ivano-frankivsk.com/nomera/] == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] fz0b9sw4zbpyykpf61fevbx6ydzsxer 0 19 37700 37699 2025-06-02T19:04:06Z Khainska 6455 /* Що відвідати */ 37700 wikitext text/x-wiki {{geo|21|78|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Taj Mahal, Agra, India edit2.jpg |flag = Flag of India.svg |location = India (orthographic projection).svg |capital = [[Делі]] |government = Федеральна парламентська республіка |currency = рупія |area = 3,287,590 km² |population = 1,210,193,422 чоловік (2011) |language = [[Гінді розмовник|Гінді]], Англійська і ще 21 офіційні мови |religion = Індуїзм(80,5 %), іслам(13,4 %), християнство(2,3 %), сикхиїзм(1,9 %), будизм(0,8 %) і багато інших |electricity = 230V/50Hz |callingcode = +91 |tld = .in |timezone = UTC+5.5 }} '''Індія''' знаходиться в [[Південна Азія|Південній Азії]]. Межує з [[Пакистан|Пакистаном]], [[Китай|Китаєм]], [[Непал|Непалом]], [[Бутан|Бутаном]], [[Бангладеш]] і [[М'янма|М'янмою]]. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Map_of_India_(ru).png | regionmaptext=Регіони Індії | region1name=[[Східна Індія]] | region1color=#4da9c4 | region1items=[[Джхаркханд]], [[Західна Бенгалія]], [[Орісса]], [[Сіккім]], [[Чхаттісгарх]] | region1description= | region2name=[[Гімалайська Північ]] | region2color=#d5b66b | region2items=[[Джамму і Кашмір]], [[Уттаранчал]], [[Хімачал-Прадеш]] | region2description= | region3name=[[Західна Індія]] | region3color=#71b37b | region3items=[[Гоа]], [[Гуджарат]], [[Махараштра]], [[Раджистан]] | region3description= | region4name=[[Рівнини (Індія)|Рівнини]] | region4color=#d5dc76 | region4items=[[Біхар]], [[Мадх'я-Прадеш]], [[Нью-Делі]], [[Пенджаб]], [[Уттар-Прадеш]], [[Хар'яна]] | region4description= | region5name=[[Північно-східна Індія]] | region5color=#d56d76 | region5items=[[Аруначал-Прадеш]], [[Ассам]], [[Маніпур]], [[Мегхалая]], [[Мізорам]], [[Нагаленд]], [[Трипура]] | region5description= | region6name=[[Південна Індія]] | region6color=#b383b3 | region6items=[[Андаманські і Нікобарські острови]], [[Андхра-Прадеш]], [[Карнатака]], [[Керала]], [[Лакшадвіп]], [[Пондічеррі (союзна територія)|Пондічеррі]], [[Тамілнаду]] | region6description= }} == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == У Індії добре розвинений пасажирський залізничний транспорт (спадщина Британської Імперії), Індія - країна з найбільшою в світі протяжністю пасажирської залізничної мережі (4 місце в світі після США, РФ і КНР), яка спочатку будувалася саме як пасажирська мережа і для перекидання військ по країні. Не дивлячись на досить посередню якість автодоріг (ситуація міняється в кращу сторону в останні декілька років) добре розвинений пасажирський авторанспорт, автобусне повідомлення. На дальні відстані існують автобуси з "спальними місцями" - "сліппери". Останніми роками стрімко розвивається авіасполучення між містами Індії, зокрема з'явилася безліч недорогих, "бюджетних" перевізників, часто порівнянних за ціною з дорогими класами залізничних квитків, при великій економії часу в дорозі. {{Listing|type=go|lat=28.623|long=77.210|name=Air India|alt=एअर इंडिया|address=Офіс бронювання Air India, дорога Шрі Ауробіндо Марг, біля станції метро Jor Bagh, вихід № 3, аеропорт Сафдарджунг, Нью-Делі-110003|directions=Ііндійський національний авіаперевізник, що належить Tata Group та є членом Star Alliance.|url=https://www.airindia.com/in/en/ez-booking.html#/search|wikipedia=Air India|facebook=https://www.facebook.com/AirIndia/|instagram=https://www.instagram.com/airindia/#|phone=Міжнародна служба підтримки клієнтів +91 116 932 9333 +91 116 932 9999}} Квитки на автобуси і поїзди краще копнути заздалегідь. Так само заздалегідь приїжджати на вокзал, щоб залишити собі час розібратися і знайти потрібний термінал відправлення. Makemytrip.com дозволяє спланувати і забронювати квитки. Сайт достатньо зручний для використання. При пошуку квитків необхідно указувати клас поїзда. AC - aircondition. Для бюджетної подорожі цілком підійде Sleeper class - який зазвичай стоїть в 2-3 рази дешевше Third AC, але принципово нічим не відрізняється (поняття про кондиціонування в Індії вельми умовно). Класи від First AC і вище набагато комфортніші і дорожчі. На сайті також при виведенні результатів пошуку можна поставити галочку у Normal або Tatkal. Виразного пояснення від індійців, чим вони відрізняються я отримати не змогла. Але, коли квитків ні має сенс вибирати Tatkal (але не раніше, чим за 3 дні до поїздки) - начебто це квитки, які були здані. Найчастіше квитки розкуплені заздалегідь (у Індії постійно хтось куди їде), але практично завжди є можливість купити Tatkal в останні дні. Такий варіант підходить для мандрівників, які не люблять планувати заздалегідь. Найімовірніше квитки Tatkal не можливо повернути або обміняти. У крупних або популярних у туристів містах на вокзалах є Tourist office, де продаються квитки спеціально для туристів. Завжди звертайте увагу на вокзал відправлення, вказаний на квитку, - знову ж таки в крупних містах вокзалів буває декілька і вам можуть продати квиток з відправленням на іншому вокзалі. == Мова == Державних мов в Індії дві: хінді і англійська. Проте на території Індії поширені близько десятка регіональних мов, зазвичай обмежених штатом, таких як тамілі, малай, телугу, урду, маратхі, бангла та інші. Багато жителів Індії не говорять і не розуміють, окрім як на рідну "регіональну" мову, ні на хінді ні по-англійськи. Майже напевно розумітимуть одну з двох державних мов держслужбовці, чиновники, поліцейські, працівники залізниці. == Що відвідати == {{See|name=Тадж Махал|lat=27.171|long=78.041|address=Dharmapuri, Forest Colony, Tajganj, Агра, Уттар-Прадеш 282001, Індія|wikidata=Q9141|wikipedia=Тадж Махал|image=Файл:Taj Mahal, Agra, India.jpg|description=Мавзолей з білого мармуру кольору слонової кістки на правому березі річки Ямуна в Агрі, Уттар-Прадеш, Індія.|price=Станом на 2024, плата за вхід для громадян Індії становила 0,51 євро, для громадян країн SAARC і BIMSTEC — 5,53 євро, а для інших іноземних туристів — 11,26 євро. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B4%D0%B6_%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%BB)|hours=Експозиції відкриті з 6 ранку до 7 години вечора в будні, за винятком п'ятниці, коли комплекс відкритий для молитви в мечеті в період з 12 години вечора до 2 годин. Комплекс відкритий для нічного перегляду в день повного місяця, а також за два дні до і після повного місяця, виключаючи п'ятницю і місяць Рамазан.(https://web.archive.org/web/20150207191606/http://asi.nic.in/asi_monu_whs_agratajmahal_night.asp)}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Можна з упевненістю сказати, що в Індії торгують скрізь і всім. У крупних містах, таких, як Поділи або Мумбаї, практично на кожній вулиці є магазини/ларки/кіоски/лавки і просто придорожні стихійні торговці, у яких можна знайти все або майже все. У основних туристичних центрах ([[Делі]], Золотий Трикутник, [[Гоа]]) існують ринки і базари, спеціально орієнтовані на туристів. У Центральному Делі це Мейн Базар. Тут ви побачите сувеніри, статуетки, текстиль і вироби, привезені зі всіх куточків Індії. Якщо ви використовуєте Делі як місце прибуття/від'їзду в Індію/із Індії, то доцільно присвятити день перед відльотом відвідинам Мейн Базару. Тут же можна підібрати недорогий гест-хаус для нічлігу або мешкання. У [[Джайпур]]і для туристичного шопінгу є ринок біля палацу Хава-Махал. Тут ви зможете придбати колоритні вироби місцевих майстрів, яких не знайдете більше ніде в Індії. Причина в тому, що Джайпур - столиця штату Раджастан, який славиться своєрідною культурою і мистецтвом. Джайпурські ремісники щосили використовують вікову культурну спадщину у виробництві сувенірів. [[Агра]] славиться, перш за все, тим, що тут знаходиться Тадж-Махал. Відповідно, в цьому місті є можливість купити сувеніри у вигляді зменшених копій даної споруди. Особливої уваги також заслуговують шкатулки і посуд, інкрустовані мармуром і кольоровими каменями. У [[Гоа]] в сезон (жовтень-квітень) практично в кожному селі і селищі існують ринки і риночки. Асортимент скрізь однаковий: текстиль (етнічний одяг, покривала), статуетки індійських божеств, сумки, виробу ручної роботи. Слід зазначити, що в селі Анджуна по середах проходить блошиний ринок, куди з'їжджаються торговці з багатьох штатів Індії, а також Тибет і непальці, у яких ви знайдете колоритні прикраси, співаючі чаші, тханки, посуд. З текстилю особливою популярністю серед туристів користуються кашмірські шерстяні хустки пашміна і шовк. Майже кожен торговець, що продає хустки, говоритиме вам, що у нього є пашміна. Проте потрібно знати, що це далеко не завжди правда, оскільки дуже часто за пашміну можуть видавати і синтетику. Хороший індійський шовк можна вибрати в Джайпурі. Відмітною особливістю індійських (як і всіх східних) продавців є уміння торгуватися. Будьте упевнені, якщо ви західна людина, що колір вашої шкіри для індуса сигналізуватиме про наявність грошей. Відповідно, ціна, сказана спочатку продавцем, вже завищена в 3-5 разів. Можна сміливо ламати ціну до тієї відмітки, до якої вважаєте потрібними, і далі продовжувати дебати, поки не прийдете до суми, яка влаштує як вас, так і продавця. На ринках можна і потрібно торгуватися завжди і скрізь. Винятки становлять супермаркети і магазини: якщо на товарі вже написана ціна або висить цінник, то ця ціна фіксована і зміні не підлягає. На закінчення варто додати, що в Індії рай для шопоголіків. Асортимент товарів і сувенірів вас приємно здивує, так само, як і ціни на них: якщо уміти торгуватися, вони дуже низькі. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == На курортах Індії знаходяться безліч готелів - від двох-трехзіркових на міських околицях до п'ятизіркових в ділових центрах і на побережжі. Поняття "зірковості" готелів в Індії вельми умовне і відрізняється від загальноприйнятого на Заході. Популярним видом житла для туристів є гест-хауси, що представлені у великій різноманітності, як за ціною, так і за якістю і комфортом Це дуже вигідно, якщо ви подорожуєте самостійно, не удаючись до допомоги турагентств. Діапазон цін на таке житло широкий і може починатися від 3-5 доларів США, залежно від місця і наявних зручностей. Але завжди потрібно пам'ятати, що є можливість поторгуватися з господарями. На півдні Індії, зокрема, в Гоа і Керале, також можна знімати бамбукові бунгало прямо на побережжі. Умови мешкання в них мінімальні. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Туристи в Індії практично не стикаються з проблемами особистої безпеки. Серйозні посягання, такі як розбій, грабіж, згвалтування або вбивство надзвичайно рідкісні. Це не означає, що вони рідкісні в індійському суспільстві так само, як рідкісні відносно туристів. Проте широко поширені крадіжка і шахрайство, і слід бути особливо уважним по відношенню до збереження своїх цінностей і грошей, адже «за умовчанням» для індійця будь-який західний турист - багач. Майже будь-який турист в Індії зустрінеться з «хелперством» - нав'язливим бажанням місцевих жителів «допомогти», сподіваючись на оплату послуг або ж комісійні від того місця, де заплатить туди приведений турист (звичайно це готель або магазин). Так або інакше, будьте упевнені, якщо «хелпер» привів вас в готель, то в ціні, названій вам за номер, буде включений і заробіток «хелпера». Традиційним методом обману, наприклад таксистом, з метою переманити вас в готель що платить комісійні будуть запевнення, що в названому вами готелі: нема місць/закрита/власник помер/повно клопів/..., зате поряд є дуже хороша, його брата/сина/хорошої людини. Зрозуміло, ви заплатите за такий варіант більше, і іноді вельми помітно. Слід достатньо твердо присікати спроби такого роду дрібного шахрайства, і проявляти твердість. Якщо вже вам не вдалося позбавитися від «хелпера», то безумовно слід забороняти йому входити з вами у вибраний вами готель або магазин. == Як зберегти здоров'я == У переважній більшості випадків доступна туристові їжа, навіть на вулицях, буде достатньо доброякісною. Проте слід остерігатися некип'яченої води і, по можливості, використовувати фабричну упаковану воду в пляшках. Це також відноситься до харчового льоду, який, якщо явно не вказане зворотне, робиться із звичайної водопровідної води. Як правило, в великихих містах навіть звичайна водопровідна вода безпечна відносно ризику дизентерії і гепатиту А, проте часто викликає серйозні розлади травлення. Уникнути цього можна, використовуючи фабричну розлиту очищену воду. Звернете увагу, що відомі випадки шахрайства з вторинним використанням порожніх пляшок з-під води, при яких в них повторно набирається водопровідна вода і продається як очищена. Якщо у вас буде така можливість, то завжди необоротно мніть або проколюйте використані вами пластикові пляшки з-під води. У випадку, якщо ви маєте намір подорожувати по Індії не по стандартному туристичному маршруту і тривалий час, можливо вам варто подумати над вакцинацією. Типовий набір вакцинації для Азії включає щеплення від Гепатиту А (і, можливо, Б) Правця, Дифтерії (у складі комбінованої вакцини АДС), Тифу. Ці щеплення практично безпечні відносно побічних ефектів. Починати курс слід за 2-3 місяці до дати від'їзду, оскільки існує певний розклад інтервалів між щепленнями. Вартість курсу не перевищує 400-600 гривень (залежно від місця проведення щеплення), проте за ці гроші ви отримуєте імунітет до перерахованих небезпечних захворювань приблизно на 7-10 років. На жаль, не існує щеплення від малярії, що все ще існує в Індії. Далеко не вся Індія представляє небезпеку відносно риски малярії, проте ненульовий ризик є в популярному Гоа, і в багатьох районах Півночі Індії. Найбільш високий ризик малярії в Індії присутній в штаті Західна Бенгалія і на схід від нього. Для зниження риски зараження малярією слід захищатися від укусів комарів (основних переносників збудника малярії), а також приймати протималярійні препарати. На жаль, все наявні зараз протималярійні профілактичні препарати мають високий рівень побічних ефектів. Найбільш легеням для перенесення вважається Malaron, який, на жаль, недоступний в Україні і Росії (але продається в Індії і багатьох країнах за кордоном). З дешевих препаратів, ефективних в протималярійній профілактиці, слід назвати Доксициклін. Обов'язково проконсультуйтеся з лікарем, якщо вирішите використовувати протималярійні препарати, багато важких побічних ефектів! == Поважати == Зверніть увагу, що ви можете вільно увійти до храму вайшнавів (гілки індуїзму, послідовники якого почитали Вішну), проте вам не слід намагатися потрапити в храм індуїстів-шиваїтів (ті, що поклоняються Шиві і його аватарам), вхід в ці храми для неіндусів закритий. Іноземець, навіть якщо він вважає себе таким, що сповідує індуїзм, найчастіше не зможе увійти до храму Шиви. Це образливо для віруючих, і це може призвести до необхідності переосвячення храму, а у разі особливих шанованих храмів може викликати спалах агресії до порушника. == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Азія|type=Країна}} 3zbs7bylhn8pggwk7a5acoujewispl9 0 20 36348 36347 2025-01-01T12:19:47Z Assyrian Human 6497 36348 wikitext text/x-wiki {{geo|53|-8|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = RockOfCashelSummer1986.jpg |flag = Flag of Ireland.svg |location = EU-Ireland.svg |capital = [[Дублін]] |government = демократична республіка. |currency = євро (EUR, €) |area = 70,273 км² |population = 4 588 252 чол. |language = англійська, ірландська |religion = католицизм (93%), протестантизм (5%). |electricity = |callingcode = +353 |tld = |timezone = UTC+0 }} '''Ірландія''' знаходиться на [[Британські острови|Британських островах]]. == Зрозуміти == === Історія === До 13 000 років до нашої ери Ірландія та Велика Британія були покриті єдиним льодовиковим покривом. Гори, які вже були дуже старими та вивітрилими, далі були розтерті в заокруглені пагорби з мальовничими U-подібними долинами. Уламки льодовика накопичувалися на краю льоду, утворюючи хребти, які перекривали відтік річки: озера заповнювалися водно-болотними угіддями, а потім торф’яними болотами, і виникали вологі низовини Ірландії. Європейські види, витіснені льодовиковим періодом, включно з людьми, тепер повернулися через льодовий міст – зміям було байдуже, і, на відміну від кроликів, ніхто не вважав за потрібне їх знову запровадити. Полювання на ведмедя в 10 500 р. до н.е. показує, що в Ірландії на той час жили мисливці-збирачі, а найдавніше «село» датується 7000 р. до н.е. За деякий час до 4000 р. до н.е. з'явилася неолітична культура з осілим землеробством - деякі з їх польових систем збереглися під торф'яним болотом. Їхні дерев’яні чи плетені світські споруди не збереглися, але зберігся чудовий ритуальний ландшафт великих кам’яних пам’ятників із точним астрономічним вирівнюванням. У Бру-на-Боінне серединний зимовий схід сонця на короткий час сяє на написах глибоко в підземній похоронній камері, але це просто найвідоміший з багатьох таких пам’ятників. Бронзовий вік з 2500 року до нашої ери приніс клинові гробниці, укріплення на пагорбах і металеву зброю, але його найкраща спадщина - це складна обробка золота в ювелірні вироби, виставлена ​​в Національному музеї в Дубліні. Кілька казкових скарбів були жертвами, навмисно загубленими в болотах, які в ту епоху піднімалися й поглинали землю. Якщо це було призначено для того, щоб умилостивити богів зміни клімату, це не спрацювало, і поганий клімат, ритуальні болотяні дамби та золоті жертвоприношення тривали в залізному віці з 800 року до нашої ери. Для «заліза» читайте «сталь», виковану з набагато міцнішої зброї та сільськогосподарських знарядь — ви могли орати нову землю чи вирубувати деревину або братися за своїх сусідів, щоб краще впливати, і це викликало переміщення населення по Європі. Кельтська мова та культура виникли в Ірландії, хоча незрозуміло, чи прибув генетично відмінний кельтський народ. Велика Британія опинилася під римським пануванням, і її племена говорили на P-кельтських мовах, попередниках валлійської та корнішської, в той час як Ірландія говорила Q-кельтськими попередниками гальської, яка значно пізніше поширилася в Шотландії. Ірландія була християнізована з 5 століття, що принесло письменність і зв’язок з латинською культурою. Заснувалися монастирські міста, які стали центрами навчання та літератури. Ченці складали вірші, записували ірландські легенди і винайшли кілька власних, щоб дати ірландцям фальшиву історію біблійних країн. Монастирі піддалися нападу скандинавів наприкінці 8 століття, але норвежці, у свою чергу, стали християнами і заснували великі поселення в Дубліні, Вексфорді, Уотерфорді, Корку та Лімерику. Ірландія в цю епоху поширила свою культуру та християнство у Великобританії та по всій Європі. У 1169 році південний вождь запросив англо-норманів допомогти з його місцевими ворогами, що було схоже на запрошення сарани, щоб позбавити ваш сад від зеленої мушки. Норманські очі загорілися від побаченого, і почався захоплення землі. Це було переважно на півдні та сході, тому ці регіони мають найбагатшу спадщину середньовічних кам’яних замків і монастирів, побудованих на основі більш ранніх дерев’яних та земляних споруд. Нормани робили менше вторгнень в інші місця, і дійсно були відкинуті від середньої землі, щоб сховатися за Дублінським частоколом. «За межами блідості» керували гельськими вождями, поки Тюдори під керівництвом Єлизавети I не відновили проект захоплення. Ольстерські вожді трималися до 1603 року, коли їхня влада була зламана, а їхні землі захоплені, щоб бути колонізованими лояльними «Плантаціями» - як це робилося в попередні часи, з тією важливою різницею, що колоністами в Ольстері були протестанти (часто шотландці). в країні, вихідці з якої були католиками. Це утворило сектантську лінію розлому на півночі, поштовхи якої відчуваються донині. Велика Британія 17 століття була вражена громадянською війною, створивши вакуум влади, який дозволив виникнути квазінезалежної Ірландської Конфедерації з центром у Кілкенні. Це тривало шість неспокійних років, коли Олівер Кромвель прибув до Дрогеди, щоб знищити це місто та вбити його мешканців. Він набув смаку до обох розваг і пішов, щоб підкорити всю Ірландію. Пізніше Великобританія відновила монархію, але скинула католицького короля Якова II, коронувавши протестантського Георга I. Джеймс мав більшу підтримку в Ірландії, але програв битву при Бойні і втік до Франції. Це стало сигналом до більшої конфіскації земель і юридичних обмежень проти католиків, кримінальних законів. Наступним великим потрясінням було повстання 1798 року, центром якого був Вексфорд, але з висадкою французьких військових у Мейо. Збурений лондонський уряд намагався ще більше посилити свою хватку і в 1801 році створив Сполучене Королівство, яке відтепер править Ірландією як сукупність провінційних графств або графств без претензій на незалежність. Ірландія почала індустріалізуватися, але залишалася переважно сільськогосподарською та ірландською мовою за межами міст. Його основними скаргами були карні закони, суворі закони про землеволодіння та працю, придушення ірландської мови (наприклад, у школі) та правління меншин протестантською клікою. Ті, хто міг виїхати, вибиралися в промислові міста Англії, Шотландії та Північної Америки або вступали в армію. А потім у 1840-х роках стався найгірший із кількох голодоморів, і країна була потрощена. Ірландський картопляний голод (відомий в Ірландії як просто Великий голод) у 1845-1852 роках був настільки руйнівним, що навіть у 21 столітті населення Ірландії все ще не відновилося до рівня, який був до голоду. Політична агітація після Великого голоду вважала англійське панування першопричиною ірландських труднощів – принаймні на півдні. Ірландська мова, культура, спорт, релігія та власність на власну землю могли б процвітати, лише якщо це ярмо було скинуто. Центральні реформи відбулися занадто мало, надто пізно, і земля була розбурхана «Смутами». Тим часом на півночі Белфаст і його внутрішні райони були стійкими британськими, протестантськими та промисловими. Після кількох невдалих спроб парламентом у 1914 році був прийнятий законопроект про самоуправління, який вчасно був зупинений початком Першої світової війни. Сотні тисяч ірландців рушили за Юніон-Джек до окопів Фландрії та Сомми. На Великдень 1916 року в Дубліні спалахнуло збройне повстання, коли націоналісти захопили головне поштове відділення і зачитали проголошення незалежності. Вони мали невелику підтримку, і невдовзі їх кинули бомбардувати, щоб вони здалися, але їхні суди та страти шляхом розстрілу відкинули настрої позаду. Після перемир’я 1918 року опір Британії переріс у війну за незалежність, але північ був категорично проти правління Дубліна. Ціною миру в 1921 році був поділ, коли 26 графств приєдналися до Ірландського вільного штату (попередника нинішньої Республіки), а шість графств на північному сході залишилися у Сполученому Королівстві як Північна Ірландія. Ірландії все ще довелося вести громадянську війну проти тих, хто чинив опір розділу як зраду, але «Неприємності» потім зникли. З 1960-х років обурення переросло в черговий раунд «Неприємності» в Північній Ірландії та її прикордонних регіонах – ця історія описана на цій сторінці, вона мало вплинула на південь і, схоже, була вирішена Угодою Страсної п’ятниці 1998 року. Республіка залишалася бідною, сільськогосподарською країною, нейтральною під час Другої світової війни. Він почав приваблювати туристів у післявоєнному 20 столітті, а в 1973 році приєднався до Європейського співтовариства, як і Великобританія. Починаючи з 1990-х років Ірландія переживала економічний бум, і її називали «Кельтським тигром», коли середовище з низькими оподаткуваннями для бізнесу привернуло глобальні інвестиції. Багато з цього було нежиттєздатним; бульбашка лопнула з рецесією 2008 року. Поряд з іншими західними економіками, Ірландія відновилася з тих пір. Що ще важливіше для мандрівника, він покращив зручності для відвідувачів і розширив свій імідж, який занадто довго був халтурною пропозицією Гіннеса в Дубліні, риболовлею на озерах і купівлею рушника в замку Бларні. Разом із північчю Ірландія тепер представляє себе культурно багатою, захоплюючою країною, якою вона була весь час. '''Республіка і Північ''' Термін «Ірландія» відноситься як до великого острова в 300 км на захід від Великобританії, так і до незалежної нації, яка складається з більшої його частини. Зазвичай з контексту зрозуміло, що мається на увазі, і будь-яке посилання до 1921 року означає одне й те саме. Нація відома як Республіка Ірландія (скорочено RoI), і вона була утворена з 26 з 32 округів на острові. Інші шість утворили Північну Ірландію, і вони донині залишаються частиною Сполученого Королівства. Люди з обох сторін неофіційно говорять про «південь» і «північ», хоча графство Донегал у республіці простягається на північ, ніж будь-де в Північній Ірландії. Термін «все-Ірландія» особливо використовується для таких видів спорту, як Союз регбі, де північ і південь грають як єдина команда. Кордон нині такий же непомітний, як кордони графства чи міста. Немає перевірок, і єдина відмінність, яку ви помітите, полягає в тому, що обмеження швидкості змінюються між км/год у республіці та милями на годину на півночі. Тим не менш, ви несете відповідальність за те, щоб ваша власна документація та документація вашого автомобіля були дійсною, дивіться розділ «Увійти» нижче. Грошова одиниця Республіки — євро, валюта півночі — фунт стерлінгів, але євро широко прийнято. '''Клімат''' Загалом, Ірландія має м’який, але мінливий океанічний клімат з кількома екстремальними умовами. В Ірландії ви справді можете відчути «чотири сезони за один день», тому збирайтеся відповідно та будьте в курсі останніх прогнозів погоди. Незалежно від погоди, очікуйте, що це стане темою розмови серед місцевих жителів. Ви можете помітити незначні перепади температури між північчю та півднем країни, а також більше опадів на заході порівняно зі сходом. Середньодобові температури взимку коливаються від 4 °C до 7 °C, а середньодобові температури влітку від 14,5 °C до 16 °C. Температура рідко перевищуватиме 25 °C і рідко опускатиметься нижче -5 °C. Незалежно від того, коли ви відвідуєте Ірландію, навіть у середині літа, ви, швидше за все, зіткнетеся з дощем, тому, якщо ви збираєтеся бути на вулиці, рекомендується водонепроникне пальто. '''Свята''' Ірландські назви в дужках. 1 січня: Новий рік ''(Lá Caille)'' або ''(Lá na Bliana Nua)'' 17 березня: День Святого Патрика ''(Lá Fhéile Pádraig)'' Березень або квітень за григоріанським календарем: Великдень (An Cháisc) Перші понеділки травня, червня та серпня: травневі свята, червневі свята, серпневі свята ''(Lá Saoire i mí Bealtaine, Lá Saoire i mí Mheithimh, Lá Saoire i mí Lúnasa)'' Останній понеділок жовтня: свято жовтня ''(Lá Saoire i mí Dheireadh Fómhair)'' or ''(Lá Saoire Oíche Shamhna)'' 31 жовтня Хеллоуїн (Oiche Shamhna) 25 грудня: Різдво ''(Lá Nollag)'' 26 грудня: День святого Стефана ''(Lá Fhéile Stiofáin)'' == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Ireland regions map3.svg | regionmaptext=Регіони Ірландії | regionmapsize=450px }} == Міста == [[Дублін]] - столиця країни, розташований на сході острова. [[Корк]] - друге за величиною місто країни, столиця однойменного графства [[Лімерик]] - Важливий торговий та адміністративний центр [[Дінгл]] - невеличке місто на однойменному півострові, на крайньому заході Ірландії. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Майже всі говорять англійською як рідною мовою, хоча часто таким чином, що відображає вплив ірландської. Ірландська або ірландська гельська (Gaeilge) є першою офіційною мовою відповідно до конституції. Він належить до гойдельської гілки кельтської родини мов і разюче відрізняється від англійської. Основними діалектами ірландської мови є діалекти провінцій Ольстер, Мюнстер і Коннахт (причому останній історично був центральним діалектом, який простягався на схід до Лейнстера). Ольстерський діалект має найбільше спільного з шотландською гельською. Деякі ірландці можуть образитися, якщо ви називаєте ірландську «гельською», оскільки це дійсно відноситься до цілої гілки кельтських мов, включаючи ірландську, менську та шотландську гельську. Називайте це просто «ірландською» або «ірландською мовою». Ще є тисячі людей, які вільно говорять ірландською мовою, і всі вони двомовні. Деякі з них є традиційними носіями мови у віддалених (і зазвичай мальовничих) сільських районах, відомих як Gaeltachtaí. Зараз їх чисельно переважають люди, які говорять ірландською мовою в містах, яких особливо багато в Дубліні, і часто вони молоді, представники середнього класу та добре освічені. Ірландською мовою є ряд радіостанцій, онлайн-газета, численні блоги та інноваційна телевізійна станція (TG4). У них є вражаюча сучасна література та популярний щорічний фестиваль мистецтв, відомий як Oireachtas. Ірландська мова є обов’язковою в звичайних англомовних школах Республіки та необхідна для вступу до певних ірландських університетів. Близько 40% (близько 1 500 000) людей у ​​республіці заявляють про певні знання мови, але реальна кількість тих, хто володіє мовою, ймовірно, наближається до 300 000 (близько 7% населення). Незважаючи на це, англійська мова є єдиною мовою, з якою ви, ймовірно, зіткнетеся під час подорожі в Ірландії. Це означає, що відвідувачі часто не знають, що звичні люди, які говорять ірландською мовою, можна знайти по всій країні, з процвітаючою (хоча й не настільки очевидною) власною культурою. Такі носії зазвичай використовують англійську в присутності незнайомців, але більшість ірландців розглядають мову як невід’ємну частину своєї культури. Оскільки багато топонімів та особистих імен написані ірландською мовою, деякі знання ірландської вимови можуть бути корисними для іноземців, і навіть місцеві жителі, які не володіють вільно ірландською мовою, зазвичай знають, як вимовляти ірландські слова. Туристи, які бажають вивчити кілька слів ірландської мови, можуть потрапити на витівку, коли їх навчають лаятися, будучи впевненими, що вони вивчають привітання або подібну фразу. В Ірландії говорять як ірландською, так і англійською мовами з кількома різними акцентами, і легко відрізнити акцент когось із Північної Ірландії від акценту когось із Республіки. Часто можна навіть розрізняти різні міста в межах Республіки Ірландія (наприклад, Дублін проти Корка). Акценти також відрізняються залежно від соціального класу, і, зокрема, у місті Дублін ви помітите чіткі акценти вищого та робітничого класу. Важливо пам’ятати, що багато ірландців говорять англійською досить швидко в порівнянні з носіями Великобританії або Північної Америки. В Ірландії деякі слова відрізняються і можуть мати різні значення. Наприклад, «смертельний» на гіберно-англійській зазвичай означає «крутий» або «чудовий» (наприклад, «Це смертельно» означає «Це чудово») замість «небезпечно». Ірландські запозичення та ідіоми також поширені в гіберно-англійській мові. У повсякденному спілкуванні ірландські друзі та родичі вступають у стиль розмови, який дивує (якщо не викликає тривогу) для непідготовлених туристів. Образа, лайка або лайка, відома як «стеб», — це дуже тонка форма мистецтва, спрямована на демонстрацію прихильності. Все залежить від часу та тону, і не варто намагатися, якщо ви явно не в хорошому настрої. Жорстоке та дружнє кепкування також відоме як craic і, як правило, невіддільне від вживання алкоголю. == Що відвідати == Ірландія відома своєю багатою історією, культурою та природними красами. Ось п'ять об'єктів туристичного інтересу, які варто відвідати в Ірландії: # '''Дублінський замок''' (Dublin Castle). Дублінський замок (Dublin Castle) є однією з найбільш визначних історичних споруд у столиці Ірландії. Знаходиться цей замок у самому серці Дубліна, на площі Дублінського замку, і він є одним з найважливіших символів історії та культури Ірландії. Замок має довгу історію, яка починається з 13 століття. Спочатку це була фортеця, побудована на замовлення англійського короля Генріха II з метою контролювати ірландську столицу. Протягом століть замок перетворювався та перебудовувався, втрачаючи свої оборонні функції і стаючи символом англійської влади в Ірландії. Сьогодні Дублінський замок використовується для різних заходів та церемоній, таких як королівські візити, урочистості державного значення, виставки та концерти. Відвідувачі можуть також оглянути історичні експозиції у рамках туру по замку, де представлені різноманітні артефакти та відтворення життя в різні періоди історії Ірландії. Дублінський замок є важливим культурним та історичним об'єктом, який приваблює тисячі відвідувачів кожного року. # '''Кушен Бун (Cliffs of Moher)''': Ці вражаючі узбережжя, що розташовані на заході Ірландії, відомі своєю красою та величчю. Кліфи простираються на 8 кілометрів і дозволяють насолоджуватися видом на Атлантичний океан. Кушен Бун, також відомі як Cliffs of Moher, це одне з найвідоміших і найвражаючіших природних чудес Ірландії. Розташовані на заході Ірландії, у Конті Клер, ці кручі утворилися в результаті діяльності океану протягом мільйонів років. Вони висять вгору над Атлантичним океаном на висоті понад 200 метрів, створюючи захоплюючий імпозантний вид. Кушен Бун - це популярний туристичний об'єкт, який щороку приваблює тисячі відвідувачів з усього світу. З цих утесів відкриваються захоплюючі види на океан, а під час ясної погоди можна побачити навіть Ара́нські острови та гори Коннемара. Крім того, ця область має велике значення у культурі та історії Ірландії, а також вона відіграє важливу роль у захисті та збереженні природного середовища. Ще один цікавий факт: ці утеси були використані як локація для зйомок у фільмах, серед яких "Гаррі Поттер і напівкровний принць" та "Гаррі Поттер і смертельні реліквії". # '''Бларнський камінь (Blarney Stone)''': Знаходиться в Бларні, цей камінь є популярним серед туристів, які приїжджають, щоб поцілувати його і, за легендою, отримати дар мовлення.Бларнський камінь, розташований у Бларні, Конті Корк, Ірландія, відомий як символ ірландської культури та традицій. Цей камінь розміщений у верхній частині Бларнського замку, і відомий тим, що, за легендою, той, хто поцілує його, одержить "дар мовлення", тобто здатність говорити звабливо та переконливо. Історія каменю має багато версій, але вона відома щонайменше з 15 століття. Цікаво, що є кілька способів, які можуть допомогти вам поцілувати камінь, оскільки він знаходиться у верхній частині стіни замку і не доступний просто так. Зазвичай це вимагає трохи зусиль та навіть допомоги від місцевих гідів. Бларнський камінь - це також популярна туристична визначна точка, яка приваблює велику кількість відвідувачів з усього світу, бажаючих одержати цей міфічний "дар мовлення" через поцілунок каменю. # '''Парк Коннемара (Connemara National Park)''': Цей національний парк розташований у західній частині Ірландії і славиться своєю неперевершеною красою природи, включаючи гори, озера та багатий рослинний світ. Парк Коннемара (Connemara National Park) розташований на заході Ірландії, в окрузі Голуей, в графстві Голуей. Це один з найбільших та найкрасивіших національних парків у Ірландії. Парк відомий своєю дивовижною природою, включаючи гірські хребти, багату флору та фауну, а також непересічні краєвиди. У парку можна знайти різноманітні маршрути для піших прогулянок, серед яких є легкі траси, що підходять для всієї родини, а також більш вимогливі маршрути для досвідчених туристів. Основними атракціями парку є Діамантова гора (Diamond Hill), яка забезпечує види на Атлантичний океан та острів Inishbofin, та початкова точка маршруту, який пролягає через унікальні пейзажі та природні екосистеми. Парк також служить домом для багатьох видів диких тварин, включаючи оленів, козулі, багато видів птахів та різноманітні види рослин. Відвідувачі можуть насолоджуватися природною красою та тишею парку, а також дізнатися більше про його історію та екологію у відвідувальному центрі парку. # '''Гігантська протока (Giant's Causeway)''': Хоча Гігантська протока розташована в Північній Ірландії, вона є однією з найвизначніших природних пам'яток острова. Це унікальне природне утворення складається з тисяч величезних базальтових стовпчиків, які виглядають як стовпчаті сходи, що ведуть у море. Гігантська протока (Giant's Causeway) - це природне диво, розташоване на узбережжі Північної Ірландії, в графстві Антрім. Це одне з найбільш вражаючих і унікальних природних утворень на планеті. Гігантська протока складається з десятків тисяч стовпоподібних скель, які виникли близько 50-60 мільйонів років тому в результаті вулканічної діяльності. Скелі мають дивовижні форми та геометричні структури, що здавалося б, були створені в різних епохах та архітектурними майстрами. За легендою, протока була створена ірландським гігантом Фінном Маккулом, який будував шлях через море до Шотландії, щоб поєднати Ірландію з Шотландією. Проте, коли він побачив величезного шотландського гіганта, він злякався та повернувся до Ірландії, знищивши шлях за собою, щоб шотландський гігант не міг його переслідувати. Це лише одна з численних легенд, які оточують це місце. Сьогодні Гігантська протока є популярною туристичною визначною точкою, де відвідувачі можуть насолоджуватися природною красою цього унікального місця, досліджуючи його скельні стовпи та відпочиваючи на прибережних стежках. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Британські острови|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] stgyrlppkq5j92uic4av61rq28kkhtn 0 21 37234 37233 2025-05-03T14:52:19Z Ribiiiulia 7235 37234 wikitext text/x-wiki {{geo|64.83055556|-17.98666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Iceland.svg |location= Europe-Iceland.svg |capital=[[Рейк'явік]] |government= |currency= ісландська крона |area= 103 000 км² |population= 318 452 чол. |language=[[Ісландський розмовник|ісландська]] |religion= лютеранство |electricity= |callingcode= +354 |tld=.is |timezone= GMT }} '''Ісландія''' знаходиться у [[Європа|Північній Європі]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist |regionmap=Iceland Regions map 2.png |regionmapsize=400px |regionmaptext=Регіони Ісландії |region1name=[[Південно-західна Ісландія]] |region1color=#b6ece2 |region1items= |region1description= |region2name=[[Вестфіорд]] |region2color=#a7c3ea |region2items= |region2description= |region3name=[[Західна Ісландія]] |region3color=#6c9ce4 |region3items= |region3description= |region4name=[[Північна Ісландія]] |region4color=#cccccc |region4items= |region4description= |region5name=[[Східна Ісландія]] |region5color=#cae0e6 |region5items= |region5description= |region6name=[[Південна Ісландія]] |region6color=#87cdde |region6items= |region6description= |region7name=[[Центральна Ісландія]] |region7color=#ececec |region7items= |region7description= }} ==Міста== ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком:=== '''Міжнародний аеропорт Кеплавік''' (ісл.''Keflavíkurflugvöllur'') (IATA: '''KEF''', ICAO: '''BIKF'''), також відомий як '''Аеропорт Рейк’явік-Кеплавік,''' є найбільшим аеропортом в Ісландії і головним транспортним вузлом для міжнародних перельотів. Аеропорт знаходиться на відстані 3 кілометрів на захід від міста Кеплавік та 50 кілометрів на південь від Рейк'явіка. Основними перевізниками в аеропорті Кеплавік є Icelandair та WOW Air, кожна компанія використовує аеропорт як головний пересадковий вузол. Виключна більшість рейсів, котрі обслуговує аеропорт Кеплавік — міжнародні; для внутрішніх рейсів використовують Аеропорт Рейк'явік, який розташований за 2 км від центру міста. Лише сезонний рейс Акурейрі—Рейкʼявік прибуває до аеропорту Кеплавік. Обслуговуванням аеропорту займається державна компанія Isavia. ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== '''Транспорт Ісландії''' представлений автомобільним , повітряним , водним(морським) , у населених пунктах  та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 103 000 км² (108-ме місце у світі). Форма території країни — складна; максимальна дистанція з півночі на південь — 305 км, зі сходу на захід — 480 км. Географічне положення Ісландії дозволяє країні контролювати морські та повітряні транспортні шляхи в Північній Атлантиці між Європою та Північною Америкою; морський прохід з Атлантичного до Північного Льодовитого океану. == Мова == == Що відвідати == '''1. Рейкʼявік''' Столиця Ісландії – сучасне місто з унікальною архітектурою, музеями (наприклад, Національний музей Ісландії) та атмосферними кафе. Обов’язково варто побачити церкву Гатльґрімскірк’я (Hallgrímskirkja) – символ міста. '''2. Золоте кільце (Golden Circle)''' Класичний туристичний маршрут, який включає: * Національний парк Тінгвеллір – місце розлому між Євразійською і Північноамериканською плитами; * Гейзер Ґейсір і активний Строккур; * Водоспад Ґульфосс – один із найвідоміших в Ісландії. '''3. Блакитна лагуна (Blue Lagoon)''' Геотермальний курорт із молочно-блакитною водою. Тут можна скупатися серед лавових полів у теплій мінералізованій воді. '''4. Південне узбережжя Ісландії''' * Водоспад Сельяландсфосс – можна пройти за ним; * Водоспад Скогафосс – один з найвищих; * Чорний пляж Рейнісф’яра з базальтовими колонами; * Льодовик Сólheimajökull і можливість трекінгу по ньому. '''5. Льодовикова лагуна Йокюльсарлон (Jökulsárlón)''' Містичне місце з айсбергами, що дрейфують по лагуні. Поряд – Діамантовий пляж, вкритий уламками криги. '''6. Північ Ісландії''' * Акюрейрі – “північна столиця”; * Озеро Міватн з вулканічними ландшафтами; * Водоспад Детіфосс – найпотужніший у Європі. '''7. Західні фіорди''' Менш туристичний регіон із дикою природою, стрімкими фіордами, гарячими джерелами й мальовничими селами. Рекомендовано для тих, хто шукає усамітнення. '''8. Вулканічні та лавові поля''' Ісландія – країна вулканів. Варто побачити вулкани: * Гекла * Ейяф’ятлайокутль * А також лавове поле Діммуборґір. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == '''Рейк’явік (столиця)''' 1. Fiskfélagið (Fish Company) * Сучасна інтерпретація ісландської кухні, відомий ресторан у центрі. * Рекомендують: лосось, м’ясо ягняти, дегустаційне меню. 2. Bæjarins Beztu Pylsur * Легендарна закусочна з хот-догами, які куштував навіть Білл Клінтон. 3. Kaffivagninn * Найстаріше кафе Рейк’явіка з гарним виглядом на гавань. Сніданки, риба, супи. 4. Dill Restaurant * Перший ресторан в Ісландії, що отримав зірку Мішлен. Нова північна кухня. 5. Ísbud Vesturbæjar * Домашнє морозиво й солодощі — популярне серед місцевих. '''Золотий круг (Geysir – Gullfoss – Þingvellir)''' 1. Friðheimar * Унікальний ресторан у теплиці — все на основі томатів. Суп, хліб, коктейлі. 2. Geysir Glíma Restaurant * Зручне місце біля гейзерів, з класичними ісландськими стравами. '''Південне узбережжя''' 1. Halldorskaffi (у Віку) * Затишне кафе з великим вибором піци, риби й випічки. Привітний сервіс. 2. The Soup Company (у Скафтафелі) * Найкращі супи в регіоні. Вегетаріанські варіанти й традиційний м’ясний суп. '''Північна Ісландія (Акюрейрі)''' 1. Rub 23 * Суші, морепродукти, локальні вина. Один із найкращих ресторанів регіону. 2. Bryggjan * Паб і ресторан з видом на фіорд. Бургер з ягням, крабовий суп. '''Західні фіорди''' 1. Tjöruhúsið (у Ісафьйордурі) * Рибний буфет: свіжа місцева риба, приготована на відкритому вогні. Без меню — готують те, що зловили. == Нічне життя == == Де зупинитись == '''1. Рейкʼявік (столиця)''' Ідеально для знайомства з містом, музеями, гастротуризмом, нічним життям. * Бюджетні: ** Kex Hostel – популярний хостел у центрі міста ** Reykjavik Downtown HI Hostel – комфортно й недорого * * Середній клас: ** Fosshotel Baron – затишний готель у центрі ** Hotel Frón – зручно розташований, гарне співвідношення ціни та якості * * Преміум: ** Canopy by Hilton Reykjavik City Centre ** The Reykjavik EDITION – новий розкішний готель на набережній * '''2. Район Золотого кільця''' Добре підходить для дослідження головних природних пам’яток. * Hotel Geysir – сучасний готель біля гейзерів * Hotel Gullfoss – затишне житло неподалік водоспаду * Blue Hotel Fagrilundur – хороша ціна, зручне розташування '''3. Південне узбережжя''' Ідеально для доступу до льодовиків, водоспадів, чорного пляжу. * Skálakot Manor Hotel – стильне житло в фермерському стилі * Hótel Vík í Mýrdal – біля чорного пляжу Рейнісф’яра * South Coast Guesthouse – бюджетний і зручний варіант '''4. Північ Ісландії (Акюрейрі та околиці)''' * Icelandair Hotel Akureyri – сучасний готель у центрі міста * Guesthouse Akureyri – доступна ціна і комфорт * Fosshotel Myvatn – біля озера Міватн з видом на вулканічні ландшафти '''5. Західні фіорди''' * Hótel Ísafjörður – головний готель регіону * Guesthouse Bjarmaland – затишно та автентично * Heydalur Guesthouse – з геотермальними джерелами прямо на території '''6. Блакитна лагуна (поруч із аеропортом)''' * The Retreat at Blue Lagoon – розкішний спа-готель * Northern Light Inn – комфортно й романтично, поруч із лагуною == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Скандинавія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 3hcefxi57u3ate61k4f5qqqiql13rry 0 22 37400 36810 2025-05-14T18:04:02Z 178.212.111.37 /* Потягом */ 37400 wikitext text/x-wiki {{geo|40|-3|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag_of_Spain.svg |location = LocationSpain.png |capital = [[Мадрид]] |government = Парламентська демократія і конституційна монархія |currency = Євро (EUR) |area = 504 645 км² |population = 45 200 737 (оцінка 2007) |language = Іспанська |religion = лютерани 95%, інші протестанти і католики 3%, мусульмани 2%. |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +34 |tld = .es |timezone = CET (UTC+1) }} '''Іспанія''' знаходиться на [[Іберія|Піренейському півосторові]] в [[Європа|Південній Європі]]. '''Іспа́нія''', офіційно — Іспа́нське Королівство (галіс. та ісп. Reino de España, каталан. Regne d'Espanya, баск. Espainiako Erresuma, ок. Reialme d'Espanha, астур. Reinu d'España) — держава на південному заході Європи. Займає більшу частину Піренейського півострова. Межує з [[Португалія|Португалією]] на заході, [[Франція|Францією]] та [[Андорра|Андоррою]] на півночі, омивається Атлантичним океаном на заході і півночі, а також Середземним морем на сході і півдні. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist| regionmap=Spain map.png | regionmaptext= | regionmapsize=400px | region1name=[[Північно-західна Іспанія]] | region1color=#ae7472| region1items=[[Галісія]], [[Астурія]], [[Кантабрія]] | region1description= | region2name=[[Країна Басків і північна Іспанія]] | region2color=#9572bc | region2items=[[Країна Басків]], [[Наварра]], [[Ріоха]] | region2description= | region3name=[[Каталонія і північно-східна Іспанія]] | region3color=#64bf87 | region3items=[[Каталонія]], [[Арагон]] | region3description= | region4name=[[Центральна Іспанія]] | region4color=#b1a267 | region4items=[[Мадрид]], [[Кастилія — Ла-Манча]], [[Кастилія і Леон]], [[Естремадура]] | region4description= | region5name=[[Східна Іспанія]] | region5color=#add17b | region5items=[[Мурсія (регіон)|Мурсія]], [[Валенсія (регіон)|Валенсія]] | region5description= | region6name=[[Андалусія]] | region6color=#6886be | region6items= | region6description= | region7name=[[Зовнішні території Іспанії]] | region7color=#de7d7d | region7items=[[Балеарські острови]], [[Канарські острови]], [[Сеута]], [[Мелілья]] | region7description= | }} == Міста == *{{Marker|name=[[Малага]]|type=city|lat=36.666|long=-4.483|zoom=12|wikidata=Q8851}} — місто на півдні Іспанії в Андалусії. Малага — шосте за населенням місто в Іспанії та друге в Андалусії. Місто є туристичним центром, в основному, завдяки привабливості кліматичного курортного регіону Коста-дель-Соль, столицею якого є Малага. Туристи також відвідують місце, де народився Пабло Пікассо. * [[Мадрид]] - столиця * [[Барселона]] * [[Валенсія]] * [[Сарагоса]] * [[Гранада]] * [[Севілья]] * [[Більбао]] * [[Толедо]] * [[Сеговія]] * [[Жирона]] * [[Фігерас]] == Інші місця == *[[Гора Монтсеррат]] - велична гора поблизу Барселони *[[Ескоріал]] - пантеон іспанських королів *[[Ескоріал|Долина загиблих]] - меморіал пам’яті Громадянської Війни *[[Коста дель Соль]] і [[Коста-де-ла-Лус]] - багатокілометрові пляжі Андалузії *[[Сантьяго-де-Компостела]] і [[Шлях Святого Іакова]] - центр католицького паломництва *[[Каравака-де-ла-Крус]] і [[Санто-Торібіо-де-Льєбана]] - головні монастирі Католицької Церкви == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=36.675|long=-4.4991|name=Аеропорт Мáлага − Коста дель Соль|address=Av. del Comandante García Morato, s/n, Churriana, 29004, Málaga, Іспанія.|directions=Знаходиться за 8 км від міста Малага та за 5 км на північ від Торремоліноса.|url=https://www.aena.es/csee/Satellite/Aeropuerto-Malaga/en/Home.html|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B0_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)#%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F|facebook=https://www.facebook.com/MalagaCostaDelSolAirport/|instagram=https://www.instagram.com/explore/locations/904371612/malaga-airport-costa-del-sol-espana/?locale=ru&hl=am-et|phone=+34 913 21 10 00|fax=+34 913 21 10 00|email=ocpd@aena.es|hours=Цілодобово|price=|alt=Aeropuerto de Málaga-Costa del Sol|description=Четвертий за пасажирообігом аеропорт в Іспанії. Поєднане з узбережжям Коста-дель-Соль, обслуговує рейси до 20 іспанських та понад 100 міст інших країн Європи.}} === Потягом === === [[Автомобілем]] === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Залізниці === {{Listing|type=go|lat=40.471|long=-3.674|name=Renfe|address=Avenida de Pío XII, 110|directions=|url=http://www.renfe.com/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Renfe|phone=+34 913 00 61 77|email=comercialmercancias@renfe.es|hours=Зазвичай, каси на великих станціях працюють з ранку до вечора, але точний час роботи варто уточнювати безпосередньо на станції або на офіційному сайті Renfe|price=AVE (високошвидкісні поїзди): від 20 € до 100 € та більше, залежно від часу покупки та класу обслуговування. Середньої дальності поїзди: від 10 € до 40 €. Приміські поїзди (Cercanías): від 1,70 € до 4 €. Ціни можуть змінюватися в залежності від часу доби, сезону та спеціальних пропозицій|description=Державна залізнична мережа Іспанії. Протяжність мережі 15 000 км. Більша частина з них — з широкою колією.}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Храм Святого Сімейства|lat=41.403|long=2.174|address=Carrer de Mallorca, 401, L'Eixample, 08013 Barcelona, Іспанія|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0|wikidata=Q48435|image=Файл:Sagrada2.jpg Файл:Sagrada Familia Interior.jpg|directions=Католицька церква в Барселоні. Храм розташований на північ від району Старе Місто в міському районі Ашямпла. Храм Святого Сімейства є зразком каталонського модернізму, це пятинефний храм з трьома фасадами. Це найвідвідуваніший пам’ятник в Іспанії.|content=https://sagradafamilia.org/|price=Вхідний квиток від € 26. Ціна може змінюватись в залежності від додаткових послуг: екскурсія з гідом, відвідування башт тощо.. Є знижки для дітей, студентів, пенсіонерів. Право безкоштовного входу мають: діти до 11 років та інваліди.|hours=З листопада по лютий: з 9:00 до 18:00 з Пн – Сб та 10:30 – 18:00 у Неділю. З квітня по вересень: з 9:00 до 20:00 – Пн – Сб та 10:30 – 20:00 у Неділю. В березні та жовтні: з 9:00 до 19:00 – Пн – Сб та 10:30 – 19:00 у Неділю.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == {{Sleep|name=Axel Hotels|lat=41.387|long=2.160|address=Consell de Cent, 263 Entlo|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Axel_Hotels?utm_source=chatgpt.com|wikidata=Q4034646|hours=цілодобово|price=Стандартні номери: від 90 € до 150 € за ніч. Люкс номери: від 150 € до 300 € за ніч. Апартаменти: від 250 € до 450 € за ніч|directions=міжнародна мережа готелів, яка спеціалізується на створенні інклюзивного середовища для ЛГБТ+ спільноти, але також дружня до всіх гостей, незалежно від орієнтації. Заснована в 2003 році, мережа пропонує сучасні, стильні готелі з високим рівнем обслуговування. Готелі Axel розташовані в основних туристичних містах, таких як Барселона, Мадрид, Ібіца, а також в інших популярних курортних локаціях. Вони пропонують комфортні номери, спа-послуги, басейни на даху та бари, що створюють атмосферу відпочинку та розваг.|phone=+34 933 232 323|email=barcelona@axelhotels.com|checkin=з 14:00|checkout=до 12:00}} == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Іберія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] c1wdkqt3in2b1shrjptulf53trk006b 0 23 37698 37660 2025-06-02T17:21:21Z Khainska 6455 /* Транспорт */ 37698 wikitext text/x-wiki {{geo|43|12|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Rome at night.jpg |caption = Rome at night. |flag = Flag of Italy.svg |location = LocationItaly.png |capital = [[Рим]] |government = |currency = Євро (EUR, €) |area = 301,230 км² |population = оцінка 2012 р. ▲ 60 870 745 |language = італійська мова (офіційна); зустрічаються також німецька, французька та словенська мови |religion = римо-католики |callingcode = +39 | tld = .it | timezone = UTC+1 | electricity = 230V/50Hz (European or Italian plug) }} '''Італія є однією із найдревніших держав світу.''' Ще в II-І тисячоліттях до Христа на Апеннінському півострові жили племена італіків, які заснували Рим. Пізніше цією територією володіла Візантія, завойовували її франки та інші племена. У середньовіччі Італія була роздрібнена. Як єдина держава постала в 1870 р. [[Файл:Italy population pyramid (2018).jpg|міні|Піраміда населення Італії (2018 рік)]] Італія розташована на півдні Європи, у басейні Середземного моря. її територія складається із трьох географічно окреслених частин - материкової, куди входить Паданська низовина і схили Альпійської гірської дуги; Апеннінського півострова, що розташований між Адріатичним і Тірренським морями; островів Сіцілія, Сардинія та ін.На території Італії розташовані дві карликові держави: Республіка Сан-Марино і держава-місто Ватикан як центр римо-католицької церкви. '''Італія - морська держава.''' Близько 80% державних кордонів омиває Середземне море, що сприяє вигідним міжнародним зв'язкам. Через порти Генуя, Венеція і Трієст здійснюється перевезення міжнародних вантажів. Сухопутні кордони Італії проходять через Альпи, тут вона межує з Францією, Швейцарією, Австрією і Словенією. У післявоєнний період Італія встановила сучасні сухопутні кордони з Францією (1947 p.), а відтак - з колишньою Югославією. '''Нині Італія - високорозвинена індустріально-аграрна країна.''' За обсягом ВНП вона вийшла на третє місце у Європі (1152 млрд. доларів США, 1998 р.) після Німеччини і Франції, випередивши Великобританію і всі інші країни Європи. Свого сусіда по макрорегіону Іспанію вона перевищує більш ніж удвічі, а в розрахунку на одного жителя - майже на одну п'яту. '''Політичний устрій. Італія - парламентська республіка.''' Главою держави є президент, якого обирають на сім років. Законодавча влада належить парламенту. Виконавчу владу здійснює Рада Міністрів. Політична система базується на демократичному плюралізмі і багатопартійності. Останнім часом особливу популярність здобули: "Ліга Півночі", партія ПДС (ліві демократи), "Вперед, Італія", "Національний Альянс". == Населення == Населення - понад 60 млн,з них 94% – італійці.За кількістю населення ця країна посідає 24 місце в світі та 5-е в Європі. Розміщення населення Італії нерівномірне: при середній густоті біля 119 осіб/км2 у густозаселених прибережних районах півночі та на Паданській низовині її показник досягає 400-500 осіб/км2, на більшій частині Апенінського півострова - 50-70 чол/км2, у гірських же районах Альп знижується до 40 осіб/км кв. У країні проживають представники місцевих етнічних груп (сицилійці, сардинці, тосканці, калабрійці, лігурійці та ін.), а також німці, французи, албанці та ін. Близько 3 млн італійців проживає за межами країни. ;15 областей *[[Абруццо]] *[[Апулія]] *[[Базиліката]] *[[Калабрія]] *[[Кампанія]] *[[Емілія-Романья]] *[[Лаціо]] *[[Ліґурія]] *[[Ломбардія]] *[[Марке]] *[[Молізе]] *[[П’ємонт]] *[[Тоскана]] *[[Умбрія]] *[[Венето]] ; 5 автономних областей *[[Фріулі-Венеція-Джулія]] *[[Сардинія]] *[[Сицилія]] *[[Трентіно-Альто-Адідже]] *[[Валле-д'Аоста]] == Міста == [[Image:Neptune fountain.jpg|thumb|250px|right|Рим (фонтан Нептуна, площа Навона)]] [[Image:Florence bridges.jpg|thumb|250px|right|Флоренція (річка Арно, на передньому плані Ponte Vecchio)]] В Італії сотні міст. Ось дев’ятка найвідоміших міст: <!-- '''дев’ять''' Будь ласка, не змінюйте цей список без попереднього обговорення змін на сторінці Обговорення. Список міст має включати ДО 9 міст.--> * [[Рим]] (''Roma'') — столиця та найбільше місто. * [[Болонья]] — одне з найвідоміших університетських міст з багатою історією, культурою, технологіями та вишуканою кухнею. * [[Флоренція]] (''Firenze'') — місто Ренесансу, відоме своєю архітектурою, мистецтвом. * [[Генуя]] (''Genova'') — колишня морська республіка. * [[Мілан]] (''Milano'') — один з відомих центрів моди, також відомий центр бізнесу і торгівлі. * [[Неаполь]] (''Napoli'') — одне з найдревніших міст Західного Світу, входить до UNESCO World Heritage Site. * [[Піза]] — тут знаходиться відома Пізанська вежа. * [[Турін]] (''Torino'') — відоме промислове місто, домівка FIAT, інших автогігантів та аерокосмічної галузі. * [[Венеція]] (''Venezia'') — одне з найпрекрасніших міст Італії, відоме своєю історією мистецтвом і також всесвітньовідомими каналами. * {{Marker|name=[[Палермо]]|type=city|lat=38.115|long=13.361|zoom=12|wikidata=Q2656}} (''Palermo'') – місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Сицилія, столиця провінції Палермо. Щорічний фестиваль відбувається 15 липня. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === [[Файл:Rome Urbe Airport in 2018.05.jpg|ліворуч|міні|225x225пкс|'''Рим, аеропорт''' ]] {{Listing|type=go|lat=40.884|long=14.290|name=Міжнародний аеропорт Неаполь|alt=Aeroporto Internazionale di Napoli|address=Каподікіно|directions=міжнародний аеропорт, що обслуговує Неаполь, Італія. Розташований за 5,9 км на північний схід від Неаполя.|url=http://www.portal.gesac.it/|wikipedia=Неаполь (аеропорт)}} Найпростіший спосіб дістатися до Італії – це взяти квитки на літак. Є можливість купити авіаквиток в обидві сторони за маршрутом [[Київ]]-Рим за 162 USD.У Римі є  два міжнародні аеропорти, через які щороку через місто проходить понад 40 мільйонів пасажирів . Такий переліт надає авіакомпанія МАУ. Якщо летіти зі [[Львів|Львова]], то авіаквиток обійдеться мінімум в 254 USD, з [[Одеса|Одеси]] – 222 USD (рейси через Київ). Так як в [[Україна|Україні]] 24 лютого 2022 року закрився повітряний простір,через повтомаштабне вторгення росію на території України,варто ще зазначити як можна долетіти літаком з [[Краків|Крарова]] до Італії.Відстань між містами Краків і Мілан становить 961 км. === Потягом === Залежно яким потягом добиратися до Італії буде залежати,коли ви прибудете до призначеного місця. Наприклад,шлях від Рим до Краків за Train становить 1074 км і займає 31 г. 58 хв.. Існує 3 підключень на день, з першим відправленням 20:17 і останнім 20:50. Можна подорожувати від Рим до Краків через Train всього за 2 122,27 ₴ або за 10 307 ₴. Найкраща ціна для цієї подорожі – 74,96 ₴. === Автомобілем === === Автобусом === На автобусах здійснюється міжнародний проїзд пасажирів з [[Україна|України]] у великі міста Італії.Наприклад,ще автобусна компанія Eurolines працює по всій Європі. Міжнародні автобуси до Італії з Києва курсують по четвергах і неділях, в 9:00 або 10:30, посадка пасажирів на міжнародний автобус до Італії здійснюється з автостанції "Дачна". Автобусний перевізник надає для поїздки комфортабельний 12-ти метровий пасажирський автобус Van Hool, серії Т-9 на 90 місць. Салон обладнаний затишними м'якими сидіннями, оздобленням з натурального дерева, туалетом і автоматичною кліматичною установкою, що дозволяє провести подорож в умовах максимального комфорту. Маршрут міжнародних автобусів до Італії проходить транзитом по території Угорщини, перетинаючи кордон у місті Чоп, а перше італійське місто на його шляху - Удіне. === Кораблем === == Транспорт == Транспорт Італії є розвиненим і комплексним. Найбільше значення мають автомобільний, залізничний, трубопровідний і морський. Густа мережа сучасних шосе та залізниць пов'язуються міста Північної Італії. У зв'язку з витягнутістю країни з півночі на південь мережа сухопутних шляхів розвивалась переважно в меридіональному напрямку. Широтних комунікацій, за виключенням розташованих на Паданській рівнині, недостатньо. === Авіаційний транспорт === {{Listing|type=go|lat=41.905|long=12.497|name=ITA Airways|alt=Italia Trasporti Aereo S.p.A.|address=Via XX Settembre, n. 97, Roma (RM), 00187, C.F.|directions=Національний авіаперевізник Італії. Планується, що авіакомпанія стане власником багатьох активів італійського авіаперевізника Alitalia.|url=https://www.ita-airways.com/en_en|wikipedia=ITA Airways|facebook=https://www.facebook.com/ITAAirways/|instagram=https://www.instagram.com/itaairways/|email=italiatrasportoaereo@legalmail.it}} Специфікою транспортної системи Італії є такі її риси: 1. Найщільніша мережа транспортної інфраструктури на Півночі. 2. Італія є морською країною, але порти півострівної частини, за винятком Неаполя, невеликі, бо не мають значних хінтерландів. Будівництво нових спеціалізованих портів не змінює становища. [[Файл:Train at Milano Centrale station in Milan Italy.jpg|міні|242x242пкс|Найзручніший та найшвидший транспорт в Італії - потяг]]3. Залізниці й автостради півострова за своїми напрямками і густотою фактично повторили мережу стародавніх римських доріг, включаючи і славнозвісну Аппієву дорогу між Римом, Неаполем і Бриндізі.Більш ніж 90% пасажирів та 80% вантажів перевозиться автомобілями. Суперавтостради Італії (вони тут почали будуватися вперше і звідси їх назва) відповідають кращим міжнародним стандартам. Використовуються 25 млн легкових і 2 млн вантажних автомобілів. Наразі у модернізацію залізниць вкладаються значні обсяги фінансових вливань, за рівнем електрифікації залізниць Італія посідає одне з перших місць у світі. Деякі головні лінії різко виділяються своїм технічним оснащенням - на лінії Рим-Флоренція поїзд може розвивати швидкість до 200 км/год. {{Listing|type=go|name=Le Frecce|alt=Eurostar Italia|address=Piazza della Croce Rossa, 1 - 00161 Рим|directions=франшиза високошвидкісних поїздів, під орудою Trenitalia, Італія. Франшиза була припинена і замінена на Le Frecce у грудні 2012 року. Потяги Eurostar курсують між головними містами Італії. Використовуються швидкісні поїзди серій ETR 450/460/480 і 500.|wikipedia=Eurostar Italia|url=https://web.archive.org/web/20100110053007/http://www.trenitalia.com/cms/v/index.jsp?vgnextoid=b3efb5fac465a110VgnVCM10000080a3e90aRCRD|phone=06. 44101|lat=41.908|long=12.504}} Одним із найшвидших та найзручніших способів пересування країною є саме потяг. Так, купити квиток на поїзд в Італії можна за ціною від 20 євро. Середня ж ціна становитиме 60 євро, залежно від відстані чи класу потяга. Для туристів ж тут розроблено спеціальні карти Italy Rail-card та Italy Flexi-card, розраховані на кілька днів та не прив’язані до кількості поїздок. == Мова == Італійська мова (італ. ''italiano'') - це офіційна мова Італії, яка нараховує близько 70 млн. носіїв, переважно, в Італії. Також, це офіційна мова Сан-Марино і одна з офіційних мов Швейцарії (зокрема, у кантонах Тічіно і Грізон). Крім того, італійська мова є другою офіційною мовою Ватикану і деяких областей з італійськими громадами в Істрії, Словенії і Хорватії. Італійська мова широко розповсюджена і викладається в Монако і на Мальті. Італійською мовою розмовляють у Ніцці і на Корсиці (оскільки вони належали до італійських володінь доти, доки Італія не передала їх Франції), а також в Албанії. Італійська мова найбільш близька до двох інших італо-романських мов – сицилійської і мертвій далматинській. Ці три мови входять до числа романських мов індоєвропейської сім’ї. == Що відвідати == {{See|name=Галерея Уффіці|lat=43.768|long=11.255|address=50122 Piazzale degli Uffizi 6, I-50122 Firenze|wikidata=Q51252|wikipedia=Галерея Уффіці|image=Файл:Florence, Italy Uffizi Museum - panoramio (5).jpg|description=Палац у Флоренції, побудований в 1560—1581 р. Є одним з найбільших і найзначущіших музеїв європейського образотворчого мистецтва.|price=Вхідний квиток коштує 9,1 євро. Безкоштовно зайти мають право іменинники та жінки на День 8 Березня. Галерея пропонує послугу аудіогіду вартістю 8 євро, беручи за це заставу у вигляді будь-якого документа: паспорта, службового посвідчення, прав водія. (https://tourism.com.de/uk/halereia-uffitsi-u-florentsii-foto-opys/)|hours=Галерея відкрита щодня, крім понеділка, з 08:30 до 19:00}} Італія – це одна із найгарніших країн світу з величезною культурною спадщиною, теплим Середземним морем, приголомшливими ландшафтами та жителями, які знаються на моді та смачній їжі!В Італії кожне місто має що Вам розповісти, адже усі вони наділені власними неповторними особливостями. Озеро Комо, розташоване поблизу Мілана, менш ніж за годину їзди, вважається ексклюзивним і суперрозкішним районом Мілана. Ми часто живемо на озері Комо, щоб щодня їздити на роботу в Мілан. Озеро Комо сповнене розваг для тих, хто має багато грошей, включаючи ексклюзивні прийоми та яхти, часто в компанії міжнародних VIP-персон і голлівудських зірок в абсолютній приватності. Озеро Комо є, мабуть, найбільш туристичним регіоном у світі, відомим своїм м’яким кліматом і зустрічами з зірками (Джордж Клуні, Донателла Версаче та ін.) і найбагатшими родинами світу. Відпочинок на озері Комо є справжнім глобальним символом статусу для елегантних мільярдерів, він має блиск і гламур, з якими може зрівнятися небагато місць у світі. Хоча Рів’єра озера Комо славиться своїм гламуром, у горах є багато інших менш відомих пам’яток, де Леонардо да Вінчі провів тривалий час, їх вивчаючи. На задньому плані всіх картин Леонардо да Вінчі зображені пейзажі озера Комо. Озеро Комо стало джерелом натхнення для багатьох відомих художників, і багато їхніх робіт виставлені в місцевих музеях і художніх галереях. [[Файл:Colosseum in Rome-April 2007-1- copie 2B.jpg|міні|243x243пкс|'''Колізей в Римі - легендарна пам'ятка світу.''']] Створити цей список не віддавши першість столиці '''[[Рим]]''' – це було б великою помилкою. Тут поєднуються середньовічна історія разом із сучасністю, неймовірна кількість музеїв та давніх пам’яток з жвавим нічним життям, вишуканими ресторанами і магазинами. Прогулюючись римськими вуличками, можна уявити як колись давно тут творили історію Цезар, Мікеланджело та інші важливі для світової спадщини особистості. А м’який середземноморський клімат – це ще один приємний бонус для усіх гостей Вічного міста! Місця, які варто відвідати: Капітолійський пагорб, [[Колізей]], Пьяцца Навона, [[Пантеон]], [[Фонтан Треві|Фонтан ді Треві]] тощо. Спитайте будь-якого туриста з чим у нього асоціюється Рим і він скаже: «Колізей». Це вічний символ – вічного міста, це найвідоміша пам’ятка Риму. Хоча спочатку ця монументальна споруда носила іншу назву – Амфітеатр Флавіїв. Він побудований в I столітті нашої ери імператорами Флавії на місці штучного моря Нерона. Це була спроба імператорів стерти спогади про ненависного Нерона і знову завоювати любов народу. [[Файл:Trevi Fountain 1 - Rome.jpg|ліворуч|міні|258x258пкс| '''Фонтан ді Треві''' ]] Ще одна визначна пам’ятка Риму, яка не потребує реклами, – найрозкішніший, найпомпезніший і найвідоміший фонтан, звичайно, це [[Фонтан Треві|фонтан ді Треві]], місце для мільйонів туристів щороку і своєрідний додатковий дохід для міста. Справа в тому, що існує традиція з киданням монеток у фонтан. Потрібно стати до нього спиною і кинути монетку: одну, якщо хочеш повернутись у вічне місто, дві, якщо хочеш знайти тут свою любов, три, якщо хочеш максимально швидко вийти заміж/одружитися. З фонтаном Треві в Римі пов’язана ще одна традиція – закохані, які хочуть прожити все життя разом, мають випити води з «трубочок закоханих», розташованих в правій частині фонтану. У центрі фонтану – бог Нептун в колісниці-раковині, запряженій морськими кониками. [[Файл:Pantheon rome 2005may.jpg|міні|253x253пкс| '''Пантеон - святиня всіх богів Риму''']] [[Пантеон]] в Римі – стародавня і добре збережена будівля італійської столиці. Протягом двох тисячоліть вона залишається практично в первісному вигляді. Багато в чому завдяки своїй архітектурі. Римський Пантеон так вдало і просто спроектований, що залишився майже повністю недоторканим часом. Це дивно, якщо врахувати, що два різних папи римських забрали метал з його даху для своїх цілей. Тим самим будівля залишалася незахищеною протягом декількох століть.Початок будівництва датується 27 роком н.е. Побудований Марком Агриппою, зятем імператора Августа, Пантеон був присвячений всім давньоримським богам. Його купол представляє небесне склепіння, а отвір в куполі символізує Сонце.Купол Пантеону вважається найбільшим в світі не укріпленим монолітним бетонним куполом. [[Файл:Milano, Duomo with Milan Cathedral and Galleria Vittorio Emanuele II, 2016.jpg|міні|280x280пкс|'''Міланський собор''']] '''[[Мілан]]''' - це один із світових центрів моди і фінансова столиця [[Італія|Італії]]. Місто має багату і давню історію і буквально наповнене творами мистецтва й архітектурними шедеврами! Перша пам'ятка яку варто відвідати усім туристам у Мілані - це [[Міланський собор|Міланський собор.]]Це величне готична будівля по праву є символом Мілана і одним з головних його прикрас.Рідкісний турист пройде повз цього гіганта, адже собор прекрасний і зовні, і всередині: ширяють гостроверхі арки, колони і скульптури, розкішні розпису — від оздоблення Собору не відірвати погляд. Здається, ніби потрапив в інший вимір. Чого варті тільки фантастичні за своєю красою вітражі, самому старовинному з яких вже понад 500 років! [[Файл:The Leaning Tower of Pisa SB.jpeg|ліворуч|міні|'''Пізанська вежа''']] [[Пізанська вежа]] - це окрема дзвіниця собору Санта Марія Ассунта в італійському місті Піза. Вона була побудована на Соборній площі (Пьяцца дель Дуомо) як частина комплексу, що включає собор, баптистерій та кладовище. Зі своїм всесвітньо відомим вигином Пізанська вежа приваблює сотні тисяч туристів на рік. Сьогодні встановлено, що різниця між рівнями частин фундаменту становить понад два метри. Але завдяки тому, що центр ваги дзвіниці розташований над фундаментом, вона продовжує стояти, хоча її відхилення від осі складає вже більше ніж п’ять градусів. Пізанська вежа постійно знаходиться в русі, то її крен збільшується, то вона, навпаки, повертається до колишніх своїх позицій. Все це обумовлено, природно, зміщенням ґрунту, а також активністю ґрунтових вод і втручанням людей. У 1987 році вежа, як частина Соборної площі в Пізі, разом із прилеглими собором, кладовищем та баптистерієм, була оголошена Світовою спадщиною ЮНЕСКО. {{See|name=Колізей|lat=41.890|long=12.492|address=Piazza del Colosseo, 1, 00184 Roma RM, Італія|wikidata=Q10285|wikipedia=Колізей|image=Colosseo 2020.jpg|description=амфітеатр, пам'ятка давньоримської архітектури, одна з найграндіозніших та найвідоміших споруд античного світу. Одразу по завершенні будівництва споруда дістала назву Амфітеатр Флавіїв (лат. Amphitheatrum Flavium) на честь династії Флавіїв, представниками якої були імператори Веспасіан і Тит.|price=16 євро|hours=8:30 - 16:30 кожного дня|content=амфітеатр, пам'ятка давньоримської архітектури, одна з найграндіозніших та найвідоміших споруд античного світу}} == Чим зайнятись == Вічне місто щороку приваблює мільйони туристів. Рим — прекрасне місто, з додатковою перевагою в тому, що його дуже легко відвідати пішки. Тут повно старовинних пам'яток, красивих площ і музеїв. Якщо ви відвідуєте Рим, вам також варто відвідати і Ватикан '''.''' А саме,площу Святого Петра,Базиліка Святого Петра , найбільша базиліка світу,Сікстинська капела і головна робота Мікеланджело: Страшний суд і всі музеї Ватикану. == Гроші та покупки == В Італії можна не тільки добре відпочити на морі, подивитися унікальні пам'ятки, а й зробити багато вдалих покупок. З Італії везуть модні предмети одягу і білизни, сумки, взуття та аксесуари, кришталь та ювелірні прикраси, антикваріат, предмети домашнього вжитку та меблі.Італія, без перебільшення, – справжнє царство шопінгу. Навіть у наймажорніших бутіках шопінг не так битиме по гаманцю: без урахування знижок, ціни тут приблизно на 20-25% нижчі, ніж в більшості європейських країн.Шопінг у Римі різноманітний: з одного боку, тут живе вся моднява італійська політична еліта. Саме тому в столиці тусуються найдорожчі люксові бренди з усього світу. З іншого боку, в Римі представлена велика кількість бюджетних, але стильних італійських брендів. [[Файл:Versace shop Milan 2011.jpg|міні|'''Магазин ''Versace,''Мілан''']] Мілан – трендсеттер світової моди. Тут все підпорядковано цій індустрії, а тенденції виникають буквально з повітря. Правда, шопінг у Мілані задоволення це не з дешевих: сюди варто їхати за люксовими брендами, бо для худого гаманця можливості тут скупенькі. [[Файл:PermaLiv Galleria Vittorio Emanuele II shopping mall 29-07-19.jpg|ліворуч|міні|256x256пкс|'''Galleria Vittorio Emanuele II''']] Дорогі бутіки, яких в Мілані більшість, рідко оголошують знижки більше 20%, а іноді й зовсім не беруть участь в розпродажі. Замість цього вони проводять свої внутрішні «сейли» серед постійних клієнтів. Нерозпродані частини колекції зазвичай відразу відправляють в аутлети. А ось аутлети в періоди розпродажу відвідати якраз раджу: знижки там можуть бути скаженими – до 90%.В Мілан потрібно приїжджати за новинками від таких люксових виробників, як Giorgio Armani, Dolce & Gabbana, Miu Miu, Roberto Cavalli, Versace, Brioni, Prada, Gucci, Furla, Missoni, Bottega Veneta та іншими. Кафедральна площа перед Міланським собором є головним туристичним орієнтиром міста. Прямо на площу виходить вишуканий вхід у розкішну '''Galleria Vittorio Emanuele II''', яка відома бутіками Louis Vuitton, Chanel, Saint Laurent, Prada, Fendi, Gucci, Versace, Luisa Spagnoli, Fratelli Rossetti, Borsalino, Longchamp, Moncler, Tod’s, Buccellati, Damiani, Currado Barbara, Montblanc, Tiffany та Swarovski. Це справжня візитна картка міста, і навіть якщо ви нічого тут не придбаєте, архітектурою галереї ви точно не будете розчаровані. Окрім люксових бутіків тут є книгарні, ресторани високої кухні, музей Леонардо да Вінчі та супер дорогий готель.Одразу за Galleria Vittorio Emanuele II та театром Ла Скала починається справжнє королівство моди – район Quadrilatero («Золотий чотирикутник»),тут можна знайти величезний вибір суконь, костюмів, шуб, взуття, ювелірних виробів, годинників, парфумів і косметики. Легше назвати бренди, яких нема в цьому районі, адже «якщо ти не представлений в Quadrilatero, тебе нема в світі моди». На схід від Міланського собору до площі San Babila тягнеться пішохідна вулиця Corso Vittorio Emanuele II, відома своїми бутіками ювелірних виробів, годинників, одягу, взуття, спортивних товарів, косметики і вина. Італійці гордо б’ють себе в груди, заявляючи, що Флоренція – одне з найкрасивіших міст, яке ви коли-небудь бачили. Тут знаходяться резиденції королівської династії, розкішна старовинна архітектура, живопис, відомий у всьому світі… а також дуже красиві торгові вулиці, звідки неможливо піти, не потративши всі гроші. [[Файл:San Marco, 30100 Venice, Italy - panoramio (938).jpg|ліворуч|міні|'''Магазин дизайнерського одягу''' '''Dior''' ]] Розпродажі у Флоренції діють чітко за європейським графіком: влітку і взимку. У перші тижні сезонів знижок ціни рідко падають більше ніж на 20-30%, а от ближче до кінця можна розраховувати на щедрі 70%. Правда, варто пам’ятати, що до фіналу розпродаж на полицях магазинів залишаються не дуже хороші речі.Традиційне флорентійське ремесло – виготовлення золотих прикрас. Ювелірні магазини можна знайти на мосту Понте Веккьо (Старий міст), куди здавна скупчуться багато місцевих майстрів, щоб продавати свої вироби. Ціни тут високі, не буду лукавити, але прикраси дуже хорошої якості, зроблені вручну (тому більшість ексклюзивні), а підробок практично не буває. == Регіональна кухня == Щодо регіональної італійської кухні,то вона розвивалася протягом століть.А саме,простежуються корені ще в 4 столітті до нашої ери.Історія виникнення італійської кухні бере свій початок після падіння Римської імперії, коли різні міста почали відділятися і формувати свої власні традиції. Було винайдено багато різних видів хліба і макаронів, а також виникли нові варіанти приготування їжі. Регіональна кухня представлена деякими з найбільших міст Італії. Наприклад, Мілан (північ Італії) відомий своїми варіантами різотто, Болонья (центральна і середня частина країни) знайома стравами з черепахи, а Неаполь (на півдні) славиться своєю піцою і спагетті. Італійська кухня є поєднанням найрізноманітніших традицій, які зародилися в різних регіонах країни. Кожна провінція відрізняється чимось своїм, а її страви та продукти, що використовуються та їх поєднання не схожі на сусідів. Тож гастрономічний тур по Італії повинен включати в себе усі області, щоб скласти повне уявлення про те, де і що готують краще за все. Варто відмітити, що в залежності від регіону, відрізняються і основні продукти, що використовуються, характерні саме для тих земель, де проживають люди. А вони сильно відрізняються між собою по різних показниках. Наприклад, на півночі країни частіше надають перевагу м’ясним стравами та іншим продуктам тваринного походження – вершковому маслу, жиру тощо. А на півдні країни не уявляють собі життя без морепродуктів, що досить очевидно з огляду на близькість стількох морів. [[Файл:Italian food.JPG|міні|234x234пкс|'''Найпопулярніші страви Італії''']] Так, столицею піци, що полюбилася усьому світу, є Неаполь. Саме тут знають, як з простого коржика з тіста та мінімальної кількості інгредієнтів зробити приголомшливу смачну та хрустку піцу. Смачніше неаполітанської піци не буває. Долина Аоста порадує найпростішими стравами і за основу тут завжди обирають ситний суп з різними складниками. Тут же прийнято готувати і копчені м’ясні вироби. Нерідко для приготування щоденних страв використовують річну рибу, наприклад, форель. А в П’ємонті м’ясо вже будуть не жарити або запікати, а томити на повільному вогні багато годин підряд, від чого воно буде мати зовсім інший смак. Подають його з різними соусами – від гострих до солодких. Також тут часто використовують і відомі на весь світ трюфелі. Для більш дешевих варіантів беруть інші гриби. В Південному Тіролі та Трентіно надають перевагу будь-якому копченому м’ясу – від гусятини до конини та додають його в різні супи, салати, пасту. До слова, найоригінальніші та незвичні супи готують саме в Тіролі. Зібрати воєдино усі традиції різних провінцій Італії досить складно. Але є продукти та страви, які стали відомими на весь світ та користуються популярністю в різних куточках планети. Вважаю,усім будуть знайома італійська піца,паста та різотто. == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=UNA Hotels & Resorts|address=Via Giovanni Amendola, 57, 00185 Roma RM, Італія|phone=+3906649371|email=https://www.gruppouna.it/unahotels/unahotels-deco-roma|checkin=14:00|checkout=12:00|price=ціни стартують від 17000 за добу|lat=41.933310684696345|long=12.516559888510834}} {{Sleep|name=Hotel Dei Cavalieri Milano Duomo|address=Piazza Giuseppe Missori, 1, 20123 Milano MI, Італія|phone=+39 02 88571|hours=рецепція для заселення відкрита 24 години|email=reservation@deicavaliericollection.com|fax=+39 02 88517|url=https://www.hoteldeicavalieri.com/|checkin=15:00|checkout=12:00|price=середня ціна 260 євро доба|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipM_ysZW2ITNs54WGJQlH_v44bGAQOhFSMa8PN3E=s1360-w1360-h1020|content=елегантний 4-зірковий готель у центрі Мілана, розташований неподалік від площі Дуомо. Пропонує стильні номери, ресторан із терасою з панорамним видом на місто та зручний доступ до основних пам’яток і торгових вулиць. Ідеальний вибір для ділових поїздок і туристів.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Якщо Ви плануєте відвідати [[Італія|Італію]], а розцінки Вашого оператора мобільного зв'язку на роумінг високі, вигідним і недорогим рішенням може стати придбання тимчасової SIM-карти. На даний момент основними операторами мобільного зв'язку в Італії є - Wind, Vodafone, TIM. Найбільш вигідним для туристів є Wind. Нижче надана інформація про вартість і більш вигідних додаткових послугах даного оператора. Додаткові послуги, на які варто звернути увагу (замовляйте їх при покупці сімки): 1. «All Inclusive» (Все включено): • Вартість - 10 євро в міс. Послуга включає 100 хвилин розмови (без плати за з'єднання) + 100 SMS-повідомлень + безлімітний інтернет (після 1 ГБ обмеження в швидкості до 128 Кб/сек). • Вартість - 12 євро в міс. Послуга включає 250 хвилин розмови (без плати за з'єднання) + 250 SMS-повідомлень + безлімітний інтернет (після 1 ГБ обмеження в швидкості до 128 Кб/сек). 2. «Internet No Stop» (Додатковий інтернет): 3 євро в міс. Вам надається 3 ГБ інтернету на повній швидкості. Якщо Ваш засіб мобільного зв'язку може виступати в якості роутера, є можливість роздавати Wi-Fi без додаткових націнок, на відміну від інших операторів. 3. «Call Your Country» (Дзвінки за кордон): 1 євро в міс. [[Категорія:Країни Європи]] {{Footer|ispartof=Європа|type=Країна}} 9bpbg47vz5l6k1jebq5l82qj3uw94o5 0 24 37728 37725 2025-06-07T09:17:08Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37728 wikitext text/x-wiki {{geo|-25|135|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Australia.svg |location= LocationAU2.svg |capital=[[Канберра]] |government= Парламентська демократія (федеральна конституційна монархія) |currency= Австралійський долар (AUD$) |area= 7,686,850 км² |population= 21,507,717 чол. (2011 перепис) |language= англійська |religion= |electricity= 240В/50Гц (Plug Type I) |callingcode= +61 |tld= .au |timezone= UTC +8 до +10 }} '''Австралія''' — країна в [[Океанія|Океанії]], яка займає цілий однойменний континент. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Australia regions map (uk).png | regionmaptext=Регіони Австралії | regionmapsize=500px | region1name=[[Новий Південний Уельс]] и [[Канберра]] ''(NSW) & (ACT)'' | region1color=#c8aa92 | region1items= | region1description=Новий Південний Уельс є найгустонаселенішим штатом Австралії, а [[Сідней]] — найбільше і космополітичние місто. Узбережжя штату вкрите маленькими містечками на пляжі. Більш віддалені від моря стоять хребти [[Голубі гори|Голубих гір]], та столиця [[Канберра]]. Ще дальше від моря можна побачити широкі рівнини, які поступово перетворюються в пустелі. | region2name=[[Північна територія]] ''(NT)'' | region2color=#acc2a6 | region2items= | region2description= | region3name=[[Квінсленд]] ''(QLD)'' | region3color=#c3bea3 | region3items= | region3description= | region4name=[[Південна Австралія]] ''(SA)'' | region4color=#bcb491 | region4items= | region4description= | region5name=[[Тасманія]] | region5color=#a78379 | region5items= | region5description= | region6name=[[Вікторія (штат)|Вікторія]] ''(VIC)'' | region6color=#c3d099 | region6items= | region6description= | region7name=[[Західна Австралія]] ''(WA)'' | region7color=#cfcf94 | region7items= | region7description= }} ===Острови=== * [[Острови Ашмор і Картьє]] * [[Бруні]] * [[Кокосові острови]] * [[Острови Коралового моря]] * [[Лорд-Хау]] * [[Маккуорі (острів)|Маккуорі]] * [[Острів Норфолк]] * [[Острів Різдва (Австралія)|Острів Різдва]] * [[Острів Херд і Острови Макдоналд]] ==Міста== * [[Аделаїда]] (''Adelaide'') * [[Брісбен]] (''Brisbane'') * [[Дарвін]] (''Darwin'') * [[Канберра]] (''Canberra'') * [[Кернс]] (''Cairns'') * [[Мельбурн]] (''Melbourne'') * [[Перт]] (''Perth'') * [[Сідней]] (''Sydney'') * [[Хобарт]] (''Hobart'') ==Інші місця== ===Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО=== * [[Великий Бар'єрний риф]] (''Great Barrier Reef'') * [[Область озер Вілландра]] (''Willandra Lakes'') * [[Тасманійські пустоші]] (''Tasmanian Wilderness'') * [[Заповідники тропічних лісів Східно-центральної Австралії]] (''Gondwana Rainforests of Australia'') * [[Тропічні ліси Квінсленда]] (''Wet Tropics of Queensland'') * [[Шарк-Бей]] (''Shark Bay'') ====Національні парки==== * [[Система національних парків в Синіх горах]] (''Blue Mountains National Parks'') * [[Національний парк Парнулулу ]] (''Purnululu National Park'') * [[Національний парк Улуру-Ката Т'юта]] (''Uluru-Kata Tjuta National Park'') * [[Національний парк Какаду]] (''Kakadu National Park'') ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== ==Мова== == Що відвідати == [[Файл:Sydney Opera House - Dec 2008.jpg|міні|Сіднейський оперний театр]] === Сіднейський оперний театр === Будівля оперного театру в Сіднеї – одна з найбільш відомих споруд у світі, славна своєю незвичайною формою. Дах театру нагадує чи то розкриті мушлі, чи то вітрила яхти. Кажуть, що завдяки цікавому архітектурному рішенню, всередині будівлі хороша акустика, що сприяє більш якісному і яскравому звучанню музики. [[Файл:Mount Conner, August 2003.jpg|міні|Аутбек]] === Аутбек === Так називаються особливо сухі території Австралії, де через сильну спеку земля має червоний відтінок, а рослини вирізняються тонкими стовбурами і листям. Подорож по таких місцях привертає екзотичністю: на березі річок можна зустріти крокодилів. Ще себе можна відчути відлюдником, адже на Аутбеці відсутня цивілізація.[[Файл:Skyrail Rainforest Cableway-2-Cairns, Queensland, Australia-20050131.jpg|міні|Канатна дорога Skyrail Rainforest]] === Канатна дорога Skyrail Rainforest === Найдовша у світі канатна дорога проходить над тропічним лісом Національного парку Беррон Гоурдж. Довжина дороги – 7,5 км і займає півтори години. Skyrail Rainforest – одна з найпопулярніших визначних пам'яток Австралії, де крім приголомшливих видів можна випробувати себе на спокій – проїхатись у кабінці з прозорою підлогою. [[Файл:Ocellated Eagle Ray(Aetobatus Ocellatus) or Whitespotted Eagle Ray, Sydney SEALIFE Aquarium (Ank Kumar, Infosys Limited) 11.jpg|міні|Сіднейський акваріум]] === Сіднейський акваріум === Відкритий 1988 року, акваріум відвідує велика кількість іноземних туристів, щоб побачити представників підводного світу Австралії. Через акрилове скло можна спостерігати за акулами і кораловим рифом, які плавають по ту сторону акваріума. === Національний парк Дейнтрі === На території Національного парку росте тропічний дощовий ліс, який вважають одним з останніх таких на Землі. У парку можна відвідати ущелину Мосспан, вирушити на човні до Великого бар'єрного рифу або спуститися до водоспадів.[[Файл:Great Barrier Reef off Cairns coast (Ank Kumar) 02.jpg|міні|Великий Бар'єрний риф]] === Великий Бар'єрний риф === Уздовж північно-східного узбережжя Австралії, також у Кораловому морі, розташований найбільший у світі кораловий риф, просто названий Великий Бар'єрний риф. Це одна з найбільших визначних пам'яток описуваного континенту, тому є причина CNN включив його до свого списку 7 чудес світу природи. Тут можна побачити багато видів риб та інших морських істот. Це також ідеальне місце для дайвінгу та підводного плавання, з можливістю помилуватися захоплюючими видами. [[Файл:Бухта Талбот.jpg|міні|Мозаїчна мостова]] === «Мозаїчна мостова» === На перешийку, що з'єднує Тасманію з півостровом Тасман, природа створила чудове містечко — «мозаїчну бруківку». Цей неймовірний феномен утворився внаслідок геодинамічних процесів, що відбуваються в земній корі, і з часом хвилями і піском доведений до його нинішнього образу. === «Горизонтальні водоспади» === Сам факт того, що на човні можна піднятися вгору по водоспаду, здається абсурдним. Але тут це дійсно можливо. Тривалі припливи, приводять сюди величезні маси води, кілька разів в день змінюють напрям потоку, який падає з 4-метрової висоти і спрямовується через прибережні ущелини. Завдяки відмінності в рівнях потоків і виника «горизонтальні водоспади» — найбільше диво природи. [[Файл:Kakadu (AU), Kakadu National Park, Gunwarrdehwarrde Lookout -- 2019 -- 4118.jpg|міні|Національний парк Какаду]] === Національний парк Какаду === Національний парк Какаду знаходиться в 170 кілометрах від Дарвіна. Завдяки своїм захоплюючим ландшафтам і неймовірно яскравим пейзажам для туристів він давно вже став одним з обов'язкових місць відвідування. На величезній території, за розмірами порівнянної чи не з половиною Швейцарії, можна насолодитися сліпучої краси водоспадами, ущелинами і печерами, в яких збереглася наскальний живопис аборигенів. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Валюта країни - австралійський долар (AUD$). == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Океанія|type=Країна}} rcwnsxgtf21riongv4oo86w49ppc50x 0 25 37495 36679 2025-05-20T05:50:54Z Assyrian Human 6497 /* Міста */ 37495 wikitext text/x-wiki {{geo|48|14|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= Vienna Parlament 2005.jpg |flag= Flag of Austria.svg |location= EU-Austria.svg |capital= [[Відень]] |government= |currency= Євро (EUR, €) |area= 83 871 км² |population= 8 414 638 ''(2011)'' |language= [[Німецький розмовник|Німецька]] |religion= Християнство (католицизм (90%), протестантизм) |electricity= 230В/50Гц (вилка Європейського типу) |callingcode= +43 |tld= .at, .eu |timezone= +1 }} '''Австрія''' знаходиться в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Межує з [[Німеччина|Німеччиною]] та [[Чехія|Чехією]] на півночі, [[Словаччина|Словаччиною]] та [[Угорщина|Угорщиною]] на сході, [[Словенія|Словенією]] та [[Італія|Італією]] на півдні та [[Швейцарія|Швейцарією]] і [[Ліхтенштейн]]ом на заході. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist| regionmap=Austria-regions(uk).png | regionmapsize=500px | regionmaptext= Регіони Австрії| region1name= [[Бургенланд]] | region1color=#608860 | region1items= | region1description= | region5name= [[Каринтія]] | region5color=#578e86 | region5items= | region5description= | region6name= [[Нижня Австрія]] | region6color=#a4c28d | region6items= | region6description= | region4name= [[Зальцбург (район)|Зальцбург]]| region4color=#6698bb | region4items= | region4description= | region9name= [[Штирія]] | region9color=#b383b3 | region9items= | region9description= | region7name= [[Тіроль]] | region7color=#c8b7b7 | region7items= | region7description= | region2name= [[Верхня Австрія]] | region2color=#c5995c | region2items= | region2description= | region3name= [[Відень]] | region3color=#dde58b | region3items= | region3description= | region8name= [[Форарльберг]] | region8color=#71b37b | region8items= | region8description= | }} == Міста == * [[Відень]] — столиця Австрії * [[Зальцбург]] * [[Інсбрук]] * [[Лінц]] * [[Грац]] * [[Клагенфурт]] * [[Мельк]] * [[Гальштат]] * {{Marker|name=Санкт-Пальтен|type=city|lat=48.2|long=15.616|zoom=12}}— місто в Австрії, столиця та найбільш населене місто федеральної землі Нижня Австрія. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=47.260|long=11.343|name=Аеропорт Інсбрук|alt=Flughafen Innsbruck|address=Розташований приблизно за 2,5 км від центру міста Інсбрук.|directions=Найбільший міжнародний аеропорт в Тіролі, західна Австрія.|url=http://www.innsbruck-airport.com/|wikipedia=Інсбрук (аеропорт)}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Залізниці === == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Австрійська кухня – це симбіоз кулінарних традицій різних народів, що історично проживали на території Австрії. Кожен регіон країни має свої унікальні страви та особливості, які відображають місцеві традиції та культуру. Ось деякі з найвідоміших регіональних страв: * '''Відень:''' ** Віденський шніцель – тонкий шматок телятини, обсмажений у паніровці. ** Торт "Захер" – шоколадний торт з абрикосовим джемом. ** Яблучний штрудель – листкове тісто з яблучною начинкою. ** Кайзершмаррн — омлет, приготований особливим чином. * '''Тіроль:''' ** Тірольський грьостль – страва з картоплі, м'яса та цибулі. ** Каснеспецль – сирні галушки. * '''Зальцбург:''' ** Зальцбурзькі нокерли – солодкі суфле. * '''Штирія:''' ** Гарбузовий суп – суп з гарбуза та гарбузової олії. * '''Каринтія:''' ** Каринтійські локшини з сиром. Окрім цих страв, в Австрії також популярні: * Тафельшпіц – варена яловичина з хріном та яблуками. * Гуляш – густий суп з м'яса та овочів. * Кнедлі – кульки з тіста з різними начинками. == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Хостел Vienna Ruthensteiner|address=Robert-Hamerlinggasse 24, 1150 Vienna|phone=+43 1 8934202|email=info@hostelruthensteiner.com|url=https://hostelruthensteiner.com/|hours=Opening Times: Mo-So 00:00 - 24:00}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == Символи нацизму, в тому числі матеріали, що ставлять під сумнів злочини націонал-соціалізму або виправдовують їх, заборонені в Австрії, згідно зі статею 3g Закону про заборону нацизму. Подібний вияв неонацизму карається або позбавленням волі на строк до десяти років, або ж штрафом (максимум €21 600). Іноземці не звільняються від цього закону. Також ці норми поширюються на викрики нацистських паролів типу «Sieg heil», а також на демонстрацію гітлерівського салюту. Не робіть ніколи цього, навіть жартівливо. Це дуже засмутить ваших австрійських друзів. == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 0rjmulmjwnd21andth40x244xk5oure 0 26 37680 37678 2025-05-30T03:50:58Z Чічка (не Аіака) 7542 37680 wikitext text/x-wiki {{geo|40.3|47.7|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |caption = |location = LocationAzerbaijan.png |flag = Flag of Azerbaijan.svg |capital = [[Баку]] |government = Республіка |currency = Азербайджанський манат (AZN) |area = 86 600 км² |population = 10,15 млн. осіб |language = [[Азербайджанський розмовник|азербайджанська]], [[Російський розмовник|російська]] |religion = мусульмани 95.4%, Православні 2.8%, інші 1.8% |electricity = 220 В/50 Гц |callingcode = +994 |tld = .az |timezone = UTC+4 (FET) }} '''Азербайджан''' розташований на [[Кавказ|Кавказі]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== ==Міста== * [[Баку]] ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== Головними повітряними воротами країни є Бакинський аеропорт імені Гейдара Алієва, який є домашнім для азербайджанських авіакомпаній, а також приймає рейси багатьох міжнародних авіаперевізників, переважно з Європи та Азії. ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== == Мова == Головною мовою країни є азербайджанська мова. Мова дуже споріднена з турецькою, тому якщо ви володієте нею, то проблем у спілкуванні не виникне. Більшість населення володіють російською мовою, проте говорять нею зі специфічним акцентом. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Офіційною валютою є азербайджанський манат (AZN), дрібні монети - копійки (qəpik). 1 євро = 2 манати. Будьте обережні, при розрахунках, адже манати візуально дуже схожі на євро проте значно менші за номіналом. Наприклад купюра номіналом в 1 манат дуже схожа з купюрою 5 євро. == Регіональна кухня == [[Image:Azerbaijan Light snack.jpg|thumb|300px|Азербайджанські страви (закуски)]] == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Якщо ви вирішили їхати в цю країну, то будьте готовими до того, що місцеве населення часто буває досить небезпечним, особливо у віддалених селах. Намагайтесь не привертати до себе зайвої уваги. Для жінки перебування в цій країні без чоловіка є особливо небезпечним для її життя. Якщо ви подорожуєте автостопом, то завжди попереджайте водія про те, що у вас немає грошей, тому що більшість населення не знає про такий спосіб пересування і забажає від вас грошей за дорогу. Намагайтесь зупиняти тільки автомобілі з іноземними номерами. Намагайтесь уникати контакту з місцевою поліцією - в основному це корумпована структура, яка не дуже ввічливо ставиться до іноземців. В цілому ж до туристів місцеве населення ставиться дружелюбно та гостинно. Проте при в'їзді до Азербайджану перепоною можуть стати вірменське походження мандрівника та інформацію про відвідування Вірменії. Нині азербайджанські прикордонники менше звертають уваги на наявність штампів про перетин вірменського кордону, проте їх наявність часто може викликати додаткові питання у прикордонників, особливо якщо в'їжджаєте наземним шляхом. Якщо плануєте за одну поїздку відвідати і Вірменію, і Азербайджан, то краще починайте мандрівку з Азербайджану. Крім того, заборонений в'їзд для осіб, які відвідували [[Нагірний Карабах]], що може мати більш серйозні наслідки, оскільки відвідування Нагірного Карабаху без дозволу азербайджанської влади у Азербайджані вважається незаконним (як отримати такий дозвіл також невідомо, так як з території Азербайджану туди потрапити неможливо). Громадяни Вірменії не можуть потрапити до Азербайджану, такі візити можливі лише у випадку проведення міжнародних заходів за попереднім дозволом азербайджанської влади. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кавказ|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] rsas4a2r8tl29qzn2ysh6u7dgodf8po 0 27 31480 23666 2021-08-22T01:39:21Z 92.101.223.230 31480 wikitext text/x-wiki {{geo|46.28333333|86.66666667|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Азія''' — найбільша частина світу за площею та населенням. Займає понад 43 млн км² та є домівкою для понад 4.4 млрд людей. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Карта Азії.png | regionmaptext=Країни та регіони Азії | regionmapsize=500px | region1name= [[Середня Азія]] | region1color=#5085ff | region1items= [[Афганістан]], [[Казахстан]], [[Киргизстан]], [[Таджикистан]], [[Туркменістан]], [[Узбекистан]] | region1description= | region2name= [[Східна Азія]] | region2color=#d5b66b | region2items= [[Китай]], [[Монголія]], [[Південна Корея]], [[Північна Корея]], [[Тайвань]], [[Японія]] | region2description= | region3name= [[Близький Схід]] | region3color=#814800 | region3items= [[Бахрейн]], [[Ємен]], [[Йорданія]], [[Ізраїль]], [[Ірак]], [[Іран]], [[Катар]], [[Кіпр]], [[Кувейт]], [[Ліван]], [[Об'єднані Арабські Емірати]], [[Оман]], [[Палестина]], [[Саудівська Аравія]], [[Сирія]], [[Туреччина]] | region3description= | region4name= [[Росія]] та [[Кавказ]] | region4color=#a13d80 | region4items= [[Азербайджан]], [[Вірменія]], [[Грузія]] | region4description= | region5name= [[Південна Азія]] | region5color=#008153 | region5items= [[Бангладеш]], [[Бутан]], [[Індія]], [[Мальдіви]], [[Непал]], [[Пакистан]], [[Шрі-Ланка]] | region5description= | region6name= [[Південно-Східна Азія]] | region6color=#d56d76 | region6items= [[Бруней]], [[В'єтнам]], [[Індонезія]], [[Камбоджа]], [[Лаос]], [[Малайзія]], [[М'янма]], [[Сінгапур]], [[Східний Тимор]], [[Таїланд]], [[Філіппіни]] | region6description= }} == Міста == * [[Пекін]] * [[Токіо]] * [[Делі]] * [[Бангкок]] * [[Дубай]] * [[Єрусалим]] * [[Сінгапур]] * [[Гонконг]] * [[Сеул]] * [[Шанхай]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|type=Континент}} piyuoakr0j5vgtbf1b1vs5shdtq68yo 0 28 37679 37108 2025-05-30T03:50:01Z Чічка (не Аіака) 7542 Змінена к-сть населення Джерело: Світовий банк 37679 wikitext text/x-wiki {{geo|41|20|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Tirana-2003.png |flag=Flag of Albania.svg |location=LocationAlbania.svg |capital=[[Тирана]] |government=Виборча республіка |currency= албанський лек (ALL) |area= 28,748 км² |population= 2,746 млн. осіб |language=албанська |religion= |electricity= 230V/50Hz (розетка Європейського зразку) |callingcode= +355 |tld= .al |timezone= UTC +1 }} '''Албанія''' знаходиться в Південній Європі. Розташована на [[Балкани|Балканському півострові]], на побережжі Адріатичного та Іонічного морів. Має сухопутні кордони з [[Сербія|Сербією]] і [[Чорногорія|Чорногорією]] на півночі, з [[Македонія|Македонією]] на сході, з [[Греція|Грецією]] на півдні і південному сході, через протоку з грецьким островом Корфу. Через протоку Отранто розташована [[Італія]]. == Зрозуміти == == Регіони == Адміністративно Албанія розділена на 12 префектур: * Берат * Вльора * Гірокастра * Дібра * Дуррес * Корча * Кукес * Леже * Тирана * Фієрі * Шкодер * Ельбасан == Міста == * [[Тирана]] - столиця і найбільше місто країни * [[Дуррес]] * [[Шкодер]] * [[Берат]] * [[Гірокастра]] - входить в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО * [[Саранда]] * [[Корча]] * [[Леже]] * [[Поградец]] == Інші місця == * [[Албанська рив'єра]] * '''Стародавнє місто Бутрінт (Бутрінті)'''. Цей об'єкт входить в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - археологічний музей-заповідник на місці старогрецької колонії, давньоримського міста і центру єпископства, в даний час руїни. Розташований на півдні країни близько міста Саранда, на побережжі Іонічного моря напроти грецького острова Корфу. Поряд розташовується сучасне селище під назвою Бутрінті. == Як дістатись == === Літаком === * Аероропорт міста Тирана імені Матері Терези приймає як регулярні, так і чартерні рейси. Планується будівництво нового аеропорту між Вльорою та Сарандою. === Потягом === У країні нема міжнародного залізничного сполучення, окрім як з Чорногорією. Потяги ходять до [[Шкодер]]а. === Автомобілем === === Автобусом === Регулярне автобусне сполучення з сусідніми країнами відсутнє, за винятком Косово. Найбільш бюджетний варіант попадання в країну - прямий автобус з Пріштіни до Тірани, також можна доїхати з Македонії або Чорногорії на таксі до межі (10-12 євро) і далі також на таксі від межі до найближчого албанського міста. === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Албанська, багато хто розуміє і розмовляє італійською, також на прикордонних територіях поширені мови суміжних країн. == Що відвідати == {{See|name=Блакитне око|lat=39.92361|long=20.19278|wikipedia=Блакитне око (джерело, Албанія)|wikidata=Q1973837|content=Карстове джерело, рідкісний геологічний об'єкт що знаходиться на півдні Албанії в околицях міста Саранда (16 км на північний схід). Джерело живить річку Бистриця і забезпечує роботу місцевої гідроелектростанції. Всього відомо вісімнадцять виходів води. Водойма має незвичайне забарвлення — у центрі джерела вода насиченого темно-синього кольору, а по краях яскраво-блакитного. Через відтінок води та круглу форму, природна пам'ятка отримала назву Syri i Kaltër, що в перекладі з албанської мови означає «Блакитне око».}} {{See|name=Національний парк Бутринті|lat=39.746111|long=20.020278|content=Національний парк на півдні Албанії, розташований у 18 км на південь від Саранди в області Вльора. З 1992 року входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Парк охоплює 9424 га з пагорбами, озерами з прісною водою, водно-болотними угіддями, солоними маршами, полями, плавнями та островами. Значення парку для збереження знаходить своє відображення у великій кількості видів: більш ніж 1200 різних тварин та рослин. Його територія включає лагуну і озеро Бутринті, природного каналу Віварі, островів Ксаміл, та археологічний музей-заповідник Бутринті|wikidata=Q975250}} {{See|name=Охридське озеро|lat=41.083333|long=20.75|wikipedia=Охридське озеро|wikidata=Q156258|content=Гірське озеро на східному кордоні Албанії. Найглибше стародавнє озеро на Балканах. Зберегло унікальну водну екосистему, представлену більш ніж 200 ендемічними видами, що мають світове значення. 1980 року Охрид разом з Охридським озером були вписані до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Максимальна глибина — 288 м, середня глибина — 155 м. По озеру проходить македонсько-албанський кордон.}} {{See|name=Замок Розафа|lat=42.04|long=19.30|content=Фортифікаційна споруда, яка була зведена іллірійськими племенами приблизно в ІІІ столітті до нашої ери. Фортеця Розафа виконувала роль оборонної споруди в період Візантії, а в середні віки була захоплена слов’янами. Усередині фортеці збереглося кілька будівель і руїн будівель, наприклад: в одній із казарм нині знаходиться невеликий музей, присвячений історії фортеці. У музеї можна знайти безліч стародавніх іллірійських монет, залишки їхньої стародавньої культури, а також безліч предметів і картин, пов'язаних з часами захоплення Балкан турками та безліч бюстів Скандербега та інших місцевих героїв.|wikipedia=Розафа|wikidata=Q60491}} {{See|name=Руїни античної Аполлонії|lat=40.721672|long=19.472658|wikipedia=Аполлонія Іллірійська|wikidata=Q505703|content=Розташовані за 12 км від міста Фієр, руїни Аполлонії є одними з найбільш відвідуваних археологічних пам’яток Албанії. Аполлонія була заснована біля річки Вйоса в 588 році до нашої ери з грецьких колоній Корфу і Коринфа. Ця територія також була населена племенем таулантів, місцевим іллірійським племенем, яке протягом століть жило разом із грецькими колоніями. До наших днів тут збереглися Амфітеатр, колонада магазинів римського міського центру, Одеон (II ст. н. е.), портик (III ст. до н. е.) з нішами для статуй, «Мозаїчний Дім» з фонтаном, Булетеріон (I ст н. е.), фрагменти фортечних стін (IV ст. н. е.), монастир Св. Марії (XII ст. н. е.) з музеєм Археології та візантійською церквою. На околицях Аполлонії також розташований величний монастир Арденіка.}} 6. '''Амфітеатр у Дурресі (Amfiteatri i Durrësit).''' Розташований у місті Дуррес, центральна частина Албанії. Цей римський амфітеатр, побудований у II столітті н.е. за часів імператора Траяна, є найбільшим на Балканському півострові. Його діаметр становить 132 метри, а висота стін — до 20 метрів. Амфітеатр вміщував до 20 000 глядачів і використовувався для гладіаторських боїв та інших розваг. Після землетрусів у VI та X століттях амфітеатр був частково зруйнований, але залишився важливим археологічним об'єктом. У 1966 році його було повторно відкрито для публіки. [https://en.wikipedia.org/wiki/Amphitheatre_of_Durrës] [https://www.worldheritagesite.org/country/Albania] 7. '''Фортеця Баштова (Kalaja e Bashtovës).''' Знаходиться поблизу села Віле-Баллай, Тіранський округ. Фортеця Баштова — це середньовічна фортифікаційна споруда, розташована на рівнинній місцевості поблизу річки Шкумбін. Вона має прямокутну форму з трьома вежами та трьома воротами. Історики вважають, що фортеця була побудована в VI або XV столітті, можливо, за часів Візантійської імперії або під владою Венеційської республіки. Вона служила важливим торговим центром для експорту зерна. [https://en.wikipedia.org/wiki/Fortress_of_Bashtovë] == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Офіційна грошова одиниця - '''албанський лек''' (ALL). Станом на 2017 рік за 1 євро дають 130 лек, за 1 долар - 115 лек. Повсюди в країні приймають євро. == Регіональна кухня == Албанська кухня у сучасному вигляді представлена сумішшю балканської та середземноморської. Продукти вирізняються своєю якістю та свіжістю. На узбережжі багато закладів харчування запропонують широкий вибір морепродуктів, а у гірських районах - м'ясних. == Нічне життя == == Де зупинитись == '''1. Plaza Tirana Hotel. (5 зірок)''' Готель розташований вул. 28 Nëntori, Тирана, Албанія. Один із найрозкішніших готелів у центрі столиці — сучасна 24-поверхова будівля з видом на площу Скандербега. Відомий своїм високим рівнем обслуговування, спа-комплексом, ресторанами, бізнес-залами та панорамними номерами. Включені послуги: трансфер з/до аеропорту, спа та фітнес-центр, сніданки "шведський стіл". '''Офіційний сайт''': https://www.plazatirana.com/ '''Джерело''': Booking.com [https://www.booking.com/index.uk.html?label=gen173nr-1BCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEpuAEXyAEM2AEB6AEBiAIBqAIDuALV96LABsACAdICJGViZmFiZjc1LTVmMzItNDUxZi05Mzc3LTNhZmRhZjlhYzNmNdgCBeACAQ&sid=973f7f2927493afd7c515f674907763d&keep_landing=1&sb_price_type=total&] '''2. Miamar Luxury Resort, Дхермі (Dhermi). (5 зірок)''' Розташований у селі Дхермі, узбережжя Іонічного моря, південь Албанії. Відомий курорт на Лазурному узбережжі Албанії. Готель має власний пляж, відкритий басейн, спа-зону та ресторани. Підходить як для романтичного, так і для сімейного відпочинку. Включені послуги: пляж першої лінії, панорамні номери з видом на море, гурманські ресторани. '''Офіційний сайт''': [https://miamar.al/ www.miamar.al] '''Джерело''': Tripadvisor [https://www.tripadvisor.com/] == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Албанія є безпечною країною для відпочинку, крадіжки тут рідкість порівняно із країнами Західної Європи, проте зайва пильність не завадить. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] q3j9mbc46cxrop3ksup082rs5y315qe 0 29 33715 13439 2022-10-15T18:22:37Z Trident of Neptun 6004 33715 wikitext text/x-wiki {{geo|28|2|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Tomb of Massinissa 01.jpg |flag = Flag of Algeria.svg |location = LocationAlgeria.png |capital = [[Алжир (місто)|Алжир]] |government = Республіка |currency = Алжирський Динар (DZD) |area = 2,381,741 км<small>²</small> |population = 37,100,000 чоловік (2012) |language = [[Арабський розмовник|Арабська]], Алжирська арабська, [[Французький розмовник|Французька]], різні варіанти берберських мов |religion = Іслам(сунізм 99%) |electricity = 230 V at 50 Hz (C & F види розеток) |callingcode = +213 |tld = .dz, الجزائر. |timezone = CET (UTC+01) }} '''Алжир''' знаходиться в [[Африка|Африці]]. == Зрозуміти == Країна, що знаходиться на півночі Африки та є найбільшою на континенті (після поділу [[Судан]]у). Можна умовно поділити країну на дві частини: північ (узбережжя) та пустеля. Країна арабська, мусульманська, до релігійних приписів в алжирському суспільстві ставляться серйозніше ніж у сусідніх Тунісі та Марокко. Водночас в Алжирі відчувається французький вплив в культурі та в повсякденному житті алжирців. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Algeria regions map uk.png | regionmaptext=Регіони Алжиру | regionmapsize=330px | region1name=[[Сахарський Алжир]] | region1color=#d7d4a2 | region1items= | region1description=величезна пустеля на півдні країни | region2name=[[Сахарський Атлас]] | region2color=#be8383 | region2items= | region2description= | region3name=[[Північно-східний Алжир]] | region3color=#87bf89 | region3items= | region3description= | region4name=[[Північно-західний Алжир]] | region4color=#8397cb | region4items= | region4description= | region5name=[[Центральний Алжир]] | region5color=#c181c0 | region5items= | region5description=Столиця і приміські території }} == Міста == * [[Алжир (місто)|Алжир]] — столиця країни * [[Оран]] * [[Константіна]] * [[Аннаба]] * [[Тіпаза]] * [[Таманрассет]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Найголовніший аеропорт знаходиться у місті Алжир (Аеропорт імені Хурарі Бумедьєна). === Потягом === Існує залізничне сполучення, що з'єднує столиці Тунісу та Алжиру. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === Існує морське сполучення між Алжиром та [[Марсель|Марселем]]. == Транспорт == == Мова == Обидві мови, арабська та французька використовуються в мовленні. При чому алжирці при розмові часто можуть перейти на іншу мову. Часто розмовляють алжирським діалектом, який поєднує в собі арабські, французькі та місцеві слова. З розумінням англійської та інших європейських мов досить складно. У регіоні Кабілія спілкуються також кабільською мовою. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Північна Африка|type=Країна}} f00u7krisg9gcszs1g02ksmlvh3j8p6 0 30 15691 15690 2016-01-06T16:01:56Z RLuts 5 Скасування редагування № 15690 користувача [[Special:Contribs/194.44.136.82|194.44.136.82]] ([[User talk:194.44.136.82|обговорення]]) 15691 wikitext text/x-wiki {{geo|44.67639|34.41004|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Крим}} '''Алушта''' — місто, розташоване у [[Крим|Криму]], за 80 кілометрів від [[Сімферополь|Сімферополя]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === Найближчий міжнародний аеропорт знаходиться в [[Сімферополь|Сімферополі]]. *{{listing|map = |type = do| name = Міжнародний аеропорт «Сімферополь»| alt = |address = 95491 м. Сiмферополь, Площа аеропорту, 15 |directions =| phone = +38 065 2595516 |email = office@airport.crimea.ua |fax = |url = http://airport.crimea.ua/ |hours = |price = }} З аеропорту можна доїхати до автовокзалу в Сімферополі на маршрутному таксі № 49. До залізничного вокзалу, поруч з яким також розташована автостанція, можна доїхати на маршрутних таксі № 98, 115 та на тролейбусі № 8/9. === Потягом === *{{listing|map = |type = do| name = Сімферопольський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Горького, буд. 5, м. Сімферополь |directions =| phone = |email = |fax = |url = |hours = |price = }} Тут же розташована автостанція «Курортна» — з вокзалу відправляються міжміські маршрутки і тролейбуси до Алушти. Поїздами Київ-Сімферополь, час у дорозі — 14-19 годин. === Автомобілем === === Автобусом === Із Сімферопольського залізничного вокзалу до Алушти можна дістатись міжміськими маршрутками. Також, аби зекономити гроші варто скористатись тролейбусами № 51 та 52, що курсують від залізничного вокзалу в Сімферополі до автовокзалу в Алушті. Варто зауважити, що рухомий склад кримського тролейбусу поповнився новими Богданами з встановленими кондиціонерами. Старі ж пасажирські тролейбуси часто виходять з ладу. === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * Гора Демерджі * Долина Привидів == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === можна поставити палатку біля гори, практично за межею міста, в сторону Судака. Зняти квартиру (будиночок, кімнату) подалі від центру міста. === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | lat=44.600208 | long=34.372613 | name=Готель Аркадія | alt=Готель Аркадія | address=вул. Княгині Гагаріної 25/186, селище Утьос, 98541, Алушта, АР Крим | directions= | url=http://www.arkadia-utes.ru | facebook=https://www.facebook.com/pages/Отель-Аркадия-Санта-Барбара-Утёс-Алушта-Крым-Гостиница/552057141568827 | vkontakte=http://vk.com/hotel_arcadia_santa_barbara | wikipedia= | email=hotel@arkadia-utes.ru | phone=+7 978 863 86 91, +380 6560 21969 | fax= | hours=цілодобово | price=Ціни на номери від 1500 руб. (2015) | description=Власний пляж в 10 метрах від готелю, басейн з підігрівом морської води, затишні номери з видом на море. Free Wi-Fi. }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Південний берег Криму|type=Місто}} por82s3cxzx59eagyh3uy3du0w99wre 0 31 35155 33705 2024-03-21T17:57:13Z Assyrian Human 6497 /* Літаком */ 35155 wikitext text/x-wiki {{geo|52.37022|4.89517|zoom=13}} {{pagebanner|Amsterdam Canal Banner.jpg}} [[Файл:Amsterdam Cityscape.jpg|thumb|right|320px|Вигляд на міст з Публічної бібліотеки Амстердаму]] '''Амстердам''' — столиця [[Нідерланди|Нідерландів]], розташована на [[Західні Нідерланди|заході країни]] в гирлі річки Амстел. == Боро == {{#invoke:map | tag | type=mapframe | zoom=11 | align = right | show= mask,around,buy,city,do,drink,eat,go,listing,other,see,sleep,vicinity,view,black,blue,brown,chocolate,forestgreen,gold,gray,grey,lime,magenta,maroon,mediumaquamarine,navy,red,royalblue,silver,steelblue,teal,fuchsia | latitude=52.37022 | longitude=4.89517 | text = {{#switch: 11 | 17 | 16 | 15 | 14 |13 | 12 | 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 0 = <div class="magnify" title="Enlarge map">{{#invoke: map | tag | type = maplink | zoom = 12 | show = mask,around,buy,city,do,drink,eat,go,listing,other,see,sleep,vicinity,view,black,blue,brown,chocolate,forestgreen,gold,gray,grey,lime,magenta,maroon,mediumaquamarine,navy,red,royalblue,silver,steelblue,teal,fuchsia | latitude = 0 | longitude = 0 | text = | class = no-icon }}</div> }}Карта Амстердама {{SUBPAGENAME}}<!-- -->{{#ifexist: Template:GPX/{{PAGENAME}} | <small id="GPX-track"> [[Template:GPX/{{PAGENAME}}|(Edit GPX)]]</small>{{#switch:{{NAMESPACE}} ||Template= <indicator name="GPX">[[Файл:GPX Document rev3-20x20.png|20px|link=https://tools.wmflabs.org/wikivoyage/w/poi2gpx.php?print=gpx&lang={{CONTENTLANG}}&name={{FULLPAGENAMEE}}|Download GPX file for this article]]</indicator>}} }}<!-- -->{{#if: | <div class="wv-staticMap">[[File:|{{#expr: 480 - 2 }}px|border|Map of {{SUBPAGENAME}}]]</div> }} }}{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | | [[Category:Has mapframe]]<!-- -->{{#if: | [[Category:Maps with static images]] }}<!-- -->{{#if: | [[Category:Maps with non-default alignment]] }}<!-- -->{{#if: 480 | [[Category:Maps with non-default size]] }}<!-- -->{{#ifexist: Template:GPX/{{PAGENAME}} | [[Category:Maps with GPX indicator]] }} }} <maplink class="no-icon" text="" group="other"> { "type": "ExternalData", "service": "page", "title": "Amsterdam_Districts.map" }</maplink> {{#invoke:Mapshapes|show|Q260870||||||||||stroke-width=5|stroke-opacity=0.8|default-color=000000|group=mask}} {{Regionlist2|region1name=[[Амстердам-Бінненстад|Бінненстад]]|region1color=#cc66cc|region1description=Середньовічний центр є найбільш відвідуваним районом Амстердама і є домом для туристичних місць, як площа Дам і вулиця Червоних ліхтарів. Район заповнений вузькими вуличками, магазинами, туристами та кафе. Він також містить інші цікаві місця, такі як книжкові магазини біля Спей і <br/>кафе Ніумаркт.|region2name=[[Амстердам-Район Каналів|Район Каналів]]|region2color=#e8ba37|region2description=Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; у ХVII столітті, було викопано Район Каналів для залучення заможних власників будинків. І до цих пір вважається престижним жити в домі для голландської культурної еліти. Лайдсепелін та Рембрандтплайн - найпрекрасніші місця нічного життя міста.|region3name=[[Амстердам-Йордан|Йордан]]|region3color=#6ca4ca|region3description=Район з великою кількістю художніх галерей, хіп-бутиків і ресторанів. Також до послуг гостей торгові вулиці Харлемербурт і тихі острови Вестелайке-Айланден.|region4name=[[Амстердам-Плантаге|Плантаге]]|region4color=#83b76b|region4description=Призначався для продовження Району Каналів, але через відсутність попиту боро зробили з великою кількістю зелені, ботанічних садів і зоопарком Артіс. Також включає в себе Веспербурт і Остелайке-Айланден.|region5name=[[Амстердам-Зейд|Зейд]]|region5color=#817cc0|region5description=Один з найпрестижніших районів Амстердама, поїздка в місто буде не тою без відвідування Музейного кварталу. Сноті-Ауд-Зейд та Аполлобурт наповнені висококласними бутиками, кафе і пабами. Ви можете розслабитися у Вонделпарку з пляшкою вина або піти на ринок Альберт-Кейп у мультикультурному Де-Пайпі.|region6name=[[Амстердам-Вест|Вест]]|region6color=#a4c97d|region6description=Вест - це велика внутрішня територія міста, побудована на рубежі 19-го і 20-го століть в архітектурному стилі Амстердамської школи. Вонделбурт має прекрасні величні особняки, а Вестерпарк - найбільший у місті парк з клубами, барами та великою кількістю культурних місць. Кінкербурт знаходиться поруч з ринком Де-Галлен і вміщає безліч хороших ресторанів магазинів.|region7name=[[Амстердам-Норд|Норд]]|region7color=#dcdc71|region7description=Область, що зазнає значного розвитку з новими культурними місцями, такими як NDSM-werf та EYE Film Institute. Область на схід від автостради A10 є захищеним сільським ландшафтом. Найкраще подорожувати на велосипеді.|region8name=[[Амстердам-Ост|Ост]]|region8color=#c38888|region8description=Ост є великим і різноманітним житловим районом. Східний Доклендс і IJburg виділяються як жваві квартали верхнього середнього класу, відомі своєю сучасною архітектурою. Включає парки Остерпарк і парк Франкендал.|region9name=[[Амстердам-Зейдост|Зейдост]]|region9color=#c0b870|region9description=Ексклав Амстердама, Байлмер побудований по сусідству майбутнього в 1970-х роках, він швидко набрав популярності через безліч злочинів і грабежів. Його рекордні показники безпеки останніми роками покращилися завдяки реконструкції, а бульвар ArenA перетворюється на гарячу точку для відвідувачів концерту та футбольних уболівальників.}} == Зрозуміти == Амстердам ([[Нідерландський розмовник|нід.]] ''Amsterdam'') — столиця і найбільше місто [[Нідерланди|Нідерландів]]. Культурний центр світового рівня, у ньому знаходяться безліч культурних та історичних пам'яток, один з найпопулярніших туристичних центрів [[Європа|Європи]]; система оборонних споруд міста занесена в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Після легалізації легких наркотиків та проституції[http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Prostitution_in_Europe.png?uselang=ruhttp://commons.wikimedia.org/wiki/File:Prostitution_in_Europe.png] — центр наркотуризму та секс-туризму. Населення — близько 800 тис. чол. === Географічне розташування === Амстердам розташований на північному заході [[Нідерланди|Нідерландів]] у провінції [[Північна Голландія]] в гирлі річки Амстел на березі затоки Ейсселмер. Амстел, протікаючи амстердамським середмістям, утворює мережу каналів і проток, крім того, окремим каналом місто з'єднане з Північним морем, притому перебуваючи на висоті 2 метри нижче від рівня моря. === Історія === Перша письмова згадка — від 1275 року. Своїм виникненням місто було зобов'язане греблі, що забезпечила район від повеней. Походження міста зафіксоване в його назві (дослівно — «гребля на річці Амстел»). Близько 1300 року Амстердам дістав міські права. У ході Вісімдесятирічної війни іспанці захопили найбільший порт-конкурент Амстердама, [[Антверпен]] (1585 рік), що призвело на масову міграцію до Амстердама торговців Антверпена і ремісників і сили євреїв, що рятувалися від іспанської інквізиції. XVII століття вважають за золотим віком Амстердаму. У цей період місто стало найбагатішим у світі. До Амстердама припливали судна з Балтики, Північної Америки, Африки, Батавії, Індії, Шрі Ланки, Бразилії, що зробило місто центром світової торгової мережі. Амстердамські купці мали найбільшу долю у Голландській Вест-Індійській і Голландській Ост-Індійській компаніях. Ці компанії придбали для себе заморські землі, які потім стали нідерландськими колоніями. У Європі Амстердам був пунктом, що до нього стікалися товари з усього континенту, а також провідним фінансовим центром світу. В 1602 році в Амстердамі відкрилася перша біржа. У XVIII-му столітті Амстердам дещо втратив свої провідні позиції в зв'язку з європейськими війнами, і фінансовий та торговий центр Європи та світу перемістився до Лондона. Однак і донині Амстердам залишається важливим економічним вузлом. З 1976 в Нідерландах були легалізовані легкі наркотики і Амстердам став центром наркотуризму. В Амстердамі працює коло половини від близько 400 кав'ярень-кофішопів (легальне місце продажу легких наркотиків) країни. === Клімат === {{Climate | units = метрична | janhigh = 6 | febhigh = 8 | marhigh = 11 | aprhigh = 15 | mayhigh = 19 | junhigh = 21 | julhigh = 23 | aughigh = 23 | sephigh = 20 | octhigh = 15 | novhigh = 9 | dechigh = 6 | janlow = 0 | feblow = 0 | marlow = 2 | aprlow = 4 | maylow = 8 | junlow = 11 | jullow = 12 | auglow = 13 | seplow = 10 | octlow = 7 | novlow = 4 | declow = 1 | janprecip = 70 | febprecip = 56 | marprecip = 67 | aprprecip = 42 | mayprecip = 62 | junprecip = 66 | julprecip = 81 | augprecip = 73 | sepprecip = 78 | octprecip = 83 | novprecip = 80 | decprecip = 76 | description = [http://www.weer.nl/wereldweer/actueel-en-verwacht-weer/stad/31X4825/amsterdam.html weer.nl] }} Амстердам розташований у зоні помірного клімату, з великим впливом дії моря. У місті переважають північно-західні вітри, часто трапляються шквалисті пориви і шторми. У зимовий період температура рідко падає нижче від 0 °C, заморозки трапляються при переміщенні холодних повітряних мас зі Скандинавії та Східної Європи. Літо в місті тепле, але не спекотне. Середньорічна сума опадів становить 760 мм, при цьому їхня більша частина припадає на період з жовтня по березень. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт Схіпгол | alt={{IATA|AMS}} | url=http://www.schiphol.com | wikipedia=Схіпгол (аеропорт) | email= | address=15 км на південний захід від міста | lat=4.764169 | long=52.3081 | directions=можна дістатися на метро прямо в та з аеропорту | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-08 | content=Один з найбільших аеропортів світу. }} * [[w:Міжнародні Авіалінії України|МАУ]] — прямий регулярний рейс з Бориспільського аеропорту * [[w:KLM|KLM]] — прямий регулярний рейс з Бориспільського аеропорту === {{Потягом}} === Більшість потягів прибувають та відбувають з {{listing | type=go | name=Центрального вокзалу | alt=Amsterdam Centraal | url=http://www.ns.nl/stationsinformatie/amsterdam-centraal.html | email= | address= | lat=52.378889 | long=4.900556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Центральний вокзал (Амстердам) | image=Estación Central, Ámsterdam, Países Bajos, 2016-05-30, DD 01-03 HDR.jpg | content=Ця архітектурно чудова станція була побудована в 1889 році на штучному острові між середньовічним центром та IJ waterfront. |facebook=|vkontakte=|skype=|description=}} Інші важливі залізничні станції в Амстердамі — Amstel, Bijlmer-ArenA, Sloterdijk і Zuid. Всі міжнародні поїзди прямують до Центрального вокзалу. * '''[https://www.ns.nl/en Nederlandse Spoorwegen (NS)]''' — головний (вітчизняний) оператор поїздів та рейсів до більшої частини країни. Поїздки потягом до більш віддалених місцевостей можуть вимагати зміни поїзда в іншому місті і можуть їздити рідше. Вони також надають міжнародні послуги сусіднім країнам у співпраці з Belgian Rail ([[Бельгія]]) та Deutsche Bahn ([[Німеччина]]). Дивись нижче: :* '''[https://www.nsinternational.nl/en/trains/intercity-berlin InterCity Berlin]''' проходить кожні дві години і з'єднує Амстердам з [[Оснабрюк]]ом (3 год 8 хв), [[Ганновер]]ом (4 год 20 хв) і [[Берлін]]ом (6 год 22 хв). На кожному поїзді є тренер BordBistro. Квитки також можна придбати через [http://www.bahn.de Deutsche Bahn] :* '''[https://www.nsinternational.nl/en/trains/intercity-brussels Intercity Brussels]''' їздить до 16 разів на день з [[Брюссель|Брюсселя]] (3 год 18 хв) і [[Антверпен]]а (2 год 23 хв) При більш низькій швидкості, ніж Thalys. Зазвичай дешевше, ніж Thalys і хороша альтернатива для бюджетних мандрівників з Бельгії. * '''[https://www.nsinternational.nl/nl/treinen/ice-international ICE International]''' їздить до Амстердама до семи разів на день та з'єднує його з [[Дюссельдорф]]ом (2 год 6 хв.), [[Кельн]]ом (2 год 20 хв) і [[Франкфурт-на-Майні|Франкфуртом-на-Майні]] (3 год 46 хв). Один ICE-поїзд їздить з [[Базель|Базеля]] (6 год 43 хв). На кожному поїзді ICE є тренер BordBistro. Квитки також доступні через [http://www.bahn.de Deutsche Bahn (DB)]. * '''[http://www.eurostar.com Eurostar]''' проходить двічі на день (вранці і ввечері), високошвидкісний сервіс з [[Лондон]]а (St Pancras International) до Центрального вокзалу. Подорож триває приблизно 3 год 41 хв, а ціни починаються з 35 фунтів. Через те, що [[Велика Британія]] не є членом Шенгенської угоди, поїздка на зворотному шляху повинна здійснюватися з поїздом Thalys від [[Роттердам]]а до Брюсселя (Zuid/Midi). Тут ви проходите через британський прикордонний контроль, перш ніж ловити Eurostar назад до Лондона. Повна подорож триває 4 год 45 хв. Пасажири, що прибули з Брюсселя, також можуть забронювати поїздки Eurostar до Амстердама. Квитки продаються на сайті Eurostar. * '''[http://www.thalys.com Thalys]''' — високошвидкісний потяг, що з'єднує Амстердам з [[Париж]]ем (Gare du Nord) (3 год 19 хв), Брюссель (Zuid/Midi) (1 год 54 хв) і Центральний [[Антверпен]] (1 год 12 хв). Потяги Thalys проходять до десяти разів на день. Найдешевші квитки продаються рано, тому бронюйте заздалегідь, якщо це можливо. Є бар-тренер; якщо ви подорожуєте першим класом, закуски та напої включені в ціну. Якщо ви плануєте поїхати поїздом до Амстердама, бажано перевірити час поїзду на [http://www.nshispeed.nl/en/international-train-timetable міжнародному планувальнику подорожей]. Більшість квитків продаються в Інтернеті, і часто бронювати квитки заздалегідь дешевше. Квитки продаються також в міжнародних касах на Центральному вокзалі і в [[Міжнародний аеропорт Схіпгол|аеропорту Схіпгол]]. === {{Автомобілем}} === Західна частина Нідерландів має щільну (і перевантажену) дорожню мережу. Виходячи зі сходу (Німеччина), автомагістраль '''А1''' безпосередньо веде до Амстердама. Якщо ви їдете по автостраді '''A12''' з Арнему, перейдіть на Утрехт на '''А2''' у північному напрямку. З півдня (Бельгія) їдьте по автомагістралях '''A16''', '''A27''' і '''A2''', в такому порядку в північному напрямку. З Гааги, '''А4''' веде до Амстердама. Усі автомагістралі до Амстердама з'єднані з автострадою '''A10'''. З цієї автомагістралі головні дороги ведуть радіально до Амстердама (дороги S101 — S118). У більшості випадків вам слід уникнути потрапляння в зону, обгороджену кільцевою дорогою. Трафік щільний і місця для паркування коштують дорого і їх важко знайти. Замість цього, коли на А10, слідуйте за знаками до однієї з P-R-місць (P+R Zeeburg на схід, P+R ArenA на південний схід, P+R Olympisch Stadion на південь, та P+R Sloterdijk на захід). Тут ви можете залишити свій автомобіль і доїхати на громадському транспорті до центру міста. Є загальна плата в розмірі 8 євро на день на проїзд громадським транспортом до центру міста на 5 осіб. Ви можете безкоштовно зупинитися в декількох місцях, де здійснюють зупинки метро або трамваї (наприклад, IKEA біля станції метро Bullewijk). Обмеження швидкості на голландських автомагістралях становить 130 км/год, за винятком випадків, коли зазначено інше. На автостраді A10 навколо Амстердама максимальна швидкість становить 100 км/год, а на західній — 80 км/год. Ці обмеження суворо дотримуються і існує багато камер швидкості. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Музей Ван Гога''' * '''Державний музей''' == Чим зайнятись == Відвідати [http://www.e-nemo.nl/ музей експериментальної науки «Немо»]. Розташований неподалік морського порту. Має незвичну форму, що нагадує корабель. В літній час особливо приємно провести час на відкритому кафе, вхід в яке на останньому поверсі музею. З відкритої тераси чудовий вид на місто. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові коди — 1011–1109. Телефонний код — 020. == Куди далі == {{footer|ispartof=Нідерланди|type=Місто}} 5d7eve7qdhqm73drhaof0erhbriubt3 0 33 35641 35640 2024-05-29T20:41:27Z 41.33.103.99 Виправлення 35641 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} [[Файл:Anglospeak (subnational version).svg|right|upright=2|frameless]] Ви читаєте розмовник '''англійської мови'''. '''Англійська мова''' — головна мова [[Антигуа і Барбуда|Антигуа і Барбуди]], [[Австралія|Австралії]], [[Багамські Острови|Багамських Островів]], [[Барбадос]]у, [[Беліз]]у, [[Великобританія|Великобританіі]], [[Домініка|Домініки]], [[Гайана|Гайани]], [[Гренада|Гренади]], [[Ірландія|Ірландії]], [[Канада|Канади]] , [[Науру]], [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]], [[Сент-Вінсент і Гренадіни|Сент-Вінсент і Гренадін]], [[Сент-Кітс і Невіс]]у, [[Сент-Люсія|Сент-Люсії]], [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів Америки]], [[Тринідад і Тобаго|Тринідаду і Тобаго]] і [[Ямайка|Ямайки]]. Англійська також офіційна мова в [[Ботсвана|Ботсвані]], [[Гана|Гані]], [[Гамбія|Гамбії]], [[Індія|Індії]], [[Камерун]]і, [[Кенія|Кенії]], [[Кірібаті]], [[Лесото]], [[Ліберія|Ліберії]], [[Мадагаскар]]і, [[Мальта|Мальті]], на [[Маршаллові Острови|Маршаллових Островах]], в [[Намібія|Намібії]], [[Нігерія|Нігерії]], [[Пакистан]]і, [[Папуа-Нова_Гвінея|Папуа-Новій Гвінеї]], [[Руанда|Руанді]], [[Самоа]], на [[Соломонові Острови|Соломонових Островах]], в [[Сінгапур]]і, в [[Сьєрра-Леоне]], [[Федеративні Штати Мікронезії]], на [[Фіджі]], [[Філіппіни|Філіппінах]], в [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланці]] і [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]]. Крім того, англійська мова є світовим лінгва-франка, особливо в [[Європа|Європі]], [[Азія|Азії]] і більшій частині [[Африка|Африки]]. У англійської мови багато діалектів, які іноді розрізняються досить сильно. == Довідник з вимови == === Голосні === === Приголосні === === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !!Транскрипція |- | Привіт. || Hello. Hi. || Гелло́у. Гай. |- | Як у вас справи? || How are you? || Га́у а́: ю. |- | Добре, дякую. || Fine, thank you. || Файн, фенк ю. |- | Як вас звати? || What is your name? || Вот из йо: нейм? |- | Мене звати _____. || My name is _____. || Май нейм из ______. |- | Дуже приємно познайомитися. || Nice to meet you. || Найс ту мі́:т ю. |- | Будь ласка (прохання). || Please. || Плі:з. |- | Спасибі. || Thanks. || Фенкс. |- | Будь ласка (відповідь на подяку). || You are welcome. |Ю: а: ве́лком. |- | Так. || Yes. || Єс. |- | Ні. || No. || Но́у. |- | Вибачте (звернути увагу). || Excuse me. || Ікск'юз мі:. |- | Пробачте (просити вибачення). || I'm sorry. || Ай-м со́рі. |- | До побачення. || Goodbye. || Ґудба́й. |- | Бувай (прощання). || Bye. || Бай. |- | Я не розмовляю англійською [добре]. || I don't speak English [very well]. |Ай до́унт спі:к И́нґліш [ве́рі ве́лл]. |- | Ви розмовляєте українською? || Do you speak Ukrainian? | Ду́ ю спі:к Юкре́йніен? |- | Чи тут хтось розмовляє українською? || Does anyone here speak Ukrainian? | Даз е́ніван гіе спі:к Юкре́йніен? |- | Допоможіть! || Help! || Гелп! |- | Обережно! || Look out! || Лук аут. |- | Доброго ранку. || Good morning. || Ґуд монінґ. |- | Добрий день. || Good afternoon. || Ґуд афтенун. |- | Добрий вечір. | Good evening. |Ґуд івнін. |- | Добраніч. || Good night. |Ґуд найт. |- | Я не розумію. || I don't understand. |Ай донт андестенд. |- | Де знаходиться туалет? || Where is a toilet (restroom, bathroom)? |Веер из а тойлет (реструм, бафрум)? |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !Транскрипція. |- | Відчепись! || Leave me! |Ліів мі |- | Не чіпай мене! || Don't touch me! |Донт тач мі! |- | Я викличу поліцію! || I'll call the police! |Айлл колл зе поліс! |- | Поліція! || Police! |Поліс! |- | Тримайте злодія! || Catch the offender! |Кеч зе офенде |- | Мені потрібна ваша допомога. || I need your help. | Ай ніід йо хелп |- | Це терміново! || It's urgent! | Ітс ьоджент. |- | Я заблукав. || I'm lost. | Ай м лост |- | Я загубив свою сумку. || I lost my bag. | Ай лост май беґ |- | Я загубив свій гаманець. || I lost my wallet. |Ай лост май воллет |- | Я хворий. || I'm ill. |Айм іл |- | Я поранений. || I'm wounded. | Айм вундед |- | Мені потрібен лікар. || I need a doctor. | Ай ніід е доктор |- | Можна від вас подзвонити? || Can I make a call from here? |Кен ай мейк е колл фром хіе? |} . === Числа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | 1 || onе || уан. |- | 2 || two || ту. |- | 3 || three || сри. |- | 4 || four || фо |- | 5 || five || файв |- | 6 || six || сікс |- | 7 || seven || севен |- | 8 || eight || ейт |- | 9 || nine || найн |- | 10 || ten || тен |- | 11 || eleven |ілевен |- | 12 || twelve |твелв |- | 13 || thirteen |фьотін |- | 14 || fourteen |фо: тін |- | 15 || fifteen |фіфтін |- | 16 || sixteen |сікстін |- | 17 || seventeen |севентін |- | 18 || eighteen |ейтін |- | 19 || nineteen |найнтін |- | 20 || twenty |твенті |- | 21 || twenty-one |твенті-ван |- | 22 || twenty-two |твенті-ту |- | 23 || twenty-three |твенті-срі |- | 30 || thirty |фьоті |- | 40 || fourty |Фо: ті |- | 50 || fifty |Фіфті |- | 60 || sixty |Сіксті |- | 70 || seventy |Севенті |- | 80 || eighty |ейті |- | 90 || ninty |Найнті |- | 100 || one hundred |ван хандред |- | 150 || one hundred and fifty |ван хадред енд фіфті |- | 200 || two hundred |ту хандред |- | 300 || three hundred |срі хандред |- | 400 || four hundred |фо: хандред |- | 500 || five hundred |файв хандред |- | 1000 || one thousand |ван фаузанд |- | 2000 || two thousand |ту фаузанд |- | 5000 || five thousand |файв фаузанд |- | 1000000 || one million |Уан мілліон |- | 1000000000 || one billion |Уан білліон |- | Номер || number |Намбе |- | Половина || a half of |е хаф ов |- | Більше || more |Мо: |- | Менше || less |Лесс |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !Транскрипція. |- | Зараз || now | нау |- | Раніше || earlier | ьоліе |- | Пізніше || later | лейтер. |- | Ранок || morning | монінґ. |- | День || day (afternoon) | дей(афтенун). |- | Вечір || evening |івнін |- | Ніч || night |найт |- | Вранці ||in the morning |ін зе монін |- | Вдень ||in the afternoon |ін зе афтенун |- | Ввечері ||in the evening |ін зе івнін |- | Вночі ||at night |ет найт |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Котра година? || What time is it? |- | Половина _____ || It's half to _____. |- | Пˈятнадцять хвилин по _____ || It's quarter past _____ |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || It's quarter to _____ |- | 2:00 || two o'clock |- | 3:00 || three o'clock |- | 4:00 || four o'clock |- | 5:00 || five o'clock |- | 6:00 || six o'clock |- | 7:00 || seven o'clock |- | 8:00 || eight o'clock |- | 9:00 || nine o'clock |- | 10:00 || ten o'clock |- | 11:00 || eleven o'clock |- | 12:00 || twelve o'clock |- | Полудень || Noon |- | Північ || Midnight |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || _____ minute/minutes |- | _____ день/дні/днів || _____ day/days |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || _____ week/weeks |- | _____ місяць/місяці/місяців || _____ month/months |- | _____ рік/роки/років || _____ year/years |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !Транскрипція. |- | Сьогодні || today |тудей |- | Вчора || yesterday |єстедей |- | Завтра || tomorrow |туморроу |- | Цього тижня/місяця/року || This week/month/year |Зіс ві: к/манф/єе |- | Минулого тижня/місяця/року || Last week/month/year |Ласт ві: к/манф/єе |- | Наступного тижня/місяця/року || Next week/month/year |Некст ві: к/манф/єе |- | Понеділок || Monday |мондей |- | Вівторок || Tuesday |тьюсдей |- | Середа || Wednesday |вендздей |- | Четвер || Thursday |сьоздей |- | Пˈятниця || Friday |фрайдей |- | Субота || Saturday |Сетедей |- | Неділя || Sunday |Сандей |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !Транскрипція |- | Січень || January |дженіарі |- | Лютий || February |фебриарі |- | Березень || March |ма: ч |- | Квітень || April |ейпріл |- | Травень || May |мей |- | Червень || June |джун |- | Липень || July |джулай |- | Серпень || August |огуст |- | Вересень || September |септембе |- | Жовтень || October |октоубе |- | Листопад || November |новембе |- | Грудень || December |десембе |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |'''Транскрипція''' |- | Чорний || black || блек. |- | Білий || white |уайт. |- | Сірий || grey |ґрей. |- | Червоний || red |ред. |- | Синій || blue [navy] |блу [наві]. |- | Блакитний || blue [azure] |блу [ажуе]. |- | Жовтий || yellow |йеллоу. |- | Зелений || green |ґріін. |- | Помаранчевий || orange |оранж. |- | Фіолетовий || violet |вайлет. |- | Коричневий || brown |браун. |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !Транскрипція. |- | Скільки коштує квиток до _____? || How much does the ticket to _____ cost? |Хау мач даз зе тікет ту ____ кост? |- | Один квиток до _____, будь ласка. || One ticket to _____, please. |Ван тікет ту ____, плі: з. |- | Куди їде цей потяг/автобус? || Where does this train/bus go to? |Вее даз зіс трейн/бас гоу ту? |- | Де потяг/автобус до _____? || Where is the thain/bus to ____? |Веер із зе трейн/бас ту ____? |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || Does this train/bus stop in ____? |Даз зіс трейн/бас стоп ін ____? |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || When does the train/bus to ____ leave? |Вен даз зе трейн/бас ту ____ лі: в? |- | У скільки цей потяг/автобус приходить до _____? || When does this train/bus arrive to ____? |Вен даз зіс трейн/бас ерайв ту ____? |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад. !Транскрипція. |- | Як мені дістатися до_____? || How do I get to_____? |Хау ду Ай гет ту ____? |- | … автовокзалу? || … bus station? |… бас стейшн? |- | … аеропорту? || … airport? |… еепо: т? |- | … вокзалу? || … Railway station? |… рейлвей стейшн? |- | … готелю _____? || … hotel? |… хоутел? |- | … гуртожитку? || … dormitory? |… до: мітері? |- | … українського консульства/посольства? || … the Ukrainian consulate/embassy? |… зе Юкрейніен конселет/ембесі? |- | … центру? || … the Downtown? |… зе даунтаун? |- | Де є багато _____? || Where are many _____? |Веер а: мені _____? |- | … барів? || … bars? |… ба: з? |- | … готелів? || … hotels? |… хоутелз? |- | … пам'яток? || … monuments? |… моньюментс? |- | … ресторанів? || … restaurants? |… рестронтс? |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || Please show me _____ on this map. |Пліз шоу мі _____ он зіс меп. |- | … вулицю || … a street |… а стрі: т |- | Поверніть направо || turn right |тьон райт |- | Поверніть наліво || turn left |тьон лефт |- | До _____ || To (the) _____ |ту (зе) _____ |- | Повз _____ || Past _____ |па: ст _____ |- | Перед _____ || In front of _____ |Ін фронт ов ____ |- | Шукайте _____ || Please look for _____ |Плі: з лук фо ____ |- | Перехрестя || cross-road |крос-роуд |- | Північ || North |но: ф |- | Південь || South |сауф |- | Схід || East |і: ст |- | Захід || West |вест |- | Вгору || Up |ап |- | Вниз || Down |даун |} Транскрипція. ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Таксі! || Taxi! |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || Please take me to (the) _____ |- | Скільки коштує доїхати до _____? || How much does it cost to get to (the) _____ |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || Get me to that place, please. |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | У вас є вільні кімнати? ||Do you have any rooms available? |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || How much is a room for one person/ two peoples? |- | В цій кімнаті є _____ || Does the room come with____? |- | … простирадла? || bedsheets? |- | … ванна? || a bathroom? |- | … телефон? || a phone? |- | … телевізор? || a TV? |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? ||Can I firstly take a look on a room please? |- | У вас є _____ кімнати? || Do you have _____ rooms? |- | … тихіші …? ||quieter |- | … більші …? ||biggest |- | … чистіші …? || cleaner |- | … дешевші …? ||cheapest |- | Добре, я беру. ||Alright, I will take it. |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. ||I will stay for ______ night(s) |- | Ви можете запропонувати інший готель? ||Could you please recommend another hotel? |- | У вас є _____ ||Do you have ___ |- | … сейф? ||safe locker |- | … індивідуальні сейфи? ||personal (safe) lockers |- | Сніданок враховані? ||Is breakfast included? |- | О котрій сніданок? ||What time is breakfast? |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. ||Clean my room, please |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? ||Could you please wake me up at ____ o'clock? |- | Дайте рахунок. ||A bill, please. |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Ви приймаєте кредитні картки? ||Do you accept credit cards? |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || Would you exchange money? |- | Де можна обміняти гроші? || Where can I change money? |- | Який курс обміну? || What is the exchange rate? |- | Де найближчий банкомат? || Where is the nearest ATM? |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза. !! Переклад. !Транскрипція. |- | Столик для одного/двох чоловік, будь ласка. || Table for one/two, please. |Тейбл фо ван/ту, плі: з |- | Можна я погляну меню? || May I see a menu? |Мей Ай сі: е менью? |- | Яка вас є фірмова страва? || Is there a house specialty? |Із зеер е хаус спешлті? |- | Яка у вас місцева фірмова страва? || Is there a local specialty? |Із зеер е лоукел спешлті? |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || I'm a vegetarian. |Айм е веджетеріен |- | Я не їм свинину. || I don't eat pork |Ай донт іт по: к |- | Сніданок || breakfast |брекфест |- | Обід ||lunch |Ланч |- | Вечеря ||dinner |Діннер |- | Я хочу ____. ||I want |Ай вонт |- | … курку || chicken |Чікен |- | … яловичини || beef |Біф |- | … рибу || fish |Фіш |- | … свинини || pork |Порк |- | … ковбасу || salami |Саламі |- | … сир || cheese |Чііз |- | … яйця || eggs |Еґз |- | … салат || salad |Селед |- | … (свіжі) овочі || fresh vegetables |фреш веджетеблс |- | … (свіжі) фрукти || fresh fruits |Фреш фрутс. |- | … тост || toast |тост |- | … макарони || pasta |Паста |- | … рису || rice |Райс |- | … квасолі || beans |бі: нс |- | … гамбургер || hamburger |хембеґер |- | … біфштекс || beefsteak |біфстейк |- | … гриби || mushrooms |машрумз |- | … апельсин || orange |Орендж |- | … яблуко || apple |Епл |- | … банан || banana |Бенана |- | … ананас || pineapple |Пайнепл |- | … ягоду || berry |Беррі |- | … виноград ||grapes |ґрейпс. |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || Give me а cup of ___ please |Гів мі е кап ов ____ пліз |- | … кави || coffee |коффі |- | … чаю || tea |ті: |- | … соку || juice |Джус |- | … мінеральної води || mineral water |Мінерал воте |- | … води || water |Воте |- | … пива || beer |Біе |- | … червоного/білого вина || red/white wine |Ред/уайт вайн |- | … горілки || vodka |Водка |- | … віскі || whisky |Віскі |- | … рому || rum |Рам |- | … газованої води || sparkling water |спа: клін воте |- | … апельсинового соку || orange juice |Орендж джюс. |- | … коли || cola |Кола |- | Дайте, будь ласка ____. ||Bring ____, please. |Брін ____ плі: з |- | … солі || salt |Солт |- | … перцю || pepper |Пеппе |- | … масла || butter |Батте |- | Офіціант! || Waiter! |Веіте |- | Я закінчив. || I finished my meal |Ай фінішд май міл |- | Я наївся. || I am full |Ай ем фул |- | Це було чудово. || It was great |Іт воз грейт |- | Можете прибрати зі столу. || You may clear the table |Ю мей кліе зе тейбл |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || Bring me the bill, please. |Брін мі зе білл плі: з |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Ви продаєте алкогольні напої? ||Are you selling alcohol? |-do you sell alcohol drinks | Є столики? ||Are there tables available |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. ||One beer, please |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. ||A glass of red/white vine please |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. ||A pint of ____, please |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. ||A bottle of _____, please |- | Тут є буфет? ||Is there a buffet here? |- | Ще одну, будь ласка. ||One more, please |- | Коли ви зачиняєтеся? ||What's the closing time? |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !Транскрипція. |- | У вас є _____ мого розміру? || Do you have _ my size? |Ду ю хев ___ май сайз? |- | Скільки це коштує? ||How much does it cost? |Хау мач даз іт кост? |- | Це занадто дорого. || This is too expensive. |Зіс із ту: ікспенсів |- | Ви приймаєте || Do you take__? |Ду ю тейк ____? |- | Дорого || Expensive |ікспенсів |- | Дешево ||Сheap |чі: п |- | Я не можу собі цього дозволити. ||I can not afford this |Ай кен нот ефо: д зіс |- | Я цього не хочу. || I do not want it. |Ай ду нот вонт зіс |- | Ви мене обманюєте. ||You are cheating me |Ю а чі: тінг мі |- | Мені це не цікаво. || This is not interesting for me. |Зіс із нот інтерестінг фо мі |- | Добре, я візьму. || okay, i will buy it. |окей, Ай віл бай іт |- | Дайте, будь ласка, пакет. ||Give me the package, please |Гів мі зе пекедж пліз |- | У вас є доставка (за кордон)? ||Do you have delivery abroad ? |Ду ю хев делівері еброд? |- | Давайте дві. || Give me two. |Гів мі ту |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні … || I need … |Ай ніід |- | … зубна паста ||a toothpaste |туфпейст |- | … зубна щітка ||a toothbrush |туфбраш |- | … тампони ||tampons |Темпонс. |- | … мило ||soap |Соуп |- | … шампунь ||shampoo |шемпу |- | … аспірин (знеболююче) ||aspirin (painkiller) |еспірін (пейнкіле) |- | … ліки від застуди ||medicines for colds |медсінс фо колдс |- | … ліки від живота ||pills for stomach |піллз фо стомак |- | … бритва || razor |рейзе |- | … парасолька || Umbrella |амбрелла |- | … лосьйон від засмаги || suntan lotion |сантен лоушн |- | … листівка || postcard |Посткард. |- | … поштові марки ||post stamps |пост стемпс |-. | … батарейки || batteries |беттеріз |- | … папір || paper |Пейпер |- | … ручка || Pencil |пенсіл |- | … книги українською мовою || books in Ukrainian |букс ін Юкрейніен |- | … журнали українською мовою || magazines in Ukrainian |мегезінс ін Юкрейніен |- | … газета українською мовою || newspaper in Ukrainian |ньюзпейпе ін Юкрейніен |- | … англо-український словник ||English-Ukrainian dictionary |Інгліш-Юкрейніен дікшенері |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. ||I would like to rent a car. |Ай вуд лайк ту рент е ка: |- | Я хочу взяти страховку || I want to buy an insurance |Ай вонт ту бай ен іншуеренс |- | СТОП |Стоп. |STOP |Стоп. |- | Односторонній рух ||One-way traffic |Уан вей треффік. |- | Поступіться дорогою ||Give a way |Ґів а вей |- | Парковки немає ||No parking |Ноу па: кінґ |- | Обмеження швидкості ||Speed limit |Спіід ліміт |- | Заправка ||Gas station |Ґез стейшн |- | Бензин ||Gasoline |Ґезолін |- | Дизельне паливо ||Diesel |Дізел |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад. !Транскрипція. |- | Я нічого поганого не робив. || I did not do anything wrong |Ай діднт ду енісін рон |- | Ми один одного не зрозуміли. || We did not understand each other |Ві дід нот андестенд іч азе |- | Куди ви мене везете? ||Where are you taking me? |Веер а ю тейкін мі |- | Мене заарештовано? || Am I Arrested? |Ем Ай еррестед? |- | Я хочу поговорити з адвокатом. ||I wish to speak to lawyer. |Ай віш ту спі: к ту ло: є |- | Я можу сплатити штраф зараз? ||Can I pay the fine right now? |Кен ай пей зе файн райт нау? |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || I wish to speak to Ukrainian consulate/embassy |Ай віш ту спі: к ту Юкрейніен конселет/ембесі |- |Я громадянин України. ||I'm the citizen of Ukraine |Айм зе сітізен ов Юкрейн |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} 7bc8gaqs0ul9fd111vol5z1eftcfiwd 0 35 34523 34522 2023-10-05T23:26:15Z Nickispeaki 19 /* Гроші та покупки */ 34523 wikitext text/x-wiki {{geo|42.5583333333|1.55527777778|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = {{#property:P41}} |location = LocationAndorra.png |capital = [[{{#property:P36}}]] |government = Парламенська демократія і Князівство |currency = {{#property:P38}} |area = 468 км² |population = 82,000 (оцінка 2007) |language = Каталанська |religion = |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = {{#property:P474}} |tld = {{#property:P78}} |timezone = {{#property:P421}} }} '''Андора''' знаходиться в [[Європа|Південній Європі]]. Невелика гірська країна-князівство в Піренеях на кордоні між [[Франція|Францією]] та [[Іспанія|Іспанією]]. == Зрозуміти == == Регіони == [[Image:Andorra map (ru).png|thumb|350px|Карта країни]] == Міста == * [[Андорра-ла-Велья]] - столиця * [[Канільо]] * [[Ла-Массана]] * [[Ордіно]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційна мова країни — каталанська, широко використовуються іспанська, французька та португальська мови. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Андорра формально не входить до єврозони, але фактично як внутрішню валюту використовує євро. Андорра широко відома в Європі як країна безмитної торгівлі, багато французів та іспанців закуповуються тут парфумерією, косметикою, продуктами харчування, винами, сигаретами, побутовою технікою та ін. Особливо багато магазинів розташовано в столиці — Андорра-ла-Велья і Ескальдес-Енгордань, а також у Пас-де-ла-Каза та Сант-Жуліа-де-Лорія. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Іберія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] etgneacevbxpj80ymhvezhw8ktfxe34 0 36 35412 35411 2024-05-08T17:01:47Z Assyrian Human 6497 Скасування редагування № [[Special:Diff/35410|35410]] користувача [[Special:Contributions/46.113.4.41|46.113.4.41]] ([[User talk:46.113.4.41|обговорення]]) 35412 wikitext text/x-wiki {{geo|-80.76061|3.86719|zoom=2}} {{pagebanner}} '''Антарктика''' — найпівденніший континент. ==Регіони== [[Image:Antarctica regions map (ru).png|thumb|450px]] {{Regionlist | regionmap= | regionmaptext= | regionmapsize= | region1name=Антарктичний півострів | region1color=#c583cc | region1items= | region1description=Головне туристичне місце в Антарктиді, яке є найближчим до Вогняної землі. Тут знаходяться великі Антарктичні Анди, гарячі джерела (в яких можна плавати), і більшість Антарктичних станцій | region2name=Східна Антарктида | region2color=#b1c5b0 | region2items= | region2description=Мало що можна побачити в величезній пустелі Антарктиди в східній півкулі, але для найвідважніших є російська станція на Полюсі недоступності | region3name=Західна Антарктида | region3color=#a5b7d3 | region3items= | region3description=Антарктида в західній півкулі (крім Антарктичного півострову), де ви знайдете найвищу гору континенту — пік Вінсон | region4name=Море Росса | region4color=#e4b9b9 | region4items= | region4description=Головне місце прибуття круїзів із [[Австралія|Австралії]] і [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]]. Тут також знаходяться найкращі види кругом вулканічного острова Росса, як, наприклад, найпівденніший діючий вулкан в світі г. Еребус, і величезні Трансантарктичні гори | region5name=Південний Полюс | region5color=#000000 | region5items= | region5description=На відміну від Північного полюсу, Південний полюс розташований на суші, і тому на ньому може знаходитись постійна науково-дослідна станція ([[США]]) і офіційна віха та табличка }} ''Замітка: Кожна крапка на карті означає населену дослідну станцію.'' == Інші місця == * Південний полюс * Південний полюс недоступності * Масив Вінсон * Гора Еребрус * Остров Анверс * Південні Шетландські острови * Бухта Мак-Мурдо * Хижа Дугласа Маусона == Зрозуміти == == Як дістатись == === Кораблем === [[File:8857-grandidier-channel-polar-star.jpg|thumb|350px|Криголам на 100 пасажирів стоїть на якорі в каналі Грандідьер]] Кораблі є найбільш поширеним способом відвідування Антарктики. Під час антарктичного літа, деякі компанії пропонують екскурсії на криголамах в Антарктиду. Кораблі з посиленим захистом (не такі міцні, як криголами) є кращими, оскільки у криголамів кругла нижня частина, яка посилює і без того величезну хитавицю в протоці Дрейка. Компанії зазвичай пропонують кілька екскурсій на континент (як правило, на Антарктичний півострів) або на антарктичні острови кожен день на протязі тижня. Феноменальні види, доброзичливі пінгвіни (ну, хоч деякі з них!), і враження, що не мають собі рівних! Під час подорожі на кораблі пам'ятайте, що малі судна (як правило, на 50-100 пасажирів) можуть зайти туди, де великі кораблі не пройдуть, і довезти вас ближче до дикої природи Антарктики. Великі судна (можуть перевозити до 1200 осіб), менш схильні до хитавиці, але мають обмеженіші можливості висадки. Багато кораблів влаштовують походи натуралістів, екскурсії на зодіаках і запливи на каяках прямо з корабля, що ідеально підходить для активних мандрівників. Вам обов'язково треба мати теплий одяг: чоботи, капюшони, рукавички, водовідштовхувальні штани, куртки і теплу нижню білизну. Майже все це можна купити або орендувати в Ушуайя, але іноді - у високий сезон - не завжди можна легко знайти правильні розміри. Так що беріть все, що можна, з ваших власних запасів. Слід також пам'ятати, що круїзні оператори зазвичай висаджують лише по 100 чоловік на землю, в будь-який момент часу, в цілях дотримання угод МАОАТ. Отже, якщо ви знаходитесь на кораблі з більш ніж 200 пасажирів, швидше за все, ви зможете покидати корабель тільки на пару годин за день. Як правило, менші кораблі будуть намагатися попасти в два різних місця Антарктиди за день, хоча це, звичайно, залежить від погоди і ви можете розраховувати на 60% успіху в будь-якій екскурсії. Багато судноплавних компаній тепер пропонують варіант Fly/Cruise, що тягне за собою односторонній або двосторонній переліт з Сантьяго або з Пунта-Аренас на острів Кінг-Джордж. Цей варіант часто дорожче, ніж звичайний круїз, який перетинає протоку Дрейка в обох напрямках, але може зменшити на 1-3 дні загальний час вашої подорожі. == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == === Станції === [[Image:Southern Pole of Inaccessibility Henry Cookson team n2i.jpg|thumb|350px|Бюст Леніна на Полюсі недоступності]] Раціон, що надається на станції дуже схожий на той, який є у кожного вдома. Головна різниця полягає в тому, що кількість свіжих фруктів і овочів вкрай обмежена. Вони поставляються вже консервованими, сушеними або замороженими, а така їжа як хліб випікається прямо на місці. Воду добувають так: залежно від місцерозташування наукові станції або розтоплюють сніг, або набирають воду з моря, а потім її опріснюють. === Кемпінг === Досить часто в глиб Антарктики відправляються невеликі команди. Для швидкого пересування на санях або літаку їжа повинна бути легкою і компактною. При проживанні в польових умовах головне - швидкість і простота приготування їжі - для збереження палива. Контейнери з їжею повинні бути добре упаковані, щоб уникнути їх пошкодження. Тому в Антарктиду поставляють спеціальні, розраховані на сани контейнери. Склад такого контейнера приблизно такий: заморожені або сушені продукти, серед яких: кілька видів сухого супу, сухі овочі, рис, чай, кава, рідкий шоколад, апельсиновий сік, бісквіти, твердий шоколад, масло, цукор, вівсянка і сухе молоко. До речі, такі контейнери обходиться дуже дорого. Їжа з них коштує приблизно в два рази дорожче, ніж прогодувати одну людину на дослідній станції. Польові команди також забезпечуються «подарунковим» ящиком, який може містити трави, спеції і навіть кетчуп! Воду (причому виняткової якості) в польових умовах добувають розтоплюючи сніг. Приготування їжі проходить на спеціальних плитах. == Нічне життя == Бар на станції «Академік Вернадський» увійшов до десятки найнезвичайніших барів світу. Цей список склала датська пивоварня KLO. Без сумніву, стверджують вони, бар «Фарадей» - найбільш південний і важкодоступний заклад подібного типу на планеті. «Він став такою ж визначною пам'яткою Антарктики, як айсберги і пінгвіни, і входить в програму відвідування мало чи не всіх антарктичних екскурсійних турів, що проходять повз Аргентинські острови. Звичайно, вибір напоїв у невеликому приміщенні, обшитому деревом, що залишився від британців (чиє перебування не забуте, судячи з назви бару), не дуже великий. Але де ще в Антарктиді можна культурно випити? На весь континент всього один бар…» - журяться датські пивовари. == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|type=Континент}} iad82efp35sonyaexfozwgmbj7o6vua 0 37 35866 34835 2024-07-10T23:43:50Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35866 wikitext text/x-wiki {{geo|51.22199|4.41256|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image =Grote Markt (Antwerpen).jpg | caption=Центральна ринкова площа | city=Антверпен | citylocal=Antwerpen | arm = Coat of arms of Antwerp (City).svg | population = 503 тис. (2012) | callingcode = +32-3 | }} '''Антверпен''' [http://www.antwerpen.be/] розташований у [[Фландрія|Фландрії]]. Друге за чисельністю населення місто [[Бельгія|Бельгії]], адміністративний центр однойменної провінції, розташований на березі річки Шельди в 50 км на північ Брюсселя. Певний інтерес для туристів представляють прекрасні церкви й цікаві музеї. Завдяки своїй довгій і багатій культурою історії в місті знаходиться безліч цікавих історичних будівель з різних історичних періодів. Але головна слава Антверпена — спадщина Рубенса, прекрасні творіння якого прикрашають собори та художні музеї міста. Антверпен — жвавий культурний центр. Останнім часом він став модним містом, залучаючи багатьох фламандських і зарубіжних художників, письменників, інтелектуалів і акторів. Це знаходить своє відображення в багатьох модних міських барах і магазинах, різноманітному нічному житті. Антверпен — багатогранне місто. Хоча він не зберігся історично так добре як інші фламандські середньовічні міста — Брюгге і Гент, це дуже динамічне місто, яке пропонує ідеальне поєднання історії та сучасного життя. Також не можна не відзначити, що Антверпен є світовим центром торгівлі та ограновування алмазів. == Зрозуміти == Згідно з легендою, в закруті річки Шельди, на якій стоїть Антверпен, колись жив велетень Дрюон Антигон. Він вимагав непомірну данину з усіх, що пропливали по річці до причалів міста. Тому, хто відмовлявся платити, велетень відривав руки і кидав їх у воду. Римському воїну Сільвіусу Брабо вдалося перемогти велетня — Брабо відтяв йому кисть і викинув її в ріку. Звідси й назва міста - "Hand werpen" ("кинута рука"). На офіційному прапорі міста зображені замок "Het Steen" і відрубана рука велетня. На думку ж науковців, назва Антверпена походить від голландського вислову "aan de werpe" ("накидати") - місце, де річка нанесла пісок. У XVI столітті Антверпен був одним з найважливіших фінансових центрів світу, де торговці з усієї Європи та Азії продавали та купували свій товар. Після облоги Антверпена іспанцями в 1585 році ця роль фінансового центру перейшла до Амстердаму. Проте, починаючи з XIX століття і особливо в XX столітті, Антверпен повернув собі економічний вплив. У місті проживає 506 000 мешканців (2012 р.), це друге за величиною місто в Бельгії, після Брюсселя. Попри достатню віддаленість від моря, Антверпен — один з найбільших європейських портів. Місто часто називають діамантовою світовою столицею - 80% всіх необроблених алмазів у світі і 50% усіх діамантів проходять через Антверпен. == Як дістатись == === Літаком === *'''Антверпенский аеропорт''' (IATA: ANR) [http://www.antwerp-airport.be/]. Тут працює тільки одна авіакомпанія: CityJet [http://www.cityjet.com/], яка обслуговує в основному бізнес мандрівників. Вони літають тільки до Великобританії - 5 разів на день до Лондона (LCY) і раз на день до Манчестеру (MAN). У центр міста можна добратися на міському автобусі (20 хвилин) або таксі (близько € 10). *'''Брюссельський аеропорт''' (IATA: BRU) [http://www.brusselsairport.be/]. З аеропорту щогодини ходить прямий автобус (€ 10), що має дві зупинки в Антверпені - біля готелю Crowne Plaza і в центрі міста, навпроти Центрального вокзалу. *'''Аеропорт Схіпхол''' (IATA: AMS) [http://www.schiphol.nl/]. Доїхати поїздом від [[Амстердам|Амстердамського]] аеропорту Схіпхол до центрального вокзалу в Антверпені можна двома способами. Є регулярний IC поїзд Амстердам - [[Брюссель]], що проходить через аеропорт і центральний вокзал Антверпену (час в дорозі приблизно 1 година 50 хвилин). Ви можете купити квитки в автоматі в залі прильоту аеропорту або за готівку в касі. Також ви можете купити квиток на сайті бельгійської залізниці (SNCB / NMBS) [http://www.b-rail.be/main/E/]{{Dead link|date=грудня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Ціна стандартного квитка - € 25. Другий варіант - яскраво червоний швидкісний поїзд Thalys Амстердам — Париж, який також з'єднує аеропорт Амстердама з центральним вокзалом Антверпена, час у дорозі, при цьому, зменшиться у два рази, а ціна квитка — подвоїться. На відміну від регулярних поїздів на Thalys потрібна реєстрація. Краще резервувати місце не менш ніж за тиждень, оскільки при покупці квитка на місці ціна ще збільшиться. Пам'ятайте, що хоча потяги IC і Thalys обслуговуються різними компаніями, вони вирушають з тієї ж платформи. Тому не встрибуйте в поїзд Thalys з квитком на IC і навпаки — квитки не рівнозначні і ви можете наразитись на штраф, розмір якого вам не сподобається. *'''Аеропорт Шарлеруа''' (IATA: CRL) [http://www.charleroi-airport.com/]{{Dead link|date=липня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Цей аеропорт приймає рейси low-cost-авіакомпаній. Дістатися з нього можна двома способами: через Брюссель або через Шарлеруа. У першому випадку треба доїхати на автобусі від аеропорту до центрального вокзалу Брюсселя (Brussel Zuid) вартістю 13 євро, тривалість подорожі близько години. Автобус знаходиться навпроти виходу з терміналу аеропорту. Після цього на поїзді доїхати до Антверпена (стандартна ціна близько 7 євро) за 45-80 хв. У другому випадку від аеропорту можна на автобусі А (5 євро) доїхати до вокзалу Шарлеруа за 20 хвилин. Автобус легко знайти по аеропортовим вказівникам. На поїзді до Антверпена їхати близько 95 хвилин, вартість подорожі за стандартним тарифом 14,5 євро. === Потягом === Бельгія має велику мережу залізниць і для міжміських поїздок потяг завжди кращий варіант. Квитки можна придбати на веб-сайті Бельгійської залізниці та у квиткових автоматах майже на кожній станції. Є хороше залізничне сполучення від аеропорту Брюсселя і аеропорту Схіпхол в Амстердамі. Спланувати свою подорож ви можете на сайті NMBS для [http://www.belgianrail.be/ національних] та для [http://www.b-europe.com міжнародних] подорожей. Якщо ви перетинаєте кілька кордонів, часто можна замовити всю поїздку відразу на сайті німецького [http://www.bahn.com/i/view/GBR/en/index.shtml Deutsche Bahn] або голландського [http://www.nshispeed.nl/en Nlspeed]. Ціна на різних сайтах може відрізнятися, тому варто вибрати найнижчу. Вокзал Антверпен-Центральний - одна з основних зупинок на високошвидкісній лінії Париж - Амстердам. На залізничному вокзалі Брюссель-Південний ви можете пересісти на інші напрямки до Франції (TGV) або до Німеччини (ICE). У режимі реального часу інформація про залізничний транспорт, затримки, збої, час прибуття і відправлення потягів на кожній бельгійській станції може бути знайдена на RailTime [http://www.railtime.be]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Якщо вам доступне мобільне під'єднання до інтернету ви можете використовувати аплікацію BeTrains [http://betrains.com/]. === Автомобілем === Швидкісні автомагістралі пов'язують Антверпен з Гентом, Брюсселем, Хасселтом і Бредою (Нідерланди). === Автобусом === В Антверпені знаходяться офіси компаній Eurolines [http://www.eurolines.be] (''на Van Stralenstraat 8 неподалік від головного вокзалу'') і Ecolines [http://www.ecolines.net/] (''на площі біля станції Berchem''), автобусами яких ви можете подорожувати по всій Європі. === Кораблем === == Транспорт == Антверпен — невелике місто, в ньому легко орієнтуватися і по центру можна переміщатися пішки. Приблизно 1/5 частина історичного центру є пішохідною зоною. Але якщо вам потрібно потрапити в яку-небудь точку міста швидше - в Антверпені діє 12 трамвайних маршрутів і декілька десятків автобусних маршрутів компанії De Lijn. Деякі трамвайні маршрути (№№ 2, 3, 5, 6, 9, 15) прокладені під землею і місцеві жителі називають їх «преметро» або просто «метро». '''Квитки''' Ціна квитка залежить від двох речей: де ви купили квиток і скільки зон ви перетнете. У 2012 році квитки на 1 поїздку на коротку дистанцію (1 або 2 зони) коштували 1,2 євро (при придбанні заздалегідь у розповсюджувачів або в автоматах) і 2 євро (у водія), квитки на добу без обмеження кількості поїздок - відповідно 5 і 7 євро, також існують численні варіанти проїзних або оплата проїзду по SMS. == Що відвідати == [[Image:OLV-kathedraal Antwerpen.jpg|thumb|200px|Собор Антверпенської Богоматері]] === Центр міста === *{{listing|type = see|lat=51.22136 |long=4.39988| name=Стара ринкова площа| alt=Grote Markt |address= |directions= |phone= |email= |fax= | url= |hours= |price= }} **{{listing|type = see|lat=51.22121 |long=4.39911 |name=Міська ратуша |alt=Stadhuis |address= | directions= |phone= |email= |fax= |url= |hours= |price= }} **{{listing|type = see|lat=51.22123 |long=4.39968| name=Фонтан Брабо |alt= |address= | directions= | phone= | email= | fax= | url= |hours= |price= }} *{{listing|type = see|lat=51.22033 |long=4.40165 | name = Собор Антверпенської Богоматері| alt = Onze-Lieve-Vrouwekathedraal |address = Groenplaats 21 |directions =| phone = +32 (0) 3 213 99 51 |email = |fax = |url = http://www.dekathedraal.be/en/ |hours = Пн-Пт ,10:00-17: 00; Сб ,10:00-15: 00; Нд ,13:00-16:00|price = Стандартний квиток - 5 €, пенсіонерам та учням - 3 €, дітям до 12 - вхід безкоштовний }} *{{listing|type = see|lat=51.22283 |long=4.39729| name=Замок Стен| alt=Het Steen| address=Steenplein 1| directions= |phone= |email= |fax= | url= | hours= | price= |description= В замку розташований музей судноплавства, поруч стоїть пам'ятник Довгому Вапперу.}} *{{listing|type = see|lat=51.21716 |long=4.40933 | name = Будинок Рубенса |alt = Rubenshuis |address = Wapper 9-11 |directions =| phone = +32 (0) 3 201 1555 |email =| fax =| url = http://www.rubenshuis.be/ |hours = вівторок-п'ятниця, 10:00-17:00 |price = Стандартний квиток - 8 €, пенсіонерам - 6 €, якщо вам 12-26 років - 1 € |description= Майстерня художника Пітера Пауля Рубенса зараз добре відреставрований і популярний музей. Рекомендуємо взяти аудіогід (2 €), якщо ви хочете дізнатися більше про будинок і художника.}} *{{listing|type = see|lat=51.21720 |long=4.42120 | name = Залізничний вокзал «Антверпен-Центральний»| alt =| address = |directions =| phone = |email =| fax = |url = |hours = |price = |description= Його визнано одним з найкрасивіших вокзалів світу, і побачивши ззовні та зсередини, ви зрозуміє чому}} *{{listing|type = see|lat=51.21447 |long=4.42062| name=Вулиця Пеліканстрат |alt= |address= |directions= |phone= |email= | fax= | url= |hours= | price= |description= Тут розташовано безліч ювелірних магазинів.}} *{{listing|type = see|lat=51.21462 |long=4.41895| name=Єврейський квартал |alt= |address= |directions= |phone= |email= |fax= | url= |hours= |price= |description= В кінці XIX і початку XX століття численні євреї з Східної Європи прямували до Америки, намагаючись сісти в Антверпені на кораблі. Багато хто так і осіли в Антверпені, і тут представлені громади різних єврейських шкіл з дрібних містечок України, Польщі та Білорусії, а також південні і кавказькі євреї. У місті безліч синагог, де дбайливо зберігаються традиції цих громад, і особливо в суботу євреї в характерному одязі простують в свої синагоги в єврейському кварталі.}} *{{listing|type = see|lat=51.20336 |long=4.43350| name=Квартал Зуренбург |alt=Zurenborg |address= |directions= | phone= |email= |fax= |url= |hours= |price= |description= Це район на південному сході Антверпена, який будувався в основному між 1894 і 1906 роками. Тут дуже велика концентрація будов у стилі арт-нуво.}} == Чим зайнятись == [[Image:Rubens House.JPG|thumb|250px|Будинок Рубенса]] === Музеї === *{{listing|type = do|lat=51.20873 |long=4.39459 | name = Королівський музей витончених мистецтв |alt = Koninklijk Museum voor Schone Kunsten |address = |directions = |phone = |email = |fax = |url = http://www.kmska.be/en/ |hours = |price = |description= В даний час закритий на масштабну реконструкцію, яка імовірно закінчиться в 2017 році. Шедеври з колекції будуть показуватися в інших музеях міста і країни.}} *{{listing|type = do|lat=51.22905 |long=4.40476 | name = Музей ан де Стром (музей на річці)| alt = Museum Aan de Stroom |address = |directions =| phone = |email = |fax = |url = http://www.mas.be/ |hours = |price = }} *{{listing|type = do|lat=51.22905 |long=4.40476 | name = Павільйон алмазів в музеї MAS |alt = Diamantpaviljoen aan het MAS |address = Hanzestedenplaats, 1 |directions = |phone = 0476 86 13 33 |email = info@diamant.provant.be |fax = |url = http://www.diamantmuseum.be |hours = вт-нд 10:00-17:00 |price = вхід безкоштовний|description= З 1 травня 2012 року музей алмазів, який знаходився поряд з вокзалом, закритий, але ви можете відвідати алмазний павільйон в музеї MAS. Також в музеї MAS до пізньої ночі (крім понеділка) можна безкоштовно піднятися ескалаторами на дах та подивитися панораму Антверпена}} *{{listing|type = do|lat=51.21852 |long=4.39795| name = Музей Плантена-Моретуса| alt = Plantin-Moretus Museum| address = |directions =| phone = |email = |fax = |url = http://plantin-moretus.be/ |hours = вт-нд: 10:00-17:30 |price = € 8 }} *{{listing|type = do|lat=51.21125 |long=4.38982| name = Музей сучасного мистецтва |alt = M HKA| address = |directions = |phone = |email =| fax = |url = http://www.muhka.be/ |hours = |price = € 6}} *{{listing|type = do |lat=51.21551 |long=4.40558| name = Музей Майєр ван ден Берга| alt = Museum Mayer van den Bergh| address =| directions = |phone =| email = |fax = |url = http://museum.antwerpen.be/mayervandenbergh/ |hours = вт-нд 10:00-17:00 |price = € 8 }} *{{listing|type = do|lat=51.21503 |long=4.46270| name = Музей срібла| alt = Zilvermuseum Sterckshof| address = |directions =| phone = |email = |fax = |url = http://www.zilvermuseum.be/ |hours = вт-нд: 10:00-17:30| price = € 6}} *{{listing|type = do|lat=51.21714 |long=4.40898 | name = Будинок Рубенса |alt = Rubenshuis |address = |directions =| phone = |email = |fax =| url = http://www.rubenshuis.be/ |hours = вт-нд: 10:00-17:00| price =}} *{{listing|type = do|lat=51.20896 |long=4.38778| name = Музей фотографії| alt = FotoMuseum |address = |directions = |phone = |email = |fax = |url = http://www.fotomuseum.be/ |hours = вт-нд 10:00-18:00 |price = € 6}} *{{listing|type = do|lat=51.21714 |long=4.39947 | name = Музей моди |alt = ModeMuseum| address = |directions = |phone =| email =| fax =| url = http://www.momu.be |hours = |price = }} *{{listing|type = do|lat=51.22280 |long=4.40464| name = Будинок літератури| alt = Letterenhuis| address = |directions = |phone = |email = |fax = |url = http://www.letterenhuis.be/ |hours = |price =}} *{{listing|type = do|lat=51.22262 |long=4.39943| name = Музей музики| alt = Museum Vleeshuis| address = |directions = |phone = |email = |fax = |url = http://www.museumvleeshuis.be/ |hours = |price =}} *{{listing|type = do|lat=51.21421 |long=4.40536| name = Музей Maagdenhuis |alt = Maagdenhuismuseum |address = Lange Gasthuisstraat 33| directions = |phone = 03338 26 20 |email =| fax = |url = http://www.maagdenhuismuseum.be/ |hours = пн, ср-пт: 10-17, сб-нд: 13-17 |price = }} *{{listing|type = do |lat=51.18125 |long=4.41286| name = Музей скульптури під відкритим небом |alt = Middelheimmuseum |address = Middelheimlaan 61 |directions = |phone = 03288 33 60 |email = |fax = |url = http://www.middelheimmuseum.be/ |hours = вт-нд: 10-17 |price = вхід безкоштовний }} *{{listing|type = do|lat=51.23317 |long=4.40355 | name = Музей компанії Red Star Line |alt = Red Star Line Museum |address = Falconrui 53 |directions = |phone = 03206 03 64 |email = |fax = |url = http://www.redstarline.be/ |hours = |price = }} *{{listing|type = do|lat=51.22170 |long=4.40611 | name = Музей Rockoxhuis| alt = Rockoxhuis |address = Keizerstraat 12 |directions = |phone = 03201 92 50 |email = |fax = |url = http://www.rockoxhuis.be/ |hours = вт-нд: 10-17 |price = € 2,50 }} *{{listing|type = do|lat=51.21868 |long=4.41626 | name=Фламандська опера| alt= Vlaamse Opera| address= | directions= |phone= |email= |fax= |url= |hours= |price= }} *{{listing|type=do | lat=51.21751 | long=4.42189 | name=Зоопарк Антверпена | alt=ZOO Antwerpen | address=Koningin Astridplein, 26 | directions= | url=http://www.zooantwerpen.be/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | content= }} *{{listing|type = do|lat=51.22104 |long=4.39838 | name = Підземелля Антверпена| alt = Het Ruihuis |address = Suikerrui 21 |directions = |phone = 03232 3 січня |email = |fax = |url = http://www.ruihuis.be/| hours = чт-вт: 9:30-17:30 |price = € 2,50 (екскурсія на 3 години з гідом - € 14,50) }} == Що купувати == Основна маса ювелірних магазинів зосереджена біля залізничного вокзалу. На пішохідній вулиці Мейр ви знайдете безліч магазинів. Дизайнерський одяг за демократичними цінами продається в районі De Wilde Zee, дорожчі марки шукайте в Латинському кварталі (Quartier Latin) і Модному кварталі (Mode Wijk). По п'ятницях з 6 по 11 годин на П'ятничному ринку (Vrijdagmarkt) знаменитий антикварний блошиний ринок. == Де поїсти == *{{listing|type=eat |lat=51.21811 |long=4.41908 |name=Вулиця '''De Keyserlei''' з величезним вибором ресторанів. |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=На бічних вулицях на північній стороні De Keyserlei можна також знайти ліванські, південно-африканські, мексиканські, італійські та в'єтнамські ресторани. Через велику кількість ресторанів на такій невеликій площі ціни досить конкурентні. }} *{{listing|type=eat |lat=51.22014 |long=4.42081 |name=Чайнатаун |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Займає кілька вулиць на північній стороні ''Koningin-Astrid-plein'' (велика площа на північ від центрального вокзалу). Шукайте двох левів, що охороняють вхід на ''Van Wesenbekestraat''. Крім китайських, тут можна також знайти японські, корейські, в'єтнамські, тайські і непальські ресторани. }} *{{listing|type=eat |lat=51.21032 |long=4.39068 |name=Район вулиць Waalsekaai і Vlaamsekaai |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} *{{listing|type = eat|lat=51.21994 |long=4.40056| name = Da Giovani|alt = |address = Jan Blomstraat 3-5-7-8 |directions = | phone = +32 (0) 3226 7450|url = http://www.dagiovanni.be|hours = |price = |email = |fax = | description = Недорогий італійський ресторан. Популярний серед студентів - для них діє 20% знижка. Другий ресторан "Da Giovanni" на Keyserlei, поруч з центральним вокзалом.}} *{{listing|type = eat|lat=51.21657 |long=4.41346| name = Tropicos Braziliaans Mexicaans Restaurant|alt = |address = на Tabakvest і Hopland |directions = | phone = +32 (0) 3231 9964|url = http://www.tropicos.be|hours = |price = |email = |fax = | description = Жива атмосфера, коктейлі кайпірінья і смачна бразильська і мексиканська кухня.}} *{{listing|type = eat|lat=51.22007 |long=4.40014| name = Rooden Hoed|alt = |address = |directions = | phone = |url = |hours = |price = Головна страва з € 20|email = |fax = | description =Найстаріший ресторан в Антверпені, спеціалізується на морський їжі, особливо на мідіях. Дуже популярний серед місцевих.}} *{{listing|type = eat|lat=51.21623 |long=4.40833| name = Bourla| alt = |address = Graanmarkt 7 |directions = |phone =| email = |fax =| url = |hours = |price = € 25 - € 50 за обід з 3 страв, включаючи напої }} *{{listing|map = 8|type = eat|lat=51.21941 |long=4.39781| name = Mata Mata & Pili Pili |alt = African Restaurant and Cocktail Bar |address = Hoogstraat 44, 2000 Antwerpen |directions =| phone = 03213 19 28 |url = http://www.matamatapilipili.be/|hours = від 17:00 7 днів |price = |email = |fax = }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == *{{listing|type = drink|lat=51.22163 |long=4.39965| name=Den Engel |alt= |address=Grote Markt |directions= |phone= |email= | fax= | url= |hours= |price= |description=Традиційний паб}} *{{listing|type = drink|lat=51.23267 |long=4.40383| name = Black Pearl |alt = |address = Braziliestrat 12A |directions = |phone = 03-232-2669 |email = |fax = |url = |hours = |price = |description=Нічний клуб}} *{{listing|type = drink|lat=51.21909 |long=4.39914| name = De Vagant |alt = |address = Reynderstraat |directions = |phone = 03-233-1538 |email = |fax = |url = |hours = |price = |description= Кілька сотень видів лікеру і 200 сортів бельгійського джина}} *{{listing|type = drink|lat=51.23456 |long=4.41086| name = Industria |alt =| address = Indiestraat 10| directions = |phone = 03-234-0992 |email = |fax = |url = |hours = |price = |description= Нічний клуб}} == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type = sleep|lat=51.21283 |long=4.42213| name = Scoutel| alt =| address =| directions =| phone = |url = http://www.scoutel.be |checkin = |checkout = |price = }} *{{listing|type = sleep|lat=51.19006 |long=4.40162| name = Camping Vogelzang |alt = |address = Vogelzanglaan 7-9 |directions = |phone = |url = |checkin = |checkout = |price = }} *{{listing|type = sleep|lat=51.21974 |long=4.39953| name = De Heksenketel Hostel |alt = |address = |directions = |phone = +32 (0) 3 226 71 64 |url = http://www.heksenketel.org| checkin =| checkout =| price =}} *{{listing|type = sleep|lat=51.21467 |long=4.41091| name = Ibis Hotel Antwerpen Centrum| alt =| address =| directions = |phone = +32 (0) 3 231 88 30 |url = http://www.ibishotel.com| checkin = |checkout = |price = }} *{{listing|type = sleep|lat=51.21362 |long=4.40534| name = Elzenveld |alt = |address = Lange Gasthuisstraat 45| directions =| phone = |url = http://www.elzenveld.be/| checkin =| checkout = |price = }} *{{listing|type = sleep |lat=51.20613 |long=4.43155 | name = Antwerp Mabuhay Lodgings |alt = |address = Zurenborg, Draakstraat 32 |directions = |phone =| url = http://www.mabuhay.be| checkin = |checkout = |price = }} *{{listing|type = sleep|lat=51.22426 |long=4.40359| name = The Swan B & B| alt = |address = Huikstraat 25 |directions = |phone = |url = http://www.theswan.be |checkin = |checkout = |price = Від € 65 }} *{{listing|type = sleep|lat=51.21748 |long=4.42004| name = Leonardo Hotel Antwerpen |alt = |address = De Keyserlei 59 |directions = Антверпен| phone = +32 (0) 3 232 14 43 |checkin = |checkout =| price =|description= Готель пропонує центральне місце розташування, зручне перебування і приємну атмосферу.}} === Середні ціни === *{{listing|type = sleep|lat=51.21837 |long=4.39949| name = Apartment in Antwerp| alt = |address = Gierstraat 3 |directions =| phone = |url = http://www.apartment-in-antwerp.be/ |checkin = |checkout = |price = € 110}} *{{listing|type = sleep|lat=51.21763 |long=4.40101| name = A La Muze |alt = |address = Lombardenvest 18 |directions = |phone =| url = http://www.alamuze.be/| checkin = |checkout = |price = € 110}} *{{listing|type = sleep |lat=51.21845 |long=4.42183|name = Park Inn Astrid Hotel |alt = |address = Koningin Astridplein 2018 Antwerp |directions = |phone = +32 3202 31 70| url = http://www.parkinn.com/hotel-antwerpen|checkin = |checkout = |price = }} === Дорого === *{{listing|type = sleep|lat=51.21330 |long=4.41677| name = Leopold Hotel Antwerp| alt = |address = Quinten Matsijslei 25 |directions = |phone = +32 (0) 3 203 1234 |url = http://www.leopoldhotelantwerp.com/index.php|checkin = 15:00 |checkout = 12:00 |price = }} *{{listing|type = sleep|lat=51.21007 |long=4.41606 | name = Radisson Blu Park Lane Hotel |alt = |address = Van Eycklei, 34 |directions = |phone = +32 3 2858585 |url = http://www.radissonblu.com/parklanehotel-antwerp |checkin = |checkout = |price = }} *{{listing|type = sleep|lat=51.21922 |long=4.42131| name = Radisson Blu Astrid Hotel| alt = |address = Koningin Astridplein 7 |directions = |phone = +32 3202 31 70 |url = http://www.radissonblu.com/parklanehotel-antwerp|checkin = |checkout = |price = }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Стандартна порада - в нетуристичних районах і промислових кварталах не варто гуляти одному і в темний час доби. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == *{{listing|type=other |lat=51.22165 |long=4.40330 |name=2Zones |alt= |address=Wolstraat 15 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone=03232 24 00 |fax= |email= |skype= |hours=11:00-24:00 |price=4,5 євро за годину |description=Інтернет бар з дюжиною терміналів. }} == Куди далі == Якщо у вас є час, ви можете відвідати міста Мехелен (нід. Mechelen, з.-Флам. Mecheln, фр. Malines) і Лір (нід. Lier). {{footer|ispartof=Фландрія|status=Придатний}} hpb5m9w8ubovfk5gjmenlw2vu3mzo0y 0 38 37695 37482 2025-06-02T08:47:29Z Voitovychviktoria16 7479 /* Як дістатись */ 37695 wikitext text/x-wiki {{geo|-37.183333|-67.366667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Ushuaia.jpg |flag = Flag of Argentina.svg |location = Argentina orthographic.svg |capital = [[Буенос-Айрес]] |government = Федеральна президентська республіка |currency = аргентинське песо (ARS) |area = 2,766,890 км² |population = 39,921,833 (липень 2006) |language = іспанська |religion = римо-католики 92%, протестанти 2%, євреї 2%, інші 4% |electricity = 220 В/50 Гц (європейська вилка) |callingcode = +54 |tld = .ar |timezone = UTC -3 }} '''Аргентина''' [http://www.turismo.gov.ar/], знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Міністра Пістаріні|alt=Ezeiza International Airport|address=AU Tte. Gral. Pablo Riccheri Km 33,5, B1802 Ezeiza, Provincia de Buenos Aires, Аргентина|phone=+541139874150|url=https://www.aeropuertosargentina.com/ezeiza|lat=-34.81641722356717|long=-58.537242404133906|content=Міжнародний аеропорт, розташований за 22 кілометри на південно-південний захід від автономного міста Буенос-Айрес, столиці Аргентини. Займаючи площу 3475 гектарів, це один із двох комерційних аеропортів, що обслуговують Буенос-Айрес та його столичну агломерацію , разом з аеропортом Хорхе Ньюбері . Аеропорт Пістаріні є найбільшим міжнародним аеропортом країни за кількістю обслуговуваних пасажирів — 85% міжнародного трафіку.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4npURgrPl0SbZkO38AsiM34W4OgqtTc4URAQmEc7PATGaEeqkAUptu9x4vR4kHqBWBy2VAO0_NzgvKOLGZpCjTR5RRNzaQ6Uk_n1wDBwRStWTke-lM2xGof8BVbvmnnC78-ERDyS9g=w426-h240-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Ministro_Pistarini_International_Airport|wikidata=Q384788}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Загальна довжина автошляхів у Аргентині, станом на 2004 рік, дорівнює 231 374 км. Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 36 917 км. У країні, станом на 2013 рік, діє 1138 аеропортів. У країні, станом на 2013 рік, діє 1138 аеропортів. Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 11 тис. км. == Мова == == Що відвідати == '''''1. Водоспади Ігуасу -''''' каскад водоспадів на річці Ігуасу. Розташований на кордоні бразильського штату Парана (у Південному регіоні Бразилії) і аргентинської провінції Місьйонес. Обидва парки включені до списку світової спадщини ЮНЕСКО (у 1984 і 1986 роках відповідно). [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%86%D0%B3%D1%83%D0%B0%D1%81%D1%83] '''''2. Сан-Карлос-де-Барілоче -''''' аргентинське місто у провінції Ріо-Негро, центр департаменту Барілоче. Це важливий туристичний центр Аргентини та найбільше за населенням місто Патагонських Анд і провінції Ріо-Негро. Місто розташоване на березі озера Науель-Уапі на південному заході провінції Ріо-Негро, біля підніжжя Анд, за 832 км від столиці провінції міста В'єдма. Барілоче — важливий туристичний центр Аргентини та найбільше за населенням місто Патагонських Анд і провінції Ріо-Негро. Місто розташоване на березі озера Науель-Уапі на південному заході провінції Ріо-Негро, біля підніжжя Анд, за 832 км від столиці провінції міста В'єдма. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%81-%D0%B4%D0%B5-%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B5] '''''3. Вальдес (півострів) -''''' півострів на атлантичному узбережжі Аргентини, на північному сході провінції Чубут. Площа — 3625 км². Велика частина півострова є незаселеною територією. Є декілька солоних озер, найбільше з яких лежить на 40 метрів нижче рівня моря, але найменша висота — не вона, а Лагуна-дель-карбон (−155 м). [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5%D1%81_(%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2)] '''''4. Провінціальний парк Ісчігуаласто -''''' природоохоронна територія в Аргентині, розташована в провінції Сан-Хуан, на північному заході країни. Разом з Національним парком Талампая парк входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Обидва парки знаходяться на теренах геологічної формації Ісчіґуаласто. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%86%D1%81%D1%87%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE] {{See|name=Ярмарок Матадерос|alt=Feria de Mataderos|address=Av. de los Corrales, Av. Lisandro de la Torre &, Buenos Aires, Аргентина|phone=+541143239400|url=https://turismo.buenosaires.gob.ar/es/otros-establecimientos/feria-de-mataderos|hours=11:00–18:00, вихідні 09:00–18:00|lat=-34.662547547973475|long=-58.50011671791227|image=https://www.google.com/maps/place/Feria+de+Mataderos/@-34.6625904,-58.5001388,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDpq5fZ_gE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4npje1aeSyDANWXGgjrIgVdaCvzDMokX_IPoX9Tm3FYGjCxVO8fzd-iTizE41f620n8i2D9NFax5WBNhMqTx3FX8fdg7ZlP_aeKl_XrLG7NYzvd-nq3pwwcz9XohHfEb-2W3SRFicw%3Dw120-h86-k-no!7i2500!8i1787!4m15!1m7!3m6!1s0x95bcd0f4e2dea557:0xf19b6f81d441cc3b!2sEzeiza+International+Airport!8m2!3d-34.8164701!4d-58.5372424!16zL20vMDFreTNk!3m6!1s0x95bcc97fa6fef2d3:0x88f157acaae15df4!8m2!3d-34.6625904!4d-58.5001388!10e5!16s%2Fg%2F121_5m77?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUyOC4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://es.wikipedia.org/wiki/Feria_de_Mataderos|wikidata=Q2843423|content=Тут є близько 300 кіосків, де продають їжу гаучо, вироби ручної роботи та всілякі аргентинські ремісничі вироби, переважно з регіону Пампас. Він розташований в аркаді старого ринку, де зазвичай проводиться ярмарок по неділях.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == '''''1.''' '''Broadway Hotel & Suites''' '''-''''' це елегантний 4-зірковий готель у самому серці Буенос-Айреса, розташований на знаменитій Авеніда Коррієнтес, лише за 50 метрів від Обеліска та в пішій доступності до театру Колон і пішохідної вулиці Флорида. '''''Офіційний сайт:''''' https://www.broadway-suites.com.ar/ '''''Джерело:''''' Booking.com [https://www.booking.com/hotel/ar/broadway-suites.ru.html?label=New_Ukrainian_UK_5226438385-yFgR7NmLzwf5pNBFMAFYoQS217270976837%3Apl%3Ata%3Ap1%3Ap2%3Aac%3Aap%3Aneg&sid=aba5b74558f621e3c44bd6a63d026128&aid=318615] '''''2. Palladio Hotel Buenos Aires – MGallery —''''' це розкішний 5-зірковий бутик-готель, розташований у престижному районі Реколета, на авеню Кальяо, з видом на парк Пласа Родрігес Пенья. Готель поєднує сучасний комфорт із витонченим дизайном, пропонуючи гостям високий рівень обслуговування та зручне розташування поблизу основних пам’яток міста. '''''Офіційний сайт:''''' https://www.palladiohotelbuenosaires.com/ '''''Джерело:''''' Tripadvisor.com [https://www.tripadvisor.ru/Hotel_Review-g312741-d15214973-Reviews-Palladio_Hotel_Buenos_Aires_MGallery-Buenos_Aires_Capital_Federal_District.html] '''''3. La Cantera Jungle Lodge —''''' це 4-зірковий готель, розташований у серці тропічного лісу Ірьяпу (Selva Iryapú) поблизу міста Пуерто-Ігуасу, Аргентина. Готель знаходиться лише за 10–15 хвилин їзди від знаменитих водоспадів Ігуасу, що робить його ідеальним вибором для мандрівників, які бажають поєднати комфорт із природною красою регіону. '''''Офіційний сайт:''''' https://lareservavirginlodge.com/ '''''Джерело:''''' Turne.ua [https://turne.ua/ua/hotels/argentina/puerto-iguasu/la-cantera-jungle-lodge] {{Sleep|name=Hotel Quinto Centenario|address=Duarte Quirós 1300, X5000ALZ Córdoba, Аргентина|phone=+543514202100|url=http://www.quintocentenario.com/|checkin=15:00|checkout=12:00|price=близько 4200 грн за номер|lat=-31.413188108698908|long=-64.20281439707017|content=Сніданок входить у вартість, є басейн, пральня, ресторан, фітнес-центр, можна з тваринами|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNQ9s1bptnznggNx3sS-EtR4_lm1MRzqYDOjtFt=w408-h306-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == Перу́ — країна в Південній Америці, на узбережжі Тихого океану. Межує на півночі з Еквадором і Колумбією, на сході — з Бразилією та Болівією, на півдні — з Чилі. Площа — 1 285 200 км²{{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} 21px0j89ykl2bsezmg701ocdw4qj1du 0 39 34716 34712 2023-11-10T20:31:28Z Assyrian Human 6497 Скасування редагування № [[Special:Diff/34712|34712]] користувача [[Special:Contributions/91.225.37.68|91.225.37.68]] ([[User talk:91.225.37.68|обговорення]]) вандалізм 34716 wikitext text/x-wiki {{geo|7.18805555556|21.0936111111|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Африка''' – другий за площею материк у світі. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Africa regions map (uk).png | regionmaptext=Країни та регіони Африки | regionmapsize=500px | region1name= [[Північна Африка]] | region1color=#d1e79b | region1items= [[Алжир]], [[Єгипет]], [[Західна Сахара]], [[Лівія]], [[Марокко]], [[Туніс]] | region1description= | region2name= [[Сахель]] | region2color=#a4ad7d | region2items= [[Мавританія]], [[Малі]], [[Нігер]], [[Судан]], [[Чад]] | region2description= | region3name= [[Західна Африка]] | region3color=#5ea470 | region3items= [[Бенін]], [[Буркіна-Фасо]], [[Гамбія]], [[Гана]], [[Гвінея]], [[Гвінея-Бісау]], [[Кабо-Верде]], [[Кот-д'Івуар]], [[Ліберія]], [[Нігерія]], [[Сенегал]], [[Сьєрра-Леоне]], [[Того]] | region3description= | region4name= [[Центральна Африка]] | region4color=#A78379 | region4items= [[Ангола]], [[Габон]], [[Демократична Республіка Конго]], [[Екваторіальна Гвінея]], [[Камерун]], [[Південний Судан]], [[Республіка Конго]], [[Сан-Томе і Принсіпі]], [[Центральноафриканська Республіка]] | region4description= | region5name= [[Східна Африка]] | region5color=#db6d69 | region5items= [[Бурунді]], [[Джибуті]], [[Еритрея]], [[Ефіопія]], [[Кенія]], [[Коморські Острови]], [[Маврикій]], [[Мадагаскар]], [[Руанда]], [[Сейшельські Острови]], [[Сомалі]], [[Танзанія]], [[Уганда]] | region5description= | region6name= [[Південна Африка]] | region6color=#e2d774 | region6items= [[Ботсвана]], [[Замбія]], [[Зімбабве]], [[Лесото]], [[Малаві]], [[Мозамбік]], [[Намібія]], [[Південно-Африканська Республіка]], [[Свазіленд]] | region6description= }} == Міста == * [[Аккра]] * [[Аддис-Абеба]] * [[Каїр]] * [[Кейптаун]] * [[Дакар]] * [[Йоганнесбург]] * [[Луанда]] * [[Марракеш]] * [[Найробі]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|type=Континент}} pzufdbbivde96cwx84tw8sibawzevso 0 40 33872 26638 2022-11-14T10:25:51Z ImGood12 6141 33872 wikitext text/x-wiki {{geo|42|22|zoom=4}} {{pagebanner}} [[File:Balkans culture collage.jpg|thumb|250px|Природа Балканського регіону.]] '''Балкани''' — частина [[Європа|Європи]]. == Регіони == {{Regionlist| regionmap=Balkans regions map(uk).png | regionmaptext= | regionmapsize=500px | region1name=[[Албанія]] | region1color=#d56d76 | region1items= | region1description= | region2name=[[Болгарія]] | region2color=#71b37b | region2items= | region2description= | region3name=[[Боснія і Герцеговина]] | region3color=#b5d29f | region3items= | region3description= | region4name=[[Косово]] | region4color=#4f93c0 | region4items= | region4description= | region5name=[[Македонія]] | region5color=#d5dc76 | region5items= | region5description= | region6name=[[Молдова]] | region6color=#57afaf | region6items= | region6description= | region7name=[[Придністров'я]] | region7color=#808080 | region7items= | region7description= | region8name=[[Румунія]] | region8color=#ac5c91 | region8items= | region8description= | region9name=[[Сербія]] | region9color=#4f93c0 | region9items= | region9description= | region10name=[[Хорватія]] | region10color=#578e8f | region10items= | region10description= | region11name=[[Чорногорія]] | region11color=#d09440 | region11items= | region11description= | }} == Міста == [[Белград]], [[Софія]], [[Бухарест]], [[Кишинів]], [[Загреб]], [[Сараєво]], [[Тірана]]. == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == До більшості країн українцям легко дістатись, маючи біометричний паспорт або шенгенську візу. Можна літаком, потягом, автобусом, автомобілем або кораблем. Розпочати можна із Румунії. Єдиний автомобільний шлях - траса Одеса-Рені, а далі через перехід Джурджулешти до Румунії через Молдову. == Транспорт == == Мова == У більшості країн регіону знають лише власну мову. Англійську мову знають досить слабко. Ситуація краще із англійською в містах і серед молоді. == Що відвідати == Спліт - городок на узбережжі Адріатичного моря у Хорватії - ідеальне поєднання природного і штучного краси. У 305 році до нашої ери римський імператор Діоклетіан використовував це місце для відновлення сил. Він побудував тут багатий палац, який став звичною деталлю історичного центру міста. Мандрівник може пройтися вздовж набережної Ріви, піднятися на довколишній пагорб і насолодитися видом на місто або розслабитися на пляжі. Перлина балкан - Охридське озеро и монастир Святого Наума. Найнеймовірніше за красою, чистототою і первозданністю місце знаходиться в 30 км від Охрида - це монастир Святого Наума, побудований в ХІ столітті н.е., монастир по праву вважається візитною карткою не лише  Охрида, а й всієї Македонії. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Більшість країн мають власну національну валюту, окрім Чорногорії та Косово, які використовують євро. Проте євро використовується в готелях, на ринках та в деяких магазинах, причому його можуть приймати більш охоче, ніж офіційну валюту. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Континент}} lk4tjpy70zaj648hvifpwffcnb79xmp 0 41 37540 37538 2025-05-20T18:44:11Z AntoninaTymkevych 7233 37540 wikitext text/x-wiki {{geo|51|5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Belgium.svg |location= EU-Belgium.svg |capital=[[Брюссель]] |government= |currency= євро |area= 32 547 км² |population= 11 720 716 чол. |language=[[нідерландський розмовник|нідерландська]], [[французький розмовник|французька]], [[німецький розмовник|німецька]] |religion= католицизм, іслам, протестантизм |electricity= |callingcode= +32 |tld=.be |timezone= GMT+1 |ne= }} '''Бельгія''' знаходиться в [[Європа|Західній Європі]], на узбережжі Північного моря. На південному заході межує з [[Франція|Францією]], на сході з [[Люксембург|Люксембурґом]] і [[Німеччина|Німеччиною]], на північному сході з [[Нідерланди|Нідерландами]]; на північному заході міститься Північне море. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Begium.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Бельгії | region1name=[[Фландрія]] | region1color=#b0af88 | region1items= | region1description= | region2name=[[Брюссель]] | region2color=#888db0 | region2items= | region2description= | region3name=[[Валлонія]] | region3color=#7cbc7f | region3items= | region3description= }} ==Міста== {{Marker|name=[[Брюсель]]|zoom=12|lat=50,85|long=4,35|wikidata=Q239|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D1%8E%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C|type=city|image=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Brussels_Mont_des_Arts_view.jpg}} * [[Антверпен]] * [[Льовен]] * [[Мехелен]] * [[Ґент]] * [[Брюгге]] * [[Льєж]] * [[Шарлеруа]] ==Інші місця== ==Як дістатись== [[Файл:Brussels view from Mont des Arts, Brussels, Belgium (cropped).jpg|міні|367x367пкс|Вид на Брюссель]] ===Літаком=== У Бельгії два міжнародні аеропорти - Аеропорт Брюсселя [http://www.brusselsairport.be/en/] і аеропорт Шарлеруа-Південний [http://www.charleroi-airport.com/]{{Dead link|date=липня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Аеропорт у Брюсселі під назвою Завентем - найбільший у країні. Міжнародний аеропорт Шарлеруа-Південний що знаходиться в місті Шарлеруа в 50 км на південь від Брюсселя, є пунктом прильоту безлічі бюджетних авіакомпаній (RyanAir, Jet4You, WizzAir та інші). Безпосередньо з Аеропорту Шарлеруа можна доїхати автобусом до Південного залізничного вокзалу Брюсселя (автобус номер 22, 10 євро). З аеропорту Шарлеруа також можна доїхати до Південного залізничного вокзалу міста Шарлеруа на автобусі Bus A (5 євро). Шлях з терміналу до місця зупинки легко знайти по аеропортовим вказівникам. Для покупки квитків на автобус з аеропорту можна скористатися автоматами, розташованими біля платформи відправлення або придбати у водія. Також в автоматах можна придбати комбінований квиток "до вокзалу та далі до пункта призначення", який працюватиме і на поїзд. Це не дорожче та не дешевше, просто зручність. Від Шарлеруа далі можна на поїзді доїхати до Брюсселя (до будь-якого з трьох залізничних вокзалів), де пересісти на поїзд до Антверпена, Генту або Брюгге. До Антверпена, втім, можна доїхати й прямим поїздом, але вони ходять рідше. Сайт залізниць Бельгії [http://www.b-rail.be/main/E/ тут]{{Dead link|date=грудня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. ===Потягом=== {{Listing|type=go|name=Thalys|alt=Thalys International|address=Сен-Жіль, Бельгія Бельгія|directions=це високошвидкісна залізнична компанія, яка з'єднує Бельгію (включаючи Брюссель), Францію (Париж), Нідерланди (Амстердам) і Німеччину (Кельн). Відома своєю швидкістю, комфортом та зручним сполученням між столицями Європи. Основний хаб у Брюсселі — Brussels-Midi/Zuid.|url=https://www.eurostar.com/rw-en#tcid=red.thi_decom&utm_source=thi&utm_medium=red&utm_campaign=thi-decom&utm_content=out_redirects_plan|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Thalys|facebook=https://www.facebook.com/eurostar|instagram=https://www.instagram.com/eurostar/|phone=Щодо всіх подорожей телефонуйте нам за номерами :Велика Британія: +44 (0)3432 186 186, Франція: +33 (0)1 70 70 60 88, Бельгія: +32 (0)2 400 67 76, Нідерланди: +31 (0)20 532 32 32 або Німеччина: +49 (0)30 7007 0000(вартість місцевого дзвінка залежить від оператора).|email=service.client@thalys.com|hours=7:00–22:00 (щоденно, за центральноєвропейським часом)|price=Ціни залежать від маршруту, класу та часу бронювання. Є тарифи Standard, Comfort та Premium. Часті акції для молоді та груп.|description=Входить до групи Eurostar Group. Поїзди забезпечують подорожі зі швидкістю до 300 км/год з високим рівнем сервісу.}} ===Автомобілем=== При поїздці власним автомобілем потрібно врахувати порядок проходження митних постів на виїзді з України. Для перевірки визнання посвідчень водія можна скористатися [http://mobilit.belgium.be/fr/circulationroutiere/permis_de_conduire/permis_de_conduire_etrangers/permis_non_europeens сайтом міністерства транспорту Бельгії]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. ===Автобусом=== ===Мікроавтобусами=== Можна замовити поїздку у компаній-перевізників, але будьте обережними, що не наткнутися на шахраїв. Тому краще обирати офіційні компанії. Також при поїздках мікроавтобусами, потрібно враховувати і правила та порядок проходження митних постів України, хоча, зазвичай, це бере на себе перевізник. Поїздка мікроавтобусом дещо швидша за поїздку автобусом, і Вас можуть доставити по вказаній адресі як в Бельгії, так і в Україні! ([https://y-line.com.ua/ сайт перевізника] або [https://www.passagetaxi.com.ua/ другий сайт]) ===Кораблем=== ==Транспорт== Найпопулярнішим міжміським транспортом Бельгії є '''поїзди''' [http://www.belgianrail.be/ (сайт оператора)]. Звісно, вони всі сидячі та можуть дуже відрізнятися ззовні. Але як би жахливо вони не виглядали, всередині будуть цілком приємні. В них обов'язково є туалети та, іноді, розетки. Подорож поїздами можна спланувати на сайті оператора. Поїзка може містити в собі декілька пересадок, але для Бельгії це звична справа. Часто при пересадках тривалістю 3-5 хв. поїзди знаходяться на одній платформі, та все ж краще вивчати маршрут включно з номерами платформ - можливі затримки поїздів. Вночі поїзди не ходять. '''Типи квитків (деякі):''' * [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/passes-cards/go-pass-10.aspx Go Pass 10]: 5 євро у будь-яку точку Бельгії (для молоді до 26 років) при купівлі 10 поїздок гуртом - найкращий метод економії. Навіть якщо плануєте близько 5-6 поїздок, велика ймовірність, що все одно зекономите. Якщо вас двоє, то 5 поїздок на двох з одного ГоуПасу. Діє на протязі року. В такому квитку треба внести до (!) посадки в поїзд день тижня, дату, станцію відправлення та станцію призначення. Коли прийде контролер заповнювати буде пізно та треба буде сплатити звичайну вартість квитка. ''Примітка'': при подорожі в/з міжнародного аеропорту Брюселя потрібно додатково заплатити Diabolo Fee (4,4 євро) * [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/passes-cards/rail-pass.aspx Rail Pass]: 7,6 євро у будь-яку точку Бельгії (для 26- та більше річних) при купівлі 10 поїздок гуртом - найкращий метод економії. Навіть якщо плануєте близько 5-6 поїздок, велика ймовірність, що все одно зекономите. Якщо вас двоє, то 5 поїздок на двох з одного РейлПасу. Діє на протязі року. В такому квитку треба внести до (!) посадки в поїзд день тижня, дату, станцію відправлення та станцію призначення. Коли прийде контролер заповнювати буде пізно та треба буде сплатити звичайну вартість квитка. ''Примітка'': при подорожі в/з міжнародного аеропорту Брюселя потрібно додатково заплатити Diabolo Fee (4,4 євро) * [http://www.belgianrail.be/travel-tickets/tickets/go-pass-1.aspx Go Pass 1]: 6 євро за одну поїздку у будь-яку точку Бельгії (для молоді до 26 років). Можливо придбати '''лише онлайн''' на сайті компанії-оператора ''Примітка'': при подорожі в/з міжнародного аеропорту Брюселя потрібно додатково заплатити Diabolo Fee (4,4 євро). Так при подорожі до/з самого Брюселя дешевше буде придбати Стандартний квиток. * [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/tickets/standard-ticket.aspx Стандартний квиток (Standart ticket)]: звичайний квиток з точки А в точку Б може включати декілька пересадок. Якщо Вам не виповнилося 26 років - обов'язково скажіть про це касиру або контролеру (цей тип квитка можна придбати в самому поїзді), але переконайтеся, що маєте з собою в поїзді паспорт, який це підтвердить. * [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/tickets/weekend-ticket.aspx Weekend Ticket] дозволяє зекономити 50% при купівлі подорожі в обидва боки на поїзд, що відправляється не раніше 19:01 у п'ятницю з поверненням не пізніше неділі. Якщо національні свята прилягають до вихідних, діапазон дії розширюється відповідно. Знижка пробивається автоматично при купівлі саме "туди-назад" на визначений час. * також є багато інших пропозицій на сайті компанії-оператора, які постійно змінюються та доповнюються, тож за можливості краще перевірити [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets.aspx відповідний розділ сайту]. Наприклад: 7,5 євро [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/tickets/summer-deal.aspx влітку 2013 р.]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} у будь-який кінець Бельгії в робочі дні, [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/tickets/to-charleroi-airport-ticket.aspx квиток в/з аеропорту Шарлеруа,] комбінований з шатлом від/до вокзалу до/з аеропорту, [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/passes-cards/jump-card.aspx Jump Card]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} для економії на транспорті в Брюселі та околицях і т.і. Крім того, компанія пропонує вигідні [http://www.belgianrail.be/en/leisure/bexcursions.aspx комбіновані квитки] на поїзд-автобус-вхід до фестивалю/музею/тематичного чи зоологічного парку. Також, в Бельгії курсують швидкісні поїзди компанії [http://www.thalys.com/be/en/ Thalys], які дозволяють менше ніж за півтори години подолати 300 км між Брюсселем та Парижем. '''Міжміські та міські маршрути''' всередині Бельгії обслуговують 3 основні оператори: це [http://www.infotec.be/ TEC] у Валлонії, [http://www.delijn.be/en/ De Lijn]{{Dead link|date=січня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} у Фландрії, [http://www.mivb.be/index.htm?l=en MIVB/STIB] в Брюселі. Це і автобуси, і трамваї, і метро-трамваї (в центрах міст трамвайні колії проходять під землею). Квитки в них зазвичай обмежені за часом, але включають пересадки. Існують знижкові пропозиції, з якими можна ознайомитись на сайтах компаній. {{Marker|name=MIVB/STIB|url=https://www.stib-mivb.be/|lat=50.845|long=4.357|zoom=12|group=Транспорт|wikidata=Q1930302}} ==Мова== Офіційні мови — нідерландська, французька й німецька. На півночі, у Фландрії, розмовляють здебільшого нідерландською; на півдні, у Валлонії — французькою; в Брюсселі розмовляють французькою й нідерландською мовами. == Що відвідати == {{See|name=Гран-Плас|alt=Grand Place, Grote Markt|address=Grand Place, 1000 Bruxelles, Belgium|hours=Відкрита цілодобово, круглий рік|url=https://www.brussels.be/grand-place|price=Безкоштовно.|lat=50.846|long=4.349|content=Гран-Плас — центральна площа Брюсселя, одна з найкрасивіших у Європі. Вона оточена будівлями гільдій, мерією та Музеєм міста. Тут проводяться великі події, зокрема квітковий килим кожні два роки. Занесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.|image=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Brussels_Mont_des_Arts_view.jpg|wikidata=Q2091|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Гран-Плас|description=Історична центральна площа Брюсселя, відома своєю архітектурною гармонією та статусом об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hilton Hotels & Resorts|alt=Готелі Hilton, Hilton Brussels Grand Place|address=Carrefour de l'Europe 3, 1000 Bruxelles, Belgium|directions=Готель розташований прямо навпроти Центрального вокзалу Брюсселя (Bruxelles-Central), за декілька хвилин пішки від Гран-Плас.|phone=+32 2 548 42 11|email=brussels.info@hilton.com|url=https://www.hilton.com/en/hotels/bruhihi-hilton-brussels-grand-place/|hours=Цілодобово|checkin=15:00|checkout=12:00|price=Від €150 за ніч (ціна залежить від сезону та типу номера)|lat=50.846|long=4.356|content=Hilton Hotels & Resorts — одна з найвідоміших міжнародних мереж готелів, що пропонує преміальний комфорт та обслуговування. У Бельгії Hilton має кілька представництв, зокрема флагманський готель Hilton Brussels Grand Place у центрі столиці. Готелі мережі орієнтовані як на бізнес-клієнтів, так і на туристів.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Hilton_Hotels_%26_Resorts|wikidata=Q180954}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Бенілюкс|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 0oxwzb8w25jg1yi9ud8ogo9q515s8mi 0 42 37324 37323 2025-05-11T09:16:40Z Assyrian Human 6497 Поки так. 37324 wikitext text/x-wiki {{geo|17.0666666667|-88.7|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Belize.AltunHa.Panorama.01.jpg |flag = Flag of Belize.svg |location = LocationBelize.png |capital = [[Бельмопан]] |government = парламентська демократія |currency = белізький долар (BZD) |area = 22,966 км² |population = 287,730 (липень 2006) |language = англійська (офіційна), іспанська |religion = римо-католики 50%, протестанти 27% |electricity = 120В/60Гц (північно-американська вилка) |callingcode = +501 |tld = .bz |timezone = CST(UTC -6) }} '''Беліз''' розташований у [[Центральна Америка|Центральній Америці]]. Беліз розташувався між [[Мексика|Мексикою]] та [[Гватемала|Гватемалою]] на півострові Юкатан. Порізане узбережжя країни омивається Карибським морем. Північ Беліза переважно рівнинна, з безліччю річок і боліт, для півдня характерні горбисті гори Майя, а прибережна область рясніє незліченними острівцями та лагунами. Адміністративно територія Беліза ділиться на 6 округів: Беліз, Кайо, Коросаль, Оріндж-Уолк, Станн-Крік та Толедо. Площа — 22963 км²; столиця — Бельмопан. == Зрозуміти == === Географія === Країна розташована на тропічній болотистій прибережній рівнині, на півдні гори Мая, більше 90 % території вкривають ліси, уздовж узбережжя Белізу розкинулося пасмо коралових рифів і невеличких піщаних острівців — кіс. Цей кораловий риф, що простягнувся на 290 км, найбільший у Західній півкулі. Північна частина країни — низовинна, заболочена рівнина Юкатанської платформи із південним підвищенням — Пагорбами Ялбак (Yalbac Hills). У південній частині прибережна рівнина відділена від внутрішньої гірсько-горбистої області, центральну частину якої утворюють витягнуті з північного сходу на південний захід гори Мая. Тут знаходиться найвища точка країни — пік Вікторія (1120 м). На північний захід від цих гір, у межах округу Кайо, розташоване пасмо з висотами більш як 900 м. Вздовж узбережжя, на відстані близько 30 км від нього, тягнеться бар'єрний риф. Понад 40 % території Белізу покривають вологі тропічні ліси. ==== Клімат ==== Клімат Белізу — тропічний пасатний. Середні температури липня 24-26° С, січня — 20-24° С. Середня річна кількість опадів від 1340 мм на півночі (округ Коросаль) до 4520 мм на півдні (Пунта-Горда). На узбережжі північно-східний пасат зменшує літню спеку, але далеко від берега влітку температури можуть перевищувати 38° С. Вологість висока, особливо в прибережній частині. Сухий сезон триває з лютого по травень, а максимум опадів припадає на період з червня по жовтень. Беліз розташований в одному з найбільш схильних до тропічних циклонів районів Карибського басейну і періодично зазнає величезних збитків від штормів і ураганів. == Регіони == == Міста == '''Столиця Беліза – Бельмопан,''' одне з наймолодших міст планети. До визначних пам´яток Бельмопана відносять значну будівлю Національних зборів на Горбі Незалежності і комплекс урядових будівель, Університет Беліза, колоритні будівлі численних банків, пам´ятник "Беліз – вперед" (втім місцеві жителі звуть його просто "палець"). В межах Лайтхаус-риф, лежить територія ще одного пам´ятника природи, що охороняється, – Халф-мун-кей, одного з двох місць на планеті, де виявлена велика колонія червононогих олуш, а також 96 видів інших птахів. '''Беліз-Сіті Рамон Санчес''' Одного разу риболовецьким селом майя Беліз Сіті був столицею країни до 1970 року після того, як ураган Хатті зіткнувся з хаосом. Сьогодні це найбільший місто Беліз та комерційний центр; зайнятий порт, який вітає круїзні кораблі; і головний шлюз країни. Вікторіанські будівлі Ramshackle стикаються уздовж вулиць у місті, але, незважаючи на його гранітну зовнішність, місто має захоплююче минуле, що характеризує майя, колоніальні дні, урагани та пожежі. Щоб дізнатися більше, відвідайте сторінку '''Музей Белізу,''' що знаходився в колишній в'язниці; поп в '''Будинок уряду'''; або досліджувати '''Стародавній культурний та історичний центр Беліз,''' музей, пляж і ресторан, всі занурюються в одне. Побудований в 1923 році '''Беліз Swing Bridge''' з'єднує південну та північну сторони міста і є єдиним в світі ручним мостом такого роду. За декілька хвилин їзди від міста відвідувачі можуть оглянути '''Артудологічний сайт Алтун Ха''' і чудовий '''Зоопарк Беліз,''' що підкреслює збереження та освіту. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Міжнародний аеропорт імені Філіпа Голдсона (Philip S. W. Goldson International Airport, код BZE) розташований за 15 км від Беліз-Сіті. Це головні повітряні ворота країни. Аеропорт приймає регулярні рейси з США (Маямі, Х’юстон, Даллас, Атланта), Канади, Мексики, Сальвадору, Панами та Гватемали. Найпоширеніші міжнародні авіакомпанії: American Airlines, United Airlines, Copa Airlines та WestJet. Місцеві перевізники, як Tropic Air і Maya Island Air, здійснюють внутрішні рейси до острівних напрямків та інших міст країни. === Потягом === У Белізі не існує залізничного транспорту, тому подорож потягом неможлива. === Автомобілем === Подорож до Белізу на авто можлива з Мексики (через прикордонний пункт Субтенієнте Лопес – Санта-Елена) або з Гватемали (через Мелчор-де-Менкос – Бенке-Віхо-дель-Кармен). Дороги головного значення в країні асфальтовані та придатні для подорожей легковими авто. Втім, у віддалених районах та до природних заповідників потрібен повнопривідний транспорт. Для в’їзду автомобілем потрібна відповідна страховка, яку можна оформити на кордоні. === Автобусом === З Мексики (Четумаль) та Гватемали (Флорес, Гватемала-Сіті) є міжнародні автобусні рейси до Беліз-Сіті. Компанії ADO, San Juan Travel та Fuente del Norte надають послуги з перевезення туристів. Автобуси зупиняються на центральному автовокзалі або в пунктах в’їзду в країну, де здійснюється митний огляд. === Кораблем === Круїзні лайнери часто зупиняються у водах поблизу Беліз-Сіті, а пасажири доставляються на берег катерами. Також діє мережа водного транспорту: з Беліз-Сіті курсують пороми до островів Сан-Педро (Амбергріс-Кей) та Кайо-Колкер (Caye Caulker). == Транспорт == === Міський транспорт === Основним способом пересування у містах є маршрутні таксі — невеликі мікроавтобуси, що їздять за фіксованими маршрутами без чіткого розкладу. Вартість проїзду недорога (1–2 долари Белізу), зупинки виконуються за бажанням пасажирів. Також працюють звичайні таксі, ціни зазвичай потрібно домовлятися заздалегідь. ==== Автобуси ==== Міжміське сполучення здійснюється так званими “chicken buses” — переробленими шкільними автобусами зі США. Вони повільні, зупиняються часто, але надзвичайно дешеві. Компанії як James Bus Line обслуговують маршрут до Пласенсії, Dangriga, Пунта-Горди тощо. ==== Автомобілі ==== Оренда авто доступна в аеропорту, Беліз-Сіті, Сан-Педро та інших туристичних зонах. Для водіння необхідно мати міжнародні водійські права. Більшість доріг головного значення в доброму стані, однак у сільській місцевості — переважно ґрунтові. === Водний транспорт === У Белізі добре розвинене поромне сполучення з островами. Пороми регулярно курсують між Беліз-Сіті, Кайо-Колкер та Сан-Педро. Час у дорозі — від 45 хвилин до 1,5 години. Також можливі приватні екскурсії човнами. Поромні компанії: San Pedro Belize Express і Ocean Ferry Belize. == Мова == == Що відвідати == * Белізький бар’єрний риф — частина світової спадщини ЮНЕСКО, відомий серед любителів дайвінгу та снорклінгу. * Велика блакитна діра — знамените кругле затонуле карстове утворення в океані, популярне серед досвідчених дайверів. * Ламанай — стародавнє місто майя, розташоване в джунглях на березі лагуни. Дістатись можна човном із Orange Walk. * Музей Белізу — розташований у будівлі колишньої в’язниці в Беліз-Сіті, демонструє історію, культуру та археологічні знахідки. * Чантунич — ще один великий майянський комплекс поблизу Сан-Ігнасіо, відомий пірамідою Ель-Кастільо. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == * Bird’s Isle (Беліз-Сіті) — ресторан із видом на море, що пропонує страви з морепродуктів, стейк і традиційні блюда. * Elvi’s Kitchen (Сан-Педро) — заклад з майже культовим статусом, де можна спробувати рибу в кокосовому соусі. * Estel’s Dine by the Sea (Кайо-Колкер) — популярне кафе на пляжі, сніданки і барбекю на відкритому вогні. * Ko-Ox Han Nah — ресторан у Сан-Ігнасіо з поєднанням місцевої, карибської та європейської кухні. == Нічне життя == * Jaguar’s Temple Nightclub (Сан-Педро) — один з найвідоміших нічних клубів у країні, з живою музикою і танцями до ранку. * The Lazy Lizard (Кайо-Колкер) — бар на вузькому перешийку з чудовими заходами сонця та “фірмовим зеленим шотом”. * Barefoot Beach Bar (Пласенсія) — місце з живою музикою, коктейлями та атмосферою “відпустки цілий рік”. * Круїзи на заході сонця — організовуються з Кайо-Колкер або Сан-Педро, з напоями та спостереженням за дельфінами. == Де зупинитись == * Radisson Fort George Hotel & Marina — один із найпопулярніших готелів у Беліз-Сіті, зручно розташований біля моря. * Victoria House Resort & Spa (Сан-Педро) — розкішний курорт для пар і сімей з чудовим видом на океан. * The Lodge at Chaa Creek (біля Сан-Ігнасіо) — еко-курорт у джунглях із пропозиціями екотурів. * Bella’s Backpackers — бюджетне житло для молоді та бекпекерів з дружньою атмосферою. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Америка|type=Країна}} 0j0mvbdta1momnf3q2dshtbwz6nzpzl 0 43 32376 12153 2022-05-28T05:41:45Z 178.159.230.108 /* Міста */ 32376 wikitext text/x-wiki {{geo|50.85|4.35|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Бенілюкс''' - частина Європи. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Benelux.png | regionmaptext= | regionmapsize=350px | region1name=[[Нідерланди]] | region1color=#888db0 | region1items= | region1description= | region2name=[[Бельгія]] | region2color=#b0af88 | region2items= | region2description= | region3name=[[Люксембург]] | region3color=#7cbc7f | region3items= | region3description= }} == Міста == [[Амстердам]] [[Брюссель]] [[Антверпен]] [[Утрехт]] [[Гаага]] [[Лейден]] [[Гент]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Континент}} 0znqe8hoiycf6vmh7z90t9r2xd106ys 0 44 37588 30439 2025-05-22T19:37:50Z Assyrian Human 6497 Видалення відео і акту вандалізму ще з 2019 року. 37588 wikitext text/x-wiki {{geo|8.833333|2.183333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = The Door of No Return in Ouidah, November 2007.jpg |flag = Flag of Benin.svg |location = Benin in its region.svg |capital = [[Порто-Ново]] |government = |currency = |area = 112 622 км² |population = 9 598 787 ''(2012)'' |language = французька |religion = християни, мусульмани, вудуїсти |electricity = |callingcode = +229 |tld = .bj |timezone = WAT (UTC+1) }} '''Бенін''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. На півночі межує з [[Буркіна-Фасо]] і [[Нігер]]ом, на сході&nbsp;— з [[Нігерія|Нігерією]], на заході&nbsp;— з [[Того]]. Південний берег омивається Гвінейською затокою. Столиця Беніну&nbsp;— [[Порто-Ново]]. == Зрозуміти == Якщо ви прямуєте в Західну Африку, обов'язково відвідайте Бенін. Ця країна до Заходу від Нігерії колись була могутньою імперією&nbsp;— Королівством Дагомея. У країні можна знайти безліч руїн багато прикрашених палаців і храмів того періоду. Але крім цього, Бенін&nbsp;— ще й батьківщина культу вуду, який є офіційною релігією країни. Вуду&nbsp;— важлива частина побуту жителів Беніну. Ознаки цієї течії можна побачити в більшості міст країни. У національних парках Беніну можна побачити безліч африканських тварин, а сама країна є однією з найрозвиненіших і спокійних в регіоні. === Історія === Португальці прибули на території Беніну в п'ятнадцятому столітті і створили багато торгових точок в прибережних районах Беніну. Незабаром після португальців прийшли французькі, голландські і британські торговці. Інша держава була заснована в зоні саван, на північ від тропічних лісів, і отримала назву Дагомея. Тут в результаті асиміляції прибульців аджа і місцевих йоруба (або наго) сформувався народ фон. Аж до кінця XVII століття збройні загони фон здійснювали набіги на невеликі племена, що мешкали на північ від Дагомеї з метою захоплення невільників і продажу їх європейським работоргівцям через посередників у Великій Ардрі і Віді. Дагомея отримала репутацію найбільшого невільничого ринку в Західній Африці. Звідси до 20 тис. рабів щорічно відправлялися через морські порти на плантації Нового Світу. У 1720-ті роки правитель Агаджі спробував встановити прямий зв'язок з європейськими работорговцями, але наштовхнувся на опір посередників. У середині 19 століття рабство в Європі було заборонено, а до кінця 19 століття Франція повністю взяла контроль над Дагомеєю і зробила її своєю колонією. Багато дагомейських вождів залишилися при владі і під час французького правління і були призначені великими чиновниками на території всієї зони впливу Франції. В 1960 Дагомея стала незалежною республікою, що призвело до початку багатьох переворотів. З 1960 по 1972 рік уряд тут змінювався 9 разів, в країні відбулося чотири військові перевороти. У 1972 році під керівництвом майора Матьє Кереку був організований четвертий військовий переворот, що завершився успіхом. Кереку став диктатором&nbsp;— взяв курс на формування соціалістичної держави та орієнтувався у своїх ідеях на китайську концепцію. У 1975 році Дагомея була перейменована в Народну республіку Бенін. У 1989 році французам в обмін на фінансову підтримку країни вдалося переконати керівництво відійти від соціалістичних принципів. Схвалена виборцями в 1990 році нова конституція затвердила назву країни Республіка Бенін, легалізувала діяльність політичних партій і проклала шлях до багатопартійних виборів, перші з яких відбулися в 1991 році, на яких переміг опонент Кереки Нісефор Согло. Проте режим Согло привів до погіршення економічного стану країни та девальвації франка КФА, тому на виборах 1996 року перемогу здобув знову Матьє Кереку, який правив у країні до 2006 року. З 2006 року президентом країни став Яі Боні. === Клімат === Клімат субекваторіальний на півночі країни та екваторіальний на півдні. У південній частині буває два сезони дощів&nbsp;— з квітня по середину липня і з середини вересня по кінець жовтня. На півночі сезон дощів припадає на період з березня по жовтень. Середня температура повітря&nbsp;— від 24 до 27 градусів на півдні і від 25 до 32 градусів на півночі. Найкращий час для відвідування країни&nbsp;— листопад-лютий. У цей час в країні досить сухо і невисока вологість. === Географія і рельєф === Площа країни становить 112 620 км². Країна розділена на п'ять природних областей: прибережна область, зона плато, піднесене плато з лісистої саваною на півночі, горбиста область на північному заході і родюча рівнина на північному сході. === Населення === Країну населяє більше 60 африканських племен. Основними є племена фон (40%), аджа (15%) і йоруба (12%), які проживають в основному на півдні країни, а також північні племена Бариба (9%), сомба (8%) і фула (6%). Бенін&nbsp;— президентська республіка. Основною релігією є християнство (43%), яке більше поширене на півдні, і мусульманство (24%), більш поширене на півночі, однак найважливішою особливістю Беніну є наявність в країні шанувальників культу вуду (18%), який був зароджений в Беніні і поширений по світу за допомогою рабів, які вивозились з Дагомеї. Офіційною мовою Беніну є французька, однак поширені і місцеві мови&nbsp;— фон, йоруба (в основному на півдні) і мови різних племен на півночі. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Benin regions map (uk).png | regionmaptext=Map of Benin | regionmapsize=250px | region1name=[[Північний Бенін]] | region1color=#969464 | region1items= | region1description= | region2name=[[Південний Бенін]] | region2color=#72B475 | region2items= | region2description=Столиця, більшість визначних пам'яток }} == Міста == * [[Порто-Ново]]&nbsp;— офіційна столиця столиця * [[Котону]]&nbsp;— місцезнаходження уряду, найбільший порт * [[Абомей]] * [[Уїда]] * [[Ганвьє]]&nbsp;— місто на озері == Інші місця == * [[Національний парк Пенджарі]] == Як дістатись == === Віза === Короткострокова віза в Бенін (до 10 діб) оформляється в самій країні в день прильоту. Паспорт громадянина вилучається на кордоні в аеропорту і відправляється до відповідного органу з оформлення візи&nbsp;— імміграційну службу Беніну. Натомість видається довідка про проходження митного контролю, з якої громадянин відправляється в місто для оформлення візи. Віза, видана в посольстві Беніну діє до 15 діб. Офіційного посольства в Україні немає. Інтереси Беніну в Україні представляє посольство Республіки Бенін в Москві. Почесне консульство Республіки Бенін в Україні: м. Київ, вул. Дмитрівська, 9-11, оф. 2, тел. (044) 525-07-07. === Літаком === === Потягом === Потрапити в Бенін на поїзді з сусідніх країн неможливо, оскільки міжнародного залізничного сполучення в країні немає. В Беніні існує дві залізниці, обидві внутрішні: Котону&nbsp;— Параку і Котону&nbsp;— Порто-Ново, але друга вже не працює. === Автомобілем === В Беніні діють наступні наземні переходи: * З [[Буркіна-Фасо]] ** Тіндангу (Буркіна-Фасо)&nbsp;— Порга (Бенін) * З [[Нігер]]ом ** Гая (Нігер)&nbsp;— Маланвіль (Бенін) (найпростіше отримати візу в обидві країни) * З [[Нігерія|Нігерією]] ** Краке (Нігерія)&nbsp;— Порто-Ново (Бенін) * З [[Того]] ** Ломе (Того)&nbsp;— Гранд-Попо (Бенін) ** Кемеріда (Того)&nbsp;— Джубу (Бенін) ** Надоба (Того)&nbsp;— Букумбе (Бенін) === Автобусом === На автобусі в Котону можна добратися з Уагадугу (Буркіна-Фасо) по неділях. З Нігеру можна дістатися до Котону за 13-15 годин, автобуси відходять з Ніамея один раз в день о 16:00. Регулярні рейси є звичайно в Нігерію і Того. Туди можна дістатися як з Котону, так і з Порто-Ново. === Кораблем === == Транспорт == === Автобусом === В Беніні дуже розвинене автобусне сполучення. Воно охоплює більшість міст від півночі до півдня. Автобуси в Беніні досить хорошої якості, на деяких, найбільш довгих маршрутах навіть подають невеликий ланч&nbsp;— булочку і воду. Автобуси їздять по двох основних асфальтованих дорогах, які ведуть на південь і на північ. Торгуватися з водієм або кондуктором марно&nbsp;— ціни на квитки фіксовані, зате вартість залежить від пункту призначення і вийти можна де завгодно. === Потягом === Як вже згадувалося, в Беніні існує тільки одна діюча залізнична лінія&nbsp;— з Котону в Параку. Поїзд виїжджає з Котону тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота) о 20:00. === Буш-таксі === Вартість проїзду на буш-таксі - щось подібне на маршрутку - буде трохи вища, ніж на автобусі. При цьому комфорту і безпеки буде набагато менше. Водії люблять набивати салон під зав'язку. Перевагою бус-таксі є їх загальнодоступність - вам не доведеться довго чекати автобус на певних зупинках, швидше воно саме вас знайде. На відміну від автобусів в бус-таксі можна і потрібно торгуватися. Найкраще заздалегідь запитати у місцевих скільки вони платять за проїзд, щоб не попастися на шахрайстві водія. Охоплення регіонів бусами дещо більше, ніж автобусами, вони ходять навіть у найвіддаленіші райони. == Мова == Офіційна мова&nbsp;— французька. Повсюдно поширені мови фон, йоруба (переважають на півдні країни) і хауса, а також різні мови племен на півночі країни. == Що відвідати == === Котону === * Ринок Гран Марше де Данокпа&nbsp;— мальовничий ринок в центрі міста, де можна купити різні товари * Національний музей * Ботанічний сад Котону === Порто-Ново === * Королівський палац&nbsp;— колишня резиденція короля Роя Тоффи, тепер іменується музеєм Хонмей, прекрасне місце для того, щоб подивитися як жили раніше африканські монархи. * Етнографічний музей&nbsp;— у музеї є прекрасна колекція цінностей народу йоруба та інших африканських народів: амулети, маски, наряди, музичні інструменти і багато іншого. * Музей Да Сільва&nbsp;— музей присвячений афро-бразильським відносинам; в музеї можна знайти невелику бібліотеку, кінотеатр під відкритим небом, що показує франузькі фільми, а також готель. === Абомей === Королівський палац Фона {{ЮНЕСКО}}&nbsp;— головна визначна пам'ятка міста, всередині знаходиться історичний музей з експозицією, присвяченої епосі розквіту Дагомеї. Сам палац покритий унікальним бронзовим барельєфом. === Ганвьє === === Уіда === * Точка неповернення&nbsp;— місце, яке служило останнім притулком для тих, хто відправляється в рабство, кінцева точка «Шляху рабів» * Храм Змій&nbsp;— храм, заповнений сплячими пітонами == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Магазини відкриті з понеділка по суботу з 9:00 до 19:00, включно з тригодинною перервою на сієсту (з 12:00 до 15:00). У суботу магазини працюють до 12:00. == Регіональна кухня == Кухня Беніну - одна з найкращих в Західній Африці. Основою для більшості страв служить батат (ямс), який бенійці називають ігнаме. У раціон місцевих жителів входять також рис, кускус, перець піман і арахісовий соус з куркою або рибою. Цінителі незвичайних алкогольних напоїв зможуть спробувати в Беніні місцеве пиво La Beninoise, пальмове вино. Найбільш стійким пропонується настоянка з проса під назвою чапалло і місцевий самогон содабе. == Нічне життя == У Котону ввечері працює дуже багато дискотек та шоу-програм. Будь-хто зможе знайти собі місце до душі. Однак у таких місцях кучкується безліч шахраїв, тому будьте обережнішими. == Де зупинитись == Звичайні номери з вентилятором коштують близько 6000 франків CFA. За номери з підвищеним комфортом, з ванною, туалетом і кондиціонером доведеться заплатити від 10 000 франків CFA до 100 000 франків CFA залежно від статусу готелю. У цілому, проживання в Котону і Порто-Ново вийде дорожче ніж в менш великих містах. == Де навчатись == У Котону, якщо є таке бажання, можна пройти курс мови фон. Навчання проводить центр Вінавамон (Vinamawon), записатися можна за телефоном 21&nbsp;30&nbsp;08&nbsp;56 або через Французький культурний центр. У китайському культурному центрі Котону, за адресою Ave Jean Paul II, можна позайматися з тай-чи і бойовими мистецтвами. Вартість такого задоволення&nbsp;— 20 000 франків CFA. == Як заробити == == Застереження == Основну небезпеку для Беніну представляють пограбування, особливо це стосується південної частини країни. У Котону туристам слід триматися подалі від берегової лінії&nbsp;— навіть вдень вас можуть пограбувати. Крім того, не слід гуляти по Котону вночі&nbsp;— якщо вам дуже треба дістатися в якусь певну частину міста, скористайтеся таксі. Небезпечні дороги на берегову лінію і уздовж неї в районі Уіди. Не піддавайтеся на вмовляння незнайомих людей піти за ними. Тим більше не варто цього робити, якщо вас кличуть на берегову лінію (в Котону). Більш безпечним ваша подорож Беніном стане, якщо з вами поруч буде хтось із місцевих&nbsp;— знайомі або місцевий гід. Вони зможуть порадити у якого торговця варто купувати їжу, а у якого можна отруїтися. Особливо слід уникати поодинці подорожі жінкам. Їжа, яку ви купуєте у вуличних торговців повинна бути дуже гарячою, щоб убити можливі бактерії. Бенін&nbsp;— далеко найгігієнічніша країна в світі, тому обережність у цьому сенсі не буде зайвою. Щодо води&nbsp;— пийте тільки куплену, в пластикових пляшках (не забувайте при купівлі перевіряти чи не відкрита кришка). У Котону вода більш безпечна, але вона очищається хлором, що надає їй неприємний смак. == Як зберегти здоров'я == Не варто забувати і про малярію. Москітів в Беніні дуже багато, тому використовуйте під час сну протимоскітну сітку, а вдень застосовуйте репелент. Варто також для профілактики приймати таблетки, наприклад доксициклін. Для в'їзду в Бенін теоретично потрібно вакцинація від жовтої лихоманки, хоча співробітники митниці часто не питають підтвердження. Але якщо не хочете ризикувати&nbsp;— зробіть. Ця вакцина знадобиться вам для в'їзду і в багато інших країн Африки. Нерідкий в Беніні і СНІД, тому стандартна порада&nbsp;— використовуйте презервативи, якщо вступаєте в інтимний зв'язок з місцевими жителями. == Поважати == == Зв'язок == Міжнародний код країни +229. Інтернет домен держави .bj {{ОА|мова=ru|стаття=Бенин}} {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} 1gqqf1zd9nlfxtudrcn9yttpjb1sw9w 0 45 36207 35509 2024-11-09T08:49:52Z SkrylnykVikk22 7241 36207 wikitext text/x-wiki {{geo|52.51918|13.40609|zoom=13}} {{pagebanner|PanoramaBerlin2021.jpg}} '''Берлін''' — столиця та найбільше місто [[Німеччина|Німеччини]]. Розташований на сході країни, в межах колишньої НДР. Населення міста близько 3 млн. осіб. Одне з найкрасивіших міст Німеччини і Європи. Має найбільш продуману і зручну систему метро в Європі. Розташоване в межах 100 км. до польського кордону. Не має виходу до моря. Розташовані два аеропорти: Теґель і Шонесфельд. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === Також можна скористуватися авіа-сполученням airbaltic.com яке є напів-лоукостером. Ціна в одну сторону Київ-Берлін приблизно коливатиметься в діапазоні 130-180 євро. Незручність - пересадка в Ризі, а тому рейс виходить довшим. Якщо стандартні авіа-перевізники типу Люфтганзи задорогі, то можна спробувати полетіти лоукостером ВізЕйр в Гамбург (аеропорт проте в Любеку). Але ціна трансферу до Берліна істостно зросте через дороговизну ДойчеБан (німецька залізниця). === Потягом === Київ-Варшава - потяг. У Варшаві пересісти на інший потяг, який прямуватиме до Берліна. Прямий потяг Київ-Берлін "Каштан" відмінили у 2012 р. === Автомобілем === === Автобусом === З Києва до Берліна зручно і дешево можна дістатися автобусами фірми EcoLines (www.ecolines.ua). Автобус відправляється найчастіше з-поміж інших українських авто-перевізників - 4 рази на тиждень. Ціна Київ-Берлін для студентів складе орієнтовно 500 грн. Виїзд в Києві з центрального автовокзалу на ст. м. Деміївська. Тривалість подорожі 23-24 години. Маршрут автобуса еколайнс - Київ-Житомир-Рівне-Ковель-Варшава-Берлін. У Варшаві завжди буде пересадка на інший автобус, який прямуватиме в Берлін. Це пояснюється здешевленням і економією на масштабі. Стандартний виїзд з Києва близько 8 ранку. Прибуття в Берлін - 7 ранку. Також, якщо Ви живете не в Києві, а приміром у Луцьку чи Львові, то можна спробувати дістатися іншим способам в Берлін, а саме через польський сайт автобусного бронювання і купівлі квитків - www.voyager.pl. Проте буде потрібно здійснити пересадку у Варшаві чи іншому транзитному місті Польщі. На залізничному вокзалі м. Львова є приватні перевізники, які можуть довести до пункту перетину кордону Шегині. Там можна пішки перетнути кордон, сісти на приміський автобус і дістатися до м. Перемишль. Звідти залізницею чи автобусом в будь-яку точку Польщі. Цей маршрут досить складний, однак цікавий і довший водночас. Тому для любителів. Але він цілком діє і привабливий. === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=52.3666667|long=13.5033333|name=Аеропорт Берлін-Бранденбург імені Віллі Брандта (BER)|address=Melli-Beese-Ring 1, 12529 Schönefeld, Німеччина|directions=До аеропорту можна під'їхати залізницею з трьох сторін - через центр міста з півдня (Süd-Kreuz) і зі сходу з боку сучасного аеропорту Шенефельд, де лінії будуть продовжені. До аеропорту продовжуються лінії міської електрички (S-Bahn) S9 та S45, а також підводяться кілька ліній регіональних поїздів RE7, RB14, RB22 та експрес FEX.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD-%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|facebook=https://www.facebook.com/profile.php?id=245785575501112&_rdr|instagram=https://www.instagram.com/berlin_airport/?hl=uk|phone=+49 30 609160910|hours=цілодобово|price=ціни середні|description=Аеропорт Берлін-Бранденбург імені Віллі Брандта (BER) - це головний міжнародний аеропорт Берліна та Бранденбурга, розташований за 18 кілометрів на південь від центру міста. Він відкрився 31 жовтня 2020 року, замінивши два старі аеропорти: Тегель і Шенефельд. Ось деякі факти про BER: Найбільший аеропорт Німеччини: BER є третім за величиною аеропортом Німеччини за пасажирообігом та площею. Сучасні зручності: аеропорт пропонує широкий спектр зручностей, включаючи магазини, ресторани, кафе, бари, зони відпочинку та бізнес-центри. Багато транспортних зв'язків: до аеропорту можна дістатися на поїзді, автобусі, S-Bahn, метро та таксі. Багато напрямків: з BER здійснюються рейси до понад 180 напрямків по всьому світу.}}{{Listing|type=go|lat=52.525842|long=13.369605|name=Берлінський головний вокзал (Hauptbahnhof)|address=Юденштрассе 1 10178 Берлін|directions=Транспорт: До Hauptbahnhof можна дістатися різними видами транспорту, зокрема: Поїзд: Hauptbahnhof є кінцевою зупинкою для багатьох регіональних і міжнародних поїздів. S-Bahn: S-Bahn лінії S5, S7, S25 і S26 зупиняються на Hauptbahnhof. U-Bahn: U-Bahn лінія U55 зупиняється на Hauptbahnhof. Автобус: Багато автобусних маршрутів зупиняються на Hauptbahnhof. Аеропорт: Hauptbahnhof розташований лише за 30 хвилин їзди на поїзді від аеропорту Берлін-Бранденбург.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD-%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9|phone=+49 30 9026-2435|hours=цілодобово|price=ціни середні|description=Берлінський головний вокзал (Hauptbahnhof) - це найбільший і найжвавіший вокзал Берліна, що обслуговує як регіональні, так і міжнародні рейси. Він був відкритий у 2006 році і є одним із найсучасніших вокзалів у Європі. Вокзал має 11 колій, 9 платформ і може обслуговувати до 300 000 пасажирів на день. Також це вражаючий зразок сучасної архітектури. Вокзал має скляний дах, який пропускає природне світло, і сталевий каркас, який нагадує скелет динозавра. Вокзал також має багато магазинів, ресторанів і кафе.|instagram=https://www.instagram.com/hbf_berlin/|facebook=https://www.facebook.com/berlinhauptbahnhof/|fax=+49 30 9026-2285|url=https://int.bahn.de/en}} == Що відвідати == * {{See|name=Бранденбурзькі ворота|address=Pariser Platz, 10117 Berlin, Німеччина|lat=52.5163|long=13.3777|description=Бранденбурзькі ворота – це пам’ятник у Берліні, Німеччина. Це одна з найвідоміших пам’яток міста та символ німецької єдності. Ворота були побудовані в 1791 році за наказом прусського короля Фрідріха Вільгельма II. Вони розташовані на кінці Унтер-ден-Лінден, однієї з головних магістралей Берліна. Бранденбурзькі ворота були свідками багатьох історичних подій, зокрема наполеонівських війн, Німецької революції 1848 року та поділу Берліна після Другої світової війни. Ворота були відремонтовані в 1989 році після падіння Берлінського муру і відтоді стали символом єдності та свободи.|wikipedia=Бранденбурзькі ворота|wikidata=Q82425|email=}} * {{See|name=Рейхстаг|address=Platz der Republik 1, 11011 Berlin, Німеччина|lat=52.5186202|long=13.3761871|description=Рейхстаг – це будівля парламенту Німеччини. Він розташований у Берліні, на березі річки Шпрее. Рейхстаг був побудований у 1894 році і спочатку був резиденцією Імперського німецького парламенту. Будівля була сильно пошкоджена під час пожежі в 1933 році, а потім використовувалася нацистами як церемоніальний зал. Рейхстаг був сильно пошкоджений під час Другої світової війни і був ретельно відреставрований після війни. Будівля була відновлена як місце розташування Бундестагу Німеччини в 1999 році. Рейхстаг – це популярна туристична визначна пам’ятка, і купол будівлі відкритий для громадськості.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B3|wikidata=Q151897|email=https://www.berlinvorort.de/?gad_source=1}} * {{See|name=Тиргартен|address=Str. des 17. Juni, 10785 Berlin, Німеччина|description=Тиргартен – це великий парк у центрі Берліна. Це один із найбільших міських парків Німеччини та популярне місце відпочинку для жителів і туристів. У Тиргартені є кілька мальовничих озер, лугів і лісів, а також низка історичних пам’яток, зокрема Бранденбурзькі ворота та Пам’ятник Бисмарку.|lat=52.5144898|long=13.3500906|email=https://web.archive.org/web/20080512132125/http://www.1s1.de/web_berlin/index.htm|wikipedia=Великий Тіргартен|wikidata=Q328672}} * {{See|name=Тегелер Зее|description=Тегелер Зее – це штучне озеро на північно-західній околиці Берліна. Це популярне місце для відпочинку, де можна плавати, засмагати, кататися на човнах і рибалити. На березі озера є також кілька кафе та ресторанів.|lat=52.2715724|long=13.0112586|email=https://www.tagesspiegel.de/|wikipedia=Lake Tegel|wikidata=Q697916|address=Treskowstraße 3 4, Райн}} {{Mapframe}} == Чим зайнятись == === Музеї === == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Chi Sing Restaurant | alt= | url=http://foodieinberlin.com/chi-sing/ | address = Rosenthaler Str. 62, 10119 Berlin-Mitte | lat = | long = | directions = | phone = + 49 30 42 00 89 284 | facebook =https://www.facebook.com/ChiSing.Berlin/ | hours = Щодня 12.00-24.00 | price = | content = Бажане бронювання}} * {{eat | name= Si An | alt= | url=http://www.sian-berlin.de/ | email= | lat= | long= | directions= | facebook=https://www.facebook.com/SiAn.Berlin | fax= | address = Rykestrasse 36, 10405 Berlin-Prenzlauer Berg | phone = + 49 30 40 50 57 75 | hours = Щодня 12: 00-24.00 | price= | lastedit=2018-02-08 | content= }} * {{eat | name=Чайна кімната Chén Chè | alt=Teahouse | url=http://www.chenche-berlin.de/ | email= | address=Rosenthaler Str. 13, 10405 Berlin-Mitte | lat= | long= | directions= | phone= + 49 30 28 88 42 82| tollfree= | fax= | hours=Щодня 10.00-24.00 | price= | lastedit=2018-02-08 | content= | facebook=http://www.facebook.com//180767765948 }} * {{Listing | type = eat | name = Dalmacija Grill | alt = | url = | email = | address = Potsdamer Straße 84, 10785 Berlin | lat =52.503539 | long =13.365675 | directions = U-bahn Kurfürstenstraße | phone = | fax = | hours =Щодня 11.30-23.00 | price = | content =}} * {{eat | name= Restaurant Dalmacija | alt= | url=http://www.dalmacija-grill.de/ | email= | address=Schorfheidestraße 23, 13439 | lat= 52.593921| long=13.347157| directions= | phone= +49 30 4154041| tollfree= | fax= | hours=Щодня 12:00-23.00 | price= | lastedit=2018-02-08 | content= }} * {{eat | name= Restaurant Schoenbrunn| alt= | url=http://www.schoenbrunn.net/| email= | address=Friedrichshain, 10249 Berlin| lat= 52.528120 | long=13.433899 | directions= | phone=+49 30 453056525 | hours=Влітку шодня 10.00-24.00 | price= | lastedit=2018-02-08 | content= }} === Середні ціни === * {{eat | name=У останньої інстанції | alt=Zur letzten Instanz | url=https://zurletzteninstanz.com/en/ | wikipedia= | email=post@zurletzteninstanz.de | address=Waisenstrasse 14-16 | lat=52.517382 | long=13.413793 | directions= | phone=+ 49 30 242 55 28 | tollfree= | fax= | hours=Вт-Сб 12:00–01:00, Нд 12:00-22:00, Пн вихідний | price= | facebook=https://www.facebook.com/zurletzteninstanz | vkontakte= | lastedit=2018-02-08 | content=Один з найстаріших ресторанів в центрі Берліна. У 1973 році ресторан виступив місцем зйомок кількох сцен фільму «Сімнадцять миттєвостей весни»: вечеря пастора Шлага і Штірліца, відпочинок Штірліца в ресторані з кухлем пива, після того як він відірвався від «хвоста» агентів Мюллера. За сценарієм фільму він називався «Грубий Готліб». Цей ресторан також згадується в романі «Майор Вихор». }} === Дорого === {{Eat|name=Horváth|address=Paul-Lincke-Ufer 44a, 10999 Berlin|phone=+49 30 61289992|email=https://www.restaurant-horvath.de/en|hours=Чт-Сб 18:30-20:30. Нд-Вт зачинено|content=Ресторан сучасної європейської кухні, розташований у Берліні, Німеччина. Він має три зірки Мішлен і вважається одним із найкращих ресторанів у світі. Шеф-кухар Себастьян Франк відомий своїми інноваційними та творчими стравами, які часто готуються з сезонних інгредієнтів.|lastedit=2024-04-17}} {{Eat|address=Budapester Str. 2, 10787 Berlin, Німеччина|name=Restaurant Hugos|phone=+49 30 26021263|email=https://www.berlin.intercontinental.com/dine/hugos-restaurant/|hours=Чт-Сб 18:30-00:00. Нд-Вт зачинено|content=Ресторан французької кухні, розташований на 14-му поверсі готелю InterContinental Berlin. З ресторану відкривається панорамний вид на місто. Ресторан має одну зірку Мішлен і відомий своєю елегантною атмосферою та вишуканою кухнею.|lastedit=2024-04-17}} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep|map= |lat =52.51649 |long = 13.38582 |name = Cityhostel Berlin |alt = |address =Glinkastr. 5-7 10117 Berlin |directions = |url =http://www.cityhostel-berlin.com/gb |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+4930238866850 |fax =+4930238866850 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=sleep | map= | lat= | long= | name=PangeaPeople Hostel | alt= | address=Karl-Liebknecht-Str. 34 | directions=Alexanderplatz | url=http://www.pangeapeople.de | email=booking@pangeapeople.de | phone=+4930886695814 | fax=+49 30 886695813 | price=11€ | description= }} * {{listing|type=sleep | map= | lat= | long= | name=Three Little Pigs Hostel | alt= | address=Stresemannstr 66 | directions=Kreuzberg| url=http://www.three-little-pigs.com/en/ | email= info@three-little-pigs.de | phone=+49 (0)30 26 39 588 0 | fax=+49 (0)30 26 39 588 16 | price=13€ | description= }} * {{sleep | name=Happy Bed Hostel | alt= | url=http://www.happybed.de/en/ | email=info@happybed.de | address=Hallesches Ufer 30, 10963 | lat=52.498993 | long=13.386727 | directions= | phone=+49(0)30 - 793 36 47 | tollfree= | fax= | hours= | price=Ліжко в загальних кімнатах 13-28€, окремі номери - 50-100€ | facebook=https://www.facebook.com/happybed | vkontakte= | lastedit=2018-02-08 | content=Є загальні 6- і 8-місні і 1-4-місні номери. Цей хостел орієнтований на молодь, тож сніданок для гостей, молодше 27 безкоштовний (для старших - 5,50€). Рушники платні (1-2€). Безкоштовна автостоянка, камера схову і інтернет WiFi. }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Hotel & Hostel Altstadt Spandau Berlin |alt = |address = Wasserstr. 4 + 8 13597 Berlin |directions = S+U Rathaus Spandau / U-bahn U7 |url =http://www.hostel-spandau-in.berlin/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+49 30 30881770 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=sleep|name=Michelberger Hotel (Берлін) Website of Michelberger Hotel Berlin|address=Budapester Str. 2, 10787 Berlin, Німеччина|instagram=https://www.instagram.com/michelbergerhotel/|phone=+49 (0)30 297 78590|email=https://www.michelbergerhotel.com/en/rooms|price=Ціни середні|description=Цей готель розташований у Фрідріхсхайн, колишньому східноберлінському районі, який зараз є популярним місцем для молодих людей. У ньому є прості номери, спільні номери, бар, ресторан та внутрішній дворик.|hours=Цілодобово}} * {{Listing|type=sleep|name=Hotel Oderberger (Берлін) Website of Hotel Oderberger Berlin|address=Oderberger Str. 57, 10435 Berlin, Німеччина|instagram=|phone=+49 38726 88 0|email=mailto:info@hotel-oderberger.de|price=Середні ціни|description=Цей стильний готель розташований у модному районі Пренцлауер-Берг. У ньому є елегантні номери, бар на даху з панорамним видом на місто та безкоштовний Wi-Fi.|hours=Цілодобово}} === Дорого === * {{listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Holiday Inn Alexanderplatz |alt = |address = Theanolte-Bähnisch-Str. 2 10178 Berlin |directions = |url =http://hiberlincenter.com/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+49 30 740 747 400 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Hotel Indigo Berlin Alexanderplatz |alt = |address = Bernhard-Weiss-Straße 5 10178 Berlin |directions = |url =http://hotelindigoberlin.com/alex/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+49 30 50 50 86 - 0 |fax = |email =reservation.alexanderplatz@hotelindigoberlin.com |skype = |hours = |price = |description = }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Потсдам]] * [[Дрезден]] {{footer|ispartof=Німеччина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Німеччини]] ezhmuwxzdirpvum7d7un5qnke9e5s9b 0 46 36875 36843 2025-03-28T13:22:30Z Тітаренко Михайло 6121 /* Як зберегти здоров'я */ 36875 wikitext text/x-wiki {{geo|28|45|zoom=5}} {{pagebanner}} '''Близький Схід''' — це регіон, розташований переважно в Західній [[Азія|Азії]], між східними берегами Середземного моря та Індійським океаном. Хоча регіон відомий своїм посушливим кліматом, не вся земля складається з пустель, і, всупереч поширеним помилкам, льодовики та пустелі дійсно існують у безпосередній близькості в деяких частинах регіону. Гори в Туреччині, Ірані, Лівані, Ізраїлі та Північному Іраку навіть мають гірськолижні курорти. Регіон має археологічні пам'ятки, що сягають доісторичних часів, і був одним із центрів неолітичної революції, коли вперше було розвинуто сільське господарство і люди оселилися біля своїх посівів. Він був колискою перших у світі міських цивілізацій (особливо в [[Стародавня Месопотамія|Стародавній Месопотамії]]) і місцем народження авраамічних релігій: [[Юдаїзм|юдаїзму]], [[Християнство|християнства]], [[Іслам|ісламу]] та [[Віра бахаї|віри бахаї]]. == Країни == Термін «Середній Схід» (Middle East) був створений [[Велика Британія|британцями]] в 19 столітті, і точного визначення не існує; це як політичний термін, так і географічний, що означає, що він відокремлює «Захід» ([[Європа|Європу]]) від Далекого Сходу. Термін набув широкого поширення в англомовних країнах як заміна терміну Близький Схід (на противагу Далекому Сходу) на початку 20 століття. Термін «Середній Схід» призвів до певної плутанини щодо його мінливих визначень і розглядається деякими як дискримінаційний або надто євроцентричний. Деякі країни, включені до Середнього Сходу за більшістю визначень і включені до нашого списку нижче, також перетинаються з іншими регіонами. [[Туреччина]] частково розташована в Європі та частково в Азії, тоді як [[Єгипет]] є частиною Північної [[Африка|Африки]], а Іран має міцні зв'язки з Центральною Азією. Деякі визначення включають одну або кілька з таких країн: [[Афганістан]], [[Лівія]], [[Судан]] або [[Кіпр]]. Туреччина та [[Кавказ]] (включаючи [[Азербайджан]], [[Вірменія|Вірменію]], [[Грузія|Грузію]] та деякі спірні території) є прикордонними землями між Європою та Близьким Сходом, з міцними історичними, географічними, економічними та культурними зв'язками як з Європою, так і з Азією. Оскільки [[Балкани]] були частиною Османської імперії, ці країни також мають культурну спорідненість із Близьким Сходом.{{Regionlist | regionmap=Map of Middle East.png | regionmaptext=Карта Близького Сходу | regionmapsize=400px | region1name=[[Бахрейн]] | region1color=#BFBFBF | region1items= | region1description=Ця острівна держава, найменша з еміратів Перської затоки, відома в регіоні як місце відпочинку для відвідувачів з її більш консервативних сусідів. | region2name=[[Єгипет]] | region2color=#D5DC76 | region2items= | region2description=Батьківщина одних з найбільших стародавніх цивілізацій світу, Єгипет відомий своїми видатними археологічними пам'ятками, серед яких [[Гіза|піраміди]], одна з яких є єдиним збереженим дивом стародавнього світу. Туристи, які відвідують країну, також можуть насолодитися берегами Червоного та Середземного морів, а також Нілом. | region3name=[[Іран]] | region3color=#A78379 | region3items= | region3description=Країна, повна історичних місць, різноманітних пам'яток та екосистем, які варіюються від пустель у центральній та південній частинах до прекрасних вологих лісів на півночі біля Каспійського моря. Іран також дуже етнічно та культурно різноманітний і колись був серцем Перської імперії. | region4name=[[Ірак]] | region4color=#a9a567 | region4items= | region4description=Ця колиска цивілізації занадто небезпечна для туристичних подорожей, хоча більш відважні мандрівники можуть знайти Іракський Курдистан приємним місцем для відвідування. | region5name=[[Ізраїль]] | region5color=#D5B66B | region5items= | region5description=Місце народження юдаїзму та християнства, з численними святими місцями для мусульман та бахаїстів, а також місцями культурного, історичного та доісторичного значення. Невелика країна, що містить різноманітні дивовижні природні краєвиди, наприклад, пустелі, узбережжя та вершини, вкриті снігом взимку, поряд з жвавим нічним життям, ліберальним ставленням та високим рівнем людського та технологічного розвитку. | region6name=[[Йорданія]] | region6color=#FFD0D0 | region6items= | region6description=Ця країна з її безкрайніми пустелями також включає родючі землі вздовж східного берега річки Йордан та її приток, таких як Ярмук, і містить багаті археологічні залишки, особливо в [[Джераш|Джераші]] та [[Петра|Петрі]], яка є одним з нових семи чудес світу, а також надзвичайно солоне Мертве море. | region7name=[[Кувейт]] | region7color=#B383B3 | region7items= | region7description=Ймовірно, найбільш відомий на міжнародному рівні своєю короткою окупацією Іраком та роллю у війні в Перській затоці 1990-1991 років, Кувейт — це багатий на нафту емірат, який є пунктом призначення для робітників та бізнесменів, а не для туристів. | region8name=[[Ліван]] | region8color=#4DA9C4 | region8items= | region8description=Ця невелика країна різноманітна за культурою, релігією, політикою та місцевістю. [[Бейрут]], зокрема, здебільшого відомий як дуже ліберальне місто. Однак, іноді суперечлива політика Лівану часто спричиняє нестабільність у країні. | region9name=[[Оман]] | region9color=#4DA9C4 | region9items= | region9description=Султанат, що знаходиться поза протореними шляхами для більшості мандрівників, це єдина країна, де більшість мусульман-ібадитів. Сама країна дуже багата на красиві пейзажі. | region10name=[[Палестина]] | region10color=#D51027 | region10items= | region10description=Західний берег є домом для історичних міст, таких як [[Вифлеєм]], [[Хеврон]] та [[Єрихон]]. [[Сектор Гази]], хоча також має певне історичне значення, має обмежений доступ, є нестабільним і закритим для більшості мандрівників. | region11name=[[Катар]] | region11color=#71B37B | region11items= | region11description=Країна є одним з провідних світових експортерів природного газу та найбагатшою країною світу за ВВП на душу населення (ППС). Він, ймовірно, найбільш відомий тим, що є штаб-квартирою світової медіакорпорації Al Jazeera, що належить його уряду, і, по-друге, дивовижним сучасним краєвидом його столиці [[Доха|Дохи]]. | region12name=[[Саудівська Аравія]] | region12color=#D56D76 | region12items= | region12description=Це багате на нафту пустельне королівство, яке підпорядковується деяким найсуворішим тлумаченням ісламського права у світі, є домом для найсвятіших міст для мусульман: [[Мекка|Мекки]] та [[Медина|Медини]]. Довгий час майже неможливе для відвідування, за винятком роботи чи паломництва, воно стало набагато доступнішим для туристів з 2019 року. | region13name=[[Сирія]] | region13color=#71B37B | region13items= | region13description=Ця історична країна була частиною Родючого півмісяця в давнину і демонструє відбиток усіх історичних періодів з того часу, але перебуває в розпалі кривавої громадянської війни, яка не тільки вбила велику кількість людей і вигнала ще більше, але також спричинила масове розграбування та знищення археологічних реліквій терористами ІДІЛ. | region14name=[[Туреччина]] | region14color=#D5B66B | region14items= | region14description=Дуже різноманітна країна, яка буквально з'єднує Європу та Азію, включає космополітичний мегаполіс [[Стамбул]], багато історичних місць та чудові гори, озера та узбережжя. Туреччина є країною-наступницею Османської імперії, величезної імперії, яка протягом століть домінувала над більшою частиною Близького Сходу та великими частинами Європи та Північної Африки. Сьогодні це успішна та сучасна нація, населена етнічними турками зі значними курдськими, черкеськими та арабськими меншинами. | region15name=[[Об'єднані Арабські Емірати]] | region15color=#FFD0D0 | region15items= | region15description=Великий центр нафтових перевезень та іноземної робочої сили, що включає відомі міста [[Дубай]] та [[Абу-Дабі]] та тихіші, більш традиційні емірати, такі як [[Шарджа]]. | region16name=[[Ємен]] | region16color=#B383B3 | region16items= | region16description=Ця прекрасна країна, відома своїми традиційними висотними будівлями з глини, родючими нагір'ями та смачною їжею, перебуває в розпалі жорстокої громадянської війни та дуже руйнівної міжнародної кампанії бомбардувань. | }}Близький Схід також можна розділити на численні підрегіони. [[Перська затока]] зазвичай відноситься до багатих на нафту держав східного Аравійського півострова, а саме: [[Бахрейн]], [[Кувейт]], [[Оман]], [[Катар]], [[Саудівська Аравія]] та [[Об'єднані Арабські Емірати]]. До Родючого півмісяця належать частини, які широко вважаються колискою цивілізації, де відбулася неолітична революція. Він має дві частини: [[Левант]] ([[Йорданія]], [[Ліван]], [[Ізраїль]], [[Палестина|Палестинські території]] та більша частина [[Сирія|Сирії]]) та [[Месопотамія]] ([[Ірак]] плюс частини [[Сирія|Сирії]] та [[Туреччина|Туреччини]]). == Міста == * [[Багдад]] * [[Тегеран]] * [[Тель-Авів]] * [[Дамаск]] * [[Сана]] * [[Ер-Ріяд]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == [[Арабський розмовник|Арабська]] є основною мовою регіону та основною мовою в усіх країнах Близького Сходу, за винятком Ірану (де переважає [[Перський розмовник|перська]]), Туреччини ([[Турецький розмовник|турецька]]) та Ізраїлю ([[Розмовник на івриті|іврит]], хоча й зі значною арабомовною меншістю). У той час як стандартна арабська мова є офіційною мовою в усіх арабомовних країнах і засобом навчання в школах, існує також багато діалектів арабської мови, які є основною розмовною мовою в повсякденному житті відповідних регіонів, деякі з яких можуть бути незрозумілими. У деяких регіонах також розмовляють [[Курдський розмовник|курдською]], [[Азербайджанський розмовник|азербайджанською]], [[Вірменський розмовник|вірменською]], [[Їдиш розмовник|їдиш]] та кількома іншими мовами. Англійська мова помірно поширена в туристичних районах, але в інших місцях її можуть не розуміти. Англійську мову широко розуміють у частині Леванту та менших держав Перської затоки, особливо серед освічених громадян і у великих містах. У Дубаї, Досі та Абу-Дабі неарабські емігранти значно перевищують чисельність громадян, і, як наслідок, англійська є більш поширеною, ніж арабська. У Туреччині дехто розмовляє [[Німецький розмовник|німецькою]], тому що багато турків працювали в [[Німеччина|Німеччині]]. В еміратах Перської затоки та Саудівській Аравії є великі спільноти емігрантів, які розмовляють [[Урду розмовник|урду]], [[Хінді розмовник|хінді]] або [[Тагальський розмовник|тагальською]] мовами. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == Небагато країн Близького Сходу мають яскраве нічне життя разом із чудовими готелями. Як і в будь-якому іншому регіоні, якість дуже різна: від дешевих хостелів до 15 000 доларів США за ніч у великих апартаментах Atlantis у Дубаї. Практично у всіх великих містах буде велика кількість великих міжнародних мережевих готелів. Деякі готелі в більш консервативних країнах Близького Сходу відмовлять у в'їзді гомосексуальним або неодруженим парам, але на популярних курортах це, як правило, не проблема. == Застереження == Багато країн Близького Сходу є глибоко релігійними, бувши колискою ісламу, християнства та юдаїзму. Завжди одягайтеся консервативно та скромно, навіть у більш ліберальних місцях. У деяких країнах фотографування може призвести до серйозних проблем із владою, залежно від того, фотографуєте ви жінок, державні установи, аеропорти чи палаци. У деяких випадках вас можуть запідозрити в тероризмі. Оскільки Близький Схід є здебільшого ісламським регіоном, провезення алкоголю чи свинини є незаконним у кількох країнах, а в деяких щодо них діють суворі закони. Однак, навіть якщо вони законні та доступні, не слід вживати їх поряд з місцевими жителями. [[Подорожі під час Рамадану|Рамадан]] є широко поширеним святкуванням на Близькому Сході. Не їжте, не пийте і не куріть на очах у мусульман у світлий час доби. У Саудівській Аравії вас можуть оштрафувати й відправити у в'язницю. Інші країни, такі як [[Об'єднані Арабські Емірати|ОАЕ]], направляють вас виконувати громадські роботи протягом тривалого часу. Туреччина та туристичні зони більш ліберальні, але щоб уникнути образ, найкраще їсти приватно. Обов'язково уникайте висміювання або образи Рамадану чи інших ісламських звичаїв. Штрафи за це можуть бути суворими. Деякі країни, такі як Саудівська Аравія, забороняють публічне святкування неісламських свят і традицій, таких як Різдво та День святого Валентина. Саудівська Аравія настільки сувора, що перевірки в аеропортах на наявність неісламських релігійних предметів є звичайним явищем. Туристам можуть загрожувати великі штрафи, тюремне ув'язнення або депортація. Інші країни, як-от Туреччина, ОАЕ та Катар, мають більш м'які закони щодо немусульманських традицій, але якщо ви сумніваєтеся, будьте уважні та стримані. Країни за межами Перської затоки мають давно сформовані християнські меншини, переважно католицькі, православні чи несторіанці, і ці громади, як правило, можуть вільно сповідувати свою релігію, але не можуть переходити в мусульманську віру. Термін «Аллах» не є винятковим для мусульман, він також використовується арабомовними християнами та євреями. Близький Схід не є монолітним регіоном, і етнічне суперництво часто таке ж сильне, як і релігійне. Зокрема, араби, перси та турки є різними народами, і не варто плутати їх один з одним. == Як зберегти здоров'я == Охорона здоров'я значно відрізняється в регіоні. Стандарти охорони здоров'я в Ізраїлі та країнах Перської затоки загалом відповідають західним, але в інших місцях вони можуть бути поганими. Як правило, у великих містах будуть кращі лікарні, і більшість лікарів розмовлятимуть англійською. Лікарні в сільській місцевості менш імовірно будуть якісними. Аптеки є скрізь, крім зони бойових дій. Якщо ви збираєтеся в хадж до Мекки, неодмінно зробіть щеплення у своїй країні, перш ніж збиратися з тисячами інших мусульман. На жаль, інфекційні захворювання поширені серед натовпів, які здійснюють паломництво, і вони можуть бути особливо небезпечними для життя маленьких дітей, людей з астмою чи діабетом, людей похилого віку, вагітних та людей з інвалідністю. Питна вода, як правило, безпечна в багатших країнах, але менш безпечна в Ємені та інших бідніших регіонах. Завжди перевіряйте, перш ніж пити. Більшість Близького Сходу є посушливою, і зневоднення є поширеним явищем, тому завжди пийте більше води, ніж вважаєте за потрібне. У більшості країн влітку надзвичайно жарко, особливо в пустельних регіонах. Типова температура коливається в діапазоні 30-45 °C, тоді як 50 °C — вже підвищення від норми. Країни, розташовані далі на південь, часто мають температуру 40-45 °C, але іноді 50 °C і більше. Завжди пийте багато води та уникайте тривалого перебування на сонці, особливо якщо у вас дуже світла шкіра або світле чи руде волосся. Водіння на Близькому Сході значно небезпечніше, ніж у Європі чи Північній Америці. Водії можуть дотримуватися правила дорожнього руху, а можуть і не дотримуватися. Бажано вивчити місцеві звичаї водіння, перш ніж взяти автомобіль напрокат. == Зв'язок == {{footer|ispartof=Азія|type=Континент}}{{Перекладено|мова=en|стаття=Middle East}} 06bv7nq04p7ittptb5axcuznk0dvhvg 0 47 36507 36506 2025-02-08T15:47:29Z Пан Хаунд 2 7050 36507 wikitext text/x-wiki {{geo|42.75|25.5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag=Flag of Bulgaria.svg |location=LocationBulgaria.png |capital=[[Софія]] |government= |currency=Болгарський лев |area= |population= |language=болгарська |religion=православ'я |electricity= |callingcode=+359 |tld=.bg |timezone= }} '''Болгарія''' знаходиться в [[Європа|Південній Європі]] на [[Балкани|Балканському півострові]]. Межує з [[Греція|Грецією]] і [[Туреччина|Туреччиною]] на півдні, з [[Сербія|Сербією]] і [[Македонія|Македонією]] на заході і [[Румунія|Румунією]] на півночі. Має берегову лінію з водами Чорного моря на сході. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Bulgaria Regions map.png | regionmaptext=Регіони Болгарії | regionmapsize=450px | region1name=Північний Захід | region1color=#528B8B | region1items= | region1description= | region2name=Південний Захід | region2color=#548B54 | region2items= | region2description= | region3name=Північ | region3color=#00EE76 | region3items= | region3description= | region4name=Північна Фракія | region4color=#C1FFC1 | region4items= | region4description= | region5name=[[Чорноморське узбережжя Болгарії|Чорноморське узбережжя]] | region5color=#6CA6CD | region5items= | region5description= }} == Міста == * [[Софія]]&nbsp;— столиця країни * [[Варна]] * [[Бургас]] * [[Пловдив]] * [[Габрово]] == Інші місця == * [[Золоті Піски]] * [[Сонячний Берег]] * [[Несебр]] * [[Созополь]] * [[Ахелой]] * [[Жеравна]] * [[Святий Влас]] == Як дістатись == === Літаком === Міжнародні аеропорти розташовані в: * Софії * Варні * Бургасі === Потягом === Є залізничне сполучення з усіма сусідніми країнами, крім [[Македонія|Македонії]]. === Автомобілем === === Автобусом === Автобус Львів-Поморіє (через Румунію); Далі, ніж до Поморія, автобуси з України не курсують. === Кораблем === == Транспорт == Подорожувати Болгарією найкомфортніше на автобусах: сполучення між містами регулярне. '''Міський транспорт''' більш-менш розвинений — у всіх містах є автобуси, тролейбуси; в деяких є трамваї, а в Софії '''одна гілка метро.''' Проте стан автобусних парків не дуже добрий: більшість моделей досить старі. Крім цього, великим мінусом міських автобусів і тролейбусів Болгарії є їх '''переповненість''' . У годину пік фізично складно забратися до транспорту Болгарії. '''Залізничний транспорт''' зручно користуватися тільки у випадку, якщо ви плануєте поїздки в напрямках, '''що користуються популярністю''' , наприклад, Софія — Бургас або Софія-Варна. На жаль, '''поїзди''' , як і міський транспорт, здебільшого досить старі — лише зрідка трапляються вагони з такими зручностями, як '''біотуалет та кондиціонер''' . Якщо ви готові витратити трохи більше грошей, щоб проїхатися між містами з великим комфортом, то варто звернути увагу на міжнародні залізничні лінії, які частково проходять по цій країні. '''Таксі''' краще замовляти '''телефоном''' , т.к. у Болгарії дуже багато нелегальних перевізників, які не забезпечують безпеку туристів. Як правило, машини таксі в Болгарії забарвлені у жовті кольори, на склі прикріплений прайс-лист. Якщо на курорті таксист пропонує вам «договірну ціну», поторгуйтесь. == Мова == Болгарська. Більшість населення розуміє російську і вільно розмовляє. Адміністрація готелів володіє англійською мовою (дехто також французькою чи іншими поширеними мовами). == Що відвідати == === Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО === * Боянська церква * Мадарський вершник * Печерні церкви в Іваново * Фракійська гробниця в Казанлиці * Стара частина міста Несебр * Національний парк Пірін * Рильський монастир * Природний резерват Сребирна * Фракійські гробниці в Свештарах == Чим зайнятись == Гольф-туризм в Болгарії має особливий потенціал, тому що погодні умови дозволяють грати в гольф протягом трьох сезонів поспіль. Майданчики ''Black Sea Rama'' і ''Lighthouse,'' що недалеко від Варни, визнані кращими для проведення гольф-турнірів. У Болгарії багато річок і озер, які відкривають безмежні можливості для водного екстриму: * ''Рафтинг та каякінг'' — спуск по гірських річках на багатомісних надувних лотках, плотах, каяках. Ідеальний час для рафтингу — з березня по травень. Каякінг популярний навесні, влітку і восени. Річки Струма і Іськир підійдуть початківцям спортсменам. А для любителів гострих відчуттів вибирають Крушунскіе водоспади з частими порогами і сильною течією. * ''Водний туризм'' — захоплююча прогулянка на човні. Він не передбачає особливої фізичної підготовки. Зате дає можливість отримати насолоду від краси болгарської природи, відвідати дивовижні водні печери. Ви можете вибрати річкову або морську прогулянку на свій розсуд. Кінний туризм давно розвинений в Болгарії. Найбільший і найвідоміший в Болгарії конезавод відкритий ще в 1864 році. Це — «Кабіюк». Він славиться елітними породами коней, популярними європейськими виставками і змаганнями. Там вам обов'язково дозволять покататися на коні! Прогулянку верхи під наглядом інструктора можна ще замовити в приватній стайні або в кінному клубі. Болгарія приваблює виндсерферов з усієї Європи. Болгарське узбережжя ідеально підходить для початківців віндсерферів, тому що тут немає таких поривів вітру і високих хвиль, як на океанському узбережжі. І майже кожен болгарський курорт готовий надати в прокат всю необхідну екіпіровку. Найбільше виндсерферов у вересні на таких курортах як Золоті піски, Сонячний берег, Приморсько і Албена. Також можна зайнятися спелеологією. А в Болгарії точно є, що подивитися. Там налічується більше 4000 печер, ущелин і прірв. Без особливої підготовки і спеціальних дозволів туристи можуть оглянути 12 живописних печер. Серед них Леденика, Магура, Сиева діра і Дьявольское горло. Назви печер говорять самі за себе — нудьгувати точно не доведеться! == Гроші та покупки == ==== Що і де купують болгари? ==== Опитування Non-Grocer Association розкриває тенденції торгівлі та проблеми, з якими стикається цей сектор. Асоціація торговців непродовольчими товарами (АТНС) представила результати репрезентативного національного дослідження, проведеного агентством Market Links щодо купівлі непродовольчих товарів. Дослідження, проведене в червні 2023 року, має на меті показати, які тенденції купівлі непродовольчих товарів у Болгарії, які сайти найчастіше відвідують з метою покупки, які товари найчастіше купують онлайн і чому. ''Члени ATNS Praktis (Megadom OOD), Mr. Bricolage (DOVERIE - BRIKO AD), "ENICOM-M" OOD, MÖMAX (MÖMAX BULGARIA) OOD, AIKO (AIKO MULTI CONCEPT OOD), Masterhaus (Boshnakov EOOD), Sport Depot ("Sport Depot" AD) і "HELIKON" AD . Загальна чисельність співробітників компанії становить близько 3000 осіб. Діяльність компанії охоплює сфери торгівлі меблями та будівельними матеріалами, спортивними товарами, книгами та канцтоварами. Вони мають загалом 105 роздрібних точок у 13 регіональних містах - Софія, Відін, Стара Загора, Велико Тирново, Хасково, Русе, Пловдив, Перніку, Варні, Благоєвграді, Бургас, Плевені Добричі.'' Результати опитування представив Галин Попов, виконавчий директор Асоціації, під час річних зборів. Гостями заходу були члени ATNS, представники бізнесу, а також Столична міська рада, Болгарське інвестиційне агентство, Комісія із захисту прав споживачів, Німецько-Болгарська торгова палата, Французько-Болгарська торгова палата, Болгаро-Іспанська торгова палата Торгово-промислова палата, Конфіндустрія Болгарії, Болгарська торгово-промислова палата, Болгарська торгово-промислова палата, Асоціація сучасної торгівлі, Галузька палата деревообробної та меблевої промисловості та ін. Опитування показує, що для всіх груп непродовольчих товарів спостерігається тенденція купувати у великому магазині чи мережі. Мережі віддають перевагу більшість споживачів, купуючи великі меблі (58%) і будівельні матеріали (54%). На високих позиціях залишаються дрібні меблі для дому (49%) і товари для дому та саду (48%). Споживачі рідше купують спортивні аксесуари (29%) і книги (27%) у великому магазині, але це також найкраще місце для покупки. У невеликих квартальних магазинах значна частина респондентів воліє купувати побутові, садові, домашні меблі та аксесуари для дому. Порівняно небагато покупців (близько 10%) у великих містах торгові центри є улюбленим місцем для покупок, найчастіше для покупки спортивного одягу та взуття, спортивних аксесуарів, а також деяких товарів для дому та дому. Інтернет-покупці стають все більшою частиною населення, переважно молоді та середнього віку, міських споживачів. Найчастіше в Інтернеті купують книги, спортивний одяг і взуття, спортивні аксесуари. Також спостерігається зростання кількості людей, які купують будівельні матеріали в Інтернеті. {| class="wikitable sortable" |+Розрахунок у % ! ! ! rowspan="5" | ! rowspan="5" | |- |Онлайн |12.3 % |- |В торгових центрах |8.3 % |- |У великих магазинах і мережах |62.5 % |- |У невеликих магазинах по сусідству |16.4 % |} «Опитування показує, що більше 62% болгар вважають за краще купувати непродовольчі товари у великих магазинах і мережах, близько 16% - в невеликих магазинах по сусідству, близько 12% - в Інтернеті і лише близько 8% в торгових центрах, які це зрозуміло, враховуючи наявність ТРЦ лише в найбільших містах країни», – поділився Галин Попов. Тест підтверджує чітку тенденцію до спеціалізації торговельних точок, з одного боку, але з іншого боку, більшість споживачів висловлюють явну перевагу здійснювати покупки в закладах, які об’єднують багато товарів під одним дахом – великих магазинах і мережах. Основні причини вибору місць покупки: • Різноманітність товарів і брендів – більше 50% всіх покупців вказали це для всіх місць покупки); • ціни на половину - 47-48%; • Приблизно на третину загальний досвід і сервіс, що впливає на нього, також є важливим фактором у виборі місця покупки. Більше половини респондентів заявили, що здійснюють покупки в Інтернеті - 58%. З них лише 5% споживачів купують непродовольчі товари онлайн раз на тиждень, 17% роблять це раз на місяць, 17% – раз на квартал, 19% – рідше ніж раз на 3 місяці. Ті, хто робить покупки раз на тиждень, частіше у великих містах і столицях, переважно серед покупців 25-39 років, далі йде група 40-54 років – 7%. Люди старше 55 років, як правило, не роблять покупок в Інтернеті. – 67% і z sil – 59%. «Існує тенденція споживачів купувати онлайн-книги, спортивні аксесуари та аксесуари для дому та саду, рідше – будівельні матеріали чи меблі», – додав Галін Попов. == Регіональна кухня == ==== Що варто неодмінно спробувати? ==== Болгарська національна кухня відрізняється різноманіттям смаків, тому кожен турист зможе підібрати страви за власними уподобаннями. Так, відпочиваючі замовляють у ресторанах: * таратор; * кабчечі; * свинськи сач; * мусаку; * каварму; * шопський салат; * плакію; * болгарське морозиво. Тараторє холодним супом, який відмінно освіжає і насичує в літню спеку. Його готують зі свіжих огірків, кислого молока, кропу, часнику та води. Сподобається любителям окрошки. Кабчече– популярна м'ясна страва, яка має входити до списку того, що скуштувати з їжі в Болгарії. Це котлети з рубаної яловичини чи свинини з приправами. Кабчечі готують на грилі. Свинський сач- соковита свинина, обсмажена на глиняній сковороді разом із томатами, перцем, грибами та спеціями. Ще одна ароматна страва - каварма. Її головний інгредієнт - свинина (рідше баранина), запечена в глиняних горщиках з овочами, прянощами та вином. Багато хто чув промусак, як про традиційні грецькі ласощі. У Болгарії рецептура приготування апетитної запіканки відрізняється. В її основі - яловичий фарш, картопля, помідори, морква, вкриті підливою з яйця, кислого молока, борошна та вершкового масла. Шопський салат– візитна картка місцевої кухні. Готується просто: нарізані цибуля, огірки, перець, томати та бринза викладаються шарами або перемішуються. Любителям рибних страв варто замовитиплакію– запечену скумбрію на подушці з тушкованих овочів, а ласунам –замрозено кисело мляко– морозиво з йогурту з ягодами та медом. == Нічне життя == == Де зупинитись == * [[Золоті Піски]] — курорт особливий. Вся справа в тому, що він входить до складу природного парку Золоті піски, тому тут можна зустріти й ліси, і мальовниче узбережжя, і заповідні зони. На території самого парку прокладені туристичні стежки, так що, коли набридне пляжитися, вирушай на лісову прогулянку. До слова, пляжний відпочинок у Золотих Пісках тебе приємно порадує. Курорт володіє широкою береговою лінією, пляж тут піщаний, з чистим і, під стать назві, золотим піском. Ціни на лежаки й парасольки прийнятні. Курорт прекрасно підійде для відпочиваючих різного віку, але найбільше — для молоді. Це самий молодіжний курорт Болгарії з насиченим нічним життям на місцевій party street, великою кількістю барів і клубів. Любителі активного відпочинку тут теж не занудьгують — тут є школа дайвінгу, польоти на параплані, різні водні розваги — банани, "таблетки" й водні мотоцикли. А для батьків з дітьми є сила-силенна дитячих розваг і атракціонів. * [[Сонячний Берег]] — найбільший морський курорт Болгарії розташувався в 36 км від Бургаса. На усамітнення тут розраховувати не доводиться, але зате на цьому курорті є все, чого забажає душа відпочиваючого! На курорті доступні більше 800 готелів, 8-кілометрова пляжна лінія, численні ресторани, клуби аквапарк, екскурсії та дозвілля на будь-який смак. Пляжі Сонячного берега відзначені Блакитним прапором і, треба сказати, цілком заслужено. Пісок тут дрібний і золотистий, а в південній частині пляжів можна спостерігати піщані дюни. Вхід в море пологий, а значить курорт прекрасно підійде для відпочинку з дітьми. Розваг тут теж повно й на будь-який смак: вдень доступні активні види спорту, ввечері відкриваються численні клуби. Якщо плануєш побувати ще й у старовинному Несебрі, який розташувався неподалік, рекомендуємо зупинитися в південній частині міста. * [[Созополь]] — справжня перлина болгарського узбережжя. Це стародавнє містечко має вражаючу історію: він був заснований в VI столітті до н.е. грецькими колоністами й раніше називався Аполлонія. Місто буквально дихає історією й це можна відчути гуляючи по його хитромудрим брукованих каменем вулицями й роздивлючи старовинні будинки з червоними черепичними дахами. Як і Несебр, це місце прекрасно підійде тим, хто шукає спокійного розміреного відпочинку без зайвої суєти. А Старе місто Созополя також знаходиться під охороною ЮНЕСКО. У місті є два пляжі — Центральний і пляж Хармани. Центральний знаходиться якраз між Старим і Новим містом. Пісок на пляжі щодня просівають, вхід у воду пологий, а сама вода чиста, також пляж може похвалитися гарною інфраструктурою. Головний мінус цього пляжу — багатолюдність: в розпал сезону тут яблуку ніде впасти. Хармани знаходиться в південній частині Созополя ближче до Нового міста. Там тебе чекає широка й добре облаштована пляжна смуга з дрібним піском. == Де навчатись == === Доступ до освіти, участі та прогресу === * Участь у високоякісній дошкільній освіті (ОДО) позитивно впливає на благополуччя, навчання та розвиток дітей у перші роки їхнього життя. У Болгарії 12% 2-річних дітей навчаються в ДНВ. Це збільшується до 71% у 3-річних дітей, 77% у 4-річних і 84% у 5-річних дітей. * Обов’язкова освіта в Болгарії починається з 7 років і триває до 16 років. Учні зазвичай закінчують у віці 19 років загальні програми старшої середньої школи. Віковий діапазон для завершення професійно-технічних програм такий самий широкий, причому учні зазвичай закінчують професійно-технічні програми старшої середньої школи також у віці 19 років. Це відрізняється від більшості країн ОЕСР, де випускники професійно-технічних програм старшої середньої школи мають ширший віковий діапазон, що відображає більшу різноманітність шляхів до цих програм, ніж для загальних. * Переважна більшість 15-19-річних в країнах ОЕСР навчаються. У Болгарії 33% цієї вікової групи навчаються у загальній старшій середній освіті та 32% у професійно-технічній старшій середній освіті. Ще 1% навчаються в програмах середньої школи та 9% у програмах вищої освіти. Це можна порівняти із середнім показником ОЕСР: 37% зареєстрованих у загальних програмах вищої середньої освіти, 23% у програмах вищої середньої професійної освіти, 12% у програмах неповної середньої школи та 12% у програмах вищої освіти * Програми бакалавра є найпопулярнішими програмами для нових вступників до вищої освіти. У середньому по ОЕСР вони залучають 76% усіх нових студентів порівняно з 86% у Болгарії. Програми вищої освіти короткого циклу є другим за поширеністю рівнем освіти для тих, хто вступає до вищої освіти, але їх важливість значно відрізняється в різних країнах. Однак у Болгарії їх немає. * Можливо, дивно, але пандемія COVID-19 у багатьох країнах ОЕСР не зазнала негативного впливу на частку іноземних студентів на вищому рівні. Однак у кількох країнах частка іноземних студентів скоротилася двозначним числом. Болгарія не є однією з них, оскільки частка іноземних студентів зросла з 7% усіх студентів вищих навчальних закладів у 2019 році до 8% у 2021 році. == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 684zli2qr7g0nnourwp15igik74kejz 0 48 37647 37646 2025-05-25T14:52:56Z Vikkaduda 7227 /* Куди далі */ 37647 wikitext text/x-wiki {{geo|-16.712|-64.666|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Plaza Murillo, La Paz, Bolivia.JPG |flag = Flag of Bolivia.svg |location = Bolivia in its region.svg |capital = [[Сукре]] |government = респібліка |currency = болівіано (BOB) |area = 1,098,580 км² |population = 8,989,046 (липень 2006) |language = іспанська |religion = римо-католики 95%, протестанти |electricity = 220В/50Гц |callingcode = +591 |tld = .bo |timezone = UTC-4 }} '''Болівія''' знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=16.513|long=68.192|name=Міжнародний аеропорт Ель-Альто|alt=IATA: LPB, ICAO: SLLP|address=Huascar 204, El Alto, Болівія|directions=Міжнародний аеропорт, що обслуговує Ла-Пас, Болівія. Він розташований у місті Ель-Альто, за 13 кілометрів на захід від Ла-Паса. На висоті 4061,5 метрів це найвищий міжнародний аеропорт у світі.|url=https://naabol.gob.bo|wikipedia=El Alto International Airport|phone=+591 2 2157300|description=Новий термінал включає різноманітні магазини болівійських ремесел, а також книжкові магазини та магазини безмитної торгівлі. Також є ресторани та кафе в головному вестибюлі та в зонах внутрішніх і міжнародних відправлень.}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=16.5|long=68.15|name=Mi Teleférico|alt=Teleférico La Paz–El Alto|address=Ла-Пас Болівія|directions=Це міська транспортна система повітряної канатної дороги, що обслуговує Ла-Пас–Ель-Альто в Болівії.|url=https://www.miteleferico.bo|wikipedia=Mi Teleférico|phone=(591)-2-2179300|fax=2125371|email=info@miteleferico.bo|description=Система складається з 26 станцій (36, якщо станції пересадки враховуються окремо на лінію) на десяти лініях: червона, жовта, зелена, синя, помаранчева, біла, блакитна, фіолетова, коричнева та срібляста.}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Салар-де-Уюні|address=Розташований в південній Болівії, на території департаментів Потосі та Оруро, на висоті 3 650 м в Андах|alt=солончак Уюні|lat=20.333|long=67.7|content=найбільший у світі солончак площею 10 582 км², дно висохлого озера|image=Piles of Salt Salar de Uyuni Bolivia Luca Galuzzi 2006 a.jpg|wikipedia=Салар-де-Уюні|wikidata=Q76122|description=Тут можна знайти готелі з соляних блоків, в яких можна зупинитися на ніч, наприклад Palacio de Sal. Щороку в листопаді на солончак Уюні прилітають на розмноження три види південно-американських фламінго: чилійський фламінго, андський фламінго та фламінго Джеймса.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hotel Sagarnaga|address=Sagarnaga 326, La Paz, Болівія|phone=+591 2 2350252|email=info@hotel-sagarnaga.com|url=https://www.hotel-sagarnaga.com|checkin=14.00|checkout=11.00|price=29€–45€|content=Готель Sagarnaga зручно розташований у туристичному районі, де безпосередньо за рогом розміщений “Ринок відьом”. Крім того, лише за декілька кроків відчинені різноманітні туристичні агентства, а через дорогу працює пункт обміну валют. На сусідній вулиці Кальє-Лінарес відкрито безліч сувенірних магазинів.}} == Де поїсти == {{Eat|name=Popular Cocina Boliviana|address=Murillo 826, La Paz, Болівія|phone=+34 612 24 54 69|price=10€-13€|email=dcom@emprendimientosbolivia.com|url=https://emprendimientosbolivia.com/2023/09/popular-cocina-boliviana/|hours=12.00-14.30|content=Popular – це звичайне місце для сучасної болівійської кухні, розташоване в історичному центрі Ла-Паса, також відомому як "el casco viejo", за рогом церкви Сан-Франциско.}} == Де розважитись == {{Listing|type=do|name=Cholitas Wrestling|address=FRWQ+X6F, La Paz, Болівія|directions=«Боротьба Чолітас» неймовірно розважальна є борці як чоловіки, так і жінки в традиційному одязі, і вони борються між собою. Рекомендована вечірня розвага під час відвідування Ла-Паса в Болівії.|url=https://www.getyourguide.com/uk-ua/la-paz-l4674/la-paz-cholitas-wrestling-tickets-and-transfer-t459819/|wikipedia=Fighting Cholitas|price=10€}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == {{Marker|name=Венесуела|type=vicinity|image=MedanosdeCoro.jpg|wikidata=Q717}}{{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} ajysqh4uwm0l97s8wm91zgg99oc6onm 0 49 37201 37200 2025-05-02T13:34:59Z 188.163.112.247 /* Де зупинитись */ 37201 wikitext text/x-wiki {{geo|44|18|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Bosnia and Herzegovina culture collage.jpg |flag=Flag of Bosnia and Herzegovina.svg |location=LocationBosniaAndHerzegovina.png |capital=[[Сараєво]] |government= |currency=конвертована марка |area= |population= |language=боснійська, сербська, хорватська |religion= |electricity= |callingcode= +387 |tld= .ba |timezone= }} '''Боснія і Герцеговина''' розташована в Південній Європі. Країна на [[Балкани|Балканському півострові]], один з регіонів колишньої Югославії. Межує з [[Хорватія|Хорватією]] на півночі, заході і південному заході, з [[Сербія|Сербією]] на сході і [[Чорногорія|Чорногорією]] на південному сході. Територія країни має переважно гористий рельєф, за винятком вузької берегової лінії Адріатичного моря на півдні. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Bosnia and Herzegovina Regions map(uk).png | regionmaptext=Карта туристичних регіонів Боснії та Герцеговини. | regionmapsize=430px | region1name=[[Боснійська Країна]] | region1color=#71B37B | region1items= | region1description= | region2name=[[Герцеговина]] | region2color=578E86 | region2items= | region2description= | region3name= [[Північно-східна Боснія]] | region3color=B097B0 | region3items= | region3description= | region4name= [[Посавина]] | region4color=#C8BEB7 | region4items= | region4description= | region5name= [[Сараєво та околиці]] | region5color=#9DB28E | region5items= | region5description= | region6name=[[Центральна Боснія]] | region6color=#77A3C0 | region6items= | region6description= }} == Міста == * [[Сараєво]] - столиця країни * [[Баня-Лука]] * [[Зеніца]] * [[Тузла]] * [[Мостар]] * [[Біхач]] * [[Какань]] * [[Брчко]] * [[Неум]] - єдине місто країни на березі моря == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === До Боснії і Герцеговини найзручніше добиратись літаком — міжнародні рейси прибувають до аеропортів у Сараєво, Мостарі та Баїна-Луці. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === Також країна має автобусне сполучення з Хорватією, Сербією, Чорногорією та Словенією. === Кораблем === == Транспорт == Найпопулярніший вид транспорту — автобуси, які з’єднують більшість міст і сіл. Залізничне сполучення обмежене, але деякі маршрути працюють. У містах діють таксі та маршрутки. Оренда автомобіля — зручна опція для подорожей гірською місцевістю та до національних парків. == Мова == == Що відвідати == * '''Імператорська мечеть (Сараєво)'''. * '''Вишеградський міст (Міст Мехмеда-паши)''', Вишеград. Цей об'єкт входить в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Кам'яний міст завдовжки 180 метрів з одинадцятьма прольотами через річку Дріну в місті Вишеград. * '''Район Старого моста (Мостар)'''. Цей об'єкт входить в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міст через річку Неретва, розташований в історичному центрі міста Мостар. * Місто Яйце — з відомими водоспадами в центрі. * Природний парк Сутьєска — для любителів гір, лісів та активного відпочинку. * Вишеград — місто з мостом Мехмеда Паші Соколовича, який прославив Іво Андрич. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Боснійська кухня — смачна та ситна. Варто скуштувати чевапчичі, плескавицю, бурек, мусаку, солодощі східного типу. Їжа подається в кафе, ресторанах або традиційних «ащінницях» (їдальнях). Ціни доступні навіть у туристичних районах. == Нічне життя == У Сараєво та Мостарі розвинена культурна та нічна інфраструктура — бари, клуби, концерти, живі виступи. Влітку проходить Сараєвський кінофестиваль. Також популярні гірські види спорту: взимку — лижі, влітку — піші походи, велосипед, сплави. == Де зупинитись == У країні є широкий вибір житла: від недорогих хостелів та приватних кімнат до готелів середнього класу й еко-курортів у горах. У Сараєво, Мостарі та туристичних регіонах представлені міжнародні сервіси типу Booking чи Airbnb. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == Велика кількість населення країни мусульмани, тому варто дотримуватися відповідних норм одягу та поведінки, особливо в мусульманських кварталах. == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] twaykc23kdomcf61sj71tyauj4aq3ig 0 50 37435 33018 2025-05-17T17:03:23Z Martakret20 7500 /* Де зупинитись */ 37435 wikitext text/x-wiki {{geo|-24.6666666667|25.9166666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Okavango Delta, Botswana (2805769159).jpg |flag = Flag of Botswana.svg |location = Botswana in its region.svg |capital = [[Габороне]] |government = Парламентська республіка |currency = Ботсванська пула (BWP) |area = 600 370 км² |population = 1,639,833 (2006) |language = [[Англійський розмовник|англійська]], також поширена тсвана |religion = християни 70%, інші, включно з місцевими віруваннями 30% |electricity = |callingcode = +267 |tld = .bw |timezone = UTC+02 }} '''Ботсвана''' [http://www.botswanatourism.co.bw/] знаходиться на [[Південна Африка|півдні Африки]]. Територія країни становить 581 730 км². Країна має спільні кордони на півдні та південному сході з ПАР (1840 км), на півночі та заході з Намібією (1360 км), на північному сході із Замбією (в єдиній точці) та Зімбабве (813 км). Столиця — місто [[Габороне]]. Форма правління: президентська республіка. Глава держави: президент. Грошова одиниця: пула. [[Державна мова]]: [[Англійська мова|англійська]]. Мова [[сетсвана]] визнана національною. Член ООН, Африканського союзу, СОТ, Південноафриканського митного союзу, Преференційної торгової зони «Східна та Південна Африка»,, Співдружності націй, АКТ. == Зрозуміти == Ботсвана межує на півночі та заході з [[Намібія|Намібією]], на півдні з [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], на північному сході із [[Замбія|Замбією]], на сході із Зімбабве. Її економіка — одна з найстабільніших на африканському континенті — заснована на алмазодобувній промисловості та туризмі. == Регіони == == Міста == * [[Габороне]] — столиця держави * [[Ганзі]] * [[Касане]] * [[Френсістаун]] * [[Кан'є]] * [[Маун]] * [[Цабонг]] * [[Лобаце]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === У країні діє 74 [[Аеропорт|аеропорти]]. Місцеві авіалінії регулярно літають між чотирма головними містами Ботсвани, але переліт коштує досить дорого. === Потягом === Протяжність залізниць складає 888 км. Основним оператором залізниць є компанія Botswana Railways. === Автомобілем === === Автобусом === Шість головних автобусних маршрутів та залізнична лінія з'єднують Френсістаун, Габороні та Лобатсі. Невисока вартість та якісне обслуговування роблять ці види транспорту дуже популярними. === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == 1) Печери Гчвіхаба — вони ж у перекладі з однієї з місцевих говір «Нори гієни» — були виявлені вперше ще в першій половині двадцятого століття, і тепер сюди ходять регулярні екскурсії, бо знайдене всередині зачаровує: це мережа коридорів, печер, повних сталактитів та сталагмітів . Тут жили люди довгі століття — доказом цього є археологічні дослідження, що знайшли тут матеріали, що належать до кам'яного віку. Сюди варто приїхати і заради історії, і заради прекрасних печер, а також заради незвичайних тварин, що уживаються у цих місцях. 2)Музей образотворчого мистецтва ставить за мету не лише ознайомити туристів з мистецтвом країни, а й сприяти процвітанню творчості в даний час. Тут проводяться виставки творів ручної роботи, які можна відвідати у серпні. А також тематичні виставки, які регулярно змінюють одна одну. 3) Національний музей Ботсвани знаходиться у столиці. Він розділений на сім залів, кожен з яких присвячений одному епізоду історії Ботсвани. Тут можна побачити статуї, стародавні зображення, предмети праці та багато іншого, що розповідає про життя жителів країни з давніх-давен. 4) Пагорби Цодило — знахідка, яка вразила свого часу археологів, тепер відкрита для огляду. Усього існує 4 великі пагорби, що входять до цієї групи: чоловічий, жіночий, дитячий та безіменний. Наскельні зображення відрізняються використанням двох основних кольорів — білого та червоного. Тут знаходили ювелірні прикраси: сережки, намисто, намисто, ланцюжки — та знаряддя праці та зброю — наконечники стріл та леза мечів. 5) Дельта Окаванґо, болото Окаванґо в [[Ботсвана|Ботсвані]] — найбільша у світі річкова дельта [[Безстічна область|внутрішнього стоку]], тобто дельта річки, що не має стоку в море чи світовий океан. Верхня частина дельти вкрита густими чагарниками очерету, у яких домінує папірус. Окаванго ідеально підходить для різних тварин, у тому числі бегемота, крокодила та кількох видів антилоп. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == У містах та по дорозі на сафарі можна зустріти безліч сувенірних магазинів та крамниць. Вироби з дерева, скульптури, фігури з мильного каменю, кошики та сумки, одяг для сафарі, вироби з бананових кірок — лише частина їхнього багатого асортименту. == Регіональна кухня == Типове блюдо тут називається «браай» і є м'ясо на грилі та маїс, перемішаний з водою. Найпопулярнішим напоєм у чоловічої частини населення вважається місцеве пиво St. Louis, а у жіночої — кока-кола. == Нічне життя == == Де зупинитись == Ключові поняття місцевого готельного фонду — «лодж» та «кемп». Загалом, щось подібне до всіх відомих holiday village, але в «африканському» варіанті. Кемпи в Ботсвані — своєрідні польові наметові табори, тільки розміри та інтер'єри наметів швидше нагадують номери у дорогих готелях. Табір зазвичай складається з дванадцяти-п'ятнадцяти наметів. {{Sleep|name=Protea Hotel by Marriott Gaborone Masa Square|address=Plot 54353, New CBD, Corner Khama Crescent & Western Avenue - Gaborone - N/A - South East - Botswana|url=https://www.marriott.com/reservation/rateListMenu.mi?dclid=CMrV78D7qo0DFfQoVQgdRtsoGA|lat=-24.652444956289937|long=25.904030071022387|checkin=15:00 - 00:00|checkout=06:00 - 11:00|price=1 ніч, 2 осіб - UAH 6 580 Номер з ліжком розміру queen-size та видом на місто|content=Цей сучасний готель розташований у центрі Габороне, в районі Masa Square. Готель пропонує комфортні номери, ресторан, фітнес-центр та басейн на даху з панорамним видом на місто. Завдяки своєму розташуванню, готель є зручним вибором як для ділових мандрівників, так і для туристів.|phone=+267 315 9954}} {{Sleep|name=Town Lodge Gaborone|address=Airport Junction Shopping Centre, Airport Rd, Gaborone, Ботсвана|lat=-24.606178738572147|long=25.92882206236176|phone=+267 75 090 519|content=Town Lodge Gaborone — це сучасний готель, розташований у діловому районі Габороне. Готель пропонує зручні номери, безкоштовний Wi-Fi, сніданок та відкритий басейн. Завдяки своєму розташуванню, готель є зручним вибором для мандрівників, які відвідують місто з діловими або туристичними цілями.|checkin=14:00|checkout=11:00|url=https://www.travelweekly.com/Hotels/Gaborone-Botswana/Town-Lodge-Gaborone-p8001658|fax=+ 267 316-1390|price=Стандартний номер: від $74 - $83 (USD)}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Африка|type=Країна}} l4snarzdu4nq03i88ipbcauel3vsbdv 0 51 37830 37829 2025-06-15T13:33:18Z Ulik.k.V 7266 /* Де зупинитись */ 37830 wikitext text/x-wiki {{geo|-11|-53|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Fishermen - Tamandaré - Brasil pan.jpg |flag = Flag of Brazil.svg |location = BrazilWorldMap.png |capital = [[Бразиліа]] |government = федеральна республіка |currency = бразильський реал (BRL) |area = 8,514,877 км² |population = 190,732,694 (2010) |language = португальська |religion = римо-католики 64.6%, протестанти 22.2%, інші 8.0% |electricity = 127В/60Гц |callingcode = +55 |tld = .br |timezone = UTC -3 (-2 до -4) }} '''Бразилія''' [http://www.visitbrasil.com/], знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == • {{Marker|name=[[Бразиліа]]|type=city|lat=15.8267|long=47.9218|zoom=12|wikidata=Q2844}} – столиця Федеративної Республіки Бразилія, центр федерального округу. Населення — 2,8 млн мешканців (2022). Місто відоме своїм міським плануванням, сучасною архітектурою та швидким зростанням населення. • Ріо Де Жанейро • Сан Пауло • Салвадор • Белу Орізонті • Форталеза • Белен • Манаус • Ресифі • Озаску • Натал • Гоянія • Бєло-Горизонте • Аракажу == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=-13.593677494094557|long=-48.61180959560109|name=Aeroporto Internacional de Brasília Presidente Juscelino Kubitschek|alt=Президент Міжнародного аеропорту Бразиліа Жуселіну Кубічек|address=Lago Sul, Brasília - Federal District, 71608-900, Бразилія|directions=Це третій за величиною аеропорт Бразилії за кількістю перевезених пасажирів і перший аеропорт у Південній Америці , який працює з одночасними злітно-посадковими смугами. З 20 квітня 1999 року аеропорт носить ім'я Жуселіну Кубічека (1902–1976), 21-го президента Бразилії .|url=https://www.bsb.aero/|wikipedia=https://pt.wikipedia.org/wiki/Aeroporto_Internacional_de_Bras%C3%ADlia|facebook=https://www.facebook.com/AeroportoBSB?_rdc=2&_rdr#|instagram=https://www.instagram.com/aeroportobsb/|phone=+556133649000|email=contato@inframerica.aero}} {{Listing|type=go|lat=22.81°|long=43.250|name=Аеропорт Ріо-де-Жанейро-Галеан|directions=головний міжнародний аеропорт, що обслуговує Ріо-де-Жанейро (Бразилія).|url=www.riogaleao.com/passageiros|wikipedia=Ріо-де-Жанейро-Галеан|hours=цілодобово|alt=IATA: GIG, ICAO: SBGL|description=Він названий на честь району Галеан[en].}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Залізниці === {{Listing|type=go|name=Залізниця Сан-Паулу|alt=São Paulo Railway, SPR|address=Штат Сан-Паулу, Бразилія.|wikipedia=Залізниця Сан-Паулу|hours=цілодобово|directions=Залізниця шириною 1600 мм (5 футів 3 дюймів) від морського порту Сантос через Сан-Паулу до Жундіаї. Компанію було націоналізовано в 1946 році і вона стала Estrada de Ferro Santos-Jundiaí.}} == Мова == Офіційною мовою країни рахується [[Португальський розмовник|португальска]]. == Що відвідати == {{See|name=Водоспад Ігуасу: тур на цілий день Бразилією та Аргентиною|address=Misiones Province, Аргентина|phone=+541152587318|url=https://iguazuargentina.com/es/index|price=1 575,69 грн|lat=-25.695094623109323|long=-54.4365803733193|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqx5uxNOZwvUW-ZuAxnuTmy7bl-KWfvmdZNlJ_jtfumFnAYQomU195ynPbA0QebZwJtl-Vz9z-fU5UAXPqOC-69_WVF90hVJwEB8PLme9_TjfRgi7PTTVOFcpclDnHaKkY37LCDww=w408-h301-k-no|description=Ексклюзивна пропозиція, яка забезпечує повне занурення у водоспад Ігуасу за один день. Ідеально підходить для тих, хто бажає дослідити це диво природи як з бразильської, так і з аргентинської сторін.}} '''1. Статуя Христа Спасителя.''' Статуя Ісуса Христа знаходиться в Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Вона має розмір 39,6 м заввишки (розмах рук 28 метрів), важить 1145 тонн, і знаходиться на вершині 200-метрової гори Корковаду в національному парку ліс Тіжука, в межах міста. Збудована як символ християнства, стала символом Ріо-де-Жанейро і Бразилії. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81-%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%8F)] '''2. Карнавал у Ріо-де-Жанейро.''' Щорічний карнавал, що відбувається в бразильському місті Ріо-де-Жанейро. Карнавал складається з двох частин: * народний карнавал, що стихійно проходить вулицями й площами міста; * офіційний — змагання бразильських шкіл самби. Карнавали проходять протягом п'яти днів і закінчується за 40 днів до Великодня. Щороку на карнавал прибуває понад 1 млн туристів з різних країн світу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB_%D1%83_%D0%A0%D1%96%D0%BE-%D0%B4%D0%B5-%D0%96%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE] '''3.''' '''Водоспади Ігуасу.''' Каскад водоспадів на річці Ігуасу. Водоспади розташовані на межі аргентинського і бразильського національних парків «Ігуасу». Обидва парки включені до списку світової спадщини ЮНЕСКО (у 1984 і 1986 роках відповідно). [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%86%D0%B3%D1%83%D0%B0%D1%81%D1%83] '''4. Тропічні ліси річки Амазонка.''' Тропічний вологий широколистяний ліс, що вкриває більшу частину Амазонської низовини в Південній Америці. Залежно від рельєфу й зволоженості виділяють три типи: * ете — ліси межирічних плакорних просторів Амазонської низовини; * варзеа — ліси високих заплав Амазонки, які затоплюються не щорічно і на нетривалий час; * ігапо — заболочені ліси низьких заплав Амазонки, що більшу частину року перебувають під водою. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D1%89%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%81#:~:text=%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%89%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BB%D1%96%D1%81%20(%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82.,%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%96.] '''5. Національний парк Шапада Діамантина.''' Національний парк в бразильському штаті Баїя, розташований між 12°25'-13°20’ пд.ш. і між 41°35'-41°15’ зх.д., приблизно за 400 км на захід від міста Салвадор, в регіоні відомому як Шапада-Діамантина. Найкращий доступ до парку від міста Ленсойс. Парк є одним з найпопулярніших серед любителів походів. Для рельєфу парку характерні горби, гори, долини. Хоча клімат посушливий, тут відносно багато річок. У парку багата флора і фауна, зокрема багато плазунів, амфібій, птахів, комах і дрібних ссавців. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A8%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0-%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0] == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == {{Eat|name=Sallva Bar e Ristorante - Pontão Lago Sul - Brasília DF|address=Shis ql 10 pontão - Lago Sul, Brasília - DF, 70297-400, Бразилія|phone=+556135224352|url=https://www.instagram.com/sallvabsb/#|price=http://www.instagram.com/sallvabsb|hours=неділя 11:00–00:00  понеділок 11:00–00:00  вівторок 11:00–00:00  середа 11:00–00:00  четвер (Свято Тіла і Крові Христових) 11:00–00:00 Графік роботи може бути іншим  пʼятниця 11:00–01:00  субота 11:00–01:00|lat=-15.823114458878578|long=-47.87385266671354|content=Вид на озеро Параноа надихнув на створення архітектури Sallva Bar & Ristorante в пляжному стилі. Ресторан поєднує два бренди: ресторан Sallvattore Bar e Ristorante з Сан-Паулу та Jacaré do Brasil, культовий магазин у Транкосу. Результатом цього об'єднання став простір, який виділяється серед звичайного як своїм сучасним італійським меню, так і своєю інтимною та гостинною атмосферою. Sallva має окремі зони для бару, лаунжів та ресторану. Меню включає закуски, основні страви, десерти та закуски, а також повне меню напоїв, включаючи різноманітні коктейлі, створені барменом.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOaE3Xh6sY8Dbtb2Bk6UHzJt26KaHkNGRx-ajnW=w408-h271-k-no}} == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Royal Tulip Brasília Alvorada|address=SHTN Trecho 1 Conjunto 1B Bloco C - Asa Norte, Brasília - DF, 70800-200, Бразилія|phone=+556134247000|url=https://royal-tulip-brasilia-alvorada.goldentulip.com/en-us/?sr=SEO_GOOGLE#The%20Hotel|hours=Час заїзду: 14:00 Час виїзду: 12:00|price=12 244 грн|lat=-15.78150029943299|long=-47.82630651439085|content=Готель Royal Tulip Brasilia Alvorada, безумовно, є одним із найвеличніших готелів Бразиліа. Його архітектура, розроблена Руєм Отаке, розташована на березі озера Параноа, поруч із палацом Алворада, менш ніж за 10 хвилин їзди від комерційного центру Бразиліа та площі Міністерств, а також за 15 хвилин їзди від аеропорту.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMu6mr10K94KPkjG6vF0Umlxx0l5gxNQinqOrfZ=w450-h240-k-no}} '''1. Orla Copacabana Hotel.''' Це комфортабельний 4-зірковий готель, розташований у Ріо-де-Жанейро, Бразилія, безпосередньо на знаменитій набережній Копакабана. Готель пропонує гостям чудовий краєвид на Атлантичний океан та гору Сахарна Голова (Pão de Açúcar). До послуг гостей стильні номери з кондиціонером, безкоштовним Wi-Fi, телевізором та міні-баром. На даху готелю розташовані басейн, фітнес-зал і бар з панорамним видом. Власний ресторан подає традиційні бразильські та міжнародні страви. Готель зручний для туристів і ділових мандрівників, знаходиться неподалік станції метро та основних визначних пам’яток міста. '''Офіційний сайт:''' https://www.orlahotel.com.br/en/home '''Джерело:''' Booking.com [https://www.booking.com/hotel/br/orla-copacabana.ru.html?aid=356980&label=gog235jc-1FCAIoIDgPSClYA2jpAYgBAZgBIbgBF8gBDNgBAegBAfgBDYgCAagCA7gC1eGowQbAAgHSAiRjN2VmYmY1NC1iMDQxLTQ0NjItOWY3Yy0xNGZmZWIxYzkyZmHYAgbgAgE&sid=aba5b74558f621e3c44bd6a63d026128&all_sr_blocks=18926808_0_2_0_0&checkin=2025-05-26&checkout=2025-05-27&dest_id=-666610&dest_type=city&dist=0&group_adults=2&group_children=0&hapos=1&highlighted_blocks=18926808_0_2_0_0&hpos=1&matching_block_id=18926808_0_2_0_0&no_rooms=1&req_adults=2&req_children=0&room1=A%2CA&sb_price_type=total&sr_order=popularity&sr_pri_blocks=18926808_0_2_0_0__55987&srepoch=1747595554&srpvid=a6f186f586130007&type=total&ucfs=1&] '''2. Grand Hyatt Sao Paulo.''' Це розкішний 5-зірковий готель, розташований у діловому центрі міста Сан-Паулу, Бразилія. Готель пропонує сучасні номери з панорамним видом на місто або річку Піньєйрус, оснащені кондиціонером, телевізором, безкоштовним Wi-Fi та просторими ванними кімнатами. На території готелю розміщено кілька ресторанів, що подають страви міжнародної та бразильської кухні, спа-центр з басейнами, саунами та зонами релаксації, а також фітнес-зал. Grand Hyatt є популярним вибором як для бізнес-подорожей, так і для відпочинку завдяки високому рівню сервісу, зручному розташуванню біля виставкового центру та міжнародного аеропорту. '''Офіційний сайт:''' https://www.hyatt.com/grand-hyatt/en-US/saogh-grand-hyatt-sao-paulo?src=corp_lclb_google_seo_saogh&utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=lmr{{Dead link|date=травня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} '''Джерело:''' Kayak.com [https://www.ua.kayak.com/hotels/Grand-Hyatt-Sao-Paulo,San-Paulu-p46678-h177119-details/2025-05-25/2025-05-26/2adults?psid=jeHkDtCgMV&pm=total] '''3. Olinda Rio Hotel.''' Це стильний 4-зірковий готель, розташований на набережній пляжу Копакабана в Ріо-де-Жанейро. Він поєднує класичний дизайн з сучасним комфортом. Номери оснащені кондиціонером, Wi-Fi, міні-баром, а з деяких відкривається краєвид на океан. Щоранку подається сніданок "шведський стіл", а ресторан Venezia пропонує страви бразильської та французької кухні. Готель має зручне розташування біля метро та туристичних пам’яток, ідеально підходить для пляжного відпочинку та огляду міста. '''Офіційний сайт:''' https://www.olindariohotel.com.br/ '''Джерело:''' HotelMix.com [https://olinda-rio-hotel-rio-de-janeiro.hotelmix.com.ua/] == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} npiry7ord837kcik5eptmnng2gnjx7a 0 52 12162 11416 2013-11-12T19:57:10Z VollBot 345 insert new geo template 12162 wikitext text/x-wiki {{geo|54|-4|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Британські острови''' - частина Європи. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=British_Irish_isles.png | regionmaptext= | regionmapsize=300px | region1name=[[Велика Британія]] | region1color=#a877a0 | region1items=[[Англія]], [[Шотландія]], [[Велс]], [[Північна Ірландія]] | region1description= | region2name=[[Ірландія]] | region2color=#71b37b | region2items= | region2description= }} ===Залежні території=== {{Regionlist | region3name=[[Мен]] | region3color=#b86067 | region3items= | region3description= | region4name=[[Джерсі]], [[Гернсі]] | region4color=#d56d76 | region4items= | region4description= }} == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Континент}} doy5x34n8atlgln3deibhwx0e0yeqks 0 53 12166 11420 2013-11-12T19:57:36Z VollBot 345 insert new geo template 12166 wikitext text/x-wiki {{geo|12.266667|-2.066667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Burkina Faso.svg |location = |capital = [[Уагадугу]] |government = |currency = |area = 274 000 км² |population = 13,228,000 (2005) |language = французька |religion = |electricity = |callingcode = +226 |tld = |timezone = }} '''Буркіна-Фасо''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. == Зрозуміти == Буркіна-Фасо вважається однією з найбезпечніших та найдружелюбніших серед усіх інших країн Африки. Незважаючи на це, щорічно країну відвідує дуже мало туристів. Буркіна-Фасо — дивовижне місце для тих, хто зацікавлений у тому, аби побачити красиву західно-африканську країну, пізнати її історію та культуру. === Історія === До кінця XIX століття на території сучасної Буркіна-Фасо існувало королівство Мосі. У 1896 році тут утвердилися французи, але мосі продовжували чинити опір аж до захоплення 1901 року колоністами їх столиці — [[Уагадугу]]. У 1919 році було створено Французьку Верхню Вольту, але колонія була розформована і згодом кілька разів відновлювалась, аж поки в 1947 році не були затверджені теперішні межі країни. 1960 року Республіка Верхня Вольта була визнана незалежною і перейменована в Буркіна-Фасо. З 1984 по 1987 рік країною керував Томас Санкара, також відомий під прізвиськом «африканський Че Гевара». Режим Cанкари виявився дуже популярним серед місцевого населення, оскільки він здійснив ряд успішних реформ: ліквідація голоду в країні, створення системи безкоштовної освіти й охорони здоров'я, боротьба з епідеміями та корупцією, лісовідновлення за умов наступу пустелі. Томас Санкара був убитий 15 жовтня 1987 року під час державного перевороту, влаштованого його другом і соратником, міністром юстиції Блезом Компаоре. Починаючи з 1987 року, коли Блез Компаоре став президентом, економічні показники країни не покращилися. Більшість політичних реформ Санкара, які були спрямовані на стабільність та економічне покращення були скасовані, через що Буркіна-Фасо стала однією з найбідніших країн у світі. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Burkina-Faso regions map (uk).png | regionmaptext= | regionmapsize=460px | region1name=[[Дельта Вольти]] | region1color=#a1a4c0 | region1items= | region1description= | region3name=[[Район Чорної Вольти]] | region3color=#99bf99 | region3items= | region3description= | region4name=[[Східний регіон Буркіна-Фасо]] | region4color=#c4bfa4 | region4items= | region4description= | region2name=[[Північний регіон Буркіна-Фасо]] | region2color=#d0d398 | region2items= | region2description= }} == Міста == * [[Уагадугу]] (Уагу) * [[Бобо-Диуласо]] * [[Вахігуя]] * [[Кудугу]] * [[Гором-Гором]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} slbo4zqirax28vdzgww6mt1e1h1jw00 0 54 37633 35985 2025-05-25T10:04:55Z Assyrian Human 6497 /* Зв'язок */ 37633 wikitext text/x-wiki {{geo|54|29|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= Belarussian culture collage.jpg |flag= Flag of Belarus.svg |location= Belarus in its region.svg |capital=[[Мінськ]] |government= |currency= білоруський рубль |area= 207 600 км² |population= 9 675 800 чол. |language=[[Білоруський розмовник|білоруська]], [[Російський розмовник|російська]] |religion= православ'я, католицизм |electricity= 220 В/50 Гц |callingcode= |tld=.by |timezone= UTC+3 (FET) }} '''Білорусь''' розташована в [[Європа|Східній Європі]]. Межує на північному сході та сході з [[Росія|Росією]], на півдні з [[Україна|Україною]], на півночі та північному заході з [[Литва|Литвою]] та [[Латвія|Латвією]], на заході з [[Польща|Польщою]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Regions of Belarus (UKR).png | regionmapsize=500px | regionmaptext=Регіони Білорусі | region1name=[[Берестейська область]] | region1color=#b383b3 | region1items= | region1description= | region2name=[[Гомельська область]] | region2color=#d56d76 | region2items= | region2description= | region3name=[[Гродненська область]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description= | region4name=[[Могильовська область]] | region4color=#d5dc76 | region4items= | region4description= | region5name=[[Мінська область]] | region5color=#d09440 | region5items= | region5description= | region6name=[[Вітебська область]] | region6color=#8a84a3 | region6items= | region6description= }} ==Міста== * [[Мінськ]] — столиця країни * [[Берестя]] * [[Бобруйськ]] * [[Вітебськ]] * [[Гомель]] * [[Гродно]] * [[Могильов]] * [[Несвіж]] * [[Полоцьк]] ==Інші місця== * [[Біловезька пуща]] — державне заповідно-мисливське господарство на південному заході Білорусі (в межах Гродненської і Берестейської областей) та на території Польщі, розташоване на вододілі річок Бугу, Німану і Прип'яті. Загальна площа 76 700 га, з яких 72 000 га знаходиться в Білорусі, а 4 700 га в Польщі. 80 % території Біловезької Пущі Білорусії — незаймані ліси, в яких налічується понад 20 видів деревних рослин. З них найпоширеніші — сосна, ялина, дуб, граб, береза, вільха, ясен. Назва «Біловезька пуща» походить від збудованої тут у XIII столітті Білої вежі. ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Потягом=== Існує залізничне сполучення з усіма сусідніми країнами. Залізничні пункти пропуску на кордоні з Україною: * Заболоття (Волинська область) - Хотислав (Берестейська область) * Удрицьк (Рівненська область) - Горинь (Берестейська область) * Виступовичі (Житомирська область) - Словечна (Гомельська область) * Неданчичі (Чернігівська область) - Йолча (Гомельська область) - (далі Семиходи (Київська область), у Чорнобильській зоні відчуження) * Горностаївка (Чернігівська область) - Терюха (Гомельська область) * Хоробичі (Чернігівська область) - Терехівка (Гомельська область) Залізничні пункти пропуску на кордоні з Польщею: * Брест - Тересполь ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ==Транспорт== == Мова == Російська та білоруська (дуже рідко). == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == У Білорусі діє закон про прикордонну зону - спеціальний режим встановлений на кордонах з усіма країнами, крім Росії. Туди входять звичайні населені пункти, але щоб їх відвідувати, для іноземця необхідно оформити перепустку в прикордонну зону. Без перепустки можна перебувати до 3 годин при проїзді транзитом. За порушення Вас можуть затримати до 3 годин та притягнути до адміністративної відповідальності (на перший раз напишуть протокол та зобов'яжуть покинути прикордонну зону, штрафів не передбачено). == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] k5rbjt2l3v44xgz8vyjmqj29dkg6ezs 0 55 36610 35366 2025-03-07T16:00:02Z Assyrian Human 6497 /* Мова */ 36610 wikitext text/x-wiki {{geo|41.90231|12.45193|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of the Vatican City.svg |location = LocationVaticanCity.png |capital = [[Ватикан]] |government = Монархія(виборча)/теократія |currency = євро (EUR) |area = 0,44 км² |population = 800 чол. |language = Латинь (офіційна), [[Італійський розмовний|Італійська]] (офіційна) |religion = Католицизм |electricity = |callingcode = +39 |tld = .va |timezone = UTC +1 }} '''Ватикан''' — країна [[Європа|Південної Європи]], світовий центр католицизму. Ватикан є містом-державою, яка розташована в центрі [[Рим]]у, столиці [[Італія|Італії]]. == Зрозуміти == '''Ватикан''' — найменша у світі незалежна держава, анклав посеред [[Рим]]у в [[Італія|Італії]]. В ньому розташовується резиденція Папи Римського, територія Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра), центрального органу Католицької Церкви. Розташований на Ватиканському пагорбі (Mons Vaticanus), що отримав свою назву ще у дохристиянські часи, і на Ватиканських полях (північніше від пагорба, на якому побудовано базиліку Святого Петра, Сікстинську капелу і Ватиканські музеї). Ватикан відомий своїм малярством і архітектурою, його найзнаменитіша споруда — базиліка Святого Петра, побудована на гробі першого Папи. Базиліка Святого Петра, проте, не є головним храмом. Головний храм Риму — базиліка Святого Івана на пагорбі Латеранум (Латеранському пагорбі). Саме звідси Папа керував Церквою в добу Середньовіччя. === Історія === В античності територія Ватикану (лат. ager vaticanus) не була заселена, оскільки в Стародавньому Римі це місце вважалося святим. У 326 році, після приходу християнства, над гіпотетичною гробницею святого Петра була споруджена базиліка Костянтина і з тих пір це місце стало заселятися. Папська держава, утворена у VIII столітті при підтримці Карла Великого на підставі легенди про Константинів дар, проіснувала у досить великих розмірах до 1870, коли утворилася сучасна держава Італія, а Рим став її столицею. На момент найвищого розквіту на початку 16-го століття папська держава включала в себе герцогства Падую, П'яченцу, Модену, Романью, Урбіно, Сполето і Кастро, Анконську Марку та провінції Болонью, Перуджу і Орвіетано. У 1929 відновлена після Латеранської угоди Муссоліні з папою Пієм ХІ в нинішніх розмірах. 7 червня 1929 була ратифікована угода між Італією і Святим престолом, відповідно до якої утворилася держава Ватикан і опублікована конституція цієї країни. == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Аеропортів у Ватикані немає і, скоріш за все, ніколи не буде через брак території. Тож усі туристи, які їдуть до Ватикану прилітають спершу в [[Рим]]. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === == Транспорт == == Мова == Офіційною мовою є [[Італійський розмовник|італійська]]. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Рим|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] ngd85inbbkk93ix3ukgpns2u9ozfc1y 0 56 37117 37056 2025-04-24T20:42:10Z DutkoViktoria 7229 /* Міста */ 37117 wikitext text/x-wiki {{geo|54|-2|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Westminster Bridge, Parliament House and the Big Ben.jpg |flag = Flag of the United Kingdom.svg |location = LocationUnitedKingdom.svg |capital = [[Лондон]] |government = |currency = Фунт стерлінгів (£) |area = 243 610 |population = 62,041,708 (2010) |language = англійська |religion = християни та інші |electricity = |callingcode = +44 |tld = .uk |timezone = ''літом'': UTC +1<br> ''взимку'': UTC }}'''Велика Британія''' знаходиться в [[Європа|Західній Європі]]. == Зрозуміти == === Клімат === Клімат Сполученого Королівства м'який, з теплим літом, не дуже холодними зимами, але постійними опадами протягом всього року. Крім того, Британія знаменита своїми туманами. Іноді тумани такі густі, що неможливо побачити щось у межах 2 або 3 метрів. Середня температура січня коливається від +7°С на півострові Корнуолл до +3,5°С у Східній Англії, однак бувають і морози до -15°...-18°C. Літо у країні прохолодне, середня температура липня становить +16°С, а в районі Лондона – +11°...+13°С. == Регіони == {{Regionlist| regionmap=UK map.png | regionmapsize=200px | regionmaptext= Регіони Великої Британії | region1name= [[Англія]] | region1color=#ff2929 | region1items= | region1description= | region2name= [[Шотландія]] | region2color=#21217b | region2items= | region2description= | region3name= [[Уельс]] | region3color=#840000 | region3items= | region3description= | region4name= [[Північна Ірландія]] | region4color=#185218 | region4items= | region4description= | }} == Міста == *{{See|name=Лондон|lat=51.504251329158954|long=-0.12087832430900304|content=Столиця Англії та Сполученого Королівства, розташована на річці Темза. Одне з найбільших міст Європи. Площа 1572 км²; у 2021 році населення становило 8 799 728 містян, а з передмістями близько 10 млн.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD,+%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0+%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F/@51.5072178,-0.1275862,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipO3Uh7xRZ2bWECnUV6avLoGV5Bnv5dcy7f65mOs!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipO3Uh7xRZ2bWECnUV6avLoGV5Bnv5dcy7f65mOs%3Dw86-h107-k-no!7i1080!8i1350!4m7!3m6!1s0x47d8a00baf21de75:0x52963a5addd52a99!8m2!3d51.5072178!4d-0.1275862!10e5!16zL20vMDRqcGw?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD|wikidata=Q84}} *[[Бірмінгем]] *[[Кембридж]] *[[Лідс]] *[[Ліверпуль]] *[[Манчестер]] *[[Ноттінгем]] *[[Ньюкасл-апон-Тайн]] *[[Оксфорд]] *[[Шеффілд]] *[[Глазго]] *[[Единбург]] *[[Белфаст]] *[[Кардіф|Кардіфф]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === * {{Go|name=Лондонський аеропорт Лутон|address=Airport Way, Luton LU2 9LY, Велика Британія|phone=+441582405100|url=https://www.london-luton.co.uk/|lat=51.87555470349371|long=-0.37274427458583825|content=Міжнародний аеропорт, що розташований на околиці міста Лутон, Бедфордшир, Англія за 48 км на північ від Лондона. Аеропорт знаходиться за 3 км від переходу 10a автостради M1. В 2005 р обсяг пасажирських перевезень в аеропорту Лутон виріс на 21 % до 9,1 млн,та аеропорт став сьомим за завантаженістю та одним з найбільш швидкозростаючих аеропортів Великої Британії. Проте 2006 року зростання сповільнилося до 3 %, коли було перевезено 9410000 пасажирів.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMKnBpQ5CUQ-z9wziQsaldoPtVqDeYEeskwXR4=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD-%D0%9B%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%BD|wikidata=Q8712}} * {{listing | name=Манчестер | alt= | url= | wikipedia=Манчестер (аеропорт) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-08 | content=Скоро авіакомпанія Ryanair почне облуговування прямого рейсу з Бориспільського аеропорту }} (інформація не актуальна) === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === Перевірити актуальність інформації можна на [https://freetravel.com.ua/ua/bus/uk/kiev-london сайті] ''Автобуси з Києва до Лондона'' Щочетверга з Києва до Лондона курсує прямий автобус, сісти на нього можна на Центральному автовокзалі Києва, проспект Науки, 1 (біля станції метро «Деміївська») о 13:00. О 14:00 автобус відправляється з автостанції «Дачна» (біля метро «Житомирська»). Прямий рейс Київ-Лондон коштує 2205 грн. Знижки на рейси до Лондона поширюються на: Діти до 12 років - 30% Пенсіонери - 10% Молодь 13-26 років – 10%. Ви також можете придбати пільгові квитки онлайн, вказавши пільгову групу пасажирів, які купують квиток. Під час посадки в міжнародний автобус необхідно перевірити документи. Час у дорозі - 44 години. ''Зі Львова до Лондона автобусом'' Онлайн також можна замовити квитки на автобус зі Львова до Лондона. У цьому випадку квиток на автобус Львів – Лондон коштує 2068 грн. Четвер, 23:00 з Львівського вокзалу (той самий рейс з Києва). === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Водний транспорт Великої Британії|alt=Дувр (Dover Cargo Terminal)|address=Dover CT17 9FJ, Велика Британія|lat=51.11691852076573|long=1.3165674160408962|content=Місто й порт у Великій Британії, в англійському графстві Кент, на березі протоки Па-де-Кале, зв’язаний залізничним поромом з Дюнкерком та Кале (Франція).|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMJVjGXUWSXfqwx1ZbmKSlLXN0YZ-kmck_qBcVc=w408-h498-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B2%D1%80|wikidata=Q179224|hours=08:00–19:00}} == Мова == Найуживаніша мова Великої Британії - [[Англійський розмовник|англійська]]. Також в певних регіонах розмовляють валлійською, шотландською (гельською та скотсом), ірландською мовами. == Що відвідати == [[Файл:London Skyline (125508655).jpeg|міні|343x343пкс|Лондон]] '''[[w:Лондон|Лондон]]''' Лондон — один з найважливіших туристичних міст світу. Його відвідують понад 30 млн осіб щороку. Станом на 2021 рік найвідвідуванішими є: [[Файл:Kew Gardens Palm House, London - July 2009.jpg|міні|276x276пкс|Королівські ботанічні сади в К'ю]] [[Файл:Natural History Museum 001.jpg|міні|180x180пкс|Музей природознавства (Лондон)]] # [https://www.windsorgreatpark.co.uk/ Великий Віндзорський парк] # [https://www.kew.org/ Королівські ботанічні сади в К'ю] # [https://www.chesterzoo.org/ Честерський зоопарк] # [https://www.nhm.ac.uk/ Музей природознавства] # Візлівський сад # {{See|name=Британський музей|alt=British Museum|address=Great Russell St, London WC1B 3DG, Велика Британія|phone=+442073238000|url=https://www.britishmuseum.org/|hours=понеділок-четвер 10:00–17:00 пʼятниця 10:00–20:30 субота, неділя 10:00–17:00|price=вхід вільний|lat=51.519540115872225|long=-0.1269887899526505|content=Провідний музей Великої Британії в Лондоні, на вулиці Великого Расселла, один з найбільших музеїв у світі. Британський музей займав п'яте місце в ТОП-20 музеїв світу за чисельністю відвідувань у допандемічному 2019 році за даними Theme Index and Museum Index 2022 (перше місце в ТОП-20 займав Лувр) та перше місце серед британських музеїв.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPJA1W3rAPK3xAArAOtYdTMu5rgRDbkTAotGV3t=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9|wikidata=Q6373}} # [https://www.tate.org.uk/visit/tate-modern Тейт Модерн] # [https://www.somersethouse.org.uk/opening-times-prices Сомерсет-хаус] # [https://www.sciencemuseum.org.uk/ Музей науки] # Парк «Джескінз» [[Файл:British Museum from NE 2 (cropped).JPG|міні|Британський музей|264x264пкс]] З початку 2015 до 2019 роки кількість нових готельних номерів у Лондоні збільшиться приблизно на 23 000, у середньому на 3,4% щорічно. Унаслідок пандемії COVID-19 відбувся значний спад у 2020 році. [[Файл:Stonehenge from the north.jpg|міні|263x263пкс|Стоунгендж]] Також користуються популярністю такі місця:[[Файл:Tower Bridge from Shad Thames.jpg|міні|264x264пкс|Тауерський міст]] '''[https://www.towerbridge.org.uk/ Тауерський міст]''' ''Тауерський міст'' — розвідний міст у центрі Лондона над річкою Темзою, неподалік від лондонського Тауера. Відкритий 1894 року. Міст є одним із символів Лондона та Великої Британії. Тауерський міст спроєктував Горацій Джонс, це розвідний міст довжиною 244 м з двома поставленими на основи баштами заввишки 65 м. '''Вартість квитків:''' Найзручніше купувати квитки онлай на офіційному сайті [https://www.towerbridge.org.uk/ Tower Bridge]. Тут організованим групам надаються знижки. Там же відзначені години роботи і розклад розведення. Ось ціни на відвідування в 2022 році: * Дорослі – 11,40 £; * Люди з інвалідністю – 8,60 £; * Діти старше 5 років – 5,70 £; * Діти що мають інвалідність – 4,00 £; * Студентський квиток – 8,60 £; Право на пільги мають студенти від 16 років, люди пенсійного віку старше 60 років та люди з інвалідністю. При собі необхідно мати документ, що підтверджує право на пільги. Відвідування моста дітьми до 15 років без супроводу дорослих заборонено. '''Де знаходиться і як дістатися:''' Для навігатора можна використовувати точну адресу місця – Tower Bridge Exhibition, Tower Bridge Road, London SE1 2UP, UK. На машині від London Heathrow без пробок сюди можна доїхати за 30 хвилин. Для того щоб доїхати до Тауерського моста, можете також скористатися туристичними червоними автобусами або громадським транспортом. Вам підійдуть автобуси № 15, 42, 78, 100, які курсують до зупинки Tower Bridge. Якщо ви бажаєте добратися сюди на метро, ​​тоді скористайтеся лініями Circle і District, вийти слід на станції Tower Hill. Також ви зможете доїхати сюди на річковому човні, прямуючи до зупинки St. Katharine Pier і Tower Pier.[[Файл:Big Ben no3.jpg|міні|391x391пкс|'''Біг-Бен''']] '''[https://www.parliament.uk/bigben/ Біг-Бен]''' або '''Біґ-Бен''' — популярна туристична назва годинникової вежі Вестмінстерського палацу. Офіційна назва вежі з 2015 року — '''Вежа Елізабет''' . '''Де знаходиться і як дістатися:''' Біг-Бен знаходиться в самому центрі Лондона. Точна адреса: Palace of Westminster, Old Palace Yard, London SW1. Дістатися можна на будь-якому міському автобусі, який прямує до зупинки Парламентська площа, або метро. Найближчими станціями метро є Вестмінстер (лінія District) або Вікторія (лінія Jubilee). [[Файл:Marilyn Monroe Wax Statue in Madame Tussauds London.jpg|міні|Музей мадам Тюссо (Мерилін Монро)]] '''[https://www.madametussauds.com/ Музей мадам Тюссо]''' — музей воскових фігур в лондонському районі Мерілебон, який має філії в 15 містах (станом на 2012 рік) Амстердамі, Лас-Вегасі, Копенгагені, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Гонконзі, Шанхаї, Вашингтоні, Відні та Берліні, [https://www.madametussauds.com/london/ Лондоні]. Він був заснований скульпторкою Марі Тюссо. Музей мадам Тюссо в Лондоні вважається однією з найпопулярніших пам'яток Лондона у туристів та мандрівників. Він '''працює''' щодня з 9:30 до 15:30, каси закриваються разом із музеєм. У вихідні та деякі свята музей працює до 18:00. '''Місцезнаходження:'''  Marylebone Road, London, Greater London NW1 5LR; Найближче метро:  Baker Street; '''[https://www.english-heritage.org.uk/visit/places/stonehenge/?utm_source=Google%20Business&utm_campaign=Local%20Listings&utm_medium=Google%20Business%20Profiles&utm_content=stonehenge&utm_source=Google%20Business&utm_campaign=Local%20Listings&utm_medium=Google%20Business%20Profiles&utm_content=stonehenge Стоунгендж]''' '''Стоунгендж''' — мегаліт (кромлех), що складається з кількох кіл із велетенських (до 8,5 м висотою) каменів. Розташований в Англії на горбистій пустці поблизу міста Солсбері (графство Вілтшир) за 130 км на південний захід від Лондона на Солсберійській рівнині. Почав будуватися близько 3000 року до н. е. та набув сталого вигляду приблизно в 2500 році до н. е. Графік роботи: Понеділок - п'ятниця - 09:30 - 17:00 Субота - неділя - 09:30 - 19:00 '''''Ціна квитків (станом на 2023 рік)''''' ''З пожертвою:'' Дорослий - £23.00 Діти (5-17 років) - £14.00 Сімейний (2 дорослих, до 3 дітей) - £60.00 Сімейний (1 дорослий, до 3 дітей) - £37.00 ''Без пожертви:'' Дорослий - £20.90 Діти (5-17 років) - £12.70 Сімейний (2 дорослих, до 3 дітей) - £54.50 Сімейний (1 дорослий, до 3 дітей) - £33.60 [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B0 Собор Святого Павла (Лондон)] Собор Святого Павла — одна з найвідоміших архітектурних споруд Великобританії та важливий духовний центр Лондона. Розташований у центрі міста, він є символом стійкості та національної гордості. Сучасний собор був збудований після Великої лондонської пожежі 1666 року за проєктом архітектора сера Крістофера Рена. Його купол — один із найбільших у світі — є визначною частиною горизонту Лондона. '''Місце розташування:''' Адреса: St. Paul's Churchyard, London EC4M 8AD, Великобританія '''Коли можна відвідати:''' Понеділок – субота: 8:30 – 16:30 (останній вхід о 16:00) '''Ціни на квитки:''' Дорослі: £26 онлайн / £28 на місці , діти (6–17 років): £11 '''Побачити:''' Можна відвідати крипту, Галерею Шепоту, Кам’яну та Золоту галереї, що відкривають панорамні види на місто. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == [[w:Британська_кухня|'''Кухня Британії''']] — це об'єднання традицій та способів приготування їжі, які асоціюються з культурою Об'єднаного Королівства. [[Файл:Fish and Chips at Chip In Fish-n-Chips, Sai Kung, HK (20181020113507).jpg|міні|270x270пкс|Риба та картопля фрі]] Риба та картопля фрі — популярна їжа Великої Британії. Відомі традиційні британські страви включають в себе повний сніданок, рибу та картоплю фрі (картопля фрі в Англії має назву чипси), різдвяну вечерю, недільню печеню, стейк і нирковий пиріг, вівчарський пиріг, а також брандери та посуд. Люди в Британії, однак, їдять широкий асортимент продуктів на основі кухонь Європи, Індії та інших частин світу Британську кухню можна розділити в залежності від регіону на шотландську, англійську, уельську кухню та кухню північної Ірландії. Кожна з них має свою місцеву або регіональну традиційну страву, багато з яких містять в своїй назві назву місця свого виникнення. Наприклад, Корнські приправи, Йокширський пудинг, Камберлендські ковбаси та Уельский торт. == Нічне життя == == Де зупинитись == Лондон дуже популярне місто, тому туристи користуються найчастіше хостелами. Один із популярних '''[https://www.urbanyhostels.com/london/ Urbany Hostel London]''' (48-49 Prince's Square, London)'''.''' В ньому є 8-ми місні, 6-ти місні, 4-ох місні, двомісний номер і стандартний номери. Також користується популярністю туристів хостел [https://www.primebackpackers.co.uk/ '''Prime Backpackers Angel'''] (333 City Rd, London). В ньому є більші номери 9-ти місні,6-ти місні . 12-ти місні номери має хостел [https://www.smarthostels.com/russell-square '''Smart Russell Square Hostel'''] (71-72 Guilford St, London) {{Sleep|name=The Tower HoteІ|alt=by Thistle|address=St Katharine's Way, London E1W 1LD, Велика Британія|phone=+442075235063|url=https://www.towerhotellondon.com/?utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=gmb_website_click|checkin=15:00|checkout=11:00|price=від 13000 грн за ніч|lat=51.50691952887862|long=-0.07402927646065328|content=Великий готель , розташований на північному березі річки Темзи , на східній стороні Тауерського мосту в Лондоні. Готель був спроектований компанією Renton Howard Wood Partnership , побудований Тейлором Вудроу для власників J. Lyons & Co. і відкритий у вересні 1973 року констеблем Лондонського Тауера сером Річардом Халлом. Він був побудований у стилі бруталізму і був визнаний другою найбільш ненависною будівлею в Лондоні в опитуванні BBC 2006 року|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhFATbiwWbsZ63Ifjyzl4KKEbES4RvaZtmKxHth7SC_Qrhvw_uWn36uCy6yExMV1cUlQdZgoHf59tx7hrq82j-zvMvY94w9u9vbLYwnsR560zs05hV5o5VLRN6QRWk1QcUaSfJlJ4_Elo8Vk6btsL-W9fqH7IRFqD6mA6T4NaL46kVW0czp4kjzC=w417-h240-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tower_Hotel,_London|wikidata=Q13529168}} == Де навчатись == [[Файл:Oxford-University-Circlet.svg|міні|272x272пкс|Оксфордський університет]] '''[https://www.ox.ac.uk/ Оксфордський університет]'''  — найстаріший англомовний університет у світі, а також перший університет у Великій Британії. Заснований в 1096 році, розташований в місті Оксфорд, графство Оксфордшир. Університет складається з факультетів і 39 коледжів, а також 5 так званих гуртожитків — закритих навчальних закладів, які не мають статусу коледжу і належать, як правило, релігійним орденам. Всі іспити, як і більшість лекцій і лабораторних занять організовані централізовано, в той час як коледжі проводять індивідуальні заняття із студентами і семінари. ''Коледжі Оксфорда:'' * [https://www.asc.ox.ac.uk/ Коледж всіх душ] * [https://www.balliol.ox.ac.uk/ Коледж Бейлліол] * [https://www.bnc.ox.ac.uk/ Брейсноуз коледж] * [https://www.chch.ox.ac.uk/ Крайст Черч] * [https://www.ccc.ox.ac.uk/ Коледж Тіла Христового] * [https://www.exeter.ox.ac.uk/ Ексетер коледж] * [https://www.gtc.ox.ac.uk/ Коледж Грін Темплтон] * [https://www.hmc.ox.ac.uk/ Гаріс Манчестер коледж] * [https://www.hertford.ox.ac.uk/ Гертфорд коледж] * [https://www.jesus.ox.ac.uk/ Коледж Ісуса] * [https://www.keble.ox.ac.uk/ Кібл коледж] * [https://www.kellogg.ox.ac.uk/ Келог коледж] * [https://www.lmh.ox.ac.uk/ Коледж Леді Маргарет] * [https://www.linacre.ox.ac.uk/ Лінакр коледж] * [https://lincoln.ox.ac.uk/ Лінкольн коледж] * [https://www.magd.ox.ac.uk/ Коледж Магдалени] * [https://www.mansfield.ox.ac.uk/ Менсфілд коледж] * [https://www.merton.ox.ac.uk/ Мертон коледж] * [https://www.new.ox.ac.uk/ Нью коледж] * Ніфілд коледж * [https://www.oriel.ox.ac.uk/ Оріел коледж] * [https://www.pmb.ox.ac.uk/ Пембрук-коледж] * [https://www.queens.ox.ac.uk/ Квін коледж] * Рувим Коледж * [https://www.st-annes.ox.ac.uk/ Коледж святої Ганни] * [http://www.sant.ox.ac.uk/ Коледж святого Антонія] * [https://www.stcatz.ox.ac.uk/ Коледж святої Катерини] * [https://www.stx.ox.ac.uk/ Коледж святого Хреста] * Коледж святого Едмунда * [https://www.st-hildas.ox.ac.uk/ Коледж святої Хільди] * Коледж святого Х'ю * Коледж святого Івана * [https://www.spc.ox.ac.uk/ Коледж святого Петра] * [https://www.some.ox.ac.uk/ Сомервіль коледж] * [https://www.trinity.ox.ac.uk/ Триніті-коледж] * Університетський коледж * Уедхем коледж * [http://www.wolfson.ox.ac.uk/ Вольфсон коледж] * [http://www.worc.ox.ac.uk/ Вустер коледж] [[Файл:1 oxford aerial panorama 2016.jpg|міні|230x230пкс|Оксфордський університет]] == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Список використаних джерел == #[[w:Транспорт_Великої_Британії#:~:text=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC,%D0%B4%D1%96%D1%94_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C.|Транспорт Великої Британії]] # [[w:Лондон|Лондон]] # [[w:Королівські_ботанічні_сади_в_К'ю|Королівські ботанічні сади в К'ю]] # [[w:Музей_природознавства_(Лондон)|Музей природознавства]] # [[w:Британський_музей|Британський музей]] # [[w:Тейт_Модерн|Тейт Модерн]] # [[https://sights.com.ua/attraction/tauerskyy-mist/]] # [[w:Сомерсет-хаус|Сомерсет-хаус]] # [[w:Музей_науки_(Лондон)|Музей науки]] # [[w:Тауерський_міст|Тауерський міст]] # [[w:Біг-Бен|Біг-Бен]] # [[https://tourism.com.de/uk/bih-ben-u-londoni-istoriia-foto-opys-iak/]] # [[w:Музей_мадам_Тюссо|Музей мадам Тюссо]] # [[https://london.kiev.ua/dostoprimechatelnosti-londona/muzeiy-madam-tyusso-v-londone.html]] # [[w:Стоунгендж|Стоунгендж]] # [[w:Оксфордський_університет|Оксфордський університет]] {{footer|ispartof=Британські острови|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 275y9qtp4atqelq35n36jkknz0tqnuj 0 57 37803 37802 2025-06-14T12:35:57Z Ulik.k.V 7266 /* Де зупинитись */ 37803 wikitext text/x-wiki {{geo|8|-65|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Roraima3 (79).JPG |flag = Flag of Venezuela.svg |location = Venezuela in its region.svg |capital = [[Каракас]] |government = федеральна республіка |currency = венесуельський болівар (VEB) |area = 912,050 км² |population = 27,980,218 (2008) |language = [[іспанський розмовник|іспанська]] |religion = римо-католики 96%, протестанти 2%, інші 2% |electricity = 110-240 В/60 Гц (американська вилка) |callingcode = +58 |tld = .ve |timezone = UTC -4.5 }} '''Венесуела''' знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]], на березі Карибського моря. Країна відома тим, що є домом для водоспаду Анхель (Kerepakupai Vená), найвищого водоспаду в світі і однієї з головних туристичних визначних пам'яток Венесуели. Країна має найбільші в світі запаси нафти, хоча це не означає процвітання та багатства для переважної більшості населення. Сильна залежність від експорту нафти у поєднанні з поширеною корупцією, політичними заворушеннями та нестабільністю, безгосподарністю економіки та безвідповідальною політикою уряду завдали серйозної шкоди економіці. Це, у свою чергу, призвело до погіршення ситуації з правами людини, дефіциту основних засобів, стрімкого зростання рівня злочинності та широкого поширення безробіття та бідності. Через надзвичайно високий рівень інфляції Wikivoyage не надає ціни в національній валюті — боліварі. Ціни, виражені в доларах США, можуть бути відображені у вигляді діапазонів через різницю між низьким офіційним і вищим неофіційним обмінними курсами. == Зрозуміти == У Венесуелі знаходиться найвищий у світі водоспад Анхель і друга за довжиною річка в Південній Америці Оріноко. Він також має найдовшу берегову лінію до Карибського моря. Венесуела є п'ятим у світі експортером нафти, а також має величезні невикористані запаси природного газу. Екологічно Венесуела входить до числа 20 країн світу з великою різноманітністю; понад 40% її національної території займають заповідні території. '''Місцевість''' Анди та низовина Маракайбо на північному заході; центральні рівнини (llanos); Гвіанське нагір'я на південному сході. Острови Нуева-Еспарта на північному сході '''Найвища точка''' Піко Болівар (Ла Колумна) 5007 м. '''Історія''' Венесуела була населена доколумбовими народами, коли Христофор Колумб під час його третьої подорожі в 1498 році заявив про неї як володіння Іспанської імперії. Венесуела була однією з трьох країн, які виникли після розпаду Великої Колумбії в 1830 році (іншими були Колумбія та Еквадор). Більшу частину першої половини 20-го століття Венесуела перебувала під владою військових, і країна була значною мірою нерозвиненою, залежно в основному від сільського господарства. Все змінилося, коли в 1920-х роках на озері Маракайбо були виявлені великі запаси нафти, що призвело до періоду багатства та процвітання для раніше слаборозвиненої країни. Розпорошена багатством нафти, Венесуела незабаром стала популярним місцем для іммігрантів з усього світу, і в якийсь момент вона мала найвищий рівень життя в Південній Америці. Але період економічної та політичної стабільності в країні не зміг тривати довго, оскільки економіка країни сильно постраждала під час надлишку нафти 1980-х років, що призвело до гіперінфляції, політичної нестабільності та соціальних хвилювань. Падіння довіри до уряду незабаром призвело до започаткування та створення Боліварської республіки на чолі з Уго Чавесом. Чавес змінив політичну культуру країни, реалізувавши кілька соціалістичних і протекціоністських політик. Хоча це зробило його дуже популярним серед робітничого класу Венесуели, його політика, здається, не призвела до економічного зростання. Після смерті Чавеса його віце-президент Ніколас Мадуро став президентом і продовжив більшість політики Чавеса. Це виявилося катастрофічним, оскільки спричинило найтяжчу гуманітарну кризу в країні на сьогоднішній день. Основні запаси дефіцитні, насильницькі злочини широко поширені, а країна страждає від великої бідності. Економісти стверджують, що ситуація в країні набагато гірша, ніж у період гіперінфляції в Зімбабве. Уряд Мадуро часто звинувачують у фальсифікації виборів і порушенні прав людини. Багатьох членів уряду Венесуели та кількох близьких союзників Мадуро звинувачують у корупції, відмиванні грошей та торгівлі наркотиками. Це спонукало країни Заходу ввести ряд санкцій проти Венесуели, навіть не визнавши Мадуро президентом країни, а замість цього визнавши лідера опозиції Хуана Гуайдо президентом. Життя переважної більшості венесуельців стало неймовірно жалюгідним, і багато хто з тих пір емігрували в пошуках кращих можливостей. Багато венесуельців вважають, що для їхньої країни не залишилося ні надії, ні майбутнього, хоча невелика частина людей вважає, що з часом все зміниться. '''Свята''' 1 січня: Новий рік 14 січня: Свято Божественних пастирів 12 лютого: День молоді 20 лютого: День Федерації 21 березня: річниця скасування рабства 19 квітня: День руху за незалежність 5 липня: День Незалежності 24 липня: народження Симона Болівара 8 вересня: Народження Діви Марії та свята Діви дель Валле та Богоматері Коромото 12 жовтня: День опору корінного населення 8 грудня: День Непорочного Зачаття та Вірності 25 грудня: Різдво == Регіони == ''Анди'' Гірський і мальовничий регіон складається зі штатів Меріда, Тачіра і Трухільо ''Карибські острови'' З більш ніж 600 островами або меншими утвореннями, тут можна знайти багато найкращих пляжів ''Центральний'' Найбільш густонаселена частина Венесуели має чудові пляжі та великі міста, від Каракаса та приміських міст Міранда та Варгас до штатів Арагуа та Карабобо. ''Гуаяна'' Величезна і в основному безлюдна територія на південь від річки Оріноко, яка становить приблизно половину національної території Венесуели, включає тропічні ліси в Амазонас, настільні гори в штатах Гран Сабана і Болівар, а також плоскі болота, що простягаються в дельті Оріноко. ''Лос Льянос'' Величезні відкриті рівнини, де розводять велику рогату худобу та дивовижну дику природу, складають штати Апуре, Барінас, Кохедес, Гуаріку та Портуґеза ''Північний схід'' Приголомшливі безлюдні пляжі в Ансоатегі та Сукре, а також пагорби та печери в штаті Монагас ''Північний захід'' Північний захід, багатий нафтою зі штату Сулія, також може похвалитися більшою кількістю пляжів у Фальконі та пишною сільською місцевістю в Яракуї та Ларі. == Міста == 1 Каракас – Будучи столицею та найбільшим містом Венесуели, Каракас відомий як одне з найбільш космополітичних і сучасних міст Південної Америки. Є багато місць для відвідування, таких як театри, торгові центри, музеї, художні галереї, парки, добре збережена колоніальна архітектура і навіть ресторани для гурманів. 2 Коро – перша столиця Венесуели і місто багатої колоніальної архітектури, унікальних природних пейзажів і туристичної привабливості. Історичний центр міста вважається об’єктом Всесвітньої спадщини. 3 Сьюдад-Болівар – зупинка для рейсів до водоспаду Анхель та зручна зупинка до Бразилії. 4 Сьюдад-Гуаяна – переважає важка промисловість, це найбільш організоване місто Венесуели та головні ворота до дельти Оріноко та Гран Сабани. Місцеве місто досі відоме як Пуерто-Ордас або Сан-Фелікс. 5 Маракайбо – друге за величиною місто Венесуели, спекотне і побудоване на нафті. 6 Маракай – колись столиця Венесуели, а нині головний військовий гарнізон. 7 Меріда – чарівне університетське місто в Андах, популярне серед любителів активного відпочинку. 8 Пуерто-Ла-Крус – місто, куди варто поїхати, якщо ви хочете відвідати пляжі Східної Венесуели. 9 Сан-Крістобаль – зелене працьовито місто в Андах, що межує з Колумбією. == Інші місця == 1 Водоспад Анхель (Сальто-Анхель) у національному парку Канайма (Parque Nacional Canaima) Водоспад Анхель у Вікіпедії — найвищий водоспад у світі. 2 Пляж Чороні (Плая-Гранде або Ель-Малекон) 3 Архіпелаг Лос-Рокес (Archipiélago Los Roque) 4 Острів Маргарита (Ісла Маргарита) 5 Національний парк Мочіма (Parque Nacional Mochima) 6 Національний парк Моррокой (Parque Nacional Morrocoy) 7 Лос-Льянос (Рівнини) 8 Дельта Оріноко Дельта Оріноко у Вікіпедії 9 La Gran Sabana (Велика саванна) == Як дістатись == '''Літаком''' {{Listing|type=go|lat=10.916728278872926|long=-63.96889527552426|name=Карибський міжнародний аеропорт Сантьяго Маріньо|alt=Santiago Mariño Caribbean International Airport|address=Porlamar 6301, Nueva Esparta, Венесуела|directions=Аеропорт було відкрито в 1975 році, розташований на острові Маргарита, в Ель-Яке, муніципалітет Діас, має злітно-посадкову смугу довжиною 3180 метрів та шириною 45 метрів, достатню пропускну здатність для прийому національних та міжнародних рейсів з різних місць.|url=https://baer.gob.ve/aeropuerto-internacional-general-en-jefe-santiago-marino/|facebook=https://www.facebook.com/BAERVenezuela/?ref=py_c|instagram=https://www.instagram.com/baervenezuela/?hl=es-la|phone=+58 (0295) 269-10-81|description=Аеропорт було відкрито в 1975 році, розташований на острові Маргарита, в Ель-Яке, муніципалітет Діас, має злітно-посадкову смугу довжиною 3180 метрів та шириною 45 метрів, достатню пропускну здатність для прийому національних та міжнародних рейсів з різних місць.}} '''Візові вимоги''' Громадяни наступних країн можуть не потребувати візи для відвідування Венесуели лише з туристичною метою на термін до 90 днів (замість цього буде видаватися туристична картка): Андорра, Антигуа і Барбуда, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Беліз , Бразилія, Болгарія, Канада, Чилі, Коста-Ріка, Данія, Домініка, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Гренада, Гонконг, Ісландія, Іран (макс. 15 днів), Ірландія, Італія, Ямайка, Японія, Корея (Південна ) Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Малайзія, Мексика, Монако, Нідерланди, Нідерландські Антильські острови, Невіс, Нова Зеландія, Норвегія, Парагвай, Польща, Португалія, Росія, Сан-Марино, Іспанія, Сент-Кітс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент та Гренадіни, Швеція, Швейцарія, Тайвань, Тринідад і Тобаго, Велика Британія та Уругвай. Ділові мандрівники майже завжди потребують візи, яка має бути оформлена перед в’їздом. У Каракасі пасажири проходять через імміграційну службу в залі прильоту, перш ніж відправитися на отримання багажу. Співробітники перевірять ваш паспорт і можуть задати питання. Якщо митник або хтось запитає про мету вашого візиту, скажіть, що ви там лише для відвідування, туризму. Під час отримання багажу вам потрібно буде зіставити багажну наклейку на авіаквитку зі штрих-кодом на сумці, перш ніж передати свою податкову форму посадовим особам митниці. Після вашого прибуття до вас звернеться багато людей, які запропонують допомогу в пошуку таксі або торгівлі валютою. Найкраще не спілкуватися ні з ким, хто до вас підходить. Навіть службовці аеропорту з належною ідентифікацією можуть спробувати провести вас в інші райони аеропорту для торгівлі валютою на чорному ринку. Беручи таксі з аеропорту, завжди встановлюйте ціну перед тим, як сісти в таксі, і використовуйте тільки таксі, які мають офіційну жовту овальну печатку. === Літаком === Головний міжнародний аеропорт — міжнародний аеропорт імені Симона Болівара (також відомий як аеропорт Майкетії) (CCS IATA) у штаті Варгас. Це приблизно за 30 хвилин їзди від Каракаса. Протягом дня курсують автобуси, які відправляються від Центрального парку та автобусної станції Avenida Lecuna поруч із Калле-дель-Сур. Автобуси курсують з 7:00 до 18:00. Поїздка на таксі з аеропорту коштуватиме 5-7 доларів США або 6-8 доларів США вночі. Є міжнародні рейси до Маракайбо, Порламара та Валенсії, але вибір дуже обмежений. До Каракаса ви можете подорожувати без пересадок з міст Латинської Америки, Карибського басейну та Європи. Прямі рейси з/до США та Канади призупинено або припинено. З Європи є прямі рейси з Мадрида (Air Europa, Estelar, Plus Ultra), Парижа (Air France), Рима (Estelar), Тенеріфе-Північного (Plus Ultra) та Лісабона (TAP). Iberia летить з Мадрида з технічною зупинкою в Санто-Домінго. З Turkish Airlines ви можете летіти зі Стамбула з короткою зупинкою в Гавані. Aeropostal, CONVIASA, Avianca, Copa Airlines, Lloyd, LATAM та Aerolíneas Argentinas здійснюють рейси до решти Центральної та Південної Америки. Copa Airlines має щоденні рейси з Каракаса, Маракайбо та Валенсії до Панами та рейсів до всієї Південної Америки, Центральної Америки та США. Для міжнародних вильотів (в аеропорту Майкетії) аеропортовий збір становить 23-53,49 доларів США, а збір на виліт — 21,40-9,20 доларів США. Ці податки сплачуються в аеропорту, хоча багато авіаквитків можуть включати ці податки. Під час від’їзду з Венесуели краще мати при собі принаймні 50 доларів США. Якщо збори зростуть або вам доведеться сплачувати як аеропорт, так і збори на виліт, ви можете відправитися в головне лобі, де багато бізнесменів охоче купують долари США. Якщо ви застрягли без готівки, ви можете попросити співробітників авіакомпанії стягнути кошти з вашої кредитної картки і надати вам готівку для сплати аеропортового збору. Використовуючи цю стратегію, запитуйте «efectivo». Для внутрішніх рейсів (в аеропорту Майкетії) є аеропортовий збір. Aeropostal Alas de Venezuela, Santa Bárbara Airlines, Avior Airlines, Conviasa та Aserca Airlines є основними внутрішніми авіакомпаніями Венесуели. === Потягом === Станом на 2017 рік державною залізницею, що з’єднує Каракас і Куа через Шараллаве, є одна лінія протяжністю близько 40 км (25 миль). === Автомобілем === Велика мережа доріг (протяжністю близько 82 000 км) та історично низькі витрати на паливо роблять Венесуелу привабливою країною для подорожей на власному автомобілі. Багато доріг у хорошому стані, але є також гравійні та ґрунтові дороги, для яких рекомендується використовувати позашляховик – особливо в сезон дощів з травня по жовтень. Ось чому важливо подорожувати з хорошою дорожньою картою (наприклад, ламінована карта Венесуели від Berndtson & Berndtson) і бути добре поінформованим про відстані, стан доріг і приблизний час у дорозі. У мережі сайт cochera andina публікує інформацію про майже 120 маршрутах по країні. Ви можете орендувати автомобіль, зазвичай за 20-50 доларів США на день, плюс страховка та юридична відповідальність. Це може змусити вас двічі подумати про оренду автомобіля, особливо якщо врахувати той факт, що оренда автомобіля з водієм зазвичай коштує стільки ж. Паливо штучно недороге; в основних районах є багато АЗС. У віддалених районах вам слід наповнити резервуар перед від’їздом або взяти з собою резервну каністру. У горах витрата палива часто зростає до понад 15 л/100 км. Для водіння у Венесуелі необхідні міжнародні водійські права. Поліція часто запитує ліцензію, а також номер рами чи двигуна під час звичайних перевірок. Правила дорожнього руху загалом відповідають міжнародним стандартам. Але не варто недооцінювати суцільний хаос транспорту Венесуели. Будьте уважні під час руху по Венесуелі. Правила дорожнього руху, які часто ігноруються, стверджують, що ви повинні їхати праворуч, якщо не обгоняєте та не даєте дорогу транспорту на кільцевій розв’язці. Незважаючи на те, що максимальна швидкість становить 80 км/год за містом і 60 км/год у межах міста (уночі 50 км/год), місцеві водії часто перевищують 160 км/год (100 миль/год) на міжміських шосе. Закон зобов’язує пасажирів їздити з пристебнутими ременями безпеки, що регулярно ігнорується. Якщо ви потрапили в пробку, завжди інші водії намагатимуться проїхати. Майте на увазі також, що мотоцикли іноді перевозять до п’яти осіб без шоломів. Зверніть увагу вночі: на вулицях і автомобілях, а також на велосипедах часто погано освітлення або його немає зовсім. Навіть «хороші» дороги можуть мати несподівані та глибокі вибоїни. З цієї причини, а також з питань безпеки загалом, у темний час доби міжміські поїздки на автомобілі не рекомендуються. Хороші покажчики можна знайти лише на головних дорогах. Поширені та особливо важливі дорожні знаки: * Curva peligrosa: «Небезпечна крива» * Sucesión de curvas: «Звивиста дорога» * Reduzca velocidad: "Зменшити швидкість" * Conserve su derecha: "Тримайся праворуч" === Автобусом === Автобусна система розгалужена та надзвичайно доступна (частково через низьку ціну палива). Автобусні термінали напружені, але зазвичай легко знайти автобус до будь-якого великого міста, який відправляється за короткий проміжок часу. Короткі поїздки на автобусі (2 години) можуть коштувати 3-7 доларів США, а навіть дуже тривалі поїздки (9 годин) коштуватимуть лише 10-35 доларів США. Великі автобуси, як правило, оснащені кондиціонерами. Насправді вони, як правило, надмірно обладнані кондиціонерами, тому варто взяти з собою ковдру. Автобуси – це легкий і зручний спосіб пересування по країні. Однак слід дотримуватися належної обізнаності щодо безпеки, оскільки пограбування іноді відбуваються в автобусах у містах та на автомагістралях. Найкраще вибирати автобусні лінії, які використовують металошукач і перевірку сумок, щоб переконатися, що пасажири не мають з собою будь-якої зброї. Якщо ви вирішили подорожувати автобусом, хорошим варіантом є Aeroexpresos Ejecutivo. У них є власний термінал у житловій зоні Каракаса (Чакао, Белло Кампо), а багаж перевіряється в автобусах (як в аеропорту). Автобуси чисті, безпечні та доглянуті, а водії навчені дотримуватись швидкісного режиму (на венесуельських автомагістралях у звичайних автобусах трапляється багато аварій, більшість із них через перевищення швидкості на дорогах із поганим обслуговуванням). Вони дорожчі за звичайний автобус, але все одно дешеві за американськими чи європейськими мірками. Ви можете оплатити кредитною карткою та придбати квитки заздалегідь по телефону. Aeroexpressos пропонує трохи дорожчі варіанти для багатьох довгих маршрутів, які включають сидіння з напівкамерою, крісла, які додатково відкидаються, і дозволяють комфортніше спати під час нічних поїздок. У невеликих містах регулярних автобусів може не бути. У таких випадках можна використовувати прокат автомобілів під назвою «por puestos». Зазвичай це старі та зношені транспортні засоби, але вони доступні. Вони дорожчі, ніж автобуси, зазвичай коштують 5-9 доларів США на людину за одну або дві години поїздки. Основна проблема полягає в тому, що вони зазвичай чекають, щоб мати повний автомобіль (4 або 5 пасажирів), перш ніж вирушати на маршрут. Водій зазвичай намагається переконати вас заплатити за додаткових пасажирів, якщо ви хочете негайно виїхати. Але автомобілі популярні, і зазвичай не потрібно довго чекати, поки машина заправиться. Por puestos можна ідентифікувати за вказівниками з назвою вулиць або місць призначення, по яких вони зазвичай їздять або зупиняються. Уникайте подорожей поодинці в por puesto та уникайте «піратів», неофіційних таксі, які можуть мати намір пограбувати іноземців. === Кораблем === == Транспорт == '''Загальні відомості''' Мандрівники у Венесуелі зобов’язані мати при собі посвідчення особи. На багатьох дорогах є військові блокпости, тому під час подорожі автомобілем чи автобусом тримайте паспорт під рукою, в ідеалі – кольорову ксерокопію паспорта. Якщо ваш паспорт буде вкрадено, це полегшить процедури з вашим місцевим консульством. Військова присутність є постійною, але зазвичай не викликає занепокоєння. Як кажуть, корупціонери є. Розумно уважно стежити за своїми речами, коли, наприклад, сумки перевіряють на наявність наркотиків. Солдат Національної гвардії (Національної гвардії) іноді підкидає наркотики, щоб отримати хабар або вкрасти цінності. Покарання за вживання наркотиків суворе, і тягар доказування лягає на обвинуваченого, поліція також може вимагати хабара, використовуючи той самий спосіб дії. У Венесуелі є лише одна досить коротка міжміська залізнична лінія, яка залишає три варіанти подорожей всередині країни: оренда автомобіля, використання автобусів та оренда автомобілів. Водії у Венесуелі, як правило, агресивні і байдужі до правил дорожнього руху. Рух у Венесуелі дуже поганий, водії агресивні, і всі водії хочуть бути першими. Тому оренда автомобіля взагалі не рекомендується. Дуже низькі ціни на паливо роблять цей варіант досить економічним. Дорогою частиною оренди автомобіля буде страховка. Ціни на паливо станом на серпень 2018 року залишалися фіксованими на рівні 1 BsF за літр, що означало, що мільйон імперських галонів (4 500 000 літрів) коштував приблизно 1 долар США за курсами чорного ринку. Уряд Венесуели прагне скасувати ці щедрі субсидії, але будь-яка зміна статус-кво спричинить сильну політичну реакцію. Не варто недооцінювати суцільний хаос руху Венесуели. Правила дорожнього руху, які часто ігноруються, стверджують, що ви повинні їхати праворуч, якщо не обгоняєте і не даєте дорогу транспорту, який виїжджає на кільцеву розв’язку. Водії часто досягають 160 км/год (100 миль/год) на міжміських шосе. Не завжди дотримуються закони, які вимагають, щоб пасажири автомобілів були пристібані ременями безпеки. Світлофори часто ігноруються, особливо вночі, не через брак терпіння, але водії не люблять зупиняти машину, оскільки їх можуть пограбувати, коли вони зупинені. Іноді можна побачити мотоцикли (мототаксі), які перевозять до п’яти осіб, як правило, без шоломів, що збільшує небезпеку на дорозі. На венесуельських пішохідних переходах пішоходи не мають права проїзду, як у США та багатьох європейських країнах. Якщо ви пригальмуєте або зупинитеся на пішохідному переході, щоб пропустити пішохода, ви можете спричинити аварію з нічого не підозрюючими водіями. '''Потягом''' Станом на 2017 рік державною залізницею, що з’єднує Каракас і Куа через Шараллаве, є одна лінія протяжністю близько 40 км (25 миль). '''Автобусом''' Автобусна система розгалужена та надзвичайно доступна (частково через низьку ціну палива). Автобусні термінали напружені, але зазвичай легко знайти автобус до будь-якого великого міста, який відправляється за короткий проміжок часу. Короткі поїздки на автобусі (2 години) можуть коштувати 3-7 доларів США, а навіть дуже тривалі поїздки (9 годин) коштуватимуть лише 10-35 доларів США. Великі автобуси, як правило, оснащені кондиціонерами. Насправді вони, як правило, надмірно обладнані кондиціонерами, тому варто взяти з собою ковдру. Автобуси – це легкий і зручний спосіб пересування по країні. Однак слід дотримуватися належної обізнаності щодо безпеки, оскільки пограбування іноді відбуваються в автобусах у містах та на автомагістралях. Найкраще вибирати автобусні лінії, які використовують металошукач і перевірку сумок, щоб переконатися, що пасажири не мають з собою будь-якої зброї. Якщо ви вирішили подорожувати автобусом, хорошим варіантом є Aeroexpresos Ejecutivo. У них є власний термінал у житловій зоні Каракаса (Чакао, Белло Кампо), а багаж перевіряється в автобусах (як в аеропорту). Автобуси чисті, безпечні та доглянуті, а водії навчені дотримуватись швидкісного режиму (на венесуельських автомагістралях у звичайних автобусах трапляється багато аварій, більшість із них через перевищення швидкості на дорогах із поганим обслуговуванням). Вони дорожчі за звичайний автобус, але все одно дешеві за американськими чи європейськими мірками. Ви можете оплатити кредитною карткою та придбати квитки заздалегідь по телефону. Aeroexpressos пропонує трохи дорожчі варіанти для багатьох довгих маршрутів, які включають сидіння з напівкамерою, крісла, які додатково відкидаються, і дозволяють комфортніше спати під час нічних поїздок. У невеликих містах регулярних автобусів може не бути. У таких випадках можна використовувати прокат автомобілів під назвою «por puestos». Зазвичай це старі та зношені транспортні засоби, але вони доступні. Вони дорожчі, ніж автобуси, зазвичай коштують 5-9 доларів США на людину за одну або дві години поїздки. Основна проблема полягає в тому, що вони зазвичай чекають, щоб мати повний автомобіль (4 або 5 пасажирів), перш ніж вирушати на маршрут. Водій зазвичай намагається переконати вас заплатити за додаткових пасажирів, якщо ви хочете негайно виїхати. Але автомобілі популярні, і зазвичай не потрібно довго чекати, поки машина заправиться. Por puestos можна ідентифікувати за вказівниками з назвою вулиць або місць призначення, по яких вони зазвичай їздять або зупиняються. Уникайте подорожей поодинці в por puesto та уникайте «піратів», неофіційних таксі, які можуть мати намір пограбувати іноземців. '''Автомобілем''' Велика мережа доріг (протяжністю близько 82 000 км) та історично низькі витрати на паливо роблять Венесуелу привабливою країною для подорожей на власному автомобілі. Багато доріг у хорошому стані, але є також гравійні та ґрунтові дороги, для яких рекомендується використовувати позашляховик – особливо в сезон дощів з травня по жовтень. Ось чому важливо подорожувати з хорошою дорожньою картою (наприклад, ламінована карта Венесуели від Berndtson & Berndtson) і бути добре поінформованим про відстані, стан доріг і приблизний час у дорозі. У мережі сайт cochera andina публікує інформацію про майже 120 маршрутах по країні. Ви можете орендувати автомобіль, зазвичай за 20-50 доларів США на день, плюс страховка та юридична відповідальність. Це може змусити вас двічі подумати про оренду автомобіля, особливо якщо врахувати той факт, що оренда автомобіля з водієм зазвичай коштує стільки ж. Паливо штучно недороге; в основних районах є багато АЗС. У віддалених районах вам слід наповнити резервуар перед від’їздом або взяти з собою резервну каністру. У горах витрата палива часто зростає до понад 15 л/100 км. Для водіння у Венесуелі необхідні міжнародні водійські права. Поліція часто запитує ліцензію, а також номер рами чи двигуна під час звичайних перевірок. Правила дорожнього руху загалом відповідають міжнародним стандартам. Але не варто недооцінювати суцільний хаос транспорту Венесуели. Будьте уважні під час руху по Венесуелі. Правила дорожнього руху, які часто ігноруються, стверджують, що ви повинні їхати праворуч, якщо не обгоняєте та не даєте дорогу транспорту на кільцевій розв’язці. Незважаючи на те, що максимальна швидкість становить 80 км/год за містом і 60 км/год у межах міста (уночі 50 км/год), місцеві водії часто перевищують 160 км/год (100 миль/год) на міжміських шосе. Закон зобов’язує пасажирів їздити з пристебнутими ременями безпеки, що регулярно ігнорується. Якщо ви потрапили в пробку, завжди інші водії намагатимуться проїхати. Майте на увазі також, що мотоцикли іноді перевозять до п’яти осіб без шоломів. Зверніть увагу вночі: на вулицях і автомобілях, а також на велосипедах часто погано освітлення або його немає зовсім. Навіть «хороші» дороги можуть мати несподівані та глибокі вибоїни. З цієї причини, а також з питань безпеки загалом, у темний час доби міжміські поїздки на автомобілі не рекомендуються. Хороші покажчики можна знайти лише на головних дорогах. Поширені та особливо важливі дорожні знаки: * Curva peligrosa: «Небезпечна крива» * Sucesión de curvas: «Звивиста дорога» * Reduzca velocidad: "Зменшити швидкість" * Conserve su derecha: "Тримайся праворуч" == Мова == Іспанська мова є офіційною мовою Венесуели, яку супроводжують численні мови корінних народів (зазвичай їх ніколи не чують, за винятком регіону Амазонки). За межами Каракаса англійською не розмовляють і навіть не розуміють, і навіть у Каракасі нею зазвичай розмовляють лише молоді покоління. == Що відвідати == * Водоспад Анхель в Гвіанському нагір'ї та національному парку Канайма. * Лос-Рокес з його кришталевими пляжами. * Лос-Льянос і його вражаюча дика природа. * Меріда та її захоплюючі пейзажі Анд. * Каракас, справжні міські джунглі.{{Mapframe}} {{See|name=Національний музей у Каракасі|address=G423+66R, Plaza de los Museos, Bellas Artes, Av. Libertador, Caracas 1050, Distrito Capital, Венесуела|phone=+582125780275|hours=субота 10:00–16:00  неділя 10:00–16:00  понеділок Зачинено  вівторок 09:00–17:00  середа 09:00–17:00  четвер 10:00–16:00  пʼятниця 10:00–16:00|price=Вхід безкоштовний, екскурсії ($3-7) бронюються на місці або через агенції (Caracas Tours).|lat=10.51350067470916|long=-66.89635988021986|url=https://see-sights.com/natsionalnyj-muzej-u-karakasi-venesuela/|image=https://see-sights.com/wp-content/uploads/2025/05/Natsyonalnyj-muzej-v-Karakase-Venesuela-1.jpg|description=Національний музей у Каракасі, розташований в історичному центрі венесуельської столиці, – це культурний маяк, де зберігається спадщина країни від доколумбових часів до сучасної доби. Заснований у 1942 році, він об’єднує дві ключові установи: Музей образотворчих мистецтв (Museo de Bellas Artes) та Музей природничих наук (Museo de Ciencias Naturales), пропонуючи мандрівникам занурення у мистецтво, археологію, етнографію та природу Венесуели. Будівля музею, спроектована видатним архітектором Карлосом Раулем Вільянуєвою, сама по собі є витвором мистецтва, поєднуючи неокласичні елементи з модерністською естетикою. Оточений Пласа Морелос, парком Лос-Каобос та жвавими вулицями Каракаса, музей приваблює тих, хто хоче зрозуміти душу Венесуели через її історію та творчість. Ця стаття розповість про Національний музей, його колекції, архітектуру та практичні аспекти відвідування, щоб ви могли спланувати подорож до цього культурного скарбу.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Валюта Венесуели – цифровий болівар (код ISO VED), який був запущений 1 жовтня 2021 року на заміну болівар соберано за курсом 1 мільйон до 1. Болівар соберано був запущений у 2018 році, щоб замінити болівар фуерте (BsF) за курсом 100 000:1. Болівар Fuerte замінив старий болівар у 2008 році з розрахунку BsF 1 до 1000 старих боліварів. Таким чином, один цифровий болівар 2021 року еквівалентний 100 трильйонам болівара 2008 року. Цифровий Болівар насправді не є цифровою валютою, але має надруковані банкноти, як і його попередники. Навіть з останньою ітерацією болівара, станом на грудень 2021 року 2/3 транзакцій всередині країни здійснюються в доларах США. Болівари нелегко конвертувати ні в країні, ні за її межами. Банки (і кілька обмінних пунктів) дають венесуельську валюту за офіційним курсом, але існує процвітаючий паралельний ринок, який торгує за вищими ставками. Ці неофіційні ставки коливаються залежно від загального попиту на іноземну валюту, інфляції та політичної нестабільності. На «паралельному ринку» діють різні курси валют: туристичний, чорний ринок (трохи вищий, але небезпечний і незручний) і брокерський облігаційний (високі суми в державних облігаціях, коли вони продаються). Цей найвищий показник, який відображається як посилання на певних інтернет-сторінках, — це курс державних доларових облігацій, недоступний, якщо ви не купите державні облігації на тисячі доларів через венесуельську брокерську фірму. Це останнє визначає курс чорного ринку та туристичного. Чорного ринку слід уникати, якщо ви не впевнені в чесності людей, які змінюють валюту за вас. Це можуть бути шахраї, злодії або навіть поліцейські, переодягнені під торговців. Найбезпечнішим паралельним обміном є туристичний курс, який зазвичай надається працівниками вищого рівня в туристичній індустрії (менеджерами готелів, власниками посад тощо). Тарифи змінюються в різних країнах Венесуели та від тижня до тижня. Туристичний курс рідко змінюється в часі. Після того, як ви поміняли, ви не можете повернути назад на євро чи долари, якщо туристичний оператор, який обміняв на вас, не буде достатньо ввічливий, щоб забрати це назад. У магазинах повсюдно не вистачає продуктів харчування та основних товарів; багато необхідних ліків стають недоступними. Поточні паралельні ринкові курси та ціни можна знайти на цій сторінці. (Оскільки доступ до веб-сайту обмежений у Венесуелі, ви можете спробувати шукати «долар паралело» або скористатися цим посиланням. Ви також можете переглянути на цій сторінці вихідні дані.) Однак рівень інфляції настільки високий, що навіть ці веб-сайти завжди залишатимуться точними – є багато повідомлень про те, що венесуельці використовують групи WhatsApp для встановлення тарифів і цін. Венесуельська валюта також продається на eBay за межами Венесуели за різними цінами між паралельним курсом чорного ринку та офіційним курсом уряду та продається як предмет колекціонування, а не як витрачання грошей на подорожі. Покупка перед вильотом дозволить вам витратити гроші, поки ви не знайдете когось, якому можна довіряти, щоб обміняти гроші у Венесуелі. Різниця між обміном на чорному ринку та офіційними державними валютними курсами величезна. Картки Visa і MasterCard широко приймаються, American Express і Diners Club зазвичай приймаються в елітних ресторанах, готелях і торгових центрах. Продавці завжди запитують посвідчення особи перед здійсненням операції з кредитною карткою (достатньо паспорта). Банкомати існують по всій країні. Роздають тільки болівари за офіційним курсом. Дебетові картки Maestro є найбільш прийнятними, але дебетові картки Visa часто не приймаються, оскільки вони є «шахрайством» для продавців (відображається як «Дебет» для покупця і як «Кредит» для продавця), а також деякі банкомати. запитайте останні дві цифри ідентифікаційних номерів венесуельців як додатковий захід безпеки, що створює проблеми для іноземців, які не мають ідентифікаційного номера, прив’язаного до їх банківського рахунку. Найкраще брати з собою дрібні гроші, а не великі купюри, оскільки багато торговців, зокрема таксисти, рідко мають з собою гроші. Давати чайові таксистам не прийнято і може здатися дивним. Будьте обережні з водіями таксі, оскільки майже всі вони експлуатують туристів, особливо від аеропорту до Каракаса. Використовуйте лише офіційні таксі аеропорту (чорні Ford Explorers), які мають торговельні точки всередині аеропорту. Придбайте квиток там, спершу перевіривши плату відповідно до пункту призначення, вказаного на прилавку, а не запитуючи безпосередньо касира чи таксистів. Ви також можете отримати трансфер з аеропорту, але це буде дорожче (в основному в розкішних готелях). Для безпечного обслуговування таксі в Каракасі ви можете скористатися «Телетаксі», який ви можете встановити за номером ☏ +58 212-9534040. Перед замовленням послуги уточнюйте вартість по телефону. У ресторанах чайові зазвичай мінімальні. Якщо входить плата за обслуговування в розмірі 10%, то до загальної суми можна залишити додаткову невелику зміну, або якщо вона не включена, то зазвичай чайові становлять лише 10%. == Регіональна кухня == Венесуела відчуває серйозний дефіцит продовольства, і будь-яка їжа, яка є в наявності, зазвичай дуже дорога. Арепас, товсті кукурудзяні коржі, які розрізають і фарширують безліччю начинок, є квінтесенцією венесуельської страви. Найвідоміші варіації – «reina pepiada» (салат з подрібненої курки з авокадо) і «доміно» (фарширована квасолею і тертим білим сиром). Халлакас (доморощена венесуельська версія тамале, з м’ясом, оливками, родзинками, покритими кукурудзяним борошном і загорнутими в листя подорожника для приготування на пару) — популярна різдвяна страва. Качапас (кукурудзяні млинці, часто заправлені солоним сиром під назвою «теліта» або «кесо де мано»), емпанада (солена випічка) і повсюдно поширені «perros calientes» (хот-доги) є популярною вуличною їжею. Для повільної їжі спробуйте смачні рибні страви або суп із креветок, відомий як «cazuela de mariscos». Традиційний венесуельський обід — пабельон, який складається з рису, чорної квасолі та м’яса, а також скибочки смаженого подорожника. Вищевказані страви відомі як "comida criolla", або креольська їжа. Венесуела є провідним виробником дрібних какао-бобів, а венесуельський шоколад може бути чудовим. Бренд El Rey має незмінну якість. == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Sunsol Isla Caribe|address=Av. Costanera, sector el Tirano, Isla de Margarita Carretera Costanera, 6301, Nueva Esparta, Венесуела|phone=+58 295-3311000|url=https://www.sunsolhoteles.com/|price=6063 грн|lat=11.112894131710817|long=-63.84611916017813|content=Наш готельний комплекс на березі моря чекає на вас за системою «все включено», пропонуючи комфортні та затишні номери з приголомшливим видом на океан і кількома басейнами. У Sunsol Isla Caribe ми пропонуємо незабутній відпочинок, наповнений розважальними заходами для всієї родини. Насолоджуйтесь нашим пляжним клубом, тренажерним залом, спа-центром, тематичними вечерями, винним льохом та шоу для дорослих і дітей. Крім того, наше чудове розташування на пляжі Плайя-Ель-Тірано дозволяє вам дістатися лише за 40 хвилин від міжнародного аеропорту Сантьяго-Маріньо, за 20 хвилин від основних торгових центрів і лише за 5 хвилин від пляжів Плайя-Ель-Агуа та Плайя-Паргіто.}} У Каракасі є хороший вибір 5-зіркових готелів, хоча вони передбачувано дорогі. У туристичних місцях Венесуели, як правило, найкращим варіантом є гостьові будинки або заклади типу "ліжко та сніданок", відомі як "посади", кожен з яких має індивідуальний стиль і зазвичай пропонує сніданок або вечерю за запитом. Посади можуть сильно відрізнятися за ціною та якістю. Молодіжних гуртожитків дуже мало. Ліжка в багатьох готелях (здебільшого до середнього рівня) — це не що інше, як матраци на бетонних плитах, які нагадують коробчаті пружини. Залежно від того, що ви віддаєте перевагу сну, вони можуть бути не найзручнішими для вас. Що вам слід враховувати, шукаючи готель для проживання. == Де навчатись == По всій країні є чудові університети, як приватні, так і державні. Каракас — це місто з найбільшою кількістю університетів, включаючи Центральний університет Венесуели (Universidad Central de Venezuela, UCV), який налічує 60 000 студентів і є власною архітектурною пам’яткою з моменту присвоєння ООН статусу Всесвітньої спадщини в 2002 році. До нинішньої нестабільності Венесуела ставала все популярнішим місцем для вивчення іспанської мови, а Меріда була головним напрямком. Іспанська школа Cela на острові Маргарита пропонує інтенсивні курси іспанської мови на різних рівнях. Екскурсії та заходи на острові Маргарита включені в курс іспанської мови. == Як заробити == Робочі години зазвичай з 8:00 до 12:00 і з 13:00 до 17:00, або з 9:00 до 12:00 і з 14:00 до 18:00. (8 годин на день і 1-2 години обіду). Більшість банків закриваються о 15:30, за винятком тих, які розташовані в торгових центрах (наприклад, Sambil, CCCT тощо), працюють після 15:00, але, ймовірно, будуть стягувати невелику плату за транзакцію. Також у грудні, коли вони залишаються відкритими на додаткову годину, щоб впоратися зі святковою суєтою. == Застереження == Венесуела має свою частку бідності, корупції та злочинності. У Венесуелі один з найвищих показників убивств у світі. У людних містах необхідно бути пильними, оскільки поряд можуть бути кишенькові злодійки та грабіжники. Більшість районів великих міст небезпечно ходити вночі. Перебувати в населених пунктах. Завжди подорожуйте на автомобілі вночі. Околиці багатьох міст дуже бідні та скупчені злочинністю, і вони не підходять для туристів. Якщо ви сумніваєтеся, запитайте місцевих жителів або таксистів, чи є місцевість безпечною чи ні. Загалом, якщо хтось виглядає як (імовірно заможний) турист, цих частин міста слід уникати. Бажано не носити дорогих прикрас і годинників. Будьте обережні з використанням мобільного телефону, фотографуванням і розгортанням карт у натовпі. Удавайте, що знаєте, куди йдете, навіть якщо ви не впевнені. Завжди їздіть на легальному таксі (жовті номери). Таксі з білими номерами заборонені та можуть бути небезпечними. Крім того, остерігайтеся корумпованих чиновників (поліції та Національної гвардії). Деякі чиновники можуть вимагати хабара або іншим чином вимагати мандрівників. Постійно стежте за своїми речами. Незважаючи на всі ці рекомендації, у Венесуелі ви, як правило, цілком в безпеці, якщо проявите трохи здорового глузду та уникнете вигляду надмірно заможного під час подорожі. Жінки з великими гаманцями не повинні ходити поодинці. Туристам слід уникати далеких прогулянок у містах, якщо ви не знаєте, куди йдете. По можливості організуйте транспортування автомобіля. Жінкам-туристкам не рекомендується ходити бідними районами чи трущобами без місцевого гіда. Більший ризик зґвалтування або сексуального насильства, якщо вони проходять через ці райони. Перш за все, коли ви перебуваєте у Венесуелі, дуже важливо використовувати здоровий глузд. Якщо ви будете дотримуватися правильних запобіжних заходів, у вас, ймовірно, не виникне проблем. Не дивіться ні на кого неправильно і не виглядайте занадто заможним. Якщо вас пограбували, не чиніть опір і уникайте зорового контакту. Більшість грабіжників у Венесуелі мають вогнепальну зброю і стріляють за найменшої провокації. Зберігайте спокій і дайте грабіжнику все, що він хоче. Якщо цього не зробити, часто буває смертельно. Крім того, повідомлення про пограбування в поліцію рідко коштує клопоту: краще забути про це, оскільки грабіжників ловлять рідко. Незважаючи на всі проблеми з незахищеністю, ви можете уникнути більшості проблем, залишившись у туристичних районах або відвідавши менш туристичні райони з кимось, хто живе в країні. Також Венесуела має цікаву політику щодо канабісу. Ви можете володіти до 20 г, але будь-що більше може призвести до ув’язнення на тривалий час. Незважаючи на те, що ця політика є досить ліберальною, ви повинні зберігати конфіденційність використання канабісу, щоб просто не привернути до вас небажану увагу. Уникайте далеких поїздок на автомобілі вночі, оскільки багато шосе тоді небезпечні. Венесуельці зазвичай готові допомогти вам, якщо у вас виникнуть проблеми. Однак вони, ймовірно, не наважаться зупинитися для вас у темряві, оскільки у них будуть вагомі підстави побоюватися нападу. На венесуельсько-колумбійському кордоні частішають викрадення та транскордонне насильство. Тому кілька урядів забороняють подорожувати будь-де поблизу кордону. == Як зберегти здоров'я == Через блокаду США у Венесуелі дуже не вистачає медикаментів, тому у вас можуть виникнути труднощі з отриманням адекватної допомоги в екстрених випадках. Переконайтеся, що ви охоплені туристичною страховкою, яка включає медичну евакуацію, оскільки евакуація в сусідню країну може бути єдиним способом отримати належне лікування/ У вас можуть виникнути проблеми з діареєю, якщо ви пристосовуєтеся до їжі та рідини у Венесуелі. Краще купувати воду в пляшках, а не пити з-під крана, але холодні напої та салати, як правило, підходять (залежно від якості водопостачання у вашій рідній країні). Будьте обережні з продуктами з простроченим терміном придатності та сирами, які витримані багато днів. Ви зазвичай зустрічаєте вуличних продавців біля автомагістралей, які продають продукти харчування і які не завжди добре знають гігієнічні методи поводження з харчовими продуктами. Користуйтеся здоровим глуздом, вибираючи, що їсти на вулиці. Пам’ятайте, що свіжі продукти та майонез можуть швидко зіпсуватися через місцевий клімат. Як і всюди в тропіках, ризики для здоров’я включають сонячні опіки та тропічні захворювання. == Поважати == Більшість венесуельців стримано ставляться до расових питань, оскільки білі або креоли природно поєднуються з тубільцями та афровенесуельцями в повсякденному житті (освіта, життя, політика, шлюб). Таким чином, слово «негр» можна використовувати незалежно від того, хто це говорить або кого так називають. Вирази на кшталт «negrito» або «mi negro» часто використовуються як термін прихильності. Можна було почути, як хтось кличе «негра» до жінки, незалежно від раси людини. І взагалі, афровенесуельці не вважають це образливим, оскільки це просто варіації іспанського слова «чорний». Аналогічно, не ображайтеся, якщо хтось назве вас «flaco» (тонкий) або «gordo» (жир), оскільки вони також можуть використовуватися досить без розбору і часто як термін дружелюбності. Більшість венесуельців не сприймають відмінностей між британцями, американцями чи європейцями. Отже, ви можете очікувати, що вас називають «грінго», навіть якщо ви, скажімо, росіянин. Не дозволяйте цьому образити вас як відвідувача, який не розмовляє іспанською мовою. Венесуельці, як і колумбійці, нікарагуанці та панамці, мають дуже кумедний спосіб вказувати на об’єкти, надуваючи губи та піднімаючи підборіддя, тому не думайте, що люди дарують вам поцілунки, коли ви питаєте дорогу. Ще один важливий момент, який слід пам’ятати, полягає в тому, що венесуельське суспільство дуже розділене між «чавістами» (тими, хто підтримує колишнього президента Чавеса) і «античавістами» (тими, хто виступає проти нього), тому настійно не рекомендується розмовляти. про нього та/або його політику, якщо ви не впевнені, на якій стороні перебувають ваші венесуельські друзі. == Зв'язок == '''Телефон''' У Венесуелі є міжнародний телефонний код країни 58 і тризначні коди регіонів (плюс початковий «0»), а номери телефонів складаються з семи цифр. Коди регіонів, які починаються з '04' - напр. 0412, 0414, 0416 - це мобільні телефони, тоді як коди регіону, які починаються з '02', напр. 0212 (Каракас), 0261 (Маракайбо) — наземні лінії. Єдиний номер екстреної допомоги 171 використовується на більшій частині країни для поліції, швидкої допомоги та пожежників. Міжнародний формат номеру телефону для Венесуели: +58-(код міста без '0')-(номер телефону) * Щоб набрати інший код міста: (код міста, що починається з '0')-(номер телефону) * Щоб зателефонувати в іншу країну: 00-(код країни)-(код регіону)-(номер телефону) * Довідкові запити/інформація (іспанською мовою): 113 * Екстренна служба для мобільних телефонів: (іспанською мовою): 911 (Movistar), 112 (Digitel), *1 (Movilnet) Громадські таксофони використовують передплачені картки, які не можна поповнити, але вони легко доступні в торгових центрах, АЗС, кіосках тощо. Телефонні будки поширені в містах і не приймають монети. Переважна більшість керує колишня державна монополія CANTV, хоча деякі бокси, якими керують Digitel або Movistar, існують, особливо у віддалених районах. Передоплачені картки CANTV можна використовувати лише в їхніх кабінках. Сьогодні більш популярними є повсюдно поширені «комунікаційні центри» або скупчення телефонних будок, розташованих всередині станцій метро, торгових центрів або як звичайний магазин на вулиці. Більшість із цих комунікаційних центрів керуються CANTV або Movistar і пропонують, як правило, дешеві телефонні дзвінки зі звичайного телефону в зручних кабінках, обладнаних сидінням. Про всі ваші дзвінки ведеться журнал, і ви оплачуєте при виході з магазину. Багато вуличних продавців або buhoneros також пропонують телефонні дзвінки з портативних (на основі антен) наземних ліній, встановлених в імпровізованих кіосках. Тарифи на дзвінки оплачуються похвилинно. '''Мобільні телефони''' Мобільні пристрої, якими керує Movilnet, підрозділ CANTV, починаються з коду 0416/0426 і використовують систему CDMA 800 МГц і GSM/HSDPA 850 МГц. Конкурент Telefónica Movistar, раніше Telcel, починається з 0414/0424 і використовує як CDMA, так і GSM/HSDPA (GSM/HSDPA 850 МГц). Digitel – це ще один оператор із мережею GSM/HSDPA (GSM/HSDPA 900 МГц), номери якого починаються з 0412. Можна придбати SIM-карту з оплатою по факту використання для телефонів GSM Digitel, але переконайтеся, що ваш телефон розблоковано. Платіжна картка Digitel працює відразу після покупки в будь-якому офіційному роздрібному продавці. Телефони Movilnet не можуть надсилати текстові повідомлення до більшості європейських мереж. Телефон Digitel може надсилати текстове повідомлення майже в будь-яку європейську мережу; Movistar може дозволити вам відправити текстове повідомлення до будь-якої європейської мережі, але для цієї мети він менш надійний, ніж Digitel. Ви можете використовувати свій телефон із іноземною SIM-карткою в роумінгу. Перевірте: www.gsmworld.com або зателефонуйте своєму оператору, щоб отримати інформацію про роумінг до Венесуели. Movilnet і Movistar потребують чотирьохдіапазонних телефонів для європейських користувачів, Digitel працюватиме з будь-яким європейським телефоном. Туристи з інших країн, крім європейських, повинні перевірити свої телефони, чи працює телефон із зазначеними вище діапазонами. '''По мережі''' Інтернет-кафе стає все більш поширеним, часто об'єднаним у вищезгадані «комунікаційні центри». Навіть у невеликих містах зазвичай є хоча б одне місце з більш-менш пристойними сполученнями. '''Поштою''' Державна поштова служба Венесуели працює повільно, непередбачувано і не використовується широко. Поштових відділень небагато, хоча вони, мабуть, найкращий варіант для відправки листівок додому. Для розсилки по Венесуелі найбільш популярними є кур’єрські служби, такі як MRW, Domesa і Zoom. Зазвичай вони гарантують доставку на наступний день!{{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} aijbwzhosy5kerrr3qrtag2hcpia3k9 0 58 33207 32287 2022-08-24T01:26:42Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat 33207 wikitext text/x-wiki {{geo|50.7413888889|25.3538888889|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Волинська область''' — область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки [[Польща]], на півночі — з Брестською областю Республіки [[Білорусь]], на сході — з [[Рівненська область|Рівненською]], на півдні — з [[Львівська область|Львівською]] областями України. Всього в межах області пролягає 395 кілометрів державного кордону. На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Доманове, Дольськ, Піща, Пулемець, Заболоття. == Регіони == == Міста == * [[Луцьк]] * [[Володимир-Волинський]] * [[Берестечко]] * [[Ковель]] * [[Шацьк]] == Інші місця == * [[Шацькі озера]] ** озеро Пісочне (с. Кримно, с. Мельники) ** озеро Луки (с. Дубечне, с. Лютка) * замок Любарта (м. Луцьк) ** Музей дзвонів, музей книги (у приміщенні замку Любарта) * Луцький зоопарк * Порт сіті (Луцьк) * скансен - музей під відкритим небом (с. Рокині) * музей-садиба лесі Українки (с. Колодяжне) * дитячий оздоровчий комплекс "Віфанія" (с. Дубечне) * замок Радзивілів (с. Олика) * Оконські джерела * музей Стравінського (Устилуг) *Свято-Миколаївський Жидичинський монастир (Жидичин) == Зрозуміти == == Мова == Більшість мешканців розмовляють українською, але чудово розуміють російську,білоруську, польську, а молодше покоління - і англійську. == Як дістатись == '''Залізничний транспорт:''' найбільшими залізничними вузлами є Луцьк і Ковель. З Ковеля автобусом можна дістатись до Шацька, Світязя, Дубечне та ін. місць. '''Автомобільний транспорт:''' Автостанції розташовані у всіх містах і містечках області, тому діістатися у будь-яку точку не буде проблемою. == Транспорт == == Що відвідати == * [[Шацькі озера]] - група з понад 30 озер у північно-західній частині Шацького району == Чим зайнятись == '''Активний відпочинок''': ур. Гряда ( о. Світязь), summer camp " Freya" ( Дубечне), національний парк ( "Прип'ять-Стохід"). '''Дитячий, сімейний відпочинок:''' оздоровчий комплекс "Віфанія" ( с. Дубечне) Шацький національний парк, с . Світязь, Луцький зоопарк, Порт сіті ( Луцьк) '''Культурний відпочинок:''' Замок Любарта, музей-садиба Лесі Українки, скансен у с. Рокині., замок Радзивілів '''Духовний відпочинок:''' Зимненський монастир, монастир у с. Мильці, Костел св. Анни (Ковель), Троїцький костел (с. Берестечко), Кафедральний собор Успіння Пресвятої богородиці (В.-Волинський), Георгіївська церква (Голоби), Покровська церква (с. Піддубці) == Регіональна кухня == Волинська кухня багата та різноманітна. Вам запропонують вареники з будь-якими начинками, деруни, печену картоплю, волинський борщ, галушки, гречаники, голубці, крученики волинські,сирники, млинці, юшку з риби та ще багато рибних страв, а також пончики "По-світязькі", узвари, кваси та багато іншого. Щоб найкраще відчути смак волинських страв, варто їхати влітку: господині додоють свіжі гриби та лісові ягоди у свої смаколики) == Нічне життя == Тоді, як с. Світязь та с. Мельники вважаються сімейно-дитячими тихими, спокійними куточками для відпочинку, то любителям нічного життя варто поїхати в ур. Гряда на іншому березі озера, де є диско-бари, нічні клуби і т. ін. У містах нічне життя також вирує у нічних клубах та барах. Часто влітку проводять фестивалі під відкритим небом. == Застереження == Не забудьте крем від комарів та сонцезахисний крем. Збираючись на о. Світязь і Шацькі озера загалом забронюйте житло заздалегідь. == Куди далі == З Ковеля, Луцька, Рожища та Ківерець курсують потяги і автобуси до Львова та Івано-Франківська. Тож відпочивши на лоні природи, накупавшись у чистих озерах та нагулявшись поліськими лісами, вирушайте збагачуватись культурно ло Львова або підкоряти гори на Франківщину!{{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] bkix7ejsniph60xrarnore9y2vwodvq 0 59 34327 33201 2023-06-19T05:47:39Z Качуровська 1831 /* Селища */ 34327 wikitext text/x-wiki {{geo|48.93|28.69|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Вінницька область''' — це область у [[Центральна Україна|Центральній Україні]]. Утворена 27 лютого 1932 року. Обласний центр — місто [[Вінниця]]. Розташована на правобережжі Дніпра в межах Подільської височини. На заході межує з [[Чернівецька область|Чернівецькою]] та [[Хмельницька область|Хмельницькою]], на півночі з [[Житомирська область|Житомирською]], на сході з [[Київська область|Київською]], [[Кіровоградська область|Кіровоградською]] та [[Черкаська область|Черкаською]], на півдні з [[Одеська область|Одеською]] областями України та з [[Молдова|Республікою Молдова]], в тому числі частина кордону приходиться на невизнане [[Придністров'я]]. == Регіони == == Міста == * [[Вінниця]] * [[Бар]] * [[Калинівка]] * [[Козятин]] * [[Жмеринка]] * [[Іллінці]] * [[Липовець]] * [[Могилів-Подільський]] * [[Немирів]] * [[Тульчин]] * [[Шаргород]] * [[Хмільник]] * [[Ямпіль]] == Селища == * [[Браїлів]] * [[Брацлав]] * [[Дашів]] * [[Літин]] * [[Муровані Курилівці]] * [[Оратів]] * [[Тиврів]] * [[Турбів]] * [[Шпиків]] == Інші місця == * [[Буша]] * [[Чернятин]] == Зрозуміти == == Мова == В області поширена українська мова. Також у великих містах можна часто зустріти російськомовних людей. Мешканці розуміють російську, проте багато людей розмовляють російською з труднощами. Тому якщо Ви опинитесь у сільській місцевості, то відповідь часто отримаєте українською. == Як дістатись == Вінниччина знаходиться в центральній частині України, тому тут проходять багато автобусів та потягів, що слідують як до міст області, так і до інших куточків України та інших країн. == Транспорт == У Вінниці найкращі трамваї України. == Що відвідати == === Барський район === * Історико-краєзнавчий музей, м. Бар, пл. Св. Миколая * {{see|name=Етнографічний музей БКТБ|alt=|url=|wikipedia=Етнографічний музей у Барському коледжі транспорту та будівництва|email=}} * {{see|name=Кармелітський монастир (пам'ятка архітектури XVII ст, м. Бар)|alt=|url=|wikipedia=Покровська церква з келіями (Кармелітський монастир)|email=}} * {{see|name=Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці|alt=|url=|wikipedia=Успенська церква (Бар)|email=}} * {{see|name=Костел Святої Анни|alt=|url=|wikipedia=Костел святої Анни (Бар)|email=}} * {{see|name=Церква греко-католицька|alt=|url=|wikipedia=Церква греко-католицька (Бар)|email=}} * {{see|name=Руїни Барської фортеці|alt=|url=|wikipedia=Барський замок|email=}} * {{see|name=Палац Чихачова в с. Митки|alt=|url=|wikipedia=Палац Чихачова в Митках|email=}} * {{see|name="Барський" орнітологічний заказник|alt=|url=|wikipedia=Барський заказник|email=}} * Гора Бони Сфорци (висота до 30 метрів).<ref name=":0">{{Cite web|title=Гайда до Бара! Путівник сучасним містом з багатою історією|url=https://barnews.city/read/plani/32897/gajda-do-bara-putivnik-suchasnim-mistom-z-bagatoyu-istorieyu|website=БарNews.City|accessdate=2019-12-12|language=ru}}</ref> === Бершадський район === * Урочище «Устянська Дача» (ботанічний заказник загальнодержавного значення, с. Поташня) === Вінницький район === * Архітектурно-парковий комплекс «Маєток Грохольських — Можайських» (пам'ятка архітектури XVIII ст, смт Вороновиця Вінницького р-ну) === Гайсинський район === * Музей гончарного мистецтва (с. Новоселівка) === Жмеринський район === * Палац та парк графа Львова (пам'ятка архітектури XVIII ст, с. Чернятин) === Іллінецький район === * Кратер астероїда — Іллінецька астроблема (с. Лугова) * Михайлівська церква (пам'ятка архітектури XVIII ст, с. Дашів) === Калинівський район === * {{see | name=Костьол Діви Марії | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=с. Іванів, Калинівський район | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-01-13 | content= }} === Козятинський район === * Свято-Преображенська церква (пам'ятка архітектури XVII ст, с. Поличинці) * Народний музей Хліба (с.Білопілля) * Музей Михайла Грушевського (с.Сестринівка) === Крижопільський район === * Музей-садиба академіка Д. К. Заболотного (с. Заболотне) === Липовецький район === * Парк "Турбівська Софіївка" (смт [[Турбів]]) * Дерев'яна церква (смт [[Турбів]]) * Словацький монумент (м. Липовець) * Палац Тора Ланге (с. Нападівка) * Староприлуцький палац та парк (с. Стара Прилука) * Гідрологічний заказник "Початок" (витоки річки Соб, поблизу с-ща Ксаверівка) * Музей (с. Вахнівка) * Кратери Іллінецької астроблеми (с. Іваньки) * Дерев'яна церква Іоанна Богослова (с. Косаківка) * Палац Раковських (с. Козинці) * Монумент на честь Липовецької битви (м. Липовець) === Літинський район === * Літературно-меморіальний музей М. Стельмаха (с. Дяківці) === Могилів-Подільський район === * Озаринецький замок (с. Озаринці) * Нагорянські печери (с. Нагоряни) * Лядівський монастир (с. Лядова) * Грушківська свита (геологічна пам'ятка природи, с. Грушка) * Дерев'яна церква Св. Параскеви Сербської (с. Немія) * Шевченкова криниця (поблизу р. Лядова, с. Яришів) * Козацькі та єврейські поховання (на кладовищах с. Яришів) === Мурованокуриловецький район === * {{see|name=Палац родини Комарів (1871—1873 рр.)|alt=|url=|wikipedia=Палац Комарів|email=}} та парк навколо палацу * Музей в Будинку кільтури та художня виставка * Джерело мінеральної води "Регіна" * {{see|name=Церкви району|alt=|url=|wikipedia=Церкви Мурованокуриловецького району|email=}} === Немирівський район === * Палац та парк княгині Щербатової (пам'ятка архітектури кінця XIX ст, м. Немирів) * Музей «Літературна Немирівщина» (м. Немирів) * Цілюща свята водичка (с. Остапківці) === Оратівський район === === Піщанський район === * Музей-садиба П.І. Муравського (с. Дмитрашківка) * Чорноминський палац (с. Чорномин) * Гонорівський палац (с. Гонорівка) * Урочище "Княгиня" (с. Дмитрашківка) * Вузькоколійна залізниця Рудниця-Гайворон-Голованівськ * Панська будівля для прислуги та погріб (с. Ставки) * Церква (с. Дмитрашківка) * Церква (с. Кукули) === Погребищенський район === * Музей просто неба (с. Круподеринці) === Теплицький район === * Музей М.Д. Леонтовича (с. Марківка) === Тиврівський район === === Томашпілький район === * Одвічна Русава («Сонна поляна», урочище «Глибокий яр», «Яланецька скеля», мурована церква, кладовище кінця XIX ст, будинок лісника та млин кінця XIX — початку XX ст, с. Стіна) * Олександрійський парк (с. Благодатне) === Тростянецький район === * Батозька битва (історичні місця села Четвертинівка Тростянецького р-ну) === Тульчинський район === * меморіальний музей М.Д. Леонтовича (м. Тульчин) === Хмільницький район === === Чернівецький район === === Чечельницький район === * Храм Покрови Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури XVIII ст, с. Каташин) === Шаргородський район === === Ямпільський район === * {{listing | name=Заповідник "Мохната Гора" | alt=Підкова | url= | wikipedia=undefined | email= | address= | lat= | long= | directions=До Ямполя автобусом, далі на авто або таксі. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-01-16 | content=Прекрасний вид на річку Дністер }} === [[Вінниця]] === * Комплекс пам'яток архітектури і містобудування національного значення «Мури» (Домініканський та Єзуїтський монастирі XVII ст, м. Вінниця) * Літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського (м. Вінниця) * Вінницький обласний краєзнавчий музей * Свято - Преображенський кафедральний собор (православний собор) * Собор Пресвятої Діви Марії Ангельської (католицький собор) * Вінницька вежа у сквері Козицького * Меморіал Слави у сквері Козицького. Меморіальний комплекс героям революції,громадянської та Великої Вітчизняної війни відкрито у1958 році.Тут поховано 79 воїнів . Автори скульптор Я.Куленко та архітектор В.Спусканюк * Вінницький обласний академічний театр ім. Садовського * Національний музей - садиба ім. Пирогова М.І. та церква - некрополь (усипальня з тілом М.І. Пирогова) * Музично - світловий [[фонтан]] * === Жмеринка === * {{listing | name=Будівля залізничного вокзалу | alt=Вокзал | url= | wikipedia=Жмеринка (станція) | email= | address= просп. Б. Олійника, 1 | lat=49.0342 | long=28.1121 | directions=Залізницею з Києва, Одеси, Тернополя, Харкова, Вінниці, приміськими електропоїздами з Козятина, Вапнярки, Могилева-Подільського, Хмельницького, Автобусом з Києва, Шаргорода, Вінниці. Містом автобусами №№ 1а, 1б, 2а, 3, 6, 7, 9а | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Будівля побудована у стилі модерну, що в народі називається "жмеринським". Архітектори З. Журавський, В. Риков, І. Беляєв. }} * {{listing | name=Костел святого Олексія | alt= | url= | wikipedia=Костел святого Олексія (Жмеринка) | email= | address= Костельна вул., 2 | lat=49.02813 | long=28.11991 | directions=містом із центру курсують автобуси маршруту №3, Жмеринка-Жуківці, Жмеринка-Станіславчик | phone=+380433222823 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Будівля побудована 1911 р. у неоготичному стилі. Білого кольору із простими оздобленнями, що притаманно місту. Куполи темно-сірі. на території знаходиться невелика статуя Ісуса Христа. }} * {{listing | name=Музей історії міста | alt=міський музей | url= | wikipedia=Жмеринський міський історичний музей | email=museum23100@i.ua | address=вул. Центральна, 24 | lat=49.03736 | long=28.11606 | directions=з центру міста автобусами маршруту №1б | phone=+38 043 322 1705 | tollfree= | fax= | hours=08:00 - 17.00; вихідні - Неділя, Понеділок | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Це будівля, що колись належала графу Гейдену та виконувала роль приймальні першого міського голови К. В. Вронського. Належить до раніше згаданого "жмеринського" модерну. Пофарбована у кремовий колір, має багате оздоблення. У експозиції представлені композиції жмеринських митців: картини художників, навіть дерев'яні, кілька скульптур. Також розміщені предмети побуту жмеринчан на межі ХІХ та ХХ столітть, зокрема посуд, меблі, рушники. Представлене чорне фортепіано виробництва однієї вінницької фабрики, а також унікальні роботи почесного громадянина Жмеринки, відомого у всьому світі мікромініатюриста Михайла Григоровича Маслюка. }} * {{listing | name=Парк культури та відпочинку ім. М. Горького | alt=міський парк, парк Горького | url= | wikipedia=Парк культури та відпочинку імені Максима Горького (Жмеринка) | email= | address=вул. М. Кривоноса | lat=49.02434 | long=28.11333 | directions=з центру міста автобусами маршрутів №№ 2а, 6 | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Найбільший у місті парк, що знаходиться у південній частині Жмеринки, місцевість Постройки. За офіційними даними заснований машиністом Бєлінським. У парку розташована левова частина пам'ятників міста. Поруч розміщений СК "Локомотив" }} * {{listing | name=Будівля локомотивного депо | alt= | url= | wikipedia=Жмеринка (локомотивне депо) | email= | address=просп. Б. Олійника, 5 | lat=49.03633 | long=28.10689 | directions=з центру міста автобус №1а | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Старовинна будівля локомотивного депо, що було засноване у 1870 р. }} * {{listing | name=Будівля жмеринської загальноосвітньої школи №1 | alt=Школа №1, Гімназія, Чоловіча гімназія | url= | wikipedia=Жмеринська загальноосвітня школа № 1 | email= | address=вул. М. Коцюбинського, 38 | lat=49.03180 | long=28.10491 | directions=з центру міста автобусами маршрутів №№1а, 1б, 2а, 7, до зуп. "вул. Свободи 1-ша", далі пішки по вул. Коцюбинського | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Будівля була побудована за кошт графа Гейдена, який інціював появу чоловічої гімназії у місті. Побудовано 1909 р. У цих стінах навчалися письменник та журналіст Юрій Смолич, революціонер Борис Біров. }} === Козятин === * '''Будівля вокзалу залізничної станції Козятин-1 (Вокзал)''' вул. Привокзальна, 1 (0434252111). (Залізницею з Києва, Вінниці, Одеси, Харкова, приміськими електропоїздами з Жмеринки, Вінниці, Вапнярки. Міськими автобусами №№ 1,2,3). Пам'ятка архітектури збудована у 1889 році архітектором Олександр Васильович Кобєлєвим. * '''Музей історії міста''' вул. Грушевського, 15 (автобусами №№ 1,2,3,7) === Ладижин === === Могилів-Подільський === === Хмільник === * Місто-курорт Хмільник — «Радонова скарбниця» == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == ==Куди далі== Можна відвідати сусідні області, а також завітати на інший берег річки Дністер - у Молдову, або відвідати Придністровську Молдовську Республіку. Пункти пропуску на кордоні з Молдовою (Придністров'ям), що знаходяться у Вінницькій області: * {{listing |type=other|map= |lat =48.44310 | long=27.79163 |name =[[Могилів-Подільський]] - Атаки |alt =Mohyliv-Podilskyi - Ataky |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =автмобільний, міжнародний; міст через р. Дністер }} * {{listing |type=other|map= |lat =48.44862 | long=27.77927 |name =[[Могилів-Подільський]] - Велчинець |alt =Mohyliv-Podilskyi ( Moghilǎu/Movilǎu ) - Velchynets |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =залізничний }} * {{listing |type=other|map= |lat =48.23182 | long=28.28602 |name =Ямпіль - Косеуць |alt =Yampil-Cosauti |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =поромний, міжнародний, працює у світлий час доби }} * {{listing |type= other|map= |lat =48.16248 | long=28.30975 |name =Цекинівка - [[Сороки]] |alt =Tsekynivka -Soroca |address = |directions = |vkontakte = |phone = |hours = |price = |description =поромний, міждержавний, працює у світлий час доби }} * {{listing |type=other|map= |lat =48.12726 | long=28.49596 |name =Велика Кісниця - Грушка |alt =Velyka Kysnitsia - Hruska |address = |directions = |phone = |hours = |price = |description =автомобільний, міждержавний, на кордоні з Придністровським регіоном }} * {{listing |type=other|map= |lat =48.13379 | long=28.74135 |name =Болган - Хрустова |alt =Bolhan - Khrustova |address = |directions = |url = |wikipedia = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =автомобільний, міжнародний, на кордоні з Придністровським регіоном }} Через міжнародні пункти пропуску можуть проходити громадяни всіх країн, через міждержавні - лише громадяни України та Молдови. {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 5cqeai2iye5ebcxgjjch6bqzmtilcl1 0 60 37689 36864 2025-05-31T11:20:16Z 217.30.201.1 /* Що купувати */ 37689 wikitext text/x-wiki {{geo|49.23310|28.46822|zoom=13}} [[Файл:Vinnytsya gerb.png|міні| Герб Вінниці ]] {{pagebanner}} [[Файл:Flag of Vinnycia.svg|міні| Прапор Вінниці ]] [[Файл:Old Tower night winter 2009 G1.jpg|міні|'''''Водонапірна вежа 1912 рік''''']] '''Вінниця''' — місто в [[Україна|Україні]] на березі Південного Бугу, адміністративний центр [[Вінницька область|Вінницької області]], значний історичний осередок східного Поділля, сучасний економічний і культурний центр держави. Центр Вінницької агломерації. == Зрозуміти == Вінниця розміщена за 200 км від столиці [[Україна|України]]. Населення становить 370,2 тис. вінничан (2021 рік). Місто стоїть на річці Південний Буг. Вінниця тричі була столицею Української Народної Республіки в період з 1918 по 1920 рік. Журнал «Фокус» оголосив Вінницю найкращим містом для життя в Україні за підсумками рейтингу 2013 року. Сім років поспіль (2015–2021 рр.) Вінниця очолювала подібний рейтинг, складений соціологічною групою «Рейтинг». Єдиний варіант написання латинкою — ''Vinnytsia''. === Історія === Засноване як поселення з укріпленнями в 1363 році. Першою писемною назвою міста є Вѣничя, найбільш ймовірним походженням якої є назва притоки річки Південний Буг (раніше — Бог) Віннички. Про місце та час будівництва першого вінницького замку точаться дискусії. Цілком вірогідно, що він був закладений у 1360-1380-х братами Коріатовичами на скелі у межиріччі Богу й потічка (Замкова гора). Вже у 1604 році на острові Кемпа було споруджено нове укріплення. З 1569 року Вінниця входила до складу [[Польща|Польщі]] і з 1598 року була центром Брацлавського воєводства. Про її відчутну роль у господарському житті краю засвідчує утвердження Магдебурзького права у 1640 році. 7 липня 1648 року до Вінниці вступають частини військ Богдана Хмельницького на чолі з полковником Максимом Кривоносом і вона стає сотенним містом Кальницького полку. Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні 1651 року, коли у ході оборони міста 3-тисячним козацьким полком під проводом полковника Івана Богуна було вщент розгромлено 20-тисячне польське військо. У 1643 і 1653 рр. Вінницю відвідав Богдан Хмельницький, котрий після цієї перемоги сказав: «''Тебе славний полковнику, не забуде народ ніколи''». Протягом 1653–1667 рр. Вінниця була полковим містом гетьманської держави. Після другого розділу Польщі (1793 рік) Поділля і Брацлавщина відійшли до Російської імперії й утворили Подільську губернію. Спорудження в 1871 році Києво-Балтської залізниці сприяло потужному економічному зростанню Вінниці. Місто стало центром регіону, де стрімко розвивалася цукрова галузь, значною мірою завдяки німецьким інвестиціям. Центр Вінниці активно забудовується наприкінці ХІХ — початку ХХ століття, зокрема з'являються навчальні заклади, театр, готелі, водонапірна вежа за проєктами талановитого архітектора Григорія Артинова. Пізніше Вінниця на досить складному етапі Української революції (листопад 1918 — травень 1920 рр.) тричі ставала місцем перебування урядових структур Української Народної Республіки, у готелі «Савой» ухвалювалися принципові, доленосні для національної державності рішення. Непоправних втрат зазнало місто в роки репресій комуністичного режиму. У передвоєнний період 1937–1938 роках органами НКВС у Вінниці здійснювалися масові розстріли мирного населення. Під час Другої світової війни неподалік від міста німецькі окупанти розмістили ставку фюрера «Вервольф», а в психіатричній лікарні Вінниці влаштували офіцерський клуб. З проголошенням Україною суверенності, Вінниця стала третім містом в Україні, у якому на головній площі з офіційної згоди місцевої влади замайорів синьо-жовтий прапор. Нині Вінниця постійно зростає, набуває європейських рис, розвивається, як промисловий та адміністративний центр області, органічно пов'язаний з іншими регіонами держави. Під час російського вторгнення в Україну Вінниця зазнала ракетних обстрілів по міжнародному аеропорту (6 березня), по комплексу телевежі (16 березня), по центральній площі лівобережної Вінниці (14 липня). У результаті останнього теракту загинули 27 осіб, близько 200 людей отримали поранення. === Клімат === Лежить місто в середніх широтах, що визначає помірність його клімату. Для міста властиве тривале неспекотне, досить вологе літо та порівняно коротка несувора зима. Середня температура січня −5,8 ° С, липня +18,3 ° С. Річна кількість опадів 638 мм. Із несприятливих кліматичних явищ на території міста спостерігаються хуртовини (від 6 до 20 днів на рік), тумани в холодний період року (37-60 днів), гроза з градом (3-5 днів). Тривалість світлового дня коливається від 8 до 16,5 годин. == Як дістатись == [[Файл:Svyato-Preobrazhensʹkyy Kafedralʹnyy Sobor 2.jpg|міні|альт=Трамвай, Вінниця|Транспорт на вулиці Соборній]] === Літаком === {{Airplaneswarning}} Аеропорт Вінниця (Гавришівка) наразі закритий на реконструкцію. Станом на 2017 рік здійснювалися рейси з таких міст, як [[Тель-Авів]] ([[Ізраїль]]), [[Шарм-еш-Шейх]] ([[Єгипет]]), [[Варшава]] ([[Польща]]) і Подгориця ([[Чорногорія]]). === Потягом === Більшість залізничних українських маршрутів проходить через Вінницю. З Києва до Вінниці можна дістатись за 2,5-3,5 години, зі Львова чи Одеси — за 6-7 годин. Через Вінницю курсують рейси міжнародного сполучення Київ-Пшемисль, Київ-Кишинів. === Автомобілем === До Вінниці можна дістатись європейськими автошляхами E50 та E583, автомобільними шляхами міжнародного значення М21 та М30. Від Києва автошлях складає понад 265 км та займає 3,5-4 години. === Автобусом === У місті існує три автовокзали (Центральний, Західний та Східний), звідки відправляються автобуси у більшість обласних центрів України. З актуальними рейсами можна ознайомитись через електронні табло автовокзалів. http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=050100 == Транспорт == [[Файл:Vinnytsia Transit Map.png|thumb|left|Схема громадського транспорту Вінниці.]] У Вінниці одна з найкращих в Україні систем міського громадського транспорту. У місті працює 18 тролейбусних, 6 трамвайних, 32 муніципальних автобусних маршрутів і маршрутки приватних перевізників. Муніципальний транспорт курсує з 6 до 23 години. На зупинках встановлені електронні табло з розкладами руху. Також їх можна подивитися на [https://map.et.vn.ua/ відповідному сайті] та в мобільному додатку «Транспорт Вінниці» (Apple й Android). Увесь громадський транспорт Вінниці працює на основі безконтактної оплати проїзду. Оплатити вартість проїзду можна наступними способами: * [https://et.vn.ua/ муніципальною карткою вінничанина] * платіжною карткою з технологією з NFC (чипованою карткою) * через QR коди в мобільному застосунку Приват24 (валідатори та коди є біля кожних дверей) * платною [http://depo.vn.ua/sms SMS на короткий номер 877] з сім карт операторів Vodafone, Lifecell * разовим паперовим квитком на 60 хвилин проїзду, придбаним через термінали на зупинках транспорту. Вартість проїзду станом на 2022 рік: 8 грн у трамваях/тролейбусах, 12 грн у муніципальних автобусах, 15 грн у маршрутках приватних перевізників. Більшість трамваїв на маршрутах Вінниці вироблені у Швейцарії у 60-х роках. Передані з Цюриха 2007–2011 року в чудовому стані. З 2015 року «Вінницька транспортна компанія» почала виготовляти трамваї VinWay на основі вагонів Tatra KT4SU та тролейбуси VinLine. Станом на 2022 р. містом курсує 10 модернізованих трамваїв та 15 тролейбусів. Станом на 2022 рік у місті працює 25 [https://www.nextbike.ua/uk/Vinnytsia/ прокатних станцій Nextbike Ukraine.]{{Dead link|date=січня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Є [https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=17JvEpapp7Bj2CV6oGHV-0jwvzWI_ckjw&ll=49.232395910785286%2C28.455563947392427&z=14 мережа велодоріжок] (88,5 км), що дозволяє дістатись з центральної вулиці Соборної до найвіддаленіших прокатних станцій упродовж пів години. == Що відвідати == [[Файл:Фонтан Рошен 2.jpg|міні|''Фонтан Рошен'']] [[Файл:Головний корпус вінницької психлікарні P1320447.jpg|міні|альт=Лікарня ім. Ющенка з парком|Психоневрологічна лікарня ім. О. Ющенка та парк навколо]] [[Файл:Vinnytsia History Museum 2.jpg|міні|альт=ВОКМ|Краєзнавчий музей]] === '''Архітектурні та історичні пам'ятки''' === * '''Вежа Артинова''' — візитівка Вінниці з головним годинником міста. Упродовж дня тут лунає 56 різних мелодій, включно зі «Щедриком» Леонтовича. * '''Спасо-Преображенський собор''' — колишній домініканський храм, частина оборонного комплексу Мури. З дзвіниці відкривається прекрасний вид на середмістя. * '''Костел Пресвятої Діви Марії Ангельської''' — старовинний капуцинський храм з системою підземель. У костелі щорічно проводиться органний фестиваль. * '''Миколаївська церква''' — єдина вціліла дерев'яна церква Вінниці, побудована без цвяхів. Зразок архітектури козацького бароко з масивною оборонною дзвіницею. * '''Колишній готель «Савой»''' — перша шестиповерхова будівля початку ХХ століття з рядом новацій: від ліфта до електричного освітлення. Тимчасовий притулок Директорії УНР. * '''Театр ім. М. Садовського''' — оперний театр, побудований у 1910 році. Спершу був розрахований на 1000 глядачів та містив механізм приховування стільців у підлозі. * '''Психоневрологічна лікарня ім. О. Ющенка''' — лікарня для душевнохворих, зведена у 1897 році. Архітектурний ансамбль доповнює великий парк та панорама на місці злиття Південного Бугу та Вишні. * '''Замкова гора''' — орієнтовне місце першого вінницького замку. Сьогодні тут встановлений найвищий прапор у регіоні. * '''Вінницькі садиби (Четкова, Длуголенцького, Львовича)''' — ряд вишуканих садиб, які розташовані у в середмісті Вінниці. ''' ''' * '''Палац Ґрохольських''' — архітектурний комплекс середини XVIII століття у стилі класицизму з великим ландшафтним парком. === Музеї === * '''[https://pirogov.com.ua/ Національний музей-садиба М. І. Пирогова]''' — музейний комплекс на базі садиби «Вишня», де 20 років жив та працював видатний хірург Микола Пирогов. Поряд розміщується церква-некрополь із забальзованим тілом вченого. ''' ''' * '''[http://kotsubinsky.vn.ua/ Літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського]''' — заклад функціонує у будинку, де народився та сформувався як особистість відомий письменник. Експозиція демонструє особисті речі Коцюбинського, рукописи та фотодокументи. ''' ''' * '''Музей моделей транспорту, виставка колекцій та мініатюр''' — найбільша в Україні колекція мініатюрних копій транспорту (понад 7000 експонатів). Основний об'єкт музею — макет вінницького вокзалу з рухомими поїздами. * '''АвтоМотоВелоФотоТелеРадіоМузей''' — автосалон з раритетними автомобілями та іншою технікою. Заклад з вільним доступом до експонатів. ''' ''' * '''[https://museum.depo.vn.ua/ Музей вінницького трамвая]{{Dead link|date=грудня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' — виставка справжніх трамвайних вагонів, які в різні часи курсували містом. Розташований на території трамвайного депо. * '''Музей української марки ім. Я. Балабана''' — єдиний музей історичної філателії в Україні з найбільшою колекцією українських марок, зібраних американцем українського походження Олександром Балабаном. * '''[https://zavarkin.vin.ua/ Музей-кав'ярня «Панъ Заваркінъ та синъ»]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' — заклад, який переносить в атмосферу вітальні початку ХХ століття з численними раритетними годинниками. * '''Фонтан ≪Roshen≫''' — найбільший у Європі та 3-й найкрасивіший танцювальний фонтан у світі. == Чим зайнятись == [[Файл:Southern Bug During Winter.jpg|міні|альт=Теплохід на Південному Бузі, Вінниця|Теплохід «Микола Пирогов» на Південному Бузі узимку]] === '''Екскурсійний транспорт''' === * [https://buspass.vn.ua/ Двоповерховий автобус-кабріолет BusPass] * [https://museum.depo.vn.ua/ Ретротрамвай та екскурсійний CityTour]{{Dead link|date=грудня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Теплоходи === '''Дозвілля на воді''' === * [https://www.instagram.com/gondola_vn/ Вінницька гондола] * Катамарани та [http://sup.vn.ua/ SUP-дошки] === '''Дозвілля з дітьми''' === * [https://zoo.vn.ua/ Подільський зоопарк] * Вінницький планетарій * Міні-Вінниця * [https://www.uactive.com.ua/%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-1 Мотузковий парк «Активна країна»] == Що купувати == * '''[https://www.vin-zukerka.com.ua/produkcija/ Вінницька цукерка]''' — цукерки та інші кондитерські вироби. Продається у фірмовому магазині. * '''Вінницьке сало''' — особливо ніжна і найсмачніша у світі генеральська підчеревина. Придбати можна на ринках міста. * '''Вінницький хрін та гірчиця''' — пікантні соуси від [https://vhsvin.com.ua/ua/ «Вінницької харчосмакової фабрики»] за класичними рецептурами. Продаються у торгівельних мережах. == Де поїсти == === Ресторани та кафе === * '''Кінь у протигазі''' — вул. Петлюри, 20; +38 096 952-79-55 * '''Нова провінція''' — просп. Космонавтів, 30а; +38 068 735-75-75 * '''NUMO''' — вул. Келецька, 63; +38 096 808-22-88 * '''Чан монаха''' — вул. Соборна, 35, +38 067 484-83-48 * '''Вінницька реберня''' — набережна, біля вул. Київська, 3а; +38 063 036-04-45 * '''Clover''' — пл. Калічанська, 2; +38 068 060-60-66 * '''Аудиторія 90''' — просп. Космонавтів, 7; +38 068 299-90-90 * '''Тифліс''' — вул. Театральна, 20; +38 068 777-27-27 * '''Vltava''' — вул. Визволення, 8; +38 096 417-93-25 * '''MegoBari''' — вул. Кропивницького, 1; +38 093 518-88-08 === '''Кав'ярні та пекарні''' === * '''Вінницький крендель''' — вул. Келецька, 64 * '''Pan Cake''' — вул. Соборна, 10а; вул. Пирогова, 31; просп. Космонавтів, 49; +38 063 707-00-20 * '''Епоха''' — вул. Грушевського, 48 * '''Turman''' — вул. Грушевського, 70; вул. Келецька, 58; +380 67 582-12-84 * '''V.J. Coffee''' — вул. Хмельницьке шосе, 107; вул. Хлібна, 1 (Центральний парк); вул. Соборна, 52 === '''Бари і паби''' === * '''Полуночники''' — вул. Соборна, 66 * '''BÜRO''' — вул. Оводова, 62а * '''Royal Pub''' — просп. Коцюбинського, 39; +38 063 302-02-13 * '''Ліга Бар''' — вул. Театральна, 7; +38 0432 67-28-22 * '''Бар Номер Три''' — вул. Кропивницького, 3 == Де розважитись == == Де зупинитись == === '''Готелі''' === [[Файл:Готель «Савой» (Вінниця) P1770119.jpg|альт=Готель «Савой» (Вінниця)|міні|Готель «Савой», 1912 (архітектор — Григорій Артинов)]] * '''Франція 4*''' — вул. Соборна, 34; +38 068 055-88-88 * '''Оптіма Вінниця 3*''' — вул. Київська, 50/1; +38 0432 65-28-80 * '''SMALL 3*''' — просп. Юності, 18; +38 093 930-11-11 * '''Аристократ''' — вул. Івана Бевза, 17; +38 067 493-00-02 * '''Fenix Town''' — вул. Хлібна, 15; +38 096 000-26-08 * '''Затишок''' — вул. В.Отамановського, 12; +38 096 277-38-38 * '''Добродій''' — вул. Миколи Амосова, 7а; +38 067 430-46-21 * '''Feride Plaza''' — вул. Пирогова, 23б; +38 096 155-77-87 * '''Профспілковий''' — вул. Хмельницьке шосе, 2; +38 067 797-57-79 * '''Поділля''' — вул. Григорія Сковороди, 4; +38 068 411-00-24 === Гостели та апартаменти === * '''Smart Apart''' — вул. Архітектора Артинова, 57а; +38 098 054-54-55 * '''SWEET Hostel''' — вул. Хлібна, 16; +38 096 767-67-26 * '''Centr Hostel''' — вул. Соборна, 11; +38 096 501-55-88 * '''Prima Villa''' — вул. Гоголя, 9/1; 093 511-12-02 === '''Заміські комплекси відпочинку''' === * '''Баттерфляй''' — с. Садове, 20-й км Хмельницького шосе; +38 068 691-96-00 * '''Дубовий гай''' — смт Стрижавка, 15-км Київського шосе; +38 066 096-02-42 * '''Гостевія''' — смт Стрижавка, 10 км від Вінниці по Київській трасі; +38 096 507-10-22 == Де навчатись == * [[w:Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова|Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова]] * [[w:Вінницький національний технічний університет|Вінницький національний технічний університет]] * [[w:Вінницький_торговельно-економічний_інститут_Київського_національного_торговельно-економічного_університету|Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ]] * [[w:Донецький_національний_університет_імені_Василя_Стуса|Донецький національний університет імені Василя Стуса]] * [[w:Вінницький_державний_педагогічний_університет_імені_Михайла_Коцюбинського|Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського]] * [[w:Вінницький_національний_аграрний_університет|Вінницький національний аграрний університет]] == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 21017-21050. http://www.uaidx.com/1/7/%D0%9F{{Dead link|date=вересня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Телефонний код — +380-432. == Куди далі == * [[Бар]] * [[Жмеринка]] * [[Немирів]] * [[Турбів]] * [[Тульчин]] * [[Шаргород]] {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Вінницької області]] 06cwtasluqqyf00by6rnumqo347cyq0 0 61 33427 28171 2022-08-24T02:40:45Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat 33427 wikitext text/x-wiki {{geo|40.383333|44.95|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |caption = |location = LocationArmenia.png |flag = Flag of Armenia.svg |capital = [[Єреван]] |government = Республіка |currency = вірменський драм (AMD) |area = 29,800 км² |population = 3 277 500 чол. |language = [[Вірменський розмовник|вірменська]], [[Російський розмовник|російська]] |religion = християни 95.4%, йезіди 2% |electricity = 220 В/50 Гц |callingcode = +374 |tld = .am |timezone = UTC+4 (FET) }} '''Вірменія''' розташована на [[Кавказ|Кавказі]]. Межує з [[Туреччина|Туреччиною]] на заході, [[Грузія|Грузією]] на півночі, [[Іран]]ом на півдні, [[Азербайджан]]ом на сході. ==Зрозуміти== ==Регіони== ==Міста== * [[Єреван]] - столиця * [[Гюмрі]] * [[Ванадзор]] * [[Цахкадзор]] * [[Джермук]] * [[Арзні]] * [[Діліжан]] * [[Ноемберян]] * [[Горіс]] ==Інші місця== * [[Севан]] ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Потягом=== Можна дістатися з Грузії потягом Тбілісі - Єреван, а в літній період поїздом Махінджаурі - Єреван. Єдиний діючий залізничний шлях до Вірменії проходить через прикордонну залізничну станцію Айрум. ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== Є різні види транспорту, проте пересування на таксі у Вірменії є досить поширеним та недорогим способом, тому з'їздити на невелику відстань за місто (наприклад до озера Севан з Єревану) для невликої групи мандрівників обійдеться у досить прийнятну суму. == Мова == Державною є вірменська мова. Вірмени також достатньо добре володіють розмовною російською мовою, хоча у побуті між собою нею не послуговуються. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Валюта — вірменський драм (AMD). == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кавказ|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 5vw92xyyulfp8ulkuc7vz4ezjgzu6n8 0 62 34626 33975 2023-10-30T00:08:11Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34626 wikitext text/x-wiki {{geo|5.733333|-59.316667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Parliament Georgetown Guyana.JPG |flag = Flag of Guyana.svg |location = Guyana in its region.svg |capital = [[Джорджтаун]] |government = республіка |currency = гаянський долар (GYD) |area = 214,970 км² |population = 767,000 (2006) |language = [[англійський розмовник|англійська]] |religion = християни 50%, індуїсти 35%, мусульмани 10%, інші 5% |electricity = 110-240 В/60 Гц (американська вилка) |callingcode = +592 |tld = .gy |timezone = UTC-3 та UTC-4 }} '''Гаяна''', [http://guyana-tourism.com/tourism/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. == Зрозуміти == Оточена Атлантичним океаном на півночі та [[Венесуела|Венесуелою]], [[Бразилія|Бразилією]] та [[Суринам]]ом з усіх інших сторін, Гаяна є однією з найменш відкритих країн Південної Америки та потужною природою. Він може похвалитися кілометрами вибіленої сонцем савани, густими тропічними лісами, сотнями кілометрів (миль) узбережжя на півночі, чотирма великими змійливими річками та водоспадами, що падають зі скелястих виходів. З невеликим населенням у 746 955 осіб, яке розкинулося на 83 000 квадратних миль країни в довжину та ширину, Гаяна відчуває себе чудово невідомою і є популярним місцем для дикої природи та мандрівників. Більшість людей живе поблизу берегової лінії, зберігаючи більшу частину землі для лісів і річкових систем, а також їх диких мешканців. Гаяна є частиною Гвіанського щита, який охоплює 18% світових тропічних лісів, що дає достатньо підстав для процвітання різноманітних диких тварин, птахів, земноводних та біорізноманіття. Він має добре сполучення з великими містами Сполучених Штатів, Європи та Карибського басейну, що дозволяє серйозним ентузіастам дикої природи приїхати на пошуки гігантів Гаяни (ягуар, гігантська річкова видра, арапайма, орел-гарпія, гігантський мурахоїд, чорний кайман, Вікторія amazonica і capybara), серед сотень інших видів ссавців, птахів, дерев і риб. Гаяна прагне стати однією з провідних країн у сфері сталого туризму завдяки чіткому баченню та порядку денному Green State щодо сталого розвитку та збереження. Він заохочує подорожі з низьким рівнем впливу та має вказівки щодо захисту своєї культурної спадщини та природних екосистем. '''<big>Історія</big>''' Корінні народи (американці) були початковими поселенцями Гаяни, які досі живуть у синхроні з природою в селах по всій країні. Їхнє коріння сягає 9 тис. до нашої ери, коли вони прибули в пошуках родючої землі для пасу худоби. На сьогоднішній день корінні народи в основному дотримувалися свого кочового способу життя. Багато громад все ще користуються контрольованим полюванням і збиральництвом, окрім сільського господарства. Маніока є основною вирощеною культурою, яка, у свою чергу, використовується як основний інгредієнт для приготування хліба з маніоки та фаршу. Кілька петрогліфів по всій країні проливають світло на теми полювання та життя в стародавній дикій природі. Сучасна історія залишила Гаяну змішаним походженням і руйнівним політичним фоном до 1966 року, коли країна нарешті звільнилася від колоніальної присутності. До цього він пройшов через століття правління європейських націй, поки британці не взяли панування. Все почалося з того, що Христофор Колумб став на якір на березі, а потім сер Волтер Релі ступив ногою, щоб знайти легендарне золоте місто Ельдорадо. У голландців, які вступили в 1600-і роки, були інші плани. Вони вкорінилися на цукрових плантаціях уздовж узбережжя. Англо-голландська війна незабаром порушила це в 1665 році, коли англійці, підживлені швидкою колонізацією по всьому світу, прийшли знищити голландські фортеці. Наприкінці 17-го і на початку 18-го століть французькі правителі піднялися, атакуючи голландські колонії тричі протягом двадцяти п'яти років. Але голландці панували більшу частину 18 століття, поки британці не повернулися з більш агресивними планами. Протягом двох десятиліть французи, голландці та британці керували між собою, поки, нарешті, британці перемогли перш за все в 1803 році — і залишалися біля керма до 1966 року. Те, що почалося як торговельні практики між корінними народами та голландцями в 16 столітті, невдовзі переросло в останні, які створили більш міцні поселення для вирощування власної цукрової тростини, кави, бавовни та тютюну. Щоб підтримувати робочу силу, вони залучали рабів з африканських країн. Перше повстання відбулося в 1763 році в Бербіце. Меморіал у столиці Гаяни Джорджтауні свідчить про хоробрість Каффі, видатного героя-раба. Зменшення військового впливу на рабів було приурочено до того, що британці взяли кермо, що принесло з собою половинчасту работоргівлю в 1806 році. Саме в 1834 році набув чинності законопроект про емансипацію, згідно з яким рабство зрештою залишилося в минулому, але не до чотирьох-шести років навчання. Повна свобода настала лише в 1838 році. Коли підтримання плантацій стало проблемою без відданої робочої сили, східних і південних індійців посилали з усього світу аж до 20 століття. На сьогоднішній день в країні можна побачити людей змішаної раси, що за іронією долі також надає їй світської та цікавої соціально-культурної тканини. Політика в Гаяні залежить від двох основних партій — Народно-прогресивної партії (НПП) і Народного національного конгресу (ПНК). Чедді Джаган сформував НПП відразу після Другої світової війни. Він був стоматологом, який став політиком із Східної Індії. Колись НПП мала підтримку громад індійського та африканського походження, оскільки його підтримав Лінден Форбс Бернем, юрист африканського походження. Вибори 1957 року були монументальними, оскільки фракція Джагана НПП отримала політичний контроль над парламентом. Бернем виніс свою фракцію з ППС через ідеологічний розрив і сформував ПНК. Початок 1960-х років був періодом великих соціальних та економічних потрясінь для Гаяни, але в останні кілька десятиліть ситуація змінилася. Як країна, яка переживає серйозні економічні випробування, Гаяна має кілька речей, на що варто звернути увагу. Наприклад, у 1997 році Джанет Джаган стала першою жінкою-прем'єр-міністром країни — рідкість у всьому світі. Завдяки своїм величезним природним ресурсам, таким як боксити, рис, золото, цукор, риба та деревина, Гаяна тепер здатна володіти своїми економічними м'язами та на шляху до становлення міцної економіки. Сьогодні Гаяна — це чудова суміш мультикультурних спільнот, які живуть у великих містах, таких як Джорджтаун і Летем, і віддалених селах, зайнятих корінними народами. Він має культурну стійкість і має комерційний успіх, який залежить від таких секторів, як видобуток золота та алмазів, туризм та нововіднайдена нафта. Нафтогазові та геологорозвідувальні роботи в країні ведуться протягом останнього десятиліття, але 2015 рік став роком значних відкриттів того ж самого. == Регіони == Гаяна розділена на 10 адміністративних регіонів, які нагороджені природними пам'ятками. Походи, стежки на природі, пригоди 4X4, риболовля, спостереження за птахами, екскурсії по річках, спостереження за кайманами та розваги, орієнтовані на громаду, є головними в різних регіонах. Місцеві жителі повністю в гармонії з природним оточенням і допомагають мандрівникам знайти свій ритм з місцевим життям і спокійними лісами. Бронювання у досвідчених операторів полегшує подорожі та бронювання, особливо в інтер'єрах, де з'єднання є приємно невловимим. Регіон 1 — Регіон Баріма Вайні Регіон 2 — Регіон Померун-Супенаам Регіон 3 — Острови Ессекібо — Західний регіон Демерара Регіон 4 — Регіон Демерара — Махайка Регіон 5 — Регіон Махайка-Бербіс Регіон 6 — Східний Бербіс — Регіон Корентайн Регіон 7 — Регіон Куюні-Мазаруні Регіон 8 — Потаро-Сіпаруні Регіон Регіон 9 — Верхній Такуту — Верхній Ессекібо Регіон 10 — Верхня Демерара — Верхній Бербіс. == Туристичні міста == <u>Джорджтаун</u> — столиця Кооперативної Республіки Гаяна, найбільший економічний і транспортний центр країни. Саванна землі, очеретяні поля, болотні болота оточують місто. У Джорджтауні часто називають «Садом Карибського міста». Парламент і законодавчі будівлі Гаяни знаходяться в місті. У Джорджтауні знаходиться морський порт і міжнародний аеропорт Чедді Джаган / Timehri, а головний міжнародний аеропорт країни — лише за годину від міста. Штаб-квартира CARICOM також розміщена в межах міста. Місто також є великим економічним центром в країні і становить значну частину ВВП країни. <u>Лінден</u> — другий за величиною міський центр Гаяни і столиця регіону Верхнього Демерара-Бербіце. У 1970 році Лінден був підвищений до статусу міста. Місто розташоване на берегах річки Демерара. Видобуток бокситів є найважливішою економічною діяльністю, що проводиться в Linden. Видобуток бокситів у регіоні займає майже століття. Туристичною визначною пам'яткою поблизу Лінда є острів Глюк, безлюдний острів, розташований біля річки Рокстоун в річці Ессекібо. <u>Новий Амстердам</u> є третім за величиною містом в Гаяні і розташований у Східному Бербіце-Корентіне регіоні країни. Місто засноване на східному березі річки Бербіце біля гирла річки, коли вона входить до Атлантичного океану. Місто є важливим портом у країні. Багато старих колоніальних будівель присутні тут. Каплиця місії знаходиться в Новому Амстердамі. Кілька навчальних закладів, готелів і лікарні, що управляється урядом, розміщуються в місті. <u>Ганна-Реджина</u> — населений пункт в державі Гаяна. Адміністративний центр регіону Померун-Супенаам. Місто розташоване на узбережжі Атлантичного океану на північний захід від гирла річки Ессекібо. Основна його спеціалізація йде на розвиток пляжів та курортів. == Як дістатись == === Літаком === ==== Cheddi Jagan International Airport ==== Спочатку називався міжнародним аеропортом Таймрі на честь корінних переміщених народів Гаяни (Таймрі означає «Наскальний малюнок»), він був перейменований в Міжнародний аеропорт Чедді Джаган. Існують щоденні міжнародні рейси в міжнародний аеропорт Чедді Джаган і з нього (код аеропорту GEO) приблизно в 40 км (25 миль) на південь від Джорджтауна. Міжнародні рейси включають рейси до США, Канади, Великобританії та Карибського басейну від Caribbean Airlines (раніше BWIA). Caribbean Airlines — державна авіакомпанія, керована Тринідадом і Тобаго. Рейси до Карибського басейну з Caribbean Star і LIAT. North American Xtra Airways, які здійснюють прямі рейси за маршрутом Нью-Йорк і Гаяна. Прямі рейси Primaris Airlines здійснюють рейси до Гаяни з JFK-Нью-Йорк і Флорида-Флорида Від міжнародного аеропорту Чедді Джагана до Джорджтауна немає громадського транспорту. Очікуйте щоб заплатити 5000 G$ (25 доларів США) за годину їзди на таксі. Попросіть свій готель або Airbnb надіслати водія, щоб він вас забрав. ==== Ogle Aerodome ==== Невеликий аеродром, розташований трохи ближче до Джорджтауна (~6 миль), який призначений для кількох приватних чартерних компаній, переважно використовується для внутрішніх/місцевих рейсів. Наступні компанії мають кілька щоденних рейсів з/до аеродрому Зорг-ен-Хоп в Парамарібо: * Gum Air, Doekhieweg 03, Zorg-en-Hoop Airport, Paramaribo, Suriname, <abbr>☎</abbr> +597 433830 (info@gumair.com, fax: +597 491740), [1]. M-Sa. edit * Trans Guyana Airways (TGA), Ogle Aerodome, Ogle, East Coast Demerara, Guyana, <abbr>☎</abbr> 592-222-2525 (commercial@transguyana.net), [2]. M-Sa.  edit === Потягом === Немає міжнародних залізничних сполучень до Гаяни, а також внутрішніх сполучення. Це пов'язано з тим, що вся система, перша в усій Південній Америці, була ліквідована під час режиму Бернема. === Автомобілем === Гаяна має автомобільний доступ до Суринаму на сході та Бразилії на півдні. У Суринамі запитайте в Парамарібо про мікроавтобуси, які подорожують до Гаяни. Зауважте, що в'їзд у Гаяну водним транспортом з Nieuw Nickerie в Суринамі є незаконним. (Хоч нема кому зупинити вас). У найгіршому випадку вас можуть відправити назад або змусити заплатити за візу. Під час подорожі з Ньів-Нікері до Парамарібо по суші ви, швидше за все, зіткнетеся з блокпостом військової поліції поблизу Тотнесса, але ці хлопці насправді переслідують контрабандистів зброї та наркотиків, а не туристів. Покажіть своє європейське або американське посвідчення особи або дійсні водійські права, і вони навіть не попросять у вас паспорт, щоб перевірити, чи є у вас правильні візові штампи. Схоже, вони не проти того, щоб ви в'їхали в країну, якщо ви не створюєте проблем і не витрачаєте свої гроші в їхній країні. Між Венесуелою і Гаяною немає автомобільного сполучення. Подорож до Венесуели можна здійснити по повітрю через Тринідад (Caribbean Airlines) або по суші через штат Рорайма в Бразилії. === Автобусом === З Суринаму ходять мікроавтобуси з Парамарібо до Південного Дрена в західному Суринамі, через річку від Гаяни. Поїздка займає щонайменше 3 години і коштує ~15 доларів США. Звідти ви пройдете митну службу на стороні Суринаму. Потім сідайте на пором об 11 ранку щодня через річку до South Drain. Фактична поїздка на поромі займає близько 30 хвилин, але вам знадобиться більше часу для проходження митниці на гаянській стороні. Поїздка на автобусі від Летема, на бразильському кордоні, до Джорджтауна займає близько 16 годин через тропічний ліс і південну саванну. Поїздка може бути набагато довшою в сезон дощів. Відомо, що ділянки проїжджої частини стають непрохідними під час сильної дощової погоди, тому необхідно бути дуже обережними. Дізнайтеся про автобуси до Бразилії в Guybraz, розташованому на Шерифі в центрі західного Джорджтауна. Автобуси зазвичай відправляються дуже пізно ввечері, тому до автовокзалу рекомендується взяти таксі, оскільки вночі навколо небезпечно. Для автобусів з Бразилії їдьте в Бонфім на кордоні та пройдіться через кордон. Знайдіть мікроавтобус або таксі, щоб довезти вас до центру міста Летем, і дізнайтеся про автобуси, які подорожують до Джорджтауна. == Транспорт == Коли люди в Гаяні називають автобуси, вони мають на увазі мікроавтобуси. Маршрутки подорожують по всій Гаяні і є найдешевшим способом подорожі. Вартість проїзду на мікроавтобусі варіюється від 60 G$ до 10 000 G$ (1 $ = 200 G$) залежно від тривалості подорожі. Подорожувати в такому режимі вночі може бути ризиковано. Він коштує 10 000 G$ між Летемом (на кордоні з Бразилією) і Джорджтауном. Автобуси відправляються з Летема пізно вдень (у різний час) і зупиняються лише через пару годин приблизно о 20:30 або 21:00 або біля Аннаї, або трохи далі по дорозі. Візьміть гамак або платіть 500 G$, щоб орендувати його на ніч. Вони відновлюють подорож приблизно о 3 годині ранку наступного ранку і тривають до 1 або 14 години того дня, щоб дістатися до Джорджтауна, подорож, яка включає переправу через річку на поромі та кілька поліцейських (приємних) контрольно-пропускних пунктів. Багато піщаної, вибоїстої доріг. Багато частин Гаяни розділені великими річками. Ці райони можна подолати на річковому таксі. Ідіть до портового селища і запитайте, звідки стартують катери. Запитайте інших пасажирів, яка вартість проїзду під час подорожі, оскільки оператори човнів, як правило, вимагають від туристів більших зборів. Не беріть «спеціальні пропозиції», попередньо не обговоривши ціну. Візьміть захист для вух! Катери дуже гучні. Сядьте ззаду для більш плавної, але голосної їзди; сядьте попереду, щоб не оглухнути, але лук підніметься й опуститься (сильно!) на хвилях. Подорож на швидкісному катері не є приємним досвідом, тому замість довгої одноденної подорожі подумайте про те, щоб залишитися на ніч на еко-курорті, наприклад, на острові Слот, щоб розбити подорож на човні на два дні. Їздити по лівій стороні дороги. Гаяна — єдина країна в Південній Америці, яка рухається ліворуч. Рух у Джорджтауні може бути жахливим через вузькі вулиці, погане планування транспорту та інфраструктури, а також занадто багато автомобілів. Піша прогулянка — найкращий спосіб пересуватися по Джорджтауну. Місто невелике (населення 350 000), і більшість районів безпечні протягом дня. На деяких вулицях, як-от Кемп-стріт, є зелений парк із тротуаром посередині вулиці. Бічні вулиці зазвичай не мають тротуарів, що змушує ходити вулицею. Інша проблема полягає в тому, що водіям дозволяється тонувати лобове скло, що робить неможливим для пішоходів побачити, чи бачив їх водій. Але ви швидко відкриєте багато цікавих магазинів і кафе (і привітних гаянців) на кожному кварталі. Завантажте програми для карт, такі як OsmAnd Maps, на свій телефон, щоб не заблукати. Візьміть з собою дешевий або старий телефон, який не заперечує, якщо його вкрадуть у вас з рук. Вартість проїзду таксі ніколи не повинна перевищувати 500 G$ для подорожей в межах Джорджтауна, а більшість тарифів має становити близько 400 G$. Усі номерні знаки таксі починаються з «H». Є встановлені ціни на таксі для різних напрямків, напр. від аеропорту до міста коштує 5000 GD$, від аеропорту до Молсон-Крік — 24 000 GD$ тощо. Також можна орендувати автомобілі або 4x4; перевірте місцеві телефонні переліки щодо оренди автомобілів. Зверніться до кількох агентств оренди, оскільки ціни можуть відрізнятися. Ви також можете певною мірою домовитися про ціни. Зазвичай потрібні депозити. Якщо ви орендуєте транспортний засіб, обов'язково поцікавтеся, чи прийнятні ваші водійські права. Порушення правил дорожнього руху можуть призвести до втрати часу і можливих поїздок до місцевих судів. == Мова == Англійська креольська мова є загальноприйнятою мовою в Гаяні разом з окремими діалектами корінних народів. Місцеві жителі на півдні добре знають англійську та португальську, завдяки близькості до Бразилії. Інші мови, які, швидше за все, зачепить вуха, це хінді та китайська. Спостереження, яке важко пропустити, полягає в тому, що північна частина країни збігається з карибськими сусідами, тоді як південь більше входить у свою південноамериканську ідентичність. Фон Гаяни глибоко врізався в культуру Гаяни. Англійська мова є основною мовою спілкування, і країна є єдиною південноамериканською нацією, де англійська є офіційною мовою. == Що відвідати == Гаяна здебільшого відома своїми природними скарбами в глибоких тропічних лісах, звивистих річках і величезною кількістю ссавців, птахів, земноводних і флори. Культурно багатий історичними пам'ятками часів колоніальної окупації та місцевими реліквіями, мандрівник має величезну можливість побачити і багато чого зробити в країні. Більшість основних екскурсійних місць знаходяться в Джорджтауні та його околицях. Основні пам'ятки Музей Уолтера Рота, Джорджтаун. Розташований у будівлі кінця 19 століття з типовими вікнами для Демерари та дерев'яною колоною, екстер'єр музею Уолтера Рота настільки ж вражаючий, як і внутрішній вигляд. Приготуйтеся прогулятися яскравим життям дев'яти корінних народів, розділених за темами, у різних розділах. Він документує величезну колекцію предметів повсякденного користування, ремесла, їжі та культурних звичаїв захоплюючого племінного життя. Музей пропонує інсайдерський погляд на села, що є чудовою орієнтацією перед тим, як вирушити до інтер'єрів, щоб випробувати це на власні очі. Національний музей, Джорджтаун — Великий асортимент прекрасно збережених тварин, що представляють більшість різноманітної фауни Гаяни, є родзинкою Національного музею. Прогулянка навколо цих експонатів швидко відкриє ваші очі на величезне біорізноманіття Гаяни та дасть змогу зазирнути в те, що можна очікувати глибоко в тропічних лісах. Національна художня галерея, Джорджтаун — прогуляйтеся по грандіозній колекції гаянського мистецтва в Національній художній галереї, яка має захоплюючу історію як будинок колишнього прем'єр-міністра країни Форбса Бернема. До того, як стати резиденцією прем'єр-міністра, він був домом для мальтійського архітектора Сезара Кастеллані, який охрестив будівлю Кастеллані. Сьогодні галерея рекламує роботи місцевих художників, розкриваючи натхнення та таланти гаянської мистецької сцени. Музей африканської спадщини, Джорджтаун. Музей являє собою майстерно підібрану колекцію африканських музичних інструментів, мистецтва, текстилю, одягу та ігор. Колись це була резиденція історика доктора Герберта Ніколсона, який пожертвував приміщення, а також вніс перші 200 творів мистецтва. Хоча він обмежений за розміром, він вимагає короткої зупинки, щоб прогулятися надзвичайно інформативними експонатами. Музей сталі Роя Геддеса, Джорджтаун — це цінне доповнення до музейного тралювання в Джорджтауні залишить вас у захваті. Музей — це рай для любителів музики зі сталевої сковорідки, де можна переглянути фотографії, сировину для барабанів та сувеніри, які документують життя Геддеса навколо цієї єдиної в своєму роді музики. Його власний сад створює теплий фон для експонатів. Sugar Estate: Uitvlugt, Georgetown — Відвідайте маєток Uitvlugt, що корінням в Голландії, як данину процвітанню цукрової тростини, що породило історію рабства в Гаяні. Поїздка зворушлива і водночас захоплює вас, коли ви їдете на джипі, щоб оглянути пишні поля, наскільки сягають ваші очі. Покрита цукровою тростиною місцевість має лабіринт каналів, що пролягають між ними, де важкі вантажні понтони ковзають по воді, щоб доставити очерет прямо на фабрику. Обробка відбувається за допомогою гучного дзвону механізмів, тому краще послухати посібника, перш ніж втручатися. Побродьте в лабіринті машин, щоб побачити інтригуючий світ цукру та його побічних продуктів. Собор Святого Георгія, Джорджтаун — Найвідоміша адреса в Джорджтауні належить англіканському собору Святого Георгія. Завершений наприкінці 19 століття, він височіє над сучасними будівлями та іншими історичними місцями в центрі міста. Це, як вважають, найвища окремо стояча дерев'яна конструкція в світі. За іронією долі, архітектор, який створив креслення, сер Артур Блумфілд, жодного разу не відвідав це місце, але його малюнки привели до найсвіжішого та найбільш добре освітленого місця поклоніння в місті. Зайдіть всередину, щоб пройтися по дерев'яній підлозі з місцевого дерева Грінхарт, а потім подивіться на високу стелю, яку підтримують арки в готичному стилі, вітражі за вівтарем і сліпучу люстру, яка була подарунком королеви Англії. . Ботанічний парк і зоологічний парк, Джорджтаун — Хоча Гаяна наділена великою кількістю дикої природи, їх важко помітити в дикій природі. Птахи та інші тварини зазвичай живуть у верхніх кронах лісів, поза полем зору з землі (а дерева в Гаяні великі!). Ботанічний парк Джорджтауна може бути найкращим місцем, де можна побачити птахів, оскільки територія відкрита з простором між деревами. Крім того, зоопарк у Джорджтауні дає вам можливість підійти близько до ягуара, удава, лінивця і навіть орла-гарпії. Для друзів птахів без клітки прогуляйтеся по Ботанічному саду, і вам може пощастити, помітивши близько 50 видів птахів. Іншими захоплюючими істотами в парку є ламантини, які живуть під мостом поцілунків на озері та пам'ятник Семи ставків. (Якщо ви берете з собою дорогу камеру, ви можете запитати про оплату позаслужбового охоронця парку, щоб він був вашим гідом.) У національному парку (на північній околиці Джорджтауна) є біговий парк це популярно серед бігунів. Інакше парк не вартий того, щоб виходити з вашого шляху. Ні Національний парк, ні Променад-Сади та Національний парк не настільки хороші, як Ботанічний сад для спостереження за птахами. Умана Яна та монумент визволення Африки, Джорджтаун — Вай Вай бенаб (хатина) в центрі Джорджтауна є захоплюючим видовищем серед сучасних будівель. Нинішня споруда являє собою зал із солом'яним дахом заввишки 55 футів, зроблений народами Вай Вай у 2016 році, замінивши старий бенаб, який був спалений дотла в 2014 році. Зайдіть всередину, щоб побачити складно побудований дах з місцевих матеріалів і підтримуваний дерев'яними кроквами. . Умана Яна перекладається як «місце зустрічі», саме для чого зараз використовується зал. За межами Умана Яна знаходиться Монумент визволення Африки. П'ять зелених стовпів проростають із землі, щоб вшанувати пам'ять африканських борців за свободу. Маяк, Джорджтаун — Маяк Джорджтауна в червоно-білу смужку колись був найвищою будівлею міста, направляючи голландські кораблі до річки Демерара з Атлантики. Він стоїть тут більше 200 років як невід'ємна частина систем сигналізації для прихідних суден. Подивіться на високий маяк з землі або підніміться по його звивистих сходах (за попереднім дозволом), щоб насолодитися містом з висоти пташиного польоту. Червоний дім, Джорджтаун — У Джорджтауні немає нестачі вражаючої архітектури. Кожна вулиця має залишки будівель у стилі 19 століття. Червоний дім (також відомий як суд Камана) дозволяє швидко зупинитися, щоб побачити червону черепицю валлаби та віконниці Демерара на вікнах. Будівля є домом для дослідницького центру Чедді Джагана і кілька років служила будинком колишнього прем'єр-міністра. Pandama Retreat & Winery, Демерара — Крафтове вино — це абсолютно новий жанр, який неодмінно зацікавить поціновувачів вина. У Pandama Winery можна вибрати з тропічних ароматів Гаяни та безлічі інших тоніків, трав'яних вин і навіть натуральних оцтів. Подумайте про різні смаки ананаса, жамуну, тітки Десмонд, ноні, вишні, малакської груші, дуки, карамболи та щавлю. Одним словом, більш здорова альтернатива звичайному алкоголю. Для тих, хто хоче «відійти і познайомитись із собою», відпочинок є відмінним варіантом відпочити посеред природи. Міст Демерара-Харбор — як головна магістраль між східним і західним берегами річки Демерара, цей понтонний міст є основним елементом маршруту під час поїздки до Джорджтауна. Найбільш захоплююча частина круїзу по мосту довжиною в півтори милі — це зайти з одного боку і побачити, як малі та великі судна перетинають під ним. Ретрактор проходить в центрі мосту, відкривається і дозволяє суднам пропливати. Форт-Айленд, Ессекібо — розташований в гирлі річки Ессекібо, острів несе відбиток голландців у вигляді двох важливих структур — Суду політики та форту Зеландія. Прогуляйтеся доглянутими газонами збудованого 1752 року Суду політики, щоб увійти в його нинішній аватар, музей. Це найстаріша невійськова структура в Гаяні, яка вдягнула багато капелюхів як магазин, церква, суд, резиденція уряду, а тепер добре курований музей. За декілька хвилин ходьби звідси знаходиться форт Зеландія, цегляний форт 18 століття, який був однією з перших споруд, побудованих в країні. Хоча невеликий форт, він був життєво важливим як оборонне укріплення. Sloth Island, Ессекібо — Sloth Island — невеликий, але якісний еко-курорт на річці Ессекібо. Острів має більше лінивців на квадратний метр, ніж будь-яка інша відома область. Він має доріжку, побудовану на два-три метри над лісовою підстилкою, тому що острів двічі на день затоплюється припливами. Це подвоюється як ідеальний романтичний, а також пригодницький відпочинок. Дні тут можуть бути наповнені спостереженням за птахами, прогулянками на природі, спостереженням за дикою природою, купанням у затоці, веслуванням на каное, риболовлею або просто зануренням у гамак. Природно, спостереження за лінивцями є головним пріоритетом для більшості відвідувачів. Якщо ви залишитеся тут на пару днів, додайте екскурсії до індіанських сіл навколо, до водоспаду Маршалл, водоспаду Трутруба, острова Кік-овер-Аль, острова Папуг та інших визначних пам'яток Ессекібо. Форт Кік-Овер-Аль, Ессекібо — Цегляна арка на порослому травою острові на річці Ессекібо є єдиною частиною колись голландського форту, яка тримала інших європейських ворогів у страху. Kyk-Over-Al перекладається нідерландською як «побачити все», посилаючись на вид на всю набережну з цього місця. Стойте тут і дозвольте своїй уяві перенести вас у минуле, коли голландські солдати посилено охороняли цей шматочок землі. Тепер лише кілька туристів розвідують його для фотографій. Хогг/ Острів Хог, Ессекібо — Битва між «Хогом» і «Хоггом» постійна, коли ви запитуєте місцевих жителів про оригінальну назву найбільшого острова на Ессекібо. Деякі приписують його сотням диких свиней, які колись його населяли. Більш раціональне пояснення вказує на те, що він названий на честь англійця Квінтіна Хогга. Незважаючи на це, острів прекрасний з одним головним гачком — наземний вітряк. Голландська споруда заввишки 36 футів була побудована з глиняної цегли на тому, що колись було плантацією Луйксберг. == Чим зайнятись == Пакарайма та інші сафарі 4x4. Щорічне сафарі 4X4 — це 8-денна автоїзда гірським хребтом Пакарайма, що охоплює села, водоспади, струмки, лісові стежки та круті пагорби. Сафарі відправляється з Джорджтауна і закінчується в Летемі, якраз вчасно до Родео Рупунуні під час Великодня. Важливо мати 4x4, щоб переміщатися по нерівних ділянках, але кайф також полягає в тому, щоб зупинятися в далеких селах, спати під зірками та відпочивати в пустелі. Приголомшливі водоспади та лісові стежки з великою кількістю дикої природи — ще одна причина побувати на сафарі. Протягом року організовуються ще 3 сафарі, з яких Південний Рупунуні сафарі є надзвичайним своїм маршрутом, вкритим саванною. Віддалена місцевість переносить учасників до віддалених сіл Вапішана, знаменитої гори Ши та 6000-річних петрогліфів навколо Ейшалтона. Ви можете вибрати більше пригод на колесах, стрибаючи на мотоциклах або квадроциклах у сафарі, організованому Super 7 Group Adventures. Катання на верстаку. Ще одна особливість для мандрівників, які орієнтуються на дію, — це спуск зі скель зі скелястих схилів. Це, по суті, включає спуск з крутих скель за інструкціями підготовлених інструкторів і високоякісного спорядження. Спуск на спуску відбувається в різних частинах Гаяни. Водоспад Кайтер Спостереження за дикою природою — репутація Гаяни як одного з провідних місць для дикої природи у світі була підтверджена всесвітньо відомими натуралістами та авторами, Девідом Аттенборо та Джеральдом Дарреллом, серед багатьох інших. Тут можна знайти понад 900 видів птахів, 225 видів ссавців, 880 видів рептилій, понад 200 видів риб і понад 6500 рослин. Гаяна особливо відома кількома вражаючими видами, часто відомими як «гіганти Гаяни». Це ягуар, гігантська річкова видра, арапайма, орел-гарпія, гігантський мурахоїд, чорний кайман, Вікторія Амазонка і капібара. Великі масиви тропічних лісів і савани дозволяють спостерігати в різних частинах країни. Рупунуні особливо чудовий для спостереження за дикою природою через різноманітність ландшафту. Полювання на птахів — у країні понад 900 видів птахів, це справді мрія птахівника. У багатьох ентузіастів у своїх списках є червоний чиж, орел-гарпія, скелястий півень і гоатцин (національний птах), але Гаяні є багато чого продемонструвати. Низькі прибережні рівнини відомі чаплями, ібісами, чайками, чаплями, яструбами, танаграми, мухоловками, зяблами, чорними дроздами та іволгами, тоді як у високих лісах, ймовірно, можна знайти вражаючу кладку орлів-гарпій, туканів, папуг, ара, котінгів, деревця. і трубачі. Червоногруді дрозди, ібіси і маленькі блакитні чаплі серед багатьох інших займають горбисті піщані та глинисті ділянки. Якщо ви подорожуєте в інтер'єри, то зверніть увагу на яструбів, соколів, каракарів, перепелів, мухоловок, орлів-гарпій, кам'яного півня та червоних чижів. Виживання в джунглях — унікальний досвід, виживання в джунглях покращує гру в пригодах на свіжому повітрі в Гаяні. Інструктори навчать вас, як вижити в одному з найвіддаленіших і найдикіших джунглів на землі — це справді вимагає спеціальних навичок і сміливості. Табори виживання в джунглях у лісах Івокрама та Рупунуні в Гаяні створені для неймовірних пригод. Пройдіть навчання у місцевого експерта з виживання, а потім проводьте дні в джунглях з мачете як єдиним інструментом. Курс виживання навчить вас створювати притулок, ловити рибу та шукати інші джерела їжі, а також захистити від диких тварин. Ця діяльність надзвичайно популярна, що робить Гаяну одним з небагатьох місць для зйомок міжнародного реаліті-шоу. Ранчо — Південний і Центральний регіон Рупунуні в Гаяні є справжньою відповіддю на дикий захід Америки. Колись він був домом для найбільших і найстаріших у світі ранчо великої рогатої худоби, Даданава, і досі може похвалитися безліччю маленьких і великих. Ви можете зупинитися на одному з робочих ранчо та осідлати, щоб допомогти ковбоям пасти худобу з коня та допомогти в прибиранні, годівлі та доїнні корів. Традиція скотарства Рупунуні також привела до щорічного родео, яке проходить у найбільшому місті регіону, Летемі. Піші прогулянки та походи — покриті лісом гори Гаяни пропонують чудові стежки рівня для початківців та експертів для любителів пішого туризму. Окрім виклику підкорення гори, це чудова можливість побачити дику природу та птахів. Популярні маршрути по суші Кайетур, походи навколо Івокрами, гірської стежки Кларенс, природна стежка Панорама, тур Авармі, тур Макарапан, гора МокоМоко та походи поблизу Шулайнаб у Рупунуні. Після того, як ви пройдетеся густими лісами, ви зачаруєте приголомшливі краєвиди з вершин тисяч футів заввишки. Спортивна риболовля — Гаяну часто називають «Країною багатьох річок», що змушує рибалок подорожувати з усіх куточків світу в надії побачити декілька з 1800 видів риб, у тому числі найбільшу прісноводну рибу, арапайму. Інші популярні риби включають паяру, аровану, хімару та луканані. Два основних сезони риболовлі — лютий до квітня і з вересня по листопад. Річка Ессекібо, річка Курупукарі, річка Абарі, Махайка-Крік, ставок Сімоні, Лурі-Крік, Рева, Апотері, Рупунуні та річка Бурро-Бурро є найпопулярнішими місцями. Веслування на каное, рафтинг і річкові поїздки — річки Ессекібо, Демерара, Бербіс, Рупунуні та їх численні притоки пропонують мандрівникові можливість досліджувати країну на воді. Ви можете вибрати річкові експедиції з інструкціями, коротші поїздки на каное та навіть рафтинг. Вид на дику природу, заповнену берегами річок, є потойбічним. Еко-туризм — це процвітаюча галузь Гаяни. Аянганна, регіон 7. Гора Аянганна є другою за висотою горою після Рорайми, але доступна для альпіністів із будь-якими здібностями, а також пропонує водоспади та походи з рідкісними видами тварин. Цей віддалений район із вапняковим масивом тепуї також варто відвідати, насамперед, прилетівши з Парамакатоі та пішки, або з Імбаймадай, які доступні в Air Services та Guyana Airways. Це поза глухим шляхом, тому потрібні планування та підготовка. Прогулянка з припасами та картою. редагувати Аквапарк Splashmins. Прохолодний чорний аквапарк має дві сторони: як чудові пейзажі, так і величезне рукотворне озеро з чорною водою. == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} 1jy9nx9lmx367svz9lyuvhel3m8p15t 0 63 12186 11440 2013-11-12T20:00:02Z VollBot 345 insert new geo template 12186 wikitext text/x-wiki {{geo|13.5|-15.5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of The Gambia.svg |location = |capital = [[Банжул]] |government = |currency = |area = 10 380 км² |population = 1 517 000 (2005) |language = англійська |religion = мусульмани |electricity = |callingcode = +220 |tld = |timezone = }} '''Гамбія''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == [[Файл:Gambia regions map uk.png|450px|міні|праворуч|Регіони Гамбії]] == Міста == * [[Банжул]] * [[Серекунда]] == Інші місця == * [[Острів Джеймс]] та пов'язані з ним визначні місця {{ЮНЕСКО}} * Національний парк Кіанг Вест * Резерват Баоболонг * Національний парк Ніумі * Річковий пташиний резерват Танджі * Національний парк річки Гамбія == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == * Кільця каменів-мегалітів в Сенегамбії {{ЮНЕСКО}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} 81o6t7s6o99hozye4rujzymphln7kar 0 64 37556 37555 2025-05-21T15:59:36Z Vikkaduda 7227 /* Куди далі */ 37556 wikitext text/x-wiki {{geo|8|-1|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Fort St Jago from Elmina Castle.JPG |flag = Flag of Ghana.svg |location = locationGhana.png |capital = [[Аккра]] |government = Конституційна республіка |currency = Седі (GHC) |area = 238 534 км² |population = 22,409,572 (2006) |language = [[Англійський розмовник|Англійська]] |religion = Християнство, Іслам, традиційні культи |electricity = 240V/50Hz |callingcode = +233 |tld = .gh |timezone = UTC+0 }} '''Гана''' розташована на [[Західна Африка|заході Африки]]. Межує [[Кот-д'Івуар]]ом на заході, з [[Буркіна-Фасо]] на півночі та з [[Того]] на сході, а з півдня омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану. == Зрозуміти == Гана&nbsp;— це дуже дружня країна, яка ідеально підходить для туристів, які вперше подорожують Африкою. Люди тут, як правило ввічливі та привітні. Хоча з їхнім спокійним ставленням і з відсутністю споряджених туристичних місць, поїздка на початку може бути трохи дратівливою. Але насправді це є однією із насолод перебування у цій країні. === Історія === До 1957 року Гана була колонією Великобританії, відомою під назвою Золотий Берег. 6 березня 1957 року була проголошена незалежна Республіка Гана, президентом якої став Кваме Нкрума. Республіка й однопартійна держава створена в 1960 році. Нкрума був скинутий в результаті військового перевороту в 1966. Цивільне правління відновлене в 1969-71 роках, але закінчилося в 1979-81 через наступні перевороти. У 1992 році на референдумі була схвалена Конституція Гани, яка визначила багатопартійну демократичну основу політичного устрою країни. За регіональними стандартами Гана є добре керованою державою зі стабільним економічним розвитком. На президентських виборах 2008 року перемогу отримав кандидат від опозиційної партії «Національний Демократичний Конгрес» Джон Атта Міллс. Він набрав 50,23% голосів, тоді як його суперника, кандидата від правлячої в Гані Нової Патріотичної Партії Нано Акуфо-Аддо підтримали 49,77% виборців. Другий тур президентських виборів пройшов в Гані 28 грудня 2008 року, проте виявилось, що жоден з кандидатів не добився вирішальної переваги. Після цього було вирішено влаштувати голосування на виборчій дільниці Тейн — єдиній дільниці, де жителі країни не взяли участь у виборах через брак виборчих бюлетенів. Голосування в Тейні і стало вирішальним для перемоги кандидата від опозиції. 64-річний юрист Дж. Міллс був віце-президентом Гани в 1997–2000 роках. У 2000 і 2004 він також намагався добитися президентського крісла, проте вдалою виявилася лише його третя спроба. === Клімат === Гана розташована в тропічному поясі, в якому відбувається постійне чергування дощових і сухих сезонів. Більшу частину року стоїть суха погода. Клімат екваторіальний мусонний, на південному заході — перехідний до екваторіального. З природно-кліматичної точки зору Гана розділена на південь і північ. На півдні клімат вологий, з вічнозеленими тропічними лісами, на півночі посушливий район, з саванами і чагарниками. Температура висока круглий рік, і тільки на півночі вона вночі знижується. Середня місячна температура коливаються в межах від 28° до 30° у прибережному та лісовому районах і від 16° до 33° на півночі. == Регіони == {{Regionlist | regionmap= Ghana_Regions_map.png | region1name=[[Прибережні рівнини Гани|Прибережні рівнини]] | region1color=#71b37b | region1items=[[Аккра]], [[Апам]], [[Капе-Кост]], [[Елміна]], [[Національний парк Какуми]], [[Секонді-Такораді]] | region1description=Прибережжя Гвінейської затоки, декілька фортець | region2name=[[Ашанті-Кваху]] | region2color=#64a0c7 | region2items=[[Кофорідуа]], [[Кумусі]], [[Обусі]], [[Суньяні]] | region2description=Лісисті пагорби і стародавнє королівство Ашанті | region3name=[[Басейн Вольти]] | region3color=#bf88bf | region3items=[[Тамале]] | region3description=Найбільше озеро Вольта та річки навколо нього | region4name=[[Північні рівнини Гани|Північні рівнини]] | region4color=#b2be9b | region4items=[[Болгатанга]], [[Національний парк Моле]], [[Ва]] | region4description= Саванні рівнини та торгові маршрути з Буркіна-Фасо }} == Міста == * [[Аккра]] — столиця та найбільше місто * [[Тамале]] — найбільше місто на півночі * [[Кумасі]] — центр королівства Ашанті * [[Кейп Кост]] — колишня столиця Золотого Берегу. Тамтешній замок Рабів занесений до [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] * [[Болгатанга]] — ворота Гани і Буркіна-Фасо * [[Секонді-Такораді]] == Інші місця == [[Файл:Ghana footbridge1.jpg|250px|міні|Національний парк Какуму]] * [[Національний парк Какуму]] * [[Національний парк Моле]] — савана з буйволами, мавпами, антилопами, левами та слонами == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=5.604|long=0.167|name=Міжнародний аеропорт «Котока»|alt=IATA: ACC, ICAO: DGAA|address=KA PMB 36 KIA, Accra, Гана|directions=Аеропорт, що обслуговує місто Аккра, столицю Гани. Є найважливішою повітряною брамою країни, пристосований для прийому найважчих пасажирських і вантажних суден|url=https://www.gacl.com.gh|wikipedia=Котока (аеропорт)|phone=+233 30 255 0612|description=«Котока» є центральним повітряним транспортним вузлом західної Африки}} === Потягом === У країні немає міжнародних рейкових сполучень. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=5.666|long=0.016|name=Морський порт "Тема"|address=Знаходиться на березі Атлантичного океану, на схід від столиці країни — Аккри; входить до складу регіону Велика Аккра, в Гані, Західна Африка.|directions=Місто сильно виросло після побудови порту в 1961 році і зараз є найбільшим в країні морським портом.|wikipedia=Тема (Гана)|description=Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 4 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Арка Незалежності|alt=Independence Arch|address=GRX4+JV7, Accra, Гана|phone=+233542999206|lat=5.546|long=0.192|content=Частина площі Незалежності, на якій розташовані пам'ятники боротьби за незалежність Гани, включаючи Арку Незалежності, Ворота Чорної Зірки та монумент Дня визволення.|description=Станом на 2011 рік Арка Незалежності має активну військову присутність, яка забороняє відвідувачам фотографувати Арку зблизька. Однак відвідувачі можуть вільно фотографувати місцевість навколо.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Labadi Beach Hotel|address=Number one, La Rd, Accra, Гана|phone=+233 30 277 2501|email=reservations@labadibeachhotelgh.com|url=https://labadibeachhotelgh.com|checkin=14:00|checkout=12:00|price=200€ – 450€|content=Готель Labadi Beach розташований на березі моря, за 7 км від центру міста Аккра. До послуг гостей відкритий басейн, номери з кондиціонером та безкоштовним WiFi, сауна і тренажерний зал. Гості можуть замовити послуги масаж.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Де поїсти == {{Eat|name=The Buka Restaurant|address=g7 10th St, Accra, Гана|phone=+233 55 649 2290|email=hello@bukarestaurant.com|url=https://www.bukarestaurant.com/menu.php|hours=12:00-21:00|price=5€ – 15€|content=Провідний бренд у Західній Африці у сфері кулінарії, де люди відкривають і смакують автентичні та традиційні рецепти субрегіону, завдяки вишуканим послугам громадського харчування та ресторанів.}} == Де розважитись == {{Listing|type=buy|lat=5.547|long=0.206|name=Makola Market|address=a20 Kojo Thompson Rd, Accra, Гана|directions=Відомий ринок і торговий район у центрі міста Аккра, столиці Гани.|wikipedia=Makola Market|phone=+233 27 489 9535|description=Жвавий ринок і торговий район, відомий різноманітністю товарів і яскравою атмосферою. Це головний торговельний центр Аккри, який характеризується великим натовпом, різноманітними продавцями та суєтою повсякденного життя.}} == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == {{Listing|type=go|name=Ніге́рія|alt=Федерати́вна Респу́бліка Ніге́рія|address=держава в Західній Африці.|directions=Складається з 36 штатів та столичного округу. Найбільше місто — Лагос (8 млн), колишня столиця.|wikipedia=Нігерія|phone=+234|description=Країна має найбільше за чисельністю населення і найпотужнішу економіку на континенті, сьома за населенням на планеті. Державна мова — англійська, офіційні — хауса, ігбо, йоруба.}}{{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} jos6ay533phy08419oythzif1k9fz3h 0 65 35885 30246 2024-07-14T17:06:51Z Submajstro 5137 /* Транспорт */ 35885 wikitext text/x-wiki {{geo|10.966667|-10.766667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Guinea Siguiri village.jpg |flag = Flag of Guinea.svg |location = LocationGuinea.png |capital = [[Конакрі]] |government = Республіка |currency = Гвінейський франк (GNF) |area = 245 857 км² |population = 9,402,000 (2005) |language = [[Французький розмовник|французька]](офіційна), національні: фульфульде, малінке, сусу, кісі, лома, кпеле, бага, кона |religion = Іслам(сунізм) - 85%, Християнство - 8%, традиційні вірування - 7% |electricity = |callingcode = +224 |tld = .gn |timezone = UTC 0 }} '''Гвінея''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. В минулому була колонією [[Франція|Франції]]. На півночі межує з [[Гвінея-Бісау|Гвінеєю-Бісау]] і [[Сенегал]]ом, на північному-сході - з [[Малі]], південному-сході - з [[Кот-д'Івуар]]ом, на півдні - з [[Ліберія|Ліберією]] і [[Сьєрра-Леоне]]. == Зрозуміти == '''Гвінея''' - країна з теплим кліматом, проте поганою інфраструктурою. Хоча у її розпорядженні є багаті природні ресурси (близько половини світових запасів бокситів, багато покладів золота, коштовності), Гвінея оцінюється низьким рівнем індексу якості життя (ООН). Гвінея розміром приблизно як [[Велика Британія]]. === Історія === У кінці 19 ст. Гвінея була завойована [[франція|Францією]] і включена до складу Французької Західної Африки. Після Другої світової війни набрав силу масовий національно-визвольний рух. 2 жовтня 1958 проголошена незалежна Гвінейська Республіка. У відповідь Франція негайно розірвала всі зв'язки з Гвінеєю і відкликала звідти весь французький персонал. Незалежна Гвінея до 1984 була однією з радикальних африканських держав, що стояли на позиціях панафриканізму. === Недавня історія === Незалежність від Франції отримана в 1958. Секоу Тоуре обраний президентом, залишався на посту до смерті в 1984; після чого в результаті перевороту було встановлене військове правління; У 1985 зірвалася спроба ще одного перевороту. У 1991 відбувся антиурядовий страйк під керівництвом Національної конфедерації робітників Гвінеї. === Клімат === Прибережні райони Гвінеї і велика частина внутрішніх вод мають тропічний тип клімату, який відзначається так званим сезоном дощів, що триває з квітня по листопад з відносно високою і рівномірною температурою і високою вологістю. В столиці Гвінеї, [[Конакрі]], протягом року можна спостерігати найвищу температуру в 29 ° C, а найнижча зазвичай 23 ° C, середньорічна кількість опадів в столиці становить 4300 мм. Сахеліанский регіон [[Верхня Гвінея]] має більш короткий сезон дощів і більші коливання температури протягом доби. == Регіони == [[Image:Guinea Regions map.png|thumb|right|500px|Map of Guinea with regions colour-coded]] {{Regionlist | region1name=[[Приморська Гвінея]] | region1color=#71b37b | region1items=[[Конакрі]] | region1description=прибережна Гвінея, тут розташована столиця Гвінеї - Конакрі. В регіоні проживає та поширена культура переважно народу сусу. | region2name=[[Середня Гвінея]] | region2color=#69999f | region2items= [[Далаба]] | region2description=регіон також відомий як ''Фута Джалон'', територія в основному з пагорбами і горами, проживають етнічні групи ''пюлар'' | region3name=[[Верхня Гвінея]] | region3color=#a3bf8d | region3items=[[Канкан]], [[Національний парк Верхнього Нігера]] | region3description=суб-Сахельський регіон, що межує з [[Малі]], він ділить навпіл річку Нігер. В цьому регіоні проживають ''малинці''. | region4name=[[Лісова Гвінея]] | region4color=#6e9050 | region4items=[[Бейла]], [[Гора-заповідник Німба]] | region4description= південно-східний регіон, який межує з [[Ліберія|Ліберією]] і [[Кот-д'Івуар|Кот-д'Івуаром]]. В цьому регіоні проживають такі етнічні групи як тома, кісі та інші. Ці етноси і досі зберігають дуже давні вірування і ритуали. }} == Міста == * '''[[Конакрі]]''' - столиця Гвінеї. * [[Боке]] * [[Канкан]] - друге місто. * [[Кіндіа]] * [[Лабе]] * [[Масента]] * [[Нзерекоре]] * [[Сігірі]] * [[Фріа]] == Інші місця == * [[Національний парк Маунт-Німба]] {{ЮНЕСКО}} * [[Фута Джалон]] - мальовничий край лісів і оброблених долин, ідеально підходить для походів по селах фульбе або для пошуків водоспадів. * [[Лооські острови]] - лісові острови з піщаними пляжами поруч з [[Конакрі]]. * [[Національний парк Niokolo-Badiar|Національний парк '''Niokolo-Badiar''']] ('''Parc National du Niokolo-Badiar''') — савани вздовж кордону з Сенегалом. Тут ви можете побачити антилоп, мавп, левів, леопардів під час сухого сезону. * [[Національний парк Верхнього Нігеру]] ('''Haut Niger National Park''') — парк, що простягається в верхів'ї річки Нігер; є домівкою для гіпопотамів, слонів, буйволів, шимпанзе і водяного козла. == Як дістатись == === Віза === Запит на отримання візи повинен бути поданий '''тільки''' в гвінейському посольстві. Одноразова віза на один місяць коштує близько $ 65. ''(Для громадян [[США]] доступна багаторазова віза на 3 місяці за подвійну ціну.)'' === Літаком === === Потягом === Хоча існують вантажні поїзди, що і раніше працювали по старому маршруту Конакрі-Канкан, в Гвінеї немає діючих пасажирських потягів. Також варто відвідати стару станцію в місті [[Конакрі]]. === Автомобілем === Станом на літо 2006 року перетнути кордон Гвінеї з [[Кот-д'Івуар]]у було б досить небезпечно через діяльність повстанців із Кот-д'Івуару === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == В країні немає ніяких автобусів. Трафік в Конакрі може бути дуже високий. Місцевий транспорт в Конакрі, здається, найбільш завантажений у всій Західній Африці. Таксі дуже недорогі, навіть якщо ви хочете найняти машину на півдня чи на день. '''Bush Taxis''' ("504", загальна назва моделі Пежо-504) використовуються для транспорту з міста в місто. Майте на увазі, що вночі діє комендантський час, і якщо ви намагаєтеся зайти в Конакрі вночі, вам доведеться чекати за межами міста до ранку. Місцевий транспорт, як правило, в змозі виїхати з Конакрі після настання темряви, оскільки час відправлення ніколи не лімітувався для місцевого транспорту. Міжміські подорожі по Гвінеї вимагають великого терпіння і вільного графіку. Крім того, можна літати з міста в місто, але діставатися до аеропорту варто рано і взяти гроші готівкою на квитки. '''MotorTaxi'''/'''TaxiBike''' - набагато швидший і більш зручний спосіб подорожі на мотоциклі, які часто слугують як таксі. == Мова == Офіційною мовою є [[Французький розмовник|французька]]. Також є 8 національних мов: фульфульде, маніка, сусу, кісі, лома, кпеле, бага, кона. На мові сусу розмовляють в прибережних районах і в столиці. Населення Гвінеї не часто володіє англійською, навіть у столиці. == Що відвідати == У Конакрі є Національний музей, який представляє різні етнічні племена Гвінеї, різні традиційні інструменти, маски і т. д. Головний порт розташований на краю півострова у Конакрі, неподалік від президентського палацу. Ви можете дістатися звідти човном на острів Лоос протягом дня або під час нічної поїздки. Це шумне місце, де рибалки розвантажують свій повсякденний улов. Фарана Якщо Гвінея має 'партійне місто', то це повинно бути місто Фарана. Коли сонце сідає, це місто гуде з людьми, які відвідують кафе і ресторани району. Його велика мечеть, вілли, винні бульвари і ринки роблять це цікавою зупинкою уздовж джерела Нігера. Дійсно, джерело Нігера - цікава екскурсія. Річкові потоки від півночі Foroknia у Бамако. Ціла область повна таємниць багатьох священних народів. Кайкан Місто Кайкан цікаве своїми відкритими ринками і Великою Мечеттю, разом з Президентським Палацом. Річка Тінкіссо В Гвінеї немає національних парків, але дика природа зачаровує. Її найкраще видно на північному сході саван, розташованих між річкою Тінкіссо і межою Малі, в передгір'ях місцевості Фута-Джаллон і на південному сході. == Чим зайнятись == У [[Конакрі]] одним з кращих місць, щоб перехопити пива, є бари на пляжі в ''Taouyah'' по сусідству з великим ринком. Музика в Гвінеї є одним з кращих культурних заходів, які країна може запропонувати. Є багато барів, які пропонують живу музику. Французько-гвінейський культурний центр має багато музичних шоу, а також фільми, вистави, балети, проводяться виставки та конференції. Він також є бібліотекою і мультимедійним центром. Користувачі можуть взяти для читання книги або використовувати комп'ютери та Інтернет. Це прекрасне місце для зустрічі місцевих музикантів і художників. Поза Конакрі, є багато привабливих туристичних напрямків для підприємливого мандрівника. Якщо ви не боїтеся, є поїздка на острів архіпелагу поруч з кордоном [[Гвінея-Бісау|Гвінеї-Бісау]] під назвою Тріштан. Ви можете доїхати з Конакрі в Камсар, а звідти ви можете вирушити на місцевому човні на острів Тріштан. Ламантини, черепахи і багато різних видів птахів живуть на архіпелазі Тріштан. Воно є дуже ізольованим місцем з багатьма все ще існуючими традиціями анімістів. == Гроші та покупки == В Гвінеї зазвичай не продають багато дрібничок і сувенірів, проте на ринках завжди можна придбати чудовий одяг. Гвінейські кравці дуже кваліфіковані і можуть створити вбрання дуже швидко (приблизно за день). Маски, дерев'яні статуї, джембе (барабани), традиційний одяг, сумки в Гвінеї продаються в багатьох районах поруч великих готелів у Конакрі і вздовж доріг. Найбільшим ринком у Конакрі є ринок Мадіна. Ви можете знайти там все, що завгодно. Проте остерігайтеся кишенькових злодіїв, бруду (під час сезону дощів) і руху. Цей ринок - досить неспокійне і хаотичне місце, але тут ви знайдете кращі продукти, електроніку й т. п. за найвигіднішими цінами. У деяких частинах країни ви також можете знайти хороші різьблення, багато з яких створені у місті [[Кіндія|Кіндії]]. == Регіональна кухня == === Їжа === Існує безліч варіантів щоб перекусити. Лише за 20 000 гвінейських франків (близько $ 4 USD), ви можете пообідати смачними, поживними продуктами. Яловичина в Гвінеї є дуже доброю і рекомендованою. Свинина не подається через домінування ісламу (за законами якого свинину не їдять). Її їдять тільки у Південно-Східній Гвінеї. Присутні гарні ресторани, переважно ліванські, які пропонують страви європейського стилю. За межами столиці, Конакрі, ви часто можете насолодитися місцевими стравами (складовою яких є гвінейський рис і одним з 4 основних соусів, іноді яловичина чи риба в деяких випадках) в місцевому ресторані ''The Wall'' менш ніж за $ 1 (3000-6000 гвінейських франків залежно від обмінного курсу). Повірте, ви будете ситі! У [[Канкан]]і є кілька місць на вибір, якщо ви хочете поїсти в більш пристойному ресторані. Існує ''Hotel Villaі'' і ''Hotel Bate''. Станом на середину 2008 року, вони посідали перші два місця за якістю проживання та харчування. Плоди дуже недорогі, особливо в порівнянні з більш високими витратами на них в сусідніх країнах ([[Малі]], [[Кот-д'Івуар]] і [[Сенегал]]). Для тих, хто любить ананаси, на національній дорозі (яка простягається з півночі країни в Конакрі на півдні) ви можете знайти людей, що продають цей смачний фрукт дуже дешево обабіч дороги і навколо Кіндії. Плоди манго, апельсини і банани також вдосталь можна знайти по всій країні і за дешевою ціною, особливо на узбіччях доріг. === Напої === Із напоїв ви можете купити різні види європейського пива, а також місцевий "Скол" - світле пиво. Вода доступна скрізь і коштує близько US$ 0.50 за 1,5 л пляшку і є дуже доброю. Проте водопровідну воду [[Конакрі]], як правило, пити небезпечно, якщо її не профільтрувати або не перекип'ятити. == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == Медична система Гвінеї в дуже поганому стані через погане обладнання, і є дуже обмеженою. Деякі приватні медичні установи можуть забезпечити кращий діапазон варіантів лікування, ніж державні установи, але їх рівень значно нижчий від західних стандартів. В країні немає "швидкої допомоги" або аварійно-рятувальних служб, а травматологічна допомога вкрай обмежена. Водопровідна вода небезпечна для пиття. Пийте тільки бутильовану воду. Поширена малярія. Переконайтеся, що у вас є протималярійне профілактичне щеплення. Варто прикрити відкриті ділянки шкіри протягом вечора і рано вранці, коли багато комарів, які власне й переносять хворобу. Якщо ви перебуваєте в країні протягом тривалого часу, рекомендується приймати високоякісні протималярійні препарати. Варто носити з собою аспірин і аптечку. == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} raxsn5foo8yogqq0qx5thzsbo1ebp3o 0 66 12193 11446 2013-11-12T20:01:09Z VollBot 345 insert new geo template 12193 wikitext text/x-wiki {{geo|12|-15|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Paesaggio savana con termitai in Guinea-Bissau.JPG |flag = Flag of Guinea-Bissau.svg |location = LocationGuineaBissau.png |capital = [[Бісау]] |government = Військова хунта(фактично)/Президентська республіка(офіційно) |currency = франк КФА (XOF) |area = 36 125 км² |population = 1,345,479 (2002) |language = [[Португальський розмовник|Португальська]] (офіційна), кріоуло і інші африк. мови |religion = Іслам - 50 %, традиційні вірування - 40 %, християни - 10 %. |electricity = |callingcode = +245 |tld = .gw |timezone = GMT (UTC+0) }} '''Гвінея-Бісау''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Бісау]] - столиця та найбільше місто * [[Бафата]] * [[Болама]] - столиця країни до 1941 року, у якій є декілька відмінних прикладів колоніальної архітектури, які пропонується зробити об'єктами світової спадщини ЮНЕСКО * [[Буба]] * [[Бубаке]] * [[Габу]] * [[Кашеу]] * [[Катіо]] * [[Фарім]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} jp6s7b9rj8c2igalmkytdqj5xsl0ngy 0 67 37820 37815 2025-06-14T20:22:59Z Кіра Аббасова 7531 /* Де зупинитись */ 37820 wikitext text/x-wiki {{geo|39|22|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Greece.svg |location= EU-Greece.svg |capital=[[Афіни]] |government= |currency= Євро |area= 131 990 км² |population= 11 305 118 чол. |language=[[Грецький розмовник|Грецька]] |religion= православ'я |electricity= |callingcode= +30 |tld= .gr |timezone= GMT+2 }} [[Файл:The Acropolis of Athens from the Pnyx on March 2, 2020.jpg|міні|Столиця Греції - Афіни.]] '''Греція''' — країна [[Європа|Південної Європи]]. На півночі межує з [[Албанія|Албанією]], [[Македонія|Республікою Македонією]] та [[Болгарія|Болгарією]], на сході — з [[Туреччина|Туреччиною]]. == Зрозуміти == '''Греція''' ([[Грецький розмовник|грец.]] ''Ελλάδα'' — ''Еллада'') — країна в [[Європа|Південній Європі]]. Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світової демократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор сучасності. Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду. На основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця. Багата культурна спадщина, географічне положення роблять Грецію однією з найбільш відвідуваних країн світу. Вона приваблює туристів одночасно рекреаційними курортами, різнобічним історико-культурним туризмом та паломництвом до святинь всього християнського світу. === Клімат === Клімат країни субтропічний, середземноморський, зі спекотним і сухим літом, м'якою дощовою зимою. В році 300–310 сонячних днів. Середні температури січня 4—12 °C, липня 25—27 °C. Опадів на рівнинах 400–700 мм, в горах до 1 500 мм на рік. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=GreeceDioikiseis.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Греції | region1name=[[Аттика]] | region1color=#FFCD00 | region1items=включаючи [[Афіни]] | region1description= | region2name=[[Македонія і Фракія]] | region2color=green | region2items= | region2description= | region3name=[[Епір і Західна Македонія]] | region3color=red | region3items= | region3description= | region4name=[[Фессалія і Центральна Греція]] | region4color=#8F00FF | region4items= | region4description= | region5name=[[Пелопоннес, Західна Греція та Іонія]] | region5color=#808000 | region5items= | region5description= | region6name=[[Егейські острови]] | region6color=blue | region6items= | region6description= | region7name=[[Крит]] | region7color=#FF6600 | region7items= | region7description= | region8name=Автономна чернеча область Святої Гори [[Афон]] | region8color=#FFB6C1 | region8items= | region8description= }} == Міста == * {{See|name=Афіни|alt=Атени|lat=37.98690656126481|long=23.72941189041252|content=Столиця Греції. Розташоване на відстані 8 км на північний схід від порту Пірей у затоці Егейського моря, побудоване навколо скелястих пагорбів Акрополіса заввишки 169 м і Ареопага заввишки 112 м. Лежить на півдні центрального плато Аттики, де протікають гірські потоки Кефіс та Іліссос.|image=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/licensed-image?q=tbn:ANd9GcQzALzU4r2yvQfGCj4GnoPnEcxUIwdjJqEkXyEUYH3st0b3xQA4E0zUTn-s0GqvDdi2Swesy66x-zanXNkWRM2FJu40VK0FtACpoF5mQ4Q|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B8|wikidata=Q1524}} * {{Marker|name=[[Салоніки]]|long=22.95|zoom=12|wikidata=Q17151|type=city|lat=40.633}} - друге за чисельністю місто Греції. За 10 км південніше Салонік розташований Міжнародний аеропорт «Македонія», а із невеличкого селища Літохорон поблизу Салонік починається сходження на гору Олімп. * [[Волос]] * [[Коринф]] * [[Іракліон]] * [[Нафпліон]] * [[Касторія]] * [[Ханья]] * [[Нікея]] * [[Лариса]] * [[Перістері]] == Інші місця == '''Адміністративний поділ Греції''', впроваджений 1997 року, передбачав 4 рівні управління. В основу поділу покладено 13 периферій Греції — верхній рівень (грец. περιφέρεια). Периферії поділені на 50 адміністративних одиниць другого рівня: 45 префектур, або номів (грец. νομός), 3 гіперномархії (грец. υπερνομαρχία), 2 номархії та автономний регіон — гора Афон. На третьому рівні Греція була адміністративно поділена на 1038 общин: міські общини (деми, муніципалітети — грец. δήμος) та сільські общини (грец. κοινότητα). Адміністративні одиниці четвертого рівня називаються місцевими районами. До реформи 2006 року вони поділялись на муніципальні (грец. δημοτικό διαμέρισμα) та сільські райони (грец. τοπικό διαμέρισμα). На початку 2010 року грецький уряд оголосив про намір здійснити адміністративну реформу, яка передбачає скорочення числа муніципалітетів до 370. 27 травня 2010 року грецький парламент прийняв проект нового районування під назвою «Програма Каллікратіса». Відтак поділ на номи був скасований, проте новий адміністративний поділ Греції діє з 2011 року. == Як дістатись == === Літаком === Час перельоту з Києва до Греції — приблизно три години. Найпростіше та найдешевше купувати авіаквитки в українського представництва грецької компанії «Музенідіс Тревел» (Mouzenidis Travel). Однак працівники агенції часто неуважні, тому варто пильно контролювати процес бронювання та оплати квитків. Квитки до Греції продають й інші авіалінії, але лоу-костів немає. {{Go|name=Міжнародний аеропорт Елефтеріос Венізелос|alt=ATH|address=Attiki Odos, Spata 19019, Греція|phone=+302103530000|url=https://www.aia.gr/|lat=37.94252579248066|long=23.947896653591062|content=Надсучасний міжнародний цивільний аеропорт, розташований в Афінах, Греція. Почав функціонувати 29 березня 2001 року, напередодні XXVIII літніх Олімпійських ігор в Афінах. Аеропорт обслуговує понад 16 мільйонів пасажирів на рік і був названий на честь грецького політика, прем'єр-міністра країни, Елефтеріоса Венізелоса. Він стає все популярнішим як хаб для Південно-Східної та Східної Азії, для рейсів до Бангкока, Дохи, Сінгапура і Пекіна.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B8_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q211734|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ath105.JPG}} {{Listing|type=go|lat=40.519|long=22.970|name=Міжнародний аеропорт «Македонія»|alt=Салоніки (аеропорт)|url=https://www.hcaa-eleng.gr/thes.htm|wikipedia=Салоніки (аеропорт)|facebook=https://www.facebook.com/pages/Thessaloniki%20International%20Airport%20%22Macedonia%22/257015220994658/#|instagram=@skg‑makedonia|phone=+30 2310 985 000|email=kacmtl@otenet.gr|hours=щодня 00:00–23:59|price=€12–16 за внутрішні рейси в межах Греції, €8–20 за внутрішньо- та міжшеннгенські міжнародні рейси|description=Аеропорт Салонік Македонія SKG є третім за величиною аеропортом країни після Міжнародного аеропорту Афін та Міжнародного аеропорту Іракліона. Він розташований за 14 км від центру міста Салоніки та обслуговує 3,5 мільйона пасажирів щорічно.}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Основним засобом транспортного сполучення в містах та між містами є автобуси. Система оплати за проїзд можуть трохи відрізнятися в різних місцевостях. Якщо це квитки, куплені в кіосках, треба звернути увагу на те, що вони бувають одноразові та кількаразові, певним чином обмежені в часі використання (така інформація зазначена на самих квитках) та повинні бути закомпостовані в автобусі. Якщо вам важко зорієнтуватися в таких питаннях — попросіть поради в будь-якого грека, і вам залюбки допоможуть. В [[Афіни|Афінах]] також існує метро. В [[Салоніки|Салоніках]] метро поки що не збудоване. Також на вулицях багато таксі, які повсюди повинні їздити за лічильниками. {{Go|name=Афінський метрополітен|address=Athens 105 55, Греція|url=http://www.stasy.gr/|price=Вартість квитка складає 0,5/1,20 €, квиток дійсний необмежену кількість поїздок протягом 90 хвилин|lat=37.976125379224534|long=23.72560400069985|content=Метрополітен міста Афіни, введений до експлуатації в 1869 році, всього на шість років пізніше від лондонського, і став другим у світі. Загальна довжина Афінського Метро становить 84.5 кілометра, загальна кількість станцій — 65. Спочатку метрополітен був одноколійною наземною дорогою завдовжки 12 кілометрів, на якій працював паротяг.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipM933NfX09sJmFyihCv5T5tHaKbBR29jNQIpeNY=w408-h612-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD#4_%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8F|wikidata=Q336488}} == Мова == Основною мовою спілкування (і офіційною мовою) є [[Грецький розмовник|новогрецька]]. Водночас, греки досить освічені, і майже всі можуть спокійно спілкуватися англійською мовою, а дехто — і французькою. == Що відвідати == {{Do|name=Санторіні|alt=Σαντορίνη|address=Санторіні, Греція|lat=36.381553132734226|long=25.452359761868877|content=Острів в Егейському морі з пересіченим рельєфом, класичними синьо-білими будинками й зручностями для туристів. Головний острів — Тира|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%96/@36.4166485,25.432447,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIC406XwpAE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nraUE6JalNZrc9mrO4tkf3ez71wGvCLizKVjDcZ1XvqtnLpe846KyUZRUGEtcwDAEOMbbmqhLUj-EN17aLdnphX0L8Dfuys6WvtsYPM9bPASm9IYGrOsD5Gx7IvTqQz4MXWJdHHTg%3Dw203-h203-k-no!7i2048!8i2048!4m7!3m6!1s0x1499ce86adfd9ff7:0xb2a761f740d68afc!8m2!3d36.3931562!4d25.4615092!10e5!16zL20vMDcwdDk?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%96|wikidata=Q129296}} {{See|name=Палац Кносс|phone=+30 2810 231940|hours=Літній період (квітень 1 – серпень 31): 08:00–20:00. Вересень (1–16): 08:00–19:30; (17–30): 08:00–19:00. Жовтень (1–15): 08:00–18:30 ; (16–31): 08:00–18:00 . Зимовий період (листопад–березень): 08:00–17:00.|price=€15|lat=35.297|long=25.163|wikidata=Q173527|fax=+30 2810 322570|description=Місто-держава на о. Крит, що поряд з Фестом та Малією був одним з культурних та політичних центрів мінойської цивілізації у 1900 −1450 р. до н. е. У часи свого найбільшого розквіту та могутності, Кносс був одним з найвпливовіших міст в усьому Середземномор'ї.}} == Чим зайнятись == [[Файл:Epidaurus Theater.jpg|350px|міні|праворуч|Театр в [[Епідавр]]і]] # Відвідати видатні історичні пам'ятки різних періодів. #Відвідати визначні та невеликі храми, монастирі та святині. #Побачити мальовничу грецьку провінцію. #Відвідати сучасну або давньогрецьку виставу під відкритим небом у справжньому давньогрецькому театрі. #Сходити на музичний концерт під відкритим небом. Навіть ніч повного місяця може стати приводом для концертів музики різних стилів у різних точках міста. Найбільше концертів проводиться у вересні. #Послухати гру на бузукі. #Відвідати традиційну грецьку вечірку з народними танцями та вогняним шоу. #Сходити на пляж. Окрім звичайних пляжів, у Греції також є «червоні піски» (пляжі, вкриті червоними коралами) — наприклад, на Криті, і вулканічний пляж на острові Санторіні. == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Titania Hotel|alt=Титанія|address=Panepistimiou 52, Athina 106 78, Греція|phone=+302103326000|url=https://www.hhotels.gr/titania|checkin=15:00|checkout=11:00|price=3500 грн за ніч|lat=37.98298595008685|long=23.731019072118375|content=Готель в історичному центрі Афін, зведений у 1970-ті роки по вулиці Панепістиміу (Університетська), між двома головними площами міста — Синтагма та Омонія. 2004 року готель був капітально реконструйований. Хол прикрашений пентелійським мармуром у поєднанні із мозаїкою, що зображує фрагменти давньогрецьких міфів.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Titania_hotel.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_(%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C)|wikidata=Q2344001}} {{Sleep|name=Mystique, a Luxury Collection Hotel Oia, Santorini 84702, Greece|email=info@mystique.gr|url=https://mystique.gr/|hours=цілодобово|checkin=з 15:00|checkout=до 11:00|price=середня ціна по KAYAK – $1 104‑1 138 за ніч|lat=36.393|long=25.461|phone=+30 2286 071114|address=Main Street, Oia 847 02, Santorini, Греція|content=Відомий своїми розкішними люксами з виглядом на кальдеру, персоналом найвищого рівня та спа-зоною.|fax=+30 22860 71115}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == У великих містах (Афіни, Салоніки) висока ймовірність пограбування на вулицях. Але це геть не стосується маленьких містечок та провінцій. Разом із тим, ризик того, що ваша кімната буде обікрадена, досить низький. Таксисти схильні «накручувати лічильники» туристам. == Як зберегти здоров'я == Влітку дуже бажано носити головний убір та завжди мати із собою пляшку води, щоб запобігти сонячному або тепловому удару. Опівдні, коли сонце палить найсильніше, греки відпочивають, і краще послідувати їх прикладу. == Поважати == == Зв'язок == Є два вигідних засоби телефонного зв'язку: : 1) через SIM-карту місцевого мобільного оператора; : 2) купити за 5 євро карту Facecard зі скретч-кодом і дзвонити з таксофона, слідкуючи інструкціям. Це найдешевший спосіб зв'язку із закордоном. Дзвонити на стаціонарні телефони дешевше, ніж на мобільні. В кафе західного типу найчастіше є Wi-Fi. В традиційних тавернах, як правило, немає. В маленьких містечках знайти Wi-Fi буде складно. {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 2ahfp80slo6bpuhofv1ijpmat5ojokg 0 68 37474 37461 2025-05-19T18:54:12Z Вовк Таня 7232 /* Літаком */ 37474 wikitext text/x-wiki {{geo|42.016667|43.733333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Svaneti 001.jpg |caption = |location = Europe Georgia.svg |flag = Flag of Georgia.svg |capital = [[Тбілісі]] |government = Президентська республіка |currency = ларі (ლ) (GEL) |area = 69 700 км² |population = 4 385 400 чол. |language = [[Грузинський розмовник|грузинська]] |religion = християни, мусульмани |electricity = 220 В/50 Гц |callingcode = +995 |tld = .ge |timezone = UTC+4 (FET) }} [http://www.georgia.travel/ '''Грузія'''] (грузинська: საქართველო, ''Сакартвело''), розташована в [[Європа|Східній Європі]] на [[Кавказ|Кавказі]]. Межує з [[Туреччина|Туреччиною]] і [[Вірменія|Вірменією]] на півдні, [[Росія|Росією]] на півночі, [[Азербайджан|Азербайджаном]] на сході. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist| regionmap=Georgia regions map2 (ru).png | regionmapsize=450px | regionmaptext=Регіони Грузії| region1name=[[Картлі]] | region1color=#a3ba7b | region1items=[[Казбегі (регіон)|Казбегі]], [[Квемо Картлі]], [[Мцхета-Мтіанеті]], [[Тушеті]], [[Хевсуреті]], [[Шида Картлі]] і [[Південна Осетія]] | region1description=Серце Грузії, історичний центр Східної Грузії, національний економічний, культурний і політичний центр; тут знаходяться найбільш відвідувані міста країни — [[Тбілісі]], [[Мцхета]], [[Ґорі]] и [[Казбегі]] | region2name=[[Регіон Ріоні]] | region2color=#94c089 | region2items=[[Імеретія]] і [[Рача]] | region2description=Історичний і сучасний центр Західної Грузії і древнього царства Колхіда — землі золотого руна; сьогодні в регіоні є прекрасні місця із списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і нереальні гірські пейзажі в регіонах [[Рача]] і [[Імеретія]] | region3name=[[Кахеті]] | region3color=#a8a6ba | region3items= | region3description=Виноградарський регіон Грузії, наповнений красивими церквами, монастирями і виноробнями | region4name=[[Південно-західна Грузія]] | region4color=#c4b98b | region4items=[[Аджарія]] і [[Ґурі]] | region4description=Субтропічний регіон країни зі значним мусульманським населенням, тут розташовані головні приморські курорти с чудовими пляжами | region5name=[[Північно-західна Грузія]] | region5color=#99b4b6 | region5items=[[Мінгрелія]] і [[Сванетія]] | region5description=Регіон вартий відвідування, щоби подивитись на укнікальну красоту Сванетії | region6name=[[Самцхе-Джавахеті]] | region6color=#bda9b6 | region6items= | region6description=Тут живе більшість вірменського населення Грузії, варто відвідати пещерне місто [[Вардзія]] і чудовий монастир Сапара | region7name=Окуповані території | region7color=#bbbcbb | region7items=[[Абхазія]], [[Південна Осетія]] - регіони, що перебувають під контролем самопроголошених республік | region7description= | }} ==Міста== [[Руставі|•]] {{Marker|name=[[Руставі]]|type=city|long=44.980|lat=41.540|zoom=12|wikidata=Q182521}}—[[Руставі|місто на південному сході Грузії, адміністративний центр регіону Квемо Картлі.]] * '''[[Тбілісі]]''' — столиця та найбільше місто. * '''[[Ахалцихе]]''' * '''[[Ванадзор]]''' * '''[[Батумі]]''' — найбільший морський курорт. * '''[[Боржомі]]''' * '''[[Ґорі]]''' * '''[[Кутаїсі]]''' — найбільше місто Західної Грузії, резиденція парламенту. * '''[[Мцхета]]''' * '''[[Поті]]''' — найбільший товарний порт. * '''[[Сігнагі]]''' * '''[[Сухумі]]''' — морський курорт, столиця самопроголошеною Республіки Абхазії. * '''[[Телаві]]''' ==Інші місця== ==Як дістатись== Для відвідин Грузії громадянам України не потрібна віза, лише закордонний паспорт. Таким чином можна перебувати на території країни до 90 діб. '''Дуже важливо''' не мати в паспорті відміток про відвідини [[Абхазія|Абхазії]] чи [[Південна Осетія|Південної Осетії]], оскільки в Грузії за це передбачено кримінальну відповідальність (у кращому випадку чималий штраф, у гіршому — ув'язнення). '''Ситуація з Абхазією та Південною Осетією.''' Грузія трактує ці регіони як "окуповані", тому перетин кордону на російсько-абхазькій чи російського-південноосетинській ділянці є категорично не рекомендованим, якщо ви плануєте згодом відвідати Грузію. На практиці, прикордонники цих частково визнаних республік можуть, на ваше прохання, не ставити в паспорті відмітку про перетин кордону, проте російські прикордонники на таку "послугу" не погодяться, тож у такому випадку в паспорті все одно буде свідчення про перетин російського кордону в районі Абхазії / Південної Осетії. Це свідчення буде прямим доказом про порушення грузинських законів, що стосуються "окупованих територій", що на території Грузії матиме юридичні наслідки (певний термін ув'язнення або чималий штраф). Варто зазначити, що відповідних проблем не мають громадяни Російської Федерації, оскільки вони для в'їзду на територію Абхазії / Південної Осетії можуть скористатися внутрішнім паспортом РФ (тобто доказів про порушення грузинських законів з їхнього боку не буде). Водночас потрапити в Абхазію / Південну Осетію з території Грузії є фактично неможливим (легально) через відсутність відповідних пунктів перетину. ===Літаком=== Головними авіарейсам з України до Грузії є сполучення Київ — Тбілісі та Київ — Кутаїсі. Крім того, є низка іншим авіарейсів, типу Львів — Батумі. {{Listing|type=go|lat=41.610|long=41.599|name=Міжнародний аеропорт імені Олександра Картвелі|alt=Чорох|address=Знаходиться за 2 км на південний захід від Батумі, за 20 км на північ від Артвіна (Туреччина).|directions=міжнародний аеропорт міста Батумі (Грузія)|url=http://www.batumiairport.com/|wikipedia=Батумі (аеропорт)}} Аеродром Батумі 2 класу, здатний приймати літаки Іл-18, Ту-134, Як-42, а також вертольоти всіх типів. Максимальна злітна вага повітряного судна 64 т. Новий будинок терміналу аеропорту було введено в експлуатацію 26 червня 2007 року, його площа становить 3 915 м², пропускна здатність - 600 000 пасажирів на рік. До центру (6 км) курсує автобус №10. ===Потягом=== ===Автомобілем=== Найближчий автомобільний шлях з України до Грузії пролягає через Росію (траса Ростов — [[Баку]] з поворотом на [[Владикавказ]]). Пункт пропуску Верхній Ларс (російська назва) — це єдине доступне місце для наземного перетину російсько-грузинського кордону. Крім того автомобілем з України до Грузії можна дістатися з боку [[Туреччина|Туреччини]] (транзитом через [[Румунія|Румунію]] та [[Болгарія|Болгарію]]). ===Автобусом=== Маршрут автобусного сполучення пролягає через території Молдови, Болгарії та Туреччини, що дозволяє забезпечити безпечний транзит у нинішніх умовах війни в Україні. Середня тривалість поїздки становить близько 55 годин, а загальна відстань маршруту сягає приблизно 3000 км. До Грузії з України можна дістатися автобусом із багатьох основних міст. Сьогодні автобусне сполучення між країнами активно розвивається - з’являється все більше перевізників, які пропонують зручні та великі автобуси з комфортними умовами: пасажири можуть розраховувати на Wi-Fi, пледи, чай і каву протягом усього маршруту. Автобуси вирушають із таких українських міст, як: * Київ * Одеса * Львів * Вінниця * Хмельницький * Тернопіль * Івано-Франківськ * Чернівці * Умань * Кривий Ріг * Дніпро * Харків У Грузії автобуси найчастіше прибувають у такі міста: * Тбілісі * Батумі * Кутаїсі '''Переглянути розклад автобусів та забронювати квиток можна [https://bus-donas.com/ тут]''' ===Кораблем=== Паром Іллічівськ — Поті. ==Транспорт== '''Транспорт Грузії''' представлений автомобільним , залізничним , повітряним, водним (морським)  і трубопровідним , у населених пунктах  та у міжміському сполученні діє громадський транспортпасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 69 700 км² (121-ше місце у світі). Форма території країни — витягнута в субширотному напрямку в міжгірному прогині Великого і Малого Кавказів; максимальна дистанція з півночі на південь — 280 км, зі сходу на захід — 570 км. Географічне положення Грузії дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між басейнами Каспійського і Чорного морів; з Північного Кавказу до Близького Сходу. === Залізниці === {{Listing|type=go|name=Грузинська залізниця|alt=груз. საქართველოს რკინიგზა|directions=державна транспортна компанія, що займається обслуговуванням і експлуатацією залізниць Грузії.|url=https://www.railway.ge/|wikipedia=Грузинська залізниця}} == Мова == :''Див. '''[[Грузинський розмовник]]''''' Основною мовою є грузинська. Нею можуть розмовляти майже всі, незалежно від національності. Серед іноземних мов найімовірніше зустріти людину, яка розуміє [[Російський розмовник|російську]] (щоправда, чимало людей її не розуміють або розмовляють погано). Серед молоді в містах відносно поширеним є знання [[Англійський розмовник|англійської]]. У Джавахеті поширена також [[вірменський розмовник|вірменська мова]]. Частина людей (особливо у віддалених куточках країни) не розуміє жодної мови, окрім грузинської, тому корисно знати бодай кілька важливих слів цією мовою. == Що відвідати == {{See|name=Собор Святої Трійці|address=MRX8+3H8, Tbilisi, Грузія|phone=+995 571 00 29 42|price=Безкоштовно|lat=41.697|long=44.816|image=Файл:Sameba Cathedral, Courtyard, Sunset, Dusk, Tbilisi, Georgia.jpg|wikipedia=Собор Святої Трійці (Тбілісі)|wikidata=Q36996|description=головний кафедральний собор Грузинської православної церкви; розташований у Тбілісі, на пагорбі св. Іллі (лівий берег Кури). У соборі 13 престолів; нижній храм — на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці; окремо стоїть дзвіниця.|hours=понеділок 07:00–21:00 вівторок 07:00–21:00 середа 07:00–21:00 четвер 07:00–21:00 пʼятниця 07:00–21:00 субота 07:00–21:00 неділя 07:00–21:00}} '''1. Тбілісі — столиця''' * Старе місто з вузькими вуличками, сірчаними банями, фортецею Нарікала. * Абанотубані — історичний район із сірчаними лазнями. * Міст Миру — сучасний архітектурний символ міста. '''2. Мцхета''' * Давня столиця Грузії. * Светіцховелі — головний собор, включений до списку ЮНЕСКО. * Монастир Джварі, з якого відкривається краєвид на злиття річок Арагві та Кури. '''3. Казбегі та Гергетська церква''' * Степанцмінда — гірське селище біля підніжжя Казбека. * Церква Святої Трійці (Гергеті) — ікона грузинських пейзажів. '''4. Кахетія — винний регіон''' * Сігнагі — місто кохання, з краєвидом на Алазанську долину. * Винні тури по Телаві, Кварелі, Цинандалі. '''5. Уплісцихе''' * Стародавнє печерне місто — одне з найстаріших в світі. '''6. Боржомі''' * Курорт і джерела знаменитої мінеральної води. * Національний парк Боржомі-Хараґаулі — чудовий для піших мандрівок. '''7. Батумі — Чорне море''' * Сучасна архітектура, набережна, ботанічний сад. * Поєднання відпочинку на пляжі та культурних пам’яток. '''8. Сванетія''' * Високогірний регіон з вежами в Местії. * Ушгулі — одне з найвисокогірніших селищ у Європі. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Хачапурі — борошняний виріб з великим вмістом сиру: його в хачапурі приблизно вдвічі більше за вагою, ніж борошна (існує багато різновидів хачапурі, і ці різновиди виникли в різних регіонах Грузії). == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|address=4 Freedom Square, Tbilisi 0105, Грузія|name=Courtyard by Marriott (мережа готелів)|phone=+995 32 277 91 00|url=https://www.marriott.com/en-us/hotels/tbscy-courtyard-tbilisi/overview/?scid=f2ae0541-1279-4f24-b197-a979c79310b0|fax=+995 32-277 91 10|content=провідна компанія на ринку готельних послуг з приблизно 2800 готелями під маркою Marriott, розташованими в США і 66 інших країнах і територіях.}} '''1. Тбілісі''' * Mid-range: ** Hotel Tato — сучасний готель біля центру. ** Rooms Hotel Tbilisi — стильний бутик-готель у районі Вера. * * Бюджетно: ** Envoy Hostel — хостел у Старому місті. ** Pushkin 10 Hostel — зручне розташування, гарний сервіс. * * Апартаменти: ** Luka’s Tbilisi Apartments — часто дешевше за готелі, з кухнею. * '''2. Мцхета''' * Hotel Gino Wellness — з видом на річку та монастирі. * Guest House Mtskheta-Kapanadze — автентична атмосфера. '''3. Казбегі (Степанцмінда)''' * Rooms Hotel Kazbegi — один з найвідоміших готелів країни з видом на Казбек. * Green Sheep Kazbegi — бюджетні номери, комфортні умови. * Guesthouse Elia — сімейний гестхаус із гарною кухнею. '''4. Кахетія (Сігнагі, Телаві)''' * Kabadoni Boutique Hotel (Сігнагі) — розкіш із краєвидом на долину. * Old Telavi Guesthouse — атмосферне помешкання з місцевими сніданками. '''5. Батумі''' * Hotel Intourist Palace — класика на березі моря. * Euphoria Batumi — сучасний готель з басейном. * Hostel Batumi Globus — гарний варіант для бюджетних туристів. '''6. Боржомі''' * Crowne Plaza Borjomi — чудовий сервіс та спа. * Borjomi Likani Health & Spa Centre — ідеально для релаксу. * Guest House Zuriko — гостинний варіант у місті. '''7. Местія (Сванетія)''' * Hotel Posta Mestia — новий готель із зручностями. * Svan House in Mestia — гестхаус у традиційному стилі. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кавказ|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 9ql7uspg9kxhijl0gqtfcf8c5vdm21s 0 69 33423 14722 2022-08-24T02:39:58Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat 33423 wikitext text/x-wiki {{geo|36.138706|-5.347422|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Gibraltar.svg |location = |capital = [[Гібралтар]] |government = Британська заморська територія |currency = гібралтарський фунт £ (GIP) |area = 6,8 км² |population = 29 286 (оцінка 2008) |language = англійська |religion = |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +350 |tld = .gi |timezone = CET (UTC+1) }} '''Гібралтар''' [http://www.gibraltar.gov.gi/] знаходиться в [[Європа|Південній Європі]]. В Гібралтарі розташована військово-морська база НАТО. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Іберія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 7lfv3ol18jzetvan58jrs4qey7l6xze 0 70 37160 37159 2025-04-30T09:18:58Z Viktoria Nesterchuk 7237 /* Де зупинитись */ 37160 wikitext text/x-wiki {{geo|56|10|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Denmark.svg |location= LocationDenmark.png |capital=[[Копенгаген]] |government= Конституційна монархія |currency= Данська крона (DKK) |area= 43,094 км² (134) |population= 5.450.661 чол. |language=[[Данський розмовник|данська]] |religion= євангельські лютерани 82%, нерелігійні 13%, інші протестанти та римо-католики 3%, мусульмани 2% |electricity= 230В/50Гц (European plug) |callingcode= +45 |tld= .dk |timezone= UTC+1 }} '''Данія''' знаходиться в [[Скандинавія|Скандинавії]]. Займає значну частину півострова Ютландія, і велику кількість островів у зоні проток між Балтійським та Північним морями, найбільші з яких - острови Зеландія і Фюн. Межує з [[Німеччина|Німеччиною]] на півдні, має морські кордони з [[Швеція|Швецією]] та [[Норвегія|Норвегією]]. [[Гренландія]] також є також автономною частиною території Данії. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist| regionmap=Denmark regions (ru).png | regionmapsize=380px | regionmaptext= | region1name=[[Ютландія]] | region1color=#659965 | region1items= | region1description= | region2name=[[Острів Фюн|Фюн]] | region2color=#a06464 | region2items= | region2description= | region3name=[[Острів Зеландія|Зеландія]] | region3color=#b8991c | region3items= | region3description= | region4name=[[Острів Борнхольм|Борнхольм]] | region4color=#5f4eff | region4items= | region4description= | }} <br clear="all" /> [[Файл:Christian I of Denmark Coat of Arms 1457-1460 (1).svg|міні|Герб]] [[Файл:Flag of Denmark.svg|міні|Прапор Данії]] {| class="wikitable" !Регіон !Столиця !Найбільше місто !Населення !Площа (км²) !Густота населення (на км²) |- |Столичний (дан. ''Hovedstaden'') |Гіллеред |Копенгаген |1 636 749 |2 561 |639.1 |- |Зеландія (дан. ''Sjælland'') |Соро |Роскілле |816 118 |7 273 |112.2 |- |Північна Ютландія (дан. ''Nordjylland'') |Ольборг |Ольборг |576 972 |7 927 |72.8 |- |Центральна Ютландія (дан. ''Midtjylland'') |Виборг |Орхус |1 227 428 |13 142 |93.4 |- |Південна Данія (дан. ''Syddanmark'') |Вайле |Оденсе |1 189 817 |12 191 |97.6 |- !Данія !Копенгаген !Копенгаген !5 447 084 !43 094 !126.4 |} ==Міста== * [[Файл:Copenhagen Collage.jpg|міні|Копенгаген]][[Копенгаген]] - столиця * [[Біллунд]] - у цьому місті розташований всесвітньовідомий парк ЛегоЛенд (LegoLand) * [[Ольборг]] * [[Орхус]] * [[Оденсе]] * [[Роскілле]] * [[Сількеборг]] * [[Фредеріксхавн]] * {{Marker|name=[[Гентофте]]|type=city|lat=55.751|long=12.550|zoom=12|wikidata=Q500076}} ― місто у складі комуни Гентофте ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літакомі=== найбільший аеропорт у Данії знаходиться у [[Копенгаген]]<nowiki/>і {{Listing|type=go|lat=55.618|long=12.656|name=Копенгагенський аеропорт Каструп|alt=Københavns Lufthavn|address=Розташований в Торнбю (Tårnby) — муніципалітеті на острові Амагер (Amager), за 8 км на південний схід від центру Копенгагена.|directions=Аеропорт Копенгагена, є найбільшим аеропортом Данії.|url=https://www.cph.dk/|wikipedia=Копенгаген (аеропорт)|facebook=https://www.facebook.com/cphairport|instagram=https://www.instagram.com/copenhagenairport/}} ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== У Данії досить густа мережа залізниць і безліч автобусних міжміських сполучень прекрасно стикуються між собою. У більшості міст автостанція та залізничний вокзал розташовуються в межах 3-5 хвилин ходьби, а рейси рідко спізнюються більш ніж на 2-3 хвилини, так що короткі стикування цілком звичайна справа. Планувати поїздку по країні краще всього за допомогою сайту [http://www.rejseplanen.dk/ rejseplanen.dk]. В ньому закладена і постійно оновлюється інформація про всі маршрути наземного транспорту в країні - міські і міжміські автобуси, поїзди і електрички різних транспортних компаній, а також пороми і метро. Все це зав'язано на геоінформаційну систему, яка дає можливість отримувати точний маршрут від однієї точки до іншої навіть з урахуванням того, де і скільки потрібно пройти пішки і коли потрібно вийти з готелю або кафе, щоб потрапити кудись до певного часу. Там же можна подивитися весь маршрут або його окремі ділянки на карті і купити квитки майже на всі види транспорту (крім деяких автобусних маршрутів, про що видається окреме попередження). Сайт доступний датською, німецькою та англійською мовами. '''Залізниці''' {{Listing|type=go|lat=55.687|long=12.579|name=Данська залізнична компанія|alt=Danske Statsbaner (DSB)|address=Sølvgade, 1307 København, Данія|directions=Данська залізнична компанія, що надає залізничні пасажирські перевезення та супутні послуги.|url=http://www.dsb.dk/|wikipedia=Danske Statsbaner|facebook=https://www.facebook.com/dsb/?locale=uk_UA|instagram=https://www.instagram.com/dsb.dk/?locale=ru&hl=en}} ==Мова== Офіційна мова - данська, проте потрібно мати на увазі, що данська, якою розмовляють в Копенгагені і, скажімо, в західній Ютландії відрізняється доволі сильно. До того ж вона дуже складна у вимові, навіть данці в розмові один з одним часто перепитують співрозмовника, що він сказав. Тому розмовниками користуватися не рекомендується. До того ж більшість населення (особливо у віці до 40-50 років), персонал в кафе, великих магазинах або в транспорті чудово розмовляють англійською. Виняток становлять іммігранти з деяких азіатських і арабських країн, вони, як правило, відразу починають вчити данську і англійською не володіють взагалі або ж знають лише кілька загальних слів. Особливо це помітно в невеликих містечках. На півдні Ютландії, особливо поряд з німецьким кордоном багато населення розмовляє німецькою. ==Що відвідати== * "Край землі" (Скаген) ===Об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Данії=== * Рунічне каміння в Еллінзі (дан. Jellingstenene) - місто Еллінг * Собор Роскілле (дан. Roskilde Domkirke) - місто Роскілле * Замок Кронборг (дан. Kronborg) - біля міста Хельсінгьор * {{See|name=Палац Амалієнборг|lat=55.684|long=12.593|address=Amalienborg Slotsplads, 1257 København K, Данія|wikidata=Q211053|wikipedia=Амалієнборг|image=File:Amalienborg panorama juli 2013.jpg|description=Палацовий комплекс в Копенгагені, що є зимовою резиденцією данської королівської родини і визначною архітектурною пам'яткою Данії}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Валюта - данська крона (DKK). 1 USD ~ 6 DKK. Ціни вищі за середньоєвропейські. При купівлі товарів у пляшках, за кожну пляшку стягується додаткова плата 1-3 DKK. Після використання, пляшки можна здати у будь-якому супермаркеті та отримати чек на знижку при купівлі товарів. == Регіональна кухня, традиційна їжа == Національна данська кухня порівняно проста, але ситна та смачна. Серед страв Данії переважають страви з картоплі, риби, морепродуктів та різних сортів м'яса, в основному, свинини. Особливістю традиційної кухні Данії є знамениті на весь світ бутерброди, величезні, багатоповерхові та з найдивовижнішим поєднанням продуктів. [https://tripmydream.ua/denmark/cuisine Національні страви датської кухні:] '''Картопля.''' Картоплю в Данії готують безліччю способів, від звичайної відвареної до запеченої з наповнювачами та спеціями. Вона найпопулярніший у Данії гарнір, який подається з більшістю страв. '''Риба та морепродукти.''' У Данії дари моря є основою раціону. Один тільки лосось тут подається в декількох десятках варіантів, не кажучи вже про креветки, лобстери та іншу видобуток рибалок. '''Смажена свинина з червоною капустою.''' Це невигадлива, але ситна страва ви знайдете практично в будь-якому датському ресторані, вона тут одна з найбільш ходових. '''Свиняча печінка.''' Ця страва тут також дуже поширена. Подають печінку або смаженою із цибулею, або готують з неї паштет. Обидві ці страви безперечно варто спробувати, адже головна особливість смаку датської кухні — спеції. А що і як класти в їжу, знають лише данці. '''Свинина з яблуками та чорносливом.''' Ще один датський спосіб запікання м'яса. Знайти цю страву можна в будь-якому ресторані, а замовити безперечно варто. Просочене соками фруктів м'ясо набуває приголомшливого аромату. '''Солена курка з ананасом.''' Здавалося, ніби абсолютно непоєднувані смаки, але ви зміните свою думку, ледь спробувавши цю страву. '''Овочі зі шпиком.''' Шпиком у Данії називають сало. Так що страва виходить дуже жирна, але при цьому напрочуд смачна. '''Рід мрій мез флезе.''' Під цією назвою ховається густий кисіль із чорної смородини зі збитими вершками. '''Датські булочки.''' Ці смачні булочки ви знайдете в будь-якому кафе. А ось самі данці називають їх віденськими. '''Яблучний пиріг зі смородиновим желе та збитими вершками.''' Ці данські ласощі знайти можна в будь-якому кафе і віддати йому належне потрібно неодмінно. Подібну страву ви навряд чи знайдете поза Данії. '''Суп із полуниці та ожини з вершками.''' На смак цей ягідний десерт є чимось середнім між компотом і рідким варенням. '''Смеребред.''' Знамениті датські бутерброди, монументальні та багато смакові. На шмат житнього або білого хліба в один або два шари укладають шматочки раків або крабів, рибу, фрикадельки, сирокопчений окіст, язик, шинку, а також все, що знайдеться на кухні. Датські бутерброди гарні із гарніром. Ним можуть стати цибуля, редиска, морська капуста, анчоуси чи каперси. Споруду прийнято присмачувати майонезом. Датські бутерброди потрібно їсти строго у визначеному порядку - спочатку рибу, потім м'ясо, потім сир. І обов'язково виделкою та ножем. Найскладніші шедеври налічують по кілька поверхів. Серед національних напоїв Данії можна назвати пиво та горілку. Саме тому до деяких питних закладів не пускають до 25 років. Тут популярна кава, а на Різдво готують традиційне гаряче вино Bisschopswijn. У ресторанах Данії ціни починаються від 10 EUR за обід, але це нижня планка. Залежно від ресторану вона може значно рости. == [https://yourcountry.com.ua/blog/20-cikavih-faktiv-pro-daniju/ 20 Цікавих фактів про Данію]{{Dead link|date=лютого 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == # За свідченнями досліджень, проведених в Лестерському університеті Англії, данці – найщасливіші й найбезтурботніші люди в світі. # Датчанки неодноразово визнавалися найстрункішими жінками в Європі. # Данія входить в ТОП-5 країн Європи з найвищим рівнем зайнятості (>75%). # Данія може похвалитися безкоштовною медициною: кожна людина має медичну страховку, яка оплачується державою; кожен може користуватися послугами “домашнього доктора”. # Цікавий факт: на території Данії налічує 443 острови, однак придатними для життя є лише 76 островів. # Ентузіасти підрахували, що кожен день жителі Копенгагена проїжджають 660 тис. км у метро. # У 2012 Данія посіла 2 місце по номінальному ВВП на душу населення в Європі. Перше місце зайняв Люксембург. За паритетом купівельної спроможності (ПКС) Данія посіла 8-е місце в ЄС. # Данія – батьківщина німецької культури. Франки, бургунди, юти і вікінги беруть свій початок в Данії, а також на деяких територіях Норвегії і Швеції. # Данія займає друге місце в світі за величиною ставки ПДВ. Ставка знаходиться в межах 25%. Перше місце за цим показником займає Угорщина. # Данія стала членом ЄС у 1973 році і членом НАТО в 1949 роціHygge – датське слово, що означає “комфорт”. У наш час воно користується величезною популярністю, так як асоціюється із зимою. Молоде покоління часто говорить hyggelig Данія може похвалитися 14 Нобелівськими лауреатами (4 з літератури, 5 – з фізіології/медицини та 1 – Премія Миру).Данія обслуговує 12% світового обсягу морських вантажоперевезень. Країна є безумовним лідером в європейському регіоні.Улюблений транспортний засіб датчан – велосипед. У Копенгагені його можна взяти напрокат безкоштовно, а по країні – за помірну ціну. # Hygge – датське слово, що означає “комфорт”. У наш час воно користується величезною популярністю, так як асоціюється із зимою. Молоде покоління часто говорить hyggeligt. # Данія може похвалитися 14 Нобелівськими лауреатами (4 з літератури, 5 – з фізіології/медицини та 1 – Премія Миру). # Данія обслуговує 12% світового обсягу морських вантажоперевезень. Країна є безумовним лідером в європейському регіоні. # Улюблений транспортний засіб датчан – велосипед. У Копенгагені його можна взяти напрокат безкоштовно, а по країні – за помірну ціну. # Більшість данців володіють однією або двома іноземними мовами. Найбільш популярною є англійська. # Цікаво знати, що Різдво не є національним святом. Тим не менше, більшість данців святкують Різдво 24 грудня. # Освіта в Данії надається безкоштовно на всіх етапах. Перший етап – 9 років середньої освіти. Державні витрати на освіту та професійну підготовку відповідає 7% ВВП країни і близько 13% від загального обсягу державних витрат. # Датська випічка настільки хороша, що навколо неї утворилася своєрідна субкультура. Практично кожен датчанин розповість вам про свої улюблені булочки, тістечка, і де їх можна купити. Але незважаючи на пристрасть до солодкого, страждаючих повнотою не зустрінеш. Ймовірно, це завдяки культу здорового способу життя. # Як правило робочий день датчан починається о 8 ранку, а закінчується о 16.00. Велика кількість магазинів працює до 17-18.00, тому продукти як правило закуповуються у вихідні на весь тиждень. Такий графік роботи магазинів обумовлений податками. Чим довше працює магазин, тим більше доведеться платити податків його власнику. # Автобуси Данії мають цікаву особливість – вони можуть нахилятися вправо, тим самим полегшуючи посадку інвалідам і батькам з дітьми в колясках. Крім того, в автобусах є безкоштовний вай фай, для того, щоб до нього підключитися, потрібно ввести свій CPR – це такий ідентифікатор, вказавши номер якого залишатися анонімним вже не вийде. == Де зупинитись == {{Sleep|name=Готель Коллінгфіорд|address=Fjordvej 154, 6000 Кольдинг, Данія|wikipedia=Готель Коллінгфіорд|directions=Готель і конференц-центр, розташований на північному боці Коллінг-фіорду поблизу Коллінга, Данія.|phone=+45 75 51 00 00|email=hotel@koldingfjord.dk|image=Файл:Hotel Koldingfjord - Denmark.jpg|lat=55.497|long=9.555}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Телефонний код країни +45 (007 при дзвінку з Кенії або Уганди). Інтернет-домен країни має розширення .dk {{footer|ispartof=Скандинавія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] qscj7qohhyzp7quxvk2d36xprs0htm8 0 71 37043 37016 2025-04-13T20:11:53Z Assyrian Human 6497 /* Мечеті */ 37043 wikitext text/x-wiki {{geo|48.46472|35.04616|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Dnipropetrowsk.jpg|міні|350px]] Місто '''Дніпро''' знаходиться в [[Східна Україна|Східній Україні]]. == Зрозуміти == '''Дніпро''' — адміністративний центр [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Місто Дніпро розташовано в південно-східній частині України на обох берегах Дніпра. Є потужним промисловим, науковим, освітнім, фінансовим, політичним і культурним центром; 4-м за чисельністю містом [[Україна|України]]. '''Населення:''' 999 тис. ''(2013)'', '''площа:''' 405 км². Код КОАТУУ — 1210100000. === Історія === Місто офіційно засноване 1776 року Катериною ІІ, у різні часи носило різні назви, як ''Новий Кодак'', ''Катеринослав'', ''Новомосковськ'', ''Січеслав'', ''Дніпропетровськ'' та інші. === Клімат === У цілому клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом. Середньорічна температура повітря становить 8,5 °С, найнижча вона у січні (мінус 5,5 °С), найвища — в липні (21,3 °С). == Райони == * Амур-Нижньодніпровський * Шевченківський * Соборний * Індустріальний * Центральний * Чечелівський * Новокодацький * Самарський == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Дніпра приймає як міжнародні, так і внутрішні рейси. === {{Потягом}} === Станція Дніпро щоденно приймає велику кількість потягів, які курсують між різними частинами України. Є також декілька поїздів з Росії та з інших країн. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Також Дніпро має автовокзал, за допомогою якого ви безперешкодно зможете дістатись будь-якого населенного пункту Дніпропетровщини. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Фортеця Кодак * Новобогородицька фортеця * Верстова єкатерининська миля * Потьомкінський палац (Палац студентів ДНУ) * Катеринославська суконна фабрика * Будинок Національного Гірничого університету * Будинок органної та камерної музики * Будівля Головпоштамту * Колишня будівля Земської лікарні (зараз лікарня ім. Мечникова) * Будинок-музей академіка Д. І. Яворницького * Могила поета Івана Манжури * Дім Губернатора * Парк ім. Т. Г. Шевченко48.4743244,35.0322105 * Парк ім. Лазаря Глоби * Дитяча залізниця (рік заснування — 1936) ===Культові споруди=== * Спасо-Преображенський собор * Свято-Троїцький кафедральний собор * Свято-Миколаївський храм ====Мечеті==== * {{see | name=Ісламський культурний центр | alt= | url=https://www.arraid.org/ua/ikc-m-dnipropetrovsk | email=dnepr.islam@gmail.com | wikidata=Q22266758 | wikipedia=Ісламський_культурний_центр_(Дніпро) | address=вул. Столярова, 5 | lat=48.4743244 | long=35.0322105 | directions= | phone=067 392 5755 | tollfree= | fax= | hours=Будні: 11:00-18:00, СБ-НД: 10:00-18:00 | price= | lastedit=2025-04-12 | content=Основне місце для проведення п’ятничних молитов та інших релігійних заходів для місцевої мусульманської громади. Центр розташований практично в центрі міста, недалеко від центрального вокзалу — його надзвичайно зручно відвідувати як жителям Дніпра, так гостям міста. Офіційне відкриття ІКЦ Дніпра відбулося 29 січня 2016 року. }} * {{see | name=Дніпровська міська мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-dnipro | email= | wikidata=Q132550355 | wikipedia=Дніпровська_міська_мечеть | address=вул. Криворізька, 60-а | lat=48.4399646 | long=34.9736361 | directions= | phone=+38(095)891-36-48 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-12 | content=Частина Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Мусульманська громада Дніпра почала свою активну діяльність у 2017 році. Будівництво мечеті завершилося у 2023 році. 11 лютого 2024 року при мечеті відкрився дитячий садок «Маленький Мусульманин» для дітей мусульман. }} == Чим зайнятись == === Театри === * {{listing|type=do|map=|lat = 48.46824|long = 35.0437|name = Дніпропетровський національний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка|alt = |address = вул. Воскресенська, 5|directions = |url = http://ukrdrama.dp.ua/index.html|facebook = |vkontakte = |phone = (056) 778-55-55|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Театр діє з 1918 року.|wikipedia=Дніпровський_академічний_український_музично-драматичний_театр_імені_Тараса_Шевченка|wikidata=Q4163232|lastedit=2023-01-03}} * {{listing|type=do|map=|lat = 48.470556|long = 35.033056|name = Дніпровський академічний театр драми і комедії|alt = |address = пр. Дмитра Яворницького, 97|directions = |url = https://dramicom.dp.ua|facebook = |vkontakte = |phone = Каса театру: +38 (056) 377-49-58, +38 (099) 769-04-77, Працює з 12:00 до початку вистави (вихідний: понеділок). Адміністратор: +38 (067) 391-40-89, з 10:00 до 17:00 |fax = |email = dramicom.dp@gmail.com|skype = |hours = Щодня з 09:30 до 19:00|price =|wikipedia =Дніпровський_академічний_театр_драми_і_комедії |wikidata=Q4163218|lastedit=2023-01-03|description = Заснований у 1927 році.}} * {{listing|type=do|map=|lat = 48.470188|long = 35.038082|name = Дніпропетровський академічний театр опери та балету|alt = |address = пр. Дмитра Яворницького, 72А|directions = |url = http://www.opera-ballet.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (056) 778-44-69, (097) 789-98-04 (каса), (056) 778-44-73 (головний адміністратор), +380 50 453 44 76 (преса)|fax = |email = info@opera-ballet.com.ua|skype = |hours = |price = |wikipedia = Дніпровський_академічний_театр_опери_та_балету|wikidata = Q4163224|lastedit=2023-01-03|description = Театр користується великим попитом серед містян. До театру також часто навідуються зірки світової величини.}} === Цирки === * {{listing|type=do|map=|lat = 48.4683443|long = 35.0538151|name = Дніпропетровський державний цирк|alt = |address = вул. Січеславська Набережна, 33|directions = |url = http://www.circus.dp.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (097) 989 05 33 - приймальня цирку|fax = |email = dscircus@ukr.net|skype = |hours = ПН-ПТ: 9:00-18:00|price = |wikipedia = Дніпровський_державний_цирк|wikidata = Q4163229|lastedit=2023-01-03|description = Цирк було засновано в кінці XIX століття.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === ==== Макдональдзи ==== * {{listing |type = eat |lat = 48.4772959|long = 35.0201929 |name = McDonald's №8 «Островського»|alt = |address = пл. Старомостова, 5|directions = |url = https://www.mcdonalds.com/ua/uk-ua.html|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-91-40|fax = |email = UA-00008.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 09:00 - 22:00|price = |lastedit = 2024-01-04 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 48.4853927|long = 34.9225365 |name = McDonald's №11 «Червоний Камінь»|alt = |address = вул. Юрія Кондратюка, 2 Б|directions = |url = https://www.mcdonalds.com/ua/uk-ua.html|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-85-17|fax = |email = UA-00011.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 09:00 - 22:00|price = |lastedit = 2024-01-04 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 48.4228353|long = 35.0641704 |name = McDonald's №12 «Перемоги»|alt = |address = просп. Героїв, 1 В|directions = |url = https://www.mcdonalds.com/ua/uk-ua.html|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-85-14|fax = |email = ua-00012.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 09:00 - 22:00|price = |lastedit = 2024-01-04 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 48.4254825|long = 35.0246742 |name = McDonald's №30 «Підстанція»|alt = |address = просп. Гагаріна, 128|directions = |url = https://www.mcdonalds.com/ua/uk-ua.html|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-91-14|fax = |email = UA-00030.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 09:00 - 22:00|price = |lastedit = 2024-01-04 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 48.4882561|long = 35.0629271 |name = McDonald's №42 «Воронцовський»|alt = |address = просп. Слобожанський, 1 А|directions = |url = https://www.mcdonalds.com/ua/uk-ua.html|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-37-06|fax = |email = UA-00042.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 09:00 - 22:00|price = |lastedit = 2024-01-04 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 48.465182|long = 35.0461517 |name = McDonald's №48 «ЦУМ»|alt = |address = просп. Дмитра Яворницького, 52|directions = |url = https://www.mcdonalds.com/ua/uk-ua.html|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-34-01|fax = |email = UA-00048.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 07:00-22:00|price = |lastedit = 2024-01-04 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 48.4667011|long = 35.0506805 |name = McDonald's №56 «Мост сіті»|alt = |address = ТРК «МОСТ-сіті», вул. Королеви Єлизавети ІІ, 2|directions = |url = https://www.mcdonalds.com/ua/uk-ua.html|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 482-98-40|fax = |email = UA-00056.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 10:00 - 22:00|price = |lastedit = 2024-01-04 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 48.5294163|long = 35.030787 |name = McDonald's №66 «Світанок»|alt = |address = ТРЦ «Караван Megastore», вул. Нижньодніпровська, 17|directions = |url = https://www.mcdonalds.com/ua/uk-ua.html|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 353-91-52|fax = |email = UA-00066.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 09:00 - 21:00|price = |lastedit = 2024-01-04 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 48.4323737|long = 35.0036016 |name = McDonald's №104 «Апполо»|alt = |address = ТРК «Appolo», вул. Титова, 32 А|directions = |url = https://www.mcdonalds.com/ua/uk-ua.html|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 488-16-19|fax = |email = UA-00104.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 09:00 - 21:00|price = |lastedit = 2024-01-04 |description = }} === Середні ціни === * {{listing | type=eat | name=Watatsumi | alt= | url=https://watatsumi.com.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address= ТОЦ "Славутич", пр. Олександра Поля, 104-а | lat= 48.43354| long=35.011068 | directions= | phone=+380 (50) 507-8-111 | tollfree= | fax= | hours= 10:00-23:00| price= | facebook=https://www.facebook.com/WatatsumiOnline | instagram=https://www.instagram.com/watatsumi.com.ua/ | lastedit=2024-01-03 | content=Ресторан суші і доставка суші. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * {{Listing|type=sleep|lat=48.555090|long=35.172679|name=Заміський комплекс SunRay|address= м. Підгородне, вул. Дачна, 24|url=https://sunray.ua/|facebook=https://www.facebook.com/sunray.hotel/|instagram=https://www.instagram.com/sunray_hotel/|phone=+38 (067) 523-2882|email=hotel@sunray.ua|hours=24/7|description=}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 49000-489. Телефонний код — +380-56 — для 7-значних, 562 — для 6-значних номерів. У багатьох кафе і ресторанах присутній Wi-Fi. Часто захищений паролем. Пароль краще отримувати в персоналу закладу. Працюють мобільні оператори «Vodafone», «Lifecell», «Київстар», «Інтертелеком». Для покупки стартового пакета паспорт не потрібен. Купити стартові пакети можна в будь-якому торговому центрі або кіоску на стоянці громадського транспорту. Ціна змінюється від 50 до 200 в залежності від тарифу. == Куди далі == [[Запоріжжя]], [[Херсон]]. {{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Дніпропетровської області]] g9o7ch08w89o981s60d2phkibnarj89 0 72 33196 33068 2022-08-24T01:23:21Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat 33196 wikitext text/x-wiki {{geo|48.39|34.71|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Дніпропетровська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. Розділена на два географічні регіони: * Східні вугледобувні райони належать до Донбасу; * Решта області належить до Наддніпрянщини. == Регіони == == Міста == * [[Дніпро]] (Дніпропетровськ) * [[Кривий Ріг]] — великий індустріальний та культурний центр; найдовше місто України * [[Нікополь]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] s8a4km1jeic4p4pfzat9za6tvteyxsg 0 73 37673 33226 2025-05-29T16:51:18Z Assyrian Human 6497 /* Де зупинитись */ 37673 wikitext text/x-wiki {{geo|48.01589|37.80284|zoom=13}} {{pagebanner|Donetsk WV banner.jpg}} {{Донбас}} [[File:Donetsk-Ukraine-map.png|thumb|Місцезнаходження Донецька на мапі України]] '''Донецьк''' — місто в [[Україна|Україні]]. Знаходиться в центрі [[Східна Україна|Східної України]], на березі річки Кальміус. == Зрозуміти == Донецьк сьогодні — великий промисловий та фінансовий осередок Східної України, «шахтарська» столиця України, центр найбільш економічно розвиненого регіону України. Це розвинений мегаполіс, у якому сконцентровані високий промисловий і науковий потенціал, робітники й фахівці високої кваліфікації, розвинена інфраструктура й виробнича база. Донецьк утворює агломерацію з населенням понад 1,7 млн мешканців. == Як дістатись == === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === Автобусним сполученням Донецьк пов'язаний із усіма населеними пунктами Донецької області, найбільшими центрами України, близького та далекого зарубіжжя. Більшість регіональних рейсів у південному напрямку обслуговує автовокзал «Південний», регіональні рейси північного напрямку та міжнародні рейси в 2000-х роках обслуговував автовокзал «Путилівський», який також позначався «Донецьк-3». Перша черга нового автовокзалу «Західний» наприкінці квітня 2011 року замінила автовокзал «Путилівський». Будівництво другої черги автовокзалу вже розпочалося, його планують завершити до 2012 року == Транспорт == [[File:CityLAZ 12 (ЛАЗ-А183D1) в Донецке.jpg|thumb|200пкс|Міський автобус в Донецьку]] У Донецьку широко розвинена мережа міського автомобільного транспорту та електротранспорту. Для забезпечення належного перевезення пасажирів в місті функціонує 4 автобусні парки, в яких знаходиться більше ніж 600 автобусів; 2 тролейбусних і 2 трамвайних депо з парком рухомого складу більше ніж 480 одиниць. Загальна протяжність у місті автомобільних шляхів — 180 км; тролейбусних колій — 139 км; трамвайних колій — 130 км. Також будується метрополітен. == Що відвідати == == Чим зайнятись == На сьогодні в Донецьку нараховується 254 пам'ятки культурної спадщини. В місті розташовано 11 кінотеатрів, 53 Палаци культури та клубів, 140 музеїв та музейних кімнат, 368 бібліотек із фондом більше 15 522 662 книжок, 16 початкових спеціалізованих навчальних закладів мистецтв, серед яких Український культурологічний центр, Донецька обласна філармонія імені С. С. Прокоф'єва, Донецький державний цирк «Космос», Донецький планетарій, театр кіно ім. Т. Г. Шевченка. У Донецьку відбуваються такі фестивалі: «32 травня», «Бельканто», «Золотий Скіф», «Пані Україна», «Підводні фантазії», «Прокоф'євська весна», «ДоДж», а також щоосені, за особистого сприяння Вадима Писарєва, фестиваль «Зірки світового балету». 2011 року в Донецьку у Міжнародний день театру буде відновлено Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів імені Сержа Лифаря. ===Музеї та експозиції=== В Донецьку діють 140 музеїв і музейних кімнат. Серед них два великих державних обласних музеї: Донецький обласний художній музей і Донецький обласний краєзнавчий музей. Крім державних музеїв, існують музеї, створені підприємствами й організаціями міста. Серед них: Музей історії й розвитку Донецької залізниці, створений Донецькою залізницею; Музей зв'язку, створений центром технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку ВАТ «Укртелеком»; Музей єврейської спадщини Донбасу, створений Донецьким єврейським общинним центром; Музей історії ДМЗ, створений Донецьким металургійним заводом та інші. Силами ентузіастів створюються народні музеї. Серед них «Донбас нескорений». У школах створюються музейні кімнати. У 2010 році в будівлі Донбас-Арени було відкрито Музей історії ФК «Шахтар», який вирізняється своєю іноваційністю. У 2012 році музей було номіновано у престижному конкурсі European Museum of the Year. Це перший випадок, коли український музей номінується на міжнародну нагороду такого рівню. У 2011 році відбулося відкриття сучасного виставкового центру «Арт-Донбас». Він розташувався в Музичному парку. ===Театри=== У місті діють Національний академічний український музично-драматичний театр, що має 5 сцен — велику, малу, експериментальну, Театральну вітальню та Літній майданчик; Академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка, при якому діє Хореографічна школа Вадима Писарєва і на сцені якого проходить фестиваль «Зірки світового балету»; Академічний обласний театр ляльок — перший на Донбасі й один з перших у країні в цілому. ===Палаци культури=== Ще в радянських період історії міста у кожному районі, мікрорайоні або при промисловому підприємстві діяв свій палац культури, зокрема Міський Палац культури (колишній ДК імені Жовтневої революції), Палац культури «Донбас» (колишній ПК шахти «Заперевальна»), Палац культури ВАТ «Донецькгірмаш» (колишній ПК імені XXI з'їзду КПРС), Палац культури заводу хімреактивів, Палац культури імені О. М. Горького шахтоуправління «Червона Зірка», Палац культури імені О. М. Горького шахти імені О. Ф. Засядька, Палац культури імені О. С. Пушкіна, Палац культури імені В. В. Куйбишева, Палац культури імені Г. І. Петровського, Палац культури імені Є. Т. Абакумова, Палац культури імені І. Я. Франка, Палац культури імені М. І. Калініна (реорганізований в Торгово-промислову палату міста Донецька), Палац культури імені М. О. Островського (колишній ПК імені М. О. Островського шахти «Кіровська»), Палац культури імені Т. Г. Шевченка, Палац культури металургів (раніше — імені В. І. Леніна металургійного заводу), Палац культури шахти «Лідіївка», Палац культури шахти «Жовтнева», Палац культури «Ювілейний», Палац культури (домобудівного комбінату, Будьонівський район), Палац культури імені Ілліча, Палац культури шахти «Трудовська», Донецький обласний палац дітей та юнацтва, Міський палац дітей та юнацтва, Палац молоді «Юність», Будинок культури «Батьківщина», Міський будинок творчості, Міський будинок вчителів, Будинок культури імені С. М. Кірова. ===Кінотеатри=== Театр кіно імені Т. Г. Шевченка — один із символів Донецька, на момент відкриття був першим багатозальним кінотеатром України[63]. В останні роки в місті відкрилась низка сучасних приватних кінотеатрів: Мультиплекс «Донецьк-Сіті» та Мультиплекс «Золоте кільце», Кінопалац «Зірочка», кінотеатр «Кіно-Культ» з 3D-залом. Продовжують діяти кінотеатри «Берізка», «Донбас», «Первомайський», «МИР». Закриті або працюють частково кінотеатри: «Зоря», «Аврора», «Супутник», «Будівельник», «Планета», «Юність», «Комсомолець», «Хроніка і Повторного фільму», «Світ», «Червона Шапочка», Кіноконцертний комплекс (ККК) «Донецьк», «Гірник», «Кристал»; в тому числі літні кінотеатри «Кальміус» і «Зелений» в парку Щербакова. Кінотеатр «Сталь» також припинив своє існування, на його місці побудовано біблійний інститут «Слово Життя». У 2010 році було відкрито автомобільний кінотеатр «Moonlight» з найбільшим в Європі екраном розміром 22х11 метрів. ===Планетарії=== [[File:Planetarium in Donetsk.jpg|thumb|200пкс|Новий планетарій в Донецьку]] В Донецьку функціонує цифровий планетарій в районі скверу «Сокіл», який було відкрито у 2008 році. В будівлі встановлено обладнання, яке дозволяє демонструвати відео у повнокупольному форматі, що в сукупності с об'ємним звуком дозволяє досягнути високого рівня реалізму. У планетарії постійно демонструються повнокупольні фільми мірових виробників, а також фільми виробництва самого планетарія. Основні теми повнокупольного контенту установи: астрономія, космологія, природознавчі науки. Невеликий процент також займає розважальний та видовищний контент. Для всіх бажаючих планетарій регулярно проводить спостереження у телескоп планет Сонячної системи, Сонця та інших доступних для спостережння у межі міста об'єктів. Донецький планетарій є першим цифровим пленетарієм, який відкрили на території України, другим, який відкрили на території країн-стран СНД (після планетарію у Нижньому Новгороді), а на даний час є одним з двох цифрових стаціонарних планетаріїв країни. Донецький планетарій - один з відоміших виробників повнокупольного контенту у СНД. ===Аквапарк=== На території Парку культури та відпочинку ім. А. С. Щербакова будується аквапарк «Aquasferra») — найбільший критий аквапарк в світі. За прогнозами експертів він увійде в топ-20 кращих аквапарків світу. Важливою перевагою Донецького парку водних розваг стане те, що він буде мати як відкриту так і криту аквазони. Також для гостей аквапарку будут працювати 8 гірок, унікальні для Східної Європи атракціони, басейн, джакузі та розважальна зона. Загальна площа водного покрову парку — 7 тисяч м². Відкриття об'єкту планується влітку 2012 року. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Наразі в місті діють більше 40 готелів, серед них 5 п'ятизіркових. В ході підготовки до проведення «Євро-2012» будується кілька великих готелів: 23-поверховий корпус готелю «Вікторія» — 5 зірок, 24-поверховий готель «Пушкінський», готель «Флора», розширюється готель «Централь», здійснюється реконструкція готелю «Шахтар» тощо. 5-зірковий готель «Донбас Палас» входить у топ-100 готелів за версією World Travel Awards, неодноразово визнаний кращим готелем України. Входить у міжнародну асоціацію «Great Hotels of the World». Готелі Донецька зосереджені переважно у Ворошиловському (центральному), Київському та Калінінському районах міста: [[File:Donetsk donbass palace 02.jpg|thumb|200пкс|5-ти зірковий готель «Донбас Палас»]] * «Аврора» * готельний комплекс «Вікторія» * «Великобританія» * «Донбас Палас» * «Джон Юз» * «Єва» * «Європа» * «Іспанський дворик» * «Парк Інн» (колишній «Київ») * «Легіон» * «Ліверпуль» * «Люкс» * «Олімп» * «Політ» * «Прага» * «Ріальто» * «Ramada Donetsk» (колишній «Атлас») * «Столичний» * «Україна» * «Централь» * «Цирк» * «Шахтар Плаза» * «Роялті» === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Донецька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Донецької області]] 8ejbiyz2nrvnvheqopnjn7wq9z9va7g 0 74 34087 33218 2023-03-25T12:06:18Z Vanished user f7eeae1ed1f0cc66e5484bbb13eb5c28 6133 /* Міста */Покращення розділу 34087 wikitext text/x-wiki {{geo|48.14|37.74|zoom=9}} {{pagebanner}} {{Донбас}} '''Донецька область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Авдіївка]] * [[Бахмут]] * [[Білицьке]] * [[Білозерське]] * [[Гірняк]] * [[Горлівка]] * [[Єнакієве]] * [[Родинське]] * [[Торецьк]] * [[Мирноград]] * [[Добропілля]] * [[Донецьк]] * [[Дружківка]] * [[Костянтинівка]] * [[Краматорськ]] * [[Курахове]] * [[Макіївка]] * [[Маріуполь]] * [[Мар'їнка]] * [[Покровськ]] * [[Святогірськ]] * [[Селидове]] * [[Слов'янськ]] * [[Сніжне]] * [[Соледар]] * [[Українськ]] * [[Часів-Яр]] * [[Чистякове]] * [[Харцизьк]] * [[Шахтарськ]] * [[Ясинувата]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 31awek6py7ck6wz2kyeot1t4hj00zl3 0 75 17244 12213 2017-09-30T09:56:41Z Milenioscuro 2574 SVG version ([[Commons:Commons:GlobalReplace|GlobalReplace v0.6.5]]) 17244 wikitext text/x-wiki {{geo|-1.46666666667|-78.8166666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = El Tungurahua visto desde Riobamba.JPG |flag = Flag of Ecuador.svg |location = Ecuador in its region.svg |capital = [[Кіто]] |government = республіка |currency = долар США (USD) |area = 283,560 км² |population = 14,573,101 (липень 2009) |language = [[іспанський розмовник|іспанська]] |religion = римо-католики 95% |electricity = 110-220 В/60 Гц (європейська та американська вилки) |callingcode = +593 |tld = .ec |timezone = UTC -5 }} '''Еквадор''' знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. == Зрозуміти == "Республіка Еквадор» була однією з трьох країн, які виникли в результаті розпаду Великої Колумбії в 1830 році (інші дві - [[Колумбія]] і [[Венесуела]]). В результаті конфліктів з сусідніми країнами між 1904 і 1942 роками Еквадор втратив деякі території. Еквадор входить до типу країн, що розвиваються. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Ecuador regions map.png | regionmaptext= | regionmapsize=360px | region1name=[[Ель-Орієнте]] (еквадорська Амазонія) | region1color=#78b080 | region1items= | region1description= | region2name=[[Ла-С'єрра]] (еквадорські Анди) | region2color=#78abb1 | region2items= | region2description= | region3name=[[Ла-Коста]] (узбережжя Тихого океану) | region3color=#a9ca90 | region3items= | region3description= | region4name=[[Галапагоські острови]] {{ЮНЕСКО}} | region4color=#df8a78 | region4items= | region4description= }} == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} qbh7dv893jlwj4ffa6qn0zfz5cft1iw 0 76 36997 36996 2025-04-10T19:18:26Z Ulik.k.V 7266 /* Транспорт */ 36997 wikitext text/x-wiki {{geo|59|26|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Tallinn-general-1.jpg |flag = Flag of Estonia.svg |location = LocationEstonia.png |capital = [[Таллінн]] |government = парламентська республіка |currency = євро |area = 45 226 км² |population = 1 294 236 (2012) |language = [[Естонський розмовник|естонська]] (офіційна), англійська та російська |religion = християнство |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +372 |tld = .ee |timezone = UTC +2 }} '''Естонія''' (ест. Eesti) — країна в [[Європа|Європі]], відноситься до [[Балтійські країни|Балтійських країн]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * {{Marker|name=[[Таллінн]]|type=city|lat=59.433|long=24.75°|zoom=12|wikidata=Q4450503}} — столиця, найбільше місто та головний порт Естонії. Розташований на березі Фінської затоки, на півночі країни. Великий пасажирський і вантажний морський порт. * {{Marker|name=[[Тарту]]|type=city|lat=58.383|long=26.716|zoom=12|wikidata=Q13972}} — друге за величиною місто в Естонії, центр Південної Естонії. Тарту відоме як традиційний інтелектуальний центр Естонії: у Тарту міститься єдиний класичний університет — Тартуський університет. * {{Marker|name=[[Нарва]]|type=city|lat=59.366|long=28.183|zoom=12|wikidata=Q102158}} — третє за величиною місто в Естонії, найбільше місто повіту Іда-Вірумаа. * {{Marker|type=city|name=[[Пярну]]|long=24.518|lat=58.384|zoom=12|wikidata=Q102365}} — портове місто на південному заході Естонії, її головний курорт. Місто розташоване біля гирла однойменної річки Пярну, на шляху з Риги до Таллінна. Місто має довгий та мальовничий піщаний пляж у північній частині Ризької затоки. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=58.23°|long=22.509|name=Аеропорт Курессааре|alt=Kuressaare lennujaam|address=Розташований за 2,8 км SSE від міста Курессааре на острові Сааремаа.|directions=Протягом наступних років повітряний потік зростав, і між 1949 і 1953 роками в аеропорту діяло від 10 до 14 щоденних рейсів між Курессааре і Таллінном. За цей період близько 400 пасажирів прилітали або відлітали з Курессааре щодня.|url=https://airport.ee/en/kuressaare-airport/|wikipedia=Курессааре (аеропорт)|facebook=https://www.facebook.com/tll.aero/|instagram=https://www.instagram.com/tllairport|phone=(+372) 453 0313|hours=цілодобово}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == '''<big>Залізниця</big>''' {{Listing|type=go|lat=59.439|long=24.737|name=Станція Таллінн-Балтійський Естонська залізниця|alt=Balti jaam|address=Toompuiestee 37, 10149 Tallinn, Естонія|directions=Головна залізнична станція у Таллінні, Естонія. Звідси вирушають усі приміські, міжміські та міжнародні поїзди.|url=https://goproperty.ee/balti-jaam/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD-%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9|facebook=https://www.facebook.com/goproperty.ee/|phone=+372 6 310 000|email=haldus@go.ee|description=Станція має 7 платформ, дві з яких розташовані окремо від інших і зазвичай обслуговують міжнародні маршрути (Таллінн — Москва, Таллінн — Санкт-Петербург)}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Художній музей KUMU|lat=59.436|long=24.796|address=Weizenbergi 34 / Valge 1 10127 Таллінн|phone=+372 602 6000|wikidata=Q919611|wikipedia=Музей Куму|image=Файл:Õhuvaade Kumule ja Kadrioru pargile.png|description=Художній музей у столиці Естонії місті Таллінні. Музей є найбільшим в Балтійському регіоні і одним з найбільших музеїв у Північній Європі. Це один з п'яти філіалів Естонського художнього музею. В Куму представлені як постійні колекції, так і тимчасові виставки.|price=Повний квиток: Художній музей Куму 16 євро Сімейний квиток: Художній музей Куму 32 євро Пільговий квиток: Художній музей Куму 9 євро (https://kunstimuuseum.ekm.ee/piletid/)|hours=Музей відкритий щоденно з 10:00 до 18:00, окрім понеділка.|email=kumu@ekm.ee}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Відомостей про процес розвитку естонської кухні вкрай мало. Відомо, що остаточно вона склалася в другій половині XIX століття, а до цього не відрізнялася особливою різноманітністю. Виною тому — суворий клімат цієї країни і убогий кам'янистий ґрунт. Естонська кухня найбільш повно зберегла до наших днів свої специфічні національні риси які склалися до кінця 19 — початку 20 століття. Десь в середині XIX століття естонці почали вирощувати картоплю і, згодом, цей продукт витіснив страви з круп, ставши фактично другим хлібом. Пізніше з розвитком економіки і торгівлі розвивалася і естонська кухня, запозичуючи нові інгредієнти і технології їх приготування у сусідів. У різний час на процес її становлення впливали німецька, шведська, польська та російська кухні. Харчова сировина, найбільш характерна для естонської кухні, це риба, молоко, сметана, вершки, постна і беконна свинина, м'ясні субпродукти, картопля, капуста, горох, брюква, причому молоко і картопля завжди виступають у якості обов'язкових компонентів: вони поєднуються зі всіма використовуємися в естонській кухні продуктами, у тому числі з такими, з якими вони не складається ні в одній іншій національній кухні. Наприклад молоко з горохом і рибою, картопля в якості компонента кондитерського виробу. Що стосується технології, то кухня яскраво виражена відварним: овочі, м'ясо, риба, яйця, гриби — все це вариться. Правда в естонській кухні є і смажені страви, але вони належать до запозичених. Естонська кухня обсмажує у молочно-сметаному або молочно-борошнянім осередку, але не на маслі, і страви виходять напів смаженими, напів вареними, без характерних ознак смажених продуктів — без запаха масла та зовнішні жорсткі обсмажені скоринки. Відварення ведеться тільки в рідкому виді, на пару або водяній бані не використовуються. Естонці можуть варити у воді, квасі, молоці, молоці і борошні, молоці і сметані, молоці і яйцях. Склад естонського столу простий. Протягом століть вони не зраджують своїм звичкам: для приготування страв використовують переважно інгредієнти, які дає їм земля; не захоплюються прянощами — вони присутні лише в деяких національних стравах в малих кількостях. Як і у всіх прибалтійських народів у естонців помітну роль грає холодний стіл — молочні та м'ясні супи, кашообразні овоче-зернові страви, риба усіх виглядах і ситні які мають борошно, крупи і крахмал солодкі страви. Із усіх прибалтійських кухонь естонська являється найбільш рибною. Рибні страви складають її не тільки більшу частину у порівнянні з овочевими але і найбільш оригінально розробленими. Естонія використовує камбалу, салаку, оселедця, угря, щуки, снитки, окуня, салаку. Велике місце в естонському стилі займає копчена, в'ялена і сушена риба. В'ялена і сушена іде в більшості на приготування супів. Копчена використовується для других гарячих страв. У порівнянні з рибними стравами естонські м'ясні блюда неоригінальні. У м'ясних стравах найбільше використовуються постна нежирна свинина, доволі широко використовується телятина, баранина, особливо солонина, і набагато рідше і менше яловичина і курятина. У відмінності від литовської кухні естонська народна кухня майже не знає гусятини, так як і дичини. Невеликим винятком є зайчатина. Із естонських рибних страв треба назвати сільдь коорега (оселедця у сметані), хаутатуд кала (тушена риба), калапірукарт (рибні запіканки в тісті), свільгуруллід (ролики). З м'ясних страв акіла тухлінотт, кіллатухлід зі свинини, картуліпорсс (картопляні поросята), ах'юліха. Овочеві і овоче-зернові блюда відіграють важливу роль у естонській кухні. Вони виступають не тільки як гарнір, а і основна страва. Естонці люблять поєднувати крупи і картоплю у одній тарілці, наприклад бруквино-круп'яна каша овочево-молочно-горохова каша, горохово-картопляна каша, капустяна каша, картопляна каша. Кама — це комбіноване толокно. Його виготовляють з борошна, змолотого з попередньо обсмажених насінин жита, овса, ячменя, гороха, чорних бобів узятих в рівних частинах. Кама, як продукт характерна тільки для естонської кухні, це один із найстаріших естонських харчових продуктів не загубивший популярності і досі. Кама випускається харчовою промисловістю Естонії, входить у склад ряда страв. Але найбільш часте та традиційне використання ками — це ії механічне змішування зі свіжим молоком або простоквашою, вершками у кашу — камакерт, яка при підсолювальнні грає роль закуски, а при підсолоджуванні медом виступає солодкою стравою. Естонські десерти доволі важкі та ситні, навіть коли в їхній склад входять овочі та фрукти. Призначення солодких страв бути десертом, третьою стравою під час обіду і другими стравами під час вечері. Крім звичайних булочок з корицею, пісочного печива і ягідних джемів серед естонських десертів виділяються солодкі супи, які пропонуються в самих різних варіаціях. Одним з найвідоміших десертів є хлібний суп, який готується з черствого хліба, розмоченого у воді, з додаванням родзинок і збитих вершків. Не менш популярний серед місцевих жителів і ягідний суп, який вариться з найрізноманітніших ягід з додаванням меду і горіхів. На особливу увагу заслуговують оригінальні естонські цукерки, з начинками з м'яти, горіхів, кави або лікеру. Крім того, любителі солодких десертів можуть спробувати в Естонії збитий манний мус з фруктового соку, яблучні запіканки і кисіль зі збитими вершками, пумперникель, месілейб, медуоліс, піпаркоок — традиційне різдвяне печиво з прянощами. Бубертом є варіація пудингу. Серед безалкогольних напоїв естонці віддають перевагу різним киселям. Крім того, серед напоїв дуже поширені морси, квас і кава. Естонські спиртні напої користуються заслуженою популярністю і за межами країни. Самі естонці вважають своїм національним напоєм пиво, яке тут варять повсюдно. Кожен регіон Естонії має своє традиційний рецепт. Найбільшою популярністю користуються темне пиво «Саарі» і світле пиво «Саку». Ще одним традиційним винаходом естонської кухні вважається медове пиво. Домашнє пиво з ялівцем — це істинно традиційний естонський напій. Дуже поширений в Естонії і «хйоегвейн» — місцевий глінтвейн, який можна не тільки спробувати в місцевих кафе і барах, а й привезти додому як сувенір. == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hotel Rocca al Mare|address=Vabaohumuuseumi tee 11, Tallinn, Eesti|phone=+372 6645 950|email=sales@roccahotels.ee|url=https://www.goldzanzibar.com/|lat=59.42997705451456|long=24.6512114319592|content=4-зірковий Hotel Rocca Al Mare. До послуг гостей 38 номерів з видом на старе місто. Цей готель оснащений Wi-Fi по всій території. Деякі з номерів з кондиціонером мають зону відпочинку і обідню зону. Їх інтер'єр виконаний у комфортному стилі. Для додаткової безпеки комфортабельні номери оснащені сейфом і персональним сейфом. Окрім спа-ванни, окремого туалету і душу, у ванній кімнаті передбачені такі зручності, як фен і халати. Сучасний Rocca Al Mare може похвалитися критим басейном. У цьому помешканні для некурців працює оздоровчий центр і салон краси, а також пропонуються джакузі, сауна і критий басейн.|price=Від 3 410 UAH за ніч}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балтійські країни|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 9xj9ww4ac8gmpfqces314i0kzu9w3s1 0 77 37773 37771 2025-06-12T11:50:01Z Assyrian Human 6497 /* Парки та пляжі */ 37773 wikitext text/x-wiki {{geo|50.25466|28.65867|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= | arm = | image= | caption = | website = | population = | callingcode = | timezone = }} '''Житомир''' — місто на півночі України, є адміністративним центром [[Житомирська область|Житомирської області]]. Заснований 884 року, нині є значним культурним, рекреаційним та освітнім осередком. У місті багато парків, скверів, через нього протікають шість річок. Населення: 271 195 ''(2012)''. Площа: 65 км² == Зрозуміти == Старовинне місто, засноване 884 року. Розташоване на мальовничих берегах річок Тетерів і Кам'янка Лісова. Нині Житомир приваблює своїми парками та скверами, він є значним освітнім і культурним центром. == Як дістатись == {{mapframe|layer=W}} === Літаком === {{Airplaneswarning}} * {{go | name=Аеропорт «Житомир» імені Сергія Корольова | alt= | url= | wikipedia=Аеропорт «Житомир» | wikidata=Q8071268 | email= | address=вул. Авіаторів, 9 | lat=50°16′ | long=28°44′ | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-04-30 | content=Наразі аеропорт не обслуговує пасажирські рейси, хоча майже всі умови для цього створені. 2021 року планується розширення злітно-посадкової смуги. }} === Потягом === * {{go | name=Залізнична станція Житомир | alt= | url=https://www.uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/southwestrailway/402893/ | wikipedia=Житомир (станція) | wikidata=Q12104625 | email= | address=Привокзальна площа, 2 | lat=50°16′05″ | long=28°41′52″ | directions= | phone=+3 80412 443105 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-01 | content=Наразі по станції Житомир курсує вкрай мала кількість пасажирських поїздів. Зокрема залізницею до Житомира (прямим рейсом) можна дістатись із [[Вінниця|Вінниці]], [[Коростень|Коростеня]] та [[Новоград-Волинський|Новограда-Волинського]]. }} === Автомобілем === Житомир розташований на перетині великих автомобільних шляхів, у тому числі й міжнародних. Зокрема, до Житомира можна дістатись із Києва автошляхом М 06 (Київ—[[Чоп]]). Також через місто проходять найдовший європейський автошлях E40 ([[Кале]]—[[Ріддер]]), автошлях E583, що поєднує румунське місто [[Роман]] з Житомиром, а також М 21, що веде від кордону з [[Білорусь|Білоруссю]] до кордону з [[Молдова|Молдовою]]. === Автобусом === Місто має сполучення з багатьма містами України, є дві автостанції. Через Житомир також проходять основні автобусні маршрути, що з'єднують [[Київ]] з [[Польща|польськими]] ([[Краків]], [[Перемишль]]), [[Словаччина|словацькими]], [[Чехія|чеськими]] ([[Прага]], [[Брно]]) та [[Німеччина|німецькими]] ([[Кельн]]) містами. * {{go | name=Житомирська АС-1 | alt=Автовокзал Житомир | url=http://avtotrans.zt.ua/busstations/zhytomyr-as-1/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Київська, 93 | lat=50.2692354 | long=28.6902493 | directions= | phone=+38 0412 412303 | tollfree= | fax= | hours= Цілодобово. | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-01 | content=Є можливість придбати квиток до населених пунктів [[Житомирська область|Житомирської області]], міст і селищ Рівненської, Волинської, Львівської, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької, Вінницької, Київської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Херсонської та Миколаївської областей, а також до країн Європи. }} * {{go | name=Житомирська АС-2 | alt=Автостанція Житній ринок | url=http://avtotrans.zt.ua/busstations/zhytomyr-as-2/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Хлібна, 14 | lat=50.2573176 | long=28.6735159 | directions= | phone=+38 0412 421972 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 5.00-19.20 | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-01 | content=Автобуси приміського та внутрішньообласного сполучення. Також курсують автобуси до [[Київ|Києва]]. }} == Транспорт == У Житомирі розвинута [https://ttu.zt.ua/ тролейбусна мережа]{{Dead link|date=січня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, а також є один маршрут трамвая. Окрім того, практично до кожного району міста можна дістатись автобусами (маршрутками). У всіх видах міського транспорту є можливість розрахунку за проїзд банківською карткою. == Що відвідати == === Культові споруди === * {{see | name=Свято-Михайлівський катедральний собор| alt= | url=http://smk-sobor.org.ua/ | email=smk.sobor@gmail.com | wikidata=Q9187842 | wikipedia=Свято-Михайлівський кафедральний собор (Житомир) | address=вул. Київська, 18| lat=50°15′23″ | long=28°39′49″| directions=на розі вулиць Михайлівської та Київської | phone=+38 (098) 090 25 49 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-04 | content= Храм, зведений 1856 року на кошти житомирського купця Михайла Хаботіна, нині є пам'яткою архітектури місцевого значення та катедральним собором Православної церкви України. 2017 року поряд із храмом було відкрито [https://www.unian.ua/society/1993011-u-jitomiri-vidkrili-pamyatnik-mitropolitu-ilarionu-ogienku.html пам'ятник митрополиту Іларіону (Огієнку)]. 2020 року почались роботи з відновлення всередині храму старовинних українських розписів. }} * {{see | name=Спасо-Преображенський собор | alt= | url=http://zhytomyr-eparchy.org/ru/kafedralnyy-sobor.html | email= | wikidata=Q1327066| wikipedia=Спасо-Преображенський собор (Житомир) | address=вул. Перемоги, 17 | lat=50°15′27″ | long=28°39′26″ | directions= майдан Перемоги | phone=+380 (412) 47-03-75 | tollfree= | fax=+380 (412) 47-03-75 | hours= | price= | lastedit=2021-05-04 | content= Храм, будівництво якого було завершено 1874 року, нині є пам'яткою архітектури державного значення та катедральним собором Житомирської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. }} * {{see | name=Собор святої Софії | alt=Катедральний костел Святої Софії | url=https://kzd.org.ua/parishes/parafiya-sv-sofiyi | email=kanclerkzd@ukr.net | wikidata=Q11737359| wikipedia=Собор святої Софії (Житомир) | address=пл. Замковий Майдан, 2| lat=50°15′17″| long=28°39′16″| directions= | phone=+38044 278-75-19| tollfree= | fax=+38044 278-71-71 | hours= | price= | lastedit=2021-05-04 | content= Будівництво цього римо-католицького храму в Житомирі завершилось 1746 року, а у 1789-1801 роках його перебудували. Нині є катедральним собором Києво-Житомирської дієцезії (разом із собором Святого Олександра в Києві). 2011 року перед собором було встановлено [https://zaxid.net/v_zhitomiri_vidkrili_pamyatnik_ivanu_pavlu_ii_n1239362 пам'ятник Папі Римському Івану Павлу II]. }} [[Файл:Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі P1160626 18-101-0103.jpg|міні|праворуч|150пкс|Семінарський костел святого Йоана з Дуклі]] * {{see | name=Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі| alt= | url=https://www.janzdukli.org.ua/| email=zhytomyr@ofm.org.ua | wikidata=Q20092918| wikipedia=Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі (Житомир) | address=вул. Київська, 4| lat=50°15'18.25''| long=28°39'36.68''E| directions= | phone=+38 (0412) 22-78-88| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content=Будівлю в неокласичному стилі було збудовано у 1838—1842 роках як костел Луцько-Житомирської духовної семінарії замість храму монастиря францисканців, що був заснований 1763 року, втім згорів. До 1917 року в монастирському корпусі розміщувалася духовна семінарія, а за радянської влади — військкомат. 1992 року будівлю повернули францисканцям, храм освячений 1997. Монастир чинний. Будівля є пам'яткою архітектури державного значення та однією з головних архітектурних пам'яток Житомира. }} * {{see | name=Старообрядницька церква Покрова Святої Богородиці| alt= | url= | email= | wikidata=Q25436411| wikipedia=Старообрядницька церква Покрова Святої Богородиці | address=вул. Каракульна, 6| lat=50°16′27″| long=28°38′43″| directions= | phone=+38 (0412) 253 415| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content= Дерев'яний храм із цегляною дзвіницею, будівництво якого почалось 1825, а завершилось 1914 року. }} * {{see | name=Лютеранська кірха | alt= | url= | email= | wikidata=Q49495104| wikipedia=Лютеранська кірха (Житомир) | address=вул. Коцюбинського, 5| lat=50°14′54″| long=28°40′32″| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content= Будівля кінця XIX століття, збудована в неоготичному стилі, нині є кірхою, а також баптистською протестантською церквою зі школою, будівництво яких відбулось у 190-их роках на кошти нідерландської християнської академії «De Driestar». 1996 року було зведено 25-метрову дзвіницю. Храм є пам'яткою архітектури місцевого значення. }} * {{see | name=Свято-Хрестовоздвиженська церква| alt= УПЦ МП | url=| email= | wikidata=Q20096016| wikipedia=Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор (Житомир) | address=вул. Кафедральна, 14| lat=50.2539234| long=28.6509873| directions=Замкова гора | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content=Храм було зведено у 1897-1900 роках. Нині є пам'яткою архітектури місцевого значення. }} * {{see | name=Монастир святої Анастасії Римлянки | alt= УПЦ МП| url=http://zhytomyr-eparchy.org/uk/svyato-anastasiyivskiy-stavropigiyniy-zhinochiy-monastir.html| email= | wikidata=Q4180734| wikipedia=На честь прп. Анастасії Римлянки Житомирський ставропігійний жіночий монастир УПЦ | address=вул. Соснова, 13-а| lat=50°15′58″| long=28°37′05″| directions= | phone=+38 (0412) 245656 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content= }} * {{see | name=Мечеть «Нур Іслам» | alt= | url=https://umma.in.ua/ua/node/2891 | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Хлібна, 2 | lat=50.2535394 | long=28.6770258 | directions= | phone=+38 (093) 841-00-30, +38 (067) 402-31-87 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-19 | content=Офіційний ісламський релігійний центр мусульманської громади Житомира, що діє під егідою Духовного управління мусульман України «Умма». Це не тільки місце для щоденних та п’ятничних молитов, а й центр ісламської освіти, культурних подій, соціальної допомоги та духовної підтримки. }} === Пам'ятки === [[Файл:Водонапірна вежа (Житомир).jpg|міні|праворуч|150пкс|Водонапірна вежа]] * {{see | name=Водонапірна вежа| alt= | url= | email= | wikidata=Q28707913| wikipedia=Водонапірна вежа (Житомир) | address=вул. Пушкінська, 24| lat=50°14′57″| long=28°39′50″| directions=поряд з обласною філармонією | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-08 | content=Пам'ятка архітектури місцевого значення та пам'ятка культурної спадщини України. Зведена 1898 року, використовувалась як регулятор тиску води у водопровідній системі та пожежна оглядова вежа. За радянських часів у вежі розміщувався ресторан. }} * {{see | name=Келії єзуїтського монастиря| alt= | url= | email= | wikidata=Q20077621| wikipedia=Келії єзуїтського монастиря (Житомир) | address=вул. Леха Качинського, 12|lat=50.251983| long=28.655849| directions=у дворі | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-08 | content=Пам'ятка архітектури національного значення, є однією з найстаріших споруд Житомира. Будівля датована 1724 роком, нині перебуває у напівзруйнованому стані та потребує реставрації. }} * {{see | name=Монумент Вічної слави | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=1-й Павликівський провулок, 18| lat=50.243364| long=28.6491922| directions=на пагорбі | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-09 | content=Монумент у пам'ять загиблих у Другій світовій війні було відкрито 1979 року. Розташований на пагорбі над річкою Тетерів. Перед монументом палає «вічний» вогонь. }} * {{see | name=Пам'ятний знак на честь заснування Житомира| alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кафедральна | lat=50.2533835| long=28.6544239| directions=Замкова гора, в центрі скверу | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-09 | content=Встановлено у вересні 1984 року до 1100-ї річниці створення міста. }} == Чим зайнятись == === Музеї === [[Файл:Korolev-museum-zhytomyr.jpg|міні|праворуч|200пкс|Музей космонавтики]] * {{do | name=Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова | alt= | url=https://cosmosmuseum.info/| email=post@cosmosmuseum.info | wikidata=Q538095| wikipedia=Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова | address=вул. Дмитрівська, 5| lat=50°15′10″| long=28°40′39″| directions= | phone=+38 (0412) 372030| tollfree= | fax= | hours=Вт-Нд 10.00-17.15 | price=Єдиний квиток на відвідування обох експозицій: дорослий - 30 грн, дитячий - 20 грн; екскурсії: дорослий - 80 грн, дитячий - 50 грн; екскурсія іноземною мовою (англійська, німецька, польська) - 120 грн | lastedit=2021-05-06 | content=Унікальний в Україні музей, що включає дві експозиції: історія космонавтики та будинок-музей Сергія Корольова. Серед іншого в музеї можна побачити такі експонати, як спускний апарат космічного корабля «Союз-27»; 9 мг місячного ґрунту; виставковий зразок космічного корабля «Союз», макети «Лунохода-2» та спускного апарату гагарінського «Востока» у натуральну величину; польотні речі космонавтів, космічна їжа тощо. }} [[Файл:Магістрат (Житомирський обласний краєзнавчий музей) 3.jpg|міні|праворуч|200пкс|Краєзнавчий музей]] * {{do | name=Краєзнавчий музей | alt= | url=https://www.facebook.com/kraymuz.zt/| email=kraymuz_zt@ukr.net | wikidata=Q12104642| wikipedia=Житомирський краєзнавчий музей | address=вул. Замкова, 1| lat=50°15′17″| long=28°39′19″| directions=Замкова гора | phone=+38 (0412) 474922| tollfree= | fax= | hours=Вт-Чт 10.00-17.00, Пт 10.00-18.00, Сб, Нд 10.00-17.00| price= | lastedit=2021-05-06 | content= Музей бере початок від заснованого у жовтні 1865 року музею при Російській публічній бібліотеці у Житомирі. Експозиції музею надають уявлення про геологію, археологію, історію, флору та фауну Житомирщини, зокрема тут виставлена унікальна таксидермічна збірка фауни Житомирського регіону. Також частина зал музею виставляє художні твори митців різних часів і культур. }} * {{do | name=Музей пожежної охорони Житомира| alt= | url=https://zabytki.in.ua/uk/1671/muzei-pozhezhnoyi-okhoroni-zhitomira| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Святослава Ріхтера, 33А| lat=50.2512031|long=28.677967| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 10.00-16.00 | price= | lastedit=2021-05-07 | content= }} * {{do | name=Літературний музей| alt=Житомирський обласний літературний музей| url=https://web.archive.org/web/20150402101550/http://www.ukt.zhitomir-region.gov.ua/index.php?museum_lit| email= | wikidata=Q12104645| wikipedia=Житомирський обласний літературний музей | address=вул. Київська, 45| lat= | long= | directions= | phone=+38 (0412) 374282, +38 (0412) 421894| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 10.00-18.00 | price= | lastedit=2021-05-07 | content= }} * {{do | name=Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка| alt= | url= | email= | wikidata=Q12119967| wikipedia=Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка | address=вул. Короленка, 1| lat=50°15′39″| long=28°38′58″| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Вт-Сб 10.00-18.00 | price= | lastedit=2021-05-08 | content=Літературно-меморіальний музей, присвячений життю та діяльності письменника, публіциста, критика та правника Володимира Короленка, який народився в Житомирі. Музей є філією Житомирського обласного краєзнавчого музею. }} === Парки та пляжі === [[Файл:Житомир. Замкова гора.jpg|міні|праворуч|200пкс|Замкова гора]] * {{do | name=Парк імені Гагаріна | alt=Шодуарівський парк | url= | email= | wikidata=Q28705297| wikipedia=Парк імені Ю. Гагаріна | address=Старий бульвар, 34| lat=50.2448876| long=28.665104| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content=Центральний міський парк, в якому є атракціони для дітей і дорослих, а також підвісний міст через Тетерів. Окрім того, парк відомий колекцією рідкісних рослин, яку почав збирати ще барон Шодуар, маєток якого розміщувався на місці сучасного парку. У південній частині парку є вихід на набережну річки Тетерів, де розбито новий сквер. Також у парку розміщений літній концертний майданчик «Ракушка». }} * {{do | name=Замкова гора | alt= | url= | email= | wikidata=Q98347842| wikipedia=Замкова гора (Житомир) | address=вул. Кафедральна | lat=50.2528| long=28.6507| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content=Місце, звідки починався Житомир. У давнину тут, на крутих схилах річки Кам'янки, розміщувався замок і міський ринок. Нині на Замковій горі розбитий сквер, є готель, ресторани, нічні клуби та кав'ярні. Також у цій місцевості розташовані православний і католицький храми та Краєзнавчий музей. }} * {{do | name=Гідропарк | alt= | url= | email= | wikidata=Q12098876| wikipedia=Гідропарк (Житомир) | address=Корбутівка | lat=50.2358| long=28.6072| directions=кінцева зупинка тролейбусів 5а, 9, 15 і маршрутних таксі 25, 44. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content=Парк розваг і відпочинку на березі річки Тетерів з дитячими пляжами, атракціонами, прогулянковими зонами. Більша частина парку розміщується серед лісу. }} * {{do | name=Михайлівська вулиця| alt= | url= | wikipedia=Михайлівська вулиця (Житомир) | wikidata=Q104369291| wikipedia=Михайлівська вулиця (Житомир) | address= | lat=50.253778| long=28.665611| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-11 | content=Пішохідна вулиця, на якій розташовані Михайлівський собор, Театр ляльок, кав'ярні та крамниці, зони відпочинку, а також майданчик у центрі вулиці, де періодично відбуваються невеличкі концерти й вистави, як правило, на свята. }} Житомир — місто, багате на місця, де можна відпочити біля водойм і поплавати. Окрім річки Тетерів, у Житомирі є три затоплені гранітні кар'єри (Соколівський, Мальованський і Богунський) з мальовничими скелястими берегами та чистою прозорою водою. * {{do | name=Соколовський кар'єр| alt= | url= | email= | wikidata=Q106901313| wikipedia=Соколовський кар'єр | address= | lat=50.293333| long=28.640833| directions=Крошня | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content= Найбільший та найглибший (до 110 м) затоплений кар'єр у Житомирі. Місце, де можна поплавати й відпочити на березі. Разом з тим, варто уникати стрибків у воду зі скелястих берегів та з брил, що виступають з води, через небезпеку наштовхнутись на гострі уламки каменю. }} === Театри та концертні зали === [[Файл:Житомир. Колишній міський театр, нині Житомирська обласна філармонія (MG 2625).jpg|міні|праворуч|200пкс|Філармонія]] * {{do | name=Театр імені Івана Кочерги | alt=Драмтеатр| url=http://www.zt-teatr.com.ua/| email=zt_teatr@ukr.net | wikidata=Q12104646| wikipedia=Житомирський театр імені Івана Кочерги | address=м-н Соборний, 6| lat=50.2536| long=28.65936| directions= | phone=+38 (0412) 470076| tollfree= | fax= | hours=Квиткові каси: Вт-Сб 11.00-19.00 | price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} * {{do | name=Філармонія | alt=Житомирська обласна філармонія імені С. Ріхтера| url=https://filarmonia.zt.ua/| email=filrihter@ukr.net | wikidata=Q12104633| wikipedia=Житомирська обласна філармонія | address=вул. Пушкінська, 26| lat=50.24933095| long=28.6646522| directions=поряд із водонапірною вежею | phone=+38 (0412) 221357| tollfree= | fax= | hours=Вт-Сб 10:30-19:00| price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} * {{do | name=Театр ляльок | alt= | url=https://teatrkukolzt.com/| email=zhitomirteatrlyalok@ukr.net | wikidata=Q12104639| wikipedia=Житомирський академічний обласний театр ляльок | address=вул. Михайлівська, 7| lat=50.254761| long=28.664784| directions= | phone=+38 (0412) 420353, +38 (098) 4456018| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} * {{do | name=Місцевий навколокультурний простір | alt= | url=https://prostir.zt.ua/| email=mist.prostir@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=провулок Скорульського, 5| lat=50.254627| long=28.6632803| directions= | phone=+38 (093) 5405507| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 9.00-20.00 | price= | lastedit=2021-05-11 | content=Майданчик, де відбуваються концерти місцевих гуртів та виконавців, мистецькі перформанси та вистави малих театральних труп, наприклад театру-студії «Сюртук». }} * {{do | name=Літня естрада | alt=«Ракушка» | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Професора Кравченка, 10| lat=50.2458386| long=28.6600363| directions=Шодуарівський парк | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} == Що купувати == Традиційно популярність має продукція [https://www.zl.com.ua/ кондитерської фабрики «Житомирські ласощі»]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, [http://lgz.com.ua/ лікеро-горілчаного заводу] й [http://ztsocks.com/ панчішної фабрики]{{Dead link|date=січня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Фудкорт ТРЦ Глобал UA | alt= | url=http://www.globalua.com.ua/uk/| email=globalua109@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 77| lat=50.2662864| long=28.6837595| directions= | phone=+38 (0412) 512448| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 8.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-13 | content= }} * {{eat | name=Балувана Галя| alt=варенична| url=https://misteram.com.ua/zhytomyr/baluvana-galia-zt| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Михайлівська, 14| lat=50.2558114| long=28.6629637| directions= | phone=+38 (063) 4728848| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 10.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-13 | content= }} * {{eat | name=Час поїсти| alt=мережа закладів швидкого харчування| url=https://chaspoisty.com/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=м-н Перемоги, 3; вул. Київська, 77; площа Житній ринок, 1; пр-т Миру, 15-А| lat= | long= | directions= | phone= +38 (067) 1745488| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 10.00-20.00| price= | lastedit=2021-05-13 | content=Піца, страви домашньої кухні }} === Середні ціни === * {{eat | name=McDonalds| alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вулиця Київська, 77| lat=50.2659099| long=28.6836418| directions=ТРЦ Глобал UA | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-14 | content= }} * {{eat | name=Буба| alt=хінкальна| url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 10| lat=50.2562274| long=28.6625441| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-17 | content= Ресторан грузинської кухні з доволі демократичними цінами. 2016 року ввійшов до [https://magazine.nv.ua/ukr/journal/2635-journal-no-16/restoranu-top-100.html топ 100 ресторанів України за версією журналу НВ] }} * {{eat | name=Мелроуз | alt=гриль-бар| url=https://sensuyaki.com/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 77| lat=50.2672226| long=28.6857541| directions=ТРЦ Глобал UA | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-0.00| price= | lastedit=2021-05-17 | content=Ресторан, в якому подають страви американської, італійської, японської та мексиканської кухні. Інтер'єр ресторану витримано в типовому американському стилі придорожньої кав'ярні. }} === Дорого === * {{eat | name=Фамілія | alt= | url=https://familiyagroup.com/| email=reservation@familiyagroup.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Велика Бердичівська, 10| lat=50.2535122| long=28.6614552| directions= | phone=+38 (067) 6781962| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 9.00-23.00; Сб, Нд 10.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Європейська кухня та вишуканий інтер'єр, що переповідає історію Житомира. Від 9:00 до 12:00 у будні та від 10:00 до 14:00 на вихідних ресторан запрошує на сніданки. }} * {{eat | name=Пан Марципан | alt= | url=http://marcipanzt.com.ua/| email=marzipan.zt@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Велика Бердичівська, 55| lat=50.2491059| long=28.674782| directions= | phone=+38 (097) 9455571| tollfree= | fax= | hours=Пн–Пт 8.00–22.00; Сб, Нд 10.00–22.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Сімейний ресторан європейської та авторської кухні. Також гостям пропонують лінію швидкого харчування, італійську каву та фірмові кондитерські вироби. }} * {{eat | name=PRIMAVERA Ristorante Italiano| alt= | url=https://primavera.zt.ua/ua/| email=zhytomyr.hotel@reikartz.com | wikidata= | wikipedia= | address=м-н Замковий, 5/8| lat=50.2541816| long=28.6523099| directions=Замкова гора, перед готелем Reikartz | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 10.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Італійський ресторан у самому центрі міста. Щоп'ятниці проводяться музичні вечори. }} * {{eat | name=Дім Трібеля | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Михайлівська, 8/1| lat=50.255533| long=28.6627713| directions= | phone=+38 (067) 7719277| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-19 | content=Ресторан європейської й української кухні. Подають найкращий борщ у місті. }} * {{eat | name=Полісянка | alt= | url=https://polisyanka.com.ua/| email=polysyanka@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=пров. 1-й Сінний, 4| lat=50.2689525| long=28.6621834| directions=у дворі за Сінним ринком | phone=+38 (098) 5112143| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Українська та європейська кухня. Вечори живої музики у святкові дні. }} * {{eat | name=Ресторація МамаДача | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Металіст, 59| lat=50.2826374| long=28.6012569| directions=Соколовський масив | phone=+38 (067) 9199696| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Європейська кухня. }} == Де розважитись == * {{drink | name=Život A Pivo | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кафедральна, 8| lat=50.2539574| long=28.6543017| directions=Замкова гора | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 15.00-3.00| price= | lastedit=2021-05-24 | content=Класичний чесько-німецький паб. У вихідні проводяться живі виступи місцевих гуртів. }} * {{drink | name=Чеширський кіт | alt=арт-паб| url=https://www.cheshyrskyj-cat.com.ua/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Івана Сльоти, 49| lat=50.261433| long=28.6993001| directions= | phone=+38 (067) 0001290| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-24 | content=Тут можна гарно розважитись великою гамірною компанією, послухати живу музику чи повболівати за улюблену спортивну команду. }} * {{drink | name=Наливки зі Львова | alt= | url=https://nalyvky.com/#| email=nalyvky.zi.lvova@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Михайлівська, 17| lat=50.2552009| long=28.6641502| directions=у дворі | phone=+38 (096) 3226862| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 8.30-22.00, Сб, Нд 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-25 | content=Крамниця-кафе, де пропонують натуральні наливки, в теплу пору працює літній майданчик, а по суботах є можливість потанцювати під живу музику }} * {{drink | name=Ірландський паб | alt=Irish pub| url=https://craftpub.com.ua/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 108| lat=50.2662641| long=28.6897428| directions= | phone=+38 (0412) 512374| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 10.00-22.00, Сб, Нд 11.00-0.00| price= | lastedit=2021-05-25 | content=Класичний ірландський паб з крафтовим пивом, живою музикою, переглядом спортивних подій і тематичними вечірками. }} * {{drink | name=Вульф | alt=паб| url=http://pubwolf.blogspot.com/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 96| lat=50.2634421| long=28.6825433| directions=вхід з боку вулиці Східної | phone=+38 (063) 7188344| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-28 | content=Крафтове пиво та смачна кухня. }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Житомир | alt=хостел| url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 114| lat=50.2667777| long=28.6888603| directions= | phone=+38 (098) 9774241| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= ₴175 з особи (€5). | lastedit=2021-05-26 | content=Зручний скромний хостел поряд з автовокзалом і ТРЦ Глобал UA, безкоштовний Wi-Fi }} * {{sleep | name=HOSTEL & SOFIA| alt= | url=https://hotelsofia.wixsite.com/hostel| email=hostel.zt@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Перемоги, 53| lat=50.2653965| long=28.6461298| directions= | phone=+38 (050) 4632148| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= Ліжко у 8-місному номері ₴150, двомісний номер - ₴250. | lastedit=2021-05-26 | content=Хостел неподалік від центра міста, привітний персонал, доступні 8-місні, двомісні номери та напівлюкс. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Ялинка | alt= | url=http://yalynka.zt.ua/| email=yalynka2014@mail.ua | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Миру, 50| lat=50.2865349| long=28.5935125| directions= | phone=+38 (0412) 551488| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2021-06-08 | content= }} * {{sleep | name=Авіатик| alt=міні-готель | url=https://aviatik-hotel.com.ua/| email=booking@aviatik-hotel.com.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Смоківська, ангар 6| lat=50.275211| long=28.742983| directions= | phone=+38 (096) 4106282| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2021-06-08 | content=Готель із затишними номерами розташований на території однойменного авіаклубу поряд з аеропортом. }} === Дорого === == Де навчатись == * Державний університет [https://ztu.edu.ua/ «Житомирська політехніка»] == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Бердичів]] * [[Кодня]] * [[Коростень]] * [[Овруч]] {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Житомирської області]] ols1geaoj1ql0flfwsze7yyzyx1i0mf 0 78 33908 33900 2022-12-04T16:32:28Z Trident of Neptun 6004 /* Міста */ 33908 wikitext text/x-wiki {{geo|50.65|28.52|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Житомирська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Житомир]] * [[Коростень]] * [[Бердичів]] * [[Малин]] * [[Звягель]] * [[Радомишль]] * [[Овруч]] * [[Ружин]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] ecptm2pxj59ha7ceujfqu130be7aj3t 0 79 21350 11911 2018-03-12T08:44:09Z JTs 2576 /* Загальна інформація */ 21350 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|TT Banner.jpg}} {{Загальні теми}} '''Загальні теми Вікімандрів''' — це серія корисних статей для туриста, що не мають відношення до будь-якого конкретного місця. ==Загальна інформація== * [[Список туристичних скорочень]] * [[Інтернет-ресурси для мобільних приладів]] * [[Як знайти і забронювати готель через Інтернет]] * [[Телефонні коди країн світу]] * [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] * [[Список часових поясів]] * [[Список бюджетних авіакомпаній]] ==[[Україна]]== ==[[Європа]]== ==[[Азія]]== ==[[Північна Америка]]== ==[[Південна Америка]]== ==[[Океанія]]== ==Див.також== * [[Маршрути]] * [[Розмовники]] {{footer|type=Загальні теми}} soa8jqyyhk7fvpw3ynz6lgdeopdcw9t 0 80 33273 33272 2022-08-24T01:50:51Z Trident of Neptun 6004 /* Зрозуміти */ 33273 wikitext text/x-wiki {{geo|48.41|23.29|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Закарпатська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Ужгород]] * [[Берегове]] * [[Виноградів]] * [[Іршава]] * [[Мукачево]] * [[Перечин]] * [[Рахів]] * [[Свалява]] * [[Тячів]] * [[Хуст]] * [[Чоп]] == Інші місця == * [[Воловець]] * [[Солотвино]] * [[Великий Бичків]] * [[Дубове]] * [[Калини]] * [[Красна]] * [[Усть-Чорна]] * [[Німецька-Мокра]] * [[Руська-Мокра]] * [[Лопухів]] * [[Карпатський біосферний заповідник]] * [[Національний природний парк «Синевир»]] == Зрозуміти == Як дістатись? Потягом: Київ-Ужгород 099К; Київ-Ужгород 013К; Київ-Ужгород 081К ДЕСНА; Харків-Мукачеве 113О; Львів-Солотвино; Львів-Рахів 606К. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] aa1zjvjtkd5jdcyj5fsh29egkyhpgpc 0 81 32919 12222 2022-08-06T14:49:07Z Trident of Neptun 6004 /* Регіони */ 32919 wikitext text/x-wiki {{geo|-14.116667|27.633333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = View of Victoria falls from a helicopter2.jpg |flag = Flag of Zambia.svg |location = LocationZambia.png |capital = [[Лусака]] |government = республіка |currency = замбійська квача (ZMK) |area = 752 614 км² |population = 12,935,000 (2012) |language = англійська (офіційна) |religion = християни (50%-75%), мусульмани та індуїсти (24%-49%), місцеві вірування (1%) |electricity = 230V/50Hz, вилка C/D/G |callingcode = +260 |tld = .zm |timezone = (GMT +2) }} '''Замбія''' знаходиться . '''Замбія''' — держава на [[Південна Африка|півдні Африки]], межує на півночі з [[Демократична Республіка Конго|Демократичною Республікою Конго]] і [[Танзанія|Танзанією]], сході з [[Малаві]] і [[Мозамбік|Мозамбіком]], на півдні з [[Зімбабве]], [[Ботсвана|Ботсваною]], [[Намібія|Намібією]], на заході з [[Ангола|Анголою]]. == Зрозуміти == Більшу частину Замбії займає хвилясте плоскогір'я з висотами 1000—1350 м. На північному сході країни вздовж західного краю Центрально-Африканського ґрабена розташовані гори — Мучинга (1893 м), на півночі — г. Сунзу (2067 м). Найвища точка Замбії — гора Намітова (2164 м) — розташована на плато Ньїка, поблизу кордону з Малаві. Клімат країни субекваторіальний. На півночі країни знаходяться великі озера тектонічного походження — Танганьїка, Мверу, Мверу-Вантіпа. Для рельєфу Замбії характерні великі плоскі улоговини — дамбос, найбільші з яких тектонічного походження (западини Бангвеулу, ґрабен Луагві та ін.). Головні природні визначні пам'ятки країни — водоспад Вікторія висотою 107 м на річці Замбезі на кордоні з Зімбабве і водоспад Каламбо висотою близько 245 м на кордоні з Танзанією. == Регіони == Адміністративно країна поділена на десять провінцій. == Міста == * [[Лусака]] - столиця країни * [[Кабве]] * [[Кітве-Нкана]] * [[Луаншья]] * [[Марамба]] (Лівінгстон) * [[Монгу]] * [[Муфуліра]] * [[Ндола]] * [[Чінгола]] == Інші місця == [[File:Victoriafälle.jpg|thumb|left|250px|Водоспад Вікторія]] == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Африка|type=Країна}} louktbhsppkijwtvemo21tye32f6j6h 0 82 37032 37022 2025-04-13T17:15:04Z Assyrian Human 6497 /* Мечеті */ 37032 wikitext text/x-wiki {{geo|47.83880|35.13957|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar}} '''Запоріжжя''' знаходиться у [[Східна Україна|Східній Україні]], є адміністративним центром [[Запорізька область|Запорізької області]]. Розташоване на річці Дніпро, засноване як фортеця Олександрівськ 28 серпня 1770 року, проте існували інші раніші оселення на території сьогоднішнього міста. Є технополісом, значним культурним та освітнім осередком. Населення: 743 113 ''(2018)''. Площа: 331 км². == Зрозуміти == '''Запоріжжя''' — місто, що до 1921 року мало назву Олександрівськ за назвою Олександрівської фортеці, закладеної в 1770 році. В 1921 році 15 березня було перейменовано в Запоріжжя. Сучасне Запоріжжя це великий промисловий центр і технополіс. Тут сконцентровано найпотужніші промислові комплекси України: металургійні — «Запоріжсталь», працює з листопада 1933 року «Дніпроспецсталь», Запорізький алюмінієвий комбінат, Запорізький титано-магнієвий комбінат, Запорізький завод феросплавів машинобудівні — Мотор Січ — найпотужніший виробник у світі авіаційних двигунів для літаків Ан-225 «Мрія», Ан-124 «Руслан» та для гелікоптерів Мі-26, рік заснування 1907 Запорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ) — єдине в країні підприємство з повним виробничим циклом виготовлення автомобілів (раніше — «Запорожець», «Таврія», «Славута», а зараз — Sens, Lanos, Forza, Opel, автобус I-VAN), рік заснування 1863 Енергетичні — ДніпроГЕС — найперша дніпровська гідроелектростанція, збудовано в 1932 році. Місто Запоріжжя має чотири мости через річку Дніпро: дамбовий міст, два мости Преображенського, арковий міст. Головна магістраль міста — проспект Соборний. Він перетинає майже всю лівобережну частину міста від залізничного вокзалу до Дніпровської ГЕС, довжина становить майже 11 км. === Клімат === Клімат — атлантично-континентальний, з вираженими в літній період посушливими суховійними явищами. Літо жарке, зазвичай починається в перших числах травня і триває до початку жовтня. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого снігового покриву. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} З [[Київ|Києва]], [[Варшава|Варшави]], [[Відень|Відня]], [[Вільнюс]]а, [[Будапешт]]а регулярним сполученням. === {{Потягом}} === У місті діють два пасажирських залізничних вокзали: Запоріжжя I та Запоріжжя II. Є регулярне залізничне пасажирське сполучення з більшістю великих міст [[Україна|України]], а також з [[Білорусь|Білоруссю]] та з пересадкою у Києві або [[Львів|Львові]] з [[Польща|Польщею]]. Розклад руху пасажирських поїздів по станції Запоріжжя. [http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22730%2C22800&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Розклад руху приміських та регіональних поїздів по станції Запоріжжя I. [https://dp.uz.gov.ua/ukr/timetable/search_one_station]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} У місті налічується 8 залізничних пасажирських станцій, де зупиняються приміські поїзди (Запорізька Січ, Канцерівка, Запоріжжя-Ліве, Дніпробуд II, імені Анатолія Алімова). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Регулярне сполучення здебільшого поєднує Запоріжжя з іншими містами Південної та Східної України. Є й більш дальні рейси — Київ, Варшава, Кишинів. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Міський транспорт представлений маршрутними таксі (охоплюють усе місто), трамваями та тролейбусами (центр та окремі райони), автобусами (окремі маршрути) та туристичним річковим трамвайчиком (курсує лише в теплу пору року, для відпочивальників) Приміський транспорт представлений маршрутками, автобусами та приміськими потягами) деякі мають по декілька зупинок у межах міста) == Що відвідати == {{Mapframe}} * Запорізька обласна філармонія * Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені В. Г. Магара [http://www.magara.zp.ua/] * Кінний театр * Запорізький державний цирк * Музей історії заводу «Мотор Січ» і виставка перед входом військової техніки. Від майдану Волі можна доїхати трамваєм № 10,12,14,15 (10-15 хв). [http://museum.motorsich.com]{{Dead link|date=листопада 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Запорізький обласний краєзнавчий музей [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9] * Музей історії зброї (приватний) * Музей техніки «Фаетон» * Запорізький ботанічний сад * Запорізький туристичний інформаційний центр [http://zaporizhzhia.city] <gallery mode="packed-hover" heights="100px"> File:Хортиця 16.JPG File:Музей техники Богуслаева - panoramio.jpg </gallery> ===Культові споруди=== ====Мечеті==== * {{see | name=Соборна мечеть | alt= | url=https://www.arraid.org/ua/ikc-m-zaporizhzhya | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Пушкіна, 68 | lat=47.8320019 | long=35.1644112 | directions= | phone=(0612) 62 66 75 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content=Належить до Ісламського культурного центра «Віра», що входить до складу Духовного управління мусульман України «УММА». Відкриття відбулося 15 жовтня 2021 року. Будівлю, в якій відкрили мечеть, мусульманська громада відновлювала протягом двох останніх років. Розрахована вона на 300 людей. У відкритті взяли участь представники релігійних конфесій та делегації з Мелітополя, Дніпра та Сєвєродонецька, також тут побував муфтій духовного управління мусульман України «УММА» Саід Ісмагілов. "Кожна мечеть — це досягнення саме місцевої громади. Це місцеві мусульмани на свої пожертви, своїми руками робили та будували цю мечеть, цю культову споруду", — каже Саід Ісмагілов. }} * {{see | name=Мечеть ДУМУ | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-zaporizhzhia | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Михайла Гончаренка, 29 | lat=47.8422858 | long=35.1171883 | directions= | phone=+38(063)400-20-81 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content=Мусульманська громада Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Це одна з перших мечетей у місті. Виконує функцію молитовного дому для місцевої мусульманської громади ще з 2000-х років. Раніше там діяла мусульманська релігійна громада, ще до відкриття великої Соборної мечеті. Тут часто проводилися п’ятничні молитви, свята Ураза-байрам, Курбан-байрам, релігійні навчання. Це скоріше компактна мечеть, розташована у звичайній будівлі без мінарету, але з дуже активною громадою. }} == Чим зайнятись == * Острів Хортиця, комплекс «Запорізька Січ» та музей запорізького козацтва — визначні об'єкти не лише для міста, а і для всієї української історії та духовності. * ДніпроГЕС — на момент пуску у 1932 році одна з найбільших електростанцій світу, один із символів Запоріжжя. * Центральний проспект — одна з найдовших вулиць Європи, у кінці своєму містить характерну забудову 20-30 років ХХ століття * Парк «Дубовий гай», від майдану Волі вниз до Дніпра, п'ять хвилин пішки. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B9_(%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)] * Запорізька дитяча залізниця — найдовша в Україні (9,4 км). Знаходиться поруч залізничного вокзалу Запоріжжя I. Вихідні дні — понеділок, вівторок. На території залізниці також знаходиться зоопарк міста. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F] * Запорізький обласний краєзнавчий музей, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9], * кінотеатр «Байда», * кінотеатр ім. Довженка, <gallery mode="packed-hover" heights="100px"> File:Нічна Хортиця.jpg File:Запоріжжя Дніпровська ГЕС.jpg File:Вечірнє Запоріжжя.jpg File:Парк "Дубовий гай" 5.jpg </gallery> == Що купувати == Місто відоме як ''козацька столиця'', тому тут можна зустріти величезний вибір сувенірів відповідної тематики. == Де поїсти == === Дешево === * '''Пузата Хата''', проспект Соборний, 42/24 * '''McDonald's''', пр. Соборний 218А (07:00-23:00), вул. Запорізька 1Б (07:00-23:00). === Середні ціни === * '''Львівські пляцки''', проспект Соборний, 186 (09:00-21:30) * '''Добра кава''' (декілька кафе по місту) === Дорого === * '''Піросмані''' (Бородинський район) — грузинська кухня == Де розважитись == * Запорізький академічний театр молоді * Запорізький обласний театр ляльок * кінна прогулянка по о. Хортиця * влітку- банджі-джампінг (з аркового мосту) * прогулятись на катері, або каяках чи каное вздовж Дніпра * відвідати концерти у «ДК Дніпроспецсталь», к/з ім. Глінки, * каскад фонтанів «Райдуга» * традиційний щорічний Покровський Ярмарок (у жовтні) * любителям футболу варто відвідати «Славу́тич-Аре́ну» (до 2006 року — Центральний стадіон «Металург»), нині домашній стадіон футбольних клубів «Металург» (Запоріжжя) та «Зоря» (Луганськ) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%87-%D0%90%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0] ; * Запорізький державний цирк [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=2165111] * боулінг-клуби == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Запорізький національний університет, * Національний університет «Запорізька політехніка», * Класичний приватний університет, * Запорізький державний медичний університет, * Запорі́зька держа́вна інжене́рна акаде́мія (ЗДІА) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F]. * Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій (ЗІЕІТ) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B9] == Як заробити == == Застереження == Якщо ви вирішите відвідати найбільший ринок Запоріжжя — Центральний (вулиця Базарна), обов'язково пильнуйте свої речі, особливо — гаманець. У пізній вечірній та нічний час будьте пильними на перехресті пр. Металургів та пр. Соборного — уникайте п'яних людей, не входьте у темні провулки. == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == +380612 код міста на стаціонарному телефоні. == Куди далі == * [[Мелітополь]] * [[Бердянськ]] * [[Генічеськ]] * [[Дніпро]] * [[Кривий Ріг]] {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Запорізької області]] bnp3hm6e4sx7me0ysvfxtou36bwia1k 0 83 37020 34636 2025-04-12T17:17:14Z Assyrian Human 6497 /* Міста */ 37020 wikitext text/x-wiki {{geo|47.8333333333|35.1666666667|zoom=9}} {{pagebanner}} {{Вікіпедія}} '''Запорізька область''' розташована на [[Східна Україна|Сході]] [[Україна|України]]. == Регіони == == Міста == * [[Запоріжжя]] * [[Бердянськ]] * [[Приморськ]] * [[Токмак]] * [[Оріхів]] * [[Eнергодар]] * [[Мелітополь]] * [[Гуляйполе]] * [[Вільнянськ]] * [[Василівка]] * [[Дніпрорудне]] * [[Кам'янка-Дніпровська]] * [[Молочанськ]] * [[Пологи]] == Інші місця == * [[Хортиця]] * [[Кирилівка]] * [[Михайлівка]] * [[Чернігівка]] * [[Розівка]] * [[Якимівка]] * [[Веселе]] * [[Більмак]] == Зрозуміти == Запорізька область знаходиться на півдні України. Південний кордон області омиває Азовське море. Терріторією Запорізької області протікає понад 100 річок, головна з яких-Дніпро (з великим Каховським водосховищем). Також область має безліч озер, ставків, водосховищ, лиманів. Запорізька область налічує 20 районів. === Історія === Вона була утоврена 10.01.1939 року. Історично терріторія Запорізького краю входила до складу Золотої Орди, з 1445 р. до Кримського ханства. У XV–XIX ст. запорізькі степи населяли кочові ногайці. На згадку про ті часи на терріторії області залишилось багато давніх курганів і могил, що стали пам'ятками історії. Згодом терріторія стала колискою запорізького козацтва (Запорізька Січ)[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C]. Запорізька Січ довго займала визначне місце в міжнародних відносинах. У XVIII ст. південні землі України увійшли до складу Російської імперії. === Клімат === Помірно континентальний, літо — спекотне, зима — малосніжна і тепла. Не редкість навесні та влітку — суховії. Під час затяжної посухи можна спостергіти як розтріскується земля в степу. == Мова == Державною мовою є українська, проте всі місцеві мешканці вільно володіють російською і саме нею послуговуються частіше. На півдні області в деяких селах спілкуються болгарською та грецькою мовами. == Як дістатись == Літаком до обласного центру можна дістатися з Києва або Москви. Поїздом дістатися до Запоріжжя можна з Києва, Львова, Одеси, Харкова та більшої половини інших обласних центрів України, а також із Криму. Існують прямі потяги з Мінська (Білорусь) та Москви. Автобусним зв'язком місто пов'язано з усіма великими містами Півдня та Сходу України. == Транспорт == Залізничні вузли — Мелітополь, Запоріжжя, Пологи, Бердянськ. Головний порт області — Бердянськ. Аеропорти м. Запоріжжя і м. Бердянськ мають статус міжнародних. == Що відвідати == * Козацька фортеця на о. Хортиця, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%87] * національний заповідник «Хортиця», [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F] * Дніпровська ГЕС, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%93%D0%95%D0%A1] * Кам'яні баби ХІ-VIII ст. до н. е.,[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B8_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D1%96] * Запорізький обласний краєзнавчий музей, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9] * природний заповідник «Кам'яні Могили», [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0] * заказник «Молочний лиман», [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD_(%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA)] * національний природний парк «Великий Луг», [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D1%83%D0%B3_(%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)] * Приазовський національний природний парк, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA] * Каховське водосховище, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5] * Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова», [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0] * Василівський вітряний млин, 1903 р., * Запорозький 700-річний дуб [http://www.zotic.zp.ua/uk/turobl/zaporozhye/zap_dub]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, * Дубовий гай, [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B0_(%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%8C%D0%B5)], * узбережжя Азовського моря, * подвір'я і будинок родини Махнів [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87], * Махновська тачанка, * млин Шредера «Надія», 1894 р, * «Саур-могила» [http://www.raidu.com.ua/mesta-sily/savur-mogila]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, «Мамай-гора» [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%B9-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0], «Токмак-Могила», [http://isar.org.ua/lukomore/tokmak-mogila-sinyaya-gora-sedaya-vershina-lukomorya.html] * садиби сільського туризму, етносадиби, * Свято-Михайлівський жіночий монастир, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE-%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80], * ландшафтні, ботанічні, орнітологічні заказники, * кліматично-грязьові курорти, санаторії, бази відпочинку на узбережжі Азовського моря , * «Гранітні скелі» [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%96_(%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)]. == Чим зайнятись == Якщо приїхати до Запорізької області '''навесні''' ,то Вас зачарує неповторний аромат квітучих садів і ланів, а очі будуть тішитись барвами дерев, що прокинулись від зимового спокою. Степи, ліси і городи вразять своєю яскравою зеленню. Азовське море глибоким синім кольором, який доречно контрастує зі смугою піска в світло-бежевих тонах. '''Влітку''' ви зможете вдихнути гіркувато-пряний трунок степових трав і квітів, почути дзижчання бджіл, радісні співи пташок. А погляд, майнувши до обрію, зможе насолодитись всіма барвами веселки, збагнути всю велич і неосяжність Запорізького краю, моєї України ! Можливо, ви надихнетесь цими краєвидами і виникне бажання малювати, фотографувати, співати, танцювати, складати вірші і пісні, всміхатись і торкатись звабливих квітів .Або просто — вирішите впасти на п'янкі і духмяні трави, щоб відчути, нарешті, єдність з усім світом… В спекотні літні дні багато мандрівників воліють відпочивати біля води. Для міського відпочинку кращими місцями будуть: о. Хортиця з неповторними пейзажами, гранітними кручами, небезпечними порогами, прадавніми пам'ятками, реліктовими видами рослин ; туристичний пляж та численні інші пляжі. А ще: с. Розумівка та зона відпочинку " Великий Луг " (Правий берег, наприкінці Бородинського району) з сосновим лісом та смугами дикого пляжу, де ви можете влаштувати пікнік, пограти в волейбол, бадмінтон тощо… Острів Хортиця є одним із Семи чудес України. Велопоход [http://stur.com.ua/nashy-predlozheniya/velotury.html]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}- чудова можливість оглянути кожен потаємний куточок цього острова самостійно [https://zp.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/139584/]. Прогулянка на катері (з парку «Дубовий гай») по Дніпру дозволить насолодитись видами дніпровських берегів, які збереглися майже у первісному стані, заплавних луків та островів (найвідоміші: о. Хортиця і о. Байда). Якщо ж ви прибічник активного відпочинку, то варто взяти каное та відчути всю силу наймогутньої річки України — Дніпра. Пропливаючи вздовж схилів ви обов'язково помітите альпіністів, які підкорюють Дніпровські кручі. Чи до снаги вам такі зайняття? Запевняю, якщо ви терміново візьмете фотоапарат, то зробите неповторні селфі і фото на згадку про Запорізький край! Майже у кожному селі та містечку Запорізької області є річка чи ставок. Якщо ви подорожуєте на авто, можете зупинитись будь-де біля водойми, щоб трохи освіжитись. Любителям порибалити теж буде нагода отримати задоволення . Цей опис літнього відпочинку у Запорізькій області був би не повним, якби ми не загадали про узбережжя Азовського моря. З середини травня і по вересень на вас чекатиме одне з найтепліших морів у світі ! Приморськ, Бердянськ, Кирилівка — це найвідоміші центри літнього відпочинку на Азовському морі. Аквапарки, віндсерфинг, водні мотоцикли, різноматні гірки та розваги для дітей урізноманітнять ваш відпочинок. Але є багато й інших, менш відомих, місць, які приваблюють мандрівників на Азовське море. Цей напрямок для тих, хто уникає великого натовпу людей і сподівається ближче відчути природу, або шукає вільний простір для свого хатнього улюбленця, нижчих цін тощо, чом би й ні. Плавати, купатись, пірнати, засмагати, грати в волейбол, робити пісчані скульптури, збирати мушлі, спостерігати за дафніями у морі, намаститись цілющимі грязями з лиману, або зануритись у пісок…Що вам ще до смаку, додайте за бажанням! А як чудово зненацька знайти дикий потічок з прісною крижаною водою, що витікає з проміж глиняних скель, порушуючи спокій прибережних комишів, і впадає в безмежне солоне Азовське море…А коли настане вечірня пора, погляньте на небо й зірки. Тільки біля моря зорі стають ближчими, мерехтять і ваблять поринути в мрії."Молочний шлях", безкінечна «місячна доріжка», нічний морський бриз, крики птахів, пісні під гітару біля багаття, запашний шашлик, який ви зробили особисто і пригостили друзів, наповнять змістом нічну годину на узбережжі. Яким би ви не зустріли море — тихим і ласкавим, чи то бурхливим і шумливим, ви назавжди закохаєтесь в цю стихію. А відпочинок на узбережжі Азвоського моря, у м. Запоріжжя, у сільскій приватній садибі, посеред степу чи біля ставка у Запорізькій області ви будете згадувати з теплотою, сонячним настроєм и нестримним бажанням повернутися до цього краю знову ! == Регіональна кухня == Завзвичай основними стравами є борщ, солянка, рибна юшка, налисники, вареники з різними начинками (іноді в селах трапляються дуже великі єкземпляри, розміром з долоню), гарбузова пшоняна каша, печеня, картопля в різному вигляді, звичайно, сало, тушковані або запечені овочі та інше. Південні райони Запорізької області зберігають кулінарні традиції болгарської, грецької кухні. == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == На півночі і північному заході — [[Дніпропетровська область]], на заході — [[Херсонська область]], на сході-[[Донецька область]], а на півдні — [[Азовське море]]. {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 5f41c7kla71z84tnlf3b8g3armzcng5 0 84 12226 11479 2013-11-12T20:08:03Z VollBot 345 insert new geo template 12226 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Західна Африка''' знаходиться в середині Атлантичного узбережжя [[Африка|Африки]]. == Регіони== [[Image:West Africa regions map (uk).png|500px|thumb|Країни Західної Африки]] {{Regionlist | regionmap= | regionmaptext= | regionmapsize= | region1name=[[Бенін]] | region1color=#bfd686 | region1items= | region1description= | region2name=[[Буркіна-Фасо]] | region2color=#c1af80 | region2items= | region2description= | region3name=[[Гамбія]] | region3color=#ce6262 | region3items= | region3description= | region4name=[[Гана]] | region4color=#94af90 | region4items= | region4description= | region5name=[[Гвінея]] | region5color=#a0cdbd | region5items= | region5description= | region6name=[[Гвінея-Бісау]] | region6color=#c6a9c6 | region6items= | region6description= | region7name=[[Кабо-Верде]] | region7color=#ec38bc | region7items= | region7description= | region8name=[[Кот-д'Івуар]] | region8color=#d3dabb | region8items= | region8description= | region9name=[[Ліберія]] | region9color=#dede9f | region9items= | region9description= | region10name=[[Нігерія]] | region10color=#98c180 | region10items= | region10description= | region11name=[[Сенегал]] | region11color=#a9b869 | region11items= | region11description= | region12name=[[Сьєрра-Леоне]] | region12color=#a0b486 | region12items= | region12description= | region13name=[[Того]] | region13color=#d3c19a | region13items= | region13description= }} == Міста == *[[Абіджан]] — найбільше місто Республіки [[Кот-д'Івуар]], все ще мекка нічного життя Західної Африки, незважаючи на політичну нестабільність країни. *[[Абуджа]] — спеціально збудована столиця [[Нігерія|Нігерії]] приваблива і, за нігерійськими стандартами, на диво безпечна! *[[Аккра]] — незв'язно нагромаджене місто, столиця [[Гана|Гани]] і одне з найдоступніших міст в Західній Африці для мандрівників.. *[[Котону]] — найбільше місто [[Бенін|Беніну]] дає відчуття Західної Африки, урбанізована версія Дикого Заходу, де ви можете купити все на величезному, беззаконному (але досить безпечному) ринку міста. Дешеві годинники Rolex сумнівного походження і шарм вуду залишаються популярними предметами для мандрівників. *[[Дакар]] — столиця [[Сенегал|Сенегалу]], найзахідніше місто в Африці. *[[Лагос]] — найбільше місто в [[Нігерія|Нігерії]] і друге за величиною в усій Африці є хаотичним, жорстоким, страшним, негостинним містом, гіршим прикладом міської Африки. *[[Ломе]] — галаслива столиця [[Того]], яку несправедливо не люблять мандрівники. *[[Уагадугу]] — столиця [[Буркіна-Фасо]]. == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Африка|type=Континент}} q03uwauc8po3g19n0b8u3s08cao3r02 0 85 33823 33799 2022-10-28T23:08:04Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 12227 wikitext text/x-wiki {{geo|25|-13|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Western_sahara_landscape_(north).jpg |flag = Flag of Western Sahara.svg |location = LocationWesternSahara.svg |capital = [[Ель-Аюн]] |government = |currency = Марокканські дирхам (MAD) в регіонах, контрольованих Марокко; в інших - алжирський динар (DZD) |area = 266 000 км² |population = 341 000 (2005) |language = арабська |religion = Іслам (Сунізм) |electricity = 220V/50Hz |callingcode = +212 |tld = ''немає''(.ma - домен Мароко, .eh - домен зарезервований для Західної Сахари, проте він не використовується) |timezone = UTC+0 }} '''Західна Сахара''' знаходиться на [[Північна Африка|півночі Африки]]. Більша частина території перебуває з кінця 80-тих років під окупацією Мароко, частина території контролюється Фронтом Полісаріо(рухом за незалежність). == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Північна Африка|type=Країна}} 7c2wqjxg32xgdcmhbm15dnwy416wsxe 0 86 34598 34597 2023-10-23T13:18:54Z Butt89 6737 /* Що відвідати */ 34598 wikitext text/x-wiki {{geo|49.91|27.13|zoom=7}} {{pagebanner}} [[Файл:Гірська долина.jpg|міні|260пкс|справа|Типова гірська долина в Українських Карпатах]] '''Західна Україна''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == * [[Вінницька область]] * [[Волинська область]] * [[Закарпатська область]] * [[Івано-Франківська область]] * [[Львівська область]] * [[Рівненська область]] * [[Тернопільська область]] * [[Хмельницька область]] * [[Чернівецька область]] === Історичні регіони === * [[Бойківщина]] * [[Гуцульщина]] * [[Лемківщина]] == Міста == * [[Вінниця]] * [[Івано-Франківськ]] * [[Луцьк]] * [[Львів]] * [[Рівне]] * [[Тернопіль]] * [[Ужгород]] * [[Хмельницький]] * [[Чернівці]] * [[Коломия]] * [[Кам'янець-Подільський]] * [[Трускавець]] * [[Яремче]] == Інші місця == * Гірськолижні курорти в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]] * [[Золота підкова Львівщини]] * Етно-парк [[Шевченківський гай]] == Зрозуміти == Адміністративно Західну Україну формують 9 областей країни: [[Вінницька область|Вінницька]], [[Волинська область|Волинська]], [[Закарпатська область|Закарпатська]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]], [[Львівська область|Львівська]], [[Рівненська область|Рівненська]], [[Тернопільська область|Тернопільська]], [[Хмельницька область|Хмельницька]] та [[Чернівецька область|Чернівецька]]. == Мова == Більшість населення розмовляє [[Український розмовник|українською мовою]]. Поширене південно-західне наріччя української мови, а на півночі - північне наріччя. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Map of West Ukrainian.jpg|міні|Туристичний сувенір Західна Україна]] На території західної України знаходиться численні пам'ятки природи та архітектури, які зображені на сувенірі Карпати Україна. Слід відвідати всі основні міста та курорти регіону. == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Україна|type=Регіон}} ecqn2ndlle33lpvzqb2bwgg0o2nmqwf 0 87 34415 34413 2023-08-30T10:29:03Z Мирослава Габа 6653 34415 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} [[Image:Svirzh.jpg|thumb|275px|Свірзький замок, один із замків на маршруті]] '''Золота підкова Львіщини''' - популярний туристичний маршрут найбільш відомими замками Львівської області. Назву "Золота підкова" отримав через розташування замків дугою, що схожа на підкову. До маршруту, як правило, включають Олеський, Підгородецький, Золочівський, а іноді ще Свірзький замки. == Зрозуміти == Львівська область — область, яка розташована в Західній Україні, в історично-культурному регіоні Східна Галичина, є частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найрозвиненіших областей держави в економічному, туристичному, культурному, науковому напрямках. "Золота підкова Львівщини" — один із найпопулярніших туристичних маршрутів Львівщини. Екскурсія справді вражає своєю архітектурою та багатовіковою історією. == Підготуватись == Це одноденний маршрут, тому особливих підготувань не передбачає. == Як дістатись == '''Олеський замок''' Відстань за маршрутом Львів (UA) — Олесько (UA) ~ 74 км, приблизний час у дорозі ~ 1 год 24 хв '''Автомобілем.''' Якщо подорожуєте автомобілем, необхідно їхати '''дорогою М 06''' до м. Рівне. В напрямку від Львова замок знаходиться на 75-ому кілометрі траси. '''Електричкою.''' Можна скористатися електричкою Львів-Здолбунів, хоча це не надто вигідний варіант. З Ожидова чи Кутів потрібно додатково добиратись до Олесько, що не завжди зручно. '''Підгорецький замок''' '''Автомобілем.''' Необхідно їхати по дорозі Київ–Чоп, '''автошлях М 06'''. Біля міста Броди буде поворот на Золочів. '''Автобусом.''' Можна дістатися громадським транспортом – автобусом «Броди–Золочів», необхідно їхати до зупинки «Підгірці». '''Золочівський замок''' Золочівський замок знаходиться прямо в центрі однойменного селища. '''Автомобілем.''' Потрапити до нього можна або зі Львова по трасі Львів – Тернопіль, або з траси Київ – Чоп, звернувши на Підгірці. Біля замку є невелика парковка для автомобілів. '''Автобусом.''' Із Підгірців до Золочівського замку, можна дістатися автобусами, що курсують до Золочева. Назад до Львова шлях без пересадок: автобуси із Золочева до Львова ходять до 21-ї години. '''Свірзький замок''' '''Автомобілем.''' Необхідно їхати трасою Н-09, у Бібрці повернут ліворуч на трасу Т-14-11. Зі Львова до Свіржа 40 кілометрів. '''Автобусом.''' Зі Львова - з автостанції №5, що на вулиці Зеленій. Там очікувати маршрутні таксі в напрямку Перемишляни, але ті, які курсують через Свірж з періодичністю кожні 30-60 хвилин. == Пересуваємось по маршруту == * '''Олеський замок,''' (Львівська обл., Буський р-н, смт. Олесько). Найстаріший із збережених замків Львівської області, що розташований на 50-метровому пагорбі в південно-східній частині Бузької низовини. Це резиденція польських королів і місце, де найдовше у середньовіччі утримувались українські позиції. * <bdi>'''Підгоре́цький за́мок (або Палац у Підгірцях),''' (Львівська обл., Бродівський р-н, с. Підгірці)'''.''' Пам’ятка архітектури пізнього Ренесансу і бароко, перлина «Золотої підкови Львівщини», музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького. Уславлений і таємничий, дужий і камерно-витончений, архітектурний ансамбль Підгірців – з бастіонами, палацом, костелом св. Йосифа, заїжджим двором і парком – фундовано гетьманом великим коронним Станіславом Конєцпольським у 1635–1640 рр.</bdi> * <bdi>'''Золочівський замок,''' (Золочів, вул. Тернопільська, 4). Це унікальна пам'ятка історії та оборонної архітектури XVII століття, музей-заповідник. Замок  розташований на околиці Золочева. Пам’яткою  опікується Львівська галерея мистецтв.</bdi> * <bdi>'''Свірський замок''', (Львівська обл., Перемишлянський р-н, с.Свірж). Це один з найдавніших замків у регіоні. Вперше він згадується у 16 столітті (щоправда, на стінах твердині вказана інша дата – 1482 рік). Тоді на цих землях господарював рід Свірзьких. Щоб оборонити себе від татарських набігів, рід Свірзьких звів замок, що приваблює до себе туристів зі всієї України. Він непогано збережений, неодноразово ставав майданчиком для зйомки фільмів.</bdi> == Застереження == == Куди далі == * [[Мукачеве]] {{related|Львівська область}} {{footer|type=Маршрут}} 0gc0brb7hsl6at4kx74d4sx7jsqwimi 0 88 37621 37443 2025-05-24T10:26:46Z AntoninaTymkevych 7233 37621 wikitext text/x-wiki {{geo|-19.016667|30.016667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Homestead_2-cropped.jpg |flag = |location = LocationZimbabwe.png |capital = [[Хараре]] |government = республіка |currency = де-факто долар США |area = 390,580 км² |population = 12 610 600 (2012) |language = [[Английський розмовник|англійська]], шона, ндебеле |religion = синкретизм 50%, християнство 25%, традиційні вірування 24%, іслам та інші 1% |electricity = 220/50Гц (вилка британського зразку) |callingcode = +263 |tld = .zw |timezone = UTC +2 }} '''Зімбабве''' (англ. ''Zimbabwe'') [http://www.allzimbabwe.ru/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, [http://www.zimbabwetourism.net]{{Dead link|date=грудня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} — країна, що не має виходу до моря, на півдні Африки. Для тих, хто хоче подорожувати в Африку, Зімбабве є чудовим стартовим місцем. Він багатий фауною (будучи домом для великої п'ятірки) і флорою і має численні стародавні кам'яні міста, включаючи найбільше в Африці на південь від Сахари, Велике Зімбабве. Його кордон із Замбією утворений річкою Замбезі, яка під час повної повені опускається як найбільша в світі завіса з падаючої води біля могутнього водоспаду Вікторія, який є основною туристичною визначною пам'яткою. == Зрозуміти == ===Історія=== Кам’яні міста були побудовані в багатьох місцях сучасного Зімбабве. Найбільш вражаючі споруди і найвідоміша з них, Велике Зімбабве, були побудовані в 15 столітті, але люди жили на цьому місці приблизно з 400 року нашої ери. Руїни Хамі неподалік Булавайо також є чудовим прикладом. Населення переважно складалося з тих, хто говорив шона, аж до 19 століття, коли плем'я нгуні (у 1839-40 рр.) ндебеле осіло на території нинішнього Матабелеленду, а потім у 1890 р. територія опинилася під контролем Британської Південно-Африканської компанії. згідно зі статутом британського уряду. Велика Британія анексувала землю, яка тоді називалася Південною Родезією, у Британської Південно-Африканської компанії в 1923 році, коли країна отримала власний уряд і прем'єр-міністра. Була сформульована конституція 1961 року, яка віддавала перевагу білим при владі. У 1965 році цей уряд білих расистів в односторонньому порядку проголосив незалежність Родезії, але Великобританія не визнала цей акт і вимагала права голосу для чорношкірої більшості. Санкції ООН і партизанська боротьба нарешті призвели до вільних виборів і незалежності (як Зімбабве) у 1980 році. Роберт Мугабе став першим демократичним лідером Зімбабве. Хоча спочатку його хвалили за розмови про примирення та інвестиції свого уряду в освіту, охорону здоров’я та інфраструктуру, він повільно консолідував владу з 1980-1987 років як прем’єр-міністр і 1987-2017 як президент. Починаючи з 2000 року, уряд експропріював деякі дуже продуктивні ферми, які були в руках білих зімбабвійців, як покарання за підтримку головної опозиційної партії, MDC, і передав їх членам корумпованих членів партії Мугабе ZANU, багатьом з які не були зацікавлені в сільському господарстві, що призвело до різкого падіння місцевого виробництва їжі. У 2005 році він розпочав програму, яка очищала нетрі, змушуючи сотні тисяч людей вийти на вулиці. Сфальсифіковані вибори та порушення прав людини призвели до широкої еміграції та міжнародних санкцій. Зрештою, неправильне управління та санкції спровокували масову швидку інфляцію, і третина населення вирішила мігрувати. Вибори зазвичай були зіпсовані насильством, спрямованим правлячою партією ZANU-PF проти прихильників опозиції. Після масових протестів у 2008 році між президентом Мугабе та лідером головної опозиційної партії Морганом Цвангіраї було підписано угоду про розподіл влади. Це на короткий час стабілізувало політичну ситуацію, але продовження інфляції призвело до вилучення зімбабвійського долара з обігу в 2009; зрештою, за 100 трильйонів зімбабвійських доларів не купиш ні буханця хліба. Неіснуючий долар Зімбабве був замінений кошиком валют і в кінцевому підсумку перейшов на долар США. Коаліційний уряд завершився поразкою Цвангірая на виборах у 2013 році на виборах, які широко вважалися сфальсифікованими. До 2016 року дефіцит валюти був поширеним явищем, і Резервний банк Зімбабве наказав банкам обмежити зняття коштів до 20-50 доларів США на день або 150 доларів США на тиждень. У листопаді 2016 року була введена ще одна іграшкова валюта («облігації») на рівні з доларом США. Однак готівка США є королем, і облігації часто торгуються зі знижкою, якщо їх взагалі приймають. Зручність використання кредитних карток спорадична, оскільки підприємства мають проблеми з доступом до твердої валюти для оплати імпорту. Пан Мугабе залишався президентом до листопада 2017 року, коли у віці 93 років, маючи серйозні запитання щодо свого здоров'я, він зазнав невдачі в нахабній спробі продовжити сімейне удушення влади, звільнивши віце-президента країни як перший крок до призначення його дружини Грейс. як кандидат у президенти на виборчий цикл 2018 року. Це призвело до того, що розлючені військові скинули його; більшість початкових ветеранів повстання 1980 року проти Родезії виступили проти Мугабе, а його власна партія ZANU-PF змусила його піти у відставку, призначивши голосування в законодавчому органі про імпічмент. Згодом Мугабе замінив Еммерсон Мнангагва, віце-президент, якого він звільнив. Мнангагва залишався президентом, коли він був обраний на загальних виборах 2018 року, які, як і вибори 2013 року, піддавалися широкій критиці за порушення на внутрішньому та міжнародному рівні. Нинішній уряд скасував деякі ексцеси Мугабе та оголосив країну «відкритою для бізнесу», а також пропозицію знову приєднатися до Співдружності, але його час перебування на посаді не був вільним від розбрату: у 2019 р. Поширені протести, які відбулися після того, як уряд оголосив про підвищення цін на паливо на 130%, були зустрінуті насильством з боку поліції та військових. Однак це не все похмуре: уряд очолив континент у своїй програмі вакцин, перевершивши його більший і багатий однолітки. ===Клімат=== Зімбабве має чудовий субтропічний високогірний клімат, який пом’якшується висотою. Сезон дощів триває влітку з листопада по березень. Хоча бувають періодичні посухи, повені та сильні шторми трапляються рідко. Температура взимку може опускатися нижче 5° за Цельсієм, тоді як літо може бути дуже спекотним, вони рідко перевищують 32°C (90°F), за винятком нижчих регіонів країни, таких як долина Замбезі. ===Культура=== Завдяки етнічному розмаїттю Зімбабве, різноманітній географії, історії та історії імміграції культура країни багата й різноманітна. Він має кілька регіональних варіацій, і, незважаючи на те, що він переважно уніфікований культурою мовної реклами, деякі регіони мають різні практики. Музика відіграє важливу роль у ідентичності Зімбабві. Такі стилі, як сунгура, джаз, госпел, урбаністичні грув і Zimdancehall, вважаються справді зімбабвійськими. Музика Сунгура є національним еквівалентом коріння музики. Zimdancehall, який змішує кілька національних стилів з ямайським денсхоллом і реггі і став популярним серед молоді по всій країні. Нові міські стилі включають танцювальну музику, натхненну хаус-музикою. Крім того, більшість зімбабвійців знайомі та шанують західну популярну музику. ZBC є суспільним мовником країни і дещо аналогічний BBC у Великобританії. Крім того, зімбабвійці все частіше мають доступ до багатьох інших кабельних або супутникових телеканалів. Половина домогосподарств має супутникове телебачення, яке є найважливішим джерелом інформації та розваг для більшості зімбабвійців, однак це слідує за Інтернетом, який в основному доступний за допомогою мобільних телефонів і доступний для більшості населення, як у містах, так і серед молоді. == Регіони == == Міста == {{Marker|name=[[Хараре]]|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%B5|lat=17.863|long=31.029|zoom=12|wikidata=Q3921}} — столиця та найбільше місто Зімбабве. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=-17.931|long=31.092|name=Robert Gabriel Mugabe International Airport|alt=Harare International Airport|address=Airport Rd, Harare, Zimbabwe|directions=Міжнародний аеропорт, розташований за 15 км на південь від центру Хараре. Має регулярні рейси до країн Африки, Близького Сходу та Європи. До міста можна дістатись на таксі або автобусі. Пасажири мають доступ до обміну валют, кафе, оренди авто та безмитних магазинів.|url=https://caaz.co.zw|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Robert_Gabriel_Mugabe_International_Airport|facebook=https://www.facebook.com/RobertGabrielMugabeAirport|phone=+263 242 575111|email=info@caaz.co.zw|hours=Цілодобово|price=У дьюті-фрі магазинах ціни на алкоголь стартують від $10 за пляшку, парфуми — від $25. Кава та закуски в аеропорту — від $3–5. Квитки на міжнародні рейси до Йоганнесбурга — від $150 у два боки, до Дубая — від $450. Ціни на внутрішні рейси (наприклад, до Вікторія-Фоллс) — від $80.|description=Найбільший аеропорт Зімбабве, основна повітряна брама до Хараре та країни загалом. Обслуговує як внутрішні, так і міжнародні рейси.}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=-17.829|long=31.052|name=Kombis (мінібуси)|alt=маршрутні таксі|address=Вулиці міста Хараре, Зімбабве|directions=Kombis — це основний спосіб пересування містом для місцевих жителів. Це приватні мікроавтобуси, які курсують між районами Хараре без чітких розкладів. Зазвичай вирушають, коли заповнені. Зупинки часто не позначені. Безпека та комфорт змінюються залежно від перевізника.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Transport_in_Zimbabwe|hours=щоденно, з приблизно 5:00 до 22:00|price=приблизно 0,50–1,00 USD за поїздку в межах міста|description=Приватні маршрутки, що з'єднують райони столиці; економний, але хаотичний варіант транспорту}} '''Автомобільний''' Загальна довжина автошляхів у Зімбабве, станом на 2002 рік, дорівнює 97 267 км, з яких 18 481 км із твердим покриттям і 78 786 км без нього (47-ме місце у світі). [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%97%D1%96%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B2%D0%B5] '''Залізничний''' Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 3 427 км (53-тє місце у світі), з яких 3 427 км вузької 1067-мм колії (313 км електрифіковано). '''Повітряний''' У країні, станом на 2013 рік, діє 196 аеропортів (29-те місце у світі), з них 17 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 179 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття): * довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 3 (0); * від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0); * від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 5 (3); * від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 7 (104); * коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (72). [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%97%D1%96%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B2%D0%B5] == Мова == == Що відвідати == {{See|name=National Gallery of Zimbabwe|alt=Національна галерея Зімбабве|address=20 Julius Nyerere Way, Harare, Zimbabwe|directions=У центрі Хараре, поблизу Africa Unity Square|phone=+263 242 704 666|email=info@nationalgallery.co.zw|url=https://www.nationalgallery.co.zw/|hours=Вт–Сб 9:00–17:00, Нд 9:00–16:00, Пн – зачинено|price=Приблизно 2 USD для дорослих, 1 USD для студентів|lat=-17.829|long=31.051|content=Національна галерея Зімбабве у Хараре демонструє візуальне мистецтво зімбабвійських та африканських художників. Вона має як постійні, так і тимчасові виставки, включаючи скульптури, картини та фотографії. У галереї також проводяться культурні заходи та майстер-класи.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/National_Gallery_of_Zimbabwe|wikidata=Q6971131|description=Центральна мистецька установа Зімбабве з великою колекцією сучасного та традиційного африканського мистецтва.}} '''1. Водоспад Вікторія.''' Водоспад на річці Замбезі у Південній Африці. Розташований на кордоні Замбії і Зімбабве. Середня ширина водоспаду — приблизно 1707 метрів, максимальна — може сягати 1950 метрів, висота — 108 метрів. Шотландський дослідник Девід Лівінгстон відвідав водоспад у 1855 році і назвав його на честь королеви Вікторії. Раніше водоспад був відомий серед місцевого населення як «Гримлячий Дим». [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_(%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4)] '''2. Озеро Каріба.''' Водосховище (штучне озеро) на річці Замбезі, приблизно посередині її течії за 1 500 км вище її гирла, на кордоні Замбії і Зімбабве. Друге за площею штучне водосховище в Африці (після озера Вольта в Гані) і четверте у світі. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0_(%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5)] '''3. Розкопки Великого Зімбабве.''' Назва, дана кам'яним руїнам стародавнього південноафриканського міста, розташованого в провінції Масвінго держави Зімбабве. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%97%D1%96%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B2%D0%B5] '''4. Національний парк Матобо.''' Геологічне утворення у вигляді нагромаджень гранітних валунів один на одного у вигляді колон або стовпів на території Зімбабве. Зараз місцевість Матобо є національним парком і включена в список Світова спадщини ЮНЕСКО. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B1%D0%BE_(%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)] '''5. Лісовий заповідник Чікангава.''' Це штучний ліс у лісовому заповіднику Південній Віфії в Чікангава, Малаві. Був заснований в 1948 році й охоплює площу 1147,8 квадратних кілометрів. Ліс складається з екзотичних соснових порід. Тут знаходиться плантація Віфія, яка була створена в 1964 році через невдалу спробу вирощувати деревину для будівництва. Лісовий заповідник є осередком для кількох локальних вічнозелених гірських лісів. Він був створений для порятунку природних лісів гір Віфія в Малаві. Ліс забезпечує середовище існування для різних видів рослин і тварин, а також підтримує діяльність сталого управління лісами. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A7%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%B2%D0%B0] == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Cresta Jameson Hotel|alt=Готель Крестa Джеймсон|address=21 Samora Machel Avenue, Harare, Zimbabwe|directions=Розташований у центрі Хараре, за 10 хвилин пішки від Africa Unity Square|phone=+263 242 250 398|email=jameson@cresta.co.zw|fax=+263 242 250 404|url=https://www.crestahotels.com/hotel/cresta-jameson/|hours=Цілодобово|checkin=14:00|checkout=10:00|price=Від 70 USD за ніч|lat=-17.8281|long=31.048|content=Готель середнього класу з усіма необхідними зручностями: кондиціонер, Wi-Fi, басейн, ресторан і бар. Підходить як для туристів, так і для ділових поїздок. Близьке розташування до головних історичних і культурних пам'яток міста.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Африка|type=Країна}} a2wnk0yioawctskkg3309eobhejkfex 0 89 33726 32113 2022-10-15T18:27:53Z Trident of Neptun 6004 33726 wikitext text/x-wiki {{geo|15.916667|-24.083333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Fort Real de Sao Felipe, Cape Verde.jpg |flag = Flag of Cape Verde.svg |location = LocationCapeVerde.png |capital = [[Прая]] |government = Парламентська республіка |currency = Ескудо Кабо-Верде (CVE) |area = 4 033 км² |population = 420,979 (2006) |language = [[Португальський розмовник|Португальська]] (офіційна), Кріолу |religion = Християнство (Католицизм - 89 %, Протестантизм - 2,5 %), традиційні африканські вірування - 4,5 %. |electricity = 220V/50Hz (вилка Європейського зразку) |callingcode = +238 |tld = .cv |timezone = CVT (UTC-1) }} '''Кабо-Верде''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. == Зрозуміти == '''Кабо-Верде''' або ж '''острови Зеленого Мису'''. Це архіпелаг з групи вулканічних островів, який розташований на північному заході від '''Африки'''. Країна складається з 10-ти великих і 8-ми малих островів. Столиця '''Кабо-Верде''', '''Прая''' розташовується на острові '''Сантьягу'''. Найпривабливіші для туризму острови: * '''Сал''', '''Боа-Віста;''' * '''Фогу;''' * '''Санту-Антал;''' * '''Сао-Вісенте.''' Острови '''Кабо-Верде''' тривалий час були безлюдними, проте у середині XV ст. їх відкрили європейці під час експедиції. Претендентами на відкриття островів є експедиційні групи 1456 року під керівництвом італійських капітанів '''Альвізе Кадамосто''' і '''Антоніотто Узодімаре''' та 1460 року, яку очолювали португалець '''Дієгу Гомеш''' і італієць '''Антоніо де Нолі'''. Колонізація розпочалась з 1462 року. Згодом ці острови стали великою перевалочною базою на шляху з Африки, і нині корінне населення — креольці, нащадки португальців та колишніх африканських рабів. Розмовляють тут на кріОлу — суміш португальської мови та західноафриканських діалектів. Але, англійську та французьку мови тут теж добре розуміють. Одні острови вже «старі», вивітрені часом і мають неймовірно довгі багатокілометрові пляжі. Інші — відносно молоді, високі і гористі. '''Фогу''' наймолодший — тутешній вулкан висотою 2 800 метрів востаннє вивергався у 2014 році. '''Острів Сал''' нагадує '''Марс'''. Тут є міжнародний аеропорт, переліт з Києва триває приблизно 8 годин. Також на острові розташовані найбільші і найновіші готелі. '''Сал''' вважається головним туристичним островом, як і '''Боа-Віста'''. '''Боа-Віста''' — третій за величиною острів після Санту-Антау та Сантьягу, площею 631,1 квадратних кілометрів. Він розташований на південь від Сал і на північ від '''Майю'''. Острів, як правило, рівнинний, але на ньому є численні гори на кшталт '''Монте-Ештансія''' (найвища точка острова на 387 м), '''Монте-Санту-Антоніу''', '''Роша-Ештансія''', '''Морру-де-Арейя''', '''Морру-Негру''', '''Монте-Касадор''', '''Піку-Форкаду''' та '''Монте Віжіа'''. '''Фогу''' — діючий вулкан, висотою 2 829 м, розташований на однойменному острові. Кальдера вулкана Фогу. Постійна вулканічна активність Фогу змушувала людей шукати притулок на острові '''Брава''', який знаходиться усього за 20 км від острова Фогу. Виверження 1 680 року примусило багатьох покинути острів і поселитися на острові Брава. Останнє виверження сталося у 1995 році. '''Санту-Антан''' — другий за величиною острів Кабо-Верде. Протяжність острова — близько 43 км в довжину, 24 км в ширину. Площа — 779 км². Населення — 47 124 особи. Найбільше місто — '''Рібейра-Гранді'''. '''Сан-Вісе́нте''' — один з Навітряної групи островів архіпелагу вулканічного походження Кабо-Верде в '''Макаронезії'''. Другий за чисельністю населення острів — 76 140 мешканців станом на 2010 рік. На острові розвинені рибальство та туризм. Основним джерелом доходу є комерційне використання природної морської гавані '''Порту-Гранді''' в системі міжнародних перевезень вантажів. Сан-Вісенте — це батьківщина відомої співачки '''Сезарії Евори''', яка народилась у '''Мінделу''' — головному міському центрі острова та другому за розмірами місті в країні. На честь '''Сезарії''' Евори названий міжнародний аеропорт, розташований на південь від міста. Перше, що приходить на думку, коли згадають про Кабо-Верде — відома співачка '''Сезарія Евора.''' Саме вона відкрила світові музику «морна», яка нині лунає звідусіль. '''«Босонога діва»''', яка родом з Сан-Вісенте, так шанувалась, що після її смерті в 2011 році аеропорт був названий на її честь. Її потужний голос і почуття мелодії залишилися на її батьківщині, у столиці острова '''Мінделу'''. На Сан-Вісенте можна поплавати з черепахами, проїхатися островом з зупинками на перегляд красивих місць. == Туризм == У 2000 році туризм приніс 41 мільйон доларів '''США''' для економіку '''Кабо-Верде'''. Готельна промисловість дала 2,0% ВВП у 1997 році, який зріс до 6,8% у 2001 році. До країни прибуло 115 000 у 2001 році та понад 765 000 людей у 2018 році за даними бюро статистики '''Кабо-Верде'''. Більшість цих «шукачів пригод» прибули з '''Великої Британії''' (23,6%), '''Німеччини''' (11,2%), '''Низьких країн''' (тобто '''Нідерландів''' та '''Бельгії'''), '''Франції''', '''Португалії''', '''Італії''' та інших країн. Менше одного відсотка туристів прибуло зі '''Сполучених Штатів'''. Переважна більшість туристів відвідує відносно рівні та менш заселені острови такі як '''Сал''', '''Боа-Віста''' та '''Майо''' з їхніми білими піщаними пляжами. '''Острови Кабо-Верде''' мають приємний клімат протягом більшої частини року з 350 сонячними днями. Деякі з них також пропонують вражаючі гірські краєвиди. Туристам доступні дайвінг, віндсерфінг, вітрильний спорт і трекінг. На островах '''Сан-Ніколау''', '''Сантьяго''' та '''Боа-Віста''' розвивається екотуризм. Для туристів, які цікавляться культурною спадщиною країн, місто '''Сідаді-Велья''' на острові '''Сантьяго''' було оголошено '''ЮНЕСКО''' об'єктом '''Всесвітньої спадщини''' в 1997 році, але культурний туризм до цього часу особливо не пропагується. Візова політика '''Кабо-Верде''' вимагає візи для туристів з більшості країн світу. Однак нещодавно,1 січня 2019 року, було запроваджено безвізовий режим для громадян '''Європейського Союзу''', громадян '''Сполучених Штатів''' і '''Канади''' та громадян європейських країн за межами '''Шенгенської зони'''. == Регіони == == Міста == На островах Кабо-Верде розташовані такі міста: * [[Прая]] * [[Мінделу]] * [[Санта-Марія]] * [[Сідаде-Велья]] {{ЮНЕСКО}} '''Пра́я''' (порт. ''Praia'') — столиця острівної держави Кабо-Верде. Найбільше місто країни. Розташоване на острові Сантьягу в Атлантичному океані поблизу узбережжя Сенегалу. Засноване португальцями в кінці XV століття. Населення — 113 тисяч осіб (2005). Вузол морських трансатлантичних сполучень. Серед визначних пам'яток міста — площа Албукерке, президентський палац (кінець XIX століття), етнографічний музей, монумент Діогу Гомеша (першовідкривача острова Сантьягу). Поблизу міста — курортні райони (океанські пляжі). Повна назва — '''Санта-Анжел-де-Ешперанса''' (порт. ''Santo Angel de Esperança'', «Святий ангел надії»). '''Мінделу''' (порт. ''Mindelo'') — друге за величиною місто Кабо-Верде. Місто займає площу 67 км² на північному заході острова Сан-Вісенті в затоці Порту-Гранді^[en] — природної гавані, сформованої в кратері підводного вулкана діаметром близько 4 км. Гарантом економічного розвитку Мінделу виступають торгівля та сфера послуг. '''Санта-Марія''' (порт. ''Santa Maria'') — рибальське та туристичне місто на півдні острова Сал, Кабо-Верде. Санта-Марія є третім за величиною містом на Кабо-Верде і одним з небагатьох, що перевищують офіційну столицю острова Ешпаргуш за розміром і кількістю населення. Місто розташоване приблизно за 15 км на південь від міжнародного аеропорту імені Амілкара Кабрала (код IATA SID), головною міжнародної повітряної гавані Кабо-Верде, і є південним краєм асфальтованої дороги, що йде на північ до Ешпаргушу. Це один з найбільш економічно розвинених регіонів Кабо-Верде. Велика частина території острова близько Санта-Марії плоска, суха й піщана, вкрита рідкісною рослинністю. Житловий район знаходиться біля берега океану. У 1990-х роках населення стало сильно зростати завдяки великому припливу туристів. Вулиці міста в плані становлять прямокутну мережу. На них розташовані готелі, пансіонати, ресторани, кав'ярні й крамниці (в основному, крамниці сувенірів). Популярні туристичні активності включають в себе дайвінг, серфінг, віндсерфінг та кайтсерфінг. 15 вересня, в день Святої Марії, покровительки міста, проводиться щорічний фестиваль, що включає релігійні, спортивні та музичні заходи. '''Сіда́де-Ве́ля, Сідаді-Велья''' (в минулому '''Рібейра-Гранде''') — місто в Кабо-Верде, на острові Сантьягу. Найстаріше місто архіпелагу. Засноване португальцями в 1462 році. Населення міста становить 4,6 тис. осіб (2010 рік), 1990 року населення становило 2,1 тис. осіб. Місто входить до списку світової спадщини '''ЮНЕСКО'''. == Цікаві місця == Сюди добре приїхати для тижневого відпочинку. Країна поєнує в собі пляжний вид рекреації та більш активни. Також Кабо-Верде — чудовий варіант для зимівлі в теплі. Тут можна знайти в оренду хороші апартаменти за адекватними цінами. Країна унікальна тим, що тут збереглася первозданна природа. Мандрівників приваблюють прекрасні умови для дайвінгу (Кабо-Верде входить до світової п'ятірки найцікавіших для занурень місць), віндсерфінгу і спортивної риболовлі. Тут народився чемпіон світу з віндсерфінгу '''Джош Агуло''', чемпіон світу з кайтсерфінгу Міту Монтейро та кілька разів проходили змагання на світову першість. А чемпіони, до речі, відкрили на Салі свої школи. Гостей Островів Зеленого Мису не залишають байдужими і місцеві карнавали і музичні фестивалі. До речі, саме ця країна подарувала світу неповторну Сезарію Евору. Готельна база Кабо — Верде перебуває на досить високому рівні. Харчування, як правило, — система «все включено», є дитяча та доросла анімації, школи дайвінгу, контори прокату спорядження для занурення, басейни з морської і прісною водою. В якості альтернативи готелям можна орендувати котедж, віллу або апартаменти на узбережжі. Привітність і гостинність місцевого населення і релаксуюча атмосфера островів запам'ятаються Вам надовго. '''Фогу''' — найпопулярніший острів. Вулкан Піко-де-Фого, завдяки якому він утворився, височіє майже на 2900 м. На нього можна піднятися за шість годин, якщо вийти з містечка Ча-де-Кальдерас. Для любителів екзотики на острові Фогу є пляжі з чорним вулканічним піском. '''Сал''' — найбільш сонячний острів. Його населяє майже 20 тис. осіб, але через постійний потік гостей він набагато багатолюдніший. Дуже добре підходить для пляжного відпочинку 365 днів в році завдяки жаркому клімату, теплій і чистій воді, великій кількості ясних днів. Це популярне місце серед любителів серфінгу, тут є шість серфінг-клубів, розрахованих на різний рівень підготовки. '''Акуляча бухта''' — Сірі лимонні акули виростають до 3,5 м завдовжки і 180 кг завбільшки. А от роблять вони це, зокрема, в невеликій, мілкій бухті біля берегів Салу. Це справжній акулячий дитячий садок. Лимонні акули — хижаки, але малими для людей безпечні. Їх приманюють до груп туристів їжею. Риб справді багато, ви точно побачите кілька з них одразу біля своїх гомілок. Гарні фото виходять, якщо знімати під водою. Для заходу у бухту потрібне спеціальне взуття типу коралових тапочок, підійдуть також крокси-сабо. '''Пальмейра''' — жвавий порт на о. Сал. Вражає гостей красивою архітектурою, численними автентичними ресторанами. Його обожнюють дайвери за низку підводних печер і рифів, розташованих поблизу від берегової лінії міського. Соляні ванни в дрібних прибережних лагунах надають релаксуючий ефект. '''Санта-Марія''' — місто-курорт о. Сал, що ідеально підходить для вимогливих клієнтів з високими запитами, але є цілком доступним за ціною. Фешенебельні готелі мають у своєму розпорядженні великі упорядковані територіяї. Поруч розкинулися нескінченні пляжі з шовковистим піском. Допитливі мандрівники не упускають шансу вивчити самобутню культуру Зеленого Мису, в тому числі відвідуючи Weighhouse в Старій гавані, де раніше зважували сіль перед відправкою за кордон. '''Боа-Вішта''' — другий туристичний острів Кабо-Верде, який розташований досить близько від острова Сал. Сюди варто поїхати, щоб подивитися на місцеві споти і покататися там, а також насолодитися безкрайніми красивими пляжами і дюнами. Сал-Рей — столиця о. Боа-Вішта. Рекомендується всім любителям африканської екзотики, щоб зануритися в живу атмосферу Чорного континенту, а також підібрати рідкісні сувеніри — дерев'яні прикраси, яскраві тканини з феєричними мотивами, посуд та інші кустарні вироби, яких не знайти в магазинах Європи. '''Мінделу''' — цікаве місто на о. Сан-Вісенте з унікальними нетрями, де жителі не відмовляються від традицій предків, але активно вбирають нові віяння. Славиться приголомшливим нічним життям, де музичні клуби і бари закриваються лише вранці, коли на рибний ринок завозять нічний улов. '''Санту-Антау''' — найкрасивіший і найзеленіший острів Кабо-Верде, зовсім не схожий на інші острови архіпелагу. Це місце походження місцевого грогу і кави. Острів є найбільш популярним у шанувальників пішого туризму, тут можна здійснити міні-сафарі на джипах або велосипедах по зелених пагорбах острова і помилуватися його химерним ландшафтом, а потім відпочити на пляжах східного узбережжя. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == '''Крео́льські мо́ви''' — мови, що сформувалися на базі піджинів і стали рідними (першими) для певної спільноти своїх носіїв. Процес формування піджину (піджинізація) проходить в умовах ситуативно обмежених контактів носіїв мови-джерела з носіями інших не схожих на неї мов. Піджин може стати рідною мовою для деякого етносу, розширюючи при цьому свої комунікативні функції, ускладнюючи структуру, перетворюючись на «нормальну» мову. Процес перетворення піджину на креольську мову називають ''креолізацією''. Креольські мови поширені в Африці, Азії, Америці і Океанії (25-30 млн мовців). Наприклад, на базі англомовних піджинів сформувалися креольські мови ''джагватаак'' (Ямайка), ''сранан-тонго'' (Суринам), ''сарамакка'' і ''джука'' (Суринам), гаянська креольська мова (Гаяна), ''кріо'' (Сьєрра-Леоне, Гамбія та Екваторіальна Гвінея), ''ток-пісін'' (Папуа Нова Гвінея), , сингліш (Сінгапур) креольські мови Соломонових Островів, Тринідаду і Тобаго та ін.; на французькій основі — креольські мови Гаїті, Маврикію, Сейшельських островів, Гваделупи, Мартиніки, Гренади тощо; на іспанській основі — ''пап'яменто'' (острови Аруба, Бонайре, Кюрасао), ''замбоангеньйо'', ''кавітеньйо'', ''тернатеньйо'' (Філіппіни) тощо; на португальській основі — креольські мови Гвінеї-Бісау та Кабо-Верде, Сенегалу та ін. В Африці та Океанії існують мови, частково подібні за своєю структурою до креольських мов, але сформовані у процесі взаємодії між автохтонними мовами, без піджинізації, наприклад ''санго'' (ЦАР), ''кітуба'' (Заїр, на базі мови ''кіконго''), ''хірі-моту'' (Папуа Нова Гвінея, на базі мови ''моту'') та інші. Такі мови називають ''креолізованими'' або ''койнезованими'' (див. Койне). == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} iu0rzp3t0o48w0w1gyba04mtwn5g3iu 0 90 36363 16608 2025-01-02T10:52:01Z Assyrian Human 6497 /* Регіони */ 36363 wikitext text/x-wiki {{geo|42.2611111111|44.1211111111|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Кавказ''' займає місце між Чорним і Каспійським морем. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Caucasus regions map2 uk.png | regionmaptext=Кавказ | regionmapsize=450px | region1name=[[Абхазія]] | region1color=#c5c47b | region1items= | region1description=самопроголошена частково визнана держава | region2name=[[Вірменія]] | region2color=#ffd0d0 | region2items= | region2description= | region3name=[[Азербайджан]] | region3color=#d56d76 | region3items= | region3description= | region4name=[[Грузія]] | region4color=#d5dc76 | region4items= | region4description= | region5name=[[Південна Осетія]] | region5color=#aac895 | region5items= | region5description=самопроголошена частково визнана держава | region6name=[[Північний Кавказ]] ([[Росія]]) | region6color=#bfbfbf | region6items= | region6description= }} <!-- {{disclaimerbox|The predominantly unrecognised republics of [[Abkhazia]], [[South Ossetia]], and [[Nagorno-Karabakh]] are covered in articles separate from those of the countries to which they once belonged. While the legitimacy of these governments is disputed, they do have ''de facto'' control and are thus distinct separate entities. Wikivoyage takes no position on the legitimacy of their claims to be sovereign states.}} --> == Міста == * [[Баку]] * [[Єреван]] * [[Тбілісі]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Континент}} mt8aksr6hgn1jjza6cuhuxjrygljcfg 0 91 37093 35097 2025-04-20T18:21:39Z Андрій Гриценко 2491 37093 wikitext text/x-wiki {{geo|48.68335|26.58365|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Kamianets-Podilskyi Castle (2007)-2.JPG | caption= Вид на Кам'янець-Подільську фортецю з боку Старого міста | city= Кам'янець-Подільський | arm = COA Kamjantec-Podilsky.svg | population = 101 978 (на 01.07.2012) | callingcode = +380-3849 }} '''Кам'янець-Подільський''' — місто в історичному Поділлі на південному заході України, політико-адміністративний, економіко-діловий, релігійний та культурний центр Кам'янець-Подільського району в [[Хмельницька область|Хмельницькій області]], за 100 кілометрів на південь від [[Хмельницький|Хмельницького]] та за 85 кілометрів на північний схід від [[Чернівці|Чернівців]]. Місто магдебурзького права, один з головних центрів історичного регіону Поділля. Королівське місто в складі Речі Посполитої, історично головна адміністративно-територіальна одиниця Західного Поділля, з 22 березня 1919 по листопад 1920 року — столиця УНР, колишній обласний центр Кам'янець-Подільської області (1921—1954), з перервами місто було центром: князівства, воєводства, намісництва, губернії, землі, округу, області, району. Центр римо-католицької церкви Кам'янець-Подільської дієцезії (1378) і Кам'янець-Подільської єпархії греко-католицької церкви (2015). Місто вважають значним українським фестивальним осередком в Західній Україні та неофіційною столицею українського повітроплавання. == Зрозуміти == Кам'янець-Подільський — старовинне руське місто-фортеця на перетині торгових шляхів. Через місто в глибокому скельному каньйоні протікає річка Смотрич, русло якої утворює петлю з вузьким перешийком. На території півострова, утвореного каньйоном, розташоване Старе місто, а підходи до перешийку захищені Старим замком. Кам'янець-Подільський входив до складу Київської Русі і Великого Князівства Литовського, в середні віки був великим ремісничим і торговим пунктом, а також одним з центрів вірменської діаспори на Україні. У 1672 році захоплений і зруйнований Османською імперією; в 1793 році, після другого поділу Речі Посполитої, разом з усією правобережною Україною відійшов до Російської імперії. У Старому місті частково збереглася забудова, яка відображає різні культурні періоди в історії Кам'янця. == Як дістатись == === Літаком === У міста немає великого аеропорту, діє лише аеропорт для малої авіації. Найближчий аеропорт зі міжнародними рейсами знаходиться у місті [[Чернівці]] та закордоном у місті Сучава. === Потягом === Поїздами 173, 177 і 623 [[Київ]]-Кам'янець-Подільський, приблизний час у дорозі — 6.5-9 годин. Крім пасажирських поїздів є два приміські поїзди з [[Хмельницький|Хмельницького]]. === Автомобілем === З Києва: по трасах {{Автошлях|М|06}}, {{Автошлях|Р|31}}, {{Автошлях|М|12}} і {{Автошлях|Н|03}}, через [[Житомир]], [[Хмільник]], Летичів, [[Меджибіж]], Хмельницький, Ярмолинці та Дунаївці. Зі [[Львів|Львова]]: по трасах {{Автошлях|Н|02}}, {{Автошлях|М|19}}, {{Автошлях|Р|24}}, через [[Золочів]], [[Тернопіль]], [[Чортків]], Скала-Подільська. === Автобусом === З міського автовокзалу курсують автобуси до багатьох сусідніх обласних центрів: [[Чернівці]], [[Вінниця]], [[Тернопіль]]. === Кораблем === Відсутній даний вид транспорту. == Транспорт == У місті діють автовокзал і залізнична станція Кам'янець-Подільський. Внутрішньоміське й приміське пасажирське сполучення здійснюється переважно маршрутним транспортом, діє декілька служб таксі: <bdi>Болт, Уклон, ОнТаксі, Опті, Шарк</bdi>, в тому числі з електромобілями. == Що відвідати == [[Файл:Стара фортеця.jpg|thumb|300px|Стара фортеця]] * {{listing |type = see|lat = 48.67347775|long = 26.56301826|name = Старий замок|alt = Кам'янець-Подільська фортеця|address = <!-- адреса -->|directions = В південно-західних околицях міста|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = 9:00-17:00|price = 10 грн<!-- ціни -->|description = Місто, розташоване в Смотрицькій петлі, з'єднує з «великою землею» тільки вузький 9-метровий перешийок, перед яким в кінці XIV століття і був зведений замок. Одна з найбільш добре збережених фортець в Україні. Варто звернути увагу на вежу Ковпак з ключеподібними бійницями для легкої артилерії.}} * '''Каньйон річки Смотрич'''. Незвичайне для Східної Європи геологічне утворення: вертикальний каньйон глибиною 30-50 м, пробитий річкою в скельній породі. * '''Руська та Польська брами'''. Середньовічний гідротехнічний комплекс: в разі небезпеки русло Смотрича перекривався на Руській брамі, і каньйон заповнювався водою. * '''Кафедральний костел Святих Апостолів Петра і Павла (1502–1517)'''. Перед костелом стоїть мінарет — унікальний артефакт 27-річного турецького періоду історії Кам'янця, коли з собору зробили мечеть. Після повернення Кам'янця під управління Польщі верхівку мінарету прикрасили статуєю Богоматері. * '''Вірменська Миколаївська церква (1398)'''. * '''Будинок ратуші (XIV–XIX ст.)'''. * '''Георгіївська церква (XIX ст.)'''. * {{listing | name=Собор Олександра Невського | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=вулиця Соборна, 2 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-04-17 | content=православний собор у неовізантійському стилі }} == Чим зайнятись == * {{listing | name= Екскурсія по Старому місту та замку | url=https://kamenec.best/ | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit= | content= В місті налічується більше 100 памяток історії та архітектури. }} == Що купувати == Сувеніри на різних локаціях у Старому місті, картини місцевих художників зі зображенням Старого міста та фортеці. Гастрономічні страви місцевої кухні та місцеву каву. На території фортеці хліб за середньовічним рецептом та глиняний горщик створений своїми руками. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=see | lat= | long= | name="Домашня редакція" | alt= | address=Князів Коріатовичів, 11 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/id214285104 | wikipedia= | email= | phone= +380 3849 33821 | fax= | hours= | price= | description= }} === Дорого === == Де розважитись == * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Кінотеатр "Сінема" | alt= | address= | directions=знаходиться неподалік залізничного вокзалу | url=http://yunist.com.ua/ | facebook= | vkontakte=http://vk.com/cinema_kp | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де зупинитись == === Дешево === * Хостели та оренда квартир (на околицях міста). * {{listing |type = sleep|lat = 48.668745|long = 26.61644|name = Міні-готель «Villa Ruben»|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Сковороди, 9|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://villaruben.com.ua/|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = +38-067-3807911, 097-2120386, 03849-96318|fax = <!-- факс -->|email = villaruben@i.ua|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} * Кімнати відпочинку на залізничному вокзалі (станом на 2014 рік вартість місця становить близько 50 гривень). === Середні ціни === * {{listing |type = sleep|lat = 48.679032|long = 26.586785|name = Готель «7 днів»|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Соборна, 4|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://7dniv.ua/ua/|facebook = https://www.facebook.com/7dniv.ua|vkontakte = http://vk.com/simdniv|phone = +38 (03849) 69069|fax = +38 (03849) 32302, +38 (067) 442 1881, +38 (067) 442 2332|email = reservation@7dney.com|skype = simdniv_kp_reserv|hours = <!-- графік -->|price = Двомісний номер з триразовим харчуванням — 490 грн.|description = Чуйний персонал і комфортні умови. Wi-Fi — 10 грн на добу.}} === Дорого === == Де навчатись == * {{see | name=Національний університет ім. Івана Огієнка | alt= | url=http://kpnu.edu.ua/ | wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%B0 | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name= Подільський державний аграрно-технічний університет | alt= | address= | url= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name= Національний університет Державної Податкової Служби України | alt= | address= | url= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Місцеві органи влади та віділок поліції. Туристично-інформаційний центр - адреса площа Польський ринок, 18, 1- поверх. == Зв'язок == Поштові індекси — 32300—32315. Телефонний код — +380-3849. == Куди далі == * Неподалік від міста в південному напрямку розташовані такі міста як: [[Хотин]] (30 км) та [[Чернівці]] (90 км), які входять в туристичний кластер під назвою «Подільсько-Буковинське намисто». * З Кам'янця-Подільського можна здійснити заміські екскурсії, поряд розташована Кармалюкова гора, ботанічний заказник Товтра Вербецька біля села Гуменців, відвідати недобудований інфраструктурний проєкт віадуку в Панівцях та залишки замку і палацу. По засмагати на річці Дністер літом у селі Велика Слобідка чи покататись на байдарці, або катамарані у селі Устя. Помилуватися краєвидами скелястого урвища каньйону річки Тернави та Врублівецьким лісом, а в межах всього району знаходиться великий та прекрасний національний парк Подільські Товтри. * На східному напрямку є історична місцевість Бакота (55 км) та Бакотська затока, ландшафтний заказник Совиний Яр, також для туристів, які полюбляють мало відомі туристичні місця, може бути знахідкою краєвиди зі берегів Дністра поблизу села Субіч чи Китайгородське відслонення. * На західному напрямку можна рухаючись по дорозі {{Автошлях|Т|2002}} до підземної печери Кришталева та Кривченського замку в селі Кривче (65 км), відвідати залишки [[Жванець|Жванецького замку]] та Костел Пресвятої Трійці зі залишками Фортеці Святої Трійці в селі Окопи, а на зворотній дорозі по {{Автошлях|Р|24}} оглянути місто Борщів, залишки замку та костел в місті Скала-Подільська. Не звичним за назвою у цій стороні також є місто [[Чортків]] зі залишками Чортківського замку та гарним у стилі надвіслянської готики Костелом святого Станіслава. Цікавими для туристів може бути печера Атлантида в селі Завалля та неподалік фортифікаційна споруда Кудринецький замок у селі Кудринці, що знаходяться також на заході району. * У північному напрямку є цікаві місцевості як Малієвецький парк у селі Маліївці та водоспад Бурбун у селі Лисець, незвичайними об'єктами області вважаються Кругла церква-ротонда Івана Богослова у селі Шатава та Покровська церква-фортеця у Сутківцях. Гарним архітектурним витвором є мурований римо-католицький костел святого Йосипа Обручника, що знаходиться у селі Підлісний Мукарів. Неймовірним місцем для відпочинку у цьому напрямку є бальнеологічний курорт місто [[Сатанів]], Сатанівський замок, зі заповідником Медобори. {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Хмельницької області]] lksdiw9cm3zh9mgzwlzvj3awtilacz3 0 92 34981 12243 2024-01-20T23:15:35Z MarianaSenkiv 5081 34981 wikitext text/x-wiki {{geo|16.256944|-73.300833|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Кариби''' — група країн на Карибських островах в [[Північна Америка|Північній Америці]]. == Регіони == [[Image:Map of the Caribbean.png|thumb|550px|Кариби]] Кариби розташовані на трьох архіпелагах: * '''Великі Антильські острови''' * '''Малі Антильські острови''' * '''Багамські острови''' На яких розташовані наступні країни: *[[Антигуа і Барбуда]] *[[Багамські Острови]] *[[Барбадос]] *[[Гаїті]] *[[Гренада]] *[[Домініка]] *[[Домініканська Республіка]] *[[Куба]] *[[Сент-Кіттс і Невіс]] *[[Сент-Люсія]] *[[Сент-Вінсент і Гренадини]] *[[Тринідад і Тобаго]] *[[Ямайка]] і залежні території: *[[Американські Віргінські острови]] (США) *[[Ангілья]] (Велика Британія) *[[Британські Віргінські острови]] (Велика Британія) *[[Пуерто-Ріко]] (США) *[[Аруба]] (Нідерланди) *[[Мартиніка]] (Франція) *[[Гваделупа]] (Франція) *[[Монтсеррат]] (Велика Британія) *[[Сен-Мартен]] (Франція) *[[Нідерландські Антильські острови]] (Нідерланди) *[[Кайманові острови]] (Велика Британія) *[[Теркс і Кайкос]] (Велика Британія) == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == [[es:Centroamérica y el Caribe]] {{footer|ispartof=Північна Америка|type=Континент}} mx98465m8hoi4mk0p64yck22e839p49 0 93 37812 37811 2025-06-14T18:26:49Z Ulik.k.V 7266 /* Де зупинитись */ 37812 wikitext text/x-wiki {{geo|35|103|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of the People's Republic of China.svg |location= China in its region (claimed hatched).svg |capital=[[Пекін]] |government=Соціалістична республіка |currency= китайський Юань |area= 9 596 960 км² |population= 1 330 000 000 чол. (1-ше, 2010) |language= [[Китайський розмовник|китайська]] |religion= буддизм (~18%), даосизм, християнство 3%-4%, іслам 1%-2%, атеїзм 15%, більшість китайців є релігійними плюралістами. |electricity= 220В/50Гц (US/European plug for 2-pin, Australian plug for 3-pin) |callingcode= +86 |tld=.cn |timezone= UTC +8 }} '''Китай''' розташований в [[Азія|Азії]]. Найбільша держава у світі за чисельністю населення, та найбільша за територією в Азії. Межує з [[Афганістан]]ом, [[Пакистан]]ом, [[Бутан]]ом, [[М'янма|М'янмою]], [[Індія|Індією]], [[Непал]]ом, [[Лаос]]ом та [[В'єтнам]]ом на півдні; [[Казахстан]]ом, [[Киргизстан|Киргизією]], [[Таджикистан]]ом на заході; [[Росія|Росією]] та [[Монголія|Монголією]] на півночі та з [[КНДР]] на сході. Узбережжя Китаю омивається водами Східно-китайського моря, Корейської затоки, Жовтого моря і Південно-китайського моря. == Зрозуміти == === Ментальність і відношення до іноземців === : <small>''Людина повинна любити ближнього.'' </small> : <small>''Якщо ж це є неможливим, то Людина повинна шанувати ближнього.'' </small> : <small>''Якщо ж і це є неможливим, то Людина повинна шанобливо ставитися до ближнього.'' </small> Такі риси у людських відносинах є притаманними практично усім китайцям, а тому кожен мандрівник, який приїздить до Китаю, відчуває до себе любов, пошану і шанобливе ставлення у цій країні. Якщо і мандрівник відповідатиме взаємністю, то його мандрівка по Китаю буде приємною і перевершить усі його сподівання. Звичайно, подорожуючи по різних районах Китаю, мандрівник зможе відчути деяку різницю у відношенні до своєї персони. У великих містах, у туристичних центрах та у ділових зонах, де населення звикло до іноземців — це, у більшій мірі, буде просто шанобливе ставлення. У старовинних та невеликих містах, де іноземці є рідкістю, ставлення до мандрівників дуже тепле, сердечне і гостинне. Однак, усюди, де б ви не були, до вас будуть відноситися так доброзичливо, як не відносяться в жодній з країн світу. === Як завоювати любов, пошану і шанобливе ставлення до себе === Це багато в чому залежить від вашої особистості, та від багатьох обставин, про які варто знати. Якщо ви вже бували в Китаї, та/або закохані в цю країну, в її трудолюбивий народ, в його культуру і побут (звичайно, включаючи і китайську кухню), в неповторну природу, то завоювати прихильність китайців для вас буде дуже легко. Якщо ж ви рідко буваєте в Китаї або, їдете туди вперше, то для вас можуть бути корисними декілька наступних порад: :# Найкраще знати китайську. Це надасть вам абсолютну свободу, що в мандрівці має велике значення. Коли ж це для вас недоступне, то корисним буде знати один китайський секрет. В Китаї дуже багато різних народностей, які мають дуже специфічні діалекти і говірки. Настільки специфічні, що два китайці можуть розмовляти між собою, як, скажімо, лемко із донецьким шахтарем, або ж українець із поляком. Секрет у тому, що вони прекрасно можуть порозумітися тільки тому, що знають мінімальний набір найбільш вживаних загальних для китайців слів, фраз і висловів. Тож вам корисно було б також засвоїти декілька розхожих життєво необхідних фраз або мати розмовник (найкраще — електронний). Вміння висловлюватися зрозуміло для китайця значно підніме ваш авторитет. :# Якщо це для вас недоступне, то варто найняти перекладача чи гіда. У такому випадку найкращим варіантом буде співвітчизник, який студіює науки в одному із навчальних закладів Китаю, якщо це для нього можливе з огляду на навчальне навантаження і вільні дні студента співпадають із вашими планами. Перевагою такого варіанту перед китайськими перекладачами чи гідами є те, що ви знатимете, що про вас думають вголос, чи як висловлюються на вашу адресу китайці, твердо переконані, що ні ви, ні ваш гід їх не розуміють. Повірте, це суттєво покращить розуміння Китаю вами та покращить вам настрій. Гідами можуть бути і китайці, навіть такі, які не знають ні української, ні російської, а тільки пару фраз англійською. Навіть у такому випадку вони настільки знають потреби мандрівника, що відпрацюють не гірше від висококласних лінгвістів. У такому випадку відчуватимете себе Робінзоном, якого всюди супроводжує вірний П'ятниця! :# Якщо ж вам недоступні ні мова, ні хоча б декілька фраз китайською, і не можете знайти чи найняти гіда — не переймайтеся! :## По-перше: Практично у всіх готелях, особливо, в столиці і великих туристичних центрах, обов'язково знайдеться декілька осіб, що володіють англійською, а в російських кварталах — і російською. :## По-друге: У [[Пекін]]і та в ряді великих міст є так звані «російські квартали». Ви чудово зможете поторгуватися на російськомовних базарах, вас возитимуть російськомовні велорикші, зможете «відпочити» і з ностальгією згадати про батьківщину і про «рідний» сервіс в російських ресторанах з екзотичними назвами «Москва», «Сеня» і т. ін. :## По-третє: Вивіски та навіть реклама у таких кварталах російськомовні! Якщо захопите із собою фотоапарат, то зможете «увіковічнити» такі перли, написані китайцями російською, яких не знайдете навіть у кращих класиків світового гумору! :## І по-четверте: Практично у всіх китайських ресторанах в меню, окрім назв блюд, їх характеристик та переліку інгредієнтів, є кольорові фото — як виглядатиме те блюдо, яке ви ризикнете замовити. Якщо ви подорожуватимете самостійно без будь-якого супроводу (навіть не знаючи мови — тільки із візиткою готелю, у якому зупинилися), то китайці сприймають таку «сміливість» як упевненість у собі, що ними високо цінується. Звичайно, шансів потрапити у халепи або з'сти «щось не те» у вас значно зростуть, але з огляду на ставлення китайців до вас, як і до усіх іноземців, ви успішно виплутаєтеся із будь-яких ситуацій — візитка готелю не дасть вам змоги заблукати і вас рано чи пізно доставлять у готель. Ще й буде про що згадати по поверненню до дому. :# Навчіться користуватися паличками замість виделки. Рівень поваги з боку китайців до вас суттєво зросте. Звичайно, якщо ви кожен раз вимагатимете від офіціантів принести вам виделку, ніхто не перестане шанобливо до вас ставитися, навіть якщо виделку для вас прийдеться позичати в сусідньому ресторані, чи бігати в магазин. Слід зважити, що у віддалених від туристських трас містах виделки для вас може і не знайтись. Але не переймайтеся цим! Якщо ви пустите в хід руки і не зважатимете на репліку від сусіднього столика: — «Подивіться — он який дядя великий, а не вміє їсти!», то голодним не залишитесь! :# Окрім вміння користуватися паличками, варто засвоїти декілька, хоча б основних правил етикету поводження за китайським столом. Це потрібно у тому випадку, якщо у вас відсутнє почуття гумору, необхідне для того, щоб гідно вийти із комічних ситуацій, в які ви можете потрапити, хоча б, через незнання правил тостування, чи, коли ви, наприклад, витерли лице рисовим млинцем замість салфетки. :# Не намагайтеся «переплюнути» росіян своєю поведінкою. Як би ви не старалися, вас все-рівно сприймуть за росіян, навіть якщо ви всядетесь на сидіння коляски велорикші задом-наперед, і прокотитеся по російському кварталу під горлання Вірки Сердючки на увесь квартал: «Ще не вмерла Україна, если мы гуляем так!». І, навіть у такому випадку ставлення до вас все-рівно буде підкреслено шанобливим! :# Не намагайтеся «переплюнути» росіян вживанням занадто великих доз алкоголю. Знову ж таки, як би ви не старалися, вас все-рівно сприймуть за росіян. Якщо ж ви переконаєте китайців, що ви не росіянин, вони оцінять ваш «подвиг», але скажуть, що росіяни все ж кращі у цьому «виді спорту» і щиро дивуватимуться, що є ще якісь нації, здатні отак напитися з «доброго дива» та й «на рівному місці». З огляду на те, що китайці практично не вживають алкоголю без дуже вагомих причин, не намагайтеся втягнути їх у пиятику, тому що для китайців сором так напиватися, окрім того, ви можете підірвати їх здоров'я, кар'єру і самоповагу. :# На китайських базарах не платіть одразу названу ціну. Торгуйтеся, і так, як в Україні не торгувалися ніколи! Якщо зіб'єте ціну в півтора, чи два, або ж і більше разів, продавець буде захоплюватися вами, супроводжуючи захоплення «клацанням» пальцями та язиком і словами, які не знайдете в жодному розмовнику, не дивлячись, що він на вас практично нічого не заробив! Зате ви принесете йому страшенне задоволення. Звичайно, ж і самі отримаєте не менше задоволення та зекономите! === Патріотизм, національна самосвідомість, гордість і самоповага === Патріотизм китайців, їх національна самосвідомість і гордість та самоповага також є одними із характерних рис, які найбільш яскраво виділяють китайців серед народів земної кулі. Однак, це не є ознакою гордощів чи пихи, не дивлячись на грандіозні здобутки і досягнення китайської цивілізації і культури, якими і по сьогодні ми усі користуємося. Такі риси не є чимось насадженим чи штучно створеним — це є надбанням поколінь та історії усього народу. В сучасній КНР держава і її уряд намагаються надавати усіляку підтримку розумному збереженню і примноженню цих надбань. Така підтримка є багатогранною і проявляються у низці заходів, деякі з яких варті наслідування. Чи можете ви уявити собі, щоб якогось діда, що доживає віку у вимираючому селі якогось Оратівського району <small>''(до якого під час дощів не можуть добратися автобуси, і якого навіть немає у Вікіпедії)''</small>, та який собі мирно випасає козу на мальовничих <small>''(поки що)''</small> пагорбах у трофейній німецькій плащ-накидці, приїздять представники уряду, і якого вони миють, бриють, одівають, причісують та надівають смішну кепку та й за державний кошт везуть у столицю для того, щоб такі ж представники відзвітували перед цим дідом і групою таких же дідів, звезених із усіх навколишніх сіл, куди ж витрачається кожна копійка з податків, які ці діди виплатили державі? Окрім цього, щоб дванадцять днів ці діди «інспектували» якусь державну установу, завод, військову частину, щоб полюбувався на велич і красу столиці, в які вкладено і їх копійчину, щоб відвідали театр, будинок культури і, звичайно ж, мавзолей вождя… Звичайно, ж людина, яка відчуває на собі таке <small>''(хоча б і формальне)'' </small> піклування з боку держави, буде патріотом! Перебуваючи в Китаї, не намагайтеся випробовувати патріотизм і національну самосвідомість китайців. Відносьтеся до цього із розумінням і пошаною. І не намагайтеся влаштовувати «братання» із такими туристами, якщо їх зустрінете, і які будуть дивитися на вас як на інопланетянина, і будуть у захваті від будь-якої вашої до них уваги. Не зловживайте таким ставленням до вас — обмежтеся доброзичливою посмішкою. Звичайно ж, не тільки здобутки китайського народу і заходи його уряду формують і підтримують національну гордість і самоповагу. Це і неповторні красоти (що доходять до фантастичності) незайманої природи та ландшафтних парків, створених невтомними руками китайців, і рисові поля, які у приватних садибах виглядають наче квіткові клумби у охайних господинь, і розмаїте царство птахів і звірів, королем яких, звичайно ж, є панда, і відмінна мережа автошляхів, які не поступаються автобанам найбагатших країн світу, і особлива китайська кухня, … Але основним джерелом є теплота у людських відносинах, яка цінується набагато вище від розмірів заробітків пересічних китайців, розміри яких наводяться у англомовному розділі путівника, і які, взагалі, некоректно наводити. Для китайців не це є предметом самоповаги і гордості. === Мовні проблеми та складнощі перекладу === Як відмічалося раніше, через безліч говірок та діалектів, китайці можуть взагалі не зрозуміти один одного. Звичайно, є класичний варіант, якого усіх китайців вчать. Однак, на практиці виникають курйозні випадки. На це необхідно зважати, якщо китайці-перекладачі, чи гіди супроводжують вас у вашій мандрівці з тим, щоб вони не завели вас не до тієї посадкової платформи, чи не до того виходу, або, взагалі, не привезли не у те місто, яке було у ваших планах. Якщо подорожуєте на таксі, то варто його частіше змінювати, переїжджаючи із одного регіону в інший. Так, наприклад, пекінський таксист, потрапивши в сусідній Тяньцзінь, що розташований за 80 км від Пекіну, не зможе вас доставити за призначенням, якщо йому дають підказки місцеві жителі. У таких випадках, тільки-но ви перетнули межу нового міста, варто пересісти на місцеве таксі. Якщо ви вчите найбільш типові і необхідні для туриста фрази китайською, слід пам'ятати про наступне. Одні і (на перший погляд) ті ж слова китайською можуть означати зовсім різні поняття. Це на практиці може привести до смішних, курйозних і навіть і анекдотичних ситуацій. Китайські артисти розмовного жанру користуються цією особливістю, виговорюючи різні побутові фрази, які за певних інтонацій і правил вимови означають зовсім не те, про що йдеться, чим викликають сміх і овації в залі. Вивчаючи ці фрази, не маючи «під руками» китайця, який би вас поправив, корисно користуватися електронними розмовниками, у яких є функція прослуховування перекладених фраз. === Історія === === Культура === == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Map of China (ru).png | regionmaptext=Регіони Китаю | regionmapsize=500px | region1name=[[Північно-Східний Китай]] | region1color=#d5dc76 | region1items=провінції [[Ляонін]], [[Цзілінь]], [[Хейлунцзян]] | region1description=Дунбей | region2name=[[Північний Китай]] | region2color=#b383b3 | region2items=провінції [[Шаньдун]], [[Шаньсі]], [[Внутрішня Монголія]], [[Хенань]], [[Хебей]], [[Пекін]], [[Тяньцзінь]] | region2description= | region3name=[[Північно-Західний Китай]] | region3color=#71b37b | region3items=провінції [[Шеньсі]], [[Ганьсу]], [[Нінся-Хуейський автономний район]], [[Цінхай]], [[Сіньцзян-Уйгурський автономний район]] | region3description= | region4name=[[Південно-Західний Китай]] | region4color=#4da9c4 | region4items=[[Тибетський автономний район]], [[Гуансі-Чжуанський автономний район]], провінції [[Гуйчжоу]], [[Юньнань]] | region4description= | region5name=[[Центральний Китай]] | region5color=#a78379 | region5items=провінції [[Аньхой]], [[Сичуань]], [[Чунцін]], [[Хубей]], [[Хунань]], [[Цзянсі]] | region5description= | region6name=[[Південно-Східний Китай]] | region6color=#ffd0d0 | region6items=провінції [[Гуандун]], [[Хайнань]], [[Фуцзянь]], [[Шеньчжень]] | region6description= | region7name=[[Східний Китай]] | region7color=#d56d76 | region7items=провінції [[Цзянсу]], [[Шанхай]], [[Чжецзян]] | region7description= }} Також в Китаї є дві территорії, які мають статус спеціальних адміністративних районів: [[Макао]] та [[Гонконг]]. == Міста == * [[Пекін]] (столиця) * [[Гуанчжоу]] * [[Гуйлінь]] * [[Харбін]] * [[Нанкін]] * [[Шанхай]] * [[Далянь]] * [[Сіань]] * [[Шеньчжень]] * [[Гонконг]] * {{Marker|name=[[Чунцін]]|type=city|lat=29.55°|zoom=12|long=106.506|wikidata=Q11725}}– місто прямого підпорядкування в центральній частині Китаю, найбільше з чотирьох китайських адміністративних одиниць цієї категорії. == Інші місця == * [[Великий китайський мур]] == Як дістатись == === Літаком === === {{Listing|type=go|lat=31.192355819346453|long=121.33435064037354|name=Шанхайський міжнародний аеропорт Хунцяо|alt=Shanghai Hongqiao International Airport|address=Китай, Shanghai, Changning District, 虹桥路2550号 邮政编码: 200237|directions=Шанхайський міжнародний аеропорт Хунцяо — міжнародний аеропорт, один із двох летовищ Шанхаю. Аеропорт знаходиться в західній частині міського району Шанхаю, що розвивається. Аеропорт був побудований в 1907 році і пергий комерційний рейс до летовища було здійснено в 1921 році.|url=https://www.shairport.com/index_hqjc.html|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Shanghai_Hongqiao_International_Airport|facebook=https://www.facebook.com/TRIPMYDREAMcom|instagram=https://www.instagram.com/tripmydream/|phone=+86 21 96990|email=saawljb@shairport.com|description=Аеропорт Хунцяо служив основним аеропортом Шанхаю до завершення будівництва міжнародного аеропорту Пудун 1 жовтня 1999 року, коли більшість міжнародних рейсів були поступово перенесені до Пудуна.}} === {{Listing|type=go|lat=31.143|long=121.802|name=Шанхай-Пудун|address=розташований у східній частині району Пудун.|directions=новий аеропорт Шанхая (Китай), розташований у східній частині району Пудун.|url=http://www.shairport.com/en/index.jsp|wikipedia=Шанхай-Пудун}} Станом на даний час долетіти до цих міст і практично до будь-якого міста Китаю, що має аеропорт, можна з усіх аеропортів України, які мають сполучення із аеропортами у містах [[Київ]], [[Одеса]], [[Донецьк]], [[Сімферополь]], [[Львів]], [[Харків]], [[Дніпропетровськ]] тощо за умови виконання однієї чи більше пересадок. З огляду на динаміку ринку авіаперевізників, ніякий путівник вам не допоможе — необхідно користуватися наявними на даний час можливостями існуючих перевізників, які працюють на українському ринку, і актуальним розкладом авіарейсів на час перельоту. Як і номенклатура перевізників, їх можливості і розклад руху, змінюються і вартість квитків. Найбільш економними є так звані «чартерні авіарейси». Можна зекономити на білетах і спробувати дістатися до Китаю рейсами [[Росія|російських]] авіаліній (як, наприклад, Аэрофлот чи інших) із пересадкою в [[Москва|Москві]]. Якщо ви полюбляєте спокійні подорожі, користатися російськими авіалініями не варто, не дивлячись на дешевизну білетів. Однак, якщо ви екстремал, і полюбляєте пригоди, труднощі і неприємні ситуації — то це саме для вас! Поради для екстремалів: * Відлітаючи через Москву, почепіть замки на застібки своїх чемоданів — їх обов'язково зламають. Навіть, якщо з чемоданів нічого не пропаде, ваш настрій буде таким же, як і стан замків. * Плануючи поїздку, передбачте про всяк випадок одну добу про запас. Це на той випадок, якщо рейс перенесуть або взагалі відмінять. * Потрапивши в таку ситуацію, наполегливо добивайтеся у адміністрації аеропорту талон на компенсацію вечері в ресторані Тадж-Махал, що у приміщенні аеропорту Шереметьєво-2. Якщо не ви, то хтось неодмінно скористається вашим талоном. * З огляду на те, що талон забезпечить вам тільки чай, легенький бутерброд, і салат, якого може не виявитися в наявності, захопіть із собою доларів з п'ятдесят для нормальної вечері. Якщо апетит вам не зіпсує поквапливість і жадібність офіціанта, який похапцем збиратиме талони, що з обуренням кинуто на столи ресторану вашими попутниками після того, як вони дізнаються про «вартість» такого талона, то вечеря вам забезпечена. * Переконайте адміністрацію аеропорту, що вам ніде заночувати у Москві (якщо навіть це не так), і добийтеся права поселення в готель — тоді ваш екстрим потроїться! * Очікуючи поселення в готель, зробіть зауваження російській поліції, яка зганятиме в глухі закутки аеропорту тих китайців, які не змогли отримати талони, і не добилися права поселення в готель та моститимуться спати на лавках аеропорту або на його підлозі. У такому раз у вас буде шанс переночувати у буцегарні і отримати там «масаж», який не завжди буває безкоштовним! * Зробіть зауваження охоронцям, які супроводжуватимуть вас до готелю (наприклад, «Союз»), щоб не обзивали вас «нелегалами» тільки за те, що вас везтимуть по нічній Москві без будь-яких віз у паспорті, і почуєте такі відбірні вислови на свою адресу, яких в житті ніколи не чули! * В готелі уважно прислухайтеся до переговорів між його працівниками і, якщо виявиться, що місць на всіх не вистачить, навіть якщо і селитимуть по двоє в номер, швидко оберіть собі попутника, з яким хотіли б провести півночі в одному ліжку! А не знайдете — ще краще. «Спатиме» в тісній компанії на диванчиках у фойє готелю! * Якщо зранку недостатньо сонний і змучений потрапите в літак — не засмучуйтеся — справжній екстрим тільки-но може розпочатися! Як у Ільфа і Петрова від кожного потяга завжди хтось відстає, так і в літаку російських авіаліній завжди дві-три компанії напиваються до «поросячого писку». Можливі випадки і кулачних боїв. Прийнявши рішення прийняти активну участь, пам'ятайте, що стюарди завжди приймають сторону своїх співвітчизників, від чого ваш екстрим буде ще гострішим! * Коли ви істинний китаєць чи бурят, що полюбляє омуль з душком, то в літаку обирайте рибу — її подадуть саме такою, як вам і потрібно! * І останнє. Зазвичай, усі пасажири дуже переживають перед приземленням. Тут вас можуть відволікти від таких переживань, звинувативши у тому, що ви поламали навушники, які видають на початку польоту, і вимагаючи грошову компенсацію. Захищаючи себе, та закликаючи на допомогу свідків того, що за увесь політ ви ні разу не скористалися навушниками і поламати їх не могли, ви і самі відволічетесь від переживань за посадку, і зробите добру справу пасажирам, які вас захищатимуть! Обирати перевізника варто безпосередньо перед вильотом, орієнтуючись на розклади відправлень із кожного конкретного міста, на місця пересадок і на їх кількість. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Залізниці === {{Listing|type=go|name=Китайська залізниця|alt=China Railway|description=Компанія діє під управлінням Міністерства шляхів сполучення Китаю. China Railways — одна з найбільших компаній у світі, загальна чисельність її персоналу становить понад 10 млн осіб.}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Заборонене місто|address=4 Jingshan Front St, Dongcheng, Beijing, Китай, 100009|phone=+86 400 950 1925|url=https://www.dpm.org.cn/Home.html|hours=неділя 08:30–16:30  понеділок Зачинено  вівторок 08:30–16:30  середа 08:30–16:30  четвер 08:30–16:30  пʼятниця 08:30–16:30  субота 08:30–16:30|price=345,40 грн|lat=39.91686960165489|long=116.39706553706|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqQNsEZkfxMwy9LauXmDSeleVwGIqdx7e8xFEh_yi1zaRM-LifctfU8xVYyJM5ccccnDFDwqji3--D1tPbWZp3Ov03mAYFxq6_7Sac-sqhacRvABgGRDUeOnM1mIIwA0IPdEBbdrQ=w408-h276-k-no|description=Заборонене місто — найбільший палацовий комплекс у світі, головний палацовий комплекс китайських імператорів від XV до початку XX століття. Розташований в центрі Пекіна, на північ від головної площі Тяньаньмень і на схід від озерного кварталу. Звідси Піднебесною правили 24 імператори династій Мін і Цин.}} Чудесами природи, що стали основою створення парку, стали найдовша в Китаї підземна річка і водна сталактитова печера Беньсі з безліччю гротів Шеньяна. У парку створена ціла мережа стежок навколо садів, ставків та альтанок, традиційна для китайських геопарків, розташованих у передмісті. Печерний комплекс геопарку Беньсі ділиться на дві частини: водну галерею, в якій протікає підземний потік, та суху галерею, відкриту для пішоходів. Туристи мають можливість покататися по галереї на човнах. Свій відпочинок в Китаї всі туристи планують з обов'язковим відвідуванням Великої Китайської стіни і красивих пагод. Але це далеко не весь архітектурний стиль, яким може здивувати туристів Китай. Теракотові воїни в мавзолеї Цінь Ши Хуан-ді, Висячий храм, Заборонене місто, Імператорський палац Шеньян, Храм Неба, Велика пагода диких гусей, Храм Конфуція в Нанкіні — це далеко не весь перелік дивовижних за красою архітектурних пам'яток Китаю. {{See|name=Великий китайський мур|lat=40.416|long=116.083|address=Хуайжоу, Китай, 101406|wikipedia=Великий китайський мур|wikidata=Q12501|image=20090529 Great Wall Simatai 8327.jpg|description=це низка кам'яних та земляних укріплень у північній частині Китаю, збудованих з метою захисту північних кордонів Китайської імперії від вторгнень різних кочових племен. Найстаріша частина була збудована ще в 9 столітті до н. е.}} == Чим зайнятись == Місто розташоване на острові Хайнань, який є головним центром пляжного і оздоровчого туризму в Китаї. Цілющі властивості гарячих мінеральних джерел доповнює лікування за стародавніми китайськими методиками. В спа-центрах Саньї можна пройти курс голковколювання, точкового масажу і аромотерапії. Також тут широко застосовують ліки, виготовлені з природних інгредієнтів. == Гроші та покупки == Шопінг у Китаї відомий насамперед розвалами дешевого одягу, підробками під відомі бренди та електронікою, яка моментально виходить з ладу. Все це нікуди не поділося, але сьогодні шопінг у цій країні одним тільки копійчаним ширвжитком не обмежується. Сучасний Китай — це величезна країна з гігантськими торговими моллами та ринками, які найчастіше займають кілька міських кварталів. Саме в Китаї з давніх-давен виробляють найкращий у світі шовк і високоякісний фарфор, а останнім часом тут з'явилися власні бренди електроніки, які практично нічим не поступаються навіть таким гігантам, як Apple, Sony та ін. == Регіональна кухня == {{Eat|name=Din Tai Fung|address=5 Henrietta St, London WC2E 8PS, Велика Британія|phone=+442030343888|url=https://dintaifung-uk.com/|hours=субота 11:00–23:00  неділя 11:00–22:00  понеділок 12:00–23:00  вівторок 12:00–23:00  середа 12:00–23:00  четвер 12:00–23:00  пʼятниця 12:00–23:00|lat=53.309025056805304|long=0.5827196854881853|content=Пронизані багатою та захопливою спадщиною, Сяо Лонг Бао від Дін Тай Фунга є вершиною кулінарної майстерності – кожна окрема пельменка делікатно розкачується, наповнюється та ретельно складається рівно 18 разів.}} == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Landscape Beach Hotel|address=23 Haiyun Rd, Jiyang District, Sanya, Sanya, Hainan, Китай, 572000|phone=+8689888228666|url=https://landscape-beach.sanyahainanhotels.com/ru/|lat=18.21998993744598|price=2 058 грн|hours=Час виїзду: 12:00|long=109.51463199578032|content=4-зірковий Landscape Beach Hotel Sanya знаходиться в радіусі 3 км від Національного заповідника коралових рифів Саньї і пропонує як Wi-Fi в зонах громадського користування, так і парковку на території. Готель порадує першокласним розташуванням неподалік Парку Лухейтоу "Олень повернув голову". Парк розваг Сідао очікує гостей на відстані 4 км від готелю. Любителі природи оцінять близькість до пляжу Дадунхай пляж, який знаходиться за 30 метрів.}} ==== {{Sleep|name=Mandarin Oriental Hotel Group (MOHG)|directions=Острів Гонконг|wikipedia=Mandarin Oriental Hotel Group|image=Mandarin Oriental Hyde Park Hotel - Knightsbridge, London (20988429496).jpg}} ==== == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == [[Файл:China no spitting.jpg|thumb|160px|Не плювати]] Однак, під час вашого перебування в Китаї можуть бути випадки, коли вам необхідно бути терпеливим і поблажливим, навіть, якщо поведінка китайців здаватиметься вам непристойною, агресивною чи недоброзичливою. Це обумовлене різницею культур, виховання і менталітетів і, якщо вони вас вразять якимось вчинком — то не для того, щоб образити чи виявити неповагу. А може статися наступне: * Для пересічних китайців є більш природним виплюнути мокроти на дорогу, тротуар чи навіть і на підлогу, ніж їх проковтнути. Якщо це сталося прямо «перед вашим носом» — делікатно відверніться. * Китайцеві краще «не добігти» до вбиральні, ніж ходити в «мокрих штанях». Із цією метою шов на штанцях для дітей не зашитий і «майбутній імператор» має повне право «присісти» там, де йому «припекло», і нічого й розстібати не потрібно! Таке може трапитися і у дорослих. Так, що можете не встидатися і «скласти їм компанію». * Для китайців є природнім штовханина як на базарах, в чергах, під час входу на ескалатори, ліфти, так і під час посадки на літак, в автобус, поїзд чи навіть і в таксі. Звичайно ж, такої штовханини, як на автовокзалі в [[Жмеринка|Жмеринці]] під час посадки на Чернятинський автобус, ви там не побачите, так що можете на це й не зважати! А якщо в таксі, яке ви зупинили, хвацько перед вашим носом вмостився якийсь діловий китаєць, то в Китаї так і повинно бути! Не ловіть ґав! Ви — в Китаї! Тим паче, що «матимете фору» — китайський таксист надасть вам перевагу, як іноземцю. І не через намагання «добряче на вас заробити», а через те, що везтиме престижного пасажира! * Не порушуйте разом із китайцями правил дорожнього руху! Навіть і тоді, коли черговий на перехресті «сюрчить» у свисток і підняв догори жезл, а юрба вперто «суне» на червоний сигнал світлофора, і на нього ніхто не зважає! Цим ви завоюєте шалену повагу чергового, який тут же підбіжить до вас і почне «вгадувати» і випитувати, із якої ж ви цивілізованої країни світу приїхали? * І взагалі, для китайців «правила і закони не писані», тобто, вони їх зазвичай ніколи не дотримуються! Можуть смалити цигарки під вивіскою «паління заборонене», можуть їхати на червоне світло світлофора, можуть ходити по проїжджій частині і переходити вулицю там, де їм заманеться, можуть «обсигналити» невпевненого у собі водія, «підрізати» його і, навіть, пригрозити кулаком поліцейським, якщо вони порушують правила дорожнього руху. Не піддавайтеся на таку «вседозволеність» і не беріть з них приклад. Бо, що «дозволено» китайцю, не дозволено іноземцю! Однак, попри це, дорожньо-транспортні пригоди на китайських вулицях — це рідкість! * Будьте дуже обережними із жебраками, хоча ви їх можете і не зустріти. Однак, якщо таке станеться, то непогано мати при собі «холостого гаманця», куди покладіть декілька папірців достоїнством менше юаня, чи монет, якщо вам пощастить їх знайти. Якщо ж жебрак до вас «причепиться», витягніть цей гаманець, продемонструйте його вміст і поблажливо подайте один папірець. Однак, при цьому старайтеся не доторкатися ні до нього, ні до його одягу щоб не дати йому шансів упасти і звинуватити вас, що ви його штовхнули, шарпнули, чи вдарили. Якщо ж ви натрапите на жебрака із струнним інструментом-прототипом сучасної гітари, то будете вражені національними мелодіями безпосередньо від «душі народу». * Будьте також обережними із продавцями цитатників. Вони наперебій пропонуватимуть вам цитатники різними мовами, і якщо тільки із цікавості натякнете на українську — одразу ж і принесуть! Відмовитеся — сцена буде не з приємних! * Ваші туристичні шляхи можуть перетнутися із шляхами жителів, яких привезли із «глушини», і які вперше побачили іноземця. Реакція такого аборигена може бути непередбачуваною. Ви для нього — лише «екзотична тваринка із зоопарку» або «інопланетянин». Якщо він так і буде з цікавістю, чи з жахом вас розглядати, не переймайтеся, посміхніться, привітайте його китайською і, повернувшись, відійдіть. Можете собі уявити, скільки років він, буде оповідати про таку «диковинку», повернувшись додому! * Китайці — дуже гамірливий народ. Звичка надто голосно розмовляти і гамірно поводитися може вразити будь-якого туриста. Сприймайте це як належне — ніхто на вас не гнівається, не кричить і не прагне пригнітити чи образити. * Китайці — дуже азартний народ. Ви зможете спостерігати повсюди — на вулицях, в парках, у транспорті і, навіть у незвичних місцях, невеликі групки гравців, які азартно «ріжуться» в карти, в маджонґ, і в такі ігри, які ви і не виговорите. Гра супроводжується періодичним підніманням такого лементу, який ви собі і уявити не зможете, причому, спірні ситуації часто «розрулюють» жінки! Якщо ви просто намагатиметеся роздавати китайцям свої гроші, то вони можуть і образитися. Але, якщо ви надасте їм можливість заробити чи виграти «лишні» для вас грошенята, то вони це робитимуть залюбки! Якщо ж хочете заробити — то це вам, напевне, не вдасться, а тому сідати з ними грати у такому разі не рекомендується. А особливо, не варто цього робити у готелях, номери яких обладнано ігровими столами. * Перебуваючи в Китаї, ви можете звернути увагу, що вас і ваших співвітчизників «обзивають» як: «лаовай» (老外) або «вайгуорен» (外国人). Не подумайте, що це якісь образливі слова. Так «величають» усіх тих, кого китайці вважають іноземцями. Коли ви заходите до ресторану, а офіціантка побігла сходами нагору до загальної зали, і радісно репетує, що «до нас ідуть два вайґуорени», то це не кепкування, а щось на кшталт «до нас прибувають дві шановні персони»! Радійте, що на вас не кажуть так, як на американців: дивіться — он «хеллоу» пішло! Навіть і у цьому випадку, китайці роблять це не для образи! == Як зберегти здоров'я == == Поважати == Як себе поводити, щоб не виглядати нетактовним у очах китайців? Просто! Поводьтеся так, як хотіли б, щоб поводилися із вами! У компаніях будьте уважними, спостерігайте за поведінкою і звичаями присутніх. Наслідуйте усе те, що не суперечить вашим переконанням і уподобанням. Наприклад, якщо подорожуєте внутрішніми китайськими авіалініями і вам принесли на обід «таке…», що і не знаєте, з якого боку за нього і взятися, не спішіть, непомітно поспостерігайте, а що ж із «таким…» роблять ваші китайські попутники, які отримали його раніше від вас. Разом із тим, варто запам'ятати декілька наступних порад: * '''Чайові''': Не «смітіть грошима» перед китайцями! Не забувайте, що китайці — дуже працьовиті люди і поважають тільки «чесно зароблені»! Ваші намагання дати їм чайові розглядатимуться ними як «отримання незароблених грошей» та навіть можуть декого і образити! Якщо ви залишили «решту» у ресторані, то вас, напевне, наздоженуть та віддадуть гроші, які ви «забули»! Взагалі, держава стимулює і підтримує таке відношення до фіксованої вартості товарів і послуг. Надання чеків в магазинах та закладах обслуговування, у яких фіксується вартість товарів і наданих послуг, є обов'язковим для китайців. Для стимулювання такого відношення у більшості чеків ''(навіть і у чеках за користування таксі)'' є спеціальне поле, яке одержувач чека має стерти і поцікавитися, чи він не виграв. Дуже зворушливо виглядає в ресторані китайська компанія, яка розрахувалася, заплативши декілька сотень юанів, і раптом виграє за чеком аж 5 юанів! З реакції складається враження, що вони виграли «колективну путівку» в [[Дубаї]], чи в [[Моршин]]! У магазинах на суми в чеках нараховують бонуси, за які можна отримати суттєві скидки, чи, навіть, і щось «купити». Для цього у магазині є спеціальний відділ чи представник для обчислень. Якщо ж вам таки кортить подати чайові, чи то для підкреслення свого «статусу», чи ж то сподобалась офіціантка — справжня китайська красуня, то обмежтеся юанями і тільки невеликою сумою, щоб не заставляти одержувача почувати себе «не зовсім зручно». * '''Шанобливе ставлення до пересічних китайців'''. Якщо на вулиці якийсь китаєць здаватиметься вам цікавим чи екзотичним — ваша на нього реакція та емоції не повинні його образити. Зважайте на те, що більшість китайців мають непереборне бажання сфотографуватися з вами, як також із «дуже екзотичною істотою». Якщо ж і ви маєте бажання сфотографувати його чи сфотографуватися із ним — обов'язково попросіть у нього дозволу. При цьому, ви повинні пам'ятати, що за дозвіл та за фотографування доцільно запропонувати декілька юанів. Різні люди можуть по-різному віднестися до вашої пропозиції. Одні люди можуть відмовитися від грошей і нічого не попросити у вас, а інші можуть попросити фото для себе. Однак, є категорія людей, які саме так заробляють на життя. Для цього вони спеціально одягаються у національний чи у екзотичний одяг чи поводять себе екзотично. Фотографуючи таких осіб без дозволу, ви просто їх «обкрадаєте». * '''Повага до релігійних осіб, церемоній і атрибутів'''. Якщо ви не є фахівцем чи дослідником релігій, не намагайтеся стати «центром» релігійних церемоній. Маєте бажання поспостерігати — спостерігайте «здаля» разом із пересічними китайцями, які, зазвичай, є релігійними плюралістами. Маєте бажання сфотографувати чи зафільмувати — запитайте дозволу, а коли це неможливо — «порадьтеся» із найближчими від вас спостерігачами-китайцями. Деякі атрибути буддійських релігій можуть «нагадати вам фашистську символіку». Не забувайте, хто до кого «примазувався». Буддизм існував ще задовго до появи «наці». Не намагайтеся самі проникнути в монастирі. Зустрівши монахів на вулиці, не піднімайте їх «на сміх» та не намагайтеся сфотографувати чи зафільмувати їх як екзотику, навіть, якщо у них під сутанами «мелькають» не босі ноги, а знамениті китайські кеди. * '''Руки-в-брюки''': Не «тримайте дулю в кишені», коли спілкуєтеся із китайцями — і, взагалі не тримайте рук у кишені під час спілкування. Коли подаєте китайцеві паспорт, ділові чи важливі папери, проспект, рекламу, запрошення, візитку чи, навіть, і фото улюбленого песика, намагайтесь користуватися при цьому двома руками. Якщо це не суперечить вашому «Еґо» чи переконанням, можете при цьому з пошаною вклонитися чи шанобливо нахилити голову. Так же і приймайте від них аналогічні «атрибути». Отримані документи демонстративно бережно покладіть у зарання приготовану папку, візитку — у портмоне для візиток, чи, навіть і у гаманець ''(поближче до грошей)'', але ні в якому разі не запихайте їх недбало, скажімо, у задню кишеню, навіть якщо це для вас найзручніше. * '''Ідете в гості''': Якщо ідете в гості на запрошення китайців, доцільно зарання подбати про подарунки. Для того, щоб не створювати господарям незручностей, подарунки не повинні бути занадто дорогими. Непогано, якщо подарунки яскраво підкреслюють країну вашого походження. Для мужчин найкраще купувати корисні для дому речі, національні сувеніри. Алкогольні напої не вітаються, якщо тільки це не спотикач у фарфоровій бутилці, чи не екзотична, навіть для китайця, українська з перцем. Для жінок і дітей будуть доцільними солодощі, фрукти та сувеніри. Дорогими подарунками вважатиметься українська вишиванка, чи парфуми із д'юти-фрі ''(дарма, що не українські)'', однак, якщо господарі для вас дорогі люди — то будь-які обмеження носитимуть умовний характер. * '''В гостях''': Коли ви вже зайшли до господи китайця і бачите, що там ходять в капцях, одразу ж попросіть капці і для себе. У цьому випадку рекомендується зняти дорожні черевики, особливо, якщо на підлозі у приміщенні є килими чи циновки. Зробіть це, навіть і тоді, коли господар проситиме вас цього не робити. За столом не намагайтеся розпочати трапезу раніше від найстарішої людини чи господаря, якщо тільки він сам не припросить вас це зробити. Зазвичай, обідній стіл круглої форми. Поверх столу на підшипнику встановлено ще один стіл меншого діаметру — така собі «таця», яку кожен може обертати, і на яку розставляють страви. Припрошуючи, господар, чи будь-хто із присутніх, обертають «тацю» таким чином, щоб вам було зручно покласти до своєї тарілки саме запропоновану страву. Беручи страву, слідкуйте, щоб ваші палички ''(чи виделка)'' не доторкалися до паличок інших присутніх. Не намагайтеся «підчистити» тарілку, як свою, так і тарілку, із якої накладають страву. За правилами китайського етикету така ситуація свідчить про те, що господар чи господиня не зуміли нагодувати гостя, що спонукатиме їх до додаткового приготування чи до додаткового замовлення страв. Найчастіше господиня, яка слідкує за столом, помітивши на вашій тарілці «надто багато недоїдених» страв, запропонує чи замінить вашу тарілку на чисту. За китайськими звичаями спочатку їдять «делікатесні», чи «екзотичні», або спеціально приготовані страви, після чого пропонують «основну їжу», до якої обов'язково входять страви із рису. У гостинах найчастіше до «основної їжі» справа так і не доходить. * '''Підступності тостування''': Якщо ви перебуваєте у невеликій сімейній компанії, то «підступність тостування» вам не загрожує. Для китайців є великий сором напитися до втрати людської подоби, так що і самі не понапиваються, і вас не напоять! Однак, якщо компанія велика (наприклад, корпоративна вечірка), то варто остерегтися. Зазвичай, у цьому немає нічого підступного, хоча б тому, що китайці не «п'ють» алкогольні напої, а смакують їх, і не із стопок ''(хоча б таких, які вкладають у коробки із подарунковою Хортицею)'', а із «наперстків». І не зважайте на «залякування» читачів англомовного путівника «тостами-канпеями» (干杯) ''(пити до дна)''. Вони для вас із «наперстками» — не страшні! Підступність у тому, що ви не знаєте китайської. У великих компаніях тост найчастіше проголошується «до когось» конкретного, і рідко — до усіх присутніх. І, зазвичай, п'ють тільки тостувальник і адресат тосту. Решта ж може приєднуватися, а може і не приєднуватися! Якщо ж ви цього не знаєте і «не пропускаєте» (хоча б із поваги до компанії) жодного тосту, та ще й вам замість «наперстка» поставлять фужер,… та ще й канпей…! Якщо не знаєте мови — порада така: Не спішіть хапатися за наперстка а тим більше, за фужер, а спостерігайте за товариством під час виголошення кожного тосту. Якщо більшість присутніх його ігнорує, то і ви можете. Якщо ж це якимось чином стосується вас — вам про це повідомлять! Якщо відмовлятися від тосту є непристойним, то відмова від цигарки чи інших неприйнятних для вас пропозицій є припустимим. Головне — нормальна, не бурхлива реакція. * '''Приймаєте гостей''': Якщо вам необхідно прийняти гостей, то слід зважати на наступні особливості. Якщо зустріч відбувається у ваших апартаментах, то підійдуть усі вищенаведені поради. Слід тримати необхідний запас капців для гостей, тому що китаєць у дорожніх черевиках більш скуто почуватиметься у вас в гостях. Якщо ж зустріч відбувається у готельному номері, то там завжди є невеликий запас разових капців. Якщо ж кількість гостей є більшою, то варто потурбуватися про це заздалегідь. У деяких готельних номерах «люкс» стіни в туалеті та у ванній кімнаті можуть бути прозорими. І ви і ваші гості почуватимуться незатишно у разі необхідності скористатися будь-якою із цих кімнат. Для застілля краще від готельного номера підійде улюблений вами ресторан, де ви звикли почуватися як удома, причому, найкраще підійде не загальна зала ресторану, а окремі апартаменти, розраховані на конкретну кількість гостей, із усіма необхідними кімнатами, включаючи кімнату для відпочинку. == Зв'язок == Міжнародний телефонний код +86. Інтернет-домен країни .cn. Доступ населення до інтернет-ресурсів перебуває під жорстким контролем держави. {{footer|ispartof=Східна Азія|type=Країна}} m7bt5k7vz13zsdtho2jacuz0nkl0wws 0 94 37254 37124 2025-05-06T00:23:31Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37254 wikitext text/x-wiki {{geo|50.45012|30.52340|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = St. Andriy's Church in Kyiv.jpg | caption= Андріївська церква | city= Київ | arm = COA of Kyiv Kurovskyi.svg | population = 2 868.7 тис (на 1.01.2014) | callingcode = +380-44 }} '''Київ''' — столиця і найбільше місто [[Україна|України]]. Місто розташоване на півночі [[Центральна Україна|Центральної України]], адміністративний центр [[Київська область|Київської області]], на березі р. Дніпро. Сьоме місто в [[Європа|Європі]] за чисельністю населення. == Зрозуміти == '''Київ''' — столиця [[Україна|України]], одне з найбільших і найстаріших міст [[Європа|Європи]]. Розташований у середній течії Дніпра, у північній [[Центральна Україна|Наддніпрянщині]]. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі [[Україна|України]] і адміністративний центр [[Київська область|Київської області]]. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні. Населення — понад 2,8 млн чол. Київ з населеними пунктами вздовж Дніпра утворює Київську агломерацію з населенням до 4 млн осіб. === Історія === Заснований наприкінці V — початку VI століття. Був столицею полян, Русі, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного князівства, литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, німецької генеральної округи. За легендою «Повісті врем'янних літ» Київ заснований легендарним полянським князем Києм разом із братами Щеком і Хоривом і сестрою Либідь. Літопис не має дати заснування міста. Археологічні та писемні джерела свідчать, що Київ розвинувся на основі язичницького поселення кінця 5—початку 6 століття. З 882 року, після завоювання його варягами, Київ став столицею Руської держави — «матір'ю міст руських». Місто було одним із центрів міжнародної торгівлі з Візантією, Скандинавією, Західною Європою, мусульманським світом. На середину 12 століття в Києві проживало близько 50 тисяч мешканців, діяло близько 400 церков, 8 базарів. Площа міста становила до 400 га. З другої половини 12 століття роль Києва як політичного центру Русі занепала. Цьому сприяло розорення міста 1169 року, здійснене князем Андрієм Боголюбським, володарем північно-східного Володимиро-Суздальського князівства. Попри це, до середини 13 століття Київ залишався культурно-духовним центром Русі. 1240 року місто завоювали війська Монгольської імперії під командуванням Батия. 1363 року його захопив Ольгерд, правитель Великого князівства Литовського, і приєднав до своєї держави. 1596 року, на прохання київської шляхти та за рішенням Люблінської унії між Литвою і Польщею, що утворювала федеративну державу Річ Посполиту, Київ разом із воєводством перейшов до складу Польської корони. Протягом 14 — 18 століть Київ залишався невеликим містечком, розташованим на кордонах християнського та мусульманського світів. 1667 року, у результаті підписання Андрусівського миру, який розділив козацьку державу між Річчю Посполитою і Московським царством, місто увійшло до складу останнього. Після скасування автономії Війська Запорозького 1782 року Київ остаточно перейшов під владу росіян. За часів управління Російської імперії в 18 — початку 20 століття Київ був великим провінційним містом. Він займав п'яте місце за величиною серед імперських міст після Санкт-Петербургу, Москви, Варшави й Одеси. На відміну від попередніх століть кияни вперше отримали можливість розвивати своє місто в мирних умовах. Попри ліберальну соціально-економічну політику, імперський уряд проводив жорстку русифікацію місцевого польського, українського і єврейського населення. В добу визвольних змагань 1917–1920 років Київ був центром боротьби за українську державність. Однак в результаті невдачі в створенні незалежності місто остаточно повернулося до радянської влади. 1934 року місто стало столицею УРСР, яка до цього перебувала в Харкові. Більшовики, що сповідували войовничий атеїзм, зруйнували більшу частину київських унікальних храмів. 1991 року Київ став столицею незалежної України. Проте в місті важко впроваджувались позитивні зрушення: давалася взнаки загальнодержавна соціально-економічна криза, що призвела до безробіття та скорочення виробництва. У цей час добудовано лінію метрополітену на Лук'янівку та Харківський масив, відкрито Співоче поле. З листопада 2004 до січня 2005 в місті відбувалися масові протести проти фальсифікації президентських виборів, які отримали назву Помаранчева революція. === Клімат === Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −5,5 °C, липня +19,2 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C, абсолютний максимум — +39,9 °C. Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку у Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву у лютому 20 см, максимальна — 440 см. Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бала, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість повітря — від 64% (травень) до 85% (листопад). == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{listing |type = go |lat = 50.344722 |long = 30.893333 |name =Міжнародний аеропорт «Бориспіль» |alt = {{IATA|KBP}} |address = |directions = |url = https://kbp.aero/airport/about/|wikipedia = Бориспіль_(аеропорт)|wikidata = Q477677 |phone = (044) 281-70-20, (044) 281-72-31|fax = +380 44 281-71-22|email = info@kbp.aero |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2023-12-09 |description = Основні повітряні ворота до Києва. В аеропорту 4 пасажирські термінали — B (рейси по Україні), F і D (міжнародні), С (VIP-рейси й мала авіація), розташовані недалеко один від одного. Центр міста й аеропорт пов'язані цілодобовим автобусом-експресом SKY BUS [http://kievis.com/ua/transfer.html], які курсують до центрального залізничного вокзалу через станцію метро «Харківська». В аеропорту стоянка автобусів розташована поруч із залом вильоту термінала В, в місті — праворуч від виходу в місто з Південного вокзалу, біля станції «Харківська» — біля виходу метро з боку останнього вагона, направо. Автобуси курсують строго за розкладом: вдень кожні 15 хвилин, вночі кожні 30 хвилин, вартість проїзду складає 25 грн до вокзалу, і 20 грн до станції «Харківська». У зворотному напрямку до аеропорту, біля станції метро «Харківська», автобус зупиняють на вимогу, тому офіційно зупинка там не дозволена, при цьому сидячі місця як правило вже зайняті. Офіційний час у дорозі — 45-70 хвилин, але в годину пік може досягати двох годин. Якщо їхати з аеропорту до Києва в годину пік, швидше за все буде вийти на станції метро «Харківська» і доїхати в центр на метро. Якщо ж їхати в аеропорт, і час підтискає, то найкраще доїхати до станції «Харківська», перейти на іншу сторону просп. Бажана, і легко знайти попутку за 20-50 грн. Крім цього, в аеропорту постійно курсують машини власного таксопарку аеропорту — Sky Taxi, яке орієнтується на іноземців, і є найдорожчим таксі міста. Всі машини — Hyundai Sonata люксової комплектації, до оплати приймаються в тому числі банківські карти. Тому, якщо необхідно заощадити, то досить почекати біля термінала, куди постійно прибувають таксі інших диспетчерів, які, щоб не їхати порожняком назад, з радістю довезуть до Києва за помірні гроші.}} * {{listing |type = go |lat = 50.401667 |long = 30.451667 |name = Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського|alt = {{IATA|IEV}} |address = |directions = 8 км від центру Києва, в 1,5 км від кільцевої дороги. |url = https://iev.aero|wikipedia = Київ-Жуляни|wikidata = Q939543 |phone = +380(48)7192370|fax = +380(48)7192371|email = ukkk@airport.kiev.ua |skype = |hours = |price = |lastedit = 2023-12-09 |description = Основний аеропорт [[Список бюджетних авіакомпаній|бюджетної авіакомпанії]] WizzAir. Неподалік від аеропорту розташована залізнична станція Київ-Волинський. До аеропорту можна доїхати від станції метро Шулявська (тролейбус № 22, маршрутне таксі № 213) або від станції метро Університет або площі Льва Толстого (тролейбус № 8а).}} === {{Потягом}} === Більшість потягів прибувають на вокзал станції ''Київ-Пасажирський''. Він має два термінали: '''Центральний вокзал''' і '''Південний вокзал''', з'єднані мостом-переходом на рівні другого поверху. Зліва від входу в Центральний вокзал розташована станція метро «Вокзальна». Біля Південного вокзалу розташовані різноманітні магазини та заклади харчування. Є також потяги, які роблять зупинку на залізничному вокзалі станції ''Дарниця.'' Цей вокзал розташований у Дарницькому районі м. Києва, на лівому березі р. Дніпро, у кварталі, що обмежений Харківським шосе та вулицями Привокзальною, Празькою та Бориспільською, поруч з вокзалом проходить трамвайна лінія, за допомогою якої ви зможете дістатись до станцій метро Позняки, Лісова і Бориспільська. Також станція Дарниця є кінцевою зупинкою міської електрички, на яку ви можете зробити пересадку для подальшої поїздки по місту. Актуальну інформацію стосовно наявності потягів до Києва з вашого міста, а також наявності квитків та їх вартості ви можете дізнатися на сайті https://booking.uz.gov.ua/{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} На цьому ж сайті ви зможете швидко придбати квитки на обраний вами потяг та здійснити їх оплату без комісії за допомогою банківської платіжної картки. === {{Автомобілем}} === Основні напрямки трас: * {{Автошлях|M|01}} (Броварське шосе) — з [[Чернігів|Чернігова]], [[Гомель|Гомеля]]. * {{Автошлях|M|03}} (Бориспільське шосе) — з Міжнародного аеропорту «Бориспіль», [[Харків|Харкова]], [[Полтава|Полтави]]. * {{Автошлях|M|05}} (Одеська траса) — з [[Одеса|Одеси]], [[Біла Церква|Білої Церкви]], [[Умань|Умані]]. * {{Автошлях|M|06}} (Житомирське шосе) — зі [[Львів|Львова]], [[Рівне|Рівного]], [[Житомир]]а. * {{Автошлях|M|07}} (Варшавське шосе (Варшавка)) — з [[Польща|Польщі]], [[Ковель|Ковеля]], [[Коростень|Коростеня]]. === {{Автобусом}} === В місті існує 22 (станом на липень 2021) автовокзали різного масштабу, що розташовані у різних його куточках, куди прибувають і звідки відправляються автобуси в будь-який обласний, а також районні центри України. Актуальну інформацію стосовно наявності автобусів до Києва з вашого міста, автовокзал прибуття, а також інформацію про наявність квитків та їх вартість ви можете дізнатися на сайті https://ukrpas.com.ua/ На цьому ж сайті ви зможете швидко забронювати квитки на обраний вами автобус та здійснити їх оплату без комісії за допомогою банківської платіжної картки. === {{Кораблем}} === == Транспорт == === Державний громадський транспорт === [[Файл:Kyiv Tsyfrovyi card.jpg|thumb|left|150px|Транспортна картка Київ Цифровий]] [[Файл:Back of Kyiv Tsyfrovyi card.jpg|thumb|right|150px|Зворотний бік картки Київ Цифровий]] [[Файл: Public transport ticket validator in Kyiv.jpg|thumb|left|150px| Валідатор всередині тролейбусів, автобусів, трамваїв]] По місту можна пересуватися метрополітеном, міськими автобусами, тролейбусами, трамваями та міською електричкою. Також біля станції метро Поштова площа курсує фунікулер, що з'єднує історичне Верхнє місто та Поділ. На турнікетах або всередині транспортних засобів сплатити за проїзд можна безпосередньо приклавши мобілку чи банківську картку Віза чи Майстеркард (такі турнікети позначені відповідним символом). Інакше разові квитки на транспорт можна придбати в додатку Київ Цифровий або поповнивши картку Київ Цифровий на багато поїздок заздалегідь (надається додаткова знижка). Квитки НЕ можна придбати в салоні чи у водія. Доступні також місячні проїзні квитки, а в середині місяця такі квитки на другу половину місяця можна придбати за половину вартості. Після входу до транспортного засобу прикладіть свою мобілку (чи картку Київ Цифровий) лише один раз, немає потреби прикладати знову перед виходом (оскільки вартість не залежить від тривалости поїздки). Актуальний розклад, маршрути руху міського пасажирського транспорту, а також актуальну вартість разових та місячних проїзних квитків міського транспорту Києва ви можете дізнатися, відвідавши офіційний сайт Київпастрансу [https://kpt.kiev.ua/information/passengers/timetable/ https://kpt.kiev.ua/]{{Dead link|date=травня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Схему ліній київського метрополітену, розклад руху поїздів, режим роботи станцій та актуальну вартість проїзду ви можете дізнатися на офіційному сайті Київського метрополітену http://www.metro.kiev.ua/{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === Інший транспорт === Маршрутні таксі частково дублюють і/або подовжують маршрути наземного пасажирського транспорту. Картка Київ Цифровий станом на 2021 рік не є дійсною в маршрутках. Таксі можна викликати онлайн, завантаживши у свій планшет чи смартфон додаток Убер, Уклон, Болт, OnTaxi та багато інших. === Самокатопрокати, велопрокати й веломаршрути === ''За Правилами дорожнього руху дорослим заборонено рухатися велосипедом по тротуару, але на це ніхто не зважає.'' * velorout.com.ua — багато маршрутів парками та околицями Києва. Детальні описи, треки, фотографії. * velorout.com.ua Карта велопрокатів України * Найбільша мережа велопрокатів у Києві (понад 15 пунктів) і Україні — veliki.kiev.ua (veliki.ua). Якісні велосипеди, додаткове обладнання, захист. Необхідно попереднє замовлення — часто пункти прокату — прості гаражі. Багатомовний сайт. Є посилання на місця катання із гарними фотографіями й англомовним описом. * [https://velosklad.com.ua/ velosklad.com.ua] — велопрокат в якому можна взяти в оренду велосипед не тільки жителям столиці, а й іноземцям і гостям Києва. * [https://letsbike.com.ua/ letsbike.com.ua] — веломагазин з веломайстернею в якій ви можете відремонтувати свій байк, якщо подорожуєте на ньому. В статті [[Маршрути]] ви знайдете кілька веломаршрутів Києвом. == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:St. Sophia's.jpg|thumb|right|250px|Собор Святої Софії]] {{see| name=Хрещатик | wikipedia=Хрещатик | wikidata=Q1076911 | lat=50.447222 | long=30.521944 | map=<!-- номер --> | vkontakte=<!-- ВКонтакті --> | skype=<!-- скайп --> | content=Є центральною вулицею міста, навколо неї зосереджений діловий центр столиці України. Хрещатик проходить через і Печерський райони міста, з одного боку вулиця обмежена Європейською площею, з іншого виходить на Бессарабську площу. }} {{see| name=Майдан Незалежності | wikipedia=| wikidata=Q863759 | lat=50.45025 | long=30.523889 | map=<!-- номер --> | vkontakte=<!-- ВКонтакті --> | skype=<!-- скайп --> | content=центральна площа Києва }} {{see| name=Андріївський узвіз | wikipedia=Андріївський узвіз| wikidata=Q2622438 | lat=50.459861 | long=30.515139 | map=<!-- номер --> | vkontakte=<!-- ВКонтакті --> | skype=<!-- скайп --> | content=Один зі стародавніх шляхів, що сполучають Верхнє місто, його центральну частину, з торговим Подолом. На вулиці знаходиться Андріївська церква, Музей однієї вулиці, Музей письменника Михайла Булгакова (Будинок Турбіних), меморіальний будинок-музей Кавалерідзе. Зараз Андріївський узвіз — це вулиця-музей, одна з головних туристичних визначних пам'яток української столиці. Тут жили й працювали багато відомих діячів науки й культури: вчені, письменники, композитори, художники, скульптори. На вулиці влаштовуються свята, художні виставки, фестивалі мистецтв. Сюди приходять послухати вуличних музикантів і подивитися костюмовану виставу просто неба. У будівлях, уздовж вулиці, працюють художні галереї, виставки, театри й художні майстерні. Просто неба розташовані численні сувенірні крамниці. }} {{see| name=Київський зоопарк | url=https://zoo.kiev.ua/ | wikipedia=Київський зоопарк | wikidata=Q2459274 | email=zoo.kiev@ukr.net | address=просп. Перемоги, 32 | lat=50.454167 | long=30.462778 | phone=+38 (044) 277-47-69 | hours=Понеділок 12:00-16:00, Вівторок-неділя 09:00-16:00 | price=Дорослі 180,00 грн | map=<!-- номер --> | skype=<!-- скайп --> | content= }} * '''Золоті ворота''' * '''Маріїнський Палац''' * '''Телевізійна вежа''' * '''Батьківщина-Мати''' === Культові споруди === * '''Собор Святої Софії''' * '''Києво-Печерська лавра''' ====Мечеті==== * {{see | name=Мечеть «Ар-Рахма» | alt= | url=https://islam.ua/uk/ | email= | wikidata=Q2604454 | wikipedia=Ар-Рахма | address=вул. Лук'янівська, 46 | lat=50.464732 | long=30.499632 | directions=метро <span style="color:#0d9c4c">«Лук’янівська»</span> або маршруткою до зупинки «Кирилівська церква» | phone=+38(044)597-20-20, +38(095)597-20-20, +38(068)597-20-20, +38(093)597-20-20, +38(050)846-16-81 | tollfree= | fax= | hours=09:00-18:00 | price= | lastedit=2025-04-14 | content=Це перша офіційна соборна мечеть у Києві, яка є духовним і культурним центром мусульманської громади столиці. Її назва перекладається з арабської як «Милосердя». Будівництво велося з 1996 по 2011 рік. Урочисте відкриття відбулося у 2011 році. Мечеть побудована на історичній горі Щекавиця, де з 19 століття розташоване мусульманське кладовище. Вміщує до 3 000 вірян. Має класичну ісламську архітектуру: високий мінарет (27 метрів), два куполи, просторий молитовний зал. Часто тут проходять відкриті дні для немусульман, під час яких можна дізнатись про іслам «з перших рук». Мечеть є головною платформою для спільної молитви мусульман Києва, особливо у великі свята. Біля мечеті розташований ісламський культурний центр, де діють класи арабської мови, лекції з ісламу та дитячі програми. }} * {{see | name=Ісламський культурний центр «Умма» | alt= | url=https://www.arraid.org/ua/ikc-m-kiyiv | email=office@arraid.org | wikidata=Q12075058 | wikipedia=Ісламський_культурний_центр_та_мечеть_(Київ) | address=вул. Дегтярівська, 25А | lat=50.460556 | long=30.455556 | directions=станція метро <span style="color:#d02226">«Шулявська»</span>, 10 хвилин пішки | phone=+38 (044) 490-99-00 | tollfree= | fax=+38 (044) 490-99-22 | hours= | price= | lastedit=2025-04-14 | content=Це сучасний духовний, освітній і соціальний центр для мусульман Києва та гостей міста. Назва «Умма» перекладається як «громада». Цей центр функціонує під егідою ДУМУ «Умма» — Духовного управління мусульман України. Саме тут розташована центральна мечеть громади, а також: просторий чоловічий та жіночий молитовні зали; конференц-зал для заходів; бібліотека з ісламською літературою; класи для навчання дітей та дорослих; курси арабської мови; соціальна підтримка для нужденних; благодійні акції, роздача продуктів під час Рамадану; зустрічі з немусульманами у форматі «Відкритих дверей». Центр відкрився у середині 2000-х і став важливою платформою для розвитку культурного діалогу в Києві. Тут часто проходять міжконфесійні форуми, зустрічі, лекції про іслам, соціальні ініціативи. «Умма» займається гуманітарною допомогою під час криз, допомагає внутрішньо переміщеним особам та малозабезпеченим. Під час свят Рамадан та Курбан-Байрам мечеть стає центром святкування для кількох сотень мусульман. Цей центр орієнтований як на мусульман, так і на всіх охочих дізнатись більше про іслам. Часто сюди приходять студенти, історики, журналісти. }} * {{see | name=Мечеть імені імама Абу Ханіфи | alt= | url=https://www.islam.ua/uk/ | email= | wikidata=Q133545757 | wikipedia=Мечеть_імені_імама_Абу_Ханіфи | address=3-й Березневий провулок, 2 | lat=50.3668392 | long=30.6876083 | directions= | phone=+38(068)698-32-23 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-14 | content=Належить до Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Одна з найновіших мечетей Києва, розташована в Дарницькому районі, у мікрорайоні Бортничі. Мечеть відкрили 24 березня 2023 року, на початку священного місяця Рамадан. Під час відкриття відбулося читання Корану, перший релігійний урок та вперше прозвучав азан. На заході був присутній Верховний муфтій України шейх Ахмед Тамім та інші гості. 26 вересня 2023 року у мечеті провели перший Мавлід. Перед урочистою частиною імам Мухаммад Бабур дав урок про дозволеність проведення заходів на честь народження Пророка Мухаммада. Захід почали читанням Корану, студенти Ісламського університету читали Мавлід арабською та фарсі. На заході був присутній Верховний муфтій України шейх Ахмед Тамім. 10 березня 2025 року у мечеті провели офіційний іфтар, на якому були присутні представники посольства Узбекистану та Верховний муфтій України шейх Ахмед Тамім. Протягом вечора віряни здійснили колективну молитву, отримали релігійний урок від шейха Ахмеда, читали зікри та мали можливість благословитися волосом Пророка Мухаммада. Мечеть носить ім’я імама Абу Ханіфи — видатного ісламського богослова та засновника ханафітського мазхабу. Вона слугує духовним осередком для мусульманської громади району, де проводяться щоденні молитви, п’ятничні джума-намази, релігійні уроки та святкові заходи. }} * {{see | name=Ісламський культурний центр АМУ | alt= | url=https://amu.org.ua | email=info@amu.org.ua | wikidata=Q132776984 | wikipedia=Ісламський_культурний_центр | address=просп. Берестейський, 67/1 | lat=50.4563587 | long=30.4050656 | directions=неподалік від станції метро <span style="color:#d02226">«Нивки»</span> | phone=+380 (63) 369-37-87 | tollfree= | fax= | hours=Щодня, 09:00–20:00 | price= | lastedit=2025-04-14 | content=Це один з ключових ісламських культурно-освітніх майданчиків у Києві, який належить до Асоціації Мусульман України (АМУ). Тут працює: молитовний зал для щоденних намазів; освітній центр: курси арабської мови, вивчення Корану; недільна школа для дітей; жіночий клуб; міжрелігійні та міжкультурні дискусійні платформи; доброчинні акції для малозабезпечених; бібліотека, культурні вечори; зустрічі для немусульман: «День відкритих дверей», діалоги про іслам. Ісламський центр АМУ активно підтримує інтеграцію мусульманської громади Києва до громадянського суспільства. Під егідою АМУ регулярно проходять конференції, семінари, відкриті лекції з питань історії, філософії та культури ісламу. Центр організовує святкування Курбан-Байрам, Ід аль-Фітр, а також безкоштовні іфтари під час Рамадану. АМУ також займається: соціальними проєктами для переселенців, біженців, сиріт; роботою з молоддю: лекції, турніри, екскурсії; просвітницькою діяльністю для немусульман, розвінчуючи стереотипи про іслам. }} * {{see | name=Мечеть Расулюллах | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Берестейський, 49 | lat=50.4554079 | long=30.43819 | directions=неподалік від станції метро <span style="color:#d02226">«Шулявська»</span> | phone=+380 (50) 654-00-82 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-14 | content=Це діючий ісламський релігійний об'єкт у Києві, що підпорядковується ДУМУ України (Духовне управління мусульман України). Назва мечеті перекладається з арабської як "Посланець Аллаха" — це одне з найшанобливіших імен Пророка Мухаммада. Це одна з мечетей, де регулярно проводяться п’ятничні (джума) намази; відкрита для щоденних молитв; організовує лекції, уроки ісламу, духовні настанови, релігійні курси; у період Рамадану та на інші великі ісламські свята тут влаштовують спільні іфтари, збори громади; у мечеті часто проводяться уроки Корану для дітей та дорослих; на релігійні свята відбувається святковий намаз, збирається велика кількість вірян. Мечеть має просторий молитовний зал, розділений на чоловічу та жіночу частини, зручне місце для вивчення Корану та ісламських наук. Середовище тут затишне й дуже відкрите для нових вірян, гостей, людей, які прагнуть більше дізнатись про іслам. }} * {{see | name=Мечеть Неджат | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Олександра Мишуги, 2 | lat=50.3982493 | long=30.6405871 | directions=приблизно 770 метрів від метро <span style="color:#0d9c4c">«Позняки»</span> | phone=+380 (93) 052-41-22, +380 (734) 55-41-86 | tollfree= | fax= | hours=Щодня з 09:00 до 23:00 | price= | lastedit=2025-04-14 | content=Діюча мусульманська мечеть у Києві, розташована на Лівому березі в Дарницькому районі. Мечеть «Неджат» є духовним осередком для мусульманської громади району Позняки-Осокорки. Вона слугує місцем для щоденних молитов, п’ятничних джума-намазів, а також організовує релігійні уроки та святкові заходи під час Рамадану та Курбан-Байраму. }} * {{see | name=Ісламський культурний центр АМУ | alt= | url=https://islam.in.ua | email=info@islam.in.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Борщагівська, 128 | lat=50.4467955 | long=30.4519029 | directions=метро <span style="color:#d02226">«Шулявська»</span> — 7–10 хвилин пішки | phone=+380 (63) 369-37-87 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-14 | content=Це духовний, культурний та освітній центр, організований Асоціацією Мусульман України для розвитку ісламської культури, підтримки мусульманської громади та міжрелігійного діалогу. Центр відкритий не тільки для мусульман, а й для будь-кого, хто бажає дізнатись про іслам, поспостерігати за громадським життям або взяти участь у діалогах та культурних заходах. }} * {{see | name=Мечеть на Волинській оптовій базі | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Волинська, 34/1 | lat=50.4221015 | long=30.4443169 | directions=Солом’янський район, неподалік від Чоколівки. До мечеті можна дістатися громадським транспортом: Автобуси: №119, 22, 78 — зупинка поблизу вул. Волинська, 34/1. Маршрутні таксі: №302, 463, 499, 805 — зупинки в межах пішої доступності. Електричка: лінія МЕ (Святошин – Київ-Пасажирський – Дарниця – Почайна – Святошин) | phone=+38(068)698-32-23 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-15 | content= Мечеть на Волинській базі є частиною мережі молитовних приміщень, що функціонують під егідою Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Вона слугує місцем для щоденних молитов, п’ятничних джума-намазів, а також організовує релігійні уроки та святкові заходи під час Рамадану та Курбан-Байраму. Мечеть зазвичай відкрита для всіх п’яти щоденних намазів. П’ятнична молитва (джума) проводиться згідно з ісламським календарем; час може змінюватися залежно від сезону. У святкові дні та під час Рамадану графік може бути змінено — рекомендується уточнювати по телефону. }} * {{see | name=Мечеть на ринку «Троєщина» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Електротехнічна, 4 | lat=50.496598 | long=30.6156033 | directions=Деснянський район, територія ринку «Троєщина» | phone=+38(093)204-07-77 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-15 | content=Ця мечеть є діючим релігійним об'єктом, що обслуговує мусульманську громаду району Троєщина. Вона функціонує під егідою Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Мечеть зазвичай відкрита для всіх п’яти щоденних намазів. П’ятнична молитва (джума) проводиться згідно з ісламським календарем; час може змінюватися залежно від сезону. У святкові дні та під час Рамадану графік може бути змінено — рекомендується уточнювати по телефону. Мечеть розташована на території ринку «Троєщина», що робить її легко доступною для відвідувачів. Найближчі зупинки громадського транспорту знаходяться на вулицях Братиславська та Електротехнічна. }} * {{see | name=Мечеть на Каховській базі | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Каховська, 64 | lat=50.4676217 | long=30.587022 | directions=Дніпровський район, найближча станція метро: <span style="color:#d02226">«Лівобережна»</span> | phone=+38(068)581-10-20 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-15 | content=Мечеть на Каховській базі є частиною мережі молитовних приміщень, що функціонують під егідою ДУМУ. Вона слугує місцем для щоденних молитов, п’ятничних джума-намазів, а також організовує релігійні уроки та святкові заходи під час Рамадану та Курбан-Байраму. До неї можна дістатися пішки або скористатися громадським транспортом, що курсує по вулицях Каховська та прилеглих. }} * {{see | name=Мечеть на ринку «Юність» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Миропільська, 2 | lat=50.4707113 | long=30.6193416 | directions= | phone=+38(050)846-16-81 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-15 | content=Діючий молитовний центр для мусульманської громади Деснянського району Києва. Мечеть на ринку «Юність» функціонує під егідою Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Вона слугує місцем для щоденних молитов, п’ятничних джума-намазів, а також організовує релігійні уроки та святкові заходи під час Рамадану та Курбан-Байраму. Мечеть розташована на території ринку «Юність», що робить її легко доступною для відвідувачів. Найближчі зупинки громадського транспорту знаходяться на вулицях Миропільська та прилеглих. }} =====Околиці===== * {{see | name=Кримськотатарський культурний центр «Birlik» | alt=[[Кримськотатарський розмовник|крим.]] Qırımtatar medeniyet merkezi «Birlik» | url=https://www.dumk.org | email=birlik.center@gmail.com | wikidata= | wikipedia=Кримськотатарський_культурний_центр_«Birlik» | address=с. Чайки, вул. Грушевського, 33 | lat=50.437482 | long=30.2853794 | directions= | phone=+380 (63) 107 32 34 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-15 | content=«Бірлік» (з кримськотатарської — ''єдність'') — це культурний та релігійний центр кримськотатарської громади в Київській області. Центр виконує роль: молитовного залу для проведення п’ятничної молитви (джума-намаз), святкових намазів (на Ід аль-Фітр, Ід аль-Адха) та щоденних зустрічей; освітнього простору для дітей і дорослих: викладання основ ісламу, арабської мови, історії кримськотатарського народу; культурного майданчика для святкування національних свят, зустрічей громади, підтримки переселенців та благодійних акцій. Центр створено з ініціативи кримськотатарської діаспори під егідою духовного управління мусульман України (ДУМК). Активно співпрацює з мусульманськими організаціями Києва та області, особливо з Ісламським культурним центром «Аль-Рейд». }} * {{see | name=Ісламський центр «Селям» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=с. Погреби, вул. Різдвяна, 10а | lat=50.5428953 | long=30.6262934 | directions= | phone=+380 (50) 179 67 73 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-15 | content=«Селям» (з арабської — ''мир, привітання'') — це місцевий ісламський центр для мусульман, які проживають у передмісті Києва, зокрема у селі Погреби та прилеглих населених пунктах. Центр є молитовною залою та культурним осередком, де відбуваються: джума-намаз (п’ятнична молитва); святкові молитви на Ід аль-Фітр і Ід аль-Адха; освітні курси для дітей і дорослих: вивчення Корану, арабської мови, ісламської етики; зустрічі та лекції з імамами; благодійні заходи, підтримка нужденних. Центр створено з ініціативи кримськотатарської діаспори під егідою духовного управління мусульман України (ДУМК). Активно співпрацює з мусульманськими організаціями Києва та області, особливо з Ісламським культурним центром «Аль-Рейд». }} === Військові меморіали === * '''Бабин Яр''' * '''Німецький військовий цвинтар''' == Чим зайнятись == === Музеї === * '''Національний музей «Чорнобиль»''' * '''Музей однієї вулиці''' * '''Музей народної архітектури та побуту''' {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Мотузковий парк «Seiklar»| alt= | image=| address= Київ, Парк Партизанської слави (ст. м Бориспільська") | directions=Приозерний парк| url=http://seiklar.com.ua/index_ua.html | facebook=https://www.facebook.com/seiklar | vkontakte=https://vk.com/seiklarpark| phone= | email= | skype=| hours= | price=| lastedit=2016-01-08| description=}} == Що купувати == Київську перепічку — вул. Богдана Хмельницького, 3; Сувеніри на Андріївському узвозі та біля Києво-Печерської лаври; Солодощі та кондитерські вироби у магазинах Roshen; == Де поїсти == === Паби === * BierStadt * Golden Gate * Lucky Pub * O'Brien's * Salvador Dali * Schnitzel Haus * Портер * Сундук * У ХРОМОГО ПОЛА * {{eat | name=Sushiman | alt=Cушіман | url=https://sushiman.kiev.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@sushiman.kiev.ua | address=Харківське шосе, 7. | lat= | long= | directions=Маршрути до Харківське Шосе в Дарницький Район на громадському транспорті Ці транспортні маршрути проходять поруч із Харківське Шосе АвтобусАвтобус: 104 45 108 22 ПоїздПоїзд: МЕ МетроМетро: М3 МаршруткаМаршрутка: 177 316 529 545 45 178 407 | phone=+380963661166 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ВС 10:30 - 21:00 | price=від 200 | facebook= | instagram= | lastedit=2024-07-04 | content=Сушиман - доставка суші та суші сетів. Любителі японської кухні гідно оцінять наше різноманітне меню, сповнене свіжих і смачних страв, які доставляються прямо до вас у зручних упаковках.<p>Наш онлайн бар пропонує широкий асортимент суші, суші сетів, суші бургерів, сушірітто на будь-який смак. У нашому меню ви знайдете все: від класичних ролів і нігірі до унікальних авторських сетів. Ми впевнені, що навіть найвибагливіші гурмани знайдуть у нас щось до душі.<p>Замовити суші та суші сети у нас дуже просто на сайті або по номеру телефона. Ми забезпечуємо швидку та надійну доставку, щоб ви могли насолоджуватися свіжими й апетитними стравами в будь-який час.<p>Відкрийте для себе світ японської кухні разом із Сушиман! }} === Ресторани === * Суші-бар Сакура в Вишневому * Casanova * Da Vinci Fish Club * Freedom * Nobu * Porto Maltese * Salateria * Ангел * Ані * Будьмо! * Бринзабар * Вагон-ресторан * Велюр * Дежавю * Диканька * Замок Видубичі * Ікра * Mantra Restaurant & Party bar * Story Сafe * Tequila House * Диван * Казбек * Калинка-Малинка * Креп де Шин * Липський особняк * Міміно * Майамі-Блюз * Маракеш * Мисливський двір * Млин * Монастирська трапезна * Отаман * О'Панас * Пантагрюель * Первак * Петрович * Рішельє * Розгуляєво * Руставелі * Сейф * Стейк хаус * Суаре * Східний експрес * Такі-Макі * Тампопо * Тераса * Трюфель * У кульгавого Пола * Фортеця * Хата рибака * Хатинка * Червона Калина * Шато * Шинок * {{listing|type=eat | lat=50.439543 | long=30.548150 | name=Суші-бар Сакура в Вишневому | alt=Суші-бар Сакура | address=г. Вишневе, вул. Південна 1, 8133 | directions=суші-бар з власною доставкою суші та піци по Вишневому, Тарасівці, Гатномуб Крюківщині та Чабанах | url=https://karaoke-sakura.com.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=+380996509524 | fax= | hours=НД - ПТ: 10:00 - 20:00, СБ - НД: 10:00 - 21:00 | price=від 250 грн | description=Суші-бар Сакура в Вишневому — ресторан з японською та європейською їжею в меню безліч ролів та суші, а також гарячі страви та піца. Ресторан має свою власну постулу: доставка їжі в такі міста як: Чабани, Тарасівкаб Крюківщина |instagram=https://www.instagram.com/karaoke_sakura/}} * {{listing|type=eat | name=Watatsumi | alt= | url=https://kyiv.watatsumi.com.ua/uk/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Лугова, 12, ТРЦ “Караван Outlet” | lat=50.504703 | long=30.471897| directions= | phone=+380 (66) 993-15-15 | tollfree= | fax= | hours=10:00-22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/Watatsumi-Kyiv-104961364375904/ | instagram=https://www.instagram.com/watatsumi.kyiv/ | lastedit=2021-10-06 | content=Доставка суші додому. }} * {{eat | name=Tainabox | alt= | url=https://tainabox.com.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@tainabox.com.ua | address=вулиця Миколи Грінченка, 18| lat=50.4113042| long=30.5191083 | directions= | phone=+38(097)367-77-80 | tollfree= | fax= | hours=10:30 - 21:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/tainainbox/ | instagram=https://www.instagram.com/taina_box/ | lastedit=2023-12-07 | content=Швидка безплатна доставка їжі у Києві - Tainabox.<p>Азійські супи, японські суші, тайський рис, китайська локшина, локшина удон або локшина пад тай, американські бургери. Найсмачніша доставка їжі у Києві.<p>У нас ви можете замовити локшину вок або суші, роли або тайський смажений рис, найсмачніші гамбургери. Також у нас в меню ви можете замовити суширітто - найсмачніша новинка від Тайнабокс. }} * {{eat | name=Chainabox | alt=Чайна бокс | url=https://chinabox.com.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=chinabox.com.ua@gmail.com | address=вулиця Раїси Окіпної, 1 | lat=50°27′00″ пн. ш. 30°35′52″ сх. д. | long=50°26′49″ пн. ш. 30°35′27″ сх. д. | directions=Маршрути до вул. Раїси Окіпної, 1 у Дніпровський Район на громадському транспорті Ці транспортні маршрути проходять поруч із вул. Раїси Окіпної, 1 АвтобусАвтобус: 46 49 70 87 42 48 95 108 65 ПоїздПоїзд: МЕ МетроМетро: М1 МаршруткаМаршрутка: 222 249 580 316 503 535 | phone=+380683040094 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ВС 10:30 - 21:00 | price=від 250 | facebook= | instagram= | lastedit=2024-07-04 | content=Чайна бокс — Китайська їжа з доставкою по Києву. Любителі справжньої китайської кухні обов'язково оцінять наше різноманітне меню, повне смачних страв, які ми доставляємо прямо до вас у зручних коробочках.<p>Наша служба доставки пропонує широкий асортимент китайських страв на будь-який смак. У нашому меню є все: від апетитної локшини й ароматного рису WOK до свіжих салатів і поживних супів. Ми впевнені, що навіть найвибагливіші гурмани знайдуть у нас щось до душі.<p>Замовити китайські страви у нас можливо на сайті. Ми гарантуємо швидку та надійну доставку, щоб ви могли насолоджуватися гарячою та свіжою їжею в будь-який час. }} === Заклади швидкого харчування === ==== МакДональдзи ==== * {{listing|type=eat |map= 1|lat = 50.46257|long = 30.48163 |name = McDonald's №1 Лук'янівська |alt = |address = вул. Мельникова, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-27-44|fax = (044) 230-27-43|email = UA-00001.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 2|lat = 50.42391|long = 30.45853 |name = McDonald's №2 Севастопольська |alt = |address = пл. Севастопольська, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 501-59-02|fax = (044) 245-92-24|email = UA-00002.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 3|lat = 50.44735|long = 30.52296 |name = McDonald's №4 Хрещатик |alt = |address = вул. Хрещатик, 19а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-27-37|fax = (044) 230-27-38|email = UA-00004.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 4|lat = 50.45971|long = 30.52575 |name = McDonald's №5 Поштова |alt = |address = Боричів узвіз, 10а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 425-15-86|fax = (044) 425-15-86|email = UA-00005.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 7:00 - 23:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 5|lat = 50.45138|long = 30.59912 |name = McDonald's №6 Літній |alt = |address = вул. Марини Раскової, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 536-0892|fax = (044) 536-0893|email = UA-00006.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 6|lat = 50.50159|long = 30.60503 |name = McDonald's №7 Радосінь |alt = |address = вул. Теодора Драйзера, 4|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|facebook = |vkontakte = |phone = (044) 515-9023|fax = (044) 536-09-24|email = UA-00007.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 7|lat = 50.44809|long = 30.47923 |name = McDonald's №10 Адоніс |alt = |address = вул. Борщагівська, 2б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-27-29|fax = (044) 230-20-46|email = UA-00010.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 6:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 8|lat = 50.44338|long = 30.62687 |name = McDonald's №17 Ленінградська пл. |alt = |address = просп. Юрія Гагаріна, 2а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 451-44-62|fax = (044) 451-86-68|email = UA-00017.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 6:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 9|lat = 50.44140|long = 30.48962 |name = McDonald's №20 Київ-Вокзал |alt = |address = пл. Вокзальна, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 501-32-96|fax = (044) 501-32-97|email = UA-00020.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 05:00 - 01:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 10|lat = 50.51290|long = 30.50038 |name = McDonald's №22 Мінська |alt = |address = просп. Оболонський, 26а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 411-22-19|fax = (044) 537-28-67|email = UA-00022.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-01:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 11|lat = 50.45146|long = 30.52174 |name = McDonald's №25 Майдан |alt = |address = вул. Софійська, 1/2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-24-62|fax = (044) 230-24-61|email = UA-00025.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 08:00-22:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 12|lat = 50.40210|long = 30.65393 |name = McDonald's №29 Харківська |alt = |address = просп. Миколи Бажана, 3б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 560-17-62|fax = (044) 578-31-53|email = UA-00029.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 07:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 13|lat = 50.50646|long = 30.45033 |name = McDonald's №32 Виноградар |alt = |address = вул. Вишгородська, 33а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 451-89-35|fax = (044) 451-89-34|email = UA-00032.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-23:30|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 14|lat = 50.40625|long = 30.51919 |name = McDonald's №41 Московська |alt = |address = пл. Московська, 1/3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 451-86-29|fax = (044) 451-42-61|email = UA-00041.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 15|lat = 50.48848|long = 30.49784 |name = McDonald's №43 Петрівка |alt = |address = просп. Московський, 12а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 531-39-21|fax = (044) 531-39-23|email = UA-00043.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 16|lat = 50.39643|long = 30.63120 |name = McDonald's №46 Центральний офіс |alt = |address = вул. Гришка, 7|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 572-33-96|fax = (044) 573-85-45|email = UA-00046.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00 (по пт і сб з 06:00-01:00)|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 17|lat = 50.45055|long = 30.52324 |name = McDonald's №49 Фуд-корт |alt = |address = ТВК «Глобус», Підземний простір, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 501-79-27|fax = (044) 501-79-28|email = UA-00049.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 07:30-23:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 18|lat = 50.44692|long = 30.50908 |name = McDonald's №50 Аптека |alt = |address = вул. Богдана Хмельницького, 40/25|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-27-47|fax = (044) 230-27-48|email = UA-00050.store@ua.mcd.com|skype = |hours = пн-пт 08:00-22:00, сб-нд 08:00-22:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 19|lat = 50.42743|long = 30.53851 |name = McDonald's №51 Лесі Українки |alt = |address = бульв. Лесі Українки, 26|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 284-26-58|fax = (044) 285-08-43|email = UA-00051.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-23:45|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 20|lat = 50.45654|long = 30.61260 |name = McDonald's №53 Дитячий світ |alt = |address = просп. Броварський, 27|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 541-19-70|fax = (044) 543-97-66|email = UA-00053.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 21|lat = 50.50558|long = 30.47358 |name = McDonald's №54 Караван |alt = |address = вул. Лугова, 12|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 206-43-91|fax = (044) 206-43-92|email = UA-00054.store@ua.mcd.com|skype = |hours = пн-чт; нд 08:00-1:00 пт-сб 08:00-1:30|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 22|lat = 50.43963|long = 30.51692 |name = McDonald's №55 Льва Толстого |alt = |address = вул. Велика Васильківська, 22|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 278-35-99|fax = (044) 278-36-75|email = UA-00055.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 23|lat = 50.49751|long = 30.57612 |name = McDonald's №63 Київ-Глобал |alt = |address = вул. Оноре де Бальзака, 2а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 390-06-51|fax = (044) 390-06-52|email = UA-00063.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 07:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 24|lat = 50.49318|long = 30.55767 |name = McDonald's №69 Скай Молл |alt = |address = просп. Генерала Ватутіна, 2т|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 393-32-01|fax = (044) 393-32-02|email = UA-00069.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 10:00-22:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 25|lat = 50.46263|long = 30.35531 |name = McDonald's №71 Палладіна |alt = |address = пр. Академіка Палладіна, 7а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 423-14-34|fax = (044) 423-29-19|email = UA-00071.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} ==== Пузата хата ==== * {{listing|type=eat |map= 26|lat = 50.44225|long = 30.52257 |name = Пузата хата |alt = |address = вул. Басейна, 1/2 а|directions = |url = http://www.puzatahata.ua|facebook = |vkontakte = |phone = (044) 235-88-68|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 27|lat = 50.43745|long = 30.51577 |name = Пузата хата |alt = |address = вул. Велика Васильківська, 40|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 499-57-40|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 28|lat = 50.43101|long = 30.38387 |name = Пузата хата |alt = |address = вул. Гната Юри, 20|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 206-05-62|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 29|lat = 50.37858|long = 30.44183 |name = Пузата хата |alt = |address = Кільцева дорога, 1в|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 593-73-97|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 30|lat = 50.44218|long = 30.62386 |name = Пузата хата |alt = |address = просп. Миру, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 496-77-53|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 31|lat = 50.39017|long = 30.64113 |name = Пузата хата |alt = |address = просп. Петра Григоренка, 43|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 537-40-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 32|lat = 50.48971|long = 30.49687 |name = Пузата хата |alt = |address = просп. Московський, 23|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 499-18-67|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 33|lat = 50.48627|long = 30.51718 |name = Пузата хата |alt = |address = просп. Московський, 26в|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 426-76-05|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 34|lat = 50.46245|long = 30.51947 |name = Пузата хата |alt = |address = вул. Петра Сагайдачного, 24|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 425-34-44|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 35|lat = 50.44731|long = 30.52401 |name = Пузата хата |alt = |address = вул. Хрещатик, 15/4|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 278-55-77|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ==== Піцерії Челентано ==== * {{listing|type=eat |map= 36|lat = 50.45807|long = 30.51763 |name = Pizza Celentano |alt = |address = Андріївський узвіз, 38|directions = |url = http://pizza-celentano.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (044) 279-08-24|fax = |email = ffs@ffs-company.com|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 37|lat = 50.48948|long = 30.48706 |name = Pizza Celentano |alt = |address = просп. Московський, 11а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 569-34-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 38|lat = 50.45147|long = 30.52575 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Хрещатик, 10|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 39|lat = 50.39016|long = 30.64122 |name = Pizza Celentano |alt = |address = просп. Петра Григоренка, 43|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 577-14-48|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 40|lat = 50.43941|long = 30.59238 |name = Pizza Celentano |alt = |address = Русанівська набережна, 10|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 550-10-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 41|lat = 50.43023|long = 30.51640 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 63|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 287-53-85, (044) 278-04-96|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 42|lat = 50.37858|long = 30.44188 |name = Pizza Celentano |alt = |address = Кільцева дорога, 1в|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 250-82-78|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 43|lat = 50.43222|long = 30.47327 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Митрополита Липківського (Урицького), 40|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 246-31-05|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 44|lat = 50.43567|long = 30.50802 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Саксаганського, 57а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 284-33-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 45|lat = 50.44205|long = 30.52154 |name = Pizza Celentano |alt = |address = пл. Бессарабська, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 235-22-56|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 46|lat = 50.47101|long = 30.47741 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Багговутівська, 17/21|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 206-53-98|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 47|lat = 50.43881|long = 30.51713 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 23в|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 235-66-87|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 48|lat = 50.44000|long = 30.49094 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Вокзальна, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 245-10-62|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 49|lat = 50.50216|long = 30.59169 |name = Pizza Celentano |alt = |address = просп. Володимира Маяковського, 17|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 547-85-38|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 50|lat = 50.51222|long = 30.50857 |name = Pizza Celentano |alt = |address = просп. Героїв Сталінграда, 24а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-85-19|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ==== Муракамі ==== * {{listing|type=eat |map= 51|lat = 50.39735|long = 30.63829 |name = Муракамі в ТЦ "Піраміда" |alt = |address = вул. Олександра Мішуги, 4.|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 495-70-33|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 52|lat = 50.43413|long = 30.51557 |name = Муракамі стадіон «Олімпійський» |alt = |address = вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 57/3.|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 287-03-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 53|lat = 50.43820|long = 30.51575 |name = Муракамі на Великій Васильківській |alt = |address = вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 32|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 502-65-37|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 54|lat = 50.42330|long = 30.46368 |name = Муракамі на Червонозоряному проспекті |alt = |address = просп. Червонозоряний, 4а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 502-67-75|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 55|lat = 50.36800|long = 30.45921 |name = Муракамі Магелан |alt = |address = просп. Академіка Глушкова, 13б, 3-й поверх, ТЦ Магелан.|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 469-13-28|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 56|lat = 50.43756|long = 30.52736 |name = Муракамі в БЦ "Парус" |alt = |address = вул. Мечникова, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 593-37-10, (044) 235-81-03|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 57|lat = 50.44209|long = 30.49830 |name = Муракамі в БЦ "Європа Плаза" |alt = |address = вул. Саксаганського, 120б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 538-07-70|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 58|lat = 50.50875|long = 30.51214 |name = Муракамі Оболонь |alt = |address = просп. Героїв Сталінграду, 14г|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 331-01-99|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 59|lat = 50.45163|long = 30.52570 |name = Муракамі Хрещатик |alt = |address = вул. Хрещатик, 14|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 279-56-69|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 60|lat = 50.43978|long = 30.59235 |name = Муракамі Русанівка |alt = |address = Русанівська набережна, 10|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 295-98-49|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 61|lat = 50.40182|long = 30.63648 |name = Муракамі Позняки |alt = |address = вул. Драгоманова, 29|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 581-59-14|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 62|lat = 50.44822|long = 30.51394 |name = Муракамі Золоті ворота |alt = |address = вул. Володимирська, 42|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 234-43-02|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 63|lat = 50.46122|long = 30.52041 |name = Муракамі Поділ |alt = |address = вул. Петра Сагайдачного, 35|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 425-01-90|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === Хостели та оренда квартир (на околицях міста). === Середні ціни === * {{listing|type=готель|map= 0|lat = |long = |name=Готель «Дніпро» |alt= |comment= |address=вул. Хрещатик, 1/2, м. Київ, 01001, Україна |directions= |phone=+380 67 693 03 16 |fax= |email=reservation@dniprohotel.ua |url=https://dniprohotel.ua/ |hours= |price=від 1275 грн |description=Готель «Дніпро» — один із найвідоміших готелів України, який має понад 50-річну історію створення гостинності. Команда професіоналів створює історію успіху разом з Вами та працює кожного дня для Вашого комфорту та затишку. Розташований в самому центрі історичної та ділової частини міста Києва, готель «Дніпро» вдало поєднує в собі класичний дизайн та атмосферу комфорту з усім необхідним для ділової людини. Унікальне розташування на Європейській площі поруч з парком, відкриває можливості для знайомства з містом, активного відпочинку, естетичної насолоди архітектурою, культурою та природою міста Києва, якому понад 1500 років.|facebook=https://www.facebook.com/DniproHotel/|instagram=https://www.instagram.com/panorama.club.kyiv/}} * {{listing|type=sleep|map= 1|lat = 50.46116504|long = 30.76573133|name=Комплекс відпочинку «Княжий двір» |alt= |comment= |address=07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Стогнія, 39-39 a |directions= |phone=+38 044 277 29 00 |fax=+38 044 277 29 14 |email=info@kdvir.com |url=http://www.kdvir.com |hours= |price= |description=Комплекс відпочинку, що містить: готель «Анаїтта», Готель «Зруб», ресторан, стадіон, волейбольний майданчик, басейн та зону відпочинку, боулінг на 4 доріжки з дитячою кімнатою, зал для проведення конференцій, альтанки над озером, дитячий ігровий майданчик.}} * {{sleep | name=Готель «Хрещатик» | alt= | url=http://www.hotel-khreschatyk.kiev.ua/ | wikipedia= | wikidata=Q12167848 | email=sales@hotel-khreschatyk.kiev.ua | address=01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 14 | lat=50.45137153 | long=30.52520022 | directions= | phone=+38 044 596 80 00 | tollfree= | fax=+38 044 596 80 01 | hours= | checkin=14:00 | checkout=12:00 | price=Ціна за ніч від 76 EUR | facebook= | instagram= | map=2 | description=Готель розташований у центрі Києва. Комфортабельні номери з видом на Хрещатик. Безкоштовний Wi-Fi, сніданок "шведський стіл", онлайн бронювання номерів. | content= }} * {{listing|type=sleep|map= 3|lat = 50.42244365|long = 30.46775401|name=Готель «Оберіг»|alt= |comment= |address=01001, м. Київ, проспект Червонозоряний 25/16 |directions= |phone=+38 044 270 44 66 |fax=+38 044 270 44 67 |email=info@oberighotel.kiev.ua |url=http://www.oberighotel.kiev.ua/ |hours= |checkin=14:00 |checkout=12:00 |price=Ціна за ніч від 405 UAH |description=Готель Оберіг входить до списку кращих готелів Києва. Комфортабельні номери в центрі Києва. Безплатний Wi-Fi, безплатний паркінг, сніданок «шведський стіл», онлайн бронювання номерів.}} * {{listing|type=sleep|map= 4|lat = 50.45746987|long = 30.60940683|name=Готель «Братислава»|alt= |comment= |address=02192, м. Київ, вул. А. Малишка, 1 |directions= |phone=+38 044 537 39 75 |fax=+38 044 559 75 70 |email=reservation@bratislava.com.ua |url=http://www.bratislava.com.ua/ |hours= |checkin=13:00 |checkout=12:00 |price=Ціна за ніч від 345 UAH |description=Готель Братислава розташований на лівому березі Дніпра, за 5 хвилин ходьби від станції метро "Дарниця", звідки можна без пересадок доїхати до центру Києва. До послуг гостей 337 сучасних номерів за доступними цінами.}} * {{listing|type=sleep|map= 5|lat = 50.44872599|long = 30.52729905|name=Готель «Україна»|alt= |comment= |address=01001, м. Київ, вул. Інститутська, 4 |directions= |phone=+38 044 590 54 74 |fax=+38 044 279 09 41 |email=marketing@ukraine-hotel.kiev.ua |url=http://www.ukraine-hotel.kiev.ua/ |hours= |checkin=14:00 |checkout=12:00 |price=Ціна за ніч від 544 UAH |description=Чотиризірковий готель "Україна" розташований у центрі Києва на Майдані Незалежності. В готелі 371 номер різноманітних категорій, які відповідають усім вимогам комфорту та доступні по вартості проживання.}} * '''[https://randevu.ua/uk/ Міні-готель Рандеву],''' м. Київ, проспект Правди, 31 а. <abbr>☎</abbr> [tel:+380445876893 +3 8 044 587 68 93], e-mail: [mailto: Randevukiev@gmail.com Randevukiev@gmail.com]. Більше 10-ти адрес в різноманітних куточках міста. * {{sleep | name=President Hotel | alt= | url=http://presidenthotel.com.ua | wikipedia= | email= | address=вул. Госпітальна 12, Київ, Україна, 01601 | lat=50.43584 | long=30.52611 | directions=метро Кловська, Палац Спорту | phone=+38 (044) 256 - 3256 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-30 | content=Чотиризірковий готель на 374 номери різних категорій – від Бізнесу до Президентського Люкса }} * {{sleep | name=Готельно-ресторанний комплекс "Верховина" (пр. Перемоги) | alt= | url=https://verhovina.ua/pro-gotel-2-ukr | wikipedia= | email=oldverhovina@gmail.com | address=пр. Перемоги, 135 | lat=50.453774 | long=30.346470 | directions=Розташований неподалік ст. метро Житомирська, у декількох метрах від автостанції "Дачна" | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=Готель на виїзді з міста в сторону Житомира. Через дорогу автостанція "Дачна", трохи далі станція метро Житомирська. Зручні номери з телевізором, холодильником, чайником та кондиціонером. Є ресторан. Поруч ставок. Безплатний Wi-fi. }} * {{sleep | name=Готель "Восход" | alt= | url=http://hotel-voshod.com.ua/ua/ | wikipedia= | email=arenda.voshod@ukr.net | address=с. Софіївська Борщагівка, вул. Пушкіна, 14 | lat=50.424310 | long=30.364172 | directions=швидкісний трамвай № 3 від залізничного вокзалу, маршрутні таксі від станцій метро Житомирська, Нивки, Академмістечко | phone=+380445834868 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=Готель територіально розташований у селі Софіївська Борщагівка, проте до околиці Києва пішки йти близько 2 хвилин. Є номери різних категорій: економ, стандарт, покращений, люкс. }} * {{sleep | name=Готельно-ресторанний комплекс "Верховина" (Кільцева дорога) | alt= | url=https://verhovina.ua/pro-gotel-ukr | wikipedia= | email= | address=с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 24 | lat=50.443677 | long=30.356641 | directions=від станції м. Житомирська маршрутне таксі № 23, № 716, № 720, від зал. вокзалу № 401 до зупинки Янтарна | phone=+380443399931 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content=На відміну від готелю на пр. Перемоги — це великий готельний комплекс із багатьма корпусами. Формально розташований у с. Петропавлівська Борщагівка, проте знаходиться біля Кільцевої дороги. Їхати 5-7 хв від м. Житомирська. У номерах економкласу є душ, телевізор, кондиціонер, холодильник, чайник, безплатний Wi-fi. }} * {{sleep | name=Готель "Classic" | alt= | url=https://hotel-classic.in.ua/ | wikipedia= | email=hotelclassic24@gmail.com | address=Київ, вул. Жилянська, 118 (вхід через арку) | lat=50.441832458591904 | long=30.49710756474391 | directions= | phone=+380672477503 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2025-02-04 | content=Якщо ви шукаєте ідеальне місце для відпочинку чи ділової поїздки в Києві, готель Classic стане вашим найкращим вибором. Це першокласний готель, що гармонійно поєднує комфорт, стиль і затишок у самому центрі столиці.Розташований на перехресті ділових, культурних та історичних районів, Classic дарує своїм гостям атмосферу спокою та комфорту, залишаючи за межами міську метушню. Тут ви знайдете все необхідне для приємного відпочинку: елегантні номери, сучасні зручності та високий рівень сервісу. }} === Дорого === == Де навчатись == [[Файл:Shevchenko University.jpg|міні|Київський національний університет імені Тараса Шевченка]] Київ є найбільшим освітнім і науковим центром України. Серед вищих навчальних закладів: * {{listing |type=other|map= |lat = 50.442087|long = 30.510402 |name = Київський національний університет імені Тараса Шевченка |alt = |address = вул. Володимирська, 60|directions = |url = http://univ.kiev.ua/ua/|wikipedia = Київський національний університет імені Тараса Шевченка|facebook = https://www.facebook.com/kyiv.university|vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Самоврядний дослідницький національний університет. Заснований в 1834 році. Має репутації одного з найкращих українських навчальних закладів. 15 факультетів і 6 навчальних Інститутів.}} * {{listing |type=other|map= |lat = 50.44912|long = 30.45744 |name = Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» |alt = НТУУ «КПІ»|address = пр. Перемоги, 37|directions = |url = http://kpi.ua/|wikipedia = Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat =50.2757 |long =30.3817 |name = Київський національний торговельно-економічний університет |alt = КНТЕУ|address =02156, вул. Кіото, 19 |directions = |url =https://knute.edu.ua/ |wikipedia = Київський національний торговельно-економічний університет|facebook =https://www.facebook.com/257199294443241 |vkontakte =https://vk.com/knteu |phone =+380445133348 |fax =+380445314741 |email =knteu@knteu.kiev.ua |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = 50.458545|long = 30.405017 |name = Національний медичний університет імені Олександра Богомольця |alt = |address = пр. Перемоги, 34|directions = |url = http://nmu.edu.ua|wikipedia = Національний медичний університет імені Олександра Богомольця|facebook = |vkontakte = |phone = (044) 454-49-83, (044) 234-40-62|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національний університет «Києво-Могилянська академія» |alt = НаУКМА|address = |directions = |url = |wikipedia = Національний університет «Києво-Могилянська академія»|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національна музична академія |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = Національна музична академія України імені Петра Чайковського|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національний авіаційний університет |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = Національний авіаційний університет|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Київський національний університет будівництва і архітектури |alt = КНУБА|address = |directions = |url = |wikipedia = Київський національний університет будівництва і архітектури|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національний аграрний університет |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = Національний університет біоресурсів і природокористування України|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=other | lat= | long= | name=Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Київський національний університет культури і мистецтв |alt = |address = вул. Є. Коновальця, 36|directions = |url = http://knukim.edu.ua/|wikipedia = Київський національний університет культури і мистецтв|facebook = https://www.facebook.com/KNUKiM/|vkontakte = |phone = +30442854403|fax = +0442858527|email = abiturient_knukim@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Київський міжнародний університет |alt = КиМУ|address = |directions = |url = |wikipedia = Київський міжнародний університет|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Київський національний університет технологій та дизайну |alt = КНУТД|address = |directions = |url = |wikipedia = Київський національний університет технологій та дизайну|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 01000—06999. Телефонний код — +380-44. Офіційний туристичний портал міста — http://visitkyiv.travel/{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Куди далі == * у північному напрямі — [[Гомель]], [[Чернігів]], [[Славутич]]; * у південному — [[Черкаси]], [[Вінниця]]; * у західному — [[Житомир]]; * у східному напрямі — [[Суми]]. {{footer|ispartof=Центральна Україна|status=Придатний|type=Регіон}} l912ukzy1z8sr0htzc9xfurxnhubtlm 0 95 35619 35616 2024-05-29T11:13:50Z Качуровська 1831 /* Що відвідати */ 35619 wikitext text/x-wiki {{geo|50.25|30.5|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Київська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Київ]] * [[Бориспіль]] * [[Бровари]] * [[Біла Церква]] * [[Буча]] * [[Ірпінь]] * [[Переяслав-Хмельницький]] * [[Вишгород]] * [[Васильків]] == Інші місця == * [[Чорнобильська зона]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Музей васильківської майоліки|address=вулиця Миколи Гоголя, 26|wikipedia=Музей васильківської майоліки (Васильків)|phone=067 444 6820|lat=50.17746|long=30.31537|content=Приватний музей васильківської майоліки|wikidata=Q126033071}} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{related|Храми на Росі}} {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} fpbqk28d21wbgbmqivq9vudv4u9rbop 0 96 37690 32469 2025-06-01T03:07:20Z MarianaSenkiv 5081 /* Що відвідати */ 37690 wikitext text/x-wiki {{geo|4.5833|-74.0667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Los_llanos_by_Puerto_Gaitan.jpg |flag = Flag of Colombia.svg |location = Colombia in its region.svg |capital = [[Богота]] |government = республіка |currency = колумбійський песо (COP) |area = 1,138,910 км² |population = 45,393,050 (березень 2010) |language = [[іспанський розмовник|іспанська]] |religion = римо-католики 90% |electricity = 220 В/50 Гц (європейська вилка) |callingcode = +57 |tld = .co |timezone = UTC -5 }} '''Колумбія''' — південноамериканська країна, що знаходиться на крайньому північному заході континенту. Загальна площа країни 1 138 910 км². Площа країни майже вдвічі більша за площу території України. Колумбія — південноамериканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: з Венесуелою, з Бразилією, з Еквадором і Перу, з Панамою. Колумбія на півночі омивається водами Карибського моря Атлантичного океану; на заході — водами Тихого. Республіку Колумбія називають "країною казкових багатств", царством археологічних національних парків. Столиця - Богота. Чисельність населення країни 2015 року становила 46,736 млн осіб. Чисельність колумбійців стабільно збільшується. Густота населення країни 2015 року становила 43,5 особи/км². Більшість населення мешкає у великих містах, що простягнулись долинами між гірськими хребтами Анд з півночі на південь та у сільськогосподарських районах півночі і заходу. Великі масиву льяносу на півдні і сході (близько 60 % території) малонаселені. Близько 95% місцевих жителів є християнами. Більшість з них сповідують католицизм, хоча є і православні з протестантами. У країні також є прихильники ісламу, китайської народної релігії, буддизму, індуїзму тощо. Існують і прихильники спіритичних культів. Середні висоти — 593 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Піко-Крістобаль-Колон (5800 м) поряд із Піко-Сімон-Болівар (5775 м). Природні умови Колумбії дуже різноманітні. Західну частину країни, що становить приблизно 2/5 її площі, займає високогірна область Колумбійських Анд з Прикарибською і Тихоокеанською низовинами, що примикають до неї. Інші 3/5 території на схід від Анд займають степи, або льянос, басейну Ориноко і дощові ліси, або сельва, басейну Амазонки. Східна частина країни — плоскогір'я, обрамоване Орінокською і Амазонською низовинами. == Зрозуміти == Територія Колумбії з півночі на південь лежить у тропічному, субекваторіальному і екваторіальному кліматичних поясах (крайня північ). Над більшою частиною країни цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, часті зливи з грозами. У горах, вище за 3 тис. м високогірні різновиди відповідних кліматичних зон. Неймовірно дивна фауна Колумбії, рясніють численними різноманітністю таксонів з різних загонів, класів, родів і видів. На колумбійських теренах добре уживаються птахи, комахи, ссавці, риби, молюски, амфібії, рептилії і інші мешканці. Повний їх список досить великий і в певній мірі динамічний. Флора Колумбії характеризується високою біологічною варіативністю з найвищим рівнем кількості видів на одиницю площі у всьому світі. У межах колумбійської території було описано понад 130 тисяч видів рослин. Національною квіткою Колумбії є орхідея, а деревом – пальма. Колумбія має шість основних природних регіонів: тропічні ліси Амазонки, узбережжя Тихого океану, гірські хребти Анди, узбережжя Карибського басейну, острів Ланос і острівна територія. Площа 14, 268, 224 га в Колумбії охоплена охоронюваними територіями та національними парками. В Колумбії знаходяться 58 територій та національних парків. Національний парк Тайрона - площа дорівнює 12 тис. га. До його складу входять коралові рифи, піщані пляжі і джунглі. Тут проживає близько 100 різновидів ссавців і 300 видів птахів. Річка Каньо-Крісталес - одна з головних визначних пам 'яток Колумбії. Вона знаменита своєю різнокольоровою водою, яка стає такою завдяки водоростям. Національний парк Лос-Катіос - площа заповідника становить 72 тис. га. На ній збереглася первозданна природа, мешкають рідкісні види птахів і рослин. == Регіони == == Міста == * Ібаге * Амбалема * Арменія * Барранкілья * Богота * Букараманга * Калі (місто) * Картахена-де-Індіас * Картахена-де-Чаіра * Картаго * Кукута * Манісалес * Медельїн * Перейра * Попаян * Тулуа * Тумако * Тунха * Філандія == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційною мовою в країні вважається іспанська, нею говорить велика частина населення. При цьому на території Колумбії збереглося 65 індіанських діалектів, найвідомішими з них вважаються бора-вітото, чібча, гуахібо і тукано. Багато корінних жителів знають англійську, яку викладають у всіх школах. == Що відвідати == * Богота. Історичний центр Боготи являє собою мережу вузьких вуличок, що простягаються уздовж гір. У місті збереглося чимало архітектурних пам'яток XVII — XIX століть. На головній площі Пласа Болівар височить собор, будівництво якого велося в 1572—1610. На початку XIX століття він був перебудований в стилі класицизму. У XVI—XVII століттях в архітектурі та мистецтві Колумбії переважали форми пізнього Середньовіччя і епохи Відродження. Крім декоративного стилю платереск, широке розповсюдження отримали маньєризм і бароко з притаманними їм незвичайними формами, великою кількістю викривлених ліній і витонченим декоративним оформленням. Ці риси знайшли найяскравіше втілення в будівлі церкви Сан-Ігнасіо, будівництво якої було розпочато в 1577. Внутрішнє оздоблення церкви вражає багатством різних прикрас. У середині XVII століття на зміну пишному маньєризму і бароко прийшов класицизм. Будівлю конгресу в Боготі було побудовано в класичному грецькому стилі. До того ж часу належить Палац правосуддя. Прозваний «Афінами Південної Америки», Боготу вперше поселили корінні народи. Дослідіть одне з найбільших міст Південної Америки та столицю Колумбії, в якій знаходяться історичні пам'ятки, що відносяться до 1538 року. Богота пережила трансформацію, яка заманює мандрівників з усього світу, з культурними пам'ятками, знайденими в історичному районі. Відвідайте La Candelaria, щоб переглянути кафе, церкви та музеї або відвезти дітей до планетарію, ботанічного саду чи музею золота. * Картахена. Місто, яке вважається головною коштовністю Карибського узбережжя Колумбії, Картахена - одне з найбільш збережених колоніальних напрямків у Америці. Ентузіасти історії можуть досліджувати старовинні укріплення або просто мандрувати через старе місто, щоб помилуватися його барвистою архітектурою, де розміщуються музеї, палаци та церкви. Сфотографуйте балкони, покриті бугенвіллею, і прикрашені католицькі церкви, що підносяться над площею, а потім відвідайте Бокагранде, щоб насолодитися кафе і ресторанами під відкритим небом, де подають місцеві делікатеси. Отже, тут розвинений пізнавальний туризм. * Острів Сан-Андрес. Якщо ви шукаєте чудового дайвінгу в кристально чистій воді, вирушайте до Сан-Андреса, прекрасного колумбійського архіпелагу на Карибському басейні. Це пляжі з білим піском і пальми - його найпомітніша особливість, а його яскраво-сині води сповнені морського життя, яким можна милуватися під час дайвінгу чи сноркелінг-пригод. Дізнайтеся більше про барвисту культуру острова, прогулюючись містом, і коли заходить сонце, ви дізнаєтесь про його гудіння сцени нічного життя. * Медельїн заманює відвідувачів з усього світу, які хочуть дослідити його масив культурних пам'яток. Відзначена своєю історією Пабло Ескобар, сучасна історія може похвалитися безліччю визначних пам’яток - від прогулянки по Старому кварталу на Ботеро-Плаза, всіяної скульптурами, до обов'язкового відвідування Музею Антіокії. Поїдьте до пагорбів над містом через Comuna 13, щоб оглянути його колоритні будинки та вуличні настінні фрески, а потім закінчіть свій день у Ель Побладо, наймоднішому районі міста з бутиковими магазинами та популярними закусочними. * Любителі кави їдуть до Саленто, оскільки він розташований у регіоні під назвою Кавовий трикутник, усіяний кавовими фермами. Він пропонує легкий доступ до високих воскових долонь Вальє-де-Кокори, тоді як його традиційні конструкції з білосніжних стін та барвистих деревних дахів створюють прекрасний фон. Огляньте регіон, і ви зможете скуштувати деяку відому каву, яка виробляється в цьому регіоні. == Чим зайнятись == Культура Колумбії знаходиться на перехресті культур латинської Америки та відзначається неймовірною багатогранністю. Європейський вплив, африканський, вплив корінних американців, вплив Близького Сходу та інші латино-американські культурні впливи, такі як Мексиканський і Карибський є добре відчутними у сучасній культурі Колумбії. Географія країни та роки соціальної та політичної екстабільності фрагментували її на п'ять культурних областей, які також відповідають національним районам Колумбії. Внутрішні міграції, індустріалізація, глобалізація та інші політичні та соціально-економічні проблеми роками змінювали колумбійський стиль життя. == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Колумбійська кухня багата і різноманітна, в кожному регіоні своя, кухня представлена стравами з птиці, свинини, картоплі, рису, бобових і супів: * Ахіако — суп з курчам, картоплею й овочами, популярний у Боготі, який подається зі сметаною, качаном кукурудзи й каперсами, «арепас»; * Арепа — несолоні кукурудзяні коржі, що подаються замість хліба під суп; * Аррос-кон-коко — рис, приготовлений у кокосовій олії, делікатес узбережжя; * Бандеха пайса — (страва з яловичого фаршу, сосисок, бобових, рису, бананів і авокадо), — м'ясна страва з маніоком, рисом, смаженим подорожником і квасолею — що подається в Медельїні; * Касуела-де-маріскос — тушковані морепродукти — На узбережжі Карибського моря дуже багато страв готується з морських продуктів. Наприклад, страви з лобстера (морського рака) славляться своїм ароматом. * Орміга кулона — незвичайна страва, характерна для Сантандера, з особливого виду смажених мурашок, * Лечона — запечене цілим поросятко з рисом, характерне для Толіми. У багатьох ресторанах подають недорогі страви, наприклад — комідас корр'єнтес — шматок смаженого м'яса з бобами і рисом. Вражає різноманітність фруктів, можна замовити каву і пиво. У ресторанах подаються страви міжнародної кухні, обслуговування за столиком — норма. Місцевих страв багато, і вони смачні, відчувається присутність іспанських традицій. Колумбійці рідко вживають алкоголь з м'ясом. Безалкогольні газовані напої називають «Гасеоса». Попросите «тінто» і вам можуть подати чашечку чорної кави, це слово означає і червоне вино або «вино тінто». Колумбійські вина невисокої якості. Чилійські й Аргентинські вина можна придбати в ресторанах за доступними цінами. В Колумбії виробляється безліч марок рому. Можна порекомендувати «канеласо» — коктейль на основі рому, який п'ють і гарячим, і холодним. Тимчасових обмежень для продажу алкогольних напоїв немає. == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Незаконний обіг наркотиків надзвичайно широко поширений у Колумбії , у період між 1993 і 1999 роками Колумбія стала основним виробником кокі та кокаїну у світі, а також одним з основних експортерів героїну . Вогнепальну зброю тут носять практично всі дорослі чоловіки, а вміння володіти ним цінуватися не менше, аніж громадський статус. У зв'язку зі складною обстановкою в багатьох районах, мандрівник може зіткнутися з проявом деякої холодності у ставленні до себе з боку місцевих жителів. Вони не поспішають запрошувати мандрівників до себе додому, намагаються не розмовляти з незнайомцями і не дуже-то шанують прояв цікавості щодо їхнього життя і порядків. Однак в таких випадках слід мати на увазі, що тривають вже майже півтора століття безперервні збройні сутички між різними угрупованнями, партіями, бандами і наркобаронами, багато з яких мають досить солідні і прекрасно озброєні "приватні армії", привчили колумбійців до елементарної обережності, що розповсюджується і на всіх іноземців. Також тут досить сильні комуністичні ідеї і певний націоналізм, виявляється зазвичай як в уже згадуваному недовіру до "грінго", так і в кілька перебільшеному підкресленні достоїнств свого способу життя. І при всьому при цьому колумбійці залишаються разюче привітними і привітними людьми. Господар кафе або ресторанчика ввічливо вітає при вході кожного відвідувача, зустрічні колумбійці легко і з полюванням вітаються з кожною людиною, навіть незнайомцем або іноземцем, в будь-якому населеному пункті вам з радістю розкажуть і всіх його визначні пам'ятки, запитавши за це плату в дуже сором'язливою формі. Сумнівна слава одного із найбільших світових виробників наркотиків, вседозволеність наркобаронів і внутрішні політичні протиріччя не дозволяють сповна використовувати ресурсний потенціал країни. Колумбія активно бореться зі своїм «темним минулим» і сформованими про країну стереотипами, розвиваючись в економічному та туристичному напрямку. Проте протягом останнього десятиліття їй не вдалося скористатися цією перевагою через погане управління брендом, нерозуміння важливості її міжнародного сприйняття та низку більш масштабних стратегічних інфраструктурних проблем. Інші країни Латинської Америки, навіть деякі з насильницькою історією, краще справлялися з цими проблемами. Проте, на думку ряду аналітиків, Колумбія все ще може перетворитися на головне туристичне місце в центрі Америки. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} qkdp0gpah2j08pfvrcxtji0li4ngytr 0 97 35754 35739 2024-06-10T08:31:27Z AleksaStok 6966 /* Що відвідати */ 35754 wikitext text/x-wiki {{geo|10|-84|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = National Theatre of Costa Rica.jpg |flag = Flag of Costa Rica.svg |location = LocationCostaRica.png |capital = [[Сан-Хосе]] |government = демократична республіка |currency = коста-ріканський колон (₡,CRC) |area = 51,100 км² |population = 4,301,712 (2011) |language = іспанська (офіційна) |religion = римо-католики 76.3% |electricity = |callingcode = +506 |tld = .cr |timezone = CST(UTC -6) }} '''Коста-Рика''' [http://www.visitcostarica.com/] розташована у [[Центральна Америка|Центральній Америці]]. == Зрозуміти == Коста-Ріка - досить незвичайна країна. На невеликій площі тут зосереджено таку кількість різноманітних природних комплексів, скільки не щоразу знайдеш на території у багато разів більших країн. Буквально за кілька годин тут можна побачити вічно зелену сельву та вулканічні пустки, що тягнеться на сотню кілометрів саванну та дощові ліси гірських схилів, протяжні пляжі побережжя та протяжні кавові бананові та кавові плантації - все це виправдовує назву країни ("Коста-Ріка" іспанської - "Багатий Берег"). Численні національні парки, печери (у тому числі підводні), різноманітні історичні місця та пам'ятки архітектури, археологічні пам'ятки та стародавні індіанські поселення, а також водоспади, мальовничі гірські та річкові долини, удосталь розкидані по всій території країни – ось головні пам'ятки країни. == Регіони == === Картаго === Провінція Картаго розташовується на південний схід від Сан-Хосе і славиться зеленими долинами, покритими плантаціями кави та цукрової тростини. === Північ Коста-Ріки === Північна частина країни, прилегла до нікарагуанського кордону, помітно відрізняється за своїми природними комплексами від центру країни. Основний елемент ландшафту тут - тропічні рівнини "льянурас", що заросли високою вічнозеленою рослинністю. Цей район мало відвідуємо туристами і схильний до повеней, але це анітрохи не применшує його переваг. Головними пам'ятками цього району є печери Венадо, лісовий заповідник Каньо-Негро (Рефуджіо-Насьональ-де-Віда-Сільвестре-Каньо-Негро), водоспади Ла-Пас та Сан-Рафаель, область Сарапіки з її лісовими туристичними таборами та дослідницькими станціями. Сельва та Рара-Ейвіс, а також зона археологічних розкопок у Кутрісі. === Атлантичне узбережжя === Східна частина країни - зона звивистих каналів, сельви, мальовничих гірських кряжів та самобутнього населення. Тут розмовляють дивною сумішшю іспанської, англійської та індіанської мов, слухають реггі, вирощують какао та рис, а корінні жителі країни живуть у лісових резерваціях, куди доступ туристам обмежений. === Північний захід === Найбільш привабливою для більшості туристів є північно-західна частина країни. Клімат тут м'якший, а людей менше, ніж на решті території країни. Розкішні пляжі тягнуться тут на багато сотень кілометрів, а турбота уряду країни про екологію видно найбільш виразно - за останні роки зусиллями влади тут, паралельно з розвитком туристичної інфраструктури, йде впровадження природозберігаючих технологій, що дозволяє вважати місцеві пляжі найчистішими в Центральній Америці, а природні комплекси - одними з найнезвичайніших у країні. Окрім прекрасних туристичних комплексів півостровів Нікоя та Д`Оса, які можна перераховувати годинами, тут варто відвідати заповідник Куру, китову бухту Байя-Бальєна, скелясті бухти та водоспади біля Монтесуми, ботанічний сад Вілсонів (входить до парку Ла-Амістад), що охороняє мор заповідник Остьональ та перший у країні заповідник дикої природи Кабо-Бланко, парк Корковадо та острів Каньо, мальовнича бухта Байя-Драке (Дрейк-Бей), заповідник Маренко, зона вільної торгівлі Гольфіто, Національний парк Санта-Роса, курортне містечко Хако та Національний заповідник лісової фауни Ісла-Боланьйос. Тут розташовані одне з найпривабливіших міст у Коста-Ріці – "біле місто" Ліберія, Національний парк Гуанакасте з вулканами Оросі (1486 м.) та Какао (1660 м.), численні грязьові вулкани та сірководневі джерела в Національному парку Рінкон-де- ла-В'єха, вулкан Ареналь та однойменне озеро (до речі, популярне у віндсерфінгістів), гарячі джерела Тютюн, водоспади Катарата-де-ла-Фортуна, заповідник дощового лісу Монтеверде, заповідник "Ліс Санта-Елена", біологічний заповідник Карара, Національний парк -Антоніо і знаменитий "острів черепах" Тортуга. Країна ідеально підходить для активних видів відпочинку. Найбільш добре вона відома серед серфінгістів, які давно облюбували місцеві береги. На атлантичному узбережжі пляжі, що підходять для цього виду спорту, можна знайти в районі Пуерто-Вьехо (Сальса-Брава, Плая-Коклес) і Лимона (Плая-Боніта). Набагато більшою популярністю користується тихоокеанське узбережжя в районі Мал-Паїс, Санта-Тересіта, Плая-Гранде, Плая-Хако, Плая-Карільо, Плая-Ермоса, Плая-Естеррільос-Оесте, Плая-Домінікал і Плая-Пабонес води в районі Плая-Тамбор, Плая-Наранхо, Плая-Еррадура та Плая-Мансанільо. Найкращим часом для "великої хвилі" вважається тут період із липня до серпня. Віндсерфінг культивується на озері Ареналь, розташованому на висоті 1700 м над рівнем моря. Озеро заслужено вважається одним із найкращих місць на планеті для занять цим видом спорту – вітри тут досить сильні та постійні, особливо в період з квітня по грудень. Найкращими місцями для підводного плавання є важкодоступні острови Ісла-дель-Коко та Како-Айленд, пляжі Плая-Фламінго, Плая-Хункіяль, Носара та Плая-Лапіта. Своїм підводним світом славляться район Морського національного заповідника Баллен, район Байя-Драке і, звичайно, Кауїта зі своїм знаменитим кораловим рифом, що входить до однойменного Національного парку. Тихоокеанське узбережжя, від затоки Папагайо до Гольфіто, відоме своїми чудовими ділянками для спортивної риболовлі. Вітрильник, марлін, тунець та ваху – традиційні об'єкти місцевого трофейного лову. Канали Тортугеро та область навколо Барра-дель-Колорадо славляться відмінними уловами прісноводної риби, а форель ловиться у багатьох гірських річках країни. == Міста == === Сан-Хосе === Столиця країни, Сан-Хосе, була заснована в 1737 р. Розташоване на висоті 1155 м над рівнем моря, місто славиться своїм приємним кліматом. Зовнішній вигляд міста є строкатою сумішшю різних стилів - від традиційної іспанської архітектури до ультрасучасних модерністських напрямків. У самому центрі Сан-Хосе лежить красива площа Пласа-де-ла-Культура, яку оточують будівлі унікального Музею золота доколумбової епохи (Мюзео-де-Оро-Преколомбіно), інформаційного центру ICT та Національного театру. Поблизу можна виявити значну будівлю Національного музею (1887 р.) у будівлі колишніх казарм Беллавіста і площу Пласа-де-ла-Демокрасія, колоритні будівлі Законодавчих зборів та МЗС ("Каса-Амарілья"), чудовий Музей нефриту в районі Барріо а також Парк-Еспанья (Парк-де-ла-Експресьйон), де по неділях виставляються місцеві художники. На окрему увагу заслуговують собор Сан-Хосе (Катедраль), Музей природної історії в парку Сабана, Національний театр (історична пам'ятка національного значення), вежа готелю "Аврора" та Національний банк, Сентро-Насіонале-де-Культура з музеєм мистецтв, зоопарк імені Симона Болівара, Дитячий музей та Музей історії пенітенціарних органів у комплексі Сентро-Костарісенсе-де-ла-Сієнса (розташований у будівлі колишньої в'язниці Сан-Хосе), Парк-ла-Сабана з колоритною будівлею старого аеровокзалу (зараз тут розташований Музей костариканського мистецтва) комерційний район Пасео-Колон, хмарочоси ICE (Institute Costarricense de Electricidad) та INS (Institute Nacional de Seguros), Музей комах, Музей історії преси та Музей криміналістики, колоритні ринки Меркадо-сентраль (Центральний ринок) та Меркадо-Борбон (Ри) , а також музеї Філателії, Залізничний та Фотографії. Біля столиці можна відвідати друге за величиною місто країни – Алахуела (тут цікаві ферми з розведення метеликів та Музей Хуана Сантамарія у будівлі колишньої в'язниці), вулкан Поас (2705 м.) – один з найбільш відвідуваних вулканів країни, Зоопарк та дитячий розважальний комплекс “Ель -Боске-Енкантадо" в Ла-Гаріта, ферму з розведення метеликів Ла-Гуасіма в однойменному містечку (один з найбільших у світі), "найчистіше місто Латинської Америки" - Гресіа з мальовничою "червоною церквою", центр виробництва ремісничих виробів з дерева в Сарчі, стару іспанську фортецю Фортін в Ередія, Музей кави в Сзн-Педро-де-Барва та Інститут кави в Сан-Педро-де-Ередія. === Картаго === Місто Картаго було засновано 1563 р., і до 1823 р. було столицею Коста-Ріки. У наші дні це найбільший релігійний центр країни, хоча його колишня велич майже не збереглася донині (історичний центр міста був повністю зруйнований землетрусами 1841-1910 рр.). Про славне минуле міста нагадують лише Собор Картаго і знаменита базиліка Нуестра-Сеньйора-де-лос-Анхелес ("Богоматір ангелів"). Кожного серпня до базиліки стікаються тисячі паломників, що проходять 22 км. від столиці, щоб поклонитися покровительці країни. Також можна відвідати Етнографічний музей, в якому знаходиться велика експозиція предметів доколумбової доби та колоніального періоду. На південний схід від Картаго розташований Мірадор-Санчирі - центр знаменитої долини Оросі, що є суцільним покровом дивовижно-зеленої рослинності, в якій переважають кавові дерева. У самому містечку Оросі варто відвідати невеликий Музей історії релігії та старожитностей, що знаходиться біля церкви початку XVIII ст. Неподалік, в Ухаррасі, можна знайти руїни найстарішої церкви країни (1681-1693 рр.). Біля Турріальба знаходиться всесвітньо відомий центр вивчення та розведення тропічних культур "Сентро-Агрономіко-Тропікаль-де-Інвестігасіон-і-Енсеньянса" (CATIE). За 31 км. на північний захід від Картаго знаходиться вулкан Ірасу, що діє, (висота 3432 м.), навколо якого лежить однойменний Національний парк, а в 19 км. на північ - Національна археологічна пам'ятка Гуаябо. === Лимон === Найбільш колоритне місто східної частини країни – Лимон. Не найбезпечніше та далеко не найчистіше місто країни, воно славиться своїми ринками, Етноісторичним музеєм, Карнавалом (12 жовтня), розкішним пляжем Плая-Боніта, а також найбільшою діаспорою вихідців із Ямайки, з усіма відповідними атрибутами. Заслуговують на увагу заповідник Естрелья, парк Ітой-Серере (частина міжнародного парку Ла-Амістад), коралові рифи, знаменитий пляж із чорним піском у Кауїта та однойменний Національний парк, сплав каналами серед джунглів від Тортугеро до Барра-дель-Колорадо, риф Ла- Сальса-Пуерто-В'єхо-Брава (одне з найкращих у країні місць для серфінгу), "бананова країна" Брібрі, численні індіанські резервації на території міжнародного парку Ітой-Серере (Ла-Амістад), а також чудові пляжі Плая-Пірикікі, Плая- Чикіта, Пунта-Коклес та Пунта-Ува. Північна частина атлантичного узбережжя абсолютно рівна і поцяткована цілою мережею каналів. За кількістю опадів (понад 5000 мм на рік) цей район займає одне з перших місць у світі, тому клімат тут досить важкий для непристосованих до таких умов європейців. Але тут є розкішна риболовля, великі масиви дощових лісів і безліч диких тварин. === Пунтаренас === Пунтаренас — столиця та найбільше місто провінції Пунтаренас, Коста-Рика, розташоване на узбережжі Тихого океану. Порт міста, Кальдера (Caldera), є одним з головних портів країни. Населення міста та передмість становить близько 100 тис. мешканців. Пунтаренас привертає багато туристів завдяки своїм пляжам, крім того, він є важливою зупинкою на шляху до міста Монтеверде (Коста-Рика) в глибині країни. Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — березень із середньою температурою 29.4 °C (85 °F). Найхолодніший місяць — вересень, із середньою температурою 27.2 °С (81 °F). == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === '''Міжнародний аеропорт Хуан Сантамарія''' — один з двох аеропортів що обслуговує Сан-Хосе, столицю Коста-Рики. Аеропорт розташований у місті Алахуела, за 20 км на захід від центру Сан-Хосе. Аеропорт названий на честь національного героя Коста-Рики Хуана Сантамарії, хлопчика-барабанщика, який загинув у 1856 році, захищаючи свою країну від американських флібустьєрів на чолі з Вільямом Волкером.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%A5%D0%BE%D1%81%D0%B5_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82,_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%A0%D0%B8%D0%BA%D0%B0)] Аеропорт є авіахабом авіакомпаній Avianca Costa Rica, Costa Rica Green Airways, Sansa Airlines і Volaris Costa Rica, а також центром для Copa Airlines. Протягом багатьох років це були єдині міжнародні ворота країни, але нині також збудовано Міжнародний аеропорт Гуанакасте. Обидва аеропорти мають прямі рейси до Північної та Центральної Америки та Європи, з тією різницею, що Міжнародний Аеропорт Хуан Сантамарія також обслуговує міста Південної Америки та Карибського басейну. '''Міжнародний аеропорт Даніель Одубер Кірос (LIR)''' Аеропорт Даніель Одубер Кірос (LIR) — ще один відомий міжнародний аеропорт, розташований у Ліберії, провінція Гуанакасте. Відомий як ворота до приголомшливих пляжів Гуанакасте, він має значення як центр для тих, хто шукає сонячних вражень на узбережжі. Крім того, близькість аеропорту до національних парків і його репутація як гарячої точки для серфінгу роблять його привабливим місцем для любителів пригод. Мандрівники можуть скористатися такими послугами, як обмін валюти, оренда автомобілів і різноманітні заклади харчування, у тому числі магазини безмитної торгівлі. Найближчі місця включають пляжі Тамаріндо, пляж Фламінго та національний парк Рінкон-де-ла-В'єха. місто: Ліберія Авіакомпанії: Air Canada, American Airlines, Delta Air Lines, JetBlue Airways, Nature Air, United Airlines і US Airways '''Міжнародний аеропорт Тобіас Боланьос (SYQ)''' Міжнародний аеропорт Тобіас Боланьос (SYQ), розташований у Сан-Хосе, обслуговує міжнародні та внутрішні рейси, пропонуючи меншу та менш людну альтернативу SJO. Цей аеропорт зосереджений на чартерних рейсах і регіональних авіакомпаніях, що робить його зручним вибором для конкретних подорожей. Мандрівникам доступні такі послуги, як обмін валюти, прокат автомобілів і заклади харчування. Він служить воротами до таких місць, як Сан-Хосе, національний парк Брауліо Каррільо та знаменитий вулкан Іразу. '''Міжнародний аеропорт Лімон (LIO)''' Міжнародний аеропорт Лімон (LIO), розташований у Лімоні на узбережжі Карибського моря, є воротами до жвавої карибської частини Коста-Ріки. Крім того, що він функціонує як аеропорт, він пропонує можливості для екскурсій тропічним лісом і культурних вражень. Мандрівники можуть отримати доступ до таких послуг, як обмін валюти, оренда автомобілів і різноманітні заклади харчування, а також отримати одні з найкращих пропозицій на дешеві авіаквитки до Коста-Ріки. Серед популярних місць поблизу – національний парк Тортугеро, національний парк Кауїта та гамірне місто Пуерто-Лімон. '''Аеропорт Кепос Манагуа (QPZ)''' Аеропорт Кепос Манагуа (QPZ) — внутрішній аеропорт у Кепосі, провінція Пунтаренас. Його близькість до відомого національного парку Мануель Антоніо робить його зручним вибором для екотуристів. Хоча аеропорт менший за масштабом, він надає такі основні послуги, як прокат автомобілів і кафе. Мандрівники можуть легко дістатися до таких прилеглих напрямків, як Національний парк Мануель Антоніо, Національний морський парк Маріно Баллена та мальовничий пляж Домінікал. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === Головні морські порти країни: Лімон на атлантичному узбережжі, Кальдера — на тихоокеанському. == Транспорт == == Мова == Державна мова — іспанська, нею говорить переважна більшість мешканців; як регіональні визнані брібрі та лимонська креольська. Аборигенні народи говорять п'ятьма мовами, що належать до мовної сім'ї чибча: брібрі, кабекар, гуаймі, малеку, бокота. На північному сході країни в провінції Лимон говорять на місцевому варіанті англійської. Німецькі емігранти говорять на німецько-платському діалекті німецької мови.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%A0%D0%B8%D0%BA%D0%B0] == Що відвідати == === Природні дестинації === {{See|name=Міжнародний парк Ла-Амістад|lat=9.405|long=-82.936111|wikipedia=Міжнародний парк Ла-Амістад|wikidata=Q379217|content=Міжнародний парк на кордоні Панами і Коста-Рики. Парк спільно керується урядами обох країн (Карибська природоохоронна територія Ла-Амістад і Тихоокеанська природоохоронна територія Ла-Амістад в Коста-Риці та приблизно рівна територія в Панамі), згідно з рекомендаціями ЮНЕСКО під час занесення парку до списку Світової спадщини. До парку увійшли колишні резерви Ла-Амістад в гірському хребті Таламанка. Значні ділянки парку дуже важкоодоступні та недосліджені, особливо на стороні Коста-Рики.}} {{See|name=Острів Кокос|lat=5.528056|long=-87.061111|content=Один з островів Тихого океану, розташований за 500 км від західного узбережжя Коста-Рики. Близько 650 км на південний захід від острова розташовані Галапагоські острови. Площа острова — 23,85 км². Він має приблизно прямокутну форму розмірами 8×3 км. Його периметр близько 21 км. Острів належить Коста-Риці та адміністративно становить департамент № 10, один із 16 департаментів кантону Пунтаренас провінції Пунтаренас[3]. Острів укритий джунглями, морське дно — вулканічними породами, на яких буйно ростуть водорості. Острів дуже популярний серед водолазів-аматорів через велике біорізноманіття у прибережних водах. Територія острова та прибережних вод займає «Національний парк Острів Кокос», що його охороняє флору й фауну. З 1997 року парк входить до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. У бухті Вейфер на північному узбережжі острова діє наукова станція Вейфер (Estación Wafer). Острів прославили легенди про поховані тут скарби піратів, які так і не знайшли.|image=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/99/Isla_del_coco.jpg|wikipedia=Острів Кокос|wikidata=Q215081}} {{See|name=Природоохоронна територія Гуанакасте|lat=10.85|long=-85.616667|wikipedia=Природоохоронна територія Гуанакасте|wikidata=Q775154|content=Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО в північно-західній частині Коста-Рики, що складається з національних парків Санта-Роса, Гуанакасте і Вулкан-Рінкон-де-ла-В'єха та резерву дикої природи Хункільял-Бей, загальною площею 1470 км². Ця група територій була виділена в окрему структуру під керівництвом SINAC в 1994 році, а в 1999 була занесена до списку Світової спадщини.}} {{See|name=Кам'яні кулі Коста-Рики|wikipedia=Кам'яні кулі Коста-Рики|wikidata=Q282275|content=Доісторичні кам'яні кулі (петросфери), не менше трьох сотень яких збереглося у гирлі річки Діквіс, на півострові Нікоя і на острові Каньйо у тихоокеанського узбережжя Коста-Рики. Виготовлені з габро, вапняка або пісковика. Їх розміри різняться від дюйма в поперечнику до двох метрів; найбільші важать 16 тонн.}} {{See|name=Вулкан Ареналь|lat=10.463056|long=-84.703056|wikipedia=Вулкан Ареналь (національний парк)|wikidata=Q1189526|content=Назва природної пам'ятки Коста-Рики, під якою ховається найпопулярніший вулкан у країні. Підвищений інтерес у туристів він викликає за рахунок того, що ще кілька років тому він вивергався.}} === Культурні дестинації === {{See|name=Площа Плаза Де Ла Культура|lat=19.451111|long=-99.137222|content=Вважається серцем Сан-Хосе. Саме сюди на екскурсію приїжджають туристи з усіх куточків земної кулі.}} {{See|name=Музей золота в Сан-Хосе|lat=9.9325|long=-84.08|content=Визначна пам'ятка Коста-Рики, яка не вимагає опису. У ньому налічується понад 2 мільйони експонатів і зібрано одну з найбільших колекцій золотих виробів у всій Центральній Америці.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Америка|type=Країна}} 71ch63m5rbuecf1ko3bmi2imh6uxv4x 0 98 12263 11515 2013-11-12T20:12:50Z VollBot 345 insert new geo template 12263 wikitext text/x-wiki {{geo|8|-6|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Côte d'Ivoire.svg |location = |capital = [[Ямусукро]] |government = |currency = |area = 322 460 км² |population = 17,654,843 (2006) |language = французька |religion = |electricity = |callingcode = +225 |tld = |timezone = GMT (UTC+0) }} '''Кот-д'Івуар''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Ямусукро]] * [[Абіджан]] * [[Сан-Педро]] * [[Бваке]] * [[Далоа]] * [[Ганьоа]] * [[Ман]] == Інші місця == * [[Природний резерват Маунт-Німба]] {{ЮНЕСКО}} * [[Національний парк Таї]] {{ЮНЕСКО}} * [[Національний парк Комое]] {{ЮНЕСКО}} == Як дістатись == === Літаком === Основним аеропортом Кот-д'Івуару є Абіджан. Туди літають багато великих авіакомпаній, таких як Air France, Air Afriqiyah, Air Maroc, Brussels Airlines, Ethiopian Airlines, Emirates, Middle East Airlines, а також авіалінії сусідніх країн. Є також внутрішні авіалінії Air Ivoire. По прильоту буде перевірений сертифікат про щеплення від жовтої лихоманки. З аеропорту в місто можна добратися на таксі. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} c8cri3pv8bu2y826blngovl2j39c3oz 0 99 37018 34237 2025-04-12T17:13:52Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37018 wikitext text/x-wiki {{geo|47.91048|33.39179|zoom=13}} {{pagebanner|Kryvyi Rih banner.jpg}} [[Файл:Парк ім.газети «Правда» - "Белые гавани".JPG|300px|thumbnail|Човникова станція при злитті Інгульця й Саксагані]] '''Кривий Ріг''' — місто на півдні [[Україна|України]]. Великий промисловий і культурний центр. Значний транспортний вузол. Найдовше місто України. == Зрозуміти == Місто виникло в останній чверті XVIII століття при злитті річок Інгулець та Саксагань. До 1836 року через місто пролягав поштовий тракт. Значного розвитку місто зазнає з початком розробок покладів залізної руди. Населення — 656 707 (1 грудня 2012). Клімат — помірний континентальний. Місто поділене на 7 районів: * Тернівський; * Центрально-Міський; * Інгулецький; * Покровський; * Саксанський; * Довгинцівський; * Дзержинський. == Як дістатись == === Літаком === * '''Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг»''' віддалений від центру міста на 20 км. Працює цілодобово. === Потягом === [[Файл:Kryvyi Rih-Holovnyi Railway Station.jpg|300px|thumbnail|right|Вокзал станції «Кривий Ріг — Головний»]] * '''Станція Кривий Ріг-Головний''' (в народі — Долгінцево) — основні залізничні ворота Кривого Рогу. Будівля вокзалу — дореволюційна. Являє собою пам'ятку архітектури та історії. Поблизу розташовуються ще декілька дореволюційних будівель. : Є пересадка на міський трамвай, тролейбус, а також на маршрутні таксі. Можна замовити звичайне таксі. * '''Станція Кривий Ріг''' (в народі — Червона) * '''Станція Рокувата''' === Автомобілем === Місто розташоване на перетині таких автошляхів як: * {{Автошлях|H|23}}: ** північно-західний напрямок — з [[Кіровоград]]у, Новгородки. ** південно-східний напрямок — з [[Апостолове|Апостолового]], [[Зеленодольськ]]а. * {{Автошлях|H|11}}: ** південно-західний, західний напрямки — з [[Миколаїв|Миколаєва]], Баштанки, Нового Бугу, Казанки. ** східний напрямок — з Софіївки, [[Дніпропетровськ]]а. також: * {{Автошлях|Т|0418}} з Жовтих Вод. * {{Автошлях|Т|0419}} з П'ятихаток. === Автобусом === В місті функціонує автовокзал (автостанція № 1) та дві автостанції (№ 2, 3). ==== Криворізький автовокзал ==== Діють міжнародні рейси Кривий Ріг — Ростов-на-Дону, Кишинів — Дніпропетровськ. == Транспорт == [[Файл:KRMetrotram.jpg|300px|thumbnail]] === Криворізький трамвай === === Криворізький метротрам === Існує одна лінія, 3 маршрути. Являє собою поєднання метрополітену й звичайного трамваю. == Що відвідати == Кривий Ріг — місто насичене геологічними пам'ятками природи. Варто відвідати: * геологічна пам'ятка загальнодержавного значення «Скелі МОДРу» * ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Червона балка Північна» Вартий уваги Криворізький ботанічний сад НАНУ. ===Культові споруди=== * {{see | name=Мечеть | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Салтикова-Щедріна, 67 | lat=47.8927917 | long=33.3619496 | directions= | phone=+38(095)891-36-48 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-12 | content=Частина Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Початок будівництва мечеті Кривого Рогу розпочався у 2015 році за рахунок мусульманської громади Кривого Рогу, а також мусульман інших місцевостей. Імамом мечеті Кривого Рогу та мусульманської громади є Адамов Мустафа, а головою громади є Рауф Багерлі. У мечеті проводиться п'ятиразова молитва свого часу. Також щоп'ятниці п'ятнична молитва. Щосуботи та середи уроки з Ісламу. Щотижня брати грають у волейбол, футбол, ходять у лазню, збираються у мечеті, готують їжу для парафіян, а також усі разом стежать за чистотою мечеті та продовжують її благоустрій. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Заклади швидкого харчування === ==== МакДональдзи ==== * {{listing|type=eat |map= |lat = |long = |name = McDonald's №1 |alt = |address = просп. Гагаріна, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (0564) 40-09-13| |hours = 06:00-23:45|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= |lat =|long = |name = McDonald's №2 |alt = |address = вул. Лермонтова, 37|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (056) 404-27-40|hours = 06:00-23:45|price = |description = }} === Піцерії Челентано === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * Готель «Кривий Ріг» * Готель «Братислава» * Готель «Park House»(колишній «Саксагань») * Готель «Вікторія» * Готельний комплекс «Домашній затишок» * Готель «Україна» * Готель «Центральний» * Готель «Ювілейний» * Готель «Дружба» * Готель «Імперіал» * Готель КЕІ КНЕУ === Середні ціни === * Готельний комплекс «Аврора» === Дорого === == Де навчатись == * {{listing |type=other|map= |lat =|long = |name = Криворізький національний університет |alt = |address = вул. Вiталiя Матусевича, 11|directions = |url = http://knu.edu.ua/|wikipedia = Криворізький національний університет|facebook = https://www.facebook.com/Kryvyi-Rih-National-University-Криворізький-національний-університет-537677096378120/|vkontakte = |phone = +38 (056) 409-06-06 |fax = |email = knu@alba.dp.ua|skype = |hours = |price = |description =}} * {{listing |type=other|map= |lat =|long = |name = Криворізький державний педагогічний університет |alt = |address = пр. Гагаріна, 54|directions = |url = http://www.kdpu.edu.ua|wikipedia =Криворізький державний педагогічний університет|facebook = https://www.facebook.com/kdpu.ua/|vkontakte = |phone = +38 (056) 471-57-34 |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = |hours = |price = |description =}} * {{listing |type=other|map= |lat =|long = |name = Криворізький економічний інститут імені Вадима Гетьмана |alt = |address = пр. Поштовий, 64|directions = |url = http://www.kneu.dp.ua/|wikipedia =Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана|facebook = https://www.facebook.com/groups/keikneu/|vkontakte = |phone = +38 (0564) 90-15-12 |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = |hours = |price = |description =}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Дніпропетровської області]] bxpro50lr6ark2uxwti6jdwpjb0tp8s 0 100 35147 33126 2024-03-18T18:35:29Z Assyrian Human 6497 /* Застереження */а нащо? 35147 wikitext text/x-wiki {{geo|44.9333472222|34.0999277778|zoom=9}} {{pagebanner}} [[Файл:Crimean culture collage.jpg|thumb|Найвідоміші культурні та природні пам'ятки Кримського півострова.]] {{Крим}} '''Крим''' — територія, що включає Кримський півострів та деякі невеликі острови, що знаходяться поряд з ним. До його складу також входить Керченський півострів. Крим є центром літнього відпочинку туристів, омивається на північному заході та південному сході Чорним, а на північному сході — Азовським морем. Південне узбережжя Криму має незвичайний для навколишньої території клімат, з півночі захищений Кримськими горами, він знаходиться у субтропічному поясі, саме тому більшість курортних міст знаходяться саме тут. Крим — місце поєднання кількох різних культур — кримсько-татарської, російської, української, давньогрецької та інших. Подорожуючи півостровом можна побачити старовинні базиліки — залишки грецьких міст-держав, оборонні споруди генуезьких колонізаторів, витончені класичні маєтки, палаци романтичного, готичного, модерного, еклектичного стилів російської доби, ханські палаци, мусульманські мечеті та християнські храми. У курортних містах досить розвинена туристична інфраструктура, доступні екскурсії по історичним місцям, різноманітні розваги, житло та кафетерії для різних груп відпочивальників; дитячі табори, пансіонати, санаторії тощо. == Регіони == [[Файл:Crimea regions map(uk).png|500px|thumb|Мапа Кримського півострова.]] * [[Південний берег Криму]] ([[Форос]], [[Санаторне]], [[Берегове]] (Кастрополь), [[Кацівелі]], [[Сімеїз]], [[Алупка]], [[Кореїз]] (Місхор), [[Гаспра]], [[Ялта]], [[Данилівка]] (Ай-Даніль), [[Гурзуф]], [[Партеніт]], [[Утьос]], [[Лазурне]], [[Алушта]], [[Сонячногірське]], [[Малоріченське]], [[Рибаче]]) * Південно-східний Крим ([[Морське]], [[Новий Світ]], [[Судак]], [[Курортне]], [[Коктебель]], [[Орджонікідзе]], [[Феодосія]]) * [[Кримські гори]] ([[Бахчисарай]], [[Сімферополь]], [[Білогірськ]], [[Старий Крим]]) * [[Західне узбережжя Криму]] ([[Севастополь]], [[Миколаївка]], [[Саки]], [[Євпаторія]]) * [[Степовий Крим]] ([[Керч]], [[Джанкой]], [[Красноперекопськ]], [[Армянськ]], тобто весь рівнинний Крим і Керченський півострів) == Міста == * [[Алушта]] * [[Бахчисарай]] * [[Євпаторія]] * [[Керч]] * [[Севастополь]] * [[Сімферополь]] * [[Судак]] * [[Феодосія]] * [[Ялта]] == Інші місця == * [[Гора Мітрідат]] * [[Алупкинський державний палацово-парковий заповідник]] == Зрозуміти == Крим — місце, де на порівняно невеликій території розташовано безліч абсолютно різних та унікальних природних пам'яток. Також у Криму змішалися культури різних народів, які мешкали тут у різні часи. І кожен із цих народів залишав яскравий слід у традиціях та побуті мешканців півострова, в архітектурі будівель тощо. == Мова == Найбільш поширеною мовою населення є російська. Також у Криму вживається кримськотатарська мова, якою користуються кримські татари. Місцеві жителі розуміють і українську мову, але у зв'язку з рідкістю її вживання скоріше за все будуть відповідати російською. Крим — багатонаціональна республіка. Мовою міжнаціонального спілкування та рідною для більшості кримчан є російська мова. Також використовуються інші регіональні мови. == Як дістатись == * '''Автодорожнім транспортом.''' З обласних центрів України до багатьох міст Криму пролягають автобусні маршрути. Особливо корисними є маршрути, які починаються у Сімферополі — вони прокладені майже до кожного населеного пункту Криму і дозволяють оперативно дістатися до необхідного місця. * '''Літаком.''' На півострові є міжнародний аеропорт Сімферополь. * '''Кораблем.''' У Криму є пасажирські порти у [[Севастополь|Севастополі]], [[Ялта|Ялті]], Феодосії та Керчі, але регулярні перевезення майже не здійснюються і у порти заходять, в основному, круїзні лайнери, за виключенням Порту-Крим біля Керчі, де існує поромна переправа між Україною та Росією «порт Крим — порт Кавказ». Порт Кавказ розташований у Краснодарському краї. == Транспорт == * '''Електрички''' Електропоїзди ходять по таким маршрутам: * [[Сімферополь]] — [[Бахчисарай]] — [[Севастополь]] * [[Сімферополь]] — Остряково — [[Євпаторія]] * [[Сімферополь]] — [[Джанкой]] — Солоне Озеро — Новоолексіївка * [[Феодосія]] — [[Джанкой]] — Вадим * [[Керч]] — [[Джанкой]] — Миколаїв-Вантажний * '''Тролейбуси''' В Криму знаходиться найдовша і найживописніша в Європі гірська тролейбусна траса [[Сімферополь]] — [[Алушта]] — [[Ялта]]. Час в дорозі до [[Алушта|Алушти]] — півтори години, до [[Ялта|Ялти]] — 2 години 30 хвилин. * '''Автобуси''' Автобусне сполучення є між усіма великими населеними пунктами Криму. == Що відвідати == * Південний берег Криму (ПБК) ** Замок Ластівчине гніздо ** Нікітський ботанічний сад ** Гора Кішка ** Гора Аю-Даг * Кримські гори ** Скеля Ай-Петрі ** Гора Демерджі ** Байдарський перевал ** Ласпинський перевал ** Печерні міста Криму ** Водоспад Джур-Джур ** Долина Привидів ** Гірський масив Чатир-Даг ** Кримський біосферний заповідник ** Печера Мармурова ** Печера Еміне-Баїр-Хосар ** Печери Кизил-Коба ** Карадазький природний заповідник ** Античне городище Озерне * Західне узбережжя Криму ** Греко-Скіфське городище Кара-Тобе * Степовий Крим ** Казантипський природний заповідник ** Республіканський історико-археологічний заповідник «Калос Лімен» ** Опукський заповідник ** Фортеця Керч ** Аджимушкайські каменоломні ** Античне городище Німфей ** Городище Беляус ** Арабатська фортеця == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == [[Файл:Cebureki.JPG|thumb|upright=1.35|Кримські чебуреки]] [[Файл:Baklava - Turkish special, 80-ply.JPEG|thumb|upright=1.35|Пахлава в турецькому стилі]] == Нічне життя == == Застереження == === Загальні === * Місця в санаторіях, готелях, на базах відпочинку краще бронювати заздалегідь; * Не варто погоджуватися на вокзалі на пропозиції зняти помешкання. В приватних секторах міст, сіл і селищ Криму здаються кімнати і квартири різного рівня комфорту на яких висять вивіски про здачу, тому знайти помешкання після прибуття не буде складним; * Загальне правило, що стосується цін на житло: чим ближче до пляжу, тим дорожче; * Курс обміну валют на вокзалах значно не вигідніший, чим у віддалених від них обмінних пунктах; * Не обмінюйте валюту в потягах, ви можете стати жертвою шахрайства; * Перед оплатою екскурсії, уточнюйте, чи входять у вартість вхідні квитки в палаци, музеї, заповідники; * Будьте обережні при виборі вин. Краще їх придбати в спеціалізованих фірмових магазинах виноробних підприємств; * Влітку в Криму сутінки тривають не більше 40 хвилин. Темніє дуже швидко; * Не залишати без нагляду дорогі речі — мобільні телефони, ноутбуки, фотоапарати. === В горах === * Бажано подорожувати компанією не менше чотирьох осіб. Частіше за все в аварійні ситуації потрапляють поодинокі мандрівники; * Не дивлячись на те, що влітку температура повітря в Криму перевищує + 25 °C, в горах вона може бути нижчою, тому потрібно брати з собою легку куртку, або светр; * Не варто відправлятися в гори у не зручному чи пляжному взутті. === На морі === * Намагайтеся користуватися обладнаними пляжами. На диких пляжах знайдіть постійне місце для купання з хорошим підходом до води і дном, що проглядається; * Любителям плавання на матраці необхідно пам'ятати про течії і вітер, оскільки якщо ви заснете, вас може віднести далеко в море; * Не потрібно стрибати з каменів і скель, попередньо не перевіривши дно; * Не варто на пляжах зловживати алкогольними і дуже холодними напоями. === У походах === ==== Енцефалітний кліщ ==== Кліщі найбільш активні в кінці весни і на початку літа (травень, червень). Мешкають в балках, які густо заросли травою. Найбільш ефективний засіб захисту від кліщів — одяг, який закриває тіло (манжети повинні щільно охоплювати зап'ястя, а штанини штанів краще заправити в шкарпетки). Якщо ви виявили на собі кліща, то пам'ятайте, що висмикувати його слід пінцетом або ниткою, затягнувши петлю навколо нього. Тягнути потрібно повільно і акуратно. Якщо це зробити проблематично, потрібно змазати його олією і спробувати знову через кілька хвилин. Місце, де був кліщ, потрібно змазати йодом або спиртом. ==== Купина неопалима (ясенець голостобчатий) ==== Одна з найбільш небезпечних рослин, що ростуть в Криму. На початку літа ця висока трав'яниста рослина з листками, що схожі на листя ясена, вкривається дуже красивими квітами фіолетового, білого або рожевого кольору. Квіти купини не можна нюхати і торкатися до них. Суцвіття цих квітів виділяють багато ефірного масла, і в спекотну погоду повітря навколо рослин може загорітися від запаленого сірника. Мало того, при дотику ефірне масло викликає сильні опіки шкіри. ==== Небезпека заблукати ==== Вирушаючи в похід в Криму, небезпека заблукає підстерігає вас лише на [[[[W:Карабі-Яйла]]|Карабі]] і в лісах між Внутрішньою та Головною грядами гір, ну і при сильному тумані на гірських плато. Все вирішується придбанням рідинного компаса. Якщо Ви не знаєте дороги, завжди слід віддавати перевагу пересуванню по хребтах, а не руслах. Майже на всіх хребтах є, хай і дуже рідко використовуються, дороги або стежки. ==== Жага ==== Небезпека залишитися без води, часто випливає з небезпеки заблукати, а може бути викликана помилками на карті. Крім банальних помилок картографа, деякі джерела в посушливий період зникають. Вичерпатися вони можуть і в силу гідрогеологічних причин. Багато джерела, в районі Великої Ялти, позначені на картах і мають власні імена, забетоновано і відведені по трубах у населені пункти. Якщо у Вас немає достовірних даних про джерелах, не полінуйтеся питати зустрічних туристів, пастухів і лісників. І звичайно, вирушаючи в похід в Криму краще запастися водою з розрахунку 0,5 літра на людину, а для Карабі не менше 1 літра. Також варто ознайомитися з джерелами на маршруті за допомогою каталогу. == Куди далі == * [[Південна Україна]] * [[Росія]] * [[Туреччина]] {{footer|ispartof=Україна|type=Регіон}} 9sp0u0rg6qfodg7vf2irs9v8sft9soq 0 101 37337 37335 2025-05-11T15:06:25Z Assyrian Human 6497 /* Регіональна кухня */ 37337 wikitext text/x-wiki {{geo|22|-79.5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Cuba.svg |location= LocationCuba.png |capital=[[Гавана]] |government= |currency= кубинський песо |area= 110 861 км² |population= 11 382 820 чол. |language=[[Іспанський розмовник|іспанська]] |religion= католицизм |electricity= |callingcode= +53 |tld=.cu |timezone= GMT-5 }} '''Куба''' розташована у [[Північна Америка|Північній Америці]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist |regionmap=Map of Cuba.png |regionmapsize=400px |regionmaptext=Регіони Куби |region1name=[[Західна Куба]] |region1color=#b383b3 |region1items= |region1description= |region2name=[[Центральна Куба]] |region2color=#71b37b |region2items= |region2description= |region3name=[[Східна Куба]] |region3color=#4da9c4 |region3items= |region3description= }} ==Міста== === '''Гавана: - столиця Куби''' === * Старе місто (Habana Vieja) — об’єкт ЮНЕСКО. * Архітектура: іспанська колоніальна, арт-деко, модернізм. * Атмосфера — '''жива музика, ром, сальса, ретро-авто'''. * Обов’язкове відвідування: '''Малекон, фортеця Ель-Морро, Капітолій, бари Хемінгуея'''. === '''Варадеро: - курорт № 1''' === * Найкращі пляжі на Кубі (20 км білого піску). * Курортні комплекси ''all inclusive''. * Ідеально для пляжного відпочинку. ==Як дістатись== ===Літаком=== Міжнародні аеропорти Куби: '''Аеропорт імені Хосе Марті (Havana - HAV)''' Гавана — головний міжнародний аеропорт Куби. '''Аеропорт Варадеро (Juan Gualberto Gómez - VRA)''' Варадеро — популярний серед туристів, особливо з Канади та Європи. '''Аеропорт Антоніо Масео (SCU)''' Сантьяго-де-Куба — друге за значенням місто Куби. '''Аеропорт Гольгіна (Frank País - HOG)''' Гольгін — також приймає міжнародні рейси, особливо в курортні регіони. '''Аеропорт Камагуей (Ignacio Agramonte - CMW)''' Обслуговує центральну частину Куби. ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Кораблем=== ==Транспорт== === '''Автобуси:''' === === ''Viazul'' — для туристів === * Комфортабельні, з кондиціонером. * Курсують між основними містами: '''Гавана, Тринідад, Варадеро, Сантьяго''' тощо. * Бронювати можна онлайн або в касах. === ''Diana, Astro'' — для місцевих === * Значно дешевші, але менш комфортні. * Іноземцям часто відмовляють через обмеження. === '''Таксі:''' === === ''Офіційні таксі'' (державні): === * З лічильником, дорожчі, але безпечніші. === ''Приватні таксі'' (часто класичні авто 50-х): === * Торг обов’язковий. * Атмосферно, особливо в Гавані. === ''Collectivo'' — маршрутне таксі === * Поділяється з іншими пасажирами. * Дуже дешеве, але треба знати маршрути або запитувати місцевих. ==Мова== == Що відвідати == === '''Гавана:''' === * '''Малекон''' — знаменита набережна для прогулянок. * '''Класичні машини''', кубинський ром і музика на кожному кроці. * '''Стара Гавана''' - фортеці та замки === '''Варадеро:''' === * Курортне містечко з '''одними з найкращих пляжів у світі'''. * Ідеально для відпочинку на морі, дайвінгу, снорклінгу. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Кубинська кухня — це яскравий мікс '''іспанських, африканських, карибських та навіть китайських''' кулінарних традицій. Вона проста, смачна й дуже '''ароматна''', хоча не надто гостра. Основні інгредієнти: рис, боби, свинина, курка, банани, маніока та спеції (кумин, орегано, часник). === '''Congrí (Конгрі)''' === Суміш '''червоних або чорних бобів і рису''', приготованих разом. Дуже популярна страва у всіх регіонах. === Ropa Vieja (Ропа В’єха) === Дослівно «стара одежа» — тушкована '''яловичина''', розібрана на волокна, у соусі з томатів, перцю, часнику та спецій. Особливо популярна в Гавані. === Tostones / Mariquitas (смажені банани) === * '''Tostones''' — товчені й смажені зелені плантани. * '''Mariquitas''' — тонкі бананові чипси. Їх подають як гарнір або закуску. === Ajiaco Cubano (Кубинське рагу) === Традиційна страва з '''різних видів м’яса, бульйону, картоплі, маніоки, кукурудзи'''. Найбільш автентичне — в регіоні '''Камагуей'''. == Нічне життя == == Де зупинитись == === Готелі (державні та міжнародні) === * '''Гавана, Варадеро, Кайо-Коко, Сантьяго''' — тут найбільший вибір. * Є як '''5-зіркові готелі''' (наприклад, Iberostar, Meliá), так і простіші 3-зіркові. * Плюси: повна інфраструктура, сніданки, басейни. * Мінуси: вищі ціни, іноді обмежений сервіс. === Casa Particular (приватне житло) === * '''Найпопулярніший і найавтентичніший варіант''' для мандрівників. * Це '''приватні будинки або квартири''', які здаються туристам — зручності, сніданок, місцевий колорит. * Можна знайти через: ** '''Airbnb''' ** '''Hostelworld''' ** або на місці (багато вивісок “Se renta”). * Середня ціна: '''15–40 USD/ніч'''. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} ntyua2ecyekn3tq9ga9cer16qo1o69b 0 102 33420 32278 2022-08-24T02:39:09Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat 33420 wikitext text/x-wiki {{geo|35|33|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar |image= Agia Napa Monastery - 12.JPG |location= LocationCyprus.png |flag= Flag of Cyprus.svg |capital= [[Нікосія]] |government= Республіка |currency= Євро (€) |area= 9,250 км² (з яких 3,355 км² площі - територія турецького [[Північний Кіпр|Північного Кіпру]]) |population= 784,301 (2006) |language= [[Грецький розмовник|Грецька]] (офіційна), [[Турецький розмовник|турецька]] (офіційна) |religion= Православ'я - 78%, Іслам - 18%, інші - 4% |callingcode= +357 |tld= .cy |timezone= UTC +2 |electricity= 240В/50Гц (вилка британського типу) }} '''Кіпр''' - країна [[Європа|Південної Європи]]. '''Наразі країна розділена на грецьку (''Республіка Кіпр'') і турецьку ([[Північний Кіпр]], невизнана) частини.''' == Зрозуміти == Кіпр історично та культурно є грецьким островом, спочатку був заселений мікенськими греками приблизно з 1400 р. до н.е., потім був захоплений Олександром Македонським, а набагато пізніше османи контролювали більшу частину його території. Пізніше його було переміщено до венеціанської влади, османський контроль отримав незалежність від Сполученого Королівства в 1960 році. Незважаючи на конституцію, яка гарантувала певний розподіл влади між греками-кіпріотами та меншістю-турками, обидва населення – за підтримки з боку уряди Греції та Туреччини, відповідно, зіткнулися в 1963/4 та 1974 роках, в результаті чого Туреччина контролювала північні та східні 37% острова. У 1983 році контрольована Туреччиною територія проголосила незалежність як Турецька Республіка Північного Кіпру. Поки що тільки Туреччина визнає ТРСК, тоді як усі інші уряди та Організація Об'єднаних Націй визнають лише уряд Республіки Кіпр на всьому острові. ООН має миротворчі сили та вузьку буферну зону між двома кіпрськими етнічними групами. На щастя, відкриті бойові дії деякий час були відсутні, оскільки обидві сторони (тепер із зростаючою залученням Європейського Союзу) поступово наближаються до якогось возз’єднання. == Регіони == Кіпр поділений на 6 адміністративних регіонів, кожен з яких названий на честь своєї адміністративної столиці. З 1974 року весь район Кіренія, більша частина району Фамагуста та північна частина округу Нікосія окуповані турецькою армією. Греки-кіпріоти змушені були виселити ці райони. Республіка Кіпр керує такими районами: Район Фамагуста район Ларнаки Лімассолський район Нікосійський район Пафосський район Сполучене Королівство зберігає дві невеликі заморські території на території Республіки Кіпр, які називаються Акротірі і Декелія, які складаються з кількох частин сіл і двох військових баз. == Міста == * [[Нікосія]] - столиця Республіки [[Кіпр]], у центральній частині острова Кіпр. Населення міста становить 313,4 тисячі мешканців і 84 893 в частині міста, що контролюється [[ТРПК]] (станом на 2006 рік). Загалом Нікосія — остання розділена столиця світу. * [[Ларнака]] - найекономніший курорт Кіпру, що підійде для будь якої категорії туристів. Туристи можуть насолодитися ніжними піщаними пляжами Середземномор’я, прогулятися уздовж пальмової набережної з чудовим видом на білосніжні яхти. Будучи в Ларнаці можна відвідати розкопки античного міста Катіон та чудово збережену Хірокітію, що увійшла в число «Скарбів світових цивілізацій». Також в Ларнаці знаходиться церква Святого Лазаря. Тисячі паломників з усього світу  поспішають до однієї з найважливіших святинь Кіпру: церкви Святого Лазаря. Це тому, що  кожен хоче доторкнутися до мощей святого , який, згідно з Євангелієм, через три дні після смерті воскрес Христом. * [[Лімасол]] - Лімассол — знаменитий курорт Кіпру, де розташований головнийморський порт та центр виноробства. Тут часто проводятьсяфестивалі та карнавали. •Крім того в Лімассолі є визначні пам’ятки, наприклад замок Колоссі,  середньовічна військова фортеця  в десяти кілометрахвід Лімассола. Споруда,  зведена на початку 13 століття , колись була центром лицарів госпітальєрів. * [[Пафос]] - Перший об’єкт ЮНЕСКО Пафос — місто на південному-заході Кіпру. Було заселене ще з неолітичного періоду. Це був центр культу Афродіти, а також еллінських богів родючості. Згідно з легендою, Афродіта народилася саме в цьому місті (Куклія). Стародавнє місто є одним з найважливіших археологічних пам'яток на Кіпрі. Його пам'ятники були внесені до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. == Інші місця == * [[Лефкара]] - село на острові [[Кіпр]], відоме своїми [[Мереживо|мереживами]] [[Лефкарітіка|лефкарітика]] (грецькою мовою: λευκαρίτικα) та срібними [[Народні художні промисли|ремеслами]]. Свою назву село отримало від білого кремнистого кремнію та вапняку: Лефкара походить від поєднання грецьких слів «лефка» ([[Грецька мова|грец.]] λευκά, у перекладі означає білий) та «орі» ([[Грецька мова|грец.]] όρη, у перекладі означає гори, пагорби). Японська асоціація туристичних агентів віднесла село до списку «30 найкрасивіших міст Європи». == Мова == Кіпр має дві офіційні мови: •грецька Використовується в службових цілях Повсякденною мовою є кіпрська грецька •турецька Використовується в службових цілях Повсякденною мовою є кіпрська турецька Мови національних меншин Кіпру: •Вірменська •Кіпрська маронітська арабська Мова без офіційного статусу: •англійська Використовується: На дорожніх знаках, публічних оголошеннях та в рекламі Англійська була єдиною офіційною мовою під час британського колоніального правління та lingua franca до 1960 року, і продовжувала використовуватися (де-факто) в судах до 1989 року та в законодавстві до 1996 року. Англійська мова як друга - 80,4% кіпріотів. == Клімат == •Клімат Кіпру — середземноморський підтип субтропічного. Влітку панують тропічні повітряні маси з антициклональною теплою безхмарною погодою. Кіпр опиняється на кордоні дій західного відрогу Південно-азійського мінімуму і східного відрогу Північно-атлантичного максимуму, нечасті вітри дмуть із західного і північно-західного, з Анатолії. • Ясна безхмарна погода панує на острові 330 днів на рік. З квітняпо вересень тривалість сонячного сяйва — 11 годин. Літо, з травня по жовтень, на острові жарке (до +40 °C) й посушливе. Середня температура повітря в липні вище +28 °C. Зима м'яка (до +16 °C) й дощова. Середня температура повітря в січні +8…+11 °C. Приморозки (до −4 °C) бувають досить рідко, сніг випадаєлише в горах Троодос і лежить там з грудня по квітень(гірськолижний сезон) == Проблеми розвитку туризму == ''<small>НЕГАТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗНИЖЕННЯ КІЛЬКОСТІ ІНОЗЕМНИХ ТУРИСТІВ,ВІДБУВАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ ЯКІСТЬ ПОСЛУГ, ПРИ ОДНОЧАСНОМУ ЗРОСТАННІ ЇХ ВАРТОСТІ, СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ РОКІВ, ДОСИТЬ СИЛЬНІ. ЗА ОЦІНКОЮ АНАЛОГІЧНІ ПОСЛУГИ (ЯК НА КІПРІ) ЗА ТАКІ Ж ГРОШІ ПРОПОНУЮТЬ БІЛЬШЕ 100  ДЕРЖАВ». НЕОБХІДНІСТЬ НЕВІДКЛАДНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО «ТУРИСТИЧНОГО ТУРПРОДУКТУ. БАГАТО ОСТРОВІВ ЗВЕРНУЛИСЯ ДО ТУРИЗМУ ЯК ЗАСОБУ СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГОРОЗВИТКУ, ПРИ ЦЬОМУ ТУРИЗМ ЧАСТО СТАЄДОМІНУЮЧИМ СЕКТОРОМ ЕКОНОМІКИ. ПРОТЕ ТАКАЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ТУРИЗМУ ВИЯВИЛАСЯПРОБЛЕМАТИЧНОЮ ДЛЯ БАГАТЬОХ ОСТРІВНИХНАПРЯМКІВ. ТУРИЗМ СТВОРИВ ОСНОВУ ДЛЯ ШВИДКОГОТА УСПІШНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ, АЛЕ ОСТРІВ ТАКОЖ СТАЄ ВСЕ БІЛЬШ ЗАЛЕЖНИМ ВІДТУРИЗМУ ТА НЕВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ВЕЛИКИХ РИНКІВ І ТУРОПЕРАТОРІВ.</small>'' ''<small>КРІМ ТОГО ІСНУЄКІПРСЬКИЙ КОНФЛІКТ, АБО КІПРСЬКАСУПЕРЕЧКА — ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ МІЖ ГРЕКО-КІПРІОТАМИ ТА ТУРКО-КІПРІОТАМИ ЩОДО ОСТРОВА КІПР.</small>'' == Перспективи розвитку туризму == •За рівнем туристичної інфраструктури Кіпр по відношенню до туристичної індустрії займає високе місце. Найбільший наплив туристів відображається в літній сезон. У той час як більшість східних курортів, таких як Протарас та Ая-Напа, приваблює більшість туристів з острова протягом березня-листопада, захід острова залишається відкритим для туризму з просуванням культури кіпрської історії та спеціалізованих видів спорту, таких як гольф та скелелазіння, мають ширше поширення. • На Кіпрі є 66 пляжів, відзначених Блакитним прапором, і одна пристань для яхт Блакитного прапора, відомі екологічні знаки, надані пляжам і пристаням для яхт по всьому світу, які відповідають певним стандартам. У 2019 році Кіпр був удостоєний звання кращої якості води для купання в ЄС. Кіпр має всі можливості стати найкращим курортом у світі. == Розташування == •Кіпр — третій за площею і третій за населенням острів у Середземному морі. Географічно відноситься до Азії. Кіпр розташований в східній частині Середземномор'я на відстані 380 км від Єгипту, 105 км від Сирії та 75 км від Туреччини. * Бейдик відносить Кіпр до Азійського макрорайону. Мезорайон Південно-Західна Азія. * UNWTO відносить Кіпр до Середньоземноморської Європи. == Рослинний світ == Острів лежить у смузі субтропічних середземноморських літньо-сухих лісів і чагарників. Флора Кіпру налічує кілька тисяч ботанічних видів. Природним формуванням рослин Кіпру є макі, що складається з чагарників і невисоких дерев (наприклад, дуби). Серед культурних рослин домінують фрукти, виноград, цитрусові, горіхи, мигдаль, інжир, оливки. До Червоної книги флори Кіпру  внесено 328 видів (з них 45 — ендеміки), ґрунтуючись на критеріях, встановлених Міжнародним союзом охорони природи 23 таксонів — регіонально вимерлі , 46 — зникаючі, 64 — під загрозою зникнення, 128 — уразливі, 45 — недостатньо даних, 15 — поруч із загрозою зникнення. Кіпр, як один із держав-членів Європейського союзу, бере участь в розробці та здійсненні європейського законодавства щодо охорони та збереження навколишнього природного середовища держав-членів. == Тваринний світ == За зоогеографічним районуванням світу острів Кіпр відноситься до східносередземноморської провінції середземноморської підобластіголарктичної області. Тваринний світ острова збіднілий через зведення лісів, розширення сільськогосподарських угідь під виноградники й цитрусові плантації. Зменшується чисельність лисиць, зайців , на межі винищення гірський козелі муфлон. З комахоїдних зустрічаються їжак вухатий білозубка мала, сункус етруський. Гризуни представлені мишами, кіпрською, хатньою і ендемічною кіпрською голчастою; пацюками, сірим  і чорним. У водах навколо Кіпру й на узбережжі можна зустріти тюленя-монаха, який більше не розмножується в прибережній зоні й печерах острова; різні види дельфінів. На прогрітих сонцем каміннях руїн античних і середньовічнихміст водиться велика кількість плазунів: ящірок, змій, хамелеонів. Орнітофауна острова представлена 398 видами, переважно мігруючими. Місцеві: орли, шуліки і представники горобцевих: славки, ластівки, жайворонки. == Вікова структура == Середній вік населення Кіпру становить 36,4 року (68-ме місце у світі): для чоловіків — 35,1, для жінок — 38 років. Очікувана середня тривалістьжиття 2015 року становила 78,51 року (54-те місце у світі), для чоловіків — 75,7 року, для жінок — 81,46 року. Вікова структура населення Кіпру, виглядає таким чином: •діти віком до 14 років — 15,61 % •молодь віком 15-24 роки — 14,87 % •дорослі віком 25-54 роки — 46,97 % •особи передпохилого віку (55-64 роки) — 11,05 % •особи похилого віку (65 років і старіші) — 11,51 %. == Природні умови (рельєф) == У рельєфі острова Кіпр морфоструктурно панують низькі гори. Гори старі й згладжені. Середні висоти — 91 м; найнижча точка — рівень вод Середземного моря (0 м); найвища точка — гора Олімбос (1951 м). Найвищий масив у горах Кіренія зветьсяПентадактілос («п'ять пальців») його утворюють 5 гірських піків, що досить виразноздіймаються над місцевістю. Між гірськими масивами лежить широка родюча розоранадолина Месаорія висоти до 200 м. Загальна довжина берегової лінії Кіпру становить 648 км. Генетично узбережжя Кіпрувідноситься до абразійно-акумулятивного бухтового типу, такого що утворюєтьсяхвильовими процесами. На півночі узбережжя скелясте, круті схили гір Кіренія й Карпос в багатьох місцях круто обриваються до вузької прибережної рівнини, чимосьнагадуючи український південний берег Криму, на півдні береги переважно низинні з кліфами й піщаними пляжами. == Традиції і звичаї == ''<small>МІСЦЕВЕ НАСЕЛЕННЯ КІПРУ МОЖЕ ПОХВАЛИТИСЯ БАГАТОЮ ІСТОРІЄЮ СВОЄЇ ДЕРЖАВИ, АДЖЕ ЦЯ ЦИВІЛІЗАЦІЯ ІСНУЄ ПРИБЛИЗНО 9 ТИСЯЧ РОКІВ. ЗА ТАКИЙ ТРИВАЛИЙ ЧАС НА КІПРІ СКЛАЛОСЯ БАГАТО ЗВИЧАЇВ І ТРАДИЦІЙ, ЯКІ ДБАЙЛИВО ЗБЕРІГАЮТЬСЯ КІПРІОТАМИ.</small>'' Важко уявити державу без традиційної національної музики. На Кіпрі вона різноманітна і цікава і тісно пов'язана з танцями, які з'явилися за часів шаманів і релігійних підношень. Національний інструмент, який використовується при виконанні музичних композицій, laouto - струнний інструмент, в ролі смичка в якому використовують пір'я хижих птахів. З давніх-давен танці вважалися найкращим способом вираження всієї палітри почуттів, які може мати людина. Чоловіче населення Кіпру з задоволенням танцює на численних святах і церемоніях острова, а от жінкам дозволяється танцювати лише на весіллях. Всі танці кіпріотів об'єднує експресія і чуттєвість. == Релігія == ''<small>НА КІПРІ НЕМАЄ ОФІЦІЙНОЇ РЕЛІГІЇ. ВІДПОВІДНО ДО КОНСТИТУЦІЇ, КОЖНА ЛЮДИНА МАЄ ПРАВО НА СВОБОДУ ДУМКИ, СОВІСТІ ТА РЕЛІГІЇ І ВІЛЬНА СПОВІДУВАТИ СВОЮ ВІРУ, ВИЯВЛЯТИ ЧИ ЗМІНЮВАТИ СВОЮ РЕЛІГІЮ ЧИ ПЕРЕКОНАННЯ. СВОБОДА СПОВІДУВАТИ СВОЮ РЕЛІГІЮ ЧИ ПЕРЕКОНАННЯ ПІДЛЯГАЄ ЛИШЕ ТАКИМ ОБМЕЖЕННЯМ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ І НЕОБХІДНІ В ІНТЕРЕСАХ БЕЗПЕКИ РЕСПУБЛІКИ ЧИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ.</small>'' ''<small>ХРИСТИЯНИ СТАНОВЛЯТЬ 78% ВСЬОГО НАСЕЛЕННЯ КІПРУ. ХРИСТИЯНСТВО ВКЛЮЧАЄ ГРЕЦЬКУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ КІПРУ, ВІРМЕНСЬКУ ЦЕРКВУ НА КІПРІ, МАРОНІТ, РИМО-КАТОЛИЦИЗМ І ПРОТЕСТАНТІВ. БІЛЬШІСТЬ ГРЕКІВ-КІПРІОТІВ Є ЧЛЕНАМИ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КІПРУ (КІПРСЬКОЇ ЦЕРКВИ). ІСЛАМ СТАНОВИТЬ 18% НАСЕЛЕННЯ, БІЛЬШІСТЬ ТУРКІВ-КІПРІОТІВ Є МУСУЛЬМАНАМИ. НА КІПРІ ТАКОЖ Є НЕВЕЛИКІ ІНДУЇЗМ, ІУДАЇЗМ ТА ІНШІ РЕЛІГІЙНІ ГРОМАДИ.</small>'' == Спадщина ЮНЕСКО == Cписок об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО на Кіпрі станом на 2015 рік налічує 3 найменування, що приблизно становить 0,3% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі . •Хірокитія з 1998 року •Розписні церкви в регіоні Троодос (1985, 2001) •Пафос з 1980 року. Усі 3 об'єкти світової спадщини на Кіпрі є пам'ятками культурного типу. Кіпр ратифікував Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 14 серпня 1975 року, а перша кіпрська пам'ятка — руїни стародавнього міста Пафос — увійшли до переліку Світової спадщини 1980 року під час 4-ї сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО == Характристика туристичних ресурсів == ''<small>ОСТРОВИ ВЖЕ ДАВНО Є ПОПУЛЯРНИМИТУРИСТИЧНИМИ НАПРЯМКАМИ, ЇХ ФІЗИЧНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЄДНУЮТЬСЯ З МЕНШ ВІДЧУТНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ «ОСТРІВНОСТІ», ЩОБ СТВОРИТИ ОСОБЛИВУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ДЛЯ ТУРИСТІВ. У РЕЗУЛЬТАТІ БАГАТО ОСТРОВІВЗВЕРНУЛИСЯ ДО ТУРИЗМУ ЯК ЗАСОБУСОЦІАЛЬНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ, ПРИ ЦЬОМУ ТУРИЗМ ЧАСТО СТАЄ ДОМІНУЮЧИМСЕКТОРОМ ЕКОНОМІКИ.</small>'' {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] d2upri1gimejt6bakzkoxcdj9mqb9vd 0 103 37713 37026 2025-06-06T00:18:32Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37713 wikitext text/x-wiki {{geo|48.50794|32.26231|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}} '''Кропивницький''' знаходиться у [[Центральна Україна|Центральній Україні]], є адміністративним центром [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]], є значним промисловим, економічним, транспортним вузлом, культурним осередком Центральної України. Засноване 1754 року, внаслідок об'єднання військових поселень та агломерацій навколо Фортеці святої Єлисавети. Історичний центр міста являє собою поєднання багатої архітектури, цілої низки архітектурних стилів, поширених у ХІХ столітті. Населення: 234 419 ''(2012)''. Площа: 103 км². == Зрозуміти == '''Кропивницький''' — це місто обласного значення, знаходиться у самому центрі [[Україна|України]]. Місто лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка. Кропивницький — один із найбільш несподіваних обласних центрів України. Тут можна насолодитись архітектурою з будинками в стилі європейських «палаццо», особливого шарму місту надають пам'ятки високої класики та модерну, мавританські, барокові палаци, будинки, на фасадах яких поєднуються готичні мотиви, рококо та ренесанс. Недарма містяни називають своє місто «маленьким Парижем». === '''Історія''' === Територія сучасного міста і його околиць була заселена в давні часи. Поблизу міста в кургані виявлено посуд доби неоліту, досліджено 6 курганів з похованнями доби бронзи. В околицях міста розкопано кілька скіфських курганів. У другій половині ХVI століття на території нинішнього Кропивницького виникають зимівники запорізьких козаків. Заснування міста пов'язане із розпорядженням Російського уряду (11 січня 1752 р.) створити лінію військових поселень для оборони від турків і татар. Уряд цариці Єлисавети почав тут будувати укріплення. На землі сучасного Кропивницького були переселені серби, чорногорці, болгари, волохви. Сербові Івану Хорвату було доручено створити земляну фортецю, і назвати її фортецею святої Єлисавети. Споруджувати фортецю почали у 1754 році, що вважається роком заснування сучасного міста. Адже навколо укріплення виник населений пункт. Крім іноземних поселенців, осідали тут і вихідці з українських та російських губерній, яких також включали у поселенські частини. Наприкінці 1757 року земляне укріплення було майже готове. Воно мало форму шестикутника, оточене валами й глибоким ровом з водою. З 1764 року слобода біля фортеці стала центром Єлисаветинської провінції, а з 1775 року дістала назву міста Єлисаветграда (до 1924 р). Вигідне розташування міста сприяло його зростанню та розвитку торгівлі. Мешканцями Єлисаветграда були торгові люди та ремісники. В 1796 році місто нараховувало 14 вулиць: Пермська, Московська-Перспективна, Мала Міщанська, Велика Міщанська, Хрестовоздвиженська, Невська тощо. Було розбито міський сад (тепер парк Перемоги) — найстаріший у місті. У ньому крім дерев, вирощували овочі та фрукти, які постачатися до царського двору. Розквіт міста пов'язаний з графом Д. Є. Остен-Сакеном, який народився неподалік міста Єлисаветграда. Завдяки йому у місті з'явились «великий» міст через Інгул, нові кам'яні будинки, нові бульвари, сади, почалося озеленення та замощення вулиць. 1882 року у місті почала працювати перша українська професійна театральна трупа (Театр корифеїв) під керівництвом М. Л. Кропивницького, а пізніше — М. П. Старицького. До неї входили І. К. Карпенко-Карий, П. К. Саксаганський, М. К. Заньковецька та інші. Певний період часу місто перейменовувалось на Зінов'євськ (1924–1934), потім Кірово (1934–1939 роках) та Кіровоград (1939–2016). Але 14 липня 2016 року Верховною Радою України було ухвалено постанову про перейменування міста Кіровоград на Кропивницький. Місто назване на честь Марка Кропивницького, що зробив неоціненний вклад у розвиток та популяризацію українського професійного театру. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} Авіакомпанією «УРГА», що працює на міжнародних авіалініях. === {{Потягом}} === До Кропивницького з Києва можна дістатись поїздом «Столичний Експрес». Відстань від Кропивницького до Києва — 392 км. Також до станції Кропивницький курсують пасажирські поїзди з Одеси, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Кривого Рогу, Костянтинівки. === {{Автомобілем}} === До міста проходять європейські маршрути Е50, Е548. Також сюди можна дістатись автошляхами міжнародного значення М12, М13 та автошляхами національного значення Н14 та Н23. === {{Автобусом}} === В місті існує два автовокзали. Автовокзал 1 знаходиться за адресою: Олександрійське шосе, 1, куди прибувають і звідки відправляються автобуси в районні центри, а також в інші обласні центри. Сюди можна доїхати з Миколаєва, Черкас, Дніпра, Кривого Рогу, Запоріжжя, Вінниці. Також через автостанцію курсують рейси інших країндо (Москви, Вроцлава, Праги). Автовокзал 2 знаходиться за адресою: вул. Євгена Тельнова,1, куди прибувають автобуси переважно з містечок та районних центрів. Актуальну інформацію стосовно розкладу автобусів, цін на квитки, автовокзал прибуття можна дізнатись на сайті https://busfor.ua/{{Dead link|date=червня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. На цьому ж сайті можна забронювати квитки на потрібний автобус. == Транспорт == По місту можна пересуватись міськими автобусами, тролейбусами, а також маршрутними таксі. Розклад руху громадського транспорту м. Кропивницький (за даними КП «Електротранс») можна дізнатись на сайті https://elektrotrans.kr.ua/timetable/{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Що відвідати == * Фортеця Святої Єлисавети * Музично-драматичний театр імені Марка Кропивницького * Обласний художній музей * Історико-краєзнавчий музей * Будинок-музей єлисаветградського художника Олександра Осьмьоркіна * Історичний музей «Євреї Єлисаветграда» * Меморіальний музей М. Л. Кропивницького * Музей Генріха Нейгауза * Літературно-меморіальний музей ім. Івана Карпенка-Карого * Обласний академічний театр ляльок * Кінотеатр Портал ===Культові споруди=== * {{see | name=Мечеть «Ковсар» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Андріївська, 1-А | lat=48.5117848 | long=32.2515979 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content=Контролюється мусульманською релігійною громадою «Ковсар», яка функціонує з 2013 року. Це єдина мечеть у Кіровоградській області. Спочатку вона розташовувалась у невеликому приміщенні на Преображенській вулиці, 27, напроти центрального офісу «ПриватБанк». Згодом громада відкрила нову мечеть на вулиці Андріївській. Мечеть проводить регулярні молитви, читає Кур'ан за померлими, організовує ду'а та інші релігійні заходи. }} * Синагога єврейської громади * Собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці * Церква Покрови Пресвятої Богородиці * Спасо-Преображенський собор * Андріївська церква * Каплиця на честь Святого Даніїла Єлисаветградського == Чим зайнятись == # '''Вулиця Дворцова''' — головна пішохідна вулиця міста. Тут майже кожен будинок — справжній витвір архітектури. Вулиця багатолюдна, але дуже спокійна. На вулиці розміщена різноманітна кількість кав'ярень та ресторанів # '''Пам'ятник Олександру Пашутіну'''. Був найвідомішим міським головою Єлисаветграда, почесний громадянин міста, великий меценат. Пам'ятник складається зі статуї Олександра Пашутіна, який тримається за стілець, що символізує передачу правління наступникам. Якщо ви були у Кропивницькому і не посиділи на стільці Пашутіна, вважайте, що ви там не були. На стільці люди фотографуються, сідають відпочити. Сам пам'ятник знаходиться у центрі міста і служить орієнтиром для багатьох зустрічей і побачень. # '''Ковалівський парк'''. Знаходиться у центрі міста. Поруч з ним знаходиться '''Театр Кропивницького''' та комплекс юнкерського кавалерійського училища. У самому парку зберігся старий фонтан, літня естрада. Приємне місце, щоб посидіти в тіні вікових дерев. Також є місцем дитячих розваг. # '''Дендропарк.''' Варто відвідати весною, на початку травня, коли на території парку зацвітає тисячі тюльпанів. Однак в інші пори року дендропарк не менш красивий і цікавий. Також мешкає велика кількість степових птахів — мінізоопарк. == Що купувати == Сувеніри в Дендропарку та на площі Героїв Майдану. Сувеніри та продукцію обласних виробників на передсвяткових ярмарках біля міської ради. == Де поїсти == === Дешево === Смачні традиції вул. Шевченка,15 === Середні ціни === * Старе місто вул. Велика Перспективна,36 * Манія вул. В.Чміленка,57 * Шинок вул. Коваленка,5-А * Підкова проспект Винниченка,11 * Сha-cha вул. Габдрахманова 35 а * Паб Drova вул. В.Панченка 2/14 === Дорого === * Familia Garden вул. Велика Перспективна,34/32 * Granat Pizza вул. Велика Перспективна,21 * Прага вул. В.Чорновола, 31 * Ланжерон вул. В.Чорновола, 1В * Колізей пров. Річковий,7-А * Соренто вул. Паученка,46 * Віп хатинка вул. Куропятникова,23 * Шенген вул. В.Чміленка,24-А == Де розважитись == Особливу увагу заслуговує місцевий '''Дендропарк'''. Велика кількість квітів, доглянуті місця, є різні кафе, де можна перепочити. Для дітей та дорослих представлені 40 видів атракціонів — від найпростіших для найменших дітлахів до молодіжних екстремальних. Є велика доріжка для ролерів і стежки для піших прогулянок. * '''Парк Перемоги.''' Один з сучасних, відреставрованих парків міста. * Зелений сосновий масив в районі вулиці Лісопаркової; * Козачий Острів * Парк Космонавтів * == Де зупинитись == === Дешево === Хостели та оренда квартир (на околицях міста) === Середні ціни === '''Готелі''' * Турист, вул. Ушакова, 1-А * Інгул Преображенська, 16-Ж * Європа вул. Велика Перспективна, 13/16 * Akvatoria вул. Генерала Родімцева, 106-А * Зірка вул. Гагаріна, 1А * Корона вул. Тарковського, 37 * Шенген вул. В.Чміленка, 24-Д * Аерополь вул. Полтавська, 20/7 * Марія вул. Комарова, 33 * Єлисаветград вул. Соборна,1-А * Каталонія вул. Велика Перспективна,21 === Дорого === * ApartUA вул. В.Чорновола, 4 * Reikartz вул. В.Чорновола,1-Д * Петрівський вул. Шевченка,16 * Дворцовий вул. Олефіренка,16 == Де навчатись == * Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка * Центральноукраїнський національний технічний університет * Відокремлений структурний підрозділ Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» * Кропивницький інститут приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» * Приватний вищий навчальний заклад «Кропивницький інститут державного та муніципального управління» * Центральноукраїнський інститут Приватного акціонерного товариства "ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом» («ВНЗ» «МАУП») * Приватний вищий навчальний заклад «Економіко-технологічний інститут імені Роберта Ельворті» * Міжнародний медичний факультет Донецького національного медичного університету * Кропивницький музичний фаховий коледж * Кропивницький машинобудівний коледж ЦНТУ * Кіровоградський медичний фаховий коледж ім. Є. Й. Мухіна * Кропивницький будівельний коледж * Коледж харчування і торгівлі м. Кропивницький * Кіровоградський коледж статистики Національної академії статистики == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс-25000-25490. Телефонний код-0522. == Куди далі == * на північ — [[Черкаси]], [[Полтава]] * на південь — [[Вінниця]], [[Одеса]] * на захід — [[Миколаїв]], * на схід — [[Дніпро]] {{footer|ispartof=Кіровоградська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] hwqlzm9107v889yit4qf1wu02azhem0 0 104 33211 33013 2022-08-24T01:28:10Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat 33211 wikitext text/x-wiki {{geo|48.46|32.27|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Кіровоградська область''' розташована в самому сердці [[Україна|України]]. == Регіони == == Міста == * [[Кропивницький]] * [[Олександрія]] * [[Знам'янка]] * [[Світловодськ]] * [[Гайворон]] * [[Олександрівка (Кіровоградська область)|Олександрівка]] * [[Компаніївка]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == Українська == Як дістатись == == Транспорт == <gallery> File:Знам'янський залізничний вокзал.JPG|Знам'янський залізничний вокзал File:Залізничний вокзал Кіровоград.jpg|Кіровоградський залізничний вокзал File:На станції Помічна.jpg|Станція Помічна File:Вокзал ст. Чорноліська.jpg|Вокзал станції Чорноліська File:ВокзалКористівка.jpg|Вокзал станції Користівка File:Залізничний вокзал в Новомиргороді.jpg|Вокзал у Новомиргороді </gallery> == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] th5ecpq9dn7hp6pmv2x5uclk67c8h4t 0 105 37148 36275 2025-04-28T17:02:41Z Валерія Ванько 7511 Транспорт 37148 wikitext text/x-wiki {{geo|57|25|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Latvia cultural collage.jpg |flag=Flag of Latvia.svg |location=LocationLatvia.png |capital=[[Рига]] |government=Парламентська демократія |currency=Латвійськй лат (LVL) |area=64,589 км² |population=2 млн. |language=Латиська (офіційна), російська (широко використовується), англійська (широко використовується в Ризі) |religion= |electricity=220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode=+371 |tld=.lv |timezone=UTC+2 }} '''[[Латвія]]''' — країна в [[Європа|Європі]], відноситься до [[Балтійські країни|Балтійських країн]]. == Зрозуміти == == Регіони == Існують кілька культурних і соціальних відмінностей між регіонами, наприклад, традиційний одяг міняється від регіона до регіону. Регіон Латгале має свою власну культуру і мову — латгальску. {{Regionlist| regionmap=Latvia regions map (uk).png | regionmaptext=Регіони Латвії | regionmapsize=400px | region1name=Курземе | region1color=#e18792 | region1items= | region1description= | region2name=Латгале | region2color=#c9bd9f | region2items= | region2description= | region3name=Рига і околиці | region3color=#9ce187 | region3items= | region3description= | region4name=Відземе | region4color=#c2a7e1 | region4items= | region4description= | region5name=Земгале | region5color=#87bce1 | region5items= | region5description= | }} == Міста == * {{See|name=Рига|alt=столиця Латвії|lat=56.978385248161175|long=24.128374830843423|content=Ри́га — столиця Латвії, найбільший політичний, економічний і культурний центр країни. Розташована на березі Ризької затоки Балтійського моря. Найбільше місто Балтики Засноване хрестоносцями 1201 року. Один із членів Ганзейської ліги. Історичний центр міста є Світовою спадщиною ЮНЕСКО|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPAoMe7Y91rFp-t-2bFLrxx2s8MZvGrojox_XAQ=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B3%D0%B0|wikidata=Q1773}} * [[Вентспілс]] * [[Єлгава]] * [[Даугавпілс]] * [[Кулдіга]] * [[Лієпая]] * [[Сігулда]] * [[Цесіс]] * [[Юрмала]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт «Рига»|alt=Starptautiskā lidosta “Rīga”|address=P133, Mārupe, Mārupes novads, LV-1053, Латвія|phone=+37129311187|url=http://www.riga-airport.com/|lat=56.92069918793634|long=23.97399744689243|content=Міжнародний аеропорт у столиці Латвії. Найбільший аеропорт у країнах Балтії. Розташований у Марупському краї Латвії, за 13 км від центру Риги. Є базовим аеропортом для авіакомпаній: airBaltic, RAF-Avia, SmartLynx Airlines, Wizz Air.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPNfa9m5FO54e6MPZTd3_O2lK4zYHyxsgtXlt8k=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B3%D0%B0_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q505421}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=AirBaltic|address=Riga International Airport, Tehnikas 3, Mārupe, Mārupes pagasts, Mārupes novads, LV-1053, Латвія|phone=+37167006006|url=https://www.airbaltic.com/|hours=09:00–18:00|lat=56.9226126269821|long=23.979859688672885|content=Латвійська національна авіакомпанія. Штаб-квартира — в Ризі. airBaltic здійснює пасажирські та вантажні перевезення. Компанія має три базових аеропорти, серед яких основним є Ризький міжнародний аеропорт та два додаткових — Міжнародний аеропорт «Вільнюс» у Литві і Таллінський аеропорт ім. Леннарта Мері в Естонії. Свою базу в аеропорту Таллінна компанія відкрила 1 червня 2010 року.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipP22Y1oyfT6TKWzQguiQTefiEApwP54-9oB94n9=w440-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/AirBaltic|wikidata=Q300924}} == Мова == == Що відвідати == {{Mapframe}} {{See|name=Домський собор|alt=Ризький собор|address=Herdera laukums 6, Centra rajons, Rīga, LV-1050, Латвія|phone=+37128909686|url=http://www.doms.lv/index/|hours=10:00–17:00, неділя 14:00–17:00|price=240 грн|lat=56.94909789232491|long=24.104651508576385|content=Кафедральний собор Риги, є одним із символів міста, візитівкою країни. Будівництво собору розпочали в 1211 році. Він поклав початок романсько-готичному стилю будівництва з каменю та цегли. Головний храм Латвійської євангельсько-лютеранської церкви. Катедра лютеранського архієпископа Ризького.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNMfN9VOnANAqL2MvmIenILwqg_ArjmBtK8g-E1=w408-h544-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80|wikidata=Q1133059}} * {{See|name=Старе місто (Рига)|lat=56.5654|long=24.0629|content=Історична частина Риги, з якої радять починати знайомство зі столицею. Прогулянка по цьому району займе кілька годин. На затишних вулицях Старого міста розташовані красиві церкви і старовинні будинки, а також тут знаходиться Ризький замок – багатовікова резиденція правителів держави.У 1967 році Старе місто отримало статус території, що охороняється, з 1983 р. — місто-пам'ятник, в 1997 році історичний центр Риги (Старе місто) включений ЮНЕСКО до списку Світової спадщини. У 80-х роках ХХ століття влада міста за рідкісними винятками заборонили транспортний рух на території Старої Риги.|wikipedia=Старе місто (Рига)|wikidata=Q1026415}} * {{See|name=Кам'яниця Чорноголових (Рига)|lat=56.5649|long=24.0624|content=Будівля, що належала найбільшій корпорації іноземних судновласників і купців, заснованій в XIV столітті. У минулому вони влаштовували в цьому будинку бали і торжества, а також проводили важливі громадські засідання. Фасад будівлі реконструйований після руйнувань за часів Другої Світової Війни. В даний час будівля будинку Чорноголових використовується для проведення концертів класичної музики. Будівля була аналогом дворів Артуса у містах Ганзи, призначених для зібрань купців. Братство Чорноголових зародилось із братства міщан св. Георга. Небесними покровителями братства були св. Георгій і св. Маврикій, від якого воно отримало назву. Членами Братства були приїжджі купці, агенти купців з інших міст, країн, що не належали до Великої гільдії[. Над великим залом засідань розміщувалися склади товарів. На початку XVII ст. готичну кам'яницю перебудували у стилі північного маньєризму. Будівлю пошкодили з початком війни Третього Рейху з СРСР. Руїни розібрали в 1948 році. До 800-річчя заснування міста будинок відбудували (1996—2000).|wikipedia=Кам'яниця Чорноголових (Рига)|wikidata=Q74736}} * {{See|name=Даугавпілська фортеця|lat=55.5311|long=26.2942|content=Розташована в місті Даугавпілс, являє собою оборонний форт на берегах річки Західна Двіна. Будівництво замку почалося в XIX столітті. Форт складаються з кріпосного валу, бастіонів і редутів. На плацпарадній площі фортеці знаходився костел, який підірвали в 1944 році. Фортеця поділена на квартали, прокладені головні і другорядні вулиці. Декор будинків фортеці мінімальний, зроблений він в стилі пізнього класицизму. Будівництво було розпочате у 1810 році за наказом імператора Олександра I напередодні війни з Наполеоном I з метою укріплення західного кордону Російської імперії. Керував роботами військовий інженер генерал Е. Ф. Гекель. З весни 1810 року були розпочаті будівельні роботи широким фронтом, а також надіслані полки солдатів для будівництва фортеці. Під час війни 1812 року фортеця була пошкоджена. Подальші роботи по її спорудженню проводилися під керівництвом фахівців Інженерного департаменту Військового міністерства.|wikipedia=Даугавпілська фортеця|wikidata=Q2666994}} * {{See|name=Кулдіга|long=21.5818|lat=56.5807|content=Старовинне місто з незвичайною архітектурою на заході країни. Одна з перших церков міста – церква Святої Катерини, закладена ще в 1252 році. Міська площа з XVII століття зберігає традиції міста – на ній проводять свята, ярмарки та виставки. Інтерес мандрівників привертає річка Вента. Вона утворює широкий мальовничий водоспад. Для проходу на інший берег в 1874 році через річку прокладено міст з цегляними склепіннями. У міста є та було декілька назв: 1.Кулдіга, або Кулдига — сучасна латиська назва. 2.Гольдінген (нім. Goldingen) — стара німецька назва міста. 3.Голдинга (пол. Goldynga) — старопольська і староукраїнська назва міста.|wikipedia=Кулдіга|wikidata=Q155281}} * {{See|name=Латвійська національна опера (Рига)|lat=56.5657|long=24.0650|wikipedia=Латвійська національна опера|wikidata=Q555773|content=Опера є домівкою для Національних труп і опери, і балету. Ця державна установа займається розвитком класичного мистецтва в Латвії. Побудовано будівлю в 1863 році і спочатку належало Міському Німецькому театру. За роки воно перенесло пожежі, потрапляння артилерійського снаряда і кілька реконструкцій. Багато артистів балету досягли світової слави – Михайло Баришніков, Маріс Лієпа і Олександр Годунов. Театр засновано 1912 року П. Юр'яном як «Латиська опера» (Latviešu opera). Після здобуття незалежності Латвією 1919 року, театру надано статус національного і передано приміщення колишнього німецького міського театру, збудованого у 1860—1863 за проектом Людвіга Бонштедта. Щорічно театр показує майже 200 вистав, 6 прем'єр. Театр має два зали — Великий, розрахований на 946 місць, та Новий — від 250 до 300 сидячих місць. Штат налічує 600 працівників штату: 28 солістів опери, 105 музикантів оркестру, 62 артистів хору і 70 балетних труп.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hotel Jurmala Spa|address=Jomas iela 47/49, Jūrmala, LV-2015, Латвія|phone=+37167784415|url=https://www.hoteljurmala.com/en?utm_source=GMBlisting&utm_medium=organic|checkin=15:00|checkout=12:00|price=5 300 за ніч|lat=56.97382709052381|long=23.803620383442432|content=Jurmala Spa - це сучасний спа-курорт і конференц-центр, лише за декілька хвилин ходьби від пляжу. До послуг гостей безкоштовний Wi-Fi у зонах загального користування та автостоянка за додаткову плату. Оздоровчий спа-центр готелю розміщений на 2 поверхах і пропонує різні види масажу та водні процедури. У спа-центрі є три басейни з різною температурою, дитячий басейн з гіркою, гідромасажні ванни, 5 різних саун, дитяча сауна, солярій, контрастний душ, російський душ, каскад, масажний кабінет і бар. У готелі Jurmala Spa також є сучасний тренажерний зал і широкий вибір косметичних процедур.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhHnkOt0geXuhIUmGx5Jl8k07MLg2OrLEYWFiLGm-U0i-RVfIrxTHTXD1dY3_TozOKIg6Fz7BT67pLHKxJoNZpsHUurpzbzAOt-7LYAjMMXShdPNrhWIqmrPqf5tw0hLpGQTccd1R4Vb9-vqisQVoegEKx27rt2Xqbz1csiAwkyBJbhD5-w9M-HV=w408-h272-k-no|alt=м}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балтійські країни|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] gs9yw1glyh4i2hswo5cwzk70a5lvzh0 0 106 37837 37833 2025-06-15T19:54:12Z Assyrian Human 6497 37837 wikitext text/x-wiki {{geo|-29.55|28.25|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = lesotho_maletsunyane_falls.jpg |flag = Flag of Lesotho.svg |location = LocationLesotho.png |capital = [[Масеру]] |government = парламентська конституційна монархія |currency = лесотський лоті (LSL) і південно-африканський ранд (ZAR) |area = 30 355 км² |population = 2 022 331 (2012) |language = [[Англійський розмовник|англійська]] і сесото. |religion = 80% - християни, 20% - місцеві вірування. |electricity = 220/50Гц (вилка британського зразку) |callingcode = +266 |tld = .ls |timezone = UTC +2 }} '''Лесото''' знаходиться на [[Південна Африка|півдні Африки]]. == Зрозуміти == Країна є анклавом, що з усіх боків оточений територією [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканської Республіки]]. == Регіони == == Міста == * [[Масеру]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=-29.30058906765018|long=27.500870747954377|name=Maseru Airport|address=MGV2+QC7, Airport Rd, Foso, Лесото|url=https://www.rome2rio.com/ru/s/Nearby-Airports/%D0%9B%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BE|facebook=https://www.facebook.com/rome2rio}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=-29.147914203326717|long=27.730728996115932|name=Lecop Bus/Taxi Stop|address=VP2J+Q7X, A1, Teyateyaneng, Лесото}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Morija Museum & Archives|address=Box 308, Church street, Morija 190, Лесото|phone=+26622360308|email=https://www.facebook.com/morojamuseum|url=https://www.morijamuseum.org/|hours=неділя 12:00–16:00  понеділок 08:00–16:00  вівторок 08:00–16:00  середа 08:00–16:00  четвер 08:00–16:00  пʼятниця 08:00–16:00  субота 08:00–16:00|lat=-29.62608961904877|long=27.508744123399875|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nr5KNmZCI9jJXliUtUO64JPFwLisVKW3ZEOGE_pkwD8kdSCHo6N1A7yyig-HqD59yv31k0fzsXhAjziHEGjrBB-mGrpCKmgYc6ubfDZ7cACSwcoVZnOxYwItUYWQ_VzxootGZwoaQ=w426-h240-k-no|description=Музей та архів Моріджа містить найстаріший музей та архів Королівства Лесото, що збереглися. Як установа з великими архівними та музейними колекціями, а також власними постійними дослідницькими проектами та видавничою програмою, вона приваблює вчених з усього світу.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == {{Eat|name=The Market|address=Shop 14, Maseru Mall, Maseru 100, Лесото|phone=+26662757555|email=|hours=неділя 09:00–23:30  понеділок 09:00–23:30  вівторок 09:00–23:30  середа 09:00–23:30  четвер 09:00–23:30  пʼятниця 09:00–23:30  субота 09:00–23:30|price=|lat=-29.30955816051723|long=27.48344097461747|url=https://themarket.co.ls/|content=|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrOQcVbHwgjisFay0mYn3heo3vsXoFqaTnlxrn2GqjQzzqq1w2tgY13v2_n0xufn6OBvB3tFLczy_Y02flIRTDdPwfSKNeKtIXbCYa_0KCyK5MNX4OIefGOzGC8BHbbHu433yAU=w408-h544-k-no}} == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Maliba Lodge|address=Лесото|phone=+27317028791|email=reservations@maliba-lodge.com|url=https://maliba-lodge.com/?utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=GMB_website_link|hours=Час заїзду: 14:00 Час виїзду: 11:00|price=12 806 грн|lat=-28.832084716203585|long=28.40483740567999|image=https://maliba-lodge.com/wp-content/uploads/2024/07/StewNolan_LoveAfricaMarketing_MDTFCA-318.jpg|content=Maliba Lodge – це перший і єдиний 5-зірковий еко-лодж у Лесото, Південна Африка, розташований у незайманому національному парку Цехланяне в самому серці цього Гірського королівства.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Африка|type=Країна}} p8m3etbn8rwaauy1wu2p0su3ehjxypg 0 107 33613 33433 2022-09-28T08:36:48Z TheHistoryOFEUROPE 5811 /* Мова */ 33613 wikitext text/x-wiki {{geo|56|24|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Merkinė001.JPG |flag=Flag of Lithuania.svg |location=LocationLithuania.png |capital=[[Вільнюс]] |government=Parliamentary democracy |currency= Litas (LTL) |area= 65,200 км² |population= 3 585 906 чол. (липень 2006) |language=[[Литовський розмовник|литовська]] (офіційна), англійська, польська та російська |religion=католицизм, лютерани, російські православні, протестанти, євангельські християни-баптисти, іудаїзм, іслам та язичництво |electricity= 220V/50Hz (European plug) |callingcode= +370 |tld=.lt |timezone=UTC+2 }} '''Литва''' (лит. Lietuva) — країна в [[Європа|Європі]], відноситься до [[Балтійські країни|Балтійських країн]]. == Зрозуміти == ==Регіони== ==Міста== * [[Вільнюс]] — столиця держави * [[Каунас]] — друге за чисельністю місто Литви, стара столиця країни * [[Клайпеда]] — третє за чисельністю місто Литви, порт на Балтийскому морі * [[Шяуляй]] * [[Паневежис]] * [[Алітус]] * [[Маріямполе]] * [[Тракай]] * [[Друскінінкай]] — курортне місто, де розташований найбільший у Литві аквапарк * [[Паланга]] — курортне місто на березі Балтійського моря ==Інші місця== == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційною мовою в країні є [[Литовський розмовник|литовська]]. Також поширеними є [[Польський розмовник|польська]] і [[Російський розмовник|російська]]. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балтійські країни|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] fucr7zqqu2kewplrllgx676datxqg0a 0 108 36212 33221 2024-11-10T13:34:21Z Daria Savenko 7251 36212 wikitext text/x-wiki {{geo|48.57406|39.30783|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Донбас}} {{citybar | image =Отель Украина 2.jpg | caption=Середмістя взимку | city=Луганськ | arm = Coat of arms of Luhansk.svg | population = 425 848 (на 1.01.2013) | callingcode = +380-642 }} '''Луганськ''' — місто на [[Східна Україна|сході України]]. Місто є найсхіднішим обласним центром держави. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. Має власні символи: герб та прапор. == Зрозуміти == === Географічне розташування === Луганськ розташований на сході України у середньому Подінців'ї, на місці злиття річок Лугань та Вільхова. Площа Луганська становить близько понад 25 тис. га, населення — понад 450 тис. осіб. Місто з околицями та прилеглими населеними пунктами утворює агломерацію з населенням близько півмільйона осіб. Луганськ знаходиться трохи південніше річки Сіверський Донець, північна околиця міста лежить на її правому березі. Луганськ має межі з районами області: * зі Слов'яносербським — на півночі та північному заході. * з Лутугинським — на заході та півдні. * з Краснодонським — на південному сході. * з Станично-Луганським — на сході. Відстань до столиці України, міста Київ, автошляхами становить близько 800 км, до найближчих обласних центрів: до Донецька — 150 км, до Харкова — 330 км. Відстань від Луганську до державного кордону з Російською Федерацією складає близько 30 км. ==== Місцеві топоніми ==== {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Oxford Luh.JPG|текст1 =Житловий комплекс «Оксфорд» (Східні квартали) |Kotsubinskoho Luhansk.jpg|текст2 =Вулиця Коцюбинського (центр) |20070520 002.jpg|текст3 =Вулиця Короленка (Безумний)}} * '''3-й кілометр'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Леніна, приблизно від її перетину з Вулицею Сосюри до кільця трамвайного маршруту №&nbsp;2. Приватний сектор. * '''Авіацентр'''&nbsp;— місцевість на перетині вулиць 50-річчя утворення СРСР та Будьоного. * '''Безумний'''&nbsp;— місцевість навколо колишнього кінотеатру «Буревісник», на південь від кварталу Гайового. Приватний сектор. * '''Вергунка''' ''(Велика Вергунка, Мала Вергунка)''&nbsp;— історична місцевість на сході Луганська, північніше Східних кварталів. Забудова&nbsp;— приватний сектор. * '''Гостра Могила'''&nbsp;— місцевість на південному сході міста. Переважно приватний сектор. * '''Гусинівка'''&nbsp;— історична місцевість від скверу Пам'яті до паровозобудівного заводу (ПАТ «Луганськтепловоз»). Переважно приватний сектор. * '''Дураковка'''&nbsp;— місцевість у центрі Луганська, сквер Героїв Великої Вітчизняної війни навколо пам'ятника Тарасові Шевченку. * '''Камброд'''&nbsp;— розмовна назва Кам'янобродського району міста; місцевість на північ від річки Лугань. Переважно приватний сектор. * '''Містечко ОР''' ''(скорочено від '''Містечко заводу Жовтневої Революції''')''&nbsp;— місцевість на південь від ПАТ «Лугансьтепловоз», уздовж вулиці Лиховида. * '''Південні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» на південному заході Артемівського району, що охоплює квартали Південний, Мирний, Ольховський, Степовий, Зарічний. Переважно багатоповерхова забудова. * '''Селище Косіора''', ''або '''Дурний хутір'''''&nbsp;— місцевість між кварталом Південний і кварталом Героїв Сталінграду. переважно приватний сектор. * '''Старе місто'''&nbsp;— історичний центр міста, територія між вулицею Тараса Шевченка та парком 1-го Травня. Також охоплює вулиці Карла Маркса, Володимира Даля, Пушкінську, Поштову, Свердлова, 9-та лінія, частину вулиць Леніна, Титова, Демьохіна, проспект Пархоменка, площі Революції та Борців Революції. Одно-, п'ятиповерхова забудова. * '''Східні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» у східній чатині Жовтневого району міста. Багатоповерхова забудова. * '''Таксопарк'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Оборонна приблизно від 1-ї Слов'янської вулиці до Дніпровської. Іноді також вживається відносно кварталу Шевченка. Три-, п'ятиповерхова житлова забудова. * '''Центр'''&nbsp;— діловий та комерційний центр Луганська, місцевість, що умовно оточена по периметру вулицями Радянською, Оборонною, 16-ю лінією, Тараса Шевченка та Леніна. Переважно багатоповерхова забудова. === Поділ міста === {{Regionlist | regionmap=Luhansk adm division color.svg | regionmaptext=Адміністративно-територіальний поділ Луганська | regionmapsize=350px | region1name=Артемівський район | region1color=#CC00FF | region1items=''3-й кілометр, Безумний, Південні квартали, Тельмана'' | region1description=Район на південному заході Луганська. Площа району становить 5,5 тис. га, населення району — близько 150 тис. осіб. Артемівський район на сході межує з Ленінським, на півночі — з Кам'янобродським районами. Районом протікають річки Лугань та Вільхова. В районі зосереджено значний промисловий потенціал: підприємства машинобудівної, вугільної, деревооброблювальної, харчової промисловості, чорної металургії. | region2name=Жовтневий район | region2color=#003380 | region2items=''Велика та Мала Вергунка, Вергунський роз'їзд, Веселеньке, Гусинівка, Містечко ОР, Східні квартали, Червоний Яр, Щастя'' | region2description=Район розташований на північному сході міста. Найбільший за населенням та площею район Луганська: площа — 14,4 тис. га, населення — близько 200 тис. осіб. На заході межує з Ленінським та Кам'янобродським районами. В адміністративному підпорядкуванні району знаходиться місто Щастя. Район перетинає річка Лугань, а північною межею району є ріка Сіверський Донець. У західній частині району розташоване ПАТ «Луганськтепловоз». | region3name=Кам'янобрідський район | region3color=#800000 | region3items= | region3description=Район на півночі Луганська, межує з іншими трьома районами міста. Виник на місці селища Кам'яний Брід. Площа району становить 2,99 тис. га, населення — близько 40 тис. осіб, що робить його найменшим районом міста. У південні частині району знаходиться місце злиття річок Лугані та Вільхової. На території району немає жодного великого підприємства. Місцеві мешканці, говорячи про район, вживають скорочення ''Камброд''. | region4name=Ленінський район | region4color=#005500 | region4items=''Видний, Гостра могила, Старе місто, Центр'' | region4description=Центральний район міста. На території району зосереджено представництва обласних та міських органів влади, основні об'єкти соціальної сфери міста. У районі розміщуються 4 музеї, 3 найбільші бібліотеки Луганська, 3 театри, обласний цирк, філармонія, центральний стадіон «Авангард». На території району (переважно у західній частині) розташовані великі промислові підприємства, знаходяться регіональні офіси більшості банків. }} === Клімат === Клімат — помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8 °C до 23,1 °C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8 °C. Опадів за рік — 400–500 мм. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Вікіпедія|Луганськ (аеропорт)}} У місті діє міжнародний аеропорт «Луганськ», що має сполучення з [[Київ|Києвом]] (Жуляни), [[москва|Москвою]] (Внуково) та [[Анталія|Анталією]]. Аеропорт розташований поблизу села Переможне Лутугинського району [[Луганська область|Луганської області]]. Відстань від аеропорту до міста становить близько 9 км, до центра Луганська — близько 20 км. *{{listing|map =1 |type = go |lat =48.418056 |long = 39.374722 |name = Міжнародний аеропорт «Луганськ»| address = м. Луганськ, Аеропорт |directions = Регулярне пасажирське сполучення з аеропортом відсутнє | phone = (0642) 35-31-05 |email = |fax = (0642) 35-31-01 |url = http://www.airport.lg.ua/ |hours = |price = }} === {{Потягом}} === {{Вікіпедія|Луганськ (станція)}} [[Файл:Luhansk-donetsk.jpg|250px|міні|праворуч|Перша платформа залізничного вокзалу Луганська з електропоїздом ЕПЛ2Т. 2007 рік]] У Луганську діє один залізничний вокзал. Місто має пряме залізничне сполучення з Києвом, [[Харків|Харковом]], [[Донецьк]]ом, [[Одеса|Одесою]], [[Сімферополь|Сімферополем]] та Москвою. У літню пору року Луганськ має залізничне сполучення з [[Феодосія|Феодосією]]. Особливістю станції Луганськ є те, що місто є початковим або кінцевим пунктом слідування будь-якого залізничного маршруту. *{{listing|map =2 |type = go |lat =48.572866 |long = 39.28432 |name = Луганський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Віктора П'ятьоркіна, 6 |directions =| phone =(0642) 91-35-21, 93-10-87 |email = |fax = |url = http://vokzal.lg.ua/ |hours = |price = |description = На вокзалі працює камера схову.}} === {{Автомобілем}} === Через Луганськ проходять автомагістралі міжнародного, національного та регіонального значення: * автошлях {{Автошлях|М|04}} з [[Дніпропетровськ]]а та Донецька. * автошлях {{Автошлях|Н|21}} з Донецька та [[Старобільськ]]а. * автошлях {{Автошлях|Р|22}} зі Станично-Луганського району. * автошлях {{Автошлях|Р|66}} з Троїцького району. === {{Автобусом}} === Луганськ має пряме автобусне сполучення з: * '''населеними пунктами області:''' Алчевськ, Антрацит, Бараниківка (Кремінський район), Березівка, (Новопсковський район), Біловодськ, Білокуракине, Вахрушеве, Височинівка, Ганусівка, Кам'янка (Новопсковський район), Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Кремінна, Лисичанськ, Марківка, Мілове, Нижня Дуванка, Новобіла, Новопсков, Олександропіль, Просторе, Райгородка (Сватівський район), Ровеньки, Рубіжне, Сватове, Свердловськ, Сєвєродонецьк, Старобільськ, Стаханов, Тев'яшеве, Троїцьке, Фащівка (Перевальський район), Хороше, Червонопартизанськ, Шарівка (Білокуракинський район). * '''населеними пунктами України:''' Амвросіївка, Бердянськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Євпаторія, Єнакієве, Запоріжжя, Київ, Краматорськ, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Сєдове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Харків, Херсон, Ялта. * '''населеними пунктами Росії:''' Волгоград, Вороніж, Вьошенська, Каменськ-Шахтинський, Краснодар, Москва, Новоросійськ, П'ятигорськ, Розсош, Ростов-на-Дону, Таганрог. Автобуси прибувають на міський автовокзал: *{{listing|type=go |map= 3|lat =48.544981|long =39.334466|name =Луганський автовокзал |address =вул. Оборонна, 28|directions = |phone = (0642) 50-71-35, 50-71-45, 50-71-34|hours = |description = }} Автобуси приміського сполучення прибувають на автостанції: *{{listing|type=go |map= 4|lat =48.572433|long = 39.280672|name =Автостанція №2|address =вул. Кірова, 52 (біля старого залізничного вокзалу)|directions = |phone = (0642) 52-35-16|hours = |description = }} *{{listing|type=go |map= 5|lat =48.574052|long = 39.402187|name =Автостанція №3|address =кв. 60-річчя утворення СРСР (кільце тралейбуса №53)|directions = |phone = (0642) 41-10-24|hours = |description = Станично-Луганський напрямок}} === {{Кораблем}} === Через своє географічне розташування Луганськ не має морського або річкового сполучення з іншими населеними пунктами. == Транспорт == Основними транспортними магістралями Луганська є вулиці Радянська, Оборонна, Сосюри, Леніна, Лутугинська, 16-та лінія, Ломоносова, Будьоного, Ватутіна, Ліньова, Тараса Шевченка, Артема тощо. === Громадський транспорт === {{Вікіпедія|Луганський тролейбус}} * '''Тролейбус.''' Загальна довжина тролейбусних ліній Луганська складає 84 км. У місті діє 5 тролейбусних маршрутів, що з'єднують околиці з центром міста. 4 з 5 маршрутів (окрім № 53) проходять ділянкою квартал Гайового — Центральний ринок, маршрут № 57 сполучає Луганськ з смт Ювілейне. Щодня на маршрути Луганська виходить 20—22 одиниці рухомого складу. Вартість проїзду у міських тролейбусах становить 1 грн. 25 коп. Цей вид громадського транспорту є популярним серед пенсіонерів, оскільки дана категорія пасажирів має право безкоштовного проїзду. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 51''' ''(Автовокзал — кв. Південний)''. ** '''№ 52''' ''(кв. Мирний — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 53''' ''(Автовокзал — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 54''' ''(кв. Гайового — кв. Комарова)''. ** '''№ 57''' ''(Експерементальна база — Центральний ринок)''. [[Файл:Tram 1 Luhansk.JPG|250px|міні|праворуч|Трамвай на маршруті № 1 (вул. Т. Шевченка)]] {{Вікіпедія|Луганський трамвай}} * '''Трамвай.''' Загальна довжина трамвайних ліній Луганська складає понад 84 км. У місті діє регулярних трамвайних маршрутів. Щодня на маршрути Луганська виходить близько 20 трамвайних вагонів. Вартість проїзду у міських трамваях становить 1 грн. 25 коп., пенсіонери мають право безоплатного проїзду. Даний вид транспорту поступається тролейбусу через великі (до 40 хвилин) інтервали руху трамваїв. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 1''' ''(Луганськтепловоз — 3-й кілометр)''. ** '''№ 2''' ''(кв. Дзержинського — 3-й кілометр)''. ** '''№ 3''' ''(Луганськтепловоз — Мала Вергунка)''. ** '''№ 6''' ''(Луганськтепловоз — Обласна лікарня)''. ** '''№ 7''' ''(Луганськтепловоз — парк Горького)''. ** '''№ 10''' ''(Луганськтепловоз — Автовокзал)''. ** '''№ 11''' ''(кв. Дзержинського — Технікум транспортного машинобудування)''. ** '''№ 13''' ''(Автовокзал — Технікум транспортного машинобудування)''. * '''Автобус та маршрутне таксі.''' Автобусна мережа Луганська недостатньо розвинена: містом курсує невелика кількість автобусів виробництва корпорації «Богдан». Заміною автобусів є маршрутні таксі переважно марки «Газель». Загальна кількість маршрутів — 56; щодня маршрути обслуговує до 1000 одиниць рухомого складу. Вартість проїзду в автобусах та маршрутних таксі складає 2 грн. 50 коп. На деяких маршрутах курсують пільгові автобуси, вартість проїзду у яких складає 1 грн. 25 коп. (пенсіонери мають право безоплатного проїзду). Для Луганська актуальною є «транспортна проблема», оскільки через брак комунальних транспортних засобів основна частка пасажирських перевезень у «годину пік» припадає на маршрутні таксі, які не в змозі вмістити велику кількість пасажирів та велика кількість «маршруток» є у занедбаному стані. === Таксі === У Луганську працюють наступні перевізники: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Альянс''' ''<small>тел. (0642) 71-22-71, (050) 517-30-00, (067) 641-09-08</small>''; :* '''Комфорт''' ''<small>тел. (095) 204-10-75, (050) 475-70-75, (050) 746-90-75</small>''; :* '''Вояж''' ''<small>тел. (0642) 50-70-00, (068) 972-41-00, (067) 553-70-00, (095) 750-70-00, (063) 873-55-44</small>''; :* '''Конард''' ''<small>тел. 15-61, (0642) 34-39-88, (0642) 58-19-49, (098) 354-60-61, (050) 606-70-60, (050) 606-70-60, (067) 948-41-63</small>''; :* '''Копилка''' ''<small>тел. (0642) 71-19-35, (050) 471-13-35</small>''; :* '''Мега''' ''<small>тел. 15-70, (0642) 71-80-66, (067) 175-30-34, (095) 140-58-58</small>''; :* '''500''' ''<small>тел. (0642) 50-05-00, (095) 842-95-00</small>''; :* '''Анна''' ''<small>тел. (0642) 50-71-50, (068) 691-71-91, (095) 410-71-71</small>''; :* '''Клен''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00, (063) 733-91-36</small>''; :* '''Економ''' ''<small>тел. (0642) 61-49-61, (068) 688-49-61, (067) 641-49-61, (095) 801-56-66, (093) 663-88-99</small>''; :* '''Ліра''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00</small>''; :* '''Флагман''' ''<small>тел. 15-05, (0642) 50-02-52, (068) 689-35-25, (050) 476-06-47</small>''; :* '''Джокер''' ''<small>тел. (0642) 58-00-00, (067) 679-80-00, (095) 692-80-00</small>''; :* '''Лотос''' ''<small>тел. (0642) 71-74-20, (067) 642-04-20, (099) 034-09-20</small>''; :* '''Люкс''' ''<small>тел. (0642) 55-18-92, (067) 621-75-00, (050) 539-80-55</small>''; :* '''Плюс''' ''<small>тел. 15-52, (0642) 717–877, (067) 908-90-00, (050) 621-09-00</small>''; :* '''Вукс''' ''<small>тел. (0642) 58-44-84, (097) 502-99-92, (050) 595-80-00, (093) 650-42-43</small>''. </div> Мінімальна ціна за 1 км проїзду становить 3 грн., мінімальна сума замовлення — від 11 гривень. {{Mapframe}}== Що відвідати == === Парки і сквери === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Т.Г. Шевченко, лето.jpg|текст1 =Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни |LNU Park.jpg|текст2 =Парк-музей кам'яних баб |Rev square 01.JPG|текст3 =Сквер Революції}} *{{listing|type=see |map= 1|lat = 48.570864|long = 39.302147|name = Сквер імені Молодої гвардії|alt = Сквер імені 30-річчя ВЛКСМ|address = між вул. Радянська та Коцюбинського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста, на місці Воскресенського цвинтаря. Сквер відкрито 1956 року. У сквері розташовані наступні пам'ятники: 6 бюстів молодогвардійців, Ульянову-гімназисту, Тетяні Снєжиній, загиблим співробітникам міліції, що загинули у Другій світовій війні, братська могила червоноармійців. Парк має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.}} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.569308|long = 39.308697|name = Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни|alt = Дураковка, Парк Шевченка|address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий 1957 року у центрі міста на площі у 1,5 га. На території скверу ростуть 30 видів дерев та чагарників; 1977 року отримав статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. 1998 року у парку відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку. Поблизу скверу знаходиться будівля обласної адміністрації.}} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.579929|long = 39.290793|name = Парк 1-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У парку розташований міський парк атракціонів та зоокуточок.}} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.57337|long = 39.258907|name = Парк Горького|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1936 року. Нині перебуває у занедбаному стані.}} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.567748|long = 39.318928|name = Сквер Пам'яті|alt = Сквер імені Дружби народів СРСР|address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста на місці Гусинівського цвинтаря 1972 року. На території парку розташовані пам'ятники воїнам-інтернаціоналістам, жертвам сталінських репресій, жертвам Голодомору 1932-1933 років, а також хрест на місці могилі першого міського голови Миколи Холодиліна. У сквері також знаходиться дерев'яна церква святих Гурія, Самона й Авіва.}} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.573981|long = 39.307641|name = Сквер Слави героїв громадянської війни|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у центрі міста між обласним краєзнавчим музеєм та російським драматичним театром. У сквері знаходяться 6 погрудь відомих революційних діячів Луганська. Відкритий 1977 року.}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.559597|long = 39.267|name = Парк 9-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу кварталу Гайового. На території скверу розташована церква Усіх Святих.}} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.568301|long = 39.347273|name = Сквер Перемоги|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу Містечка ОР.}} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.574903|long = 39.30041|name = Сквер на Червоній площі|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста. У сквері знаходиться луганський будинок техніки, бюст Олександра Молодчого.}} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.577558|long = 39.299509|name = Сквер Революції|alt = |address = Площа Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований в історичному центрі міста. У сквері знаходяться братські могили Олександра Пархоменка, Івана Яковенка, братські могили офіцерів Червоної армії та робітників-учасників Жовтневої Революції. У сквері знаходиться пам'ятник Володимирові Леніну, встановлений 1932 року. Біля парку розташоване приміщення обласної філармонії.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.563559|long = 39.317941|name = Парк-музей кам'яних баб|alt = |address = вул. Оборонна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований на території Луганського національного університету ім. Т .Шевченка. У парку зібрана колекція з 68 антропоморфних стел катакомбної культури 2-3 тисячоліття до н. е. та пам'яток сакрального мистецтва половців XI-ХІІІ століть.}} === Пам'ятники === {{Вікіпедія|Пам'ятники Луганська}} *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.566242|long = 39.309165|name = Пам'ятник жертвам ОУН-УПА|alt = |address = вул. Челюскінців (поблизу пл. Героїв ВВВ)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.57885|long = 39.29983|name = Пам'ятник Володимирові Далю|alt = |address = вул. Даля (поруч з Водолікарнею)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.577161|long = 39.307083|name = Меморіал Борцям Революції|alt = |address = пл. Борців Революції (вздовж вул. К. Маркса)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.576777|long = 39.307169|name = Трофейні англійські танки Mark V|alt = |address = вул. К. Маркса (навпроти меморіалу Борцям Революції)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.299959|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.568784|long = 39.308576|name = Пам'ятник Тарасові Шевченку|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Автор — відомий український скульптор І.М. Чумак (1926—2004).}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.567584|long = 39.319509|name = Пам'ятний знак на честь жертв Голодомору 1932-1933 років|alt = |address = Сквер Пам'яті (поблизу готелю «Луганськ»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.571908|long = 39.30805|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Героїв ВВВ (Театральна пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.567549|long = 39.296196|name = Пам'ятник Трудівникові Луганщині|alt = |address = перехрестя вул Радянської та вул. Луначарського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.57173|long = 39.297686|name = Пам'ятник Климентові Ворошилову|alt = |address = вул. Коцюбинського (навпроти будівлі Луганської міської ради)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкривається краєвид. На обрії з півночі на захід: Камбрід, Свято-Вознесенський собор в Олександрівці, межа Донбасу — шахта "Луганська" у селищі Ювілейному.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.545975|long = 39.332274|name = Пам'ятник воїнам-визволителям|alt = |address = вул. Оборонна (поблизу Автовокзалу)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 12|lat = 48.567861|long = 39.308692|name = Могила невідомого солдата та пам'ятник Героям Радянського Союзу|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 13|lat = 48.568181|long = 39.311752|name = Пам'ятник на честь 2000-річчя Різдва Христового|alt = Богоматір|address = вул. Радянська (поблизу храму ікони Божої Матері «Умілєніє»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 14|lat = 48.568557|long = 39.316988|name = Пам'ятник авторові Слова про Ігорів похід|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 15|lat = 48.577345|long = 39.325571|name = Тисячний післявоєнний паровоз|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 16|lat = 48.51541|long = 39.371989|name = Пам'ятник воїнам Радянської Армії, які загинули 1943 року в боях за визволення Луганська|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 17|lat = 48.515439|long = 39.373234|name = Обеліск Героям оборони 1919 року|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Пам'ятники Луганська'''</div> |- |[[Файл:Статуя Богородицы с младенцем.jpg|210px|center]] <center>Богоматір</center> |[[Файл:Central square in Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Могила невідомого солдата</center> |[[Файл:MHR 1.JPG|200px|center]] <center>Меморіал Борців Революції</center> |[[Файл:СО17-1000.JPG|200px|center]] <center>Тисячний післявоєнний паровоз</center> |[[Файл:Острая Могила.jpg|210px|center]] <center>Пам'ятник воїнам Радянської Армії…</center> |} === Архітектура === *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.57907|long = 39.299457|name = Водолікарня|alt = Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака|address = вул. Даля, 7|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.575541|long = 39.299265|name = Будинок Васньова|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.567797|long = 39.30804|name = Будинки зі шпилем|alt = |address = вул. Радянська 64 та 66|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.573839|long = 39.30068|name = Будинок техніки|alt = |address = вул. Луначарського, 4 (Червона пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.294662|name = Готель «Україна»|alt = |address = вул. Пушкіна, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.564908|long = 39.316249|name =Луганський університет імені Тараса Шевченка|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Центральний корпус побудовано у стилі конструктивізму. На території кампусу (південна частина) — парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть.}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Архітектура Луганська'''</div> |- |[[Файл:Vasniov House.jpg|200px|center]] <center>Будинок Васньова</center> |[[Файл:East Spire House.jpg|200px|center]] <center>Будинок зі шпилем</center> |[[Файл:Dal str Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Водолікарня</center> |[[Файл:Институт Культуры.jpg|210px|center]] <center>Будинок техніки</center> |} == Чим зайнятись == === Музеї === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Музей истории Луганска.jpg|текст1 =Музей історії та культури міста Луганська |Art Museum Luhansk.jpg|текст2 =Луганський обласний художній музей |Museum Dahl.jpg|текст3 =Літературний музей Володимира Даля |Драматический театр.jpg|текст4 =Луганський академічний обласний російський драматичний театр |Luhansk philarmonia.JPG|текст5 = Луганська обласна філармонія |Luhansk Ukrainian theatre.JPG|текст6 = Луганський український театр |Watch. Theator kukol. Lugansk.jpg|текст7 = Театр ляльок |Стадіон Авангард Луганськ.jpg|текст8 = Стадіон Авангард }} *{{listing|type=do|map= 1|lat = 48.575273|long = 39.307391|name = Луганський обласний краєзнавчий музей|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 2|directions = |url = http://museum.inf.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = (0642) 92-20-83 (каса)|skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (каса до 16.00)|price = |description = Еспозиції: «природа Луганського краю», «Наш край у давнину», «Наш край у XVI-XVIII ст.», «Історія Луганської області з 1917 до 1961 рік», «Луганщина. Поступ у XXI століття», «Ми з України».}} *{{listing|type=do|map= 2|lat = 48.578364|long = 39.305772|name = Луганський обласний художній музей|alt = |address = вул. Поштова, 3|directions = |url = http://www.artmuseum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642) 93-74-34, 93-75-63|fax = (0642) 93-74-30|email = |skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (вихідні — понеділок, вівторок)|price = 5 грн. (пільговий квиток — 2 грн.) |description = Постіні виставки: «Західноєвропейське мистецтво XVI – поч. XX ст.», «Декоративно-прикладне мистецтво країн Сходу XVIII – XX ст.», «Російське та українське мистецтво XVIII – поч. XX ст.», «Мистецтво XX – поч. XXІ ст.», «Художники Луганщини XX – поч. XXІ ст.».}} *{{listing|type=do|map= 3|lat = 48.576316|long = 39.300714|name = Музей історії та культури міста Луганська|alt = |address = вул. Карла Маркса, 30|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = з 10.00 до 17.00 (вихідні — неділя, понеділок)|price = |description = Експозиції: «Старий Луганськ», виставки, присвячені Климентові Ворошилову та Михайлу Матусовському.}} *{{listing|type=do|map= 4|lat = 48.57854|long = 39.299144|name = Літературний музей Володимира Даля|alt = |address = вул. В. Даля, 12|directions = |url = http://dal.lg.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = 2 грн.|description = Знаходиться у будинку, де народився Володимир Даль. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 5|lat = 48.560562|long = 39.264508|name = Музей-квартира Владислава Титова|alt = |address = квартал Гайового, 18, кв. 62|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у будинку, у якому мешкав письменник Владислав Титов. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 6|lat = |long = |name = Авіаційно-технічний музей|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = http://www.avia-museum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642)34-53-60|fax = |email = avia-prestige@larz.ua |skype = |hours = з 9.00 до 16.00 (вихідні та свята — з 10.00 до 18.00)|price = 20 грн. (студенти — 15 грн., школярі — 10 грн.)|description = Музей під відкритим небом. Експонати — літальні апарати ОКБ Туполєва, Яковлева, Мікояна і Гуревича, Сухого, Антонова, Берієва, Ільюшина, Міля, Камова.}} *{{listing|type=do|map= 7|lat = 48.563743|long = 39.318137|name = Парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть|alt = |address = |directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = На території кампусу університету (південна частина).}} === Театри === *{{listing|type=do|map= 8|lat = 48.556111|long = 39.32|name = Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|alt = |address = вул. Оборонна, 11|directions = |url = http://www.ukrtheatre.lg.ua/index.html|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 92-20-83 (каса)|fax = |email = ukrtheatre@yandex.ru|skype = |hours = Каса працює з 11-00 до 18-00, вихідний день — понеділок.|price = |description = Україномовний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} *{{listing|type=do|map= 9|lat = 48.573132|long = 39.313872|name = Луганський академічний обласний театр ляльок|alt = |address = вул. 16-Лінія, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-40-94, (0642) 58-52-33, (0642) 58-52-33 (каси) |fax = |email = kykla@gts.lg.ua|skype = |hours = |price = |description = Поруч з центральним перехрестям. будівля відома скульптурними композиціями на ній та розташованим в ній рестораном. Репертуар: «Мама для мамонтеняти», «Пригоди Каштанчика», «Усі миші люблять сир», «Пан Коцький», «Мишкові ґулі», «Носоріг і Жирафа».}} *{{listing|type=do|map= 10|lat = 48.572657|long = 39.307901|name = Луганський академічний обласний російський драматичний театр|alt = |address = вул. Коцюбинського, 9А|directions = |url = http://lug-theatre.narod.ru/sajt/ind.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642)534-243, (0642)535-270, 056 (каса)|fax = |email = LUG-THEATRE@NAROD.RU|skype = |hours = |price = |description = Російськомовний драматичний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} === Кінотеатри === *{{listing|type=do|map= 11|lat = 48.542509|long = 39.276626|name = Кінотеатр «Parus Cinema»|alt = |address = вул. 2-га Червонопрапорна, 28|directions = |url = http://parus.­lg.­ua|vkontakte = http://vk.com/parus_cinema|phone = (099) 22-68-198|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 12|lat = 48.560626|long = 39.393666|name = Кінотеатр «Мир»|alt = |address = кв. Комарова, 33А|directions = |url = http://mir-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 41-30-24, (098) 538-9-000, (050) 538-9-000|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 13|lat = 48.568976|long = 39.2973|name = Кінотеатр «Оскар 3D»|alt = |address = вул. Лермонтова, 1Б|directions = |url = |vkontakte = http://vk.com/kinooskar|phone = (0642) 33-89-52|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 14|lat = 48.557491|long = 39.316645|name = Промінь|alt = |address = вул. Челюскінців, 16|directions = |url = |vkontakte = |phone = (0642) 71-09-80, (099) 945 30 03|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 15|lat = 48.562756|long = 39.316676|name = «Кінотеатр «»Україна»|alt = |address = вул. Оборонна, 4К|directions = |url = http://ukraina-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 50-52-22, (095) 05-95-222, (098) 53-53-222|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Інші заклади === *{{listing|type=do|map= 16|lat = 48.577395|long = 39.298594|name = Луганська обласна філармонія|alt = |address = вул. Леніна, 23|directions = |url = http://filarmonia23.com/?lang=ua|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-21-45 (каса)|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створена 1943 року. На сцені філармонії дають концерти луганський симфонічний оркестр, ансамбль пісні і танцю «Легенда», камерно-інструментальний ансамбль «Київська Русь». Філармонія має власний орган, проводяться концерти органної музики.}} *{{listing|type=do|map= 17|lat = 48.562465|long = 39.323092|name = Луганський державний цирк|alt = |address = вул. Херсонська, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 532-376|fax = (0642) 551-506|email = |skype = |hours = |price = |description = Луганський цирк не має власної трупи, вистави дають циркові трупи, що приїздять на гастролі.}} *{{listing|type=do|map= 18|lat = |long = |name =Стадіон "Авангард"|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} <br style="clear: both"> == Що купувати == === Продукти харчування === ==== Ринки ==== ==== Продуктові супермаркети і мережеві магазини ==== ===== Абсолют ===== *{{listing |map=1 |type=buy |lat=48.558063|long=39.319035|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=2 |type=buy |lat=48.567435|long=39.387764|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Сонячний, 4А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=3 |type=buy |lat=48.568912|long=39.324485|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 92|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=4 |type=buy |lat=48.526837|long=39.269103|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 18А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=5 |type=buy |lat=48.5285|long=39.273416|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 3Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=6 |type=buy |lat=48.572213|long=39.344185|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Градусова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=7 |type=buy |lat=48.572383|long=39.304682|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Коцюбинського, 17|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=8 |type=buy |lat=48.567563|long=39.302513|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 54. ТЦ «Центральний»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=9 |type=buy |lat=48.569238|long=39.315945|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 73. ТЦ «Кристал»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=10 |type=buy |lat=48.569934|long=39.393516|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Гагаріна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=11 |type=buy |lat=48.543504|long=39.263889|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Героїв Сталінграду, 7А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=12 |type=buy |lat=48.575628|long=39.388622|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 4В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=13 |type=buy |lat=48.572958|long=39.380481|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Ватутіна, 79А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=14 |type=buy |lat=48.554214|long=39.324249|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 14|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=15 |type=buy |lat=48.564936|long=39.315065|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=16 |type=buy |lat=48.551444|long=39.330386|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Шевченка, 6А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=17 |type=buy |lat=48.569409|long=39.31837|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 77. ТЦ ГУМ|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} ===== Лелека ===== *{{listing |map=18 |type=buy |lat=48.561428|long=39.371521|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Будьоного, 140|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=19 |type=buy |lat=48.56576|long=39.395124|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Корольова, 78|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=20 |type=buy |lat=48.542907|long=39.3353|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Оборонна, 28А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=21 |type=buy |lat=48.560704|long=39.388708|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Комарова, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=22 |type=buy |lat=48.542609|long=39.261164|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Ленінського Комсомолу, 7Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=23 |type=buy |lat=48.563885|long=39.377915|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Жукова, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=24 |type=buy |lat=48.561088|long=39.268567|name=Супермаркет «Сімейний»|address=вул. Радянська, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=25 |type=buy |lat=48.529281|long=39.268095|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Зарічний, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} ===== EuroSpar ===== *{{listing |map=26 |type=buy |lat=48.54893|long=39.329463|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Оборонна, 26. ТЦ «Аврора»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=27 |type=buy |lat=48.527548|long=39.274314|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. 2-га Краснознамення, 28. ТЦ «Южноград»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=28 |type=buy |lat=48.560633|long=39.371478|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Будьоного, 138. ТРЦ «Атріум»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=29 |type=buy |lat=48.566171|long=39.397227|name=Супермаркет «Spar»|address=кв. Волкова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=30 |type=buy |lat=48.55579|long=39.326245|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Курчатова, 7|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=31 |type=buy |lat=48.570105|long=39.315623|name=Супермаркет «Spar-Гурман»|address=вул. 16-та Лінія, 40|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=32 |type=buy |lat=48.559099|long=39.189559|name=Супермаркет «Spar»|address=смт Ювілейне, вул. Леніна, 11|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=33 |type=buy |lat=48.740066|long=39.226555|name=Супермаркет «Spar»|address=м. Щастя, вул. Донецька, 38|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} ===== АТБ ===== *{{listing |map=34 |type=buy |lat=48.540048|long=39.276857|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Щербакова, 6|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=35 |type=buy |lat=48.560974|long=39.265777|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 19|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=36 |type=buy |lat=48.541316|long=39.261798|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Сталінграду, 9А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=37 |type=buy |lat=48.525473|long=39.273075|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Ольховський, 9, прим. 128|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=38 |type=buy |lat=48.571865|long=39.395244|name=Супермаркет «АТБ»|address=|directions=кв. 50-річчя Жовтня, 23Б|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=39 |type=buy |lat=48.565071|long=39.357664|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Ватутіна, 26|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=40 |type=buy |lat=48.557622|long=39.386875|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Левченка, 12Б|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=41 |type=buy |lat=48.550265|long=39.330507|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Шевченка, 5|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=42 |type=buy |lat=48.570878|long=39.403769|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гагаріна, 14В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=43 |type=buy |lat=48.565788|long=39.349861|name=Супермаркет «АТБ»|address=30-й квартал, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=44 |type=buy |lat=48.561102|long=39.398173|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. 30-річчя Перемоги, 37|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=45 |type=buy |lat=48.575315|long=39.308426|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Тараса Шевченка, 8|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=46 |type=buy |lat=48.571255|long=39.393838|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 20|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=47 |type=buy |lat=48.564702|long=39.309928|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Алексєєва, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=48 |type=buy |lat=48.55905|long=39.327309|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Брестської фортеці, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=49 |type=buy |lat=48.568848|long=39.340591|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Панькова, 32|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=50 |type=buy |lat=48.559192|long=39.258708|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 11В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=51 |type=buy |lat=48.572632|long=39.306967|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Коцюбинського, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep|map= 1|lat = 48.5245|long = 39.3591|name = Турист|alt = |address = вул. Оборонна, 112А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-75-89|fax = |email = |skype = |hours = |price = 100-360 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили). Дво- та тримісні номери класу економ не мають зручностей у номері. Три- та чотиримісні номери класу стандарт обладнані душем, санвузлом та телевізором.}} === Середні ціни === [[Файл:Готель "Луганск".JPG|250px|міні|праворуч|Готель «Луганськ»]] *{{listing|type=sleep |map= 2|lat = 48.566917|long = 39.324156|name = Еліт-комфорт|alt = міні-готель|address = вул. 50-річчя утворення СРСР, 22|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-20-52, 58-53-93, 58-55-93|fax = |email = |skype = |hours = |price = 270, 420 грн.|description = Розташований на першому поверсі житлового будинку поблизу обласного цирку. Готель має 6 одномісних стандартних номерів (по 270 грн.) та 3 двокімнатні люкси (по 420 грн.). У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} *{{listing|type=sleep |map= 3|lat = 48.576800|long = 39.295700|name = Гостинний двір|alt = |address = вул. Леніна, 54|directions = |url = http://www.gostiniydvor.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 33-15-16, 34-41-47, 34-42-17|fax = |email = |skype = |hours = |price = 330-1080 грн.|description = Розташований в історичному центрі міста, на другому поверсі будинку, збудованому 1902 року. Готель має 14 двомісних номерів. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе з літнім майданчиком, паркінг. Наявний Wi-Fi.}} *{{listing|type=sleep |map= 4|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-53-53, 53-53-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = 320-1040 грн.|description = Готель займає 6 поверхів готельного комплексу «Дружба». Має 54 номери класу стандарт, стандарт+, полулюкс, люкс, апартаменти. У всіх номерах є Wi-Fi, супутникове телебачення, мінібар, холодильник, балкон. При готелі працюють ресторан українсько-європейської кухні та більярдний салон.}} *{{listing|type=sleep |map= 5|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба+|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 55-38-77, 34-45-55, 34-45-41, 34-47-71|fax = |email = |skype = |hours = |price = 400-600 грн.|description = Розташований на другому поверсі готельного комплексу «Дружба». Готель має 19 номерів (одномісні, двомісні, люкси), що здатні прийняти 38 осіб. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе, ресторани італійської та українською кухні. Наявний паркінг.}} *{{listing|type=sleep|map= 6|lat = 48.523725|long = 39.357208|name = Ініціал|alt = |address = вул. Оборонна, 118А|directions = |url = http://initial.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 34-54-35, 42-83-50, 42-86-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 360-540 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили), на відстані 8 км від аеропорту. Готель має 54 номери: 25 одномісних, 25 двомісних, 4 номери класу люкс. У кожному номері є ванна, санвузол, кондиціонер, супутникове телебачення, холодильник, телефон, Wi-Fi. При готелі працюють бар, ресторан з літнім майданчиком, банкетна зала, 2 конференц-зали (велика та мала).}} *{{listing|type=sleep|map= 7|lat = 48.5728|long = 39.273|name = Каретний двір|alt = |address = вул. Рудя, 118|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 91-01-91, (067) 771-47-34, (050) 500-68-10|fax = |email = |skype = |hours = |price = 350, 450 грн.|description = Комплекс відпочинку містить 2 двомісних номери (зі зручностями у коридорі) та 1 люкс. При готелі працюють сауна, басейн, ресторан козацької кухні.}} *{{listing|type=sleep |map= 8|lat = 48.568053|long = 39.316022|name = Луганськ|alt = |address = вул. Радянська, 76|directions = |url = http://hotel-lugansk.lg.ua/ru/main.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 3-435-29, 34-47-13, (099) 255-71-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 150-1400 грн.|description = Розташований у 19-поверховій будівлі у центрі міста, на перетині вулиць радянська та Оборонна. Неподалік готелю знаходяться торгові центри, представництва комерційних компаній, органів державної влади. Номери розраховані на 1-5 осіб, одночасно готель здатний прийняти до 250 гостей. У вартість номеру входить сніданок, крім того, при готелі працюють ресторан та кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} === Дорого === == Де навчатись == === Училища, ліцеї, технікуми, коледжі === *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.562156|long = 39.385057|name = Вище професійне училище №57|alt = |address = вул. Навчальна, 18А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-23-35|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.575966|long = 39.326771|name = Коледж СНУ ім. В. Даля|alt = Машколедж|address = вул. Фрунзе, 112|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 0642) 49-19-31, 49-43-37|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.567148|long = 39.297628|name = Луганський державний коледж економіки і торгівлі|alt = |address = вул. Радянська, 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-23-47|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 4|lat = 48.570016|long = 39.29927|name = Луганський коледж культури та мистецтв|alt = |address = вул. Лермонтова, 2В|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-52-76|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 5|lat = 48.562139|long = 39.401241|name = Луганський коледж технологій та дизайну|alt = |address = вул. 30-річчя Перемоги, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 47-50-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.555879|long = 39.268814|name = Луганський кооперативний технікум|alt = |address = вул. Мічуріна, 63|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 65-29-43, 65-29-42|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 7|lat = 48.539931|long = 39.343327|name = Політехнічний коледж ЛНАУ|alt = |address = кв. Пролетаріату Донбасу, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-74-58|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 8|lat = 48.556799|long = 39.321773|name = Луганський будівельний коледж|alt = |address = вул. Оборонна, 8|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 61-88-75|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 9|lat = 48.57112|long = 39.279201|name = Луганський будівельний технікум транспортного будівництва|alt = |address = вул. Кірова, 62|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-41-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 10|lat = 48.577203|long = 39.332705|name = Луганський центр професійно-технічної освіти|alt = |address = вул. Фрунзе, 109|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-80-41, 33-27-84|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 11|lat = 48.534896|long = 39.344438|name = Луганське вище училище інформаційних технологій|alt = |address = вул. Переяславська, 7|directions = |url = http://vpu.lg.ua/www/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=1&lang=ru|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-84-98|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 12|lat = 48.538247|long = 39.278439|name = Луганське вище училище фізичної культури|alt = |address = кв. Луганський, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 95-22-55|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 13|lat = 48.568174|long = 39.313436|name = Луганське обласне медичне училище|alt = |address = вул. Радянська, 70|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-05-20|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 14|lat = 48.541493|long = 39.346567|name = Луганський політехнічний коледж|alt = |address = вул. 26 Бакинських комісарів, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-83-11|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} === ВНЗ === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Shevchenko LNU.jpg|текст1 =ЛНУ ім. Т. Шевченка. |East Ukraine University First building.jpg|текст2 = СНУ ім. В. Даля}} У Луганську знаходиться 6 вищих навчальних закладів: *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.564805|long = 39.316607|name = Луганський національний університет імені Тараса Шевченка|alt = ЛНУ|address = вул. Оборонна, 2|directions = |url = http://www.luguniv.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-45-38|fax = (0642) 34-47-45|email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній педагогічний інститут, заснований 1921 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 8 інститутів та 7 факультетів. Університету підпорядковано 11 коледжів у Луганську та області; має філії у кількох містах Луганської області. Навчання студентів здійснюється переважно за гуманітарним та природничим напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.565319|long = 39.378721|name = Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|alt = СНУ|address = кв. Молодіжний, 20А|directions = |url = http://www.snu.edu.ua/welcome.php|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-22-25 |fax = (0642) 41-31-60|email = uni@snu.edu.ua|skype = |hours = |price = |description = Колишній машинобудівний інститут, заснований 1920 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 5 інститутів та 11 факультетів. Університету підпорядкований коледж у Луганську. У своєму складі університет має відокремлені підрозділи у містах Луганської області та АРК. Навчання студентів здійснюється як за гуманітарним, так і за технічним напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.513179|long = 39.358776|name = Луганський державний медичний університет|alt = ЛДМУ|address = кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1|directions = |url = http://www.lsmuedu.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (919) 48-44-28|fax = |email = info@lsmuedu.com|skype = |hours = |price = |description = Створений 1956 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають факультети: медичний №1, медичний №2 (педіатрія), медичний №3 (іноземні студенти), фармацевтичний, стоматологічний та підвищення кваліфікації. Університет є одним з всеукраїнських лідерів за кількістю іноземних студентів.}} *{{listing|type=other|map= 4|lat = |long = |name = Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка|alt = ЛДУВС|address = |directions = |url = http://lduvs.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1993 року. IV рівень акредитації. Підготовка ведеться на факультетах кримінальної міліції. підготовки слідчих, економічної та громадської безпеки, заочного та дистанційного навчання. При інституті діє навчально-науковий інститут права, а також навчально-консультаційні пункти у Миколаєві та Лисичанську.}} *{{listing|type=other|map= 5|lat = |long = |name = Луганський національний аграрний університет|alt = ЛНАУ|address = містечко ЛНАУ |directions = |url = http://www.lnau.lg.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 96-60-21|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Заснований 1921 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають 10 факультетів.}} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.574087|long = 39.299254|name = Луганська державна академія культури та мистецтв|alt = ЛДАКМ|address = Червона площа, 7|directions = |url = http://www.lgiki.com.ua/uk|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 59-02-62|fax = (0642) 52-52-76|email = lgiki-press@yandex.ru|skype = |hours = |price = |description = Заснований 2002 року. IV рівень акредитації. Навчання здійснюється на 3 факультетах: культури. образотворчого та музичного мистецтва.}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — +380 642. Поштові індекси — 91000-91479. == Куди далі == {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Луганської області]] bq1ykwgm4li1zxjjc5iy5u9k4qrq2tp 0 109 33219 32294 2022-08-24T01:30:18Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat 33219 wikitext text/x-wiki {{geo|48.92|39.02|zoom=9}} {{pagebanner}} {{Донбас}} '''Луганська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == === Підконтрольні уряду України === * [[Кремінна]] * [[Лисичанськ]] * [[Попасна]] * [[Сватове]] * [[Сєвєродонецьк]] – тимчасовий обласний центр * [[Старобільськ]] * [[Щастя]] === На тимчасово окупованій території === * [[Луганськ]] * [[Хрустальний]] (кол. Красний Луч) * [[Кадіївка]] (кол. Стаханов) * [[Довжанськ]] (кол. Свердловськ) * [[Ровеньки]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == Хоча більшість мешканців розуміють українську мову, проте часто послуговуються російською, що особливо виявляється в південній Луганщині. Населення півночі послуговується місцевим діалектом української мови. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] fiv7jh2mrdh19ml18mgtragv5ko2hy3 0 110 37399 37398 2025-05-14T17:23:50Z Assyrian Human 6497 /* Для дітей */ | Забув вказати дату оновлення. 37399 wikitext text/x-wiki {{geo|50.7468227|25.3326279|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}} '''Луцьк''' — місто в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Волинська область|Волинської області]]. Політичний, культурний і релігійний центр Волині. == Зрозуміти == Сьогодні місто нараховує близько 220 тисяч мешканців. Серед переваг Луцька — розташування поблизу державного кордону із Білоруссю та Польщею, завдяки чому Луцьк є центром міжнародної торгівлі. Крім того, Луцьк має величезний природній, культурний та туристичний потенціал. === Історія === Луцьк — одне з найдавніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року. Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалось місто раніше. Найбільш вірогідна пов'язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал, який зміцнили потужними фортифікаціями. У часи Київської Русі Луцьк був столицею удільного князівства, що входило у склад Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев'яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 році шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого. Луцька не оминула татаро-монгольська навала. З літописів відомо, що 1259 року місто витримало довготривалу облогу хана Куремси. Значення Луцька постійно зростало. Зміцнення позиції Луцька як столиці Волинської землі тісно пов'язане з князюванням Любарта-Димитрія у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев'яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Любарт, одружившись з місцевою княжною, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередились усі органи правління Волині: адміністративні, судові і церковні. [[Файл:MakevichusVytautLutsk.jpg|thumb|З'їзд європейський монархів у Луцьку]] Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392–1430) та Свидригайла (1431–1452). За правління Вітовта в 1429 році у Луцьку відбувся відомий з'їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом у суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан ХV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Відтоді лучани одержали свої виборні органи самоврядування. З кінця ХVІ ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій сучасники називали його «Римом Волині». [[Файл:Луцький замок на заході сонця.jpg|міні|Луцький замок і місто]] Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу Королівства Польського, а Луцьк став столицею новоутвореного воєводства. Місто піддалось полонізації, оскільки правові гарантії руської шляхти й руського духовенства були дотримані лише на папері. З метою опору полонізації та Берестейській церковній унії (1596 р.) у Луцьку на початку ХVІІ ст. виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 року луцьке братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви й притулку. Наприкінці XVII–XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак, у місті згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську мову замінила польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, Волинь разом із Луцьком опинилися у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії обрано Житомир, а Луцьк став центром повіту. ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише після побудови в дев'яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб. Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство «Українська Громада». За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено «Просвіту». 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а згідно з Ризьким договором 1920 р. західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот і місто опинилось у складі СРСР та стало центром Волинської області. Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 — місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія — 23 червня вояками НКВС на подвір'ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в'язнів. Протягом Другої світової війни було знищено близько 50% забудови Луцька. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60-70-х роках минулого століття. Тоді ж почалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об'єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі. Після здобуття Україною незалежності Луцьк лишився обласним центром Волині. * {{listing | name=Центр туристичної інформації та послуг м. Луцьк | alt= | url=https://www.visitlutsk.com | email=visitlutskcom@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Сенаторки Левчанівської, 2 | lat=50.7428011 | long=25.3196151 | directions= | phone=+38 0332 72 34 19; +38 099 644 77 79 | tollfree= | fax= | hours=З 09.00 до 18.00 у літній період, з 09.00 до 17.00 в зимовий період | price= | lastedit=2024-11-16 | content= }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{go | name= Луцьк (аеропорт)| alt={{IATA|UCK}} | url= | email= | wikidata=Q656592 | wikipedia=Луцьк_(аеропорт) | address= | lat=50.683333 | long=25.483333 | directions= за 12 км від міста біля с. Крупа | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Аеропорт був заснований в 1984 році. З аеропорту були рейси на [[Москва|Москву]], [[Київ]], [[Одеса|Одесу]], [[Донецьк]], [[Сімферополь]], [[Миколаїв]], [[Херсон]], [[Черкаси]], і ще на декілька міст в Західній Україні. Після розпаду Радянського Союзу в аеропорту виникли серйозні проблеми, а в 1997 році його було закрито. }} [[Файл:Center, Lutsk, Volyns'ka oblast, Ukraine - panoramio (10).jpg|міні|Луцький вокзал]] === {{Потягом}} === * {{go | name=Луцьк (станція) | alt=до 1963 — Луцьк-Місто | url= | email= | wikidata=Q16705363 | wikipedia=Луцьк_(станція) | address=Привокзальний майдан, 1 | lat=50.758 | long=25.3511 | directions= | phone=0 800 503 111 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Залізницю від Ківерців до Луцька було зроблено за наказом імператора Олександра ІІІ 10 вересня 1890 р., того дня й відкрили у місті перший залізничний вокзал, його назвали Луцьк-Місто. У 1963 році станції Луцьк-Місто та розташовану поруч вантажну станцію Луцьк-Східний було об'єднано під єдиною назвою — Луцьк. У 2003 році станцію електрифіковано змінним струмом. Впродовж 2011—2012 років проведено капітальний ремонт залізничного вокзалу, в результаті чого було повністю змінено його зовнішній та внутрішній вигляд, додано декоративну вежу з годинником. }} === {{Автомобілем}} === З міста проходять: * національний автошлях {{Автошлях|Н|17}} ([[Львів]] — Кам'янка-Бузька — [[Радехів]] — Горохів — '''Луцьк''') * регіональний автошлях {{Автошлях|Р|14}} ('''Луцьк''' — Ківерці — Дольськ) * територіальний автошлях {{Автошлях|Т|0303}} ('''Луцьк''' — [[Дубно]]) Також через місто проходить: * міжнародний автошлях {{Автошлях|М|19}} (частина європейського маршруту {{Автошлях|E|85}}) (КПП «Доманове» — Ковель — '''Луцьк''' — [[Дубно]] — [[Кременець]] — Вишнівець — [[Тернопіль]] — Теребовля — Копичинці — [[Чортків]] — Заліщики — Кіцмань — [[Чернівці]] — КПП «Порубне») * національний автошлях {{Автошлях|Н|22}} (ПП «Зосин-Устилуг» — Устилуг — [[Володимир (місто)|Володимир]] — '''Луцьк''' — [[Рівне]]) === {{Автобусом}} === В місті знаходяться 2 автовокзали. * {{go | name=Автовокзал №1 | alt= | url= | email=vold@vopas.lutsk.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Конякіна, 39 | lat=50.7603987 | long=25.3545543 | directions= | phone=(0332) 24-60-48 | tollfree= | fax=(0332) 24-41-54 | hours=Працює цілодобово | price= | lastedit=2024-04-15 | content= }} * {{go | name=Автовокзал №2 | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Львівська, 148 | lat=50.7232952 | long=25.2928743 | directions= | phone=+38 (0332) 26-25-91 | tollfree= | fax= | hours=05:30 - 19:45 | price= | lastedit=2024-04-15 | content= }} == Транспорт == В Луцьку діє 2 види громадського транспорту: тролейбус та маршрутне таксі. 11 листопада 2019 року почалась робота електронних квитків, паралельно ще можна було скористатися готівкою. З 19 грудня в місті оплата за проїзд в громадському транспорті здійснюється лише за допомогою електронного квитка, або мобільним додатком, тобто CityCard. Його можна придбати у спеціальних терміналах та центрах продажу, які встановлені у торгівельних центрах, супермаркетах і на деяких зупинках. Вартість однієї поїздки в тролейбусі — 8₴ (повна), 4₴ (пільгова). В маршрутному таксі — 14₴. Сайт CityCard: https://citycard.net/. === {{Тролейбусом}} === Тролейбус в місті ходить з 8 квітня 1972 року. З того часу минули багато років, й маршрутна система тролейбуса суттєво змінялась, особливо в період Незалежності, тоді в умовах недофінансування треба було прийти до найоптимальнішого варіанту організації міських пасажирських перевезень. Станом на жовтень 2024 року, в місті працює 9 маршрутів (1, 2, 3, 4, 4А, 5, 12, 15, 15А). Ще один, 10-ий маршрут (№ 7), працює по суботах. {| class="wikitable" |+ Перелік тролейбусних маршрутів |- ! № !! Траса маршруту !! Примітки |- | 1 || вул. Окружна, бульв. Дружби Народів, вул. Бенделіані, вул. Станіславського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, просп. Відродження, вул. Гордіюк, вул. Конякіна, вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Гордіюк, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Станіславського, вул. Окружна || |- | 2 || вул. Окружна, бульв. Дружби Народів, вул. Бенделіані, вул. Станіславського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, вул. Гордіюк, вул. Конякіна, вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Гордіюк просп. Відродження, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Станіславського, вул. Окружна || |- | 3 || У прямому напрямку: вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, с. Гаразджа (кладовище).<br/>У зворотному напрямку: с. Гаразджа (кладовище), вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська || |- | 4 || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська, вул. Червоного Хреста, вул. Львівська, вул. Полонківська, вул. Корольова, вул. Цукрова.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Цукрова, вул. Корольова, вул. Полонківська, вул. Львівська, вул. Червоного Хреста, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || |- | 4А || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Данила Галицького, вул. Гнідавська, вул. Потебні, вул. Львівська, вул. Полонківська, вул. Корольова, вул. Цукрова.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Цукрова, вул. Корольова, вул. Полонківська, вул. Львівська, вул. Потебні, вул. Черняховського, вул. Гнідавська, вул. Данила Галицького, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || |- | 5 || ''У прямому напрямку:'' вул. Дубнівська, вул. Авторемонтна, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, вул. Карпенка-Карого, вул. Конякіна, вул. Карбишева.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Карбишева, вул. Конякіна, вул. Карпенка-Карого, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, просп. Волі, Київський майдан, вул. Дубнівська || |- | 7 || ''У прямому напрямку:'' просп. Президента Грушевського, вул. Винниченка, просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, с. Гаразджа (кладовище).<br/>''У зворотному напрямку:'' с. Гаразджа (кладовище), вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі, вул. Винниченка, просп. Президента Грушевського || Працює суботами. |- | 12 || ''У прямому напрямку:'' вул. Володимирська, вул. Червоного Хреста, вул. Ковельська, вул. Глушець, вул. Паркова, вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, вул. Гордіюк.<br/>''У зворотному напрямку:'' вул. Гордіюк, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка, вул. Словацького, вул. Богдана Хмельницького, вул. Ковельська, вул. Червоного Хреста, вул. Володимирська | |- | 15 || вул. Винниченка, просп. Василя Мойсея, просп. Перемоги, просп. Соборності, просп. Молоді, просп. Відродження, вул. Рівненська, Київський майдан, просп. Волі | |- | 15А || просп. Волі, Київський майдан, вул. Рівненська, просп. Відродження, просп. Молоді, просп. Соборності, просп. Перемоги, просп. Василя Мойсея, вул. Винниченка | |} === {{Автобусом}} === Не забуваємо про маршрутне таксі. В Луцьку всього діє близько понад 30 маршрутів «маршруток». Ці маршрутки ходять не тільки по місту, але й до найближчих населених пунктів. Приклади цьому є Липини (№ 32), Струмівка (№ 3), Рованці (№ 10), Великий Омеляник (№ 25), Липляни (№ 53), та інші села. === {{На таксі}} === В Луцьку популярні наступні служби таксі: * '''Морячок-таксі | (093) 060-94-00; (066) 640-20-41; (098) 89-23-993.''' * '''Люкс-таксі | (095) 155-36-42; (095) 789-13-31; (098) 450-44-22; (096) 771-67-71; (093) 800-89-89; (063) 726-23-23.''' * '''Еліт-експрес таксі | (050) 554-46-56; (050) 586-48-38; (067) 802-28-08; (093) 848-66-61.''' * '''GPS taxi 305 | 305.''' * '''Чумак | (050)-339-89-85; (093)-883-47-83; (099)-434-32-43.''' * '''Таксі Оптимальне (579) | (098) 257-25-79; (093) 394-55-79; (099) 065-25-79.''' * '''Козачок-taxi | (068) 046-48-86; (095) 332-34-73; (063) 451-97-93.''' * '''Євро-таксі | (050) 689-17-49; (093) 399-99-89; (067) 346-18-87.''' * '''Джокер | (066) 242-60-60; (097) 242-60-60; (063) 242-60-60.''' == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Вежа луцького замку.jpg|міні|Луцький замок]] * {{see |name=Замок Любарта|lat=50.738889|long=25.323333|alt=Луцький Замок |address=вул. Кафедральна, 1A|url=|wikipedia=Луцький_замок|wikidata=Q1866166 |phone=0332 724 588|fax=|email= |hours=10:00-19:00|price=Для дорослих — 50 грн. Для дітей, студентів — 30 грн|content=Оборонна споруда, символ міста. В одній з веж знаходиться Музей дзвонів. На території замку є Музей книги, Художній музей м. Луцька (відділ Волинського краєзнавчого музею), розкопи Кафедральної церкви Іоанна Богослова.|lastedit=2024-04-07}} * {{see |name=Вежа Чарторийських і залишки Окольного замку|lat=50.7374654|long=25.3205451|alt= |address=вул. Кафедральна, 6|url=|wikipedia=|wikidata= |phone=|fax=|email= |hours=Працює цілодобово|price=|content=Оборонна вежа Чарторийських і фрагмент стіни є залишками укріплень Окольного замку, який у середні віки посилював Верхній замок з півдня і заходу. Окольний замок складався із восьми веж, втім половина із них була дерев’яною. Збереженою до наших днів є тільки одна вежа, названа на честь князів Чарторийських, відомої шляхетської родини, що проживала у Луцьку у XV-XVI cт.|lastedit=2024-04-07}} * {{see |name=Будинок Фальчевського (Пузини)|lat=50.738834|long=25.3218366|alt= |address=вул. Кафедральна, 23|url=|wikipedia=|wikidata= |phone=|fax=|email= |hours=Працює цілодобово|price=|content=Оригінальний витвір луцької міської архітектури, був споруджений у 1545–1546 роках.|lastedit=2024-04-07}} [[Файл:Luts'k Karayims'ka 16 Kirkha 04 (YDS 8005).jpg|міні|Лютеранська кірха]] === Культові споруди === * {{see | name=Кафедральний костел Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями | alt= | url= | email= | wikidata=Q1635337 | wikipedia=Собор_святих_Петра_і_Павла_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 6 | lat=50.738302 | long=25.319923 | directions= | phone=+380 332 721 412 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці у 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — чинний кафедральний собор римо-католицької церкви. }} * {{see | name=Комплекс монастиря та костелу Св. Хреста бернардинів | alt=Свято-Троїцький кафедральний собор | url= | email= | wikidata=Q195310 | wikipedia=Свято-Троїцький_собор_(Луцьк) | address=вул. Градний узвіз, 1 | lat=50.7460028 | long=25.3258681 | directions= | phone=+38 0332 72-44-64 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву у 1877–1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату. }} * {{see | name=Велика синагога | alt= | url= | email= | wikidata=Q1473716 | wikipedia=Велика_синагога_(Луцьк) | address= вул. Данила Галицького, 33 | lat=50.735967 | long=25.318711 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька. }} * {{see | name=Лютеранська кірха | alt= | url= | email= | wikidata=Q727495 | wikipedia=Лютеранська_кірха_(Луцьк) | address= вул. Караїмська, 16 | lat=50.738017 | long=25.315982 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведена у неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква. }} * {{see | name=Вірменська церква | alt= | url= | email= | wikidata=Q3180376 | wikipedia=Вірменська церква (Луцьк) | address=вул. Галшки Гулевичівни, 12 | lat=50.7388881 | long=25.3152468 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Знаходився на вулиці Вірменській в центрі вірменського кварталу поруч із караїмським, недалеко від майдану Ринок. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. Наприкінці XVIII ст. занепав разом із вірменською громадою Луцька. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. У 1954 році пристосований під житло, як використовується і нині. }} * {{see | name=Архітектурний комплекс Луцького братства | alt= | url= | email= | wikidata=Q187699 | wikipedia=Архітектурний_комплекс_Луцького_братства | address= вул. Данила Галицького, 2 і вул. Йова Кондзелевича, 5| lat=50.740512 | long=25.316839 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Існувало тут Луцьке хрестовоздвиженське братство. В 1702 р. у церковній крипті був похований поет Данило Братковський. В результаті невдалої реставрації 2008–2010 рр. було спотворено первинний вигляд та стиль храму. }} * {{see | name=Покровська церква | alt= | url=https://volyn-sob.church.ua | email=pokrovachurch@ukr.net | wikidata=Q2035059 | wikipedia=Собор_Покрови_Пресвятої_Богородиці_(Луцьк) | address=вул. Данила Галицького, 12 | lat=50.738889 | long=25.317222 | directions= | phone=0987607603 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована у 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII–XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною греко-католицькою церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату. }} * {{see | name=Домініканський монастир | alt= | url= | email= | wikidata=Q2913352 | wikipedia=Домініканський_монастир_(Луцьк) | address=вул. Драгоманова, 24 | lat=50.735833 | long=25.320556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Заснований у 1390 р. королем Ягайлом, у XVIII ст. збудований новий. У 1847 р. ліквідований російським царським режимом. Тепер тут духовна семінарія УПЦ МП. }} * {{see | name=Монастир тринітаріїв | alt= | url= | email= | wikidata=Q3018759 | wikipedia=Монастир_тринітаріїв_(Луцьк) | address= вул. Сенаторки Левчанівської, 4 | lat=50.7420193 | long=25.3201898 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Тепер тут військовий шпиталь. }} * {{see | name=Монастир шариток | alt= | url= | email= | wikidata=Q2753092 | wikipedia=Монастир_шариток_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 17-19 | lat=50.7386528 | long=25.3211194 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Розміщувався у колишніх катедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку у XIX столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. }} * {{see | name=Монастир бригідок | alt= | url= | email= | wikidata=Q2753122 | wikipedia=Монастир_бригідок_(Луцьк) | address=вул. Кафедральна, 16 | lat=50.736944 | long=25.322778 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-08 | content=Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП. }} == Чим зайнятись == [[Файл:Волинський краєзнавчий музей.jpg|міні|Волинський краєзнавчий музей]] === Музеї та галереї === * {{do | name=Аптека-музей | alt=аптека Злоцьких| url= | email= | wikidata=Q3019652 | wikipedia=Аптека-музей_(Луцьк) | address= вул. Драгоманова, 11 | lat=50.739444 | long=25.318056 | directions= | phone=+38 (0332) 72 38 85 | tollfree= | fax= | hours=Будні: 08:00-20:00. Вихідні: 09:00-21:00| price= | lastedit=2024-04-12 | content=На колишній ринковій площі міста розташована найдавніша у Луцьку аптека, яка діяла із середини XIX століття. Її перший власник Петро Злоцький перебудував для цього кам’яницю XVIII століття. Сьогодні торговий зал вдало відтворює інтер’єр колишньої старовинної аптеки. На головному місці масивний прилавок аптекаря з унікальним касовим апаратом 1902 року, у шухлядах якого лежать гроші часів побудови аптеки. У другому виставковому залі – кабінет власника аптеки. На столі старовинні рахівниця та друкарська машинка. На полицях – бібліотека рідкісних тепер книг з аптечного ремесла. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком. }} * {{do | name=Художній музей | alt= | url= | email=lutskartmuseum@ukr.net | wikidata=Q16705378 | wikipedia=Луцький_художній_музей | address=вул. Кафедральна, 1а | lat=50.738457 | long=25.323021 | directions= | phone=(0332) 72-30-75 | tollfree= | fax= | hours=СР-СБ: 10:00-18:00. НД: 10:00-17:00. Вихідні: понеділок та вівторок | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Розташований в колишньому Будинку повітового суду на території Луцького замку. У розділі закордонного мистецтва представлено роботи національних шкіл Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії й Польщі з періоду XVII – першої третини ХХ століття. У розділі українського і російського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століття глядач має змогу познайомитись як з основними шляхами розвитку художньої культури цього періоду, так і з багатьма яскравими творчими особистостями. У 2003 році було створено нову експозицію давнього українського портрета. Її основу склали твори, що походять із родового замку князів Радзивіллів в Олиці. Полотна родинно-меморіальної портретної галереї дуже різні за художнім рівнем, виконані здебільшого невідомими або ж придворними майстрами династії Радзивіллів. Сьогодні у Художньому музеї часто відбуваються виставки, майстер-класи, творчі вечори та презентації. }} * {{do | name=Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки | alt= | url=https://nvimu.com.ua/filii/index/4 | email=volmuz46@gmail.com | wikidata=Q4124454 | wikipedia=Волинський_регіональний_музей_українського_війська_та_військової_техніки | address=вул. На Таборищі, 6 | lat=50.75 | long=25.335556 | directions= | phone=0332 24-00-51 | tollfree= | fax= | hours=10:00-17:00 | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Єдиний у Західному регіоні України військовий музей. Музей є філією Національного військово-історичного музею України. Експозиція музею складається із двох частин: експозиція сучасної військової техніки та озброєння на відкритому майданчику та тематична історико-хронологічна експозиція. На сьогодні фонди музею налічують близько 1000 експонатів, репрезентуючи авіаційну і бронетанкову техніку, артилерійське і зенітно-ракетне озброєння, стрілецьку зброю, апаратуру й обладнання військ зв’язку, а також різноманітні матеріали військової історії, які мають музейне значення: бойові прапори, предмети форми одягу й армійського побуту, документи й фотографії, твори мистецтв, військові трофеї та інші матеріали. В музеї проводяться тематичні виставки. }} * {{do | name=Волинський краєзнавчий музей | alt= | url=https://volynmuseum.com | email=vkm.inform@gmail.com | wikidata=Q12090335 | wikipedia=Волинський_краєзнавчий_музей | address= вул. Шопена, 20 | lat=50.750317 | long=25.3383793 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з музеїв Волині, що нині працюють. Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 140 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Колекції музею представлені в експозиції, яка складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Щороку в музеї створюється близько семи десятків різноманітних виставок як з фондів музею, так і з інших установ. }} * {{do | name=Музей дзвонів у Луцькому замку | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кафедральна, 1а | lat=50.7393589 | long=25.3235786 | directions= | phone=+38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88 | tollfree= | fax= | hours=10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00) | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Єдиний в Україні. У музеї зібрані дзвони XVII – поч. ХХ ст. У 60-х роках минулого століття сюди звозили дзвони із закритих церков. Загалом колекція музею нараховує понад 90 дзвонів. Деякі дзвони оздоблені невеликим орнаментом на релігійні мотиви. Найбільші дзвони із колекції важать майже пів тонни. Окрім церковних, є тут також дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти й навіть невеличкий шкільний дзвоник. Найстарішому дзвону виповнилось понад 350 років. Цікавими є також квадратні дзвоники з Архангельської області (Росія), а також царські дзвіночки-бубонці, яких звук чутно навіть за декілька кілометрів. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. }} * {{do | name=Музей книги | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=50.7392044 | long=25.3235226 | directions= | phone=+38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88 | tollfree= | fax= | hours=10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00) | price= | lastedit=2024-04-12 | content=Облаштований у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку, збудованій у 1807 році. Протягом ХІХ—ХХ століть у ньому розміщувались різні міські установи. В експозиції музею — книги ХVII-ХХ століть. Гордістю музею є Службове Євангеліє, видане у Львові 1644 року, та двотомний "Требник" митрополита Петра Могили, виданий 1646 року. Крім того, тут можна побачити реконструйовані старовинні друкарські верстати, один з них ХV століття. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. }} * {{do | name=Музей Лесі Українки Волинського національного університету | alt= | url= | email=danyluktanya@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Потапова, 9. | lat=50.750987 | long=25.330535 | directions=Розміщений у корпусі № 2 (С). | phone=(0332) 24-83-02 | tollfree= | fax= | hours=10:00-16:00. Вихідний: субота та неділя. | price=Вхід вільний | lastedit=2024-04-13 | content= Його експозиція знайомить із життєвим та творчим шляхом письменниці, історією славетної родини Косачів, а фонди налічують понад тисячу одиниць збереження. Серед експонатів — автографи, світлини, прижиттєві та рідкісні видання творів Лесі Українки, унікальна колекція поштових листівок кінця XIX - початку XX століття з краєвидами тих місць, документи та речі родини Косачів. Цікавим також є і художній фонд Музею, до якого увійшли мальовничі малюнки племінника поетеси — Юрія Косача. картини художника Андроника Лазарчука, творчі роботи українських митців. присвячені Лесі Українці та волинському краю. За роки свого існування Музей став знаним осередком культурного життя Луцька, центром наукової та творчої роботи. }} * {{do | name=Музей волинської ікони | alt= | url= | email=mvolik93@ukr.net | wikidata=Q4306243 | wikipedia=Музей_Волинської_ікони | address=вул. Ярощука, 5 | lat=50.748153 | long=25.331202 | directions= | phone=(0332) 24-34-12 | tollfree= | fax= | hours=10:00-18:00. Вихідний: субота та середа. | price=Для учнів, студентів, пенсіонерів - 20,00 грн.; для дорослих - 40,00 грн | lastedit=2024-04-13 | content=Репрезентує самобутню регіональну волинську школу іконопису XVI -XVIII ст. Експозиція музею представляє ікони, предмети церковної декоративної різьби, металопластики та скульптури. Експонати зібрані у восьми залах. Понад 100 пам’яток іконопису представляють різноманітність стилів і творчих манер професійних і народних майстрів, діяльність іконописних осередків Волині, характеризують розвиток волинського малярства. У музеї, зокрема, експонуються твори видатного українського іконописця Йова Кондзелевича. З 2000 р. музей волинської ікони став місцем паломництва до Холмської Чудотворної ікони Богородиці, найдавнішої ікони в Україні. Також у музеї проводяться тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу. }} * {{do | name=Музей історії сільського господарства Волині | alt= | url= | email= skansen_volyn@ukr.net | wikidata=Q12130616 | wikipedia=Музей_історії_сільського_господарства_Волині | address=вулиця Шкільна, 1, с-ще Рокині | lat=50.830139 | long=25.255889 | directions=12 км від Луцька | phone=+ 38 (0332) 709 375 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-13 | content=Скансен, що розташувався на площі понад 170 тис. кв. км. Музей розпочав свою діяльність у 1979 році. Автор ідеї створення музею — Петро Теслюк, автор та розробник експозиції музею — Олександр Миколайович Середюк. В 1983 році колегія Міністерства культури України присвоїла Музею історії сільського господарства Волині почесне звання "Народний музей". Цікаві й захопливі експозиційні матеріали семи залів музею розповідають про виникнення землеробства та скотарства на Волині, удосконалення землеробських знарядь, представляють історію розвитку сільського господарства Волині від найдавніших часів до сьогодення, сільськогосподарську науку краю, особливості природних умов для землеробства. З ініціативи директора музею Олександра Середюка у 1989 році розпочато спорудження на ландшафті Рокинівського дендропарку експозиції просто неба – "Козацький зимівник", експонати якого гармонійно вписуються у природний заповідник. Відвідувачі мають змогу познайомитися не тільки з пам'ятками древнього житлового, господарського, монументального і присадибного дерев'яного будівництва, а й поринути у цікаву подорож заповідними стежками минулих століть. У експозиції визначне місце займає пам’ятник козаку Мамаю – воїнові й захиснику, характернику і звитяжцю. Козацьке село живе: тут можна не лише відвідати традиційні будівлі, а й навчитися вишивати, ткати, місити тісто, погарцювати верхи на коні, походити за плугом, переночувати в запашному сіні, або ж за давніми традиціями поколядувати, пощедрувати чи відчути емоції купальської ночі, косовиці, обжинків, андріївських вечорниць... У "Козацькому зимівнику" діє "Школа козацького гарту" - молодіжна громадська організація, заснована Олександром Середюком, який викладає бойовий гопак. }} * {{do | name=Галерея 4/8 | alt= | url= | email= | wikidata=Q56372523 | wikipedia=Галерея_4/8 | address=вул. Клима Савура, 44А | lat=50.74519 | long=25.35035 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-15 | content=Галерея стріт-арту збудована у 2017 році українським меценатом Андрієм Покровським. Місце розташування – місто Луцьк, територія рекреаційного комплексу «City Park». Автор ідеї та натхненник проєкту – стріт-артер Андрій Присяжнюк. Архітектурну концепцію створив дизайнер та архітектор Сергій Торбінов. Унікальна вулична галерея існує у форматі «open air», яка являє собою неформальний експозиційний простір, без обмежень уяви та фантазій. }} [[Файл:Night in Lutsk Castle 2017 - Opening Ceremony.jpg|міні|Фестиваль «Ніч у Луцькому замку» 2017 р.]] === Фестивалі === * Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня» Фестиваль відбувається раз на три роки та об'єднує носіїв фольклорних традицій — співаків, музик, танцюристів, майстрів народного мистецтва задля сучасного відтворення та наукового осмислення надбань української народної культури. У програмі: культурно-мистецькі дійства у Луцькому замку, на етнографічних майданчиках у центрі міста, в міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, в приміщеннях обласних театрів, Палацу культури за участі самобутніх фольклорних колективів з усіх районів і міст області, різних регіонів України, а також української діаспори близького і далекого закордоння. Організатори: Управління культури Волинської облдержадміністрації, Обласний науково-методичний центр культури. * Фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку» У Луцьку відбудеться фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку». У фестивалі беруть участь охочі з різних міст. В рамках фестивалю відбудуться гуртові бої, а також учасники фестивалю продемонструють середньовічні танці. Пройдуть також бої на ристалищі, тобто одиночні бої — лицар проти лицаря. Також, щороку відбуваються конкурси середньовічного чоловічого та жіночого костюма. Відвідуючи фестиваль, Ви відчуєте незабутню атмосферу Середньовіччя! * Міжнародний джаз-фольк фестиваль «Музичні діалоги» «Музичні діалоги» ― це єдиний на Волині джаз-фольк фестиваль, покликаний сприяти розвитку етнічної музики різних народів (а особливо, українського народу) у поєднанні з імпровізаційною музикою ― джазом. Ми прагнемо відродити автентичне музичне мистецтво та заохочувати митців по-новому його інтерпретувати. «Музичні діалоги» — це транскордонний проєкт, перш за все, орієнтований на залучення музикантів з Польщі, Білорусі та інших країн Європи. Щорічне музичне open-air дійство зазвичай триває 2 дні другої декади травня та відбувається у культовому місці ― Луцькому замку XIV століття. * Фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині» На Театральному майдані міста Луцька вируватиме яскраве мистецьке дійство, що поєднуватиме традиційну народну та сучасну культуру і мистецтво. Учасники фестивалю — творчі колективи та майстри народного мистецтва з історичної Великої Волині (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька області, Берестейщина та Підляшшя). Також на фестивалі виступають гості із південно-східної України. * Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру» Щорічно в Україні відбувається низка міжнародних театральних фестивалів. У Луцьку пройде Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру», який дозволить оцінити акторську майстерню у нетипових для театральних спектаклів місцях. * Артшоу «Ніч у Луцькому замку» Є у Луцьку така ніч, коли у середньовічному замку аж до світанку вирує життя. Саме тоді тут відбувається мистецьке шоу, яке перенесе Вас у древній Луцьк та зачарує атмосферою князівських палат і замкових мурів. Артшоу «Ніч у Луцькому замку» з нетерпінням чекають впродовж цілого року. Під покровом найкоротшої літньої ночі кожен учасник має можливість перевтілитися в лицаря, вінценосну особу, придворного слугу чи ремісника. Старовинна романтична атмосфера, створена танцями та музикою середньовіччя, лицарськими турнірами, а також безліч свічок, вогняне шоу, глінтвейн за старовинними рецептами, прогулянки у таємничих підземеллях та вздовж багатовічних мурів повертають у минуле… «Ніч у Луцькому замку» — це поєднання давнього і сучасного, історії та мистецтва. Нічна феєрія дозволяє познайомитися з багатьма жанрами мистецтва і популярними виконавцями. Майстер-класи проводять відомі майстри народної творчості, художники, режисери кіно та відеоарту, учасники клубів історичної реконструкції. Протягом 2007–2012 років у стінах Луцького замку атмосферу середньовіччя відтворювали музичні гурти «Stary Olsa» та «Testamentum Terrae» з Білорусі, «Tryzna» з Польщі, «Bakchus» з Чехії, «Львівські менестрелі» та «Kings & Beggars» з України, а також литовський театр історичної реконструкції «Viduramziai», клуб історичної реконструкції «Аквітанія» (Луцьк). Сучасне музичне мистецтво презентували Славко Вакарчук і гурт «Океан Ельзи», Олег Скрипка та гурт «ВВ», Руслана, популярні музичні колективи «Гайдамаки», «Rock-H» (Україна), «Zdob si zdub» (Молдова), «Mgzavrebi» (Грузія) та багато інших. * Міжнародний музичний фестиваль імені Ігоря Стравінського «Стравінський та Україна» Міжнародний музичний фестиваль «Стравінський та Україна» — єдиний фестиваль Волині, що пропагує класичну музику у всіх її жанрах та стилях. Головна мета фестивалю — популяризація творчості Ігоря Стравінського та вивчення його зв'язків із Україною, а також популяризація кращих зразків світової і української музичної класики. Особливістю фестивалю є гала-концерт на природі 17 червня кожного року в день народження Ігоря Стравінського біля садиби-музею композитора у місті Устилуг. Концерт відбувається на великому пересувному сценічному комплексі, який з кожним роком збирає все більше слухачів з Волині, України та інших країн. Пріоритетом кожного фестивалю є виконання прем'єрних творів Стравінського, які до цього часу в Україні не виконувались, або яких немає в аудіо чи відеозаписі. Перший фестиваль відбувся 1994 року, а із 2005 року відбувається щороку у червні у м. Устилуг та м. Луцьку. * Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором» Фестиваль «Поліське літо з фольклором» — це міжнародне свято пісні та танцю. Протягом кількох фестивальних днів лучани та гості міста знайомляться із фольклором та традиціями закордонних колективів. У ці дні у місті панує особлива атмосфера добросусідства та близькості народів, адже гостями фестивалю є численні колективи із закордону та різних куточків України. За дванадцять фестивальних років у фестивалі взяли участь 6766 учасників, з них 80 закордонних колективів з 41-ї країни світу та 86 колективів з України. Завдяки «Поліському літу з фольклором» Україна у 1996 році на засіданні Генеральної Асамблеї CIOFF була прийнята 69 повноправним членом цієї авторитетної організації. Фестивальні дійства відбуваються у музично-драматичному театрі, парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, Палаці культури міста, на території Луцького замку, стадіону «Авангард», Свято-Троїцькому кафедральному соборі та костелі Святих Петра і Павла, на відкритих майданчиках та мікрорайонах міста. * Мистецький фестиваль «Солом'яна птаха» «Солом'яна птаха» — це фестиваль справжнього сімейного дозвілля, що відбувається у Луцькому замку. Протягом нього чоловіки разом з ковалями кують підкову на щастя, а жінки та діти беруть участь в майстер-класах «Скульптура з сіна», створюючи птаху — оберіг сім'ї. До творчої родини приєднуються ковалі зі [[Львів|Львова]], [[Рівне|Рівного]], [[Тернопіль|Тернополя]], [[Шептицький|Шептицького]], [[Житомир]]а, [[Чернівці]]в, [[Івано-Франківськ]]а та інших міст. На фестивалі відбувається ярмарок творчих робіт учасників. Найактивніші митці та глядачі отримують подарунки від організаторів. Попередні фести залишили по собі ковані роботи, які експонуються в Луцькому замку — це ковані свічники на декоративній решітці «корони Вітовта», яку щорічно запалюють живим вогнем на дійстві «Ніч у Луцькому замку». Організатори: ВОГО Асоціація «Оберіг Мистецтва», мистецька студія «Оле-арт»(засновники Олег та Ольга Грицюки), управління культури Луцької міської ради. * Молодіжний фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат» Синьоока Волинь, повстанський край, земля українських героїв споконвіку була символом нескореності українського народу. В її предковічних лісах кувалася українська незалежність та національна свобода, виростали цілі покоління нескорених бійців, пам'ять про яких і досі несе в собі кожен український патріот. Саме на цих славних землях у 2007 році й народилася ідея проведення Всеукраїнського фестивалю української альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат», культурно-мистецького заходу, цілком і повністю насиченого патріотичним змістом та настроями. Сьогоднішній фестиваль це: літературна сцена, зустрічі із ветеранами УПА, спортивні та мистецькі ділянки, дискусії із відомими політичними та громадськими діячами, патріотичний флешмоб, нічна ватра, історична реконструкція, нічні кіноперегляди. Фестиваль українського духу «Бандерштат» оголошений територією без алкоголю. == Що купувати == === Ринки === * {{buy | name=Центральний ринок | alt=у народі Старий ринок | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Глушець, 1 | lat=50.7403281 | long=25.3210848 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content=Понад 100 років тому ринок був на місті нинішнього Театрального майдану. Тоді майдан називався Парадним, через те що тут проводили паради. У 1903 році у міській думі створили комісію для напрацювання варіантів перенесення ринку, причому різні дворяни лобіювали перенесення ринку саме на свою землю, щоб так чи інакше отримувати із цього дохід, але перенесення скасувала бюрократія. Дві ділянки знаходилися поза формальними межами міста, тому «Волынское губернское по городскимъ дѣламъ Присутствіе» скасувало рішення міської думи щодо перенесення, мовляв, перевищили повноваження.<p>Через декілька років вже Волинська губернська земельна управа спробувала прибрати ринок, вона скасувала на майдані ярмарки, та перенесла їх на Гнідаву. Це викликало обурення певної ініціативної групи мешканців, які 8 лютого 1906 року зібрали підписи проти перенесення.<p>Вже за 2 тижні на засідання міської думи увірвалися власники торгових рядів на Парадному майдані та почали вимагати повернути торгівлю. Під тиском натовпу більшість гласних (депутатів) підтримали повернення ярмарків на Парадній до того часу, як облаштують міський луг за Окружним судом (район 8-ї школи). Цікаво, що міський голова виступив союзником протестувальників і у листі губернатору брехав, що «тиску не було». Проте у губернському відділі у міських справах заявили, що рішення незаконне. В підсумку люди почали торгувати й на Парадній площі, і на Гнідаві.<p>Нарешті у 1907 році під тиском впливових містян відверто брудний майдан вирішили перетворити на міський публічний сад. Цього разу опір незадоволених вдалося подолати. Висаджувати його розпочали з 1908 року, а завершили у 1910-у. Лише з 1913 року вхід у сад був платним: сезонний квиток коштував 3 рублі з сімейства. За польських часів у саду зробили сцену, встановили різноманітні кіоски та проводили народні гуляння. І лише з 70-х років на місці Театрального майдану зелень почали активно замінювати на цеглу та асфальт. Приблизно в цей час і з’явилися перші торгові ряди на нинішньому Старому ринку.<p>Але навіть сьогодні все говорять про перенесення ринку. Нинішня влада впевнено заявляє про потребу його перенесення і готова до радикальних дій. Проте підприємці, яким належать торгові точки, бояться втратити свій заробіток і говорять про те, що обіцяний політиками діалог зрештою обернувся ігноруванням. }} * {{buy | name=Завокзальний ринок | alt=колишній Варшавський ринок | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карпенка-Карого, 1 | lat=50.7589243 | long=25.3537378 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content=8 грудня 1990-го, в Луцьку відкрили Завокзальний ринок. Базар тут існував і раніше, але як «барахолка». Поляки привозили й продавали тут всіляке «барахло»: джинси, светри, куртки, жуйки, тіні для вій і т.п.. Тоді були 90-ті роки, розвал Союзу, масове безробіття, підприємства збанкрутували й закрилися, під тиском змін припинили функціонувати заводи, а люди кинулися на власні хліба. У час, коли люди дійшли до відчаю через безгрошів’я і важку ситуацію в країні, мусили виживати, як могли. Варшавський ринок тоді відкрив нові можливості для волинян, створивши близько 5 тисяч нових робочих місць. Попри те, що було чимало претензій від різних контрольних інстанцій, мовляв, що людям не були створені належні умови для роботи, ринок продовжував функціонувати, а люди виходили працювати. }} * {{buy | name=Північний ринок | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вулиця Домни Гордіюк, 49 | lat= 50.7677151 | long=25.3710842 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content= }} * {{buy | name=Новий ринок | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Боженка | lat= 50.7153386| long=25.2987337 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-16 | content=Ринок хоч і зветься «новим», але працює ще з 2008 року. }} === Торгові центри === * {{buy | name=ЦУМ Луцьк | alt= | url= | email= | wikidata=Q65197746 | wikipedia=ЦУМ_Луцьк | address=просп. Волі, 1 | lat=50.7474479| long=25.3264953 | directions= | phone=+380 66 990 0301 | tollfree= | fax= | hours=9:30 – 21:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Центральний універмаг міста Луцька – магазин у центрі Луцька, що вміщує майже 80 магазинів та бутиків. Найбільшу площу займають магазин турецького бренду LC Waikiki, ресторан швидкого харчування Пузата хата, а також супермаркет Сільпо. Також в універмазі є квітковий павільйон, артгалерея, туристична агенція, салон краси, книгарня, банкомати, термінали, обмінний пункт, туалети тощо.<p>Попередня будівля універмагу «Луцьк» була запроєктована групою архітекторів на чолі з Євгеном Ходаковським і відкрилася наприкінці 1960-х років. У грудні 2011 споруда зруйнована через пожежу. Оновлений універмаг після реконструкції відкрили 30 листопада 2012 р. }} * {{buy | name=ТРЦ "ПортCity" | alt= | url=https://www.portcity.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 43 | lat=50.7555763 | long=25.357642 | directions= | phone=0332 787 801 | tollfree= | fax= | hours=10:00–22:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Великий жвавий торгово-розважальний комплекс із ресторанами, кінотеатром та ковзанкою. }} * {{buy | name=ТЦ "Імідж" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська 89 | lat=50.744433 | long=25.378084 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=08:00–23:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Торговий центр, який пропонує широкий асортимент магазинів та послуг. У цьому магазині є все необхідне для покупок — від харчів та товарів для дому до косметики, техніки та іграшок для дітей. Привітний персонал та чистота в магазині створюють приємну атмосферу. Однак, деякі відгуки зазначають деякі недоліки, такі як відсутність зарядних станцій для електромобілів, проблеми зі стоянкою та відсутність зеленого простору навколо торгового центру. Попри це, "Імідж" є популярним місцем для проведення часу та покупок. }} * {{buy | name=ТЦ "Варшавський" | alt= | url=https://varshavskyi.com.ua | email=vita.semenyuk.92@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Конякіна, 30 | lat=50.7612073 | long=25.3526859 | directions= | phone=+38 (067) 334 77 07, +38 (050) 432 79 51 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 20:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Місце асоціюється з торгівлею. Поряд розміщені автостанція, базар та залізничний вокзал, що дає гарний пішохідний та транспортний потік. Стильний дизайн, великий вибір відомих магазинів з абсолютно різними товарними категоріями, а так само кафе роблять ТЦ "Варшавський" ідеальним місцем для проведення свого дня та відпочинку. }} * {{buy | name=ТЦ "Глобус" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Єршова, 11 | lat=50.7693012 | long=25.3718321 | directions= | phone=(033) 278 83 38 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Сучасний торговий комплекс, розташований в спальному районі Луцька. Тут, зокрема, є такі заклади: спортивний клуб «Інтер-Атлетика» – спортивно-оздоровчий комплекс сомножеством багатопрофільних послуг: тренажери, карате, бокс, заняття з фітнесу та аеробіки, сауна та солярій, масаж; супермаркет «Торба» (харчі, алкогольна та тютюнова продукція, побутова хімія); гіпермаркет електроніки «Шок»; салон меблів «Dommino»; «Твій меблевий магазин»; кіоск тютюнової продукції «Табакерка»; оптовий магазин «Королівство канцтоварів»; магазин «Книжкові фарби»; інші заклади. }} * {{buy | name=ТЦ "Гостинец" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 11Л | lat=50.7636111 | long=25.3675 | directions= | phone=+380 332 716 953 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 09:00–19:00, СБ: 10:00–17:00, НД – зачинено | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Торговий центр з улюбленими магазинами, де працюють привітні продавці. Чудове розташування та наявність сусідніх магазинів та закладів. Також, "Гостинець" вражає своєю компактністю, де можна знайти багато маленьких магазинчиків в одному місці. }} * {{buy | name=ТЦ "Європа" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карпенка-Карого, 15а | lat=50.7508403 | long=25.3561814 | directions= | phone=+380 97 315 4500 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 10:00–19:00, СБ: 10:00-17:00, НД: 10:00-16:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Магазин, який пропонує широкий вибір плитки, сантехніки та меблів. }} * {{buy | name=ТЦ "Елегант" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Відродження, 27 | lat=50.7510415 | long=25.3783375 | directions= | phone=+380 99 637-10-17, +380 68 661-66-06 | tollfree= | fax= | hours=ПН-ПТ: 09:00-19:00, СБ-НД: 10:00-18:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Магазин з різноманітним асортиментом товарів, де можна знайти як цікаві речі за низькими цінами, так і високоякісні меблі та матраци. }} * {{buy | name=ТОЦ "Гранд Волинь" | alt= | url=https://grand-volyn_lutsk.kursvalut.com | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 42 | lat=50.745162 | long=25.3393614 | directions= | phone=(050)916-01-25, (097)088-63-39 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Перший сучасний торгівельно-розважальний комплекс у центрі Луцька, де розміщено близько 50 магазинів, 30 офісних приміщень, караоке-ресторан, нічний клуб, літні тераси, сучасний тренажерний зал, коктейль-бар. Це не просто торговий центр — це символ моди та краси, принципово нове місце суспільного життя міста, місце шопінгу та розваг, зустрічей та побачень. }} * {{buy | name=ТОЦ "Boss" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Молоді, 8г | lat=50.7627645 | long=25.3714129 | directions= | phone=+380 95 245 8852 | tollfree= | fax= | hours=09:00–20:00 | price= | lastedit=2024-04-19 | content=Новенький і затишний торговий комплекс, розташований на проспекті Молоді. Відгуки про цей ТЦ свідчать про його сучасну будівлю і комфортне середовище. Користувачі захоплюються якістю туристичних та косметологічних послуг, які надаються в цьому центрі. Також в ТЦ "Boss" можна знайти дешеві продукти й вітаміни від айхерб. Загалом, жителям району 33 рекомендують відвідати цей ТЦ. }} == Де поїсти == === Ресторани === * {{eat | name=Ресторан "Бравий Швейк" | alt= | url=https://bravyjswejk.choiceqr.com | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 56 | lat=50.7457243 | long=25.3241899 | directions= | phone=+380994218298 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=І випити прохолодного пива в барі, і смачно поїсти, і переглянути футбольний матч, і послухати гарну музику — усе це можна зробити у ресторані "Бравий Швейк". }} * {{eat | name=Кафе-ресторан "Базилік" | alt= | url=https://basilic.ua/cafe-basilic | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кравчука 11а | lat=50.7671589 | long=25.3625097 | directions= | phone=Доставка, самовивіз: 066 979 93 93, 068 055 95 59. Телефон закладу: 066 341 42 41 | tollfree= | fax= | hours=10:00-23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=Сімейний кафе-ресторан, яке пропонує широкий вибір піци, суші та інших страв, а також смачні десерти. Для дітлахів створена окрема дитяча кімната. }} * {{eat | name=DJ Cafe Ring | alt= | url=https://ring.lutsk.ua/ringdjcafe | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 49а | lat=50.7440414 | long=25.3515055 | directions= | phone=+380 66 358 77 11 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-21 | content=DJ Cafe "Ring" це приємне місце для того, щоб відвідати його в будь-який час. Сім'єю або самому заглянути на смачний сніданок, провести важливий бізнес-ланч, відновити сили за обідом, для нових перемог і залишитись на полуденок, не встоявши перед запахом ароматного кальяну, провести приємний вечір з коханою людиною, смакуючи десерт або налаштовуючись на яскраву ніч, в компанії близьких друзів послухати відмінний живий сет, у виконанні ді-джея, або приїхати на afterparty у вихідні. }} * {{eat | name=Ресторан "Корона Вітовта" | alt= | url=https://koronavitovta.com | email=koronavitovta@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Плитниця, 1 | lat=50.738412 | long=25.322135 | directions= | phone=+38 0332 72-71-14, +38 097 390-86-88 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-21 | content=Під час розкопок, у стіні давнього фундаменту було знайдено напівзотлілий манускрипт. Це був своєрідний щоденник королівського кухаря Сварога, в якому той вів розрахунки, нотував рецепти сфантазованих ним страв, описував деякі події з життя міста. Цей манускрипт і став основою ідеї створення у 1996 році ресторану “Корона Вітовта”. Він зведений під самими мурами середньовічного Луцького замку. Окрім приготування страв за старовинними рецептами й відповідності їх назв князівській добі, тут намагаються відродити й давні традиції. }} === Піцерії === ==== Дядя Pizza ==== * {{eat | name=Піцерія "Дядя Pizza" №1 | alt= | url=https://dyadyapizza.com | email=volidyadyapizza@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 4В | lat=50.746195 | long=25.328643 | directions= | phone=+38 (099) 167-70-05 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Дядя Pizza" №2 | alt= | url=https://dyadyapizza.com | email=dyadya.lesi@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 59 | lat=50.74567 | long=25.3230175 | directions= | phone=+38 (099) 167-70-04 | tollfree= | fax= | hours=10:00-22:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} ==== Теревені ==== * {{eat | name=Піцерія "Теревені" №1 | alt= | url=https://menu.tereveni.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Соборності, 9а | lat=50.7644415 | long=25.3689534 | directions= | phone=(095) 539 34 39 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Теревені" №2 | alt= | url=https://menu.tereveni.com.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Лесі Українки, 57 | lat=50.745327 | long=25.323267 | directions= | phone=(095) 649 99 11 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 22:00 | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} ==== Фелічіта ==== * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №1 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Волі, 11 | lat=50.746664 | long=25.329771 | directions= | phone=+38 067 332 33 65 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №2 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Стрілецька, 11 | lat=50.753764 | long=25.330457 | directions= | phone=+380673327156 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №3 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Івана Франка, 3 | lat=50.749185 | long=25.318693 | directions= | phone=+38 067 334 2212 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} * {{eat | name=Піцерія "Фелічіта" №4 | alt= | url=https://grandpersona.ua/uk/projects/felicita | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТЦ "Баобаб", вул. Ранкова, 2, с. Рованці | lat=50.719954 | long=25.337269 | directions= | phone=+380690015001 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-22 | content= }} === Fast Food === * {{eat | name=McDonald's №116 «Порт Сіті» | alt= | url=https://mcdonalds.com | email=UA-00116.store@ua.mcd.com | wikidata= | wikipedia= | address=ТРЦ «ПортCity», просп. Соборності, 43 | lat=50.7559742 | long=25.3583974 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Зал: 07:00 - 23:00. McDrive: 05:00 - 23:30 | price= | lastedit=2024-04-27 | content= }} * {{eat | name=ChickenHUT | alt= | url=https://chicken-hut.ua/ua/restorany/luck-konyakina/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТЦ «Варшавський», вул. Конякіна, 30 | lat=50.761272 | long=25.352363 | directions= | phone=(095) 022 4484 | tollfree= | fax= | hours=09:00 - 21:00 | price= | lastedit=2024-04-27 | content=Відмінне поєднання гарного сервісу та смачних страв. Картопля фрі, бургери, комплексні меню та різноманітні напої. }} * {{eat | name=Maxx Burger | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТОЦ "Гранд-Волинь", просп. Волі, 42 | lat=50.745095 | long=25.339237 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-27 | content=Розташований на другому поверсі в сучасному, блискучою кількістю світла і скла торговому центрі "Гранд-Волинь". У меню ресторану швидкого харчування: сніданки, обіди, гамбургери, картопля-фрі, десерти, напої. Торговий центр відомий у Луцьку світськими показами модного одягу, проведенням музичних концертів, нічного шопінгу. }} == Де розважитись == === Спорт та розваги === * {{drink | name=Спортивно-розважальний комплекс "Adrenalin City" | alt= | url=https://adrenalin.lutsk.ua | email=adrenalin.city.lutsk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карбишева, 1 | lat=50.782149 | long=25.364804 | directions= | phone=068 716 30 65 | tollfree= | fax= | hours=12.00 - 21.00 | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Спортивно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті» зручно розташований для доїзду громадським та власним транспортом. Це унікальна територія розваг, яка не має аналогів на Західній Україні. }} * {{drink | name=РЦ "Промінь" | alt= | url=https://promin.lutsk.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Президента Грушевського, 2 | lat=50.753532 | long=25.3332049 | directions= | phone=+380 (68) 525 90 09 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 23:00 | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Місце для всієї родини. Кінотеатр, дитячий розважальний комплекс, боулінг-більярд клуб, концерти, вечірки, кафе та ресторани. }} * {{drink | name=Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 97а, с. Піддубці | lat=50.7607536 | long=25.4854051 | directions= | phone=+380 67 343 0101 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» знаходиться на 101 км траси Устилуг — Київ. Готель, ресторан, банкетна зала, зал для святкування на 60 чол., спортивний зал, тренажерний зал, страви української та європейської кухні, новий бенкетний зал на 50-70 гостей, басейн +28 градусів з протитечією, тропічний душ, душові кабіни, гідромасаж, сауна на дровах, підвісне відро з холодною водою, настільні ігри: хокей, футбол, більярд та інше, караоке, супутникове телебачення, солярій, масажне ліжко, більярд «американка», спортивні тренажери, дартс, настільний теніс, ігрові автомати, великий теніс, тенісна гармата, баскетбол, стрільба з лука, дитячий майданчик, шезлонги, дискотека. }} * {{drink | name=Льодовий майданчик "Снігова королева" | alt= | url= | email= | wikidata=Q61114766 | wikipedia=Льодова_арена_«Снігова_королева» | address=вул. Чорновола, 3 | lat=50.75541 | long=25.36201 | directions= | phone=+380 (98) 429-51-29 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-04-29 | content=Єдина крита ковзанка у Луцьку. Відкрита у 2006 році. Місце проведення домашніх турнірів хокейного клубу "Луцьк", дитячого спортивного клубу "Спарта", міжнародних турнірів та заходів. Розмір поля - 56х26 м. Кількість глядацьких місць - 300. До послуг відвідувачів: катання на ковзанах, послуги інструктора, прокат ковзанів, тренування з хокею. Працює із вересня по травень. }} === Нічне життя === * {{drink | name=Нічний клуб "Версаль" | alt= | url=https://myversal.at.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=РЦ "Промінь", просп. Президента Грушевського, 2 | lat=50.7534292 | long=25.3331343 | directions= | phone=+38 (0332) 72-00-01 | tollfree= | fax= | hours=20:00-06:00 | price=Вхід: понеділок, вівіторок - 20₴. Середа, четвер, неділя - 30₴. П'ятниця, субота - 50₴ | lastedit=2024-06-03 | content=З початку повномасштабного вторгнення клуб припинив регулярну роботу, але заклад іноді відкривається для проведення заходів різного роду — концерти, вокальні вечори, інше. }} === Для дітей === * {{drink | name=Дитяче містечко "Диво" | alt=Знаходиться в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Глушець | lat=50.7427778 | long=25.3294444 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-10-29 | content=Дитяче містечко "Диво" пропонує розваги для дітей від 2 років. Тут просто неба є гойдалки, гірки, та лабіринти! Батьки також можуть спільно відпочити із дітьми у "Поляні казок" - для наймолодших тут діє комфортний майданчик, для дорослих — затишне кафе. }} * {{drink | name=Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" | alt=Знаходиться в культурно-розважальному центрі "Adrenalin City". | url=https://adrenalin.lutsk.ua/rozvagi/dityachiy-igroviy-tsentr-limpopo/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Карбишева, 1 | lat=50.78276 | long=25.3663 | directions= | phone=+380 68 716 3065 | tollfree= | fax= | hours=Без вихідних з 12.00 до 21.00 | price=Дитяча кімната - 120 грн / година, 180 грн / безліміт. Жетони на ігрові автомати - 25 грн / шт | lastedit=2024-10-29 | content=Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" пропонує відпочинок та масу розваг для дітей від 3 до 12 років. В ігровому центрі “Лімпопо” можна весело відсвяткувати дні народження, шкільні дзвоники, випускні та інші важливі події. "Лімпопо" пропонує різноманітні тематичні анімаційні програми для діток різного віку. Спеціалізований дитячий ресторанчик "КАКАДУ" запрошує дітей та батьків не лише у вихідні та будні, а й відзначити урочисті ранки, дні народження та інші дитячі свята. У ресторанчику є Wi-Fi зона. }} * {{drink | name=Луцька дитяча залізниця | alt= | url=https://ldz1954ldz.mozello.com | email= | wikidata=Q4270043 | wikipedia=Луцька_дитяча_залізниця | address=вул. Шопена, 14А | lat=50.748834 | long=25.336261 | directions= | phone=0332 240357 | tollfree= | fax= | hours= | price=Дитячий квиток - 6₴, Дорослий квиток - 10₴ | lastedit=2025-05-14 | content=У Луцьку діє одна з найменших дитячих залізниць України, адже її довжина лише 1,5 км. Всього за 7 хвилин від станції Росинка до станції Водограй уздовж невеликої річки Сапалаївка дитячий потяг возить дітей з однієї точки до другої. Залізниця відкрилась у 1954 році. Машиністами тут є юні залізничники, які під керівництвом досвідчених майстрів керують теплотягом. Дитяча залізниця працює кожних вихідних та у святкові дні із травня по вересень; можливе замовлення індивідуальних екскурсій. У 2020 році Луцька дитяча залізниця припинила роботу. В грудні 2023 року усе майно та рухомий склад Луцької дитячої залізниці передано в комунальну власність Луцької міської територіальної громади. У 2025 році стало відомо, що міська рада законсервувала Луцьку дитячу залізницю на період воєнного стану. Причиною цього стало відсутність фінансування на відновлювальні роботи та обмеження, які діють на рівні держави щодо проведення капітальних ремонтів за бюджетні кошти. На залізниці встановили відеонагляд та закрили доступ сторонніх осіб до станцій "Росинка" і "Водограй". }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Хостел Волинського фахового коледжу Національного університету харчових технологій | alt= | url=https://vcolnuft.volyn.ua/hostel/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Володимира Івасюка (Даньшина), 16А | lat=50.725876 | long=25.303361 | directions= | phone=+380 (98) 996 69 93‬ | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Прейскурант: 80 грн. /особа у 4- х місному, 90 грн. /особа у 2- х місному | lastedit=2024-10-30 | content=Для відвідувачів обладнано 5 блоків загальною кількістю у 29 ліжкомісць. Блок містить 2–місний номер і 4-місний номер + передпокій з санвузлом. Номери оснащені сучасними меблями: ліжко, тумбочка, шафа, стіл, а також електрочайником, на поверсі є холодильник. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Комплекс "Колобок" | alt= | url=https://kolobok.lutsk.ua | email=hotelkolobok@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=c. Княгининок (Маяки), вул. Соборна, 73 | lat=50.795411 | long=25.259505 | directions= | phone=Готель: +38 (050) 358-77-22, ресторан: +38 (066) 358-77-33 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 0:00 | checkout=10:00 - 12:00 | price= Від 1200 до 1850₴ | lastedit=2024-10-30 | content=У комплекс входять ресторан та готель, що працюють цілодобово. У готелі «Колобок» – 19 номерів: одномісні, двомісні, сімейні напівлюкси. Також один номер пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. У готелі працює система кондиціонування, безплатний Wi-Fi, електронний сейф тощо. Також тут пропонують так званий «рум сервіс» - обслуговування у номері офіціантами з ресторану. Ще з безплатних послуг – прання, прасування, хімчистка. За гроші – замовлення квітів, бронювання квитків, виклик лікаря чи масажиста, зустріч і проводи гостя, надання автомобіля. Ресторан "Колобок" вміщає одночасно близько сотні людей. Крім того, у комплексі є конференц-зал, а також можна безплатно скористатися автостоянкою. }} * {{sleep | name=Готель "Маєток" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Ветеранів, 1, с. Липини | lat=50.7646801 | long=25.4119577 | directions= | phone=066 215 3999 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 0:00 | checkout=06:00 - 12:00 | price=Ціни від 700 до 850₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель знаходиться на східній околиці міста Луцька. Оформлений у стилі панського будиночку. Усі номери готелю різні за стилістикою, оснащені телевізорами, окремими санвузлами, деякі — супутниковим телебаченням. Містить два номери для тих, хто палить, з окремими входами з вулиці. На території готелю — автостоянка, що охороняється, сауна, у теплу пору року працює літнє кафе та дитячий майданчик. У готелі є Wi-Fi та Internet. }} * {{sleep | name=Рекреаційний комплекс "Рестпарк" | alt= | url=https://restpark.com.ua | email=info@restpark.com.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 135, с. Струмівка | lat=50.7494722 | long=25.4560556 | directions= | phone=тел. (0332) 705060, 705059, тел. моб. +38095 115 59 79, +38068 116 59 79 | tollfree= | fax= | checkin=з 14:00 | checkout=12:00 | price= від 800 до 1600₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Унікальністю комплексу "Рестпарк" є мальовнича волинська природа із її лісами та водоймами. Уже протягом декількох років рекреаційний комплекс дбає про створення справжнього парку, де ростуть десятки видів кущів та дерев, милують око різноманітні пахущі квіти, вдало причаїлися садово-паркові скульптури та плескається риба у голубих водах ставків. Для любителів піших прогулянок там знаходиться прилаштована територія із доріжками та кованими лавочками для відпочинку. Поряд із комплексом знаходиться сосновий бір, куди можна відправитись для пішохідної чи вело прогулянки. Також у комплексу є чудовий ресторан. У ресторані представлені страви української та європейської кухні, які приготовлені з любов’ю чудовими майстрами своєї справи. Також рекреаційний комплекс «Рестпарк» запрошує своїх гостей у затишні дерев’яні альтанки та пропонує скуштувати чудове мангал-меню. Ароматний, соковитий шашлик, стейки та реберця приємно здивують справжніх поціновувачів м’яса та вибагливих гурманів. Окрім м’ясних страв, комплекс також порадує відвідувачів чудовими овочами-гриль, вишуканими соусами, апетитними салатами, а також фірмовими холодними та гарячими закусками. }} * {{sleep | name=Готель "Альтаміра" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 184, с. Струмівка | lat=50.748287 | long=25.453571 | directions= | phone=(067)-361-35-03, (099)-413-42-80, 0332-705003 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Від 480 до 1500₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Альтаміра" знаходиться неподалік від Луцька у тихому мальовничому куточку, трохи далі від міської метушні, оточений чудовими краєвидами. До послуг всього 27 комфортабельних номерів. Всі номери оснащені телефонами, холодильниками, телевізорами (супутникове телебачення), кондиціонерами та доступом до мережі інтернет за допомогою Wi-Fi. }} * {{sleep | name=Готель "Срібні лелеки" | alt= | url=http://leleky.com.ua | email=bookingllk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Чорновола, 17 | lat=50.7491569 | long=25.3601589 | directions= | phone=Тел: +38 (0332) 757-989 Моб.: +38 099 625 32 73, +38 067 179 32 19 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=до 12:00 | price= Від 1300 до 2500₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Срібні лелеки" - це поєднання вишуканої архітектури й особливої гостинності. Тут вміють приймати гостей. Сучасний і затишний готель створений для тих, хто цінує справді ексклюзивні речі. Клієнти готелю мають право на безплатну стоянку та виклик таксі. У кожному номері є кондиціонер, холодильник, супутникове телебачення, телефон та безплатне підключення до мережі Інтернет. Вартість додаткового ліжка зі сніданком 100 грн. Готель працює цілодобово, без вихідних. Цілодобове обслуговування в номерах. }} * {{sleep | name=Готель "Зелений гай" | alt= | url=https://zelenyj-gaj.lutsk.ua | email=zelgay01@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=с. Копачівка, вул. Першотравнева, 1А | lat=50.8601252 | long=25.2322617 | directions= | phone=+38 (0332) 206 206, +38 (067) 334 21 41, +38 (063) 407 66 16 | tollfree= | fax= | checkin=13:00 - 0:00 | checkout=07:00 - 12:00 | price= Від 750 до 1900₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Перед гостям цього готелю гостинно відкриються двері 18 затишних номерів на будь-який смак. Абсолютно усі вони мають сучасний інтер'єр. Ванні кімнати містять усе необхідне, якщо подорож є незапланованою. Гордість цього готелю – 3 номери – люкс. «Модерн» - строга вишуканість, мінімалізм, стильне поєднання кольорів. Це внесе розміреність і спокій під час Вашого перебування тут. «Східний» - тут відвідувачі безперечно відчують себе героєм казок «Тисячі і однієї ночі». Елітний ротанг, оксамит гардин наблизять їх до розкоші Сходу. А якщо хтось бажає повернутись у ХVI століття, у французький Версаль – тоді їм у найромантичніший третій люкс - «Класику». Воістину королівське ложе, обплетене трояндами, безперечно вразить гостей своєю вишуканістю! }} * {{sleep | name=Готель "Околиця" | alt= | url= | email=okolica.lutsk@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Рівненська, 154 | lat=50.7444229 | long=25.3917942 | directions= | phone=(0332) 255298, (0332) 750286 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2024-10-30 | content=Основними факторами, які роблять заклад привабливим для гостей, є те, що тут вони знаходять затишок і комфорт, збалансовану стратегію ведення готельного бізнесу поряд з якістю наданих послуг, доброзичливістю і професіоналізмом персоналу. }} * {{sleep | name=Готель "Профспілковий" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Відродження, 24 | lat=50.7560158 | long=25.3788928 | directions= | phone=38 (0332) 25 03 48, +38 (095) 343 64 53, +38 (0332) 25 04 12 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=1100₴ | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Профспілковий" розміщений у мальовничому куточку міста поряд з парком 900-річчя Луцька. До послуг конференц-зал, Wi-Fi, стоянка та сауна. Готель пропонує зручні сучасні номери за помірними цінами. }} * {{sleep | name=Готель "Світязь" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Набережна, 4 | lat=50.7451708 | long=25.3157901 | directions= | phone=095 900 0303 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 21:00 | checkout=09:00 - 12:00 | price= | lastedit=2024-10-30 | content=Готель "Світязь" пропонує своїм гостям комфортні номери за помірними цінами. У готелі є ресторан, де відвідувачі можуть насолодитися стравами національної та європейської кухні. У розпорядженні гостей готелю дартс, більярд, сауна, Wi-Fi, конференц-зала. 1 червня 2024 року готель був тимчасово закритий для проведення повної реконструкції, й з того часу не відкривався. }} * {{sleep | name=Готель «Стара підкова» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Данила Галицького, 1А | lat=50.739079 | long=25.317839 | directions= | phone=+380 (332) 72-44-97 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2024-10-31 | content="Стара підкова" — це заклад, який претендує на титул класного місця, проте з часом став більш неприємним через багато курвальства. Однак, відгуки вказують на те, що власник є добрим і охоронець, Саламов Леонід, є дуже крутим та виконує свою роботу гарно. Також, це місце підходить для тих, хто полюбляє гострий відпочинок з бійками. Крім того, власник обіцяє, що після ремонту заклад буде як в найкращі часи й пропонуватиме найкраще пиво, стейки та смачну кухню. Загалом, "Стара підкова" розглядається як середній готель з ковбойським баром, який знаходиться у 90-х роках. Місце не здається простим, завжди можна знайти нових цікавих знайомих, але клієнти можуть нагадувати бійцівський клуб. Оглядачі також відзначають хороший персонал, атмосферу веселощів (за винятком бійок) та непогану якість бару. }} * {{sleep | name=Міні-готель "Алекс" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Малоомелянівська, 16 | lat=50.7369856 | long=25.2868758 | directions= | phone= 095 881 1554 | tollfree= | fax= | checkin=12:00 - 23:00 | checkout=11:00 - 11:30 | price=Від 900 до 2000₴ | lastedit=2024-10-31 | content=В мініготелі є 5 комфортних номерів, де в кожному є не лише телевізор, а й супутникове телебачення, інтернет та безплатний Wi-Fi доступ. Кожному відвідувачу пропонується безплатний сніданок, а на кухні, обладнаній холодильником, плитою та мікрохвильовою піччю, можливо самостійно приготувати їжу. В просторій ванній кімнаті, крім обов’язкових зручностей, також передбачена пральна машина-автомат. Поруч розташована стоянка, яка цілодобово перебуває під охороною. На подвір’ї готелю все зроблено для відпочинку та затишку. Є альтанка та фонтан, а частина подвір’я встелена зеленим газоном. }} * {{sleep | name=Мотель «Золоте яблуко» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Володимирська, 72 | lat=50.742923 | long=25.2865766 | directions= | phone=(03322) 6-62-45 | tollfree= | fax= | checkin=з 12:00 | checkout=до 12:00 | price= | lastedit=2024-10-31 | content=У мотелі є 8 номерів: 7 двомісних стандартних і 1 двомісний Люкс. Додаткові послуги мотелю: ресторан, бар, стоянка під охороною. У березні 2024 року стало відомо що будівлю готельно-ресторанного комплексу стали продавати, оголошення розмістили на платформі OLX. Вартість продажу - 450000₴. }} * {{sleep | name=Готель "Лагуна" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Окружна, 32А | lat=50.7533801 | long=25.3999745 | directions= | phone=(095) 147 51 56 | tollfree= | fax= | checkin=12:00 - 24:00 | checkout=08:00 - 12:00 | price=Від 800 до 1200₴ | lastedit=2024-10-31 | content=У готелі "Лагуна" гостям пропонують провести час трохи далі від міської метушні та отримати незабутні враження! Готель "Лагуна" пропонує своїм клієнтам затишні номери готелю. Можливе півдобове заселення. При готелі цілодобово працює ресторан, а тому шеф-кухар завжди готовий у будь-який час задовольнити апетит клієнтів. А також, для комфорту відвідувачів пропонується: відпочинок у ресторані та на літній терасі, автостоянка, СТО. }} === Дорого === * {{sleep | name=Готель "Україна" | alt= | url=https://hotel-lutsk.com | email=hotel-ukraine@hotmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Словацького, 2 | lat=50.7480259 | long=25.3249912 | directions= | phone= +38 (0332) 788-106, +38(067) 332 39 91 (Viber) | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=12:00 | price= Від 1360 до 2890₴ | lastedit=2024-10-31 | content=Готель "Україна" розташований у самому центрі Луцька. Він виправдовує очікування бізнесменів та туристів, для яких, крім проживання в комфортних готельних номерах, є цікаві екскурсії, комплексне обслуговування в ресторані, відпочинок в СПА-салоні та оздоровлення в клініці "Технологія здоров'я". Готель "Україна" має усі можливості приймати та обслуговувати урочисті події, пресконференції, тренінги, семінари. А на сьогодні активно працює на ринку внутрішнього туризму — приймає та всебічно обслуговує туристичні групи як з України, так і з-за кордону. У вартість номера включено сніданок та стоянка. }} * {{sleep | name=Готель "Versailles" | alt=Версаль | url=http://www.versailles-hotel.com | wikipedia= | email=info@versailles-hotel.com | address= просп. Президента Грушевского, 2 | lat=50.7537894 | long=25.3332796 | directions=Від зд вокзалу автобус №2, №4. З центру №2, №3, №9, №26 | phone=+38 (0332) 24 21 47, +38 (050) 477 88 98, +38 (067) 727 22 02 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Від 1600 до 2800₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2024-10-31 | content=Новий готель «Версаль» у центрі Луцька.<p>До послуг гостей 11 відмінно обладнаних номерів різної категорії, які дозволяють розмістити 30 гостей: чотири номери «Стандарт», шість номерів «Напівлюкс» та один «Люкс». У кожному номері є письмовий стіл зі стільцем, шафа для одягу, мінібар, телевізор, персональний сейф, телефон, зручна ванна кімната з косметичними засобами та феном.</p> }} == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == Для отримання інформації про місто та в разі необхідності, за допомогою можна звернутись до Центру туристичної інформації та послуг міста Луцьк, який розташований за адресою вул. Сенаторки Левчанківської 2 (вул. Лесі Українки, 21). Телефон: + 38 (0332) 72-34-19 e-mail: info@visitlutsk.com E-mail: http://www.visitlutsk.com/{{Dead link|date=січня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Волинської області]] aevx5wuzrumy10uz11s8oxj77f2088u 0 111 37761 37751 2025-06-11T10:36:56Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37761 wikitext text/x-wiki {{geo|49.84009|24.03019|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Львів | citylocal=Львів | arm= | population= 728 660 (01.05.2013) | callingcode= +380-32 | website=http://lviv.travel/ }} '''Львів'''&nbsp;— місто в західній частині [[Україна|України]]. Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. == Зрозуміти == Львів є адміністративним центром [[Львівська область|Львівської області]] України, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та [[Західна Україна|Західної України]]. У місті знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні. У 2009 році Львову надано звання Культурної столиці України. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості. За чисельністю населення — сьоме місто країни. Населення — близько 760 тис. осіб. === Історія === Львів заснований королем Данилом Романовичем в середині 13 століття. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торгівельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини був столицею Західноукраїнської народної республіки. До Другої світової війни належав Польщі, за Пактом Молотова&nbsp;— Ріббентропа анексований Радянським Союзом. === Клімат === Львівський клімат — помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячна температура повітря складає −4 °C у січні й +18 °C у липні. Абсолютний максимум температури повітря (+37,0 °C) зафіксований у серпні 1921 року, абсолютний мінімум — (−33,6 °C)10 лютого 1929 року; максимальна кількість опадів (1 422 мм) випала у 1893 році. Вологість повітря в середньому за рік становить 79%. Найчастіше дують західні вітри, найрідше — північно-східні. Львів характеризується найбільшою кількістю опадів та найнижчими літніми температурами серед всіх обласних центрів України, що спричинено чи не найменшою континентальністю місцевого клімату з-поміж великих міст України. В середньому за рік випадає 740 мм атмосферних опадів: найменше — в січні, найбільше — в липні. За рік у місті в середньому 174 дні з опадами. Через це місто часто називають «приреченим на дощ». Тема львівського дощу є популярною в місцевих художників, поетів і музикантів. Для всіх пір року характерні різкі перепади атмосферного тиску, температур і вологості повітря. Зими м'які — морози нижче −20 °C спостерігаються вкрай рідко. Стійкий сніговий покрив встановлюється не кожної зими. Весна прохолодна та дощова, заморозки й снігопади можливі до початку травня. Літо прохолодне. Звичайні літні полуденні температури в межах +20-25 °C, спека вище +30 °C спостерігається рідко. Влітку частими є грозові зливи й різкі перепади температур при проходженні атмосферних фронтів. При цьому майже щороку спостерігаються ураганні вітри, які призводять до повалення дерев, обриву ліній електропередач, невеликих руйнувань. Так, у 2008 році внаслідок буревію загинуло 4 людей. Осінь помірно тепла і суха. Тривалість вегетаційного періоду — 215 днів. Мікроклімат центральної частини міста, яка розташована в улоговині, характеризується нижчими мінімальними та вищими максимальними температурами. Для підвищених околиць характерні сильні вітри. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} {{listing | name=[[Міжнародний аеропорт Львів |Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]] | alt= | url= | wikipedia=Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького | type=go | address=вулиця Любінська, 168, 79000 | lat=49.813806 | long=23.960092 | directions= | phone=+380 (3222) 98-112 | hours=| lastedit=2018-02-14 | content=}} * З [[Київ|Києва]] (аеропорт «Бориспіль»)&nbsp;— Ukraine International Airlines * З [[Київ|Києва]] (аеропорт «Жуляни»)&nbsp;— UTair Ukraine * З [[Дортмунд]]а, [[Німеччина]]&nbsp;— WizzAir * З [[Мюнхен]]а, [[Німеччина]]&nbsp;— Lufthansa * З [[Мілан]]а, [[Італія]] (Orio Al Serio)&nbsp;— WizzAir * З [[Варшава|Варшави]], [[Польща]]&nbsp;— LOT * Зі [[Стамбул]]а, [[Туреччина]]&nbsp;— Turkish Airlines, Pegasus * З [[Відень|Відня]], [[Австрія]]&nbsp;— Austrian Airlines === {{Потягом}} === [[Файл:Rail Terminal Lviv 2012.JPG|250px|thumbnail|right|Головний залізничний вокзал м. Львова влітку 2012]] У Львові розташовані 2 залізничні вокзали та декілька залізничних станцій. Всі пасажирські поїзди прибувають до Головного залізничного вокзалу, який знаходиться на площі Двірцевій. === {{Автомобілем}} === Основні напрямки трас: * {{Автошлях|M|06}} [[Київ]]&nbsp;— [[Рівне]]&nbsp;— '''Львів'''&nbsp;— [[Чоп]] —> [[Угорщина]], [[Словаччина]] * {{Автошлях|M|10}} '''Львів'''&nbsp;— [[Краковець]] ([[Польща]]) (стан відмінний) * {{Автошлях|E|471}} '''Львів'''&nbsp;— [[Стрий]] —> {{Автошлях|M|12}} [[Мукачево]] (в іншу сторону [[Тернопіль]]&nbsp;— [[Вінниця]]&nbsp;— [[Кропивницький]]&nbsp;— [[Знам'янка]]) У місто щодня прибувають тисячі автомобілів і маршруток з будь-яких обласних і районних центрів України. Для того, щоб забронювати місце в одній з машин, які їдуть до Львова або з нього, можна скористатися безплатним сервісом https://sharry.eu/. Він допоможе підібрати вам водія, а ціну за поїздку пасажир вказує самостійно. === {{Автобусом}} === У Львові є автовокзал та 8 регіональних автостанцій. Більшість міжрегіональних та міжнародних автобусів прибувають до автовокзалу. * {{listing|type=go | name= Автовокзал | alt= | url=http://lviv-online.com/ua/info/transport/avtovokzal/ | email= | address=вул. Стрийська, 109 | lat=49.786760 | long=24.016363 | directions= | phone=+38 (0322) 63-24-97, +38 (0322) 63-24-73 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-13 | content= }} * {{listing | name=Автостанція № 2 | alt=Автовокзал Північний | url=http://bus.com.ua/460280/time.html | email= | address=вул. Богдана Хмельницького, 225 | lat=49.864256 | long=24.051316 | directions= | phone=+38 (032) 252-04-89, +38 (032) 252-17-40 | type=go | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-13 | content=Регіональні автобуси, кілька автобусів до міст Волинської, Тернопільської областей та деяких міст Білорусі прибувають на цю автостанцію.}} * {{listing | type=go | name=Автостанція №8 | alt=Двірцевий автовокзал | url=http://bus.com.ua/460800/time.html | wikipedia= | email= | address=пл. Двiрцева, 1 | lat=49.840393 | long=23.995599 | directions=біля залізничного вокзалу | phone=+38 (0322) 718 151 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | content= }} == Транспорт == === Електротранспорт (трамвай та тролейбус) === Представлений 8-ма трамвайними й 10-ма тролейбусними маршрутами. Вартість проїзду на електротранспорті&nbsp;— 10 гривень. Квиток можна придбати в додатку Приват24 просканувавши кʼюар-код всередині транспортного засобу. Необмежений квиток на 1, 3 або 30 діб можна миттєво придбати на [https://tickets.lvivelectrotrans.com.ua/ офіційному сайті]. === Автобус === [[Файл:Квиток на автобус Львів 2019.jpg|міні|праворуч|220пкс|Квиток на проїзд в автобусі (2019)]] Представлений 60-ма автобусними маршрутами. Вартість на автобусі&nbsp;— 15 гривень. === Таксі === Таксі містом коштує починаючи від 50 гривень через такі додатки як Болт, Уклон, ОнТаксі тощо. === Громадські електросамокати === Декілька додатків електросамокатів працюють у Львові та мають популярність, надаючи простий спосіб рухатися містом без заторів. [https://bolt.eu/uk-ua/ Болт] та інші. Після реєстрації у відповідних додатках їх можна розблокувати за лічені секунди. Катання самокатом по автомобільних дорогах є забороненим. Замість цього слід використовувати велосипедні стежки з максимальною швидкістю до 20 км на годину, їхати хідниками також дозволяється з максимальною швидкістю 5 км на годину.[https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/313593-trotuarami-mozhna-a-dorogami-ni-u-lvovi-vveli-pravila-dlya-eletrosamokativ] == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Панорама центра Львова.jpg|200px|thumbnail|right|Панорама центру Львова {{ЮНЕСКО}}]] [[Файл:Вежа Корнякта.jpg|200px|міні|праворуч|Вежа Корнякта]] Львів багатий своїми архітектурними пам'ятками. В архітектурі Львова, яка не сильно постраждала під час війн 20 століття, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Молодим та наполегливим, а також фотографам можна порекомендувати вечірній підйом на вежу міської ратуші, звідки відкривається панорама всієї історичної частини міста. * {{see | name=Площа Ринок та Ратуша | alt= | url= | wikipedia=Площа Ринок (Львів) | wikidata= | email= | address= | lat=49.84190 | long=24.03182 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Вихід на вежу — від 9 до 21:00 | price=Вартість відвідання вежі — 40 грн | facebook= | instagram= | description=Площа Ринок - центральна площа Львова. В ратуші розміщена Львівська міська рада. Цікавим буде перегляд архітектури площі (Ратуша, Чорна кам'яниця, Венеціанська кам'яниця тощо) та панорами центру Львова із Ратуші | content= }} * {{see | name=Оперний театр | alt= | url= | wikipedia=Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької | email= | address=Проспект Свободи, 28 | lat=49.84399 | long=24.02616 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Будівля у стилі бароко та ренесансу. Найпопулярніше місце для туристів Львова. | content= }} * {{see | name=Високий Замок | alt= | url= | wikipedia=Високий Замок | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Гора, з якої можна побачити панораму старої частини міста. У парку є багато скульптур левів, які колись стояли біля старої ратуші. | content= }} * {{listing|type=see |lat = 49.84285|long =24.03570 |name =Порохова вежа |alt = |address = вул. Підвальна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat=49.83864 |long=24.01294 |name =Церква св. Юра |alt = |address = вул. Шевченка|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat=49.84338 |long=24.03058 |name = Вірменський собор та ансамбль споруд вірменської громади |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat=49.84279 | long=24.03410 |name = Колишній Домініканський костел |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat=49.84017 |long=24.02229 |name =Головний корпус Львівського національного університету |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat=49.83523 |long=24.00699 |name =Головний корпус Львівської політехніки |alt = |address = вул. Степана Бандери|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat=49.83692 |long=24.00478 |name = Церква св. Ольги та Єлизавети |alt = |address = пл. Кропивницького|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat=49.84296 |long=24.03465 |name = Будівля міського арсеналу |alt = |address = вул. Підвальна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat=49.84208 |long=24.03442 |name = Успенська церква та вежа Корнякта |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{See|name=Львівська цитадель|address=вул. Грабовського, 11|lat=49.8325|long=24.0241|wikipedia=Львівська_цитадель|wikidata=Q4505914|content=Комплекс укріплень та фортифікацій (казарми, житлові корпуси, пункти артилерії з бійницями, а також оборонні вежі), збудованих в середині ХІХ ст. Комплекс складається із Західної башти (1852-1854 рр.), стіна з мерлонами (розміщена між західною башнею і корпусом казарм (1852-1854 рр.), портал головного в'їзду у корпусі казарм (1852-1854 рр.), корпус казарм (центральне укріплення 1852-1854 рр. з півкруглою баштою 1856-1870 рр. по центру північної сторони), Південно-західна максиміліанська вежа (передове укріплення 1852-1854 рр.), Велика північно-західна максиміліанська вежа (передове укріплення 1852-1854 рр.), Велика північно-східна максиміліанська вежа (передове укріплення 1852-1854 рр.), Східна башта (1852-1854 рр.), тіна з мерлонами (розміщена між східною башнею і корпусом казарм (1852-1854 рр.), Південно-східна максиміліанська вежа (передове укріплення 1852-1854 рр.), в'їздна брама з прилеглими до неї казематами (1852-1854 рр.), які розмішені у тілі земляних укріплень XVII ст.}} == Чим зайнятись == [[Файл:Львівський оперний театр.jpg|thumb|Львівський оперний театр]] === Музеї === У Львові багато музеїв&nbsp;— історичний, меблів, пошти та аптеки, тюрма на Лонцького, а також меморіальні помешкання Івана Франка, Соломії Крушельницької та інших видатних осіб. Любителям мистецтва варто відвідати Національний музей, картинну галерею, галерею українського мистецтва. А для справжніх аматорів&nbsp;— також безліч сучасних камерних виставок і галерей, де можна придбати місцеві вироби, картини, сувеніри та всілякі оригінальні цікавинки. * {{listing|type=do |lat=49.83706 |long=24.02558 |name = Львівська національна галерея мистецтв |alt = |address = вул. Стефаника, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створена у 1879 році, перші експонати з'явилися тут у 1902 році; у своєму розпорядженні має понад 62 000 творів національного і світового мистецтва. Галерея є найбільшим художнім музеєм в усій Україні.}} * {{listing|type=do |lat=49.84688 |long=24.03126 |name = Музей найдавніших пам'яток Львова |alt = |address = вул. Ужгородська, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = філія Львівської національної галереї мистецтв. Складається з тимчасових експозицій, що розповідають про давню історію міста.}} * {{listing|type=do |lat=49.84259 |long=24.03259 |name = Музей скла |alt = |address = пл. Ринок, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Представлені цікаві і оригінальні експозиції зі скла, скляні вироби. Змістовні екскурсії розповідають про історію та розвиток скловиробництва. Музей складають два відділи: «Історичне скло» і «Сучасне скло».}} * {{listing|type=do |lat=49.84278 |long=24.03242 |name = Музей-аптека «Під чорним орлом» |alt = |address = вул. Друкарська, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = 3 грн&nbsp;— для дорослих, 2 грн&nbsp;— для студентів, 1 грн&nbsp;— для учнів (2011)|description =являє собою аптеку (найстарішу у Львові) і музей одночасно. Випускає оригінальний фірмовий препарат «Залізне вино», що використовується при анемії, і також продається як сувенір. Налічує 16 експозиційних залів }} * {{do | name=Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8223 | long=24.0318 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description= | content=Тут знаходиться приблизно 4 000 експонатів, пов'язаних із життям та творчістю письменника. }} * {{do | name=Музей «Тюрма на Лонцького» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8345 | long=24.0187 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Вхід та екскурсії безплатні. | facebook= | vkontakte= | description= | content=Створений у 2009 році, являє собою музей-меморіал жертв окупаційних режимів, знаходиться на території колишньої політичної тюрми трьох диктатур (польської, радянської та нацистської). Музей наразі відкрив перший етап експозиції, який розповідає про історію споруди, побут в'язнів та масові розстріли у червні 1941 року. Цікаві факти пов'язані з СБУ та її втручанням в роботу музею. }} * {{do | name=Музей-заповідник «Личаківський цвинтар» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8338 | long=24.0524 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=10 грн. | facebook= | vkontakte= | description= | content=На території цвинтаря знаходиться понад 300 тисяч поховань, площа&nbsp;— 42 га. Тут поховані відомі діячі української культури та науки, найвідоміші вихідці з Західної України (Соломія Крушельницька, Іван Франко, Маркіян Шашкевич, Григорій Тютюнник та інші). Склепи та скульптури кладовища, створені різними майстрами, є справжніми витворами мистецтва. }} * {{do | name=Музей пивоваріння | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8478 | long=24.0156 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description= | content=Є першим в Україні музеєм подібного типу, створений 2006 року на честь 290-ї річниці «Львівського» пива. Ціна за вхід: 25 грн. Ціна за екскурсію: 25 грн. Екскурсія включає дегустацію пива. }} === Театри === [[Файл:Театр М.Заньковецької Львів.JPG|250px|thumbnail|right|Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької]] * {{do | name=Львівський академічний театр імені Леся Курбаса | alt= | url=http://www.kurbas.lviv.ua/ | wikipedia= | email=kurbas_theatre@yahoo.com | address=вул. Леся Курбаса, 3 | lat=49.84205 | long=24.02546 | directions= | phone=+38 (032) 272 48 24 | tollfree= | fax=+38 (032) 272 92 04 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{do | name=Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки | alt= | url=http://ldt-ukrainky.lviv.ua/ | wikipedia= | email=ldt.lesyaukrainka@gmail.com | address=вул. Городоцька, 36 | lat=49.84202 | long=24.01627 | directions= | phone=(032) 233-31-88 | tollfree= | fax=(032) 233-31-85 | hours=''Каса'': Вт-Пт: 11.00 – 17.00 (крім понеділка); Сб-Нд: 11.00 – 18. 00. ''Початок вистав'': Дитячих – 12.00; Вечірніх – 18.00 | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{do | name=Львівський духовний театр «Воскресіння» | alt= | url=http://www.voskresinnia.eu/ | wikipedia= | email=info@voskresinnia.eu | address=пл. Ген. Григоренка, 5 | lat=49.84214 | long=24.02317 | directions= | phone=+38 (032) 261 63 10 | tollfree= | fax=+38 (032) 261 63 50 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{do | name=Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С.Крушельницької | alt= | url=http://opera.lviv.ua/ua/ | wikipedia= | email=lvivopera@gmail.com | address=пр. Свободи, 28 | lat=49.84404 | long=24.02621 | directions= | phone=+38 (032) 235-65-86, +38 (032) 260-13-60 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{do | name=Львівський обласний театр ляльок | alt= | url=http://telesyk.lviv.ua/ | wikipedia= | email= | address=пл. Д. Галицького, 1 | lat=49.84445 | long=24.03084 | directions= | phone=(032) 235-58-32 | tollfree= | fax=+380 322 720 773 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{do | name=Львівський театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» | alt= | url=http://www.puppet.lviv.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Фредра, 6 | lat=49.83629 | long=24.03283 | directions= | phone=+38 (032) 261-31-25; +38 (032) 261-21-27 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{do | name=Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької | alt= | url=http://www.zankovetska.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Лесі Українки, 1 | lat=49.84426 | long=24.02757 | directions= | phone=+38 (032) 235-55-83 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{do | name=Перший український театр для дітей та юнацтва | alt= | url=http://www.nashteatr.lviv.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Гнатюка, 11 | lat=49.84155 | long=24.02467 | directions= | phone=+380 (32) 272 68 41 | tollfree= | fax=+380 (32) 245 20 24 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} === Кінотеатри === * Планета Кіно IMAX (с. Сокільники, Стрийська 30) * Кінопалац ім. О. Довженка (пр. Червоної Калини, 81) * Кінопалац (вул. Театральна, 22) * Кінопалац Коперник (вул. Коперника, 9) * Львів (вул. Уласа Самчука, 12; [[Стрийський парк]]) * Сокіл (вул. Володимира Великого, 14а) === Парки === [[Файл:Стрийський парк озеро.jpg|250px|thumbnail|right|Лебедине озеро в нижній частині Стрийського парку]] [[Файл:Ворота в парк культуры Львов.jpg|250px|thumbnail|right|Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького (центральний вхід)]] * Високий Замок * Знесіння * Івана Франка * Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького * Снопківський * Стрийський * Шевченківський гай == Що купувати == === Сувенірна продукція === Усім відомий шоколад зі Львова. У Львівській шоколадній майстерні можна навіть замовити спеціальну сувенірну коробку шоколадних цукерок (які ви обиратимете самі), чи красиво обгорнену плитку, навіть картину виконану з шоколаду. Спеціальні мішечки з кавою можна придбати в деяких кафетеріях, сувенірних крамничках; у кав'ярні «Кентавр» відвідувачі можуть придбати баночки меду, варення; коробки з солодощами тощо. У вуличних наметах та різного роду магазинах можна обрати сувенір серед великого асортименту виробів з глини, скла, кераміки, металу, тканини. Окрім того, тут активно купуються й всілякі вироби з дерева (посуд, фігурки, предмети побуту тощо). Традиційно туристи купують на згадку собі статуетку Лева&nbsp;— давнього символу міста, овіяного безліччю легенд. Великою популярністю також є так званий «шматочок» Львова&nbsp;— бруківка з авторським малюнком, який можна придбати у кав'ярні «Дім легенд». Відомий також ринок «Вернісаж», що розмістився на площі Театральній у центрі міста. Там можна придбати пейзажі з прекрасними краєвидами міста, виконані львівськими майстрами. Також купуються стилізовані листівки з поздоровленнями зі Львова, футболки, вишиті сорочки та інші сувеніри. == Де поїсти == Львів відомий своїми затишними кафетеріями та кав'ярнями, а також оригінальними кнайпами, що вражають не тільки інтер'єрами, але й цікавими історіями, незвичайним меню та традиціями. У Львові знаходиться шоколадна майстерня, одне з найчастіше відвідуваних гастрономічних місць, де створюється різноманітний асортимент шоколадних виробів. Поряд із тим у місті існує багато як більш бюджетних закладів швидкого харчування, так і дорогих ресторацій. [[Файл:Lviv on wikivoyage uk.PNG|thumb|300px|link={{PoiMap2|49.84009|24.03019|16}}|На карті]] === Кнайпи === * {{listing |type = eat |lat =49.84311 |long =24.03162 |name = «Гасова лямпа» |address = вул. Вірменська, 20 |url = http://gasovalampa.lviv.ua |hours = 10:00 - 20:00 |price = |description = Тематична кнайпа, присвячена одному з найбільш відомих львівських винаходів — гасу та гасової лампи. У закладі знаходиться колекція гасових ламп, а також інших, тематичних експонатів. }} * {{listing |type = eat |lat =49.84103 |long =24.03414 |name = «Дім легенд» |address = вул. Староєврейська, 48 |url = http://www.fest.lviv.ua/index.php?page=1&m=145 |hours = 10:00 - 22:00 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.84206 |long =24.03690 |name = «Кабінет» |address = вул. Винниченка, 20 |url=http://dzyga.com/content/view/65/193/lang,ua/ |hours=10:00 - 23:00 |price= |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.84314 |long =24.03429 |name = «Квартира 35» |address = вул. Вірменська, 35 |url=http://dzyga.com/content/view/63/219/lang,ua/ |hours=10:00 - 24:00 |price= |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.84237 |long =24.03067 |name = «Кентавр» |address = площа Ринок, 34 |url = http://centaur.lviv.ua/ |hours = 8:00 - 23:00 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.84136 |long =24.03220 |name = «Криївка» |address = площа Ринок, 14 |url = http://www.kryjivka.com.ua/ |hours = 0:00 - 24:00 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.84101 |long =24.03322 |name = «Мазох-кафе» |address = вул. Сербська, 7 |url = http://masoch-cafe.com.ua/ |hours = 00:00 - 2:00 |price = |description = }} * {{eat | name=«Під синьою Фляжкою» | alt=Синя Пляшка | url=http://bluebottle.lviv.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Руська, 4 | lat=49.84101 | long=24.03322 | directions= | phone=+38 (032) 294-91-52 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/underbluebottle/ | instagram= | content=Великий вибір настоянок, та кав }} * {{listing |type = eat |lat =49.84100 |long =24.03324 |name = «Рудий кіт» |address = вул. Друкарська, 4 |url = http://redcat.in.ua/ |hours = 09:30 - 22:30 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.83625 |long =24.04008 |name = «Солодка скриня» |address = вул. Туган-Барановського, 30 |url = http://solodka-skrynia.lviv.ua/ |hours = 09:00 - 21:00 |price = |description = }} === Кав'ярні === * {{listing |type = eat |lat =49.84175 |long =24.03285 |name = «Копальня кави» |address = площа Ринок, 10 |url = http://www.fest.lviv.ua/index.php?page=1&m=314 |hours = 08:00 - 23:00 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.84221 |long =24.03262 |name = «Італійський дворик» |address = площа Ринок, 6 |url = http://lviv.travel/ua/profitably/wheretoeat/~254/italijskij-dvorik?itypes=7 |hours = 10:00 - 20:00 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.84162 |long =24.03008 |name = «На Бамбетлі» |address = площа Ринок, 29 |url = http://nabambetli.com |hours = 10:00 - 22:00 |price = кава - 12-30 грн, десерти 20-25 грн, випічка - 14 грн |description = }} * {{listing |type = eat |lat=49.84044 |long=24.03105 |name = Кав'ярня-ресторан «Цукерня» |address = вул. Староєврейська, 3 |url = http://cukiernia.com.ua |hours = 8:00 - 22:00 |price = |description = }} === Дешево === ==== Макдоналдзи ==== * {{listing |type = eat |lat = 49.8380984|long = 24.0314784 |name = McDonald's №27 «Елегант»|alt = |address = просп. Шевченка, 7|directions = |url = https://www.mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-91-18|fax = |email = UA-00027.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 07:00 - 22:30|price = |lastedit = 2023-12-22 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 49.8108715|long = 23.9982427 |name = McDonald's №35 «Універмаг»|alt = |address = вул. Володимира Великого, 24 А|directions = |url = https://www.mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-85-04|fax = |email = UA-00035.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 07:00 - 22:30|price = |lastedit = 2023-12-22 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 49.8564006|long = 24.0223957 |name = McDonald's №37 «Дружба»|alt = |address = просп. В'ячеслава Чорновола, 12|directions = |url = https://www.mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-44-55|fax = |email = UA-00037.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 07:00 - 22:30|price = |lastedit = 2023-12-22 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 49.8429586|long = 24.0261588 |name = McDonald's №57 «Опера»|alt = |address = просп. Свободи, 35|directions = |url = https://www.mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-16-82|fax = |email = UA-00057.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 07:00 - 22:30|price = |lastedit = 2023-12-22 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 49.8497599|long = 24.0230629 |name = McDonald's №86 «Форум»|alt = |address = ТЦ Forum Lviv, вул. Під Дубом, 7 Б, 3 поверх|directions = |url = https://www.mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-85-06|fax = |email = UA-00086.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 10:00 - 22:00|price = |lastedit = 2023-12-22 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 49.7746681|long = 24.0124249 |name = McDonald's №100 «Стрийський»|alt = |address = Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Стрийська, 30 А|directions = |url = https://www.mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = (095) 283-81-37|fax = |email = UA-00100.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 07:00 - 22:00|price = |lastedit = 2023-12-22 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 49.7947645|long = 24.0549731 |name = McDonald's №121 «Червоної Калини»|alt = |address = просп. Червоної Калини, 60 Б|directions = |url = https://www.mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = (095) 290-20-81|fax = |email = ua-00027.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 07:00 - 22:30|price = |lastedit = 2023-12-22 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 49.8141292|long = 24.0606226 |name = McDonald's №131 «Зелена»|alt = |address = вул. Зелена, 147|directions = |url = https://www.mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = |fax = |email = UA-00131.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 07:00 - 22:30|price = |lastedit = 2023-12-22 |description = }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == === Бари === * {{listing|type=drink |lat = |long = |name = Хмільний дім Роберта Домса |alt = |address = вул. Клепарівська, 18|directions = |url = http://www.robertdoms.lviv.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = robert.doms@gmail.com|skype = |hours = з 12:00 до 24:00|price = |description = Перегляд спортивних подій; рок-концерти}} * {{listing|type=drink |lat = |long = |name = Музичний бар «Культ» |alt = |address = |directions = |url = http://www.kult.lviv.ua/|facebook = |vkontakte = http://vk.com/kult.live.music.club|phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=drink |lat = |long = |name = Ірландський паб «Дублін» |alt = |address = Крива Липа, 5|directions = |url = http://www.dublin.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Нічні клуби === * {{listing|type=drink |lat=49.84752 | long=24.02637 |name = Millenium |alt = |address = просп. Чорновола 2|directions = |url = http://www.favorite-club.com/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=drink |lat=49.86226 | long=24.03058 |name = Zanzibar |alt = |address = |directions = |url = http://zanzibar.com.ua/ua/|facebook = |vkontakte = |phone = Резерв столиків: 098 244 66 44 - диско-бар; 068 009 99 90 - караоке-бар|fax = |email = CLUB@ZANZIBAR.COM.UA|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=drink |lat = | long = |name = Picasso |alt = |address = м. Львів, вул. Зелена, 88|directions = |url = http://www.picasso.lviv.ua/ua|facebook = |vkontakte = |phone = (032) 275-32-72|fax = (032) 275-32-72|email = info@picasso.lviv.ua|skype = |hours = |price = |description = }} === Квест кімнати === * {{listing|type=quest room |lat = |long = |name = Квест віртуальної реальності Грань |alt = |address = м.Львів, вул. Коперника, 17|directions = |url = http://www.gran.lviv.ua/|facebook = http://facebook.com/granualviv/|vkontakte = |phone = +380551552770 |fax = |email = gran.lviv.ua@gmail.com|skype = |hours = з 9:00 до 21:00|price = |description = Унікальний квест віртуальної реальності Грань у центрі Львова — це можливість реалізувати за допомогою окулярів Oculus Rift DK2 та іншого сучасного обладнання вашу мрію побувати у космосі й відчути реальний стан польоту та невагомості.}} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing |type = sleep |name = Kava hostel Lviv |lat=49.837749 |long=24.029088 |address = вул. П. Ковжуна, 4 |url = http://kava-hostel.lviv.ua/ |phone = +38 097 033 2000 |email = kavahostel@gmail.com |price = від 50 грн. |description = 40 місць, працівники говорять українською, російською та англійською мовами, безкоштовний Wi-Fi }} * {{listing |type = sleep |name = Cats' house hostel |lat=49.83399 |long=24.03357 |address = вул. Саксаганського, 20 |url = http://catshostel.org/ |phone = +38 0934837665 |email = catshostel@catshostel.org |price = від 60 грн. |description = 20 місць, працівники говорять українською, російською та англійською мовами, безплатний Wi-Fi }} * {{listing |type = sleep |name = Coffee Home Hostel |lat=49.84146 |long=24.02967 |address = вул. Театральна 10/4 |url = http://coffeehomehostel.lviv.ua/ |phone = +38 0679111431 |email = coffee@homehostels.com.ua |price = від 80 грн. |description = 20 місць, працівники говорять українською, російською, англійською та іспанською мовами }} * {{listing |type = sleep |name = Budget hotel Ekotel |lat=49.82926 |long=24.01283 |address = вул. Академіка А. Сахарова, 42 |url = http://hotel-ekotel.lviv.ua/ |phone = +380 32 244 38 08 +380 67 676 28 08 |email = reception@hotel-ekotel.lviv.ua |price = від 70 грн. |description = Екотель Економ Готель у Львові – це дешеве проживання та комфортні умови на 95 ліжкомісць. Розташований готель неподалік від центру, на останньому поверсі бізнес-центру по вулиці Академіка А. Сахарова, 42, що навпроти студентського містечка НУ “ЛП”. Зручна транспортна розв’язка дозволить вам дістатися швидко в будь-яку частину нашого міста. Забронювати номер ви можете на різних мовах: англійській, польській, російській та українській. }} * {{listing |type = sleep |name = Hostel Kurmanovich |address = вул. Генерала Курмановича, 9 |lat=49.83069 |long=23.95191 |url = http://hostelkurmanovich.com.ua |phone = +380 67 314 66 61 |email = hostelling.lviv@gmail.com |price = від 60 грн. |description = 100 місць, працівники говорять українською, російською, англійською та польською мовами }} * {{listing |name =«ЦісаR» |type = sleep |address = вул. Котлярська, 3 |lat=49.84525 |long=24.02265 |url = http://hotel-cisar.com/ |phone =+38(032)235-82-28 |email = cisar@hotel-cisar.com |price = 240 грн. |description = Готель «ЦісаR» – для гостей, які віддають перевагу не розкоші, а зручності. Тут панує атмосфера доброзичливості та домашнього затишку. Наш готель розташований в самому центрі міста на тихій, спокійній вуличці поруч із платною стоянкою, де Ви завжди можете залишити свій автомобіль. В «ЦісаR» на Вас чекають невеличкі затишні номери, облаштовані всім необхідним (в кожному номері є телевізор, безплатний інтернет Wi-Fi душова кабіна, туалетна кімната), автономний котел цілодобово забезпечує нас гарячою водою та теплом, навіть найсуворішою зимою.У нас ви можете скористатися такими безплатними послугами як: безоплатне бронювання номера, ваші речі виперуть та попрасують, у нас є кухня де ви можете користуватись мікрохвильовою піччю, холодильником, газовою плиткою, посудом та ін. також якщо вам необхідно буде залишити речі, ви можете залишити їх в нашій камері схову. }} * {{listing |name =«Арт Hostel» |type = sleep |address = пл. Ринок, 3 |lat=49.841864 |long=24.03364 |url = http://www.arthostel.lviv.ua/ |phone =+38 (067) 3088 066 |email = info.arthostel@gmail.com |price = 93 грн. |description = Хостел “Арт хостел” розташований в історичному центрі Львова, в 15 хвилинах пішки від Високого замку. На території надається безплатний Wi-Fi, стійка реєстрації працює цілодобово. Світлі номери хостела оформлені в класичному стилі й обладнані шафами. Загальні ванні кімнати розташовані в коридорі. Гості можуть самостійно готувати на повністю обладнаній спільній кухні, а приймати їжу в обідній зоні. На іншому боці вулиці ви знайдете кафе "Штрудель", де щоранку подається домашній сніданок. }} * {{listing |type = sleep |name = Lucky Hostel |lat=49.84587 |long=24.02375 |address = вул. куліша 11 |url = http://lucky-hostel.in.ua/ |phone = +380967859869 |email = luhos@yandex.ru |price = від 90 грн. |description = безплатний Wi-Fi, часте прибирання, доступ в хостел 24 години, прокат велосипедів }} === Середні ціни === * {{listing |type = sleep |name = Готель Волтер |address = вул. Липинського, 60а |lat=49.86472 |long=24.05075 |url = http://www.hotelvolter.com.ua/ |phone = +380 32 294 88 88 |price = 300-700 грн. |description = 56 місць }} * {{listing |type = sleep |name = Готель Ірена |address = вул. Стороженка, 21 |lat=49.84149 |long=24.00105 |url = http://www.irenahotel.com.ua/ |phone = +380 32 239 58 94 |price = 200-550 грн. |description = 38 місць, працівники говорять українською, російською, польською та англійською мовами, безплатний Wi-Fi, платна автостоянка }} * {{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Євроготель |alt = |address = вул. Тершаківців, 6А |directions = |url = http://www.eurohotel.lviv.ua |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (032) 275-72-14, 275-66-31 |fax = +38 (032) 242-40-02, 242-31-60 |email = info@eurohotel.ua |skype = |hours = |price = 450-1650 грн. |description = }} * {{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Бумеранг |alt = |address = вул. Рудненська, 14а |directions = |url = http://www.hotelbumerang.lviv.ua |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (032) 297-61-43 |fax = +38 (032) 245-86-33 |email = |skype = |hours = |price = 230-270 грн. |description = }} * {{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Відень |alt = |address = проспект Свободи, 12 |directions = |url = http://www.wienhotel.lviv.ua |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (032) 244-43-14, 244-43-15 |fax = +38(032)244-43-16 |email = wienhotel@mail.lviv.ua |skype = |hours = |price = 450-870 грн. |description = }} * {{listing | type=sleep | name=Готель Едем | alt= | url=https://hotel-edem.lviv.ua/ | wikipedia= | email=info@hotel-edem.lviv.ua | address=Львів, вул. Городоцька, 95А | lat=49.8387138 | long=24.0088194 | directions=6 трамвай від Залізничного вокзалу, трансфер з аеропорта | phone=+38 097 739-5677 | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price=від 1000 грн | facebook=https://www.facebook.com/edemhotellviv/ | vkontakte= | lastedit=2019-01-28 | content= }} === Дорого === * {{listing |type = sleep |name = Готель «Леополіс» |address = вул. Театральна, 16 |lat= 49.84213 |long= 24.02932 |url = http://www.leopolishotel.com/ua/ |phone = +380 32 295 9500 |email = hotel@leopolishotel.com |price = |description = П'ятизірковий готель у центрі міста }} * {{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Nobilis |alt = |address = вул. Фредра, 5 |directions = |url = http://www.nobilis-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone = (38) 032 295 25 95 |fax = (38) 032 295 79 97 |email = reservations@nobilis-hotel.com.ua |skype = |hours = |price = 2475-7040 грн. |description = }} == Де навчатись == Львів багатий на компанії у сфері IT, тому багато львівських IT-компаній створюють безплатні курси з програмування та інженерних галузей. Найбільш поширені SoftServe [https://career.softserveinc.com/uk-ua/university] та GlobalLogic [http://www.globallogic.com.ua/uk/]. Тривалість навчання — близько 3 місяців. == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код Львова для семизначних номерів&nbsp;— 32. Для шестизначних використовується 322. Всі дзвінки на і з мобільних телефонів тарифікуються, як міжміські дзвінки. Найпоширеніші мобільні коди&nbsp;— 050, 067, 066, 093, 096, 097 і 099. Основні мобільні оператори&nbsp;— Київстар, Vodafone, і Life. Ви можете купити SIM-карти або картки поповнення балансу в багатьох магазинах по всьому місті. Поштові індекси — 79000-79490. Інтернет-кафе у місті достатньо, у центрі&nbsp;— «Чорна Медея» у провулку Крива Липа, «Мапа» на Театральній. == Куди далі == * Маршрут [[Золота підкова Львівщини]] * Маршрут [[17-те століття в серці Львова]] {{footer|ispartof=Львівська область|status=Придатний|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Львівської області]] qc1qz8xypkp9thgp1s7v8xcr4exikxa 0 112 34983 34393 2024-01-21T01:12:52Z MarianaSenkiv 5081 /* Міста */ 34983 wikitext text/x-wiki {{geo|49.7175|23.9502777778|zoom=9}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= Львівська область | regionlocal= | arm =Coat of Arms of Lviv Oblast.svg | armwidth= 200px | location =Map of Ukraine political simple Oblast Lemberg.png | website = | image= | caption = }} '''Львівська область''' розташована у [[Західна Україна|Західній Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Борислав]] * [[Броди]] * [[Винники]] * [[Городок (Львівська область)|Городок]] * [[Дрогобич]] * [[Жидачів]] * [[Жовква]] * [[Золочів]] * [[Комарно]] * [[Львів]] * [[Моршин]] * [[Поморяни]] * [[Самбір]] * [[Сколе]] * [[Славське]] * [[Сокаль]] * [[Старий Самбір]] * [[Стебник]] * [[Стрий]] * [[Трускавець]] * [[Червоноград]] * [[Яворів]] * [[Миколаїв (Львівська область)]] == Інші місця == * [[Золота підкова Львівщини]] ([[Золочів]], [[Олесько]], [[Підгірці]], [[Свірж]]) * [[Яворівський національний природний парк]] * [[Національний природний парк «Сколівські Бескиди»]] * Рештки наскельної фортеці [[Тустань]] == Зрозуміти == Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Область належить до найбільш густозаселених у країні. Населення — 2,75 млн осіб. Львівська область відома, як одне з найкращих в Україні місць рекреації та туризму. 400 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам’яток природи, 55 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище. На базі багатих природно-рекреаційних ресурсів створено санаторно-оздоровчі заклади: [[Великий Любінь]], [[Моршин]], [[Немирів (Львівська область)|Немирів]], [[Роздол]], [[Східниця]], [[Трускавець]], [[Шкло]]. Зоною туризму є південь області, територія Українських Карпат та Прикарпаття. Найбільші центри пізнавального туризму – Львів та інші старовинні міста з історико-архітектурними пам'ятками: Жовква, Дорогобич, Городок, Самбір, Золочів. '''Ландшафт''' Ландшафт різноманітний, що зумовлено розташуванням на стику різних фізико-географічних регіонів. Водні ресурси: густа мережа річок, найбільші з яких - Дністер і Західний Буг. Грунти - переважно темно-сірий підзолистий та лучний. '''Клімат''' Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — [[Львів]], Красне, [[Самбір]], [[Стрий]]. Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. === Аеропорти === У Львові працює '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''', який здійснює міжнародні та внутрішні авіарейси. Сьогодні повітряні рейси зі Львова прямують до міст України, Росії, Польщі, Італії, Ізраїлю, Німеччини, Іспанії та Туреччини. Також у Львівській області працює спортивний аеродром «Цунів» та військова вертолітна авіабаза «Калинів». === Автодороги === Через Львів проходять: * '''міжнародні автошляхи''': ** [[File:M-road-06-Ukraine.svg|30px]] ([[Київ]]&nbsp;— [[Чоп]]; на [[Київ]] та [[Будапешт]]) ** [[File:M-road-09-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Рава-Руська]], на [[Варшава|Варшаву]]) ** [[File:M-road-10-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Краковець]], на [[Краків]]) ** [[File:M-road-11-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Шегині]], на [[Краків]]) * '''національні автошляхи''' ** [[File:N-road-09-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Івано-Франківськ]]&nbsp;— [[Мукачеве]]) ** [[File:N-road-13-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Самбір]]&nbsp;— [[Ужгород]]) ** [[File:N-road-17-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Луцьк]]). * '''європейські маршрути''' ** [[File:Tabliczka E40.svg|30px]] ([[Кале (місто)|Кале]]&nbsp;—[[Ріддер]]) ** [[File:Tabliczka E372.svg|30px]] ([[Варшава]]&nbsp;— [[Львів]]) ** [[File:Tabliczka E471.svg|30px]] ([[Мукачеве]]&nbsp;— [[Львів]]). == Що відвідати == Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області — 3934. На території Львівської області розташовано: 886 пам'яток археології (з них — 14 національного значення), 3822 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 3431 пам'ятка архітектури та містобудування (з них — 794 національного значення), 302 пам'ятки монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 55 поселень Львівщини: Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великий Любінь, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гніздичів, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачів, Жовква, Золочів, Івано-Франкове, Кам'янка-Бузька, Комарне, Краковець, Куликів, Львів, Магерів, Меденичі, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Немирів, Нижанковичі, Новий Яричів, Олесько, Перемишляни, Підкамінь, Поморяни, Пустомити, Рава-Руська, Роздол, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стара Сіль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворів. До найважливіших об'єктів туризму належать: * Ансамбль історичного центру [[Львів|Львова]] чи Старе місто — територія у центральній частині [[Львів|міста Львова]], що внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО. * Львівський державний історико-архітектурний заповідник. * Державний історико-культурний заповідник [[Тустань|«Тустань»]] (залишки наскельної фортеці IX — XIV ст.) * Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі. * Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі». * Філія Львівського історичного заповідника у Жовкві * Монастирський комплекс у Крехові * Давньоруські городища Х — XIII ст. у Звенигороді та Стільському. * '''Золота підкова України:''' Олеський замок XIII—XVII ст. Золочівський замок. Підгорецький замок. Свірзький замок. * Найдавніші архітектурні пам'ятки [[Львів|Львова]] — Високий замок, Церква святого Миколая, Вірменський кафедральний собор, пам'ятки в стилі готики, бароко — костьоли кармеліток босих 1644 р. Санаторно-курортне лікування та відпочинок займає провідне місце в структурі туристичного комплексу Львівщини. В області діє 106 відповідних закладів: санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, бази та установи 1-2 денного перебування. Серед регіонів України за кількістю санаторно-курортних та відпочинкових (оздоровчих) закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікуванням — друге, після [[ Крим|Автономної Республіки Крим]]. '''Водоспади:''' * Бориславський * Гуркало * Гуркало мале * Залотом'ятий * Кам'янський * Верхньокам'янський, біля с. Кам'янка * Лазний * Під Кудрявцем, на околиці с. Кам'янка * Підступи * Підступи верхній * Сопіт * Фантом * Крушельницький * Дзюрчик, у с. Кам'янка ==Культура== У 2008 році в області за даними управління статистики діяли такі установи культури: * 17 музеїв * 11 театрів * 1374 бібліотеки * 1397 установ клубного типу * 13 концертних організацій. Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей просто неба, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Протягом віків люди приносили сюди свої культуру і традиції, релігію. Звідси в архітектурі Львова суміш готики та бароко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один із найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет. У Львівській області збереглася значна кількість старовинних дерев'яних церков == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == [[Закарпатська область]], [[Івано-Франківська область]] {{related|Золота підкова Львівщини}} {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 056gwrhmo4r5ysdk40b68d878jsb42q 0 113 36345 34243 2025-01-01T10:15:36Z Assyrian Human 6497 36345 wikitext text/x-wiki {{geo|50|6|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Luxembourg_City_Center.JPG |flag = Flag of Luxembourg.svg |location = LocationLuxembourg.png |capital = [[Люксембург (місто)|Люксембург]] |government = парламентська республіка |currency = euro (EUR) |area = 2 586 км² |population = 474 413 (2012) |language = люксембурзька (офіційна), [[Німецький розмовник|німецька]] і [[Французький розмовник|французька]]. |religion = католики 87%, протестантизм, іслам |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +352 |tld = .lu |timezone = UTC +1 }} '''Люксембург'''[http://www.visitluxembourg.com/en] (люксембурзькою: ''Groussherzogtum Lëtzebuerg'', французькою:''Grand-Duché de Luxembourg'', німецькою: ''Großherzogtum Luxemburg'') — країна [[Бенілюкс]]у. Герцогство, одна з трьох країн [[Бенілюкс]]у. Межує з [[Бельгія|Бельгією]], [[Німеччина|Німеччиною]] і [[Франція|Францією]]. == Зрозуміти == == Регіони == Невелика країна, тим не менше, ділиться на 3 округи: * Люксембург * Дікірш * Гревенмахер == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Бенілюкс|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 2jr1yjmxce8fmtxj93opljl943klr62 0 114 12293 11545 2013-11-12T20:17:32Z VollBot 345 insert new geo template 12293 wikitext text/x-wiki {{geo|6.533333|-9.75|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Downtown_Monrovia_3348917715_67a2002529.jpg |flag = Flag of Liberia.svg |location = LocationLiberia.png |capital = [[Монровія]] |government = Республіка |currency = Ліберійський долар (LRD) |area = 111 369 км² |population = 4 128 572 (2011) |language = [[Англійський розмовник|Англійська]] |religion = християни (85%), мусульмани |electricity = 120V/60Hz |callingcode = +231 |tld = .lr |timezone = GMT (UTC +0) }} '''Ліберія''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. == Зрозуміти == Ліберія має історичні зв'язки з США. Вона була заснована звільненими неграми-рабами перед Громадянською війною в XIX столітті. Столиця, Монровія, була названа на честь Джеймса Монро. Ліберійський прапор має схожість з американським через історичні зв'язки між цими державами. Завдяки політиці надання суднових прапорів, Ліберія має один з найбільших флотів у світі. == Регіони == == Міста == * [[Монровія]] * [[Грінвіль]] * [[Харпер]] * [[Робертспорт]] * [[Пейнсвіл]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} jte1wokmvijjn0rigdl5w6fqomzjert 0 115 37515 37514 2025-05-20T14:02:30Z Ribiiiulia 7235 37515 wikitext text/x-wiki {{geo|27|17|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Libyan Desert - 2006.jpg |flag = Flag of Libya.png |location = LocationLibya.svg |capital = [[Тріполі]] |government = |currency = Лівійський динар (LYD) |area = 1,759,540 км² |population = 5,900,754 (2006) |language = [[Арабський розмовник|арабська]], берберська, італійська |religion = Іслам(сунізм 97%) |electricity = 127V/50Hz or 230V/50Hz (D & L види вилок) |callingcode = +218 |tld = .ly |timezone = CET (UTC+1) }} '''Лівія''' знаходиться на [[Північна Африка|півночі Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Лівія має складну авіаційну ситуацію, яка відображає політичну нестабільність та тривалі конфлікти в країні. Авіаційна інфраструктура поділена між різними політичними та військовими угрупованнями, що ускладнює її розвиток та функціонування. '''Цивільна авіація''' * Національний перевізник: Libyan Airlines (флот включає Airbus A320, A330, CRJ-900) * Міжнародні рейси: зі Стамбула, Кракова, Кишинева (зазвичай через аеропорт Мітіга, Триполі) * Доступна приватна авіація === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == '''Автомобільний транспорт''' * Найпоширеніший вид транспорту в країні. * Головна автомагістраль — Прибережне шосе (з’єднує Туніс — Триполі — Бенгазі — Єгипет). * Багато доріг — в поганому стані через війну та нестачу фінансування. * Громадський транспорт у містах розвинений слабо, переважають таксі та приватні авто. == Мова == Офіційна мова Лівії — арабська. Також поширені місцеві діалекти арабської мови. У деяких районах можуть розмовляти берберськими мовами (амазиг), особливо серед корінних народів. Англійська та італійська використовуються в діловому спілкуванні та туризмі, але не дуже широко. == Що відвідати == '''🏛''' '''1. Лептіс-Магна''' * Одне з найкраще збережених римських міст у світі. * Руїни форуму, амфітеатр, терми, арка Септимія Севера. * Об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. '''🏛''' '''2. Сабрата''' * Давнє фінікійське, а потім римське місто. * Відоме античним театром, мозаїками та храмами. * Також у списку ЮНЕСКО. '''🏜''' '''3. Оаза Гадамес''' * Старовинне місто в пустелі Сахара. * Унікальна архітектура з глини, вузькі вулички та тіньові проходи. * ЮНЕСКО визнало його прикладом адаптації до пустельного клімату. '''⛰''' '''4. Пустеля Сахара та гори Ахаггар''' * Ідеальні для сафарі-турів, пішого туризму та пригодницьких маршрутів. * Пейзажі з піщаними дюнами, плато та скельними малюнками. '''🌊''' '''5. Триполі''' * Столиця з архітектурною спадщиною османського та італійського періодів. * Варто побачити: Медина (старе місто), Червоний замок (Ас-Сарая), національні музеї. '''🏖''' '''6. Узбережжя Середземного моря''' * Менш освоєне, але має чисті пляжі, тепле море та потенціал для пляжного туризму. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == * Таджинія — традиційне лівійське тушковане м’ясо (зазвичай яловичина чи баранина) з овочами та спеціями, готується у спеціальному глиняному посуді. * Кускус — одна з базових страв, зроблена з манної крупи, часто подається з овочами, м’ясом або рибою. * Шаурма — популярний вуличний фастфуд, який широко розповсюджений по всій країні. * Бринза та інші сири — місцеві сири часто використовуються у стравах або як закуски. * Хліб — тонкий, майже як лаваш, служить основою для багатьох страв. * Супи та рагу — з овочів і м’яса, насичені прянощами, особливо популярні в зимовий період. * Солодощі — такі як баклава, мигдальні печива, медові десерти. == Нічне життя == == Де зупинитись == # Corinthia Hotel Tripoli #* Розкішний готель у центрі Тріполі #* Елегантні номери, високий рівень обслуговування # # Radisson Blu Al Mahary Hotel #* Готель з видом на Середземне море #* Розташований у дипломатичному районі міста # # Marhaba Plaza Hotel #* Чотиризірковий готель з рестораном #* Кондиціоновані номери, безкоштовний Wi-Fi # # Bab Al Bahr Hotel #* Бізнес-клас готель з видом на набережну #* Поблизу основних визначних пам’яток # # Golden Chains Hotel #* Бюджетний варіант з основними зручностями #* Підходить для короткострокового перебування # == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Північна Африка|type=Країна}} qx8nb6pgzuu120agdyselmxy59dyecr 0 116 37215 34516 2025-05-02T19:26:58Z 188.163.112.247 /* Як дістатись */ 37215 wikitext text/x-wiki {{geo|47.145|9.553889|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Field, corn, Liechtenstein, Mountains, Alps, Vaduz, sky, clouds, landscape.jpg |flag = Flag of Liechtenstein.svg |location = LocationLiechtenstein.png |capital = [[Вадуц]] |government = спадкова конституційна монархія. |currency = Швейцарський франк (CHF) |area = 160 км² |population = 33 987 (липень 2006) |language = Німецька (офіційна) |religion = католики 76.2%, протестанти 7%, невідомо 10.6%, інші 6.2%. |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +423 |tld = .li |timezone = +1 }} '''Ліхтенштейн''' знаходиться в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. == Зрозуміти == У 1866 році Ліхтенштейн змінив свою структуру з на той час розпущеної Німецької конфедерації на Австро-Угорщину до кінця Першої світової війни, коли економічне спустошення та розпад дуалістичної монархії, викликаний цим конфліктом, змусили Ліхтенштейн укласти митний і валютний союз зі Швейцарією. З часів Другої світової війни (у якій Ліхтенштейн залишався нейтралітетним) репутація країни як «податкової гавані» стимулювала видатне економічне зростання. Крім банківської справи, основними видами економічної діяльності Ліхтенштейну є виробництво вставних зубів і туризм. == Регіони == == Міста == * [[Вадуц]] — столиця держави * [[Шан]] — найбільше місто країни * [[Трізен]] — невелике містечко на південь Вадуца * [[Трізенберг]] — невелике містечко у горах, поблизу Трізена * {{marker|type=city|name=[[Мальбун]]|lat=47.102|long=9.608|wikidata=Q2251899}} — гірське село, єдине місце, де можна покататися на лижах * [[Руггелль]] — невелике містечко на півночі, є музей бджолярства, але про відвідування треба заздалегідь домовлятися * [[Бендерн]] — село, де народився перший із роду Ліхтенштейн у 1699 році * [[Бальцерс]] — у цьому містечку знаходиться замок і церква * [[Нендельн]] — село на півночі країни * [[Шелленберг]] — село на півночі країни, на кордоні із Австрією, там є ліс, де на Різдво можна зустріти Святого Ніклауса і отримати від нього подарунки, популярне місце у лісі серед дітей на Різдво. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Ліхтенштейн не має власного міжнародного аеропорту, однак можна легко дістатись з сусідніх країн. Найближчі аеропорти знаходяться в Швейцарії (аеропорти в Цюриху та Санкт-Галлені) та Австрії (аеропорт в Брауншвейгу). З аеропортів доступні регулярні автобусні рейси до Ліхтенштейну. === Потягом === Також країна має спільний кордон зі Швейцарією та Австрією, тому потягами або автобусами можна доїхати з цих країн. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == У Ліхтенштейні переважає швейцарська транспортна інфраструктура. Основний транспорт — автобуси, які з’єднують різні міста та селища країни. Міжнародні потяги також проходять через сусідні країни. В Ліхтенштейні популярні автобуси, що курсують між містами, а також вело- та пішохідні маршрути. == Мова == Німецька (офіційна), [[Швейцарсько-німецький розмовник|алеманський діалект]]. == Що відвідати == 1. Замок Ліхтенштейн — історична фортеця, що надає чудовий вигляд на долину річки Рейн та сам Ліхтенштейн. 2. Князівський палац — резиденція правлячої родини в столиці, місті Вадуц. 3. Музей Ліхтенштейну — культурний центр, де зберігаються історичні артефакти та сучасне мистецтво. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == 1. Restaurant Torkel — ресторан, відомий своїми традиційними стравами Ліхтенштейну та чудовим вином. 2. Gasthof Löwen — затишний ресторан у місті Вадуц, що спеціалізується на місцевих продуктах та страви швейцарської кухні. 3. Il Cielo — італійський ресторан, що пропонує смачні страви та вишукані десерти. == Нічне життя == Нічне життя в Ліхтенштейні не таке активне, як у великих європейських столицях, проте у Вадуці та околицях можна знайти кілька цікавих місць для вечірнього відпочинку. У місті працюють бари, лаунж-заклади та клуби, де можна послухати живу музику, поспілкуватись або просто відпочити після насиченого дня. Популярним є Club Take Five у Вадуці — сучасний нічний клуб з танцполом, DJ-вечірками та коктейль-баром. Також варто відвідати Esquire Bar, де подають авторські напої в атмосфері джазової музики. У теплу пору року часто проводяться вечірні заходи просто неба, зокрема музичні фестивалі та вуличні вечірки. == Де зупинитись == 1. Schlosshotel Felsenburg — розкішний готель у Ліхтенштейні, який поєднує комфорт та історичну атмосферу. 2. Hotel Vaduzerhof — затишний готель у столиці з комфортними умовами для відпочинку. 3. Parkhotel Sonnenhof — елегантний готель, ідеальний для тих, хто шукає спокійне місце для відпочинку з чудовими видами на природу. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 2z1xjaqqcltbni231rax9y0zpy86dqw 0 117 17134 17133 2017-08-07T16:09:05Z CommonsDelinker 1602 Replacing Flag_of_Mauritania.svg with [[File:1959-2017_Flag_of_Mauritania.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#reasons|File renaming criterion #3]]: To correct obvious errors in file names, 17134 wikitext text/x-wiki {{geo|19.566667|-10.65|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Mauritanie - Adrar2.jpg |flag = 1959-2017 Flag of Mauritania.svg |location = LocationMauritania.png |capital = [[Нуакшот]] |government = республіка |currency = угія (MRO) |area = 1,030,700 км² |population = 3,281,635 (2011) |language = арабська, волоф, французька, хасаныя, пулар, сонінке. |religion = мусульмани 100% (переважно суніти) |electricity = 220В/50Гц (C вилка) |callingcode = +222 |tld = .mr |timezone = UTC }} '''Мавританія''' знаходиться на [[Північна Африка|півночі Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == [[Image:Mauritania Regions map uk.png|thumb|right|400px|Карта Мавританії по регіонам]] {{Regionlist | region1name=[[Прибрежна Мавританія]] | region1color=#B9AF8C | region1items= | region1description=вузька смуга біля Атлантичного узбережжя зі столицею Нуакшот | region2name=[[Сахельна Мавританія]] | region2color=#9AAB61 | region2items= | region2description= напівпосушливі регіони на півдні країни, включно з долиною річки Сенегал | region3name=[[Сахарна Мавританія]] | region3color=#D7D484 | region3items= | region3description= величезна північна пустельна територія, яка, практично, безлюдна }} == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Сахара|type=Країна}} nf9d8vjvp2xc73thmgeta7fol0bz0r0 0 118 36697 35755 2025-03-17T16:08:15Z Assyrian Human 6497 36697 wikitext text/x-wiki {{geo|41.65|21.716667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of the Republic of Macedonia.svg |location = LocationMacedonia.png |capital = [[Скоп’є]] |government = Республіка |currency = македонський денар (MKD) |area = 25 713 км² |population = 2 057 284 (оцінка 31.12.2010 р.) |language = македонська |religion = православні 67%, мусульмани 30% |electricity = |callingcode = +389 |tld = .mk |timezone = }} '''Північна Македонія''' ([[Македонський розмовник|мак.]] Северна Македонија, Severna Makedonija; колишня '''Республіка Македонія''', також '''КЮРМ''' ('''Колишня Югославська Республіка Македонія''')) знаходиться в Південній Європі. Країна на [[Балкани|Балканському півострові]], один з регіонів колишньої Югославії. Межує із [[Сербія|Сербією]] (та [[Косово]]) на півночі, із [[Албанія|Албанією]] на заході, на півдні з [[Греція|Грецією]] і з [[Болгарія|Болгарією]] на сході. == Зрозуміти == == Регіони == Статистичні регіони існують виключно з юридичною та статистичною метою. Загалом їх 8: * Вардарський * Східний * Пелагонійський * Полозький * Північно-Східний * Скоп'євський * Південно-Східний * Південно-Західний У серпні 2004 року країна була переділена на 78 муніципалітети (општини; одинич. форма општина); 10 муніципалітетів утворюють місто Скоп'є, окрему одиницю місцевого самоврядування та столицю країни. Більшість сучасних муніципалітетів збереглися або об'єдналися з попередніми 123 муніципалітетами, що з'явилися у вересні 1996 року; решта були об'єднані, а їхні межі були змінені. До цього адміністративний поділ складався з 34 адміністративних районів, комун або округів (також општини).[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F#%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB] == Міста == * [[Скоп'є]] - столиця країни * [[Охрид]] - культурний центр південно-західного регіону * [[Бітола]] - друге за розміром місто країни == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === У Північній Македонії офіційно існують 17 аеропортів, з них 11 — із твердим покриттям. Серед них є два аеропорти міжнародного значення — Міжнародний аеропорт Скоп'є та Аеропорт «Охрид» імені Апостола Павла. === Потягом === Македонія має залізничне сполучення з усіма сусідніми країнами, крім [[Болгарія|Болгарії]]. === Автомобілем === === Автобусом === До столиці Македонії автобусом можна дістатися з сусідніх країн. == Транспорт == За своїм географічним розташуванням Північна Македонія є континентальною країною в центрі Балканського півострова, і тому основними транспортними шляхами є ті, що з'єднують різні частини півострова (трансбалканські шляхи). Особливо важливе є сполучення між північчю-півднем та Вардарською долиною, яке з'єднує Грецію з рештою Європи. ;Залізниці Загальна протяжність мережі залізниць у Північній Македонії складає 699 км. Найважливішою залізничною лінією є лінія сербський кордон — Куманово — Скоп'є — Велес — Гевгелія — грецький кордон. Після 2001 року була побудована залізнична лінія Беляковці — болгарський кордон, яка з'єднала Скоп'є із Софією. Найважливішим залізничним вузлом країни є Скоп'є, решта два — Куманово та Велес. === '''Водне сполучення''' === У країні розвинений лише озерний рух через Охридське озеро та озеро Преспа, в основному для туристичних цілей. == Мова == *'''Македонська''' 66% *'''Албанська''' 25% *'''Турецька''' 3% *'''Сербськохорватська''' 2% == Що відвідати == [[Файл:Mavrovo national park 2.jpg|міні|Національний парк Маврово]] [[Файл:Pelister National Park, Autumn 19.jpg|міні|Національний парк Пелістер]] === Природні дестинації === * {{See|name=Національний парк Маврово|lat=41.637222|long=20.666944|wikipedia=Маврово|wikidata=Q569069|content=Парк отримав свою назву на честь мальовничого села, розташованого в парку. Маврово також відомий тим, що тут знаходиться найбільше штучне озеро в країні. Під час прогулянки на човні по його спокійних водах, ви зможете побачити наполовину затоплену церкву Святого Миколая – воістину захоплююче видовище .}} * {{See|name=Національний парк Пелістер|long=21.191|lat=40.981|content=Національний парк Пелістер був заснований в 1948 році і являє собою гористу місцевість на гірському масиві Баба. У заповіднику мешкає безліч ендемічних тварин, серед яких ведмеді, вовки і ширяють Орли. Найстаріший Національний парк в країні, Пелістер, також відомий двома приголомшливими льодовиковими озерами, які розташовані серед його високих піків. Ці озера називають«очі Пелістера».|wikidata=Q3364519|wikipedia=Національний парк Пелістер}} [[Файл:Ohrid from Galicica National Park 03.jpg|міні|Національний парк Галичица]] * {{See|name=Національний парк Галичица|lat=41|long=20.85|wikipedia=Національний парк Галичица|wikidata=Q3515283|content=Національний парк Галичиця розташований між озерами Охрид і Преспа. Це місце дике і прекрасне одночасно. Походи по незайманих долинах, лісах і горах обов’язково сподобаються любителям природи. Мальовничі гірські села, достаток фантастичної фауни і флори, а також різноманітний ландшафт, що включає озера, Гори і долини, роблять природну красу національного парку Галичиця гідною уваги.}} [[Файл:Matka Canyon Skopje 3.jpg|міні|Каньйон Матка]] * {{See|name=Каньйон Матка|lat=41.94|long=21.3|wikipedia=Матка (каньйон)|wikidata=Q2278990|content=Каньйон Матка простягається на території понад 5000 гектарів і є одними з кращих місць для милування природою поблизу Скоп’є. Каньйон включає в себе не тільки 10 природних печер, ідеально підходять для піших прогулянок або сходжень, але і ряд середньовічних будівель, в тому числі зруйнованих монастирів, а також руїн стародавнього міста Матка. Каньйон Матка з його скляно-бірюзовими водами і скелястими ущелинами пропонує одні з кращих пейзажів в країні і за її межами.}} === Культурні дестинації === [[Файл:Stone Bridge Skopje 4.jpg|міні|Скоп'є]] * {{See|name=Скоп’є|lat=42|long=21.433333|content=Скоп’є – столиця Північної Македонії, найбільше місто країни. Знайомство з Північної Македонії найкраще починати саме з цього міста. Це місто з багатою історією. Він розташований в долині гірської річки Вардар. Його історія почалася з римської фортеці, яка в підсумку стала центром провінції Дарданія. За часів Османської імперії Скоп’є процвітав, але в 1555 році місто було повністю зруйноване сильним землетрусом. Потім у складі Югославії Скоп’є став великим культурним центром, але в 1963 році місто зник знову через землетрус. Але незважаючи на це Старе місто Османської імперії встояв. На сьогоднішній день Скоп’є – це затишне місто з колоритною частиною македонської столиці з вузькими вулицями, мечетями, хаммамами і східними караван-сараями.|wikipedia=Скоп'є|wikidata=Q384}} [[Файл:Ohrid from Samuel's Fortress 2.jpg|міні|Місто Охрид]] * {{See|name=Місто Охрид|lat=41.116667|long=20.8|content=Охрід – найбільше місто на однойменному озері і об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО . Місто Охрід славиться багатою історією і культурною спадщиною. Серед його головних визначних пам’яток можна виділити фрески всередині церкви Святої Софії, Античний театр, Церква Святого Климента (13 століття) і фортеця царя Самуїла, з якої відкривається неймовірний вид на місто і озеро. Місто оточують гори, які простягаються на висоту 2800 м, що надає Охриду захоплюючий вид.|wikipedia=Охрид|wikidata=Q1223508}} [[Файл:Radozhda-MK.JPG|міні|Селище Радожда]] *{{See|name=Радожда|lat=41.103889|long=20.633056|wikipedia=Radožda|wikidata=Q1027704|content=Це сонне рибальське село ще одна перлина Охридського озера. Радожда розташована на кордоні з Албанією, чому її культура схильна до впливу обох країн. Спокійний і мальовничий, Радожда пропонує смак справжнього Македонського сільського життя та історії. Місто вперше згадується в історичних документах між 1342 і 1345 роками. Церква Святого Архангела Михаїла, побудована в схилі гори трохи вище села багато століть тому, доповнює мальовничий пейзаж Ражодди. Це справжній шматочок незайманого раю на березі озера! Відвідайте Радожду, щоб познайомитися з автентичним способом життя, їжею і культурою його корінних жителів.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == В обігу є паперові, а також монети. Грошовою одиницею є денар. Купувати речі можливо в магазинах, бо речові ринки там відсутні. Речі краще купувати в сезонні розпродажі, коли знижки доходять 80-ти відсотків. Поїсти краще зайти в кафе на вулиці - їх там безліч і ціни доступні для будь-кого. == Регіональна кухня == '''Північна Македонська кухня''' (мак. ''Північна Македонска кујна'') як частина балканської, є традиційною в Північній Македонії. Вона зазнала впливу Середземномор'я та Близького Сходу, а також інших сусідніх кухонь. Теплий та вологий клімат північної Македонії забезпечує відмінні умови для зростання овочів, фруктів та зелені. Північна Македонська кухня відрізняється розмаїтістю і якістю молочних продуктів, вин та алкогольних напоїв, наприклад, ракії.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D1%85%D0%BD%D1%8F] Серед м'ясних продуктів домінують яловичина, баранина і курка. Свинина рідко використовується (не тільки мусульманською меншістю, а й християнською більшістю). Тавче гравче і Мастика вважаються національною стравою і напоєм Північно Македонії. Як і всюди на Балканах, місцева кухня сформована в результаті змішування кулінарних традицій різних народів. Великий вплив зробили болгарська, сербська, турецьких і грецькі традиції. Країна здавна славиться простими, але дуже смачними стравами з овочів, м'яса і спецій. М'ясні страви готують, в основному, з баранини і свинини, при цьому, як і в сусідніх Сербії і Чорногорії, характерною рисою є повсюдне використання особливим чином поквашених молока - "каймака" (подається як холодна закуска). Рекомендується спробувати смажене рубане м'ясо в турецькому стилі, листковий пиріг з м'ясом або сиром "бурек", боби на сковороді "тавче гравче", ковбаски з рубаного м'яса "чевапчичи", різні варіанти "кебаба", баклажани, картопля і помідори з прошарками м'яса - "мусака", салат з томатів з паприкою і квасолею "айвар", охридський форель "пастрмка", Шопський салат "шопська салату", традиційні "таратор" і "мучкаліца", тушковане з рисом і овочами м'ясо "Джювєч" або "гювеч" , м'ясні фрикадельки "кёфтінья", голубці "сарма", фарширований перець "повніти піперкі", м'ясне рагу "сільсько месо", копчене м'ясо, "кебапчінья", запечене з овочами і спеціями м'ясо "Турла тава", овочеве рагу "зарзават", курку в гірчичному соусі або в каймаку, знамениті в'ялені окости "пршут" і десятки інших оригінальних страв. Постійно на столі свіжий хліб "леб", зелень і сир. Як солодкого подають "баклаву", рисовий пудинг "сутліяш", джеми "слатко", "бурек" або "Зелнік". Дуже популярний чорна кава "холландсе Коффі" або по-турецьки - "Турський Коффі", чаї з травами, мед і різні муси і соки. Місцеві вина хоч і погано відомі на міжнародних ринках, але мають чудові дані і невисоку вартість. З міцних напоїв популярні самогон "ракія" (виноградна, сливова, грушева, на травах і т. Д.), Що зустрічається двох видів - "білого" і "жовтого". == Нічне життя == === Нічне життя Скоп'є === Нічне життя Скоп’є може легко задовольнити майже будь-який смак завдяки поєднанню традицій і сучасності, пропонуючи поєднання модних барів, дискотек, ресторанів і кафе, джазових клубів і нічних клубів із традиційними музичними виступами. Жваві нічні клуби Скоп’є часто доповнюються численними концертами, вечірками та виступами ді-джеїв, які обов’язково оживлять ваше перебування та створять приємний контраст із відвідуванням музеїв, гори Водно та торгових центрів. Крім того, у Скоп’є проживає велика студентська громада, що робить нічне життя міста дуже молодим і жвавим. Якщо ви любитель музики, вам також сподобається різноманітність живих концертів і нічних клубів у цьому районі. Від джазових гуртів до рок-музики, є багато клубів і пабів, де можна продати музику. А якщо ви хочете потанцювати, ви знайдете клуби з техно, транс або хаус музикою зовсім недалеко один від одного. Клуби та дискотеки в Скоп'є Stanica 26 fb_icon_tiny (Jordan Mijalkov 26, Skopje) Працює з четверга по суботу з 23.00 в 4.00. Розташований на південь від центру міста, Stanica 26 є одним із улюблених клубів Скоп’є для молодих македонців . Це не повинно дивувати, оскільки він великий, сучасний і повний красивих дівчат, що робить його ідеальним місцем для неодружених, які готові спілкуватися. У клубі регулярно виступають місцеві діджеї, готові зробити кожен вечір незабутнім. Нічний клуб Vox fb_icon_tiny (вул. Теодосій Гологанов, Скоп'є) Колись пивоварня, а зараз VOX є одним із найвідоміших клубів у Скоп'є . Популярний серед молодих людей, які шукають розваг, клуб грає в основному рок і поп-музику, з живими виступами відомих місцевих груп і ді-джеїв. Іноді це може бути дуже зайнято, але все одно дуже весело. Літній клуб XL fb_icon_tiny (Градський парк, Скоп’є) працює з середи по неділю з 23:45 до 5:00. XL Summer Club є одним з найбільших літніх клубів у Скоп'є . Розташований у центрі міського парку, до нього легко дістатися з будь-якої точки міста, і саме це робить цей нічний клуб місцем номер один для літніх вечірок у місті. У клубі виступають найкращі міжнародні ді-джеї та місцеві гурти, і він є однією з визначних пам’яток нічного життя Скоп’є . Клуб AVENUE fb_icon_tiny (Градський парк, Скоп’є) працює з середи по неділю з 23:45 до 5:00. З дуже різноманітною музичною програмою Avenue є одним із найпопулярніших нічних клубів у Скоп’є . Один із найексклюзивніших нічних клубів у місті з ультрасучасним освітленням і звуковою системою, клуб приймає в основному місцевих діджеїв протягом тижня, які грають різні жанри, такі як хіп-хоп, хаус і латиноамериканська музика. У вихідні вони зазвичай грають переважно місцеву або балканську музику. Клуб Epicentrar fb_icon_tiny (бульвар Святого Климента Охридського, 60а, Скоп'є) в середу та четвер з 23.00 до 4.00, у п'ятницю та суботу з 23.30 до 5.00. Epicentar є одним з найкращих клубів електронної музики в Скоп'є. Клуб орієнтований на майбутнє, надаючи молодим ді-джеям такі ж можливості та видимість, як уже відомі македонські діджеї, що дозволить їм рости разом з клубом. == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Готуючись до виїзду в Республіку Північну Македонію, радимо ознайомитись з відомостями про цю країну: чинним законодавством, умовами перебування, медичного обслуговування. Слід бути уважними у місцях масового скупчення людей, зокрема, при користуванні громадським транспортом, не залишати без нагляду свої речі, документи в автомобілях. У разі відвідання місць компактного проживання мусульманського населення жінкам доцільно утримуватись певного дрес-коду. Слід звернути увагу на те, що довжина шортів та спідниць має бути не вище колін, плечі - закритими. Платіжним засобом в РПМ є македонський денар. Робочий день банківських установ - здебільшого з 08.00 до 16.00; по суботам працює невелика кількість банків з 08.00 до 12.00. Банки не працюють у неділю та святкові дні. Основні дороги мають асфальтове покриття непоганої якості. У період з 15 листопада до 15 березня для поїздок за межами населенних пунктів заборонено використання "літніх" шин. При поїздці до РПМ наземним транспортом слід враховувати, що низка центральних магістралей є платними. Оплата здійснюється в македонских денарах. Продаж алкоголю та тютюну особам до 18 років заборонено. Продаж алкоголю в магазинах заборонено з 19.00 до 06.00 в зимовий період та з 21.00 до 06.00 в літній період. Часових обмежень щодо продажу алкоголю повнолітнім особам в кафе та ресторанах немає. На території Північної Македонії заборонено паління в приміщеннях загального користування. Згідно законодавства РПМ, за залишення будь-якого сміття в непередбачених для цього місцях - штраф у сумі, еквівалентній 50 євро. Офіційною мовою є македонська. В районах проживання албанської меншини поширена також албанська мова. Працівники сфери сервісу курортних районів та великих міст, а також молодь з іноземних мов здебільшого володіють англійською. Оплата таксі здійснюється відповідно до показань таксометра, якими обов'язково обладнуються всі зареєстровані таксомотори. У закладах громадського харчування чайові не обов'язкові, але вітаються. В ресторанах чайові також можуть включатися до рахунку як "плата за обслуговування". === Режим поїздок громадян України до Республіки Північна Македонія === Для громадян України до 15 березня 2020 року діє безвізовий режим в'їзду в Північну Македонію Республіка Північна Македонія продовжила дію безвізового режиму короткострокових поїздок громадян України до цієї країни до 15 березня 2020 року. Відповідне рішення було прийнято Урядом Північної Македонії. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 15rpzavkvylj2r8qfd108q1476cpqya 0 119 34816 34577 2023-12-14T00:18:55Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34816 wikitext text/x-wiki {{geo|-13.016667|33.6|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Cape McLear, Malawi (2498445835).jpg |flag = Flag of Malawi.svg |location = LocationMalawi.png |capital = [[Лілонгве]] |government = багатопартійна демократія |currency = малавійська квача (MWK) |area = 118 484 км² |population = 14,901,000 (приблизно на 2010) |language = англійська (офіційна), чічева (офіційна), інші мови мають регіональне значення |religion = протестанти 55%, римо-католики 20%, мусульмани 20%, традиційні вірування 3% та інші 2% |electricity = 230V/50Hz (UK вилка) |callingcode = +265 |tld = .mw |timezone = UTC+2 }} '''Малаві''' (чіньянджа ''Malaŵi'') [http://www.guide2malawi.com/]{{Dead link|date=грудня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} знаходиться на [[Південна Африка|півдні Африки]]. Межує з [[Мозамбік|Мозамбіком]] на півдні і сході, [[Танзанія|Танзанією]] на півночі, [[Замбія|Замбією]] на заході. Озеро Малаві, третє за розміром в Африці, витягнуто вдовж східного кордону країни. Країна має прізвисько «тепле сердце Африки», котре відображає дружній характер місцевих жителів. Країна достатньо безпечна, має хороші природні туристичні ресурси. Туристи, котрі ніколи не були в Екваторівальній Африці, можуть розглядати її як варіант для початкового початкового відвідування. Через проблеми з візою для українців країна не так приваблива. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist | regionmap = Malawi map ru.png | regionmaptext = | regionmapsize = 400px | region1name=[[Північне Малаві]] | region1color=#b5d29f | region1items= офіційно Північний регіон| region1description= Округи: Чітіпа, Каронга, Лікома, Мзімба, Нхата-Бей, Румфі | region2name=[[Центральне Малаві]] | region2color=#c87b82 | region2items= офіційно Центральний регіон | region2description= Округи: Дедза, Дова, Касунгу, Лілонгве, Мчіньї, Нкота-кота, Нтчеу, Нтчісі, Саліма | region4name=[[Південне Малаві]] | region4color=#d5dc76 | region4items= офіційно Південий регіон | region4description= Округи: Балака, Блантайр, Чікауауа, Чірадзулу, Мачінга, Мангочи, Мулан’є, Мванза, Нсан’є, Фаломбе, Тхіоло, Зомба }} == Міста == # [[Лілонгве]] - політична столиця Малаві та резиденція уряду. # [[Блантайр]] - економічна столиця та найбільше місто з цікавим центром міста, гідним нічним життям та музикою, безліччю готелів від елегантних до будинків відпочинку, а також яскравою вуличною та ринковою культурою. # [[Мзузу]] - найбільше місто на півночі Малаві. Для більшості це просто зупинка для готівки та інтернету на шляху до або з затоки Нхата або далі на південь, а також на кордон з Танзанією. # [[Каронга]] - чарівне місто недалеко від інтригуючих пагорбів Місуку і недалеко від озера Малаві, що швидко зростає після відкриття уранової копальні в 2009 році. # [[Мангочі]] - місто середнього розміру, раніше відоме як Форт-Джонстон, і відправна точка для курортів та хостелів на узбережжі озера Малаві, на шляху до півострова Кейп-Маклір. # [[Нхотакота]] на березі озера Малаві в Центральному регіоні - це місце, де дослідник Девід Лівінгстон зустрівся з арабськими работоргівцями суахілі, щоб спробувати домовитися про припинення работоргівлі. Нхотакота був перевалочним пунктом для рабів, звідки рабів переправляли через озеро Малаві на східний берег, щоб продовжити свою подорож суходолом до того, що зараз є узбережжям Танзанії. Нхотакота - компактне і чарівне місто, старе в своєму роді і вірне етнічному розмаїттю цього регіону Малаві. # [[Зомба]] - стара колоніальна столиця Малаві, відома своєю британською колоніальною архітектурою, Університетом Малаві та чудовим плато Зомба, яке височить одразу на захід від міста. == Інші місця == # Мис Маклір - спокійне рибальське село на краю півострова яке розташоване біля південної частини озера Малаві. Мис має чудові піщані пляжі та кришталево чисту воду, що ідеально підходить для купання, і є фаворитом серед туристів, човнярів та любителів сонця. Однак цей район відомий високим рівнем захворюваності на шистосомозоми, відвідувачі повинні бути добре поінформовані.Парк дикої природи спільноти Куті - в 90 км від Лілонгве на Саліма-роуд, де ви наблизитесь до зебри ближче, ніж деінде в Африці. # Острови Лікома і Чісумулу - розмаїте підводне життя і чорний хід в Мозамбік. На ці острови туристи можуть дістатися тільки приватним човном або громадським поромом, який ходить лише 1-2 рази на тиждень і є єдиним засобом, за допомогою якого місцеві жителі можуть доставляти припаси на острови і назад. Таким чином, якщо ви сідаєте на пором в затоку Нхата або назад, купіть квиток на палубу або каюту, якщо ви не хочете повністю зануритися у типовий спосіб життя малавійських перевізників. # Муа. # Плато Зомба. # Мавпяча затока – популярне велике село, що розкинулося біля Лейк-роуд від Мангочі до мису Маклір. # Бухта Нхата – скеляста бухта на північ від озера; заселіться в один із будиночків, і ви зможете затриматися тут на деякий час. === Національні парки та заповідники === # [[Національний парк озера Малаві.]] # [[Національний парк Лівонде]] - 550 км² незайманого лісу вздовж берегів річки Шир. До національного парку найкраще дістатися з міста Лівонде. Півгодинна прогулянка на човні вгору Широм покаже вам чудову дику природу регіону, особливо гіпопотамів, слонів і орлів-риб. # [[Парк дикої природи Маджет]]. # [[Гора Муландже]] (масив Муланже) - найвища вершина на південь від Кіліманджаро та улюблениця альпіністів, які намагаються досягти піку Сапітва, найвищої з вершин Муланже. Він знаходиться в гірському лісовому заповіднику Муланже. # [[Національний парк Ніка]] - найбільший національний парк Малаві, розташований на плато Ніка заввишки 1800 м. # [[Лісовий заповідник Нтчісі]] - приголомшливий тропічний ліс у незайманій сільській місцевості. == Історія == Наприкінці 15 століття імперія Мараві була на південно-західному березі озера Малаві як королівство народу чева. Роботоргівля була введена в 19 столітті, коли арабі-суахілі переселилися в цей район, щоб здобути рабство та слонову кістку. Одним із перших європейців, які побажали Малаві, був доктор Девід Лівінгстон, шотландський місіонер та дослідник, якому приписують провідну роль у викоріненні рабства в Африці. Заснований 1891 року британський протекторат Ньясаленд став незалежною державою Малаві 6 липня 1964 року. Після трьох десятиліть однопартійного правління Гастінгса Банди у 1994 році в країні було проведено багатопартійні вибори відповідно до тимчасової конституції, яка набула чинності. в наступному році. На загальнонаціональних багатопартійних виборах у 1999 та 2004 роках президентом було обрано Бінгу ва Мутаріка. Коли він помер у 2012 році, Джойс Банда (яка не має стосунку до Гастінгса Банді) була обрана першою жінкою-лідером. == Клімат == Більшість Малаві є плато, висота якого часто досягає 1000 м (3000 футів), а температура в цих гірських районах помірна, найспекотніший період припадає на осінній сезон дощів, а прохолодний і холодний - взимку. Найспекотніший регіон країни — нижня частина долини річки Шир на південь від Блантайра. Температура вздовж мальовничого озера Малаві зазвичай тепла, але з прохолодним бризом, особливо увечері. Зими (з травня до липня) сухі. Сезон дощів починається із середини жовтня до початку листопада і зазвичай триває до березня. == Культура == Люди Малаві – її найбільше надбання – дружелюбні, гостинні, барвисті та яскраві. Неможливо відвідати та не поспілкуватися з людьми, але тепер є можливість провести час у справжніх селах (у тому числі з ночівлею) для безпосереднього знайомства з культурою, традиціями та повсякденним життям. Це варіант майже всюди Малаві, і його варто спробувати. В історії Малаві також є що подивитися, починаючи з доісторичних останків району Каронга і наскельних малюнків кам'яного віку біля Дедзи. Культурно-музейний центр у Каронзі варто відвідати. В інших місцях колоніальний період зберігся в будинках епохи Девіда Лівінгстона, а поразка арабської работоргівлі добре задокументована в музеях Блантайра. Серед інших музеїв по всій країні – музей озера в Мангочі, музей місії у Лівінгстонії та музей поштових послуг неподалік Зомби. == Як дістатись == === Основні вимоги === Громадянам наступних країн не потрібна віза для в'їзду в Малаві на термін до 90 днів: Антигуа і Барбуда, Багами, Барбадос, Беліз, Ботсвана, Домініка, Есватині, Фіджі, Гамбія, Гренада, Ірландія, Ізраїль, Ямай. , Лесото , Малайзія , Маврикій , Мозамбік , Намібія , Науру , Сент - Кітс і Невіс , Сент - Люсія , Сент - Вінсент і Гренадини , Самоа , Сейшельські острови , Південна Африка , Танзанія , Трібад і Занд . Громадянам Гонконгу не потрібна віза для відвідування на строк до 30 днів. Громадяни більшості інших країн можуть отримати 30-денну візу після прибуття в розмірі 75 доларів США, але це не поширюється на громадян Афганістану, Бангладеш, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камеруну, Центральноафриканської Республіки, Чаду, Єгипту, Ефіопії. . , Ліван , Лівія , Малі , Нігерія , Пакистан , Палестина , Росія, Руанда , Сомалі , Південний Судан , Судан , Сирія , Туніс , Туреччина , Україна , Узбекистан та Ємен , яким необхідно заздалегідь отримати візу, яку можна подати до посольства країні. Також можна отримати шестимісячну багаторазову візу після прибуття, яка коштує 150 доларів, а дванадцятимісячна версія тієї ж візи коштує 250 доларів. === Літаком === У Малаві відносно мало міжнародних рейсів, і більшість мандрівників пересідають через Йоганнесбург, Найробі або Аддіс-Абебу, щоб вилетіти в Лілонгве або Блантайр. === Потягом === Міжнародних поїздів у Малаві немає, хоча [http://www.cear.mw/ CEAR]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} курсує щотижня з прикордонного міста Наючи, поряд із північним Мозамбіком. === Автомобілем === Головна дорога (M1) проходить від північного кордону (Капоро) через Каронгу, Мзузу, Лілонгве і, нарешті, до Мчінджі і знаходиться у відмінному стані. З Лілонгве в Мчінджі на кордоні із Замбією веде чудова дорога (120 км). === Автобусом === З Мозамбіку, на півдні, ви можете сісти на автобус з Теті (північний захід Мозамбіку) в Зобве. Після переходу сядьте на інший автобус від кордону до Блантайра. Цей перехід є досить неспокійним, і він закритий на ніч, тому вам слід планувати прибути туди раніше і постаратися зберігати спокій з усіма прикордонними торговцями. Прямі автобуси ходять з Лусаки, Замбія, в Лілонгві, але їх краще уникати (або робити з перервами), якщо 18-20 годин в автобусі не відповідають вашим уявленням про гарне проведення часу. Також є мікроавтобус із Мбеї до Танзанії до кордону. Від кордону до Малаві Сайд доїхати на таксі до Каронги. Вартість складає близько 400-500 мк залежно від переговорів. Від автовокзалу Каронга сядьте на автобус або мікроавтобус до інших пунктів призначення в Малаві. Автобус дешевший за маршрутку. Найпростіше сісти на прямий автобус з Дар-ес-Саламу в Танзанії до Мзузи або Лілонгві. Прямих автобусів з Мбеи до Малаві немає, хоча шахраї на автовокзалі Мбеї скажуть вам про це і продадуть квитки. Ви повинні сісти на автобус до кордону та пройти пішки. [https://www.intercape.co.za/ Intercape], яка має найбільшу мережу міжміських маршрутів у Південній Африці, має автобуси з Мзузу, Мангочі, Блантайр, Лілонгве через Тете та Хараре в Йоганнесбург. квиток в один кінець з Мзузу в Йоганнесбург коштував 960 рендів. === Кораблем === Пором ходить двічі на тиждень з острова Лікома в Кобуе та Метангулу в Мозамбіку. == Пересування == Порівняно з сусідами, головні дороги Малаві знаходяться в напрочуд хорошому стані, і час у дорозі між основними напрямками має бути розумним. Інтенсивність руху невелика, і більшість людей їздять досить повільно. Не рекомендується їздити по дорозі після настання темряви, оскільки дорожня розмітка погана або взагалі відсутня, і не всі автомобілі мають фари. Хоча вночі мало транспортних засобів, дуже значна кількість їхніх водіїв будуть у сильному алкогольному сп’янінні, особливо за межами Лілонгве та Блантайру. Поліція Малаві має блокпости, контрольно-пропускні пункти та перевірку швидкості вздовж багатьох основних доріг та в аеропортах. За великим рахунком, вони шукають незаконну діяльність та хабарі. Очікуйте, що вас іноді зупинять, особливо якщо ви явно не місцевий, і запитають, куди ви йдете. Штрафи за порушення правил дорожнього руху становлять від 2000 мегаконтинентів за погані шини або несправне освітлення, до 8000 мегаконтин за перевищення швидкості, а також конфіскацію транспортного засобу за порушення ліцензування/реєстрації/страхування. Очікується, що оплата буде здійснена до держбюджетника на узбіччі, і слід надати пронумеровану квитанцію з дубліката книги.Якщо пасажиром транспортного засобу керує місцевий житель, поліція може допитати водія або інших пасажирів на місцевому діалекті, щоб встановити, що можна отримати від вас. У вас не повинно виникнути проблем, якщо ви ввічливі та маєте правильні документи (паспорт, водійські права, дозвіл на користування транспортним засобом тощо), якщо вони запитають. Перед використанням будь-якого транспортного засобу переконайтеся, що всі шини в хорошому стані, працюють фари (включаючи стоп-сигнали) і що у вас є трикутник сигналізації на дорозі та вогнегасник. Не залишайте в транспортному засобі видиму кількість їжі чи напоїв, іграшок тощо, оскільки їх будуть шукати в обмін на проїзд. Дайте додатковий час для поїздок до аеропорту, оскільки поліція знає, що люди, які поспішають, заплатять. Перевірки швидкості часто проводяться на дорогах, що знаходяться далеко від великих міст (тобто в точках, де обмеження швидкості мають підвищитися), а міські обмеження швидкості можуть поширюватися на сільську місцевість, часто на 10-12 км за межами великих міст. Пристібання ременів безпеки є обов’язковим. Місцеві закони диктують, що пасажири не можуть звисати з транспортного засобу. Незважаючи на те, що багато місцевих пікапів мають додаткових пасажирів у вантажному відділенні, відвідувачі не повинні цього робити, якщо транспортний засіб не має відповідної додаткової державної документації, що дозволяє це робити. Малаві відчуває нестачу палива, тому запасайтеся в сусідніх країнах, якщо ви не хочете довго стояти в черзі (насправді нічого не отримуючи) або користуватися чорним ринком – ціни на паливо майже вдвічі, навіть втричі, звичайні ціни. Якщо ви перебуваєте в одному районі деякий час, спробуйте налагодити стосунки з персоналом передворі в одному закладі, але час від часу купуйте невеликі суми в інших точках. Часто персонал надає перевагу постійним клієнтам у часи дефіциту. У сільській місцевості будьте пильні щодо дітей, які грають, і тварин, особливо курей на дорозі. Хоча дрібні тварини не можуть пошкодити транспортний засіб, вони можуть призвести до того, що сім’я втратить джерело доходу або харчування і створить дуже ворожу ситуацію, коли висувається вимога про оплату. === Автомобілем === Як і в багатьох інших колишніх британських колоніях, у Малаві рух транспорту рухається ліворуч, причому більшість автомобілів мають правий керм. Місцеві компанії з прокату автомобілів: '''''Apex Rent-a-Car Малаві'''.'' Седани, 4х4, автобуси. '''''SS Rent-a-Car.''''' Седани, 4x4, автобуси на 16 та 26 місць, мотоцикли. редагувати '''''Прокат автомобілів Sputnik.''''' 4х4, автобуси, вантажівки. редагувати Багато прокату автомобілів у Південній Африці не дозволяють вам в’їхати в Малаві на їхніх автомобілях. У вас можуть бути найкращі шанси, якщо ви орендуєте автомобіль в Замбії. '''Оренда автомобілів, які дозволяють в’їхати в Малаві:''' Квенда, вул. Саманта, 17; Стрийдомський парк; Рандбург, Йоганнесбург, Південна Африка, ☏ +27 44 533 5717, kwenda@iafrica.com. Буштакерс, П.О. Box 4225, Rivonia, 2128, Йоганнесбург, Південна Африка, ☏ +27 11 465 5700, bushtrackers@iafrica.com. Дозволить Вам в’їхати в Малаві, якщо ви запитаєте електронною поштою. === Човном === Подорож на човні, безсумнівно, найприємніший спосіб пересування в Малаві. Пором Ілала курсує на північ від Monkey Bay до Chilumba по п'ятницях о 10:00, прибуває в неділю о 18:30 і повертається на південь тим же маршрутом, відправляючись з Чілумби в понеділок о 02:00, повертаючись у Monkey Bay по середах о 14. :00. Ціни зростають з кожним роком, але також зростає і надійність порома. === Потягом === Малаві має дуже обмежене пасажирське сполучення, з вильотами приблизно 1-2 рази на тиждень між Блантайром та невеликими містами південного Малаві. Столицю Лілонгве не обслуговують пасажирські потяги. Усі поїзди експлуатуються [http://www.cear.mw/ CEAR]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. == Мова == Офіційними мовами Малаві є англійська та чичева. Англійською широко розмовляють у міських районах і серед добре освічених вищих класів, хоча крім цього, кілька слів на чічевській мові знадобляться. Чичева є першою мовою більшості населення, і знання чічева допоможе вам у більшості районів Малаві, хоча в деяких дуже віддалених районах вивчення місцевої мови може бути важливим. Місцеві жителі завжди цінують будь-які спроби іноземців розмовляти на чічевійській мові, і вивчити принаймні кілька основних привітань було б добре, щоб порадувати місцевих жителів. Тумбука є рідною мовою для багатьох людей на півночі країни. Чияо розмовляють народи яо, які проживають переважно в південному окрузі країни. Багатокультурна країна, Малаві має понад десяток корінних етнічних груп, кожна з яких має свою власну мову. Однак навіть у цих районах багато молодих людей будуть двомовними місцевою мовою та чичева. == Що відвідати == Малаві має величезну різноманітність красивих ландшафтів. Найвищі вершини Малаві сягають 10 000 футів (3 000 м), а найнижча точка ледь знаходиться над рівнем моря. Цей діапазон висот на невеликій території допомагає зробити ландшафт Малаві одним з найрізноманітніших у всій Африці. Загалом це зелена, пишна країна з плато, високогір’ями, лісами, горами, рівнинами, укосами та драматичними річковими долинами. Долина Рифтів є домінуючою ознакою, що забезпечує величезну прірву, яку заповнює озеро Малаві, і простягається на південь країни за річкою Шир, яка зливає озеро. У більш рівнинних районах долини Рифт у Південному Малаві розташовано кілька важливих водно-болотних угідь, зокрема Слонове болото, внизу в долині Нижнього Ширу. На захід від озера і по обидва боки долини Шир на півдні знаходиться Центральноафриканське плато. Перехід від дна долини Ріфти до Центральноафриканського плато характеризується серією драматичних схилів, наприклад, у заповіднику дикої природи Нхотакота, заповідній зоні суворої, незайманої дикої природи. Саме Центральноафриканське плоскогір'я є м'яко хвилястою землею на висоті від 1600 футів (490 м) до 5 000 футів (1500 м), іноді з озером (наприклад, озеро Чілва) і перемежаним більш драматичними пагорбами та лісами. Саме поширені високогір'я та ліси створюють найбільш вражаючі з різноманітних пейзажів Малаві. Там, де повітря свіже й прохолодне, — прозорі гірські потоки, верески, гірські луки й вічнозелені ліси. Південна частина Малаві має найвідоміші високогір'я - масив Муландже і плато Зомба. Перший являє собою масивне плато пустелі з сиєнітового граніту, що піднімається з рівнин Фаломби. Він має ряд вершин, включаючи найвищу як в країні, так і в усій Центральній Африці: Сапітва, висотою 3000 м (10 000 футів). Чайні садиби, що тягнуться на захід від Муланже аж до Тіоло, також дивовижно мальовничі. Плато Зомба не таке високе, як Муланже, але, тим не менш, вражає. Він має форму плити з м’яко хвилястою вершиною плато, до якого можна дістатися дорогою. Нагір'я Дедза-Кірк простягається від долини Рифти на її західному краю між Блантайром і Лілонгве. Північна частина цих високогір'їв позначена лісовим заповідником Дедза-Саліма, а потім лісовим заповідником Тума. На південний захід від Лілонгве лісовий заповідник Дзаланьяма охоплює низку пагорбів на кордоні з Мозамбіком. Нагір'я Дова, на північ від Лілонгве, має свої найвідоміші вершини в Дова та лісовому заповіднику Нтчісі. Нагір'я Віфія - хвилясті пагорби, оповиті вічнозеленими лісами - простягаються з півночі на південь на півночі Малаві і досягають краю Рифтової долини. Нарешті, на півночі Малаві розташоване плато Нііка, унікальне в Африці холмисто-китове пасовищне плато. Велика частина цього найвищого та найбільшого високого плато в Центральній Африці називається національним парком Нііка. == Чим зайнятись == Для невеликої країни Малаві може запропонувати відвідувачам досить чудовий набір заходів. Чудове озеро Малаві є притулком для човнів і водних видів спорту, а також має одні з найкращих місць для дайвінгу в прісній воді прямо в затоці Нкхата. Вісім наземних національних парків і заповідників пропонують усі види сафарі в різноманітних природних умовах. У національному парку Лівонде, уздовж річки Шир, є бегемоти (включаючи альбіноса!), крокодили, леви, слони і навіть леопарди (мабуть). Змішаний рельєф і різноманітні ландшафти також забезпечують чудовий дозвілля на свіжому повітрі, включаючи походи та катання на гірських велосипедах, особливо у високогірних районах. Ті, хто шукає культурного досвіду, також добре обслуговуються історичними місцями та простими відвідинами села, щоб зустріти вічно усміхнених малавійців у їхньому повсякденному житті. Ви можете відвідати фабрику Carlsberg в Блантайрі, піднятися на гору Муландже (серія високих пагорбів, гір - зробити хороший похід), під'їхати або піднятися на плато Зомба, покататися на конях у Канде чи Ніїці або просто відпочити на пляжах мису Маклір. Спеціальні тури/заходи включають канікули йоги, екскурсії на чайну фабрику та арт-сафарі. Заняття з гончарства доступні в двох центрах у Дедза та Нхотакота. У літні місяці Малаві (вересень/жовтень) на пляжах Sunbird Nkopola Lodge в Мангочі проходить міжнародний музичний фестиваль Lake of Stars. Це хороший фестиваль, де можна відпочити на сонці на пляжі, випити кілька напоїв і послухати гарну музику. Кемпінг є найпопулярнішою формою проживання, проте багато людей вибирають зупинитися в кімнатах Sunbird Nkopola самостійно або в кімнатах чи котеджах сусідніх будиночків. == Гроші та покупки == === Валюта === Місцева валюта — малавійська квача, іноді скорочено «MK» (міжнародний код валюти ISO: MWK). Валюта є вільно конвертованою (але її неможливо позбутися за межами країни). «Тверді» іноземні валюти (форекс) також будуть прийматися майже всіма, особливо для великих покупок. Щоб знизити вартість життя, експати, які проживають в Малаві, могли б розглянути можливість спеціалізованого переказу валюти компаніями, які зосереджені на глобальному охопленні, як-от ті, які можна знайти на MTC.com. Якщо ви ввозите іноземну валюту в країну та порушуєте закон, обмінюючи на чорному ринку , у Лілонгве це відбувається за допомогою людей, які стоять біля метро (навпроти Spar/Shoprite), вони можуть дати вам додаткові 40-50 квача (використовуйте це як загальне уявлення про те, скільки ви повинні отримати) до долара США, фунта або євро. Зупиніть таксі на дорозі з аеропорту. Ви можете обміняти малавійську квачу на замбійську квачу на кордоні або в банках, або на чорному ринку. Великі іноземні банкноти є перевагою і можуть отримати набагато вищі ставки. Іноді простіше навіть не ходити на чорний ринок і просто робити покупки за іноземну валюту. '''Кредитні картки:''' Mastercard і Visa і приймаються у великих готелях і великих супермаркетах. Ви можете зняти готівку за допомогою картки Mastercard або Visa у багатьох банкоматах Standard Bank, Ecobank та National Bank of Malawi. Найкраще мати картку Visa, якщо ви перебуваєте за межами великих міст, оскільки багато банкоматів приймають лише Visa. '''Дорожні чеки''' більше не можна використовувати. == Регіональна кухня == === Їжа === Традиційна малавійська їжа обертається навколо одного основного продукту, кукурудзи, що подається в одній формі, nsima (n'SEE-ma). Нсіма – це, в основному, тип густої каші, яку скачують у кульки правою рукою та занурюють у різноманітні тушковані страви, відомі як смаколики. Ті, хто може собі це дозволити, їдять ласощі з яловичини, курки чи риби, але багато хто не може обійтися квасолею, крихітною сушеною рибою (усіпа), гарбузовим листям (чібвабва) та іншими овочами. На сніданок nsima можна подавати, розбавляючи суп, можливо, з невеликою кількістю цукру. Місцеві ресторани подають nsima та смакують менш ніж за 500 MK. Варіанти їжі у великих містах Лілонгве та Блантайр хороші. Фаст-фуд, включаючи бургери, піцу та смажену курку, дуже популярний у Малаві. Для сидячої їжі популярні етнічні закусочні (завдяки значній кількості іноземців). У багатьох ресторанах продукти зі свинини не подають для проживання мусульманського населення. За межами великих міст, однак, ви можете бути трохи задоволені варіантами їжі. Уздовж головних доріг ви знайдете «магазини» з упакованим печивом або стравами на винос — наприклад, м’ясними пирогами чи ковбасними булочками — які можуть вас задовольнити чи ні. Нарешті, з точки зору гігієни за межами великих міст, ви навряд чи знайдете належну вбиральню з проточною водою. Ймовірно, вам дадуть миску з водою, шматок мила і (вологий) рушник. Тому деякі мандрівники привозять із собою маленькі пляшечки антибактеріального мила для рук. === Напої === '''''Безалкогольні напої:''''' Традиційний місцевий напій, який варто спробувати, — це маеу, трохи гіркий йогуртовий, але освіжаючий напій з кукурудзяного борошна. Махе, виготовлений на заводі, солодкий, поставляється в пластикових пляшках і доступний з різними смаками, включаючи банан, шоколад та апельсин, тоді як домашні версії зазвичай без аромату та менш солодкі. Різноманітність безалкогольних напоїв у Малаві дуже популярна – це кола, спрайт, тонік, імбирний ель, газована вода, вишнева слива, кокопіна і дуже смачні, солодкі Fantas (апельсиновий, виноградний, екзотичний, пасіон і ананас). Виробництво SOBO, скляні пляшки на депозитній системі. Очікуйте доплатити MK50 додатково за пляшку, якщо ви не візьмете з собою трохи «порожніх». '''''Алкогольні напої:''''' Єдине пиво, яке ви зазвичай знайдете, вариться в Blantyre компанією Carlsberg, і його продукти доступні в ресторанах і магазинах по всій країні. Звичайний Carlsberg відомий як «зелений», але компанія також виробляє Special Brew, Stout, Classic, Elephant, Light і Kuche Kuche. У деяких барах також можна придбати імпортні напої, такі як Heineken, Kronenbourg, Smirnoff Ice, Bacardi Breezer та деякі сидри. Малаві також виробляє власні спиртні напої, зокрема горілку Малаві, малавійський джин, малавійський ром, бренді Gold Label та спирт з тростини Powers. Malawi Gin & Tonic — дуже приємний, популярний напій емігрантів у країні. == Ночівля == Готелі західного стандарту можна знайти в Блантайрі, Лілонгве, Зомбі та Мзузу, а також на березі озера Малаві. Курортні готелі озера Малаві обслуговують переважно іноземних туристів. У багатьох місцях Малаві є Backpacker Hostels з ліжками в гуртожитках від 10 доларів США на людину. У деяких сільських районах є п'ятизіркові курортні готелі високого рівня, які стягують західні ціни. == Де навчатись == Найбільшою структурою вищої освіти Малаві є Університет Малаві, який складається з коледжу канцлера в Зомбі, політехнічного університету Блантайра в Чічірі та медичного коледжу. Сільськогосподарський коледж Бунда та Коледж медсестер Камузу в Лілонгве. У північній частині Малаві також є університет Мзузу. == Застереження == Малаві протягом багатьох років відомий як «Тепле серце Африки», а малавійці відомі своєю привітністю та гостинністю. Малаві не відомий як особливо небезпечне місце для подорожей для західних туристів та експатріантів. Пограбування та пограбування відбувалися у великих містах, особливо в Лілонгве, а також у деяких горезвісних місцях уздовж основних туристичних маршрутів. Бажано уникати самотніх прогулянок вночі. Якщо ви збираєтеся ввечері, переконайтеся, що ви знаєте, як ви повертаєтеся додому. Крадіжки автомобілів трапляються час від часу, тому обов’язково тримайте вікна зачиненими, а двері зачинені під час вечірніх та нічних поїздок (хоча їздити вночі не рекомендується – у більшості автомобілів розбиті фари, а малавійці, як правило, ходять посеред дороги вночі) і розумно займайтеся спортом. обережно ви б будь-де. Дороги менш безпечні, оскільки багато водіїв не мають ліцензії та досвіду, а багато транспортних засобів не готові до перевірки; є також фактор водіння в нетверезому стані, особливо вечорами, тому будьте обережні. Проте навіть половина таксистів, яких ви отримаєте вночі, будуть п’яні. У нічних клубах і барах діє багато кишенькових злодіїв. Просто будьте обережні, не беріть з собою багато грошей, фотоапарати тощо. 10 сортів пива – це приблизно 6000 MK, тому не беріть з собою купу готівки. Гомосексуалізм заборонений законом, і ЛГБТ-пари повинні проявляти розсуд під час подорожі до Малаві. Потрібне було президентське помилування, щоб звільнити гей-пару, яка була заарештована за гомосексуалізм і засуджена до 14 років каторжних робіт. == Як зберегти здоров'я == Як і в сусідніх країнах, малярія може бути проблемою. Озеро прісноводне і схильне до більгарції, особливо в районі мису Маклір. Симптоми більгарції можуть з’явитися місяцями. Якщо ви думаєте, що піддалися йому, ви можете отримати дуже дешеву таблетку у місцевих фармацевтів, яка вб’є її ще до того, як вона навіть покаже своє обличчя. Це гарна ідея подбати про це перед тим, як залишити Малаві, оскільки додому буде набагато дорожче. Поширеність ВІЛ серед дорослих у країні становить 14%, або 1 з 7 дорослих. Не займайтеся незахищеним сексом. Не вживайте ін'єкційні наркотики. Водопровідна вода у великих містах, таких як Лілонгве, Блантайр, Зомба і Мзузу, як правило, безпечна. Запитайте в будиночку/будинку, де ви перебуваєте. Мандрівникам зі слабким шлунком слід уникати цієї питної води. Води в пляшках є багато у всіх великих магазинах. == Поважати == У Малаві є як патріархальні, так і матріархальні етнічні групи та культури. У містах чоловіки, як правило, користуються більшою повагою, ніж жінки, але в сільських селах, залежно від етнічної приналежності, може бути навпаки. Білі, як правило, користуються повагою, це пережиток колоніальних часів, але це в основному малавійський спосіб бути ввічливим. Прийміть їхню гостинність. Вони надзвичайно доброзичливі люди. Малавійці, особливо ті з дуже сільських районів, де вони не бачать багато білих, можуть бути дуже цікаві, коли вони зустрічають білого мандрівника. Для західного мислення це може бути інтерпретовано як непотрібний погляд на вас або розмова про вас перед вами. Будьте готові до того, що діти кричать мзунгу, мзунгу! і відповісти на багато питань про себе. Навіть відносно повсякденні предмети, такі як механічні олівці, можуть привернути натовп глядачів. Малавійці загалом надзвичайно ввічливі, і частина цієї ввічливості полягає в потиску руки, тихому розмові та з повагою до мандрівників та інших. Малавійці уникають грубості. Чоловіки Малаві зазвичай тримаються за руки, коли збираються разом, щоб поспілкуватися, і це не слід давати сексуальному тлумаченню, коли це зустрічається. З точки зору культури, жінки не повинні носити шорти чи міні-спідниці, особливо під час подорожі за межі будиночка чи табору. Жінка в шортах або короткій спідниці вважається зухвалою, а також грубою. Багато відвідувачів носять обгортки, які є в магазинах і на ринках великих міст. Зазвичай вони виготовляються з яскравих кольорових візерунків і можуть бути надзвичайно привабливими. Жіночі топи з низьким вирізом, хоч і знеохочені, не так провокують. Чоловіки в містах, як правило, носять штани, а не шорти, оскільки шорти зазвичай носять тільки діти шкільного віку, тому, коли чоловік носить шорти, малавійці можуть вважати це досить безглуздим. Нарешті, зустрічаючи малавійця — навіть щоб поставити запитання — ви завжди повинні привітатися та запитати, як вони. Дуже важливо правильно привітати малавійця. Їм незручно ставиться до західного уявлення про те, що просто «дійти до суті». Ввічливість є обов’язковою завжди, тому що не бути ввічливим означає виявляти неповагу. == Зв'язок == '''GSM''' Два основних постачальника послуг мобільного зв'язку gsm є Airtel і TNM. Для 3G TNM має краще покриття з Airtel, що дійсно покриває лише найбільші міста. Сім-карти доступні за 200 МК. '''Інтернет''' Skyband надає громадські точки доступу Wi-Fi навколо аеропортів, ресторанів, готелів, конференц-залів, кафе, спортивних клубів, барів, пабів та громадських місць. Кредит купується за допомогою ваучерів номіналом 25 МБ, 50 МБ, 100 МБ, 200 МБ та 500 МБ у точках доступу. Ціна висока в порівнянні з пакетом даних у оператора мобільного зв’язку. '''Інше''' Посольство Республіки Малаві в Бельгії, Нідерландах, Люксембургу, Швейцарії та Франції{{footer|ispartof=Південна Африка|type=Країна}} r52esxd3ytjhskc4qb2aqtrizj5eggd 0 120 36150 35647 2024-11-06T00:41:01Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36150 wikitext text/x-wiki {{geo|35.8833333333|14.5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Malta.svg |location= EU-Malta.svg |capital=[[Валетта]] |government= |currency= євро |area= 316 км² |population= 452 515 чол. |language=[[Мальтійський розмовник|мальтійська]], [[Англійський розмовник|англійська]] |religion= католицизм |electricity=[[:d:Property:P2884|P2884]], [[:d:Property:P2853|P2853]] |callingcode= +356 |tld= .mt |timezone= GMT+1 }} '''Мальта''' – країна [[Європа|Південної Європи]]. Республіка Мальта розташована на острові в Середземному морі на відстані 93 км від Сицилії та 290 км – від Тунісу. Загальна площа архіпелагу становить 316 кв. км (Мальта — 246 кв. км, Гозо — 67 кв. км і Коміно — 2,7 кв. км). Довжина Мальти складає близько 27 км (від південно-східної до північно-західної точки), найбільша протяжність з сходу на захід — 14,5 км, з півночі на південь — 7,2 км. В острови врізаються глибокі бухти. На берегах найзручнішої для суден Великої бухти на північно-східному узбережжі острова Мальта розташована столиця і головний порт країни Валлетта. Острови Мальтійського архіпелагу материкового походження. Вони являють собою піднесені над рівнем моря високі ділянки підводного порогу, що простягається від острова Сицилія. Береги островів на півночі круті, обривисті, на півдні – зазвичай пологіші. Геологічно Мальтійські острови складені вапняками з тонкими прошарками глини і пісковиків. Відносно м'які вапняки легко піддаються вивітрюванню, і на них формуються родючі ґрунти, широко використовувані в землеробстві. На стародавніх щільних коралових вапняках розвинені типові червонуваті грунти, які погано піддаються обробці або взагалі непридатні дня землеробства. На великій частині країни переважає рівнинний рельєф. Клімат Мальти – середземноморський відповідно до класифікації кліматів Кеппена. Зима дуже м'яка, дощова, на противагу сухому і жаркому літу. Середньорічна температура становить +23 °С вдень і +16 °С вночі. У найхолодніший місяць – січень – температура коливається від +7 °С-+12 °С вночі до+12 °С – +20 °С вдень, у найспекотніший – серпень – від +20 °С – +24 °С вночі до +28 °С – +34 °С вдень. Рекордні зафіксовані значення температури: +2,6 °С і +43,1 °С. Середньорічна відносна вологість становить 75,8%, коливаючись від 65% у липні до 80% у зимові місяці. У зв`язку з острівної структурою острова і жарким кліматом рослинність на острові дуже мізерна. Влітку вона майже вся вигоряє. Тваринний світ більш різноманітний. На острові налічується більше 600 видів жуків, 150 видів бджіл і 590 видів метеликів. Також на острові мешкають плазуни - мальтійська ящірка і земляна жаба. У водах Середземного моря, що омиває Мальту, мешкають кефаль, мокрель, сардина, скумбрія і безліч видів молюсків. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Malta Regions map.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Мальти | region1name=[[Мальта (острів)]] | region1color=#6d9173 | region1items= | region1description= | region2name=[[Коміно]] | region2color=#9f702e | region2items= | region2description= | region3name=[[Гоцо]] | region3color=#b494b4 | region3items= | region3description= }} ==Історико-архітектурні та культурні пам'ятки== * '''''Палац Парізіо.''''' Палац Парізіо, побудований в кінці 18 століття, знаходиться недалеко від Палацу Кастільі. Коли під час Єгипетської кампанії Наполеон захопив Валетту (11 червня 1798 року), він розмістився саме в цьому палаці і прожив в нім рівно п'ять днів. Інтер'єр палацових приміщень приголомшує красою і розкішшю: прекрасні гобелени, чудові меблі і безліч дрібних аксесуарів, які роблять декор біліше дорогим і витонченим. Сьогодні в Дворце Парізіо розташовується Міністерство співдружності і Закордонних справ. * '''''Собор Святого Іоана.''''' Собор Святого Іоана побудований в період з 1573 по 1577 рік архітектором Джероламо Кассаром. Досить спокійний фасад церкви приховує вельми багате убрання: прекрасні високі зведення, викладений мармуровими надгробками лицарів мальтійського ордена пів і шедевр Караваджо, що знаходиться в капелі собору, - «Усікання голови Іоана Крестітеля». Вважається, що обличчя Іоана Крестітеля - автопортрет художника. * '''''Церква корабельної Аварії Святого Павла.''''' Церква корабельної Аварії Святого Павла побудована на честь Святого Павла, який першим хрестив місцевих жителів. У церкві знаходиться величезна кількість святих реліквій, найцікавішими з яких вважаються гроно апостола Павла, частина колони, на якій він був страчений за вироком римського суду, трон магістра, що датується 18 століттям. Убрання храму не менше цікавий: красиві старовинні фрески, дерев'яне різьблення з позолотою і прекрасні арочні зведення, які неначе вирушають в небо. * '''''Театр «Маноель».''''' Театр «Маноель», побудований в 1731 році, по акустичних властивостях вважається одним з найкращих у всьому світі. В середині 19 століття в будівлі театру відкрився Королівський оперний театр, виступити в якому прагнуть багато прославлених оперних співців. Окрім цього, в музеї при театрі зберігається величезна кількість унікальних експонатів: колекції театральних костюмів, живописних портретів, малюнків і красиві елементи театральних декорацій. ==Геодемографічна характеристика== '''''Населення:''''' 440 тис. (на 01.01.2017, Національне управління статистики Мальти). '''''Очікувана тривалість життя при народженні:''''' 81,9 р. (для чоловіків 79,7, для жінок – 84) (2015, Євростат). '''''Щільність населення дуже висока''''' - країна за цим показником займає в світі 4-е місце. Більшість громадян Мальти проживає на острові Мальта - близько 87%; решта проживають на острові Гозо - на Коміно живе всього кілька сімей, кілька островів є безлюдними. Велика частина населення проживає в містах - близько 94%. '''''Етнічний склад''''' населення: мальтійці – 95,1 % за громадянством (91,5 % народились на Мальті); британці – 1,6 % за громадянством (2,5 % народились у Великій Британії) (2012, На ціо наль не управління статистики Мальти). '''''Чисельність українців''''': упродовж 2014– 2016 рр. із 193 українців, які просили притулку, 102 отримали право проживати на Мальті (Націоальне управління статистики Мальти) == Природні території та пам'ятки природи == '''''Ботанічний сад Арготті''''' Розташовані у Флоріані, Сади Арготті були розбиті у 18 столітті як приватний сад, що належить Великому Магістру Пінто. Через століття сади стали ботанічними. У них росте велика різноманітність дерев і чагарників від дубів та олеандрів до горщикових рослин, особливо широко представлені кактуси. У садах також широко представлені водні об'єкти - фонтани, ставки, водонапірні башти. У приватній частині садів виростають як місцеві, і привізні рослини. '''''Нижні сади Барракка''''' Ці сади розташовані на вершині бастіону і височіють над входом у Велику Гавань (Grand Harbour). З них відкривається чудовий вид на Форт Рікасолі (Fort Ricasoli), Палац Бігі (Bighi Palace), Форт Сент Анжело (Fort St Angelo) та бухти Вітторіоза (Vittoriosa Creek) та Калкара (Kalkara Creek). Тут серед дерев стоїть пам'ятник Серу Олександру Болл, одному з лідерів Мальтійських повстанців, що боролися проти Франції в 1798р. Після того, як французи капітулювали і Мальта стала частиною Британської Імперії, Олександр Болл став першим Британським губернатором Мальти. '''''Блакитний Грот''''' Цей природний мальовничий грот і суміжна система порожнин, як у дзеркалі, відображає найяскравіші фосфоресціруючі кольори підводної флори. Блакитний Грот розташований біля «Уїд із-Зуррік», на південь від міста Зуррік. До багатьох печер, включаючи Блакитний Грот, який найбільший з них, можна дістатися на човні з Уїд із Зурріка. З Уїд із Зурріка також видно маленький острів Філфла. Філфла абсолютно безлюдна, якщо не вважати унікальний вид ящірок, що оселився там. Коли Мальта була Британською колонією, острів Філфла використовувався Британською армією як мета під час стрільб. Наразі острів охороняється мальтійськими законами. Види, що сягають у цих місцях такі, що дух захоплює. Скелі здіймаються з синя Середземного моря, і біла піна прибою, яку хвилі збивають, ударяючись об скелі, дуже добре виходить на фотографіях. == Міста, які варті уваги == '''''Зуррік''''' Одне з найдавніших міст на всій Мальті, Зуррік пропонує туристам безліч місць, які варто побачити своїми очима. Завдяки довгій історії міста туристи можуть помилуватися останками і реліквіями, що відносяться до бронзового віку, римської епохи, а також до XV, XVI і XVII століть. Місто усіяне різними каплицями, але однією з найпрекрасніших є парафіяльна церква Святої Катерини, яка, без сумніву, є однією з найчарівніших церков на Мальті. До інших визначних пам’яткок, гідним відвідування, відносяться вітряк Xarolla, палац Нігрет і вежа Вардіджа.[https://jet.mt/ua/top-25-turisticheskix-mest-malty/] '''''Нашшар''''' Нашшар – прекрасна туристична пам’ятка на півночі Мальти, яка займає площу в 11 квадратних кілометрів. Це красиве село, жителі якого зберегли максимум свого звичайного способу життя, національних традицій і автентичності. Чудовий день можна провести, просто подорожуючи по вузьких вуличках міста, оглядаючи міські каплиці або відпочиваючи в громадських садах, але всім, хто захоплений мистецтвом або архітектурою, слід знайти час, щоб зупинитися біля комплексу палацу і садів XIX століття. У місті є безліч ресторанів і кафе, а також кілька хороших винних барів, але справжньою кулінарною пам’яткою цього місця є сільське свято, яке проводиться щороку 8 вересня.[https://jet.mt/ua/top-25-turisticheskix-mest-malty/] '''''Моста''''' Одне з найбільш густонаселених мальтійських міст, Моста зручно розташоване недалеко від центру острова. Основна визначна пам’ятка міста – купол Мости, також відомий як Ротонда, який являється одним з найбільших церковних куполів в усьому світі. Церква також примітна тим, що під час Другої світової війни в дах потрапила бомба, але не вибухнула. До цього дня це вважається дивом, засвідчити яке приїжджають туристи, які вирішили відпочити на Мальті. До інших важливих пам’яток можна віднести рясні сади Сан-Антон, Мальтійський музей авіації і лабіринт катакомб, що йде корінням в IV століття нашої ери.[https://jet.mt/ua/top-25-turisticheskix-mest-malty/] '''''Аттард''''' Аттард вважається найбільшим містом з «трьох сіл» в центральній частині Мальти, і являє собою гарне містечко, яке історично славилося безліччю ароматних цитрусових садів. Зараз багато які з цих садів знаходяться в приватній власності, але туристи все ще збираються в цьому місці, щоб відвідати сади Палацу Сан-Антон. У садах є багато прекрасних місць, де можна прогулятися або влаштувати пікнік, але туристи також приїжджають заради щорічного Шекспірівського фестивалю і періодичного конкурсу квітів. Незважаючи на невеликий розмір міста, тут досить багато пам’яток, заради відвідин яких варто виділити пару днів під час подорожі на Мальту. Так, наприклад, крім перерахованого, можна подивитися палац XVII століття, а також село ремісників і ринок Та’Калі.[https://jet.mt/ua/top-25-turisticheskix-mest-malty/] '''''Біргіт''''' Біргіт, також відомий під назвою Città Vittoriosa, є найдавнішим з трьох укріплених міст Східної Мальти. Він виходить прямо на затоку Grand Harbor, завдяки чому може похвалитися багатою морською і військовою історією. Місто оточене захисними стінами, але потрапити в нього можна через три окремі входи. До історичних пам’яток цього місця відносяться ворота Нотр-Дам, форт Сант Анджело і Палац інквізитора, який впродовж більше 200 років був місцем мальтійської інквізиції. Також тут варто відвідати Морський і військовий музеї Мальти.[https://jet.mt/ua/top-25-turisticheskix-mest-malty/] '''''Коспікуа''''' Коспікуа, ще один з трьох укріплених міст на сході Мальти. Він займає східну частину гавані Grand Harbor і часто згадується під назвою Бормла. Хоча сьогодні місто наповнене винятковими зразками традиційної мальтійської архітектури, воно було заселене ще з епохи неоліту, і туристи можуть дізнатися про його історію в музеї спадщини Бір-Мула. Мандрівники, які бажають під час відпустки на Мальті зануритися в недавню історію міста, можуть помилуватися малюнками на стінах фортеці, які відомі як лінії Коттонера. Крім того, тут варто відвідати церкву XVII століття, яка прославилася тим, що якимось чином пережила руйнівні бомбардування Другої світової війни.[https://jet.mt/ua/top-25-turisticheskix-mest-malty/] '''[[w:Мальта_(аеропорт)|Літаком]]''' Єдиний міжнародний аеропорт на території Мальти. Розташований поблизу муніципалітету Лука, приблизно в 5 км на північний захід від столиці Валлетти. Перші аеродроми на Мальті мали військове призначення зважаючи на стратегічно важливе географічне положення острова ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==[[w:Мальтійська_мова|Мова]]== '''Мальті́йська мо́ва''' — мова мальтійців, офіційна мова Мальти та Європейського Союзу. Мальтійська мова належить до семітської гілки афразійських мов і близька до туніського діалекту арабської мови. == [https://uk.champagnethill.com/1003-21-best-places-to-see-and-visit-on-your-trip-to-malt.html Що відвідати]{{Dead link|date=листопада 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == == [https://vacation.24tv.ua/zahopliviy-dayving-kinoselishhe-chim-zaynyatisya-shho-podivitisya_n1859150 Чим зайнятись] == == Гроші та покупки == Приїхавши на Мальту, шоп-тур зазвичай поєднують із прогулянками та екскурсіями. Тут речі досить дорогі, багато традиційних китайських виробів. Орієнтуйтеся на місцеве виробництво, наприклад мальтійське скло. Найкращий шопінг у Валлетті, де безліч магазинів та магазинчиків. Є багато можливостей закупитись і в містечку Сліма. У цій країні багато міст переходять одне в одного буквально на очах. Так, до Сент-Джуліанса можна дійти пішки зі Сліми по набережній (півгодини вздовж морського узбережжя) або автобусом. Найвідомішою частиною Сент-Джуліанс є Пачвілль (Paceville, сюди йдуть автобуси № 662 і 667), де зосереджені всі бари, дискотеки, ігрові центри. Тут розташований торговий комплекс Bay-street. Та Алі (Ta' Qali), або «село ремесел», теж відома як туристичний об'єкт, цікавий для шанувальників шопінгу. Сюди варто заглянути у пошуках сувенірів та подарунків (у тому числі заради предметів із мальтійського скла). Село розташоване недалеко від міста Мдіна. З Мальти привозять ткацькі та гончарні вироби, мережива ручної роботи, оригінальні мальтійські шахи (королева у них без корони, адже лицарі Мальтійського ордену давали обітницю безшлюбності), дверні ручки. Останнє особливо кумедно, оскільки на цьому острові поважають дверні ручки. Особливо ця традиція актуальна у маленьких містечках на кшталт Біргу. На Мальті вирощують сорти винограду: Каберне, Шардон, Москато. Обов'язково придбайте вино від виробників Марсовин та Делікату. Місцеву оливкову олію не можна порівняти зі звичним на смак іспанським, мальтійське масло солодше. Магазини працюють з 9.00 до 13.00 та з 16.00 до 19.00. У неділю та святкові дні більшість із них закриті, але в найбільш жвавих туристичних районах деякі торгові точки по буднях відкриті до 22.00, а в неділю до 12.00. Купаючи одяг, взуття, аксесуари в невеликому магазинчику, ви можете попросити додаткову знижку (extradiscount) 10-20%, якщо ви платитимете готівкою (cash). Такі знижки дають не завжди, але часто. Розпродажі на Мальті бувають протягом усього року. Є знижки після Різдва. Основний сезон розпродажів на Мальті у січні та березні.[https://tripmydream.ua/malta/shopping] == [https://tripmydream.ua/malta/cuisine Регіональна кухня] == == [https://www.nightlife-cityguide.com/uk/%D0%B3%D1%96%D0%B4-%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B2/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%94%D0%B6%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81-%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0-%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96-%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B8-%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C/ Нічне життя] == == [https://www.booking.com/region/mt/malta.uk.html?aid=368599;label=malta-5Je*nHStv5tnd5wADcc0fAS491158271642:pl:ta:p1:p2:ac:ap:neg:fi:tikwd-1282779592282:lp1012859:li:dec:dm;ws=&gad=1&gclid=EAIaIQobChMIiumrwqjH_gIVF5iyCh0YJg4ZEAAYASAAEgL7k_D_BwE Де зупинитись] == == [https://www.education.ua/abroad/8822/ Де навчатись] == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] tomzre603m5y4jjxshpewk09gpys7yb 0 121 12307 11559 2013-11-12T20:18:55Z VollBot 345 insert new geo template 12307 wikitext text/x-wiki {{geo|17|-4|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Great Mosque of Djenné 1.jpg |flag = Flag of Mali.svg |location = LocationMali.png |capital = [[Бамако]] |government = президентська республіка |currency = Західно-африканський CFA франк (XOF) |area = 1 240 000 км² |population = 13 518 000 (2012) |language = французька, 80% малійців розмовляють також на бамбара. |religion = мусульмани (90%), місцеві вірування (9%), християни 1% |electricity = 220В/50Гц (C & E вилка) |callingcode = +223 |tld = .ml |timezone = UTC }} '''Малі''' знаходиться на [[Північна Африка|півночі Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == Малі ділиться на 8 областей, названих за іменем центру і 1 адміністративний округ [[Бамако]]. ===Південні регіони=== {{Regionlist | regionmap=Mali regions map (uk).png | regionmaptext= | regionmapsize=330px | region1name=[[Кайєс (область)|Кайєс]] | region1color=#9da1c4 | region1items= | region1description= | region2name=[[Кулікоро (область)|Кулікоро]] | region2color=#92c6a8 | region2items= | region2description= | region3name=[[Мопті (область)|Мопти]] | region3color=#d6ba78 | region3items= | region3description= | region4name=[[Сегу (область)|Сегу]] | region4color=#cba78a | region4items= | region4description= | region5name=[[Сікассо (область)|Сікассо]] | region5color=#bb95b6 | region5items= | region5description= }} ===Пустельні регіони=== {{Regionlist | regionmap= | regionmaptext= | regionmapsize= | region1name=[[Гао (область)|Гао]] | region1color=#d0d398 | region1items= | region1description= | region2name=[[Кідал (область)|Кідал]] | region2color=#c0ce98 | region2items= | region2description= | region3name=[[Тімбукту (область)|Тімбукту]] | region3color=#c4bfa4 | region3items= | region3description= }} == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Сахара|type=Країна}} 7ooidzud9e7g3myq9awhbbntgsci40r 0 122 37489 16904 2025-05-19T20:54:46Z Андрій Федорович 7536 /* Що відвідати */ /*Де зупинитись */ 37489 wikitext text/x-wiki {{geo|32|-6|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Mehndi on hand with camel.jpg|noframe|250px |flag = Flag of Morocco.svg|100px |location = Morocco.png|noframe|250px |capital = [[Рабат]] |government = Конституційна монархія |currency = Марокканський дирхам (MAD) |area = 446,550 км² |population = 32,644,370 (2012) |language = [[Арабський розмовник|арабська]], берберська |religion = Іслам - 98.5%, Християнство - 1.3% |electricity = 220V/50Hz (вилки типу C & E) |callingcode = +212 |tld = .ma |timezone = (UTC+0) }} '''Марокко''' знаходиться на [[Північна Африка|півночі Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Map of Morocco regions (uk).png | regionmaptext=Карта Марокко з поділом на райони. | regionmapsize=450px | region1name=[[Анти-Атлас]] | region1color=#a78379 | region1items= | region1description= | region2name=[[Високий Атлас]] | region2color=#b383b3 | region2items= | region2description= | region3name=[[Марокканська Сахара]] | region3color=#d56d76 | region3items= | region3description= | region4name=[[Середземноморське Марокко]] | region4color=#d5b66b | region4items= | region4description= | region5name=[[Середній Атлас]] | region5color=#71b37b | region5items= | region5description= | region6name=[[Південне атлантичне узбережжя Марокко|Південне узбережжя]] | region6color=#4da9c4 | region6items= | region6description= | region7name=[[Північне атлантичне узбережжя Марокко|Північне узбережжя]] | region7color=#d5dc76 | region7items= | region7description= }} == Міста == * [[Агадір]] * [[Фес]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == '''''1. Марракеш -''''' адміністративний центр північно-західного регіону Марракеш-Сафі, четверте за величиною місто у Королівстві Марокко, у місті проживає 928 850 осіб. Чисельність міського населення регіону становить 1 938 016 осіб, (2014). Одне з чотирьох імперських міст Марокко. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%88] '''''2. Фес -''''' найстаріше з чотирьох імперських міст Марокко, колишня столиця країни, найбільший на заході Африки центр ісламської культури й освіти. Фес — друге за розміром місто в Марокко після Касабланки. Фес охоплює три окремих частини: Фес-Ель-Балі (старе місто, огороджене муром), Фес-Дждід (нове місто) та Віль Нувель (заснована французами, найновіша частина). [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%81] '''''3. Айт-Бен-Хадду -''''' ксар (укріплене місто) в південному Марокко, за 29 кілометрів на північний захід від Варзазата. З 1987 року під охороною ЮНЕСКО як пам'ятник Світової спадщини. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D1%82-%D0%91%D0%B5%D0%BD-%D0%A5%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D1%83] == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == '''''1. Grand Mogador Menara & Spa -''''' це розкішний 5-зірковий готель, розташований у престижному районі Хівернаж у Марракеші, Марокко. Готель поєднує сучасний комфорт із традиційною марокканською гостинністю, пропонуючи широкий спектр зручностей для відпочинку та ділових поїздок. '''''Офіційний сайт:''''' https://www.mogadorhotels.com/our-hotels-and-resorts/grand-mogador-menara '''''Джерело:''''' Booking.com [https://www.booking.com/hotel/ma/ryad-mogador-menara.ru.html?label=ma-BoAbQTdHx3PD6EJ7iyzSBwS638126888137%3Apl%3Ata%3Ap14140%3Ap2%3Aac%3Aap%3Aneg%3Afi%3Atikwd-23493997631%3Alp9207780%3Ali%3Adec%3Adm%3Appccp%3DUmFuZG9tSVYkc2RlIyh9YTQUGSsRwx9_VQ_bgBjtgSg&sid=aba5b74558f621e3c44bd6a63d026128&aid=331503] '''''2. Suite Hotel Casa Diamond —''''' це сучасний 5-зірковий готель, розташований у діловому центрі Касабланки, Марокко. Готель поєднує елегантний дизайн, комфорт і зручне розташування, що робить його ідеальним вибором як для ділових мандрівників, так і для туристів. '''''Офіційний сайт:''''' https://www.suitehotelcasadiamond.com/ '''''Джерело:''''' Booking.com [https://www.booking.com/hotel/ma/suite-casa-diamond.ru.html?label=ma-BoAbQTdHx3PD6EJ7iyzSBwS638126888137%3Apl%3Ata%3Ap14140%3Ap2%3Aac%3Aap%3Aneg%3Afi%3Atikwd-23493997631%3Alp9207780%3Ali%3Adec%3Adm%3Appccp%3DUmFuZG9tSVYkc2RlIyh9YTQUGSsRwx9_VQ_bgBjtgSg&sid=aba5b74558f621e3c44bd6a63d026128&aid=331503] '''''3. Le Riad Villa Blanche —''''' це розкішний бутик-готель у місті Агадір, Марокко, що поєднує традиційний марокканський стиль із сучасним комфортом. Розташований лише за 400 метрів від пляжу Агадіра, він ідеально підходить для спокійного відпочинку біля океану. '''''Офіційний сайт:''''' https://www.riadvillablanche.com/ '''''Джерело:''''' Kayak.com [https://www.ua.kayak.com/Agadr-Hoteli-Le-Riad-Villa-Blanche.378807.ksp] == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Північна Африка|type=Країна}} fna2cl2l8zxqnb02rlibn0fcgd4cxwo 0 123 21972 21971 2018-11-04T21:53:45Z Visem 502 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/105.138.79.38|105.138.79.38]] ([[User talk:105.138.79.38|обговорення]]) до зробленого [[User:Роксолана Волошин|Роксолана Волошин]] 20382 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Загальні теми}} На цій сторінці наведені '''маршрути''', тобто такі мандрівки, які мають більш ніж однієї логічно пов'язаної точки призначення. Створюючи статтю з новим маршрутом, необхідно застосовувати відповідний шаблон {{Tl|Кістяк/Національний парк}}. Як пункти призначення маршруту необхідно вказувати посилання на [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|важливі населенні пункти та об'єкти]] та розташовувати їх у відповідності з [[Вікімандри:Географічна ієрархія|географічною ієрархією]]. __TOC__ <br clear="all" /> ==Міжконтинентальні маршрути== * [[Транссибірська магістраль]] — залізнична дорога з [[Європа|Європи]] до [[Азія|Азії]] ==[[Європа]]== ===[[Україна]]=== * [[Маршрути Карпатами|Серія статей «Маршрути Карпатами»]] — серія статей про пішохідні маршрути українськими Карпатами ** [[На Парашку через Гуркало]] ** [[Через Вулканічне Липовецьке озеро]] ** [[На Говерлу і Прутецькі водоспади]] * [[Трахтемирівський півострів]] ==== [[Львівська область]] ==== * [[Золота підкова Львівщини]] * [[17-те століття в серці Львова]] ==== [[Київська область]] ==== * [[Храми на Росі]] ==== [[Київ]] ==== Веломаршрути Києвом * [[Київ/Парки Виноградаря]] * [[Київ/Оболонь—Парки Виноградаря]] ==== [[Крим]] ==== * [[Південний берег Криму]] ==== [[Чернівецька область]] ==== * [[Подорож пам'яті Івана Миколайчука]] === [[Румунія]] === * [[На Молдов'яну - найвищу вершину Румунії]] == [[Азія]] == * [[Свята земля]] {{footer|ispartof=Загальні теми|type=Загальні теми}} 14c185ebnb3s88kjpl3tw4lst3y22am 0 124 33679 21370 2022-10-15T18:04:52Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33679 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} '''Маршрути Карпатами''' — серія статей про пішохідні маршрути українськими Карпатами. Основна мета пішохідної мандрівки Карпатами — сходження на котрусь вершину чи гірський масив. При цьому дуже важливо підібрати початкові та кінцеві пункти подорожі зі зручним транспортним сполученням. Необхідно враховувати, з однієї сторони, щоб початок туристичного маршруту був якнайближче до мети, передбачав мінімальний набір висоти, від нього вела надійна дорога чи стежка. З іншої сторони, варто брати до уваги, що маршрут виходу на вершину має бути також пізнавальним, тобто простягатися поблизу цікавих, вартих уваги об'єктів (таких як озера, полонини, водоспади чи галявини з мальовничими краєвидами). == Список маршрутів == === [[Львівська область]] === * [[На Парашку через Гуркало]] * [[На Маківку]] * [[На гору Чорна Ріпа]] * [[На гору Ключ]] * [[На гору Пікуй]] * [[На Росохацькі полонини та Високий Верх]] === [[Івано-Франківська область]] === * [[На Грофу і Пареньки]] * [[На Сивулю]] * [[На Ігровець, Високу та Середню]] * [[На Синячку]] * [[Запрутськими Горганами]] * [[На Костричу]] * [[Через Руський Діл на Чивчин]] * [[На Говерлу і Прутецькі водоспади]] * [[Похід Чорногірським хребтом]] * [[На полонину Маришевська]] * [[На Синяк, Хом'як та Явірник з Буковеля]] * [[Гора Ротило]] === [[Чернівецька область]] === * [[На Протяте каміння і буковинські водоспади]] === [[Закарпатська область]] === * [[Через Гостру і Рівну]] * [[Привододільно – Горганською Пішконею]] * [[На Говерлу і Кукул з Козьмещика]] * [[На Петрос Чорногірський через Какаразу]] * [[Чорногорою від Шешула до Чорної гори]] * [[На Піп Іван Мармароський через Рибчину і Берлібашку]] * [[Через Вулканічне Липовецьке озеро]] {{MarshrutyInUa|index.php|Туристичні маршрути}} {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] aecs0p1fa4k27i4a7kqi6isn9yzej0k 0 125 32134 32133 2022-05-05T13:31:02Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/2A01:598:A102:F346:907:EFD0:B0A0:3266|2A01:598:A102:F346:907:EFD0:B0A0:3266]] ([[User talk:2A01:598:A102:F346:907:EFD0:B0A0:3266|обговорення]]) до зробленого [[User:VollBot|VollBot]] 12313 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Меланезія''' знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. == Регіони == Меланезія складається з наступних острівних держав: {{regionlist | regionmap=Melanesia regions map.png | regionmaptext= | regionmapsize=400px | region1name=[[Фіджі]] | region1color=#8f91b5 | region1items= | region1description=Головний острів - туристичний. Рифи, пляжі та коралові острови. | region2name=[[Нова Каледонія|Нова Каледонія (Франція)]] | region2color=#ce8d92 | region2items= | region2description=Франція у тропіках. Переліт з Австралії. | region3name=[[Соломонові острови]] | region3color=#85c38b | region3items= | region3description=Site of major Second World War battles that involved, among others, JFK. Its main island is Guadalcanal. | region4name=[[Вануату]] | region4color=#7fc9ce | region4items= | region4description=Well-developed island destination. As the New Hebrides, was a British-French Condominium until 1980. }} І крихітних австралійських територій: {{regionlist | regionmap= | regionmaptext= | regionmapsize= | region1name=[[Острів Норфолк|Острів Норфолк (Австралія)]] | region1color=#afd296 | region1items= | region1description=Маленький острів, домівка для 2 000 чоловік. }} Найбільша держава '''[[Папуа-Нова Гвінея]]''' та її сусід [[Західна Папуа]] ([[Індонезія]]) зазвичай відносять до Меланезії за культурним та історичним плані, але розглядаються в окремих статтях. == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Океанія|type=Континент}} iew0pr2pfh61k0c3dxmo35956cnmnje 0 126 37749 37711 2025-06-11T08:32:31Z Eihel 4022 Скасування редагування № [[Special:Diff/37711|37711]] користувача [[Special:Contributions/92.253.236.51|92.253.236.51]] ([[User talk:92.253.236.51|обговорення]]) back to healthy version 37749 wikitext text/x-wiki {{geo|46.97504|31.99459|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}} '''Миколаїв''' знаходиться у [[Південна Україна|Південній Україні]]. Важливий транспортний, освітній, промисловий осередок Півдня України, а також центром [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Площа 260 км². Населення 496 001 чол. (2012). == Зрозуміти == Місто знаходиться на березі Бузького лиману, на півострові, утвореному злиттям Південного Бугу з Інгулом, за 65 км від Чорного моря. 1788 року тут за повелінням князя Г. О. Потьомкіна заклали корабельня, навколо якої почали будувати місто. 27 серпня (7 вересня) 1789 року Потьомкін дав йому назву Миколаїв на згадку про здобуття російськими військами турецької фортеці Ачі-Кале (сучасне місто Очаків) 6 грудня 1788 року — у день пам'яті святителя Миколая Мирликійського. 1790 року з корабельні спустили перший корабель — 46-гарматний фрегат «Святой Николай», чим було покладено початок будівництва в Миколаєві великих парусних військових кораблів і на довгі роки визначено основну галузь міста — суднобудування. === Райони === {{Regionlist | regionmap=Map of Mykolaiv districts.png | regionmaptext=Мапа районів Миколаєва. | regionmapsize=500px | region1name=Центральний район | region1color=#ED1C24 | region1items=Історичний центр, Варварівка, Військова Слобідка, Ракетне Урочище, Північний, Сонячне, Темвод, Соляні, Тернівка, Аляуди, Матвіївка | region1description=Район утворений в 1938 р. Північний район міста. Центральний район — серце міста, тут знаходиться корабельня, завдяки якому було засноване це місто. Цей район містить історичний центр, в якому знаходиться більшість історичних і культурних пам'яток міста, тут також знаходиться Миколаївський суднобудівний завод, він старший за місто на рік. Центральний район також є самим населеним районом міста, в ньому мешкає близько 150 тисяч людей. Населення пристойно додалося, коли в середині 90-х років до району приєднали селища Варварівку, Матвіївку та Тернівку. | region2name=Заводський район | region2color=#0080C0 | region2items=Слобідка, Ялти, Сухий Фонтан, Ліски, Ліски-2, Намив, Велика Корениха, Мала Корениха | region2description=Район був заснований у квітні 1944 року. Західний район міста. Існує дві версії походження назви району. Перша пов’язана з тим, що саме тут розташована левова частка виробничих підприємств Миколаєва. Згідно з другою версією, правильною на думку істориків, район назвали Заводським через те, що він оточений водою і тут є безліч заводів. І насправді цей район є основним промисловим районом міста, ось список деяких заводів району: * Чорноморський суднобудівний завод; * Миколаївський лікеро-горілчаний завод; * Завод залізобетонних виробів; * завод “Екватор”; * сільськогосподарське підприємство “Нібулон”; * мількомбінат; * морський та річковий порти; * портовий елеватор та інші. | region3name=Інгульський район | region3color=#00B000 | region3items=Старий Водопій, Новий Водопій, Нове Садівництво, селище Горького, 13 лінія, ПТЗ | region3description=Східний район міста. Район був утворений в 1920 р. під назвою Слобідський. Але район перейменували ще декілька разів, спочатку в Сталінський, потім в Ленінський, і ось нарешті у 2016 р. за ініціативою декомунізації Ленінський район перейменували в Інгульський. В районі знаходиться залізничний вокзал й міжміський автовокзал, а також зоопарк — який вважається одним з найкращих у Європі. | region4name=Корабельний район | region4color=#ECEC00 | region4items=Богоявленський, Широка Балка, Кульбакине, Балабанівка | region4description=Південний район міста. Район був утворений 1973 р., до речі повністю з інших населених пунктів. Цими населеними пунктами були: * Широка Балка * Кульбакине * та м. Жовтневе (Богоявленськ та Балабанівка, Балабанівка була включена в межі міста Жовтневе (або Богоявленськ) 1961 р.) Район є віддалений від центру Миколаєва і здається навіть трохи провінційним, що робить його більш спокійним та затишним для життя та відпочинку. В районі є величезний спортивний комплекс плавальних басейнів “Водолій”. Також в районі містяться такі заводи: * Миколаївський суднобудівний завод «Океан». * Миколаївський глиноземний завод * Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП». * Спеціалізований морський порт «Ольвія». * Пивзавод «Янтар». }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{go | name=Миколаївський міжнародний аеропорт | alt=IATA: NLV, ICAO: UKON | url=https://www.nlv.aero | wikipedia=Миколаївський міжнародний аеропорт | wikidata=Q1528932 | email= | address=с. Баловне, Київське шосе, 9 | lat=47.058056 | long=31.920833 | directions=15 км на північ від центру міста по {{Автошлях|Р|06}} неподалік од Баловного; дістатися з центру міста можна на приміському автобусі 201 «Миколаїв-2 — Баловне», трансфером з Соборної вулиці або на таксі. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/nlvaero/ | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=На другому поверсі термінала є крамниця Duty Free. Аеропорт обслуговує тільки чартерні рейси. Найближчі аеропорти з регулярним сполученням знаходяться в [[Одеса|Одесі]] та [[Київ|Києві]]. }} === {{Потягом}} === Пасажирським потягом в Миколаїв можна приїхати з [[Київ|Києва]] (10 год), [[Харків|Харкова]] через [[Полтава|Полтаву]], [[Кременчук]], [[Кривий Ріг]] (17 год), зі [[Львів|Львова]] через [[Тернопіль]], [[Хмельницький]], [[Винниця|Винницю]] (19 год), з [[Сімферополь|Сімферополя]] та [[Керч]]і через [[Джанкой]], [[Херсон]] (7 год), з [[Запоріжжя]] (11 год) та [[Одеса|Одеси]] (5 год). Приміськими поїздами до міста можна приїхати с [[Токарівка (Кривоозерський район)|Токарівки]], [[Новий Буг|Нового Бугу]], [[Грейгове|Грейгова]], [[Снігурівка|Снігурівки]], [[Казанка (Миколаївська область)|Казанки]], [[Преображенка (Каланчацький район)|Преображенки]], [[Олешки|Олешків]], [[Каховка|Каховки]] та [[Долинська|Долинської]]. * {{go | name=Миколаїв | alt=Миколаїв-Пасажирський | url=https://uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/odessa/285259/ | wikipedia=Миколаїв (станція) | wikidata=Q12123277 | email= | address=Новозаводська вул., 1 | lat=46.937222 | long=32.061944 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Пасажирський вокзал знаходиться в районі Нового Водопою на південний схід од центру міста. Зупиняються як [https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1732&lng=_ru приміські], так і [https://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23536&by_station=Пошук дальні] потяги. }} * {{go | name=Миколаїв-Вантажний | alt= | url= | wikipedia=Миколаїв-Вантажний | wikidata=Q12157340 | email= | address=Привокзальна пл., 1 | lat=46.9575 | long=31.975556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Найближча до центру Миколаєва залізнична станція знаходиться на південному кінці Пушкінської вулиці. Приймає тільки приміські потяги (див. [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1731&lng=_ru розклад]). У будівлі вокзалу працює тільки східне крило з касами та чекальним залом. }} === {{Автомобілем}} === * {{Автошлях|M|14}} — з [[Одеса|Одеси]], [[Херсон]]а, [[Нова Каховка|Нової Каховки]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Приазовське|Приазовського]], [[Приморськ]]а, [[Бердянськ]]а, [[Мангуш]]а, [[Маріуполь|Маріуполя]], [[Новоазовськ]]а; збігається на території України з частиною європейського автошляху {{Автошлях|Е|58}}, яким можна дістатись із [[Австрія|Австрії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Румунія|Румунії]], [[Молдова|Молдови]] і [[Росія|Росії]]. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Соборна вулиця | alt= | url= | wikipedia=Соборна вулиця (Миколаїв) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-18 | content=Найдовша пішохідна вулиця в Україні. Багато кафе. Біля Каштанового скверу миколаївські художники продають свої картини. Вихід на Соборну площу і Центральний проспект. |type=see}} * {{listing | name=Флотський бульвар | alt= | url= | wikipedia=Флотський бульвар (Миколаїв) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-18 | content=Мальовничий вид з високого берега Інгулу на завод ім. 61 комунара, Темвод, Соляні. |type=see}} * {{listing | name=Соборна площа | alt= | url= | wikipedia=Соборна площа (Миколаїв) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-18 | content=Центральна площа міста, на якій проводяться мітинги, святкові заходи. Розташовані Миколаївська міська та обласна ради, меморіально-парковий комплекс десанту Ольшанського. Вихід на вулиці Соборну, Адміральську, Флотський бульвар. |type=see}} === Релігійні споруди === * {{see | name=Мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-mykolaiv | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Новобузька, 124 | lat=46.9714127 | long=32.076387 | directions= | phone=+38(050)355-35-71, +38(093)255-35-71 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-10 | content=Єдина дійсна мечеть у місті, будівля мусульманскої громади міста. Мусульманська релігійна громада міста регулярно організовує заходи у мечеті, присвячені ісламським подіям та святам задля згуртування мусульманського суспільства області на основі традиційних цінностей ісламу. }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing | type=do | name=Миколаївський обласний краєзнавчий музей | alt= | url=http://www.museum.mk.ua/ | wikipedia= Миколаївський обласний краєзнавчий музей | wikidata=Q4320491 | email= | address=вул. Набережна, 29 | lat=46.971995 | long=32.006714 | directions= | phone=(0512) 37-70-14, (0512) 71-89-28 | tollfree= | fax= | hours=10.00 - 18.00, Вихідний день п’ятниця. Останній день місяця - санітарний | price=для дорослих – 15 грн., для дітей та студентів -10 грн. | facebook= | vkontakte= | lastedit=2023-11-12 | content=Найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаєва. }} * Музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941–1944 рр.»; * '''[http://www.vereschagin.com.ua Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }};''' * Миколаївський музей суднобудування і флоту; * Музей телескопів при Миколаївській астрономічній обсерваторії. === Парки === * {{listing | type=do | name=Зоопарк | alt= | url=http://zoo.nikolaev.ua/ | wikipedia=Миколаївський зоопарк | wikidata=Q4320477 | email= | address=Площа Миколи Леонтовича, 1 | lat=46.9598376 | long=32.036669 | directions=Автобусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 8, 51, 91; тролейбусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 2, 9; трамваєм - до зуп. «Зоопарк» - № 6, 7; маршрутнтим таксі - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 1, 2, 8, 10, 13, 15, 20, 21, 30, 31, 37, 51, 52, 75, 82, 87, 91. | phone= (0512) 24-63-77| tollfree= | fax= (0512) 55-60-45 | hours=в зимній період з 9:00 до 17:00, в літний - з 9:00 до 18:00, у вихідні и святкові дні - з 9:00 до 19:00, без вихідних | price= Діти до 6 років - безкоштовно. Діти від 6 до 13 років - 60 грн. Дорослі - 100 грн | facebook= | instagram= | lastedit=2023-11-21 | content= Вважається найкращим в Україні, та одним з найкращих в Європі. }} * {{listing |type = do | name = Парк «Народний сад» | alt = до 2016 р. Парк імені Г. І. Петровського | url = | wikipedia = Парк «Народний_сад» (Миколаїв) |wikidata = Q20083616 |email = | lat = 46.971111 |long = 32.021111 | directions = | address = вулиця Котельна, 114 | facebook = |vkontakte = | phone = 096 196 7020| fax = | skype = | hours = 05:00-22:00 | price = |lastedit = 2023-11-12 | content = Розважальний парк з дитячим майданчиком, літніми батутами та лабіринтами.}} * {{listing |type = do |lat = 46.964594 |long = 31.985191 |name = Дитяче містечко «Казка» |alt = |address = вулиця Декабристів, 38|directions = |url = |wikipedia = Дитяче_містечко_«Казка» |wikidata = Q56357681 |phone = 099-011-88-89|fax = |email = |skype = |hours = Дитяче містечко: з 7:00 до 22:00. Атракціони: з 10:00 до 21:00. Каси: з 10:00 до 21:00|price = Картка - 20 грн, розваги від 50 грн до 100 грн|lastedit = 2023-11-21 |description = Дитячий парк в центрі міста.}} ==== Сквери ==== * {{listing |type = do |name = Манганаріївський сквер|alt = колишній Гімназичний та Пролетарський сквер, у народі Серце міста |lat = 46.971413|long = 32.0041502 |address = між вулицями Адміральська, Інженерна, Нікольська та 1-ша Слобідська|directions = |url = |wikipedia = Манганаріївський_сквер|wikidata =Q28704169 |phone =0512 711 588 |fax = |email = |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2023-12-30 |description = Розташований в центрі міста, у формі майже ідеального п'ятикутника. Містить в собі дитячий, баскетбольний, та спортивний майданчики. <p>У 2012 році розпочалися будівельні роботи на сквері, запустили проєкт '''Серце міста''', через що у містян з'явилася нова назва для скверу. Тоді ж облаштували місця для відпочинку, ліхтарі, збудували спортивний майданчик, але вишенькою на торті стало будівництво фонтану. 8 років знадобилось, щоб добудувати довгоочікуваний фонтан в «Серці міста», з 2012 року, аж до вересня 2020 року коли фонтан нарешті відкрився. Однак знову на сквер чекає реконструкція, адже у вересні 2022 року російські війська обстріляли центр Миколаєва, дісталося і Манганаріївському скверу. <p>Сьогодні у сквері відпочивають миколаївці та гості міста, займаються спортом діти та дорослі, проте фонтан у «Серці міста» поки не працює.}} * {{listing |type = do |lat = 46.972359|long = 32.0039218 |name = Сквер «Доброта»|alt = |address = вул. Адміральська, 36|directions = |url = |wikipedia = |wikidata = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2023-12-30 |description = Маленький сквер в центрі міста, де можна відпочити від вуличної метушні в тіні під час спекотного літа. Родзинка цього скверу є скульптура з однойменною назвою, подарована місту московським скульптором Г. Потоцьким.<p>27 квітня 2023 року сквер був знищений внаслідок ракетної атаки "Калібрами" по місту. Що є цікавим, тим що мер Миколаєва вже давав завдання знести скульптуру, але росіяни зробили це за нього, знищивши й фігуру дружби Миколаєва і Москви, і сквер.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing |map = |type = eat |lat = 46.967775|long = 31.990570 |name = McDonald's №34 «Корабел»|alt = |address = вул. Адмірала Макарова, 43|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|wikipedia = |phone = +380 (50) 334-04-60 |fax = |email = UA-00034.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 09:00-21:00|price = |lastedit = 2023-12-12 |description =}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Одеса]] * [[Херсон]] * [[Снігурівка]] * [[Баштанка]] * [[Нова Одеса]] * [[Очаків]] {{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Миколаївської області]] j1ds8bks4bsspn31ncfcoctl4u09srl 0 127 36226 35495 2024-11-11T18:12:12Z Assyrian Human 6497 /* Міста */ 36226 wikitext text/x-wiki {{geo|47.43|31.8|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Миколаївська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Миколаїв]] * [[Первомайськ]] * [[Очаків]] * [[Південноукраїнськ]] * [[Вознесенськ]] == Інші місця == * [[Коблеве]] * [[Чорноморський біосферний заповідник]] — один з найстаріших заповідників України. == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * [[Актовський каньйон|Актовський]] і Арбузинський каньйони == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Одеська область]] * [[Херсонська область]] {{footer|ispartof=Південна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 2c21agc1k1ns75atppx5mudquffpg3r 0 128 34580 12318 2023-10-20T17:49:33Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34580 wikitext text/x-wiki {{geo|-17.6|35.183333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Inharrime.jpg |flag = Flag of Mozambique.svg |location = LocationMozambique.png |capital = [[Мапуту]] |government = Республіка |currency = метикал (Mt) (MZM) |area = 801 590 км² |population = 20.069.738 (2007) |language = Португальська |religion = корінні вірування 50%, християни 30%, мусульмани 20% |electricity = 220V/50Hz (європейська вилка) |callingcode = +258 |tld = .mz |timezone = UTC+2 }} '''Мозамбік''' [http://www.moztourism.gov.mz/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} (Moçambique) знаходиться на [[Південна Африка|півдні Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Африка|type=Країна}} jr5ir2mx6rp32bxl9mfd689g7il2ig4 0 129 37189 37188 2025-05-01T20:31:36Z Vikamura 7239 /* Де зупинитись */ 37189 wikitext text/x-wiki {{geo|47.25|28.516667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Lake Raionul Orhei.jpg |flag = Flag of Moldova.svg |location = LocationMoldova.png |capital = [[Кишинів]] |government = Парламентська республіка |currency = Лей (MDL) |area = 33 843 км² |population = 3 559 500 (оцінка 2012) |language = молдавська (румунська) |religion = православні 98%, іудеї 1.5%, баптисти та інші 0.5% |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +373. |tld = .md |timezone = EET (UTC+2) }} '''Молдова''' (молд. Republica Moldova, [http://www.turism.md/rus/]) знаходиться в [[Європа|Південній Європі]] на [[Балкани|Балканському півострові]]. == Зрозуміти == == Регіони == [[Image:Moldova Regions map.png|thumb|right|410px|Карта Молдови]] * '''[[Придністров'я]]''' — територія на лівому березі Дністра, що перебуває під контролем невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Потрапити в ПМР юридично нескладно (не потрібно візи, лише закордонний паспорт), але при в'їзді слід вказати точну адресу перебування, якщо це не транзит. * '''[[Гагаузія]]''' - автономне теритроріальне утворення у складі Молдови. == Міста == * '''[[Кишинів]]''' — столиця та найбільше місто. * '''[[Аненій-Ной]]''' * '''[[Бєльці]]''' * '''[[Бендери]]''' * '''[[Комрат]]''' * '''[[Рибниця]]''' * '''[[Сороки]]''' * '''[[Тирасполь]]''' — столиця невизнаного Придністров'я. * '''[[Тараклія]]''' == Інші місця == * Старий Орхей == Як дістатись == === Літаком === Головними повітряними воротами країни є аеропорт м. Кишинів. Більшість рейсів здійснюється національною компанією Air Moldova. {{Listing|type=go|lat=46.927|long=28.93|name=Кишинів (аеропорт)|alt=Chișinău International Airport|wikipedia=Кишинів (аеропорт)|description=головний аеропорт Молдови, розташований за 13 км на південний схід від столиці Кишинів.}} === Потягом === До Молдови ходять потяги з Росії, Білорусі, України, Румунії та Болгарії. Через територію України ходять потяги через пункти пропуску в Могилів-Подільському та Кучургані. Також є потяг Чернівці-Окниця (єдиний потяг Укрзалізниці), що кілька разів на шляху перетинає державний кордон України та Молдови. Крім того державний кордон України та Молдови декілька раз перетинає залізнична магістраль Кишинів-Рені, де раніше ходив потяг, а зараз є декілька приміських потягів (з пересадками). === Автомобілем === Автомобілем можна потрапити до Молдови через будь-які міжнародні автомобільні та поромні пункти пропуску (для громадян України та Молдови також через міждержавні пункти пропуску між цими країнами). === Автобусом === Багато міст Молдови мають прямі автобусні сполучення з містами України, Румунії та іншими країнами СНД, ЄС та Туреччини. === Річковим транспортом === Для подорожуючих з усіх країн діє міжнародний поромний пункт пропуску через річку Дністер Ямпіль (Вінницька область) - Косеуць (Сороцький район). Також, лише для громадян України та Молдови, діє міждержавний поромний пункт пропуску Цекинівка (Ямпільський район, Вінницька область) - Сороки. Крім того, нещодавно запрацював вантажний та пасажирський порт Джурджулешть (на р. Дунай), з якого є рейси на Стамбул. == Транспорт == ==== Залізниці ==== {{Listing|type=go|name=Молдовська залізниця|alt=рум. Calea Ferată din Moldova (CFM)|address=Республика Молдова, Кишинэу МД-2012,ул. Влайку Пыркэлаб 48|directions=залізничний оператор у Республіці Молдова, який здійснює пасажирські та вантажні перевезення, а також відповідає за залізничну інфраструктуру в межах країни.|url=http://www.railway.md/?lang=uk|wikipedia=Молдовська залізниця|phone=(+373) 22-832-040|email=cfm@railway.md}} == Мова == Основною є [[румунський розмовник|румунська]] мова (яку тут називають молдавською), хоча більшість населення розуміє також [[російський розмовник|російську]]. В Придністров'ї, а також у північних регіонах досить поширеною є українська мова. На півдні поширені також [[болгарський розмовник|болгарська]] та ґаґаузька мови. == Що відвідати == {{Listing|type=go|lat=48.276|long=26.636|name=Еміл-Раковиці, Попелюшка|alt=Jaskinia Kopciuszek|wikipedia=Еміл-Раковиці (печера)|description=карстова печера, розташована в північних регіонах Молдови в Бричанському районі біля села Крива. У середовищі професійних дослідників печер (спелеологів) печеру знають під іншим ім'ям — Попелюшка.}} * {{See|name=Кепріанський Успенський монастир|lat=47.116621|long=28.510637|content=Кепріанський Успенський монастир — православний чоловічий монастир в Страшенському районі Молдови, один із найстаріших у країні.|wikipedia=Кепріанський Успенський монастир|wikidata=Q4478058}} * {{See|lat=47.02259|long=28.82808|name=Національний музей історії Молдови|wikipedia=Національний музей історії Молдови|wikidata=Q12736098|content=Націона́льний музе́й істо́рії Молдо́ви (рум. Muzeul Național de Istorie a Moldovei) — історичний музей у столиці Республіки Молдова місті Кишиневі, головне зібрання історичних артефактів і матеріалів з історії Бесарабії, молдовської державності, видатних персоналій країни.}} * {{See|name=Кіцканський монастир|lat=46.787253|long=29.599675|content=Свято-Вознесенський Ново-Німецький (Кіцканський) монастир (молд./рум. Mănăstirea Noul Neamț) — чоловічий монастир Православної церкви Молдови (Московський патріархат) у селі Кіцкани Слободзейського району Придністров'я. Розташований на правому березі Дністра за 5 км на південь від Тирасполя.|wikipedia=Кіцканський монастир|wikidata=Q4222553}} * {{See|name=Сороцька фортеця|lat=48.161217|long=28.305478|content=Сороцька фортеця (молд./рум. Cetatea Soroca) — молдовська фортеця XV століття, в місті Сороки, що на відстані близько 160 км на північ від сучасної столиці. Сучасні Сороки — майже на кордоні з сучасною Україною. Найбільше українське поселення, наближене до Сорок — Ямпіль, Вінницька область, де діє поромний пункт пропуску у Молдову.|wikipedia=Сороцька фортеця|wikidata=Q2374273}}{{See|name=Монастир Хинку|lat=47.079167|long=28.322222|content=Монастир Хинку (рум. Mănăstirea Hâncu) — діючий жіночий монастир в Ніспоренському районі Молдови, один з найоблаштованіших і найвідвідуваніших туристами на території країни. В монастирі діють церкви святої Параскеви і святого Пантелеймона, розташована резиденція Митрополита Молдови, готельний комплекс. Навколо монастиря багато джерел, одне з яких відрізняється підвищеною мінералізацією.|wikipedia=Монастир Хинку|wikidata=Q1465488}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Однією з найважливіших галузей та традицій Молдови є виноробство. Тому рекомендується купувати молдовське вино. Ціни на домашнє та заводське вино суттєво відрізняються. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=National Hotel (Chișinău) - закритий чотиризірковий готель у Кишиневі, Молдова. Раніше він називався «Інтурист» на честь радянської державної туристичної монополії, яка спочатку ним керувала.|address=Bulevardul Ștefan cel Mare și Sfînt 4, Chișinău, Молдова|lat=47.014|long=28.848|wikipedia=National Hotel (Chișinău)}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 5gd6p0j8k00wwzgeg2t64ke5hfrvjpy 0 130 37291 37290 2025-05-08T14:45:20Z Assyrian Human 6497 /* Чим зайнятись */ 37291 wikitext text/x-wiki {{geo|43.731245|7.419744|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Aerial view of Monaco at dusk.jpg |flag = Flag of Monaco.svg |location = LocationMonaco.png |capital = Монако |government = конституційна монархія |currency = Євро (EUR) |area = 1,95 км² |population = 32 671 (липень 2007) |language = [[Французький розмовник|французька]] (офіційна), [[Англійський розмовник|англійська]], [[Італійський розмовник|італійська]], монегаська |religion = католики 90% |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +377 |tld = .mc |timezone = CET (UTC+1) }} '''Князівство Монако''' [http://www.visitmonaco.com/index.cfm?fuseaction=page.viewPage&pageID=2105&nodeID=20] знаходиться в [[Європа|Західній Європі]]. Монако — місто-держава, оточено територією [[Франція|Франції]] зі всіх сторін (Французька Рів'єра), крім берегової лінії Середземного моря. Лише в декількох кілометрах на схід знаходиться [[Італія|Італійська]] Рів'єра. За площею друга найменша в світі країна (після [[Ватикан]]у), а також найгустонаселеніша країна в світі. == Зрозуміти == Монако — друга найменша незалежна держава у світі (територія лише в 6 разів більша площі Ватикану) і майже повністю складається з одного міста. Уряд Монако розташований в Монте-Карло, але цей район не є столицею Монако. Країна розділена на чотири області: Монако-Вілль (старе місто), Кондамін (порт квартал), Монте-Карло (для бізнесу та відпочинку) та Фонтвілль (відпочинок та легка промисловість). Не маючи природних ресурсів для експлуатації, окрім його розташування і сприятливого клімату, князівство стало курортом для туристів і «податковим раєм» для бізнесу. Монако — одна з найбільш густонаселених незалежних країн в світі. == Регіони == Країна являє собою одну міську агломерацію, котра формально складається з деяких мікрорайонів: * '''Монте-Карло''' * '''Монако-Вілля''' * '''Ла-Кондаман''' * '''Фонв'єй''' == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Найближчим аеропортом є міжнародний аеропорт '''[[Ніцца]]-Лазурний Берег''' [http://www.nice.aeroport.fr/include_en]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, який знаходиться приблизно за 40 км на захід від князівства. Виконуються щоденні рейси до головних міст Європи, зокрема [[Лондон]]а і [[Париж]]а. Існує регулярне швидкісне автобусне сполучення Rapide Cote D'Azur [http://www.rca.tm.fr]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} з обох терміналів аеропорту Ніцци. Завжди є можливість дістатись на таксі, що чекає в аеропорту. Таксі дороге, тому рекомендується узгодити вартість проїзду наперед, або переконатись, що лічильник буде ввімкнено на початку подорожі (французькі таксисти відомі тим, що часто завищують вартість проїзду на власний розсуд). === Гелікоптером === Геліпорт Монако розташований у кромки моря і забезпечує сполучення між Ніццою та Монте-Карло. Вартість перельоту залежить від сезону, в межах 100–300 євро. Проте, в сезон Каннського кінофестивалю (кінець травня), ціна може становити до 700 євро. Потрапити до князівства гелікоптером, не менш красиво ніж яхтою, оскільки з повітря відкривається мальовнича панорама усієї країни. === Потягом === [[Файл:Gare souterraine Monaco - TER à quais.JPG|міні|ліворуч|Залізнична станція князівства]] '''Монако-Монте-Карло''' є єдиною залізничною станцією князівства, знаходиться на лінії [[Марсель]]-[[Ніцца]]-[[Вентімілья]]. В Монако немає своєї залізничної компанії, тому оператором є французька національна залізнична компанія SNCF. Протяжність залізниць на території князівства складає усього 1.7 км. Станція розташована за 300 м від порту, на Авеню князя П'єра (Avenue Prince Pierre). Станція є унікальною, бо практично висічена всередині скелі, багатоярусна. Станція обладнана за останнім словом техніки (реконструйована у 1999 році). Внутрішній простір облицьований мармуром, лампи освітлення створюють ефект золотого світіння. Зі станції можна потрапити у два протилежних кінці Монако. Тому перед тим як виходити, слід уважно ознайомитись з вказівниками, оскільки один вихід зі станції веде в курортно-історичну частину міста, а другий — в зону казино. Камер зберігання багажу немає, оскільки залишати багаж на території князівства заборонено. Виконуються регулярні залізничні сполучення до ближніх міст Франції і Італії, що здійснюються переважно компаніями SNCF, а також Trenitalia. Щогодини виконується 2-4 сполучення з [[Ніцца|Ніццою]], [[Канни|Каннами]], [[Ментон]]ом, а також італійським містом [[Вентімілья]]. На станції зупиняються потяги далекого слідування: * ''Ligure'' ([[Марсель]] — [[Мілан]]), * ''Train Bleu'' ([[Париж]] — [[Вентімілья]]), * швидкісний TGV [[Ніцца]] — [[Париж]], * найдовший потяг Європи [[Ніцца]] — [[Москва]] (47 годин, оператор Російські залізниці). Необхідно робити валідацію білетів (компостування) перед посадкою — для цього на платформах існують спеціальні автомати. === Автомобілем === Монако входить у загальноєвропейську систему швидкісних автомагістралей. З будь-якого міста Європи сюди можно дістатись автомобілем швидкісними дорогами через французські міста ''Ла-Турбі'' і ''Рокбрюн'', або через італійське місто [[Вентімілья]], а також звичайними автомобільними дорогами через ''Ля-Басс'', ''Ля-Мойєн'' і ''Ля-Гранд-Корніш''. Стан доріг прекрасний. Для перетину кордону між Францією і Монако не існує жодних формальностей. === Автобусом === У князівстві не існує автовокзалу, проте міжнародні автобуси зупиняються у різних точках міста. Діє 6 автобусних маршрутів. З аеропортом [[Ніцца|Ніцци]] Монако сполучає експрес 110, що відправляється кожних півгодини, вартість проїзду 18 євро (в обидва кінці 28.50 євро). Маршрут 100 відправляється кожних 15 хвилин з центрального автовокзалу Ніцци (Gare Routière), вартість проїзду 1 євро. === Морем === Монако має дві марини: Port Hercule і Port de Fontvieille. Багато туристів приїжджають на яхтах і круїзних лайнерах. == Транспорт == Незважаючи на площу в 2 км² та особливості рельєфу князівства, розташованого між морем та горами, Монако обслуговується різними видами транспорту. У князівстві працюють чотири автобусні лінії французької мережі Ligne d'Azur: автобусна лінія номер 110 з'єднує Ментону з аеропортом Ніцца-Лазурний берег, номер 100 функціонує по осі Ніцца — Монако — Ментона, номер 100X з'єднує Ніццу з Монако і 114 Тюрбі. З 2019 року у князівстві курсує автономний електричний шатл. Він обслуговує Княжий палац, Кафедральний собор, Океанографічний музей і Площа Відвідування — ключові місця для туристів. З 2013 року у князівстві працює власна служба прокату електричних велосипедів MonaBike. У розпорядженні мешканців та гостей Монако є 300 велосипедів у вільному доступі, припарковані на 35 станціях по всьому князівству. == Мова == Офіційною мовою є французька. Також офіційною є монегаскська мова, але вона майже не вживається. == Що відвідати == * {{See|name=Княжий палац|lat=43.731417|long=7.420275|address=Place du Palais|wikidata=Q1164788|wikipedia=Княжий палац у Монако|image=Prince's Palace of Monaco.jpg|description=Офіційна резиденція правителів Монако. Палац заснований як генуезька фортеця 1191 року, згодом багаторазово розширювався і перебудовувався. Починаючи з кінця XIII століття палац належить генуезькому роду Ґрімальді.|price=10 євро|content=Офіційна резиденція княжої родини Грімальді, розташована на скелі в Монако-Вілль. Щодня о 11:55 можна побачити зміну варти.}} * '''Казино Монте-Карло (Casino de Monte-Carlo).''' Легендарне казино в стилі бель епок — символ розкоші та гламура. Окрім ігор, тут можна насолодитися архітектурою та атмосферою елітного відпочинку. * '''Океанографічний музей Монако (Musée Océanographique de Monaco).''' Один із найстаріших океанографічних музеїв світу, заснований у 1910 році. Тут представлені понад 6 000 видів морських мешканців, включаючи акул, черепах і тропічних риб. * '''Собор Святого Миколая (Cathédrale de Monaco).''' Неороманський собор з білого каменю, де поховані члени княжої родини, зокрема Грейс Келлі та Реньє III. * '''Сади Святого Мартіна (Les Jardins Saint-Martin).''' Зелені тераси на скелі з панорамним видом на море. Ідеальне місце для прогулянок і відпочинку на свіжому повітрі. * '''Колекція автомобілів князя Монако (Collection de Voitures de S.A.S. le Prince de Monaco).''' Музей, де зібрано понад 100 автомобілів, включаючи ретро-моделі та гоночні боліди. * '''Сад троянд принцеси Грейс (Roseraie Princesse Grace).''' Розкішний розарій у Фонв’єй, присвячений пам’яті принцеси Грейс Келлі. Тут росте понад 300 видів троянд. * '''Пляж Ларвотто (Larvotto Beach).''' Головний громадський пляж Монако з чистим піском і прозорою водою. Поруч розташовані кафе та ресторани. * '''Опера Монте-Карло (Opéra de Monte-Carlo).''' Розкішний театр, спроектований архітектором Шарлем Гарньє. Тут проходять оперні та балетні вистави світового рівня. * '''Порт Еркюль (Port Hercule).''' Головна гавань Монако, де швартуються розкішні яхти. Відмінне місце для прогулянок та спостереження за морським життям. == Чим зайнятись == '''Гастрономічні враження:''' * Ринок Condamine: Місце, де можна скуштувати місцеві делікатеси, такі як барбажуан (пиріжки з начинкою) і фугасу (солодкі булочки з ароматом апельсина та анісу). * Мішленівські ресторани: Монако пропонує безліч ресторанів високого класу, де можна насолодитися вишуканою кухнею. '''Шопінг та нічне життя:''' * One Monte-Carlo: Торговий центр з бутиками світових брендів, розташований поруч із казино. * Нічні клуби та бари: Монако відоме своїм активним нічним життям. Популярні заклади включають SASS Café та COYA Monte-Carlo. '''Прогулянки та екскурсії:''' * Старе місто (Монако-Вілль): Прогулянка вузькими вуличками з історичними будівлями та мальовничими краєвидами. * Маршрут Формули-1: Пройдіть пішки трасу Гран-прі, включаючи знамениті повороти, такі як Mirabeau та Fairmont Hairpin. == Гроші та покупки == Монако — це країна для багатіїв, тож усе там надзвичайно дороге і набагато дешевше буде поїхати до Ніцци і придбати потрібні речі там. == Регіональна кухня == Кухня монегасків базується на стравах з риби, овочів, фруктів і морепродуктів. З рибних страв виділяється «буябес» — блюдо, яке представляє собою юшку з барабульки, тригли і скорпени з додаванням креветок, оливкового масла, часнику, томатів, приправ (кмин, шафран, шавлія), а під кінець готування туди вливають біле вино (до «буйабеса» подається соус «руй» — його зазвичай намазують на хліб). Відпочиваючи в князівстві, обов'язково слід спробувати сендвіч «банья» (Основні інгредієнти: анчоуси, яйця, зварені круто, каперси, зелений салат, скибочки помідорів і оливки, а в якості заправки виступає оливкова олія). Ще одна поширена закуска в Монако — смажені коржики (їх їдять як самостійну страву, так і вприкуску з основною стравою), наприклад, «фугас» (Коржик з маслинами, цибулею і салом) або «паніні» (Хліб, попередньо підсмажений, з шинкою). == Нічне життя == == Де зупинитись == === Дешево === *Hotel Ambassador Monaco Розташований поруч із Океанографічним музеєм. Пропонує комфортні номери за доступною ціною. *Boutique Hôtel Miramar Сучасний бутик-готель із видом на море та високими оцінками гостей. *Aparthotel Adagio Monaco Monte Cristo Апарт-готель з кухнями, ідеальний для тривалого перебування. * Hôtel de France Простий готель з гарним розташуванням та приємною атмосферою. === Середні ціни === *Novotel Monte Carlo Сучасний готель у центрі міста з басейном, фітнес-центром та зручним розташуванням. *Hotel Port Palace Бутик-готель із видом на порт Еркюль. Популярний серед шанувальників Формули-1. * Le Méridien Beach Plaza Єдиний готель у Монако з приватним пляжем. Пропонує басейн, фітнес-центр та ресторани. === Дорого === * {{Sleep|name=Готель де Парі (Монте-Карло)|address=Place du Casino, 98000 Monaco|email=mailto:resort@sbm.mc|image=Hôtel de Paris Monte-Carlo 006.jpg Hôtel de Paris Monte-Carlo 004.jpg Hotel In Montecarlo (60034404).jpeg Hôtel de Paris Monte-Carlo 001.jpg|checkin=Час заїзду: 15:00|checkout=Час виїзду: 12:00|phone=+37798063000|fax=+37798063000|lat=43.73921021566909,|long=7.427561059520895|content=Hotel de Paris — це палац у стилі Прекрасної епохи в районі Монте-Карло в Монако, на Французькій Рив'єрі. Він був заснований та урочисто відкритий у 1864 році Товариством морських купалень Монако князя Монако Карла III.|wikipedia=Готель де Парі (Монте-Карло)|wikidata=Q1279896}} * Hôtel Hermitage Monte-Carlo Елегантний готель у стилі Belle Époque з зимовим садом, спроектованим Гюставом Ейфелем. * Hotel Metropole Monte-Carlo Розкішний готель з дизайнерським басейном від Карла Лагерфельда та спа Givenchy. * Monte-Carlo Bay Hotel & Resort Курорт з власним пляжем, лагуною та садами. Ідеальний для сімейного відпочинку. * Fairmont Monte Carlo Готель з видом на Середземне море та трасу Формули-1. Пропонує спа, басейн на даху та кілька ресторанів. == Де навчатись == '''Початкова та середня освіта''' У Монако є 10 державних освітніх установ, включаючи 7 дитячих садків і початкових шкіл і одну середню школу (коледж Шарля III), один ліцей, який надає загальну і технічну освіту (ліцей Альберта I) і один ліцей, що надає освіту в сфері туризму. Також в Монако є дві приватні школи, що фінансуються релігійними громадами (Інститут Франциска Ассизького Ніколя Барре і школа домініканців) і одна міжнародна школа (Міжнародна школа Монако). '''Вища освіта''' У Монако є тільки один вищий навчальний заклад: Міжнародний університет Монако. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] h7hkb2ms4115eiwi18lfq64wlt3quqw 0 131 35397 35357 2024-05-07T16:05:32Z MarianaSenkiv 5081 /* Що відвідати */ 35397 wikitext text/x-wiki {{geo|49.15002|23.86647|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Моршин''' знаходиться в [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == Моршин розташований серед прикарпатських заповідних лісів, за 10 км від Стрия, 95 км від Івано-Франківська та 82 км від обласного центру — міста Львова. Бальнеологічний курорт України. Завдяки цілющим мінеральним джерелам та праці лікарів-дослідників він перетворився в справжню карпатську перлину. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === У місті є приміський вокзал, з якого до Львова через Стрий вранці ходить електропотяг (тривалість: 2 години), який ввечері повертається зі Львова до Моршина. === Автомобілем === Зі Львову: трасою Е471 до м. Стрий, перетнути річку та виїхати на трасу Н10. Після Станкова на кільці повернути у другий з'їзд.<br> З Тернополя: трасою Е50 через Бережани, Рогатин, Ходорів, Стрий.<br> З Івано-Франківська: по трасі Н10 через Долину та Болехів. === Автобусом === До Моршина або через нього ходить багато транспорту — місто розташовано біля траси Івано-Франківськ — Львів, але слід пам'ятати, що не весь транспорт йде через Моршин, їснує об'їздна дорога, якою користуються деякі рейсові автобуси. Автобусна станція знаходиться в районі переїзду, неподалік від залізничного вокзалу. == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Morshin old bouvet.jpg|thumb|250px|Старий бювет мінеральних вод]] * Дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1700-і рр. Тут знаходиться музей Ікон Пресвятої Богородиці. * Храм Святої покрови Пресвятої Діви Марії (УКГЦ) (сучасний) * Вілла, вул. Івана Франка, 25а * Вілла «Анна», 1876 р. * Бювет, 1930-і рр. * Санаторій «Мармуровий палац», інж. Никодимович, 1935–1938 рр. * Пам'ятник Т. Г. Шевченку, ск. М.Посікіра, Л.Яремчук, арх. В.Каменщик, 1997 р. * Міський парк * Джерело Матері Божої * Міський став <gallery> Моршин Мармуровий палац.jpg| Моршин Джерело Матері Божої.jpg| Моршин, Церква Покрови Пресвятої Богородиці.jpg| Моршинський став.jpg| Свердловина № 17 а ввечері.jpg| Джерело № 4 в санаторії.jpg| Morshyn Lvivska-new source N1 Boniface-back building-.jpg| Боніфацій 2.jpg| </gallery> == Чим зайнятись == Можна відвідати атракції міста, подивиться на нечисленні старі вілли та колишні польські пансіонати, погуляти у місцевому парку або у чудовому лісі. Також є можливість засмагати на пляжі біля озера у парку санаторія або винайняти там човен. == Що купувати == У великому різноманітті представлена сувенірна продукція: поїлки, магніти, іграшки. Є можливість придбати голубу глину, мінеральні грязі. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Велика кількість будиночків здається в оренду - можна зупинитись у приватному пансіонаті чи санаторії. === Дешево === https://morshyn.net - Сайт для бронювання дешевого відпочинку в Моршині === Середні ціни === * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name =Пансіонат «Одеса» |alt = |address =м.Моршин,50-років УПА 7 |directions = |url =http://odesahotel.com/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380-32-6060800 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == У сусідньому селі Лисовичі споруджений санаторій «Прикарпатська ватра», між санаторієм і містом курсує автобус санаторію. Також у селі збереглася дерев'яна Церква Богоявлення Господнього, яка була побудована у 1755 р. Неподалік від міста є кілька природних пам'яток, до них важко дістатися без власного транспорту, але у Моршині є цілий ряд туристичних бюро, які пропонують маршрути як на пів дня, так і на цілий день. Так, наприклад, здійснюються екскурсії на озеро Синевір, скелі Довбуша у Бубнищі та фортецю Тустань. Недалеко від Моршина є колишній печерний монастир у с. Розгірче. Важливим місцем паломництва є Гошівський монастир поблизу Болехова, розташований на мальовничій горі. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 8mw0pf436p2zei8bu4bfe3njetg5bty 0 132 34343 30465 2023-06-28T17:44:39Z CommonsDelinker 1602 Replacing Coat_of_Arms_of_Moscow.svg with [[File:Coat_of_arms_of_Moscow.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR6|Criterion 6]]). 34343 wikitext text/x-wiki {{geo|55.74964|37.62367|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Moscow July 2011-16.jpg | caption=Красна площа | city=Москва | arm = Coat of arms of Moscow.svg | population = 11 612 943 (на 2012) | callingcode = +7-495, 499 }} '''Москва''' — столиця [[Росія|Росії]], що знаходиться у [[Центральна Росія|Центральному федеральному окрузі]] на Європейській частині країни. Є найбільшим містом за чисельністю населення як у Росії, так і в усій Європі; одне з найбільших міст світу. Фінансовий та політичний центр Російської Федерації, колиска російської національної та духовної культури. Колишня столиця Радянського Союзу. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Місто}} atks4gm3zor1vinql1gvws2bwih90bs 0 133 37152 35978 2025-04-28T18:50:51Z Валерія Ванько 7511 транспрорт, що відвідати, де зупинитись 37152 wikitext text/x-wiki {{geo|48.13661|11.57707|zoom=13}} {{pagebanner | Munich Olympiapark banner.jpg}} '''Мюнхен''' (нім. ''München'') — найбільше місто [[Баварія|Баварії]], [[Німеччина]]. Розташований на півдні країни. == Зрозуміти == Адміністративний і економічний центр федеральної землі Баварія. == Як дістатись == === Літаком === Якщо планувати бюджетну подорож літаком, то буде зручно скористатися рейсом авіакомпанії Wizz Air Київ (Жуляни) - Меммінген (або Донецьк - Меммінген). Вартість квитка на цей рейс з Києва від 311 грн., а з Донецька від 256 грн. і вище (квитки потрібно бронювати заздалегідь). Меммінген - місто в Баварії, яке знаходиться неподалік від Мюнхена (120 км.). Звідти до Мюнхена можна дістатися залізничним транспортом з пересадками, або трансфером з аеропорту Меммінген до центрального залізничного вокзалу Мюнхена. Трансфер коштує, якщо квиток брати у водія, 19.50 Євро. Якщо купувати на сайті [http://www.allgaeu-airport-express.de/] - то дешевше. Цей варіант маршруту буде дешевшим, ніж прямий рейс літака до Мюнхена (якщо виліт планується з України). ==== Мюнхен (аеропорт) ==== : ''Детальніше: [[Мюнхен (аеропорт)]]'' {{Go|name=Аеропорт Мюнхен імені Франца-Йозефа Штрауса|alt=Міжнародний аеропорт Мюнхена|address=Nordallee 25, 85356 München-Flughafen, Німеччина|phone=+498997500|url=https://www.munich-airport.de/?utm_source=google&utm_medium=gmb&utm_campaign=lokal.pack.flughafenmuenchen|lat=48.35408505597798|long=11.788230787889344|content=Міжнародний аеропорт, розташований у Верхній Баварії в округах Фрайзінг та Ердінг у місцевості Ердінгер Моос. Аеропорт названий ім'ям колишнього прем'єр-міністра Баварії Франца Йозефа Штрауса. Аеропорт був побудований, щоб забезпечити перевезення зростаючого потоку пасажирів, оскільки аеропорт Мюнхен-Рим (нім. München-Riem) вже не справлявся з цими завданнями. Аеропорт є хабом для авіаліній: Lufthansa, Air Dolomiti, Condor, Eurowings, Eurowings Discover, TUI fly Deutschland|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipN9hsZG34HwFFoUEK1lxWJFLKFA3EAG55TzAj8t=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q131402}} === Потягом === Можливий варіант: потяг Львів-Будапешт з пересадкою на потяг Будапешт-Мюнхен === Автомобілем === === Автобусом === Цілком реально дібратися до столиці Баварії автобусом. Якщо починати поїздку в Києві, то дорога займе, приблизно, 30 годин (можуть бути непередбачені затримки на кордоні). Зазвичай у автобусах для далеких подорожей є туалет. Певна річ, що екіпаж робить зупинки. Платні протягом поїздки українські вбиральні, німецькі (і польські, якщо Польща транзитна країна) безкоштовні і зручніші, зокрема є папір. Не забудьте взяти з собою подушку, бо спати надзвичайно незручно, особливо високим людям. Ціна квитка коливаєтья від 1600 грн в обидва боки. === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Автобусний транспорт в Мюнхені|alt=автовокзал Мюнхену|address=Arnulfstraße 21, 80335 München, Німеччина|url=https://www.muenchen-zob.de/|lat=48.14240019950798|long=11.549953640512275|content=Управляється Мюнхенською транспортною компанією (MVG) та її партнерами по співпраці в Мюнхенській транспортно-тарифній асоціації (MVV). У 2016 році було перевезено 200 мільйонів пасажирів|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMiD0_saPOaOO52zw2Mw7OKbjy-6jmXdZgd3p4g=w408-h271-k-no|wikipedia=https://de.wikipedia.org/wiki/Busverkehr_in_M%C3%BCnchen|wikidata=Q206458}} == Що відвідати == [[Файл:Exterior of Theatinerkirche, Munich.jpg|міні|Театінеркірхе на Одеонсплац]]{{See|name=Стара ратуша|alt=Altes Rathaus|address=Marienplatz 15, 80331 München, Німеччина|phone=+4989294001|url=http://www.spielzeugmuseummuenchen.de/|hours=10:00–17:30|lat=48.13670420989033|price=380 грн|long=11.576923508353783|content=Одна з пам'яток Мюнхена, розташована на східній стороні площі Марієнплац. Перша згадка про Стару ратушу датується 1310, велику залу будівлі було побудовано в 1392-1394рр. Відомо, що в 1460 у комплекс вразила блискавка. У 1470-1480рр. під керівництвом Йорга фон Хальсбаха ратуша була реконструйована в стилі пізньої готики. Після, в епоху Відродження, в фасад додавалися елементи в стилі ренесансу. Але в 1861-1864рр. будинок було реконструйовано в неоготичному стилі.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipM13OPi92xnxa_rvtrAHr8F0Nx8MQjoTi8UPwG0=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%88%D0%B0_(%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD)|wikidata=Q439458}} * Англійський сад (вхід з Одеонсплац) * Фрауенкірхе (але особливий смак споглядати її зовні, всередині вона досить проста) * Театінеркірхе на Одеонсплац (випадок протилежний, вся краса - всередині) * Статуя Ангела миру * ріка Ізар (має чудовий смарагдовий колір) == Чим зайнятись == Замість того, щоб півгодини розглядати Стару ратушу (безперечно, гарну), зайдіть всередину, знайдіть ліфт (там будуть купкуватися люди), їдьте разом з усіма, купуйте квиток (коштує не більше 2 євро) і знову ж - в ліфт - піднімаєтеся, виходите - і все - місто біля ваших ніг. Якщо ви навіть не знаєте, на що дивитея, то опустіть погляд трохи нижче і на рівні підвіконь побачите зображення силуетів будівль, спрямованих на свої реальні прототипи, будуть там і підписи, але німецькою. === Музеї === [[File:4 cilindros y museo BMW, Múnich, Alemania 2012-04-28, DD 02.JPG|150px|thumbnail|right|Штаб-квартира і музей БМВ]] * "Стара Пінакотека" * "Нова Пінакотека" * "Пінакотека Сучасності" * "Німецький музей" * "Ленбах-хаус" * "Музей BMW" * "Гліпотека" (Münchener Glyptothek) "Пивний фестиваль «Октоберфест»" == Що купувати == Традиційні магнітики можна купити мінімум за 3 євро, ціна на листівки коливається від 60 центів і до 2 євро. Якщо хочете купити одяг, то, наприклад, баварський капелюшок придбаєте за 14 євро. Але запитуйте про знижки, навіть вимагайте, продавців переконати реально. Якщо ви студент, сміливо беріть із собою український студентський квиток, ціну на вхід до музеїв вам скинуть чи не вдвоє, але, коли вас касир у музеї запитає, чи маєте 18, можете ризикнути і сказати "ні" та безкоштовно у статусі дитини порозглядати експонати. Це перевірений прийом, документів не вимагають. Так можна гарно зекономити і потратити, скажімо, ваші євро на квіти для дівчини, але не звичайні, а зірвані власноруч з квіткового поля, не забудьте перед цим вкинути монетку у контейнер, де написано "1 Є".--[[Спеціальна:Внесок/46.211.125.254|46.211.125.254]] 20:16, 24 липня 2013 (EEST) == Де поїсти == === Дешево === Дешево поїсти можна в турецьких чи китайських харчевнях. За 3 євро можна цілком насититися смачною і дуже щедрою порцією рису. Неймовірно смачне італійське морозиво коштує від 1 євро. === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=Ratskeller München|address=Marienplatz 8, 80331 München, Німеччина|url=http://www.ratskeller.com/|phone=+49892199890|hours=11:00–23:00|price=20–30 €|lat=48.13745425003352|long=11.57606765400485|content=Ресторан баварської кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPEtb0DokQuUnV7adnOzpdEvAp6s53GDsvbqic_=w408-h272-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Баварська державна опера|alt=Bayerische Staatsoper|address=Max-Joseph-Platz 2, 80539 München, Німеччина|phone=+498921851920|url=https://www.staatsoper.de/|lat=48.139836125940775|long=11.578817669347881|content=Баварська державна опера – один з найбільш великих і знаменитих оперших осередків у світі. Її пердставники протягом пʼяти століть задають тон розвитку оперного мистецтва, зберігаючи при цьому театральні традиції. Щорічно тут дається понад 300 вистав, на головні ролі запрошуються провідні виконавці. У репертуарі – твори відомих німецьких композиторів і кращі шедеври світового оперного мистецтва. Велична будівля, де проходять вистави стала символом Мюнхена і культурною Меккою для ткристів.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPoUe3fIq1Vo5SkQEY1uhqgWalUNKNK9pY0zofu=w482-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0|wikidata=Q681931}} == Де зупинитись == === Дешево === Дешевий хостел в Мюнхені - A&O München Hackerbrüke http://www.booking.com/hotel/de/a-o-hostel-munchen.ru.html Ціна за добу - приблизно 20 Євро, за сніданок окрема доплата. Але як для столиці Баварії - добре! === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=H2 Hotel München Olympiapark|address=Moosacher Str. 82, 80809 München, Німеччина|phone=+49893500350|url=https://www.h-hotels.com/de/h2/hotels/h2-hotel-muenchen-olympiapark|checkin=15:00|checkout=12:00|price=6 тис грн|lat=48.18702105102188|long=11.545688099172636|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOa-QnxPlFINhCuVbUWCqzqQBkuNF_YoUBNBvhh=w408-h272-k-no|content=Помешкання ibis budget Muenchen City Olympiapark розташовано у Мюнхені, за 2 км від пам'ятки "Музей BMW". До розпорядження гостей сад, приватна парковка, спільний лаунж та тераса. Приблизно за 1,8 км від помешкання гості можуть відвідати пам'ятку "Олімпійський парк", а за 5,7 км – пам'ятку "Стара Пінакотека". Серед іншого тут є безкоштовний Wi-Fi. У цьому помешканні, розміщено за 3,2 км від пам'ятки "Олімпійський стадіон", надаються номери для алергіків. У помешканні ibis budget Muenchen City Olympiapark кожен номер устаткований робочим столом, телевізором із плоским екраном, окремою ванною кімнатою, постільною білизною та рушниками. Гостям пропонують на сніданок такі варіанти: "шведський стіл", континентальний і вегетаріанський. До послуг гостей стійка реєстрації, працівники якої володіють такими мовами – німецька, грецька, англійська та російська – і завжди раді допомогти гостям. Помешкання ibis budget Muenchen City Olympiapark розміщено за 6 км від пам'ятки "Музейний квартал "Ареал мистецтва" у Мюнхені". Аеропорт (Аеропорт Мюнхен) розміщений за 35 км звідси.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Намагайтеся ходити по доріжці для пішоходів і не займати полосу для велосипедистів, німців це може роздратувати. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Відень|alt=Австрія|directions=на схід від Мюнхена|lat=48.21097934425683|long=16.37964081119412|content=Ві́день — федеральна столиця Австрії. Є одночасно однією з 9 земель Австрії, зусібіч оточеною територією іншої землі — Нижньої Австрії.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPUXIYe20ss6lh1LOdMGNmK57nZE5n9GIKdCf_K=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C|wikidata=Q1741}}{{footer|ispartof=Німеччина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Німеччини]] sbygtpxq1l2w761aw6myo1gye9vci3e 0 134 37615 37614 2025-05-23T15:46:14Z Kurant Taras 7234 / 37615 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Мікронезія''' знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Micronesia regions map.png | regionmaptext= | regionmapsize=470px | region1name=[[Федеральні штати Мікронезії]] | region1color=#85c38b | region1items= | region1description= ФШМ, разом з Палау та Маріанськими островами є найкращим в світі місцем для підводного плавання. Включає в себе скелі Чуук, Понпеї, і манти Яп. | region2name=[[Кірібаті]] | region2color=#bc9ab6 | region2items= | region2description=Західна третина цієї витягнутої країни лежить в Мікронезії. | region3name=[[Маршалові острови]] | region3color=#cd8d92 | region3items= | region3description=На атолі Бікіні США випробовували ядерну зброю | region4name=[[Науру]] | region4color=#7fada6 | region4items= | region4description=Острів фосфату. Найменша у світі незалежна республіка. | region5name=[[Північні Маріанські острови]] | region5color=#d07a6f | region5items= | region5description=ПМО - це найкраща на планеті погода, найчистіша вода, найчистіше повітря, підводне плавання, рибалка, вогняні червоні заходи сонця і неймовірні пляжі Сайпана та Рота. | region6name=[[Палау]] | region6color=#7fc9ce | region6items= | region6description=Красива країна з озером, повним медуз, і багато чого іншого. }} {{regionlist | regionmap= | regionmaptext= | regionmapsize= | region7name=[[Гуам]] ([[США]]) | region7color=#dab86a | region7items= | region7description=Зростаюча військова присутність США, в поєднанні з розширенням індустрії туризму робить Гуам однією з найбільш економічно стабільних областей Мікронезії. | region8name=[[Острови Мідуей]] ([[США]]) | region8color=#90b5c9 | region8items= | region8description= | region9name=[[Wake Island]] ([[США]]) | region9color=#f3f7a1 | region9items= | region9description= }} == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == [[Файл:Pohnpei Airport 2.jpg|міні]] == Як дістатись == {{Go|name=Міжнародний аеропорт Понпеї|alt=Pohnpei International Airport|address=X6M5+VH2, Kolonia, Pohnpei, Федеративні Штати Мікронезії|phone=+919034983808|url=http://www.ppa.fm/|lat=6.98538641283546|long=158.21026145044627|content=Міжнародний аеропорт|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Pohnpei_International_Airport|wikidata=Q741262}} == Транспорт == Громадський транспорт у '''Федеративних Штатах Мікронезії (ФШМ)''' — дуже '''обмежений''' через географічні особливості: це острівна держава в Тихому океані, що складається з чотирьох штатів — '''Яп, Чуук, Понпеї, Косрае''' — які розташовані на різних островах, розкиданих на тисячі кілометрів. === 1. Немає розвиненого громадського транспорту в класичному розумінні === * '''Автобусів немає''' або вони є лише в дуже обмеженій кількості (іноді — шкільні або урядові). * У столиці (Палікір, штат Понпеї) і в головних поселеннях можуть бути '''таксі або мікроавтобуси''', але без фіксованого графіка. === 2. Основний транспорт — приватні автомобілі і пікап-таксі === * Місцеві жителі часто їздять на власних пікапах або мотоциклах. * Таксі — поширені у містах, але частіше це неофіційні машини. Плата — '''за домовленістю або фіксована за відстань'''. * Деякі водії пропонують '''“ride-sharing”''' (взяти кількох пасажирів разом). === 3. Міжострівний транспорт — човни та літаки === * Основне сполучення між островами ФШМ — '''авіація''' (наприклад, United Airlines виконує рейси по "острівному хопу" Маршаллові Острови – ФШМ – Гуам). * Також існують '''вантажно-пасажирські судна''' між островами, але вони ходять рідко. * Місцеві жителі на короткі відстані використовують '''маленькі моторні човни'''. === 4. Авіація — критично важлива === * У кожному штаті є '''аеропорт''', що приймає внутрішні та регіональні рейси. * ФШМ залежать від міжнародних рейсів для зв’язку із зовнішнім світом — через '''Гуам, Гонолулу або Палау'''. == Мова == [[Файл:2021-07-09 mage.jpg|міні]] == Що відвідати == {{See|name=Парк Ніко Марін|alt=Nihco Marine Park|address=W5R9+VM9, Palikir, Федеративні Штати Мікронезії|lat=6.949382400390397|long=158.1900351417786|content=Парк|phone=+6913202135}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Де розважитись == {{Do|name=Truk Lagoon Dive Center у The Truk Stop Hotel|content=Туристична агенція – скуба-дайвінг|address=1993 Weno Blvd, Weno, Chuuk 96942, Федеративні Штати Мікронезії|url=http://dive-truklagoon.com/|phone=+6913304232|lat=7.47568064477077|long=151.89252490764565}} == Регіональна кухня == == Де поїсти == {{Eat|name=Нетт Рамен|alt=Nett Ramen|address=X63H+3VQ, Pohnpei 96941, Федеративні Штати Мікронезії|phone=+6913204967|hours=08:30–17:00|lat=6.954300279478335|long=158.23447542698614|content=Ресторан}} == Нічне життя == [[Файл:2021-07-09 mageк.jpg|міні]] == Де зупинитись == {{Sleep|name=Mangrove Bay Hotel|address=Kolonia, Pohnpei, Федеративні Штати Мікронезії|phone=+6913205454|url=http://www.mangrovebaypohnpei.com/|hours=Час заїзду: 14:00 Час виїзду: 11:00|lat=6.9625219335691515|long=158.20936995139363|content=Готель}} == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == [[Файл:2021-07-09 mag.jpg|міні|269x269пкс]] == Куди далі == '''Респу́бліка Марша́ллові Острови́''' (марш. ''Aolepān Aorōkin M̧ajeļ'', англ. ''Republic of the Marshall Islands'') — тихоокеанська держава в Мікронезії. Межує на заході та південному заході з територіальними водами Федеративних Штатів Мікронезії, на півдні — з територіальними водами Кірибаті, з інших боків — з нейтральними водами Тихого океану. Довжина прибережної смуги — 370,4 км. Республіка Маршалові Острови розташована на 29 атолах і 5 островах архіпелагу Маршаллові острови, який складається з ланцюгів Ралік і Ратак. Загальна площа суші — 181,3 км²; території, зайнятої лагунами, — 11 673 км². Населення Маршаллових Островів — 72 191 особа (2015, оцінка). Столиця — Маджуро. Першим островом, поміченим європейцями, став атол Бокак, відкритий іспанським мореплавцем Алонсо Де Салазаром 1526 року. Згодом Маршаллові Острови по черзі ставали територією різних колоніальних держав: 1886 року — Німецької імперії, 1914 року — Японській імперії, яка продовжила управляти островами після Першої світової війни вже за мандатом Ліги Націй, 1947 року — включені до складу підопічної території ООН під управлінням США. Як державне утворення, Маршаллові Острови виникли 1983 року в результаті розділу підопічної території ООН Тихоокеанські острови. З 1986 року Острови перебувають у «вільній асоціації» зі США. Маршаллові Острови — член ООН, Південнотихоокеанської комісії та Форуму тихоокеанських островів.{{footer|ispartof=Океанія|type=Континент}} j4p78ztn0fu1hix46v26v77m9vopvte 0 135 33691 28960 2022-10-15T18:07:11Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33691 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Говерлу і Прутецькі водоспади | зображення= Прутський водоспад-1.jpg | розмір= 250px | підпис= Прутський водоспад | регіон= Івано-Франківська та Закарпатська області | маршрут= Ур. Заросляк – г. Говерла – вдсп. Прутецькі – ур. Заросляк | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 7,5 км | висота_виходу= 1260 м | найвища_точка= 2061 м | тривалість= 5-6 год | складність= середня }} '''Маршрут «На Говерлу і Прутецькі водоспади»''' проходить по українських Карпатах у [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]] та [[Закарпатська область|Закарпатській]] областях == Зрозуміти == По головному Чорногірському хребті проходять найпопулярніші туристичні маршрути Українських Карпат. Чорногора – це найвищі вершини Українських Карпат, найвисокогірніші озера, будівлі… Це також миттєва зміна погоди: від нещадно-палючого сонця до холодного дощу і мокрого снігу. А ще Чорногора – це майже 40 кілометрів високогірних стежок, широкі полонини, стрімкі скелі та неповторні, незабутні краєвиди. Влітку на Чорногорі можна жаритись від неймовірної спеки, а взимку – замерзнути від лютого холоду. Чорногірське “бабине літо” може стати для туристів справжнім відкриттям. Без сумніву, туристичний маршрут на Говерлу - найвищу вершину України, яка розміщена на головному Чорногірському хребті, від будинку спортивно-туристичної бази “Заросляк”, є найпопулярнішим пішохідним туристичним маршрутом в Україні. Саме цим маршрутом пройшли сотні тисяч українців та іноземних гостей. Проте в десятки разів менше людей, що пройшли вздовж так званої висячої долини верхів'я річки Прут з мальовничими водоспадами. == Підготуватись == Пішохідний похід на Говерлу і Прутецькі водоспади не потребує особливого туристичного спорядження. Достатньо взяти намет, спальник, карімат, казанок та посуд. == Як дістатись == До туристичної бази “Заросляк” можна легко добратися замовивши у Ворохті транспортний засіб. == Пересуваємось по маршруту == Найкоротша дорога петляє спочатку вздовж річки Прут, що отримала свою назву від місця злиття Прутця Кознєского. Саме тут стежка роздвоюється. Продовжуючи маршрут вздовж лівого витоку, виходимо на старий польсько-чехословацький кордон, а вже ним на вершину. Більш короткий маршрут на Говерлу передбачає перехід через потік Прутець Кознєский, а далі рух близько 200 метрів вздовж Прутця Заросляцького. Потім стежка йде вверх на вододіл і виводить з лісу на полонину, що заросла кінським щавлем. Звідти ще понад 2 кілометри досить важкого підйому на перше і друге плече Говерли. З другого плеча вже видно вершину гори, до якої залишається подолати ще біля 10 хвилин підйому. Краєвиди з Говерли, зважаючи на її домінуюче розташування та висоту, за своєю протяжністю не мають аналогів в Українських Карпатах. При добрій видимості (найкраще в ясну погоду після дощів, що ввібрали в себе ввесь пил з атмосфери) з вершини Говерли в північній стороні видно значну частину Передкарпатської височини та Поділля включаючи міста Івано-Франківськ, Коломию та Снятин, на півдні видно румунський Сігет Мармароський. Північний захід приковує погляд своїми урвищами і відокремленістю вершин Петрос та Петросул. Інші гори Чорногірського хребта виглядають як ланцюг вершин, які, заступаючи одна одну, простягнулися у південно-східному напрямку. З вершини гори сходимо в сідловину між горами Говерла і Брескул. Саме там біля підніжжя Говерли є джерело, з якого і бере початок річка Прут, що несе свої води аж 955 км до річки Дунай. Від джерела попри ледь помітний струмочок сходимо нижче у верхній льодовиковий кар. Насолоджуємось тутешньою красою, всіма вигинами русла та невеличким водоспадиком річки, що стає все повноводнішою. З виступу верхнього кару зривається вже доволі потужний Прутецький водоспад. Водоспад потрібно обходити обережно, краще вздовж лівого берега. Намилувавшись мальовничим виглядом водоспаду, диких стрімких та скалистих схилів Говерли і Брескула, розсипами ялівцю і квітучих трав, у нижній частині кару потрібно знайти стежку, яка зводить до туристичної бази “Заросляк”. Маршрут на Говерлу пройдено, отримано купу вражень і море бажання до наступних походів. == Застереження == Якщо у вас проблеми із здоров'ям, перед таким походом краще проконсультуватись з вашим лікарем. == Куди далі == Дивіться також всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]». {{MarshrutyInUa|na-goverlu.php|Туристичний маршрут “На Говерлу і Прутецькі водоспади”}} {{footer|ispartof=Маршрути Карпатами|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] ifilj4b77w3c66axy9v2zi6naoag25p 0 136 33677 17987 2022-10-15T18:04:30Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33677 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Парашку через Гуркало | зображення= Parashka.JPG | розмір= 250px | підпис= Гора «Парашка» | регіон= [[Львівська область]] | маршрут= с. Корчин – вдсп. Гуркало – г. Парашка – м. Сколе | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 21 км | висота_виходу= 400 м | найвища_точка= 1268 м | тривалість= 9-10 год | складність= середня }} '''Маршрут «На Парашку через Гуркало»''' проходить по українських Карпатах у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Парашка – одна з найвищих і наймальовничіших вершин Сколівських Бескидів. Назва гори походить від імені дочки кня­зя [[w:Святослав_Володимирович|Святослава Володимировича]] – красуні Парасковії. Парасковія була убита на горі слугами [[w:Святополк_Окаянний|Святополка Окаянного]], під час міжусобної битви між синами [[w:Володимир_Святославич|Володимира Великого]]. За легендою, вона намагалась втекти через гори та сховатись у Лаврівському монастирі, хоча він на той час ще не існував. Свідченням цієї трагедії є пам'ятник на схилі гори. == Підготуватись == Пішохідний похід на Парашку не потребує особливого туристичного спорядження. Достатньо взяти намет, спальник, карімат, казанок та посуд. == Як дістатись == Пішохідний маршрут найзручніше розпо­чати з с. Корчина, що розкинулося біля підніжжя гори за 4,5 км від залізничної станції Верхнє Синьовидне. == Пересуваємось по маршруту == Головною ву­лицею села досягаємо місця впадіння Великої Річки у р. Стрий. Перейшовши че­рез міст, піднімаємось вулицею, а далі по­льовою дорогою, яка тягнеться вздовж Великої Річки, до водоспаду Гуркало, що за 5 км від моста. [[File:Gurkalo.JPG|thumbnail|Водоспад «Гуркало»]] Щоб не проминути водоспад слід мати на увазі, що пройшовши розлоге довге поле вздовж лівого берега річки перейде­те на її правий берег. Там почнеться довге поле на правобережній частині Саме біля його початку і знаходиться водо­спад. Тут багато місць від стоянок відвідувачів водоспаду. Пройшовши дорогою від водоспаду у пів­денному напрямку у кінець поля, знову перейдемо дорогою на лівий берег. Зразу ж на лівобережжі залишаємо дорогу і відна­ходимо стежку, яка повз покинуту трак­торну дорогу іде уверх у північно-західно­му напрямку. Вийшовши на лінію хребта повертаємо ліворуч вверх і піднімаємось на вершину Діл (899 м), що знаходиться на відрозі хребта Парашки. Звідти рухаємося лінією хребта спочатку на захід (2 км), а потім на південь понад 13 км до вершини Парашки (1268 м). Роздивившись навколишні краєвиди і відпочивши, продовжуємо маршрут основним хребтом у південно-східному напрямку. Проходимо лінією хребта або траверсною добре второваною стежкою, що промаркована позначкою 13 маршру­ту, ще п'ять вершин хребта. Через 5 км перед шостою вершиною від Парашки стежка впевнено рухається вниз вздовж північного схилу вершини. Далі вона повертає ліворуч на південний схід та схід і стрімко опускає нас лісом через 2 км на поляну. З цієї галявини від­кривається гарний вигляд на хребет Парашки, справа у якому знаходиться джерело. Звідти доріжкою лінією хребта в напрямку на пів­денний схід через 3 км ви­ходимо на автотрасу на пів­денній околиці м. Сколе. == Застереження == Якщо у вас проблеми із здоров'ям, перед таким походом краще проконсультуватись з вашим лікарем. == Куди далі == * Дивіться всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]» {{MarshrutyInUa|na-parashku-cherez-gurkalo.php|Туристичний маршрут “На Парашку через Гуркало”}} {{footer|ispartof=Маршрути Карпатами|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] qwbdy3u0lnyyq41jfi0ag6mcdcsjykc 0 137 35121 34138 2024-02-26T00:08:20Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35121 wikitext text/x-wiki {{geo|-23|17|zoom=6}} {{pagebanner}} '''[http://www.namibiatourism.com.na Намібія]''' знаходиться в [[Південна Африка|Південній Африці]], межує з [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], [[Ботсвана|Ботсваною]], [[Ангола|Анголою]], [[Замбія|Замбією]] та має вихід до Атлантичного океану. Намібія має чудові природні пам'ятки, такі як пустеля Наміб, [[Каньйон Фіш-Рівер]], [[Національний парк «Етоша»]] і пустеля Калахарі. Завдяки багатству культур корінних народів і бурхливій колоніальній історії, люди говорять дев'ятьма різними мовами, включаючи деякі койсанські мови, які включають «кліки», які є загадкою для більшості носіїв англійської мови. Вона також є одним з небагатьох місць в Африці, де [[Німецький розмовник|німецька мова]], хоча й не офіційна, залишається загальноприйнятою мовою, тоді як [[африкаанс]], спільна з її південним сусідом, також поширена. Змішування німецької, бурської та корінної спадщини у дивовижних європейських містах, унікальних пустельних ландшафтах, багатій дикій природі та відносно високому рівні життя, що частково зумовлюється великими природними ресурсами (наприклад, Намібія виробляє найякісніші світові дорогоцінні алмази), Намібія сьогодні є мирною країною, вітає відвідувачів і пропонує незабутні враження. == Зрозуміти == {{quickbar|location=LocationNamibia.png}} ===Географія=== Намібія межує на півночі з [[Ангола|Анголою]] і [[Замбія|Замбією]], на сході з [[Ботсвана|Ботсваною]], на південному сході і півдні з [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]]. На заході берега Намібії омиваються водами Атлантичного океану. Через країну проходить Тропік Козерога. Намібія в першу чергу асоціюється з пустелею, найдавнішою й найсухішою на планеті. Пустеля Наміб дала назву державі. Проте, в Намібії кілька кліматичних зон. Протяжна пустельна смуга узбережжя у холодного океану безводна, тут часті тумани, що дало цьому узбережжю ім'я Берега Скелетів. У міру віддалення від океану узбережжя плавно переходить в такий же безводний Зовнішній Наміб, і далі у внутрішній. Далі від океану починається буш, а найбільш віддалена і забезпечена водою смуга, зелений Капріві, має прекрасний потенціал для ведення сільського господарства. ===Історія=== Територія Намібії була заселена з давніх часів народом сан, які більш відомі як "бушмени". Вторгнення племен банту, німецька колонізація (яка дала назву території '''Південно-Західна Африка'''), перехід під управління ПАР після Першої світової війни - історія Намібії типова для країн Південної Африки. Проблема апартеїду також торкнулася цієї країни поряд із сусідніми. Колишня німецька колонія. Після Першої світової війни ПАР отримала мандат Ліги націй на адміністративне управління Намібією, а після Другої світової війни ПАР анексувала територію країни і зробила Намібію однієї зі своїх провінцій. Свапо почала війну за незалежність у 1966 році, але отримати її країна змогла тільки в 1990 році, чималу роль у цьому зіграв СРСР. ===Економіка=== Намібія є одним зі світових лідерів із виробництва високоякісних діамантів. ===Свята=== Святковими днями в Набії є: * {{listing|type=listing | name=1 січня | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Новий Рік }} * {{listing|type=listing | name=21 березня | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=День незалежності }} * {{listing|type=listing | name=Пасха | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=: чотириденні вихідні з п'ятниці по понеділок в березні або квітні, що святкується відповідно до дати католицької Пасхи. }} * {{listing|type=listing | name=1 травня | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=День пряцюючих }} * {{listing|type=listing | name=4 травня | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=День битви під Кассингом }} * {{listing|type=listing | name=25 травня | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=День Африки }} * {{listing|type=listing | name=26 серпня | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=День героїв }} * {{listing|type=listing | name=10 грудня | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Жіночий день; День Прав Людини }} * {{listing|type=listing | name=25 грудня | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Різдво }} * {{listing|type=listing | name=26 грудня | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=День сім'ї }} == Регіони == {{mapframe|-23|17|zoom=5}} {{mapshape|wikidata=Q473190|type=geoshape|fill=#569e3f|title=[[Капріві]]}}<!--Zambezi--> {{mapshape|wikidata=Q14824027,Q14824032|type=geoshape|fill=#d09440|title=[[Каванго]]}}<!--Kavango East and Kavango West--> {{mapshape|wikidata=Q534528,Q876512,Q845702,Q764385|type=geoshape|fill=#d8d036|title=[[Північна Намібія]]}}<!--Oshana, Oshikoto, Ohangwena, Omusati--> {{mapshape|wikidata=Q834513|type=geoshape|fill=#a8ae41|title=[[Кунене]]}} {{mapshape|wikidata=Q876506|type=geoshape|fill=#678888|title=[[Очосондьюпа]]}} {{mapshape|wikidata=Q838775|type=geoshape|fill=#c17da7|title=[[Омахеке]]}} {{mapshape|wikidata=Q648753|type=geoshape|fill=#e25c5c|title=[[Еронго]]}} {{mapshape|wikidata=Q834508|type=geoshape|fill=#8a84a3|title=[[Кхомас]]}} {{mapshape|wikidata=Q752676|type=geoshape|fill=#4f93c0|title=[[Хардап]]}} {{mapshape|wikidata=Q573467|type=geoshape|fill=#e0fa92|title=[[Карас]]}} {{Regionlist2 | region1name=[[Капріві]] | region1color=#569e3f | region1description=Виступ на північному сході країни. Маючи дві великі річки, Капріві є однією з небагатьох областей Намібії, де є вода. Капріві був створений у спробі дати [[Німеччина|Німеччині]] доступ до Індійського океану через річку Замбезі, хоча це виявилося неможливим через [[водоспад Вікторія]]. | region2name=[[Каванго]] | region2color=#d09440 | region2description= | region3name=[[Північна Намібія]] або регіон Чотири-О | region3color=#d8d036 | region3description= | region4name=[[Кунене]] | region4color=#a8ae41 | region4description= | region5name=[[Очосондьюпа]] | region5color=#678888 | region5description= | region6name=[[Омахеке]] | region6color=#c17da7 | region6description= | region7name=[[Еронго]] | region7color=#e25c5c | region7description= | region8name=[[Кхомас]] | region8color=#8a84a3 | region8description= | region9name=[[Хардап]] | region9color=#4f93c0 | region9description= | region10name=[[Карас]] | region10color=#e0fa92 | region10description= }} == Міста == *{{marker|type=city|name=[[Віндгук]]|wikidata=Q3935}} &mdash; столиця та найбільше місто Намібії * {{marker|type=city|name=[[Гобабіс]]|wikidata=Q1000609}} * {{marker|type=city|name=[[Катіма-Муліло]]|wikidata=Q864100}} *{{marker|type=city|name=[[Кітмансхуп]]|wikidata=Q160884}} *{{marker|type=city|name=[[Людериц]]|wikidata=Q159325}} &mdash; Колоніальна ера німецького прибережного міста, з містом-привидом [[Колманскоп]] неподалік * {{marker|type=city|name=[[Марієнталь]]|wikidata=Q876166}} *{{marker|type=city|name=[[Опуво]]|wikidata=Q1024089}} &mdash; столиця Кунене і є ідеальною відправною точкою в Каоколенд * {{marker|type=city|name=[[Рунду]]|wikidata=Q662291}} *{{marker|type=city|name=[[Свакопмунд]]|wikidata=Q59698}} == Інші місця == [[File:Robbenkolonie Sklelettküste anagoria.JPG|thumb|A seal colony on the Skeleton Coast]] *{{marker|name=Гора [[Брандберг]]|wikidata=Q897834}} &mdash; найвища точка Намібії, висотою 2 573 м. *{{marker|name=[[Національний парк «Етоша»]]|wikidata=Q675633}} &mdash; рясна дика природа "великого білого місця" *{{marker|name=[[Каньйон Фіш-Рівер]]|wikidata=Q1420196}} &mdash; другий найбільший каньйон у світі *{{marker|name=[[Каоколенд]]|wikidata=Q1720063}} &mdash; батьківщина племені Хімба, пустельних слонів, пустельних левів, водоспадів Епупа та багатьох інших пам'яток у цьому північно-західному куточку країни *{{marker|name=[[Берег Скелетів]]|wikidata=Q3695317}} &mdash; північна прибережна частина пустелі Наміб, названа на честь десятків кораблів, які потонули в густому тумані, де часто зустрічається пустеля з Атлантикою *{{marker|name=[[Соссуфлей]]|wikidata=Q1932730}} &mdash; основна відправна точка для відвідувачів пустелі Наміб *{{marker|name=[[Шпіцкоп]]|wikidata=Q2124779}} &mdash; намібійський Матергорн *{{marker|name=[[Ватерберг]]|wikidata=Q1691293}} &mdash; ще одне хороше місце для спостережень за дикою природою == Як дістатись == [[File:Visa policy of Namibia.png|thumb|375px|Мешканці країн, позначених червоним, можуть відвідувати Намібію без віз]] === Візи === Туристи можуть в'їхати до Намібії на термін до 90 днів. Праворуч є карта, на якій червоними позначені країни та території, громадяни яких можуть відвідати Намібію без віз. Громадяни, які не мешкають у вищезгаданих країнах, повинні подати заяву на візу в намібійського консульства в своїй країні походження або в {{listing | name=Міністерстві внутрішніх справ | url= | email= | address=Private Bag 13200, Віндгук | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 292-9111 | tollfree= | fax=+264 61 22-3817 | hours= | price= | content= }} Щоб подати заяву на отримання візи в посольстві або консульстві Намібії, вам знадобиться анкета візи (з Намібійської вищої комісії в Лондоні), документ, що підтверджує вашу адресу в Намібії (наприклад, бронювання готелю), паспорт із трьома порожніми сторінкамии й кольорова паспортна фотографія. Якщо вам потрібна віза для в'їзду до Намібії, ви можете подати заяву на отримання візи в британське посольство, вищу комісію або консульство в країні, де ви легально перебуваєте, якщо немає намібійського дипломатичного представництва. Див. [https://www.gov.uk/government/collections/apply-for-a-commonwealth-visa-at-a-uk-visa-application-centre-or-embassy веб-сайт уряду Великої Бртанії] щодо звернення до віз Співдружності. Британське дипломтичне предсавництво стягує 50 фунтів стерлінгів на обробку заявки на візу в Намібії та додаткові 70 фунтів стерлінгів, якщо органи влади в Намібії вимагають, щоб заява на візу була передана їм. Влада Намібії також може прийняти рішення про стягнення додаткової плати, якщо вони безпосередньо співпрацюють із вами. Для всіх відвідувачів потрібен паспорт, дійсний щонайменше 6 місяців після дати в'їзду до Намібії. Ви повинні мати з собою квиток назад або в якусь іншу державу на літак або автобус, коли Ви летите в Намібію; якщо в вас немає такого, авіакомпанія не буде перевозити вас до Намібії (Air Namibia повідомить вас про це при реєстрації). Ви можете забронювати квиток на автобус Intercape в Інтернеті. Intercape має автобуси з Намібії до Південної Африки й Замбії. Вони не дозволять вам летіти, якщо в вас немає адреси, куди ви їдете (наприклад, адреса готелю), тому обов'язково знайдіть її. '''Завжди перевіряйте дати, зафіксовані в вашому паспорті, тому що були випадки, коли корумповані офіцери штампували неправильні дати, щоб штрафувати людей за проживання, і ці штрафи величезні.''' === {{Літаком}} === * {{go | name=Міжнародний аеропорт імені Хосе Кутако | alt=Hosea Kutako International Airport, {{IATA|WDH}} | url= | wikipedia= | wikidata=Q667326 | email= | address= | lat=-22.486667 | long=17.4625 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-04 | content=Найбільший аеропорт Намібії. Розташований за 45 хвилин на схід від Віндгука. Прямих перельотів з України немає, тому доведеться летіти з пересадкою в [[Франкфурт]]і, [[Доха|Досі]] або [[Амстердам]]і. Прямі рейси є лише до ПАР, Анголи, Нідерландів, Німеччини, Катару, Замбії, Зімбабве (зокрема до водоспаду Вікторія), Ботсвани, Ефіопії та декілька внутрішніх перельотів. }} === {{Потягом}} === Регулярний нічний рейс із [[Апінгтон]]а (ПАР) до Вінгука, що обслуговується [http://www.transnamib.com.na/index.php/services/passenger-service/ TransNamib], було припинено. Більше неможливо в'їхати або виїхати з Намібії поїздом. === {{Автомобілем}} === Є 9 найпоширеніших прикордонних постів із сусідніми країнами: ====Ангола==== * {{listing | name=Oshikango | alt=Santa Clara | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 65 26-4615 | tollfree= | fax=+264 65 26-4616 | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Ruacana | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 65 27-0290 | tollfree= | fax=+264 65 27-0010 | hours= | price= | content= }} ====Ботсвана==== * {{listing | name=Buitepos | alt=Mamuno | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 62 56-0404 | tollfree= | fax=+264 62 56-0418 | hours= | price= | content=На '''Trans-Kalahari-Highway''', що з'єднує B6 і ''A2'' між [[Гобабіс]]ом та ''[[Ганзі]]'' }} * {{listing | name=Mhembo | alt=Shakawe | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 66 25-9900 | tollfree= | fax=+264 66 25-9902 | hours= | price= | content= }} ====Південно-Африканська Республіка==== * {{listing | name=Araimsvlei | alt=Naroegas | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 63 28-0057 | tollfree= | fax=+264 63 28-0058 | hours= | price= | content=З'єднання B3 та ''N14'' між [[Карасбург]]ом та ''[[Апінгтон]]ом'' }} * {{listing | name=Verloorsdrift | alt=Onseepkaans | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 63 26-9134 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=З'єднання C10 та ''R358'' між [[Карасбург]]ом та ''[[Пофаддер]]ом'' }} * {{listing | name=Noordoewer | alt=Vioolsdrift | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 63 29-7122 | tollfree= | fax=+264 63 29-7021 | hours= | price= | content=З'єднання B1 та ''N7'' між [[Кітмансхуп]]ом та ''[[Спрингбок]]ом'' }} * {{listing | name=Oranjemund | alt=Alexander Bay | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 63 23-2756 | tollfree= | fax=+264 63 23-3483 | hours= | price= | content= | wikidata=}} ====Замбія==== * {{listing | name=Wenela | alt=Sesheke | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 66 25-3430 | tollfree= | fax=+264 66 25-2293 | hours= | price= | content= }} === Міжнародним автобусом === Найбільш зручні міжнародні автобусні перевезення в Намібію з [[Кейптаун]]а, [[Водоспад Вікторія|Водоспаду Вікторія]], [[Йоханнесбург]]а та [[Габороне]]. *'''Intercape Mainliner''' [http://www.intercape.co.za] обслуговує автобусні маршрути з Віндгука до [[Кейптаун]]а, [[Водоспад Вікторія|Водоспаду Вікторія]], та кордону з [[Ангола|Анголою]]. *'''Monnakgotla travel''' обслуговує автобусні маршрути двічі на тиждень із Віндгука до [[Габороне]], Ботсвана. *'''Insight Luxury Coaches''' обслуговує автобусні маршрути двічі на тиждень із Віндгука до [[Лівінгстон]]а, Замбія. Тарифи від 450 намібійських доларів (N$), що менше, ніж вартість проїзду з '''Intercape''' == Транспорт == === Правові питання === У Намібії є велика проблема з торгівлею дітьми, тому завжди при подорожах із дітьми потрібно мати з собою повне свідотство про народження, аби довести, що діти ваші. Якщо подорожує лише один із батьків, потрібно мати письмову згоду іншого (або свідотство про смерть), навіть якщо ви одружені або маєте виключну опіку. Існує ветеринарна демаркація між північною Намібією та рештою країни, приблизно на широті Національного парку «Етоша». Перевірте Вікіпедію для деталей. З півночі від лінії на південь не можна вивозити м'яса. Проте ви перевірятиметеся в обох напрямках, ніхто не знає, чому. === {{Літаком}} === * {{listing | name=Westair Aviation | alt=раніше Westwing | url=http://www.westair.com.na | email=info@westair.com.na | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 372 300 | tollfree= | fax=+264 61 232 402 | hours= | price= | content=Пропонує як регулярні, так і чартерні рейси по всій країні. }} === {{Потягом}} === Національна залізнична компанія Намібії, [http://www.transnamib.com.na/index.php/services/passenger-service/ TransNamib], облуговує поїзди (та автобуси) до пунктів призначення по всій Намібії через пасажирські послуги '''StarLine'''. Деякими доступними маршрутами є: *[[Віндгук]]-[[Очиваронго]]-[[Цумеб]] *[[Віндгук]]-[[Гобабіс]] *[[Віндгук]]-[[Свакопмунд]]-[[Волфіш-Бей]] *[[Віндгук]]-[[Кітмансхуп]] (раніше також до [[Апінгтон]]а в [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканській Республіці]], але зараз ні) *[[Волфіш-Бей]]-[[Свакопмунд]]-[[Цумеб]] Сервіс StarLine передає пасажирів через спеціальні вагони, зачеплені на задній частині вантажних поїздів. Такі пасажирські вагони пропонують комфортабельні крісла з кондиціонером і (іноді) відео-розвагами. Торгові автомати забезпечують прохолодні напої в довгих подорожах. {{listing | name=StarLine | url= | email=paxservices@transNamib.com.na | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 298-2032 | tollfree= | fax=+264 61 298-2495 | hours= | price= | content= }} Іншим залізничним опертором країни є: * {{listing | name=Desert Express | url=http://www.namibweb.com/desertexpress.html | | address= | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 298-2600 | tollfree= | fax=+264 61 298-2601 | hours= | price= | content=Desert Express - це розкішний туристичний потяг, який регулярно проходить по Намібії, приймаючи туристів до таких напрямків, як [[Волфіш-Бей]], [[Свакопмунд]] та [[Національний парк «Етоша»]]. Автобуси використовуються для транспортування відвідувачів з вокзалів до різних визначних пам'яток. }} === {{Автомобілем}} === У Набії лівосторонній рух. === На таксі === === {{Автобусом}} === * {{listing | name=TransNamib | url=http://www.transnamib.com.na/Starline.htm {{dead link|August 2018}} | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Обслуговує автобуси (та поїзди) з кондиціонерами до пунктів призначення по всій Намібії через послуги '''StarLine'''. }} === Автостоп === Автостоп дуже непопулярний в Намібії. Ледь не кожен намібієць ніколи не був у туристичних місцях, не бачив диких тварин, корім бабуїнів, не ночували в туристичному житлі. Намібія дуже малрнаселена країна із наднизьким трафіком, тому вас підберуть максимум це туристи, але вони зазвичай не мають місця або бажання, щоб вас підвести. А навіть якщо вам пощастить і вас підвезуть, то попросять оплатити водію бензин. Тому краще подорожувати громадським транспортом. Але якщо вже немає інакшого виходу, то запасіться водою та їжею, бо чекати на попутчика ви будете довго. == Мова == Основними мовами корінних народів є ошивамбо, отжихеро, дамара/нама, різні мови сан, руквангалі і силозі. [[Англійський розмовник|Англійська мова]] є офіційною мовою і широко поширена. Однак більшість старих намібійців (тих, хто здобув освіту до незалежності) володіють англійською мовою лише як третьою мовою; отже, стандарт досить поганий. Англійська мова більш поширена на півночі, оскільки вона була прийнята як засіб навчання раніше, ніж на півдні. Старі намібійці на Півдні частіше говорять на [[африкаанс]]і або [[Німецький розмовник|німецькій мові]]. Африкаансом розмовляють багато хто і є першою мовою [[w:ru:Цветные Южной Африки|Кольорових Південної Африки]], а також африканців. Англійською мовою говорять як першою мовою, що залишилися англійськими сім'ями, а німецькою говорять намібійці німецького походження, які, як правило, мешкають у [[Віндгук]]у, [[Свакопмунд]]і й у різних господарствах, розкиданих по країні. Німецька мова є однією з провідних комерційних мов. [[Португальський розмовник|Португальською мовою]] говорять іммігранти з [[Ангола|Анголи]]. Є кілька англійських слів зі специфічним місцевим значенням: * Існує (величезна) різниця між ''Afrikan'' (африканці) та ''Afrikaner'' (африканери): африканці - це люди, які вважають, що вони за походженням Африканці. Більшість чорношкірих людей називають себе африканцями, а також деякими білими та змішаними расами. Африканери - білі нащадки європейських іммігрантів 17 століття. * ''Coloured'' (кольорові) не є [[w:евфемізм|евфемізм]]ом для "чорних". Див. [[#Раса]] для детальнішого пояснення * Шантові міста або селища називаються ''locations'' або ''informal areas'', останнє означає, що передмістя не проголошуються і, ймовірно, немає електрики або каналізації. Не називайте їх трущобами, оскільки це було б образливо. Крім того, є багато заможних мешканців, які залишаються на місці за власним вибором. Місцеві підлітки називають свої містечка ''ghetto'' так само, як вони називають себе ''niggas''. * Паливо для вашого автомобіля купується на ''petrol station''. Якщо ви попросите гас, то вас відправлять до магазину обладння або до табору біля ринку. * Світлофори називають ''robots'', тому, якщо дорожній знак з'являється кажучи "robots ahead" - це не інопланетне вторгнення. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == === Негри === {{Exchange rate NAD}} Валютою країни є '''намібійський долар''', позначений символом "$" або "N$" (код валюти ISO: NAD). Він розділяється на 100 центів. Намібія, [[Лесото]], [[Південно-Африканська Республіка]] та [[Есватіні]] (Свазіленд) утворюють спільну валютну зону Південної Африки, через що курс валюти кожної країни дорівнює 1 південноафриканський ранд (ZAR). І Намібійський долар, і південноафриканський ранд є законним платіжним засобом у Намібії, хоча решта, як правило, буде видана в намібійських доларах. Банки в Намібії можуть обміняти намібійські долари на південноафриканський ранд і навпаки, без комісій або оформлення документів. Оскільки будь-який банк або обмін валюти за межами Намібії (включаючи інших членів Спільної грошової зони) стягуватиме значну комісію за зміну валюти, доцільно скористатися Намібійським банком, перш ніж покинути країну. Також доцільно проводити докази (наприклад, доходи від банкоматів), що гроші, які ви берете з країни, є грошима, які ви принесли в країну в першу чергу. Поточні офіційні курси валют доступні в Намібійському центральному банку Банківські автомати доступні в усіх містах. "Місто" в Намібії визначається як "самостійне управління", а не за розміром. Деякі міста, таким чином, дуже малі. Більшість сіл не мають банкоматів. Також слід повідомити, що не все на намібійській карті є поселенням. "Червоний барабан" в Кунене - це саме червоний барабан, а "Соссувлей" - це глиняний посуд, а не село. Та й банкоматів, звичайно, там немає. Найкраще використовувати тільки банкомати, які укомплектовані охоронцем у формі. Завжди будьте обережні, щоб ніхто не стежив за тим, щоб ви вводили свій PIN-код, і будьте пильні щодо типових шахраїв (наприклад, машини, які, здається, з'їдають вашу картку, і не повертають її після введення PIN-коду). Можливості транскордонних грошових переказів є обмеженими й дорогими, з однією з найбідніших курсів купівлі-продажу, оскільки уряд не хоче, щоб гроші були відправлені з країни. У Намібії є лише кілька відділень Western Union Money Transfer. === Шопінг === Ціни в магазинах фіксовані, але ціни на відкритих ринках або в вуличних торговців відкриті для угоди. У більшості міст до вас підійдуть багато місцевих жителів, щоб купити сувеніри, коли це відбувається, «ні, дякую», як правило, достатньо, і вони залишать вас у спокої. Це звичайний торг. Намагайтеся купувати якомога більше від маленьких магазинів, а не великих - це найкращий спосіб допомогти бідному місцевому населенню. Будь ласка, не купуйте високоякісні вироби, такі як мобільні телефони або сафарі-передачу від постачальників мобільних пристроїв. Вони часто торгують контрабандою, і утримання таких товарів може призвести до неприємностей. === Діаманти === Намібія є батьківщиною деяких з найбільш продуктивних діамантових шахт у світі, й оскільки всі шахти належать до урядового партнерства, ціни в Намібії, як правило, набагато нижчі, ніж у західному світі, де монополії контролюють ціни. У більшості великих міст Намібії є магазини, де продають діаманти. Володіння нерозрізаними алмазами в Намібії є незаконним і погрожує тривалими строками ув'язнення. Будь-яка спроба продати їх вам, швидше за все, підробка. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Намібія - це мирна країна і не бере участь у жодних війнах. Після закінчення громадянської війни в Анголі в травні 2002 року насильство, яке перекинулося на північно-східну Намібію, вже не є проблемою. Намібія, однак, є країною з екстремальними диспропорціями в добутках. Середній менеджер легко заробляє в двадцять разів більше заробітної плати прибиральниці, а третина робочої сили безробітна. Як турист ви неминуче сприймаєтеся як багатій, і є головною мішенню для злодіїв. Намібія має відносно високий рівень злочинності, зокрема сексуальне насильство, загальне насильство після зловживання алкоголем і крадіжки. Будьте уважні на день оплати або відразу після нього, в останній день місяця, коли буде більше п'яних людей, ніж звичайно. Мандрівникам не повинно бути ніяких проблем з відвідуванням містечок, але не їздіть туди самостійно, або після темряви. У Віндгуку можна забронювати екскурсії по місту, куди вас відвезуть до найцікавіших місць, але це не те саме, що йти туди самим і побачити, як там живуть люди. Для іноземців не доцільно ходити або їздити на таксі тільки після заходу сонця. Кишенькові крадіжки можуть бути проблемою. Ніхто з місцевих не носить рюкзаки, в той час, гуляючи, для злодіїв рюкзак являє собою знак розпізнати хто є турист та хто ні. Перекладіть геть усе в кишені штанів. Якщо ви орендуєте автомобіль, наполягайте на тому, щоби він був із чітко видними логотипами кампанії власника авто. Немає більш легкого способу вберегтися від грабіжників, ніж показати, що автомобіль не ваш. До того ж, оскільки майже всі орендовані автомобілі мають приховані комунікаційні пристрої, жоден грабіжник у тверезому стані не візьме його з прокатної компанії. Більшість повідомлених пограбувань відбувається за межами центру міста. Поліція повідомляє, що водії таксі часто беруть участь: вони виявляють уразливих туристів і координують їх по телефону. Візьміть ці застереження в контексті; якщо ви обережні та приймаєте певні запобіжні заходи, ви не повинні мати жодних проблем. Ніколи не будьте конкретними, коли вас запитають, де ви перебуваєте; "в місті" або "в деяких B&B" достатньо для всіх доброзичливих розмов і не розкриває Вашого наміченого маршруту. У Намібії серйозні проблеми з водінням під впливом алкоголю. Проблема ускладнюється тим, що більшість людей не вважають це проблемою. Під час їзди або ходьби ввечері в вихідні дні, будьте особливо насторожені. Пішоходи не мають жодних переваг ніде в Африці. Особа в автомобілі (чим дорожче, тим краще) є важливішою, і має право на проїзд навіть на пішохідних переходах та на червоне світло, навіть іммігранти та туристи не зупиняться для якихось пішоходів, щоб не заплутати місцевих водіїв. Проституція легальна, але домагання немає, тому немає борделів. Бари, які відвідують туристи, залучатимуть повій уночі. Не дуже гарна ідея вибрати один із них, тому що це ті, які були заборонені, з якоїсь причини. == Як зберегти здоров'я == Рівень '''ВІЛ-інфекції''' в Намібії становить близько 17%, що нижче, ніж раніше, але все ще є основною причиною смертей у країні. Медична система Намібії є сучасною і здатною брати участь у будь-яких потребах. Персонал добре підготовлений і тому передача ВІЛ у лікарнях не є проблемою. Це стосується як урядових, так і приватних лікарень, хоча в приватних лікарнях складники часто коротше, а в державних лікарнях були випадки неправильного діагнозу. Якщо ви станете жертвою насильства, приватні лікарі та лікарні не вилікують вас. Причина полягає в тому, що працівники, які звертаються до вас, будуть викликані в якості свідків на наступні судові справи без компенсації і втратять цінні робочі дні. У державних лікарнях, де продуктивність не є проблемою, ви будете розглядатися практично безкоштовно. Після цього проконсультуйтеся з приватною практикою для підтвердження діагнозу та лікування. Всі приватні медичні заклади очікують готівку або кредитну картку заздалегідь, незалежно від того, якщо або де ви застраховані. Візит до лікаря складе близько 500 N$, за ніч у лікарні потрібно внести мінімум 10 000 N$. Північна частина Намібії знаходиться в зоні ризику від малярії, тому перед від'їздом зверніться до лікаря і прийміть відповідні запобіжні заходи малярії під час подорожей у цих районах. Переконайтеся, що ви добре забезпечені водою, коли подорожуєте по спекотній і малонаселеній країні. На головні дороги беріть не менше 2 літрів питної води на людину. У менш об'їзних районах абсолютним мінімумом є 5 літрів на людину. Якщо ваш автомобіль зламається, може зайняти дні(!) поки хтось не проїде мимо. Воду в Намібії, як правило, безпечно пити, крім випадків, коли не зазначено інше. Кемпінги поруч із річками часто отримують свою воду прямо з річки. Ця вода чиста, але все ще шкідлива. Віндгук має найстаріший у світі завод по очищенню води. Сказавши все це, переконайтеся, що зверніться до лікаря, що спеціалізується на питаннях здоров'я в Південній Африці, а також на таких веб-сторінках, як [http://www.cdc.gov/ Центр контролю за захворюваннями]. Переконайтеся, що ви задовольняєтеся безпекою всього, що ви отримуєте. == Поважати == Намібійці дуже пишаються своєю нацією. Це добре розвинена країна (хоч і економічно розвивається) з усіма сучасними зручностями та технологіями. Намібійцям під час нагляду за виборами в Організації Об'єднаних Націй, а також від різноманітних волонтерських організацій піддавалися надзвичайно різноманітні народи. Як і в багатьох африканських країнах, чим далі ви потрапляєте, тим більше цікавості ви привабите. Звичайно, коли когось запрошують, прийнято запитувати, як справи. Це простий діалог, де кожна людина запитує: "Як справи?" ("How are you?") (або неофіційна версія "Howzit?" - "Sharp, bro") і відповідає відповідно короткою відповідь "Добре, а в тебе?" ("Good, yourself?"), а потім приступити до будь-якої іншої справи. Це гарна ідея сказати це в туристичних інфо-будках, на ринках, у таксі та навіть у магазинах у Віндгуку (хоча не прийнято так робити в великих торговельних центрах чи гіпермаркетах). === Одяг === Намібійці носять шорти і штани, тому ніхто не ображається, якщо туристи також одягаються в цьому стилі. Як правило, сукня, яка надто сафарі-подібна, є доречною, якщо ви дійсно на сафарі. Всюди вона притягуватиме до себе що-небудь від м'яких посмішок до відвертого сміху, не кажучи вже про те, що такий наряд кричить "я - турист". Чорні намібійці іноді одягаються дуже формально, також поза межами робочого часу, а деякі білі намібійці - навпаки. Таким чином, з одного боку, ви можете побачити меценатів в костюмах, а з іншого боку, менеджерів або власників досить великих підприємств, що йдуть із шортами і товстими до колін шкарпетками, щоб перешкодити зміям кусати нижню ніжку, навіть у столиці, де є мало змій. Для святкувань і церковної служби кожен одягнений формально або традиційно. Традиційні сукні жінок походять з ранньої колоніальної ери і сьогодні можуть виглядати смішно і недоречно. Не смійтеся, культура дуже важлива в Намібії. === Раси === Раса є загальною частиною намібійського дискурсу, і намібійці називають расу інших частіше, ніж мандрівники. Через апартеїд, раса є проблемою в багатьох сферах життя. Незважаючи на це, в Намібії різні раси добре поєднуються, і досить часто зустрічається розпал расової напруги. Навіть різні минулі конфлікти стосувалися худоби та землі, а не раси. Ті, хто більше звикли до північноамериканської расової термінології, повинні розуміти, що знайомі їм слова мають різні значення в Намібії і Південній Африці, а правила, які терміни є ввічливими чи ні, різні. Якщо ви сумніваєтеся, називайте усіх "намібійцями" ("Namibians"). * '''Кольорові''' ('''coloured''') - це термін для людей змішаного походження, з кольором шкіри між білим і чорним. Не називайте чорну людину «кольоровою» в Намібії, оскільки це означає, що «ваші предки спали з білими». * '''Бастер''' ('''бастарди, baster, bastard''') - це термін для кольорових людей у ​​Рехоботі. Вони пишаються тим, що є бастерами, але не називають нікого (особливо інших кольорових) таким чином. * '''Чорні''' ('''black''') - це намібійці виключно або переважно африканського походження - ті з темною шкірою. Це не принизливий термін. Африканці в Намібії пишаються тим, що вони чорні. * '''Білі''' ('''white''') - нащадки різних європейських іммігрантів. Деякі з них жили століттями в Африці, інші - нещодавно переїхали. Хоча, як правило, не проблематично називати когось «білим», хоча є певним відтінком фрази «Вам тут не місце». * Зараз у Намібії є також значна '''китайська''' громада, близько 2% населення. Намібійці зазвичай називають тих, хто помітно азіатський, "'''китайцями'''" ("'''Chinese'''"), включаючи японців, корейців, казахів, в'єтнамців або будь-яких інших із безлічі азіатських етнічних груп, які не є китайцями. Ви можете спробувати пояснити расові відмінності, однак, ваші декілька тижнів, імовірно, не будуть достатнім часом, щоб переконати більшість намібійців відмовитися від звички. == Зв'язок == === Телефони === Телефонний код +264. Мобільні телефони дуже поширені в Намібії. У Намібії діють два мобільних оператори: [http://www.mtc.com.na MTC]{{Dead link|date=лютого 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} і [http://www.telecom.na/index.php/tn-mobile Telecom]. Загалом, МТС кращий для туристів. Мережу ловить в усіх містах і на великих магістралях. На невеликих дорогах і в селах ви не матимете зв'язку, незважаючи на те, що обидва постачальники рекламують майже повне охоплення. Всі основні туристичні напрямки покриваються MTC. Telecom має краще покриття в селах, які не знаходяться на туристичних маршрутах. Якщо ви подорожуєте поблизу кордонів, знайте, що якщо у вас є роумінг з телефону, ви можете підключитися до південноафриканських веж і понести додаткові витрати на роумінг. Наприклад, на річці Оранжева МТС SIM-картки підключатимуться до південноафриканської вежі в роумінгу. А Telecom не має роумінгу і буде з'єднувати вас з вежами з боку Намібії. Обидва оператори мають магазин в аеропорту [[Віндгук]]а, де можна придбати картку після прибуття. Станом на 2019 рік Ви можете придбати SIM-карту MTC після прибуття з 1,5 ГБ мобільних даних за 275 намібійських доларів і 3 ГБ за 410 намібійських доларів. === Wi-Fi === Інтернет-кафе у всіх великих містах вимирають, тому що практично кожен ресторан, бар, пансіонат та табір мають безкоштовний бездротовий доступ до Інтернету (Wi-Fi). У міжнародному аеропорту ви повинні будете заплатити за Wi-Fi. {{footer|ispartof=Південна Африка|type=Країна}} op455ra47715x3rc5ewi1a53diupu4c 0 138 37198 37197 2025-05-02T12:30:09Z 188.163.112.247 /* Як дістатись */ 37198 wikitext text/x-wiki {{geo|61|8|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Norway.svg |location= Europe-Norway.svg |capital=[[Осло]] |government= |currency= норвезька крона |area= 385 155 км² |population= 4 721 600 чол. |language=[[Норвезький розмовник|норвезька]] |religion= лютеранство, католицизм |electricity= |callingcode= |tld=.no |timezone= GMT+1 }} '''Норвегія''' знаходиться у [[Європа|Північній Європі]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Norway regions map (uk).png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Норвегії | region1name=[[Східна Норвегія]] | region1color=#80afdc | region1items= | region1description= | region2name=[[Центральна Норвегія]] | region2color=#94e38f | region2items= | region2description= | region3name=[[Північна Норвегія]] | region3color=#f9d99a | region3items= | region3description= | region4name=[[Південна Норвегія]] | region4color=#dc8080 | region4items= | region4description= | region5name=[[Західна Норвегія]] | region5color=#dc7fdf | region5items= | region5description= | region6name=[[Шпіцберген]] | region6color=#a7976e | region6items= | region6description= | region7name=[[Ян-Маєн]] | region7color=#777777 | region7items= | region7description= }} ==Міста== • Осло — столиця Норвегії, відома своїми музеями, сучасною архітектурою та королівським палацом. • Берген — ворота до фіордів, історичне місто з дерев’яною забудовою Брюґґен (ЮНЕСКО). • Тромсе — місто за Полярним колом, ідеальне для спостереження Північного сяйва. • Ставангер — відправна точка до Прекестулен (Скеля Проповідника). ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== через міжнародні аеропорти в Осло, Бергені, Ставангері. ===Потягом=== зі Швеції до Осло. ===Автомобілем=== через мости й тунелі зі Швеції або Фінляндії. ===Автобусом=== ===Кораблем=== з Данії, Швеції та Німеччини до південного узбережжя. ==Транспорт== {{Listing|type=цивільний|lat=60.202778 °|long=11.083889 °|name=Аеропорт Осло-Гардермуен|alt=(норвезькою Oslo Lufthavn, Gardermoen)|address=Edvard Munchs veg, 2061 Gardermoen, Норвегія Гардермуен, Улленсакер, Акерсгус|directions=Лінія Гардермуен завдовжки 64 км відкрилася в той же день, що й аеропорт, і прямує тунелем під аеропортом, де розташована станція Гардермуен. Автобусний оператор Oslo Airport Express Coach сполучає аеропорт з Осло, Фредрікстад, Ши та Йовік. Аеропорт розташовано за 2 км від європейського маршруту E16 та за 6 км від європейського маршруту E6|url=https://avinor.no/flyplass/oslo/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BB%D0%BE-%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B5%D0%BD_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|facebook=https://www.facebook.com/Oslolufthavn/|instagram=@Oslolufthavn https://www.instagram.com/oslolufthavn/|phone=Телефон: 64 81 00 00|email=E-mail: osl.bag@sas.no. E-mail: oslarrival@norwegian.com.|hours=Аеропорт Осло-Гардермуен працює цілодобово|description=Головний міжнародний аеропорт столиці Норвегії, який розташований приблизно за 47 км на північ від Осло.Місце, де розташований зараз аеропорт, використовувалось норвезькою армією ще з 1740 року. Перший політ з летовища відбувся в 1912 році і з того часу почав постійно використовуватися для військових польотів. Під час Другої світової війни цю місцевість захопили люфтваффе і збудували тут перший аеропорт, який складався з ангарів та двох злітно-посадкових смуг.}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Музей Мунка в Осло|address=Музей розташований у східній частині середмістя столиці Норвегії. Адреса: Tøyengata 53, 0578 Oslo Norsk.|email=info@munchmuseet.no|description=На даний час музейний фонд становить близько 1100 картин, 4500 малюнків, 18 000 графічних зображень. Крім творів митця у музеї зберігаються декілька його особистих речей, зокрема і ті, що художник заповів місту після своєї смерті|price=Оплата за вхід дорослого - 180 крон Люди менше 25 - 100 крон Діти та підлітки до 17 років - вхід безкоштовний|hours=Неділя - вівторок : 10:00 - 18:00 Середа - субота : 10:00 - 21:00|url=https://www.munchmuseet.no/|lat=10,755306 °|long=59,90575 °|wikipedia=Музей Мунка}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Скандинавія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 6m42x4fdmzh64f8pa3gcx1hekked17q 0 139 34383 12354 2023-07-27T18:33:01Z Keneris 6418 переклад з англійських Вікімандр https://en.wikivoyage.org/wiki/Niger список авторів: en.wikivoyage.org/w/index.php?title=Niger&action=history CC BY SA 4.0 34383 wikitext text/x-wiki {{geo|16|10|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Warningbox|Подорож до Нігеру є небезпечною. Існує високий ризик викрадення, терористичних атак, злочинності та непередбачуваної ситуації з безпекою. Столиця Ніамей та деякі частини південного Нігеру (крім прикордонних районів) є порівняно безпечнішими, але все ще пов'язані з ризиком. Дуже ймовірно, що терористи намагатимуться здійснити напади в Нігері, включаючи викрадення людей. Існує загроза нападів у відповідь через участь Нігеру в очолюваній Францією інтервенції в Малі, а також через участь Нігеру в регіональній боротьбі проти Боко Харам. У кількох штатах країни діє надзвичайний стан. Рівень злочинності, особливо в столиці Ніамеї, високий.<br/> Уряд Нігеру був повалений в результаті державного перевороту. Всі кордони закриті, а комендантська година діє щодня з 22:00 до 5:00. Ситуація нестабільна, мандрівникам рекомендується стежити за останньою інформацією.|australia=http://smartraveller.gov.au/countries/africa/west/pages/niger.aspx|canada=http://travel.gc.ca/destinations/niger|nz=http://www.safetravel.govt.nz/destinations/niger.shtml|uk=http://www.fco.gov.uk/en/travel-and-living-abroad/travel-advice-by-country/sub-saharan-africa/niger|us=https://travel.state.gov/content/travel/en/traveladvisories/traveladvisories/niger-travel-advisory.html|de=https://www.auswaertiges-amt.de/de/nigersicherheit/226384 |lastedit=2023-07-27}} {{Quickbar |image = Arakao1.jpg |flag = Flag of Niger.svg |location = LocationNiger.png |capital = [[Ніамей]] |government = республіка |currency = франк КФА (XOF) |area = 1 267 000 км² |population = 16,274,738 (2012) |language = [[Французький розмовник|французька]] |religion = мусульмани 80%, решта місцеві вірування та християни |electricity = 220В/50Гц (A, B, C, D, E, & F вилки) |callingcode = +227 |tld = .ne |timezone = West Africa Time (UTC+1) }} '''Нігер''' знаходиться на [[Північна Африка|півночі Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Сахара|type=Країна}} pkr2hf5r0yz184245hlodhi9il42bdh 0 140 37391 36574 2025-05-14T13:39:30Z 188.163.112.247 /* Як дістатись */ 37391 wikitext text/x-wiki {{geo|9|8|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Nigeria.svg |location = LocationNigeria.png |capital = [[Абуджа]] |government = |currency = |area = 923 768 км² |population = 162 млн. (2011) |language = |religion = |electricity = |callingcode = +234 |tld = |timezone = WAT (UTC+1) }} '''Нігерія''' розташована в екваторіальній частині на [[Західна Африка|заході Африки]]. Це найбільша за населенням держава континенту та сьома на планеті, а також є найбільшим виробником нафти та третьою за величиною економіки. Північна частина країни небезпечна для туристів через вплив ісламістських повстанських груп. На заході межує з Беніном, на півночі — з Нігером, на північному-сході через обміліле озеро межує з Чадом, на сході — з Камеруном, з південного боку омивається Гвінейською затокою Атлантичного океану. == Зрозуміти == Складається з 36 штатів та столичного округу. Найбільше місто — [[Лагос]] (8 млн), колишня столиця. Інші великі міста&nbsp;— [[Кано]], [[Ібадан]]. Столиця&nbsp;— місто [[Абуджа]]. === Історія === === Клімат === == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Nigeria Regions map.png | region1name=[[Південна Нігерія]] | region1color=#70993c | region1items= | region1description=землі народів йоруба і едо, розташоване найбільше місто Нігерії Лагос | region2name=[[Південно-східна Нігерія]] | region2color=#8cb3ad | region2items= | region2description=землі народів ігбо та ібіріо, центр нафтової промисловості | region3name=[[Центральна Нігерія]] | region3color=#67be73 | region3items= | region3description=перехідна зона між південними лісами та північною саваною | region4name=[[Східна Нігерія]] | region4color=#7CD1A0 | region4items= | region4description=сільська місцевість з кількома заповідниками | region5name=[[Північна Нігерія]] | region5color=#bcd7a8 | region5items= | region5description=земля народів хауса та фулані. Може бути небезпечною через тереростів | region6name=[[Північно-східна Нігерія]] | region6color=#608860 | region6items= | region6description=переважно проживають народ канурі }} == Міста == * [[Абуджа]] * [[Лаґос]] * [[Кано]] * [[Ібадан]] * {{Marker|name=[[Сокото]]|type=city|lat=13.062|long=5.233|zoom=12|wikidata=Q336350}} — місто на північному заході Нігерії, столиця однойменного штату. Духовний центр ісламу. == Інші місця == * Культурний ландшафт Сукур {{ЮНЕСКО}} * Священний гай Осун-Осогбо {{ЮНЕСКО}} == Як дістатись == === Літаком === До Лагосу можна легко дістатись міжнародними рейсами, які прибувають до '''Міжнародного аеропорту імені Муртали Мухаммеда (LOS)''' — одного з найбільш завантажених у Західній Африці. Аеропорт обслуговує рейси з Європи (Лондон, Париж, Франкфурт), Близького Сходу (Дубай, Доха), а також із сусідніх африканських країн. Внутрішні рейси з'єднують Лагос із Абуджею, Кано, Порт-Харкуртом та іншими великими містами Нігерії. === Потягом === Залізничне сполучення з Лагосом поступово модернізується. Відкрито швидкісну залізницю між '''Лагосом і Ібаданом''', яка скорочує час у дорозі до 2 годин. Також триває будівництво нових маршрутів, які з’єднають місто з іншими регіонами Нігерії. Квитки можна купити як на вокзалі, так і онлайн. === Автомобілем === До Лагосу можна доїхати автошляхами з сусідніх міст і країн. Основний в’їзд до міста здійснюється автомагістраллю '''Lagos–Ibadan Expressway'''. Варто враховувати, що затори — звичайне явище, особливо у години пік, тому подорож може займати більше часу. === Автобусом === У місті діє розгалужена мережа міжміських автобусів. Компанії '''ABC Transport''', '''Chisco Transport''', '''God Is Good Motors (GIGM)''' та інші забезпечують щоденні рейси з Абужі, Порт-Харкурту, Енугу, а також з Котону (Бенін) та інших міст регіону. === Кораблем === Хоча пасажирське судноплавство не дуже розвинене, '''порт Лагоса''' — один з найбільших у Західній Африці. Він приймає вантажні кораблі, а також круїзні лайнери (здебільшого приватні або туристичні), які іноді заходять до Лагоса. Водний транспорт також використовується в межах міста — існує система '''водного таксі та поромів''' на островах. == Транспорт == У місті представлено багато форм транспорту: * '''Офіційне таксі''' (звичайно жовтого кольору) можна зупинити на вулиці, проте краще домовлятись про ціну заздалегідь. * '''Сервіси Uber, Bolt та Rida''' доступні у Лагосі та часто є зручнішими та безпечнішими. * '''Громадський транспорт''' представлений маршрутками '''"данфо"''', автобусами '''BRT (Bus Rapid Transit)''' та водним транспортом. Данфо дешеві, але переповнені та не дуже комфортні. * '''Прокат авто''' можливий, але через інтенсивний рух та особливості водіння в місті рекомендується наймати водія. * '''Велосипеди та мотоцикли (окада)''' заборонені у центральних районах, але доступні на околицях. == Мова == == Що відвідати == * '''Національний музей Нігерії''' — одна з найбільших колекцій африканського мистецтва, артефактів та археологічних знахідок. * '''Пляжі Елегуші та Таркуа-Бей''' — популярні місця для відпочинку на океані. * '''Freedom Park''' — культурний центр та парк на місці колишньої колоніальної в’язниці. * '''Nike Art Gallery''' — вражаюча арт-галерея з тисячами творів нігерійських художників. * '''Lekki Conservation Centre''' — природний заповідник з найдовшим у Африці підвісним мостом для пішоходів. * '''Національний театр Нігерії''' — місце проведення культурних подій та вистав. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == * '''Yellow Chilli''' — ресторан сучасної нігерійської кухні. * '''Terra Kulture''' — національна кухня у поєднанні з мистецтвом та театром. * '''Ocean Basket''' — морепродукти в південноафриканському стилі. * '''The Grill by Delis''' — стейкхаус з європейським меню. * Вулична їжа: спробуйте '''суя (гостре м’ясо на грилі)''', '''джолоф-рис''', '''моя-моя (пудинг з квасолі)'''. == Нічне життя == * '''Elegushi Royal Beach Club''' — нічне життя просто на пляжі. * '''Clubs and Lounges''': Quilox, Cubana, The Vault — популярні нічні клуби. * '''Ozone Cinemas''' — сучасний кінотеатр у Yaba. * '''Фестивалі''': Lagos Carnival, Felabration (музика афробіт), Lagos Fashion Week. == Де зупинитись == * '''Eko Hotels & Suites''' — найвідоміший п’ятизірковий готель у Лагосі з видом на океан. * '''Radisson Blu Anchorage''' — стильний бізнес-готель з хорошим рестораном і басейном. * '''Lagos Continental Hotel''' — сучасний хмарочос у центрі міста. * '''Budget варіанти''': Ibis Lagos, Beni Apartments, Nordic Hotel == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == У зв'язку з високою терористичною загрозою на півночі Нігерії, а також частими випадками захоплення заручників в південних нафтовидобувних районах країни, не рекомендовано відвідування наступних штатів: Борно, Баучі, Йобе, Гомбе, Дельта, Баєлса, Аква-Ібом, Крос-Рівер, Абіа. Певну небезпеку для життя може також представляти перебування в містах Кано, Кадуна, Заріа, Джос, а також деяких неблагополучних районах Лагосу (наприклад, ебут-Метта). == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} 6i68sa6t0522fjlpvjhy5obswleyj1z 0 141 36581 36580 2025-03-03T12:47:07Z Коко123411 7419 /* Де зупинитись */ 36581 wikitext text/x-wiki {{geo|52.3166666667|5.55|zoom=6}} {{pagebanner|Keukenhof banner.jpg}} '''Нідерланди''' – країна [[Бенілюкс]]у. == Зрозуміти == === Клімат === [[Файл:Ice Skating Fun (6861180671).jpg|thumb|right|Катання на ковзанах у Гронінгені]] Клімат Нідерландів є помірним, з прохолодним літом та м'якою зимою. Дощить кожного місяця року і не має вираженого сухого чи вологого сезону. Найкращий час для подорожі - з травня по вересень (коли денні максимуми сягають +18/19 °C і до + 23 °C), але м'яка і сонячна погода може бути і у квітні та жовтні. Весною температури значно різняться. Заморозки можуть траплятись до початку травня, але звичними є і температури понад + 20 °C. В середньому сонце світить 4-7 годин на день, зростаючи протягом сезону. Хоча весна є найбільш сухим сезоном (а квітень - найсухішим місяцем), до дощу слід бути готовим завжди. Влітку температура зазвичай перевищує + 20 °C і часто буває вище +25 °C. Прохолодна погода переважно поєднується з дощем. Щомісяця декілька днів може бути спекотно понад +30 °C, і ця спекотна хвиля часто завершується грозою. В середньому сонце світить 7 днів на день. Восени температури зменшуються, але у вересні та жовтні, температура часто становить все ще приємні +15-19 °C, деколи перевищуючи +25 °C у вересні. Багато дощить і кількість сонячних годин значно зменшується. У листопаді часті заморозки, денні температури коливаються довкола +9 °C, але морозні дні та сніг теж трапляються. Осінні ранки досить туманні. Взимку температури в середньому становлять 0- +6 °C, але кожної зими є морозний період, зазвичай до −5 °C, але деколи і до −10 °C. Часті опади, хоча більше у вигляді дощу, а не снігу. Коли випадає будь-яка кількість снігу, це як правило вносить хаос у громадський транспорт. ==== Катання на ковзанах ==== Коли морозна погода триває більше одного дня поспіль, багато голландців дістають ковзати з комор, а вся країна вкривається місцями для ковзання - штучними ковзанками, ковзанками, створеними на замерзлих малих каналах, або при більш сильних морозах - на більших водних поверхнях. Під час сильних морозів протягом багатьох днів пропонуються крижані тури, серед яких найбільш популярним є відомий фризький ''Elfstedentocht'' (тур одинадцяти сіл чи міст), але востаннє таке було 1997 р. === Туристична інформація === [[Файл:Detail ingangspartij met natuurstenen omlijsting en huisnummer, gemeentewapen en VVV-uithangbord - Winsum - 20416323 - RCE.jpg|right|thumbnail| Туристичний офіс у Вінсумі, провінція Гронінген]] Туристичні офіси у Нідерландах можна знайти під синім логотипом з трьома літерами VVV. Ця абревіатура означає '''Vereniging voor Vreemdelingenverkeer'''. Як правило, ці офіси розташовані у основних містах та туристичних місцях; деколи в них працюють волонтери. Персонал зазвичай розмовляє англійською, а у місцях, де великий потік іноземних туристів, в таких офісах також буде друкована інформація принаймні англійською мовою. Основною метою цього об'єднання є інформування та поради відвідувачам щодо основних туристичних принад у громаді та регіоні, допомога з резервуванням готелів, інформування про музеї, години роботи тощо, а також часто продаж квитків чи сертифікатів. Завжди присутні безкоштовні буклети та прості карти міста чи регіону; у продажу є більш детальні та різноманітні карти, книги і сувеніри. ==Регіони== {{Mapframe|zoom=7|height=|width=425|layer=W|align=}} Нідерланди є парламентською монархією, адміністративно поділеною на 12 провінцій (''provincies''). Хоча Нідерланди є маленькою країною, ці провінції є відносно різноманітні та мають достатньо культурних та лінгвістичних відмінностей. Зазвичай провінції поділяють на чотири регіони: {{Regionlist | regionmap=Netherlands-regions-uk.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Нідерландів | region1name=[[Західні Нідерланди]] | region1color=#c5995c | region1items= [[Флеволанд]], [[Північна Голландія]], [[Південна Голландія]], [[Утрехт (провінція)|Утрехт]] | region1description= Найбільш щільно заселена частина країни. Тут розташовані чотири найбільші міста Нідерландів. | region2name=[[Північні Нідерланди]] | region2color=#a4c28d | region2items=[[Дрент]], [[Фрісланд]], [[Гронінген (провінція))|Гронінген]] | region2description= Найменш щільно заселена частина країни, маловідома іноземним туристам, але популярна у місцевих | region3name=[[Східні Нідерланди]] | region3color=#b383b3 | region3items= [[Гелдерланд]], [[Оверіссель]] | region3description= Домівка найбільшого природного заповідника країни | region4name=[[Південні Нідерланди]] | region4color=#c8b7b7 | region4items=[[Лімбург (Нідерланди)|Лімбург]], [[Північний Брабант]], [[Зеландія]] | region4description= Відділені від решти країни історією католицизму, який вони ділять з Бельгією. Відомі культурою пива та доброї їжі. }} ==Міста== * {{marker|type=city|name=[[Амстердам]]|url=|lat=52.366667|long=4.9|wikidata=Q727}} * {{marker|type=city|name=[[Роттердам]]|url=|lat=51.916667|long=4.5|wikidata=Q34370}} * {{marker|type=city|name=[[Гаага]]|url=|lat=52.083333|long=4.316667|wikidata=Q36600}} (''Den Haag'') * {{marker|type=city|name=[[Делфт]]|url=|lat=52.011736|long=4.359208|wikidata=Q690}} * {{marker|type=city|name=[[Лейден]]|url=|lat=52.166667|long=4.483333|wikidata=Q43631}} * {{marker|type=city|name=[[Утрехт]]|url=|lat=52.083333|long=5.116667|wikidata=Q803}} ==Інші місця== * {{marker|name=[[Ліссе#Кекенгоф|Кекенгоф]]|wikidata=Q332730}} — більше 800 000 туристів відвідують ці величезні квіткові сади щовесни * {{marker|name=[[Кіндердайк]]|wikidata=Q740066}} — показують голландський пейзаж у всій його красі * {{marker|name=[[Тесел]]|wikidata=Q9966}} — один із західно-фризьких островів, тут розміщені великі туристичні курорти та пляжі * {{marker|name=[[Зансе-Сханс]]|wikidata=Q136661}} — відкритий дисплей голландських вітряних млинів і будинків * {{marker|name=[[Занстрек-Ватерланд]]|wikidata=Q2621328}} — традиційні голландські села з сабо, дерев'яними будинками і вітряками * {{marker|name=[[Національний парк «Цейд-Кеннемерланд»]]|wikidata=Q774464}} —Ліси, пляжі та дюни, щоб погуляти ==Як дістатись== ===Літаком=== * {{listing | type=go| name=Аеропорт «Схіпгол» | alt={{IATA|AMS}}| url=https://www.schiphol.nl/en/ | wikipedia=Схіпгол (аеропорт) | wikidata=Q9694 | email=info@schiphol.nl | lat=52.3081 | long= 4.764169 | address= | lat=52.3081 | long=4.764169 | directions=найпопулярніший варіант серед туристів - метро | phone= +31 20 794 0800| tollfree= | fax=+31(0)20 604 1475 | hours=Працює цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2023-12-05 | content=Один з найбільших аеропортів світу. Є прямі рейси з Бориспільського аеропорту. }} * '''Розташування''': приблизно '''17 км від Амстердама''' * .'''Обслуговує понад 70 мільйонів пасажирів на рік'''. * '''Прямі рейси до 300 напрямків у понад 100 країнах'''. * Є головним хабом для '''KLM (Королівські авіалінії Нідерландів)''', а також обслуговує багато міжнародних авіакомпаній. === Потягом === [[Файл:Thalys.jpg|thumb|right|Thalys]] (Швидкісні) поїзди можуть бути найбільш комфортним способом подорожі між основними містами Європи. Хоча деякі бюджетні авіалінії можуть пропонувати дешевші квитки, ніж потягом, слід брати до уваги те, що: * поїзди прибувають до центрів міст, а бюджетні часто літають з/до аеропортів, розташованих далеко від міста; * бюджетні авіалінії сумнозвісні своїми додатковими зборами (особливо за багаж), а квиток на поїзд як правило включає всі витрати; * за виключенням Eurostar, на поїзд не має потреби приходити раніше 5-10 хвилин до відправлення; * як правило, в поїздах більше відстань між сидіннями, ніж у літаках; * у швидкісних поїздах переважно є розетки, щоб підключити ноутбук, де можна працювати або дивитися кіно. Найдешевші квитки часто рано розпродаються, адже доступні за 3-6 місяців до подорожі в залежності від оператора залізниці, типу квитка та каналу придбання. Придбати квитки можна через [https://www.nsinternational.nl/ NS International] (голландські залізниці) або через їх [http://www.bahn.de німецьких] і [http://www.sncb.be бельгійських] колег. NS International також продає комбіновані квитки на їх поїзди та на Eurostar для подорожі з та до Лондона. ==== З Франції, Бельгії та Великої Британії ==== Швидкісний поїзд [http://www.thalys.nl '''Thalys'''], який поєднує Нідерланди з [[Франція|Францією]] і [[Бельгія|Бельгією]], є досить дорогим, але якщо купувати завчасно або ваш вік до 26 чи понад 60 років, можна знайти цікаві пропозиції. Він також швидший, часто дешевший та зручніший, ніж авіаподорож. Прямі поїзди відходять з Амстердаму, аеропорту Скіпхол і Роттердаму. До [[Маастріхт]]у можна також дістатися Thalys в напрямку '''Льєж''', '''Аахен''', але потрібно пересісти у Liège-Guillemins на прямий потяг до Маастріхту — більше інформації [http://www.nshispeed.nl/ тут]. [https://www.nsinternational.nl/en/belgium/brussels-by-train ''Intercity Brussels''], який використовує стандартні потяги інтерсіті, курсує між Амстердамом та Брюсселем. Квитки дешевші ніж на Thalys, крім того доступні знижки у вихідні дні на подорожі з (та до) Бельгії. Існують також місцеві потяги від Роозендаля до Антверпена та від Маастріхта до Льєжа. Також завершується будівництво електрички під Маастріхту до Хассельта. Лондонський вокзал Сент-Панткрас поєднаний з Нідерландами швидкісними потягами Eurostar. ==== З Німеччини, Швейцарії, Данії… ==== Швидкісний потяг '''[http://www.bahn.de/p/view/angebot/international/zuege/ice-amsterdam.shtml Inter-City Express (ICE)]''' курсує від Базеля до Амстердаму через [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурт]], Кельн (тут потрібно зробити пересадку), Дюссельдорф, Арнхем та Утрехт. Потягом Intercity також можна дістатися до Амстердаму з [[Берлін]]у та [[Ганновер]]у через Оснабрюк, а також до Хенгело, Девентер, Апельдоорн, Амерсфорт і Хілверсум. Нічних потягів колись було багато, але принаймні з 2017 року до Нідерландів жоден не курсує. Однак, австрійський [http://www.nightjet.at ÖBB Nightjet]{{Dead link|date=жовтня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} все ще ходить до [[Дюссельдорф]]а, який розташований неподалік від кордону з Нідерландами, і з якого до країни можна дістатися рядом поїздів, у тому числі ICE. Квитки на ці потяги NS також продає. [http://www.bahn.de Deutsche Bahn] продає квитки на всі регіональні потяги по та з Німеччини, та на всі швидкісні ICE, IC і EC та ряд інших. Між прикордонними регіонами Німеччини та Нідерландів курсують регіональні потяги: * Між Гронінгеном та [[Леер]] — [http://www.arriva.nl щогодини]. * Між [[Еншеде]] і [[Мюнстер]]ом та між Енсхеде та [[Дортмунд]]ом — щогодини. * Між [[Венло]] і [[Хамм]], через Мьонхенгладбах та Дюссельдорф, — щогодини. * Між Хеерлен і [[Аахен]]ом і далі до Ешвайлер/Столберг, — щогодини. * 24 потяни на день поєднують Хенгело та Бад Вентхайм між 06:09 і 22:09. ===Автомобілем=== === Автобусом === Подорож автобусом може бути найдешевшим способом доїхати до країни, а молодші 26 років часто ще отримують знижку. ==== Місцеві ==== * Перелік місцевих автобусних маршрутів, які перетинають кордон між Німеччиною і Нідерландами можна побачити [http://www.xs4all.be/~rvdborgt/bus/duitsland.html тут]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. * Перелік місцевих автобусних маршрутів, які перетинають кордон між Бельгією і Нідерландами можна побачити [http://www.xs4all.be/~rvdborgt/bus/belgie.html тут]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. * крім того, що воно є цікавим наслідком європейської історії, місто '''Baarle''' (офіційно '''Baarle-Hertog''' у Бельгії і '''Baarle-Nassau''' у Нідерландах) є можливою станцією пересадки, оскільки основну автобусну зупинку міста ''Sint-Janstraat'' обслуговують фламандські та голландські автобуси. * Фламандська (бельгійська) компанія De Lijn є оператором маршруту, який перетинає кордон між бельгійським '''Turnhout''' і голландським '''Tilburg''', обидва з яких є кінцевими станціями залізниць відповідної країни. ==== Міжнародні ==== * '''[http://www.eurolines.com/ Eurolines]''' є основним оператором міжнародних автобусів до Нідерландів. * '''[https://www.bahn.com/i/view/GBR/en/prices/europe/ic-bus.shtml Deutsche Bahn]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' має декілька автобусних експресів. * '''[http://www.flixbus.de Flixbus]''' обслуговує як міжнародні маршрути по Нідерландах та сусідніх країнах, так і деякі внутрішні. ===Кораблем=== Нідерланди мають розвинену морську інфраструктуру, що дозволяє подорожувати країною водним транспортом. * '''Порт Роттердама''' — найбільший порт Європи та один із найважливіших у світі. Він приймає круїзні лайнери, вантажні судна та пароми. * '''Порт Амстердама''' також є популярним місцем зупинки круїзних лайнерів, зокрема під час скандинавських і балтійських маршрутів. * '''Паромне сполучення''': ** ''Stena Line'' пропонує рейси між Гарвічем (Велика Британія) та Хук-ван-Голланд (Нідерланди). ** ''DFDS Seaways'' здійснює перевезення між Ньюкаслом (Велика Британія) та Іймейденом (поблизу Амстердама). ** ''P&O Ferries'' має маршрути між Халл (Велика Британія) і Роттердамом. ==Транспорт== ====Квитки==== Громадський транспорт Нідерландів перейшов від паперових квитків на безконтактні смарт-карти [https://www.ov-chipkaart.nl/?taal=en '''OV-Chipkaart'''] (OV є скороченням від ''Openbaar Vervoer'', що означає "громадський транспорт"). У автобусах чи трамваях ще можна придбати одноразові паперові квитки у водія при вході, але дорожче і (зазвичай) лише з використанням платіжної картки. Одноразові квитки (смарт-карти) можна придбати на поїзд, але вони коштують дорожче на €1 ніж придбання квитка на багаторазову карту. Якщо ви плануєте використовувати багато громадського транспорту (зазвичай більше трьох днів), то дешевше придбати OV-chipkaart по прибуттю в країну, оскільки це зручно і стає дешевше після певної кількості поїздок. Однак для використання на залізниці на карті повинно бути не менше €20. [[File:OV-chipkaartlezer in een bus 2.jpg|thumb|Зчитувач OV-chipkaart в автобусі]] OV-chipkaart має три версії: * одноразова OV-chipkaart - одноразовий квиток, він не може бути повторно використаний, але часто діє на певний часу певному напрямку (між містами або по місту) і дозволяє пересадки між видами транспорту та операторами в межах відведеного часу і напрямку. Деякі оператори громадського транспорту продають 1-, 2- чи 3-денні квитки на необмежене використання у певних регіонах. * анонімна OV-chipkaart - найбільш широко використовуваний тип смарт-карти. Вартість її придбання становить is €7.50 (станом на 2017), які не відшкодовуються. Такі карти можна придбати у квиткових касах та автоматах. Вони діють 5 років та призначенні для багаторазового використання і поповнення. * особиста OV-chipkaart корисна для людей, які користуються пільгами або місячними чи сезонними проїзними. Але для отримання цієї карти потрібна адреса проживання у країнах Бенілюксу чи Німеччині або банківський рахунок у цих країнах, тому вона недоступна для більшості туристів. На такій карті є фото власника та дата народження. =====Використання===== Під час подорожі поїздом чи метро, OV-chipkaart прикладають до кардрідера (вільно закріпленого або вбудованого у турнікет) на вході та виході зі станції чи платформи. При подорожі трамваєм чи автобусом, карту прикладають на вході та виході в/з вагону (вони є біля кожної двері). В автобус вхід часто біля водія, а вихід - через інші двері. При пересадці з одного поїзда до іншого в напрямку руху одного оператора повторна валідація, як правило, не потрібна, а при зміні оператора - обов'язкова. З однієї станції можуть відправляти маршрути різні оператори, і там можуть бути присутні кардрідери кожного з них. У такому випадку, слід знайти валідатор того оператора (тобто NS, Arriva чи Veolia), яким Ви будете подорожувати. =====Придбання і поповнення===== Анонімні та одноразові карти можна придбати у квиткових автоматах на залізничних станціях та станціях метро Амстердаму (GVB) і Роттердаму (RET). Анонімні картки також продають багато супермаркетів, тютюнових кіосків та книжкових магазинів "Bruna". Як правило, там де можна придбати анонімну картку, там їх можна і поповнити, але найчастіше потрібна буде дебітна картка з PIN. На зупинках трамваїв та автобусів, як правило, картки ні придбати, ні поповнити не можна. == Мова == == Що відвідати == === Музей Ван Гога === Музей Ван Гога в Амстердамі — один із найпопулярніших мистецьких музеїв у світі, присвячений творчості Вінсента ван Гога. '''Що подивитися:''' * Найбільша колекція робіт художника — понад 200 картин, 500 малюнків та 700 листів. * Знамениті твори: ** ''«Соняшники»'' ** ''«Автопортрет»'' ** ''«Зоряна ніч над Роною»'' * Тимчасові виставки робіт інших митців XIX століття. '''Адреса''': Museumplein 6, Амстердам '''Години роботи''': Щодня, 09:00 – 18:00 (у вихідні до 21:00) '''Квитки''': Вартість ~20 €, безкоштовний вхід із Museumkaart '''Як дістатися''': Трамваї №2, 5, 12 (зупинка ''Museumplein'') === Історичні міста === [[Файл:Oudewater 13052012B.JPG|thumb|right|Удеватер]] Дуже гарно поблукати величним містом Амстердам з його чудовими каналами та сотнями історичних пам'яток 17-го ст. Для більшості туристів подорож до Нідерландів буде неповною без принаймні одного дня у столиці країни. Тим не менш, це лише одне з багатьох міст країни, яке має красивий історичний центр. До того, як Амстердам став відомим наприкінці 16-го ст, найбільш важливим містом країни був укріплений [[Утрехт]]. Збереглася більшість середньовічного планування Утрехта, з каналами, оточеними причально-складськими будівлями, багатьма будинками раннього Середньовіччя та декількома вражаючими старовинними церквами. [[Маастріхт]] часто називають найбільш красивим містом країни; він відомий своїми романтичними вуличками, стародавніми монументами та тим, що голландці називають його «бургундською» атмосферою. [[Лейден]], місце народження Рембрандта і домівка найстарішого університету країни, є ще одним красивим місцем з каналами, вузькими вуличками і понад 2 700 пам'ятками. [[Гаага|Гаагу]] часто називають «правовою столицею світу», оскільки в ній розташований Палац Миру та багато міжнародних організацій. Її планування просторе, з великими маєтками та стародавнім Бінненхофом - місцем розташування уряду Нідерландів протягом сторіч. Також вартими уваги є історичні центри таких міст як [[Гарлем]], [[Делфт]], [[Ден Босх]], [[Алкмаар]], [[Гауда]] та [[Амерсфоорт]]. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == === Готель De L'Europe Amsterdam === Готель '''De L'Europe Amsterdam''' — розкішний п’ятизірковий готель у центрі Амстердама, розташований на березі річки Амстел. Він є одним із найвідоміших готелів міста та символом класичного голландського гостинного сервісу. '''Особливості готелю:''' * Стильний інтер’єр із елементами класичної архітектури та сучасного дизайну * Просторі номери з панорамним видом на канал * Вишуканий ресторан '''Bord’Eau''', відзначений зіркою Мішлен * СПА-центр та фітнес-зал * Розташування у пішохідній доступності до площі Дам та музею Ван Гога '''Адреса''': Nieuwe Doelenstraat 2-14, Амстердам '''Ціна''': Від 500 € за ніч (залежно від сезону) '''Як дістатися''': 10 хвилин пішки від центрального вокзалу Амстердама, зручне транспортне сполучення з усіма районами міста == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Бенілюкс|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] lrdm3jg68ui5uxn2j7q4w7ympaiuv9d 0 142 36619 36484 2025-03-08T14:03:44Z Пан Хаунд 2 7050 36619 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} [[File:Legal status of German in the world.svg|upright=2|frameless|right]] [[File:Legal status of German in Europe.svg|upright=1.25|frameless|right]] Ви читаєте розмовник '''німецької мови'''. Ця мова є офіційною (державною) в Німеччині, Австрії, Ліхтенштейні, Швейцарії, Люксембурзі та Бельгії. == Довідник з вимови == === Голосні === Прості- a,o,u,i,e Умлаути а-ä , o-ö , u-ü === Приголосні === === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні. === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Привіт. || Hallo. || Хало |- | Як в тебе справи? || Wie geht es dir? || Ві ґейт ec діа? |- | Добре, дякую. || Danke, gut. || Данке, ґут. |- | Як тебе звати? || Wie heiβen sie? || Ві хайсен зі? |- | Мене звати _____ || Ich heiβe _____. || Іх хайсе… |- | Дуже приємно познайомитися. || Sehr angenehm. || Зеа анґенем. |- | Будь ласка (прохання) || Bitte. || Бітте. |- | Спасибі. || Danke. || Данке. |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || Bitte sehr/Bitte schön. || Бітте зер/Бітте шьон. |- | Так. || Ja. || Я. |- | Ні. || Nein. || Найн. |- | Вибачте (звернути увагу) || Entschuldigung. || Ентшульдіґунґ. |- | Пробачте (просити вибачення) || Entschuldigen Sie mich. || Ентшульдіґен Зі міх. |- | До побачення. || Auf wiedersehen. || Ауф відерзеєн. |- | Бувай (прощання) || Tschüss. || Чюз. |- | Я не розмовляю по-німецьки || Ich spreche kein Deutsch. || Іх шпрехе кайн Дойч. |- | Ви володієте українською? || Sprechen Sie Ukrainisch? || Шпрехен Зі Украініш? |- | Чи тут хтось розмовляє по-українськи? || Spricht hier jemand Ukrainisch? || Шпріхт хіа єманд Украініш? |- | Допоможіть! || Hilfe! || Хільфе! |- | Обережно! || Vorsicht! / Achtung! || Форзіхт! Ахтунґ! |- | Доброго ранку. || Guten Morgen. || Ґутен Морґен. |- | Добрий день. || Guten Tag. || Ґутен Таґ. |- | Добрий вечір. || Guten Abend. || Ґутен Абенд. |- | Надобраніч. || Gute Nacht. || Ґуте Нахт. |- | Я не розумію. || Ich verstehe Sie nicht. || Іх ферштее Зі ніхт. |- | Де знаходиться туалет? || Wo gibt es eine Toilette? || Во ґібт ес айне Тойлєтте? |- | Скільки? || Wie viele? || Ві філє? |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || Lass mich in Ruhe! || Ласс міх ін Руе! |- | Не чіпай мене! || Fass mich nicht an! || Фасс міх ніхт ан! |- | Я викличу поліцію! || Ich rufe die Polizei! || Іх руфе ді Поліцай! |- | Поліція! || Polizei! || Поліцай! |- | Тримайте злодія! || Halt! Ein Dieb! || Хальт! Айн Діб! |- | Мені потрібна ваша допомога. || Ich brauche Ihre Hilfe. || Іх браухе Іре Хільфе. |- | Це терміново! || Es ist ein Notfall! || Ес іст айн Нотфаль! |- | Я заблукав. || Ich habe mich verlaufen. || Іх хабе міх ферлауфен. |- | Я загубив свою сумку. || Ich habe meine Tasche verloren. || Іх хабе майне Таше ферлорен. |- | Я загубив свій гаманець. || Ich habe meinen Geldbeutel verloren. || Іх хабе майнен Ґельдбойтель ферлорен. |- | Я хворий. || Ich bin krank. || Іх бін кранк. |- | Я поранений. || Ich bin verletzt/verwundet. || Іх бін ферлєтцт/фервундет. |- | Мені потрібен лікар. || Ich brauche einen Arzt. || Іх браухе айнен Арцт. |- | Можна від вас подзвонити? || Darf ich Ihr Telefon benutzen? || Дарф іх Ір Телєфон бенутцен? |- | Домашня робота || die Hausaufgaben || ді Хаузафгабен |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Число !! Переклад !! Транскрипція |- | 1 ||eins (ein) || айнс (айн) |- | 2 || zwei || цвай |- | 3 || drei || драй |- | 4 || vier || фіа (р,не читається) |- | 5 || fünf || фюнф |- | 6 || sechs || зехс |- | 7 || sieben || зібен |- | 8 || acht || ахт |- | 9 || neun || нойн |- | 10 || zehn || цин |- | 11 || elf || ельф |- | 12 || zwölf || цвьольф |- | 13 || dreizehn || драйцейн |- | 14 || vierzehn || фірцейн |- | 15 || fünfzehn || фюнфцейн |- | 16 || sechzehn || зехцейн |- | 17 || siebzehn || зібцейн |- | 18 || achtzehn || ахтцейн |- | 19 || neunzehn || нойнцейн |- | 20 || zwanzig || цванціґ |- | 21 || einundzwanzig || айнундцванціґ |- | 22 || zweiundzwanzig || цвайундцванціґ |- | 23 || dreiundzwanzig || драйундцванціґ |- | 30 || dreißig || драйсіґ |- | 40 || vierzig || фірціґ |- | 50 || fünfzig || фюнфціґ |- | 60 || sechzig || зехціґ |- | 70 || siebzig || зібціґ |- | 80 || achtzig || ахціґ |- | 90 || neunzig || нойнціґ |- | 100 || hundert || хундерт |- | 150 || hundertfünfzig || гундертфюнфціґ |- | 200 || zweihundert|| цвайгундерт |- | 300 || dreihundert || драйгундерт |- | 400 || vierhundert || фіергундерт |- | 500 || fünfhundert || фюнфгундерт |- | 1000 || tausend || таузенд |- | 2000 || zweitausend || цвайтаузенд |- | 5000 || fünftausend || фюнфтаузенд |- | 1000000 || eine Million || айне Міліон |- | 1000000000 || eine Milliarde || айне Мілліарде |- | Номер || Nummer|| нумер |- | Половина || hälfte/halb || хельфте/хальб |- | Більше || mehr als || мер альс |- | Менше || weniger als || веніґер альс |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || jetzt || єтцт |- | Раніше || früher || фрюер |- | Пізніше || später || шпєтер |- | Ранок || der Morgen || дер Морґен |- | День || der Tag || дер Таґ |- | Вечір || der Abend || дер Абенд |- | Ніч || die Nacht || ді Нахт |- | Вранці || am Morgen || ам Морген |- | Вдень || am Tag || ам Таґ |- | Ввечері || am Abend || ам Абенд |- | Вночі || in der Nacht || ін дер Нахт |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || Wie spät ist es? || Ві шпєт іст ес? |- | Половина _____ || Es ist halb _____ || Ес іст хальб _____ |- | Пˈятнадцять хвилин _____ || Es ist viertel nach _____ || Ес іст фіртель нах _____ |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || Es ist viertel vor _____ || Ес іст фіртель фор _____ |- | 2:00 || zwei Uhr || цвай Ур |- | 3:00 || drei Uhr || драй Ур |- | 4:00 || vier Uhr || фір Ур |- | 5:00 || fünf Uhr || фюнф Ур |- | 6:00 || sechs Uhr || зекс Ур |- | 7:00 || sieben Uhr || зібен Ур |- | 8:00 || acht Uhr || ахт Ур |- | 9:00 || neun Uhr || нойн Ур |- | 10:00 || zehn Uhr || цeн Ур |- | 11:00 || elf Uhr || ельф Ур |- | 12:00 || zwölf Uhr || цвьольф Ур |- | Полудень || Mittag || Міттаґ |- | Опівночі || Mitternacht || Міттернахт |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || _____ minuta Chowel | _____ Щавель/Мінітка |- | _____ день/дні/днів || _____ Tag/Tage || _____ Таґ/Таґе |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || _____ Woche/Wochen || _____ Вохе/Вохен |- | _____ місяць/місяці/місяців || _____ Monat/Monate || _____ Монат/Монате |- | _____ рік/роки/років || _____ Jahr/Jahre || _____ Яр/Яре |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || heute || хойте |- | Вчора || gestern || ґєстерн |- | Завтра || morgen || морген |- | Цього тижня/місяця/року || in dieser Woche/in diesem Monat/in diesem Jahr || ін дізер Вохе/ін дізем Монат/ ін дізем Яр |- | Минулого тижня/місяця/року || in letzter Woche/im letzten Monat/im letzten Jahr || ін лєтцтер Вохе/ім лєтцтен Монат/ім лєтцтен Яр |- | Наступного тижня/місяця/року || in nächster Woche/ im nächsten Monat/im nächsten Jahr || ін нехстер Вохе/ім нехстен Монат /ім нехстен Яр |- | Понеділок || Montag || Монтаґ. |- | Вівторок || Dienstag || Дінстаґ. |- | Середа || Mittwoch || Мітвох. |- | Четвер || Donnerstag || Донерстаґ |- | Пˈятниця || Freitag || Фрайтаґ |- | Субота || Sonnabend/Samstag || Зоннабенд/Замстаґ |- | Неділя || Sonntag || Зонтаґ |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || Januar|| Януар(буква р мягко) |- | Лютий || Februar || Фебруар(air) |- | Березень || März || Мерц |- | Квітень || April || Апріль |- | Травень || Mai || Май |- | Червень || Juni || Юні |- | Липень || Juli || Юлі |- | Серпень || August || Ауґуст |- | Вересень || September || Септембер |- | Жовтень || Oktober || Октобер |- | Листопад || Nowember || Новембер |- | Грудень || Dezember || Децембер |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || schwarz|| шварц |- | Білий || weiß || вайс |- | Сірий || grau || ґрау |- | Червоний || rot || рот |- | Синій || blau || блау |- | Блакитний || hellblau || хельблау |- | Жовтий || gelb || ґєльб |- | Зелений || grün || ґрюн |- | Помаранчевий || orange || оранже |- | Фіолетовий || violett || фіолєт |- | Коричневий || braun || браун |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || Wie viel kostet eine Fahrkarte nach _____? || Ві філь костет айне Фаркарте нах |- | Один квиток до _____, будь ласка. || Eine Fahrkarte nach _____, bitte || Айне Фаркарте нах _____ бітте |- | Куди їде цей потяг/автобус? || Wohin fährt dieser Zug/Bus? || Вохін ферт дізер Цуґ/Бус? |- | Де потяг/автобус до _____? || Wo steht der Zug/Bus nach _____? || Во штейт дер Цуґ/Бус нах _____? |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || Macht der Zug/Bus eine Halt im _____? || Махт дер Цуґ/Бус айне Гальт ім _____? |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || Wann fährt der Zug/Bus nach _____ ab? || Ванн фєрт дер Цуг/Бус нах _____ аб? |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || Wie komme ich ||ві коме іхь |- | ... автовокзалу? || zum Busbahnhof? ||цум Бусбангоф |- | ... аеропорту? || zum Flughafen? ||цум Флюґгафен |- | ... вокзалу? || zum Bahnhof? ||цум Бангоф |- | ... готелю _____? || zum Hotel _____? ||цум Готель |- | ... гуртожитку? || zum Wohnheim _____? ||цум Вонгайм |- | ... українського консульства/посольства? || zum ukrainischen Konsulat/ zur ukrainischen Botschaft ||цум українішен Консулят/цур українішен Ботшафт |- | ... центру? || zum Stadtzentrum ||цум Штадтцентрум |- | Де є багато _____? || Wo sind viele _____? ||во зінд філє _____? |- | ... барів? || ... Bars? || ... Барс? |- | ... готелів? || ... Hotels? || ... Готельс? |- | ... пам'яток? || ... Sehenswürdigkeiten? || ... Зеєнсвюрдіґкайтен? |- | ... ресторанів? || ... Restaurants? || ... Ресторантс? |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || Zeigen Sie mir bitte _____ auf dem Stadtplan. || Цайґен зі мір бітте _____ ауф дем Штадтплян. |- | ... вулицю || ... die Straße || ... ді Штрасе |- | Поверніть праворуч || Biegen Sie nach rechts ab || Біґен зі нах рехьтс аб |- | Поверніть ліворуч || Biegen sie nach links ab || Біґен зі нах лінкс аб |- | До _____ || bis _____ || біс _____ |- | Повз _____ || vorbei _____ || форбай _____ |- | Перед _____ || vor _____ || фор _____ |- | Шукайте _____ || Suchen Sie _____ || Зухен зі _____ |- | Перехрестя || Kreuzung || Кройцунґ |- | Північ || Norden || Норден |- | Південь || Süden || Зюден |- | Схід || Osten || Остен |- | Захід || Westen || Вестен |- | Вгору || nach oben || нах обен |- | Вниз || nach unten || нах унтен |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || Taxi! || Таксі! |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || Fahren sie mich nach _____, bitte. || Фарен Зі міхь нах _____, бітте. |- | Скільки коштує доїхати до _____? || Wie viel kostet die Reise nach/zum _____? || Ві філь костет ді Райзе нах/цум _____? |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || Bringen Sie mich dort hin, bitte. || Брінґєн Зі міхь дорт гін, бітте. |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || "Haben Sie noch freie Zimmer? || Габен Зі нох фрає Ціммер? |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || Wie viel kostet ein Zimmer für eine Person/zwei Personen? || Ві філь костет айн Ціммер фюр айне Перзон/цвай Перзонен? |- | В цій кімнаті є _____ || Gibt es in diesem Zimmer ______ || Ґібт ес ін дізем Ціммер |- | ... простирадла? || Bettwäsche? || Бетвєше |- | ... ванна? || eine Badewanne? || айне Бадеванне |- | ... телефон? || ein Telefon? || айн Телєфон |- | ... телевізор? || ein Fernseher? || айн Фернзеєр |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || Darf ich zuerst das Zimmer anschauen? || Дарф іхь цуерст дас Ціммер аншауен? |- | У вас є _____ кімнати? || Haben Sie vielleicht ______ Zimmer? || Габен Зі філяйхт _______ Ціммер? |- | … тихіші …? || ruhigere || руіґєре |- | ... більші ...? || größere || ґрьоссере |- | ... чистіші …? || sauberere || зауберере |- | ... дешевші …? || billigere || більліґере |- | Добре, я беру. || Gut, ich nehme das. || Ґут, іхь нєме дас. |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || Ich bleibe für eine Nacht/_____ Nächte || Іхь бляйбе фюр айне Нахт/_____ Нехьте |- | Ви можете запропонувати інший готель? || Können Sie mir ein anderes Hotel empfehlen? || Кьонен Зі мір айн андерес Готель емпфелєн? |- | У вас є _____ || Haben Sie _____ || Габен Зі |- | … сейф? || einen Tresor? || айнен Трезор? |- | ... індивідуальні сейфи? || Schließfächer? || Шлісфєхєр? |- | Сніданок/вечеря враховані? || Ist Frühstück/Abendessen inklusive? || Іст Фрюгштюк/Абендессен інклюзів? |- | О котрій сніданок/вечеря? || Wann gibt es hier Frühstück/Abendessen? || Ван гібт ес гір Фрюгштюк/Абендессен? |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || Könnten Sie bitte mein Zimmer sauber machen? || Кьоннтен Зі бітте майн Ціммер заубер махен? |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || Können Sie bitte mich um _____ Uhr wecken? || Кьоннен Зі бітте міхь ум ____ Ур векен? |- | Не могли б ви підготувати для мене рахунок? Я хочу перевірити | Könnten Sie bitte mir die Rechnung vorbereiten? Ich möchte auschecken. || Кьоннтен Зі бітте мір ді Рехнунґ форберайтен. Іхь мьохте аусчекен. |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || Kann ich hier mit einer Kreditkarte zahlen? || Кан іхь гір міт айнер Кредіткарте цалєн? |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || Können Sie vielleicht mir das Geld wechseln? || Кьонтен Зі філляйхт мір дас Ґельд вехсельн? |- | Де можна обміняти гроші? || Wo kann man Geld wechseln? || Во кан ман Ґельд вехсельн? |- | Який курс обміну? || Wie ist der Wechselkurs? || Ві іст дер Вехселькурс? |- | Де найближчий банкомат? || Wo ist ein Geldautomat in der Nähe? || Во іст айн Ґельдаутомат ін дер Неє? |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для одного/двох чоловік, будь ласка. ||Ein Tisch für eine Person/zwei Personen, bitte. ||Айн Тіш фюр айне Перзон/цвай Перзонен, бітте |- | Можна меню? || Können Sie die Speisekarte bringen? ||Кьонен зі ді Шпайзекарте брінґен |- | У вас є фірмові страви? || Haben Sie ||Габен Зі |- | У вас є страви місцевої кухні? || Haben Sie Speisen der lokalen Küche? ||Габен зі Шпайзен дер льокалєн Кюхе |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || Ich bin Vegetarier ||Іхь бін Веґєтаріер |- | Я не їм свинину. || Ich esse kein Schweinefleisch. ||Іхь ессе кайн Швайнефляйшь |- | Сніданок || Das Frühstück ||Дас Фрюштюк |- | Обід || Das Mittagessen || дас Міттаґесн |- | Вечеря || Das Abendessen/Abendbrot ||Дас Абендесн/Абендброт |- | Я хотів би ____. || Ich möchte ____. ||Іхь мьохте |- | ... курку || Hühnerchen ||Гюнерхен |- | ... яловичини || Rindfleisch ||Ріндфляйшь |- | ... рибу || Fisch ||Фіш |- | ... свинини || Schweinefleisch ||Швайнефляйшь |- | ... ковбасу || Wurst ||Вюрст |- | ... сир || Käse ||Кєзе |- | ... яйця || Eier ||Айер |- | ... салат || Salat ||Залят |- | ... (свіжі) овочі || (frisches) Gemüse ||(Фрішес) Ґемюзе |- | ... (свіжі) фрукти || (frisches) Obst ||(фрішес) Обст |- | ... тост || Toast ||Тост |- | ... макарони || Nudeln ||Нудельн |- | ... рису || Reis ||Райс |- | ... квасолі || Bohnen ||Бонен |- | ... гамбургер || Hamburger ||Гамбурґер |- | ... біфштекс || Steak ||Стейк |- | ... гриби || Pilzen ||Пільцен |- | ... апельсин || Orange ||Оранже |- | ... яблуко || Apfel ||Апфель |- | ... банан || Banane ||Банане |- | ... ананас || Ananas ||Ананас |- | ... ягоду || Beere ||Бііре |- | ... виноград || Weintrauben ||Вайнтраубен |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || Geben Sie mir, bitte, ein Glas /eine Tasse/eine Flasche _____ ||Ґєбен зі мір, бітте, айн Ґляс/ айне Тассе/ айне Фляше |- | ... кави || Kaffe ||Каффі |- | ... чаю || Tee ||Тіі |- | ... соку || Saft ||Зафт |- | ... мінеральної води || Mineralwasser ||Мінеральвасер |- | ... води || Wasser ||Васер |- | ... пива || Bier ||Біір |- | ... червоного/білого вина || roter/weißer Wein ||Ротер/Веісен Вайн |- | ... горілки || Schnaps ||Шнапс |- | ... віскі || Whisky ||Віскі |- | ... рому || Rum ||Рум |- | ... газованої води || Sprudelwasser ||Шпрудельвасер |- | ... апельсинового соку || Orangensaft ||Оранжензафт |- | ... коли || Cola ||Кола |- | Дайте, будь ласка ____. || Geben Sie, bitte, ___. ||Ґєбен зі, бітте, ... |- | … солі || Salz ||Зальц |- | … перцю || Pfeffer ||Пфефер |- | … масла || Butter ||Буттер |- | Офіціант! || Kellner! ||Кельнер |- | Я закінчив. || Ich habe beendet. ||Іхь габе беендет |- | Я наївся. || Ich bin satt. ||Іхь бін зат |- | Це було чудово. || Das war wunderbar(köstlich). ||Дас вар вундербар (кьостліхь) |- | Можете прибрати зі столу. || Sie können den Tisch abdecken. ||Зі кьонен ден Тіш абдекен |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || Geben Sie mir, bitte, die Rechnung. ||Ґєбен зі мір, бітте, ді Рехнунґ |- | Я хотів би заплатити || Ich möchte bezahlen. ||Іхь мьохте бецалєн |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || Haben Sie alkoholische Getränke? || Габен Зі алкоголіше Ґетрєнке? |- | Є столики? || Haben Sie noch freie Tische? || Габен Зі нох фрає Тіше? |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || Ein Bier/zwei Bier, bitte. || Айн Біір/цвай Біір, бітте. |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || Ein Glas Rot-/Weißwein, bitte. || Айн Ґляс Рот-/Вайсвайн, бітте. |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || Eine Halbe _____, bitte. || Айне Гальбе _____, бітте. |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || Eine Flasche _____, bitte. || Айне Фляше _____, бітте. |- | Тут є буфет? || || |- | Ще одного/одну/одне, будь ласка. || Noch einen/eine/eins, bitte. || Нох айнен/айне/айнс, бітте. |- | Коли ви зачиняєтеся? || Wann schließen Sie? || Ванн шліісен Зі? |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- |у вас є _____ мого розміру? || Haben Sie _____ in meiner Größe? || Габен Зі _____ ін майнер Ґрьосе? |- | Скільки це коштує? ||Wie viel kostet es? ||Ві філь костет ес? |- | Це занадто дорого. || Es ist zu teuer ||Ес іст цу тоєр |- | Ви приймете _____? || Nehmen Sie _____ ?|| Немен Зі _____? |- | Дорого || teuer ||тоєр |- | Дешево || billig ||Білліхь |- | Я не можу собі цього дозволити. || Ich kann mir das nicht leisten ||Іхь канн мір дас ніхьт ляйстен |- | Я цього не хочу. || Das möchte ich nicht. ||Дас мьохте іхь ніхьт |- | Ви мене обманюєте. ||Sie versuchen mich zu betrügen.|| Зі ферзухєн міхь цу бетрюген. |- | Мені це не цікаво. || Ich habe kein Interesse. || Іхь габе кайн Інтерессе. |- | Добре, я візьму. || Gut, das nehme ich || Ґут, дас неме іхь |- | Дайте, будь ласка, пакет. || Kann ich eine Tüte haben? || Канн іхь айне Тюте габен? |- | У вас є доставка (за кордон)? || Versenden Sie auch ins Ausland? || Ферзенден Зіе аух інс Ауслянд? |- | Давайте дві. || Geben Sie mir zwei, bitte. || Ґєбен Зі мір цвай, бітте. |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні _____ || Ich brauche _____ || Іхь браухє _____ |- | ... зубна паста || Zahnpaste || Цанпасте |- | ... зубна щітка || eine Zahnbürste || айне Цанбюрсте |- | ... тампони || Tampons || Тампонс |- | ... мило || Seife || Зайфе |- | ... шампунь || Shampoo || Шампу |- | ... аспірин (знеболююче) || Aspirin (Schmerzmittel) || Аспірін (Шмерцміттель) |- | ... ліки від застуди || etwas gegen Erkältung || етвас ґеґєн Еркєльтунґ |- | ... ліки від живота || Magentabletten || Маґентаблєттен |- | ... бритва || einen Rasierer || айнен Разіерер |- | ... парасолька || einen Regenschirm || айнен Реґеншірм |- | ... лосьйон від засмаги || Sonnencreme || Зоненкреме |- | ... листівка || eine Postkarte || айне Посткарте |- | ... поштові марки || Briefmarken || Брііфмаркен |- | ... батарейки || Batterien || Баттеріен |- | ... папір || Schreibpapier || Шрайбпапіір |- | ... ручка || einen Stift || айнен Штіфт |- | ... книги українською мовою || ukrainischsprachige Bücher || украінішьшпрахіґє Бюхєр |- | ... журнали українською мовою || ukrainischsprachige Zeitschriften || украінішьшпрахіґє Цайтшріфтен |- | ... газета українською мовою || eine ukrainischsprachige Zeitung || украінішьшпрахіґє Цайтунг |- | ... ''Назва мови''-український словник || ein _____-Ukrainisch-Wörterbuch. || айн _____-Украінішь-Вьортербух |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || Ich möchte ein Auto mieten. | Іхь мьохте айн ауто мітен |- | Я можу взяти страховку? || Kann ich es versichern lassen? | Канн іхь ес ферзіхєрн ляссен? |- | СТОП || STOP || Штоп |- | Односторонній рух || Einbahnstraße || Айнбанштрасе |- | Поступіться дорогою || Vorfahrt || Форфарт |- | Парковки немає || Parkverbot || Паркфербот |- | Обмеження швидкості || Geschwindig-keitsbegrenzung || Ґешвіндіхь-кайтсбеґренцунг |- | Заправка || Tankstelle || Танкштеллє |- | Бензин || Benzin || Бенцін |- | Дизельне паливо || Diesel || Діізель |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || Ich habe nichts falsches getan. || Іхь габе ніхьтс фальшес ґетан. |- | Ми один одного не зрозуміли. || Das ist ein Missverständnis. || Дас іст айн Місферштєндніс. |- | Куди ви мене везете? || Wohin bringen Sie mich? || Вогін брінґен Зі міхь? |- | Мене заарештовано? || Bin ich verhaftet? || Бін іхь фергафтет? |- | Я громадянин України. || Ich bin ein ukrainischer Staatsbürger. || Іхь бін айн украінішер Штаатсбюрґер. |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || Ich will mit dem ukrainischen Konsulat /der ukrainischen Botschaft sprechen. || Іхь віль міт дем украінішен Консулят/дер украінішен Ботшафт шпрехєн. |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || Ich will mit einem Anwalt sprechen. || іХь віль міт айнем Анвальт шпрехєн. |- | Я можу сплатити штраф зараз? || Kann ich die Geldstrafe jetzt bezahlen? || Канн іхь ді Ґельдштрафе єтцт бецалєн? |} == Див. також == * [[Швейцарсько-німецький розмовник]] == Посилання == * [[:b:de:Ukrainisch-Grundwortschatz|Словник українсько-німецький]] в німецькому Вікіпідручнику <br> {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} 5tybicb55jsthnwrrq3tvisvek7ozdv 0 143 37357 37314 2025-05-12T22:08:29Z 188.163.97.212 /* Що відвідати */ та /* Де зупинитись */ 37357 wikitext text/x-wiki {{geo|51|10|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Germany.svg |location= Location Germany EU Europe.png |capital=[[Берлін]] |government= парламентська республіка |currency= євро |area= 357 021 км² |population= 81 844 000 чол. |language=[[Німецький розмовник|німецька]] |religion= протестантизм, католицизм, іслам |electricity= 230 В/ 50 Гц, вилка європейського типу |callingcode= +49 |tld= .de |timezone= GMT+1 }} '''Німеччина''' — країна [[Європа|Центральної Європи]]. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Germany Regions 02.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Німеччини | region1name=Північна Німеччина | region1color=#6ca26c | region1items=[[Бремен]], [[Гамбург]], [[Мекленбург — Передня Померанія]], [[Нижня Саксонія]], [[Шлезвіг-Гольштейн]] | region1description= | region2name=Західна Німеччина | region2color=#cbcc51 | region2items=[[Рейнланд-Пфальц]], [[Саарланд]], [[Північний Рейн-Вестфалія]] | region2description= | region3name=Центральна Німеччина | region3color=#8e6c96 | region3items=[[Гессен]], [[Тюрінгія]] | region3description= | region4name=Східна Німеччина | region4color=#b17373 | region4items=[[Бранденбург]], [[Берлін]], [[Саксонія]], [[Саксонія-Ангальт]] | region4description= | region5name=Південна Німеччина | region5color=#80afdc | region5items=[[Баварія]], [[Баден-Вюртемберг]] | region5description= }} == Міста == * [[Берлін]] * [[Ганновер]] * [[Дрезден]] * [[Мюнхен]] * [[Франкфурт-на-Майні]] == Найпопулярніші міста для відвідування == === '''1. [[Берлін]]: інформація для туристів''' === '''Берлін''' — столиця Федеративної Республіки Німеччина, окрема федеральна земля. Населення — 3,64 млн осіб, найбільше місто країни, найбільше місто ЄС. '''Залізничний вокзал Hauptbahnhof:''' Центральний залізничний вокзал Берліна розташований недалеко від урядового кварталу в центрі Берліна. Центральний вокзал також є регіональним залізничним вокзалом і має пряме сполучення з берлінською мережею S-Bahn. Звідти можна приблизно за 10 хвилин дістатися S-Bahn до Александерплац або станції Zoologischer Garten. Центри обслуговування клієнтів на Hauptbahnhof: На станції Berlin Hauptbahnhof є два центри обслуговування клієнтів Deutsche Bahn. Інформаційний пункт DB є центральним пунктом контакту для отримання інформації про вашу поїздку залізницею та місцем зустрічі мандрівників і відвідувачів станції. Тут ви можете отримати відповіді про залізничне сполучення, залізничну станцію та місто Берлін. Графік роботи: цілодобово з понеділка по неділю та у святкові дні. У DB Travel Center ви можете придбати квитки на поїзди національного та міжнародного сполучення, сезонні та місячні абонементи, а також пропозиції, пов’язані з програмою лояльності BahnCard. Крім того, персонал може надати вам інформацію про відправлення, вартість квитків і тарифи, а також додаткові послуги та пропозиції для вашої поїздки. Транспортне сполучення на Hauptbahnhof: Центральний вокзал Берліна пропонує сполучення з такими лініями місцевого громадського транспорту: S-Bahn S3, S5, S7, S75, S9 Метро: U5 Автобус: 120, 123, 142, 147, 245, M41, M85, N20, N40 Трамвай: M5 , М8, М10. '''Аеропорт:''' Аеропорт Берлін-Бранденбург BER Willy Brandt є головним аеропортом агломерації Берлін і Бранденбург. BER знаходиться в землі Бранденбург, на південному кордоні з Берліном. Він складається з двох термінальних комплексів: термінали 1 і 2 розташовані в новозбудованій будівлі аеропорту, а також термінал 5, колишній аеропорт Шенефельд. Мандрівники можуть відправлятися і прибувати в усіх трьох терміналах. Пасажири повинні дізнатися, з якого терміналу відправляється їхній рейс, перш ніж вилетіти, оскільки термінали 1/2 і 5 не з’єднані пішоходом. Щоб дістатися між терміналами, пасажири можуть скористатися S-Bahn, автобусами або таксі. Магазини, ресторани та заклади в BER: Аеропорт Берлін-Бранденбург, у якому працює понад 20 000 співробітників, сам по собі є майже маленьким містом. Для пасажирів, які бажають провести деякий час між рейсами, аеропорт пропонує унікальні для Німеччини враження: ринок площею 9000 квадратних метрів із магазинами, кафе та ресторанами, розташований у Терміналі 1. У терміналі аеропорту також є офіс туристичної інформації, пункт прокату автомобілів. в терміналі працюють агентства, перукарня та пункт обміну валют. Пасажири також знайдуть різноманітні магазини та ресторани в терміналі 2. Термінал 5 має широкий вибір магазинів, ресторанів і об’єктів обслуговування, таких як туристичні агенції, а також бюро туристичної інформації та пункт обміну валюти в зоні прибуття. Транспортне сполучення з BER: Аеропорт BER має виїзд по автомагістралі до шосе A113, що забезпечує швидке сполучення з BER до центру міста Берлін. До BER також можна дістатися на автомобілі через перехрестя Шенефельд-Зюд і національну дорогу B96a. В аеропорту для пасажирів і відвідувачів доступно понад 10 000 паркувальних місць. Стоянки таксі розташовані в усіх терміналах аеропорту. '''Транспорт:''' Берлін має розгалужену та добре розвинену мережу громадського транспорту, яка включає метро та електричку, а також автобуси та трамваї. Незалежно від того, чи хочете ви дослідити центр міста чи околиці, ви можете дістатися туди легко, комфортно та безпечно, скориставшись громадським транспортом. Ось інформація про те, як користуватися системою громадського транспорту Берліна, а також поради щодо найкращих варіантів квитків і проїзних: # [https://www.berlin.de/en/public-transportation/1772016-2913840-tickets-fares-and-route-maps.en.html Квитки, тарифи та карти маршрутів] # [https://www.berlin.de/en/public-transportation/1746751-2913840-sbahn.en.html S-Bahn] # [https://www.berlin.de/en/public-transportation/1742343-2913840-underground-subway.en.html Метро (U-Bahn)] # [https://www.berlin.de/en/public-transportation/1742343-2913840-underground-subway.en.html Автобуси та автобусні маршрути] # [https://www.berlin.de/en/public-transportation/1859225-2913840-night-buses-public-transport-at-night.en.html Нічні автобуси та громадський транспорт вночі] # [https://www.berlin.de/en/public-transportation/1756978-2913840-taxi-phone-numbers-fares-rules.en.html Таксі: номери телефонів, тарифи, правила] '''Екскурсії:''' * [https://www.berlin.de/en/tourism/guides/x/5388089-5426434-private-tour-reichstag-including-glass-d.en.html Індивідуальний тур: Рейхстаг зі скляним куполом] * Д[https://www.berlin.de/en/tourism/guides/7412513-3028351-decolonial-tour-african-quarter-wedding.en.html еколоніальний тур: Африканський квартал Берліна] * [https://www.berlin.de/en/tourism/guides/x/5399963-5426434-guided-city-tour-city-centre-with-museum.en.html Екскурсія містом: центр міста з Музейним островом і Берлінським палацом] * [https://www.berlin.de/en/tourism/guides/x/5828014-5426434-private-van-tour-sachsenhausen-concentra.en.html Приватна екскурсія на мікроавтобусі: концентраційний табір Заксенхаузен] * [https://www.berlin.de/en/tickets/education-lectures/berlin-wall-tour-d11cddf6-b03e-400e-aa1d-015fe1e6eff2/ Екскурсія по Берлінській стіні]{{Dead link|date=липня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://www.berlin.de/en/tourism/guides/x/5397724-5426434-guided-city-tour-government-quarter-with.en.html Екскурсія: Урядовий квартал і будівля Рейхстагу] * [https://www.berlin.de/en/tourism/guides/x/3504822-5426434-guided-city-tour-private-walking-tour-fo.en.html Екскурсія містом: приватна пішохідна екскурсія для груп] === 2. Гайдельберг: '''інформація для туристів''' === '''[[w:Гайдельберг|Га́йдельберґ]]''' — місто в Німеччині, на північному заході землі Баден-Вюртемберґ. П'яте за величиною місто Баден-Вюртемберґу, належить до агломерації регіон Райн-Неккар, центром якої є сусідній Мангайм. [https://heidelberg.reise/portfolio/stadtfuehrungen/ '''Екскурсії''':]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Гейдельберг компактний - Чіткий тур за 60 хвилин. Найважливіші визначні пам'ятки міста з площею Марктплац, Штайнгассе, Альте Брюке, Ебертхаус, Єзуїтенфіртель, Карцер і Університетська площа. * Гейдельберзька класика - Класична екскурсія по місту з усіма визначними пам'ятками міста. Тривалість: 90 хв. * Гейдельберг затишний - Класична екскурсія містом з особливим оглядом усіх лавок у громадському просторі, приємна та повільна. І не менш захоплюючий. Також для пішоходів та людей на інвалідних візках. Також організація супутників. Тривалість: 90 хв * Гейдельбергзький інтенсив - Екскурсія історичним старим містом та територією замку, Палатинським гором, двором замку та великою бочкою.За бажанням також можливий об’їзд до Музею німецької аптеки в Отгайнріхсбау замку (входить до ціна). Тривалість: 3 години === 3. Лейпциг: '''інформація для туристів''' === '''[[w:Лейпциг|Ле́йпциг]]''' — місто в Німеччині, найбільше місто Саксонії. Населення — 597 493 осіб, площа — 297,60 км². Лейпциг відомий своїм університетом і ярмарками, завдяки яким місто одержало неофіційну назву ''Messestadt'' («місто ярмарків»). Особливо відомий другий за значенням після Франкфуртського Лейпцизький книжковий ярмарок, що проходить у кінці березня. У Ляйпцизькому книжковому ярмарку щороку беруть участь українські видавці та письменники. '''Як доїхати?''' Лейпциг є давнім транспортним і комунікаційним вузлом. Як центр торгівлі та ярмарків, що виріс на перехресті двох військових і торгових доріг, Лейпциг сьогодні, як ніколи, є центром транспортного сполучення з усіх точок компаса. Це надає широкий вибір варіантів доїзду до міста. Автомагістралі A9, A14 і A38 (Лейпциг - Геттінген) означають, що Лейпциг знаходиться в центрі німецької мережі автомагістралей. З розв'язок автомагістралей є прямий доступ до різних частин міста. Ось зручні маршрути до центру міста: * З Берліна та Магдебурга: під'їжджайте по A14, виїжджайте на перехресті "Лейпциг-Мітте" (центр міста Лейпциг) * З Дрездена: під'їзд по A14, виїзд на перехресті "Leipzig-Ost" (Leipzig East) * З Мюнхена та Ерфурта: під’їзд по A38, виїзд на перехресті «Лейпциг – Південний Захід» (південний захід Лейпцига) Для орієнтування по місту доступна обширна інформація через систему маршрутизації автостоянки та інформаційну систему дорожніх робіт. '''Туристичні пам'ятки Лейпцига:''' У Лейпцигу є багато визначних місць та пам'яток, які варто відвідати: історичні будівлі, високі вежі та місця, які просякнуті історією. Ось деякі з них: * Стара фондова біржа. Стара фондова біржа була побудована в 17 столітті в стилі раннього бароко, щоб служити престижним місцем збору купців. З 1992 по 1995 роки будівля була повністю реконструйована, при цьому велике значення приділялося відтворенню стилю XVII століття в фарбуванні фасаду та склінні вікон. Сьогодні зал використовується для різноманітних зібрань, насамперед для проведення музичних та літературних заходів, наукових презентацій та лекцій, корпоративних презентацій та конференцій, офіційних прийомів та приватних свят. * Панометр. Лейпцизький панометр — це перероблений газометр в окрузі Лейпциг-Конневіц. Як перший «Панометр, перетворений на галерею», він був відкритий художником Ядегаром Асісі в 2003 році. «Газометр № II», як його колись називали, був побудований у 1909/1910 роках для зберігання магістрального газу і використовувався для цієї мети до 1977 року. У 2002/2003 роках його було капітально реконструйовано відповідно до його нового призначення. * Авсуступлац. Площа Августусплац на східній околиці центру міста вперше була закладена в 1785 році. Площа була значно пошкоджена під час Другої світової війни. Августусплац також часто використовується як місце проведення різноманітних заходів. * Баварський залізничнй вокзал. Баварський залізничний вокзал був побудований між 1841 і 1844 роками. До свого закриття в 2011 році він був найстарішим залізничним вокзалом у світі. Під час Другої світової війни критий пасажирський вестибюль, зал вокзалу та адміністративна будівля були сильно пошкоджені. Після війни їх так і не відновили. Сьогодні на вокзалі працює ресторан із власною пивоварнею. Серед інших сортів пива тут варять і подають традиційне лейпцизьке «Gose». Під Баварським залізничним вокзалом розташована одна зі станцій S-Bahn Лейпцизького міського тунелю, який був відкритий у 2013 році. * Бібліотека Альбертіни. Бібліотека Альбертіни (названа в той час на честь правлячого саксонського короля Альберта) була побудована між 1887 і 1891 роками. Для того часу це була надзвичайно сучасна бібліотека з ліфтами для книжкових візків, вогнетривкими залізними дверима та розділенням по всій будівлі між громадські місця та бібліотечні офіси. Витрати на будівництво, включаючи внутрішнє оздоблення, склали 2,3 мільйона рейхсмарок. Освячення будівлі відбулося 24 жовтня 1891 року. 6 квітня 1945 року під час бомбардування будівля була на дві третини зруйнована. Плани реставрації були розроблені в 1956 році, але необхідні кошти не були доступні до лютого 1990 року, коли східнонімецький парламент виділив 46 мільйонів марок. Реконструкція будівлі проходила з 1992 по 2002 рік. Сьогодні Бібліотека Альбертіни є одним із сімнадцяти відділень бібліотечної системи Лейпцизького університету та служить центральною бібліотекою та архівом гуманітарних наук університету. * Церква Св.Миколая. У 1165 році, після того, як Лейпцигу було надано статус міста та права ринку, була зведена церква Св. Миколая. У 2015 році костел святкуватиме 850-річчя. Церква стала відомою по всій Німеччині своїми молитвами за мир, які проводяться там безперервно щопонеділка з 1982 року. Церква Святого Миколая — найбільша церква Лейпцига; його довжина 63 метри (207 футів) і ширина 43 метри (141 фут). * Будинок Шиллера. Будинок був побудований у 1717 році як головна будівля типового тристороннього господарського комплексу в селі Голіс. У 1785 році Фрідріх Шиллер отримав запрошення до Лейпцига. З початку травня до 11 вересня він проживав у будинку на Менкештрассе — його житло організував видавець Йоахім Гешен. Шиллер написав тут свою «Оду до радості», яку Людвіг ван Бетховен поклав на музику у своїй 9-й симфонії. Крім того, Шиллер продовжив роботу над «Дон Карлосом». === 4. Кельн: '''інформація для туристів''' === '''[[w:Кельн|Кельн]]''' — місто в Німеччині, у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Четверте за кількістю населення місто країни після Берліна, Гамбурга і Мюнхена; третє найбільше за площею. Найбільше місто федеральної землі. Відоме своєю культурною та архітектурною спадщиною (Кельнський собор, Кельнський університет), а також подіями міжнародного значення, що відбувалися в місті. '''Найпопулярніші екскурсії містом:''' # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_1142006.html Кольш та екскурсія пивоварнею] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_stadtrundfahrten-mit-der-k-lner-bimmelba_L1142006_1142497.html Екскурсії містом на туристичному поїзді Кельн] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_k-lner-highlights-dom-und-altstadt_L1142006_1142499.html Пам'ятки Кельна: собор і старе місто]{{Dead link|date=січня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_nachtw-chterf-hrung-durch-k-ln-von-schli_L1142006_1129308.html Екскурсія нічним містом] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_kulinarische-stadtf-hrung-k-ln-s-dst_L1142006_1198461.html Кулінарна екскурсія містом Кельн-Зюдштадт] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_f-hrungen-durch-das-rheinenergie-stadion_L1142006_1142518.html Екскурсії стадіоном Rheinenergie] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_ber-den-d-chern-des-k-lner-doms_L1142006_1173938.html Над дахами Кельнського собору] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_vr-stadtrundgang_L1142006_1173939.html Екскурсія містом VR] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_mit-dem-segway-durch-k-ln_L1142006_1216307.html На Segway через Кельн] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_mit-dem-segway-durch-k-ln_L1142006_1216307.html Політ на вертольоті через Кельн] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_k-lner-skyline-per-schiff-auf-der-panora_L1142006_1216310.html Екскурсія Кельном на кораблі] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_stadiontour-auf-den-spuren-von-lukas-pod_L1142006_1216309.html Екскурсія по стадіону: слідами Лукаса Подольського] # [https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_comedytour-in-k-ln_L1142006_1216311.html Комедійний тур в Кельні] === 5. Штутгарт === === '''6. [[Мюнхен]]''' === '''Мю́нхен''' — місто на річці Ізар на півдні Німеччини, у федеральній землі Баварія. Місто одночасно є столицею Баварії та адміністративного округу Верхня Баварія.Мюнхен славиться своїми броварськими традиціями. У місті стоять шість великих броварень, що постачають пивом відомий на ввесь світ Октоберфест — свято пива, кренделів, смажених курочок і каруселей, котре щорічно проводиться в кінці вересня — початку жовтня на Терезиній луці. Сучасний Мюнхен — не тільки осередок культурних та музейних цінностей, а й великий промисловий і дослідницький центр. Завдяки знаменитим університетам, одній із найбільших у Європі Баварській державній книгозбірні, що налічує 6 мільйонів томів, інститутам імені Макса Планка та імені Гайнца Майєра-Лейбніца, ядерному науково-дослідному реактору й багатьом іншим установам Мюнхен утримує міцні позиції в європейській науці. '''Найвизначніші пам'ятки:''' * палац Німфенбург. Крім приміщень всередині замку, які були спроектовані кращими скульпторами, художниками і штукатурами того часу, ви можете відвідати кілька музеїв, розташованих в самому палаці, в тому числі Музей людини і природи і Музей Німфенбурзької порцеляни; * Фрауенкірхе. Побудований у 15 столітті готичний «Собор Богоматері» або німецькою Frauenkirche був і залишається безпомилковим символом міста. Але не всі знають, що Фрауенкірхе служить місцем останнього спочинку імператорів і королів і що сам Диявол, як кажуть, відвідав церкву. 500-річна цегляна будівля є резиденцією архієпископа Мюнхена і Фрайзінга. Відвідувачі можуть піднятися на одну з двох 100-метрових веж собору, щоб побачити захоплюючий вид на місто. * Марієнплац. Марієнплац (площа Святої Марії) - всесвітньо відомий центр столиці держави, є домом для Нової ратуші. Незалежно від пори року, біля Марієнплацу завжди щось відбувається - люди збираються, щоб побачити Глокеншпіль (карильйон, що розміщений у ратуші), різдвяний ярмарок, святкування чемпіонату великих спортивних команд або приїжджають гості з усього світу, які прогулюються містом. * Альтер Петро. Церква Святого Петра, розташована відразу за Марієнплац, є найстарішою парафіяльною церквою в Мюнхені. * Карсплац * Одеонплац * Німецький музей * Олімпійський парк * Баварська державна опера * Альтер Хоф == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === Автобусні перевезення з України до Німеччини - це один із найпопулярніших і доступних способів подорожі для українців. Щодня з різних міст України вирушають міжнародні автобуси до великих німецьких міст. Найбільше рейсів здійснюється з Києва та Львова, але також є відправлення з Одеси, Харкова, Дніпра, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя, Вінниці та інших регіональних центрів. У Німеччині найчастіше автобуси прибувають до Берліна, Мюнхена, Гамбурга, Франкфурта-на-Майні, Кельна, Дюссельдорфа, Штутгарта, Лейпцига та інших великих міст, зручно розташованих для подальших подорожей країною чи до сусідніх держав. Середня вартість квитка на рейс Україна – Німеччина становить близько '''2500–3000 грн''', залежно від маршруту, сезону та рівня комфорту автобуса. Багато перевізників пропонують прямі рейси без пересадок, що є зручним для пасажирів, які подорожують із багажем або з дітьми. Сучасні автобуси зазвичай обладнані усім необхідним для комфортної поїздки: '''Wi-Fi''', '''розетками або USB-зарядками біля сидінь''', '''туалетом''', '''кондиціонером''', '''зручними кріслами''', а також іноді надаються '''пледи та гарячі напої'''. Деякі перевізники також дозволяють обрати місце під час бронювання або перевозити невеликих домашніх тварин. Ознайомитися з графіком рейсів, умовами перевезення, а також обрати зручного перевізника можна на [https://bus-donas.com/ сайті] === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційною і найпоширенішою мовою в Німеччині є літературна [[Німецький розмовник|німецька мова]] (близько 95% населення країни). Однак німецька мова має багато діалектів: верхньо-, середньо- і нижньонімецькі. Для середньостатистичного українця, який вивчав німецьку мову в Україні в школі/ВУЗі/на курсах/самостійно можуть виникати деякі проблеми з розумінням вимови німців в Саксонії - Дрезден, Лайпціг ітд, в Баварії та на півночі Німеччини. Центральна Німеччина за деякими винятками розмовляє мовою, яка максимально наближена до літературної німецької. == Що відвідати == '''1. Замок Нойшванштайн.''' Замок XIX століття, що знаходиться поблизу містечка Фюссен та замку Гоеншванґау в південно-західній Баварії, недалеко від австрійського кордону. Палац є колишньою резиденцією останнього короля Баварії Людвіга II, і був побудований на його замовлення на знак пошани до Ріхарда Вагнера. За різними оцінками Нойшванштайн є «найгарнішим» із замків і палаців Німеччини. Щороку замок відвідує понад 1,3 млн відвідувачів, а в літній час кількість туристів складає майже 6 000 за добу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B9%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD] '''2. Бранденбурзькі ворота.''' Архітектурна пам'ятка в Берліні. Автор проекту Карл Готтард Ланґганс. Будівництво воріт тривало протягом трьох років (1788–1791), висота становить двадцять метрів. Це перша споруда міста в стилі німецького класицизму. Створена вона за зразком Пропілей афінського Акрополя. Увінчує ворота шестиметрова бронзова квадрига (скульптор Йоганн Готфрид Шадоу), якою управляє богиня перемоги Вікторія. Брандербурзькі ворота мали на меті персоніфікувати міць пруської армії. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0] '''3. Музейний острів Берліна.''' Культурний комплекс, до складу якого входять 5 музеїв (Старий музей, Новий музей, Стара національна галерея, Музей Боде, Пергамський музей) з об’єднання Державних музеїв Берліну; пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1999) як приклад унікального архітектурного ансамблю, що ілюструє значний період розвитку музейного дизайну. [https://vue.gov.ua/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 Музейний острів Берліна] '''4. Замок Гогенцоллерн.''' Старовинний замок-фортеця в землі Баден-Вюртемберг, Німеччина за 50 км на південь від Штутгарта. Вотчина Гогенцоллернів — династії курфюрстів Бранденбурга (1415–1701), потім королів Пруссії (1701–1918) та німецьких імператорів (1871–1918). Побудований на вершині гори у Швабському Альбі (855 м), він створює приголомшиве, казкове враження. Його вважають одним з найгарніших замків Німеччини. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%BD] '''5. Блаутопф.''' Джерело, що слугує витоком річки Блау в карстовому рельєфі на південному краю Швабського Альба в Південній Німеччині. Джерело Блаутопф розташоване в місті Блаубойрен, приблизно в 16 км на захід від Ульма. Джерело перетікає в систему печер, звідки річка Блау, подолавши 22.2 км шляху (довжина річки), вливається в ріку Дунай у місті Ульм. Унаслідок високого тиску води ложе джерела набуло лійкоподібної форми, при чому в найглибшій точці його глибина сягає 21-го метра. Незвичний синій колір, інтенсивність якого варіюється залежно від погоди та сили потоку, є результатом фізичних властивостей наночастинок вапняку, які густо поширені у воді. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%84] == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == '''1. Leonardo Hotel Munich City Olympiapark. (4 зірки).''' Це сучасний 4-зірковий готель, розташований у Мюнхені, неподалік від знаменитого Олімпійського парку. Він ідеально підходить як для туристів, так і для ділових мандрівників, пропонуючи комфортне проживання та зручне транспортне сполучення з центром міста. '''Офіційний сайт:''' https://www.leonardo-hotels.com/munich/leonardo-hotel-munich-city-olympiapark '''Джерело:''' Booking.com [https://www.booking.com/hotel/de/leonardo-hotel-munich-city-olympiapark.ru.html?aid=356980&label=gog235jc-1FCAIoOzgGSClYA2jpAYgBAZgBIbgBF8gBDNgBAegBAfgBDIgCAagCA7gCn9yJwQbAAgHSAiRkNTM3ODdhOS03YjI2LTRmOTAtYTk3ZS1iOTRmY2E3MmVhZWPYAgbgAgE&sid=aba5b74558f621e3c44bd6a63d026128&dest_id=-1829149&dest_type=city&dist=0&group_adults=2&group_children=0&hapos=13&hpos=13&no_rooms=1&req_adults=2&req_children=0&room1=A%2CA&sb_price_type=total&sr_order=popularity&srepoch=1747087038&srpvid=2ce09a187c8300db&type=total&ucfs=1&] '''2. Hotel Cult Frankfurt City (4 зірки).''' Це сучасний 4-зірковий готель, розташований у мальовничому районі Заксенхаузен у Франкфурті-на-Майні. Завдяки центральному розташуванню та стильному дизайну, готель є популярним серед туристів і ділових мандрівників. '''Офіційний сайт:''' https://www.hotelcult.de/ Джерело: HotelMix.com [https://hotel-cult-frankfurt-city-frankfurt-am-main.hotelmix.com.ua/] == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Міжнародний телефонний код +49. Інтернет-домен країни .de. == Список використаних джерел == 1.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2.https://www.berlin.de/en/tourism/guides/ 3. https://www.berlin.de/en/airport-ber/1872865-6344515-airport-berlin-brandenburg-ber.en.html 4. https://www.berlin.de/en/train-stations/1833747-2932875-station-hauptbahnhof-central-station.en.html 5. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3 6. https://heidelberg.reise/ 7. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%BF%D1%86%D0%B8%D0%B3 8. https://english.leipzig.de/leisure-culture-and-tourism/tourism/leipzigs-tourist-attractions 9. https://www.koeln.de/tourismus/stadtfuehrungen/die-14-beliebtesten-stadtfuehrungen_1142006.html 10. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD 11. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD 12. https://www.muenchen.de/en/sights/top-sights-and-attractions-munich {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] mnurn3m89ttvovdw11ob5divejvc53v 0 144 36998 36995 2025-04-11T18:05:53Z Assyrian Human 6497 /* Мечеті */ | Витратив на пошук інформації цілий день... 36998 wikitext text/x-wiki {{geo|46.48460|30.73261|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Одеса''' — місто на чорноморському узбережжі України, найбільший морський порт країни, місто обласного значення, центр Одеської області. Перша згадка 1415 року під назвою Кацюбіїв, пізніше — Хаджибе́й. Сучасна назва вперше з'явилася у документі від 1795 року. Населення — 1 015 615 осіб (1 листопада 2019). Клімат — вологий континентальний, середньорічна температура повітря становить +10,1 °C, найнижча вона у січні (-1,7 °C), найвища — в липні (+21,4 °C). Середньорічна кількість опадів — 464 мм. Свій день народження — день міста Одеса святкує 2 вересня. == Зрозуміти == Місто має один з найбільших історичних центрів серед міст сучасної України. У 1841-му році у місті було 73888 жителів, а в 1912-му році проживало 620143 жителі, хоча розміри міста залишалися майже незмінними у порівнянні з 1841-м роком. Такої великої кількості населення було досягнуто завдяки великій щільності забудови. Периметр більшості ділянок був облямований крилами будинків, а поверховість забудови на деяких ділянках у 1910-х досягала п'яти поверхів. Все ж поверховість забудови у залежності від ділянки змінювалась від ділянки до ділянки у межах 1-5 поверхів. Таких характер забудови внаслідок того, що 1-2 поверхове місто 1-ої половини ХІХ століття з часом забудовувалось більш вищими будинками. У цілому міська забудова уявляє собою суміш стилів різних епох: класицизму еклектики, модерну, конструктивізму, неокласицизму — це суттєво відрізняє Одесу від більшості інших міст які поступово зростали, що обумовило стильову спорідненість найближчих кварталів. Регулярний план міста обумовив однорідність форми кварталів. План історичного центру походить на решітку й складається з прямокутних кварталів. Для деякого різноманіття сітка кварталів на захід вулиці Преображенської була розташована під кутом. З початку ХІХ століття місто швидко розвивалося завдяки торгівлі зерном, в Одесі також існувала зона вільної торгівлі Порто-франко, яка дозволяла продавати у місті товари без мита, тоді Одеса начебто знаходилася поза межами Російської імперії від якої її відокремлював кордон межі Порто-франко. Пізніше межа Порто-франко була пересунута далі від міста й у спадок від цієї межі залишилися вулиці Старопортофранківська, Новощіпний Ряд, Італійський бульвар, Леонтовича, Лідерсівський бульвар. Нова межа проходила далі від міста, але пізніше зона Порто-франко була остаточно скасована, однак ще у 1990-х біля 10-ї станції Фонтану існували залишки валів даного кордону. Також від останньої межі Порто-франко залишилися вулиці Академіка Воробйова, Кордонна та Маршала Малиновського. Якщо у місті селилися переважно заможні міщани (хоча їх склад і у центрі був достатньо неоднорідним), то за містом виникли передмістя Молдованка, Пересип, Ближні та Дальні Млини, Воронцовка, Слобідка, Бугаївка, Сахалінчик. У даних передмістях селилися дрібні торговці, робітники, майстрові, у численних постоялих дворах зупинялися селяни. З цих районів найбільш великим та солідним була Молдаванка, яка була забудована вкрай неоднорідно. Більшість території Молдаванки будо одно-двоповерховою, однак деякі вулиці уявляли собою достатньо значну забудову, а у глибині деяких дворів ховаються триповерхові житлові будинки, є на Молдаванці й дореволюційна чотириповерхова забудова, але активне будівництво на Молдаванці розгорнулося у 1930-х роках. З кінця ХІХ ст. торгівля зерном зменшилася, у місця з'явилися конкуренти — Ростов-на-Дону, Миколаїв, Херсон, однак у до початку XX ст. ще зберігалася динаміка зросту й у 1880-1890-і роки в Одесі було побудовано багато державних установ, благодійних та громадських будівель. Спільно з тим збільшувалась значення Одеси як курорту. На початку XX ст. територія міста включала не тільки згадані передмістя, але й величезну територію узбережжя, що закінчувалася біля дачі Ковалевського. Існування таких великих розмірів курортної забудови стали можливі завдяки тому, що наприкінці ХІХ ст. до 16-ї станції по всьому узбережжю було прокладено паровий трамвай (потяг), який дозволяв швидко дістатися до необхідної дачі. На всьому протязі даної території була розташована численна кількість дач, з яких до нашого часу збереглися лише одиниці. Найкращі дачі належали аристократам і були розташовані на території колишнього Малого Фонтану, тобто у місцевостях Ланжерон, Відрада та на Французькому бульварі. Далі, на Середньому та Великому Фонтані були споруджені достатньо прості будинки дач без прикрас, серед яких, однак, траплялись достатньо значні будівлі. До таких дач слід віднести дачу Бродської на 16-й станції Фонтану (арх. В.О. Домбровський, 1906 р.). Курортними центрами вважались Ланжерон, Аркадія, 10-а та 16-а станції Фонтану, де була влаштована курортна інфраструктура, тобто морські ванни у всіх згаданих курортних центрах, ресторан в Аркадії, театр та амбулаторія на 16-ї станції Фонтану. Не менш популярними були курорти Хаджибей та Куяльник, до останнього з вокзалу Одеса-Порт ходив пасажирський потяг. На даних курортах знаходилась величезна кількість дач та санаторіїв, пансіонів, на Куяльнику самою значною спорудою була будівля міської грязелікарні. У місті також виникли численні лікувальні заклади, деякі гарні будівлі яких збереглись до нашого часу, біля порту були також розташовані морські ванни. Зростала роль Одеси і як промислового міста до 1910-х років з'явилися машинобудівні, механічні та цегляні заводи, численні пивоварні, шпалерний завод, тютюнові фабрики та інші. Більша кількість заводів була розташована на Пересипу, Бугаївці та Молдаванці. Існували заводи на Сахалінчику та на півдні від початку щільної забудови. Деякі підприємства були розташовані навіть у центрі міста. Нині від всієї численної кількості фабрик збереглися лише лічені споруди. Особливої уваги коштує завод шампанського, пивоварні заводи на вулиці Дальницької та проспекті Гагаріна, канатний завод на Водопровідній вулиці, лікеро-горілчаний завод на Старосінній площі. Збереглися деякі виробничі корпуси на Пересипу, шкіряний завод на Дальницькій вулиці та інші. На початку XX ст. з'явилося декілька нових кварталів житлової забудови, це квартали фонової забудови починаючи від вулиці Композитора Ніщинського та вище. На колишніх землях Халайджогло виникло ще три ділянки. Ділянка, що розташована нижче Старосінної вулиці була забудована бюджетними триповерховими будинками у стилі еклектики, однак Одеса була б не Одесою, якби й тут не знайшлась перлина якою виступив особняк Вейнмарн. Між початком Французького бульвару виник район Відрада, назва якого походить від назви дачі Халайдогло. Район виник наприкінці ХІХ ст. і переважно забудовувався будинками на початку XX ст. Район складається з фешенебельних двох-три поверхових прибуткових будинків, які споруджувались згідно з концепцією міста-саду у зв'язку з чим розташовані у глибині садових ділянок. Архітектура даного району суттєво відрізняється від архітектури центра, її притаманна деяка вільність у трактуванні форм. Поблизу даного району у 1910-х роках для А. Рабіновича було споруджено один з перших багатосекційних будинків Одеси. Нижче військового шпиталю ще одній ділянка Халайджогло була розпродана під ділянки, багато з яких так і не були забудовані до Жовтневої революції. Однак на інших ділянках виникли житлові комплекси. Один з них — житловий комплекс Бодаревської уявляє собою п'ять двоповерхових котеджів споруджених у стилю Югендштиль. Ближче до початку вулиці було споруджено два багатоповерхових комплекси товариства домовласників, особливо цікавим з яких є комплекс за адресою Пироговська вул., 3, який було споруджено у стилі українського модерну (арх. Я.М, Пономаренко, 1913-1914 роках). Наприкінці ХІХ століття, особливо у ті часи, коли міським головою був відомий меценат Г. Г. Маразлі, у місті було споруджена численна кількість благодійних закладів, які переважно були розташовані на вулиці Старопортофранківській або на півдні від щільної забудови міста. Дані споруди мають достатньо виразний вигляд і рекомендуються для відвідування. == Як дістатись == Одеса є одним з найважливіших траспортних вузлів України, та й взагалом це місто - найбільший траспортний вузол півдня України. До Одеси можна дістатися і на автомобілі, і на потязі, і на літаку, і також морем. === {{Літаком}} === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} * {{go | name=[[Міжнародний аеропорт Одеса|Міжнародний аеропорт «Одеса»]] | alt={{IATA|ODS}} | url= | email=info@odessa.aero | wikidata=Q1432234 | wikipedia=Одеса_(аеропорт) | address= | lat=46.4422657 | long=30.6750585 | directions= | phone=Довідка (цілодобово): +380 482 39-30-25, Бюро знахідок (цілодобово): +380 48 239-35-58, +380 50 492-34-37, Митна служба (цілодобово): +380 482 39-35-59, Консульська служба (МЗС) (цілодобово): +380 482 39-37-82, Прикордонна служба (цілодобово): +380 482 39-34-70 , Відділок поліції (цілодобово): +380 50 492-34-37 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-11-08 | content=Міжнародний аеропорт «Одеса» - один з найбільших і завантажених аеропортів, обслуговуючий південь України. Щорічний пасажиропотік аеропорту перевищує 400 000 чоловік. Завдяки відкриттю нових напрямків і появи компаній лоу-костерів, кількість пасажирів постійно збільшується. Аеропорт обслуговує міжнародні та внутрішні регулярні і чартерні рейси 24 авіакомпаній, які здійснюють перельоти в великі міста Європи, Азії та Африки. Міжнародний аеропорт «Одеса» розташований в 7 км від центру міста. Дістатися до аеропорту можна на громадському транспорті і на таксі. Більше інформації про те, які послуги надаються в аеропорті і як сюди дібратися можна знайти в однойменній статті (натисніть курсором на синій текст). }} === {{Потягом}} === Зазвичай звичайний турист з великих міст, може Київ, може Дніпро, на питання кшталт "Яка була перша гарна архітектурна пам'ятка, яку ви побачили в Одесі?" відповість "Залізничний вокзал". Й це правда, вже з початку "Одеса-мама" зустрічає мандрівників своєю красою. Хоч залізничний вокзал, або "Одеса-Головна" логічно і є головним вокзалом у місті, є ще й другі станції, і пасажирські, і вантажні. * {{go | name=Одеса-Головна | alt= | url=http://www.vokzal-odessa.com | email= | wikidata=Q15072398 | wikipedia=Одеса-Головна | address=пл. Привокзальна, 2. | lat=46.463889| long=30.740556 | directions= Відстань до Києва: 655 км, відстань до Львова: 748 км, відстань до Ізмаїлу: 287 км, відстань до Миколаєва: 233 км | phone=Довідкове бюро: (048) 727-42-42, 15-05 цілодобово. Черговий по вокзалу: (048) 727-48-07 цілодобово. Кімнати відпочинку: (048) 727-13-68 цілодобово | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price= | lastedit=2024-11-08 | content=Станція відкрита 1865 року. Головний залізничний вокзал міста, збудований 1880 року, є пам'яткою архітектури місцевого значення. }} * {{go | name=Одеса-Східна | alt=первісна назва Куяльник | url= | email= | wikidata=Q16709743 | wikipedia=Одеса-Східна | address=вул. Жоліо-Кюрі | lat=46.595333 | long=30.787056 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-11-08 | content=Точна дата відкриття станції наразі не встановлена. Мала первісну назву Куяльник. Електрифіковано станцію у складі ділянки Колосівка — Одеса-Сортувальна у 1971 році. Сучасна назва вживається після другої половини 1980-х років. На станції Одеса-Східна зупиняються приміські електропоїзди Колосівського напрямку. }} * {{go | name=Одеса-Мала | alt= | url= | email= | wikidata=Q16709737 | wikipedia=Одеса-Мала | address=вул. Гранітна | lat=46.455 | long=30.726111 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-11-08 | content=Станція відкрита 1905 року. Окрім пасажирських платформ, біля станції розташована вантажна станція, яка отримала назву «Одеса-Товарна», куди приймаються вантажні поїзди. На платформі Одеса-Мала зупиняються приміські електропоїзди. На платформі є приміщення для чекання приміських електропоїздів та квиткова каса. }} * {{go | name=Одеса-Поїзна | alt= | url= | email= | wikidata=Q28704728 | wikipedia=Одеса-Поїзна | address=вул. Косівська | lat=46.453611 | long=30.708333 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-11-08 | content=Відкрито у 1905 року, електрифіковано у складі лінії Одеса-Головна — Одеса-Сортувальна у 1972 році. На зупинному пункті зупиняються більше 40 приміських електропоїздів у чотирьох напрямках від Одеси-Головної. Поруч із зупинним пунктом розташована товарна станція, яку іноді називають «Одеса-Товарна». }} === {{Автомобілем}} === Всім київським туристам відома та сама київська траса до Одеси ({{Автошлях|M|05}}), яка з'єднує столицю країни зі "столицею гумору". Ця дорога довжиною трошки більше 562 км. Але стоп! Якщо у випадку киян ясно як добиратися до Одеси, то що з іншими містами? Тоді внизу для туристів є список автошляхів, які з'єднують цей порт до інших великих міст. * міжнародний автошлях {{Автошлях|M|05}} (частина європейського маршруту {{Автошлях|Е|95}}) ([[Київ]] - [[Біла Церква]] - Жашків - [[Умань]] - '''Одеса''') * міжнародний автошлях {{Автошлях|M|14}} (частина європейського маршруту {{Автошлях|Е|58}}) ('''Одеса''' - [[Миколаїв]] - [[Херсон]] - [[Мелітополь]] - Приморськ - [[Маріуполь]] - Новоазовськ) * міжнародний автошлях {{Автошлях|M|15}} (частина європейського маршруту {{Автошлях|Е|87}}) ('''Одеса''' - Татарбунари - [[Ізмаїл]] - Рені) * міжнародний автошлях {{Автошлях|M|16}} (частина європейського маршруту {{Автошлях|Е|58}}) ('''Одеса''' - Кучурган) * міжнародний автошлях {{Автошлях|M|27}} ('''Одеса''' - Чорноморськ) * міжнародний автошлях {{Автошлях|M|28}} ('''Одеса''' - Південне - Сичавка) * національний автошлях {{Автошлях|Н|33}} ('''Одеса''' - [[Білгород-Дністровський]] - Монаші) === {{Автобусом}} === У Одесі є два автовокзали та чотири автостанції. Найбільша кількість маршрутів обслуговується Центральним автовокзалом, до якого існують маршрути з усіх районних центрів. Вокзал розташований далеко від центру і у деяких випадках краще буде скористатися вокзалом Одеса-Привоз, який було влаштовано у 2000-х роках неподалік від Залізничного вокзалу. Вокзал Одеса-Привоз з'єднує з Одесою деякі районі центри Одеської та сусідніх областей, а також міста Кишинів, Миколаїв, Херсон, Харків, Київ, Дніпропетровськ та Донецьк. Автостанції дозволяють дістатися до населених пунктів Одеської області. Також існує автостанція Одесса-7км, яка розташована поза межами міста. Автостанція з'єднує Оптовий ринок 7км з деякими містами, що є зручним для тих, хто бажає відвідати лише ринок. ==== Автовокзали ==== * {{go | name=Центральний автовокзал «Одеса» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Колонтаївська, 58 | lat=46.476864 | long=30.708454 | directions= | phone=(048) 736-20-06 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-11-12 | content=Одеський автовокзал щодня обслуговує близько 200 автобусів, маючи при цьому широку географію напрямків. Є можливість купити квитки у всі великі міста України, у багато міст ближнього зарубіжжя. Автобуси міжнародного автовокзалу Одеси вирушають також до деяких європейських країн. На території обладнано криті платформи для посадки пасажирів. У будівлі центрального автовокзалу «Одеса» розташований готель Express Hotel. }} * {{go | name=Автовокзал «Привоз» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Новощепний ряд, 5 | lat=46.4673791 | long=30.7365618 | directions= | phone=(048) 777-74-82 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-11-12 | content=Новий автобусний термінал бере свою назву від однойменного ринку, що знаходиться поряд. Також зовсім недалеко розташований залізничний вокзал Одеси. Автовокзал "Привоз" в Одесі обслуговує автобуси міжміського значення. За кількістю пасажирів він не зрівняється із центральним автовокзалом, але активно починає набирати свою популярність. На даний момент із одеського автовокзалу вирушають десятки автобусів. }} ==== Автостанції ==== * {{go | name=Автостанція «Привокзальна» | alt= | url=https://odessa-bus.com.ua/ua/ | email=asprivokzal@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=пл. Старосінна 1-Б | lat=46.466492 | long=30.739816 | directions= | phone=(048) 704−44−22, (098) 322−44−22 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-11-13 | content=Соціально-значущий об'єкт Одеси, який робить ґрунтовний внесок у розвиток міжміських та міжнародних пасажирських перевезень у регіоні та по Україні в цілому. З АС «Привокзальна» щодня відправляються приміські, міжміські та міжнародні маршрути, що прямують до різних точок України, Європи та країн СНД. }} * {{go | name=Автостанція "Новий Ринок" | alt=Автостанція №3 | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=пров. Новобазарний, 5 | lat=46.48687 | long=30.7235 | directions= | phone=+380 (48) 723-65-65 | tollfree= | fax= | hours=6:00–19:00 | price= | lastedit=2024-11-13 | content= }} * {{go | name=Автостанція "Південна" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Академіка Корольова, 43А | lat=46.39536 | long=30.72446 | directions= | phone=+380 (482) 33-64-51 | tollfree= | fax= | hours=06:00 - 17:00 | price= | lastedit=2024-11-13 | content=Приміська автостанція «Південна» – розташовується на території ринку «Південний». Квитки на автобус можна купити на станції в касі. Деякі квитки на автобусні рейси можна придбати онлайн. }} * {{go | name=Автостанція "Одеса-7 км" | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=с-ще Авангард, вул. Базова, 20 | lat=46.4428 | long=30.63784 | directions= | phone=+380 (48) 770-67-20 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-11-13 | content= }} === {{Кораблем}} === * {{go | name=Одеський морський торговельний порт | alt= | url=https://omtp.com.ua/ua/ | email=odsea@omtp.com.ua | wikidata= | wikipedia= | address=площа Митна, 1 | lat=46.4908525 | long=30.7462282 | directions= | phone=+380 48 729 47 00 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-11-14 | content=Одеський порт є одним з найбільших в Україні, та в акваторії Чорного моря. Також є одним з найбільших морських пасажирських терміналів у басейні Чорного моря. Морський вокзал може обслужити до 4 млн пасажирів кожного року. Діяли поромні переправи до Стамбула, та Греції. Впродовж війни порт був суттєво пошкоджений. }} == Транспорт == З 1910 року у Одесі існує трамвайне сполучення. На жаль до нашого часу збереглася лише частина ліній, а з трьох депо за первісним призначенням працює лише одно. Трамваї на деяких маршрутах необхідно чекати дуже довго. Також у місті працює декілька тролейбусних маршрутів. Ціна квітка 5.00 гривень, білети необхідно придбати лише на поточний рейс у кондуктора, або за відсутності такого у водія. Найкраще представлено автобусне сполучення, яке здійснюється автобусами малої місткості, що працюють у режимі маршрутного такси. Ціна проїзду 7.00 гривень, сплачувати за проїзд необхідно при виході у водія. Проїзд у автобусах, що з'єднують центр міста з приміськими селищами коштує більше, зокрема маршрути до ринку 7км, але існують певні маршрути, що передбачають гнучку тарифікацію у залежності від точки висадки. У Одесі у часи пик часто трапляються пробки, а транспорт є дуже переповненим. Фунікулер з'єднує Приморський бульвар та Приморську вулицю, проїзд платний, ціна квітка 5.00 гривень. Підвісна канатна дорога з'єднує місто з пляжем "Відрада", проїзд платний, ціна квітка 70.00 гривень. щоб дістатися до канатної дороги з боку міста необхідно пройти від Мавританської арки у перехрестя Пироговської вулиці і Французького бульвару до сходів, що ведуть на пляж. == Що відвідати == [[Файл:Operniy-1.jpg|350px|міні|праворуч|Одеський національний академічний театр опери та балету]] * Одеський національний академічний театр опери та балету * Циркульний корпус інфекційної лікарні * Пам'ятник засновникам Одеси * Потьомкінські сходи * Приморський бульвар * Будинок вчених (Колишня картина галерея родини Толстих) * Одеська обласна філармонія * Сабанські казарми * Пам'ятник Дюку Рішельє * Рішельєвський ліцей * Пам'ятник Іванові Франку * Монумент апельсину * Військова Академія ( колишній ОІСВ) ===Культові споруди=== * Одеська кірха * Храм святого Пантелеймона (Колишнє) * Святоуспенський храм ====Мечеті==== * {{see | name=Мечеть Аль-Салам | alt=Арабський культурний центр | url= | email= | wikidata=Q4068391 | wikipedia=Мечеть_Аль-Салам_(Одеса) | address=вул. Рішельєвська, 49 | lat=46.4729884 | long=30.7394739 | directions= | phone=+38 (068) 825-11-68 | tollfree= | fax= | hours=З 11:00 по 17:00, окрім п'ятниці | price= | lastedit=2025-04-11 | content=Відкритий у 2001 році за ініціативи сирійського бізнесмена Аднана Ківана, центр є визначною архітектурною пам'яткою в мавританському стилі. Будівля має білий фасад із зеленим куполом, довгими вікнами з ажурними вітражами та високими вхідними дверима. }} * {{see | name=Східний культурний центр імені Ахмеда Сулеймана Ківана | alt= | url= | email= | wikidata=Q132777027 | wikipedia=Східний_культурний_центр_імені_Ахмеда_Сулеймана_Ківана | address=Фонтанська дорога, 60/2 | lat=46.4125472 | long=30.7526735 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-11 | content=В 2018 році Аднін Ківан відкрив другий культурний центр, назвавши його в честь рідного батька — Ахмеда Сулеймана Ківана. Новий культурний центр має площу 2000 м2 — це молитовний зал з окремими ярусами для чоловіків і жінок, кімнати для проведення конференцій та навчання, зал переговорів. Для богослужіння призначено два з трьох поверхів. На першому поверсі розміщуються адміністративні та технічні приміщення, а також кімната для обмивання. }} * {{see | name=Ісламський культурний центр «Аль-Масар» | alt= | url=https://www.arraid.org/ua/ikc-m-odesa | email=al-masar@arraid.org | wikidata=Q25435985 | wikipedia=Ісламський_культурний_центр_(Одеса) | address=пл. Молоді, 17-А | lat=46.4910406 | long=30.7042313 | directions= | phone=(0482) 34 72 50 | tollfree= | fax=(0482) 34 72 49 | hours= | price= | lastedit=2025-04-11 | content=«Аль-Масар» був першим ісламським культурним центром організації "Альраід", відкритим в Україні. Це підкреслює його піонерську роль у розвитку ісламських інституцій в країні. Центр діє щонайменше з 1996 року, спочатку в орендованому приміщенні, а потім у власній будівлі. Архітектура центру включає молитовну залу (мечеть), яка може вмістити понад 500 осіб, бібліотеку з ресурсами російською та арабською мовами, недільну школу для вивчення арабської мови та ісламської культури, навчальні класи 3 та приміщення для проведення урочистих подій. Також тут є умови для проведення обряду нікях (одруження), джаназа-намазу (заупокійної молитви) та обмивання покійного. На сьогоднішній день в центрі проводяться регулярні уроки-нагадування, п’ятничні проповіді та молитви, уроки таджвіду та лекції. Діє недільна школа для дітей та дорослих, жіночий клуб та лекції з фікху для жінок. Для чоловіків та дітей доступний басейн та футбольне поле. У період Рамадану та в інший час проводяться колективні іфтари. Центр також надає допомогу бідним та нужденним. }} * {{see | name=Одеська центральна мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-odesa | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Варненська, 12/5 | lat=46.4262904 | long=30.7133567 | directions= | phone=+38(093)199-88-88 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-11 | content=Мечеть пов'язана з Духовним управлінням мусульман України (ДУМУ). Громада діє понад 30 років та була зареєстрована Кременецьким комітетом у справах релігій. Основна діяльність мечеті спрямована на поширення істинних релігійних знань, відповідно до ісламських вчень. Особлива увага приділяється сімейним цінностям та вихованню молодого покоління у дусі високої культури та моральності.4 Мечеть активно виступає проти екстремізму та тероризму, попереджаючи громадськість про їхню небезпеку. Тут також проводяться релігійні обряди, такі як нікях, обряди для новонароджених, обрізання та похорони. Регулярно організовуються заходи, присвячені мусульманським святам та пам’ятним датам. }} * {{see | name=Мечеть на вулиці Академіка Заболотного | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Академіка Заболотного, 13 | lat=46.583124 | long=30.7805656 | directions= | phone=+38(099)417-35-62 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-11 | content=Мечеть пов'язана з Духовним управлінням мусульман України (ДУМУ). Мечеть нещодавно була побудована — завершили будівництво у 2024 році. Мечеть слугує місцем для молитви у Пересипському районі. Враховуючи її зв'язок з ДУМУ, ймовірно, вона пропонує подібні релігійні послуги та заходи, як і Одеська центральна мечеть. Ця мечеть забезпечує місцеве місце поклоніння для мусульман у районі Пересипу, ймовірно, сприяючи загальному релігійному життю громади. }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing |type = do |lat = 46.486185|long = 30.7357568 |name = Одеський історико-краєзнавчий музей|alt = |address = вул. Гаванна, 4|directions = |url = http://history.odessa.ua|wikipedia = Одеський_історико-краєзнавчий_музей|wikidata = Q15159013 |phone = (048) 722-84-90; 725-52-02|fax = (048) 726-14-24|email = orhmuseum@gmail.com |skype = |hours = Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця)|price = У музеї влаштовано декілька експозицій у кожну з яких потрібно придбати окремий квіток|lastedit = 2023-12-13 |description = Музей розташований у міському особняку С. Новікова (арх. Ф.В. Гонсіоровський, 1874-1975 рр.), який пізніше використовувався як Дворянське зібрання, а за радянських часів будинок був переданий під музей. У постійну експозицію музею входять документи, друковані видання, предмети прикладного і образотворчого мистецтва, нумізматичні колекції, зброя XVII - XIX століть, пов'язані з історією міста та краю і колись входили до зібрання Музею Одеського товариства історії та старожитностей, Музею книги, Музею Старої Одеси та деяких інших, виявилися складовою частиною його фондів. У 1983 році музей закрився на капітальний ремонт. В результаті палацові інтер'єри особняка були відновлені в своєму первозданному вигляді. У внутрішньому дворику розташований фонтан "Грот" та деякі експонати.}} ** {{listing |type = do |lat = 46.4852826|long = 30.7378911 |name = Філіал Одеського краєзнавчого музею "Степова Україна"|alt = |address = вул. Ланжеронівська, 24-а|directions = |url = http://history.odessa.ua/ex12.htm|wikipedia =Одеський_музей_«Степова_Україна» |wikidata =Q51755615 |phone = (048) 722-48-67|fax = |email = |skype = |hours = Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця) |price = |lastedit = 2024-01-16 |description = Музей було створено у 1925 р. як збірку етнографічних матеріалів народів, що проживають на території степової зони України. Окрім української культури також представлені німецька (колоністи), молдавська, болгарська, грецька та інші. }} * {{listing |type = do |lat = 46.4934|long = 30.7288 |name = Одеський національний художній музей|alt = |address = вул. Софіївська, 5-а|directions = |url = https://ofam.ua|wikipedia = Одеський_національний_художній_музей|wikidata = Q4331480 |phone = +380 48 723-72-87|fax = |email = info@ofam.ua |skype = |hours = Пн – Вт – вихідні; Ср – Пт – 11:00-17:00; Сб – Нд – 12:00-18:00|price = 100₴|lastedit = 2023-12-13 |description = Музей був заснований у 1899 році Одеським товариством красних мистецтв та міським головою Г.Г. Маразлі, який за власні кошти викупив палац Наришкінів і подарував його місту під художній музей. Після 1917-го року колекція музею суттєво збільшилась завдяки отриманню картин, що раніше належали М.М. Толстому (молодшому), О.П. Руссову, М.В. Брайкевичу та іншім. Колекція образотворчого мистецтва Одеського художнього музею - одна з найбільш значних і багатопланових в Україні. Вона охоплює всі види образотворчого мистецтва: живопис, графіку, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво та включає в себе твори російських та українських майстрів іконопису від XVI століття до сучасності, нараховуючи більше 10 тисяч оригінальних робіт. Окрім головної експозиції є експозиція присвячена іконам, також для груп здійснюються екскурсії у грот, який було створено наприкінці ХІХ ст. для виставки.}} * {{listing |type = do |lat = 46.482664|long = 30.743272 |name = Одеський музей західного і східного мистецтва|alt = |address = вул. Пушкінська, 9|directions = |url = https://www.oweamuseum.odessa.ua|wikipedia = Одеський_музей_західного_і_східного_мистецтва|wikidata = Q12130550 |phone = (048) 724-67-47|fax = |email = odessa.museum@gmail.com |skype = |hours = Працює влітку з 10:00 до 18:00 (каса до 17.30), взимку з 10:30. до 18:00 (каса до 16.30) (вихідний: середа)|price = Квитки до кожної з експозицій сплачуються окремо|lastedit = 2023-12-13 |description = Первісна будівля була міським особняком, який було споруджено у 1856-1858 роках архітектором Л.Ц. Оттоном для купця Абази. У 1880-х роках будівлю було пристосовано під міську гімназію №4. Музей західного і східного мистецтва було засновано у 1823-му році і на відміну від Художнього музею у ньому зберігаються твори закордонних авторів. У музею розташовані дві окремі експозиції Західного мистецтва та Східного мистецтва, але станом на 2012-й рік працювала тільки експозиція східного мистецтва, а в залах на другому поверсі влаштовувались різноманітні вистави.}} * {{listing |type = do |lat = 46.4851465|long = 30.7439732 |name = Одеський археологічний музей|alt = |address = вул. Ланжеронівська, 4|directions = |url = https://www.archaeology.odessa.ua|wikipedia = Одеський_археологічний_музей|wikidata = Q7077703 |phone = 725-63-22; 722-63-02, 709-96-82|fax = |email = |skype = |hours = З 10.00 до 17.00. (вихідний - понеділок)|price = |lastedit = 2023-12-13 |description = Музей був заснований в 1825 році і спочатку розміщувався у орендованих приміщеннях. У 1883-му році було споруджено будівлю Міської бібліотеки (арх. Ф.В. Гонсіоровський) у який знайшлось місце і для археологічного музею. З 1907-го року бібліотека переїхала у нову будівлю на вулиці Пастера, і колишній будинок бібліотеки повністю відійшов під потреби музею. Музей опікувався товариством історії і старожитностей, яке провадило дослідження на Північному узбережжі Чорного моря і таким чином у музеї надходило багато артефактів з Пантикапею, Феодосії, Крекінітиди, Херсонесу та Ольвії. Зараз в музеї зберігається понад 160 тисяч експонатів, які є найбільшими зборами джерел по древній історії Північного Причорномор'я. Крім того, тут є колекції пам'ятників Давнього Єгипту, Стародавньої Греції та Риму, монети і медалі.}} * {{listing |type = do |lat = 46.4849836|long = 30.7445576 |name = Одеський лiтературний музей|alt = |address = вул. Ланжеронівська, 2|directions = |url = https://museum-literature.odessa.ua|wikipedia = Одеський_літературний_музей|wikidata = Q4331444 |phone = (048) 722-33-70|fax = |email = litmuseum.odesa@ukr.net |skype = |hours = Музей працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок). Сад скульптур працює щоденно, влітку з 10:00 до 20:00, а взимку з 10:00 до 18:00|price = Квиток до саду скульптур сплачується окремо|lastedit = 2023-12-13 |description = Будинок, у якому розташований музей уявляє собою міський особняк С. Гагаріної (арх. Л.Ц. Оттон, 1849-1850 рр.), на початку ХХ ст. у ньому розміщувався Літературно-артистичне товариство. У 1984 році у особняку було розміщено літературний музей, який розповідає про літераторів, творчість яких була пов'язана з Одесою. Будинок виглядає ззовні дещо скромно, але має вишукані палацові інтер'єри. У дворику музею знаходиться окрема експозиція "Сад скульптур" у якому розташовані різноманітні скульптури на гумористичну тематику. }} ** {{listing |type = do |lat = 46.481667|long = 30.743056 |name = Філія Одеського літературного музею: Одеський музей О.С. Пушкіна|alt = |address = вул. Пушкінская, 13|directions = |url = https://museum-literature.odessa.ua/museum/pushkin/|wikipedia = Одеський музей Олександра Пушкіна|wikidata = Q4306178 |phone = +38 (048) 722-74-53, +38 (048) 725-11-34 |fax = |email = pushkinmus@ukr.net |skype = |hours = З 10.00 до 17.00 щоденно. (вихідний — понеділок)|price = |lastedit = 2023-12-13 |description = Під час перебування у Одесі О.С. Пушкін проживав послідовно у декількох місцях, одним з яких був готель "Hotel du Nord", який було розміщено у будинку на ділянці К. Сіккара (арх. Ф. Шаль, Ф.К. Боффо, 1820-1821 рр. Надбудова поверху, арх. І.С. Козлов, 1859 р.). Пушкін зупинився у готелі 3 липня 1823 р. і прожив у ньому місяць. Музей було відкрито у 1861 році.}} ** {{listing |type = do |lat = 46.473611|long = 30.76 |name = Фiлiя Одеського лiтературного музею: Меморіальний музей К. Г. Паустовского|alt = |address = вул. Чорноморська, 6|directions = |url = https://museum-literature.odessa.ua/museum/paustovsky/|wikipedia = Одеський_музей_Костянтина_Паустовського|wikidata = Q51755534 |phone = +38 (048) 722-84-47|fax = +38 (048) 731-45-97 |email = Paust_Odessa@ukr.net |skype = |hours = З 10.00 до 17.00 щоденно. (вихідний — понеділок)|price = |lastedit = 2023-12-13 |description = Музей було засновано у 1998 році неподалік від місця розташування будинку, де жив Костянтин Паустовський у часи Російської громадянської війни (на жаль будинок був зруйнований, а музей розміщується у одному із дворових флігелів). Про своє перебування у Одесі, зокрема про роки життя у будинку на вул. Чорноморській Костянтин Паустовський присвятив книгу "Час великих очікувань", яку краще прочитати до відвідування музею.}} * {{listing |type = do |lat = 46.4722711|long = 30.741967 |name = Одеський Будинок-музей ім. М.К. Реріха|alt = |address = вул. Велика Арнаутська, ​47|directions = |url = http://odessa-roerich-house.od.ua|wikipedia = |wikidata = |phone = +38 048 704‒58‒58, +38 063 150‒90‒88, +38 068 554‒54‒62, +38 095 613‒79‒87|fax = |email = |skype = |hours = Працює з 10:00 до 18:00. (вихідний - понеділок)|price = Вхід безкоштовний|lastedit = 2023-12-13 |description = Музей розміщується у дореволюційному житловому будинку (арх. К.М. Попов, 1891 р.) у звичайній квартирі. Стеля під'їзду прикрашена живописним панно, у вікнах колись були влаштовані вітражі. Музей розповідає про творчість родини Реріхів, а саме Є.І. Реріх, М.К. Реріха, С.М. Реріха та Ю.М. Реріха. Значну частину експозиції складає живопис М.К та С.М. Реріхів.}} * {{listing |type = do |lat = 46.478368|long = 30.744684 |name = Одеський муніципальний музей приватних колекцій ім. О.В. Блещунова|alt = |address = вул. Польська, 19|directions = |url = http://bleschunov.livejournal.com|wikipedia = Муніципальний_музей_приватних_колекцій_імені_О._В._Блещунова|wikidata = Q16709757 |phone = (048) 722-10-81, 725-04-53|fax = |email = |skype = |hours = Працює з 10:00 до 18:00 (каса: до 17:00) (вихідний день - середа)|price = |lastedit = 2023-12-13 |description = Олександр Блещунов був мандрівником і під час своїх численних подорожів зібрал багато екзотичних предметів з різноманітних кутів світу. Перед смертю О.В. Блещунов передав свою колекцію місту, яка і послужила базою для створення даного достатньо цікавого музею.}} * {{listing |type = do |lat = 46.484777|long = 30.745874 |name = Музей ім. Ф. П. Де Волана Одеського порту|alt = |address = Ланжеронівський узвіз, 2 |directions = |url = |wikipedia = |wikidata = |phone = +380 (48) 729-38-57|fax = |email = |skype = |hours =Працює з 10.00 до 17.00. (вихідний: субота, неділя) |price = Вхід безкоштовний|lastedit = 2023-12-13 |description = Музей було засновано 10 квітня 1990 року і був відкритий до 200-річного ювілею Одеси. У даний момент експозиція музею складається з 5 залів, загальною площею 490 кв. метрів. Музей має гарну експозицію, повністю розкриває всю багатогранну діяльність порту, велику кількість експонатів, цікаві документи, мапи та рідкі фотографії. }} * {{listing |type = do |lat = 46.4823067|long = 30.7362538 |name = Музей "Філікі Етерія" Грецького фонду культури|alt = |address = Красний пров., 18|directions = |url = http://hfcodessa.org/uk/музей-2/#muz_uk|wikipedia = |wikidata = |phone =(048) 35-71-36, 34-66-40|fax = |email = |skype = |hours = Працює з 10:00 до 17:00. (вихідний: субота, неділя)|price = |lastedit = 2023-12-13 |description = Музей розповідає про роботу таємного товариства "Філікі Етерія", яке боролось за незалежність Греції від Туреччини, також у музеї зберігаються деякі предмети побуту греків.}} * {{listing |type = do |lat = 46.480194 |long = 30.730179 |name = Музей історії євреїв "Мігдаль-Шорашим"|alt = |address = вул. Ніжинська, 66 (вхід у кінці правого дворового крила (необхідно зайти на подвір'я))|directions = |url = |wikipedia = Музей_історії_євреїв_Одеси_«Мігдаль-Шорашим»|wikidata = Q47133683 |phone = (048) 728-97-43|fax = |email = |skype = |hours = Працює з 13:00 до 19:00. (вихідний: п'ятниця, субота, єврейські свята)|price = |lastedit = 2023-12-13 |description = Музей розповідає про історію євреїв Одеси, його експозицію складають предмети побуту, фотографії, документи та інше.}} * {{listing |type = do |lat = 46.471556|long = 30.73175 |name = Музей «Голокосту - жертв фашизму»|alt = |address = вул. Мала Арнаутська, 111|directions = |url = |wikipedia = Музей_Голокосту_—_жертв_фашизму_(Одеса)|wikidata = Q25381286 |phone = (048) 722-60-97|fax = |email = |skype = |hours = Працює з 12:00 до 16:00 (перерва з 13:00 до 15:00) — (вихідний: понеділок, субота, єврейські свята)|price = |lastedit = 2023-12-13 |description = Музей був створений у 1990-му році і розповідає про долю в'язнів єврейського гетто та концтаборів.}} * {{listing |type = do |lat = 46.4825|long = 30.738 |name = Одеський музей нумізматики|alt = |address = вул. Грецька, 33|directions = |url = https://www.museum.com.ua|wikipedia = Одеський_музей_нумізматики|wikidata = Q7077716 |phone = (048) 725-02-77, 731-51-19|fax = |email = |skype = |hours = Працює з 12:00 до 16:00 (вихідний: неділя, понеділок)|price = |lastedit = 2023-12-13 |description = У музеї зберігаються античні та середньовічні монети, старі і сучасні гроші України.}} * {{listing |type = do |lat = 46.478203|long = 30.743018 |name = Народний музей органів внутрішніх справ у Одесі|alt = |address = Єврейська вулиця, 14 (вхід в арці проїзду)|directions = |url = |wikipedia = |wikidata = |phone = (048) 779-40-51|fax = |email = |skype = |hours = Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя)|price = Вхід безкоштовний|lastedit = 2023-12-13 |description = Музей розповідає про історію одеської міліції починаючи з початку встановлення радянської влади. Експозиція розташована у кількох залах.}} * {{listing |type = do |lat = 46.4642765|long = 30.7518481 |name = Військово-історичний музей південного оперативного командування|alt = |address = вул. Пироговська, 2|directions = |url = |wikipedia = |wikidata = |phone = (048) 779-80-92|fax = |email = |skype = |hours = Працює з 09:00 до 18:00 (Перерва з 13:00 до 14:00) (Вихідний: субота, неділя)|price = |lastedit = 2023-12-13 |description = Музей відкрився 6 листопада 1967 рокі і нині розташований у власному будинку. Музей містить велику експозицію, яка розповідає про створення та історію Одеського військового округу.}} * {{listing |type = do |lat = 46.370222|long = 30.725444 |name = Меморіал героїчної оборони Одеси|alt = |address = вул. Дача Ковалевского, 150 (будівля музею розташована у глибині території меморіалу)|directions = |url = |wikipedia = Меморіал_героїчної_оборони_Одеси|wikidata = Q4290168 |phone = (048) 44-45-27|fax = |email = |skype = |hours = Працює з 10:00 до 18:00 (Вихідний: п'ятниця)|price = |lastedit = 2023-12-13 |description = Меморіал присв'ячений обороні Одеси за часів Другої світової війни. Осоновою музея є залишки 411-ї батареї артилерійських гармат, яка обороняла місто з півдня. Збереглися три гарматні дворики та каземат електростанції, на величезній території меморіалу можна знайти окопи та протитанкові їжаки, також розміщена відкрита експозиція військової техніки тих часів, діамантом якої є підводний човен. У музейній будівлі також розташована експозиція.}} * {{listing |type = do |lat = 46.492301 |long = 30.747836 |name = Виставка якорів на Морвокзалі|alt = |address = вул. Приморська, 8а (Морвокзал, біля церкви св. Миколая)|directions = |url = |wikipedia = |wikidata = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = Вхід вільний, постійно працює аудіогід|lastedit = 2023-12-13 |description = На невеликій виставці представлені різноманітні види якорів: Коромислова, виготовлені цілком з одного шматка заліза, Адміралтейський і Холловскій, якір Матросова, так звані «кішки», абордажні гаки.}} * {{listing |type = do |lat = 46.4841669|long = 30.7407377 |name = Музей воскових фігур "У баби Уті"|alt = |address = вул. Рішельєвська, 4|directions = |url = |wikipedia = |wikidata = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = Ціна квітка: 30 грн. (станом на 2012 р.)|lastedit = 2023-12-13 |description = Музей містить більше 70-ти фігур відомих людей, зірок театру і кіно, казкових персонажів.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === ==== Макдональдзи ==== * {{listing |type = eat |lat = 46.5896488|long = 30.7958059 |name = McDonald's №13 «Північний»|alt = |address = просп. Добровольського, 116а|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-83-73|fax = |email = UA-00013.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 08:30 - 22:30|price = |lastedit = 2023-12-11 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 46.4840286|long = 30.737146 |name = McDonald's №18 «Центральний»|alt = |address = вул. Дерибасівська, 23/1|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-91-38|fax = |email = UA-00018.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 08:00 - 22:00|price = |lastedit = 2023-12-11 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 46.4690818|long = 30.7419718 |name = McDonald's №19 «Вокзал Одеса»|alt = |address = вул. Пантелеймонівська, 17б|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-91-45|fax = |email = UA-00019.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 08:00 - 21:30|price = |lastedit = 2023-12-11 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 46.3990142|long = 30.7224195 |name = McDonald's №26 «Дерев`янка»|alt = |address = пл. Незалежності, 1|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 442-01-60|fax = |email = UA-00026.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 08:30 - 22:30 |price = |lastedit = 2023-12-11 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 46.4601823|long = 30.7495563 |name = McDonald's №33 «Шевченка»|alt = |address = просп. Шевченка, 2б|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-91-22|fax = |email = UA-00033.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 08:00 - 22:00|price = |lastedit = 2023-12-11 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 46.4376192|long = 30.7464878 |name = McDonald's №40 «5 Станція В. Фонтана»|alt = |address = вул. Черняховського, 1б|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 463-62-26|fax = |email = UA-00040.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 08:00 - 22:30|price = |lastedit = 2023-12-11 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 46.4304726|long = 30.7289754 |name = McDonald's №64 «Толбухіна»|alt = |address = вул. Краснова, 14-а|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 351-20-09|fax = |email = UA-00064.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 08:00 - 22:00|price = |lastedit = 2023-12-11 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 46.5643067|long = 30.8375515 |name = McDonald's №102 «Рів’єра»|alt = |address = ТРЦ «Рівʼєра», Південна дорога, 101A, с. Фонтанка|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|wikipedia = |wikidata = |phone = (066) 523-19-97|fax = |email = UA-00102.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 10:00 - 21:00|price = |lastedit = 2023-12-11 |description = }} * {{listing |type = eat |lat = 46.4754846|long = 30.7093015 |name = McDonald's №106 «Автовокзал-Одеса»|alt = |address = вул. Розумовська, 60|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|wikipedia = |wikidata = |phone = (050) 393-14-59|fax = |email = UA-00106.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 07:45 - 22:00|price = |lastedit = 2023-12-11 |description = }} ==== Інше ==== *{{listing |map = 2|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Жарю-Парю|alt = <!-- інша назва -->|address = Грецька 45|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 3|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Таврія В|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = 8 кафе у місті.|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Безкоштовний Wi-Fi}} === Середні ціни === * {{eat | name=Roll Club | alt= | url=https://roll-club.od.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@roll-club.od.ua | address=вул. Семена Палія, 94 | lat= 46.5762292| long= 30.7953479| directions= | phone=+38 (050) 555-87-44 | tollfree= | fax= | hours=Працюємо з 10:00 до 21:00 | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2023-12-29 | content=Смачні суші та роли. Працює на самовивіз. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep| lat=46.533192 | long=30.727622 | wdid= | name=Хостел «Логово» | alt= | image= | address=вул. Долинська, 12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+38 096 868-0707 or +38 093 086-0707 | email=hotel@logovo-hostel.com | hours=24/7 | price=Від 175 грн | lastedit=2024-11-14 | description=53 номера, 196 ліжко-місць. Безкоштовний Wi-Fi, парковка, закриваються шафки. Затишний і гостинний хостел в Одесі створено для комфорту туристів і мандрівників. }} * {{sleep | name=Апарт готель на Преображенській 24 | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email=letsgoodessa2@gmail.com | address=вул. Преображенська 24 | lat=46.4862856 | long=30.7333677 | directions= | phone=+38 (067) 484 43 02, +38 (095) 922 91 97 | tollfree= | fax= | hours=08:00-20:00 | price= | facebook=http://letsgoodessa.com/rus/apartments_bestapartments.html | instagram=preobrazhenskaya_24_apart | lastedit=2024-11-14 | content=Апартаменти у самому центрі Одеси. }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep| lat=46.3247778 | long=30.6804444 | wdid= | name=Апарт-готель «Посейдон» | alt= | image= | address=с. Бурлача Балка, вул, Чорноморська дорога, 2А | directions= | url=https://www.poseidon-apart-otel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone=+380 97 017-7007 or +380 66 750-0098 | email=info@poseidon-apart-otel.com | hours=24/7 | price=Від 900 грн | lastedit=2024-11-14 | checkin=14:00 | checkout=12:00 | description=Готель розташований на березі Чорного моря, в 30 метрах від води. 10 категорій апартаментів і номерів. }} === Дорого === == Де навчатись == '''Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації:''' * Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова * Одеська національна академія харчових технологій * Одеська національна морська академія * Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова * Одеський національний політехнічний університет * Одеський національний медичний університет * Одеський національний морський університет * Одеський національний економічний університет * Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського * Одеський національний університет "Одеська юридична академія" * Одеський державний аграрний університет * Одеський державний екологічний університет * Одеський державний університет внутрішніх справ * Одеська державна академія будівництва та архітектури * Військова академія == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код 48 Головний поштамт розташований на Садовій вул., 10. == Куди далі == {{footer|ispartof=Одеська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] ionurm4r7qvvkk575ait4ffichsjpro 0 145 35607 34342 2024-05-29T10:17:23Z 178.212.111.235 /* Що відвідати */ 35607 wikitext text/x-wiki {{geo|47|30|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Одеська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Одеса]] * [[Чорноморськ]] * [[Балта]] * [[Білгород-Дністровський]] * [[Кілія]] * [[Вилкове]] * [[Ізмаїл]] * [[Рені]] == Інші місця == * [[Затока]] * [[Саврань]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Меморіальний музей С. І. Олійника|address=с. Левадівка, Березівський район|phone=+380 (257) 96-286|email=litmuseum.odesa@ukr.net|hours=з 10:00 до 17:00 Вихідний день: Понеділок|url=https://museum-literature.odessa.ua/museum/oleynik/|wikipedia=Меморіальний музей С. І. Олійника|lat=47.546204|long=30.424108}} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Молдова]] * [[Придністров'я]] * [[Румунія]] * [[Миколаївська область]] {{footer|ispartof=Південна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 8ysiculmz7rmco07hv6q3k88j5m5x57 0 146 33017 31476 2022-08-18T23:18:50Z Trident of Neptun 6004 33017 wikitext text/x-wiki {{geo|-20.84|165.85|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Океанія''' розташована у південно-західній частині Тихого океану. == Регіони == [[Файл:Oceania regions map (fr).png|thumb|600px|Карта Океанії]] {{Regionlist | regionmap= | regionmaptext= | regionmapsize= | region1name=[[Австралія]] | region1color=#eab268 | region1items= | region1description= | region2name=[[Нова Зеландія]] | region2color=#9ac3c3 | region2items= | region2description= | region3name=[[Папуа Нова Гвінея]] | region3color=#81b2ab | region3items= | region3description= | region4name=[[Полінезія]] | region4color=#9bb5d0 | region4items= | region4description= | region5name=[[Меланезія]] | region5color=#a1d48b | region5items= | region5description= | region6name=[[Мікронезія]] | region6color=#c8b0e0 | region6items= | region6description= }} <!-- * [[Палау]] * [[Федеративні Штати Мікронезії]] * [[Кірібаті]] * [[Маршаллові Острови]] * [[Науру]] * [[Вануату]] * [[Фіджі]] * [[Соломонові Острови]] * [[Тонга]] * [[Самоа]] * [[Тувалу]] --> == Міста == * [[Апіа]] * [[Окленд]] * [[Крайстчерч]] * [[Мельбурн]] * [[Нумеа]] * [[Папеете]] * [[Порт-Морсбі]] * [[Сідней]] — мегаполіс Австралії * [[Сува]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|type=Континент}} kt6g63560tmhsf7ijea9hvjuy6foab7 0 147 33880 33326 2022-11-16T21:45:27Z Trident of Neptun 6004 33880 wikitext text/x-wiki {{geo|50.33029|26.51597|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:New Tower of the Ostroh Castle (Klymenko).jpg|250px|thumbnail|«Кругла вежа» в Острозі]] '''Острог''' розташоване на півдні [[Рівненська область|Рівненської області]], в історичному регіоні Волинь. == Зрозуміти == Старовинне місто, що вперше згадується у 1100 році. Довгий час Острог був одним з найважливіших міст Волині. Період найбільшого розквіту — 16-17 століття. У 1576 році тут відкрита Острозька слов'яно-греко-латинська академія, яка довгий час була центром науки та культури. Після зникнення роду Острозьких та закриття академії занепадає і стає простим повітовим містечком. У 1994 році силами ентузіастів відновлюється Острозька Академія, що робить Острог порівняно благополучним і перетворює його на місто студентів. Через Острог протікають дві річки — Горинь та Вілія, друга тут само впадає в першу. == Як дістатись == === Літаком === Найближчий аеропорт розташований у [[Рівне|Рівному]] === Потягом === Залізнична станція «Острог» розташована в с. Оженин, за 13 кілометрів від міста. * З [[Київ|Києва]] (всі потяги Рівненського напрямку). * З [[Львів|Львова]] (всі потяги Рівненського напрямку). === Автомобілем === * {{Автошлях|P|05}} — [[Городище]] — [[Рівне]] — [[Сарни]] — [[Старокостянтинів]] * {{Автошлях|P|26}} — '''Острог''' — [[Кременець]] — [[Радивилів]] === Автобусом === * З [[Рівне|Рівного]] (до 21:25, інтервал відправлення 30-50 хв., 46 кілометрів від Острога) * Зі [[Здолбунів|Здолбунова]] (всі автобуси з Рівного на Острог, Нетішин, Хмельницький, Шепетівку, вузлова залізнична станція, 34 кілометри від Острога). * З [[Хмельницький|Хмельницького]] (всі автобуси Рівненського напрямку). * Зі [[Львів|Львова]] (з пересадкою в Рівному). * З [[Київ|Києва]] (прямі автобуси від залізничного вокзалу або з пересадкою в Рівному). == Транспорт == Маршрутка до залізничної станції Острог, яка розташована за 13 кілометрів від міста, відправляється кожні 20-30 хвилин. Місто невелике, міського транспорту немає. == Що відвідати == [[Файл:Lutsk Gate Tower, Ostroh 4.jpg|міні|Луцька вежа]] [[Файл:Ostroh Academy.jpg|міні|Острозька академія]] [[Файл:Pc160123.jpg|міні|Межиріцький монастир]] * {{listing |map = 1|type = see|lat = |long = <!-- довгота -->|name = Замок князів Острозьких|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Академічна, 5|directions = |url = |facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = |phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = Вт-Чт – з 9:30 до 17:30, Пт – з 9:30 до 16:30. Пн – вихідний|price = <!-- ціни -->|description = На території замку розташований острозький краєзнавчий музей.}} * {{listing |map = 2|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Татарська вежа|wikipedia =Татарська вежа (Острог)|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} * {{listing |map = 3|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Луцька вежа|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|wikipedia =Луцька вежа (Острог)|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} * {{listing |map = 4|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Костел Успіння Діви Марії|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Князів Острозьких 3а|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Пам'ятка християнського сакрального будівництва}} * {{listing |map = 5|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Велика синагога (руїни)|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Пам'ятка юдейської сакральної архітектури в колишньому єврейському кварталі}} * {{listing |map = 6|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Монастир капуцинів|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Семінарська 2|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Зараз Старомонастирський корпус «Острозької академії»}} * {{listing |map = 7|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Пам'ятник князям Острозьки|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} * {{listing |map = 8|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Національний університет «Острозька академія»|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Семінарська 2|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://www.oa.edu.ua/‎|wikipedia = Національний університет «Острозька академія»|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} * {{listing |map = 9|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Єврейське кладовище|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Відновлене у 2011 році}} * {{listing |map = 10|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Богоявленський собор 16 століття|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Головний фамілійний храм князів Острозьких}} * {{listing|type=see|map= 11|lat = |long = |name = Межиріцький монастир |alt = |address = с. Межиріч, 5 кілометрів від Острога|directions = |url = |wikipedia = Межиріцький монастир|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Архітектурний ансамбль монастирських будівель 16-17 століть}} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing |map = 1|type = do|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Острозький краєзнавчий музей|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Замкова, 5 (на території Острозького замку)|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = Вт-Чт – з 9:30 до 17:30, Пт – з 9:30 до 16:30. Пн – вихідний|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} * {{listing |map = 2|type = do|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Музей книги і друкарства|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Папаніна, 7|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} * {{listing |map = 3|type = do|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Музей нумізматики|alt = <!-- інша назва -->|address = пров. Незалежності, 45|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} * {{listing |map = 3|type = do|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Державний історико-культурний заповідник|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Академічна, 5|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} == Що купувати == === Продукти === * Супермаркет «ЕКО-маркет» — вул. Островського 1. ''Графік роботи: 8:00-23:00'' * Безліч невеликих продуктових магазинів. == Де поїсти == * '''Кафе «Маестро»''' — до меню входять, гарячі страви, напої, варто скуштувати піцу (печеться в печі на дровах). Два зали з приємним інтер'єром. Паркінг, Wi-Fi. ''Графік роботи: 11:00 — 23:00'', пр. Незалежності, 17 * '''Княжий льох''' — ресторан розташований в самому центрі міста, в підвалі житлового будинку, оформлений в старовинному стилі. просп. Незалежності, 3 ''Графік роботи: 11:00 — 23:00'' * '''Юнет''' — культове місце відпочинку студентів Академії. Для гостів міста може здатись простим генделиком. ''Графік роботи: 10:00 — 23:00'' * '''Ресторан «Полонія»''' — українська кухня, комплексні обіди, десерти, вул. Островського, 1, ''Графік роботи: 10:00 — 23:00'' === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == * Нічний клуб «Східна Брама» == Де зупинитись == === Дешево === * '''Готель «Маестро»''' — пр. Незалежності, 17. Ціни: двомісний стандарт — 200 грн. === Середні ціни === * '''Оздоровчий комплекс «Обуховські»''' Послуги: сауна «Люкс», басейн, тренажерний зал, кабінет оздоровчого масажу, салон-перукарня, бенкетний зал на 120 осіб, готель (двох -, трьох -, п'ятимісні номери). На базі ОК «Обухівські» проводяться такі види масажу: лікувальний, загальнооздоровчий, антицилюлітний, релакс-масаж. Працюють щоденно, крім неділі з 10.00 до 21.00. Можна також відвідати ліжко «Нуга Бест» та солярій. Адреса: м. Острог, вул. Яворницького, 20 Телефон: (03654) 22835, 80679220971 == Де навчатись == У місті розташований найстаріший ВНЗ України та Східної Європи — «Острозька академія». == Як заробити == == Застереження == Особливою кримінагенністю місто не відрізняється. Не вірте чуткам про величезну радіацію у зв'язку з близьким розташуванням міста до Хмельницької АЕС. == Зв'язок == Телефонний код Острога — 03654. == Куди далі == * '''Межиріч''' — село за 2 кілометри на південний захід від Острога. Тут розташований Межиріцький чоловічий свято-троїцький монастир. ''Як дістатись:'' Всі автобуси на Тернопіль, Теофіполь, Волочиськ та інші. * '''Верхів''' — село за 16 кілометрів на північний захід від Острога. Доволі мальовниче озеро, яке потроху обкладається будинками місцевої еліти. ''Як дістатись:'' Всі автобуси на Рівне. * '''Оженин''' — село за 15 кілометрів на північ. Тут власне розташована залізнична станція Острог. ''Як дістатись:'' Автобуси Острог — ст. Острог, ходять з інтервалами 30 хв. * '''Нетішинське водосховище (Дамба)''' — улюблене місце відпочинку мешканців Острога на свіжому повітрі. Від центру 4 кілометри на південь. ''Як дістатись:''на таксі або пішки. * [[Нетішин]] — місто-супутник Хмельницької АЕС, розташоване за 10 кілометрів від Острога. ''Як дістатись:''автобуси ходять з інтервалом 10-30 хв. * '''Хмельницька АЕС''' — розташована за 10 кілометрів від Острога. ''Як дістатись:'' автобусом до Нетішина, звідти прямо до прохідної станції. Далі не пустять. {{footer|ispartof=Рівненська область}} [[Категорія:Міста Рівненської області]] mt1dl39k5yva81hwual4at3kk4yj3eu 0 148 32449 32448 2022-06-05T15:40:38Z Кравчук Аліна 5914 32449 wikitext text/x-wiki {{geo|-23.266667|-58.083333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Parroquia de la encarnación bailén.jpg |flag = Flag of Paraguay.svg |location = Paraguay in its region.svg |capital = [[Асунсьон]] |government = конституційна республіка |currency = гуарані (PYG) |area = 406,752 км² |population = 6,349,000 (2009) |language = [[іспанський розмовник|іспанська]], гуарані |religion = римо-католики 90% |electricity = 220 В/50 Гц (європейська вилка) |callingcode = +595 |tld = .py |timezone = UTC -4 }} '''Парагва́й''' (гуар ''Paraguái;'' ісп. ''Paraguay'' <small>МФА:</small> [paɾaˈɣwai̯] ''Парагва́й''), офіційно '''Респу́бліка Парагва́й''' (ісп. ''República del Paraguay'', гуар. ''Tetã Paraguái'') — країна в [[Південна Америка|Південній Америці]], межує на північному сході з Бразилією, півдні з Аргентиною; заході з Болівією. Площа — 406752 км²; столиця Асунсьйон. Рельєф: болотисті рівнини, розділені річкою Парагвай, на південному сході кордон проходить по річці Парана. == Історія == Найдавніше відоме населення цих територій — індіанці гуарані. У XVI столітті тут вперше з'явились європейці. 1537 — заснування іспанцями Асунсьйона. 1542–1640 — у складі іспанського віце-королівства Перу. 1609 — прихід Ордену Товариство Ісуса (єзуїтів). 1617 — територія Парагваю отримала автономію в рамках віце-королівства Перу. Місцеву владу здійснював орден єзуїтів. Єзуїти створили з індіанців загони самооборони проти бразильських мисливців за рабами. Індіанців прикріпили до спеціальних поселень — редукцій, на чолі яких стояли патери (священики). Помічників патерів набирали серед місцевого населення — вони носили звання корехідор (керівник) і алькальд (староста). 1768 — іспанська влада розгромила сім східних місій та вигнала єзуїтів з Парагваю за підозрою в сепаратизмі. 1776 — Парагвай включений до складу віце-королівства Ріо-де-Ла-Плата. 1811 — відокремлення Ріо-де-Ла-Плати від Іспанії викликало відцентрові тенденції всередині самопроголошеної держави, в результаті Парагвай стає незалежною державою як від Іспанії, так і від Аргентини — правонаступниці Республіки Ріо-де-Ла-Плата. Довічним диктатором Парагваю став Франсіа. 1842 — скасоване рабство. 1848 — проголошено рівноправність креолів і індіанців. 1866–1870 — Парагвайська війна з Бразилією, Аргентиною й Уругваєм (Війна Потрійного альянсу). Втрачено близько 1/2 території і 4/5 населення. Економіка була дуже підірвана, і в країні затвердився англо-американський капітал. 1870–1879 — Окупація союзників. За час управління Парагваєм Аргентини та Бразилії, Парагвай втратив до 154 000 км² 1887 — офіційно були засновані партії прихильників ліберальних реформ та партія землевласників «Колорадо». 1904 (серпень—грудень)  —розпочалася низка ліберальних повстань, військових переворотів та громадянських бунтів, після яких влада партії «Колорадо» була усунута, а її місця посіла ліберальна партія. Наступний підйом Ліберальної партії ознаменувався зниженням впливу Бразилії на Парагвай та зростання аргентинського впливу. Революція закінчилися 12 грудня 1904 року, коли Хуан Антоніо Ескура пішов у відставку, а 19 грудня тимчасовим президентом став Хуан Баутіста Гаона від лібералів. 1922—1923 — Громадянська війна в Парагваї поміж радикальними прихильниками Едуардо Шерера та Мануеля Ґондри. 1932–1935 — Чакська війна з Болівією. Парагвай переміг і здобув усю область Чако з багатими нафтовими родовищами, але завойовані землі стали розробляти корпорації США. 1936 — переворот, здійснений ветеранами Чакської війни. 1940–1948 — диктатура генерала Мориніго. У роки Другої світової війни Парагвай проголосив нейтралітет, але де-факто надавав допомогу Німеччині, а після закінчення війни дав притулок нацистським злочинцям. 1954–1989 — диктатура генерала Стресснера. 1993 — на вільних багатопартійних виборах переміг Хуан Карлос Васмосі. == Державний устрій == '''Парагвай''' — республіка. Діє Конституція від 21 червня 1992 р. Глава держави — президент, який обирається загальним прямим голосуванням терміном на 5 років. Переможець визначається простою більшістю голосів. Президент не може бути обраний на другий термін. Віце-президент обирається тим самим шляхом і на той самий строк, що і президент. '''Законодавча влада''' здійснюється Конгресом (двопалатний парламент), який складається з двох палат: сенату (45 сенаторів) і палати депутатів(80 депутатів). Обидві палати обираються загальним прямим голосуванням терміном на 5 років. Голова Сенату — Мігель Каррісоса (Miguel Carrizosa). Голова Палати депутатів — Енріке Бусаркіс Касерес (Enrigue Buzarguis Caceres). '''Виконавча влада''' здійснюється президентом, який формує очолюваний ним уряд. === Політичні партії === '''Національний союз порядних громадян''' — НСПГ (Union Nacional de Ciudadanos Eticos-UNACE). Консервативна партія. Заснована в 2002 р. Голова — Ліно Ов'єдо(Lino Oviedo). '''Національно-республіканська асоціація (НРА) — партія «Колорадо»''' (Asociacion Nacional Republicana (ANR) — Partido Colorado). '''Консервативна партія''' створена у 1887 р. Налічує 1,6 млн членів. Голова — Ліліан Саманьєго (жін.) (Lilian Samaniego). Друкований орган — газета «Патріа» (Patria). '''Парагвайська комуністична партія''' — ПКП (Partido Comunista Paraguaya — PCP). Заснована 19 лютого 1928 р. Генеральний секретар ЦК ПКП — Наджиб Амадо (Najeeb Amado). Друковані органи — газета «Аделанте!» (Adelante!) і політико-теоретичний журнал «Перспективас» (Perspectivas). '''Партія «Мила батьківщина» (Partido Patria Querida)''' заснована в 2002 р. Голова — Педро Фадуль(Pedro Fadul). '''Патріотичний альянс за зміни''' (Alianza Patriotica para el Cambio). Передвиборчий блок. Створений в 2007 р. Істинною ліберально-радикальною партією та іншими лівоцентристськими партіями і організаціями. Лідер — Фернандо Луго(Fernando Lugo). '''Істинна ліберально-радикальна партія''' — ІЛРП (Partido Liberal Radical Autentico — PLRA). Правоцентристська партія. Заснована у 1978 р. Голова — Луіс Федеріко Франко Гомес (Luis Federico Franco Gomes). '''Революційна фебреристська партія''' — РФП (Partido Revolucionario Febrerista — PRF). Партія. Створена у лютому 1951 р. під назвою Фебреристська партія. Голова — Нільс Кандіа-Хіні (Nils Candia-Gini). Друковані органи — тижневик «Пуебло» (El Pueblo) і «Прогресо» (El Progreso). '''Християнсько-демократична партія''' — ХДП (Partido Democrato Cristiano). Партія. Створена у 1960 р. Налічує 20,5 тис. чол. Голова — Херардо Ролон Посе (Gerardo Rolon Pose). == Населення == 6 831 306 (2008) (95 % нащадки іспанців та індіанців); Річний приріст населення — 2,7 %. Населення — представники змішання монголоїдної(індіанці гуарані) та європеоїдної (іспанці) рас. У цей час метисів проживає 95 %, америндів та європеїдів — 5 %. 95 % населення зосереджується в Орієнте. У містах мешкає 54 % населення країни. === Мови === Офіційні мови: іспанська і гуарані. На відміну від інших країн Південної Америці, в Парагваї для міжнаціонального спілкування широко використовується мова корінного населення — гуарані. 37 % переважно розмовляють на гуарані, 50 % однаково володіє іспанською та гуарані, 7 % населення розмовляє переважно іспанською. Невелика частина населення володіє португальською та німецькою. === Релігії === Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 89,6 %, протестантизм — 6,2 %, інші течії християнства — 1,1 %, не визначились — 1,9 %, не сповідують жодної — 1,1 % (згідно з переписом 2002 року). == Географія == Республіка Парагвай розташована в центральній частині Південної Америки, і не має виходу до моря. Парагвай — гаряча та волога країна, розділена на дві нерівні частини річкою Парагвай. На захід від річки знаходиться область Гран-Чако, пустельний край, який займає близько 60 % площі країни. На сході, де зосереджена основна частина населення, знаходяться родючі рівнинні землі та субтропічні ліси. Майже всі парагвайці, які живуть в цих місцях, займаються скотарством і вирощуванням цукрової тростини, рису, кави та сої. Парагвай залишається бідною країною, але його родючі землі та можливості побудови ГЕС обіцяють багате майбутнє. Із заходу на схід країна простягається на 660 км, із півночі на південь — на 925 км. Парагвай знаходиться на стику субекваторіального та тропічного поясів. Основні природні райони: низовина Чако на захід від р. Парагвай і плато Орієнте (сх.) між річками Парагвай і Парана. Чако (займає 3/5 площі, перетинається Південним тропіком), з його жарким і посушливим кліматом, практично безлюдне. Орієнте має сприятливіші умови. Пересічні температури в Асунсьйоні: січня — 29 °C, липня — 19 °C; опадів — 1270 мм. Лісом вкрита площа займає 32 %, під охороною — 3,8 %. == Економіка == Парагвай — аграрна країна, один з найбільших у світі виробників сої (6-е місце у світі). Є однією з найвідсталіших країн Південної Америки. ВВП на душу населення в 2009 році — 4,1 тис. дол (154-е місце у світі). Нижче рівня бідності — 32 % населення (в 2006). Сільське господарство (22 % ВВП, 31 % працюючих) — бавовник, цукрова тростина, соя, кукурудза, пшениця, тютюн, кассава (тапіока), фрукти, овочі; лісозаготівлі. Промисловість (18 % ВВП, 17 % працюючих) — виробництво цукру, цементу, текстилю, напоїв, лісоматеріали; гідроенергетика. Сфера обслуговування — 60 % ВВП, 52 % працюючих. У господарстві країни зайнято 2 млн чоловік: у сільському господарстві — 39 %, промисловості — 23 %. Частка у ВНП: сільське господарство — 24 %, обробна промисловість — 16 %, сфера послуг — 54 %. Обробляється 4 % площі, під пасовищами знаходиться 55 %. Зрошується 67 тис.га. Вирощують: кукурудзу, коренеплоди, цукрову тростину, мате (парагвайський чай), бавовник. Потужні ГЕС на р. Парана: «Ітайпу» (7,4 млн кВт), на кордоні з Бразилією та «Корпус Посадос» (4,7 млн кВт), на кордоні з Аргентиною. Основною галуззю невиробничої сфери є туризм. Щорічно в Парагваї буває 147 тис. туристів, що дає 197 млн доларів прибутку. У списку ЮНЕСКО є єзуїтська місія Ла-Сантисіма-Тринідад-де-Парана і Таваранке. У країні є 965 км залізниць. Добре розвинутий автомобільний та повітряний транспорт. У Парагваї є 5 аеропортів із постійними рейсами. Розвинутий і річковий транспорт. Найбільший річковий порт знаходиться у місті Асунсьйон. Наземні зв'язки з зовнішнім світом відбуваються через Аргентину і Бразилію. На 1000 жителів тут є 83 телевізори і 31 телефон. == Політика == У цей час Парагвай є республікою. Офіційна назва — Республіка Парагвай. Глава держави та уряду — президент. Законодавчий орган — Національний конгрес. Адміністративно — територіальний поділ: 16 департаментів і один столичний округ. Воєнні витрати — 0,9 % ВНП. Військовослужбовців 20 200. == Міжнародні відносини == Головними партнерами в зовнішніх стосунках Парагваю є країни Південної Америки. Але активно розвиваються відносини з рештою держав світу. Парагвай наразі (2019 р.) є єдиною державою Південної Америки, що підтримує дипломатичні стосунки з Тайванем, а не з КНР. Парагвай визнав незалежність України 1 квітня 1992 р., а 26 лютого 1993 встановив з нею дипломатичні відносини. == Культура == Однією важливою рисою парагвайців є те, що вони вміють плести мережива. Це їхня практична культурна цінність. З мережив, які називаються «ньяндуті» («павутина»), вони роблять квіти, птахів, тварин та різноманітні візерунки. У доколоніальний період існував лише фольклор гуарані, що отримав розвиток і в колоніальну добу. Одна з великих діячів культури Парагваю — Хосефіна Пла (1903—1999), поетеса, автор романів і оповідань, яка працювала також в галузі художньої кераміки. === Література Парагваю === Література Парагваю  розвивається на гуарані. Зародження національної літератури Парагваю почалося після повалення іспанського панування. Провідною стала поезія Н. М. Талавери, автора патріотичних віршів у тому числі національного гімну, він є першим у країні поетом-романтиком. У 90-ті роки XIX століття основне місце зайняла героїко-епічна тема. Перші письменники-просвітники поєднували літературну публіцистику і критику з історико-філософськими пошуками: С. Баес, М. Гондра, М. Домінгес та інші прославляли історичне минуле, сприяли утвердженню національної самосвідомості. Ідеї просвітників були розвинуті прозаїком Р. Барретом і поетами початку XX століття  Х. Е. О'Лірі (цикл віршів «Наша епопея»), І. А. Пане. Суспільне гуманістичне начало характерне для Е. Фаріньї Нун'єса створившого епічну поему про життя народа «Пісня віків» і роман «Родопис» (1912). У романі «Світанок» Х. Стефанича проявились реалістичні тенденції. Різко зріс інтерес до фольклору гуарані; у 1917 вийшла антологія поезії гуарані «Лісові квіти». Популярності набули вірші М. Ортіса Герреро в котрих він виступав проти несправедливих війн, соціального і національного гніту. Засновник національної драматургії і організатор національного театру «Кара-Пока» Х. Корреа був також помітним представником поезії тісно пов'язаної з фольклором. У 1930-х Е. Кампос Сервера вніс в поезію соціальну тематику, нові виразні засоби. Його послідовниками були А. Роа Бастос, Е. Ромеро, Х. Пла, Г. Касаксія. До цього часу відноситься становлення парагвайської прози; появились повісті і розповіді що відобразили трагічні події Чакської війни 1932—1935 років: «Хрести з кебрачо» (1934) А. Вальдовіноса, «Вісім чоловік» (1934) А. Віільярехо, «Під знаком Марса, Хроніки війни за Чако» (1934) Х. Пастора Бенітеса. == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} o5e6ox1nyrff4w3d63f2ivmccifg39c 0 149 37617 37488 2025-05-23T19:32:14Z Soniapopova 7238 транспорт, як дістатись, де розважитись, поїсти, де зупинитись, куди далі 37617 wikitext text/x-wiki {{geo|48.85662|2.35221|zoom=13}} {{pagebanner|Paris banner.jpg|dotm=yes|unesco=yes}} [[Файл:View of the Seine in Paris in september 2006.jpg|thumb|300px|Париж та річка Сена]] '''[http://www.parisinfo.com/ Париж]''' — космополітична столиця [[Франція|Франції]], є однією з найбільших агломерацій в [[Європа|Європі]], з 2,2 млн чоловік, що проживають в невеликій (105 км²) центральній частині міста та майже 12 мільйонами чоловік, що живуть в столичному регіоні. Розташований на півночі країни на річці Сені, Париж має репутацію найкрасивішого і найромантичнішого з усіх міст, яке також має значний впливов у сферах культури, мистецтва, моди, їжі і дизайну. Відома столиця моди, він є домом для деяких з кращих і найбільш розкішних у світі модельєрів і грандів косметики, таких як Chanel, Christian Dior, Yves Saint-Laurent, Guerlain, Lancôme, L'Oréal та Clarins. Велика частина міста, включаючи річку Сену, є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Місто займає друге місце за кількістю Michelin-ресторанів у світі (після Токіо) і містить численні культові пам'ятки, такі як Ейфелева вежа, Тріумфальна арка, собор Нотр-Дам, Лувр, Мулен Руж, Лідо, що робить його одним з найпопулярніших міжнародних туристичних напрямків у світі, який відвідує близько 14 мільйонів туристів на рік. == Зрозуміти == Через довгі очікування, щільний графік, великі натовпи та довгі черги у туристичний сезон місто може розчарувати деяких відвідувачів. Іноземні відвідувачі, які мають ідеалізований погляд на Париж, можуть бути вражені типовими проблемами відвідування будь-якого великого міста; злочинність, транспортний шум, забруднення, сміття та відносно високі витрати. У найгіршому випадку відвідувачі можуть відчути «Паризький синдром»; психологічний стан помилки. Щоб насолодитися чудесами Парижа, складіть реалістичні плани. Кількість визначних пам'яток і визначних пам'яток переважає; відвідування тільки найвідоміших займає більше тижня. Місто також може запропонувати більше людей, які витрачають час на спокійну прогулянку вздовж вулиць. Якщо ви у місті ненадовго, будьте вибірковими та зберігайте деякі місця для вашого наступного візиту. === Клімат === {{Climate|units=Metric|janhigh=7|febhigh=9|marhigh=12|aprhigh=16|mayhigh=20|junhigh=23|julhigh=25|aughigh=25|sephigh=22|octhigh=16|novhigh=11|dechigh=7|janlow=3|feblow=3|marlow=5|aprlow=8|maylow=11|junlow=14|jullow=16|auglow=17|seplow=14|octlow=9|novlow=6|declow=4|janprecip=54|febprecip=44|marprecip=49|aprprecip=53|mayprecip=65|junprecip=55|julprecip=63|augprecip=43|sepprecip=55|octprecip=60|novprecip=52|decprecip=59}}Париж має морський клімат з прохолодною зимою і теплим літом. Пом'якшуючий вплив Атлантичного океану допомагає стримувати екстремальні температури в більшій частині західної Європи, включаючи Францію. Навіть у січні, найхолоднішому місяці, температура майже завжди перевищує температуру замерзання з середнім максимумом 7 °C. Сніг не поширений у Парижі, хоча він буде падати кілька разів на рік, причому великі снігові бурі відбуваються кожні кілька років. Більшість опадів Парижа приходить у вигляді легкого дощу круглий рік. Літо в Парижі тепле і приємне, з середнім максимумом 25 °C. Весна і осінь зазвичай прохолодні і вологі. == Райони == Сьогоднішній Париж поділяється на 20 муніципальних округів ({{Lang|fr|arrondissements}}). Нумерація округів іде по спіралі за годинниковою стрілкою від першого округу, що знаходиться в центрі міста, на правому (північному) березі Сени.{{mapframe|48.85776|2.34010|width=450|height=400|zoom=12|size=640px|show=mask,go|чого=Парижа}}{{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q161741|fill=#69999f|title=[[Париж/I округ|1 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q209549|fill=#69999f|title=[[Париж/II округ|2 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q223140|fill=#69999f|title=[[Париж/III округ|3 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q230127|fill=#69999f|title=[[Париж/IV округ|4 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q238723|fill=#d5dc76|title=[[Париж/V округ|5 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q245546|fill=#d5dc76|title=[[Париж/VI округ|6 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q259463|fill=#d5dc76|title=[[Париж/VII округ|7 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q270230|fill=#d56d76|title=[[Париж/VIII округ|8 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q275118|fill=#d56d76|title=[[Париж/IX округ|9 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q163948|fill=#71B37B|title=[[Париж/X округ|10 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q169293|fill=#71B37B|title=[[Париж/XI округ|11 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q171689|fill=#71B37B|title=[[Париж/XII округ|12 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q175129|fill=#ac5c91|title=[[Париж/XIII округ|13 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q187153|fill=#ac5c91|title=[[Париж/XIV округ|XIV округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q191066|fill=#ac5c91|title=[[Париж/XV округ|15 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q194420|fill=#4f93c0|title=[[Париж/XVI округ|16 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q197297|fill=#4f93c0|title=[[Париж/XVII округ|17 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q200126|fill=#8a84a3|title=[[Париж/1VIII округ|18 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q204622|fill=#8a84a3|title=[[Париж/XIX округ|19 округ]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q210720|fill=#8a84a3|title=[[Париж/XX округ|20 округ]]}} {{Mapshape|type=page|wikicommons=La_Defense.map}}{{Regionlist|regionmap=|regionmaptext=|regionmapsize=|region1name=Центральний Париж|region1color=#69999f|region1items=[[Париж/I округ|1 округ]], [[Париж/II округ|2 округ]], [[Париж/III округ|3 округ]], [[Париж/IV округ|4 округ]]|region1description='''1e''': Географічний центр Парижа і відмінна відправна точка для мандрівників. ''Лувр'', ''Сад Тюїльрі'', ''Вандомська площа'', торгівельний центр ''Ле-Аль'', ''Пале-Рояль'', ''Комеді Франсез'', ''Театр дю Шатле'', ''Тріумфальна арка дю Карусель'' і західна половина ''острова Сіте'' (найбільший острів Парижа).'''2e''': Центральний діловий район міста - ''Паризька фондова біржа'', ''Опера комік'', ''Театр Де-Варіте'', ''Пасаж де Панорама'', ''Театр Буф Парізьєн'' та "Національна бібліотека" знаходяться тут. '''3e''': ''Національний архів'', ''Музей Карнавале'', ''Консерваторія мистецтв і ремесел'', ''Отель Субіз'', колишній ''Храм'' і північна, тиха частина ''Маре''. '''4e''': ''Нотр-Дам де Парі'', ''Отель-де-Віль'' (паризька міськрада), ''Отель-де-Суллі'', ''Бобур'', ''Ру-де-Розьєр'' та Єврейський квартал, ''Ле-Мере'', ''Барар-дель-Отель-де-Віль'', ''Меморіал Голокосту'', ''Центр Жоржа Помпіду'', ''l'atelier Brancusi'', ''Площа Вогезів'', ''Бібліотека Арсеналу'', ''Вежа Сен-Жак'' та паризький острів ''Сен-Луї'' та східна частина острову ''Сіте''.|region2name=Лівий берег|region2color=#d5dc76|region2items=[[Париж/V округ|5 округ]], [[Париж/VI округ|6 округ]], [[Париж/VII округ|7 округ]]|region2description='''5e''': Це східна частина Латинського кварталу. ''Сад рослин'', ''Національний музей природознавства'', ''Музей Клюні'', ''Пантеон'', ''Сорбонна'', ''Пагорб святої Женев'єви'', ''Церква Сен-Северина'', ''Велика мечеть'', ''Музей AP-HP''. '''6e''': Тут міститься західна частина Латинського кварталу. ''Люксембурзький сад'' і його '' Сенат'', ''Сен-Мішель'', ''Церква Сен Сюльпіс'' і ''Сен-Жермен-де-Пре''. '''7e''': ''Ейфелева вежа'' і її ''Марсове поле'', ''Дім Інвалідів'', ''Музей д'Орсе'', ''Національна асамблея'' і її адміністративні підгрупи, ''Військова школа'', ''Музей на набережній Бранлі'', і паризький гіпермаркет "Le Bon Marché".|region3name=Внутрішній Париж|region3color=#d56d76|region3items=[[Париж/VIII округ|8 округ]], [[Париж/IX округ|9 округ]]|region3description='''8e''': ''Champs-Élysées'', ''Arc de Triomphe'', ''Place de la Concorde'', ''le Palais de l'Élysée'', ''Église de la Madeleine'',''Jacquemart-André Museum'', ''Gare Saint-Lazare'', ''Grand Palais'', ''Petit Palais'', and the western half of ''Boulevard Haussman''. '''9e''': ''Opéra Garnier'', ''Galeries Lafayette'', ''Musée Grévin'', ''Folies Bergère'', and the eastern half of ''Boulevard Haussman''.|region4name=Східний Париж|region4color=#71B37B|region4items=[[Париж/X округ|10 округ]], [[Париж/XI округ|11 округ]], [[Париж/XII округ|12 округ]]|region4description='''10e''': ''Canal Saint-Martin'', ''Gare du Nord'', ''Gare de l'Est'', ''Porte Saint-Denis'', ''Porte Saint-Martin'', ''Passage Brady'', ''Passage du Prado'', and ''Église Saint-Vincent-de-Paul''. '''11e''': The bars and restaurants of ''Rue Oberkampf'', ''Bastille'', ''Nation'', ''New Jewish Quarter'', ''Cirque d'Hiver'', and ''Église Saint-Ambroise''. '''12e''': ''Opéra Bastille'', ''Bercy'' Park and Village, ''AccorHotels Arena'', ''Promenade Plantée'', ''Quartier d'Aligre'', ''Gare de Lyon'', ''Cimetière de Picpus'', ''Viaduc des arts'', the ''Bois de Vincennes'', and the ''Zoo de Vincennes''.|region5name=Південний Париж|region5color=#ac5c91|region5items=[[Париж/XIII округ|13 округ]], [[Париж/XIV округ|14 округ]], [[Париж/XV округ|15 округ]]|region5description='''13e''': ''Quartier Asiatique'' (Asian Quarter), ''Place d'Italie'', ''La Butte-aux-Cailles'', ''Bibliothèque Nationale de France (BNF)'', ''Gare d'Austerlitz'', ''Manufacture des Gobelins'', the ''Olympiades'', the ''Tolbiac'' district, ''Pitié-Salpêtrière'' hospital. '''14e''': ''Cimetière du Montparnasse'', ''Gare Montparnasse'', ''La Santé Prison'', ''Denfert-Rochereau'', ''Parc Montsouris'', ''Stade Charléty'', ''Cité Internationale Universitaire de Paris'', and the public entrance to the catacombs. '''15e''': ''Tour Montparnasse'', ''Porte de Versailles'', ''Front de Seine'', ''La Ruche'', ''Parc André Citroën'', ''Aquaboulevard'' and quartiers ''Saint-Lambert'', ''Necker'', ''Grenelle'' and ''Javel''.|region6name=Західний Париж|region6color=#4f93c0|region6items=[[Париж/XVI округ|16 округ]], [[Париж/XVII округ|17 округ]]|region6description='''16e''': ''Palais de Chaillot'', ''Musée de l'Homme'', the ''Bois de Boulogne'', ''Cimetière de Passy'', ''Parc des Princes'', ''Musée Marmottan-Monet'', ''Trocadéro'', ''Maison de la Radio'', and ''Avenue Foch''. '''17e''': ''Palais des Congrès'', ''Place de Clichy'', ''Parc Monceau'', ''Marché Poncelet'', and ''Square des Batignolles''.|region7name=Періс-Гіллс|region7color=#8a84a3|region7items=[[Париж/XVIII округ|18 округ]], [[Париж/XIX округ|19 округ]], [[Париж/XX округ|20 округ]]|region7description='''18e''': ''Montmartre'', ''Pigalle'', ''Barbès'', ''Basilica of the Sacré Cœur'', ''Église Saint-Jean-de-Montmartre'', and ''Goutte d'Or'' can be found here. '''19e''': ''Cité des Sciences et de l'Industrie'', ''Parc de la Villette'', ''Bassin de la Villette'', ''Parc des Buttes-Chaumont'', ''Cité de la Musique'', ''Canal de l'Ourcq'', and ''Canal Saint-Denis'' can be found here. '''20e''': ''Cimetière du Père-Lachaise'', ''Parc de Belleville'', and quartiers ''Belleville'' and ''Ménilmontant''.|region8name=[[Париж/Ла-Дефенс|Ла-Дефенс]]|region8color=#bdbd7b|region8items=|region8description=Although it is not officially part of the city, this skyscraper district on the western edge of town is on many visitors' must-see lists for its modern architecture and public art.}} == Як дістатись == === Літаком === З України в Париж прямі рейси здійснюються лише з Києва. Міжнародні Авіалінії України пропонують також рейси з Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Львова, Одеси (станом на 17 червня 2013 року) з пересадкою в Києві. ==== Аеропорт Шарля де Голля (CDG) ==== В аеропорт Шарля де Голля літають Міжнародні Авіалінії України та ЕйрФранс, які здійснюють 3-4 рейси на день з аеропорту «Бориспіль» (KBP). Аеропорт знаходиться за 25 км від Парижу. Добратись в центр можна з допомогою: * приміського потягу RER B3, який ходить кожні 10-15 хвилин і їде в центр (до станції Шатлє (Chatelet)) близько 30 хвилин. Вартість — 9,5 євро (станом на 17 червня 2013 року). * автобусів AirFrance, які сполучають цей аеропорт з Парижем, а також з аеропортом Орлі. ==== Аеропорт Бове (BVA) ==== З [[Міжнародний аеропорт «Київ»|київського аеропорту «Жуляни»]] (IEV) у Париж з пересадкою (зазвичай у Катовіце) літають також літаки бюджетної авіакомпанії WizzAir. Літаки WizzAir прилітають в аеропорт Бове, який знаходиться за 70 км від центру міста. {{Go|name=Аеропорт Орлі|alt=Aéroport de Paris-Orly|address=94390 Orly, Франція|phone=+33170363950|url=https://www.parisaeroport.fr/orly|lat=48.72990689281905|long=2.3732122583867117|content=Один з двох провідних аеропортів Парижа, розташований за 14 км на південь від Парижа на ділянці площею 15,3 км². В 2002 році було зареєстровано 207 000 злетів і посадок. Орлі працює головним чином для внутрішніх пасажирських перевезень Франції.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82+%C2%AB%D0%9E%D1%80%D0%BB%D1%96%C2%BB/@48.7299182,2.3732304,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipNFpcGoU5yA8CX9JLKHb-9G9Y2aIw0FKGMFaz2_!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipNFpcGoU5yA8CX9JLKHb-9G9Y2aIw0FKGMFaz2_%3Dw160-h86-k-no!7i1920!8i1028!4m7!3m6!1s0x47e675b1fa6a3b1d:0x9d78ded743db8422!8m2!3d48.7299182!4d2.3732304!10e5!16zL20vMDFsNTI1?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUyMS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%BB%D1%96_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q223416}} === Потягом === Залізничні лінії паризьких вокзалів сполучають столицю зі всіма регіонами Франції і сусідніми країнами. Зв'язок між вокзалами добре налагоджений за допомогою громадського транспорту. * Вокзал Сен-Лазар — Нормандія. * Північний вокзал — північний напрям (TGV), Великобританія (Eurostar), Бельгія і Голландія (Thalys). * Східний вокзал — східний напрям, Німеччина, Швейцарія, Австрія. * Ліонський вокзал — регіони Центр і південний схід (TGV), Альпи, Італія. * Вокзал Берсі — Альпи, Італія (нічні поїзди). * Вокзал Аустерліц — південно-західний напрям (TGV), Іспанія, Португалія. * Вокзал Монпарнас — Бретань і захід Франції (TGV). === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Громадський транспорт французької столиці представлений підземними видами (метро і RER) і надземними (автобус і трамвай), а також водним (Voguéo) та мережею велопрокату Vélib і звичайно ж таксі, яких у місті більше 16 тисяч. Основний оператор паризького громадського транспорту — RATP (фр. Régie Autonome des Transports Parisiens), в чиєму віданні перебувають всі лінії метро і автобусні маршрути, три лінії трамваю та дві лінії RER. Трамвайна лінія T4 і більшість ліній RER обслуговуються французькими залізницями (SNCF). Найзручнішим і найшвидшим транспортом Парижа вважається Паризький метрополітен, що складається з 16 ліній загальною протяжністю 212,5 км, що робить його одним з найбільших у світі. Також є регіональне експрес-метро (RER) — лінії приміських електричок, що проходять в Парижі під землею і перетинаються з лініями метро. Мережа RER складається з 5 ліній, позначених буквами A, B, C, D, E. З 1992 року в Парижі почали знову будувати трамвайні лінії, знищені в 60-70-і роки. Мережа паризького трамвая складається з чотирьох ліній, три з яких сполучають паризькі передмістя, і лише одна (Т3) проходить в міській межі. У Парижі існує широка автобусна мережа. Вона включає не тільки звичайні автобуси, але також і спеціальні лінії, що проходять туристичними маршрутами Парижа. З недавнього часу з'явилася можливість подорожувати містом на велосипеді. Всюди в місті розташовуються автоматизовані велостоянки Velib'. На всіх видах транспорту в межах міста приймається квиток Ticket t +, одноденні абонементи Mobilis і Ticket jeune Week-end для осіб молодше 26 років, а також одно- або багатоденний абонемент Paris Visite або проїзний квиток Navigo. == Що відвідати == {{See|name=Собор Паризької Богоматері|lat=48.853°|long=2.3498°|address=6 Parvis Notre-Dame - Pl. Jean-Paul II, 75004|wikidata=Q2981|wikipedia=Собор Паризької Богоматері|image=Файл:Notre-Dame de Paris 2013-07-24.jpg|description=Католицький собор у Парижі. Один з найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Собор є п'ятинефною базилікою.|hours=З понеділка по середу і п'ятницю з 8 ранку до 7 вечора; у четвер з 8 ранку до 10 вечора; у суботу та неділю з 8.15 до 19.30.|url=https://www.notredamedeparis.fr/|price=Вхід безкоштовний, за винятком доступу до Скарбниці де вхід буде коштувати 12 євро для дорослих і 6 євро для пільговиків.}} {{See|name=Ейфелева вежа|alt=Tour Eiffel|address=Av. Gustave Eiffel, 75007 Paris, Франція|url=https://www.toureiffel.paris/fr|hours=09:30–23:00|price=670 грн за квиток|lat=48.85837007133687|long=2.294492025215217|content=Видатна залізна вежа, сконструйована Гюставом Ейфелем у 1889 році, зі сходами й ліфтами на оглядові платформи.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqfTlm3vTIY-8No5vFLe38lGo7UyunmsH8Me0m-k7UGtTA5ov5yuZmRcjefiQ7lMFwFvY4WojOCmC2xIC5_d_ARGQ_2xUg92i7qyFrnJ89ZpahzAVLX6qsWXgl5JBJ5ABCcjYUcgZGGznw=w408-h544-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B0|wikidata=Q243}} * каплиця Сент-Шапель (La Sainte Chapelle) (XIII ст.); * Пантеон (Le Panthéon) (XVIII ст.); * Тріумфальна арка (Париж) (L'Arc de Triomphe) (XIX ст.); * Опера (L'Opéra) (XIX ст.); <gallery> Файл:Ейфелева вежа, Париж by ZoyaPro.jpg|Ейфелева вежа </gallery>Базиліка Сакре-Кер (Le Sacré-Cœur) (кінець XIX — початок XX ст.); * будинок ЮНЕСКО (UNESCO) (XX ст.); * Центр Жоржа Помпіду (Le Centre George Pompidou) (XX ст.); * Велика арка Дефанс (La Grande Arche) (XX ст.). == Чим зайнятись == Музеї * Музей Лувр<gallery> Файл:Спартак, Лувр by ZoyaPro.jpg|Спартак, Лувр </gallery><gallery> Файл:Три грації, Лувр by ZoyaPro.jpg|Три грації, Лувр </gallery>Музей д'Орсе * Центр Жоржа Помпіду — музей сучасного мистецтва * Музей Пікассо * Музей Середньовіччя (Музей Клюні) * Великий і Малий палаци — виставкові павільйони == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Francette|address=1 Port de Suffren, 75007 Paris, Франція|phone=+33668942682|url=https://www.fugafamily.com/restaurants/francette|hours=12:00–00:00|lat=48.85881485785214|long=2.291394213817005|content=Ресторан французької кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMwIN9xgiIW2RXH9H46il38hDwJZa_sU-x42oel=w408-h272-k-no}} === Ресторани високої кухні === Попри поширене переконання, Париж не є кулінарною столицею Франції — ця честь по праву належить [[Ліон]]у. Однак у Парижі чимало ресторанів, здатних задовольнити смак найвибагливішого гурмана. Путівник Michelin надає ресторанам зірки за якість продуктів, вишуканість їхнього приготування та рівень обслуговування. Вечеря в ресторані, що має три зірки Michelin, коштуватиме 300 — 500 євро на двох. У деяких ресторанах пропонується обід із фіксованим меню за нижчою ціною — за 120 — 200 євро. Крім того, у багатьох ресторанах високої кухні пропонується так зване «дегустаційне меню» — можливість спробувати «всього потроху». == Де розважитись == Париж завжди славився своїм активним нічним життям. Інтерес може представляти відвідування кабаре Мулен-Руж, Лідо чи Фолі-Бержер. Однак не чекайте від них еротизму стрип-клубів та інших злачних закладів — насамперед це музичне ревю. {{Do|alt=Moulin Rouge|name=Мулен Руж|address=82 Bd de Clichy, 75018 Paris, Франція|phone=+33153098282|url=https://www.moulinrouge.fr/|price=принаймні 100 євро за особу|long=2.332251290783657|lat=48.884126643874154|content=Відоме кабаре XIX ст. з декором у стилі "Прекрасної епохи", їжею й танцюристами у вишуканих костюмах.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhEMFQY6vJrdpglf7Jgvop2G7eNjXv5O88Y1mH1cCqCodkI5zHiqW8LMWtpHpzimKkXLy2De-U8m4Kp1RjBaeNoWiIjGNkI8Yf0cddvK3rTKvNjmF5NWb005hk-e8G-IB3XVm44YBOUAkogw9dY1QE1QpB9_yxWf_U2UK7Ai3rJ_WcqGs1-cO1HV=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%A0%D1%83%D0%B6|wikidata=Q151030}} == Де зупинитись == {{Sleep|name=JO&JOE Paris Gentilly|address=89-93 Av P. Vaillant Couturier, 94250 GENTILLY, France|phone=+33 1 84 23 37 60|email=paris.gentilly@joandjoe.com|checkin=15:00|checkout=10:00|url=https://www.joandjoe.com/paris-gentilly/en/|price=Спільний 4-6-місний номер - € 40.30 за добу Одномісний номер - € 57.96 за добу}} {{Sleep|name=Готель Брістоль|alt=Le Bristol|address=112 Rue du Faubourg Saint-Honoré, 75008 Paris, Франція|phone=+33153434300|url=https://www.oetkercollection.com/fr/hotels/le-bristol-paris/?utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=google_local_le_bristol_paris|checkin=15:00|checkout=12:00|price=близько 90 000 грн за ніч|lat=48.8716995287639|long=2.31479191534286|content=Розкішний готель категорії Palace. 1978 року готель придбав німецький підприємець Рудольф-Август Откер для компанії Oetker Hotel Management як оператора, яка провела його капітальну реконструкцію у 2002, 2005, 2010 і 2016 роках.|image=https://www.google.com/maps/place/Le+Bristol+Paris/@48.8716122,2.314749,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1shttps:%2F%2Fcdn.worldota.net%2Ft%2F1024x768%2Fcontent%2F64%2Fde%2F64de9d9614109e83a067d94e4a3ac6f79f06cf11.JPEG!2e7!3e27!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-proxy%2FALd4DhHeB_MhzU2O7sj9LnXgmnP4PHr_2vpLjQQODY9eLXa1dlMnKt7Tm_y169rzCz2WLg3GuepGL688EiPLRYkW9B2KuuIrg6Ml4Un40ZrKSMMvoovJt6RF3dgA90Ol7iYULSYGT7YY1tU5Rkcoxcv6JuHCtrH_EW1VFCK-UUZUQPk2MxnhB2DUVk4%3Dw129-h86-k-no!7i1024!8i768!4m10!3m9!1s0x47e66feaaa07e555:0xcefc7cb8984d6e2!5m2!4m1!1i2!8m2!3d48.8716864!4d2.3147996!10e5!16s%2Fm%2F04f2k7m?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUyMS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C_(%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6)|wikidata=Q3145551}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Злочинність у Парижі перебуває на середньому рівні, характерному для великих західноєвропейських міст. Злочини, пов'язані з насильством, практично не спостерігаються у центральних районах міста. Слід звернути увагу на кишенькових злодіїв, що орудують у поїздах RER на лінії з аеропорту ім. Шарля де Голля та на 1-й лінії метро. Також улюбленими місцями роботи кишенькових злодіїв є ліфти на Ейфелевій вежі та в музеях, околиці собору Сакре-Кер на Монмартрі та торгові центри «Галері Лафайєт» та «Прантан». Зазвичай один із злодіїв відволікає увагу жертви, а другий тим часом краде речі з кишень чи сумок. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Бельгія - суверенна держава у Західній Європі. На півночі омивається Північним морем, на суходолі межує на півночі з Нідерландами, на сході — з Німеччиною і Люксембургом, на півдні — з Францією. Площа країни — 30 528 км² (139 місце у світі), населення — трохи більше 11,4 млн осіб. За густотою населення (367 ос. на 1 км²) Бельгія посідає одне з перших місць у світі. Столиця та найбільше місто — Брюссель (нід. ''Brussel'', фр. ''Bruxelles''), населення якого становить 1,2 млн осіб. Серед інших великих міст слід виділити Антверпен, Левен, Мехелен, Гент, Брюгге та Льєж.{{footer|ispartof=Франція|type=Місто}} cyo1jukrkz4g4hwnwl1clk8w1vtcpve 0 150 37609 37356 2025-05-23T11:54:17Z 178.212.111.37 /* Міста */ 37609 wikitext text/x-wiki {{geo|-8|-78|zoom=6}} {{pagebanner|Bannerperu.jpg}} {{Quickbar |image = Peru_Machu_Picchu_Sunrise_2.jpg |flag = Flag of Peru.svg |location = Peru in its region.svg |capital = [[Ліма]] |government = конституційна республіка |currency = новий соль (PEN) |area = 1,285,216 км² |population = 29,496,000 (2010) |language = [[іспанський розмовник|іспанська]], кечуа та аймара |religion = римо-католики 81.3% |electricity = 220 В/60 Гц (європейська та американська (А та С) вилки) |callingcode = +51 |tld = .pe |timezone = UTC -5 }} '''Перу''' [http://www.peru.info]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == 1. Куско — стародавнє місто в південному Перу, яке колись було столицею імперії інків, а сьогодні є одним із найпопулярніших туристичних напрямків у Південній Америці. Розташоване в Андських горах на висоті понад 3300 метрів над рівнем моря, воно зачаровує мандрівників своєю історією, архітектурою та особливою атмосферою. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == === Мачу-Пікчу (Machu Picchu) === Мачу-Пікчу — найвідоміша археологічна пам’ятка Перу, місто інків, розташоване на висоті понад 2400 м у горах Андів. Вважається одним із нових семи чудес світу та є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО з 1983 року. Комплекс складається з храмів, терас і палаців, що демонструють унікальні інженерні та архітектурні рішення інків. Щороку Мачу-Пікчу відвідують сотні тисяч туристів. [https://whc.unesco.org/en/list/274/ Офіційна інформація на сайті UNESCO] === Колька-Каньйон (Cañón del Colca) === Один із найглибших каньйонів у світі (глибина понад 3 200 м), розташований у регіоні Арекіпа. Тут туристи можуть спостерігати за польотом андського кондора — одного з найбільших птахів у світі. Каньйон також приваблює своїми терасовими сільськогосподарськими схилами, геотермальними джерелами та традиційними андськими селами. [https://www.peru.travel/en/attractions/colca-canyon Peru Travel – офіційний туристичний портал Перу] == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} pvix7osth67iiuns36z2ztl58hwr15k 0 151 37036 37035 2025-04-13T19:36:09Z Assyrian Human 6497 /* Культові споруди */ 37036 wikitext text/x-wiki {{geo|49.58828|34.55141|zoom=13}} {{pagebanner}} [[File:Будинок губернського земства.JPG|thumb|300px|Будинок губернського земства]] '''Полтава''' — місто в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Полтавська область|Полтавської області]]. Населення — 300 000 осіб. == Зрозуміти == Офіційним часом заснування Полтави згідно з археологічними дослідженнями вважається 899 рік. Засноване у IX столітті сіверянами як форпост поперед Посульської лінії укріплене першопоселення на Івановій горі поклало початок розвитку давньоруського граду Чернігівського, а згодом Переяславського, князівств Х-ХІІІ століть, поселенням XIV, XV віків. За першою літописною згадкою міста, у давньоруському Іпатіївському літописі відома під назвою ''«Лтава»:''<blockquote>''[https://web.archive.org/web/20160305015647/http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat24.htm «Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю»]''</blockquote>Сучасна ''Полтава'' походить від найменування річки Лтава, правої притоки Ворскли, (й згодом похідне «По-Лтава» себто По Лтаві), що текла Мазурівським яром на Поділ. Назві приписують слов'янське походження. На початку XX століття щодо міста також вживали термін ''«Духовний центр України»'', чому сприяли діяльність цілої плеяди видатних діячів духовенства, культури і мистецтва, значні церковні та історичні пам'ятки. Окрім того, Полтава була найбільшим центром розвитку української культури та просвіти того часу. == Як дістатись == === Літаком === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} === Потягом === Має два залізничні вокзали — Полтава-Київська та Полтава-Південна. Полтава-Київська обслуговує електрифіковану магістральну ділянку Київ—Харків. Через станцію проходять усі електропоїзди на Гребінку та Ромодан, а також частково електропоїзди у харківському напрямку. Полтава-Південна обслуговує електрифіковані ділянки Полтава—Кременчук та Полтава—Красноград. Через станцію проходять також деякі електропоїзди у гребінківському напрямку та більшість електропоїздів харківського напрямку. === Автомобілем === === Автобусом === Автобусне сполучення забезпечують [https://avtovokzal.pl.ua/ автовокзал] (внутрішньообласні та міжобласні рейси) та дві автостанції (приміські маршрути). === Кораблем === == Транспорт == Міський транспорт представлено маршрутними таксі, до яких зараховано і автобуси (ціна проїзду станом на січень 2023 року — 10.00 грн), та тролейбусами (10.00 грн.). == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * [[w:Кругла_площа_(Полтава)|Кругла площа]], закладена у 1805-1841 рр. (центр міста, вул. Соборності) * Корпусний сад, закладений 1840 р. * Монумент Слави 1805-1811 рр. (вул. Соборності) * Будинок поштампу 1809р. (вул. Соборності) * Будинок Полтавських губернських державних установ 1811р. (вул. Соборності) * Кадетський корпус 1840р. (вул. Соборності) * Дворянське зібрання 1810р. (вул. Соборності) * Старо-губернаторський будинок 1811р. (вул. Соборності) * Віце-губернаторський будинок 1811р. (вул. Соборності) * Спаська церква 1705-1811 рр. (вул. Соборності) * Богадільня 1820р. (вул. Шевченка) * Пожежна команда XIX ст. (проспект 1-го Травня) * Інститут шляхетних дівиць 1832р. (проспект 1-го Травня) * Дзвіниця 1774-1801 рр. (Соборний майдан) ===Культові споруди=== * {{see | name=Полтавська міська мечеть | alt= | url=https://islampoltava.org | email=dumu.poltava@gmail.com | wikidata=Q16712084 | wikipedia=Полтавська_міська_мечеть | address=вул. Сінна, 20-а | lat=49.5906 | long=34.54 | directions= | phone=+38(050)185-56-87 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content=Мечеть відкрита щодня та проводить обов’язкову п’ятничну молитву (Джуму). При ній функціонує ісламська школа (медресе), де проводяться заняття з арабської мови, читання Корану та вивчення основ віри. Також у мечеті здійснюються обряди одруження за мусульманським звичаєм. Мечеть відкрита для всіх охочих, включно з немусульманами, які бажають ознайомитися з ісламською культурою, традиціями та звичаями. У червні 2023 року розпочалася реконструкція мечеті та її території. }} == Чим зайнятись == ===Музеї=== У Полтаві велика кількість музеїв — як державних, муніципальних (комунальних), так і створених на громадських засадах * [[w:Полтавський_краєзнавчий_музей|Полтавський краєзнавчий музей]] * Музей історії Полтавської битви (планується зміна концепції закладу як музею «Козацька держава») * Музей-садиба Івана Котляревского * Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського * Музей-садиба В. Г. Короленка * Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного * Народний Музей історії внутрішніх справ Полтавської області * Полтавський художній музей * Полтавський музей авіації та космонавтики * Геологічний музей * Музей військових конфліктів ХХ сторіччя * Музей дальньої та стратегічної авіації * Народний музей Полтавського тепловозоремонтного заводу ===Театри міста=== * Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя * Полтавський обласний театр ляльок * Полтавське українське драматичне товариство == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Полтавської області]] jxe5xqtwgit84iwi7rnyb1h9xxahihe 0 152 33209 32911 2022-08-24T01:27:28Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat 33209 wikitext text/x-wiki {{geo|49.5|34|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Полтавська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Зрозуміти == Після війни 1648—1654 років розпочалася масова міграція населення з Правобережної України на Лівобережну, у тому числі до Полтавщини. Це визначило мононаціональний склад регіону (українці — понад 90% населення), а Полтавщина стала одним із центрів формування української культури. У Миргороді, Диканьці та Великих Сорочинцях відбувається дія творів Гоголя. 27 червня 1709 р. в околицях Полтави відбулася одна з вирішальних битв Північної війни — Полтавська битва. Нині поле Полтавської битви — історико-культурний заповідник. == Регіони == == Міста == * [[Диканька]] * [[Кременчук]] * [[Миргород]] * [[Полтава]] * [[Гадяч]] * [[Лубни]] * == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] lxrhbeuy2nkvnuxqrrqzkrl7jwfpx50 0 153 37567 36065 2025-05-22T14:15:35Z Assyrian Human 6497 Скасування редагування № [[Special:Diff/36065|36065]] користувача [[Special:Contributions/46.133.7.88|46.133.7.88]] ([[User talk:46.133.7.88|обговорення]]) | Приємно познайомитись, туристе. 37567 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} Ви читаєте розмовник '''польської мови'''. == Довідник з вимови == Наголос завжди падає на передостанній склад. === Голосні === * a — ''а'' * ą — ''он'', ''ом'' (перед губними), ''оу'' (в кінці слова) * e — ''е'' * ę — ''ен'', ''ем'' (перед губними), ''еу, е'' (в кінці слова) * i — і * y — и * u — у * o — о * ó — у === Приголосні === * b — б * c — ц * ć — чь * d — д * f — ф * g — ґ * h — х * j — й * k — к * l — середнє між ль і л * ł — ў (близьке до ''в''), часто просто як тверде л * m — м * n — н * ń — нь * p — п * r — р * s — c * ś — шь * t — т * w — в * z — з * ź — жь * ż — ж === Поширені дифтонги === * ch — х * cz — ч * dz — дз * dź — джь * dż — дж * rz — після дзвінких приголосних та усіх голосних - ж, після глухих приголосних - ш * sz — ш *szcz -щ == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Добрий день. || Dzień dobry. ||Джєнь добри |- | Вітання (привітання). || Witam. || ''Вітам'' |- | Привіт (для друзів). || Cześć. || ''Чешьчь'' |- | Як справи? || Co słychać/Jak leci? || ''Цо сўихачь/Як лечі?'' |- | Як у тебе справи? || Jak się masz? || ''Як щє маш?'' |- | Добре, дякую. || Dziękuję, dobrze. || ''Джєнькує, добже'' |- | Як Ваше ім'я? || Jak masz na imię? || ''Як маш на ім'є?'' |- | Моє ім'я _____ || Mam na imię ______ . || ''Мам на ім'є ______ '' |- | Дуже приємно познайомитися. || Bardzo przyjemnie mi Pana/Panią poznać. || ''Бардзо пшиємнє мі пана/паніоу позначь.'' |- | Будь ласка (прохання) || Proszę. || ''Проше'' |- | Дякую. || Dziękuję || ''Джєнькує'' |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || Proszę. || ''Проше'' |- | Так. || Tak. || ''Так'' |- | Ні. || Nie || ''Нє'' |- | Вибачте (звернути увагу) || Przepraszam. || ''пшепрашам'' |- | Вибачте (просити вибачення) || Proszę mi wybaczyć. || ''Проше мі вибачичь'' |- | До побачення. || Do widzenia. || ''до відзеня'' |- | Бувай (прощання) || Na razie || ''На ражє'' |- | Я не розмовляю польською [добре] || Nie mówię po polsku dobrze || ''нє МУв'є по ПОЛЬску (ДОБже)'' |- | Ви володієте українською/російською? || Czy mówi Pan/Pani po ukraińsku/rosyjsku? || ''чи МУві пан/ПАні по украІньску/роСИЙску?'' |- | Чи тут хтось розмовляє українською/англійською? || Czy ktoś tu mówi po ukraińsku/angielsku? || ''чи ктощь ту МУві по украІньску/анҐЄЛЬску?'' |- | Допоможіть! || Pomocy! || ''поМОци!'' |- | Обережно! || Uwaga! або Ostrożnie! || ''уВАґа!'' / ''остРОЖнє!'' |- | Доброго ранку. || Dzień dobry. || ''джєнь ДОБри'' |- | Доброго дня. || Dzień dobry. || ''джєнь ДОБри'' |- | Добрий вечір. || Dobry wieczór. || ''ДОБри в'єчур'' |- | Добраніч. || Dobranoc. || ''добРАноц'' |- | Я не розумію. || Nie rozumiem. || ''нє роЗУм'єм'' |- | Де знаходиться туалет? || Gdzie znajduje się toaleta? ||''ґджє знайДУє щє тоаЛЄта?'' |- | Я не знаю. || Nie wiem || ''нє вєм'' |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || Odczep się! || одЧЕП шє! |- | Не чіпай мене! || Nie dotykaj mnie || нє доТИкай мнє |- | Я викличу поліцію! || Zawołam policję! || заВОўам поЛІц'є! |- | Поліція! || Policja! || поЛІц'я! |- | Тримайте злодія! ||Zatrzymaj złodzieja|| заТШИмай зўоДЖЄя |- | Мені потрібна ваша допомога. || Potrzebuję Pana/Pani/Państwa pomocy. || поТШЕбує ПАна/ПАні/ПАНЬства поМОци. |- | Це терміново! ||Jest pilnie || єст ПІЛЬнє |- | Я заблукав. || Zgubiłem się. || зґуБІлем шє |- | Я загубив свою сумку. || Zgubiłem swoją torbę. || зґуБІўем СВОйо ТОРбе. |- | Я загубив свій гаманець. || Zgubiłem swój portfel. || зґуБІўем свуй ПОРТфель. |- | Я хворий. || Jestem chory. || єстем ХОри. |- | Я поранений. || Jestem ranny. || єстем РАнни. |- | Мені потрібен лікар. || Potrzebuję lekarza. || потшеБУє лєКАжа. |- | Можна від вас подзвонити? || Mogę od Pana/Pani/Państwa zadzwonić || МОґе од ПАна/ПАні/ПАНЬства задзВОнічь? |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Число !! Польською !! Транскрипція |- | 1 || jeden || єден |- | 2 || dwa || два |- | 3 || trzy || тши |- | 4 || cztery || чтери |- | 5 || pięć || пєньчь |- | 6 || sześć ||шещьчь |- | 7 || siedem ||щєдем |- | 8 || osiem || ощєм |- | 9 || dziewięć ||джєвєньчь |- | 10 || dziesięć ||джєщєньчь |- | 11 || jedenaście ||єденашьчє |- | 12 || dwanaście || дванашьчє |- | 13 || trzynaście || тшинашьчє |- | 14 || czternaście || чтернашьчє |- | 15 || piętnaście || пєнтнашьчє |- | 16 || szesnaście || шеснашьчє |- | 17 || siedemnaście || щєдемнашьчє |- | 18 || osiemnaście || ощємнашьчє |- | 19 || dziewiętnaście || джєвєнтнашьчє |- | 20 || dwadzieścia || дваджєшьчя |- | 21 || dwadzieścia jeden || дваджєшьчя єден |- | 22 || dwadzieścia dwa || дваджєшьчя два |- | 23 || dwadzieścia trzy || дваджєшьчя тши |- | 30 || trzydzieści || тшиджєшьчі |- | 40 || czterdzieści || чтерджєшьчі |- | 50 || pięćdziesiąt || пєньчьджєшьонт |- | 60 || sześćdziesiąt || шешьчьджєшьонт |- | 70 || siedemdziesiąt || щєдемджешьонт |- | 80 || osiemdziesiąt || ощємджєшьонт |- | 90 || dziewięćdziesiąt || джєвєньчьджєшьонт |- | 100 || sto || сто |- | 150 || sto pięćdziesiąt || сто пєньчьджєшьонт |- | 200 || dwieście || дв'єшьчє |- | 300 || trzysta || тшиста |- | 400 || czterysta || чтериста |- | 500 || pięćset || п'єньчьсет |- | 600 || sześćset || шещьчьсет |- | 700 || siedemset || щєдемсет |- | 800 || osiemset || ощємсет |- | 900 || dziewięćset || джєвєньчьсет |- | 1000 || tysiąc || тишьонц |- | 1 000 000 || milion || мільон |- | Номер || numer || нумер |- | Половина || pół || пув(л) |- | Більше || więcej || вєнцей |- | Менше || mniej || мнєй |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Тепер || Teraz || тераз |- | Раніше || Wcześniej || вчешьнєй |- | Пізніше || Później || пужьнєй |- | Ранок || Ranek || ранек |- | День || Dzień || джєнь |- | Вечір || Wieczór || в'єчур |- | Ніч || Noc || ноц |- | Вранці || Rano || рано |- | Вдень || W dzień || в джєнь |- | Ввечері || Wieczorem || в'єчорем |- | Вночі || w nocy || в ноци |- | Вобід || w obiad || в обяд |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || Która jest godzina? || ктура єст ґоджіна |- | Половина _____ || Pół do || пул до _____ |- | Пˈятнадцять хвилин _____ || Piętnaście minut || п'єнтнашьчє мінут _____ |- | За пˈятнадцять (хвилин) _____ || Za piętnaście (minut) || за п'єнтнашьчє (мінут) |- | 1:00 || pierwsza || пєрвша |- | 2:00 || druga || друґа |- | 3:00 || trzecia || тшечя |- | 4:00 || czwarta || чварта |- | 5:00 || piąta || пйонта |- | 6:00 || szósta || шуста |- | 7:00 || siódma || шюдма |- | 8:00 || ósma || усма |- | 9:00 || dziewiąta || джєвьонта |- | 10:00 || dziesiąta || джєшьонта |- | 11:00 || jedenasta || єденаста |- | 12:00 || dwunasta || двунаста |- | Полудень || Południe || поўуднє |- | Північ || Północ || пуўноц |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || minuta, minut, minut ||мінута, мінут, мінут |- | _____ день/дні/днів || dzień, dni, dni || джєнь, дні, дні |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || tydzień, tygodnie, tygodnie || тиджєнь, тиґодня, тиґоднє |- | _____ місяць/місяці/місяців || miesiąc, miesiące, miesięcy ||м'єшьонц, м'єшєнци, м'єшєнци |- | _____ рік/роки/років || rok, lata, lat ||рок, лят, лят |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || Dzisiaj || джішяй |- | Вчора || Wczoraj || вчорай |- | Завтра || Jutro || ютро |- | Післязавтра || pojutrze || поютше |- | Цього тижня/місяця/року || W tym tygodniu/miesiącu/roku || в тим тиґодню/м'єшьонцу/року |- | Минулого тижня/місяця/року || W zeszłym tygodniu/miesiącu/roku (''рідше'': W minionym …) || в зешлим тиґодню/м'єшьонцу/року (в міньоним ...) |- | Наступного тижня/місяця/року || W przyszłym tygodniu/miesiącu/roku (W następnym …) ||в пшишлим тиґодню/мєсьонцу/року (в настемпним...) |- | Понеділок || Poniedziałek ||понєджяўек |- | Вівторок || Wtorek || вторек |- | Середа || Środa || шьрода |- | Четвер || Czwartek || чвартек |- | Пˈятниця || Piątek || пьонтек |- | Субота || Sobota || собота |- | Неділя || Niedziela ||нєджєла |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || Czarny || чарни |- | Білий || Biały || б'яви |- | Сірий || Szary || шари |- | Червоний || Czerwony || червони |- | Синій || niebieski || нєб'єскі |- | Блакитний || Błękitny, niebieski || бвенкітни, нєб'єскі |- | Жовтий || Żółty || жувти |- | Зелений || Zielony || Жєльони |- | Помаранчевий || Pomarańczowy || помараньчOви |- | Фіолетовий || Fioletowy || фіолєтOви |- | Рожевий || Różowy || ружови |- | Коричневий || Brązowy || бронзови |} === '''Місяці''' === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || Styczeń || стичень |- | Лютий || Luty || люти |- | Березень || Marzec || мажец |- | Квітень || Kwiecień ||квєчєнь |- | Травень || Maj || май |- | Червень || Czerwiec || червєц |- | Липень || Lipiec ||ліпєц |- | Серпень || Sierpień ||шєрпєнь |- | Вересень || Wrzesień ||вжешєнь |- | Жовтень || Październik ||пажьджєрнік |- | Листопад || Listopad || лістопад |- | Грудень || Grudzień || ґруджєнь |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || Ile kosztuje bilet do _____? || ілє коштує білєт до _____? |- | Один квиток до _____, будь ласка. || Jeden bilet do _____, proszę. || Єден білєт до _____, прошеу |- | Куди їде цей потяг/автобус? || Gdzie jedzie ten pociąg/autobus? || Гджє єджє тен почьонг/аутобус? |- | Де потяг/автобус до _____? || Gdzie jest pociąg / autobus do _____? || Гджє єст почьонг / аутобус до _____? |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || Czy ten pociąg/autobus zatrzymuje się w _______? || Чи тен почьонг/аутобус затшимує шєу в____? |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || Kiedy (o której godzinie) odjeżdża pociąg/autobus do_______? || Кєди (о ктурей годжінє) од"єжджа почьонг/аутобус до_________? |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || Jak dostać się do_____ ||Як достачь шє до _____? |- | … автовокзалу? ||dworca autobusowego/dworca pks ||дворца аутобусовего/дворца пкс |- | … аеропорту? || lotniska ||льотніска |- | … вокзалу? ||dworca ||дворца |- | … готелю _____? || … hotelu _____? || … хотелю _____? |- | … гуртожитку? || akademika? || академіка? |- | … українського консульства/посольства? || konsulatu ukraińskiego/ambasady ukraińskiej ||консуляту украіньскєго/амбасади украіньскєй? |- | … центру? || centrum || центрум? |- | Де є багато _____? || Gdzie jest wiele/dużo______? ||Гджє єст вєле/дужо____? |- | … барів? || barów? ||барув? |- | … готелів? ||hoteli? ||хотелі? |- | … пам'яток? || zabytków? ||забиткув? |- | … ресторанів? ||restauracji ||рестаурац"ї |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || Proszę pokazać mnie na mapie____ ||Проше показачь мнє на мапє___? |- | … вулицю ||ulicę || уліцеу |- | Поверніть направо || proszę skręcić w prawo || проше скренчічь в право |- | Поверніть наліво || proszę skręcić w lewo || проше скренчічь в лево |- | Прямо || Prosto || Просто |- | До _____ || Do _____ || До _____ |- | Повз _____ ||wzdłuż || вздл(в)уж |- | Перед _____ || przed || пшед |- | Шукайте _____ || szukajcie ||шукайчє |- | Перехрестя || skrzyżowanie || скшижованє |- | Північ ||północ ||пуўноц |- | Південь || południe ||поўуднє |- | Схід || wschód || всхуд |- | Захід || zachód || захуд |- | Вгору || W górę || в ґуре |- | Вниз || w dół || в дуў |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || Taxi! Taksówka! || ТАксі! ТаксУвка! |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || Proszę mnie odwieźć do____. ||Проше мнє одвієжьчь до ______ ? |- | Скільки коштує доїхати до _____? || Ile kosztuje dojazd do_____ ||Ілє коштує доязд до ______ ? |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || Proszę mnie tam odwieźć ||Проше мнє там одвієшьчь |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільна кімната? || Mają państwo wolny pokój? || Майон паньство вольний покуй? |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || Ile kosztuje jednoosobowy/dwuosobowy pokój? || Ілє коштує єдноособови/двуособови покуй? |- | В цій кімнаті є _____ || Czy w tym pokoju jest/są _____ || Чи в тим покою єст--( однина(/соу-(множина) ______ |- | … простирадла? || prześcieradła? || пшешьчєрадўа? |- | … ванна? || łazienka? || ўажєнка? |- | … телефон? || telefon? || телефон? |- | … телевізор? || telewizor? || телевізор? |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || Mogę najpierw spojrzeć na pokój? || Моґеу найпєрв спойжечь на покуй? |- | У вас є _____ кімнати? || Mają państwo _____ pokoje? || Майоу паньство ______ покоє? |- | … тихіші …? || cichsze …? || ціхше? |- | … більші …? || większe…? || вєнькше? |- | … чистіші …? || czystsze…? || чистше? |- | … дешевші …? || tańsze…? || таньше? |- | Добре, я беру. || Dobrze, biorę. || Добже, бьореу. |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || Zostanę na _____ noc/noce/nocy. || Зостанеу на _____ ноц/ноце/ноци. |- | Ви можете запропонувати інший готель? || Czy może pan/pani zaproponować inny hotel? || Чи може пан/пані запропоновачь інни хотел? |- | У вас є _____ || Czy mają państwo_____ || Чи майоу паньство ______ |- | … сейф? ||bezpieczny || безпєчни |- | … індивідуальні сейфи? || …indywidualne sejfy? || ...індивідуальне сейфи? |- | Сніданок/вечеря враховані? || Śniadanie/kolacja są wliczone? || Шьняданє/коляцйа соу влічоне? |- | О котрій сніданок/вечеря? || O której jest śniadanie/kolacja? || О ктурей єст шьняданє/коляцйа? |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || Proszę posprzątać w pokoju. || Проше поспшонтачь в покою. |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || Mógłby pan/mogłaby pani obudzić mnie o_____? || Муґлби пан / моґлаби пані обуджічь мнє о _____? |- | Дайте рахунок. || Poproszę o rachunek || Попрошеу о рахунек |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || Czy przyjmują Państwo karty kredytowe? || Чи пшиймуйоу паньство карти кредитове? |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || Pan|pani chce wymienić pieniądze? || Пан/пані хце вимєніть пєньондзе? |- | Де можна обміняти гроші? ||Gdzie jest kantor? || Ґджє єст кантор? |- | Який курс обміну? ||Jaki jest kurs wymiany? |Які єст курс вим'яни? |- | Де найближчий банкомат? ||Gdzie jest najbliższy bankomat? |Ґджє єст найближши банкомат? |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для одного/двох чоловік, будь ласка. ||Stolik dla jednej osoby / dwóch osób, proszę |Столік для єдней особи / двух осуб проше |- | Меню, будь ласка ||Proszę, menu |Проше меню |- | У вас є фірмові страви? ||Czy masz wyjątkowe danie? |Чи маш вийонткове данє? |- | У вас є страви місцевої кухні? ||Czy masz lokalną kuchnię? |Чи маш локальноу кухнє? |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. ||Jestem wegetarianinem |Єстем вегетаріанінем |- | Я не їм свинину. ||Nie jem wieprzowiny |Нє єм вєпшовіни |- | Сніданок || śniadanie || шняданє |- | Обід || obiad || обяд |- | Вечеря || kolacja || колацья |- | Я хочу ____. || Ja chcę ____. || Я хцеу ____. |- | … курку || kurczaka || курчака |- | … яловичини || wołowinę || воловіне |- | … рибу || rybę || рибеу |- | … свинини || wieprzowinę || вєпшовіне |- | … ковбасу || kiełbasę || кєўбасе |- | … сир (домашній білий, м'який) || twaróg || тваруґ |- | … сир (жовтий, твердий) || ser || сер |- | … яйця || jajka || яйка |- | … салат || sałatkę || саўаткеу |- | … (свіжі) овочі || (świeże) warzywa || (св'єже) важиве |- | … (свіжі) фрукти || (świeże) owoce || (св'єже) овоце |- | … тост || grzanki || ґжанкі |- | … макарони || makaron || макарон |- | … рису || ryż || риж |- | … квасолі || fasolę || фасолеу |- | … гамбургер || hamburgera || хамбурґер |- | … біфштекс || befsztyk || бефштик |- | … гриби || grzyby || ґжиби |- | … апельсин || pomarańczę || помараньче |- | … яблуко || jabłko || ябўко |- | … банан || banana || банан |- | … ананас || ananas || ананас |- | … ягоду(чорниця) || jagody |ягоде |- | … виноград || winogrona || віноґроне |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || Proszę szklankę/filiżankę/butelkę _____ || Проше шклянке/філіжанке/бутеўке _____ |- | … кави || kawy || кави |- | … чаю || herbaty || хербати |- | … соку || soku || соку |- | … мінеральної води || wody mineralnej || води мінеральней |- | … води || wody || води |- | … пива || piwa || піва |- | … червоного/білого вина || wina czerwonego/białego || віна червонеґо/б'яўеґо |- | … горілки || wódki, gorzałki || вудкі, ґожалкі |- | … віскі || whisky || віскі |- | … рому || rumu || рому |- | … газованої води || wody gazowanej || води ґазованей |- | … апельсинового соку || soku z pomarańczy || соку з помараньчі |- | … коли || coli || коли |- | Дайте, будь ласка ____. || Proszę ____. || Прошеу ____. |- | … солі || soli || солю |- | … перцю || pieprzu || п'єпша |- | … масла || masła || масўа |- | Офіціант! ||kelner! |Кельнер! |- | Я закінчив. ||skończyłem ||Скуньчиўем |- | Це було чудово. ||To było świetne |То биво щвєтне |- | Можете прибрати зі столу. ||Można usunąć ze stołu |Можна усунонч зе стову |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || Proszę rachunek. || Проше рахунек. |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || Czy można kupić alkohol? (Неформ.: Służysz alkohol?) || Чи можна купічь алкохоль? (Неформ.: Свужиш алкохоль?) |- | Є столики? || Są stoły? || Соу стови? |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива || Proszę pana/pani, jedno piwo / dwa piwa. || проше пана/пані, єдно піво / два піва. |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина || Proszę wziąć kieliszek czerwonego / białego wi || Проше вжьоньчь келішек червонего. |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || Proszę pana/pani, jeden kufel _____ . || проше пана/пані, єден куфель. |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || Proszę pana/pani, jedna butelka _____ . || проше пана/пані, єдна бутелька. |- | Тут є буфет? || Tutaj Są bufet? || Тутай соу буфет? |- | Ще одну, будь ласка. || Proszę jeszcze raz || Проше єще раз |- | Коли ви зачиняєтеся? || Kiedy zamknąć? || Кєди замкнончь? |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? ||Czy macie_____ w moim rozmiarze? ||Чи мачє_____в моїм розм'яже |- | Скільки це коштує? ||Ile to będzie kosztować? ||Ілє то бенджє коштовач |- | Це занадто дорого. ||To jest zbyt drogie ||То єст збит дрогє |- | Ви приймете _____? || Otrzymasz _____ ? ||Отшимаш? |- | Дорого || Drogo || Дроґо |- | Дешево || Tanio || Таньо |- | Я не можу собі цього дозволити. || Nie mogę sobie na to pozwolić .||Нє моґє собє на то позволічь |- | Я цього не хочу. || Ja nie chcę. ||Я нє хце |- | Ти мені брешеш (говориш мені неправду). || Ty kłamiesz (mówisz mi nieprawdę). ||Ти квамєш (мувіш мі нєправде) |- | Мені це не цікаво. ||Nie jestem zainteresowany. ||Нє єстем заінтересовани |- | Добре, я візьму. || Dobrze, ja wezmę. ||Добже, я везме |- | Дайте, будь ласка, пакет. || Poproszę torbę. ||Попроше торбе |- | У вас є доставка (за кордон)? ||Macie dostawę ( za granicę ) ? ||Мачє доставе (за ґраніце)? |- | Давайте двa/дві. || Proszę/Poproszę dwa/dwie.||Прошеу/Попрошеу два/двє |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні … ||Potrzebuję / -at / -nie / -lub ... ||Потребує/ -ят/ -нє/ -люб |- | … зубна паста || ... Pasta do zębów ||Паста до зеньбув |- | … зубна щітка ||... Szczoteczki do zębów ||Шчотечкі до зенбув |- | … тампони || ...tampony||Тампони |- | … мило ||...mydło||мидво |- | … шампунь || ...Szampon||Шампон |- | … аспірин (знеболююче) ||...Aspiryna ( lek przeciwbólowy )||Аспірина (лек пшечівбулови) |- | … ліки від застуди ||...Lekarstwo naprzeziębienie||Лєкарство напшежєнбеньє |- | … ліки від живота ||...Lekarstwo na żołądek||Лекарство на жовондек |- | … бритва ||...maszynka do golenia||Машинка до голенья |- | … парасолька ||...parasol||Парасоль |- | … лосьйон від засмаги || ...Lotion przed słońcem||Лотіон пшед своньсем |- | … листівка ||...kartka|| картка |- | … поштові марки ||...Znaczki||Значкі |- | … батарейки ||...baterie||Батерьє |- | … папір ||...papier||Папєр |- |...ручка||...długopis||Двугопіс |- | … книги українською мовою || ... Książki w języku ukraińskim ||Ксьонжкі в єнзику украіньскім |- | … журнали українською мовою ||...Ukraińskie czasopisma językowe||Украіньскіе часопісма єнзикове |- | … газета українською мовою ||...Ukraiński język gazety||Украіньскі єнзик газети |- | … польсько-український словник ||... Słownik polsko-ukraiński||Словнік польско-украіньскі |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || Chcę wypożyczyć samochód. || Хцеу випожичиць самохуд |- | Я можу взяти страховку? ||Mogę wziąć ubezpieczenie? ||Моген взьонч убезпєченьє |- | СТОП || STOP || СТОП |- | Односторонній рух || w jedną stronę ||В єднон стронен |- | Поступіться дорогою || ustąp drogę||Устонп дроген |- | Парковки немає || Zakaz parkowania ||Заказ паркованья |- | Обмеження швидкості || ograniczenie prędkości ||Огранічен'є прендкошці |- | Заправка || stacja benzynowa ||Стацья бензинова |- | Бензин || benzyna ||бензина |- | Дизельне паливо || Olej napędowy ||Олей напендови |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив || Nie zrobiłem nic złego || Нє зробілем ніц злего |- | Ми один одного не зрозуміли ||Pan nie rozumie mnie ||пан ніе розуміе мніе |- | Куди ви їдете? || Dokąd pan idzie? || доКОНД пан Єдзі |- | Мене заарештовано? || Jestem aresztowany? || єстем ариштовани |- | Я громадянин України. || Jestem obywatelem Ukrainy || Єстем обивателєм Украіни |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || Chcę porozmawiać z konsulatem / ambasady Ukrainy ||Хцеу поразмавіать з консулятем |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || Chcę porozmawiać z adwokatem || Хцеу порозмавіачь з адвокатем |- | Я можу сплатити штраф зараз? ||Czy mogę zapłacić karę teraz? || Чи могеу заплацічь каре тераз |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} kweiugtbbe8birxcj0bq16kfmlzr987 0 154 34666 33444 2023-10-30T01:11:27Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34666 wikitext text/x-wiki {{geo|52|19|zoom=6}} {{pagebanner }} {{Quickbar |image= |flag=Flag of Poland.svg |location=EU-Poland.svg |capital=[[Варшава]] |government= |currency=злотий |area= |population= |language=польська мова |religion=католицизм |electricity= |callingcode= |tld= |timezone= }} '''Польща''' міститься в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. == Зрозуміти == Держава у Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств. Клімат - помірний. Влітку середня температура становить +17°С на узбережжі до 19,3°С в Нижній Сілезії. Взимку, від 0°С на балтійському узбережжі; до −5 градусів на північному сході. Україномовний портал про Польщу: [http://pl-ua.info/ "Віртуальна Польща"]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Регіони == [[File:POLSKA mapa woj z gminami.png|thumb|upright=2.2|Регіони Польщі (2007)]] *[[Вармінсько-Мазурське воєводство]] *[[Великопольське воєводство]] *[[Західнопоморське воєводство]] *[[Куявсько-Поморське воєводство]] *[[Лодзинське воєводство]] *[[Люблінське воєводство]] *[[Любуське воєводство]] *[[Мазовецьке воєводство]] *[[Малопольське воєводство]] *[[Нижньосілезьке воєводство]] *[[Опольське воєводство]] *[[Підкарпатське воєводство]] *[[Підляське воєводство]] *[[Поморське воєводство]] *[[Свентокшиське воєводство]] *[[Сілезьке воєводство]] == Міста == * [[Варшава]] (Warszawa) — (місто 1 707 тис., агломерація 2 680 тис.) * [[Краків]] (Kraków) — (756,6 тис.) * [[Лодзь]] (Łódź) — (753,2 тис.) * [[Вроцлав]] (Wrocław) — (632,8 тис.) * [[Познань]] (Poznań) — (560,9 тис.) * [[Ґданськ]] (Gdańsk) — (455,7 тис.) * [[Щецин]] (Szczecin) — (416,7 тис.) * [[Бидґощ]] (Bydgoszcz) — (361,2 тис.) * [[Люблін]] (Lublin) — (351,8 тис.) * [[Катовіце]] (Katowice) — (312,2 тис., агломерація 2 784 тис.). * [[Перемишль]] (Przemyśl) — (66,715 тис.) == Інші місця == === Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО === {{#lsth:Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|[[Польща]]}} == Як дістатись == Найдешевший шлях - пішки через кордон Шегині-Медика. До Шегині курсують маршрутки від залізничного вокзалу у Львові. До Медики курсують маршрутки від залізничного вокзалу у Перемишлі. Дешевий, але зручніший шлях - автобусом зі Львова, їздять на Перемишль, Варшаву, Краків, Катовіце, Лодзь. Зручніший, але дорожчий шлях - поїздом. Найшвидше, і найкомфортніше - літаком. Однак, найчастіше (якщо не брати до уваги заздалегіть куплені авіаквитки лоукоста) і найдорожче. === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === [[Файл:Znak D-39 (wersja 2021).svg|300px|міні|праворуч|Дозволені швидкості на польських дорогах]] === Автобусом === Автобусом можна дістатись з Вінниці до Варшави (через Хмельницький, Рівне, Луцьк, Люблін) та з Луцька до Любліна. === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Див. [[Польський розмовник]] == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Як заробити == Багато українців працює на будівництві, заводах і фабриках. На будівництво часто беруть прямо з вулиці, на заводи та інші праці іноді потрібно почекати до 5-10 днів на оформлення документів. Більшість працедавців беруть на роботу по безвізовому паспорту, в той же час деякі вимагають робочу візу (від 4 місяців або навіть лише повну візу від 6 місяців). Більшість працедавців офіційно оформляють на роботу, самі роблячи потрібні документи (іноді за це стягують кауцію-задаток у сумі 100 або 200 злотих, після закінчення контракту його повертають). Зарплату в такому випадку практично завжди виплачують на банківську карточку. Банківську карточку бажано оформити заздегідь, бо її оформлення займає в середньому тиждень - її присилають по пошті за адресою проживання. Найкращий варіант - банк Польський або Пекао. Значна частина працедавців співпрацюють саме із цими банками. Карточки безконтакті, якщо купуєте до 50 злотих, то вводити пін-код не треба. Українські карточки теж скрізь приймають до оплати (але все ж таки, бажано оформити безконтакту карточку в Україні), знімаючи в середньому 3-4% комісії. Найвигідніше - відразу зняти всю суму готівки із української карточки і розраховуватися вже знятими злотими, оскільки комісія за зняття готівки трохи менше, приблизно 2%. Частина банкоматів мають український інтерфейс. Часто у віділенні серед банківських працівників є українці. В крайньому випадку (якщо не володієте польською) можна спілкуватися англійською (банківські працівники, як правило, знають добре англійську) або скористатися гуглоперекладачем. Увага! Деякі польські банки беруть велику комісію за зняття готівки - наприклад, Євронет знімає мінімум 16 злотих (140 грн на 2019). Оплата праці. У Польщі мінімальна оплата праці 10 злотих за годину. В середньому мінімальна зарплата за місяць від 2100 злотих. Середня зарплата некваліфікованих працівників - від 2500 до 3500 злотих на місяць. Найвищі заробітки у Варшаві, але там і найдорожче життя - квартири, їжа тощо. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Мобільний зв'язок досить дешевий, як для Європи. Так, сім-картка коштує 5 злотих (близько 37 грн на 2019), а середній пакет послуг на місяць коштує 30 злотих (Play). В Україні можна купити стартові пакети з реєстрацією по закордонному паспорту * play у салонах мобільного зв'язку [http://www.zhuk.mobi/news/28/startovi-paketi-polskogo-mobilnogo-operatoru-play-v-zhzhuku жжук] * heyah у касах продажу перевізника [https://www.lux-reisen.com/ lux reisen] {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 89uot5b8m2pp848y83g7cvdvv4dgi4w 0 155 34073 34058 2023-03-20T01:23:46Z Eihel 4022 Скасування редагування № 34058 користувача [[Special:Contribs/193.151.14.87|193.151.14.87]] ([[User talk:193.151.14.87|обговорення]]) Healthy version ? 34073 wikitext text/x-wiki {{geo|-2.4|-160.3|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Полінезія''' знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. == Регіони == Полінезія складається з наступних острівних держав: {{Regionlist | regionmap=Polynesia regions map.png | regionmaptext= | regionmapsize=550px | region1name=[[Американське Самоа]] | region1color=#d07a6f | region1items= | region1description= | region2name=[[Острови Кука]] | region2color=#8f91b5 | region2items= | region2description=П’ятнадцять островів, що розподілені по Винятковій Економічній Зоні в 2,200,000 квадратних кілометрів | region3name=[[Кірібаті]] | region3color=#a7bad4 | region3items= | region3description=Східні дві третини цієї острівної держави входять до регіону Полінезії. Віддалені і бідні, кожного дня сонце спочатку піднімається тут. | region4name=[[Французька Полінезія]] | region4color=#85c38b | region4items= | region4description=Включає в себе три острови з сильним претензіями на найкрасивіший острів в світі, Бора-Бора, Таїті і Муреа, також і Муруроа, де французи проводили ядерні випробування до 1996 року. | region5name=[[Ніуе]] | region5color=#90b5c9 | region5items= | region5description=Кораловий острів на півдорозі між Тонга і островах Кука. | region6name=[[Самоа]] | region6color=#f3f7a1 | region6items= | region6description=Два основних вулканічних островів з пишною рослинністю, традиційною культурою і прекрасними відкритими будинками. | region7name=[[Тонга]] | region7color=#ce8d92 | region7items= | region7description=Так звані "дружні острови" і Королівство. Але традиційна та сучасна культури в даний час зіткнення. | region8name=[[Тувалу]] | region8color=#afd296 | region8items= | region8description=Одна з найменших у світі країн за населенням }} Полінезія включає в себе менші заморські території великих країн, у тому числі: {{Regionlist | regionmap= | regionmaptext= | regionmapsize= | region1name=[[Острів Бейкера]] та [[Острів Хауленд]] ([[США]]) | region1color=#84babf | region1items= | region1description= | region2name=[[Острів Пасхи]] ([[Чилі]]) | region2color=#bc9ab6 | region2items= | region2description=Ізольований острів з дивовижною різьбою по каменю | region3name=[[Гаваї]] ([[США]]) | region3color=#9dcce1 | region3items= | region3description= | region4name=[[Острів Джарвіса]] ([[США]]) | region4color=#7fada6 | region4items= | region4description= | region5name=[[Атол Джонстона]] ([[США]]) | region5color=#9dcce1 | region5items= | region5description= | region6name=[[Острови Мідуей]] ([[США]]) | region6color=#9dcce1 | region6items= | region6description= | region7name=[[Атол Пальміра]] та [[Риф Кінгман]] ([[США]]) | region7color=#c5e19b | region7items= | region7description= | region8name=[[Острови Піткерна]] ([[Великобританія]]) | region8color=#cae0ba | region8items= | region8description=Домівка нащадків бунтівників на Баунті. | region9name=[[Токелау]] ([[Нова Зеландія]]) | region9color=#dab86a | region9items= | region9description= | region10name=[[Уолліс та Футуна]] ([[Франція]]) | region10color=#7fc9ce | region10items= | region10description= }} '''[[Нова Зеландія|Нову Зеландію]]''' часто включають до Полінезії з історичної та культурної причин. == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Океанія|type=Континент}} pqllurlak7qdekazvpx6bui5s00m81l 0 156 33425 31464 2022-08-24T02:40:21Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat 33425 wikitext text/x-wiki {{geo|38.7|-9.18333333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Portugal.svg |location = LocationPortugal.png |capital = [[Лісабон]] |government = Парламентська республіка |currency = Євро (EUR) |area = 92 391 км² |population = 10 347 892 (Перепис 2021 року) |language = Португальська |religion = католики 84%, протестанти. |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +351 |tld = .pt |timezone = CET (UTC+1) }} '''Португалія''' знаходиться в західній частині [[Іберія|Піренейського півосторова]] в [[Європа|Південній Європі]]. На півночі і сході межує з [[Іспанія|Іспанією]], омивається Атлантичним океаном на заході. == Зрозуміти == '''Португалія''' ([[Португальський розмовник|порт.]] ''Portugal'') — країна [[Європа|Південної Європи]], розташована в західній частині [[Іберія|Піренейського півосторова]]. Португалія є високорозвиненою парламентською державою, членом ЄС. === Історія === Перше португальське графство було утворене в 868 році. У 1139 Португалія стала незалежним від [[Іспанія|Іспанії]] королівством. У XVI столітті Португалія була провідною морською державою Європи, а в наступному — першою з європейських країн створила величезну імперію із заморськими володіннями в Південній Америці, Африці, Індії і Ост-Індії. У 1910 в Португалії монархію було скинуто, а 25 квітня 1974 році відбулася Революція гвоздик, коли демократично настроєна військова хунта поклала кінець диктаторському режиму Нової держави, що існував з 1926 року. Прийнята в 1976 році конституція проголосила Португалію парламентською республікою. В 1928-68 роках в Португалії була військова диктатура під керівництвом Антоніу де Олівейра Салазара. Її африканські колонії стали незалежними в 1975, у 1976 була прийнята нова конституція, що забезпечувала повернення до громадянського правління. Нова конституція була прийнята в 1982 році, у ній обмежуються права президента. У 1986 році Маріу Суареш був обраний першим за 60 років цивільним президентом. У тому ж році Португалія приєдналася до Європейського співтовариства. У 1998 році в країні було проведено всесвітню виставку Expo'98 (Лісабон), а у 2004 році — чемпіонат Європи з футболу. === Клімат === Португалія розташована в субтропічному поясі. Середземноморський клімат присутній на всій території Португалії. Суворіший клімат присутній на південь від Серра-да-Ештрела, який володіє високою температурою влітку і прохолодною взимку, а літо сухе і волога зима. На північ від Серра-да-Ештрела і на північному сході клімат середземноморський континентальний — більш вологий, з нижчою середньою температурою. == Регіони == * [[Північна Португалія]] * [[Північно-центральна Португалія]] * [[Південно-центральна Португалія]] * [[Південна Португалія]] * [[Азорські острови]] * [[Мадейра]] == Міста == * [[Лісабон]] — столиця * [[Авейру]] * [[Брага]] * [[Коїмбра]] * [[Евора]] * [[Фуншал]] * [[Гімарайш]] * [[Порту]] * [[Віана-ду-Каштелу]] == Інші місця == * Ангра-ду-Ероїжму {{ЮНЕСКО}} == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційна і найбільш вживана мова в країні — [[Португальський розмовник|португальська]]. В Португалії в спілкуванні вживається понад десяток різноманітних діалектів португальської мови. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Іберія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 900504nffwp3kqe5zv1kl9g89sxhtns 0 157 28287 28283 2021-01-16T16:29:05Z Mykola7 4555 Скасування редагування № 28283 користувача [[Special:Contribs/По морді сапогом|По морді сапогом]] ([[User talk:По морді сапогом|обговорення]]) 28287 wikitext text/x-wiki {{geo|56.90900|24.54346|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Балтійські країни''' — три [[Європа|європейські]] країни, що омиваються Балтійським морем. == Регіони == {{Regionlist| regionmap=Baltics_(uk).png | regionmaptext= Балтійські країни | regionmapsize=500px | region1name=[[Естонія]] | region1color=#2a7fff | region1items= | region1description= | region2name=[[Латвія]] | region2color=#d35f5f | region2items= | region2description= | region3name=[[Литва]] | region3color=#ffdd55 | region3items= | region3description= | }} == Міста == * [[Таллінн]] — столиця Естонії * [[Рига]] — столиця Латвії * [[Вільнюс]] — столиця Литви == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Континент}} 6ymnwqkh8mrwenp94isssycv9ggik17 0 158 1119 1118 2013-03-27T23:48:24Z MF-Warburg 4 1 версія: Importing from Incubator 1119 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Південна Україна]] 6z8xb5o35sat4bq93oft85egoo2p4mv 0 159 22675 22647 2019-03-06T22:58:04Z Dimon2711 4042 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Dimon2711|Dimon2711]] ([[User talk:Dimon2711|обговорення]]) до зробленого [[User:Dzyadyk|Dzyadyk]] 14699 wikitext text/x-wiki {{geo|26.9|72.2|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Південна Азія''' включає в себе країни, що лежать між Гімалайським гірським ланцюгом та Індійським океаном (з півночі на південь) і між долинами річок Ганг та Інд (зі сходу на захід). Берегова лінія Індійського океану розділена між Аравійським морем (на заході) та Бенгальською затокою (на сході). Обширну трикутну територію суші південної Азії іноді називають «Індійським субконтинентом», або просто «субконтинентом». == Регіони == {{Regionlist |regionmap=Map of South Asia.png |regionmaptext=Map of South Asia's countries |regionmapsize=500px |region1name=[[Бангладеш]] |region1color=#b383b3 |region1items= |region1description=батьківщина красивих мангрових зарослей і найдовшого пляжу у світі. |region2name=[[Бутан]] |region2color=#d56d76 |region2items= |region2description=остання Шангрі-Ла. |region3name=[[Індія]] |region3color=#a78379 |region3items= |region3description=древня і багата культура, десятки мов і більше мільярду людей. |region4name=[[Мальдіви]] |region4color=#5e6464 |region4items= |region4description=рай знайдено. |region5name=[[Непал]] |region5color=#4da9c4 |region5items= |region5description= дім гори Еверест, пригодницького туризму і усміхнених людей. |region6name=[[Пакистан]] |region6color=#71b37b |region6items= |region6description= багата культурно та історично, різноманітний клімат і земля від пустелі до гір. |region7name=[[Шрі-Ланка]] |region7color=#d5b66b |region7items= |region7description=перлина Сходу. }} '''[[Іран]]''' іноді включають до регіону, але він переважно розглядається як частина [[Середня Азія|Середньої Азії]]. '''[[Афганістан]]''' не вважається частиною регіону, але часто включає себе до Південно Азійських організацій. '''[[М'янма]]''' (стара назва Бірма) може розглядатись як частина південної Азії за тривалі історичні та політичні зв'язки з Індією, але зазвичай розглядається як частина [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]]. == Міста == * [[Коломбо]] — Місто, що ніколи не темніє і є провідним туристичним містом регіону. Темою Коломбо є чистота та зелень. * [[Делі]] — Адміністративна столиця Індії і чисте місто. * [[Дакка]] — столиця і найбільше місто [[Бангладеш]]. * [[Ісламабад]] — столиця [[Пакистан|Пакистану]]. * [[Карачі]] — портове місто на півдні [[Пакистан|Пакистану]]. * [[Катманду]] — столиця [[Непал|Непалу]]. * [[Мале (місто)|Мале]] — Острівне місто краси. * [[Мумбаї]] — найбільш еклектичне і космополітичне місто Індії, добре відоме завдяки фільмовій індустрії Боллівуду. * [[Тхімпху]] — столиця [[Бутан|Бутану]]. == Інші місця == * [[Бандарбан]] <!-- — hill district in Bangladesh with trekking through unspoilt forests --> * [[Долина Хунза]] <!-- — one of the more stunning and popular parts of Pakistan's high mountain areas --> * [[Джомолунгма]] <!-- — найвища гора світу, на межі [[Китай|Китаю]] та [[Непал|Непалу]] --> * [[Національний парк Сундарбанс]] <!-- — one of the best places in India to see tigers --> * [[Тадж Махал]] <!-- — the incomparable marble tomb in Agra --> ''Див. [[Острови Індійського океану]].'' == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Азія|type=Континент}} tkzlecw1nukhy6f9k0d25erqufmfcgv 0 160 30682 30681 2021-03-17T12:35:44Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Приморской бриз|Приморской бриз]] ([[User talk:Приморской бриз|обговорення]]) до зробленого [[User:Wim b|Wim b]] 17717 wikitext text/x-wiki {{geo|-13|-59.4|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Південна Америка''' – четвертий за розміром континент світу. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Map of South America(uk).png | regionmaptext=Країни Південної Америки | regionmapsize=450px | region1name=[[Аргентина]] | region1color=#7bab28 | region1items= | region1description= | region2name=[[Болівія]] | region2color=#67cc6c | region2items= | region2description= | region3name=[[Бразилія]] | region3color=#cccc51 | region3items= | region3description= | region4name=[[Чилі]] | region4color=#256244 | region4items= | region4description= | region5name=[[Колумбія]] | region5color=#cc8147 | region5items= | region5description= | region6name=[[Еквадор]] | region6color=#9396cc | region6items= | region6description= | region7name=[[Фолклендські острови]] ([[Велика Британія]]) | region7color=#2727cc | region7items= | region7description= | region8name=[[Французька Гвіана]] ([[Франція]]) | region8color=#ff71c0 | region8items= | region8description= | region9name=[[Гайана]] | region9color=#5c73cc | region9items= | region9description= | region10name=[[Парагвай]] | region10color=#2d966a | region10items= | region10description= | region11name=[[Перу]] | region11color=#67b9bf | region11items= | region11description= | region12name=[[Суринам]] | region12color=#cc1f1f | region12items= | region12description= | region13name=[[Уругвай]] | region13color=#349b24 | region13items= | region13description= | region14name=[[Венесуела]] | region14color=#b44ab4 | region14items= | region14description= }} == Міста == * [[Богота]] * [[Буенос-Айрес]] * [[Каракас]] * [[Ла-Пас]] * [[Ліма]] * [[Монтевідео]] * [[Ріо-де-Жанейро]] - одне з найбільших міст світу, відоме також своїми карнавалами. * [[Сантьяго]] * [[Сан-Пауло]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|type=Континент}} 39d6bjph34qoo1qgl1xv9k5f25fhwmz 0 161 13371 13370 2014-06-19T08:16:00Z RLuts 5 /* Інші місця */ 13371 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Південна Африка''' — регіон, що включає декілька нетропічних країн у [[Африка|Африці]]. == Регіони == {{Regionlist |regionmap=Southern Africa new map uk.png |regionmapsize=490px |region1name=[[Ботсвана]] |region1color=#BBDBA3 |region1items= |region1description= Відома завдяки дикій природі у Дельті Окаванґо. |region2name=[[Лесото]] |region2color=#ac5c91 |region2items= |region2description= Королівство у небі |region3name=[[Малаві]] |region3color=#d35f5f |region3items= |region3description=Гаряче серце Африки наколо озера Ньяса |region4name=[[Мозамбік]] |region4color=#a09cad |region4items= |region4description= Відпочиньте на приголомшливих гарних пляжах і рифах або ж дослідіть внутрішню країну |region5name=[[Намібія]] |region5color=#68A8D1 |region5items= |region5description= Намібія виготовляє діаманти однієї з найвищих у світі якостей. |region6name=[[Південно-Африканська Республіка]] |region6color=#71b37b |region6items= |region6description=Одна з найбагатших країн Африки має свою частину дикої природи і дружніх для туристів місць. |region7name=[[Свазіленд]] |region7color=#EADC5F |region7items= |region7description= |region8name=[[Замбія]] |region8color=#DFCCCC |region8items= |region8description= |region9name=[[Зімбабве]] |region9color=#c69b5f |region9items= |region9description=Колись відома як житниця Африки, широко відома завдяки її пам'яткам, туристичним місцям і різномантним пейзажам. }} == Міста == * [[Кейптаун]] — Динамічне портове місто у [[Південно-Африканська Республіка|Піденно-Африканській Республіці]] * [[Габороне]] — Столиця [[Ботсвана|Ботсвани]] * [[Хараре]] — Столиця [[Зімбабве]] * [[Йоганнесбург]] — Найбільше місто південної Африки * [[Лусака]] — Столиця [[Замбія|Замбії]] * [[Масеру]] — Столиця [[Лесото]] * [[Маун (місто)|Маун]] — Гарна база для подорожей до Дельти Окаванґо у [[Ботсвана|Ботсвані]] * [[Мапуту]] — Столиця [[Мозамбік|Мозамбіку]] * [[Віндгук]] — Столиця [[Намібія|Намібії]] [[File:South_Africa-Mpumalanga-Rhino01.jpg|thumb|350px|Рясне дике життя у південній Африці]] == Інші місця == * [[Національний парк Чобе]] у [[Ботсвана|Ботсвані]] * [[Національний парк Етоша]] у [[Намібія|Намібії]] * [[Водоспад Вікторія]] <!-- * [[Etosha National Park]] in [[Namibia]] &mdash; Another park good for seeing wildlife. * [[Fish River Canyon Park]] in [[Namibia]] &mdash; The second largest canyon in the world after the [[Grand Canyon]] in the [[USA]]. * [[Ilha de Mozambique]] in [[Mozambique]] &mdash; an island with some of the most notable historical heritage anywhere in Africa. * [[Kgalagadi Transfrontier Park]] in [[Botswana]] and [[South Africa]] &mdash; huge park in the Kalahari region * [[Kruger National Park]] in [[South Africa]] &mdash; One of the best managed wildlife parks in [[Africa]]. * [[Okavango Delta]] in [[Botswana]] &mdash; A unique geological formation where a delta is formed by the Okavango River flowing into the Kalahari desert instead of the ocean. Part of the Delta is designated as [[Moremi National Park]]. * [[South Luangwa National Park]] in [[Zambia]] &mdash; Called by some as one of the greatest wildlife sanctuaries in the world --> == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Африка|type=Континент}} fvt5yopord4fj54n2rkbre9rox8wua6 0 162 34339 33720 2023-06-25T09:18:27Z 88.154.38.194 /* Міста */Додав місто 34339 wikitext text/x-wiki {{geo|46.68336|32.12952|zoom=8}} {{pagebanner}} '''Причорномор'я''' — регіон, що знаходиться в [[Україна|Україні]] і омивається на півдні Чорним морем. == Регіони == * [[Миколаївська область]] * [[Одеська область]] * [[Херсонська область]] == Міста == * [[Вознесенськ]] * [[Білгород-Дністровський]] * [[Ізмаїл]] * [[Рені]] * [[Каховка]] * [[Миколаїв]] * [[Одеса]] * [[Олешки]] * [[Очаків]] * [[Скадовськ]] * [[Херсон]] == Інші місця == * [[Залізний Порт]] * [[Асканія-Нова]] * [[Арабатська стрілка]] * [[Вилкове]] * [[Коблево]] * [[Кінбурнська коса]] * [[Острів Березань]] * [[Парутине]] == Зрозуміти == == Мова == Для більшості жителів сільської місцевості, а також міста [[Херсон]]а рідною мовою є степовий діалект української. Міста [[Одеса]], [[Миколаїв]] та [[Білгород-Дністровський]] в основному російськомовні. У південній Бессарабії найчастіше можна зустріти тих, хто розмовляє болгарською, гагаузькою та румунською. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Україна|type=Регіон}} k7a1mo09hmgodikbc1yr7q10vgk9bu0 0 163 37612 19488 2025-05-23T14:04:33Z 178.212.111.37 /* Літаком */ 37612 wikitext text/x-wiki {{geo|-29|24|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Cape Town Waterfront.jpg |flag = Flag of South Africa.svg |location = LocationSouthAfrica.png |capital = [[Преторія]] |government = республіка |currency = ранд (ZAR) |area = 1,219,912 км² |population = 48,782,756 (липень 2008) |language = 11 офіційних мов:-<br />африкаанс<br />англійська<br />нбеле<br />Хоса<br />зулу<br />Sepedi<br />сесото<br />сетсвана<br />сваті<br />тшівенда<br />ксіцота |religion = християни 68%, мусульмани 2%, індуїсти 1.5% та інші 28.5% |electricity = 220-240В/50Гц (південно-африканська вилка) |callingcode = +27 |tld = .za |timezone = UTC+2 }} '''Південно-Африканська Республіка''' знаходиться на [[Південна Африка|півдні Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Кейптаун]] * [[Йоганнесбург]] * [[Преторія]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === 1. Міжнародний аеропорт Кейптауна (Cape Town International Airport) приймає рейси з головних міст Європи, Близького Сходу та інших африканських столиць. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Африка|type=Країна}} t12vfigpqoo5xkdk9rkmgv4ddijko8n 0 164 13260 12394 2014-05-12T17:21:02Z Andyrom75 175 /* Регіони */ 13260 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Південно-Східна Азія''' — це набір пов'язаних але несхожих країн, що розташовано між Індійським та Тихим океанами. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Map of Southeast Asia.png | regionmaptext= | regionmapsize=400px | region1name=[[Бруней]] | region1color=#d46d76 | region1items= | region1description=<!-- Tiny oil-rich sultanate in [[Borneo]]. --> | region2name=[[Камбоджа]] | region2color=#a78379 | region2items= | region2description=<!-- Home of the ancient city of [[Angkor]], still recovering from decades of war. --> | region3name=[[Східний Тимор]] | region3color=#ccff42 | region3items= | region3description=<!-- One of the world's newest and poorest states, at the eastern tip of Timor. --> | region4name=[[Індонезія]] | region4color=#71b37b | region4items= | region4description=<!-- The sleeping giant of Southeast Asia and the world's largest archipelago, with more than 18,000 islands spanning three time zones. --> | region5name=[[Лаос]] | region5color=#d5dc76 | region5items= | region5description=<!-- The forgotten, but growing, country of Southeast Asia, landlocked by Cambodia, China, Myanmar, Thailand and Vietnam. It is a mountainous country that is becoming more and more popular on the backpacker trail. --> | region6name=[[Малайзія]] | region6color=#4da9c4 | region6items= | region6description=<!-- Multicultural country covering the skyscrapers of [[Kuala Lumpur]] and the jungle headhunters of [[Borneo]]. --> | region7name=[[М'янма]] (Бірма) | region7color=#d5b66b | region7items= | region7description=<!-- Military dictatorship open to the adventurous traveller. --> | region8name=[[Філіппіни]] | region8color=#ffd0d0 | region8items= | region8description=<!-- Asia's sleeping tiger that has yet to achieve its full economic potential. A unique fusion of the Asian traditions of non-confrontation and respect for elders combined with Spanish ideas of ''machismo'', romance and sophistication. The largest Christian nation in the region with over 7,107 islands and beautiful tropical beaches and flashing smiles. --> | region9name=[[Сінгапур]] | region9color=#585b5b | region9items= | region9description=<!-- Clean and orderly island-city state. --> | region10name=[[Таїланд]] | region10color=#d56d76 | region10items= | region10description=<!-- The Land of Smiles with frenetic cities and chilled-out beaches, a very popular destination in the region. --> | region11name=[[В'єтнам]] | region11color=#b383b3 | region11items= | region11description=<!-- Firmly marching down the road to capitalism as one of the world's fastest growing economies. One of the more popular tourist destinations in the area. --> }} === Території === * [[Парацельські острови]] * [[Острови Спратлі]] == Міста == У південно-східній Азії є дев'ять найвизначніших міст: * [[Бангкок]]<!-- — Thailand's bustling, cosmopolitan capital with nightlife and fervour --> * [[Хошимін]] (раніше Сайгон)<!-- — The Bustling Metropolis that has become Vietnam's largest city and the economic centre of the south --> * [[Джакарта]]<!-- — The largest metropolitan city in southeast Asia, and beautiful life in the evening --> * [[Куала-Лумпур]]<!-- — grown from a small sleepy Chinese tin-mining village to a bustling metropolis --> * [[Луанг-Прабанг]]<!-- — a [[Список світової спадщини ЮНЕСКО|UNESCO World Heritage City]] known for its numerous temples, colonial era architecture, and vibrant night market --> * [[Маніла]]<!-- — historic, bustling, awe-inspiring, Manila is a blend of cultures and flavors with many places to see --> * [[Пномпень]]<!-- — a city striving to retain the name of "The Pearl of Asia", as it was known before 1970 --> * [[Сінгапур]]<!-- — modern, affluent city with a medley of Chinese, Indian and Malay influences --> * [[Янгон]] (раніше Рангун)<!-- — the commercial capital of Myanmar, known for its pagodas and colonial architecture --> == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Азія|type=Континент}} esxg26dkgdqat4u1uu32o37vo9lxqg8 0 165 22297 22278 2019-01-26T19:39:39Z Visem 502 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/109.162.86.20|109.162.86.20]] ([[User talk:109.162.86.20|обговорення]]) до зробленого [[User:Visem|Visem]] 21128 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Північна Америка''' – третій за розміром континент у світі. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Карта Пн. Америка.png | regionmaptext=500px | regionmapsize= Країни Північної Америки | region1name= [[Канада]] | region1color=#b383b3 | region1items= | region1description= | region2name= [[Кариби]] | region2color=#ffd0d0 | region2items= [[Антигуа і Барбуда]], [[Багамські Острови]], [[Барбадос]], [[Гаїті]], [[Гренада]], [[Домініка]], [[Домініканська Республіка]], [[Куба]], [[Сент-Вінсент і Гренадини]], [[Сент-Кіттс і Невіс]], [[Сент-Люсія]], [[Тринідад і Тобаго]], [[Ямайка]] | region2description= | region3name= [[Центральна Америка]] | region3color=#d56d76 | region3items= [[Беліз]], [[Гватемала]], [[Гондурас]], [[Коста-Рика]], [[Нікарагуа]], [[Панама]], [[Сальвадор]] | region3description= | region4name= [[Гренландія]] | region4color=#d5dc76 | region4items= | region4description= | region5name= [[Мексика]] | region5color=#71b37b | region5items= | region5description= | region6name= [[Сполучені Штати Америки]] | region6color=#68a9c4 | region6items= | region6description= }} === Території === * [[Американські Віргінські острови]] * [[Ангілья]] * [[Аруба]] * [[Бермудські острови]] * [[Британські Віргінські острови]] * [[Гваделупа]] * [[Кайманові острови]] * [[Мартініка|Мартиніка]] * [[Пуерто-Ріко|Пуерто-Рико]] == Міста == * [[Гавана]] * [[Кінгстон (Ямайка)|Кінгстон]] * [[Лос-Анджелес]] * [[Мехіко]] * [[Нью-Йорк]] * [[Панама (місто)|Панама]] * [[Торонто]] * [[Ванкувер]] * [[Вашингтон]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|type=Континент}} q3gwv0o8netjrr8ypmbapk89c79d88l 0 166 24954 21883 2019-06-13T15:21:27Z Voll 30 24954 wikitext text/x-wiki {{geo|27.1|11.6|zoom=5}} {{pagebanner}} '''Північна Африка''' — це північна частина [[Африка|Африканського материка]]. == Регіони == [[Файл:North Africa regions map uk.svg|thumb|450px|Країни північної Африки]] {{Regionlist |region1name=[[Алжир]] |region1color=#7895a3 |region1items=[[Алжир (місто)|Алжир]] |region1description=Найбільша країна Африки. |region2name=[[Єгипет]] |region2color=#c6ab7a |region2items=Каїр |region2description= Батьківщина древньої Єгипетської цивілізації, з її храмами, ієрогліфами, муміями. |region3name=[[Лівія]] |region3color=#7d6b71 |region3items=[[Тріполі]] |region3description= Великий відкритій простір — 90% країни займають пустелі та напівпустелі. |region4name=[[Марокко]] |region4color=#335c64 |region4items=[[Рабат]] |region4description= Омивається Атлантичним океаном та Середземним морем. |region5name=[[Туніс]] |region5color=#d1a85e |region5items=[[Туніс (місто)|Туніс]] |region5description=Розташована у самому центрі середземноморської Африки |region6name=[[Західна Сахара]] |region6color=#406324 |region6items= |region6description= За управління борються Марокко та ''[[Сахарська Арабська Демократична Республіка]] (САДР)'', але більшість регіонів окуповано Марокко. }} === Інші території === '''Острови Атлантичного океану''': [[Канарські острови]] ([[Іспанія]]), Архіпелаг [[Мадейра]] ([[Португалія]]) '''Іспанські ексклави''': [[Сеута]], [[Мелілья]] == Міста == * [[Александрія]] — єгипетське велике середньовічне місто — бліда тінь колиньої слави, але залишається значним туристичним місцем * [[Алжир (місто)|Алжир]] — столиця [[Алжир]]у із значними середньовічними кашбашами * [[Каїр]] — найбільше місто Африки із значними пам'ятками древнього [[Єгипет|Єгипту]] поруч * [[Касабланка]] — найбільше місто [[Марокко]] рідко цікавить туристів, але є значною транзитною точкою * [[Ель-Аюн]] — столиця спірної території [[Західна Сахара]] * [[Марракеш]] — це історичне [[Марокко|Марокканське]] місто близьке до підніжжя гір [[Гори Атлас|Атлас]] — екстраординарна зустріч древнього та сучасного * [[Тріполі]] — столиця [[Лівія|Лівії]] <!-- was long off-limits to most travellers but is experiencing a real resurgence of interest --> * [[Туніс (місто)|Туніс]] — столиця [[Туніс]]у — відносно невелике сонне місто але це ворота до залишків [[Карфаген]]у та інших значних історичних місць. == Інші місця == * [[Абу-Сімбел]] — дуже віддалена місцевість на далекому півдні [[Єгипет|Єгипту]], з деякими гарними древніми храмами * [[Карфаген]] — Фінікійська колонія у [[Туніс]]і<!-- and the biggest trade metropolis of the antique world; famously razed by the Romans and the remnants are now encased in a museum --> * [[Ель-Уед]] — у [[Алжир]]і<!-- with its domed architecture & nearby Grand Erg Oriental — the Sahara's second largest dune field--> * [[Гат (Лівія)|Гат]]<!-- — an ancient settlement in southwest [[Libya]] with prehistoric rock paintings and very challenging desert trekking--> * [[Високий Атлас]]<!-- — hiking, skiing and Berber culture amongst these peaks and valleys in [[Morocco]].--> * [[Лептіс Великий]]<!-- — extensive Roman ruins in [[Libya]]--> * [[Матмата]]<!-- — desert village in Tunisia of cave abodes, where Star Wars's Tatooine was filmed--> * <!-- [[Merzouga]] and [[M'Hamid]] — from either of these two settlements in [[Morocco]] at the edge of the Sahara, ride a camel or 4x4 into the desert for a night (or a week) among the dunes and under the stars--> * [[Долина царів]] <!-- — ''the'' great site of Ancient [[Egypt]]--> == Зрозуміти == == Як дістатись == Є деякі пороми від [[Італія|Італії]], особливо від [[Сицилія|Сицилії]] та [[Канарські острови|Канарських островів]]. == Транспорт == == Мова == [[Арабський розмовник|Арабська]] мова безсумнівно домінуюча і офіційна мова у кожній країні північної Африки. Однак арабські діалекти взаємно незрозумілі, тож турист, що спілкується стандартним діалектом. Однак, стандартна арабська є завжди офіційною, за винятком Західної Сахари, майже всі жителі міст знатні спілкуватись нею. [[Французький розмовник|Французька]] мова друга найбільш вживана мова у Тунісі, Алжирі та Марокко, за рахунок великої частини історії території як французької колонії. У Лівії та Єгипті [[Англійський розмовник|англійська]] є домінуючою другою мовою (за винятком старших лівійців, які здебільшого використовують [[Італійський розмовник|італійську]]) == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == Уникайте вживання необроблених ґрунтових вод. == Зв'язок == {{footer|ispartof=Африка|type=Континент}} j7sequo9rapofx2d4acngny2bipeq9q 0 167 34931 34930 2024-01-17T18:02:10Z MarianaSenkiv 5081 34931 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|TT Banner.jpg}} {{Загальні теми}} Це список усіх розмовників, які є в україномовних Вікімандрах. Ви можете створити розмовники для мов, що не представлені у списку, або розширити існуючі. * [[Англійський розмовник]] * [[Арабський розмовник]] * [[Башкирський розмовник]] * [[Білоруський розмовник]] * [[Болгарський розмовник]] * [[Вірменський розмовник]] * [[Грецький розмовник]] * [[Грузинський розмовник]] * [[Данський розмовник]] * [[Естонський розмовник]] * [[Іспанський розмовник]] * [[Італійський розмовник]] * [[Китайський розмовник]] * [[Кримськотатарський розмовник]] * [[Латиський розмовник]] * [[Литовський розмовник]] * [[Німецький розмовник]] * [[Польський розмовник]] * [[Португальський розмовник]] * [[Російський розмовник]] * [[Румунський розмовник]] * [[Сербський розмовник]] * [[Словацький розмовник]] * [[Словенський розмовник]] * [[Турецький розмовник]] * [[Угорський розмовник]] * [[Фінський розмовник]] * [[Французький розмовник]] * [[Чеський розмовник]] * [[Чорногорський розмовник]] * [[Хорватський розмовник]] * [[Шведський розмовник]] * [[Японський розмовник]] * [[Чукотський розмовник]] * [[Телеутський розмовник]] <!-- Розширюйте список :) --> {{footer|ispartof=Загальні теми|type=Загальні теми}} l44ecv2jwmiphrgpc80di3yr6t4hde8 0 168 33972 26251 2023-01-22T22:20:19Z 2600:8801:FB1E:D600:5F41:220E:A950:3BA6 33972 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Російська мова''' — мова східних слов'ян, поширена у Східній Європі та Північній Азії (на території Російської Федерації та країн колишнього Радянського Союзу). Є однією з офіційних мов ООН, мовою інтернаціонального спілкування. Є державною мовою Російської Федерації, Білорусі (поряд з білоруською), Казахстану (разом з казахською), Киргизстану (разом з киргизькою), а також частково визнаних Абхазії, Південної Осетії та Придністров'я; мовою регіонального спілкування у деяких містах та регіонах України, Румунії. Російська мова наділена багатьма офіційними функціями у Автономній Республіці Крим, а також визнана Конституцією автономії як мова міжнаціонального спілкування. Російська мова є найбільш поширеною слов'янською мовою та однією з найпоширеніших мов світу (8 місце). [[File:Detailed SVG map of the Russophone world.svg|thumb|right|Поширення російської мови у світі]] == Довідник з вимови == Фонетично українська і російська мови дуже схожі, хоча в російській є деякі особливості, найважливіші з яких: * оглушення голосних и приголосних звуків. * Майже немає звуку /ɦ/, якщо не вважати діалектів і рідкісних винятків. * Немає довгих приголосних звуків. Велика частина приголосних палаталізовані. Є деякі відмінності у вимові деяких букв між українською та російською мовами. === Голосні === {| class="sortable wikitable" ! Російська літера ! Українська вимова |- | ''е'' | ''[ье]'' (усередині складу), ''[йе]'' (на початку складу) |- | ''ё'' | ''[ьо]'' (усередині складу), ''[йо]'' (на початку складу) |- | ''и'' | ''[і]'' |- | ''ы'' | ''[и]'' |- | ''э'' | ''[е]'' |- |} === Приголосні === {| class="sortable wikitable" ! Російська літера ! Українська вимова |- | ''г'' | ''[ґ]'' |- |} === Інші === {| class="sortable wikitable" ! Російська літера ! Українська вимова |- | ''ъ'' (Твердий знак) | Використовується для роздільної вимови, аналогічно українському апострофу (через який і передається на письмі), наприклад, '''инъекция''' ''(рос.)'' - '''ін'єкція''' ''(укр.)''. |- |} === Поширені дифтонги === У російському правописі дифтонги не використовуються. == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Здрастуйте. || Здравствуйте. |- | Привіт. || Привет. |- | Як у вас справи? || Как у вас дела? |- | Добре, дякую. || Хорошо, спасибо. |- | Як вас звати? || Как вас зовут? |- | Мене звати _____ || Меня зовут _____. |- | (Дуже) приємно познайомитися. || (Очень) приятно познакомиться. |- | Будь ласка || Пожалуйста. |- | Дякую. || Спасибо. |- | Нема за що. || Не за что. |- | Так. || Да. |- | Ні. || Нет. |- | Вибачте. || Простите. |- | Вибачаюсь. || Извините. |- | До побачення. || До свидания. |- | Бувай (прощання) || Пока. |- | Я не розмовляю по-російськи [добре] || Я не говорю по-русски [хорошо]. |- | Ви володієте українською? || Вы говорите по-украински? |- | Чи тут хтось розмовляє по-українськи? || Говорит ли кто-нибудь здесь по-украински? |- | Допоможіть! || Помогите! |- | Обережно! || Осторожно! |- | Доброго ранку. || Доброе утро. |- | Доброго дня. || Добрый день. |- | Добрий вечір. || Добрый вечер. |- | Добраніч. || Спокойной ночи. |- | Я не розумію. || Я не понимаю. |- | Я не можу. || Я не могу. |- | Де знаходиться туалет? || Где находится туалет? |- | Хороший || Хороший |- | Поганий || Плохой |- | Великий || Большой |- | Малий || Маленький |- | Гарячий || Горячий |- | Холодний || Холодный |- | Швидко || Быстро |- | Повільно || Медленно |- | Дорого || Дорого |- | Дешево || Дёшево |- | Багатий || Богатый |- | Бідний || Бедный |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Відчепись! || Отстань! |- | Не чіпай мене! || Не трожь меня! |- | Я викличу міліцію! || Я вызову милицию/полицию! |- | Міліція! || Милиция/Полиция! |- | Тримайте злодія! || Держи/лови вора! |- | Мені потрібна ваша допомога. || Мне нужна ваша помощь. |- | Це терміново! || Это срочно! |- | Я заблукав. || Я заблудился. |- | Я загубив свою сумку. || Я потерял свою сумку. |- | Я загубив свій гаманець. || Я потерял свой бумажник/кошелёк. |- | Я хворий. || Я болен. |- | Я поранений. || Я ранен. |- | Мені потрібен лікар. || Мне нужен доктор. |- | Можна від вас подзвонити? || Можно от вас позвонить? |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | 1 || один |- | 2 || два |- | 3 || три |- | 4 || четыре |- | 5 || пять |- | 6 || шесть |- | 7 || семь |- | 8 || восемь |- | 9 || девять |- | 10 || десять |- | 11 || одиннадцать |- | 12 || двенадцать |- | 13 || тринадцать |- | 14 || четырнадцать |- | 15 || пятнадцать |- | 16 || шестнадцать |- | 17 || семнадцать |- | 18 || восемнадцать |- | 19 || девятнадцать |- | 20 || двадцать |- | 21 || двадцать один |- | 22 || двадцать два |- | 23 || двадцать три |- | 30 || тридцать |- | 40 || сорок |- | 50 || пятьдесят |- | 60 || шестьдесят |- | 70 || семьдесят |- | 80 || восемьдесят |- | 90 || девяносто |- | 100 || сто |- | 150 || сто пятьдесят |- | 200 || двести |- | 300 || триста |- | 400 || четыреста |- | 500 || пятьсот |- | 1000 || (одна) тысяча |- | 2000 || две тысячи |- | 5000 || пять тысяч |- | 1000000 || (один) миллион |- | 1000000000 || (один) миллиард |- | Номер || Номер |- | Половина || Половина |- | Більше || Больше |- | Менше || Меньше |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Зараз || Сейчас |- | Раніше || Раньше |- | Пізніше || Позже |- | Ранок || Утро |- | День || День |- | Вечір || Вечер |- | Ніч || Ночь |- | Вранці || Утром |- | Вдень || Днём |- | Ввечері || Вечером |- | Вночі || Ночью |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Котра година? || Который час? / Сколько времени? |- | Пів на _____. || Половина _____. |- | Пˈятнадцять хвилин по _____. || _____ пятнадцать. |- | За пˈятнадцять хвилин _____. || Без пятнадцати (минут) _____. |- | 2:00 || два часа |- | 3:00 || три часа |- | 4:00 || четыре часа |- | 5:00 || пять часов |- | 6:00 || шесть часов |- | 7:00 || семь часов |- | 8:00 || восемь часов |- | 9:00 || девять часов |- | 10:00 || десять часов |- | 11:00 || одиннадцать часов |- | 12:00 || двенадцать часов |- | Полудень || Полдень |- | Північ || Полночь |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || _____ минута/минуты/минут |- | _____ день/дні/днів || _____ день/дни/дней |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || _____ неделя/недели/недель |- | _____ місяць/місяці/місяців || _____ месяц/месяцы/месяцев |- | _____ рік/роки/років || _____ год/годы/лет |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Сьогодні || Сегодня |- | Вчора || Вчера |- | Завтра || Завтра |- | Цього тижня/місяця/року || На этой неделе/В этом месяце/В этом году |- | Минулого тижня/місяця/року || На прошлой неделе/На прошлом месяце/В прошлом году |- | Наступного тижня/місяця/року || На следующей неделе/В следующем месяце/В следующем году |- | Понеділок || Понедельник |- | Вівторок || Вторник |- | Середа || Среда |- | Четвер || Четверг |- | Пˈятниця || Пятница |- | Субота || Суббота |- | Неділя || Воскресенье |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Січень || Январь |- | Лютий || Февраль |- | Березень || Март |- | Квітень || Апрель |- | Травень || Май |- | Червень || Июнь |- | Липень || Июль |- | Серпень || Август |- | Вересень || Сентябрь |- | Жовтень || Октябрь |- | Листопад || Ноябрь |- | Грудень || Декабрь |} === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Чорний || Чёрный |- | Білий || Белый |- | Сірий || Серый |- | Червоний || Красный |- | Синій || Синий |- | Блакитний || Голубой |- | Жовтий || Жёлтый |- | Зелений || Зелёный |- | Помаранчевий || Оранжевый |- | Фіолетовий || Фиолетовый |- | Коричневий || Кориченевый |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Скільки коштує квиток до _____? || Сколько стоит билет до _____? |- | Один квиток до _____, будь ласка. || Один билет до _____, пожалуйста. |- | Куди їде цей потяг/автобус? || Куда идёт этот поезд/автобус? |- | Де потяг/автобус до _____? || Где поезд/автобус до_____? |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || Этот поезд/автобус едет в _____? |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || Когда отходит поезд/автобус до _____? |- | У скільки цей потяг/автобус приходить до _____? || Во сколько этот поезд/автобус прибывает в _____? |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Як дістатися до_____? || Как доехать до_____? |- | ... автовокзалу? || ... автовокзала? |- | ... аеропорту? || ... аэропорта? |- | ... вокзалу? || ... вокзала? |- | ... готелю _____? || ... отеля _____? |- | ... гуртожитку? || ... общежития? |- | ... українського консульства/посольства? || ... украинского консульства/посольства? |- | ... центру? || ... центра? |- | Де є багато _____? || Где много _____? |- | ... барів? || ... баров? |- | ... готелів? || ... отелей? |- | ... пам'яток? || ... памятников? |- | ... ресторанів? || ... ресторанов? |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || Пожалуйста, покажите на карте _____. |- | ... вулицю || ... улицу |- | Поверніть направо || Поверните направо |- | Поверніть наліво || Поверните налево |- | До _____ || До _____ |- | Повз _____ || Мимо _____ |- | Перед _____ || Перед _____ |- | Шукайте _____ || Поищите _____ |- | Перехрестя || Перекрёсток |- | Північ || Север |- | Південь || Юг |- | Схід || Восток |- | Захід || Запад |- | Вгору || Вверх |- | Вниз || Вниз |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Таксі! || Такси! |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || Довезите меня до _____, пожалуйста. |- | Скільки коштує доїхати до _____? || Сколько стоит поездка до _____? |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || Довезите меня туда, пожалуйста. |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | У вас є вільні кімнати? || У вас есть свободные комнаты? |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || Сколько стоит комната на одного/двоих? |- | В цій кімнаті є _____ || В этой комнате есть _____ |- | ... простирадла? || ... простыни? |- | ... ванна? || ... ванная? |- | ... телефон? || ... телефон? |- | ... телевізор? || ... телевизор? |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || Можно мне сначала взглянуть на комнату? |- | У вас є _____ кімнати? || У вас есть _____ комнаты? |- | … тихіші …? || ... тихие/звукоизолированные..? |- | ... більші ...? || ... большие ..? |- | ... чистіші …? || ... чистые..? |- | ... дешевші …? || ... дешёвые..? |- | Добре, я беру. || Хорошо, я беру. |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || Я останусь на _____ ночь/ночи/ночей. |- | Ви можете запропонувати інший готель? || Вы можете предложить другой отель? |- | У вас є _____ || У вас есть _____ |- | … сейф? || ... сейф? |- | ... індивідуальні сейфи? || ... индивидуальные сейфы? |- | Сніданок/вечеря враховані? || Завтрак/ужин включен? |- | О котрій сніданок/вечеря? || Во сколько завтрак/ужин? |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || Приберитесь у меня в комнате, пожалуйста. |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || Не могли бы вы разбудить меня в _____? |- | Дайте рахунок. || Дайте счёт. |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Ви приймаєте кредитні картки? || Вы принимаете кредитные карты? |- | Чи не могли б ви обміняти гроші/готівку? || Не могли бы вы обменять деньги/наличные? |- | Де можна обміняти гроші/готівку? || Где можно обменять деньги/наличные? |- | Який курс обміну? || Каков курс обмена? |- | Де найближчий банкомат? || Где ближайший банкомат? |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Столик для одного/двох чоловік, будь ласка. || Столик для одного/двух, пожалуйста. |- | Можна меню? || Можно меню? |- | У вас є фірмові страви? || У вас есть фирменные блюда? |- | У вас є страви місцевої кухні? || У вас есть блюда местной кухни? |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || Я вегетарианец/вегетарианка. |- | Я не їм свинину. || Я не ем свинину. |- | Я їм тільки кошерну їжу. || Я ем только кошерную пищу. |- | Зробіть, будь ласка, поменше жиру. || Сделайте, пожалуйста, поменьше жира. |- | Сніданок || Завтрак |- | Обід || Обед |- | Вечеря || Ужин |- | Я хочу ____. || Я хочу ____. |- | ... курку || ... курицу |- | ... яловичини || ... говядину |- | ... рибу || ... рыбу |- | ... свинини || ... свинину |- | ... ковбасу || ... колбасу |- | ... сир || ... сыр |- | ... яйця || ... яйца |- | ... салат || ... салат |- | ... (свіжі) овочі || ... (свежие) овощи |- | ... (свіжі) фрукти || ... (свежие) фрукты |- | ... тост || ... тост |- | ... макарони || ... макароны |- | ... рису || ... рис |- | ... квасолі || ... фасоли |- | ... гамбургер || ... гамбургер |- | ... біфштекс || ... бифштекс |- | ... гриби || ... грибы |- | ... апельсин || ... апельсин |- | ... яблуко || ... яблоко |- | ... банан || ... банан |- | ... ананас || ... ананас |- | ... ягоду || ... ягод |- | ... виноград || ... виноград |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || Дайте, пожалуйста, стакан/чашку/бутылку _____ |- | ... кави || ... кофе |- | ... чаю || ... чая |- | ... соку || ... сока |- | ... мінеральної води || ... минеральной воды |- | ... води || ... воды |- | ... пива || ... пива |- | ... червоного/білого вина || ... чёрного/белого вина |- | ... горілки || ... водки |- | ... віскі || ... виски |- | ... рому || ... рома |- | ... газованої води || ... газированной воды |- | ... апельсинового соку || ... апельсинового сока |- | ... коли || ... колы |- | Дайте, будь ласка ____. || Дайте, пожалуйста ____. |- | … солі || ... соль |- | … перцю || ... перец |- | … масла || ... масло |- | Офіціант! || Официант! |- | Я закінчив. || Я закончил. |- | Я наївся. || Я наелся. |- | Це було чудово. || Это было великолепно. |- | Можете прибрати зі столу. || Можете прибраться на столе. |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || Дайте, пожалуйста, счёт. |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Ви продаєте алкоголь (алкогольні напої)? || Вы продаёте алкоголь (алкогольные напитки)? |- | Є столики? || Есть столики? |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || Будьте добры, одно пиво/два пива. |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || Будьте добры, бокал красного/белого вина. |- | Будьте ласкаві, одну пінту/літр _____. || Будьте добры, одну пинту/литр _____. |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || Будьте добры, одну бутылку _____. |- | Тут є буфет? || Тут есть буфет? |- | Ще одну, будь ласка. || Ещё одну, пожалуйста. |- | Коли ви зачиняєтеся? || Когда вы закрываетесь? |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | У вас є _____ мого розміру? || У вас есть _____ моего размера? |- | Скільки це коштує? || Сколько это стоит? |- | Це занадто дорого. || Слишком дорого. |- | Ви приймете _____? || Вы принимаете _____? |- | Дорого || Дорого |- | Дешево || Дёшево |- | Я не можу собі цього дозволити. || Я не могу себе этого позволить. |- | Я цього не хочу. || Я не хочу это. |- | Ви мене обманюєте. || Вы меня обманываете. |- | Мені це не цікаво. || Мне это не интересно. |- | Добре, я візьму. || Хорошо, я возьму. |- | Дайте, будь ласка, пакет. || Дайте, пожалуйста, пакет. |- | У вас є доставка (за кордон)? || У вас есть доставка (в другую страну/за границу)? |- | Давайте дві. || Давайте два. |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні ... || Мне нужен/-на/-но/-ны ... |- | ... зубна паста || ... зубная паста |- | ... зубна щітка || ... зубная щётка |- | ... тампони || ... тампоны |- | ... мило || ... мыло |- | ... шампунь || ... шампунь |- | ... аспірин (знеболююче) || ... аспирин (обезболивающее) |- | ... ліки від застуди || ... средство от простуды |- | ... ліки від живота || ... средство от живота (/боли в животе) |- | ... бритва || ... бритва |- | ... парасолька || ... зонт |- | ... лосьйон від засмаги || ... лосьон от загара |- | ... листівка || ... открытка |- | ... поштові марки || ... почтовые марки |- | ... батарейки || ... батарейки |- | ... папір || ... бумага |- | ... ручка || ... ручка |- | ... книги українською мовою || ... книги на украинском языке |- | ... журнали українською мовою || ... журналы на украинском языке |- | ... газета українською мовою || ... газета на украинском языке |- | ... російсько-український словник || ... русско-украинский словарь |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Я хочу взяти машину напрокат. || Я хочу взять машину напрокат. |- | Я можу взяти страховку? || Я могу взять страховку? |- | СТОП || СТОП |- | Односторонній рух || Одностороннее движение |- | Поступіться дорогою || Уступите дорогу |- | Парковки немає || Нет парковки |- | Обмеження швидкості || Ограничение скорости |- | Заправка || Заправка |- | Бензин || Бензин |- | Дизельне паливо || Дизельное топливо |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Я нічого поганого не робив. || Я ничего плохого не совершил. |- | Ми один одного не зрозуміли. || Мы не поняли друг друга. |- | Куди ви мене везете? || Куда вы меня везёте? |- | Мене заарештовано? || Я арестован? |- | Я громадянин України. || Я гражданин Украины. |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || Я хочу поговорить с консульством/посольством Украины. |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || Я хочу поговорить с адвокатом. |- | Я можу сплатити штраф зараз? || Я сейчас могу оплатить штраф? |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} lei6z91vrof2zkghluf6dpqc7oief8r 0 169 32568 32565 2022-07-11T23:31:29Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/46.211.7.255|46.211.7.255]] ([[User talk:46.211.7.255|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 16590 wikitext text/x-wiki {{geo|55.75|37.616667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar | image=Russian culture collage.jpg | flag=Flag of Russia.svg | location=Russian_Federation_(orthographic_projection)_-_Crimea_disputed.svg | capital=[[Москва]] | government=Президентська республіка | currency=Рубль | area=17 098 246 км² | population=143 030 106 | language=Російська | religion=Православ'я, іслам, буддизм | electricity= | callingcode=+7 | tld=.ru | timezone=UTC +3...+12 }} '''Росія''' — найбільша за територією держава у світі, розташована у північній частини Євразійського континету. Країна сповнена ландшафтного та етнічного розмаїття. Корінна нація - росіяни - найбільша за численністю слов'янська нація. Російська мова є однією з найпоширеніших мов у світі, а також офіційною мовою Органіазції Об'єднаних Націй. У Російській Федерація є мультикультурною державною, у Європейській частині країни знаходяться всесвітньовідомі пам'ятки російської та неоросійської архітектури, на сході - величезна кількість природних пам'яток. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Regions of Russia.png | regionmaptext=500px | regionmapsize=Регіони Росії | region1name= [[Центральна Росія]] | region1color=#ad92ac | region1items= [[Владимирська область|Владимирська]], [[Івановська область|Івановська]], [[Калузька область|Калузька]], [[Костромська область|Костромська]], [[Московська область|Московська]], [[Рязанська область|Рязанська]], [[Смоленська область|Смоленська]], [[Тверська область|Тверська]], [[Тульська область|Тульська]], [[Ярославська область|Ярославська]] | region1description= | region2name= [[Центральне Чорнозем'я]] | region2color=#8f9271 | region2items= [[Бєлгородська область|Бєлгородська]], [[Брянська область|Брянська]], [[Воронезька область|Воронезька]], [[Курська область|Курська]], [[Липецька область|Липецька]], [[Орловська область|Орловська]], [[Тамбовська область|Тамбовська]] | region2description= | region3name= [[Північно-західна Росія]] | region3color=#9795aa | region3items= [[Архангельська область|Архангельська]], [[Вологодська область|Вологодська]], [[Ленінградська область|Ленінградська]], [[Мурманська область|Мурманська]], [[Новгородська область|Новгородська]], [[Псковська область|Псковська]], [[Республіка Карелія]], [[Республіка Комі|Комі]], [[Ямало-Ненецький автономний округ]] | region3description= | region4name= [[Південна Росія]] | region4color=#85aa90 | region4items= [[Ростовська область|Ростовська]], [[Краснодарський край|Краснодарський]] та [[Ставропольський край|Ставропольський края]], [[Адигея]], [[Калмикія]], [[Північний Кавказ]], а також окуповані Росією [[Крим]] та [[Севастополь]] | region4description= | region5name= [[Поволжя]] | region5color=#adb179 | region5items= | region5description= | region6name= [[Урал]] | region6color=#8eb877 | region6items= | region6description= | region7name= [[Сибір]] | region7color=#829bad | region7items= | region7description= | region8name= [[Далекий Схід]] | region8color=#ad9d94 | region8items= | region8description= | region9name= [[Калінінградська область]] | region9color=#cc6262 | region9items= | region9description= }} == Міста == * [[Москва]] * [[Санкт-Петербург]] * [[Казань]] * [[Нижній Новгород]] * [[Великий Новгород]] * [[Владимир]] * [[Ярославль]] * [[Сочі]] * [[Бєлгород]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == [[Російський розмовник|Російська]]. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} f5aazth1fc93qh539s1sb46mos32e7y 0 170 33404 28929 2022-08-24T02:35:38Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat 33404 wikitext text/x-wiki {{geo|46|25|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = HunyadCastle.jpg |flag = Flag of Romania.svg |location = LocationRomania.png |capital = [[Бухарест]] |government = Республіка |currency = лей (RON) |area = 238 392 км² |population = 19 042 096 (перепис 2011 року) |language = румунська |religion = православні румунської церкви 87%, протестанти 6.8%, католики 5.6%, інші 0.6% |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +40. |tld = .ro |timezone = EET (UTC+2) }} '''Румунія''' (рум. România) знаходиться в [[Європа|Південній Європі]] на [[Балкани|Балканському півострові]]. == Зрозуміти == Населення спілкується румунською мовою (Див. [[Румунський розмовник]]). == Регіони == {{Regionlist | regionmap= Romania Regions map.png | regionmapsize= 450px | region1name=[[Західна Молдова]] | region1color=#c5995c | region1items= | region1description= | region2name=[[Південна Буковина]] | region2color=#608860 | region2items= | region2description= | region3name=[[Трансильванія]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description= | region4name=[[Південна Мармарощина]] | region4color=#dde58b | region4items= | region4description= | region5name=[[Кришана]] | region5color=#a4c28d | region5items= | region5description= | region6name=[[Банат]] | region6color=#578e86 | region6items= | region6description= | region7name=[[Олтенія]] | region7color=#b383b3 | region7items= | region7description= | region8name=[[Мунтенія]] | region8color=#6698bb | region8items= | region8description= | region9name=[[Північна Добруджа]] | region9color=#c8b7b7 | region9items= | region9description= }} == Міста == * [[Бухарест]] - столиця країни * [[Брашов]] - розташований в південно-східній Трансильванії, в центрі збереглося середньовічне місто. Неподалік - курорт [[Пояна Брашов]], [[Раснов]] і замок Бран - місце проживання графа Дракули. * [[Констанца]] - морський порт на Чорному морі, торговий вузел. Північний район [[Мамая]] - один з кращих курортів. * [[Галац]] - місто, в яке найлегше потрапити із півдня України, всього лише 8 км від кордону з Україною і 10 км від українського міста [[Рені]]. * [[Браїла]] - місто, теж дуже близько від України, лише 30 км від кордону з Україною і 15 від [[Галац]]а. * [[Плоєшті]] * [[Пітешть]] * [[Ясси]] * [[Тімішоара]] - одне з найрозвинутіших міст. * [[Мангалія]] - курортне містечно на півдні Румунії, за 20 км на південь від [[Констанца|Констанци]]. == Інші місця == * [[Сатурн]] == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Румунія — країна дружня, і для мандрівника настільки ж безпечна, як її сусіди по Східній Європі. У деяких місцях вам можуть зустрітися звичайні види шахрайства (нечесні таксисти, незнайомці, що зазивають кудись, написаний дрібним шрифтом занижений обмінний курс), але їх не більше, ніж в будь-якій іншій уподобаній туристами точці Європи. У звичайній же румунській провінції мандрівник буде сам по собі. Хоча румуни — один з найвідкритіших і гостинних європейських народів, нав'язувати вам своє спілкування вони не стануть. Дві потенційні небезпеки, характерні для місць нетуристичних — це кочові цигани і бродячі собаки. Між ними багато спільного: вони розподілені по країні вкрай нерівномірно — в деяких містах їх немає зовсім, зате в інших зустрічаються постійно — і прямої загрози зазвичай не представляють, але в окремих випадках можуть бути небезпечні. З боку циган відомі випадки крадіжок, в тому числі зі зломом (наприклад, закритих автомобілів), тому не носіть нічого цінного на видноті і, якщо бачите навколо циган (як, втім, і будь-яку іншу сумнівну публіку), не залишайте цінні речі в машині. Якщо цигани намагаються заговорити або щось у вас випрошують — ігноруйте. З боку ж бродячих собак іноді трапляються напади невмотивованої агресії, і в цьому випадку потрібно або акуратно змінити напрямок, або повільно йти своїм шляхом, пристрахавши собак палицею або каменем. Правильна тактика залежить від конкретної ситуації і того, скільки собак зібралося навколо. Ще на початку 2000-х вони були всюди, але зараз, після досить жорстокої програми по їх винищенню, зустрічаються лише по двоє-троє і не виглядають надто страхітливо. У сільській місцевості крім звичайних бродячих собак можуть зустрітися собаки-пастухи, від яких краще триматися подалі, оскільки вони охороняють цілком певну територію. Є в Румунії й різноманітні дикі тварини, в тому числі ті, з ким зустрічатися не варто. Влаштовуючи похід по зовсім глухій місцевості, поцікавтеся у місцевих жителів, чи водяться там вовки або, скажімо, бурі ведмеді (Румунія — одна з небагатьох європейських країн, де вони ще є), і як діяти при їх появі. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] i2004gn272d7ngmmwdt3eyw42my1c60 0 171 36437 36171 2025-01-18T12:20:52Z Assyrian Human 6497 /* {{Літаком}} */ 36437 wikitext text/x-wiki {{Geo|50.6195233|26.2514773}} {{pagebanner}} {{Citybar|arm=Coat_of_arms_Rivne.svg|image=Будинок_гімназії,_де_навчався_у_1866–1871_рр._письменник_В._Г._Короленко_10.jpg|imagewidth=280px|caption=Рівненська чоловіча гімназія|population=249 477 (03.01.2015)|callingcode=+380 362 XX-XX-XX}} '''Рівне''' знаходиться в [[Західна Україна|Західній Україні]]. [[Файл:Логотип міста Рівне.svg|міні|Логотип Рівного]] [[Файл:Flag of Rivne.svg|міні|Прапор Рівного]] == Зрозуміти == '''Рівне''' — місто обласного значення в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Рівненська область|Рівненської області]]. Затишне, комфортне, зелене, квітуче місто через яке протікає річка [[w:Устя_(притока_Горині)|Устя]]. Код КОАТУУ — 5610100000. Населення: 246 535 мешканців (станом на 01.01.2019). {{Mapframe|50.6197|26.25134|zoom=12}} === Історія === Перша відома письмова згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства датована 1283 р. Проте, як стверджують місцеві археологи, Рівне на 250 років старіше. Під час останніх досліджень місцеві науковці відшукали будівлі, керамічний посуд, залишки зброї і будівель, датованих 10 століттям. З другої половини XIV століття місто перебувало під владою литовських князів. У 1492 під час правління польського короля і великого князя Казимира Ягеллона місто отримує Магдебурзьке право. З 1518 по 1621 місто перебувало у власності князів Острозьких. C 1569 м. Рівне переходить від Литви до Польщі. З 1793 р. внаслідок другого поділу Польщі Рівне переходить до Росії. Рівне стає повітовим містом Волинського намісництва, а з 1797 р. — губернії. Під час Першої світової війни Рівне протягом тривалого часу було прифронтовим містом. У 1916 р. перед наступом російських військ його відвідали імператор Микола II та генерал О. Брусилов. 19 вересня 1920 р. Рівне захоплюють польські війська, і до вересня 1939 р. місто перебувало у складі Польської держави як повітовий центр Волинського воєводства. У вересні 1939 р. згідно з пактом Молотова-Ріббентропа західно-українські землі відійшли до СРСР. В цей же рік Рівне, отримавши статус міста, стає обласним центром новоствореної Рівненської області у складі УРСР. У роки фашистської окупації місто стає своєрідною столицею окупованих українських земель. З вересня 1941 р. тут розташувався «Райхскоміссаріат України» та резиденція гауляйтера. В цей же час у місті відроджуються українські громадські та нелегальні організації, Рівне стає одним із центрів українського національно-визвольного руху. Паралельно існувало і кілька радянських підпільних організацій. У лютому 1944 р. місто було звільнено від фашистів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} На відстані 8 км від центру Рівного, практично в межах міста розташований міжнародний аеропорт «Рівне». Біля аеропорту проходять автомобільні магістралі (зокрема Е-40). Аеропорт має статус «міжнародного» але, на жаль, приймає лише чартерні рейси. Найближчий Міжнародний аеропорт знаходиться в [[Львів|Львові]] (див. [[Львів#Літаком|Львів → Як дістатись → Літаком]]) та [[Київ|Києві]] (див. [[Київ#Літаком|Київ → Як дістатись → Літаком]]). === {{Потягом}} === Залізнична станція Рівне розміщена на лінії «Здолбунів-Ковель». === {{Автомобілем}} === Через місто проходить автошляхи [[Київ]]—[[Житомир]]—'''Рівне'''—[[Дубно]]—[[Львів]]—[[Чоп]] ({{Автошлях|М|06}}, частина {{Автошлях|E|40}}), '''Рівне'''—[[Луцьк]]—Устилуг ({{Автошлях|Н|22}}) і Старокостянтинів—[[Острог]]—Здолбунів—'''Рівне'''—Сарни—Житковичі ([[Білорусь]]) ({{Автошлях|Р|05}}). === {{Автобусом}} === Автовокзали Рівного * {{listing |type=go|map= |lat=50.61507 | long=26.28292 |name = Автостанція «РІВНЕ» |alt =Автовокзал |address =вул. Київська, 40 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(0362) 23-33-97, (0362) 23-60-56 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=go|map= |lat=50.63061 | long=26.27299 |name = Автостанція «ЧАЙКА» |alt = |address =вул. Гагаріна, 16б |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(0362) 24-12-11, (0362) 24-94-44, (0362) 68-06-03 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Частіше здійснюється рейси і напрямку Сарн, Тучина|instagram=}} == Транспорт == У місті працюють дев'ять маршрутів тролейбусу та 24 автобусні маршрути. == Що відвідати == {{Mapframe}} === Пам'ятки === * {{listing |type = see|lat = 50.61981|long = 26.24061|name = Костел Святого Антонія (нині - зал камерної та органної музики)|alt = |address =вул. Соборна, 137 |directions = |url = |wikipedia=Костел Св. Антонія (м. Рівне)|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Костел зведений в стилі неоготики в кінці XIX ст., спорудженням керував польський архітектор Костянтин Войцеховський.|instagram=}} * {{listing |type = see|lat = 50.61491698|long = 26.21834971|name = Меморіал слави|alt = |address = вул. Київська|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий до 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9 травня 1985 року.|wikipedia=|instagram=}} === Парки === *{{listing |type = see|lat = 50.61577475|long = 26.26011103|name = Парк імені Т. Г. Шевченка|alt = |address = |directions = |url = |wikipedia=Парк імені Тараса Шевченка (Рівне)|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Пам'ятник садово-паркового мистецтва державного значення. Заснований в кінці XVIII ст.|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.616822|long = 26.245714|name = Парк Молоді (Лебединка)|alt = |address = майдан Короленка і вул. Драгоманова|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.61491698|long = 26.21834971|name = Парк слави|alt = |address = вул. Київська|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий до 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9 травня 1985 року.|wikipedia=|instagram=}} *'''Гідропарк I-ої черги''' (вул. С. Бандери і вул. Набережна) *'''Гідропарк II-ої черги''' (вул. С. Бандери і вул. Севастопольська) *'''Парк "Жовтневий"''' (вул. кн. Володимира) *{{listing |type = see|lat = 50.6371|long = 26.208|name = Дендропарк в мікрорайоні "Ювілейний"|alt = |address = між вулицями Соборна, Ювілейна, Гурія Бухала|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Затишний парк. Є невелика водойма, пляж, волейбольна площадка, скеледром "Козак", мотузковий парк "Мауглі", атракціони, фонтан, палац культури "Хімік" |wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.61063045|long = 26.33000605|name = Рівненський зоопарк|alt = |address = вул. Київська, 110|directions = Проїзд з міста: маршрутне таксі № 34 та № 41|url = http://zoopark.rv.ua/|wikipedia=Рівненський зоопарк|facebook = https://www.facebook.com/Rivnezoo|vkontakte = http://vk.com/rivnezoo|phone = (0362) 28-84-83, 28-86-47|fax = |email = zoorivne@ukrwest.net, zoo.rv.ua@gmail.com|skype = |hours = 09:00–20:00|price = дорослі: 80 грн, діти: 50 грн.|description = Зоологічний парк загальнодержавного значення. Створений в 1982 році.|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.59371|long = 26.23826|name = Городище Оствиця|alt = |address = парк історичної реконструкції на березі озера Басів Кут, що відтворює атмосферу часів Давньої Русі|directions = |url =https://www.facebook.com/ostvytsya/ |facebook =https://www.facebook.com/ostvytsya/ |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=Городище Оствиця|instagram=https://www.instagram.com/ostvycia_rivne/}} === Музеї === *{{listing |type = see|lat = 50.615475|long = 26.247926|name = Рівненський обласний краєзнавчий музей|alt = |address = вул. Драгоманова, 19|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Головне і найбільше (бл. 140 000 музейних експонатів, 2006) зібрання матеріалів і предметів матеріальної та духовної культури Рівненщини.|wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat =50.62298 |long =26.24898 |name = Музей Бурштину|alt = |address = вул. Петлюри, 17|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 26-85-61|fax = |email = |skype = |hours = З 10:00 до 18:00; вихідні - субота, понеділок|price = |description = Наймолодший музейний заклад міста (відкритий улітку 2010 року), в основі якого — дві бурштинові кімнати, де представлено ювелірні вироби та картини, унікальні злитки бурштину, знайдені на Рівненщині, а також одяг та взуття, прикрашені цим каменем. Ідея влаштувати Бурштиновий музей належить Рівненській обласній державній адміністрації, оформлення 2 «бурштинових кімнат» здійснено жителькою села Каноничі Дубровицького району Галиною Лемець.|wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.62300391|long = 26.24890074|name = Музей українського мистецтва|alt = |address = вул. Петлюри, 17|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 22-69-01|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.62410486|long = 26.22841939|name = Музей бойової слави 13-го Армійського корпусу|alt = |address = Соборна вул., 360|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *'''Літературний музей Уласа Самчука''' –  це відділ Рівненського обласного краєзнавчого музею. Музей, відкрито 20 лютого 2007 р. –  у 102-річницю від дня народження письменника. Улас Самчук (1905-1987рр.) – видатний український письменник, народжений на Рівненщині (с. Дермань Здолбунівського району), журналіст і публіцист, редактор, автор  книг «Волинь»,  «Марія», «Юність Василя Шеремети», «Кулак», «На білому коні», «На коні вороному», «Чого не гоїть огонь», «Гори говорять», «Плянета Ді-Пі», «Ост», та ін. Більшу частину свого життя він прожив у еміграції, завжди залишаючись  літописцем свого часу і народу. Самчука називали українським Гомером ХХ століття. === Театри === *{{listing |type = see|lat = 50.62052|long = 26.24598|name = Рівненський обласний український музично-драматичний|alt = |address = Театральна площа, 1|directions = |url = http://www.dramteatr.com.ua|facebook =https://www.facebook.com/dramteatr.rivne |vkontakte = |phone =+38 067 320-22-20 |fax = |email = teatr.rivne@gmail.com|skype = |hours = |price = |description = Театр заснований у 1939 році.|wikipedia=Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.62300391|long = 26.24890074|name = Театр ляльок|alt = |address = вул. С. Петлюри, 15|directions = |url = http://www.teatr.rv.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = rivne_teatr@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = Обласний академічний ляльковий театр. У діючому репертуарі театру понад 20 вистав за творами українських і зарубіжних класиків.|wikipedia=|instagram=}} === Релігійні будівлі === *{{listing |type = see|lat = 50.617797|long = 26.266117|name = Свято-Покровський кафедральний собор (ПЦУ)|alt = |address = вул. Соборна, 6|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 26-24-24|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Один з найбільших та найвищих храмів України. Нижній і верхній храми собору можуть вмістити більше 3 тисяч парафіян кожен. У храмі діють підйомники для інвалідів та людей похилого віку, є приміщення для дитячої недільної школи, медпункту, бібліотеки, репетицій хору, музею тощо.|wikipedia=|instagram=}} * {{listing |type = see|lat = 50.62661|long = 26.24837|name = Свято-Успенська церква|alt = Омелянська церква|address = вул. Шевченка, 113|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (362) 22-30-09|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Найстаріша культова та архітектурна споруда Рівного. Збудована в 1756 році.|wikipedia=|instagram=}} *{{listing|type=see | lat=50.61928736 | long=26.24932051 | name=Свято-Воскресенський кафедральний собор | alt=Свято-Воскресенський собор | address=вул. Соборна, 39 | directions=Знаходиться в центрі міста | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Свято-Воскресенський кафедральний собор (Рівне) | email= | phone=+380362266639 | fax= | hours= | price= | description=Православний храм збудований у XIX столітті на місці дерев'яної церкви Воскресіння Христового, яка згоріла за часів татаро-монгольскої навали. Верхній поверх - це Воскресенський храм, що займає УПЦ КП, нижній - підземний храм св. Архангела Михаїла. }} * == Чим зайнятись == *{{listing |type = do|lat = 50.59371|long = 26.23826|name = Катання на прадавніх човнах дракар "Гунгнір" та лодь "Лада"|alt = |address = в парку "Городище Оствиця" можна замовити екскурсію на човнах по озеру Басів Кут. Неймовірні враження! Обов'язково спробуйте. Запис на екскурсію-катання за тел. +380673600039 (Ольга).|directions = |url =https://www.facebook.com/ostvytsya/services/?ref=page_internal |facebook =https://www.facebook.com/ostvytsya/services/?ref=page_internal |vkontakte = |phone =+380673600039 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=Городище Оствиця|instagram=https://www.instagram.com/ostvycia_rivne/}} === Бібліотеки === * {{listing |type = do|lat = 50.617892|long = 26.246209|name = Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека|alt = Рівненська державна обласна бібліотека|address = вул.Короленка, 6|directions = |url = http://www.libr.rv.ua|wikipedia=Рівненська державна обласна бібліотека|facebook = https://www.facebook.com/libr.rv|vkontakte = http://vk.com/libr_rv|phone = +380 362 22-10-63|fax = +380 362 22-21-21|email = library@libr.rv.ua|skype = |hours = |price = |description = Одна з найголовніших книгозбірень регіону, депозитарій краєзнавчих ресурсів, культурно-освітній, науково-методичний та навчальний центр.}} *{{listing |type = do|lat = 50.61328564|long = 26.28234252|name = Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Короленка|alt = |address = вул. Київська, 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362)23-35-38|fax = |email = RivneLibr_CMB@ukr.net|skype = |hours = 9:00-18:00; вихідний - п'ятниця|price = |description = Заснована у 1947 р. Фонд – 68 тис. прим. документів.}} * == Що купувати == * Горілка "'''Бурштинівка'''". На дні пляшки лежать бурштинові камінці. == Де поїсти == === Дешево === * {{listing |type = eat|lat = 50.61833|long = 26.25972|name = Піцерія "Сієста"|alt = |address = вул. Соборна, 14а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (0362) 63-38-83|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} * {{listing |type = eat|lat = 50.61738983|long = 26.25299916|name = Піцерія "Челентано"|alt = |address = вул. Словацького, 4/6|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (0362) 62-34-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} * {{listing |type = eat|lat = 50.62305|long = 26.25169|name = Піцерія "Сицилія"|alt = |address = вул. проспект Миру, 9|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 097 319 7027|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *{{Listing|type=eat|instagram=|price=|hours=|skype=|email=|fax=|phone=+38 (0362) 227046|facebook=|lat=50.61955|wikipedia=|url=|directions=|address=вул. Короленка, 2|alt=|name=Аміго, бістро|long=26.24772|description=Піца, свіжа випічка, фаст-фуд, напої}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == Нічний клуб "Лагуна", кінотеатр "Україна", трц "Екватор",Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр,. == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=FULL HOUSE capsule hostel | alt=Full House | url=https://hostel.rivne.ua | wikipedia= | wikidata= | email=FullHouseRivne@gmail.com | address=вул. Київська, 10. | lat=26.27431 | long=50.61574 | directions=5 хв від центрального автовокзалу. | phone=+380671241010 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Спальне місце у хостелі - 290 грн. Готельний номер - 960 грн. | facebook=https://www.facebook.com/FullHouseHotelHostel/ | instagram= | lastedit=2019-03-07 | content=Сучасний капсульний хостел у місті Рівне. 60 спальних місць. Парковка під охороною. Wi-Fi. }} *{{sleep | name=Rivne Hostel | alt= | url=http://www.hostel.rv.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=Rivnehostel@gmail.com | address=вул. Соборна, 19/21, кв. 23 | lat=26.25157 | long=50.61906 | directions=Центр міста, навпроти майдану Незалежності | phone=+38 (068) 625 05 05, +38 (099) 788 81 77 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Ціна проживання у Хостелі за добу - 150 грн./ 170 грн. / 190 грн. / 200 грн. - відповідно до формату номерів. | facebook=https://www.facebook.com/Rivnehostel | instagram= | lastedit=2019-03-07 | content= }} === Середні ціни === * {{listing | name=FULL HOUSE apart hotel | alt=FULL HOUSE | url=https://fullhouse.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Небесноъ сотні, 24 | lat= | long= | directions=7 хв від центру міста | phone=+380983621010 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2024-01-23 | content=FULL HOUSE apart hotel - Комфортний апарт готель у місті Рівне. Знаходиться біля центрального залізничного вокзалу. До центру міста хв. пішою прогулянкою. Готель пропонує як стандатні номери, так і номери студіо з власною кухнею. }} === Дорого === * {{listing |type = sleep|lat = 50.6199566|long = 26.24671453|name = Готель "Україна"|alt = |address = вул. Соборна, 112|directions = |url = http://hotelukraine.rv.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +38 ( 0362) 64-91-41|fax = |email = |skype = |hours = |price = Від 400 грн. (до 3800 грн. за люкс поліпшений номер)|description = Чотиризірковий готель «Україна » розташований в самому серці Рівного. Сервіси: паркінг, ресторан, масаж, безкоштовний Wi - Fi, сауна, ресторан, ірландський паб.}} *{{listing |type = sleep|lat = 50.622|long = 26.25077|name = Готель "Оптіма"|alt = |address = вул. Словацького, 9|directions = |url = https://reikartz.com/uk/hotels/optima-rovno/|facebook = |vkontakte = |phone = +38 (0362) 420 310|fax = |email =rivne.hotel@reikartz.com |skype = |hours = |price = Від 900 грн. (до 1500 грн. за люкс поліпшений номер)|description = Трьохзірковий готель «Оптіма» розташований в центрі міста поблизу майдану Незалежності.|wikipedia=|instagram=}} == Де навчатись == * {{listing |type=other|lat = 50.617799|long = 26.258569 |name = Національний університет водного господарства та природокористування |alt = НУВГП|address = вул.Соборна, 11|directions = |url = http://www.nuwm.rv.ua/|wikipedia = Національний університет водного господарства та природокористування|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.61024|long = 26.287805 |name = Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука |alt = МЕГУ|address = вул. акад. С. Дем'янчука, 4|directions = |url = http://www.regi.rovno.ua/|wikipedia = Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука|facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 23-01-86, 23-72-02, (0362) 23-72-12, (050) 104-69-80|fax = |email = mail@regi.rovno.ua|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.61024|long = 26.287805 |name = Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж |alt = РЕГІк|address = вул. Академіка Степана Дем’янчука, 4|directions = |url = http://www.regik.rv.ua/|wikipedia = Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Приватний вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації.}} * {{listing |type=other|lat = 50.608511|long = 26.256654 |name = Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти |alt = РОІППО|address = вул. В. Чорновола, 74|directions = |url = http://www.roippo.org.ua/|wikipedia = Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти|facebook = |vkontakte = |phone = 64-96-60, 22-22-02|fax = 22-22-02|email = roppo@mail.ru|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.619106|long = 26.226704 |name = Рівненський інститут слов'янознавства |alt = РІС КСУ|address = вул. Петра Могили, 28|directions = |url = http://rissksu.rivne.com/|wikipedia = Рівненський інститут слов'янознавства|facebook = https://www.facebook.com/pages/Рівненський-інститут-словянознавства-КСУ/186281894738262|vkontakte = https://vk.com/riss_ksu|phone = (0362) 63 14 05|fax = (0362) 63 14 05|email = rissksu@rivne.com|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.612366|long = 26.250037 |name = Рівненське музичне училище |alt = |address = вул. С. Бандери, 6|directions = |url = http://www.muz.rv.ua/|wikipedia = Рівненське музичне училище|facebook = |vkontakte = https://vk.com/rivnemuz|phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *[[w:Рівненський_державний_гуманітарний_університет|Рівненський державний гуманітарний університет]], вул. Степана Бандери, 12, Рівне, 33028, Україна * == Як заробити == == Застереження == === Мова === * на території міста українська мова прийнята за регіональну, але чимало мешканців розуміють російську мову; * в багатьох закладах харчування та магазинах також не розуміють англійську мову. == Як вирішувати проблеми == * всі види екстреної допомоги - 112 * пожежна охорона, служба порятунку - 101 * поліція - 102 * швидка медична допомога - 103 * довідкова служба - (036) 99-109-11 == Зв'язок == === Телефонний === Телефонний код України '''+380''', міста '''362''', далі йде шестизначний номер (наприклад '''+380 362 123456'''). ==== Стільниковий ==== На території міста є покриття операторів стільникового зв'язку: Lifecell, Київстар, Vodafone. === Пошта === Поштові індекси — 33000-33499 *{{listing |type=other |lat=50.61935 |long=26.25255 |name = Рівненська дирекція УДППЗ «Укрпошта» |alt = |address = вул. Соборна, 56 |directions = |url = http://www.rv.ukrposhta.com/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 22-12-00, 22-43-35 |fax = |email = Rivno@ukrposhta.com |skype = |hours = |price = |description = }} == Куди далі == * Західний напрямок — [[Луцьк]] * Південно-західний по автошляху {{Автошлях|М|06}} — [[Дубно]], [[Львів]] {{footer|ispartof=Рівненська область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Рівненської області]] 744j2bl70ypj08x9lewvu2rx6rdqcii 0 172 35717 35618 2024-06-02T14:26:10Z Сергій Липко 1180 оформлення 35717 wikitext text/x-wiki {{geo|50.74|26.35|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Рівненська область''' розташована в [[Західна Україна|Західній Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Рівне]] * [[Острог]] * [[Дубно]] * [[Гоща]] * [[Здолбунів]] * [[Корець]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == === Сім чудес Рівненщини === # '''Вузькоколійна залізниця''' Антонівка-Зарічне (Володимирецький, Зарічненський райони). # {{See|name=Тараканівський форт|address=Тараканів, Рівненська область, 35641|url=https://rivne.travel/locations/tarakanivskij-fort|lat=50.36298267029135|long=25.71627888361233|email=tourismrivneregion@gmail.com}} (Дубенський район). # '''[[Острог|Історико-культурний комплекс м. Острога]]'''. # {{see | name=Поле Берестецької битви | alt=Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» | url=https://berestechko.org/ | wikipedia=Національний_історико-меморіальний_заповідник_«Поле_Берестецької_битви» | wikidata= | email= | address=вулиця Козацької Слави 26, село Пляшева, Радивилівський район, Рівненська область, Україна | lat=50.34957711999597 | long=25.19443994328617 | directions= | phone=+38 (03633) 28 7 39 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-12-06 | content=На Рівненщині у 1651 році у битві під Берестечком зійшлися козаки й поляки-мушкетери, татари і священики, там були навіть діти, які підносили кулі. Сьогодні на тому місці знаходиться музей-заповідник. А поле Берестецької битви — чи не єдине в Європі, яке лишилося таким, як було три століття тому. }} # '''[[Свято-Троїцький жіночий монастир (Корець)|Свято-Троїцький жіночий монастир]]''' (м. Корець). #'''[[Дубенський замок|Замок князів Любомирських]]''' (м. Дубно). #'''Свято-Троїцький чоловічий монастир''' (с. Межиричі Острозького району). === Зелений шлях "Медове коло" === *{{see | name=Культурно-археологічний центр «Пересопниця» | alt=«Пересопниця» | url=http://peresopnytsya.rv.ua/ | email= | address=село Пересопниця | lat=50.66647 | long=25.96877 | directions= | phone=+380 (362) 40 05 41 | tollfree= | fax= | hours=З 10-00 до 18-00 (в зимовий період: з 9-00 до 17-00). Вихідні дні - понеділок і четвер | price=5-50 грн | lastedit=2019-12-05 | content= |wikipedia=Пересопниця}} *{{see | name=Тунель кохання | alt= | url= | wikipedia=Тунель_кохання | wikidata= | email= | address= | lat=50.75058 | long=26.04412 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-12-05 | content=Чудове місце }} * * * * {{see | name=Базальтові стовпи | alt= | url= | wikipedia=Базальтові_стовпи | wikidata= | email= | address= | lat=50.9228 | long=26.2352 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-12-05 | content=600 мільйонів років тому на цій території були діючі вулкани, а тепер височіють кам’яні брили неймовірної краси заввишки з дев’ятиповерховий будинок. Таке місце – єдине в Україні. }} * {{see | name=Архаїчний вітряний млин (XVIII-XIXст.) | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=село Красносілля, Гощанський район, Рівненська область, Україна | lat=50.63229 | long=26.69488 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Вхід вільний | facebook= | instagram= | lastedit=2019-12-06 | content=Стародавній млин вартий уваги. }} * * {{see | name=Губківський замок, XIV ст. | alt= | url= | wikipedia=Губківський_замок | wikidata= | email= | address=село Губків, Березнівський район, Рівненська область, Україна | lat=50.8258646 | long=27.0450582 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-12-10 | content=Руїни замку розташовані на вершині скелі "Князь" (заввишки 60-70 метрів). З гори відкривається прекрасний краєвид на річку Случ та прилеглі території, які мають назву "Соколині гори". Обов'язково відвідайте це місце. }} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] l3wi37t2vk8w8rmby4mv400s6chwqcn 0 173 1273 1272 2013-03-27T23:48:51Z MF-Warburg 4 1 версія: Importing from Incubator 1273 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Сполучені Штати Америки]] 354auuk8ey54cxs1pze9r23jvvje0gp 0 174 37196 37195 2025-05-02T09:34:55Z Vikamura 7239 /* Поважати */ 37196 wikitext text/x-wiki {{geo|43.9333333333|12.4666666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = View from San Marino.jpg |flag = Flag of San Marino.svg |location = LocationSanMarino.png |capital = [[Сан-Марино]] |government = Республіка |currency = євро (EUR) |area = 61.2 км² |population = 27,730 чол. (2002) |language = [[Італійський розмовник|Італійська]] |religion = Католицизм |electricity = 230V/50Hz (Вилка Європейського і Італійського стандартів) |callingcode = +378 (+0549 - з Італії) |tld = .sm |timezone = UTC+1 }} '''Сан-Марино''' країна [[Європа|Південної Європи]]. Третя найменша країна Європи за територією після [[Ватикан]]у і [[Монако]]. Республіка Сан-Марино зі всіх сторін оточена Італією. == Зрозуміти == == Регіони == Адміністративно територія країни поділена на 9 областей: * Аквавива * Борго-Маджоре * Доманьяно * К'єзануова * Монте-Джардіно * Сан-Маріно * Серравалле * Фаетано * Фьорентіно == Міста == * [[Сан-Марино]] — столиця країни * [[Серравалле]] — найбільше місто == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === В самому [[Сан-Марино]] аеропорти відсутні. В'їхати до Сан-Марино фактично можна лише через [[Італія|Італію]]. Поблизу міста Ріміні знаходиться аеропорт "Ріміні-Сан-Марино". {{Listing|type=go|lat=44.019|long=12.609|name=Аеропорт Ріміні|alt=Aeroporto Internazionale Federico Fellini|directions=міжнародний аеропорт Ріміні (Італія), розташований у Мірамаре (за 8 км від центру Ріміні), є також аеропортом для Сан-Марино|url=riminiairport.com|wikipedia=Ріміні (аеропорт)|phone=tel:00390541379800|email=info@riminiairport.com}} === Потягом === Поїздом до Сан-Марино дістатися неможливо. Один з варіантів: поїздом до Ріміні (або будь-яке інше місто, що знаходиться поряд) і звідти на автобусі без проблем. === Автомобілем === === Автобусом === == Транспорт == ==== Автомобільний ==== {{Listing|type=go|name=San Marino Highway|directions=Головною дорогою є автострада Сан‑Марино. Дороги, головним чином, використовуються приватними водіями. Санмаринські органи влади ліцензують приватний транспорт характерними білими номерними табличками з блакитними номером|wikipedia=Автострада Сан-Марино}} == Мова == == Де поїсти == {{Listing|type=eat|name=La Terrazza|address=Contrada del Collegio, 31, 47890 Città di San Marino, Сан-Марино|url=https://www.ristorantelaterrazza.sm/|phone=+3780549991007|hours=пʼятниця 12:00–14:30 19:00–22:00  субота 12:00–14:30 19:00–22:00  неділя 12:00–14:30 19:00–22:00  понеділок 12:00–14:30 19:00–22:00  вівторок 12:00–14:30 19:00–22:00  середа 12:00–14:30 19:00–22:00  четвер 12:00–14:30 19:00–22:00|price=30–40 € за особу}} == Що відвідати == {{See|name=Три вежі Сан-Марино|wikipedia=Three Towers of San Marino|lat=43.935|long=12.45|image=Fortress of Guaita - First Tower (San Marino).jpg|description=середньовічні будівлі на трьох вершинах гори Монте-Титано. Гуаїта — найстаріша вежа, збудована як в'язниця в XI столітті. Друга вежа — Честа, була збудована в XIII столітті, знаходиться на найвищій точці Сан-Марино. Третя вежа — Монтале була збудована в XIV столітті. На відміну від інших, доступ відвідувачів до неї обмежений.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == В якості валюти використовують євро. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == У Сан-Марино є кілька дорогих готелів. Набагато більший вибір житла пропонує розташоване неподалік італійське місто [[Ріміні]]. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Де розважитись == {{See|name=Палаццо Публіко|address=Piazza della Libertà - 47890 Città di San Marino|lat=43.936|long=12.446|wikipedia=Палаццо Публико (Сан-Марино)|description=Палаццо Публіко - резиденція урядових органів Сан-Марино та мерії міста Сан-Марино, розташована в цьому місті. Будівля служить для проведення офіційних церемоній і є місцем перебування Генеральної ради, капітанів-регентів, Ради Дванадцяти та Державного конгресу.}} == Зв'язок == Міжнародний телефонний код Сан-Маріно +378. Інтернет-домен країни .sm {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 5qtlwdc9xsf5uvh1i5589j87rzktenn 0 175 14220 14214 2015-02-12T10:44:01Z Voll 30 Опис 14220 wikitext text/x-wiki {{geo|23.079732|12.612305|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Сахель''' (ساحل, в перекладі означає «берег», «кордон» або «узбережжя») — тропічна савана в [[Африка|Африці]], яка є своєрідним переходом між Сахарою і південними, родючішими землями. Регіон простягнувся на 3900 км від Атлантичного океану на заході, до Червоного моря на сході; покриває площу, що дорівнює 3 053 200 км². == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Saharan Africa regions map (ru).png | regionmaptext=Країни Сахари | regionmapsize=380px | region1name=[[Малі]] | region1color=#cbc688 | region1items= | region1description= | region2name=[[Мавританія]] | region2color=#bcb56b | region2items= | region2description= | region3name=[[Нігер]] | region3color=#abb458 | region3items= | region3description= | region4name=[[Судан]] | region4color=#bcaf70 | region4items= | region4description= | region5name=[[Чад]] | region5color=#bfbf6b | region5items= | region5description= }} == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == [[File:Algeria Sahara.jpg|thumb|350px|Транспорт в пустелі]] == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Африка|type=Континент}} 38d3dn8bi879qcni2hzwj11lql5vnp2 0 176 26737 23817 2020-05-27T00:13:20Z CommonsDelinker 1602 Replacing LocationSwaziland.png with [[File:Location_Eswatini.png]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR3|Criterion 3]] (obvious error) · The new official name "Eswatini" has been officially r 26737 wikitext text/x-wiki {{geo|-26.483333|31.433333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Hippo Swaziland.jpg |flag = Flag of Eswatini.svg |location = Location Eswatini.png |capital = [[Мбабане]] |government = монархія; незалежний член Співдружності |currency = лілангені (SZL) |area = 17,363 км² |population = 1,123,605 (2012) |language = англійська і свазі. |religion = Зіоністи (суміш християнства та місцевих древніх культів поклоніння предкам) 40%, римо-католики 20%, мусульмани 10%, анлікани, бахаї, методисти, мормони, іудеї та інші 30% |electricity = |callingcode = +268 |tld = .sz |timezone = UTC +2 }} '''Есватіні''' (раніше - '''Свазіленд''') знаходиться у [[Південна Африка|Південній Африці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Мбабане]] - офіційна столиця країни * [[Лобамба]] - королівська і парламентська столиця * [[Манзіні]] - найбільше місто і економічна столиця Есватіні == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Африка|type=Країна}} li498alj4vkabcerv2u035oagcif81f 0 177 25614 12418 2019-10-18T17:54:47Z Eihel 4022 bold tag not ended 25614 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} [[Файл:Jerusalem_from_mt_olives.jpg|thumb|300px|Єрусалим:Старе місто і Купол Скелі]] Свята земля (івр. ‏ארץ הקודש, Éreẓ haQodeš; лат. Terra Sancta; грец. Άγιοι Τόποι, Agioi Topoi; араб. ‏الأرض المقدسة, al-Arḍu l-Muqaddasa) - загальний термін, який зазвичай відноситься до однієї або декількох країн [[Близький Схід|Близького Сходу]] - регіону світу, який був свідком народження та ранньої історії трьох великих релігій світу: юдаїзму, християнства та ісламу. == Зрозуміти == Свята Земля була і залишається в даний час в центрі уваги паломників протягом століть у зв'язку з її економічним, релігійним і культурним значенням. Такі країни є найважливішими для мандрівника і паломника в Святу Землю: * [[Ізраїль]] - тут знаходиться переважна більшість святих місць іудаїзму (особливо [[Єрусалим]]) і християнства ([[Назарет]] і Старе місто [[Єрусалим]]у, місце розп'яття і Воскресіння). * [[Палестина]] - Західний берег річки Йордан включає в себе [[Віфлеєм]] (місце народження Ісуса) і [[Хеврон]] (поховання Авраама). * [[Йорданія]] - включає в себе ряд об'єктів і населених пунктів, пов'язаних з іудаїзмом і християнством, особливо з життя Мойсея та Ісуса. == Підготуватись == == Як дістатись == == Пересуваємось по маршруту == === Святі місця іудаїзму === *'''[[Ізраїль]]''' *'''[[Палестина]]''' *'''[[Гора Синай]]''' *'''[[Єрусалим]]''' *'''[[Хеврон]]''' *'''[[Цфат]]''' *'''[[Тверія]]''' === Святі місця християнства === [[Image:Holy sepulchre exterior.jpg|thumb|right|250px|Вхід у церкву Гробу Господнього в Єрусалимі]] *'''[[Віфлеєм]]''' *'''[[Назарет]]''' *'''[[Галілейське море]]''' *'''[[Єрусалим]]''' *'''[[Гора Синай]]''' *'''[[Тверія]]''' === Святі місця ісламу === *'''[[Єрусалим]]''' *'''[[Мекка]]''' *'''[[Медіна]]''' == Застереження == == Куди далі == {{related|Близький Схід}} {{footer|type=Маршрут}} bhq349d9tk3m3z7xembze9r86cz465x 0 178 36060 35048 2024-09-19T16:17:43Z 2001:2D8:68A1:F36B:3066:DC78:D1D2:1C1 36060 wikitext text/x-wiki {{geo|44.61149|33.52272|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Административная карта-схема Севастополя.png | caption = Адміністративна мапа міста | city= Севастополь | arm = COA of Sevastopol.svg | population = 341 841 (на 1.10.2012) | callingcode = +380-692 }} {{Крим}} {{ДрукРайони}} '''Севастополь''' — місто-курорт на півдні [[Україна|України]], на Гераклейському півострові в південно-західній частині Кримського півострова. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. Севастополь є містом центрального підпорядкування (як і столиця [[Україна|України]] — [[Київ]]), воно не входить до складу Автономної Республіки Крим, а мер Севастополя не обирається, а призначається власне Президентом України. Має власні символи: герб, прапор і гімн. З березня 2014 року місто, де-факто, разом з Кримським півостровом окуповано Росією. В місті розміщено військові підрозділи країни-окупанта. Відвідання міста іноземцями як і Криму повинно погоджуватись з СБУ. Відвідання неукраїнцями окупованого міста без погодження зі службою безпеки України тягне за собою правові та дипломатичні наслідки. Місто є кращим для відпочинку курортом Криму, оскільки тут поєднуються не високі і не курортні ціни на продукти харчування і транспорт, великий вибір місць для проживання у всіх сегментах ринку, ввічливе, порядне обслуговування у сфері послуг, великий вибір для проведення дозвілля, близкість до [[Західне узбережжя Криму|Західного]] і [[Південний берег Криму|Південного узбережжя Криму]]. == Зрозуміти == === Орієнтація === Адміністративно місто поділяється на чотири райони: {{Regionlist | region1name=[[Ленінський район Севастополя|Ленінський район]] | region1color=#FF0000 | region1items= | region1description=Центральний район міста. Територія становить 2 600 га. Населення — 110,26 тисяч осіб. Природними межами району служать Карантинна бухта і Карантинна балка на заході, Сарандинакіна балка і Південна бухта на сході, берег Севастопольської бухти — на півночі, і межі Балаклавського і Гагарінського районів — на півдні. У районі працює близько 500 підприємств і установ. Традиційні для економіки району напрями — виробництво продуктів харчування і виробів легкої промисловості. Проте, у зв'язку з тим, що район розташований у центральній частині міста, великих промислових підприємств серед них небагато. | region2name=[[Гагарінський район Севастополя|Гагарінський район]] | region2color=#FFBBFF | region2items= | region2description=Західна частина міста. Територія становить 6 100 га і містить у собі мікрорайони бухт Комишової, Стрілецької і Козачої, проспекту Жовтневої революції, Грушівку і промислову зону. У районі проживає близько 110 тисяч чоловік. З півдня, заходу і півночі район омиває Чорне море. Довжина його берегової лінії становить 43,6 км. Тому тут розташовані і багато об'єктів рекреаційної інфраструктури — санаторії і дитячі оздоровчі табори, пляжі, яхт-клуб, човнові станції й інше. У районі розташовані великі промислові підприємства рибовидобувної і рибопереробної галузей, електронної промисловості, вищі і середні навчальні заклади, базуються з'єднання і частини Військово-морських Сил і військ ППО України, Чорноморського флоту Росії. | region3name=[[Нахімовський район]] | region3color=#1E90FF | region3items= | region3description=Район у північній, північно-східній і східній частинах міста. Його північна частина межує з Бахчисарайським районом, південна і західна — з Ленінським районом Севастополя. Загальна площа — 23 367 га, у тому числі, до сільської зони відноситься 13 490 га. Населення району — 104,4 тисячі чоловік. У районі розташовано близько 1 700 підприємств, установ і організацій. Найбільші галузі економіки району — судноремонт, виноградарство і виноробство. | region4name=[[Балаклавський район]] | region4color=#9BCD9B | region4items= | region4description=Район у східній, південно-східній і південній частинах міста. Включає одне місто — Інкерман і 16 сільських населених пунктів. Площа району — 54 400 га, населення — 51 тисяча осіб. Центром району є місто-супутник Севастополя — Балаклава. В районі працює кілька промислових підприємств. Основні напрямки в сільському господарстві району — виноградарство, садівництво, овочівництво, тваринництво. }} ==== Географічне розташування ==== [[Файл:Sevastopol, Ukraine.jpg|thumb|270px|вид із супутника]] На північному сході землі Севастополя межують з Бахчисарайським районом, на південному сході з Великою Ялтою. Із заходу і півдня омивається водами Чорного моря. Севастополь і його околиці утворюють Великий Севастополь, або Севастопольський регіон, до складу якого входять 49 населених пунктів, з яких два міста — Севастополь і Інкерман, одне селище міського типу — Кача і 46 сіл і селищ. Протяжність сухопутної межі Севастополя — 106 кілометрів. Територією міста проходить морський державний кордон довжиною 140,5 кілометрів. Протяжність території Севастопольського регіону з заходу на схід — 43 кілометра, з півночі на південь — 50 кілометрів. Севастополь є найпівденнішим регіоном України: на його території знаходиться найпівденніша точка України — мис Сарич. Крайні географічні точки: * на півночі — мис Лукулл і мис Тюбек; * на півдні — мис Сарич; * на сході — точка на схилі гори Трапан-Баїр на Ай-Петринській яйлі; * на заході — мис Херсонес. Загальна площа Великого Севастополя — 1 079 км<sup>2</sup>, в тому числі площа суші складає 864 км<sup>2</sup>, акваторія бухт — 215 км<sup>2</sup>. Севастополь має унікальне географічне розташування. Він знаходиться майже посередині між екватором і північним полюсом; розташований на кордоні степового і гірського Криму, від нього починаються три пасма Кримських гір (Зовнішнє — височина Кара-Тау, Внутрішнє — Мекензієвими горами та Головне — Балаклавськими висотами). ==== Місцеві топоніми ==== * '''Південна сторона''' — частина міста на південь від Севастопольської бухти. ** '''Міська сторона''' — частина міста на південь від Севастопольської бухти і на захід від Південної бухти, від 7-го кілометру Балаклавського шосе і до Козачої бухти (Ленінський і Гагарінський райони). ** '''Корабельна сторона''' — частина району на південь від Севастопольської бухти та на схід від Південної бухти. * '''Північна сторона''' — частина району на північ від Севастопольської бухти. На Північній стороні знаходяться Радіогірка, Учкуївка, Любимівка, Бартеньєвка, Голландія. === Історія === [[Файл:Chersonesos columns.jpg|thumb|270px|Базиліка у місті Херсонесі Таврійському]] Перші портові міста засновувались на території Севастополя ще 7-3 тисячі років до н. е. У V столітті до н. е. тут було засновано античну колонію — Херсонес, із якою пов'язано багато значущих для християнської релігії подій. Під час своєї подорожі ці місця відвідував святий апостол Андрій Первозванний, прийняв мученицьку смерть апостольський святий, папа Римський Климент. У 988 році містом оволодів князь Володимир Святославович, який, за легендою, разом із дружиною тут охрестилися, згодом поширюючи християнство по всій Русі. Протягом 1475–1781 років місто було завойоване і перебувало під владою Османської імперії. Після приєднання Кримського півострова до Російської імперії на цьому місці у 1783 році було закладено перші будівлі Севастополя: будинок командувача Севастопольської ескадри, каплицю, кузню та пристань. Певний час поселення носило кримськотатарську назву Ахтіар, проте уже на початку 1784 року Катерина ІІ наказала створити тут фортецю та дати їй назву Севастополь (від грецької Σεβαστος — «вельмишановний, священний» та πολις — «місто»), що буквально означало «величне місто», «найясніше місто», «імператорське місто». У 1802 році Севастополь увійшов до складу Таврійської губернії, а вже через два роки був оголошений головним військовим портом Російської імперії на Чорному морі. [[Файл:Malakhov2.jpg|thumb|270px|left|фрагмент панорами «Оборона Севастополя»]] Севастополь відіграв ключову роль у Кримській війні 1853–1856 років. У 1854 році 62-тисячна армія Англії, Франції та Туреччини висадилася під Євпаторією і попрямувала до Севастополя, на захист якого стали 25 тисяч моряків і 7-тисячний гарнізон міста. Віктор Гюго метафорично порівняв облогу Севастополя із облогою Трої. Після підписання Паризького мирного договору 1856 року, в якому вказувалася заборона створення Росії та Туреччині військових портів на Чорному морі, місто втратило своє стратегічне значення, однак перетворилося у туристичний центр. У 1875 році сюди була прокладена залізниця. У 1905 році була створена всесвітньо відома панорама «Оборона Севастополя». На початку першої російської революції у Севастополі відбулося повстання на парнцернику «Князь Потьомкін-Таврійський», а згодом на крейсері «Очаків». Після Жовтневого перевороту, у 1917 році, влада в місті перейшла до Ради військових і робітничих депутатів. 29 квітня 1919 року в ході боїв з силами Антанти та Білою гвардією до міста вступили війська Червоної армії, того ж дня французька ескадра залишила Севастопольську бухту і вийшла в море. Остаточно радянська влада була встановлена після заняття міста більшовиками у 1920 році. У період німецько-радянської війни місто зазнало першого бомбардування 22 червня 1941 року. Вторгнення німецької армії до Криму відзначилося героїчною обороною Севастополя, що тривала 250 днів (з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року), за що пізніше, у 1954 році, Севастополю було присвоєно статус «Місто-герой». Здалося місто 9 липня 1942 року, коли усі можливості оборони були вичерпані. 9 травня 1944 року місто було відвойоване у німецько-фашистських загарбників. У повоєнні роки місто було вдруге повністю відновлене. === Клімат === {{Кліматограма|Севастополя |2|5|39 |2|6|34 |3|8|30 |8|13|26 |12|18|26 |17|23|38 |19|25|33 |19|25|31 |15|21|40 |10|16|28 |6|12|47 |3|8|54 |float=right |Джерело=[http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Sevastopol/ Клімат Севастополя] }} Клімат міста відносно м'який, морський, помірно континентальний у передгір'ях, помірно континентальний із «відтінками» субтропічного середземноморського типу на південно-східному узбережжі. Середньомісячна температура повітря протягом року завжди вища 0 °C. Найхолоднішим буває лютий із середньомісячною температурою +2,6 °C, найтеплішим — липень +22-24 °C. В окремі роки липень буває дуже спекотним. В році 238 безморозних днів. Температура поверхневого шару води Чорного моря біля побережжя міста на протязі року позитивна, в липні +22-26 °C. Сумарна сонячна радіація на території міста рівна приблизно 4 890 мДж/рік на м². За сезонами року вона розподіляється нерівномірно: на зиму приходиться 10%, на весну — 25%, на літо — 50% і на осінь — 15%. Відносна вологість повітря в цілому низька — від 60% до 80% взимку і від 45% до 60% влітку. Атмосферні опади випадають нерівномірно: від 300 до 500 мм/рік. Найсухіший місяць — липень. Влітку переважають західні і північно-західні вітри. У міжсезонні — південні. Для зимового періоду характерні вітри північно-східного напрямку, які приносять холодне арктичне повітря. Найвітряніший місяць для міста листопад. На морському побережжі шторми викликають вітри південно-західного напрямку. Крім вітрів загальної циркуляції спостерігаються і місцеві вітри: бризи на побережжі і гірсько-долинні у долинах. Коли на Кримському півострові і сусідніх з ним частинах моря дмуть сильні східні і північно-східні вітри, в районі Севастополя, з підвітряної сторони гір, спостерігається зона слабих вітрів, що простягаються від мису Лукулл до Балаклави. Ця зона отримала назву зони затишшя. {{Вікіпедія|Клімат Севастополя}} В холодний період року для севастопольських бухт характерне випаровування моря, яке виникає внаслідок вторгнення холодних повітряних мас на відносно теплу підстилаючу поверхню моря. Для цього необхідна різниця температур води і повітря не менше восьми градусів. Такі умови найчастіше спостерігаються з листопада по березень. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Файл:Belbek.jpg|thumb|175px|аеропорт «Бельбек»]] В Севастополі діє міжнародний аеропорт «Бельбек», який має повітряне сполучення з Москвою (Внуково), Києвом (Бориспіль) та [[Дніпропетровськ]]ом. Знаходиться за 2,5 км від транспортної розв'язки Сімферополь — Севастополь, поблизу села Фруктового, на території Нахімовського району. * {{listing|type = go|lat =44.691478 |long = 33.588896|name = аеропорт «Бельбек»| address =Качинське шосе, 44а |directions =з аеропорту до міста можна дістатися маршрутним таксі № 36, 42 до площі Захарова (вартість 6 гривень, час в дорозі 40-50 хвилин) та до площі Ушакова маршрутним таксі № 13, у якого в літні місяці періодичність рейсів становить 30 хвилин, а вартість проїзду — 10 гривень|wikipedia =Бельбек (аеропорт)| phone =(0692) 73-60-89 |email = |fax =(0692) 73-60-68 |url = |hours = |price = }} Більший міжнародний аеропорт знаходиться в [[Сімферополь|Сімферополі]] (див. [[Сімферополь#Літаком|Сімферополь → Як дістатись → Літаком]]). === {{Потягом}} === [[Файл:Sevastopol 04-14 img01 railway station.jpg|thumb|175px|Залізничний вокзал]] Залізничним транспортом до міста можна дістатись лише із [[Київ|Києва]] (потяги № 28, 40, 298), [[Донецьк]]а (потяг № 48), [[Москва|Москви]] (потяги № 18, 234) і [[Санкт-Петербург]]а (потяги № 8, 270), а також із населених пунктів через які проходять вище перелічені потяги. З інших міст прямого сполучення немає, потрібно добиратись до Сімферополя, а далі будь-яким транспортом, в тому числі і електричкою. Переважна частина пасажирів цих потягів сходять у Сімферополі, а у тих хто залишився, ви маєте нагоду розпитати про місто, до якого від Сімферополя ще дві години часу дороги. * {{listing|type = go|lat =44.594990 |long = 33.529072 |name = Севастопольський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Вокзальна, 10 |directions =| phone =(0692) 65-51-76, 36-60-74, 45-40-31, 52-30-77, 54-00-80 |email = |fax = |url = |hours = |price = |description = На вокзалі працює камера схову.}} У літній час квитки на потяг потрібно придбати заздалегідь, оскільки за кілька днів до відправлення потягу у залізничних касах лишаються лише квитки у спальні вагони і то не завжди. Залізничний рух припинено Україною через анексію Криму та Севастополя Росією. Наразі залізничні перевезення функціонують лише у межах Кримського півострова. === {{Автомобілем}} === * автошляхом {{Автошлях|Н|06}} (на старих картах М 26) із [[Сімферополь|Сімферополя]]. Відстань — 83 кілометри; * автошляхом {{Автошлях|Н|19}} (на старих картах М 18) із [[Ялта|Ялти]]. Відстань — 80 кілометрів. Також, доволі часто, водії попутних автомобілів з автостанцій і вокзалів інших населених пунктів беруть пасажирів за ціною маршрутного таксі. Так швидше і комфортніше дістатись до місця призначення. Крім того в дорозі вони можуть підказати як куди дістатись, що подивитись, де зупинитись. === {{Автобусом}} === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Севастопольський автовокзал.JPG|текст1 =Автовокзал |Автостанція на площі Захарова.JPG|текст2 =Автостанція на площі Захарова |Австобусна станція на 5 км.JPG|текст3 =Австобусна станція на 5-му км |Севастопольський морський вокзал.JPG|текст4 =Севастопольський морвокзал}} Місто має пряме автобусне сполучення із (вказані кінцеві пункти прибуття): * '''населеними пунктами Криму:''' Сімферополем, Красноперекопськом, Керчю, Ялтою, Форосом, Місхором, Судаком, Феодосією, Бахчисараєм, Євпаторією, Піщаним, Гурзуфом, Соколиним, Алуштою, Кіровськом, Совєтським, Щолкіним, Нижньогірськом, Щасливим, Рибачим, Джанкоєм, Партенітом. * '''населеними пунктами України:''' Дніпропетровськом, Бердянськом, Херсоном, Чернівцями, Миколаєвом, Кам'янкою-Дніпровською, Кіровоградом, Ізмаїлом, Одесою (привоз), Донецьком. * '''населеними пунктами Росії:''' Краснодаром, Новоросійськом, Ростовом-на-Дону. Автобуси приходять на автовокзал та на автостанцію «Північну»: * {{listing|type = go|lat =44.59456 |long = 33.531475 |name = Автовокзал| alt = |address = вул. Привокзальна, 1 |directions =| phone =(0692) 48-81-99 |email = |fax = |url = |hours = |description = На вокзалі працює камера схову.}} * {{listing|type = go|lat =44.626584 |long = 33.536088 |name = Автостанція «Північна»| alt = |address = площа Захарова|directions =| phone =(0692) 71-50-04 |email = |fax = |url = |hours =}} Приміське сполучення: * {{listing | type=go | name=Автостанція «5-й км» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=5-й кілометр Балаклавського шосе | lat=44.549133 | long=33.528943 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Звідси відправляються автобуси і маршрутки в гірську частину Криму, що входить в Балаклавський район Севастополя. Також з 5-го км регулярно ходить транспорт до залізничного вокзалу та автовокзалів Севастополя, в центральну частину міста, в Балаклаву та інше. | content= }} === {{Кораблем}} === Севастопольський морський порт приймає круїзні судна іноземних держав. Регулярне пасажирське сполучення Севастополя з іншими країнами і портами України відсутнє. * {{listing|type = go|lat =44.615691 |long = 33.526036 |name = Севастопольський морський вокзал| alt = |address = площа Нахімова, 5|directions =| phone =(0692) 52-40-82 |email =gesscom@ukrcom.sebastopol.ua |fax = |url = |hours = |price = }} == Транспорт == * У центрі міста вулиці мають односторонній рух: ** від площі Суворова вулиця Леніна до площі Нахімова; ** від площі Нахімова проспект Нахімова до Площі Лазарєва; ** від площі Лазарєва вулиця Велика Морська до вулиці Адмірала Октябрського. В день святкування Дня Чорноморського флоту проспект Нахімова закритий для руху транспорту. === Громадський транспорт === ==== Маршрутні таксі ==== [[Файл:Marshrutka in Sevastopol - the 95a.JPG|thumb|175px|маршрутне таксі]] Маршрутні таксі найпоширеніший вид громадського транспорту у місті. Їх місцеві мешканці називають топіками (за назвою перших автомобілів, що курсували містом, марки Asia Topic). Проїзд в ньому оплачується на виході пасажира, а не при вході. Вартість проїзду в межах міста від 1,5 до 3,5 гривень. Інколи водії маршруток вимагають оплату за габаритний багаж (великі валізи тощо). Багато маршрутів працюють цілодобово. З 23.00 до 6.00 вартість проїзду збільшується до 5—6 грн. Мікроавтобуси зупиняються тільки на зупинках громадського транспорту. Деякі типи автомобілів стоячих пасажирів не беруть. На одних і тих же маршрутах можуть ходити автобуси різних марок, тому ціна в них може незначно коливатися. Інформація про ціну крім салону ще і, як правило, вказана на лобовому чи боковому склі у водія. В будні дні у час пік (біля 17-ї години) багато автомобілів перевантажені. Також транспорт перевантажений у дні світкування Дня Чорноморського флоту зранку до центру, а по полудню — з центру. <br style="clear: both"/> {{hidden begin|title='''<font style="font-size:200%"><font face="Monotype Corsiva">Список маршрутів</font></font>'''|border = 3px black;|titlestyle = background:#ccccff;}} {| class="wikitable" |- ! № !! Маршрут !! Прямі зупинки !! Зворотні зупинки !! Час роботи !! Вартість,<br/>грн !! Інтервал<br/>руху, хв |- | '''1''' ||вул. Героїв Севастополя — вул. Істоміна — вул. Горпищенка — ш. Лабораторне — вул. Генерала Жиділова — ш. Лабораторне — вул. Горпищенка — вул. Істоміна — вул. Героїв Севастополя ||Малахов Курган, вул. 2-га бастіонна, вул. Паршина, Школа №&nbsp;41, кінотетр «Супутник», вул. Горпищенка||магазин «Калинка», Школа №&nbsp;50, вул. Жидилова, поворот на Жидкова, Дачі, Малахов Курган|| 8.40—0.00 ||align=right | 1,5 ||align=right | 400 |- | '''2''' ||ш. Міське — пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Велика Морська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Гагаріна — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — ш. Міське ||с. Кальфа, 5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, вул. Очаківців, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, кінотетр «Росія», Техучилище, Стрілецька бухта||Стрілецька бухта, Техучилище, кінотетр «Росія», вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Велика Морська, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненко, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе, с. Кальфа ||6.00—23.00||align=right |2,0 ||align=right | 7 |- | '''3''' || ш. Міське — ш. Фіолентівське — вул. Вакуленчука — ш. Фіолентівське — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, с. Кальфа, Військова частина, Газова заправка, Підсобне господарство, База відпочинку підводників, Створ, Фіолент, Створ, База відпочинку «Каравела», База відпочинку «Фіолент», Маяк, Селище, Факел, Мусон, Автобат, Сади, Дачі, Комишове шосе, Медмістечко, завод ЗБК, завод «Маяк», ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ ||ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», завод «Маяк», завод ЗБК, Стрілецький ринок, Медмістечко, Комишове шосе, Дачі, Сади, Автобат, Мусон, Селище, Маяк, База відпочинку «Фіолент», База відпочинку «Каравела», Створ, База відпочинку підводників, Підсобне господарство, Газова заправка, Військова частина, с. Кальфа, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00||align=right |2,0 ||align=right | 10 |- | '''4''' ||вул. Адмірала Макарова — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Павла Корчагіна — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — ул. Загорулько — вул. Хрульова — вул. Адмірала Макарова ||вул. Адмірала Макарова, Техучилище, вул. Суздальська, Малахов Курган, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал. Залізничний вокзал. пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова, пл. Лазарева, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрьського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, вул. Павла Корчагіна||вул. Павла Корчагіна, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Очаківців, Комсомольський парк, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, Малахов Курган, вул. Суздальська, вул. Хрульова, Надсуд, вул. Адмірала Макарова|| 6.00—23.00 || align=right |2,5 || align=right |10 |- | '''5''' || вул. Шабаліна — вул. Токарева — вул. Гідрографічна — вул. Льва Толстого — вул. Пирогова — вул. 5-та Бастіонна — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Велика Морська — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. 5-та Бастіонна — вул. Пирогова — вул. Льва Толстого — вул. Комуністична — вул. Чорноморська — вул. Івана Голубця — вул. Льва Толстого — вул. Гідрографічна — вул. Токарева — вул. Шабаліна ||Епіцентр, вул. Відрадна, Міст, вул. Токарева, торговий дім «Авангард», Міськгаз, Депо-1, вул. Івана Голубця, пл. Пирогова, пл. Повсталих, вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Очаківців, пл. Повсталих, пл. Пирогова, вул. Комуністична, Інфекційна лікарня, вул. Ленінградська, вул. Івана Голубця, вул. Сімферопільська, вул. Льва Толстого, Міськгаз, Молокозавод, вул. Токарева, Молокозавод, вул. Токарева, Міст, вул. Відрадна, Епіцентр || 6.00—23.00 || align=right |2,0 || align=right |10 |- | '''6''' || пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна||Стрілецька бухта, Техучилище, кінотетр «Росія», вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Железнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Очаківців, Комсомольський парк, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова ||пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова, пл. Лазарева, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрьського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Железнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, кінотетр «Росія», Техучилище, Стрілецька бухта|| 0.00—19.00 || align=right |2,0 || align=right |60 |- | '''7''' ||вул. Вакуленчука — ш. Фіолентівське — пр. Столітівський — вул. Борисова — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — вул. Козача — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — вул. Борисова — пр. Столітівський — ш. Фіолентівське — вул. Вакуленчука ||ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», завод «Маяк», завод ЗБК, СТО, вул. Північна, вул. Колобова, Китай-місто, магазин «Ален», вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Правди, завод ЗБК, Дачі, Підстанція, Козацька бухта, 35-та батарея, Маяк 1, Маяк 2||Маяк 2, Маяк 1, 35-та батарея, Козацька бухта, Підстанція, Дачі, завод ЗБК, вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера, магазин «Ален», Китай-місто, вул. Колобова, вул. Північна, СТО, завод ЗБК, завод «Маяк», ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ ||6.00—23.00 || align=right |1,5 || align=right |90 |- | '''8''' ||пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Ясна — вул. Крестовського — вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Ясна — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, ресторан «Шайба», с. Первомайка, ресторан «Шайба», Винний завод, вул. Крестовського, магазин «Темп», Пожежна частина, пл. 1-го травня ||пл. 1-го травня, на вимогу, Пожежна частина, магазин «Темп», вул. Крестовського, Винний завод, ресторан «Шайба», с. Первомайка, ресторан «Шайба», Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе ||6.00—23.00|| align=right |2,5 || align=right |90 |- | '''9''' ||пр. Степана Бандери — вул. Новікова — вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Будівельна — вул. Крестовського — вул. Калича — вул. Новікова — пр. Степана Бандери — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, Золота балка, 10-й км Балаклавського шосе, Кар'єр, 1-е відділення, пл. 40-річчя Жовтня, Дім культури, Оболонь, пл. 1-го травня, на вимогу, Пожежна частина, магазин «Темп», вул. Крестовського, Хвиля, РАГС, 2-ге відділення || 2-ге відділення, РАГС, Хвиля, вул. Крестовського, магазин «Темп», Пожежна частина, пл. 1-го травня, Оболонь, Дім культури, пл. 40-річчя Жовтня, 1-е відділення, Кар'єр, 10-й км Балаклавського шосе, Золота балка, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе|| 6.00—23.00<br/>6.00—21.00 || align=right |1,5<br/>2 || align=right |60<br/>5—7 |- | '''10''' || вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди ||Український морський інститут, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Очаківців, Комсомольський парк, Центральний ринок ||Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрьського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, Український морський інститут || 6.00—23.00 || align=right |1,5 || align=right |7 |- | '''12''' || пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова ||Лукомський, Максимова дача, Зв'язківців, Речовий ринок, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова ||пл. Нахімова, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, Речовий ринок, Зв'язківців, Максимова дача, Лукомський || 6.00—23.00|| align=right |1,5<br/>2,5 || align=right |10<br/>5 |- | '''14''' || ш. Міське — пр. Генерала Острякова — вул. Павла Сілієва — вул. Хрустальова — вул. Шабаліна — вул. Токарева — вул. Гідрографічна — вул. Руднєва — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — вул. Маршала Крилова — вул. Бориса Михайлова — вул. Маршала Крилова — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — вул. Руднєва — вул. Гідрографічна — вул. Токарева — вул. Шабаліна — вул. Хрустальова — вул. Павла Сілієва — пр. Генерала Острякова — ш. Міське ||с. Кальфа, 5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, магазин «Океан», вул. Сілаєва, Юність, Гіпермаркет торговий дім «Авангард», Міськгаз, Депо-1, вул. Балтійська, Карантинна балка, вул. Рєпіна, Центр зайнятості, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Бориса Михайлова|| вул. Бориса Михайлова, Український морський інститут, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, вул. Рєпіна, Карантинна балка, вул. Балтійська, Депо-1, Міськгаз, вул. Токарєва, Гіпермаркет, Юність, вул. Сілаєва, магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе, с. Кальфа || 6.00—23.00 || align=right |2,5<br/>2 || align=right |10<br/>5 |- | '''15''' || ш. Міське — ш. Комишове — ш. Фіолентівське — вул. Марінеска — вул. Шевченка — ш. Комишове — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — ш. Комишове — вул. Шевченка — вул. Марінеска — ш. Фіолентівське — ш. Комишове — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, Сміттеспалювальний завод, Овочева база, Станція Севастополь-товарний, ДРСУ, Комишове шосе, Медмістечко, Стрілецький ринок, вул. Марінеска, ТЦ «Європа», Електроремонтний завод, рибкомбінат «Новий», вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера||вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Правди, рибкомбінат «Новий», Електроремонтний завод, ТЦ «Європа», вул. Марінеска, Стрілецький ринок, Медмістечко, Комишове шосе, ДРСУ, Станція Севастополь-товарний, Овочева база, Сміттеспалювальний завод, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |120 |- | '''16''' ||вул. Марінеска — вул. Шевченка — ш. Комишове — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Велика Морська — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — ш. Комишове — вул. Шевченка — вул. Марінеска ||вул. Марінеска, Електроремонтний завод рибкомбінат «Новий», вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарєва, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрьського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Правди, рибкомбінат «Новий», Електроремонтний завод, ТЦ «Європа», вул. Марінеска||6.00—23.00|| align=right |2,5<br/>2,0 || align=right |7—10<br/>5—7 |- | '''17''' || ш. Міське — пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Істоміна — вул. Горпищенка — ш. Лабораторне — вул. Горпищенка — вул. Істоміна — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — ш. Міське ||с. Кальфа, 5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. 4-та Бастіонна, Панорама, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, Малахов Курган, вул. 2-га Бастіонна, вул. Паршина, Школа №&nbsp;41, кінотетр «Супутник», вул. Горпищенка, Військова частина, c. Дергачі, АЗС, Меморіал ||Меморіал, АЗС, c. Дергачі, Військова частина, вул. Горпищенка, кінотетр «Супутник», Школа №&nbsp;41, вул. Паршина, вул. 2-га бастіонна, Малахов Курган, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе, с. Кальфа ||6.00—23.00|| align=right |2<br/>2,5 || align=right |20<br/>10 |- | '''18''' || вул. Гоголя — вул. Хрустальова — вул. Шабаліна — вул. Хрустальова — вул. Гоголя || пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Школа №&nbsp;43, Гіпермаркет, вул. Токарєва, Міст, вул. Відрадна, хутір Відрадний || хутір Відрадний, вул. Відрадна, Міст, вул. Токарєва, Гіпермаркет, Школа №&nbsp;43, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова ||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |45 |- | '''19''' || вул. Вакуленчука — ш. Фіолентівське — вул. Вакуленчука || ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», завод «Маяк», завод ЗБК, Стрілецький ринок, Медмістечко, Комишове шосе, Дачі, Сади, Автобат, Мусон, Селище, Маяк, База відпочинку «Фіолент», База відпочинку «Каравела», Створ, Фіолент ||Фіолент, Створ, База відпочинку «Каравела», База відпочинку «Фіолент», Маяк, Селище, Факел, Мусон, Автобат, Сади, Дачі, Комишове шосе, Медмістечко, завод ЗБК, завод «Маяк», ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ ||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |120 |- | '''20''' || пр. Перемоги — вул. Миколи Піщенка — вул. Брестська — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — ш. Міське — пр. Генерала Острякова — вул. Олега Кошового — вул. Миколи Музики — вул. 4-та бастіонна — вул. Гоголя — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Брестська — вул. Миколи Піщенка — пр. Перемоги ||пр. Перемоги, готель «Корабельний», Воронцовський ринок, пр. Перемоги, вул. Миколи Піщенка, вул. Багрія, вул. Будищева, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе, с. Кальфа||с. Кальфа, 5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. 4-та Бастіонна, Панорама, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, вул. Будищева, вул. Багрія, вул. Миколи Піщенка, пр. Перемоги, Воронцовський ринок, готель «Корабельний», пр. Перемоги ||6.00—23.00|| align=right |2,5 || align=right |10 |- | '''22''' || пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Єрошенка — вул. Древня — вул. Єрошенка — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова ||5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова, пл. Лазарєва, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрьського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, вул. Єрошенка, Херсонес Тавричний ||Херсонес Тавричний, вул. Єрошенка, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Велика Морська, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе ||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |10 |- | '''23''' || ш. Міське — ш. Комишове — ш. Фіолентівське — вул. Марінеска — вул. Шевченка — ш. Комишове — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Адмірала Юмашова — вул. Адмірала Федєєва — вул. Адмірала Юмашова — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — ш. Комишове — вул. Шевченка — вул. Марінеска — ш. Фіолентівське — ш. Комишове — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, Сміттеспалювальний завод, Овочева база, Станція Севастополь-товарний, ДРСУ, Комишове шосе, Медмістечко, Стрілецький ринок, вул. Марінеска, Електроремонтний завод, рибкомбінат «Новий», вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої революції, вул. Юмашева, Інститут банківської справи, аквапарк «Зурбаган»||аквапарк «Зурбаган», Інститут банківської справи, вул. Юмашева, пр. Жовтневої революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Правди, рибкомбінат «Новий», Електроремонтний завод, ТЦ «Європа», вул. Марінеска, Стрілецький ринок, Медмістечко, Комишове шосе, ДРСУ, Станція Севастополь-товарний, Овочева база, Сміттеспалювальний завод, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |2,5 || align=right |10 |- | '''24''' || ш. Міське — ш. Фіолентівське — пр. Столітівський — вул. Борисова — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — вул. Пролетарська — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — вул. Борисова — пр. Столітівський — ш. Фіолентівське — ш. Міське || 5-й км Балаклавського шосе, с. Кальфа, Військова частина, Газова заправка, Підсобне господарство, База відпочинку підводників, Створ, База відпочинку «Каравела», База відпочинку «Фіолент», Маяк, Селище, Факел, Мусон, Автобат, Сади, Дачі, Комишове шосе, Медмістечко, СТО, вул. Північна, вул. Колобова, Китай-місто, магазин «Ален», вул. Блюхера, Комишова бухта||Комишова бухта, ул. Блюхера, магазин «Ален», Китай-місто, вул. Колобова, вул. Північна, СТО, Стрілецький ринок, Медмістечко, Комишове шосе, Дачі, Сади, Автобат, Мусон, Селище, Маяк, База відпочинку «Фіолент», База відпочинку «Каравела», Створ, База відпочинку підводників, Підсобне господарство, Газова заправка, Військова частина, с. Кальфа, 5-й км Балаклавського шосе ||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |60 |- | '''25''' || ш. Міське — пр. Генерала Острякова — вул. Олега Кошового — вул. Миколи Музики — вул. 4-та бастіонна — вул. Гоголя — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Рози Люксембург — вул. Надеждинців — пл. Ластова — вул. Надеждинців — вул. Рози Люксембург — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — ш. Міське ||с. Кальфа, 5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, вул. Рози Люксембург, вул. Робоча, пл. Ластова||пл. Ластова, вул. Робоча, вул. Рози Люксембург, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе, с. Кальфа ||6.00—23.00|| align=right |2,0<br/>3,5 || align=right |60<br/>10 |- | '''26''' || ш. Міське — пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — ул. Загорулько — вул. Абрикосова — вул. Тунельна — вул. Абрикосова — вул. Генерала Жиділова — вул. Абрикосова — вул. Тунельна — вул. Абрикосова — ул. Загорулько — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — ш. Міське ||с. Кальфа, 5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, Малахов Курган, вул. Суздальська, вул. Хрульова, 13-й завод, Кілен-балка, вул. Абрикосова, магазин «Калинка», Школа №&nbsp;50, вул. Жиділова ||вул. Жиділова, Школа №&nbsp;50, вул. Абрикосова, Кілен-балка, 13-й завод, вул. Хрульова, вул. Суздальська, Малахов Курган, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе, с. Кальфа ||6.00—23.00|| align=right | 2,0<br/>3?5|| align=right |60<br/>10 |- | '''27''' || вул. Петра Ситнікова — вул. Квартальна — вул. Шовковична — вул. Новікова — вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Будівельна — вул. Крестовського — вул. Калича — вул. Новікова — вул. Шовковична — вул. Квартальна — вул. Петра Ситнікова ||Кадиковський комбінат, вул. Ситнікова, магазин, пл. 40-річчя Жовтня, Будинок культури, Оболонь, пл. 1-го травня, на вимогу, Пожежна частина, магазин «Темп», вул. Крестовського, Хвиля, РАГС, 2-ге відділення||2-ге відділення, РАГС, Хвиля, вул. Крестовського, магазин «Темп», Пожежна частина, пл. 1-го травня, Оболонь, Будинок культури, пл. 40-річчя Жовтня, магазин, вул. Ситнікова, Кадиковський комбінат||6.00—23.00|| align=right | 1,5|| align=right |60 |- | '''28''' || вул. Героїв Севастополя — ул. Загорулько — вул. Абрикосова — вул. Тунельна — вул. Абрикосова — вул. Генерала Жиділова — вул. Морехідна — вул. Генерала Жиділова — вул. Абрикосова — вул. Тунельна — вул. Абрикосова — ул. Загорулько — вул. Героїв Севастополя ||Малахов Курган, вул. Суздальська, вул. Хрульова, 13-й завод, Кілен-балка, вул. Абрикосова, магазин «Калинка», Георгіївська балка, вул. Морехідна, балка «Троїцька» ||балка «Троїцька», вул. Морехідна, Георгіївська балка, магазин «Калинка», вул. Абрикосова, Кілен-балка, 13-й завод, вул. Хрульова, вул. Суздальська, Малахов Курган||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |60 |- | '''29''' || вул. Станковича — вул. Мирна — вул. Дніпровська — вул. Танкістів — вул. Слюсарна — вул. Майстерська — вул. Кондукторська — вул. Зелена — вул. Охотська — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Охотська — вул. Зелена — вул. Кондукторська — вул. Майстерська — вул. Слюсарна — вул. Танкістів — вул. Станковича ||вул. Станковича, вул. Мирна, на вимогу, вул. Охотська, Залізничний вокзал, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе ||5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, вул. Охотська, вул. Станковича||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |45 |- | '''30''' ||вул. Врожайна — вул. Паші Ангеліної — вул. Комдива Ласкіна — пр. Степана Бандери — пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Велика Морська — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — вул. Адмірала Федєєва — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — пр. Степана Бандери — вул. Комдива Ласкіна — вул. Паші Ангеліної — вул. Врожайна ||7-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, вул. Очаківців, Комсомольський парк, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрьського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої Революції, парк Перемоги, Інститут банківської справи, аквапарк «Зурбаган», Інститут банківської справи, на вимогу, вул. Фадєєва ||вул. Фадєєва, на вимогу, Інститут банківської справи, аквапарк «Зурбаган», Інститут банківської справи, парк Перемоги, пр. Жовтневої Революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Велика Морська, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 7-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |15 |- | '''32''' || ш. Сімферопольське — вул. Лінійна — вул. Зеленогірська — ш. Лабораторне — вул. Горпищенка — вул. Істоміна — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Істоміна — вул. Горпищенка — ш. Лабораторне — вул. Генерала Мельника — вул. Чорноріченська — ш. Сімферопольське — вул. Менжинського ||Севморверф, Автостанція, Поліклініка, Лікарня, Втормет, станція Інкерман 1, вул. Яблочкова, поворот на Жидкова, Дачі, Меморіал, АЗС, c. Дергачі, вул. Горпищенка, кінотетр «Супутник», Школа №&nbsp;41, вул. Паршина, вул. 2-га Бастіонна, Малахов Курган, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарєва, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, Малахов Курган, вул. 2-га Бастіонна, вул. Паршина, Школа №&nbsp;41, кінотетр «Супутник», вул. Горпищенка, Військова частина, c. Дергачі, Сади, Дачі, Сапун-гора, на вимогу, Лиман, на вимогу, ДСК, Депо, Станція, с. Жовтень, на вимогу, Втормет, Лікарня, Поліклініка, Ринок, магазин «Ювілейний», Севморверф ||6.00—23.00|| align=right |4,0 || align=right |240 |- | '''35''' ||вул. Калича — вул. Новікова — вул. Калича ||пл. 1-го Травня, Оболонь, Будинок культури, пл. 40-річчя Жовтня, 1-е відділення, Кар'єр, 10-й км Балаклавського шосе, с. Флотське ||с. Флотське, 10-й км Балаклавського шосе, Кар'єр, 1-е відділення, пл. 40-річчя Жовтня, Будинок культури, Оболонь, пл. 1-го Травня||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |60 |- | '''36''' ||вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Першотравнева — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, Інтернат, Виноградники, турбаза «Мокроусова», радгосп «Перовської», Водоканал, Любимівський міст, аеропорт «Бельбек», на вимогу, Орлівський міст, Школа, с. Осипенко, Пляж, Дачі, вул. Першотравнева, с. Кача||с. Кача, вул. Першотравнева, Дачі, Пляж, с. Осипенко, с. Орлівка, Орлівський міст, на вимогу, аеропорт «Бельбек», Любимівський міст, Водоканал, радгосп «Перовської», турбаза «Мокроусова», Виноградники, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—23.00|| align=right |9,0 || align=right |30 |- | '''37''' || вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське — пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське ||с. Родниківське (магазин), с. Розсошанка, с. Новобобрівка, с. Передове, с. Озерне, с. Широке, поворот на с. Орлине, Черьомушки, с. Орлине, с. Тилове, поворот на с. Тилове, с. Гончарне, с. Резервне, Алсу, поворот на с. Захисне, ресторан «Шайба», Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, ресторан «Шайба», поворот на с. Захисне, Алсу, с. Резервне, с. Гончарне, поворот на с. Тилове, с. Тилове, с. Орлине, Черьомушки, поворот на с. Широке, с. Широке, с. Озерне, с. Передове, с. Новобобрівка, с. Розсошанка, с. Родниківське (магазин)||6.00—23.00|| align=right |6,0 || align=right |120 |- | '''39''' || пр. Степана Бандери — ш. Міське — ш. Балаклавське — вул. Хрустальова — вул. Шабаліна — вул. Токарєва — вул. Гідрографічна — вул. Руднєва — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — вул. Адмірала Федєєва — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — вул. Руднєва — вул. Гідрографічна — вул. Токарєва — вул. Шабаліна — вул. Хрустальова — ш. Балаклавське — ш. Міське — пр. Степана Бандери || Золота балка, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе, 4-й км Балаклавського шосе, 3-й км Балаклавського шосе, ДСУ-46, ДАІ, Севміськенерго, вул. Сілаєва, Юність, Гіпермаркет торговий дім «Авангард», Міськгаз, Депо-1, вул. Балтійська, Карантинна балка, вул. Рєпіна, Центр зайнятості, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої Революції, парк Перемоги, на вимогу, вул. Фадєєва ||вул. Фадєєва, на вимогу, парк Перемоги, пр. Жовтневої Революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, вул. Рєпіна, Карантинна балка, вул. Балтійська, Депо-1, Міськгаз, вул. Токарєва, Гіпермаркет, Юність, вул. Сілаєва, Севміськенерго, ДАІ, ДСУ-46, 3-й км Балаклавського шосе, 4-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, Золота балка ||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |240 |- | '''40''' || пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське || 5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, ресторан «Шайба», поворот на с. Захисне, с. Хмельницьке, поворот на с. Чорноріччя, Військова гірка, поворот на с. Рідне, с. Рідне, с. Рідне (магазин), поворот на с. Рідне, с. Тернівка ||с. Тернівка, поворот на с. Рідне, Військова гірка, поворіт на с. Чорноріччя, с. Хмельницьке, поворот на с. Захисне, ресторан «Шайба», Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |5,0 || align=right |60 |- | '''41''' ||пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, ресторан «Шайба», поворот на с. Захисне, Алсу, с. Резервне, с. Гончарне, поворот на с. Тилове, с. Тилове, с. Орлине, поворот на с. Джерельне, с. Павлівка, Птахофабрика, с. Підгірне, с. Родниківське, с. Родниківське (магазин), с. Розсошанка, с. Новобобрівка, с. Передове||с. Передове, с. Озерне, с. Широке, поворот на с. Орлине, Черьомушки, с. Орлине, с. Тилове, поворот на с. Тилове, с. Гончарне, с. Резервне, Алсу, поворот на с. Захисне, ресторан «Шайба», Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |6,0 || align=right |240 |- | '''41а''' ||пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, ресторан «Шайба», поворот на с. Захисне, Алсу, с. Резервне, с. Гончарне, поворот на с. Тилове, с. Тилове, с. Орлине, поворот на с. Родниківське, с. Павлівка, Птахофабрика, с. Підгорне, с. Родниківське, с. Родниківське (магазин), с. Розсошанка, с. Новобобрівка, с. Передове||с. Передове, с. Новобобрівка, с. Розсошанка, с. Родниківське (магазин), с. Родниківське, с. Підгорне, Птахофабрика, с. Павлівка, с. Орлине, с. Тилове, поворот на с. Тилове, с. Гончарне, с. Резервне, Алсу, поворот на с. Захисне, ресторан «Шайба», Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |6,0 || align=right |240 |- | '''42''' || вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, Інтернат, Виноградники, турбаза «Мокроусова», радгосп «Перовської», Водоканал, Любимівський міст, аеропорт «Бельбек», на вимогу, Орлівський міст, с. Сонячне, с. Андріївка||с. Андріївка, Орлівський міст, на вимогу, аеропорт «Бельбек», Любимівський міст, Водоканал, радгосп «Перовської», турбаза «Мокроусова», Виноградники, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—20.00|| align=right |8,0 || align=right |10 |- | '''45''' || вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, Інтернат, Виноградники, турбаза «Мокроусова», радгосп «Перовської», Водоканал, Любимівський міст, с. Фруктове 2, ВІР, с. Верхньосадове 1, с. Верхньосадове 2, Пам'ятник воїнам-визволителям, с. Пирогівка, Платформа «549-й км», с. Фронтове 2, с. Фронтове 1||с. Фронтове 1, с. Фронтове 2, на вимогу, с. Пирогівка, Пам'ятник воїнам-визволителям, с. Верхньосадове 2, Медпункт, с. Верхньосадове 1, ВІР, с. Фруктове 2, с. Фруктове-1, Любимівський міст, Водоканал, радгосп «Перовської», турбаза «Мокроусова», Виноградники, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—20.00|| align=right | 2,0|| align=right |20 |- | '''46''' || вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Богданова — вул. Курчатова — вул. Богданова — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, Інтернат, вул. Чехова, Братське кладовище, АЗС, Водоканал, Поворот на с. Голландію, вул. Курчатова, с. Голландія||с. Голландія, вул. Курчатова, Поворот на c. Голландію, Водоканал, АЗС, Братське кладовище, вул. Чехова, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—23.00|| align=right |3,5 || align=right |20 |- | '''47''' ||вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, Інтернат, Виноградники, турбаза «Мокроусова», радгосп «Перовської», Водоканал, Любимівський міст, аеропорт «Бельбек», на вимогу, Орлівський міст, с. Сонячне, на вимогу, с. Піщане||с. Піщане, на вимогу, Орлівський міст, на вимогу, аеропорт «Бельбек», Любимівський міст, Водоканал, радгосп «Перовської», турбаза «Мокроусова», Виноградники, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—23.00|| align=right |3,5 || align=right |60 |- | '''48''' || вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Богданова — вул. Весняна — вул. Серафимовича — вул. Переяславська — вул. Серафимовича — вул. Некрасова — вул. Весняна — вул. Богданова — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, Інтернат, вул. Чехова, Братське кладовище, на вимогу, Школа №&nbsp;31, с. Бартеньєвка||с. Бартеньєвка, Школа №&nbsp;31, на вимогу, Братське кладовище, вул. Чехова, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова ||6.00—23.00|| align=right |2,5<br/>3,0 || align=right |20<br/>30 |- | '''49''' || вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Сімонка — вул. Загородянського — вул. Сімонка — вул. Леваневського || пл. Захарова, Школа №&nbsp;53, АТП «Північна»||АТП «Північна», турбаза «Севастопoль», Школа №&nbsp;53, Моряк, Поліклініка, л. Захарова||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |30 |- | '''50''' || вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, пляж «Учкуївка»||пляж «Учкуївка», Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—20.00|| align=right |3,5 || align=right |20 |- | '''51''' || вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, Виноградники, турбаза «Мокроусова», радгосп «Перовської», Водоканал, Любимівський міст, с. Фруктове 2, Зоря Незалежності, ВІР||ВІР, с. Фруктове 2, с. Фруктове-1, Любимівський міст, Водоканал, радгосп «Перовської», турбаза «Мокроусова», Виноградники, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—20.00|| align=right |2,0 || align=right |20 |- | '''52''' ||вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, Інтернат, Виноградники, турбаза «Мокроусова», радгосп «Перовської», с. Любимівка||с. Любимівка, Любимівський міст, Водоканал, радгосп «Перовської», турбаза «Мокроусова», Виноградники, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—23.00|| align=right |3,5<br/>3,0 || align=right |10<br/>30 |- | '''55''' || вул. Леваневського — вул. Народних Ополченців — вул. Громова — вул. Народних Ополченців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, вул. Громова, вул. Мачтова, Парус, Радіогірка||Радіогірка, Парус, вул. Мачтова, вул. Громова, пл. Захарова||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |30 |- | '''56''' ||вул. Громова — вул. Сімонка — вул. Челюскінців — вул. Богданова — вул. Курчатова — вул. Богданова — вул. Челюскінців — вул. Леваневського — вул. Народних Ополченців — вул. Громова ||Радіогірка, Школа №&nbsp;53, Моряк, Інтернат, вул. Чехова, Братське кладовище, АЗС, Водоканал, Поворот на с. Голландію, вул. Курчатова, с. Голландія||с. Голландія, вул. Курчатова, Поворот на c. Голландію, Водоканал, АЗС, Братське кладовище, вул. Чехова, Інтернат, Моряк, Поліклініка, вул. Громова, вул. Мачтова, Парус, Радіогірка||6.00—23.00|| align=right | 2,0|| align=right |60 |- | '''60''' ||вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, Інтернат, Виноградники, турбаза «Мокроусова», Виноградники, с. Гвардійське, Сільгоспхімія, с. Мекензієви гори||с. Мекензієви гори, Сільгоспхімія, с. Гвардійське, Виноградники, турбаза «Мокроусова», Виноградники, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—23.00|| align=right | 2,0|| align=right |200 |- | '''62''' ||вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Богданова — вул. Челюскінців — вул. Леваневського ||пл. Захарова, Моряк, Інтернат, вул. Чехова, Братське кладовище, АЗС, Водоканал, Сади, Залізничний переїзд, с. Мекензієви гори, Сільгоспхімія, с. Гвардійське||с. Гвардійське, Сільгоспхімія, с. Мекензієви гори, Залізничний переїзд, Сади, Водоканал, АЗС, Братське кладовище, вул. Чехова, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |40 |- | '''64''' ||вул. Челюскінців — вул. Богданова — ш. Сімферопольське — вул. Шубікова — ш. Сімферопольське — вул. Чорноріченська — вул. Героїв Революції — вул. Чорноріченська — ш. Сімферопольське — вул. Шубікова — ш. Сімферопольське — вул. Богданова — вул. Челюскінців ||пляж «Учкуївка», Інтернат, вул. Чехова, Братське кладовище, АЗС, Водоканал, Сади, Залізничний переїзд, кладовище «Мекензієви гори», Автостанція, Поліклініка, Лікарня, Втормет, на вимогу, с. Жовтень, Станція, Депо, ДСК, на вимогу, Лиман, на вимогу, на вимогу, Лиман, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, с. Цукрова голівка||с. Цукрова голівка, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, ДСК, Депо, Станція, с. Жовтень, на вимогу, Втормет, Лікарня, Поліклініка, Автостанція, кладовище «Мекензієви гори», Залізничний переїзд, Сади, Водоканал, АЗС, Братське кладовище, вул. Чехова, Інтернат, пляж «Учкуївка»||6.00—23.00|| align=right |5,0 || align=right |120 |- | '''66''' ||вул. Героїв Севастополя — вул. Брестська — вул. Багрія — вул. Генерала Мельника — вул. Багрія — вул. Брестська — вул. Героїв Севастополя ||Малахов Курган, вул. Будищева, вул. Багрія, вул. Миколи Піщенка, Аптека, вул. Генерала Мельника, Сади, Дачі, Сапун-гора||Сапун-гора, Дачі, Сади, вул. Генерала Мельника, Аптека, вул. Миколи Піщенка, вул. Багрія, вул. Будищева, Малахов Курган ||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |75 |- | '''71''' ||ш. Лабораторне — вул. Горпищенка — вул. Істоміна — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Істоміна — вул. Горпищенка — ш. Лабораторне — вул. Генерала Мельника ||Сапун-гора, Дачі, Сади, c. Дергачі, Військова частина, вул. Горпищенка, кінотетр «Супутник», Школа №&nbsp;41, вул. Паршина, вул. 2-га Бастіонна, Малахов Курган, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарєва, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, Малахов Курган, вул. 2-га Бастіонна, вул. Паршина, Школа №&nbsp;41, кінотетр «Супутник», вул. Горпищенка, Військова частина, c. Дергачі, Сади, Дачі, Сапун-гора||6.00—21.00<br/>6.00—23.00|| align=right |2,0<br/>3,5 || align=right |30<br/>10 |- | '''72''' || вул. Вакуленчука — ш. Фіолентівське — вул. Вакуленчука ||ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», завод «Маяк», завод ЗБК, Стрілецький ринок, Медмістечко, Комишове шосе, Дачі, Сади, Автобат, Мусон, Селище, Маяк, База відпочинку «Фіолент», База відпочинку «Каравела», Створ, Фіолент||Фіолент, Створ, База відпочинку «Каравела», База відпочинку «Фіолент», Маяк, Селище, Факел, Мусон, Автобат, Сади, Дачі, Комишове шосе, Медмістечко, завод ЗБК, завод «Маяк», ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |90 |- | '''74''' || ш. Сімферопольське — вул. Шубікова — ш. Сімферопольське — вул. Богданова — вул. Челюскінців — вул. Богданова — ш. Сімферопольське — вул. Шубікова — ш. Сімферопольське ||Севморверф, кладовище «Мекензієви гори», Залізничний переїзд, Сади, Водоканал, АЗС, Братське кладовище, вул. Чехова, Інтернат, пляж «Учкуївка»||пляж «Учкуївка», Інтернат, вул. Чехова, Братське кладовище, АЗС, Водоканал, Сади, Залізничний переїзд, кладовище «Мекензієви гори», Севморверф||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |60 |- | '''77''' || вул. Козача — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Велика Морська — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — вул. Козача ||Маяк 2, Маяк 1, 35-та батарея, Козацька бухта, Підстанція, Дачі, завод ЗБК, вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої Революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарева, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої Революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Правди, завод ЗБК, Дачі, Підстанція, Козацька бухта, 35-та батарея, Маяк 1, Маяк 2||6.00—21.00|| align=right |2,0 || align=right |5 |- | '''83''' ||вул. Косарєва — вул. Шевченка — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Шевченка — вул. Косарєва ||вул. Шевченка, на вимогу, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Очаківців, Комсомольський парк, Центральний ринок||Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», на вимогу, вул. Шевченка||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |5 |- | '''84''' || вул. Косарєва — вул. Шевченка — пр. Столітівський — вул. Колобова — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Миколи Островського — вул. Горпищенка — вул. Істоміна — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — вул. Колобова — пр. Столітівський — вул. Шевченка — вул. Косарєва ||вул. Шевченка, на вимогу, на вимогу, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Очаківців, Комсомольський парк, пл. Лазарєва, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, вул. Миколи Островського, на вимогу, вул. Паршина, вул. 2-га Бастіонна, Малахов Курган ||Малахов Курган, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова, пл. Лазарєва, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, на вимогу, на вимогу, вул. Шевченка||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |15 |- | '''91''' || пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Героїв Революції — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, на вимогу, Лиман, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, с. Цукрова голівка||с. Цукрова голівка, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, Лиман, на вимогу, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |90 |- | '''92''' ||ш. Сімферопольське — вул. Чорноріченська — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Велика Морська — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вyл. Сенявіна — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — ш. Міське — пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Чорноріченська — ш. Сімферопольське — вул. Менжинського||Севморверф, Автостанція, Поліклініка, Лікарня, Втормет, на вимогу, с. Жовтень, Станція, Депо, ДСК, на вимогу, Лиман, на вимогу, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, вул. Очаківців, Комсомольський парк, Центральний ринок, Артбухта||Артбухта, пл. Лазарєва, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, на вимогу, Лиман, на вимогу, ДСК, Депо, Станція, с. Жовтень, на вимогу, Втормет, Лікарня, Поліклініка, Ринок, магазин «Ювілейний», Севморверф||6.00—23.00|| align=right |3,5 || align=right |60 |- | '''93''' || пр. Степана Бандери — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, Перехрестя, Торпедо, Гідробудівник, Військова частина, Сади, Балка Бермана||Балка Бермана, Сади, Військова частина, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |60 |- | '''94''' || вул. Будівельна — вул. Крестовського — вул. Калича — вул. Новікова — пр. Степана Бандери — пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — ш. Міське — пр. Степана Бандери — вул. Новікова — вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Будівельна ||2-ге відділення, РАГС, Хвиля, вул. Крестовського, магазин «Темп», Пожежна частина, пл. 1-го Травня, Оболонь, Будинок культури, пл. 40-річчя жовтня, 1-е відділення, Кар'єр, 10-й км Балаклавського шосе, Золота балка, 7-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарєва, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, Золота балка, 10-й км Балаклавського шосе, Кар'єр, 1-е відділення, пл. 40-річчя жовтня, Будинок культури, Оболонь, пл. 1-го Травня, на вимогу, Пожежна частина, магазин «Темп», вул. Крестовського, Хвиля, РАГС, 2-ге відділення||6.00—23.00|| align=right |2,5 || align=right |45 |- | '''95''' || вул. Козача — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — вул. Козача ||Козацька бухта, Підстанція, Дачі, завод ЗБК, вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої Революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Очаківців, Комсомольський парк, Центральний ринок|| Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої Революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Правди, завод ЗБК, Дачі, Підстанція, Козацька бухта ||6.00—23.00|| align=right |2,0<br/>1,5 || align=right |5<br/>60 |- | '''97''' || пр. Степана Бандери — вул. Новікова — вул. Шовковична — вул. Квартальна — вул. Петра Ситнікова — вул. Квартальна — вул. Шовковична — вул. Новікова — пр. Степана Бандери — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, Золота балка, 10-й км Балаклавського шосе, Кар'єр, 1-е відділення, пл. 40-річчя Жовтня, магазин, вул. Ситнікова, Кадиковський комбінат ||Кадиковський комбінат, вул. Ситнікова, магазин, пл. 40-річчя Жовтня, 1-е відділення, Кар'єр, 10-й км Балаклавського шосе, Золота балка, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе ||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |60 |- | '''99''' || пр. Степана Бандери — вул. Новікова — вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Будівельна — вул. Крестовського — вул. Калича — вул. Новікова — пр. Степана Бандери — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, Золота балка, 10-й км Балаклавського шосе, Кар'єр, 1-е відділення, пл. 40-річчя Жовтня, Будинок культури, Оболонь, пл. 1-го Травня, на вимогу, Пожежна частина, магазин «Темп», вул. Крестовського, Хвиля, РАГС, 2-ге відділення||2-ге відділення, РАГС, Хвиля, вул. Крестовського, магазин «Темп», Пожежна частина, пл. 1-го Травня, Оболонь, Будинок культури, пл. 40-річчя Жовтня, 1-е відділення, Кар'єр, 10-й км Балаклавського шосе, Золота балка, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |2,5 || align=right |5 |- | '''102''' ||вул. Козача — вул. Правди — пр. Героїв Сталінградау — вул. Борисова — пр. Столітівський — вул. Вакуленчука — вул. Руднєва — вул. Гідрографічна — вул. Токарєва — вул. Шабаліна — вул. Хрустальова — вул. Павла Сілаєва — пр. Генерала Острякова — ш. Міське — пр. Генерала Острякова — вул. Павла Сілаєва — вул. Хрустальова — вул. Шабаліна — вул. Токарєва — вул. Гідрографічна — вул. Руднєва — вул. Вакуленчука — пр. Столітівський — вул. Борисова — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — вул. Козача ||Маяк 1, 35-та батарея, Козацька бухта, Підстанція, Дачі, завод ЗБК, вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера, магазин «Ален», Китай-місто, вул. Колобова, вул. Північна, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Рєпіна, Карантинна балка, вул. Балтійська, Депо-1, Міськгаз, вул. Токарєва, Гіпермаркет, Юність, вул. Сілаєва, магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе, с. Кальфа||с. Кальфа, 5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, магазин «Океан», вул. Сілаєва, Юність, Гіпермаркет торговий дім «Авангард», Міськгаз, Депо-1, вул. Балтійська, Карантинна балка, вул. Рєпіна, Центр зайнятості, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Північна, вул. Колобова, Китай-місто, магазин «Ален», вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Правди, завод ЗБК, Дачі, Підстанція, Козацька бухта, 35-та батарея, Маяк 1 ||6.00—23.00|| align=right |2,5 || align=right |15 |- | '''103''' || пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Чорноріченська — ш. Сімферопольське — вул. Менжинського — ш. Сімферопольське — вул. Чорноріченська — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, на вимогу, Лиман, на вимогу, ДСК, Депо, Станція, с. Жовтень, на вимогу, Втормет, Лікарня, Поліклініка, Ринок, магазин «Ювілейний», Севморверф||Севморверф, Автостанція, Поліклініка, Лікарня, Втормет, на вимогу, с. Жовтень, Станція, Депо, ДСК, на вимогу, Лиман, на вимогу, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |3,0 || align=right |25 |- | '''103а''' ||пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Чорноріченська — ш. Сімферопольське — вул. Лінійна — ш. Сімферопольське — вул. Чорноріченська — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, на вимогу, Лиман, на вимогу, ДСК, Депо, Станція, с. Жовтень, на вимогу, станція Інкерман 1, вул. Яблочкова, Будинок культури ||Будинок культури, вул. Яблочкова, станція Інкерман 1, на вимогу, с. Жовтень, Станція, Депо, ДСК, на вимогу, Лиман, на вимогу, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |90 |- | '''104''' ||пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Героїв Революції — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, на вимогу, Лиман, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, с. Цукрова голівка ||с. Цукрова голівка, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, на вимогу, Лиман, на вимогу, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||6.00—23.00|| align=right |3,5 || align=right |60 |- | '''105''' ||вул. Козача — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — ш. Міське — пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Велика Морська — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — вул. Козача ||Маяк 1, 35-та батарея, Козацька бухта, Підстанція, Дачі, завод ЗБК, вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої Революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Велика Морська, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе, с. Кальфа||с. Кальфа, 5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, вул. Очаківців, Комсомольський парк, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої Революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Правди, завод ЗБК, Дачі, Підстанція, Козацька бухта, 35-та батарея, Маяк 1 ||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |10 |- | '''106''' || вул. Леваневського — вул. Челюскінців — вул. Богданова — ш. Сімферопольське — вул. Шубікова — ш. Сімферопольське — вул. Лінійна — ш. Сімферопольське — вул. Шубікова — ш. Сімферопольське — вул. Богданова — вул. Челюскінців — вул. Леваневського||пл. Захарова, Моряк, Інтернат, вул. Чехова, Братське кладовище, АЗС, Водоканал, Сади, Залізничний переїзд, кладовище «Мекензієви гори», Автостанція, Поліклініка, Лікарня, Втормет, вул. Яблочкова, Будинок культури||Будинок культури, вул. Яблочкова, станція Інкерман 1, Втормет, Лікарня, Поліклініка, Автостанція, кладовище «Мекензієви гори», Залізничний переїзд, Сади, Водоканал, АЗС, Братське кладовище, вул. Чехова, Інтернат, Моряк, Поліклініка, пл. Захарова||6.00—23.00|| align=right |5,0 || align=right |90 |- | '''107''' || вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Істоміна — вул. Горпищенка — ш. Лабораторне — вул. Генерала Мельника — ш. Лабораторне — вул. Горпищенка — вул. Істоміна — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — вул. Велика Морська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди ||вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої Революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, Малахов Курган, вул. 2-га бастіонна, вул. Паршина, Школа №&nbsp;41, кінотетр «Супутник», вул. Горпищенка, Військова частина, c. Дергачі, Сади, Дачі, Сапун-гора|| Сапун-гора, Дачі, Сади, c. Дергачі, Військова частина, вул. Горпищенка, кінотетр «Супутник», Школа №&nbsp;41, вул. Паршина, вул. 2-га бастіонна, Малахов Курган, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, пл. Ушакова, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої Революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Правди||6.00—23.00|| align=right |3,5<br/>2,0 || align=right |10<br/>15 |- | '''108''' ||пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Крестовського — вул. Калича — вул. Новікова — вул. Шовковична — вул. Квартальна — вул. Петра Ситнікова — вул. Квартальна — вул. Шовковична — вул. Новікова — вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Ясна — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське ||5-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 10-й км Балаклавського шосе, вул. Сапунгірська, Заправка, Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, Винний завод, вул. Крестовського, магазин «Темп», Пожежна частина, пл. 1-го Травня, Оболонь, Будинок культури, пл. 40-річчя Жовтня, магазин, вул. Ситнікова, Кадиковський комбінат||Кадиковський комбінат, вул. Ситнікова, магазин, пл. 40-річчя Жовтня, Будинок культури, Оболонь, пл. 1-го Травня, на вимогу, Пожежна частина, магазин «Темп», вул. Крестовського, Винний завод, ресторан «Шайба», с. Первомайка, ресторан «Шайба», Ялтинське кільце, Ялтинське кільце, Заправка, вул. Сапунгірська, 10-й км Балаклавського шосе, 7-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе ||6.00—23.00|| align=right |2,0 || align=right |90 |- | '''109''' ||пр. Перемоги — вул. Миколи Піщенка — вул. Брестська — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Бориса Михайлова — вул. Маршала Крилова — вул. Правди — вул. Павла Корчагіна — вул. Правди — вул. Маршала Крилова — вул. Бориса Михайлова — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Брестська — вул. Миколи Піщенка — пр. Перемоги||пр. Перемоги, готель «Корабельний», Воронцовський ринок, пр. Перемоги, вул. Миколи Піщенка, вул. Багрія, вул. Будищева, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова, пл. Лазарєва, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої Революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, Поліклініка «Портова», Український морський інститут, Комишова бухта||Комишова бухта, Український морський інститут, Поліклініка «Портова», пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої Революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Очаківців, Комсомольський парк, пл. Лазарєва, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, вул. Будищева, вул. Багрія, вул. Миколи Піщенка, пр. Перемоги, Воронцовський ринок, готель «Корабельний», пр. Перемоги ||6.00—23.00|| align=right |2<br/>3,5 || align=right |5<br/>5 |- | '''110''' || пл. Ластова — вул. Надеждинців — вул. Рози Люксембург — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — ш. Комишове — вул. Шевченка — вул. Марінеска — вул. Шевченка — ш. Комишове — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Рози Люксембург — вул. Надеждинців — пл. Ластова||пл. Ластова, вул. Робоча, вул. Рози Люксембург, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова, пл. Лазарєва, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої Революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, Український морський інститут, вул. Правди, рибкомбінат «Новий», Електроремонтний завод, ТЦ «Європа», вул. Марінеска||вул. Марінеска, ТЦ «Європа», Електроремонтний завод, рибкомбінат «Новий», вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої Революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Очаківців, Комсомольський парк, пл. Лазарєва, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, Автовокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, вул. Рози Люксембург, вул. Робоча, пл. Ластова||6.00—23.00|| align=right |2,5 || align=right |7 |- | '''112''' ||вул. Павла Корчагіна — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — ул. Загорулька — вул. Абрикосова — вул. Тунельна — вул. Абрикосова — вул. Генерала Жиділова — вул. Абрикосова — вул. Тунельна — вул. Абрикосова — ул. Загорулько — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — вул. Павла Корчагіна || Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |3,0 || align=right |7 |- | '''117''' || вул. Лінійна — ш. Сімферопольське — вул. Менжинського — ш. Сімферопольське — вул. Чорноріченська — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське — пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — ш. Міське — пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Чорноріченська — ш. Сімферопольське — вул. Менжинського — ш. Сімферопольське — вул. Лінійна|| Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |4,0 || align=right |120 |- | '''119''' || вул. Будівельна — вул. Крестовського — вул. Калича — вул. Новікова — пр. Степана Бандери — ш. Міське — ш. Комишове — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — ш. Комишове — ш. Міське — пр. Степана Бандери — вул. Новікова — вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Будівельна || Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |4,0 || align=right |120 |- | '''120''' || вул. Будівельна — вул. Крестовського — вул. Калича — вул. Новікова — пр. Степана Бандери — ш. Міське — ш. Комишове — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграда — вул. Правди — ш. Комишове — ш. Міське — пр. Степана Бандери — вул. Новікова — вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Будівельна || Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |2,5<br/>1,5|| align=right |10<br/>60 |- | '''121''' || пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Чорноріченська — ш. Сімферопольське — вул. Менжинського — ш. Сімферопольське — вул. Чорноріченська — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське || Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |1,5 || align=right |60 |- | '''126''' ||вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Ясна — вул. Героїв Революції — вул. Чорноріченська — ш. Сімферопольське — вул. Менжинського — ш. Сімферопольське — вул. Чорноріченська — вул. Крестовського — вул. Калича || Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |3,5 || align=right |120 |- | '''129''' ||вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Ясна — вул. Крестовського — вул. Калича || Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |3,5 || align=right |120 |- | '''134''' ||вул. Калича — вул. Крестовського — вул. Ясна — вул. Крестовського — вул. Калича || Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |3,5 || align=right |120 |- | '''137''' ||вул. Першотравнева — ш. Сімферопольське — вул. Шубікова — ш. Сімферопольське — вул. Чорноріченська — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова — пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Чорноріченська — ш. Сімферопольське — вул. Шубікова — ш. Сімферопольське — вул. Першотравнева || Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |15,0 || align=right |120 |- | '''182''' ||пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське || Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |6,0 || align=right |280 |- | '''183''' ||пр. Степана Бандери — ш. Балаклавське — вул. Сапунгірська — пр. Степана Бандери — ш. Міське|| Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |6,0 || align=right |300 |- | '''400''' || ш. Міське — пр. Генерала Острякова — вул. Павла Сілаєва — вул. Хрустальова — вул. Шабаліна — вул. Токарєва — вул. Гідрографічна — вул. Льва Толстого — вул. Пирогова — вул. 5-та Бастіонна — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Гагаріна — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. 5-та Бастіонна — вул. Пирогова — вул. Льва Толстого — вул. Гідрографічна — вул. Токарєва — вул. Шабаліна — вул. Хрустальова — вул. Павла Сілаєва — пр. Генерала Острякова — ш. Міське|| Приклад || Приклад ||6.00—23.00|| align=right |2,5 || align=right |5 |} {{hidden end}} ==== Тролейбус ==== Тролейбусна мережа зв'язує майже всі кінці міста і цей транспорт є найпопулярнішим серед пенсіонерів, оскільки їх кількість в місті дуже велика, а для цієї категорії людей проїзд в ньому безкоштовний. Для інших вартість проїзду складає 5 карбованців. За безквитковий проїзд — штраф 24 крб. Тролейбуси ходять з 6.00 до 23.00. {{hidden begin|title='''<font style="font-size:200%"><font face="Monotype Corsiva">Нині в місті діє 13 маршрутів:</font></font>'''|border = 1px black;|titlestyle = background:#ccccff;}} {| class="wikitable" |- ! № !! Маршрут !! Прямі зупинки !! Зворотні зупинки !! Інтервал<br/>руху, хв |- | '''1''' || вул. Адмірала Макарова — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Загорулько — вул. Хрульова — вул. Адмірала Макарова || вул. Адмірала Макарова, Техучилище, вул. Суздальська, Малахов Курган, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова || пл. Нахімова, пл. Лазарєва, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, Малахов Курган, вул. Суздальська, вул. Хрульова, Надсуд, вул. Адмірала Макарова||align=right |22 |- | '''3''' || пл. Ластова — вул. Надеждинців — вул. Рози Люксембург — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Рози Люксембург — вул. Надеждинців — пл. Ластова||пл. Ластова, вул. Робоча, вул. Рози Люксембург, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова|| пл. Нахімова, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, вул. Рози Люксембург, вул. Робоча, пл. Ластова ||align=right |22 |- |'''5''' || вул. Токарєва — вул. Гідрографічна — вул. Льва Толстого — вул. Пирогова — вул. 5-та Бастіонна — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Велика Морська — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. 5-та Бастіонна — вул. Пирогова — вул. Льва Толстого — вул. Комуністична — вул. Чорноморська — вул. Івана Голубця — вул. Льва Толстого — вул. Гідрографічна — вул. Токарєва || вул. Токарєва, Молокозавод, Міськгаз, вул. Івана Голубця, пл. Пирогова, пл. Повсталих, вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Очаківців, пл. Повсталих, пл. Пирогова, вул. Комуністична, Інфекційна лікарня, вул. Ленінградська, вул. Івана Голубця, вул. Сімферопільська, вул. Льва Толстого, Міськгаз, Молокозавод, вул. Токарєва||align=right | 15 |- |'''6'''||пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрьського — вул. Очаківців — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрьського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна ||Стрілецька бухта, Техучилище, кінотетр «Росія», вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Очаківців, Комсомольський парк, Центральний ринок||Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрьського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Железнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, кінотетр «Росія», Техучилище, Стрілецька бухта ||align=right | 12 |- |'''7''' || вул. Костромська — вул. Горпищенка — вул. Істоміна — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Істоміна — вул. Горпищенка ||вул. Горпищенка, кінотетр «Супутник», Школа №&nbsp;41, вул. Паршина, вул. 2-га бастіонна, Малахов Курган, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, Малахов Курган, вул. 2-га бастіонна, вул. Паршина, Школа №&nbsp;41, кінотетр «Супутник», вул. Горпищенка||align=right | 8 |- | '''9''' ||пр. Перемоги — вул. Миколи Піщенка — вул. Брестська — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Брестська — вул. Миколи Піщенка — пр. Перемоги ||пр. Перемоги, готель «Корабельний», Воронцовський ринок, пр. Перемоги, вул. Миколи Піщенка, вул. Багрія, вул. Будищева, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, вул. Будищева, вул. Багрія, вул. Миколи Піщенка, пр. Перемоги, Воронцовський ринок, готель «Корабельний», пр. Перемоги||align=right | 26 |- | '''10''' ||пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — пр. Гагаріна — вул. Пожарова — Стрілецький узвіз — вул. Адмірала Октябрського — вул. Велика Морська — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — вул. Генерала Петрова — вул. Одеська — вул. Партизанська — вул. Новоросійська — вул. Адмірала Октябрського — Стрілецький узвіз — вул. Пожарова — пр. Гагаріна — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда ||Комишова бухта, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, ЦУМ, вул. Рєпіна, вул. Дмитра Ульянова, вул. Галини Петрової, вул. Желєзнякова, вул. Пожарова, пл. Повсталих, вул. Велика Морська, пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарєва, Центральний ринок, вул. Генерала Петрова, вул. Адмірала Октябрського, пл. Повсталих, вул. Пожарова, вул. Желєзнякова, вул. Галини Петрової, вул. Дмитра Ульянова, ЦУМ, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграда, вул. Блюхера, Комишова бухта||align=right | 8 |- | '''12''' ||пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова ||5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе||align=right | 6 |- | '''13''' ||ш. Міське — ш. Балаклавське — вул. Хрустальова — вул. Гоголя — вул. Леніна — пл. Нахімова — пр. Нахімова — вул. Маяковського — пл. Лазарєва — вул. Велика Морська — вул. Гоголя — вул. Хрустальова — ш. Балаклавське — ш. Міське||5-й км Балаклавського шосе, 4-й км Балаклавського шосе, 3-й км Балаклавського шосе, ДСУ-46, ДАІ, Севміськенерго, вул. Сілаєва, Юність, Школа №&nbsp;43, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, пл. Суворова, сквер Ленінського комсомолу, Дім офіцерів флоту, пл. Нахімова||пл. Нахімова, пл. Лазарева, кінотетр «Перемога», вул. Велика Морська, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Школа №&nbsp;43, Юність, вул. Сілаєва, Севміськенерго, ДАІ, ДСУ-46, 3-й км Балаклавського шосе, 4-й км Балаклавського шосе, 5-й км Балаклавського шосе||align=right | 64 |- |'''14''' ||пр. Генерала Острякова — вул. Павла Сілієва — вул. Хрустальова — вул. Шабаліна — вул. Токарєва — вул. Гідрографічна — вул. Руднєва — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграда — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — вул. Руднєва — вул. Гідрографічна — вул. Токарева — вул. Шабаліна — вул. Хрустальова — вул. Павла Сілієва — пр. Генерала Острякова ||5-й км. Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, магазин «Океан», вул. Сілаєва, Юність, Гіпермаркет торговий дім «Авангард», Міськгаз, вул. Балтійська, Карантинна балка, вул. Рєпіна, Центр зайнятості, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграду, вул. Блюхера, Комишова бухта||Комишова бухта, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, вул. Рєпіна, Карантинна балка, вул. Балтійська, Міськгаз, вул. Токарєва, Гіпермаркет, Юність, вул. Сілаєва, магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе||align=right | 8 |- | '''17'''||пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Істоміна — вул. Горпищенка — вул. Костромська — вул. Горпищенка — вул. Істоміна — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова || 5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, Малахов Курган, вул. 2-га бастіонна, вул. Паршина, Школа №&nbsp;41, кінотетр «Супутник», вул. Горпищенка||вул. Горпищенка, кінотетр «Супутник», Школа №&nbsp;41, вул. Паршина, вул. 2-га бастіонна, Малахов Курган, пам'ятник матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе||align=right | 25 |- | '''18''' ||ш. Комишове — вул. Правди — пр. Героїв Сталінграду — пр. Жовтневої революції — вул. Хвиляста — вул. Вакуленчука — вул. Руднєва — вул. Гідрографічна — вул. Токарєва — вул. Шабаліна — вул. Хрустальова — вул. Павла Сілаєва — пр. Генерала Острякова — вул. Павла Сілаєва — вул. Хрустальова — вул. Шабаліна — вул. Токарєва — вул. Гідрографічна — вул. Руднєва — вул. Вакуленчука — вул. Хвиляста — пр. Жовтневої революції — пр. Героїв Сталінграду — вул. Правди — ш. Комишове ||Тролейбусне депо, Електроремонтний завод, рибкомбінат «Новий», вул. Правди, Український морський інститут, вул. Блюхера, пр. Героїв Сталінграда, пляж «Омега», парк Перемоги, пр. Жовтневої революції, вул. Юмашева, вул. Колобова, ВАТ «Будівник», Студентське містечко, вул. Меньшикова, вул. Рєпіна, Карантинна балка, вул. Балтійська, Міськгаз, вул. Токарева, Гіпермаркет, Юність, вул. Сілаєва, магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе||5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, магазин «Океан», вул. Сілаєва, Юність, Гіпермаркет торговий дім «Авангард», Міськгаз, вул. Балтійська, Карантинна балка, вул. Рєпіна, Центр зайнятості, вул. Меньшикова, Студентське містечко, ВАТ «Будівник», вул. Степаняна, вул. Юмашева, пр. Жовтневої революції, парк Перемоги, пляж «Омега», пр. Героїв Сталінграду, вул. Блюхера, Комишова бухта, Український морський інститут, вул. Правди, рибкомбінат «Новий», Електроремонтний завод, Тролейбусне депо||align=right | 60 |- | '''20''' ||пр. Генерала Острякова — вул. Гоголя — вул. Леніна — вул. Пушкіна — Червоний узвіз — вул. Портова — вул. Вокзальна — вул. Героїв Севастополя — вул. Брестська — вул. Миколи Піщенка — пр. Перемоги — вул. Миколи Піщенка — вул. Брестська — вул. Героїв Севастополя — вул. Вокзальна — вул. Портова — Тролейбусний узвіз — вул. Леніна — вул. Гоголя — пр. Генерала Острякова ||5-й км Балаклавського шосе, Лікарняний комплекс, Школа №&nbsp;38, вул. Генерала Лєбєдєва, вул. Генерала Хрюкіна, Школа №&nbsp;22, вул. Сілаєва, кінотетр «Москва», вул. Олега Кошового, вул. Кожанова, Університет, пл. Ушакова, пл. Суворова, Залізничний вокзал, вул. Ревякіна, вул. Героїв Севастополя, пам'ятник матросу Кішці, вул. Будищева, вул. Багрія, вул. Миколи Піщенка, пр. Перемоги, Воронцовський ринок, готель «Корабельний», пр. Перемоги||пр. Перемоги, готель «Корабельний», Воронцовський ринок, пр. Перемоги, вул. Миколи Піщенка, вул. Багрія, вул. Будищева, вул. Героїв Севастополя, Автовокзал, Залізничний вокзал, пл. Суворова, пл. Ушакова, Університет, вул. Степаненка, вул. Кожанова, Технічна бібліотека, кінотетр «Москва», магазин «Океан», Школа №&nbsp;7, вул. Генерала Хрюкіна, вул. Генерала Лєбєдєва, Школа №&nbsp;38, Лікарняний комплекс, 5-й км Балаклавського шосе||align=right | 13 |} {{hidden end}} ==== Водний транспорт ==== [[Файл:Ost passenger ship in Sevastopol.jpg|thumb|175px|рейсовий катер]] З Північною стороною центр міста зв'язує водний транспорт. Із Артбухти та від Графської пристані катери курсують до Радіогірки, площі Захарова, в бухту Голландію та в Інкерман. У нічний час на Північну сторону можна виїхати на черговому катері, за наявності мінімум 10 осіб (нічний тариф — 10 гривень з людини). Під час шторму водного сполучення немає. Інформацію про розклад руху катерів до бухти Голландії та Інкерману можна довідатись за телефоном (0692) 54-24-65. Маршрути: * <font color="Blue">'''Графська пристань — Північна сторона'''</font> (з 5.00 до 23.45, кожні 15—20 хвилин; вартість — 2,5 грн, дітям до 6 років безкоштовно); * <font color="Blue">'''Артбухта — Радіогірка'''</font> (з 6.30 до 20.30, кожні 15—20 хвилин; вартість — 2,5 грн); * <font color="Blue">'''Артбухта — пляж «Учкуївка»'''</font> (з 8.00 до 19.00, щогодини; вартість — 15 грн); * <font color="Blue">'''Графська пристань — Аполонова балка — Голландія — Інкерман'''</font> (з 6.00 до 18.00; вартість — 5 грн). [[Файл:Пором «Адмірал Лазарєв».JPG|thumb|175px|Пором «Адмірал Лазарєв»]] Також між Північною стороною і Артбухтою щогодини курсують пасажиро-вантажні пороми «Адмірал Істомін» і «Адмірал Лазарєв», які беруть на борт легкові автомобілі, мотоцикли, мікроавтобуси і великі туристичні автобуси тощо. Ціни коливаються від 8 гривень за мопед до 150 гривень за негабаритний вантаж; легковий автомобіль — 35 гривень. Перший рейс з Північної сторони о 6.30, останній із Артбухти о 20.15. У літній час з Балаклави ходять рейсові катера на Золотий і Яшмовий пляжі: * <font color="Blue">'''Балаклава — Ближній пляж — Золотий пляж'''</font> (з 8.00 до 19.00, щогодини; вартість — 12 грн); * <font color="Blue">'''Балаклава — пляж «Василі» — Яшмовий пляж'''</font> (з 9.00 до 17.00, кожні дві години; вартість — 25 грн). ==== Електромобілі ==== {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Електромобіль в Севастополі1.JPG|текст1 =електромобіль |Севастопольське таксі1.JPG|текст2 =таксі |Ялик в Балаклаві.JPG|текст3 =ялик}} Електромобілі — вид міського транспорту, що зв'язує не великі пішохідні відстані. Ходять від площі Неустроєва до пляжу «Парк Перемоги» (вартість — 5 грн.), від вулиці Героїв Сталінграда, біля пляжу Омеги, до стежки до Адміральського пляжу (вартість — 5 грн.). === Таксі === * В місті діє багато перевізників таксі, зокрема: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Таксі City''', тел. 15-64; :* '''Союз Таксі''', тел. 0692-54-08-78, 067-935-82-28; :* '''Альянс Таксі''', тел. 050-807-74-84; :* '''Максим Таксі''', тел. 050-888-05-37; :* '''Каскад Таксі''', тел. 0692-49-52-86; :* '''Фараон''', тел. 050-584-10-09, 067-769-39-50; :* '''Престиж''', тел. 567, 15-52, 099-098-00-15; :* '''Фаетон''', тел. 567, 15-60, 050-563-21-21; :* '''Лада-таксі''', тел. 15-50; :* '''Економ-таксі''', тел. 15-53; :* '''Сервіс-таксі''', тел. 15-55; :* '''Метро''', тел. 15-56; :* '''Просто таксі''', тел. 15-57; :* '''Радіотаксі''', тел. 15-51, 15-58; :* '''Вояж''', тел. 15-01; :* '''Фіолент''', тел. 099-553-22-33; :* '''Перше таксі''', тел. 067-692-30-20, 050-60-99-000; :* '''Лідер''', тел. 050-396-75-96, 098-490-70-91; :* '''Таксі 1550''', тел. 066-717-15-50, 050-305-81-61; :* '''SV-Таксі''', тел. 050-675-00-02, 0692-93-25-25; </div> Ціни коливаються від 2,5 до 5 гривень за кілометр. Мінімальна сума замовлення від 12-ти гривень. Вантажні перевезення по місту — 110 грн/година. * В Балаклаві цілорічно працює «морське таксі» — ялики. Вони вміщають 6-10 чоловік і відправляються по наповненню. == Що відвідати == * ''Див. [[Ленінський район Севастополя#Що відвідати|Ленінський район. Що відвідати]]'' * ''Див. [[Нахімовський район#Що відвідати|Нахімовський район. Що відвідати]]'' * ''Див. [[Гагарінський район Севастополя#Що відвідати|Гагарінський район. Що відвідати]]'' * ''Див. [[Балаклавський район#Що відвідати|Балаклавський район. Що відвідати]]'' == Чим зайнятись == * {{listing|type=do|name =Екскурсійна субмарина |facebook = |vkontakte =http://vk.com/sevsubmarina |phone = |fax = |email = |skype = |hours =з 10.00 до 16. 00 |price = |description =Екскурсія по місту за один день. Маршрут починається о 10.00 на площі Нахімова і об'єднює в собі комфортний доступ до всіх головних визначних пам'яток Севастополя і Балаклави. Включає 20 зупинок. Екскурсію можна розпочати із будь-якої з них. Можна заходити і виходити з автобуса необмежену кількість разів в рамках дії квитка. Квиток діє 24 або 48 годин. Під час подорожі гід в живу розповідає про місто.}} === Свята === * День міста відзначається 14 червня, але традиційно проходить в найближчі до цієї дати вихідні червня. У цей день по центральному кільцю міста проходить театралізований марш-парад учасників військово-історичних клубів, представники яких приїжджають сюди з усього світу. Організовуються безкоштовні відвідування оглядового майданчика і севастопольської Панорами. Поруч з Панорамою розігруються інсценування військових битв минулих років. Проходять вистави національно-культурних товариств міста. * В останню неділю липня у місті святкується День Чорноморського флоту Росії. Під час свята у Севастопольській бухті проходить військовий парад кораблів Севастопольського гарнізону Чорноморського флоту Російської Федерації і військово-спортивне свято на морі. Видовище щороку збирає велику кількість глядачів. Доступ на захід обмежений, проте без проблем можна подивитися генеральну репетицію параду напередодні в п'ятиницю чи суботу. Також в цей день проходить безліч міських заходів, приурочених до цієї дати, святкові концерти за участю зірок російської естради, салют і феєрверк. <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Святкування Дня Чорноморського флоту Росії'''</div> |- |[[Файл:Navy Day Sevastopol 2012 G01.jpg|border|199px|]] |[[Файл:Navy Day Sevastopol 2012 G03.jpg|border|216px|]] |[[Файл:Пам'ятник затопленим кораблям в день Чорноморського флоту.jpg|border|185px|]] |[[Файл:Navy Day Sevastopol 2012 G15.jpg|224px|]] |[[Файл:Salute Navy Day 2012 G1.jpg|border|185px|]] |} </center> === Круїзи === * Влітку між Севастополем і [[Стамбул]]ом курсують круїзні теплоходи. Відходять щонеділі, три дня (вівторок, середа, четвер) корабель стоїть у Стамбулі, де туристам пропонується за додаткову оплату екскурсійна програма, зі Стамбула теплохід відправляється увечері у четвер і прибуває в Севастополь у суботу. Вартість, в залежності від класу корабля і класу кают, коливається від 2150 до 3500 гривень, в яку входить триразове харчування в дорозі і дворазове при стоянці. Додатково оплачується віза в Туреччину (для громадян України нині віза не потрібна). === Див. також === * ''[[Балаклавський район#Чим зайнятись|Балаклавський район. Чим зайнятись]]'' * ''[[Гагарінський район Севастополя#Чим зайнятись|Гагарінський район. Чим зайнятись]]'' * ''[[Ленінський район Севастополя#Чим зайнятись|Ленінський район. Чим зайнятись]]'' * ''[[Нахімовський район#Чим зайнятись|Нахімовський район. Чим зайнятись]]'' == Що купувати == В Севастополі, як і у всій Україні, єдиним легальним засобом платежу є українська гривня, але у зв'язку із окупацією Криму де-факто основна валюта — російський рубль. Іноземну валюту можна обміняти в будь-якому банку, або в обмінних пунктах. В основному всі розрахунки приймаються готівкою. Дебетові картки приймаються в бутіках в центрі міста, гіпер- та супермаркетах, мережевих магазинах (але не на всіх касах). На ринках і в невеликих магазинах електронні гроші не ходять. Проте в місті є велика кількість банкоматів. === Обмін валюти === У Севастополі є ряд територіальних філій, дирекцій, управлінь, відділень банків, а також один стаціонарний банк, які здійснюють різного роду фінансові операції та надають банківські послуги: відкриття та ведення поточних і розрахункових рахунків, обмін валют, емісію та обслуговування пластикових банківських карт, розміщення депозитних вкладів, видача кредитів, а також інші види сучасних банківських продуктів і послуг. Обміняти іноземну валюту також можна в численних обмінних пунктах, які розташовані як в центрі міста, так і на великих вулицях і проспектах, ринках, супермаркетах тощо. === Екскурсії === В місті діє велика кількість туристичних операторів, які пропонують подорожі як по місту, так і по всьому Криму, Україні і за кордон. Придбати екскурсії можна як безпосередньо у їх офісах, так і на численних точках, що зосереджені у центрі міста і на облаштованих пляжах. [[Файл:Рамут-Севастополь-Тур.JPG|thumb|175px|Рамут-Севастополь-Тур]] * {{listing |type=other |lat=44.616103|long=33.521937 |name=Рамут-Севастополь-Тур|alt= |address=пр. Нахімова, 4. Палац дитячої та юнацької творчості|directions=|url=http://sevram.com|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 550-829|fax=(0692) 555-878 |email=office@sevram.com|skype= |hours= |price= |description=Гіди-перекладачі. Прийом в Севастополі і Криму з повним пакетом послуг. Морські і річкові круїзи. Тури за кордон. Транспортні послуги. Медичний туризм. Подійовий туризм.}} * {{listing |type=other |lat=44.604422|long=33.520247 |name=Ярта|alt= |address=вул. Очаківців, 34а|directions=|url=http://yarta.com|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 46-15-20, 46-47-18, 94-00-30, (050) 396-34-80, (069) 246-15-20|fax= |email= yartatravel@yahoo.com|skype= |hours= |price= |description=Відпочинок і лікування в Криму (санаторії, бази відпочинку, міні-готелі, готелі, дитячий відпочинок). Тури за кордон. Авіаквитки. Прокат автомобілів. Круїзи тощо.}} * {{listing |type=other |lat=44.605383|long=33.527538 |name=Крим транс тур|alt= |address=вул. Леніна, 33|directions=|url=http://transtour.com.ua/|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 54-15-05|fax= |email=|skype= |hours= |price= |description=Автобусні тури. Тури без візи. Авіа тури. Навчання за кордоном. Здравниці України. Санаторії Криму. Дитячий відпочинок}} * {{listing|type=other|lat =44.600716 |long =33.481066 |name =ЛЛТ |alt =Кращі літні тури |address =пр. Гагаріна, 27, офіс 1 |directions = |url =http://llt.sebastopol.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 53-63-62, 24-41-83, (050) 900-56-14 |fax = |email =llt_crimea@mail.ru |skype = |hours = |price = |description =Агенція спеціалізується на організації відпочинку в Криму і Севастополі. }} * {{listing|type=other|lat=44.58020 | long=33.43348 |name =Чайка-Тур |address = вул. Рибаків, 7|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 41-23-35 |fax = |email = |skype = |hours =З понеділка по п'ятницю з 9.00 до 18.00 |price = |description = Подорожі по Криму (палаци південного берега Криму, сади і парки ПБК, вершини Криму, в гості до казки, світ вина і винограду, чудеса кримської природи, підземні таємниці Кримських гір, сива стародавність Таврики, морські прогулянки, кімерійські пейзажі, святі місця Криму, екскурсії по Севастополю . Екскурсії відправляються з площі Нахімова. Придбати подорожі можна у агентів, які стоять у людних місцях під блакитними парасольками.}} * {{listing|type=other|lat =44.591027 |long =33.503272 |name =Zebra tour |alt = |address =вул. Балтійська, 14, офіс 5 |directions = |url =http://zebra-tour.com/|facebook = |vkontakte =http://vk.com/club40627003 |phone =(0692) 92-40-57; 92-42-02; (050) 393-14-67 |fax = |email =zebratour.sev@gmail.com|skype = |hours =з 7.45 до 23.45. Понеділок вихідний |price = |description = Придбати подорожі можна у агентів, які стоять на всіх центральних точках міста і на пляжах під червоно-жовтими парасольками.}} * {{listing|type=other |lat =44.610195 |long =33.517863 |name =Чорноморська ТУР ліга |alt = |address = вул. Одеська, 6, офіс 1|directions = |url =http://sevtour.org/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/sevtour |phone =(050) 55-30-525; (095) 390-07-70; (0692) 93-45-68; 93-36-31 |fax = |email = liga@sevtour.org |skype =sevtour.org |hours =з Пн по Пт з 10.00 до 18.00, Сб з 10.00 до 14.00, Нд — мобільний офіис |description = Тематичні екскурсії, екскурсії для школярів, індивідуальні екскурсійні програми, екскурсійне обслуговування для корпоративних замовників, допомога в пошуку житла та розміщення, комфортабельні автобуси, супровід гіда-екскурсовода по всьому маршруту. Придбати подорожі можна у агентів, які стоять на всіх центральних точках міста і на пляжах під синьо-біло-червоними парасольками.}} * {{listing|type=other |lat =44.612979 |long = 33.521712|name =Командор |alt = |address =пр. Нахімова, 15, офіс 15 |directions = |url =http://www.comandor.com.ua/|facebook = |vkontakte =http://vk.com/comandorcrimea |phone =(0692) 93-33-43; 54-63-71 |fax = |email =comandor-club@mail.ru |skype = |hours = з Пн по Пт з 10.00 до 18.00, Сб з 10.00 до 15.00 |description = Екскурсії та тури по Криму і Севастополю для школярів та дорослих; тематичні тури по Криму; розміщення груп та індивідуальних туристів; активні види відпочинку. Придбати подорожі можна у агентів, які стоять у людних місцях під зеленими парасольками.}} === Див. також === * ''[[Балаклавський район#Що купувати|Балаклавський район. Що купувати]]'' * ''[[Гагарінський район Севастополя#Що купувати|Гагарінський район. Що купуватиь]]'' * ''[[Ленінський район Севастополя#Що купувати|Ленінський район. Що купувати]]'' * ''[[Нахімовський район#Що купувати|Нахімовський район. Що купувати]]'' == Де поїсти == * ''Див. [[Ленінський район Севастополя#Де поїсти|Ленінський район. Де поїсти]]'' * ''Див. [[Нахімовський район#Де поїсти|Нахімовський район. Де поїсти]]'' * ''Див. [[Гагарінський район Севастополя#Де поїсти|Гагарінський район. Де поїсти]]'' * ''Див. [[Балаклавський район#Де поїсти|Балаклавський район. Де поїсти]]'' == Де розважитись == * ''Див. [[Ленінський район Севастополя#Де розважитись|Ленінський район. Де розважитись]]'' * ''Див. [[Нахімовський район#Де розважитись|Нахімовський район. Де розважитись]]'' * ''Див. [[Гагарінський район Севастополя#Де розважитись|Гагарінський район. Де розважитись]]'' * ''Див. [[Балаклавський район#Де розважитись|Балаклавський район. Де розважитись]]'' == Де зупинитись == В місті працюють багато готелів, баз відпочинку, гостьових будинків, вілл і тому подібне. Також здається багато приватного житла. Ціни за однокімнатну квартиру в Гагарінському районі коливаються від 100–150 гривень на добу поза курортного сезону і до 200–350 і більше гривень на добу в курортний сезон. Найбільший пік цін на приватне житло доводиться на кінець липня, коли у місті святкується день ВМФ Росії і наплив туристів збільшується у кілька разів. Приватне житло краще шукати через інтернет і заздалегідь, оскільки посередники на залізничному вокзалі додають біля 30% вартості житла. Ціни у приватних помешканнях вказуються за житло, а не на одну особу. Оплата за житло береться за весь період оренди наперед. Розрахуватись можна як готівкою на місці, так і попереднім банківським переказом. * ''Див. [[Ленінський район Севастополя#Де зупинитись|Ленінський район. Де зупинитись]]'' * ''Див. [[Нахімовський район#Де зупинитись|Нахімовський район. Де зупинитись]]'' * ''Див. [[Гагарінський район Севастополя#Де зупинитись|Гагарінський район. Де зупинитись]]'' * ''Див. [[Балаклавський район#Де зупинитись|Балаклавський район. Де зупинитись]]'' == Де навчатись == === Училища, ліцеї, технікуми, коледжі === У місті є ряд професійно-технічних навчальних закладів (училищ) і спеціалізованих ліцеїв. Училища та ліцеї готують працівників по актуальним на ринку праці робітничим спеціальностям. {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Севастопольський професійний ліцей сфери послуг.JPG|текст1 =Севастопольський професійний ліцей сфери послуг |Севастопольський професійний торгово-кулінарний ліцей.JPG|текст2 =Севастопольський професійний ліцей сфери послуг |Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій.JPG|текст3 =Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій}} * {{listing|type=other|lat =44.606919 |long =33.524217 |name =Севастопольський професійний ліцей сфери послуг |alt = СПЛСП|address =вул. Суворова, 25 |directions = |url =http://splsu.net |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 54-59-32, 48-80-06 |fax =(0692) 54-47-19 |email = |skype = |hours = |price = |description = Навчальний заклад I-го рівня акредитації. Готовить кравців, перукарів, фотографів тощо.}} * {{listing|type=other|lat =44.588343 |long =33.465149 |name =Севастопольський професійний торгово-кулінарний ліцей |alt =СПТКЛ |address =пр. Жовтневої Революції, 89 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 41-37-11 |fax =(0692) 41-37-20 |email =sptkl@rambler.ru |skype = |hours = |price = |description = Навчальний заклад I-го рівня акредитації. Готовить кухарів, барменів, офіціантів, продавців.}} * {{listing|type=other|lat =44.611322 |long =33.551302 |name =Севастопольський професійний художній ліцей |alt =СПХЛ |address =вул. Адмірала Макарова, 33 (Корабельна сторона) |directions =тролейбусом № 1, автобусом № 81, маршрутним таксі №№ 4, 4А, 26 і 112 до зупинки «вул. Хрульова» |url =http://sphl.narod.ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = (0692) 40-12-66|fax = |email =sphl@narod.ru |skype = |hours = |price = |description = Навчальний заклад IІ-го рівня акредитації. Навчання проходить за спеціальностями: оформлювач вітрин, приміщень та будівель; столяр (виробництво художніх меблів); монтажник гіпсокартонних конструкцій; візажист-стиліст; художник розпису по дереву.}} * {{listing|type=other|lat =44.60224 |long =33.48141 |name =Севастопольський центр професійно-технічної освіти імені маршала інженерних військ А. В. Геловані |alt =СЦ ПТО |address =вул. Єфремова, 2 |directions = |url =http://scpto.ucoz.ru/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 53-42-63, 53-39-21,53-32-61 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Навчальний заклад веде навчання більш ніж по 24 робочим професіям на наступних відділеннях: відділення кулінарії; слюсарне відділення; відділення деревообробки і обробників; відділення молодших фахівців.}} * {{listing|type=other|lat =44.594748 |long =33.551849 |name =Севастопольське вище професійне училище Київської Державної академії водного транспорту імені Петра Конашевича-Сагайдачного |alt =СВПУ КДАВТ |address =пр. Перемоги, 13 |directions = |url =http://vpu3sevpto.ucoz.ua/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/public29748041 |phone =(0692) 48-41-71, 65-30-91, 48-29-74 |fax = (0692) 48-41-71|email =3vpupto@gmail.com |skype = |hours = |price = |description = Навчальний заклад веде навчання за спеціальностями: складальник корпусів металевих суден; електрозварник ручного зварювання, газорізальник; слюсар-монтажник суден; верстатник широкого профілю, оператор верстатів з програмним керуванням; електрогазозварник; електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах; електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування; секретар керівника (підприємства, організації, установи); слюсар з ремонту автомобілів; слюсар із складання металевих конструкцій.}} * {{listing|type=other|lat=44.58819 | long=33.48515 |name =Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій|alt =СевВПУЗЗіІТ|address =вул. Вакуленчука, 29 |directions =маршрутне таксі №№ 84, 107, 109, 110 до зупинки «вулиця Меньшикова» |url =http://sevvpussit.webhop.org/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 59-00-92, 59-00-82, 59-00-88 |fax =*(0692) 59-00-84 |email =vpu28s@rambler.ru |skype = |hours = |price = |description =Навчальний заклад I-го рівня акредитації. Проводить підготовку і випуск: слюсарів, електромонтерів, операторів ЕОМ та інших спеціальностей.}} * {{listing|type=other|lat =44.60232 |long =33.52443 |name =Севастопольський індустріально-педагогічний коледж |alt = |address = вул. Радянська, 65 (адміністративний корпус); вулиця Терещенка, 6 (навчальний корпус)|directions = |url =http://www.sipk.com.ua/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/sipk_sevastopol |phone =(0692) 54-37-11, 54-39-26, 54-20-56 |fax = |email =sipk@ukr.net |skype = |hours = |price = |description = Навчальний заклад проводить підготовку вихователів дітей, вчителів початкових класів, бухгалтерів, автослюсарів, електрогазозварників тощо.}} * {{listing|type=other|lat =44.591369 |long =33.515983 |name =Севастопольський комерційний технікум |alt =СКТ |address =вул. Кожанова, 2 |directions =тролейбусами 12, 13, 17, 20, автобусами 2а, 12, 17, 20, 22,25, 26, 30, 85а, 87, 117, 120 у бік 5 км до зупинки «вулиця Кожанова» |url =http://sevct.0fees.net/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club943175 |phone = 0692) 54-36-04, 40-40-94|fax = |email =sevkt@nm.ru |skype = |hours = |price = |description =Навчальний заклад I-го рівня акредитації. У технікумі ведеться підготовка студентів за такими спеціальностями з отриманням освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», як: виробництво харчової продукції; бухгалтерський облік; товарознавство та комерційна діяльність; організація обслуговування в готелях; організація туристичного обслуговування. Форми навчання: очна, заочна, екстернат (на бюджетній та комерційній основах).}} * {{listing|type=other|lat =44.59750 |long =33.49943 |name =Севастопольський медичний коледж імені Жені Дерюгіної |alt = |address = вул.Краснодарська, 31|directions =тролейбусами №№ 10, 6, маршрутним таксі №№ 109, 107, 2А, 77, 83, 84 до зупинки «вулиця Галини Петрової», тролебусом № 5, маршрутним таксі № 5 до зупинки «вулиця Івана Голубця» |url =http://smk-sebastopol.org/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 55-59-70 |fax =(0692) 55-56-93 |email = |skype = |hours = |price = |description = Готовить фельдшерів, медичних сестер.}} * {{listing|type=other|lat =44.59684 |long =33.4946 |name =Севастопольський морський коледж Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного |alt =СМК КДАВТ|address =вул. Рєпіна, 3 |directions = |url =http://smkkgavt.inf.ua/ |facebook = |vkontakte = http://vk.com/sevastopolmaritimecollege|phone =(0692) 23-25-92, 24-32-19 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Навчальний заклад I-го рівня акредитації. Готовить студентів за спеціальностями: експлуатація суднових енергетичних установок; судноводіння на морських шляхах; експлуатація електрообладнання та автоматики суден; монтаж і обслуговування електроустановок суднового електрообладнання; обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів; розробка програмного забезпечення; фінанси і кредит.}} * {{listing|type=other|lat =44.60284 |long =33.49970 |name =Севастопольський будівельний коледж |alt =СБК |address =вул. Пожарова, 28а |directions = |url =http://sevstroycoledge.info/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club1350289 |phone = (0692) 55-53-25|fax =(0692) 55-58-00 |email =sevstroytech@rambler.ru |skype = |hours = |price = |description = Навчальний заклад I-го рівня акредитації. Здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з широкого спектру технічних та інших напрямків.}} === Інститути, університети, академії === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Севастопольський міський гуманітарний університет.JPG|текст1 =СМГУ. Адмінкорпус. |СНТУ. Учебный корпус. Студгородок..JPG|текст2 =СНТУ. Навчальний корпус}} * {{listing|type=other|lat =44.61487 |long =33.52216 |name =Севастопольський міський гуманітарний університет |alt =СМГУ |address =адмінкорпус — набережна Корнілова, 1, навчальний корпус — пр. Гагаріна, 13 |directions = |url =http://www.smuh.edu.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 533-664, 244-333. |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =ВУЗ III-го рівня акредитації. Здійснює підготовку та перепідготовку за такими напрямами: дошкільна освіта; початкова освіта; психологія; філологія: українська мова та література, мова та література (англійська, німецька, французька, російська); історія.}} * {{listing |type=other |lat=44.606357|long=33.535359 |name=Кримська філія ФДОЗ ВПО «Морська державна академія імені адмірала Ф. Ф. Ушакова»|alt= |address=вул. Героїв Севастополя, 7, корпус 8/22|directions= тролейбусами №№ 1, 3, 7, 20 до зупинки «Пам'ятник підводникам» або «Пам'ятник матросу Кішці»|url=http://kfmga.com.ua |facebook= |vkontakte=http://vk.com/club3244132 |phone=(0692) 48-74-39|fax= |email= kfngma@rambler.ru |skype= |hours= |price= |description=Освіта платна.}} * {{listing |type=other |lat=44.602630 |long=33.476672 |name=Севастопольський військово-морський ордена Червоної Зірки інститут імені П. С. Нахімова|alt= |address=вул. Дибенка, 1 |directions=|url=svmi.com.ua |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 24-35-59|fax= |email=svmi@a.ua |skype= |hours= |price= |description=Освіта платна.}} * {{listing |type=other |lat=44.595105 |long=33.475664 |name=Севастопольський національний технічний університет|alt=СНТУ |address=вул. Університетська, 33|directions=|url=http://sevntu.com.ua |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 24-35-90|fax= |email= seminska@ukr.net |skype= |hours= |price= |description=Відкрився у 1963 році як Севастопольський приладобудівний інститут. Був створений на основі філії Одеського політехнічного інституту. У серпні 1994 року інститут став Державним технічним університетом. Архітектор будівлі університету — Є. В. Рибницький. В університеті навчається понад 11 тисяч студентів під керівництвом 50 докторів наук.}} * {{listing |type=other |lat=44.624411 |long=33.570442 |name=Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості|alt= |address=вул. Курчатова, 7|directions=від залізничної станції «Мекензієви гори» на автобусі або маршрутному таксі № 22 до зупинки «Поворот на Голландію»; через 500 метрів прохідна университету. Від площі Захарова на автобусі або маршрутному таксі № 46 до зупинки «Верхня Голландія»; через 100м прохідна університету. З міста на Графській пристані сісти на катер лінії «Місто-Інкерман» (правий причал); вийти на причалі «Голландія» |url=http://www.sinp.com.ua/ |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 71-05-38|fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} * {{listing|type=other|lat =44.603011 |long =33.46034 |name =Севастопольський інститут банківської справи |alt =СІБС |address =вул. Паркова, 6 |directions = |url =http://www.sibs.uabs.edu.ua/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club20626907 |phone =(0692) 53-96-11 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Структурний підрозділ Української академії банківської справи Національного банку України та складова частина системи вищих навчальних закладів Національного банку України, основним призначенням якого є підготовка висококваліфікованих фахівців для банків та інших фінансово-кредитних установ України. Здійснює підготовку за напрямами: «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Економічна кібернетика», «Міжнародна економіка», «Правознавство».}} * {{listing|type=other|lat =44.580274 |long =33.433499 |name =Перший український морський інститут |alt =ПУМІ |address =вул. Рибаків, 5А |directions =тролейбусами №№ 10,14 та автобусами №№ 4, 10, 14, 95, 107, 110, 112 до зупинки «Український морський інститут» (колишня «Кінотеатр «Океан», Комишова бухта)|url =http://umi.com.ua/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/id123959267 |phone =прийомна комісія: (0692) 41-25-82 |fax = |email =sea@umi.com.ua |skype = |hours = |price = |description = }} == Як заробити == * від Артбухти і Графської пристані відправляються прогулянкові катери в різних напрямках. Капітани суден платять зазивалам певний відсоток за кожного туриста; * на Приморському бульварі можна зустріти шахістів, які не відмовляться зіграти на гроші. == {{Застереження}} == * при виборі часу подорожі уточніть прогноз погоди, оскільки влітку кілька днів підряд можуть бути дощовими, або прохолодними: ** {{listing|name =Sinoptik|url =http://ua.sinoptik.ua/%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0-%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C/10-%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2 }} ** {{listing|name =Gismeteo|url =http://www.gismeteo.ua/city/weekly/5003 }} === Мова === * на території міста російська мова прийнята за регіональну. Українську мову розуміють не всі, оскільки в багатьох школах її ніколи не викладали; * в багатьох закладах харчування та магазинах також не розуміють англійську мову. === Відпочинок на морі === * Намагайтеся користуватися обладнаними пляжами. На диких пляжах знайдіть постійне місце для купання з хорошим підходом до води і дном, що проглядається; * Любителям плавання на матраці необхідно пам'ятати про течії і вітер, оскільки якщо ви заснете, вас може віднести далеко в море; * Не потрібно стрибати з каменів і скель, попередньо не перевіривши дно; * Не варто на пляжах зловживати алкогольними і дуже холодними напоями. === Торгівля === Доволі часто зустрічається, що при покупці товару з вас вимагатимуть більшу ціну, ніж вказану на ціннику, мотивуючи тим, що забули змінити цінники. Уточнюйте ціни, або відмовляйтесь від покупки. === Екскурсії === При покупці екскурсії уточнюйте, що входить в її вартість. Може виявитися, що ви купили лише трансфер і розповідь гіда, а вхідні квитки до всіх екскурсійних об'єктів ви будете оплачувати окремо. Також уточнюйте чи не буде змін у маршруті. Можливо, через якісь причини, один із об'єктів екскурсії може бути замінений іншим. == Як вирішувати проблеми == * телефон пожежної служби — 101; * довідкова служба — (069) 99-09-111; * все про товари та послуги — (0692) 54-56-54. === Міліція === * телефон міліції — 102; * телефон Державної автоінспекції — (0692) 48-11-11; ==== Районні відділки міліції ==== {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Ленінське РВВС Севастополя.JPG|текст1 =Ленінське РВВС |1-ша міська лікарня Севастополя.JPG|текст2 =1-ша міська лікарня}} * {{listing|type=other|lat =44.60344 |long =33.52641 |name =Ленінське РВВС |address =вул. Леніна, 66 |directions = |phone = чергова частина: (0692) 54-41-81 |fax = }} * {{listing|type=other|lat =44.587037 |long =33.458047 |name =Гагарінське РВВС |address =вул. Кесаєва, 15а |directions = |phone =чергова частина: (0692) 55-64-42 |fax = }} * {{listing|type=other|lat =44.61151 |long =33.54589 |name =Нахімовське РВВС |address =вул. Робітнича, 31 |directions = |phone =чергова частина: (0692) 48-71-98 |fax =}} * {{listing|type=other|lat =44.515885 |long =33.609967 |name =Балаклавське РВВС|address =вул. Будівельна, 18 |directions = |phone =чергова частина: (0692) 63-23-01 |fax = }} === Медична допомога === Телефон швидкої допомоги — 103. У випадку травми або опіку зверніться в травмпункт або Приймальне відділення {{listing |type=other |lat=44.600468 |long=33.517474 |name=1-ї міської лікарні Севастополя|alt= |address=пр. Адмірала Октябрьського, 19|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=лікар приймального відділення, цілодобово: (0692) 55-94-92; чергова сестра: (0692) 55-71-36, 55-77-62 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} Для дітей існує дитячий травмпункт {{listing |type=other |lat=44.555238 |long=33.533299 |name=5-ї міської лікарні|alt= |address=пр. Генерала Острякова, 211А|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} У разі тяжкого отруєння або кишкової інфекції рекомендується викликати бригаду «швидкої допомоги». Лікування проводиться в {{listing |type=other |lat=44.597229 |long=33.509449 |name=міській інфекційній лікарні № 8|alt= |address=вул. Комуністична, 40|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} == Зв'язок == === Телефонний === Телефонний код міста '''+380-692''', далі іде шестизначний номер. ==== Стільниковий ==== На території міста є покриття операторів стільникового зв'язку: Beeline, Life:), Київстар, МТС, ТриМоб, але мешканці міста в основному користуються послугами МТС і при пошуку житла, екскурсій тощо як правило даються контактні номери МТС. === Пошта === [[Файл:Головпоштамт (Севастополь).JPG|thumb|175px|Головпоштамт]] На території міста і всього регіону діє багато відділень «Укрпошти»: * {{listing |type=other |lat=44.60618 |long=33.522484 |name=Севастопольська дирекція УДППЗ «Укрпошта»|alt= |address=вул. Велика Морська, 21 |directions=|url=http://www.sebastopol.ukrposhta.com |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 54-53-84 |fax=(0692) 54-81-51 |email=office@sevpochta.com.ua |skype= |hours= |price= |description=}} == Куди далі == * у північному і північно-західному напрямі — [[Бахчисарай]], [[Саки]], [[Євпаторія]]; * у східному напрямі — [[Форос]], [[Алупка]], [[Ялта]], [[Алушта]]. {{footer|ispartof=Крим|status=Кістяк}} jilwzcq3gqb6vtlac1a43waxupruvs7 0 179 32458 32457 2022-06-06T14:08:51Z Аліна Вірьовкіна 5936 32458 wikitext text/x-wiki {{geo|14.366667|-14.283333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = River gambia Niokolokoba National Park.gif |flag = Flag of Senegal.svg |location = LocationSenegal.png |capital = [[Дакар]] |government = Напівпрезидентська республіка |currency = КФА франк BCEAO (XOF) |area = 196 723 км² |population = 11,658,000 (2005) |language = [[Французький розмовник|Французька]] (офіційна), поширені місцеві мови |religion = Іслам - 94%, Християнство - 5% (переважно Католицизм) |electricity = 230V/50Hz (вилки Європейського зразку) |callingcode = +221 |tld = .sn |timezone = GMT (UTC +0) }} '''Сенегал''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. Він сусідить на півночі з Мавританією, на півдні - з Гвінеєю та Гвінеєю-Бісау, на сході - з Малі, а із заходу омивається водами Атлантичного океану. Усередині Сенегалу розташована держава Гамбія. Від узбережжя воно йде вглиб країни майже 300 км. Найбільші річки — Сенегал (назвою якої було названо держава) і Казаманс. Вони безперешкодно перетинають савани та рідкісне місце країни. Країна розташована в [[Західна Африка|Західній Африці]], територія країни простягається з півночі на південь на 480 км, а із заходу на схід — на 720 км. На півночі межує з [[Мавританія|Мавританією]] (спільний кордон — 815 км); на сході — з [[Малі]] (420 км); на півдні — з [[Гвінея-Бісау|Гвінеєю-Бісау]] (340 км) і [[Гвінея|Гвінеєю]] (330 км). У південній частині країни долину ріки [[Гамбія]] займає [[напіванклав]] — Гамбія (загальна довжина кордону 740 км). На території Сенегалу переважають низовини, в окремих місцях височини до 500 м. Клімат субекваторіальний, на півночі — сухий; головна річка — Сенегал; на території країни переважають савани, болота і тропічний ліс на південному заході. Сенегал розташований на заході африканського континенту. Він розташований між широтами 12° і [[17-та паралель північної широти|17°]] північної широти та 11° і 18° західної довготи. Середні висоти — 69 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — безіменна висота на південний захід від населеного пункту Непен-Діаха, регіон Кедугу (581 м).Більша частина території Сенегалу лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, північ у тропічному. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Взимку відзначається сухий сезон. Сенегал зовні обмежений [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]] на заході, [[Мавританія|Мавританією]] на півночі, [[Малі]] на сході, і [[Гвінея]] та [[Гвінея-Бісау]] на півдні; внутрішньо він майже повністю оточує [[Гамбія|Гамбію]], а саме на півночі, сході та півдні, окрім короткої смуги Атлантичного узбережжя Гамбії. Сенегальський пейзаж складається головним чином на заході з прокатних піщаних рівнин [[Сахель|Сахеля]], яка підіймається до передгір'я на південному сході. Північна межа утворена [[Сенегал (річка)|річкою Сенегал]], серед інших річок [[Гамбія (річка)|Гамбія]] та [[Казаманс (річка)|річка Казаманс]]. Столиця Дакар лежить на півострові [[Зелений Мис]], західній точці континентальної Африці. У Сенегалі [[тропічний клімат]] з приємним теплом протягом року з чітко визначеними сухим та вологим сезонами, які слідують з північно-східними зимовими та південно-західними влітку вітрами. У сухий сезон (з грудня по квітень) переважають спекотний, сухий вітер [[харматан]]. Річна кількість опадів Дакара 600 мм відбувається в період з червня по жовтень, коли максимальна температура в середньому 30 °C і мінімуми 24,2 °C; З грудня по лютий максимальні температури становлять у середньому 25,7 °C і мінімуми 18 °C. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Дакар]] * [[Сен-Луї]] - с''тародавня столиця Сенегалу, розташована на вузькому острові однойменної річки. Тут європейці колись започаткували перше поселення. Місто швидко наповнилося багатими французами, які змагалися у своїй спроможності, вибудовуючи розкішні особняки. Тепер історичний центр Сент-Луї внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Всього 20 км на південь від колишньої колоніальної столиці є чудовий Національний парк Ланг де Варварство з граціозними рожевими фламінго. А 60 км на північ - третій у світі за величиною орнітологічний парк - Птах Джудж. Не лише історичними та природними пам'ятками славиться старе місто. Щорічно у травні тут відбувається фестиваль джазу — найбільший на континенті, а у січні-лютому сюди, на своє свято, з'їжджаються шанувальники блюзу.  ''{{ЮНЕСКО}} * [[Тієс]] * [[Зігіншор]] - ''місто, де ще збереглася архітектура, що розповідає про його колоніальне минуле. А про те, що це справжнісіньке африканське місто, нагадують один із найкращих ринків у Сенегалі та аборигенські села на околицях. З Зігіншора зручно вирушати на екскурсії до південних регіонів країни.'' * [[Каолак]] - ''арахісова столиця, де довкола міста розкинулися плантації земляного горіха. Серед визначних пам'яток варто відзначити найкрасивішу в країні мечеть у марокканському стилі (вхід усередину для немусульман закритий). На околицях міста туристів приваблює дельта річки Салум, де все вкрите мангровими заростями, а в солоній воді, на корінні дерев, ростуть устриці. Необхідно відзначити, що Каолак - одне з найбрудніших міст Африки, тому тут регулярно фіксують спалахи епідемій малярії, холери, жовтої лихоманки і навіть прокази.'' == Інші місця == * [[Острів Іль-де-Горі]] {{ЮНЕСКО}} * [[Орнітологічний резерват Джудж]] {{ЮНЕСКО}} * [[Національний парк Ніоколо-Коба]] {{ЮНЕСКО}} * [[Озеро Ретба]] * Курорт [[Пті-Кот]] == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} a395qo4a4uaaa861rhqxtzlhwmhofip 0 180 37263 37261 2025-05-07T18:28:15Z 7burnedbunny7 7228 /* Що відвідати */ 37263 wikitext text/x-wiki {{geo|43.95|20.9333333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag=Flag of Serbia.svg |location=Location map of Serbia (2006–2008).png |capital=[[Белград]] |government= Парламентська республіка |currency= Сербський динар (RSD) |area= 88 361 км² |population= 7,186,862 (2011) |language=[[Сербський розмовник|сербська]] |religion= православ'я (85 %), католицизм (5,5 %), іслам (3,2 %) |electricity= 230В/50Гц (розетка європейського типу) |callingcode=+381 |tld=.rs |timezone=UTC +1 }} '''Сербія''' знаходиться в Південній Європі. Країна межує з [[Чорногорія|Чорногорією]] і [[Албанія|Албанією]] на південному заході, з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] на заході, [[Болгарія|Болгарією]] на південному сході, [[Хорватія|Хорватією]] на північному заході, [[Угорщина|Угорщиною]] на півночі, [[Македонія|Македонією]] на півдні, [[Румунія|Румунією]] на північному сході. == Зрозуміти == === Клімат === На півночі континентальний клімат (холодна зима і спекотне, вологе літо з рівно розподіленим кількістю опадів); в центрі — помірний континентальний клімат, на півдні — спекотне сухе літо і осінь, з відносно холодною зимою з сильними снігопадами. === Географія === Вкрай різноманітна: на півночі — багата родюча рівнина; на сході вапнякові хребти і басейни; на південному сході — стародавні гори і пагорби. Найвища точка: Гора Джеравіца (Đeravica) 2656 м. === Свята === * 1,2 січня — Новий рік (Nova godina) * 7 січня — Різдво Христове (Božić) * 15 лютого — День нації (Dan državnosti Srbije) — ''Річниця Першого сербського повстання і прийняття сербської конституції'' * Велика П'ятниця (Veliki petak) — 2 квітня (2010), 22 квітня (2011) * Великдень (Vaskrs) — 4 квітня (2010), 24 квітня (2011) * Поливаний понеділок (Vaskrsni ponedeljak) — 5 квітня (2010), 25 квітня (2011) * 1,2 травня — Свято весни і праці (Praznik rada) «Робочі» свята: * 27 січня — День Святого Савви (Sveti Sava) * 9 травня — День Європи/День Перемоги — ''Святкування капітуляції нацистської Німеччини та святкування миру і єдності в Європі'' * 28 червня — День Святого Вітта (Vidovdan) — ''День пам'яті битви на Косовому полі'' === Фестивалі та ярмарки === * Найстаріша і найбільш відвідувана культурна подія Сербії, '''Вуков Сабор''' проводиться в селі Тршіч (Лозниця) з 1933 традиційно у вересні. Проходять тематичні виставки, концерти, літературні та кіно вечори, книжкові акції та подібні заходи. Тршіч — місце народження Вука Караджича, філолога, реформатора сербської мови, збирача народних пісень і автора першого словника. * Міжнародний '''книжковий ярмарок в Белграді''' є найбільшою виставкою Південно-Східної Європи, що займається питаннями розвитку книги і публікацій. [Http://www.beogradskisajamknjiga.com/] * Найвідоміший '''міжнародний фестиваль музики Exit (Вихід)''', який проводиться кожного літа в фортеці Петроварадін поблизу міста [[Нові-Сад]]. * Етнофестиваль музики '''Драгачевскі Сабор''' [http://www.guca.rs/eng/] в Гуча, в західній Сербії. * BITEF — щорічний театральний фестиваль У Белграді. [Http://www.bitef.rs/] <br clear="left"/> == Регіони == Сербія розділена на три великих регіони: Центральна Сербія, автономна область Воєводина і спірна територія, яка обстоює право на незалежність, Косово. {{Regionlist |regionmap = Serbia Regions map.svg |regionmaptext = Регіони Сербії |regionmapsize = 450px |region1name = [[Белград]] |region1color = #CB9F5F |region1items = |region1description = (серб.''Београд'') - столиця країни. |region2name = [[Подунав'я]] |region2color = #71B37B |region2items = |region2description = (серб.''Подунавље'') Схід країни, обмежений Дунаєм і сусідить з [[Румунія|Румунією]], [[Болгарія|Болгарією]] і [[Македонія | Македонією]]. До його складу також входить регіон Поморав'є, що розкинувся вздовж річки Морави. |region3name = [[Подріньє]] |region3color = #6D926D |region3items = |region3description = (серб.''Подріње'') Західний регіон, який об'єднує Санджак, Рашку і інші регіони, розташовані вздовж річки Дріна. Межує з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] і [[Чорногорія|Чорногорією]]. |region4name = [[Шумада]] |region4color = #7DA4BE |region4items = |region4description = Центральний регіон, що включає в себе власне Шумаду (серб.'' Шумадіја''), простору річок від Дунаю і Сави на півночі до Великої Морави на сході і обмежені Лігою та Колубарою на заході. |region5name = [[Воєводіна]] |region5color = #ADC997 |region5items = |region5description = (серб.''Војводіна'') Автономна північна провінція, що складається з субрегіонів (із заходу на схід) Срем, Бачка та Банат. Межує на півночі з [[Угорщина|Угорщиною]], на сході з [[Румунія|Румунією]], на заході з [[Хорватія|Хорватією]] і південному заході з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]]. |region6name = [[Косово]] |region6color = #908B6F |region6items = |region6description = (серб.''Косово і Метохіја'') найпівденніший регіон, колиска сербського народу, частково визнаний окремою державою.}} == Міста == * [[Белград]] — столиця держави. * [[Нові-Сад]] — друге за розміром місто і столиця Воєводини. * [[Ніш]] — третє за розміром місто. * [[Крагуєвац]] — перша столиця Сербії, промисловий вузол і четверте за розміром місто. * [[Кралево]] * [[Пожаревац]] — одне з найстаріших міст з багатою історичною спадщиною. * [[Нови-Пазар]] * [[Суботіца]] — одне з найкрасивіших міст північної Сербії. Основні мови — сербська і угорська. * [[Приштина]] — найбільше місто в Косово. * [[Вршац]] — один з найкрасивіших міст. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=44.819444°|long=20.306944°|name=Аеропорт імені Ніколи Тесли (BEG)|alt=Аеродром Никола Тесла Београд /Aerodrom Nikola Tesla Beograd|address=Aerodrom Beograd 59, Београд 11180, Сербія|url=https://beg.aero/cir|description=Аеропорт Нікола Тесла Белград — міжнародний аеропорт, обслуговуючий Белград, Сербія. Раніше відомий як Белградський аеропорт, він був перейменований у 2006 році на честь вченого і винахідника Ніколи Тесла. Це найбільший аеропорт в колишній Югославії.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)}} {{Listing|type=go|lat=43.337222°|long=21.853611°|name=Аеропорт Костянтин Великий (INI)|alt=Аеродром Ниш — Константин Велики / Aerodrom Niš — Konstantin Veliki|address=Улица 24, Niš 18000, Сербія|url=http://nis-airport.com/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D1%88_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|description=Аеропорт Костянтин Великий — аеропорт, який обслуговую південний схід Сербії. Він розташований за 4 кілометри від міста Ніш в селах Медошевац і Поповац на території общини Червоний Крест. Є другим аеропортом за потоком пасажирів після аеропорту Николи Тесла.}} === Потягом === {{Listing|type=go|lat=44.7936|long=20.4539|name=Белград-Центр (Београд Центар) / Прокоп (Prokop)|alt=The Belgrade Centre Railway Station (Serbian: Железничка станица Београд Центар)|address=Прокупачка 1, Београд, Сербія|url=http://www.srbvoz.rs/|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Belgrade_Centre_Railway_Station|description=Белград-Центр (Београд Центар) / Прокоп (Prokop): Це головний залізничний вокзал Белграда на даний момент. Він обслуговує як внутрішні, так і міжнародні поїзди далекого сполучення. Вокзал є сучасним та постійно розвивається.}} {{Listing|type=go|lat=44°48′31″|long=20°27′20″|name=Белград-Головний (Београд-Главна)|alt=Железничка станица Београд–главна|address=Savski trg 2, Београд.|description=Історичний центральний залізничний вокзал Белграда, розташований у центрі міста. Він був побудований у XIX столітті та є пам'яткою культури. З 1 липня 2018 року вокзал закрито для пасажирського руху далекого сполучення, але може використовуватися для деяких місцевих перевезень або мати історичне значення.}} === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == '''Громадський транспорт''' '''Белграда :''' * '''Автобуси:''' Це основа громадського транспорту, з великою кількістю маршрутів, що покривають майже всі райони міста. Є також нічні автобуси, що курсують після опівночі. * '''Трамваї:''' Історичний вид транспорту в Белграді, наразі існує 11 трамвайних маршрутів. * '''Тролейбуси:''' Менш розгалужена мережа, ніж автобусна, налічує близько 7 маршрутів. * '''Маршрутні таксі (мінібуси):''' Доповнюють основні маршрути громадського транспорту. * '''Міська електричка (BG Voz):''' Залізнична система, що сполучає різні частини міста та передмістя. * '''Метро (планується):''' Наразі Белград не має метро, але існують плани будівництва трьох ліній. == Мова == Офіційною мовою Сербії є [[Сербський розмовник|сербська]] на кирилиці — найпоширеніша мова в більшій частині країни (окрім Косово). В Воєводині також використовуються [[Угорський розмовник|угорська]], [[Словацький розмовник|словацька]], [[Хорватський розмовник|хорватська]], [[Румунський розмовник|румунська]], українська і русинська мови, а в Косові і Метохії — сербська і [[Албанський розмовник|албанська]]. == Що відвідати == {{See|name=Белградська фортеця (Калемегдан)|address=Kalemegdan bb 11000, Београд, Сербія|lat=44.823333°|long=20.450278°|description=Белградська фортеця (Калемегдан): Головна визначна пам'ятка міста, розташована на пагорбі при злитті річок Сава та Дунай, історико-культурний комплекс . Звідси відкриваються чудові панорамні види. На території фортеці знаходяться музеї, церкви, пам'ятники та парк.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F|url=http://www.beogradskatvrdjava.co.rs/}}Белградська фортеця (Калемегдан): Головна визначна пам'ятка міста, розташована на пагорбі при злитті річок Сава та Дунай, історико-культурний комплекс . Звідси відкриваються чудові панорамні види. На території фортеці знаходяться музеї, церкви, пам'ятники та парк. {{See|name=Храм Святого Сави в Белграді на Врачарі|address=Крушедолска 2a, Београд 11000, Сербія|url=http://hramsvetogsave.rs/|lat=44.798083|long=20.46855°|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B8|description=Храм Святого Сави в Белграді на Врачарі — храм Сербської православної церкви, головний престол якого освячений в честь першого сербського архієпископа і національного героя Сербії святого Сави. Споруджений на місці спалення мощей останнього османською владою в 1594 році. Один з найбільших православних храмів у світі.}}Храм Святого Сави в Белграді на Врачарі — храм Сербської православної церкви, головний престол якого освячений в честь першого сербського архієпископа і національного героя Сербії святого Сави. Споруджений на місці спалення мощей останнього османською владою в 1594 році. Один з найбільших православних храмів у світі. {{See|name=Старий двір — ратуша Белграда|address=Драгослава Јовановића 2, Београд 11000, Сербія|lat=44.810833|long=20.4625|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Stari_dvor|description=Старий двір — ратуша Белграда, Сербія, де розміщено офіс мера Белграда. Це була королівська резиденція сербської королівської родини з 1884 по 1922 рік. Палац розташований на розі вулиць Краля Мілана та Драгослава Йовановича, навпроти Нового двору.}} Старий двір — ратуша Белграда, Сербія, де розміщено офіс мера Белграда. Це була королівська резиденція сербської королівської родини з 1884 по 1922 рік. Палац розташований на розі вулиць Краля Мілана та Драгослава Йовановича, навпроти Нового двору. {{See|name=Новий двір|address=Андрићев венац 1, Београд 11000, Сербія|lat=44.809722|long=20.463056|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Novi_Dvor|description=Новий двір є резиденцією президента Сербії. Це була королівська резиденція династії Караджорджевичів Королівства Югославії з 1922 по 1934 рік. Палац розташований на вулиці Андрічев Венац у Белграді, навпроти Старого двору.}}Новий двір є резиденцією президента Сербії. Це була королівська резиденція династії Караджорджевичів Королівства Югославії з 1922 по 1934 рік. Палац розташований на вулиці Андрічев Венац у Белграді, навпроти Старого двору. {{See|name=Музей Ніколи Тесли|address=Крунска 51, Београд 11000, Сербія|lat=44.8051|long=20.4707|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%D0%A2%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B8|description=Музей Ніколи Тесли — науковий музей в центральному районі Белграду, повністю присвячений діяльності Ніколи Тесли.|url=https://tesla-museum.org/}}Музей Ніколи Тесли — науковий музей в центральному районі Белграду, повністю присвячений діяльності Ніколи Тесли. {{See|name=Музей історії Югославії|url=http://www.muzej-jugoslavije.org/|lat=44.786667|long=20.451667|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Museum_of_Yugoslavia|description=Музей Югославії — публічний історичний музей у Белграді, столиці Сербії. Він описує період Королівства Югославії та Соціалістичної Югославії, а також життя Йосипа Броз Тіто. Могила Тіто знаходиться в одній із будівель музею. Зі 120 000 відвідувачів на рік це найбільш відвідуваний музей у Сербії.|address=Михаила Мике Јанковића 6, Београд 11000, Сербія}}Музей Югославії — публічний історичний музей у Белграді, столиці Сербії. Він описує період Королівства Югославії та Соціалістичної Югославії, а також життя Йосипа Броз Тіто. Могила Тіто знаходиться в одній із будівель музею. Зі 120 000 відвідувачів на рік це найбільш відвідуваний музей у Сербії. {{See|name=Парк Калемегдан|address=Kalemegdan bb 11000, Београд, Сербія|url=http://www.beogradskatvrdjava.co.rs/|lat=44.8236°|long=20.4503°|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD|description=Парк Калемегдан: Розташований навколо Белградської фортеці, пропонує чудові місця для прогулянок та відпочинку з видом на річки.}}Калемегдан — найбільший Белградський парк, один з найдавніших в Європі. Розташований на узвишші пагорба на висоті 125 метрів над рівнем моря поряд з белградською фортецею, при злитті рік Сави і Дунаю. Парк ділиться на Великий Калемегдан та Малий Калемегдан. Назва походить від турецьких слів kale і meydan. {{See|name=Ада Циганлія|address=Белград, Сербія|lat=44°47'14.9|long=20°23'09.8|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%B0-%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BB%D1%96%D1%8F|description=Ада-Циганлія — річковий острів на річці Сава в Белграді, штучно перетворений на півострів. Назва також застосовується до штучного озера Сава і пляжу.|url=http://www.adaciganlija.rs/}}Ада-Циганлія — річковий острів на річці Сава в Белграді, штучно перетворений на півострів. Назва також застосовується до штучного озера Сава і пляжу. == Де розважитись == {{Listing|type=go|name=Beogradski Luna park|address=Zemunski Kej bb, Београд 11080, Сербія|url=http://beogradskilunapark.rs/|phone=+381 63 488171}}Класичний луна-парк, розташований на Земунському кеї (набережній Дунаю) у районі Новий Белград. Це місце з різноманітними атракціонами для дітей та дорослих. {{Listing|type=go|name=Babilon Park|address=Uralska 3 lokal RO.LO 11, Beograd 11000, Сербія|url=https://babylonparkbeograd.rs/|phone=+381 11 7777077}}Сучасний парк розваг,пропонує різноманітні атракціони, включаючи екстремальні, сімейні та дитячі. {{Listing|type=go|lat=44.823333|long=20.450278|name=Белградська фортеця|alt=Београдска тврђава|address=Теразије 3 / V 11000 Београд, Србија|url=https://www.beogradskatvrdjava.co.rs/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F}}Серце Калемегдану, історична фортеця з багатовіковою історією. Сама фортеця є не лише історичною пам'яткою, але й чудовим місцем для прогулянок та дослідження. {{Listing|type=go|name=OldTown Archery Belgrade|address=Kalemegdan, Београд 11000, Сербія|url=http://www.oldtownarchery.rs/|facebook=https://www.facebook.com/belgradearchery/|phone=+381 63 550441|lat=44.82446937848682|long=, 20.45138788780556}}Клуб стрільби з лука, розташований на території Калемегдану. Пропонує можливість спробувати себе у цьому стародавньому виді спорту. == Де поїсти == {{Eat|name=Voulez-Vous|address=Ђорђа Вајферта 52, Београд 11000, Сербія|phone=+381112440777|url=http://www.voulez-vous.rs/}} {{Eat|name=Rubin|address=Кнеза Вишеслава 29, Београд 11090, Сербія|phone=+38163267702|url=http://www.restoranrubin.com/}} {{Eat|name=The Пијаца|address=Војводе Довезенског 2, Београд, Сербія|phone=+381643503535|url=http://thepijaca.rs/}} {{Eat|name=Trattoria Pepe|address=Господар Јованова 33, Београд 11000, Сербія|phone=+381113285295|url=http://pepe.rs/}} {{Eat|name=Trešnjin hlad|phone=+381113657113|address=Облаковска 44, Београд, Сербія|url=https://tresnjinhlad.com/services/}} == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Quantum Beograd|address=Dunavski kej 40, Београд 11000, Сербія|url=+381 64 9042007|phone=+381 64 9042007}} {{Sleep|name=Lola Almost Home|address=Ранка Миљића 46, Београд, Сербія|phone=+38163399018|url=http://www.almosthomelola.rs/}} {{Sleep|name=Nota Hotel & Restaurant|address=Грчића Миленка 8, Београд 11000, Сербія|phone=+381665305070|url=http://www.hotelnota.com/}} {{Sleep|name=Square Nine Hotel Belgrade|address=Студентски трг 9, Београд 103933, Сербія|phone=+381113333500|url=http://www.squarenine.rs/}}Готель з відзнакою [https://guide.michelin.com/en/hotels-stays/belgrade/square-nine-hotel-6698?hotelId=6698&currency=UAH&user_language=uk&arr=2025-07-11&dep=2025-07-12&nA=2&google_ads=1&utm_medium=referral&utm_campaign=hotelads&utm_source=google&utm_content=koddi_HPA_11-07-2025_12-07-2025_116905_mapresults_1_desktop_UA_default___michelin_organic&alternativehotelcode=6698&gad_source=7&dclid=CN-rsMj0kY0DFWHjEQgdm-oqig Michelin] {{Sleep|name=Radisson Collection Hotel, Old Mill Belgrade|address=https://www.radissonhotels.com/en-us/hotels/radisson-collection-old-mill-belgrade?cid=a:se+b:gmb+c:emea+i:local+e:rco+d:cese+h:RSBEGMIL|url=https://www.radissonhotels.com/en-us/hotels/radisson-collection-old-mill-belgrade?cid=a:se+b:gmb+c:emea+i:local+e:rco+d:cese+h:RSBEGMIL|phone=+381116357357}}Готель компанії [https://www.radissonhotels.com/en-us/booking/room-display?checkInDate=2025-05-21&checkOutDate=2025-05-22&adults%5B%5D=2&children%5B%5D=0&searchType=lowest&currencyCode=UAH&hotelCode=RSBEGMIL&facilitatorId=GOOGLEHPAREZIDOR&cid=a%3Amt+b%3Agha+c%3Aemea+i%3Agha_MAP+e%3Arco+d%3Acese+r%3Agmp+g%3Aho+h%3ARSBEGMIL&traffic_source=derbysoft&hotel_campaign=&dsclid=69854449798746112 Radisson.] == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == В Сербії існує три GSM/UMTS мережі мобільного зв'язку: MTS, Telenor і Vip. Попередньо оплачені SIM-карти зазвичай коштують 200 динарів і їх не потрібно ідентифікувати при покупці. У деяких магазинах можна купити простий мобільний телефон в комплекті з передплаченою SIM-картою за 2000-3000 динарів. У більшості готелів країни наявне підключення до Інтернету. Ви можете знайти точки доступу Wi-Fi в багатьох ресторанах. == Куди далі == [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE Смедерево] Місто з добре збереженою фортецею 15-го століття, колишня столиця Сербії в Середньовіччі. [[w:Авала|Авала]] Гора недалеко від Белграда, з якої відкриваються чудові краєвиди на місто. На горі знаходиться Пам'ятник Невідомому Герою та нещодавно відбудована телевізійна вежа. [[w:Сремські_Карловці|Сремські Карловцi]] Невелике містечко з багатою історією та красивою архітектурою, відоме своїм солодким вином "Бермет".{{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 26kxj7c4pfyzhi4yi0uorqfnigzujph 0 181 33479 33478 2022-09-17T21:18:48Z Trident of Neptun 6004 /* Міста */ 33479 wikitext text/x-wiki {{geo|45.3|63.9|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Середня Азія''' займає центральну частину [[Азія|Азії]]. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Map of Central Asia (ru).png | regionmaptext= | regionmapsize=400px | region1name=[[Афганістан]] | region1color=#d5b66b | region1items= | region1description= | region2name=[[Казахстан]] | region2color=#71b37b | region2items= | region2description= | region3name=[[Киргизстан]] | region3color=#d5dc76 | region3items= | region3description= | region4name=[[Таджикистан]] | region4color=#4da9c4 | region4items= | region4description= | region5name=[[Туркменістан]] | region5color=#b383b3 | region5items= | region5description= | region6name=[[Узбекистан]] | region6color=#d56d76 | region6items= | region6description= }} == Міста == * [[Ташкент]] * [[Самарканд]] * [[Бухара]] * [[Хіва]] * [[Ургенч]] * [[Шахрісабз]] * [[Карші]] * [[Термез]] * [[Нукус]] * [[Навоі]] * [[Джізак]] * [[Гулістан]] * [[Наманган]] * [[Фергана]] * [[Коканд]] * [[Маргілан]] * [[Андіжан]] * [[Душанбе]] * [[Худжанд]] * [[Куляб]] * [[Курган-Тюбє]] * [[Хорог]] * [[Пенджікент]] * [[Ашгабад]] * [[Туркменбаши]] * [[Туркменабад]] * [[Дашогуз]] * [[Мари]] * [[Бішкек]] * [[Ош]] * [[Джалал-Абад]] * [[Астана]] * [[Алмати]] * [[Туркестан]] * [[Шимкент]] * [[Тараз]] * [[Актобе]] * [[Атирау]] * [[Караганда]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Азія|type=Континент}} e2syjvnpkgt033si3o3d0ohmc5o8q9g 0 182 31975 31974 2022-03-08T15:59:39Z Veeti Davidsson 5752 /* Міста */ 31975 wikitext text/x-wiki {{geo|63.43086|15.117188|zoom=5}} {{pagebanner}} '''Скандинавія''' - частина Європи. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Scandinavia regions map.png | regionmaptext=Карта Скандинавії | region1name=[[Данія]] | region1color=#d56d76 | region1items= | region1description= | region2name=[[Норвегія]] | region2color=#71b37b | region2items= | region2description= | region3name=[[Швеція]] | region3color=#d5dc76 | region3items= | region3description= | region4name=[[Фінляндія]] | region4color=#8a84a3 | region4items= | region4description= | region5name=[[Ісландія]] | region5color=#d09440 | region5items= | region5description= }} ===Території=== * [[Фарерські острови]] * [[Аландські острови]] * [[Ґренландія]] * [[Свальбард]] == Міста == [[Файл:Собор Святого Николая - Кафедральный собор (Helsingin tuomiokirkko) на Сенатской площади - panoramio.jpg|міні|[[Гельсінкі]] - столиця [[Фінляндія|Фінляндії]]]] * [[Стокгольм]] * [[Гельсінкі]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|status=Кістяк|type=Регіон}} 7hpjs4nt5m0vezhwox2nz69w29vwllu 0 183 34673 33309 2023-10-30T01:20:17Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34673 wikitext text/x-wiki {{geo|48.84495|23.44603|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Славське''' (''також відоме, як Славськ, Славсько'') — невеличке містечко та відомий гірськолижний курорт, який розташований в українських Карпатах у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Невеличке містечко, популярне серед відпочивальників зі Львова, Стрия, Ужгорода тощо. Підходить для відпочинку як взимку, так і влітку. У Славському прокладено декілька гірськолижних трас європейського значення. == Як дістатись == === Літаком === До [[Львів|Львова]]. Звідти потягом або автобусом. === Потягом === До Славського можна дістатися потягом з багатьох міст України. Також є пряме сполучення із іншими країнами. [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23091&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA Розклад потягів по станції Славське]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. ==== Зі Львова ==== * Електропотяг [[Львів]] — [[Лавочне]] * Пасажирський потяг [[Львів]] — [[Мукачево]] === Автомобілем === * Зі Львова: {{Автошлях|E|471}} ({{Автошлях|M|06}}) * З Ужгорода: {{Автошлях|E|58}} ({{Автошлях|M|06}}) === Автобусом === == Транспорт == Від залізничного вокзалу найкраще взяти таксі. Ціна по місту — до 60 гривень. == Що відвідати == *{{listing|type=see|map=1|name=Карпатський музей Визвольної боротьби Юрія Микольского|address=вул. Січових Стрільців, 2|description =Музей, більшість експонатів якого належать до військової тематики: ордени, шоломи, шаблі, гвинтівки, снарядні гільзи (найбільша — від австрійської мортири калібром 30,5 сантиметри), автомати і т.д.}} == Чим зайнятись == [[File:Славське Рок 2008 (поле).jpg|250px|thumbnail|right|Фестиваль Славське рок]] *{{listing |map = 1|type = do|name = База відпочинку «Перлина Карпат»|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Івана Франка, 43-б|url = http://perlyna.com|phone = +38 (032) 297-15-16|hours = <!-- графік -->|price = Ціна залежить від сезону (250-700 грн)|description = Сауна з купіллю, відкритий басейн з підігрівом, джакузі, спортивний майданчик, великий і настільний теніс, більярд, мангальная майданчик, нічний диско-бар, прокат гірських велосипедів, організація екскурсій на снігоходах.}} *{{listing |map = 2|type = do|name = База відпочинку «Тростян Резорт»|alt = <!-- інша назва -->|address = |url = http://trostyan-rezort.com.ua/|phone = +38 (03251) 42-736, +38 (067) 313-25-60|hours = <!-- графік -->|email=trostyanrezort@gmail.com|price = Ціна залежить від сезону. Весна — одномісний номер: 250-450 грн., додаткове місце — 100 грн. Котедж — 1000 грн.|description = Відпочинковий комплекс, який складається з 14 комфортних номерів та VIP – будиночка, розрахованого для сімейного відпочинку або для невеличкої компанії від 5 до 9 осіб. Загальна кількість осіб, яку може прийняти готель – 50 осіб. Ставок для любителів риболовлі, прокат квадроциклів, басейн тощо}} *{{listing |map = 3|type = do|name=Фестиваль «Славське Рок»|url=http://slavskerock.in.ua/|description =щорічний міжнародний рок-фестиваль, який складається з чотирьох частин: музичної, екологічної, спортивної та мистецької. Музиканти виступають на двох сценах: малій (денній) та великій (вечірній). Дати проведення — липень-серпень.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == У Славському дуже багато невеличких приватних готелів та будинків, тому проблем з ночівлею швидше за все не буде. Проте варто перестрахуватись і забронювати собі номер зазделегідь по телефону. === Дешево === Через велику конкуренцію у місті можна зняти недорогу кімнату у приватному будинку. Ціни залежать від сезону. Влітку — від 30-40 гривень з людини, в зимовий сезон — від 70 гривень. Список приватних будинків можна знайти тут: [http://www.karpaty.info/ua/], [http://www.karpaty-slav.com/] === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Державний історико-культурний заповідник Тустань - пам'ятку історії, археології, архітектури та природи (Львівська обл., Сколівський р-н., с. Урич) * Кам'янецький водоспад (знаходиться за 7 км від Сколе) * Любителям пішохідних маршрутів варто почитати серію наших статей [[Маршрути Карпатами]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 1jv1gyp6lq5ot08ez9p2zgr5l021jnz 0 184 37480 33971 2025-05-19T19:40:42Z Андрій Федорович 7536 /* Де зупинитись */ /* Що відвідати */ 37480 wikitext text/x-wiki {{geo|49|20|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Slovakia.svg |location= EU-Slovakia.svg |capital=[[Братислава]] |government= |currency= євро |area= 49 036 км² |population= 5 397 036 чол. |language=[[Словацький розмовник|словацька]] |religion= католицизм, протестантизм |electricity= |callingcode= +421 |tld= .sk |timezone= GMT+1 }} '''[http://www.slovakia.travel Словаччина]''' ([[Словацький розмовник|словацький]]: ''Slovensko'') або '''Словацька Республіка''' (''Slovenská republika'') — країна, що не має виходу до моря, в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Вона межує з [[Австрія|Австрією]] на заході, [[Чехія|Чехією]] на північному заході, [[Угорщина|Угорщиною]] на півдні, [[Польща|Польщею]] на півночі і на сході з [[Україна|Україною]]. Словаччина є сучасною демократичною країною і є членом [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Основними причинами для відвідування Словаччини є її природна краса, яскрава історія і великі можливості для відпочинку (а завдяки малому розміру країни, поєднати всі три дуже легко). Словаччина має дев'ять національних парків, які охоплюють відносно велику частину країни і мають найвищу частину Карпатського хребта [[Високі Татри]], які пропонують багато можливостей для гірських і зимових видів спорту, а також чудові краєвиди. Геологічно велика частина Словаччини складається з вапняку, який у поєднанні з багатьма джерелами і річками призвів до утворення численних печер (12 відкритих для громадськості, деякі з яких є в списку ЮНЕСКО) і прекрасних скельних утворень, каньйонів і водоспадів [[Національний парк Словацький рай|Словацького раю]] та [[Національний парк Словацький карст|Словацького карста]]. Навіть за межами цих районів, є деякі красиві ландшафти, і вся Словаччина покрита тисячами добре позначених пішохідних стежок. Для любителів історії, у Словаччині одна з найбільших кількість замків і палаців на душу населення в світі, починаючи від простих руїн до добре збережених житлових замків з меблями. Є також численні міста з [[Готична архітектура|готичною]] і бароковою архітектурою, включаючи столицю. Тут ви також можете знайти добре збережені приклади дерев'яної народної архітектури, включаючи церкви, зроблені повністю з дерева, і найвищий дерев'яний вівтар у світі. У Словаччині є численні мінеральні та термальні джерела і деяких з цих всесвітньо відомих спа-курортів пропонують гарні можливості для лікувальної терапії або просто розслаблення. Ви також можете поплавати і позасмагати біля берегів кількох місцевих озер і басейнів або спробувати аквапарки Tatralandia або AquaCity. Крім того, [[Братислава]] може похвалитися жвавим нічним життям і є популярним місцем для вечірок. == Регіони == {{mapframe|48.7199|19.6985|zoom=7|staticmap=Slovakia Regions map.png|width=550|height=350}} {{Regionlist | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Словаччини | region1name=[[Західна Словаччина]] | region1color=#9bb687 | region1items= | region1description= Туризм тут зосереджений на столиці [[Братислава|Братиславі]] та її найближчих околицях. Південь регіону - це велика рівнина уздовж річки Дунай, найбільш родючої території країни. Північ складається з широких долин річок Ваг і Нітра, розділених лісистими горами, увінчаними замками, як, наприклад у [[Нітра|Нітрі]], [[Тренчин]]і або [[Бойнице]]. | region2name=[[Центральна Словаччина]] | region2color=#619abf | region2items= | region2description=Регіон в самому серці [[Карпати|Карпат]]. Тут є декілька місць для зимових видів спорту, з них найбільше в [[Низькі Татри|Ясній]]. Є також кілька національних парків: [[Низькі Татри]], [[Велика Фатра]], [[Мала Фатра]] та інші. Головні міста: [[Банська Бистриця]] та [[Жиліна]], але ще є декілька цікавих містечок, наприклад, [[Банська Штявница]] з повністю збереженим середньовічним центром, яка знаходиться у списку ЮНЕСКО. | region3name=[[Східна Словаччина]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description=Область гір [[Високі Татри]] та національних парків [[Національний парк Словацький рай|Словацький рай]], рай для походів по каньонам, та [[Національний парк Словацький карст|Словацький карст]]. Включає міста [[Левоча]] і [[Бардейов]], що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО, а також більшість дерев'яних церков країни. Основними містами є [[Кошице]] та [[Пряшів]]. }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#9bb687|title=[[Західна Словаччина]]|wikidata=Q696333,Q183498}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#619abf|title=[[Центральна Словаччина]]|wikidata=Q1541057}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#71b37b|title=[[Східна Словаччина]]|wikidata=Q363496}} == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Братислава]]|wikidata=Q1780}} — столиця та найбільше місто Словаччини з гарно відновленим історичним центром з багатьма готичними, бароковими, та ренесансними церквами, будинками та палацами, вулицями з бруківкою, фонтанами, приємними кафе та космополітичною атмосферою. * {{marker|type=city|name=[[Банська Бистриця]]|wikidata=Q144983}} — було одним з самих важливих гірничодобувних міст в угорській частині Австро-Угорщини; гарно відновлені площі, багато церков, палаців, музеїв та меморіал Словацького національного повстання. * {{marker|type=city|name=[[Кошице]]|wikidata=Q25409}} — місто на сході, друге за населенням у країні з найсхіднішим готичним храмом у світі, найстарішим гербом міста у Європі, чудовим історичним центром, з численними церквами, палацами та цікавими музеями. * {{marker|type=city|name=[[Нітра]]|wikidata=Q26397}} — найстаріше словацьке місто з чудовим замком * {{marker|type=city|name=[[Попрад]]|wikidata=Q26393}} — вхід до Високих Татр * {{marker|type=city|name=[[Раєцьке Тепліце]]|wikidata=Q135655}} — дуже тихий спа-місто біля національного парку Мала Фатра * {{marker|type=city|name=[[Тренчин]]|wikidata=Q145002}} — одне з найгарніших міст у Словаччині з замком понад історичним центром і річкою Ваг * {{marker|type=city|name=[[Трнава]]|wikidata=Q26175}} — старе словацьке місто з найбільшою кількістю церков (12) та добре збереженою бароковою архітектурою * {{marker|type=city|name=[[Жиліна]]|wikidata=Q25797}} — четверте місто за населенням з добре збереженим історичним центром з впливом німецької архітектури та унікальним музеєм лудильництва в Будятинському замку == Інші місця == [[Файл:HighTatras.JPG|thumb|400px|right|Високі Татри]] * {{marker|name=[[Національний парк Словацький рай]]|wikidata=Q1507799}} — ''Slovenský Raj'' складається з глибоких ущелин та каньйонів, створених водяними каскадами, які пробиваються через вапняк. * {{marker|name=[[Високі Татри]]|wikidata=Q690323}} — ''Vysoké Tatry'' є найбільшим національним парком в Словаччині та центром зимових видів спорту та пішого туризму. * {{marker|name=[[Влколинець]]|wikidata=Q392365}} — село з [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|списку світової спадщини ЮНЕСКО]], яке зберегло характер традиційного карпатського села * {{marker|name=[[Національний парк Словацький карст]]|wikidata=Q1351150}} — ''Slovenský kras'', відомий за печери, частина світової спадщини ЮНЕСКО * {{marker|name=[[Левоча]]|wikidata=Q242478}} — чудова середньовічна перлина Списького регіону, оточена міськими стінами з унікальною ренесансною мерією, будинками бюргерів, численними церквами та Собором св. Якуба, де знаходиться найвищий дерев'яний вівтар у світі * {{marker|name=[[Бойнице]]|wikidata=Q788753}} — найчастіше відвідуваний замок у Словаччині, майже недоторканий з чудово збереженим інтер'єром. * {{marker|name=[[П'єштяни]]|wikidata=Q321074}} — найвідоміше спа-місто в Словаччині * {{marker|name=[[Списький Град]]|wikidata=Q537778}} — один з найбільших замків у [[Європа|Європі]] та місце світової спадщини ЮНЕСКО. * {{marker|name=[[Бардейов]]|wikidata=Q27007}} — спа-місто в північно-східній Словаччині з численними культурними монументами у повністю збереженому середньовічному центрі міста і який знаходиться у списку світової спадщини ЮНЕСКО. == Зрозуміти == === Місцевість === Значна частина центральної та північної частини Словаччини є пересіченою і гірською. Герлаховський пік з висотою 2655 м в [[Високі Татри | Високих Татрах]] є найвищою вершиною не тільки Словаччини, а й Карпат. [[Татри]] на півночі, які Словаччина поділяє з Польщею, мають багато мальовничих озер і долин. В цих районах звичайно холодніше і люди тут традиційно живуть випасом овець. Низини знаходяться на півдні з найнижчою точкою в райони річки Бодрог — 94 м над рівнем моря. Ґрунт тут набагато більш родючий, особливо в районі між Малим Дунаєм і Дунаєм, і є більш сільськогосподарським. Погода є більш м'якою, а літо може бути доволі теплим. === Історія === Територія нинішньої Словаччини була заселена з епохи раннього палеоліту. До внутрішньої міграції слов'ян і гунів найважливішими культурами були кельти і римляни. До цього дня можна знайти артефакти та свідчення про наявність цих культур. Слов'янські племена, що вторглися в цю місцевість у V столітті, створили тут низку впливових царств. Протягом цієї епохи, що тривала до X-го століття, коли розпалася Велике Моравське королівство, слов'яни прийняли християнство і побудували багато середньовічних фортів, руїни деяких з них ще досі залишились. У X-му столітті Словаччина стала частиною Королівства Угорщини, яка після 1867 р. утворила союз з Австрійською імперією і стала [[Австро-Угорщина | Австро-Угорщиною]]. Цей союз, що тривав до 1918 року, мав великий вплив на формування всього регіону. Це була багатонаціональна держава з багатьма культурами, які живуть разом, і формують спільну культурну історію, яку поділяють багато країн Центральної Європи. [[Файл:Levice Castle.jpg | thumb | right | 300px | Замок у Левіце]] У 1918 р. словаки приєдналися до тісно поріднених чехів для створення республіки Чехословаччини. Між двома світовими війнами Чехословаччина також була дуже різноманітною державою з великими етнічними меншинами, включаючи угорців, євреїв і німецькомовних. У цій країні було більше носіїв німецької мови, ніж етнічних словаків. Під час Другої світової війни Чехословаччина ненадовго розкололася, а чеські регіони були окуповані нацистами, а Словаччина стала маріонетковою державою, яка співпрацювала з нацистами під керівництвом Йозефа Тисо. Після хаосу Другої світової війни Чехословаччина стала комуністичною країною у складі Східного Блоку. Радянський вплив закінчився в 1989 році, і Чехословаччина знову стала вільною. Словаки та чехи погодилися мирно розійтися 1 січня 1993 року, і Словаччина стала незалежною країною. Ця подія відома як «Оксамитове розлучення». Обидві країни залишаються близькими культурно, і між ними існує високий рівень політичного та економічного співробітництва. Історичні, політичні та географічні фактори змусили Словаччину відчути більше труднощів у розвитку сучасної ринкової економіки, ніж деякі з її сусідів, але тепер вона може похвалитися однією з найбільш швидкозростаючих економік у Європі. Словаччина є членом Європейського Союзу, Шенгенської угоди, і країна прийняла євро 1 січня 2009 року. === Етнічний склад === Існує певна подібність між чеською та словацькою культурами, але ці народи мають й багато відмінностей. Одна з найяскравіших полягає в тому, що, хоча чехи є в основному атеїстами, словаки в основному є католиками, як і їхні польські сусіди. Словаччина була частиною Угорської імперії майже тисячоліття, а сильна угорськомовна меншина — 9,7%, залишається в основному на півдні Словаччини. Історичні німецькі популяції були виселені та вигнані після Другої світової війни, але їх історичний вплив залишається. У східній частині країни живе багато ромів / циган і русняків / русинів та українців. Також є меншини чехів, поляків та німців. === Клімат === У Словаччині помірний клімат з сонячним жарким літом і холодною, хмарною, вологою і сніжною зимою. Клімат континентальний, з чотирма сезонами, і в той час як загальний клімат м'який, існує значна різниця температур між літніми та зимовими місяцями. Тут, як правило, тепліше в південних регіонах і низовинах, де літні температури можуть підніматися вище 30 °C у гарячі дні, і де дощ частіше зустрічається в зиму, ніж сніг, який зазвичай тане через кілька днів. Північні, а особливо гірські райони мають більш холодний клімат, з літніми температурами не вище 25 °C. В горах може бути досить холодно зимою, коли температура знижується до −20 °C. У горах погода може різко змінитися за лічені хвилини, а влітку може йти дощ або сніг. Візьміть відповідний одяг та обладнання, не варто недооцінювати погоду. == Як дістатись == Словаччина входить в [[Шенгеньска зона|Шенгеньску зону]]. === Літаком === [[Файл:Bratislava - Milan Rastislav Stefanik (Ivanka) (BTS - LZIB) AN1902830.jpg|thumb|В Братиславі є аеропорт, але багато хто віддають перевагу аеропорту у Відні, де більше рейсів]] До Словаччини є прямі рейси з Києва та Львова до Братислави (WizzAir). Також можна долетіти до Відня, аеропорт якого розташований в 50 км від Братислави (Ryanair, WizzAir, Austrian Airlines, МАУ). Також у країні є аеропорти у Кошице та Попраді (поблизу Високих Татр). === Потягом === З Києва ходить потяг до Братислави, але він йде більше доби. Якщо ж ви плануєте потрапити до Словаччини через інші країни, то є багато потягів з Чехії, Австрії, Польщі, Угорщини. === Автомобілем === Потрапити до Словаччини можна через два прикордонні переходи в Ужгороді та Малий Березний, або через Угорщину чи Польщу. === Автобусом === З Ужгорода, Мукачево та інших українських міст є багато рейсів до Словаччини, а також ті, що проходять через неї до Чехії. == Транспорт == [[Файл:Bombardier Talent RegioJet - on platform in Bratislava - afternoon.JPG|thumb|Потяг на станції Братислава]] cp.sk пропонує '''[http://cp.sk/ корисний вебсайт]''' та мобільну програму, яка включає розклади усіх потягів та автобусів у Словаччині (та за її межами). Також можна прокласти маршрут між містами, з усіма пересадками між різними видами транспорту. === Потягом === Залізниця — найкращий вибір для подорожі Словаччиною, якщо ви не на власному авто. Потяги з'єднують усі великі міста та містечка. Хоча у деякі райони ви можете дістатись тільки автобусом. Квітки можна придбати на сайті [http://www.slovakrail.sk Словацьких залізниць] чи у касах. Інтернет квітки у електронній чи у паперовій формі діють для обраного потягу та дату, або на інший потяг (хоча ви втратите резервування міста) для першого дня періоду для якого квиток дійсний (окрім усіх IC потягів та Ex 1502 Chopok). Квітки, які були куплені у касах, дійсні для будь якої поїздки для визначеного у квітку маршруті і визначеної періоду часу (звичайно це 1-2 дні, залежно від відстані). Також у країні діють приватні перевізники як [https://www.regiojet.sk/ RegioJet] та [https://www.leoexpress.com/sk Leo Express]. === Автобусом === Автобуси пересуваються звичайно повільніше (через численні зупинки), але можуть вас довезти туди, куди потяги не ходять. Подорож з Братислави до Нітри є одним з небагатьох випадків, коли подорож автобусом буде швидше та дешевше. Автобуси пунктуальні, тому треба це враховувати, час, зазначений у розкладі — це час відходу. У більшості випадків квітки треба покупати у водія, тому вам знадобиться готівка (краще невеликими купюрами). Також діють приватні лінії: [https://www.leoexpress.com/sk Leo Express], [https://www.turancar.sk Turancar], та інші. === Автівкою === Автошляхи звичайно у доброму стані. Більшість головних шляхів (особливо у західній частині) з двома смугами та добре відремонтовані, але більшість другорядних шляхів мають тільки одну смугу та можуть мати деякі відносні проблеми. Уздовж головних шляхів є достатньо зон для відпочинку (''odpočívadlo'') та заправок (''čerpacia stanica''), де можна й поснідати. ==== Водіння ==== Стиль водіння в Словаччині більш агресивний ніж у західних країнах. Обмеження швидкості: 50 км/ч у містах, 90 км/ч на звичайних дорогах, та 130 км/ч на швидкісних автошляхах. Пристьобування ременями обов'язкове, діти менш ніж 11 років або нижче 150 см повинні сидіти на задньому сидінні. Фари мають бути увімкнені цілий рік, незалежно від погоди, дня чи ночі. Зимою, на деякі дороги вимагають ланцюги на шинах. [[Файл:Slovak hiking signpost - intersection just above Tery's Hut in High tatras.jpg|thumb|baseline|right|300px|Туристичний знак у Високих Татрах]] У Словаччині діє політика нульової толерантності до алкоголю, тобто ви маєте бути абсолютно тверезим, штрафи суворі. Присутність поліції доволі часта, особливо на головних шляхах, в позначених та непозначених машинах. Для подорожні швидкісними автомагістралями ви потребуєте купити віньєтку (''vignette''), яку звичайно можна купити на більшості заправок на 10 діб (€10), місяць (€14) або рік (€50). === Пішки === У Словаччині існує довга традиція походів та прогулянок горами та це дуже популярне проведення часу. Мережа туристичних стежок доволі добре підтримується, з унікальною для Європи (а можливо і світу) якістю та ефективністю туристичних позначень. Кожний маршрут позначений різним кольором та знаки зустрічаються кожні кілька сотень метрів. Ви також можете купити туристичні карти, які базується на колишніх військових картах у доволі доброму масштабі (1:50000) де усі стежки теж позначені. Також інформацію можна знайти на сайтах [http://www.freemap.sk/ Freemap Slovakia] (базується на OpenStreetMap) або [http://mapy.hiking.sk/ hiking.sk]. == Мова == Офіційна мова — [[Словацький розмовник|словацька]] і словаки дуже нею пишаються. Словацька мова використовує латиницю з деякими допоміжними знаками у порівнянні з англійською мовою. Чеська мова подібна до словацької, але це все ж різні мови. Також словаки можуть зрозуміти й інші слов'янські мови (а в східних регіонах дехто може й розмовляти українською чи російською). Оскільки Словаччина довго була у складі Угорщини, існує угорська меншина (9.7%), здебільшого на півдні країни і деякі угорці не розуміють словацьку. Також, й словаки переважно не розуміють угорську. == Що відвідати == '''''1. Списький град -''''' найбільший замок у Словаччині, історичний центр Списького комітату, пам'ятник Світової спадщини ЮНЕСКО. Розташований у Спиському Подградді, територіально належить селу Жегра. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4] '''''2. Татри -''''' найвища частина Карпатських гір, загальною площею 785 км², 610 км² (бл. 75 %) з яких розташовані на території Словаччини і 175 км² (бл. 25 %) — Польщі. Довжина гірського пасма по прямій — 53 км, вздовж головного хребта — близько 80 км. Найвища точка — гора Герлаховський штит, 2655 м, розташований на Словацькій території. Загалом Татри нараховують 25 піків вище 2500 м. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8] '''''3. Національний парк П'єніни -''''' національний парк на півночі Словаччини. Розміщений на заході гірського масиву П'єніни, на кордоні з Польщею. Це найменший національний парк країни; його площа становить лише 37,5 км², а площа буферної зони — 224,44 км². Парк славиться красою природи, головним чином ущелини річки Дунаєць, яка є популярним місцем рафтингу і піших походів. П'єніни пропонують також традиційні для цих місць фольклор і архітектуру, переважно в селі Червоний кляштор, де розміщений музей народної культури. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B8_(%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)] '''''4. Водосховище Орава -''''' водосховище, що утворилося штучним перехопленням річки Орава в північній Словаччині у місці злиття річок Чарна-Орава та Біла Орава. Причиною його виникнення були часто повторювані великі повені в цій області. Водосховище тягнеться до словацько-польського кордону. Посередині водосховища лежить Сланицький острів — улюблене місце екскурсій. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_(%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5)] == Чим зайнятись == [[Файл:Banská Štiavnica (Selmecbánya, Schemniz) - ulica Andreja Kmeťa.jpg|thumb|300px|Середьновічне шахтарське місто Банська Штявниця]] * Відвідайте палац або замок поблизу — у багатьох з них вік сягає сотень років, деякі збереглися в житловому стані з меблями різних періодів, де пропонуються численні екскурсії. * Відправитися в похід! — вся Словаччина (за винятком рівнини) покрита сотнями миль надзвичайно добре позначених пішохідних стежок, які особливо в національних парках ведуть до чудових пейзажів. Отримати ідею [http://mapy.hiking.sk/ тут]. * Відвідайте одну з традиційних дерев'яних церков, вони унікальні для регіону. Але до них краще добиратись автівкою. * Відчуйте себе спелеологом — печери зустрічаються по всій Словаччині (усього 6000), і деякі з них відкритих для широкої публіки, вони є одними з найбільш доступних у світі. Багато з них внесені до списку ЮНЕСКО, включаючи Добшинську крижану печеру (у Словацькому Раю), Охтинську арагонітову, Домицю, Ясовську та Гомбасецьку печери (усі в Словацькому Карсті). [[Файл:Domica Cave 13.jpg|thumb|right|300px|Печера Домиця]] * Відвідайте місцевий фестиваль — на початку весни відзначається «Fasiangy» (Mardi Gras), особливо в сільській місцевості, і на початку осені кінець періоду збору врожаю відзначається у виноробних регіонах. Частина центру міста буде закрита, а традиційний ринок відкриється, з здебільшого місцевою продукцією і ремеслами для продажу. У великих містах подібні різдвяні ринки відкриваються в грудні та близько Різдва. * Покатайтесь на лижах і сноубордах в горах, особливо в [[Високі Татри|Високих]] і [[Низькі Татри|Низьких]] Татрах. Менші гори також підходять для катання на лижах. * Сплавтесь по річках Ваг або Дунаєць на плоту через мальовничі ущелини. Для більш м'якої їзди, можна спуститись по Малому Дунаю. * Якщо ви полюбляєте історію залізниць або хочете провести день романтично, Словаччина пропонує ряд виведених з ужитку залізничних шляхів, які колись використовувалися для транспортування деревини, але тепер транспортують тільки туристів в затишних парових поїздах через ліси і долини. Найбільш збереженими з них є [http://www.chz.sk ČHŽ] біля міста Брезно. * Словаччина пропонує безліч чудових курортів. Якщо вам подобається смердючий бруд і ви готові платити за нього, найкращий та найвідоміший (і найдорожчий) курорт знаходиться в [[П'єштяни|П'єштянах]]. Інші важливі спа-центри знаходяться в Тренчанському Теплице, Раєцькому Теплице, [[Бардейов]]і, Дудінце і Подгайській. * Якщо спа-курорти дуже спокійно для вас і ви вітаєте водні гірки і веселі розваги, спробуйте аквапарки в Бешеньові, Ліптовському Мікулаші, [[Попрад]]і, Турчанському Теплице, Оравице, або Сенеці. Значно дешевше піти до класичного басейна під відкритим небом, деякі з кращих знаходяться у Велькському Медері та Штурово. === Культурні події === * {{do | name=Міжнародний кінофестиваль Artfilm | alt= | url=http://www.artfilm.sk/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Art Film Fest | wikidata=Q4288457 | content=Щорічно у червні/липні в Тренчинському Теплице та [[Тренчин]]і. }} * {{do | name=Міжнародний кінофестиваль Cinematik | alt= | url=http://www.cinematik.sk | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=International Film Festival Cinematik | wikidata=Q6050556 | content=Щорічно на початку вересня в [[П'єштяни|П'єштянах]]. Молодий та відносно малий кінофестиваль. Акредитація на цілий фестиваль коштує менше ніж €7. }} * {{do | name=Міжнародний кінофестиваль Bratislava | alt= | url=http://www.iffbratislava.sk/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=International Film Festival Bratislava | wikidata=Q5860972 | content=Завжди у грудні. }} * '''[http://comics-salon.sk/index.php?eng Comics-Salón]''' — Подія присвячена японському аніме та манга, фентезі, науковій фантастиці, та їх фанам, але не тільки їм! Чудова атмосфера, дружні люди та багато розваг чекають на вас тут. Ця подія бере початок у 2004 році. Тепер, щорічно у вересні Братислава насолоджується приливом дуже різних індивідуальностей з усієї Європи. === Музичні події === * {{do | name=Pohoda Music Festival | alt= | url=http://www.pohodafestival.sk/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Один з найбільших словацьких музичних фестивалів, який признано на європейському рівні. Проводиться щорічно у липні в [[Тренчин]]у. Здебільшого приймає альтернативну музику. }} * {{do | name=Grape Music Festival | alt= | url=http://www.grapefestival.sk/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Ще один менший фестиваль альтернативної музики. Щорічно у серпні в [[П'єштяни|П'єштянах]]. }} == Гроші та покупки == Словаччина використовує євро. === Чайові === Чайові не обов'язкові у Словаччині, але загальна практика є залишити десь 10% на чайові. Чайові дають безпосередньо офіціанту (або сказати скільки він або вона може залишити собі). Чайові не включаються у рахунок. Чайові незвичні у барах та пабів. == Регіональна кухня == [[Файл:HaluskyzoZiaru.JPG|thumb|right|200px|Бринзові галушки]] '''Бринзові галушки''' — словацька національна страва зроблена з картопляників та бринзою. Галушки можна знайти у багатьох ресторанах, однак якість може бути різною. Якщо можете, знайдіть етнічний словацький ресторан (що може бути важче, ніж здається), або попитайте найкраще місто у місцевих жителів. На півночі країни можна знайти аутентичні ресторани під назвою ''Salaš'' (''салаш'', що значить «ферма овець» та звичайно пропонує продукти з них). Тут також буде багато виді сиру, включаючи ''korbáčiky'' (''корбачики'', «коси» словацькою), '''údený syr''' копчений сир, '''oštiepok''', або 'hermelín' (локальний сир, схожий на Камамбер). Також усі різновиди сирів можна купити у супермаркетах. Окрема страва '''strapačky''' також може бути у меню, де кисла капуста замінює бринзу, але це не дуже типово (вона також звичайно готується з беконом зверху). [[Файл:Silvestrovska kapustnica.JPG|thumb|200px|''Kapustnica'' з ковбасою]] Більшість інших страв є регіональними та їх варіації можна зустріти у інших місцях Центральної Європи. Вони включають '''kapustnica''' (''капусниця''), суп з кислої капусти, якій звичайно готують на Різдво, але який можна зустріти цілий рік у ресторанах. Залежно від рецепту, у ньому можуть бути ковбаси, копчене м'ясо або сушені гриби. Різні види вареників звуться тут '''pirohy''' (''пироги'') та залежно від начинки можуть бути соленими чи солодкими. Вони дуже схожі на польські ''pierogi''. '''Goulash''' (''гуляш'') є регіональною стравою, зробленою з м'яса, лука, овочів та картоплі. Окрім капусниці та гуляшу, інші супи теж популярні, як закуски. У деяких ресторанах їх готують у хлібі (''v bochniku''), що теж може бути цікаво та смачно. Іншою типовою вуличною стравою є '''lokše''' (''локше''), картопляні млинці з різними начинками, та '''langoš''' (''лангош''), великий хліб або коржик з часником, сиром та кетчупом, майонезом, або сметаною. Локальна версія бургера зветься '''cigánska pečienka''' (або просто '''cigánska'''), але зроблений не з яловичини, а з свинини або курятини, з луком, чілі, капустою, кетчупом та/або гірчицею. Якщо шукаєте щось сладке, то можете завітати до локальних '''cukráreň''' (''цукрарень''). Тут ви можете знайти '''štrudel''' або '''štrúdla''', '''pagáč''', '''krémeš''', '''veterník''' (різновид заварних тістечок). У супермаркеті не забудьте купити вафлі '''Tatranky''' або '''Horalky'''. === Неалкогольні напої === [[Файл:Kofola bottle.jpg|100px|thumb|Кофола]] Спробуйте '''Vinea''', напій з винограду та '''Kofola''', напій схожий на інші види коли. Словаччина є однією з трьох країн у світі, де Кока-кола не займає перше місце на ринку. Також спробуйте мінеральну воду, яка є однією з найкращих у світі, та включає дуже багато різновидів з дуже різним складом. В Словаччині дуже популярна кава з безліччю кав'ярень та культурою кави, що дісталася у спадок з часів Австро-Угорщини. === Алкогольні напої === З сортів пива популярні '''Zlatý Bažant''', '''Smädný Mních''', '''Topvar''' та '''Šariš'''. Виноградарство поширене на півдні країни, та включає Малий Карпатський винний район та частину '''Токая''' (більша частина якого знаходиться в Угорщині). З більш міцних напоїв популярні сливовий бренді '''Slivovica''', грушевий бренді '''Hruškovica''', трав'яний лікер '''Demänovka''', різновид джина '''Borovička'''. == Нічне життя == == Де зупинитись == '''''1. Hotel Saffron —''''' сучасний 4-зірковий готель у центрі Братислави, за 15 хвилин пішки від Старого міста. Має 145 комфортних номерів, ресторан, лобі-бар, фітнес-зал, спа та конференц-зали. Гостям доступні безкоштовний Wi-Fi і платна парковка. Підходить для бізнесу й відпочинку. '''''Офіційний сайт:''''' https://www.hotelsaffron.sk/ '''''Джерело:''''' Booking.com [https://www.booking.com/hotel/sk/saffron.ru.html?label=sk-3QgwrFPcF34BjrPm8cG9HAS638126888284%3Apl%3Ata%3Ap13320%3Ap2260%2C000%3Aac%3Aap%3Aneg%3Afi%3Atikwd-23494949591%3Alp9207780%3Ali%3Adec%3Adm%3Appccp%3DUmFuZG9tSVYkc2RlIyh9YTQUGSsRwx9_VQ_bgBjtgSg&sid=aba5b74558f621e3c44bd6a63d026128&aid=331503] '''''2. DoubleTree by Hilton Košice —''''' 4-зірковий готель у центрі міста, поруч із Старим містом. Має 170 сучасних номерів, ресторан, бар, спа-зону, фітнес-центр та конференц-зали. Пропонує підземний паркінг, Wi-Fi і високий рівень сервісу — ідеальний для бізнесу та відпочинку. '''''Офіційний сайт:''''' https://www.hilton.com/en/hotels/kscdtdi-doubletree-kosice/?SEO_id=GMB-EMEA-DI-KSCDTDI '''''Джерело:''''' Booking.com [https://www.booking.com/hotel/sk/doubletree-by-hilton.ru.html?label=sk-3QgwrFPcF34BjrPm8cG9HAS638126888284%3Apl%3Ata%3Ap13320%3Ap2260%2C000%3Aac%3Aap%3Aneg%3Afi%3Atikwd-23494949591%3Alp9207780%3Ali%3Adec%3Adm%3Appccp%3DUmFuZG9tSVYkc2RlIyh9YTQUGSsRwx9_VQ_bgBjtgSg&sid=aba5b74558f621e3c44bd6a63d026128&aid=331503] '''''3. Pension Petit —''''' затишний 3-зірковий готель у центрі Братислави, поруч із Президентським палацом та Старим містом. Пропонує комфортні номери з Wi-Fi, кафе, цілодобову рецепцію та приватну парковку. Ідеально підходить для бюджетного відпочинку в центрі міста. '''''Офіційний сайт:''''' https://myhotel.sk/sk/pension-petit '''''Джерело:''''' Booking.com [https://www.booking.com/hotel/sk/petit.ru.html?label=sk-3QgwrFPcF34BjrPm8cG9HAS638126888284%3Apl%3Ata%3Ap13320%3Ap2260%2C000%3Aac%3Aap%3Aneg%3Afi%3Atikwd-23494949591%3Alp9207780%3Ali%3Adec%3Adm%3Appccp%3DUmFuZG9tSVYkc2RlIyh9YTQUGSsRwx9_VQ_bgBjtgSg&sid=aba5b74558f621e3c44bd6a63d026128&aid=331503] == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Код Словаччини +421. У надзвичайній ситуації дзвоните 112, або 150 напряму пожарникам, 155 медичній допомозі, 158 поліції. {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 7o8lyl3owedlxbmg5eroey5uxzjhfa3 0 185 35712 35711 2024-06-02T14:19:02Z Сергій Липко 1180 оформлення 35712 wikitext text/x-wiki {{geo|46|15|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Slovenia.svg |location = LocationSlovenia.png |capital = [[Любляна]] |government = Республіка |currency = Євро (EUR) |area = 20 273 км² |population = 2 010 347 (оцінка 2006) |language = Словенська |religion = католики 57.8%, мусульмани 2.4%, православні 2.3%, протестанти 0.9%, атеїсти 10.1%, інші 26.5%. |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +386 |tld = .si |timezone = CET (UTC+1) }} '''Словенія''' ([http://www.slovenia.info/?lng=6]) знаходиться в Центральній Європі. Країна знаходиться у Східних Альпах, на південному заході має вихід до Адріатичного моря. Межує із [[Хорватія|Хорватією]] на півдні, із [[Австрія|Австрією]] на півночі, на північному заході з [[Італія|Італією]] та [[Угорщина|Угорщиною]] на північному сході. Незважаючи на свої невеликі розміри, Словенія має дивовижну різноманітність місцевості, починаючи від пляжів Середземного моря до вершин Юлійських Альп і пагорбів на півдні. Словенія також є домом для одні з найкращих краєвидів у «Новій Європі». Перехід від соціалізму до європейської спільної ринкової економіки пройшов успішно і слугує взірцем для інших країн, яким слід наслідувати. == Зрозуміти == === Історія === Слов'янські предки словенців прийшли зі східних частин Європи і населяли територію на північ від нинішньої словенської території в 6 столітті нашої ери. Вони створили державу під назвою Карантанія (словенською Karantanija), яка була раннім прикладом парламентської демократії в Європі. Правитель (кнез по-словенськи) обирався всенародним голосуванням. Згодом карантанці зазнали поразки від баварців і франків, які підпорядкували їм. Вони були християнізовані, але вони зберегли багато обрядів своєї язичницької релігії, а передусім зберегли рідну мову. Словенські землі були частиною Священної Римської імперії та Австрії під династією Габсбургів до 1918 року, коли словенці приєдналися до сербів і хорватів у формуванні нової південно-слов'янської держави, якою керувала сербська династія Караджорджевичів, яка називалася '''Королівством сербів''', '''хорвати''' та '''словенці''' («Kraljevina Srbov, Hrvatov in Slovencev» на словенській), перейменовані в Югославію в 1929 році. Під час Другої світової війни Словенія була вторгнута та окупована німцями, італійцями та угорцями, що призвело до паралельної громадянської війни між прокомуністичними визвольними силами (Partizani) та антикомуністичні реакційні фракції («Белогардисти» та «Добранці»), спонсоровані віссю. Перемога союзників і, як наслідок, партизанів призвела до насильницького масового виходу тих, хто воював з окупаційними військами, включаючи більшість корінних німецьких та італійських меншин. Після Другої світової війни Словенія стала республікою у відновленій Югославії, яка отримала невеликі територіальні вигоди від Італії. Хоча Югославія була комуністичною, вона вийшла з радянського блоку в 1948 році. До європейської інтеграції Словенія вже була економічно розвиненою, ніж країни за залізною завісою. Незадоволені здійсненням влади в Белграді, словенці здобули незалежність у 1991 році з мінімальним кровопролиттям. Після здобуття незалежності та переходу до демократії Словенія пережила швидке економічне зростання, і сьогодні широко вважають, що вона досягла статусу розвинутої країни, будучи класифікована Міжнародним валютним фондом (МВФ) як «розвинена економіка» з 2007 року, єдина колишня Югославська країна отримала цю відзнаку з 2021 року. У 2004 році Словенія приєдналася до Європейського Союзу та НАТО. У 2007 році Словенія прийняла євро, завершивши швидкий та ефективний вступ до Європи та ЄС. === Культура === Словенія знаходиться на трійці германської, латинської та слов'янської культур, і словенці неабияк пишаються своєю культурою. Два імена, з якими ви будете зустрічатися знову і знову, це національний поет Франс Прешерен (1800–1849), який написав (серед іншого) національний гімн Словенії, і архітектор Йоже Плечник (1872–1957), якому приписують культові мости Тромостов'я в Любляні. і, здавалося б, половина сучасних будівель країни. Саме ченці католицької церкви підтримували словенську мову протягом століть невпинної германізації з півночі. В результаті словенська вижила у своїй унікальній формі, відмінній від сербохорватської на півдні. Частина як сільської, так і міської архітектури в Юлійських Альпах має багато спільного з сусідньою Австрією, включаючи незліченну кількість придорожніх святинь і гарні барокові шпилі, що надає інтер'єру нації справді альпійського колориту. Частину гірської Словенії можна легко прийняти за Тіроль, Зальцбург чи Баварію. У наш час індустріальна група Laibach послужила для того, щоб показати Словенію на карті. У попередні десятиліття так само робили Славко Авсеник і його Oberkrainer (як відомо німецькою). === Клімат === Середземноморський клімат на узбережжі, гірський клімат в Альпах з м'яким літом і морозною зимою і континентальний клімат з жарким літом і морозною зимою на плато і в долинах на сході. Словенія — країна, яку можна відвідувати цілий рік. Найвищий туристичний сезон — червень-серпень. Відмінний час для відвідування Словенії квітень-травень і вересень-жовтень. У цей час мало туристів, сухо і тепло. Це відмінний час для піших прогулянок, знайомства з природою і пам'ятками країни. === Місцевість === Коротка прибережна смуга на Адріатиці, альпійський гірський регіон, що прилягає до Італії та Австрії, змішані гори та долини з численними річками на сході та Паннонським басейном на північному сході. Центральна Люблянська долина з Люблянськими болотами в південній частині. На південному заході є Карст (Крас по-словенськи, Карсо по-італійськи) (звідки власне і походить назва карстового рельєфу в цілому). Регіон Карст — це безплідний, але красивий вапняковий регіон безпосередньо на північ від італійського міста Трієст. == Регіони == == Міста == * [[Любляна]] — офіційна столиця країни * [[Веленье]] * [[Копер]] * [[Крань]] * [[Марибор]] * [[Нова Горица]] * [[Ново Место]] * [[Птуй]] * [[Трбовле]] * [[Целе]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === * Елемент маркованого списку === Потягом === Мережа поїздів Словенії, керована Словенськими залізничними службами, доставить вас до більшості пунктів призначення в країні, хоча в мережі є деякі неприємні прогалини, а маршрути можуть бути обхідними, тому пересування з будь-якого місця в будь-яке місце зазвичай вимагає пересадки в Любляні. Проте поїзди приблизно на 30% дешевші, ніж автобуси, а у вихідні дні доступні знижки в зворотному напрямку. Купуйте квитки перед посадкою, оскільки за будь-які квитки, куплені у провідника, стягується додаткова плата, за винятком випадків, коли квитки продаються не на вокзалі. Додаткова плата в розмірі 1,20 євро також застосовується до будь-яких поїздів InterCity. На модернізацію системи було вкладено чимало грошей і зусиль, і новітні поїзди так само гарні, як і будь-що, що ви знайдете в Західній Європі, і хоча сільські станції часто є досить простими, більшість станцій надзвичайно добре зберігаються з квітами, які прикрашають платформи протягом літніх місяців. Зокрема, назва станції зазвичай видно лише на одній табличці на самій будівлі вокзалу, тому з'ясувати, де ви перебуваєте, означає багато витягнути шию. Новіші поїзди мають систему голосового сповіщення, яка повідомляє вам, до якої станції ви наближаєтеся. Потяги є пунктуальними (крім деяких міжнародних), тому перевірте очікуваний час прибуття та назви деяких попередніх станцій, щоб бути впевненим, де вийти. Щоб визначити свій наступний потяг зі станції; електронні вивіски — рідкість (за межами Любляни), але друковані розклади завжди доступні: odhod (жовтий) означає вильоти, а prihod (білий) — прибуття, хоча зазвичай це вказується як англійською, так і словенською мовами. === Автомобілем === Словенія має чудову мережу автомагістралей, пов'язаних із сусідніми країнами. Словенія вимагає, щоб усі транспортні засоби з дозволеною масою до 3,5 тонн купували віньєтку (дорожній податок) перед тим, як їздити по автомагістралям або швидкісним дорогам. Для легкових автомобілів віньєтка коштує 15,00 євро на тиждень, 30,00 євро на місяць або 95,00 євро на рік. Для мотоциклістів це коштує 7,50 євро на тиждень, 25,00 євро на 6 місяців і 47,50 євро на рік.[3] Використання автомагістралей без віньєтки спричинить штраф у розмірі 300 євро. Віньєтки продаються на кордоні, будь ласка, не забудьте запитати (прикордонні агенти повинні дати вам листівку з порадою купити її, але вони не завжди це роблять. Розміщені таблички, що радять вам купити віньєтку, розміщені лише словенською мовою). При в'їзді через північну сусідню Австрію вам також потрібна окрема віньєтка, щоб користуватися мережею австрійських доріг. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Словенською, національною мовою, як рідною мовою розмовляє 91% населення, але є також невелика італійська (зосереджена на узбережжі Приморського) та дещо більша угорська (у Прекмур'ї на північному сході) меншини. Історично, і до кінця Другої світової війни також була значна німецькомовна меншина. І навпаки, словенською розмовляють у прикордонних регіонах сусідніх країн. Англійською широко розмовляють молоді люди, які виросли після падіння комунізму. Багато людей, з якими ви стикаєтеся як турист, будуть говорити англійською та, можливо, мають деякі функціональні знання німецької, зокрема у Східній Словенії, та італійської у прибережному регіоні, де італійська мова є спільною офіційною мовою. Сербохорватська дуже тісно пов'язана зі словенською та широко зрозуміла. Словенська шкільна система активно сприяє викладанню іноземних мов, починаючи з початкової школи. Діти вивчають дві іноземні мови (найчастіше англійську та німецьку) до того часу, коли вони потрапляють до гімназії. У типовій гімназії часто викладають додаткову третю іноземну мову, іспанську, італійську чи французьку. Багато хто добре розмовляє англійською, а літні люди говорять німецькою. Деякі люди старшого віку можуть говорити російською, оскільки вона була обов'язковою другою мовою в школах протягом кількох років після Другої світової війни. * Основні фрази dobro jutro (добро йутро): доброго ранку dobro veče (добро вече): добрий вечір dobar dan (добар дан): добрий день == Що відвідати == [[Файл:Castle hill in Ljubljana, Slovenia.jpg|міні|248x248пкс|Люблянський замок]] [[Файл:Bled island July 2005.jpg|thumb|250px|Озеро Блед]] '''Люблянський замок''' Люблянський град стоїть на пагорбі над центром Любляни, столиці Словенії. Це вражаюча велика споруда, яка позначає горизонт міста. Люблянський замок був середньовічною фортецею, побудованою в 11 столітті, зруйнованою і перебудованою в 15 столітті. Він використовувався як оборонна споруда та резиденція лордів Крайни в 14 столітті. У  наш час замковий комплекс використовується як культурний об'єкт. Тут розташовано кілька музеїв, таких як виставка з історії Словенії та музей ляльок. Ви також знайдете каплицю Святого Георгія, в'язницю та оглядову вежу. З оглядової вежі відкривається панорамний вид на місто. Усередині замку також є кілька ресторанів, кафе, художні виставки та квест-кімната. Дістатися до замку з міста можна на фунікулері, або пішки (є кілька стежок) або на автомобілі. Вам не потрібно платити, щоб увійти у дворики замку, ви можете легко оглянути ресторани та виставки. Заплатити доведеться тільки в тому випадку, якщо ви хочете сходити в Музей словенської історії і Тауер. На наш погляд, не варто. === Річка Любляниця і її мости === Річка Любляниця є важливою особливістю столиці Словенії Любляни. Він пролягає через місто, а також широкі пішохідні вулиці по обидва боки річки. Здається, що все місто побудоване вздовж річки. У минулому річка відігравала важливу роль у торгівлі. Через нього проходить кілька мостів, через що Любліана отримала прізвисько «Місто мостів». [[Файл:Ljubljana-3855149.jpg|міні|Річка Любляниця та її мости]] У Любляні є 17 мостів, що перетинають річку, найвідоміші - Міст Дракона, Міст М'ясника і Потрійний міст. Вони ж і найкрасивіші. Міст Дракона прикрашають дракони, символ міста. М'ясний міст прикрашений міфологічними бронзовими скульптурами і сповнений любовних навісних замків, прикріплених до його боків. А Потрійний міст – це група з трьох мостів через річку. Одне з найкращих занять у Любляні – це екскурсія на човні вздовж річки, насолода краєвидами та оцінка кількох мостів. Якщо вам пощастить, ви навіть зможете помітити бобра. Річка, мости та тротуари вздовж річки, повні кафе з людьми, які їдять і п'ють, роблять місто Любліана чарівним і прекрасним місцем для відпочинку. [[Файл:Юрьевская пещера.jpg|міні|Печера Шкоцян]] === Печери Шкоцян === <gallery mode="nolines"> </gallery>Скоціанські печери – одна з найвідоміших визначних пам'яток Словенії. Розташований в карстовому регіоні в сільській місцевості Словенії, ''Скоч'янське яме'' є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за його виняткові природні особливості. Система вапнякових печер включає в себе найбільшу підземну печеру в світі, кілька водоспадів на річці Река і підземні ходи з унікальними карстовими утвореннями. Дістатися до печер Скоч'ян найпростіше, якщо у вас є автомобіль. До печер можна доїхати з Любляни, столиці країни, або містечок на словенському узбережжі, таких як Копер або Піран. Екскурсія з гідом - наступний зручний варіант, якщо ви не хочете їздити за кермом. Гури зазвичай поєднують відвідування печер Скоціан з відвідуванням кінного заводу Ліпіца або Пірана. Також можна сісти на поїзд до Діваки, звідки потрібно буде взяти таксі або дійти до печер пішки (близько 35-40 хвилин). Печери Скоціан можна відвідати тільки під час офіційної екскурсії. Доступні різні комбінації турів, але ви також можете просто оглянути основні печери. Від центру для відвідувачів до входу в печеру можна спуститися вниз. Під час 90-хвилинної екскурсії ваш гід проведе вас через дві великі печерні камери, які називаються Тиха печера та Дзюркотлива печера. Ви побачите великі сталактити, сталагміти та інші утворення та станете свідком бурхливої річки під вами. На жаль, ви не можете зробити фотографії всередині печер, але відвідування печер Скоч'ян - це незабутні враження в Словенії! [[Файл:Predjama castle, Slovenia.jpg|міні|'''Пред'ямський замок''']] '''Пред'ямський замок''' Уявіть собі готичний замок, побудований всередині печери – моторошний і чарівний замок. Це Пред'ямський замок. Начебто вигадка з фентезійної книги, але виходить вона в Словенії, в 62 км на південь від столиці Любляни. Замок був побудований в 1274 році патріархом Аквілеї, а пізніше належав родині Луегг. Одним з найвідоміших власників замку був Еразм Луезький, відомий як «барон-розбійник». Навколо Еразма Луезького існує кілька легенд. З амок кілька разів перебував в облозі і був дуже стійким. Зрештою, в 16 столітті він був зруйнований і відбудований іншою сім'єю. Відвідування замку - одне з найцікавіших і найцікавіших вражень в Словенії. Вам пропонується аудіогід зі вхідним квитком, щоб пояснити історію та всі легенди, пов'язані із замком. Номери оформлені в середньовічному стилі, що дає вам уявлення про те, як вони жили. Внизу, вгорі та позаду замку Пред'яма знаходиться лабіринт печер, які ви можете дослідити за допомогою екскурсії. Замок є туристичним об'єктом, тому рекомендуємо купувати вхідний квиток заздалегідь. Замок знаходиться зовсім поруч з печерою Постойна. Ви можете легко відвідати обидва в один день. Комбінований квиток із замком і печерою існує і коштує дешевше. '''Піран''' [[Файл:Piran old town.jpg|міні|Піран]] Піран в Словенії - це захоплююче прибережне місто на березі Адріатичного моря. Відвідування його історичного старого міста є добре збереженою таємницею для мандрівників, які шукають надзвичайних вражень. До Пірана можна дістатися приблизно за 1,5 години їзди від столиці Словенії, на автомобілі, автобусі або на екскурсії. Історичний центр міста та захоплююча венеціанська архітектура є визначними пам'ятками, які прикрашають майже кожен кут вулиці. Середземноморська атмосфера просто неперевершена, а місцеві ресторани манять відвідувачів насолодитися їхніми кулінарними шедеврами. Старе місто Пірана унікально розташоване на півострові, створюючи мальовничий фон з його чарівними кам'яними будинками. Навколо старого міста на вас чекає безліч приголомшливих пляжів, які запрошують відвідувачів насолодитися освіжаючим купанням у чудовій обстановці. Некваплива прогулянка містом відкриває перед собою безліч захоплюючих пам'яток і романтичних місць, ідеальних для моментів відпочинку. За невелику плату можна піднятися на стародавні міські стіни, забезпечивши захоплюючий панорамний вид. Серед багатьох визначних пам'яток не можна пропустити ідилічну набережну, прикрашену чудовими ресторанами з чарівним видом на море. Поруч із набережною розташована площа Тартіні, чудова головна площа, на якій щомісяця проходить блошиний ринок. Однак найвідомішою пам'яткою Пірана є церква Святого Георгія, розташована на видному місці на вершині міста. З його високої присутності відкривається вражаюча панорама старого міста та блискучого моря. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == === Валюта === Словенія використовує євро, як і кілька інших європейських країн. Один євро ділиться на 100 центів. Офіційним символом євро є євро, а його код ISO — євро. Офіційного символу цента немає. Усі банкноти та монети цієї спільної валюти є законним платіжним засобом у всіх країнах, за винятком того, що монети низького номіналу (один і два центи) у деяких із них припиняються. Банкноти виглядають однаково в різних країнах, у той час як монети мають стандартний загальний малюнок на реверсі, що виражає вартість, і національний дизайн для конкретної країни на аверсі. Аверс також використовується для різних дизайнів пам'ятних монет. Дизайн аверсу не впливає на використання монети. Євро замінив словенський толар (SIT). === Ціни === Ціни високі в порівнянні з більшістю країн Східної Європи (крім Хорватії), але нижчі порівняно з Італією чи Австрією. Хоча ціни дуже різняться, це дійсно залежить від місця розташування. Наприклад, пиво (0,5 літра) в пабі в «Стара Любляна» (буквально «Старе (Місто) Любляна») коштуватиме приблизно 3,00 євро, а пиво за межами Любляни — приблизно 1,80 євро. Мандрівник, який налаштований на бюджет, може втриматися, якщо він розумний. Наприклад, покупка продуктів у великому магазині (супермаркеті), наприклад Mercator, Tuš, Spar, Lidl, Hofer, E.Leclerc тощо, швидше за все, буде дешевше, ніж покупка на ринку чи в невеликому магазині тощо. З більшості покупок стягується податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 22% (зі зниженою ставкою 9,5%, яка зазвичай застосовується до продуктів харчування, включаючи деякі безалкогольні напої) — це завжди входить у відображену ціну. Зауважте, що якщо ви не є резидентом ЄС, ви маєте право на податкову декларацію з ПДВ за покупки, що перевищують певну вартість. Попросіть касира записати ваше ім'я на вашому рахунку (račun, вимовляється rah-CHOON) і показати цей рахунок, коли ви виїжджаєте зі Словенії через аеропорт Йоже Пучника (колишній Брнік). === Чайові === У Словенії традиційно чайові не практикували, але зворотна сторона практичного зникнення «обслуговування з ричанням» у комуністичному стилі полягає в тому, що чайові за обслуговування тепер зазвичай очікують у ресторанах для відпочинку, а 10% вважаються стандартними. == Регіональна кухня == Люди з північного сусіда Словенії Австрії приїжджають до Словенії лише заради їжі; із сумішшю субальпійської, італійської, угорської, центральноєвропейської та балканської кухонь більшість людей знайдуть щось до душі, якщо тільки вони не суворі вегетаріанці. Багато хто стверджує, що піца тут така ж хороша, а то й краща, як у сусідній Італії. === Кухня === Загалом словенська їжа важка, м'ясна і проста. Типова трапеза з трьох страв починається з супу (juha), часто просто яловичого (goveja) або курячого (piščančja) бульйону з яєчною локшиною (rezanci), а потім м'ясної страви, яка подається з картоплею (krompir) і оцтовим свіжим салатом (solata). Свіжий хліб (kruh) часто подають на гарнір і він однорідно смачний. Звичайні страви включають котлети (zrezek), ковбасу (klobasa) та гуляш (golaž), які зазвичай готуються зі свинини (svinjina), баранини (jagnjetina) та дичини (divjačina), але є великий вибір риби (ribe) та морепродуктів. ще далі від узбережжя. Популярний італійський імпорт включає всі види макаронних виробів (testenine), піцу (pica), равіолі (ravioli) і різотто (rižota). Головною подією в сільській місцевості до сьогодні є забій свині, з якої виготовляють багато різноманітних продуктів: кров'яну ковбасу (krvavica), печеню (pečenka), фаршировану ковбасу (polnjeni vampi), копчену ковбасу (prekajena salama), салямі (salama).), шинка (šunka) і бекон (сланіна). Протягом багатьох століть збереглися рецепти приготування птиці (perutnina), особливо індички (puran), гусака (gos), качки (raca) і капуна (kopun). Також поширена курка (piščanec). Кальмар досить поширений і за розумною ціною. Доступні унікальні словенські страви, але ви знайдете їх не в кожному меню, тому ось на що варто звернути увагу: * Kraški pršut — в'ялена шинка, схожа на італійську прошутто, але не така ж * štruklji — пельмені, які словенці готують 70 різними способами, фаршировані солодкою начинкою, м'ясом або овочами * žganci — різновид поленти (ajdovi žganci готуються з гречки) * žlikrofi — картопляні пельмені, схожі на ньоккі, фірмова страва регіону Ідрія * jota — різновид супу з квасолі, квашеної капусти, картоплі, бекону, реберців, а основна приправа — часник. === Місця, де можна поїсти === На вершині харчового ланцюга знаходиться restavracija (ресторан), який може бути вишуканим рестораном з офіціантами та скатертинами або просто типовим китайським рестораном. Більш поширеними в сільській місцевості є gostilna і gostišče, сільські заїжджі двори, де подають ситні страви словенської кухні. Обідні набори (dnevno kosilo) коштують близько 7 євро за три страви (суп, салат і основне), а великі порції зазвичай коштують мізерної вартості. Фаст-фуд завжди дешевий, жирний і (частіше) жахливий. Найкраще уникати місцевої мутації гамбургера, який подають у грилях і снек-барах, відомих як okrepčevalnica. Справжнього словенського фаст-фуду немає, але словенці взяли на озброєння жирні балканські грилі, такі як плескавіца (пітка для гамбургерів із спеціями) і čevapčiči (гострі фрикадельки), є повсюдно, але одним із смачніших, якщо не здорових варіантів, є боснійський фірмовий бюрек, велика, пластівська випічка, фарширована м'ясом (mesni), сиром (sirni) або яблуком (jabolčni), часто продається всього за 2 євро. Багато закладів швидкого харчування готують донер-кебаб, і вони є одними з найпопулярніших фаст-фудів у Словенії. У Словенії дуже важко знайти поганий шашлик, і його продають у багатьох місцях по всій країні. == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 35z9o6a1h0xpaeolt0oraix4dhe0sjg 0 186 36778 36287 2025-03-23T19:42:42Z Тітаренко Михайло 6121 правопис 36778 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{Загальні теми}} [[Файл:Swedish world heritage sign.PNG|100px|frameless|right]] '''Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО''' — місця й об'єкти на планеті, в різних країнах, які вибираються Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури у відповідність до Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. == [[Азія]] == === [[Афганістан]] === * Мінарет та археологічне містечко Джам * культурний ландшафт Баміанської долини === [[Бангладеш]] === * Історичне місто мечетей Багерхат * Сомапура Махавіхара * Мангрові зарослі Сундарбанс === [[Індія]] === * Форт в Аґрі * Печери Аджанти * Печери Еллори * Тадж-Махал * Група пам'ятників у місті Махабаліпурам * Храм сонця в Конарку * Національний парк Казіранґа * Національний парк Кеоладео * Національний парк та заповідник Манас * Храми й монастирі Гоа * Фатехпур-Сікрі * Група пам'ятників у Хампі * Пам'ятники Кхаджурахо * Печерні храми острова Елефанта * Храми Чоли * Пам'ятники Паттадакала * Національний парк Сундарбанс * Національні парки Нанда-Деві і Долина Квітів * Буддистські пам'ятники Санчі * Гробниця Хумаюна * Мінарет Кутб-Мінар * Гірські залізниці Індії * Храм Махабодхі * Скельні укриття в Бхімбетці * Археологічний парк Чампанер-Паваґадх * Вокзал Чхатрапаті-Шіваджі * Червоний форт * Джантар-Мантар * Західні Гати === [[Індонезія]] === * Храмовий комплекс Прамбанан * Храмовий комплекс Боробудур * Національний парк Комодо * Національний парк Уджунг Кулон та вулкан Кракатау * Стоянка первісної Людини в Сангріані * Національний парк Лоренц * Тропічні ліси Суматри * Культурний ландшафт острова Балі === [[Іран]] === * Стародавнє місто Чога-Занбіль * Стародавнє місто Персеполь * Площа Імама в місті Ісфаган * Стародавнє місто Техте-Солейман * Стародавнє місто Пасаргади * Місто Бам та його культурні ландшафти * Мавзолей Сольтаніє * Археологічний об'єкт в Бісотуні * Вірменські монастирські комплекси Ірану (Монастир Святого Тадея, Монастир Святого Стефана, Дзордзор, Церква Богородиці (Дарашамб)) * Гідравлічна система у Шуштарі * Ханега та святилища шейха Сафі аль-Дін в Ардебилі * Споруди базару в Тебризі * Перські сади * П'ятнична мечеть в [[Ісфаган]]і * Башта Гонбад-е-Габус === [[Казахстан]] === * Мавзолей Ходжі Ахмеда Ясаві * Петрогліфи археологічного ландшафту Тамгали * Сари-Ака — степ та озера північного Казахстану (Наурзумський та Коргалжинський заповідники) === [[Камбоджа]] === * Ангкор * Храм Преах Віхеар === [[Китай]] === * Імператорські палаци династій Мін та Цін в Пекіні (Заборонене місто) та Шеньяні * Гробниця першого імператора династії Цінь * Печери Могао * Гора Тайшань * Стоянка «пекінської людини» у Чжоукоудяні * Великий китайський мур * Гора Хуаншань * Заповідна область Хуанлан * Долина Цзючжайгоу * Область Улін'юань * Стародавні споруди в горах Удашань * Історичний ансамбль палацу Потала * Гірська схованка від літньої спеки та храми Путоцзунчен * Храм, могила Конфуція та будинок родини Кун в місті [[Цюйфу]] * Гори Емейшань та гігантський Будда в місті Лешань * Національний парк Лушань * Стародавнє місто Піньяо * Класичні китайські сади Сучжоу * Старе місто Ліцзян * Літній палац та Імператорський сад * Храм Неба * Печери Дацзу * Гори Уішань * Стародавні села на півдні провінції Аньхой — Сиди та Хунцунь * Гробниці імператорів династій Мін і Цін * Печерні храми Лунмень * Гора Цинчен та Дуцзяньянська іригаційна система * Печерні храми Юньган * Три паралельні ріки — охоронні території провінції Юньнань * Столиці та гробниці стародавнього царства Когурьо * Історичний центр Макао * Стародавнє місто Іньсюй * Резервати гігантської панди в провінції Сичуань * Діаолоу та села Кайпінга * Карстові відкладення Південного Китаю * Тулоу провінції Фуцзянь * Національний парк гори Саньціншань * Гора Утайшань * Історичні пам'ятники Деньфень в «Центрі Неба та Землі» * Данься * Культурний ландшафт Західного озера в Ханчжоу * Палеонтологічний заповідник Ченцзян * Місто [[Шанду]] == [[Північна Америка]] == === [[Беліз]] === * Заповідники Белізького бар'єрного рифу === [[Гаїті]] === * Національний історичний парк — Цитадель, Сан-Сусі, Рам'єр === [[Гватемала]] === * Національний парк Тікаль * Антіґуа-Ґватемала * Археологічний парк і руїни Кіріґуа === [[Гондурас]] === * Руїни міста Копан * Біосферний резерв Ріо-Платано === [[Домініка]] === * Національний парк Морн-Труа-Пітон === [[Домініканська Республіка]] === * колоніальне місто Санто-Домінґо === [[Канада]] === * Державний історичний пам'ятник Л'Анс-о-Медоуз * Національний парк Наганні * Провінціальний парк Динозавр * Парки і резервати Клуоні, Врангеля — св. Іллі, Глейшер-Бей, Татшеншини — Алсек * Хед-Смешт-Ін-Баффало-Джамп * Національний парк Ґваї Гаанас * Національний парк Вуд-Буффало * Парки Канадських Скелястих гір * Старий Квебек ([[Квебек]]) * Національний парк Ґрос-Морнь * Історичне місто Луненбург * Національний парк Вотертон-Лейкс і національний парк Глес'єр * Національний парк Мігуаша * Канал Рідо * Скелі зі скам'янілостями в Джоггінсі === [[Коста-Рика]] === * Міжнародний парк Ла-Амістад * Національний парк Острів Кокос * Природоохоронна територія Ґуанакасте === [[Куба]] === * Стара Гавана та її укріплення ([[Гавана]]) * Тринідад і Долина Індіанців * Замок Сан-Педро-де-ла-Рока * Долина Віньялес * Національний парк Десембарко-дель-Ґранма * Археологічний ландшафт перших кавових плантацій Південно-Східної Куби * Національний парк Алехандро-де-Умбольдт * Історичний центр міста Сьєнфуеґос * Історичний центр міста Камаґуей === [[Мексика]] === * Біосферний резерв Сіан-Каан * Доіспанське місто і національний парк Паленке * Історичний центр міста Мехіко і Сошимілко ([[Мехіко]]) * Доіспанське місто Теотіуакан * Історичний центр міста Оахака і руїни Монте-Албан * Історичний центр міста Пуебла * Історичне місто Ґуанахуато та прилеглі шахти * Доіспанське місто Чічен-Іца * Історичний центр міста Морелія * Доіспанське місто Ель-Тахін * Китовий заповідник Ель-Віскаїно * Історичний центр міста Сакатекас * Наскельні малюнки Сьєрра-де-Сан-Франсіско * Монастирі на схилах Попокатепетля початку 16 століття * Доіспанське місто Ушмаль * Район історичних пам'ятників міста Керетаро * Оспісіо Кабаньяс в Гвадалахарі * Археологічна зона Пакіме, Касас-Ґрандес * Район історичних пам'ятників міста Тлакоталпан * Історичне укріплене місто Кампече * Район археологічних пам'ятників Шочикалко * Стародавнє місто мая Калакмул * Францисканські місії у Сьєрра-Ґорда * Будинок-студія Луїса Барраґана * Острови та природоохоронні території Каліфорнійської затоки * Агавовий ландшафт і стародавні заводи Текіли * Головна частина Національного Автономного Університету Мексики * Місто Сан-Міґель і святилище Хесус-Насарено-де-Атотонілко * Біосферний резерв Маріпоса-Монарка * Каміно Реал-де-Тьєрра Адентро * Доісторичні гроти Ягуля и Мітли в Центральній долині Оахака === [[Нікарагуа]] === * Руїни Старого Леона === [[Панама]] === * Укріплення на карибській стороні Панами (Портобело, Сан-Лоренсо) * Національний парк Дар'єн * Міжнародний парк Ла-Амістад * Археологічна ділянка Панама-В'єхо та історичний район Панами * Національний парк Коїба і зона охорони моря === [[Сальвадор]] === * Археологічна ділянка Хоя-де-Серен === [[Сент-Кіттс і Невіс]] === * Національний парк Фортеця Брімстон-Хілл === [[Сент-Люсія]] === * Природоохоронна територія Пітон === [[Сполучені Штати Америки]] === * Національний парк Меса-Верде * [[Єллоустоунський національний парк]] * Парки і резервати Клуоні, Врангеля — св. Іллі, Глейшер-Бей, Татшеншини — Алсек * Національний парк Ґранд-Каньйон * Національний парк Еверглейдс * Індепенденс-холл * Секвоєві національні парки та парки штату * Національний парк Мамонтова печера * Національний парк Олімпік * Історичний пам'ятник Кургани Кахокії * Національний парк Грейт-Смокі-Маунтінс * Фортеця Ла-Форталеза і історична частина міста Сан-Хуан на острові Пуерто-Рико * Статуя Свободи * Національний парк Йосеміті * Національний історичний парк Чако * Міжнародний Парк Світу Вотертон-Лейкс-Глейшер * Національний парк «Вулкани Гаваїв» * Садиба Монтічелло та університет штату Віргінія в місті Шарлотсвілл * Індіанське поселення Пуебло-де-Таос * Національний парк Карлсбадські печери * Національний морський парк Папаханаумокуакеа == [[Південна Америка]] == === [[Аргентина]] === * Національний парк Лос-Гласьярес * Єзуїтські місії регіону Ґуарані * Національний парк Іґуасу * Куева-де-лас-Манос * Півострів Вальдес * Національні парки Ісчіґуаласто і Талампая * Єзуїтський квартал і місії Кордови * Кебрада-де-Умауака === [[Болівія]] === * Місто Потосі * Єзуїтські місії провінції Чікітос * Історичний центр Сукре * Форт Самайпата * Національний парк Ноель Кемпф Меркадо * Тіванаку: центр культури Тіванаку === [[Бразилія]] === * Історичне місто Ору-Прету * Історичний центр міста Олінда * Єзуїтські місії регіону Ґуарані * Історичний центр міста Салвадор * Святилище Ісуса Конгоньяського * Національний парк Іґуасу * [[Бразиліа]] * Національний парк Серра-да-Капівара * Історичний центр міста Сан-Луїс * Південно-східні заповідники атлантичного лісу * Прибережні заповідники атлантичного лісу * Історичний центр міста Діамантина * Комплекс заповідників центральної Амазонії (Жау та 3 інших) * Заповідники Пантанала * Острови Фернанду-ді-Норонья і Атол-дас-Рокас * Національні парки серрадо (Шапада-дос-Веадейрус і Емас) * Історичний центр міста Гояс === [[Венесуела]] === * Місто Коро і його порт * Національний парк Канайма * Університетське містечко в Каракасі === [[Еквадор]] === * Галапагоські острови * Місто Кіто * Національний парк Санґай * Історичний центр міста Куенка === [[Колумбія]] === * Форт, фортеця і пам'ятники Картахени * Національний парк Лос-Катіос * Історичний центр міста Санта-Крус-де-Момпос * Національний археологічний парк Тьєррадентро * Археологічний парк Сан-Аґустін * Резерв флори і фауни Мальпело === [[Парагвай]] === * Єзуїтські місії Ла-Сантісіма-Трінідад і Хесус-де-Таваранґуе === [[Перу]] === * Місто Куско * Історичне святилище Мачу-Пікчу * Археологічна ділянка Чавін * Національний парк Уаскаран * Археологічна ділянка Чан-Чан * Національний парк Ману * Історичний центр міста Ліма * Національний парк Ріо-Абісео * Лінії і геогліфи Наски і Пампас-де-Хумана * Історичний центр міста Арекіпа культурний * Священне місто Караль-Супе === [[Уругвай]] === * Історичний квартал міста Колонія-дель-Сакраменто === [[Чилі]] === * Національний парк Рапа-Нуї * Церкви острова Чилое * Історичний квартал портового міста Вальпараїсо * Селітряні заводи Гумберстоун і Санта-Лаура * Гірняцьке місто Сьюел * Острів Пасхи == [[Африка]] == === [[Алжир]] === * Фортеця в Бені-Хаммад * Джеміла * Долина Мзаб * Плато Тассілін-Аджер * Тимгад * Типаса * Фортеця (Касба) в місті [[Алжир (місто)|Алжир]] === [[Бенін]] === * Королівські палаци міста Абомей === [[Ботсвана]] === * Цоділо === [[Буркіна-Фасо]] === * Руїни Лоропені === [[Габон]] === * Екосистема і культурні ландшафти в Лопе-Оканда. === [[Гамбія]] === * Острів Джеймс та пов'язані з ним визначні місця * Кільця каменів-мегалітів в Сенегамбії === [[Гана]] === * Фортеці і замки, Аккра, центральний і західний регіони * Традиційні будови Ашанті === [[Гвінея]] === * Національний парк Маунт-Німба === [[Ефіопія]] === * Висічені в скелі церкви Лалібели * Національний парк Симен * Палац Фазілідіса * Місто Аксум * Національний парк Аваш * Національний парк Омо * Тійа * Історичне місто Харар-Югол === [[Єгипет]] === * Ранньохристиянські пам'ятники в Абу-Мені * Стародавні Фіви та їх некрополь * Історичний район Каїра * Мемфіс і його некрополі — комплекси пірамід від Ґізи до Дахшура * Пам'ятники Нубії від Абу-Сімбела до Філе * Монастир святої Катерини та його околиці * Ваді-аль-Хітан === [[Замбія]] === * Мосі-оа-Тунья/Водоспад Вікторія === [[Зімбабве]] === * Національний парк Мана-Пулс * Руїни Великого Зімбабве * Руїни Кхамі * Мосі-оа-Тунья/Водоспад Вікторія * Горби Матобо === [[Кабо-Верде]] === * Сідаде-Велья === [[Камерун]] === * Заказник Джа === [[Кенія]] === * Національний парк Туркана * Національний парк Гора Кенія * Місто Ламу * Священні ліси народу міджикенда === [[Демократична Республіка Конго]] === * Національний парк Вірунга * Національний парк Гарамба * Національний парк Кахузи-Бієга * Національний парк Салонга * Заповідник Окапі === [[Кот-д'Івуар]] === * Національний парк Маунт-Німба * Національний парк Тай * Національний парк Комое === [[Лівія]] === * Археологічна ділянка Лептіс-Магна * Археологічна ділянка Сабрати * Археологічна ділянка Кірена * Ділянки наскельного живопису в горах Тадрарт-Акакус * Стародавнє місто Гадамес === [[Маврикій]] === * Ааправасі * Місця втечі рабів на острові Маврикій === [[Мавританія]] === * Національний парк Банк-д'Арґен * Стародавні ксари (укріплення) в Уадані, Шинґетті, Тішиті та Уалаті === [[Мадагаскар]] === * Заповідник Тсінгі де Бемараха * Королівський горб в Амбохіманга * Тропічні ліси Атсінанана === [[Малаві]] === * Національний парк Ньяса * Чонгоні === [[Малі]] === * Місто Дженне * Місто Тімбукту * Нагір'я Бандіагара * Могила Аскіа === [[Марокко]] === * Медина міста Фес * Медина міста Марракеш * Ксар міста Айт-Бен-Хадду * Історичне місто Мекнес * Археологічна ділянка Волюбіліс * Медина міста Тетуан * Медина міста Ес-Сувейра * Португальське місто Мазарґан (Ель-Джадіда) * [[Рабат]] === [[Мозамбік]] === * Острів і місто Мозамбік === [[Намібія]] === * Твіфелфонтейн === [[Нігер]] === * Заповідники Аїр і Тенере * Національний парк W === [[Нігерія]] === * Сукур * Священний гай Осун-Осогбо === [[Південно-Африканська Республіка]] === * Місця знахідок гомінід * Лісовий парк Сент-Люсія * Острів Роббен (біля міста [[Кейптаун]]) * Парк Укхаламба * Мапунгубуве * Ботанічний заказник Столової гори * Вредефорт (кратер) * Ріхтерсфельд === [[Сейшельські острови]] === * Атол Альдабра * Природний резерват Валле-де-Ме === [[Сенегал]] === * Острів Горе> * Пташиний заказник Джоудж * Національний парк Ніоколо-Коба * Острів Сен-Луї * Кільця каменів-мегалітів в Сенегамбії === [[Судан]] === * Джебель-Баркал і археологічні ділянки регіону Напатан * Археологічні пам'ятки острова Мерое === [[Танзанія]] === * Заповідник Нгоронгоро * Руїни на островах Кілва-Кісівані і Сонго-Мнара * Національний парк Серенгеті * Мисливський заказник Селус * Національний парк Кіліманджаро * Кам'яне місто Занзібар * Кондоа === [[Того]] === * Коутаммакоу === [[Туніс]] === * Медіна міста Туніс * Руїни Карфагену * Амфітеатор в Ель-Джемі * Національний парк Ішкель * Пунічне місто Керкуан і його некрополь * Медина міста Сус * Історичне місто Кайруан * Стародавнє місто Дугга === [[Уганда]] === * Національний парк Бувінді * Національний парк Рувензорі * Поховання королів Буганді в Касубі === [[Центральноафриканська Республіка]] === * Національний парк Маново-Гоунда-Сен-Флоріс == [[Європа]] == === [[Австрія]] === * Історичний центр міста Зальцбург ([[Зальцбург]]) * Палац і сади Шенбрунн ([[Відень]]) * Культурний ландшафт Хальштатт-Дахштайн * Залізниця Земмерінг * Історичний центр міста Грац та замок Еггенберг ([[Грац]]) * Культурний ландшафт Вахау * Культурний ландшафт Ферте — Нойзідлер * Історичний центр Відня ([[Відень]]) * Доісторичні стоянки в районі Альп === [[Албанія]] === * Археологічний музей-заповідник Бутрінті * Історичні центри Берат і Гірокастра === [[Андорра]] === * Долина Мадріу Перафіта-Кларор === [[Білорусь]] === * Біловезька пуща * Мірський замок * Несвізький замок * Геодезична дуга Струве === [[Бельгія]] === * Фламандські бегінажі * Площа Гран-Плас * Чотири гідравлічних судопідйомники на Центральному каналі та їх оточення * Дзвіниці-беффруа міст Бельгії та Франції * Історичний центр міста Брюгге * Міські особняки архітектора Віктора Орта * Неолітичні каменярні в районі Спьєнн * Кафедральний собор Нотр-Дам в місті Турне * Музейний комплекс видавництва і типографії Плантен-Морентюс * Палац Стокле === [[Болгарія]] === * Боянська церква * Мадарський вершник * Фракійська гробниця в Казанлиці * Печерні церкви в Іваново * Рильський монастир * Стародавнє місто Несебр * Природний заповідник Сребирна * Національний парк Пірін * Фракійська гробниця в Свештарах === [[Боснія і Герцеговина]] === * Старий міст та околиці старого міста Мостар * Міст Мехмеда-паші Соколовича === [[Ватикан]] === * Історичний центр Риму і володіння Ватикану, включаючи базиліку Св. Павла за міськими стінами ([[Рим]], [[Ватикан]]) * [[Ватикан]] === [[Великобританія]] === * Дорога Гігантів та узбережжя біля неї * Замок і кафедральний собор в місті Дарем * Айрон-Брідж * Королівський парк Стадлі і руїни Фаунтінського абатства * Стоунхендж, Ейвбері та прилеглі археологічні об'єкти * Замки та фортеці короля Едуарда I в королівстві Гвінед * Сент-Кілда * Бленхеймський палац * Вестмінстерський палац, Вестмінстерське абатство і церква Святої Маргарити культурний * Місто Бат * Укріплені рубежі Римської імперії * Острів Гендерсон * Лондонський Тауер * Кентерберійський собор, Абатство Святого Августина і Церква Святого Мартіна в Кентербері * Старе місто і Нове місто в Едінбурзі * Острови Гоф і Непідступний * «Морський Грінвіч» * Пам'ятники неоліту на Оркнейських островах * Історичне місто Сент-Джордж і його укріплення * Гірничопромисловий ландшафт Бленавона * Фабрічне поселення Нью-Ланарк * Фабрічне поселення Солтейр * Юрське узбережжя Дорсету і Східного Девону * Фабрики в долині річки Дервент * Королівські ботанічні сади в К'ю * Ліверпуль — морське торгове місто * Гірничопромисловий ландшафт Корнуоллу і Західного Девона * Акведук Понткісіллте === [[Греція]] === * Храм Аполлона Епікурейського в Бассах * Руїни міста Дельфи * Афінський акрополь * Гора Афон * Монастирі Метеори * Ранньохристиянські і візантійські пам'ятники у місті Салоніки * Храм Асклепія в Епідаврі * Середньовічне місто Родос * Стародавнє місто Містра * Археологічна ділянка Олімпія * Острів Делос * Візантійські монастирі Дафні, Осіос-Лукас і Неа-Моні * Піфагорея і герайон на острові Самос * Археологічна ділянка Егі (Вергіни) * Археологічні ділянки Мікен і Тиринфу * Історичний центр (хора) з монастирем Іоанна Богослова і печерою Апокаліпсиса на острові Патмос * Стародавнє місто Корфу === [[Данія]] === * Рунічне каміння в Еллінзі * Собор Роскілле * Кронборг * Фіорд Ілуліссат === [[Естонія]] === * Історичний центр (Старе місто) Таллінна ([[Таллінн]]) * Геодезична дуга Струве === [[Ірландія]] === * Археологічний ансамбль Бру-на-Бойн * Скелліг-Майкл === [[Ісландія]] === * Національний парк Тінґветлір * Вулкан Суртсей === [[Іспанія]] === * Альгамбра, Хенераліфе і Альбасін в Гранаді * Бургоський собор * Історичний центр міста Кордова * Монастир в Ескоріалі * Творіння Антоніо Гауді * Наскельні малюнки в печері Альтаміра * Пам'ятники міста Ов'єдо і королівства Астурія * Старовинне місто Авіла * Старовинне місто Сеговія з римським акведуком * Стара частина міста Сантьяго-де-Компостела * Національний парк Гарахонай на острові Ла-Гомера * Історичне місто Толедо * Архітектура в стилі мудехар * Стара частина міста Касерес * Севільський собор, Севільський Алькасар і Архів Індій * Стара частина міста Саламанка * Монастир Поблєт * Археологічний ансамбль міста Меріда * Дорога Святого Якова або Шлях в Сантьяго-де-Компостела * Королівський монастир Санта-Марія-де-Гуадалупе * Національний парк Доньяна * Історичне місто Куенка * Лонха-де-ла-Седа * Римські золоті копальні Лас-Медулас * Район гори Монте-Пердідо в Піренеях * Монастирі Юсо і Сузо в Сан-Мілан-де-ла-Когола * Палау-де-ла-Музіка-Каталана і Шпиталь Сант-Пау * Наскельні малюнки Середземноморського узбережжя Іспанії * Алькала-де-Енарес та Університет Алькали — перше у світі університетське містечко * Острів і місто Ібіца * Місто Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна * Археологічний комплекс Таррако в місті Таррагона * Печери в горах Атапуерка * Романські церкви з долини Буї * Пальмовий ліс в Ельче * Римські стіни міста Луго * Королівський палац в Аранхуесі * Пам'ятники ренесансу в місах Убеда і Баеса * Біскайський міст * Національний парк Тейде * Вежа Геркулеса * Наскельне мистецтво епохи палеоліту у Сьєга-Верде * Культурний ландшафт Серра-де-Трамунтана === [[Італія]] === * Наскельний живопис в долині Валькамоніка * Церква Санта-Марія-делле-Грацьє з фрескою Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря» * Історичний центр [[Рим]]у і володіння [[Ватикан]]у, включаючи базиліку Св. Павла за міськими стінами * Історичний центр міста [[Флоренція]] * П'яцца-дей-Міраколі * Місто [[Венеція]] і Венеціанська лагуна * Історичний центр міста Сан-Джиміньяно * Наскельні поселення біля міста Матера * Місто Віченца і вілли Андреа Палладіо у Венеції * Фабричне селище Креспі-д'Адда * Ренесансне місто Феррара і дельта річки По * Історичний центр міста [[Неаполь]] * Історичний центр міста Сієна * Замок Кастель-дель-Монте * Ранньохристиянські пам'ятники в місті Равенна * Історичний центр міста П'єнца * «Труллі» — традиційні оселі в місті Альберобелло * Королівський палац в Казерті з парком, акведук Ванвітеллі і фабричне селище Сан-Леучо * Археологічні пам'ятники в місті Агрідженто * Археологічні зони — Помпеї, Геркуланум і Торре-Аннунціата * Ботанічний сад (Орто Ботаніко) в місті Падуя * Кафедральний собор, вежа Торре-Чівіка і площа П'яцца-Гранде в місті Модена * Амальфійське узбережжя * Місто Порто-Венере, культурний ландшафт Чинкве-Терре, острови Пальмарія, Тіно і Тінетто * Палаци Савойського дому в місті Турин і його околицях * Доісторичні вежі Су-Ніраксі-ді-Баруміні * Вілла-Романа-дель-Казале * Патріарша базиліка і археологічний заповідник в Аквілеї * Культурний ландшафт району Чіленто, національний парк Валло-ді-Діано, археологічні пам'ятники Пестуму та Элеї, монастир Чертоза-ді-Падула * Історичний центр міста Урбіно * Вілла Адріана в Тіволі * Базиліка Святого Франциска та інші францисканські святині в Ассізі * Місто Верона * Ліпарські острови — Ізоле-Еоліе * Вілла д'Есте в Тіволі * Міста пізнього бароко в долині Ното * Святі гори Ломбардії і П'ємонту * Етруські некрополі в Черветері і Тарквінії * Культурний ландшафт Валь-д'Орча * Античні Сіракузи і скальний некрополь Панталіка * Вулиця Ле-Страде-Нуове і комплекс палаців Палацці-дей-Роллі в Генуї * Ретійська залізниця * Мантуя і Саббьонета * Доломітові Альпи === [[Кіпр]] === * Церкви з розписами в районі Троодос * Пафос * Хірокітія === [[Латвія]] === * Історичний центр Риги ([[Рига]]) * Пункти геодезичної дуги Струве === [[Литва]] === * Історичний центр Вільнюса ([[Вільнюс]]) * Куршська коса * Археологічні пам'ятки культурного резервату Кернаве * Пункти геодезичної дуги Струве === [[Люксембург]] === * Старовинні квартали і укріплення міста Люксембург === [[Македонія]] === * Природна та культурна спадщина регіону Охрид === [[Мальта]] === * Святилище Хал-Сафліені * [[Валетта]] * Мегалітичні храми Мальти: ** Джгантія ** Хаджар-Кім ** Мнайдра ** Скорба ** Таршіен ** Та' Хаджрат === [[Молдова]] === * Пункти геодезичної дуги Струве === [[Нідерланди]] === * Схокланд та околиці * Система оборонних споруд міста Амстердам * Вітряки в районі Кіндердейк-Елсхаут * Внутрішнє місто і гавань Віллемстада * Парова помпова станція Вауда * Польдер Бемстер * Будинок Шредер * Ваденське море * Концентричні кола XVII століття у кварталі Сінгелграхт === [[Німеччина]] === * Аахенський собор * Шпайєрський собор * Резиденція єпископа з парком і палацовою площею в місті Вюрцбург * Паломницька церква в Вісе * Палац Аугустусбург і мисливський замок Фалькенлуст в місті Брюль * Кафедральний собор Св. Марії і церква Св. Михаїла в місті Гільдесгаймі * Визначні місця міста Трір: ** Порта Нігра ** Лібфрауенкірхе ** Амфітеатр ** Імператорські терми ** Базиліка Костянтина ** Терми Барбари ** Римський мост ** Ігельська колонна ** Трірський собор * Ганзейське місто Любек * Укріплені рубежі Римської імперії * Палаци і парки Потсдама та Берліна * Монастир і набрамна капелла в місті Лорш * Старовинні копльні Раммельсберга та історичне місто Гослар * Монастирський комплекс Маульбронн * Місто Бамберг * Коллегіатська церква, замок і Старе місто в Кведлінбурзі * Залізоробний завод у місті Фельклінген * Археологічні знахідки в кар'єрі Мессель * Кельнський собор * Пам'ятники архітектурної школи Баугауз в містах Веймар і Дессау * Пам'ятні місця Лютера в містах Лютерштадт-Айслебен і Віттенберг * «Класичний Веймар» * Музейний острів в Берліні * Замок Вартбург * «Паркове королівство» Дессау-Вьорліц * Монастирський острів Райхенау * Стара вугільна шахта Цольферайн * Долина Середнього Рейну * Історичні центри міст Вісмар і Штральзунд * Бременська ратуша і статуя Роланда на Ринковій площі * Парк Мускау * Старе місто в Регенсбурзі * Берлінські житлові комплекси епохи модернізму ([[Берлін]]) * Ваттове море * Фабрика Фагус * Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини * Доісторичні пальові житла в околицях Альп * Маркграфський оперний театр * Гірський парк Вільгельмсхьоге === [[Норвегія]] === * Урнеська ставкірка * Брюгген, стара верф Бергена * Шахтарське місто Рьорус * Наскельні малюнки в Альті * Вегаейн — архіпелаг Вега * Дуга Струве * Фіорди Західної Норвегії — Гейрангерфіорд і Нерьойфіорд === [[Польща]] === * Історичний центр міста [[Краків|Кракова]] * Соляні шахти в місті Величка * Концентраційний табір в Освенцимі * Біловезький національний парк * Історичний центр міста [[Варшава]] * Стара частина міста Замосць * Замок Тевтонського ордену в місті Мальборк * Середньовічне місто Торунь * Кальварія-Зебжидовська: монастирський архітектурно-парковий комплекс * Церкви Миру в містах Явор і Свідниця * Дерев'яні церкви на півдні Малої Польщі * Парк Мужаковський в місті Ленкниця * Зала Століття в місті Вроцлав === [[Португалія]] === * Центр міста Ангра-ду-Ероїжму * Монастир Ієронімітів і башта Белен ([[Лісабон]]) * Монастир Баталья * Монастир Христа в місті Томар * Історичний центр міста Евора * Монастир Алкобаса * Культурний ландшафт міста Сінтра * Історичний центр [[Порту]] * Доісторичні петрогліфи в долині Коа * Лаурісілва Мадейри * Історичний центр Гімарайш * Виноробний регіон Алту Доуру * Ландшафт і виноградники острова Піку * Коїмбрський університет === [[Росія]] === * Історичний центр [[Санкт-Петербург]]а, пригороди і фортификаційні споруди * Архітектурний ансамбль погосту Кіжі * Московський кремль і Червона площа ([[Москва]]) * Історичний центр Великого Новгорода і пам'ятники околиць ([[Великий Новгород]]) * Культурний і історичний ансамбль «Соловецькі острови» * Білокам'яні пам'ятки Владимира і Суздаля і церква Бориса і Глеба в Кідекші * Церква Вознесіння в Коломенському * Архітектурний ансамбль Троїце-Сергієвої лаври * Одвічні ліси Комі * Озеро Байкал * Вулкани Камчатки * Гірський хребет Сіхоте-Алінь * Алтайські гори * Басейн Убсу-Нуур * Західний Кавказ * Історично-архітектурний комплекс «Казанський кремль» * Ансамбль Ферапонтова монастиря * Куршська коса * Цитадель, старе місто і кріпосні споруди Дербента * Острів Врангеля * Ансамбль Новодівичого монастиря ([[Москва]]) * Історичний центр міста [[Ярославль]] * Геодезична дуга Струве * Плато Путорана * Природний парк «Ленські стовпи» === [[Румунія]] === * Дельта Дунаю * Села з укріпленими церквами в Трансільванії * Монастир Хорезу * Церкви Молдови * Історичний центр Сігішоара * Дерев'яні церкви Мармарощини * Дакійські укріплення в горах Орашті === [[Сан-Марино]] === * Історичний центр Сан-Марино та гора Монте-Титано === [[Сербія]] === * Давнє місто Старі-Рас і Монастир Сопочани * Монастир Студениця * Православні монастирі в Косово: ** Монастир Високі Дечани ** Монастир Грачаниця ** Монастир Печського патріархату ** Церква Богородиця Левішка * Гамзіград-Ромуліана === [[Словаччина]] === * Історичний центр міста Банська Штявниця * Спишський Град, місто Левоча і пов'язані з ним пам'ятники * Село Влколінець * Словацький Карст * Історичний центр міста Бардіїв * Букові праліси Карпат * Дерев'яні церкви словацьких Карпат === [[Словенія]] === * Шкоцянські печери * Доісторичні стоянки в районі Альп === [[Угорщина]] === * [[Будапешт]] * Село Голоке * Національний парк Аггтелек * Бенедиктинський монастир Паннонгалма * Національний парк Гортобадь * Ранньохристиянський некрополь міста Печ * Озеро Фертьйо та його околиці * Регіон Токай === [[Україна]] === * Київський Софійський собор ([[Київ]]) * Києво-Печерська лавра ([[Київ]]) * Ансамбль історичного центру Львова ([[Львів]]) * Пункти геодезичної дуги Струве ([[Хмельницька область|Хмельницька]] і [[Одеська область|Одеська]] області) * Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини ([[Україна|Українські]] та [[Словаччина|Словацькі]] Карпати, [[Німеччина]]) * Резиденція Буковинських митрополитів ([[Чернівці]]) * Дерев'яні церкви Карпатського регіону: ** Церква Святого Духа ([[Львівська область]], Жовківський район, с. Потелич) ** Церква Собору Пресвятої Богородиці ([[Львівська область]], Турківський район, с. Матків) ** Церква Святої Трійці ([[Львівська область]], [[Жовква]]) ** Церква святого Юра (Львівська область, [[Дрогобич]]) ** Церква Святого Духа ([[Івано-Франківська область]], Рогатин) ** Церква Різдва Пресвятої Богородиці ([[Івано-Франківська область]], Коломийський район, с. Нижній Вербіж) ** Церква Вознесіння Господнього ([[Закарпатська область]], Рахівський район, селище Ясіня) ** Церква святого Михайла (Закарпатська область, Жовківський район, с. Ужок) * Руїни стародавнього міста [[Херсонес]] ([[Севастополь]]) === [[Фінляндія]] === * Стара частина міста Раума * Фортеця Суоменлінна * Старовинна церква в Петяйявесі * Деревопереробна фабрика в Верлі * Похоронний комплекс бронзового віку Саммаллахденмякі * Геодезична дуга Струве * Високий берег і архіпелаг Кваркен === [[Франція]] === * Затока та острів з замком Мон-Сен-Мішель * Шартрський собор * Версальський палац і парк ([[Версаль]]) * Церква і пагорб в селі Везле * Гроти з палеолітичними малюнками в долині річки Везер * Палац і парк Фонтенбло * Ам'єнський кафедральний собор * Римський театр і тріумфальна арка в місті Оранж * Римські та романські пам'ятники міста Арль * Цистеріанське абатство Фонтене * Королівський соляний завод в Арк-е-Сенан * Площі Плас-Станіслас, Плас-де-ла-Кар'єр і Плас-д'Альянс в місті Нансі * Абатство Сен-Савен-сюр-Гартамп * Миси Жиролата і Порто, природний резерват Скандола і скелясті бухти «каланки» біля міста П'яна * Давньоримський акведук Пон-дю-Гар неподалік Німа * Гранд-Іль — історичний центр Страсбурга * Береги Сени в межах [[Париж]]у * Кафедральний Реймський собор, колишній монастир Сен-Ремі та палац То в місті [[Реймс]] * Кафедральний собор Сент-Етьєн в Буржі * Історичний центр міста Авіньйон * Південний канал * Історичне укріплене місто Каркассонн * Район гори Мон-Пердідо в Піренеях * Шлях паломників в Сантьяго-де-Компостела * Історична частина міста [[Ліон]] * Район Сент-Емільйона * Дзвіниці («беффруа») міст Бельгії та Франції * Долина Луари від Сюллі-сюр-Луар до Шалон-сюр-Луара * Провен, місто середньовічних ярмарків * Гавр — центр міста, відновлений Огюстом Перре * Пор де ла Люн в [[Бордо]] * Лагуни Нової Каледонії * Укріплення Вобана * Єпископське місто Альбі * Піки, кратери та вали на острові Реюньйон * Пейзажи Севени та Гран-Крос * Доісторичні стоянки в районі Альп === [[Хорватія]] === * Старе місто Дубровника * Історичний центр міста Спліт і палац Діоклетіана * Національний парк Плітвіцькі озера * Євфразієва базиліка у місті Пореч * Історичний центр міста Трогір * Собор святого Якова у Шибенику * Старіградська рівнина на острові Хвар === [[Чехія]] === * Історичний центр міста Чеський Крумлов * Історичний центр міста [[Прага]] * Історичний центр міста Тельч * Паломницька церква Св. Яна Непомуцького на Зеленій Горі * Історичний центр міста Кутна Гора з собором Святої Варвари та костьол Вознесіння Діви Марії в Седлеці * Парковий комплекс Ледніце-Вальтіце * Сади і замок у місті Кромержиж * Історичне село Голашовіце * Замок у місті Літомишль * Колона Пресвятої Трійці у місті Оломоуц * Вілла Тегендхат * Єврейський квартал і базиліка Святого Прокопа у місті Тршебич === [[Чорногорія]] === * Природний і культурно-історичний район Котор * Національний парк Дурмітор === [[Швейцарія]] === * Бенедиктинський монастир Святого Іоанна в Мюстаїр * Монастир Святого Галла * Старе місто Берна * Три замки, кріпосні стіни і вали торгового міста Беллінцона * Швейцарські Альпи Юнгфрау-Алетш * Гора Сан-Джорджіо * Виноробна область Лаво * Швейцарська тектонічна зона Сардона * Ретійська залізниця * Планування міст Ла-Шо-де-Фон та Ле-Локль === [[Швеція]] === * Палац Дроттнінгхольм ([[Стокгольм]]) * Археологічні об'єкти Бірка і Гувгорден * Залізоробний завод Енгельсберг * Наскельні рельєфи в Танумі * Скугсчюркогорден ([[Стокгольм]]) * Ганзейське місто Вісбю * «Церковне містечко» Гаммельстад поблизу міста Лулео * Лапонія * Військово-морський порт міста Карлскруна * Сільський ландшафт в південній частині острова Еланд * Високий берег і архіпелаг Кваркен * Гірничопромисловий район Велика Мідна гора в місті Фалун * Радіостанція Варберг * Геодезична дуга Струве == [[Океанія]] == === [[Австралія]] === * Великий бар'єрний риф * Національний парк Какаду * Область озер Уілландра * Острови Лорд-Хау: Лорд-Хау * Дика природа Тасманії * Дощові ліси східного узбережжя Австралії * Національний парк Улуру-Ката Тьюта * Вологі тропіки Квінсленду * Шарк-Бей, Західна Австралія * Острів Фрейзер * Копалини останки австралійських ссавців * Острови Херд і Макдоналд * Острів Маккуорі * Національний парк Блу-Маунтінс * Національний парк Пурнулулу * Будинок Королівської виставки та Карлтонські сади * Сіднейський оперний театр === [[Вануату]] === * Володіння вождя Роя Мети === [[Кірибаті]] === * Заповідна територія островів Фенікса === [[Маршаллові Острови]] === * Атол Бікіні — полігон для ядерних випробувань === [[Мікронезія]] === * Япські диски * Нан-Мадол і Лелу === [[Нова Зеландія]] === * Національний парк Тонгаріро * Те-Вахипунаму — південний схід острова Південний * Субантарктичні острови Нової Зеландії === [[Палау]] === * Скелясті острови Південної лагуни === [[Папуа-Нова Гвінея]] === * Стародавнє землеробське поселення Кука === [[Самоа]] === * Природоохоронна зона «Фагалоа-Бей і Уафато-Тіавеа» * Культурний ландшафт островів Маноно, Аполіма і Нуулопа === [[Соломонові Острови]] === * Іст-Реннелл === [[Тонга]] === * Древні столиці Тонганської імперії * Археологічні місця культури Лапіта === [[Фіджі]] === * Старе портове місто Левука {{footer|ispartof=Загальні теми|type=Загальні теми}} grabtmj27as2ncbegjk8z4qcl32x3p9 0 187 37599 37598 2025-05-22T21:39:48Z 178.212.111.37 /* Що відвідати */ 37599 wikitext text/x-wiki {{geo|40|-100|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Сполучені Штати Америки''' розташовані в [[Північна Америка|Північній Америці]]. Межує на півночі з [[Канада|Канадою]] і на півдні з [[Мексика|Мексикою]]. == Зрозуміти == '''Сполучені Штати Америки''', також '''США''' ([[Англійський розмовник|англ.]] ''United States of America'', ''USA'', ''U.S.'', ''the USA'', ''America'', ''the States'') — федеративне об'єднання в [[Північна Америка|Північній Америці]], що складається з 50 штатів. Столиця — місто [[Вашингтон]]. Сполучені Штати — одна з найбільш етнічно строкатих і мультикультурних країн у світі, що склалося історично внаслідок великомасштабної імміграції з різних країн та континентів. США має найрозвиненішу у світі економіку з найвищим ВВП. США — федеративна конституційна республіка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 штатів. Кожен із 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади і управління. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом. США є засновниками ООН і мають постійне місце в Раді Безпеки ООН, є засновниками Північноатлантичного альянсу. США володіють могутніми збройними силами, зокрема найбільшим військово-морським флотом, США мають в своєму розпорядженні найбільший за сукупною потужністю ядерний потенціал на Землі. Населення — 315 млн осіб. === Клімат === Клімат континентальних Сполучених Штатів Америки переважно помірний, на [[Гаваї|Гаваях]] — м'який з найбільшою кількістю опадів у світі, а на [[Аляска|Алясці]] — суворий і холодний з постійним сніговим покривом. Південна частина [[Флорида|Флориди]] і [[Гаваї]] розташовані у тропічній зоні. Південна частина тихоокеанського узбережжя має середземноморський клімат: тепле і сухе літо і холодна дощова зима. Кордильєри характеризуються екстремальними кліматичними умовами з дуже холодними зимами і дуже теплим літом. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Map-USA-Regions02_(ru).png | regionmaptext=Регіони США | regionmapsize=450px | region1name=[[Нова Англія]] | region1color=#c68d98 | region1items=[[Коннектикут]], [[Мен]], [[Массачусетс]], [[Нью-Гемпшир]], [[Род-Айленд]], [[Вермонт]] | region1description= | region2name=[[Середня Атлантика]] | region2color=#a9a567 | region2items=[[Делавер]], [[Меріленд]], [[Нью-Джерсі]], [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]], [[Пенсильванія]] | region2description= | region3name=[[Південь (США)|Південь]] | region3color=#c39dc3 | region3items=[[Алабама]], [[Арканзас]], [[Джорджія]], [[Кентуккі]], [[Луїзіана]], [[Міссісіпі]], [[Північна Кароліна]], [[Південна Кароліна]], [[Теннессі]], [[Вірджинія]], [[Західна Вірджинія]] | region3description= | region4name=[[Флорида]] | region4color=#ffd0d0 | region4items= | region4description= | region5name=[[Середній Захід]] | region5color=#4da9c4 | region5items=[[Вісконсин]], [[Іллінойс]], [[Індіана]], [[Айова]], [[Мічиган]], [[Міннесота]], [[Міссурі]], [[Огайо]] | region5description= | region6name=[[Техас]] | region6color=#80a8ae | region6items= | region6description= | region7name=[[Великі рівнини]] | region7color=#d5dc76 | region7items=[[Канзас]], [[Небраска]], [[Оклахома]], [[Північна Дакота]], [[Південна Дакота]] | region7description= | region8name=[[Скелясті гори (США)|Скелясті гори]] | region8color=#80bb89 | region8items=[[Айдахо]], [[Вайомінг]], [[Колорадо]], [[Монтана]] | region8description= | region9name=[[Південний захід (США)|Південний захід]] | region9color=#d7a35a | region9items=[[Аризона]], [[Невада]], [[Нью-Мексико]], [[Юта]] | region9description= | region10name=[[Каліфорнія]] | region10color=#d56d76 | region10items= | region10description= | region11name=[[Північний захід (США)|Північний захід]] | region11color=#9791ad | region11items=[[Вашингтон (штат)|Вашингтон]], [[Орегон]] | region11description= | region12name=[[Аляска]] | region12color=#578e86 | region12items= | region12description= | region13name=[[Гаваї]] | region13color=#4f93c0 | region13items= | region13description= }} Окрім того, США належать [[Віргінські острови]] та [[Пуерто-Рико]] у [[Вест-Індія|Вест-Індії]], [[Східне Самоа]], [[Гуам]] та інші острови в [[Океанія|Океанії]]. == Міста == *{{marker|type=city|name=[[Вашингтон]]|url=|lat=38.904|long=-77.016|wikidata=Q61}}&nbsp;— національна столиця, переповнена музеями та монументами *{{marker|type=city|name=[[Бостон]]|url=|lat=42.358|long=-71.063|wikidata=Q100}}&nbsp;— найбільш відомий своєю колоніальною історією, своєю пристрастю до спорту і своїми університетами *{{marker|type=city|name=[[Чикаго]]|url=|lat=41.836|long=-87.684|wikidata=Q1297}}&nbsp;— серце Середнього Заходу, транспортний вузол країни, і найбільший у світі центр товарів, з масивними хмарочосами та іншими архітектурними перлами *{{marker|type=city|name=[[Лос-Анджелес]]|url=|lat=34.05|long=-118.25|wikidata=Q65}}&nbsp;— серце кіноіндустрії, музичних митців і серферів, з прекрасною м'якою погодою, прекрасною природною красою від гір до пляжів і нескінченними ділянками автострад *{{marker|type=city|name=[[Маямі]]|url=|lat=25.775|long=-80.208|wikidata=Q8652}}&nbsp;— місто з яскравою карибською культурою, одне з головних пляжних курортів США *{{marker|type=city|name=[[Новий Орлеан]]|url=|lat=29.95|long=-90.066|wikidata=Q34404}}&nbsp;— "The Big Easy", батьківщина джазу, відома своїм вигадливим французьким кварталом і щорічним святом Марді-Гра *{{marker|type=city|name=[[Нью-Йорк]]|url=|lat=40.712|long=-74.005|wikidata=Q60}}&nbsp;— найбільше місто країни, місце розташування Волл-стріт, великі медіа та реклама, кухня світового рівня, мистецтво, архітектура та магазини *{{marker|type=city|name=[[Сан-Франциско]]|url=|lat=37.783|long=-122.416|wikidata=Q62}}&nbsp;— Місто біля Затоки, із відомим мостом "Золоті Ворота", жвавими міськими районами та передовими технологіями *{{marker|type=city|name=[[Сіетл]]|url=|lat=47.609|long=-122.333|wikidata=Q5083}}&nbsp;— багаті музеї, пам'ятники == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Національна мова — [[Англійський розмовник|американська англійська]]. Другою найбільш поширеною мовою є [[Іспанський розмовник|іспанська]] (друга для вивчення мова в школі). == Що відвідати == Монтічелло (Вірджинія) — садиба Томаса Джефферсона, третього президента США. Для поціновувачів історії, архітектури і духу епохи Просвітництва. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Північна Америка|type=Країна}} 9vh85q1tia7qj2677hj1uueped5zsdp 0 188 36187 35604 2024-11-07T09:11:14Z Zvwhuw 7242 36187 wikitext text/x-wiki {{geo|49.258056|23.840556|zoom=13}} {{pagebanner|Костел Стрий.jpg}} {{citybar | image=Стрий вул. Матейка,4.jpg | caption= | city= Стрий | citylocal= | map= | arm= Coat Of Arms of Stryi (1844).gif | population=60 126 | callingcode= +380 3245 }} '''Стрий''' знаходиться в [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Стрий є містом з великою частиною історичної забудови, що збереглась. Місто має обласне значення і є важливим транспортним вузлом. Заснований Стрий був у 1385 році, пізніше навколо міста була споруджена фортеця, але нині від неї нічого не залишилося. Костел, що веде час свого існування з часів середньовіччя був пізніше значно перебудований, але з часів ренесансу зберігся добре оздоблений портал приділу. Місто набуло швидкого розвитку наприкінці ХІХ ст., коли почали споруджуватись різноманітні громадські будівлі, поверховість та рівень оздоблення житлових будинків почав зростати і у 1910-х роках у місті споруджувались триповерхові будинки. Найбільш численними стали будинки доби пізнього модерну, які утворюють найбільшій відсоток у числі будов періоду Австро-угорської імперії. Стрийська сецесійна архітектура є достатньо самобутньою і варта того, щоби відвідати місто. За часів Польщі будівництво продовжувалось, на півдні міста виникли достатньо цікаві квартали у стилі функціоналізму, а кількість поверхів сягнула чотирьох. У площині історичних подій Стрий відзначився як один із вогнищ Визвольних змагань, саме у Стрию було сформовано легіон Січових стрільців, у місті народився батько Степана Бандери, у міжвоєнний період у місті активно діяло ОУН. Про бурхливе життя міста розповідають десять музеїв. == Як дістатись == === Потягом === Завдяки тому, що Стрий є великим транспортним вузлом і через нього проходить залізнична гілка між [[Львів|Львовом]] та Ужгородом, до міста легко дістатися будь-яким потягом, що йде через [[Львів]]. Також зі Львова практично щогодини їздять електрички до Стрия. Електричка Львів - Мукачево відправляється зі Львова о 09:01 і прибуває до Стрия орієнтовно об 11.00. === Автомобілем === Через Стрий пролягає траса Київ-Чоп і Стрий-Тернопіль. === Автобусом === Достатньо добре налагоджено автобусне сполучення між [[Львів|Львовом]] та Стриєм. Стрий також розташований недалеко від відомого курорту Моршин, через який до Стрия проходять автобуси з Івано-Франківська до [[Львів|Львова]]. Тривалість поїздки зі Стрия до Дрогобича — приблизно 40 хв. Вартість поїздки – 70 грн. Маршрутки на Стрий відправляються з платформи №5 австанції у Дрогобичі (наприклад, о 12.00 год.). == Транспорт == Основним видом громадського транспорту у Стрию є мікроавтобуси, що курсують в режимі маршрутного таксі. Станом на 2017 рік вартість проїзду становить 4 гривні. == Що відвідати == {{Mapframe}} До найголовніших історико-архітектурних пам'яток міста належать: * {{See|name=Костел Різдва Пресвятої Богородиці|address=вул. 22 січня|lat=49.256433|long=23.851533|wikipedia=Костел Різдва Пресвятої Богородиці (Стрий)|wikidata=Q12113494|content=Одна з найстаріших релігійних споруд міста, зведена у 1425 році. Пережила декілька реконструкцій.}} * {{See|name=Меморіальний музей-садиба родини Бандерів|url=https://www.facebook.com/profile.php?id=100075907424645|address=вул. Львівська, 20|phone=03245 50498|email=mbandera1909@gmail.com|hours=9.00-17.00, середа і субота - вихідні дні|price=Вартість за вхід: 25 грн. для дорослих, для школярів: 10 грн. Вартість екскурсії: 80 грн|image=Меморіальний музей-садиба родини Бандерів, місто Стрий.jpg|lat=49.27766755176028|long=23.914581102162018|content=Експозиції музею присвячені життю родини Бандерів.}} * Церква Архістратига Михаїла (вул. С. Крушельницької, 21) — колишній костел Святого Йосифа, збудований у стилі модерн з елементами неоготики у 1912 році. * Народний дім (вул. Народна, 8) — один із міських закладів культури побудований на кошти українців і відкритий у 1901 році, архітекртурний стиль — еклектизм. * Міський будинок культури (вул. С. Крушельницької, 18) — колишній будинок товариства «Сокіл» зведений у 1906 році. * Будинок санстанції (вул. Шевченка, 26) — колишній фільварок, одна із найстаріших будівель міста. За переказами, цей будинок спорудив колишній стрийський староста, а пізніше король Польщі Ян III Собеський для своєї дружини Марії. * Будинок центру творчості дітей та юнацтва (вул. С.Крушельницької, 16) — колишня вілла «Турег», збудована у другій половині XIX століття у стилі еклектичного історизму. * Будинок середньої школи № 7 (вул. Ф. Колесси, 12) — будівля колишньої гімназії, зведена у стилі класицизм. * Музей футбольного клубу «Скала» (вул. Шевченка, 57). <gallery> Стрий Костел Св.Михаїла.jpg|Костел Св.Михаїла Стрий вул. Тараса Шевченка,105.jpg|житловий будинок Стрий Костел Різдва Пресвятої Діви Марії.jpg|Костел Різдва Пресвятої Діви Марії Велика синагога (Стрий).jpg|Велика синагога Стрий вул. І.Франка,14.jpg|вілла Стрий вул. Тараса Шевченка,73.jpg|Палацик Народний дім у м.Стрий.JPG|Народний дім </gallery> == Чим зайнятись == У місті функціонує стадіон «Сокіл». == Що купувати == == Де поїсти == * {{eat | name= Пікаділлі| alt= | url= | email= | address=вулиця Успенська, 15 | lat=49.254322| long= 23.853652 | directions= | phone= 03245 40227| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{eat | name=New York Street Pizza | alt= | url= | email=pizza-nys.com.ua | address=вулиця Валова, 1 | lat= 49.258750 | long=23.852120| directions= | phone= 03245 59076| tollfree= | fax= | hours= 9-23| price= | content= }} * {{Eat|name=Хінкальня|address=вул. Народна, 10, вхід з вул. Я. Стецька|phone=0731344645|url=https://www.instagram.com/hinkalnya.stryy/|hours=В будні дні працює з 10.00 до 22.00|lat=49.25618111112176|long=23.85034745052466|price=Середні ціни|content=Ресторан грузинської кухні.}} * 🔝'''Тарантела''' (піцерія), вулиця Успенська, 41В ☎️0996623331. * '''Челентано''' (піцерія), вул. Красівського, 30Б, 03245 53265. * '''Lviv Croissants''', вул. Народна, 9. == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{sleep | name= Hotel Star| alt= | url= | email=hotel-star.com.ua | address= вул. Марії Заньковецької | lat= 49.255298| long= 23.859086| directions= | phone= 03245 71355| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=≈600 | content= }} * {{sleep | name= Магніт| alt= | url= | email=hotelmagnet.com.ua | address= вулиця Маркіяна Шашкевича, 21| lat=49.251789 | long=23.858470 | directions= | phone= 03245 40030| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=≈780 | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 82419. == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] edptk8vbjf3m7v8woyknhhuqhn4a72l 0 189 36164 35772 2024-11-07T07:34:54Z Марта Бродзінська 7230 /* Що відвідати */ 36164 wikitext text/x-wiki {{geo|15|32|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Jebel barkal sunset.jpg |flag = Flag of Sudan.svg |location = Sudan in its region (claimed).svg |capital = [[Хартум]] |government = Уряд національної єдності |currency = Суданський Фунт (SDG) |area = 1,886,068 км² |population = 30,000,000 |language = арабська |religion = Іслам(91 %) |electricity = 230V/50Hz |callingcode = +249 |tld = .sd |timezone = GMT+3 }} '''Судан''' (<small>англійська</small> [suːˈdɑːn] ''soo-DAHN'' або [suːˈdæn] ''soo-DAN'' ; араб. السودان‎, <small>трансліт.</small> ''Sūdān''), офіційна назва '''Республіка Судан''' (араб. جمهورية السودان‎, <small>трансліт.</small> ''Jumhūriyyat as-Sūdān'') — держава в Північно-Східній Африці.<ref>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD</ref> == Зрозуміти == Станом на 2024 рік, населення Судану становить близько 46,3 мільйона людей. Більшість населення (близько 70%) складають араби, а інші етнічні групи включають [[w:Нубійці|нубійців]], [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5 фульбе], [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B0_(%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4) беджа].<ref>https://www.worldometers.info/world-population/</ref> Судан має багату та складну історію, яка сягає корінням у давньоєгипетські цивілізації. Протягом століть Судан був домом для різних імперій та королівств, включаючи Кушитську імперію, [[w:Сеннар_(султанат)|Сеннарський султанат]] та Махдистську державу. У 1898 році Судан був колонізований Великою Британією, і лише в 1956 році він здобув незалежність. З моменту незалежності Судан пережив кілька військових переворотів, громадянських воєн та періодів політичної нестабільності.<ref>https://en.wikipedia.org/wiki/Sudan</ref> Судан має переважно тропічний клімат з спекотним і сухим сезоном, який триває з березня по травень, і дощовим сезоном, який триває з червня по жовтень. Температура може сильно коливатися залежно від регіону та пори року. У пустельних районах на півночі та заході країни температура може досягати 50°C, тоді як у гірських районах на півдні та сході температура може бути прохолодною, а взимку навіть опускатися нижче нуля.<ref>https://wmo.int/about-us/wmo-members/sudan</ref> З цікавого те , що: * Судан є третьою за величиною країною в Африці за площею. * У Судані знаходиться найдовша річка в світі - [[w:Ніл|Ніл]]. * У Судані розташовано більше пірамід, ніж у Єгипті. * Судан є домом для однієї з найстаріших у світі цивілізацій - [[w:Куш_(царство)|Кушитської імперії]].<ref>https://thebrainchamber.com/pyramids-around-the-world/</ref><ref>https://en.wikipedia.org/wiki/Kingdom_of_Kush</ref><ref>https://www.worldatlas.com/rivers/</ref> == Регіони == Судан поділяється на 18 штатів: # [[Аль-Джазіра]] # [[w:Південний_Дарфур|Південний Дарфур]] # [[w:Північний_Дарфур|Північний Дарфур]] # [[w:Західний_Дарфур|Західний Дарфур]] # [[w:Центральний_Дарфур|Центральний Дарфур]] # [[w:Східний_Дарфур|Східний Дарфур]] # [[w:Кассала|Кассала]] # [[Червоне море]] # [[Гезіра]] # [[w:Північний_Кордофан|Північний Кордофан]] # [[w:Південний_Кордофан|Південний Кордофан]] # [[w:Хартум|Хартум]] # [[Кенере]] # [[Ніл аль-Абіяд]] # [[Ніл аль-Азрах]] # [[Сеннар]] # [[w:Західний_Кордофан|Західний Кордофан]] # [[w:Королівство_Північний_Судан|Північний Судан]] Окрім цих 18 штатів, існує також автономний регіон Південний Судан, який став незалежною країною в 2011 році.<ref>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83</ref> == Міста == # Омдурман # Хартум # Північний Хартум # Порт-Судан # Кассала # Кості # Ньяла # Ель-Обейд # Вад-Медані # Гедареф # Ель-Фашер # Рабак # Ед-Даейн # Ель-Генейна # Ед-Дамазін # Ель-Менака # Сеннар # Ед-Дуейм # Атбара # Ед-Дамер # Ен-Нухуд # Хальфа-ель-Джадіда # Кадуглі # Шенді # Умм-Руваба # Аль-Джазіра-Аба # Сінджа # Хасм-ель-Кірбі # Тендельті # Асал == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Найшвидший і найпростіший спосіб дістатися з України до Судану - це літак. Прямих рейсів немає, тому вам доведеться летіти з пересадкою. Деякі популярні маршрути з пересадкою включають: * '''Київ (KBP) до Хартума (KRT) з пересадкою в Стамбулі (IST)''' Turkish Airlines пропонує рейси з пересадкою з тривалістю польоту від 9 годин 30 хвилин. === Автомобілем === Подорож автомобілем з України до Судану можлива, але це довга та складна подорож. Вам доведеться проїхати через кілька країн, включаючи Румунію, Болгарію, Туреччину, Сирію, Йорданію, Саудівську Аравію та Єгипет. Ця подорож може бути небезпечною, тому вона не рекомендується для більшості людей. === Автобусом === Немає прямих автобусних рейсів, які б курсували з України до Судану. Вам доведеться їздити автобусом до іншої європейської країни, а потім пересісти на автобус або літак до Судану. Як приклад надам такий маршрут: '''1. Автобус з України до Туреччини:''' * Ви можете взяти автобус з Києва, Львова або Одеси до Стамбула. * Існує кілька автобусних компаній, які пропонують цей маршрут, наприклад [https://www.flixbus.ua/?utm_source=google&utm_medium=sea-brand&utm_campaign=3799800904.10692980794_107220832442.610551980045_kwd-46934810167_1030251__&utm_term=flixbus&utm_content=ua.flixbus&gad_source=1&gclid=CjwKCAjwjqWzBhAqEiwAQmtgT7NoHU6mfbIgZ2IrHEpii06yIyS7HsEmg7i06cCAhQ1-0TwDf8vjZBoC0HQQAvD_BwE FlixBus], [https://ukrpas.ua/?gad_source=1&gclid=CjwKCAjwjqWzBhAqEiwAQmtgTyE9_Xwj6k9k9zJX6F68hvuVf1is9CWy8KtaCT4XSAtyMlHuz8IMeBoCvhoQAvD_BwE Eurolines], [https://www.metroturizm.com.tr/ Metro Turizm]. * Подорож триватиме від 24 до 36 годин, залежно від маршруту та зупинок. '''2. Пересадка в Стамбулі:''' * У Стамбулі вам потрібно буде пересісти на інший автобус, який йде до Судану. * Існує кілька автобусних компаній, які пропонують цей маршрут, наприклад [https://www.mardinseyahat.com.tr/ Mardin Seyahat], [[Pamukkale Turizm]], Ulusoy Turizm. * Подорож з Стамбула до Хартума (столиці Судану) триватиме від 48 до 72 годин, залежно від маршруту та зупинок. == Транспорт == '''1. Автобуси:''' * Найпоширеніший вид транспорту в Судані. Автобусні компанії пропонують рейси між більшістю міст і сіл. '''Наприклад:''' * Ви можете взяти автобус з Хартума (столиці) до Порт-Судана (портового міста на Червоному морі). Подорож триватиме близько 12 годин. '''2. Потяги:''' * Існує залізнична мережа, яка сполучає Хартум з деякими іншими містами. Потяги ходять нечасто, і вони можуть бути повільними. '''Наприклад:''' * Ви можете взяти поїзд з Хартума до Вад-Медані (міста на сході Судану). Подорож триватиме близько 18 годин. '''3. Літаки:''' * Існує кілька авіакомпаній, які пропонують внутрішні рейси в Судані. Перельоти - це найшвидший спосіб пересування по країні. '''Наприклад:''' * Ви можете летіти з Хартума до Ель-Фашера (міста на заході Судану). Подорож триватиме близько 2 годин. == Мова == Судан є країною з домінуючою арабською мовою. У 2005 році Конституція Республіки Судан, визначила дві офіційні мови країни — арабську (літературну) та англійську. Інші мови, що збереглися на півночі країни, належать до групи Нубійских мов (''Nubian''), а саме мова Бежа (''Beja'') або мова Бедаві (''Bedawi'').<ref>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD#%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83</ref> == Що відвідати == === Природні дестинації === {{See|name=Джебель-Баркал|lat=18.5368|long=31.8276|content=Національний парк ДЖebel Barkal – це об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, розташований у північному Судані. Парк є домом для руїн стародавнього міста Напата, столиці Кушитської імперії. У парку також є кілька храмів і пірамід.|wikipedia=Джебель-Баркал|wikidata=Q499019}} {{See|name=Піраміди Мерое|lat=16.938333|long=33.749167|content=Піраміди Мероє – це група пірамід, розташованих у північно-східному Судані. Вони були побудовані кушитськими царями та царицями протягом 8 століть, починаючи з 3-го століття до н.е. Піраміди Мероє менші за єгипетські піраміди, але вони все одно вражають своїми розмірами та кількістю.|wikipedia=Піраміди Мерое|wikidata=Q456939}} === Культурні дестинації === {{See|name=Хартум|lat=15°36′22″|long=32°30′29″|content=Національний музей держави Судан, розташований у столиці країни місті Хартумі, одна з головних атракцій міста. Суданський музей є одним з найбільших у державі.|wikipedia=Національний музей (Хартум)|wikidata=Q643453}} {{See|name=Музей палацу султана Алі Динар|content=Музей султана Алі Дінара, розташований у місті Ель-Фашер, столиці регіону Північний Дарфур у Судані, є скарбницею, яка зберігає багату історію та культуру регіону.|lat=13.626235597057113|long=25.349275437705426}} {{See|name=Будинок-музей Халіфа|lat=15.639074791335004|long=32.48825839559806|content=Етнографічний музей , розташований навпроти могили Мухаммеда Ахмада в місті Омдурман в Судані. У внутрішніх двориках зберігаються інші історичні предмети, такі як купол, збережений із руїн оригінальної гробниці Махді , а також перший автомобіль у Судані, мототрактор Arrol-Johnston .|wikipedia=Khalifa House Museum|wikidata=Q16878222}} {{Mapframe}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Валюта Судану - суданський фунт (SDG).Суданські фунти можна обміняти в банках, пунктах обміну валют і деяких готелях.<ref>https://cbos.gov.sd/en</ref> == Регіональна кухня == Суданська кухня різноманітна та багата, відображаючи впливи різних культур, які протягом століть населяли цю країну. '''Північний Судан:''' * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BB_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%81 Фуль]: Тушкована бобова каша, зазвичай з квасолею або бобами, подається з хлібом або інжирою. * [[w:Кісра|Кісра]]: Тонкий хліб з кислого тіста, виготовлений з сорго або пшениці. '''Південний Судан:''' ** [[Уголі]]: Гостра страва з м'яса, овочів та спецій, зазвичай подається з рисом. ** [[Мальям]]: Суп з рисом, овочами та м'ясом. ** [[Куку]]: Кислий суп з окри, помідорів та цибулі. '''Західний Судан:''' * Лабан: Йогурт з рисом та м'ясом. * Абусь: Суп з м'яса, овочів та нуту Історично Судан був однією з небагатьох мусульманських країн, де дозволялося вживання алкоголю. Чоловіки пили просяне вино, шарбот (алкогольний напій зі зброжених фініків) та араки (алкогольний джин, виготовлений з фініків). <ref>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D1%85%D0%BD%D1%8F</ref> == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Взагалі станом на 12 червня 2024 року Міністерство закордонних справ України рекомендує своїм громадянам '''уникати подорожей до Судану'''. Тому що існує: * '''Політична нестабільність:''' У Судані вже багато років триває політична нестабільність, яка може призвести до насильства та заворушень. * '''Тероризм:''' Існує ризик терористичних атак у Судані, особливо в деяких регіонах. * '''Злочинність:''' Рівень злочинності в Судані досить високий, особливо в великих містах. * '''Викрадення людей:''' Були випадки викрадення людей у Судані, особливо іноземців. * '''Інфекційні захворювання:''' У Судані поширені деякі інфекційні захворювання, такі як малярія, лихоманка денге та туберкульоз.<ref>https://mfa.gov.ua/</ref> == Як зберегти здоров'я == == Поважати == Найважливіше це релігія тому пам'ятайте: * Іслам - це домінуюча релігія в Судані, і до нього слід ставитися з повагою. * Одягайтеся скромно, особливо при відвідуванні релігійних місць. * Не вживайте образливих слів або висловів щодо ісламу чи його пророка Мухаммеда. == Зв'язок == {{footer|ispartof=Сахара|type=Країна}} 8583exc0bnsmq26alf2jpy5kfbm71t3 0 190 37045 37044 2025-04-14T13:24:03Z Assyrian Human 6497 /* Культові споруди */ 37045 wikitext text/x-wiki {{geo|50.90773|34.79810|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Суми''' – маленьке місто великих вражень. Сумам 367 років, тут проживає 264 000 мешканців, які кожного дня роблять місто живим та цікавим. == Зрозуміти == В ареал старого міста входять сучасні вулиці Соборна, Воскресенська, Козацький Вал, Кооперативна, Троїцька, Петропавлівська. Вулиця Соборна виникла наприкінці XVIII ст. та зберегла значну частину старих будівель дореволюційної доби: двоповерхові будівлі з розлогими підвалами та широкими залами. Центральним елементом історичного центру є Спасо – Преображенський собор, який є єдиним у світі православним храмом, на куполі якого встановлено католицькі скульптури. Обабіч Соборної знаходиться Воскресенська вулиця, яка свою назву бере від старовинного козацького храму – Свято – Воскресенського кафедрального собору. Збудована вона була у 1702 році за ініціативою козацьких полковників Герасима та Андрія Кондратьєвих. == Як дістатись == === Літаком === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} === Потягом === Київ-Суми (4,5-5,5 годин у дорозі) Харків-Суми (3-3,5 годин у дорозі) Дістатится прямим потягом до Сум можна з Ужгорода, Запоріжжя, Чернівців, Вінниці, Івано-Франківськ, Херсон, Миколаїв. Також існують сезонні потяги зі Львова та Одеси. === Автобусом === Місто Суми має автобусне сполучення з більшістю обласних центрів України. У Сумах діють дві автостанції: * Центральний автовокзал (вул. Степана Бандери 40) * Автостанція (вул. Ковальський проїзд) Також працюють приватні перевізники та Bla Bla Car. == Транспорт == Громадський транспорт Сум представлений маршрутками, тролейбусами, автобусами і таксі. Вартість проїзду на тролейбусах — 4 гривні, на маршрутках — 5 гривень. Таксі по місту від 30 до 60 гривень. == Що відвідати == Архітектурне обличчя Сум, принаймні його центральної історичної частини, багато в чому визначили відомі архітектори кінця XVIII&nbsp;— початку ХХ століть, зокрема О.&nbsp;О.&nbsp;Палицин, П.&nbsp;А.&nbsp;Ярославський, М. Ловцов, О.&nbsp;В.&nbsp;Щусєв тощо. Головними архітектурними пам'ятками Сум є: * Свято-Воскресенський кафедральний собор&nbsp;— перша міська кам'яниця; тризрубна, трибанна, двоповерхова церква&nbsp;— чудовий взірець ''козацького бароко'' (кін. XVII&nbsp;— поч. XVIII ст.ст.) * Спасо-Преображенський кафедральний собор (XVIII ст.) * Альтанка (одна з найвідоміших пам'яток міста) * Троїцький собор (XIX ст.) * Петропавлівська церква та кладовище. Скульптури Круазі (XIX ст.) * Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна *Католицький костел *Будинок земської управи *Садиба Суханових-Сумовських *Українська академія банківської справи СумДУ — колишній Окружний суд. *Головний будинок садиби Штеричевої ===Культові споруди=== ====Мечеті==== * {{see | name=Мечеть «Баракят» | alt= | url= | email= | wikidata=Q132776997 | wikipedia=Мечеть_«Баракят» | address=вул. Білопільське шосе, 4 | lat=50.9213143 | long=34.7676945 | directions= | phone=+38 (066) 013-51-53 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content=Це перша й наразі єдина мечеть у місті Суми, офіційно відкрита у 2015 році. Вона стала центром духовного життя мусульманської громади Сумщини. Мечеть є частиною Ісламського культурного центру м. Суми, який проводить не тільки молитви, а й освітні лекції, зустрічі, культурні заходи для мусульман і для всіх охочих познайомитися з ісламською культурою. Також часто проводяться дні відкритих дверей, лекції та знайомства з традиціями ісламу для всіх охочих — це зручно для тих, хто хоче дізнатися більше про культуру мусульман у Сумах. }} * {{see | name=ІКЦ Суми | alt= | url=https://www.arraid.org/ua/taxonomy/term/1329 | email= | wikidata= | wikipedia=Ісламський_культурний_центр_(Суми) | address=вул. Сумсько-Київських дивізій, 24/2 | lat=50.8962238 | long=34.8165486 | directions= | phone=+38 093 754-76-90 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content=Не просто мечеть, а цілий духовно-культурний простір для мусульманської громади міста та для всіх, хто цікавиться ісламом і східною культурою. Центр об'єднує релігійне, освітнє та соціальне життя громади. При ньому діє мечеть «Баракят», яка є головним місцем для п’ятничних, святкових та щоденних молитов. Центр співпрацює з іншими Ісламськими культурними центрами України, які входять до структури ГО «Альраід». }} == Чим зайнятись == === Музеї === * Обласний краєзнавчий музей (вул. Кірова, 2)&nbsp;— найбільше зібрання предметів історії та культури Сумщини * Обласний художній музей ім. Н. Онацького (Покровська пл., 1) * Сумська міська галерея («СМуГа», вул. Соборна, 27)&nbsp;— створена 2009 року, головним призначенням має ознайомлювати сумчан і гостей міста з мистецтвом, в першу чергу сучасним, у формі виставок, культурних акцій, презентацій тощо * Музей народної освіти області (''Сумський педагогічний музей''; вул. Прокоф'єва, 38)&nbsp;— створено 1984 року, міститься в приміщенні обласного управління освіти й науки. Працюють 4 музейні зали, які розповідають про початки і здобутки Сумщини на педагогічній ниві, зокрема про перший вищий педагогічний заклад України&nbsp;— вчительський інститут у Глухові (відкрився 1874 року), також про дошкільну освіту, розвиток творчої особистості дитини, окремі вітрини присвячені видатним педагогам і просвітителям, чиї діяльність та життєві шляхи пов'язані з Сумщиною. Сумський педагогічний музей вважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько 10&nbsp;000 осіб * Будинок-музей А.&nbsp;П.&nbsp;Чехова (вул. Чехова, 79) * Музей історії альпінізму (вул. Миру, 24) *Музей анатомії СумДУ (вул. Санаторна, 31) *Галерея "BureauArt" (вул. Воскресенська, 6А) *Галерея "Наша" (вул. Псільська, 1) === Парки === * Парк Казка. У парку є атракціони, озера, фортеці, різноманітні скульптури казкових персонажів. * Парк імені Івана Кожедуба та набережна річки Псел, у літній період пляж. * Скверик СумДУ. Красиве місце в центрі міста. Сквер належить Інституту бізнесу СумДУ. Зайти до скверу можна зі сторони Академічного провулку. Він відкритий з 9:00 до 17:00 * Сквер Покровський. * Сквер імені Т.Г. Шевченка. Знаходиться в місті Суми по вулиці Соборній. Спочатку на місці сквера, за першим генпланом міста, повинен був розміщуватися адміністративно-діловий центр, проте ця ділянка так і залишилася незабудованою. * Сквер Дружба. Якщо Ви втомились від активності, то цей затишний сквер з широкими алеями чудове місце для відпочинку. * Парк оз. Чеха. Найпопулярніше місце відпочинку містян. Секрет в тому, що окрім самого озера, Ви зможете позайматися спортом, порибалити, побігати в футбол, просто прогулятися та навіть погодувати птахів. == Що купувати == === Lola Bra === Вже майже 5 років бренд створює дизайнерську білизну ручної роботи. Вишуканість у простоті – головна ідея, якою керуються засновниці  Lola Bra. === Poliakov Leather === Бренд існує з 2013 року і займається виготовленням шкіряних виробів. Сумки, рюкзаки, ремені, чохли та інші аксесуари ручної роботи, про які точно можна сказати: “ціна = якість”. === Rozmova === Молодий street style-бренд створений восени 2018 року. Бренд випускає якісні костюми, худі, комбінезони, світшоти та багато іншого з футеру та трикотажу. Простий, охайний та стильний одяг для всієї родини в єдиному стилі. === O’bereg === Cумська сироварня, яка виготовляє натуральний фермерський сир та іншу молочну продукцію. Смакуй із задоволенням! === Сумська горобина === Єдиний виробник лікеро-горілчаної продукції в Сумській області з увіковічненими традиціями. Спробуй на смак справжню сумську горілку. == Де поїсти == === Кафе === * Don Key Hot * Fika * Strudel * Be happy * Bottle&Cup * Flat White * Mc Waffle === Ресторани === * Sazha * Антресоль * Italiamo * Puri Marili * Сан Ремо * Мысли есть * La Spezia * Verde * Viva Olive * Simbiosi&Япі * The Mix * Шалена шкварка * Crocodile * Vincenzo === Броварні === * Веселий Хохол * Козацька броварня === Паби === * Baraboss * Дикий захід * Альбіон * Irish Pub O’Grady’s * Grill Pub * Johnny English Pub * Old Pub == Де розважитись == === ТРЦ === * ТРЦ “Мануфактура” (вул. Харківська, 2) * ТРЦ “Лавина” (пр-кт М. Лушпи, 4/1) * ТРЦ “Євробазар” (вул. Засумська, 2) * ТРЦ “Атріум” (пр-кт М. Лушпи, 41) * ТРЦ “ЦУМ” (пл. Покровська, 3) * ТРЦ “Київ” (вул. Кооперативна, 1) * ТРЦ “Most 81”(пр-кт Курський, 81) === Нічні клуби === * Нічний клуб «Діалог» (вул. Харківська, 30) * Нічний клуб «Alexandria» (вул. Черепіна, 27) * Нічний клуб «Graff.in» (вул. Лермонтова, 15) * Нічний клуб «Marinad» (вул. Воскресенська, 14) * Нічний клуб «Astoria» (пр-т Лушпи 4/1) * Нічний клуб «Модерн» (вул. Ковпака, 71) * Нічний клуб «San Remo» (Червона плоша, 2) * Нічний клуб «Monti» (вул. Воскресенська, 9) * Нічний клуб «Modjo» (вул. Соборна, 48) === Фестивалі міста === ==== “Ніч музеїв” ==== Фестиваль, який зібрав під своїми шатами безліч митців, художників, акторів та креативних людей. З кожним роком проект стає ще масштабнішим – розширює свою географію на усе місто, відкриваючи світу нових, молодих та талановитих митців. Захід знайшов відгук у містян і довів, що Суми – територія сучасного мистецтва. ==== “Ніч міста” ==== Фестиваль, приурочений до Дня міста Суми, вмикає свою творчість на повну під гаслом «Вічне місто | Aeterna Urbs»! Головна мета – привернути увагу до міського простору, за допомогою мистецтва акцентувати увагу на місця, повз які вдень мешканці проходять не зупиняючись. ==== “Чехов фест” ==== Всеукраїнський театральний фестиваль, який з 2013 року шість разів проходив у Сумах. За цей час відомі українські театри представили на ньому більш ніж 30 вистав, які відвідали близько 10 тисяч сумчан. ==== «Сурми України» ==== місто Суми має що показати і вишуканим поціновувачам високої музики. Саме в Сумах щороку, у День Конституції України, відбувається Всеукраїнський фестиваль духових оркестрів «Сурми України». Це дійство, яке збирає десятки музичних колективів з різних куточків України і світу може вразити своїм розмахом кожного! Це чудова можливість наживо почути найрізноманітніші музичні твори у віртуозному виконанні славетних оркестрів, що крокують містом. І таке можна побачити тільки у Сумах. == Де зупинитись == * Готель Воскресенський (пл. Незалежності, 15) * Готель "Рейкарц Суми" (вул. Воскресенська, 1) * Готель “Шафран” (вул. Замостянська, 1/4) * Готель “Здибанка” (вул. Заливна, 7/1) * Готель “Фазенда” (вул. Карбишева, 43) * Готель “Весела бджілка” (вул. Д. Галицького, 100) * Готель “Околиця” (вул. Лесі Українки, 9) * Manna Kasha Hostel (вул. Заливна, 1/2) {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Сумської області]] 0go7dj9biyb7pmmip9i5w0v3mg3hs37 0 191 36106 36069 2024-10-27T10:27:19Z Андрій Гриценко 2491 /* Міста */ 36106 wikitext text/x-wiki {{geo|51|34|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Сумська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Суми]] * [[Білопілля]] * [[Буринь]] * [[Ворожба]] * [[Глухів]] * [[Конотоп]] * [[Кролевець]] * [[Лебедин]] * [[Охтирка]] * [[Путивль]] * [[Ромни]] * [[Свеса]] * [[Середина-Буда]] * [[Тростянець]] * [[Хутір-Михайлівський]] * [[Шостка]] * [[Ямпіль (Сумська область)|Ямпіль]] == Інші місця == * [[Михайлівська цілина]] == Зрозуміти == '''Сумська область''' - область у північно-східній частині [[Україна|України]]; на сході межує з [[Харківська область|Харківською]], на півдні - з [[Полтавська область |Полтавською]], на заході - з [[Чернігівська область|Чернігівською]] областями. Порівняно з іншими областями, має найбільшу довжину державного кордону з [[Росія|Російською Федерацією]] - на півночі та сході межує із Брянською, Курською та Білгородською областями. Територія області охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. Область утворена 10 січня 1939 року. Центр — місто [[Суми]]. Населення області - 1 164,6 тис. мешканців (на 1 жовтня 2010 року). Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них — Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок є численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків. Клімат: помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] nksnm5hel1un9krcjutlobp4jspjhs1 0 192 37793 37792 2025-06-13T16:35:24Z Assyrian Human 6497 /* Міста */ 37793 wikitext text/x-wiki {{geo|4|-56|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Benzdorp DSC04646.JPG |flag = Flag of Suriname.svg |location = Suriname in its region.svg |capital = [[Парамарібо]] |government = конституційна демократія |currency = сурінамський долар (SRD) |area = 163,270 км² |population = 436,494 (2092) |language = [[Нідерландський розмовник|нідерландська]], [[англійський розмовник|англійська]] |religion = індуїсти 27.4%, мусульмани 19.6%, протестанти 25.2% (predominantly Moravian), римо-католики 22.8%, місцеві вірування 5% |electricity = 110-127 В/60 Гц (європейська та американська вилки) |callingcode = +597 |tld = .sr |timezone = UTC -5 }} '''Сурінам''' знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Парамарібо]] — столиця і найбільше місто країни, історичний центр міста — об'єкт Всесвітнього спадку [[ЮНЕСКО]] * [[Лелідорп]] * [[Ньів-Ніккері]] * [[Ньів-Амстердам]] * [[Албіна]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт «Парамарибо» імені Йохана Адольфа Пенгеля|alt=Johan Adolf Pengel International Airport (PBM)|address=Luchthavenlaan 1, Paramaribo, Суринам|phone=+597401348|url=http://www.japi-airport.com/|lat=5.456024654991633|long=-55.20011224936414|content=Головний міжнародний аеропорт Суринаму, що обслуговує його столицю, місто Парамарибо. Аеропорт розташований у місті Зандерій і є центром для національного авіаперевізника країни Surinam Airways. Аеропорт знаходиться за 45 кілометрів на південь від Парамарибо. Це найбільший із двох міжнародних аеропортів Суринаму, інший — Зорг-ен-Хоп, що також знаходиться в Парамарибо і обслуговує його. Зорг-ен-Хоп має регулярні рейси до Гаяни, і управляється Airport Management, Ltd./NV Luchthavenbeheer.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:PBM_Airport.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%C2%AB%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BE%C2%BB_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%99%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8F|wikidata=Q183494}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Музей Суринаму|alt=Surinaams Museum|address=RVG2+24X Fort Zeelandia, Abraham Crijnssenweg 1 Fort Zeelandia Paramaribo, Waterkant, Paramaribo, Суринам|phone=+597425871|url=http://surinaamsmuseum.net/|hours=вівторок-п'ятниця 09:00–14:00, неділя 10:00–14:00, понеділок і субота зачинено|lat=5.825146877482199|long=-55.14965828274422|content=Історичний та художній музей у місті Парамарібо, заснований в 1947 році в Форті Зеландія , де британські та голландські колоністи вперше заснували своє поселення на території сучасного Суринаму; постійні історичні експозиції включають низку реконструкцій приміщень XVIII-XIX століть: від аптеки до тюремної камери; проводить тимчасові виставки творів сучасного мистецтва , створених місцевими та регіональними авторами.|image=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Fort_Zeelandia.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Surinaams_Museum|wikidata=Q1960505}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Prins Hendrik Suites|address=Prins Hendrikstraat 10, Paramaribo, Суринам|url=http://www.prinshendriksuites.com/|checkin=14:00|checkout=11:00|lat=5.830816023645988|long=-55.152374946415804|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhG9g0t-ammLg_chAUFzBoSonsaKA8gN901_k_Q4Hq1grTHOTn3eTlFFuLugVPNmjO2_Ij1bHnBJX2X6qi8tjyKqYLyHzIyfMTlmwogG5JaGHatmFUHF2W8dKPhdWZn9F1goJA27vmU6gPMmE2cWS0GNsWxiKuiXRPnnr8LFDUNYWjIXma1A2vo=w408-h300-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == Брази́лія, офіційно Федерати́вна Респу́бліка Брази́лія — найбільша держава водночас Південної та Латинської Америки. Займаючи територію площею 8 511 965 км² і маючи населення 212 559 417 осіб, країна є п'ятою за розмірами у світі та шостою за кількістю населення. Столиця — Бразиліа, а найбільше місто — Сан-Паулу.{{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} l9684uv3dqdzpehmqtnj1mef15d54bn 0 193 28675 28673 2021-01-23T00:47:49Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 24953 wikitext text/x-wiki {{geo|34.379713|109.936522|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Східна Азія''' займає східну частину [[Азія|Азії]]. == Регіони == {{Regionlist| regionmap=Map of East Asia.png | regionmaptext=Східна Азія| regionmapsize=500px | region1name=[[Китай]] | region1color=#A78379 | region1items= | region1description= | region2name=[[Гонконг]] | region2color=#585b5b | region2items= | region2description= | region3name=[[Японія]] | region3color=#B383B3 | region3items= | region3description= | region4name=[[Аоминь]] | region4color=#585b5b | region4items= | region4description= | region5name=[[Монголія]] | region5color=#4DA9C4 | region5items= | region5description= | region6name=[[Північна Корея]] | region6color=#D5B66B | region6items= | region6description= | region7name=[[Південна Корея]] | region7color=#71B37B | region7items= | region7description= | region8name=[[Тайвань]] | region8color=#D56D76 | region8items= | region8description= | }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#A78379|title=[[Китай]]|wikidata=Q148}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#585b5b|title=[[Гонконг]]|wikidata=Q8646}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#B383B3|title=[[Японія]]|wikidata=Q17}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#585b5b|title=[[Аоминь]]|wikidata=Q14773}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#4DA9C4|title=[[Монголія]]|wikidata=Q711}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#D5B66B|title=[[Північна Корея]]|wikidata=Q423}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#71B37B|title=[[Південна Корея]]|wikidata=Q884}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#D56D76|title=[[Тайвань]]|wikidata=Q865}} == Міста == {{mapframe|35.42|110.47|zoom=3}} *[[Гонконг]] - місто-острів *[[Кіото]] — історична столиця [[Японія|Японії]] *[[Лхаса]] — таємнича столиця [[Тибет]]у *[[Пекін]] — задимлена, шумна, але чарівна мегаполіс-столиця Китаю *[[Пхеньян]] — північно-корейська столиця, повна комуністичних монументів *[[Сеул]] — метушлива південно-корейська столиця *[[Тайбей]] — величезна тайваньска столиця *[[Токіо]] — найбільший мегаполіс світу *[[Шанхай]] — місто-порт, повне хмарочосів <!-- * {{marker|type=city|name=[[Гонконг]]|wikidata=Q8646}} - місто-острів * {{marker|type=city|name=[[Кіото]]|wikidata=Q34600}} — історична столиця [[Японія|Японії]] * {{marker|type=city|name=[[Лхаса]]|wikidata=Q5869}} — таємнича столиця [[Тибет]]у * {{marker|type=city|name=[[Пекін]]|wikidata=Q956}} — задимлена, шумна, але чарівна мегаполіс-столиця Китаю * {{marker|type=city|name=[[Пхеньян]]|wikidata=Q18808}} — північно-корейська столиця, повна комуністичних монументів * {{marker|type=city|name=[[Сеул]]|wikidata=Q8684}} — метушлива південно-корейська столиця * {{marker|type=city|name=[[Тайбей]]|wikidata=Q1867}} — величезна тайваньска столиця * {{marker|type=city|name=[[Токіо]]|wikidata=Q7473516}} — найбільший мегаполіс світу * {{marker|type=city|name=[[Шанхай]]|wikidata=Q8686}} — місто-порт, повне хмарочосів --> == Інші місця == *[[Великий китайський мур]] (万里长城) — довжиною понад 8000 км, цей давній мур є найзнаменитішою спорудою Китаю <!-- *{{marker|name=[[Великий китайський мур]]|wikidata=Q12501}} (万里长城) — довжиною понад 8000 км, цей давній мур є найзнаменитішою спорудою Китаю --> == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Азія|type=Континент}} nwj8cnj8f9h75a3tskf04gdk6a439rw 0 194 30497 30496 2021-03-03T20:55:56Z Mykola7 4555 30497 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Східна Африка''' — один із регіонів [[Африка|Африки]], що простягається вздовж Індійського океану на сході і обмежений Великими Африканським розломом на заході. == Регіони == === Країни та території === {{Regionlist | regionmap=East Africa regions map (ru).png | regionmaptext=Регіони східної Африки | regionmapsize=260px | region1name=[[Бурунді]] | region1color=#ae87bf | region1items= | region1description=<!-- On the shores of Lake Tanganyika; largely deforested and has precious little to interest the visitor --> | region2name=[[Джибуті]] | region2color=#d55f56 | region2items= | region2description=Маленька країна поруч з Єменом через Аденську затоку, дуже арабська у натурі | region3name=[[Еритрея]] | region3color=#c9af60 | region3items= | region3description=<!-- This relatively small nation has heavy Arab and African influences --> | region4name=[[Ефіопія]] | region4color=#c7cc6d | region4items= | region4description= Друга за населенням країна Африки; переважно християнська країна у морі ісламу, країна замків, прекрасних монастирів, та чудової їжі | region5name=[[Кенія]] | region5color=#ccdda4 | region5items= | region5description=Відома завдяки сафарі світового рівня та прекрасними пляжами | region6name=[[Коморські острови]] | region6color=#ff006f | region6items= | region6description= Крихітна група остовів у Індійському океані між Мадагаскаром та Мозамбіком | region7name=[[Мадагаскар]] | region7color=#79ad81 | region7items= | region7description= Чекайте неочікуваного у країні лемурів | region8name=[[Маврикій]] | region8color=#0a00fb | region8items= | region8description=Тропічний острів у Індійському океані | region9name=[[Майотта]] | region9color=#ae87bf | region9items= | region9description= | region10name=[[Реюньйон]] | region10color=#cc00fe | region10items= | region10description= Французький острів у групі Маскаренських островів в Індійському океані за 650 км на схід від Мадагаскару й за 180 км на південний захід від Маврикія. Володіння [[Франція|Франції]]. | region11name=[[Руанда]] | region11color=#95cc78 <!-- #8eb67b --> | region11items= | region11description=Хоча сучасна історія країни вкрай насильницька, Руанда сьогодні є однією із найбезпечніших для подорежей країн континенту, у якій є чудові музеї та пам'ятники геноцид, найкращі прогулянки в Центральних Африканських горах і вулканах і можливості відвідати місця проживання горил. | region12name=[[Сейшельські острови]] | region12color=#fe0000 | region12items= | region12description= Група із 115 островів у Індійському океані, на північний схід від Мадагаскару | region13name=[[Сомалі]] | region13color=#b68180 | region13items= | region13description= Політична нестабільність та громадянська війна гарантують те, що Ви побачити мало іноземців | region14name=[[Танзанія]] | region14color=#eac265 | region14items= | region14description=<!-- Mt. Kilimanjaro, Serengeti National Park and the island of [[Zanzibar]] Mount Rungwe, Mount Kyejo, Kaporogwe falls, Ngozi Crater Lake, Gods Bridge, Lake Masoko, Unique Tea & Factory Tour and Ruaha National Park [[Southern Highlands]] --> | region15name=[[Уганда]] | region15color=#a6bc8a | region15items= | region15description=<!-- [[Kampala]] is one of Africa's most laid back cities, located on Lake Victoria, with safari opportunities to your heart's content, and the country is the best place in the world for treks into the Congolese jungle to visit the nearly extinct mountain gorillas, who live along the mountains and volcanoes --> }} === Інші острови === * [[Острів Європа]] == Міста == * [[Аддис-Абеба]] — Велика столиця Ефіопії<!-- and a major hub for NGOs and the African Union--> * [[Антананаріву]] — також відоме як Тана — столиця Мадагаскару * [[Дар-ес-Салам]] — <!-- Tanzania's hot and humid metropolis has little to keep the traveler there, but is a major transit point of the region--> * [[Кампала]] — жвава, дружелюбна столиця Уганди * [[Кігалі]] — <!-- aside from the genocide memorials, there is little to interest the traveler in Rwanda's capital; this is a passing through city--> * [[Лілонгве]] — Столиця і найбільше місто Малаві<!-- is remarkably green--> * [[Момбаса]] — <!-- historic coastal Kenyan city thought to be more than 2,500 years old--> * [[Найробі]] — столиця Кенії і найбільше місто східної Африки * [[Порт-Луї]] - найбільше місто, основний порт і столиця Маврикію == Інші місця == * <!--[[Andringitra National Park]] — one of the most biodiverse areas of extraordinary [[Madagascar]] --> * [[Аксум]] — древня столиця [[Ефіопія|Ефіопії]] відома завдяки її стелам та руїнам чисельних замків * [[Кіліманджаро]] — Найвища гора Африки і чудове місце для походів у [[Танзанія|Танзанії]] * [[Ла-Діг]] <!-- — the quietest, most picturesque and most exclusive Island in the [[Seychelles]]; home of L'Anse Source D'Argent, one of the world's top beaches--> <!-- * [[Nyika National Park]] — large highland national park in [[Malawi]]--> * [[Національний парк Рувензорі]] <!-- — home of the almost mythical, otherworldly scenery of the Mountains of the Moon in [[Uganda]] --> * [[Національний парк Серенгеті]] <!-- — huge national park in [[Tanzania]], perhaps the archetypal African game park; becomes the [[Національний парк Масаї Мара|Masai Mara National Park]] over the border in [[Kenya]]--> <!--* [[Simien National Park]] — stunning mountain scenery and important wildflife populations in [[Ethiopia]] --> * [[Національний парк Вулканів]] <!-- — in [[Rwanda]] is full of impressive rainforest and volcanic scenery of the Virunga Mountains, and is perhaps the best place in the world to see rare mountain gorillas. Also crosses into [[Uganda]] where it is known as [[Mgahinga Gorilla National Park]] --> == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Африка|type=Континент}} kczkx4yewrn2n2nzmadt44ydq275bnx 0 195 36862 34325 2025-03-28T11:33:43Z Тітаренко Михайло 6121 36862 wikitext text/x-wiki {{geo|48.16975|37.31506|zoom=8}} {{pagebanner}}{{Regionbar|image=Eastern Ukr.png|caption=Області, які зараховують до сходу України (у межах сучасної території держави): {{Regionlistitem|red|завжди||}} {{Regionlistitem|#FFCC00|іноді||}}}} [[Файл:Svjatogorsk, Lavra 3.jpg|міні|286x286пкс|Святогірський монастир (комплекс пам'яток архітектури національного значення). [[Святогірськ]] [[Донецька область|Донецької области]]]] '''Східна Україна''' — великий регіон, розташований в [[Україна|Україні]]. {{Донбас}} == Області == * [[Донецька область|'''Донецька область''']] — включає великі міста [[Донецьк]] і [[Маріуполь]] на південному сході біля Азовського моря. Один із важливих промислових регіонів країни. * [[Луганська область|'''Луганська область''']] — тимчасово окупована Росією територія України, найсхідніша область України. * [[Харківська область|'''Харківська область''']] — обласним центром є друге за кількістю населення місто країни — [[Харків]]. Один із найпопулярніших напрямків для туризму на сході країни. Іноді в термін «Східна Україна» також включають: * [[Дніпропетровська область|'''Дніпропетровська область''']] — околиці міста [[Дніпро]] на річці Дніпро. * '''[[Запорізька область]]''' — на півдні країни, між річкою Дніпро та Азовським морем. * [[Полтавська область|'''Полтавська область''']] — один із центрів формування української культури. Тут розташовані [[Полтава]], [[Миргород]] тощо. * [[Сумська область|'''Сумська область''']] — область у північно-східній частині [[Україна|України]]. == Міста == {{Mapframe|name=Міста сходу України}} === Обласні центри === [[Файл:Успенський_собор_взимку,_аерофото.jpg|міні|'''[[Харків]]''']] [[Файл:Skyline of Sumy (cropped).jpg|міні|[[Суми]]]] * {{Marker|name=[[Харків]]|type=city|lat=49.99237|long=36.23134|image=Успенський собор взимку, аерофото.jpg|wikidata=Q42308}} — друге за величиною місто України, обласний центр. Це важливий культурний, науковий та промисловий центр країни. Харків славиться своїми просторими площами, серед яких майдан Свободи, архітектурою, що поєднує старовинні будівлі від бароко до конструктивізму, величними соборами — Благовіщенським, Покровським та Успенським, а також парками — сад Шевченка, Центральний парк, Ботанічний сад, Саржин Яр. До повномасштабної війни в місті працювало багато музеїв, проходили важливі культурні заходи. З містом пов'язані імена багатьох видатних винахідників, науковців, діячів культури та промисловців. * {{Marker|name=[[Дніпро]]|type=city|lat=48.466111|long=35.025278|image=Dnipropetrovsk view 2015 tov-tob.jpg|wikidata=Q48256}} — адміністративний центр Дніпропетровської области. Місто Дніпро розташовано в південно-східній частині України на обох берегах Дніпра. Є потужним промисловим, науковим, освітнім, фінансовим, політичним і культурним центром; 4-м за чисельністю містом України. * {{Marker|name=[[Суми]]|type=city|lat=50.911944|long=34.803333|image=Skyline of Sumy (cropped).jpg|wikidata=Q156752}} — невеличке місто. Сумам 367 років, тут проживає 264 000 мешканців, які кожного дня роблять місто живим та цікавим. * {{Marker|name=[[Запоріжжя]]|type=city|lat=47.837778|long=35.138333|image=Січ з висоти польоту.jpg|wikidata=Q157835}} — знаходиться у Східній Україні, є адміністративним центром [[Запорізька область|Запорізької области]]. Розташоване на річці Дніпро, засноване як фортеця Олександрівськ 28 серпня 1770 року, проте існували інші раніші оселення на території сьогоднішнього міста. Є технополісом, значним культурним та освітнім осередком. * {{Marker|name=[[Донецьк]]|type=city|lat=48.008889|long=37.804167|image=2012 - panoramio (84).jpg|wikidata=Q43070}} — великий промисловий та фінансовий осередок Східної України, «шахтарська» столиця України, центр найбільш економічно розвиненого регіону України. Місто тимчасово окуповане Росією. * {{Marker|name=[[Луганськ]]|type=city|lat=48.6588|long=39.1141|image=Отель Украина 2.jpg|wikidata=Q134279}} — місто на сході України. Місто є найсхіднішим обласним центром держави. Місто тимчасово окуповане Росією. === Менші популярні міста === [[Файл:Молченский монастырь в Путивле.jpg|міні|[[Путивль]]]] [[Файл:Штаб військових поселень, Чугуїв.jpg|міні|[[Чугуїв]]]] * {{Marker|name=[[Бердянськ]]|type=city|lat=46.759786|long=36.7845|image=Будинок чоловічої класичної гімназії, в якій навчався П. П. Шмідт , вул. П. Шмідта, 4.jpg|wikidata=Q33292}} — курортне місто на північному узбережжі Азовського моря, що славиться цілющими грязями й мінеральними джерелами. Місто тимчасово окуповане Росією. * {{Marker|name=[[Глухів]]|type=city|lat=51.68|long=33.899722|image=Глухівський національний педагогічний університет 02.jpg|wikidata=Q864827}} — одне з найстаріших міст Київської Русі. Перша згадка про нього як про місто-фортецю Чернігівського князівства зустрічається в Іпатіївському літописі й датується 1152 роком. Непрямі історичні джерела (церковна література) згадують про існування міста в 992 році, коли була створена Чернігівська єпархія, і Глухів увійшов до її складу. Першими оселилися тут сіверяни, які жили в цих лісових і болотистих місцях в VI–VIII століттях. Свідченням цього є Глухівське городище тих часів. * {{Marker|name=[[Ізюм]]|type=city|lat=49.18759|long=37.27616|image=Izum WWII Monument Panorama without border.jpg|wikidata=Q544003}} — одне з найстаріших міст Харківської области, розташоване на берегах Сіверського Дінця. Відоме горою Кременець, а також Преображенським собором в стилі козацького бароко. * {{Marker|name=[[Конотоп]]|type=city|lat=51.2374|long=33.2082|image=Konotop Montage 2017.png|wikidata=Q162083}} — місто на Сіверщині, в [[Сумська область|Сумській области]]. Розташоване на річці Єзуч. Населення 89 тис. мешканців. У першу чергу, місто відоме завдяки твору Григорія Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма» та Конотопській битві між козацьким та московськими військами у 1659 р., що увінчалась перемогою козаків. * {{Marker|name=[[Кривий Ріг]]|type=city|lat=47.9099|long=33.3899|image=Kryvyi Rih Old Town.jpg|wikidata=Q157137}} — великий промисловий центр у Наддніпрянській Україні. * {{Marker|name=[[Лебедин]]|type=city|lat=50.576667|long=34.481944|image=Lebedyn Budynok Mis'koyi Upravy 01 1 Inetnatsional'na pl. 10 (YDS 6088).JPG|wikidata=Q476688}} — місто розташоване на обох берегах річки [[Вільшанка (притока Псла)|Вільшанки]], за 52 км від [[Суми|обласного центру]], яка через 7&nbsp;км впадає в річку [[Псел]], вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село [[Олексенкове]], нижче за течією на відстані 5 км — село [[Барабашівка (Лебединський район)]]. * {{Marker|name=[[Маріуполь]]|type=city|lat=47.095833|long=37.549444|image=Донецький академічний обласний драматичний театр 4.jpg|wikidata=Q37133}} — великий промисловий центр, кліматичний і грязьовий курорт. Частина Приазов'я. Місто тимчасово окуповане Росією. * {{Marker|name=[[Мелітополь]]|type=city|lat=46.840278|long=35.358889|image=Tavrian state agrotechnological university.JPG|wikidata=Q33349}} — знаходиться на півдні [[Запорізька область|Запорізькій области]] за 30 км від Азовського моря. Через близькість до моря туристи часто вибирають Мелітополь як базу для проживання під час відвідування узбережжя. * {{Marker|name=[[Путивль]]|type=city|lat=51.336389|long=33.863056|image=Молчанский Монастырь 5.jpg|wikidata=Q1075057}} — древнє місто Київської Русі, відоме з 989 року. * {{Marker|name=[[Чугуїв]]|type=city|lat=49.83836|long=36.68648|image=Покровский собор, вид с площади.jpg|wikidata=Q889618}} — місто, відоме своєю історичною значущістю як фортеця та батьківщина видатного художника Іллі Рєпіна. Тут знаходиться Будинок-музей Рєпіна, багато старовинних будівель і соборів. * {{Marker|name=[[Шарівка]]|type=city|lat=50.0342|long=35.43906|image=Палац у Шаровці.jpg|wikidata=Q4520668}} — селище міського типу, де знаходиться Шарівський палац, білокам'яна двоповерхова будівля кінця XIX століття в неоготичному стилі, часто звана «Цукровим замком». Палац має багату історію та оточений мальовничим парком. == Зрозуміти == Насамперед Східна Україна — це регіон із розвиненою важкою промисловістю. Це і добувна (вугілля, руда, граніт, сіль.), і переробна (насамперед — металургійна), і хімічна та машинобудівна. Подібно до інших промислових регіонів, Східна Україна — скупчення міських агломерацій, найбільш відомими є [[Харківська область|Харківська]], [[Донецька область|Донецька]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]], [[Кривий Ріг|Криворізька]] та [[Горлівка|Горлівсько]]-[[Єнакієве|Єнакіївська]]. Однак у регіоні є кліматичні та бальнеологічні курортні зони, зосереджені в Північному Приазов'ї та Північному Донбасі. == Мова == Державною мовою є українська, проте всі місцеві мешканці вільно володіють російською. Хоча офіційною, як і в усій Україні є українська, але у повсякденних розмовах у великих містах російська може використовуватися ширше. У сільській місцевості широко поширена українська з суржиком, є місця компактного проживання болгар та греків. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{Listing|type=go|name=Харківський міжнародний аеропорт|lat=49.92085|long=36.28133|address=вулиця Мрії, 1, Харків, Харківська область|wikipedia=Харків (аеропорт)|description=|alt={{IATA|HRK}}|url=http://www.hrk.aero/}} * {{Listing|type=go|name=Міжнародний Аеропорт «Полтава»|lat=49.5743180|long=34.3981105|address=вулиця Київська, 2Б, село Супрунівка, Полтавська область|wikipedia=Полтава (аеропорт)|description=|alt=|url=http://www.aeroport.poltava.ua/}} * {{Listing|type=go|name=Міжнародний Аеропорт «Дніпро»|lat=48.367633|long=35.093653|address=вулиця Аеропорт, 42, Авіаторське, Дніпропетровська область|wikipedia=Дніпро (аеропорт)|description=|alt=|url=http://www.dnk.aero/uk/}} * {{Listing|type=go|name=Міжнародний Аеропорт «Кривий Ріг»|lat=48.043056|long=33.206944|address=село Лозуватка, Дніпропетровська область|wikipedia=Кривий Ріг (аеропорт)|description=|alt=|url=http://www.dnk.aero/uk/}} * {{Listing|type=go|name=Міжнародний Аеропорт «Запоріжжя»|lat=47.866944|long=35.315833|address=вул. Блакитна, 4, Запоріжжя, Запорізька область|wikipedia=Запоріжжя (аеропорт)|description=|alt=|url=https://ozh.aero/en/}} * {{Listing|type=go|name=Обласне комунальне підприємство «Аеропорт Суми»|lat=50.858333|long=34.7625|address=вул. Г. Кондратьєва, 168, Суми, Сумська область|wikipedia=Суми (аеропорт)|description=|alt=|url=}} === {{Потягом}} === У регіоні найбільш розвинений залізничний транспорт. Щоправда, під час руху залізницями можна помічати, як мережа дещо слабшає під час переміщення до Луганської области, або у східних районах [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської области]]. Основні залізничні вузли — [[Харків]], [[Ясинувата]], [[Синельникове]]. В більшости навіть невеликих населених пунктів є залізничні станції. === {{Автобусом}} === В обласні центри можна дістатися автобусом майже з будь-якого іншого в країні. Також існують рейси з Варшави та інших найближчих міст закордоном. === {{Автомобілем}} === В областях розвинута мережа доріг. Основні населені пункти поєднані магістралями з асфальтним покриттям, але часто воно може бути низької якости. Менші населені пункти, особливо села вдалині від великих міст, можуть не мати хорошої дороги й сполучатися лише ґрунтовою. == Транспорт == На сході України розвинений залізничний транспорт. Між населеними пунктами можна дістатися електричками й потягами. У великих містах присутні тролейбусні, трамвайні та автобусні системи. У [[Харків|Харкові]] працює метрополітен з трьома лініями, що сполучає основні райони міста. В [[Кривий Ріг|Кривому Розі]] працює швидкісний трамвай. == Що відвідати == [[Файл:Палац_у_Шаровці.jpg|міні|[[Шарівка]]]] Як і в містах обласного значення, так і в менших, збереглося багато історичних та архітектурних пам'яток різних епох. Збереглися давні храми часів Козаччини та конструктивістські пам'ятки ХХ століття. Працюють також безліч парків різного спрямування, від тихих місць для пікніка, як Саржин Яр у Харкові, до Центрального парку міста з багатьма атракціонами. В регіоні розташовані національні природні парки: [[Файл:НПП_«Слобожанський».jpg|міні|Слобожанський національний природний парк]] * {{Listing|type=vicinity|name=Слобожанський національний природний парк|lat=50.05962|long=35.23241|wikipedia=Слобожанський національний природний парк|description=Розташований у місці злиття річок Мерла та Мерчик. Він вирізняється різноманітними екосистемами, включаючи заболочені низини, соснові та мішані ліси, а також лісові озера. Тут можна спостерігати за бобрами та іншими представниками місцевої флори та фауни. В парку можна прогулюватися пішки та на велосипеді. Поблизу парку знаходяться історико-культурні пам'ятки Краснокутського району.}} * {{Listing|type=vicinity|name=Дворічанський національний природний парк|lat=49.94859|long=37.7915|wikipedia=Дворічанський національний природний парк|description=Відомий своїми унікальними крейдяними схилами та рідкісними видами рослин. Тут мешкає різноманітна флора та фауна, включаючи бабаків та червонокнижних тварин. У парку облаштовані екологічні стежки – лісова та степова. Рельєф парку досить різноманітний. Головним ландшафтним об'єктом є крейдяні гори, що єдиним масивом йдуть із північно-східної у південно-західну частину парку вздовж річища Осколу. Це частка так званого крейдяного плеча, що тягнеться по лінії Вовчанськ — Куп'янськ — Сватове.|alt=тимчасово окупований}} * {{Listing|type=vicinity|name=Національний природний парк «Гомільшанські ліси»|lat=49.58284|long=36.30557|wikipedia=Дворічанський національний природний парк|description=Розкинувся на мальовничих берегах Сіверського Дінця та річки Гомільші. Тут збереглися вікові ліси, включаючи 600-річний дуб, озера, такі як Біле озеро, та Козача гора, з якої відкриваються панорамні краєвиди. На території парку знаходяться археологічні пам'ятки – городища та кургани, а також залишки Свято-Миколаївського монастиря. Для відвідувачів доступні пішохідні екологічні та краєзнавчі маршрути, а також можливості для сплавів та риболовлі|alt=тимчасово окупований}} * {{Listing|type=vicinity|name=Великий Луг|lat=47.4315|long=35.0698|wikipedia=Великий Луг (національний природний парк)|description=Територія колишнього Каховського водосховища з піщаними пляжами та дніпровськими крутосхилами. Тут збереглися плавневі ліси, залишки Кінсько-Дніпровських плавнів.|alt=тимчасово окупований}} * {{Listing|type=vicinity|name=Приазовський національний природний парк|lat=46.44324794900453|long=35.385133242688525|wikipedia=Приазовський національний природний парк|description=Природоохоронна територія на території Бердянського, Мелітопольського, Приазовського, Якимівського районів, міст Бердянська та Мелітополя Запорізької области. Сучасний НПП «Приазовський» поєднує в собі фрагменти надзвичайно цінних зональних типчаково-ковилових степів по берегах Молочного лиману, а також специфічну рослинність Азовського узбережжя, зокрема піщаних кіс: Федотової та Бердянської. На приазовських косах у процесі свого формування повставав первинний вал відкладів моря, що поступово відсувався від моря молодшим валом. Внаслідок цього наразі коса складається з низки таких валів, наймолодший з яких, той що наразі контактує з морем.|alt=тимчасово окупований}} * {{Listing|type=vicinity|name=Нижньосульський національний природний парк|lat=49.6218|long=32.7284|wikipedia=Нижньосульський національний природний парк|description=Природний парк створено 10 лютого 2010 року згідно з указом президента України Віктора Ющенка з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Середнього Придніпров'я. До території національного природного парку «Нижньосульський» погоджено в установленому порядку включення 18635,11 гектара земель державної власності, у тому числі 1315 гектарів земель, які вилучаються у Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» і надаються парку в постійне користування, 441,3 гектара земель запасу на території Оржицького району та 431 гектара земель запасу на території Семенівського району, які надаються парку в постійне користування, та 16447,81 гектара земель, які включаються до складу національного природного парку без вилучення.|alt=}} * {{Listing|type=vicinity|name=Пирятинський національний природний парк|lat=50.236111|long=32.501111|wikipedia=Пирятинський національний природний парк|description=Територія НПП «Пирятинський» репрезентує всі елементи долини р. Удай: ландшафти корінного берега, борової тераси та заплави. У рослинному покриві добре представлені різні типи слаботрансформованих фітоценозів природного та штучного (лісові культури, парки) походження. Значні площі на території парку зайняті угрупованнями водної рослинности. Найнижчі ділянки рельєфу репрезентують угруповання водних і прибережно-водних рослин. Вони поширені в межах сучасних заплав. Найпоширенішими є ценози очерету звичайного, як сильно обводнені, так і болотного типу. Досить поширені угруповання з домінуванням рогозу широколистого, лепешняку великого, куги озерної. На плесах водойм поширені угруповання рдесників гребінчастого, блискучого, плаваючого, злаколистого, кучерявого, пронизанолистого, водопериці колосистої, жабурника звичайного.|alt=}} * {{Listing|type=vicinity|name=Національний природний парк «Кремінські ліси»|lat=48.9843|long=38.2022|wikipedia=Національний природний парк «Кремінські ліси»|description=Створено з метою збереження, відтворення і ефективного використання цінних природних комплексів та об'єктів, зокрема унікального лісового масиву, в басейні річки Сіверський Донець, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. «Кремінські ліси» є найбільшим природним масивом лісів на Сході України. Ця територія визнана цінним осередком збереження північних лісових видів рослин і тварин та входить до складу об'єктів Смарагдової мережі. Тут збереглися об'єкти історико-археологічної та культурної спадщини України.|alt=}} * [[Файл:Меотида, Крива коса.jpg|міні|Меотида]]{{Listing|type=vicinity|name=Національний природний парк «Меотида»|lat=47.178148|long=36.94906|wikipedia=Меотида|description=Лише за еколого-ценотичною класифікацією фахівцями Донецького ботанічного саду НАН України в парку виділено 49 формацій солончакової, степової, болотної, водної, піщаної та синантропної рослинности. Тваринний світ парку також багатий, але окремо можна відзначити розмаїття видів пташок. У травні-червні ділянки, придатні для гніздування, вкриваються суцільним килимом з куликів, мартинів та крячків. Серед гніздових видів зустрічаються занесені до Червоної книги України: реготун чорноголовий, пісочник морський, вівсянка чорноголова та інші. Але це лише мала частина багатомільйонної армії перелітних птахів. Під час міграцій тут можна побачити степову красуню дрохву, лісового самітника — лелеку чорного, посланця далекої тундри — червоноволу казарку та грифа чорного, що прилетів з передгір'їв, а взимку — білу сову. Саме стан орнітофауни, головним чином біотичне розташування, було використано як головний критерій при зонуванні території. Тим паче, що поширення інших тварин, особливо рідкісних, добре корелюється з птахами. На ділянках кіс, що охороняються, непогано збереглися аборигени фауни безхребетних тварин.|alt=}} * {{Listing|type=vicinity|name=Національний природний парк «Святі Гори»|lat=48.916667|long=37.783333|wikipedia=Святі Гори|description=У парку знаходяться крейдяні гори, на яких збереглися рідкісні рослини, наприклад, сосна крейдяна збереглася з дольодовикового періоду. Флора: загальна кількість видів рослин, що зростають на території парку — 943, з них 48 занесені в Червону книгу України. Охороняється рослинність долини річки Сіверський Донець: реліктові бори сосни крейдяної, реліктові та ендемічні рослинні угрупування на відшаровуваннях крейди, байрачні ліси, степи, лугова і болотяна рослинність заплав. Флора налічує 20 ендемічних видів. Фауна: на території парку живуть 256 видів тварин, з них 50 занесені в Червону книгу України. Фауна налічує 43 види ссавців, 194 — птахів, 10 — плазунів, 9 — земноводних, 40 — риб.|alt=}} * {{Listing|type=vicinity|name=Гетьманський національний природний парк|lat=50.4013|long=35.0175|wikipedia=Гетьманський національний природний парк|description=Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП різноманітний: понад тисяча видів рослин та дві з половиною тисячі видів тварин. Багато з них занесені до Червоної книги України. Це такі види: журавель сірий (він і є символом парку), видра річкова, горностай, мінога українська, джміль моховий, жук-олень, метелик махаон, косарики тонкі, орхідеї любка дволиста та пальчатокорінник травневий. Рослинність парку представлена п'ятьма типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Для фауни характерне панування лісостепових видів.|alt=}} * {{Listing|type=vicinity|name=Деснянсько-Старогутський національний природний парк|lat=52.281601|long=33.477552|wikipedia=Деснянсько-Старогутський національний природний парк|description=Придеснянська частина парку являє собою заплавну та борову терасу р. Десни та її приток. Заплава Десни, завширшки 2-4 км, добре виражена на всій протяжності та надзвичайно мальовнича. На ній багато озер, стариць, заболочених ділянок. Заплава Десни у межах національного парку — один із найкраще збережених природних комплексів заплав великих річок в Україні. Борова тераса добре розвинена й широкою смугою тягнеться вздовж заплави. Вона має горбистий рельєф та вкрита переважно сосновими та дубово-сосновими лісами. На території парку Десна приймає свої ліві притоки Знобівку і Свигу та праву притоку — Судость.|alt=}} == Чим зайнятись == На сході України мандрівники можуть зайнятися пішими прогулянками та спостереженням за природою в національних парках, досліджувати історичні місця, відвідувати музеї та культурні заклади, брати участь у регіональних фестивалях та культурних заходах, знайомитися з місцевими традиціями та культурою. На околиці Харкова існує гірськолижний курорт з орендою обладнання, тюбінгом, сноубордингом та кафе, відомий як «Харківська Швейцарія». Також існує багато інших місць і закладів для розваг у багатьох містах регіону. == Регіональна кухня == [[Файл:Сахновщинський коровай.jpg|міні|Сахновщинський коровай]] [[Файл:Борщ.JPG|міні|Борщ по-слобожанськи]] На сході України можна спробувати багато місцевих варіацій українських страв: борщу, випічки, сирників, вареників, каш, супів тощо. Харківщина визначається борщем по-слобожанськи, гречаниками та сахновщинським короваєм. На Полтавщині відомі полтавські галушки та пундики. Донеччина відзначається рулькою по-донбаськи, котлетою по-донбаськи та окрошкою, а Дніпровщина визначається фірмовою юшкою. У великих містах розвинуті мережі ресторанів, кафе, місць швидкого харчування, барів тощо. == Нічне життя == == Застереження == У багатьох областях існують серйозні проблеми з безпекою у зв'язку з війною в Україні, враховуючи близькість регіону до кордону з Росією та до лінії фронту багатьох регіонів. Необхідно бути максимально обережними, постійно стежити за актуальною інформацією про безпекову ситуацію, дотримуватися вказівок місцевої влади та враховувати ризики, пов'язані з повітряними тривогами та можливим мінуванням територій, що раніше перебували під окупацією. Наразі найбезпечнішими регіонами для туризму є Донецька, частина Сумської, Харківської, Запорізької областей. Луганська область повністю окупована. == Куди далі == * [[Центральна Україна]] — регіон, що знаходиться у центрі України. Адміністративно включає [[Київська область|Київську]], [[Вінницька область|Вінницьку]], [[Житомирська область|Житомирську]], [[Чернігівська область|Чернігівську]], [[Полтавська область|Полтавську]], [[Черкаська область|Черкаську]], [[Кіровоградська область|Кіровоградську]], [[Хмельницький|Хмельницьку]] області, більшу частину [[Сумська область|Сумської]] та [[Рівненська область|Рівненської]] областей, а також північні райони [[Одеська область|Одеської области]]. * [[Південна Україна]] — регіон, що знаходиться на півдні [[Україна|України]] і омивається на півдні Чорним морем. В нього входять [[Миколаївська область|Миколаївська]], [[Одеська область|Одеська]] і [[Херсонська область]]. {{footer|ispartof=Україна|type=Регіон|status=Придатний|wikipedia=Східна Україна|commons=Category:Eastern Ukraine}} 4oz2slwqmbmhppat6jt1pbb3fko1ufs 0 196 12453 11706 2013-11-12T20:37:07Z VollBot 345 insert new geo template 12453 wikitext text/x-wiki {{geo|8.5|-11.916667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Sierra Leone.svg |location = LocationSierraLeone.png |capital = [[Фрітаун]] |government = |currency = |area = 71 740 км² |population = 5 485 998 (2012) |language = англійська |religion = мусульмани (60%), аборигенні культи (30%), християни (10%) |electricity = |callingcode = +232 |tld = |timezone = GMT (UTC+0) }} '''Сьєрра-Леоне''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Фрітаун]] - столиця країни * [[Кенема]] * [[Макені]] * [[Бо]] * [[Койда]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} n9rk5pihobtcovaymzst4a106fcu3m6 0 197 31387 14766 2021-05-21T14:08:40Z Εὐθυμένης 5415 ([[c:GR|GR]]) [[File:Simferopol-COA.png]] → [[File:COA Simferopol.svg]] 31387 wikitext text/x-wiki {{geo|44.95213|34.10240|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Крим}} '''Сімферополь''' — місто на півдні [[Україна|України]], на чорноморському узбережжі Кримського півострова. == Зрозуміти == {{citybar | image = Simferopol Vokzal DSC 4831 01-101-0128.jpg | caption= Залізничний вокзал та привокзальна площа | city=Сімферополь | citylocal= | website= | arm = COA Simferopol.svg | population = 362 366 (2013) | callingcode = +380 652 }} Сімферополь - не курортне місто, тут немає моря і пляжів. Однак, в його околицях розташовано багато мальовничих місць, гір і печер. Тому не випадково, що саме з Сімферополя стартує безліч піших маршрутів і турів. Крім цього, тут багато музеїв, недорогих готелів і хороших ресторанів. Прекрасне транспортне сполучення з усіма куточками Криму дозволяє використовувати Сімферополь як базовий табір для дослідження навколишніх пам'яток. === Клімат === Клімат — перехідний від континентального морського до субтропічного. == Як дістатись == === Літаком === *{{listing|map = |type = do| name = Міжнародний аеропорт «Сімферополь»| alt = |address = 95491 м. Сiмферополь, Площа аеропорту, 15 |directions =| phone = +38 065 2595516 |email = office@airport.crimea.ua |fax = |url = http://airport.crimea.ua/ |hours = |price = }} З аеропорту можна доїхати до автовокзалу в Сімферополі на маршрутному таксі № 49. До залізничного вокзалу, поруч з яким також розташована автостанція, можна доїхати на маршрутних таксі № 98, 115 та на тролейбусі № 8/9. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == З Сімферополя можна потрапити в основні курортні міста, розташовані на чорноморському узбережжі Криму: * [[Алушта]] * [[Балаклава]] - гарне портове місто з Генуезькою фортецею на вершині і колишньої секретної базою підводних човнів. * [[Бахчисарай]] * [[Євпаторія]] * [[Керч]] * [[Севастополь]] * [[Судак]] * [[Феодосія]] * [[Ялта]] {{footer|ispartof=Кримські гори|type=Місто}} cnifa56vyvfijy14erxbe7enhofrwq1 0 198 36270 36243 2024-12-05T12:53:19Z 2A01:E0A:2F3:2430:F87F:EF08:EAB8:2809 +38 Україна 36270 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|TT Banner.jpg}}+38 Україна {{Загальні теми}} Щоб подзвонити в іншу країну, як правило, спочатку потрібно набрати міжнародний телефонний префікс виходу на міжнародну лінію (в Україні це «00» або «+»). Після цього потрібно набрати ''міжнародний префікс'' тої країни, в яку ви дзвоните, і місцевий телефонний номер. Наприклад дзвінок у Лондон буде виглядати так: 00 (або +) (міжнародний префікс) - 44 (код країни) - 171 (код регіону) - XXXXXXX (власне номер). ==Міжнародні коди== Деякі міжнародні коди використовуються кількома країнами. Наприклад, [[США]], [[Канада]] і деякі карибські країни мають єдиний код «+1», проте регіони цих країн мають свій тризначний ''регіональний код''. При дзвінках в деякі інші країни (наприклад, Німеччину) необхідно пропускати перший нуль в коді регіону країни. Наприклад телефонуючи комусь в Німеччину на внутрішньо німецький номер 089 123456, із-за меж Німеччини необхідно набирати +49 89 123456, де + — міжнародний телефонний префікс, 89 - код регіону, 123456 - номер абонента. ''Таблиця відсортована по коду, але ви можете також відсортувати її країни в алфавітному порядку'' {| class="wikitable sortable" style="margin: 1em auto 1em auto;" width="60%" ! data-sort-type="text" |Код !Країна |- | +1 || [[Канада]] |- | +1 || [[Сполучені Штати Америки]] |- | +1242 || [[Багамські острови]] |- | +1246 || [[Барбадос]] |- | +1264 || [[Англія]] |- | +1268 || [[Антигуа і Барбуда]] |- | +1284 || [[Британські Віргінські острови]] |- | +1340 || [[Американські Віргінські острови]] |- | +1345 || [[Кайманові острови]] |- | +1441 || [[Бермудські острови]] |- | +1473 || [[Гренада]] |- | +1664 || [[Монтсеррат]] |- | +1670 || [[Північні Маріанські острови]] |- | +1671 || [[Ґуам]] |- | +1758 || [[Сент-Люсія]] |- | +1767 || [[Домініка]] |- | +1784 || [[Сент-Вінсент і Гренадіни]] |- | +1787 || [[Пуерто-Ріко]] |- | +1808 || [[Гавайські острови]] |- | +1829 || [[Домініканська Республіка]] |- | +1868 || [[Тринідад і Тобаго]] |- | +1869 || [[Сент-Кітс і Невіс]] |- | +1876 || [[Ямайка]] |- | +20 || [[Єгипет]] |- | +212 || [[Марокко]] |- | +213 || [[Алжир]] |- | +216 || [[Туніс]] |- | +218 || [[Лівія]] |- | +220 || [[Гамбія]] |- | +221 || [[Сенегал]] |- | +222 || [[Мавританія]] |- | +223 || [[Малі]] |- | +224 || [[Гвінея]] |- | +225 || [[Кот-д'Івуар]] |- | +226 || [[Буркіна-Фасо]] |- | +227 || [[Нігер]] |- | +228 || [[Того]] |- | +229 || [[Бенін]] |- | +230 || [[Маврикій]] |- | +231 || [[Ліберія]] |- | +232 || [[Сьєрра-Леоне]] |- | +233 || [[Гана]] |- | +234 || [[Нігерія]] |- | +235 || [[Чад]] |- | +236 || [[Центральноафриканська Республіка]] |- | +239 || [[Сан-Томе і Принсіпі]] |- | +240 || [[Екваторіальна Гвінея]] |- | +241 || [[Габон]] |- | +242 || [[Республіка Конго]] |- | +243 || [[Демократична Республіка Конго]] |- | +244 || [[Ангола]] |- | +245 || [[Гвінея-Бісау]] |- | +248 || [[Сейшельські острови]] |- | +249 || [[Судан]] |- | +250 || [[Руанда]] |- | +251 || [[Ефіопія]] |- | +252 || [[Сомалі]] |- | +253 || [[Джибуті]] |- | +254 || [[Кенія]] |- | +255 || [[Танзанія]] |- | +256 || [[Уганда]] |- | +257 || [[Бурунді]] |- | +258 || [[Мозамбік]] |- | +260 || [[Замбія]] |- | +261 || [[Мадагаскар]] |- | +262 || [[Реюньйон]] |- | +263 || [[Зімбабве]] |- | +264 || [[Намібія]] |- | +265 || [[Малаві]] |- | +266 || [[Лесото]] |- | +267 || [[Ботсвана]] |- | +268 || [[Свазіленд|Есватіні (Свазіленд)]] |- | +269 || [[Коморські острови]] |- | +27 || [[ПАР]] |- | +291 || [[Еритрея]] |- | +297 || [[Аруба]] |- | +298 || [[Фарерські острови]] |- | +299 || [[Гренландія]] |- | +30 || [[Греція]] |- | +31 || [[Нідерланди]] |- | +32 || [[Бельгія]] |- | +33 || [[Франція]] |- | +3395 || [[Корсика]] |- | +34 || [[Іспанія]] |- | +34928 || [[Канарські острови]] |- | +350 || [[Гібралтар]] |- | +351 || [[Португалія]] |- | +352 || [[Люксембург]] |- | +353 || [[Ірландія]] |- | +354 || [[Ісландія]] |- | +355 || [[Албанія]] |- | +356 || [[Мальта]] |- | +357 || [[Кіпр]] |- | +358 || [[Фінляндія]] |- | +359 || [[Болгарія]] |- | +36 || [[Угорщина]] |- | +370 || [[Литва]] |- | +371 || [[Латвія]] |- | +372 || [[Естонія]] |- | +373 || [[Молдова]] |- | +374 || [[Вірменія]] |- | +375 || [[Білорусь]] |- | +376 || [[Андорра]] |- | +377 || [[Монако]] |- | +378 || [[Сан-Марино]] |- | +380 || [[Україна]] |- | +381 || [[Сербія]] |- | +382 |[[Чорногорія]] |- | +385 || [[Хорватія]] |- | +386 || [[Словенія]] |- | +387 || [[Боснія і Герцеговина]] |- | +389 || [[Північна Македонія]] |- | +39 || [[Італія]] |- | +40 || [[Румунія]] |- | +41 || [[Швейцарія]] |- | +420 || [[Чехія]] |- | +421 || [[Словаччина]] |- | +423 || [[Ліхтенштейн]] |- | +43 || [[Австрія]] |- | +44 || [[Великобританія]] |- | +45 || [[Данія]] |- | +46 || [[Швеція]] |- | +47 || [[Норвегія]] |- | +48 || [[Польща]] |- | +49 || [[Німеччина]] |- | +501 || [[Беліз]] |- | +502 || [[Гватемала]] |- | +503 || [[Сальвадор]] |- | +504 || [[Гондурас]] |- | +505 || [[Нікарагуа]] |- | +506 || [[Коста-Ріка|Коста-Рика]] |- | +507 || [[Панама]] |- | +509 || [[Гаїті]] |- | +51 || [[Перу]] |- | +52 || [[Мексика]] |- | +53 || [[Куба]] |- | +54 || [[Аргентина]] |- | +55 || [[Бразилія]] |- | +56 || [[Чілі|Чилі]] |- | +57 || [[Колумбія]] |- | +58 || [[Венесуела]] |- | +590 || [[Ґваделупа]] |- | +591 || [[Болівія]] |- | +592 || [[Гайана]] |- | +593 || [[Еквадор]] |- | +594 || [[Гвіана|Гвіана (Французька)]] |- | +595 || [[Парагвай]] |- | +596 || [[Мартініка]] |- | +597 || [[Суринам]] |- | +598 || [[Уругвай]] |- | +599 || [[Антильські острови]] |- | +60 || [[Малайзія]] |- | +61 || [[Австралія]] |- | +62 || [[Індонезія]] |- | +63 || [[Філіппіни]] |- | +64 || [[Нова Зеландія]] |- | +65 || [[Сінгапур]] |- | +66 || [[Таїланд]] |- | +672 || [[Норфолк]] |- | +673 || [[Бруней]] |- | +675 || [[Папуа-Нова Гвінея]] |- | +676 || [[Тонга]] |- | +678 || [[Вануату]] |- | +679 || [[Фіджі]] |- | +685 || [[Західне Самоа]] |- | +686 || [[Кирибаті]] |- | +687 || [[Нова Каледонія]] |- | +689 || [[Французька Полінезія]] |- | +690 || [[Токелау]] |- | +691 || [[Мікронезія]] |- | +7 || [[Казахстан]] |- | +7 || [[Росія]] |- | +81 || [[Японія]] |- | +82 || [[Південна Корея]] |- | +84 || [[В'єтнам]] |- | +850 || [[Північна Корея]] |- | +852 || [[Сянган]] |- | +853 || [[Аоминь|Аоминь/Макао]] |- | +855 || [[Камбоджа]] |- | +856 || [[Лаос]] |- | +86 || [[Китай]] |- | +880 || [[Бангладеш]] |- | +886 || [[Тайвань]] |- | +90 || [[Туреччина]] |- | +91 || [[Індія]] |- | +92 || [[Пакистан]] |- | +93 || [[Афганістан]] |- | +94 || [[Шрі-Ланка]] |- | +95 || [[М'янма]] |- | +960 || [[Мальдіви]] |- | +961 || [[Ліван]] |- | +962 || [[Йорданія]] |- | +963 || [[Сирія]] |- | +964 || [[Ірак]] |- | +965 || [[Кувейт]] |- | +966 || [[Саудівська Аравія]] |- | +967 || [[Ємен]] |- | +968 || [[Оман]] |- | +971 || [[Об'єднані Арабські Емірати]] |- | +972 || [[Ізраїль]] |- | +973 || [[Бахрейн]] |- | +974 || [[Катар]] |- | +975 || [[Бутан]] |- | +976 || [[Монголія]] |- | +977 || [[Непал]] |- | +98 || [[Іран]] |- | +992 || [[Таджикистан]] |- | +993 || [[Туркменістан]] |- | +994 || [[Азербайджан]] |- | +995 || [[Грузія]] |- | +996 || [[Киргизстан]] |- | +998 || [[Узбекистан]] |} {{footer|ispartof=Загальні теми|type=Загальні теми}} dfo36x1ixhl686belrvd90gop8e3wpf 0 202 36438 36008 2025-01-18T12:22:37Z Assyrian Human 6497 /* Літаком */ 36438 wikitext text/x-wiki {{geo|49.55353|25.59477|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Тернопіль, церква Успіння Богородиці.JPG|thumb|300px|Церква Успіння Богородиці]] [[Файл:Церква над ставом.jpg|мини|450px|[[:w:Воздвиженська церква (Тернопіль)|Здвиженська церква]] XVI ст. над [[:w:Тернопільський став|Тернопільським ставом]] — найдавніша церква в місті]] '''Тернопіль''' — місто у західній частині [[Україна|України]], політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичина. Розташоване на річці Серет. Населення — 215 000 осіб. == Зрозуміти == Перлиною міста вважається Тернопільський став — велика штучна водойма, що простягається від центру Тернополя аж до його околиць. === Історія === Тернопіль був заснований у 1540 році Яном Амором Тарновським для оборони польських земель від татарських набігів. У 1772 в ході першого поділу Речі Посполитої місто було анексоване Австрією. У 1810–1815 роках місто перебувало під російською окупацією — тоді воно було центром Тернопільського краю Російської імперії. У 1920 Тернопіль став центром однойменного воєводства. У 1939 місто було приєднане до СРСР і стало центром Тернопільської області. Місто відоме також тим, що у 1944 воно було майже повністю зруйноване, через що його прозвали «другим Сталінградом». У післявоєнний час місто було відбудоване. З 1991 входить до складу незалежної України. == Як дістатись == === Літаком === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} Обслуговується міжнародним аеропортом Тернопіль, що знаходиться у східній частині міста. Аеропорт має статус «міжнародного», але приймає лише чартерні рейси. === Потягом === Тернопіль є важливим залізничним вузлом. З Тернополя курсують поїзди в основних напрямках державного та міжнародного значення. === Автомобілем === === Автобусом === Автовокзал міста забезпечує автобусне сполучення з Києвом, окремими обласними центрами Ук­раїни, райцентрами та іншими населеними пунктами області. Також ни­ні з Тернополя курсують автобуси до Варшави, Вроцлава, Жешува (Польща), Праги (Чехія), Мюнхена (Німеччина), Бреста (Білорусь), Кишинева (Молдова), Москви (Росія) та інших міст ряду країн. У Тернополі є ще окрема автостанція, яка обслуговує автобусним сполученням приміські населені пункти. == Транспорт == В Тернополі наявні автобуси, маршрутні таксі та тролейбуси. == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * Палац Тернопільського замку 1540-го року * Костел монастиря домініканів, келії 1749–1779 рр. * Воздвиженська церква кінця XVI століття * Церква Різдва Христового друга половина XVI століття === Пам'ятки архітектури місцевого значення === * Пансіонат сестер Йозефіток із ліцеєм (нині обласна прокуратура) * Офіцерське казино (нині міська рада) * Вілла А. Грабовського (нині обласна універсальна бібліотека) * Залізничний вокзал * Міський шпиталь (нині школа) * Австро-Угорський банк (нині Національний банк) * Готель «Подільський» (колишній готель «Україна») * Реальна гімназія (нині українська гімназія ім. І. Франка) * «Міщанське братство» (нині філармонія) * Товариство народних шкіл (нині адміністративний будинок) * Друга польська гімназія (нині школа) * Міська ощадна каса (нині Ощадбанк) * Промислова школа (нині супермаркет) == Чим зайнятись == === Музеї === * {{see | name=Тернопільський краєзнавчий музей | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=49.549479 | long= 25.592707 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-28 | content= }} * Тернопільський обласний художній музей * Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів * Міська картинна галерея * Музей Івана Пулюя По Тернопільському ставу в сезон навігації курсують теплоходи «Герой Танцоров» та «Капітан Парій». У теплу погоду судна сполучають центр міста з Дальнім пляжем, а у прохолодніші дні роблять круїзи без зупинок. Вартість квитка за повне коло станом на 2012 рік становить 10 гривень, в один кінець (до ресторану «Хутір» чи до Дальнього пляжу) — 5 гривень. Вартість квитка для дітей віком від 5 до 10 років — 50% від повної вартості. Для дітей до 5-річного віку проїзд безкоштовний. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing | type=eat | name=Кафе-бар "Христина" | alt= | url= | wikipedia=| email= | address=вулиця Текстильна,28 | lat=49.57449 | long=25.61794 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2024-01-04 | content= }} === Середні ціни === * Кафе-ресторан «Файне місто» * Ресторан «Старий млин» * Ресторан «Ковчег» * {{listing | name=Білий Налив | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= Валова вулиця 3 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-30 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | name=Хостел "Тарнопіль" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Качали 18 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-08-12 | content= }} === Середні ціни === * {{listing | type=sleep | name=Центр. На Замковій. Комфортна квартира поруч з озером та парком | alt= | url=https://www.booking.com/hotel/ua/tsentr-na-zamkovii-komfortna-kvartira-poruch-z-ozerom-ta-parkom.uk.html?label=uk-ua-booking-desktop-OXK0dABGmfYiD5lwTMEw6QS653685400986%3Apl%3Ata%3Ap1%3Ap2%3Aac%3Aap%3Aneg%3Afi%3Atikwd-31266867016%3Alp21124%3Ali%3Adec%3Adm&sid=f18e1dcf5be43aa5bd477415ed0cc801&aid=2311236 | wikipedia= | email= | address=Замкова вулиця, 1 | lat= | long= | directions=700 м від залізничного вокзалу | phone=+380 67 155 2040 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово, без вихідних | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2024-07-29 | content=Помешкання Центр. На Замковій. <p>Комфортна квартира поруч з озером та парком розміщено в місті Тернопіль. Для зручності гостей добре обладнані номери з балконом та безкоштовним Wi-Fi. <p> У помешканні (апартаменти), яке обладнано телевізором із плоским екраном із кабельними каналами, до розпорядження гостей також спальні (1) та повністю обладнана кухня з холодильником. Тут для зручності гостей є постільна білизна та рушники. <p> Персонал стійки реєстрації володіє такими мовами – англійська та українська – і надасть гостям практичні поради про околиці помешкання.<p> }} * {{listing | type=sleep | name=Готельний комплекс "Глобус" | alt= | url=http://www.hotel-globus.com | wikipedia= | email=globus-hotel@mail.ru | address=вул.С.Будного,18 | lat=49.3229 | long=25.3317 | directions=Маршрутними автобусами №27,30, тролейбусом №11 з залізничного вокзалу та автобусами №5,28 з автовокзалу | phone=0686469995 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово, без вихідних | price= | facebook=https://www.facebook.com/profile.php?id=100010113648530 | vkontakte=https://vk.com/id261894267 | lastedit=2024-01-04 | content=Приїжджаючи у гарне місто Тернопіль по справах, чи з метою подивитися місто, Ви завжди зустрінете привітний прийом і бездоганний сервіс у готельному комплексі «Глобус».<p>Комплекс ідеально підходить і для ділової поїздки, і для відпочинку. Він зручно розташований в діловій частині міста, в 5км. від центру, авто та залізничного вокзалів. Також в 5-ти хвилинах їзди знаходиться Тернопільське озеро, де можна насолодитися природою та свіжим повітрям.</p><p>Комфортабельні номери різних категорій від стандартів до VIP-люксу, ідеально підходять як для романтичного відпочинку , так і для ділового візиту. Всі номери оснащенні системою кондиціонування, кабельним телебаченням, бездротовим доступом в інтернет (Wi-Fi) та телефоном.</p><p>До Ваших послуг також: вишуканий ресторан, 2 конференц-зали з сучасним обладнанням, кімната відпочинку, 2 сауни, професійна автомийка, безкоштовна стоянка, цілодобовий room-service.</p><p>Готельний комплекс «Глобус » - це високі стандарти обслуговування, затишна атмосфера гостинності та демократичні ціни.</p> }} === Дорого === == Де навчатись == * [https://gi.edu.ua/ Галицький фаховий коледж імені В'ячеслава Чорновола] * Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (ТНПУ) * Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ) * Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя (ТНТУ) * Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій (ТІСІТ) * Тернопільський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом (ТІ МАУП) * Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (ТДМУ) * Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти (ТЕІПО) * ВНПЗ Європейський Університет Тернопільська філія * Тернопільський інститут економіки і підприємництва (ТІЕП) * Тернопільський комерційний інститут (ТКІ) * [http://www.tvpu.adr.com.ua Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму]{{Dead link|date=січня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 46000-499 Телефонний код +380-352 == Куди далі == * Бережани * Збараж * Вишнівець * Кременець * На захід: [[Львів]] * На схід: [[Хмельницький]], [[Вінниця]] {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Тернопільської області]] d05yqd75nrc6av12161au6rjcun338l 0 203 33199 32291 2022-08-24T01:24:04Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat 33199 wikitext text/x-wiki {{geo|49.3930555556|25.5597222222|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Тернопільська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Бережани]] * [[Борщів]] * [[Бучач]] * [[Заліщики]] * [[Збараж]] * [[Зборів]] * [[Копичинці]] * [[Кременець]] * [[Ланівці]] * [[Монастириська]] * [[Підгайці]] * [[Почаїв]] * [[Скалат]] * [[Теребовля]] * [[Тернопіль]] * [[Хоростків]] * [[Чортків]] * [[Шумськ]] == Селища == * [[Підволочиськ]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] ehwes516n045cor9gzv85m0e5g4q69j 0 204 12465 11719 2013-11-12T20:38:26Z VollBot 345 insert new geo template 12465 wikitext text/x-wiki {{geo|8.25|1.183333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Togo Taberma house 02.jpg |flag = Flag of Togo.svg |location = LocationTogo.png |capital = [[Ломе]] |government = Республіка |currency = КФА франк BCEAO (XOF) |area = 56 785 км² |population = 6,1 млн. (2005) |language = французька |religion = Традиційні вірування - 51%, Християнство - 29% (переважно католицизм), Іслам - 20% |electricity = 127-220/50 Hz (вилка Європейського зразку) |callingcode = +228 |tld = .tg |timezone = GMT (UTC+0) }} '''Того''' знаходиться на [[Західна Африка|заході Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Ломе]] * [[Атакпаме]] * [[Анехо]] * [[Басар]] * [[Дапаон]] * [[Кпара]] * [[Кпаліме]] * [[Манго]] * [[Сокоде]] * [[Сотубуа]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Західна Африка|type=Країна}} 34v59e6lyaf5wpfz15vn8gkyx5x15i5 0 205 37807 37806 2025-06-14T13:30:18Z Ulik.k.V 7266 /* Регіональна кухня */ 37807 wikitext text/x-wiki {{geo|34|9|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Hammamet Medina.JPG |flag = Flag of Tunisia.svg |location = LocationTunisia.png |capital = [[Туніс (місто)|Туніс]] |government = Республіка |currency = Туніський динар (TND) |area = 163,610 км² |population = 10,732,900 (2012) |language = [[Арабський розмовник|Арабська]] (офіційна), [[Французький розмовник|Французька]] |religion = Іслам - 98%, Християнство - 1% |electricity = 230V/50Hz (вилки типу C & E) |callingcode = +216 |tld = .tn |timezone = CET (UTC +1) }} '''Туніс''' знаходиться на [[Північна Африка|півночі Африки]]. Межує з [[Лівія|Лівією]] та [[Алжир]]ом та має вихід до Середземного моря. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Бізерта]] * [[Кайруан]] * [[Махдія]] * [[Монастір]] * [[Сус]] * [[Сфакс]] * [[Табарка]] * [[Туніс (місто)|Туніс]] * [[Хаммамет]] == Інші місця == * Острів [[Джерба]] * Острови [[Керкенна]] * [[Карфаген]] * [[Сіді-Бусаїд]] == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=34°43′04″ с. ш.|long=10°41′27″ в. д.|name=Міжнародний аеропорт Сфакс-Тіна|alt=Aéroport International de Sfax|address=аеропорт, розташований за 6 км на південний схід від туніського міста .|directions=Як і в більшості аеропортів Тунісу експлуатація аеропорту Сфакс-Тіна здійснюється Управлінням цивільної авіації та аеропортів Тунісу|url=https://www.aeroport-de-sfax-thyna.com/|wikipedia=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%81%E2%80%93%D0%A2%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%B0%D1%8D%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|phone=+216 74 278 000|description=аеропорт, що обслуговує Сфакс та весь туніський регіон Сахель. Розташований за шість кілометрів на південний захід від Сфакса, він був відкритий у 1980 році та займає площу 327 гектарів у муніципалітеті Тіна.}} У Тунісі розвинена мережа аеропортів, які приймають як регулярні, так і чартерні рейси: * Аеропорт Туніс-Картаж * Аеропорт Монастір імені Хабіба Бургіби * Аеропорт Енфіда-Хаммамет * Аеропорт Сфакс * Аеропорт Табарка * Аеропорт Тозер * Аеропорт Джерба-Зарзіс === Потягом === Існує залізничне сполучення з [[Алжир]]ом. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=36.79500479556906|long=10.180459538762427|name=Залізничний транспорт у Тунісі|alt=Société Nationale des Chemins de Fer Tunisiens|address=Rue Ali Darghouth, Tunis, Туніс|directions=Залізничний транспорт у Тунісі має значне історичне підґрунтя, починаючи з кінця 19 століття, коли правитель Садок-бей побудував першу залізничну лінію.|url=https://www.sncft.com.tn/|wikipedia=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%B2_%D0%A2%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%81%D0%B5|facebook=https://www.facebook.com/SNCFTOfficiel}} == Мова == Жителі країни розмовляють арабською мовою (туніський діалект). Також офіційною є французька мова. Нею розмовляють жителі великих та туристичних міст. Сільські жителі французькою володіють слабо. Англійська мова має вузький вжиток в туризмі. == Що відвідати == {{See|name=Туніс: оглядова екскурсія на цілий день з обідом|url=https://www.getyourguide.com/uk-ua/sidi-bu-sayid-l2216/tunis-ogliadova-ekskursiia-mistsevimi-mistami-na-tsilii-den-z-obidom-t384979/|hours=Тривалість 8 години|price=Від 4 488 UAH за особу|image=https://cdn.getyourguide.com/img/tour/5e820042d2026.jpeg/98.jpg|description=Відвідайте стародавнє місто Карфаген, Сіді-бу-Саїд, музей Бардо та Туніську Медину під час туру з Тунісу в невеликій групі. Цей тур відвідає два об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО за один день.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Грошовою одиницею країни є туніський динар (TND). Всі покупки здійснюються в динарах. Інші валюти не приймаються до розрахунків, і дуже рідко використовуються у туристичній сфері. 1 туніський динар складається з 1000 мілімів. Станом на 2013 рік приблизний курс становив: * 1 EUR = 2 TND * 1 USD = 1,6 TND В обігу ходять монети (10, 20, 50, 100 мілім, 1/2 динара, 1 та 5 динарів) та банкноти (5, 10, 20, 30 та 50 динарів). Монети вартістю 1, 2 та 5 мілім нині є дуже рідкісними, хоча декілька років назад можна було знайти в обігу алюмінієві монети вартістю 5 мілім. У Тунісі туристам рекомендується купувати оливкову олію, фініки, шампунь з глини (tfal), вироби зі шкіри. Добрими є місцеві фрукти, дешево можна придбати плоди кактуса (у сезон). У Табарці можна придбати оригінальні вироби з коралів. Крім того, у багатьох містах (переважно в старих частинах - медінах) та туристичних місцях можна придбати багато місцевих сувенірів. == Регіональна кухня == {{Eat|name=Dar Slah|address=145 Rue de la Kasbah, Tunis 1006, Туніс|phone=+216 58 261 026|email=contact@darslah.com|url=https://www.darslah.com/|hours=12:00 – 15:30 з понеділка по суботу|price=Ціна за людину: 30–40 TND|lat=36.79872516501829|long=10.17106469484235|content=У самому серці медіни Тунісу, за 150 метрів від мечеті Зітуна, на одній з найбагатших і найяскравіших артерій суків, вулиці Касба, ресторан "Dar Slah" запрошує вас у теплій та дружній атмосфері, щоб зануритися у смаки справжньої туніської кухні.}} == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Dar el médina|address=Rue Sidi Ben Arous, La Medina, 1006 Туніс, Туніс|phone=+21671563022|url=ttps://www.booking.com/hotel|price=UAH 4 316|lat=37.39504662583683|long=10.04459419316441|content=У помешканні Dar el médina номери обладнані патіо. У помешканні Dar el médina усі номери оснащено окремою ванною кімнатою з біде та безкоштовними туалетно-косметичними засобами. Також серед іншого гості можуть помилуватися чудовим видом на місто. У помешканні Dar el médina кожен номер оснащений постільною білизною та рушниками.}} == Де навчатись == Можна записатись на курси іноземних мов, та повчити французьку та арабську на курсах іноземних мов, що є у великих містах. == Як заробити == Ціни на продукти у Тунісі невисокі, проте високі ціни на алкогольні та тютюнові вироби. Тому можна взяти з собою пляшку горілки та блок цигарок, якщо вони є недорогими у вашій країні, у разі необхідності їх можна буде продати комусь з місцевих. Перед вильотом до Тунісу можна купити в Duty-free аеропорту шведську горілку "Absolut", яка користується великою популярністю в Тунісі, але коштує там дорого (близько 60 TND за пляшку). Проте не варто продавати алкоголь під час посту у місяць Рамадан. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == Оскільки Туніс знаходиться на Середземноморському узбережжі, тому немає жодних особливих вимог щодо здоров'я з урахуванням клімату. Щодо вживання їжі також відсутні будь-які загальні протипоказання. Для всіх потреб воду краще купувати в магазині. == Поважати == Мешканці Тунісу дружелюбно ставляться до туристів, проте слід не забувати, що країна ісламська. Тому заради поваги до місцевих мешканців бажано в громадських місцях носити одяг більш закритого типу (повністю закривати тіло не потрібно, бажано прикривати коліна та плечі). Також під час посту в місяці Рамадан не варто вживати їжу та палити на вулиці. == Зв'язок == У країні діють декілька операторів мобільного зв'язку. Найпоширеніші з них Tunisiana та Tuntel. Для купівлі сім-карти необхідно завітати до офіційної точки продажу та пред'явити паспорт. Поповнити рахунок можна як в центрі продажу мобільного оператора так і в звичайній крамниці. При купівлі скретч-карти поповнення, або при поповненні іншим способом одразу стягується податок. Зручними у користуванні є таксофони. До оплати розмов приймаються монети. Код країни - +216 {{footer|ispartof=Північна Африка|type=Країна}} ger0gx287zuu59iuuvb1hny5d5cgdq6 0 206 37322 37320 2025-05-10T17:05:49Z Ulik.k.V 7266 /* Регіональна кухня */ 37322 wikitext text/x-wiki {{geo|39|36|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Туреччина''' - країна [[Близький Схід|Близького Сходу]] і [[Європа|Південної Європи]] (через часткове розташування). Географічно велика частина країни знаходиться в Азії. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist2 | regionmap=Turkey regions map.png | regionmapsize=560px | region1name=[[Егейська Туреччина]] | region1color=#a1a4c1 | region1description=Грецькі і римські руїни між блакитним морем з одного боку і сріблястими оливковими гаями з іншого | region2name=[[Чорноморська Туреччина]] | region2color=#9eccb1 | region2description=Гори з великим лісом, що пропонують чудові види спорту на відкритому повітрі, такі як походи і рафтинг | region3name=[[Центральна Анатолія]] | region3color=#ceb881 | region3description=Центральноєвропейські степи з національною столицею, хеттські і фрігійські руїнами, а також Каппадокією, подібною до Місяця | region4name=[[Східна Анатолія]] | region4color=#c0ce98 | region4description=Висока і гірська східна частина з суворими зимами | region5name=[[Мармара (регіон)|Мармара]] | region5color=#b59bb2 | region5description=Найбільш урбанізований регіон з візантійськими та османськими пам'ятниками в деяких найбільших містах країни | region6name=[[Середземноморська Туреччина]] | region6color=#cba88b | region6description=Гори, покриті сосновими лісами, піднімаються прямо з узгодженого узбережжя кристально чистого моря | region7name=[[Південно-Східна Анатолія]] | region7color=#beb588 | region7description=Напівпустеля Середньо-східної частини країни }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#a1a4c1|title=[[Егейська Туреччина]]|wikidata=Q155564}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#9eccb1|title=[[Чорноморська Туреччина]]|wikidata=Q155533}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#ceb881|title=[[Центральна Анатолія]]|wikidata=Q155526}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#c0ce98|title=[[Східна Анатолія]]|wikidata=Q155542}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#b59bb2|title=[[Мармара (region)|Мармара]]|wikidata=Q155583}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#cba88b|title=[[Середземноморська Туреччина]]|wikidata=Q155552}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#beb588|title=[[Південно-Східна Анатолія]]|wikidata=Q155638}} == Міста == <!-- This is meant to be a representative list of no more than NINE cities. If you feel that there should be a change of cities displayed in this list, please discuss your proposal first on the talk page. --> {{Mapframe|39.027332|34.801081|height=300|width=480|zoom=5}} * {{Marker|type=city |lat=39.956 | long=32.854 |zoom=12 |name=[[Анкара]] |image=|wikidata=Q3640 }} — столиця та друге найбільше місто Туреччини * {{Marker|type=city |lat=36.911 | long=30.690 |zoom=12 |name=[[Анталія]] |image=|wikidata=Q6487 }} — Найбільш швидкозростаюче місто, центр для багатьох пляжних курортів * {{Marker|type=city |lat=37.038 | long=27.420 |zoom=12 |name=[[Бодрум]] |image=|wikidata=Q172267 }} — модне прибережне місто в Південному Егейському регіоні, яке є одним із найпопулярніших для туристів курортом, з цитаделлю, римськими руїнами, модними клубами та кількома селами, які оточують півострів * {{Marker|type=city |lat=41.677 | long=26.564 |zoom=12 |name=[[Едірне]] |image=|wikidata=Q43387 }} — друга столиця Османської імперії * {{Marker|type=city |lat=41.018 | long=28.970 |zoom=12 |name=[[Стамбул]] |image=|wikidata=Q406 }} — найбільше місто Туреччини, столиця колишніх Османської та Візантійської імперій, і єдине велике місто у світі, яке охоплює дві частини світу * {{Marker|type=city |lat=38.415 | long=27.144 |zoom=12 |name=[[Ізмір]] |image=|wikidata=Q35997 }} — третє найбільше місто Туреччини, центр для безліччі пляжних курортів * {{Marker|type=city |lat=37.872 | long=32.492 |zoom=12 |name=[[Конья]] |image=|wikidata=Q79857 }} — досить велике місто, яке є серцем містичного суфійського ордену, місця гробниці Румі та елегантної архітектури сельджуків, оточеної великими степами * {{Marker|type=city |lat=41.0063 | long=39.7258 |zoom=12 |name=[[Трабзон]] |image=|wikidata=Q45301 }} — чудовий монастир Сумела знаходиться недалеко від міста, і це чудовий шлях до вивчення турецького північного сходу * {{Marker|type=city |lat=37.161 | long=38.792 |zoom=12 |name=[[Шанлиурфа]] |image=|wikidata=Q133118 }} — місто з красивою архітектурою і надзвичайно доброзичливими місцевими жителями біля воріт Східного світу; поєднання турецьких, курдських, арабських та ассирійських культур == Інші місця == * {{Marker|type=vicinity |lat=40.508613 | long=43.572205 |zoom=12 |name=[[Ані]] |image=|wikidata=Q546010 }} — вражаючі руїни середньовічної вірменської столиці на Далекому Сході країни; відоме як місто 1000 церков * {{Marker|type=vicinity |lat=38.6583 | long=34.8536 |zoom=12 |name=[[Каппадокія]] |image=|wikidata=Q217265 }} — територія в центральних високогір'ях, відома своїми унікальними пейзажами, подібними до Місяця ("казкові димарі"), підземні міста, печерні церкви та будинки, висічені в скелях * {{Marker|type=vicinity |lat=37.9419 | long=27.3415 |zoom=12 |name=[[Ефес]] |image=|wikidata=Q47611 }} — добре збереглися руїни римського міста на західному узбережжі * {{Marker|type=vicinity |lat=40.367222 | long=26.455000 |zoom=12 |name=[[Галліполі]] |image=|wikidata=Q192860 }} — місце висадки 1915 року "Анзак" і багато пам'ятників Першої світової війни * {{Marker|type=vicinity |lat=37.7833 | long=38.6167 |zoom=12 |name=[[Кяхта|Немрут-Даг]] |image=|wikidata=Q375432 }} — [[Світова спадщина ЮНЕСКО|об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО]] з головними статуями, присвяченими древнім богам на його вершині * {{Marker|type=vicinity |lat=36.5503 | long=29.1223 |zoom=12 |name=[[Олюденіз]] |image=|wikidata=Q1344290 }} — незрівнянна краса листівки "Блакитна Лагуна", мабуть, найвідоміший пляж Туреччини, який ви побачите на будь-якій туристичній брошурі * {{Marker|type=vicinity |lat=37.9272 | long=29.1258 |zoom=12 |name=[[Памуккале]] |image=|wikidata=Q232734 }} — "Бавовняний замок", білий світ травертинів, що оточують каскадні дрібні басейни, наповнені термальними водами * {{Marker|type=vicinity |lat=40.6864 | long=39.6542 |zoom=12 |name=[[Трабзон#Панагія Сумела|Панагія Сумела]] |image=|wikidata=Q1419157}} — приголомшливий монастир на скелях * {{Marker|type=vicinity |lat=40.069444 | long=29.221389 |zoom=12 |name=[[Малий Олімп]] |image=|wikidata=Q925688 }} — основний зимовий курорт країни * {{Marker|type=vicinity |lat= | long= |zoom=12 |name=[[Газіантеп]] |image=|wikidata=Q93338 }} == Як дістатись == === Віза === Громадяни України можуть перебувати на території Туреччини без візи не більше 60 днів. === {{Літаком}} === {{Listing|type=go|lat=36.981|long=35.280|name=Аеропорт Адана|alt=Adana Havalimanı|address=Був побудований у районі Шакірпаша, за 2,3 км на захід від історичного центру міста.|directions=Міжнародний аеропорт, що обслуговує Адану, Туреччина. Був відкритий для експлуатації як летовище спільного базування в 1937 році та став повноцінним цивільним аеропортом в 1956 році.|url=https://www.dhmi.gov.tr/Sayfalar/Havalimani/Adana/AnaSayfa.aspx|wikipedia=Адана (аеропорт)|facebook=https://www.facebook.com/dhmi.gov.tr|instagram=https://www.instagram.com/dhmigenelmudurlugu/#|phone=0322 435 03 80|fax=0322 435 91 26|email=infoadana@dhmi.gov.tr ​​|hours=цілодобово}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Подорож автобусом з України до Туреччини — це зручний та доступний спосіб дістатися до найпопулярніших міст країни. Ви можете вирушити в поїздку без пересадок, насолоджуючись дорогою та зупинками в цікавих місцях, а прибувши — одразу поринути в атмосферу турецького гостинного півдня або мегаполісів. Автобусні рейси виконуються з різних міст України: Київ, Дніпро, Харків, Одеса, Миколаїв, Кривий Ріг, Вінниця, Житомир, Хмельницький, Чернівці. Доступні напрямки до найбільших міст Туреччини: '''Стамбул, Анкара, Ізмір, Анталія, Бодрум''' — як на постійній основі, так і сезонно. Сучасні автобуси мають Wi-Fi, кондиціонери, розкладні сидіння та інші зручності для тривалих подорожей. Час у дорозі залежить від міста виїзду та обраного маршруту. Знайти квитки на автобус до Туреччини можна [https://bus-donas.com/%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%81-%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D0%B2-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB-%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D1%82/tickets/kiev/istanbul тут] === {{Кораблем}} === == Транспорт == '''<big>Залізниця</big>''' {{Listing|type=go|lat=39°56′16.3″|long=32°50′28.9″|name=Високошвидкісна залізниця Анкара — Конья|alt=Polatlı – Konya yüksek hızlı demiryolu|address=Hacı Bayram Mahallesi Hipodrom Cad. No: 3/C Altındağ / ANKARA|directions=друга високошвидкісна залізнична лінія в Туреччині, після високошвидкісної залізниці Анкара-Стамбул[4] лінія прямує тим же маршрутом, що й високошвидкісна залізниця Анкара-Стамбул із Анкари до Полатли, де вона має відгалуження на південь через рівнини середньої Анатолії і з'єднується із залізницею Ескішехір — Афьон — Конья у Сарикалар, на північ від Коньї, що прямує на південь до міста.|url=https://www.tcddtasimacilik.gov.tr/tr/yuksek_hizli_tren/detay/14|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki|facebook=https://www.facebook.com/tcddtasimacilikgovtr/about/|instagram=https://www.instagram.com/tcddtasimacilik/|phone=+90 (312) 309 05 15|hours=цілодобово|price=Кошторисна вартість 1,000,000,000 турецьких лір}} == Мова == Державною та основною мовою є [[Турецький розмовник|турецька]]. Але майже в усіх готелях розуміють російську та англійську. == Що відвідати == {{See|name=Блакитна мечеть|lat=41.005|long=28.976|address=Binbirdirek, At Meydanı Cd No:10, 34122 Fatih/Стамбул, Туреччина|wikidata=Q80541|wikipedia=Блакитна мечеть (Стамбул)|image=Exterior of Sultan Ahmed I Mosque in Istanbul, Turkey 002.jpg|description=Одна з найбільших мечетей Стамбула. Має шість мінаретів. Вважається одним з найвидатніших шедеврів ісламської та світової архітектури. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО|price=Самостійна екскурсія з аудіогідом коштує 10 євро (https://istanbultouristpass.com/uk/blue-mosque-of-sultanahmet)|hours=Мечеть відкрита щоденно з 9:00 до 19:00, окрім часу молитви (https://www.viaurbis.com/)|content=Одна з найбільших мечетей Стамбула. Має шість мінаретів. Вважається одним з найвидатніших шедеврів ісламської та світової архітектури. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == {{Eat|name=360 Istanbul|address=Tomtom Mah. İstiklal Cad. No:163 K: 8, 34433 Beyoğlu/İstanbul, Туреччина|phone=+90 533 691 03 60|email=360Istanbul@360Istanbul.com|url=https://360istanbul.com/|price=Від 800–900 ₺ ціна за людину|lat=41.032|long=28.976|content=З панорамним видом на місто цей ресторан пропонує унікальний гастрономічний досвід, що поєднує сучасну кухню та традиційні турецькі смаки. Ідеально підходить для романтичної вечері чи особливого випадку.}} == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Grand Miramor Hotel|address=Kiriş, Kiriş Cd. No:92, 07980 Kemer/Antalya, Туреччина|phone=+90 242 524 51 34|url=https://miramorhotel.com/|email=info@miramorhotels.com|price=Від 3 559 UAH за ніч|lat=36.57782843580711|long=30.581692981021966|content=Помешкання MIRAMOR HOTEL & Spa - ULTRA ALL INCLUSIVE розташовано в Анталії, за 7 хв. ходьби від пам'ятки "Пляж Чам’юва". До розпорядження гостей сад, безкоштовна приватна парковка, приватна пляжна зона та спільний лаунж. Серед зручностей варто відзначити ресторан, дитячий клуб і обслуговування номерів, а також безкоштовний Wi-Fi на всій території помешкання. У помешканні гостей запрошують скористатися такими зручностями/послугами, як відкритий плавальний басейн, конференц-зал/бенкетний зал, фітнес-центр, тераса, критий басейн, сауна та аквапарк.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] s3w00r99ew8v00os7f4yw5qyenygaim 0 207 36704 36703 2025-03-17T19:47:33Z Zvwhuw 7242 /* Де зупинитись */ 36704 wikitext text/x-wiki {{geo|47|19|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag=Flag of Hungary.svg |location=LocationHungary.png |capital=[[Будапешт]] |government= |currency=угорський форинт |area= |population= |language=угорська |religion= |electricity= |callingcode=+36 |tld=.hu |timezone= }} '''Угорщина''' знаходиться в [[Центральна Європа|Центральній Європі]], входить до складу Євросоюзу та Шенгенської зони. Межує зі [[Словаччина|Словаччиною]] на півночі, з [[Україна|Україною]] на північному сході, з [[Румунія|Румунією]] на південному сході, з [[Сербія|Сербією]] на півдні, з [[Хорватія|Хорватією]] і [[Словенія|Словенією]] на південному заході, з [[Австрія|Австрією]] на північному заході. == Зрозуміти == У цій невеликій країні зосереджена величезна кількість культурних і архітектурних пам'яток - від «Перлини Дунаю», [[Будапешт]]а, до крихітних середньовічних містечок і сіл. Природа також не обділила Угорщину своєю увагою, подарувавши їй безліч знаменитих на весь світ термальних і мінеральних джерел. == Регіони == {| ! Назва регіону !! Адміністративний центр |- |Північна Угорщина || [[Мішкольц]] |- |Північний Альфельд || [[Дебрецен]] |- |Південний Альфельд || [[Сегед]] |- |Центральна Угорщина || [[Будапешт]] |- |Центрально-Задунайський край || [[Секешфехервар]] |- |Західно-Задунайський край || [[Дьєр]] |- |Південно-Задунайський край || [[Печ (Угорщина)|Печ]] |} == Міста == {{Marker|type=city|name=[[Будапешт]]|zoom=12|lat=47.498333|long=19.040833|wikidata=Q1781}} — місто на Дунаї, столиця Угорщини. * [[Мішкольц]] — третє за величиною місто країни. * [[Дьйор]] * [[Печ]] * [[Сегед]] * [[Дебрецен]] * [[Кечкемет]] * [[Секешфехервар]] * [[Естергом]] {{Marker|name=[[Егер]]|type=city|lat=47.898|long=20.374|zoom=12|wikidata=Q167109}} — місто на північному сході Угорщини. Відоме великими виноградниками, термальними джерелами і романтичними вузькими вуличками з будівлями в стилі угорського бароко. Тут знаходиться друга найпівнічніша турецька споруда в Європі — мінарет XVII століття. == Інші місця == * [[Озеро Балатон]] — найбільше озеро [[Центральна Європа|Центральної Європи]]. * [[Озеро Хевіз]] — друге за величиною термальне озеро в світі (знаходиться в [[Хевіз|однойменному місті]]). * [[Тапольца]] — невелике містечко недалеко від [[Озеро Балатон|Балатону]]. Відоме унікальним печерним озером, розташованим в самому центрі міста. == Як дістатись == === Літаком === * {{Listing|type=go|lat=47.439444|long=19.261944|name=Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста|alt=Budapest Liszt Ferenc Nemzetközi Repülőtér|address=Kőérberki út 36/A|directions=|url=https://www.bud.hu/en|wikipedia=Будапешт (аеропорт)|facebook=https://www.facebook.com/budapestairport|instagram=https://www.instagram.com/budapestairport/|phone=Tel.: +36 (1) 296-7000|hours=Відкритий 24 години|description=Міжнародний аеропорт, який обслуговує столицю Угорщини Будапешт, найбільший із міжнародних аеропортів країни. Аеропорт обслуговує рейси в аеропорти Європи, а також Азії, на Середній Схід і в Північну Америку. 2008 року аеропорт обслуговував 8,4 млн пасажирів.}} === Потягом === ==== Залізниці ==== {{Listing|type=go|lat=47.510833|long=19.0575|name=Угорські залізниці|alt=Budapest-Nyugati; Nyugati pályaudvar|address=Будапешт,площа Нюгат-тер|directions=угорська залізнична компанія, національний оператор залізничних перевезень в Угорщині з головним офісом у Будапешті.|url=https://www.mavcsoport.hu/mav-szemelyszallitas/belfoldi-utazas/vasutallomas/budapest-nyugati|wikipedia=Угорські державні залізниці|phone=36 (1) 2 49 49 49}} Є прямий поїзд до [http://pass.rzd.ru/static/public/pass?STRUCTURE_ID=5140 Будапешта з Москви № 15], який їде через Київ. Час у дорозі з Києва 23 години. За посиланням можна подивитися актуальну вартість квитка. Є ще один більш економний варіант. Доїхати до міста Чоп - найзахіднішого міста України. Зробити пересадку до міста Захонь, що вже на території Угорщини. Кордон проходите український на вокзалі в Чопі, угорський в поїзді. Враховуючи, що між Захонь і Чоп повідомлення регулярне, але поїзди ходять з великим інтервалом, то можливо має сенс перетнути кордон на автомобілі. Близько вокзалу в Чопі стоїть безліч бажаючих підвезти мандрівника за не дуже велику плату. З Захоні ходить багато поїздів у бік Будапешта, розклад можна підібрати тут http://www.mav-start.hu/. Вартість з Києва до Будапешта орієнтовно 40 євро/чол. в один бік. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Будівля парламенту Угорщини|lat=47.506944|long=19.045556|address=Kossuth Square|phone=+36 1 441 4000|wikidata=Q11819|wikipedia=Будівля парламенту Угорщини|image=Файл:Budapest-Parliament-0001.jpg|directions=Резиденція угорського парламенту на березі Дунаю в Будапешті.Будівля угорського парламенту є найбільшою в країні.|price=дорослі – (€17,00); учні та студенти – (€8,50); діти до 6 років – безкоштовно.|hours=Парламент відкритий щоденно з 08:00 до 18:00}} Обов'язковими для відвідування у столиці Угорщини - Будапешті - можна назвати Площу героїв, а також проспект Андраши, вздовж якого йде найстаріше на континенті метро (симпатичні, ніби іграшкові жовті вагони). Поруч - Міський парк (Варошлігет), в якому діють чудові купальні графа Сеченя (вхід для дорослого навесні 2013 року - біля 12 євро), а також - зоопарк, що не залишить байдужим ані дітей, ані дорослих (вхід для дорослого навесні 2013 року - біля 10 євро). Варто поїхати, звісно, на Будайську фортецю, звідки - чудовий вид на Дунай та на Пешт (низинну частину міста). Піднятися на фортецю можна на фунікулері (квиток в одну сторону навесні 2013 року - біля 3 євро). На території фортеці розташовано чимало атракцій для туристів - хочеться виділити Музей марципанів та магазин-кафе із марципанами поруч, а також - підземний Лабіринт (вхід навесні 2013 року - біля 10 євро). == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Інтерконтинентальний Будапешт|address=Budapest Apaczai Csere J.U, 12-14, 1052 Угорщина|phone=+36 800 18 893|fax=+36-1-391-1410|email=budapest@ihg.com|url=https://www.budapest.intercontinental.com/rooms-en/lakosztalyok|lat=47.497484313507954|long=19.047850500000003|content=Міжнародна мережа готелів, що належить британській компанії|wikipedia=InterContinental Hotels and Resorts|wikidata=Q1825730}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] q8nw85vyzo159fwc3lj31tarkcbfpyw 0 208 37687 36434 2025-05-30T20:26:09Z 188.163.69.32 fix 37687 wikitext text/x-wiki {{geo|48.62080|22.28791|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Ужгород''' — столиця [[Закарпатська область|Закарпаття]] і найменший обласний центр [[Україна|України]]. Самобутнє місто, що увібрало в себе елементи багатьох культур — угорської, австрійської, чеської, а в останні роки ще й української. В Ужгороді цікавий середньовічний замок, закарпатський музей народної архітектури та побуту, загадкова Горянська ротонда з унікальними фресками XIV століття і величезний пласт міжвоєнної чехословацької архітектури, якої тут більше ніж де-небудь ще за межами [[Чехія|Чехії]] та [[Словаччина|Словаччини]]. Відвідавши Ужгород, не можна скласти повне уявлення про Закарпаття, але, безумовно, він стане відмінним вступом до цього самобутнього регіону. == Зрозуміти == {{citybar | city= Ужгород | citylocal= | arm = | image= Ungvar-Gereny 1 Foto Thaler Tamas.jpg | caption = Горянська ротонда | website = | population =116 304 (2013) | callingcode =+380 312 | timezone = UTC+2/UTC+3 }} [[Файл:Uschhorod oblastnarada.jpg|thumb|Будівля обласної адміністрації]] [[Файл:Ukraine-Uzhhorod-Streets-4.jpg|thumb|Корзо — головна вулиця]] Ужгород — адміністративний центр наймолодшої області України — Закарпатської. Закарпаття було приєднано до Української РСР 1945 року. До цього часу воно входило до складу Чехословаччини, а до 1919 року належало Австро-Угорщині. Населення Ужгороду багатонаціональне — більшість складають українці, але також живе багато росіян, угорців, словаків, німців, євреїв, циган. Іноземцю потрібно проявляти багато терпіння в спілкуванні з місцевими жителями. Проте, Ужгород заслуговує на увагу як перехрестя культур. Часто місцеві жителі зможуть допомогти або вказати дорогу українською, угорською чи російською мовами. Центр міста — дуже цікаве і приємне місце, де є магазини, ресторани і готелі. == Як дістатись == === Літаком === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} * {{listing|type=go| lat=48.63797| long= 22.27238 |wdid= Q1077892 | name= Міжнародний аеропорт «Ужгород» | alt= {{IATA|UDJ}} | image= Uzhhorod Airport 2010 2.jpg | address= вул. Собранецька, 145 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Знаходиться в 3 км від центру міста. ЗПС впирається в словацький кордон, тому літаки прибувають до Ужгорода з повітряного простору Словаччини а також направляються туди відразу після зльоту. Таких літаків, втім, небагато: один раз в день з Києва (авіакомпанія [http://flymotorsich.com/ Мотор-Січ]). Ніяких інших рейсів давно вже немає і навряд чи вони з'являться. }} === Потягом === [[Файл:Uzhhorod Central Rail Terminal.jpg|thumb|upright=1.35|Вокзал Ужгороду]] * {{listing|type=go| lat=48.6093 | long=22.3006 | name= Залізничний вокзал | alt= | image= Uzhhorod Central Rail Terminal.jpg | address= вул. Станційна, 9 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Стара будівля збудована в 1903 році і виглядала би просто, якби не прибудована до неї в кінці 1990-х нова будівля, виконана в тому ж стилі з очевидними (і вдало підібраними) елементами закарпатської архітектури. }} === Автомобілем === Ужгород є найбільшим транспортним вузлом Закарпатської області, через який проходить низка європейських автошляхів — {{Автошлях|E|50}}, {{Автошлях|E|58}}, {{Автошлях|E|573}}, а також міжнародні автошляхи {{Автошлях|М|06}}, {{Автошлях|М|08}} та автомобільний шлях національного значення {{Автошлях|М|13}}. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Транспортна мережа міста об'єднує 29 автобусних маршрутів та розгалужену сітку таксомоторних перевезень. == Що відвідати == {{Mapframe}} === Центр === [[Файл:Ukraine-Uzhhorod-Castle-15.jpg|thumb|Замок]] * {{listing|type=see |lat =48.62061 |long =22.30682 |wdid=Q832656 |name =Замок-фортеця |alt = |image =Ukraine-Uzhhorod-Castle-15.jpg |address =вул.Капітульна, 33 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Перші кам'яні споруди побудовані угорцями на початку XI століття. Найстаріші мури відносяться до масштабної реконструкції в 1312 році, в ході якої склалася сучасна структура замку: обнесений ровом палац-цитадель і зовнішній контур стін. Все це неабияк перебудовувалося в XVI столітті, та й потім зазнавало змін після того, як замок втратив своє оборонне значення. Проте, відчуття старовини, середньовіччя тут збереглося. Це одна з самих цілісних середньовічних оборонних споруд на території України. Усередині розміщується Закарпатський обласний краєзнавчий музей (див. нижче). }} [[Файл:Cathedral_of_the_Exaltation_of_the_Holy_Cross_Uzhhorod_2009.jpg|thumb|220px|Хрестовоздвиженський кафедральний собор]] * {{listing|type=see |lat =48.6229 |long =22.3023 |name =Греко-католицький Хрестовоздвиженський кафедральний собор |alt = |image =Griechkat kathedrale uschhod.jpg |address =вул.Капітульна, 11 |directions =знаходиться в центрі міста |wdid= |url =http://www.uzhgorod.ws/architecture_churches.htm |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Храм збудований біля 1646 року. }} [[Файл:Uzhgorod Roman Catholic Church.JPG|thumb|Католицький собор]] * {{listing|type=see |lat =48.62361 |long =22.2995 |name =Римо-католицька церква Св. Юрія |alt = |image = |address =вул. Волошина, 7/9 |directions =знаходиться в центрі міста |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237652 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62587 |long =22.30428 |name =Церква Адвентистів сьомого дня |alt = |image = |address =вул. Підгірна, 48 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62687 |long =22.2991 |name =Свято-Преображенська церква |alt = |image = |address =вул. Петрова, 2 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Православний храм. }} * {{listing|type=see |lat =48.62563 |long =22.29613 |name =Закарпатська реформаторська церква |alt = |image = |address =пл. Жупанатська, 5 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237356 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.6207 |long =22.3030 |name =Колишній греко-католицький чоловічий монастир ордена Cв.Василя Великого |alt = |image = |address =вул. Волошина, 54 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Уніатський монастир, був побудований в 1912 році. Тоді цей чотириповерховий будинок був найвищим в Ужгороді. Тепер будівля п'ятиповерхова і в ній розміщується фізико-біологічний факультет Ужгородського університету та унікальний зоологічний музей. }} * Резиденція єпископа (вул. Капітульна, 9) * Будинок правління Ужанського комітату (1809 р.) (пл. Жупанатська, 3) * Шпихлір і винний погріб (вул. Ракоці, 2) * Садибний будинок у Радванці (вул. Дієндеші) * Шелестівська Михайлівська церква (вул. Капітульна, 33а) * Горянська церква Св. Миколи (пров. Музейний) * {{listing | name=Ужгородські Сакури | alt= | url=https://go-to.rest/blog/kvitkovij-raj-v-uzhgorodi/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Центр міста | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-08-20 | content=В кінці квітня-на початку травня обов'язково потрібно відвідати Ужгород через цвітіння сакур. У цей період місто перетворюється у суцільний рожевий райський сад. }} === Околиці === [[Файл:Горянська ротонда 2.JPG|thumb|upright=1.35|Фрески XIV століття в Горянській ротонді — Тайна вечеря]] * {{listing|type=see |lat=48.6063 | long=22.3370 |wdid= Q12097186 |name =Горянська ротонда |alt = церква святої Анни |image = Ungvar-Gereny 1 Foto Thaler Tamas.jpg |address = |directions = |url =http://www.uzhgorod.ws/architecture_churches_rotonda.htm |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Найважливіша пам'ятка Ужгорода знаходиться в містечку Горяни, що в 3 км на південний схід від міста. Колись тут була угорська фортеця, зруйнована в епоху пізнього Середньовіччя, а от церква, що знаходилася всередині фортеці, збереглася. Її датування вкрай розпливчасте, та й будівельники невідомі. Чи то це були угорці, чи то жителі Галицько-Волинського князівства; чи то до монгольської навали, чи то незабаром після неї: швидше за все, або XII, або XIII століття. Втім, навіть якщо не відносити церкву до домонгольської архітектури, важко не визнати її незвичайною. Архітектурна форма ротонди швидше за все прийшла в Закарпаття із заходу, з Угорщини. У XV столітті до спочатку круглого храму був прибудований прямокутний неф, в XVIII столітті додана дерев'яна башточка. <br> Найцікавіше в церкві - збережені у древній частині (ротонді) фрески, написані в 1367 році від час реконструкції після пожежі. Автори фресок невідомі: можливо, це були тірольські майстри, а за іншою версією - італійські майстри зі школи Джотто. У будь-якому випадку, і лики, і деталі тут абсолютно видатні. Розпис нефу відноситься до XV століття. <br> У Горяни ходять маршрутки з Ужгорода, зокрема від залізничного вокзалу. Ротонда стоїть осторонь від дороги, в глибині приватної забудови, тому знайдіть її на карті заздалегідь. Церква діюча, в денний час зазвичай відкрита. Якщо ні, то шукайте дзвонаря в першому будинку по вуличці вище церкви. Відвідування туристами всіляко вітається. }} * {{listing|type=see |lat =48.61753 |long =22.30437 |name =Православна церква Покрови |alt = |image = |address =вул. Коцюбинського, 1 |directions =на південному березі р. Уж |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62396 |long =22.2794 |name =Церква Св. Петра і Павла |alt = |image = |address =вул. Івана Франка, 18 |directions =в 1 км на захід |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone= +380 67 7724025, +380 50 7005916 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.6139 |long =22.2930 |name =Православний собор Кирила і Мефодія |alt = |image = |address =вул. Швабська, 64 |directions =1 км на південь |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Православний храм. Базовий розмір 60 м x 45 м, висота 60 м. Місткість 5 тисяч осіб. З 2000 року тут проводяться служби.}} * {{listing|type=see |lat =48.6091 |long =22.2843 |name =Церквa євангельських християн-баптистів |alt = |image = |address =вул. Миколи Грушевського, 37A |directions =в 1,7 км на південний захід |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing|type=do |lat =48.62061 |long =22.30666 |name =Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького |alt = |image = |address =вул. Капітульна, 33 |directions = |wikidata=Q12105396 |url =https://www.zkmuseum.com |facebook = |vkontakte = |phone =0312-614432 |email =zamokung@gmail.com |skype = |hours = |price = |description =В краєзнавчому музеї 30 залів, 110 тис. експонатів. Колекція бронзи — одна з найбільших в Європі. |wikipedia=Закарпатський_обласний_краєзнавчий_музей_ім._Т._Легоцького}} * {{listing|type=do |lat =48.62030 |long =22.30632 |name =Закарпатський музей народної архітектури та побуту |alt = |image = |address =вул. Капітульна, 33А |directions =знаходиться перед замком |wikidata=Q2024073 |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03122) 3-73-92, +38 (03122) 3-63-52 |email = |skype = |hours =9:00-17:00 (вихідний - вівторок) |price =Плата за вхід: для дітей — 30 гривень, для студентів — 40 грн., для дорослих — 60 грн. Екскурсія: для групи дорослих — 200 грн., для групи дітей — 150 грн |description = |wikipedia=Закарпатський_музей_народної_архітектури_та_побуту}} * {{listing|type=do |lat =48.62510 |long =22.29624 |name =Закарпатський художній музей імені Йосипа Бокшая |alt = |image = |address =пл. Жупанатська, 3 |directions =знаходиться в колишній ратуші |wikidata=Q12105400 |url =https://bokshaymuseum.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 (312) 61-44-38 - директор, +380 (312) 63-02-12 - заст. директора, бухгалтерія, +380 (312) 63-05-03 - науковий відділ, охорона |email =muzeumart@gmail.com |skype = |hours =10:00-18:00 (вихідний - понеділок) |price = |description = |wikipedia=Закарпатський_обласний_художній_музей_імені_Йосипа_Бокшая}} === Театри === * {{listing|type=do |lat =48.6213 |long =22.2947 |name =Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв |alt = |image = |address =вул. Льва Толстого, 12 |directions = |wikidata=Q4184635 |url =http://www.dramteatr.com.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =тел. (0312) 61-60-11 – приймальна, тел. (0312) 61-28-62 – директор театру, тел. (0312) 61-40-84 – заступник директора по організації глядача, тел. (0312) 61-62-92 – головний режисер, завідувач трупою, тел. (0312) 61-36-99 – головний бухгалтер, тел. (0312) 61-40-84 – бухгалтерія, тел. (0312) 61-71-30 – каса, тел. (050) 432-05-57 – каса мобільний, тел. (0312) 61-42-37 – черговий |email =muzdramteatr@gmail.com |skype = |hours = |price = |description =Театр почав свою роботу в 1946 році з вистави «Під каштанами Праги» К. Симонова. Сьогодні на сцені в театрі можна побачити народних артистів України Марію Харченко, Анатолія Філіппова, Ларису Білак. |wikipedia=Закарпатський_академічний_обласний_український_музично-драматичний_театр_імені_братів_Юрія-Августина_та_Євгена_Шерегіїв}} * {{listing|type=do |lat =48.621944 |long =22.298611 |name =Закарпатський академічний обласний театр ляльок «Бавка» |alt = |image = |address =пл. Театральна, 8 |directions =в центрі міста |wikidata=Q12105398 |url =http://bavka.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =Приймальна - (0312) 61-30-48, заступник директора - 63-05-67, каса - 61-58-01, бухгалтерія, художньо-творчий відділ - 61-40-97, чергові - 61-35-79 |email =uzg.lalka@gmail.com |skype = |hours =Початок вистави в 11:00 і 13:00 |price = |description =Театр працює з 1988 року в історичному помешканні. |wikipedia=Закарпатський_обласний_театр_ляльок_«Бавка»}} === Інші === * {{listing|type=do |lat=48.6197 | long=22.3042 |name =Ужгородський ботанічний сад |alt =Ботанічний сад Ужгородського державного університету |image = |address =вул. Івана Ольбрахта, 6 |directions = |wikidata=Q4469636 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Памятник садово-паркового мистецтва державного значення. В ботанічному саду висаджено 3900 видів та сортів рослин відкритого грунту, 1100 — тепличних рослин. |wikipedia=Ужгородський_ботанічний_сад}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=eat | lat=48.62418 | long=22.29790 | name=Антресоль панi Грiнвiч | alt= | address=пл. Корятовича, 1а | directions= | url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club16532479 | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Незважаючи на щось англійське в назві, основна страва тут піцца. А ще крем-суп. Відвідувачі хвалять. }} * {{listing|type=eat| lat=48.62072 | long=22.30387 | name= Кавярня-музей «Пiд замком» | alt= | image= | address= вул. Ольбрахта, 3 | directions= центр міста | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 09:00-23:00 | price= | description= Читається як «під за́мком», а не «під замко́м». Атмосферне місце, заставлене (якщо не сказати завалене) різними старими штуками: від прасок до мотоциклу, табличок чехословацьких часів та інструкцій по цивільній обороні. Музеєм це можна назвати з великою натяжкою, але для кавярні колекція дійсно видатна. Відвідувачі дуже хвалять. }} === Дорого === === Кавярні === * {{listing|type=eat| lat=48.62480 | long=22.29876 | name= Сімейне кафе Palachinta | alt= | image= | address= вул. Фединця, 12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= http://vk.com/cafepalachinta | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 08:00-22:00 | price= | description= Затишна кавярня, в якій пропонують салати, блинці, сирники та ще чомусь гамбургери. Добрі відгуки. Є Wi-Fi. }} * {{listing | name=Кафе-кав'ярня "Mokasol Caffe" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=пл. Жупанатська, 11 | lat=48.63267 | long=22.32909 | directions=Центр міста - пішки, на ато, автобусом | phone=+380938708703 | tollfree= | fax= | hours=08.00 - 21.00 | price=Середні | facebook=https://www.facebook.com/mokasolcoffee/ | vkontakte= | lastedit=2024-01-30 | content= |type=eat}} * {{eat | name=Вегетаріанське еко-кафе “Ясне Сонечко” | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Минайська, 6A | lat=48.611814 | long=22.291520 | directions= | phone=+38 (097) 047-63-28 | tollfree= | fax= | hours=з 10:00 до 22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/uavegan/posts/340408416133783/ | instagram= | lastedit=2024-01-30 | content=Вегетаріанське кафе в Ужгороді. Великий вибір вегетарінських страв, є можливість замовити страви у веган-варіанті. Гомбовці, вареники, деруни та інше. Є доставка }} == Де розважитись == * {{listing|type=eat | lat= | long= | name=Панорама | alt= | address=вул. Льва Толстого | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep |lat =48.6116 |long =22.2931 |name =ДТК «Інтурист–Закарпаття» |alt = |image = |address =пл. Кирила та Мефодія, 5 |directions =в південній частині міста, 15-20 хвилин від центра |url = http://intur-zak.com/web/ua/ |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 67-13-70 (бронювання), +380 312 67-31-43 (адміністратор) |email = |skype = |price = Двомісний номер: 300&ndash;410 грн (2014) |description = Монстр радянської епохи. Номери трьох категорій (економ, бізнес і еліт), всі зі зручностями, розрізняються давністю проведення ремонту або його повною відсутністю, а влітку одинаково страждають від відключення гарячої води. Втім, якщо все це вас не лякає, то прилив ностальгії гарантований, та й ціни низькі, особливо на одномісні номери. Wi-Fi тільки у вестибюлі. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6346 |long =22.2957 |name =Готельний комплекс «Ізумруд» |alt =|image = |address =вул. Малокам'яна, 10 |directions =в північній частині міста, 15-20 хвилин від центра |url = http://www.izumrud.info/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-38-58, +380 312 61-38-56 |email = |skype = |price = Двомісний номер: від 240 грн (2014) |description = Складається з двох корпусів. В одному дешеві і аскетичні номери (із зручностями), в іншому - трохи більш просторі і сучасні люкси. Відгуки в цілому непогані. Є Wi-Fi, також рекомендують ресторан закарпатської кухні при готелі. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6278 |long =22.3025 |name =Мотель «У Аніти» |alt = |image = |address =вул. Берченi, 24 |directions =в центре |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 61-40-19 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 270&ndash;300 грн (2014) |description = Всі номери зі зручностями, ніби непогані і навіть зі сніданком. Основна скарга - слабкий сигнал Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.62290 |long =22.30027 |name =Хостел «Five Flags» |alt = |image = |address =вул. Волошина, 19, кв. 3 |directions = центр |url =http://www.fiveflagshostel.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =+ 380 312 61-39-28, +380 63 476-89-96 |email =fiveflagshostel@gmail.com |skype = |price = 89 грн/чол, двомісний номер: 270 грн (2014) |description =Загальна кімната на 10 ліжок і окремий номер з двоспальним ліжком, обидва зі зручностями в коридорі. У хостелі чиста ванна, повністю обладнана кухня, а також загальна кімната з затишними диванами і підключеним до інтернету комп'ютером. Добрі відгуки. Wi-Fi. }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep |lat =48.6250 |long =22.3010 |name =Готель «Атлант» |alt =|image = |address =пл. Корятовича, 27 |directions =в центре |url = http://www.atlant-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-40-95, +380 312 61-37-99 |email = |skype = |price = Двомісний номер: біля 400 грн (2014) |description = Номери з вигодами. Судячи з відгуків, нічого видатного, але жити можна: до того ж, це майже єдиний готель, який розташований прямо в центрі, в двох кроках від всіх визначних пам'яток. Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat=48.6248 | long=22.2744 |name =Готельний комплекс «Олімп» |alt = |image = |address =вул. Гленца, 4 |directions = в західній частині міста, 15-20 хвилин від центру |url = http://hotel-olymp.com |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 64-08-79 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 480 грн (2014) |description = Непогані номери з вигодами, проте до заявленого чотиризіркового рівня тут також далеко, як від Ужгороду до Парижу. Суперечливі відгуки. Wi-Fi є, але викликає нарікання. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6456 |long =22.2745 |name =Готель «Прага» |alt = |image = |address =вул. Верховинська, 38 |directions = північно-захілна околиця, поруч з аеропортом |url =http://www.hotel-praha.com.ua/ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 64-07-64, +380 66 005-77-75 |email = |skype = |price =Двомісний номер: 450 грн (2014) |description =Красивий чотиризірковий готель, хоча, якщо вірити відгукам, обслуговування і рівень комфорту більше відповідають класу «3 зірки». Далеченько від центру, але є власний ресторан. Зустрічаються різко негативні відгуки. Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6234 |long =22.3145 |name =Етно-велнес готель «УнгварЪскiй» |alt = |image = |address =вул. Електрозаводська, 2 |directions = на схід від замку |url =http://www.ungvarskiy-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-65-65, +380 66 346-00-55 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 350 грн (2014) |description = Готель без особливих вишукувань, але для комфортного нічлігу цілком підійде. Якщо ж вам потрібна повна релаксація, скористайтеся розташованими тут же оздоровчим центром і спа. В цілому хороші відгуки. Wi-Fi. }} === Дорого === * {{listing|type=sleep |lat =48.62092 |long =22.29715 |name = Готель Old Continent |alt = |image = |address =пл. Шандора Петефi, 4 |directions = центр |url =http://www.hotel-oldcontinent.com |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 66-93-66, +380 312 66-93-55 |email = |skype = |hours = |price = Двомісний номер: від 990 грн (2014) |description = Найдорожчий готель Ужгороду. В основному відповідає заявленому рівню «4 зірки», хоча постояльці скаржаться на невиправдано дорогі сніданки з ціною від 150 грн. Wi-Fi, зате, безкоштовний. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Мукачеве]] * Чоп (кордон з [[Угорщина|Угорщиною]]) {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}|status=Придатний}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Закарпатської області]] lmrypuny0h91ztefncok3jlpkw2czyd 0 209 37574 37565 2025-05-22T16:34:38Z 178.212.111.37 /* Чим зайнятись */ 37574 wikitext text/x-wiki {{Попередження|Зараз в Україні йдуть воєнні дії (з 2014, коли Росія напала на Україну). Відвідування деяких областей може бути небезпечним чи неможливим, особливо на [[Східна Україна|сході]] та [[Південна Україна|півдні країни]]. Сухопутні кордони країни з Росією та Білоруссю закриті, з рештою країн працюють у посиленому режимі. Аеропорти та морські порти закриті для пасажирів.}} {{geo|49|32|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar|capital=[[Київ]]|timezone=UTC +2, UTC +3 та Європа/Київ}} '''Україна'''&nbsp;— мальовнича країна у [[Східна Європа|Східній]] та частково [[Центральна Європа|Центральній Європі]], що славиться своєю багатою історією, культурою та природними дивами. Друга країна за площею на європейському континенті після [[росія|Росії]], [[Туреччина|Туреччини]] та [[Данія|Данії]], та найбільша країна, територія якої повністю лежить в [[Європа|Європі]]. Розташована на перетині важливих історичних та культурних шляхів, Україна вражає різноманітністю ландшафтів: від величних [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатських гір]] до безкрайніх степів, від мальовничих берегів Чорного та Азовського морів до густих лісів [[Полісся]]. Межує з [[росія|Росією]] на сході та північному сході, [[Білорусь|Білоруссю]] на півночі, [[Польща|Польщею]], [[Словаччина|Словаччиною]] та [[Угорщина|Угорщиною]] — на заході, [[Румунія|Румунією]] та [[Молдова|Молдовою]] — на південному заході. На півдні та південному сході омивається Чорним й Азовським морями. == Зрозуміти == [[Файл:Карпатський морозний ранок.jpg|міні|[[Карпатський біосферний заповідник]]]] '''Украї́на'''&nbsp;— держава у [[Європа|Східній Європі]]. Україна — унітарна держава. Вона складається з 24 областей, однієї автономної республіки [[Крим]] і двох міст з особливим статусом: [[Київ]] — столиця та найбільше місто; та [[Севастополь]]. Україна є президентсько-парламентською республікою з окремою законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Найвищим органом державної влади є Верховна рада України, а главою держави — Президент України. Багатонаціональна держава. Офіційною мовою в Україні є українська. У східних і південних областях поширена російська мова. Більшість населення належить до християн східного обряду — православних і греко-католиків. Серед інших конфесій представлені римо-католицизм, протестантизм, іслам. Населення (оцінка) — 41,98 мільйона (2019 р.). Україна — промислово-аграрна країна. Вона є одним з провідних експортерів деяких видів сільськогосподарської продукції та продовольства, зокрема, соняшникової олії. Народногосподарський комплекс країни включає такі види промисловості як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, автомобілебудування, авіабудування, виробництво техніки, обладнання для електростанцій, нафтогазової та хімічної промисловості. Україна є потужним виробником та експортером електроенергії. Налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником зброї — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання. Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй, а також членом понад сорока міжнародних організацій. === Історія === [[Файл:80-391-0151 Kyiv St.Sophia's Cathedral RB 18 2 (cropped).jpg|міні|Софійський собор у [[Київ|Києві]], заснований 1011 року]] Українська історія довга і горда, з моменту створення Київської Русі як найпотужнішої держави в середньовічній Європі. У той час як ця держава зазнала монгольського завоювання, західна частина України увійшла до складу Речі Посполитої з 14-го до 18-го століття, навіть сучасна Україна не зобов'язана йому борг сортів. Надалі українська держава в стані, в умовах тиску з боку Московії, залишається автономною протягом більш ніж ста років, але російська імперія поглинула більшу частину України в 18-му столітті, що нашкодило їх культурі й самобутності. === Радянський Союз === Попри короткий, але невизначений спалах незалежності наприкінці царського режиму, Україна була завойована радянською Росією та включена до складу СРСР в 1922 році, з урахуванням трьох катастрофічних голодоморів (1921–1923, 1932-33 і 1946–1947), а також жорстокої боротьби під час Другої світової війни. Півля згортання українізації у радянській республіці, українська мова часто відходила «на другий план», коли російська усе більше переважала. Сталінські репресії протягом 1930-х років, спроби децентралізації під час адміністрації Хрущова і повторне посилення контролю за часів Брежнєва-Косигіна епоху 1970-х і початку 1980-х років. У будь-якому випадку, традиційно двомовні провінції мали ознаки російської та української мови практично у всіх містах, в тому числі у Львові, де українська є найбільш поширеною. У 1986 Аварія на Чорнобильській АЕС стала ще однією катастрофою для республіки і широко розглядається як подія, яка, в кінцевому рахунку, сприяла збільшенню тиску на центральну Радянську владу з метою надання автономії. === Незалежна Україна === [[Файл:SState flag of Ukraine carried by a protester to the heart of developing clashes in Kyiv, Ukraine. Events of February 18, 2014.jpg|міні|Барикади Євромайдану 18 лютого 2014 року]] Україна оголосила про свій суверенітет ще у складі Радянського Союзу в липні 1990 року як прелюдію до подій, що розгортаються наступного року. Верховна Рада (парламент України) знову проголосила незалежність України 24 серпня 1991 року. Референдум в листопаді 1991 року в якому вказується переважна підтримка населення незалежності (90% на користь незалежності). Ця декларація стала конкретною реальністю. Згодом, Радянський Союз офіційно припинив своє існування 25 грудня 1991 року. Спочатку серйозні економічні труднощі, гіперінфляція і олігархічне правління переважали в перші роки після здобуття незалежності. Питання кумівства, корупції та порушень існувало в ході голосування під час сильно спірних президентських виборів 2004 року, де твердження про підтасовування викликало те, що стало відомо як «Помаранчева Революція». Ця революція призвела до перевиборів та перемоги опозиційного кандидата Віктора Ющенка у Президенти. В ході наступних п'яти років «Помаранчева коаліція» розпалася і Віктор Ющенко втратив підтримку більшості українців. Як не дивно, його колишній суперник Віктор Янукович був обраний президентом; зрештою, Верховна Рада відсторонила проросійський уряд Януковича від влади на початку 2014 року після кількох місяців народного протесту проти його нездатності завершити ключову торгову угоду з Європейським Союзом, але його відхід відбувається в той час, коли скарбниця країни порожня, і уряд в безладді. Відновлення політичних криз спричинило низку масових демонстрацій у 2014 році, відомих як Євромайдан, що призвело до революції, наприкінці якої Росія вдерлася на територію України та окупувала та анексувала український Кримський півострів, а також частини Донецької та Луганської областей. У 2022 році Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, намагаючись захопити її повністю. == Регіони == {{Mapframe}}{{Regionlist | regionmaptext= | region1name= [[Центральна Україна]] | region1color=#c7a9a7 | region1items= [[Вінницька область|Вінницька]], [[Житомирська область|Житомирська]], [[Київська область|Київська]], [[Кіровоградська область|Кіровоградська]], [[Полтавська область|Полтавська]], [[Сумська область|Сумська]], [[Черкаська область|Черкаська]], [[Чернігівська область|Чернігівська]] | region1description=Культурно-історичний регіон України. В історичному контексті до Центральної України належать землі, що були ядром Русі та безпосередню арену козацького руху які збігаються з кордонами української козацької держави — Гетьманщини. | region2name= [[Західна Україна]] | region2color=#bdaecb | region2items= [[Волинська область|Волинська]], [[Закарпатська область|Закарпатська]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]], [[Львівська область|Львівська]], [[Рівненська область|Рівненська]], [[Тернопільська область|Тернопільська]], [[Хмельницька область|Хмельницька]], [[Чернівецька область|Чернівецька]] | region2description= Один із культурно найрізноманітніших регіонів України, вважається "оплотом" української національної ідеї. Головні міста — обласні центри — архітектурою, традиціями, навіть релігійно відрізняються від решти регіонів. Захід України дуже різноманітний за своїм етнічним складом, історичним минулим, фольклором тощо. Відомий своїм мовним розмаїттям — діалектами української мови, що сформувалися під впливом сусідніх країн. Справжніми перлинами містобудування є [[Івано-Франківськ]], [[Львів]], [[Ужгород]], [[Чернівці]], [[Кам'янець-Подільський]] та інші міста. У цьому регіоні знаходиться більша частина об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. Проте, регіон багатий і на природні принади: Українські Карпати та Подільські товтри [[Медобори]] — улюблене місце для гірськолижного та загалом зимового відпочинку українців та закордонних відвідувачів. Захід України відомий також своїми ексцентричними фестивалями (тут їх щорічно відбувається чи не найбільше), громадськими закладами та міським європейським шармом і водночас дбайливо збереженою культурою українського села, народного побуту та архітектури. | region3name= [[Південна Україна]] | region3color=#c3c4ac | region3items= [[Миколаївська область|Миколаївська]], [[Одеська область|Одеська]], [[Херсонська область|Херсонська]] | region3description= Культурно-історичний регіон України. У районі розвинене машинобудування, рекреаційний комплекс, багатогалузева харчова промисловість, високотоварне сільське господарство з високою часткою посівів зернових, садів, виноградників, тютюну та ефіроолійних культур. Весь лівий берег Херсонської області окупований, Одеса та Миколаїв періодично обстрілюються. | region4name= [[Східна Україна]] | region4color=#b0ba91 | region4items= [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]], [[Донецька область|Донецька]], [[Запорізька область|Запорізька]], [[Луганська область|Луганська]], [[Харківська область|Харківська]] | region4description= Схід України — найбільш урбанізований регіон України, тут зосереджено багато об'єктів промисловості та народного господарства. Найбільші міста: [[Харків]], [[Донецьк]] і [[Дніпро]] можуть похизуватися розвиненою міською інфраструктурою, [[Запорізька область]] є історичною колискою українського козацтва, на її території знаходиться відомий Музей історії українського козацтва, розташований просто неба на острові [[Хортиця]] — найбільшому острові на Дніпрі. Схід України, особливо промислові вузли [[Донецька область|Донецької]] та [[Луганська область|Луганської області]] славляться своїми покладами корисних копалин та шахтовим методом їх добування, зокрема популярності набувають екскурсійні спуски у шахти (наприклад, Соляна шахта у [[Соледар|Соледарі]]). Водночас тут знаходиться безліч пам'яток архітектури, історії, природи, археології, котрі будуть цікаві усім українським і закордонним туристам. Луганська область практично повністю окупована, окупована більша частина Донецької області, на решті частині йдуть бойові дії. Малий шматочок Харківської області окупований. Більша частина Запорізької області окупована. | region5name= [[Крим]] | region5color=#d5d699 | region5items= | region5description= Одне з найпопулярніших місць відпочинку українців та гостей країни. [[Крим|Кримський півострів]] омивається Чорним і Азовським морями, на його території знаходяться Кримські гори, це зумовлює в основному туристичну спрямованість його інфраструктури, зосередженої переважно на [[Південний берег Криму|Південному березі]] та [[Керченський півострів|Керченському півострові]]. Найбільші курортні міста: [[Алушта]], [[Керч]], [[Севастополь]], [[Судак]], [[Феодосія]], [[Ялта]] та інші славляться не тільки своїм рекреаційними та курортними комплексами, але й історичними пам'ятками періодів грецької колонізації, Кримського ханства та російської доби. Історично Крим є значним осередком російської культури в Україні, тут зосереджено найбільше російськомовного населення, а більшість архітектурного надбання (маєтки, палаци, пам'ятники, сади та ін.) була створена саме за часів Російської імперії. Крим завжди надихав і скликав до себе творчу інтелігенцію з усієї [[Східна Європа|Східної Європи]], тому свого часу тут побували та жили велика кількість відомих письменників, художників тощо. Крим є однією із найвідоміших місцевостей України за кордоном. Оскільки Крим окупований Росією, яка веде війну з Україною, то відвідування Криму до закінчення війни небажане та є незаконним. |regionmap=}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#d5d699|title=[[Крим]]|wikidata=Q756294}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c7a9a7|title=[[Вінницька область]]|wikidata=Q166709}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#bdaecb|title=[[Волинська область]]|wikidata=Q167859}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#b0ba91|title=[[Дніпропетровська область]]|wikidata=Q170672}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#b0ba91|title=[[Донецька область]]|wikidata=Q2012050}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c7a9a7|title=[[Житомирська область]]|wikidata=Q40637}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#bdaecb|title=[[Закарпатська область]]|wikidata=Q170213}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#b0ba91|title=[[Запорізька область]]|wikidata=Q171334}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#bdaecb|title=[[Івано-Франківська область]]|wikidata=Q178269}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c7a9a7|title=[[Київська область]]|wikidata=Q170036}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c7a9a7|title=[[Кіровоградська область]]|wikidata=Q180981}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#b0ba91|title=[[Луганська область]]|wikidata=Q171965}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#bdaecb|title=[[Львівська область]]|wikidata=Q164193}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c3c4ac|title=[[Миколаївська область]]|wikidata=Q181633}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c3c4ac|title=[[Одеська область]]|wikidata=Q171852}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c7a9a7|title=[[Полтавська область]]|wikidata=Q169501}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#bdaecb|title=[[Рівненська область]]|wikidata=Q174187}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c7a9a7|title=[[Сумська область]]|wikidata=Q170446}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#bdaecb|title=[[Тернопільська область]]|wikidata=Q173407}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#D5DC76|title=[[Харківська область]]|wikidata=Q170666}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c3c4ac|title=[[Херсонська область]]|wikidata=Q163271}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#bdaecb|title=[[Хмельницька область]]|wikidata=Q171331}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c7a9a7|title=[[Черкаська область]]|wikidata=Q161808}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#bdaecb|title=[[Чернівецька область]]|wikidata=Q168856}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c7a9a7|title=[[Чернігівська область]]|wikidata=Q167874}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#c7a9a7|title=[[Київ]]|wikidata=Q1899}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#d5d699|title=[[Севастополь]]|wikidata=Q7525}} == Міста == [[Файл:Дзвіниця і церкви на Дальніх печерах з Великої лаврської дзвіниці на фоні панорами Києва.jpg|міні|Дзвіниця і церкви на Дальніх печерах з Великої лаврської дзвіниці на фоні панорами [[Київ|Києва]]]] [[Файл:Панорама на осінній Харків. Хімічний корпус університету, дзвіниця Успенського собору.jpg|міні|Панорама на осінній [[Харків]]]] * {{Marker|name=[[Київ]]|type=city|lat=50.4499|long=30.5235|image=Дзвіниця і церкви на Дальніх печерах з Великої лаврської дзвіниці на фоні панорами Києва.jpg|wikidata=Q1899}} — історична столиця Київської Русі та сучасної України, розташована на річці Дніпро. Старовинні собори і монастирі, широкі бульвари, красиві види і різноманітність культурних закладів. * {{Marker|name=[[Дніпро]]|type=city|lat=48.466111|long=35.025278|image=Dnipropetrovsk view 2015 tov-tob.jpg|wikidata=Q48256}} — індустріальне місто на Дніпрі. * {{Marker|name=[[Донецьк]]|type=city|lat=48.008889|long=37.804167|image=2012 - panoramio (84).jpg|wikidata=Q43070}} — найбільший індустріальний центр України. Окупований Росією. Відвідувати до деокупації не рекомендується. * {{Marker|name=[[Кам'янець-Подільський]]|type=city|lat=48.6805|long=26.5804|image=Zamek w Kamieńcu Podolskim 2019.jpg|wikidata=Q193965}} — стародавнє місто. * {{Marker|name=[[Львів]]|type=city|lat=49.9229|long=23.7538|image=Латинський кафедральний собор (Львів) 16.jpg|wikidata=Q36036}} — середньовічне старе місто, унікальна архітектура з польськими та австрійськими елементами. Відвідувати до закінчення обстрілів зі сторони Росії не рекомендується. * {{Marker|name=[[Одеса]]|type=city|lat=46.485639|long=30.7435|image=Odesa-Montage-2016.png|wikidata=Q1874}} — порт на Чорному морі, унікальна суміш різних культур. Відвідувати до закінчення обстрілів зі сторони Росії не рекомендується. * {{Marker|name=[[Севастополь]]|type=city|lat=44.6049|long=33.5224|image=1356 Памятник затопленным кораблям.jpg|wikidata=Q7525}} — порт на Чорному морі. Окупований Росією. Відвідувати до деокупації не рекомендується. * {{Marker|name=[[Харків]]|type=city|lat=50.005833|long=36.229167|image=Дзвіниця харківського Успенського собору з оглядового майданчика у саду Шевченка.png|wikidata=Q42308}} — науковий, індустріальний, транспортний і студентський центр. Відвідувати до закінчення обстрілів з боку Росії не рекомендується. * {{Marker|name=[[Чернівці]]|type=city|lat=48.2907|long=25.9346|image=Chernivtsi University.jpg|wikidata=Q157725}} — історичний центр Буковини і, поряд зі Львовом, вважається культурним центром Західної України. * {{Marker|name=[[Чернігів]]|type=city|lat=51.491111|long=31.298611|image=Троїцький монастир.jpg|wikidata=Q157053}} — красиве давнє місто України з великою кількістю збережених архітектурних пам'яток. Частково зруйнований. Потрібно бути уважним, уникати місць, де можуть бути міни. <!-- Додавати сюди нові міста можна тільки після обговорення на сторінці обговорення --> == Інші місця == [[Файл:Загальний вигляд курорту.JPG|міні|[[Буковель]]]] * Південний Берег Криму: [[Алушта]], [[Ялта]], [[Феодосія]], [[Судак]] і узбережжя Азовського моря — пляжні курорти. Окупований Росією. Відвідувати до деокупації та/або без дозволу України не рекомендується через безпекову ситуацію та можливі юридні наслідки; * [[Карпати]]: [[Буковель]], [[Яремче]], [[Славське]], [[Татарів]], [[Ворохта]]; * [[Трускавець]] — найбільший бальнеологічний курорт в передгір'ях Карпат відомий своїми мінеральними водами; * Історичні місця — [[Хортиця]], Херсонес Таврійський (окупований Росією. Відвідувати до деокупації не рекомендується); * Фортеці: Кам'янець-Подільська, Хотинська, Білгород-Дністровська; * [[Золота підкова Львівщини|Замки Золотої підкови]]: Олеський замок, Підгорецький замок, Золочівський замок; * Замки: Поморянський, Жовківський, Свірзький, Луцький, Мукачівський, Дубенський, Невицький, Збаразький; * Софіївка, [[Умань]] — один з найкрасивіших (і дбайливо підтримуваних) парків Європи; * Дністровський каньйон — сплави на каное і човнах; * Чернігівщина — [[Седнів]], [[Любеч]], [[Тростянець]], [[Батурин]], [[Славутич]], [[Ніжин]] частково були під окупацією Росії. Відвідувати місця, де залишилися міни та нерозірвані боєприпаси, не рекомендується; * Озера — Світязь (на Волині) і Синевир (в Закарпатті). == Як дістатись == [[Файл:Ukraine visa policy map.svg|міні|349x349пкс|{{Regionlistitem|#001d78|Україна||}}{{Regionlistitem|#0d90e1|Тимчасово окуповані території України||}}{{Regionlistitem|#1bb24b|Віза не потрібна (90 днів)||}}{{Regionlistitem|#47c36b|Віза не потрібна за певних умов (90 днів)||}}{{Regionlistitem|#b5e51d|Віза не потрібна (30 днів)||}}{{Regionlistitem|#def396|Віза не потрібна (14 днів)||}}{{Regionlistitem|#9fd5be|e-Visa (призупинено)||}}{{Regionlistitem|#c0c0c0|Віза не потрібна||}}]] === Візові вимоги та правила в'їзду в Україну === Туристичних віз Україна більше не потребує для громадян Європейського Союзу, США, Канади, Японії, Південної Кореї, Швейцарії, Ліхтенштейну, Андорри, Ватикану, Монако, Ісландії, Норвегії, Сан-Марино, Монголії, Сербії, Чорногорії, Грузії, Гонконгу, Ізраїлю, Парагваю, Бразилії, Брунею, Чилі, Аргентини, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Панами, Туреччини і країн Співдружності незалежних держав (за винятком Росії). Можна відвідувати Україну з метою туризму терміном до 90 днів. Візи після прибуття можуть бути отримані громадянами Антигуа і Барбуда, Барбадосу, Сальвадору, Маврикію і Сейшельських островів. Для інших країн, візи можна отримати протягом декількох годин в українському консульстві, отримавши «Лист на фірмовому бланку», якщо у вас є вже орендоване житло або документи на бізнес-поїздку. Більш детальна інформація доступна в посольствах України за кордоном. З усіх питань щодо правил в'їзду в Україну ви можете звертатися на цілодобову гарячу лінію https://visitukraine.today/ Завжди знати, скільки валюти у вас є з вами. Посадові особи митних органів можуть запитати про кількість валюти, ввезеної до країни. Забороняється приносити великі обсяги української валюти (гривні), якщо ви її не задекларували на виїзді з України. Бажано перевірити заздалегідь митні правила (наприклад, вебсайт [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|аеропорту Бориспіль]], який має англійську версію); норми і правила можуть неоголошено змінитися. При в'їзді в країну більше не потрібно заповнювати імміграційну форму. === Відвідування Криму === Після анексії Криму Росією в березні 2014 року, російські імміграційні та митні органи почали працювати в портах півострова записів. Було оголошено російською владою на 1 квітня 2014 року, що іноземні громадяни потребують регулярних російських в'їзних віз на відвідини Криму. Проте, влада Криму планує звернутися до федерального уряду Росії за введення спрощеного візового режиму для окремих категорій короткострокових відвідувачів, відмінних від тієї, яка застосовується в материковій частині Росії. Оскільки Україна не визнає анексію півострова Росією, в‘їзд в Крим не з материкової частини України розглядається українською владою як «незаконний в'їзд на територію України». Якщо факт такого візиту виявить українська прикордонна служба, коли іноземний громадянин пізніше намагається увійти до материкової частини України, він підлягатиме «адміністративному покаранню» (штраф або, можливо, відмова у в'їзді в Україну), (Переліт Москва — Крим тепер карний «Політ з Москви до Криму тепер буде караним діянням», інтерв'ю зі співробітником української прикордонної служби, російською мовою). === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} [[Файл:Boryspil International Airport Kyiv.jpg|міні|[[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]]]] Детальну інформацію про ціни на авіаквитки та розклад рейсів можна знайти на цих сайтах: * [https://aviatickets.com.ua/ www.aviatickets.com.ua] * [http://www.skyscanner.com.ua/flights-from/ua/cheap-flights-from-ukraine.html www.skyscanner.com.ua] Найдешевший спосіб літати в Україну через [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|міжнародний аеропорт Бориспіль]] біля Києва. Основні міжнародні центри для цих польотів Будапешт, Франкфурт, Мілан, Мюнхен, Прага, Лондон, Рим, Відень і Варшава з декількома рейсами в день австрійської AUA, LOT, Lufthansa, Air France, British Airways, KLM. Бюджетна авіакомпанія Wizz Air літає до аеропортів [[Міжнародний аеропорт Київ|Київ (Жуляни)]] і [[Міжнародний аеропорт Львів|Львів]]. Є кілька авіакомпаній, які пропонують прямі рейси в такі міста, як Дніпропетровськ (Lufthansa), Донецьк (Lufthansa, Austrian), Одеса (LOT, Austrian Airlines), Харків та Львів (LOT, Austrian Airlines), але вони дорожчі. Щоб літати всередині України, найбільш поширена авіакомпанія Міжнародні Авіалінії України. Це неофіційна національна авіакомпанія, і її маршрути охоплюють всі основні напрями України. === {{Потягом}} === [[Файл:Lviv railway station2.png|міні|Головний залізничний вокзал [[Львів|Львова]]]] Детальну інформацію про ціни на квитки, а також розклад руху потягів, можна знайти тут: [http://booking.uz.gov.ua{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} www.booking.uz.gov.ua]. Є щоденні прямі поїзди на ніч з Відня до Львова, та з Варшави до Києва. При переході із Західної Європи буде 2-3 години очікування на кордоні в той час, як візками поїзда митники будуть змінені для того, щоб адаптуватися до іншої залізничної колії. Як правило, швидше і дешевше купити квиток до кордону, а згодом змінити поїзди, аніж чекати, поки проїде наскрізний поїзд. З Києва є хороші міжнародні сполучення з Центральною Європою. Виліт з Белграда (36г), Будапешту (24 години), Кишинева (15г), Мінська (12г), Праги (35г), Софії (37г) через Бухарест (26г) і Варшави (16г). Berlin (22h) мають нічні зв'язки в літній сезон під час відступу від Відня (34г) є нічні M-Th. Існує також зв'язок від Венеції (45г) через Любляну (41г) один раз на тиждень, що вилітають четвергами. Більш екзотичні міста з нечастих виїздів з Києва включають Баку (64h, ср). Інформація про потяги можна знайти на сайті українських залізниць англійською та українською мовами. === {{Автобусом}} === Є недорогі послуги, наприклад, прямий автобус до Львова та Івано-Франківська з Польщі. Як правило, вони пропонують рівень бюджету комфорту і вартості близько 1900-3100 грн. === {{Кораблем}} === {{Warningbox|У зв'язку з [[w:Російське вторгнення в Україну (з 2022)|війною на території України]] з 24 лютого 2022 року пороми не курсують.}} Є також пороми зі [[Стамбул]]а, [[Грузія|Грузії]], [[Варна|Варни]] ([[Болгарія]]) до [[Одеса|Одеси]]. Дивіться пороми в Середземному морі. === {{Автомобілем}} === Найближче місто найбільшого значення на польській стороні Перемишль. Його легко знайти, слідуючи за маршрутом А4 (Автострада № 4, яка проходить через [[Перемишль]]), також відомий як Автошлях E40. Коли ви приїдете, дорога не досить вузька (це НЕ автомагістраль) з черги вантажівок і фургонів, припаркованих праворуч від дороги; злісна автостоянка з кафе / бар зліва. Не зупиняйтеся за транспортних засобів товарів, ковзають вгору по схилу з них, а потім подається в митній зоні, коли хлопець прапори ви вперед (для ввічливих європейців, ви не перестрибуєте чергу — комерційний трафік проходить через інший процес). Якщо ви перебуваєте в автомобілі зареєстрованої в ЄС, то для громадян ЄС Україна має окремий паспортний контроль. Це для українського паспортного контролю, а потім для української митниці. Раніше кошмар, з апокаліптичними розповідями про 5-6 + годин на кордоні, але українці зробили великі успіхи в ефективності, і це займає близько години, щоб зробити перетин (2012). Не чекайте, що прикордонна поліція поставиться до вас дружньо або навіть шанобливо, насправді, очікуйте чогось в діапазоні від нейтральної до вкрай неприємної поведінки. Після того, як ви пройшли, просто слідуйте по головній дорозі в напрямку Львова на E40 — це маршрут прямо по Україні до [[Київ|Києва]] (а звідти на схід). Дотримуйтеся цього — головні міста на шляху є [[Львів]], [[Рівне]], [[Житомир]]. Не упускають про 15-20 км всередині України, в [[Мостиська]], оскільки поліція зійшла з розуму про заходи дорожнього руху, тут (лежачі поліцейські або «сплячих поліцейських»). Вони подібні до айсбергів через дорогу, і дуже погано відзначені. Є чотири або п'ять наборів з них через село. === {{Пішки}} та {{Велосипедом}} === Ви можете пройти через 200 м від довгого моста Сігету Мармацієй, Румунія. Після того, як ви доберетеся до Солотвино, Україна, ви можете продовжити свою подорож в автомобілі або поїзді. Можна проїхати велосипедом влітку. Коли ви перетнули прекрасний старий міст, йдіть догори, біля церкви повернути праворуч. Через 50 метрів є банкомат праворуч! Це важливо, тому що квитки на поїзд можна купити тільки в гривнях і немає ні обміну, ні точки, ні терміналу, на якому є можливість оплатити кредитною карткою на вокзалі! Ідіть вперед і перед залізнично-автомобільного переходу поверніть ліворуч. Існує один поїзд у день до Львова (в кінці дня). Він зупиняється в кожному селі і займає близько 13 годин, щоб дістатися до кінцевого пункту призначення, квиток складає близько € 10. Ви не можете перетнути кордон в Кросценко (Польща) пішки або на велосипеді. Ви повинні бути в транспортному засобі. Виходячи з Польщі на велосипеді в серпні 2011 року велосипедист має тільки чекати близько 5 хвилин, щоб прапор вниз водія, який був готовий (і мав місце), щоб взяти його, велосипед, і повний комплект цикл гастролей. Фактичного перетину потім зайняло близько години або близько того. Там не було ніякого заряду водієм або імміграційних служб. === Зі Словаччини === Є дві дороги в пунктах перетину кордону між [[Словаччина|Словаччиною]] і Україною ([[Убля]] і [[Ужгород]]). Убля підходить для пішоходів і велосипедистів, в Ужгороді лише автомобілям. Однак, Ви можете сісти в чиюсь машину та просто перетнути кордон. Існує один залізничний перетин кордону в [[Чоп]]і. В Ужгороді збирається щоденний автобус з [[Кошице]] (крім неділі та понеділка) і [[Пряшов]]а (Словаччина). Є також кілька щоденних автобусів від [[Міхаловце]] до Ужгорода. Також із Ужгорода прямує нічний потяг до Львова та Одеси. Як альтернатива, Ви можете мандрувати щоденним місцевим потягом з [[Чєрна-над-Тисою|Чєрни-над-Тисою]] до Чопа. == Транспорт == === Громадський транспорт === [[Файл:Pivdennyi (Southern) Bridge in Kiev.jpg|міні|Міст з гілкою метро в Києві]] Майте на увазі, що всі іноземці підлягають більш жорсткому контролю з боку поліції під час поїздок на громадському транспорті, особливо міжміського. Будьте готові пред'явити паспорт і документи на в'їзд і тримати номер свого посольства/консульства під рукою в разі, якщо ви зіткнетеся з корупціонером. Якщо ви опинилися за межами базового міста без ваших офіційних документів, будьте готовими до великих штрафів. Найшвидший спосіб пересуватися у великих містах — маршрутки: мікроавтобуси, які слідують маршрутами так само, як звичайні автобуси. Зазвичай ви можете помітити їх або попросити їх зупинитися в інших місцях, не тільки на зазначених автобусних зупинках. Плата за проїзд оплачується, як тільки ви увійдете до маршрутки, і фіксована, незалежно від того, як далеко ви хочете їхати. Так само у звичайних автобусах, трамваях, тролейбусах і метро — скрізь фіксована ціна на проїзд. Скажіть водієві, що ви хочете вийти, коли ви наближаєтеся до призначення. Кожне місто має міжміський автовокзал, від якого ви можете поїхати майже скрізь по Україні. Тарифи і якість обслуговування варіюються в широких межах. === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} МАУ пропонує дешеві авіаквитки, які можуть бути заброньовані он-лайн і може бути економія часу альтернативи. Наприклад, рейс Одеса-Київ (в одну сторону) USD180 (включаючи податки і збори) і займає 1,5 години. Проте, для найдешевших тарифів обов'язково використовувайте раннє бронювання. === {{Потягом}} === [[Файл:Швидкісний потяг Інтерсіті+.JPG|міні|Швидкісний потяг Інтерсіті+]] Потяги знаходяться у веденні державних залізниць України. Як і у всіх країнах СНД, класи поїздів, автомобілів і система продажу квитків абсолютно так само, як в Росії. Українські потяги досить старі і повільні в порівнянні з європейськими стандартами, але точно ходять за розкладом, надійні і дуже дешеві. Наприклад, із Сімферополя до Львова за € 8 був спальний вагон (плацкарт) 3-го класу, час проїзду близько 10 годин. Як правило, в Україні, на великі відстані поїзд краще автобуса через їх комфорт і тому, що часто вони навіть дешевше. В «Люкс» спальні вагони мають двомісцеві купе. Другий клас має купе з чотирма місцями. Третій клас має шість місць, з яких два — за проходом. Оскільки поїзди мають популярність в Україні, можливо, доведеться купувати квитки заздалегідь. Це частіше дійсно для третього класу. Ви можете перевірити наявність і навіть купити квитки онлайн або на Інтернет-магазині Укрзалізниці (вебсайт українською мовою та англійською). Інтернет-магазин пропонує як внутрішні так і міжнародні квитки, починаючи з України. Інтернет-магазин надасть вам дійсний електронний проїзний документ. Але якщо ви хочете отримати друкований квиток, ви повинні зазначити код бронювання (або просто роздрукувати підтвердження бронювання) і піти до будь-якої каси, яка роздрукує ваш квиток. Робіть це, принаймні за 30 хвилин до виїзду, тому що черги в касах не є рідкістю. Великі залізничні станції можуть мати спеціальні каси для квитків, куплених через Інтернет. Спробуйте визначити таку касу і туди безпосередньо, замість того, щоб чекати в черзі на черговій касі. Купівля квитків через каси може бути складніше, хоча. Дами на касі не дуже доброзичливі й навряд чи говоритимуть будь-якою іншою мовою, крім української чи російської. Звичайна стратегія написання вашого призначення і номера поїзда на аркуші паперу має спрацювати. Проте, вам може бути зручніше запитати місцевих жителів, щоб купили квитки для вас. Великі станції мають великі екрани, які показують квитки, доступні для майбутніх поїздів. Це може бути зручно для останньої хвилини покупки квитків. === {{Автобусом}} === [[Файл:Electron T19101 no.114 in Lviv, Ukraine on 9OCT19.jpg|міні|Електрон Т19101 у Львові]] Є дві основні автобусних компаній, які працюють автобуси від всіх великих міст і з Києва: Автолюкс та Гюнсел. Ціни підвищуються аж до 300–320 грн до Дніпропетровська і Харкова. Основною перевагою автобуса є те, що він виходить з Борисполя і зупиняється в Києві, так що якщо ваш кінцевий пункт не Київ, ним легше дістатись головного пасажирського залізничного вокзалу в Києві. Автобуси: стандартні автобуси, туристичні автобуси, служать холодні напої і чай, показ фільмів, а також зупиняються приблизно кожні 3-4 години. Вони бігають кожні кілька годин. Автолюкс має VIP автобус і з Одеси, яка має хороші шкіряні сидіння і є більш менш нон-стоп. Він відходить один раз в день, займає чотири години або близько того, як і з Києва і коштує близько UAH560-770. === За маршруткою === В Україні є приватні автобуси, які називають «маршрутками». Вони працюють на постійних маршрутах і мають бути ліцензовані як автобуси або таксі. Ви можете сісти на один на початку маршруту або на фіксованих зупинках. Деякі з них також буде зупинено в будь-якій точці між призначеними зупинками, але це багато в чому залежить від регіону і навіть від настрою водія. Офіційно вони не повинні висаджувати пасажирів за межами позначених автобусних зупинок, але насправді вони роблять це досить часто. На початку маршруту і за фіксованими маршрутами, ви можете виявити, що ви стоятимете в черзі. В інших місцях, просто помахайте рукою, коли ви бачите таке. Якщо в наявності є місця, автобус зупиниться для вас. Для того, щоб вийти, скажіть водієві, коли ви доїдете до місця призначення, і він зупиниться. Вам потрібно оплатити суму вашого тарифу водієві. Ви не отримуєте квиток, якщо ви не просите про це. Часто це не так просто з'ясувати, які маршрутка доставить вас до місця призначення, як і в будь-якому місті є буквально сотні різних маршрутів. === {{На таксі}} === Таксі, ймовірно, найбезпечніший спосіб пересування по місту. Ви хочете звʼязатися зі своїм готелем або рестораном, щоб викликали вам таксі. Україна в значній мірі є напрямок економіки, заснованої, а це, як ви отримуєте якість, безпеку і хороше обслуговування. Таксі завжди зайняті. Місцеві жителі розкажуть вам зателефонувати заздалегідь. Намагаючись зупинити таксі не буде продуктивним, в кращому випадку, і ви отримаєте серйозні проблеми в гіршому випадку. Може здатися нерозумним найняти таксі, щоб доставити Вас в 100 км до наступного міста. Якщо ви використовуєте готелі напрямок, ви отримаєте пристойну швидкість. Це може бути в два рази дорожче, ніж поїзд, але зручно, менше часу, і безпечно. Майте на увазі, що вам потрібно таксі, щоб доставити Вас до автобусної або залізничної станції. Американці знаходять автобуси на далекі відстані людними і незручними. === {{Автомобілем}} === [[Файл:Трамвай на Клочківському узвозі.jpg|міні|Трамвайно-автомобільна вулиця]] Можна обʼїхати Україну машиною, але потрібно знати про деякі особливості: Знаки всі українською мовою (кирилиця). Всього лише кілька знаків (кожні 200 км або близько того) написані латинкою, і вказують на основні міста. Рекомендується хороша дорожня карта (ті, які доступні в основному українською мовою, але латинськими карти алфавіту починають з'являтися), тому що назви місця не дуже добре розміщені на дорожніх знаках. Вам наполегливо рекомендується дотримуватися знаків, особливо обмеження швидкості. Майте на увазі, що на відміну від західних країн, де обмеження повторюється кілька разів, в Україні, зобов'язання або заборона часто вказується на одному знакові, який ви не повинні пропустити. І навіть ці симптоми часто далеко від дороги, покритої гілками і т. д. Поліція завжди там, щоб нагадати вам. Швидкість в містах обмежена до 60 км/год. Однак люди їздять швидко в будь-якому випадку. Швидкість в «громадяни» (одна проїжджа частина доріг сільській місцевості) обмежена 90 км/год (55 миль в годину). Бідна середня якість доріг вже діє як швидкість перевірки. Швидкість на трасах (автострад) обмежена 110–120 км/ год (75mph). Майте на увазі, що корупція широко поширена серед українських поліцейських, і туристи є особливо вигідним об'єктом. Коли вас зупинили за перевищення швидкості або інші правопорушення, посадові особи можуть агресивно намагатися витягти смішні суми грошей від вас (€ 100 і вище), пропонуючи «скорочення», якщо ви платите на місці (запропонована альтернатива є деяких неприємних і більш дорогий спосіб, все зроблено вгору). Якщо ви запитали нічого, крім того, вимагають письмового квитка для Вас, щоб заплатити пізніше замість цього. Не дозволяйте їм залякати вас. Це дуже корисно мати посольство номер телефону під рукою для цих випадків. Якщо ви говорите, що, вони дозволять вам з гачка швидше, ніж ви це знаєте. У всякому разі, запишіть номери значка офіцерські, звання, номерний знак поліцейської машини, і повідомити про це найближчого посольства / консульства в деталях, щоб допомогти боротися з цими корупції. Паливо вже не є проблемою в Україні, особливо для тих, хто пам'ятає поїздки в Україну під час початку 1990-х, коли бензин вважався дорогоцінним. На сьогоднішній день існує безліч сервісних станцій. Існують різні види палива, такі як дизельне паливо, неетилований з октановим числом 95, і (рідше) неетилований з октановим числом 98; виявлені також 80 і 76 октанів. Зверніть увагу, що якщо ви вибираєте, щоб заправитися в сільській місцевості АЗС, вам потрібно буде заплатити спершу, і готівкою. Однак навіть там багато станцій дійсно приймають кредитні картки. Стан доріг величезна тема: Головні дороги ОК для всіх автомобілів, до тих пір, поки ви не їдете занадто швидко. Численні поточні ремонти створили клаптеве дорожнє покриття, і він буде серйозно перевіряти вашу підвіску — навіть на великих двосмугових дорогах. Другорядні дороги прохідні, але будьте обережні: деякі зони можуть бути сповнені вибоїн, і ви повинні ставитися до них з особливою обережністю, або уникнути їх повністю. Дороги між селами часто трохи більше, ніж бруду й сліду не твердим. Дорожні роботи були тривають, але якість доріг відстає від Західної Європи (за винятком Києва). Будьте обережні під час руху в містах або селах. Іноді тварини віддають перевагу ходити по дорозі, і вони становлять небезпеку для всіх водіїв. Ви, ймовірно, побачите велику кількість тварин, які постраждали від автомобілів, так що будьте готові. Велосипедного руху небагато, але іноді ви будете бачити людей похилого віку, що транспортують мішок трави на старій дорозі велосипедом або ентузіастів на велосипеді в яскравому одязі верхи на професійному гоночному велосипеді. Це ще більш імовірно, повинні бути виконані на упорядкованій дорозі, де тротуар гладкий. Також велосипедисти будуть використовувати обидві смуги дороги в обох напрямках однаково, тобто ви настільки ж ймовірно, щоб зустріти велосипедист найближчі до вас, верхи на межі, як ви будете подорожувати в вашому напрямку. І майже завжди без вогнів або світлому одязі, тому будьте особливо обережні під час руху в нічний час і на світанку / заході. Крім того, не дивуйтеся, щоб побачити багато запряжених коней — навіть на двосмугових дорогах. === За великим пальцем === Автостоп в Україні знаходиться на середньому рівні. Можна їхати автостопом — як правило, вантажні автомобілі доставить вас безкоштовно, — але все-таки варто спробувати зупинити особисті автомобілі. Хороші люди є скрізь; вас можуть підібрати в Lada або Lexus. (Більше, як правило, перших.) Зазвичай автостопом жест (також використовується для граду таксі і маршруток) є особою зустрічного руху і точку на дорозі з прямою правою рукою відтягнути від тіла. Іноді, для видимості, ви можете додати вниз розвіваються рух відкритої правою рукою. Це гарна ідея, щоб написати на аркуші паперу, на якій назва пункту призначення. == Мова == [[Файл:Пам'ятник Шевченку у Харкові укривають після початку широкомасштабного вторгнення 02.jpg|міні|Пам'ятник Шевченку укривають після початку широкомасштабного вторгнення]] Українська мова є офіційною мовою. Поблизу кордонів з сусідніми країнами говорять російською, румунською, польською, угорською. Російська мова схожа на українську і найчастіше нею спілкуються на півдні і сході України. З впевненістю можна сказати, що практично кожен українець розуміє російську мову; проте, в західних регіонах люди можуть не захотіти допомогти вам, якщо ви говорите російською, також до інших іноземців, українці будуть більш поблажливими, ніж до росіян. Особливо у Львові, вам буде найважче, тому що вони не тільки в основному говорять українською мовою, але й мають свій особливий діалект. З іншого боку, в східній частині, російська мова є найбільш поширеною мовою. У центральній і східній частинах країни, ви також можете знайти людей, які розмовляють діалектами перехідні (зазвичай звані як Суржик, тобто «мікс [мов]»). Крім того, для людей звичніше говорити з іншими на своїй рідній мові, незалежно від співрозмовника, отже якщо відвідувач говорить російською мовою, йому може бути дана відповідь українською і навпаки. У Києві, столиці, говорять обома мовами, але українська мова частіше використовується. Таким чином, українська частіше зустрічається в Центрі та Заході України, російська на Сході та Півдні України. Молоді люди більш можуть бути схильні говорити з туристами англійською, через те, що її найбільш широко викладають як іноземну мову в школі. Більшість людей в індустрії туризму (гуртожитки та інше) говорять англійською. Крім того, завдяки тому, що Україна провела Євро-2012, було багато покращень туристичних об'єктів і поліцейських, які вивчали англійську мову, щоб допомагати людям. В цілому, українська мова поширюється з плином часу. Деякі регіони можуть мати особливі звичаї. Російська, в цілому, як і раніше лінгва франка, але нове покоління людей заохочують своїх дітей говорити українською мовою в побуті. Найбільшою перешкодою для українізації є те, що існує опір на Сході і Півдні, що хоче зробити російську мову офіційною мовою держави, також є багато засобів масової інформації, такі як книги, відео та відеоігри, які доступні тільки російською мовою, але там було кілька назв з можливістю українських субтитрів на DVD, і деякі автори пишуть виключно українською мовою. Університети могли надати вибір між українським або російським, але зараз більшість національних університетів, за винятком тих, що в спеціальних областях або приватних школах викладається виключно українською мовою. Є багато людей, які вважають, що Україна завжди матиме обидві мови і не відчувають, що одна загрожуватиме існуванню іншої. Однак, слід зазначити, що є громадяни України російського походження. Важко сказати, що вони насправді етнічно різні люди, але вони мігрували за часів Радянського Союзу і пишаються своїм корінням, як росіяни й далі говорять російською зі своїми дітьми, навіть якщо їхні діти здобувають освіту українською мовою. Українська і російська мови є делікатною темою в Україні, тому інформацію слід подавати максимально нейтрально. Якщо ви подорожуєте Україною, Вам заздалегідь варто знати українську та російську (наприклад, мати розмовник або знати частовживані фрази) й/або мати деякі засоби доступу до двомовного перекладача, можливо через мобільну/стільникову/телефонну мережу. Майже у кожного є мобільний телефон, який може стати в пригоді. Практично ніякий посадовець (працівники вокзалів, поліцейські, водії автобусів, інформаційні стійки і т. д.) не буде в змозі давати інформацію будь-якою мовою, крім української та російської. Якщо Ви вже знаєте іншу слов'янську мову, маєте можливість спілкуватися нею через схожість мов, проте варто вивчити їх схожість і прислухатись до минулої поради з вивчення мови. == Що відвідати == Велика за розміром і різноманіттям культури й ландшафтів Україна має цілу низку визначних місць, щоб запропонувати. Це як історичні архітектурні пам'ятки, так і краса лісів, гір і морів. Столиця — давньоруський град '''[[Київ]]''' — має такі об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як Софійський собор і Печерська лавра. Варто прогулятися по Андріївському узвозу, Монмартрі Києва, де ви побачите пістряву суміш цікавих речей із рук художників і продавців сувенірів. Окрасою є церква, названа іменем апостола Андрія, який — згідно з легендою — дві тисячі років тому підійнявся до вершини, де тепер височіє храм. Музей народної архітектури [[Пирогово]], який знаходиться недалеко від столиці — найбільший у Європі музей просто неба. Київ є найбільшим економічним, науковим і освітнім центром країни з численними офісами компаній, торгівельними центрами, ринками, університетами та музеями. [[Файл:Lwów - Widok z wieży ratuszowej 01.jpg|міні|Центр Львова]] '''Ансамбль історичного центру [[Львів|Львова]]''' включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, але місто не повне історії, але й пропонує численні ресторани, музеї, заклади культури та освіти. Прогулюючись його брукованими компактними вулицями, можна побачити будівлі, які фундаментами сягають ще Середньовіччя та Ренесансу. Війни майже не зачепили архітектуру міста, яка поєднує стилі різних століть та є справжньо. перлиною для любителів історії, архітектури та культури. [[Файл:Operniy-1.jpg|міні|Одеський національний академічний театр опери та балету]] '''[[Одеса]]''' — «перлина біля моря» — порт на узбережжі Чорного моря. Славиться красивою архітектурою, зонами відпочинку, театрами (Одеський оперний театр) й музеями. Звідти можна також помандрувати до фортеці в [[Білгород-Дністровський|Білгород-Дністровському]], а також [[Болград]] (центр болгарської громади) і [[Ізмаїл]] (колишня мечеть, залишки турецьких фортифікацій). Або за кордон — в [[Кишинів]], столицю Молдови, чи невизнану Придністровську республіку. Для любителів невеликих міст і спокійного відпочинку біля давніх фортець можна порадити поїздку [[Кам'янець-Подільський]] (замок) — [[Хотин]] (фортеця) — [[Чернівці]] (резиденція буковинських і далматінськіх митрополитів). '''«Острів свободи» Хортиця''' в [[Запоріжжя|Запоріжжі]] — колиска українського козацтва. Зараз козацьке селище відбудовано з дерева й воно приймає численні фестивалі і історичні реконструкції. «Український Версаль» — резиденція останнього гетьмана України — Кирила Розумовського, розташована в [[Батурин]]і. Своїми давніми церквами ще часів Русі ставиться [[Чернігів]]. Для екстремалів та шанувальників незвичного відпочинку розроблені екскурсійні тури в [[Чорнобиль]]. === Природа === [[Файл:Ранок на Кукулі.jpg|міні|Краєвиди [[Закарпатська область|Закарпаття]]]] '''[[Карпати|Карпатські]] гори''' є одним із найкрасивіших місць в Україні. Вони мають красиві панорами лісистих пагорбів, пишні долини в теплу пору року та сніжні вершини взимку й пропонують широкі можливості для піших і велосипедних прогулянок, а також для занять зимовими видами спорту (комплекси [[Буковель]] біля [[Яремче|Яремчі]] і [[Буковиця]] біля [[Трускавець|Трускавця]]). Біля дельти Дунаю розташоване містечко [[Вилкове]] — «українська Венеція», бо половина міста знаходиться на островах, а замість вулиць люди плавають по каналах на човнах. Дунайський біосферний заповідник є ще гарним вибором для любителів природи і орнітологів. '''[[Долина нарцисів]].''' Заповідник, який розташований в селищі Кіреші, Хустського району, Закарпатської області. В цьому заповіднику ростуть вузьколисті нарциси, що занесені до Червоної книги України. У період масового цвітіння (друга — початок третьої декади травня) «Долина» вкривається майже суцільним білим килимом квітучих нарцисів. '''[[Синевир]].''' Найбільше озеро української частини Карпат. Розташоване в Міжгірському районі Закарпатської області. Синевир є однією з візитних карток Українських Карпат. Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. '''Увага! Для поїздки в Крим треба проходити прикордонний контроль на пунктах пропуску між Україною та АР Крим, яку окупувала Росія'''<br/> Саме в [[Крим]]у розташований найглибший каньйон України — Великий каньйон Криму — який розділяє гірські масиви Бойка і Ай-Петрі та має довжину 3 кілометри. Глибина каньйону — 320 метрів, а всередині можна знайти все: від уривчастих схилів до озер з джерельною водою. == Чим зайнятись == * '''Похід в Карпати''' — недоторкана краса гір і лісів. Також можна підкорити гору Говерлу (2,061) — найвищу гору України. * '''Відпочинок на пляжах в Криму'''. * '''Тунель кохання (Клевань, Рівненська область)''' – найвідоміша романтична локація поблизу Рівного, обов’язково для фото і прогулянки. * '''Базальтові стовпи (Рівненська область)''' – вражаючі геологічні утворення, що утворилися внаслідок вулканічної діяльності. Це місце приваблює туристів своєю унікальною красою та є популярним серед фотографів. * '''Львів(центр)''' - кавова столиця з історичною архітектурою, атмосферою середньовіччя й тематичними кнайпами. * '''Тустань (Львівська область)''' – залишки середньовічної фортеці, вирізаної просто у скелях. Унікальна архітектурно-археологічна пам’ятка, що поєднує історію та неповторні гірські краєвиди Карпат. * '''Хотинська фортеця (Чернівецька область)''' - один із наймогутніших замків Східної Європи, що вражає розмірами й атмосферою середньовіччя. Ідеально для поціновувачів історії та мальовничих краєвидів над Дністром. == Гроші та покупки == Одиниця валюти є гривня (UAH). Українською це слово пишеться як «гривня» та промовляється так само. Російською мовою це слово пишеться як «гривна». Щоб уникнути плутаниці знайте, що російськомовні часто називають цю валюту «рубль» через те, що Україна довгий час знаходилася у складі Радянського Союзу, де валютою був радянський рубль. Іноді замість «гривня» вживається знак «₴» як до, так і після суми і з і без пробілів. === Гроші === Кожне розумного розміру місто має обмінні будки і банки, які обмінюють євро, долари США в гривні, просто зверніть увагу на знаки з обмінними курсами. Британські фунти також часто обмінюються, хоча при низькій швидкості. У туристичних районах набагато ширший діапазон валют до обміну. Пропоновані курси можуть часто змінюватись. Банки, як правило, не намагаються обманути вас, але перевіряйте, перераховуйте суми, щоб бути впевненим. У багатьох місцях банківські клерки можуть відмовлятися обмінювати гроші навіть з незначними пошкодженнями або жирними плямами. Надрив купюри більш ніж на п'ять міліметрів може бути занадто багато. Такі дії є незаконними, але побороти їх дуже складно. В такій ситуації можна написати скаргу в Національний банк України, але в такому випадку справа може розтягнутися на довгий час, при цьому й результат може бути невідомим. === Банкомати === Банкомати поширені по всій країні і в цілому працюють з міжнародними картами. Вони майже завжди можуть видати гривні, хоча ви можете знайти деякі, які дають долари. Вони, в основному, не стягують комісії з іноземних карт. (Якщо ви не запросили долари). Дебетові карти працюють в банкоматах. Вони можуть бути найефективнішим способом, щоб отримати готівку в Україні. Не всі банкомати показують, що вони підтримують систему Plus, але в більшості випадків вони підтримують його, якщо вони підтримують Visa. Банкомати ПриватБанку показують, що вони підтримують плюс, але вони не працюють з картами Північної Америки. === Банки === Обмін валют в банках забирає багато часу. Зазвичай, також, від Вас можуть вимагати документи. Співробітники банку можуть не захотіти пройти через всі процедури просто обміняти 100 доларів і може спробувати виправдовуватись перед Вами: «Вибачте, у нас немає грошей» є поширеним явищем. Якщо Вам необхідно поміняти там гроші, Ви могли б переконати їх змінити свою думку; але якщо ви можете піти куди-небудь ще, ви, ймовірно, заощадите час. У банку, вам також необхідно пред'явити паспорт. Банки можуть також тільки дозволити вам купити гривні; вони можуть перешкодити вам купувати «тверду» валюту. Навіть якщо Ви йдете туди, не очікуйте, що з Вами почнуть говорити англійською. Вам знадобиться перекладач або багато терпіння. Можна отримати долари від більшості банків, що використовують грошовий аванс від Visa або MasterCard. Існує невелика плата за обслуговування (3%), щоб зробити це на додаток до того, що ваші банківські збори. === Обмінні пункти === Обмінні пункти, в той час як виглядає досить сумнівний, як правило, кращі місця, щоб поміняти гроші. Їх ставки, як правило, краще, ніж банки "(але не завжди), і вам не буде потрібно ваш паспорт. Сервіс швидко і там часто ніяких документів або квитанції. === Покупка === Згідно із законом, всі операції повинні бути в гривнях, хоча і менш формальні угоди можуть бути в євро або доларах США. Якщо ви хочете купити будь-який вид художнього твору (картини, крашанки) в Києві, місце для відвідування Андріївський узвіз. Це незаконно вивезти з країни всі предмети історичної важливості. Це включає в себе значки, медалі, значки, історичні картини і т. д. Хоча ви навряд чи зіткнеться з пошуком мішок, не носіть будь-які старі значки або показати що-небудь, що може викликати підозру. == Регіональна кухня == [[Файл:Borscht served.jpg|міні|Борщ]] Українська кухня дуже смачна, схожість з російською кухнею. Так само, як і інші кухні в регіоні вона використовує багато жирних інгредієнтів, особливо в святкових страв. Традиційна місцева їжа включає в себе «Сало» (солоне сало) і супів, як «Солянка» (солянка в українському, м'ясний суп) або «борщ» (борщ українською мовою) суп з червоного буряка. Західна Україна також має зелену версію борщу, із зеленню і вареними яйцями. По-перше, Сало, можливо, щось ви не могли змусити себе спробувати — однак це смачний гарнір, як і для супів, які є обов'язковою стравою. Якщо ви перебуваєте за межами великого міста або сумніви з приводу їжі, проявляти обережність і здоровий глузд про те, де ви купуєте їжу. Спробуйте не купувати продукти тільки в супермаркетах або великих продуктових магазинах, завжди перевіряйте термін придатності, і ніколи не купувати м'ясо чи молочні продукти на вулиці (ви можете купити їх на ринку, але не поруч з ринком). У більшості міст в Україні є кілька дуже хороших ресторанів. Прочитайте дошки меню, розміщені біля входу кожної установи, щоб допомогти вам вибрати. Ви також можете знайти хороші місця, щоб поїсти не знайомий, а просто димом традиційних дерев'яних пожеж. Вони часто місця, де вони готують страви традиційної української кухні, в тому числі дуже смачний shashlyky (шашлики на українській мові). Ресторатори дуже доброзичливі, і, найчастіше, ви будете одним з перших іноземних відвідувачів. Поруч з «борщ», ви можете також попросити «вареники» (вареники на українському, Вареники з м'ясом, овочами або фруктами) або «Деруни» (деруни, картопляні оладки). Ви повинні спробувати вареники з картоплею і сиром в обсмаженими цибулею і сметанним соусом, фантастичне блюдо. Це тільки закуски, але ті, які могли б заповнити вас швидко. Ви можете також використовувати деякі інтернет-сервіси, які допоможуть вам знайти будь-який ресторан ви хочете. Як правило, вони мають багато варіантів і переклад на англійську мову робить пошук простіше. Ці послуги є безкоштовними і надають інформацію про великі міста. Якщо немає можливості підключення до Інтернету ви можете попросити людей про ресторанах, але пам'ятайте, що знання англійської мови серед українців є низьким, і ви також можете зустріти недружні людей. Але в більшості випадків англійську або іншу іноземну мову робить людей більш люб'язним. === Напої === Українська спеціальність горілка (місцева назва горілки) з перцем. Інші види горілки також вельми популярні — липа (Tilia), мед, береза, пшениця. Ціни варіюються € 1-20 за 1 літр. Сувенірні пляшки доступні за вищими цінами (деякі пляшки сягають понад € 35 за 0,5 л. Існує великий вибір вин, як вітчизняного, так і імпортного виробництва. Вітчизняні вина в основному відбуваються на півдні, хоча вина з Карпатського регіону Ужгороді є також досить смачно. Україна також славиться це червоні ігристі вина. Ціни на місцевому винному діапазоні € 2-35 за пляшку 0,75 л (щоб уникнути найдешевші вина, € 1 або менше, так як вони іноді розливається, як домашні вина, але продається місцеві марочні), тим не менш, можна знайти справжні італійські, французькі, австралійські вина від € 50 за пляшку і більше у великих супермаркетах і більшості ресторанів. вартість імпортних вин значно знизилися за останні кілька років, а також тенденції вказують на подальше зниження цін, Є багато напоїв (алкогольних і безалкогольних). Українське пиво дуже хорошої якості. Пиво з бочок або кегов (більш поширених в кафе) часто поливав вниз. Консервоване пиво не дуже поширене в Україні, а іноді не має тієї ж якості того ж сорту, що продається в пляшках. Кращі сорти пива вариться Львівське, Оболонському та ППБ (Перша ПРИВАТНА Brovarnia). Імпортні пиво також широко доступні, але дорожче — наприклад, пляшка австрійського Edelweiss може коштувати понад € 2 в той час як середня ціна українського пива становить € 0,50. Всі сказали, українські сорти пива дуже смачний і набуває все більшої популярності в інших країнах Європи. З безалкогольних напоїв, слід спробувати квас — типово слов'янський напій з жита або пшениці. Протягом літа можна легко купити його від призначених вуличних продавців. Є багато жовтих бочок з квасом навколо міста в літній період. Краще купувати його в пляшках з-за невідомої чистоти стовбура. Молочні напої, всіх сортів, також доступні, хоча в основному в супермаркетах. Пляшки мінеральної води доступні скрізь, а також лимонади, пиво і міцні спиртні напої. При пошуку, щоб купувати воду в пляшках, не забудьте попросити «Voda Bez Hazu» (вода без газу) в іншому випадку ви, швидше за все, будуть передані газований напій. Ніколи не купувати горілку або Konjak (місцева назва бренді), за винятком супермаркетів або магазинів спиртних напоїв, оскільки є багато підробок. Щороку кілька вмирають або осліпнути в результаті отруєння метиловим спиртом, з'єднання, що використовується для виготовлення підроблених горілок. В Україні можна купити спирт, отриманий в інших колишніх радянських республіках. Молдавські та вірменські коньяки досить добре і не дорого. Грузинські вина досить незвично і ароматним, якщо занадто солодкий. == Нічне життя == На час воєнного стану нічне життя повністю скасувалося. Навіть нічні/вечірні прогулянки. В Україні з повномасштабного вторгнення росіян «активувалася» комендантська година. В оселях повинно бути вимкнене світло, або плотно зашторені вікна, які не пропускатимуть світла на вулицю. Не повинна грати гучна музика. За прослуховування російської музики в громадських та багатолюдних місцях можуть оштрафувати. Якщо в комендантську годину правоохоронні органи побачать на вулицях населенного пункту людину яка не є військовим, або без спеціального пропуску, то її можуть оштрафувати або затримати для подальшого з'ясування того чому ця людина зараз на вулиці або не в бомбосховищі (на випадок коли триває повітряна тривога). == Де зупинитись == [[Файл:Ивано-Франковская область.Горно-лыжный курорт Буковель.jpg|міні|Буковель]] Готелі можуть бути травмуючим досвідом для західника в будь-якому місці за межами Києва та Львова. Чим дешевше готель, тим більша ймовірність деяких вельми сумних сюрпризів, особливо для тих, хто не знайомий з рівнем радянського типу сервісу, який до цих пір залишається в багатьох місцях. Є багато середині діапазону (€ 25-45) варіанти за межами Києва. Наприклад, в Івано-Франківську (біля Карпат), звичайна ставка становить близько € 35 за номер (спальня і вітальня) в одному такому готелі. Багато готелів мають вибір між відремонтованих номерів / люксів («західний стиль»), а не відремонтовані номери (Східно-європейському стилі). Останній варіант більш ніж на 50% дешевше і дає вам простору старомодний 2 кімнатний люкс, прості, але чисті! Є кілька 5-зіркових готелів у Києві та один у Донецьку; см напрямні для цих міст для списків. В одному такому готелі у Львові, звичайна ставка коливається від € 40-60 за ніч. Інший варіант зняти квартиру в Інтернеті, перш ніж покинути країну. Є багато, щоб вибрати з Києва та Одеси. Те, що багато людей з країн колишнього СРСР зробити, це піти на залізничну станцію, де вони намагаються знайти людей, які готові орендувати кімнату. Ціни, як правило, набагато дешевше, і якщо є достатня кількість людей, які пропонують кімнату ви можете зробити великі угоди. Ці угоди, як правило, не є законним, і вони візьмуть вас в кут до переговорів. Переконайтеся, що вони мають теплу воду, і не бійтеся сказати, що це не те, що ви очікували, побачивши кімнату. == Де навчатись == Є багато іноземних студентів в українських університетах. Хабарництво є звичайним явищем, і ви навіть можете отримати диплом тут перейнявшись тільки двічі (перший і останній дні терміну), якщо у вас є гроші. Це гіпербола, звичайно, але в реальному житті це не сильно відрізняється. Звичайно, якщо хтось хоче, щоб отримати хороші знання вони будуть, але мотивація в такій ситуації є низькою. Після закінчення інституту багато студентів знаходять роботу, яка не пов'язана з їх освітою, але це зовсім не означає, що система освіти погано. Це відбувається через економічну нестабільність. Сама система освіти є всеосяжною і конкурентоспроможною, а також багато іноземних студентів може бути підтвердженням цього факту (не тільки в раніше згаданої гіпербола). * Київський національний університету імені Тараса Шевченка * Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна * Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича * Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького * Львівський національний університет імені Івана Франка * Національна академія внутрішніх справ * Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького == Як заробити == Отримання дозволу на роботу (віза) є необхідністю для іноземців, якщо вони збираються бути використані будь-яким юридичною особою (виключення застосовуються лише для міжнародних організацій та представництв іноземних компаній). Дозвіл на роботу більше дозволу на прийомі на роботу. Потенційний роботодавець повинен звернутися з адміністрацією праці для найму нерезидентних працівника. За допомогою програми ви зможете знайти повний резюме, а також документи, що свідчать про акредитованого освіти, повинні бути представлені. == Застереження == Багато людей скажуть вам, що ви можете взяти копію візи з Вами. На жаль, деякі люди відчувають проблеми з цього приводу. Це завжди краще мати при собі паспорт з вами. Ксерокопія може бути відмовлено як документ, що посвідчує особу. Телефонний дзвінок на місцевий хто може допомогти може виявитися досить ефективним. Отримати детальну інформацію про вашому місцевому посольстві і / або консульствах заздалегідь і відзначити їх номери екстрених служб. Якщо ви можете це корисно мати двомовний знайомий, який може бути викликаний в разі надзвичайної ситуації або якщо у вас виникнуть труднощі. При проживанні протягом тривалого часу, то доцільно, щоб отримати місцеву сім-карту для мобільного телефону на випадок надзвичайних ситуацій та для більш дешевих місцевих дзвінків / текстів. Вони широко доступні, дешево (часто безкоштовно) і легко «доливання», === Питання злочинності === Як і в будь-якій країні, використовуючи здоровий глузд при русі в Україні дозволить звести до мінімуму будь-які шанси бути жертвою дрібних злочинів і крадіжок. Намагайтеся не афішувати той факт, що ви іноземець або виставляти напоказ своє багатство, через ваш вибір одягу або іншим чином. За винятком Києва, Одеси та інших великих містах, західні туристи як і раніше досить рідкісні. Як і в будь-якій країні, можливість дрібної крадіжки існує. У Києві, переконайтеся, щоб захистити ваші сумки і людини, тому що дуже кишенькових крадіжок поширені, особливо в багатолюдних станцій метро. Гіди сказали туристам стежити за певними людьми, тому що вони чули, як люди кажуть: «Вони схожі на американців: давайте слідувати за ними на деякий час і подивитися, що ми можемо отримати.» Грабежі і шахрайства на туристів є досить поширеними, особливо гаманець афера в Києві. Але якщо ви заарештовані поліцією або іншими правоохоронними органами, зробити все можливе, щоб повідомити їм, що ви іноземний гість. Чи не багато співробітників поліції говорять на іноземних мовах вільно, але багато людей прагнуть допомогти в перекладі. Чи не пити алкоголь в компанії невідомих людей (які можуть бути запропоновані більш вільно, ніж на Заході). Ви не знаєте, скільки вони збираються пити (і переконати вас пити з ними), а також те, що конфлікти можуть виникати після цього. Крім того, багато українців, відомі схильністю хороший напій, іноді може споживати таку кількість горілки, яку можна вважати за летальної для середнього пива-звикають Заходу. === Фінансове забезпечення === Україна є переважно грошове господарство. Мережа банківських відділень і банкоматів (банкомати) швидко виріс і тепер легко доступні у всіх, крім самих маленьких селах. Як перевірити безпеку машини — було б розумно використовувати той, який, очевидно, в банку, а не в іншому закладі. V PAY-картки не приймаються в країні. Ви можете використовувати свої кредитні картки (в основному MasterCard і Visa), або готівкові гроші дорожні чеки легко. Кредитні та дебетові карти приймаються в супермаркетах. Але уникнути використання вашої кредитної / дебетової картки для здійснення платежів в установах в невеликих містах, як роздрібні торговці не навчені і контролюється досить, щоб забезпечити вашу карту конфіденційність. Замість цього він широко прийнятно платити готівкою. Місцеві жителі (особливо бізнесмени) іноді носити з собою і платити в нього грошові кошти вважаються незвичайно великий і в інших країнах. Чи не підозрюють, злочинна діяльність в кожному такому випадку. Крім того, настійно рекомендується уникати індивідуальних (вулиця) валютні обмінні пункти, так як є злодії серед таких обмінників, які можуть дати вам замість старих, радянських часів валюти або також купони, які були вилучені з обігу з середини 1990-х років. Використовуйте спеціальні кабіни для обміну (широко поширений) і банків; Також будьте обережні трюків валютних курсів, як 5.059 / 5.62 купити / продати замість 5,59 / 5,62. Євро і долар США, як правило, приймаються як альтернативні форми валюти, особливо в туристичних районах. Вони також є найбільш широко прийнятої конвертованою валютою в обмінних пунктах, з англійських фунтах стерлінгів на третьому місці. === Расизм === Територія навколо американського посольства в Києві відомий провокатор груп, орієнтованих на чорношкірих людей, і були повідомлення про такі напади на Andriyivski, головною туристичною вулиці, що йде від Михайлівської вниз в Подолі. Зокрема, в сільській місцевості, мають темну шкіру часто є джерелом шкоди. Антисемітизм все ще зберігаються проблеми в деяких західних регіонах і / або в інших частинах України. Однак є дві єврейські мери, обрані в Херсоні та Вінниці. Русофобія знаходиться на підйомі в результаті російської анексії Криму на початку 2014 року, особливо в Європейському Союзі дружніх західних регіонах країни. Російські громадяни можуть зіткнутися негативне сприйняття через триваючої війни, яка ведеться (станом на 2014 г.) проти України підтримуваними Росією сепаратистами в східній частині країни. Там були етнічні сутички між росіянами і українцями в Одесі. 17 липня 2014 року, російські спинками повстанці збили цивільний авіалайнер над Україною на борту якого перебували сотні громадян ЄС; це призвело до ескалації економічних санкцій з боку Заходу і Росії, так і поляризоване вже-напружену ситуацію на місцях. Окремі приклади досвід свідчить про те, що в Україні, насправді велика частина колишнього Радянського Союзу, мігранти з Середньої і Центральної Азії і рома / сінті люди отримують набагато ближче і більш частого уваги з боку поліції (Міліція). Завжди мати паспорт (або ксерокопію головних сторінок, якщо ви стурбовані втратити його або, якщо ви зупинилися в готелі, який тримає його), як іноземці звертаються більш прихильно, ніж інші. Це не означає, що це небезпечно або загрожувати, але краще бути попереджений про реалії. === Катастрофи === У той час як є багато плавання і дайвінгу пам'яток по всій території України, місцеві рятувальні вода надзвичайно недофінансування. Це малоймовірно, що ви б помітили, в той час як утоплення, особливо на річці. Використовуйте тільки офіційно встановлені пляжі. Україна має одні з найгірших статистичних даних для пов'язаних з дорожньо-транспортних смертей і травм в світі так діяти відповідним чином. Будьте обережні при перетині доріг; ходити і їздити оборонно: бути в курсі, що трафік обганяє як всередині, так і зовні. Іноді вам навіть не потрібно проявляти обережність при використанні пішохідних доріжок, так як в години пік чорний, горбиль-сторонній Audi / BMW / Mercedes іноді можуть вибирати, щоб уникнути трафіку за допомогою широких тротуарів; пішоходи чи ні. Власники / водії дорогих автомобілів були відомі, часом, бути більш недбале безпеки пішоходів. Водії рідко надають пріоритет пішоходів, які переходять дорогу, якщо немає пішохідних вогні. Завжди стежте за вашу безпеку. Також пам'ятайте, що мостові страждають таким же чином, як дороги з точки зору руйнування інфраструктури. Будьте обережні при ходьбі, особливо в темряві і далеко від центральних районів основних міст (факел є корисним володіння), а вулиці погано освітлені, як і більшість із записів / сходах до будівель, а вулиця і тротуар поверхні часто небезпечно вибоїнах. Чи не наступайте на обкладинках людино-доручених, так як вони можуть «кінчик» опускати ногу в отвір з усіма потенційними травмами! === Заборони === Це незаконно, щоб палити цигарки і пити алкоголь в громадських місцях в Україні. Незважаючи на заборону ви можете побачити деякі місцеві жителі роблять це, але не вводити в оману. Це погані приклади. Місцеві поліцейські можуть наполягати на хабарі, якщо вони бачать іноземця порушення заборони. Так що будьте мудрими і уникнути непотрібних проблем. === Надзвичайні === телефонні номери екстрених служб в Україні: * 112 — загальна * 101 — пожежна охорона * 102 — поліція * 103 — швидка допомога * 104 — витоку газу == Як зберегти здоров'я == === Вода === Як правило, уникати пити воду з крана. Основна причина цього полягає в тому, що вода в багатьох регіонах знезаражують за допомогою хлору, тому смак жахливо. По можливості купувати воду в пляшках, яка широко доступна і в цілому ОК. === Інфекційні захворювання === Україна має найвищий рівень ВІЛ-інфікованих ВІЛ в Європі майже на 1,5% або 1 в 66 дорослих. Будь обережним. === Радіаційний === Існує радіаційне забруднення на північному сході від аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р, проте ефект дуже малий, якщо ви постійно живете в самій Чорнобильській зоні. Є навіть тури в місто [[Прип'ять]], який найближче до станції. Місто переслідують декорації блоків багатоквартирних будинків кинутих в 1986 році, зараз виділяючись на тлі рослинності, яка породжувалась від років зневаги. == Поважати == Поважайте той факт, що Україна є суверенною державою. Ви можете виявити, що люди тут дуже чутливі про те, класифікуються як «російських». Українці мають свою етнічну приналежність і не люблять, коли їх називають росіянами, підвидом росіян. Не кажіть, що українська мова є діалектом російської. Українці з гордістю вважають свою мову окремою. Не говори «''на'' Україні» тому, що ця конструкція є застарілою і має на увазі бачення України регіоном СРСР чи Російської Імперії, а не суверенною країною. Україна не в якому разі не консервативна країна по відношенню до одягу або поведінки. Однак погляди на гомосексуальність можуть варіюватися від ліберальних до відверто ворожих. Враховуючи довгу історію України, яка пережила бурхливі, болісні події, вам не слід легковажно ставитися до наступних тем. Також зауважте, що деякі українці вважають радянський період часом економічної та політичної стабільности. Однак для більшости питання України в контексті частини Радянського Союзу не вітається. Голодомор, як і Голокост, є чутливим питанням. Більшість українських родин мають родичів серед мільйонів померлих від голоду, штучно створеного владою Радянського Союзу. Ця подія розцінюється українцями як геноцид і досі залишається відкритою раною в українській національній свідомості. Заперечення Голодомору є незаконним в Україні, але воно не тягне за собою жодних юридичних санкцій. Називання Другої світової війни «Великою Вітчизняною», як її називають у Росії, в Україні є ''незаконним'', а також непоширеним. Для позначення війни, що тривала як частина Другої Світової у 1941–1945 роках слід використовувати термін «німецько-радянська війна». Серед кримськотатарських околиць чи громад у Криму, Херсонській області чи у великих українських містах не варто згадувати радянську владу чи Сталіна; багато кримськотатарських сімей були розбиті, депортовані до Середньої Азії або вбиті під час сталінських депортацій кримських татар, і це залишається дуже чутливою проблемою для кримських татар та їхніх громад. Антиросійські настрої є поширеними. Повномасштабне вторгнення в Україну ще більше посилило негативні настрої щодо Росії та російського народу. Російську мову в Україні часто вважають «мовою агресора», а в деяких університетах її використання повністю заборонено. Будьте уважні, коли говорите нею публічно. Не називайте українські міста і місцевості їхніми російськими назвами (''[Адесса], [Харькав], [Киев]''); це може бути розцінено як навмисно образливе. Будьте чуйними до ситуації в країні. Пропонуйте співчуття та підтримку, коли з'явиться можливість; Українці це оцінять. Історіографічні суперечки між Росією та Україною є делікатною темою, і українці часто звинувачують росіян у привласненні їхньої історії. Українська точка зору полягає в тому, що Київська Русь є частиною української історії, і Росія не має права вважати її частиною своєї. == Зв'язок == === Телефон === Укртелеком є основним оператором зв'язку. Код країни для України 380. === Мобільний === Найбільші оператори мобільного зв'язку Київстар, Vodafone (раніше МТС), Lifecell. === Інтернет === Мобільний доступ GPRS доступний на переважній більшості території України. 3G мобільний доступ стабільно розвивається. Wi-Fi точок доступу Public широко поширені у містах. Є плани і проекти для забезпечення масового бездротового широкосмугового доступу в міських відкритих просторів, на дальніх поїздах Укрзалізниці та в міських транспортних засобах загального користування. == Посилання == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна|status=Придатний}} [[Категорія:Країни Європи]] n4kgfvirej7wcj24zo3wdbccz7a51mo 0 212 36353 34683 2025-01-02T00:39:08Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36353 wikitext text/x-wiki {{geo|48.75258|30.21884|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Умань''' — місто, яке розташоване у [[Черкаська область|Черкаській області]], за 180 кілометрів від [[Черкаси|Черкас]]. == Зрозуміти == '''Умань''' — місто обласного підпорядкування, районний центр Уманського району Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу). Населення — 87 165 осіб. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === * [https://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23640&by_station=Пошук Розклад руху пасажирських поїздів по станції Умань]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://odz.gov.ua/suburban/ Розклад руху приміських поїздів по станції Умань]{{Dead link|date=січня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === Автомобілем === Через місто пролягає автошлях Черкаси—Умань—Гайсин—Брацлав (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум'яки. Поруч із містом проходить автошлях М 05 (Київ — Одеса), що в Україні збігається з міжнародним автошляхом E95 (Санкт-Петербург — Одеса). === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == [[File:Софіївський-парк.jpg|thumb|Вигляд на фонтан "Змія" у "Софіївці".]] На всю країну і навіть за кордоном відомий Державний заповідник — дендропарк '''«Софіївка»'''. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Черкаська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Черкаської області]] k5ck73soniyqbzy5zwbhditst9tcbl0 0 213 37586 34144 2025-05-22T19:12:14Z Olena Zvarych07 7231 . 37586 wikitext text/x-wiki {{geo|-32.733333|-56.65|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Árbol solo - Montevideo.jpg |flag = Flag of Uruguay.svg |location = Uruguay in its region.svg |capital = [[Монтевідео]] |government = конституційна республіка |currency = уругвайский песо (UYU) |area = 176,220 км² |population = 3,386,575 (2002) |language = [[іспанський розмовник|іспанська]] |religion = римо-католики 66%, протестанти 2%, іудеї 1%, інші 31% |electricity = 110-220 В/60 Гц (європейська та американська вилки) |callingcode = +598 |tld = .uy |timezone = UTC -3 }} '''Уругвай''' [http://www.turismo.gub.uy/] знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. Межує з [[Аргентина|Аргентиною]] на заході і [[Бразилія|Бразилією]] на півночі, решта кордонів&nbsp;— узбережжя Атлантичного океану. Найменша країна Південної Америки за площею після Суринаму. == Зрозуміти == Назва Уругвай означає річка різнокольорових птахів. Це пов’язано з назвою Гайана: Аравак Гуаяна, земля багатьох вод. Часто називають Швейцарією Південної Америки не за географічні особливості, а за стабільну демократію та соціальні переваги, такі як безкоштовна освіта. У 2002 році Уругвай зіткнувся з однією з найбільших економічних криз, яка дуже негативно вплинула на безпеку через зростання злочинності, і хоча рівень активності в 2008 році був на докризовому рівні, злочинність все ще відносно висока, але все ще низька для регіону. . Давно бажана країна для імміграції, Уругвай протягом майже чотирьох десятиліть страждає від високого рівня еміграції, головним чином висококваліфікованих працівників та людей з високим рівнем освіти (відтік мізків), які шукають кращих можливостей за кордоном. Уругвай має багату сільськогосподарську та громадянську історію. Тут утричі більше великої рогатої худоби, ніж людей (найвищий показник серед усіх країн світу). У деяких районах досі використовуються домінантні методи водіння живої худоби до 20-го століття, і вони є менш відвідуваними туристичними об’єктами, ніж приємні пляжі та центри міста. Країна має переважно низинний ландшафт. Собор Серро, найвища точка країни, має висоту 514 м. ===Клімат=== Уругвай - єдина південноамериканська країна, повністю розташована в помірному поясі. Країна є рівнинними пасовищами, і всі місця є особливо вразливими до швидких змін від погодних фронтів і сильних вітрів, оскільки немає високих гір, які могли б діяти як щит. Оскільки Уругвай розташований на південь від екватора (приблизно на тій же широті, що й Йоганнесбург і Сідней), літо і зима змінюються місцями в порівнянні з Північною півкулею. Взимку низькі температури зустрічаються рідко, але нечувано. ===Історія=== Уругвай був відкритий іспанськими Аделантадосами наприкінці 16 століття і був частиною Сполучених провінцій Рівер Плейт до 1811 року. (Хоча plata буквально означає «срібло» іспанською, «тарілка» є традиційним і правильним перекладом, як його використовували як синонім дорогоцінних металів аж до 19 століття.) Спочатку Уругвай був відомий просто як Banda Oriental, або Eastern Band, колоній уздовж східного краю річок Уругвай і Плейт. Коли Буенос-Айрес вигнав останнього віце-короля Балтасара Сіснероса, столиця перемістилася до Монтевідео. Військово-морський флот повстанців відплив з Буенос-Айреса, намагаючись подолати іспанські війська в цьому місті, за допомогою місцевих повстанських військ. Коли Монтевідео було нарешті звільнено від Іспанії, Уругвай мав намір відокремитися від Буенос-Айреса, але на нього вторглася Бразильська імперія, яка розпочала аргентино-бразильську війну в 1813 році. Після різноманітних заплутаних поворотів війна в кінцевому підсумку закінчилася глухим кутом. За посередництва британського уряду обидві ворогуючі країни погодилися припинити свої територіальні претензії на Банда Оріенталь у 1828 році, народивши таким чином нову Східну Республіку Уругвай. Згодом була розроблена і прийнята конституція в 1830 році. Британська допомога у створенні Уругваю привела до тривалої історії британського впливу (включаючи звичку їздити ліворуч), яка закінчилася лише з Другою світовою війною. Громадянська війна в Аргентині, яка спустошила цю країну в 19 столітті, не була чужою Уругваю, яка незабаром породила дві протиборчі сторони, білих (лібералів) і червоних (традиціоналістів), що врешті-решт також призвело до громадянської війни в Уругваї, яка пішла у різних гарячих і холодних фазах до початку ХХ ст. Кажуть, що кольори партій спочатку походили від пов’язок, нібито відірваних від уругвайського прапора, але консерватори перейшли на червоні пов’язки, коли зрозуміли, що червоний колір вицвітає на сонці менше, ніж синій. Однак напруженість між лівим і правим крилами уругвайської політики зберігалася. З 1954 по 1967 рік Уругвай спробував незвичайне рішення, запозичене у Швейцарії: колегіальний виконавчий офіс, в якому кожного року президентом призначався інший член. Таким чином, Уругвай на деякий час став «латиноамериканською Швейцарією», виступаючи взірцем демократії та банківських свобод, поки військовий переворот не поклав усе це. Марксистський міський партизанський рух Тупамарос, започаткований наприкінці 1960-х років, змусив президента Уругваю Хуана Марію Бордаберрі «погодитися» на військовий контроль над своєю адміністрацією у 1973 році. До кінця 1974 року повстанці були жорстоко розгромлені (і лідер Тупамаро і майбутній президент Хосе Мухіка був ув’язнений на дні колодязя), але військові продовжували розширювати свою владу над урядом. залучення до повсюдних тортур і зникнення імовірних повстанців і всіх, кому не пощастило, щоб їх сприймали як противників режиму. Цивільне та демократичне правління не було відновлено до 1985 року. Сьогодні політичні та робочі умови Уругваю є одними з найвільніших на континенті. Посідає 18 місце в індексі демократії. У 2004 році коаліція від лівого центру до лівого (Frente Amplio або Широкий фронт), до складу якої входили Тупамароси, перемогла на виборах, що дозволило їм контролювати обидві палати конгресу, президентство та більшість міських і регіональних урядів. У 2009 році колишній ватажок партизан Мухіка був обраний президентом. ===Культура=== У культурному плані країна найближча до своїх сусідів Аргентини та бразильського штату Ріу-Гранді-ду-Сул, з якими вона поділяє традиційні елементи культури гаучо (південноамериканського ковбоя). У Монтевідео та на узбережжі гаучо є скоріше національним символом, ніж частиною повсякденного життя, але на півночі (у таких містах, як Рівера та Белла-Юніон) ви побачите сучасних гаучо, що ведуть своє життя, їздять на конях у традиційних одяг. Уругвай також має лузитанський вплив, як-от великі карнавали, схожі на Ріо-де-Жанейро в перші місяці року в багатьох містах, історичне старе місто Колонія — португальський форпост 17-го століття та об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також портуньоль, поєднання іспанської та португальської мов, якими говорять поблизу бразильського кордону. В уругвайській культурі можна знайти риси американських індіанців, від кухні до лексики, але індіанців не залишилося. Нарешті, уругвайці поділяють пристрасть до асоціаційного футболу/футболу з Аргентиною та Бразилією, і найперші чемпіонати світу насправді були проведені в Монтевідео в 1930 році — виграла країна-господар. ===Мова=== Офіційна мова: іспанська. Інші поширені мови: портуньол (бразильєро) (суміш португальської та іспанської на бразильсько-уругвайському кордоні). ===Релігія=== Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 47,1 %, інше християнство — 25 %, юдаїзм — 0,3 %, атеїсти, агностики — 17,2 %, інші — 1,1 % == Регіони == Уругвай розділений на 19 департаментів, які дуже грубо можна згрупувати в наступні чотири загальні регіони. Монтевідео, столиця Уругваю, є власним департаментом. Кожен з інших департаментів має столицю, яка іноді має ту саму назву, що й департамент. Іноді це може призвести до плутанини — якщо хтось каже, що збирається (наприклад) у Такуарембо, вам, можливо, доведеться запитати, чи мають на увазі Такуарембо — місто чи департамент Такуарембо. Є ще одна термінологія, яка може збити з пантелику сторонніх: уругвайці використовують слово «інтер’єр» для позначення всієї країни, крім Монтевідео, а не лише внутрішньої території. * [[w:Східне_узбережжя_США|Атлантичне узбережжя]] (департаменти Мальдонадо і Роча) Популярні та різноманітні пляжні курорти на Атлантичному океані * [[w:Ла-Плата_(річка)|Ріо-де-ла-Плата]] (департаменти Канелонес, Колонія, Монтевідео, Ріо-Негро, Сан-Хосе і Соріано) Пляжі на березі річки та історична колоніальна архітектура затиснута між центром уругвайського життя в Монтевідео та мегаполісом Буенос-Айрес, Аргентина * [https://wikitravel-org.translate.goog/wiki/en/index.php?title=Northern_Interior_(Uruguay)&mobileaction=toggle_view_desktop&_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=uk&_x_tr_hl=uk&_x_tr_pto=sc Північний інтер'єр] (департаменти Артігас, Пайсанду, Рівера, Сальто і Такуарембо) Виробництво цитрусових, сильна присутність гаучо (південноамериканські ковбої) та важливі прикордонні міста поруч з Аргентиною та Бразилією * [https://en-wikivoyage-org.translate.goog/wiki/Central_Interior_(Uruguay)?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=uk&_x_tr_hl=uk&_x_tr_pto=sc Центральний інтер'єр] (департаменти Серро-Ларго, Дуразно, Флорес, Флорида, Лаваллеха та Трейнта-і-Трес) Пагорби, сільське господарство та ідилічні сільські курорти == Міста == * [[Монтевідео]]&nbsp;— найбільше місто і столиця країни * [[Сальто]]&nbsp;— друге за величиною місто Уругваю * [[Трейнта-і-Трес]] * [[Колонія-дель-Сакраменто]] {{ЮНЕСКО}}&nbsp;— історична частина міста, входить до списку об'єктів Всесвітнього спадку ЮНЕСКО * Рівера – горбисте місто на півночі, прямо на кордоні з Бразилією * Ла-Палома – ще одне літнє пляжне місто * Пайсанду – через річку від Аргентини, з гарячими джерелами, пляжами на березі річки тощо == Інші місця == Пляжі на узбережжі Атлантичного океану - на додаток до великих пляжних міст, згаданих вище, є кілька тихих місць, які варто відвідати: * Кабо Полоніо * Пунта-дель-Діабло * Національний парк Санта-Тереза, включаючи колоніальну фортецю Форталеза-де-Санта-Тереза * Кебрада-де-лос-Куервос – «Ущелина Воронів», заповідний ландшафт з пагорбами та глибокою ущелиною * Залишки доколумбових поселень у департаменті Флорес * Сьєрра-де-лас-Анімас - гірський масив, що включає одну з найвищих вершин Уругваю * Серро Пан-де-Асукар - третя за висотою вершина Уругваю, увінчана великим хрестом, поблизу Піріаполіса * Монумент "Рука" в Пунта-дель-Ест == Як дістатись == === Літаком === * {{listing | name=Aeropuerto International de carrasco L. Berisso | alt= | url=http://www.aeropuertodecarrasco.com.uy/ | wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Carrasco_International_Airport | wikidata=Q9064 | email= | address=5X7M+5G8, Ruta 101-Capitan Juan Antonio Artigas, 14000 Ciudad de la Costa, Departamento de Canelones, Уругвай | lat=-34.83709657286443 | long=-56.0162012618042 | directions= | phone=+59826040329 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2023-04-26 | content=Aeropuerto International de carrasco L. Berisso - найбільший аеропорт Уругваю, розташований за 5 км від столиці держави - Монтевідео, у місті Пасо-Карраско, в департаменті Канелонес. |type=go}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Транспортна мережа Уругваю складається з залізничної мережі, 8696 км автомобільних доріг, 20 портів і 292 аеродромів і вертолітних майданчиків. Загальна довжина мережі залізниць: 2835 км. Протяжність мережі автодоріг складає 8696 км. В Уругваї 20 портів, 8 з яких є торговими та 12 – спортивними. Уругвай має загалом 11 міжнародних аеропортів. == Що відвідати == {{See|name=Муніципальний музей красних мистецтв імені Хуана Мануеля Бланеса|alt=Juan Manuel Blanes Museum|address=Av. Millán 4015, 11700 Montevideo, Departamento de Montevideo, Уругвай|phone=+59823362248|url=http://blanes.montevideo.gub.uy/|hours=12:00–18:00, крім понеділка|lat=-34.85301133003501|long=-56.19793408541859|content=Музей був заснований в 1930 році і спеціалізується на історії мистецтва Уругваю. Розташований у парку Прадо столиці Уругваю за адресою: Авеніда Міллан 4015.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrkaokFuebK9tE_0dOzXFJX5dn33bIcZsC3f_ONBn8Ek9BZVstpg-WAOKHqKIYaGTQpQH5SXKytRywoyBlLTm7yTG5q6JEyThwv2pgTv9B4f5T9ugs8fP6Jg106prPVqmX1kRqy=w408-h543-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B0|wikidata=Q608023}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Regency Park Hotel|address=Ruta 8 KM 17, 12200 Montevideo, Departamento de Montevideo, Уругвай|phone=+59825170101|url=https://www.regencypark.com.uy/|checkin=14:00|checkout=11:00|long=-56.07959177832098|lat=-34.78931475388471|price=близько 2700 грн за ніч|content=4-зірковий готель|image=https://www.google.com/maps/place/Regency+Park+Hotel/@-34.7894116,-56.0794485,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1shttps:%2F%2Fimages.trvl-media.com%2Flodging%2F4000000%2F3060000%2F3052600%2F3052508%2Ff5a46329_z.jpg!2e7!3e27!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-proxy%2FALd4DhFu1pRl4VgzTezC9oG5w57xEij30pSgsGF0OiOqtu7k2EdyPtX9r_i9iDqZGTG1QLoZnoZoHS8JwpsDGBe6XbGDAGjjnF9brPZ1S2zwev-nEPUpnPYSM_Bn-gXv887tmUXrpZGpXwVVJ6ca5KEHRvFIk52xMqEaU7_YsKkS1fw37KiUXv8pO8IIww%3Dw129-h86-k-no!7i1000!8i666!4m18!1m7!3m6!1s0x959f87e117a691e3:0x223b5948614efdd0!2sCarrasco+International+Airport!8m2!3d-34.8370966!4d-56.0161798!16zL20vMDdrMWM0!3m9!1s0x95a02907b4b2c91b:0x2f827123d1f24eb1!5m2!4m1!1i2!8m2!3d-34.7893429!4d-56.0795282!10e5!16s%2Fg%2F1tfsp50n?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} == Де розважитись == {{Do|name=Summit Trampoline Park|address=Doctor Martín Aguirre 4148 esquina Habana, 12000 Montevideo, Уругвай|phone=+59825049901|url=http://summittrampolineparkuruguay.com/|hours=14:00–21:00, субота 10:00–21:00, неділя 11:00–21:00|lat=-34.85813182835555|long=-56.141638149203764|content=Парк розваг|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMt7VhLh2NwILbX74gT6mAdJHUYQ059Ed_7M51V=w408-h272-k-no}} == Де поїсти == {{Eat|name=Mercado Ferrando|address=Chaná 2120, 11200 Montevideo, Departamento de Montevideo, Уругвай|phone=+59824039845|url=http://mercadoferrando.com/|hours=10:00–00:00|price=400–800 $|lat=-34.90429042771113|long=-56.170638030486735|content=Затишний фудкорт із різноманітною їжею та музикою. Він не великий, але можна знайти багатий вибір їжі та десертів на усі смаки. Часто тут відбуваються фестивалі бразильської музики та танців.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOBdbygdcv4oV9oFvAf2byXcMvj7CyhWu_jzw2m=w408-h272-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == Чилі - раїна на заході Південної Америки. Займає довгу вузьку смугу суші між Андами на сході і Тихим океаном на заході. Площа 756 096 км², населення 17,5 млн (станом на 2017 рік). Столиця та найбільше місто — Сантьяго, офіційна мова — іспанська{{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} eljm4of0g8au2q9firdnvwov31t9y8c 0 214 23382 12484 2019-03-25T17:07:04Z Dimon2711 4042 23382 wikitext text/x-wiki {{geo|51|4.5|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Фландрія''' — північна частина [[Бельгія|Бельгії]]. == Регіони == * [[Антверпен (провінція)]] * [[Східна Фландрія]] * [[Західна Фландрія]] * [[Лімбург (провінція Бельгії)]] * [[Фламандський Брабант]] == Міста == * [[Антверпен]] * [[Брюге]] * [[Гент]] * [[Іпр]] * [[Льовен]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == У всій країні другою мовою є англійська. Найкраще почати розмову на англійській мові. Не намагайтеся говорити французькою у Фландрії або нідерландською у Валлонії. Розмова на "неправильній" мові буде розглядатися як дуже образливий в обох регіонах, і ви будете або проігноровані, або в гіршому випадку ви отримаєте ворожу і навіть грубу відповідь. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Бельгія|type=Регіон}} 5mwada5oz01x0lx4u1r70vjcirb4ydy 0 215 35476 35436 2024-05-14T07:30:50Z MarianaSenkiv 5081 /* Що відвідати */ 35476 wikitext text/x-wiki {{geo|28.133333|-81.631667|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Флорида''' розташована у південно-східній частині [[США]]. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Map of Florida Regions with Cities (ru).png | regionmaptext=Карта Флориди | regionmapsize=350px | region1name=[[Північна Флорида]] | region1color=#b17373 | region1items= | region1description= | region2name=[[Північний захід Флориди]] | region2color=#6ca26c | region2items= | region2description= | region3name=[[Центральна Флорида]] | region3color=#cbcc51 | region3items= | region3description= | region4name=[[Південна Флорида]] | region4color=#8e6c96 | region4items= | region4description= }} == Міста == [[File:Miami skyline 20080517.jpg|thumb|350px|Хмарочоси [[Маямі]]]] * [[Таллахассі]] — столиця штату * [[Джексонвілл]] * [[Маямі]] * [[Тампа]] * [[Сент-Пітерсбург]] * [[Хаяліа]] * [[Орландо]] * [[Форт-Лодердейл]] * [[Пемброк-Пайнс]] == Інші місця == *[[Корал-Спрінгс]] *[[Кейп-Корал]] *[[Порт-Сент-Люсі]] *[[Клірвотер]] *[[Вест-Палм-Біч]] *[[Дейтона-Біч]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * {{See|name=Дісней Ворлд|address=Флорида, Сполучені Штати Америки|phone=+1 407-939-5277|url=https://disneyworld.disney.go.com|hours=Відчинено цілодобово|wikipedia=Дісней Ворлд|wikidata=Q206859}} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки|type=Регіон}} ounpte1j5vquqod1lpvb0hc3eeu3omy 0 216 32281 12486 2022-05-18T00:07:28Z MrKushnir 5878 32281 wikitext text/x-wiki {{geo|-51.75|-59|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = 3253-pebble-rockhopper_RJ.jpg |flag = Flag of the Falkland Islands.svg |location = |capital = [[Порт-Стенлі]] |government = заморська територія Великобританії |currency = фолклендський фунт (FKP) |area = 12,173 км² |population = 2,841 (2012) |language = [[англійський розмовник|англійська]] |religion = християни |electricity = 240 В/50 Гц (англійська вилка) |callingcode = +500 |tld = .fk |timezone = UTC -4 }} '''Фолклендські острови''' [http://www.visitorfalklands.com/] знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. Фолклендські острови складаються з двох основних островів та кількох сотень дрібніших островів у південній частині Атлантичного океану, біля східного узбережжя південної частини Південної Америки. Вони є заморською територією Сполученого Королівства, але прилегла Аргентина претендує на юрисдикцію під назвою Мальвінські острови. Більшість відвідувачів приїжджають на острови в період з жовтня по березень (літо у Південній півкулі), щоб насолодитися захоплюючою дикою природою та витривалим сільським способом життя. == Міста == "Місто" - відносне поняття на Фолклендах. У той час як населення Стенлі коливається близько 2000 чоловік, населення інших поселень зазвичай коливається від однозначних цифр до 20 осіб із помітним збільшенням під час стрижки овець. Для порівняння, в середньому селі середнього розміру в Сполученому Королівстві проживає близько 3000 чоловік, а це майже все населення Фолклендських островів. * Стенлі – і столиця, і порт, і єдине місто у нормальному розумінні цього слова. Основні пам'ятки включають собор та його арку з китової кістки, історичний музей, резиденцію губернатора та пінгвінів у сусідньому Волонтер-Пойнті. * Гуз-Грін - невелике поселення з численними рештками війни 1982 року на Східному Фолкленді; це було місце однойменної битви у цьому конфлікті. Хоча розміщення обмежене, воно є кращою базою для вивчення південного регіону Лафонії, ніж Стенлі. * Порт-Ховард - вівчарська ферма площею 200 000 акрів на Західному Фолкленді: єдиний спосіб дістатися зі Стенлі - повітрям, приземлитися на сусідньому полі або поромом двічі на день зі Східного Фолкленду. Порт-Ховард - надзвичайно спокійна частина світу, з далекосяжними видами та чудовими можливостями для піших прогулянок. * Норт-Арм. == Острови == Життя на Фолклендах можна розділити життя у Стенлі чи життя у кемпінгу , тобто. де завгодно поза столиці. Двома основними островами території є Східний Фолкленд та Західний Фолкленд, а також численні дрібніші острови, що забезпечують додаткові напрямки. # '''Східний Фолкленд''' # '''Західний Фолкленд''' # '''Острів Туші''' # '''Новий острів''' # '''Пеббл-Айленд''' # '''Острів Сондерс''' # '''Острів морського лева''' # '''Острів Вест-Пойнт''' [[Файл:Регіони Фолкленів.png|міні|700x700пкс]] == Зрозуміти == Фолкленди – заморська територія Великобританії. Архіпелаг приблизно розміром з Уельс або, у термінах Північної Америки, з Коннектикутом, але вкрай малонаселений; пінгвіни перевершують людей чисельністю сто до одного. На островах також претендує Аргентина як на Мальвінські острови, і вони були місцем великого конфлікту між двома країнами в 1982 році. === Історія === Хоча вперше острів був помічений англійським мореплавцем в 1592, перша зареєстрована висадка англійця в 1690 сталася майже на століття пізніше. Французи заснували поселення ще пізніше, в 1764, яке пізніше було передано Іспанії. Французи назвали острови les iles Malouines на честь порту Сен-Мало у Бретані, звідки прибули перші поселенці Фолклендів. Звідси і походить іспанська назва Мальвінас. Незабаром у 1766 році відбулося британське поселення, і острови стали предметом територіальних суперечок, що продовжуються, між Великобританією та Іспанією, які згодом перетворилися на суперечку між Великобританією та Аргентиною. Хоча острови мають складну історію заселення та залишення різними народами, загальновизнано, що з 1833 острови перебувають під контролем Великобританії. Протягом більшої частини 19-го століття, хто керував чи повинен керувати островами, не було проблемою в аргентинській та міжнародній політиці, і є навіть деякі напівофіційні карти тієї епохи, на яких острови показані як британські. Проте, починаючи з 20-го століття, націоналістичні голоси в Аргентині вимагали «повернути» острови Аргентині на підставі непереконливих претензій Іспанії, які Аргентина стверджувала, що вони «успадкували». Відкритий конфлікт між Великою Британією та Аргентиною почався 2 квітня 1982 року, коли аргентинська військова хунта наказала вторгнутися на острови. Британці відповіли експедиційним корпусом, який висадився через сім тижнів. Після запеклих боїв під час того, що часто називають Фолклендською війною, аргентинські окупаційні сили були змушені здатися 14 червня 1982 року. Тим не менш, сьогодні Буенос-Айрес, як і раніше, відмовляється відмовитися від домагань Аргентини на територію і продовжує наполягати на мирній передачі. суверенітету, хоча більшість жителів Фолклендських островів вважають себе британцями і не зацікавлені у приєднанні до Аргентини. У 2013 році з цього питання було проведено референдум, на якому 99,8% проголосували за те, щоб залишитись британською територією. === Економіка === Економіка Фолклендів раніше була заснована на сільському господарстві (в основному вівчарстві), але сьогодні основну частину економічної діяльності складає рибальство. Дохід від ліцензування іноземних траулерів становить понад 40 мільйонів доларів США на рік, при цьому на кальмарів припадає 75% виловленої риби. Сільськогосподарська діяльність переважно підтримує внутрішнє споживання, крім високоякісної вовни, що йде експорту. Дослідження виявили поклади нафти не більше 200-мильной зони розвідки нафти навколо островів, і ведеться розвідувальне буріння. Британська військова присутність дає значний економічний імпульс. Туризм активно заохочується та швидко зростає: у 2009 році його відвідало близько 66 000 осіб; Більшість приросту посідає відвідування круїзних лайнерів. Більшість відвідувачів з Великобританії, але робляться зусилля для заохочення дикої природи та пригодницького туризму. Основний сезон - з листопада по березень, але лов морської форелі найбільш сприятливий поза цим періодом. === Флора та фауна === Найпопулярніша причина для відвідування – мальовнича краса, флора та фауна. Збереження природи займає важливе місце на порядку денному островів. Птахи і морські види є найбільш поширеною фауною і включають п'ять видів пінгвінів, чотири види тюленів, альбатросів, буревісників, фолклендських качок-пароходів, що не літають (качка-лісоруб), інші види качок, гусей, яструбів і соколів. Смугаста каракара ( Джонні Рук ) - Рідкісний хижий птах, що зустрічається тільки на Фолклендських островах і деяких островах у мису Горн. Часто можна побачити морських свиней та дельфінів, а іноді й китів. === Місцевість === Місцевість кам'яниста та горбиста, місцями заболочена. Торф зустрічається на всіх островах, що призводить до потенційно небезпечних пожежних умов; після спалаху торф'яна пожежа може горіти місяцями. Глибоко порізаний берег забезпечує добрі природні гавані. Найвища точка островів – 705-метрова гора Усборн. === Клімат === Сильні західні вітри постійні у багатьох частинах островів. Дощ вірогідніший у південно-східній частині островів, але в далеких західних островах випадає дуже мало річних опадів. Температура прохолодна, і сніг може випасти будь-коли, крім січня і лютого, хоча накопичення відбувається рідко. Більшість відвідувачів приїжджають на острови в період із листопада до березня. Фолкленди - жертва антарктичної озонової діри, тому в сонячні дні на початку літа важливо користуватися сонцезахисним кремом. == Інші місця == == Як дістатись == === Візові вимоги === За винятком тих, хто прибуває на круїзному лайнері і не ночуватиме на суші, всі відвідувачі Фолклендських островів повинні показати, що вони мають зворотний квиток, житло і достатньо коштів для покриття витрат під час перебування на островах. Основна кредитна картка буде прийнята як доказ коштів. При виїзді з аеропорту Маунт-Плезант стягується податок на від'їзд у розмірі 22 фунти стерлінгів. Віза потрібна, за винятком таких випадків: * Відвідувачі прибувають на борту круїзного лайнера та не ночують на островах. * Відвідувачі, які мають паспорти з наступних країн: Андорра, Аргентина, Австралія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Бразилія, Канада, Чилі, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Гонконг, Ір, Ізраїль ,Італія , Японія , Латвія , Ліхтенштейн , Литва , Люксембург , Мальта , Нідерланди , Нова Зеландія , Норвегія , Парагвай , Польща , Португалія , Румунія , Сан-Марино , Словаччина , Південна Африка , Великобританія , США , Уругвай , Ватикан . * Відвідувачі мають паспорт або міжнародний проїзний документ, виданий Червоним Хрестом або Організацією Об'єднаних Націй. * Візи можна отримати в посольстві або консульстві Великобританії або, якщо ви перебуваєте у Великобританії, у Департаменті митниці та імміграції Фолклендських островів === Літаком === Аеропорт Маунт-Плезант (англ. MPN ІАТА). Сюди прибуває більшість міжнародних рейсів, а ще це військова база. Єдиними міжнародними перевізниками, які використовують цей аеропорт, є Латинська Америка та Королівські ВПС. LATAM виконує два рейси на тиждень: один із Сантьяго-де-Чілі через Пунта-Аренас (Чілі) та Ріо-Гальєгос (Аргентина) (щомісяця) та один із Сан-Паулу-Гуарульюс (Бразилія) через Кордову (Аргентина). Концесія RAF AirTanker перевозить комерційних пасажирів прямо з RAF Brize Norton (BZZ IATA), Оксфордшир (Великобританія). Рейси з Великобританії зазвичай тривають вісімнадцять годин, включаючи зупинку на Острів Вознесіння в дорозі.Це повідомлення було перервано через проблеми з інфраструктурою на острові Вознесіння, який, як очікується, буде без регулярних рейсів щонайменше до 2020 року через вибоїн на єдиній злітно-посадковій смузі. Королівські ВПС укладають два рейси на тиждень, що залежить від військових пріоритетів. Щоб купити квитки, зателефонуйте до офісу уряду Фолклендських островів у Лондоні за телефоном ☏ +44 207 222 2542. Також є аеропорт у м.2 Аеропорт Стенлі (PSY IATA), але він має меншу злітно-посадкову смугу і використовується в основному для польотів на Фолклендах. Вилітати з островів дорого, а зворотний рейс до Сантьяго (найближчий пересадковий вузол в аеропорту) коштує приблизно 800 фунтів стерлінгів на людину і становить 7 годин польоту. Зворотний квиток до Великобританії коштує 1600 фунтів стерлінгів, якщо ви маєте право на знижку (ви повинні бути державним службовцем Фолклендських островів), інакше він коштує 2100 фунтів стерлінгів.Ветерани конфлікту 1982 року та вдови загиблих можуть отримати дуже щедру знижку на рейси RAF, квитки коштують лише 150 фунтів стерлінгів, однак такі пасажири мають найнижчий пріоритет у розподілі місць; обслуговуючий військовослужбовець, остров'яни і клієнти, що повністю сплачують (в зазначеному порядку), мають більш високий пріоритет при розподілі місць, що часто є остаточним тільки в день від'їзду. Аеропорт Маунт-Плезант розташований за 56 км (35 миль) від Стенлі. Тури та подорожі Фолклендськими островами ( ☏ +500 21775, fitt@horizon.co.fk ) керує маршрутним автобусом, який обслуговує всі рейси і може доставляти відвідувачів до столиці і назад за 15 фунтів стерлінгів на людину (в один бік). Таксі також доставляють пасажирів до аеропорту та з аеропорту, і їх необхідно бронювати заздалегідь. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === Великі круїзні лайнери зупиняються в порту Стенлі протягом літніх місяців острова (жовтень - квітень). Ці човни можуть зупинятися на деяких віддалених островах. У той час як круїзні лайнери можуть швартуватися в Стенлі, ви повинні бути готові зійти на берег на зодіаку (також званому жорсткому надувному човні або RIB) при посадці на більшість інших островів. Для експедиційних судів, що прямують до Антарктиди, також характерно включати у свій маршрут зупинку на Фолклендських островах. == Транспорт == == Мова == Жителі Фолклендських островів говорять англійською. Деякі корінні остров'яни мають своєрідний акцент, який може звучати як суміш західної англійської з чимось новосвітським: австралійським, ківі або південноафриканським. Однак велика кількість островитян зросла у Великій Британії і зберегла свій акцент. Фолклендська англійська в основному така ж, як британська англійська, але є кілька слів, унікальних для островів. Наприклад, табір відноситься до будь-якого місця на островах за межами Стенлі; слово походить від іспанського кампо, що означає сільська місцевість. Келперсами острів'яни, і цей термін відноситься до водоростей; це прізвисько, хоча воно традиційно не має принизливого характеру, аргентинці зневажливо використовували, тому рекомендується уникати його використання. Бенні - це зневажливе прізвисько жителів Фолклендських островів, придумане британськими солдатами, щоб не образити відвідувачів, його не слід використовувати. Знання іспанської мови як іноземної досить поширене, оскільки він є обов'язковим предметом у шкільництві і є лінгва-франка здебільшого континентальної частини Південної Америки. Оскільки школи слідують англійській системі освіти, викладається європейська іспанська мова, запропонована Real Academia в Мадриді, а не американський різновид мови. На островах проживає велика кількість корінних іспаномовних жителів, що складається в основному з чилійців та деяких аргентинців, і ця мова також є у деяких топонімах. == Що відвідати == * Музей – на Holdfast Road. * Спостерігайте за природою, особливо за видами пінгвінів, що там живуть. == Чим зайнятись == Рибалка. Рибальський сезон триває з вересня по квітень, і це хороший шанс для любителів риболовлі зловити кумжу та кефаль. == Гроші та покупки == Офіційною валютою Фолклендських островів є фолклендський фунт (FKP), вартість якого встановлена ​​еквівалентною вартістю одного британського фунта (GBP). Гроші можна обміняти в єдиному банку на островах, що знаходиться у Стенлі навпроти магазину FIC West. Банк не має банкомату, але він є у Stanley Services на об'їзній дорозі (єдиний на островах станом на 2021 рік). Британські фунти зазвичай приймаються скрізь на островах. У Стенлі також часто приймаються кредитні картки, євро та долари США. На віддалених островах кредитні картки, ймовірно, не прийматимуться, хоча євро та долари США можуть бути прийняті; заздалегідь зв'яжіться із власниками, щоб визначити, який спосіб оплати є прийнятним. Обмінювати валюту Фолклендів за межами островів практично неможливо, тому міняйте гроші до того, як залишите острови. == Регіональна кухня == === Їжа === Їжа на Фолклендах переважно традиційна британська. Риба зі смаженою картоплею, ростбіф, баранина та чай є стандартними стравами. Є деякі іспанські впливи, такі як Milanesa та Casuela. Перебуваючи в таборі, багато будиночків пропонують домашню їжу в дуже великих порціях, і їхня їжа, як правило, краще, ніж у пабах та кафе Стенлі. Однак у Стенлі є кілька добрих ресторанів. Важко знайти свіжі фрукти та овочі, і вони, як правило, дуже дорогі. Банан коштуватиме 1 фунт стерлінгів, а маленький апельсин чи одна злива – 90 пенсів. Капуста та цвітна капуста коштують близько 4,50 фунтів стерлінгів за половину порції. Половина порції салату коштує близько 3,50 фунтів стерлінгів, а невеликий огірок – 4 фунти стерлінгів. Помідори чомусь дуже дорогі, наприклад, 2 маленькі помідори коштують близько 2,50 фунтів стерлінгів. Свіжого молока немає, і все молоко ультрапастеризоване/молоко тривалого зберігання. Єдине свіже м'ясо, яке продається у супермаркеті, це баранина. Заморожена курка коштує близько 12 фунтів стерлінгів за 2-кілограмовий птах. Місцеві делікатеси включають варення дідл-ді, приготовлене з червоної водяники або дидл-ді (empetrum rubrum), які ростуть у дикому вигляді на пустках. Якщо ви можете переварити химерний напівпрозорий вигляд, варені яйця пінгвінів – це делікатес, доступний у найдорожчих готелях. === Напої === У той час як більшість продуктів на Фолклендах дороги через вартість імпорту, податки на алкоголь відсутні, що робить ціни на пиво досить розумними. Паби та лоджі пропонують широкий вибір, хоча більшість напоїв зазвичай приносять із банки чи пляшки, а не з-під крана. Є також кілька місцевих міні-пивоварень, які пропонують місцеві напої, натхненні околицями. Їх можна купити в сувенірних магазинах, а деякі можна розлити в барах навколо Стенлі. == Нічне життя == == Де зупинитись == Розміщення в Стенлі включає безліч готелів типу «ліжко та сніданок», а також кілька готелів. Будинки, як правило, старші, і тепла гостинність, схоже, теж прийшла з минулого. Тоді як у кемпінгу є все: від старих фермерських будинків до будиночків, побудованих спеціально для туризму. Кемпінг може бути дозволений з дозволу землевласника.У багатьох місцях є самообслуговування, а це означає, що запаси необхідно купувати або в Стенлі, або в місцевому джерелі, якщо є. Перебуваючи в таборі, важливо, щоб ночівля була зарезервована заздалегідь; в Стенлі, як правило, можна знайти житло без попереднього бронювання, але все ж таки рекомендується зробити попереднє замовлення. == Де навчатись == == Як заробити == Дозвіл на роботу потрібний для будь-якого іноземного громадянина, включаючи громадян Великобританії, які працюють на Фолклендах. За дозволом на роботу необхідно звертатися до приїзду на острови, і для цього буде потрібне спонсорство з боку роботодавця. Медична інформація також потрібна уряду для схвалення вашого дозволу на роботу. Як і всі на Фолклендах, витрати на проживання будуть дуже високими. Гас (єдина форма опалення, доступна для більшості будинків тут) коштує від 200 до 300 фунтів стерлінгів або більше на місяць для обігріву невеликого будинку з 3 спальнями. Інтернет дуже дорогий і коштує близько 80 фунтів стерлінгів на місяць за обмежений пакет даних 38 ГБ на місяць. Загалом вартість життя як мінімум у 2 рази вища, ніж у Великій Британії. Однак це врівноважується низькою вартістю палива та м'яса та низькими податками. == Застереження == Злочинність відносно невідома на Фолклендах, хоча все ж таки слід вживати звичайних запобіжних заходів: не залишати речі без нагляду і не подорожувати на самоті пізно вночі. У разі виникнення проблем поліція має допомогти. Наберіть 999 в екстреній ситуації. Багато тварин на островах може бути небезпечний, коли загнаний у кут або з молодими. Морські слони, морські леви та морські котики, мабуть, найнебезпечніші; дотримуйтесь безпечної дистанції під час перегляду цих тварин. Загальне правило полягає в тому, що якщо тварина, здається, помічає вашу присутність, значить, ви знаходитесь надто близько. У довгій траві пампасів на пляжах або в дюнах можна зустріти навіть величезних тварин, не помічаючи їх, поки ви практично не спіткнетеся про їх тіла, так що будьте обережні!Птахи, що гніздяться, особливо крачки і поморники, стають досить агресивними, коли ви підходите занадто близько до місць їх гніздування, і будуть товпитися, дряпати і навіть клювати вас, поки ви не покинете їхню територію. Грачі-джоні (смугасті каракари) безстрашні поряд з людьми, не бояться підбиратися дуже близько і мають тривожну звичку слідувати за пішоходами на багато миль, немов чекаючи, поки ви потрапите в їхню пастку; однак вони не є небезпечними, але за ними цікаво і характерно спостерігати. З іншого боку, у них є звичка красти речі, зокрема телефони, фотоапарати та головні убори. Фолкленди, що знаходяться в далекій південній широті, можуть бути порушені антарктичною озоновою дірою із серпня до грудня. У цей час обов'язково наносите сонцезахисний крем у сонячні дні, оскільки ризик сонячних опіків значно зростає. В інші місяці року озонова дірка звужується, і небезпека від сонця ненабагато більша, ніж будь-де ще на планеті. Тим не менш, розумно наносити сонцезахисний крем, оскільки ефект сонця, що обпалює, зазвичай маскується вітром і тому недооцінюється відвідувачами островів. Наземні міни та інші боєприпаси (НРБ), що не розірвалися, становили серйозну небезпеку на Фолклендах протягом майже 40 років після конфлікту 1982 року. Однак у жовтні 2020 року останнє мінне поле було успішно знешкоджено, і тепер кожна частина островів вільна від боєприпасів, що не розірвалися. == Як зберегти здоров'я == Особливих медичних вимог відвідування Фолклендів немає. У Стенлі є велика лікарня, але поза столицею немає медичних закладів. У разі серйозних травм вартість перевезення з островів повітря дуже висока. Ваша туристична страховка має покривати витрати на медичну евакуацію. Водопровідна вода є безпечною для пиття. == Поважати == Оскільки населення має британське коріння, звичаї, як правило, слідують звичаям Сполученого Королівства, хоча у багатьох відношеннях остров'яни більш консервативні, ніж у Британії. Наркотики не терплять. До Маргарет Тетчер, прем'єр-міністра у 1982 році, ставляться вкрай позитивно, а не як до «мармітної» фігури, якою вона стала в інших місцях. Ставлення до ЛГБТ виключно позитивне; одностатеві шлюби було узаконено у 2017 році, і в тому ж році Стенлі провів перший захід гордості на островах. Крім того, будь-яка дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації є незаконною. Серед деяких жителів досі зберігається недовіра до аргентинців, спричинена конфліктом 1982 року. Ви ніколи не повинні називати острови Аргентиною. На референдумі 2013 99,8% явки проголосували за те, щоб залишитися британцями, і багато жителів були там під час війни 1982 року. Це має дати вам гарне уявлення про те, наскільки ймовірно, що ви можете образити, тому що назва островів аргентинськими практично гарантовано викличе роздратування і потенційно може почати бійку. == Зв'язок == Для всіх надзвичайних ситуацій, включаючи поліцію, пожежну службу, швидку допомогу та знешкодження бомб, набирайте безкоштовно. Код країни для дзвінків до Фолклендів +500 . Місцева телефонна компанія Sure продає телефонні картки, які можна використовувати на всій території, але міжнародні дзвінки коштують 0,90 фунтів за хвилину. Широкополосний доступ в Інтернет тепер існує по всьому острову, хоча швидкість набагато ближче до комутованого, 56 Кбіт/с або менше. Декілька готелів, а також центр для відвідувачів пропонують комп'ютери, які приймають інтернет-карти Sure, і кількість точок доступу Wi-Fi постійно зростає.Телефонні та інтернет-карти можна придбати в офісі Sure у Стенлі (на пагорбі за військовим меморіалом), а також у деяких магазинах міста. Більші будиночки також будуть продавати телефонні картки та можуть мати інтернет-картки. Є мобільна мережа 4G із пристойним покриттям, проте за межами населених пунктів знайти сигнал буває складно. Поштова служба на Фолклендах надійна, і листи можна легко надіслати зі Стенлі та більшості населених пунктів. Головне поштове відділення знаходиться у центрі міста Стенлі, навпроти магазину FIC West.{{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} q1dkymg53w56uqx4eihbbet567s2r1q 0 217 17245 12488 2017-09-30T10:10:43Z Milenioscuro 2574 SVG version ([[Commons:Commons:GlobalReplace|GlobalReplace v0.6.5]]) 17245 wikitext text/x-wiki {{geo|4|-53|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Panorama depuis l'île Royale.jpg |flag = Flag of France.svg |location = French Guiana in its region.svg |capital = [[Кайєн]] |government = Заморський департамент [[Франція|Франції]] |currency = євро (EUR) |area = 91,000 км² |population = 199,509 (липень 2006) |language = [[французький розмовник|французька]] |religion = римо-католики 95% |electricity = 110-220 В/60 Гц (європейська та американська вилки) |callingcode = +594 |tld = .gf |timezone = UTC -3 }} '''Французька Гвіана''' знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} 3si8bhbq4bwhdqlhxlb3qru0kys2egq 0 218 37681 36262 2025-05-30T07:31:16Z 2A02:8440:C129:A2C0:85CB:4DFA:525D:31DA 37681 wikitext text/x-wiki {{pagebanner }} [[file:Map-Francophone World.svg|right|upright=2|frameless]] '''Французька мова''' — офіційна мова [[Франція|Франції]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Канада|Канади]] та багатьох африканських країн == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Добрий день. || Bonjour. || Бонжур |- | Привіт. || Salut. || Салю |- | Як у вас справи? || Comment allez-vous? ||коман тале ву |- | Добре, дякую. || Ça va, merci. || Са ва мерсі |- | Як Вас звати? || Comment vous appelez-vous? ||коман ву запеле-ву |- | Мене звати _____ || Je m'appelle _____. || же мапел _____ |- | Дуже приємно познайомитися. || Enchanté(e) (de faire votre connaissance) ||аншанте |- | Будь ласка (прохання) || S'il vous plaît. ||сіль ву плє |- | Дякую. || Merci. ||мерсі |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || Je vous en prie || жо ву зан прі |- |Нема за що (відповідь на подяку) |De rien |до рьєн |- | Так. || Oui. ||уі |- | Ні. || Non. ||но |- | Вибачте (звернути увагу) || Pardon. ||пардон |- | Пробачте (просити вибачення) || Excusez-moi. ||екскюзи-муа |- | До побачення. || Au revoir. ||оревуар |- | Бувай (прощання) || Á bientôt. ||аб'єнто |- | Я не розмовляю французькою || Je ne parle pas français ||же не парль па франсе |- | Ви володієте українською? || Parlez-vous ukrainien? || парлє ву укреніен |- | Чи тут хтось розмовляє українською? || Est-ce que quelqu'un parle ukrainien? || ес кьо келькан парль укренієн |- | Допоможіть! || Au secours! || о секур |- | Обережно! || Attention! ||атансйон |- | Добрий ранок / Добрий день || Bonjour. ||бонжур |- | Добрий вечір. || Bonsoir. ||бонсуар |- | Добраніч. || Bonne nuit. ||бонн нві |- | Я не розумію. || Je ne comprends pas. ||жо не компран па |- | Де знаходиться вбиральня? || Où sont les toilettes? ||у сон ле твалет |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || Laisse-moi! || Лес муа ! |-Льес-муа | Не чіпай мене! || Laisse-moi! || Лес муа ! |- | Я викличу поліцію! || Je vais appeler la police! || Жо-(ь) ве апеле ля поліс ! |-жьо ве аплє ля поліс | Поліція!|| Police! || Поліс ! |-поліс | Злодій! || Le voleur! || Лю вольор! |- | Мені потрібна ваша допомога. || J'ai besoin de votre aide. || Же безуан ду вотр ед |-же бьозвуа дьо вотр ед | Це терміново! || C'est urgent! || Се тюржан! |-се та уьржа(уьржа-а-носове) | Я загубився. || Je suis perdu(e). || Жо сюі пердю |- | Я загубив свою сумку. || J'ai perdu mon sac. || Же пердю мон сак |-же пердю мо сак(mon-o-глибоке в ніс майже "у") | Я загубив свій гаманець. || J'ai perdu mon porte-monnaie. || Же пердю мон порт-моне |- | Я хворий. || Je suis malade. || Жо сюі маляд |- | Я поранений. || Je suis blessé(e). || Жо сюі блесе |- | Мені потрібен лікар. || J'ai besoin de médecin. || Же безуан де медса |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | 1 || un || он |- | 2 || deux ||доо |- | 3 || trois ||труа |- | 4 || quatre ||катр |- | 5 || cinq ||санк |- | 6 || six ||сіс |- | 7 || sept ||сет |- | 8 || huit ||юіт |- | 9 || neuf ||ньоф |- | 10 || dix ||діс |- | 11 || onze ||онз |- | 12 || douze ||дуз |- | 13 || treize ||трез |- | 14 || quatorze ||каторз |- | 15 || quinze ||кенз |- | 16 || seize ||сез |- | 17 || dix-sept ||ді-сет |- | 18 || dix-huit ||дізюіт |- | 19 || dix-neuf ||діз-ньоф |- | 20 || vingt ||вен |- | 21 || vingt et un ||вен ти он |- | 22 || vingt-deux ||вен ду |- | 23 || vingt-trois || вен труа |- | 30 || trente || трант |- | 40 || quarante || карант |- | 50 || cinquante || сенкант |- | 60 || soixante || суасант |- | 70 || soixante-dix || суасант-діс |- | 80 || quatre-vingts || катре-вен |- | 90 || quatre-vingts-dix || катре вен діс |- | 100 || cent || сан |- | 150 || cent cinquante || сан сенкант |- | 200 || deux cent || ду сан |- | 300 || trois cents || труа сан |- | 400 || quatre cent || катр сан |- | 500 || cinq cents || сенк сан |- | 1000 || mille || міль |- | 2000 || deux mille || до міль |- | 5000 || cinq mille || сенк міль |- | 1000000 || un million || ан мільйон |- | 1000000000 || un milliard || ан мільар |- | Номер || numéro || нюмиро |- | Половина ||moitié || муатьи |- | Більше ||plus || плюс |- | Менше ||moins || муан |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || maintenant || ментонан |- | Раніше || plus tôt || плю то |- | Пізніше || plus tard || плю тар |- | Ранок || matin || матан |- | День || jour || жур |- | Вечір || soir || свар |- | Ніч || nuit || нюі |- | Вранці || le matin || ле матан |- | Після обіду|| l'après-midi || л'апре-міді |- | Ввечері || le soir ||лю суах |- | Вночі || la nuit || ла нюі |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || Quelle heure est-il? || кельор етіль |- | Половина _____ || Il est ____ heures et demie. || іль е _____ ор е демі |- | Пˈятнадцять хвилин по _____ || Il est _____ heures et quart. || іль е _____ ор і кар |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || Il est _____ heures moins le quart. ||іль е _____ ор муан ле кар |- | 2:00 чи 14:00 ||deux heures||до зор |- | 3:00 чи 15:00 ||trois heures ||труа зор |- | 4:00 чи 16:00 ||quatre heures ||катр зор |- | 5:00 чи 17:00 ||cinq heures ||саньк кор |- | 6:00 чи 18:00 ||six heures ||сізор |- | 7:00 чи 19:00 ||sept heures ||се тор |- | 8:00 чи 20:00 ||huit heures ||ві тор |- | 9:00 чи 21:00 ||neuf heures ||не вор |- | 10:00 чи 22:00 ||dix heures ||ді зор |- | 11:00 чи 23:00 ||onze heures ||ун зор |- | 12:00 чи 00:00 ||douze heures ||доз ор |- |Ранок |le matin |мета |- | Oбід || Le midi ||міді |- |Після обіду |l'après-midi |апре міді |- | Північ || le Minuit ||міньї |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || _____ minute/minutes ||мінют |- | _____ день/дні/днів || _____ jour/jours ||жур |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || _____ semaine/semaines ||семен |- | _____ місяць/місяці/місяців || _____ mois/mois ||муа |- | _____ рік/роки/років || _____ an/ans ||а |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || aujourd'hui ||ожурдьві |- | Вчора || hier ||іер |- | Завтра || demain ||дома |- | Цього тижня/місяця/року || cette semaine/ce mois/cette année || сет семен/се муа/се тани |- | Минулого тижня/місяця/року || la semaine/le mois/l'année dernier (-ière) || ля семен/ лю муа/ лани дернье(р) |- | Наступного тижня/місяця/року || la semaine prochaine/le mois prochain /l'année prochaine || ля семен/ лю муа проша/ лани прошен |- | Понеділок || lundi ||лянді |- | Вівторок || mardi ||марді |- | Середа || mercredi ||меркреді |- | Четвер || jeudi ||жоді |- | Пˈятниця || vendredi ||вандреді |- | Субота || samedi ||самді |- | Неділя || dimanche ||дімонш |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || janvier ||женвіе |- | Лютий || fevrier ||февріе |- | Березень || mars ||марс |- | Квітень || avril ||авріль |- | Травень || mai ||мей |- | Червень || juin ||жуа |- | Липень || juillet ||жвіе |- | Серпень || août ||ут |- | Вересень || septembre ||септомбр |- | Жовтень || octobre ||октобр |- | Листопад || novembre ||новoмбр |- | Грудень || décembre ||десомбр |} === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || noir (noire) || нуар |- | Білий || blanc (blanche) || бланс (бльонш) |- | Сірий || gris || ґрі |- | Червоний || rouge || руж |- | Синій || bleu (bleue) || блю |- | Жовтий || jaune || жун |- | Зелений || vert (verte) || вер (верте) |- | Помаранчевий|| orange || оранж |- | Фіолетовий || violet (violette) || віоле (віолет) |- | Коричневий || brun чи marron || брун (чи) марон |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || Combien coûte le buillet à (au, aux) _____? ||комбья кут лю бійе а |- | Один квиток до _____, будь ласка. ||Un billet pour _____, s'il vous plaît. ||а бійе пур _____, сіль ву пле |- | Куди їде цей потяг/автобус? ||Où va ce train / bus? ||у ва се тра/ ? |- | Де потяг/автобус до _____? || Où est le train / bus pour _____? ||у лю тра/ бюс пур _____? |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || Ce train s'arrete à _____? ||су тра сарет а _____? |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || Quand part le train/ le bus de _____? ||ко пар лю тран/ лю бюс ду _____? |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза ! Переклад!! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? |Comment puis-je aller ||комо пю жу алле a _____? |- | ... автовокзалу? |... à la gare de bus?||...a ла гар де бюс? |- | ... аеропорту? |..à l'aéroport?||..a лаеропох? |- | ... вокзалу? |... à la gare?||..a ла гар? |- | ... готелю _____? |...à l'hôtel _____?||..a лотель? |- | ... гуртожитку? |... au foyer ?||..o фое? |- | ... українського консульства/посольства? |à l'ambassade d'Ukraine ?||a ламбасад дюкрейн? |- | ... центра міста? |..en centre ville?||о сентр віль? |- | Чи могли б ви показати на карті цю вулицю | Pourriez-vous montrer cette rue sur la carte? ||пурьер ву монтри сет рю сюр ла карт? |- | Поверніть направо | Tournez à droite||турне а друат |- | Поверніть наліво | Tournez à gauche ||турне а гуш |- | До _____ | Jusqu'à (au) _____||жуска _____ |- | Пройти біля _____ | passer par _____||пасси пар _____ |- | Перед _____ | devant _____||дево _____ |- | Перехрестя | le carrefour||лю карфур |- | Північ | Nord||нох |- | Південь | Sud||сюд |- | Схід | Est||ест |- | Захід | Ouest||вест |- | Вгору | en haut||а о |- | Вниз | en bas||о ба |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || Taxi!||Таксі! |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || Ammenez-moi jusqu'a _____, s'il vous plait! ||Aмене муа жюска _____, силь ву пле. |- | Скільки коштує доїхати до _____? || Combien coute le trajet jusqu'à _____?||Kомбья кут лю траже жюска _____? |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || Ammenez-moi là-bas, s'il vous plait.||Амене муа ла ба, силь ву пле. |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільнa кімнатa? || Avez-vous une chambre libre?||Aве ву ун шамр лібре? |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || Combien coute une chambre pour une personne/ deux personnes?||Kомбья кут ун шамбр пур ун персон/ ду персонне? |- | Чи є в номері ___ ?|| Est-ce que dans la chambre il y a ||Ес кю дан ла шамбр іль я ___ ? |- | ...рушник ? || une serviette de bain||ун сервет ду ба |- | ... ванна? || une salle de bain||юн саль де ба |- | ... телевізор? || une tele||ун теле |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || Je vais rester _____(une) nuit(s)||Жю ве ресте _____ ( ун) ньї |- | Ви можете запропонувати інший готель? || Pouvez-vous recommender un autre hotel?||Пуви-ву рекоменди анотр отель? |- | Сніданок/вечеря враховані? || Est-ce que les petits dejeuners et les diners sont inclus dans le prix?||Ес кю ле пюті дежуне и ле діне со анклю дан лю прі? |- | О котрій сніданок/вечеря? || A quelle heure est le petit dejeuner/ le diner?||А кельер е лю пюті дежуне/ лю діне? |- | Ви можете прибрати в моїй кімнаті? || Pouvez-vous faire le menage dans ma chambre?||Пуви-ву фер лю менаж дан ма шамбр? |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || Pourriez-vous me reveiller a _____?||Пурье-ву ме ревейе а _____? |- | Дайте мені рахунок, будь ласка. || Donnez-moi l'addition, s'il vous plaît.||Доне-муа ладісье, сіль ву пле. |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || Prenez-vous les cartes de credit?||Прене-ву ле карт де креді? |- | Де найближчий банкомат? || Ou se trouve le distributeur de billets le plus proche?||У се трув лю дістрібютор де бійе дю плю прош? |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для одного/двох чоловік, будь ласка. || Une table pour une personne / deux personnes, s'il vous plaît. ||Ун табль пур ун персон/ ду персон, сіль ву пле. |- | Можна меню? || Pouvez-vous me donner le menu? ||Пуви-ву ме донни лю меню? |- | У вас є страви місцевої кухні? || Avez-vous une cuisine locale? ||Аве-ву ун кузін локаль? |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || Je suis végétarien/ vegatarienne. ||Жю свіі вежатерія/вежатаріян. |- | Я не їм свинину. || Je ne mange pas de porc. ||Жю не манж па де пор. |- | Сніданок || Petit déjeuner. ||Пюті дежуне |- | Обід || Déjeuner. ||Дежуне |- | Вечеря || Dîner ||Діне |- | Я хочу ____. || Je veux ____. ||Жю ву ____. |- | ... курку || ...du poulet ||ду пуле. |- | ... яловичини || ...du boeuf ||де буоф. |- | ... рибу || ...du poisson. ||дю пуасон. |- | ... свинини || ...du porc ||дю пор. |- | ... ковбасу || ...une saucisse ||ун сосис. |- | ... сир || ...du fromage ||де фромаж. |- | ... яйця || ...des œufs ||де зу. |- | ... салат || ...de la salade ||ун салад. |- | ... (свіжі) овочі || ...des légumes (frais) ||де легюм (фре). |- | ... (свіжі) фрукти || ...des fruits (frais) ||де фрьі (фре). |- | ... тост || ...du pain grillé ||дю па гріле. |- | ... макарони || ...des pâtes ||де пат. |- | ... рису || ...du riz ||дю рі. |- | ... квасолі || ...des haricots ||ду заріко. |- | ... гамбургер || ...un hamburger ||а амбургер. |- | ... стейк || ...un steak ||а стейк |- | ... гриби || ...des champignons ||де шампіньйон |- | ... апельсин || ...une orange ||ун оранж |- | ... яблуко || ...une pomme ||ун пом |- | ... банан || ...une banane ||ун банан |- | ... ананас || ...un ananas ||а ананас |- | ... ягоду || ...des baies ||де бе |- | ... виноград || ...de raisins ||де реза |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || S'il vous plaît donnez-moi un verre / une tasse / une bouteille _____ || |- | ... кави || ...Du café || |- | ... чаю || ...de thé || |- | ... соку || ...de jus || |- | ... мінеральної води || ...L'eau minérale || |- | ... води || ...de l'eau || |- | ... пива || ... Bière || |- | ... червоного/білого вина || ... Rouge / du vin blanc || |- | ... горілки || ...de vodka || |- | ... віскі || ...de whiskey || |- | ... рому || ...de rhum || |- | ... газованої води || ...de soude || |- | ... апельсинового соку || ...Le jus d'orange || |- | ... коли || ...Cola || |- | Дайте, будь ласка ____. || S'il vous plaît , donnez-moi ____. || |- | … солі || ...le sel || |- | … перцю || ...le poivre || |- | … масла || ...d'huile || |- | Я закінчив. || J'ai fini. || |- | Я наївся. || J'ai mangé. || |- | Це було чудово. || C'était delicieux (-se) || |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || S'il vous plaît donnez-moi l'addition. || |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || || |- | Є столики? || || |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || || |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || || |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || || |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || || |- | Тут є буфет? || || |- | Ще одну, будь ласка. || || |- | Коли ви зачиняєтеся? || || |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || || |- | Скільки це коштує? ||Combien ça coûte? || |- | Це занадто дорого. || C'est trop cher|| |- | Ви приймете _____? || Vous prenez _____?|| |- | Дорого || Cher|| |- | Дешево || Bon marché|| |- | Я не можу собі цього дозволити. || Ce n'est pas donné|| |- | Я цього не хочу. || Je n'en veux pas|| |- | Ви мене обманюєте. || Vous me mentirez|| |- | Мені це не цікаво. || ça ne m'intéresse pas|| |- | Добре, я візьму. || Bon, je vais le prendre|| |- | Дайте, будь ласка, пакет. || Donnez-moi, le sac, s'il vous plait.|| |- | У вас є доставка (за кордон)? || Avez-vous une livraison?|| |- | Давайте дві. || Donnez-moi deux|| |- | Мені потрібнo... || J'ai besoin de ...|| |- | ... зубна паста || un dentifrice || |- | ... зубна щітка || une brosse à dents|| |- | ... тампони || un tampon|| |- | ... мило || un savon|| |- | ... шампунь || un shampooing|| |- | ... аспірин (знеболююче) || une aspirine|| |- | ... ліки від застуди || les médicaments anti-rhume|| |- | ... бритва || le rasoir|| |- | ... парасолька || une parapluie|| |- | ... лосьйон від засмаги || une crème solaire|| |- | ... листівка || une enveloppe|| |- | ... поштові марки || || |- | ... батарейки || || |- | ... папір || une papie|| |- | ... ручка || un stylo|| |- | ... книги українською мовою || un livre en ukrainien|| |- | ... журнали українською мовою || un magasin en ukrainien|| |- | ... газета українською мовою || une gazette en ukrainiene|| |- | ... французько-український словник || un dictionanaire français-ukrainien|| |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || || |- | Я можу взяти страховку? || || |- | СТОП || || |- | Односторонній рух || || |- | Поступіться дорогою || || |- | Парковки немає || || |- | Обмеження швидкості || || |- | Заправка || || |- | Бензин || || |- | Дизельне паливо || || |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || ||je n'ai rien fait de mal |- | Ми один одного не зрозуміли. || nous ne nous sommes pas compris|| |- | Куди ви мене везете? || où m'emmènes-tu ?|| |- | Мене заарештовано? || || |- | Я громадянин України. || Je suis citoyen ukrainien.|| |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || Je souhaite parler avec le consulat/l'ambassade d'Ukraine.|| |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || || |- | Я можу сплатити штраф зараз? || || |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} pew93zrbe0y79xkd61ss5xaepnhu9uy 0 219 36379 36378 2025-01-06T17:17:04Z Assyrian Human 6497 /* Літаком */ 36379 wikitext text/x-wiki {{geo|47|2|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Eiffel Tower and Pont Alexandre III at night.jpg |flag= Flag of France.svg |location= Europe location F.png |capital=[[Париж]] |government= |currency= євро |area= 551 695 км² |population= 65 073 482 чол. |language=[[Французький розмовник|французька]] |religion= католицизм |electricity= |callingcode= |tld=.fr |timezone= GMT+1 }} '''Франція''' – країна в [[Європа|Західній Європі]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=France-regions (uk).png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Франції | region1name=[[Іль-де-Франс]] | region1color=#dde58b | region1items= | region1description= | region2name=[[Північна Франція]] | region2color=#608860 | region2items= | region2description=[[Нормандія]], [[Нор-Па-де-Кале]], [[Пікардія]] | region3name=[[Північно-східна Франція]] | region3color=#b383b3 | region3items= | region3description=[[Ельзас]], [[Лотарингія]], [[Франш-Конте]], [[Шампань-Арденни]] | region4name=[[Західна Франція]] | region4color=#c5995c | region4items= | region4description=[[Бретань]], [[Пеї-де-ла-Луар]] | region5name=[[Центральна Франція]] | region5color=#6698bb | region5items= | region5description=[[Бургундія]], [[Лімузен]], [[Овернь]], [[Пуату-Шарант]], [[Центр (Франція)|Центр]] | region6name=[[Південно-західна Франція]] | region6color=#a4c28d | region6items= | region6description=[[Аквітанія]], [[Південь-Піренеї]] | region7name=[[Південно-східна Франція]] | region7color=#c8b7b7 | region7items= | region7description=[[Корсика]], [[Лангедок-Руссільйон]], [[Прованс-Альпи-Лазурний берег]], [[Рона-Альпи]] }} ==Міста== * [[Париж]] — столиця країни * [[Бордо]] * [[Лілль]] * [[Ліон]] * [[Марсель]] * [[Нант]] * [[Ніцца]] * [[Страсбур]] * [[Тулуза]] ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== * {{listing | name=Париж | alt=Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля | url= | wikipedia=Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля | email= | address= | lat= | long= | directions=на метро | phone= | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-08 | content=Один з найбільших аеропортів світу. Є прямі регулярні рейси з Бориспільського аеропорту }} ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== == Мова == Офіційна мова — Французька. Мови корінних народів: корсиканська, ельзаська німецька, баскська, бретонська, арпітанська (франко-провансальська) та інші. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] m4hv6v8fvs7noaj14e1xu4400cnlvmu 0 220 36394 35779 2025-01-08T15:36:01Z Assyrian Human 6497 /* Регіони */ 36394 wikitext text/x-wiki {{geo|64|26|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Finland.svg |location= EU-Finland.svg |capital=[[Гельсінкі]] |government= |currency= євро |area= 338 145 км² |population= 5 367 188 чол. |language=[[фінський розмовник|фінська]], [[шведський розмовник|шведська]] |religion= лютеранство, православ'я |electricity= |callingcode= |tld=.fi, .ax |timezone= GMT+2 }} '''Фінляндія''' (фін. ''Suomi'') знаходиться у [[Європа|Північній Європі]] і межує з [[Росія|Росією]] на сході, [[Норвегія|Норвегією]] на півночі, і [[Швеція|Швецією]] на заході. Загальна площа країни 338 145 км² ([[Список країн за площею|65-те]] місце у світі). Майже чверть площі країни розташована за [[Північне полярне коло|полярним колом]]. На півдні й заході береги країни омивають води Балтійського моря та його заток — Фінської і Ботнічної. Столиця та найбільше місто - Гельсінкі. Форма правління: парламентська республіка. Глава держава: президент. Законодавча влада: парламент. Офіційні мови:  фінська та шведська. Грошова одиниця - євро. Член ООН, НАТО, OECD, Північної Ради, ЄС, Шенгенської угоди та Єврозони. Фінляндія — горбисто-рівнинна країна. Абсолютні висоти звичайно не перевищують 300 м. Середні висоти — 164 м; найнижча точка — рівень вод Балтійського моря (0 м); найвища точка — гора [[Халті]] (Халтіатунтурі) (1328 м). Південне і південно-західне узбережжя досить сильно порізане [[Фіорд|фіордами]].Біля берегів Фінляндії знаходиться близько 180 тис. різної площі островів.  Гряди льодовикових відкладень ([[Морена|морени]]) перетинають численні долини та підпирають річки. Клімат - помірний, перехідний від морського до континентального. У прибережних районах часті тумани. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, можливими [[Шторм|штормами]], сніговий покрив на півдні тримається 4-5 місяців. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою. Температура улітку 14° С - 16°С, а зимою від -3° С до -13° С. Зволоження надмірне, на південному узбережжі достатнє. Національний склад однорідний: 93,4% населення фінів, інші меншини - шведи, саамі та роми. Внаслідок недавньої імміграції в країні також є великі групи етнічних росіян, іракців, естонців та сомалійців. Офіційна релігія - лютеранство, головна державна церква знаходиться в Турку. Членами лютеранської церкви є 88% населення, 1% належить до православної. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Finland regions (uk).png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Фінляндії | region1name=[[Південна Фінляндія]] | region1color=#d09440 | region1items= | region1description= | region2name=[[Західна Фінляндія]] | region2color=#578e86 | region2items= | region2description= | region3name=[[Східна Фінляндія]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description= | region4name=[[Північна Фінляндія]] | region4color=#8a84a3 | region4items= | region4description= |region5name=[[Аландські острови|Аланд]] |region5color=#b383b3 |region5items= |region5description= }} ==Міста== [[Файл:Aurajoki, Turku 2.jpg|міні|[[Турку]] та річки Аура]] * [[Гельсінкі]] — столиця Фінляндії і найбільше місто на сьогоднішній день * [[Ювяскюля]] — університетський місто, розташоване в Центральній Фінляндії * [[Куопіо]] – це університетське місто, оточене озером, розташоване на півночі Савонії * [[Оулу]] — шосте за розміром місто Фінляндії, розташоване на північному заході країни * [[Раума]] — місто на заході Фінляндії, на узбережжі Ботнічної затоки * [[Рованіемі]] — найбільше за площею місто в Європі * [[Савонлінна]] — невелике місто на березі озера з великим замком і популярним оперним фестивалем * [[Тампере]] — промислове місто, будинок культури, музики, мистецтва і музеїв * [[Турку]] — колишня столиця на західному узбережжі. Середньовічний замок і кафедральний собор * [[Вааса]] — місто з сильним шведським впливом на західному узбережжі, поруч розташований всесвітньо відомий природний об'єкт ЮНЕСКО — архіпелаг Кваркен ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== Повітряне сполучення у Фінляндії здійснюється завдяки компанії "Finnair", довжина внутрішніх авіаліній якої найгустіша в світі. Налічується 22 фінляндських аеропортів. ===Потягом=== Автобусне сполучення Лапландії успішно замінює залізничне і є чудовим транспортом для подорожей у цьому мальовничому краї. Загальна довжина залізничного полотна становить майже 6 тис. км. Більшість залізниць електрифіковані. ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== Фінляндія - єдина з мореплавних держав світу в якої всі порти відкриті круглий рік. ==Транспорт== == Мова == Національними мовами Фінляндії є [[Фінський розмовник|фінська]] (володіє близько 91% населення) і [[Шведський розмовник|шведська]]. == Що відвідати == 1) Національний музей Фінляндії (Гельсінкі) побудований на початку XIX століття в стилі романтизму.Експозиції музею розповідають про історію Фінляндії - з кам'яного віку і до сучасності. 2) Острів-музей Сеурасаарі (Гельсінкі) під відкритим небом. Будинки і споруди музею покликані познайомити відвідувачів з способом життя і традиціями фінського народу. 3) Музей шпигунства розташований в місті Тампере. Усередині музею представлені фотографії знаменитих шпигунів, таких як Ріхард Зорге, Мата Харі й інші. Всі експонати можна чіпати руками, використовувати і проводити експерименти на собі. 4) Музей сауни, розташований за 25-ть кілометрів від фінського міста Ювяскюля. 5) Лапландія — напевно найпопулярніше місце у Фінляндії. Саме тут, в лежачому біля Полярного кола Рованіємі, знаходиться рідний будинок Санта-Клауса, куди їдуть туристи з усього світу. До цікавих для туристів явищ є Північне Сяйво. До 200 разів на рік в Лапландії можна спостерігати Revontulet або «Лисячий вогонь» – так у Фінляндіїназивають північне сяйво. У районах Рованіємі, Кильписъярви і Соданкюля сяйво буває майже кожен день. [[Файл:Yrjönkatu 27 Helsinki.jpg|міні|Художній музей Амоса Андерсона]] === Культурні дестинації === {{See|name=Художній музей Амоса Андерсона|lat=60.168361|long=24.937306|wikipedia=Художній музей Амоса Андерсона|wikidata=Q3067249|content=У колекціях Художнього Музею Амоса Андерсона є, перш за все, мистецтво XX століття. У музеї знаходяться картини Франческо Бассано, Поля Сіньяка, Луі Валтата, Роджера Фрая, Альфреда Фінча, Рагнара Екелуна, Магнуса Енккелля, Ере Нелімаркка, Тико Саллінена, Туве Янссон, Сіґрід Шауман. У своїх придбаннях музей зосереджений на сучасному мистецтві. Музей організовує 8-12 виставок на рік.}} [[Файл:Raseborg Castle (Raaseporin linna) in Tammisaari (Ekenäs) Finland.jpg|міні|Расеборгскій замок]] {{See|name=Расеборгский замок|lat=59.991667|long=23.651111|content=Расеборгскій замок є одним з найдавніших укріплень Фінляндії. Замок був зведений в далекому 14 столітті і служив для захисту інтересів Швеції в південній Фінляндії, був важливим військовим укріпленням. У ті часи скеля, на якій стоїть замок, була оточена водою, що було подвійним захистом разом з високими кам'яними стінами фортеці. З часом замок втратив свою стратегічну значимість і був закинутий на цілих триста років. У наші дні можна побачити відновлені стіни замку і реконструйовані галереї. У літній час тут проводяться екскурсії.|wikidata=Q1013619|wikipedia=Расеборгский замок}} [[Файл:Savonlinna heinäkuu 2002 IMG 1635.JPG|міні|Замок Святого Олафа]] {{See|name=Замок Святого Олафа|lat=61.863713|long=28.901238|content=Фортеця Олавінлінна (відомий також як Олафсборг, замок Святого Олафа) знаходиться в муніципалітеті Савонлінна провінції Південне Саво в Фінляндії. Замок був закладений ще в 1475 році. Спочатку був розділовим пунктом між Швецією та Новгородом. Фортеця була активною учасницею російсько-шведських війн з 15 по 18 століття. За час свого існування вона була свідком багатьох історичних битв, неодноразово переходила у володіння то до шведів, то до росіян. За межами кріпосних стін знаходяться два музеї, в яких представлені артефакти, пов'язані з історією фортеці. Вони були знайдені на території замку. Сьогодні середньовічна фортеця є одним з найбільших туристичних центрів у Фінляндії. З 1912 року в фортеці щороку влітку проводиться відомий Міжнародний оперний фестиваль. Під час фестивалю в замку виступають світові артисти балету, грають різні театральні трупи. Це масштабне культурний захід привертає безліч гостей зі всього світу.|wikipedia=Замок Святого Олафа|wikidata=Q251272}} {{See|name=Військовий музей міста Гельсінкі|long=24.9893|lat=60.1459|content=Військовий музей міста Гельсінкі – державний військово-історичний спеціалізований музей – є центральним музеєм збройних сил Фінляндії та належить інституту оборони. У 2018 році виставки Військового музею до Суоменлінна відвідало понад 130 000 осіб. Найпопулярніша пам'ятка музею — це підводний човен «Весикко», що знаходиться в Суоменлінна, який щорічно відвідує близько 58 000 осіб.|wikidata=Q283140|wikipedia=Military Museum of Finland}} === Природні дестинації === [[Файл:Villitgeahči stream in Lemmenjoki National Park, Inari (August 2019).jpg|міні|Lemmenjoki National Park]] {{See|name=Національний парк Лемменйокі|lat=68.5|long=25.5|content=Справжні поціновувачі дикої природи, похідної романтики та справжнього екстриму обов’язково знайдуть, що подивитися у Фінляндії. Національний парк Лемменйокі стане для них справжньою знахідкою. Адже це одна з найбільш малозаселених, незайманих людиною територій у Європі, розташована в Лапландії на кордоні з норвезьким парком Анарйохка. Статусу національного парку ці території набули 1956 року, і відтоді площі парку розрослися майже вдвічі та становили 2 850 кв. км.|wikipedia=Lemmenjoki National Park|wikidata=Q938172}} [[Файл:Koli National Park, Finland (52176449527).jpg|міні|Koli National Park]] {{See|name=Парк Колі|long=29.887222|lat=63.0575|content=Це не просто національний парк, це - квінтесенція краси по-фінськи! З вершини гори Укко-Колі милуються фантастичним видом на сопки, озеро Піелінен і масиви хвої. Кажуть, саме тут композитор Ян Сібеліус написав фінський гімн. Любителі гострих відчуттів можуть полоскотати нерви, спустившись в печеру з чудовою назвою "Церква диявола". А вже про пішохідні маршрути, місця для барбекю й риболовлі годі й говорити - це треба просто побачити на власні очі! За красою вирушайте в Північну Карелію.|wikipedia=Koli National Park|wikidata=Q375387}} [[Файл:Oulankajoki and Savilampi in Oulanka National Park, Salla, Lapland, Finland, 2021 June.jpg|міні|Oulanka National Park]] {{See|name=Національний парк Оуланка|lat=66.375556|long=29.338611|wikipedia=Oulanka National Park|wikidata=Q127322|content=« Оуланка» - національний парк у північній частині Фінляндії , у провінціях Лапландія та Північна Остроботнія , між містом Куусамо (Kuusamo) та селом Салла (Salla). Площа - 270 км 2. Був створений у 1956 році, розширювався у 1982 та 1989 роках, межує з російським парком Паанаярві . Названий на честь звивистої бурхливої ​​річки Оуланка (Oulankajoki), що пролягає територією парку. У парку знаходиться добре відомий фінський пішохідний маршрут Кархункієррос (ведмежа стежка), найдовший маршрут — 80 км, доступний цілий рік, а також інші маршрути. Популярне для відвідувань містечко Кіутакёнгяс з унікальним природним ландшафтом та річковими порогами на Оуланкайокі .}} [[Файл:Lake Saimaa - Flickr - anantal.jpg|міні|Озеро Сайма]] {{See|name=Озеро Сайма|lat=61.25|long=28.25|content=Сайма - найбільше в Фінляндії озеро, з’єднане каналом з Фінською затокою. Причому цей канал - найпопулярніший круїзний маршрут. Під час плавання можна помилуватися скелями, водяною гладдю, містами, які стоять на березі Сайма - Міккелі, Савонлінна, Лаппеенранта, подивитися на роботу шлюзів. З місцевих чудасій - флоатинг - плавання в холодній озерній воді в спеціальних гідрокостюмах.|wikidata=Q192770|wikipedia=Саймаа}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == Існує близько 8500 готелів, діє приблизно 200 туристичних баз і понад 10 тис. будиночків дач для відпочинку. Більшість об’єктів розташовані у фінському центральному озерному краї. Найвідоміші готелі у Фінляндії: Hotel Indigo Helsinki-Boulevard, Lapland Hotels Bulevardi, Levin Kunkku B6, Hotel Ylläsrinne, Holiday Village Nuorgamin Lomakeskus. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Скандинавія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] o17kzgd21darpzd2a5k8ggmh9rn5my0 0 221 37081 37068 2025-04-20T15:11:12Z Assyrian Human 6497 /* Ціна */ 37081 wikitext text/x-wiki {{geo|49.99351|36.23038|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar|website=https://www.city.kharkiv.ua/|caption=Успенський собор і центр міста з дрона}} '''Харків''' — друге найбільше місто [[Україна|України]]. Місто розташоване на північному [[Східна Україна|сході України]], адміністративний центр [[Харківська область|Харківської области]]. Розташоване на злитті річок Лопань і Харків. Вісімнадцяте місто в [[Європа|Європі]] за чисельністю населення. Харків — важливий промисловий, науковий та транспортний вузол. Місто має багату історію, яка відображена в його архітектурі та культурній спадщині. == Зрозуміти == Найбільше місто у [[Східна Україна|Східній Україні]] і друге за чисельністю населення місто в країні. Центр історико-географічного краю Слобожанщина. Відомий як освітній та культурний центр Сходу України. Населення — понад 1,4 млн чол. Харків з населеними пунктами навколо утворює Харківську агломерацію з населенням близько 2,1 млн осіб. [[Файл:Будинок держпромисловості (ДЕРЖПРОМ).jpg|міні|283x283пкс|Будинок Державної Промисловости — одна з найбільших конструктивістських споруд світу]] З погляду міського ансамблю місто цікаве не тільки дореволюційною забудовою, що місцями добре збереглася, а й архітектурою міжвоєнного періоду. Разом зі статусом республіканської столиці, яким Харків був з 1919 по 1934 роки, місто отримало і архітектуру відповідну до статусу: монументальну, багатоповерхову. Попри руйнування під час Другої світової війни, а також від російської агресії, у Харкові більше, ніж у будь-якому іншому місті, збереглося пам'яток архітектури в стилі [[w:Конструктивізм_в_архітектурі_Харкова|конструктивізму]], який на перший погляд, може здатися нудним, сірим і одноманітним. Однак це не просто архітектурний стиль, а ціла філософія, що виникла в епоху радикальних соціальних змін після Першої світової війни. На перше місце ставала функція будівлі, кожен елемент мав практичне призначення, а не декоративне. Конструктивізм важливий не стільки через елементи, скільки через його новаторський підхід до архітектури, його соціальну спрямованість та вплив на подальший розвиток архітектурної думки. Окрім найбільшого зібрання будівель в цьому стилі щонайменше в Україні, Харків є одним з найперших міст, де його застосовували. Перші конструктивістські будівлі з'явилися ще в 1911 році, за 10 років до появи стилю. Ці будівлі зведені переважно Олександром Гінзбургом. Одна з його будівель {{Listing|type=see|name = Прибутковий будинок Бергера|lat=50.00684|long=36.23736|address=вулиця Сумська, 82а|wikipedia=|description=|alt=1911 рік}}окрім конструктивізму має ще й елементи українського модерну. Окрім цього стилю, Харків багатий на модерн, класицизм і неоренесанс. [[Файл:MapKharkov-1930-1823.jpg|міні|Пл'''Я'''н Харкова 1930 року]] Завдяки великій кількости навчальних закладів, місто відоме як «студентська столиця України». В місті жили і живуть багато відомих діячів української культури і науки, історичних особистостей: [[w:Алчевські|Алчевські]], [[w:Кропивницький_Марко_Лукич|Кропивницький]], [[w:Квітка-Основ'яненко_Григорій_Федорович|Квітка-Основ'яненко]], [[w:Сковорода_Григорій_Савич|Сковорода]], [[w:Міхновський_Микола_Іванович|Міхновський]], [[w:Гулак-Артемовський_Петро_Петрович|Гулак-Артемовський]], [[w:Костомаров_Микола_Іванович|Костомаров]], [[w:Раєвська-Іванова_Марія_Дмитрівна|Раєвська-Іванова]], [[w:Сумцов_Микола_Федорович|Сумцов]], [[w:Багалій_Дмитро_Іванович|Багалій]], [[w:Кричевський_Василь_Григорович|Кричевський]], [[w:Мечников_Ілля_Ілліч|Мечников]], [[w:Ландау_Лев_Давидович|Ландау]], [[w:Вернадський_Володимир_Іванович|Вернадський]] та багато інших. 1928 року в Харкові був прийнятий [[w:Харківський_правопис|правопис української мови]], відомий як «Харківський» чи «Скрипниківський». Елементи цього правопису були відновлені у 2019 році. Наприклад, написання «и» в закінченні іменників жіночого роду III відміни: «кількости» замість «кількості». Окрім цього у місті ви можете почути багато особливостей харківської говірки чи діалектизми, наприклад, ''тремпель'' (вішак). === Історія === {{Вікіпедія|Історія Харкова}} [[Файл:Комплекс споруд Покровського монастиря, аерофото.jpg|міні|Комплекс споруд Покровського монастиря]] На місці Харкова ще за часів Київської Русі розташовувалося стародавнє {{Listing|type=see|name = Місто Донець|lat=49.92205|long=36.19299|address=Карачаківське шосе|wikipedia=|description=|alt=II тис. — X ст. до н. е., IX ст. до н. е. — IV ст., IX—XIII ст.}}, яке нині є пам'ятою археології національного значення. Заснування Харкова та початок осілого життя найчастіше відносять до 1654 року, хоча існують версії з роками від 1623 до 1656. Одну з версій, наприклад, описав Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко. Назва міста походить, ймовірно, від річки Харків, хоча існують й інші, мітичні, версії по типу козака Харка (Хариторна) чи як трансформована назва від міста Шарукань (Харукань). Харків був заснований українськими козаками переважно з Наддніпрянщини, а також інших регіонів. За козацьких часів Харків стає центром Харківського слобідського козацького полку. Місто мало фортецю з вежами та {{Listing|type=do|name = Підземелля|lat=49.98985|long=36.23133|address=|wikipedia=|description=|alt=}}, частину з яких можна відвідати під час деяких екскурсій. Харківськими полковниками були Донці-Захаржевські. У 1670-х фортеця занепала та почала називатися Старим містом, а острогом звалося нове укріплення, побудоване за воєводи Сухотіна. Харків збільшувався навколо фортеці, а його міська територія на початку 18 століття поширювалася за річки Лопань і Харків. У 1726 році монастирську школу в Харкові перетворено на колегію, яка до заснування Харківського університету була найвідомішим навчальним закладом Слобожанщини, та в якій викладав відомий український філософ Григорій Сковорода. У 1780–1796 роках Харків був центром Харківського намісництва Російської імперії. Від 1796 року місто знову було у складі Слобідсько-Української губернії, а від 1835 року — в Харківської губернії. Важливою подією було заснування у 1805 році Харківського університету, що надало потужний поштовх для перетворення провінційного міста з населенням близько 10 000 осіб на важливий освітній та науковий центр сходу України. Невпинно зростала чисельність населення Харкова: з 1800 по 1917 рік воно збільшилося в 30 разів. [[Файл:Пам'ятник Шевченку Харків 2.jpg|міні|[[w:Пам'ятник_Тарасові_Шевченку_(садиба_Алчевських)|Перший в Україні пам'ятник Тарасові Шевченку]], що встановлений Алчевськими у Харкові в 1900 році. На фото Левко Мацієвич, Микола Міхновський і Северин Паньківський]] У 1820-х місто було поважним осередком української культури відродження (Харківська школа романтиків); тут з'явилися перші видання з мовознавства, етнографії, історії, літературні твори народною мовою. У 1812 році почав виходити перший пресовий орган в Україні, «Харьковскій Еженедѣльникъ». У Харкові працювали культурні, громадські, просвітні діячі й письменники українського відродження: Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, О. Корсун, А. Метлинський, М. Костомаров, М. Кропивницький, М. Міхновський, М. Раєвська-Іванова та багато інших. У 1900 році в Харкові був встановлений перший в Україні пам'ятник Тарасові Шевченку. Зроблено це на приватні кошти Алчевських в їх садибі на вулиці Жон Мироносиць. Біля пам'ятника збиралися гості Алчевських, політичні й громадські діячі, студенти та вихованці недільної школи. Окрім цього проводилися Шевченківські вечори та свята. [[Файл:Українська маніфестація в Харкові 23 квітня 1917 року.jpg|міні|Українська маніфестація в Харкові 23 квітня 1917 року. На прапорі напис: «Хай живе вільна Україна». Фото зроблене біля Іоано-Предтеченського храму на Основі]] Влада в Харкові до грудня 1917 року була в руках Тимчасового уряду та демократичних установ. Третій універсал УЦР поширив владу УНР формально і на Харківщину, без визначення кордонів. 2 грудня 1917 року Харківська міська дума переважною більшістю проголосувала за приєднання до УНР і визнала владу Центральної Ради. У Харкові перебували й українізовані полки. Але близькість Росії та слабкість поміркованих українських сил вирішили долю Харкова. Уже з кінця листопада 1917 року до Харкова прибули червоногвардійці з Росії та збільшовизовані матроси з Балтійського регіону. 23 грудня 1917 Харків захопили більшовики. Після Берестейського миру 1918 року українські війська в союзі з німецькою армією 8 квітня 1918 звільнили Харків від більшовиків. 11 грудня 1919 року до Харкова повернувся третій український радянський уряд, і Харків став столицею УСРР. Факт того, що Харків був столицею України, помітно позначився на українізації міста. Але розгром української культури в 1930-х pp., голод, чистки та перенесення столиці до Києва (1934) змінили становище Харкова, і він значно втратив зі свого українського характеру кінця 1920-х — початку 1930-х pp. Тоді ж почалася індустріалізація міста: розбудовувалися старі заводи і будувалися нові, споруджувалися житлові квартали для робітників цих заводів. [[Файл:Наслідки російського влучання по будівлі Держпрому.jpg|міні|Наслідки російського влучання по будівлі Держпрому]] Німецька армійська група генерала К. Р. Рундштедта вступила до Харкова 25 жовтня 1941 року. Упродовж 22-місячної окупації Харкова німцями цивільне життя внормувалося лише частково, населення потерпало від голоду і холоду. 30 серпня 1943 року Харків був остаточно захоплений Червоною армією. Відбудова знищеного міста почалася ще за війни і тривала впродовж наступних років, одночасно з реконструкцією й розростанням міста. Відбудовано ряд заводів, стали до ладу нові. Відновлено і поширено житловий фонд побудовою нових кварталів. У цей момент Харків втратив багато визначних пам'яток. Знесена пошкоджена радянським підпалом у 1941 та бомбардуваннями у 1942 і 1943 найбільша будівлю міста — торговий будинок Пащенка-Тряпкіна, який побудований у 1850-х роках і займав площу всього сучасного Соборного скверу (1,2 га). Тоді ж, у 1950-х роках, знесено Гостинний двір, будинок Дворянського зібрання, будинок Павлова, Інститут шляхетних дівчат. Крім того місто втратило багато визначних пам'яток, особливо культових споруд і некрополів, у радянські часи. Наприклад, знесені Мироносицька церква, Каплунівські церкви, Лютеранська кірха, Миколаївський собор, Всехсвятський храм, Михайлівський храм, Олександро-Невський храм, Святодухівський храм, Кирило-Мефодіївський храм, Христоріздвяна церква. Остання була однією з найстаріших збережених церков і загалом будівель міста. Її звели ще у 1783 році. Після відновлення Незалежности України, Харків продовжив розвиватися і будуватися. У 2011 році Харків, разом з Києвом, було визнано найкращим містом України за рівнем життя. У ході широкомасштабного російського вторгнення Харків зазнає масових бомбардувань. Попри запевнення російської влади не обстрілювати невійськові об'єкти, ворожі війська продовжували цілеспрямовано знищувати цивільну інфраструктуру. === Планування === [[Файл:Административное деление Харькова.svg|міні|Адміністративні райони: 1. Холодногірський район; 2. Шевченківський район; 3. Київський район; 4. Салтівський район; 5. Немишлянський район; 6. Індустріальний район; 7 Слобідський район; 8. Основ'янський район; 9. Новобаварський район]] Харків — п'яте за площею місто України. Історичний центр в порівнянні, наприклад, з Києвом, менший. Представлений на обох берегах річок Лопань й Харків. З часів заснування міста Харків має переважно квартальну забудову з прямокутним або наближеним до прямокутного плануванням. Вулиці в центрі планувалися ще до їх заснування, тож хаотичні форми існують лише у деяких районах приватного сектору на околиці міста. Цікавою є квартальна забудова району майдану Свободи, Задержпром'я, що зроблена радіально навколо скверу на майдані. Первісно на цьому місці також планувалася ідеально рівна прямокутна забудова. Вулиці і нумерація будинків беруть початок від будинку Палацу Праці, а історично від Миколаївського собору, що стояв поруч. Рухаючись в сторону будинку № 1 майже на будь-якій вулиці, рано чи пізно ви потрапите на майдан Конституції. === Райони === Харків поділяється на дев'ять адміністративних районів. Однак, це планування є нефункціональним. Новобаварський район не означає, що ви знаходитеся на Новій Баварії, а в Основ'янський район входять як і ліси за окружною дорогою, так і Будинок зі шпилем у самісінькому центрі міста. Тому харківці переважно користуються назвами місцевостей, яких за понад 350 років сформувалося дуже багато. Серед центральних та туристичних:{{Regionlist| regionmap=Деякі історичні райони в центрі міста.png | regionmaptext=Мапа історичних районів у центрі Харкова | regionmapsize=400px | region1name=[[Харків/Університетська гірка|Університетська гірка, рідше — Старе місто]] | region1color=#ffbf66 | region1items= | region1description=Місце, звідки починався Харків. Саме тут, на пагорбі при двох річках, у XVII столітті стояла харківська фортеця. В цьому районі зосередженні декілька найважливіших пам'яток Харкова: Покровський собор — найстарша будівля міста, Успенський собор, Палац Праці, Історичний музей, Губернаторський палац, де у 1805 році було засновано Харківський університет, від якого отримав назву район. Тут також розміщено міську раду та декілька торгових будинків. | region2name=[[Харків/Нагірний район|Нагірний район і центр]] | region2color=#707aff | region2items=[[Харків/Толкачівка|Толкачівка]], [[Харків/Піски|Піски]] | region2description=Центральний район. В ньому зосереджена велика кількість архітектурних пам'яток. Південніше вулиці Скрипника зустрічаються будівлі середини ХІХ — початку ХХ століття. Північніше вулиці Скрипника, де розвиток довгий час стримував оборонний вал, в основному забудова початку ХХ століття. Через район проходять дві найголовніші артерії міста — Сумська і Сковороди. Тут зосереджені багато закладів, магазинів та установ. | region3name=[[Харків/Задержпром'я|Задержпром'я]] | region3color=#AFB0BD | region3items= | region3description=Історичний район Харкова, що був забудований багатоповерховими будинками напочатку XX століття переважно у 1930-х роках. Район сформований уздовж радіальних вулиць від вулиці Трінклера до Клочківського узвозу і від проспекту Незалежності до вулиці Культури. Район отримав назву від відомої будівлі Держпрому — пам'ятки конструктивізму. В цій місцевості можна побачити різномаїття забудови міжвоєнного періоду. |region4name=[[Харків/Залопань|Залопань]]|region4color=#46CF94|region4items=[[Харків/Гончарівка|Гончарівка]], [[Харків/Вокзал|Вокзал]], [[Харків/Панасівка|Панасівка]], [[Харків/Конторська|Конторська]]|region4description=Один із недооцінених районів Харкова. Його часто не включають у туристичні путівники, хоча завдяки малій кількості бомбардувань у роки Другої світової війни та непопулярности району для забудови, тут збереглося багато архітектури кінця XVIII — початку XX століття. Серед визначних пам'яток району: Благовіщенський собор, забудова Привокзального майдану, Залопанська пожежна частина тощо. Назва району пішла від словосполучення "за річкою Лопань". А пам'ятаєте твір Григорія Квітки-Основ'яненка "Сватання на Гончарівці"? Та сама Гончарівка — частина Залопані в районі Гончарівського бульвару.|region5name=[[Харків/Захарків|Захарків]]|region5color=#76CF46|region5items=|region5description=Як і назва Залопані, назва Захаркова утворена від словосполучення "за річкою Харків", і як і Залопань, Захарків часто забувають у туристичних путівниках. Однак в цьому тихому районі зосереджено багато цікавих архітектурних та історичних пам'яток: будівля судових установ, реальне училище, чоловіча гімназія, де вчився Вернадський, лікарня Червоного Хреста і ліги боротьби з туберкульозом, декілька великих прибуткових будинків і промислових споруд.|region6name=[[Харків/Поділ|Поділ]]|region6color=#FFFA70|region6items=[[Харків/Зірка|Зірка]], [[Харків/Стрілка|Стрілка]]|region6description=Невеличкий тихий район, який вже пропадає. Поділ — один із найстаріших районів міста, який почав забудовуватися ще за часів фортеці. Серед малоповерхової забудови можна віднайти Троїцьку церкву 1850-х років, великий будинок телефонної станції, який є частинкою історії харківського недбальства й обвалився ще бувши недобудованим, караїмську кенасу ХІХ століття, розкішні садиби і торгові будинки. Особливу цікавість становить забудова Павлівського майдану, де в будинку в стилі українського модерну можна побачити один з найстаріших бюстів Шевченка, а на будівлі купецького банку — героїв мітів.|region7name=[[Харків/Москалівка|Москалівка]]|region7color=#CF6646|region7items=|region7description=Випереджаючи питання, назва району походить від його мешканців, що оселилися тут у XVIII сторіччі, ймовірно, від слова «москаль» у значенні «солдат». Перша згадка про Москалівку міститься в книзі «Роспись церковных приходов города Харькова на 1724 год». Сьогодні це один з районів, де збереглася старовинна приватна забудова. На центральній, Москалівській, вулиці розташовано декілька багатоповерхових будинків, а у середині кварталів — одноповерхові особняки ХІХ і ХХ століть. В одному з таких на вулиці Котляревського жив автор герба України, архітектор, митець Василь Кричевський.|region8name=[[Харків/Заїківка|Заїківка]]|region8color=#C846CF|region8items=|region8description=Район, схожий на Москалівку. В ньому переважає приватна малоповерхова забудова. Але район варто відвідати. Щонайменше, щоб побачити старовинну Заїківську пожежну частину, яку намагалися знищити росіяни, Гольбергівську церкву, і три будівлі училищ: міське, початкове складне, яке знищили росіяни, і складне на Павловій Дачі, збудоване у стилі українського модерну.|region9name=[[Харків/Карпівка|Карпівка]]|region9color=#5F46CF|region9description=Маленький район за залізницею на схилі. Його слід відвідати, коли вже всюди були або хочеться поглянути на центр здалеку і трохи з висоти, що можна зробити перпендикулярних до центру вулиць або стадіону Трудові Резерви, хоча це вже не Карпівка. Місцевість забудована приватними будинками кінця ХІХ та початку ХХ століття. Серед визначних пам'яток: духовна семінарія (1840-ві) з конструктивістською прибудовою, міщанська богодільня, прибутковий будинок в стилі українського модерну на Семінарській, 2.|region10name=[[Харків/Сабурова дача|Сабурова дача]]|region10color=#FF614D|region10description=Це старовинна садиба, побудована наприкінці XVIII століття Петром Сабуровим для його психічнохворої дочки. З 1812 року тут розташована міська психіатрична лікарня. Окрім будівлі садиби на її території й поруч розташовані й інші пам'ятки: Олександро-Невський храм, паровий млин Фабриканта, "Жіноча допомога" імені Максиміліана Гельфериха, будинок Братської дружини, Миколаївська лікарня. Головне, відвідуючи Сабурову дача, випадково не стати її пацієнтом.|region10items=|region9items=}}Окрім цього слід звернути увагу на [[Харків/Лиса Гора|Лису Гору]] з Савкиним Яром, де бував Григорій ''Савич'' Сковорода; [[Харків/Шатилівка|Шатилівку]], дачу лікаря Петра Шатилова з Саржиним яром: [[Харків/Основа|Основу]], де жив Григорій Квітка-''Основ'яненко''; [[Харків/Селекційна|Селекційну]], де збереглися {{Listing|type=see|name = Будівлі селекційної станції в стилі українського модерну|lat=49.96752|long=36.31293|address=проспект Героїв Харкова, 142|wikipedia=|description=|alt=1913 рік}}; [[Харків/Григорівка|Григорівку]] з чудовим парком, водосховищем і старовинною церквою; [[Харків/Нова Баварія|Нову Баварію]], де вже понад 150 років виготовляють пиво; селища [[Харків/ХТЗ|ХТЗ]] і [[Харків/Селище Машинобудівельників|Машинобудівельників]], [[Харків/Нові Будинки|Нові Будинки]], [[Харків/Салтівка|Стара Салтівка]], де збереглася конструктивістська забудова. {{Climate|units=metric|description=Джерело: Wikipedia. [https://www.accuweather.com/uk/ua/kharkiv/323903/weather-forecast/323903 Погода зараз]|janhigh=-4.5|febhigh=-3.8|marhigh=1.4|aprhigh=9.7|mayhigh=16.1|junhigh=20|julhigh=22|aughigh=21.1|sephigh=15.1|octhigh=8.2|novhigh=1.6|dechigh=-2.9|janlow=-6.8|feblow=-6.6|marlow=-1.9|aprlow=4.8|maylow=10.7|junlow=14.7|jullow=16.6|auglow=15.4|seplow=10.2|octlow=4.4|novlow=-0.8|declow=-5.1|janprecip=36.6|febprecip=33|marprecip=36.3|aprprecip=32|mayprecip=54.2|junprecip=58.2|julprecip=63.3|augprecip=39.1|sepprecip=44.2|octprecip=44.4|novprecip=39|decprecip=39.6}} === Клімат === [[Файл:Сад Шевченка у Харкові у 2020 році.jpg|міні|Літо у Харкові]] Територія Харкова розташована у помірно континентальному кліматі: зима холодна і сніжна, з відлигами; літо — спекотне та дощове. По весні можливі заморозки. Середня температура року становить +8,7 °C (у січні −4,5, у липні +22). Середня кількість опадів за рік 520 мм, найбільша в червні. Місто має мікроклімат, у порівнянні з приміськими околицями, названий фахівцями «міським тепловим островом». Взимку клімат м'якший, а влітку спекотніший, ніж на прилеглій північній території. Це пов'язано з міськими забудовами, кількістю асфальтованих ділянок та шляхів, бітумними дахами та площею парку. Так, у Харкові вологіший клімат спостерігається на півночі міста, а сухіший — на південних околицях. Із несприятливих природних явищ у місті до 25 днів на рік трапляються суховії, до 20 днів на рік хуртовини, до 3 днів на рік град, до 5 днів — шквальний вітер. Найкращі весняні місяці для відвідування міста — друга половина квітня — травень. Влітку слід утриматися від подорожі до Харкова у червні через сезон дощів. Липень і серпень — найсприятливі літні місяці, але серпень спекотніший. Вересень схожий на серпень, але не такий спекотний. Найкращі зимові місяці: кінець грудня — січень. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Файл:Будинок «Аеровокзал» DSC4362 04.jpg|міні|Одна з будівель харківського аеропорту]] {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси. Частина з них пошкоджені чи зруйновані через російські бомбардування.}} {{Listing|type=go|name = Харківський міжнародний аеропорт|lat=49.92085|long=36.28133|address=вулиця Мрії, 1|wikipedia=Харків (аеропорт)|description=Міжнародний аеропорт Харкова, розташований за 12 км на південь від центру міста, найбільший на сході Україні. Аеропорт має лаунж-залу, магазин Duty Free. На території аеропорту є три термінали: А — єдиний, що працював як термінал, В — ресторан, С — не використовувався для обслуговування пасажирів. Аеропорт не має сполучення з метрополітеном. До Харкова з аеропорту можна дістатися тролейбусом № 58 (Аеропорт — центр — проспект Перемоги (Олексіївка).|alt={{IATA|HRK}}|url=http://www.hrk.aero/}}. === {{Потягом}} === Більшість потягів прибувають на вокзал станції {{Listing|type=go|name = Харків-Пасажирський|lat=49.98959|long=36.20435|address=Привокзальний майдан, 1|wikipedia=Харків-Пасажирський|description=Розташований в межах центру міста. Поруч проходить важлива магістраль — Полтавський Шлях. Вокзал має два термінали: Південний (основний) зі сторони Привокзального майдану. Має 6 платформ, на нього прибувають майже всі основні потяги. Відразу є підземний вхід до станції метро «Вокзальна», надземний в сторону Верхівського провулку та розворотного кола трамвая. Також є північний вокзал праворуч від основного. Окрім метрополітену, від вокзалу ідуть трамваї: від розворотного кола: №6 (Розворотне коло — центр — Салтівка), №7 (Розворотне коло — Новоселівка), №12 (Розворотне коло — Благовіщенський ринок — Держпром — Центральний парк), №20 (Розворотне коло — Благовіщенський ринок — Олексіївка); від Полтавського шляху: №3 (Залютине — Полтавський шлях — центр — Новожанове) Поруч з вокзалом є готель «Експрес», декілька продуктових та господарських магазинів та велика стоянка (платна).|alt=|url=https://www.pz.gov.ua/rezerv/tabhar}} Окрім цього є також потяги, що прибувають на залізничні вокзали станцій: * {{Listing|type=go|name = Харків-Левада|lat=49.97928|long=36.24478|address=Станційний в'їзд, 1|wikipedia=Харків-Левада|description=Пасажирська залізнична станція 1 класу Харківського залізничного вузла. Наразі, станом на 2024 рік, приміське сполучення від вокзалу станції Харків-Левада здійснюється лише до станцій Ізюм, Золочів та Чугуїв. Поруч є автовокзал, недалеко станція метро Левада та зупинка трамвая №27 (Салтівка — Новожанове).|alt=|url=}} * {{Listing|type=go|name = Харків-Слобідський|lat=49.974|long=36.27671|address=вулиця Георгія Тарасенка, 118|wikipedia=Харків-Слобідський|description=Проміжна залізнична станція 2-го класу на електрифікованій лінії Харків-Пасажирський — Зелений Колодязь між зупинними пунктами Верещаківка. Наразі лише у західному напрямку від вокзалу станції Харків-Слобідський вирушають приміські електропоїзди, у східному ж напрямку (до станції Лосєве) залізничного приміського сполучення немає. Станція є кінцевою для приміських електропоїздів, що прямують до кінцевих станцій: Золочів, Мерчик, Люботин, Огульці. Поруч є станція метро Заводська, та зупинка трамвая №8 (602-й мікрорайон — Одеська).|alt=|url=}} * {{Listing|type=go|name = Основа|lat=49.936|long=36.23973|address=Привокзальна вулиця, 1|wikipedia=Основа (станція)|description=Вузлова сортувальна позакласна залізнична станція. Від станції відгалужуються лінії у декількох напрямках до станцій: Харків-Пасажирський, Харків-Левада, Люботин, Ізюм, Куп'янськ-Вузловий та Куп'янськ-Сортувальний. Перед станцією розташоване розворотне коло тролейбуса №6, що прямує до вулиці Університетської.|alt=|url=}} * {{Listing|type=go|name = Нова Баварія|lat=49.95546|long=36.16036|address=Станційний в'їзд, 1|wikipedia=Нова Баварія (станція)|description=Вузлова залізнична станція 3-го класу. Дільниці Нова Баварія — роз'їзд 10 км, Нова Баварія — Шпаківка, Нова Баварія — роз'їзд 8 км, Нова Баварія — Харків-Пасажирський обслуговуються виключно електропоїздами ЕР2 моторвагонного депо Люботин. У парному напрямку електропоїзди прямують до станцій Харків-Пасажирський, Харків-Левада, Харків-Слобідський, у непарному — до станцій Люботин, Люботин-Західний, Огульці, Полтава-Південна, Мерчик, Тростянець-Смородине, Золочів. Для деяких нічних електропоїздів станція Нова Баварія є кінцевою|alt=|url=}} * та менші. === {{Автомобілем}} === Основні напрямки трас: * {{Автошлях|M|03}} (Полтавське шосе) — з [[Київ|Києва]], [[Полтава|Полтави]], [[Луганськ]]у, [[Донецьк]]у * {{Автошлях|M|18}} (Сімферопольське шосе) — із [[Запоріжжя]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Сімферополь|Сімферополя]], [[Алушта|Алушти]], [[Ялта|Ялти]]. * {{Автошлях|M|29}} (Полтавський шлях) — з [[Дніпро|Дніпра]] * {{Автошлях|P|46}} (Сумський шлях) — із [[Суми|Сум]] === {{Автобусом}} === В місті існують 8 автовокзалів: * {{Listing|type=go|name = Автостанція № 1 «Центральна»|lat=49.97932|long=36.24628|address=проспект Аерокосмічний, 22|wikipedia=|description=|alt=|url=}} * {{Listing|type=go|name = Автостанція № 2 «Центральний ринок»|lat=49.99371|long=36.21839|address=Пискунівський провулок, 4|wikipedia=Автостанція № 2 «Центральний ринок»|description=|alt=|url=}} * {{Listing|type=go|name = Автостанція № 3 «Кінний ринок»|lat=49.98418|long=36.26101|address=майдан Захисників України, 6|wikipedia=|description=|alt=|url=}} * {{Listing|type=go|name = Автостанція № 4 «Лісопарк»|lat=50.04194|long=36.27408|address=Харківське шосе, 10|wikipedia=|description=|alt=|url=}} * {{Listing|type=go|name = Автостанція № 5 «Привокзальна»|lat=49.98719|long=36.20633|address=вулиця Полтавський Шлях, 64|wikipedia=|description=|alt=|url=}} * {{Listing|type=go|name = Автостанція № 6 «Індустріальна»|lat=49.94558|long=36.39561|address=проспект Героїв Харкова, 274|wikipedia=|description=|alt=|url=}} * {{Listing|type=go|name = Автостанція № 7 «Салтівська»|lat=50.02652|long=36.33615|address=вулиця Академіка Павлова, 325А|wikipedia=|description=|alt=|url=}} * {{Listing|type=go|name = Автостанція № 8 «Холодна Гора»|lat=49.98267|long=36.18326|address=вулиця Полтавський Шлях, 149|wikipedia=Автостанція № 8 «Холодна Гора»|description=|alt=|url=}} == Транспорт == {{Вікіпедія|Транспорт Харкова}}{{Вікіпедія|Харківський метрополітен}} === {{На метро}} === ==== Ціна і графік руху ==== Безплатне. Графік руху доступний на [https://www.metro.kharkiv.ua/hkrafiky-krukhu-poizdiv/ сайті метрополітену]. ==== Історія ==== До та після Другої світової війни Харків швидко ріс в розмірах та в населенні, будувались нові житлові райони та масиви. У місті діяли багато автобусних маршрутів, розвинена трамвайна система, і нещодавно ввели тролейбуси на вулицях Харкова. Але навіть за таких обставин все одно зростали значні транспортні проблеми. У кінці 1962 року населення перевищило мільйон, а при такому рості містян та іммігрантів виявилися проблеми в забезпеченні пасажирських перевезень, проявивши недоліки в плануванні міста, та його вулично-дорожньої та транспортних мереж. При таких проблемах з плануванням міста та його географією звичайні засоби наземного міського транспорту не можуть поліпшити перевезення людей, тому для нормального функціонування та розвитку Харкова було порушене питання про будівництво швидкісного позавуличного транспорту великої продуктивності, що міг би без проблем перевести людей з житлових районів до центру і робочих місць. Потім за розрахунками інституту «Харківпроєкт», було показано що тільки метрополітен міг би швидко освоїти бурхливі пасажиропотоки. Навіть перший секретар Харківського обласного комітету КПУ Микола Соболь виступив з пропозицією побудувати метро, і ідею стали активно просувати. Згодом розглянули три варіанти нової транспортної системи: монорельс, швидкісний трамвай, та метрополітен. Перший варіант відразу відпав через складне планування міста, швидкісний трамвай був би дорогим, не зовсім швидким, і він би не міг покрити пасажиропотоки, що зростали. Тому вибрали саме метро і почався довгий етап проєктування, а рішення про будівництво першої черги Харківського метрополітену було прийнято 29 квітня 1968 року. [[Файл:Kharkiv Metro 1975-2024 razvitie.gif|400px|міні|праворуч|Історія розвитку Харківського метрополітену]]У червні 1968 року до міста почали прибувати перші метробудівці з України, та інших республік СРСР, а 15 липня того ж року по вулиці Слов'янській, поблизу вокзалу, в урочистій обстановці було закладено перший ствол майбутнього метрополітену. Розпочалися гірничі роботи на майбутній станції «Майдан Конституції», а великою подією стала перша збійка тунелів, що з високою точністю була здійснена 10 квітня 1970 року. 30 липня 1975 року по трасі пройшов перший пробний поїзд, а 21 серпня державною комісією був підписаний акт про приймання в експлуатацію першої пускової дільниці першої черги Харківського метро з оцінкою «відмінно». Наступним днем на станції «Московський проспект» (зараз Турбоатом) відбувся багатолюдний мітинг, на якому начальник Харківметробуду Г. О. Братчун передав символічний ключ від підземної магістралі першому начальнику Харківського метрополітену М. Я. Безсонову, а 23 серпня привітно розчинили двері метрополітену для містян. Відкрили 8 станцій на першій лінії — Свердловсько-Заводська (з 1995 року — <span style="color:#d02226">'''Холодногірсько-Заводська лінія'''</span>). У цей день метрополітен перевіз перші 413 тис. пасажирів. Після майже трьох років була відкрита друга черга червоної гілки метро із ще 5-ма станціями. Майже тим часом будували <span style="color:#0f64a7">'''Салтівську лінію'''</span>, яка сполучає Салтівський житловий масив із центром міста. Першу пускову дільницю — довжиною 6,7 км з п'ятьма станціями — введено в дію 11 серпня 1984 року, другу — довжиною 3,76 км з трьома станціями — 23 жовтня 1986 року. Тим часом будували Олексіївську гілку метро, яку після 9 років будівництва на станції «Держпром» Президент України Л. Д. Кучма урочисто відкрив, розрізавши блакитну стрічку — так було започатковано роботу першої пускової дільниці <span style="color:#0d9c4c">'''Олексіївської лінії'''</span> експлуатаційною довжиною 5,32 км з п'ятьма станціями. Потім 21 серпня 2004 року «23 Серпня» та «Ботанічний сад», через 6 років станцію «Олексіївська», і нарешті у 2016 році станцію «Перемога», останню відкриту станцію метро в Україні. З часів незалежности 16 станцій з 30 були перейменовані відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Також з початком повномасштабної війни до 24 травня 2022 року, рух метрополітену тимчасово не здійснювався, а станції використовувалися, як бомбосховища. ==== Сьогодення ==== Наразі є 30 станцій з трьома лініями, та трьома підземними вузлами. Усі станції підземні, більшість мілкого закладення. Експлуатаційна довжина всіх трьох ліній становить 38.1 км. Діють 2 електродепо. Всі райони Харкова мають хоча б по одній станції метро. З початку повномасштабної війни проїзд у метро безплатний. [[Файл:Kharkiv metro sxema 2024 Safiullin Andrii.png|500x500px|міні|Схема Харківського метрополітену]] [[Файл:Barabashova 2..jpg|міні|456x456пкс|Станція «Академіка Барабашова» знаходиться в центрі найбільшого ринку міста]] {{Regionlist | regionmap=Stanciia Kyivs'ka.jpg | regionmaptext="Київська" є однією з найкрасивіших станцій Харківського метрополітену. | regionmapsize=450px | region1name=Холодногірсько-Заводська лінія | region1color=#d02226 | region1items=Холодна гора, Вокзальна, Центральний ринок, Майдан Конституції, Левада, Спортивна, Заводська, Турбоатом, Палац Спорту, Армійська, Імені О.С. Масельського, Тракторний завод, Індустріальна | region1description=Перша, й найдовша лінія метрополітену, довжиною близько 17,3 км. Повністю під землею. Станцій всього 13, більше ніж в інших гілок. З них дві з пересадкою: <span style="color:#d02226">'''Майдан Незалежності'''</span> - <span style="color:#0f64a7">'''Історичний музей'''</span>, і <span style="color:#d02226">'''Спортивна'''</span> - <span style="color:#0d9c4c">'''Метробудівників'''</span>. Лінія була добудована двома чергами (8+5 станцій). Лінія позначена червоним кольором. Гілка обслуговується електродепо ТЧ-1 «Немишлянське». Лінія проходить, можна сказати, "з одного кінця до другого", тобто із заходу в південний схід. Починається у районі "Холодна Гора", потім лінія іде до центру міста, і на решті свого шляху проходить у південний схід, до заводів. Трасування було продумане таким чином, щоб лінія з'єднала між собою: центр міста, кілька залізничних вокзалів, чотири автовокзали, ряд великих промислових підприємств Харкова, центральний ринок, стадіон «Металіст». Лінія обслуговує житлові масиви Холодна гора, Нові будинки, ХТЗ, а також, можна сказати, що вона проходить по двох магістралях міста — вулиці Полтавський Шлях та проспекту Героїв Харкова. | region2name=Салтівська лінія | region2color=#0f64a7 | region2items=Салтівська, Студентська, Академіка Павлова, Академіка Барабашова, Київська, Ярослава Мудрого, Університет, Історичний музей | region2description=Друга за рахунком лінія Харківського метрополітену. Довжина лінії становить 10,2 км. Майже підземна, єдина наземна ділянка це метроміст. На лінії 8 станцій, 2 з переходами: <span style="color:#0f64a7">'''Історичний музей'''</span> - <span style="color:#d02226">'''Майдан Незалежності'''</span>, і <span style="color:#0f64a7">'''Університет'''</span> - <span style="color:#0d9c4c">'''Держпром'''</span>. Лінія добудована двома чергами (5+3 станцій). Лінія позначена синім кольором. Гілка обслуговується електродепо ТЧ-2 «Салтівське». Більшість лінії знаходиться у Київському районі. Синя гілка починається з трьох станцій в Салтівському житловому масиві: кінцева «Салтівська», нижче «Студентська» поряд зі корпусами Педагогічного та Фармацевтичного університетів, і «Академіка Павлова» на однойменній вулиці. Потім на черзі станція «Академіка Барабашова», названа на честь Миколи Павловича Барабашова, і розташована прямо у центрі найбільшого міського ринку «Барабашово». Поїхавши через метроміст наступна станція буде «Київська», одна з найкрасивіших станцій Харківського метрополітену. Шоста станція — «Ярослава Мудрого», найглибша у місті, глибиною 35 м. Станція має виходи до юридичного університету імені Ярослава Мудрого та гуртожитку «Гігант». Останні станції знаходяться у центрі міста. Наступна станція знаходиться прямо під майданом Свободи, а названа вона на честь розташованого поруч Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, тобто це станція «Університет». Остання кінцева станція, «Історичний музей» логічно названа на честь Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова, який розташований поряд з виходом зі станції. | region3name=Олексіївська лінія | region3color=#0d9c4c | region3items=Перемога, Олексіївська, 23 Серпня, Ботанічний сад, Наукова, Держпром, Архітектора Бекетова, Захисників України, Метробудівників | region3description=Найновіша, третя лінія Харківського метрополітену. Її довжина становить 11,1 км. Станцій на лінії всього 9, 2 з пересадками: <span style="color:#0d9c4c">'''Держпром'''</span> - <span style="color:#0f64a7">'''Університет'''</span>, і <span style="color:#0d9c4c">'''Метробудівників'''</span> - <span style="color:#d02226">'''Спортивна'''</span>. Лінія в її сьогоднішньому вигляді була добудована чотирма чергами (5+2+1+1 станцій). Гілка позначена зеленим кольором. На зараз обслуговується електродепо ТЧ-1 «Немишлянське», але ще до війни почали будувати третє електродепо до цієї системи метро: ТЧ-3 «Олексіївське». Більшість лінії знаходиться у Шевченківському районі. Зелена лінія починається у місцевості Олексіївка, де розташовані перші дві станції. Кінцева станція «Перемога» розташована біля Олексіївського ринка, і також є останньою відкритою станцією метро в Україні. А наступна станція «Олексіївська» стала скандально відомою після того, як з'ясувалося, що лавки, які були встановлені на цій станції, коштували загальною вартістю 630 тисяч гривень. Потім лінія проходить до району Павлове Поле, де поряд з однойменним місцевим ринком, розташована станція «23 Серпня». Біля Саржиного Яру знаходиться наступна станція «Ботанічний сад», а південніше стоїть станція «Наукова», виходи якої ведуть до університетів економічного та радіоелектроніки, науково-дослідним інститутам, торговим установам. Далі решта лінії йде по центру міста, перша у списку: «Держпром», названа на честь відомого харківського однойменного хмарочоса поряд. «Архітектора Бекетова» розташована поряд з колишнім особняком архітектора, художнім музеєм і політехнічним інститутом, а станція «Захисників України» патріотично стоїть під майданом Захисників України. Остання кінцева станція «Метробудівників» з її перехідною станцією партнером «Спортивна» розташована біля стадіону "Металіст". }} === {{Велосипедом}} === Велоінфраструктура в місті фактично відсутня. Існують асфальтовані велодоріжки в парку Саржин Яр довжиною близько 2,6 км, що не виконують транспортної функції й використовуються лише для рекреації. Вздовж Харківського шосе існує велодоріжка довжиною 7 км, що з'єднує вулицю Сумську, меморіальний комплекс Слави, селище Жуковського і П'ятихатки. В Харківському лісопарку існують ґрунтові велодоріжки довжиною понад 15 км. Туристи та гості міста можуть скористатись послугами велопрокатів. Найбільш відомий — [http://veloprokatik.com/ veloprokatik.com] налічує понад триста велосипедів від гірських до шосейних. {{Вікіпедія|Харківський трамвай}}{{Вікіпедія|Харківська конка}} === {{Трамваєм}} === ==== Ціна і графік руху ==== Безплатно. Графік руху і місцеперебування трамвая доступне в багатьох застосунках, зокрема [https://www.eway.in.ua/ua/cities/kharkiv/routes EasyWay]. ==== Опис ==== Трамвайна мережа Харкова є другою за протяжністю в Україні (після Київської). Трамвайні маршрути поєднують основні житлові райони між собою, деякі маршрути проходять через центр. Останнім часом трамвай у місті деградує: демонтуються і закриваються трамвайні маршрути, рухомий склад застарів. Через бойові дії було пошкоджено Салтівське трамвайне депо. З 27 лютого до 15 травня 2022 року трамвайний рух не здійснювався через військові дії. З 16 травня 2022 року трамвайний рух частково відновлений. {{Вікіпедія|Харківський автобус}} === {{Автобусом}} === ==== Ціна і графік руху ==== Муніципальні маршрути безплатні, приватні — від 20 грн. Розклад автобусів доступний зокрема в [https://www.eway.in.ua/ua/cities/kharkiv/routes EasyWay]. ==== Опис ==== Автобуси і маршрутні таксі покривають значну частину міста. Рухомий склад переважно оновлений сучасними, але не місткими автобусами. {{Вікіпедія|Харківський тролейбус}} === {{Тролейбусом}} === ==== Ціна і графік руху ==== Безплатно. Графік руху і місцеперебування тролейбуса доступне в багатьох застосунках, зокрема [https://www.eway.in.ua/ua/cities/kharkiv/routes EasyWay]. ==== Опис ==== Тролейбуси доступні на багатьох основних магістралях міста. Поєднують, наприклад, аеропорт з центром і Олексіївкою; центр з ХТЗ; центр з Новою Баварією тощо. Рухомий склад переважно сучасний. [[Файл:Pictogram Cable Car small.svg|межа|ліворуч|32x32пкс]] === Канатна дорога === [[Файл:Park Gorkogo 272.jpg|міні|Канатна дорога. Станція у Центральному парку]] ==== Ціна і графік руху ==== Наразі не працює через повномасштабне вторгнення ==== Станції ==== * {{Listing|type=go|name = Станція канатної дороги "Центральний парк"|lat=50.02047|long=36.24695|address=біля кінотеатру "Парк"|wikipedia=Харківська канатна дорога|description=|alt=не працює|url=}} * {{Listing|type=go|name = Станція канатної дороги "Павлове Поле"|lat=50.02047|long=36.24695|address=вулиця Отакара Яроша, 28|wikipedia=Харківська канатна дорога|description=|alt=Верхня, не працює|url=}} ==== Опис ==== Канатна дорога у Харкові поєднує Центральний парк із житловим районом Олексіївка. Окрім прогулянкової, вона виконує і транспортну функцію. Час маршруту в один кінець — 18 хвилин. Висота від 8 до 26 метрів над землею. Введено в дію у 1971 році. [[Файл:Simpleicons Places boat-black-silhouette.svg|межа|ліворуч|30x30пкс]] === Човен === ==== Ціна ==== Приблизно 50 грн з людини. ==== Станції ==== * {{Listing|type=go|name = Човникова станція "Стрілка"|lat=49.9852|long=36.22464|address=провулок Банний, 1, поряд з Маріїнським мостом|wikipedia=|description=|alt=|url=|hours=щодня 11:00—19:00|price=50 грн з людини}} * {{Listing|type=go|name = Прокат човнів в Акважурі|lat=50.02438|long=36.31353|address=вулиця Нескорених, 2|wikipedia=|description=|alt=|url=|hours=10:00—20:00|price=50 грн з людини}} * {{Listing|type=go|name = Човникова станція "Ластівка"|lat=49.98811|long=36.22744|address=Сергіївський майдан, біля Лопанського мосту|wikipedia=|description=|alt=|url=|hours=11:00—19:00|price=50 грн з людини}} ==== Опис ==== === {{На таксі}} === ==== Ціни ==== Таксі — від 30 грн за км. ==== Опис ==== Таксі — найпростіший спосіб індивідуального пересування по місту. Поїздка On Taxi у центрі міста (наприклад, між будь-якими двома головними визначними пам'ятками центру міста) зазвичай коштуватиме від 70 до 200 грн, змінюючись у різні години. Позначені таксі, які можна зупинити на вулиці, відносно рідкісні. Серед сервісів таксі, які можна замовити онлайн: * {{Listing|name=Bolt|alt=Болт|url=https://bolt.eu|lastedit=|type=go}} * {{Listing|name=Uklon|alt=Уклон|url=https://uklon.com.ua/|lastedit=|type=go}} * {{Listing|name=Uber|alt=Убер|url=https://www.uber.com|lastedit=|type=go}} * {{Listing|name=OnTaxi|alt=ОнТаксі|url=https://ontaxi.com.ua/kharkiv|lastedit=|type=go}} * {{Listing|name=Opti|alt=Опті|url=https://opti.global/kharkiv|lastedit=|type=go}} * {{Listing|name=Shark|alt=Шарк|url=https://shark-taxi.ua/en|lastedit=|type=go}} * {{Listing|name=838|alt=|url=https://taxi838.ua/ua/kharkov/|lastedit=|type=go}} == Що відвідати == {{Mapframe}}{{Вікіпедія|Історичний центр Харкова}} === Відомі архітектурні пам'ятки === * {{Listing|type=see|name = Держпром|lat=50.00665|long=36.22707|address=майдан Свободи, 5|wikipedia=Держпром|description=Перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1925—1928 років. Одна з найвизначніших та найвідоміших пам'яток міста. Пошкоджена декількома російськими ракетними та авіа ударами. За будівлею також знаходиться район Задержпром'я, де зосереджено багато пам'яток у стилі конструктивізм. | wikidata=Q1975624}} * {{Listing|type=see|name = Будинок «Слово»|lat=50.0117|long=36.23423|address=вулиця Культури, 9|wikipedia=Будинок «Слово»|description=Житловий будинок у Харкові по вулиці Культури, 9, побудований наприкінці 1920-х років кооперативом літераторів. Тут жили багато визначних діячів української культури, особливо літератури. У травні 1933 року — з арештом мешканця будинку Михайла Ялового починається хвиля репресій проти діячів української культури, мешканців будинку. 33 особи, які тут мешкали, розстріляли, понад 70 — репресували. Будинок також отримав назви «Крематорій» та «Будинок попереднього ув'язнення». | wikidata=Q4423856}}[[Файл:Художнє училище 1913р., вул. Червонопрапорна, 8, м.Харків.JPG|міні|Будівля художнього училища в стилі українського модерну]] * {{Listing|type=see|name = Художнє училище|lat=49.99933|long=36.24559|address=вулиця Мистецтв, 8|wikipedia=|description=Визначна будівля в стилі українського архітектурного модерну, побудована у 1913 році за проєктом архітектора Костянтина Миколайовича Жукова. Будівля призначена для розміщення харківської художньої школи (нині ХДАДМ) — одного з найстаріших мистецьких закладів України. Будівля художнього училища один з найкращих і найяскравіших прикладів українвського модерну Харкова та України. | wikidata=Q12166926}}[[Файл:Poltavskyi Shliakh 50.jpg|міні|Залопанська пожежна частина]] * {{Listing|type=see|name = Залопанська пожежна частина|lat=49.98762|long=36.21183|address=вулиця Полтавський Шлях, 50|wikipedia=Залопанська пожежна частина|description=Пожежна частина та історична будівля на Залопані у центрі Харкова. Споруджена у 1845—1857 роках і реконструйована у 1906—1908. Одна з найперших будівель серед пожежних частин в Україні й найстаріша в місті Харкові. | wikidata=Q60333671}} * {{Listing|type=see|name = Будинок з химерами|lat=50.00803|long=36.24279|address=вулиця Чернишевська, 79|wikipedia=Будинок з химерами (Харків)|description=Історична будівля в центрі Харкова у стилі модерн з елементами англійської готики. Архітектори будівлі Володимир Покровський, Петро Величко прикрасили будинок декількома скульптурами мітичних створінь, за що будинок і отримав таку назву. | wikidata=Q4165587}} * {{Listing|type=see|name = Особняк Алчевських|lat=49.99904|long=36.23993|address=вулиця Жон Мироносиць, 13|wikipedia=Особняк Алчевських|description=Колишній особняк видатної сім'ї меценатів, промисловців, мільйонерів, просвітників Алчевських, побудований у 1893 році за проєктом Олексія Миколайовича Бекетова у центрі Харкова на вулиці Жон Мироносиць, 13. Саме тут був встановлений перший в Україні пам'ятник Тарасові Шевченку (1900 рік). | wikidata=Q122581797}} * {{Listing|type=see|name = Прибутковий будинок Піотровського|lat=49.98695|long=36.22994|address=Павлівський майдан, 4|wikipedia=Прибутковий будинок Піотровського|description=Прибутковий будинок поряд з міським ринком було зведено в 1913 році харківським купцем Адамом Піотровським. Будинок виконано у стилі українського модерну, а в ніші головного фасаду вмонтовано один з найстаріших у місті бюстів Тараса Шевченка. | wikidata=Q113638348}} * {{Listing|type=see|name = Будівля купецького банку|lat=49.98795|long=36.2325|address=Павлівський майдан, 10|wikipedia=Будівля купецького банку|description=Багатоповерхова будівля, де розміщувався банк, контори й готель, зведена за проєктом харківського архітектора Олександра Ржепішевського та архітектора з Санкт-Петербурга Миколи Васильєва. Споруда виконана у стилі північного модерну, прикрашена великими атлантами, химерними обличчями та іншою ліпниною. Будівля має монолітний залізобетонний каркас. На початку радянсько-німецької війни будівля була спалена, а пізніше постраждала від обстрілів. Відновлена в повоєнний період. | wikidata=Q61115009}} * {{Listing|type=see|name = Будинок зі шпилем|alt = |lat=50.00494|long=36.23102|address=майдан Конституції, 2|wikipedia=Будинок зі шпилем (Харків)|description=11-поверховий історичний хмарочос середини XX століття, що займає квартал в історичному центрі міста. Побудований на місці зруйнованих у роки Другої світової війни будівель. Планувалося звести ще декілька подібних хмарочосів на місці старовинних будинків, але, на щастя, план не реалізований. Через боротьбу з надмірностями в архітектурі, що була одним із процесів десталінізації у Радянському союзі, фасад з боку Вірменського провулку виконаний без деталей.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4165595}} * {{Listing|type=see|name = Губернаторський палац|alt = |lat=49.98874|long=36.22989|address=вулиця Університетська, 14|wikipedia=Губернаторський палац (Харків)|description=Губернаторський палац у Харкові побудований у 1770 — 1777 роках. Автор початкового проєкту точно невідомий, його інколи приписують італійському архітекторові Франческо Бартоломео Растреллі чи московському архітекторові Михайлу Тихменєву. Будував палац міський архітектор Іван Вільянов, а пізніше перший харківський професійний архітектор, родом з Охтирки на Сумщині Петро Ярославський. Побудований за наказом Катерини II спеціально для її приїзду, як шляховий палац, але була тут вона лише раз. Пізніше у будівлі палацу розмістилася резиденція губернатора, а у 1805 році тут розмістився другий в Україні університет.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4151346}} * {{Listing|type=see|name = Громадська бібліотека|alt = |lat=49.99082|long=36.2347|address=провулок Короленка, 18|wikipedia=Харківська громадська бібліотека|description=Архітектурна пам'ятка, що розташована у центрі Харкова. Зведена у 1899-1901 роках за проєктом видатного українського архітектора Олексія Бекетова, який виконав роботу безплатно. Будівля виконана у стилі неоренесанс, як і багато інших споруд Бекетова. Всередині бібліотеки збереглися оригінальні інтер'єри: мармурові сходи з кованою огорожею, світловий ліхтар з вітражем (зруйнований російським ракетним ударом у 2022 році), пілястри й ліпнина.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q50825907}} * {{Listing|type=see|name = Будинок із градусником|alt = |lat=49.99344|long=36.23186|address=вулиця Сумська, 1|wikipedia=|description=Будівля зведена у 1908—1910 роках для російсько-Азійського (раніше Північного) банку та жіночих медичних курсів. Банк замовив проєкт у архітекторів О.К.Шпігеля і М.Ф.Піскунова. А скульптор В.В.Кузнецов виконав на фасаді чоловічу і жіночу скульптури. У 1975 році на будівлі встановили 16-метровий градусник, який став відомим символом міста та місцем зустрічей.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122295107}} * {{Listing|type=see|name = Харківське медичне товариство|alt = |lat=49.99307|long=36.23447|address=вулиця Григорія Сковороди, 14|wikipedia=|description=Побудована у 1913 році для Харківського медичного товариства за проєктом Олексія Миколайовича Бекетова, який поєднав у будівлі елементи класицизму та модерну. Між куполом стоять грифони, які підтримують декоративні вази.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122581769}} * {{Listing|type=see|name = Провіантський склад|alt = |lat=49.99529|long=36.23557|address=провулок Мар'яненка, 4/1|wikipedia=Провіантський магазин (Харків)|description=Історична, кам'яна споруда в історичному центрі Харкова, вибудувана у 1785—1787 роках в стилі класицизм. Автор проєкту Петро Ярославський. Одна з найстаріших споруд у місті Харкові, що збереглися. Двоповерхова споруда Провіантського магазина в Харкові первісно призначалась для збереження збіжжя. Декор фасадів надзвичайно спрощений, головний фасад прикрашають неглибокі напівциркульні арки, вікна та карниз. Наразі використовується як крамниця «АТБ».|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4379626}} * {{Listing|type=see|name = Прибутковий будинок Академіка Потебні|alt = |lat=49.9938|long=36.23993|address=вулиця Дівоча, 3, 5|wikipedia=|description=Дві житлові будинки, виконані в цікавому цегляному стилі, побудовані для Потебні.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122295088}} * {{Listing|type=see|name = Забудова вулиці Дарвіна|alt = |lat=49.99743|long=36.24486|address=|wikipedia=Вулиця Дарвіна (Харків)|description=Вулиця Дарвіна, до 1920-х Садово-Куликівська — одна з найвідоміших туристичних вулиць у центрі Харкова. На ній зосереджено багато визначних пам'яток у різних стилях, будиноки Рижових (будинок Архітекторів), Чарльза Блекі, Дмитра Алчевського, Олексія Бекетова, Миколи Синельникова тощо.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4472017}} * {{Listing|type=see|name = Прибутковий будинок «Саламандра»|alt = |lat=49.99678|long=36.23247|address=Сумська вулиця, 17 і Римарська вулиця, 22|wikipedia=Прибутковий будинок страхового товариства «Саламандра»|description=Шестиповерхова будівля, збудована у 1914—1916 році, з головним фасадом на вулиці Сумській і другорядним на Римарській. Прибуткова будівля страхового товариства «Саламандра» збудована на основі конкурсного проєкту учнів Петербурзької академії мистецтв М. В. Редькіна та Д. М. Бердникова. Проєкт був удосконалений досвідченим архітектором Миколою Верьовкіним. Фасад будівлі вирішено в стилі неокласицизму, прикрашений ліпниною, скульптурами, бюстами, щитами із зображенням саламандр.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q117858867}} * {{Listing|type=see|name = Особняк Василя Кричевського|alt = |lat=49.9715|long=36.22057|address=вулиця Котляревського, 14|wikipedia=|description=На Москалівці у Харкові розташований власний особняк Василя Григоровича Кричевського, українського художника, архітектора, графіка, автора герба Української Народної Республіки (Тризуба). Творець нового українського стилю в архітектурі — Українського архітектурного модерну. В Харкові Василь Кричевський також звів декілька будівель.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122502014}} * {{Listing|type=see|name = Особняк Миколи Міхновського|alt = |lat=49.986|long=36.22093|address=вулиця Конторська, 21|wikipedia=|description=Цей будинок поруч із набережною не викликає ніяких особливих почуттів в плеяді пишної забудови Конторської вулиці. Однак його перший власник і мешканець — одна із найважливіших постатей історії України та Харкова. Тут жив Микола Іванович Міхновський — адвокат, публіцист, ідеолог українського самостійництва, перший представник і засновник українського націоналізму, діяч Української Народної Республіки й організатор українського війська, прихильник дерусифікації та автокефалії Православної церкви в Україні. В дворі по Кліщивському провулку у 1912 році він видавав україномовну газету Сніп про культурні події Харкова та Слобожанщини.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=}} * {{Listing|type=see|name = Садиба Павлових|alt = |lat=49.98753|long=36.2216|address=вулиця Полтавський Шлях, 13|wikipedia=Садиба Павлових (Харків)|description=Двоповерхова будівля в історичному центрі Харкова, на вулиці Полтавський шлях, збудована в 1832 році за проєктом архітектора Андрія Тона. Збудована для Єгора Павлова, онука купця Ісаї Павлова, власника торгового будинку Павлова на Павлівському майдані. 6 липня 2022 року о 00:20 Росія випустила декілька ракет по Харківській області, а одна з них влучила у будинок. Внаслідок попадання зруйновано 30 % будівлі, відновлення не планується.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q117858865}} * {{Listing|type=see|name = Головпоштамт|alt = |lat=49.99028|long=36.20619|address=Привокзальний майдан, 2|wikipedia=Головпоштамт (Харків)|description=Будівля побудована у 1927—1929 роках[4][5], після архітектурного конкурсу, за проєктом Аркадія Мордвінова (1896—1964). У попередні роки були плани побудувати на цій ділянці комплекс Держпрому, який врешті звели на майдані Свободи в центрі міста. Головпоштамт є одним із найкращих зразків харківського конструктивізму.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q93447549}} * {{Listing|type=see|name = Будинок «Табачник»|alt = |lat=50.00549|long=36.22459|address=проспект Незалежности, 1|wikipedia=Будинок «Табачник»|description=Історична будівля епохи конструктивізму в центрі Харкова. До проєктування одного з будинків прямо за Держпромом запрошують харківського архітектора єврейського походження Олександра Захаровича Когана. Він разом з архітектором П. М. Фроловим створюють проєкт 5-поверхового житлового будинку. У 1927 році розпочинається його зведення, ймовірно, житловим кооперативом «Табачник», від якого будинок і отримав назву. 1931 року будинок був зданий в експлуатацію. Споруда, як і багато інших будинків Задержпром'я, які обов'язково слід відвідати, є однією з цікавих пам'яток харківського конструктивізму.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122299749}} * {{Listing|type=see|name = Особняк Дмитра Багалія|alt = |lat=50.00099|long=36.24711|address=вулиця Багалія, 9|wikipedia=Вікіпедія|description=Дмитро Іванович Багалій — відомий український історик, філософ та громадський діяч, один із фундаторів, академік Української Академії Наук, ректор Імператорського Харківського університету, мер Харкова. Він також є автором єдиної фундаментальної праці з історії Харкова "Історія м. Харкова за 250 років його існування. 1905 рік" та праці "Історія Слободської України". На сучасній вулиці Багалія він у 1899 році він звів для себе власний будинок, який досі належить сім'ї Багаліїв.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122581627}} * {{Listing|type=see|name = Особняк Миколи Сомова|alt =«Пряничний будинок» |lat=50.00204|long=36.24842|address=вулиця Максиміліанівська, 11|wikipedia=|description=Цікавий казковий особняк на старовинній харківській вулиці, який колись мав ще й башту, був побудований у 1900 році для професора Харківського університету, дворянина Миколи Миколайовича Сомова. Автором проєкту є архітектор Олексій Миколайович Бекетов.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122581754}} * {{Listing|type=see|name = Будинок харківської НК|alt = |lat=50.00418|long=36.25447|address=вулиця Михайля Семенка, 16|wikipedia=Харківська НК|description=Цей, на перший погляд, непоказний будинок має досить криваву історію. Він був побудований як прибутковий у 1910-х роках. Після приходу більшовицької влади будівля націоналізована, мешканці виселені, а приміщеннях розмістилася Харківська губернська Надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією та саботажем. Вона відома своїми звірствами над звичайними людьми, яких після катувань, радянські вбивці скидали у яр у дворі будівлі. Сьогодні це знову житловий будинок, про історію якого вже нічого не нагадує.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122412459}} * {{Listing|type=see|name = Комерційне училище|alt = |lat=50.00488|long=36.24773|address=вулиця Григорія Сковороди, 77|wikipedia=Харківське комерційне училище Імператора Олександра III|description=Будівля комерційного училища ім. Імператора Олександра ІІІ є першою реалізованою будівлею авторства Олексія Миколайовича Бекетова. Вона була побудована у неоренесансному стилі в 1891—1893 роках. Зараз це головний корпус Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122728102}} * {{Listing|type=see|name = Гуртожиток «Гігант»|alt =«Гіга́нт» або ко́мплекс студе́нтських гурто́житків «Гіга́нт», або ко́мплекс пролета́рського студе́нтства «Гіга́нт», або «Буди́нок пролета́рського студе́нтства № 1» |lat=50.00623|long=36.24968|address=вулиця Григорія Сковороди, 79|wikipedia=Гуртожиток «Гігант»|description=Комплекс пам'яток архітектури епохи конструктивізму та гуртожиток НТУ «ХПІ» в історичному центрі Харкова, збудований впродовж 1929—1931 років за проєктом архітекторів Олександра Георгійовича Молокіна та Г. Д. Іконнікова. Є однією з найбільших будівель цього стилю в Харкові. Реконструйована у 1950-х роках з частковою зміною фасаду.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122581780}} * {{Listing|type=see|name = Прибутковий будинок Бойка|alt = |lat=50.00613|long=36.23877|address=вулиця Мироносицька, 44|wikipedia=|description=Цей будинок є однією з найвизначніших будівель в стилі українського архітектурного модерну в Харкові, який спотворений радянською надбудовою. Він побудований у 1912 – 1914 роках за проєктом відомого архітектора Сергія Тимошенка. У під'їзді збереглися розписи Миколи Самокиша в українському стилі. У 1930-х роках будинок надбудований і втратив цікаву башту. Через це втрачена загальна композиція.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122581739}} * {{Listing|type=see|name = Будівля Харківської обласної державної адміністрації|alt = |lat=50.00418|long=36.23628|address=вулиця Сумська, 64|wikipedia=Будівля Харківської обласної державної адміністрації|description=Відома адміністративна будівля та архітектурна пам'ятка у центрі Харкова, побудована у 1951—1954 роках у стилі неокласицизм на місці знищеної у роки Другої світової будівлі обкому. 1 березня 2022 року в будівлю влучили дві російські ракети, внаслідок чого була зруйнована значна її частина. 13 листопада 2023 Олег Синєгубов повідомив кількість загиблих після розбору завалів, яка становить 44 людини, щонайменше 35 отримали поранення.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q132776971}} * {{Listing|type=see|name = Жіноча недільна школа Христини Данилівни Алчевської|alt = |lat=49.99913|long=36.23785|address=вулиця Жон Мироносиць, 9|wikipedia=Харківська жіноча недільна школа|description=Будівля побудована у 1896 році відомим українським архітектором Олексієм Бекетовим для Харківської жіночої недільної школи. Школа для навчання грамоти й загальної освіти дорослих, заснована 1862 року українською педагогинею Христиною Алчевською. Проіснувала понад 50 років. З 1862 по 1870 школа працювала нелегально. Попри офіційні заборони, Алчевська пропагувала в своїй школі українську мову, народні пісні, творчість Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Івана Франка, Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського й інших класиків української літератури. У діяльності Харківської жіночої недільної школи брали участь визначні вчені й педагоги: Дмитро Багалій, Микола Сумцов, Микола Корф, Борис Грінченко та інші.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122581795}} * {{Listing|type=see|name = Анатомічний театр Харківського жіночого медичного інституту|alt = |lat=49.99267|long=36.23529|address=Скрипниківський узвіз, 8|wikipedia=Анатомічний театр Харківського жіночого медичного інституту|description=Колишня громадська будівля у Харкові, збудована за проєктом академіка архітектури Олексія Бекетова у 1910—1911 роках як анатомічний театр для Харківського жіночого медичного інституту. В анатомічному театрі проходили лекції та анатомічні роботи, зокрема, студентки вивчали будову людського тіла, викладачі проводили розтини та вчили робити розрізи. Також був анатомічний музей. З середини 2000-х років покинута та занедбана будівля, забита дошками.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q106651354}} * {{Listing|type=see|name = Одноповерхова садиба ХVIII століття|alt =т.з. Будинок Урюпіна |lat=49.99392|long=36.23082|address=вулиця Римарська, 4|wikipedia=Будинок Урюпіна|description=Цей одноповерховий будинок є найстарішою збереженою житловою спорудою міста. Будинок збудовано наприкінці XVIII століття. За легендою, з 1799 по 1805 рік власником будівлі був міський голова Харкова Єгор Урюпін. Однак насправді він тут ніколи не жив, а його реальний будинок зберігся і розташований поруч на Римарській, 8.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q60377622}} * {{Listing|type=see|name = Палац культури «Залізничник»|alt =Палац робітника |lat=49.99848|long=36.20354|address=вулиця Велика Панасівська, 83А|wikipedia=Палац культури «Залізничник»|description=Це одна з найвизначніших пам'яток харківського конструктивізму, побудована у 1927—1932 роках за проєктом архітектора Олександра Дмитрієва. Дуже цікавою є композиція головного фасаду у вигляді хвилястої поверхні. 18 серпня 2022 року унаслідок ракетного обстрілу Харкова російські військові знищили Палац культури «Залізничник». За даними Харківської обласної прокуратури, в результаті цього сталося займання на площі 4200 кв. м. Розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 438 Кримінального Кодексу України (порушення законів і звичаїв війни). Станом на березень 2025 року палац досі не законсервований та продовжує руйнуватися.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q56231261}} * {{Listing|type=see|name = Харківський іподром|alt = |lat=50.01419|long=36.25116|address=майдан Іподрому, 2|wikipedia=Харківський іподром|description=Харківський іподром був заснований у 1848 році на Кінному майдані. На початку ХХ століття він перемістився у Нагірний район, на сучасний майдан Іподрому, де у 1914 році за проєктом архітектора Здислава Юліановича Харманського було зведено нову будівлю, що нагадує замок. Споруда виконана в стилі романтичного модерну, а побудована із білої цегли харківського товариства "Силікат", завод якої зберігся на Основі й використовується як школа.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4496318}} * {{Listing|type=see|name = Завод барона Едварда Фердинанда Берґенгейма|alt =Завод Едуарда Берґенгейма |lat=49.99672|long=36.20505|address=вулиця Велика Панасівська, 67|wikipedia=Товариство барона Бергенгейма|description=Завод цегли, керамічних і теракотових виробів був заснований у Харкові вихідцем з міста Або (зараз Турку), інженером, бароном Великого князівства Фінляндського Едвардом Фердинандом Берґенгеймом у 1876 році. Це був перший і єдиний такий завод на всю Україну. Його продукцію можна побачити у Держпромі, Шарівському палаці, багатьох соборах і церквах, будинках, спорудах Харкова, України та за кордоном. Будівлі заводу, як прибутковий будинок в модерному стилі, так і заводські споруди, зведені за проєктом власника у 1890 році, збереглися, хоч і знаходяться у поганому стані.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=}} * {{Listing|type=see|name = Майдан Конституції|alt = |lat=49.99098|long=36.23267|address=|wikipedia=Майдан Конституції (Харків)|description=Центральний майдан Харкова, що виник разом із заснуванням міста, навколо фортеці. Кілька разів змінював назву. Майже кожен будинок на майдані Конституції є архітектурною пам'яткою. Тут розташована Харківська міська рада та інші центральні міські органи влади.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4365606}} * {{Listing|type=see|name = Майдан Свободи|alt = |lat=50.00494|long=36.23102|address=|wikipedia=Майдан Свободи (Харків)|description=Один із центральних майданів міста Харкова. Займає шосте місце за величиною у Європі та дванадцяте у світі. Ансамбль майдану включає багато визначних споруд: Держпром, Дім Проєктів (головний корпус університету), Дім Кооперації, Готель «Харків», будинок рад (будівля обладміністрації) та ін.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q961993}} === Пам'ятники === {{Вікіпедія|Пам'ятники Харкова}} [[Файл:Пам'ятник вченому, винахідникові і громадському діячеві В. Н. Каразіну, засновнику Харківського університету. Вид з боку.jpg|міні|Пам'ятник Василеві Каразіну, один з найстаріших у місті]] * {{Listing|type=see|name = 16-метровий пам'ятник Тарасу Шевченка|lat=50.00113|long=36.23419|address=вулиця Сумська, сад Шевченка|wikipedia=Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків)|description=Пам'ятник українському поетові, письменнику, митцю і мислителю Тарасові Григоровичу Шевченку в місті Харкові, один з найкращих і найвідоміших зразків монументальної Шевченкіани у світі. Є одним із символів міста, визначною міською монументальною пам'яткою І-ї половини ХХ століття. | wikidata=Q4343376}} * {{Listing|type=see|name = Пам'ятник гарматам Слобідсько-Української губернії|lat=49.99271|long=36.2311|address=майдан Конституції|description=Гармати Слобідсько-Української губернії, що охороняли Харків від кримських та ногайських татар у XVII столітті. Були встановлені як пам'ятник у 1820-х роках перед Будинком Дворянського зібрання (зруйнований) на майдані Конституції (тоді Миколаївському), що робить їх найстарішим пам'ятником міста, що зберігся (до цього був пам'ятник заснуванню Харкова, що існував з 1785 по 1920-ті роки).|url=|map= | wikidata=}} * {{Listing|type=see|name = Пам’ятник Василеві Каразіну|lat=50.00461|long=36.22788|address=майдан Свободи, 4|description=Пам'ятник видатному українському вченому-просвітнику, винахіднику, громадському діячеві, засновнику першого у східній Україні університету (1805) Василю Каразіну в центрі Харкова. Пам'ятник є одним із перших у Харкові після пам'ятнику заснуванню міста (XVIII століття, демонтований у 1920-х), пам'ятнику Шевченкові (1901 рік, нині знаходиться у музеї Шевченка у Києві) та пам'ятника Пушкіну (1904 рік, демонтований у 2022). Нині є найстарішим пам'ятником Харкова, що зберігся у місті.|url=|map=|wikipedia=Пам'ятник Василю Каразіну | wikidata=Q4343191}} * {{Listing|type=see|name = Пам’ятник Миколі Гоголю|lat=49.9949|long=36.233|address=Театральний майдан|description=Бронзове погруддя-пам'ятник українському письменнику Миколі Гоголю, встановлений у 1909 році на Театральному майдані напроти Харківського академічного українського драматичного театру ім. Т. Шевченка. Один з найстарших пам'ятників Харкова.|url=|map=|wikipedia=Пам'ятник Миколі Гоголю (Харків) | wikidata=Q4343130}} * {{Listing|type=see|name = Танк Mark V|lat=49.99287|long=36.23098|address=майдан Конституції|description=Англійський танк Mark V, встановлений як пам'ятник в історичному центрі Харкова у 1938 році. Спочатку було встановлено два танки: так званий «композит» з лівим та правим розташуванням гармати (відповідно правий та лівий танки танкового взводу). Другий пам'ятник розташовувався на Сергіївському майдані та був втрачений у 1943 році або дещо пізніше.|url=|map=|wikipedia=Британський танк Mk.V (Харків) | wikidata=Q4096595}} * {{Listing|type=see|name = Пам'ятник Олексієві Бекетову|alt = |lat=50.00032|long=36.23485|address=вулиця Сумська, 40|wikipedia=Пам'ятник Олексію Бекетову (Харків)|description=Пам'ятник видатному українському архітектору і педагогу, заслуженому діячеві мистецтв УРСР (1941) О. М. Бекетову було урочисто відкрито 22 серпня 2007 року. Автори — скульптор Сейфаддін Гурбанов та архітектор Юрій Шкодовський. На церемонії відкриття був присутнім також онук архітектора Федір Рофе-Бекетов. На вулиці Чорноглазівській встановлений ще один пам'ятник Бекетову, але там він стоїть.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4343080}} * {{Listing|type=see|name = Пам'ятник Олексію Алчевському|alt = |lat=49.99882|long=36.23697|address=вулиця Чернишевська, сквер Перемоги|wikipedia=Пам'ятник Олексію Алчевському (Харків)|description=Бюст-пам'ятник видатному меценату Олексію Алчевському, встановлений 23 серпня 2004 року у сквері Перемоги на розі вулиць Чернишевської та Жон Мироносиць. Пам'ятник є подарунком міста Алчевська до святкування 350-річчя заснування Харкова. В Алчевську встановлений такий самий пам'ятник.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q12138400}} * {{Listing|type=see|name = Пам'ятник 50-й паралелі|alt = |lat=49.99994|long=36.23394|address=сад Шевченка, з боку вул. Сумської|wikipedia=Пам'ятник 50-й паралелі|description=Пам'ятний знак у Харкові, що символізує, що місто є найбільшим на 50-й паралелі північної широти. Встановлений у Міському саду ім. Шевченка по лінії проходження 50-ї паралелі північної широти у 2010 році.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4342992}} * {{Listing|type=see|name = Пам'ятник Петрові Сагайдачному|alt = |lat=49.98872|long=36.24248|address=Гімназійна набережна|wikipedia=Пам'ятник Петрові Сагайдачному (Харків)|description=Пам'ятник українському гетьманові Петру Конашевичу-Сагайдачному. Оригінально пам'ятник було встановлено 14 червня 2008 року Севастополі. Демонтований російськими окупантами 25 квітня 2014 року. За зверненням міської влади Харкова був перевезений до нашого міста, де встановлений на набережній.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q12138406}} * {{Listing|type=see|name = Пам'ятник Незалежности|alt = |lat=49.99217|long=36.2307|address=Пам'ятник Незалежності (Харків)|wikipedia=Вікіпедія|description=Пам'ятник, встановлений на честь проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року у місті Харкові на майдані Конституції. Був урочисто відкритий 22 серпня 2012 року напередодні 21-ї річниці Незалежності держави та Дня міста Харкова (святкується 23 серпня).|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q12138484}} * {{Listing|type=see|name = Пам'ятник Миколі Скрипнику|alt = |lat=49.99656|long=36.23872|address=вулиця Григорія Сковороди, 31|wikipedia=|description=Пам'ятник українському радянському партійному діячеві, автору "Харківського" правопису української мови ("Скрипниківка"), провідникові українізації, репресованому 1933 року, М. О. Скрипнику було встановлено 1969 року. Автори — скульптор М. Ф. Овсянкін та архітектор В. Г. Гнєздилов|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=}} * {{Listing|type=see|name = Пам'ятник Григорію Квітці-Основ'яненку|alt = |lat=49.98879|long=36.23131|address=вулиця Григорія Квітки-Основ'яненка|wikipedia=|description=Пам'ятник українському письменнику, харківцю Григорієві Квітці-Основ'яненку встановлено 19 жовтня 1993 року до 215-річчя з дня народження діяча. Бронзову фігуру письменника, зображеного з пером і папером в руках створили скульптор С. А. Якубович та архітектор Ю. М. Шкодовський|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=}} === Релігійні споруди === {{Вікіпедія|Храми Харкова}} [[Файл:Blagoveschensky Cathedral - 01.jpg|міні|Благовіщенський катедральний собор]] * {{Listing|type=see|name = Покровський собор|alt = 1689|address = вулиця Університетська, 8|wikipedia=Покровський собор (Харків)|description=Найстаріша будівля міста. Кам'яна будівля Покровського собору була побудована козаками за межами тодішніх кордонів фортеці, поблизу її північної стіни, в 1689-му замість дерев'яної Покровської церкви (відомої ще з 1659 року). У тому ж 1689 році храм освячений митрополитом Авраамом. Храм виконано у стилі українського (козацького) бароко.|lat=49.99169|long=36.22883 | wikidata=Q4369380}} * {{Listing|type=see|name = Собор Успіння Пресвятої Богородиці|alt = 1777|address = вулиця Університетська, 11|lat=49.98988|long=36.23044|wikipedia=Свято-Успенський собор (Харків)|description=Найстаріший храм Харкова. Собор заснований у середині XVII століття, а сучасна будівля зведена в 1771—1777 роках за кошти духівництва і харків'ян. Дзвіниця собору до 2006 року була найвищою будівлею міста (89,5 м.). Храм зведено у стилі бароко, а дзвіницю у стилі класицизм. | wikidata=Q2381859}} * {{Listing|type=see|name = Благовіщенський собор|alt = 1901|lat=49.99056|long=36.22397|address=Благовіщенський майдан, 1|wikipedia=Свято-Благовіщенський кафедральний собор (Харків)|description=Найбільший кафедральний храм Східної Європи, побудований впродовж 1888—1901 років у неовізантійському стилі з цікавим оформленням мурування різними кольорами. Перша церква в ім'я Благовіщення Пресвятої Богородиці заснована близько 1655 р., одночасно з Миколаївською та Різдвяною. | wikidata=Q578671}} * {{Listing|type=see|name = Собор Успіння Пресвятої Діви Марії|alt = 1892|lat=49.99643|long=36.23521|address=вулиця Гоголя 4|wikipedia=Собор Успіння Пресвятої Діви Марії (Харків)|description=Римо-католицький костел, побудований у неоготичному стилі в 1887—1892 роках за проєктом харківського міського інженера Болеслава Михайловського. Будівля має базилікальну форму, високу готичну дзвіницю з круглим вікном-розеткою в другому ярусі, увінчану шпилем. | wikidata=Q4426046|url=https://www.catholic-kharkiv.org/|facebook=https://www.facebook.com/people/Харківсько-Запорізька-дієцезія-РКЦ/100064371654885/#}} * {{Listing|type=see|name = Харківська хоральна синагога|alt = 1913|lat=49.99243|long=36.23497|address=вулиця Григорія Сковороди, 12.|wikipedia=Харківська хоральна синагога|description=Сучасна Харківська синагога зведена на місці синагоги в класичному особняку кінця XVIII ст. за проєктом архітектора Валентина Августовича Фельдмана у 1912—1913 роках. Будівля заввишки 42 м заввишки й 50 метрів завдовжки. Дизайн будівлі виконаний у романо-готичних, неоготичних та неомавританських формах та нагадує величезні стіни стародавньої Палестини. | wikidata=Q4496277|url=https://www.jewishkharkov.org/}} * {{Listing|type=see|name = Караїмська кенаса|alt = 1893|lat=49.9857|long=36.23637|address=вулиця Кузнечна, 24|wikipedia=Кенаса (Харків)|description=Перша харківська кенаса з'явилася в 1853 році у Подільському провулку, в колишньому будинку Ізмайлових. На побудову окремої будівлі караїмської кенаси внесли кошти 36 караїмських сімей. Сучасна кенаса була побудована в 1891-1893 році за проєктом архітектора Бориса Покровського на розі Подільського провулку та Кузнечної вулиці. | wikidata=Q4219325}} * {{Listing|type=see|name = Троїцька церква|alt = |lat=49.98646|long=36.23297|address=провулок Троїцький, 3|wikipedia=|description=Церква побудована у 1857—1862 за проєктом Андрія Тона – першого харківського міського архітектора, який звів схожу церкву, але без дзвіниці, у сучасному Молодіжному парку. Дзвіниця цієї церкви (пров. Троїцький) була знесена у радянські роки, а нещодавно була відновлена в історичному вигляді.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122239022}} ==== Мечеті ==== * {{see | name=Соборна мечеть | alt=ІКЦ "Бісмілля" | url= | email= | wikidata=Q6400692 | wikipedia=Харківська_соборна_мечеть | address=вул. Ярославська, 31 | lat=49.9853639 | long=36.2202153 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content=Перша мечеть на цьому місці була збудована ще у 1906 році завдяки зусиллям місцевої татарської громади. У 1936 році радянська влада зруйнувала мечеть. Відбудова відбулася лише через багато років, після відновлення незалежності України. Нову сучасну будівлю мечеті було відкрито у 2006 році. П’ять разів на день тут відбуваються обов’язкові молитви. Щоп’ятниці проходить джума-намаз (п’ятнична проповідь) арабською та українською/російською. Проводяться уроки з вивчення Корану, арабської мови, ісламської етики. Мечеть — центр культурного й релігійного життя мусульман Харкова, тут святкують Рамадан, Ід аль-Фітр, Ід аль-Адха. Громада мечеті — це не тільки харківські татари, а й мусульмани з інших країн: студенти з Близького Сходу, Північної Африки, Туреччини, Азербайджану, Центральної Азії. Ця мечеть стала символом мусульманської громади Харкова й прикладом мирного співіснування культур і релігій. Під час війни мечеть не раз допомагала волонтерам і стала одним із осередків гуманітарної допомоги. }} * {{see | name=Ісламський культурний центр «Аль-Манар» | alt= | url=https://www.arraid.org/ua/ikc-m-harkiv | email=al-manar@arraid.org | wikidata=Q132776985 | wikipedia=Ісламський_культурний_центр_м._Харкова_«Аль-Манар» | address=пров. Селищний, 2 | lat=49.9894777 | long=36.2696911 | directions= | phone=+38 (057) 731-95-19 | tollfree= | fax=+38 (057) 731-95-18 | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content=«Аль-Манар» — це не просто мечеть, а цілий ісламський культурний центр, який виконує релігійну, освітню та соціальну функції для мусульман Харкова та регіону. Центр було відкрито на початку 2000-х років, і він швидко став важливим осередком для мусульманської громади міста, особливо для студентів з-за кордону. Громада Аль-Манару дуже інтернаціональна: тут моляться і спілкуються мусульмани з України, Туреччини, Єгипту, Йорданії, Сирії, Іраку, Пакистану, Африки, Центральної Азії. Особливо багато тут студентів іноземців з харківських вишів. У даному ІКЦ є: проста, але простора мечеть із молитовним залом для чоловіків; окрема зона для жінок; кімнати для занять, конференц-зал; невелика бібліотека, де можна почитати релігійну літературу арабською, українською, російською. Назва "Аль-Манар" (المنار) перекладається з арабської як "Маяк". Це символ того, що центр прагне бути джерелом знань, світла і моральної опори для мусульманської громади Харкова. }} * {{see | name=Центральна мечеть «Аль-Баракят» | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-kharkiv | email= | wikidata= | wikipedia= | address=пров. Цигарівський, 8/10 | lat=49.975166 | long=36.2323959 | directions= | phone=+38(093)135-47-46, +38(066)420-84-16 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content="Аль-Баракят" — це відносно невелика мечеть та духовний центр для частини мусульманської громади Харкова. Вона розташована у центральній частині міста, поруч із житловими кварталами. Мечеть «Аль-Баракят» об’єднує переважно харківських татар, а також мусульман з інших країн, зокрема студентів. Це місце часто обирають люди, які цінують більш затишну, "домашню" атмосферу. Мечеть не є великою за розміром, має простий класичний ісламський стиль. Є розділення молитовних зон для чоловіків та жінок. Усередині — стримане оздоблення з мінімалістичним декором. «Аль-Баракят» у перекладі з арабської означає "Благословення" — назва символізує духовне наповнення і добрі справи, на які налаштована громада мечеті. }} * {{see | name=Мечеть «Сунна» | alt= | url= | email= | wikidata=Q132776998 | wikipedia=Мечеть_«Сунна» | address=вул. Академіка Барабашова, 36А | lat=50.0226411 | long=36.3191586 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content=Мечеть «Сунна» — одна з важливих релігійних споруд для мусульманської громади Харкова, розташована на Салтівці — одному з найбільших районів міста. Ця мечеть пов’язана з мусульманською релігійною громадою, яка орієнтується на сунітський іслам. Вона є місцем не тільки для молитви, але й для навчання, спільних заходів та свят. До мечеті «Сунна» належать мусульмани різних національностей — як українці, так і іноземці (особливо студенти та молодь). Тут панує тепла, відкрита атмосфера для нових прихожан. На початку повномасштабного вторгнення РФ мечеть постраждала під час обстрілів Салтівки у 2022 році. Частину будівлі було пошкоджено, але громада змогла частково відновити приміщення. Сама мечеть — це скромна будівля без високого мінарету. Є молитовна зала, жіноча зона, класи для навчання. Простий інтер'єр, зручний для спільних і релігійних заходів. Назва мечеті — «Сунна» — це посилання на пророчий шлях у ісламі, а сама громада зосереджена на традиційному сунітському розумінні віри. Певний час імамом мечеті був Артур Абу Ібрагім (Артур Якубов), що загинув 2024 року під час бойових дій. }} === Меморіали і Некрополі === * {{Listing|type=see|name = Меморіал жертвам Голодомору|alt = |lat=50.10278|long=36.2651|address=За окружною дорогою|wikipedia=Меморіал жертвам Голодомору (Харків)|description=Меморіальний комплекс пам'яті Жертв Голодомору було урочисто (за участі Президента України В. А. Ющенка) відкрито 19 листопада (День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій) 2008 року. Автор — О. М. Рідний. Пошкоджений російськими атаками.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4290243}} * {{Listing|type=see|name = Пам'ятний хрест жертвам Голодоморів|alt = |lat=50.0082|long=36.2485|address=Молодіжний парк|wikipedia=Меморіал жертвам Голодомору (Харків)|description=Пам'ятний хрест Жертвам Голодомору встановлено 4 жовтня 1989 року. Це перший такий пам'ятний знак. Він від встановлення мислився як тимчасовий до спорудження меморіального комплексу.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q122501841}} * {{Listing|type=see|name = Меморіальний комплекс Слави|alt = |lat=50.03827|long=36.26441|address=Харківське шосе|wikipedia=|description=Меморіал-поховання жертв Другої світової війни. Знаходиться у харківському лісопарку.|price=|url= | wikidata=Q122501842}} * {{Listing|type=see|name = Меморіал жертв тоталітаризму|alt = тимчасово закритий|lat=50.08114|long=36.26361|address=Харківське шосе|wikipedia=Меморіал жертв тоталітаризму|description=Меморіал-поховання жертв радянських репресій. Знаходиться у харківському лісопарку.|price=|url= | wikidata=Q1457486}} * {{Listing|type=see|name = Дробицький яр|alt = тимчасово закритий|lat=49.93502|long=36.44869|address=в кінці проспекту Героїв Харкова|wikipedia=Дробицький яр|description=Урочище, відоме як місце масових розстрілів цивільного населення, переважно євреїв, що здійснювалися нацистськими окупаційними військами у 1941-1942.|price=|url=https://www.drobytskyyar.org/ | wikidata=Q561913}} * {{Listing|type=see|name = Парк Пам'яті|alt = |lat=49.99667|long=36.29708|address=вулиця Академіка Павлова|wikipedia=Парк Пам'яті (Харків)|description=Меморіальний парк в історичному районі Тюринка. У 1960-х роках, на місці колишнього єврейського цвинтаря, був споруджений Комсомольський парк. У 1980-90-х було знайдено людські рештки. Встановлено, що тут також поховано 7 тисяч жертв політичних репресій та невідома кількість жертв Голодомору, в тому числі й діти. На місці поховань у 1990 році встановлено пам'ятний камінь. 22 березня 1990 року, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 71, паркові надано статус місця поховання жертв політичних репресій. А у 2007 році назва "Комсомольський" замінена на "парк Пам'яті".|price=|url= | wikidata=Q111199921}} Некрополі в Харкові фактично відсутні, радянський період пережели лише декілька могил визначних містян у наступних кладовищах. Всі інші поховання, зокрема навіть деяких відомих людей, були знищені без перепоховання. * {{Listing|type=see|name = Івано-Усікновенське кладовище|alt =Молодіжний парк |lat=50.00824|long=36.25035|address=між вулицями Алчевських і Григорія Сковороди|wikipedia=Івано-Усікновенський цвинтар|description=Найвідоміший некрополь Харкова, місце спочинку відомих харківців XIX — початку XX ст.. Тут були поховані Микола Хвильовий, сім'я Алчевських, Шульженків, харківські творці, політики й діячі. Збереглися могили Петра Петровича Гулака-Артемовського, Марка Лукича Кропивницького, Сергія Івановича Васильківського і декілька інших|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4202546}} * {{Listing|type=see|name = Лютеранське кладовище|alt =Міське кладовище № 2 |lat=50.00969|long=36.25499|address=між вулицями Алчевських і Григорія Сковороди|wikipedia=Міське кладовище № 2 (Харків)|description=Некрополь на території Харкова, який складається з двох частин, розділених Журавлівським узвозом. Традиційно служить для поховання найбільш заслужених харків'ян. Південна частина старіша, є нині найдавнішим серед наявних кладовищ Харкова. Тут збереглися могили іноземців, бо це було кладовище для поховань людей не православного віросповідання. У радянські часи тут поховано також декілька визначних харківців: Бокаріус, Гіршман, Левицька тощо. Також сюди перенесено (ймовірно, без решток) надгробок Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка. Тут також збереглася цвинтарна лютеранська каплиця початку ХХ століття, перетворена на сторожку.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q41761765}} * {{Listing|type=see|name = Міський цвинтар №13|alt =закрите |lat=50.02105|long=36.27325|address=вулиця Григорія Сковороди|wikipedia=Міський цвинтар №13 (Харків)|description=Кладовище було засноване у ІІ половині ХХ століття. Сюди було перенесено декілька могил визначних харківців з інших міських цвинтарів. Зараз тут поховані сім'я Алчевських (крім Олексія, його могила знищена), Багалій, Сумцов, Бекетов, Потебні, Корнієнко, Погорєлов, Бурачек, Синельников, Воробйов тощо.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q47508103}} == Чим зайнятись == === Музеї === {{Вікіпедія|Список музеїв Харківської області#Музеї Харкова}} [[Файл:Kharkiv, Universitetska, 5.jpg|міні|Харківський історичний музей]] Наразі більшість музеїв Харкова закрита через повномасштабне вторгнення. 3 музеї та 2 галереї на території міста продовжують працювати: * {{Listing|type=do|name = Музей керамічної плитки та сантехніки|alt = безплатно|lat=49.96628|long=36.32261|address=проспект Героїв Харкова, 257а, салон керамічної плитки|wikipedia=Музей керамічної плитки та сантехніки|description=Фонд експонатів налічує понад 1000 експонатів. Основа експонатів — плитка. Більша частина керамічних плиток є від Товариства барона Берґенгейма. Збережені також зразки плитки промислового мистецтва Василя Кричевського. У зберіганні наявна цегла, італійські та іспанські декоративні фризи — ХХ століття, із застосуванням ручної праці. | wikidata=Q28705377}} * {{Listing|type=do|name = Харківський літературний музей|alt = тимчасово закритий після російського удару. Детальніше на сайті|lat=50.00112|long=36.24569|address=вулиця Багалія, 6|wikipedia=Харківський літературний музей|description=Музей знайомить з художньою літературою, з історією літератури на Слобожанщині, із сучасною літературною теорією. Виставки та освітні програми Літературного музею показують, як література впливає на життя людей, як вона акумулює у собі культурний досвід різних спільнот.|price=|url=https://litme.com.ua/uk/ | wikidata=Q4496323}} * {{Listing|type=do|name = Музей видатних харків'ян ім. К. І. Шульженко|alt = вартість квитка 50 грн. Для дітей, підлітків 25 грн|lat=49.98977|long=36.27037|address=провулок Селищний, 1|wikipedia=Музей видатних харків'ян ім. К. І. Шульженко|description=Музей названий на честь співачки Клавдії Шульженко, тут зберігається багато експонатів та реліквії, пов'язані з нею. У музеї проводяться вечори пам'яті та поезії.|price=|url=https://muzeyshulzenko.jimdofree.com/ | wikidata=Q15268553}} * {{Listing|type=do|name = Галерея АВЕК та Feldman MUSEUM|alt = безплатно|lat=50.00543|long=36.2369|address=вулиця Сумська, 72 (тимчасово)|wikipedia=|description=Приватна галерея, де проходять заходи, а також регулярні виставки на різну тематику з експонатами з різних частин світу.|price=|url=https://feldman.ua/galereya-avek/}} * {{Listing|type=do|name = Харківська муніципальна галерея|alt = |lat=49.99833|long=36.23683|address=вулиця Чернишевська, 15|wikipedia=|description=Муніципальна галерея у центрі міста, де проходять різноманітні виставки й події.|price=|url=https://mgallery.kharkov.ua/|phone=+380 57 706 1620}} ==== [[w:Список_музеїв_Харківської_області#%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0|Всі музеї Харкова]] ==== === Парки === {{Вікіпедія|Парки і сквери Харкова}} [[Файл:Круглий сквер у Харкові.jpg|міні|Круглий сквер на майдані Свободи]] * {{Listing|type=do|name = Сад імені Тараса Шевченка|alt = |lat=50.00179|long=36.23185|address=вулиця Сумська, 35|wikipedia=Сад імені Тараса Шевченка (Харків)|description=Ботанічна пам'ятка природи у центрі міста Харкова, один з найстаріших парків України й найстаріший у місті. Закладений він був са́ме як Університетський сад у 1804—06 роках, створювався у пейзажному (англійському) стилі. На території саду встановлено декілька пам'ятників, зокрема, відомий пам'ятник Т.Г.Шевченку.|price=|url=https://zelenbud.webflow.io/areas/sadshevchenko | wikidata=Q4145702}} * {{Listing|type=do|name = Центральний парк|alt = |lat=50.01628|long=36.24628|address=вулиця Сумська, 81|wikipedia=Центральний парк (Харків)|description=Міський парк Харкова. Розташований на площі понад 130 га. На території парку розташовані десятки атракціонів, декілька невеликих сцен, кінотеатр «Парк», дитяча залізниця, підвісна канатна дорога, тенісні корти тощо.|price=|url=https://centralpark.kh.ua/ua/ | wikidata=Q4504342}} * {{Listing|type=do|name = Харківський зоопарк|alt = |lat=50.00298|long=36.22522|address=вулиця Сумська, 35|wikipedia=Харківський зоопарк|description=об'єкт природно-заповідного фонду Харкова загальнодержавного значення. Заснований у 1895 році. Найстаріший зоопарк України.|price=|url=https://zoo.kharkiv.ua/|facebook=https://www.facebook.com/zookharkov1895/|instagram=https://www.instagram.com/kharkivzoo_official/ | wikidata=Q4496313}} * {{Listing|type=do|name = Саржин Яр|alt = |lat=50.02605|long=36.22808|address=проспект Науки, 40|wikipedia=Саржин Яр|description=Балка (яр), пам'ятник природи місцевого значення, відомий джерелом мінеральної води, завдовжки понад 12 км з пологими схилами. Парк підходить для відпочинку чи пікніку, єдиний з центральних парків міста, де дозволено ходити по більшості газонів.|price=|url=|facebook=|instagram= | wikidata=Q4408585}} * {{Listing|type=do|name = Харківський ботанічний сад|alt = наразі лише за записом|lat=49.99934|long=36.2253|address=вулиця Клочківська, 52|wikipedia=Харківський ботанічний сад|description=Об'єкт природно-заповідного фонду м. Харкова загальнодержавного значення, найстаріший ботанічний сад України. Заснований у 1804 р. Кількість видів флори становить понад 2000.|price=|url=https://garden-karazin.blogspot.com/|facebook=|instagram= | wikidata=Q4095120}} === Театри === [[Файл:Sumskaya 09 05.jpg|міні|Харківський академічний український драматичний театр, де працював театр «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса]] * {{listing | type=do| name= Харківський національний академічний театр опери і балету імені М. В. Лисенка | url=http://theatre.kharkov.ua/ | wikipedia=Харківський_національний_академічний_театр_опери_та_балету_імені_Миколи_Лисенка | wikidata=Q4496333| email= | address= вул. Сумська 25 | lat= 49.999216 | long= 36.232226 | directions= | phone=+380 572 473043 | tollfree= | fax= | hours=| price= | content= |description=Перший український стаціонарний оперний театр. У репертуарі театру 65 оперних і балетних постановок. До театральної трупи входять понад 300 артистів.}} * {{listing | type=do| name= Харківська обласна філармонія | url=https://filarmonia.kh.ua/ | wikipedia=Харківська обласна філармонія | address= вулиця Римарська 21 | lat= 49.99756 | long= 36.23098 | wikidata=Q2084000}} * {{listing | type=do| name= Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка | url=https://www.theatre-shevchenko.com.ua/ | wikipedia=Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка | address= вулиця Сумська, 9 | lat= 49.99499 | long= 36.23208 | wikidata=Q4496305}} * {{listing | type=do| name= Харківський академічний драматичний театр імені Квітки-Основ'яненка | url=https://kharkiv-theatre.com.ua/ | wikipedia=Харківський академічний драматичний театр | address= вулиця Чернишевська, 11 | lat= 49.99729 | long= 36.23629 | wikidata=Q4496348}} * {{listing | type=do| name= Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва | url=https://puppet.kharkov.ua/ | wikipedia=Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва | address= майдан Конституції, 24 | lat= 49.99206 | long= 36.23264 | wikidata=Q4496352}} * {{listing | type=do| name= Харківський академічний театр музичної комедії | url=https://www.operetta.kharkiv.ua/ | wikipedia=Харківський академічний театр музичної комедії | address= вулиця Благовіщенська , 32 | lat= 49.98912 | long= 36.21465 | wikidata=Q12166956}} * {{listing | type=do| name= Харківський театр для дітей та юнацтва | url=https://www.tyz.kharkov.ua/ | wikipedia=Харківський театр для дітей та юнацтва | address= вулиця Полтавський шлях, 18 | lat= 49.98835 | long= 36.22237 | wikidata=Q4496353}} * {{listing | type=do| name= Кіноконцертна зала «Україна» | url= | wikipedia=Кіноконцертна зала «Україна» (Харків) | address= вулиця Сумська, 35 | lat= 50.00079 | long= 36.22835 | wikidata=Q12116494}} === Свята і події === * '''Різдво та Новий рік''' (6, 25, 31 грудня-1 січня). До різдвяних свят місто прикрашають святковою ілюмінацією, скульптурами, ялинками тощо, на вулиці Григорія Сковороди та Сумській працює «зоряне небо». Найцікавіші фотозони розташовані у центрі міста: майдані Конституції, Сумській вулиці, саду Шевченка, майдані Свободи, Центральному парку. До повномасштабного вторгнення основні масові заходи проходили на майдані Свободи. Там встановлювалася велика ялинка, працювала ярмарка, атракціони, льодова ковзанка тощо. Після початку широкомасштабної війни святкування перемістилося на станції метрополітену. Головна ялинка міста, а також масові заходи, були на станції Університет під майданом Свободи. Інші станції прикрашалися ялинками та різними інсталяціями. * '''День міста''' (23 серпня). Цей день проходить по-особливому святково та весело. Декоруються вулиці, працює ілюмінація, на майданах Свободи, Конституції та у міських садах і парках проходять спортивні змагання та концерти. * '''День Незалежности України''' (24 серпня). У цей день відбуваються урочисті покладання квітів до монументів Незалежности України, а ввечері, на майдані Свободи, проводяться концерти. * '''День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років''' (8 травня). До повномасштабного вторгнення проходила виставка військової техніки, а також урочисте покладання квітів до Меморіалу Слави в Лісопарку * До повномасштабного вторнення у місті також відбувалися різноманітні '''фестивалі''': [[w:Міжнародний_фестиваль_класичної_музики_KharkivMusicFest#2022_%D1%80%D1%96%D0%BA|міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest]], «Самі Собі Фест» та інші. == Що купувати == [[Файл:Магазин "Ведмедик" на 1 поверсі 03.jpg|міні|Інтер'єр кондитерської крамниці «Ведмедик», що зберігся з початку ХХ століття]]В місті виготовляють різнобарвне багатошарове бісквітне печиво, відоме як «Харківське» або ж «Союзне». Воно є одним із найпопулярніших кондитерських виробів Харківщини й традиційним гостинцем міста. Печиво первісно виготовляли на фабриці «Бісквіт-Шоколад», але тепер його виробництвом займаються харківські підприємства: «Волхов», «Добрий смак», ХЗПТ. Слід відвідати також фірмову крамницю солодощів корпорації «Бісквіт-Шоколад» {{listing | type=buy| name= «Ведмедик» | url=https://biscuit.com.ua/history-vedmedik | wikipedia= | address= майдан Конституції, 11 | lat= 49.99101 | long= 36.23225 }}, де окрім купівлі фірмових солодощів, можна поглянути старовинні інтер'єри магазину фабрики Жоржа Бормана. Поруч із Благовіщенським (Центральним) ринком працює {{listing | type=buy| name= Ринок старих речей | url= | wikipedia= | address= Ботанічна набережна | lat= 49.99648 | long= 36.22181 |alt=барахолка}}Тут можна придбати старовинні речі, книги, монети тощо. Поруч, в провулку Класичному, існує {{listing | type=buy| name= Книжкова балка | url= | wikipedia= | address= провулок Класичний | lat= 49.99448 | long= 36.22836 |alt=}}, яка, однак, останнім часом стає все менше. Якщо вас цікавить художнє мистецтво, слід завітати до Соборного скверу і скверу Вічний вогонь, що поруч. Там розташувалася {{listing | type=buy| name= Художня торгівня | url= | wikipedia= | address= Соборний сквер, сквер Вічний Вогонь | lat= 49.9912 | long= 36.22936 |alt=}}, де можна придбати картини місцевих художників з пейзажами Харкова, України, світу, натюрморти, розписаний посуд та декор, прикраси. == Де поїсти == Традиційними харківськими закладами, які слід відвідати у місті є мережа ресторанів швидкого харчування {{listing | type=eat| name= Буфет | url=https://bufet.ua/ | wikipedia= | address= | lat= 49.98787 | long= 36.2339 }}, де готують відому харківську «піцу», салати, перші страви, напої тощо. Також в саду Шевченка розташований відоме {{listing | type=eat| name= Кафе-морозиво Кристал | url=https://crystal.kh.ua/ | wikipedia= | address= вулиця Сумська, 35 | lat= 50.00019 | long= 36.23078 }}, засноване у 1960 році. Серед харківців також популярне морозиво з кафе {{listing | type=eat| name= Глорія | url= | wikipedia= | address= вулиця Григорія Сковороди, 21/23 | lat= 49.99587 | long= 36.2369 }}, а також тістечка і десерти з мережі {{listing | type=eat| name= Кулиничі | url=https://www.kulinichi.com/ | wikipedia= | address= | lat= 49.99957 | long= 36.23343 }}На Подолі розташований ще один відомий заклад {{listing | type=eat| name= Пельменна | url= | wikipedia= | address= вулиця Кооперативна, 26 | lat= 49.98811 | long= 36.23871 }}, де з 1982 року готують і подають пельмені й вареники. Окрім цих закладів у всіх куточках міста є безліч закладів швидкого харчування, ресторанів та кафе. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == * {{drink | name=ТРЦ Нікольський | alt= | url= | email= | address=вулиця Григорія Сковороди, 2а | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit= | content= }} * {{drink | name=ТРЦ Дафі | alt= | url= | email= | address=вулиця Героїв Праці 9 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit= | content= }} * {{drink | name=ТРЦ Французький бульвар | alt= | url= | email= | address=вулиця Академіка Павлова, 44Б | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit= | content= }} == Де зупинитись == {{Вікіпедія|Готелі Харкова}} === Дешево === * {{listing | type=sleep| name=Mirax Boutique Hotel | alt= | url=https://mirax-hotel.com.ua/en/ | wikipedia=undefined | email=info@mirax-hotel.com.ua | address=пр. пр. Героїв Харькова 86-A | lat=49.990555 | long=36.260852 | directions=м. Захистників України | phone=+380 (93) 360-09-79 | tollfree= | fax= | hours= | price=€20 | facebook=https://www.facebook.com/miraxboutique | vkontakte=https://vk.com/miraxboutiqehotel | lastedit=2023-11-21 | content=Розташувавшись в історичному центрі міста, бутік-готель «Mirax» став перлиною стилю і комфорту. У нашому готелі ви не знайдете жодного схожого номера. Кожен з них є унікальним та неповторним. <p>Не дарма, серед усіх готелів Харкова наш готель Міракс вважається одним з кращих. Багато хто думає, що бездоганний сервіс вони можуть знайти тільки за кордоном. Але більшість наших клієнтів підтверджують, що серед готелів Харкова, наш готель може надати послуги VIP-сервісу за помірну плату. Обравши наш готель, ви по-справжньому відчуєте домашній затишок і комфорт, а також усю привітність та гостинність кращих готелів у Харкові.</p> }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == {{Вікіпедія|Вищі навчальні заклади Харкова}} [[Файл:Chief HAK oh the Kharkov institute.JPG|міні|Один з корпусів НТУ «ХПІ», пам'ятка архітектури кінця ХІХ століття]] У Харкові й області діють до 100 вищих навчальних закладів. Місто відоме як студентська столиця України. В Харкові розташований другий в Україні після львівського університет — {{listing | type=other| name= Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна | url=https://karazin.ua/ | wikipedia=Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна | address= майдан Свободи, 4 | lat= 50.0042 | long= 36.22792 }}. Серед найвідоміших та найстаріших ВНЗ також {{listing | type=other| name= Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» | url=https://www.kpi.kharkov.ua/ukr/ | wikipedia=Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» | address= вулиця Кирпичова, 21 | lat= 49.99873 | long= 36.2483 }}. Також працюють або працювали [[w:Категорія:Вищі_навчальні_заклади_Харкова|такі навчальні заклади]]. == Як заробити == == Як розв'язувати проблеми == == Застереження == Ні в якому разі не слід міняти валюту з рук як на вокзалі та у самому Харкові, так і в поїзді, який через нього проїжджає. Значне число мінял — підставні. Вагонні міняйли є позаштатними співробітниками митниці. Обов'язково міняти валюту в обмінних пунктах. Послуги привокзальних таксистів у півтора раза дорожчі. Нічні прогулянки у робітничих районах, таких як ХТЗ, Нова Баварія, Залютино або у приватному секторі поруч з ними можуть бути небезпечними. Частина вулиць є неосвітленими. Для уникнення неприємних ситуацій з охороною парків, слід уникати ходи по газонах. Виключення становлять лише деякі закинуті парки, і парк Саржин Яр. Не слід пити воду з під крану, а також набирати її в [https://suspilne.media/kharkiv/612737-de-u-harkovi-mozna-nabirati-pitnu-vodu-rezultati-doslidzen/ деяких джерелах]. По всьому місту, переважно у дворах житлових кварталів, встановлені автомати різних компаній з артезіанською водою. Також баклажки води можна придбати у будь-якому магазині чи кіоску. В деяких закладах є безплатна вода. В Центральному парку та саду Шевченка встановлені крани з питною водою. Слід бути уважним на дорогах та пішохідних переходах. Не на всіх перехрестях у місті, що мають жвавий рух, встановлено світлофори чи зроблено розмітку. Під час повномасштабного вторгнення важливо прислухатися до сигналів повітряної тривоги, хоча найчастіше вони вмикаються вже після вибухів. Під час тривоги слід пройти до найближчого укриття — станції метро чи бетонної споруди на деяких станціях громадського транспорту. Укриття найчастіше може розташовуватися дуже далеко від вашого місця перебування, тоді слід сховатися за декілька стін в будівлі, бажано цегляній, а не панельній, і тим паче не дерев'яній. Під час дії воєнного стану слід мати при собі паспорт. Не відвідуйте деякі місця на околиці міста, наприклад, лісопарк, Дробицький яр, деякі кладовища, бо наразі вони можуть бути заміновані чи на їх території досі можуть бути нерозірвані снаряди. == Зв'язок == === '''Бездротовий Інтернет''' === В багатьох громадських місцях Харкова є безкоштовна Wi-Fi мережа. Зокрема це ресторани, кафе, поштові відділення, інші заклади, а також парки: Центральний, сад Шевченка, Стрілка тощо. [[Файл:63-101-2331 Пушкінська, 57.jpg|міні|Будинок, де знаходиться турецьке консульство. Пам'ятка архітектури]] === Консульства === * {{listing | type=other| name= Почесне консульство Австрії | url=https://austria.kharkiv.ua/ | wikipedia= | address= вулиця Дмитрівська, 31/35 | lat= 49.98443 | long= 36.21788 |alt=}} * {{listing | type=other| name= Почесне Консульство Турецької республіки | url= | wikipedia= | address= вулиця Григорія Сковороди, 57 | lat= 50.00119 | long= 36.24405 |alt=можливо закрите}} * {{listing | type=other| name= Почесне Консульство Республіки Казахстан | url= | wikipedia= | address= вулиця Полтавський Шлях, 7 | lat= 49.98806 | long= 36.22298 |alt=можливо закрите}} * {{listing | type=other| name= Консульське агенство Франції | url= | wikipedia= | address= вулиця Сумська, 106А | lat= 50.0099 | long= 36.24129 |alt=можливо закрите}} * {{listing | type=other| name= Консульське агенство Франції | url= | wikipedia= | address= вулиця Сумська, 106А | lat= 50.0099 | long= 36.24129 |alt=можливо закрите}} * {{listing | type=other| name= Генеральне Консульство Республіки Польща | url= | wikipedia= | address= вулиця Алчевських, 16 | lat= 50.00251 | long= 36.24078 |alt=закрите}} * {{listing | type=other| name= Почесне консульство Республіки Албанія | url= | wikipedia= | address= вулиця Академіка Проскури, 1 | lat= 50.04555 | long= 36.28221 |alt=закрите}} * {{listing | type=other| name= Консульство Німеччини | url= | wikipedia= | address= вулиця Скрипника, 14А | lat= 49.9976 | long= 36.23797 |alt=закрите}} === Зв'язок === Поштові індекси — 06101—61204. Телефонний код — +380-57(2). Офіційний сайт Харківської міської ради — [https://www.city.kharkiv.ua/ city.kharkiv.ua]. == Куди далі == * [[Шарівка]] * [[Ізюм]] * [[Чугуїв]] * [[Зміїв]] * [[Пархомівка]] * [[Полтава]] * [[Наталіївка]] * [[Городнє]] * [[Сковородинівка]] {{footer|ispartof=Харківська область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Харківської області]] 9kfpy4vazy5476a9iectg2gj4f4mn5b 0 222 36822 36757 2025-03-25T17:36:55Z Тітаренко Михайло 6121 36822 wikitext text/x-wiki {{geo|49.59|36.43|zoom=9}} {{pagebanner}}{{Citybar|image=Панорама на осінній Харків. Хімічний корпус університету, дзвіниця Успенського собору.jpg|caption=Центр [[Харків|Харкова]]}} '''Харківська область''' (Харківщина) — область, розташована на Північному Сході України. Вона знаходиться в межах етнокультурного регіону [[Слобожанщина|Слобідська Україна]], у мальовничій Придніпровській низовині. Обласним центром є друге за кількістю населення місто країни — [[Харків]]. Цей край, що поєднує багату історію, різноманітну природу та значні культурні надбання, вартий уваги кожного мандрівника. == Райони == [[Файл:Kharkiv Oblast 2020 subdivisions.jpg|міні|Адміністративно-територіальний поділ Харківської області]] Територія Харківської области географічно поділяється на дві основні зони: лісостепову та степову. Така різноманітність ландшафтів визначає особливості клімату, рослинного та тваринного світу різних частин области. Адміністративно Харківська область поділяється на 7 районів: * Берестинський * Богодухівський * Ізюмський * Куп'янський * Лозівський * Харківський * Чугуївський == Міста == {{Mapframe|49.7644|36.32483|zoom=7}} [[Файл:Успенський собор взимку, аерофото.jpg|міні|[[Харків]]]] [[Файл:Палац у Шаровці.jpg|міні|[[Шарівка]]]] [[Файл:Спасо-Преображенський собор в Ізюмі.jpg|міні|[[Ізюм]]]] * {{Marker|name=[[Харків]]|type=city|lat=49.99237|long=36.23134|image=Успенський собор взимку, аерофото.jpg|wikidata=Q42308}} — друге за величиною місто України, обласний центр. Це важливий культурний, науковий та промисловий центр країни. Харків славиться своїми просторими площами, серед яких майдан Свободи, архітектурою, що поєднує старовинні будівлі від бароко до конструктивізму, величними соборами — Благовіщенським, Покровським та Успенським, а також парками — сад Шевченка, Центральний парк, Ботанічний сад, Саржин Яр. До повномасштабної війни в місті працювало багато музеїв, проходили важливі культурні заходи. З містом пов'язані імена багатьох видатних винахідників, науковців, діячів культури та промисловців. * {{Marker|name=[[Ізюм]]|type=city|lat=49.18759|long=37.27616|image=Izum WWII Monument Panorama without border.jpg|wikidata=Q544003}} — одне з найстаріших міст регіону, розташоване на берегах Сіверського Дінця. Відоме горою Кременець, а також Преображенським собором в стилі козацького бароко. * {{Marker|name=[[Чугуїв]]|type=city|lat=49.83836|long=36.68648|image=Покровский собор, вид с площади.jpg|wikidata=Q889618}} — місто, відоме своєю історичною значущістю як фортеця та батьківщина видатного художника Іллі Рєпіна. Тут знаходиться Будинок-музей Рєпіна, багато старовинних будівель і соборів. * {{Marker|name=[[Люботин]]|type=city|lat=49.94383|long=35.92465|image=St. Nicholas Church, Lyubotyn.jpg|wikidata=Q889542}} — невеличке місто, де збереглася садиба Святополк-Мирських — будівля з елементами класицизму, романського і готичного стилів, побудована у ХІХ столітті. Поруч є озеро і Свято-Миколаївська церква, де поховані князі Святополк-Мирські. * {{Marker|name=[[Берестин]]|type=city|lat=49.37122|long=35.45061|image=Zemska Executive in Kongrad Panorama.jpg|wikidata=Q1104739}} — місто на 17 тисяч жителів, де збереглася частина старовинної забудови переважно кінця ХІХ та початку ХХ століття. На території міста також розташувалися залишки Бельовської фортеці. * {{Marker|name=[[Богодухів]]|type=city|lat=50.16266|long=35.52315|image=Памятник 2 світової війни.jpg|wikidata=Q889930}} — невеличке місто районного підпорядкування в Україні. * {{Marker|name=[[Зміїв]]|type=city|lat=49.69504|long=36.35834|image=Ukr Zmiivsky Kruchy 6 SU-HS.jpg|wikidata=Q1106097}} — місто з населенням 14 тисяч людей. Тут збереглися декілька старовинних будівель, а поруч розташовані мальовничі Зміївські кручі з краєвидом на Сіверський Донець. * {{Marker|name=[[Мерефа]]|type=city|lat=49.80562|long=36.05202|image=Мерефа школа.jpg|wikidata=Q1019408}} — місто поруч із Харковом. Тут збереглися декілька цікавих будівель, наприклад, школа в стилі українського модерну і «Бельгійські будинки». У 270-річній хаті працює Приватний етномузей. * {{Marker|name=[[Шарівка]]|type=city|lat=50.0342|long=35.43906|image=Палац у Шаровці.jpg|wikidata=Q4520668}} — селище міського типу, де знаходиться Шарівський палац, білокам'яна двоповерхова будівля кінця XIX століття в неоготичному стилі, часто звана «Цукровим замком». Палац має багату історію та оточений мальовничим парком. * {{Marker|name=[[Володимирівка|Наталіївка (Володимирівка)]]|type=city|lat=50.07597|long=35.28483|image=Панорамний вид Спаської церкви.jpg|wikidata=Q4113161}} — село, де знаходиться садиба Наталіївка, яка належала сім'ї Харитоненків. * {{Marker|name=[[Городнє]]|type=city|lat=50.11934|long=35.23177|image=Панорама на «Співочі тераси».jpg|wikidata=Q4145265}} — маленьке село, відоме своїм амфітеатром, а точніше садом, Співочі Тераси. Амфітеатр просто неба зведений на початку ХХ століття на замовлення багатого власника цукрових заводів, мецената Павла Харитоненка. * {{Marker|name=[[Краснокутськ]]|type=city|lat=50.06355|long=35.16686|image=Архангело-Михайлівська церква.Краснокутськ.JPG|wikidata=Q4238800}} — селище, де знаходиться Краснокутський дендропарк, пам'ятка садово-паркового мистецтва кінця XVIII століття з екзотичними рослинами та підземними ходами-печерами. Неподалік розташований Слобожанський національний природний парк. * {{Marker|name=[[Старий Мерчик]]|type=city|lat=49.97856|long=35.75921|image=Садиба Шидловських.Старий Мерчик. Харк.обл.JPG|wikidata=Q4441101}} — селище Валківської громади. Тут знаходиться Садиба Шидловських, архітектурний ансамбль XVIII століття в стилі класицизму, який, на жаль, згорів у 2018 році, але залишається знаковою історичною пам'яткою. * {{Marker|name=[[Вільшани]]|type=city|lat=50.05369|long=35.88059|image=Olshansky settlement Council WM building of the former Land Bank.jpg|wikidata=Q4334474}} — село на дорозі до Харкова. Серед цікавих пам'яток: Миколаївська церква, збудована 1753 року, будівля Земельного банку, споруджена 1912 року і будівля Земської школи 1910 року. * {{Marker|name=[[Сковородинівка]]|type=city|lat=50.15947|long=35.76763|image=Парковий будинок.Сковородинівка.JPG|wikidata=Q4422036}} — село, де знаходився Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди, зруйнований у травні 2022 року внаслідок війни. Збереглася історична будівля XVIII століття, пов'язана з життям філософа. * {{Marker|name=[[Пархомівка]]|type=city|lat=50.12473|long=35.0052|image=Палац Підгоричани, с. Пархомівка, загальний вигляд.jpg|wikidata=Q4346255}} — село, відоме своїм Пархомівським історико-художнім музеєм, одним з найкращих сільських музеїв України з унікальною колекцією мистецтва та старожитностей, включаючи роботи Пікассо, Шевченка тощо. * {{Marker|name=[[Солоницівка]]|type=city|lat=49.99738|long=36.0422|image=Національний музей воєнної історії Слобожанщини.jpg|wikidata=Q4428376}} — село на дорозі до Харкова. Тут розташований Національний музей воєнної історії Слобожанщини. * {{Marker|name=[[Бабаї]]|type=city|lat=49.89146|long=36.20267|image=P00913-144208 01.jpg|wikidata=Q4074161}} — невеличке селище поруч із Харковом. Тут збереглася садиба Щербініних 1760-х років, де жив Григорій Сковорода. == Інші місця == Харківська область багата на природні та історичні пам'ятки. [[Файл:НПП «Слобожанський».jpg|міні|Слобожанський національний природний парк]] === В області розташовані національні природні парки: === [[Файл:Меловые скалы 3.jpg|міні|Крейдяні скелі Дворічанського парку]] [[Файл:НЛО.jpg|міні|Національний природний парк «Гомільшанські ліси»]] * {{Listing|type=vicinity|name=Слобожанський національний природний парк|lat=50.05962|long=35.23241|wikipedia=Слобожанський національний природний парк|description=Розташований у місці злиття річок Мерла та Мерчик. Він вирізняється різноманітними екосистемами, включаючи заболочені низини, соснові та мішані ліси, а також лісові озера. Тут можна спостерігати за бобрами та іншими представниками місцевої флори та фауни. В парку можна прогулюватися пішки та на велосипеді. Поблизу парку знаходяться історико-культурні пам'ятки Краснокутського району.}} * {{Listing|type=vicinity|name=Дворічанський національний природний парк|lat=49.94859|long=37.7915|wikipedia=Дворічанський національний природний парк|description=Відомий своїми унікальними крейдяними схилами та рідкісними видами рослин. Тут мешкає різноманітна флора та фауна, включаючи бабаків та червонокнижних тварин. У парку облаштовані екологічні стежки – лісова та степова. Рельєф парку досить різноманітний. Головним ландшафтним об'єктом є крейдяні гори, що єдиним масивом йдуть із північно-східної у південно-західну частину парку вздовж річища Осколу. Це частка так званого крейдяного плеча, що тягнеться по лінії Вовчанськ — Куп'янськ — Сватове.|alt=тимчасово окупований}} * {{Listing|type=vicinity|name=Національний природний парк «Гомільшанські ліси»|lat=49.58284|long=36.30557|wikipedia=Дворічанський національний природний парк|description=Розкинувся на мальовничих берегах Сіверського Дінця та річки Гомільші. Тут збереглися вікові ліси, включаючи 600-річний дуб, озера, такі як Біле озеро, та Козача гора, з якої відкриваються панорамні краєвиди. На території парку знаходяться археологічні пам'ятки – городища та кургани, а також залишки Свято-Миколаївського монастиря. Для відвідувачів доступні пішохідні екологічні та краєзнавчі маршрути, а також можливості для сплавів та риболовлі|alt=тимчасово окупований}} У Харківській області також існує ряд регіональних ландшафтних парків, таких як «Великобурлуцький степ», «Печенізьке поле», «Ізюмська лука» та «Оскільський». Ці парки також сприяють збереженню природної краси та пропонують додаткові можливості для екологічного туризму. == Зрозуміти == Харківська область є частиною історико-географічного регіону Слобідська Україна. Цей край почав активно заселятися українськими козаками та селянами в XVII–XVIII століттях, які освоювали так зване Дике поле. Переселенці отримували певні пільги від царського уряду в обмін на службу та охорону південних кордонів держави, що зумовило особливий адміністративний устрій регіону — Слобідські козацькі полки. Основними заняттями мешканців були вівчарство, бджільництво, землеробство та різні ремесла. Сьогодні Харківська область поєднує в собі динамічне міське життя та спокій сільських територій. Регіон має багату історію, відзначається стійкістю та особливим духом своїх мешканців, особливо в умовах сучасних викликів. Клімат тут помірний, з середньою температурою влітку близько +21 °C та взимку близько −7 °C. Середньорічна кількість опадів становить 540 мм. Поділ области на лісостепову та степову зони впливає на локальні кліматичні особливості. Особливість Харківської області полягає в її унікальній спадщині Слобідської України, різноманітних природних ландшафтах — від лісів до степів та крейдяних гір, багатій історії, що відображена в археологічних пам'ятках та історичних містах, значних культурних атракціях, таких як музеї та палаци. == Мова == На території Харківської області поширені українська, російська мови та суржик — змішана говірка. Українська є державною мовою, поширена в більшости населених пунктів області. Російська з'явилася як метод асиміляції населення у роки Російської Імперії та Радянського союзу, нині все ще активно використовується місцевим населенням. Суржик є поширеною в побуті говіркою, що відображає складні історичні та культурні впливи в регіоні. == Як дістатись == [[Файл:Будинок «Аеровокзал» DSC4362 04.jpg|міні|Харківський аеропорт]] [[Харків]] є головним транспортним вузлом области. Міжнародний аеропорт «Харків» приймає рейси з різних міст. Залізничне сполучення пов'язує Харків з багатьма великими містами України, зокрема з [[Київ|Києва]] курсують нічні потяги. Автобусне сполучення також добре розвинене. Дістатися до Харківської области можна потягом, автобусом або автомобілем з сусідніх областей та великих міст. == Транспорт == Пересуватися Харківською областю можна за допомогою потягів, автобусів та автомобілів. Залізничні лінії з'єднують великі міста, такі як Харків, Ізюм, Куп'янськ та Лозова. Автобуси курсують між більшістю населених пунктів області. Для самостійних подорожей зручно використовувати автомобіль, що дає можливість відвідати віддаленіші місця та природні пам'ятки. Варто враховувати стан доріг у різних частинах області. Міжміські автобусні сполучення з Харкова охоплюють більшість районних центрів. == Що відвідати == [[Файл:Будинок управляючого замком Шарівка.jpg|міні|Шарівський парк]] Харківська область пропонує різноманітні пам'ятки для відвідування: історичні місця, такі як руїни Палацу Шидловських та стародавні поселення; природні дива, включаючи національні природні парки «Слобожанський», «Дворічанський» та «Гомільшанські ліси» та крейдяні гори; музеї, серед яких Пархомівський історико-художній музей та краєзнавчі музеї в різних містах; архітектурні пам'ятки, такі як Шарівський палац, церкви та садиби. Найбільше пам'яток зосереджено в обласному центрі — Харкові. == Чим зайнятись == У Харківській області мандрівники можуть зайнятися пішими прогулянками та спостереженням за природою в національних парках, досліджувати історичні місця, відвідувати музеї та культурні заклади, брати участь у регіональних фестивалях та культурних заходах, знайомитися з місцевими традиціями та культурою. На околиці Харкова існує гірськолижний курорт з орендою обладнання, тюбінгом, сноубордингом та кафе, відомий як «Харківська Швейцарія». == Регіональна кухня == == Застереження == [[Файл:Загальний викляд садиби Павлова, яку зруйнували росіяни.jpg|міні|Руйнації пам'ятки архітектури після російської атаки]] У Харківській області існують серйозні проблеми з безпекою у зв'язку з війною в Україні, враховуючи близькість регіону до кордону з Росією та до лінії фронту. Необхідно бути максимально обережними, постійно стежити за актуальною інформацією про безпекову ситуацію, дотримуватися вказівок місцевої влади та враховувати ризики, пов'язані з повітряними тривогами та можливим мінуванням територій, що раніше перебували під окупацією. Наразі найбезпечнішими регіонами для туризму є місцевості на захід і на південь від Харкова, тобто в межах Харків — Зміїв — Берестин — кордон з Полтавською областю — Богодухів — Харків. Ця територія не була окупована і знаходиться на віддаленні від лінії фронту. Вона включає багато важливих пам'яток: Шарівський палац, «Гомільшанські ліси», Національний природний парк «Слобожанський» тощо. Найбільш небезпечними та неможливими місцями для відвідування є територія на північ, схід, південний схід від Харкова. В цю зону входять такі відомі міста як Чугуїв, Ізюм, Великий Бурлук, Куп'янськ, Вовчанськ тощо. == Куди далі == З Харківської області мандрівники можуть продовжити свою подорож до сусідніх областей, таких як: * [[Полтавська область|Полтавська]] * [[Сумська область|Сумська]] * [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] qhrro1badjs848phttanlm81shdayd9 0 223 37010 36444 2025-04-12T11:15:46Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37010 wikitext text/x-wiki {{geo|46.63541|32.61689|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Херсон.jpg|thumb|right|330px|Вигляд на місто з висоти 10 км]]'''Херсон''' знаходиться в [[Південна Україна|Південній Україні]], є центром [[Херсонська область|Херсонської області]], важливим економічним, транспортним, культурним, освітнім та промисловим вузлом півдня України, знаходиться на правому березі Дніпра. Засноване за часів правління Катерини ІІ у 1778 році, однак перша згадка про нього датується 1737 роком під колишньою назвою Олександрія. '''Населення:''' 279 131 ''(2022)''. == Зрозуміти == === Мова === Більшість населення Херсону білінгвальне, проте основною мовою спілкування є російська мова та україно-російський суржик. Старше покоління надає перевагу [[Російський розмовник|російській мові]], однак в тій же мірі добре розуміє українську; молодь охоче переходить з однієї мови на іншу, часто додатково на побутовому рівні володіє третьою іноземною, як правило, [[Англійський розмовник|англійською]] або [[Німецький розмовник|німецькою]] (рідше, обома) мовами. === Історія === Історія міста тісно пов'язана із історією Російської імперії та її діячами, адже засноване за наказом Катерини ІІ у 1778 році. Свою назву отримало від [[Севастополь|Херсонеса Таврійського]], розташованого на південному заході [[Крим|Кримського півострова]]. Свого часу місто було чи не найбільш розвиненим на [[Південна Україна|Південній Україні]], центром Херсонської губернії, через його порт здійснювалася торгівля з [[Франція|Францією]], [[Іспанія|Іспанією]], [[Італія|Італією]], та іншими країнами [[Європа|Європи]]; що безперечно викликає гордість у міщан. Слід зауважити, що Херсон відіграв також значну роль у творенні української державності, після повалення самодержавства тут була створена політична організація «Українська Хата», що стала основним джерелом ідей національної незалежності на всій [[Херсонська область|Херсонщині]]. Але вже у 1789 році після заснування [[Миколаїв|Миколаєва]], куди було переведено адміралтейство, місто втратило значення важливої прикордонної фортеці, з нього виїхало практично все населення, й Херсон став звичайним повітовим містом. У радянський період Херсон втратив провідні позиції на [[Південна Україна|Півдні України]], однак продовжував розвиватися як великий промисловий та сільськогосподарський центр. Провідними галузями стали судно- та машинобудування, бавовняна, харчова промисловості тощо. Сьогодні Херсон — значний аграрний, індустріальний, торговельний, освітній та культурний осередок; обласний центр, 16-те за кількістю населення місто України. Його символами можна вважати брами Херсонської фортеці, одну з яких зображено на сучасному гербі міста, та пам'ятник першим кораблебудівельникам, розташованому на міській набережній. Має місто-супутник [[Олешки]]. === Туризм === Не слід однозначно вважати Херсон туристично орієнтованим: українських та іноземних туристів тут небагато (особливо останніх); найчастіше його відвідують улітку, як місце транспортної пересадки для подальшої подорожі на морські курорти та різного роду пам'ятки області (Асканія-Нова, Олешківська Січ, винні погреби, Аджигольський маяк тощо). У той же час туристичний потенціал міста значно недооцінений, у центрі знаходиться багато архітектурних пам'яток, старовинних будинків та церков (кінця ХVIІІ — почтаку XIX ст.), музеїв, театрів, торговельних центрів, сувенірних лавок. Через порівняно невелику кількість відвідувачів, міщани охоче діляться історіями та легендами Херсону, приязно ставляться до туристів. Основною проблемою у місті залишається проживання — за наявності досить широкого спектру туристичних послуг, екскурсій, зон відпочинку, туристичної продукції, розваг та іншого, дуже слабко розвинений готельний бізнес. Зовсім відсутні гостели. Розмір цін на більшість продуктів харчування, сувеніри, вартість проживання та інших витрат, порівняно з іншими містами України, помітно нижчий. === Райони === {{Regionlist |regionmap=Kherson regions map.png |regionmaptext=Районування Херсона |regionmapsize=250px |region1name=Дніпровський район |region1color=#a1699a |region1items= |region1description=Адміністративний район, утворений 1965 року, межує з [[Миколаївська область|Миколаївською областю]], до його складу входять три селищні ради. Історично склалося так, що Дніпровський район - район переробної промисловості. На його території знаходиться один з найбільших ринків у Херсоні, а також торговельно-розважальний центр [http://trcfabrika.com.ua/bcms.php "Fabrika"], збудований у 2012 році, де багато херсонців проводять свій вільний час. |region2name=Корабельний район |region2color=#a16947 |region2items= |region2description=Створений 1965 року; розташований на правому схилі долини річки Дніпро. Включає в себе 7 мікрорайонів та 4 населених пункти, є важливим промисловим районом, на його території знаходяться 39 підприємств (станом на 2008 рік), що забезпечують 45% усього промислового виробництва міста, а також 10 сільських господарств усіх форм власності. Частково охоплює центр міста та класичні туристичні маршрути. |region3name=Суворівський район |region3color=#ee696a |region3items= |region3description=Найстаріший адміністративний район міста, був утворений 4 січня 1965 року; в його межах знаходиться історичний центр Херсона, а також більшість історичних, архітектурних пам'яток, закладів освіти та культури тощо. Свою назву отримав в честь відомого полководця, учасника російсько-турецької війни О.В. Суворова, який перебував у місті протягом 1782-84 та 1786-87 рр., його іменем також названо пішохідну вулицю Херсона, місце відпочинку жителів. Тут зосереджено найбільше туристично привабливих місць. }} == Як дістатись == === Літаком === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} * {{listing | type = go | lat = 46.668056 | long = 32.502222 | name = Міжнародний аеропорт "Херсон" | alt = IATA: KHE, ICAO: UKOH | address = | directions = | url = https://khe.aero | wikipedia = Херсон (аеропорт) | facebook = https://www.facebook.com/kheaero | vkontakte = | phone = | fax = | email = support@airport.kherson.ua | skype = | hours = | price = | instagram = https://www.instagram.com/khe.aero | description = Знаходиться у селі Чорнобаївка поблизу Херсона, заснований у 1946 році. У 2013 році закінчилася реконструкція аеропорту і на сьогоднішній день він функціонує у звичайному режимі. Приймає повітряний транспорт по Україні з та в [[Дніпропетровськ]], [[Київ]], [[Львів]]; географія міжнародних рейсів - [[Греція]], [[Італія]], [[Словенія]], [[Франція]], [[Чехія]]. : На території аеропорту діє медичний пункт, розташований на першому поверсі в правому крилі аеровокзалу. Він забезпечений усім необхідним обладнанням для надання першої медичної допомоги. Пасажири можуть скористатися його послугами в разі нездужання або загострення гострого хронічного захворювання. Для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, надається спеціальне обслуговування. У аеропорті цілодобово працюють співробітники міліції. У разі виникнення будь-яких проблем ви можете звернутися в чергову частину лінійного відділу внутрішніх справ, розташовану на першому поверсі в правому крилі аеровокзалу. : Транспортне сполучення з містом здійснюється автобусним маршрутом № 101 «Красень-Аеропорт», транспорт курсує щодня з 07.00 до 20.00 з інтервалом 15-20 хв. Автобус робить зупинки на «Центральному ринку», «Залізничній» та «Автовокзалі». Крім того до послуг відвідувачів діють служби таксі. ''Розклад роботи:'' '''Увага!''' У вихідні та святкові дні обслуговування надається за запитом. Запит повинен бути поданий адміністрації напередодні не пізніше 13:00. : — Адміністрація аеропорту: 08:00-17:00. : — Бюро AFIS з інструктажу: 08:00-17:00. : — Митниця та імміграція: згідно розкладу регулярних рейсів і за запитом чартерних рейсів. : — Медична та санітарна служби: 08:00-17:00. : — Метеорологічне бюро: цілодобово. : — Міліція: цілодобово. ''Контактні телефони:'' : — Бухгалтерія: '''(0 552) 33-71-79'''. : — Заступник директора з авіаційної безпеки: '''(0 552) 33-71-88'''. : — Метеорологічне бюро: '''(0 552) 33-71-81'''. : — Приймальна директора: '''(0 552) 33-71-95'''. : — Служба організації перевезень (факс): '''(0 552) 33-71-87'''. }} === Потягом === * {{listing | type = go | name = Залізничний вокзал "Херсон" | lat = 46.656111 | long = 32.604722 | alt = | address = площа Привокзальна, 1 | directions = | url = | wikipedia = https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсон_(станція) | phone = | fax = | email = | hours= | price = | description = Єдиний залізничний вокзал у місті, що сполучає Херсон з іншими населеними пунктами, заснований 16 жовтня 1907 року. Він має 4 посадкові колії, розташований на початку центральної вулиці міста - проспекту Ушакова, на Привокзальній площі. Звідси відправляються потяги не лише по території [[Україна|України]], але й закордон ([[Москва]], [[Мінськ]]), також через нього курсують приміські потяги, щоправда у 2012 році їхня кількість різко зменшилась. Дістатися до Херсона потягом можна практично з будь-якої точки України. На вокзалі цілодобово працюють каси з продажу квитків як на приміські, так і на потяги далекого прямування. У центральній будівлі знаходяться дві зали очікувань (звичайна та підвищеного комфорту), кафетерії, туалети. Діють знижки на проїзд для деяких пільгових категорій громадян України. [[File:Залізничний вокзал Херсону.JPG|210px|thumb|left|Вигляд на центральну будівлю вокзалу з Привокзальної площі]]Поряд з будівлею вокзалу знаходяться медичний пункт, камери схову, готелі, є пункти обміну валюти, послуги доступу до Інтернету. З вокзалу можна дістатися у будь-яку точку міста на місцевому транспорті або таксі. }} ''Відстані залізницею та час у дорозі:'' ::: До [[Запоріжжя]] — 280 км (≈ 9 годин). ::: До [[Київ|Києва]] — 582 км (≈ 12 годин). ::: До [[Львів|Львова]] — 832 км (≈ 19-20 годин). ::: До [[Миколаїв|Миколаєва]] — 66 км (≈ 1 година). ::: До [[Одеса|Одеси]] — 198 км (≈ 6-8 годин). ::: До [[Сімферополь|Сімферополя]] — 566 км (≈ 5-6 годин). ::: До [[Харків|Харкова]] — 545 км (≈ 18 годин). ::: До [[Хмельницький|Хмельницького]] — 606 км (≈ 13 годин). ''Контактні телефони:'' : — Довідкова служба вокзалу: '''(0 552) 48-20-08'''. : — Замовлення квитків (цілодобово): '''(0 552) 48-22-91'''. : — Бронювання квитків та замовлення квитків з доставкою у межах міста: '''(0 552)48-34-33'''. : — Багажне відділення: '''(0 552) 48-21-58'''. : — Замовлення спеціальних вагонів для перевезення інвалідів: '''(0 552) 48-35-56'''. === Автомобілем === * {{Автошлях|М|14}} — з Одеси, Миколаєва, Нової Каховки, Мелітополя, Приазовського, Приморська, Бердянська, Мангуша, Маріуполя, Новоазовська; по Європейському автошляху {{Автошлях|Е|57}} (який збігається на території України з М-14) можна дістатись з Австрії, Словаччини, Румунії, Молдови, Росії. * {{Автошлях|М|17}} — з Цюрупинська, Армянська, Красноперекопська, Джанкоя, Совєтського, Феодосії, Керчі; а також із Російської Федерації та Грузії (траса {{Автошлях|Е|97}}). === Автобусом === Автобусом до Херсона можна дістатись практично з будь-якої точки [[Україна|України]], у місті функціонує один автовокзал, який слугує для прийняття маршрутних таксі міжміського сполучення та громадського транспорту з віддалених населених пунктів [[Херсонська область|Херсонської області]]; і одна автостанція, з котрої відправляються і на яку прибувають автобуси приміського спрямування. * {{listing|map = |type = drink| name=Херсонський автовокзал|alt= |address=вул. Будьоного, 1 |directions= |phone=+38(0 552) 33-70-80 |email=ks@bus.com.ua | fax= | url=http://www.ks.bus.com.ua/html/122.html |hours=цілодобово |price= |description=}} * {{listing|map = |type = drink| name=Херсонська приміська автостанція|alt= |address=вул. Артема, 1; вул. Маяковського, 22 |directions= |phone=+38(0 552) 33-70-80, +38(0 552) 49-92-11,(0 552) 26-44-37 |email=ks@bus.com.ua | fax= | url=http://bus.com.ua/650200/names.html |hours=05:00-23:00 |price= |description=}} === Кораблем === На водному транспорті у місто можна потрапити лише з передмістя та найближчих дачних островів. == Транспорт == Маршрутний автобус по місту коштує ₴6.00, тролейбус — ₴2.50, у плані громадського транспорту Херсон є дуже практичним містом, тому дістатись до будь-якої точки міста можливо менше ніж за півгодини, основні місця заторів на дорогах — на світлофорах Бериславського шосе та проспекту Ушакова, однак час перебування у них зазвичай складає не більше 5-10 хвилин. Міський транспорт, як правило, напівпустий, ходить досить часто; тому потрапити у тисняву можливо лише у час-пік. Працює також водний транспорт (човни та переправи на набережній), які можуть відвезти у будь-який мальовничий куток дельти Дніпра. == Що відвідати == [[Файл:Очаківська брама.jpg|thumb|230px|Очаківська брама Херсонської фортеці, збудована 1793 року]] За даними управління культури обласної державної адміністрації у переліку пам'яток історії та архітектури Херсонської області у місті Херсоні занесено близько 170 об'єктів спадщини. Найвідомішими та водночас одними з перших архітектурних пам'яток у сучасній історії Херсона є Очаківська та Московська брами, Катерининський собор, арсенал — залишки Херсонської фортеці, видатного зразку військово-інженерного мистецтва, збудованої у кінці ХVIIІ століття. На жаль, до нашого часу збереглася дуже мала частина усіх колишніх фортифікаційних споруд. Серед скульптурних надбань Херсонщини у місті можна побачити величний монумент Слави у однойменному парку, скульптуру «Золоту пектораль» поблизу Центрального ринку, твори І. Г. Білокура, пам'ятник князю Потьомкіну Таврійському (засновнику міста), скульптура Божої Матері «Покрова», пам'ятник Джону Говарду тощо. Своєрідними символами Херсона як «міста корабелів», значного південноукраїнського міста-порту є пам'ятник першим кораблебудівникам, увінчаний фрегатом, та одна з гармат найпершого створеного тут корабля. Місто сповнене певного архітектурного шарму так званого «південного класицизму», оскільки радянська конструктивна забудова практично не торкнулася центральних вулиць міста. У той же час, найдавніші будинки, що не знаходяться у приватній власності виглядають занедбаними та потребують ремонту. [[Файл:Ukraine Cherson 2St.-Ekater.jpg|thumb|left|230px|Катерининський собор, побудований у 1787 році]] Туристам радиться відвідати головну пішохідну вулицю Херсона — вулицю Суворова, засновану в кінці ХVIII століття, на якій знаходиться пам'ятне погруддя полководця О. В. Суворова. Це популярне місце відпочинку міщан та приїжджих, тут розташовано багато магазинів та розважальних закладів. Вулиця з одного боку виходить на Парк імені Леніна, найстаріший міський парк, композиційним центром якого є сторічний дуб, за легендою він був посаджений тут імператором Олександром ІІ ще у 1869 році. У цьому парку часто проводяться свята, одночасно це одне з найкращих місць для відпочинку з дітьми. Набережна міста — одне з обов'язкових місць для відвідування туристами. Також слід прогулятися по вулицях Театральній, Соборній, проспекту Ушакова та іншим історичним вулицям. Якщо є бажання культурно відпочити — відвідайте краєзнавчий та художній музеї Херсона, що знаходяться поряд; музично-драматичний театр імені М. Куліша, обласну філармонію, галереї, кінотеатри, торговельно-рожважальні центри. У сувенірних крамницях можна придбати цікаві та незвичайні подарунки для себе та своїх близьких. Херсон — місце проведення міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» [http://melpomena.org/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, події якого відбуваються щорічно у середині червня. ===Культові споруди=== * {{see | name=Мечеть | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Ливарна, 28 | lat=46.648227 | long=32.6362833 | directions= | phone=+38(068)020-05-10, +38(095)109-13-31 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-12 | content= }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing | type = other | lat = 46.62917 | long = 32.61 | name = Херсонський обласний краєзнавчий музей | alt = | address = вул. Соборна, 9 | directions = | url = | wikipedia = https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсонський_краєзнавчий_музей | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | hours = | price = | description=Заснований у 1890 році українським громадським діячем, археологом і краєзнавцем В. І. Гошкевичем, являє собою музейний комлекс історичного, природознавчого, літературного та етнографічного напрямків. Експозиції музею розміщені в будинках-пам'ятках архітектури та історії ХІХ століття. У його фондах зберігається більше 170 тис. музейних предметів, серед яких одне з найкращих в Україні археологічних зібрань, в якому вік найстаріших знахідок — більше 17 тис. років; цікава колекція монет античних міст Північного Причорномор'я; великий комплекс зразків холодної і вогнепальної зброї ХVІ — ХХ ст.; колекція мисливських рушниць ХVІІІ — ХІХ ст.; зібрання порцеляни, антикварних меблів тощо. Усе розмаїття, від скіфських золотих прикрас і давньогрецьких мармурових скульптур до козацької зброї, перших креслень Херсонської фортеці й мистецьких творів минулих століть, представлене у '''відділах історії та етнографії'''. Центральне місце займає експозиція, присвячена заснуванню Херсона та пов'язаним з цим історичним особам. Привертають увагу відвідувачів предмети етнографічного характеру — свідоцтва багатонаціонального складу краю. Унікальні книжкові видання, найцінніші зібрання екслібрисів та гравюр, рукописи, оригінальні живописні полотна, історичні та меморіальні речі визначних письменників, які увійшли до світової літературної еліти: О. С. Пушкіна, Л. М. Толстого, О. Є. Кручоних, Д. Д. Бурлюка, Б. А. Лавреньова, М. Г. Куліша експонуються в [http://hokm.ks.ua/promuzey/55-literaturnij-viddil.html '''літературному відділі'''] музею. Колекція флори та фауни Херсонщини, створена наприкінці ХІХ ст. відомим вченим-біологом Й. К. Пачоським — основа [http://hokm.ks.ua/promuzey/56-muzej-prirodi.html '''природознавчого відділу''']. Цікавою для херсонців та гостей міста є виставка «Рідкісні та зникаючі тварини світу», на якій можна побачити усурійського тигра, леопарда, сніжного барса, ведмедів різних видів. Справжньою перлиною є експозиція, присвячена світу Нижнього Дніпра, лимана, Азовського та Чорного морів. Центральним експонатом розділу «Мешканці світового океану» є один з найбільших музейних предметів України — тридцятиметровий скелет синього кита. У касі головного корпусу музею можна придбати видання, набори листівок, буклети краєзнавчого характеру; тут відбуваються близько 20 регулярних щорічних заходів та днів відчинених дверей, постійно проводяться тематичні експозиції та незвичайні екскурсії присвячені видатним людям, діячам Херсонщини, цікавим науковим дослідженням тощо. Кожен бажаючий може прослухати оглядові екскурсії з природи Херсонщини, її історії з давніх часів до ХХ сторіччя, історії з 1917 до 1945 року; тематичні екскурсії «Старовина та заснування Херсона», «Загадки давніх курганів», «Стародавні греки на терирорії краю», «Херсонщина — край козацький», «Тваринний і рослинний світ Херсонщини», «Херсонщина у роки Великої Вітчизняної Війни»; а також екскурсію по виставці «Людина та зброя». ''Час роботи:'' : — Краєзнавчий музей: середа — неділя з 10:00 до 17:00 . : — Літературний відділ: понеділок — п'ятниця з 10:00 до 17:00 : — Природознавчий відділ: вівторок — субота з 10:00 до 17:00 . ''Ціни:'' вартість відвідування коливається в межах ₴5.00-10.00 за вхідний квиток та ₴10.00-20.00 за екскурсію. Діють знижки для дітей від 5 років, школярів, студентів та пенсіонерів (пільгові квитки). Детальніше: вхід у основну експозицію за дорослим квитком коштує ₴10.00 та за пільговим — ₴6.00; по виставці «Людина і зброя» відповідно ₴10.00 і ₴5.00; по «Залу А. В. Суворова» ₴5.00 і ₴3.00; екскурсія по одному з відділів дорослому обійдеться в ₴20.00, дітям від 5 років, школярам, студентам та пенсіонерам — ₴10.00. [http://hokm.ks.ua/poslugi.html Детальніше про ціни на поточні виставки]. ''Адреси головної будівлі та відділів музею:'' : — вул. Соборна, 9 (Головна будівля); : — вул. Горького, 1 (Літературний відділ); : — вул. Горького, 5 (Природознавчий відділ). ''Як дістатись:'' : — від залізничного вокзалу тролейбусом № 1 з пересадкою на № 4, 9, а також маршрутними таксі № 35, 9; : — від автовокзалу маршрутними таксі № 20, 16, 10, 18, 40, 9; : — від річкового та морського вокзалів легко дійти пішки. ''Контактні телефони:'' : — Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Краєзнавчий музей): '''(0 552) 22-97-47'''. : — Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Літературний відділ): '''(0 552) 26-30-66'''. : — Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Природознавчий відділ): '''(0 552) 49-10-92'''. ''Факс:'' '''(0 552) 42-43-20'''. ''E-mail:'' museum_kherson-kr@mail.ru. }} [[Файл:Kherson Town hall.jpg|thumb|250px|Фасад будівлі художнього музею]] * {{listing |type = other |lat = 46.629722 |long = 32.609444 |name = Херсонський обласний художній музей імені О. Шовкуненка |alt= |address = вул. Соборна, 34 |directions = |url = https://artmuseum.ks.ua/ |wikipedia = https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсонський_художній_музей_імені_Олексія_Шовкуненка |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Музей заснований 27 травня 1978 року на честь 200-річного ювілея міста, носить ім'я українського митця та педагога ХХ століття, уродженця Херсона, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 '''Олексія Шовкуненка''']. Розміщений у колишній будівлі міської думи, збудованої 1905 року архітектором Адольфом Мінкусом. Художня колекція музею почала комплектуватися ще на межі ХІХ-ХХ століть: у 1890 році археологом і громадським діячем Гошкевичем В. І. було засновано Херсонський археологічний музей, у 1909 році він був подарований місту; тут окрім нумізматичних колекцій знаходились твори образотворчого мистецтва, переважно ікони та стародавніх картин. У 1912 році на основі археологічного музею був створений Музей образотворчих мистецтв, що вже включав у себе колекції творів живопису, скульптури, порцеляни, кришталю, гравюр та ін. У 20-30-ті роки художня колекція значним чином поповнилася творами російських та західноєвропейських митців, однак більшу частину музейних цінностей було вивезено у [[Німеччина|Німеччину]] та [[Румунія|Румунію]] окупантами під час війни. Художній відділ згодом відновив роботу лише у 1966 році, поповнюючи свої фонди роботами українських і російських майстрів, а також за рахунок отриманої спадщини ленінградської колекціонерки М. І. Корніловської (близько 500 творів образотворчого мистецтва). У 1981 році музею надійшло більше 100 творів херсонця-художника та професора О. О. Шовкуненка, подарованих його дружиною, що дало можливість творити монографічну експозицію робіт митця. Сучасний музей включає в себе близько 8 000 музейних експонатів, поряд з класичними творами важливе місце тут також займають твори інтернаціонального радянського мистецтва майстрів з [[Україна|України]], [[Росія|Росії]], [[Молдова|Молдови]], [[Прибалтика|Прибалтики]], [[Середня Азія|Середньої Азії]] та [[Кавказ]]у. У постійній експозиції музей пропонує глядачам огляд комплексів іконопису ХVII — поч. XX століття, російського мистецтва ХVІІІ — п.п. ХІХ століття, українського та російського мистецтва д.п. ХІХ — поч. ХХ століття, західноєвропейського мистецтва ХVII — ХІХ століття. Експозиція займає 12 просторих музейних залів. Для дітей молодшого та середнього шкільного віку пропонується інтерактивна форма ознайомлення з експонатами — літературний квест, який вперше був впроваджений у 2012 році і проявив себе як динамічний та цікавий для дитини спосіб познайомитись з творами мистецтва. Окрім того, музей пропонує оглядові та тематичні екскурсії по виставках, музейні вечори з питань матеріальної та духовної культури регіону, зустрічі з творчою інтелігенцією міста, концерти майстрів мистецтв, лекторії з історії світового образотворчого мистецтва та інше. ''Час роботи:'' з 09:00 до 17:00 (середа — неділя). ''Ціни:'' ''Адреса:'' вул. Соборна, 34. ''Контактні телефони:'' : — Відділ інформації та відділ фондів: '''(0 552) 49-31-64'''. : — Каса і черговий: '''(0 552) 49-11-13'''. ''Факс:'' '''(0 552) 49-30-12'''. ''E-mail:'' muzeihs@mail.ru. }} === Театри === * {{listing |type = other |lat = 46.63342 |long = 32.61277 |name = Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Куліша |alt = |address = вул. Театральна, 7 |directions = |url = |wikipedia = https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсонський_обласний_академічний_музично-драматичний_театр_імені_Миколи_Куліша |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |hours = |price = |description = Театральне мистецтво в Херсоні бере свій початок з 1830-х років. У 1823—1828 роках дворянство Херсонської губернії придбало будинок генерала Лобрі і у 1830-х роках пристосувало одне з приміщень його для театру, в якому і тулилося сценічне мистецтво близько 50 років. У серпні 1846 року приїжджав український актор Михайло Щепкін, взявши участь у виставі херсонського театру, згодом писав, що йому сподобався місцевий колектив, сподобалась доброзичлива публіка, але дуже не сподобалося театральне приміщення — тісне і незатишне. Херсонський глядач вже тоді любив свій театр. Навіть таке приміщення, як правило, було переповненим. У 1883 році за ініціативою губернатора О. С. Ерделі на засіданні міської думи вирішено розпочати в Херсоні будівництво приміщення театру. Проєкт здійснив архітектор Владислав Домбровський, який взяв за основу приміщення Одеського оперного театру. 1 жовтня 1889 року відбулося відкриття Херсонського міського театру. 6 листопада 1936 року відбулася прем'єра вистави «Переможці смерті» (п'єса В. Власова), у Херсоні відкрився новий театр. Називався він Херсонський міський український драматичний театр, потім Херсонський обласний український музично-драматичний театр, із 1990 року — імені Миколи Куліша, з 2005 року — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша. У різні часи в театрі працювали: Владислав Данченко, Л. Свободіна, Іван Гранкін, В. Свєтланова, О. Каро, Г. Шевченко, М. Литвиненко, А. Щітка, Д. Короленко, Г. Мікуцька, А. Дмітрієва, Л. Мосєйчук, Валентина Галл-Савальська, Н. Литвиненко, Віктор Балаш, Іван Басюк, Олександр Горбенко та багато інших. Серед провідних артистів театру — народні артисти України Анатолій Манойло, Ружена Рубльова. Під час німецько-радянської війни старе приміщення театру було підірване, але у 1950-х роках XX століття було збудоване нове приміщення, що збереглося і понині. }} * {{listing |type = other |lat = 46.641848 |long = 32.61817 |name = Херсонський обласний театр ляльок |alt = |address = вул. Небесної Сотні, 8 |directions = |url = http://teatr-kukol.ks.ua |wikipedia = https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсонський_обласний_театр_ляльок |facebook = |phone = |fax = |email = |hours = |price = |description = Херсонський академічний обласний театр ляльок відкрив свій перший театральний сезон 15 грудня 1971 року. Працював заклад на базі міського Палацу культури. На перших порах свого існування театр існував як пересувний, адже власного приміщення не мав. Лише 1986 року Херсонському театрові ляльок було надано постійне приміщення з гарним фоє, фонтаном, вітражами і, головне, — зі зручною залою для глядачів та гарною сценою. У 1988 році в театр прийшов молодий, енергійний і талановитий Борис Чуприна, який 1992 року очолив театр як головний режисер. Гордістю Херсонського обласного театру ляльок є його акторська трупа — заслужені артистки України: Тамара Шумаріна, Ольга Салміна, Тетяна Чуприна, артисти: Олег Яковлєв, Андрій Нестерьонок, Ольга Шаламова, Галина Герасименко, Олександр Ворона, Микола Животов, Микола Москвич. }} * {{listing |type = other |lat = 46.633352 |long = 32.61012 |name = Херсонська обласна філармонія |alt = |address = вул. Театральна, 17 |directions = |url = |wikipedia = https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсонська_обласна_філармонія |facebook = |phone = |fax = |email = |hours = |price = |description = Заснована 1945 року. У 1961 році філармонію очолив Ілля Добрикін, заслужений працівник культури України. У закладі діє камерний оркестр «Гілея», чимало зусиль до її заснування доклав Григорій Вазін. З 1994 і станом на 2009 рік філармонією керував Юрій Іваненко. У філармонії працює народна артистка України Наталя Лелеко. 28 вересня 2022 року російські окупанти розстріляли у власному будинку диригента філармонії Юрія Керпатенка за відмову з ними співпрацювати. }} === Кінотеатри === * {{listing |type = other |lat = 46.672972 |long = 32.644041 |name = Кінотеатр «Multiplex» |alt = |address = вул. Залаегерсег, 18, ТРЦ «Fabrika». |directions = |url = https://multiplex.ua |wikipedia = https://uk.wikipedia.org/wiki/Multiplex_(мережа_кінотеатрів) |facebook = |phone = (0 552) 39-71-20 |fax = |email = |hours = 10:00 — 02:00 |price = |description = Включає 6 кінозалів, спроектовані з урахуванням усіх нормативів та вимог до якісного кінопоказу, з сучасним обладнанням, [[Бельгія|бельгійськими]] перфорованими кіноекранами, цифровими проекторами з [[США]] та акустикою DolbyDigital (США). На території кінотеатру працює гардеробна кімната та кафетерій з більш ніж 100 найменувань в асортименті. Кінотеатр надає послуги звичайного перегляду та перегляду фільмів у 3D-форматі. У кінотеатру є можливість купівлі та бронювання білетів через Інтернет [http://trcfabrika.com.ua/mshops/202.htm]. ''Ціни:'' ціни коливаються від ₴20.00 до ₴85.00, в середньому квитки коштують ₴35.00 — ₴40.00; в залежності від фільму, його формату та часу сеансу. Вранішні та денні сеанси, як правило коштують дешевше на ₴10.00 — ₴15.00 ніж вечірні. Місця в останньому ряді коштують найдорожче. Вартість бронювання — ₴5.00. Заброньовані білети забираються з каси не пізніше, ніж за 20 хвилин до початку сеансу без черги. Діють знижки для школярів та студентів за наявності відповідного документу: на всі сеанси з понеділка по середу вартість квитка складатиме ₴15.00, з четверга по неділю — ₴20.00 (тільки сектор «GOOD»); знижки для студентів і школярів не діють на прем'єрний уїкенд 3D-фільмів. }} * {{listing |type = other |lat = 46.639942 |long = 32.613426 |name = Кінотеатр «Україна» |alt = |address = просп. Ушакова, 45 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |phone = '''(0 552) 22-54-22''' (довідкова служба), '''(0 552) 49-13-35''' (бронювання квитків). |fax = |email = |hours = |price = |description = Тимчасово не працює у зв'язку з реконструкцією. }} [http://ubileiniy.ks.ua/ua]{{Dead link|date=вересня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} [[Файл:Juv cinema kherson.jpg|thumb|230px|left|Фасад ККЗ «Ювілейний»]] * {{listing |type = other |lat = 46.63876 |long = 32.62262 |name = ККЗ «Ювілейний» |alt = |address = вул. Перекопська, 11 |directions = |url = |wikipedia = https://uk.wikipedia.org/wiki/Кіноконцертний_зал_«Ювілейний»_(Херсон) |facebook = |phone = '''(0 552) 26-41-93''' (довідкова служба), '''(0 552) 26-47-55''' (каса), '''(0 552) 45-45-60''' (каса), '''(0 552) 26-47-07''' (адміністратор). |fax = |email = |hours = |price = |description = Кіноконцертний зал «Ювілейний» було побудовано по архітектурному проекту 1970-го року для проведення презентацій, прем'єр кінофільмів, фестивалів тощо. У перші роки свого існування був одним із найбільших кінотеатрів на [[Південь України|Півдні України]]. На сьогодні «Ювілейний» є в деякій мірі одним із символів Херсону, це кінотеатр, що включає 1500 місць, обладнаний перламутровим екраном розміром 19х82, а також новітньою звуковою системою Dolby Digital EX, що створює об'ємний ефект присутності. Тут також працює 3D-зала розрахована на 100 місць. У холі приміщення знаходиться бар. ККЗ «Ювілейний» також включає 6 артистичних кімнат для гастрольних колективів. На сайті можна здійснити бронювання квитків. Кінопоказ проходитиме за наявності не менше п'яти чоловік. ''Ціни:'' приблизно ₴30.00 — ₴35.00 за місце. Діють пільгові знижки на ₴5.00 для студентів. Заброньовані квитки необхідно оплатити та забрати в касі не пізніше, ніж за 30 хвилин до початку сеансу. }} === Парки === Паркова культура у Херсоні зародилася ще у кінці ХVIII століття, один з найперших парків (теперішній парк ім. Т. Г. Шевченка) був закладений ще у 1785 році, і знаходився між власне містом та Херсонською фортецею; кількома роками раніше на північно-західній околиці міста створюється найстаріший парк міста — Казенний сад. Як правило, паркові зони були улюбленим місцем відпочинку міщан, вони стали місцем проведення народних гулянь; до паркового оформлення запрошувались садівники з-за кордону, саме тому найдавніші парки виконані у традиціях англійського пейзажного парку, з деякими рисами садів бароко. Пізніше, у період занепаду Херсону парки стають занедбані, і відновлюються лише з приходом радянської влади; у цей період також створюється низка нових зон відпочинку та перейменовуються старі. Сьогодні у парках проводяться розважальні програми для міщан, організований відпочинок для дітей, тут знаходяться кафетерії та різноманітні атракціони. Справжніми природними та історичними пам'ятками є Віковий дуб у Казенному саду, вік якого за інвентарною картою становить 130 років, однак деякі дослідники вважають його найстарішим дубом у місті, віком до 200 років. Існує легенда, що дерево було посаджене самою імператрицею Катериною ІІ під час відвідин Херсона. Ще одним знаменитим і унікальним деревом є Олександрівський черешчатий дуб у центрі Ленінського парку, який є пам'яткою природи і охороняється законом. * '''Казенний сад ''(Комсомольський район)''''' : ''Площа: 7 га.'' Найстарішим парком міста вважається Казенний сад (або Міський парк), який був створений у 1783 році. Облаштований англійським садівником Моффетом, тут було висаджено близько 10 000 дерев, включав 12 зелених кварталів і дуже скоро став улюбленим місцем відпочинку херсонців та місцем проведення народних гулянь. За свою історію Сад кілкьа разів занепадав і відновлювався, однак найбільшого руйнування він зазнав у роки революції 1917 року та громадянської війни. На жаль, сьогодні збереглася лише приблизно десята частина грандіозного саду, що складається з величних старих дубів, знайти її можна за адресою вулиця Полтавська, 89 ([http://mapia.ua/ua/kherson/addresses/3037712 '''див. на мапі''']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) * '''Парк імені В. І. Леніна. ''(Суворівський район)''''' : ''Площа: 8,6 га.'' Один із найстаріших парків міста, вперше був закладений у 1785 році за розпорядженням Г. О. Потьомкіна, однак через деякий час він був занедбаний, а дерева — вирубані. У п.п. ХІХ століття на його території знаходилась плац-парадна площа, до 1868 року тут влаштовували кінні перегони; у 1869 році віце-губернатором було прийняте рішення про відновлення парку, що у майбутньому отримав назву Денисівський, на честь ініціатора відновлення; однак уже у 1880 був перейменований у Олександрівський на честь 25 річниці царювання імператора Олександра ІІ. Парк мав незвичайне для Херсона регулярне променеве планування, охоплював елементи пейзажного та барокового парків, у 1880 в центрі на перетині восьми алей був посаджений знаменитий черешчатий дуб, що можна побачити і до сьогодні. У період загальносоюзної коренізації (у 1927 році) парк було знову перейменовано у Тарасо-Шевченківський, а у 1939 році — на «Парк культури та відпочинку ім. Леніна», так назву він носить і в наш час. Знаходиться між вулицями перекопською, Кірова та проспектом Ушакова ([http://wikimapia.org/461119/ru/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%B8%D0%BC-%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 '''див. на мапі''']) [[Файл:Парк слави.jpg|thumb|Алея Слави з виглядом на меморіальний комплекс та монумент Слави]] * '''Парк імені Ленінського комсомолу. ''(Суворівський район)''''' : ''Площа: 26,8 га.'' У парку ім. Ленінського Комсомолу крім залишків Херсонської фортеці розташований ряд пам'ятників, озеро, а також оригінальний пам'ятник коромислу із відрами. Знаходиться між вулицями Перекопська та 40 років Жовтня ([http://ukraina.turmir.com/ua_objmap_1417.html '''див. на мапі''']). * '''Парк Слави. ''(Суворівський район)''''' : ''Площа: 9 га.'' До парку ім. Ленінського Комсомолу примикає парк Слави з алеєю Героїв Радянського Союзу, що веде до меморіального комплексу, на честь воїнів-визволителів міста з вічним вогнем. На бронзових плитах розказана історія міста, звідси відкривається красива панорама дніпровських плавнів. Родзинкою цього парку є величний монумент Слави — колони, котру вінчає фігура жінки з вінком, яка і символізує славу Херсонщини. Знаходиться на перетині вулиць Дружби та Перекопської, поряд із парком імені Ленінського комсомолу ([http://ukraina.turmir.com/ua_objmap_1418.html '''див. на мапі''']). * '''Інші парки''' : — Ботанічний сад при Херсонському державному університеті — 12,5 га. ''(Суворівський район)'' : — Гідропарк — 36 га. ''(Комсомольський район)'' : — Дендропарк Херсонського державного аграрного університету — 6 га. ''(Комсомольський район)'' : — Парк імені Димитрова — 18 га. ''(Комсомольський район)'' : — Парк «Ювілейний» — 11 га. ''(Суворівський район)'' : — Парк ім. Ю. Шумського — 3,5 га. ''(Суврівський район)'' : — Потьомкінський сквер. ''(Суворівський район)'' : — Придніпровський парк — 12 га. ''(Дніпровський район)'' == Що купувати == * {{listing |type = buy |lat = 46.641204 |long = 32.613094 |name = Центральний універмаг (ЦУМ) |alt = |address = проспект Ушакова, 49 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0 552) 42-38-23 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Міський універмаг є одним із найперших великих торгових центрів міста, на сьогоднішній день включає велику кількість пунктів продажу предметів першої необхідності, техніки тощо на цокольному, другому та третьому поверхах будівлі (відділ ювелірних виробів, шкіргалантерея, магазин сувенірної продукції, мобільних телефонів та канцелярія - на цокольному поверсі; спортивний одяг та товари, дитячий відділ, жіночий одяг та взуття - на 2-му поверсі; магазин музичних інструментів, меблевий відділ, магазини одягу та взуття - на третьому поверсі). На першому ж поверсі розміщений великий продовольчий супермаркет "Сільпо", торговельні точки продажу ювелірних виробів, сувенірів, продажу мобільних телефонів, побутової хімії, косметичних засобів, кафетерій швидкого харчування та ін.}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Готель "Фрегат" | alt= | url=http://hotelfregat.com/ | wikipedia=Фрегат (готель, Херсон) | wikidata=Q56357564 | email= | address=просп. Ушакова, 2 | lat=46.629786 | long=32.621554 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2024-02-10 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == '''Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації:''' * Міжнародний університет бізнесу і права ''(приватний навчальний заклад)''; * Херсонський державний аграрний університет; * Херсонський державний морський інститут; * Херсонський державний університет; * Херсонський економічно-правовий інститут ''(приватний навчальний заклад)''; * Херсонський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом ''(приватний навчальний заклад)''; * Херсонський національний технічний університет; * Херсонська філія Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова; * Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ. == Як заробити == == Застереження == Правила безпеки досить типові для будь-якого міста: намагатися не гуляти вночі наодинці у нетуристичних районах містах. Не обмінювати валюту на ринках чи стихійних обмінних пунктах, навіть якщо ті пропонують вигідніші угоди. Не купувати їжу та напої з вулиці, якщо їхня якість сумнівна, або вони виготовляються без додержання відповідних санітарно-гігієнічних норм. Тримайте свої речі при собі у людних місцях, уважно слідкуйте за ними на вокзалі, ринках та у громадському транспорті. Як правило, у салоні транспорту висить оголошення з найзручнішим способом оплати для водія, звертайте на них увагу; адже у переважній більшості міського громадського транспорту (а також у частини приміських маршрутних таксі і автобусів) оплата здійснюється на виході — не забувайте платити за проїзд. Розрахунок у громадському транспорті здійснюється переважно готівкою, так що не намагайтесь розрахуватись карткою і завжди майте при собі дрібні купюри для оплати проїзду. Будьте уважними та завжди запитуйте у водія чи доставить вас маршрутне таксі до місця призначення, адже деякі з них мають спільні номери, однак різні маршрути по місту (наприклад, маршрутне таксі № 9). У туристичний сезон (травень-вересень) намагайтесь замовити квитки у обидві сторони якомога раніше (незважаючи на напрям вашого руху), адже пізніше з ними може виникнути проблема, пов'язана із нестачею квитків у касах, перевантаженістю потягів через масовий відтік туристів з міста та найближчих курортних зон, а також виїздом студентства на навчання у кінці серпня — на початку вересня. Однак пам'ятайте, що в касах Укрзалізниці квитки замовляються максимально лише за 45 днів від дати поїздки. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Асканія-Нова]] * [[Арабатська стрілка]] * [[Запоріжжя]] * [[Крим]] * [[Миколаїв]] * [[Одеса]] * [[Олешки]] {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Херсонської області]] gj5f5a9oct8kbp6plz0ajseenm006xi 0 224 33217 33032 2022-08-24T01:29:51Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat 33217 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Херсонська область''' розташована в [[Південна Україна|Південній Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Херсон]] * [[Гола Пристань]] * [[Каховка]] * [[Олешки]] * [[Скадовськ]] * [[Новотроїцьке]] == Інші місця == * [[Залізний Порт]] — популярний курорт * [[Нижні Сірогози]] * [[Чорноморський біосферний заповідник]] — один з найстаріших заповідників України. * [[Арабатська стрілка]] * [[Джарилгач]] * [[Щасливцеве]] * [[Лазурне]] * [[Стрілкове]] * [[Асканія-Нова]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Миколаївська область]] {{footer|ispartof=Південна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 28flp4je20zdb8ujrt3wqq4x8fec982 0 225 33205 33204 2022-08-24T01:25:56Z Trident of Neptun 6004 /* Кам'янець-Подільський замок та старе місто. Місто займає третє місце в Україні по кількості пам'яток, після Києва і Львова. */ 33205 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Хмельницька область''' розташована в [[Україна|Україні]]. {{geo|49.53|26.87|zoom=9}} == Регіони == == Міста == * [[Хмельницький]] * [[Волочиськ]] * [[Кам'янець-Подільський]] * [[Дунаївці]] * [[Нова Ушиця]] * [[Старокостянтинів]] * [[Ізяслав]] * [[Полонне]] == Інші місця == * [[Антоніни]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == === [https://kamenec.best/ Кам'янець-Подільський замок] та старе місто. Місто займає третє місце в Україні по кількості пам'яток, після Києва і Львова. === == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] jscwcv25pxu101mqfl26g1d6bjiwv07 0 226 36439 35943 2025-01-18T12:24:13Z Assyrian Human 6497 /* Як дістатись */ 36439 wikitext text/x-wiki {{geo|49.42299|26.98714|zoom=13}} {{pagebanner|Khmelnytsky-panoram.jpg}} [[File:Khmelnickyi1.JPG|thumb|300px|Хмельницька обласна державна адміністрація]] '''Хмельницький'''&nbsp;— адміністративний центр [[Хмельницька область|Хмельницької області]], значний історичний та сучасний економічний і культурний центр Поділля. Населення 272 000 осіб. Місто розташоване на Західному Поділлі, на берегах Південного Бугу, за 325&nbsp;км (автомобільний шлях) від [[Київ|Києва]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} === Потягом === [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22300&by_station=1 Переглянути розклад руху потягів:]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === Автомобілем === Хмельницький знаходиться у центрі Хмельницької області на перетині важливих автомобільних доріг Е50 та Н03. Має сполучення з туристичними центрами України. З Києва: трасою Е40 до Житомира, звідти по Н03 через Чуднів, Любар та Старокостянтинів. Відстань 325 км. Зі Львова: шляхом Н02 через Золочів та Тернопіль, звідти по Е50. Відстань: 250 км. === Автобусом === Центральний автовокзал знаходиться за адресою проспект Миру, 94/1. [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=680100 Розклад рейсів] == Транспорт == *Тролейбуси *Автобуси *Маршрутні таксі == Що відвідати == * Собор Різдва Богородиці, збудований в 1837-му році в стилі класицизму по вулиці Соборній. * Алея закоханих по вулиці Старобульварній (Гагаріна). * Центральний парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана. Площа — 55,2745 га. При вході в парк є алея скульптур, звіринцем, літнім театром та атракціонами. * Дендропарк «Поділля» площею 30,5 га у північно-східній частині міста. * Свято-Покровський Кафедральний собор на Кам'янецькій. * Фонтан з лелеками та жабками, який був побудований у 1950-х роках. Розташований поблизу торгового центру «Дитячий світ» за адресою Проскурівська 4/3. Щовечора влітку фонтан працює з додатковим освітленням. * Парк «Заріччя», який розташований на території мікрорайону Виставка. Раніше на цьому місці був фруктовий сад. Найкращий час для відвідування — період цвітіння яблунь. * Ботанічний сад Хмельницького національного університету у період цвітіння магнолій. * Вулиця Проскурівська — центральна вулиця міста, на якій зосереджені будинки, частина з яких була збудована у XIX — на початку XX століття. Гарні приклади будівель того часу — будинок по вулиці Проскурівській, 13 (колишня аптека Людвіга Дєрєвоєда) та приміщення лялькового театру по Проскурівській, 46 (колишній маєток Соломона Маранца). * Майдан Незалежності, на території якого навесні можна побачити квітучу сакуру. * Пам'ятник-фонтан барону Мюнхгаузену (вулиця Кам'янецька, 48). <gallery> Парк Заріччя. Місто Хмельницький 07.jpg|Парк "Заріччя" Ботанічний сад Хмельницького національного університету.jpg|Магнолії у ботанічному саду Хмельницького національного університету </gallery> == Чим зайнятись == ===Музеї=== * Обласний краєзнавчий музей * Обласний художній музей * Літературний музей * Музей історії міста Хмельницького * Кімната-музей Григорія Сковороди * Хмельницький музей-студія фотомистецтва (на Проскурівській) * Музей споріднених міст Хмельницького * Музей-панорама «Звільнення Проскурова» ===Театри=== * Обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького * Хмельницький академічний обласний театр ляльок * Обласна філармонія * Моно-театр «Кут» ===Парки та Сквери=== * Сквер ім.Кузьми Скрябіна. Вулиця Гагаріна, Хмельницький. * Хмельницький Майдан Незалежності. Площа Незалежності. * Парк імені Михайла Чекмана. Вулиця Паркова, 1. * Парк імені Тараса Шевченка. * Сквер імені Івана Франко. Вулиця Проскурівська, 66. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * Гафез кафе (вулиця Інститутська, 15/1). === Середні ціни === * New York Street Pizza (вул. Кам'янецька, 17). === Дорого === * Ресторан "Венеція" (вулиця Старицького, 1А). == Де розважитись == * Ковзанка "Льодовий період" поблизу сквера ім. І. Франка * Кінотеатр "Multiplex", ТЦ "Оазис". Вулиця Степана Бандери, 2 А. * Кінотеатр "Планета" * Кінотеатр імені Т.Г. Шевченка * Дитяча планета у ТЦ "Квартал". Вулиця Кам'янецька вулиця, 17. == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == ===Садочки=== * Хмельницький дошкільний дитячий будинок спеціального призначення. (вул.Львівське шосе, 43/2). * Дошкільний навчальний заклад №26 "Кульбабка". (вулиця Інститутська, 19). ===Школи=== * Навчально-виховний комплекс № 6 (вул.Молодіжна 5/2). * Хмельницький технологічний багатопрофільний ліцей імені Артема Мазура. (вулиця Тернопільська, 14/1). * Cередня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №24. (вул.Львівське шосе 47/3). * Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27 імені Дмитра Іваха. (Львівське шосе, 47/4). *Навчально-виховний комплекс №2 (вул.Івана Франка 57/1). ===Інститути=== * [http://www.xktei.km.ua/ Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут] (ХКТЕІ) == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Волочиськ]] * [[Дунаївці]] * [[Кам'янець-Подільський]] * [[Вінниця]] {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Хмельницької області]] 84dvldhf4hr2k6x18e7ws825ssui5ja 0 227 37475 35661 2025-05-19T19:00:10Z Вовк Таня 7232 /* Міста */ 37475 wikitext text/x-wiki {{geo|45.25|15.466667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Croatia.svg |location = LocationCroatia.png |capital = [[Загреб]] |government = Республіка |currency = куна (HRK) |area = 56 542 км² |population = 4,290,612 (2011) |language = Хорватська |religion = католики 87.8%, православні 4.4%, мусульмани 1.3%, інші християни 0.4%, атеїсти та інші 6.1%. |electricity = |callingcode = +385 |tld = .hr |timezone = CET (UTC+1) }} '''Хорватія''' (хорв. ''Republika Hrvatska'') [http://www.croatia.hr/English/default.aspx] розташована в Південній Європі, має довгу берегові лінію з Адріатичним морем. Країна на [[Балкани|Балканському півострові]], один з регіонів колишньої Югославії. Межує із [[Словенія|Словенією]] на північному заході, із [[Угорщина|Угорщиною]] на півночі, на півдні з [[Чорногорія|Чорногорією]] на південному сході з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] і з [[Сербія|Сербією]] на сході. == Зрозуміти == === Клімат === Північна Хорватія має помірно-континентальний клімат, у той час як центральні і високогірні регіони мають гірський клімат. Адріатичне узбережжя характеризуэться приємним середземноморським кліматом. Весна і осінь вздовж узбережжя м'які, а зима холодна і сніжна в центральних і північних районах країни. Середня температура в середині січня коливається від -10°С до 5°С; серпня — від 19°C до 39°C. Середня температура на узбережжі значно вища: січень — від 6° C до 11°C; серпень — від 21°C до 39°C. === Територія === Територія Хорватії є географічно різноманітною. Вздовж угорського кордону вона представлена плоскими сільськогосподарськими рівнинами, поблизу Адріатичного узбережжя невисокими горами і підвищеннями, а також островами, яких тут 1246. Найбільшими з них є [[Крк]] і [[Црес]]. Найвищою вершиною являється гора Дінара з висотою 1831 метр. == Цікаві об'єкти Хорватії == * '''Дубровник:''' Старе місто Дубровника, оточене фортечними мурами, є одним з найпопулярніших туристичних місць в Хорватії. Старе місто Дубровника, яке сягає своїм корінням у 7 століття, безсумнівно, є одним з найкрасивіших і найвідоміших міст Хорватії. Оточене вражаючими фортечними мурами, воно протягом століть зберігало свою унікальну атмосферу та архітектуру, що робить його справжнім скарбом для любителів історії та культури. Чим же так приваблює Старе місто Дубровника: ** Унікальна атмосфера:Прогулянка по вузьким брукованим вулицям, оточеним старовинними кам'яними будинками, дає відчуття подорожі в часі. Тут можна легко уявити собі життя людей минулих століть. ** Фортечні мури:Протягом 19 кілометрів ці могутні мури охоплюють Старе місто, пропонуючи панорамні краєвиди на місто, море та околиці. Підйом на мури - це обов'язкова програма для будь-якого відвідувача. ** Історичні пам'ятки:У Старому місті розташовано безліч історичних пам'яток, таких як княжий палац, собор, фонтан Онофріо та багато церков. Кожна з цих пам'яток розповідає свою історію про багате минуле міста. ** Культурні події: Протягом року в Старому місті Дубровника проводяться численні культурні події, такі як фестивалі, концерти та театральні вистави. Це чудова можливість познайомитися з місцевою культурою та традиціями. ** Гастрономія: Дубровник славиться своєю кухнею, яка поєднує в собі впливи Середземномор'я та Балкан. Тут можна скуштувати свіжі морепродукти, м'ясні страви, сири та вина. * '''Плітвицькі озера:''' Ці мальовничі озера з каскадними водоспадами є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Плітвицькі озера, розташовані в самому серці Хорватії, є справжнім дивом природи. Цей національний парк, занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, славиться своїми 16 каскадними озерами, з'єднаними між собою мальовничими водоспадами. Чим вражають Плітвицькі озера. Кришталево чиста вода, оточена пишними зеленими лісами, створює вражаючі пейзажі, які зачаровують кожного відвідувача.На території парку мешкає безліч видів тварин і рослин, багато з яких є рідкісними та зникаючими. Для мандрівників прокладено безліч мальовничих пішохідних маршрутів, які дозволяють насолодитися красою озер з різних ракурсів. Плітвицькі озера - це ідеальне місце для екотуризму. Тут можна зайнятися рафти. * '''Спліт:''' Старе місто Спліта, яке включає палац римського імператора Діоклетіана, також є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Старе місто Спліта, розташоване на узбережжі Адріатичного моря, протягом століть вражає мандрівників своєю багатою історією та неповторною архітектурою. Цей об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є справжнім скарбом для любителів історії та культури, адже тут можна дослідити величні руїни палацу римського імператора Діоклетіана, прогулятися по мальовничих вузьких вуличках та відчути атмосферу Середземномор'я. Чим зацікавлює Спліт: # Палац Діоклетіана:Цей величний палац, збудований у 3 столітті н.е., є одним з найкраще збережених римських палаців у світі. Прогуляйтеся по його кам'яним стінам, відвідайте підземні тунелі та покої, де колись жив імператор Діоклетіан. # Старе місто:За межами палацу вас чекає лабіринт мальовничих вузьких вулиць, оточених старовинними кам'яними будинками, кафе, ресторанами та магазинами. Тут можна загубитися в часі, досліджуючи старовинні будівлі, шукаючи сувеніри та насолоджуючись атмосферою Середземномор'я. # Набережна:Прогулянка по набережній Спліта - це чудовий спосіб розслабитися та насолодитися видом на море. Тут можна посидіти в кафе, помилуватися яхтами та катерами, а також просто подихати свіжим морським повітрям. # Пляжі: Спліт славиться своїми чистими та мальовничими пляжами. Тут можна позасмагати, скупатися в морі, зайнятися водними видами спорту або просто відпочити від міської метушні. # Культурні події: Протягом року в Спліті проводяться численні культурні події, такі як фестивалі, концерти, театральні вистави та виставки. Це чудова можливість познайомитися з місцевою культурою та традиціями. * '''Хвар:''' Цей острів відомий своїми лавандовими полями, мальовничими містечками та пляжами. Хвар, один з найкрасивіших островів Хорватії, манить мандрівників своїми мальовничими пейзажами, багатими лавандовими полями, старовинними містами та кришталево чистим морем. Це місце, де можна розслабитися та насолодитися красою природи, а також дослідити цікаву історію та культуру. В Хвар є: # Лавандові поля:Хвар відомий своїми лавандовими полями, які цвітуть з кінця червня до початку липня. Прогулянка по цим пурпурним полям подарує вам незабутні враження та чудові фотографії. # Мальовничі містечка:На острові Хвар розташовано безліч мальовничих містечок, кожне з яких має свою неповторну атмосферу. Відвідайте Старе місто Хвара, оточене фортечною стіною, або завітайте до мальовничого містечка Старі Град, де можна помилуватися старовинною архітектурою та вишуканими ресторанами. # Пляжі:Хвар славиться своїми чистими та мальовничими пляжами. Тут можна позасмагати, скупатися в морі, зайнятися водними видами спорту або просто відпочити від міської метушні. # Активний відпочинок: Хвар - це чудове місце для активного відпочинку. Тут можна ходити в гори, їздити на велосипеді, займатися дайвінгом, каякінгом та іншими видами спорту. # Гастрономія: Хварська кухня пропонує широкий вибір смачних страв, приготованих з свіжих місцевих продуктів. Неодмінно скуштуйте свіжу рибу та морепродукти, лавандовий мед, оливкову олію та вино. * '''Загреб:''' Столиця Хорватії пропонує багату культуру, історію та архітектуру. * Загреб, столиця Хорватії, - це динамічне місто, яке поєднує в собі багату історію, вражаючу архітектуру та жваву культурну атмосферу. Прогулянка по його мальовничим вулицям, оточеним старовинними будівлями, музеями та галереями, дає можливість відчути справжній дух Хорватії. В Загребі з цікавих місць є: ** Історичне місто:Верхнє місто Загреба, розташоване на пагорбі, зберегло свою середньовічну атмосферу з вузькими вуличками, брукованими площами та старовинними церквами. Тут можна відвідати собор Святого Марка з його мальовничим дахом, кам'яні ворота Каменна врата та вежу Лотршчак, з якої відкривається панорамний вид на місто. ** Музеї та галереї:Загреб славиться своїми численними музеями та галереями, де можна познайомитися з багатою історією та культурою Хорватії. Відвідайте Музей мистецтв і ремесел, Музей Мімі та Томи Славичека, а також Музей ілюзій. ** Зелені оазиси:Загреб - це зелене місто з безліччю парків і садів, де можна відпочити від міської метушні. Прогуляйтеся по парку Максимир, одному з найстаріших парків Європи, або відвідайте ботанічний сад, де представлені тисячі видів рослин. ** Жвава атмосфера: Загреб - це місто з жвавою атмосферою, де можна знайти безліч кафе, ресторанів, барів та клубів. Тут кожен знайде для себе розвагу на будь-який смак, від традиційної кухні та живої музики до сучасних арт-просторів та нічних клубів. ** Протягом року в Загребі проводяться численні культурні події, такі як фестивалі, концерти, театральні вистави та виставки. Це чудова можливість познайомитися з місцевою культурою та традиціями. == Регіони == {{Regionlist |regionmap=Croatia Regions map uk.png |regionmapsize=560px |regionmaptext=Регіони Хорватії | region1name=[[Істрія]] | region1color=#cba46b | region1items= | region1description=(хорв. ''Istra'') півострів на північному заході, біля кордону зі Словенією. | region2name=[[Кварнер]] | region2color=#83aec9 | region2items= | region2description=(хорв. ''Kvarner'') морське побережжя і високогір'я на північ від Далмації, сюди входить Затока Кварнеру і високогір'я (Ліка і Горскі Котар). | region3name=[[Далмація]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description=(хорв. ''Dalmacija'') побережжя, протягнуте вздовж Середземного моря на кордоні з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] | region4name=[[Славонія]] | region4color=#aac496 | region4items= | region4description=(хорв. ''Slavonija'') входять підрегіони Славонія і Баранія (на північ від річки Драва) - північно-східна частина країни, покрита лісами і полями на кордоні з [[Угорщина|Угорщиною]], [[Сербія|Сербією]] і [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] | region5name=[[Центральна Хорватія]] | region5color=#b5af99 | region5items= | region5description=(хорв. ''Središnja Hrvatska'')- північ центрального високогір'я і столиця країни [[Загреб]] }} == Міста == [[Файл:Croatia Pula Amphitheatre 2014-10-11 11-04-27.jpg|thumb|200px|Амфітеатр в Пулі]]{{Marker|name=[[Загреб]]|type=city|lat=45.816|long=15.983|zoom=12|wikidata=Q1435}} — столиця Хорватії. Найбільше місто країни та її економічний, політичний і культурний центр. * [[Пула]] — найбільше місто на Істрії з римським амфітеатром (Ареною) * [[Спліт]] — портове місто з древньоримськими руїнами * [[Корчула]] * [[Дубровник]] — історичне місто на узбережжі і об'єкт всесвітнього спадку [[ЮНЕСКО]] * [[Задар]] — найбільше місто північної Далмації з багатою історією * [[Шибеник]] * [[Вуковар]] * [[Вараждин]] — колишня столиці Хорватії, збудована у стилі барокко * [[Хум]] — найменше місто (і фортеця) за версією книги Гіннесса == Інші місця == * [[Макарська]] == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=43.285|long=16.679|name=Аеропорт Брач|alt=Zračna luka Brač|address=Знаходиться за 14 км від міста Бол та за 32 км від міста Супетар. Аеропорт розташований на плоскогір'ї, на висоті 541 м над рівнем моря. До міста Бол від аеропорту веде дорожній серпантин.|directions=аеропорт на острові Брач Хорватія|url=http://www.airport-brac.hr/|wikipedia=Брач (аеропорт)}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Залізниці === {{Listing|type=go|name=Хорва́тські залізни́ці|alt=хорв. Hrvatske željeznice|directions=національний оператор залізничних перевезень у Хорватії, державна залізнична компанія, утворена 1991 року після розпаду Югославії.|url=http://www.hzpp.hr//|wikipedia=Хорватські залізниці}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Національний парк Плитвицькі озера|address=Ліцько-Сенська жупанія, Карловацька жупанія Хорватія Хорватія|phone=+385 53 751 015|hours=понеділок 07:00–16:00 вівторок 07:00–16:00 середа 07:00–16:00 четвер 07:00–16:00 пʼятниця 07:00–16:00 субота 07:00–16:00 неділя 07:00–16:00|price=23 євро https://np-plitvicka-jezera.hr/en/plan-your-visit/istrazite-jezera/price-list/|lat=44,880|long=15,616|image=Файл:Plitvice01.jpg|wikipedia=Плитвицькі озера|wikidata=Q189849|description=національний парк у Хорватії, світова спадщина ЮНЕСКО, розташований у центральній частині країни, в Лицько-Сенській (90,7%) і Карловацькій жупаніях (9,3%). Води річки Корана, що протікають крізь вапняк, за тисячі років нанесли бар'єри травертина, утворивши природні греблі, які своєю чергою створили ряд мальовничих озер, водоспадів і печер.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Esplanade Zagreb|address=Ulica Antuna Mihanovića 1, 10000 Zagreb Croatia|phone=+385 1 4566 666|email=http://mailto:info@esplanade.hr/|url=https://esplanade.hr/|long=15.975|lat=45.805|wikipedia=Esplanade Zagreb Hotel|wikidata=Q3739460|content=історичний готель класу люкс у Загребі (Хорватія).}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 9noyr1p3qaw96lsc4h7v8jqdb3rz5hp 0 228 33006 12504 2022-08-18T23:15:10Z Trident of Neptun 6004 33006 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Храми на Росі | зображення= Церква святителя Миколая Чудотворця (2).jpg | розмір= 250px | підпис= Церква святителя Миколая Чудотворця | регіон= Київська область | маршрут= [[Біла Церква]] — Шкарівка — Пугачівка — Острів — Синява — Рокитне — Ромашки — Ольшаниця | тип= веломаршрут | загальна_протяжність= 78 км | висота_виходу= | найвища_точка= | тривалість= 1 день | складність= 2 }} '''Маршрут «Храми на Росі»''' проходить вздовж річки Рось, у її середній течії (відтинок [[Біла Церква]] — Ольшаниця). == Зрозуміти == Берегами річки Рось люди селилися з найдавніших часів. Тут ще досі збереглися водяні млини, дерев'яні церкви та храми. == Підготуватись == Маршрут — одноденний, з прив'язкою до залізничних станцій, тому не передбачає особливих приготувань. == Як дістатись == Маршрут починається у [[Біла Церква|Білій Церкві]], до якої можна дістатися електропотягом. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Hramy na Rosi (map).jpg|250px|thumb|Карта маршруту]] * '''Біла Церква''' — значний культурний осередок Київщини, місто обласного підпорядкування Київської області. Серед архітектурних пам'яток-храмів, на які варто звернути увагу, слід виділити Спасо-Преображенський собор (збудований у 30-х роках ХІХ століття у класичному архітектурному стилі), Церкву Св. Марії Магдалини (збудовану в 1843 році у стилі класицизму, знаходиться у історичному центрі міста), Костел Св. Івана Хрестителя (закладений у кінці ХVIII століття, на сьогоднішній день виконує роль [http://organ-hall.org.ua/ будинку органної та камерної музики]), Микільську церкву (створену на початку XVIII сторіччя на кошти Івана Мазепи, споруда має цікаву історію становлення та занепаду у різні часи історії України). * '''Шкарівка''' — село Білоцерківського району Київської області, засноване у ХVI столітті. Головною пам'ткою тут є Свято-Духівський храм — дерев'яна культова споруда збудована та освячена 1706 року, згодом перебудована у 1756 році із двокупольної на трикупольну. На сьогоднішній день лишилась лише частина храму — дзвіницю було зруйновано, а сама церква розграбована у 1930-32 рр. * '''Пугачівка'''. * '''Острів''' — тут знаходиться дерев'яна Михайлівська церква із дзвіницею, збудована у 1740 році. * '''Синява''' — село Рокитнянського району Київської області, перша згадка про нього датується 1550 роком. Тут знаходиться одна із найстаріших дерев'яних церков Київської області, збудована у 1730 році (за деякими джерелами у 1665 році, однак пізніше зруйнована та відбудована у 1730 році). * '''Рокитне''' — селище міського типу у Київській області, по близу нього розташовані дерев'яні Троїцька церква (с. Бушево, 1750 рік) та Церква Йосифа Обручника (с. Житні Гори, 1756 рік). * '''Ромашки''' — село Рокитнянського району Київської області, його головна архітектурна пам'ятка — Покровська церква — була збудована у 1843 році у стилі класицизму у вигляді базиліки зі спрощеними деталями: невеликим ґанком з колонами та двома невисокими вежами-дзвіницями. Насправді церква вражає масивністю та архітектурним рішенням як для сільської місцевості. * '''Ольшаниця''' — населений пункт Рокитнянського району Київської області, засноване 1115 року князем Ярославом Мудрим. Тут були закладені Преображенська церква та Храм архістратига Михаїла (збудований спочатку у 1680, а згодом перебудований у 1740 році), однак за радянської влади обидві споруди були зруйновані. Лише у 2011 році Храм архістратига Михаїла був відновлений та освячений, і сьогодні є окрасою села. == Застереження == Особливих застережень нема. == Куди далі == Дивіться також всі статті серії [[Маршрути Київщиною|«Маршрути Київщиною»]]. == Джерела == * Яковенко А. П. ВелоКиївщина. 25 кращих маршрутів. — Х.: АССА, 2012. — 184 с., іл. — ISBN 978-966-262-308-6 {{related|Київська область}} {{footer|type=Маршрут}} bi7whuopomd0aafqhm2xiyl9349rmdr 0 229 33708 33659 2022-10-15T18:20:03Z Trident of Neptun 6004 33708 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Центральна Європа''' — регіон Європи. У нього входять дев'ять зовсім різних країн, географічно розташованих між Балтійським і Середземним морями. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Central Europe Regions.png | regionmaptext=Центральна Європа | regionmapsize=450px | region1name=[[Австрія]] | region1color=#71b37b | region1items= | region1description= | region2name=[[Чехія]] | region2color=#d8d036 | region2items= | region2description= | region3name=[[Німеччина]] | region3color=#c17da7 | region3items= | region3description= | region4name=[[Угорщина]] | region4color=#d09440 | region4items= | region4description= | region5name=[[Ліхтенштейн]] | region5color=#2e9bbb | region5items= | region5description= | region6name=[[Польща]] | region6color=#4f93c0 | region6items= | region6description= | region7name=[[Словаччина]] | region7color=#8a84a3 | region7items= | region7description= | region8name=[[Словенія]] | region8color=#e25c5c | region8items= | region8description= | region9name=[[Швейцарія]] | region9color=#e0fa92 | region9items= | region9description= }} == Міста == * [[Берлін]] * [[Будапешт]] * [[Варшава]] * [[Відень]] * [[Женева]] * [[Краків]] * [[Мюнхен]] * [[Прага]] * [[Цюріх]] == Інші місця == * Високі Татри == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Євро в переважній більшості країн, проте деякі країни з різних причин зберегли національну валюту. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Континент}} hanrfxnu8gug5pvzl8zs15sd1jyiu11 0 230 34833 31553 2023-12-22T15:19:14Z Assyrian Human 6497 34833 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Центральна Америка''' — частина суші, що з'єднує [[Північна Америка|Північну Америку]] і [[Південна Америка|Південну Америку]]. == Регіони == [[Image:Map of Central America.png|thumb|400px]] {{Regionlist | region1name=[[Беліз]] | region1color=#71b37b | region1items= | region1description= | region2name=[[Коста-Рика]] | region2color=#d56d76 | region2items= | region2description= | region3name=[[Сальвадор]] | region3color=#a78379 | region3items= | region3description= | region4name=[[Гватемала]] | region4color=#b383b3 | region4items= | region4description= | region5name=[[Гондурас]] | region5color=#68a9c4 | region5items= | region5description= | region6name=[[Нікарагуа]] | region6color=#d5dc76 | region6items= | region6description= | region7name=[[Панама]] | region7color=#ffd0d0 | region7items= | region7description= }} == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Північна Америка|type=Континент}} jbltxtd05n6cnnq5pya7q917o7mzb91 0 231 24950 12507 2019-06-13T15:18:06Z Voll 30 24950 wikitext text/x-wiki {{geo|-2.7|20.7|zoom=4}} {{pagebanner}} '''Центральна Африка''' — регіон [[Африка|Африки]]. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Central_Africa_regions_map.png | regionmaptext=Регіони Центральної Африки | regionmapsize=300px | region1name=[[Ангола]] | region1color=#bba180 | region1items= | region1description= | region2name=[[Габон]] | region2color=#70a0a0 | region2items= | region2description= | region3name=[[Демократична Республіка Конго]] | region3color=#569a72 | region3items= | region3description=Величезна країна, заповнена вологими джунглями, багата надзвичайними природними багатствами, є різноманітною, але вкрай нестабільною і небезпечною для подорожей. | region4name=[[Екваторіальна Гвінея]] | region4color=#bb7cda | region4items= | region4description=Можливо, найрозбещеніша країна [[Африка|Африки]], де величезне багатство від нафтової промисловності розкрадається нечистоплотним урядом; це не безпечна країна для мандрівника, але у ній чудові пляжі, гарні пляжні бари, і велика кількість людей, що розмовляють [[Іспанський розмовник|іспанською]]. | region5name=[[Камерун]] | region5color=#71b673 | region5items= | region5description= | region6name=[[Південний Судан]] | region6color=#84ad70 | region6items= | region6description= | region7name=[[Республіка Конго]] | region7color=#8abb98 | region7items= | region7description= | region8name=[[Сан-Томе і Принсіпі]] | region8color=#ec6038 | region8items= | region8description= | region9name=[[Центральноафриканська Республіка]] | region9color=#69835c | region9items= | region9description= }} == Міста == *[[Бангі]] *[[Браззавіль]] *[[Бужумбура]] *[[Кабінда]] *[[Кігалі]] *[[Кіншаса]] *[[Лібревіль]] *[[Луанда]] *[[Лусака]] *[[Малабо]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Африка|type=Континент}} m3eoaz0tszsj1qjtnjocq439pnd9rpq 0 232 33110 33109 2022-08-19T00:04:23Z Trident of Neptun 6004 /* Інші місця */ 33110 wikitext text/x-wiki {{geo|50.07124|30.75073|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Центральна Україна''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == * [[Київ]] * [[Житомирська область]] * [[Київська область]] * [[Кіровоградська область]] * [[Полтавська область]] * [[Сумська область]] * [[Черкаська область]] * [[Чернігівська область]] == Міста == * [[Київ]] * [[Житомир]] * [[Кіровоград]] * [[Полтава]] * [[Суми]] * [[Черкаси]] * [[Чернігів]] == Інші місця == * [[Чорнобильська зона|Чорнобиль]]. == Зрозуміти == Адміністративно включає [[Київська область|Київську]], [[Вінницька область|Вінницьку]], [[Житомирська область|Житомирську]], [[Чернігівська область|Чернігівську]], [[Полтавська область|Полтавську]], [[Черкаська область|Черкаську]], [[Кіровоградська область|Кіровоградську]], [[Хмельницький|Хмельницьку]] області, більшу частину [[Сумська область|Сумської]] та [[Рівненська область|Рівненської]] областей, а також північні райони [[Одеська область|Одеської області]]. == Мова == Міста сильно русифіковані, тому більшість населення спілкуються переважно російською мовою. В той же час значна частина населення у селах спілкується українською або суржиком. В деяких північних районах (сусідніх із Росією та Білоруссю) спілкуються також переважно російською або поліською мовою. У великих містах (більше стосується Києва, ніж інших міст) значна частина молоді може спілкуватися англійською мовою на початковому рівні. Інші мови практично ніхто не знає і не використовує. У Києві (особливо у центрі Києва) багато іноземців із всього світу. Більша частина іноземців володіє англійською мовою, частина — російською. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Україна|type=Регіон}} 3kapb4xz1qqhigm2cvbk4ongbh4sc8u 0 233 12510 11765 2013-11-12T20:43:39Z VollBot 345 insert new geo template 12510 wikitext text/x-wiki {{geo|15.466667|19.4|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Darfur refugee camp in Chad.jpg |flag = Flag of Chad.svg |location = LocationChad.png |capital = [[Нджамена]] |government = Республіка |currency = франк CFA (XAF) |area = 1 284 000 км² |population = 10,329,208 (2009) |language = [[Французький розмовник|Французька]], [[Арабський розмовник|арабська]] (офіційні) |religion = Іслам(в основному сунізм) - 53%, Християнство(переважно католицизм) - 34%, традиційні африканські вірування - 10%, атеїзм - 3% |electricity = 220V/50Hz (вилки типів D, E, & F) |callingcode = +235 |tld = .td |timezone = Західноафриканський час (UTC+1) }} '''Чад''' знаходиться на [[Північна Африка|півночі Африки]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Сахара|type=Країна}} nzwa8t4689qsyh6hs0u6dezxjb2hnx0 0 234 33703 12511 2022-10-15T18:09:35Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33703 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Через Вулканічне Липовецьке озеро | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= Закарпатська область | маршрут= с.&nbsp;Липовиця&nbsp;— оз.&nbsp;Липовецьке&nbsp;— г.&nbsp;Юриця&nbsp;— с.&nbsp;Імстичево | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 9 км | висота_виходу= 310 м | найвища_точка= 802 м | тривалість= 4-5 годин | складність= легка }} '''Маршрут «Через Вулканічне Липовецьке озеро»''' проходить по українських Карпатах у [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == У довідковій літературі можна дізнатися про те, що в Українських Карпатах наявні три озера вулканічного походження. Однак на сьогодні ця інформація вже дуже застаріла. На даний час озеро Синє є звичайним низинним болотом, а невелике плесо воно мало ще понад 30 років тому. Два Ворочівські озерця мають воду тільки у весняний період або після сильних дощів. Та й знайти їх серед лісу, на схилі Анталовицької галявини, не всім удається. А от Липовецьке озеро справді існує і відшукати його легко. Однак відвідують його тільки мешканці сіл Липовець, на окраїні якого воно знаходиться, та ще, можливо, сусідньої Липчі, що полюбляють тут відпочивати погожої літньої днини. == Підготуватись == Для цього маршруту достатньо взяти лише основне. Якщо плануєте там затриматись на деякий час, варто взяти з собою трохи продуктів. Холодна прозора вода Липовецького озера може бути використана для приготування їжі. == Як дістатись == Доїхати треба до села Липча, що на трасі Долина – Хуст, а там дочекатися автобуса у село Липовець. Вийти з автобуса слід перед поворотом дороги, що веде у центр села. == Пересуваємось по маршруту == У селі Липча польовою дорогою поміж сільські хати через 10 - 15 хв підйому виходимо до невеликого озера діаметром близько 50 м. Біля облаштованої для відпочинку альтанки висить табличка, яка вказує, що озеро називається Морське око і має площу 0,3 га, глибину 45 м, не замерзає, розміщене на висоті 526 м над рівнем моря. З цієї інформації найбільший сумнів викликає глибина. На вказівнику зазначено, що вище від озера у лісі знаходиться вулканічна червона скеля. Це дійсно досить цікавий об'єкт, який височіє серед зеленого лісу. Від озера піднімаємось дорогою на захід. Понад урвищем над червоною скелею поступово виходимо на велику галявину на виположеному гребені хребта. Через неї веде добре помітна стежка, яка півколом загалом у північному напрямку виводить на розлогу полонину вершини 802 м. З неї відкриваються гарні краєвиди на долину Боржави, масив Великий Діл. Насолоджуючись спогляданням навколишньої природи, рухаємося у західному напрямку. == Застереження == == Куди далі == Через вершину Юриця стежка зводить у велике село Імстичево, в якому є вулиці, викладені бруківкою, греко-католицький жіночий монастир XVIII ст. у стилі бароко, діючий дерев'яний водяний млин. З Імстичево автобусом можна добратися до Мукачева, Сваляви чи Хуста. Дивіться також всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]». {{MarshrutyInUa|na-lypovetske-ozero.php|Маршрут “Через Вулканічне Липовецьке озеро у масиві Тупий”}} {{footer|ispartof=Маршрути Карпатами|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] 8ilkaqzrhngn1wfpbcixz0tjatsl2yd 0 235 37046 36431 2025-04-14T13:40:48Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37046 wikitext text/x-wiki {{geo|49.44436|32.05978|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar|image=Czerkasy hotel Sloviansky 4187 71-101-0016.jpg|caption=Будівля колишнього готелю «Слов'янський»|city=Черкаси|citylocal=|map=|arm=|population=281 549 осіб|callingcode=0472}} '''Черкаси''' — [[Черкаська область|обласний]] центр в [[Україна|Україні]], регіональний центр [[Центральна Україна|Центральної України]], промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра. == Зрозуміти == Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру у 1954 році, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону. Походження топоніму ''Черкаси'' та його достеменна етимологія лишається нерозв'язаною і дотепер загадкою. Популярна версія (часів Російської Імперії та СРСР), що назва міста походить від назви народу "черкеси", що переселялися в цю місцевість з Північного Кавказу не знаходить підтверджень, зокрема з огляду на те, що власне ''черкеси'' — одна з гілок кабардинців, що відособились достатньо пізно. Ще одна версія тлумачення топоніму Черкаси походить від праслов'янського слова ''čьrkati'' (черкати межу), так як місто було розташоване на межі Змієвих валів. Третя версія стверджує, що назва ''черкаси'' утворилася в давнину у карпатському регіоні від коренів двох стародавніх мов — іллірійської («чрха» — чорна ріка) і фракійської («кас» — чистий, прозорий). У ХIV столітті ця назва була перенесена на нове наддніпрянське місто . == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} На західній околиці міста розташований міжнародний аеропорт «Черкаси». Проте наразі аеропорт не працює і пасажирських перевезень не виконує. Найближчий діючий [[аеропорт Бориспіль]] у 160 км від міста === {{Потягом}} === Через місто проходить залізниця на неелектрифікованому відрізку станція ім.Тараса Шевченка - Гребінка, що зв'язує дві швидкісні магістралі — Київ-Харків та Київ-Дніпро. У Черкасах функціонує {{listing|type=go|lat=49.426208|long=32.049921|name=Залізничний вокзал|alt=|address=вул. Володимира Ложешнікова, 1|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}, з якого здійснюється регулярне сполучення пасажирськими потягами Київ-Одеса, Київ-Черкаси, Львів-Черкаси, Херсон-Миколаїв-Москва. [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23340&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA Розклад руху потягів через ст.Черкаси]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Також до Черкас можна дістатися дизельними потягами з сусідніх залізничних вузлів — ім.Т.Шевченка (м.Сміла) та м.Гребінка. Розклад руху дизельних потягів [http://odz.gov.ua/suburban/ Гребінка-Черкаси-ст.ім.Т.Шевченка]{{Dead link|date=січня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === {{Автомобілем}} === Через місто пролягають 2 важливі автошляхи — {{Автошлях|Р|10}} Канів-Кременчук (регіонального значення), а також {{Автошлях|Н|16}} Золотоноша-Умань (національного значення). '''З [[Київ|Києва]]:''' трасою {{Автошлях|М|03}} до м.[[Бориспіль]], поворот в Борисполі за вказівниками на [[Дніпро]], [[Золотоноша|Золотоношу]], Черкаси (траса {{Автошлях|Н|08}}), біля Золотоноші на кільці поворот на 3му з'їзді на трасу {{Автошлях|Н|16}} за вказівниками на Черкаси. Переїзд через дамбу Кременчуцького водосховища та міст через Дніпро. Відстань 192 км (між центрами міст), орієнтовний час в дорозі 2 год. 40 хв. Альтернативні маршрути добирання з [[Київ|'''Києва''']]: трасою {{Автошлях|Н|01}} до [[Миронівка|Миронівки]], звідти поворот на {{Автошлях|Р|09}}, їхати трасою до роздоріжжя Канів-Черкаси - поворот праворуч на трасу {{Автошлях|Р|10}}. Відстань 196 км, орієнтовний час в дорозі 3 години. '''З [[Харків|Харкова]] та [[Полтава|Полтави]]:''' трасою {{Автошлях|М|03}} до м.[[Хорол]], лівий поворот на [[Оржиця|Оржицю]], рух через районні центри [[Оржиця]] та [[Чорнобай]] до траси {{Автошлях|Н|08}}, біля [[Золотоноша|Золотоноші]] на кільці поворот на 4му з'їзді на трасу {{Автошлях|Н|16}} за вказівниками на Черкаси. Переїзд через дамбу Кременчуцького водосховища та міст через Дніпро. Відстань від Харкова 378 км (між центрами міст), орієнтовний час в дорозі 5 год. 30 хв. '''З [[Кропивницький|Кропивницького]]:''' трасою {{Автошлях|Н|14}} до [[Олександрівка|Олександрівки]], на трасу {{Автошлях|Н|01}} до [[Сміла|Сміли]], виїзд на трасу {{Автошлях|Н|16}} до Черкас. Відстань 129 км (між центрами міст), орієнтовний час в дорозі 2 год. '''З [[Вінниця|Вінниці]]:''' трасою {{Автошлях|Е|50}} до [[Умань|Умані]], за Уманню на кільці 2й з'їзд на трасу {{Автошлях|Н|16}} за вказівниками на Черкаси. === {{Автобусом}} === Щоденно курсують пасажирські автобуси з [[Київ|Києва]], [[Харків|Харкова]], [[Вінниця|Вінниці]], [[Дніпро|Дніпра]], [[Полтава|Полтави]], [[Кропивницький|Кропивницького]], [[Миколаїв|Миколаєва]] і [[Одеса|Одеси]]. В місті діє автовокзал та 2 автостанції. * {{listing|type=go|lat=49.406384|long=32.017014|name=Автовокзал|alt=|address=вул. Смілянська, 150|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}[http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=710100 Розклад руху автобусів по автовокзалу Черкаси] * {{listing|type=go|lat=49.426774|long=32.050491|name=Автостанція №2|alt=|address=вулиця Володимира Ложешнікова, 7|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}} Найшвидше дістатися маршрутними таксі з [[Київ|Києва]] (відправлення від {{listing|type=go|lat=50.400784|long=30.651517|name=станція метро "Харківська"|alt=|address=проспект Миколи Бажана|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}та {{listing|type=go|lat=50.442908|long=30.493013|name=залізничний вокзал "Київ-Пасажирський"|alt=|address=вулиця Симона Петлюри|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}), [[Харків|Харкова]] та [[Одеса|Одеси]] (від залізничного вокзалу). === {{Кораблем}} === В місті функціонує {{listing|type=go|lat=49.435684|long=32.101892|name=Річковий вокзал|alt=|address=вул. Припортова, 1|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}Однак нині з нього влітку здійснюються лише туристичні прогулянки пароплавами заплавою Кременчуцького водосховища та до м. [[Канів]]. Регулярні пасажирські рейси здійснювалися з м.Київ до 1990х років == Транспорт == Громадський транспорт міста представлений 12 тролейбусними маршрутами (парк троллейбусів є одним з найрозвиненіших в Україні), та 26 маршрутів автобусів. Також організоване регулярне приміське сполученнями з селами Черкаського та сусідніх районів та м. [[Золотоноша]], [[Станція ім.Тараса Шевченка|залізничною станцією ім.Тараса Шевченка]], [[Чигирин|Чигирином]] та [[Канів|Каневим]] == Що відвідати == Забудова старих Черкас сильно постраждала як під час воєн 20 століття, так і бурхливої розбудови міста, що з провінційного перетворилося на обласний центр. Відтак багато архітектурних пам'яток було втрачено, включаючи майже всі культові споруди міста (Черкаси були відомим центром старообрядництва, на початку 20 ст. в місті нараховувалося 24 церкви). Та все ж деякі архітектурні перлини збереглися. Серед них: [[Файл:Czerkasy Lenina 3 Sczerbyny SAM 7258 71-101-0046.jpg|300px|thumbnail|right|Будинок Щербини]] [[Файл:Czerkasy bank 9292 71-101-0056.jpg|300px|thumbnail|right|Будівля Громадського банку]] [[Файл:Шуховська водогінна вежа. Черкаси.jpg|300px|thumbnail|right|Гіперболоїдна вежа Шухова]] * {{see|name=Будинок Щербини (палац одружень)|alt=|url=http://haidamac.org.ua/2010/05/ck-scherbyna/|wikipedia=Будинок_Щербини|email=|address=вулиця Небесної Сотні, 3|lat=49.441256|long=32.069777|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Готель Слов'янський|alt=|url=|wikipedia=Блакитний_палац|email=|address=вулиця Хрещатик, 229/20|lat=49.444951|long=32.063693|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Чоловіча гімназія (арх. В.Городецький)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 6|lat=49.447611|long=32.063609|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=спроектована архітектором В.Городецьким. У 1930-х роках добудовано 3й поверх. Нині - приміщення Черкаського музичного училища|content=}} * {{see|name=Будинок Кринського (пристава Табачникова)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 2|lat=49.447014|long=32.067269|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Будинок колишнього Казино (Лисака)|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Лисака|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 14|lat=49.447222|long=32.061660|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині планетарій|content=}} * {{see|name=Будинок Лисака-Гаркавенка|alt=|url=|wikipedia=Прибутковий_будинок_Лисака-Гаркавенка|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 33|lat=49.446944|long=32.062222|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині дитяча музична школа|content=}} * {{see|name=Будинок Лисенка|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Лисенка|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 36|lat=49.444167|long=32.057778|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Тютюнова фабрика Зарицького|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. О.Дашкевича, 53|lat=49.438862|long=32.056472|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині Центр надання адміністративних послуг Черкаської міської ради|content=}} * {{see|name=Комплекс будівель рафінадного заводу|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Добровольського, 1|lat=49.421841|long=32.106098|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Успенський монастир|alt=|url=|wikipedia=Успенський_старообрядницький_чоловічий_монастир|email=|address=вул. Благовісна, 374|lat=49.421136|long=32.090350|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Будинок Куперштейна|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Куперштейна|email=|address=Замковий узвіз, 1|lat=49.449722|long=32.064444|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Будинок Школьникова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Школьникова|email=|address=Замковий узвіз, 3|lat=49.448611|long=32.064167|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Комплекс будівель колишнього казенного винного складу|alt=|url=http://www.polytechnic.ck.ua/|wikipedia=|email=|address=вул. Надпільна, 226|lat=49.438246|long=32.054545|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Черкаський політехнічний технікум|content=}} * {{see|name=Будинок лісничого|alt=|url=|wikipedia=Будинок_лісничого_(Черкаси)|email=|address=вул. Небесної Сотні, 4|lat=49.441389|long=32.069167|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - дитячий ляльковий театр|content=}} * {{see|name=Синагога|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Скловського|email=|address=пл. Слави, 11|lat=49.448|long=32.059556|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - житловий будинок|content=}} * {{see|name=Жіноча гімназія (арх.В.Городецький)|alt=|url=|wikipedia=Жіноча_гімназія_Городецького|email=|address=вул. Смілянська, 33|lat=49.440278|long=32.063611|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Центр дитячої та юнацької творчості|content=}} * {{see|name=Будинок Воробйова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Воробйова|email=|address=вул. Верхня Горова, 77|lat=49.439444|long=32.072222|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Черкаський обласний Центр науково-технічної творчості учнівської молоді|content=}} * {{see|name=Будинок братів Цибульських|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Цибульських|email=|address=вул. Хрещатик, 217|lat=49.446111|long=32.061389|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - музей "Кобзаря"|content=}} * {{see|name=Будинок Тиверовських|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Тиверовських|email=|address=вул. Хрещатик, 225|lat=49.445556|long=32.063056|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Будівля колишнього Цивільного банку|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Хрещатик, 251|lat=49.443385|long=32.066761|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=ймовірно спроектований В.Городецьким|content=}} * {{see| name=Комплекс Школьникова | wikipedia=Комплекс_Школьникова | wikidata=Q12085307 | address=вул. Хрещатик, 187/189 | lat=49.448889 | long=32.056944 | content= }} * {{see|name=Будинок Белахова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Белахова|email=|address=вул. Хрещатик, 219|lat=49.446111|long=32.061667|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Будинок Куліша|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульв. Шевченка, 298|lat=49.434993|long=32.075164|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Черкаський клуб юних моряків|content=}} * {{see|name=Будинок Трауру|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульв. Шевченка, 155|lat=49.447741|long=32.053704|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Особняк|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульв. Шевченка, 173|lat=49.446546|long=32.055742|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Будинок Верлінського|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Верлінського|email=|address=вул. Дашковича, 1|lat=49.446667|long=32.065278|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Єврейська гімназія|alt=|url=|wikipedia=Єврейська_гімназія_Городецького|email=|address=вул. Хрещатик, 214|lat=49.442222|long=32.0675|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=ймовірно спроектована В.Городецьким. Нині - Черкаська дитяча художня школа|content=}} * {{see|name=Старообрядницька церква (Каурівська)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Хрещатик, 257|lat=49.442772|long=32.068563|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=спотворена до невпізнаваності. Нині - будинок вчителя|content=}} * {{see|name=Рибні ряди (арх. В.Городецький)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. О.Дашковича, 22 (у дворі)|lat=49.444655|long=32.062416|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} * {{see|name=Гіперболоїдна вежа Шухова|alt=|url=|wikipedia=Черкаська_гіперболоїдна_вежа|email=|address=вулиця Гетьмана Сагайдачного, 12|lat=49.427222|long=32.059167|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=знаходиться на території "Водоканалу". Доступ обмежений, однак добре видно з вулиці|content=}} [[Файл:Czerkasy Dacza SAM 5353 71-101-0015.jpg|300px|thumbnail|right|Дача в Соснівці]] Окрім того варто завітати до мікрорайону Соснівка - колишньої приміської курортної околиці, де збереглося декілька архітектурних атракцій дерев'яних дач (одна з них на жаль згоріла зовсім нещодавно - [http://procherk.info/news/7-cherkassy/22552-dacha-v-sosnivtsi-jaku-vzhe-kolis-gasili-taki-zgorila-foto в квітні 2014 року]) * {{see|name=дерев'яна дача в Соснівці|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Дахнівська, 25|lat=49.470193|long=32.016678|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині підприємство "Скло-Сервіс"|content=}} * {{see|name=дерев'яна дача "Піонер"|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Тургєньєва|lat=49.472624|long=32.013984|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} Окрім архітектурних атракцій старовини варто відвідати і сучасні, зокрема: * {{see|name=Свято-Михайлівський собор|alt=|url=|wikipedia=Свято-Михайлівський_кафедральний_собор_(Черкаси)|email=|address=вул. Надпільна, 212|lat=49.434280|long=32.058899|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=Є одним з найбільших православних храмів України. поряд - зворушливий пам'ятник репресованим служителям культу і будується велетенська 130 метрова дзвінниця у формі голуба, взірець сучасного архітектурного кітча.}} * {{see|name=Буддистський храм Білого Лотоса|alt=|url=|wikipedia=Храм_Білого_Лотоса|email=|address=узвіз Івана Франка, 4|lat=49.456111|long=32.053056|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=екскурсії - неділя о 12:00|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} [[Файл:71-101-0002 Cherkasy DSC 5711.jpg|300px|thumbnail|right|Пагорб Слави]] Окрім того варто піднятися на {{see|name=Пагорб Слави|alt=|url=|wikipedia=Пагорб_Слави_(Черкаси)|email=|address=|lat=49.449508|long=32.06277|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}звідки відкривається запаморочлива панорама Дніпра. === Городища === * {{see|name=городище на горі Василиця|alt=|url=|wikipedia=Черкаські_городища|email=|address=|lat=49.476596|long=32.004928|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}знаходиться в лісопарковій зоні в мікрорайоні Соснівка. Це найбільше за площею та найстаріше із черкаських городищ, що розкинулось у Черкаському бору над вулицею Праслов'янською у мікрорайоні Дахнівка. До речі назву вулиця отримала саме через розташування тут археологічної пам'ятки. З усіх черкаських городищ, Василицьке має пам'ятний знак у вигляді бетонного стовпа та чавунної таблички. Одночасно лише тут проводились археологічні розкопки і ученими встановлено, що укріплення існувало 5,5 тисяч років тому. На сьогодні це городище збереглось найкраще, окремі знахідки, а саме древній горщик племен малодослідженої пивихинської культури, можна споглядати у обласному краєзнавчому музеї. * {{see|name=Кавказьке городище|alt=|url=|wikipedia=Черкаські_городища|email=|address=|lat=49.456277|long=32.053575|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}знаходиться поблизу вулиці Кавказької, що була названа через розташування тут історичного району Кавказ. Височіє над буддистським храмом "Білий Лотос". Від городища можна добре роздивитися не тільки панораму Дніпра, але і сам храм. * {{see|name=Шпиль|alt=|url=|wikipedia=Черкаські_городища|email=|address=|lat=49.463833|long=32.033440|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}Городище міститься з правого боку містка Закоханих в парку "Сосновий Бір". З нього відкривається вид на заплаву Дніпра. * Поціновувачі української літератури можуть також відвідати {{see|name=могилу поета Василя Симоненка|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=кладовище №1, вул. Одеська|lat=49.446743|long=32.025263|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} ===Культові споруди=== * {{see | name=Мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-cherkasy | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Новопречистенська, 123 | lat=49.4198146 | long=32.0767392 | directions= | phone=+38(063)722-84-56, +38(098)704-38-22, +38(047)238-22-83 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-14 | content=Це єдина відома мечеть в Черкаській області, офіційно зареєстрована та діюча. Вона слугує духовним центром для місцевих мусульман, де проводяться: п’ятничні молитви (Джума-намаз); релігійні свята (Курбан-байрам, Рамадан-байрам); заняття з основ ісламу та арабської мови; соціальні та культурні заходи. Мечеть знаходиться в затишному районі недалеко від центру міста, зручний під’їзд і привітна громада. }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{do| name=Черкаський обласний краєзнавчий музей | url=http://ckoblmuz.ck.ua | wikipedia=Черкаський_обласний_краєзнавчий_музей | address=вул. Слави, 1 | lat=49.44827 | long=32.06074 | phone=0472 37 20 91 | hours=10:00 – 17:00 | price=від 10 до 50 грн | facebook=https://www.facebook.com/oblmyzkray/ | content= }}головне зібрання матеріалів і предметів з природи та історії, етнографії, культури і сучасності Черкащини, один із найбільших краєзнавчих музеї держави * {{listing|type=do|lat=49.446354|long=32.061340|name=Музей "Кобзаря"|alt=|address=вул. Байди-Вишневецького, 37|directions=|url=|wikipedia=Музей_«Кобзаря»_Т._Г._Шевченка|facebook=|vkontakte=|phone=0472 354 105|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=|description=}}єдиний у світі музей, присвячений одній книжці. * {{listing|type=do|lat=49.441944|long=32.068333|name=Черкаський художній музей|alt=|address=вул.Хрещатик 259|directions=|url=http://www.museum.ck.ua|wikipedia=Черкаський_художній_музей|facebook=|vkontakte=|phone=0472 37 28 77|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=|description=}}великий музей, в якому регулярно проводяться різноманітні виставки різних рівнів * {{listing|type=do|lat=49.443418|long=32.066441|name=Черкаський літературно-меморіальний музей Василя Симоненка|alt=|address=вулиця Хрещатик, 251|directions=|url=|wikipedia=Черкаський_літературно-меморіальний_музей_Василя_Симоненка|facebook=|vkontakte=|phone=0472 370 470|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=|description=}} * {{listing|type=do|lat=49.443418|long=32.066441|name=Аптека-музей «Крещатикъ»|alt=|address=вулиця Хрещатик, 251|directions=|url=|wikipedia=Аптека-музей_«Крещатикъ»|facebook=|vkontakte=|phone=0472 323 029|fax=|email=|skype=|hours=08:00-20:00|price=|description=}} * {{listing|type=do|lat=49.415252|long=32.024314|name=Музей дерев'яної скульптури Михайлa Ширінкіна|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} * {{listing|type=do|lat=49.453662|long=32.046131|name=Черкаський музей українського рушника|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}створений на початку 1990-х у Черкаському національному університеті за ініціативою і керований професором Світланою Китовою нині в експозиції містить понад 500 вишитих рушників кінця XIX&nbsp;— початку XX століть, у першу чергу, з Подніпров'я. * {{listing|type=do|lat=49.483956|long=31.994985|name=садиба-музей "Райський куточок"|alt=|address=вулиця Набережна, 150|directions=|url=http://rayskiykytochok.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 310 214|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} === Театри === * {{do| name=Черкаський обласний драматичний театр | url=http://theatre-shevchenko.ck.ua/uk/ | wikipedia=Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка | email=theatre.cherkasy@gmail.com | address=бул. Шевченка, 234 | lat=49.441960 | long=32.061215 | phone=(0472)36-07-21 | vkontakte=https://vk.com/club32121977 | content= }} * {{do| name=Черкаська обласна філармонія | alt=КЗ "Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради" | url=http://filarmonia.ck.ua/ | address=вулиця Хрещатик, 196 | lat=49.443799 | long=32.064486 | phone=0472 450 161 | content= }} * {{do|name=палац культури "Дружба народів"|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульвар Шевченка, 249|lat=49.437988|long=32.072620|directions=|phone=0472 450 034|tollfree=|fax=|hours=08:00-22:00|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} * {{do|name=Міський будинок культури ім. І. Кулика|alt=|url=http://mbk.ck.ua/|wikipedia=|email=|address=вулиця Благовісна, 170|lat=49.439540|long=32.057662|directions=|phone=0472 360 011|tollfree=|fax=|hours=08:00-18:00|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} === Кінотеатри === * {{do|name=IMAX "Любава"|alt=|url=https://multiplex.ua/ua/|wikipedia=|email=|address=Shopping center Lubava, бульвар Шевченка, 208/1|lat=49.444896|long=32.056155|directions=|phone=0472 599 899|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} * {{do|name=IMAX "Дніпро-Плаза"|alt=|url=https://multiplex.ua/ua/|wikipedia=|email=|address=вул. Припортова, 34|lat=49.434615|long=32.091074|directions=|phone=044 496 3738|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} * {{do|name="Україна"|alt=|url=http://ukraina.ck.ua/|wikipedia=|email=|address=вулиця Смілянська, 21|lat=49.442201|long=32.066442|directions=|phone=0472 329 701|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} === Спорт та відпочинок === * {{do| name=Черкаський крейсерський яхт-клуб "Парус" | url=http://yachtclub.ck.ua/ | email=parusckua@gmail.com | address=вулиця Гагаріна, 7 | lat=49.459835 | long=32.049417 | phone=068 212 5242 | hours=09:00–22:00 | facebook=https://www.facebook.com/pg/yachtclub.ck.ua | content= }} === Парки === [[Файл:Cherkasy Sosnovy Bir 71-101-5002 SAM 0668.jpg|300px|thumbnail|right|Парк "Сосновий Бір"]] [[Файл:Czerkasy Rose Valley 03.JPG|300px|thumbnail|right|Долина троянд]] [[Файл:Peremoga Cherk-505.jpg|300px|thumbnail|right|Перк Перемоги]] [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 01.jpg|300px|thumbnail|right|Дніпро в Черкасах]] * {{do|name=Замкова гора (сквер ім.Богдана Хмельницького)|alt=|url=|wikipedia=Сквер_Богдана_Хмельницького_(Черкаси)|email=|address=|lat=49.448594|long=32.064973|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|content=Сквер з панорамним видом на Дніпро. Крім того тут досі зберігся релікт радянських часів - монумент на честь "воз'єднання з Росією", де стверджується, що "на цьому місті стояв Черкаський замок, з якого Богдан Хмельницький писав листа московському царю". Тут розміщений також пам'ятник Івану Підкові та достатньо дорогий ресторан "Чайка".}} * {{do| name=парк Соcновий Бір | wikipedia=Черкаський_міський_парк_«Сосновий_Бір» | lat=49.462363 | long=32.031134 | content= Розміщений на залишках реліктового лісу [[Черкаський бір]] і спроектований до річниці жовтневого перевороту 1917 р. (колишня назва - парк 50-тиріччя Жовтня) по зразку уманського парку "[[Софіївка]]" (проект отримав державну премію СРСР). Реліктовий дубовий праліс чередується з новішими сосновими насадженнями (що і дали нову назву парку), а рельєф Дніпровських круч пристосовано до розміщення каскаду озер, що спадають потічками вниз до Дніпра. З парку відкривається чудовий краєвид заплави Дніпра з чисельними островами, мостом через річку та довгою дамбою (найдовша інженерна конструкція України). Варто також пройтися містком Закоханих, що перекинувся над глибочезним яром. }} * {{do|name=парк Перемоги|alt=|url=|wikipedia=Черкаський_міський_парк_Перемоги|email=|address=|lat=49.415278|long=32.028056|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=Найкращий для відвідин золотої осені. Осіннє розмаїття барв (що досягається поєднанням традиційних насаджень з верб, берез та кленів та декоративних, наприклад, гібрид дубоклени) відображається в плесі рукотворних ставів.}} * {{do| name=Черкаський зоопарк | url=http://zoocity.ck.ua/ | wikipedia=Черкаський_міський_зоопарк | wikidata=Q10698900 | email=zoocityck@ukr.net | address=вул.Смілянська, 132 | lat=49.415722 | long=32.022833 | phone=+ 38 047 263 46 42 | hours=9:00-19:00 (весна-літо); 10.00-17.00 (осінь-зима) | price=60 грн., пільговий 40 грн. | content= Міститься в парку Перемоги. Зоологічний парк загальнодержавного значення в Україні, в якому міститься понад 240 видів тварин.}} * {{do|name=Долина Троянд|alt=|url=|wikipedia=Долина_Троянд|email=|address=|lat=49.449833|long=32.065528|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=У парку є декілька фонтанів з міні-озерами, облаштовані алеї з лавочками та ліхтарями, а також невеликий пляж на березі Дніпра. У 2012 році в парку збудований сонячний годинник у вигляді журавля та дванадцяти металевих кованих стільців. «Долина Троянд» традиційно використовується для святкування дня міста та фестивалю "[[Трипільські Зорі]]".}} == Що купувати == Якщо ви опинилися в Черкасах і плануєте придбати щось на згадку, або ж ви черкащанин і хочете порадувати своїх друзів з інших міст і країн невеличкими презентами з міста над Дніпром: * {{listing|type=buy|lat=49.441944|long=32.068333|name=Черкаський художній музей|alt=|address=вул.Хрещатик 259|directions=|url=http://www.museum.ck.ua|wikipedia=Черкаський_художній_музей|facebook=|vkontakte=|phone=0472 37 28 77|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=10-400 грн.|description=Оригінальні магніти, чашки, постери, закладки, блокноти, сумочки, футболки в рамках проекту "Шевченко forever" мають стильний і свіжий вигляд, розбавляючи стереотипне сприйняття творчості поета. "Шевченківську" сувенірну продукцію презентували декілька років тому, але Художній музей пішов далі і випустив магніти, в основі яких лежать картини з постійних експозицій.}}Оригінальні магніти, чашки, постери, закладки, блокноти, сумочки, футболки в рамках проекту "Шевченко forever" мають стильний і свіжий вигляд, розбавляючи стереотипне сприйняття творчості поета. "Шевченківську" сувенірну продукцію презентували декілька років тому, але Художній музей пішов далі і випустив магніти, в основі яких лежать картини з постійних експозицій. * {{listing|type=buy|lat=49.442286|long=32.065349|name=Білий Кролик|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=08:00 - 23:00|price=95 грн|description=Набір включає 12 листівок із зображеннями архітектурних пам’яток міста. На зворотній стороні ілюстрації – опис будівлі англійською мовою.}} * {{listing|type=buy|lat=49.444346|long=32.064779|name=Буквиця - книжковий магазин|alt=|address=Другий поверх., вулиця Остафія Дашковича, 19|directions=|url=https://bukvica-cherkassy.uaprom.net/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 506 460|fax=|email=|skype=|hours=09:30 - 19:30|price=|description=Унікальні історичні книги про Черкаси допоможуть краще зрозуміти історію і колорит міста. Однією з найцікавіших книжок, в яких невідомі факти про Черкаси написані просто і цікаво, є книга "Черкаські місторії" відомого черкаського журналіста і краєзнавця Бориса Юхна. Крім того, в міських книгарнях можна знайти подарункові фотоальбоми з видами Черкас.}} * {{listing|type=buy|lat=|long=|name=компанія Damico|alt=|address=|directions=|url=http://damico.com.ua|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/branddamico|vkontakte=|phone=093 23 53 292|fax=|email=DAMICOBRAND@GMAIL.COM|skype=|hours=|price=|description=Дизайнерські краватки-метелики з алюмінію та дерева, графічні постери в рамах, вироби зі шкіри.}} * {{listing|type=buy|lat=|long=|name=майстерня Анни Проненко|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=063-424-19-16|fax=|email=|skype=|hours=|price=325 грн|description=Подарунковий комплект, що містить розписану керамічну чашечку та набір листівок (5 шт. + 1 в подарунок) з написами "Love you", "Моїй любій матусі", "З тобою хоч на край світу", "З Днем народження", "Моєму котику" та "Найкращій подружці".}} * {{listing|type=buy|lat=|long=|name=Бюро добрих послуг|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=65 грн|description=Дерев'яні магніти у вигляді декоративних тарілочок ручної роботи з петриківським розписом і металевою вставкою. Центральним зображенням є герб міста Черкаси.}} == Де поїсти == [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 06.jpg|300px|thumbnail|right|один з пляжів Черкас]] [[Файл:Ck Yuvileiny Cherk-21.jpg|300px|thumbnail|right|міст Закоханих в Сосновому Бору]] [[Файл:Czerkasy Khresczatyk 251 DSC 8429 71-101-0056.jpg|300px|thumbnail|right|Черкаси нічні]] [[Файл:Сонячний годинник в парку.jpg|300px|thumbnail|right|Сонячний годинник в Долині троянд]] [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 11.jpg|300px|thumbnail|right|Русалонька в Сосновому Бору]] [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 02.jpg|300px|thumbnail|right|Сходи з Дніпровських круч]] === Дешево === ==== Макдональдзи ==== * {{listing|type=eat|lat=49.440758|long=32.064405|name=McDonald's №14 «Смілянська»|alt=|address=вул. Смілянська, 31|directions=|url=https://www.mcdonalds.com|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=(050) 463-91-20|fax=|email=UA-00014.store@ua.mcd.com|skype=|hours=07:00 - 22:00|price=|description=}} * {{Listing|type=eat|name=McDonald's №94 «Козацький»|lat=49.4449814|long=32.0560474|address=ТРЦ «LUBAVA», бульв. Шевченка, 208/1|url=https://mcdonalds.com|phone=(095) 286-63-21|email=Ua-00094.store@ua.mcd.com|hours=10:00 - 21:00}} ==== Інші ==== * {{listing|type=eat|lat=49.445169|long=32.057037|name=«Час поїсти»|alt=|address=бульвар Шевченка, 208|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 505 805|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 22:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.443530|long=32.057468|name=Піца Челентано|alt=|address=вулиця Байди Вишневецького, 47|directions=|url=http://www.egoisty.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 377 355|fax=|email=|skype=|hours=10:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.442091|long=32.065055|name=Фелічіта|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 544 942|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.443661|long=32.058973|name=Ферма|alt=|address=бульвар Шевченка, 222|directions=|url=http://ferma.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=063 968 0203|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.442617|long=32.065610|name=Львівські круасани|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=https://www.lviv-croissants.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 305 7205|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 21:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.442286|long=32.065349|name=Білий Кролик|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=08:00 - 23:00|price=|description=}} === Середні ціни === * {{listing|type=eat|lat=49.442544|long=32.065506|name=Коктейль|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 544 445|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 00:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.442544|long=32.065506|name=Nice 2 Meet U|alt=|address=вулиця Хрещатик, 251|directions=|url=http://nice2meetyou.cafe/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 501 150|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 23:45|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.444633|long=32.064473|name=Престо|alt=|address=вулиця Остафія Дашковича, 19|directions=|url=http://presto.ck.ua|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=063 480 4423|fax=|email=|skype=|hours=10:00 - 00:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.444923|long=32.064608|name=Сантімо|alt=|address=вулиця Остафія Дашковича, 19|directions=|url=http://santimo.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 540 528|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.445536|long=32.062718|name=Cherkassy Bierstube|alt=|address=вулиця Хрещатик, 225|directions=|url=http://cb.ck.ua|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=093 610 6101|fax=|email=|skype=|hours=00:00 - 24:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.439632|long=32.066808|name=Фугу|alt=|address=бульвар Шевченка, 258|directions=|url=https://fugu.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=073 984 6456|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.425236|long=32.092198|name=Тарас Бульба|alt=|address=бульвар Шевченка, 418|directions=|url=http://korchmabulba.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 765 166|fax=|email=|skype=|hours=10:00 - 00:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.438292|long=32.100577|name=Faro del Porto|alt=|address=вулиця Козацька, 2|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 440 9544|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 00:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.441031|long=32.058619|name=Сер Вант|alt=|address=вулиця Гоголя, 242|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 540 545|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.446788|long=32.055394|name=хінкальна "Буба"|alt=|address=бульвар Шевченка, 171|directions=|url=|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/buba.cherkassy|vkontakte=|phone=067 469 0454|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.449927|long=32.047744|name=пивна ресторація "Оскар"|alt=|address=бул. Шевченка, 150|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 474 0906|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.441639|long=32.069821|name=пивна ресторація "Колбасофф"|alt=|address=вулиця Небесної Сотні, 2|directions=|url=http://kolbasoff.business.site/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=096 990 2898|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.452896|long=32.043114|name=Коза Ностра|alt=|address=бульвар Шевченка, 108|directions=|url=https://www.lacosanostra.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 332 504|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 00:00|price=|description=}} === Дорого === * {{listing|type=eat|lat=49.436138|long=32.074282|name=Соборний|alt=|address=бульвар Шевченка, 275|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 313 621|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.448200|long=32.065487|name=Чайка|alt=|address=Парковий узвіз, 3|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 330 273|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.441961|long=32.064935|name=Йоші|alt=|address=бульвар Шевченка, 205|directions=|url=http://yoshi-fujiwara.ua/en/main-page/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=068 469 0590|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.470545|long=32.013186|name=Едем|alt=|address=вулиця Соснівська, 7/2|directions=|url=http://www.restoran-edem.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 450 562|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} * {{listing|type=eat|lat=49.459054|long=32.033671|name=Форест|alt=|address=вулиця Пальохи, 25|directions=|url=|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/forestmeatrestaurant/|vkontakte=|phone=0472 333 329|fax=|email=|skype=|hours=12:00 - 00:00|price=|description=}} == Де розважитись == * {{listing|type=drink|lat=49.430818|long=32.011662|name=нічний клуб Міленіум|alt=|address=вулиця Сумгаїтська, 39|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 659 418|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} * {{listing|type=drink|lat=49.445256|long=32.056274|name=нічний клуб Манхеттен|alt=|address=ТРЦ «Любава», 4 поверх, бульвар Шевченка, 208/1|directions=|url=http://manhattan.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 163 1515|fax=|email=|skype=|hours=10:00-04:00|price=|description=}} * {{listing|type=drink|lat=49.448648|long=32.052498|name=нічний клуб Reflection|alt=|address=бульвар Шевченка, 145|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=093 962 6463|fax=|email=|skype=|hours=11:00-04:00|price=|description=}} * {{listing|type=drink|lat=49.477456|long=31.996396|name=Космос Боулінг|alt=|address=вул. Лісова, 1|directions=|url=http://www.cosmos-bowling.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 377 572|fax=|email=|skype=|hours=11:00-04:00|price=|description=}} * {{listing|type=drink|lat=49.409451|long=32.129959|name=Спортохота|alt=|address=вулиця Берегова|directions=|url=http://sportohota.com.ua|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 301 7878|fax=|email=|skype=|hours=00:00-24:00|price=|description=}} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep|lat=49.424251|long=32.015783|name=Перший хостел в Черкасах|alt=|address=вул. 30 років Перемоги, 22|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=150 грн.|description=}} * {{listing|type=sleep|lat=49.414418|long=32.092819|name=готель SYNDICATE|alt=|address=вул. Нарбутівська, 172|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=300 грн.|description=}} * {{listing|type=sleep|lat=49.437290|long=32.063707|name=готель Центральний|alt=|address=вул. Небесної Сотні, 30|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=300 грн.|description=}} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep|lat=49.457841|long=32.015153|name=Готельно-ресторанний комплекс "Арагві"|alt=|address=вул. Олексія Панченка, 7|directions=|url=http://aragvi.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 550 805|fax=|email=|skype=|hours=|price=425 грн.|description=}} * {{listing|type=sleep|lat=49.435832|long=32.070977|name=Апарт-готель "Черкаси"|alt=|address=вул. Богдана Хмельницького, 50|directions=|url=http://guesthouse.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=093 7705070|fax=|email=|skype=|hours=|price=430 грн.|description=}} * {{listing|type=sleep|lat=49.435213|long=32.035624|name=Готельно-розважальний комплекс "Влада"|alt=|address=вулиця Оборонна, 13|directions=|url=http://www.hotelvlada.com.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 56 90 13|fax=|email=|skype=|hours=|price=500 грн.|description=}} === Дорого === * {{sleep| name=готель "Optima" | url=https://reikartz.com/uk/ | address=вул. Лазарєва, 6 | lat=49.443956 | long=32.060697 | directions=| phone=0472 590 114 | price=612 грн. | content= }} * {{sleep| name=готель "Апельсин" | url=https://hotelapelsin.com/ | email=apelsinbook@gmail.com | address=вулиця Верхня Горова, 145 | lat=49.435146 | long=32.081451 | phone=0472 372 969 | price=від 670 грн. | facebook=https://www.facebook.com/ApelsinCherkassy | content= }} * {{sleep| name=готель "Дніпро" | url=http://hoteldnipro.ck.ua/ | address=вул. Верхня Горова, 13 | lat=49.445920 | long=32.068964 | phone=0472 360 199 | price=від 471 грн. | content= }} * {{sleep| name=готель "Україна" | url=https://ukraina-hotel.org/ | email=info@ukraina-hotel.org | address=вул. Лісова, 1 | lat=49.477091 | long=31.995390 | phone=050 433 4141 | price=від 750 грн. | facebook=https://www.facebook.com/ukrainahotel/ | content= }} == Де навчатись == [http://chiti.uch.net/ Черкаський державний технологічний університет]{{Dead link|date=грудня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. [http://www.cdu.edu.ua/ Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького] [http://fire.ck.ua Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} [https://cibs.ubs.edu.ua/ Черкаський інститут Університету банківської справи]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код міста 0472 працюють всі національні оператори мобільного зв'язку Kyivstar, Vodaphone, LifeCell практично вся територія міста (окрім мікрорайону Соснівка) покрита якісним мобільним інтернетом 3G == Куди далі == Золотоніський напрям - маршрут старовинними храмами Лівобережжя http://haidamac.org.ua/2009/12/zolotonoschyna/ Канівський напрям - [[Мошни]] - [[Межиріч]] - [[Канів]] Чигиринський напрям- [[Холодний Яр]] - [[Суботів]] - [[Чигирин]] Кам'янський напрям - [[Сміла]] - [[Кам'янка]] Корсуньський напрям - [[Мошни]] - [[Корсунь-Шевченківський]] - [[Стеблів]] Звенигородський напрям - [[Шевченкове]] - [[Будище]] - [[Моринці]] - [[Водяники]] (гірсько-лижний комплекс) - [http://haidamac.org.ua/2010/01/buky/ Букський каньон] Уманський напрям - [http://haidamac.org.ua/2011/09/talne-2/ Тальне] - [[Умань]] - [http://haidamac.org.ua/2010/05/leskove2/ Леськове]{{footer|ispartof=Черкаська область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Черкаської області]] sv1m63lv3hwdf2uba40i4yk8dpu1dmh 0 236 34348 33208 2023-07-02T12:42:17Z 37.73.7.62 /* Мова */Додано вміст 34348 wikitext text/x-wiki {{geo|49.4447222222|32.0602777778|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Черкаська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Черкаси]] * [[Умань]] * [[Чигирин]] * [[Канів]] == Інші місця == * [[Холодний Яр]] * Буцький каньйон == Зрозуміти == == Мова == Українська == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 5opm1hf0q6nd7455kk6fzg2skw79s15 0 237 33212 20939 2022-08-24T01:28:24Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat 33212 wikitext text/x-wiki {{geo|48.28|26.01|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Чернівецька область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Чернівці]] * [[Хотин]] * [[Вижниця]] * [[Кіцмань]] * [[Заставна]] * [[Новодністровськ]] * [[Новоселиця]] * [[Сокиряни]] * [[Глибока]] * [[Путила]] * [[Сторожинець]] * [[Кельменці]] * [[Герца]] * [[Путила]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] g3uc9jthz0o1oifl91stx2nvcv62hzn 0 238 36440 34689 2025-01-18T12:25:30Z Assyrian Human 6497 /* Літаком */ 36440 wikitext text/x-wiki {{geo|48.29170|25.93522|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.JPG | caption= Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича | city= Чернівці | arm = Chernivtsi coat of arms.jpg | population = 262 294 (на 1.02.2014) | callingcode = +380-372(2) }} '''Чернівці''' — місто на південному заході України, адміністративний центр [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. == Зрозуміти == Чернівці є історичною столицею Буковини, місто відоме своїми архітектурними ансамблями. Назва міста походить від фортеці, яка в «Списку городів руських дальніх і ближніх» згадується як Черн на Пруті. Перша згадка про Чернівці в історичних документах датується 1408 роком. Чисельність наявного населення міста станом на 1 грудня 2011 року становить 253 843 осіб. Територія Чернівців становить 153 км². === Клімат === {{Кліматограма|Чернівці |-8|-3|32 |-6|0|32 |-1|5|36 |4|13|58 |9|18|77 |12|23|105 |13|24|103 |12|23|61 |9|19|51 |5|12|32 |1|6|36 |-4|0|37 |float=right |Джерело=[http://www.meteoprog.com/ru/climate/Hotin/ Клімат Чернівців] }} Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить +8,6 °C, найнижча вона у січні (-2,9 °C), найвища — в липні (+19,8 °C). Найменше атмосферних опадів випадає у жовтні та січні-лютому, найбільше — у червні-липні. == Як дістатись == === Літаком === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} Літаки прибувають в '''Міжнародний аеропорт «Чернівці»'''. Станом на 2012 рік з Києва — раз на тиждень. === Потягом === Поїзди прибувають на вокзал «Чернівці» ([http://uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23500%2C47313&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA розклад руху]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * Чернівецький університет — пам'ятка культурної спадщини, занесена до списку ЮНЕСКО. Архітектор Йожеф Главка звів цей комплекс як резиденцію митрополитів Буковини і Далмації. * Вулиця Ольги Кобилянської. Колишня назва «Панська вулиця». Оселитися тут було престижно, і домогтися цього вдавалося переважно особам панського роду: інтеліґенції, домовласникам, лихварям, торговцям. Вулиця пішохідна з безліччю архітектурних пам'яток. На ній же знаходиться Чернівецький краєзнавчий музей. Вулиця виходить на Центральну площу, де розташована ратуша і Чернівецький художній музей. === Музеї === * Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича * Меморіальний музей Володимира Івасюка * Музей історії та культури євреїв Буковини * Чернівецький краєзнавчий музей * Чернівецький обласний державний музей народної архітектури та побуту * Чернівецький художній музей === Культові споруди === * {{listing |map = 1|type = see|lat = 48.296927|long = 25.924182|name = Резиденція митрополитів Буковини і Далмації|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. М. Коцюбинського, 2|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} {{ЮНЕСКО}} * Вірменська церква. вул. Українська, 30. Споруда роботи знаменитого Йожефа Главки. Окрім прекрасної архітектури, церква має прекрасну акустику, через що тут проводяться концерти органної музики та виступають артисти Чернівецької філармонії. * Костел Пречистого Серця Ісуса * Собор Святого Духа * Церква святої Параскеви Сербської * Церква Святої Трійці * Свято-Миколаївський кафедральний собо. вул. Руська, 35. За незвичайну форму покручених куполів чернівчани називають цю споруду «п'яною церквою». Неподалік, на вулиці Сагайдачного знаходиться дерев'яна Миколаївська церква. * Миколаївська церква. вул. Сагайдачного, 87-А. Пам'ятка архітектури національного значення, один з найстародавніших зразків буковинської школи народного зодчества. === Культурні заклади === * Чернівецький обласний театр ляльок * Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської * Чернівецька обласна філармонія == Чим зайнятись == * Щонеділі проводяться безкоштовні екскурсії історичною частиною міста. Початок екскурсії об 11:45. Місце збору екскурсантів біля Ратуші (площа Центральна, 1). ==== Парки ==== У місті гарні парки для відпочинку містян та гостей міста. * Чернівецький парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка, вул. Садова 1 прилягає до вул.Головна * Чернівецький дендропарк(парк Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича) розташований за головним корпусом університету * Парк Реформації (колишній «Жовтневий парк») — найбільший парк у місті, який займає площу близько 70 га, заснований 1968 == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * Кафе «Навколо світу», вул. Горького, 11. Смачна домашня кухня. Великий вибір вареників. Фішка: в обід, поки готують замовлення, безкоштовно подають смажені сухарики з часничним соусом і свіже підсолене сало. === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * Готель "Буковина", вул.Головна == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 58000—58033. Телефонний код — +380-372(2). == Куди далі == В Чернівцях організовуються одноденні екскурсії до [[Хотин]]а і [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]]. {{footer|ispartof=Чернівецька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Чернівецької області]] 3q1a1k2332yf1hvta9xue1gcuumzatu 0 239 37048 36432 2025-04-14T14:05:59Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37048 wikitext text/x-wiki {{geo|51.49823|31.28933|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Чернігів''' — місто на півночі [[Україна|України]], адміністративний центр [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. == Зрозуміти == Вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком. У ранньому середньовіччі місто було центром племені сіверян, а з 9 століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом і Новгородом. Населення міста — 296 235 осіб (станом на 1 серпня 2012). Площа — 79 км². Клімат — помірно-континентальний, середньорічна температура повітря становить +6,7 °C, найнижча вона у січні (-7,1 °C), найвища — в липні (+18,7 °C). == Як дістатись == === Літаком === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} Аеропорт «Чернігів» перебуває у законсервованому стані, прямого повітряного сполучення немає. === Потягом === Різноманітні транзитні потяги: * Київ — Мінськ; * Київ — Москва; * Київ — Санкт-Петербург; * Одеса — Мінськ; * Херсон — Барановичі; і ці ж потяги, тільки у зворотньому напрямі. Квитки від 70 гривень і вище в залежності від потяга (станом на липень 2017). Прямих потягів із Чернігова немає. Є тільки електрички: * Неданчичі-Київ; * Неданчичі – Київ-Пас. (Північна) № 844/843 (підвищенного комфорту);<ref>[http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?tid=7323&lng= Неданчичі – Київ-Пас. (Північна) 844/843]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, Укрзалізниця.</ref> * Горностаївка-Чернігів; * Ніжин-Чернігів; Та відповідно у зворотньому напрямі. Квитки від 12 гривень і вище в залежності від електрички (станом на липень 2017). Підвищенного комфорту 36-54 грн, час у дорозі 3 години 10 хвилин. === Автомобілем === === Автобусом === У Києві: від станції метро: * Чернігівська * Лісова (основний пункт) У Чернігові: * від готелю Україна (основний пункт) * від універсаму Сіверський Проїзд 130 гривень (2018). Час у дорозі від 1 години 40 хвилин до 2 годин в залежності від погодних умов і стану завантаженності доріг. === Кораблем === == Транспорт == У Чернігові діють 46 автобусних і 9 тролейбусних маршрутів. Починаючи від 2000 року перевезення в місті здійснюють приватні підприємці (таксобуси), які охоплюють всі райони і мікрорайони міста. == Що відвідати == [[File:Троїцький монастир.jpg|thumbnail|300px|Троїцько-Іллінський монастир]] * Дитинець (Вал) * Болдині гори * [http://tour-cn.com.ua/publ/cerkvi_chernigivshhini/chernigivskij_rajon/antonievi_pecheri_v_chernigovi/123-1-0-736 Антонієві печери] * Красна площа * Красний міст (орієнтовно вулиця Шевченка 20) * Курган Чорна могила * Кургани Безіменний і Гульбище * Будинок Тарновського * Будинок Мазепи * Будинок жіночої гімназії * Будинок НБУ * Колегіум * Будинок архієпископа * Чернігівська друкарня * Садиба Глібова * Залізничний вокзал * [http://tour-cn.com.ua/publ/68-1-0-276 Заповідник «Чернігів стародавній»] * [http://guide.cn.ua/na-ekskursiyu-v-chernigovskiy-planetariy/ Планетарій] * «Сіверянська думка» ===Культові споруди=== * {{see | name=Мечеть | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Любецька, 60А | lat=51.5114925 | long=31.2551902 | directions= | phone=+38(050)846-16-81 | tollfree= | fax= | hours=Мечеть працює щодня: з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 17:00, у вихідні — з 12:00 до 17:00 | price= | lastedit=2025-04-14 | content=Це місце для молитви та релігійної освіти, де проводяться уроки з ісламу, вивчення Корану, арабської мови, а також надається допомога тим, хто бажає прийняти іслам. Також тут проводяться обряди нікяху (шлюб за ісламськими традиціями). }} * Єлецький Успенський монастир * Троїцько-Іллінський монастир * Залишки Сіверського монастиря == Чим зайнятись == ===Музеї=== *{{listing |map = 1|type = do|lat=51.48706 | long=31.28696 |name = Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. Коцюбинського|alt = |address = вул. Коцюбинського, 3|directions = |url = http://www.kotsubinsky.at.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +380(4622) 4-04-59, 4-10-03, 4-43-26, 4-13-45|fax = +380(4622) 4-04-59|email = muzkoc@open.net.ua|skype = |hours =9.00-17.30 (сб, нд – 10.00-17.30) без вихідних|price = |description = }} *{{listing |map = 2|type = do|lat = |long = |name = Чернігівський історичний музей ім.В.В.Тарновського|alt = |address = вул. Горького, 4 - територія Валу|directions = |url = http://www.tarnovskiy.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +380(462) 699-930|fax = |email = muzeumtarn@cg.ukrtel.net|skype = <!-- скайп -->|hours = 9.00 до 16.30 (вихідний - четвер)|price = |description = }} *{{listing |map = 3|type = do|lat=51.49013 | long=31.30994 |name = Чернігівський обласний художній музей ім. Г.П. Галагана|alt = |address = вул. Горького, 6 - територія Валу|directions = |url = http://www.halahan-art.com/|facebook = |vkontakte = |phone = +38(0462) 676715, замовлення екскурсій: +38(0462) 774616|fax = |email = artmuseum1@mail.ru|skype = |hours = вівторок-неділя з 9.00 до 17.00|price = |description = }} ===Театри=== * {{Listing|type=do |map=4|lat =51.489534 |long = 31.303090 |name = Чернігівська обласна філармонія |alt = |address =проспект Миру, 15 |directions = |url =http://www.nota.net.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(+38 0462) 675-893 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map=5|lat=51.49235 | long=31.30454 |name = Чернігівський молодіжний театр |alt = |address = вул. Родімцева, 4|directions = |url =http://www.mtch.com.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (+38 0462) 77-49-53, 77-89-48 |fax =(+38 0462) 77-89-48 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map=6|lat=51.50102 | long=31.30828 |name = Ляльковий театр |alt = |address = просп. Перемоги, 135|directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map=7|lat=51.49162 | long=31.29990 |name = Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр |alt = |address = проспект Миру, 23|directions = |url = http://www.teatr.cn.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (+38 0462) 699-360|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ===Кінотеатри=== * Дружба (пр-т Миру 51, тел. 0462 675-800, 675-801). Дуже комфортний обновлений кінотеатр 3Д; * Кінопалац ім. Щорса (вул. Магістратська 3, тел. 774-730). Варто відвідати тільки якщо хочете потрапити назад в минуле на 30 років, до СРСР, оскільки за 30 років нічого не змінилося в кращу сторону; * Перемога (вул. Рокосовського 2, (0462) 610-595). З квітня 2012 року не працює. У приміщенні знаходиться Інститут економіки; * Multiplex в Hollywood’і (вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 1а, тел.). Дуже комфортний сучасний кінотеатр 3Д, 7 залів. == Що купувати == Сувеніри на Валу - магнітики, вишиванки. В центрі повно бутіків і магазинів, а також ринок Центральний. Мегацентр - магазини і бутіки. Там же знаходиться продуктовий супермаркет Симпатік. Вена - промислові товари. Знаходиться біля вулиці Рокосовського. Епіцентр - промислові і для будіництва. Знаходиться за Кільцевою, біля вулиці Бєлова. Ринок Нива - універсальний найбільший базар. Знаходиться біля вулиці Рокосовського. == Де поїсти == У місті дуже багато місць громадського харчування - кафе, ресторани, піцерії. Також їжу можна придбати у численних магазинах. Є мережа супермаркетів, де можна знайти великий вибір продуктів за відносно низькою ціною (загальноукраїнські: АТБ, Еко-маркет, Сільпо; місцеві: Союз, Квартал, Седам). Також є кілька ринків. === Дешево === Є чимало їдалень і столових. Вони рідко де рекламуються і мають невелекі, невиразні вивіски. Більшість із них працюють лише в робочі дні і мають досить обмежене меню. Меню міняється в залежності від дня тижня. ==== Піцерія Базис ==== [[Файл:Піца Базис (Чернігів) овочева із моцарелою.jpg|міні|Піца Базис овочева із моцарелою, виробляється із 2018]] Найвідоміша, найдешевша, і, можливо, найсмачніша піца. Піца Маргаріті коштує лише 13 гривень (на 2018). Невелика за розміром (як ватрушка), але дуже смачна. До складу входять корж, томатна паста, сир, петрушка та часник. Крім того ще є у меню - бульйони, вареники, максі – піца, Базис – піца (30 видів від 13 до 67 гривень), безалкогольні напої, пиво. Доставка піци – 607-607. Прийом замовлень: з 10-00 до 19-00. Вартість доставки по місту 20 грн. При замовленні понад 100 гривень доставка безкоштовно. Адреса: * Піцерія №1 проспект Миру, 42 (центр) Телефон: 699-302 * Піцерія №2 вул. Шевченко, 22 Телефон: 666-315 * Піцерія №3 вул. Рокосовського, 42-а Телефон: 951-664 * Піцерія №4 вул. Пухова, 142 Телефон: 671-900 * Піцерія №5 вул. Перемоги, 18 Телефон: +38(095)271-44-43 * Піцерія №6 вул. Незалежності, 12а Телефон: +38(0462) 607-607 ==== Кафе "Епіцентра" ==== Досить дешеве і смачне кафе від магазину "Епіцентр" на Кільцевій. Працює із 9 до 19-00. В меню - супи, салати, гарніри, соки, чай та десерти. ==== Золотий ключик ==== * вулиця Шевченка 9 Дешева кава і чай. А також чимало тістечок на вибір. Щоправда, не всі тістечка смачні. ;-0 === Середні ціни === ==== Піцерія Марконі ==== Дві піцерії: * пр-т Миру, 30-А, тел. 678-804 * вул. Рокосовського, 16-А, тел. 606-820 Ціни середні - від 35 до 128 гривень. ==== Піцерія Карлуччі (Carlucсi) ==== * вул. Рокосовського, 70, тел. Ціни середні - від 25 до 128 гривень. Відкрилась 25 грудня 2012 року, тому дуже свіженька і новенька. І місця досить часто є, оскільки ще не всі про неї знають. ==== Предслава ==== * вулиця П’ятницька 15 Культова кав'ярня і ресторан. Можна придбати булочки і круасани. ==== Шарлотка ==== * проспект Миру 21. Кав'ярня. ==== Піцерія "Челентано" ==== * проспект Миру 21. * проспект Перемоги 91. Піцерія. Є вегетаріанські піци. ==== Піцерія "Альфонсо" ==== * проспект Миру 76. * вулиця Олександра Молодчого, 12Б. Піцерія. Є вегетаріанські піци. ==== Абажур ==== * проспект Миру 13 Кав'ярня. Середні ціни. ==== BonAmi ==== * проспект Миру 19 Молодіжне кафе. ==== Варенична "Балувана Галя" ==== * проспект Миру 21. Вареники на всякий смак. В тому числі і вегетаріанські і веганські. ==== Морозиво "Джелатерія" ==== * вулиця Серьожнікова 7 Смачне морозиво. Близько 20 видів. ==== Авеню 33 ==== * проспект Миру 33. Знаходиться прямо у тому будинку, де й готель "Україна". По сусідству і суші. ==== Макдональдс ==== * вулиця Кирпоноса, 34 Знаходиться у центрі Чернігова, біля великого АТБ. Поруч зупинка автобуса на Київ. ==== Буба ==== * проспект Миру 21. Ресторан грузинської кухні. Можна скуштувати чебуреки вегетаріанські і з м'ясом. ==== Чебуречная "Джентльмены удачи" ==== Чебуреки на різний смак, у тому числі вегетаріанські із сиром. Заклад оформлений у стилі фільму "Джентльмены удачи". * Проспект Миру 50. === Дорого === ==== Чашка ==== * Проспект Перемоги 90/22 Кав'ярня. Є тістечка та інші смаколики. Досить високі ціни. Заклад виживає лише за рахунок того, що знаходиться на зупинці маршруток на Київ. ==== Mamamia! ==== * Вулиця П'ятницька 50 Круті піци за такою ж ціною. Є вегетаріанські. У вихідні дні буває не протовпитися. ==== Душевний ресторан (Велюров) ==== * Проспект Миру 17а ==== Сенатор ==== * Вулиця Магістратська 1 Ресторан. Переважно м'ясні страви. ==== Хряк ==== * Вулиця Київська 12. Назва говорить сама за себе. Вегетаріанцям тут не місце! ;-) ==== Бібліотека ==== * проспект Миру 19. Оформлене в бандитському "мафіозному" стилі. Проте є чимало і від бібліотеки - збоку є полиці із книгами, які можна читати і навіть брати додому. Меню в основному, розраховане на м'ясоїдів, хоча є й вегетаріанські страви. Страви досить оригінальні. Наприклад, дуже смачний суп із білих грибів. Ціни відповідають публіці - високі. ==== "RiverSide" ==== * вулиця Шевченка, 105 Ресторан біля Десни. Поруч найновіший готель Чернігова Парк-готель "Чернігів". ==== ШишкіNN ==== Елітний комплекс (готель, ресторан, СПА) в лісі, за 15 км від Чернігова. Адреса: вул. Сновська,10, с. Снов`янка, Чернігівська область. == Де розважитись == * ТРК "Базис" (вул. Незалежності 12-а); * ТРЦ "Мегацентр" (проспект Миру 49); * ТРЦ "Голівуд" (вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 1а) - бутіки, магазини, супермаркет "Сільпо", кінотеатри, дитячий майданчик, піцерія "Нью-Йорк Стріт піца" та інші заклади харчування. == Де зупинитись == === Дешево === * [http://tour-cn.com.ua/publ/gotel_navchalno_metodichnogo_centru_profspilok_chernigiv/24-1-0-848«Профспілковий» Готель «Профспілковий»] (вул. Шевченка, 105а) * квартири або приватні будинки на околиці міста * {{listing | name=Садиба "Андріївські озера" | alt= | url=http://andrlakes.org.ua/ | wikipedia= | email= | address=Чернігівська область, Чернігівський район, с. Андріївка, вул. Озерна | lat= | long= | directions=автобус Чернігів-Андріївка, таксі | phone=+380462933914 | tollfree=+380503522968 | fax= | hours=з 09:00 | price=від 70 грн (без зручностей) до 450 грн (двохмісний номер з усіма зручностями) | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-01 | content=Садиба розташована у Чернігівському районі, за 23 км від міста. Пропонуються як будинки без зручностей, так і готельні номери, а також різні додаткові послуги (харчування, риболовля, спортивні ігри, приготування їжі, відпочинок на озері, лазня тощо). Власники садиби - сімейна пара Сергій та Тетяна. }} * {{listing | name=Хостел "Лео" | alt= | url=http://leohostel.com.ua | wikipedia= | email= | address=вулиця Толстого, 151 | lat= | long= | directions= | phone=063 790 0069 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-11-18 | content= }} === Середні ціни === * [http://tour-cn.com.ua/publ/24-1-0-119 Готель «Градецький»] (проспект Миру, 68-а) * Готель «Спорт» (вул. Шевченка, 61) * Спортивно-оздоровчий комплекс (вул. Набережна, 31) * [http://tour-cn.com.ua/publ/24-1-0-120 Готель «Брянськ»] (вул. Шевченка, 103) * [http://tour-cn.com.ua/publ/24-1-0-173 Готель «Придеснянський»] (вул. Шевченка, 99a) * [http://tour-cn.com.ua/publ/mini_otel_zolotoj_bereg/24-1-0-846 Готель Туристичного комплексу «Золотой берег»] (вул. Берегова, 30) * Готель «Березки» (вул. Кільцева, 16) === Дорого === * [http://tour-cn.com.ua/publ/gotel_ukrajina_m_chernigiv/24-1-0-830 Готель «Україна»] (проспект Миру, 33), маршрутка з Києва зупиняється навпроти готелю Україна * {{Listing|type=sleep |map=1 |lat=51.50452 | long=31.34176 |name = Парк-готель «Чернігів» |alt = |address =вул. Шевченка, 103-а |directions = |url = http://www.park-hotel.cn.ua/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+ 38 (050) 381 35 36 |fax = |email =reservation@park-hotel.cn.ua |skype = |hours = |price = |description = Новий готель. Збудований у 2012 році.}} * квартири у центрі міста - проспект Миру, проспект Перемоги == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Міський транспорт нормально фунціонує тільки до 20-21:00 вечора. Тролейбуси після 20:00 масово їдуть в депо. Вечором і вночі краще користуватися таксі. Виклик таксі по телефону може коштувати всього 35 гривень замість 55, якщо ловити таксі на вулиці (2018). Особливо це стосується центра міста — місцеві таксисти в центрі беруть дорожче. У святкові дні краще таксі замовляти заздалегідь, оскільки більшість авто можуть бути зайняті. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * {{listing | name=Поштамп | alt= | url= http://cn.ukrposhta.com| email= | address=проспект Миру 28 | lat= | long= | directions= | phone= +3804622 41240| tollfree= | fax= | hours= пн-пт 08:00-18:30, сб 08:00-17:00, вс 09:00-15:00| price= | content= }} * {{listing | name=Відділення №6 | alt=Відділення зв'язку № 6 | url= | email= | address=проспект Миру 17 | lat= | long= | directions= | phone=380 (4622) 7-32-40 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Відділення №13 | alt=поштове відділення № 13 | url= | email= | address=вулиця Шевченка 22 | lat= | long= | directions= | phone=380 (4622) 3-31-28 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Відділення №24 | alt=поштове відділення № 24 | url= | email= | address=проспект Перемоги 1 | lat= | long= | directions= | phone=380 (4622) 4-50-44 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Нова пошта відділення №2 | alt= | url= | email= | address=просп. Перемоги, 50 | lat= | long= | directions= | phone= +380 (0462) 968-628| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Нова пошта відділення №8 | alt= | address=вулиця Пухова 142 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=(0462) 968-628 | fax= | hours=пн-пт:09:00-20:00; сб:09:00-17:00 | price= | description= }} * {{listing | name=Нова пошта відділення №4 | alt= | url= | email= | address=вулиця Рокосовського 68| lat= | long= | directions= | phone=(0462) 968-628 | tollfree= | fax= | hours=пн-пт:09:00-20:00; сб:09:00-17:00 | price= | content= }} * {{listing | name=Нова пошта відділення №7 | alt= | url= | email= | address= просп. Миру, 50 | lat= | long= | directions= | phone=(0462) 968-628 | tollfree= | fax= | hours=пн-пт:09:00-20:00; сб:09:00-17:00 | price= | content= }} == Примітки == <references /> == Куди далі == * у північному напрямі — [[Гомель]], [[Любеч]], [[Добрянка]]; * у південному — [[Київ]], [[Ніжин]], [[Прилуки]]; * у західному — [[Славутич]]; * у східному напрямі — [[Седнів]], [[Новгород-Сіверський]], [[Батурин]]. {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Чернігівської області]] qltf2h925l9n0uw6magrighmxnoze6c 0 240 33213 33009 2022-08-24T01:28:42Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat 33213 wikitext text/x-wiki {{geo|51.34|32.06|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Чернігівська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == [[Файл:Chernihiv Oblast subdivisions.svg|thumb|upright=1.8|Карта області]] == Міста == * [[Чернігів]] * [[Ніжин]] * [[Прилуки]] * [[Славутич]] (фактично знаходиться в Чернігівській області, хоча і числиться за Київською, тобто місто-анклав) * [[Батурин]] * [[Борзна]] * [[Новгород-Сіверський]] == Інші місця == * [[Седнів]] — мальовниче селище міського типу (раніше козацьке містечко, а до того — княже місто) із багатою історією на березі річки Снов * [[Короп]] — смт на сході Чернігівщини. * [[Тростянець (Чернігівська область)|Тростянець]] * [[Качанівка]] == Зрозуміти == Чернігівщина межує на заході вздовж Дніпра із [[Київщина|Київщиною]] та [[Українське Полісся|Українським Поліссям]], на північному заході — із Білоруссю, на півночі — із [[Брянська область|Брянською областю]], на південному сході — із [[Слобожанщина|Слобожанщиною]], а на півдні — із [[Полтавська область|Полтавщиною]]. Головна річка Чернігівщини — Десна. == Мова == Українська в більшості сіл. Українська та російська — в Чернігові, Ніжині і Прилуках, в менших містах — переважно українська. В селах, що прилягають до кордону з Білоруссю — поліська або білоруська. В деяких селах, що знаходяться близько від Росії — переважно російська. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Цілком можливо прилетіти на Чернігівський аеродром, він хоч і в незанедбаному стані, але може приймати невеликі гвинтові приватні літаки === {{Потягом}} === Із Києва або Мінська, Петербургу або Москви. === {{Автомобілем}} === Із Києва або з Мінська (Гомеля). === {{Автобусом}} === Регулярні рейси із Києва та інших міст України. === {{Кораблем}} === Річка Десна хоч і судноплавна (від кордону з Росією і до впадіння в Дніпро біля Києва), але з розпадом Радянського Союзу регулярне судноплавство припинилося. Але можна приватно сплавлятися річкою. == Транспорт == Розвинена мережа залізничного та автотранспорту. Залізниця має кілька гілок. Основні дві гілки: Київ-Ніжин-Чернігів-Гомель та Київ-Ніжин-Конотоп-Брянськ. Є ще кілька другорядних гілок: Чернігів-Славутич та Чернігів Городня. Автотранспорт предсталений регулярними автобусними рейсами та маршрутками. Автобуси часто курсують між Черніговом та Києвом. Інші напрямки значно менш затребувані, але однак область щільно покрита автобусними маршрутами — всі райони, включно із всіма великими селами. До малих сіл часто треба добиратися самотужки, або власним авто, або пішки від найближчою зупинки транспорту. == Що відвідати == <center><gallery> Чарівна мить жовтневого світанку.jpg|Чарівна мить жовтневого світанку, [[Седнів]], осінь 2018 року Лизогубівський (Седнівський) парк Ріка Снов у Седневі 16.jpg|Річка Снов біля Седнева </gallery></center> * [[Седнів]] — мальовнище селище на березі річки Снов (одна з найчистіших річок Чернігівщини та України), в селищі розташовувався Союзний будинок художника, колишня козацька станиця * [[Славутич]] — дуже чисте і охайне нове місто, одне з найновіших в Україні, будувалося для переселенців із Чорнобиля * [[Чернігів]] — обласний центр, дуже древне місто, в часи Київської Русі претендувало до столицю Русі нарівні з Києвом * Еко-готель Шишкін — фешенебельний готель в лісі біля Снов'янки * [[Ніжин]] — затишне містечко на шляху між Києвом і Чернігівом, трохи на схід від основної траси Київ-Чернігів * [[Прилуки]] — найбільше місто області після Чернігова * [[Батурин]] — колишня козацька столиця * [[Новгород-Сіверський]] — колишнє княже місто == Чим зайнятись == * Прогулянки центром міста; * Театри; музеї; * Кафе та ресторани в центрі, кілька ТРЦ, передовсім Голівуд; * Влітку пляж на Десні (найкращий — Центральний); * Центральний парк культури і відпочинку; інші парки та гаї; Ялівщина — заповідний ліс майже в центрі міста. == Регіональна кухня == * [[Деруни]] == Нічне життя == Нічне життя бурлить хіба що в Чернігові і то з певними обмеженнями. Більше влітку. Транспорт регулярно ходить до 20-00, подекуди до 21-00. Влітку на годину довше, тому варто розраховувати свій час перебування в нічних закладах або скористатися однієї із служб таксі. Більшість нічних закладів розташовані в центрі міста. Наприклад, нічний клуб Diamond. == Застереження == Область досить благополучна в плані злочинності, проте заходи безпеки зайвими не будуть, особливо в нічні години або в часи виборів та політичної нестабільності. Бувають поодинокі випадки пограбування. == Куди далі == * [[Київ]] * [[Гомель]] {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 77y308set3ry2fog5iwv0cuxgqnw39h 0 241 37163 37162 2025-04-30T13:50:51Z Kurant Taras 7234 /* Чим зайнятись */ 37163 wikitext text/x-wiki {{geo|50|16|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Litoměřice Sv Štěpán.jpg |flag=Flag of the Czech Republic.svg |location=Europe location CZ.png |capital=[[Прага]] |government= |currency= чеська крона |area= 78 866 км² |population= 10 349 372 чол. |language=[[Чеський розмовник|чеська]] |religion=католицизм |electricity= |callingcode= |tld=.cz |timezone=GMT+1 }} '''Чехія''' – країна [[Центральна Європа|Центральної Європи]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Czech-regions-ru.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Чехії | region1name=[[Богемія]] | region1color=#6ca26c | region1items= | region1description= | region2name=[[Моравія]] | region2color=#b17373 | region2items= | region2description= | region3name=[[Чеська Сілезія|Сілезія]] | region3color=#cbcc51 | region3items= | region3description= }} ==Міста== * {{Go|name=Прага|alt=Praha|lat=50.06096621329122|long=14.455955527732588|content=Столиця та найбільше місто Чехії, адміністративний центр Середньочеського краю та Праги як окремого регіона, а також двох районів Середньочеського краю Прага-Захід та Прага-Схід. Прага розташована в західній частині Чехії, в історичній області Богемія.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B0,+%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F/@50.0755381,14.4378005,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipM-MfOlP9ei-QTv_f1W85he8aJuic1GASirbdkr!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipM-MfOlP9ei-QTv_f1W85he8aJuic1GASirbdkr%3Dw86-h86-k-no!7i392!8i392!4m7!3m6!1s0x470b939c0970798b:0x400af0f66164090!8m2!3d50.0755381!4d14.4378005!10e5!16zL20vMDV5d2c?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyNy4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B0|wikidata=Q1085}} <!-- столиця вгорі, далі в алфавітному порядку. макс 9 міст всього. --> * [[Брно]] — найбільше місто Моравії * [[Карлові Вари]] — куротне містечко, відоме своїми гарячими джерелами. * [[Острава]] * [[Пльзень]] * [[Ліберець]] * [[Пардубіце]] ==Інші місця== * [[Маріанські Лазні]] ==Як дістатись== ===Літаком=== {{Go|name=Празький аеропорт імені Вацлава Гавела|alt=Letiště Václava Havla Praha|address=Aviatická, 161 00 Praha 6, Чехія|phone=+420220111888|url=https://www.prg.aero/|lat=50.102019685885125|long=14.263373010130712|content=Міжнародний аеропорт чеського міста Праги. Знаходиться в районі Прага-6, район Рузине. У 2007 році на церемонії «World Airport Awards» празький аеропорт був визнаний найкращим аеропортом Центральної та Східної Європи[4]. Аеропорт є базовим для авіакомпанії «Чеські авіалінії», чий головний офіс розташований на території аеропорту, авіакомпаній «Travel Service Airlines» і Smart Wings. Аеропорт названий на честь Вацлава Гавела, першого президента сучасної Чехії. Аеропорт є хабом для: Czech Airlines, Travel Service Airlines (SmartWings), Ryanair|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPzzba8KPLH_bONk4ioT6KQ0GfpTnJlbZqG0qgE=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B0_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q99172}} ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ==Транспорт== {{Go|name=Празький метрополітен|alt=Metro v Prazě, Pražské metro|address=Нове Мєсто, 110 00 Прага-1, Чехія|hours=Працює з 4-5 годин ранку з неділі до четверга (в п'ятницю та суботу останні поїзди вирушають близько години ночі). Інтервали руху становлять від 2-5 хвилин у робочі дні до 7,5-10 у вихідні.|price=Стандартний квиток коштує 32 крон та дає право на 90-хвилинну поїздку. Квиток вартістю 24 CZK діє протягом 30 хвилин.|lat=50.0835878343513|long=14.433977853682002|content=Єдиний метрополітен Чехії, один із основних засобів транспорту в Празі і 7-й за річним пасажиропотоком серед метрополітенів Європи, зі щорічним пасажиропотоком понад 500 мільйонів пасажирів. Відкритий 9 травня 1974 року.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipP-GdK3gvdLI_7ZxrTIXc5RXCXNVfaOT6P10fTa=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD|wikidata=Q190271}} Для подорожей по Чехії зазвичай використовуються міжміські поїзди або автобуси. Дороги в хорошому стані та включають мережу автомобільних доріг. У кожному великому місті та більшості туристичних курортів є хороша туристична інфраструктура. ==Мова== Офіційною мовою Чеської республіки є чеська, якою говорить 96% населення. Старше покоління чехів може говорити російською, також ви можете спробувати говорити німецькою. == Що відвідати == '''Прага.''' Столиця та найвідоміше місто в країні Прага , стала одним із найпопулярніших туристичних напрямків у Європі. Приїжджайте сюди і пройдіть середньовічними вулицями, насолоджуйтеся старовинними будинками, які пережили Другу світову війну. Головна визначна пам'ятка – це пиво, заради якого приїжджає більшість туристів. Підніміться на гору, щоб відвідати Празький Град. Це найбільша резиденція лідера країни на планеті. Крім того, Празький град претендує на звання найбільшого замку у Світі.Приготуйтеся до ексцентричної нічного життя, Що не має собі рівних. '''Ческі Крумлов.''' Це місто розташоване на річці Влтава, і є зменшеною, але більш мальовничою версією Праги. Середньовічна архітектура та будівлі з червоним дахом створять гарну картинку для ваших фотографій, а прогулянка вулицями – чудовий спосіб уповільнити час під час вашої подорожі. Тут багато красивих курортів, а також ложі, які чудово підходять для снігових зим. Празьку Староміську площу можна назвати справжньою виставкою найпопулярніших архітектурних стилів. На Староміської площі можна побачити оригінальні, прекрасно збережені будівлі в стилі пишного бароко, вишуканого ренесансу, романтичного рококо, суворої готики. {{See|name=Карлів міст|alt=Karlův most|address=Karlův most, 110 00 Praha 1, Чехія|url=http://www.prague.eu/cs/objekt/mista/93/karluv-most|hours=Цілодобово|lat=50.08651837521325|long=14.411490240637956|content=Найстаріший міст через річку Влтаву в столиці Чехії місті Празі і другий за давниною міст у країні. У Чехії, він був історично четвертим зведеним кам'яним мостом. Карлів міст побудований з плит пісковика, його довжина — 520 м, а ширина — 10 м. За понад шість століть свого існування міст був декілька разів суттєво пошкоджений повенями — у 1432, 1496, 1784 та 1890 роках.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMBHVMvjtYQWcxJ16GGD3x0Lwqkf-fun459UOCH=w408-h510-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82|wikidata=Q204871}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == '''Че́ська ку́хня''' — утворилася на основі місцевих кулінарних традицій і численних запозичень. Вона відрізняється ситними стравами і соковито-солодкими десертами. Найхарактерніші для чеської кухні страви — печеня зі свинини і кнедлики. Гарніри досить різноманітні — картопля (варена, смажена, фрі), овочі. Делікатесом чехи вважають смажену гусятину. Мистецтво чеських кулінарів славиться далеко за межами країни. Смакова основа страв чеської кухні і зараз залишилася такою ж, як і багато років тому. Збереглася безліч старовинних рецептів, за якими чеські господарки із задоволенням готують і зараз. Однією з причин розвитку саме традиційної чеської кухні і наявності у ній величезної кількості різноманітних страв стало видання численних кулінарних книг. Їх автором була Магдалена Добромілова-Реттігова — видатний кухар і не менш видатна особа у середовищі чеських діячів Відродження. Але її кулінарна книга була найкращим здобутком і пережила її поетичні доробки. Своїми книгами вона ніби перетворила і реформувала чеську кухню. Оскільки раніше в чеській кухні овочі використовувалися вкрай рідко, Магдалена Добромілова-Реттігова пропагувала їх широке використання. Ця «Матрона в білому ковпаку», яку знає кожна дитина в Чехії, взагалі стала синонімом смачної чеської кухні. Однак, необхідно розповісти про певні запозичення чеської кухні від кухонь сусідніх країн. Зокрема, не випадкова схожість австрійської і чеської кухонь. Чехи так само як і австрійці вважають основною традиційною їжею біфштекси, відбивні, пиріг штрудель чи запозичений в угорців гуляш. М'ясо чехи завжди готують із соусом. До печеного м'яса чи риби обов'язково додають кмин і поливають карамельним соусом. В українській кухні із здобного тіста печуть пампушки, тістечка, а в чеській — калачі, що прикрашаються згори, булки, булочки з маком, сиром, джемом, повидлом. також розповсюджені зовсім крихітні булочки, политі солодким соусом. Чехи люблять їсти різні види бутербродів та салатів, які часто можна купити в їдальнях, закусочних або маленьких пекарнях. Бутерброди замовляють на різні свята або при святкуванні дня народження. Найчастіше готують бутерброди із різними видами сира та шинки або з картопляним салатом, яйцем, помідором, салямі, оливками, цибулею, дрібними кусочками тунця, лосося, ікри в різних комбінаціях. Широку палітру салатів можна придбати не тільки в крамницях в упаковці, але і в закусочних на вагу і зразу поїсти з печивом за помірковано невелику ціну. Багато видів салатів готується з майонезом, великою популярністю визначається передусім картопляний салат, який як правило їдять або з печивом, або як гарнір до м'яса чи риби. Крім того популярними є й грецький, паризький, власький, яєчний салат, салат із риби та різні овочеві салати. Легкі овочеві салати часто додають до головних страв. Чеські супи цікаві своєю смаковою гамою. Вони, як правило, кисло-солодкі: суп із квашеної капусти, в який обов'язково додають кмин, нарізану цибулю і два-три яблука; грибні супи, супи з фрикадельками з печінки, овочевий суп із кнедликами. До традиційних ще можна віднести капусняк з ковбасою, квасолевий, гороховий, картопляний, часниковий суп «чеснечка». Вони надзвичайно прості в готуванні. У супи обов'язково додають свіжу петрушку, а також кріп і кмин. Обід звикнуть чехи заїдати традиційними киснутими тістечками, так званими «моучнік» з різними начинками, особливою популярністю славляться різні види з повидлом, сливами або маком, передусім «шатечек» та «бухта». Після обіду деколи їдять пудинг або йогурт з фруктами. Широка мережа малих пекарень часто має столики й стільці і різні солодкі чи солоні печива, торти або бутерброди можна поїсти прямо на місці. Цукрарні і кав'ярні пропонують обмежену палітру тістечок та «колачів». Типовим чеським солодким печивом є «трделнік», який часто можна купити на вулиці, а також «моравський фргал». Останнім часом поширені багетерії, як правило з можливостю посидіти на місці та дрібні піцерії, які продають різні види маленьких трикутників піци, як правило з можливістю взяти куплену їжу з собою. Щодо національного чеського напою, то це, безсумнівно, пиво. Деякі сорти чеського пива відомі далеко за межами країни. Це зрозуміло, бо пивоварство в Чехії має давню традицію: воно було широко розвинуте тут в 16 столітті. Вже тоді існувало право пивоварства, і ніхто, крім власників цього права, не міг варити пиво. Знавці кажуть, що кожний з численних місцевих сортів пива має свій особливий смак, тому вибрати найкращий з них — досить велика проблема. До того ж незалежно від місця приготування пива і його технології, усі сорти відрізняються якимсь особливо «по-чеському» насиченим смаком і ароматом. Останнім часом стають популярні слабкі пива типу радлер, передусім з присмаком лимону або грейпфруту. Деякі відомі пивоварні, як наприклад «Pilsner Urquell», «Старопрамен» або «Крушовице» завели на ринок на підтримку своєї марки спеціальні концепти ресторанів, в яких поєднують типічну місцеву кулінарію з культурою пиття пива— так звана мережа «Пльзенський ресторан» (чеськ. ''Plzeňská restaurace''), «Крушовицька ізба» або «Крушовицький двір», іноді у вигляді модерних барів «Потрефена гуса». Своєрідна культура пиття пива породила як закуску «пивний сир», найчастіше торгової марки гермелин або типові «оломоуцькі тваружкі» — трохи неприємний на запах, але здоровий зріючий сир з мінімальним вмістом жирів, який рекомендують лікарі при зниженні рівня холестеролу. == Нічне життя == Прага можете покластися на нічне життя одними з кращих в Європі. Ви не можете закохатися в це місто! Ви можете танцювати всю ніч безперервно в клубах в Празі, пити чеського пива в бар і послухати живу музику всіх видів. Прага має другий найвищий показник щільності барів і нічних клубів в світі. Де Лондон, Нью-Йорк і Токіо мають більше барів, щодо їх населення, Прага має найбільшу кількість барів на людину. Багато модних нічних клубів знаходяться неподалік ''Вацлавської площі'' і вони завжди заповнені туристами. До речі, пиво в Празі є одним з найдешевших у світі! Основні бренди ''Pilsner Urquell, Gambrinus, Staropramen і Budweiser (Budvar).'' Для молоді нічне життя - важлива складова активного відпочинку. З кожним роком нічних клубів в Празі стає все більше. ТОП 10 кращих нічних закладів столиці різних напрямків. На їх сайтах ви знайдете програму на кожен день. Є безліч місць, куди можна відправитися на нічну вечірку, виступ улюбленого музиканта, групи або ді-джея. В даний час Прага переживає зростання танцювальних майданчиків на неймовірних місцях і просторах. Це все дуже добре, але як щодо давніх, відомих місць? === ROXY === Роксі - одне з найстаріших і найшанованіших місць в місті. Нещодавно в клубі зробили "фейс ліфтинг" у вигляді невеликої перепланування інтер'єру. Ці удосконалення зробили його ще більш популярним. У клубі Роксі виступають відомі групи, ді-джеї та музиканти вже протягом багатьох років. Roxy пропонує програми з живою музикою у всіх сучасних стилях. Багатожанрова програма приваблює як місцевих жителів Праги, так і туристів. Поряд з головною ареною розташований бар, де ви, ймовірно, будете довго чекати своїх коктейлів під час аншлагових заходів. Розливне пиво, вина і спиртні напої пропонують тут за розумними для центру міста цінами. У клубі є макет Тардіс - (Time And Relative Dimension (s) In Space) - макет машини часу для допитливих клаберів, яка занесе вас в chill-out зону з невеликим коктейль-баром і з відповідними чіл-аутнимі ді-джеями. '''10 кращих нічних клубів Праги''' Стара будівля на вулиці Jakubská має три поверхи, чотири бари і три сцени. Chapeau Rouge - це одна з цікавих майданчиків для проведення масштабних заходів. На трьох поверхах проходять абсолютно різні вечірки. Щоб знати, що планується і на якому поверсі, дивіться сайт клубу. У нещодавно відреставрованому цокольному поверсі часто можна зустріти цікавих ді-джеїв або групи. Програма Chapeau Rouge - це еклектичне поєднання жанрів, де змішання стилів вітається. Майте на увазі, що вам доведеться заплатити, щоб отримати доступ на певні заходи цього нічного клубу. Зазвичай вартість квитка написана на вході. Chapeau знаходиться в центрі міста. У барах персонал говорить по-чеськи і по-англійськи, обслуговують швидко. Chapeau Rouge є на карті міських пабів, тому будьте готові до великої кількості любителів випивки, які поспішно наповнюють келихи і потім так само поспішно йдуть. Нічний клуб Cross Club вибрали фанати електроніки. Він вражає чудовою звуковою системою. Тут виступають відомі ді-джеї з усього світу. Фасад клубу прикрашений складною комбінацією кованих залізних скульптур. Інтер'єр в стилі хай-тек: світиться стіна з плат, крутиться люстра з прасок ... Cross Club залучає молодь і шукачів гострих відчуттів. Пиво та алкогольні напої за середніми цінами. Поїсти можна на першому поверсі, в барі і на верхньому поверсі щодня з 14:00 до 23:00 (до 24:00 у вихідні). Треба бути обережним, в клубі панує неформатний стиль спілкування з відповідною музикою і атмосферою. Оскільки він працює допізна, то привертає сумнівних осіб. Якщо ви хочете відпочити в комфортній атмосфері, в Cross Club є кав'ярня в класичному стилі. Адреса: Plynární 1096/23, Praha 7-Holešovice. Музичний клуб "Люцерна Мьюзік Бар" - один з найвідоміших музичних клубів Праги, знаходиться поруч з Вацлавській площею. Цей заклад має багату історію і свої традиції. Він дає фанатам рідкісну можливість доторкнутися до їх обожнюваним виконавцям. У клубі тільки одне основне музичний напрям, так що будьте готові до того, що ні альтернативи, ні чіл-ауту ви не почуєте. П'ятничні і суботні вечори стали свого роду паломництвом для місцевих жителів і туристів, які насолоджуються джем-сейшн 80-х років з музичними кліпами. Відмінне місце для того, щоб почути рідкісні задушевні виступу в стилі 80-х! Але все ж головний напрямок клубу - проведення концертів. Весь тиждень тут грають популярні чеські групи або гості з-за кордону. В "Люцерна Мьюзік Бар" працює секція з пошуку і просуванню молодих талантів. Є 2 бари, розташовані на двох поверхах, тому черги за напоями не буває. MeetFactory - це стильне місце, але не нічний клуб в традиційному розумінні, а скоріше концертний майданчик, де проходять виступи клубних музикантів, а так само виставки сучасних художників, часом шокуючі, і театральні вистави. Це місце №1 для празької богеми, передчувають чергове індастріал паті. Продуманий інтер'єр вміщує і музичні групи, і ді-джеїв, і навіть арт-інсталяції та виставки. знаходиться під пильним оком керівника, куратора, художника і скульптора Давида Чорного. Клуб розташований в районі вокзалу Smíchov. Я рекомендую зібратися компанією і попрямувати на індастріал вечірку. Адреса: Ke sklárně 3213/15, Praha 5. === AKROPOLIS === Palác Akropolis - немає більш живого місця, ніж цей нічний клуб. Він складається з 2-х рівнів. На першому поверсі в одному з приміщень грає діджей, є невеликий бар. При вході теж є бар, де сидять, в основному, люди, які прийшли на концерт або просто зайшли на пиво. На нижньому рівні Палацу Акрополіс знаходяться три сцени, розділені галереєю: театральний бар, мала сцена, головна сцена. Головна сцена - тільки для справжніх зірок. На Малій сцені грають реггі, джангл, хіп-хоп, балкан біт, дабстеп, мікси, а іноді експериментальну музику. Музиканти стилю етно та альтернативної музики чекають вас! У барі доброзичливий персонал запропонує вам достаток напоїв за прийнятними цінами. Адреса: Kubelíkova 1548/27, Praha 3. Раніше Storm Club називався Matriх. Нове ім'я клуб отримав після ремонту, але його душа і аудиторії залишилися незмінними. У просторому залі виступають з живими концертами найкращі ді-джеї. Музична спрямованість клубу - це драм енд бейс, Грайм, рок концерти. Хороша якість звуку для нічного клубу. Красивий інтер'єр, безліч місць для відпочинку. Великий вибір відносно дешевих коктейлів. Адреса: Tachovské náměstí 290/5, Praha 3. === KARLOVY LÁZNĚ === Карлові Лазні знаходяться поруч з і займають 5 поверхів, на кожному є свій танцпол, в підвалі - бар. Це одна з найбільших дискотек Європи. Якщо ви вирішили відірватися тут по повній, приготуйтеся витратити кругленьку суму. Накочені вишибали, липкі підлоги, нехитрий список ді-джеїв, бездушна поп-музика і клабери, що п'ють дорогі коктейлі. Мабуть, поєднання цих негативних якостей притягує в LÁZNĚ відвідувачів. Всі місця за столиками, як правило, зайняті. Клуб - як пастка для туристів. Адреса: Smetanovo nábřeží 198/1, Praha 1. Retro Music Hall - перлина поруч с. Стукають хауз джеми і повністю забитий танцпол місцевими жителями. У вихідні клабери хапають світяться палички і трясуть їх до пізньої ночі. Клуб дворівневий, має кілька барів, де ви знайдете хороший вибір алкоголю. Ретро Мьюзік Хол - відмінне місце для компаній, а так же самотніх тусовщиків. Фанати хард хауса будуть насолоджуватися звуками і атмосферою. Адреса: Francouzská 75/4, Praha 2-Vinohrady. Супер-клуб в малопривабливі місці - на Голешовіцком ринку. SaSaZu володіє блискучою репутацією в області східних кулінарних шедеврів. Тут можна повечеряти, відпочити і розважитися. Заклад славиться провідними, живими виступами ді-джеїв. Музика різних напрямків. Елементи декору клубу привезені з Південної Азії. Це робить дизайн унікальним. Klub SaSaZu розташувався на 2-х поверхах, він оснащений сучасною технікою і обладнанням. Перший поверх - танцпол з ді-джеєм. Другий - VIP зона, для членів клубу. Є в SaSaZu аудіо-відео-соно технічне обладнання, плазмові екрани. Адреса: Bubenské nábřeží Praha 7-Holešovice. Простий і нехитрий відпочинок за кухлем пива (найчастіше «народний» "Гамбрінус"), стопкою міцного алкоголю або коктейлем. Нон-стоп-барів в Празі безліч, на будь-який смак. Від найпростіших, з бувалої меблями і відповідної обслугою, до претендують на шикарність, з м'якими диванами, хорошою музикою і дорогим алкоголем. У центрі міста такі бари, як правило, переповнені. Туристи, що становлять там більшість, шумлять і веселяться, знайомляться і планують подальші зустрічі. За межами центру більшість відвідувачів нічних барів - постійні клієнти, сусіди і друзі бармена або барменши. Зал може бути порожній, люди обліплюють стійку бару. Ведуть неспішні бесіди «за життя». Випадкові відвідувачі або сідають на віддалі, або, навпаки, активно підключаються (що не завжди вітається, особливо якщо гість перебуває під градусом і поводиться безцеремонно). Мені доводилося спостерігати ситуації, коли тендітна барменша брала за комір надмірно товариського гостя і виводила його з бару, пославши йому на прощання пару невтішних слів. У разі, якщо виставлений клієнт повертається, щоб помститися, з підсобки може вийти значних розмірів чоловік, готовий врегулювати ситуацію. У таких «народних» барах серед відвідувачів переважають прості, не обтяжені надмірним утворенням люди. І при цьому конфлікти із застосуванням фізичної сили - крайня рідкість! Про такі випадки пишуть газети, ТВ показує репортажі в новинах. Що тому причиною: чи те, що поліція приїжджає за викликом протягом 2-3 хвилин і наводить порядок (без лапок!). У нічному барі можна завести несподіване знайомство, подружитися з барменом або барменом, поспілкуватися з самим собою або з зеленим змієм, написати роман або просто помріяти. Ідеальне місце для флегматиків і людей, охочих побути на самоті. Найвідоміший бар в Празі - «Повіт» на однойменній вулиці. Його знають уже в усьому світі! Унікальний дизайн, неформальна атмосфера, своєрідні бармени - все це привертає до нього увагу, в першу чергу, творчої публіки. Якщо ви будете до ранку читати там свої вірші (неважливо, якою мовою) - вас будуть слухати з непідробним інтересом! Ідеальне місце для знайомства з представниками богеми зі всієї Земної кулі! Клуб передбачає спілкування більш активне. Або це дискотека, або гостям пропонується концертна програма, можливий стриптиз. Клубів в Празі безліч, кожен може вибрати собі до смаку (або по музичному напрямку, або по дизайну, або по контингенту). Є клуби, розраховані буквально на всі категорії, вікові і смакові. Тінейджери всієї Європи знають «Карлові Лазні» на набережній біля Карлового мосту. 5 поверхів, на кожному - музика іншого стилю. Весело, легко, невимушено, інтернаціонально. У клубі дуже демократично, не дуже чисто, за цінними речами краще стежити уважно! Альтернативна молодь шукає пригод в клубах в празькому районі Жижков (Palac Akropolis - флагман празької альтернативної сцени). Або ж їде в центр міста - в Chapeau Rouge, демократичний рок-клуб з танцполом. У таких клубах знайомляться з близькими по духу людьми і курять марихуану. Виступають в таких клубах і світові зірки інді-мьюзік, і знамениті чеські колективи, і нікому не відомі молоді музиканти. Вхід на виступи останніх - поки безкоштовний, але і вони можуть порадувати цілком якісним саундом і енергетикою свого виступу. Є зовсім маленькі клуби з майже домашньою атмосферою. La Pantera на Жижкове, де ді-джей крутить класичні дискотечні хіти всіх часів, залучає абсолютно різновікову публіку. Більшість гостей - жителі сусідніх будинків, яким не спиться в ніч глуху. У Празі сотні нічних клубів - від джазових до стрип-барів. У всіх районах - від центру до далеких околиць. І вони рідко пустують. Хіба що в неділю і понеділок народу поменше. Деякі клуби в неділю навіть не відкриваються. Зате вечорами в п'ятницю і суботу всюди аншлаг! У деяких клубах буквально яблуку ніде впасти, і під ноги танцюючих зі столів падають келихи, а танці тривають прямо на битому склі! І всім весело! Для пристрасних гравців в Празі немає обмежень! І цього пороку можна віддаватися абсолютно вільно. Бари з ігровими автоматами і зали ігрових автоматів. Прихисток жертв «однорукого бандита». Як правило, досить похмурі місця, в яких бармен нудьгує за стійкою, поки суворі чоловіки спускають в автомати всю свою готівку. Я чув розповідь про людину, яка сиділа у автомата 16 годин, пішов в підсумку ні з чим, і за весь цей час не замовив собі навіть чашки кави! Політики постійно загрожують закрити всі або майже всі подібні заклади. Підстав начебто багато (наприклад, з такими барами пов'язано безліч кримінальних випадків - від банального пограбування і нападу на бармена до поножовщини між циганами і чехами в північній Чехії, яка отримала великий політичний резонанс). Однак в Чеській Республіці поки прийнято зважати на думку меншості. Що буде в разі заборони таких «притонів»? Проблема просто піде в тінь, в підпіллі. Приклад Росії цілком показовий, та й історію «сухого закону» в США забувати не варто. Будемо стежити за розвитком подій в цій сфері! Покер-клуби. Покер - інтелектуальна гра, де випадок грає не головну роль. Показовим є те, що в покер грають багато шахових гросмейстери. І добиваються великих успіхів. У Празі відкрилося кілька покер-клубів, і число їх зростає. Казино, боулінг-бари, більярд -клуби і т.д .. Слід враховувати, що більшість казино в Празі - автоматичні, електронні. «Живих» - меншість, багато хто з них розташовані в дорогих готелях. Зате більярд і дартс - широко поширені розваги, їх можна знайти в нічних барах по всій Празі. Любителі подібних розваг можуть паралельно знайти собі нових друзів (чи ворогів, вже як вийде). Загалом, можна сказати так - в Празі є чим зайнятися в темний час доби, коли закриті музеї, театри і бібліотеки! Ну а тим, кого не приваблюють розваги, подібні перерахованим вище, можуть постаратися розважити себе самостійно. Наприклад, прогулявшись по нічній Празі, помилувавшись підсвічуванням Празького Граду і влтавской набережній з Карлова Моста, на якому вночі туристів все ж трохи менше, ніж днем! Або пошукати привидів у вузьких кривих вуличках Старого Міста і Малої Країни (зустрівши привид, не поспішайте хреститися - воно може виявитися просто напідпитку туристом). Або відвідати нічну екскурсію (а таких екскурсій пропонується все більше, включаючи підйом на знамениті готичні вежі по вузьких гвинтових сходах). Нехай нічна Прага порадує вас не менше, ніж денна! Прага прекрасна завжди. І наостанок, про всяк випадок: Прага - місто безпечний. І вдень і вночі. Поліція - на варті порядку, вона охороняє і громадян, і гостей Чехії. Але якщо все-таки щось трапилося - без зволікання телефонуйте 112. З вами поговорять по-російськи, вас зрозуміють, вам допоможуть. Чеську столицю без сумніву можна назвати доброзичливим містом для ЛГБТ-спільноти. Тут регулярно проводяться тематичні зустрічі для представників сексуальних меншин, функціонують спеціальні бари і дискотеки. Крім того, в деяких клубах проводяться періодичні тематичні вечірки. == Де зупинитись == {{Sleep|name=Botel Racek|address=Podolské nábř., 147 00 Praha 4, Чехія|phone=+420725961004|url=http://www.botelracek.com/|checkin=14:00|checkout=11:00|price=від 2000 грн за ніч|lat=50.05124774954278|long=14.41500991179988|content=Тризірковий плавучий готель, який з 1970р стоїть на якорі в Празі - Поділі , на правому боці правого рукава Влтави між Весларським островом і Подільським набережжям , перед мостом на Весларський острів , неподалік від подільського плавального стадіону , між Кубловим і Трамвайні зупинки Dvorce.|image=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Botel_Racek_a_plaveck%C3%BD_stadion_Podol%C3%AD.jpg|wikipedia=https://cs.wikipedia.org/wiki/Botel_Racek|wikidata=Q11235681}} == Де навчатись == == Як заробити == '''Зарплати в Чехії для українців:''' Штукатури 140 чеських крон в годину; Покрівельники 130 - 140 і більше чеських крон в годину ; Столярі 140 чеських крон в годину і більше; Зварювальники 150 чеських крон в годину і більше; Електрики 127 чеських крон в годину і більше; Будівельники з будь яким досвідом від 130-140 чеських крон в годину і більше (без досвіду 120); Різноробочі на автозаводи ( Plast Form, Tristone, Mubea, Ideal Automotive, Continental Automotive , Denso ...) 100-130 чеських крон в годину. '''Українці в Чехії: ким працюють і скільки отримують''' Однією з країн, в яку легко працевлаштуватись жителям України є Чехія, ця країна манить наших співвітчизників на роботу за рахунок різниці зарплати (в Чехії мінімальна заробітня плата - 80 чеських крон в годину). Трудова міграція в Україні- явище загалом досить негативне, адже згідно із даними, майже кожен п’ятий українець працює за кордоном, тобто приблизно 3,2 мільйони працеспроможних громадян працевлаштовані в іноземних країнах. Та все ж, цей факт й має позитивний аспект: тисячі наших співвітчизників надсилають та привозять на батьківщину іноземну валюту, що позитивним чином впливає на економіку країни. Поруч із тим, що багато українців їздять на заробітки до Польщі, немало й тих, котрі вирушають на роботу до Чехії. Останнім часом відсоток працівників з українським громадянством у Чеській Республіці помітно зріс, а наші земляки складають достойну конкуренцію в боротьбі за хороше місце праці. Якщо брати до уваги офіційні дані, то кількість українців на роботі в цій країні дорівнює 150 тисячам осіб. Проте це лише число тих, котрі працевлаштовані офіційно, щоб зрозуміти реальну ситуацію цю кількість потрібно помножити на два, адже потрібно врахувати і нелегалів, і тих, котрі приїхали на сезонну роботу. Загалом є два типи українських робітників у Чехії: ті, хто прибув на певний визначений проміжок часу на тимчасову роботу й ті, хто вважає, що за кордом зможе себе краще реалізувати та досягти значно більше, зокрема, й у фінансовому аспекті, ніж в Україні. Якщо ви маєте стосунок до останньої квоти людей чи просто цікавитеся роботою по спеціальності у Чеській Республіці, тоді зауважте, що необхідною є процедура нострифікації диплому , що ви одержали по завершенні українського вишу. Як повідомляють ті особи, котрі успішно пройшли цю процедуру в ході працевлаштування, здебільшого, українські дипломи приймають та визнають у Чехії, проте бувають і винятки. Також варто розуміти, що якщо в Україні ви одержали закінчену вищу освіту й маєте диплом магістра, то в цій іноземній країні він, швидше за все, прирівнюватиметься до диплому бакалавра. Нострифікація- це така процедура, після проходження якої ваші документи про освіту визнаються легальними та діючими відповідними органами державної влади в іноземній країні. Ще одна важлива примітка для тих, хто бажає працювати за фахом в Чехії та має намір обійняти достойну посаду: варто заздалегідь зайнятися вивченням чеської мови. Це зовсім не означає, що без володіння мовою вас не приймуть на роботу, проте якщо ви розраховуєте на престижне місце в установі чи на підприємстві, тоді повинні розмовляти чеською. '''Робоча віза в Чехію''' Загальна картина демонструє нам наступну ситуацію, що є не надто втішною: більшість наших земляків працюють у Чехії різноробочими, на заводах, будівництві, чимало жінок працевлаштовані покоївками у готелях і виконують нелегку фізичку роботу. Проте, з іншого боку, проглядається протилежна тенденція- дедалі збільшується число й тих українців, котрі обіймають престижні посади у сфері ІТ-технологій, в міжнародних компаніях, викладають в чеських університетах, працюють у сфері медицини: особливо популярною зараз вважається професія стоматолога. Мабуть основне питання стосується рівня заробітної платні. Оплата праці в країні погодинна, а мінімальна зарплата за 1 годину виконання посадових обов’язків становить 80 крон, якщо конвертувати національну чеську валюту в українську, то ви одержите приблизно 90 гривень. Тож під час обговорення нюансів стосовно працевлаштування уточніть в роботодавця яка оплата пропонується за 1 робочу годину та скільки годин включає місячна норма. Адже якщо, до прикладу, вам доведеться працювати 5 днів в тиждень по 8 годин, тоді в кінці місяця навряд чи ваша зарплатня вас дуже втішить. За таких умов ви зможете розраховувати в середньому на 15 тисяч гривень. Таку ж суму ви можете спокійно заробити і в Україні, для цього зовсім не обов’язково їхати на заробітки за кордон. В одному із найбільш відомих та популярних міст Чехії – Празі, одна робоча година цінується трохи більше- приблизно в 100 крон. Якщо ж ви працівник із досвідом та відповідною освітою і збираєтесь працевлаштовуватися за спеціальністю, тоді можете розраховувати, що за 1 робочу годину роботодавець запропонує вам від 100 до 200 крон. Багато нюансів в плані рівня заробітної платні прямо залежить від кваліфікації працівника. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] im5djn09pnh6t323fdv2k2gand2qf46 0 242 36971 32749 2025-04-08T12:00:11Z Voitovychviktoria16 7479 /* Міста */ 36971 wikitext text/x-wiki {{geo|-31|-71|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Cuernos del Paine from Lake Pehoé.jpg |flag = Flag of Chile.svg |location = Chile in its region.svg |capital = [[Сантьяго]] |government = республіка |currency = чилійське песо (CLP) |area = 756,950 км² |population = 17,224,200 (травень 2010) |language = [[іспанський розмовник|іспанська]] |religion = римо-католики 70%, протестанти 15.1% |electricity = 220 В/50 Гц (вилка C та L) |callingcode = +56 |tld = .cl |timezone = UTC -3 }} '''Чилі''' знаходиться в [[Південна Америка|Південній Америці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == {{Listing|type=see|lat=-33.457458305353036|long=-70.66011145114548|name=Сантьяго|alt=Сантья́го-де-Чи́лі|directions=Столиця Чилі і найбільше місто країни, розміщене в Центральній долині Чилі на висоті 520 м над рівнем моря. Сантьяго засноване іспанським конкістадором Педро де Вальдивія 12 лютого 1541 року, і було столицею Чилі з колоніальних часів.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%8C%D1%8F%D0%B3%D0%BE|description=Приблизно два десятиліття безперервного економічного росту перетворили Сантьяго на одне з провідних міст Латинської Америки, із розвиненими приміськими районами, містами відпочинку і вражаючою багатоповерховою архітектурою. Місто також пишається однією з наймодерніших у Латинській Америці транспортних систем. Сантьяго є регіональним фінансовим центром. Тут базуються осідки більшості великих чилійських компаній.}} == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Артуро Меріно Бенітес|alt=Santiago Airport|address=Av. Armando Cortínez Ote. 1704, Pudahuel, Región Metropolitana, Чилі|url=https://www.nuevopudahuel.cl/|lat=-33.39672455613161|long=-70.79370063489547|content=Розташований у комуні Пудауель, на північний захід від центру Сантьяго, є найбільшим авіаційним об’єктом Чилі та найбільш завантаженим міжнародним аеропортом. Аеропорт пропонує внутрішні та міжнародні рейси до Європи, Океанії, Африки (лише вантажні), Азії та Америки.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Terminal_Aeropuerto_Pudahuel.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%8C%D1%8F%D0%B3%D0%BE_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82,_%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96)|wikidata=Q127671|phone=+56966302489}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Уаско|address=1640000 Huasco, Atacama, Чилі|lat=-28.46613587360053|long=-71.2205732756806|content=Головні морські порти країни: Коронел, Уаско, Ліркуен, Пуерто-Вантанас, Сан-Антоніо, Сен-Вісент, Вальпараїсо.|image=https://www.google.com/maps/place/Huasco,+%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B0,+%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96/@-28.4664,-71.2192,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipMFLKXPHqlBiIVzSYERqBwUvumDK7Ab712VkZ6k!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipMFLKXPHqlBiIVzSYERqBwUvumDK7Ab712VkZ6k%3Dw203-h151-k-no!7i4000!8i2992!4m7!3m6!1s0x96971af96af490f3:0xe472e71992cc1981!8m2!3d-28.4664!4d-71.2192!10e5!16s%2Fm%2F02z54s1?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQwMi4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE|wikidata=Q14422|url=http://www.imhuasco.cl/|alt=ісп. Huasco}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Національний парк Рапа-Нуї|alt=на острові Пасхи|address=Easter Island, Valparaíso, Чилі|url=http://www.conaf.cl/parques/parque-nacional-rapa-nui/|hours=Відчинено цілодобово|price=Близько 3200 грн|lat=-27.067706811455523|long=-109.34782091719556|content=Національний парк в Чилі, знаходиться на острові Пасхи та прилеглих острівцях. Своєю славою та статусом об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО острів завдячує численним кам'яним скульптурам під назвою моаї, створення яких приписують стародавнім рапануйцям, які населяли острів у період X—XVI ст. Національний парк займає площу приблизно 7 тис. га.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Osterinsel_Krater-Rano_Kao.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A0%D0%B0%D0%BF%D0%B0-%D0%9D%D1%83%D1%97|phone=+56322100236}} * (острів Пасхи). {{ЮНЕСКО}} * Церкви на островах Чилое. {{ЮНЕСКО}} * Історична частина портового міста Вальпараїсо. {{ЮНЕСКО}} * Селітряні заводи Гумберстоун і Санта-Лаура. {{ЮНЕСКО}} * Шахтарське місто Сьюелл. {{ЮНЕСКО}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Boulevard Kennedy & Santiago Marriott|address=Av. Pdte. Kennedy 5741, 7560356 Las Condes, Región Metropolitana, Чилі|phone=+56224262000|url=https://www.marriott.com/en-us/hotels/scldt-santiago-marriott-hotel/overview/?scid=f2ae0541-1279-4f24-b197-a979c79310b0|checkin=16:00|checkout=12:00|price=Від 6500 грн|lat=-33.39975459246866|long=-70.57427450420964|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOr5BdVqiczMur5Co0w5FX4ZyijZsu3twtCFHHx=w408-h272-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Boulevard_Kennedy_%26_Santiago_Marriott|wikidata=Q2894083}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Америка|type=Країна}} nb7ljv34vwxcymvx0f7r6ijd8ti1o98 0 243 34834 34691 2023-12-23T00:51:57Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34834 wikitext text/x-wiki {{geo|51.38979|30.09973|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Чорнобильська зона''' знаходиться в [[Київська область|Київській області]]. До зони входять міста Прип'ять, Чорнобиль та декілька мертвих сіл, які покинуті жителями у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС. Місце популярне серед любителів занедбаних місць і наукових діячів (оскільки через радіацію людей звідти виселили, а тварин залишили). == Зрозуміти == Заборонена для вільного доступу територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Зона встановлена у 1986, після евакуації населення із 30-кілометрової зони навколо станції. Чорнобильська зона включає північ Іванківського району Київської області, де розташовані безпосередньо електростанція, міста Чорнобиль та Прип'ять, північ Поліського району Київської області (у тому числі смт. Поліське та смт. Вільча), а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю. Територією керує Державне агентство України з управління зоною відчуження, що входить до складу Міністерства надзвичайних ситуацій України. == Як дістатись == Місто Чорнобиль розташоване за 131 км від Києва (близько 16 км від кордону з Білоруссю). Щоб отримати доступ до Прип'яті, Чорнобиля чи будь-який з навколишніх сіл, вам потрібно буде увійти в 30-кілометрову «Зону». Для цього наперед треба написати листа голові Державного агентства України з управління зоною відчуження та отримати дозвіл. У листі потрібно вказати всіх учасників групи (із серією та номером паспорту, а також датою народження та громадянством), номер та марку авто, водія та дату поїздки (перед цим дізнатись, які вільні). Ціна такої поїздки — 450-2000 гривень за організацію маршруту з групи, 150 гривні з кожної особи, що є громадянином України (або 500 грн для іноземців) за супроводження, 120 гривень з кожної людини (необхідно включати також обід для супроводжуючих та водія) за обід у міській їдальні міста. Але такий шлях не гарантує того, що ваша запланована поїздка відбудеться. Інший гарантований (але більш дорогий) спосіб потрапити в «Зону» — скористатись послугами туроператора, яких багато в Києві. * [http://chornobyl-tour.ua/ ЧОРНОБИЛЬ ТУР®]. Вартість одноденної екскурсії — вiд 29$ для громадян України. Вартість дводенної екскурсії з ночiвлею в Чорнобилi — вiд 89$. Аренда дозиметра. * [http://chernobylwel.com/ chernobylwel.com]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Вартість дводенної екскурсії — 270€ * [https://tours2chernobyl.com/ Tours 2 Chernobyl] Офіційні приватні та групові поїздки з унікальною авторською програмою. Є можливість замовлення англомовного гіду для іноземців. Ціни: від 49$ для українців, та від 99$ для іноземців. * [http://www.chernobylzone.com.ua/ Chernobyl Zone]{{Dead link|date=грудня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://realchernobyl.com/ Realchernobyl] Проводять одноденні, багатоденні та індивідуальні тури. Ціна - 1 099,00–2 499,00 грн. Чорнобильську зону відчуження дозволено відвідувати лише особам, яким виповнилося 18 років. == Транспорт == Громадського транспорту у зоні звичайно немає, лише автобуси Київ-Чорнобиль та електропоїзд Славутич-Семиходи, що використовують працівники Зони відчуження. Без свого транспорту вас не пропустять. == Що відвідати == *{{listing |map = 1|type = see|lat = |long = |name = Місце огляду Чорнобильської АЕС |description = Одне з небагатьох місць, де можна фотографувати АЕС. 300 метрів до 4-го блоку. Радіаційний фон ~400 мкР}} *{{listing |map = 2|type = see|lat = |long = |name = Свято-Іллінська церква|description = }} *{{listing |map = 3|type = see|lat = |long = |name = Чорнобильська автостанція|description = }} *{{listing |map = 4|type = see|lat = |long = |name = Річка Прип'ять|description = }} *{{listing |map = 5|type = see|lat = |long = |name = Центр м. Прип'ять|description = Занедбані будинки та напіврозвалений парк розваг}} *{{listing |map = 5|type = see|lat = |long = |name = с. Копачі|description = Занедбаний дитсадок, залишені дітьми іграшки, радіація на яких перевищує 500 мкР/год. Будинки закопали у 1986 році через велику радіаційну активність}} *{{listing |map = 5|type = see|lat = |long = |name = с. Залісся|description = Занедбанні будинки}} == Чим зайнятись == Загалом, окрім огляду будівель та місцевої природи у зоні зайнятись нічим. == Що купувати == Окрім декількох продуктових магазинів в Чорнобилі, купувати нема що. == Де поїсти == Через радіаційне зараження їжу з собою в Чорнобильську зону краще не брати (а якщо брати, то чай та бутерброди. '''Зверніть увагу, їсти на вулиці або при відвідуванні АЕС категорично забороняється через велику кількість радіації'''). В центрі міста Чорнобиля є їдальня, яка призначена для працівників АЕС, де можна добре поїсти. Ціна обіду 85 гривень для туристів (2013). == Де зупинитись == Якщо ви приїхали на декілька днів, вашу групу поселять в три- або чотиримісні кімнати готелю «Прип'ять», який призначений для працівників АЕС та розташований у Чорнобилі. Радіаційний фон всередині готелю нормальний та не перевищує фон великих міст. == Застереження == Всі правила техніки безпеки вам розповість ваш супроводжуючий. Найголовніші: не чіпати ніяких речей та рослин через підвищений рівень радіації, а також не входити в занедбанні будівлі. По всій зоні реставровано тільки декілька будівель у центрі Чорнобиля. Радіаційний фон в Зоні відчуження варіюється від нормального до підвищеного, місцями він менше ніж в звичайних містах, а місцями небезпечно перевищує норму, такі місця на екскурсія не відвідують. За час звичайної екскурсії, що проходить безпечними шляхами, ви отримуєте дозу радіації таку, як в літаку за годину польоту. Що менше від опромінення під час флюорографії або томографії! {{Попередження|Увага! У більшості місць Чорнобильської зони дозволяється ходити тільки по дорогах. Для уникнення радіаційного забруднення не ходіть по траві та інших рослинностях}} == Зв'язок == Хоча зона практично мертва, мобільний зв'язок основних українських операторів працює безперебійно у Чорнобилі та Прип'яті та навколишніх селах. == Куди далі == Можна завітати у м. [[Славутич]], але окрім огляду побуту народу там робити нічого. {{footer|ispartof=Київська область|type=Місто}} ezdym2mvuws12675rcmofnii141cfso 0 244 33407 25529 2022-08-24T02:36:16Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat 33407 wikitext text/x-wiki {{geo|42.766667|19.216667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Kotor Boka.jpg |flag = Flag of Montenegro.svg |location = LocationMontenegro.png |capital = [[Подгориця]] |government = Республіка |currency = Євро (EUR) |area = 13,812 км² |population = 625 266 (оцінка 2011) |language = [[Чорногорський розмовник|Чорногорська]] |religion = православні 74%, мусульмани % |electricity = |callingcode = +382 |tld = .me |timezone = CET (UTC+1) }} '''Чорногорія''' [http://www.montenegro.travel/] знаходиться в Південній Європі. Країна на [[Балкани|Балканському півострові]], один з регіонів колишньої Югославії. Межує із [[Хорватія|Хорватією]] та [[Боснія і Герцеговина|Боснією та Герцеговиною]] на півночі, із [[Албанія|Албанією]] на півдні, на північному сході і сході із [[Сербія|Сербією]] До 3 червня 2006 року територія Чорногорії була частиною Державного Союзу Сербії і Чорногорії, після цієї дати республіка стала незалежною. == Зрозуміти == Чорногорія - не просто регіон колишньої Федеративної соціалістичної республіки Югославії, але країна з багатою історією та культурою. Не зважаючи на невеликі розміри, Чорногорія надзвичайно різноманітна: північ приморської частини перебуває під впливом італійської та хорватської культури, центральна частина - православної Сербії, на півдні відчутний колорит мусульманської Албанії, патріархальна столиця Цетінє контрастує з урбаністичним "головним містом" країни - Підгорицею, спекотна адріатична рів'єра - з прохолодними високими горами. Вся ця різноманітність об'єднується до купи завдяки гостинності та терпимості чорногорського народу. Чорногорія проголосила себе екологічною країною. Тут діють жорсткі закони, які захищають екосистему, зберігають чистою воду, землю та повітря. == Регіони == Територія Чорногорії розділена на 21 громаду (чорн. opština), названу за її центром: Андрієвиця (Andrijevica), Бар (Bar), Беране (Berane), Бієло Полє (Bijelo Polje), Будва (Budva), Цетінє (Cetinje), Даніловград (Danilovgrad), Херцеґ Нові (Herceg Novi), Колашин (Kolašin), Котор (Kotor), Мойковац (Mojkovac), Нікшіч (Nikšić), Плав (Plav), Плужіне (Plužine), Плєвля (Pljevlja), Рожає (Rožaje), Шавнік (Šavnik), Тіват (Tivat), Улцинь (Ulcinj), Жабляк (Žabljak), Подгориця (Podgorica), Голубовці (Golubovci), Тузі (Tuzi). З туристичного погляду варто виділити такі регіони: * [[Которська бухта|Которська бухта]] * [[Будванська рів'єра|Будванська рів'єра]] * [[Центральна Чорногорія]] * [[Південне узбережжя Чорногорії]] * [[Гірська (Північна) Чорногорія]] == Міста == * [[Цетинє]] - культурна і офіційна столиця країни * [[Подгориця]] - Адміністративна столиця * [[Котор]] * [[Нікшіч]] * [[Плевля]] * [[Бієло-Поле]] * [[Херцег-Нові]] * [[Беране]] * [[Бар (Чорногорія)|Бар]] * [[Ульцинь]] * [[Тіват]] - аеропорт, порт і Колардово * [[Петровац]] * [[Будва]] - туристичний центр == Інші місця == * [[Светі Стефан]] * [[Ловчен]] == Як дістатись == === Літаком === Починаючи з кінця квітня і по вересень туристичними компаніями організується велика кількість рейсів, окрім того існують регулярні рейси авіакомпаній. З Одеси, Харков, Львова та Донецька відбуваються регулярні чартерні рейси. В зимовий період прямих регулярних рейсів між Україною та Чорногорією нема, за винятком декількох чартерних рейсів, які організовуються деякими туристичними компаніями. В цей період можна дістатися до Чорногорії літаком через Стамбул, Москву, Відень, Белград. Також можливий переліт до Белграда з наступним переїздом потягом Белград-Подгориця. Можливий також переліт до Дубровніка (Хорватія), потім таксі до Херцег Нові, чи автобусом до Будви. === Потягом === * Причепний вагон з Києва 015В до потяга Москва-Белград (час в дорозі 1 доба 10 г. 34 хвил.), від Белграда потягом Белград-Подгориця (в дорозі 11,5 годин, вартість ~2000 RSD). Потяг іде через Угорщину, громадянам України потрібна віза. * Більш дешевий маршрут через Угорщину. Чоп-Будапешт-Чоп (34 євро), Будапешт-Белград-Будапешт (26 євро), далі Белград-Подгориця. * Альтернативний - через Румунію (Бухарест 20:45-Тімішоара 5:40-Белград 8:45), або Jimbolia-Kikinda, Далі потяг Белград-Подгориця. Час подано орієнтовно, потребує уточнення. === Автомобілем === * Київ – Ужгород – Угорщина – Сербія (Белград, Чачак, Ужице і далі) – Чорногорія. * Київ – Ужгород – Угорщина – Сербія (Белград, дорога на Ніш і далі) – Чорногорія. * Київ – Мукачево – Румунія – Сербія – Чорногорія. * Київ – Ужгород – Угорщина – Хорватія – Чорногория. * Київ – Ужгород – Угорщина – Хорватія - Боснія та Герцоговіна – Чорногория. === Автобусом === * Чартер Львів – Стрий – Ніредьхаза – Белград – Будва * Від Белграда автовокзал BAS (636 299; Železnička 4) до Подгориці (9 годин (1500 RSD), * Від Белграда автовокзал BAS (636 299; Železnička 4) до Будви (12 годин (1800 RSD) * Від Дубровніка до Будви (~13,5 євро плюс 1 евро за багаж) === Кораблем === Паром Барі (Італія) - Бар == Транспорт == Чорногорія пов'язана залізничним та автомобільним сполученням. == Мова == : ''Див. також [[Чорногорський розмовник]].'' Офіційною мовою спілкування в Чорногорії є чорногорська мова - одна з групи боснійсько-сербсько-хорватських мов. Від сербської мови чорногорську вирізняє ієкавський діалект, вимова, а також невелика специфічна лексика. На письмі використовується переважно латинська абетка, але припускається використання кирилиці. В готелях, ресторанах і т.п. переважна більшість персоналу розуміє англійську, трохи менше - російску та італійську мови. Через велику кількість лексики, спільної з українською, зрозуміти чорногорську досить легко. Однак треба зважати на те, що значення слів, які чорногорською та українською звучать однаково, може кардинально відрізнятися. Наприклад "башта" означатиме садок, а башта буде "кула". *Основні фрази dobro jutro (добро йутро): доброго ранку dobro veče (добро вече): добрий вечір dobar dan (добар дан): добрий день == Що відвідати == Чорногорія надзвичайно багата на різноманітні природні та архітектурні пам'ятки і пропонує любий вид відпочинку не лише влітку, але і серед зими, коли прибережні міста дарують такий дефіцитний для жителів мегаполісів спокій, а гірськолижні курорти не дадуть туристам сумувати. [[File:Sveti Stefan Crna Gora.jpg|thumb|Готель-місто Светі Стефан в Чорногрії - своєрідна візитна картка країни.]]Найголовніша принада Чорногорії - тепле Адріатичне море і велика кількість пляжів. Найбільший з них - "Велика пляжа" тягнеться від міста Ульцинь на південь. Пляж утворений чорним вулканічним піском. Будванська рів'єра в центральній частині узбережжя пропонує галечні пляжі. Це скелястий пляж Могрен, молодіжно-рейвовий "Слав'янска пляжа" та більш престижний пляж У Бечичи. Невеличкі затишні пляжі є також у Петроваці, Светі Стефан, Дробні Песак (південніше за Светі Стефан). На крайньому півдні на острові Ада Бояна розташований популярний пляж для нудистів. Всі пляжі в Чорногрії повністю обладнані прісноводними душами, ліжаками, парасольками від сонця і т.п. Згідно законодавства, вхід на пляжі вільний для всіх бажаючих. На практиці туристам як правило нав'язують пляжний реманент, за який треба платити. Ціни дуже різняться, залежно від престижності пляжа, від 2 євро (Ада Бояна) до 50 (Светі Стефан) на день. Средня ціна становить близько 10 євро на день. Окрема зона відпочинку - Которська затока (Бока Которська). Тут пляжів небагато, більшість з них розміщується на нешироких смугах піску, чи гальки. Такі пляжі є В Херцег Нові, Которі, Ігало тощо. Значна частина узбережжя Которської бухти забудована кам'яними причалами. Місцеві жителі і гості заходять в воду прямо з них. Треба зауважити, що вода у Которський затоці солона, але хвиль маже ніколи нема. Деякі відпочивальники відзначають своєрідну "маслянистість" которської води, а ближче до Котору в воді може бути сміття. Також досить своєрідним є пляж у Барі, який нагадує Одесу чи Ялту. '''Пам'ятки середньовіччя''' Чорногорія - країна не лише пляжів, але й романтичних середньовічних міст, фортець, палаців та мальовничих руїн. Перлиною краю є місто Котор. Побудовані венеціанцями палаццо та потужні стіни, церкви, деякі з яких датуються 10 ст., варто відвідати Морський музей Чорногорії, костел св. Трифона, церкву св. Луки (1195), св. Марії на Ріці. Особливий атракціон - відвідання бастіону св. Івана (Сан Джованні), який розташований на висоті 260 метрів. Щоб дістатися до нього доведеться здолати кілька тисяч ступенів по напівзруйнованій стіні. Підйом нелегкий, варто ретельно розраховувати власні сили, а в спеку запастися водою. Зі стін бастону відкривається вид на Котрську бухту - один з най красивіших у світі. В Кторі щороку у серпні проходить фестиваль "Бокельська ніч" - своєрідний морський карнавал. Нічне життя в старовинних стінах не затихає до самого ранку. Велика кількість барів та ресторанів у Старому місті доповнюється чудовою добіркою морських ресторанів, які можна знайти, прогулявшись берегом в бік поселення Доброта. Неподалік від Котора на березі Которської бухти розташувалося крихітне місто Пераст. [[File:Perast Montenegro.jpg|thumb|Місто Пераст у Чорногорії]]За легендою, місто деякий час слугувало лігвом піратів. З дзвінниці собору відкривається чарівний вид на рейд бухти та прохід Превлака. Уваги заслуговують рибні ресторани, які пропонують великий вибір морепродуктів. З Пераста човном можна дістатися до ще однієї перлини - острова Госпа од Шкрпела (Madonna dello Scarpello) - "Мадонна на рифі". На рукотворному острові стоїть білосніжна церква Божої Матері. Зсередини стіни церкви прикрашають сотні срібляних табличок, які дврували храму капітани, чиї судна чи життя були порятовані завдяки вищому заступництву. 22 червня в місті проходить свято "Фашинада" з традиційною вітрильною регатою. 15 травня — триденне святкування на спогад про перемогу над турками 15 травня 1654 року. Неодмінний пункт, який відвідують всі туристи у Чорногорії - Старе місто Будви. Середньовічне місто, відбудоване після сильного землетрусу 1974 року, зараз цілком складається з сувенірних крамниць, ресторанів та бутіків. Життя тут вирує до глибокої ночі. Старий Бар. Колись велике середньовічне місто було вщент зруйноване чорногорцями в ході чорногорсько-турецької війни. Решту довершили землетруси. Втім, руїни будинків і могутні стіни з баштами дарять туристам неабияку втіху. Вуличка, що веде до воріт забудована колоритними будиночками в мусульманскому стилі, у яких варто замовити каву по-східному (турска кафа), східний колорит посилюють кілька мечетей, що розташовані неподалік. Підходи, вкриті старовинною бруківкою досить слизькі, отже ви потребуватимете цупкого взуття. На початку вулички - мідний ринок, де можна купити посуд з міді та латуні у східному стилі. Ульцинь. Місто, яке своїм вуличним життям дуже нагадує Стамбул. Ширшого асортименту товарів не знайдеш і у Подгориці. Це не дивно, адже понад 70% населення - албанці. Втім, місцеві жителі з готовністю продемонструють східну гостинність. Гарною ідеєю буде скуштувати албанську кухню - вона сильно відрізняється від тієї, якою почастують вас у інших місцях Чорногорії. На скелі над містом - середньовічна фортеця, у який ховаються кілька рибних ресторанів. Колись твердиня Ульциня була столицею місцевих піратів - г'усарів. '''Гори''' Гори займають більшу частину території Чорногорії. Кілька національних парків надзвичайно красиві і взимку і влітку. Взимку небагатолюдні добре обладнані траси Колашина, чи Жабляка (25 км) подарують справжню насолоду любителям зимових видів спорту. Але і влітку не пожалкуєте, якщо відірветеся на пару днів від спекотних пляжів, щоб насолодитися первісною чистотою Чорного озера на Жабляку, чи незбагненними гірськими пейзажами Колашина. Не дадуть нудьгувати рафтінг річкою Тара, що пробиває гори на кілометрову глибину. Лише в горах можна скуштувати спражню чорногорську кухню, щ нагадує гуцульську: ягня "з-під сача", мамалигу з сиром та шкварками і т ін. == Чим зайнятись == Пляж, дискотеки, бари. Молодіжним курортом вважається Будва. Берег встелений ресторанами, які ввечері перетворюються на дискотеки. Оренда яхт порівняно з іншими країнами регіону досить дорога. == Гроші та покупки == Власної національної валюти в Чорногорії нема. Розрахунки ведуться в євро, хоча офіційно країна не є членом єврозони. Обміняти валюту можно в будь-якому відділенні банку, за пред'явленням паспорту. Відділення банків досить багаточисельні в туристичних зонах. Банкомати також досить поширені, знімати гроші з рахунків можна без проблем. Більшість ресторанів, крамниць, всі готелі приймають картки основних платіжних систем. Втім в деяких закладах за розрахунок готівкою (чорн. "готовина") пропонують суттєві знижки. Шопінг в Чорногрії залежить від сезону. Взимку на Різдво знижки можуть бути дуже значними. В крамницях багато якісних італійських, сербських, а також місцевого виготовлення речей. В невеликих крамницях ціни можуть бути значно нижчими за універмаги, чи спеціалізовані бутіки, навіть на одні і ті самі бренди. Одяг і взуття дещо дешевше українських, особливо на брендові речі. Вартість техніки приблизно відповідає український. Харчові продукти місцевого виробництва значно дешевші за українські, привозні (напр. вершкове масло) - ненабагато дорожчі. Найдорожчі товари в прибережних містах (Будва, Котор), дешевші в Подгориці і внутрішніх регіонах. == Регіональна кухня == Чорногорська кухня досить проста і калорійна. Переважають м'ясні страви. Втім, висока якість місцевих продуктів робить всі страви дуже смачними. Одна з найпопулярніших місцевих страв, яку треба скуштувати - баранина у казані (Ягнетина з-под сача). Являє собою шматки найніжнішої ягнятини, запеченої у казані під кришкою. Подається у великій тарелі з нарізаними свіжими овочами. Також дуже смачною є "плескавіца" - великий бургер, засмажений у вершках "на каймаку". Ту саму плескавіцу чорногорці вставляють у булочки - виходить гамбургер, який чорногорці свято вважають національною стравою. Також вам неодмінно запропонують густий м'ясний суп "чорба", або рибний суп "рибля чорба". Відмовлятися не варто, дуже смачно. Ну і знаменитий "пршут" та "негуський сир". Пршут -це вудженина, яка в'ялилася традиційним способом високо у горах. Аналог італійського "прошютто", чи іспаснського "хамону". Негушський сир - це сир з суміші коров'ячого та овечого молока, також підв'ялений. Іноді продається, залитий оливковою олією. Чорногорська оливкова олія - одна з кращих у світі. Італійський вплив відчутний на узбережжі. Тут у рибних ресторанах велика розмаїтість рибних страв. Досить привабливим є салат з восьминогами, який називається "салата од хоботнице". Можете не хвилюватися, восьминіг буде суперсвіжий, найніжніший, його буде набагато більше за листя зеленого салату і лимонний соус. Взагалі, Чорногорія - рай для любителів морепродуктів. Чиста екологія дозволяє промисловим способом розводити на фермах тигрових креветок, кальмарів, мідій, вонгуле, сібаса, форелей, лобстерів та устриць. Все це коштує відносно недорого, а чорногорці вміють все це приготувати таким чином, що відмовитися просто неможливо. При бажанні зекономити, можна особисто приїхати на морску ферму у Которській бухті і купити морепродукти на місці, це обійдеться значно дешевше, ніж будь-де інде і приготувати самому. Турецька кухня панує на Півдні. Лише не надумайте сказати "турецька", образяться. Місцева кухня - албанська. Жодної свинини, проте яловичина, баранина та курятина, різноманітні шиш-тавуки та кебаби, йогурти та джаджики. І кава "по-турськи", яку тут називають "по-домашньому" (домача кафа). Окремого слова заслуговують невелички крамнички, на яких неодмінно буде написано "пекара". Це не просто пекарня. Це - справжній ресторан-бістро, де вам за мінімальні гроші запропонують смачний м'ясний пиріг (бурек), гамбургер, лаваш, чи булочку. Тут також можна купити йогурт, чи молоко, каву, чай і тут-таки з'їсти це все за столиком. В Чорногорії нема представництв світових мереж швидкого харчування. Також неможливо знайти азійську кухню. Напої. Влітку спрагу найкраще втамує "лімунада" - напій з води та перемелених лимонів. Подається з льодом. Цукор - за смаком. Також можна порекомендувати місцеві газовані і негазовані напої. Всі вони високої якості, з мінімумом хімії. Один з дешевих способів запобігти зневодненю - сухий розчинний порошок "Сідівіта", збагачений вітаміном С. Алкоголь. Чорногорія - батьківщина чудового алкоголю. Найпопулярніші і найякісніші вина червоне "Вранац" і біле "Крстач" - варто спробувати. Також не можна поїхати з країни, не покуштувавши міцних напоїв, в першу чергу ракії. Найякісніша "Лозова Ракія" - виноградна горілка, міцністю 50 градусів "Првиенац", "Круна". Алкоголь дуже високої очистки, зберігає ледве помітний присмак винограду. Втім, чорногорці намагатимуться пригостити гостей різними фруктовими ракіями - "крушка" (грушова), "сливовиця", з інжиру тощо. Домашні ракії дуже високої якості, проте пити їх треба обережніше, адже вони викликають помітний похмільний синдром. Варто також придбати як сувенір "вільямовку" - пляшку грушової ракії з вирощеною всередині грушею. З інших напоїв можна порекомендувати настійку "Горкі лист", а також лікер "Амаро Монтенегро", популярний в Чорногорії, але вироблений в Італії. В монастирях туристам запропонують "траварницу" - ракію, настояну на гірських травах. Кожен монастир має свою рецептуру. == Нічне життя == Осередками нічного життя є Будва з численими дискотеками, барами та опен-ейром. В Которі гомін не стихає майже до самого ранку. Бари, що розташовані у старому місті пропонують музику на різні смаки: від джазу і року до етно-музики. Взимку центром розваг є подгориця та гірськолижні курорти, хоча Будва та Котор також не здають своїх позицій на зимові свята. В Чорногорії дуже розвинута місцева естрада, окрім того, запрошуються популярні виконавці з усіх Балкан. В літній період майже щовечора у прибережних ресторанах живе виконання в стилі поп та турбофолк. == Де зупинитись == Чорногорія пропонує безліч варіантів поселення. Небагаточисельними є лише віп-відпочинок та п'ятизіркові готелі. Готелі вищої категорії є в Будві, Которі, Петроваці. Середньовічні міста пропонують позакатегорійні бутік-готелі з високим рівнем комфорту і вишуканим інтер'єром. Більшим є вибір чотирьозіркових готелей, які запрошують гостей у власні басейни. Найбільший сегмент - це тризіркові готелі та хостели, більшість з яких може запропонувати високий рівень сервісу та комфорту. Місцеве населення пропонує винайняти апартаменти та вілли. На кожному кроці можна помітити надписи "Soba", "Sobe", "Apartmani" що означає, що квартири чи будинки пропонуються до оренди. Навіть у високий сезон житло можна знайти без проблем, винятком є лише житло вищої цінової категорії. == Де навчатись == Чорногорський державний Університет ( [http://www.ucg.ac.me/ Університет Чорногорії]) розташований в Подгориці, але має факультети, розкидані по різних містах країни. Рівень навчання досить високий, викладання ведеться за зразками західноєвропейських університетів, до країни запрошують викладачів з інших балканських країн, а також з Західної Європи. Мова навчання - чорногорська і англійська, але більшість викладачів розуміють російську. Також існує приватний університет. == Як заробити == == Застереження == Чороногорія - молода країна, яка активно прагне до інтеграції в західноєвропейський культурний простір, зокрема, шляхом входження до Європейського союзу. З цією метою в країні імплементуються західне законодавство, правила та норми ЄС. Через швидкий темп інтеграції виникають численні непорозуміння, викликаних незнанням чорногорцями власного законодавства. Треба зауважити, що в разі виникнення утруднень, чорногорські чиновники намагаються вирішити всі питання доброзичливо без конфліктів. Наприклад, два роки тому було прийнято закон про обов'язкову реєстрацію туристів (чорн. borovak) за місцем їхнього знаходження у Чорногорії з утриманням незначного курортного збору. Готелі реєстрували гостей автоматично, але тим, хто жив в приватному секторі пропонувалося самостійно зареєструватися в поліцейському відділку. Нововведення виконати було практично неможливо: небагаточисельні поліцейські відділки просто не витримали би напливу всіх відпочивальників. Зрештою, чорногорці офіційно відмовилися від контролю за дотриманням цієї норми, хоча вибірково виникають неприємності при виїзді з країни - митники можуть забажати перевірити аркуш реєстрації. Вимагають такий документ, наприклад, при в'їзді до Хорватії. тому бажано обговорити з власником приміщення можливість оформлення реєстрації. Чорногорія - країна з дуже низьким рівнем злочинності. Дуже часто можна побачити автомобілі з відкритими дверима або безпечно залишені на шезлонгах портмоне, гроші та документи. Тим не менш, випадки крадіжок трапляються, тому не варто остаточно втрачати пильність. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Оператори мобільного зв´язку в Чорногорії – компанія ProMonte та Monet. Карточка до мобільного телефону коштує від 5 Євро. {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] c5vhr582jmsimtvrratozdr302bdz8x 0 245 37473 36988 2025-05-19T18:43:04Z Вовк Таня 7232 /* Міста */ 37473 wikitext text/x-wiki {{geo|46.798562|8.231973|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Matterhornnorth.jpg |flag = Flag of Switzerland.svg |location = LocationSwitzerland.png |capital = [[Берн]] |government = федеральна республіка |currency = Швейцарський франк |area = 41 285 км |population = 7,952,600 (грудень 2011) |language = Німецька, французька, італійська, ломбардська та [[Romansh]] |religion = 38.8% римокатоликів, 30.9% протестантів, 20.1% атеїстів, 4.5% мусульман, 2.4% інші християни, 1.1% інші вірування, 0.24% іудеї |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +41 |tld = .ch |timezone = UTC+1 }} '''[http://www.myswitzerland.com/ Швейцарія]''' (нім. ''Schweiz'', фр. ''Suisse'', іт. ''Svizzera'', романш. ''Svizra'') знаходиться в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Межує з [[Франція|Францією]] на заході, з [[Італія|Італією]] на півдні, [[Австрія|Австрією]] і [[Ліхтенштейн|Ліхтенштейном]] на сході та [[Німеччина|Німеччиною]] на півночі. Клімат помірний, але змінюється з висотою. Швейцарія має холодні, хмарні, дощові/сніжні зими і прохолодне, вологе літо з рідкісними зливами. Швейцарія відома своїми горами (Альпи на півдні, Юра на північному заході), але також має центральне плато пагорбів, рівнини і великі озера. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == [[Файл:Berna.jpg|thumb|Берн — ''де-факто'' столиця Швейцарії]] * {{Marker|name=[[Санкт-Галлен]]|type=city|lat=47.423|long=9.374|zoom=12|wikidata=Q25607}} — місто в східній частині Швейцарії, столиця кантону Санкт-Галлен, виборчий округ Санкт-Галлен. Місто розташоване неподалік від Боденського озера, на висоті приблизно 700 метрів над рівнем моря і є одним з найвисокогірніших міст Швейцарії. * [[Берн]] — фактична столиця країни, де збереглося велике і прекрасне «старе місто». * [[Базель]] * [[Женева]] — друге за величиною місто країни і головний міжнародний центр для мистецтва, культури і політики — в місті знаходяться близько 200 урядових і неурядових організацій. * [[Інтерлакен]] * [[Лозанна]] * [[Лугано]] * [[Люцерн]] * [[Цюрих]] — банківський центр і найбільше місто у Швейцарії. Вирізняється жвавим нічним житттям. [[Файл:Zuerich Fraumuenster St Peter.jpg|міні|Цюрих]] [[Файл:Geneve 2005 001 Ork.ch.jpg|міні|Женева]] == Інші місця == * [[Гріндельвальд]] — класичний курорт біля підніжжя гори Ейгер * [[Рейнський водоспад]] — найбільший водоспад Європи, знаходиться поруч з Шаффхаузеном * [[Церматт]] — знаменитий гірський курорт на горі Матергорн == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=47.464|long=8.549|name=Цюрих (аеропорт)|address=Розташований в межах кантону Цюрих, Швейцарія. Розташований на відстані 13 км. на північ від центра Цюриху.|directions=Є одним з найзавантаженіших аеропортів Центральної Європи, найбільшим міжнародним аеропортом країни та головним транзитним вузлом (хабом) національної авіакомпанії Swiss International Air Lines.|url=http://www.zurich-airport.com/|wikipedia=Цюрих (аеропорт)}} Основні регулярні рейси здійснюються до Цюриха, '''[http://www.gva.ch Женеви]''' (код IATA: GVA) та '''[http://www.euroairport.com ЄвроАеропорта Базель-Мюльхаус-Фрайбург]''' (коди ATA: BSL, MLH, EAP). Інші, менші аеропорти: '''[http://www.lugano-airport.ch Луґано]''' (код IATA: LUG), '''[http://www.alpar.ch Берн]''' (код IATA: BRN) та '''[http://www.airport-stgallen.com Санкт-Галлен]'''. Основні міжнародні аеропорти Швейцарії знаходяться в містах: Базель, Женева, Цюріх. Два найбільші аеропорти (Женева і Цюріх) мають залізничне сполучення між собою. Аеропорт Женеви вважається одним з кращих аеропортів у Європі. ''[https://tripmydream.ua/flights/airport/switzerland/zurich/zrh Аеропорт Цюріха (Клотен)]'' – основний та найбільший аеропорт у країні. Будівля аеропорту знаходиться за 13 км від міста на північ. Є зручне залізничне сполучення з кількома містами Швейцарії. Здебільшого обслуговує такі авіакомпанії: Swiss International Airlines, Hello, Edelweiss Air, Pegasus Airlines, Aeroflot. ''[https://tripmydream.ua/flights/airport/switzerland/geneva/gva Аеропорт Женеви (Куантран)]'' – міжнародний аеропорт Швейцарії. Працює в період з 4:00 до 00:00, але пасажири можуть знаходитись у будівлі цілодобово. Знаходиться майже в межах самої Женеви і на кордоні Франції та Швейцарії. [https://tripmydream.ua/flights/airport/switzerland/basel/bsl ''Аеропорт Базель-Мюлуз-Фрайбур''г] - ним спільно управляє Франція та Швейцарія. В основному, міжнародний аеропорт відправляє та приймає рейси з європейських країн, Ізраїлю, Туреччини, Марокко та Катару. Обслуговує безліч лоукостерів із Європи. Його пропускна спроможність перевищує 7 млн. пасажирів щороку === Потягом === [https://www.sbb.ch/de/bahnhof-services/am-bahnhof/bahnhoefe/shopville-zuerich-hauptbahnhof.html Центральний залізничний вокзал Цюріха (Hauptbahnhof Zürich)] - найбільша залізнична станція Швейцарії. Цюрих є головним залізничним вузлом, звідки здійснюють рейси до та з усієї Швейцарії та сусідніх країн, таких як Німеччина, Італія, Австрія та Франція. Знаходиться він у центрі міста та обслуговує приміські, міжміські та міжнародні поїзди. === Автомобілем === Більшість автобанів у напрямку швейцарських кордонів продовжуються після перетину кордону або принаймні переходять у якісні подальші вулиці. З Німеччини ведуть головні дороги з Франкфурту-на-Майні вздовж Рейну до Базелю, від Штутгарту через Зінген на Шаффгаузен, від Мюнхену через Брегенц на митний перехід Люстенау біля Санкт-Маргаретен, який також слугує в'їздною точкою при заїзді з Австрії через Арлберг. Для тих, хто подорожує з південної Франції, найважливішим є перехід біля Женеви, а з Ельзасу заїжджають через Базель. З Італії через Майланд використовується перехід К'яссо. === Автобусом === Найчастіше так туристи добиратися саме автобусом, оскільки з Польщі, Чехії, Австрії, Німеччини, Італії, Франції, Іспанії відправляються регулярні автобусні рейси до Швейцарії. Прямий автобус в Швейцарію з України не їздить, для подорожі необхідно доїхати до Польщі або Чехії, а звідти потрібно сісти на автобусний рейс в будь-яке місто Швейцарії (Женева, Лозанна, Цюріх, Берн, Санкт-Галлен, Базель, Кур). === Кораблем === == Транспорт == === Залізниці === {{Listing|type=go|name=Швейца́рські федера́льні залізни́ці|alt=SBB CFF FFS, нім. Schweizerische Bundesbahnen SBB, фр. Chemins de fer fédéraux suisses CFF, італ. Ferrovie federali svizzere FFS, ромш. Viafiers federalas svizras VFS|directions=державна залізнична компанія (акціонерне товариство) Швейцарської конфедерації з правлінням в її столиці Берні.|url=https://www.sbb.ch/de}}[[File:InterCity-Neigezug am Hauenstein.jpg|thumb|Поїзд SBB InterCity]] Громадський транспорт в Швейцарії дуже розвинений. Більшість невеликих міст та сіл поєднані з найближчим великим містом транспортом з півгодинним інтервалом, а далеких сіл можна дістатися залізницею або автобусами PostBus. Великі міста зі своїми агломераціями пропонують дуже щільну мережу громадського транспорту. Сайт [http://www.sbb.ch/ Швейцарських федеральних залізниць (SBB)] дозволяє як дізнатися розклад руху, так і придбати всі види квитків, у т.ч. комбінованих (які включають пересування міським транспортом після прибуття залізницею до міста). Національна мережа автобусів довгого слідування не розвинена через густу мережу залізниць, та практично обмежується лініями PostAuto Чур-Беллінцона (майже щогодини) та Санкт-Моріц – Лугано (рідко). На популярних туристичних маршрутах бажано, а деколи і обов'язково резервування місця (здійснюється окремо від придбання квитка), яке може бути безкоштовним, але може мати і деяку ціну. == Мова == В Швейцарії є чотири державні мови: німецька ([[Швейцарсько-німецький розмовник|швейцарська німецька]]), французька, італійська та ретороманська. Бл.66% населення вважають рідною німецьку, 23% розмовляють французькою, 8% - італійською та 1% - ретороманською. Тих, хто розмовляє чотирма мовами - абсолютна меншість, але дехто знає дві або зрідка і три з цих мов. При цьому, хоча всі мови є державними, використання певної мови розподіляється кантонами - є німецька частина Швейцарії, є французька, є італомовний кантон, а ретороманська використовується на південному сході Швейцарії і навіть державні установи повинні надати у разі потреби відповідь ретороманською лише в цьому регіоні. Тому не слід очікувати, що в кантонах, де розмовляють французькою мовою, зрозуміють німецьку. В кантонах з італійською мовою розуміння німецької більш поширене, принаймні в туристичних місцях. В ретороманських регіонах майже всі також володіють місцевою німецькою або італійською. Однак туристу може допомогти англійська, оскільки більшість швейцарців у великих містах та туристичних центрах володіють принаймні базовою англійською. Є три двомовні кантони - Фрібур, Вале та Берн, в яких розмовляють французькою та німецькою, хоча французька сильно переважає. Єдиний тримовний кантон - Граубюнден, де розмовляють німецькою, італійською та ретороманською, але і там більшість населення (за виключенням деяких сільських районів) спілкується німецькою. В німецький Швейцарії існує велика кількість місцевих діалектів, хоча в школах та вишах викладання йде на стандартній німецькій (Hochdeutsch), але з окремими місцевими правилами вимови та написання. == Туризм == Туризм - важлива галузь економіки Швейцарії. Він у значній мірі посприяв покращенню економічної ситуації та рівня житті у так званих периферійних (гірських) районах. Розвиток туризму зупинив переселення людей з малорозвинених регіонів у міста. З 1941 р. по 1980 р. населення в центральній, низинній частині Швейцарії зросло на 60%. В той же час кількість населення у гірських районах зросла на 20%. З 1960 року, часу інтенсивного розвитку туризму, у країні вдається витримати стабільно однакову частку гірського населення у загальній кількості населення Швейцарії. === Історія розвитку туризму === Перші кроки в розвитку туризму Швейцарії давались нелегко. Тодішні легенди відлякували подорожуючих, лякаючи їх драконами та іншими небезпечними істотами, що, вважалось, живуть в горах. Тому подорожуючі намагались оминати скелясті гірські райони. Таким чином, до галузі «Туризм» на початку нашої ери можна було віднести тільки малочисельні гостьові двори та термальні купальні поблизу торговельних шляхів та перевалів. Передусім древні римляни користувались купальнями, які згодом стали відомими туристичними центрами. ==== Період Середньовіччя ==== У Середньовіччі певного розвитку набула внутрішня торгівля. Завдяки цьому Швейцарія, яка знаходилася на перехресті багатьох торгівельних шляхів, стала вузловою точкою для багатьох торгівців. В цей час у заможних громадян поступово з’являлося бажання просто подорожувати. Через це на гірських перевалах вже з VIII століття почали з’являтися так звані гостинні двори. Хороший нічліг пропонували двори в Пфеферсі, Пассужі, Райнфелдені (біля Базелю). Але на той час Швейцарія зрештою так і залишалася транзитною країною, а не країною призначення. Не в останню чергу винні в цьому були численні історії про непокірний характер горян. ==== Період Просвітництва ==== Ситуація суттєво змінилася у XVIII столітті, в епоху Просвітництва, яка у свою чергу змінила погляди людей і на природу, змінила її розуміння . В той час на зміну страху перед горами прийшло захоплення ними. Так сталося, що першими Швейцарію, як країну відпочинку, відкрили для себе англійці. Вони і залишалися протягом довгого часу найчисельнішою групою туристів. Слід зазначити, що говорячи про гостей країни, йдеться виключно про заможних дворян та промисловців, які взагалі могли дозволити собі таку подорож. Для звичайного робітника загальнодоступна відпустка була ще віддалена століттями. У 1863 році англійський підприємець Томас Кук запропонував у своєму бюро подорожей першу групову поїздку до Швейцарії. Ця пропозиція стосувалась літнього сезону, хоча вже на той час популярності набував альпінізм та класичні зимові види спорту. Подорож, яку Кук запропонував у своєму журналі «Екскурсант Кука» («Cook’s Excursionist») 6 червня 1863 року відкрито з самого початку носила назву «підготовча подорож для підготовки та дослідження маршруту: «ми плануємо провести групу в Женеву, Люцерн та інші важливі місця Альпійського регіону, до альпійських озер... якщо хтось хоче супроводжувати нас в кінці червня до Парижу, і у Швейцарію, то дайте нам про це знати... Для цієї подорожі ми не будемо робити додаткової реклами, але ми хотіли б зібрати групу 25 осіб і повезти їх у Швейцарію і у [[Париж]]<nowiki/>». Висновком із подорожі першопрохідців Кук зазначив наступне: Швейцарії слід розбудовувати інфраструктуру для групових подорожей і розбудову слід починати чимшвидше. ==== Період Першої Світової війни ==== Перша світова війна на деякий час призупинила всі справи, але після неї розвиток став ще більш інтенсивним. З часом, коли рівень добробуту населення став вищим, подорожі в гори стали доступними і для звичайних громадян. До того ж почав набирати сили і швейцарський внутрішній туризм, який, згідно статистик, до того часу знаходився в тіні. Із введенням обов’язкової відпустки розвиток і внутрішнього туризму вже не можна було зупинити. ==== Період після Другої Світової війни ==== Після Другої світової війни почався переломний момент в розвитку економіки, а туризм, у свою чергу, зробив великий крок вперед. З швидким розвитком економіки і передусім з підвищенням мобільності європейського населення (завдяки автомобілю) різко зросла і кількість пропонованих ліжко-місць у готельній сфері Швейцарії. І під гаслом «Кількість, а не якість» переможною ходою рушив у дорогу масовий туризм з усіма своїми наслідками як для людей, так і для навколишнього середовища ==== З початку 20 століття до наших днів ==== У 2005 році готельна та санаторнокурортна сфери нарахували у Швейцарії 13,8 млн. реєстрацій та 32,9 млн. ночівель. Майже половину туристів складають самі швейцарці. Із закордону найбільше туристів приїжджає із [[Німеччина|Німеччини]], [[Велика Британія|Великобританії]], Нідерландів, [[Франція|Франції]]. Практично порівну кількість туристів розподіляється на літній та зимовий сезони, але при цьому за грошовим обігом зимовий сезон є значно інтенсивнішим. == Що відвідати == {{See|name=Собор Святого Петра|lat=46.201|long=6.148|address=Cr de Saint-Pierre, 1204 Genève, Швейцарія|wikidata=Q666516|wikipedia=Собор Святого Петра (Женева)|image=Файл:Façade de la cathédrale Saint-Pierre de Genève 2009-07-11.jpg|description=кальвіністський кафедральний собор у швейцарському місті Женеві, одна з головних женевських історико-архітектурних пам'яток.|price=Безкоштовно|hours=понеділок Зачинено вівторок Зачинено середа 10:00–17:30 четвер 10:00–17:30 пʼятниця 10:00–17:30 субота 10:00–17:30 неділя 12:00–17:30}} ==== '''1. [[w:Терасні_виноградники_Лаво|Виноградні тераси Лаво]]''' ==== [https://medium.com/@nvargola/10-%D1%8F%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%85-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8C-%D1%83-%D1%88%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97-%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8-ad1e15391508 Виноградні тераси Лаво, які простягнулися на 30 км уздовж берега Женевського озера, належать до культурної спадщини ЮНЕСКО. Вважають, що виноград тут вирощували ще з часів Римської Імперії, але самі ці виноградні тераси почали створювати десь у кінці 11 століття. Тут можна годинами гуляти пішки чи на велосипеді, насолоджуючись одними з найчарівніших панорам у світі. Тераси особливо красиві восени. По дорозі є багато можливостей дегустувати вино.] ==== '''2. Замок у Беллінцоні''' ==== Насправді це не один замок, а три замки: [https://business-swiss.ch/dostoprimechatel-nosti-shvejtsarii/zamki-shvejtsarii/kastelgrande/ Кастельгранде], [https://business-swiss.ch/dostoprimechatel-nosti-shvejtsarii/zamki-shvejtsarii/montebello/ Монтебелло] і [https://business-swiss.ch/dostoprimechatel-nosti-shvejtsarii/zamki-shvejtsarii/sasso-korbaro-korbario/ Сассо-Корбаро], які разом внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Їхня роль така значна, що нерідко і саму Беллінцону (Bellinzona) називають «містом трьох замків». Історія замків сягає ще римських часів, коли фортецю тут використовували для контролю над важливим альпійським шляхом, «воротами» до Італії. Фортецю розбудовували й активно використовували у середньовічні часи, вона є свідком багатьох битв. Замки дуже добре збережено й відреставровано з найцікавішим, напевне, ліфтом, вбудованим у скелю ==== [https://business-swiss.ch/priroda-shvejtsarii/ozyora-shvejtsarii/zhenevskoe-ozero-leman/ 3. Женевське озеро] ==== [https://sights.com.ua/country/vyznachni-miscya-switzerland/#%D0%96%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE Чиста вода озера є дуже холодною. Прогрівається вона тільки в липні. Проте, на берегах озера облаштовано багато пляжів. Туристи можуть скористатися прокатом човнів і яхт. Сюди приїжджають щоб помилуватися чудовими краєвидами засніжених Альп, густою рослинністю і виноградниками, подихати чистим гірським повітрям. Заслуженою популярністю користуються курорти, побудовані на березі озера.] ==== 4. Шийонський замок ==== [https://sights.com.ua/country/vyznachni-miscya-switzerland/#%D0%96%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE Розташований на скелях озера. До берега від замку веде міст. Відвідувачі відзначають розкіш цього замку. Стелі залів прикрашені розписом, а стеля Святкового залу виконана у вигляді підводної частини судна. Колони зроблені з дуба, зали прикрашені гербами бернських чиновників. В одному із залів наразі розміщується музей зброї. У замку представлені колекції олов’яного посуду і витончених старовинних меблів.] == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Національна валюта - швейцарський франк. Також в деяких автоматах (купівля квитків, снеків) приймають євро. У великих містах можна обміняти національну валюту на франки. Банківські картки приймаються практично по всій території, навіть у селах, так само і банкомати є у великих селах. Українські картки скрізь приймають. Скрізь є безконтактні термінали. На автоматах на вокзалі можна поповнити мобільний зв'язок. Слід мати на увазі, що в неділю переважна кількість магазинів не працює, може бути скорочений робочий день у п'ятницю і у суботу. Іноді заклад може мати вихідний і серед тижня. Дуже часто, заклади мають обідню перерву із 12-00 до 13-00, але це не стосується великих супермаркетів. В неділю працюють маленькі магазинчики k-kios або avec (найчастіше розташовані прямо на вокзалі або поруч), але в них дуже обмежений асортимент їжі та преса. Ціни в таких магазинчиках дуже високі. == Регіональна кухня == Швейцарська кухня зазнала впливу італійської, німецької та французької кухонь, з деякими мовними та культурними відмінностями. Серед відомих страв - раклет (плавлений сир), сирне фондю, альпійські макарони (макарони з сиром), цюріхський шніцель і рьошті (картопляні деруни розміром зі сковорідку). На півдні Швейцарії популярні полента та різотто. Крім того, Швейцарія відома своїми різноманітними сортами сиру та шоколаду. Любителям вина варто спробувати швейцарське вино, яке (майже) ніколи не експортується за межі країни. == Нічне життя == Лише у великих містах.. == Де зупинитись == {{Sleep|name=Готель Belvédère|address=Dorfstrasse 53, 3818 Гріндельвальд, Швейцарія|phone=+41 33 888 99 99|email=hotel@belvedere-grindelwald.ch|long=8.388|lat=46.576|content=розташований на висоті 2429 м над рівнем моря на альпійському перевалі Фурка, що з'єднує кантони Урі і Вале у Швейцарії.|wikipedia=Бельведер (готель)|wikidata=Q65515704}} Як і багато інших європейських країн, Швейцарія пропонує широкий вибір варіантів проживання: від розкішних п'ятизіркових готелів до кемпінгів, хостелів і ночівлі в сінниках. Однак, як і багато інших речей, ціни на проживання в Швейцарії недешеві. Погляньте на ціни нижче (хоча, звичайно, все залежить від місця, сезону, якості тощо:). 5-зіркові готелі: від 350 швейцарських франків за особу за ніч; 4-зіркові готелі: від CHF 180 з людини за ніч; 3-зіркові готелі: від CHF 120 з людини за ніч; 2-зіркові готелі: від CHF 80 з особи за ніч. Інші (хостели, гірські притулки, кемпінги тощо): від CHF 30 з особи за ніч. Готелям у Швейцарії присвоюються зірки відповідно до класифікації hotelleriesuisse. Всі готелі,що належать до hotelleriesuisse, проходять регулярні перевірки якості, щоб гарантувати, що вони гідні своїх зірок. Swisshotels.com надає огляд готелю, інформацію про його інфраструктуру та досвід. Ціни на хостели в Швейцарії знаходяться на середньоєвропейському рівні, а зручності, як правило, простіші, ніж, наприклад, у Німеччині, але сніданок і вечеря добре організовані. Для групових подорожей у Швейцарії є спеціальна централізована посередницька служба groups.ch, яка надає список готелів і будинків для відпочинку для груп. Ця послуга є безкоштовною і необов'язковою. У всіх підприємствах сфери послуг чайові, як правило, включені. За особливі послуги невелика сума, як правило, у вигляді округленого рахунку, не буде зайвою. == Стан туризму в країні == Швейцарія вважається одним із найпопулярніших туристичних напрямків у Європі, завдяки своїм природним красотам, альпійським гірським пейзажам, озерам, історичним містам та високій якості послуг. Швейцарія приваблює туристів як власними ресурсами для активного відпочинку, так і культурно-історичними об'єктами. Вона відома своїми гірськими курортами, такими як [[w:Церматт|Церматт]], [[w:Давос|Давос]], [[w:Інтерлакен|Інтерлакен]] та [[w:Санкт-Моріц|Санкт-Моріц]], де можна займатися гірськолижним спортом, велосипедним туризмом, альпінізмом та пішими прогулянками. Крім того, Швейцарія має численні культурні пам'ятки, включаючи середньовічні замки, музеї, художні галереї та архітектурні шедеври. Туризм є важливою галуззю економіки Швейцарії. Він забезпечує значну кількість робочих місць та приносить значні доходи країні. Держава активно підтримує розвиток туризму, зокрема шляхом покращення туристичної інфраструктури, залучення іноземних туристів та проведення рекламних кампаній. Однак, слід відзначити, що стан туризму може змінюватися з часом, включаючи вплив геополітичних чинників, економічних умов та природних катастроф. == Туризм влітку == Літній туризм в Швейцарії має свою привабливість і варіативність, завдяки великій кількості природних красот і активних видів відпочинку. Ось деякі популярні види літнього туризму в Швейцарії: # Гірські прогулянки і піший туризм: Швейцарія славиться своїми альпійськими ландшафтами, що надають чудові можливості для гірських прогулянок та пішого туризму. Туристи можуть насолоджуватися панорамними маршрутами, проходити по відомих треках, відвідувати гірські хижини та насолоджуватися захоплюючими краєвидами. # Велосипедний туризм: Швейцарія має велику мережу велосипедних маршрутів, які проходять через живописні ландшафти та пролягають через чарівні села та міста. Велосипедні маршрути доступні для всіх рівнів навичок, включаючи треки для шосейних велосипедів та гірські велосипеди. # Водні види спорту: Завдяки багатому озерному ландшафту, в Швейцарії популярні водні види спорту, такі як каякінг, веслування на дошках SUP (Stand-Up Paddleboarding), парусний спорт та катамарани. # Культурний туризм: Швейцарія має багату культурну спадщину зі своїми середньовічними замками, музеями, мистецькими галереями та історичними містами. Туристи можуть відвідати такі популярні місця, як Цюрих, Берн, Женева, Люцерн та Базель. == Туризм взимку == Туризм взимку в Швейцарії приваблює багатьма можливостями для зимового відпочинку та активного відпочинку на природі. Ось кілька популярних видів зимового туризму в Швейцарії: # Гірськолижний туризм: Швейцарія відома своїми чудовими гірськолижними курортами, які пропонують великий вибір трас різного рівня складності. Курорти, такі як Санкт-Моріц, Церматт та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B4 Гштаад], приваблюють як початківців, так і професіоналів гірського лижного спорту. # Сноуборд і фрірайд: Швейцарія славиться своїми великими схилами та безліччю місць для сноуборду та фрірайду. Курорти, такі як Лаакс, Вербіє, Ароса та Авгстборн, відомі своїми фрістайл-парками та добре обладнаними трасами для сноубордистів. # Гірські прогулянки на снігострунах: Туристи можуть випробувати гірські прогулянки на снігострунах, що дає можливість досліджувати засніжені гірські маршрути та насолоджуватися красою зимових пейзажів. # Катання на санях: Швейцарія пропонує різноманітні місця для катання на санях. Багато курортів мають спеціально обладнані траси для саней, де ви можете насолоджуватися швидкістю та адреналіном. # Термальні курорти: Швейцарія має багато термальних курортів, де ви можете розслабитися в гарячих джерелах та насолоджуватися спа-процедурами. == Де навчатись == == Як заробити == Для роботи в Швейцарії потрібен спеціальний дозвіл. Для мешканців ЄС це не є проблемою. У зв'язку з війною близько 60000 біженців з України прибули до Швейцарії. Їм було надано Статус С, що дозволяє працювати у Швейцарії. Як правило, можна працювати лише в тому кантоні, в якому проживаєш. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == Швейцарці люблять чистоту і відносно тиху поведінку. В той же час більшість великих міст досить засмічені, не в останню чергу через значну кількість емігрантів. == Цікаві факти == * Швейцарія не має офіційної столиці. Берн з 1848 року має статус «федерального міста» («Bundesstadt»), тобто міста, де розташовано федеральні органи влади. Місто є столицею кантону Берн. * Швейцарія межує з п'ятьма країнами: Італією, Францією, Німеччиною, Австрією і Ліхтенштейном. * Протяжність Швейцарії становить 350 км зі сходу на захід і 220 км з півночі на південь. * Найвища гора в Швейцарії — пік Дюфур у кантоні Вале, він має висоту 4.634 м. * Швейцарія лежить у трьох топографічних зонах: альпійських горах (60 %), центральному плато (30 %), Юрських горах (10 %). * Тривалість життя швейцарців у порівнянні з 1900 роком практично подвоїлася. Народжений сьогодні чоловік може прожити 81 рік, а жінка — 85,2 року. * Швейцарія має найвищий відсоток у Європі жителів, старше 100 років (0,01 %). * Найбільшою швейцарською корпорацією є «Nestlé». Створена 1866 році німецьким біженцем Генріхом Нестле (1814—1890), це найбільша харчова компанія у світі. * На 99.5 відсотків економіка країни складається з малих і середніх підприємств. * З 1945 по 1988 р. Швейцарія розробляла власну ядерну програму, зокрема військового спрямування. 21 січня 1969-го поблизу міста Лусенсьо (Lucens) в кантоні Вале сталася аварія на ядерному реакторі в горах, що суттєво вплинула на всю ядерну програму країни. * Швейцарія є традиційно християнською країною, тут поширені католицька і протестантська віри. * Серед усіх сухопутних країн, що не мають виходу до моря, Швейцарія має найбільший торговельний морський флот. * Швейцарський національний герой Вільгельм Телль — вигаданий персонаж, але його особа може мати деякі історичні підстави. * Один з найвпливовіших філософів XVIII століття Жан-Жак Руссо був громадянином Женеви. * У 1959 році під час так званої Суецької кризи у Швейцарії була створена компанія Swisspetrol. Провівши декілька пробних бурінь, компанія виявила в громаді Ентлебух (Entlebuch) підземний газ на глибині 4.370 м. З 1985 по 1994 роки з цієї свердловини в газопровід між Голландією та Італією було закачано майже 75 млн м³ газу. * Кельтське плем'я гельветів, що билися з військами Юлія Цезаря, дало назву всій швейцарській території. Латинська назва країни Helvetia, як і раніше, з'являється на швейцарських марках. Букви CH на швейцарських автомобілях і в інтернет-адресах — це перші літери латинських слів Confoederatio Helvetica, що означає Швейцарська Конфедерація. * Helvetica — це назва популярного шрифту, створеного в Швейцарії в 1957 році. * Швейцарські жінки отримали право голосувати на національному рівні 1971 року. Кантон Аппенцелль-Іннерроден надав жінкам таке право тільки 1991 року. * Біля витоків автомобільної марки «Chevrolet» стояв швейцарський емігрант до США Луї Шевроле (Louis Chevrolet), який народився 25 грудня 1878-го в Ла-Шо-де-Фоні (кантон Невшатель) і помер 6 червня 1941 в Детройті. Логотип створеної ним марки — розтягнутий по горизонталі швейцарський хрест. == Зв'язок == * Swisscom * Sunrise * Salt {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] ohthf954ajdk81scxq9yhcpoc70fid5 0 246 36904 36903 2025-03-29T14:00:53Z Assyrian Human 6497 «Нічне життя» — те саме що «Де розважитись». 36904 wikitext text/x-wiki {{geo|61|15|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Швеція''' &mdash; найбільша з країн [[Скандинавія|Скандинавії]] за розміром і населенням, близько 10 млн. жителів. Вона межує з [[Норвегія|Норвегією]] та [[Фінляндія|Фінляндією]] і з'єднана з [[Данія|Данією]] через міст-тунель через Ересунн. Відвідувачі можуть відчути глибокі ліси і численні озера, спадщину епохи вікінгів і Шведську імперію 17-го століття, гламур Нобелівської премії й успішну сцену поп-музики в країні. == Зрозуміти == {{Quickbar|location= EU-Sweden.svg}} === Рік у Швеції === {{quote|Шведське літо - найкращий день року|author=Шведський жарт}} Погода в Швеції зазвичай холодна з жовтня по квітень, але влітку (з кінця травня до початку вересня) температура становить близько 20°C. Якщо ви любите сніг, відправляйтеся в [[Норрланд]] або [[Даларна|Даларну]] в січні-квітні. Протягом року денне світло сильно змінюється. У Стокгольмі сонце заходить о 15:00 у грудні. Проте в червні та липні літні ночі існують лише у вигляді тривалих сутінків. На північ від Полярного кола можна побачити північне сонце навколо середини літа і арктичну ніч у середині зими. Найважливішими святами є Великдень (påsk), Національний день Швеції або День шведського прапора (nationaldagen або svenska flaggans dag, 6 червня), літнє снцестояння (midsommar, відзначається напередодні п'ятниці між 19-25 червня), Різдво (липень; святвечір, Різдво і День подарунків вважаються святами). Найбільше святкування відбувається напередодні свят; у святвечір, напередодні літнього сонцестояння та ін. Очікуйте, що в сільській місцевості нічого не буде працювати під час свят. Існують три періоди року, коли шведи традиційно відпочивають. Щоб уникнути повністю заброньованих місць, важкого трафіку і переповнених туристичних курортів влітку, ви повинні або забронювати вчасно або залишатися вільним від липня і перших двох тижнів серпня. Ці шість тижнів, як правило, найбільш приємні для літнього відпочинку в Швеції. Зимові канікули (sportlov) зазвичай тижня в лютому або березні залежно від того, коли діти мають вільний час від школи. Цей час року є найпопулярнішим серед туристів по всій території [[Лапландія|Лапландії]], Даларни та деяких зимових курортів на півдні Швеції. Осінні канікули (höstlov) - це тиждень близько кінця жовтня, початку листопада. Цей період став часом читання і роздумів, тому люди, як правило, залишаються вдома, звикаючи до темних зимових вечорів. ==Регіони== {{mapframe|lat=59.33 |long=18.05|zoom=4|name=Карта Швеції.}} Три традиційні землі Швеції, Йоталанд, Свеаланд і Норрланд далі поділяються на 25 провінцій, ландскапи, які значною мірою визначають культурну ідентичність шведських людей. Провінції в основному збігаються з 20 округами, ленами, політичними суб'єктами середнього рівня. Муніципалітети, комуни, є політичним об'єктом нижнього рівня, який, як правило, складається з міста або міста і навколишньої місцевості, включаючи невеликі села. Деякі муніципалітети використовували привілеї для міських (стад) привілеїв, і досі оформляють себе як такі, хоча юридичної відмінності немає. Більшість муніципалітетів мають власний центр відвідувачів. Хоча шведські люди рідко мають сильні почуття до своєї країни, більшість з них патріотичні для своєї провінції або рідного міста, і цінують все, що може сказати про них.{{Regionlist | region1name=[[Норрланд]] | region1color=#D5DC76 | region1items=[[Норрботтен (лен)|лен Норрботтен]], [[Вестерботтен (лен)|лен Вестерботтен]], [[Вестерноррланд]], [[Ємтланд (лен)|лен Ємтланд]] та [[Євлеборг (лен)|лен Євлеборг]] | region1description=Малонаселена територія, що охоплює більше половини Швеції. Багато пустель, з лісами, озерами, великими річками, величезними болотами і високими горами вздовж кордону з Норвегією. Відмінно підходить для життя на відкритому повітрі і зимового спорту. | region2name= [[Свеаланд]] | region2color=#4F93C0 | region2items=[[Даларна]], [[Нерке]], [[Вермланд]], [[Седерманланд]], [[Стокгольм (лен)|лен Стокгольм]], [[Уппсала (лен)|лен Уппсала]] та [[Вестманланд]] | region2description=Центральна частина країни і батьківщина шведів, з такими містами, як [[Стокгольм]], [[Уппсала]] і [[Еребру]], із багатою шахтерською та металургійною спадщиною. | region3name=[[Йоталанд]] | region3color=#B5D29F | region3items=[[Сконе]], [[Блекінге]], [[Смоланд]], [[Готланд]], [[Еланд]], [[Естерйотланд]], [[Галланд]], [[Вестерйотланд]], [[Богуслен]] та [[Дальсланд]] | region3description=Батьківщина геотів і вірогідне місце походження готів. Багато культурних та історичних пам'яток від середньовічних міст і соборів до парків розваг і найбільших у Швеції озер, "Венерн" і "Веттерн". }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#D5DC76|title=[[Норрланд]]|wikidata=Q203505}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#4F93C0|title=[[Свеаланд]]|wikidata=Q203835}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#B5D29F|title=[[Йоталанд]]|wikidata=Q201694}} [[Файл:Stockholm old town 2002.jpg|міні|Стокгольм. Старе місто. 2002 рік.]] ==Міста== *{{marker|type=city|name=[[Стокгольм]]|lat=59.329444|long=18.068611|wikidata=Q1754}} &mdash; шведська столиця та найбільше місто, розкиданий по декількох островах *{{marker|type=city|name=[[Гетеборг]]|lat=57.7|long=11.966667|wikidata=Q25287}} ({{lang|sv|Göteborg}}) &mdash; найбільший шведський порт і промисловий центр, другий за чисельністю населення *{{marker|type=city|name=[[Карлскруна]]|lat=56.160833|long=15.586111|wikidata=Q25789}} &mdash; об'єкт [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]], як база для шведського флоту з 17 століття *{{marker|type=city|name=[[Лінчепінг]]|lat=58.415833|long=15.625278|wikidata=Q25413}} &mdash; має великий університет і є батьківщиною авіаційної промисловості Швеції *{{marker|type=city|name=[[Лунд]]|lat=55.7000|long=13.2000|wikidata=Q2167}} &mdash; жваве університетське місто з віковою спадщиною вікінгів *{{marker|type=city|name=[[Мальме]]|lat=55.605833|long=13.035833|wikidata=Q2211}} &mdash; налічує чверть мільйона жителів, з'єднаний з датською столицею [[Копенгаген]]ом мостом Ересунн *{{marker|type=city|name=[[Умео]]|lat=63.825|long=20.263889|wikidata=Q25579}} &mdash; університетське місто в Норрланді *[[Файл:Malmo 20161024 750A9803 (30471709690).jpg|міні|Мальме]]{{marker|type=city|name=[[Уппсала]]|lat=59.858056|long=17.644722|wikidata=Q25286}} &mdash; колись центр епохи вікінгів Швеції, є домом для найбільшого собору і найстарішого університету в скандинавських країнах *{{marker|type=city|name=[[Вісбю]]|lat=57.634722|long=18.299167|wikidata=Q54757}} &mdash; єдине місто на [[Готланд]]і, центр торгівлі Ганзейської ліги з вражаючою міською стіною ==Інші місця== *{{marker|type=vicinity|name=[[Бергслаген]]|lat=59.8|long=15.8|wikidata=Q820245}} &mdash; традиційний центр шведської металургії та гірничої справи *{{marker|type=vicinity|name=[[Екере]]|lat=59.283333|long=17.8|wikidata=Q384083}} &mdash; прісноводний архіпелаг з резиденцією королівської сім'ї Дроттінгольм і вікінговим поселенням Бірка *{{marker|type=vicinity|name=[[Високий берег]]|lat=62.94|long=18.19|wikidata=Q849273}} ({{lang|sv|Höga kusten}}) &mdash; найбільш мальовнича територія уздовж узбережжя Норрланда *{{marker|type=vicinity|name=[[Кіруна]]|lat=67.85|long=20.216667|wikidata=Q499474}} ({{lang|smi|Giron}}) &mdash; на північному краю Швеції відома велика шахта, центр космічних польотів, льодяний готель [[Юккас'ярві]] і національний парк «[[Абіску]]» *{{marker|type=vicinity|name=[[Лапонія]]|lat=67.33333|long=17.58333|wikidata=Q1137314}} &mdash; Найбільша в Західній Європі пустеля, знаходиться в Арктиці *{{marker|type=vicinity|name=[[Стокгольмський архіпелаг]]|lat=59.38778|long=18.73581|wikidata=Q764547}} ({{lang|sv|Stockholms skärgård}}) &mdash; складається з островів усіх форм і розмірів *{{marker|type=vicinity|name=[[Оре]]|lat=63.4|long=13.083333|wikidata=Q271138}} &mdash; один з найбільших гірськолижних курортів Швеції, з 44 підйомниками *{{marker|type=vicinity|name=[[Еланд]]|lat=56.733333|long=16.666667|wikidata=Q239276}} &mdash; другий за величиною острів Швеції з довгими пляжами ==Як дістатись== ===Літаком=== Для приїзду та від'їзду, а також для багато іншої інформації про рейси та аеропорти Швеції, відвідайте '''[http://www.lfv.se/ Luftfartsverket - Шведські аеропорти та аеронавігаційні служби]'''. Головні аеропорти: * {{listing |type = go |lat = 59.651944 |long = 17.918611 |name = Стокгольм-Арланда|alt = {{IATA|ARN}} |address = |directions = за 42 км на північ від [[Стокгольм|Стокгольма]], на південний схід від [[Уппсала|Уппсали]]. |url = https://www.swedavia.com/arlanda/|wikipedia = Стокгольм-Арланда_(аеропорт) |wikidata = Q223499 |facebook = |vkontakte = |phone = +46 8 797 6000 |fax = +46 8 797 6984 |email = info@arlandaairport.se |skype = |hours = Аєропорт відкритий всі 24 години|price = |lastedit = 2023-11-24 |description =Є найбільшим аеропортом країни. Розташований у районі селища Марста. Аеропорт має п'ять терміналів. Обслуговуючи більшість великих міжнародних і вітчизняних авіакомпаній. Див. [[Сигтуна]] для зручності аеропортів і [[Стокгольм#Літаком|Стокгольм]] для отримання інформації про трансфер між аеропортом і центром Стокгольма. Є прямі рейси з Борисполя, що здійснюються авіакомпанією МАУ. RyanAir обслуговує рейси до аеропорту Стокгольм-Скавста. }} * {{listing |type = go |lat = 57.66 |long = 12.291111 |name = Гетеборг-Ландветтер|alt = {{IATA|GOT}} |address = |directions = за 20 км ESE від Гетеборга та за 40 км (25 миль) на захід від Буросу. |url = https://www.swedavia.com/landvetter/|wikipedia = Гетеборг_(аеропорт)|wikidata = Q1137115 |phone = +46 (0)10 109 31 00|fax = +46 (0)10 109 31 11 |email = info@landvetterairport.se |skype = |hours = Аєропорт відкритий всі 24 години|price = |lastedit = 2023-11-24 |description = Обслуговує кілька міжнародних авіакомпаній і забезпечує зручний трансфер (близько 20 хвилин) до центру міста [[Гетеборг]]. Прямих рейсів з України немає.}} * {{listing |type = go |lat = 55.618056 |long = 12.656111 |name = Аеропорт Копенгаген|alt = {{IATA|CPH}} |address = |directions = за 8 км на південний схід від центру Копенгагена. |url = https://www.cph.dk/|wikipedia = Копенгаген_(аеропорт) |wikidata = Q206277 |phone = +45 32 31 32 31 |fax = +45 32 31 31 32|email = info@cph.dk |skype = |hours = Аєропорт відкритий всі 24 години|price = |lastedit = 2023-11-24 |description = Розташований у [[Данія|Данії]] на острові між [[Копенгаген|Копенгагеном]] і [[Мальме]], це найбільший повітряний вузол [[Скандинавія|Скандинавії]], який обслуговується більшістю найбільших авіакомпаній. Пряма залізнична лінія від аеропорту до південної Швеції дозволяє їй обслуговувати більшу частину регіону. Є прямі рейси з Борисполя, що обслуговуються авіакомпанією МАУ.}} * {{listing |type = go |lat =60.202778 |long = 11.083889 |name = Аеропорт Осло-Гардермуен|alt = {{IATA|OSL}} |address = |directions = приблизно за 47 км на північ від Осло. |url = https://avinor.no/flyplass/oslo|wikipedia = Осло-Гардермуен_(аеропорт)|wikidata = Q210559 |phone = +47 64 81 00 00 |fax = +47 64 81 20 01|email = post@avinor.no |skype = |hours = Аєропорт відкритий всі 24 години|price = |lastedit = 2023-11-24 |description =В [[Норвегія|Норвегії]] можна вважати місцем призначення західної Швеції. Є прямі рейси з Борисполя авіакомпанією Scandinavian Airlines.}} * {{listing |type = go |lat = 58.788611 |long = 16.912222 |name = Стокгольм-Скавста |alt = {{IATA|NYO}} |address = |directions = за 100 кілометрів на південний захід від Стокгольма. |url = https://www.skavsta.se/|wikipedia = Стокгольм-Скавста|wikidata = Q664946 |phone = +46 (0)155 28 04 00, +46 (0)155 28 04 20 (Tower), +46 (0)155 28 04 21 (Operations)|fax = +46 (0)155 28 04 49, +46 (0)155 28 91 27 (Tower), +46 (0)155 28 04 25 (Operations) |email = info@skavsta.se |skype = |hours = 05:00–23:00 |price = |lastedit = 2023-11-24 |description= В основному обслуговуються бюджетними авіакомпаніями, як [http://www.ryanair.com Ryanair] та [http://www.wizzair.com Wizzair], має багато зв'язків з Європою, особливо з [[Балкани|Балканами]]. Знаходиться в Нючипінгу. Є прямі рейси з Борисполя авіакомпанією RyanAir та вони; в декілька разів дешевші за рейси МАУ.}} Більше аеропортів можна знайти на '''[http://www.flygbussarna.se/ Flygbussarna - Airport coaches]''' для квитків від 70 до 100&nbsp;крон. До Копенгагенского аеропорту найкраще дістатися на поїзді. Див. '''[http://www.skanetrafiken.se Skånetrafiken]''' для бронювання. ===Потягом=== {{Listing|type=go|lat=63.825|long=20.263|name=Залізниця Ботніа|alt=Botniabanan|address=Прямує з аеропорту Крамфорс (Хега-Кустен) через місто Ерншельдсвік в Умео|directions=Швидкісна залізнична лінія у північній частині Швеції. Довжина маршруту 190 км|url=http://www.botniabanan.se/|wikipedia=Залізниця Ботніа|phone=0771-17 18 19|description=Маршрут відгалужується від лінії Одален в аеропорту Хега-Кустен на північ від Крамфорса та прямує через Ерншельдсвік до Умео, де з’єднується з лінією Умео-Веннес та Головною лінією через Верхній Норрланд.}} ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== === Морський === {{Listing|type=go|name=Муніципальний порт Гетеборг|alt=Göteborgs hamn|address=Порт розташований по обидва боки естуарію Гета-Ельв у Гетеборзі та на східному березі морської акваторії Каттегат.|directions=Найбільший порт Нордичної країни [6], який обслуговує понад 11 000 суден на рік із понад 140 напрямків по всьому світу.|url=https://www.portofgothenburg.com|wikipedia=Гетеборг (порт)|phone=+46 31 368 75 00|email=info@portgot.se|description=Гавань складається із зовнішньої та внутрішньої зони гавані. Морський порт на східному березі Каттегату утворює зовнішню частину гавані; там розташовано, наприклад, нафтовий термінал. Внутрішня гавань розташована вздовж річки Гета-Ельв, яка протікає через центр Гетеборга}} == Мова == Основна мова Швеції це шведська, яку визнають за рідну близько 90% населення. Вона ж є офіційною мовою даної держави. Рівень проникнення англійської мови один з найвищих у Європі. Офіційно визнані мови нацменшин: фінська, ромська, ідиш та мови саамів. == Що відвідати == {{See|name=Turning Torso|address=Lilla Varvsgatan 14, 211 15 Malmö, Швеція|lat=55.613|long=12.976|image=Turning Torso 3.jpg|wikipedia=Turning Torso|wikidata=Q206435|description=Висота 54-поверхового будинку становить 190 метрів, він є найвищим будинком Скандинавії,[3] та другим за висотою житловим будинком Європи|phone=+4640174500|hours=10:00–20:00}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == {{Listing|type=drink|name=THE SPY BAR|address=Birger Jarlsgatan 20, 114 34 Stockholm, Швеція|directions=Мабуть, найвідоміший нічний клуб Швеції, ідеально розташований у самому серці Стуреплана в культовій будівлі|url=https://entrgroup.se/nightlife/the-spy-bar/|email=garderob@spybar.se|hours=23:00–05:00|price=80€ – 100€|description=Відомий своїми ексклюзивними ночами, Spy Bar пропонує динамічне нічне життя, що робить його культурним епіцентром Стокгольма та місцем для незабутніх вечорів.}} == Де зупинитись == {{Sleep|name=Готель Тюлесанд|address=Tylöhusvägen 28, 302 73 Halmstad, Швеція|phone=+46 35 305 00|email=INFO@TYLOSAND.SE|lat=56.385|long=12.435|content=Чотиризірковий спа-готель в Тюлесанді|image=Hotell Tylösand.jpg|wikipedia=Тюлесанд (готель)|wikidata=Q10526565|url=https://www.tylosand.se/hotel/find-us|checkin=15:00|checkout=11:00|price=150€}} == Де поїсти == {{Eat|name=Stockholms Gästabud|address=Österlånggatan 7, 111 31 Stockholm, Швеція|phone=+468219921|url=https://www.stockholmsgastabud.se|price=18€ – 20€|hours=12:00–22:00|content=Ресторан шведської кухні}} == Де навчатись == {{Listing|type=other|lat=59.857|long=17.628|name=У́ппсальський університет|alt=Uppsala universitet|address=753 10 Uppsala, Швеція|directions=Найстаріший і один з найбільших університетів Швеції.|url=https://www.uu.se|wikipedia=Уппсальський університет|phone=+46 18 471 00 00|email=officialvisits@uu.se|price=Вартість навчання для іноземців 10 000€ (2014 – 15)|description=Головний корпус Університету споруджено у 1879—1887 роках у неоренесансному стилі, з мармуровими колонами, розкішними залами та аудиторіями.|fax=202100-2932}} == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == У країні існує чотири основні мобільні оператори Tele2, Telenor, Telia та 3. У разі необхідності заощадити на зв'язку можна скористатися [[віртуальний оператор|віртуальними операторами]] Comviq та Vimla що мають репутацію економічних рішень серед місцевого населення. {{footer|ispartof=Скандинавія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] c7g81wzujxzabt5tnhkdnza4tji4wak 0 247 37103 37102 2025-04-22T06:06:51Z 46.211.214.222 37103 wikitext text/x-wiki {{geo|44.49521|34.16628|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Крим}} '''Ялта''' — курортне місто на чорноморському узбережжі [[Крим|Кримського півострова]]. == Зрозуміти == Ялта - місто на півдні Криму, культурна спадщина якого сягає 19-го століття. Була дуже популярною серед туристів у часи комунізму. Сьогодні Ялту все ще відвідує маса туристів, що зрозуміло, враховуючи її прекрасне оточення та близькість до багатьох основних пам'яток Криму. Місто найчастіше відвідують влітку. Навесні та восени погода приємна, температура повітря може досягати 20°C. Зими не такі холодні, як в інших регіонах. Ялта захищена від півночних холодів горами і її завжди зігрівають теплі течії Чорного моря. Взимку ніколи не буває багато снігу, але остерігайтеся вітрів, оскільки вони можуть бути дуже холодними. Російська мова є основною мовою - обійтися без базового розуміння буде важко, але не неможливо. Також розмовляють українською. Кримськотатарською, яка дуже схожа на турецьку, розмовляє переважно мусульманський кримськотатарський народ. Англійською мовою говорять рідко, але молоді люди часто її знають та розуміють на достатньому для туристів рівні. Люди, як правило, доброзичливі, а злочинність у цьому місті низька. Не розмахуйте грошима, уникайте неосвітлених маршрутів вночі (якщо тільки ви не стараєтеся уникнути п'яниць). Крим - небагатий регіон, і багато послуг не відповідають західним стандартам. Будьте терплячими і цінуйте добру сторону Ялти. == Як дістатись == === Літаком === Найближчий міжнародний аеропорт знаходиться в [[Сімферополь|Сімферополі]]. *{{listing|map = |type = do| name = Міжнародний аеропорт «Сімферополь»| alt = |address = 95491 м. Сiмферополь, Площа аеропорту, 15 |directions =| phone = +38 065 2595516 |email = office@airport.crimea.ua |fax = |url = http://airport.crimea.ua/ |hours = |price = }} З аеропорту можна доїхати до автовокзалу в Сімферополі на маршрутному таксі № 49. До залізничного вокзалу, поруч з яким також розташована автостанція, можна доїхати на маршрутних таксі № 98, 115 та на тролейбусі № 8/9. === Потягом === *{{listing|map = |type = do| name = Сімферопольський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Горького, буд. 5, м. Сімферополь |directions =| phone = |email = |fax = |url = |hours = |price = }} Тут же розташована автостанція «Курортна» — з вокзалу відправляються міжміські маршрутки і тролейбуси до Ялти. *{{listing|map = |type = do| name = Севастопольський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Вокзальна, буд. 1, м. Севастополь |directions =| phone = |email = |fax = |url = |hours = |price = }} З Севастопольського залізничного вокзалу також відправляються міжміські маршрутки до Ялти. === Автомобілем === === Автобусом === Із Сімферопольського та Севастопольського залізничних вокзалів до Ялти можна дістатись міжміськими маршрутками. Також, аби зекономити гроші варто скористатись тролейбусом № 52, що курсує від залізничного вокзалу в Сімферополі до автовокзалу в Ялті. Варто зауважити, що рухомий склад кримського тролейбусу поповнився новими Богданами з встановленими кондиціонерами. Старі ж пасажирські тролейбуси часто виходять з ладу. === Кораблем === == Транспорт == ; Корисні номери автобусних маршрутів У маршрутках до палаців часто, але не завжди, у списках маршрутів згадується слово "Дворец" (що означає палац). * '''11''' - курсує від головного автовокзалу та зупиняється на Київській вулиці та вгорі Пушкінської вулиці перед тим, як доїжджає до кінцевої зупинки "'''Лівадійський палац'''". * '''32''' - курсує від станції маршруток у центрі Ялти до '''Лівадійського палацу''', санаторію у Гаспрі (недалеко від '''Ластівчиного гнізда'''), Місхор (початок '''канатної дороги на Ай-Петрі'''), і потім доїжджає до кінцевої зупинки '''Воронцовський палац''' в [[Алупка|Алупці]]. * Маршрутка '''27''' і автобус '''102''' - курсують майже так само, як '''32''', але починають рух із Ялтинського автовокзалу, а не центру міста. У '''Лівадії''', автобуси 27, 32 і 102 зупиняються на Севастопольському шосе, яке знаходиться вище від палацу; автобус 11 зупиняється прямо біля палацу. * '''5''' і '''100''' - курсують між '''Лівадійським палацом''' і '''Масандрівським''' через центр Ялти. * Тролейбус '''2''', маршрутка '''34''' і автобус '''29''' - курсують від Московської вулиці до Верхнього Масандрівського Парку, звідки починається довга дорога вгору до '''Масандрівського палацу''' - t34 продовжує рух до '''Нікітського ботанічного саду'''. == Що відвідати == [[File:Набережная Ялты.JPG|thumb|240px|Ялтинська набережна]] * Ялтинська набережна *Ластівчине гніздо * Центр органної музики (неподалік Лівадійського палацу, вул. Батуріна, 4, в колишньому приміщенні електростанції палацу. Орган створив Володимир Хромченко.) * Православна Церква Св'ятого Іоана Золотоустого, * Православна Церква Олександра Невського, * багато інших православних храмів, * римсько-католицький костьол, * вірменська церква, побудована в 1909–1014 роках архітектором Г. Тер-Мікеляном за ескізами художника Вардгеса Суренянца * колишній палац Еміра Бухарського. Зведений в 1907–1911 рр. * «Поляна казок», * перший в Україні приватний зоопарк «Казка». ; Музеї * будинок-музей А. П. Чехова * будинок-музей Лесі Українки * музей скульптури і флористики == Чим зайнятись == [[Файл:Crimea_South_Coast_04-14_img10_Gaspra_Swallows_Nest.jpg|міні|333x333пкс|Ластівчине гніздо - неоготична споруда на шляху до [[Алупка|Алупки]]]] Прогуляйтеся '''Царською тропою''' (також її називають '''Сонячною Тропою'''), що простягається на 6 кілометрів від '''Лівадійського палацу''' до замку, подібного до колишнього прибережного будинку князя О. М. Голіцина, друга Олесандра I, зараз це курорт '''Ясна Галявина'''. Маршрутка 26 заюере вас назад до Ялти. Шлях усю дорогу дуже рівний, окрім кінцевої частини, де йде підйом до Ясної Галявини. Однак у тому місці, де дорога починає йти догори, є інша дорога, що веде вниз, і саме вона приведе вас до '''Ластівчиного гнізда'''. Початок тропи може бути важко знайти - він знаходиться трохи нижче палацу та ряду будівель біля каплиці. Дослідіть регіон навколо Ялти - він пронизаний історією, і там є багато цікавих місць для відвідування всього за годину їзди на маршрутці від міста. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == === Інтернет === Безкоштовна мережа Wi-Fi охоплює центральну територію та набережну. Місця з бездротовим wifi біля моря, пристойних кав'ярень, розеток та туалетів, напрочуд важко знайти. Один варіант: * {{eat | name=Geneva Club-Cafe | alt= | url=http://www.cc-geneva.cc | email= | address=Набережна вулиця, б. 33 | lat= | long= | directions=На набережній біля великого ресторану у формі човна | phone=+7 918 343-00-33 | tollfree= | fax= | hours=10:00-01:00 | price= | content=Стандартна сучасна кав’ярня в російському стилі. }} Також тут є декілька інтернет-кафе. Спорбуйте '''Internet Cafe Stalker''' на вулиці Київській 14. === Пошта === Головне поштове відділення знаходиться поруч зі статуєю Леніна на східному кінці набережної. == Куди далі == * місто [[Алупка]] {{footer|ispartof=Південний берег Криму|type=Місто}} b267vcuk3efldfuahm6ca09ug2v4gbo 10 262 24630 23656 2019-05-29T06:52:30Z Dimon2711 4042 24630 wikitext text/x-wiki <div class="inter" style="width:100%; border: 1px #ccc solid; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; margin-top: 10px; box-shadow: 1px 1px 10px −2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px −2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow: 1px 1px 10px −2px rgba(0,0,0,0.5);"> {{Titleblock|title=[[Template:Найкращі статті|Найкращі статті]]|color=#ffc8c8}} <div style="margin: 5px 10px;"> {{Найкращі статті}} </div> </div> <noinclude>[[Category:Шаблони|Bestarticles]]</noinclude> g32b8k01nbxur5gof0i9jxoj37km89x 10 263 25716 22748 2019-10-26T21:03:32Z Eihel 4022 align for the main 25716 wikitext text/x-wiki <div class="bottomblock" style="width:100%; border: 1px #ccc solid; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; margin-top: 10px; box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5);"> {{Titleblock|title=[[Wikivoyage:Портал спільноти|Взяти участь]]|color=#bcd7ff}} <div style="margin: 0px 10px 25px; height: 70px;"> {{Взяти участь}} </div> </div> <noinclude>[[Category:Шаблони|Bottomblock]]</noinclude> qmgwmyi6cyvqpcptdsos480qrcvhn3i 10 264 23075 5237 2019-03-15T17:12:40Z Dimon2711 4042 23075 wikitext text/x-wiki <includeonly><div style="background-color: #EEE; padding: 10px; padding-top: 0; margin-right: 0; border: 1px solid #bbb;"> <p style="position:relative;">[[Файл:Gtk-dialog-warning.svg|25px|frameless|link=]] <span style="position: absolute; bottom:0; left: 30px;">'''Це обговорення вже завершене. Прохання його не редагувати'''</span></p> ----</includeonly><noinclude> <pre> Документація: {{Closed}} текст обговорення </div> </pre> Результат: {{Closed}} текст обговорення </div> [[Категорія:Шаблони|Closed]] </noinclude> 4sba41eo2vnbn5edpb9suy90rn4uhwv 10 265 14640 14639 2015-08-23T14:57:22Z Yuri V. 1719 Шаблон зроблено тотожним до [[w:Шаблон:Comment]]. Існує ще [[Шаблон:Коментар]], [[:Category:Шаблони]] 14640 wikitext text/x-wiki <span title="{{{2}}}" class="explain">{{{1}}}</span><noinclude> Шаблон зроблено тотожним до [[w:Шаблон:Comment]]. Існує ще [[Шаблон:Коментар]] [[Category:Шаблони]] <!-- Додавайте категорії та інтервікі сюди. Дякуємо! --> </noinclude> a2156galbp1lvdhrphmetqcfptywtt0 10 266 2019 2018 2013-03-28T00:40:29Z MF-Warburg 4 1 версія: Importing from Incubator 2019 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Template:Зроблено]] 2z779o6f8ugcb6v5zwyecn51nro1oo5 10 267 2021 2020 2013-03-28T00:40:29Z MF-Warburg 4 1 версія: Importing from Incubator 2021 wikitext text/x-wiki =<noinclude>[[Category:Шаблони]]</noinclude> s8hlun7l25ekfmbf7nrd985olcfdeus 10 268 2026 2025 2013-03-28T00:40:29Z MF-Warburg 4 4 версії: Importing from Incubator 2026 wikitext text/x-wiki <div class="path" style="width:100%; margin-top: 10px; border: 1px #ccc solid; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5);"> {{Titleblock|title=[[Template:Вибране зображення Вікісховища|Вибране зображення Вікісховища]]|color=#FFCCCC}} <div style="margin: 5px 10px;"> {{Вибране зображення Вікісховища}} </div> </div> <noinclude>[[Category:Шаблони|Imageblock]]</noinclude> ibldx0094mpvc7xoewa3nh49q2uo062 10 269 4923 2033 2013-04-03T13:44:41Z RLuts 5 4923 wikitext text/x-wiki <div class="inter" style="width:100%; border: 1px #ccc solid; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; margin-top: 10px; box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5);"> {{Titleblock|title=[[Template:Цікавинки|Цікавинки]]|color=#ffdabc}} <div style="margin: 5px 10px;"> {{Цікавинки}} </div> </div><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> c5a35v45ut2v3my6xhx2j2a67f877dj 10 270 2053 2052 2013-03-28T00:40:31Z MF-Warburg 4 19 версій: Importing from Incubator 2053 wikitext text/x-wiki <includeonly><div id="quickbar" style="float: right; margin: 0 0 1em 1em"> {| cellpadding="2" cellspacing="0" style="border: 1px solid #9866FF; font-size:85%; background-color: #f3f3ff" width="250" |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #C9AFFF; border-top: 1px solid #C9AFFF; background-color: #ddddff" | '''{{{назва|{{PAGENAME}}}}}''' {{ #if: {{{зображення|}}} | {{!}}- {{!}} colspan="2" style="text-align: center; padding: 2px" {{!}} [[File:{{{зображення|}}}|{{{розмір|250px}}}|frameless]] }} |- | colspan="2" style="text-align: center;" |{{{підпис|{{PAGENAME}}}}} {{ #if: {{{регіон|}}} | {{Quickbar item|heading=Регіон|value={{{регіон|}}}}} | {{Quickbar empty}} }} {{ #if: {{{маршрут|}}} | {{Quickbar item|heading=Маршрут|value={{{маршрут|}}}}} | {{Quickbar empty}} }} {{ #if: {{{тип|}}} | {{Quickbar item|heading=Тип маршруту|value={{{тип|}}}}} | {{Quickbar empty}} }} {{ #if: {{{загальна_протяжність|}}} | {{Quickbar item|heading=Загальна протяжність|value={{{загальна_протяжність|}}}}} | {{Quickbar empty}} }} {{ #if: {{{висота_виходу|}}} | {{Quickbar item|heading=Висота виходу|value={{{висота_виходу|}}}}} | {{Quickbar empty}} }} {{ #if: {{{найвища_точка|}}} | {{Quickbar item|heading=Найвища точка|value={{{найвища_точка|}}}}}| {{Quickbar empty}} }} {{ #if: {{{тривалість|}}} | {{Quickbar item|heading=Тривалість|value={{{тривалість|}}}}} | {{Quickbar empty}} }} {{ #if: {{{складність|}}} | {{Quickbar item|heading=Складність|value={{{складність|}}}}} | {{Quickbar empty}} }} |}</div></includeonly><noinclude> {{Itinerary | назва= На Парашку через Гуркало | зображення= Parashka.JPG | розмір= 250px | підпис= Гора «Парашка» | регіон= [[Львівська область|Львівська область]] | маршрут= с. Корчин – вдсп. Гуркало – г. Парашка – м. Сколе | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 21 км | висота_виходу= 400 м | найвища_точка= 1268 м | тривалість= 9-10 год | складність= середня }} <pre>{{Itinerary | назва= На Парашку через Гуркало | зображення= Parashka.JPG | розмір= 250px | підпис= Гора «Парашка» | регіон= [[Львівська область|Львівська область]] | маршрут= с. Корчин – вдсп. Гуркало – г. Парашка – м. Сколе | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 21 км | висота_виходу= 400 м | найвища_точка= 1268 м | тривалість= 9-10 год | складність= середня }}</pre> [[Category:Шаблони]] </noinclude> gy1t0wky0g4dyq6038hnc7mkkyvy6o0 10 272 2059 2058 2013-03-28T00:40:32Z MF-Warburg 4 2 версії: Importing from Incubator 2059 wikitext text/x-wiki [[Англійський розмовник|англ.]] ''<span lang="en">{{{1}}}</span>''<noinclude> [[Category:Шаблони|Lang-en]]</noinclude> ol2cqwfyi94aefv0zxlfx2v9syem1nv 10 273 2062 2061 2013-03-28T00:40:32Z MF-Warburg 4 2 версії: Importing from Incubator 2062 wikitext text/x-wiki [[Іспанський розмовник|ісп.]] ''<span lang="es">{{{1}}}</span>''<noinclude> [[Category:Шаблони|Lang-es]]</noinclude> 8xbaugonzr4ubbkm4dxbsg24v6pa9o0 10 274 2065 2064 2013-03-28T00:40:32Z MF-Warburg 4 2 версії: Importing from Incubator 2065 wikitext text/x-wiki [[Норвезький розмовник|норв.]] ''<span lang="no">{{{1}}}</span>''<noinclude> [[Category:Шаблони|Lang-no]]</noinclude> la3eqhrjjcrfq00h56e5op1gdxhl23d 10 275 25900 25898 2019-12-06T16:26:50Z 31.200.20.204 25900 wikitext text/x-wiki [[Російський розмовник|рос.]] ''<span lang="ru">{{{1}}}</span>''<noinclude> [[Category:Шаблони|Lang-ru]]</noinclude> a2ozh29j2yoft9yd8nkl6r0ol1hbssb 10 276 29186 26296 2021-01-24T13:13:55Z RLuts 5 29186 wikitext text/x-wiki <includeonly><bdi class="vcard"><!-- This is a microformat container class. Anchor -->{{#if:{{{wikidata|}}} | {{anchor|{{{wikidata|}}}}} }}<!-- Marker -->{{Marker |counter={{{counter|{{{type|listing}}}}}} |type={{{type|listing}}} |name={{{name|}}} |lat={{{lat|}}} |long={{{long|}}} |image={{{image|}}} |url={{{url|}}} |islisting=yes |wikidata={{{wikidata|}}} }}<!-- Alt -->{{#if:{{{alt|}}} | &#32;({{#ifeq:{{#invoke:IsLatin|IsLatin|{{{alt|}}}}}|yes | <bdi class="nickname listing-alt" style="font-style: italic;">{{{alt|}}}</bdi> | <bdi class="nickname listing-alt">{{{alt|}}}</bdi>}}) }}<!-- Address -->{{#if:{{{address|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{url|}}} | ,&#32; }}<bdi class="adr listing-address street-address">{{{address|}}}</bdi> }}<!-- Directions -->{{#if:{{{directions|}}} | &#32;(<bdi class="listing-directions" style="font-style: italic;">{{{directions|}}}</bdi>) }}<!-- Phone -->{{#if:{{{phone|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{url|}}}{{{address|}}}{{{directions|}}} | ,&#32; }}<abbr title="phone" style="text-decoration:none">☎</abbr> <bdi class="tel listing-phone">{{#invoke:LinkPhone|LinkPhone|{{{phone|}}}}}</bdi> }}<!-- Tollfree -->{{#if:{{{tollfree|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{url|}}}{{{address|}}}{{{directions|}}}{{{phone|}}} | ,&#32; }}toll-free: <bdi class="tel listing-tollfree">{{#invoke:LinkPhone|LinkPhone|{{{tollfree|}}}|tollfree=yes}}</bdi> }}<!-- Fax -->{{#if:{{{fax|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{url|}}}{{{address|}}}{{{directions|}}}{{{phone|}}}{{{tollfree|}}} | ,&#32; }}<span class="tel"><span class="type">fax</span>: <bdi class="value listing-fax">{{#invoke:LinkPhone|LinkPhone|{{{fax|}}}|fax=true}}</bdi></span> }}<!-- E-mail -->{{#if:{{{email|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{url|}}}{{{address|}}}{{{directions|}}}{{{phone|}}}{{{tollfree|}}}{{{fax|}}} | ,&#32; }}e-mail: <span class="email listing-email">[mailto:{{{email|}}} {{{email|}}}]</span> }}{{#if:{{{inline|}}}||.}}<!-- Hours -->{{#if:{{{hours|}}} | &#32;<bdi class="note listing-hours">{{{hours|}}}</bdi>. }}<!-- Checkin and checkout -->{{#if:{{{checkin|}}} | &#32;<span class="note">Заселення: <bdi class="listing-checkin">{{{checkin|}}}</bdi><!-- -->{{#if:{{{checkout|}}} | , виселення: <bdi class="listing-checkout">{{{checkout|}}}</bdi> }}</span>. | {{#if:{{{checkout|}}} | &#32;<span class="note">Виселення: <bdi class="listing-checkout">{{{checkout|}}}</bdi></span>. }}}}<!-- General listing content -->{{#if:{{{content|{{{1|{{{description|}}} }}} }}} | &#32;<bdi class="note listing-content">{{{content|{{{1|{{{description|}}} }}} }}}</bdi> }}<!-- Price -->{{#if:{{{price|}}} | &#32;<bdi class="note listing-price">{{{price|}}}</bdi>. }}<!-- Sister project icons -->{{#if:{{{wikipedia|}}}{{{wikidata|}}} | <span class="listing-sister-icons">{{#if:{{{wikidata|}}} | &#32;[[File:Wikidata-logo.svg|16px|class=listing-sister|link=d:{{{wikidata|}}}|{{#invoke:Wikibase|label|{{{wikidata|}}}}} ({{{wikidata|}}}) on Wikidata]] }}{{#ifeq:{{{wikipedia}}}|NA||{{#if:{{{wikipedia|}}}{{#invoke:WikidataIB|getSiteLink|wiki=enwiki|qid={{{wikidata|}}}}} | &#32;[[File:Antu wikipedia.svg|16px|class=listing-sister|link=w:{{#if:{{{wikipedia|}}}|{{{wikipedia|}}}|{{#invoke:WikidataIB|getSiteLink|wiki=ukwiki|qid={{{wikidata|}}}}}}}|<bdi>{{#if:{{{wikipedia|}}}|{{{wikipedia|}}}|{{#invoke:WikidataIB|getSiteLink|wiki=enwiki|qid={{{wikidata|}}}}}}}</bdi> on Wikipedia]] }}}}</span> }}<!-- Metadata - last edit date, "edit" link, etc. Note: an additional edit link will be inserted by Javacript at end of this required "listing-metadata-items" span. --><span class="listing-metadata"><!-- -->{{#if:{{{lastedit|}}}|&#32;(}}<!-- --><span class="listing-metadata-items"><!-- -->{{#if:{{{lastedit|}}} | <bdi class="listing-lastedit">оновлено {{#time: M Y|{{{lastedit|}}}}}</bdi> | &nbsp;<!-- "listing-metadata-items" must NOT be empty, otherwise the "edit" link (not generated but inserted by javascript) will be missing --> }}<!-- --></span><!-- -->{{#if:{{{lastedit|}}}|)}}<!-- --></span><!-- -->{{#invoke:HiddenUnicode|HiddenUnicode|{{{name}}}{{{lat|}}}{{{long|}}}{{{url|}}}{{{alt|}}}{{{address|}}}{{{directions|}}}{{{phone|}}}{{{tollfree|}}}{{{fax|}}}{{{email|}}}{{{hours|}}}{{{checkin|}}}{{{checkout|}}}{{{price|}}}{{{content|{{{1|}}}}}}}}<!-- -->{{#invoke:EmailTracking|EmailTracking|email={{{email|}}}}}<!-- --></bdi>{{#if:{{{wikipedia|}}}| {{#if:{{{wikidata|}}}| | {{#ifeq:{{#invoke:String|find|{{{wikipedia|}}}|#}}|0|[[Category:Listing with Wikipedia link but not Wikidata link]]|}} }} |}}</includeonly><noinclude>{{Documentation}}</noinclude> 0bh32mx8cookozjpbofgaxnit9si7ap 10 277 2095 2094 2013-03-28T00:40:36Z MF-Warburg 4 8 версій: Importing from Incubator 2095 wikitext text/x-wiki <includeonly>{| style="width: 100%; border: 2px solid #082567; text-align: center" |Ця стаття містить текст зі статті [http://www.marshruty.in.ua/index.php/{{{1}}} {{{2}}}] сайту [http://marshruty.in.ua marshruty.in.ua], текст якого доступний на умовах ліцензії [http://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/deed.en Creative Commons Attribution/Share-Alike] |}</includeonly><noinclude> == Документація == === Використання === Посилання на статтю [http://www.marshruty.in.ua/index.php/na-igrovets.php http://www.marshruty.in.ua/index.php/na-igrovets.php]: <pre> {{MarshrutyInUa|na-igrovets.php|Маршрут "На Ігровець, Високу та Середню"}} </pre> === Результат === {{MarshrutyInUa|na-igrovets.php|Маршрут "На Ігровець, Високу та Середню"}} [[Category:Шаблони]] </noinclude> jlow84fw2cpa83vetdxgkkrh3jivik1 10 278 14928 14927 2015-09-28T13:46:06Z RLuts 5 14928 wikitext text/x-wiki <div class="plainlinks" style="width:90%; text-align:center; margin: 0 auto; padding: 10px; color: #333; border: 1px #ccc solid; background-color: linen; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; margin-bottom:10px;"> Ви перейшли на сторінку, яка поки що не існує. Щоб створити нову сторінку, наберіть текст у вікні нижче (див. [[Wikivoyage:Довідка|довідкову статтю]], щоб отримати більше інформації). Якщо ви опинились тут помилково, просто натисніть кнопку браузера назад. {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}| '''Завантажити шаблон: [{{fullurl:{{PAGENAME}}|action=edit&preload=Template:Кістяк/Країна}} Країни] · [{{fullurl:{{PAGENAME}}|action=edit&preload=Template:Кістяк/Регіон}} Регіону] · [{{fullurl:{{PAGENAME}}|action=edit&preload=Template:Кістяк/Місто}} Міста] · [{{fullurl:{{PAGENAME}}|action=edit&preload=Template:Кістяк/Мегаполіс}} Мегаполіса] · [{{fullurl:{{PAGENAME}}|action=edit&preload=Template:Кістяк/Район_міста}} Району міста] ·[{{fullurl:{{PAGENAME}}|action=edit&preload=Template:Кістяк/Національний_парк}} Національного парку] · [{{fullurl:{{PAGENAME}}|action=edit&preload=Template:Кістяк/Маршрут}} Маршруту] · [{{fullurl:{{PAGENAME}}|action=edit&preload=Template:Кістяк/Розмовник}} Розмовника]'''}}</div><noinclude>[[Category:Шаблони]]</noinclude> s1vpwloj9krv8btt6mprz7du09h6oyu 10 279 2102 2101 2013-03-28T00:40:36Z MF-Warburg 4 1 версія: Importing from Incubator 2102 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Template:Не зроблено]] n7p7qasn4hfd42q9hkr80c21cr2jj8i 10 280 2104 2103 2013-03-28T00:40:36Z MF-Warburg 4 1 версія: Importing from Incubator 2104 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Template:Проти]] cfumpu4qqcaozegiowr3vuedgb90jrd 10 281 2114 2113 2013-03-28T00:40:37Z MF-Warburg 4 9 версій: Importing from Incubator 2114 wikitext text/x-wiki <div class="path" style="width:100%; border: 1px #ccc solid; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5);"> {{Titleblock|title=[[Template:Вибрані маршрути|Вибрані маршрути]]|color=#bcd7ff}} <div style="margin: 5px 10px;"> {{Вибрані маршрути}} </div> </div> <noinclude>[[Category:Шаблони|Path]]</noinclude> 7bhhm8nvkz7os7i5n93abtif9unmk8q 10 283 23086 2124 2019-03-15T21:54:52Z Dimon2711 4042 Захистив «[[Шаблон:Projects]]»: важлива сторінка ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) 2124 wikitext text/x-wiki <div class="path" style="width:100%; border: 1px #ccc solid; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); margin-top:10px;"> {{Titleblock|title=[[Template:Сестринські проекти|Сестринські проекти]]|color=#FFE7BA}} <div style="margin: 5px 10px;"> {{Сестринські проекти}} </div> </div> <noinclude>[[Category:Шаблони|Projects]]</noinclude> ctrh2sl8sm9csmcqagmcysyvm3xlnp7 10 284 24808 24805 2019-06-05T16:03:30Z Dimon2711 4042 Скасування редагування № 24805 користувача [[Special:Contribs/Dimon2711|Dimon2711]] ([[User talk:Dimon2711|обговорення]]) 24808 wikitext text/x-wiki {{#invoke:Quickbar|quickbar}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude><noinclude> <templatedata> { "params": { "location": { "type": "wiki-file-name", "suggested": false, "autovalue": "[[:d:Property:P242|P242]]" }, "capital": { "suggested": false, "type": "wiki-page-name", "autovalue": "[[:d:Property:P36|P36]]" }, "currency": { "suggested": false, "autovalue": "[[:d:Property:P38|P38]]" }, "population": { "suggested": false, "autovalue": "[[:d:Property:P1082|P1082]]" }, "electricity": { "suggested": false, "autovalue": "[[:d:Property:P2884|P2884]], [[:d:Property:P2853|P2853]]" }, "callingcode": { "suggested": false, "autovalue": "[[:d:Property:P474|P474]]" }, "timezone": { "suggested": false, "autovalue": "[[:d:Property:P421|P421]]" }, "emergencies": { "suggested": false, "autovalue": "[[:d:Property:P2852|P2852]]" }, "driving side": { "autovalue": "[[:d:Property:P1622|P1622]]" } }, "description": "Displays a short summary of standard information for countries based on Wikidata." } </templatedata> </noinclude> ci2gv7g5u6guvk4mww27mbeajq77iua 10 285 2144 2143 2013-03-28T00:40:38Z MF-Warburg 4 3 версії: Importing from Incubator 2144 wikitext text/x-wiki |- | colspan="2" style="height:1px;" | <noinclude>[[Category:Шаблони|Quickbar empty]]</noinclude> cg5zvrwmjd1q5seuw7c1x7coh1d9cep 10 286 2148 2147 2013-03-28T00:40:39Z MF-Warburg 4 3 версії: Importing from Incubator 2148 wikitext text/x-wiki |- | valign="top" style="padding-left:5px; padding-right:5px; white-space:nowrap;" | '''{{{heading}}}''' | {{{value|}}} <noinclude>[[Category:Шаблони|Quickbar item]]</noinclude> b2pdlg4ykgi89u0xow300mnrxy3g9c7 10 287 25621 17454 2019-10-18T18:41:04Z Eihel 4022 layout 25621 wikitext text/x-wiki <div id="region_list"> {{ #if: {{{regionmap|}}} | [[Image:{{{regionmap}}}|thumb|{{{regionmapsize|350px}}}|{{{regionmapprint|}}}|{{{regionmaptext|}}}]] }}<!-- -->{{ #if: {{{region1name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region1color}}}|{{{region1name}}}|{{{region1items}}}|{{{region1description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region2name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region2color}}}|{{{region2name}}}|{{{region2items}}}|{{{region2description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region3name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region3color}}}|{{{region3name}}}|{{{region3items}}}|{{{region3description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region4name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region4color}}}|{{{region4name}}}|{{{region4items}}}|{{{region4description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region5name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region5color}}}|{{{region5name}}}|{{{region5items}}}|{{{region5description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region6name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region6color}}}|{{{region6name}}}|{{{region6items}}}|{{{region6description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region7name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region7color}}}|{{{region7name}}}|{{{region7items}}}|{{{region7description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region8name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region8color}}}|{{{region8name}}}|{{{region8items}}}|{{{region8description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region9name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region9color}}}|{{{region9name}}}|{{{region9items}}}|{{{region9description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region10name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region10color}}}|{{{region10name}}}|{{{region10items}}}|{{{region10description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region11name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region11color}}}|{{{region11name}}}|{{{region11items}}}|{{{region11description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region12name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region12color}}}|{{{region12name}}}|{{{region12items}}}|{{{region12description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region13name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region13color}}}|{{{region13name}}}|{{{region13items}}}|{{{region13description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region14name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region14color}}}|{{{region14name}}}|{{{region14items}}}|{{{region14description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region15name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region15color}}}|{{{region15name}}}|{{{region15items}}}|{{{region15description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region16name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region16color}}}|{{{region16name}}}|{{{region16items}}}|{{{region16description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region17name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region17color}}}|{{{region17name}}}|{{{region17items}}}|{{{region17description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region18name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region18color}}}|{{{region18name}}}|{{{region18items}}}|{{{region18description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region19name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region19color}}}|{{{region19name}}}|{{{region19items}}}|{{{region19description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region20name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region20color}}}|{{{region20name}}}|{{{region20items}}}|{{{region20description}}} }} }} </div> <noinclude> Шаблон використовується для оформлення списків регіонів із зазначенням його назви, опису та кольору на мапі: <pre><nowiki> {{Regionlist | regionmap=Файл з мапою регіону | regionmaptext=Підпис до мапи | regionmapsize=Розмір мапи у px (за замовчуванням використовується розмір 350px) | region1name=Назва першого регіону | region1color=Колір регіону (код за схемою HTML) | region1items=Список субрегіонів (відображається в дужках після назви регіону) | region1description=Опис регіону }} </nowiki></pre> [[Category:Шаблони|Regionlist]] </noinclude> be0hau5yfeehadpilvqzl1qn7cuy14g 10 288 2163 2162 2013-03-28T00:40:40Z MF-Warburg 4 5 версій: Importing from Incubator 2163 wikitext text/x-wiki {| |- | width="32px" bgcolor="{{{1}}}" | || '''{{{2}}}''' {{ #if: {{{3|}}} | ({{{3}}}) }}<br />{{{4}}} |} <noinclude>[[Category:Шаблони‎|Regionlistitem]]</noinclude> 89aqw7ld072y9kjpng5dzb2gtqtk72z 10 289 2165 2164 2013-03-28T00:40:40Z MF-Warburg 4 1 версія: Importing from Incubator 2165 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Template:За]] lwe9ljx3iv90fwfgmr47wtebjk603zn 10 290 24224 24038 2019-05-03T21:00:28Z Dimon2711 4042 Захистив «[[Шаблон:Pagebanner]]»: популярна сторінка ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) [каскадний] 24038 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Pagebanner/styles.css"/> <includeonly>{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:User}} | {{Userpagebanner}} }}<!-- -->{{GPX indicator}}{{PAGEBANNER:{{#switch: {{{1|}}} | none | Europe | North America | Pagebanner default.jpg | Pagebanner_default.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Pagebanner default.jpg }} | Middle East | ME | North Africa | Asia | Mena-asia default banner.jpg | Mena-asia_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Mena-asia_default_banner.jpg }} | South America | SA | Africa | S-amer africa default banner.jpg | S-amer_africa_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | S-amer africa default banner.jpg }} | Caribbean | Caribbean default banner.jpg | Caribbean_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Caribbean default banner.jpg }} | Australia | Oceania | Australia-oceania default banner.jpg | Australia-oceania_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Australia-oceania default banner.jpg }} | New Zealand | NZ | NZ default banner.jpg | NZ_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | NZ default banner.jpg }} | Travel topic | Topic | TT | TT Banner.jpg | TT_Banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | TT Banner.jpg }} | Flying | Generic flying banner.jpg | Generic_flying_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Generic flying banner.jpg }} | Dive guide | Dive | Diving | Default Scuba diving banner.JPG | Default_Scuba_diving_banner.JPG | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Default Scuba diving banner.JPG }} | Itinerary | Itinerary banner.jpg | Itinerary_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Itinerary banner.jpg }} | Phrasebook | Welcome banner.jpg | Welcome_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Welcome banner.jpg }} | Disambiguation page | Disambiguation banner.png | Disambiguation_banner.png | = Disambiguation banner.png | #default = {{{1|}}} }} | {{#if: {{{caption|}}} | tooltip={{{caption|}}} }} | {{#if: {{{pgname|}}} | pgname={{{pgname|}}} }} | {{#if: {{{origin|}}} | origin={{{origin|}}} }} | {{#if: {{{unesco|}}} | icon-unesco=UNESCO_World_Heritage_List }} | {{#if: {{{star|}}} | icon-star=Star_article }} | {{#if: {{{otbp|}}} | icon-otbp=Previously_Off_the_beaten_path }} | {{#if: {{{dotm|}}} | icon-dotm=Previous_Destinations_of_the_month }} | {{#if: {{{ftt|}}} | icon-ftt=Previous_Featured_travel_topics }} | toc={{#ifeq: {{{notoc|}}} | true | no | yes }} }}<!-- -->{{#if: {{{disambig|}}} | {{#switch: {{{disambig|}}} | yes={{other uses}} | #default ={{other uses|{{{disambig}}}}} }} | }}<!-- -->{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{NS:0}}|{{#if:{{#invoke:Wikidata|getSiteLink|ukwiki}}||[[Category:Articles without Wikipedia links (via Wikidata)]]}}}}<!-- -->{{#ifeq: {{{1|}}} | Disambiguation banner.png | {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{NS:0}} }} | {{#if: {{#property:P948}} | {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | }} | {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:}} | {{#switch: {{{1|}}} | = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | }} | Pagebanner default.jpg | Pagebanner_default.jpg | Mena-asia default banner.jpg | Mena-asia_default_banner.jpg | S-amer africa default banner.jpg | S-amer_africa_default_banner.jpg | Caribbean default banner.jpg | Caribbean_default_banner.jpg | Australia-oceania default banner.jpg | Australia-oceania_default_banner.jpg | TT Banner.jpg | TT_Banner.jpg | Generic flying banner.jpg | Generic_flying_banner.jpg | Default Scuba diving banner.JPG | Default_Scuba_diving_banner.JPG | Itinerary banner.jpg | Itinerary_banner.jpg | Welcome_banner.jpg | Welcome banner.jpg | Europe | North America | Middle East | ME | North Africa | Asia | South America | SA | Africa | Caribbean | Australia | Oceania | New Zealand | NZ | Travel topic | Topic | TT | Flying | Dive guide | Dive | Diving | Itinerary | Phrasebook | NZ default banner.jpg | = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | }} | #default = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | }} {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:0}} | {{#ifeq: {{{fop|}}} | yes | | [[Category:Banner missing from Wikidata]] }} }} }} }} }} }}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> gwg7i3ykkwbrw8atk83qyoiub1cqe78 10 291 4925 2177 2013-04-03T13:45:31Z RLuts 5 4925 wikitext text/x-wiki <div class="titleblock" style="font-size:15px; width:100%; height: 30px; background-color: {{#if: {{{color|}}}|{{{color|}}}}}; text-align: center; margin: 0;"> <table style="height: 100%; width: 100%;"><tr style="height: 100%; width: 100%;"><td style="height: 100%; width: 100%; vertical-align: middle;">'''{{#if: {{{title|}}}|{{{title|}}}}}'''</td></tr></table> </div><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> b1c1bi2fzokbsz45uppd9r24y2gey06 10 292 8870 7109 2013-07-27T10:59:58Z RLuts 5 8870 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#switch: {{{1|fuchsia}}} | go = brown | see = #4682B4 | do = grey | buy = mediumaquamarine | eat = chocolate | drink = black | sleep = MidnightBlue | other = forestgreen }}</includeonly><noinclude> Шаблон задає кольори символів в залежності від типу об'єкта (готель, кафе, визначне місце і т.д.) [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> 2puw6n8alfz3kwqt6dl9j7xtdu9wsbe 10 293 2181 2180 2013-03-28T00:40:41Z MF-Warburg 4 1 версія: Importing from Incubator 2181 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Template:Підпис]] chdy19z9nsxkkzvk7cnx2pexkop7eq8 10 294 23079 23078 2019-03-15T21:41:07Z Dimon2711 4042 Змінив рівень захисту для "[[Шаблон:Welcomeblock]]": важлива сторінка ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) 23078 wikitext text/x-wiki <div class="mainwelcome" style="height:280px; width:100%;background-color: #decfff; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; text-align:center; position:relative; box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5);"> <div style="font-size:180%; padding-top: 15px;">Ласкаво просимо до [[Wikivoyage:Про Вікімандри|Вікімандрів]]</div> <div style="font-size:110%; padding-top: 8px;">''вільного туристичного путівника, [[Wikivoyage:Вперед!|який може редагувати кожен]]''<br /> <span style="color: #222">''Будь ласка, перед тим як написати статтю, прочитайте наші [[Wikivoyage:Довідка|правила та поради]]''</span></div> <div style="position: absolute; left: 10px; top: 135px; color: #5d5d5d;">Сьогодні&nbsp;{{CURRENTDAYNAME}},&nbsp;{{CURRENTDAY}} {{CURRENTMONTHNAMEGEN}}&nbsp;{{CURRENTYEAR}} року</div> <div style="position: absolute; right: 10px; top: 135px; color: #5d5d5d;">У розділі українською &nbsp;—&nbsp;[[Special:Statistics|{{NUMBEROFARTICLES}}]] {{PLURAL:{{NUMBEROFARTICLES:R}}]|стаття|статті|статей}}</div> <div style="position:absolute; top: 135px; width:220px; text-align:center; left: 52.5%; margin-left: -110px; border: 1px #fff dotted; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; "> [[Файл:Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg|40px|alt=|link=Вікімандри:Портал спільноти]] ''[[Вікімандри:Портал спільноти|Взяти участь!]]'' </div> <div style="position:absolute; top: 200px; width:650px; text-align:center; left: 50%; margin-left: -275px"> [[Азія|Азія]] · [[Антарктида]] · [[Африка|Африка]] · [[Європа|Європа]] · [[Океанія|Океанія]] · [[Південна Америка|Південна Америка]] <br /> [[Північна Америка|Північна Америка]] · [[Маршрути|Маршрути]] · [[Розмовники|Розмовники]] · [[Загальні теми|Загальні теми Вікімандрів]] </div> </div><noinclude>[[Category:Шаблони|Welcomeblock]]</noinclude> sn6ge4mmjswcwhxvr5rxmij1g3pd4mc 10 296 2227 2226 2013-03-28T00:40:43Z MF-Warburg 4 11 версій: Importing from Incubator 2227 wikitext text/x-wiki <includeonly><span style="padding: 0 .3em; background-color: {{#switch: {{{1}}} |E|Е = #7ace52; color: #FFF; |M|М = #0090ff; color: #FFF; |H|Н = #0090ff; color: #FFF; |P|Р = #828282; color: #FFF; |T|Т = #FFFF00; color: #828282; |#default = #FFFFFF; color: #000; border: 1px solid #000; }}">'''{{{1}}}{{{2}}}'''</span></includeonly><noinclude> == Використання == <pre> {{Автошлях|E|40}}, {{Автошлях|M|40}}, {{Автошлях|H|40}}, {{Автошлях|P|40}}, {{Автошлях|T|40}}</pre> === Результат === {{Автошлях|E|40}}, {{Автошлях|M|40}}, {{Автошлях|H|40}}, {{Автошлях|P|40}}, {{Автошлях|T|40}} [[Category:Шаблони|Автошлях]] </noinclude> oah5qjeag0v9w4bqqq2c9t75pc5vibr 10 297 10024 10023 2013-08-28T18:39:45Z RLuts 5 Скасування редагування № 10023 користувача [[Special:Contributions/RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|обговорення]]) 10024 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#if: {{{1|}}}|{{#isin:{{{1}}}}}}}</includeonly><noinclude> == Використання == Використовується для відображення рядка [[Вікімандри:Географічна ієрархія|географічної ієрархії]] <pre> {{В|Стаття на рівень вище}} </pre> [[Category:Шаблони|В]] </noinclude> ixyavib9j442evgrjwngq0ddu5o68n5 10 299 5678 4927 2013-04-11T12:44:32Z RLuts 5 вилучено посилання на майстерню згідно обговорення 5678 wikitext text/x-wiki <div style="font-size:115%; float:right; margin: 10px;"> * [[Вікімандри:Кнайпа|Кнайпа]] * [[Вікімандри:Співпраця місяця|Співпраця місяця]] </div> <div style="font-size:115%; float:left; margin: 10px;"> * [[Вікімандри:Довідка|Правила та поради]] * [[Вікімандри:Портал спільноти|Портал спільноти]] </div><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> b5gyx8d4mgp7f2n2lzjnytmwi7qmbic 10 300 30388 25749 2021-02-26T23:18:39Z Minorax 4482 obs tag 30388 wikitext text/x-wiki <div class="center"> <div style="overflow: auto;">{{#switch: {{#expr:{{CURRENTDAY}} mod 4 + 1}} |1={{Фоторяд|Mafra May 2013-2.jpg|ш=400|color=#ffffff|текст=Головний фасад Національного палацу Мафра, [[Португалія]]}} |2={{Фоторяд|1 singapore national day parade 2011 fireworks.jpg|ш=400|color=#ffffff|текст=Вид із [[marina Bay Sands|Marina Bay Sands]] на феєрверк на честь Національного дня [[Сінгапур]]у.}} |3={{Фоторяд|2016 Singapur, Rochor, Świątynia Sri Krishnan (21).jpg|ш=400|color=#ffffff|текст=Індуїстські статуї: в центрі бог [[w:Рама|Рама]] з дружиною [[w:Сіта|Сітою]]. Храм Шрі Крішнан. Рочор, Центральний регіон, [[Сінгапур]].}} |4={{Фоторяд|Aerial photographs of The Fullerton Hotel of Singapore at night.jpg|ш=400|color=#ffffff|текст=Фотографії The Fullerton Hotel [[Сінгапур|Singapore]] вночі з барвистими ліхтарями, що відбиваються у воді (вид з оглядового майданчика Marina Bay Sands)}} }} </div> </div><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 6z40pm6nmqoj29epi6arn4niuxlv0zi 10 301 5820 2261 2013-04-15T11:12:16Z RLuts 5 5820 wikitext text/x-wiki [[Файл:Parashka.JPG|безрамки|праворуч|200px]] '''[[На Парашку через Гуркало|Маршрут «На Парашку через Гуркало»]]''' проходить по українських Карпатах у Львівській області. Парашка – одна з найвищих і наймальовничіших вершин Сколівських Бескидів. Назва гори походить від імені дочки кня­зя Святослава – красуні Парасковії. Княжна тут зустрічалася зі своїм коха­ним – гірським легінем. Парасковія була страчена на горі під час міжусобної битви між синами Святослава. Свідченням цієї трагедії є пам'ятник на схилі гори. Пішохідний похід на Парашку не потребує особливого туристичного спорядження. Достатньо взяти намет, спальник, карімат, казанок та посуд. Пішохідний маршрут найзручніше розпо­чати з с. Корчина, що розкинулося біля підніжжя гори за 4,5 км від залізничної станції Верхнє Синьовидне. {{докладніше|На Парашку через Гуркало}} <noinclude>[[Category:Шаблони|Вибрані маршрути]]</noinclude> dru93jil95hk8eoscfcrzvasjbx9kbi 10 302 3305 2264 2013-03-28T08:28:42Z Voll 30 Видалив !Main category із шаблону - була потрібна тільки в інкубаторі 3305 wikitext text/x-wiki ::''Це стаття із серії «[[Wikivoyage:Довідка|Довідка]]»'' <includeonly> [[Category:Довідка]]</includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Довідка]] </noinclude> il3n5bbixngwo4upj9t5ekrxwbzz8i0 10 303 4929 2266 2013-04-03T13:47:39Z RLuts 5 4929 wikitext text/x-wiki <div style='text-align: right; direction: ltr; margin-left: 1em;'> ''[[{{#if: {{{1|}}}|{{{1|}}}}}|Докладніше …]]'' </div><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 776wn3uyzt0rwfjes4nb78v199mph2j 10 304 9498 4222 2013-08-02T06:49:34Z Voll 30 -iw 9498 wikitext text/x-wiki :''{{PAGENAME}} є [[Wikivoyage:Шаблон мегаполіса|великим містом]], що розділене на райони. Детальна інформація про визначні пам'ятки, місця, де можна поїсти і переночувати знаходиться в статтях про [[#Райони|окремі райони]]. Не забудьте роздрукувати ці статті перед поїздкою.'' om5ic25wnitx0cbf0nlgqgxkpz1gsmg 10 305 4221 3954 2013-03-31T17:49:56Z SteveRBot 176 r2.6.4) (робот вилучив: [[ru:Шаблон:За]] 4221 wikitext text/x-wiki [[File:Symbol support vote.svg|15px|link=]] '''{{{1|За}}}'''<noinclude> [[Категорія:Шаблони:Обговорення]] </noinclude> ejvb4ulcqjsyizoqhe86jmqto4kirxh 10 306 11897 3304 2013-11-06T22:13:38Z Voll 30 11897 wikitext text/x-wiki ::''Це стаття із серії «[[Загальні теми|Загальні теми]]»'' <includeonly></includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Загальні теми]] </noinclude> atohpu4hjehp8vgn6xuenhmn7xcjso6 10 307 9499 3956 2013-08-02T06:50:04Z Voll 30 -iw 9499 wikitext text/x-wiki [[File:Yes_check.svg|20px| ]] '''{{{1|Зроблено}}}'''<noinclude> [[Категорія:Шаблони:Обговорення]] </noinclude> prq9un6pq3gaftwskaduei8ogeevqen 10 308 2282 2281 2013-03-28T00:40:46Z MF-Warburg 4 1 версія: Importing from Incubator 2282 wikitext text/x-wiki [[File:Symbol comment vote.svg|15px|link=]]&nbsp;'''{{{1|Коментар:}}}'''<noinclude>[[Category:Шаблони]]</noinclude> 6pkp9tsgjf79bbos9f9p7ydrytejs2r 10 309 25734 25731 2019-10-27T00:21:34Z Eihel 4022 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Eihel|Eihel]] ([[User talk:Eihel|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 11815 wikitext text/x-wiki <includeonly>'''{{su<noinclude></noinclude>bst:PAGENAME}}''' знаходиться в [[ЧАСТИНА_КОНТИНЕНТУ|ЧАСТИНІ_КОНТИНЕНТУ]]. == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Континент}} </includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Кістяк/Континент]] {{Кістяк/Континент}} </noinclude> bzz7ystyh0l2fw61koba0efdvatpx12 10 310 23632 12040 2019-03-31T23:44:19Z Dimon2711 4042 23632 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{geo||}} {{pagebanner}} '''{{sub<noinclude></noinclude>st:PAGENAME}}''' знаходиться в [[ЧАСТИНА_КОНТИНЕНТУ|ЧАСТИНІ_КОНТИНЕНТУ]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Країна}} </includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Кістяк/Країна]] {{Кістяк/Країна}} </noinclude> 7hk5shdqgip3z3fqfuuxejnqmwi0auy 10 311 25733 25730 2019-10-27T00:21:24Z Eihel 4022 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Eihel|Eihel]] ([[User talk:Eihel|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 12036 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Маршрут «{{su<noinclude></noinclude>bst:PAGENAME}}»''' проходить по [[РЕГІОН|РЕГІОНУ]]. == Зрозуміти == == Підготуватись == == Як дістатись == == Пересуваємось по маршруту == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} </includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Кістяк/Маршрут]] {{Кістяк/Маршрут}}</noinclude> 4a5te8fu94ju4vxu18zw1kqr7fdln5u 10 312 36854 23635 2025-03-27T17:37:25Z Тітаренко Михайло 6121 36854 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{geo||}} {{pagebanner}} {{ДрукРайони}} '''{{su<noinclude></noinclude>bst:PAGENAME}}''' знаходиться в [[РЕГІОН|РЕГІОНІ]]. == Райони == == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Чим зайнятись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Що купувати == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де поїсти == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де розважитись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де зупинитись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Мегаполіс}} </includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Кістяк/Мегаполіс]] {{Кістяк/Мегаполіс}} </noinclude> 3v8de80ailor228515hdrvcbjofchce 10 313 36855 34962 2025-03-27T17:37:43Z Тітаренко Михайло 6121 36855 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{geo||}} {{pagebanner}} '''{{su<noinclude></noinclude>bst:PAGENAME}}''' знаходиться в [[РЕГІОН|РЕГІОНІ]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} </includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Кістяк/Місто]] {{Кістяк/Місто}} </noinclude> 8fbgsteioldrlfsdqdry1eay4lrk26l 10 314 36856 23634 2025-03-27T17:37:59Z Тітаренко Михайло 6121 36856 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{geo||}} {{pagebanner}} '''{{su<noinclude></noinclude>bst:PAGENAME}}''' знаходиться в [[РЕГІОН|РЕГІОНІ]], [[КРАЇНА|КРАЇНІ]]. == Зрозуміти == === Історія === === Ландшафт === === Флора і фауна === === Клімат === == Як дістатись == == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === === Кемпінг === === Просто неба === == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Національний парк}} </includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Кістяк/Національний парк]] {{Кістяк/Національний парк}}</noinclude> 98ovptij8syzzfqf29hzc1vbakl4z7u 10 315 36857 23638 2025-03-27T17:38:10Z Тітаренко Михайло 6121 36857 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{geo||}} {{pagebanner}} '''{{su<noinclude></noinclude>bst:PAGENAME}}''' знаходиться в [[МЕГАПОЛІС|МЕГАПОЛІСІ]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Район міста}} </includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Кістяк/Район міста]] {{Кістяк/Район міста}} </noinclude> 71irogqyh2arpan15fw8ek9tspyy0co 10 316 23637 12085 2019-03-31T23:47:30Z Dimon2711 4042 23637 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{geo||}} {{pagebanner}} '''{{su<noinclude></noinclude>bst:PAGENAME}}''' розташований у [[КРАЇНА|КРАЇНІ]]. == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Регіон}} </includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Кістяк/Регіон]] {{Кістяк/Регіон}} </noinclude> duz7qyj4bn5txpkkt09oll879tkufbz 10 317 23639 12035 2019-03-31T23:49:47Z Dimon2711 4042 23639 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{pagebanner|TT Banner.jpg}} '''НАЗВА_МОВИ''' є основною мовою КРАЇНИ. == Довідник з вимови == === Голосні === === Приголосні === === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Здрастуйте. || || |- | Привіт. || || |- | Як у вас справи? || || |- | Добре, дякую. || || |- | Як Вас звати? || || |- | Мене звати _____ || || |- | Дуже приємно познайомитися. || || |- | Будь ласка (прохання) || || |- | Спасибі. || || |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || || |- | Так. || || |- | Ні. || || |- | Вибачте (звернути увагу) || || |- | Пробачте (просити вибачення) || || |- | До побачення. || || |- | Бувай (прощання) || || |- | Я не розмовляю по-''назва мови'' [добре] || || |- | Ви розмовляєте англійською/українською/російською? || || |- | Чи тут хтось розмовляє англійською/українською/російською? || || |- | Допоможіть! || || |- | Обережно! || || |- | Доброго ранку. || || |- | Доброго дня. || || |- | Добрий вечір. || || |- | Добраніч. || || |- | Я не розумію. || || |- | Де знаходиться туалет? || || |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || || |- | Не чіпай мене! || || |- | Я викличу поліцію! || || |- | Поліція! || || |- | Тримайте злодія! || || |- | Мені потрібна ваша допомога. || || |- | Це терміново! || || |- | Я заблукав. || || |- | Я загубив свою сумку. || || |- | Я загубив свій гаманець. || || |- | Я хворий. || || |- | Я поранений. || || |- | Мені потрібен лікар. || || |- | Можна від вас подзвонити? || || |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Текст заголовка !! Текст заголовка !! Текст заголовка |- | 1 || || |- | 2 || || |- | 3 || || |- | 4 || || |- | 5 || || |- | 6 || || |- | 7 || || |- | 8 || || |- | 9 || || |- | 10 || || |- | 11 || || |- | 12 || || |- | 13 || || |- | 14 || || |- | 15 || || |- | 16 || || |- | 17 || || |- | 18 || || |- | 19 || || |- | 20 || || |- | 21 || || |- | 22 || || |- | 23 || || |- | 30 || || |- | 40 || || |- | 50 || || |- | 60 || || |- | 70 || || |- | 80 || || |- | 90 || || |- | 100 || || |- | 150 || || |- | 200 || || |- | 300 || || |- | 400 || || |- | 500 || || |- | 1000 || || |- | 2000 || || |- | 5000 || || |- | 1000000 || || |- | 1000000000 || || |- | Номер || || |- | Половина || || |- | Більше || || |- | Менше || || |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || || |- | Раніше || || |- | Пізніше || || |- | Ранок || || |- | День || || |- | Вечір || || |- | Ніч || || |- | Вранці || || |- | Вдень || || |- | Ввечері || || |- | Вночі || || |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || || |- | Половина _____ || || |- | Пˈятнадцять хвилин _____ || || |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || || |- | 2:00 || || |- | 3:00 || || |- | 4:00 || || |- | 5:00 || || |- | 6:00 || || |- | 7:00 || || |- | 8:00 || || |- | 9:00 || || |- | 10:00 || || |- | 11:00 || || |- | 12:00 || || |- | Полудень || || |- | Північ || || |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || || |- | _____ день/дні/днів || || |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || || |- | _____ місяць/місяці/місяців || || |- | _____ рік/роки/років || || |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || || |- | Вчора || || |- | Завтра || || |- | Цього тижня/місяця/року || || |- | Минулого тижня/місяця/року || || |- | Наступного тижня/місяця/року || || |- | Понеділок || || |- | Вівторок || || |- | Середа || || |- | Четвер || || |- | Пˈятниця || || |- | Субота || || |- | Неділя || || |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || || |- | Лютий || || |- | Березень || || |- | Квітень || || |- | Травень || || |- | Червень || || |- | Липень || || |- | Серпень || || |- | Вересень || || |- | Жовтень || || |- | Листопад || || |- | Грудень || || |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || || |- | Білий || || |- | Сірий || || |- | Червоний || || |- | Синій || || |- | Блакитний || || |- | Жовтий || || |- | Зелений || || |- | Помаранчевий || || |- | Фіолетовий || || |- | Коричневий || || |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || || |- | Один квиток до _____, будь ласка. || || |- | Куди їде цей потяг/автобус? || || |- | Де потяг/автобус до _____? || || |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || || |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || || |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || || |- | ... автовокзалу? || || |- | ... аеропорту? || || |- | ... вокзалу? || || |- | ... готелю _____? || || |- | ... гуртожитку? || || |- | ... українського консульства/посольства? || || |- | ... центру? || || |- | Де є багато _____? || || |- | ... барів? || || |- | ... готелів? || || |- | ... пам'яток? || || |- | ... ресторанів? || || |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || || |- | ... вулицю || || |- | Поверніть направо || || |- | Поверніть наліво || || |- | До _____ || || |- | Повз _____ || || |- | Перед _____ || || |- | Шукайте _____ || || |- | Перехрестя || || |- | Північ || || |- | Південь || || |- | Схід || || |- | Захід || || |- | Вгору || || |- | Вниз || || |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || || |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || || |- | Скільки коштує доїхати до _____? || || |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || || |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || || |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || || |- | В цій кімнаті є _____ || || |- | ... простирадла? || || |- | ... ванна? || || |- | ... телефон? || || |- | ... телевізор? || || |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || || |- | У вас є _____ кімнати? || || |- | … тихіші …? || || |- | ... більші ...? || || |- | ... чистіші …? || || |- | ... дешевші …? || || |- | Добре, я беру. || || |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || || |- | Ви можете запропонувати інший готель? || || |- | У вас є _____ || || |- | … сейф? || || |- | ... індивідуальні сейфи? || || |- | Сніданок/вечеря враховані? || || |- | О котрій сніданок/вечеря? || || |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || || |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || || |- | Дайте рахунок. || || |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || || |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || || |- | Де можна обміняти гроші? || || |- | Який курс обміну? || || |- | Де найближчий банкомат? || || |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для однієї особи/двох осіб, будь ласка. || || |- | Можна меню? || || |- | У вас є фірмові страви? || || |- | У вас є страви місцевої кухні? || || |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || || |- | Я не їм свинину. || || |- | Сніданок || || |- | Обід || || |- | Вечеря || || |- | Я хочу ____. || || |- | ... курку || || |- | ... яловичини || || |- | ... рибу || || |- | ... свинини || || |- | ... ковбасу || || |- | ... сир || || |- | ... яйця || || |- | ... салат || || |- | ... (свіжі) овочі || || |- | ... (свіжі) фрукти || || |- | ... тост || || |- | ... макарони || || |- | ... рису || || |- | ... квасолі || || |- | ... гамбургер || || |- | ... біфштекс || || |- | ... гриби || || |- | ... апельсин || || |- | ... яблуко || || |- | ... банан || || |- | ... ананас || || |- | ... ягоду || || |- | ... виноград || || |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || || |- | ... кави || || |- | ... чаю || || |- | ... соку || || |- | ... мінеральної води || || |- | ... води || || |- | ... пива || || |- | ... червоного/білого вина || || |- | ... горілки || || |- | ... віскі || || |- | ... рому || || |- | ... газованої води || || |- | ... апельсинового соку || || |- | ... коли || || |- | Дайте, будь ласка ____. || || |- | … солі || || |- | … перцю || || |- | … масла || || |- | Офіціант! || || |- | Я закінчив. || || |- | Я наївся. || || |- | Це було чудово. || || |- | Можете прибрати зі столу. || || |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || || |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || || |- | Є столики? || || |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || || |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || || |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || || |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || || |- | Тут є буфет? || || |- | Ще одну, будь ласка. || || |- | Коли ви зачиняєтеся? || || |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || || |- | Скільки це коштує? || || |- | Це занадто дорого. || || |- | Ви приймете _____? || || |- | Дорого || || |- | Дешево || || |- | Я не можу собі цього дозволити. || || |- | Я цього не хочу. || || |- | Ви мене обманюєте. || || |- | Мені це не цікаво. || || |- | Добре, я візьму. || || |- | Дайте, будь ласка, пакет. || || |- | У вас є доставка (за кордон)? || || |- | Давайте дві. || || |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні ... || || |- | ... зубна паста || || |- | ... зубна щітка || || |- | ... тампони || || |- | ... мило || || |- | ... шампунь || || |- | ... аспірин (знеболююче) || || |- | ... ліки від застуди || || |- | ... ліки від живота || || |- | ... бритва || || |- | ... парасолька || || |- | ... лосьйон від засмаги || || |- | ... листівка || || |- | ... поштові марки || || |- | ... батарейки || || |- | ... папір || || |- | ... ручка || || |- | ... книги українською мовою || || |- | ... журнали українською мовою || || |- | ... газета українською мовою || || |- | ... ''Назва мови''-український словник || || |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || || |- | Я можу взяти страховку? || || |- | СТОП || || |- | Односторонній рух || || |- | Поступіться дорогою || || |- | Парковки немає || || |- | Обмеження швидкості || || |- | Заправка || || |- | Бензин || || |- | Дизельне паливо || || |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || || |- | Ми один одного не зрозуміли. || || |- | Куди ви мене везете? || || |- | Мене заарештовано? || || |- | Я громадянин України. || || |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || || |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || || |- | Я можу сплатити штраф зараз? || || |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} </includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Кістяк/Розмовник]] {{Кістяк/Розмовник}}</noinclude> 44eim8d19tjoy1s3wf8duxvp04w1tz6 10 319 3306 2401 2013-03-28T08:28:55Z Voll 30 Видалив !Main category із шаблону - була потрібна тільки в інкубаторі 3306 wikitext text/x-wiki <includeonly> [[Category:Мета-статті]]</includeonly><noinclude> [[Category:Шаблони|Мета-статті]] </noinclude> bsgn3q1p1pkt9ywxtqr20sqqsravj55 10 320 4930 2403 2013-04-03T13:48:39Z RLuts 5 4930 wikitext text/x-wiki Створення кістяку проекту, себто написання основних розділів довідки, правил, а також статей про континенти, держави та великі міста.<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 0r77gy9r1azyariqxk7gtc93p9x8p8s 10 321 37774 37403 2025-06-12T15:30:07Z Assyrian Human 6497 37774 wikitext text/x-wiki [[File:Луцький_замок_на_заході_сонця.jpg|frameless|200px|right]] '''[[Луцьк]]''' — історичне місто на заході [[Україна|України]], адміністративний центр [[Волинська область|Волинської області]] та одне з найдавніших міст країни. Розташований на річці Стир та її притоках, Луцьк має багате середньовічне минуле та є важливим культурним і туристичним осередком Волині. Перша писемна згадка про місто датується 1085 роком. Упродовж століть Луцьк був резиденцією волинських князів, центром удільного князівства, а також важливим містом у складі Великого князівства Литовського, Польщі та Російської імперії. Головна архітектурна окраса — Луцький замок, або замок Любарта, збережений з XIV століття, є символом міста та однією з найкраще вцілілих фортець України. Окрім замку, Луцьк приваблює туристів вузькими старовинними вуличками, унікальним будинком із химерами, численними храмами різних конфесій, зокрема костелом святих апостолів Петра і Павла та Монастирем бриґідок. Місто має насичене культурне життя, численні музеї, театри, фестивалі та сучасну інфраструктуру для подорожей і відпочинку. {{Докладніше|Луцьк}} <noinclude>[[Категорія:Шаблони|Найкращі статті]]</noinclude> 246yhp2fl7mfclsfcs9fvvozkhz6qw9 10 322 6484 2422 2013-05-08T22:12:29Z Lystopad 52 зміна категорії 6484 wikitext text/x-wiki [[File:X mark.svg|20px|link=]] '''{{{1|Не зроблено}}}'''<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Обговорення]]</noinclude> l4h4l8ai9csgfz7z71ptrqqe4b02duv 10 323 22353 15028 2019-02-06T15:06:34Z Dimon2711 4042 22353 wikitext text/x-wiki <includeonly> {| style="width: 100%; border: 2px dotted lightblue; text-align: center" |Ця стаття містить текст, перекладений зі статті "[[:{{{мова}}}:{{{стаття}}}|{{{стаття}}}]]" Вікімандрів {{#switch:{{{мова}}} |ru=російською мовою |en=англійською мовою |de=німецькою мовою |es=іспанською мовою |fr=французькою мовою |pl=польською мовою |pt=португальською мовою |ro=румунською мовою |sv=шведською мовою |si=сингальською мовою |ta=тамільською мовою |ja=японською мовою |zh=китайською мовою |eo=мовою есперанто |it=італійською мовою |ceb=себуанською мовою |{{{мова}}}}}. А [http://{{{мова}}}.wikivoyage.org/w/index.php?title={{urlencode:{{{стаття}}}}}&action=history тут] знаходиться список її авторів. |}</includeonly><noinclude> '''Документація:''' Використання: <nowiki>{{ОА|мова=en|стаття=Main Page}}</nowiki> Результат: {{ОА|мова=en|стаття=Main Page}} </noinclude> r2vsmzewtl1bxm1l60uik8lekyxudr0 10 324 2448 2447 2013-03-28T00:40:56Z MF-Warburg 4 1 версія: Importing from Incubator 2448 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Template:ОА]] 8ihvm64jdrvgsee5iu4rbhmphjmbc0r 10 326 4220 3955 2013-03-31T17:49:46Z SteveRBot 176 r2.6.4) (робот вилучив: [[ru:Шаблон:Против]] 4220 wikitext text/x-wiki [[File:Symbol oppose vote.svg|15px|link=]] '''Проти'''<noinclude> [[Категорія:Шаблони:Обговорення]] </noinclude> 2ll1aivzu7su3168fyxrl97esqzmgxc 10 334 2483 2482 2013-03-28T00:40:58Z MF-Warburg 4 3 версії: Importing from Incubator 2483 wikitext text/x-wiki <small>—&nbsp;''Це написав, але не підписав користувач [[User:{{{1}}}|{{{1}}}]] ([[User talk:{{{1}}}|обговорення]] • [[Special:Contributions/{{{1}}}|внесок]]){{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}|&#32;{{{2}}}|}}.''</small><noinclude>[[Category:Шаблони|Підпис]]</noinclude> sy9wrb9h3wqpl676x5cawdvbugk9mpj 10 336 36801 33451 2025-03-25T15:27:42Z Тітаренко Михайло 6121 36801 wikitext text/x-wiki <div style="text-align:center;"> [[File:Wikipedia-logo.svg|20px|link=w:Головна сторінка]]&nbsp;[[w:Головна сторінка|'''Вікіпедія''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[File:Wiktionary-logo.svg|20px|link=wikt:Головна сторінка]]&nbsp;[[wikt:Головна сторінка|'''Вікісловник''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[File:Wikibooks-logo.svg|20px|link=b:Головна сторінка]]&nbsp;[[b:Головна сторінка|'''Вікіпідручник''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[File:Wikiquote-logo.svg|20px|link=q:Головна сторінка]]&nbsp;[[q:Головна сторінка|'''Вікіцитати''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[File:Wikisource-logo.svg|20px|link=s:Головна сторінка]]&nbsp;[[s:Головна сторінка|'''Вікіджерела''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[File:Wikispecies-logo.svg|20px|link=wikispecies:Головна стаття]]&nbsp;[[wikispecies:Головна сторінка|'''Віківиди''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[File:Commons-logo.svg|20px|link=:commons:Головна сторінка]]&nbsp;[[:commons:Головна сторінка|'''Вікісховище''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[File:Wikinews-logo.svg|25px|link=n:Головна]]&nbsp;[[n:Головна|'''Вікіновини''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[File:Wikimedia_Community_Logo.svg|20px|link=m:Головна сторінка/uk]]&nbsp;[[m:Головна сторінка/uk|'''Мета-Вікі''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[File:Wikiversity-logo.svg|20px|link=betawikiversity:Головна сторінка]]&nbsp;[[betawikiversity:Головна сторінка|'''Віківерситет''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; [[File:Wikidata-logo-en.svg|20px|link=d:Wikidata:Головна сторінка]]&nbsp;[[d:Wikidata:Головна сторінка|'''Вікідані''']]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; '''Вікімандри доступні іншими мовами:''' [[:en:|Англійською]] • [[:bn:|বাংলা]] • [[:cs:|Čeština]] • [[:de:|Deutsch]] • [[:el:|Ελληνικά]] • [[:eo:|Esperanto]] • [[:es:|Español]] • [[:fa:|فارسی]] • [[:fi:|Suomi]] • [[:fr:|Français]] • [[:he:|עברית]] • [[:hi:|हिन्दी]] • [[:ja:|日本語]] • [[:id:|Bahasa Indonesia]] • [[:it:|Italiano]] • [[:nl:|Nederlands]] • [[:pl:|Polski]] • [[:ps:|پښتو]] • [[:pt:|Português]] • [[:ro:|Română]] • [[:shn:|ၵႂၢမ်းတႆးလူင်]] • [[:sv:|Svenska]] • [[:tr:|Türkçe]] • [[:vi:|Tiếng Việt]] • [[:zh:|中文]]<br/> </div> n33tijep8kpmbs1nsptt42kkbebl6br 10 337 4931 2491 2013-04-03T13:49:05Z RLuts 5 4931 wikitext text/x-wiki <includeonly>{| align={{{align|right}}} cellspacing=0 cellpadding=2 style="float:{{{align|right}}}; border-style:ridge; border-width:{{{border|3}}}px; border-color:{{{color|white}}}; font-size:90%; line-height:100%; margin-top:3px; margin-bottom:3px;{{#switch:{{{align|right}}}|right=&#032;margin-left:6px; clear:right;|left=&#032;margin-right:6px; clear:left;}}" {{#if:{{{1|}}}| {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} align=center {{!}}{{!}}[[File:{{{1|}}}{{!}}center{{!}}{{#if:{{{ш|}}}|{{{ш}}}px|thumb}}{{!}}<div style{{eq}}"align-text:center">{{{текст1|}}}</div>]]|{{#if:{{{текст|}}}|| {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} {{!}}{{!}}[[File:Gerbera_white_background.jpg{{!}}45px]]}}}}{{#if:{{{2|}}}|&#032; {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} align=center {{!}}{{!}}[[File:{{{2|}}}{{!}}center{{!}}{{#if:{{{ш|}}}|{{{ш}}}px|thumb}}{{!}}<div style{{eq}}"align-text:center">{{{текст2|}}}</div>]]}}{{#if:{{{3|}}}|&#032; {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} align=center {{!}}{{!}}[[File:{{{3|}}}{{!}}center{{!}}{{#if:{{{ш|}}}|{{{ш}}}px|thumb}}{{!}}<div style{{eq}}"align-text:center">{{{текст3|}}}</div>]]}}{{#if:{{{4|}}}|&#032; {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} align=center {{!}}{{!}}[[File:{{{4|}}}{{!}}center{{!}}{{#if:{{{ш|}}}|{{{ш}}}px|thumb}}{{!}}<div style{{eq}}"align-text:center">{{{текст4|}}}</div>]]}}{{#if:{{{5|}}}|&#032; {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} align=center {{!}}{{!}}[[File:{{{5|}}}{{!}}center{{!}}{{#if:{{{ш|}}}|{{{ш}}}px|thumb}}{{!}}<div style{{eq}}"align-text:center">{{{текст5|}}}</div>]]}}{{#if:{{{6|}}}|&#032; {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} align=center {{!}}{{!}}[[File:{{{6|}}}{{!}}center{{!}}{{#if:{{{ш|}}}|{{{ш}}}px|thumb}}{{!}}<div style{{eq}}"align-text:center">{{{текст6|}}}</div>]]}}{{#if:{{{7|}}}|&#032; {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} align=center {{!}}{{!}}[[File:{{{7|}}}{{!}}center{{!}}{{#if:{{{ш|}}}|{{{ш}}}px|thumb}}{{!}}<div style{{eq}}"align-text:center">{{{текст7|}}}</div>]]}}{{#if:{{{текст|}}}|&#032; {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} align=center {{!}}{{!}}<div style{{eq}}"padding-bottom:3px; width:{{{ш|240}}}px">{{{текст|}}}</div>}} |}</includeonly><noinclude>{{Фотоколонка|Adoxa moschatellina 210406.jpg|Adoxa_moschatellina_210406a.jpg}}[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> e2looagojcoapqu8d6k36m88xko268j 10 338 8917 2498 2013-07-30T10:12:54Z RLuts 5 довільні з [[ВМ:Цікавинки]] 8917 wikitext text/x-wiki * У пустелі Руб-ель-Халі ([[Саудівська Аравія]]) підлітки катаються на сноуборді, лижах та санчатах прямо на піску. Сніг тут випадає настільки рідко (приблизно раз у 30-40 років), що замість снігових масивів для спусків почали використовуватись дюни, при чому вважається, що катання у пустелі є набагато безпечнішим, ніж катання у горах. * Дзвіниця Києво-Печерської Лаври має висоту близько 97 метрів, є третьою найбільшою православною дзвіницею світу.<noinclude> [[Category:Шаблони|Цікавинки]] </noinclude> r7y35nceqell6a3bqndyrcvf87gyoum 10 339 4932 2501 2013-04-03T13:49:31Z RLuts 5 4932 wikitext text/x-wiki <abbr title="Цей об'єкт входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО">[[File:Swedish world heritage sign.PNG|{{{1|20}}}px|link=]]</abbr><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 263b7bbzv698au84pzliibs5cuexi3f 4 342 8928 4486 2013-07-30T12:44:30Z Voll 30 -iw bad it link 8928 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Багато географічних назв мають різне написання, а іноді навіть різний зміст залежно від мови. У цій довідці ви знайдете загальні правила щодо використання географічних назв у заголовках і тексті статей. == Використовуйте українськомовні назви == Ми пишемо путівник українською мовою, тому в назвах і текстах статей використовуються '''тільки загальноприйняті українськомовні назви''' і '''тільки українськими літерами''': навіть для тих країн, в яких ніколи не чули українську мову. Якщо ви не впевнені у виборі загальноприйнятої назви, зробіть невеликий пошук або просто візьміть назву з [[:w:uk:Головна сторінка|українського розділу Вікіпедії]]. Наприклад: * [[Прибалтика]], але не ''Балтія'' * [[Відень]], але не ''Вєна'' * [[Краків]], але не ''Кракув'' або ''Краков'' * [[Неаполь]], але не ''Napoli'' або ''Наполі'' Втім, у тексті статті обов'язково потрібно згадати ''назву на місцевій мові'', а іноді і декілька назв (наприклад, офіційну і народну), оскільки саме ці слова зустрінуться мандрівникові в дорозі. Мандрівникам, котрі збираються в [[Лісабон]], важливо знати, що на португальській мові місто пишеться як ''Lisboa'', але ось румунська назва ''Olisipo'' їм навряд чи знадобиться. Бувають і складні випадки: наприклад, влада [[Казахстан|Казахстану]] змінили назви деяких казахських міст, а українські картографи послідували їх прикладу. У цій ситуації ми використовуємо поточні назви ([[Семей]] замість Семипалатинськ, [[Костанай]] замість Кустанай), оскільки саме вони присутні на картах і на місцевості. Для деяких віддалених або маловідомих місць поширеної української назви може просто не бути. У цій ситуації слід використовувати ''найпоширенішу назву на місцевій мові'', записану українськими літерами. Ми з повагою ставимось до мов і культур різних країн, а також до їх історичних назв, але для нашого проекту найважливіше, щоб україномовним користувачам було легко знаходити статті під знайомими іменами. Пам'ятайте - [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|мандрівник насамперед]]! == Використовуйте короткі назви == Принцип [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічної ієрархії]] дозволяє легко визначити місцезнаходження будь-якого міста чи регіону, тому ми намагаємося робити назви статей (і відповідні URL-адреси) як можна найкоротшими: наприклад, пишіть просто [[Сімферополь]] , а не ''Сімферополь, Крим'' або навіть ''Сімферополь, Крим, Україна''. Місцезнаходження Сімферополя на карті світу і так буде зрозуміло з вмісту сторінки, навігаційного рядка, а також зі статей [[Крим]] і [[Україна]]. Є, втім, і один виняток - це [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|райони великих міст]]. Вони повинні бути названі таким чином: «''назва міста''/''назва району''». Наприклад: * [[Париж/Монмартр]] * [[Нью-Йорк/Бруклін]] Робіть назви районів короткими і намагайтеся не повторювати назву міста. [[Санкт-Петербург/Південь]] коротше і зручніше ніж «Санкт-Петербург/Південь Санкт-Петербургу». Вибір короткої назви не означає, що потрібно скочуватися до використання '''абревіатур'''. ПАР або США цілком доречні в тексті, проте заголовки цих статей повинні містити повне ім'я країни: [[Південно-Африканська республіка]] і [[Сполучені Штати Америки]]. '''Народні назви''', а також неофіційні скорочення і абревіатури гідні згадки, але тільки один раз, причому в статті про відповідне місто. Не варто всюди писати «Пітер» або «Владик»: багато читачів просто не зрозуміють, про що йде мова. Назви регіонів теж повинні бути короткими, але в розумних межах. Наприклад, [[Західна Україна|Західну Україну]] не можна замінити на «Україна (Захід)», адже мандрівник, який приїхав в [[Україна|Україну]], відвідує не «Захід», а саме «Західну Україну». == Неоднозначності == Для місць з однаковою назвою доводиться вносити уточнення. Зробити це можна одним із таких способів: * Використовувати ''повні назви'': наприклад, [[Ростов-на-Дону]] і [[Ростов Великий]] або [[Великий Новгород]] і [[Нижній Новгород]] * Якщо два місця знаходяться ''на одному рівні'' [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічної ієрархії]] (наприклад, обидва є містами), уточніть назву, розмістивши в дужках назву країни або регіону: [[Брест (Білорусь)]] і [[Брест (Франція)]] або [[Совєтськ (Калінінградська область)]] і [[Совєтськ (Кіровська область)]]. Можна використовувати штати, провінції і будь-які інші одиниці адміністративного поділу. * Якщо два місця знаходяться ''на різних рівнях'' [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічної ієрархії]], уточніть назву за допомогою слів «місто» або «провінція»: наприклад, [[Гронінген (місто)]] і [[Гронінген (провінція)]]. Зрозуміло, уточнювати назви [[Київ|Київ (місто)]] і [[Київська область|Київ (область)]] не потрібно - вони і так різні: [[Київ]] і [[Київська область]]. Зрідка буває так, що неможливо вирішити неоднозначність, використовуючи тільки одне з цих правил. ''В цьому і тільки в цьому випадку'' використовуйте як уточнення і тип об'єкту, і назву країни або регіону. Наприклад, для міст [[Олбані (Нью-Йорк)]] і [[Олбані (Джорджія)]] в [[США]] можна застосувати правило 1. Але через те, що в [[Західна Австралія|Західній Австралії]] є регіон і місто з такою ж назвою, статті про них повинні іменуватися [[Олбані (регіон, Західна Австралія)]] і [[Олбані (місто, Західна Австралія )]] (але не [[Олбані (Західна Австралія)]] і не [[Олбані (місто)]], як слід було б назвати статтю про місто, виходячи з правила 1 або 2. Іноді два міста мають однакові назви, але розрізняються за своїм статусом або важливості для мандрівника. Всі знають місто [[Орел]] як столицю [[Орловська область|Орловської області]]; при цьому мало хто здогадується про існування в [[Пермський край|Пермському краї]] селища під назвою ''Орел''. У таких випадках набагато зручніше зберегти коротку назву для відомого міста, а уточнювати лише імена його маловідомих тезок: [[Орел]], але [[Орел (Пермський край)]]. За тим же принципом названі статті [[Санкт-Петербург]] і [[Санкт-Петербург (Флорида)]]. Якщо кілька міст або провінцій мають однакові назви, потрібно створити'' [[Wikivoyage:Сторінки вирішення неоднозначностей|сторінку вирішення неоднозначностей]]'', а на початку кожної з «неоднозначних» статей проставити на неї посилання. Для рівних за значенням міст сторінка дозволу неоднозначностей отримає коротку назву - наприклад, [[Ростов]]. Якщо ж коротку назву зайнято відомим місцем, то сторінка дозволу неоднозначностей буде називатися «X (значення)» як, наприклад, [[Санкт-Петербург (значення)]]. В текстах статей посилатися на сторінки дозволу неоднозначностей не треба: навпаки, важливо відразу дати правильне посилання саме на ту статтю, яку ви хочете згадати. Іноді для цього зручно використовувати вертикальну паличку: так, посилання <nowiki>[[Гронінген (провінція)|]]</nowiki> автоматично перетвориться в <nowiki>[[Гронінген (провінція)|Гронінген]]</nowiki> і буде виглядати як [[Гронінген (провінція)|Гронінген]]. Для зручності навігації ми використовуємо шаблон {{tl|Інші значення}} ({{tl|otheruses}}), який автоматично вставить посилання на сторінку вирішення неоднозначностей, зв'язавши таким чином всі статті про місця з однаковим ім'ям. Наприклад, [[Одеса]] використовує {{tl|Інші значення}}, щоб дати посилання на сторінку дозволу неоднозначностей [[Одеса (значення)]]. == Нюанси == *'''Великі букви''' *: На українській мові з великої літери пишуться тільки власні імена, а прийменники і імена загальні завжди пишуться з малої літери. Прикметники, навпаки, стають частиною імені власного і теж пишуться з великої літери. Таким чином, потрібно писати [[Тверська область]] і [[Ладозьке озеро]], [[Нижній Новгород]] і [[Вишній Волочек]], [[Гусь-Хрустальний]] і [[Кам'янець-Подільський]]. *'''Дефіси''' *: Дефіси є невід'ємною частиною назв. Завжди використовуйте їх відповідно до загальноприйнятого написанням. Зазвичай дефіс ставиться в складових назвах ([[Ростов-на-Дону]], [[Ріо-де-Жанейро]]), а також у тих випадках, коли прикметник стоїть за іменником ([[Гусь-Хрустальний]], [[Білгород- Дністровський]]). Якщо ж прикметник стоїть перед іменником, то дефіс не ставиться: [[Нижній Тагіл]], [[Радянська Гавань]]. *'''Числівники''' *: Ми намагаємося не використовувати в назвах статей числівники. Томськ-7 нині зветься [[Сіверськ]], а Арзамас-16 - [[Саров]], так що для більшості міст ця проблема вирішилася сама собою. Якщо вам все-таки зустрінеться назва з числівником - пишіть його коротко, цифрами: ''роз'їзд 81 км'' і ''селище III Інтернаціонал''. Втім, є [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|стійка думка]] про те, що створювати статті про настільки дрібні населені пункти просто не потрібно. *'''Спеціальні символи''' *: Назви статей одночасно задають URL-адреси наших сторінок, тому ніколи не використовуйте в назвах спеціальні символи, такі як " # $ * + < > = @ [ ] \ ^ ` { } | ~ {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Article naming conventions}} __NOTOC__ b5tndgnujzjxy4pjnf8ly6vge9adh0d 4 343 34034 34027 2023-02-15T19:49:50Z Jphwra 1280 /* Колишні адміністратори (за датою) */ 34034 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{shortcat|ВМ:А}} [[Файл:Wikivoyage sysop.svg|300px|безрамки|праворуч]] '''Адміністратори''' — це користувачі, які були вибрані спільнотою та наділені додатковими правами для того, щоб організовувати роботу проекту, а також ефективніше боротися зі спамом і вандалізмом. Вони повинні добре знати правила проекту і мати значний внесок у статтях Вікімандрів. Права: * '''Відкат небажаних змін''' (мають можливість використовувати відкат, щоб швидко скасувати всі зміни, які зроблені останнім редактором. Як правило, застосовується лише у випадку вандалізму) * '''Вилучення сторінки''' (''детальніше у статті [[Вікімандри:Вилучення]]'') * '''Перегляд та відновлення видалених сторінок''' * '''Вилучення файлів''' * '''Захист та зняття захисту сторінок''' (мають можливість помітити певні сторінки захищеними; ці сторінки можуть редагуватись тільки адміністраторами або іншими групами користувачів, в залежності від рівня захисту; ''детальніше у статті [[Вікімандри:Захист сторінок]]'' * '''Блокування та розблокування користувачів та IP-адрес''' (мають можливість застосовувати у разі вандалізму та ігноруванні попереджень) * '''Зміна технічних прав користувачів''' (мають можливість змінювати технічні права користувачів: надавати та знімати прапорці «завантажувач», «відкочувач», «автопатрульний» і «виключення з IP-блокувань») == Як стати адміністратором == Якщо спільнота вважає, що один з користувачів заслуговує того, щоб стати адміністратором, його кандидатура виноситься на номінацію. При висуванні покажіть на конкретних прикладах, що кандидат підходить для ролі адміністратора і добре знайомий з правилами проекту. Голосування триває 1 тиждень з моменту особистого підтвердження кандидатом згоди на сторінці голосування. Якщо такої згоди нема, то голосування вважається недійсним. Користувач обирається адміністратором, якщо набирає понад 70% голосів «за» (з голосів «за» й «проти»). '''Зверніть увагу, що голоси користувачів, кількість правок яких менша 10-ти, не враховуються стюардами.''' == Позбавлення статусу == Адміністратори, які регулярно порушують правила проекту, можуть бути позбавлені повноважень на підставі спільного рішення всіх учасників голосування. Для позбавлення прав адміністратор повинен набрати щонайменше 51% голосів «за» позбавлення (серед голосів «за» і «проти»). Голосування триває 1 тиждень. == Список адміністраторів українських Вікімандрів == === Дійсні адміністратори === * [[User:Фільтр редагувань|Фільтр редагувань]] === Колишні адміністратори (за датою) === * [[User:Jphwra|Jphwra]] (з 13 травня 2022 до 12 лютого 2023) * [[User:Mykola7|Mykola7]] (з 30 січня 2021 до 29 липня 2022) * [[User:Alina Voznaya|Alina Voznaya]] (з 15 грудня 2020 до 15 березня 2021, з 17 березня 2021 до 17 вересня 2021) * [[User:Antanana|Antanana]] (з 25 січня 2018 до 25 липня 2018) * [[User:DerFussi|DerFussi]] (з 13 вересня 2017 до 13 грудня 2017, з 17 січня 2018 до 17 липня 2018) * [[User:Dimon2711|Dimon2711]] (з 15 березня до 14 липня 2019) * [[User:Eihel|Eihel]] (з 26 жовтня 2019 до 9 листопада 2019) * [[User:RLuts|RLuts]] (з 3 квітня 2013 по 3 жовтня 2013, з 30 листопада 2013 до 30 листопада 2014, з 5 жовтня 2015 до 5 жовтня 2016, з 31 січня 2021 до 31 січня 2022) * [[User:Visem|Visem]] (з 25 січня 2018 до 25 липня 2018. з 20 вересня 2018 до 20 вересня 2019, з 11 грудня 2019 до 11 червня 2021) * [[User:Voll|Voll]] (з 2 вересня 2013 до 2 березня 2014, з 7 березня 2014 до 7 вересня 2014, з 10 жовтня 2014 до 11 жовтня 2015, з 8 липня 2017 до 8 липня 2018) {{hidden begin|title=Візуалізація|titlestyle=text-align:right;}} {{#tag:timeline| ImageSize = width:1000 height:auto barincrement:15 PlotArea = left:105 bottom:70 top:0 right:0 Alignbars = justify DateFormat = dd/mm/yyyy Period = from:01/01/2013 till:{{padleft:{{CURRENTDAY}}|2}}/{{padleft:{{CURRENTMONTH}}|2}}/{{CURRENTYEAR}} TimeAxis = orientation:horizontal format:yyyy ScaleMajor = increment:1 start:01/01/2013 Legend = orientation:vertical position:bottom columns:2 Colors = id:FA value:red legend:Колишні&nbsp;адміністратори id:CA value:green legend:Чинні&nbsp;адміністратори id:Lines2 value:gray(0.75) id:Lines3 value:gray(0.9) id:bars value:tan1 BackgroundColors = bars:bars LineData = at:01/01/2013 color:Lines2 layer:Back at:01/04/2013 color:Lines3 layer:Back at:01/07/2013 color:Lines3 layer:Back at:01/10/2013 color:Lines3 layer:Back at:01/01/2014 color:Lines2 layer:Back at:01/04/2014 color:Lines3 layer:Back at:01/07/2014 color:Lines3 layer:Back at:01/10/2014 color:Lines3 layer:Back at:01/01/2015 color:Lines2 layer:Back at:01/04/2015 color:Lines3 layer:Back at:01/07/2015 color:Lines3 layer:Back at:01/10/2015 color:Lines3 layer:Back at:01/01/2016 color:Lines2 layer:Back at:01/04/2016 color:Lines3 layer:Back at:01/07/2016 color:Lines3 layer:Back at:01/10/2016 color:Lines3 layer:Back at:01/01/2017 color:Lines2 layer:Back at:01/04/2017 color:Lines3 layer:Back at:01/07/2017 color:Lines3 layer:Back at:01/10/2017 color:Lines3 layer:Back at:01/01/2018 color:Lines2 layer:Back at:01/04/2018 color:Lines3 layer:Back at:01/07/2018 color:Lines3 layer:Back at:01/10/2018 color:Lines3 layer:Back at:01/01/2019 color:Lines2 layer:Back at:01/04/2019 color:Lines3 layer:Back at:01/07/2019 color:Lines3 layer:Back at:01/10/2019 color:Lines3 layer:Back at:01/01/2020 color:Lines2 layer:Back at:01/04/2020 color:Lines3 layer:Back at:01/07/2020 color:Lines3 layer:Back at:01/10/2020 color:Lines3 layer:Back at:01/01/2021 color:Lines2 layer:Back at:01/04/2021 color:Lines3 layer:Back at:01/07/2021 color:Lines3 layer:Back at:01/10/2021 color:Lines3 layer:Back at:01/01/2022 color:Lines2 layer:Back at:01/04/2022 color:Lines3 layer:Back at:01/07/2022 color:Lines3 layer:Back at:01/10/2022 color:Lines3 layer:Back at:01/01/2023 color:Lines2 layer:Back BarData = bar:alinavozna text:"Alina&nbsp;Vozna" bar:antanana text:"Antanana" bar:derfussi text:"DerFussi" bar:dimon2711 text:"Dimon2711" bar:Eihel text:"Eihel" bar:Jphwra text:"Jphwra" bar:mykola7 text:"Mykola7" bar:rLuts text:"RLuts" bar:visem text:"Visem" bar:voll text:"Voll" bar:filtrredahuvan text:"Фільтр&nbsp;редагувань" PlotData = width:10 textcolor:black align:left anchor:from shift:(5,-4) bar:alinavozna from:15/12/2020 till:15/03/2021 color:FA bar:alinavozna from:17/03/2021 till:17/09/2021 color:FA bar:antanana from:25/01/2018 till:25/07/2018 color:FA bar:derfussi from:13/09/2017 till:13/12/2017 color:FA bar:derfussi from:17/01/2018 till:17/07/2018 color:FA bar:dimon2711 from:15/03/2019 till:14/07/2019 color:FA bar:Eihel from:26/10/2019 till:09/11/2019 color:FA bar:Jphwra from:13/05/2022 till:12/02/2023 color:FA bar:Mykola7 from:30/01/2021 till:29/07/2022 color:FA bar:rLuts from:03/04/2013 till:03/10/2013 color:FA bar:rLuts from:30/11/2013 till:30/11/2014 color:FA bar:rLuts from:05/10/2015 till:05/10/2016 color:FA bar:rLuts from:31/01/2021 till:31/01/2022 color:FA bar:visem from:25/01/2018 till:25/07/2018 color:FA bar:visem from:20/09/2018 till:20/09/2019 color:FA bar:visem from:11/02/2019 till:11/06/2021 color:FA bar:voll from:02/09/2013 till:02/03/2014 color:FA bar:voll from:07/03/2014 till:07/09/2014 color:FA bar:voll from:10/10/2014 till:11/10/2015 color:FA bar:voll from:08/07/2017 till:08/07/2018 color:FA bar:filtrredahuvan from:17/12/2018 till:end color:CA }} {{hidden end}} == Заявки == <pre style="overflow:auto;"> ==== [[Користувач:|]] ==== '''[[Користувач:|]]'''<br /> '''Висунув:''' ~~~~<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' ===== {{За}} ===== Увага! Голосування розпочинається після підтвердження згоди кандидата. # ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== </pre> === Поточні заявки === === Завершені заявки === {{closed}} ==== [[Користувач:Jphwra]] ==== '''[[Користувач:Jphwra]]'''<br /> '''Висунув:''' самовисування<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' прошу продовжмити права на річний термін. --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 23:31, 7 лютого 2023 (EET) :я не вважаю, що маю право тут голосувати, бо не є активним у цьому проекті, однак бачу, що Ви зробили лише 40 редагувань. Вам дійсно потрібні ці права?--[[Користувач:Renvoy|Renvoy]] ([[Обговорення користувача:Renvoy|обговорення]]) 12:56, 8 лютого 2023 (EET) ::так бо саме тут мене атакував київстарівський вандал [[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 18:59, 8 лютого 2023 (EET) ::і власне я на сьогодні тут єдина людина з правами адміна. [[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 19:00, 8 лютого 2023 (EET) :::ну взагалі ця вікі покривається глобальними адмінами, тому нагальної потреби не бачу [[Користувач:Renvoy|Renvoy]] ([[Обговорення користувача:Renvoy|обговорення]]) 00:36, 9 лютого 2023 (EET) ===== {{За}} ===== Увага! Голосування розпочинається після підтвердження згоди кандидата. # ===== {{Проти}} ===== # ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== * ==== [[Користувач:Jphwra]] ==== '''[[Користувач:Jphwra]]'''<br /> '''Висунув:''' самовисування<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' прошу продовжмити права на річний термін. --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 07:42, 3 серпня 2022 (EEST) ===== {{За}} ===== Увага! Голосування розпочинається після підтвердження згоди кандидата. # Щоб збалансувати голос скоріше за все вандала чи ляльки. --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 11:33, 12 серпня 2022 (EEST) # ===== {{Проти}} ===== # <del>--[[Користувач:Baun barum|Baun barum]] ([[Обговорення користувача:Baun barum|обговорення]]) 22:17, 4 серпня 2022 (EEST)</del>Registered after the voting started--[[Користувач:Martin Urbanec|Martin Urbanec]] ([[Обговорення користувача:Martin Urbanec|обговорення]]) 14:25, 12 серпня 2022 (EEST) #:А Ви хто? Вчора тільки зареєструвались і одразу проголосували... Ви в курсі всіх подій? [[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 19:56, 5 серпня 2022 (EEST) #::0 редагувань у статтях. Мені більше знати й не потрібно. [[Користувач:Baun barum|Baun barum]] ([[Обговорення користувача:Baun barum|обговорення]]) 17:42, 6 серпня 2022 (EEST) #:::в мене по всіх Вікіпедіях понад 200 000 редагувань, тож ще раз пиитаю ХТО ВИ? Чому Ви зробивши 10 редагувнь одразу проголосували Проти. Ви дійсно користувач чи такі стороння людина? [[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 19:17, 6 серпня 2022 (EEST) #::::Ну так висувайтеся там де у вас понад 200 000 редагувань. Я подорожуючи побачив плачевний стан цього проєкту, тому вирішив трохи внести свою лепту. А ось ХТО ВИ, що не зробили для цього проєкту нічого корисного? Якраз Ви тут стороння людина. Не бачу сенсу продовжувати розмову. Всього доброго. [[Користувач:Baun barum|Baun barum]] ([[Обговорення користувача:Baun barum|обговорення]]) 19:26, 6 серпня 2022 (EEST) ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== * Права надано стюардом Martin Urbanec [https://meta.wikimedia.org/wiki/Steward_requests/Permissions/2022-08 терміном на 6 місяців до 12 лютого 2023]. --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 18:10, 13 серпня 2022 (EEST) ==== [[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ==== '''[[Користувач:Jphwra|Jphwra]]'''<br /> '''Висунув:''' [[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 19:20, 4 травня 2022 (EEST)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 19:20, 4 травня 2022 (EEST) ===== {{За}} ===== # --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:18, 6 травня 2022 (EEST) ===== {{Проти}} ===== # ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== * Права надано стюардом Hasley [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Steward_requests/Permissions&oldid=23280142 терміном на 3 місяці до 13 серпня 2022]. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 02:10, 13 травня 2022 (EEST) ==== [[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ==== '''[[Користувач:Mykola7|Mykola7]]'''<br /> '''Висунув:''' [[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 22:25, 21 січня 2022 (EET)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' У зв'язку з завершенням терміну дії адмінправ. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 22:25, 21 січня 2022 (EET) ===== {{За}} ===== ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== ===== Підсумок ===== [[m:Special:Permalink/22713532|Granted for 6 months by Martin Urbanec]]. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:52, 29 січня 2022 (EET) ==== [[Користувач:Alina Vozna|Alina Vozna]] ==== '''[[Користувач:Alina Vozna|Alina Vozna]]'''<br /> '''Висунув:''' 15 березня закінчуються мої тимчасові права адміністратора, хочу продовжити цю діяльність. [[Користувач:Alina Vozna|Alina Vozna]] ([[Обговорення користувача:Alina Vozna|обговорення]]) 21:26, 5 березня 2021 (EET)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:'''--[[Користувач:Alina Vozna|Alina Vozna]] ([[Обговорення користувача:Alina Vozna|обговорення]]) 21:26, 5 березня 2021 (EET) ===== {{За}} ===== # --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 11:55, 6 березня 2021 (EET) ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== * Додав запит стюардам [[m:Steward_requests/Permissions#Administrator_access]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 14:31, 17 березня 2021 (EET) * Права надано стюардом Martin Urbanec [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Steward_requests%2FPermissions&type=revision&diff=21233892&oldid=21233883#Alina_Vozna@ukwikivoyage терміном на 6 місяців до 17 вересня 2021]. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:53, 17 березня 2021 (EET) ---- ==== [[Користувач:RLuts|RLuts]] ==== '''[[Користувач:RLuts|RLuts]]'''<br /> '''Висунув:''' Враховуючи напади вандалізму, хотів би налаштувати фільтр редагувань + можливо, подивлюсь на наш [[MediaWiki:Gadget-ListingEditor|ListingEditor]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 09:30, 24 січня 2021 (EET) [[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 09:30, 24 січня 2021 (EET)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 09:30, 24 січня 2021 (EET) ===== {{За}} ===== # --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 13:02, 24 січня 2021 (EET) # --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:07, 24 січня 2021 (EET) # Досвідчений екс-адмін.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 22:22, 24 січня 2021 (EET) # Підтримую. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:30, 25 січня 2021 (EET) # --[[Користувач:Ilya|Ilya]] ([[Обговорення користувача:Ilya|обговорення]]) 11:58, 28 січня 2021 (EET) # --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 16:13, 28 січня 2021 (EET) # {{За}} —[[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 15:07, 30 січня 2021 (EET) ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== * Права надано стюардом Wim b [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Steward_requests/Permissions&direction=prev&oldid=21030781#RLuts@ukwikivoyage терміном на 1 рік до 31 січня 2022]. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:22, 31 січня 2021 (EET) ---- ==== [[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ==== '''[[Користувач:Mykola7|Mykola7]]'''<br /> '''Висунув:''' [[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 15:06, 23 січня 2021 (EET)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 15:06, 23 січня 2021 (EET) ===== {{За}} ===== # --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 18:12, 23 січня 2021 (EET) # Є у нас тут один вандал, який за його словами 40 років живе в Білорусі, при цьому за весь час не може вивчити білоруську мову, славить російського політика і чимось йому невгодив Микола, тільки до чого тут інші користувачі незрозуміло. Ну раз хотів зустрічі з Миколою, то будь ласка. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 13:01, 24 січня 2021 (EET) # Бореться з вандалізмом.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 22:24, 24 січня 2021 (EET) # Підтримую. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:31, 25 січня 2021 (EET) # Не раз спасав мою СО від вандалів... Дякую! --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 16:12, 28 січня 2021 (EET) # --[[Користувач:Ilya|Ilya]] ([[Обговорення користувача:Ilya|обговорення]]) 11:42, 30 січня 2021 (EET) ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== * Права надано стюардом Wim b [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Steward_requests/Permissions&oldid=21027148#Mykola7@ukwikivoyage терміном на 1 рік до 30 січня 2022]. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:22, 30 січня 2021 (EET) ---- ==== [[Користувач:Alina Vozna|Alina Vozna]] ==== '''Висунув:''' Має досвід у редагуванні Вікіпроєктів, пора й надати права адміністратора. Прошу підтримати. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 00:31, 4 грудня 2020 (EET) '''Підтвердження згоди кандидата:'''--[[Користувач:Alina Vozna|Alina Vozna]] ([[Обговорення користувача:Alina Vozna|обговорення]]) 10:27, 4 грудня 2020 (EET) {{ping|Alina Vozna}}, please, yes or no ? ↑↑↑↑ —[[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 09:25, 4 грудня 2020 (EET) ===== {{За}} ===== # {{За}} --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 13:13, 4 грудня 2020 (EET) # {{За}} per [[Користувач:Visem|Visem]] ;) —[[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 12:24, 4 грудня 2020 (EET) ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== За рішенням стюардів, тимчасово надано права адміністратора до 15 березня 2021 року. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 01:25, 16 грудня 2020 (EET) ---- ==== [[Користувач:visem|visem]] ==== '''Висунув:''' У зв'язку із закінченням строку прав адміністратора [[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 15:58, 26 вересня 2019 (EEST)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:'''--[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 15:58, 26 вересня 2019 (EEST) ===== {{За}} ===== # Ми відповідаємо за тих, кого приручили ;-) --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:15, 1 жовтня 2019 (EEST) # Підтримую --[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 01:17, 2 жовтня 2019 (EEST) #{{За}} OK {{Ping|Visem}} —[[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 23:43, 10 листопада 2019 (EET) # {{За}} А чого так довго йде голосування? ;-0 --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 00:59, 11 листопада 2019 (EET) # Підтримую. --[[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 08:17, 26 грудня 2019 (EET) ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== Стюардом поновлено права терміном на 1 рік 6 місяців. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 18:19, 11 грудня 2019 (EET) ---- ==== [[Користувач:Eihel|Eihel]] ==== <div class="plainlinks"> '''[[Користувач:Eihel|Eihel]]''' <small>([[Обговорення користувача:Eihel|talk]] • [[Спеціальна:CentralAuth/Eihel|CA]] • [//tools.wmflabs.org/meta/crossactivity/{{urlencode:Eihel|WIKI}} crossactivity])</small><br /> '''Висунув:''' [[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 23:03, 19 жовтня 2019 (EEST)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' OK —[[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 23:03, 19 жовтня 2019 (EEST)<br /> Transcription of: [[Вікімандри:Кнайпа#Адміністратори чи ні]]<br /> Hello travelers,<br /> I went to apply for the right of administrator <u>temporarily</u>, on Meta, in your community ([[m:Steward_requests/Permissions#Eihel@ukwikivoyage|link of candidacy]]). The first time I came here was to remove vandalism ([[m:SWMT|SWMT]]), then I was propelled rollbacker, right here. For me, it's about editing protected pages (so no administrative actions strictly speaking). By following my history, you notice that I modified lint errors, but some pages are blocked, so inaccessible. Do not worry about my intentions and despite the few editions on this wiki (with more than 16000 total changes on wikis): it's for the sake of Wikimedia!<br /> About that, I need your approval to get this right. Thank you in advance. —Eihel (обговорення) 01:23, 19 жовтня 2019 (EEST) :Since, I went around. In fact, there are only 3 protected pages that I would like to modify. Based on this observation, I only ask you 2 weeks. Thank you —[[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 23:03, 19 жовтня 2019 (EEST) </div> ===== {{За}} ===== #… ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== ===== Підсумок ===== {{Done}} - Granted by [[m:Special:Permalink/19495053|Ruslik0]] until November 9, 2019 —[[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 05:11, 27 жовтня 2019 (EET) ---- ==== [[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ==== '''[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]]'''<br /> '''Висунув:''' Самовисунення. Наразі активно редагую (і ще довго продовжуватиму) Вікімандри, нехай редагувань в мене поки не так багато. Але дійсний адміністратор малоактивний, а адмінроботи тут досить. На щастя, вандали і сюди дісталися і простим відкотом не завжди можна обійтись. Сподіваюся на підтримку від спільноти, хоча, якщо чесно, трохи хвилююся. [[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 18:42, 7 березня 2019 (EET)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:'''--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 18:42, 7 березня 2019 (EET) ===== {{За}} ===== # Має бажання, я й навіть сам хотів запропонувати цю кандидатуру. Вважаю, що буде користь. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 00:14, 8 березня 2019 (EET) #: Дуже дякую, мені це дуже приємно та важливо.--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 00:26, 8 березня 2019 (EET) # Дуже активний користувач у Вікімандрах. Лише За.--[[Користувач:Стефанко1982|Стефанко1982]] ([[Обговорення користувача:Стефанко1982|обговорення]]) 18:38, 8 березня 2019 (EET) #:Дуже дякую!--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 19:20, 8 березня 2019 (EET) # --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 14:22, 9 березня 2019 (EET) # Є активність, редагування, нові статті.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 21:57, 10 березня 2019 (EET) ===== {{Проти}} ===== <s>* Не будучи знайомим! заходить у гості - і не вітається! Ще й наговорює, вигороджуючи зловживання адмінів... (Вуйко Митро) {{підпис|Бучач-Львів}}</s> Голос не зараховано. Менше 10 редагувань на момент номінації.--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 08:30, 12 березня 2019 (EET) * На жаль, не можу погодитись із цим висуненням, оскільки вже декілька разів зіштовхнувся з навмисним ігноруванням чи "розтяганням" правил корисувачем Dimon2711. Припускаючи добрі наміри, потратив не один пост на докладне пояснення, в чому дії користувача виходять поза правила і як слід робити. На пояснення користувач реагує відмовками та намаганням "уїсти" в чомусь іншому. Не думаю, що колега Dimon2711 вже вичерпав свої можливості, як патрульний, який би намагався все чіткіше й чіткіше застосовувати правила - все якраз навпаки. Шкода, але покищо тут. Користувач щойно висунувся на адміна Вікіданих (як виявилося, з застосуванням "неправомірної вибіркової агітації" (canvassing)). На зауваження про це (не мої, а користувачів з різних країн) відповів у такому тоні, що мовляв правило про canvassing не досить статусне, що "всі так роблять" і т.ін. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 20:48, 13 березня 2019 (EET) *:Припускати добрі наміри, це ви так переслідування та образи називаєте?--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 09:49, 14 березня 2019 (EET) *:: Слухайте, {{персональний випад|ну це ж не я проводив вибіркову неправомірну агітацію за себе - це [https://www.wikidata.org/wiki/Wikidata:Requests_for_permissions/Administrator/Dimon2711 ви проводили]}}. Я висловив свою думку (на ваше прохання, до речі) і мусив пояснити мотиваційно. Кожен може зробити висновки самостійно і оцінити вашу готовність чи неготовність. Чи мені все-таки "готуватись до блокування"? [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 02:55, 15 березня 2019 (EET) *:::Вам AlexKozur нормально пояснив про переслідування та випади, тож Ви отримуєте перше попередження. До речі, я не просив Вас висловлювати свою думку, а якщо і просив, то помилково.--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 07:11, 15 березня 2019 (EET) ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== 80% користувачів висловилися за із голосів за і проти.Подано [[m:Steward requests/Permissions#Dimon2711@uk.wikivoyage|запит до стюардів]]--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 20:31, 14 березня 2019 (EET) *Надано тимчасові права на 6 місяців.--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 23:37, 15 березня 2019 (EET) ---- ==== [[Користувач:visem|visem]] ==== '''[[Користувач:visem|visem]]'''<br /> '''Висунув:''' самовисування у зв'язку із завершенням терміну дії адмінправ<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 01:03, 6 серпня 2018 (EEST) ===== {{За}} ===== #--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 06:45, 6 серпня 2018 (EEST) #--[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 17:49, 13 серпня 2018 (EEST) # Проекту потрібен адміністратор — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 19:26, 27 серпня 2018 (EEST) #-- Максим Стоялов [[Користувач:DENAMAX|DENAMAX]] ([[Обговорення користувача:DENAMAX|обговорення]]) 22:48, 27 серпня 2018 (EEST) #--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 21:57, 10 вересня 2018 (EEST) ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== ===== Підсумок ===== Надано тимчасові права на [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:Log?type=&user=&page=User%3AVisem%40ukwikivoyage&wpdate=&tagfilter= 1 рік до 20 вересня 2019] --[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 22:18, 27 вересня 2018 (EEST) ---- ==== [[Користувач:antanana|antanana]] ==== '''Висунула:''' самовисування --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 19:41, 14 січня 2018 (EET)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' у мене не особливо багато редагувань у проєкті, але наче нічого не поламаю :) якщо спільнота мені довірить адміністрування, спробую бути активнішою --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 19:41, 14 січня 2018 (EET) {{Голосування |1=[[User:antanana|antanana]] |Початок = 19:41, 14 січня 2018 (EET) |Тривалість = 7 днів |За = 6 |Проти = 0 |Утримуюсь = 0 |статус = завершене |закінчення = 19:41, 21 січня 2018 (EET) }} ===== {{За}} ===== # Дійсно думаю, що шкоди для проекту не буде, а якщо будеш активнішою, то проект тільки виграє від цього :) --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 19:45, 14 січня 2018 (EET) # --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:36, 15 січня 2018 (EET) # --[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 01:07, 21 січня 2018 (EET) # --[[Користувач:Ilya|Ilya]] ([[Обговорення користувача:Ilya|обговорення]]) 20:05, 23 січня 2018 (EET) # -- <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 07:45, 24 січня 2018 (EET) # --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:00, 24 січня 2018 (EET) ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== Надано тимчасові права [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special%3ALog&type=&user=&page=User%3Aantanana%40ukwikivoyage&year=&month=-1&tagfilter=&hide_thanks_log=1&hide_patrol_log=1&hide_tag_log=1] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 17:01, 28 січня 2018 (EET) ---- ==== [[Користувач:Visem|Visem]] ==== '''Висунула:''' думаю, що не завадить мати ще одного активного адміна, особливо маючи [[Вікімандри:Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»|конкурс попереду]] [[user talk:antanana|アンタナナ]] 17:14, 14 січня 2018 (EET)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' Враховуючи те, що я наразі є найбільш активним у проекті, тому міг би оперативніше реагувати на виклики, що потребують втручання адміністраторів. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 17:34, 14 січня 2018 (EET) {{Голосування |1=[[User:Visem|Visem]] |Початок = 17:34, 14 січня 2018 (EET) |Тривалість = 7 днів |За = 5 |Проти = 0 |Утримуюсь = 0 |статус = триває голосування |закінчення = 17:34, 21 січня 2018 (EET) }} ===== {{За}} ===== # --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 18:01, 14 січня 2018 (EET) # --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:36, 15 січня 2018 (EET) # --[[Користувач:Ilya|Ilya]] ([[Обговорення користувача:Ilya|обговорення]]) 20:06, 23 січня 2018 (EET) # - <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 07:45, 24 січня 2018 (EET) # --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:00, 24 січня 2018 (EET) ===== {{Проти}} ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== Надано тимчасові права [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special%3ALog&type=&user=&page=User%3AVisem%40ukwikivoyage&year=&month=-1&tagfilter=&hide_thanks_log=1&hide_patrol_log=1&hide_tag_log=1] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 17:01, 28 січня 2018 (EET) ---- ==== [[Користувач:DerFussi|DerFussi]] ==== Sorry for speaking English. I was ask at the Wikimania for helping to fix bugs and doing some maintenance here. I am going to help you here with technical issues. But it needs some admin rights. Iam Stefan from the German Wikivoyage and I am one of the founders of the project and help with features there. -- <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 16:54, 12 серпня 2017 (EEST) :{{u|DerFussi}} are you still interested in this? --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 17:14, 14 січня 2018 (EET) ::Yes. I do not edit regularely here, but I can help with templates, modules and scripts, if my help is necessary (but i suppose my adminship was limited). -- <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 17:47, 14 січня 2018 (EET) {{Голосування |1=[[User:DerFussi|DerFussi]] |Початок = 16:54, 12 серпня 2017 (EEST) |Тривалість = |За = 3 |Проти = 0 |Утримуюсь = 0 |статус = |закінчення = }} ===== {{За}} ===== # --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 17:19, 12 серпня 2017 (EEST) # --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:13, 12 серпня 2017 (EEST) # --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 18:01, 14 січня 2018 (EET) # --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:37, 15 січня 2018 (EET) ===== Утримуюсь ===== # ===== Підсумок ===== Надано тимчасові права [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Steward_requests/Permissions&diff=17652709&oldid=17652708] --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 18:36, 17 січня 2018 (EET) ---- ==== [[Користувач:Voll|Voll]] (четверта номінація) ==== '''Висунув:''' самовисування [[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 12:50, 2 липня 2017 (EEST)<br /> Для проведення конкурсу конче потрібен адміністратор, прошу підтримати відновлення прав. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 12:50, 2 липня 2017 (EEST) {{Голосування |1=[[User:Voll|Voll]] |Початок = 13:00, 2 липня 2017 (EET) |Тривалість = 7 днів |За = 6 |Проти = 0 |Утримуюсь = 0 |статус = |закінчення = 13:00, 9 липня 2015 (EET) }} ===== {{За}} ===== # --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 12:59, 6 липня 2017 (EEST) # Ще один адмін треба? То я теж можу подати заявку.--[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 16:20, 8 липня 2017 (EEST) # --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 16:41, 8 липня 2017 (EEST) #--[[Користувач:Yakudza|Yakudza]] ([[Обговорення користувача:Yakudza|обговорення]]) 18:28, 8 липня 2017 (EEST) # --[[Користувач:Dimant|Dimant]] ([[Обговорення користувача:Dimant|обговорення]]) 02:36, 9 липня 2017 (EEST) #--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 19:41, 16 липня 2017 (EEST) ===== {{Проти}} ===== ===== Утримуюсь ===== # ===== Підсумок ===== ---- ==== [[Користувач:RLuts|RLuts]] ==== '''Висунув:''' самовисування [[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:18, 28 вересня 2015 (EEST)<br /> {{Голосування |1=[[User:RLuts|RLuts]] |Початок = 16:18, 28 вересня 2015 (EET) |Тривалість = 7 днів |За = 4 |Проти = 0 |Утримуюсь = 0 |статус = завершено |закінчення = 16:18, 5 жовтня 2015 (EET) }} ===== {{За}} ===== # --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 03:30, 29 вересня 2015 (EEST) # --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 09:14, 29 вересня 2015 (EEST) # --[[Користувач:Ilya|Ilya]] ([[Обговорення користувача:Ilya|обговорення]]) 21:57, 29 вересня 2015 (EEST) # --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 14:58, 2 жовтня 2015 (EEST) # --[[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 04:36, 8 жовтня 2015 (EEST) ===== {{Проти}} ===== ===== Утримуюсь ===== # ===== Підсумок ===== Надано тимчасові права (1 рік)--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 07:24, 8 жовтня 2015 (EEST) ---- ==== [[Користувач:Voll|Voll]] (третя номінація) ==== '''Висунув:''' самовисування. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:00, 24 вересня 2014 (EEST) Ми відповідальні за тих, кого приручили, тому подаю заявку на подовження тимчасового адміністрування. Буду, як і раніше, садити, полоти і поливати наші Вікімандри. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:00, 24 вересня 2014 (EEST) {{Голосування |1=[[User:Voll|Voll]] |Початок = 00:00, 25 вересня 2014 (EET) |Тривалість = 7 днів |За = 1 |Проти = 0 |Утримуюсь = 0 |статус = завершено |закінчення = 00:00, 2 жовтня 2014 (EET) }} ===== {{За}} ===== # Звичайно за --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 10:55, 25 вересня 2014 (EEST) ===== {{Проти}} ===== ===== Утримуюсь ===== ===== Підсумок ===== ---- ==== [[Користувач:Voll|Voll]] (друга номінація) ==== '''Висунув:''' самовисування. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:37, 28 лютого 2014 (EET) Стюард натякнув що в мене закінчується тимчасове адміністрування і треба подати заявку на подовження. Буду, як і раніше, виконувати всі види адмін. роботи --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:37, 28 лютого 2014 (EET) {{Голосування |1=[[User:Voll|Voll]] |Початок = 22:00, 28 лютого 2014 (EET) |Тривалість = 7 днів |За = |Проти = |Утримуюсь = |статус = триває |закінчення = 22:00, 7 березня 2014 (EET) }} ===== {{За}} ===== #--[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 22:41, 28 лютого 2014 (EET) #--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 21:03, 2 березня 2014 (EET) ===== {{Проти}} ===== ===== Утримуюсь ===== ===== Підсумок ===== * Надано тимчасовий прапорець (6 місяців) стюардом ---- ==== [[Користувач:RLuts|RLuts]] (друга номінація) ==== '''Висунув:''' самовисування. [[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 00:01, 22 листопада 2013 (EET)<br /> Моє тимчасове адмінстрування завершилось ще 3 жовтня. Ну з двома активними користувачами (включно зі мною) не знаю, хто тут мене підтримає, можливо стюарди знову тимчасового дадуть:). Прапорець потрібен більше технічний - редагувати скрипти, стилі та гаджети (вилучати тут же нема що) --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 00:01, 22 листопада 2013 (EET) {{Голосування |1=[[User:RLuts|RLuts]] |Початок = 00:01, 22 листопада 2013 (EET) |Тривалість = 7 днів |За = 2 |Проти = 0 |Утримуюсь = 0 |статус = триває |закінчення = 00:01, 29 листопада 2013 (EET) }} ===== {{За}} ===== # О! Як я вчасно зайшов! ;-) Дійсно, нам не тільки адміни треба, а й просто користувачі і звичайні редактори і патрульні. Я просто маю інших цікавих проектів і справ, а так би сюди активно б повернувся. Тільки сьогодні із вікіекспедиції. Роблю звіт, а потім завантажу фотки.--[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 23:21, 23 листопада 2013 (EET) # Радий бачити тебе в лавах. Вікімандрам дуже потрібні адміністратори з України. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 10:16, 24 листопада 2013 (EET) # Якщо я ще маю право голосу. --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 22:26, 24 листопада 2013 (EET) ===== {{Проти}} ===== ===== Утримуюсь ===== # ===== Підсумок ===== :'''closing''' as successful application for admin rights [[Користувач:Billinghurst|Billinghurst]] ([[Обговорення користувача:Billinghurst|обговорення]]) 02:51, 30 листопада 2013 (EET) ---- ==== [[Користувач:Voll|Voll]] ==== Користувач з самого початку у Вікімандрах, добре знайомий із правилами, оскільки більшість з них сам їх перекладав --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:44, 26 серпня 2013 (EEST)<br /> '''Висунув:''' [[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:44, 26 серпня 2013 (EEST)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' тут: [http://uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8%3A%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0&diff=9881&oldid=9796] {{Голосування |1=[[User:Voll|Voll]] |Початок=16:44 26 серпня 2013 (EEST) |Тривалість=7 днів |За=5 |Проти=0 |Утримуюсь=0 |статус=завершено |закінчення= 16:44 2 вересня 2013 (EEST) }} ===== {{За}} ===== # --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:44, 26 серпня 2013 (EEST) # --[[Користувач:Dimant|Dimant]] ([[Обговорення користувача:Dimant|обговорення]]) 18:55, 26 серпня 2013 (EEST) #--[[Користувач:Kamelot|Kamelot]] ([[Обговорення користувача:Kamelot|обговорення]]) 20:23, 26 серпня 2013 (EEST) # - активний у всіх заходах [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 21:43, 26 серпня 2013 (EEST) # Не знаю щодо обізнатості номінованого з адмін-інструментом, але обізнаність з ВЖ очевидна, а першому у разі чого легко навчитись. --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 08:21, 2 вересня 2013 (EEST) ===== {{Проти}} ===== ===== '''Утримуюсь''' ===== # ===== Підсумок ===== Надано тимчасовий прапорець (до 2 березня 2014) [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Steward_requests/Permissions&diff=5769238&oldid=5769227] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 14:35, 2 вересня 2013 (EEST) ---- ==== [[Користувач:RLuts|RLuts]] ==== Трохи багацько адмін-роботи на перший час. Тому висуваю себе в адміни в перший день створення --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:32, 28 березня 2013 (EET)<br /> '''Висунув:''' самовисування. [[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:32, 28 березня 2013 (EET)<br /> {{Голосування |1=[[User:RLuts|RLuts]] |Початок=11:32, 28 березня 2013 (EET) |Тривалість=7 днів |За=13 |Проти=0 |Утримуюсь=0 |статус=завершено |закінчення= 11:32, 4 квітня 2013 (EET) }} ===== {{За}} ===== # Повністю підтримую. Досвідчений і працьовитий. Був тестовим-адміном цього сайту в Інкубаторі. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 11:56, 28 березня 2013 (EET) # --[[Користувач:Geohem|Geohem]] ([[Обговорення користувача:Geohem|обговорення]]) 12:17, 28 березня 2013 (EET) # Проекту потрібен адміністратор, RLuts має належний досвід і бажання — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 12:28, 28 березня 2013 (EET) # --[[Користувач:Dimant|Dimant]] ([[Обговорення користувача:Dimant|обговорення]]) 12:42, 28 березня 2013 (EET) # --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 13:05, 28 березня 2013 (EET) # Звісно за, сумніваюсь що хтось інший зможе виконати всі необхідні налаштування краще за РЛуца. --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 13:51, 28 березня 2013 (EET) # Я можу голосувати? Це моє перше редагування в Вікімандрах:) --[[Користувач:DixonD|DixonD]] ([[Обговорення користувача:DixonD|обговорення]]) 14:17, 28 березня 2013 (EET) #: Перше, здається, було за сортування в категоріях ;) --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 14:43, 28 березня 2013 (EET) #::Здається мабуть. У [http://uk.wikivoyage.org/wiki/Спеціальна:Внесок/DixonD внеску] одне.--[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 15:28, 28 березня 2013 (EET) #::: Не вір очам своїм [//uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=Вікімандри%3AКнайпа&diff=2923&oldid=2922 diff=2923] --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 18:43, 28 березня 2013 (EET) # Per DixonD --[[Користувач:SteveR|SteveR]] ([[Обговорення користувача:SteveR|обговорення]]) 14:36, 28 березня 2013 (EET) # --[[Користувач:Ahonc|Ahonc]] ([[Обговорення користувача:Ahonc|обговорення]]) 15:28, 28 березня 2013 (EET) # --[[Користувач:Yakudza|Yakudza]] ([[Обговорення користувача:Yakudza|обговорення]]) 16:42, 28 березня 2013 (EET) # --[[Користувач:AtUkr|AtUkr]] ([[Обговорення користувача:AtUkr|обговорення]]) 18:45, 28 березня 2013 (EET) # За --[[Користувач:Vogone|Vogone]] ([[Обговорення користувача:Vogone|обговорення]]) 22:38, 28 березня 2013 (EET) # Так! --[[Користувач:Lystopad|Lystopad]] ([[Обговорення користувача:Lystopad|обговорення]]) 14:56, 31 березня 2013 (EEST) ===== {{Проти}} ===== # ===== '''Утримуюсь''' ===== # ===== Підсумок ===== * Надано тимчасовий прапорець (6 місяців) стюардом MF-Warburg [http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Steward_requests%2FPermissions&diff=5363174&oldid=5363168] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 02:39, 4 квітня 2013 (EEST) </div> db7culjlk5cun97125sb371rivzg5xc 4 344 17514 2521 2018-01-17T09:04:58Z 91.202.129.198 /* Політичні суперечки */ правопис 17514 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Учасники повинні '''бути справедливими''' при написанні статей в Вікімандрах. «Бути справедливим» не завжди означає «говорити приємні речі». Наше завдання - створити '''повний''' і '''достовірний''' путівник для мандрівників, тобто путівник, який ''не містить'' ненадійної або неякісної інформації. Потрібно '''називати речі своїми іменами'''. Якщо в ресторані не проштовхнутися, шумно і ціни кусаються, треба прямо так і сказати. Якщо в готелі таргани, погано пахне або будівля руйнується на очах - не варто про це мовчати. Якщо пам'ятка некрасива, залишає неприємне враження або просто не варто того, щоб її відвідувати - все це теж повинно бути відображено в путівнику. Звичайно, ми ''не намагаємося дати оцінку всім існуючим в світі готелям або ресторанам''. Наприклад, не варто згадувати поганий ресторан, розташований де-небудь на околиці - адже мандрівники можуть скористатися кращими ресторанами в центрі міста. Але якщо поганий ресторан знаходиться недалеко від основних визначних пам'яток, широко розрекламований в паперових путівниках або взагалі є єдиним у місті - написати про нього необхідно, причому написати об'єктивно. Якщо інший учасник Вікімандрів не згоден з вашим описом, формулювання будуть змінюватися до тих пір, поки обидві сторони не погодяться, що опис нарешті став ''справедливим''. Наприклад, сьогодні в ресторані смачна піца і швидке обслуговування, а на наступний день піца сира і персонал млявий - тоді в статті логічно написати, що «обслуговування може бути повільним, а якість страв різниться». Втім, бути «справедливим» не означає використовувати сухі фрази і обтічні формулювання. Не варто соромитися - більше того, ''потрібно'' вживати [[Wikivoyage:Стиль|такі вирази]], які є яскравими та легко запам'ятовуються, щоб передати свої враження. Фраза «китайський ресторан недалеко від центральної площі» нікому нічого не скаже, а от «похмурий, але стерпний китайський ресторан з похмурими офіціантами, великими порціями м'яса і настирливим караоке» дасть читачеві інформацію до роздуму. Не варто нехтувати [[Wikivoyage:Стиль|стилем]] заради м'якості і зайвої ввічливості формулювань. Принцип «справедливості» полягає в наступному: у нас в Вікімандрах немає ні ідеології, ні суперідеї. Ми не пропагуємо релігію, політичні рухи, захист навколишнього середовища, теорії фемінізму, міжнародні мови, предмети домашнього начиння, туристичні компанії або ще що-небудь. Ми не намагаємося довести до банкрутства готель або покарати ресторан тільки тому, що вони не прийняли наші прострочені кредитки. Ми намагаємося висловити власні '''відчуття''' про кілометри, що залишилися у нас за спиною і поділитись нашими '''знаннями''' і '''враженнями''' з іншими учасниками. Наш єдиний [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|задум]] - створити дійсно хороший путівник, який був би корисний і зручний мандрівникам всього світу. Ми хочемо поділитися нашими знаннями і ми хочемо, щоб ці знання були використані іншими. == Нейтральна точка зору == Учасникам, які працювали в [[:wikipedia:uk:|Вікіпедії]], варто пам'ятати, що наше правило ''будьте справедливі'' відрізняється від принципу [[:wikipedia:uk:Вікіпедія:Нейтральна точка зору|нейтральної точки зору]]. Путівник - річ по визначенню суб'єктивна, тому ми не підкріплюємо наші описи посиланнями на авторитетні джерела. Зокрема, ми заохочуємо використовувати [[Wikivoyage:Стиль|живу та барвисту мову]], а якщо виникає конфлікт між думками мандрівників і думкою місцевих жителів або господаря закладу, пома'ятайте - [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|мандрівник насамперед]]! == Політичні суперечки == Ми ставимо на перше місце [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|інтереси мандрівника]], тому нам важливо залишити осторонь будь-які суперечки та розбіжності, що не відносяться до справи. На жаль, коли справа стосується політики, складно залишатися «справедливим» по відношенню до обох сторін конфлікту. Найкращий вихід з цієї ситуації - обмежитися ''необхідним мінімумом фактів'', представлених '''як можна більш нейтрально''' і виключно з [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|точки зору мандрівника]]. Так турист, який приїхав на [[Західний берег річки Йордан|західний берег річки Йордан]] повинен знати, що ця територія була під Ізраїльської окупацією з 1967 року (факт), і що вона в даний момент здебільшого контролюється Палестинськими владою (факт). Проте, Вікімандри - не енциклопедія, тому '''не потрібно''' присвячувати [[wikipedia:uk:Арабо-ізраїльський конфлікт|сторінку за сторінкою]] опису того, які статті були використані, які були резолюції Ради Безпеки ООН, який поточний стан справ в питанні поселень і біженців та особливо того, хто ж винен у всій цій колотнечі. Хто б не контролював територію, нам потрібно всього лише позначити, який уряд контролює її зараз, незалежно від того, має він на це право чи ні. Більш того, іноді ми [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|виділяємо регіони з країн, в які вони входять де-юре]], якщо таке розділення виправдано з точки зору мандрівника. == Див також == * [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|Не нав'язуйте]], тому що опис має бути справедливим * [[Wikivoyage:Стиль|Стилістичні рекомендації]] допоможуть зробити опис барвистим і збалансованим {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Be fair}} ss7t40lfsctnkwdl3mcbo0igus4ugch 4 345 36695 36282 2025-03-16T19:21:05Z Тітаренко Михайло 6121 правопис 36695 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Бути мандрівником — значить бути сміливим і впевненим у собі. Ми дуже розраховуємо на '''вашу допомогу''' у створенні, редагуванні та ілюструванні статей путівника. Цей принцип аналогічний заклику Вікіпедії [[:wikipedia:uk:Вікіпедія:Редагуйте сміливо|«Редагуйте сміливо!»]]. ''Ви'' можете [[Вікімандри:Як редагувати сторінку|змінювати]] ''будь-яку'' статтю Вікімандрів. Щобільше, ваша участь у нашому проєкті всіляко вітається! Ми закликаємо вас: * '''Діяти впевнено'''. Серед нас майже немає (або навіть зовсім немає) «професійних мандрівників». Не бійтеся показатися дилетантом. Навіть якщо ви ніколи не подорожували, вам напевно є що розповісти про своє рідне місто, а це вже немало. * '''Експериментувати'''. Помилкові дії (якщо, звичайно, у них немає злого наміру) не призведуть до трагічних наслідків, а помилки легко виправлять інші учасники. * '''Робити те, що виходить саме зараз'''. Зовсім необов'язково з першого разу завантажувати на сайт закінчену і повністю відформатовану статтю. Якщо ви не знаєте всіх подробиць — напишіть коротко, створіть [[Вікімандри:Міра зрілості|статтю-кістяк]], а інші учасники допоможуть розвинути вашу думку. Це основний принцип [[Вікімандри:Вікі|вікі]]! * '''Ігнорувати авторитети'''. У нас немає привілеїв, всі учасники рівноправні. Не ставте питання, чи можна редагувати ту, чи іншу статтю. Звичайно ж можна! <br/> Отже, '''вперед!''' Вам напевно сподобається! atv39ulxx5xkhez8rv627if9uyftznx 4 346 14217 9996 2015-02-12T10:39:00Z Voll 30 Сахель 14217 wikitext text/x-wiki Список всіх статей про континенти і частини континентів, тобто всіх регіонів, що складаються з країн. Що означають назви в заголовку: * Ієрархія (1 — континент, 2 — регіон континенту і т.д.) * Укр. PNG карта — є карта українською мовою в статті * Укр. SVG карта — є карта українською мовою в форматі SVG на Вікісховищі, з якого власне і зекспортована карта PNG Вікіпроект '''[[Вікімандри:Картографія|Картографія]]''' створений для координації зусиль по створенню карт для Вікімандрів, в першу чергу української локалізації. Прочитайте як краще робити локалізовані карти. {| class="wikitable sortable" |- ! Регіон !! Ієрархія !! Укр. PNG карта !! Укр. SVG карта !! ___5___ !! ___6___ !! ___7___ !! ___8___ |- | '''[[Африка]]''' || 1 || + || + || || || || |- | [[Північна Африка]] || 2 || + || || || || || |- | [[Сахель]] || 2 || || || || || || |- | [[Західна Африка]] || 2 || + || || || || || |- | [[Центральна Африка]] || 2 || || || || || || |- | [[Східна Африка]] || 2 || || || || || || |- | [[Південна Африка]] || 2 || + || || || || || |- | '''[[Азія]]''' || 1 || + || || || || || |- | [[Середня Азія]] || 2 || || || || || || |- | [[Східна Азія]] || 2 || || || || || || |- | [[Близький Схід]] || 2 || || || || || || |- | [[Південна Азія]] || 2 || || || || || || |- | [[Південно-Східна Азія]] || 2 || || || || || || |- | '''[[Європа]]''' || 1 || + || + || || || || |- | [[Балкани]] || 2 || + || + || || || || |- | [[Балтійські країни]] || 2 || + || + || || || || |- | [[Бенілюкс]] || 2 || || || || || || |- | [[Британські острови]] || 2 || || || || || || |- | [[Кавказ]] || 2 || || || || || || |- | [[Центральна Європа]] || 2 || || || || || || |- | [[Іберія]] || 2 || || || || || || |- | [[Скандинавія]] || 2 || || || || || || |- | '''[[Океанія]]''' || 1 || || || || || || |- | [[Полінезія]] || 2 || || || || || || |- | [[Меланезія]] || 2 || || || || || || |- | [[Мікронезія]] || 2 || || || || || || |- | '''[[Північна Америка]]''' || 1 || + || || || || || |- | [[Кариби]] || 2 || || || || || || |- | [[Центральна Америка]] || 2 || || || || || || |- | '''[[Південна Америка]]''' || 1 || + || || || || || |- | '''[[Антарктида]]''' || 1 || || || || || || |} {{Мета-стаття}} q3ilrky8631m6jdq977q5zcdz0qxewd 4 347 13764 13734 2014-10-12T16:41:09Z +Jonson 1194 /* = */ 13764 wikitext text/x-wiki ==Список країн світу, членів ООН== Що означають назви в заголовку: * Будь-яка карта - є карта країни будь-якою мовою * Укр. PNG карта - є карта українською мовою в статті * Укр. SVG карта - є карта українською мовою в форматі SVG на Вікісховищі, з якого власне і зекспортована карта PNG Вікіпроект '''[[Вікімандри:Картографія|Картографія]]''' створений для координації зусиль по створенню карт для Вікімандрів, в першу чергу української локалізації. Прочитайте як краще робити локалізовані карти. {| class="wikitable sortable" |- ! Кістяк країни створено !! Будь-яка карта !! Укр. PNG карта !! Укр. SVG карта !! ___5___ !! ___6___ !! ___7___ !! ___8___ !! ___9___ !! ___10___ |- | [[Австрія]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Австралія]] || || || || || || || || || |- | [[Азербайджан]] || || || || || || || || || |- | [[Албанія]] || || || || || || || || || |- | [[Алжир]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Ангола]] || || || || || || || || || |- | [[Андорра]] || || || || || || || || || |- | [[Антигуа і Барбуда]] || || || || || || || || || |- | [[Аргентина]] || || || || || || || || || |- | [[Афганістан]] || || || || || || || || || |- | [[Білорусь]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Багамські Острови]] || || || || || || || || || |- | [[Бангладеш]] || || || || || || || || || |- | [[Барбадос]] || || || || || || || || || |- | [[Бахрейн]] || || || || || || || || || |- | [[Беліз]] || || || || || || || || || |- | [[Бельгія]] || || || || || || || || || |- | [[Бенін]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Болівія]] || || || || || || || || || |- | [[Болгарія]] || || || || || || || || || |- | [[Боснія і Герцеговина]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Ботсвана]] || || || || || || || || || |- | [[Бразилія]] || || || || || || || || || |- | [[Бруней]] || || || || || || || || || |- | [[Буркіна-Фасо]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Бурунді]] || || || || || || || || || |- | [[Бутан]] || || || || || || || || || |- | [[В'єтнам]] || || || || || || || || || |- | [[Вірменія]] || || || || || || || || || |- | [[Вануату]] || || || || || || || || || |- | [[Велика Британія]] || || || || || || || || || |- | [[Венесуела]] || || || || || || || || || |- | [[Гаїті]] || || || || || || || || || |- | [[Габон]] || || || || || || || || || |- | [[Гайана]] || || || || || || || || || |- | [[Гамбія]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Гана]] || || || || || || || || || |- | [[Гвінея]] || || || || || || || || || |- | [[Гвінея-Бісау]] || || || || || || || || || |- | [[Гватемала]] || || || || || || || || || |- | [[Гондурас]] || || || || || || || || || |- | [[Гренада]] || || || || || || || || || |- | [[Греція]] || || || || || || || || || |- | [[Грузія]] || || || || || || || || || |- | [[Данія]] || || || || || || || || || |- | [[Демократична Республіка Конго]] || || || || || || || || || |- | [[Джибуті]] || || || || || || || || || |- | [[Домініка]] || || || || || || || || || |- | [[Домініканська Республіка]] || || || || || || || || || |- | [[Еквадор]] || || || || || || || || || |- | [[Екваторіальна Гвінея]] || || || || || || || || || |- | [[Еритрея]] || || || || || || || || || |- | [[Естонія]] || || || || || || || || || |- | [[Ефіопія]] || || || || || || || || || |- | [[Єгипет]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Ємен]] || || || || || || || || || |- | [[Зімбабве]] || || || || || || || || || |- | [[Замбія]] || || || || || || || || || |- | [[Ізраїль]] || || || || || || || || || |- | [[Індія]] || || || || || || || || || |- | [[Індонезія]] || || || || || || || || || |- | [[Ірак]] || || || || || || || || || |- | [[Іран]] || || || || || || || || || |- | [[Ірландія]] || || || || || || || || || |- | [[Ісландія]] || || || || || || || || || |- | [[Іспанія]] || || || || || || || || || |- | [[Італія]] || || || || || || || || || |- | [[Йорданія]] || || || || || || || || || |- | [[Кіпр]] || || || || || || || || || |- | [[Кірибаті]] || || || || || || || || || |- | [[Кабо-Верде]] || || || || || || || || || |- | [[Казахстан]] || || || || || || || || || |- | [[Камбоджа]] || || || || || || || || || |- | [[Камерун]] || || || || || || || || || |- | [[Канада]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Катар]] || || || || || || || || || |- | [[Кенія]] || || || || || || || || || |- | [[Киргизстан]] || || || || || || || || || |- | [[Китай]] || || || || || || || || || |- | [[Колумбія]] || || || || || || || || || |- | [[Коморські Острови]] || || || || || || || || || |- | [[Коста-Рика]] || || || || || || || || || |- | [[Кот-д'Івуар]] || || || || || || || || || |- | [[Куба]] || || || || || || || || || |- | [[Кувейт]] || || || || || || || || || |- | [[Ліберія]] || || || || || || || || || |- | [[Лівія]] || || || || || || || || || |- | [[Ліван]] || || || || || || || || || |- | [[Ліхтенштейн]] || || || || || || || || || |- | [[Лаос]] || || || || || || || || || |- | [[Латвія]] || + || + || || || || || || || |- | [[Лесото]] || || || || || || || || || |- | [[Литва]] || || || || || || || || || |- | [[Люксембург]] || || || || || || || || || |- | [[М'янма]] || || || || || || || || || |- | [[Маврикій]] || || || || || || || || || |- | [[Мавританія]] || + || + || || || || || || || |- | [[Мадагаскар]] || || || || || || || || || |- | [[Македонія]] || || || || || || || || || |- | [[Малі]] || || || || || || || || || |- | [[Малаві]] || || || || || || || || || |- | [[Малайзія]] || || || || || || || || || |- | [[Мальдіви]] || || || || || || || || || |- | [[Мальта]] || || || || || || || || || |- | [[Марокко]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Маршаллові Острови]] || || || || || || || || || |- | [[Мексика]] || || || || || || || || || |- | [[Мозамбік]] || || || || || || || || || |- | [[Молдова]] || || || || || || || || || |- | [[Монако]] || || || || || || || || || |- | [[Монголія]] || || || || || || || || || |- | [[Нігер]] || || || || || || || || || |- | [[Нігерія]] || || || || || || || || || |- | [[Нідерланди]] || || || || || || || || || |- | [[Нікарагуа]] || || || || || || || || || |- | [[Німеччина]] || || || || || || || || || |- | [[Намібія]] || || || || || || || || || |- | [[Науру]] || || || || || || || || || |- | [[Непал]] || || || || || || || || || |- | [[Нова Зеландія]] || || || || || || || || || |- | [[Норвегія]] || || || || || || || || || |- | [[Об'єднані Арабські Емірати]] || || || || || || || || || |- | [[Оман]] || || || || || || || || || |- | [[Південна Корея]] || || || || || || || || || |- | [[Південний Судан]] || || || || || || || || || |- | [[Південно-Африканська Республіка]] || || || || || || || || || |- | [[Північна Корея]] || || || || || || || || || |- | [[Пакистан]] || || || || || || || || || |- | [[Палау]] || || || || || || || || || |- | [[Панама]] || || || || || || || || || |- | [[Папуа-Нова Гвінея]] || || || || || || || || || |- | [[Парагвай]] || || || || || || || || || |- | [[Перу]] || || || || || || || || || |- | [[Польща]] || || || || || || || || || |- | [[Португалія]] || || || || || || || || || |- | [[Республіка Конго]] || || || || || || || || || |- | [[Росія]] || + || + || || || || || || || |- | [[Руанда]] || || || || || || || || || |- | [[Румунія]] || || || || || || || || || |- | [[Сьєрра-Леоне]] || || || || || || || || || |- | [[Сінгапур]] || || || || || || || || || |- | [[Сальвадор]] || || || || || || || || || |- | [[Самоа]] || || || || || || || || || |- | [[Сан-Марино]] || || || || || || || || || |- | [[Сан-Томе і Принсіпі]] || || || || || || || || || |- | [[Саудівська Аравія]] || || || || || || || || || |- | [[Свазіленд]] || || || || || || || || || |- | [[Сейшельські Острови]] || || || || || || || || || |- | [[Сенегал]] || || || || || || || || || |- | [[Сент-Вінсент і Гренадини]] || || || || || || || || || |- | [[Сент-Кіттс і Невіс]] || || || || || || || || || |- | [[Сент-Люсія]] || || || || || || || || || |- | [[Сербія]] || || || || || || || || || |- | [[Сирія]] || || || || || || || || || |- | [[Словаччина]] || || || || || || || || || |- | [[Словенія]] || || || || || || || || || |- | [[Соломонові Острови]] || || || || || || || || || |- | [[Сомалі]] || || || || || || || || || |- | [[Сполучені Штати Америки]] || || || || || || || || || |- | [[Судан]] || || || || || || || || || |- | [[Суринам]] || || || || || || || || || |- | [[Східний Тимор]] || || || || || || || || || |- | [[Таджикистан]] || || || || || || || || || |- | [[Таїланд]] || || || || || || || || || |- | [[Танзанія]] || || || || || || || || || |- | [[Того]] || || || || || || || || || |- | [[Тонга]] || || || || || || || || || |- | [[Тринідад і Тобаго]] || || || || || || || || || |- | [[Тувалу]] || || || || || || || || || |- | [[Туніс]] || || || || || || || || || |- | [[Туреччина]] || || || || || || || || || |- | [[Туркменістан]] || || || || || || || || || |- | [[Уганда]] || || || || || || || || || |- | [[Угорщина]] || || || || || || || || || |- | [[Узбекистан]] || || || || || || || || || |- | [[Україна]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Уругвай]] || || || || || || || || || |- | [[Фіджі]] || || || || || || || || || |- | [[Філіппіни]] || || || || || || || || || |- | [[Фінляндія]] || || || || || || || || || |- | [[Федеративні Штати Мікронезії]] || || || || || || || || || |- | [[Франція]] || || || || || || || || || |- | [[Хорватія]] || + || + || + || || || || || || |- | [[Центральноафриканська Республіка]] || || || || || || || || || |- | [[Чад]] || || || || || || || || || |- | [[Чехія]] || || || || || || || || || |- | [[Чилі]] || || || || || || || || || |- | [[Чорногорія]] || || || || || || || || || |- | [[Швейцарія]] || || || || || || || || || |- | [[Швеція]] || || || || || || || || || |- | [[Шрі-Ланка]] || || || || || || || || || |- | [[Ямайка]] || || || || || || || || || |- | [[Японія]] || || || || || || || || || |- | || || || || || || || || || |} ==Список територій та невизнаних країн== * [[Ватикан]] * [[Тайвань]] * [[Косово]] * [[Західна Сахара]] * [[Палестина]] ======================= * [[Абхазія]] * [[Азавад]] * [[Авдалленд]] * [[Вазиристан]] * [[Галмудуг]] * [[Джубаленд]] * [[Нагірний Карабах]] * [[Придністров'я]] * [[Північний Кіпр]] * [[Сомаліленд]] * [[Південна Осетія]] * [[Пунтленд]] * [[Хатумо]] * [[Хіман і Хеб]] * [[Шан]] ======================= * [[Аландські острови]] (Фінляндія) * [[Свальбард]] (Норвегія) * [[Гонконг]] (КНР) * [[Аоминь]] (КНР) ======================= * Данія ** [[Ґренландія]] ** [[Фарерські острови]] * Іспанія ** [[Канарські острови]] ** [[Сеута]] ** [[Мелілья]] * Португалія ** [[Азорські Острови]] ** [[Мадейра]] * Нова Зеландія ** [[Острови Кука]] ** [[Ніуе]] ** [[Токелау]] ** --- [[Територія Росса]] — антарктична територія * Австралія - 3 ** Зовнішні території: *** [[Австралійська антарктична територія]] *** [[Острови Ашмор і Картьє]] *** [[Острови Герд і Макдональд]] *** [[Кокосові острови]] (Кілінг) *** [[Острови Коралового моря]] *** [[Острів Норфолк]] *** [[Острів Різдва]] * Велика Британія - 15 (3 коронні землі і 12 заморських територій) ** Заморські території: *** [[Акротірі і Декелія]] *** [[Ангілья]] *** [[Бермудські острови]] *** [[Британська антарктична територія]] *** [[Британські Віргінські острови]] *** [[Британська територія в Індійському океані]] *** [[Гібралтар]] *** [[Кайманові острови]] *** [[Монтсеррат]] *** [[Острови Святої Єлени, Вознесіння і Трістан-да-Кунья]] *** [[Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови]] *** [[Піткерн]] *** [[Острови Теркс і Кайкос]] *** [[Фолклендські (Мальвінські) острови]] ** Коронні володіння: *** [[Гернсі]] *** [[Джерсі]] *** [[Острів Мен]] * Нідерланди - 3 ** Вільні країни під Нідерландською короною: *** [[Аруба]] *** [[Кюрасао]] *** [[Сінт-Мартен]] ** Нідерландські Карибські острови *** [[Бонайре]] *** [[Сінт-Естатіус]] *** [[Саба]] * Норвегія * ** [[Острів Буве]] ** [[Земля Королеви Мод]] ** [[Острів Петра I]] ** [[Свальбард і Ян-Маєн]] * Пакистан * ** [[Азад Кашмір]] ** [[Гілгіт-Балтистан]] * США ** Заморські володіння (не інкорпоровані території): *** [[Американське Самоа]] *** [[Американські Віргінські острови]] *** [[Гуам]] *** [[Північні Маріанські острови]] *** [[Пуерто-Ріко]] ** Зовнішні малі острови США без корінного населення: *** [[острів Бейкер, атол Джонстон, острів Джарвіс, острів Гауленд, риф Кінгмен, атол Мідвей, острів Навасса, острів Вейк]] ** Інкорпорована територія: *** [[атол Пальміра]] * Франція ** Заморські департаменти: *** [[Гваделупа]] *** [[Гвіана]] *** [[Майотта]] *** [[Мартиніка]] (Мартіника ?) *** [[Реюньйон]] ** Заморські спільноти: *** [[Волліс і Футуна]] *** [[Нова Каледонія]] *** [[Сен-Бартельмі]] *** [[Сен-Мартен]] *** [[Сен-П'єр і Мікелон]] *** [[Французька Полінезія]] ** Заморські території: *** [[Кліппертон]] *** [[Французькі Південні території]] {{Мета-стаття}} dgwfqgre07e9n5l60gz1z1kdub5xtze 4 348 31208 31207 2021-04-14T01:07:01Z WhitePhosphorus 4475 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/2804:D55:5294:8D00:6DC6:DCC2:2437:20AA|2804:D55:5294:8D00:6DC6:DCC2:2437:20AA]] ([[User talk:2804:D55:5294:8D00:6DC6:DCC2:2437:20AA|обговорення]]) до зробленого [[User:WhitePhosphorus|WhitePhosphorus]] 8934 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} '''Вікі''' — це технологія спільного редагування веб-сайту. Ідея дуже проста: на кожній сторінці є посилання '''Редагувати'''. ''Будь-який користувач мережі Інтернет'' може перейти за посиланням і змінювати сторінку в браузері. Він може зберегти свою роботу, і вона негайно показується на сайті. == Спільна робота == Вікі робить можливою для мало пов'язаної між собою групи людей спільну роботу над створенням сайту. Ось що ми [[Вікімандри:До чого прагнути і чого уникати|намагаємося тут зробити]]: створити вільний, повний, актуальний і достовірний всесвітній путівник. Вікі — це інструмент, за допомогою якого ми робимо це. Перешкод для зміни сторінок ''так мало'', що ми сподіваємося, що люди відчувають себе затишно, роблячи невеликі зміни чи «з нуля» створюючи нові статті. При цьому вікі не вимагає ніякої особливої ​​реєстрації. Учасники можуть створити [[Вікімандри:Як зареєструватися|свій обліковий запис]], якщо вони хочуть ідентифікувати себе, але вони можуть цього і не робити. Також немає ніякого централізованого процесу перевірки. Редагування розподіляється між усіма — будь-хто може робити це. Якщо хто-небудь помітив помилку, він може її виправити. І це все! Знання всіх приходять в реальний світ — якраз в той самий час, коли це знання потрібно мандрівникам. == Ітеративний процес і поступове поліпшення == Завдяки цьому низькому бар'єру, статті розвиваються '''ітеративно''' — неодноразові зміни статті роблять її все кращою і кращою. Так, наприклад, перший, хто написав про щось, зміг створити лише [[Вікімандри:Міра зрілості|кістяк]], наприклад, лише одну або дві пропозиції по суті. Наступний учасник зміг додати до цього ще щось. Хтось міг прийти і скомпонувати пропозиції або абзаци так, що вони стали кращими. Хтось ще міг прийти і виправити помилки, інший — оформити статтю згідно з [[Вікімандри:Стиль|керівництвом по стилю]]. Потроху стаття '''стає''' дійсно інформативною статтею високої якості. Мабуть, іноді бувають небажані редагування, але все-таки помалу статті вікі поліпшуються і поліпшуються. == Вандалізм і боротьба з ним == Зрозуміло, кожен, хто користується Інтернетом не перший день, засумнівається: «Ну звичайно, в ''ідеальному світі'' кожна стаття буде тільки поліпшуватися з кожним днем. Але в ''реальному'' світі завжди знайдеться розумник, який візьме і напише ''„Тут був Вася“''». Скепсис цілком правомірний. Звичайно, в Інтернеті це відбувається постійно. Однак принадність вікі в тому, що ''хто завгодно'' може повернути сторінку до тієї версії, яка була безпосередньо до появи хулігана. Так що, ''всі користувачі'' розділяють відповідальність не тільки за написання і редагування текстів у вікі, але і забезпечують захист від зловмисних дій. По-перше, виправляти наслідки хуліганських витівок, будь то графіті, реклама або що-небудь ще,'' так же легко'' як і їх робити. Ми зберігаємо [[:en:Project:Page history help|історію редагувань]] для кожної сторінки. Припустимо, що на якійсь сторінці написано «Тут був Вася». Тоді інший учасник може перевірити історію, взяти попередню версію, перевірити, що в ній все гаразд і одним рухом [[Вікімандри:Що ми робимо з небажаними редагуваннями|відкотити]] до неї. І все! Звичайно, хуліган може прийти знову і знову написати що-небудь в цьому дусі. Але таке не зустрічатиметься занадто часто. Зазвичай вони припиняють робити це на другий-третій раз. Ніхто не знає напевно, але це виглядає так, ніби згуртований колектив дійсно піклується про вікі-проект (в нашому випадку — вікімандрівники піклуються про Вікімандри). І їх зусилля переважать рішучість хулігана-одинака, який не приділяє так багато часу тому, щоб на сторінці висіло його «Тут був Вася». Це того не варте і не принципово. Див. також: [[Вікімандри:Що ми робимо з небажаними редагуваннями|Що ми робимо з небажаними редагуваннями]]. == Розбіжності == Порівняно часто трапляється так, що двоє і більше учасників сайту вікі не сходяться в поглядах по якомусь питанню. Наприклад, редактор А може вважати, що в кафе «Колобок» готують відмінні пиріжки з капустою, а редактор Б може вважати їх огидними. Чия версія повинна бути в Вікімандрах? Ітеративний процес вікі в подібних ситуаціях має свою перевагу. Припустимо, що редактор А додав «Колобок» в путівник, а пізніше Б відредагував статтю і прибрав його зі списку. А знову додав кафе, а Б додав критичний відгук про пиріжки з капустою. Якщо це все буде продовжуватися довго, то такий стан називається [[Вікімандри:Війна правок|війною правок]] — люди постійно редагують статтю знову і знову. Як звичайно, все, що ми можемо зробити в цій ситуації — це виробити '''компроміс''', використовуючи [[Вікімандри:Як використовувати сторінки обговорення|сторінку обговорення]] статті. Редактори А і Б будуть намагатися зрозуміти, яке формулювання відповідає нашим [[Вікімандри:До чого прагнути і чого уникати|цілям]] і буде достатньо [[Вікімандри:Будьте справедливі|справедливим]]. Ми візьмемо до статті формулювання, прийнятні для всіх. Редагуючи і спілкуючись, ми досягаємо '''[[Вікімандри:Консенсус|консенсусу]]''' — версії путівника, який дає [[Вікімандри:Мандрівник насамперед|мандрівникові]] найкращу інформацію, на підставі якої він сам виробить свою власну думку. Зворотний бік методу — це те, що зухвалі, вперті або спірні твердження або пом'якшуються, або видаляються зі статті. Але все ж це добре. Вікімандри — не розважальний сайт і не призначений для домислів. Це '''путівник''' — довідник, який дає туристу корисну фактичну інформацію. Він може не бути таким барвистим, як щось, написане одним автором, але ми думаємо, що він буде містити цінну, добре написану і точну інформацію для туриста. == Розмітка вікі == Стандартна мова для веб-сторінок — HTML. HTML зазвичай є дуже багатослівним і може бути складно знаходити «справжній» зміст статті в нетрях коду. Це бентежить людей при зміні сторінок — якщо вони не можуть легко змінити написання слова, вони, ймовірно, не будуть і намагатися це зробити. З цієї причини, більшість вікі-сайтів використовують спеціальну мову для своїх сторінок, названу '''розміткою вікі'''. Деталі цієї мови відрізняються від сайту до сайту, але зазвичай, це невеликий набір правил форматування документа. Наприклад, в [[Вікімандри:Розмітка Вікі|розмітці вікі]], використовуваної в Вікімандрах, ви можете оформити слово ''курсивом'', поставивши до і після нього пару апострофів (<nowiki>''</nowiki>). Це може засмутити людей, що мають досвід роботи з HTML, але насправді звикнути до розмітки вікі дуже легко. І це робить текст сторінок простішим для редагування. Інша зворотна сторона розмітки вікі — це те, що вона не дозволяє зробити всього того, що може HTML. Стандартна філософія Вікі в цьому випадку — '''зміст важливіше форми''', тобто важливо те, що ''всередині'' статті, а не те, як вона ''виглядає''. Однак, у тих випадках, коли сторінці дійсно необхідно складне форматування, програмне забезпечення, використовуване в Вікімандрах, ''дозволяє'' використовувати деякі елементи HTML. Ми намагаємося уникати HTML без крайньої необхідності. == Авторство == Так як ''хто завгодно'' може редагувати ''будь-яку'' статтю, у світі wiki немає сили-силенної концепцій '''авторства'''. Зазвичай в Вікімандрах ми намагаємося уникати використання займенників першої особи (''я'', ''ми'', ''мені'') і описів з оцінками з позицій особистої думки чи конкретного досвіду (''Я думаю, що…'', ''По-моєму…'', ''Коли я останній раз був в…''). Можливо, ви будете здивовані, але за допомогою ітеративного процесу в вікі-проекті найчастіше виходить чіткий, легкий для читання текст. Як це не дивно, це зазвичай є творінням не одного автора, а декількох, іноді навіть десятків. Це не означає, що люди не можуть заробити репутацію та повагу своїми особистими досягненнями і внеском в Вікімандри. Ми вдячні за кожну дещицю інформації, але чим більше людина співпрацює, тим краще його репутація тут. Люди, які зробили значний внесок у написання, вивірку і організацію матеріалів певної частини сайту, ймовірно, придбають таку повагу, що інші учасники будуть прислухатися до їхньої думки. Але вони не повинні ''володіти'' ніякою частиною Вікімандрів і вони не можуть заважати працювати тут кому б то не було. Це безпрограшна ситуація. == Права власності == Інша сторона вікі — це поділ '''прав власності'''. Ми використовуємо ліцензії [[Вікімандри:Копілефт|Копілефт]] для того, щоб залишатися на правильному боці закону. Кожен учасник, коли він створює статтю, дає дозвіл ліцензувати цю роботу під ліцензією '''Creative Commons'''. Наступний учасник, що редагує цю статтю, створює «похідну роботу», авторським правом на яку він володіє, і яка буде використовуватися всіма ''під тією ж самою ліцензією''. Використовувана нами ліцензія дуже ліберальна — вона дозволяє всім копіювати, видавати чи поширювати статті Вікімандрів будь-яким бажаним їм способом. Єдине правило — це те, що їм треба '''вказувати авторів''', і що їм треба '''надавати такі ж самі права на свою роботу''', тобто вони не можуть заборонити третім особам копіювати, видавати або поширювати статті тим же способом. Так, технічно, людина, що останньою змінила статтю «''володіє''» нею до того часу, поки вона залишається останньою. Інакше кажучи, ''всі'' володіють статтями Вікімандрів — вони можуть робити з ними практично все, що міг би робити «власник» зі своєю власністю. Практично, ми ''всі'' відчуваємо володіння ''всіми'' Вікімандрами. У прагненні поліпшувати путівники редактори вносять вклад у всі частини сайту. Ми всі пишаємося цією роботою в сукупності, так само як і тією роллю, яку ми граємо і грали в проекті. == Посилання == * [Http://www.emacswiki.org/cgi-bin/community/SiteMap CommunityWiki] — хороший вікі-сайт про спільноти в Інтернеті * [Http://www.usemod.com/cgi-bin/mb.pl?MeatballWiki MeatballWiki] — вікі-сайт на ту саму тему, але дещо з інших позицій, і, можливо, з більш академічним ухилом {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Wiki}} 3ku8npg2gfqroftoxxncvrpah51vtqp 4 349 36635 34742 2025-03-09T21:16:59Z Тітаренко Михайло 6121 /* Харківська область */ 36635 wikitext text/x-wiki Цей список редакторів, згрупований по місцю постійного знахождення. Якщо бажаєте, можете додати себе в відповідний розділ. <br clear="both" /> ==''[[Україна]]''== ===''[[Вінницька область]]''=== * [[Користувач:Visem|Visem]] * [[Користувач:Алін Юн|Алін Юн]] * [[Користувач:Качуровська|Качуровська]] * [[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] * [[Користувач:Stalskaper|Stalskaper]] ===''[[Волинська область]]''=== * [[Користувач:Visitlutsk|Visitlutsk]] * [[Користувач:Galvm|Viacheslav Galievskyi]] * [[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ===''[[Дніпропетровська область]]''=== * [[Користувач:DegoleX|DegoleX]] * [[Користувач:ZatulyViter|ЗатулиВітер]] * [[Користувач:ZTVB|ZTVB]] * [[Користувач:Ivakode|Ivakode]] ===''[[Донецька область]]''=== * [[Користувач:Darina777-08]] ===''[[Житомирська область]]''=== * смт. Ружин Кравченко Віктор Володимирович * [[Житомир]] --[[Користувач:Mcoffsky|Mcoffsky]] ([[Обговорення користувача:Mcoffsky|обговорення]]) 08:21, 23 квітня 2021 (EEST) ===''[[Закарпатська область]]''=== ===''[[Запорізька область]]''=== * [[Користувач:ЯнаТалія|ЯнаТалія]] * [[Користувач:DENAMAX|Максим Стоялов]] * [[Користувач:Supernastya2000|Настя Лойко]] ===''[[Івано-Франківська область]]''=== * [[Користувач:WayDong|WayDong]] * [[Користувач:Gudyma_s|Гудима Олександр]] ===''[[Київська область]] і [[Київ|м. Київ]]''=== * [[Користувач:Dimant|Dimant]] * [[Користувач:nickispeaki|nickispeaki]] * [[Користувач:Сергій|Сергій]] * [[Користувач:Dzertapodge|Dzertapodge]] * [[Користувач:Ilya|Ilya]] * [[Користувач:kvz65|kvz65]] * [[Користувач:Kamelot|Kamelot]] * [[Користувач:Visem|Visem]] * [[Користувач:Sir-nik|Sir-nik]] * [[Користувач:Sthelen.aqua|Sthelen.aqua]] * [[Користувач:El Burkovska]] * [[Kovalenko Les]] ===''[[Кіровоградська область]]''=== * Олександрівка * [[Бобринець]] ===''[[Луганська область]]''=== * [[User:Lystopad|Lystopad]] * [[User:Дзюба Ростислав Олегович|Дзюба Ростислав Олегович]] ===''[[Львівська область]]''=== * [[User:Friend|Friend]] * [[User:Helgi|Helgi]] * [[User:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] * [[User:Андрій Угрин|Андрій Угрин]] * [[User:MiaSolo| MiaSolo]] * [[User:Maximym44| Maximym44]] * [[User:Сергій Липко|Сергій Липко]] * [[User:Стефанко1982|Стефанко1982]] * [[User:Chaosan 22|Chaosan22]] ===''[[Миколаївська область]]''=== * [[User:Assyrian Human|Assyrian Human]] (м. [[Миколаїв]]) ===''[[Одеська область]]''=== * [[User:Cemerald|Cemerald]] ===''[[Полтавська область]]''=== * [[User:Задовбали|Задовбали]] * [[User:Dobrickus|Dobrickus]] * [[User:Milenko andrii|Milenko andrii]] * [[User:SerhijPetrovich|SerhijPetrovich]] ===''[[Рівненська область]]''=== *[[Користувач:Корінь|Корінь]] *[[Користувач:FellowTraveler|FellowTraveler]] === ''[[Сумська область]]'' === * [[Користувач:Риська|Риська]] * [[Користувач:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] ===''[[Тернопільська область]]''=== * [[Користувач:Тарас Самборський|Тарас Самборський]] * [[Користувач:Еколог Світлана|Еколог Світлана]] * [[Користувач:Педагог Світлана|Педагог Світлана]] ===''[[Харківська область]]''=== * [[Користувач:Ozira|Ozira]] * [[Користувач:Тітаренко Михайло|Тітаренко Михайло]] ===''[[Херсонська область]]''=== * [[Користувач:Will D|Will D]] ===''[[Хмельницька область]]''=== * [[User:RLuts|RLuts]] * [[User:Гордійчук Ірина|Ірина]] ===''[[Черкаська область]]''=== ===''[[Чернівецька область]]''=== ===''[[Чернігівська область]]''=== * [[Користувач:Chernigovec|Chernigovec]] * [[Користувач:nickispeaki|nickispeaki]] * [[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитрійСавченко]] * [[Користувач:NSayenko|Nataliia Sayenko]] ==''[[Європа]]''== ===''[[Латвія]]''=== * [[User:Voll|Voll]] ===''[[Німеччина]]''=== * [[User:Formiate|Formiate]] ===''[[Росія]]''=== ===''[[Франція]]''=== vengrv Франція +33610306327 ===''[[Швеція]]''=== [[Користувач:Олександр_Кравчук|Олександр Кравчук]] ==''[[Азія]]''== ===''[[Японія]]''=== ==''[[Північна Америка]]''== ===''[[США]]''=== ===''[[Канада]]''=== {{В|Вікімандри:Портал спільноти}} {{Мета-стаття}} 3va1vwy4w5uqwvurn58m2668nfgyosi 4 350 29712 29708 2021-02-03T23:25:57Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Наш край трудовой|Наш край трудовой]] ([[User talk:Наш край трудовой|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 10807 wikitext text/x-wiki Основні віхи розвитку Вікімандрів. Ми молодий проект і в нас ще все попереду! Кількість переглядів сторінок (не унікальних) для нашого розділу [http://stats.wikimedia.org/wikivoyage/EN/TablesPageViewsMonthly.htm можна знайти тут] == Хронологія == * 13 листопада 2012 - користувач [[User:Base|Base]] започаткував тестову вікі в Інкубаторі Вікімедіа. * 8 грудня 2012 - створено першу статтю [[Європа]]. * 17 cічня - 1 лютого 2013 - [[meta:Talk:Wikivoyage/uk|голосування]] щодо назви україномовного проекту. Переміг варіант '''Вікімандри'''. * 22 січня 2013 - користувачі [[User:Base|Base]] та [[User:RLuts|RLuts]] стають першими адміністраторами поки тестової вікі. * 16 лютого 2013 - кількість статей досягла 100. Сотою стала стаття [[Вікімандри:Як використовувати сторінки обговорення|Як використовувати сторінки обговорення]]. * 6 березня 2013 - кількість статей досягла 200. Двохсотою стала стаття [[Монако]]. * 21 березня 2013 - [[meta:Board of Trustees|Рада повірених]] та [[meta:Language committee/uk|Мовний комітет]] Фонду Вікімедіа схвалили створення українських Вікімандрів ([[bugzilla:46417|баґ 46417]]). * 28 березня 2013 - створено українські Вікімандри. У проекті 228 статей. == Статті == * Перша стаття: [[Європа]] (''[[Користувач:Lystopad]], 08.12.2012'') * Сота стаття: [[Вікімандри:Як використовувати сторінки обговорення|Як використовувати сторінки обговорення]] (''[[Користувач:Voll]], 16.02.2013'') * Двохсота стаття: [[Монако]] (''[[Користувач:Nickispeaki]], 06.03.2013'') * П'ятисота стаття: * Тисячна стаття: * Двохтисячна стаття: * П'ятитисячна стаття: * Десятитисячна стаття: == Охоплення == * У проекті є статті про всі країни світу: 28.04.2013 * У проекті є статті про всі столиці світу: * У проекті є статті про всі міста-мільйонники світу: == Повнота == * Перша стаття, яка отримала статус придатної: [[Антверпен]], 22.03.2013 * Перша стаття, яка отримала статус повної: * Перша стаття, яка отримала статус зразкової: * Перша стаття про регіон, що отримала статус придатної: * Перша стаття про країну, що отримала статус придатної: * У проекті є карти всіх країн світу: * У проекті є карти всіх регіонів України: * Статті про всі столиці світу мають статус не нижче придатних: * Статті про всі регіональні центри України мають статус не нижче придатних: * Статті про всі регіони України мають статус не нижче придатних: == Популярність == * Перша згадка про Вікімандри в інтернет-пресі: '''В Інтернеті з’явилися українські Вікімандри''' [http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?v_interneti_zyavilisya_ukrayinski_vikimandri&objectId=1281438] 17:08 * Перша згадка про Вікімандри в паперовій пресі: * Перша публікація статті з Вікімандрів в паперовому путівнику: * Перша публікація паперового путівника, що повністю складається зі статей Вікімандрів: * Стаття Вікімандрів знаходиться на першому місці в результатах інтернет-пошуку по місту: * Стаття Вікімандрів знаходиться на першому місці в результатах інтернет-пошуку по країні: {{В|Вікімандри:Портал спільноти}} {{Мета-стаття}} go990vnijjizyrs62jo6ty5fysp0054 4 351 32567 32566 2022-07-11T23:31:22Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/2A00:1FA2:42C5:DAFF:E8A6:E33C:9D68:6977|2A00:1FA2:42C5:DAFF:E8A6:E33C:9D68:6977]] ([[User talk:2A00:1FA2:42C5:DAFF:E8A6:E33C:9D68:6977|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] 31310 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Структура Вікімандрів ґрунтується на принципі географічної ієрархії. Кожна стаття повинна бути зв'язана зі статтею вищого рівня за допомогою спеціального шаблону. === Ціль === Чому ми ставимо географічну ієрархію на перше місце? Ієрархія - це не проста формальність, а природний механізм структурування наших статей. Візьмемо, наприклад, [[Крим]]. У рамках нашої ієрархії Крим - [[#Регіони|регіон]], тому стаття про нього повинна бути зроблена на основі [[Вікімандри:Кістяк регіону|кістяку регіону]]. У статті необхідні посилання на міста Криму, такі як [[Севастополь]] і [[Сімферополь]], а вищим рівнем ієрархії є [[#Країни|країна]] - [[Україна]]. Таким чином, у статті про Крим повинна бути тільки інформація, що відноситься до регіону; національну валюту потрібно вказувати на рівні країни, а список готелів та ресторанів - на рівні [[#Міста|міст]]. Звичайно, на кожному рівні ієрархії можливі відхилення від стандартного шаблону, пов'язані зі специфікою того чи іншого місця. Тим не менш, шаблони підходять до переважної більшості випадків і дозволяють нам досягти того, щоб усі статті на одному рівні були схожі один на одного. === Ієрархія === Географічна ієрархія виглядає так: * Земля поділяється на: ** [[#Континенти|континенти]], які поділяються на: *** [[#Частини континентів|частини континентів]], які поділяються на: **** [[#Країни|країни]], які поділяються на: ***** [[#Регіони|регіони]], які можуть поділятись на: ****** [[#Регіони|субрегіони]], які поділяються на: ******* [[#Міста|міста]], які можуть поділятись на: ******** [[#Райони|райони]]. Така ось матрьошка. Втім, деякі рівні ієрархії можуть бути пропущені. Наприклад, князівство [[Андорра]] має територію всього 498 км<sup>2</sup>: було б дивно писати статті про окремі її регіони. Інший приклад: деякі країни самі по собі є частиною континенту. Наприклад, [[Росія]] є частиною [[Європа|Європи]], а ось [[Бельгія]] входить в [[Бенілюкс]], який, у свою чергу, є частиною [[Європа|Європи]]. ==== Континенти ==== '''Континенти''' - це найбільші частини земної кулі. Ми починаємо поділ з материків, таких як [[Азія]], [[Європа]] і [[Африка]]. У цих статтях дуже мало практичної інформації - адже ніхто не подорожує відразу по всьому континенту (за винятком, можливо, [[Антарктида|Антарктиди]]) - зате вони будуть зручним «контейнером» для статей наступного рівня ієрархії і задають загальний контекст. ==== Частини континентів ==== '''Частини континентів''' - це умовний поділ материків на великі регіони. Прикладами таких регіонів є [[Південно-Східна Азія|південно-східна Азія]] і [[Скандинавія]]. Іноді частина континенту збігається з окремою державою: зокрема, [[Північна Америка|Північну Америку]] зручно розділити на [[Канада|Канаду]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Мексика|Мексику]] і [[Кариби]]. ==== Країни ==== '''Країна''' - це суверенна територія на земній кулі, така як [[Україна]], [[Франція]] або [[Бельгія]]. Країна - це той рівень ієрархії, на якому зазначається інформація про національну валюту, візовий режим, митні правила, мову, культуру і так далі. Цей рівень не може бути пропущений. Деякі країни, такі як [[Монако]] або [[Гібралтар]], настільки малі, що можуть розглядатися як окремі міста. У цьому випадку ми комбінуємо шаблони країни і міста, даємо в статті не тільки загальну інформацію, але і список пам'яток, готелів, ресторанів. Якщо стаття розростеться, її можна поділити на більш дрібні статті про райони, як і у випадку інших великих міст. Дивись також: [[Вікімандри:Кістяк країни|Кістяк країни]] ==== Регіони ==== '''Регіон''' - це поділ конкретної країни за кліматичною, культурною, історичною, географічною, політичною чи ще якою-небудь ознакою. Головне, щоб ця ознака була [[Вікімандри:Мандрівник насамперед|зручна для мандрівника]] і помагала орієнтуватися як на місцевості, так і в наших статтях. Іноді регіони можуть відповідати адміністративно-територіальним одиницям: окремим суб'єктам федерації в [[Росія|Росії]], штатам в [[Сполучені Штати Америки|США]], провінціям в [[Канада|Канаді]], департаментам в [[Франція|Франції]] і так далі. Проте наш регіональний поділ зовсім не обов'язково збігається з адміністративним. Наприклад, [[Швеція]] офіційно поділяється на 21 округ, але ми виділяємо в ній всього три великих регіони, зручних з точки зору мандрівника. Іноді зручно використовувати одну і ту саму назву для регіонів декількох країн. Так, наприклад, [[Ферганська долина]] знаходиться на території [[Узбекистан|Узбекистану]], [[Таджикистан|Таджикистану]] і [[Киргизія|Киргизії]], тому в кожній з країн має бути такий регіон. Проте, особливості місцевого життя, транспорту, візового режиму завжди залежать від країни, тому ми розглядаємо три окремих регіони, а не один [[Ферганська долина|Ферганську долину]]. Об'єднати ж їх можна в рамках єдиного маршруту. У великих країн список усіх регіонів буде занадто довгим і незручним для навігації, тому ми використовуємо ''кілька рівнів регіонального поділу''. Наприклад, територію [[Росія|Росії]] ми поділили на 8 великих регіонів, кожен з яких містить 10-15 адміністративних одиниць (областей, республік, країв, автономних округів, автономних областей), які, в свою чергу, можуть бути поділені ще на кілька регіонів. [[Калінінградська область|Калінінградську область]] ми розглядаємо як ще один, дев'ятий регіон верхнього рівня, адже з точки зору історії, географії та транспорту вона є ексклавом і відділена від решти території Росії. Зверніть увагу, що наші 8 великих російських регіонів (+ Калінінградська область) не повторюють схему федеральних округів, хоч в чомусь перетинаються с ними . Статті про регіони у нас виконують в першу чергу структурну, а не змістовну функцію, тому вони повинні створюватись тільки при переповненні батьківського регіону (регіону верхнього рівня). Дивись також: [[Вікімандри:Кістяк регіону|Кістяк регіону]] ==== Міста ==== '''Місто''' - основна географічна одиниця в путівнику, адже саме тут мандрівники ночують, харчуються і оглядають пам'ятки. Далеко не кожна подорож охоплює цілий регіон, а тим більше країну - зате хоча б одне місто ви відвідаєте обов'язково. Вікімандри використовують вельми невизначене поняття ''міста'': це може бути і невелике містечко (наприклад, [[Умань]]), і обласний центр (наприклад, [[Луганськ]]), і мегаполіс зі своїми передмістями (наприклад, [[Київ]]), і навіть відомі села, такі як [[Карпати]] або [[Свірж]]. На тому ж рівні ієрархії знаходяться заповідники, національні парки і великі природні пам'ятки, в яких можна переночувати, поїсти або зайнятися чимось цікавим. Передмістя і міста-супутники можуть бути розміщені в статті про велике місто чи виділені в окремі статті, що утворюють разом з самим містом єдиний регіон: наприклад, [[Санкт-Петербург і пригороди]] є регіоном [[Ленінградська область|Ленінградської області]] і включає в себе сам [[Санкт-Петербург]], а також [[Петергоф]], [[Кронштадт]] та інші навколишні міста. Основна частина інформації в Вікімандрах - це статті про міста. Вони відрізняються від регіональних статей тим, що містять списки пам'яток, готелів, ресторанів з конкретними адресами, телефонами, годинами роботи. Створення таких статей регламентується спеціальним правилом: далеко не кожне місто, а тим більше селище [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті?|заслуговує власної статті]]. Дивись також: [[Вікімандри:Кістяк міста|Кістяк міста]], [[Вікімандри:Кістяк мегаполісу|Кістяк мегаполісу]], [[Вікімандри:Кістяк району міста|Кістяк району міста]], [[Вікімандри:Кістяк парку|Кістяк парку]] ==== Райони ==== Деякі міста настільки великі і різнорідні, що єдина стаття про них буде незручна для читання. Великі міста, які в Вікімандрах ми називаємо ''мегаполісами'', варто розділити на '''райони''' таким чином, щоб створити кілька статей, придатних для незалежного використання. У цьому випадку основна стаття буде містити загальну інформацію (історію, способи попадання в місто, транспорт) і короткий огляд визначних пам'яток, а докладна інформація про визначні пам'ятки, списки готелів та ресторанів потраплять в статті про окремі райони. Звичайно, поділ на райони повинен бути не формальним, а - як завжди - виправданим з [[Вікімандри:Мандрівник насамперед|точки зору мандрівника]]. Наприклад, [[Санкт-Петербург]] розділений на райони [[Санкт-Петербург/Центр]], [[Санкт-Петербург/Васильевский острів]], [[Санкт-Петербург/Петроградская сторона]] і т.д. Рішення, чи ділити місто на райони, залежить лише від потенційного змісту статті, а не від розміру або кількості населення самого міста. Наприклад в [[Омськ|Омську]] мільйон чол., але навряд чи в ньому знайдеться достатньо цікавого для декількох статей про окремі районах. Навпаки, [[Великий Новгород]] зовсім невеликий і має населення всього 216 тис. чол., зате пам'яток тут так багато, що місто варто було б розділити на кілька районів. Статті про райони у нас виконують в першу чергу структурну, а не змістовну функцію, тому вони повинні створюватись тільки при переповненні основної статті про місто. === Приклади === Як це працює? Дуже просто: * [[Азія]] <континент> * [[Австралія]] <континент> * [[Африка]] <континент> * [[Європа]] <континент> ** [[Прибалтика]] <частина континенту> *** [[Латвія]] <країна> *** [[Литва]] <країна> *** [[Естонія]] <країна> ** [[Росія]] <країна, частина континенту> ** [[Україна]] <країна, частина континенту> *** [[Західна Україна]] <регіон> *** [[Центральна Україна]] <регіон> **** [[Полтавська область]] <регіон> **** [[Сумська область]] <регіон> **** [[Київська область]] <регіон> ***** [[Київ]] <місто> ****** [[Київ/Центр|Центр]] <район> ****** [[Київ/Лівобережжя|Лівобережжя]] <район> Ієрархія регіонів автоматично відображається в спеціальному рядку зразу під назвою статті (це так звана ''breadcrumb navigation''). Наприклад, у статті [[Київ/Лівобережжя|Лівобережжя]] рядок навігації покаже: : [[Європа]] : [[Україна]] : [[Центральна Україна]] : [[Київська область]] : [[Київ]] : [[Київ/Лівобережжя|Лівобережжя]] Для створення такого рядка навігації ми використовуємо '''[[Шаблон:footer|спеціальний шаблон]]''', параметром якого є назва статті вищого рівня. Зверніть увагу, що подібна навігація завжди однозначна. Наприклад, ми вказуємо [[Росія|Росію]] і як регіон [[Європа|Європи]], і як регіон [[Азія|Азії]], але з точки зору рядка навігації [[Росія]] відноситься тільки до [[Європа|Європи]]. == Регіональний розподіл == Деякі елементи нашої ієрархії мають строго певні рамки. Наприклад, кордони країн майже завжди визначені однозначно. З континентами проблем теж немає. Є формальні межі і у міст, хоча тут нам нерідко доводиться враховувати місцеву специфіку: так, [[Пушкін]] і [[Павловськ]] - це все-таки окремі міста, хоча адміністративно вони відносяться до [[Санкт-Петербург]]а. А ось регіони країни або райони міста не визначені строго (адже ми не завжди дотримуємося адміністративного поділу!), тому при їх виборі ми дотримуємося декількох простих правил: *'''[[:Wikipedia:Магічне число сім плюс-мінус два|Правило 7 ± 2]].''' На думку британських вчених людське сприйняття влаштоване таким чином, що добре утримує в пам'яті групи з 5-9 об'єктів. Якщо група складається з більшої кількості об'єктів, краще розділити її на кілька підгруп з тих же 5-9 об'єктів. У застосуванні до Вікімандрів це означає, що якщо в країні дуже багато міст, то їх варто поділити на групи. Безглуздо викладати міста [[Росія|Росії]] єдиним списком, але всю Росію можна розділити на великі регіони: ([[Сибір]], [[Урал]], [[Далекий Схід]]), а в кожному з них виділити більш дрібні регіони (наприклад, [[Сахалін]], [[Хабаровський край]]) і вже в цих регіонах вказувати міста. Ще раз відзначимо, що поділ не завжди збігається з адміністративним. Саме правило 7 ± 2 теж не повинно бути абсолютом. Якщо в якомусь регіоні є 10 або навіть 12 значущих міст, це ще не привід ділити такий регіон на дві менші частини. *'''Традиційний поділ'''. Деякі регіони давно склалися і добре всім відомі: не вимагають пояснень ні [[Прибалтика]], ні [[Скандинавія]], ні [[Далекий Схід]], тому ми намагаємося використовувати такий поділ завжди, коли це можливо. *'''Адміністративно-територіальний поділ''' корисно використовувати для того, щоб не думати зайвий раз про межі регіонів. Проте, адміністративний поділ слід застосовувати лише в тому випадку, коли він є корисним для мандрівника. *'''Поділ з точки зору мови або культури'''. Деякі країни мають яскраво виражений поділ на мовні регіони або національності. Наприклад, [[Бельгія]] природним чином поділяється на [[Фландрія|Фландрію]] і [[Валлонія|Валлонію]]. Поділ на географічні одиниці - дуже непросте завдання. Будьте обережні, уважні і намагайтеся діяти спільно, щоб врахувати всі можливі аспекти і знайти оптимальне рішення. === Міські райони === Часом складно вирішити, чи повинне якесь місто розцінюватися як [[Вікімандри:Кістяк мегаполісу|мегаполіс]] і чи для нього потрібні окремі статті для районів. Неважко наробити силу-силенну нових статей, але наповнити всі їх змістом і підтримувати його в порядку - завдання не з легких. Тому ми настійно рекомендуємо ''спочатку працювати над єдиною статтею про місто'', потім ''пропонувати поділ на сторінці обговорення міста'', ''давати достатньо часу для обговорення'' і тільки після цього приступати до створення нових статей. '''При відсутності [[Вікімандри:Консенсус|консенсусу]] міста розділяти не можна!''' Коли ви пропонуєте схему поділу на райони, пам'ятайте, що кожен район повинен бути достатньо великим і змістовним, щоб не залишалися порожніми розділи «Що відвідати», «Чим зайнятись», «Що купувати», «Де поїсти», «Де розважитись», «Де зупинитись». При поділі міста на райони неминуче будуть з'являтися помилки і питання «до якого району це відноситься?» Чим більше районів, тим більше помилок і дублювання інформації. З цієї причини поділ міста завжди повинен супроводжуватися: * Малюванням карти, яка показує межі районів; * Зазначенням меж районів на сторінці обговорення. Після створення статей про райони матеріал основної статті потрібно поділити по відповідним районам, залишивши в основній статті лише загальну інформацію і огляди визначних пам'яток, місцевої кухні, місць нічлігу і т.д. === Зауваження про політику === У світі чимало невизнаних держав, спірних територій та інших місць з невизначеним статусом, які, проте, цікаві для мандрівника. В даному випадку в нас немає єдиних правил, і часто ми ігноруємо політкоректність на догоду принципу «[[Вікімандри:Мандрівник насамперед|Мандрівник насамперед]]». Наприклад, [[Нагірний Карабах]] вказаний як регіон [[Вірменія|Вірменії]], оскільки потрапити в нього з території інших держав все одно не можна. Те ж відноситься до [[Палестина|Палестинської автономії]], що входить до регіону [[Ізраїль|Ізраїля]]. З іншого боку, важко розглядати [[Абхазія|Абхазію]] як регіон [[Грузія|Грузії]], адже перетнути грузинсько-абхазький кордон досить важко - простіше приїхати до Абхазії з Росії. Допускаючи подібну вільність у відношенні поточної політичної ситуації, ми завжди підкреслюємо спірний характер тієї чи іншої території. Наше віднесення невизнаної держави до якого-небудь регіону ніколи не має політичного підгрунтя, а в рядку навігації ми намагаємося відразу вказувати регіон вищого рівня ([[Кавказ]]: [[Нагірний Карабах]], а не [[Кавказ]]: [[Вірменія]]: [[Нагірний Карабах]]) === Якщо регіони перекриваються === Регіони одного рівня не повинні перекриватися. Проте, одна і та сама стаття може опинитися відразу в двох регіонах вищого рівня. Наприклад, [[Росія]] є частиною [[Європа|Європи]] і, одночасно, частиною [[Азія|Азії]]. Іноді доречно об'єднувати регіони різного рівня. Наприклад, [[Кавказ]] включає до себе і окремі країни ([[Грузія]], [[Вірменія]], [[Азербайджан]]), і невизнані держави, і російські республіки [[Північний Кавказ|Північного Кавказу]]. {{ОА|мова=en|стаття=Wikivoyage:Geographical hierarchy}} {{ОА|мова=ru|стаття=Wikivoyage:Географическая иерархия}} mc6h9jyta2ctntzvq3sw3qr7q46e9i3 828 352 23965 2743 2019-04-20T20:23:43Z Dimon2711 4042 23965 Scribunto text/plain --[[ This module provides a number of basic mathematical operations. ]] local yesno, getArgs -- lazily initialized local p = {} -- Holds functions to be returned from #invoke, and functions to make available to other Lua modules. local wrap = {} -- Holds wrapper functions that process arguments from #invoke. These act as intemediary between functions meant for #invoke and functions meant for Lua. --[[ Helper functions used to avoid redundant code. ]] local function err(msg) -- Generates wikitext error messages. return mw.ustring.format('<strong class="error">Formatting error: %s</strong>', msg) end local function unpackNumberArgs(args) -- Returns an unpacked list of arguments specified with numerical keys. local ret = {} for k, v in pairs(args) do if type(k) == 'number' then table.insert(ret, v) end end return unpack(ret) end local function makeArgArray(...) -- Makes an array of arguments from a list of arguments that might include nils. local args = {...} -- Table of arguments. It might contain nils or non-number values, so we can't use ipairs. local nums = {} -- Stores the numbers of valid numerical arguments. local ret = {} for k, v in pairs(args) do v = p._cleanNumber(v) if v then nums[#nums + 1] = k args[k] = v end end table.sort(nums) for i, num in ipairs(nums) do ret[#ret + 1] = args[num] end return ret end local function applyFuncToArgs(func, ...) -- Use a function on all supplied arguments, and return the result. The function must accept two numbers as parameters, -- and must return a number as an output. This number is then supplied as input to the next function call. local vals = makeArgArray(...) local count = #vals -- The number of valid arguments if count == 0 then return -- Exit if we have no valid args, otherwise removing the first arg would cause an error. nil, 0 end local ret = table.remove(vals, 1) for _, val in ipairs(vals) do ret = func(ret, val) end return ret, count end --[[ random Generate a random number Usage: {{#invoke: Math | random }} {{#invoke: Math | random | maximum value }} {{#invoke: Math | random | minimum value | maximum value }} ]] function wrap.random(args) local first = p._cleanNumber(args[1]) local second = p._cleanNumber(args[2]) return p._random(first, second) end function p._random(first, second) math.randomseed(mw.site.stats.edits + mw.site.stats.pages + os.time() + math.floor(os.clock() * 1000000000)) -- math.random will throw an error if given an explicit nil parameter, so we need to use if statements to check the params. if first and second then if first <= second then -- math.random doesn't allow the first number to be greater than the second. return math.random(first, second) end elseif first then return math.random(first) else return math.random() end end --[[ order Determine order of magnitude of a number Usage: {{#invoke: Math | order | value }} ]] function wrap.order(args) local input_string = (args[1] or args.x or '0'); local input_number = p._cleanNumber(input_string); if input_number == nil then return err('order of magnitude input appears non-numeric') else return p._order(input_number) end end function p._order(x) if x == 0 then return 0 end return math.floor(math.log10(math.abs(x))) end --[[ precision Detemines the precision of a number using the string representation Usage: {{ #invoke: Math | precision | value }} ]] function wrap.precision(args) local input_string = (args[1] or args.x or '0'); local trap_fraction = args.check_fraction; local input_number; if not yesno then yesno = require('Module:Yesno') end if yesno(trap_fraction, true) then -- Returns true for all input except nil, false, "no", "n", "0" and a few others. See [[Module:Yesno]]. local pos = string.find(input_string, '/', 1, true); if pos ~= nil then if string.find(input_string, '/', pos + 1, true) == nil then local denominator = string.sub(input_string, pos+1, -1); local denom_value = tonumber(denominator); if denom_value ~= nil then return math.log10(denom_value); end end end end input_number, input_string = p._cleanNumber(input_string); if input_string == nil then return err('precision input appears non-numeric') else return p._precision(input_string) end end function p._precision(x) if type(x) == 'number' then x = tostring(x) end x = string.upper(x) local decimal = x:find('%.') local exponent_pos = x:find('E') local result = 0; if exponent_pos ~= nil then local exponent = string.sub(x, exponent_pos + 1) x = string.sub(x, 1, exponent_pos - 1) result = result - tonumber(exponent) end if decimal ~= nil then result = result + string.len(x) - decimal return result end local pos = string.len(x); while x:byte(pos) == string.byte('0') do pos = pos - 1 result = result - 1 if pos <= 0 then return 0 end end return result end --[[ max Finds the maximum argument Usage: {{#invoke:Math| max | value1 | value2 | ... }} Note, any values that do not evaluate to numbers are ignored. ]] function wrap.max(args) return p._max(unpackNumberArgs(args)) end function p._max(...) local function maxOfTwo(a, b) if a > b then return a else return b end end local max_value = applyFuncToArgs(maxOfTwo, ...) if max_value then return max_value end end --[[ min Finds the minimum argument Usage: {{#invoke:Math| min | value1 | value2 | ... }} OR {{#invoke:Math| min }} When used with no arguments, it takes its input from the parent frame. Note, any values that do not evaluate to numbers are ignored. ]] function wrap.min(args) return p._min(unpackNumberArgs(args)) end function p._min(...) local function minOfTwo(a, b) if a < b then return a else return b end end local min_value = applyFuncToArgs(minOfTwo, ...) if min_value then return min_value end end --[[ average Finds the average Usage: {{#invoke:Math| average | value1 | value2 | ... }} OR {{#invoke:Math| average }} Note, any values that do not evaluate to numbers are ignored. ]] function wrap.average(args) return p._average(unpackNumberArgs(args)) end function p._average(...) local function getSum(a, b) return a + b end local sum, count = applyFuncToArgs(getSum, ...) if not sum then return 0 else return sum / count end end --[[ round Rounds a number to specified precision Usage: {{#invoke:Math | round | value | precision }} --]] function wrap.round(args) local value = p._cleanNumber(args[1] or args.value or 0) local precision = p._cleanNumber(args[2] or args.precision or 0) if value == nil or precision == nil then return err('round input appears non-numeric') else return p._round(value, precision) end end function p._round(value, precision) local rescale = math.pow(10, precision or 0); return math.floor(value * rescale + 0.5) / rescale; end --[[ mod Implements the modulo operator Usage: {{#invoke:Math | mod | x | y }} --]] function wrap.mod(args) local x = p._cleanNumber(args[1]) local y = p._cleanNumber(args[2]) if not x then return err('first argument to mod appears non-numeric') elseif not y then return err('second argument to mod appears non-numeric') else return p._mod(x, y) end end function p._mod(x, y) local ret = x % y if not (0 <= ret and ret < y) then ret = 0 end return ret end --[[ gcd Calculates the greatest common divisor of multiple numbers Usage: {{#invoke:Math | gcd | value 1 | value 2 | value 3 | ... }} --]] function wrap.gcd(args) return p._gcd(unpackNumberArgs(args)) end function p._gcd(...) local function findGcd(a, b) local r = b local oldr = a while r ~= 0 do local quotient = math.floor(oldr / r) oldr, r = r, oldr - quotient * r end if oldr < 0 then oldr = oldr * -1 end return oldr end local result, count = applyFuncToArgs(findGcd, ...) return result end --[[ precision_format Rounds a number to the specified precision and formats according to rules originally used for {{template:Rnd}}. Output is a string. Usage: {{#invoke: Math | precision_format | number | precision }} ]] function wrap.precision_format(args) local value_string = args[1] or 0 local precision = args[2] or 0 return p._precision_format(value_string, precision) end function p._precision_format(value_string, precision) -- For access to Mediawiki built-in formatter. local lang = mw.getContentLanguage(); local value value, value_string = p._cleanNumber(value_string) precision = p._cleanNumber(precision) -- Check for non-numeric input if value == nil or precision == nil then return err('invalid input when rounding') end local current_precision = p._precision(value) local order = p._order(value) -- Due to round-off effects it is neccesary to limit the returned precision under -- some circumstances because the terminal digits will be inaccurately reported. if order + precision >= 14 then orig_precision = p._precision(value_string) if order + orig_precision >= 14 then precision = 13 - order; end end -- If rounding off, truncate extra digits if precision < current_precision then value = p._round(value, precision) current_precision = p._precision(value) end local formatted_num = lang:formatNum(math.abs(value)) local sign -- Use proper unary minus sign rather than ASCII default if value < 0 then sign = '−' else sign = '' end -- Handle cases requiring scientific notation if string.find(formatted_num, 'E', 1, true) ~= nil or math.abs(order) >= 9 then value = value * math.pow(10, -order) current_precision = current_precision + order precision = precision + order formatted_num = lang:formatNum(math.abs(value)) else order = 0; end formatted_num = sign .. formatted_num -- Pad with zeros, if needed if current_precision < precision then local padding if current_precision <= 0 then if precision > 0 then local zero_sep = lang:formatNum(1.1) formatted_num = formatted_num .. zero_sep:sub(2,2) padding = precision if padding > 20 then padding = 20 end formatted_num = formatted_num .. string.rep('0', padding) end else padding = precision - current_precision if padding > 20 then padding = 20 end formatted_num = formatted_num .. string.rep('0', padding) end end -- Add exponential notation, if necessary. if order ~= 0 then -- Use proper unary minus sign rather than ASCII default if order < 0 then order = '−' .. lang:formatNum(math.abs(order)) else order = lang:formatNum(order) end formatted_num = formatted_num .. '<span style="margin:0 .15em 0 .25em">×</span>10<sup>' .. order .. '</sup>' end return formatted_num end --[[ Helper function that interprets the input numerically. If the input does not appear to be a number, attempts evaluating it as a parser functions expression. ]] function p._cleanNumber(number_string) if type(number_string) == 'number' then -- We were passed a number, so we don't need to do any processing. return number_string, tostring(number_string) elseif type(number_string) ~= 'string' or not number_string:find('%S') then -- We were passed a non-string or a blank string, so exit. return nil, nil; end -- Attempt basic conversion local number = tonumber(number_string) -- If failed, attempt to evaluate input as an expression if number == nil then local success, result = pcall(mw.ext.ParserFunctions.expr, number_string) if success then number = tonumber(result) number_string = tostring(number) else number = nil number_string = nil end else number_string = number_string:match("^%s*(.-)%s*$") -- String is valid but may contain padding, clean it. number_string = number_string:match("^%+(.*)$") or number_string -- Trim any leading + signs. if number_string:find('^%-?0[xX]') then -- Number is using 0xnnn notation to indicate base 16; use the number that Lua detected instead. number_string = tostring(number) end end return number, number_string end --[[ Wrapper function that does basic argument processing. This ensures that all functions from #invoke can use either the current frame or the parent frame, and it also trims whitespace for all arguments and removes blank arguments. ]] local mt = { __index = function(t, k) return function(frame) if not getArgs then getArgs = require('Module:Arguments').getArgs end return wrap[k](getArgs(frame)) -- Argument processing is left to Module:Arguments. Whitespace is trimmed and blank arguments are removed. end end } return setmetatable(p, mt) ohgts9l4qn80240zpyv9o3psirjld6s 4 353 8949 4809 2013-07-30T14:07:28Z Voll 30 -iw many bad links 8949 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} ''Мета Вікімандрів дуже проста: створення вільного, повного, актуального і достовірного всесвітнього путівника.'' А якщо конкретніше, то ми пишемо статті: * Для '''онлайнового використання в дорозі''' мандрівниками, які забігли в нічне інтернет-кафе де-небудь в міських джунглях для пошуку актуальної інформації про ночівлю, транспорт та харчування; * Для '''офлайнового використання в дорозі''' мандрівниками, наприклад переглядати в поїзді матеріали Вікімандрів з ноутбуку, КПК або телефону; * Для '''онлайнового використання''' мандрівниками, які плануючть майбутню поїздку і роздумують про вибір маршруту, місця ночівлі та про те, як би не пропустити щось цікаве; * Для '''роздруківки статей''' та їх подальшого використання в дорозі: роздрукований путівник можна покласти в рюкзак і прочитати по дорозі; * Для '''тематичних путівників''' по окремих містах чи напрямкамах; * Для '''включення в інші путівники''' і надання свіжої інформації видавцям. Навпаки, ми ''не прагнемо:'' * Створювати '''збірки оповідань про подорожі'''. Вікімандри - це не туристичне співтовариство. Статті мають бути написані у форматі путівника і орієнтовані на практичну інформацію; * Створювати '''персональні щоденники подорожей'''. Учасникам Вікімандрів є що розповісти про свої численні поїздки, але звіти про подорожі потрібно розміщувати де-небудь за межами цього сайту; * Надавати '''сервіс розміщення фотогалерей'''. Фотографії та картинки повинні ілюструвати міста і визначні пам'ятки, а не документувати кожну хвилину вашої поїздки і кількість пива, випитого в барі; * Надавати '''сервіс домашніх сторінок'''. У кожного учасника Вікімандрів є своя особиста сторінка, але вона має використовуватися для розвитку путівника, а не для сайта «Все про мене та мою кішку». Одна-дві фотографії на вашій сторінці цілком прийнятні, але більше п'яти - це вже безцеремонність; * Надавати '''місце для обговорення подорожей'''. Якщо ви хочете розповісти про свій особистий досвід, поскаржитися, завести друзів або просто поговорити, зробіть це на будь-якому туристичному форумі або в соціальних мережах. У Вікімандрів при кожній статті є сторінка обговорення, але вона [[Wikivoyage:Як використовувати сторінки обговорення|призначена]] для розвитку самої статті, а не для коментарів до неї. Редагувати статтю Вікімандрів може кожен, тому, якщо вам є що додати, сміливо правте саму статтю, а не її сторінку обговорення; * Робити '''рекламні брошури'''. Вікімандри, звичайно, містять докладну інформацію про готелі, кафе та інші заклади, орієнтовані на подорожі. Хоча ми будемо раді оновленням і уточненням з боку власників, [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|очевидна реклама]] не вітається, а нечесні методи, такі як видалення інформації про конкурентів, різко засуджуються і суворо караються; * Випускати '''Жовті сторінки''' ресторанів, готелів та барів міста. Путівники по містах повинні, звичайно, мати інформацію про компанії, пов'язані з подорожами, але їх кількість повинна залишатися в розумних межах. Уявіть, що потрібно дати пораду людині, що приїхала на пару днів з іншого міста: навряд чи ви би обрушили на нього список із 200 ресторанів - швидше за все, ви обмежитеся 5-10 конкретними і різноманітними пропозиціями з зазначенням їх цінової категорії; * Створювати '''веб-довідник'''. Статті Вікімандрів можуть і повинні мати посилання на зовнішні ресурси, але наші статті не є збіркою ''всіх'' посилань про те чи інше місце. [[Wikivoyage:Зовнішні посилання|Зовнішні посилання]] повинні відповідати змісту статті, а не бути самоціллю; * Робити '''додаток до туристичних путівників'''. Технологія [[Wikivoyage:Вікі|вікі]], використовувана в Вікімандрах, дозволяє включати інформацію, якої немає у паперових путівниках, але це ''не'' означає, що ми пишемо ''тільки'' про те, чого не можна знайти в інших путівниках. Вікімандри ставлять за мету створення ''повного'' і ''самодостатнього'' путівника; * Створювати '''атлас'''. Хоча подорожі тісно пов'язані з географією, Вікімандри не описують географічні деталі Землі тільки тому, що вони є. Ми також [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|не створюємо окремі статті]] про кожне селище чи перехрестя з ім'ям на карті; * Створювати '''енциклопедію'''. Вікімандри ставлять за мету розповісти людям, як подорожувати по світу, а не документують все, що є на планеті і як вона закінчить свої дні. Якщо ви відчуєте необхідність зробити замітку або виноску, зупиніться і подумайте: така інформація напевно більше підійде для [[:w:uk:|Вікіпедії]]. == Див також == * [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|Мандрівник насамперед]] * [[Wikivoyage:Будьте справедливі|Будьте справедливі]] * [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|Не нав'язуйте]] {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Goals and non-goals}} mrcf91fhe4lq9s2284opaeuzf65grtc 4 354 33812 33811 2022-10-28T23:07:57Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 28471 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{Shortcat|ВМ:Д}} {{Shortcat|Д:Д}} Тут зібрані поточні правила та довідкова інформація для редакторів Вікімандрів. Будь ласка, '''не змінюйте ці статті без досягнення [[Wikivoyage:Консенсус|консенсусу]] і спочатку пропонуйте будь-які зміни на сторінках обговорення або в [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпі]].''' === Ласкаво просимо === * [[Wikivoyage:Ласкаво просимо до Вікімандрів|Ласкаво просимо до Вікімандрів]] ** [[Wikivoyage:Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії|Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії]] — наші проекти в чомусь схожі, але багато в чому сильно відрізняються ** [[Wikivoyage:Ласкаво просимо, бізнесмени|Ласкаво просимо, бізнесмени]] — ми раді участі співробітників готелів, ресторанів і турбюро * [[Wikivoyage:Про Вікімандри|Про Вікімандри]] * [[Wikivoyage:Вперед!|Вперед!]] — Не бійтеся робити помилки. Робити хоч щось важливіше, ніж робити все правильно! * [[Wikivoyage:Поради для новачків|Поради для новачків]] * [[Wikivoyage:Правила та поради|Короткий список правил]] — наша стара Довідка * [[Wikivoyage:Питання та відповіді|Питання та відповіді]] — часті питання * [[Wikivoyage:Як допомагати Вікімандрам?|Як допомагати Вікімандрам?]] — Виберіть варіант участі в проекті, який вам більше до душі * [[Wikivoyage:Як зареєструватися|Як зареєструватися]] — зареєструватися просто! * [[Wikivoyage:Вікі|Вікі]] — технологія, що дозволяє редагувати статтю багатьом учасникам === Загальні принципи === * [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|Мандрівник насамперед]] — наші путівники повинні показувати світ з точки зору мандрівника * [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|До чого прагнути і чого уникати]] — що повинне бути в проекті і чого в ньому бути не повинно * [[Wikivoyage:Будьте справедливі|Будьте справедливі]] — як описувати спірні ситуації * [[Wikivoyage:Як використовувати сторінки обговорення|Як використовувати сторінки обговорення]] — формат дискусій і правила хорошого тону * [[Wikivoyage:Консенсус|Консенсус]] — спосіб вирішення розбіжностей між учасниками === Створення статей === * [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|Що заслуговує власної статті]] — в яких випадках варто починати писати нову статтю * [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|Географічна ієрархія]] — статті про міста, регіони, країни, континенти організовані в жорстку географічну ієрархію. * [[Wikivoyage:Іменування статей|Іменування статей]] — як правильно назвати статтю * [[Wikivoyage:Як створити нову статтю|Як створити нову статтю]] — покрокові інструкції по створенню статей === Написання статей === * [[Wikivoyage:Як редагувати сторінку|Як редагувати сторінку]] — покрокові інструкції по редагуванню статей * [[Wikivoyage:Як користуватись матеріалами з Вікіпедії|Як користуватись матеріалами з Вікіпедії]] * [[Wikivoyage:Розмітка Вікі|Розмітка Вікі]] — опис мови розмітки Вікі, яку ми використовуємо при оформленні статей * [[Wikivoyage:Кістяки статей|Кістяки статей]] — докладні рекомендації по кожному із стандартних розділів статті * [[Wikivoyage:Куди помістити|Куди помістити]] — куди помістити інформацію про той чи інший туристичний об'єкт * [[Wikivoyage:Міра зрілості|Міра зрілості]] — наші критерії якості путівників === Оформлення статей === * [[Wikivoyage:Стиль|Стиль]] — мова путівників повинна бути живою, але без перебільшень * [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|Не нав'язуйте]] — як зробити опис справедливим * [[Wikivoyage:Займенники|Займенники]] — стилістичні рекомендації: правила використання займенників * [[Wikivoyage:Скорочення|Скорочення]] — уніфікація списку скорочень, що використовуються в статтях * [[Wikivoyage:Зовнішні посилання|Зовнішні посилання]] — правила розміщення зовнішніх посилань * [[Wikivoyage:Міжмовні посилання|Міжмовні посилання]] — правила розставляння інтервікі (міжмовних посилань) * [[Wikivoyage:Зображення|Зображення]] — правила розміщення зображень === Внутрішній розпорядок === * [[Wikivoyage:Адміністратори|Адміністратори]] — учасники, що позбавляють проект від спаму та вандалізму * [[Wikivoyage:Боти|Боти]] — правила використання засобів автоматизованого редагування статей * [[Wikivoyage:Завантажувачі|Завантажувачі]] — користувачі, що мають право завантажувати локальні файли * [[Wikivoyage:Відкочувачі|Відкочувачі]] * [[Wikivoyage:Що ми робимо з небажаними редагуваннями|Що ми робимо з небажаними редагуваннями]] — що робити зі змінами, які не відповідають нашим правилам * [[Wikivoyage:Правила сумлінного використання|Правила сумлінного використання]] — умови обмеженого використання інформації, яка охороняється авторським правом * [[Wikivoyage:Політика конфіденційності|Політика конфіденційності]] — ми не продамо вашу електронну адресу спамерам * [[Wikivoyage:Копілефт|Копілефт]] — принцип ліцензії, згідно з якою розповсюджується вміст цього сайту * [[Wikivoyage:Відмова від відповідальності|Відмова від відповідальності]] — ми не беремо на себе жодних зобов'язань * [[Wikivoyage:Вилучення статей|Вилучення статей]] — правила вилучення небажаного вмісту з проекту * [[Wikivoyage:Сторінка вирішення неоднозначностей|Сторінка вирішення неоднозначностей]] — правила вирішення неоднозначностей * [[Wikivoyage:Правила щодо протиправної діяльності|Правила щодо протиправної діяльності]] — як описувати випадки добровільного або вимушеного порушення закону * [[Wikivoyage:Правила щодо секс-туризму|Правила щодо секс-туризму]] — в путівниках не повинно бути інформації, що відноситься виключно до секс-туризму * [[Wikivoyage:Категорії|Категорії]] — в Вікімандрах категорії використовуються обмежено * [[Wikivoyage:Термінологія|Термінологія]] — основна термінологія проекту * [[Wikivoyage:Стіна для графіті|Стіна для графіті]] — тут новачки можуть тренуватися і вчитися редагувати статтю {{Перекладено|мова=ru|стаття=Wikivoyage:Справка}} [[Категорія:Довідка|*]] t43csu9gb63a8ckuyyartangzb6hc1l 4 355 8933 8930 2013-07-30T12:53:11Z Lystopad 52 вікіфікація 8933 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} == Займенники першої особи == '''Не використовуйте займенника першої особи''' — «я», «ми», «мене», «мені», «нас», «нам» — а також присвійні займенники, такі як «мій» або «наш». Не посилайтеся на себе як на автора — «автор цієї статті вважає». У наших путівників, за рідкісним винятком, ''немає єдиного автора''. Над однією і тією ж статтею може працювати кілька людей, тому важко зрозуміти, хто розуміється під «я». Також не потрібно починати свої судження такими фразами, як «я вважаю», «я знайшов», «мені сподобалося», «мені здається», «на мою думку» тощо Якщо ви дійсно щось думаєте чи вважаєте — [[Вікімандри:Вперед!|вперед]], просто скажіть це. Якщо ви не праві, хтось інший змінить ваше твердження. Докладніше про виклад думок див. [[Вікімандри:Будьте справедливі|Будьте справедливі]]. == Займенники другої особи == Намагайтеся не ''звертатися'' до читача особисто, а ''описувати'' місця і події. З цієї причини '''займенники другої особи''' — «ви», «ваш» — в путівниках Вікімандрів '''використовуються обачно'''. Ось деякі рекомендації: * В описах намагайтеся не робити «ви» підметом: «з цього майданчика відкривається чудовий вид» звучить краще, ніж «ви можете насолодитися відмінним видом з цього майданчика». * У вказівках використовуйте наказовий спосіб: «вийдіть з аеропорту і поверніть направо», а не «вам слід вийти і повернути». * У тих випадках, де використання «ви» доречно, не замінюйте його на слово «мандрівник» або що-небудь схоже: «якщо у вас в паспорті є віза Нагірного Карабаху, вам буде відмовлено у в'їзді в Азербайджан». ''Зверніть увагу: за правилами української мови «ви» завжди пишеться з малої літери (за винятком особистих і офіційних документів, яких в Вікімандрах бути не повинно).'' == Винятки == Деякі винятки з цих правил очевидні, але ми наведемо їх тут для повноти картини: * Коли мова йде про користувачів у цілому, особливо в просторі імен '''Вікімандри''': «Ласкаво просимо в Вікімандри! Сподіваємося, що вам сподобається» — тут звернення від першої особи цілком виправдане. * На [[Вікімандри:Як використовувати сторінки обговорення|сторінках обговорення]] можна і потрібно використовувати «я», «мені», «ви» і т. д. * На вашій власній сторінці користувача цілком природно вдаватися до займенника першої особи, щоб відрекомендовуватися. {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Use of pronouns}} gjckwozxfzljllo6vqvshbjeh97d8iu 4 356 17500 8879 2018-01-16T06:39:42Z RLuts 5 17500 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{Правило}} <div style="width:80%; height: 100%; border: 3px solid #CC0000; margin: 0 auto; text-align:center;"> '''Увага! У Вікімандри не дозволено завантажувати файли з невільною ліцензією!''' </div> == Де розміщуються зображення == {{Shortcat|ВМ:ЗО}} Основним джерелом зображень в Вікімандрах є [[:commons:Головна сторінка|Вікісховище]], файли з якого можна безпосередньо використовувати в наших путівниках. Пряме включення картинок (гарячі посилання) з інших сайтів заборонено. В окремих випадках можна завантажувати зображення локально, безпосередньо у Вікімандри (''див. нижче''). Якщо на ВікіСховищі немає потрібного зображення, його потрібно туди завантажити, переконавшись у тому, що ліцензія на зображення відповідає [[:commons:Commons:Ліцензування|правилам Вікісховища]]. Завантаження зображень на Вікісховище описана в [[:commons:Commons:Головна сторінка|відповідному керівництві]]. == Принципи ілюстрування статей == Перш ніж додати зображення в статтю, подумайте, чи можна без нього обійтися. Нерідко мандрівники змушені переглядати сторінки Вікімандрів через повільне інтернет-з'єднання, а, наприклад, швидкість мобільного інтернету навіть у розвинених країнах деколи не перевищує 128 Kбіт/с. З цієї причини '''кількість зображень має бути мінімальним'''. Втім, це не означає, що ми хочемо вилучити зображення повністю — але не треба використовувати більше зображень, ніж необхідно. Фотографії людей '''категорично заборонені'''. На це є дві причини: * Фотографія Тадж-Махала корисна для мандрівників, а от фото вашої подружки в веселому капелюшку, що стоїть перед Тадж-Махалом, — ні. В Вікімандрах ні до чого фотографії мандрівників або будь-яких інших людей. Втім, можливі винятки: наприклад, для певних видів спорту, фотографій масових заходів, ілюстрацій костюмів або уніформ. Можна також розмістити одну (і тільки одну) особисту фотографію на вашій сторінці користувача. * У США і багатьох інших країнах приватне життя охороняється законодавством, що дозволяє людям контролювати використання своїх зображень, навіть якщо вони були зроблені кимось іншим. Творці зображень повинні одержати дозвіл фотографованих людей на розміщення фотографії в Інтернеті. Див [http://www.danheller.com/model-release.html], щоб дізнатися, в яких саме випадках такий дозвіл необхідно. Загальне правило: якщо на фотографії зображена людина, яку можна ідентифікувати, на розміщення такої фотографії потрібен дозвіл. Проте, в '''громадських місцях''' люди позбавляються певної міри конфіденційності, а отже їх можна фотографувати. Стосовно до Вікімандрів це означає, що ці люди повинні бути розташовані на '''периферії''' зображення. Наприклад, можна завантажити фотографію переповненого ринку, так як сюжет фотографії не зміниться, якщо одних людей замінити іншими. Ми '''не вітаємо додавання фотографій ресторанів, готелів та інших сервісних закладів''', якщо тільки вони не є самостійними пам'ятками як, наприклад, готель, споруджений всесвітньо відомим архітектором. В Вікімандрах '''заборонені звукові та відеофайли''', оскільки [[Вікімандри:До чого прагнути і чого уникати|наше основне завдання]] полягає у створенні путівника, який однаково зручний в друкованій та електронній формах. == Як знайти готове зображення == Можливо, вам не потрібно фотографувати, обробляти фотографію та завантажувати її на ВікіСховище: багато чого вже сфотографовано до нас! Перейдіть на [[:commons:Головна сторінка|головну сторінку Вікісховища]] і введіть у пошуковий рядок назву міста, місця або пам'ятки. Корисно також вивчити, чим проілюстровані статті Вікіпедії на схожі теми. ''Врахуйте: деякі зображення з Вікісховища розповсюджуються тільки за ліцензії GFDL, GPL або схожою. Якщо вони окрім цього не мають ліцензії, сумісної з Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0, використовувати їх в Вікімандрах не можна.'' Це зроблено через орієнтованоість на роздруківку статей. Див також [[#Ліцензії та авторське право]]. == Як додати в статтю зображення == Для того щоб додати зображення в статтю, використовуйте такий код: * <nowiki>[[Файл:File.JPG|200px|thumb|right]]</nowiki> — тут «200px» визначає ширину картинки, «right» показує положення на сторінці (праворуч від тексту), а «thumb» створює мініатюру (thumbnail); * <nowiki>[[Файл:File.JPG|border|опис]]</nowiki> — для розміщення картинки в рамці, що особливо корисно у випадку прапорів білого кольору, які без рамки зливаються з фоном сторінки; під картинкою буде наведено опис ; * <nowiki>[[Файл:FIle.JPG|thumb|upright]]</nowiki> — для вертикальних (портретних) зображень. Параметр «upright» покращує сприйняття, роблячи зображення вужчим і коротшим ніж зазвичай. Зазначені атрибути можна комбінувати: наприклад, <nowiki>[[Файл:File.JPG|200px|thumb|border|опис]]</nowiki>. == Формати зображень == У Вікімандрах використовуються зображення наступних форматів: * '''JPEG''' — для фотографій * '''PNG''' — для растрових зображень з різкими межами між кольоровими областями (схеми, карти, таблички) * '''SVG''' — для вихідних зображень карт, текстів та інших векторних зображень (докладніше про карти — в [[Вікімандри:Картографія|окремому вікіпроекті]]). Ми не використовуємо формат GIF, оскільки він поступається за якістю PNG, а використовується приблизно в тих же цілях. == Ліцензії та авторське право == [[Файл:Wikivoyage-uk-images.svg|400px|міні|праворуч|Правила розміщення зображень в українських Вікімандрах]] Всі використовувані в Вікімандрах зображення повинні відповідати нашій [[Вікімандри:Копілефт|копілефтній ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike]]. Приклади допустимих ліцензій: * Public domain (суспільне надбання) * Інструмент [https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0/ CC0] * Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 (CC-BY-SA) * Creative Commons Attribution 3.0 (''пам'ятайте, що ліцензії «Noncommercial» і «NoDerivatives» — це інші, неприйнятні, ліцензії'') Вікісховище дотримується схожої ліцензійної політики, тому практично будь-яке зображення звідти може бути використано на Вікімандрах. Зверніть увагу, що '''будь-які зображення з сумнівною ліцензією, а тим більше зображення, для яких явно зазначено авторське право (наприклад, у формі водяних знаків на фотографії), не можна використовувати в Вікімандрах'''. Ліцензія та авторське право діють незалежно: * Для самої фотографії (факт зйомки, кадрування, обробка) * Для зображеного на фотографії об'єкта (авторське право на картину, скульптуру або будівлю) Якщо ліцензія фотографії визначається її автором і може бути вільною (суспільне надбання або CC-BY-SA), то зображений на фотографії об'єкт найчастіше охороняється авторським правом. Таким чином, фотографія в цілому теж охороняється авторським правом і не відповідає [[Вікімандри:Копілефт|нашій ліцензії]]. Втім, є способи використовувати таку фотографію в Вікімандрах: * Авторське право має обмежений термін дії. У більшості країн будь-які об'єкти, що охороняються авторським правом, переходять у суспільне надбання через 50 або 70 років після смерті автора * '''У багатьох країнах діє принцип [[:commons:Commons:Freedom of panorama|свободи панорами]] (freedom of panorama), що дозволяє вільно використовувати зображення об'єктів, що знаходяться в публічних місцях (будівлі, скульптури, представлені в музеї картини). Якщо цей принцип не діє на ваше фото (і тільки в цьому випадку!), його можна завантажити до Вікімандрів локально з використанням спеціального шаблону {{tl|Nofop}} та відповідного [[Вікімандри:Шаблони вільних ліцензій|шаблону вільної ліцензії]] на ваше фото.''' == Керівництво по визначенню ліцензії == Ось просте керівництво по визначенню ліцензії на зображення: # Переконатися в тому, що автор фотографії поширює її по вільній ліцензії (або ж автором фото є ви) # Визначити, чи знаходиться зображений на фотографії об'єкт в суспільному надбанні #* Якщо два пункти вище підходять вашому зображенню, його слід завантажувати до Вікісховища ([[:commons:Special:UploadWizard|Завантажити файл]]) # Якщо об'єкт не знаходиться в суспільному надбанні, перевірити, чи діє для даної країни [[:commons:Commons:Freedom of panorama|свобода панорами]] #* Якщо вашому файлу підходять перший і третій пункт, його можна вантажити до Вікімандрів #** Увага! Щоб завантажувати файли до Вікімандрів, користувачу потрібно подати заявку на [[Вікімандри:Завантажувачі|статус завантажувача]] == Див. також == * [[Вікімандри:Шаблони вільних ліцензій]] * [[Вікімандри:Завантажувачі]] {{Перекладено|мова=ru|стаття=Wikivoyage:Изображения}} __NOTOC__ 26wpy7xmhkbp65aqyzq0albprurusq9 4 357 8932 4969 2013-07-30T12:50:50Z Voll 30 -iw many bad links 8932 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{shortcat|ВМ:ЗП}} Зовнішні посилання повинні бути зведені до мінімуму і обмежуватися первинними джерелами. Ні в одній статті Вікімандрів не повинно бути розділу «Зовнішні посилання»<br> У статті може бути тільки по одному посиланню на Вікіпедію і Вікісховище, вони будуть в лівій панелі == На що посилатися == Зовнішні посилання повинні вказувати на '''первинні джерела'''. Наприклад: * Офіційні сайти музеїв, парків та інших пам'яток * Офіційні сайти готелів * Офіційні сайти ресторанів, барів та кафе * Офіційні сайти туристичних центрів країн, міст і регіонів * Офіційні сайти урядів і адміністрацій * Культурні та освітні організації, що пропонують цікаві для мандрівників програми: наприклад, курси іноземних мов або майстер-класи Використання виключно первинних джерел робить наші путівники більш короткими: там, де можна знайти один або два первинних джерела, завжди знайдуться сотні і тисячі інших посилань на ту саму тему. Суворі правила відносно зовнішніх посилань також допомагають позбутися суб'єктивізму і конфліктних ситуацій: важко вирішити, яка з тисяч статей про [[Фінляндія|Фінляндії]] в українських газетах, журналах та інтернеті найкраща, але легко погодитися, що є всього один офіційний туристичний сайт Фінляндії: [http://www.visitfinland.com/ http://www.visitfinland.com/]. == На що не посилатися == '''Уникайте посилань на другорядні джерела''', в тому числі: * На сайти служб бронювання готелів і турфірм * На огляди нічних клубів в журналах * На огляди ресторанів в журналах і ресторанних путівниках * На блоги, форуми, портали, каталоги посилань, сайти для порівняння цін, веб-камери, довідники та аналогічні ресурси * На картографічні сервіси * На газетні і журнальні статті * На галереї особистих фотографій, сайти обміну фотографіями та відео (такі як Flickr, Webshots, YouTube і т.п.) * На особисті відгуки про подорожі * На результати пошукових запитів (наприклад [http://www.google.com/search?q=Монреаль http://www.google.com/search?q=Монреаль]) * На статті Вікіпедії, предмет яких відрізняється від предмета статті Вікімандрів. Зокрема, '''уникайте посилань на інші путівники''', якщо вони не мають прямого відношення до Вікімандрів. Інформація для мандрівників повинна бути в самих статтях Вікімандрів, а не по посиланнях з наших статей, адже якщо ми будемо постійно посилатися на інші путівники, то ніколи не створимо свій власний. Крім того, багато користувачів роздруковують статті Вікімандрів, тому їм потрібна інформація всередині статті, а не посилання на зовнішні ресурси. При наявності українськомовних джерел не посилайтеся на іншомовні сайти. == Формат зовнішніх посилань == Зазвичай зовнішні посилання наводяться як виноска: *'''Приклад''' [http://www.example.com/]. Таке посилання можна додати за допомогою команди ''<nowiki>[http://www.example.com/]</nowiki>''. ''Не використовуйте'' інші формати посилань: *'''[http://www.example.com/ Текст посилання]''' (синтаксис: ''<nowiki>[http://www.example.com/ Текст посилання]</nowiki>'') *'''http://www.example.com/''' (синтаксис: ''<nowiki>http://www.example.com/</nowiki>'') == Як використовувати зовнішні посилання == Ось три способи використання зовнішніх посилань: *'''Посилання в списках:''' завжди вказуйте первинні джерела в списках організацій (офіційні сайти музеїв, ресторанів, готелів та інш.) *'''Посилання на офіційні сайти країн і міст або сайти їх туристичних центрів:''' якщо у країни або міста є офіційний сайт (офіційний сайт з туристичною інформацією), він повинен бути зазначений в першому реченні статті одразу ж після назви. Зверніть увагу, що ми ставимо посилання ''тільки на офіційні сайти''. Наприклад, у статті [[Москва]] повинне бути наведене посилання [http://www.moscow-city.ru/ http://www.moscow-city.ru/] ''і тільки це посилання''. *'''Посилання всередині тексту:''' число таких посилань має бути мінімальним і обмежуватися первинними джерелами. Наприклад, посилання на сайти авіаліній, автобусних компаній і сайти з актуальними розкладами. == Посилання на Вікіпедію та інші сайти Фонду Вікімедіа == Вікімандри є одним з проектів Фонду Вікімедіа, тому посилання на всі дружні проекти відносяться до внутрішніх і оформляються за допомогою [[Special:Interwiki|інтервікі-префіксів]]: наприклад, <nowiki>[[wikipedia:uk:СТАТТЯ]]</nowiki> для посилання на українськомовну Вікіпедію. Ми вітаємо перехресні посилання між Вікімандрами і дружніми проектами, але ''ці посилання не повинні бути надмірними'': * Внутрішні посилання, розміщені в тексті путівника, повинні вказувати '''тільки на інші статті Вікімандрів''' * Посилання на інші проекти (Вікіпедію, ВікіСховище, мовні версії Wikivoyage) '''розміщуються в лівій панелі''' під заголовком «У проектах Вікімедіа» * В кожній статті може бути тільки одне посилання на Вікіпедію (на статтю з тієї ж теми) і одне посилання на ВікіСховище (на відповідну категорію з зображеннями). Внутрішні посилання з'являються в лівій панелі при написанні інтервікі-префікса без двокрапки: наприклад, <nowiki>[[wikipedia:uk:СТАТТЯ]]</nowiki> або <nowiki>[[commons:КАТЕГОРІЯ]]</nowiki>. Інтервікі-посилання прийнято ставити в самому кінці статті. Аналогічним чином оформляються [[Wikivoyage:Міжмовні посилання|посилання на інші мовні версії Wikivoyage]]. '''Посилання на Вікіпедію всередині тексту неприпустимі!'''. '''УВАГА! Поки ми в інкубаторі треба використовувати такий формат для посилань <nowiki>{{ВПВС|СТАТТЯ|КАТЕГОРІЯ}}</nowiki>.''' == Додаткові рекомендації == === Використовуйте короткі посилання, які легко читати === Пам'ятайте, що при друку статей Вікімандрів посилання розкриваються у вигляді URL'ів у всій їх красі. Читачі повинні будуть набирати ці URL'и вручну. Намагайтеся використовувати як можна більш короткі посилання, навіть якщо читачеві доведеться виконати невелику самостійну роботу з пошуку потрібної інформації. Зокрема, намагайтеся прибрати з посилань непотрібну службову інформацію, таку як закінчення «index.html», «index.htm», «index.asp» або «index.php». Якщо сайт за адресою [http://www.example.com/ http://www.example.com/] перекидає вас на головну сторінку типу [http://www.example.com/home/index.asp?id=384&lang=ru http://www.example.com/home/index.asp?id=384&lang=ru], використовуйте короткий варіант адреси. Якщо [http://www.example.com/ http://www.example.com/] веде на якусь заставку, а реальна інформація лежить за адресою [http://www.example.com/index2.htm http://www.example.com/index2.htm], залиште посилання на заcтавку, навіть якщо корисна інформація лежить десь в іншому місці. Звичайно, якщо сторінка, на яку ви посилаєтесь - не кореневий розділ сайту, ніколи не завадить залишити в URL'і відповідний шлях. Наприклад, не міняйте [http://www.example.com/scottish-country-dance/ http://www.example.com/scottish-country-dance/] на [http://www.example.com/ http://www.example.com/], оскільки в кореневому розділі сайту швидше за все не буде потрібної інформації. === Давайте посилання українською === Вікімандри призначені для людей, які володіють українською мовою, тому краще давати посилання на українськомовні сайти. Багато сайтів надають інформацію на декількох мовах, причому вибір мови здійснюється різними способами: * У відповідності з налаштуваннями браузера: наприклад, [http://www.visitsweden.com/ http://www.visitsweden.com/]. У цьому випадку ставте посилання на головну сторінку, що буде зручно для іноземця, котрий використовує Вікімандри - адже перейшовши за посиланням, він отримає версію сторінки на своїй рідній мові. Можна домогтися того ж ефекту, помінявши потрібну мову в налаштуваннях браузера або використавши анонімний проксі-сервер, такий як [http://proxify.com/ Proxify]. Ви також можете [http://www.cs.tut.fi/cgi-bin/run/~jkorpela/lang.cgi перевірити потрібну мову вашого браузера]. * Деякі сайти мають постійні URL для сторінок українською: наприклад, [http://www.example.com/ukrainian/ http://www.example.com/ukrainian/]. У цьому випадку використовуйте відповідний URL. * На деяких сайтах заголовна сторінка має зашифрований URL типу [http://www.example.com/fff?349sdshd.asp http://www.example.com/fff?349sdshd.asp]. Він може не бути постійним, тому краще посилатися на кореневий розділ сайту, а читач сам знайде посилання українською. === Розкривайте посилання === ''Посилання не є заміною корисної інформації''. Одна з наших [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|цілей]] - створення статей в форматі друкованого путівника, тому нам важливо включати в статтю ту інформацію, на яку ми посилаємося, навіть якщо вся ця інформація доступна по посиланню. Наприклад, в списку ресторанів '''завжди''' потрібно вказувати адресу, номер телефону, години роботи і ціни. Мандрівник, який використовує роздруківку статті, повинен отримати достатню інформацію, а не просто набір посилань. {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:External links}} __NOTOC__ 6c8ybkj90o4z9hrb7pua1ewaznjbbte 4 358 36497 36409 2025-02-03T18:20:34Z Assyrian Human 6497 /* Експорт PNG файлу і збереження SVG файлу */ 36497 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Mapmaking Expedition Wikivoyage banner.jpg}} Вікіпроект '''«Картографія»''' створений для координації зусиль по створенню карт для Вікімандрів, в першу чергу української локалізації. Загальну інформацію про створення карт можна почитати англійською мовою тут [http://en.wikivoyage.org/wiki/Wikivoyage:How_to_draw_a_map]. == Українська локалізація == Тут ми опишемо як правильно українізувати карти проекту Wikivoyage для Вікімандрів. === Встановлення Inkscape=== Для початку завантажуємо програму інсталяції із сайту розробників [http://www.inkscape.org/ www.inkscape.org]. Здійснюємо інсталяцію за замовчуванням, якщо хочете мати український інтерфейс, то в вікні "Choose Components" поставте відмітку на "Translations". === Шрифти === На додаток, потрібно встановити такі шрифти: * '''DejaVu Sans''' та '''DejaVu Sans Condensed''' обоє використовуються у картах Wikivoyage. Обоє їх можна завантажити із сайту сорсфорж.нет [http://dejavu.sourceforge.net/wiki/index.php/Download звідси]. === Шукаємо потрібну SVG-карту === Заходимо на [http://en.wikivoyage.com/ en.wikivoyage.com], переходимо на сторінку потрібного нам регіону, клацаємо на карті. Гортаємо сторінку до розділу '''Summary''', обираємо там '''multilingual SVG file''' і переходимо на сторінку SVG-файлу. Можете запам'ятати її, бо потім саме тут вам треба буде завантажити нову версію цього файлу, вже з українською мовою. Жмемо на зображення карти лівою кнопкою миші, тепер вона з'явилась у новому вікні. Через '''Меню - File - Save Page As''' зберігаємо файл на ваш локальний диск. Назву файлу не чіпайте, тип файлу має бути '''Web Page, SVG only'''. (Firefox). Клацаємо на кнопці Save - карта у вас. === Редагуємо файл === Запускаємо Inkscape, знаходимо і завантажуємо наш SVG файл. Якщо карту видно не повністю - розкриваємо її на все вікно командою '''Меню - Перегляд - Масштаб - Сторінка''', далі працюємо зумом, якщо треба (буває що карта велика і не дуже добре видно текст). Відкриваємо блок із шарами ('''Меню - Шар - Шари''') або просто клацаємо на іконку '''Шари'''. Витягуємо якомога нижче нижню рамку блоку '''Шари'''. Знаходимо всі шари в яких є текст, наприклад в моєму варіанті це - key, region names, city names. Частіше всього в таких шарах вже є підшар en (якщо його нема то рекомендуємо звернутись за допомогою на Кнайпу, вам його створять). Тепер для кожного з цих трьох шарів (key, region names, city names) виконуємо такі операції: * клацаємо правою кнопкою миші на підшарі en і вибираємо '''Дублювати поточний шар''' - і тут же отримуємо на тому самому рівні підшар '''Копія en''' * клацаємо правою кнопкою миші на підшарі '''Копія en''' і вибираємо '''перейменувати шар'''. Вбиваємо нову назву '''uk''' Деколи буває що назва нового підшару не міняється, клацніть на шарі на іконці замка два рази, або якщо не помагає, то після того як перейменуєте всі підшари - збережіть файл і вийдіть-зайдіть знову в програму. Тепер для всіх трьох шарів (key, region names, city names) в блоці шарів закриваємо очі всім підшарам крім uk, око самого шару теж має бути відкритим. Ми отримали карту з українськими текстовими шарами. Клацаємо в лівому меню на кнопці з буквою А (створення та зміна текстових об'єктів, F8). Ми можемо редагувати назви об'єктів. просто клацаємо на рамку тексту і пишемо українську назву об'єкту. І так по всім об'єктам. Рекомендуємо заздалегідь приготувати всі українські назви, щоб виконати цю частину роботи швидко. Все, українізація завершена. Тепер можна навести красу - український текст зазвичай має більше букв і деякі назви виглядають некрасиво. Тепер клацаємо в лівому меню на кнопці зі стрілкою (Позначення та трансформація об'єктів, F1). Ми можемо тепер посувати назви туди-сюди по карті - просто вибираєте тест і пересуваєте його як вам треба. Ура - от ви і створили українську карту для регіону. === Експорт PNG файлу і збереження SVG файлу === Тепер нам треба створити растровий PNG файл для Вікімандрів. Вибираємо '''Меню - Файл - Експортувати растр'''. Вам треба вибрати, що саме треба експортувати, краще всього знайдіть рамку (шар frame) і клацніть на цю рамку. Після того Вибираємо '''Експортувати ділянку''' - '''Позначене'''. В '''Назву файла''' добавте в кінці назви (перед крапкою!) '''_(uk)'''. Деколи буває що Inkscape підставляє стару назву растрового файла - замініть її на потрібну. Можете побавитись з розміром зображення, змінивши dpi, але не варто. Натискуєте на '''Екcпортувати'''. У вас на диску з'явився растровий файл з українською мовою. Тепер преба прибратись. Якщо ви просто збережете зараз SVG файл на диск і потім загрузите його на Вікісховище, то той, хто відкриє його після вас, побачить український текст. Щоб цього не сталось - для всіх трьох шарів (key, region names, city names) в блоці шарів закриваємо очі всім підшарам uk, і відкриваємо очі всім шарам en. Ми знову бачимо карту з англійськими текстовими шарами. Далі зберігаємо SVG файл - '''Меню - Файл - Зберегти'''. === Завантажуємо файли на Вікісховище === Повертаємось знову на ту сторінку, де ви брали SVG файл. Прокрутіть вікно вниз до розділу '''Історія файлу'''. Звідси ви будете брати інформацію при завантаженні нової растрової карти. Тепер вам треба відкрити нове вікно браузера для завантаження вашої нової растрової карти з українською мовою. Виберіть із лівого меню "Завантажити файл". * Оберіть файл для завантаження - натисніть на кнопку * Знаходимо і вибираємо свій растровий файл * Коли завантаження завершено - натисніть на кнопку Продовжити * Вибирайте '''Цей файл не моя власна робота''' * Вкажіть джерело, авторів і ліцензію із оригінального файлу (у вас лишилось відкрите вікно, можна просто заходити в редагування розділу і копіювати звідти) і натисніть на кнопку '''Далі''' * Назву можете залишити як є, в описі напишіть, що це карта українською мовою, ви також можете вибрати категорії і натискайте кнопку '''Далі''' * Готово! Скопіюйте вікі-посилання на ваш растровий файл - воно вам знадобиться пізніше. Повертаємось знову на ту сторінку, де ви брали SVG файл. Прокрутіть вікно вниз до розділу '''Історія файлу'''. Внизу ви бачите посилання '''Завантажити нову версію цього файлу''' - клацніть на ній. На новій сторінці: * '''Назва початкового файлу:''' - виберіть на диску змінений файл SVG * '''Зміни у файлі:''' - напишіть щось схоже на: "I have added Ukrainian translation to this file" Написніть на кнопку '''Завантажити файл'''. Готово. Тепер ви можете додати вашу растрову карту в підрозділ '''Інші версії''' розділу '''Опис файлу'''. Вставте і відредагуйте вікі-посилання, яке ви скопіювали раніше. От і все. Ви зробили хороший внесок у вільні карти на Вікісховищі. Заходьте в статтю про регіон на українській мові і вставте там посилання на растровий файл. Стаття тепер стала набагато кращою! {{В|Вікімандри:Портал спільноти}} {{Мета-стаття}} ks8expys59aminho7c7r2h2orlb0dnl 4 359 11917 11913 2013-11-07T13:33:31Z Voll 30 Службові категорії - сучасний стан 11917 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Програмне забезпечення MediaWiki, яке використовується у Вікімандрах, підтримує механізм організації статей у вигляді категорій. Проте, [[Вікімандри:Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії|на відміну від Вікіпедії]], у Вікімандрах прийнято не використовувати категорії, що встановлюються користувачами. == Географія == Для зазначення географічного розташування країни, міста або регіону використовуються не категорії, а спеціальний шаблон '''<nowiki>{{footer|ispartof=Регіон верхнього рівня}}</nowiki>''', який відповідає за [[Вікімандри:Географічна ієрархія|географічну ієрархію]]. На відміну від категорій, цей шаблон створює зручне навігаційне меню на кожній сторінці і явно показує не тільки регіон верхнього рівня, але й повну схему: від континенту до країни, регіону, міста і навіть району окремого міста. == Службові категорії (цей розділ ще буде перероблений) == На сьогодні в Вікімандрах використовуються тільки службові категорії. '''Ці категорії встановлюються автоматично як частина шаблону статті, а не вручну користувачами і призначені для таких задач:''' * Статус/ступінь зрілості статей '''(приховані категорії)''' ** [[:Категорія:Статті-кістяки‎]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Придатні статті]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Повні статті]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Зразкові статті]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' * Типи статей '''(приховані категорії)''' ** [[:Категорія:Континенти]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Країни]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Регіони]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Міста]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Національні парки‎]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Райони міст]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Маршрути]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Розмовники]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Загальні теми]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' * Типи + статуси статей ** [[:Категорія:Маршрути-кістяки]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Розмовники-кістяки]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Статті-кістяки на загальні теми]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Статті-кістяки про континенти]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Статті-кістяки про країни]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Статті-кістяки про міста]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Статті-кістяки про парки]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Статті-кістяки про райони міст]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' ** [[:Категорія:Статті-кістяки про регіони]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Footer}}''' * Різне ** [[:Категорія:Довідка]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Довідка}}''' ** [[:Категорія:Мета-статті]] — встановлюється шаблоном '''{{Tl|Мета-стаття}}''' * Технічні категорії ** [[:Категорія:Головна]] — вершина дерева для всіх перерахованих вище категорій ** [[:Категорія:Приховані категорії]] ** [[:Категорія:Статті до швидкого вилучення]] ** [[:Категорія:М'які перенаправлення]] * Технічні категорії для шаблонів ** [[:Категорія:Допоміжні шаблони]] ** [[:Категорія:Шаблони]] ** [[:Категорія:Шаблони:Вказівки мови для посилань]] ** [[:Категорія:Шаблони:Обговорення]] ** [[:Категорія:Шаблони багатомовної підтримки]] 6ul5imhze0hrs2k1wt9alzgpegsq87o 4 360 37845 37795 2025-06-17T17:44:48Z MediaWiki message delivery 924 /* Рада повірених Фонду Вікімедіа 2025 — запрошення кандидатів */ нова тема 37845 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Da Vinci Banner.jpg|xxx=Sunnmoere banner.jpg}} __NEWSECTIONLINK__ __TOC__ {{В|Вікімандри:Портал спільноти}}{{Мета-стаття}}<br clear="both" /> ''Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть <nowiki>~~~~</nowiki> або натисніть кнопку [[Файл:OOjs UI icon signature-ltr.svg]] над віконцем редагування)'' '''[{{SERVER}}{{localurl:Вікімандри:Кнайпа|action=edit&section=new}} Додати нове обговорення]''' - '''Архів обговорень: [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2013|2013]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2014|2014]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2015|2015]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2016|2016]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2017|2017]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2018|2018]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2019|2019]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2020|2020]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2021|2021]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2022|2022]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2023|2023]]''' * '''en:''' Requests for the [[m:bot|bot]] flag should be made on this page. This wiki uses the [[m:bot policy|standard bot policy]], and allows [[m:bot policy#Global_bots|global bots]] and [[m:bot policy#Automatic_approval|automatic approval of certain types of bots]]. Other bots should apply below, and then [[m:Steward requests/Bot status|request access]] from a steward if there is no objection. == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Seeking volunteers for the next step in the Universal Code of Conduct process</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/U4C Building Committee/Nominations/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/U4C Building Committee/Nominations/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello, As follow-up to [https://lists.wikimedia.org/hyperkitty/list/wikimedia-l@lists.wikimedia.org/message/IOMVS7W75ZYMABQGOQ2QH2JAURC3CHGH/ the message about the Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines] by Wikimedia Foundation Board of Trustees Vice Chair, Shani Evenstein Sigalov, I am reaching out about the next steps. I want to bring your attention to the next stage of the Universal Code of Conduct process, which is forming a building committee for the Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C). I invite community members with experience and deep interest in community health and governance to nominate themselves to be part of the U4C building committee, which needs people who are: * Community members in good standing * Knowledgeable about movement community processes, such as, but not limited to, policy drafting, participatory decision making, and application of existing rules and policies on Wikimedia projects * Aware and appreciative of the diversity of the movement, such as, but not limited to, languages spoken, identity, geography, and project type * Committed to participate for the entire U4C Building Committee period from mid-May - December 2023 * Comfortable with engaging in difficult, but productive conversations * Confidently able to communicate in English The Building Committee shall consist of volunteer community members, affiliate board or staff, and Wikimedia Foundation staff. The Universal Code of Conduct has been a process strengthened by the skills and knowledge of the community and I look forward to what the U4C Building Committee creates. If you are interested in joining the Building Committee, please either [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/U4C_Building_Committee/Nominations|sign up on the Meta-Wiki page]], or contact ucocproject[[File:At sign.svg|16x16px|link=|(_AT_)]]wikimedia.org by May 12, 2023. '''[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/U4C_Building_Committee|Read more on Meta-Wiki]]'''. Best regards,<br /><section end="announcement-content" /> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 22:01, 26 квітня 2023 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=24941045 --> == Wikimania == Hi there. I will be in Singapore to attend the Wikimania this year. I submitted a lecture about our intense Wikidata usage on German wikivoyage (we have articles with up to 200 entities and 350 Wikidata accesses) and I have offered to take care of the Wikivoyage booth at the Expo space. Is anybody else of the English WV community around for a possible meet-up? Are there any wishes, problems I should talk about or questions I should ask when I meet other guys over there? Anything I should report about? Feel free to answer here, drop me a line on my talk page or E-Mail or try to find contact me via my public [https://t.me/s/KhmerfreakOnTheRoad Telegram channel]. -- <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 08:16, 3 May 2023 (UTC) <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 07:28, 5 травня 2023 (EEST) == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Selection of the U4C Building Committee</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> The next stage in the Universal Code of Conduct process is establishing a Building Committee to create the charter for the Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C). The Building Committee has been selected. [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/U4C_Building_Committee|Read about the members and the work ahead on Meta-wiki]].<section end="announcement-content" /> </div> -- [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Project|UCoC Project Team]], 07:21, 27 травня 2023 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RamzyM (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=25018085 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Announcing the new Elections Committee members</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee/Nominatons/2023/Announcement - new members|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee/Nominatons/2023/Announcement - new members|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections committee/Nominatons/2023/Announcement - new members}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello there, We are glad to announce [[listarchive:list/wikimedia-l@lists.wikimedia.org/message/4TALOUFPAP2VDBR27GKRVOP7IGQYU3DB/|the new members and advisors of the Elections Committee]]. The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections_committee|Elections Committee]] assists with the design and implementation of the process to select Community- and Affiliate-Selected trustees for the Wikimedia Foundation Board of Trustees. After an open nomination process, the strongest candidates spoke with the Board and four candidates were asked to join the Elections Committee. Four other candidates were asked to participate as advisors. Thank you to all the community members who submitted their names for consideration. We look forward to working with the Elections Committee in the near future. On behalf of the Wikimedia Foundation Board of Trustees,<br /><section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 21:00, 28 червня 2023 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RamzyM (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=25018085 --> == Wikimania 2023 == The Wikimania is started. Tonight is the opening ceremony. I will do a presentation tomorrow about how we have integrated [https://eventyay.com/e/8f889410/session/8369 Wikivoyage at voy/de]. most presentation are streamed as far as i know. Is somebody here in Singapore as well? Are the other things, problems I should talk about with somebody here? -- <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 09:12, 16 серпня 2023 (EEST) == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Review the Charter for the Universal Code of Conduct Coordinating Committee</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/U4C Building Committee/Announcement - Review|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/U4C Building Committee/Announcement - Review}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello all, I am pleased to share the next step in the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]] work. The [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C) draft charter]] is now ready for your review. The [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines|Enforcement Guidelines]] require a [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines#4.5_U4C_Building_Committee|Building Committee]] form to draft a charter that outlines procedures and details for a global committee to be called the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines#4._UCoC_Coordinating_Committee_(U4C)|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C)]]. Over the past few months, the U4C Building Committee worked together as a group to discuss and draft the U4C charter. The U4C Building Committee welcomes feedback about the draft charter now through 22 September 2023. After that date, the U4C Building Committee will revise the charter as needed and a community vote will open shortly afterward. Join the conversation during the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/U4C Building Committee#Conversation hours|conversation hours]] or on [[m:Talk:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|Meta-wiki]]. Best,<br /><section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]], on behalf of the U4C Building Committee, 18:35, 28 серпня 2023 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RamzyM (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=25392152 --> == Ваша вікі скоро перейде в режим лише для читання == <section begin="server-switch"/><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] перемкне трафік між своїми дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Аби пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно перемикатися з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. Весь трафік перемкнуть '''{{#time:j xg|2023-09-20|uk}}'''. Тест почнеться о '''[https://zonestamp.toolforge.org/{{#time:U|2023-09-20T14:00|en}} {{#time:H:i e|2023-09-20T14:00}}]'''. На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Special:MyLanguage/Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. '''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Ви не зможете редагувати упродовж близько години у {{#time:l j xg Y|2023-09-20|uk}}. *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. * Ми очікуємо, що розгортання коду цього тижня відбудуться, як звичайно. Однак, залежно від ситуації, в той же час можуть відбутися заморожування коду, якщо буде така потреба. * [[mw:Special:MyLanguage/GitLab|GitLab]] буде недоступний на приблизно 90 хвилин. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''</div><section end="server-switch"/> [[User:Trizek (WMF)|Trizek_(WMF)]] ([[m:User talk:Trizek (WMF)|talk]]) 12:24, 15 вересня 2023 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=25018086 --> == Opportunities open for the Affiliations Committee, Ombuds commission, and the Case Review Committee == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> <div style="margin:.2em 0 .5em;margin-{{#switch:{{PAGELANGUAGE}}|ar|arc|ary|arz|azb|bcc|bgn|ckb|bqi|dv|fa|fa-af|glk|ha-arab|he|kk-arab|kk-cn|ks|ku-arab|ms-arab|mzn|pnb|prd|ps|sd|ug|ur|ydd|yi=right|left}}:3ex;"> [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/Committee appointments/Announcement/Short|''You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.'']] ''<span class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/Committee appointments/Announcement/Short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Legal department/Committee appointments/Announcement/Short}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</span>''</div> Hi everyone! The [[m:Special:MyLanguage/Affiliations Committee|Affiliations Committee]] (AffCom), [[m:Special:MyLanguage/Ombuds_commission|Ombuds commission]] (OC), and the [[m:Special:MyLanguage/Trust_and_Safety/Case_Review_Committee|Case Review Committee]] (CRC) are looking for new members. These volunteer groups provide important structural and oversight support for the community and movement. People are encouraged to nominate themselves or encourage others they feel would contribute to these groups to apply. There is more information about the roles of the groups, the skills needed, and the opportunity to apply on the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/Committee appointments|'''Meta-wiki page''']]. On behalf of the Committee Support team,<br /><section end="announcement-content" /> </div> <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> ~ [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 19:41, 9 жовтня 2023 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Keegan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=25570445 --> == Перегляньте і прокоментуйте пакет правил відбору на вибори до Ради повірених Фонду Вікімедіа 2024 == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/wiki/Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Rules package review - short| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/wiki/Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Rules package review - short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:wiki/Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Rules package review - short}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Дорогі друзі! Будь ласка, перегляньте і прокоментуйте пакет правил відбору на вибори до Ради повірених Фонду Вікімедіа; це можна зробити до 29 жовтня 2023. Пакет правил відбору заснований на старіших версіях, якими користувалася Виборча комісія, і буде використовуватися під час відбору до Ради повірених 2024. Ваші відгуки допоможуть нам зробити процес відбору кращим і плавнішим. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024|Більше про це дивіться на сторінці Мета-вікі]]. З найкращими побажаннями, Кеті Чан <br> голова Виборчої комісії<br /><section end="announcement-content" /> 04:13, 17 жовтня 2023 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RamzyM (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=25570445 --> == The Vector 2022 skin as the default in three weeks? == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> ''[[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements/Updates/2023-10 for sister projects|Read this in your language]] • <span class=plainlinks>[https://mediawiki.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Reading%2FWeb%2FDesktop+Improvements%2FUpdates%2F2023-10+for+sister+projects&language=&action=page&filter= {{Int:please-translate}}]</span> • Please tell other users about these changes'' Hello. I'm writing on behalf of the [[mw:Reading/Web|Wikimedia Foundation Web team]]. '''In two weeks, we would like to make the Vector 2022 skin the default on this wiki.''' [[File:Desktop Improvements - how to enable globally.png|thumb|[[Special:GlobalPreferences|{{int:globalpreferences}}]]]] '''If you prefer keeping the current skin''' select "Vector legacy (2010)" on [[Special:GlobalPreferences#mw-prefsection-rendering|the appearance tab of the global preferences]] and save the change. We encourage you to give the new skin a try, though. Since I last came to you with this question, many things have changed. The skin is now the default on most Wikipedias, and all logos are done! We have also made some tweaks in the skin itself. Below is the text I've sent to you once, but I'm sending it again, just slightly edited, for those who haven't seen it. If you know what this is about, jump straight to the section "Our plan": <div style="margin-left:.5em; border-left:3px dotted #a2a9b1; padding-left:.5em;"> It would become the default for all logged-out users, and also all logged-in users who currently use Vector legacy as a [[Special:Preferences#mw-prefsection-rendering|local]] (but not global) preference. Logged-in users can at any time switch to any other skin. No changes are expected for these skins. <div style="width:100%; margin:auto;"><gallery widths="250" heights="180" mode="packed" caption="Top of an article"> Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2010 top.png|Vector legacy (current default) Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2022 top.png|Vector 2022 </gallery><gallery widths="250" heights="180" mode="packed" caption="A section of an article"> Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2010 scrolled.png|Vector legacy (current default) Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2022 scrolled.png|Vector 2022 </gallery></div> === About the skin === [[File:Wikimania 2022 Vector (2022) Presentation.pdf|thumb|Slides to our Wikimania 2022 presentation. [https://www.youtube.com/watch?v=yC-ItaXDe2A You may also listen to the recording on YouTube (in English)].]] '''[Why is a change necessary]''' When the current default skin was created, it reflected the needs of the readers and editors as these were 14 years ago. Since then, new users have begun using the Internet and Wikimedia projects in different ways. [[wmfblog:2022/08/18/prioritizing-equity-within-wikipedias-new-desktop/|The old Vector does not meet their needs]]. '''[Objective]''' The objective for the Vector 2022 skin is to make the interface more welcoming and comfortable for readers and useful for advanced users. It introduces a series of changes that aim to improve problems new and existing readers and editors were having with the old skin. It draws inspiration from previous user requests, the [[metawiki:Special:MyLanguage/Community_Wishlist_Survey|Community Wishlist Surveys]], and gadgets and scripts. The work helped our code follow the standards and improve all other skins. [[phab:phame/post/view/290/how_and_why_we_moved_our_skins_to_mustache/|The PHP code in the other available skins has been reduced by 75%]]. The project has also focused on making it easier to support gadgets and use APIs. [[File:Screenshot of the Vector-2022 skin's fullscreen toggle.png|thumb]] '''[Changes in a nutshell]''' The skin introduces changes that improve readability and usability. The new skin does not remove any functionality currently available on the Vector skin. * The limited width and pin-able menus allow to adjust the interface to the screen size, and focus on editing or reading. Logged-in and logged-out users may use a toggle button to keep the full width, though. * The sticky header makes it easier to find tools that editors use often. It decreases scrolling to the top of the page by 16%. * The new table of contents makes it easier to navigate to different sections. Readers and editors jump to different sections of the page 50% more than with the old table of contents. It also looks a bit different on talk pages. * The new search bar is easier to find and makes it easier to find the correct search result from the list. This increased the amount of searches started by 30% on the tested wikis. * The skin does not negatively affect pageviews, edit rates, or account creation. There is evidence of increases in pageviews and account creation across partner communities. '''[Customize this skin]''' It's possible to configure and personalize our changes. We support volunteers who create new gadgets and user scripts. Check out [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements/Repository|the repository]] for a list of currently available customizations and changes, or add your own. </div> === Our plan === '''If no large concerns are raised, we plan on deploying on 14 November'''. If you'd like to ask our team anything, if you have questions, concerns, or additional thoughts, please comment in any language. If this is the first comment to my message, make sure to ping me. We will gladly answer! Also, check out [[mw:Reading/Web/Desktop Improvements/Frequently asked questions|our FAQ]]. Thank you! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|<span class="signature-talk">обговорення</span>]]) 04:09, 26 жовтня 2023 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Varia&oldid=25791651 --> == Інтерв'ю: Розкажіть нам про свій досвід використання Вікіданих у сестринських проєктах Вікімедіа == Привіт! Команда «Вікідані для проєктів Вікімедіа» у Wikimedia Deutschland досліджує різні шлях використання Вікіданих у [[metawiki:Special:MyLanguage/Wikimedia_projects|проєктах Вікімедіа]]. Якщо ви хотіли б поспілкуватися з нами про свій досвід інтегрування Вікіданих у вікі Вікімедіа, будь ласка, запишіться на інтерв'ю з допомогою цієї [https://wikimedia.sslsurvey.de/Wikidata-for-Wikimedia-Interviews реєстраційної форми]. Зверніть, будь ласка, увагу, що наразі ми можемо проводити інтерв'ю лише англійською мовою. На першій сторінці форми детальніше описано, як виглядатиме розмова, а також те, як ми можемо віддячити вам за ваш час. Для отримання додаткової інформації про нашу команду, відвідайте нашу [[metawiki:Special:MyLanguage/WD4WMP|сторінку проєкту]]. Якщо ви хотіли б поділитися своїм досвідом, але не маєте часу на інтерв'ю, [[metawiki:Special:MyLanguage/WD4WMP/AddIssue|ми завжди раді вашим письмовим відгукам на цій вікісторінці]]. Дякуємо.--[[Користувач:Danny Benjafield (WMDE)|Danny Benjafield (WMDE)]] ([[Обговорення користувача:Danny Benjafield (WMDE)|обговорення]]) 10:47, 22 листопада 2023 (EET) == (Нова) Функція у к [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:Kartographer|Kartographer]]: додавання геоточок за QID == <section begin="Body"/>З вересня 2022 року існує можливість створювати геоточки за QID, ідентифікатором елемента у Вікіданих. Багато дописувачів вікі просили про цю функцію, але її не надто широко використовують. Тому ми хотіли б нагадати вам про неї! Більше інформації є на [[M:WMDE_Technical_Wishes/Geoinformation/Geopoints via QID|сторінці проєкту]]. Якщо у вас є якісь коментарі, будь ласка, дайте нам знати на [[M:Talk:WMDE Technical Wishes/Geoinformation/Geopoints via QID|сторінці обговорення]]. — З найкращими побажаннями, Команда технічних побажань у Вікімедіа Німеччина. <section end="Body"/> [[M:User:Thereza Mengs (WMDE)|Thereza Mengs (WMDE)]] 14:31, 13 грудня 2023 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Thereza Mengs (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=25955829 --> == Do you use Wikidata in Wikimedia sibling projects? Tell us about your experiences == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> ''Note: Apologies for cross-posting and sending in English.'' Hello, the '''[[m:WD4WMP|Wikidata for Wikimedia Projects]]''' team at Wikimedia Deutschland would like to hear about your experiences using Wikidata in the sibling projects. If you are interested in sharing your opinion and insights, please consider signing up for an interview with us in this '''[https://wikimedia.sslsurvey.de/Wikidata-for-Wikimedia-Interviews Registration form]'''.<br> ''Currently, we are only able to conduct interviews in English.'' The front page of the form has more details about what the conversation will be like, including how we would '''compensate''' you for your time. For more information, visit our ''[[m:WD4WMP/AddIssue|project issue page]]'' where you can also share your experiences in written form, without an interview.<br>We look forward to speaking with you, [[m:User:Danny Benjafield (WMDE)|Danny Benjafield (WMDE)]] ([[m:User talk:Danny Benjafield (WMDE)|talk]]) 08:53, 5 January 2024 (UTC) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Danny Benjafield (WMDE)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/WD4WMP/ScreenerInvite&oldid=26027495 --> == Reusing references: Can we look over your shoulder? == ''Apologies for writing in English.'' The Technical Wishes team at Wikimedia Deutschland is planning to [[m:WMDE Technical Wishes/Reusing references|make reusing references easier]]. For our research, we are looking for wiki contributors willing to show us how they are interacting with references. * The format will be a 1-hour video call, where you would share your screen. [https://wikimedia.sslsurvey.de/User-research-into-Reusing-References-Sign-up-Form-2024/en/ More information here]. * Interviews can be conducted in English, German or Dutch. * [[mw:WMDE_Engineering/Participate_in_UX_Activities#Compensation|Compensation is available]]. * Sessions will be held in January and February. * [https://wikimedia.sslsurvey.de/User-research-into-Reusing-References-Sign-up-Form-2024/en/ Sign up here if you are interested.] * Please note that we probably won’t be able to have sessions with everyone who is interested. Our UX researcher will try to create a good balance of wiki contributors, e.g. in terms of wiki experience, tech experience, editing preferences, gender, disability and more. If you’re a fit, she will reach out to you to schedule an appointment. We’re looking forward to seeing you, [[m:User:Thereza Mengs (WMDE)| Thereza Mengs (WMDE)]] <!-- Повідомлення надіслано користувачем Thereza Mengs (WMDE)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=25956752 --> == Голосування за Хартію Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - voting opens|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - voting opens}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Привіт усім, Я звертаюся до вас сьогодні, щоб повідомити, що розпочався період голосування за Хартію [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] (U4C). Члени спільноти можуть [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter/Voter_information|віддати свій голос і надати коментарі щодо цієї хартії через SecurePoll]] зараз і до '''2 лютого 2024'''. Для тих із вас, хто висловлював свою думку під час розробки [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines|Настанов із правозастосування УКП]], цей процес знайомий. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|Поточна версія хартії Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] знаходиться на Мета-вікі з доступними перекладами. Прочитайте цю хартію, проголосуйте і поділіться цією заміткою з іншими у вашій спільноті. Я можу з упевненістю сказати, що Комітет із заснування U4C з нетерпінням чекає на вашу участь. Від імені Команди проєкту УКП<section end="announcement-content" /> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 20:09, 19 січня 2024 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=25853527 --> == Останні дні для голосування за Хартію Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - voting reminder|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - voting reminder}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Привіт усім, Я звертаюся до вас сьогодні, щоб нагадати, що період голосування за хартію [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] (U4C) закінчується '''2 лютого 2024'''. Члени спільноти можуть [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter/Voter_information|віддати свій голос і надати коментарі щодо статуту через SecurePoll]]. Для тих із вас, хто висловлював свою думку під час розробки [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines|Настанов із правозастосування УКП]], цей процес знайомий. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|Поточна версія хартії Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] знаходиться на Мета-вікі з доступними перекладами. Прочитайте цю хартію, проголосуйте і поділіться цією заміткою з іншими у вашій спільноті. Я можу з упевненістю сказати, що Комітет із заснування U4C з нетерпінням чекає на вашу участь. Від імені Команди проєкту УКП<section end="announcement-content" /> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 19:01, 31 січня 2024 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=25853527 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Announcing the results of the UCoC Coordinating Committee Charter ratification vote</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - results|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:wiki/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Announcement - results}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Dear all, Thank you everyone for following the progress of the Universal Code of Conduct. I am writing to you today to announce the outcome of the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter/Voter_information|ratification vote]] on the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|Universal Code of Conduct Coordinating Committee Charter]]. 1746 contributors voted in this ratification vote with 1249 voters supporting the Charter and 420 voters not. The ratification vote process allowed for voters to provide comments about the Charter. A report of voting statistics and a summary of voter comments will be published on Meta-wiki in the coming weeks. Please look forward to hearing about the next steps soon. On behalf of the UCoC Project team,<section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 20:24, 12 лютого 2024 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26160150 --> == Звіт про ратифікацію Хартії U4C та запрошення кандидатів до U4C вже доступні == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – call for candidates| На Мета-вікі ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – call for candidates}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Привіт усім, Звертаюся до вас сьогодні з двома важливими повідомленнями. По-перше, тепер доступний [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/Vote results|звіт із коментарями щодо ратифікації Хартії Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки (U4C)]]. По-друге, до 1 квітня 2024 року відкрито набір кандидатів у члени Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки (U4C). [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координаційний комітет Універсального кодексу поведінки]] (U4C) — це глобальна група, покликана забезпечити справедливе та послідовне впровадження УКП. Члени спільноти запрошуються подавати свої заявки для участі в роботі U4C. Для отримання додаткової інформації та обов'язків U4C, будь ласка, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|перегляньте Хартію U4C]]. Згідно з хартією, в U4C є 16 місць: вісім місць від спільноти в цілому та вісім регіональних місць, щоб упевнитися, що U4C представляє різноманітність руху. Прочитайте більше та подайте свою заявку на [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024|Мета-вікі]]. Від імені Команди проєкту УКП<section end="announcement-content" /> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 18:25, 5 березня 2024 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26276337 --> == Відбір до Ради повірених Фонду Вікімедіа 2024 == <section begin="announcement-content" /> : ''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Selection announcement| Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]]'' : ''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Selection announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2024/Announcement/Selection announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Привіт усім, Цього року добігає кінця термін повноважень 4 (чотирьох) обраних спільнотою та афіліатами повірених в Раді повірених Фонду Вікімедіа [1]. Рада запрошує весь рух взяти участь у цьогорічному процесі відбору та проголосувати за заповнення цих місць. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee|Виборчий комітет]] наглядатиме за цим процесом за підтримки співробітників Фонду [2]. Комітет з урядування Ради створив Робочу групу з відбору членів Ради з числа повірених, які не можуть бути кандидатами в процесі відбору членів Правління, обраних спільнотами та афілійованими особами у 2024 році, до складу якої увійшли Даріуш Ємельняк, Наталія Тимків, Езра Аль-Шафей, Кеті Коллінз та Шані Евенштейн Сігалов [3]. Завданням групи є забезпечення нагляду з боку Ради за процесом відбору повірених у 2024 році та інформування Ради про його перебіг. Детальніше про ролі Виборчого комітету, Ради, а також штатних працівників дізнайтеся тут [4]. Ось основні заплановані дати: * Травень 2024 року: оголошення конкурсу кандидатів та приймання запитань * Червень 2024 року: голосування афіліатів для відбору до короткого списку із 12 кандидатів (якщо подадуть заявки 15 або менше кандидатів, такий список не формується) [5]. * Червень-серпень 2024 року: період передвиборчої кампанії * Кінець серпня / початок вересня 2024 року: двотижневий період голосування у спільноті * Жовтень-листопад 2024 року: перевірка на основі біографій відібраних кандидатів * Засідання Ради в грудні 2024: за участі нових повірених Дізнайтеся більше про процес відбору 2024 року — включаючи детальний календарний план, процес висування кандидатів, правила проведення кампанії та критерії для учасників виборів — на [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024|цій сторінці Мета-вікі]] та складіть свій план. '''Волонтери на виборах''' Ще один спосіб долучитися до процесу відбору 2024 року — стати волонтером на виборах. Волонтери на виборах є сполучною ланкою між Виборчим комітетом та відповідною спільнотою. Вони допомагають забезпечити представництво своєї спільноти та мобілізують її до участі у голосуванні. Дізнайтеся більше про цю програму та як долучитися до неї на цій [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024/Election Volunteers|сторінці Мета-вікі]]. З найкращими побажаннями, [[m:Special:MyLanguage/User:Pundit|Даріуш Ємельняк]] (голова Комітету з урядування, Робоча група з відбору членів Ради) [1] https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2021/Results#Elected [2] https://foundation.wikimedia.org/wiki/Committee:Elections_Committee_Charter [3] https://foundation.wikimedia.org/wiki/Minutes:2023-08-15#Governance_Committee [4] https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Foundation_elections_committee/Roles Попри те, що ідеальною кількістю є 12 кандидатів на 4 вакантні місця, процес відбору буде розпочато, якщо буде понад 15 кандидатів, оскільки 1-3 кандидати, які будуть виключені, можуть відчути себе вигнанцями, а для афіліатів буде дуже складно провести процес відбору, щоб виключити лише 1-3 кандидатів зі списку кандидатів.<section end="announcement-content" /> [[User:MPossoupe_(WMF)|MPossoupe_(WMF)]]21:57, 12 березня 2024 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем MPossoupe (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26349432 --> == Ваша вікі скоро перейде в режим лише для читання == <section begin="server-switch"/><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] перемкне трафік між своїми дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Весь трафік перемкнуть '''{{#time:j xg|2024-03-20|uk}}'''. Тест почнеться о '''[https://zonestamp.toolforge.org/{{#time:U|2024-03-20T14:00|en}} {{#time:H:i e|2024-03-20T14:00}}]'''. На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Special:MyLanguage/Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. '''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Ви не зможете редагувати {{#time:j xg Y (l)|2024-03-20|uk}}, упродовж близько години. *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. * Ми очікуємо, що розгортання коду цього тижня відбудуться, як звичайно. Однак, залежно від ситуації, в той же час можуть відбутися заморожування коду, якщо буде така потреба. * [[mw:Special:MyLanguage/GitLab|GitLab]] буде недоступний на приблизно 90 хвилин. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''</div><section end="server-switch"/> [[user:Trizek (WMF)|Trizek (WMF)]], 02:01, 15 березня 2024 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Trizek (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=25636619 --> == Проголосуйте зараз, щоб обрати членів першого U4C == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – vote opens|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – vote opens}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Привіт усім, Пишу вам, щоб повідомити, що до 9 травня 2024 року відкрито період голосування для обрання до Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки (U4C). Ознайомтеся з інформацією на [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/uk|сторінці голосування на Мета-вікі]], щоб дізнатися більше про голосування та право голосу. Координаційний комітет Універсального кодексу поведінки (U4C) — це глобальна група, покликана забезпечити справедливе і послідовне впровадження УКП. Членів спільноти було запрошено подавати свої заявки до U4C. Для отримання додаткової інформації та обов'язків U4C, будь ласка, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/uk|перегляньте Хартію U4C]]. Будь ласка, поділіться цим повідомленням з членами вашої спільноти, щоб вони також могли взяти участь. Від імені Команди проєкту УКП,<section end="announcement-content" /> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 23:21, 25 квітня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26390244 --> == Запишіться на зустріч мовної спільноти 31 травня о 16:00 UTC == <section begin="message"/>Привіт усім! Наступна зустріч мовної спільноти запланована на 31 травня о 16:00 UTC. Якщо вас це цікавить, ви можете [https://www.mediawiki.org/w/index.php?title=Wikimedia_Language_engineering/Community_meetings#31_May_2024 записатися на цій вікісторінці]. Це зустріч, де головними є її учасники: ми ділимося мовноспецифічними новинами, пов'язаними з різними проєктами, спільно обговорюємо технічні питання, пов'язані з мовними вікі, і разом працюємо над пошуком можливих рішень. Наприклад, темами обговорення на останній зустрічі були машинний переклад з допомогою MinT та мови і моделі, які ним наразі підтримуються, потуги з локалізації від команди Kiwix, а також технічні виклики при нумерованому сортуванні у файлах, що використовуються в бенгальських Вікіджерелах. Можливо, ви маєте технічні новини, пов'язані з вашим проєктом, якими ви можете поділитися? Якісь проблеми, обговорення яких ви хотіли б підняти на зустрічі? Чи потрібна вам підтримка перекладача з англійської або іншої мови? Напишіть мені, будь ласка, на ssethi(__AT__)wikimedia.org і [[etherpad:p/language-community-meeting-may-2024|додавайте свої пропозиції до порядку денного ось тут]]. Чекаємо на вашу участь! <section end="message"/> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]]</bdi> 00:23, 15 травня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем SSethi (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26390244 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Feedback invited on Procedure for Sibling Project Lifecycle</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Community Affairs Committee/Procedure for Sibling Project Lifecycle/Invitation for feedback (MM)|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Community Affairs Committee/Procedure for Sibling Project Lifecycle/Invitation for feedback (MM)}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' [[File:Sibling Project Lifecycle Conversation 3.png|150px|right|link=:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Community Affairs Committee/Procedure for Sibling Project Lifecycle]] Dear community members, The [[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Community Affairs Committee|Community Affairs Committee]] (CAC) of the [[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board of Trustees|Wikimedia Foundation Board of Trustees]] invites you to give feedback on a '''[[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Community Affairs Committee/Procedure for Sibling Project Lifecycle|draft Procedure for Sibling Project Lifecycle]]'''. This draft Procedure outlines proposed steps and requirements for opening and closing Wikimedia Sibling Projects, and aims to ensure any newly approved projects are set up for success. This is separate from the procedures for opening or closing language versions of projects, which is handled by the [[:m:Special:MyLanguage/Language committee|Language Committee]] or [[m:Special:MyLanguage/Closing_projects_policy|closing projects policy]]. You can find the details on [[:m:Special:MyLanguage/Talk:Wikimedia Foundation Community Affairs Committee/Procedure for Sibling Project Lifecycle#Review|this page]], as well as the ways to give your feedback from today until the end of the day on '''June 23, 2024''', anywhere on Earth. You can also share information about this with the interested project communities you work with or support, and you can also help us translate the procedure into more languages, so people can join the discussions in their own language. On behalf of the CAC,<section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 05:26, 22 травня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26390244 --> == Оголошення першого складу Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – results|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – results}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Привіт! Перевірку результатів голосування завершено. Ми повідомляємо про остаточні результати перших [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024|виборів Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]]. Ми раді оголосити, що регіональними членами комітету на дворічний термін будуть такі люди: * Північна Америка (США і Канада) ** – * Північна та Західна Європа ** [[m:Special:MyLanguage/User:Ghilt|Ghilt]] * Латинська Америка і Карибський басейн ** – * Центральна та Східна Європа (ЦСЄ) ** — * Субсахарська Африка ** – * Близький Схід і Північна Африка ** [[m:Special:MyLanguage/User:Ibrahim.ID|Ibrahim.ID]] * Східна, Південно-Східна Азія та Тихий океан (СПСАТ) ** [[m:Special:MyLanguage/User:0xDeadbeef|0xDeadbeef]] * Південна Азія ** – Членами комітету від спільноти загалом на однорічний термін обрані такі люди: * [[m:Special:MyLanguage/User:Barkeep49|Barkeep49]] * [[m:Special:MyLanguage/User:Superpes15|Superpes15]] * [[m:Special:MyLanguage/User:Civvì|Civvì]] * [[m:Special:MyLanguage/User:Luke081515|Luke081515]] * – * – * – * – Ще раз дякуємо усім за участь у цьому процесі, а кандидатам — за ваше лідерство і відданість рухові Вікімедіа і спільноті. Упродовж наступних кількох тижнів Координаційний комітет УКП почне зустрічі і планування роботи на 2024—25 рік з підтримки впровадження і перегляду УКП і Настанов з правозастосування. За його роботою можна стежити на [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Мета-вікі]]. Від імені Команди проєкту УКП<section end="announcement-content" /> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 11:15, 3 червня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26390244 --> == Остаточний текст Хартії руху Вікімедіа тепер доступний на Мета == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Announcement - Final draft available|На Мета-вікі ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Charter/Drafting Committee/Announcement - Final draft available}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Усім привіт, Остаточний текст [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter|Хартії руху Вікімедіа]] тепер на Мета-вікі доступний вам для ознайомлення більш ніж 20 мовами. '''Що таке Хартія руху Вікімедіа?''' Хартія руху Вікімедіа — це запропонований документ, що визначає ролі та обов'язки всіх членів і суб'єктів руху Вікімедіа, включаючи створення нового органу для управління рухом — Глобальної ради. '''Приєднайтеся до «Стартової вечірки» Хартії руху Вікімедіа''' Приєднуйтесь до [[m:Special:MyLanguage/Event:Movement Charter Launch Party|«Стартової вечірки»]] '''20 червня 2024''' о '''14.00-15.00 UTC''' ([https://zonestamp.toolforge.org/1718892000 за вашим місцевим часом]). Під час цього коференц-дзвінка ми відсвяткуємо випуск фінальної версії Хартії та представимо її вміст. Приєднуйтесь та дізнайтеся про Хартію перед тим, як віддати свій голос. '''Голосування за ратифікацію Хартії Руху''' Голосування розпочнеться на SecurePoll '''25 червня 2024''' о '''00:01 UTC''' і завершиться '''9 липня 2024''' о '''23:59 UTC'''. Ви можете прочитати більше про [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Ratification/Voting|процес голосування, кваліфікаційні критерії та інші деталі]] на Мета. Якщо у вас виникли запитання, будь ласка, залиште коментар на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Movement Charter|сторінці обговорення Мета]] або напишіть Редакційному комітету Хартії руху (РКХР) на адресу [mailto:mcdc@wikimedia.org mcdc@wikimedia.org]. Від імені РКХР,<section end="announcement-content" /> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 11:45, 11 червня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26390244 --> == Голосування за ратифікацію Хартії руху Вікімедіа відкрито — проголосуйте == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Announcement - Ratification vote opens|На Мета-вікі ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Charter/Drafting Committee/Announcement - Ratification vote opens}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Привіт усім, Голосування за ратифікацію [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter|'''Хартії руху Вікімедіа''']] відкрито. Хартія руху Вікімедіа — це документ, що визначає ролі та обов'язки всіх членів та суб'єктів руху Вікімедіа, включаючи створення нового органу для управління рухом — Глобальної ради. Остаточна версія Хартії руху Вікімедіа [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter|доступна на Мета різними мовами]] для ознайомлення. Голосування розпочнеться на SecurePoll '''25 червня 2024''' о '''00:01 UTC''' і завершиться '''9 липня 2024''' о '''23:59 UTC'''. Будь ласка, ознайомтеся детальніше з [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Ratification/Voting|інформацією для учасників голосування та деталями кваліфікаційних вимог]]. Після ознайомлення з Хартією, будь ласка, [[Special:SecurePoll/vote/398|'''проголосуйте тут''']] та поширюйте цю замітку далі. Якщо у вас виникнуть запитання щодо голосування за ратифікацію, будь ласка, зв'яжіться з Виборчою комісією Хартії за адресою [mailto:cec@wikimedia.org '''cec@wikimedia.org''']. Від імені CEC,<section end="announcement-content" /> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 13:52, 25 червня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26989444 --> == Голосування за ратифікацію Хартії руху Вікімедіа незабаром завершується == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Announcement - Final reminder|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Charter/Drafting Committee/Announcement - Final reminder}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Привіт усім, Це дружнє нагадування, що період голосування за ратифікацію [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter|Хартії руху Вікімедіа]] завершиться '''9 липня 2024''' о '''23:59 UTC'''. Якщо ви ще не проголосували, будь ласка, проголосуйте [[m:Special:SecurePoll/vote/398|на SecurePoll]]. Від імені [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Ratification/Voting#Electoral_Commission|Виборчої комісії Хартії]],<section end="announcement-content" /> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 06:47, 8 липня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26989444 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">U4C Special Election - Call for Candidates</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election/Announcement – call for candidates|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election/Announcement – call for candidates}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Hello all, A special election has been called to fill additional vacancies on the U4C. The call for candidates phase is open from now through July 19, 2024. The [[:m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the [[:foundation:Wikimedia Foundation Universal Code of Conduct|UCoC]]. Community members are invited to submit their applications in the special election for the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, please review the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|U4C Charter]]. In this special election, according to [[Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter#2. Elections and Terms|chapter 2 of the U4C charter]], there are 9 seats available on the U4C: '''four''' community-at-large seats and '''five''' regional seats to ensure the U4C represents the diversity of the movement. [[Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter#5. Glossary|No more than two members of the U4C can be elected from the same home wiki]]. Therefore, candidates must not have English Wikipedia, German Wikipedia, or Italian Wikipedia as their home wiki. Read more and submit your application on [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election|Meta-wiki]]. In cooperation with the U4C,<section end="announcement-content" /> </div> -- [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 03:03, 10 липня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26989444 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Wikimedia Movement Charter ratification voting results</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Announcement - Results of the ratification vote|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Charter/Drafting Committee/Announcement - Results of the ratification vote}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Hello everyone, After carefully tallying both individual and affiliate votes, the [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Ratification/Voting#Electoral Commission|Charter Electoral Commission]] is pleased to announce the final results of the Wikimedia Movement Charter voting.   As [[m:Special:MyLanguage/Talk:Movement Charter#Thank you for your participation in the Movement Charter ratification vote!|communicated]] by the Charter Electoral Commission, we reached the quorum for both Affiliate and individual votes by the time the vote closed on '''July 9, 23:59 UTC'''. We thank all 2,451 individuals and 129 Affiliate representatives who voted in the ratification process. Your votes and comments are invaluable for the future steps in Movement Strategy. The final results of the [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter|Wikimedia Movement Charter]] ratification voting held between 25 June and 9 July 2024 are as follows: '''Individual vote:''' Out of 2,451 individuals who voted as of July 9 23:59 (UTC), 2,446 have been accepted as valid votes. Among these, '''1,710''' voted “yes”; '''623''' voted “no”; and '''113''' selected “–” (neutral). Because the neutral votes don’t count towards the total number of votes cast, 73.30% voted to approve the Charter (1710/2333), while 26.70% voted to reject the Charter (623/2333). '''Affiliates vote:''' Out of 129 Affiliates designated voters who voted as of July 9 23:59 (UTC), 129 votes are confirmed as valid votes. Among these, '''93''' voted “yes”; '''18''' voted “no”; and '''18''' selected “–” (neutral). Because the neutral votes don’t count towards the total number of votes cast, 83.78% voted to approve the Charter (93/111), while 16.22% voted to reject the Charter (18/111). '''Board of Trustees of the Wikimedia Foundation:''' The Wikimedia Foundation Board of Trustees voted '''not to ratify''' the proposed Charter during their special Board meeting on July 8, 2024. The Chair of the Wikimedia Foundation Board of Trustees, Nataliia Tymkiv, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Board_noticeboard/Board_resolution_and_vote_on_the_proposed_Movement_Charter|shared the result of the vote, the resolution, meeting minutes and proposed next steps]].   With this, the Wikimedia Movement Charter in its current revision is '''not ratified'''. We thank you for your participation in this important moment in our movement’s governance. The Charter Electoral Commission, [[m:User:Abhinav619|Abhinav619]], [[m:User:Borschts|Borschts]], [[m:User:Iwuala Lucy|Iwuala Lucy]], [[m:User:Tochiprecious|Tochiprecious]], [[m:User:Der-Wir-Ing|Der-Wir-Ing]]<section end="announcement-content" /> </div> [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 20:53, 18 липня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26989444 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Vote now to fill vacancies of the first U4C</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election/Announcement – voting opens|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election/Announcement – voting opens}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Dear all, I am writing to you to let you know the voting period for the Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C) is open now through '''August 10, 2024'''. Read the information on the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election|voting page on Meta-wiki]] to learn more about voting and voter eligibility. The Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. Community members were invited to submit their applications for the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, please [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|review the U4C Charter]]. Please share this message with members of your community so they can participate as well. In cooperation with the U4C,<section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 05:47, 27 липня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=26989444 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Reminder! Vote closing soon to fill vacancies of the first U4C</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election/Announcement – reminder to vote|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election/Announcement – reminder to vote}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Dear all, The voting period for the Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C) is closing soon. It is open through 10 August 2024. Read the information on [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2024_Special_Election#Voting|the voting page on Meta-wiki to learn more about voting and voter eligibility]]. If you are eligible to vote and have not voted in this special election, it is important that you vote now. '''Why should you vote?''' The U4C is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. Community input into the committee membership is critical to the success of the UCoC. Please share this message with members of your community so they can participate as well. In cooperation with the U4C,<section end="announcement-content" /> </div> -- [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 18:30, 6 серпня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=27183190 --> == Скоро з'явиться нова функція — субпримітки == <section begin="Sub-referencing"/> [[File:Sub-referencing reuse visual.png|{{#ifeq:{{#dir}}|ltr|right|left}}|400px]] Привіт! Уже багато років члени спільноти просили про простий спосіб повторно використати примітку з джерелом, змінивши в ній окремі деталі. Нарешті у MediaWiki з'явилося рішення для цього — нова функція субприміток. Вона працюватиме у вікітексті й візуальному редакторі і розширить поточну систему приміток. Ви можете продовжувати використовувати різні способи додавання приміток, але вам напевно почнуть траплятися субпримітки у статтях, написаних іншими користувачами. Більше інформації про цю функцію є на [[m:Special:MyLanguage/WMDE Technical Wishes/Sub-referencing|сторінці проєкту]]. '''Нам потрібні ваші відгуки''', щоб забезпечити якнайкращу роботу цієї функції для вас: * [[m:Special:MyLanguage/WMDE Technical Wishes/Sub-referencing#Test|Спробуйте, будь ласка]], поточну версію нашої розробки на бета-вікі і [[m:Talk:WMDE Technical Wishes/Sub-referencing|дайте нам знати, що ви про неї думаєте]]. * [[m:WMDE Technical Wishes/Sub-referencing/Sign-up|Запишіться тут]], щоб отримувати новини і/або запрошення на участь у майбутніх дослідженнях. Команда технічних побажань ([[m:Special:MyLanguage/WMDE Technical Wishes|Technical Wishes]]) у [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Deutschland|Wikimedia Deutschland]] планує впровадити цю функцію у вікі Вікімедіа до кінця цього року. Ми звернемося до творців/підтримувачів інструментів і шаблонів, пов'язаних з примітками, заздалегідь. Будь ласка, розкажіть про це іншим! --[[m:User:Johannes Richter (WMDE)|Johannes Richter (WMDE)]] ([[m:User talk:Johannes Richter (WMDE)|talk]]) 10:36, 19 August 2024 (UTC) <section end="Sub-referencing"/> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Johannes Richter (WMDE)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johannes_Richter_(WMDE)/Sub-referencing/massmessage_list&oldid=27309345 --> == Sign up for the language community meeting on August 30th, 15:00 UTC == Hi all, The next language community meeting is scheduled in a few weeks—on August 30th at 15:00 UTC. If you're interested in joining, you can [https://www.mediawiki.org/wiki/Wikimedia_Language_and_Product_Localization/Community_meetings#30_August_2024 sign up on this wiki page]. This participant-driven meeting will focus on sharing language-specific updates related to various projects, discussing technical issues related to language wikis, and working together to find possible solutions. For example, in the last meeting, topics included the Language Converter, the state of language research, updates on the Incubator conversations, and technical challenges around external links not working with special characters on Bengali sites. Do you have any ideas for topics to share technical updates or discuss challenges? Please add agenda items to the document [https://etherpad.wikimedia.org/p/language-community-meeting-aug-2024 here] and reach out to ssethi(__AT__)wikimedia.org. We look forward to your participation! [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 02:20, 23 серпня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем SSethi (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=27183190 --> == <span lang="en" dir="ltr">Announcing the Universal Code of Conduct Coordinating Committee</span> == <div lang="en" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[https://lists.wikimedia.org/hyperkitty/list/board-elections@lists.wikimedia.org/thread/OKCCN2CANIH2K7DXJOL2GPVDFWL27R7C/ Original message at wikimedia-l]. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election/Announcement - results|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election/Announcement - results}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Hello all, The scrutineers have finished reviewing the vote and the [[m:Special:MyLanguage/Elections Committee|Elections Committee]] have certified the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election/Results|results]] for the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024 Special Election|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C) special election]]. I am pleased to announce the following individual as regional members of the U4C, who will fulfill a term until 15 June 2026: * North America (USA and Canada) ** Ajraddatz The following seats were not filled during this special election: * Latin America and Caribbean * Central and East Europe (CEE) * Sub-Saharan Africa * South Asia * The four remaining Community-At-Large seats Thank you again to everyone who participated in this process and much appreciation to the candidates for your leadership and dedication to the Wikimedia movement and community. Over the next few weeks, the U4C will begin meeting and planning the 2024-25 year in supporting the implementation and review of the UCoC and Enforcement Guidelines. You can follow their work on [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Meta-Wiki]]. On behalf of the U4C and the Elections Committee,<section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 17:07, 2 вересня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=27183190 --> == Висловіть свою думку: Проголосуйте за Раду повірених 2024 року! == <section begin="announcement-content" /> Привіт усім, Розпочався період голосування на [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024|виборах до Ради повірених 2024 року]]. На чотири (4) місця в Раді балотуються дванадцять (12) кандидатів. Дізнайтеся більше про кандидатів [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024/Candidates|прочитавши їхні заяви]] і їхні [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2024/Questions_for_candidates|відповіді на запитання спільноти]]. Коли ви будете готові, перейдіть на сторінку голосування [[Special:SecurePoll/vote/400|SecurePoll]] щоб проголосувати. '''Голосування відкрите з 03 вересня 00:00 UTC до 17 вересня 23:59 UTC'''. Щоб перевірити своє право голосу, будь ласка, відвідайте [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2024/Voter_eligibility_guidelines|сторінку з настановами щодо права голосу]]. З найкращими побажаннями, Виборчий комітет і Робоча група з відбору членів Ради<section end="announcement-content" /> [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 15:15, 3 вересня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=27183190 --> == Roll out of Parsoid Read Views on Ukrainian Wikivoyage This Week == {{Int:Please-translate}} <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Hello everyone, I am glad to inform you that as part of our continued rollout of Parsoid Read Views, Parsoid will be turned on this week as the default read views renderer on Dutch, Persian, Polish, Portuguese, and Ukrainian Wikivoyage. [[mw:Parsoid/Parser Unification/Confidence Framework/Reports|Here's the rationale]] behind our confidence to roll-out this experimental feature and collect feedback. This is an opportunity for continued experimentation as we increase the number of wikis using Parsoid for read views. If this disrupts your workflow, don’t worry you can still opt out through a user preference or turn Parsoid off on the page you’re navigating in the Tools submenu, as described at the [[mw:Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]] page. To report bugs and issues, please look at our [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Known Issues|known issues]] documentation and if you found a new bug please create a phab ticket and tag the [[phab:project/view/5846|Content Transform Team in Phabricator]]. There is [[mw:Parsoid/Parser_Unification/Confidence_Framework|more information about our roll-out strategy]] available. Best regards, [[User:CAnanian (WMF)|C. Scott Ananian]], for the Content Transform Team </div> [[Користувач:CAnanian (WMF)|CAnanian (WMF)]] ([[Обговорення користувача:CAnanian (WMF)|обговорення]]) 23:05, 17 вересня 2024 (EEST) == Ваша вікі скоро перейде в режим лише для читання == <section begin="server-switch"/><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] перемкне трафік між своїми дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Весь трафік перемкнуть '''{{#time:j xg|2024-09-25|uk}}'''. Тест почнеться о '''[https://zonestamp.toolforge.org/{{#time:U|2024-09-25T15:00|en}} {{#time:H:i e|2024-09-25T15:00}}]'''. На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Special:MyLanguage/Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. Цей банер буде видимим до завершення операції. '''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Ви не зможете редагувати {{#time:j xg Y (l)|2024-09-25|uk}}, упродовж близько години. *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. * Ми очікуємо, що розгортання коду цього тижня відбудуться, як звичайно. Однак, залежно від ситуації, в той же час можуть відбутися заморожування коду, якщо буде така потреба. * [[mw:Special:MyLanguage/GitLab|GitLab]] буде недоступний на приблизно 90 хвилин. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''</div><section end="server-switch"/> [[User:Trizek_(WMF)|Trizek_(WMF)]], 12:38, 20 вересня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Trizek (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=27248326 --> == 'Wikidata item' link is moving. Find out where... == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"><i>Apologies for cross-posting in English. Please consider translating this message.</i>{{tracked|T66315}} Hello everyone, a small change will soon be coming to the user-interface of your Wikimedia project. The [[d:Q16222597|Wikidata item]] [[w:|sitelink]] currently found under the <span style="color: #54595d;"><u>''General''</u></span> section of the '''Tools''' sidebar menu will move into the <span style="color: #54595d;"><u>''In Other Projects''</u></span> section. We would like the Wiki communities feedback so please let us know or ask questions on the [[m:Talk:Wikidata_For_Wikimedia_Projects/Projects/Move_Wikidata_item_link|Discussion page]] before we enable the change which can take place October 4 2024, circa 15:00 UTC+2. More information can be found on [[m:Wikidata_For_Wikimedia_Projects/Projects/Move_Wikidata_item_link|the project page]].<br><br>We welcome your feedback and questions.<br> [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 21:58, 27 вересня 2024 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Danny Benjafield (WMDE)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Danny_Benjafield_(WMDE)/MassMessage_Test_List&oldid=27524260 --> == Вікіконференція + нагороди «Вікіпедія 20» у кінці жовтня == [[File:WikiCon Ukraine 2024 logo.svg|200px|right|link=wmua:Вікіконференція 2024]] Привіт! Пишу, щоб запросити долучатися до '''[[wmua:Вікіконференція 2024|Вікіконференції]]''' — щорічної конференції про Вікіпедію, сестринські вікіпроєкти та вільні знання, яку проводить ГО «Вікімедіа Україна». Цього року вона пройде 19—20 жовтня онлайн і 26—27 жовтня у Києві. Участь безкоштовна, і для офлайн-участі передбачені стипендії на проїзд в межах України та проживання. Якщо ви не брали участь у Вікіконференції раніше, можете [[wmua:Вікіконференція 2023|прочитати більше про минулорічну]] та [https://www.youtube.com/watch?v=Yj_9pgJroDY подивитися коротке відео з позаминулорічної]. * Реєстрація '''триває до 15 жовтня''', [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdSmDiguAKEpPiA2mb0MaB-2RoxFaaheVr1eQ5wBEj6MsanMQ/viewform зареєструватися можна за посиланням]. Також можна [[wmua:Вікіконференція 2024/Пропозиції до програми|висувати пропозиції до програми]] (до 8 жовтня для онлайн-днів, до 15 жовтня для Києва) Також на Вікіконференції у Києві ми плануємо вручити '''нагороди «Вікіпедія 20»''', щоб відзначити внесок українських вікіпедистів та вікімедійців за 20 років існування української Вікіпедії. Зараз '''до п’ятниці 4 жовтня включно''' можна висувати кандидатури. Читайте більше та подавайте пропозиції в [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeh5uiLFO1jXr6bE6IQ1Gnh-o13M_rBnYMDH0485xH3tA9B8g/viewform?usp=sf_link анкеті за посиланням]. Якщо маєте питання, пишіть мені особисто або на розсилку оргкомітету Вікіконференції: wmuacon{{@}}wikimedia.org.ua --[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 17:21, 2 жовтня 2024 (EEST) == Invitation to Participate in Wiki Loves Ramadan Community Engagement Survey == Dear all, Apologies for writing in English. Please help to translate in your language. We are excited to announce the upcoming [[m:Wiki Loves Ramadan|Wiki Loves Ramadan]] event, a global initiative aimed at celebrating Ramadan by enriching Wikipedia and its sister projects with content related to this significant time of year. As we plan to organize this event globally, your insights and experiences are crucial in shaping the best possible participation experience for the community. To ensure that Wiki Loves Ramadan is engaging, inclusive, and impactful, we kindly invite you to participate in our community engagement survey. Your feedback will help us understand the needs of the community, set the event's focus, and guide our strategies for organizing this global event. Survey link: https://forms.gle/f66MuzjcPpwzVymu5 Please take a few minutes to share your thoughts. Your input will make a difference! Thank you for being a part of our journey to make Wiki Loves Ramadan a success. Warm regards, User:ZI Jony 06:20, 6 жовтня 2024 (EEST) Wiki Loves Ramadan Organizing Team <!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=27510935 --> == Попередні результати виборів 2024 року до Ради повірених Фонду Вікімедіа == <section begin="announcement-content" /> Привіт усім! Дякуємо всім, хто взяв участь у [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2024|виборах 2024 року до Ради повірених Фонду Вікімедіа]]. У голосуванні взяли участь близько 6000 учасників спільноти з понад 180 вікіпроєктів. Найбільше голосів набрали такі чотири кандидати: # [[User:Kritzolina|Christel Steigenberger]] # [[User:Nadzik|Maciej Artur Nadzikiewicz]] # [[User:Victoria|Victoria Doronina]] # [[User:Laurentius|Lorenzo Losa]] Попри те, що рейтинг цих кандидатів було визначено в результаті голосування, вони все ще мають бути призначені до складу Ради повірених. Вони повинні пройти успішну перевірку репутації та відповідати кваліфікаційним вимогам, викладеним у Статуті. Нові члени Ради повірених будуть призначені на наступному засіданні Ради у грудні 2024 року. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2024/Results|Дізнайтеся більше про результати на Мета-вікі.]] З найкращими побажаннями, Виборчий комітет і Робоча група з відбору членів Ради <section end="announcement-content" /> [[User:MPossoupe_(WMF)|MPossoupe_(WMF)]] 11:26, 14 жовтня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем MPossoupe (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=27183190 --> == Шукаємо волонтерів для участі в кількох комітетах руху == <section begin="announcement-content" /> Щороку, зазвичай з жовтня по грудень, кілька комітетів руху шукають нових волонтерів. Дізнайтеся більше про ці комітети на їхніх сторінках на Мета-вікі: * [[m:Special:MyLanguage/Affiliations_Committee|Комітет з приєднання (Афком)]] * [[m:Special:MyLanguage/Ombuds_commission|Комісія омбудів (КО)]] * [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation/Legal/Community Resilience and Sustainability/Trust and Safety/Case Review Committee|Комітет з розгляду справ (КРС)]] Приймання заявок до комітетів відкривається 16 жовтня 2024. Приймання заявок до Комітету з приєднання закривається 18 листопада 2024, а до Комісії омбудів та Комітету з розгляду справ - 2 грудня 2024. Дізнайтеся, як подати заявку, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation/Legal/Committee_appointments|відвідавши сторінку призначення до комітетів на Мета-вікі]]. Пишіть на сторінку обговорення або на електронну адресу [mailto:cst@wikimedia.org cst@wikimedia.org] з будь-якими питаннями, які у вас виникнуть. Від імені Команди підтримки комітетів <section end="announcement-content" /> -- [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 02:08, 17 жовтня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=27601062 --> == 'Wikidata item' link is moving, finally. == Hello everyone, I previously wrote on the 27th September to advise that the ''Wikidata item'' sitelink will change places in the sidebar menu, moving from the '''General''' section into the '''In Other Projects''' section. The scheduled rollout date of 04.10.2024 was delayed due to a necessary request for Mobile/MinervaNeue skin. I am happy to inform that the global rollout can now proceed and will occur later today, 22.10.2024 at 15:00 UTC-2. [[m:Talk:Wikidata_For_Wikimedia_Projects/Projects/Move_Wikidata_item_link|Please let us know]] if you notice any problems or bugs after this change. There should be no need for null-edits or purging cache for the changes to occur. Kind regards, -[[m:User:Danny Benjafield (WMDE)|Danny Benjafield (WMDE)]] 14:29, 22 жовтня 2024 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Danny Benjafield (WMDE)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Danny_Benjafield_(WMDE)/MassMessage_Test_List&oldid=27535421 --> == Final Reminder: Join us in Making Wiki Loves Ramadan Success == Dear all, We’re thrilled to announce the Wiki Loves Ramadan event, a global initiative to celebrate Ramadan by enhancing Wikipedia and its sister projects with valuable content related to this special time of year. As we organize this event globally, we need your valuable input to make it a memorable experience for the community. Last Call to Participate in Our Survey: To ensure that Wiki Loves Ramadan is inclusive and impactful, we kindly request you to complete our community engagement survey. Your feedback will shape the event’s focus and guide our organizing strategies to better meet community needs. * Survey Link: [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSffN4prPtR5DRSq9nH-t1z8hG3jZFBbySrv32YoxV8KbTwxig/viewform?usp=sf_link Complete the Survey] * Deadline: November 10, 2024 Please take a few minutes to share your thoughts. Your input will truly make a difference! '''Volunteer Opportunity''': Join the Wiki Loves Ramadan Team! We’re seeking dedicated volunteers for key team roles essential to the success of this initiative. If you’re interested in volunteer roles, we invite you to apply. * Application Link: [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfXiox_eEDH4yJ0gxVBgtL7jPe41TINAWYtpNp1JHSk8zhdgw/viewform?usp=sf_link Apply Here] * Application Deadline: October 31, 2024 Explore Open Positions: For a detailed list of roles and their responsibilities, please refer to the position descriptions here: [https://docs.google.com/document/d/1oy0_tilC6kow5GGf6cEuFvdFpekcubCqJlaxkxh-jT4/ Position Descriptions] Thank you for being part of this journey. We look forward to working together to make Wiki Loves Ramadan a success! Warm regards,<br> The Wiki Loves Ramadan Organizing Team 07:13, 29 жовтня 2024 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=27568454 --> == Sign up for the language community meeting on November 29th, 16:00 UTC == Hello everyone, The next language community meeting is coming up next week, on November 29th, at 16:00 UTC (Zonestamp! For your timezone <https://zonestamp.toolforge.org/1732896000>). If you're interested in joining, you can sign up on this wiki page: <https://www.mediawiki.org/wiki/Wikimedia_Language_and_Product_Localization/Community_meetings#29_November_2024>. This participant-driven meeting will be organized by the Wikimedia Foundation’s Language Product Localization team and the Language Diversity Hub. There will be presentations on topics like developing language keyboards, the creation of the Moore Wikipedia, and the language support track at Wiki Indaba. We will also have members from the Wayuunaiki community joining us to share their experiences with the Incubator and as a new community within our movement. This meeting will have a Spanish interpretation. Looking forward to seeing you at the language community meeting! Cheers, [[User:SSethi (WMF)|Srishti]] 21:55, 21 листопада 2024 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем SSethi (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=27746256 --> == Launching! Join Us for Wiki Loves Ramadan 2025! == Dear All, We’re happy to announce the launch of [[m:Wiki Loves Ramadan 2025|Wiki Loves Ramadan 2025]], an annual international campaign dedicated to celebrating and preserving Islamic cultures and history through the power of Wikipedia. As an active contributor to the Local Wikipedia, you are specially invited to participate in the launch. This year’s campaign will be launched for you to join us write, edit, and improve articles that showcase the richness and diversity of Islamic traditions, history, and culture. * Topic: [[m:Event:Wiki Loves Ramadan 2025 Campaign Launch|Wiki Loves Ramadan 2025 Campaign Launch]] * When: Jan 19, 2025 * Time: 16:00 Universal Time UTC and runs throughout Ramadan (starting February 25, 2025). * Join Zoom Meeting: https://us02web.zoom.us/j/88420056597?pwd=NdrpqIhrwAVPeWB8FNb258n7qngqqo.1 * Zoom meeting hosted by [[m:Wikimedia Bangladesh|Wikimedia Bangladesh]] To get started, visit the [[m:Wiki Loves Ramadan 2025|campaign page]] for details, resources, and guidelines: Wiki Loves Ramadan 2025. Add [[m:Wiki Loves Ramadan 2025/Participant|your community here]], and organized Wiki Loves Ramadan 2025 in your local language. Whether you’re a first-time editor or an experienced Wikipedian, your contributions matter. Together, we can ensure Islamic cultures and traditions are well-represented and accessible to all. Feel free to invite your community and friends too. Kindly reach out if you have any questions or need support as you prepare to participate. Let’s make Wiki Loves Ramadan 2025 a success! For the [[m:Wiki Loves Ramadan 2025/Team|International Team]] 14:08, 16 січня 2025 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=27568454 --> == Universal Code of Conduct annual review: provide your comments on the UCoC and Enforcement Guidelines == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> My apologies for writing in English. {{Int:Please-translate}}. I am writing to you to let you know the annual review period for the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines is open now. You can make suggestions for changes through 3 February 2025. This is the first step of several to be taken for the annual review. [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Annual_review|Read more information and find a conversation to join on the UCoC page on Meta]]. The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter|you may review the U4C Charter]]. Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate. -- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 03:12, 24 січня 2025 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=27746256 --> == Reminder: first part of the annual UCoC review closes soon == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> My apologies for writing in English. {{Int:Please-translate}}. This is a reminder that the first phase of the annual review period for the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines will be closing soon. You can make suggestions for changes through [[d:Q614092|the end of day]], 3 February 2025. This is the first step of several to be taken for the annual review. [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Annual_review|Read more information and find a conversation to join on the UCoC page on Meta]]. After review of the feedback, proposals for updated text will be published on Meta in March for another round of community review. Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate. -- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 02:49, 3 лютого 2025 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=28198931 --> == Наступна зустріч мовної спільноти (28 лютого о 14:00 UTC) і розсилка == <section begin="message"/> Привіт усім! [[File:WP20Symbols WIKI INCUBATOR.svg|right|frameless|150x150px|alt=Зображення, що символізує кілька мов]] Ми раді оголосити, що скоро відбудеться нова '''зустріч мовної спільноти''', а саме '''28 лютого о 14:00 UTC'''! Якщо бажаєте приєднатися, просто запишіться на '''[[mw:Wikimedia_Language_and_Product_Localization/Community_meetings#28_February_2025|вікісторінці]]'''. Це зустріч, на якій ми ділимося новинами про проєкти, пов'язані з мовами, обговорюємо технічні проблеми в мовних вікі і разом шукаємо рішення. На попередній зустрічі ми розглядали такі теми, як розробка розкладок клавіатури, створення Вікіпедії мовою мооре і новини з потоку мовної підтримки на конференції Wiki Indaba. '''Маєте тему, якою хочете поділитися?''' Чи це буде технічна новина з вашого проєкту, чи запит на допомогу з перекладом, ми хочемо вас почути! Не вагайтеся писати у '''відповідь на це повідомлення''' або додавати елементи до порядку денного '''[[etherpad:p/language-community-meeting-feb-2025|тут]]'''. Також хочемо додати, що вийшов шостий випуск розсилки про мови та інтернаціоналізацію за січень 2025: [[:mw:Special:MyLanguage/Wikimedia Language and Product Localization/Newsletter/2025/January|Wikimedia Language and Product Localization/Newsletter/2025/January]]. У цьому випуску подано новини за жовтень—грудень 2024 щодо розробок функцій, покращень різних пов'язаних з мовами проєктів та зусилля з підтримки, деталі про зустрічі спільнот, а також ідеї внеску до проєктів. Щоб бути в курсі подій, на розсилку можна підписатися на цій сторінці: [[:mw:Wikimedia Language and Product Localization/Newsletter|Wikimedia Language and Product Localization/Newsletter]]. Чекаємо ваших ідей і вашої участі у зустрічі мовної спільноти, побачимося там! <section end="message"/> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]]</bdi> 10:30, 22 лютого 2025 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем SSethi (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=28217779 --> == Universal Code of Conduct annual review: proposed changes are available for comment == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> My apologies for writing in English. {{Int:Please-translate}}. I am writing to you to let you know that [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Annual_review/Proposed_Changes|proposed changes]] to the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines|Universal Code of Conduct (UCoC) Enforcement Guidelines]] and [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C) Charter]] are open for review. '''[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Annual_review/Proposed_Changes|You can provide feedback on suggested changes]]''' through the [[d:Q614092|end of day]] on Tuesday, 18 March 2025. This is the second step in the annual review process, the final step will be community voting on the proposed changes. [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Annual_review|Read more information and find relevant links about the process on the UCoC annual review page on Meta]]. The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter|you may review the U4C Charter]]. Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate. -- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] 20:52, 7 березня 2025 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=28307738 --> == Ваша вікі скоро перейде в режим лише для читання == <section begin="server-switch"/><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] перемкне трафік між своїми дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Весь трафік перемкнуть '''{{#time:j xg|2025-03-19|uk}}'''. Тест почнеться о '''[https://zonestamp.toolforge.org/{{#time:U|2025-03-19T14:00|en}} {{#time:H:i e|2025-03-19T14:00}}]'''. На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Special:MyLanguage/Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. Цей банер буде видимим до завершення операції. '''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Ви не зможете редагувати {{#time:j xg Y (l)|2025-03-19|uk}}, упродовж близько години. *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. * Ми очікуємо, що розгортання коду цього тижня відбудуться, як звичайно. Однак, залежно від ситуації, в той же час можуть відбутися заморожування коду, якщо буде така потреба. * [[mw:Special:MyLanguage/GitLab|GitLab]] буде недоступний на приблизно 90 хвилин. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''</div><section end="server-switch"/> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]]</bdi> 01:15, 15 березня 2025 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Quiddity (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=28307742 --> == Final proposed modifications to the Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines and U4C Charter now posted == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> The proposed modifications to the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines|Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines]] and the U4C Charter [[m:Universal_Code_of_Conduct/Annual_review/2025/Proposed_Changes|are now on Meta-wiki for community notice]] in advance of the voting period. This final draft was developed from the previous two rounds of community review. Community members will be able to vote on these modifications starting on 17 April 2025. The vote will close on 1 May 2025, and results will be announced no later than 12 May 2025. The U4C election period, starting with a call for candidates, will open immediately following the announcement of the review results. More information will be posted on [[m:Special:MyLanguage//Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election|the wiki page for the election]] soon. Please be advised that this process will require more messages to be sent here over the next two months. The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C)]] is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, you may [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter|review the U4C Charter]]. Please share this message with members of your community so they can participate as well. -- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User_talk:Keegan (WMF)|talk]]) 05:05, 4 квітня 2025 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=28469465 --> == Vote now on the revised UCoC Enforcement Guidelines and U4C Charter == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> The voting period for the revisions to the Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines ("UCoC EG") and the UCoC's Coordinating Committee Charter is open now through the end of 1 May (UTC) ([https://zonestamp.toolforge.org/1746162000 find in your time zone]). [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Annual_review/2025/Voter_information|Read the information on how to participate and read over the proposal before voting]] on the UCoC page on Meta-wiki. The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C)]] is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review of the EG and Charter was planned and implemented by the U4C. Further information will be provided in the coming months about the review of the UCoC itself. For more information and the responsibilities of the U4C, you may [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Charter|review the U4C Charter]]. Please share this message with members of your community so they can participate as well. In cooperation with the U4C -- [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User_talk:Keegan (WMF)|talk]]) 03:35, 17 квітня 2025 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=28469465 --> == Проголосуйте по пропонованих змінах до Настанов з правозастосування УКП та Статуті U4C == <section begin="announcement-content" /> Період голосування щодо Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки та Статуту U4C завершується 1 травня 2025 о 23:59 UTC ([https://zonestamp.toolforge.org/1746162000 котра це година у вашому поясі]). [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2025/Voter information|Перед голосуванням ознайомтеся з інформацією про те, як взяти участь і які є пропозиції]] на сторінці УКП на Мета-вікі. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координаційний комітет Універсального кодексу поведінки (U4C)]] — це глобальна група, що має забезпечувати чесне і рівне впровадження УКП. Цей щорічний перегляд спланований і організований U4C. Більше інформації про це та про обов'язки U4C ви можете [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|знайти у Статуті U4C]]. Будь ласка, поділиться цим повідомленням з членами своєї мовної спільноти, якщо це необхідно, щоб вони також могли взяти участь. У співпраці з U4C -- <section end="announcement-content" /> <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 06:41, 29 квітня 2025 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=28618011 --> == We will be enabling the new Charts extension on your wiki soon! == ''(Apologies for posting in English)'' Hi all! We have good news to share regarding the ongoing problem with graphs and charts affecting all wikis that use them. As you probably know, the [[:mw:Special:MyLanguage/Extension:Graph|old Graph extension]] was disabled in 2023 [[listarchive:list/wikitech-l@lists.wikimedia.org/thread/EWL4AGBEZEDMNNFTM4FRD4MHOU3CVESO/|due to security reasons]]. We’ve worked in these two years to find a solution that could replace the old extension, and provide a safer and better solution to users who wanted to showcase graphs and charts in their articles. We therefore developed the [[:mw:Special:MyLanguage/Extension:Chart|Charts extension]], which will be replacing the old Graph extension and potentially also the [[:mw:Extension:EasyTimeline|EasyTimeline extension]]. After successfully deploying the extension on Italian, Swedish, and Hebrew Wikipedia, as well as on MediaWiki.org, as part of a pilot phase, we are now happy to announce that we are moving forward with the next phase of deployment, which will also include your wiki. The deployment will happen in batches, and will start from '''May 6'''. Please, consult [[:mw:Special:MyLanguage/Extension:Chart/Project#Deployment Timeline|our page on MediaWiki.org]] to discover when the new Charts extension will be deployed on your wiki. You can also [[:mw:Special:MyLanguage/Extension:Chart|consult the documentation]] about the extension on MediaWiki.org. If you have questions, need clarifications, or just want to express your opinion about it, please refer to the [[:mw:Special:MyLanguage/Extension_talk:Chart/Project|project’s talk page on Mediawiki.org]], or ping me directly under this thread. If you encounter issues using Charts once it gets enabled on your wiki, please report it on the [[:mw:Extension_talk:Chart/Project|talk page]] or at [[phab:tag/charts|Phabricator]]. Thank you in advance! -- [[User:Sannita (WMF)|User:Sannita (WMF)]] ([[User talk:Sannita (WMF)|talk]]) 18:08, 6 травня 2025 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Sannita (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Sannita_(WMF)/Mass_sending_test&oldid=28663781 --> == Прохання про зголошення кандидатів до Координаційного комітету (U4C) Універсального кодексу поведінки == <section begin="announcement-content" /> Результати голосування щодо Вказівок до впровадження та хартії Координаційного комітету (U4C) Універсального кодексу поведінки тепер доступні на [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2025#Results|доступні на Мета-вікі]]. Тепер ви можете [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2025/Candidates|зголосити ваших кандидатів на членів Координаційного комітету (U4C)]] починаючи з 12:00 29 травня 2025 року. Інформація про [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2025|вимоги до кандидатів, процес і часові рамки подана на Мета-вікі]]. Голосування за кандидатів розпочнеться 1 червня 2025 і триватиме два тижні до 12:00 UTC 15 червня 2025. Якщо маєте питання, можете задати їх на [[m:Talk:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2025|сторінці обговорення виборів]]. -- за узгодженням з U4C, </div><section end="announcement-content" /> <bdi lang="en" dir="ltr">[[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User_talk:Keegan (WMF)|обговорення]])</bdi> 01:08, 16 травня 2025 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=28618011 --> == ДЛЯ НОВАЧКІВ ПРОЕКТУ!!! == {{ping|Olena Zvarych07|DutkoViktoria|Zvwhuw|Voitovychviktoria16|KanivKaniv|Vikkaduda|Travel donas|Victoria Ostapiv|Anya Krugliy|Oleksandraban|Olga Berezetska j|Ulik.k.V|Savenko Daria|Daria Savenko|KaraimJuliia|Валерія Ранько|Viktoria Nesterchuk|Kurant Taras|Solomiaagera|Vikamura|Skrylnykviktoriia|Ribiiiulia|Martakret20|Artem Fiks4k|IlonaTsiupka2304|Кіра Аббасова|Soniapopova|Anastasiiia.Zhehs|Вовк Таня|Андрій Федорович|AntoninaTymkevych}} Шановні користувачі! Ви всі — новачки у цьому проекті (який нажаль не зовсім активний, єдиний активний редагувач — я), і всі повинні знати цілі проекту, правила, [[Вікімандри:До чого прагнути і чого уникати|до чого ми прагнемо]], як [[Вікімандри:Як створити нову статтю|створювати]], [[Вікімандри:Як редагувати сторінку|редагувати]], і [[Вікімандри:Довідка#Оформлення статей|оформлювати]] статті. Проблема в тому що ви або не читали довідку, або не до кінця вивчили/розумієте, бо у ваших створених/доповнених статтях дуже багато помилок. Я перечислю найпоширеніші: * Ми не робимо лістігни для систем громадського транспорту та транспортних компаній! Ми взагалі не пишемо інформацію про компанії, нащо це мандрівнику? Якщо у вас є що сказати про громадський транспорт, то створюйте підрозділи для них, та вписуйте в них всю інформацію. Єдиний виняток — можна робити шаблони ''marker'' типу ''around'' (схоже на лістінг, але має також типи city, vicinity, та around) для станцій метро/трамвая/тролейбусу, будь що. (типу {{На метро}}, {{Трамваєм}}, кшталт цього.) * Ми робимо опис лістінгів у ''content/description'', а не в ''directions'', там ми вказуємо яким транспортом або з якого об'єкта можна дістатися до даного лістінга. (див. [[Шаблон:Listing#Використання]]) * Ми не вказуємо музеї в розділі ''Де розважитись''! Ви навіть музеї вказуєте у щаблоні ''see'', а треба ''do''! Те ж саме і торкається шаблонів ''go'' у розділі ''Куди далі'', розділ правильний, але для місць, далеких від міста у статті повинні позначатися шаблоном ''marker'', і типом ''vicinity''! Також ми не вказуємо міста у ''Куди далі'' лістінгами/будь якими шаблонами! Просто треба вказати місто, і написати про нього одне або дві речення. (див. [[Вікімандри:Куди помістити]], та [[Вікімандри:Кістяк міста]]) * І ще: ми не робимо посилання для лістінгів на результати пошукових запитів! (див. [[Вікімандри:Зовнішні_посилання]]) Прошу всіх уважно перечитати [[Вікімандри:Довідка|довідку]], щоб ви всі більще таких помилок не допускали. Знаю: в довідці може бути не зовсім зрозуміло пояснена інформація для новачків, але ви можете запитувати у мене питання! Я кожен день заходжу до свого ноутбуку перевіряти всі нові редагування, тому я думаю що ви не будете чекати так довго моєї відповіді. Бажаю всім успіхів, і напряму тільки [[Вікімандри:Вперед!|Вперед!]] P.S. Вибачаюсь за масовий пінг. —[[Користувач:Assyrian Human|Assyrian Human]] ([[Обговорення користувача:Assyrian Human|обговорення]]) 18:08, 20 травня 2025 (EEST) == RfC ongoing regarding Abstract Wikipedia (and your project) == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> ''(Apologies for posting in English, if this is not your first language)'' Hello all! We opened a discussion on Meta about a very delicate issue for the development of [[:m:Special:MyLanguage/Abstract Wikipedia|Abstract Wikipedia]]: where to store the abstract content that will be developed through functions from Wikifunctions and data from Wikidata. Since some of the hypothesis involve your project, we wanted to hear your thoughts too. We want to make the decision process clear: we do not yet know which option we want to use, which is why we are consulting here. We will take the arguments from the Wikimedia communities into account, and we want to consult with the different communities and hear arguments that will help us with the decision. The decision will be made and communicated after the consultation period by the Foundation. You can read the various hypothesis and have your say at [[:m:Abstract Wikipedia/Location of Abstract Content|Abstract Wikipedia/Location of Abstract Content]]. Thank you in advance! -- [[User:Sannita (WMF)|Sannita (WMF)]] ([[User talk:Sannita (WMF)|<span class="signature-talk">{{int:Talkpagelinktext}}</span>]]) 18:27, 22 травня 2025 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Sannita (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Sannita_(WMF)/Mass_sending_test&oldid=28768453 --> == Відбір кандидатів до Ради повірених Фонду Вікімедіа на 2025 рік і прийняття запитань до кандидатів == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2025/Announcement/Selection announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2025/Announcement/Selection announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Всім привіт! Цього року закінчується термін повноважень 2 (двох) членів Ради повірених Фонду Вікімедіа, обраних спільнотою та афіліатами [1]. Рада запрошує весь рух взяти участь у цьогорічному процесі відбору та проголосувати за кандидатів на ці місця. Виборчий комітет наглядатиме за цим процесом за підтримки співробітників Фонду [2]. Комітет з урядування, до складу якого входять повірені, які не є кандидатами у процесі виборів повірених спільнотою та афіліатами у 2025 році (Раджу Нарішетті, Шані Евенштейн Сігалов, Лоренцо Лоса, Кеті Коллінз, Вікторія Дороніна та Езра Аль-Шафей) [3], має завдання здійснювати нагляд за процесом відбору повірених у 2025 році та інформувати Раду. Більш детальна інформація про функції Виборчого комітету, Ради та персоналу наведена тут [4]. Ось основні заплановані дати: * 22 травня – 5 червня: оголошення (це повідомлення) та період для запитань [6] * 17 червня – 1 липня 2025: приймання заявок від кандидатів * Липень 2025: за необхідності, афіліати голосують для визначення короткого списку кандидатів, якщо їх подано більше як 10 [5] * Серпень 2025: період передвиборчої кампанії * Серпень – вересень 2025: двотижневий період голосування спільноти * Жовтень – листопад 2025: перевірка біографічних даних обраних кандидатів * Засідання Ради в грудні 2025: затвердження і вступ на посаду нових повірених Дізнайтеся більше про процес відбору 2025 року, включаючи детальний графік, процес подання кандидатур, правила кампанії та критерії права голосу, на цій сторінці Мета-вікі [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2025|[посилання]]]. '''Запрошення до подання запитань''' Під час кожного процесу відбору, спільнота має можливість подати запитання, на які мають відповісти кандидати до Ради повірених. Виборчий комітет відбирає запитання зі списку, складеного спільнотою, для відповідей кандидатів. Щоб бути допущеними до виборів кандидати повинні відповісти на всі обов'язкові питання в заявці; в іншому випадку їхні заявки будуть відхилені. Цього року Виборчий комітет відбере 5 питань, на які кандидати повинні відповісти. Відібрані питання можуть бути комбінацією питань, поданих спільнотою, якщо вони схожі або пов'язані між собою.. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2025/Questions_for_candidates|[посилання]]] '''Волонтери виборів''' Ще один спосіб взяти участь у процесі відбору 2025 року — стати волонтером виборів. Волонтери виборів є мостом між Виборчим комітетом та своєю відповідною спільнотою. Вони допомагають забезпечити представництво своєї спільноти та мобілізують її до голосування. Дізнайтеся більше про програму та про те, як долучитися, на цій сторінці Мета-вікі [[m:Wikimedia_Foundation_elections/2025/Election_volunteers|[посилання]]]. Дякую! [1] https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Results [2] https://foundation.wikimedia.org/wiki/Committee:Elections_Committee_Charter [3] https://foundation.wikimedia.org/wiki/Resolution:Committee_Membership,_December_2024 [4] https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Foundation_elections_committee/Roles [5] https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Foundation_elections/2025/FAQ [6] https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Foundation_elections/2025/Questions_for_candidates З найкращими побажаннями, Вікторія Дороніна Представник Ради повірених у Виборчому комітеті Комітет з урядування<section end="announcement-content" /> [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 06:08, 28 травня 2025 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=28618011 --> == Vote now in the 2025 U4C Election == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies for writing in English. {{Int:Please-translate}} Eligible voters are asked to participate in the 2025 [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] election. More information–including an eligibility check, voting process information, candidate information, and a link to the vote–are available on Meta at the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2025|2025 Election information page]]. The vote closes on 17 June 2025 at [https://zonestamp.toolforge.org/1750161600 12:00 UTC]. Please vote if your account is eligible. Results will be available by 1 July 2025. -- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 02:01, 14 червня 2025 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=28848819 --> == Рада повірених Фонду Вікімедіа 2025 — запрошення кандидатів == <section begin="announcement-content" /> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2025/Announcement/Call for candidates|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2025/Announcement/Call for candidates}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div> Привіт усім, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2025|Запрошення на відбір кандидатів до Ради повірених Фонду Вікімедіа 2025 року є наразі відкритим]] з 17 червня 2025 до 2 липня 2025, 11:59 UTC [1]. Рада повірених наглядає за роботою Фонду Вікімедіа, а кожен повірений виконує свої обов'язки протягом трирічного терміну [2]. Ця посада є волонтерською. Цього року спільнота Вікімедіа проголосує наприкінці серпня — у вересні 2025, щоб заповнити 2 (два) місця в Раді Фонду. Можливо, ви або хтось із ваших знайомих добре підходить для приєднання до Ради повірених Фонду Вікімедіа? [3] Дізнайтеся більше про те, що потрібно для того, щоб балотуватися на ці керівні посади, та про те, як подати свою кандидатуру, на цій сторінці [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2025/Candidate application|Мета-вікі]] або заохотьте когось іншого балотуватися на цьогорічних виборах. З найкращими побажаннями, Абхішек Суряванші<br /> Голова Виборчого комітету Від імені Виборчого комітету та Комітету з урядування [1] https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2025/Call_for_candidates [2] https://foundation.wikimedia.org/wiki/Legal:Bylaws#(B)_Term. [3] https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2025/Resources_for_candidates<section end="announcement-content" /> [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 20:44, 17 червня 2025 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=28866958 --> a3cuamhqfixves3en4gjfqtjudxv95x 14 362 8887 3313 2013-07-28T20:40:03Z 46.109.148.210 -iw 8887 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 363 4535 2861 2013-04-01T08:24:40Z Voll 30 4535 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Головна|Довідка]] pxx2jizsf8lllf15ttinmgsa7kye01z 14 364 11849 4534 2013-10-30T18:03:11Z Voll 30 11849 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] rec1aggsi6nw0v5abr0bdhui4jom2bd 14 365 11850 2866 2013-10-30T18:03:39Z Voll 30 11850 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] rec1aggsi6nw0v5abr0bdhui4jom2bd 14 366 11851 4529 2013-10-30T18:03:59Z Voll 30 11851 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] rec1aggsi6nw0v5abr0bdhui4jom2bd 14 367 11852 4536 2013-10-30T18:04:25Z Voll 30 11852 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] rec1aggsi6nw0v5abr0bdhui4jom2bd 14 368 11993 11880 2013-11-09T10:14:16Z Voll 30 11993 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Маршрути]] ffgd5f6ut4za2ot4zvmg2c4zdizus8s 14 369 4531 2877 2013-04-01T08:20:06Z Voll 30 4531 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Головна|Мета-статті]] 25muvnqafnr8cvd35gmchod1ub0s5vn 14 370 11853 2880 2013-10-30T18:04:49Z Voll 30 11853 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] rec1aggsi6nw0v5abr0bdhui4jom2bd 14 373 11856 4530 2013-10-30T18:05:54Z Voll 30 11856 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] rec1aggsi6nw0v5abr0bdhui4jom2bd 14 374 11857 2894 2013-10-30T18:06:13Z Voll 30 11857 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] rec1aggsi6nw0v5abr0bdhui4jom2bd 14 375 11855 4539 2013-10-30T18:05:30Z Voll 30 11855 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] rec1aggsi6nw0v5abr0bdhui4jom2bd 14 377 8888 2905 2013-07-28T20:43:10Z 46.109.148.210 -iw 8888 wikitext text/x-wiki Це не частина путівника, це технічна частина [[Головна сторінка|Вікімандрів]]. [[Category:Головна|Шаблони]] m99cejvxvz71vu3s5l4faf6ft6qod4p 4 378 8950 2930 2013-07-30T14:08:03Z Voll 30 -iw 2 bad links 8950 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} '''В Вікімандрах рішення приймаються шляхом консенсусу, а не голосування. Будь-який путівник - це результат консенсусу учасників, що працюють над текстом.''' == Чому саме консенсус == '''Консенсус''' - це природний хід речей на [[Wikivoyage:Вікі| вікі-сайті]]. Будь-який учасник може редагувати тексти статей, тому їх вміст постійно змінюється, відображаючи точки зору всіх авторів. Правки, з якими згодні всі автори, залишаються в статті - таким чином, статті виходять [[Wikivoyage:Будьте справедливі|справедливими]], відображаючи досягнутий авторами консенсус. '''Голосування''' не використовується в Вікімандрах, так як при голосуванні не потрібно аргументувати свій вибір і враховувати аргументи інших учасників. Крім того, в реаліях сучасного Інтернету складно гарантувати, що кожен учасник проголосує тільки один раз. Навіть на тих сторінках проекту, де висловлюються формальні голоси «за» або «проти» - наприклад, на сторінці «[[Wikivoyage:До видалення|До видалення]]» - від учасників вимагається аргументувати свою точку зору з урахуванням [[Wikivoyage:Видалення|правил видалення статей]]. == Як досягти консенсусу == Якщо у вас є пропозиція з написання певної статті, схемою регіонального розподілу, використанню нового шаблону або ще чого-небудь, перегляньте дискусії на сторінці обговорення і перевірте, чи не обговорювалася схожа пропозиція раніше. Допишіть до наявного обговорення свою точку зору і приведіть ''вагомі аргументи'' на її користь. Якщо попереднє обговорення прийшло до певного рішення, вам також доведеться навести аргументи проти старого варіанту. Якщо раніше нічого подібного не пропонувалося - [[Wikivoyage:Вперед!|Вперед]]! Відредагуйте статтю, залишивши ''пояснення своїм діям на сторінці обговорення''. Якщо інший учасник скасує ваші зміни, йому доведеться вказати причину скасування. Втім, цей метод не підходить в тих випадках, коли ви заново пропонуєте варіант, відхилений раніше: тут вже вам потрібно привести нові аргументи і чекати відгуку інших учасників. Якщо вам не відповідають, можна привернути увагу до сторінки обговорення, залишивши повідомлення в [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпі]] або звернувшись до інших авторів статті особисто. В обговореннях і суперечках намагайтеся не тільки захищати свою точку зору, але і пояснювати, чому аргументи опонентів нераціональні. ''Аналітичний підхід до відповідей на чужі репліки'' дозволяє всім учасникам краще зрозуміти точку зору один одного, що в кінцевому підсумку полегшує вироблення єдиного рішення. == Протидія статус-кво == Консенсус як метод прийняття рішень схильний '''зберігати статус-кво''', тобто систему, прийняту раніше. Змінити сформований консенсус дуже непросто. Якщо досягнення поточного консенсусу було нелегким, учасники, швидше за все, будуть проти змін, які зводять нанівець всі їхні минулі зусилля. Пропозиція, яку несе в собі лише незначні удосконалення, але скасовує насилу досягнутий консенсус, навряд чи буде підтримано. Тим не менш, не бійтеся пропонувати нові вагомі аргументи на користь тих змін, які можуть істотно поліпшити статтю і піти на допомогу проекту. == Якщо домовитися не вдалося == Коли не вдається досягти консенсусу - тобто всі зацікавлені сторони уважно вислухали один одного, але не змогли домовитися - '''буде збережений поточний статус-кво'''. Це рішення може бентежити тих учасників, чиї пропозиції були відхилені, але насправді такий принцип сприятливий для проекту в цілому, оскільки він стимулює авторів додавати нову інформацію, а не витрачати час на дебати з приводу наявного контенту. Якщо ви зіткнулися з неспростовними аргументами - прийміть їх: навіть у тих випадках, коли цьому заважають гордість і зарозумілість. Немає нічого поганого в тому, щоб погодитися з чужою точкою зору: вашою метою має бути не перемога в дискусії, а поліпшення статей та проекту в цілому. == Розбіжності == Пам'ятайте: все, що ви додасте в статтю, може вже в наступну хвилину бути змінено іншими учасниками. Чим більше спірною є ваша правка, тим вища ймовірність того, що вона буде змінена. Уникнути цього неможливо, тому суперечливі або кардинальні зміни краще обговорити заздалегідь. Якщо, слідуючи правилу [[Wikivoyage:Вперед!|Вперед]], ви вносите істотні зміни в статтю, вкажіть їх причину в полі «Опис змін». Якщо ви відчуваєте, що зміни є суперечливими, додайте свої аргументи на сторінці обговорення, а в описі змін напишіть «див. сторінку обговорення». За винятком випадків очевидного [[Wikivoyage:Як ми справляємося з небажаними правками|вандалізму]], ''відкат правок іншого учасника без коментарів'' є непродуктивним і вважається нечемним. Якщо ви не згодні з чиєюсь правкою, постарайтеся знайти компромісне формулювання, яку ви обидва зможете прийняти. == Війна правок == Іноді трапляється, що двоє або кілька редакторів однієї статті прагнуть не досягти консенсусу, а «проштовхнути» в путівник свою точку зору. У цьому випадку відбувається війна правок. Наприклад, один редактор пише: «Кращий клуб в місті - клуб А». Інший редактор змінює цю фразу на «Клуб Б - кращий клуб в місті». Перший редактор повертає клуб А на місце, другий редактор знову змінює на клуб Б, і так далі. Це вікі-еквівалент дитячої суперечки «Ти дурень - сам дурень!» Війна правок підсилює суперечності між учасниками та відволікає їх від продуктивної роботи. Як поводитися, якщо ви загрузли у війні правок? *'''Відпочиньте від виправлення''' - світ не завалиться, якщо в путівнику ще якийсь час буде відсутня інформація про кращий клуб міста. Поверніться до цього питання завтра. *'''Поясніть свою точку зору''' на сторінці обговорення. Напишіть, що ви намагаєтеся знайти консенсус і припинити війну правок. *'''Пошукайте колоду в своєму оці''' - ви не забули, що [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|мандрівник насамперед]]? Чи є ваша власна правка справедливою, чи всього лише відображає ваші особисті схильності і пристрасті? *'''Розгляньте компромісний варіант''' - так чи потрібно вказувати, який із клубів є кращим? Чому б не додати в статтю обидва варіанти? *'''Якщо ваш питання політичне''' і пов'язане з регіональним поділом, пам'ятайте, що наша [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічна ієрархія]] заснована на зручності для мандрівника, а не на політичних кордонах. Ми не робимо політичних заяв, тому в Вікімандрах суперечки про територіальну цілісність недоречні. *'''Залучіть увагу громадськості''' - вирішенню конфлікту сприяє залучення більш широкого кола учасників. Залиште повідомлення в [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпі]] з проханням прокоментувати ситуацію. *'''В Інтернеті завжди хтось неправий''' - метою вашого життя зовсім не є донесення своїх ідей до опонента. Нехай інший учасник править статтю так, як вважає за потрібне: [http://meatballwiki.org/wiki/ForgiveAndForget вибачте його і забудьте про це!] Повірте, хтось інший обов'язково прийме вашу точку зору і виправить статтю самостійно. == Крайнощі == Ми віримо в [[Wikivoyage:Вікі|принципи Вікі]] і вважаємо, що сторінки повинні бути відкриті для редагування всім учасникам. Важливий елемент існування нашої спільноти - рівність учасників і відсутність бюрократичної ієрархії. Однак у випадку інтенсивної війни правок, якщо конструктивне обговорення відсутнє і важливість питання змушує відійти від вищезгаданого принципу відкритості, адміністратор може захистити сторінку, заборонивши будь-які зміни в ній, і зажадати, щоб опоненти дійшли консенсусу на сторінці обговорення. У Вікімандрах дуже мало захищених сторінок, і це наше безумовне досягнення. Кожного разу, коли виникає необхідність захистити сторінку, підвищується ймовірність того, що доведеться захистити іншу сторінку і так далі. Ми не хочемо створювати ситуацію, в якій адміністратор сприймається учасниками як «пан, який усіх розсудить», так що захист сторінок - це дійсно крайній захід. Після того як опоненти виробили новий консенсус або погодилися повернутися до рішення, ухваленого раніше, адміністратор повинен зняти зі статті захист. {{Перекладено|мова=ru|стаття=Wikivoyage:Консенсус}} __NOTOC__ 1av5ql940s40suj0tukn01sunujocvl 4 379 8947 2933 2013-07-30T14:04:16Z Voll 30 -iw many bad links 8947 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} == Авторське право == '''Копілефт''' (одна з властивостей ліцензії CC BY-SA 3.0) означає, що кожен автор, редактор, фотограф, картограф або просто мандрівник, який працює в проекті, дає вам право читати, читати вголос, друкувати, копіювати, зберігати, пересилати електронною поштою, розподіляти, продавати, і - найголовніше - змінювати матеріали свого авторства будь-яким чином. Втім, є два обмеження. По-перше, якщо ви будете '''поширювати матеріали Вікімандрів''', необхідно ''вказувати всіх авторів'', які внесли свій внесок у ту чи іншу статтю (саме на це натякає «Attribution» - тобто зазначення авторства - в назві ліцензії). По-друге, якщо ви створюєте '''похідну роботу''', засновану на матеріалах з цього сайту, ви зобов'язані ''поширювати її за тією ж ліцензією'' («ShareAlike» - поширювати тим же способом). Якщо перевести ці прості принципи на юридичну мову, то вийде ліцензія '''Creative Commons Attribution-ShareAlike''' (CC-BY-SA), створена колективом [http://www.creativecommons.org/ Creative Commons]. Всі матеріали Вікімандрів автоматично отримують актуальну версію ліцензії CC-BY-SA. Повний текст ліцензії можна прочитати в [[:w:Wikipedia:Text_of_Creative_Commons_Attribution-ShareAlike_3.0_Unported_License|Вікіпедії]]. У контексті проекту Вікімандрів, термін «твір» відноситься до відформатуваого тексту, що становить окрему статтю, а також до будь-якого завантаженого на сайт файлу. Крім ліцензії CC-BY-SA існують обмеження, пов'язані з використанням та поширенням зображень. Детальніше про ці обмеження - в [[Wikivoyage:Зображення|статті, присвяченій зображенням]]. == Наслідки == '''Копілефт''' означає, що у будь-якого користувача інтернету є право не тільки читати, але й змінювати ''вашу'' роботу, а також поширювати і взагалі використовувати її яким завгодно чином. ''Зокрема'', ваш текст може бути відредагований або повністю вилучений. Стаття, написана вами, може бути скопійована та вставлена ​​в рекламний буклет або навіть з'явитися в друкованому путівнику. У нагороду за вашу роботу над Вікімандрами ви отримуєте упевненість в тому, що допомагаєте мандрівникам з усього світу. Всі статті та файли, над якими ви працюєте, будуть приписані вам, а кожен, хто робить похідні роботи, за законом зобов'язаний бути настільки ж щедрим як і ви. Згідно ліцензії CC-BY-SA, ви зобов'язуєтеся '''не розміщувати в Вікімандрах тексти та зображення, захищені авторським правом. '''Використання подібних матеріалів вимагає отримання дозволу, яким може бути, наприклад, ліцензія, сумісна з CC-BY-SA. Ви також відповідальні за отримання '''дозволу на публікацію''' від людей, зображених на фотографії, і - зрозуміло - за '''наклеп''', якщо він буде виявлений. Перед редагуванням статей або завантаженням зображень ознайомтеся з [[:w:Wikipedia:Text_of_Creative_Commons_Attribution-ShareAlike_3.0_Unported_License|текстом ліцензії]] і переконайтеся в тому, що ви згодні з її умовами. Завантаження зображень вимагає явної вказівки інформації про ліцензії - докладніше про це в [[Wikivoyage:Зображення|відповідній статті]]. Ми хочемо зробити наш путівник якомога кращим і забезпечити його чудовими ілюстраціями. Проте, навіть найкрасивіша фотографія не варто того, щоб піддавати юридичній небезпеці себе особисто та проект в цілому. Якщо у вас є сумніви в джерелі тексту або зображення, не розміщуйте їх в Вікімандрах. == Питання та відповіді == ==== Чи можна використовувати в Вікімандрах вміст, який розповсюджується за ліцензією GFDL? ==== Ні! Wikivoyage в цілому і Вікімандри зокрема не підтримують ліцензію GFDL. Останнім часом це питання стало менш актуальним, оскільки Вікіпедія перейшла на подвійне ліцензування: GFDL і CC-BY-SA. Таким чином, з юридичної точки зору копіювати матеріали Вікіпедії можна, але ми украй не рекомендуємо цього робити з міркувань [[Wikivoyage:Стиль|стилю]] і [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|особливих завдань]] нашого проекту. ==== Чи можна використовувати в Вікімандрах інформацію, скопійовану з інших сайтів? ==== Все залежить від ситуації. Можна використовувати тільки ту інформацію, яка явно перебуває під ліцензією CC-BY-SA або будь сумісною ліцензією, або ж перебуває в суспільному надбанні. Копіюючи текст і зображення з іншого сайту, не забудьте додати коментар відповідно до вимог CC-BY-SA: вкажіть ліцензію, автора і джерело файлу/тексту на відповідній [[Wikivoyage:Як використовувати сторінки обговорення|сторінці обговорення]]. ==== Чи можна використовувати безкоштовні матеріали? ==== Швидше за все не можна. Вільність ліцензії і безоплатність здобуття копій - незалежні питання. Багато безкоштовних матеріалів охороняються авторським правом, а це означає, що їх не можна використовувати в Вікімандрах, якщо автор явно не вкаже ліцензію CC BY-SA або будь-яку сумісну ліцензію. {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Copyleft}} __NOTOC__ nzawi1386niszg9aoyw6vu1vqj6tnt9 4 380 35161 31825 2024-03-22T09:48:05Z Assyrian Human 6497 /* С */ 35161 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Путівники Вікімандрів мають стандартні шаблони, що формують розділи статей. Назва кожного розділу статті визначає інформацію, яка в ньому повинна міститися. Докладні коментарі наведені в розділі [[Wikivoyage:Кістяки статей|Кістяки статей]]. Однак «у зворотному напрямку» вибрати відповідний розділ трохи складніше: у вас є корисна інформація, але ви не знаєте, ''куди'' її слід помістити. Ця сторінка - '''покажчик розділів''', що визначає відповідне місце для типової туристичної інформації. == Алфавітний покажчик == [[#А|А]] · [[#Б|Б]] · [[#В|В]] · [[#Г|Г]] · [[#Ґ|Ґ]] · [[#Д|Д]] · [[#Е|Е]] · [[#Є|Є]] · [[#Ж|Ж]] · [[#З|З]] · [[#И|И]] · [[#І|І]] · [[#Ї|Ї]] · [[#К|К]] · [[#Л|Л]] · [[#М|М]] · [[#Н|Н]] · [[#О|О]] · [[#П|П]] · [[#Р|Р]] · [[#С|С]] · [[#Т|Т]] · [[#У|У]] · [[#Ф|Ф]] · [[#Х|Х]] · [[#Ц|Ц]] · [[#Ч|Ч]] · [[#Ш|Ш]] · [[#Щ|Щ]] · [[#Ю|Ю]] · [[#Я|Я]] === А === *'''Аквапарк''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Аеропорт''' - підрозділ ''Літаком'' розділу ''Як дістатись'' в статті про ''місто'' *'''Авіаперевізник національний''' - підрозділ ''Літаком'' розділу ''Як дістатись'' в статті про ''країну'' *'''Автобус в аеропорт''' - підрозділ ''Літаком'' розділу ''Як дістатись'' в статті про ''місто'' === Б === *'''Бар''' - розділи ''Де поїсти'' або ''Де розважитись'' в статті про ''місто'' *'''Басейн''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Ботанічний сад''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Будівлі / відомі будови''' - розділ ''Що відвідати'' в статті про ''місто'' === В === *'''Валюта''' - розділ ''Що купувати'' в статті про ''місто'' або ''країну'' *'''Веломаршрут''' - розділ ''Чим зайнятись'' або ''Транспорт'' в статті про ''місто'' *'''Візи''' - розділ ''Як дістатись'' в статті про ''країну'' *'''Вокзал''' - підрозділ ''Потягом'' розділу ''Як дістатись'' в статті про ''місто'' *'''Вуличний рух''' - розділ ''Транспорт'' або ''Застереження'' в статті про ''місто'' === Г === *'''Галерея''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Готель''' - розділ ''Де зупинитись'' в статті про ''місто'' === Д === *'''Дьюті-фрі''' - підрозділ ''Літаком'' розділу ''Як дістатись'' в статті про ''місто'' " Дендропарк в м. Кропивницький " - чим приваблює відвідувачів, в статті про " місто". === З === *'''Зазивала''' - розділ ''Застереження'' в статті про ''місто'' або ''країну'' *'''Заповідник''' - розділ ''Інші місця'' в статті про ''регіон'' або ''країну'' *'''Замок''' - розділ ''Що відвідати'' в статті про ''місто'' *'''Зоопарк''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' === І === *'''Інтернет Wi-Fi''' - розділ ''Зв'язок'' в статті про ''місто'' *'''Інтернет-кафе''' - розділ ''Зв'язок'' в статті про ''місто'' *'''Інформаційно-туристичний центр''' - розділ ''Зрозуміти'' в статті про ''місто'' *'''Історія''' (міста, регіону, країни) - розділ ''Зрозуміти'' в статті про ''місто'', ''регіон'' або ''країну'' === К === *'''Казино''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Камера схову''' (на автовокзалі, вокзалі, в аеропорту) - розділ ''Як дістатись'' в статті про ''місто'' *'''Кафе''' - розділ ''Де поїсти'' в статті про ''місто'' *'''Кафе в аеропорту''' - підрозділ ''Літаком'' розділу ''Як дістатись'' в статті про ''місто'' *'''Кемпінг''' - розділ ''Де зупинитись'' в статті про ''місто'' або ''регіон'' *'''Кінотеатр''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Клімат''' - розділ ''Зрозуміти'' в статті про ''місто'', ''регіон'' або ''країну'' *'''Код міста''' (телефонний) - розділ ''Зв'язок'' в статті про ''місто'' *'''Концертний зал''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Культура''' - розділ ''Зрозуміти'' в статті про ''місто'', ''регіон'' або ''країну'' *'''Курорт''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' або ''регіон'' *'''Курс валют''' - розділ ''Що купувати'' в статті про ''місто'' або ''країну'' *'''Кухня''' - розділ ''Де поїсти'' в статті про ''місто'', ''регіон'' або ''країну'' === М === *'''Магазин''' - розділ ''Що купувати'' в статті про ''місто'' *'''Маршрутне таксі''' - розділ ''Транспорт'' в статті про ''місто'' *'''Метро''' - розділ ''Транспорт'' в статті про ''місто'' *'''Мечеть''' - розділ ''Що відвідати'' в статті про ''місто'' *'''Мова''' - розділ ''Мова'' в статті про ''регіон'' або ''країну'' (див. також [[Розмовники|список розмовників]]) *'''Мотель''' - розділ ''Де зупинитись'' в статті про ''місто'' або ''регіон'' *'''Музей''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' === Н === *'''Національний парк''' - розділ ''Інші місця'' в статті про ''регіон'' або ''країну'' *'''Номери екстрених служб''' - розділ ''Застереження'' в статті про ''місто'', ''регіон'' або ''країну'' *'''Нічний клуб''' - розділ ''Де розважитись'' в статті про ''місто'' === Про === *'''Обмін валюти''' - розділ ''Що купувати'' в статті про ''місто'' *'''Одяг (традиційний)''' - розділ ''Зрозуміти'' в статті про ''регіон'' або ''країну'' *'''Опера''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' === П === *'''Пам'ятник''' - розділ ''Що відвідати'' в статті про ''місто'' *'''Пансіонат''' - розділ ''Де зупинитись'' в статті про ''місто'' *'''Парковка''' - розділ ''Транспорт'' в статті про ''місто'' *'''Питна вода''' - розділ ''Застереження'' в статті про ''місто'' або ''країну'' *'''Пляж''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Поштамт''' - розділ ''Зв'язок'' в статті про ''місто'' *'''Пояс часовий''' - розділ ''Зрозуміти'' в статті про ''місто'', ''регіон'' або ''країну'' *'''Пригород''' - розділ ''Куди далі'' сторінки Міста *'''Пристань''' - підрозділ ''Кораблем'' розділу ''Як дістатись'' в статті про ''місто'' *'''Прокат велосипедів''' - розділ ''Транспорт'' в статті про ''місто'' *'''Прогулянка''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' === Р === *'''Розклад''' (автобусів, поїздів, поромів) - розділ ''Як дістатись'' в статті про ''місто'' *'''Райони міста''' (традиційні) - підрозділ ''Орієнтація'' розділу ''Зрозуміти'' в статті про ''місто'' *'''Релігія''' - розділ ''Зрозуміти'' в статті про ''місто'', ''регіон'' або ''країну'' *'''Ресторан''' - розділ ''Де поїсти'' в статті про ''місто'' *'''Ринок''' - розділ ''Що купувати'' в статті про ''місто'' === С === *'''Сауна''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Свято (національне)''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'', ''регіон'' або ''країну'' *'''Собор''' - розділ ''Що відвідати'' в статті про ''місто'' *'''Спорт''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Стадіон''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Сувеніри''' - розділ ''Що купувати'' в статті про ''місто'' === Т === *'''Таксі''' - розділ ''Транспорт'' в статті про ''місто'' *'''Театр''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Торговий автомат''' - розділ ''Що купувати'' в статті про ''місто'' *'''Трамвай''' - розділ ''Транспорт'' в статті про ''місто'' *'''Траса''' (автомобільна) - підрозділ ''Автомобілем'' розділу ''Транспорт'' в статті про ''регіон'' *'''Тролейбус''' - розділ ''Транспорт'' в статті про ''місто'' *'''Тур автобусний''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' *'''Туристичне агентство''' - розділ ''Зрозуміти'' в статті про ''місто'' === Ф === *'''Фестиваль''' - розділ ''Чим зайнятись'' в статті про ''місто'' === Х === *'''Хостел''' - ''Де зупинитись'' в статті про ''місто'' *'''Храм''' - розділ ''Що відвідати'' в статті про ''місто'' === Ц === *'''Центр інформаційний''' - розділ ''Зрозуміти'' в статті про ''місто'' *'''Церква''' - розділ ''Що відвідати'' в статті про ''місто'' == По розділах == === Зрозуміти === клімат, традиції, культура, історія, релігія, часовий пояс, інформаційний центр, особливості місцевої географії і традиційні райони міста === Як дістатись === візові вимоги === Літаком (стаття про країну) === основні аеропорти та авіалінії === Літаком (стаття про місто) === аеропорт, рейси, магазин безмитної торгівлі (дьюті-фрі), кафе в аеропорту, автобус в аеропорт, камера схову === Потягом === розклад поїздів, вокзал, камера схову === Автобусом === розклад автобусів, автовокзал, камера схову === Автомобілем === список автодоріг, відстані до великих міст === Кораблем === розклад поромів, пристані === Транспорт === метро та інший громадський транспорт, таксі, великі зупинки (хаби), дорожній рух, прокат велосипедів, веломаршрут, парковка === Що відвідати === історичні будівлі, замки, церкви, собори та просто цікаві місця === Чим зайнятись === пляж, казино, кінотеатр, фестиваль, опера, сауна, лижний курорт, спорт, стадіон, басейн, театр, концертний зал, автобусний тур, художня галерея, ботанічний сад, музей === Що купувати === магазин, ринок, валюта, обмінний курс, сувеніри === Де поїсти === кафе, ресторан, їдальня, бар === Де зупинитись === готель, кемпінг, пансіонат, хостел, мотель === Де розважитись === нічний клуб === Зв'язок === телефонний код міста, інтернет-кафе, бездротовий інтернет, поштові відділення === Застереження === номери екстрених служб, питна вода === Куди далі === передмістя 6gngtsqlih3gmik04ealjkg7f4nj5s6 4 381 25712 23063 2019-10-26T19:48:11Z Eihel 4022 i tag missing 25712 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} '''ЦЯ СТАТТЯ ТІЛЬКИ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЇ, БО ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТЕГІВ <nowiki><see></nowiki>, <nowiki><do></nowiki>, <nowiki><buy></nowiki>, <nowiki><eat></nowiki>, <nowiki><drink></nowiki> і <nowiki><sleep></nowiki> ЩЕ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ''' Це керівництво доповнює [[шаблону міста|шаблон міста]] і описує структуру статей про міста. Шаблон підходить для більшості міст, тому його варто використовувати при створенні статей і заповненні окремих розділів. Зверніть увагу, що '''редагування шаблону не призведе до створення нової статті.''' Щоб дізнатися про те, як створити нову статтю, дивіться [[Wikivoyage:Як створити нову статтю|відповідне керівництво]]. Шаблон міста має більш складну структуру, ніж [[Wikivoyage:Швидка версія шаблону містечка| шаблон статті про містечко]]. Тут більше розділів, які можуть допомогти мандрівникові зорієнтуватися у великому місті. Якщо вам здається, що при описі конкретного міста ці додаткові розділи будуть зайвими, поверніться до [[Wikivoyage:Швидка версія шаблону містечка|шаблоном статті про містечко]]. Навпаки, якщо ви вважаєте, що про місто можна написати дуже багато, а в перспективі навіть розділити статтю на кілька частин по районах міста, постарайтеся використовувати [[Wikivoyage:Шаблон мегаполісу|шаблон статті про мегаполіс]]. В цілях однаковості опису всіх визначних пам'яток, готелів, ресторанів та інших подібних об'єктів використовуються спеціальні теги списку - <nowiki><see></nowiki>, <nowiki><do></nowiki>, <nowiki><buy></nowiki>, <nowiki><eat></nowiki>, <nowiki><drink></nowiki> і <nowiki><sleep></nowiki>. Це дозволяє однаково відформатувати всі описи і полегшує автоматичний парсинг статей. При редагуванні в нижній частині сторінки відображаються посилання для швидкої вставки потрібних тегів. Нижче курсивом виділено редакторські коментарі до вказівок, що саме повинно бути написано у кожному розділі. При створенні нової статті не копіюйте текст для статті звідси, використовуйте посилання на сторінці створення нової статті! <br><br> ---- ''Перший розділ статті не має заголовка. У ньому слід дати короткий і по можливості місткий опис. У якому регіоні знаходиться місто? Яка відстань до столиці чи обласного центру? Що тут найбільш цікаво для мандрівника? Постарайтеся не дублювати відомості, які розміщені в регіональних статтях, а також не згадувати надто приватну інформацію. Наприклад, на самому початку статті необхідно вказати, що [[Чернігів]] є одним з найдавніших міст України, а от інформація про дату приєднання Чернігова до Київської Русі буде тут абсолютно зайвою.'' == Зрозуміти == ''Цей розділ призначений для докладної інформації про місто: його історію, культуру, звичаї, клімат, зв'язки з іншими містами, значенні в житті країни і значущості для мандрівника. Тут же можна дати характеристику місцевих жителів: наприклад, їх стереотипний образ і традиційні анекдоти. При необхідності розділ «Зрозуміти» розбивається на підрозділи, такі як «Історія», «Розташування», «Традиції» і т.д.'' == Як дістатись == ''Напишіть про всі способи потрапити до міста - по землі, повітрям, а також річою або морем. Важливо не просто перерахувати дороги або маршрути громадського транспорту, але й виділити серед них найбільш актуальні для мандрівника, тобто ті, які пов'язують місто з найважливішими транспортними вузлами. У цьому ж розділі міститься інформація про аеропорти, вокзали, автостанції, їх розташування і доступності з центру міста.'' ''Зазвичай розділ «Як дістатись» розбитий на підрозділи для різних видів транспорту. Якщо ви знаєте якийсь екзотичний спосіб потрапити до міста (наприклад, на верблюдах, снігоході, вертольоті) - просто додайте в статтю ще один заголовок. Якщо ж один із стандартних способів непридатний, сміливо видаляйте відповідний розділ.'' === Літаком === ''Назвіть аеропорт або кілька аеропортів, що обслуговують місто, а також авіакомпанії, які виконують рейси в них. Вкажіть регулярність рейсів (щотижня, щоденно). Напишіть, як потрапити з аеропорту в центр міста, як виглядає будівля аеровокзалу, чи є в ньому кафе, готель, камера схову та інші послуги.'' ''Іноді для потрапляння в місто необхідно орендувати літак: як, наприклад, в буші на [[Аляска|Алясці]]. У цьому випадку вкажіть компанії, що надають подібні послуги, і приведіть необхідну контактну інформацію.'' ''Якщо ж із містом немає авіаційного сполучення, просто вкажіть найближчий аеропорт, з якого можна добратися в місто.'' === Потягом === ''Тут слід перерахувати залізничні вокзали і великі станції, дати їх короткий опис і розповісти, як дістатися від вокзалу до центру міста. Перелічіть, з якими великими містами є залізничне сполучення. Якщо з містом немає залізничного сполучення, вкажіть найближчу станцію або просто видаліть цей розділ.'' === Автомобілем === ''Тут має бути інформація для автомобілістів: основні дороги, відстані до великих міст, стан доріг та особливості інфраструктури (наприклад, пороми, льодові переправи, зимники). Якщо проїзд на автомобілі категорично неможливий, просто видаліть цей розділ.'' === Автобусом === ''Перерахуйте міста, з якими організовано автобусне сполучення, і вкажіть регулярність рейсів. Іноді корисно написати і про компанії-перевізники, надавши їх контактну інформацію. Напишіть, де знаходяться автовокзали, і як від них добратися в центр міста. Якщо з містом немає автобусного сполучення, напишіть про це явним чином або видаліть цей розділ.'' === Кораблем === '' За аналогією з попередніми розділами тут потрібно розповісти про пасажирські пороми, теплоходи та інші кораблі, що обслуговують місто, а також про порти, річкові вокзали і пристані. Якщо багато мандрівників потрапляють в місто на яхті або човні, вкажіть пристані, де можна пришвартуватися. Якщо місто не має виходу до води або в ньому немає річкових/морських пасажирських перевезень, видаліть цей розділ.'' == Транспорт == ''Опишіть способи пересування по місту - метро, автобус, трамвай, тролейбус, електричка, пороми, рикші, гондоли і т.д. Вкажіть режим роботи, вартість проїзду, місця продажу квитків, типи квитків і діючі знижки. Тут же можна дати загальний опис міський географії: основні магістралі, цікаві для мандрівника райони, характерні відстані між об'єктами.'' == Що відвідати == ''Це один з основних розділів путівника. Тут перераховані пам'ятки, заради яких мандрівники зазвичай приїжджають в місто: храми, історичні будівлі, пам'ятники, парки, площі, вулиці і будь-які інші цікаві об'єкти. Зазвичай пам'ятки наведені у вигляді списку, згрупованого по районах або типу об'єкта (церкви, парки), але іноді корисно дати і словесний опис окремих районів, а також інформацію про знижки для туристів, зручні пішохідні маршрути і часу, найкращого для прогулянок по місту.'' *<See name="Назва" alt="додаткові відомості" address="адреса" directions="як проїхати" phone="номер телефону" email="електронна@адреса" fax="номер факсу" hours="Режим роботи" price="Вартість відвідування"> Кілька пропозицій про те, чому сюди варто прийти, на що варто звернути особливу увагу, яка історія цього місця і т.д.</See> == Чим зайнятись == ''Розділ про те, чим мандрівник міг би зайнятися в місті самостійно. Сюди включаються музеї, театри, кіно, зоопарки, спортивні споруди, а також традиційні міські заходи (фестивалі, день міста) або характерні події, такі як біг з биками в Памплоні або розведення мостів в білі ночі в [[Санкт-Петербург]]і . Якщо місто є відправною точкою для активного виду відпочинку, наприклад для підйому на Стовпи в [[Красноярськ|Красноярську]], то вкажіть це саме в цьому розділі.'' == Що купувати == ''Не секрет, що туристи люблять сувеніри. Напишіть, що варто купити в цьому місті: наприклад, продукцію народних промислів, вироби з берести та ін. Не забудьте і про традиційний шопінг - одяг, взуття - а також продуктові магазини і ринки, адже деякі мандрівники воліють готувати їжу самостійно.'' == Де поїсти == ''В цьому розділі дається список ресторанів, кафе, їдалень і будь-яка інша інформація, пов'язана з громадським харчуванням: наприклад, в яких районах міста розташовані хороші ресторани, орієнтовані на туристів, а де, навпаки, прості і дешеві кафе для місцевого населення. Тут же варто розповісти про традиційні страви і місцеві продукти. Не забувайте приводити короткі описи, вказуючи відмінні риси закладів. По можливості намагайтеся позначити цінову категорію. Якщо є записи у всіх трьох підрозділах («Дешево», «Середні ціни» і «Дорого»), можна скористатися шаблоном {{tl|Eatpricerange}} для вказівки діапазону цін.'' === Дешево === * <Eat name="Назва кафе" alt="додаткові відомості" address="адреса" directions="як проїхати" phone="номер телефону" email="електронний @ адресу" fax="номер факсу" hours="Режим роботи "> URL-адресу. Кілька речень про характерні страви, обслуговування, загальну атмосферу і специфіку. Діапазон цін (''додаткова інформація про вартість'')</eat>. === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == ''Це розділ про нічне життя міста: бари, дискотеки, клубні тусовки та інші подібні розваги. Вкажіть особливості закладів і напишіть, що в них відбувається. Не забувайте вказувати характерний контингент (геї, трансвестити, золота молодь, студенти, любителі джазу, рокери і т.д.), вимоги до одягу, строгість фейс-контролю, застереження, чи там типові одноденні знайомства, опишіть вдалий і невдалий час для відвідування.'' * <Drink name="Назва" alt="додаткові відомості" address="адреса" directions="як проїхати" phone="номер телефону" email="електронний @ адресу" fax="номер факсу" hours="Режим роботи"> URL-адресу. Кілька речень про музику, напої, загальну атмосферу, специфіку і будь-які інші важливі аспекти. Ціна за кухоль пива або коктейлі (''додаткова інформація про вартість'')</drink>. == Де зупинитись == ''Цей розділ про те, де мандрівник може відпочити і переночувати. Наведіть загальні поради про вдалі місця для поселення в місті. Також важлива інформація про гарячий і мертвий туристичний сезон, необхідність завчасного бронювання перед великими святами і інше.'' ''Дозволяється вказувати тільки офіційні сайти та контактні телефони готелів. Посилання на посередників, системи бронювання та дошки оголошень неприпустимі і будуть видалені. Квартирні готелі (подобова оренда квартир) дозволені лише в тому випадку, якщо вони мають власний сайт і офіс, в якому можна отримати ключі та звітні документи, і тільки у випадку, якщо квартири надаються на кілька днів - Вікімандри не призначені для розміщення ріелторських оголошень.'' ''Не переписуйте з готельних буклетів список пам'яток, розташованих «поблизу готелю», і іншу подібну нісенітницю. По-перше, мандрівники самі здатні визначити, що знаходиться близько, а що ні. По-друге, такі списки будуть однаковими для всіх готелів в одному районі - краще замість цього вказати географічні координати. Якщо мова йде про готелі <u>при</u> міському об'єкті - наприклад в аеропорту або при театрі - напишіть про це, але [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|не нав'язуйте]].'' ''За аналогією з розділом '''«Де поїсти»''' можна використовувати шаблон {{tl|Sleeppricerange}} для вказівки діапазону цін: наприклад, «Дешеві номери коштують до 10 тугриків за ніч, номери середнього класу - від 10 до 25 , а дорогі - 25 і вище, часто набагато дорожче».'' === Дешево === * <Sleep name="Назва готелю" alt="додаткові відомості" address="адреса" directions="як проїхати" phone="номер телефону" email="електронний @ адресу" fax="номер факсу" hours="Режим роботи "> URL-адресу. Кілька речень про пропоновані номери і обстановку, сніданок, доступ в Інтернет і додаткові послуги. Ціна за одномісний/двомісний номер.</Sleep> === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == ''Включіть в цей розділ загальну інформацію про рівень небезпеки в місті і те, як цієї небезпеки уникнути. Вкажіть, які райони краще обходити стороною. Якщо в місті високий рівень злочинності, є істотний ризик захворіти або недостатньо хороша медична допомога, напишіть про це.'' == Як вирішувати проблеми == ''Цей розділ призначений для всіх тих дрібних речей, які людям треба знати, коли вони знаходяться в місті. Де знаходиться посольство або консульство? Де можна випрати білизну? Де знайти тренажерний зал? Де можна відремонтувати комп'ютер? Все, що має відношення до практичних питань повсякденного життя, повинно бути тут. Якщо у вас немає нічого для цього розділу, можете його не створювати.'' == Зв'язок == ''Тут повинна знаходитися інформація про доступні способи зв'язку - телефону, пошта та Інтернет. Вкажіть, які оператори стільникового зв'язку працюють у місті, а також зони покриття мереж (якщо це актуально). Напишіть, де знаходяться переговорні пункти з можливістю зробити міжміський дзвінок, інтернет-кафе або інші точки публічного доступу в Інтернет. Якщо в місті є платні чи безкоштовні точки бездротового доступу в інтернет, опишіть їх тут.'' *'''Назва інтернет-кафе або переговорного пункту''', адреса (''додаткові вказівки''), телефонний номер (''адрес електронної пошти, інша контактна інформація''), URL-адресу. Режим роботи. Короткий опис. Вартість за годину роботи або за 1 МБ інформації. == Куди далі == ''Останній розділ присвячений інформації про найближчі околиці та прилеглі міста - в основному ті, які можна відвідати в рамках радіальної одноденної поїздки. Напишіть про те, як дістатися до зазначених міст і визначних пам'яток, але не дублюйте інформацію, наведену вище в розділі «Як добратися».'' Якщо місту / пам'ятці присвячена окрема стаття, дайте на неї посилання і напишіть одним рядком, чим це місце цікаве для мандрівника. {{ОА|мова=en|стаття=Wikivoyage:Big city article template}} 03b9h0tph1qltshd2h8xjc9u4v7ztr1 4 382 36738 9493 2025-03-20T14:23:27Z Тітаренко Михайло 6121 правопис 36738 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} '''Всі статті Вікімандрів мають жорстку структуру, що задається шаблонами статей. Використання [[Вікімандри:Шаблони МедіаВікі|шаблонів Медіавікі]] описано у відповідній статті.''' Наші путівники мають жорсткий шаблон. Якщо мандрівник шукає інформацію про ресторани, він у статті про будь-яке місто повинен відразу побачити розділ «Де поїсти», а не намагатися зрозуміти назви всіх розділів, зазначених у змісті. Готелі та інші місця для ночівлі завжди знаходяться у розділі «Де зупинитись», пам'ятники — в розділі «Що відвідати» і так далі. При створенні нової статті посилання на всі шаблони наведені над полем редагування. '''Завантажити шаблон: Країни · Регіону · Міста · Національного парку · Маршруту · Розмовника''' Щоб додати шаблон в статтю, що існує, натисніть на його назву, і в статті з'являться стандартні розділи. Докладні рекомендації по кожному зі стандартних розділів статті {| class="wikitable" |- ! Об'єкт !! З коментарями !! Без коментарів !! Для чого |- | Країна || [[Вікімандри:Кістяк країни|Кістяк країни]] || {{Tl|Кістяк/Країна}} || для країни |- | Регіон || [[Вікімандри:Кістяк регіону|Кістяк регіону]] || {{Tl|Кістяк/Регіон}} || для регіонів, областей, штатів і субрегіонів всередині регіонів |- | Місто || [[Вікімандри:Кістяк міста|Кістяк міста]] || {{Tl|Кістяк/Місто}} || для переважної більшости міст |- | Мегаполіс || [[Вікімандри:Кістяк мегаполіса|Кістяк мегаполіса]] || {{Tl|Кістяк/Мегаполіс}} || для великих міст і туристичних центрів, вся інформація про які не влізе на одну сторінку. Ми ділимо такі міста на райони, кожний з них має свою власну статтю |- | Район міста || [[Вікімандри:Кістяк району міста|Кістяк району міста]] || {{Tl|Кістяк/Район міста}} || для районів мегаполіса |- | Парк || [[Вікімандри:Кістяк парку|Кістяк парку]] || {{Tl|Кістяк/Національний парк}} || для національних парків та інших природних зон, яким потрібна своя власна стаття |- | Маршрут || [[Вікімандри:Кістяк маршруту|Кістяк маршруту]] || {{Tl|Кістяк/Маршрут}} || для маршрутів |- | Розмовник || [[Вікімандри:Кістяк розмовника|Кістяк розмовника]] || {{Tl|Кістяк/Розмовник}} || для розмовників |} == Часті питання про кістяки == === Чому всі статті про міста повинні виглядати однаково? === Ми вважаємо, що дуже важливо мати жорстку структуру у всіх путівниках Вікімандрів. Якщо мандрівник шукає інформацію про ресторани, він у будь-якій статті повинен відразу побачити розділ «Де поїсти», а не намагатися зрозуміти назви всіх розділів, зазначених у змісті. Звичайно, це урізає творчу свободу автора, але [[Вікімандри:Мандрівник насамперед|мандрівник тут перш за все]]. Ми хочемо, щоб мандрівники знаходили необхідну інформацію настільки швидко, наскільки це можливо. === У маленькому містечку немає ні готелів, ні кемпінгів. Тут як і раніше потрібний розділ «Де зупинитись»? === '''Так''', але таке питання змушує замислитися, [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|чи заслуговує це містечко власної статті]]. Наступні розділи '''обов'язково''' повинні бути в кожній статті: * Як дістатись * Що відвідати * Чим зайнятись * Де поїсти * Де зупинитись Якщо у вас просто немає потрібної інформації, залиште цей розділ порожнім: хто-небудь інший заповнить його. Якщо ж у місті абсолютно ніде переночувати, це має бути відображено в розділі ''Де зупинитись''. Підрозділи, з іншого боку, можуть і повинні бути видалені при необхідності. Наприклад, острову Пасхи не потрібний підрозділ ''На поїзді'' в розділі ''Як дістатись'', бо це острів без залізниць. === Чому всі розділи мають такі дивні назви? Чому не ''Готелі'' або ''Ресторани''? === Головна причина — ми не хочемо, щоб путівники Вікімандрів виглядали схожими на звичайні комерційні путівники. По-перше, це виділяє Вікіманди з ряду таких путівників. Ми хочемо, щоб читачі побачили розділи «Зрозуміти», «Чим зайнятись» та інші й зразу зрозуміли, що це взято з Вікімандрів! По-друге, це ускладнює великомасштабне копіювання інформації з інших путівників учасниками, навіть з найкращих спонукань. Ми не хочемо, щоб люди просто копіювали дані з пошарпаних путівників про Європу, виданих у 1974 році, і сподіваємося, що якщо форматування і зміст будуть сильно відрізнятися, це утруднить масове копіювання. === Я хочу додати інформацію, але вона не відноситься до «Чим зайнятись», «Де поїсти», «Де зупинитись» та інших розділів. Що мені робити? === Спочатку переконайтеся, що ваша інформація ''дійсно'' недоречна ні в одному з розділів шаблону. При виборі відповідного розділу шаблону вам може допомогти сторінка [[Вікімандри:Куди помістити|Куди помістити]]. Загальну інформацію зазвичай можна помістити в розділ '''Зрозуміти'''. === Я хочу створити статтю, але це не місто, не регіон, не маршрут і не розмовник. Як бути? === Спочатку переконайтеся, що ваш внесок буде вітатися в Вікімандрах. Перегляньте правила [[Вікімандри:До чого прагнути і чого уникати|До чого прагнути і чого уникати]] і [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|Що заслуговує власної статті]]. Але якщо ви дійсно впевнені, що ваша інформація відповідає цілям проєкту, просто почніть нову статтю без шаблону. === У чому різниця між селищем, містом і мегаполісом? === Ця відмінність полягає у розмірі ''статті'', а не ''міста''. Наприклад, Кривий Ріг — друге за площею місто України, але навряд чи в ньому знайдеться достатньо цікавого для декількох статей про окремі райони. Водночас Львів не є настільки розлогим, але через величезну кількість історичних пам’яток і туристичних місць доцільно виділити окремі статті для його районів. Тому в головній статті про місто буде міститися тільки загальна і найважливіша інформація, а відомості про окремі пам'ятки, готелі й ресторани будуть розділені по сторінках районів міста. === Куди веде розділ «Зовнішні посилання»? === Ні в одній статті Вікімандрів не повинно бути розділу «Зовнішні посилання». Ними зловживають спамери й ті, хто не читав [[Вікімандри:Зовнішні посилання|правила додавання зовнішніх посилань]]. __NOTOC__ hggf65cejizq3rpp4erpfhiwaw2w9hz 4 383 36002 29914 2024-08-24T07:15:47Z DoroshenkoE 1654 правопис 36002 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{Shortcat|ВМ:ЛПБ}} '''Ласкаво просимо, власники бізнесу!''' Співробітники готелів, ресторанів, барів, туристичних бюро та будь-яких інших актуальних для мандрівника організацій запрошуються до спільної роботи над нашим [[Wikivoyage:Копілефт|вільним]] всесвітнім путівником. Сподіваємося, що ви вже прочитали статтю [[Вікімандри:Про Вікімандри|«Про Вікімандри»]] і отримали уявлення про основні принципи нашої роботи. Тут розповімо про деякі особливості взаємодії Вікімандрів з власниками комерційних підприємств. == Беріть участь == Якщо у вас є інформація, яка має інтерес для мандрівників — [[Wikivoyage:Як редагувати сторінку|додайте]] її в Вікімандри. Знайдіть своє місто і виберіть відповідний розділ: ''Де поїсти'', ''Чим зайнятися'', ''Що купувати'', ''Де зупинитись'', ''Нічне життя''. '''Не дублюйте інформацію''', вказуйте своє підприємство тільки один раз: наприклад, якщо в готелі працює бар, додайте готель в розділ «Де зупинитися» і напишіть, що в ньому є бар. Не вказуйте той же самий бар в розділі «Де розважитись» — це зайве. Ознайомтеся з [[Вікімандри:Довідка#Оформлення статей|правилами оформлення статей]] і окремо з правилами, що стосуються [[Вікімандри:Зовнішні посилання|зовнішніх посилань]]. Ми не включаємо в путівники посилання на посередницькі організації, сайти бронювання і інші путівники. Для нас важливо помістити всю необхідну інформацію в статті Вікімандрів і надати мандрівникам достатню контактну інформацію. Ми ''не розміщуємо'' зображення готелів, ресторанів, нічних клубів і будь-яких інших комерційних підприємств, які не є самостійними пам'ятками. Будь ласка, робіть ваші описи короткими і ні в якому разі [[Вікімандри:Не нав'язуйте|не нав'язуйте]]. Не варто скупо перераховувати надавані послуги: сауна, більярд та безкоштовний Wi-Fi, які є в кожному другому готелі. Також важливо й не захоплюватися рекламою свого закладу. Наприклад, слова «найкраща кава в нашому місті» мало кого тут зацікавлять, оскільки самостійні мандрівники скептично ставляться до реклами і знають ціну таким словам як «кращий», «відмінний» або «чудовий». Навпаки, фраза «єдине в місті кафе, де варять еспресо, а не подають розчинну каву» напевно приверне мандрівників — якщо, звичайно, ця фраза вірна і в місті дійсно немає інших місць із пристойною кавою. Чому ми прагнемо уникнути реклами? По-перше, Вікімандри — проект некомерційний. Всі наші учасники пишуть статті на добровільній основі і зовсім не для того, щоб рекламувати ваше підприємство. По-друге, жоден досвідчений мандрівник не довіряє барвистим описам, а недовіра до вашої інформації викликає недовіру до проекту в цілому, що погано і для вас, і для нас. Розміщуйте рекламу десь у іншому місці. Ви можете вказати назву вашого підприємства на своїй ''сторінці користувача'', але ми не дозволяємо користувачам створювати сторінки виключно в рекламних цілях або розміщувати посилання рекламного характеру. === Співробітництво === Інші учасники теж працюють над статтями, тому ваша інформація завжди може бути змінена, переміщена, оновлена ​​або навіть видалена, що зазвичай робиться без жодного злого наміру і виключно в інтересах мандрівників. Якщо ви вважаєте, що якісь зміни неправильні або несправедливі, зверніться до сторінки обговорення і спробуйте прийти до [[Вікімандри:Консенсус|консенсусу]]. Ми щиро сподіваємося, що сприяння поширенню якісної туристичної інформації позитивно позначиться на вашому бізнесі, хоча, звичайно, наш проект не гарантує вам позитивних відгуків: ми прагнемо [[Вікімандри:Будьте справедливі|бути справедливими]] і не назвемо погане кафе хорошим тільки тому, що його власник бере участь в нашому проекті. === Не видаляйте інформацію про конкурентів === Будь ласка, ''ніколи не видаляйте інформацію про конкурентів''. Навіть якщо вам здається, що вони порушують всі правила — '''не видаляйте їх'''! Замість цього використовуйте сторінку обговорення, щоб вирішити проблему і досягти [[Вікімандри:Консенсус|консенсусу]]. Тільки спільними зусиллями ми зможемо домогтися відповідних формулювань і [[Wikivoyage:Будьте справедливі|справедливих]] описів. == Якщо ваші правки скасовані == Якщо ваші правки скасовані, постарайтеся з'ясувати, з чим це пов'язано. Найкраще поставити запитання на сторінці обговорення і обговорити проблему безпосередньо з тією людиною, яка видалила ваш текст. Є кілька причин для видалення інформації: * Текст переписаний з іншого сайту і порушує нашу [[Вікімандри:Копілефт|ліцензійну політику]]. Якщо текст захищений копірайтом, перепишіть його своїми словами. * Текст годиться для рекламної брошури, але не для туристичного путівника. [[Вікімандри:Не нав'язуйте|Не нав'язуйте!]] * Можливо, одна і та ж інформація додана в кілька розділів. Спробуйте вибрати один, найбільш відповідний розділ. * Можливо, текст був неправильно відформатований, містив недоречні виділення заголовними літерами або що-небудь подібне. * Можливо, ви поставили посилання на вторинне джерело, наприклад, сайт бронювання. * Можливо, ваша інформація має [[Вікімандри:Мандрівник насамперед|слабке відношення до подорожей]]. Змініть її так, щоб вона мала відношення до проекту, або просто напишіть про щось інше. Якщо ви зареєструвалися і позначили себе як власника підприємства, учасники та адміністратори зможуть зв'язатися з вами прямо на вашій сторінці обговорення. Це полегшить вирішення спірних питань. Якщо в компанії додаванням інформації в путівники займаються кілька співробітників, ми рекомендуємо кожному з них завести окремий обліковий запис: зокрема, це дозволить відстежувати внесок кожного учасника. == Залишайтеся з нами == Звичайно, ми будемо дуже раді, якщо ви просто додасте інформацію про свій заклад, а з часом станете її оновлювати. Тим не менш, можлива і більша допомогу проекту, яка в перспективі принесе непогану віддачу вашому бізнесу. Наші читачі не просто мандрують, а цілком цілеспрямовано їздять по світу, знайомлячись з різними містами і регіонами. Зазвичай мандрівники не їдуть в те місце, про яке нічого не знають, — іншими словами, в те місце, по якому немає жодного путівника. Таким чином, створення хорошого путівника про ваше місто дозволить залучити додаткових клієнтів, особливо якщо місто не надто відоме і паперових путівників по ньому просто немає. Беріть участь в наповненні наших статей! Крім [[Вікімандри:Міра зрілості|статусів]], що позначають якість статті, у нас є процедура вибору [[Вікімандри:Мандрівка місяця|мандрівки місяця]]. Стаття про «напрямок місяця» розміщується на головній сторінці і привертає більше читачів. Звичайно, до таких статей пред'являються особливі критерії якості: в них не повинно бути порожніх місць, а саме місто або регіон повинен бути досить цікавим з точки зору пам'яток і місцевого колориту. Якщо ви хочете, щоб стаття про ваше місто стала «напрямком місяця», — просто напишіть про його історію, транспорт, визначні пам'ятки. Станьте нашим постійним учасником і, можливо, ви теж перейметеся інтересом до подорожей! Зверніть увагу, що всі статті Вікімандрів поширюються по ліцензії CC-BY-SA-3.0. Це означає, що відтворення нашої інформації можливе ''тільки з зазначенням всіх авторів'', які зробили свій внесок, і тільки під такою ж вільною ліцензією. Наші статті погано підходять для створення рекламних буклетів, але це ж не робить їх матеріал менш корисним? == Див. також == * [[Вікімандри:Ласкаво просимо до Вікімандрів|Ласкаво просимо до Вікімандрів]] * [[Вікімандри:Не нав'язуйте|Не нав'язуйте]] * [[Вікімандри:Будьте справедливі|Будьте справедливі]] * [[Вікімандри:Мандрівник насамперед|Мандрівник насамперед]] * [[Вікімандри:Зовнішні посилання|Правила оформлення зовнішніх посилань]] {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Welcome, business owners}} 6ci4x7wcnreugx78tw8yj5tx231lbnt 4 384 36003 29916 2024-08-24T07:31:48Z DoroshenkoE 1654 оформлення 36003 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{Shortcat|ВМ:ЛПВ}} Ласкаво просимо до [[Wikivoyage:Про Вікімандри|Вікімандрів]]! Ця стаття призначена спеціально для учасників [[:wikipedia:|Вікіпедії]]. Сподіваємося, що ви вже ознайомилися зі статтею [[Wikivoyage:Ласкаво просимо до Вікімандрів|Ласкаво просимо]], і знайшли там багато знайомого: адже ми використовуємо ті ж [http://wikipedia.sourceforge.net технічні засоби], що і в Вікіпедії. Є, втім, декілька істотних відмінностей, які необхідно мати на увазі. == Ліцензійна політика == Наша [[Wikivoyage:Копілефт|ліцензійна політика]] схожа на використовувану у Вікіпедії, з тією різницею, що всі матеріали Вікімандрів поширюються по ліцензії CC-BY-SA 3.0, а Вікіпедія додатково використовує GNU Free Documentation License. Таким чином, текст з Вікіпедії може бути скопійований (із зазначенням авторства) в Вікімандри і навпаки. Тим не менш, ми не заохочуємо подібну практику, оскільки немає сенсу дублювати одну і ту ж інформацію в різних місцях. Фотографії треба розміщувати на ВікіСховищі, бо в Вікімандрах це заборонено. == Цілі == [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|Цілі нашого проекту]] відмінні від Вікіпедії: * Вікімандри ні в якому разі не є енциклопедією. Тут немає і не повинно бути багатосторінкових і докладних статей про всіх і про все. [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|Статті Вікімандрів]] повинні бути корисні для мандрівника. Ми не пишемо про те, що не пов'язане з подорожами, а деякі географічні чи історичні аспекти, яким може бути присвячена окрема стаття у Вікіпедії, лише коротко згадуємо по ходу справи. * Статті Вікімандрів орієнтовані на читання з паперу, а не тільки з екрану. Ми хочемо, щоб мандрівники мали можливість користуватися роздруківками статей і поширювати нашу інформацію не тільки в електронній, але і в паперовій формі. == Сумлінне використання == Ні, ні, і тисячу разів ні! Будь ласка '''не перетягуйте''' в Вікімандри зображення, текст або інші медіафайли, захищені авторським правом, під туманним доводом «добросовісного використання». Є тонка грань між добросовісним використанням та порушенням ліцензійної політики. Наше головне завдання - дотримуватися повністю вільної інформації та ліцензувати '''весь''' вміст цього сайту в рамках CC-BY-SA 3.0. == Стильові відмінності == У нашого проекту є деякі стилістичні відмінності від Вікіпедії: * Ми воліємо неформальний і вже точно не-енциклопедичний [[Wikivoyage:Стиль|стиль]]. '''Живе слово''' і '''барвисті описи''' вітаються! * На відміну від Вікіпедії, ми '''вітаємо [[:wikipedia:uk:Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень|оригінальні дослідження]]''' і, більш того, спираємося на них якраз у першу чергу. Наші статті повинні містити інформацію з перших рук, а також ваш власний, деколи суб'єктивний, погляд. Втім, наші правила вимагають уникати [[Wikivoyage:Займенники|викладу від першої особи]]. * У Вікімандрах ми не намагаємося знайти ''нейтральну точку зору''. Замість цього ми дотримуємося принципу [[Wikivoyage:Будьте справедливі|«Будьте справедливі»]]: точність і збалансованість інформації підтримуються думками і особистим досвідом учасників, а не посиланнями на інші джерела, такі як сайти з відгуками про готелі, які в нашому випадку навряд чи можуть бути істиною в останній інстанції. Памятайте - [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|мандрівник насамперед]], а інтереси когось ще - місцевих жителів, турагентів або місцевої адміністрації - другорядні. * У <nowiki>[[Вікіпедії]]</nowiki> прийнято <nowiki>[[вікіфікувати]]</nowiki> практично кожний малопоширений <nowiki>[[іменник]]</nowiki>, <nowiki>[[дату]]</nowiki> або спеціальні <nowiki>[[інші терміни]]</nowiki>. Проект Вікімандри, навпаки, спрямований на створення практичного ''путівника'', а не громіздкої колекції загальних знань. З цієї причини більшість вікіфікацій просто не мають сенсу в рамках нашого проекту. Слово слід вікіфікувати тільки в тому випадку, якщо воно [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|заслуговує створення власної статті]], тобто є містом, парком, регіоном або чимось подібним. * У путівниках Вікімандрів відсутній розділ '''Зовнішні посилання'''. Замість цього ми включаємо деякі посилання безпосередньо в текст статті, що регламентується спеціальними [[Wikivoyage:Зовнішні посилання|правилами]]. Ми прагнемо створити повний путівник, зручний для використання як в електронному, так і в друкованому вигляді, тому важливо включати актуальну інформацію в статтю, а не просто посилатися на інші статті або сайти. * В Вікімандрах не використовуються '''виноски'''. Наші статті розраховані на читання в «похідних» умовах - в метро, в переповненому автобусі, на лавці в залі очікування - тому в читача немає часу гортати текст заради уточнень або якихось додаткових міркувань. Важливо розмістити всю актуальну для мандрівника інформацію в статті, причому не де-небудь, а саме в підходящому для цього розділі. Спірні твердження простіше винести за дужки або перефразувати так, щоб вони перестали бути спірними і не вимагали додаткових роз'яснень у вигляді виносок і посилань. == Що заслуговує власної статті? == [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|Наші правила]] визначають, що статті Вікімандрів повинні бути присвячені тим місцям і регіонам, які важливі з точки зору мандрівника. Ми прагнемо створити путівник, однаково зручний для використання в друкованій та електронній формі, тому потрібно розміщувати як можна більше матеріалу в одному місці, а не плодити численні статті про окремі пам'ятки, аеропорти або покинуті села. Втім, цей принцип не слід доводити до абсурду - стаття повинна залишатися статтею, а не книгою, і не дублювати зміст інших статей проекту. == Шаблони статей == Статті Вікімандрів мають набагато більш жорстку структуру, ніж статті Вікіпедії. Переважна більшість статей нашого проекту присвячені ''містам'', ''країнам'' і ''регіонам''. Така організація статей полегшує використання наших путівників читачами та мандрівниками. Ми також використовуємо статті про маршрути та статті на загальні теми. Статті кожного типу мають жорсткий кістяк. Якщо мандрівник шукає інформацію про ресторани, він у будь-якій статті повинен відразу побачити розділ «Їжа», а не намагатися зрозуміти назви всіх розділів, зазначених у змісті. Готелі та інші місця ночівель завжди знаходяться у розділі «Де зупинитися», музеї і пам'ятники - в розділі «Пам'ятки», і так далі. У нашому [[Wikivoyage:Довідка|довіднику]] наведені [[Wikivoyage:Кістяки статей|шаблони статей]], які визначають бажаний формат для кожного виду статей. При необхідності редактори можуть виключати ті чи інші розділи, а також комбінувати їх, якщо це доречно. == Категорії == Оскільки наші путівники організовані в [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічну ієрархію]], структурування статей за категоріями було б надмірним. Ми '''[[Wikivoyage:Категорії|не використовуємо категорії]]''', що встановлюються учасниками: їх замінює навігаційний рядок (breadcrumbs) у верхній частині кожної сторінки. == Посилання на Вікіпедію == Ми використовуємо [[:wikipedia:uk:інтервікі|інтервікі]] для посилань ''на Вікіпедію''. Зараз ми ставимо тільки одне посилання - на сторінку під тим же заголовком (наприклад, <nowiki>[[:wikipedia:uk:Київ]]</nowiki> в статті [[Київ]]), яка з'являється в лівій колонці: там же, де посилання на інші мовні версії. Чому ми не ставимо посилання в тексті? На те є багато причин - наприклад, ми хочемо зберегти текстові посилання для навігації усередині Вікімандрів. <!-- У нас також йде [[Обговорення Wikivoyage:Зовнішні посилання|обговорення]] формату посилань на Вікіпедію: ми будемо раді, якщо ви приймете в ньому участь.--> == Норми поведінки == Завдяки своєму невеликому розміру, Вікімандри поки що не мають серйозних проблем, пов'язаних з хуліганством і вандалізмом. Тому ми використовуємо філософію [http://www.usemod.com/cgi-bin/mb.pl?SoftSecurity Soft Security] як інструмент [[Wikivoyage:Як ми справляємося з небажаними правками|боротьби з небажаними правками]] набагато частіше, ніж технологічні засоби. У нас дуже мало захищених сторінок, статті рідко виставляються до видалення, і майже немає заблокованих учасників. Ми дуже хотіли б зберегти цю ситуацію і надалі. == Консенсус == Поки нам вдавалося уникати серйозних конфліктів, які не могли б бути вирішені в рамках спільних обговорень і принципу [[Wikivoyage:Консенсус|консенсусу]]. З цієї причини у нас досі '''немає''' (і, хочеться сподіватися, ніколи не буде) арбітражних комітетів, голосувань, наставництва, посередництва і інших елементів, які віволікають від конструктивної роботи. Ми намагаємося зберігати неформальні механізми прийняття рішень. == Термінологія == Деякі терміни можна сміливо використовувати в Вікімандрах за аналогією з Вікіпедією. Наприклад: * [[:w:uk:Вікіпедія:Ласкаво просимо|Ласкаво просимо]] > [[Wikivoyage:Вперед!|Вперед!]] * [[:w:uk:Вікіпедія:Нейтральна точка зору|НТЗ]] > [[Wikivoyage:Будьте справедливі|Будьте справедливі]] (не зовсім ''точна'' аналогія!) * [[:w:uk:Вікіпедія:Пісочниця|Пісочниця]] > [[Wikivoyage:Стіна для графіті|Стіна для графіті]] * [[:w:uk:Вікіпедія:Стаття-заготовка|Стаття-заготовка (стаб)]] > [[Wikivoyage:Міра зрілості|Міра зрілості]] * [[:w:uk:Вікіпедія:Кнайпа|Кнайпа]] > [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпа]] <!-- == Справжні імена та авторизація внеску == При реєстрації ви можете вказати своє «справжнє ім'я». Якщо це поле пустим, його можна додати (або змінити) у ваших налаштуваннях. У Вікіпедії ця опція недоступна. Ваше «справжнє ім'я» може бути використане програмним забезпеченням MediaWiki для того, щоб вказати авторство в тому блоці, який знаходиться в нижній частині кожної сторінки. Якщо ви не поставите своє «справжнє ім'я», там буде вказано «Учасник Вікімандрів ''ім'я учасника''», а якщо ви взагалі не ввійшли в систему - «Анонімний користувач Вікімандрів». Ця опція теж вимкнена на сайтах фонду Вікімедія. Вказівка «справжнього імені» - ваша особиста справа, але якщо вже ви вирішили його додати, краще використовувати дійсно справжнє ім'я, тобто таке, під яким ви могли б отримувати звичайну пошту. Якщо ж ви віддаєте перевагу використовувати псевдонім, краще не вказувати «справжнє ім'я» зовсім. --> == Див також == * [[Wikivoyage:Ласкаво просимо до Вікімандрів|Ласкаво просимо до Вікімандрів]] * [[Wikivoyage:Ласкаво просимо, бізнесмени|Ласкаво просимо, бізнесмени]] {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Welcome, Wikipedians}} lo03rq6pidsedmn6er7egmuddvschjh 4 385 36637 29918 2025-03-10T08:40:09Z Тітаренко Михайло 6121 правопис 36637 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{Shortcat|ВМ:ЛП}} Ласкаво просимо до [[Wikivoyage:Про Вікімандри|Вікімандрів]]! Ми, автори проєкту, сподіваємося, що він сподобається вам, і ви приєднаєтеся до нас для створення [[Wikivoyage:Копілефт|вільного]], актуального, докладного і неупередженого всесвітнього путівника. == Пошук інформації == Потрібну статтю можна знайти кількома способами. Найпростіше використовувати поле '''Пошук'''. Задайте назву місцевості, пам'ятки або навіть якоїсь традиційної страви й ви отримаєте список статей, в яких згадано цю назву. Якщо такої статті немає, то, напевно, її слід написати та, можливо, саме '''ви''' нам в цьому допоможете! Для пошуку можна також скористатися принципом [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічної ієрархії]]. На [[Головна сторінка|Головній сторінці]] перераховані статті про континенти; у кожній з них є інформація про країни, регіони, міста та інші об'єкти. Наприклад, якщо вас цікавить [[Каїр]], дивіться статтю [[Африка]], а якщо [[Львів]] — статтю [[Європа]]. Існують окремі розділи для [[Маршрути|маршрутів]] і довідкових статей на [[Загальні теми|загальні теми]]. Конкретні питання можна поставити на [[Wikivoyage:Як використовувати сторінки обговорення|сторінці обговорення]] кожної статті. <!-- Або зв'язатись із [[Wikivoyage:Експерти|експертом]] з місцевості, яка вас цікавить. --> Загальні питання краще обговорювати в [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпі]]. Завдяки нашій [[Wikivoyage:Копілефт|копілефт-ліцензії]], ви можете робити зі статтями Вікімандрів практично все, що завгодно — звичайно, за умови зазначення авторства. Утім, найкраще використовувати їх за призначенням! == Діліться своїми знаннями == Цей сайт '''створений читачами'''. Вся зібрана тут інформація додана такими ж інтернет-користувачами, як і ви. Ми намагаємося писати, ілюструвати й оновлювати величезну кількість місць у всьому світі, тому '''нам дуже потрібна ваша [[Wikivoyage:Як допомагати Вікімандрам?|допомога]]'''. Ми будемо вдячні за будь-який конструктивний внесок. Не потрібно бути «професійним мандрівником», що об'їздив півсвіту. Достатньо цікавитися подорожами та мати інтерес до роботи. Ми вітаємо ваше бажання [[Wikivoyage:Вперед!|правити сміливо]], змінювати й доповнювати вміст '''будь-якої статті'''. Для [[Wikivoyage:Як редагувати сторінку|зміни статті]] скористайтеся командою '''Редагувати''' у верхній частині сторінки й перейдіть на сторінку редагування. Додайте свій текст, а потім натисніть на кнопку '''Зберегти сторінку''', і тепер ваша версія буде відображатися на сайті. Якщо ви не впевнені у своєму володінні розміткою і синтаксисом вікі-сторінок, попрактикуйтесь спочатку на [[Wikivoyage:Стіна для графіті|стіні для графіті]]. Рекомендуємо прочитати [[Wikivoyage:Поради для новачків|поради для новачків]]. Наші [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|основні принципи]] дадуть вам гарне уявлення про цілі та завдання проєкту, а окрема інструкція підкаже, [[Wikivoyage:Куди помістити|де розмістити]] конкретну інформацію. Надалі варто звернути увагу і на повне керівництво з [[Wikivoyage:Довідка|оформлення статей]]. Не забудьте розповісти про себе на вашій сторінці користувача, щоб іншим авторам було зручніше зв'язатися з вами. Є й інші способи [[Wikivoyage:Як допомагати Вікімандрам?|допомогти Вікімандрам]]. Є, нарешті, безліч [[Wikivoyage:Співпраця місяця|невирішених завдань]]. Якщо у вас є бажання працювати над ними, повідомте нас про це! Для нас дуже важливо, що '''ви''' читаєте і пишете в Вікімандрах. Читайте і правте статті, ставте питання, обговорюйте з іншими учасниками, беріть участь у спільних проєктах. Ми хочемо, щоб ви знайшли тут корисну для себе інформацію і захотіли '''поділитися своїми знаннями''' з іншими. == Див. також == * [[Wikivoyage:Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії|Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії]] * [[Wikivoyage:Ласкаво просимо, бізнесмени|Ласкаво просимо, бізнесмени]] {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Welcome, newcomers}} tctc23wa724o3zo2cylf2bf6f9xrq7u 4 387 4548 2998 2013-04-01T08:44:45Z Voll 30 Додав шаблон В 4548 wikitext text/x-wiki Вікіпроект '''''Мандрівка місяця''''' створений для координації зусиль по створенню на головній сторінці інформації по найкращим статтям Вікімандрів Пізніше (швидше всього вже на основному сайті) створимо структуру сторінок для проекту, наприклад таку: * [[Wikivoyage:Мандрівка місяця/Кандидати|Кандидати на мандрівку місяця]] * [[Wikivoyage:Мандрівка місяця/2013/04|Мандрівка квітня 2013 року]] {{В|Вікімандри:Портал спільноти}} {{Мета-стаття}} 4c56vlcis11pr4k8y5ms97nd5oo4r0p 4 388 3003 3002 2013-03-28T01:02:27Z MF-Warburg 4 4 версії: Importing from Incubator 3003 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} '''«Мандрівник насамперед»''' - це основний принцип, використовуваний при прийнятті рішень в Вікімандрах. Вся наша робота має бути спрямована на допомогу мандрівникам. Як застосовувати цей принцип до конкретних ситуацій? * В оглядах готелів, ресторанів і визначних пам'яток ми намагаємося бути [[Wikivoyage:Будьте справедливі|чесними і справедливими]], не дозволяючи особистим пристрастям або чиїмось [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|корисливим інтересам]] впливати на наші судження * Ми пишемо статті тільки про те, що [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|заслуговує уваги мандрівника]] * Навігація побудована за [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічним принципом]], який лежить в основі будь-якої подорожі * Ми намагаємося надавати читачеві об'єктивну інформацію, а [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|не нав'язувати]] чужі думки * Ми намагаємося писати статті [[Wikivoyage:Стиль|так]], щоб читачеві стало цікаво * Наші [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічна ієрархія]], [[Wikivoyage:Стиль|стилістичні рекомендації]], [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|правила опису готелів та ресторанів]] і принципи оформлення засновані на очікуваннях мандрівника, а не на адміністративному поділі чи формальному рейтингу == Див також == * [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|До чого прагнути і чого уникати]] * [[Wikivoyage:Будьте справедливі|Будьте справедливі]] * [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|Не нав'язуйте]] * [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|Що заслуговує власної статті]] {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:The traveller comes first}} jgn9t9rds6yr8189eie2f3bcp3she1j 4 389 11838 4489 2013-10-29T19:08:17Z RLuts 5 11838 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{mbox|Ця сторінка застаріла. Посилання на Вікіпедію, Вікісховище та міжмовні посилання додаються на відповідній сторінці Вікіданих}} Програмне забезпечення Mediawiki, яке ми використовуємо в Вікімандрах, дозволяє створювати посилання між статтями на різних мовах, присвячених одній темі. Вони називаються міжмовні посилання, або інтервікі. == Створення міжмовних посилань == Щоб додати міжмовні посилання на сторінку, додайте в нижню частину сторінки наступний код: :<nowiki>[[</nowiki>''код мови'':''назва статті''<nowiki>]]</nowiki> Код мови - це двобуквений код іншої мовної версії Wikivoyage. Наприклад, щоб додати в статтю [[Париж]] посилання на французьку версію путівника по цьому місту, використовуйте код <nowiki>[[</nowiki>''fr'':''Paris''<nowiki>]]</nowiki>. Міжмовні посилання не з'являються в тексті статті, а відображаються в спеціальному полі «На інших мовах» на лівій частині сторінки. == Братні проекти == Крім посилань на інші мовні проекти Wikivoyage можна додавати інтервікі * на статтю у Вікіпедії (код посилання - '''<nowiki>[[wikipedia:uk:Назва]]</nowiki>''') * на категорію зображень в ВікіСховищі (код посилання - '''<nowiki>[[commons:Category:Назва]]</nowiki>'''). Ці посилання також з'являються в лівій панелі в розділі «У проектах Вікімедіа». == Посилання в тексті сторінки == Щоб інтервікі-посилання відображалася не в лівій панелі, а в тексті сторінки, почніть її з двокрапки: :<nowiki>[[</nowiki>'':код мови'':''назва статті''<nowiki>]]</nowiki> Такі посилання '''не рекомендуються''' в тексті путівників, проте можуть бути корисні на сторінках обговорень. == Дивись також == * [[Wikivoyage:Ласкаво просимо до Вікімандрів|Ласкаво просимо до Вікімандрів]] * [[Wikivoyage:Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії|Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії]] {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Inter-language links}} dkvhwdhcik02gjukuldfzyj42n9uyx9 4 390 37472 36393 2025-05-19T18:23:23Z Assyrian Human 6497 37472 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{shortcat|ВМ:МЗ}} Для зручності читачів ми оцінюємо '''міру зрілості''' або '''якість статті'''. Ця оцінка застосовна тільки до статей в основному просторі імен, тобто путівників по містах, країнах і регіонах, а також маршрутів, статей на загальні теми та розмовників. Критерії оцінки залежать від змісту статей, але самі оцінки (міри зрілості) для всіх статей однакові: *'''Кістяк''' (начерк) - у статті є правильний [[Wikivoyage:Кістяки статей|шаблон-кістяк]], але в основних розділах немає достатньої інформації. Наприклад, написано, як дістатися до міста, але не вказані готелі, або є пара ресторанів, але немає жодної пам'ятки. Нарешті, навіть якщо в статті наведені списки пам'яток, ресторанів і готелів, вона залишається в стані кістяку до тих пір, поки до пам'яток не будуть додані короткі описи, що пояснюють, чому саме ці пам'ятки цікаві. Іншими словами, наявної інформації недостатньо, щоб стаття була корисною. *'''Придатна''' - стаття, яку вже можна використовувати як ''самостійний путівник''. У ній розказано, навіщо їхати в місто, як туди добратися, на що подивитися, де поїсти і де переночувати. Бажано проілюструвати статтю хоча б однією-двома фотографіями. В цілому, саме наявність всієї базової інформації визначає її придатність, і, звичайно, обсяг необхідної інформації залежить від описуваного місця. Наприклад, придатна стаття про [[Київ]] буде набагато довшою статтею ніж придатні статті про [[Стрий]] або [[Миколаїв]]. Статті про великі міста (тобто міста, розділені на райони), країни і регіони отримують статус придатних, тільки якщо статті про основні райони міста або міста регіону мають ''статус не нижче придатних''. *'''Повна''' - завершений путівник, тобто той стан, в якому ''стаття і повинна бути''. Тут заповнені всі розділи, наведена докладна інформація про історію та транспорт, докладно описані пам'ятки, вказані готелі та ресторани різних цінових категорій. Всі готелі та ресторани мають описи, на підставі яких читач зможе зробити свій вибір. У статті також необхідно достатня (але не надлишкова!) кількість ілюстрацій, також бажана карта. Статті про великі міста, країни і регіони отримують статус повних, тільки якщо статті про всі райони міста або міста регіону мають ''статус не нижче придатних''. *'''Зразкова''' - зразкова стаття, яка ''перевершує за якістю'' всі паперові, а також будь-які інші путівники. Крім вимог, що пред'являються до повних статей, в такій статті має бути карта або навіть декілька карт з позначенням всіх згаданих у тексті об'єктів. Важливо також, щоб стаття була написана [[Wikivoyage:Стиль|гарною мовою]] і повністю відповідала вимогам довідника по оформленню статей. Статті про великі міста, країни і регіони отримують статус «зразкова» тільки після того, як статті про всі райони міста або міста регіону мають ''статус не нижче повних''. Для маршрутів, розмовників і статей на загальні теми застосовується схожа схема: придатні статті повинні містити необхідний мінімум інформації, повні статті є самостійними путівниками, а статті статусу «зразкова» близькі до ідеальних. '''Міра зрілості''' статті показується спеціальним ''шаблоном вікі'' (див. нижче), який може встановлювати кожен учасник. Проте будь-який інший учасник має право повернути статті колишній статус, якщо інформації недостатньо для присвоєння чергового статусу. Статті статусу «зразкова» вимагають попереднього обговорення і досягнення [[Wikivoyage:Консенсус|консенсусу]] учасників. Деякі статті можуть '''не дотягувати навіть до начерку''' і вимагати негайної переробки. В залежності від теми статті та її вмісту це позначається одним із наступних шаблонів: * {{Tl|delete}} - тема статті не має відношення до [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|цілі і завдань проєкту]] * {{Tl|style}} - стаття відповідає завданням проекту, але не містить ніякої корисної інформації туристичного характеру або містить цю інформацію у вкрай невпорядкованому вигляді. У такій статті потрібно додати відповідний [[Wikivoyage:Кістяки статей|кістяк]] і всіляко працювати над їх поліпшенням. === Позначення статусу === Для позначення якості статті поставте в кінець статті один з наступних шаблонів: <br> * {{Tl|СтатусПутівникКістяк}} {{Tl|СтатусПутівникПридатний}} * {{Tl|СтатусРозмовникКістяк}} * {{Tl|СтатусМаршрутКістяк}} * {{Tl|СтатусЗагальніТемиКістяк}} fg6qro5g6or6ltus53xwlws53qkd851 4 391 25543 8953 2019-09-01T05:20:33Z Kirotsi 99 Так зрозуміліше 25543 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} У багатьох країнах власники магазинів і ресторанів наймають людей, щоб ті залучали клієнтів. Зазивали чергують в аеропортах, на вокзалах, автовокзалах і привокзальних площах, умовляючи приїжджих відвідати заклад свого наймача. Наш проект не повинен перетворюватися на [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|рекламний проспект]] якогось закладу, місця або установи сфери послуг. Працівники підприємств нарівні з усіма [[Wikivoyage:Ласкаво просимо, бізнесмени|запрошуються]] до додавання інформації в Вікімандри, але кожен учасник повинен розуміти, що ми пишемо путівник, а не займаємося рекламою. Стиль наших статей орієнтований на надання мандрівникові необхідної інформації для прийняття самостійних рішень, тому ми просимо '''не зазивати''' і '''не розхвалювати''' конкретні об'єкти, а особливо заклади сфери послуг. Постарайтеся уникати формулювань, які закликають мандрівника зробити те або це, або нав'язують йому що-небудь. Краще дайте мандрівнику інформацію, необхідну йому для прийняття самостійного рішення. Замість того, щоб звертатися з позицій рекламодавця або менеджера з маркетингу, говоріть тоном досвідченого мандрівника, який ділиться своїми знаннями з іншими людьми. == Загальні рекомендації == Кілька порад для тих, хто хоче додати інформацію в Вікімандри: *'''Не вказуйте одне і те ж місце кілька разів'''. Так, у вашому готелі напевно є чудовий ресторан, цілодобовий бар, інтернет-кафе і приголомшливе танцювальне шоу, але це справедливо і щодо всіх інших готелів, тому вам потрібно вибрати тільки '''один''' розділ: «Їжа», «Нічне життя», «Де зупинитися» або «Чим зайнятись». З цього правила можуть бути зроблені виключення якщо, приміром, у готелі розташований відомий бар або ресторан під окремою назвою, який приваблює безліч відвідувачів крім постояльців готелю. Готель і ресторан також можуть бути згадані окремо, якщо в місті взагалі немає інших місць харчування або їх мало, і вони відносяться до іншої цінової категорії. Відзначимо також, що кожен об'єкт має бути вказаний '''тільки в одній статті''': саме в тому місті чи районі, де цей об'єкт знаходиться. *'''Описуйте, а не розхвалюйте'''. Використовуйте ''оповідальний стиль'' для опису («У ресторані N хороша їжа»), а не ''наказовий стиль'' для вказівки («Приходьте в ресторан N і покуштуйте його вишукані страви!»). * Уникайте використання '''квітчастих, туманних слів'''. Замість цього конкретно напишіть, що ж тут такого чудового. Речення «Цей дивовижний готель просто казковий!» є безглуздим - набагато краще такий опис: «Персоналу більше ніж гостей, три басейни з підігрівом води, джакузі в кожному номері, ведмежа шкура перед каміном і панорамні вікна з видом на гори». «Гарна музика», «чудовий персонал» і «чудова атмосфера» є в будь-якому барі, а ось «Похмурий, прокурений барліг, заповнений місцевими стилягами; вмілі бармени і живий джаз по п'ятницях» дасть деяке уявлення про місце і напевно зацікавить мандрівника. * Уникайте '''слів в найвищому ступені''' (найкращий, найбільший, самий смачний, самий захоплюючий), якщо тільки вони не представляють конкретного інтересу для мандрівника. * Не пишіть '''[[Wikivoyage:Займенники|від першої особи]]'''. == Рекомендації для власників підприємств == Ми запрошуємо власників закладів сфери послуг додавати в Вікімандри інформацію про свої об'єкти, але при цьому просимо дотримуватися наступних рекомендацій: * [[Wikivoyage:Як зареєструватися|Зареєструйтесь]] і позначте себе як власника підприємства на сторінці учасника. Це відразу покаже, що підприємство належить вам, і дозволить мандрівникам звертатися до вас з питаннями. *'''Ніколи''' не видаляйте згадки про конкурентів із статей і не редагуйте інформацію про конкурентів в негативному плані. Якщо вам не подобається формулювання, його завжди можна зробити більш точним і при необхідності збалансувати на [[Wikivoyage:Як використовувати сторінки обговорення|сторінці обговорення]] відповідної статті. Тут '''різко''' негативно ставляться до вилучення підприємств-конкурентів '''без обговорення'''. *''Описуйте'' свій заклад, а не намагайтеся його «продати». Люди користуються Вікімандрами, тому що це сайт для самостійних мандрівників, створений самими мандрівниками. Будь-які фрагменти, які сприймаються як реклама, одразу вилучаються із статті. * Будь ласка, '''не згадуйте свій заклад кілька разів'''. Кожний готель, кафе, магазин чи ресторан слід згадати в статті про те місто, де вони знаходяться, і зробити це потрібно тільки один раз. Ніколи не робіть копію інформації про ваш заклад в статті про сусідні міста, регіони чи парки - вона там абсолютно ні до чого. Якщо статті про ваше місто поки що немає - просто [[Wikivoyage:Як створити нову статтю|напишіть її]]. == Див також == * [[Wikivoyage:Ласкаво просимо, бізнесмени|Ласкаво просимо, бізнесмени]] * [[Wikivoyage:Зовнішні посилання|Зовнішні посилання]] * [[Wikivoyage:Стиль|Стиль]] * [[Wikivoyage:Будьте справедливі|Будьте справедливі]] * [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|Мандрівник насамперед]] {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Don't tout}} __NOTOC__ llglyd58l87l67fztlfvhbojujhe8v5 4 392 36688 11924 2025-03-14T17:02:41Z Тітаренко Михайло 6121 правопис 36688 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Постараємося відповісти на деякі очікувані питання, пов'язані з проєктом. Якщо у вас є інші питання, задайте їх в [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпі]]! == Загальні питання == ==== Що таке Вікімандри? ==== Вікімандри — це проєкт зі створення повного, актуального і вільного путівника, який охоплює всі країни світу. Путівник створюється силами самих учасників (користувачів). Дивись також [[Wikivoyage:Про Вікімандри|інформацію про проєкт]]. ==== Що означає «вільний путівник»? ==== Це означає неминучі проблеми перекладу… В англійській мові, де й зародилася ідея Wikivoyage, вживається прикметник «free», який українською може бути перекладений як «безкоштовний», «вільно поширюваний» і має ще з десять значень: в нашому випадку актуальні майже всі. Матеріали Вікімандрів не тільки безплатні (кого в наш час цим здивуєш?), але і допускають вільне розповсюдження, а також зміни за умови зазначення первісного авторства. Ба більше, всі ці дії вітаються! Правила використання матеріалів Вікімандрів найкраще описуються поняттям [[Wikivoyage:Копілефт|Копілефт]] — ще однієї сумнівної кальки з англійського, але що вже тут поробиш? ==== Хто тут? ==== Учасники проєкту, вони ж мандрівники: всі ті, хто хочуть поділитися з іншими інформацією про країни, міста і визначні пам'ятки. Див також [[Wikivoyage:учасники|учасники]]. ==== Хто організовує і виконує роботу? ==== Самі учасники. Кожен сам обирає своє поле роботи й міру участі в проєкті. ==== Значить, кожен може прийти сюди й почати писати статті? ==== Так, в цьому вся сіль проєкту. ==== Хіба що-небудь гідне може бути створено при такій анархії? ==== Так отож! Подивіться на [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедію]. Принцип [[Wikivoyage:Вікі|Вікі]] (кожен може правити будь-яку статтю) на перший погляд здається непрацездатним, але по-своєму він дуже ефективний і дуже підходить для створення путівників. Якщо написати хорошу, докладну статтю ще можна поодинці, то підтримувати її в актуальному стані, відстежувати зміни розкладів і цін практично нереально — особливо коли мова йде не про ваше рідне місто, а про місця, де ви буваєте раз на 2-3 роки або зовсім один раз в житті. При спільній роботі завдання полегшується: один створює статтю, інший пише про визначні пам'ятки, третій — про готелі й т. д. Коли основний текст статті готовий, до справи підключаються місцеві жителі, які, можливо, занадто ліниві, щоб написати путівник по своєму місту, а ось оновлювати ціни й контактну інформацію їм цілком під силу. Як показує досвід розвинених розділів Wikivoyage (насамперед, [[:en:Main Page|англійського]] і [[:de:Hauptseite|німецького]]), а також інших вікіпроєктів на зразок Вікіпедії, така послідовність дій дає на виході статті високої якості, які як мінімум не поступаються друкованим виданням. ==== Тобто все, що я тут напишу, інші потім будуть редагувати? ==== Так, щобільше — будуть про це сперечатися, змінювати ваш текст або зовсім переписувати його з чистого аркуша. Це базовий принцип [[Wikivoyage:Вікі|вікі]], без нього нічого не вийде. Якщо ви дорожите своїми правками, намагайтеся регулярно відстежувати зміни та в разі потреби відстоювати свою думку. ==== Хто тут головний? ==== Вікімандри — самокерована спільнота. Учасники самі розробляють і приймають правила. Щобільше, кожен учасник може редагувати майже всі сторінки сайту і скасовувати чужі редагування. Втім, є і користувачі з розширеними правами. Після процедури номінування найбільш активні учасники отримують статус [[Вікімандри:Адміністратори|адміністратора]], який дає додаткові можливості для боротьби з хуліганськими правками. В іншому ж адміністратори дорівнюють звичайним користувачам і не мають права приймати рішення одноосібно. Спірні питання вирішуються тільки досягненням [[Вікімандри:Консенсус|консенсусу]] в ході спільних обговорень усіх зацікавлених учасників. ==== Хто господар проєкту? ==== Сервери Wikivoyage і домен wikivoyage.org належать фонду Вікімедіа (Wikimedia Foundation) — некомерційної організації, що керує багатьма вікіпроєктами, в тому числі Вікіпедією. Втім, вміст сайту належить самим учасникам і розповсюджується на умовах ліцензії CC-BY-SA, див. [[Wikivoyage:Копілефт|Копілефт]]. Фонд Вікімедіа відповідає тільки за технічні питання функціонування сайту. ==== Проєкт з самого початку працював під егідою Вікімедіа? ==== Ні. Родоначальником проєкту є сайт Wikitravel.org. Комерціалізація цього сайту привела до відокремлення (Форк) деяких мовних розділів в самостійний проєкт Wikivoyage, який в кінці 2012 року приєднався до фонду Вікімедіа. ==== Яке програмне забезпечення використовує проєкт? ==== Проєкт використовує програмне забезпечення [[:Wikipedia:MediaWiki|MediaWiki]], на якому також працюють Вікіпедія та багато інших вікі-сайтів. ==== Як з вами зв'язатися? ==== Пишіть в [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпі]] або на конкретній сторінці обговорення. == Питання про вміст сайту == ==== У статті повно помилок! Виправте! ==== Так, виправте самі! Просто натисніть на кнопку «Редагувати» у верхній частині сторінки. Пам'ятайте основний принцип Вікімандрів: тут кожен є автором. ==== Я шукаю статтю про місто N, але нічого не можу знайти ==== Напевно, про це місто ніхто поки що не написав. Описати весь світ практично неможливо, тому на нашій карті ще повно білих плям. ==== Я знайшов статтю про місто N, але вона складається з одного єдиного речення ==== Як вже сказано вище, проєкт молодий. Не соромтеся доповнювати статті! ==== Я знайшов статтю про місто N, але там написано «Ге-ге-ге! Тут був Василь» ==== Це — типовий вандалізм. Подивіться історію правок: можливо, хуліган стер вміст сторінки — тоді все можна виправити, і статтю потрібно відновити. Якщо ж ніякого корисного вмісту не було, але саме місто N заслуговує уваги, то статтю теж потрібно відновити, однак доведеться затратити більше зусиль: не тільки стерти хуліганські правки, але і внести хоча б мінімум корисної інформації з теми. Більш докладно див [[Wikivoyage:Як ми справляємося з небажаними правками| Як боротися з небажаними правками]]. == Питання про редагування == ==== Як редагувати сторінку? ==== Всі сторінки Вікімандрів використовують [[Вікімандри:Розмітка Вікі|розмітку вікі]]: таку ж, як у Вікіпедії. Спочатку синтаксис Вікі не очевидний, але він простий в навчанні й зручний у використанні. Для новачків у нас є докладний [[Вікімандри:Як редагувати сторінку|посібник]]. ==== Як додати зображення або фото? ==== Дивись цю [[Wikivoyage:Зображення|докладну інструкцію]]. ==== Як видалити сторінку? ==== Для початку подумайте гарненько: може бути, сторінку ще можна виправити або хоча б зробити перенаправлення. Якщо ж всі шанси втрачені, необхідно діяти відповідно до [[Wikivoyage:Видалення|процедури видалення]]: внести статтю в [[Wikivoyage:Запити на видалення|список на видалення]], пояснити причини й чекати. Після закінчення 14 днів стаття буде видалена або збережена, залежно від спільного рішення учасників. ==== Як підписатися? ==== На сторінках обговорення потрібно підписуватися: інакше почнеться плутанина хто і що писав. Підпис ставиться за допомогою чотирьох тільд ​​(«<nowiki>~~~~</nowiki>»). Зверніть увагу, що в самих статтях підписуватися не потрібно: ми пишемо єдиний путівник, а не збираємо думки окремих авторів. {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:FAQ}} qe1jq4oiat45judewhwpj8q5og0otja 4 393 14823 8941 2015-09-25T15:28:40Z Antanana 323 14823 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} '''Абсолютно кожен''' повинен відчувати себе вільним [[Wikivoyage:Вперед!|у своїх діях]] і в бажанні поповнювати Вікімандри своїми знаннями. Якщо ви стали відчувати дискомфорт у своїх діях, можливо, наступні поради допоможуть вам підвищити ефективність вашої роботи над статтями Вікімандрів і у співпраці з його товариством. #'''Ви''' найбільш цінне надбання, яке мають Вікімандри. '''Будь ласка''', не соромтеся ставити запитання, робити зауваження, попросити про допомогу або '''чого-небудь ще, що вам буде потрібно'''. Ваші знання роблять путівники Вікімандрів краще; ваші зауваження про організацію проекту роблять його більш ефективним. # У нас є [[Wikivoyage:Довідка|довідковий розділ]] з безліччю інформації про те, як працювати з нашим проектом. # У Вікімандрів '''велике і активне співтовариство''' людей, які бажають проекту успіху. На перших порах ви можете не помічати нас, але ми насправді тут! # Якщо ви хочете поділитися якою-небуть корисною інформацією, то у нас є деякі поради, [[Wikivoyage:Куди помістити|куди її помістити]]. Якщо ви все ж не впевнені, просто помістіть її в яке-небудь місце статті - хтось інший перенесе її в правильне місце. # Наші [[Wikivoyage:Довідка|правила і посібники]] описують, як нам треба спільно працювати, щоб створювати путівник. # Наш [[Wikivoyage:Довідка#Оформлення статей|посібник з оформлення статей]] дає деякі поради про те, як оформляти статті в нашому путівнику. # Статті, над якими ви працюєте, можуть і, ймовірно, будуть змінюватися іншими людьми. # Кожній статті відповідає [[Wikivoyage:Як використовувати сторінки обговорення|сторінка обговорення]], на якій ми можемо обговорювати, як краще працювати над цією статтею. Якщо ви здивовані, що це таке сталося зі статтею, чому її змінили саме цим способом, а не іншим, перевірте сторінку обговорення, натиснувши посилання «Обговорення». # Якщо ви [[Wikivoyage:Як зареєструватися|зареєструвалися]], ви можете створити свою [[особисту сторінку]], де ви можете розповісти про себе, про ті місця, де ви побували, про свої ідеї і т.д. Також додайте себе в [[Wikivoyage:Вікімандрівники_за_місцем_знахождення|список мандрівників за місцем знаходження]] для того, щоб інші мандрівники могли попросити вас допомогти, коли вони описують те місце, де ви живете. # Зареєструвавшись, ви можете отримувати повідомлення від інших учасників на вашій [[особистій сторінці обговорення]]. Коли на ній з'являться нові повідомлення, ви побачите '''миготливе червоне коло''' відразу ж після заголовку «моя сторінка обговорення» у верхній частині екрана. Перейдіть по ній, щоб побачити, що вам написали. # Вікімандри - це путівник, але не туристичний щоденник. Намагайтеся описувати те, що ви ''дізналися'' в поїздці, а не те, що ви там ''робили''. Не використовуйте [[Wikivoyage:Займенники|займенники першої особи]] «я» і «ми». # Стаття [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|До чого прагнути і чого уникати]] описує те, що ми повинні робити, і чого не повинні. # У Вікімандрах багато ''ненаписаних'' статей та статей, написаних ''недостатньо добре''. Існування недоліків у статті не означає, що вони існують за нашим бажанням. # Тут в Вікімандрах є й інші люди, охочі поділитися своїми знаннями і зробити хороший веб-сайт. При спілкуванні з іншими учасниками припускайте, що вони намагаються принести користь для читачів і для проекту в цілому. # Вікімандри - це не тільки сайт-путівник. Ми хочемо робити статті такими, щоб вони могли використовуватися мандрівниками без доступу до комп'ютера у вигляді роздруківок. # Ваш внесок повинен бути '''авторською роботою''', створеною вами. Будь ласка, не копіюйте в Вікімандри тексти або зображення з інших сайтів. # Учасники іноді використовують [[Wikivoyage:Жаргон|жаргон]] на сторінках обговорення або в описах змін. {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Tips for new contributors}} 8swt026qotncq0xf2y17149ca0al0j2 4 394 33813 33810 2022-10-28T23:07:58Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 29905 wikitext text/x-wiki '''Основні сторінки для спільноти''' * [[Вікімандри:Довідка|Правила та поради]] — обов'язково прочитайте! * [[Вікімандри:Кнайпа|Кнайпа]] * [[Вікімандри:Вікімандрівники за місцем розташування|Вікімандрівники за місцем розташування]] '''Вікіпроекти''' * [[Вікімандри:Співпраця місяця|Співпраця місяця]] * [[Вікімандри:Картографія|Картографія]] * [[Вікімандри:Розвиток Вікімандрів|Розвиток Вікімандрів]] * [[Вікімандри:Регіональний поділ|Регіональний поділ]] * [[Вікімандри:Мандрівка місяця|Мандрівка місяця]] * [[Вікімандри:Цікавинки|Цікавинки]] '''Технічні сторінки''' * [[Вікімандри:Шаблони МедіаВікі|Шаблони МедіаВікі]] — покажчик всіх шаблонів, використаних в статтях Вікімандрів. * [[Вікімандри:Всі статті про континенти|Всі статті про континенти і частини континентів]] * [[Вікімандри:Всі статті про країни|Всі статті про країни]] '''На майбутнє''' * [[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення|Статті-кандидати на вилучення]] * [[Вікімандри:Віхи|Віхи]] * [[Вікімандри:Публікації про Вікімандри|Публікації про Вікімандри]] '''Спілкування''' * [[Вікімандри:Чат|Чат]] {{Мета-стаття}} jy2yuzv21ys082bhdaebtczlktt251x 4 395 25743 25544 2019-10-27T03:38:16Z Eihel 4022 bad apostrophes replaced 25743 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} У цій статті пояснюється, як, на нашу думку, має виглядати об'єктивна стаття. == Необхідно == Коли пишете або редагуєте статті, завжди пам'ятайте, що Wikivoyage має містити практичну і корисну інформацію для будь-кого, хто подорожує з будь-якої причини. Намагайтесь описати можливі дестинації м'яко і утримуйте свої власні враження, досвід і думки при собі. Але це зовсім не означає, що треба використовувати тільки сухі факти і писати безбарвно, пусто і нецікаво. Важливо дати читачам загальне враження від міста, окремого району або пейзажу. '' Фрази на зразок "Зубожілий район, який знав, кращі часи, а зараз штукатурка обсипається, сміттєві баки переповнені і повно бродячих собак" '' або '' "... це пишна зелена долина із садами, в яких ростуть різноманітні рослини, що контрастує з навколишнім скелястим і безплідним плато ... " '' дадуть нашим читачам краще уявлення про те, чого очікувати і що приготувати. Це важливо і необхідно. == Нейтральна точка зору == Wikivoyage прагне зберегти нейтральну позицію в наших статтях. "Нейтральна позиція" не конче означає, що ми уникаємо оцінок пам'яток, готелів, ресторанів, барів і т. п., і читач змушений відкривати сам для себе якість описаного предмета. Однією з наших місій є створення повного і надійного путівника, а путівник, що не дає оцінки якості того, про що пише, не є ні повним, ні надійним. Ми мусимо називати речі своїми іменами. Якщо ресторан переповнений, шумний або дуже дорогий, це треба вказати. Якщо в готелі таргани і сморід, або він у такому жахливому стані, що це просто небезпечно, це треба вказати. Якщо туристична пам'ятка насправді некрасива, неприємна і взагалі не варта, щоб до неї їхали, це треба вказати. "Нейтральна позиція" не означає безбарвної, пустої, м'якої або боязкої писанини. Дописувач Wikivoyage має - ні, зобов'язаний - писати конкретні, яскраві описи, які дають чітку картинку предмета, яким він є. Вираз "грецький ресторан на площі" нікому нічого не каже, натомість фраза "пошарпаний, але визнаний грецький ресторан з похмурими офіціантами, щедрими порціями мусаки і музикою, що дзеленчить на фоні" більш інформативна. Манера письма не має бути слабшою, щоб залишатись нейтральною. Наша "нейтральна позиція" означає: у нас на Wikivoyage немає порядку денного. Ми не пропагуємо жодної конкретної релігії чи політичної філософії, способу захисту довкілля, теорію фемінізму, міжнародну мову, типи посуду, туристичні компанії або ще якісь ідеї, компанії чи справи. Ми не намагаємось викинути готель з ринку або покарати ресторан за те, що він не прийняв нашу недійсну кредитку. Ми намагаємось тримати свої враження про предмет при собі, коли ділимося знаннями і досвідом з іншими користувачами Wikivoyage. Гаразд, це на 100% правильно, що у нас нема порядку денного. Є цілі, і ми хочемо їх досягти. Ми хочемо створити дуже, дуже, ну дуже хороший путівник для туристів по всьому світу, корисний і читабельний. Хочемо ділитися своїми знаннями і дати іншим (вам) можливість ними користуватись. Якщо ми пам'ятатимемо про ці цілі, то будемо усвідомлювати, чого ж таки в наших інтересах уникати тривіальних, не пов'язаних з туризмом ідеологій. Ми хочемо створити путівник - а не релігійний трактат, який налякає читача, перш ніж той встигне дочитати перше речення. === Треба пам'ятати === ==== Не говоріть про власні враження ==== Особисті враження і спогади мають залишатись особистими. Майте на увазі, що переважна більшість читачів не зацікавлена у Вашому досвіді, і уникайте фраз на зразок ''"коли я нещодавно, перший раз за три роки, нарешті приїхав у Мадрид..." '' або ''"і тут на мене напав такий понос, що я..."''. ==== Не наговорюйте на живих людей ==== Якщо немає чого хорошого сказати про впізнаваних живих людей, краще взагалі про них нічого не говорити. ==== Не дайте своїм емоціям переважити над об'єктивністю ==== Люди, ландшафти і міста мають свій власний характер. Кожен турист реагує на них по-іншому. Уникайте писати про свої емоції. Фраза на зразок ''"пустельний регіон, що навіює меланхолію"'' — недоречна. Цілком може бути, що комусь іще сподобається цей самий регіон, і він вважатиме його надихаючим. Це не означає, що треба зовсім уникати детальних описів, але намагайтесь зберігати їх настільки об'єктивними, наскільки це можливо. ''"Пустельний ландшафт, позбавлений дерев і чагарників"'' — так буде краще. Не пишіть нічого схожого на ''"місто, про яке у вас точно залишаться спогади"'', просто тому що у Вас — залишились. Якщо ж Ви таки виявили, що більшість відвідувачів вважають це місто привабливим, можна зазначити: ''"красиве місто, привабливе для різних категорій відвідувачів"''. ==== Будьте чесними ==== Читачі очікують, що наш путівник допоможе їм у виборі готелів, ресторанів, пам'яток тощо. Не треба себе обмежувати і просто їх перерахувати. Якщо можна, спробуйте давати короткі і стислі, але ємні характеристики. Скажіть людям, що вид вражаючий, а в прокаті човнів готові відгукнутись на спеціальні запити. Не приховуйте факти недбальства і поганої їжі.<br> Але залишайтесь чесними. ==== Пишіть для ''усіх'' туристів ==== Статті про туристичні дестинації адресуються не якісь окремій аудиторії, а всім типам туристів. Тому треба уникати таких фраз як ''"нецікаво, бо розраховано на пенсіонерів"'' або ''"не пропустіть, бо люди тут круті і продвинуті"''. Натомість, можна сказати ''"...обслуговування старших"'' або ''"...це центр альтернативної культури"''. Натомість, у деяких статті йдеться справді про специфічні речі, які можуть бути цікавими лише для обмеженої когорти читачів. У цьому випадку ті формулювання, які заперечувались вище, можуть бути корисними, якщо вони окремо звернені до окремої групи читачів. ==== Уникайте узагальнених висновків ==== Фрази на зразок ''"...це найбрудніша країна у світі"'' або ''"...у цьому місті зовсім немає сумних людей"'' є узагальненнями, тому майже напевне неправдою. Висловіть свою думку трохи обережніше, напр. ''"...стандарти гігієни тут відрізняються від німецьких"'' або ''"...ці люди дуже життєрадісні"''. ==== Ігноруйте свої вірування, точку зору або ідеологію ==== Залишайте описи вільними від Ваших власних переконань. Описів типу ''"Паб "Доріан Грей" — це діра для сумних, загублених гомиків, що шукають таких же педиків для задоволення своїх гріховних бажань"'' треба уникати. Краще так: ''"Доріан Грей" — центральне місце зустрічі спільноти геїв"''. Якщо у Вас сильна відраза до цього через Ваші переконання, просто не пишіть про це місце — залиште іншим! ==== Уникайте расизму ==== Замість ''"У цьому райони живуть одні негри, дуже небезпечні уночі"'' краще написати ''"Цей район заселений виключно місцевим чорним населенням. Тим, хто дуже виділятиметься, як не місцевий, варто уникати його уночі задля власної безпеки"''. ==== Критично оцінюйте свої джерела інформації ==== Не все сказане і написане є правдою. Інформацію спершу треба перевірити на достовірність. Але навіть і тоді можуть залишитись помилки і застарілі дані. Міське туристичне бюро може намагатись безпідставно вихваляти своє місто з комерційних чи політичних міркувань. Мешканці міста інколи жертвують правдою заради місцевого патріотизму. До тверджень на зразок ''"...це найстаріший фахверковий будинок у Східній Європі"'' або ''"...це четверте святе місто мусульман"'' треба ставитись скептично. ==== Жодних маніпулятивних уявлень ==== Безумовно, читачі очікують чесних суджень від Wikivoyage і оцінювання особистих цілей. Ми повинні надати їм найдостовірніший фундамент для їхніх власних рішень. Перш за все, ми припускаємо, що кожен, хто вирушає у подорож, має свої особисті причини. Це не Ваша задача — переконувати читачів навідними або пишними фразами про те, що вони точно мають поїхати туди, де, як Вам здається, класно. На відміну від комерційних туристичних журналів ми не повинні пропагувати наші цілі. == Уникайте негативу == Інколи ресторан, бар, готель або туристична пам'ятка має настільки серйозні недоліки, що туди не варто навіть іти. Якщо трапився такий випадок, краще залишити його поза статтею. Нема ніякого сенсу наповнювати наш путівник списком місць, яких не варто відвідувати. Однак винятки з цього правила будуть, якщо туриста заохочують інші джерела інформації. Наприклад: * місце висвітлюється в інших путівниках; * воно широко рекламується; * дуже зручно розміщене — навпроти станції, прямо в центрі міста абощо. У таких випадках включайте місце в перелік рекомендованих, але з поміткою, що воно того не варте. == Тон == Тон статей у Wikivoyage має бути фактичним, але привабливим і розслабленим. Прагніть до золотої середини між необмеженим використанням химерної прози і сухою науковою мовою. == Порядок слів == Пишіть повними реченням. Зробіть усе можливе, щоб не ускладнювати їх більш, ніж треба. Якщо речення загрожує стати надто довгим, поділіть його на 2 чи 3. Ваші речення мають бути сформульовані чітко і так, щоб їх легко було читати. У списках ключових точок (напр. в описах окремих ресторанів) можна обмежитись заголовками або напівреченнями. == Не альманах == Зосередьтесь на інформації, яка стосується подорожі. Нам не треба '''усі''' деталі про місце. Розділ "Зрозуміти" має дати читачу уявлення про місце, тому кількість інформації в ньому має лежати в розумних межах. Трактат про систему дитячих садочків у країні точно не в тему. == Уникайте розтягнутого і зайвого == Намагайтесь писати чітко і коротко. Повтори і словесні прикрашування заважають знаходити важливу інформацію. ''"Після довгої втомливої поїздки сталевий хробак випльовує вас на платформу у хвилі інших пасажирів в саме серце шуму і суєти торговців, носильників і мандрівників з усього світу. Деякі квапляться проминути вас майже бігом, а інші стоять собі спокійно в натовпі, як ніби нічого не може їх зачепити. Носильники голосно рекламувати своъ послуги, мандрівники голосно щось вигукують, чи то останні слова прощання, чи то радісні вітання до своїх сімей. Пари востаннє цілуються перед болісною розлукою, але тепер ви повинні піти так швидко, як можете — сонце уже встає."'' Це розкішний уривок тексту, але де тут необхідна інформація? Те, що стосується Wikivoyage, можна сказати одним реченням: ''"До міста можна дістатись поїздом."'' == Не надто прозаїчно == Не намагайтесь захопити читача описами в розмовному стилі. Є цілком достатньо путівників, витриманих в такому стилі, але це не стиль Wikivoyage. == Див. також == * [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|Географічна ієрархія]] 60j44mlp2ivhje3reyuch3swahybw09 4 396 36696 29945 2025-03-16T19:22:18Z Тітаренко Михайло 6121 правопис 36696 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{Shortcat|ВМ:ПРО}} '''Вікімандри''' — проєкт, метою якого є створення [[Wikivoyage:Копілефт|вільного]], актуального і перевіреного всесвітнього путівника. Зміст сайту створений мандрівниками зі всього світу. Основою Вікімандрів є '''вільний обмін інформацією''': такий же, як і в реальному житті, де мандрівники завжди діляться один з одним враженнями й відомостями про відвідані місця. Наша основна задача — дати кожному доступ до цієї інформації. [[Wikivoyage:Копілефт|Правила використання]] Вікімандрів і ліцензія CC-BY-SA забезпечують вільне поширення знань, а також гарантують зазначення авторства всім, хто взяв участь у проєкті. Для створення Вікімандрів використовується принцип [[Wikivoyage:Вікі|вікі]], що дозволяє '''кожному читачеві''' [[Wikivoyage:Як створити нову статтю|створювати]], оновлювати, [[Wikivoyage:Як редагувати сторінку|редагувати]] й [[Wikivoyage:Зображення|ілюструвати]] '''будь-яку статтю''' на нашому сайті. Таким чином, ми обмінюємося інформацією, дізнаємося що-небудь нове і збираємо знання в єдине ціле. Чим більше людей приєднаються до проєкту, тим краще. Проєкт українською тільки-но розпочав свою роботу, і у нас попереду багато роботи. Якщо ви вперше на цьому сайті, будь ласка, [[Wikivoyage:Як допомагати Вікімандрам?|візьміть участь]]. [[Wikivoyage:Вперед!|Вперед!]] == Див. також == * [[Wikivoyage:Довідка|Довідка]] * [[Wikivoyage:Термінологія|Термінологія]] * [[Вікімандри:Віхи]] — історія Вікімандрів * [[Вікімандри:Публікації про Вікімандри]] — Вікімандри у ЗМІ dj7bnh0e7kb8e77m1tuyxvhilj262c1 4 397 8938 4814 2013-07-30T12:57:28Z Voll 30 -iw many bad links 8938 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Для форматування статей в Вікімандрах використовується особлива мова - '''''вікі-розмітка''''' - яка визначає зовнішній вигляд тексту, посилань і зображень. Нижче представлена довідкова таблиця з основними кодами вікі-розмітки. Перш ніж застосовувати їх у статтях, радимо вам поекспериментувати на [[Wikivoyage:Стіна для графіті|цій сторінці]]. Перед редагуванням також ознайомтеся з керівництвом [[Wikivoyage:Як редагувати сторінку|Як редагувати сторінку]] і [[Wikivoyage:Довідка|правилами оформлення статей]]. == Форматування тексту == {| style="margin-left:0.5em; margin-bottom:0.5em; border: 1px solid #6699СС; border-collapse:collapse; width:100%;" cellpadding="3" rules="all" ! width="50%" bgcolor="#EEF9FF" | Щоб отримати цей результат ... ! width="50%" bgcolor="#EEF9FF" | ... використовуйте цю розмітку. |- |'''Жирний текст''' виділяється трьома апострофами праворуч і ліворуч. | <nowiki>'''Жирний текст''' виділяється трьома апострофами праворуч і ліворуч.</nowiki> |- |''Курсив'' виділяється двома апострофами праворуч і ліворуч. | <nowiki>''Курсив'' виділяється двома апострофами праворуч і ліворуч.</nowiki> |- |- |'''''Жирний курсив''''' виділяється п'ятьма апострофами праворуч і ліворуч. | <nowiki>'''''Жирний курсив''''' виділяється п'ятьма апострофами праворуч і ліворуч.</nowiki> |- | <u>Підкреслений текст</u> виділяється тегом <nowiki><u></u></nowiki>. | <nowiki><u>Підкреслений текст</u> виділяється тегом <u></u></nowiki>. |- | <s>Закреслений текст</s> виділяється тегом <nowiki><s></s></nowiki>. | <nowiki><s>Закреслений текст</s> виділяється тегом <s></s>.</nowiki> |- | Щоб зробити список, почніть новий рядок з зірочки: * Диван * Валізу * Саквояж | Щоб зробити список, почніть новий рядок з зірочки: <br/> &#42; Диван <br/> &#42; Валізу <br/> &#42; Саквояж |- | Аналогічно створюється нумерований список, тільки на початку рядка ставиться грати: # Картина # Кошик # Картонка # Маленька собачка | Аналогічно створюється нумерований список, тільки на початку рядка ставиться грати: <br/> &#35; Картина <br/> &#35; Кошик <br/> &#35; Картонка <br/> &#35; Маленька собачка |} == Посилання == {| style="margin-left:0.5em; margin-bottom:0.5em; border: 1px solid #6699СС; border-collapse:collapse; width:100%;" cellpadding="3" rules="all" ! width="50%" bgcolor="#EEF9FF" | Щоб отримати цей результат ... ! width="50%" bgcolor="#EEF9FF" | ... використовуйте цю розмітку. |- | Щоб поставити посилання на іншу статтю, наприклад [[Київ]], помістіть її назву в подвійні квадратні дужки. Зверніть увагу, що регістр літер у назві посилання не враховується. | <nowiki>Щоб поставити посилання на іншу статтю, наприклад [[Київ]], помістіть її назву в подвійні квадратні дужки. Зверніть увагу, що регістр літер у назві посилання не враховується.</nowiki> |- | Можна дати посилання на назву, яка не збігається із заголовком статті, наприклад [[Київ|київське]] метро, поставивши потрібну назву після вертикальної риски. | <nowiki>Можна дати посилання на назву, яка не збігається із заголовком статті, наприклад [[Київ|київське]] метро, поставивши потрібну назву після вертикальної риски.</nowiki> |- | Можна ставити відмінкові закінчення відразу після закриваючих квадратних дужок, наприклад літак з [[Донецьк]]у. Але з багатьма словами, наприклад з [[Одеса|Одесою]], так зробити не вийде, і вам доведеться використовувати вертикальну риску. | <nowiki>Можна ставити відмінкові закінчення відразу після закриваючих квадратних дужок, наприклад літак з [[Донецьк]]у. Але з багатьма словами, наприклад з [[Одеса|Одесою]], так зробити не вийде, і вам доведеться використовувати вертикальну риску.</nowiki> |- | Таким же чином ставляться посилання на статті в інших просторах назв, наприклад [[Wikivoyage:Довідка|Довідка]] і [[Користувач:Peterfitzgerald]]. | <nowiki>Таким же чином ставляться посилання на статті в інших просторах назв, наприклад [[Wikivoyage:Довідка|Довідка]] і [[Користувач:Peterfitzgerald]].</nowiki> |- | Поставивши вертикальну риску безпосередньо перед закриваючими дужками, можна приховати назву простору імен або уточнюючий текст в круглих дужках, наприклад [[Wikivoyage:Довідка|Довідка]] або [[Джеймстаун (значення)|Джеймстаун]]. | <nowiki>Поставивши вертикальну риску безпосередньо перед закриваючими дужками, можна приховати назву простору імен або уточнюючий текст в круглих дужках, наприклад [[Wikivoyage:Довідка|]] або [[Джеймстаун (значення)|]].</nowiki> |- | Можна посилатися на [[Неіснуюча сторінка|неіснуючу сторінку]]. | <nowiki>Можна посилатися на [[Неіснуюча сторінка|неіснуючу сторінку]].</nowiki> |- | URL [http://www.yandex.ru/] в одинарних квадратних дужках теж стає посиланням. Це єдиний рекомендований формат зовнішніх посилань. | <nowiki>URL [http://www.yandex.ru/] в одинарних квадратних дужках теж стає посиланням. Це єдиний рекомендований формат зовнішніх посилань.</nowiki> |} === Особливі види посилань === Деякі види посилань з'являються не в самій статті, а в лівій частині сторінки в розділах «На інших мовах» і «В проектах Вікімедіа». Вони посилаються на опис предмета статті: * В іншій мовній версії Wikivoyage ([[Wikivoyage:Міжмовні посилання|міжмовні посилання]]); * В ВікіСховищі - загальному для всіх проектів Вікімедіа сховищі фотографій, карт та інших матеріалів; * В [[Wikivoyage:Міжмовні посилання#Сестринські проекти|Вікіпедії]]. Міжмовні посилання даються в форматі <nowiki>[[xx:Стаття]]</nowiki>, де xx - код відповідного мови (''en'' для англійської, ''de'' для німецької, ''fr'' для французької і т. д.). Посилання на Вікісховище та Вікіпедію виглядають як <nowiki>[[commons:Категорія]]</nowiki> і <nowiki>[[wikipedia:uk:Стаття]]</nowiki> відповідно. Всі ці спеціальні посилання повинні поміщатися в кінці статті. === Переліки пам'яток, готелів та ресторанів === В цілях однаковості опису всіх визначних пам'яток, готелів, ресторанів та інших подібних об'єктів використовуються спеціальні шаблони списку. Вміст шаблонів форматується автоматично, тобто не потрібно вручну задавати жирність, курсив і подібні атрибути. Більш докладно шаблони списку будуть описані в розділі [[Wikivoyage:Кістяки статей|Кістяки статей]]. == Див також == * [[Wikivoyage:Довідка|Довідка]] * [[Wikivoyage:Міжмовні посилання|Міжмовні посилання]] * [[Wikivoyage:Зовнішні посилання|Правила використання зовнішніх посилань]] - про те, як і в яких випадках використовувати посилання на інші сайти {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Wiki markup}} __NOTOC__ 1wzy7twxk9kto1vv0c6cwkyxfle32cl 4 398 34870 34865 2024-01-04T11:51:57Z Assyrian Human 6497 34870 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Тут дано список '''скорочень''' та '''абревіатур''' для часто використовуваних слів (наприклад «вулиця» в адресах або п'ятницю в режимі роботи магазину). Редактори повинні використовувати у всіх статтях одні й ті ж самі скорочення для позначення одних і тих же слів. <br clear="both" /> == Елементи дорожньої мережі == :''Використовуються при вказівці адреси.'' * б-р — бульвар * наб. — набережна * пл. — площа * пров. — провулок * просп. — проспект * вул. — вулиця * корп. — корпус == Дні тижня == :''Використовуються при вказівці режиму роботи.'' * пн — понеділок * вт — вівторок * ср — середа * чт — четвер * пт — п'ятниця * сб — субота * нд — неділя == Одиниці виміру == * г — грам * кг — кілограм * км — кілометр * л — літр * м — метр == Транспорт == * авт. — автобус, автобусний * АЗС — автозаправна станція * зал. — залізниця, залізничний * зал. ст. — залізнична станція * ст. м. — станція метро * трам. — трамвай * трол. — тролейбус == Сфера обслуговування == * ТЦ — торговельний центр * ТРЦ — торгово-розважальний центр * ТРК — торгово-розважальний комплекс * ТОЦ — торгово-офісний центр == Населені пункти == * м. — місто * с-ще — селище * с. — село 5m5uq38cj3q22wn2aeghivkiocotkxa 4 399 30304 30303 2021-02-24T23:16:56Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Коля, ти задолбал|Коля, ти задолбал]] ([[User talk:Коля, ти задолбал|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 25601 wikitext text/x-wiki == Тематичні проекти зі співпраці == === 2013 === * [[Вікімандри:Співпраця місяця/Створення кістяку проекту|Створення кістяку проекту]] '''(01.01 - 30.03)''' - '''ЗАВЕРШЕНО''' * [[Вікімандри:Співпраця місяця/Місяць Сахари, західної та північної Африки|Місяць північної, західної Африки та Сахари]] '''(07.04 - 30.04)''' * [[Вікімандри:Співпраця місяця/Мандрівка Кримом|Мандрівка Кримом]] '''(01.05 - 30.06)''' === 2014 === * [[Вікімандри:Співпраця місяця/Тиждень Греції|Тиждень Греції]] '''(прибл. 29 вересня — 12 жовтня 2014 року)''' ''[[w:Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Тиждень Греції|див. також «Тиждень Греції» у Вікіпедії]]'' {{В|Вікімандри:Портал спільноти}} {{Мета-стаття}} nyxnlpgyvwd6srrym1zm6wammrcevoc 4 400 8952 3101 2013-07-30T14:09:14Z Voll 30 -iw 2 bad links 8952 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} <div style="width:95%;float:center;border:none;margin:0.2em 0 0 0.2em;padding:0.2em;"> {| cellpadding=5 cellspacing=1 border=0 width=100% style="background-color:#f3fff3;border:2px dotted green;" |- |style="width:50px;padding-left:10px;padding-top:10px;"|[[File:Go-next-grey.svg|45px|left]] |Мова путівників повинна бути живою, але без перебільшень |} </div> '''Пишіть статті в розмовному, неформальному стилі.''' Стаття повинна відображати золоту середину між сленгом (наприклад, «Стрийський парк РУЛИТЬ!!!») І сухим академічним стилем («Продовжуючи рухатися по компасу на північно-північний схід, через 20 хвилин мандрівник прибуде в місцевість, що має назву Троєщина). '''Вітається живий стиль'''. Вимога [[Wikivoyage:Будьте справедливі|бути об'єктивним]] не означає, що ваш текст має бути строгим і енциклопедичним. Вікімандри повинні надихати поїхати в подорож, тому старайтесь якомога більше описати свої враження від поїздки. Наприклад, ситуація з правами людини в [[Північна Корея|Північній Кореї]] може бути описана як «страхіття в стилі Оруелла» на відміну від зауваження, що «деякі організації висловили занепокоєння з приводу невідповідності стану речей стандартам міжнародного гуманітарного права, що було з обуренням відкинуто міністерством закордонних справ Північної Кореї». '''Не описуйте особистий досвід від першої особи.''' Ніколи не використовуйте [[Wikivoyage:Займенники|займенника]] першої особи - «я», «ми», «мій» та інші - хоча б тому, що ви не залишитеся єдиним автором статті. Фрази на кшталт «Коли ми вперше приїхали в Мадрид» краще підійдуть для особистого щоденника. Пам'ятайте, що міста і країни можуть лишати різне враження у людей: не пишіть «ви обов'язково полюбите це місце» тільки тому, що вам самим там сподобалося. При цьому цілком нормально використовувати [[Wikivoyage:Займенники#Займенники другої особи|займенник «ви»]] там, де він є доречним: це набагато краще безособових конструкцій. '''Стислість - сестра таланту.''' Докладні описи місць і пам'яток вітаються, але коли ви щось радите, не потрібно в деталях аргументувати свою точку зору або перераховувати всі можливі винятки. Досить попередити мандрівника. Наприклад, наступний абзац: :''Потрібно бути особливо уважним до мусульманських культурних табу при спілкуванні з малайцями. Хоча більшість мусульман в Сінгапурі не так суворо ставляться до заборон, як на близькому Сході або в північній Африці і навіть в США, потрібно зауважити, що більшість не вживає алкоголь. Хоча дехто з малайської молоді вживає алкоголь, це є харамом (гріхом) і не дозволено мусульманам. Проте, щоб уникнути непотрібної образи, якщо раптом ви зустрінете людину з більш консервативними поглядами, не слід пропонувати малайцю пригостити його алкоголем.'' Може бути скорочений до: :''Більшість мусульман в Сінгапурі утримуються від вживання алкоголю.'' '''Акуратні узагальнення в порядку речей''', але намагайтеся не перебільшувати. Доречно нагадати, що «поїздка в [[Швейцарія|Швейцарію]] вдарить по гаманцю звичайного мандрівника», але буде занадто, якщо ви напишете: «Забудьте про поїздку в Швейцарію, поки ви не готові продати нирку». '''Гумор та легка іронія''' гарні як основні компоненти живої розповіді про подорож, але потрібно намагатися, щоб жарти залишалися смішними в статті, над якою працюватимуть кілька авторів. Уникайте сарказму, так як він не завжди добре виглядає в письмовому тексті і можу бути недоречний з точки зору іншої культури. Не жартуйте над людиною чи групою людей: хтось може упустити іронію і образитися. Уникайте натяків, зрозумілих лише вузькому колу читачів або жителям певної місцевості: пам'ятайте, що ваш читач - перш за все мандрівник. '''Не вважайте читача за ідіота'''. Поради з приводу безпеки та поваги до місцевих традицій цілком нормальні і навіть необхідні, однак більшість учасників цілком здатні самостійно почистити зуби і не вештатися вночі по нетрищах без дружніх нагадувань Капітана Очевидність. '''Уникайте штампів.''' Живий стиль не означає, що текст повинен бути квітчастим і нудотним. Якщо ви починаєте писати статтю, яка нагадує рекламну - варто зробити перерву. Звичайно, мандрівники змушені постійно читати про «просторі готельні номери в двох кроках від моря» і «неперевершених коктейлях від кращого бармена міста», але ми не повинні скочуватися до подібних банальностей. Просто передавайте іншим вичерпну інформацію про вашу подорож. Якщо вам здається, що стаття написана занадто неформально або нешанобливо, '''не «стирайте з лиця землі»''' абзац, який не припав вам до вподоби. Замість цього напишіть свій, більш прийнятний текст, і бажано в такому ж живому стилі. == Дивись == * [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|Не нав'язуйте]] * [[Wikivoyage:Будьте справедливі|Будьте справедливі]] {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Tone}} kdzxf45aufp2hjjw5btg2440zme7mrs 4 401 36421 12731 2025-01-18T11:48:08Z Assyrian Human 6497 Ніхто не чище цю стіну, ось і вирішив знести цей лістінг. 36421 wikitext text/x-wiki {{Мета-стаття}} На цій сторінці [[Wikivoyage:Ласкаво просимо до Вікімандрів|новачки]] можуть тренуватися і вчитися [[Wikivoyage:Як редагувати сторінку|редагувати статтю]]. Будь ласка, не змінюйте текст вище цієї лінії. [[Wikivoyage:Вперед!|Вперед!]] ---- <!-- Правте нижче цієї лінії --> 93t8dggwg6gzf7fduk89s9v26op0wcw 4 402 3133 3132 2013-03-28T01:02:37Z MF-Warburg 4 27 версій: Importing from Incubator 3133 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} == Загальна термінологія == ; Destination / <span style="color:green">Мандрівка</span> ; Destination guide / <span style="color:green">Путівник</span> ; Destination of the Month / <span style="color:green">Мандрівка місяця</span> ; Wikivoyageler / <span style="color:green">Мандрівник</span> ; Wikivoyage / <span style="color:green">Вікімандри</span> ; Attraction / <span style="color:green">Пам'ятка</span> ; Docent / <span style="color:green">Експерт</span> ; Off the Beaten Path / <span style="color:green">По нехожених стежках </span> ; Interwiki / <span style="color:green">Інтервікі</span> ; Geographical hierarchy / <span style="color:green">Географічна ієрархія</span> ; Disambiguation / <span style="color:green">Інші значення</span> == Типи статей == ; Phrasebook / <span style="color:green">Розмовник</span> ; Itinerary / <span style="color:green">Маршрут</span> ; Travel topic / <span style="color:green">Загальні теми</span> == Мета-статті == ; Collaboration of the Month / <span style="color:green">Співпраця місяця</span> ; Traveler's Pub / <span style="color:green">Кнайпа</span> ; Expedition / <span style="color:green">Експедиція</span> ; Votes for Deletion / <span style="color:green">Запити на видалення</span> ; Article template / <span style="color:green">Шаблон статті</span> == Статуси статті == ; Article status / <span style="color:green">Статус статті</span> ; Outline / <span style="color:green">Кістяк</span> ; Usable / <span style="color:green">Придатна</span> ; Guide / <span style="color:green">Повна</span> ; Star / <span style="color:green">Зразкова</span> == Градація регіонів == ; Continent / <span style="color:green">Континент</span> ; Country / <span style="color:green">Країна</span> ; Region / <span style="color:green">Регіон</span> ; Huge city / <span style="color:green">Мегаполіс</span> ; District / <span style="color:green">Район міста</span> ; Big city / <span style="color:green">Місто</span> ; Small city (village or town, and city without a lot of tourist attractions) / <span style="color:green">Містечко</span> nf8tnlt8huj19k4sldht2rl3rwucrnt 4 403 15284 14124 2015-10-11T11:30:14Z RLuts 5 /* Форматування */ 15284 wikitext text/x-wiki __TOC__ <br clear="all"/> Ця сторінка — покажчик [http://uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%3A%D0%A3%D1%81%D1%96+%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8&from=&to=&namespace=10 всіх шаблонів], ''використаних'' в статтях Вікімандрів. == Кістяки статей == * {{Tl|Кістяк/Континент}} * {{Tl|Кістяк/Країна}} * {{Tl|Кістяк/Регіон}} * {{Tl|Кістяк/Мегаполіс}} * {{Tl|Кістяк/Місто}} * {{Tl|Кістяк/Район міста}} * {{Tl|Кістяк/Національний парк}} * {{Tl|Кістяк/Маршрут}} * {{Tl|Кістяк/Розмовник}} == Типи статей (можна використовувати для операцій над групами статей) == * {{Tl|Загальні теми}} — єдиний тип який не має міри зрілості. * {{Tl|Довідка}} * {{Tl|Мета-стаття}} * {{tl|Disambig}}, {{Tl|Неоднозначність}}, {{Tl|Багатозначність}} — використовується на сторінках дозволу неоднозначностей ** {{Tl|Інші значення}}, {{tl|Otheruses}} — для вставки посилання на сторінку дозволу неоднозначностей == Міра зрілості == Це ті шаблони, де пишуть: «Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації…»). * {{Tl|СтатусПутівникКістяк}} {{Tl|СтатусПутівникПридатний}} * {{Tl|СтатусРозмовникКістяк}} * {{Tl|СтатусМаршрутКістяк}} * {{Tl|СтатусЗагальніТемиКістяк}} * {{Tl|Stub}} — «Ця стаття містить занадто мало корисної для мандрівки інформації. Допоможіть проекту доповнити її» == Форматування == * {{Tl|Попередження}} * {{Tl|Автошлях}} — шаблон для табличок доріг * {{Tl|Geo}} — багатоцільовий шаблон для роботи з координатами * {{Tl|footer}} — використовується, щоб показати [[Вікімандри:Географічна ієрархія|географічну ієрархію]] у верхній частині статті, шаблон зрілості внизу та додати приховані посилання ** {{Tl|В}} — Треба вилучити * {{Tl|Quickbar}} — вікно, що розташовується в правому верхньому кутку статті по країні, для розташування та прапора останньої ** {{Tl|Quickbar empty}} — частина Quickbar ** {{Tl|Quickbar item}} — частина Quickbar * {{Tl|Quickbar topimage}} — частина Quickbar * {{Tl|Citybar}} — вікно, що розташовується в правому верхньому кутку статті по місту * {{Tl|Districtbar}} — вікно, що розташовується в правому верхньому кутку статті по району міста * {{Tl|Regionbar}} — вікно, що розташовується в правому верхньому кутку статті по регіону * {{Tl|Parkbar}} — вікно, що розташовується в правому верхньому кутку статті по національному парку * {{Tl|Fullbar item}} — частина Regionbar, Parkbar, Citybar и Districtbar * {{Tl|Regionlist}} ** {{Tl|Regionlistitem}} * {{Tl|Itinerary}} — вікно, що розташовується в правому верхньому кутку статті про маршрут * {{Tl|Listing}} — форматування опису об'єктів ** {{Tl|TypeToColor}} — сервісний шаблон для Listing Опис об'єктів за його типом: ** {{Tl|See}} ** {{Tl|Do}} ** {{Tl|Buy}} ** {{Tl|Eat}} ** {{Tl|Drink}} ** {{Tl|Sleep}} * {{Tl|Poi}} — виводить квадратик з числом для списків * {{Tl|PoiMap2}} — виводить карту * {{Tl|Фотоколонка}} * {{Tl|Строка фотоколонки}} * {{Tl|Фотоколонка+}} * {{Tl|@}} — вставляє в текст знак електронної пошти у вигляді зображення * {{Tl|Eq}} — знак «=» (використовується у шаблонах) * {{Tl|OL}} - для вказування статті в іншомовному розділі (наприклад у «Співпраці масяця») * {{Tl|Вікіновини}} - формує красиву форму для посилання на Вікіновини * {{Tl|Вікіпедія}} - формує красиву форму для посилання на Вікіпедія ** {{Tl|Sisterproject}} * {{Tl|Кліматограма}} - формує красиву форму з кліматичною інформацією ** {{Tl|Кліматограма/column}} * {{Tl|Hidden begin}}, {{Tl|Hidden end}} — приховує текст на сторінці == Ліцензування файлів == * {{Tl|GFDL}} — GFDL — використовується тільки із ліцензією, сумісною із Creative Commons Attribution-Share Alike * {{Tl|GFDL-self}} — GFDL (власна робота) — використовується тільки із ліцензією, сумісною із Creative Commons Attribution-Share Alike * {{Tl|cc-by-sa-3.0}} — Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 * {{Tl|cc-by-3.0}} — Creative Commons Attribution 3.0 * {{Tl|PD-author}} — суспільне надбання * {{Tl|PD-self}} — суспільне надбання (власна робота) == Вставка тексту == * {{Tl|Pagebanner}} — щоб вставити в статтю банер та назви розділів * {{Tl|Підпис}}, {{Tl|Unsigned}} — Це написав, але не підписав користувач…. * {{Tl|ДрукРайони}} — Не забудьте роздрукувати статті про окремі райони перед поїздкою… * {{Tl|Closed}} — Це обговорення вже завершене. Прохання його не редагувати * {{Tl|ОА}}, {{Tl|Перекладено}} — щоб вказати оригінальних авторів перекладених статей * {{Tl|MarshrutyInUa}} — щоб вказати оригінального автора з сайту [http://marshruty.in.ua marshruty.in.ua] * {{Tl|Welcome}}, {{tl|Привітання}} — щоб привітати нового учасника на його сторінці обговорення * {{Tl|Joinus}}, {{tl|Приєднуйтесь}} — щоб привітати анонімного учасника і запросити його зареєструватися * {{Tl|Bot}} — Цей користувач є ботом * {{Tl|Tl}} — щоб вставити посилання на шаблон на сторінці обговорення або в текст довідки * {{Tl|ЮНЕСКО}} — для відміток у статті об'єктів, що входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО * {{Tl|Правило}} — «Ця стаття є офіційним правилом Вікімандрів. Прохання її не редагувати без обговорення та необхідності.» * {{Tl|Nofop}} — виводить рамку про несвободу панорами * {{Tl|Загальне оголошення}} — об'яви для всіх на основних сторінках * {{Tl|Голосування}} — вставка відформатованих підсумків голосування * {{Tl|Shortcat}} — формує рамку з шорткатом * {{Tl|Related}} — вставка в ліву службову колонку посилань на пов'язані сторінки (зі схожою тематикою) * {{Tl|Ukrainaincognita.com}} — красива рамка про сайт-джерело * {{Tl|User-rev}} — дає посилання на внесок користувача * {{Tl|Ref-lang}}, {{Tl|Ref-ru}} — дає росшифровку мови джерела (див. [[Вікімандри:Публікації_про_Вікімандри]]) * {{Tl|Spoiler}} — підкреслює текст і видає тлумачення * {{Tl|Mbox}} — виводить рамку з картинкою і текстом * {{Tl|Опис зображення}} — формує табличку для файлу == Вставка картинок == * Шаблони для обговорення: ** {{Tl|За}}, {{Tl|Support}} ** {{Tl|Проти}}, {{Tl|Oppose}} ** {{Tl|Зроблено}}, {{Tl|Done}} ** {{Tl|Не зроблено}}, {{Tl|Not done}} ** {{Tl|Коментар}}, {{Tl|Comment}} * Для розділу Як дістатись ** {{Tl|Автобусом}} ** {{Tl|Автомобілем}} ** {{Tl|Кораблем}} ** {{Tl|Літаком}} ** {{Tl|Потягом}} * {{Tl|Image label}}, {{Tl|Image label begin}}, {{Tl|Image label end}} - формування карти з точками (тільки для Kamelot) == Для вставки тексту на іноземних мовах == * {{Tl|Lang}} — використовується для того, щоб правильно показувати текст на іноземних мовах * {{Tl|Langi}} — те ж саме, що і {{tl|lang}}, але текст відображається курсивом * Шаблони для тексту з міткою мови (посилання з мітки веде на відповідний розмовник): ** {{Tl|Lang-de}} — для німецької мови ** {{Tl|Lang-en}} — для англійської мови ** {{Tl|Lang-es}} — для іспанської мови ** {{Tl|Lang-no}} — для норвезької мови ** {{Tl|Lang-ru}} — для російської мови == Обслуговування == * {{tl|Delete}}, {{tl|Видалити}} — щоб помітити статтю до видалення. Не забудьте також пояснити причину видалення на сторінці [[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення]]. * {{Tl|Db}}, {{Tl|Шв}} — швидке видалення. * {{Tl|Softredirect‎}} * {{Tl|Документація}}, {{Tl|Doc}}, {{Tl|Документація/docname}} — документація в шаблонах * {{Tl|Завантажувач-заявка}} — текст заявки == Дизайн сайту == * Головна сторінка ** {{Tl|Bestarticles}} ** {{Tl|Bottomblock}} ** {{Tl|Imageblock}} ** {{Tl|Inter}} ** {{Tl|Path}} ** {{Tl|Projects}} ** {{Tl|Titleblock}} ** {{Tl|Welcomeblock}} ** {{Tl|Вибране зображення Вікісховища}} ** {{Tl|Вибрані маршрути}} ** {{Tl|Взяти участь}} ** {{Tl|Докладніше}} ** {{Tl|Місячник}} ** {{Tl|Найкращі статті}} ** {{Tl|Сестринські проекти}} ** {{Tl|Цікавинки}} * {{Tl|Newarticletext}} — тут будуть посилання на вставку шаблону в статтю * {{Tl|Guideblock}} — * {{Tl|Mobile}} — == Різні невідсортовані == * {{Tl|Застереження}} — робить картинку перед назвою розділу Застереження (не проголосований функціонал) * {{Tl|CategoryTOC}} — '''DELETE''' * {{Tl|Mapframe}} — '''DELETE''' * {{Tl|Mapframe2}} — '''DELETE''' * {{Tl|Coord-E}} {{Tl|Coord-N}} {{Tl|Coord-S}} {{Tl|Coord-W}} {{Tl|Coord-URL}} - використовувались в старому шаблоні Geo {{В|Вікімандри:Портал спільноти}} {{Мета-стаття}} qnb8el501ytidy5oj371qjk0uepdvaz 4 404 35730 23642 2024-06-02T20:48:05Z 178.197.218.92 35730 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} В Вікімандрах є статті чотирьох типів: * '''Путівники''' по містах, країнах і регіонах * '''Маршрути''' по декількох містах або пам'ятках в межах одного міста, об'єднаних загальною ознакою * '''Статті на загальні теми''' - довідкова інформація для мандрівників, не прив'язана до географічної ієрархії * '''Розмовники''' Не кожен географічний або туристичний об'єкт, а також не кожен маршрут може стати темою окремої статті в Вікімандрах. Для [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|зручності мандрівників]] ми намагаємося створювати тільки ті статті, в яких є (або потенційно може бути) багато корисної інформації. У той же час надто докладні статті перестають бути зручним путівником. Іншими словами, * Статті повинні бути ''досить самодостатніми'': так, щоб мандрівник міг роздрукувати статтю, взяти її з собою в дорогу і використовувати під час поїздки; * В той же час статті ''не повинні бути надмірно довгими'': так, щоб їх можна було прочитати до кінця. == Путівники == Кожен путівник описує певне місце на карті (місто, країну, заповідник або природний регіон) і, таким чином, вбудований в єдину [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічну ієрархію]]: континент - макрорегіон - країна - регіон країни - місто - частина міста . Втім, '''будь-який об'єкт на карті не обов'язково заслуговує власної статті'''. Для створення повноцінної статті потрібно мати достатньо інформації про пам'ятки, місця харчування й нічлігу - так, щоб основні [[Wikivoyage:Шаблон міста|розділи статті]] не залишалися порожніми. Якщо багато міст заслуговує власної статті, то статті про окремі селища і села варто створювати лише в тих випадках, коли вони викликають значний інтерес. Ми не використовуємо ніякі формальні критерії (площа, населення, адміністративний статус), а орієнтуємося лише на значимість того чи іншого населеного пункту для мандрівників. Принцип географічної ієрархії також означає, що в Вікімандрах '''не повинно бути статей про окремі міські об'єкти''' - готелі, ресторани, театри. Просте мнемонічне правило створення нових статей: «Чи потрібна для огляду карта?» Наприклад, для огляду Києва Вам безумовно потрібна карта. Натомість, для огляду Хрещатику або Золотих воріт вона ні до чого, тому про них статей бути не може, але про них повинна бути згадка у статті про Київ. '''Що робити з місцями, які не заслуговують власної статті?''' Коротку інформацію про такі населені пункти можна помістити в розділі «Околиці» найближчого міста або в статті про регіон. Корисно також створити сторінку-перенаправлення. До місць, які '''не заслуговують''' на власну статтю, ''безумовно відносяться'' села, селища міського типу і навіть міста з єдиною церквою, напівзруйнованою водокачкою, військовим меморіалом та іншими об'єктами, що представляють мінімальний інтерес для мандрівника. Загальний принцип тут такий: якщо про населений пункт складно написати більше одного абзацу ''неенциклопедійної'' інформації, краще ці відомості помістити в існуючу статтю. Приклади: * Село [[Боголюбово]] заслуговує власної статті, оскільки в ньому розташований Свято-Боголюбський монастир, а поруч із селом знаходиться церква Покрови на Нерлі: обидві пам'ятки входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ''і про них є багато важливої туристичної ​​інформації'' . * Село [[Стара Некрасівка]] не заслуговує власної статті, хоча має об'єкт зі списку Всесвітньої спадщини. Вся інформація про село і її єдину пам'ятку уміщається в один абзац і поміщається в розділ «Околиці» найближчого міста. * Селище [[Волотів]] не заслуговує власної статті, оскільки в ньому нічого дивитися і нічого робити (хоча воно є райцентром Новгородської області). До '''природних об'єктів''' застосовуються ті самі правила, що і до населених пунктів. Національний парк чи заповідник можуть бути самостійною метою подорожі і мають мати інформацію про режим відвідування, особливості флори і фауни, місця ночівлі та заходи безпеки. Навпаки, «ліс в околицях станції Румянцево» нічим не відрізняється від лісу в районі платформи 73 км тієї ж Ризької залізниці, тому писати про нього окрему статтю не потрібно. Озера та інші водні об'єкти, а також гірські масиви іноді можуть бути об'єктом окремої статті, але частіше вони виступають в ролі маршрутів або взагалі не варті окремої статті. Нарешті, '''статті про регіони''' підкоряються принципам [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічної ієрархії]]. Зверніть увагу, що наша географічна ієрархія часто свідомо відрізняється від офіційного адміністративного поділу і керується принципом зручності для мандрівника. Наприклад, в Вікімандрах є стаття про [[Володимирське Опілля]], але немає статей про окремі райони [[Володимирська область|Володимирської області]]. Так само ми не збираємось створювати статті про окремі області Казахстану, оскільки ці статті будуть надмірними: весь [[Казахстан]] поділений на шість регіонів, яких для цієї країни цілком достатньо. Таким чином, будь-які об'єкти адміністративного поділу (області, райони, провінції, муніципалітети та ін.) не заслуговують власної статті, якщо, звичайно, вони не є регіонами, які цікаві з точки зору мандрівника. == Маршрути == [[Маршрути]] об'єднують окремі населені пункти або окремі пам'ятки. Навіть з декількох населених пунктів можна скласти величезну кількість маршрутів, але лише деякі з них доречні в Вікімандрах: * '''Відомі туристичні маршрути''' - зазвичай ті, якими проводяться організовані екскурсії, наприклад [[Золоте кільце]] * '''Транспортні магістралі з історико-культурним значенням''', такі як [[Транссибірська магістраль|Транссиб]], Канал імені Москви або [[Дорога життя]]. * '''Тематичні маршрути''', що дозволяють поглянути на пам'ятки з нового боку, наприклад «булгаковські місця [[Київ|Києва]]» або «революційні пам'ятники [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербургу]]» * '''Оглядові маршрути по крупних містах'''. Подібні статті актуальні лише для мегаполісів - міст, статті про яких розбиті на райони і настільки докладні, що мандрівникові, що приїхав в місто на один день, важко виділити головне. Зрозуміло, маршрут не може бути заміною путівника, тому оглядовий маршрут повинен з'являтися не раніше, ніж стаття про місто досягне статусу ''повної''. Маршрут повинен мати «нитку» і добре опрацьовану транспортну складову, а не бути випадковим набором точок на карті. Для тематичних статей по окремих регіонах більше підійде формат статей на загальні теми. Наприклад, «водні походи по Карелії» можуть проходити по різним річкам і озерам, а тому не є маршрутом. == Статті на загальні теми == Статті на загальні теми зазвичай присвячені наступним темам: * Загальна інформація, яка не може бути вбудована в географічну ієрархію: наприклад, [[Як знайти і забронювати готель через Інтернет]] * Довідкова інформація, така як [[Національні парки Росії | список національних парків Росії]] * Докладна інформація про окремі аспекти подорожі: наприклад, [[:w:Rail travel in the United Kingdom|Залізничний транспорт Великобританії]] * Специфічна інформація, яка корисна лише для невеликої групи мандрівників: наприклад, [[:en:Scuba diving|Підводне плавання]] При необхідності стаття на загальну тему може бути поділена на підрозділи приблизно так само, як ділиться на райони стаття про велике місто. Створення статей на загальні теми завжди вимагає [[Wikivoyage:Консенсус|консенсусу]] учасників. Важливо, щоб цінна інформація, актуальна для всіх мандрівників, залишалася в путівниках, які можуть використовуватися як в електронному, так і в паперовому вигляді. Статті на загальні теми виконують частково допоміжну функцію і зазвичай бувають потрібні при підготовці до поїздки, а не в в дорозі. == Розмовники == У Вікімандрах доречні [[Розмовники|розмовники]] по всіх найпоширеніших мовах, тобто тих мовах, які згадані на сторінках путівників і можуть стати в нагоді в подорожі. == Спірні випадки == Значимість і актуальність важко формалізувати, тому в деяких випадках учасники можуть дотримуватися діаметрально протилежних думок про необхідність створення тієї чи іншої статті. Якщо ви збираєтеся створити статтю, тема якої не повністю відповідає нашим критеріям (маловідомий населений пункт, природний об'єкт, новий маршрут), почніть з обговорення в [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпі]] і зробіть начерк статті в особистому просторі. Лише добротна стаття і ваша систематична робота над нею переконають інших учасників в необхідності створення спірної статті, яка стане корисним доповненням Вікімандрів, а не безглуздою порожньою сторінкою, позбавленої будь-якої інформації. {{Перекладено|мова=ru|стаття=Wikivoyage:Что заслуживает собственной статьи?}} __NOTOC__ grng0lfnkx174ztlgh4dv5wmm7xo9gn 4 405 8943 4716 2013-07-30T13:04:47Z Voll 30 -iw bad fr link 8943 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{Shortcat|ВМ:СО}} Кожна стаття Вікімандрів має спеціальну '''сторінку обговорення''', на якій учасники можуть координувати свою роботу, обмінюватися думками та вносити пропозиції щодо поліпшення статті. Втім, сторінки обговорення не повинні розглядатися як форум або як місце для розмов про життя. Якщо ви хочете доповнити статтю, [[Вікімандри:Вперед!|сміливо беріться за справу]] і [[Вікімандри:Як редагувати сторінку|редагуйте]], адже вся інформація повинна бути зібрана в самій статті, а не на сторінці обговорення. Проте, коли над статтею працюють кілька учасників, неминуче виникають суперечки, розбіжності або просто неясності. Для вирішення подібних ситуацій і призначені сторінки обговорення. == Формат сторінки обговорення == Структура сторінки обговорення подібна структурі самої статті: кожна нова тема повинна знаходитися в окремому розділі, який можна створити по посиланню «'''Додати тему'''» ​​або вручну. Наприклад так: '''<nowiki>== Назви на китайській мові ==</nowiki>''' Обов'язково '''підписуйте свої репліки''' на сторінках обговорення, щоб люди знали, з ким вони розмовляють. Для додавання підпису використовуються чотири тильди («<nowiki>~~~~</nowiki>»), які автоматично перетворюються у підпис з вказівкою вашого імені, часу і дати. '''Відповіді''' на репліки інших учасників '''слід відбивати відступами''' за допомогою двокрапок («:») на початку речення. Наприклад, відповідь на першу репліку виділяється однією двокрапкою, наступна відповідь — двома двокрапками, і так далі. Якщо відступів стає занадто багато, можна почати новий абзац та повернути обговорення на верхній рівень. == Особисті сторінки обговорення == Сторінки обговорення на сторінках учасників мають особливий статус. Тут можна залишати особисті повідомлення, але їх, зрозуміло, буде видно всім користувачам і читачам Вікімандрів. Особисті сторінки обговорення найчастіше використовуються для привернення уваги учасника до розмови, що відбувається ще десь. Якщо йдеться про конкретну статтю Вікімандрів, постарайтеся перенести розмову на сторінку обговорення цієї статті: так дискусію легше буде знайти, вона не загубиться серед інших повідомлень на особистій сторінці обговорення. == Кнайпа == Для загальних питань та координації роботи в Вікімандрах служить [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпа]]. Тут можна розміщувати оголошення, що привертають увагу до дискусій на конкретних сторінках обговорення (request for comments), або, навпаки, говорити про загальні питання. Втім, Кнайпа не є форумом і призначена тільки для тих обговорень, які мають відношення до Вікімандрів. == Етикет == З роками виробилися певні правила етикету в використанні сторінок обговорення. Ось деякі з них: * На відміну від статей Вікімандрів, на сторінках обговорення не варто вносити зміни в коментарі інших учасників — навіть заради виправлення друкарських помилок або граматичних помилок. * Проте, припустимо виправити те, що ''ви'' самі написали на сторінці обговорення * Якщо в запалі дискусії ви сказали щось не те — виправте * Так само пробачте і забудьте, якщо хтось змінить неприємний коментар на більш важливий і продуктивний * Втім, неввічливо видаляти коментар, на який вже хтось відповів. Це ставить того, хто відповів вам в безглузде становище. * Обговорення не видаляються зі сторінок обговорення, але архівуються, коли застарівають або стають неактуальними. Для архівації обговорень створіть нову сторінку типу («<nowiki>Обговорення користувача:X/Архів</nowiki>») і перенесіть старі обговорення туди. * Вікімандри націлені на створення путівника, а не випуск пари та з'ясування відносин. Якщо ви відчуваєте, що розмова стає занадто емоційним — зупиніться, охолоньте і спробуйте висловити свою точку зору як можна більш нейтрально. Недоречні коментарі, прояви агресії і будь-які спроби переходу на особистості будуть вилучатися іншими користувачами або адміністраторами. {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Using talk pages}} __NOTOC__ gd04ejnywj2bxk5amrb3ufihvpd30f8 4 406 8939 4815 2013-07-30T12:59:31Z Voll 30 -iw many bad links 8939 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Ця стаття призначена для тих, кому подобається ідея Вікімандрів, але хто не знає, як почати вносити свій внесок. *'''Оновіть статтю про місто/регіон, де ви живете'''. ** Знайдіть статтю про ваше рідне місто через посилання на [[Головна сторінка|головній сторінці]] або за допомогою пошуку. ** Якщо така стаття вже є, перевірте, чи вся інформація там правильна. ** Переконайтеся в тому, що вказані всі головні визначні пам'ятки. ** Може бути, ви порекомендуєте ресторани, кафе або бари, які в статті не згадуються? ** Перевірте, чи зможете оновити які-небудь дані (години роботи, ціни, телефони) до наявних. ** Якщо статті, присвяченої вашому місту, немає, тоді [[Wikivoyage:Як створити нову статтю|почніть писати її]]! ** Зробіть те ж саме для вашої рідної області, регіону, країни, чого завгодно. *'''Знайдіть статті, з якими можна допомогти проекту'''. Для цього є багато способів. ** На сторінці [[Special:Newpages|Нові статті]] можна знайти всі нещодавно створені статті. Перевірте, чи нові статті [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|відповідають правилам Вікімандрів]]. ** Сторінка [[Special:Recentchanges|Нові редагування]] показує всі статті, які були нещодавно змінені. Перевірте, чи не стали якісь путівники жертвами вандалізму або спамерів. ** На [[Special:Lonelypages|Одинокі сторінки]] немає посилань ні з одної сторінки Вікімандрів. Якщо ви нічого не зробите в цьому плані, то, швидше за все, вони будуть забуті, тому що зазвичай автори ніколи не зустрічають посилань на них, а, значить, не бачать їх і не покращують. ** [[Special:Deadendpages|Тупикові сторінки]] - це ті, які ні на що не посилаються. Іноді це в порядку речей, але часто це означає, що сторінка була створена новим користувачем, який просто не знав, як додати вікі-посилання. ** [[Special:Random|Випадкова стаття]], як і передбачається з назви, перекидає вас на випадкову статтю. Зазвичай на кожній сторінці знайдеться щось, що потрібно поліпшити. *'''Вичитування'''. Це найпростіший спосіб почати допомагати Вікімандрам. Коли ви читаєте статтю, відмічайте орфографічні і граматичні помилки, друкарські помилки і т.д. Якщо ви знайшли хоча б одну, [[Wikivoyage:Як редагувати сторінку|відредагуйте сторінку]] і виправте помилку. Тепер Вікімандри ''стали ще краще'' - завдяки вам! *'''Змініть оформлення статті'''. У Вікімандрів є [[Wikivoyage:Оформлення статей |посібник з оформлення статей]], щоб зміст підносився читачам однаково, і мандрівникам було легко знайти і використовувати інформацію. Так само, як і у випадку вичитки, ви можете зробити багато корисного, приводячи оформлення або структуру статті у відповідність з [[Wikivoyage:Оформлення статей|посібником]]. Статті, які потребують зміни оформлення, звичайно є [[Wikivoyage:Міра зрілості|начерком]], якому не вистачає стандартних заголовків і розділів. *'''Займіться [[Wikivoyage:Географічна ієрархія|географічною ієрархією]]'''. Допоможіть вдосконалити ієрархію регіонів, щоб на сайті було легше орієнтуватися. *'''Оновіть статус статті'''. У Вікімандрах є [[Wikivoyage:Міра зрілості|система оцінки статей]]. Це допомагає відслідковувати стадію, на якій знаходиться стаття, і кількість статей того чи іншого рівня якості. *'''Розширюйте списки'''. Дуже корисні не дуже великі списки ресторанів, пам'яток та інших цікавих місць. Автори не завжди вказують найважливішу інформацію про визначні пам'ятки, наприклад, відсутня адреса, телефон, години роботи або ціни. Часто цю інформацію можна знайти на просторах Інтернету. (Див. [[:en:Project:Contributor research links|корисні сайти для авторів Вікімандрів]] (англ.)) *'''Перевірте статті про місця, в яких ви побували'''. Так само, як і з вашим рідним містом, знайдіть і поліпшіть статті про ваші подорожі. Перевірте, наскільки вони точні, додайте інформацію або створіть їх з нуля! *'''Не обмежуйтеся тільки тим, що ви вже знаєте'''. Ви не зобов'язані володіти інформацією з перших рук по якомусь напрямку або темі, щоб внести свій внесок у статтю! Знайдіть статті, які вимагають доопрацювання, пошукайте інформацію - в Вікіпедії, в Інтернеті або в інших джерелах - і починайте роботу над статтею. *'''Покращуйте окремі розділи'''. Не лякайтеся завдання написати статтю про країну або місто - почніть з одного розділу. Іншим буде простіше змінити або додати інформацію в уже існуючу статтю, ніж почати її з нуля. У нас є кілька зручних [[Wikivoyage:Кістяки статей|шаблонів]] для путівників, які ви можете використовувати. Навіть якщо ви зовсім трохи знаєте про тему, сміливо додайте це в статтю. У нас вже є величезний список статей - [[Wikivoyage:Міра зрілості|начерків]], яких насправді не повинно бути. Для більшості статей легко створити хоча б по парі розділів і поліпшити їх. Ви можете в цьому допомогти. *'''Допоможіть, коли це необхідно'''. Іноді люди просять допомогти з певними статтями, зображеннями або розділами на сторінці [[Wikivoyage:Потрібна допомога|Потрібна допомога]]. Поспостерігайте за цією сторінкою. *'''Подивіться, які статті потрібні'''. [[Special:Wantedpages|Необхідні статті]]: ця функція дозволяє вам подивитися, на які неіснуючі статті найбільше посилань. Це '''найкращий''' спосіб почати допомагати Вікімандрам - зробити те, що зараз найпотрібніше для Вікімандрів. *'''Переходьте по червоних посиланнях'''. Коли ви читаєте статті, посилання на статті, яких ще немає, відмічені червоним. Перейдіть по цьому посиланню і додайте трохи інформації. Ми ніколи не зможемо дати абсолютно всю інформацію, яка потрібна, - але коли ви починаєте нову статтю, ми наближаємося до цієї мети. *'''Візьміть Вікімандри з собою'''. Перед тим, як ви вирушите в подорож, постарайтеся знайти сторінки в Вікімандрах про ті місця, які ви збираєтеся відвідати. Роздрукуйте їх, або завантажте на КПК, або ще щось - загалом, візьміть їх з собою в мандрівку. Відзначайте, що в путівнику правильно, що неправильно, які важливі речі не згадані зовсім. Якщо таке місце призначення ще не описано в Вікімандрах, робіть нотатки, щоб після повернення додому створити нову статтю. *'''Приєднуйтесь до Вікіпроектів'''. При створенні путівника зустрічаються деякі завдання, які вимагають спеціальних знань і навичок. Ми створили спеціальні підпроекти, які назвали [[Wikivoyage:Вікіпроекти|Вікіпроектамі]], щоб об'єднати зусилля людей, які володіють такими талантами. Ви знаєте якусь іноземну мову? Ви можете допомогти скласти [[Розмовники|розмовник]] по цій мові. Любите малювати? Прикладіть руку до [[Wikivoyage:Картографія|створення карт]]. *'''Поширюйте Вікімандри'''. Чим більше людей будуть читати і робити внесок в Вікімандри, тим кращими вони стануть, і тим ближче ми будемо до нашої мети: створити повний, актуальний і надійний путівник по всьому світу. Існує [[:en:Project:Ways to promote Wikivoyage|багато способів (англ.)]] просувати Вікімандри, подивіться, чим ви можете допомогти. *'''Допомагайте новим авторам'''. Нові користувачі, які вносять вклад в Вікімандри, зустрічаються з безліччю питань і проблем. Ваш досвід використання Вікімандрів може істотно полегшити їм життя. Подивіться, які питання задають учасники в [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпі]] або на сторінках обговорень, і постарайтеся допомогти. Якщо ви бачите, що одне і те ж саме питання з'являється знову і знову, додайте його в часто очікувані [[Wikivoyage:Питання та відповіді|питання та відповіді]]. Найскладніші питання і теми можна навіть додати в [[Wikivoyage:Довідка|довідку]]. Якщо потрібні теми там вже є, але люди не можуть їх знайти або зрозуміти, може бути, ви зможете допомогти, поліпшивши структуру розділів допомоги. *'''Надихайте'''. Ніщо не допомагає людям відчувати себе краще, як знання того, що їх роботу цінують. Коли ви бачите хороший текст, фотографію, карту, або ще що-небудь, що вам подобається, дайте знати про це тому учаснику, який це зробив. Кілька підбадьорливих слів на сторінці обговорення статті або на сторінці обговорення учасника можуть багато значити. *'''Формуйте співтовариство'''. Наш проект дуже молодий, і ми ще не перепробували всі способи співпраці. Якщо у вас є ідеї про те, як краще працювати разом, обговоріть їх в якості [[Wikivoyage:Громадські правила|громадських правил]]. Не має значення, як довго ви є учасником: вам тільки що могла прийти думка, яка змінить хід речей на краще. У гіршому випадку ви запропонуйте щось, що не можна застосувати прямо зараз, але це теж добре. Ви також можете допомогти змінити ті правила, яких не дотримуються на даний момент. *'''Вітайте нових користувачів'''. Коли нові користувачі приходять в Вікімандри, буде добре залишити коротке вітальне повідомлення, що вводить в курс справи. Зазвичай ми чекаємо, поки користувачі не створять аккаунт і власну сторінку. Привітальні повідомлення допомагають новим авторам зрозуміти, що вони є учасниками спільноти і що в їх розпорядженні є всі інструменти для того, щоб внести свій внесок. *'''Наведіть порядок у Кнайпі'''. [[Wikivoyage:Кнайпа|Кнайпа]] - це головне місце обговорень в Вікімандрах, там завжди достатньо народу. Тому обговорення часто переміщаються з «Пивний мандрівників» в архіви або сторінки обговорень конкретних статей. Це займає всього кілька хвилин, дозволяє зробити обговорення більш ясними, і дуже просто. *'''Створіть або відредагуйте правила Вікімандрів або посібника по оформленню'''. [[Wikivoyage:Громадські правила|Громадські правила]] і [[Wikivoyage:Оформлення статей|посібник з оформлення статей]] визначають нашу спільну роботу по створенню відмінного путівника. Якщо ви працюєте над Вікімандрами і думаєте, що є способи зробити цей путівник ще краще, або що ми можемо працювати ще краще, щоб досягти наших [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|цілей]], то почніть створювати нові правила або посібники. Ми постараємося прийти до спільної точки зору, і немає абсолютної гарантії, що ваша ідея буде прийнята, але вона точно не буде, якщо ви її не запропонуєте! *'''Працюйте над МедіаВікі'''. Програмне забезпечення, яке ми використовуємо для Вікімандрів, називається [http://wikipedia.sourceforge.net/ МедіаВікі]. Якщо ви знаєте мову програмування [http://www.php.net/ PHP], поліпшення МедіаВікі дійсно допоможе Вікімандрам. Усунення помилок або додавання нових функцій допоможе іншим учасникам додати зразковий новий зміст. [[Wikivoyage:Вперед!|Вперед!]] {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:Ways to help Wikivoyage}} 3kl4txyxk5oee9iasw12z4cy6zerzyj 4 407 3213 3212 2013-03-28T01:02:57Z MF-Warburg 4 2 версії: Importing from Incubator 3213 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} Кожен користувач може створити власний обліковий запис (акаунт) користувача, щоб ідентифікувати себе на Вікімандрах. У зареєстрованих користувачів є своя сторінка, а їх ім'я користувача записується в історію зміни сторінок. У них також є можливість позначати зміни як «незначні» та додавати сторінки в список спостереження. Інші користувачі Вікімандрів можуть звертатися до зареєстрованого користувача на його сторінці обговорення. Щоб зареєструватися, перейдіть за посиланням '''[[Special:CreateAccount|Створити обліковий запис]]''' (є майже на кожній сторінці Вікімандрів в правому верхньому куті). Вам буде необхідно вибрати ім'я користувача (поле '''«Ім'я облікового запису»'''). Воно має бути коротким, унікальним і необразливими. Воно може складатися з літер, але використовувати прогалини або знаки пунктуації не рекомендується. Забороняється використовувати в імені користувача символ амперсанда (&), оскільки це зробить сторінку недоступною відразу після її створення. Ім'я користувача не можна змінити (можна, але це непросто), тому добре подумайте, яке ім'я вибрати. Вам також знадобиться пароль. Виберіть хороший пароль, в якому використовуються букви, цифри та знаки пунктуації. Введіть пароль у поля '''Пароль''' і '''Повторний набір пароля'''. Якщо хочете, можете ввести адресу електронної пошти в поле '''Електронна пошта'''. ЇЇ вказувати необов'язково, але вона буде необхідна для відновлення пароля. Також це дасть змогу іншим користувачам зв'язатися з вами, при цьому ваша адреса електронної пошти буде прихована для всіх користувачів. Дивіться також нашу '''[[Wikivoyage:Політика конфіденційності|політику конфіденційності]]'''. Деколи (але дуже рідко) адміністраторам Вікімандрів може знадобитися зв'язатися з Вами, тоді наявність електронних адрес користувачів дуже допомагає. Після реєстрації можна змінити свій пароль, адресу електронної пошти і деякі інші параметри можна в розділі '''Налаштування'''. == Про себе == Якщо ви зареєструвалися, ви можете написати щось про себе на своїй сторінці користувача. Інші користувачі, можливо, захочуть поспілкуватися з вами або задати запитання. {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:How to create a user account}} tqa3zyifd95mfyo360ijzcut5124u5b 4 408 17585 3215 2018-01-19T10:12:00Z RLuts 5 17585 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} '''Копіювання текстів з Вікіпедії в Вікімандри допустимо з точки зору авторського права, але зазвичай неоптимально з точки зору змісту статей та їх стилю''' Багато учасників намагаються копіювати статті Вікіпедії в Вікімандри. Формально це допустимо в рамках нашої [[Wikivoyage:Копілефт|ліцензії]], однак є кілька міркувань, які потрібно мати на увазі: *'''Вікімандри (Wikivoyage) - не енциклопедія'''. Це означає, що далеко не будь-яка інформація, розміщена в Вікіпедії, годиться для Вікімандрів. Статті Вікіпедії намагаються дати всебічний і енциклопедичний опис міста чи пам'ятки. Вікімандри [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|розраховані на мандрівників]], які хочуть отримати лише коротку інформацію про історію та поточний стан міста і його пам'яток. *'''Вікімандри - не довідник'''. Звичайно, Вікіпедія - теж не довідкове видання, але там цілком природно перечислити всю можливу інформації про маршрути міського транспорту, список пам'ятників, меморіальних дощок, адміністративних районів та інших нудних речей. У Вікімандрах все це ''абсолютно не потрібно''. * Читачам Вікімандрів найважливіше знати, '''які є в місті пам'ятки''' (що в них цікавого, навіщо до них їхати, на що звертати увагу), і отримати '''практичну інформацію''' (адреси, години роботи, ціни). Статті Вікіпедії пишуться з абсолютно інших позицій, тому їх вміст часто не відповідає [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|інтересам мандрівника]] і, отже, не підходить для Вікімандрів. *'''Путівник і енциклопедія - зовсім різні літературні жанри'''. Путівник повинен бути написаний у [[Wikivoyage:Стиль|живому стилі]]. Ми не прагнемо до суворих формулювань і не використовуємо довгі офіційні назви. Наші тексти повинні бути легкими і приємними для читання. Вони повинні мотивувати мандрівників поїхати в нове місто і допомогти їм побачити там щось цікаве. *'''Вікімандри розраховані на використання як в електронному, так і в друкованому вигляді'''. Для нас також дуже важливо оффлайнове використання, оскільки в подорожі не завжди легко знайти інтернет. З цієї причини ми не пишемо окремі статті про кожну пам'ятки і намагаємося зібрати всю потрібну інформацію в одній статті. З тієї ж самої причини ми не включаємо в путівники ту інформацію, яка могла б бути корисна лише вузькому колу мандрівників (магазини будматеріалів, музичні школи, фотоательє і т.д.) - для більшості читачів подібні відомості лише ускладнять використання наших путівників. * Якщо ви хочете скористатися '''зображеннями зі статей Вікіпедії''', подивіться, де саме ці зображення розміщені. Всі файли з [[:commons:Main Page|Вікісховища]] можуть бути безпосередньо вставлені в Вікімандри. Якщо ж зображення завантажене локально, прочитайте наші [[Вікімандри:Зображення|правила щодо використання зображень]] і подумайте, чи варто використовувати такий файл в Вікімандрах. Таким чином, '''пряме копіювання текстів з Вікіпедії в Вікімандри просто не має сенсу'''. Ви можете використовувати матеріали Вікіпедії як одне з джерел інформації, але практично будь-який взятий звідти текст вимагає переробки і, можливо, доповнення на основі інших джерел і вашого особистого досвіду. Пам'ятайте, що на відміну від Вікіпедії Вікімандри вітають оригінальні дослідження, тому виходьте із будинку, подорожуйте і доповнюйте наші путівники. Не намагайтеся створити їх простим копіюванням статей з одного сайту на інший - нічого корисного з цього не вийде! Зазвичай ми не вказуємо джерела інформації або пишемо про них на сторінці обговорення статті. Зрозуміло, це відноситься лише до оригінальних текстів. Якщо ваша робота в значній мірі опирається на статті Вікіпедії, вкажіть це за допомогою [[:en:Template:Wikipedia|спеціального шаблону]] з тим, щоб задовольнити вимогам ліцензії CC-BY-SA. == Див також == * [[Wikivoyage:Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії|Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії]] * [[Wikivoyage:До чого прагнути і чого уникати|До чого прагнути і чого уникати]] * [[Wikivoyage:Мандрівник насамперед|Мандрівник насамперед]] * [[Wikivoyage:Зображення|Зображення]] {{ОА|мова=ru|стаття=Wikivoyage:Как использовать материалы из Википедии}} rv977zecfxpsqiag8dp0vgm6uy30b71 4 409 36513 34733 2025-02-11T18:39:03Z 212.90.33.117 36513 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} &nbsp;[[Вікімандри:Вперед!|Ви]] можете '''редагувати''' будь-яку статтю Вікімандрів, натиснувши на посилання «Редагувати» у верхній частині сторінки. Ви побачите в браузері поле для введення тексту з поточним змістом сторінки, відформатованому відповідно до [[Вікімандри:Розмітка Вікі|розмітки Вікі]]. Ви можете як завгодно змінювати сторінку, але все, що ви додасте, ''має'' відповідати [[Вікімандри:Копілефт|копілефту]] Вікімандрів. Нам буде простіше, якщо ви будете дотримуватися наших [[Вікімандри:Правила та поради|правил]] і нашого керівництва з [[Вікімандри:Оформлення статей|оформлення статей]], але нехай це не відбиває у вас бажання [[Вікімандри:Вперед!|редагувати сміливо]]. Важливіше додати ''щось суттєве'', аніж не додавати, бо не вмієте зробити це ''бездоганно''. Ме мікварс Сакартвело!) Me mikvars Saqartvelo!) Я люблю Грузію!) == Попередній перегляд і збереження сторінки == Щоб переглянути, як виглядатимуть ваші зміни, натисніть '''Попередній перегляд''', яка ''не запише сторінку''. Зробіть попередній перегляд перед збереженням сторінки, щоб переконатися, що ваші зміни виглядають правильно. Якщо ви задоволені змінами, натисніть '''Зберегти сторінку'''. Кнопка '''Показати зміни''' покаже ваші зміни поруч із вихідним текстом, дозволяючи їх порівняти. Ви можете скасувати своє редагування, клацнувши посилання '''Скасувати''', а посилання '''Довідка про редагування''' приведе вас сюди. Нижче поля для редагування тексту статті є невелике поле '''Короткий опис змін'''. Воно призначене для коротких коментарів про те, що ви зробили в статті, таких як «додав деталі про готелі Турист». Вони допоможуть людям, що читають сторінки [[Special:RecentChanges|Нові редагування]] або '''Історія сторінки''', швидше побачити, що ви змінили. Якщо ви внесли зміни, але не бачите їх, варто подивитися сторінку [[Special:RecentChanges|Нові редагування]], так як, можливо, хтось відкотив назад ваші зміни і пояснив причину. == Використання чекбоксів == Якщо ви [[Вікімандри:Як зареєструватися|зареєструвалися]] і увійшли в систему під своїм обліковим записом, ви побачите чекбокс '''Незначна зміна'''. Він дозволяє помітити редагування як «незначне». Користь його використання в тому, щоб учасники, що переглядали історію сторінки або свіжі редагування, могли відфільтрувати незначні зміни. Вам самим вирішувати, які правки є «незначними» - зазвичай це виправлення орфографії, пунктуації та форматування, а зміни в змістовній частині такими не є. Чекбокс '''Спостерігати за цією сторінкою''' додає цю статтю до вашого [[Special:Watchlist|списку спостереження]]. Будь-яка зміна статті або її сторінки обговорення, зроблене вами або кимось іншим, відобразиться у вашому списку спостереження, дозволяючи вам відстежувати статтю. Якщо ви хочете, щоб ці чекбокси були відзначені за замовчуванням, це можна зробити на вашій сторінці [[Special:Preferences|налаштувань]]. == Створення нової статті == Якщо ви створюєте нову статтю з чистого аркуша, будь ласка, використовуйте наші '''[[Вікімандри:Кістяки статей|кістяки]]''', які допоможуть організувати інформацію в статті і нададуть їй змістовний вигляд. Див. [[Вікімандри:Як створити нову статтю]] для додаткової інформації. == Див.також== * [[Вікімандри:Розмітка Вікі]] * [[Вікімандри:Довідка]] 95hvr0pbkzaxlayew9nei9apm21n8vr 4 410 23062 8940 2019-03-15T03:32:57Z Mykola Swarnyk 278 /* Хоч що-небудь краще, ніж нічого */ 23062 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} === Чи потрібно створювати нову статтю === Спочатку переконайтеся, що в Вікімандрах ще немає тієї статті, яку ви хочете створити. Для цього використовуйте поле «Пошук» у верхньому правому кутку сторінки і уважно перегляньте всі результати пошуку: можливо, статті з такою назвою і не повинно бути в проекті, а коротка інформація про об'єкт, що вас цікавить, вже знаходиться в якій-небудь іншій статті. В Вікімандрах діють спеціальні [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|правила]], що визначають, в яких випадках потрібно створювати нову статтю. Ми ''не пишемо окремих статей'' про визначні пам'ятки, готелі, ресторани, а також про річки, моря та інші географічні об'єкти. Стаття про селища або міста потрібна тільки в тому випадку, якщо там дійсно є на що подивитися. Зверніть також увагу на [[Вікімандри:Куди помістити|невеликий посібник]], що пояснює, в який розділ статті поміщати інформацію. Може бути, те, про що ви хочете написати, більше підійде для існуючої статті — тоді немає сенсу створювати нову. === Як створити сторінку === В Вікімандрах немає кнопки «Створити нову сторінку». Це не помилка, а задум розробників: нові сторінки не повинні існувати самі по собі у відриві від вже існуючих. Кращий спосіб почати нову сторінку — перейти по червоному посиланню з будь-якої існуючої сторінки. Ми радимо почати з [[Головна сторінка|Головної сторінки]] і побродити по сайту (по посиланнях «та інші…») або скористатися пошуком, щоб знайти статтю, яка повинна посилатися на вашу нову сторінку. Наприклад, якщо ви збираєтеся писати про якесь місто, пошукайте путівник по країні або області, де розташоване це місто, і перейдіть по червоному посиланню на місто — або додайте таке посилання самостійно, а потім перейдіть по ньому. Щоб створити в тексті існуючої статті посилання на нову сторінку, [[Вікімандри:Як редагувати сторінку|відкрийте статтю на редагування]] і додайте в текст статті назву нової сторінки в подвійних квадратних дужках, <nowiki>[[подібно до цього]]</nowiki>. Збережіть зміни: на сторінці з'явиться червоне посилання на назву, яку ви вказали в квадратних дужках. Вибрати правильну назву вам допоможуть наші [[Вікімандри:Іменування статей|правила іменування статей]]. Зверніть увагу, що будь-яка нова стаття повинна бути ''вбудована в нашу [[Вікімандри:Географічна ієрархія|географічну ієрархію]]''. Якщо виникають проблеми з географічною прив'язкою, то ви, швидше за все, намагаєтеся створити новий [[Маршрути|маршрут]] або статтю на [[Загальні теми|загальну тему]]. Не створюйте такі статті, поки не ознайомитеся з основними правилами проекту, і краще обговоріть свій задум в [[Вікімандри:Кнайпа|Кнайпі]], перш ніж переходити до його реалізації. Нові статті зазвичай створюються в «основному просторі імен» — іншими словами, в заголовку статті має бути лише назва міста, регіону або тієї природної пам'ятки, про яку ви вирішили написати. В принципі, ви також можете створювати шаблони (простір імен Шаблон:) і метастатті (простір імен Wikivoyage:), але краще не робіть цього до тих пір, поки повністю не розберетеся в структурі і [[Вікімандри:До чого прагнути і чого уникати|завданнях проекту]]. Ніколи ''не створюйте нові категорії'', адже вони [[Вікімандри:Категорії|не використовуються в Вікімандрах]]. === Що написати в першу чергу === Після переходу по червоному посиланню відкриється порожнє поле редагування нової статті. Над цим полем розташовані 6 посилань на шаблони основних типів статей: ''Завантажити шаблон: Країни · Регіону · Міста · Національного парку · Маршруту · Розмовника''. Першим ділом клацніть на одне з цих посилань, щоб додати відповідний шаблон. Розділи шаблону служать «кістяком» путівника і дозволяють розмістити вашу інформацію [[Вікімандри:Куди помістити|саме там, де потрібно]]. Докладна інформація про структуру статей наведена в розділі [[Вікімандри:Кістяки статей|Кістяки статей]]. '''Карти та ілюстрації.''' За дуже рідкісними винятками всі наші зображення розміщуються на [[:commons:Головна сторінка|Вікісховищі]]. Перед додаванням зображення уважно прочитайте [[Вікімандри:Зображення|відповідний посібник]]. '''Ніколи не завантажуйте файли локально, якщо не впевнені в тому, що це дійсно необхідно.''' === Хоч щось краще, ніж нічого === Вам зовсім не потрібно старатися охопити всю тему за один раз. Цілком природно почати з начерку статті, а потім поступово додавати ті відомості, які вам цікаві. Якщо ви створили начерк, інші учасники можуть наслідувати ваш приклад і допомогти в роботі над статтею. Хоч щось краще, ніж нічого, тому [[Вікімандри:Вперед!|Дійте!]] {{Перекладено|мова=en|стаття=Wikivoyage:How to start a new page}} __NOTOC__ bc3kp32idoylo6qslfe31erzwpfg979 14 412 5584 3246 2013-04-09T22:05:29Z RLuts 5 додана [[Категорія:Технічні категорії]] з допомогою [[ВП:HC|HotCat]] 5584 wikitext text/x-wiki Ця категорія призначена для сторінок, вилучення яких не вимагає обговорення. [[Категорія:Технічні категорії]] nfr4hzwrfpbp0k79qid0d42uiw7hyt1 10 426 3293 3292 2013-03-28T08:20:59Z Voll 30 Видалив текст з інкубатору 3293 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{[[Template:{{{1}}}|{{#if:{{{2|}}}|{{{2}}}|{{{1}}}}}]]{{#if:{{{param|}}}|{{!}}{{{param}}}|}}<!-- -->}}</includeonly><noinclude> This is a template for a '''t'''emplate '''l'''ink, e.g. <code><nowiki>{{tl|unsigned}}</nowiki></code> gives {{tl|unsigned}}. [[Категорія:Шаблони|Tl]] </noinclude> kvcxxv1qmty0oybjqv960q91nwqvcvo 10 433 30334 30333 2021-02-25T13:03:02Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/46.211.12.159|46.211.12.159]] ([[User talk:46.211.12.159|обговорення]]) до зробленого [[User:Dimon2711|Dimon2711]] 23457 wikitext text/x-wiki == Ласкаво просимо == Вітаємо, '''{{PAGENAME}}'''! Ласкаво просимо до [[Вікімандри:Про Вікімандри|Вікімандрів]]! Щоб полегшити Вам перші кроки в роботі над нашим проектом, ми зібрали в одному розділі посилання на [[Вікімандри:Довідка|всі важливі правила й інші довідкові матеріали]]. Зверніть особливу увагу на правило [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|«Що заслуговує власної статті»]], [[Вікімандри:Географічна ієрархія|принципи географічної ієрархії]] та [[Вікімандри:Кістяки статей|вимоги до структури наших путівників]]. Якщо після прочитання правил та матеріалів довідки у Вас залишилися запитання, поставте їх в [[Вікімандри:Кнайпа|Кнайпі]]. Ви можете занести себе в [[Вікімандри:Вікімандрівники за місцем знахождення|список учасників за місцем знаходження]], щоб інші учасники знали, звідки Ви, і зверталися за потреби. [[Вікімандри:Вперед!|Вперед!]]<noinclude> ---- '''Синтаксис:''' Ви можете вітати нових учасників, використовуючи цей шаблон з синтаксисом: <nowiki>{{підст:привітання}}</nowiki> або <nowiki>{{subst:welcome}}</nowiki>. Також не забудьте підписатися чотирма тильдами (<nowiki>~~~~</nowiki>). [[Категорія:Шаблони|Welcome]] </noinclude> qe9qespgr9ujc7rc2gcjmn4406he9iv 10 435 3352 2013-03-28T10:33:53Z Voll 30 Перенаправлено на [[Шаблон:Welcome]] 3352 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблон:Welcome]] 4hsk1y8kkawmgyqgh3fp1ge3rp36m3n 10 436 17673 17672 2018-01-22T08:50:06Z Dcljr 22 remove useless 'height' attribute from 'div'; open small 17673 wikitext text/x-wiki <div style="background-color:#FFE2E0; width:70%; margin: 0 auto; padding: 5px; border: 3px solid #CC0000; text-align:center;"> <span style="float:left; width:70px; display:block;">[[Файл:Dialog-warning.svg|70px|безрамки|ліворуч]]</span> '''Ця сторінка є кандидатом на вилучення.'''<br> Якщо Ви бажаєте ознайомитися із обговоренням з цього приводу, відвідайте сторінку:<br> <small>[[m:voy:uk:Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення|Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення]]. Див. також: [[m:voy:uk:Вікімандри:Що заслуговує власної статті|Що заслуговує власної статті]].</small> </div><includeonly>[[Категорія:Статті-кандидати на вилучення]]</includeonly><noinclude> [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> m39qltfp7sqkhv1lx4vv3599oh2yj1u 10 439 25750 17674 2019-10-27T04:02:08Z Eihel 4022 span in the right place 25750 wikitext text/x-wiki <div style="background-color:#FFE2E0; width:70%; margin: 0 auto; padding: 5px; border: 3px solid #CC0000; text-align:center;"> <span style="float:left; width:70px; display:block;">[[Файл:Dialog-warning.svg|70px|безрамки|ліворуч]]</span> '''Ця сторінка запропонована до швидкого вилучення. Вказана причина:'''<br /> '''''{{{1|Причина не вказана}}}'''''<br /> <small>Адміністраторам: прохання ретельно перевірити [[m:voy:uk:Спеціальна:Посилання сюди/{{#switch:{{NAMESPACE}} |{{ns:0}}={{PAGENAME}}|#default={{NAMESPACE}}:{{PAGENAME}}}}|посилання на цю статтю]] та <span class="plainlinks">[http://uk.wikivoyage.org/w/index.php?title={{#switch:{{NAMESPACE}} |{{ns:0}}={{PAGENAMEE}}&action=history |#default={{urlencode:{{NAMESPACE}}:{{PAGENAMEE}}&action=history}}}} історію сторінки]</span></small> </div><includeonly>[[Категорія:Статті до швидкого вилучення]]</includeonly><noinclude> [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> bcomt9dngcyhnmrebojg7ek2qzcd36m 8 450 3393 3390 2013-03-28T12:32:10Z Vogone 11 Vogone перейменував сторінку з [[Користувач:Base/Mediawiki:Newarticletext]] на [[MediaWiki:Newarticletext]] без створення перенаправлення 3393 wikitext text/x-wiki {{Newarticletext}} 61cyawan60twz30gjdt7fuohic5ef5k 8 451 3395 3391 2013-03-28T12:33:08Z Vogone 11 Vogone перейменував сторінку з [[Користувач:Base/MediaWiki:Grouppage-uploader]] на [[MediaWiki:Grouppage-uploader]] без створення перенаправлення 3395 wikitext text/x-wiki Project:Завантажувачі e2708yggxchfud3tgm99rnw3p8cs8by 12 457 3408 2013-03-28T13:24:28Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Довідка]] 3408 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Довідка]] 2tbvijf8vyh4a9krvgupcun2tt8jon9 10 458 4611 3422 2013-04-01T16:41:29Z RLuts 5 4611 wikitext text/x-wiki [[Файл:Redirectltr.png|#REDIRECT]]<span class="redirectText" id="softredirect">[[:{{{1}}}|{{{2|{{{1}}}}}}]]</span><br /><span style="font-size:85%; padding-left:52px;">Ця сторінка&nbsp;— [[m:М'яке перенаправлення|м'яке перенаправлення]].</span><includeonly>{{#ifeq:{{{category|¬}}}|¬|[[Категорія:М'які перенаправлення|{{PAGENAME}}]]}}</includeonly><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> q7gt8jaruav8jg9ydkmextih3olkez4 10 460 6508 6507 2013-05-13T04:47:16Z RLuts 5 6508 wikitext text/x-wiki <includeonly><div style="margin: 0 auto; width: 60%; text-align:center; border: #ddd 1px solid; padding: 10px"> [[Файл:Crystal Clear action run.png|70px|безрамки|ліворуч]] '''Цей користувач є [[Вікімандри:Боти|ботом]], оператором якого є [[User:{{{1}}}|{{{1}}}]] ([[User talk:{{{1}}}|обговорення]]).''' Це автомат, чи, радше, напівавтомат для виконання повторюваних редагувань, які зазвичай нерозумно робити вручну. </div></includeonly><noinclude> == Використання == <pre>{{bot|Botmaster}}</pre> {{bot|Botmaster}} [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> k5yxq0dpbvmxsbqj2bpiyu43xrsbhty 14 467 12000 11881 2013-11-09T10:15:27Z Voll 30 12000 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Розмовники]] 1q81176i9bhlykyct3rc719yd0dpydv 0 469 37041 37040 2025-04-13T20:08:18Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37041 wikitext text/x-wiki {{geo|49.06580|33.41004|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Свято-Пантелеймонська церква (Кременчук).JPG | caption=Свято-Пантелеймонська церква | city=Кременчук | citylocal= | map= | arm= | population=224 800 (2013) | callingcode= }} '''Кременчук''' — місто обласного підпорядкування в [[Полтавська область|Полтавській області]] України, адміністративний центр Кременчуцького району. == Зрозуміти == Населення міста — 222 тисячі осіб (2017). За цим показником займає 29 місце в Україні. Розташований у зоні помірного континентального клімату в межах Придніпровської низовини й середньої течії річки Дніпра на лівому та правому її берегах, у центральній частині України на відстані 115 км від обласного центру міста Полтави й 290 км від столиці України міста Києва. Територія становить 9600 га.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Адміністративно місто поділене на два райони: Автозаводський (лівобережна частина) та Крюківський (правобережна та частково лівобережна).[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Кременчук — великий індустріальний центр Полтавщини. На сьогодні у місті функціонує 86 промислових підприємств, 58 будівельних організацій різних форм власності та близько 14 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} За рейтингом регіонів, міст та районів України, який проводить недержавний аналітичний центр «Інститут Реформ», Кременчук займає 8-ме місце із 494 територій України.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} За економічними показниками він займає 15-те місце серед 45 великих міст України.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Загальна сума від зборів та податків, зібраних у Кременчуці та районі за перші 11 місяців 2011 року — 9,2 мільярда гривень.[http://www.telegraf.in.ua/kremenchug/2011/12/10/v-kremenchuge-sobrali-92-milliarda-griven-nalogov-za-11-mesyacev-etogo-goda_10019086.html] == Як дістатись == === {{Літаком}} === Прямих рейсів немає. Можна долетіти до Києва, або Запоріжжя та звідти приїхати автобусом або поїздом. === {{Потягом}} === Купити квитки можна електронно через інтернет-сервіс замовлення квитків від АТ «Укрзалізниця» https://booking.uz.gov.ua/{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {| class="wikitable" !Номер поїзда !Маршрут !Перiодичнiсть з початкової станції маршруту !Час приб. !Час вiдпр. !Прибуття на кінцеву станцію |- |760 |Бахмач Кременчук |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків |17:50 | |17:50 |- |961 безпересадковий вагон |Гадяч Ім.сергієнка Н.і. Кременчук |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків |17:50 | |17:50 |- |792 |Київ Кременчук |цілий рік щоденно |22:50 | |22:50 |- |128 |Ковель Харків |цілий рік по парних, при двох непарних 28,30,2 |06:23 |06:53 |12:09 |- |92 безпересадковий вагон |Кременчугк Новоолексіївка |2/02-24/03/2018 по парних; 21,23/03/2018; з 25/03/2018 по непарних | |15:16 |07:20 |- |92 безпересадковий вагон |Кременчук Москва |2/02-18/03/2018 по парних; з 21/03/2018 по непарних ; будьте уважні, двері по ст.харків зачиняються о 20:45, потім митний і паспортний контроль! | |15:16 |09:52 |- |791 |Кременчук Київ |цілий рік щоденно | |00:07 |05:09 |- |760 |Кременчук Бахмач |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків | |00:45 |07:22 |- |760 безпересадковий вагон |Кременчук Гадяч Ім.сергієнка Н.і. |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків | |00:45 |07:27 |- |19 безпересадковий вагон |Москва Кременчук |3-15/03/2018 по непарних |14:29 | |14:29 |- |19 безпересадковий вагон |Москва Кременчук |1/02-19/03/2018 по непарних (крім 3-15/03/2018); з 22/03/2018 по парних |14:29 | |14:29 |- |82 безпересадковий вагон |Новоолексіївка Кременчугк |3-15/03/2018 по непарних |14:29 | |14:29 |- |82 безпересадковий вагон |Новоолексіївка Кременчугк |1/02-25/03/2018 (крім 3-15/03/2018) по непарних; 22,24/03/2018; з 26/03/2018 по парних |14:29 | |14:29 |- |8 |Одеса Харків |з 23/01/2018 по непарних, при двох непарних 29,31,3; відмінено 21/03/2018 |04:35 |04:40 |08:35 |- |60 («ЧАЙКА») |Одеса Харків |цілий рік щоденно, крім 20/03/2018 |03:15 |03:40 |08:20 |- |60 («ЧАЙКА») |Одеса Харків |20/03/2018 |03:15 |03:40 |08:20 |- |7 |Харків Одеса |з 22/01/2018 по парних (крім 2-14/03/2018), при двох непарних 28,30,2; відмінено 20/03/2018 |01:37 |01:42 |08:53 |- |59 («ЧАЙКА») |Харків Одеса |з 25/12/2017 щоденно, крім 2-15/03, 20/03/2018 |21:45 |22:07 |06:28 |- |7 |Харків Одеса |2-14/03/2018 по парних |01:37 |01:42 |08:53 |- |59 («ЧАЙКА») |Харків Одеса |2-15/03/2018 щоденно |21:45 |22:07 |06:28 |- |59 («ЧАЙКА») |Харків Одеса |20/03/2018 |21:45 |22:07 |09:03 |- |375 |Харків Херсон |з 25/12/2017 щоденно, крім 2-15/03/2018 |01:06 |01:28 |13:40 |- |375 |Харків Херсон |2-15/03/2018 щоденно |01:06 |01:28 |13:40 |- |127 |Харків Ковель |15/02-15/03/2018 по непарних |20:39 |21:09 |13:32 |- |127 |Харків Ковель |з 25/12/2017 по непарних (крім 15/02-15/03/2018), при двох непарних 29,31,3 |20:39 |21:09 |13:32 |- |375 |Херсон Харків |цілий рік щоденно |03:47 |04:15 |10:12 |} === {{Автомобілем}} === З різних міст добиратися можна по-різному, а тому краще звіритися с гугл картами. === {{Автобусом}} === Ознайомитися з розкладом автобусного сполучення з Кременчуком та купити квитки можна через інтернет-ресурс http://bus.com.ua/ та сайт Обласного підприємства автобусних станцій «ПолтаваАвтоТранс» [http://avtovokzal.pl.ua/home http://avtovokzal.pl.ua] === {{Кораблем}} === Великі кораблі тут не плавають. == Транспорт == Міський транспорт представлено тролейбусами (2 грн.), автобусами (4 грн) та маршрутними таксі (6 грн). Детальний маршрут: https://www.eway.in.ua/ru/cities/kremenchuk/routes {| class="wikitable sortable" !№ !Кінцева А !Кінцева Б !Відстань, км !Вартість, грн (лютий 2018) |- |1 |Центральний ринок |Вул. Юрія Кондратюка |8,08 |3 |- |2 |Артилерійські склади (місцевість Щемилівка) |Вул. Правобережна (місцевість Раківка) |8,88 |5 |- |2в |Артилерійські склади |Вул. Лейтенанта Дніпрова (місцевість Раківка) |11,42 |5 |- |3а |Автомобільний ринок |Кохнівський хлібозавод (місцевість Велика Кохнівка) |12,21 |5 |- |3б |Придніпровський ринок |Вул. Молодіжна |11,76 |5 |- |3в |Автомобільний ринок |Вул. Молодіжна |16,95 (прямий маршрут)/13,56 (обернений) | |- |9 |Пров. Раскової |Вул. Академіка Герасимовича |10,04 |5 |- |10 |Центральний ринок |місцевість Млинки-Лашки |9,94 |3 |- |11 |Вул. Маршала Говорова |297-й квартал |14,02 |5 |- |13 |Виправна колонія 69 |Вул. Перемоги |9,45 |5 |- |14 |Вул. Мічуріна |Гранітний кар'єр |12,14 |5 |- |15 |Річковий вокзал |Нафтопереробний завод |15,53 |5 |- |15б |Вул. Молодіжна |Річковий вокзал |16,12 |5 |- |16 |Вул. Олексія Древаля |Вул. Коцюбинського |12,2 |5 |- |16а |Вул. Олексія Древаля |Вул. Коцюбинського |12,25 |5 |- |16б |Вул. Олексія Древаля |Вул. Молодіжна |12,16 |5 |- |17 |Вул. Юрія Кондратюка |Вул. Молодіжна |17,39 |5 |- |18 |Центральний ринок |Дитяча лікарня |9,88 |5 |- |24 |Центральний ринок |С. Соснівка |8,88 |3 |- |25 |Вул. Правобережна |Вул. Молодіжна |17,77 |5 |- |28 |Вул. Мічуріна |Вул. Воїнів-Інтернаціоналістів |16,94 |5 |- |30 |Центр |Вул. Миру |8,88 |5 |- |231 |Автомобільний ринок |С. Піщане |13,57 |5 |} === Відстані до різних міст === {| class="toccolours" align="center" style="text-align:center" ! colspan="10" |Відстань від Кременчука до різних міст (автошляхами) |- | | | |[[Файл:Flag_of_Poland.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Poland.svg|межа|20x20пкс]] [[Варшава]] ~ 1084 км [[Київ]] ~ 302 км [[Черкаси]] ~ 178 км |[[Файл:Flag_of_Russia.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg|межа|20x20пкс]] [[Санкт-Петербург|Ст-Петербург]] ~ 1481 км [[Файл:Flag_of_Russia.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg|межа|20x20пкс]] [[Москва]] ~ 985 км [[Файл:Flag_of_Belarus.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Belarus.svg|межа|20x20пкс]] [[Мінськ]] ~ 822 км |[[Суми]] ~ 289 км [[Харків]] ~ 263 км [[Полтава]] ~ 116 км | | | |- | | | |[[Файл:Flag_of_France.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_France.svg|межа|20x20пкс]] [[Париж]] ~ 2610 км [[Файл:Flag_of_Austria.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Austria.svg|межа|20x20пкс]] [[Відень]] ~ 1625 км [[Львів]] ~ 842 км |[[Файл:Compass_Rose_English_North.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Compass_Rose_English_North.svg|центр|150x150пкс|Роза вітрів]] |[[Луганськ]] ~ 558 км [[Файл:Flag_of_Russia.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg|межа|20x20пкс]] [[w:Волгоград|Волгоград]] ~ 1023 км [[Файл:Flag_of_Kazakhstan.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Kazakhstan.svg|межа|20x20пкс]] [[w:Астана|Астана]] ~ 3396 км | | | |- | | | |[[Кропивницький]] ~ 131 км [[Одеса]] ~ 457 км [[Файл:Flag_of_Moldova.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Moldova.svg|межа|20x20пкс]] [[Кишинів]] ~ 467 км |[[Херсон]] ~ 337 км [[Сімферополь]] ~ 542 км |[[Дніпро]] ~ 163 км [[Запоріжжя]] ~ 249 км [[Донецьк]] ~ 415 км | | | |- ! colspan="10" | |} == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * {{listing | name=Музей військової техніки під відкритим небом | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Миру | lat= | long= | directions=Маршрутка №30, зупинка парк Миру | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=безкоштовно | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-09-04 | content= }}Не дивуйтеся, коли в парку Миру побачите справжній танк і винищувач. Ви потрапили в Музей військової техніки під відкритим небом. Серед експонатів — знаменита «Катюша», артилерійські знаряддя, винищувач Міг-31 та інше. === Музеї === [[Файл:Педагогічно-меморіальний музей А. С. Макаренка.jpg|міні|Педагогічно-меморіальний музей А. С. Макаренка]] * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Краєзнавчий музей |alt = |address =вул. Жовтнева 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }}Відкрито 26 вересня 1975 року. У музеї представлено природниче та історичне краєзнавство. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в області. Фонди музею налічують понад 60 тис. експонатів, є наукова бібліотека, де працюють студенти, учні, опрацьовують архівні матеріали фахівці. Бібліотечний фонд становить 7500 одиниць. Кременчуцький краєзнавчий музей є методичним центром для відомчих музеїв на великих підприємствах міста. Кожен рік музей приймає понад вісімдесят тисяч відвідувачів, серед яких — гості нашого міста з близького та далекого зарубіжжя. У музеї знаходиться дванадцять залів, дві з яких — виставкові. У музеї висвітлено геологічну історію Кременчуцького району, його флору та фауну -Зала дореволюційної історії -Зала Другої світової війни. * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Музей А. С. Макаренка|alt = |address =вул. Макаренка 44 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Міська картинна галерея |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Картинна галерея Наталії Юзефович |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Палаци культури === [[Файл:Міський_палац_культури_(Кременчук).jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA).jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|[[w:Кременчуцький_міський_палац_культури|Кременчуцький міський палац культури]]]] Осередками культури у Кременчуці є палаци культури. Найбільшим є [[w:Міський_палац_культури_(Кременчук)|Міський палац культури]]. Завдяки потужностям&nbsp;— площам і технічному оснащенню він якнайкраще пристосований для проведення культурних та суспільних заходів&nbsp;— [[w:Концерт_(захід)|концертів]], виставок, ярмарок, аукціонів різноманітного профілю. Крім цього у палаці розміщено 26 гуртків народної самодіяльності, 8 з яких носять звання «народних». На його сцені гастролюють театральні трупи з різних міст України та ближнього зарубіжжя, проходять всі виступи фольклорних колективів, зірок естради. Тут же проходять різноманітні інші заходи, акції, шоу, торговельні виставки тощо (наприклад, саме у палаці відбувалися кастинги до популярних телепроектів каналу [[w:СТБ|СТБ]] талант-шоу [[w:Україна_має_талант|Україна має талант]] під своєрідною назвою «Кременчук має талант»). Окрім міського ПК є ще чотири [[w:Палац_культури_«Кредмаш»|Палац культури «Кредмаш»]], [[w:Палац_культури_«КрАЗ»|Палац культури «КрАЗ»]], [[w:Палац_культури_імені_Івана_Федоровича_Котлова_(Кременчук)|Палац культури ім. І.&nbsp;Ф.&nbsp;Котлова]], [[w:Палац_культури_«Нафтохімік»_(Кременчук)|Палац культури «Нафтохімік»]]. На їх базі діють безліч<!-- що? --> гуртків. Також діє [[w:Кременчуцький_міський_центр_культури_і_дозвілля|Міський центр культури і дозвілля]]. === Кінотеатри === * Кінотеатр у ПК «Нафтохімік» * Кінотеатр у ТРК «Галактика» === Бібліотеки === [[Файл:Центральна_міська_бібліотека_(Кременчук)_(панорама).jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_(%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA)_(%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0).jpg|праворуч|міні|500x500пкс|[[w:Центральна_міська_бібліотека_імені_Максима_Горького_(Кременчук)|Центральна бібліотека для дорослих ім. О.&nbsp;М.&nbsp;Горького]] на [[w:Європейська_вулиця_(Кременчук)|Європейській вулиці]]]] У місті працюють 2 комунальні централізовані бібліотечні системи для дорослих та дітей (20 філій) Крім комунальних бібліотек діють: * 8 науково-технічних бібліотек * 7 бібліотек навчальних закладів різних рівнів акредитації * 7 бібліотек системи профтехосвіти * 33 шкільних бібліотек * 4 спеціалізовані бібліотеки === Музеї та галереї === Діють два комунальні музеї: * [[w:Кременчуцький_краєзнавчий_музей|Краєзнавчий музей]] * [[w:Педагогічно-меморіальний_музей_А._С._Макаренка|Музей А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка]] Також працюють 5 громадських народних музеїв. За роки Незалежності у місті відкрилися Центр культури і дозвілля, [[w:Кременчуцька_міська_художня_галерея|Міська картинна галерея]], [[w:Картинна_галерея_Наталії_Юзефович|Картинна галерея Наталії Юзефович]]. === Парки === Зелені насадження Кременчука, згідно з даними міського управління житлово-комунального господарства, займають площу 3440 га, з них загального користування&nbsp;— 480 га. На одного жителя припадає близько 15 м² зелених насаджень, що втричі менше норм затверджених Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Зелену зону міста утворюють 8 парків, 8 скверів, 3 бульвари, зелена зона вздовж набережної. Два парки міста входять до пам'яток садово-паркового мистецтва ([[w:Придніпровський_парк_(Кременчук)|Придніпровський парк]] та [[w:Міський_сад_(Кременчук)|Міський сад]]). Наразі готуються документи щодо внесення [[w:Парк_Миру_(Кременчук)|Парку Миру]] до переліку пам'яток історії та архітектури Кременчука. На островах, що на Дніпрі розташований регіональний ландшафтний парк [[w:Кременчуцькі_плавні|Кременчуцькі плавні]]. '''Острів законаних.''' Міський парк Кременчука нещодавно обзавівся чарівним островом, до якого веде арочний міст. Часто в альтанці, що височіє посеред озера, влаштовують фотосесії. Романтики додають чорні та білі лебеді, що граціозно ковзають по водній гладі. Ще в парку живуть качки. Так що, збираючись сюди, захопіть хліба, щоб підгодувати птахів і познайомитися з ними ближче. Крихтам будуть раді і риби — озеро просто кишить мальками! '''Алея сакур.''' Кожну весну в місті трапляється маленьке диво — рожевим кольором спалахують сакури. Кременчуцька алея зовсім не велика і висаджена вздовж дороги. Але поруч є затишний куточок, звідки зручно милуватися ніжними квітками. Малопомітні для перехожих лавочки, що сховалися в тіні, і дзюрчання фонтану створюють чарівну атмосферу. === Пляжі === [[Файл:Кременчук.JPG|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Центральний міський пляж, 2014 рік]] В місті є такі пляжі: На річці Дніпро : '''Центральний пляж'''&nbsp;— найбільший пляж у місті. Знаходиться у центрі міста поряд з Ювілейний парком. На пляжі встановлено: радіовузол, медпункт, водні гірки, дитячий майданчик, рятувальний пост. Кожного року кілька разів на тут беруть проби води. Загальна довжина пляжу 1&nbsp;км: від старої лодочної станції до Крюківського мосту. Щорічно проводиться чистка дна. '''Дикий пляж'''&nbsp;— намита коса у парку Придніпровський. Знаходиться за Набережною у парку Придніпровський. Пляж є стихійним. Його намили для укріплення Набережної міста Кременчука. Зараз на пляжі встановлений рятувальний пост. Щорічно проводиться чистка дна. Довжина пляжу 350&nbsp;м. '''Демурівська коса'''&nbsp;— намита коса у Крюкові, вздовж Набережної Лейтенанта Дніпрова. Пляж є стихійним. Довжина пляжу приблизно 700&nbsp;м. Улітку на пляжі купається досить багато мешканців Крюкова та Раківки, але купатись на цьому пляжі офіційно заборонено бо на пляжі немає рятувального посту і не чиститься дно пляжу. '''1 пірс'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж, розташований на території гавані Кременчуцького річкового порту. Зараз пляж не користується великою популярністю тому як зараз його не існує. Він заріс травою та деревами. '''Афіни'''&nbsp;— невеликий облаштований пляж, знаходиться у районі першого занасипу, біля кафе АФІНИ. Щорічно тут проводиться чистка берега та дна пляжу. Беруться проби води. На пляжу встановлено рятувальний пост. Довжина пляжу близько 100&nbsp;м. На річці Сухий Кагамлик : '''Пляж у парку Воїнів-Інтернаціоналістів'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж на річці Сухий Кагамлик у районі Молодіжного, знаходиться у парку воїнів-інтернаціалістів. Щорічно проводиться чистка дна та берегу, беруться проби води. Встановлено рятувальний пост та дитячий майданчик. Довжина пляжу приблизно 70&nbsp;м. '''Сталінградський пляж'''&nbsp;— маленький стихійний пляж у районі Молодіжного. У 2016 році відкрився міні-аквапарк із водними гірками та басейном. На пляжу є кафе Івушки. Чистка дна не проводиться, тому дно пляжу є замуленим. '''Пляж за 4-ю Поліклінікою'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж у районі Молодіжного. На пляжу з 2016 року проводиться чистка дна та берегу, беруться проби води, встановлений рятувальний пост. З 24 червня 2016 року Вважається офіційним. Довжина пляжу становить 65&nbsp;м. '''Керченський пляж'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж на вулиці Керченській у районі Молодіжного. Пляж є сусідом пляжу за 4-ю поліклінікою. На пляжі чистка дна не проводиться, але тут дно не є замуленим тому як течія річки на цьому пляжі врізається у суходіл. Рятувального посту немає. Довжина пляжу 50&nbsp;м. '''Пляж Ковальова'''&nbsp;— маленький стихійний пляж на річці Сухий Кагамлик у районі Пивзаводу. 2015 року на пляжі провели чистку дна та берегу, засипали берег піском. Рятувального посту немає. Також на річці Сухий Кагамлик встановлено багато маленьких стихійних пляжів у районі вулиці Героїв Сталінграда. '''Міст через Дніпро.''' Для Кременчука це така ж візитна картка, як Ейфелева вежа для Парижа або Біг-Бен для Лондона. Він на всіх картинах, присвячених місту, на всіх плакатах та обкладинках книг. Оскільки міст з'єднує основну частину міста з Крюковим, у побуті він здобув назву «Крюківський». Міст — «три в одному»: для машин, поїздів і пішоходів. Прогулянка займе близько 20 хвилин. Підійде для фотографів, романтиків та любителів екстриму. Звідси відкриваються красиві види на річку, міський пляж, зелені острови. Особливо вражають краєвиди при заході сонця. Ну і трохи екстриму на додачу: коли по мосту їдуть потяги або вантажівки відчуваєш, що він просто «ходить» під ногами. Цій пам'ятці незабаром 70 років, і давно ведуться розмови про те, щоб відправити міст на пенсію, побудувавши «брата-близнюка». Але мосту, як і всім українцям, вирішили збільшити пенсійний вік — на спокій не скоро. '''Набережна Кременчука.''' Одне з найпопулярніших місць серед городян. На свята часом не знайдеш місця, щоб сісти на парапеті. З набережної видно захоплюючу панораму Дніпра і сусідніх островів. Найромантичніший острів, що застиг посеред водної гладі, має витончену назву «Фантазія». В радянські часи на ньому були облаштовані пляжі, але тепер він завжди безлюдний. '''Колесо огляду.''' Подивитися на Дніпро з висоти допоможе атракціон у парку Придніпровський. Парк розташований уздовж набережної. ===Культові споруди=== * {{see | name=Кременчуцька міська мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-kremenchuk | email= | wikidata=Q133690267 | wikipedia=Кременчуцька_міська_мечеть | address=вулиця Сержанта Мельничука, 50/1 | lat=49.0835139 | long=33.4369826 | directions= | phone=+38(097)082-87-02, +38(067)201-72-73 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-13 | content=Центр мусульманської громади міста, та налнжить до Духовного Духовне управління мусульман України (ДУМУ). Мечеть проводить п’ятничні молитви (Джуму'а), щоденні п’ятикратні молитви, святкові молитви, релігійні уроки для чоловіків, жінок та дітей, а також обряди одруження (Нікях) та інші релігійні ритуали. У травні 2020 року у мечеті з'явився міхраб небесно блакитного кольору, створений кременчуцькою художницею Анжелою Дмитренко. Також на території мечеті розташований дитячий майданчик, а при мечеті працює школа вихідного дня для мусульман. }} == Чим зайнятись == === Парки === * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Парк Воїнів-інтернаціоналістів |alt = |address = |directions = розташований біла річки Сухий Кагамлик напроти палацу культури «Нафтохімік» |url =http://eko-kremen.mvk.pl.ua/park_international.shtml |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Парк Крюківського вагонобудівного заводу |alt = |address = |directions = у правобережній частині міста між вулицями Приходька, Котлова та Ростовською. |url = http://eko-kremen.mvk.pl.ua/park_kvsz.shtml |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Кленовий сквер |alt = |address =проспект 50-річчя Жовтня |directions = обмежений на півночі та сході вулицею Радянської Армії, на півдні розташовані одно- та двоповерхові будівлі з присадибними ділянками, що відносяться до Гомельського провулку. |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * Міський [https://www.telegraf.in.ua/topnews/2016/05/28/yak-tayemnic-zbergaye-kremenchuckiy-mskiy-sad_10054106.html сад] На кожне свято у Кременчуці проходить ярмарок на площі Перемоги. == Що купувати == === Супермаркети === * АТБ * Маркетопт * Сільпо * Брусничка * Фуршет Про їх розташування краще подивитися у картах. == Де поїсти == === Дешево === [http://uanta.me/item/kofejnya-kofan/ Кав'ярня «Кофан» (подають вафлі та напої)] [http://pinta-piva2003.business.site Піцерія Пинта Пива (смачна піца)]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}\ Кафе ЛогінСсмак === Середні ціни === Комбат (на раківці) === Дорого === Ресторан «Україна» === Фаст-фуд === [[|міні| Єдиний у місті МакДональдз. Можна весело провести час. ]] [https://www.spr.ua/kremenchug-i-kremenchugskiy-rayon/makdonalds-4372273.html МакДональдс]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Де розважитись == === Кінотеатри === * Кінотеатр у ПК «Нафтохімік» * [http://www.galaktika-kino.com.ua/main/price.php Кінотеатр у ТРК «Галактика»] == Де зупинитись == Усі готелі міста на [https://www.booking.com/searchresults.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;dest_id=-1043663;dest_type=city;highlighted_hotels=1699694& Booking.com] === Дешево === * [https://www.booking.com/hotel/ua/pid-strikhoiu.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c; Під стріхою] * [https://www.booking.com/hotel/ua/merlin-kremenchuk.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-04-27;checkout=2018-04-28;ucfs=1;srpvid=8e99620143c800a8;srepoch=1519307780;highlighted_blocks=151503201_99015403_2_0_0;all_sr_blocks=151503201_99015403_2_0_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=4;hapos=4;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=892ac646791f26c84ab07231c8ef933ebe8ac2a7X4;from=searchresults;from_hc_img=1#hotelTmpl Мерлін] === Середні ціни === * [https://www.booking.com/hotel/ua/kremin.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-04-27;checkout=2018-04-28;ucfs=1;srpvid=8e99620143c800a8;srepoch=1519307780;highlighted_blocks=26614306_96324047_2_1_0;all_sr_blocks=26614306_96324047_2_1_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=5;hapos=5;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=892ac646791f26c84ab07231c8ef933ebe8ac2a7X5;from=searchresults;from_hc_img=1#hotelTmpl Кремінь] === Дорого === * {{Listing|type=do |lat = 48.99938 |long = 33.550633 |name = База відпочинку Маяк, Потоки, Кременчук |alt = знаходиться в 10 км від м.Кременчук (траса Кременчук-Дніпропетровськ) |address = м. Кременчук, c. Кам’яні Потоки, вул. Леніна, 149 |directions = |url = http://www.bo-mayak.com |wikipedia = |facebook = https://www.facebook.com/BazaOtdihaMayakKremenchugKamenniePotoki |vkontakte = http://vk.com/mayak_potoki |phone = +380675353013 |fax = |email = info@bo-mayak.com |skype = |hours = цілодобово |price = |description = На території бази відпочинку розташовані два готельних корпуси та котеджі, ресторан на 60 місць та таверна. Також до ваших послуг: басейни, тенісний корт, прокат велосипедів, човнів та катамаранів, риболовля на Дніпрі та лазня на воді.}} * [https://www.booking.com/hotel/ua/dneprovskie-zori-kremenchuk.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-02-23;checkout=2018-02-24;ucfs=1;srpvid=41b061d53a990103;srepoch=1519307693;highlighted_blocks=169969403_97250666_4_0_0;all_sr_blocks=169969403_97250666_4_0_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=1;hapos=1;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=670209df7d888d90c2611adf6ddbdeec854e7e80X1;from=searchresults;from_hc_img=1#hotelTmpl Дніпровські зорі] * [https://www.booking.com/hotel/ua/lialya-apartment-on-pobeda-4-kremenchuk.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-04-27;checkout=2018-04-28;ucfs=1;srpvid=8e99620143c800a8;srepoch=1519307780;highlighted_blocks=199385601_110881675_4_0_0;all_sr_blocks=199385601_110881675_4_0_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=2;hapos=2;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=892ac646791f26c84ab07231c8ef933ebe8ac2a7X2;from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl Победа] == Де навчатись == '''''Дошкільна освіта''''' Докладніше https://uk.wikipedia.org/wiki/Освіта_в_Кременчуці Перелік дошкільних навчальних закладів м. Кременчук на травень 2011 року № 2, № 3, № 4, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 18, № 19, № 21, № 23, № 24, № 25, № 26, № 28, № 29, № 32, № 33, № 34, № 35, № 36, № 41, № 46, № 48, № 50, № 55, № 57, № 58, № 59, № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66, № 67, № 68, № 70, № 73, № 74, № 77, № 78, № 79, № 80, № 82. '''Школи''' У цей час у ''Кременчуці'' близько 30 [[w:Школа|шкіл]]. У школах міста навчається приблизно 29,5 тис. учнів, працює 1,9&nbsp;тис. педагогічних працівників. Всі [[w:Школа|школи]] ''Кременчука'' надають необхідні знання, відповідно програми [[w:Міністерство_освіти_і_науки_України|міністерства освіти]]. Серед [[w:Школа|шкіл]] міста є [[w:Ліцей|ліцеї]], [[w:Гімназія|гімназії]] і [[w:Колегіум|колегіуми]], що спеціалізуються на поглибленому вивченні окремих предметів. Наприклад, учні [[w:Кременчуцький_ліцей_№_4|4-го ліцею]] поглиблено вивчають [[w:Математика|математику]], [[w:Кременчуцька_гімназія_№_5_імені_Т._Г._Шевченка|5-й гімназії]]&nbsp;— [[w:Українська_мова|українська мова]], [[w:Кременчуцька_школа_№_10|10-ї школи]]&nbsp;— іноземні мови, [[w:Кременчуцький_колегіум_№_25|25-го колегіуму]]&nbsp;— [[w:Право|право]], [[w:Кременчуцький_ліцей_№_30|30-го ліцею]]&nbsp;— [[w:Інформаційні_технології|інформаційні технології]]. Окрім цього в місті існували [[w:Приватна_школа|приватні школи]], в яких основний нахил робився на [[w:Естетичне_виховання|естетичне виховання]]. Перелік державних шкіл міста: * [[w:ЗОШ|Загальноосвітні школи]]: [[w:Кременчуцька_школа_№_1|№&nbsp;1]], [[w:Кременчуцька_школа_№_2|№&nbsp;2]], [[w:Кременчуцька_школа_№_3|№&nbsp;3]], [[w:Кременчуцька_школа_№_7|№&nbsp;7]], [[w:Кременчуцька_школа_№_8|№&nbsp;8]], [[w:Кременчуцька_школа_№_9|№&nbsp;9]], [[w:Кременчуцька_школа_№_10|№&nbsp;10]], [[w:Кременчуцька_школа_№_12|№&nbsp;12]], [[w:Кременчуцька_школа_№_13|№&nbsp;13]], [[w:Кременчуцька_школа_№_14|№&nbsp;14]], [[w:Кременчуцька_школа_№_16|№&nbsp;16]], [[w:Кременчуцька_школа_№_17|№&nbsp;17]], [[w:Кременчуцька_школа_№_18|№&nbsp;18]], [[w:Кременчуцька_школа_№_19|№&nbsp;19]], [[w:Кременчуцька_школа_№_20|№&nbsp;20]], [[w:Кременчуцька_школа_№_22|№&nbsp;22]], [[w:Кременчуцька_школа_№_23|№&nbsp;23]], [[w:Кременчуцька_школа_№_24|№&nbsp;24]], [[w:Кременчуцька_школа_№_26|№&nbsp;26]], [[w:Кременчуцька_школа_№_27|№&nbsp;27]], [[w:Кременчуцька_школа_№_28|№&nbsp;28]], [[w:Кременчуцька_школа_№_29|№&nbsp;29]], [[w:Кременчуцька_школа_№_31|№&nbsp;31]] * [[w:Ліцей|Ліцеї]]: [[w:Кременчуцький_ліцей_№_4|№&nbsp;4]], [[w:Кременчуцький_ліцей_№_11|№&nbsp;11]], [[w:Кременчуцький_ліцей_№_30|№&nbsp;30]] * [[w:Гімназія|Гімназії]]: [[w:Кременчуцька_гімназія_№_5|№&nbsp;5]], [[w:Кременчуцька_гімназія_№_6|№&nbsp;6]] * [[w:Колегіум|Колегіум]]: [[w:Кременчуцький_колегіум_№_25|№&nbsp;25]] * [[w:Ліцей_«Політ»|Полтавська обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ—ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів при Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А. С. Макаренка (Ліцей «Політ»)]] * [[w:Дитячі_соціальні_заклади_Кременчука|Школа-інтернат для дітей-сиріт ім. А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка]] * [[w:Кременчуцький_обласний_військовий_ліцей_з_поглибленою_фізичною_підготовкою|Кременчуцький обласний військовий ліцей з поглибленою фізичною підготовкою]] * [[w:Кременчуцька_вечірня_школа_№_3|Вечірня школа №&nbsp;3]] Приватні школи: [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Ада»|«Ада»]] (закрита у 2012), [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Надія_України»|«Надія України»]] (закрита наприкінці [[w:2007|2007]]), [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Логос»|«Логос»]], [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Хабад-ор_Авнер»|«Хабад-ор Авнер»]] (викладали іврит, закриті) == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == +380 — код України {| class="wikitable" |039 xxx xx xx |Golden Telecom (Beeline) -> Київстар |- |050 xxx xx xx |МТС |- |063 xxx xx xx |life:) |- |066 xxx xx xx |МТС / Jeans |- |067 xxx xx xx |Київстар |- |068 xxx xx xx |Beeline -> Київстар |- |091 xxx xx xx |Utel |- |092 xxx xx xx |PEOPLE.net |- |093 xxx xx xx |life:) |- |094 xxx xx xx |Інтертелеком |- |095 xxx xx xx |МТС / Jeans |- |096 xxx xx xx |Київстар / Djuice |- |097 xxx xx xx |Київстар / Djuice |- |098 xxx xx xx |Київстар / Djuice |- |099 xxx xx xx |МТС / Jeans |} == Куди далі == У [[Дніпро]], [[Кропивницький]], [[Черкаси]], [[Полтава|Полтаву]], [[Харків]], [[Суми]]. {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Полтавської області]] eezrvxb9e4bh65hfjustyfsl6av6prh 4 470 28573 28512 2021-01-22T14:34:02Z Visem 502 Захистив «[[Вікімандри:Завантажувачі]]»: частий вандалізм ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 13:34, 22 липня 2021 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 13:34, 22 липня 2021 (UTC))) 11812 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{Правило}} {{Shortcat|ВМ:З}} '''Завантажувач'''&nbsp;— статус облікового запису в україномовному розділі Вімандрів, який дозволяє завантажувати зображення в українську версію Вікімандрів. Файли з вільною ліцензією (див. [[Вікімандри:Шаблони вільних ліцензій]]) рекомендовано завантажувати на Вікіcховище, для цього статус завантажувача не потрібен. Детальніше про завантаження файлів можете прочитати на сторінці [[Вікімандри:Зображення]]). Статус надається за обговоренням користувачам, які добре розуміють [[Вікімандри:Зображення|політику ліцензування файлів]]. Адміністратори можуть надавати статус «завантажувача», а у разі систематичних або грубих порушень правил завантаження файлів, статус завантажувача може бути відкликано. == Підстави для відкликання статусу завантажувача == Обліковий запис може бути позбавлено статусу завантажувача в таких випадках: * У разі систематичного завантаження невільних файлів під вільними ліцензіями (після попередження); * У разі систематичного завантаження чужих робіт як власних (після попередження); * У разі завантаження великої кількості файлів з ​​грубими помилками в описах та ігнорування попереджень; * У разі систематичного порушення інших правил Вікімандрів в просторі назв «Файл». Перед позбавленням статусу адміністратору слід переконатися, що користувач обізнаний про те, що його дії порушують правила, а після позбавлення&nbsp;— повідомити учасника про це на його сторінці обговорення. == Порядок відкликання статусу завантажувача й повторного його надання == Статус завантажувача, як правило, знімається або повторно надається адміністратором за результатами обговорення протягом трьох днів. У термінових або очевидних випадках порушень заявки можуть подаватися на сторінку обговорення [[Вікімандри:Адміністратори|адміністраторів]] (див. [[Special:UserList/sysop|список адміністраторів]]), а статус може надаватися чи зніматися адміністратором одноосібним рішенням, без обговорення. == Заявки на надання статусу завантажувача == Заявки на надання статусу завантажувача приймаються на сторінці [[Вікімандри:Заявки на статус завантажувача]] <center> '''[{{SERVER}}{{localurl:Вікімандри:Заявки на статус завантажувача|action=edit&section=new&preloadtitle=%7B%7Buser-rev%7CІм'я%20користувача%7D%7D&preload=Шаблон:Завантажувач-заявка&summary=нова%20заявка}} Додати нову заявку]''' </center> 9vt2leat2kw5uizs60wph5zpo3pfym6 4 474 3534 2013-03-28T18:17:11Z Base 55 +шорткат 3534 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Адміністратори]] i5a097d93pyur061degtql62c3it356 10 476 3542 3541 2013-03-28T18:48:13Z RLuts 5 3542 wikitext text/x-wiki <includeonly><span style="padding: 10px 20px; float:right; vertical-align:middle; margin:10px; font-size: 85%; border: 1px #ccc solid; text-align:center; color: #444"> '''Скорочення'''<br /> '''[[{{{1}}}]]''' </span></includeonly><noinclude> == Використання == <pre>{{Shortcat|ВМ:А}}</pre> ===Результат=== {{Shortcat|ВМ:А}} [[Категорія:Шаблони]]</noinclude> i4lu20cwxbw59mxf80ckhi4e36z46rk 4 477 3546 2013-03-28T18:55:59Z RLuts 5 аліас 3546 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Зображення]] qqytjzoh0edi4a8nhaiy2hc7l53qyyb 4 478 3548 2013-03-28T18:57:53Z RLuts 5 аліас 3548 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Завантажувачі]] dwf8u09e6za9qas7bmwonssw930w8av 4 479 30869 30868 2021-03-22T23:03:36Z Mykola7 4555 Захистив «[[Вікімандри:Відкочувачі]]»: частий вандалізм ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 23:03, 23 березня 2021 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 23:03, 23 березня 2021 (UTC))) 30868 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {{Shortcat|ВМ:В}} '''Швидкий відкіт''' ({{lang-en|rollback}})&nbsp;— функція рушія ''MediaWiki'', на якому працює Вікіпедія. Вона дозволяє відкотити останні дії, зроблені певним користувачем на певній сторінці одним клацанням миші. У Вікіпедії швидкий відкіт має використовуватися для скасування неконструктивних редагувань на зразок вандалізму. Користувач із правами ''rollback'' має спеціальну кнопку біля відповідних редагувань у списку спостереження, історії редагувань, нових редагуваннях та у деяких інших місцях. Єдине натискання цієї кнопки відкочує це редагування разом з усіма, що зроблені безпосередньо до нього тим самим користувачем. Швидкий відкіт мають усі [[ВМ:А|адміністратори]] та [[m:GR|глобальні відкочувачі]], також він може надаватися іншим користувачам за їхнім запитом. [[#Коли використовувати|Швидкий відкіт можна застосовувати лише у визначених ситуаціях]]&nbsp;— користувачі, що зловживають цим правом (наприклад, відкочують потенційно корисні редагування тоді, коли для цього потрібний опис причини) ризикують позбавитися доступу до функції. == Як це працює == Користувачі з правом швидкого відкоту мають спеціальну кнопку біля відповідних редагувань у списку спостереження, на [[Special:RecentChanges|сторінці нових редагувань]], в історіях сторінок, при перегляді внеску користувача чи дифа. * <span style="color:#0645c8">21:49, 2 вересня 2010</span> (<span style="color:#0645c8">різн.</span> | <span style="color:#0645c8"> історія</span>) <span style="color:#0645c8">Головна сторінка</span> ''(це приклад)'' '''(остання)''' [<span style="color:#0645c8">відкинути</span>] Натискання на кнопку повертає сторінку до останньої версії, збереженої іншим користувачем. При цьому автоматично з'являється опис редагування, з якого можна перейти на сторінку внеску користувача, що зробив ці зміни. Зверніть увагу: * Кнопка відкоту знаходиться лише біля останньої версії. * Якщо сторінка редагувалася після того, як ви натиснули кнопку відкоту, ви отримаєте повідомлення про помилку. * Технічно після відкоту завжди повертається остання версія, збережена іншим автором. Проте немає гарантії, що вона є конструктивною, тому інколи варто переглянути попередні дії в статті. * Якщо автором зроблено кілька послідовних редагувань, відкотити можна лише усі. Часткові відкоти робляться вручну. * Якщо сторінка редагувалася лише одним користувачем, функція є недоступною&nbsp;— нікуди відкочувати. * Відкіт є миттєвим, його не можна підтвердити чи переглянути попередньо (хоча після нього вам показують, які зміни ви зробили). * Зміни при швидкому відкоті завжди помічаються незначними. == Коли використовувати == Функція є зручним інструментом для боротьби з вандалізмом та деструктивними діями, але її недоліком є відсутність можливості залишити опис редагування. Через це забороняється використовувати відкіт там, де насправді потрібно пояснити причину. Використання інструменту дозволяється: * для відкидання очевидного [[ВП:ВАНД|вандалізму]] та інших редагувань, де причина є абсолютно очевидною * для відкидання дій у власному просторі користувача * для відкидання власних редагувань (зокрема, помилкових) * для масового відкидання некоректних редагувань (виконаних користувачем чи ботом) за умови, що причина вказана у відповідному місці, наприклад, в обговоренні ботовласника. Використання інструменту для інших цілей&nbsp;— на зразок відкоту дій, виконаних із добрими намірами чи для переваги у війні редагувань&nbsp;— вірогідно будуть розцінені як зловживання. Якщо сумніваєтеся, використайте звичайне скасування та вкажіть причини в описі ваших дій. == Запит на права == Для заявки на статус відкочувача створіть заявку нижче. Підсумок підводиться адміністратором, рекомендований термін обговорення&nbsp;— 3 дні. Мінімальні вимоги до кандидатів&nbsp;— 1 місяць стажу з моменту першого редагування та 100 редагувань в основному просторі. Після невдалої заявки дозволяється подати нову не раніше, ніж через місяць після підбиття підсумку. Якщо ви маєте право ''rollback'' у іншому розділі Вікімандрів або Вікіпедії, для отримання його тут можете звернутися до будь-якого адміністратора. У цьому разі потрібний стаж чи досвід не вимагається, проте правила використання є обов'язковими до виконання. == Відкликання == Якщо ви вважаєте, що користувач систематично зловживає правом, ви можете подати запит на зняття статусу відкочувача. Після трьох днів підсумок підбиває адміністратор. У випадках очевидно зловмисного використання (наприклад, для масового вандалізму чи підриву функціонування Вікіпедії) будь-який адміністратор може зняти права без обговорення. Це ж стосується випадків, коли масові неконтрольовані відкоти є результатом помилки чи збою&nbsp;— тоді адміністратор може повернути інструмент після підтвердження користувачем виправлення проблеми. Зловживання швидким відкотом з боку адміністратора може стати однією з причин позбавлення прав ''sysop''. == Запити на статус відкочувача == == Запити на зняття статусу відкочувача == ocvuek2v3nwj2n06ggbrshbvvwqvrs9 4 480 3551 2013-03-28T19:08:53Z RLuts 5 аліас 3551 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Відкочувачі]] a7jwrwcixda2o9abi8lc8tg2vmrsyc4 12 481 4921 3555 2013-04-03T13:39:55Z RLuts 5 подвійне перенаправлення 4921 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Довідка]] 2tbvijf8vyh4a9krvgupcun2tt8jon9 4 482 3557 2013-03-28T19:11:44Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Довідка]] 3557 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Довідка]] 2tbvijf8vyh4a9krvgupcun2tt8jon9 0 484 32764 32654 2022-07-28T10:55:18Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:DARIO SEVERI|DARIO SEVERI]] 16199 wikitext text/x-wiki {{geo|-12.35|17.35|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag_of_Angola.svg |location = LocationAngola.png |capital = [[Луанда]] |government = Республіка Ангола |currency = |area = 1246,7 тис. км² |population = 25 789 024 (2014) |language = португальська |religion = |electricity = |callingcode = +244 |tld = .ao |timezone = WAT (UTC+1) }} '''Республіка Ангола''' (раніше Португальська Південно-Західна Африка; порт. República de Angola) — держава на південному заході [[Африка|Африки]]. Межує з [[Намібія|Намібією]], [[Замбія|Замбією]], [[ДР Конго]], [[Конго]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Луанда]] - столиця * [[Кашито]] * [[Бенгела]] * [[Куіто]] * [[Кабінда]] * [[Менонге]] * [[Н'Далатандо]] * [[Сумбе]] * [[Онджива]] * [[Уамбо]] * [[Лубанго]] * [[Лукапа]] * [[Сауримо]] * [[Маланже]] * [[Луена]] * [[Намібе]] * [[Уіже]] * [[М'Банза-Конго]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Африка|type=Країна}} sp8rf5wvxjuyoqlxbkb0re49bk69srm 4 485 30272 30271 2021-02-24T22:27:44Z Mykola7 4555 Захистив «[[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2013]]»: Архів минулих років ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) 25597 wikitext text/x-wiki == Кістяки == Треба у росіян постягувати шаблони скелетів і т.п. : [[:Wikivoyage:ru:Wikivoyage:Все шаблоны]] --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 21:00, 13 November 2012 (UTC) : Честь! Бачу Ви перший uk-юзер на просторах вояжу. Як вилізти з рівня інкубатора на повноцінний вікі-вояж? --[[User:Helgi|Helgi]] ([[User talk:Helgi|talk]]) 16:16, 22 December 2012 (UTC) :: Так, він перший, але є ще [[w:uk:User:Lystopad|Lystopad]] і я. А щодо переселення, то почитайте [[Help:Manual/uk|оце]]. [[User:AtUkr|AtUkr]] ([[User talk:AtUkr|talk]]) 16:23, 25 December 2012 (UTC) : Угумс, я цей цю інкубаторну вікі започаткував, але, на жаль, ще нічого в ній значного не зробив. Треба набити статей 100, спільнотка в нас уже певна є, значиться, можна буде і переселятись. --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 15:32, 27 December 2012 (UTC) ::100 пустих статей, або 100 корисних статей? [[User:Investigatio|Investigatio]] ([[User talk:Investigatio|talk]]) 14:01, 21 January 2013 (UTC) :::Бажано не зовсім пустих. Хоча немає якихось умов кількості статей для виходу з інкубатора. Затвердимо назву, постворюємо основне (постараємось за 2 тижні встигнути) і можна подавати заявку --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 17:26, 21 January 2013 (UTC) ::: Звісно що не пустих. Як правильно сказав рлуц немає кількісної межі виходу, я не знаю звідки взяли в вмуа позначку в 1000 статей. Перш за все є важливим число редкторів. Я вважаю, що треба створювати статті, принаймні кращі ніж в викигиде, тобто якщо перекладати, то з англ розділу, або інших (якщо писати про інші країни). Ну а про україну то бажано щоб статті були кращі ніж будь де. --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 09:44, 22 January 2013 (UTC) == Нагальні питання == [[File:Wikivoyage-logo-uk.png|thumbnail|right|Лого українського Віківояжу]] Є два таких собі питання: * Збираюся подавати заявку на створення власного сайту. Лого з підписом уже є. *: А думаєш варто вже? Скільки уже статей? Хоча враховуючи що спільнотка є то можна б, аби лиш так само думали і пани в комітеті. Я особисто за найшвидший вихід на окрему вікі тоді можна буде деякі важливі речі зробити технічного плану (хоча б Вікіфікатор той же включити…). А що вже лого Віківояжу прийняли офіційно? А то я за голосуванням слабо стежу, хоч воно в мене в спостереженні і є… --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 15:32, 27 December 2012 (UTC) * Чому, як тільки я створюю нову статтю, число на Головній зменшується на 1? [[User:AtUkr|AtUkr]] ([[User talk:AtUkr|talk]]) 15:15, 27 December 2012 (UTC) *: Не знаю, треба добре б вивчити що там за лічильник. Може баґ якийсь --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 15:32, 27 December 2012 (UTC) *:: Maybe I'll try to fix this bug? :) --[[User:Leinbach|Leinbach]] ([[User talk:Leinbach|talk]]) 17:46, 15 January 2013 (UTC) *:: Done! Now your Wikiproject has 43 articles. Are you happy? :3 --[[User:Leinbach|Leinbach]] ([[User talk:Leinbach|talk]]) 18:24, 15 January 2013 (UTC) *::: Yep, thanks you! It is bad if it requires categorization to this one category, but ok. --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 20:01, 15 January 2013 (UTC) *:::: When your wiki will be opened you can remove this category from pages, but not to do it now.--[[User:Leinbach|Leinbach]] ([[User talk:Leinbach|talk]]) 10:25, 17 January 2013 (UTC) *::::: Yeah after opening it will be one of works for bots. --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 12:18, 17 January 2013 (UTC) == Українська назва проекту Віківояж == Є пропозиція - ВікіМандри. А як ви гадаєте? {{unsigned|Bavarlok|17:42, 15 січня 2013‎ (UTC)}} :Чув таку пропозицію вже. Особисто я за теперішню назву — Віківояж, але схоже ми не обійдемось без голосування, тож будемо згодом голосувати на метавікі, як це робили росіяни. Наразі ж не вважаю назву нагальною потребою. Редактори треба куди більше --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 20:05, 15 January 2013 (UTC) ::Здається теж доцільно перейменувати на більш українську версію, адже існують точні українські замінники ВікіПодорожі, ВікіМандри. [[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 14:56, 27 January 2013 (UTC) == Голосування == Прохання до всіх дописувачів: проголосуйте [[:meta:Talk:Wikivoyage/uk|тут]] щодо назви україномовного Wikivoyage --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 01:02, 18 January 2013 (UTC) == Proposal == It's here -> [[:meta:Requests for new languages/Wikivoyage Ukrainian]].--[[User:Leinbach|Leinbach]] ([[User talk:Leinbach|talk]]) 17:49, 23 January 2013 (UTC) :Oh, Thanks --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 18:07, 23 January 2013 (UTC) :: Гей Адміни! Це ви будете заповнювати нову назву в таблиці? Дуже хочеться з Інкубатору вилізти - тут багато функціоналу просто нема. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 19:04, 2 February 2013 (UTC) ::: Взагалі-то для цього не треба адмін-прав на жодному проекті:) --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 23:43, 2 February 2013 (UTC) :::: Я це розумію, але зміна назви проекту в документах - справа голови колгоспу, а не учасників зборів ;-) [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 09:31, 3 February 2013 (UTC) ::::: {{done}} [http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages%2FWikivoyage_Ukrainian&diff=5203163&oldid=5113504] --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 20:17, 4 February 2013 (UTC) [[File:Wikivoyage-logo-uk.svg|150px|thumbnail|SVG]] [[File:Wikivoyage-logo-uk.png|150px|thumbnail|PNG]] Давайте, може, починати обговорювати деталі заявки? * Часовий пояс — звичний вікіпедистам UTC(Ґріндвіч) чи дійсно EET (Київ)? * Додаткові простори назв? Портал, Обговорення порталу? * Завантажувати зображення? Я особисто вважаю що сенсу особливо нема. Єдине з нофопом можуть виникнути проблеми. Інший же невільний контент крім ноопу не передбачається. * Треба намалювати лого і визначитись чи воно буде на коммонз, чи це буде локальний файл Wiki.png (як на мене краще перше) * Додаткові налаштування? Тобто маються на увазі розширення наскільки я розумію. Найбільше мені подобаються з розширень [[mw:Extension:FlaggedRevs|FlaggedRevs]], але для нього ще за розмырами мало; [[mw:Extension:LiquidThreads|LiquidThreads]] — зручно для обговорень, але не звично. --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 18:16, 5 February 2013 (UTC) :: 1) набридло 2 години додавати ще у Вікіпедії, я за Київ :: 2) Може з часом :: 3) Тут повністю погоджуюсь. Тільки нофоп без fair-use'ів. :: 4) Готово (зроблено на базі того ж шрифту "Lenka", що застосовувався в інших мовних версіях) - див. праворуч. :: 5) FR - ну з такою кількістю не знаю чи варто. Хоча щоб потім півроку не чекати, можна одразу попросити увімкнути--[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 22:18, 5 February 2013 (UTC) ::: 1)Київ, бо я у Ризі живу ;-) Тільки дайте по рукам Януковичу, щоб з EEST не бавився. ::: 2)Згідний, попросимо пізніше, якщо буде потреба ::: 3)не завантажувати, інакше адмінам прийдеться тратити час на чистку неліцензіату ::: 4)ура! ::: 5)там було Settings. По Extensions не знаю чи варто просити, бо таких на основному сайті нема. Не хочеться щоб затримали запуск через те, що вони будуть думати включати Extensions, чи ні... [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:41, 5 February 2013 (UTC) == Відгуки == З'явилась ідея зробити ще один простір назв "Відгуки", в якому всі користувачі та аноніми зможуть залишити відгук про ресторан, кав'ярню, готель, музей чи навіть якесь визначне місце. Приклад посилання із статті "Львів": * '''"Гасова лямпа".''' (''[[Відгуки:Гасова лямпа|відгуки]]'') Опис: Тематична кнайпа, присвячена одному з найбільш відомих львівських винаходів - гасу та гасової лампи. У закладі знаходться колекці гасових ламп, а також інших, тематичних експонатів. Ціни: Час роботи: 10:00 - 20:00. Адреса: вул. Вірменська, 20. [http://gasovalampa.lviv.ua Офіційний сайт]. * '''"Дім легенд".''' (''[[Відгуки:Дім легенд|відгуки]]'') Опис: Ціни: Час роботи: Адреса: вул. Староєврейська, 48. [http://www.fest.lviv.ua/index.php?page=1&m=145 Офіційна сторінка]. --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 10:18, 24 January 2013 (UTC) : Хм ну це виходить на кожен заклад треба по статті? тоді треба дуже гарно продувати правила йменувань і дизамбіги. Бо таких об'єктів може бути сотня з однаковою назвою (всякі там готелі «Україна» наприклад). Я думав ти хочеш простір для відгуків про самі міста/країни/регіони --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 11:01, 25 January 2013 (UTC) :: По ідеї, з часом, коли буде написано про країни і міста, потреба в окремих сторінках для готелів там усіляких все-одно з'явиться. Але думаю, не треба для відгуків окремого простору. Бо це буде основний:дім легенд і відгуки:дім легенд; якось не дуже. Може, підсторінками? Дім легенд/відгуки. І, як у ВП "Додати тему", — додати відгук. Не надто обдумувала такУ ідею, але думаю, теж нічого. :: А може... Може й не треба на готелі окремі статті. В статті про місто є розділ Де зупинитись. Там описати загальну специфіку готелів і хостелів, чого більше, яка амплітуда цін. Дати посилання на список закладів. Список зробити сортабл таблицею з назвою, адресою, цінами, часом, фото і т.п. і відгуками. Куди посилати відгуки? ще не придумала. [[User:Ата|Ата]] ([[User talk:Ата|talk]]) 21:53, 25 January 2013 (UTC) :Думаю, що у цьому випадку можемо отримати багато нецензурщини в статтях, та й україномовність може не дотримуватись, а редагувати відгуки людей - теж якось негарно. Тут багато проблем виникне, навіть окрім купи додаткових статей. [[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 16:06, 27 January 2013 (UTC) ::: Не бачу сенсу йти аж до рівня окремих готелів. Максимум що я бачу це список готелів певного регіону/країни/міста/району (залежно від того скільки їх той чи інший рівень дроблення) --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 12:38, 31 January 2013 (UTC) == Форма змісту. == * Я, звичайно, не знаю як це зробити, але у англійській, російській версіях віківояжу підпункти змісту згортаються у головний пункт, подібно спадному меню, через кнопку "+". В інкубаторі української версії я такого не помітив, через що зміст займає дуже багато місця, його просто нереально заповнити текстом навіть у майбутньому, тому вважаю за потрібне також використати таку форму змісту для "економії" місця на сторінці і зручності користування. [[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 17:01, 27 January 2013 (UTC) ::Це за допомогою скриптів, які ми не можемо тут редагувати. Таке можемо зробити тільки тоді, коли вийдемо з Інкубатора --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 18:27, 27 January 2013 (UTC) :::Дяую за пояснення. [[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 22:57, 27 January 2013 (UTC) == Логотип. == [[File:Вікімандри.png|thumb|150px|Вікімандри]]Я розумію, що зараз є завдання більш важливі, але все таки надихнуло на україномовну версію логотипу. Якість, щоправда, не дуже, але виглядає нормально наче. Я загалом новий тут і не знаю чи розробляє фонд вікімедіа шрифти для іншомовних розділів тих же вікімандрів, тим паче, що практично у всіх версіях стоять англійські. Тому подумав, що така річ може знадобитися.[[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 00:45, 30 January 2013 (UTC) : Оригінал логотипу повинен бути векторним, щоб можна було його легко змінювати, а от уже та версія яка технічно буде логотипом, то так — png --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 12:40, 31 January 2013 (UTC) :: Мені сподобався шрифт :) --[[User:A1|A1]] ([[User talk:A1|talk]]) 10:09, 1 February 2013 (UTC) ::: Ну шрифт то правильний, але треба у векторі це дозволить уникнути проблем у майбутньому. --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:19, 1 February 2013 (UTC) :::: У них там щось не складається з автором. Схоже ніхто не вспів стягнути фонт з Rapidshare. [http://meta.wikimedia.org/wiki/Talk:Wikivoyage/Logo#typeface_news]. {{Підпис|Voll}} == Термінологія == Честь панству! Радий до вас приєднатись. Росіяни порадили добавити на Wy/uk сторінку термінології - це помогло їм вибрати всі терміни, особливо ті, які вимагали голосування. Прошу перевірити [[Wikivoyage:Термінологія]], бо я давно не писав рідною мовою, безперечно запропонувати зміни до цього списку і вибрати кращі варіанти. Дякую. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:15, 30 January 2013 (UTC) == CSS == Мені подобається ваш дизайн. Підкажіть, будь ласка, де я можу побачити CSS файли для цього сайту? Ви писали їх самі чи брали чиїсь готові? [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 10:15, 31 January 2013 (UTC) : Вас цікавить якась конкретна сторінка, чи весь сайт інкубатору вікімедіа? Якщо друге то це стандартна тема оформлення vector із Mediawiki ж --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 12:42, 31 January 2013 (UTC) :: Мене цікавлять тільки сторінки Wy/uk. Дизайн цього сайта - ви редагуєте тільки свої шаблони, чи ви можете це в якомусь місці редагувати CSS стилі і т.д.? Я не зміг зрозуміти звідки беруться кілька классів CSS - articleState, bottomblock, inter, mainwelcome, path, titleblock. Чи то їх дійсно нема, чи я їх найти не можу. Шаблони з цими класами створив RLuts. Шановний RLuts, тоді це питання для Вас. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 19:12, 31 January 2013 (UTC) :::Ви праві, їх дійсно нема. Класи - це на майбутнє, щоб ми змогли після виходу з Інкубатора легко перенести всі стилі на окрему css-сторінку (просто імхо, так зручніше, якщо все буде окремо). Головну створював я, готових шаблонів ніде не брав. Якщо у вас є питання по верстці, напишіть, будь ласка, мені на пошту, з радістю відповім. --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 00:04, 1 February 2013 (UTC) == Карта Європи == Я зробив карту Європи українською мовою і замінив російську карту в нашій статті [[Європа]], та на жаль промахнувся с ліцензією. На всякий випадок я відкотив свої правки, почекаю що буде далі з картою. Як тільки ліцензія буде затверджена і я не буду боятися, що карта піде під ніж - знову поставлю нову карту в статтю. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:49, 1 February 2013 (UTC) : Ліцензію схвалили і я повернув карту Європи в статтю. Так що маємо першу українську карту в проекті. Як буде час - зроблю сторінку проекту Картографії, де буде можна координувати работи над картами [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 15:41, 2 February 2013 (UTC) : Дуже дякую, побільше б таких:)--[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 23:47, 2 February 2013 (UTC) О, там бачу для Європи уже є нормальна (раніше помічав тільки з упакованим в бейз64 растровим зображенням) SVG версія. Треба пошукати векторні для інших регаонів і створювати векторні мапи --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:04, 5 February 2013 (UTC) : Уже є досить багато карт до рівня держав, знаходяться вони пошуком легко, треба лиш час на заміну назв. Я поки що тільки Європу і Португалію зробив. Ну нічого якийсь час можна пережити з англійськими і російськими картами. Є справи важливіші. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:18, 5 February 2013 (UTC) Зробив [[:commons:Category:Travel maps in Ukrainian]] --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 22:03, 7 February 2013 (UTC) == Загальноприйняті назви == Прошу дати тут інтернет адреси туристичних форумів на українській мові та великих туристичних компаній, які подають інформацію на українській мові. Ці сайти необхідні нам, щоби перевірити чи ми використовуємо загальноприйняті назви регіонів і країн. Ну наприклад те що в Україні називається Прибалтикою, місцеві називають Балтією, що для українців буде не дуже зрозуміло. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 08:42, 5 February 2013 (UTC) : Ну так для нас важливо те, як називають українці. Зазвичай достатньо звіритись із Вікіпедією, я вважаю назви повинні бути такі як там, а якщо ж там не правильно, то обговорювати варто буде саме там. Єдине варто дотримуватись поділу загально прийнятого. --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:01, 5 February 2013 (UTC) :: Правила Віківояжу рекомендують вживати імена не офіційні (з Вікіпедії), а загальноприйняті (як народ каже). Ну от яскравий приклад - російська версія використовує назви Білорусія і Алма-Ата. На жаль я не живу в Україні і тому не можу оцінити, чи є назви регіонів і країн загальноприйнятими. Може просто всі кинуть оком на сторінки континентів і частин континентів (там перераховуються країни) - чи не є якась назва невживана? Якщо найдете - пишіть сюди. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:14, 5 February 2013 (UTC) :::Треба вирішити писати якось так, щоб загальноприйняті та не перетворювались на скалічені. Бо писати Прибалтика замість Балтії - то ще нічого, а писати Кийов замість Київ, просто тому що так говорить добряча частина поліщуків - це вже буде трохи занадто... :::Про Білорусь і Алмати. По-моєму, те, що росіяни пишуть "Белорусcия" - це таке саме збочення як і "на Украине" - просто тому що білорусів це дратує. Не хотілось би, щоб Віківояж плодив помилкові/дратівливі/недолугі назви і назвиська просто тому, що так воно ''буває'' (бо ніхто ніколи не доведе, що так ''є'' - лише ''буває'') у розмовній мові. :::Суперечливих назв не буде багато, тому згодна з Бейзом: прив’язуємось до ВП та й по всьому. (а, ну ще ж дужки є, в дужках можна багато понауточнювати :) ) -- [[User:Ата|Ата]] ([[User talk:Ата|talk]]) 11:01, 6 February 2013 (UTC) Перейдемо до конкретики: '''Велика Британія, М'янма, Мадагаскар, Мальдіви, Південна Корея, Північна Корея, Сьєрра-Леоне, Сан-Томе і Принсіпі, Свазіленд, Сент-Кіттс і Невіс, Таїланд''' - все нормально? Бо я трохи сумніваюсь. Та й Вікіпедія весь час путається. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 12:32, 9 February 2013 (UTC) І ще маємо такі назви - '''Багамські острови, Маршаллові острови, Коморські Острови, Сейшельські острови, Соломонові Острови'''. Може скоротити їх де можливо - Багами, Сейшелли? [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 12:32, 9 February 2013 (UTC) І ще одне питання забув - так як в Україні зараз називають '''Литву, Латвію та Естонію''' разом як регіон? [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 18:01, 9 February 2013 (UTC) :Прибалтика --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 10:22, 10 February 2013 (UTC) Ну якщо ми будемо назви не офіційні якісь вживати то буде багато потім проблем типу що одні хотітимуть так, а інші так. Треба б в корні з цим розбиратись, тобто зараз. Я думаю що оптимально це назва така як у ВП, а от уже в статті, звісно, вказати всі можливі назви, також найвживаніші в списку регіонів де ця країна як регіон згадується треба навести альтернативну назву якщо така є --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 14:27, 11 February 2013 (UTC) Дякую всім за коментарі. Підсумовую. Буду користуватись цими списками: [[Wikivoyage:Всі_статті_про_континенти]] і [[Wikivoyage:Всі статті про країни]]. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 20:38, 11 February 2013 (UTC) == Географічна ієрархія == Нещодавно в Інкубаторі увімкнули розширення, яке відповідає за [[Wikivoyage:Географічна ієрархія#Ієрархія|географічну ієрархію]] (подяка користувачу [[User:Voll|Voll]] за ініціативу). Для цього створив спеціальний шаблон [[:Template:В]]. ;Як це працює: Наприклад, у статті "Україна" треба ставити шаблон з параметром <nowiki>{{В|Європа}}</nowiki>. У статті "Київська область" - <nowiki>{{В|Україна}}</nowiki>. Розширення автоматично запам'ятовує ієрархію (Європа -> Україна -> Київська область), яка відображається над контентом статті. Детальніше про географічну ієрархію можна прочитати тут: [[Wikivoyage:Географічна ієрархія]]. Шаблон ще тестовий і хто розібрався, що [http://ru.wikivoyage.org/w/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%92&action=edit ці всі чудо-символи, як ось в російському вікігіді] означають (крім першої стрічки), пишіть сюди. --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:05, 8 February 2013 (UTC) : Не беріть в голову. Це закоментовані коди з wikitravel. Нам вони не потрібні. : Дякую за шаблон. Я думаю всім зрозуміло, що на живому сайті це страхіття <nowiki>{{В|Україна}}</nowiki> буде дуже простим, без всіх '''Wy/uk/''' : І ще - дуже уважно прочитайте документ. Ієрархія береться не з голови, не забувайте про всі регіони і т.п. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 12:52, 8 February 2013 (UTC) ::Точно:) Не замітив, що вони закоментовані --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 13:02, 8 February 2013 (UTC) == Додаткові налаштування / Additional settings == І так, визначились тільки з назвою та логотипом, пропоную провести обговорення та голосування щодо додаткових налаштувань (пишу ще й англійською, щоб можна було дати мовному комітету (чи як там його) посилання на обговорення). Прохання голосувати відповідними шаблонами {{Tl|support}} - за та {{Tl|oppose}} - проти --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 13:19, 6 February 2013 (UTC) {{Closed}} === Розширення / Extensions === ==== <s>[[mw:Extension:FlaggedRevs|FlaggedRevs]]</s> ==== (патрулювання статей, як в укрвікі) * {{support}} --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 13:19, 6 February 2013 (UTC) * {{support}}, налаштування такі ж як в укрвікі (configuration same as in uk.wikipedia), щоб довго не думати --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:29, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} --[[User:Steve.rusyn|Steve]] ([[User talk:Steve.rusyn|talk]]) 19:47, 6 February 2013 (UTC) * {{comment}} - I'd recommend not to enable it from the beginning of the wiki, but to see after a few days or weeks (after uk.wikivoyage.org is created) whether it's needed or not. This is because in the beginning, it would be the best to get users starting to edit instead of needing to worry about the FlaggedRevs permissions. --<small>[[User:MF-Warburg|MF-W]] ''{[[Incubator:Administrators|a, b]]}''</small> 00:18, 7 February 2013 (UTC) ==== <s>[[mw:Extension:LiquidThreads|LiquidThreads]]</s> ==== (оформлення обговорень, [http://translatewiki.net/wiki/Talk:Main_Page як у Translatewiki]) * <s>{{oppose}}. Мені дуже незвично</s> {{support}} Роздивився детальніше та передумав, все-таки дуже зручно --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 13:19, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} Треба до нього звикнути, але там є свої плюси, тому підтримую --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:50, 6 February 2013 (UTC) * {{oppose}} Мені більше традиційні СО подобаються --[[User:Steve.rusyn|Steve]] ([[User talk:Steve.rusyn|talk]]) 19:47, 6 February 2013 (UTC) See e.g. [[:m:Limits to configuration changes]]: LiquidThreads is not functioning correctly and no longer developed, therefore it will not be enabled on new wikis. --<small>[[User:MF-Warburg|MF-W]] ''{[[Incubator:Administrators|a, b]]}''</small> 00:11, 7 February 2013 (UTC) * '''Підсумок:''' Знято з голосування --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 15:27, 7 February 2013 (UTC) === Групи користувачів / User groups === ==== Завантажувачі / Uploaders ==== * {{support}} - щоб хоча б тут був порядок з ліцензуванням зображень --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 13:20, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} єдине право <code>upload</code>, видається і відбирається адміністраторами. rights: upload; adding and removing to group by sysops --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:56, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} --[[User:Steve.rusyn|Steve]] ([[User talk:Steve.rusyn|talk]]) 19:47, 6 February 2013 (UTC) ==== Відкочувачі / Rollbackers ==== * {{support}} права/rights: rollback, видається і відбирається адміністраторами. adding and removing to group by sysops --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:56, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} per Base --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 17:58, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} --[[User:Steve.rusyn|Steve]] ([[User talk:Steve.rusyn|talk]]) 19:47, 6 February 2013 (UTC) === Завантаження локальних зображень / Enable uploads === * {{support}} лише для завантажувачів (for uploaders only) --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 13:19, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} лише для адміністраторів та завантажувачів (sysops and uploaders only) --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:50, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} --[[User:Steve.rusyn|Steve]] ([[User talk:Steve.rusyn|talk]]) 19:47, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} лише для адміністраторів та завантажувачів (sysops and uploaders only) --[[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 20:40, 8 February 2013 (UTC) === Часовий пояс / Timezone=== ==== Київ (+2 GMT) ==== * {{support}} - набридло додавати 2 години --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 13:21, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} --[[User:Steve.rusyn|Steve]] ([[User talk:Steve.rusyn|talk]]) 19:47, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 19:50, 7 February 2013 (UTC) ==== GMT ==== * {{support}} не наполягаю, але мені звичніше пам'ятати стандартну різницю з ґріндвічем, а не десятки часових поясів, хоча останнім часом тенденція таки за локальні пояси --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:50, 6 February 2013 (UTC) === Додаткові простори назв / Additional namespaces === ==== Портал, Обговорення порталу ==== * {{support}} --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:50, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} --[[User:Steve.rusyn|Steve]] ([[User talk:Steve.rusyn|talk]]) 19:47, 6 February 2013 (UTC) * {{support}} --[[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 20:41, 8 February 2013 (UTC) * '''Голосування завершене'''. Якщо у вас є пропозиції щодо додаткових налаштувань, прошу додавати їх нижче. * '''Підсумок:''' Додати до додаткових налаштувань такі пункти: Групи користувачів: завантажувачі (права: завантаження файлів, видається і відбирається адміністраторами), відкочувачі (права: відкид редагувань, видається і відбирається адміністраторами). Дозволити завантаження локальних файлів лише для таких груп: Адміністратори, Завантажувачі. Часовий пояс: Київ, Україна (+2 GMT). Додаткові простори назв: Портал (Обговорення порталу). --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 10:52, 10 February 2013 (UTC) </div> Також можете додати свої версії налаштувань --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 13:19, 6 February 2013 (UTC) : Я перепрошую, але Listings не має відношення до ієрархії - це формування елементів списку об'єктів (пам'яток, готелів, ресторанів). Причому він потрібен тільки щоб відображати списки зімпортовані з Wikitravel, зараз замість Listings в Віківояжі запускають шаблони. Крім того цей extension уже є на основному сайті. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 15:42, 6 February 2013 (UTC) :: Зрозумів, видаляю --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 16:02, 6 February 2013 (UTC) {{Closed}} === Аліаси/Aliases === Так як все одно ще ніхто не подає запит на баґзіллу, то час є доповнити заявку ще є: отже пропоную також ввести аліаси (псевдоніми, синоніми, шорткати; наприклад, ВП у Вікіпедії є аліасом для простору Вікіпедія — ВП:А це те саме, що і Вікіпедія:А) для просторів назв. Це спроситить написання посилань на частовживані сторінки і дозволить економити час. Також корисно у описі праовок, через те, що його довжина обмежена --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:23, 16 February 2013 (UTC) ==== ВМ ==== Для простору 4 (Вікіманри) / for 4th namespace * {{support}}--[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:23, 16 February 2013 (UTC) * {{support}}--'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 12:46, 1 March 2013 (UTC) * {{support}}--[[User:Lystopad|Lystopad]] ([[User talk:Lystopad|talk]]) 13:22, 1 March 2013 (UTC) * {{support}} - [[User:AtUkr|AtUkr]] ([[User talk:AtUkr|talk]]) 15:28, 5 March 2013 (UTC) ==== К ==== Для '''посилань''' на сторінки простору 14 (Категорія) / for '''links''' to 14th namespace pages * {{support}}--[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:23, 16 February 2013 (UTC) * {{support}}--'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 12:46, 1 March 2013 (UTC) * {{support}}--[[User:Lystopad|Lystopad]] ([[User talk:Lystopad|talk]]) 13:22, 1 March 2013 (UTC) * {{support}} - [[User:AtUkr|AtUkr]] ([[User talk:AtUkr|talk]]) 15:28, 5 March 2013 (UTC) ==== П ==== Для простору 100 (Портал) / for 100th namespace * {{support}}--[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:23, 16 February 2013 (UTC) * {{support}}--'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 12:46, 1 March 2013 (UTC) * {{support}}--[[User:Lystopad|Lystopad]] ([[User talk:Lystopad|talk]]) 13:22, 1 March 2013 (UTC) * {{support}} - [[User:AtUkr|AtUkr]] ([[User talk:AtUkr|talk]]) 15:28, 5 March 2013 (UTC) ==== Д ==== Для простору 12 (Довідка) / for 12th namespace * {{support}}--[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:23, 16 February 2013 (UTC) * {{support}}--'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 12:46, 1 March 2013 (UTC) * {{support}}--[[User:Lystopad|Lystopad]] ([[User talk:Lystopad|talk]]) 13:22, 1 March 2013 (UTC) * {{support}} - [[User:AtUkr|AtUkr]] ([[User talk:AtUkr|talk]]) 15:28, 5 March 2013 (UTC) * '''Підсумок:''' Додано до [[bugzilla:46417|заявки]] --'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 00:10, 22 March 2013 (UTC) </div> == Як створити статтю про місто, використовуючи шаблон міста == Я напевно тупий, але я не зрозумів як можно використати шаблон міста. Ну там вирізати все всередині includeonly я можу, але я відчуваю що є простіший варіант. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 17:27, 9 February 2013 (UTC) : А здається зрозумів. Так subst:Країна ? [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:05, 9 February 2013 (UTC) ::Ні-ні, простіше використовувати ось цю сторінку: [[Wikivoyage:Майстерня]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 23:25, 9 February 2013 (UTC) == Wy/uk/Wikivoyage: == Поки таких сторінок не назбиралась дуже багато, перейменував всі сторінки з цього простору назв. Тому при створенні таких статей в подальшому, називаємо їх так: Wy/uk/Вікімандри:Назва статті --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:09, 10 February 2013 (UTC) :Спочатку перейменував і подивився в журнал перейменувань: ''08:11, 10 лютого 2013 Danny B. (Обговорення • внесок • заблокувати) перейменував сторінку з Wy/cs/Wikicesty:Na rozcestí/Hlavička на Wy/cs/Wikivoyage:Na rozcestí/Hlavička без створення перенаправлення (Z technických důvodů je třeba používat před importem na vlastní doménu generický název).'' Треба було б когось спитати як їх правильно іменувати --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:12, 10 February 2013 (UTC) :: Участник Danny B. является администратором Инкубатора, наверняка ему стоит доверять. Так что переименовали вы зря... :-( :: Если вдруг станете переименовывать обратно, то без оставления (с подавлением) перенаправления. Это важно, иначе возникнут проблемы при переносе, могу подробнее пояснить. (извините, что не по-украински, но вы меня поняли в любом случае).--[[User:Tamara Ustinova|Tamara Ustinova]] ([[User talk:Tamara Ustinova|talk]]) 06:58, 11 February 2013 (UTC) ::: Підтримую, краще перейменуйте назад. Тільки обережно. Може спочатку видалити старі сторінки, ті, де зараз перенаправлення? Ну власне Ви адмін, Вам легше розібратись. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 08:24, 11 February 2013 (UTC) :::: По іншому і не вийшло б. {{done}} (додав собі роботи на свою голову) --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 13:36, 11 February 2013 (UTC) ::::: Власне, не думаю, що проблема критична. Найстрашніше що може бути це коли сторінки фізично в основному просторі, але на них неможливо перейти, бо в їх назві є префікс іншого, в даному разі 4го простору, але у такому випадку їх все ще можна перейменувати через апі, просто так заморочливіше :) --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 15:38, 11 February 2013 (UTC) == Назви розділів шаблону == Попробував, як в англійському оригіналі, написати все дієсловами. Подивіться, будь ласка, раптом вам це сподобається. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 20:53, 11 February 2013 (UTC) {| class="wikitable" border="1" |- ! N !!'''Англійська''' !!'''Зараз''' !!'''Варіант 1''' !!'''Варіант 2''' !!'''Варіант 3''' !!'''Варіант 4''' !!'''Інші варіанти''' |- | 1||Understand ||Зрозуміти[[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||Знайомимось || ||До відома ||Що варто знати (про ...) ||познайомитись, Довідка, Перш за все |- | 2||Talk ||Мова[[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||Спілкуємось ||Поспілкуватись ||Як порозумітись || ||розуміємо, говоримо, Спілкування |- | 3||Get in ||Як дістатись[[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||Прибуваємо ||Прибути || || ||потрапляти,добиратися,дістатись |- | 4||Get around ||Транспорт[[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||Їздимо ||Їздити || ||Як і на чому їздити ||добиратися, пересуваємось, яким транспортом їздити |- | 5||See ||Визначні місця[[File:Green Point.gif|5px]]||Оглядаємо ||Оглянути ||Що відвідати[[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||На що подивитися[[File:Green Point.gif|5px]] ||відвідуємо, дивимось, захоплюємось |- | 6||Do ||Чим зайнятись[[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||Відпочиваємо ||Відпочити || || || |- | 7||Learn || ||Вчимося ||Вчитись ||Де навчатися[[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] || || |- | 8||Work || ||Працюємо ||Заробити ||Як заробити [[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] || ||попрацювати |- | 9||Buy ||Покупки ||Купляємо ||Купити ||Де скупитись[[File:Green Point.gif|5px]] ||Що купувати [[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||тратимо гроші, потратити, Що купити |- |10||Eat ||Їжа [[File:Green Point.gif|5px]] ||Їмо ||Поїсти ||Де поїсти[[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] || || |- |11||Drink ||Нічне життя ||Розважаємось ||Потусуватись ||Де розважитись[[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] || || |- |12||Sleep ||Де зупинитись[[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||Ночуємо ||Переночувати || || || |- |13||Stay safe ||Застереження [[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||Бережемось ||Бути обачним ||Лишатись у безпеці ||Чого берегтися ||Бути обережним |- |14||Stay healthy || ||Бережемо здоров'я ||Берегти здоров'я ||Лишатись здоровим ||Як зберегти здоров'я [[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||Зберегти здоров'я |- |15||Respect || ||Шануємо ||Шанувати ||Поважати [[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||Як уникнути помилок || |- |16||Contact ||Зв'язок [[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||З'єднуємось ||З'єднатись ||Як зв'язатись || ||контактуємо |- |17||Cope || ||Вирішуємо проблеми[[File:Green Point.gif|5px]]||Вирішити проблеми|| ||Як вирішувати проблеми [[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||користуємось послугами |- |18||Go next ||Околиці ||Відвідуємо околиці||Відвідати околиці||Куди далі [[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]][[File:Green Point.gif|5px]] ||Куди ще з'їздити ||Їдемо далі |- |} : Мені здається, що ще непогано було б якось на кшталт "До відома" (або "Довідка"), "Спілкування", "Як дістатись", "Транспорт", "Що відвідати", "Чим зайнятись", "Як заробити", "Де навчатися", "Що купити", "Що скуштувати", "Де розважитись", "Де зупинитись", "Лишатись у безпеці" / "Бути обережним", "Лишатись здоровим" / "Зберегти здоров'я", "Поважати", "Як зв'язатись", "Вирішуємо проблеми", "Куди далі". Коротше, я за використання сполучників у назвах. [[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 23:05, 11 February 2013 (UTC) :: Правду кажучи, я теж за прийменники. Це воно англійською круто і свіжо звучить одним словом, у нас якось не дуже — принаймні те, що зараз. Перший розділ, щоб йому добре було, найпроблемніше назвати. Як варіант — «Перш за все». Далі — «Як порозумітись» і в такому дусі, як каже Will D. -- [[User:Ата|Ата]] ([[User talk:Ата|talk]]) 07:27, 12 February 2013 (UTC) :: Добавив ваші варіанти до таблиці. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 09:25, 12 February 2013 (UTC) ::: А мені подобається третій варіант! Мої пропозиції: 1. Що варто знати (про ...) 4. Як користуватись транспортом 5. На що подивитися 10. Де поїсти 13. Чого берегтися 14. Як зберегти здоров'я 15. Що шанувати 17. Як вирішувати проблеми 18 Куди ще заглянути/з'їздити. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 10:17, 12 February 2013 (UTC) ::: Мені варто зробити четвертий варіант з доповненнями, чи можна просто замінити слова в третьому на запропоновамі мною? [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 21:50, 12 February 2013 (UTC) :: Як на мене і "Зрозуміти", в принципі, звучить досить непогано. А от Ваш варіант "Як користуватись транспортом", трохи не підходить, бо звучить як інструкція по використанню транспорту ("Кладемо жетон туди-то, сідаємо в вагон той-то"). "Що шанувати" теж не дуже, занадто предметно, а от 13 сподобалось. Думаю, краще створити четвертий варіант, адже змін зазнала половина назв. :: UPD: А "Що купити" і "Що скуштувати" дійсно краще замінити на "Де скупитись" і "Де поїсти".[[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 11:04, 13 February 2013 (UTC) ::: Ну подивіться що вийшло - ще пара нових ідей. Скупитись - не дуже галичанське слово? Мені важко визначати місцеві говірки. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 14:38, 13 February 2013 (UTC) : Я коли починав цю табличку - думав в першу чергу щоб всі пункти були одинакові - як, наприклад, в англійській версії - всі розділи є дієсловами. Тому якщо розвинути Вашу ідею, то не варто лишати пункти в яких немає "частка-дієслово", тобто Транспорт і До відома - неправильно. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 14:46, 13 February 2013 (UTC) :: Я взагалі от що думаю, треба спочатку визначитись з концептом (тобто ближче до англійської чи з тими ж сполучниками). А потім уже кожну назву обирати окремо, бо дещо можна було б взяти і з першого варіанту ("Застереження", наприклад, краще й не скажеш, тому що "Лишатись у безпеці", "Чого берегтися" мають який негативний відтінок, наче місце призначення сповнене небезпеки, що не завжди правда). "Що варто знати" краще змінити на "Варто знати". Думаю, також, що не обов'язково дотримуватись одного шаблону в назвах, краще використовувати загальновідомі кліше з путівників (як в випадних меню на http://lviv.travel/). [[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 16:32, 13 February 2013 (UTC) ::: Я згоден з вами. Основне питання - чи всіх влаштовує нинішній стан. Якщо ні - то у нас уже є три ''концепти'': іменники, дієслова і частки_з_дієсловами. Хочеться, щоб лишилось щось одне. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:31, 13 February 2013 (UTC) Помітив за допомогою [[File:Green Point.gif|5px]] варіанти які мені до вподоби, радив би іншим зробити те саме, можливо обравши іншу карттинку для розрізнення. Перепрошую, що через це код таблиці став менш читабельним. Звісно добре б обрати єдиний стиль, це на майбутнє було б чудово, але, на жаль, особисто мене запропоновані комбінації не задовільняють, тому пропоную пороздільне голосування --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 16:05, 16 February 2013 (UTC) : Пропоную просто кожному користувачу ставити такі зелені крапки біля найкращого на їх думку варіанту, де їх буде найбільше - win. Якщо ви не проти, бо лінь кожному користувачу обирати своє зображення теж робота. Ще пропоную замінити "Що купувати" на "Що купити", чомусь більше до вподоби. [[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 17:15, 16 February 2013 (UTC) : І ще, якщо ви не проти, окремим редагуванням, видалив варіанти, які повторюються. Таким чином на них не будуть випадково розпорошуватись голоси. [[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 17:22, 16 February 2013 (UTC) :: Між що купувати і що купити є різниця все таки, краще винесіть окремо. Купити якось наказово звучить, як на мене. А купувати може бути просто походом по ринку з розгляданням цікавих і непотрібних сувенірів, тому я надаю перевагу незавершеності дії у назві --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 17:28, 16 February 2013 (UTC) * Загалом погоджуюсь із всіма, але маю декілька зауважень ** У розділі "Buy" наче мають вказуватися перелік та адреси магазинів. "Що купити" тут не дуже доречне *** Не зовсім так. Ось цитата: "The travellers' dirty secret: we like souvenirs. What would be good to buy in this city? Local crafts? How about general shopping -- clothes, travel equipment, other?" Що купити - те, що треба. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:47, 18 February 2013 (UTC) ** Якщо більшість ми вибрали розділи із прийменниками, можливо краще все звести до одного стилю (''Зв'язок'' можна зробити винятком, адже там можуть вказуватись і телефонні коди і доступ до інтернету)?--'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 21:22, 18 February 2013 (UTC) *** Оскільки активні редактори проголосували, можливо я нарисую ще одну табличку з результатом? Наприклад мене просто зачарувало як всі обійшли англійський варіант (голі дієслова) ;-). Треба викидати його не роздумуючи. І тоді поговоримо про те що вибрали? [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:47, 18 February 2013 (UTC) {| class="wikitable" border="1" |- !N!!'''Англ.''' !!'''Проголосований варіант'''!!'''Інші варіанти''' |- | 1||Understand ||Зрозуміти*** ||До відома, Що варто знати (про ...), познайомитись, Довідка, Перш за все |- | 2||Talk ||Мова*** ||Як порозумітись, розуміємо, говоримо, Спілкування |- | 3||Get in ||Як дістатись**** ||потрапляти, добиратися, дістатись |- | 4||Get around ||Транспорт*** ||Як і на чому їздити, добиратися, пересуваємось, яким транспортом їздити |- | 5||See ||Що відвідати** ||На що подивитися*, Визначні місця*, відвідуємо, дивимось, захоплюємось |- | 6||Do ||Чим зайнятись*** || |- | 7||Learn ||Де навчатись**** || |- | 8||Work ||Як заробити *** || |- | 9||Buy ||Що купувати *** ||Де скупитись*, тратимо гроші, потратити, Що купити, Покупки |- |10||Eat ||Де поїсти*** ||Їжа * |- |11||Drink ||Де розважитись**** ||Нічне життя |- |12||Sleep ||Де зупинитись**** || |- |13||Stay safe ||Застереження **** ||Лишатись у безпеці, Чого берегтися, Бути обережним |- |14||Stay healthy ||Як зберегти здоров'я *** ||Лишатись здоровим, Зберегти здоров'я |- |15||Respect ||Поважати *** ||Як уникнути помилок |- |16||Contact ||Зв'язок **** ||Як зв'язатись, Як вийти на зв'язок |- |17||Cope ||Як вирішувати проблеми *** ||користуємось послугами |- |18||Go next ||Куди далі **** ||Куди ще з'їздити, Їдемо далі, Околиці |- |} Одностайності не було тільки в варіанті "Що відвідати", за інші проголосувала більшість. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 15:54, 20 February 2013 (UTC) : Так, схоже RLuts правий - дві третини у нас із що-де-як-чим-куди. Не тому стилі Мова-Транспорт-Застереження-Зв'язок і Зрозуміти-Поважати. Може дійсно підберемо варіанти в тому ж стилі? Може попросити помогти де є більша коммюніті? Ви, здається, назву Вікімандри ще десь просили проголосувати. Хай там поможуть з варіантами для нашого списку. Ми можемо перекласти комментарі з англійського сайту для цих розділів, щоб легше будо придумувати. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 19:07, 20 February 2013 (UTC) ::Я все ж інформативність більше, ніж за зміст, однак якщо хтось щось гідне запропонує, то я за. До речі, до кістяку треба додавати ще підпункти - "Де поїсти", "Де зупинитись" і т.д.: "Дешево", "Середньо", "Дорого" (чи як там треба визначитись); ще до "Де навчатися" пропоную додати молодшу, середню, вищу освіту та найпопулярніші курси (типу з мови, із культурни народу тощо); до "Чим зайнятися" - "Фестивалі й свята", або "Події" (теж окремо вирішити); ще якось розмежувати "Зрозуміти" і "Поважати". В англійському Вояжі у "Зрозуміти" пишуть історію та клімат, я ще пропоную додавати туди інформацію про стан сервісного обслуговування взагалі, об'єктивну туристичну привабливість (тільки називати це все не так), бо "Зрозуміти" - це найперше, що читає турист, тому краще туди одразу писати всі за і проти, щоб мандрівник знав з чим стикається і вирішував чи потрібно йому це. У будь-якому випадку усі ці підпункти треба включати одразу в кістяк, щоб рендомним відвідувачам було легше зрозуміти що і куди дописувати. [[User:Will D|Will D]] ([[User talk:Will D|talk]]) 22:57, 20 February 2013 (UTC) Оскільки нових варіантів ніхто не придумав, то '''вибрані нами назви розділів стають стандартом і будуть використані в шаблонах. В статтях, що вже були створені, назви розділів будуть змінені на вибрані.''' Дякую всім, хто брав участь в голосуванні. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 21:31, 25 February 2013 (UTC) == Навігаційні шаблони == Чи потрібні у Вікімандрах навігаційні шаблони типу {{Tl|Містопутівник України}} та {{Tl|Регіони України}}? Чи можливо обійдемось лише географічною ієрархією? Моя думка — зробити шаблон для розмовників, а географічні видалити. Прошу висловитись --'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 10:47, 21 February 2013 (UTC) : Я проти географічних шаблонів типу ''Містопутівник України'' та ''Регіони України'' - географічної ієрархії на мою думку достатньо. В першому випадку ще була би бійка за місце під сонцем. Але я не зрозумів що Ви мали на увазі, коли сказали ''шаблон для розмовників''. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 20:45, 21 February 2013 (UTC) ::Малось на увазі такий же навігаційний шаблон, де буде список усіх розмовників (зараз для [[:Category:Розмовники|розмовників категорія]]). --'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 10:38, 22 February 2013 (UTC) ::: Ну у нас же є сторінка [[Розмовники|Розмовники]]. А для категорії розмовників коли-небудь створимо шаблон. Треба трошки подумати як краще. Може на вихідних у нас буде трохи часу... [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 12:10, 22 February 2013 (UTC) :::: Ось [http://incubator.wikimedia.org/wiki/User:Voll/2 тут] я описав деякі ідеї, як переробити шаблони. Чи є заперечення або побажання? [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 21:16, 25 February 2013 (UTC) ::::: Підтримую. Ще краще назвати їх типу {{Tl|Кістяк/Країна}}), а з назвами, запропонованими вами, можна створити тематичні шаблони типу {{Tl|Кістяк}} (наприклад, шаблон {{Tl|Кістяк країни}} буде містити текст "Ця стаття є кістяком статті про країну. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації..."). Також, як на мене, так само варто перейменувати шаблони головної сторінки (з префіксом "Головна/", напр. {{Tl|Головна/Welcomeblock}}). Але оцінювати статті довідки, як на мене, не варто--'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 11:54, 26 February 2013 (UTC) :::::: Підправив. Подивіться чи я правильно все зрозумів. І там ще є три речі, по яким є питання. Прокоментуйте будь-ласка. [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 20:49, 26 February 2013 (UTC) ::::::: Я власне за Район_міста, Загальні_теми і {{Tl|Придатний путівник по країні}} [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 21:09, 26 February 2013 (UTC) :::::::: Нічого не маю проти. Мені подобається. --'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 10:08, 27 February 2013 (UTC) ::::::::: Чудово. Переніс результат в [[Wikivoyage:Шаблони МедіаВікі|Шаблони МедіаВікі]] [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 19:41, 27 February 2013 (UTC) == Preload == Написав невеличкий скрипт, який формує посилання на preload шаблону-кістяку сторінки, яку ви створюєте. При редагуванні сторінки, як і в англійському Віківояжі зверху буде відображений наступний текст: <pre>Завантажити шаблон: Країни Регіону Міста Національного парку Маршруту Розмовника</pre> Для цього вам потрібно додати його собі на сторінку: на сторінці common.js у своєму просторі користувача (напр. [[User:Ваше ім'я користувача/common.js]]) просто додайте наступний текст: <pre>importScript('User:RLuts/wyTpls.js');</pre> Після цього не забудьте почистити кеш браузера (при редагуванні common.js зверху написано, як це зробити). В Firefox'і та Хромі (тестував там) працює нормально, прошу мені відписати чи працює у вас. --'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 12:21, 6 March 2013 (UTC) : Дякую. Дуже потрібна штука --[[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 21:06, 6 March 2013 (UTC) :: Погоджуюся з Voll. В опері нормально. --[[User:AtUkr|AtUkr]] ([[User talk:AtUkr|talk]]) 14:40, 22 March 2013 (UTC) == Конфіг нової вікі, сортування в категоріях ($wgCategoryCollation = 'uca-uk') == Давайте швиденько вирішим, що будемо робити з сортуванням в категоріях і не будемо затримувати створення Вікімандрів. Детальніше про опцію можна почитати тут: [https://bugzilla.wikimedia.org/show_bug.cgi?id=41040] та тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Кнайпа_(технічні_питання)#.D0.97.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D1.83_.D0.BF.D1.80.D0.BE_.D1.81.D0.BE.D1.80.D1.82.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.BA.D0.B0.D1.82.D0.B5.D0.B3.D0.BE.D1.80.D1.96.D0.B9] --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 16:54, 25 March 2013 (UTC) * {{support}} не бачу в цьому ніяких мінусів. В україномовній версії Вікімандрів будуть тільки й кириличні статті --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 16:54, 25 March 2013 (UTC) * {{support}} Хай буде так --[[User:SteveR|SteveR]] ([[User talk:SteveR|talk]]) 19:03, 25 March 2013 (UTC) * {{Support}} З часу запровадження цієї опції в українській Вікіпедії жодних скарг не було.--[[User:Ahonc|Ahonc]] ([[User talk:Ahonc|talk]]) 19:48, 25 March 2013 (UTC) * {{Support}} Корисна опція --[[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 08:27, 26 March 2013 (UTC) * {{Support}} Звичайно, що потрібне правильне сортування для української абетки у категоріях. --[[User:DixonD|DixonD]] ([[User talk:DixonD|talk]]) 15:43, 26 March 2013 (UTC) * {{Support}} А як це затримує створення сайту? --[[User:AtUkr|AtUkr]] ([[User talk:AtUkr|talk]]) 17:11, 26 March 2013 (UTC) * {{oppose}} Порушує уніфікацію списків, наскільки мені відомо неправильно сортує апостроф, немає потреби у проекті де більшість категорій службові. --[[User:Base|Base]] ([[User talk:Base|talk]]) 13:48, 27 March 2013 (UTC) *: Це яку уніфікацію порушує і чим це грозить? --[[Користувач:DixonD|DixonD]] ([[Обговорення користувача:DixonD|обговорення]]) 16:54, 28 березня 2013 (EET) == Наші досягнення на сьогодні і плани на найближчий тиждень == Було заплановано - Остаточно затвердити Термінологію : Зробили непоганий список для початку. Було заплановано - Написати основні розділи довідки та правил : Виходить непогано, ми вже маємо процентів 75 довідки, тут все нормально, встигаємо. Нам тільки потрібна допомога з вичитуванням тексту довідки, ми дуже спішимо і тексти не ідеальні. Було заплановано - Вибрати склад регіонів України, якщо потрібно : Робимо регіони України як в англійській версії. Пізніше, коли буде час і натхнення, ми зможемо знову обговорити поділ України, але зараз нам треба врешті-решт створити для неї географічну ієрархію. Без регіонів і областей ми не можемо створювати путівники міст України. --[[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 16:49, 2 March 2013 (UTC) :: Всі регіони і всі області України створені, шукайте свої міста в областях, якщо їх нема в статті України. --[[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:09, 3 March 2013 (UTC) Було заплановано - Остаточно затвердити Шаблони статей : Оце і є напрямок нашого удару на цей тиждень, назви шаблонів і кістяків вибрані, завтра почнемо міняти кістяки і потім статті, що вже є на сайті. --[[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:04, 27 February 2013 (UTC) :: Готові основні кістяки (шаблони) статей ::* {{Tl|Кістяк/Країна}} ::* {{Tl|Кістяк/Регіон}} ::* {{Tl|Кістяк/Мегаполіс}} ::* {{Tl|Кістяк/Місто}} :: Остання можливість все перевірити. Для статей рівня країни були використані такі три назви розділів - Гроші та покупки, Регіональна кухня, Нічне життя (самі розумієте - назва ''Де поїсти'' на рівні країни звучить смішно). Ну і хто не заховався - я не винуватий, можливо уже на цих вихідних почнемо робити нові статті країн і регіонів. Після цього всі правки можна буде робити тільки ботами. --[[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 21:46, 1 March 2013 (UTC) ::: Ми відредагували основні статті (країни, регіони та міста) і замінили назви розділів на нові (за які проголосували), тепер можете сміливо створювати нові міста і країни. --[[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 22:09, 3 March 2013 (UTC) == Наслідки переїзду == Тепер про наслідки: інтервікі, які ми ставили в Інкубаторі ведуть до неіснуючих статей, треба прибрати шаблон ВПВС (у Вікімандрах посилання на сестринські проекти трохи не такі - '''<nowiki>[[wikipedia:uk:Назва]]</nowiki>''' та '''<nowiki>[[commons:Category:Назва]]</nowiki>'''), а також прибрати головну категорію. Тому щоб не засмічувати наші правки (зараз їх треба дуже контролювати), пропоную надати моєму боту [[Користувач:RLutsBot|RLutsBot]] прапорець бота. Проголосуйте шаблонами <nowiki>{{за}} та {{проти}}</nowiki> нижче. --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 03:56, 28 березня 2013 (EET) * {{support}} Досвід у справах ботів у Романа хороший. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 09:25, 28 березня 2013 (EET) * {{support}}. Серед того, що наразі помітив, ще потрібно виправити [http://uk.wikivoyage.org/w/index.php?diff=3287&oldid=1564 шаблон В], і, звісно, інтервікі. Статус бота, звісно, для цього потрібен, і досить швидко — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 09:49, 28 березня 2013 (EET) * {{support}}. По-любому! ;-) Так, погоджуся із NickK, що шаблон В кілька разів глючив. Бачив у Південній Америці глюк. Виправив вручну у статтях. --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 12:53, 28 березня 2013 (EET) {{done}} [http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Steward_requests/Bot_status&diff=5356665&oldid=5356657] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 18:48, 31 березня 2013 (EEST) == Кандидатура в адміністратори == Прошу всіх взяти участь у голосуванні: [[Вікімандри:Адміністратори#RLuts]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:44, 28 березня 2013 (EET) == Import finished == Hi, I have just now finished the import of all the pages from Incubator. I already saw I made at least one mistake when removing the prefixes, concerning [[template:В]] - sorry about that :-) If any pages are still missing, please tell me. Otherwise, I wish you all good luck with the new wiki! --<small>[[User:MF-Warburg|MF-W]]</small> 18:16, 28 березня 2013 (EET) :Thanks! We are realy very happy:) --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 18:18, 28 березня 2013 (EET) :Thank you so much MF-Warburg! Well done. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 19:15, 28 березня 2013 (EET) == Надання SteveRBot прапорця бота == Оскільки тут ще нема сторінки заявок на статус бота, то напишу тут. Вікідані у Вікімандрах вводити ще не збираються, тому мій бот проставляє інтервікі тут, а також у кількох інших мовних розділах. Щоб не засмічувати нові правки, пропоную надати моєму підопічному [[Користувач:SteveRBot|SteveRBot]] прапорець бота. Прошу висловлюватись щодо надання статусу. --[[Користувач:SteveR|SteveR]] ([[Обговорення користувача:SteveR|обговорення]]) 20:40, 1 квітня 2013 (EEST) P.S. Голосуйте шаблонами {{за}} та {{проти}}, будь ласка --[[Користувач:SteveR|SteveR]] ([[Обговорення користувача:SteveR|обговорення]]) 21:17, 1 квітня 2013 (EEST) :* {{за}} Думаю це відмінна ідея, так як робити це вручну дуже дурна робота.... - [[Користувач:Корінь|Корінь]] ([[Обговорення користувача:Корінь|обговорення]]) 21:00, 1 квітня 2013 (EEST) ::Але, на жаль, у бота штучного інтелекту нема, тому в статтях, де нема інтервікі, вручну треба проставити хоч одну інтервікі (це найкращий варіант, який виключає можливість інтервікі-конфлікту) --[[Користувач:SteveRBot|SteveRBot]] ([[Обговорення користувача:SteveRBot|обговорення]]) 21:14, 1 квітня 2013 (EEST) :* Звичайно {{за}} --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 21:16, 1 квітня 2013 (EEST) :* {{за}} --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:22, 1 квітня 2013 (EEST) :* {{за}} --[[Користувач:Dimant|Dimant]] ([[Обговорення користувача:Dimant|обговорення]]) 22:07, 1 квітня 2013 (EEST) == Вікімандри:Майстерня == У нас є сторінка [[Вікімандри:Майстерня]], на неї ще ведуть посилання Створити статтю та Написати статтю. Вона була створена в Інкубаторі, бо ми не мали змоги швидко сформувати кістяк в статті. Зараз такої необхідності немає - ми можемо залити кістяк зразу на сторінці створення будь-якої статті. Крім того, ця сторінка має відомий недолік - якщо редактор нічого не введе в поле і просто натисне не кнопку - він попаде в редагування основної сторінки. Також ця сторінка дає редакторам можливість створювати статті, які відірвані від нашої географічної ієрархії, тобто просто висять в повітрі (Статті-сироти). Це дуже погано, з моєї точки зору. До речі так само думає і міжнародна спільнота. В Довідці, а саме в [[Вікімандри:Як створити нову статтю]], обгрунтовується необхідність вилучення кнопки «Створити нову сторінку». Таким чином на сьогодні я бачу одні недоліки і не бачу потреби в цій сторінці. Пропоную її вилучити. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 11:17, 1 квітня 2013 (EEST) : я за, цікаво, чи хтось ще нею користується. --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 00:05, 7 квітня 2013 (EEST) :: Забрав логи за квітень і закінчую забирати логи віківояжу за березень. Через пару днів точно скажу. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:29, 10 квітня 2013 (EEST) ::: Ні, ніхто не користується. За квітень - нуль, за березень - 2 рази. Один з них був я. ;-) Можемо вилучати. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 15:24, 11 квітня 2013 (EEST) :::: Логи трохи брешуть, заходив туди декілька разів точно. Вилучив, якщо хтось буде скаржитись, то відновлю:). Подивіться з посиланнями на головній чи все ок --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 15:48, 11 квітня 2013 (EEST) ::::: Ти напевно мав на увазі - заходив на сторінку «Вікімандри:Майстерня» (за квітень - 28 раз), а я мав на увазі - на сторінці «Вікімандри:Майстерня» натиснув на кнопку «Створити статтю» --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 16:12, 11 квітня 2013 (EEST) ::::* Я туди заходив пару раз, річ, важаю, необхідна і корисна...була - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 16:40, 11 квітня 2013 (EEST) ::::::Ну якщо треба — можу відновити. Просто як вже сказав Voll вище, від такої сторінки створюються статті-сироти (статті, на які немає посилань) --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:44, 11 квітня 2013 (EEST) ::::::: Не забувайте, що коли ввести назву нового путівника в Пошуку, а потім натиснути на посилання в рядку «Створити сторінку «ОБАНА» у цій вікі!» - ви отримаєте той самий функціонал. Але я цього не говорив! --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 16:58, 11 квітня 2013 (EEST) :::::::: Неймовірно... значить особливої потреби у Майстерні немає - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 19:51, 11 квітня 2013 (EEST) == Вінницьку область - в Центральну Україну == Думаю ніхто не буде проти того, що я в карті України зроблю маленьку правку - Вінницьку область все-таки перемалюю в кольори Центральної України? Якось Вінниця в Західній Україні дуже ріже око. Правки в інших мовних розділах зроблю також. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 00:00, 4 квітня 2013 (EEST) :Звичайно, це більш логічніше--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 00:51, 4 квітня 2013 (EEST) : Підтримую (в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C українській ВП] вона віднесена до Центральної України), пропоную ще Запорізьку до Південної віднести. [[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 01:07, 4 квітня 2013 (EEST) == Затвердження деяких правил == {{closed}} Пропоную затвердити правила [[ВМ:Завантажувачі]] та [[ВМ:Зображення]], щоб їх можна було вважати офіційними. Нагадаю, що офіційні правила не можна змінювати без обговорення. Прошу всіх перечитати та проголосувати або хоча б прокоментувати --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 01:56, 15 квітня 2013 (EEST) === [[ВМ:Завантажувачі]] === * {{за}} --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 01:56, 15 квітня 2013 (EEST) * {{за}} Правила прийнятні, гарно викладені; зауважень не маю. [[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 03:07, 15 квітня 2013 (EEST) * {{за}} 234 за. рішення прийнято [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 08:37, 15 квітня 2013 (EEST) * {{за}} --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 11:37, 15 квітня 2013 (EEST) * {{за}} --[[Користувач:Dimant|Dimant]] ([[Обговорення користувача:Dimant|обговорення]]) 16:41, 15 квітня 2013 (EEST) === [[ВМ:Зображення]] === * {{за}} --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 01:56, 15 квітня 2013 (EEST) * {{за}} Аналогічно. [[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 03:07, 15 квітня 2013 (EEST) * {{за}} 234 за. рішення прийнято [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 08:37, 15 квітня 2013 (EEST) * {{за}} --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 11:37, 15 квітня 2013 (EEST) * {{за}} --[[Користувач:Dimant|Dimant]] ([[Обговорення користувача:Dimant|обговорення]]) 16:41, 15 квітня 2013 (EEST) === Підсумок === * Оскільки заперечень ні в кого немає, правила можна вважати офіційними. [[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 15:54, 16 квітня 2013 (EEST) </div> == Всіх вітаю з виходом з Інкубатора == Всіх вітаю з виходом з Інкубатора! Я дуже вдячний всім тим, хто зробив хоч маленький внесок сюди, ми це зробили. --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 03:56, 28 березня 2013 (EET) * Поздравляю с открытием! :) --[[Користувач:Tamara Ustinova|Tamara Ustinova]] ([[Обговорення користувача:Tamara Ustinova|обговорення]]) 05:11, 28 березня 2013 (EET) * Приєднуюся! :-) Коли буде на головній сторінці? ;-) --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 12:54, 28 березня 2013 (EET) * От имени русскоязычных коллег поздравляю с открытием! Надеюсь, что мы сможем эффективно обмениваться информацией и опытом. --[[Користувач:Atsirlin|Atsirlin]] ([[Обговорення користувача:Atsirlin|обговорення]]) 20:18, 28 березня 2013 (EET) *:Большое спасибо. --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 20:50, 28 березня 2013 (EET) == Інтервікі == В Вікігіді в багатьох статтях немає інтервікі посилань, варто цим серйозно зайнятись. (А також немає посилань з боку іншомовних гідів на українські статті). Також хотів би запитати "тутешніх" чи є деінде в Гіді чисті(без підписів країн і т. п.) карти частин світу? - [[Користувач:Корінь|Корінь]] ([[Обговорення користувача:Корінь|обговорення]]) 22:31, 30 березня 2013 (EET) : Про інтервікі Ви все правильно написали - треба вручну проставляти. З часом цим буде займатись бот. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:45, 30 березня 2013 (EET) : Про карти - прочитайте [[Вікімандри:Картографія]] або просто шукайте на [http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Maps Вікісховищі]. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:45, 30 березня 2013 (EET) ::Не очікував швидкої відповіді) Що ж, дякую - [[Користувач:Корінь|Корінь]] ([[Обговорення користувача:Корінь|обговорення]]) 22:49, 30 березня 2013 (EET) По можливості, додавайте в статтю, яку редагуєте хоча б одне інтервікі-посилання (решту можна додати ботом). З інтервікі у нас великі проблеми --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 21:13, 31 березня 2013 (EEST) ::: I have a interwiki bot if you or an other person will give [[user:CarsracBot]] the botflag, then it can do it work in silence. [[Користувач:Carsrac|Carsrac]] ([[Обговорення користувача:Carsrac|обговорення]]) 07:37, 10 квітня 2013 (EEST) Закінчив перевірку всіх статей, зараз без інтервікі тільки чотири статті - Гаспра, Моршин, Острог, Славське - просто ще ніхто не написав статті про ці міста в інших мовних розділах. '''Не забувайте зразу додавати інтервікі, коли створюєте нову статтю!''' --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:35, 10 квітня 2013 (EEST) == Додайте нових символів == Додайте будь ласка нових символів, в першу чергу таких як: '''[[|]]''', '''|''', '''²''', '''†''', '''→''', '''°''', '''°C''', '''§''', '''¶''', '''~''', '''•''', '''↑''', '''↓''', '''&apos;''' (''апостроф''), '''Ґ''' і '''ґ'''. А також '''£''', '''¥''', '''©''', '''™''', '''≠''', '''≤''', '''≥''', '''±'''. Я трохи загнув, але думаю ці символи були б корисними в роботі над статтями. А також можливо варто робити перенаправлення з [[Українська мова|назв мов]] на їх [[Український розмовник|розмовники]], так як це в [[:en:Ukrainian|анг. гіді]]. - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 11:12, 7 квітня 2013 (EEST) :Додав «[[|]]» в розділ «Вікіфікація» та в розділ «Символи» — «', |, ², •, °, °C, ~, £, ¥, Ґ, ґ». Щодо перенаправлення — я за --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 12:37, 7 квітня 2013 (EEST) ::Дякую. [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 14:38, 7 квітня 2013 (EEST) :::Ґ і ґ можна отримати сполученням клавіш Alt+г. Це так, може комусь знадобиться :) --[[Користувач:SteveR|SteveR]] ([[Обговорення користувача:SteveR|обговорення]]) 15:03, 7 квітня 2013 (EEST) ::::У мене ctrl+alt+г --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 17:48, 7 квітня 2013 (EEST) :: Додайте ще довге тире "—". [[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 19:45, 7 квітня 2013 (EEST) :::Довге тире я додав в першу чергу (група «Символи»:'' ' (апостроф) · «» · — ·'') --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 23:31, 7 квітня 2013 (EEST) == Співпраця місяця - створення кістяку сайту Вікімандрів == Запрошуємо на сторінку [[Wikivoyage:Співпраця_місяця|Співпраця місяця]] - там ми пропонуємо прийняти участь у створенні плану формування кістяку проекту, себто написання для Вікімандрів основних розділів довідки, правил, а також статей про континенти, держави та великі міста. Чекаємо ваших думок на сторінці обговорення! [[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 20:37, 8 February 2013 (UTC) == marshruty.in.ua == Отримав відповідь від автора сайту [http://marshruty.in.ua marshruty.in.ua]. Він дав дозвіл на використання тексту під ліцензією cc-by-sa 3.0. Тому з цих статей можна зробити чудову серію про маршрути українськими Карпатами. Таку інформацію, як перелік сіл та гір, складність маршруту, найвищу точку пропоную пропоную переносити в шаблон для кращого оформлення. Обов'язково, внизу сторінки ставте шаблон {{Tl|MarshrutyInUa}} з відповідними параметрами, щоб вказати джерело статті (цього вимагає ліцензія). Приклад: {{MarshrutyInUa|na-igrovets.php|Маршрут "На Ігровець, Високу та Середню"}} --'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 10:01, 5 March 2013 (UTC) : Нема слів. Це про контент і про автора. Передавай подяку, з нас як мінімум відро пива або що він хоче. ;-) А з технічної сторони - може готуватися, що таких буде багато і дати назву шаблону {{Tl|OAMarshrutyInUa}} ? --[[User:Voll|Voll]] ([[User talk:Voll|talk]]) 10:24, 5 March 2013 (UTC) ::Так, дійсно, я про це не подумав, перейменував на просто {{Tl|MarshrutyInUa}} --'''[[User:RLuts|<span style="color: green;">RLuts</span>]] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]]''' 10:31, 5 March 2013 (UTC) :::А можете дозвіл переслати на permissions-uk{{@}}wikimedia.org?--[[User:Ahonc|Ahonc]] ([[User talk:Ahonc|talk]]) 16:01, 25 March 2013 (UTC) ::::Для чого? Невже ліцензії в футері сайту недостатньо? --[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 16:11, 25 March 2013 (UTC) :::::Можна й так. Але якщо завтра її з сайту приберуть, як ви будете доводити, що там була така ліцензія?--[[User:Ahonc|Ahonc]] ([[User talk:Ahonc|talk]]) 16:16, 25 March 2013 (UTC) ::::::ОК, я йому напишу--[[User:RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|talk]]) 16:36, 25 March 2013 (UTC) == Регіональний поділ Криму == Прошу прийняти участь в [[Обговорення:Крим]]. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:37, 30 березня 2013 (EET) == Головна сторінка == Пропоную замість блоку "створити статтю" додати кнопку "Facebook like". Зробив тестовий шаблон тут: [[Шаблон:Welcomeblock/test]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 13:33, 4 квітня 2013 (EEST) : Якщо чесно, то не подобається. Таким кнопкам місце десь внизу або збоку, а тут воно таке в середині. Може рамок (блоків) наробити більше, наприклад, як тут [[:ru:Заглавная_страница/2013de]], тоді буде місце для всього. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:17, 4 квітня 2013 (EEST) ::Підтримую, ось тільки питання що туди додати? 1 блок з маршрутами. Можна ще список статей на загальні теми. До речі цікавинки у нас не оновлювались ще із створення першої версії головної сторінки в Інкубаторі --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 23:38, 4 квітня 2013 (EEST) ::: Якщо не зациклюватися на якості всіх посилань з першої сторінки, то ми можемо заповнити всі блоки з наведеного прикладу - Ласкаво просимо, Найкращі статті, Цікавинки, Спільнота, Загальні теми, Туристичний портал, Путівники по Україні, Путівники по світу, Маршрути, Вікімедія. Та й врешті це не велика робота - створити тестову сторінку, наприклад, німецьку тему я переробив для росіян за кілька днів. Якщо ще комусь вона подобається - можу зробити тестову сторінку для українського розділу. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:27, 10 квітня 2013 (EEST) == Нові Цікавинки == Про цікавинки - пропоную відповідно до тематичного місяця записати так: * Сучасний [[Бенін]], нащадок древнього королівства Дагомея, є батьківщиною відомого релігійного вірування вуду. На сьогоднішній день у світі налічується більше 50 мільйонів послідовників цієї релігії, з яких тільки близько 3,5% проживають у самому Беніні. * У [[Африка|Африці]] знаходиться найстаріша в світі пустеля - Наміб, пустельні та напівпустельні умови панують тут безперервно протягом 55-80 мільйонів років; це означає, що Наміб, можливо, існувала ще за часів динозаврів. У наш час на території пустелі знаходяться два національних парки "Пустеля Наміб" та "Берег Скелетів".[[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 00:59, 6 квітня 2013 (EEST) :: За. Хороший текст. Може ми почнемо стоврювати такі тексти прямо тут: [[Вікімандри:Цікавинки]] ? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:22, 6 квітня 2013 (EEST) == Відкочувачі == Ознайомтесь (хто не знайомий) з функцією: [[ВМ:В]]. Хто хоче отримати статус відкочувача, пишемо нижче. --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:06, 4 квітня 2013 (EEST) : Дав прапорець таким користувачам: [[User:Voll|Voll]], [[User:Will D|Will D]], [[User:SteveR|SteveR]], [[User:Base|Base]], [[User:Корінь|Корінь]], [[User:AtUkr|AtUkr]], [[User:Nickispeaki|Nickispeaki]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 02:29, 6 квітня 2013 (EEST) :: І хотів би подякувати, але не буду. На планшеті я вже два рази випадково попадав пальцем на це посилання. Гр-р-р!!!!! --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 14:02, 7 квітня 2013 (EEST) :::Якщо хтось хоче, може відмовитись від відкочувача. --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 18:49, 7 квітня 2013 (EEST) :::: Тоді мене видали з Відкочувачів, будь ласка. А то я ще шкоди нароблю. Тут і без мене очей вистачає. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 19:59, 7 квітня 2013 (EEST) :::::Done. Раніше у Вікіпедії теж css-ом приховував цю кнопку:) --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 23:04, 7 квітня 2013 (EEST) == Маршрути - у кістяк == Пропоную додати пункт "Маршрути" у кістяк, щоб можна було одразу зі сторінки країни/регіона/міста/района дивитись на можливі маршрути і планувати відповідно подорож. Чи подумати ще яким чином це можна зробити, можливо, додавати десь блок із зауваженням про маршрути цією країною/регіоном/містом/районом. У будь-якому разі лізти в статтю про маршрути, а в ній шукати потрібне місто дуже не зручно. [[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 04:10, 6 квітня 2013 (EEST) : Це можна робити через шаблон '''{{Tl|related}}'''. Подивіться як це працює в статтях [[Золота підкова Львівщини]] і [[Львівська область]] --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:27, 6 квітня 2013 (EEST) ::А що робить цей шаблон? я не побачив змін у статті --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 00:11, 7 квітня 2013 (EEST) ::Все, побачив. Якось не дуже помітно --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 00:15, 7 квітня 2013 (EEST) :: У російських Вікімандрах "Маршрути" поміщені підпунктом у "Чим зайнятись". Можна було б тут їхньому прикладу послідувати. [[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 02:50, 7 квітня 2013 (EEST) == Зауваження щодо логотипу == Чи можливо якось зробити трохи більший шрифт (або розтягнути його) на логотипі, порівняно із англійським він виглядає дрібним таким особливо "м", "а" і "н". Наприклад, у поляків текст більш видовжений і ширший (це як прецедент).[[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 00:59, 6 квітня 2013 (EEST) == Зміст статті == Пропоную встановити нарешті єдину форму змісту, а то у нас виходить частина статей на одному шаблоні (наприклад, континенти), а частина - на іншому (міста і країни). [[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 04:10, 6 квітня 2013 (EEST) : Прошу всіх розказати, кому який варіант більше подобається і чому. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:50, 6 квітня 2013 (EEST) :: З однієї сторони зміст всередині статті буде займати більше місця, що дасть змогу зменшити об'єм необхідного тексту, щоб стаття виглядала естетично (у нас отримується довгий шаблон регіону/країни/міста, через який карта спускається дуже сильно вниз (якщо хтось не зрозумів [http://s019.radikal.ru/i619/1304/cd/95519b8e7cb4.png про що] я). З іншої - зміст вгорі дуже компактний і ненав'язливий, і дуже мені подобається (але я б краще зробив обидва рядки змісту однакові по довжині ([http://s017.radikal.ru/i403/1304/d2/e28aee821e54.png див. скрін]), або розбив би навіть на три рядки, щоб зробити той зміст помітнішим, чи шрифт вибрати жирний. Коротше, я за варіант "зміст зверху сторінки", але із допрацюванням. [[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 00:41, 7 квітня 2013 (EEST) :::Карта спукається через шаблон-картку, а не через зміст --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 17:49, 7 квітня 2013 (EEST) Всім: ми не можемо зробити нестандартний зміст для всіх статей, тому що будемо дуже відрізнятись від усіх сайтів, які використовують Mediawiki, це буде дуже незвично новим користувачам. Тобто або ми відмовляємось від toc1line, або залишаємо так як є — залишаємо шаблон тільки у статтях про континенти та регіони --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 17:54, 7 квітня 2013 (EEST) : Ну якщо ти так вважаєш - тоді вилучай шаблон toc1line. Маю ідеї, як зробити краще, але не маю можливості їх швидко реалізувати. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:17, 10 квітня 2013 (EEST) Англійський розділ врешті-решт вибрав красиві заголовки-банери зі змістом всередині: див. [[:en:Austria]], [[:en:Warsaw]] і т.д. Якщо картинки ще немає - використовується [[:en:Wikivoyage:Banner_Expedition|стандартне зображення]]. Виглядає непогано, навіть якщо зміст займає два рядочки. Будемо робити щось схоже? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 16:59, 13 травня 2013 (EEST) :Красиво. Мені подобається --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 18:59, 13 травня 2013 (EEST) :Скопіював в англійців: [[Австрія]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 19:35, 13 травня 2013 (EEST) :Недоліки: Довго завантажується, адже вантажиться ціле зображення з шириною >2000px. Якщо зробити меншу ширину, буде некрасиво виглядати на широкому екрані --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 15:00, 14 травня 2013 (EEST) ::P.S. + не поміщається в один ряд через довгі заголовки --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 15:04, 14 травня 2013 (EEST) Чи будемо ми додавати шаблон {{Tl|pagebanner}} до всіх статей та кістяку? (особисто мені він дуже зручний) Якщо так, можна запустити бота --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:01, 21 червня 2013 (EEST) : Так, гарна річ і переносить зміст - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 16:04, 21 червня 2013 (EEST) : За --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 17:17, 21 червня 2013 (EEST) * {{done}} для міст та країн (271 стор.) --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:54, 22 червня 2013 (EEST) == Map features and location database == I'm stupid. I got lost in all the language versions.... sorry. So here is the official statement in your pub. Some of you guys have found my language file already. Thanks for the translation. I am going to updtae the scripts this weekend. Hello travellers and contributors, I've got some news here. We have some small features on our association's server running. * The Map with an overview of all articles. I think you know it already. The Ukrainian one will be provided soon. Will let you know. ** http://maps.wikivoyage-ev.org/w/artmap.php?lang=en * The Points of interest ** Now you can click on the colourd numbers in the articles and see it on a map (including the other points of interest) [[:de:Mellrichstadt|see here]]. In the map you can click on the point to see a picture of it (try the church number 1 (light blue) ** You can also include a link to the map (example: [[:de:ko Samui|Ko Samui]] click on the map symbol on the right side in the district section) * I have setup a kind of location database. It can provide an overview over our articles. To every destination it provides some information about the other language versions. Sou you can see what language version provides the biggest article to a destination, including whether it is a star article or was a destination of the month or whatever. On the second tab you will find all subsidiary places (declared by the IsPartOf tmeplate). It can handle multiple hierarchies, that we use in Germany. The position map is provided in German and Italian version only, because we use an additional map-code in our templates. It's the first draft of the feature. Next steps are: '''1.''' making the tables sortable. '''2.''' providing a distance search aroud your article (What articles are around my place up to 50 miles? or sth.) '''3.''' Saving the VCards (for a later usage at WikiData) and '''4.''' Saving the categories and providing intersections of categories (e.g. What articles are in category Brazil AND Destination of the month ). These are some of the ideas. But my free time is limited. It will take a while. Some information are not stated yet, because I do not know all the template names... how is the dotm template called at the Ukrainian language version? and so on... I will aske around all language versions and add these information....If you see any bugs and have some other ideas just let me know. We have included the LocDB to our sidebar. So everybody has an easy access to the information site of an article. Here are some examples. ** [http://locdb.wikivoyage-ev.org/index.php?lang=de&ns=&site=Sabah&info=subsidiary Sabah on de:] ... here you can see multiple hierarchies ** [http://locdb.wikivoyage-ev.org/index.php?lang=en&ns=&site=Washington%2C%20D.C.&info=iw Washington, D.C. on en:] ... DotM and a star ** [http://locdb.wikivoyage-ev.org/index.php?lang=en&ns=&site=Washington%2C%20D.C.&info=subsidiary and it's quarters] ** [http://locdb.wikivoyage-ev.org/index.php?lang=de&site=Kota%20Kinabalu&ns= Kota Kinabalu on de:] I would like to ask you to provide the names of the templates you use and the translation of the english words into Ukrainian... You can find everything on on my [[Користувач:DerFussi/locdb|user page]]. Feel free to edit it. Thanks. If you want to add some of the map features and need some help with the templates just let us know. <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 10:07, 10 квітня 2013 (EEST) == Трохи статистики для інформації == Щоб не пропало, я тут приведу кількість переглядів сторінок (не унікальних) для нашого розділу і деяких інших, за весь березень і за перші 10 днів квітня. * en 4млн, 1.2млн * ru 164450, 48236 * uk 15532, 16138 * sv 49802, 14285 * he 5679, 13841 * ro 17883, 4399 Як бачите нас досить активно читають (як для молодого розділу і без баннеру на вікіпедії). Хоча числа, на жаль, малесенькі!!! --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:36, 11 квітня 2013 (EEST) ::Друге число це перегляди за квітень? Оо (як на мене, відвідуваність досить задовільна) -- [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 19:44, 11 квітня 2013 (EEST) ::: Не знаю про українські туристичні сайти, але російські мають 200 000 переглядів в день. Який український туристичний сайт найвідоміший? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:05, 11 квітня 2013 (EEST) :::: Не знаю який найвідоміший, але серед них можуть бути ці: [http://www.tourism.gov.ua/ua/ 1], [http://www.turystam.in.ua/ 2], [http://ontourism.ru/ 3], [http://www.beetravel.com.ua/ua/services.html 4]. - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 19:03, 12 квітня 2013 (EEST) ::::: Ні я мав на увазі інші сайти - українські аналоги tripster, otdihali, venividi, 100 dorog, turizm. От я бачу такі сайти - tour.com.ua, travelportal.com.ua, travelworld.org.ua, Otpusk.com, turmir.com, tourua.com, turistua.com, tourdream.net, turystam.in.ua, ua-traveling.com --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 12:05, 15 квітня 2013 (EEST) : Останню статистику тепер [http://stats.wikimedia.org/wikivoyage/EN/TablesPageViewsMonthly.htm можна знайти тут] --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:13, 21 квітня 2013 (EEST) == Зрозуміти == Можливо я щось пропустив, але шо то за дурнувата назва для розділу: '''Зрозуміти'''? --[[Користувач:Helgi|Helgi]] ([[Обговорення користувача:Helgi|обговорення]]) 18:12, 21 квітня 2013 (EEST) : Почитайте в архіві Кнайпи тему «Назви розділів шаблону» і Ви побачите що ця назва не тільки дурнувата, але й вибрана голосуванням. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:09, 21 квітня 2013 (EEST) == Sitenotice == Як думаєте чи слід нам робити оголошення, щось подібне російському: [[:ru:MediaWiki:Sitenotice]]? --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:57, 3 травня 2013 (EEST) : ну може для оголошень про співпрацю місяця і т.п. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 15:40, 3 травня 2013 (EEST) == Bot request for [[User:Kolega2357-Bot|Kolega2357-Bot]] == Interwiki bot who work in Python. Bot can work for 24 hours a day, 7 days a week and 31 days a month. I have such conditions, for nonstop working bot. --[[Користувач:Kolega2357|Kolega2357]] ([[Обговорення користувача:Kolega2357|обговорення]]) 18:17, 21 травня 2013 (EEST) :Hi Kolega2357! We appreciate your effort. Our bot policy requires that new bots are approved by the community, but we do not know anything about you. Please, provide a track record of your activity on other wikis. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 13:06, 22 травня 2013 (EEST) ::My bot activity of working, writing welcome the Macedonian and Serbo-Croatian Wikipedia. changing categories where there is need. Bot can add interwiki on these Wikivoyage projects, bot has the ability to work for 24 hours a day, 7 days a week and 31 days a month, It is very rare to see. --[[Користувач:Kolega2357|Kolega2357]] ([[Обговорення користувача:Kolega2357|обговорення]]) 20:57, 28 травня 2013 (EEST) :::Dear Kolega2357-Bot, you can work on this project of course. You won't have too much work here, so we will assign a bot flag to you in the near future. Thank you. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:09, 28 травня 2013 (EEST) ::::I am one of the few users who can bot to work constantly. It is irrelevant whether there will be a much or a little bit of work for bot. --[[Користувач:Kolega2357|Kolega2357]] ([[Обговорення користувача:Kolega2357|обговорення]]) 23:00, 28 травня 2013 (EEST) == [[Спеціальна:Потрібні_сторінки|Необхідні статті]] == Всім повний превід! Якось заглянув на спеціальну сторінку про [[Спеціальна:Потрібні_сторінки|необхідні статті]]. Перша трійка має досить багато на себе посилань: * [[Побутова електрична мережа‏‎]] (141 посилання) * [[:Категорія:Користувачі за мовою‏‎]] (30 посилань) * [[Арабський розмовник]]‏‎ (23 посилання) Отже що повинно бути в статтях [[Побутова електрична мережа‏‎]] і [[:Категорія:Користувачі за мовою‏‎]], що саме там писати? - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 08:25, 26 травня 2013 (EEST) :[[Побутова електрична мережа]] - стаття на [[Загальні теми|загальну тему]], у який розповідається про електричну мережу в різних країнах (напр. для України це 220В 50Гц). Див. [[:en:Electrical systems]]. А категорія нам не потрібна, тому що у нас користувачі за мовами не сортуються по категоріях, так налаштована вікі (див. обговорення на Вікіновинах: [[n:ВікіНовини:Майдан/Архів#Категоризація користувачів за мовами]], можливо і нам варто таке прийняти?). --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 12:23, 26 травня 2013 (EEST) ::{{За}} Думаю таке варто прийняти (або прибрати посилання на категорію взагалі?), до того ж категорія є і в [[:de:Kategorie:Benutzer nach Sprachen|німецькому]] й [[:en:Category:Users by language|англійському]] Вікімандрах, нічим не заважає начебто. - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 08:37, 27 травня 2013 (EEST) :: Я не зрозумів, яка різниця між [[Вікімандри:Вавилон]] і пропозицією Богдана. Десь приклад є? Бо на його сторінці в Вікіновинах все таке саме як у нас. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:14, 27 травня 2013 (EEST) == Херсон == <small>Перенесено із [[Обговорення користувача:RLuts]]</small> Превід! Стаття [[Херсон]] є найбільшою в Вікімандрах, проте досі має статус кістяка. Можливо потрібно змінити статуси цієї та [[Спеціальна:Найдовші_сторінки|деяких інших статтей Вікімандрів]] (так, стаття про [[Антверпен]] є придатною статею проте за розміром поступається 5 кістякам)). - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 08:31, 26 травня 2013 (EEST) :Привіт. Стаття дуже пізнавальна, проте, я б її привів би ще до стандартів Вікімандрів. Займусь цим згодом. Щодо, наприклад, Одеси - трохи замало інформації. Країни ж не можуть бути придатними, якщо статті про основні міста не є такими (інакше, користі від такого путівника не дуже багато) --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 10:12, 26 травня 2013 (EEST) ::Честь панству. Погоджуюсь з Романом - не розмір головне. Власне у нас в [[Вікімандри:Міра зрілості|Довідці]] написано досить непогано про міру зрілості - ''Придатна - стаття, яку вже можна використовувати як самостійний путівник. У ній розказано, навіщо їхати в місто, як туди добратися, на що подивитися, де поїсти і де переночувати. Бажано проілюструвати статтю хоча б однією-двома фотографіями. В цілому, саме наявність всієї базової інформації визначає її придатність, і, звичайно, обсяг необхідної інформації залежить від описуваного місця. Наприклад, придатна стаття про Київ буде набагато довшою статтею ніж придатні статті про Стрий або Миколаїв. Статті про великі міста (тобто міста, розділені на райони), країни і регіони отримують статус придатних, тільки якщо статті про основні райони міста або міста регіону мають статус не нижче придатних.'' ::Як бачите - кожний розділ придатної статті має бути заповнений. [[Антверпен]] не ідеальна придатна стаття - там потрібно додати інформацію, краще описати цікаві місця і музеї. Найближче до придатної, на мою думку, є [[Львів]] - там теж треба розширити описи. Потім [[Херсон]], якщо заповнити порожні роділи. Одесі ще далеко до придатної - навіть [[Гаспра]] і [[Острог]] набагато кращі. Також зараз хорошим тоном стає створення динамічної карти міста. Можна побачити таку карту в [[Антверпен]]і, [[Феодосія|Феодосії]] і [[Львів|Львові]]. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:38, 27 травня 2013 (EEST) :::Може перенести цю розмову в Кнайпу? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:38, 27 травня 2013 (EEST) == Співпраця місяця/Червень == Чи будемо ми продовжувати місячник Криму? --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 17:07, 28 травня 2013 (EEST) : Я за, бо наша команда замала для подвигів. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:02, 28 травня 2013 (EEST) == Proposed New Logo for Wikivoyage == Hi there! We're currently looking at a [[:meta:Wikivoyage/Lounge#Wikivoyage_Logo|potential new logo for Wikivoyage over on Meta]]. We'd welcome any opinions, comments or suggestions you have on the subject! --[[Користувач:Nicholasjf21|Nicholasjf21]] ([[Обговорення користувача:Nicholasjf21|обговорення]]) 03:11, 31 травня 2013 (EEST) ==Wikivoyage logo issues; logo selection procedure== Hello, all. I apologize for posting in English, but I thought it was important to let you know. I would be grateful for translation of this notice. Earlier today, I posted an announcement by the Wikimedia Foundation's legal department on Meta ([[:m:Wikivoyage/Logo_announcement]]) about the Wikivoyage logo - unfortunately, for legal reasons, the one we have now will not be usable. Sometime in the next couple of weeks, we will need to select a new Wikivoyage logo, but first I'm hoping to get feedback and assistance in making the best process for that possible. We had been considering ways to optimize logo selection by the community, with the idea that we would have plenty of time to talk about the process before needing it. Unfortunately, we now need something quite quickly. Accordingly, I'd be really grateful for feedback on the process, which has been posted here: [[:m:Logo contest procedure]]. You can read a little more about it here: [[:m:talk:Logo contest procedure]]. I hope you will share your questions, comments and suggestions there. (Translation of that page on Meta is certainly welcome!) I'm truly sorry for the complication with the existing logo and hope that you will help with creating and selecting a new one, as well as helping to refine the process itself. --[[Користувач:Mdennis (WMF)|Mdennis (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Mdennis (WMF)|обговорення]]) 23:47, 31 травня 2013 (EEST) [[Файл:Wto logo.svg|250px|міні|Логотип СОТ]] Коротко: ми повинні вибрати новий логотип Вікімандрів за 2 місяці на прохання Світової організації торгівлі через їх схожість.--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 09:12, 1 червня 2013 (EEST) == Trademark discussion == Hi, apologies for posting this in English, but I wanted to alert your community to a discussion on Meta about potential changes to the Wikimedia Trademark Policy. Please translate this statement if you can. We hope that you will all participate in the discussion; we also welcome translations of the legal team’s statement into as many languages as possible and encourage you to voice your thoughts there. Please see the [[:m:Trademark practices discussion|Trademark practices discussion (on Meta-Wiki)]] for more information. Thank you! --[[:m:User:Mdennis_(WMF)|Mdennis (WMF)]] ([[:m:User talk:Mdennis_(WMF)|talk]]) <!-- EdwardsBot 0473 --> == Page banners == Hello, we're looking at making a sitewide configuration change in support of page banners (example http://en.wikivoyage.org/wiki/Garibaldi_Provincial_Park), in order to remove the double titles and it would help if you could comment at [[meta:Wikivoyage/Lounge#Pagebanners]]. -- [[Користувач:Torty3|Torty3]] ([[Обговорення користувача:Torty3|обговорення]]) 17:52, 7 червня 2013 (EEST) == Іконки транспорту в розділі Як дістатись == [[Користувач:Kamelot]] запропонував цікаву ідею - використовувати зображення видів транспорту в розділах «Як дістатись». А [[Користувач:RLuts]] зробив шаблони, щоби все було красивіше. Можете подивитись в статті про [[Львів]] як це працює. Якщо зміна подобається, то можна запустити бота для переробки заголовків по всім «Вікімандрам». До речі, купа таких картинок є [http://commons.wikimedia.org/wiki/Transportation_and_traffic_type_related_symbols на цій сторінці] --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 16:07, 18 червня 2013 (EEST) * {{за}} --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 17:12, 18 червня 2013 (EEST) * Тільки {{за}}. А також потрібно доповнити це до [[:Шаблон:Кістяк/Місто]] (також можливо в шаблон кістяка міста варто добавити розділ "Райони"). - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 17:32, 18 червня 2013 (EEST) * {{за}} Якщо вийде з шаблонами і ботом - пропоную розказати про ідею в інших розділах. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 20:43, 18 червня 2013 (EEST) * {{за}} --[[Користувач:SteveR|SteveR]] ([[Обговорення користувача:SteveR|обговорення]]) 16:31, 20 червня 2013 (EEST) == Банери?? == Чи потрібні банери в статтях про країни, регіони, національні парки і маршрути? Що про це скаже спільнота? - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 20:07, 21 червня 2013 (EEST) == [[:m:Requests_for_comment/X!'s_Edit_Counter|X!'s Edit Counter]] == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> <small>(Sorry for writing in English. You can [[:m:Special:MyLanguage/Requests_for_comment/X!%27s_Edit_Counter/Summary|translate the proposal]].)</small> Should [[tools:~tparis/pcount|X!'s edit counter]] retain the opt-in requirement? Your input is strongly encouraged. [[:m:Requests_for_comment/X!'s_Edit_Counter|Voice your input here]].——[[:m:w:User:Cyberpower678|<span style="color:green;font-family:Neuropol">cyberpower]] [[:m:w:User talk:Cyberpower678|<sup style="color:purple;font-family:arnprior">Chat]]<sub style="margin-left:-4.4ex;color:purple;font-family:arnprior">Automation</sub> 08:07, 23 червня 2013 (EEST) :<small>Distributed via [[:m:Global message delivery|Global message delivery]]. (Wrong page? [[:m:Distribution list/Global message delivery|Fix here]].)</small> </div> <!-- EdwardsBot 0505 --> == Карти == '''(перенесено з [[Обговорення Вікімандри:Міра зрілості]])''' '''Зразкова''' Навіщо карти у статті, якщо є інтерактивна карта. Крок у минуле--[[Користувач:Kamelot|Kamelot]] ([[Обговорення користувача:Kamelot|обговорення]]) 07:15, 24 червня 2013 (EEST) :Вся довідка розроблялась та перекладалась, коли ще інтерактивної карти не було. А зараз навіть не знаю чи потрібні карти у статті. З іншої сторони, у нас туристичний путівник, сюди часто заходять з телефонів та смартфонів, які інтерактивні карти можуть і не підтримувати. Думаю, це треба обговорити більш докладніше, ви не проти, якщо я перенесу цю тему до Кнайпи? --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 14:38, 24 червня 2013 (EEST) ::таки да:). Але і гаджети розвиваються. Давайте до кнайпи--[[Користувач:Kamelot|Kamelot]] ([[Обговорення користувача:Kamelot|обговорення]]) 15:47, 24 червня 2013 (EEST) : Весь мій досвід мандрівника говорить, що offline карта - то дуже хороша справа, не раз користав з таких карт. На мою думку, накращий варіант для мандрівника - для кожного міста мати заздалегідь роздрукований путівник і карту. В багатьох місцях мені не хочеться світити свій телефон або планшет, не в кожній країні я можу дешево купити Інтернет. Так що для статті в статусі «Зразкова» було б дуже добре мати offline карту. Маю надію, що їх навчаться робити з інтерактивних карт, щоб не тратити час на малювання. А от що стосується інтерактивної карти, то я би хотів щоб для отримання статусу Придатної стаття мала інтерактивну карту з усіма об'єктами Що_відвідати і Чим_Зайнятись. А для статусу Повна - на карті мають бути всі об'єкти з путівника. Що думаєте? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 17:39, 25 червня 2013 (EEST) :: хоч не хоч, а мандрівники таки купують паперові карти. Я особисто в першу чергу зазираю в кіоск щодо мапи (не прив'язаний до інтернету і в чомусь зручніше бачити місто на долоні ніж фрагмент)--[[Користувач:Kamelot|Kamelot]] ([[Обговорення користувача:Kamelot|обговорення]]) 18:01, 25 червня 2013 (EEST) == Ukrainaincognita.com == Знайшов у Вікіпедії дозвіл на використання матеріалів під ліцензією CC-BY-3.0 (сумісна з CC-BY-SA 3.0) матеріалів сайту http://ukrainaincognita.com/ Думаю, буде нам корисний. Створив шаблон: {{Tl|Ukrainaincognita.com}} (додавати внизу статті). Дозвіл розповсюджується як на фотографії, так і на текст --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 19:23, 26 червня 2013 (EEST) : Дуже приємно, звичайно, посмоктати з такого джерела. Але якось "стрьомно" - на сайті нема ніяких згадок про ліцензію, купа матеріалів написана авторами, які схоже не знають, що вони пишуть під ліцензією CC BY 3.0... Хтось на сайтах Вікімедії використовує ці матеріали? І ще - по-моєму наша ліцензія обмеженіша, ніж ліцензія Вікіпедії. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:13, 26 червня 2013 (EEST) :Ну я про це знаю, CC-BY-SA повністю суміна з CC-BY <small>(оффтоп: але не навпаки, наприклад з Вікіпедії не можна копіювати матеріали у Вікіновини, у яких ліцензія CC-BY)</small>. Звичайно використовують: [[:commons:Special:WhatLinksHere/Template:Ukrainaincognita]]. --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 21:33, 26 червня 2013 (EEST) :: Схоже що вони просто переносять фотографії на commons, але не текст. Тобто вони роблять посилання на сайт ukrainaincognita.com на Commons, а в статті просто вставляють фотографії з Вікіскладу. Це використання зрозуміле. А от брати від них текст... Хіба брати цілком, як ми робили для маршрутів і в разі проблем - викинув статтю і забув. Бо, наприклад, переробляти статтю про Львів, в якій би був текст з ukrainaincognita.com - тяжка робота. І ще - по ліцензії ми ж ніби повинні вказувати всіх авторів, як нам це робити для тексту з ukrainaincognita.com? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:00, 26 червня 2013 (EEST) ::: Так там автор один ніби. Дозвіл на текст і фото --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 23:26, 26 червня 2013 (EEST) :::: На жаль не один - [http://ukrainaincognita.com/authors] --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 13:12, 27 червня 2013 (EEST) ::::: Цитата з листа в ОТРС: «Настоящим я заявляю, что являюсь автором и/или единственным обладателем исключительных авторских прав на произведение Материалы Вебсайта "Україна Інкогніта <http://ukrainaincognita.com/>"». Напевно збрехав --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 17:31, 27 червня 2013 (EEST) :::::: Та ні. Швидше всього не розбирався з правами контенту. Я теж не великий знавець, але, на мою думку, контент цього сайту треба творчо переробляти, може не так сильно, як наприклад, з книжки, але не копіпастити. Я тут з Вікіпедії взяв шматок тексту, а потім по книжці доповнював і бачу - абзац тексту один в один як в книжці. :-) --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 15:59, 28 червня 2013 (EEST) == Лістинги на панелі редагувань == Підглянув в англійців і додав лістинги ще на верхню панель редагувань. Потестуйте, чи у всіх працює --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 15:46, 30 червня 2013 (EEST) :В мене працює. В останній можна добавити |type=other--[[Користувач:Kamelot|Kamelot]] ([[Обговорення користувача:Kamelot|обговорення]]) 16:23, 30 червня 2013 (EEST) ::Додав --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:36, 30 червня 2013 (EEST) == Wikidata is coming soon == Heya folks :) I am sorry for posting this in English. I hope someone can help translate it. So Wikidata is finally starting to get real with this sister projects thing. We'll be starting with Wikivoyage since this is comparatively similar to Wikipedia. We'll take it easy at the beginning and just go for the language links between the different language editions of Wikivoyage. On July 18th we will change test.wikidata.org to be able to store links to Wikivoyage in addition to Wikipedia. You can test it there then and make sure there are no huge issues we have not noticed yet. On July 22 we will enable this on wikidata.org and the Wikivoyages. Some things to keep in mind: * This is only for links between Wikivoyages for now. More will follow later. * Access to the other data like timezones, airport codes and so on will not be enabled yet. That will follow later as well. * There will be no automatic links to/from Wikipedia for now. Some specific things about the language links: * It'll no longer be needed to keep them in the wikitext like it is currently. * It'll still be possible to do so however but this will overwrite the links coming from Wikidata. * With the magicword noexternallanglinks links from Wikidata can be turned off on an article either for all languages or only specific ones. A [[d:Wikidata:Wikivoyage migration|page on Wikidata]] has been created where you can find someone to help you in case of issues and as usual I am available to answer any questions you might have. Cheers --[[Користувач:Lydia Pintscher (WMDE)|Lydia Pintscher (WMDE)]] ([[Обговорення користувача:Lydia Pintscher (WMDE)|обговорення]]) 17:43, 3 липня 2013 (EEST) :Скоро почненься [[d:Wikidata:Wikivoyage migration|міграція]] наших інтервікі на Вікідані. З 18 липня інтервікі будуть зберігатись на test.wikidata.org і, якщо не буде проблем, 22 липня все запустять на основному сайті Вікіданих. Поки що планується переносити тільки інтервікі-посилання на інші проекти Wikivoyage (language interwiki), посилання на Вікіпедію та Commons поки що не чіпаємо. Принцип простий - наші інтервікі будуть додані в item, в якому вже зберігаються інтервікі для Вікіпедії та інша інформація. Якщо з містами і парками проблем, сподіваємось, не буде, то з регіонами можуть бути - у нас інакше формується ієрархія. Треба буде бути акуратними. Наш представник в проекті - [[User:Base]]. Є кілька питань, які треба буде прояснити до тестів або під час тестового періоду (18-22 липня). :* Буде потрібен короткий посібник, як додавати посилання в існуючий item на Вікіданих. :* Якщо наша назва не співпадає з назвою об'єкту в Вікіпедії - що ми маємо робити? :* Якщо в Вікіпедії не було item з назвою нашої статті - ми просто створюємо новий item? :* Буде потрібен короткий посібник, як створити і прописати новий item на Вікіданих. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:43, 3 липня 2013 (EEST) Деякі зауваження та відповіді з того наскільки я це все розумію: test.wikidata.org це просто тестові Вікідані — там ніхто нічого, поідеї, зберігати не буде, просто там буде перевірено як все працює, боти зможуть потренуватись додавати посилання на ВЖ і т.п. Посилання на Вікіпедію будуть переноситись, а точніше саме за ними буде визначатись що стаття Віківояжу відповідає такій-то статті Вікіпедії, а отже елементу Вікіданих. Посилання на Коммонз також можна буде переносити. Чого не буде, то це поки що посилання на Вікіпедію тут не будуть автоматично відображатись, попри те, що у відповідному елементі Вікіданих вони будуть; посилання на категорії Вікісховища не будуть відображатись, бо вони на Вікіданих зберігаються у властивостях, а властивості це фаза 2, тоді як для Віківояжів поки вмикається лише перша — інтервікі. Стосовно назви - елементи на Вікіданих називаються QXXXXX, посилання, наскільки я розумію, так само додаватимуться на Віківояжі як і на Вікіпедії унизу абсолютно незалежно від посилань на Вікіпедії. Відображувані ж назви елементів, лейбли, то пропоную лишати такими як у Вікіпедії, а назви з Віківояжу ставити як додаткові назви. Стосовно «Якщо в Вікіпедії не було item з назвою нашої статті - ми просто створюємо новий item?» — наскільки я розумію боти будуть працювати приблизно за таким алгоритмом, щоправда беру його частину без врахування того що Віківояжі мають мовні розділи — береться стаття Віківояжу, знаходиться у ній посилання на Вікіпедію; Береться ця стаття Вікіпедії і знаходиться відповідний їй елемент Вікіданих (при цьому абсолютно необов'язково щоб назва у Віківояжі була така ж, як і у Вікіпедії — головне це посилання); до цього елементу додається посилання на Віківояж. Але треба враховувати що будуть також імпортуватись при цьому посилання на інші Віківояжі на які стаття посилається, і так у всіх розділах, тому навіть якщо у статті якогось мовного розділу немає прямого посилання на Вікіпедію, але воно є в пов'язаній інтервікі з ним статті, то все буде, поідеї імпортовано ок. Тобто новий елемент Вікіданих буде створюватись лише тоді не вдастся знайти елементи після багатьох перевірок. Але ж треба наголосити що це спершу робитимуть не люди, а боти. Люди це вже потім конфлікти підчищати ну і потім працюючи :) Загалом це я навів загальний алгоритм досить, я не певен чи всі боти будуть працювати однаково, та послідовність дій може відрізнятись :) Бажаючі можуть знайти вихідні коди принаймні кількох із ботів що будуть працювати. Ну з посібничками я, на жаль, не допоможу, раджу тільки перекладати довідку на ВД українською. --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 20:32, 9 липня 2013 (EEST) == Universal Language Selector will be enabled on 2013-07-09 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> On July 9, 2013, [[mw:Universal Language Selector|Universal Language Selector]] (ULS) will be enabled on this wiki. The ULS provides a flexible way to configure and deliver language settings like interface language, fonts, and input methods (keyboard mappings). Making it available here is the last phase of making ULS available on all Wikimedia wikis. Please read the announcement on [[m:Announcement Universal Language Selector|Meta-Wiki]] for more information. [[m:User_talk:Siebrand|Siebrand]] 16:03, 4 липня 2013 (EEST) <small>(via [[m:Global message delivery|Global message delivery]]).</small> </div> <!-- EdwardsBot 0515 --> == Logo == '''Urgent--'''Your input is urgently needed at '''[[m:Talk:Logo_selection_procedure#Proposed_changes]].''' This is urgent because it is proposed that the Wikivoyage logo selection procedure start this week. Thank you, [[Користувач:Rogerhc|Rogerhc]] ([[Обговорення користувача:Rogerhc|обговорення]]) 23:48, 7 липня 2013 (EEST) == Kolega2357-Bot (removal) == Нещодавно стюарди надали прапорець бота користувачу Kolega2357-Bot, як на мене, [[#Bot request for Kolega2357-Bot|без консенсусу нашої спільноти]]. Тобто ми зараз не побачимо його правки у нових редагуваннях (якщо не натиснемо "Показати ботів"). На початку обговорення ботовласник запевняв, що це інтервікі-бот. Однак зараз, через перехід інтервікі у Вікідані [http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Ruslik0&diff=5640506&oldid=5640492 він говорить], що бот буде просто переносити їх. Ніби корисна штука, але: * по-перше бот навіть не зареєстрований на Вікіданих. Не впевнений, що ботовласник розуміється в API Вікіданих (а без цих запитів бот не буде знати, які інтервікі видаляти, а які ні) і не довіряю боту, який не зробив жодної тестової правки. * По-друге, ботовласник (який, до речі безстроково заблокований у Сербській Вікіпедії) просто ходить по всіх вікі і збирає прапорці (не знаю, для чого вони йому, можете подивитись [http://toolserver.org/~luxo/contributions/contributions.php?user=Kolega2357&lang=uk в глобальному внеску ботовласника]). <small>Оффтоп: В українській Вікіпедії в наданні прапорця відмовлено</small>. Пропоную подати заявку на мету і забрати в користувача прапорець бота. Прошу висловлюватись із шаблонами {{Tl|за}} та {{Tl|проти}} нижче --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 20:03, 9 липня 2013 (EEST) * {{за}} див. вище --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 20:03, 9 липня 2013 (EEST) * {{за}} (сподіваюсь я ще маю право тут голосувати) per above ботовласник готовий придумати будь яку ціль щоб отримати скрізь прапорці — він то вітального бота пропонує, то інтервікі проставляв, то тепер обіцяє імпорт на Вікідані. Як на мене, тут досить мале число статей, щоб імпорт провели більш довірені і досвідчені боти; після імпорту не буде що робити зовсім, а якщо він все ж захоче зайнятись ним то раджу йому імпортувати лише на Вікідані без прибирання посилань, залишивши їх іншим ботам (при такому числі сторінок обмеження швидкості не будуть дуже відчутними для бота, тим більше що він сам каже що бот в нього може працювати цілодобово.) --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 20:11, 9 липня 2013 (EEST) * {{за}} - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 09:42, 10 липня 2013 (EEST) {{done}} [http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Steward_requests/Bot_status&curid=31937&diff=5643546&oldid=5643429#Kolega2357-Bot.40ukwikivoyage_.28removal.29]. [[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 18:07, 11 липня 2013 (EEST) == 1000 сторінок == В Вікімандрах 1000 сторінок ^^. Хоча потрібно попрацювати, щоб і стільки ж було б статтей) - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 09:40, 10 липня 2013 (EEST) ==[en] [[:Meta:Wikivoyage/Summit|Wikivoyage/Summit]]== Sorry for using English! We have started a [[:Meta:Wikivoyage/Summit|Wikivoyage/Summit]] on Meta, with the intention to have users report what of interest has occurred on individual language versions. The goal is to increase interlingual cooperation, coordination, and sense of shared community. There is already an en report for July, and I hope someone from this language version will be able to write a report too. --[[Користувач:Peterfitzgerald|Peterfitzgerald]] ([[Обговорення користувача:Peterfitzgerald|обговорення]]) 20:10, 10 липня 2013 (EEST) : Додав звіт українського розділу. Власне не звіт, а так - персональні думки, але маю надію, що головне не забув. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 00:07, 12 липня 2013 (EEST) == Logo selection process opening == First, I apologize for contacting you in English. Your help in translating this message as well as the pages on Meta that discuss the issue would be very much appreciated! As [[:m:Wikivoyage/Logo announcement|announced in May]], a new logo needs to be selected for Wikivoyage. After several weeks of process discussion, the submission period for the logo selection process will be opening today, Wednesday 10 July, with the first round of voting set to launch on 24 July. The final logo should be selected and announced by 31 August. All contributors are welcome to submit their designs for a new Wikivoyage logo before 24 July, to discuss design proposals, and (if registered by 31 May) to join in on voting for the logo at each stage. Please see [[:m:Wikivoyage/Logo 2013|the 2013 Wikivoyage logo selection page]] for details. Thank you! --[[Користувач:Mdennis (WMF)|Mdennis (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Mdennis (WMF)|обговорення]]) 22:08, 10 липня 2013 (EEST) == Facebook like == :[http://osvita.mediasapiens.ua/material/6322 '''Джиммі Вейлз: "Я не хочу, щоб Facebook знав, що ви читаєте у Вікіпедії"'''] Зайшов на Вікімандри не через https, а через http, і зі здивуванням помітив, що мій оглядач надіслав якісь дані Фейсбуку, а після цього показав, що ще ніхто з моїх друзів не лайкав цю сторінку на Вікімандрах. Такий скрипт грубо суперечить політиці приватності Вікімедіа, адже фактично Фейсбук має дані про те, який користувач Фейсбуку, з якого IP, коли і яку сторінку відвідував, які користувачі Фейсбуку і з яких IP відвідували певну сторінку, які користувачі Фейсбуку редагували певну сторінку (а звідти і можна ідентифікувати користувача Фейсбуку з користувачем Вікімандрів) тощо — але ж таких даних не збирає навіть сам Фонд Вікімедіа! Прохання прибрати цей скрипт як такий, що зовсім не відповідає політику приватності, або зробивши його опціональним (вимкненим за замовчуванням), або ж просто поставити статичне посилання на Фейсбук (без скриптів). Дякую — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 03:30, 13 липня 2013 (EEST) == Співпраця місяця == Варто (якщо ніхто не заперечить) провести новий тематичний місяць. Пропоную на тематику "Місяць столиць країн світу" або ж просто "Місяць міст". - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 08:28, 13 липня 2013 (EEST) :Варто писати на сторінці [[Вікімандри:Співпраця місяця]]. Можливо колись переросте у Співпрацю тижня.--[[Користувач:Kamelot|Kamelot]] ([[Обговорення користувача:Kamelot|обговорення]]) 09:28, 13 липня 2013 (EEST) == Ukrainian phrasebook == I'm writing here to ask you for some help on filling the following [[:it:Tematica:Frasario ucraino|Ukrainian phrasebook]] that is present in the Italian version of wikivoyage. If one (or some) of you would be so kind to add information to that page, I would be very grateful. <small>(Please translate it)</small> Thanks, --[[Користувач:Andyrom75|<span style="color:#BB0000; font-family:Papyrus; font-size:12px">'''Andyrom75'''</span>]] ([[Обговорення користувача:Andyrom75|oбговорення]]) 17:43, 13 липня 2013 (EEST) : Many thanks to those that has started to help it:voy on the above mentioned phrasebook! :-) --[[Користувач:Andyrom75|<span style="color:#BB0000; font-family:Papyrus; font-size:12px">'''Andyrom75'''</span>]] ([[Обговорення користувача:Andyrom75|oбговорення]]) 10:17, 14 липня 2013 (EEST) == [[m:Wikivoyage/Lounge#Phrasebooks]] == Please share your idea. --[[Користувач:Andyrom75|<span style="color:#BB0000; font-family:Papyrus; font-size:12px">'''Andyrom75'''</span>]] ([[Обговорення користувача:Andyrom75|oбговорення]]) 19:38, 13 липня 2013 (EEST) == [en] [[Шаблон:Pagebanner]] & [[Шаблон:Pagebanner]] == As shown in the meta.lounge/summit, in it:voy we have integrated the Pagebanner template into the Quickbar template in order to minimize the code inside each article and to better integrate the information. In ru:voy they are evaluating this integration as well (see their lounge), so I would inform you about this possibility. Although I think that you are autonomous, feel free to ask me a bot-help in order to do it. Please translate this message and discuss it as per you convenience. --[[Користувач:Andyrom75|<span style="color:#BB0000; font-family:Papyrus; font-size:12px">'''Andyrom75'''</span>]] ([[Обговорення користувача:Andyrom75|oбговорення]]) 10:16, 14 липня 2013 (EEST) == [[Mediawiki:Common.js]] removals == Hey guys, I apologize for writing this only in English, I'm going to try and find someone to help in Ukrainian but please translate if you can. I wanted to drop you a note about some of the changes that were done to your [[MediaWiki:Common.js|Common.js]] page that loaded common javascript across the pages. [[User:Krinkle]] (A long time volunteer and now a WMF developer) fixed a couple things and also removed a script you had coming from facebook.net ('''Please do not re add it'''). Sadly because of the [[wmf:Privacy_policy|Privacy policy]] we can not let any script be pulled from an outside, non wmf, site. That's because when you do that any visitor (who may, or may not know it) sends some of their information (which can include their IP, useragent and the site they are visiting for example) to who ever controls it. Facebook is especially bad for this since they can often even tell who you are (if you have a facebook cookie). There are still some ways to have facebook links within the policies though. For example you can have a facebook 'share' button or a button that just 'links' to the site. The big thing is we do not want to use an image or script that is really ON their site because that becomes a privacy issue. You can see some examples of what other projects have done, for example [[:en:n:Template:Social_bookmarks|English WikiNews]] or [[wmf:Template:Social_bookmarks|The WMF Fundraising team]]. If you have any questions please let me know, I'll be watching this page. If you can't type in english obviously feel free to respond in your own language, I will do whatever I can to answer everything. [[Користувач:Jalexander|Jalexander]] ([[Обговорення користувача:Jalexander|обговорення]]) 04:34, 17 липня 2013 (EEST) == Pywikipedia is migrating to git == Hello, Sorry for English but It's very important for bot operators so I hope someone translates this. [[mw:PWB|Pywikipedia]] is migrating to Git so after July 26, SVN checkouts won't be updated If you're using Pywikipedia you have to switch to git, otherwise you will use out-dated framework and your bot might not work properly. There is a [[mw:Manual:Pywikipediabot/Gerrit|manual]] for doing that and a [https://blog.wikimedia.org/2013/07/23/pywikipediabot-moving-to-git-on-july-26/ blog post] explaining about this change in non-technical language. If you have question feel free to ask in [[mw:Manual talk:Pywikipediabot/Gerrit]], [https://lists.wikimedia.org/mailman/listinfo/pywikipedia-l mailing list], or in the [irc://irc.freenode.net/#pywikipediabot IRC channel]. Best [[mw:User:Ladsgroup|Amir]] <small>(via [[m:Global message delivery|Global message delivery]]).</small> 16:54, 23 липня 2013 (EEST) <!-- EdwardsBot 0534 --> == Wikidata is here! == Heya folks :) Sorry for writing in English. I just wanted to let you know that the first part of [[d:Wikidata|Wikidata]] has now been enabled here. This means you no longer have to store interwiki links in the article's wiki text but can do so via Wikidata. This also means that it no longer has to be kept in sync across all the languages but is only stored and edited in one place. Please keep in mind that if you keep local interwiki links in the wiki text they will overwrite the ones on Wikidata. You can now start migrating the links or wait for one of the bots to come and do it for you. Access to other information on Wikidata like timezones, airport codes and so on is not enabled yet. This will follow in the future. Please do let me know if you encounter any issues or have questions. [[d:Wikidata:Wikivoyage migration]] has a list of people who are additionally willing to help with any problems you might encounter. --[[Користувач:Lydia Pintscher (WMDE)|Lydia Pintscher (WMDE)]] ([[Обговорення користувача:Lydia Pintscher (WMDE)|обговорення]]) 00:33, 24 липня 2013 (EEST) ==Wikivoyage logo proposal== Hello. I apologize for the English; please help translate this so others can follow. I wanted to just briefly let you know that submissions for the Wikivoyage logo proposal are now closed, and the images are open for community review for obvious copyright issues or other disqualifications. The current batch of logos are located here: [[:m:Wikivoyage/Logo/2013/R1/Gallery]]. The time between now and 00:01 UTC, 26 July 2013 is set aside for the community to review those submissions for obvious copyright issues or other concerns that would prevent their being eligible for selection. Please place any comments at [[:m:Talk:Wikivoyage/Logo/2013/R1/Gallery]]. I will announce here when the first round of voting begins (scheduled for 00:01 UTC, 26 July 2013). For more about the process, please see [[:m:Wikivoyage/Logo 2013]]. I also want to thank [[:Commons:User:Rillke|Rillke]] for making all this work, and all the Wikivoyagers who have submitted logo designs and helped to guide designers so far. :) --[[Користувач:Mdennis (WMF)|Mdennis (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Mdennis (WMF)|обговорення]]) 03:33, 25 липня 2013 (EEST) Перший раунд голосування почався сьогодні в 00:01 (UTC). Прохання всім проголосувати на цій сторінці: [[m:Wikivoyage/Logo/2013/R1/Gallery]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 14:02, 26 липня 2013 (EEST) == [[User:addbot|Addbot]] == Could my bot please be flagged :) * '''Operator:''' [[User:Addshore]] * '''Purpose:''' Removal of interwiki links once migrated to wikidata * '''Software:''' PHP * '''Already has bot flag on:''' Global bot flag, all wikipedias Best regards, -- [[Користувач:Addshore|Addshore]] ([[Обговорення користувача:Addshore|обговорення]]) 11:36, 26 липня 2013 (EEST) * {{за}} звичайно --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 12:56, 26 липня 2013 (EEST) * {{за}} --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 13:47, 27 липня 2013 (EEST) == Найкращі статті == Пропоную на головній оновити {{tl|Найкращі статті}}, наприклад, [[Севастополь|Севастополем]], бо [[Антверпен ]]набрид вже та й, на мою думку, гірший за змістом. --[[Користувач:Lystopad|Lystopad]] ([[Обговорення користувача:Lystopad|обговорення]]) 20:23, 29 липня 2013 (EEST) : <small>P. S. та ще й влітку він актуальний. --[[Користувач:Lystopad|Lystopad]] ([[Обговорення користувача:Lystopad|обговорення]]) 11:01, 30 липня 2013 (EEST)</small> * {{За}} --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:06, 29 липня 2013 (EEST) * {{за|підтримую}} --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 00:13, 30 липня 2013 (EEST) {{done}}. + оновив цікавинки та вибране зображення --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 13:17, 30 липня 2013 (EEST) == Пропоную вилучити все це дерево == * [[:Категорія:Допоміжні шаблони]] ** [[:Категорія:Шаблони багатомовної підтримки]] *** [[:Шаблон:Lang-de]] **** [[:Категорія:Шаблони:Вказівки мови для посилань]] ***** [[:Шаблон:Ref-en]] Причина - ми не використовуємо ці шаблони, і 3 категорії на 2 шаблони - ще щось страшне --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 17:52, 2 серпня 2013 (EEST) :Видалив, оскільки заперечень не було. Щодо [[:Шаблон:Lang-de]], якщо буде потрібний, можна буде відновити. Інше - не думаю, що пригодиться --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 01:35, 3 серпня 2013 (EEST) == Шаблон:Фотоколонка+ == Все нібито нормально, а от зайвий сірий простір під зображенням не влаштовує. Яким чином його прибрати?--[[Користувач:Kamelot|Kamelot]] ([[Обговорення користувача:Kamelot|обговорення]]) 06:18, 7 серпня 2013 (EEST) == Wkimania == The Wikimania has started. If you have any questions, wishes, whatever concerning Wikivoyage, Wikidata .... please drop me a line on my user talk page. I have the change, to address everything to the right person. -- <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 07:23, 9 серпня 2013 (EEST) ==Finalist review:Wikivoyage logo== Hello. :) I'm sorry for posting in English; please help translate my message for others in your project. I just wanted to stop by and tell you that we have narrowed down the first round finalists to the top three vote choices that passed legal review. (See [[:meta:Talk:Wikivoyage/Logo_2013#Finalist_review]] for more information). To see the finalists and join in discussions of any potential last minute modifications, please review [[:meta:Wikivoyage/Logo 2013/Finalist review]]. The discussion period is set to close on 17 August with the final vote to begin at 00:01 UTC, 22 August 2013, after the Wikimedia Foundation has had the opportunity to review any modifications. Thank you. :) --[[Користувач:Mdennis (WMF)|Mdennis (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Mdennis (WMF)|обговорення]]) 03:33, 11 серпня 2013 (EEST) :Once again, I am sorry for the English. I just wanted to let you know that the finalist review period has been extended after [[:en:voy:User:Peterfitzgerald]] rightly pointed out that it was rushed. There isn't much more time, because we have a deadline we are required to meet, but it will close now on 19 August (late in the day, UTC time). Please visit [[:m:Wikivoyage/Logo 2013/Finalist review]] and show your support for the modifications you like by placing <code><nowiki>* {{support}} ~~~~</nowiki></code> in the "Votes" sections. Thanks! --[[Користувач:Mdennis (WMF)|Mdennis (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Mdennis (WMF)|обговорення]]) 02:58, 18 серпня 2013 (EEST) == Wikivoyage/Summit == Коллеги! Извините, что пишу по-русски. Хотел напомнить о ежемесячном [[:meta:Wikivoyage/Summit|обмене впечатлениями и информацией]] между языковыми разделами Wikivoyage. Не поленитесь написать пару строк, дабы все знали, что украинский проект живёт и здравствует. --[[User:Atsirlin|Alexander]] ([[User_talk:Atsirlin|обсуждение]]) 12:27, 14 серпня 2013 (EEST) : Давайте подумаємо що в нас сталось за цей місяць: :* ми приєднали до всіх сторінок елементи Вікіданих і вилучили всі інтервікі :* ми видалили всі посилання з укр. Вікіпедії на WT :* стаття Севастополь від Kamelot практично вже була повною, але сьогодні треба заповнити всі райони міста, щоб статя отримала цей статус :-( :Ніби все? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 10:14, 15 серпня 2013 (EEST) == Регістрація == [[Файл:Bukakaka.JPG|міні]] При регістрація бачити Ви такі ж люди як і я == HTTPS for users with an account == Greetings. Starting on August 21 (tomorrow), all users with an account will be using [[m:w:en:HTTPS|HTTPS]] to access Wikimedia sites. HTTPS brings better security and improves your privacy. More information is available at [[m:HTTPS]]. If HTTPS causes problems for you, tell us [https://bugzilla.wikimedia.org on bugzilla], [[m:IRC|on IRC]] (in the <code>#wikimedia-operations</code> channel) or [[m:Talk:HTTPS|on meta]]. If you can't use the other methods, you can also send an e-mail to <code>https@wikimedia.org</code>. [[m:User:Greg (WMF)|Greg Grossmeier]] <small>(via the [[m:Global message delivery|Global message delivery]] system)</small>. 22:49, 20 серпня 2013 (EEST) <small>(wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|You can fix it.]])</small> <!-- EdwardsBot 0560 --> == Адміністратор == Всім привіт. Найближчим часом у мене не дуже часто буде доступ до інтернету (переїхав на іншу квартиру). Можливо хтось бажає з активних дописувачів номінуватись на адміністратора? Та й ще хоча б один адміністратор не завадив би --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 19:11, 21 серпня 2013 (EEST) : Раз всі мовчать, то, якщо не проти, номінуй мене. Гіперактивного редактора з мене не вийде, але допомагати можу. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 14:46, 26 серпня 2013 (EEST) :: [[Вікімандри:Адміністратори#Voll]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:50, 26 серпня 2013 (EEST) ::: Дякую за довіру. Що адміністратори порадять прочитати про роботу с адмін. інтерфейсом? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 20:52, 8 вересня 2013 (EEST) ::::[[mw:Manual:Administrators|Manual:Administrators]], [[wikibooks:MediaWiki Administrator's Handbook|MediaWiki Administrator's Handbook]]. Успіху! --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 22:53, 8 вересня 2013 (EEST) ==Wikivoyage logo: final vote== First, I apologize for once again contacting you in English. Please help translate this for others in your community. The final vote for the Wikivoyage logo selection procedure is [[:m:Wikivoyage/Logo/2013/R2/Gallery|now open]]. Any contributor registered on any Wikimedia Foundation project prior to May 31, 2013 is eligible to vote. The process will be using weighted voting to ensure fair representation to Wikivoyage contributors. Wikivoyage contributors include anyone who has made 50 mainspace edits to Wikivoyage prior to May 31, 2013. Eight logo proposals take part in the final round of voting. Every voter has one vote per logo and may vote for up to three logos in total. If you vote for more than one logo, please vote for them in order of your preference. The first one you choose is your first choice; the second one, your second choice, and the third one is your third choice. Your votes will be tallied in that order. This is not a secret ballot. Your choices are recorded in your contributions and are consequently publicly visible. The vote is set to close at 23:59 UTC, 29 August 2013, with the winner to be announced at some point on 31 August 2013. The page where you may view the proposed logos and place your votes is [[:m:Wikivoyage/Logo/2013/R2/Gallery|here]]. Thank you! --[[Користувач:Mdennis (WMF)|Mdennis (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Mdennis (WMF)|обговорення]]) 01:49, 22 серпня 2013 (EEST) ==Wikivoyage logo: final selection== [[File:Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg|100px|thumb|WV-Logo Proposal AleXXw 3.0 var4 (Icon)]] First, I apologize for once again contacting you in English. Please help translate this for others in your community. This may be my last contact on this subject. :) The final vote for the Wikivoyage logo selection procedure is complete. The tallying is complete, and after the weighting and the runoff, the logo selection is WV-Logo Proposal AleXXw 3.0 var4 (Icon). You can see it more completely at [[:m:Wikivoyage/Logo/2013/R2/Results/Runoff#Winning_proposal|the "winning proposal" section of the runoff page]]. Thanks to all of you who took part in this, voting or submitting or helping with modifications. And thanks especially to [[:Commons:User:Rillke|User:Rillke]], who made the whole thing work. The new logo should be in place within the next few days. As a final note, if you have any input on how to improve the procedure for future logo processes, please share them at [[:m:Talk:Logo selection procedure]]. Even if they're not in English, I'll find somebody to help me read them. Thanks! --[[Користувач:Mdennis (WMF)|Mdennis (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Mdennis (WMF)|обговорення]]) 00:06, 31 серпня 2013 (EEST) :One more note: if you want a localized logo you can find the specifications at [[:File:WV-Logo_Proposal_AleXXw_3.0_var4_(Costruction).svg|this file]] or you can ask [[meta:User_Talk:AleXXw|AleXXw]] at his meta talkpage. He is the original designer of the logo and has offered to create every logo. If you want his assistance, please add both the text for the first row ('wiki' in original) and the second row ('voyage') separately. Thanks! --[[Користувач:Mdennis (WMF)|Mdennis (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Mdennis (WMF)|обговорення]]) 04:36, 2 вересня 2013 (EEST) [[File:WV-Logo Proposal AleXXw 2 (uk).svg|праворуч|100px|thumb]] [[m:User:AleXXw|AleXXw]] ще до початку голосування разом з англійським логотипом також створив локалізовані. Українська версія мені не подобається взагалі та здається якоюсь несиметричною. --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 22:14, 3 вересня 2013 (EEST) == Wikivoyage Global Messaging System works now == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> [[File:Wikivoyage-Logo-v3-en.svg|150px|right]] <div style="margin-top:10px; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'' Wikivoyage Global Messaging System works now''</div> I've just set a Global message delivery up. Now we can drop messages and announcements about running expeditions and important discussions at all lounges. If you want to receive these messages on your user page as well you can subscribe to the list by adding your talk page to the list by following the link below. Thanks. -- [[m:User:DerFussi|DerFussi]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">[[m:Global message delivery/Targets/Wikivoyage Communities|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Global message delivery|Global message delivery]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 16:02, 8 вересня 2013 (EEST) </div> </div> <!-- EdwardsBot 0575 --> == Автопатрулювання == На даний момент у Вікімандрах патрулюються тільки редагування адміністраторів. В той же час є деяке число сумлінних користувачів, редагування яких не вимагають патрулювання. Чи не хочемо ми ввести прапор автопатрульного (autopatrolled group), який може дати і зняти будь-який адміністратор? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:04, 9 вересня 2013 (EEST) * {{За}} --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:05, 9 вересня 2013 (EEST) * {{за}} --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 18:46, 9 вересня 2013 (EEST) * {{done|Реалізовано}} [https://gerrit.wikimedia.org/r/#/c/87275/] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 14:08, 8 жовтня 2013 (EEST) == [[:m:Community Logo/Request for consultation|Request for consultation on community logo]] == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> [[File:Wikimedia Community Logo.svg|thumb|Request for consultation on this community logo]] First, I’d like to apologize for the English. If you can, please help to translate this for other members of your community. The legal team at the Wikimedia Foundation would greatly appreciate your input on the best way to manage the "community logo" (pictured here) to best balance protection of the projects with community support. Accordingly, they have created a “request for consultation” on Meta where they set out briefly some of the issues to be considered and the options that they perceive. [[:m:Community Logo/Request for consultation|Your input would be invaluable]] in helping guide them in how best to serve our mission. Thank you! --[[m:User:Mdennis|Mdennis]] ([[m:User talk:Mdennis|talk]]) <small>(via the [[m:Global message delivery|Global message delivery]] system)</small>. 06:20, 24 вересня 2013 (EEST) <small>(wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|You can fix it.]])</small> </div> <!-- EdwardsBot 0590 --> == ... з вимови? == <small>Перенесено з [[Обговорення:Розмовники]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 14:53, 14 травня 2013 (EEST)</small> Ну, панове, це потворне «керівництво», вживане у кожному розмовнику, геть нікуди не годиться. Треба зараз-же дібрати кращий відповідник. Пропоную: ''порадник з.., посібник з.., настанови по..'' .--[[Користувач:Sir-nik|Sir-nik]] ([[Обговорення користувача:Sir-nik|обговорення]]) 20:23, 13 травня 2013 (EEST) :Мені порадник подобається. В когось є ще якісь варіанти? --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 14:55, 14 травня 2013 (EEST) :: Частіше всього в гуглі зустрічається «Довідник з вимови». --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 17:07, 15 жовтня 2013 (EEST) ::: Поміняв. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 16:12, 7 листопада 2013 (EET) == Інтервікі == Власне у нас все готове для видалення інтервік із статей. * [[Special:UnconnectedPages|Сторінки, не пов'язані з елементами]] пусті. Це прийшлось зробити в першу чергу бо схоже існує баг в pywikipediabot, через який не витягуються інтервікі статті, до якої не прив'язаний елемент. * У нас тільки в двох статтях внутрішні інтервікі не відповідають інтервікі з Вікіданих і не ми в цьому винні. Тобто після бота нам просто треба буде додати їх знову. ** [[Сахара]] - там просто існує два кластера наших розділів, одні зв'язані з елементом Sahara, а інші - з елементом Sahel. Ми в кластері Сахара, а, наприклад, англійський розділ в Сахель. Я вважаю що Сахель в Вікіпедії точніше відповідає нашому регіону, так що може нам варто переприв'язатись до Sahel? Правда все одно поки залишиться хоча б один розділ, який буде прив'язаний до Sahara - потрібні будуть інтервікі в статті. Зараз нам треба додати [[:en:Sahel]] [[:es:Sáhara]] [[:fr:Sahel]] [[:it:Sahara]] [[:nl:Sahara]]. ** [[Центральна Америка]] - тут потрібно буде вернути посилання [[:es:Centroamérica y el Caribe]], бо у іспанців зовсім інакше ділиться Америка. От і все. Дякувати Богу у нас не так багато статей, як в інших розділах. ;-) Так що Роман можеш кликати бота, або й сам вилучи інтервікі. Ну або чекаємо решту розділів, щоб усі разом. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 13:31, 27 липня 2013 (EEST) :Ну Addbot цим займеться (див. розділ вище). В нього більше досвіду у цій сфері --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 13:37, 27 липня 2013 (EEST) ::Indeed! :) [[Користувач:Addshore|Addshore]] ([[Обговорення користувача:Addshore|обговорення]]) 11:01, 29 липня 2013 (EEST) ::: Добре. Тільки я ще не закінчив з іншими namespaces, мені ще треба день-два. Ну і добре було б прив'язати до Вікіданих всі сторінки в namespaces Вікімандри,Шаблон та Категорія, як цього вимагає [[:d:WD:N]] --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 11:22, 29 липня 2013 (EEST) :::: Все готове, можна вилучати інтервікі. Тим більше що вже майже на всіх мовних розділах їх вилучили. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 12:42, 31 липня 2013 (EEST) :::: Забув додати - можна вилучати на всіх namespaces, не тільки на основному. Я зробив також Категорії, Шаблони та Вікімандри. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 19:40, 31 липня 2013 (EEST) == Англійський розмовник == Так вийшло, що цей розмовник робили на базі російського варіанту, тому у нас два розмовника - [[Англійський розмовник (Англія)]] та [[Англійський розмовник (США)]]. Такого більше нема ніде, всюди діалекти просто описуються в окремому розділі. Пропоную залишити тільки [[Англійський розмовник (Англія)]] (перейменувати його в [[Англійський розмовник]], звичайно) і додати розділ про особливості англійської мови в Великій Британії, Австралії і т.д. Один розмовник буде підпримувати легше, бо зараз у нас в обох розмовниках багато пустих розділів. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 13:46, 27 липня 2013 (EEST) :Підтримую. Ця плутанина ще моєму інтервікі-боту не подобалась --[[Користувач:SteveR|SteveR]] ([[Обговорення користувача:SteveR|обговорення]]) 13:01, 29 липня 2013 (EEST) == Wikidata + Wikivoyage namespaces == Напевно це більше питання до Base, але раптом хто ще знає: Які namespaces зараз прив'язуються до Вікіданих крім основного? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:53, 28 липня 2013 (EEST) : Найшов. Ага, треба статті з namespaces Вікімандри та Шаблон теж додати в Вікідані. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 00:09, 29 липня 2013 (EEST) == Вікідані: що залишилось зробити для першої фази == Перенесення інтервікі закінчилось, потім бот видалить інтервікі зі статей {{Done}}. Що на мою думку ще залишилось зробити, щоби перша фаза Вікіданих у нас закінчилася? * після бота потрібно буде повернути інтервікі в статті '''[[Сахара]]''' та '''[[Центральна Америка]]''' - тут винуваті різна ієрархія або йменування регіонів. {{Done}} * необхідно створити елементи даних для статей (11 штук) в просторі імен '''Вікімандри''' (див. [[Спеціальна:UnconnectedPages]]). Можливо вони вже створені в іншому мовному розділі, тоді нам потрібно підключити нашу статтю туди. {{Done}} * необхідно створити елементи даних для статей першого рівня (116 штук або менше) в просторі імен '''Шаблон''' (див. [[Спеціальна:UnconnectedPages]]). Можливо вони вже створені в іншому мовному розділі, тоді нам потрібно підключити нашу статтю туди. * необхідно створити елементи даних для статей (21 штук) в просторі імен '''Категорія''' (див. [[Спеціальна:UnconnectedPages]]). Можливо вони вже створені в іншому мовному розділі, тоді нам потрібно підключити нашу статтю туди. Ніби все. О і до речі, Лідія сказала, що другу фазу запустять після успішного завершення першої фази, тобто може навіть через місяць, що просто чудово. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:33, 31 липня 2013 (EEST) :По першому пункті: так боти не вилучають посилання, яких немає на Вікіданих --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 00:15, 1 серпня 2013 (EEST) :: Побачимо по результатам. Будеш сам кликати Addbot-a, чи мені це робити? Я все одно буду його для російського розділу кликати. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 11:25, 1 серпня 2013 (EEST) :::OK, клич --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 12:11, 1 серпня 2013 (EEST) :::: Сказав за день-два дійде до нас ;-) --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 15:56, 1 серпня 2013 (EEST) :::::Запустив свого, але потім сам же його зламав:). Основний простір встиг зробити --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 22:13, 1 серпня 2013 (EEST) :::::: Там залишилось менше 10 сторінок, так що я руками вилучив. На цей момент у нас інтервікі лишились тільки в 2 статтях. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 09:52, 2 серпня 2013 (EEST) : Простір Вікімандри закінчив, там лишилось тільки 3 сторінки про наші співпраці місяця, для них інтервікі не потрібні. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 11:25, 2 серпня 2013 (EEST) == Listings to Wikidata == I think it's time to collaborate with Wikidata. If started a request for comments to create a listing/vcard structure on Wikidata. At the end all listings should go to Wikidata to have them available on all language versions [[:wikidata:Wikidata:Requests for comment/VCards for Wikivoyage|here]]. -- <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 09:35, 10 серпня 2013 (EEST) == Access to data from Wikidata coming to Wikivoyage == (Sorry for writing in English. I hope someone can translate this for me.) Last month Wikivoyage was the first sister project that gets their language links from Wikidata. A large part of the language links have been migrated by now from the articles' wiki text to Wikidata. The next step is enabling access to the actual data on Wikidata for Wikivoyage. We are planning to do this on 26th of August. Once this is enabled you will be able to use data like the currency, country calling code and time zones from Wikidata if you want. To use data from Wikidata in a Wikivoyage article you have two options: * parser function. To get the country calling code for the country described by the article for example just use <nowiki>{{#property:country calling code}}</nowiki> or <nowiki>{{#property:P474}}</nowiki>. * Lua. The details about access to data via Lua is explained at [[mw:Extension:WikibaseClient/Lua]]. Important note: No articles will be changed automatically by the software to make use of Wikidata. Articles and templates will have to be adapted by you to make use of the data. [[meta:Wikidata/Deployment Questions]] answers some of the questions you might have. If you have further questions please do let me know. [[d:Wikidata:Wikivoyage migration]] has a number of people who are familiar with Wikidata and Wikivoyage who can also help you out in case you run into any issues. I hope access to the data Wikidata can provide will help you make Wikivoyage rock even more. I travel a lot and Wikivoyage has proven to be extremely useful. Thanks for your work, folks :) Cheers --[[Користувач:Lydia Pintscher (WMDE)|Lydia Pintscher (WMDE)]] ([[Обговорення користувача:Lydia Pintscher (WMDE)|обговорення]]) 17:09, 15 серпня 2013 (EEST) == Access to data from Wikidata is now available == Heya folks :) (Sorry for writing in English. I hope someone can translate this.) I just wanted to let you know that from now on you have access to the data that is on Wikidata. To get a feeling for what kind of data we are talking about please have a look at the Wikidata item about [[d:Q228|Andorra]]. More is being added constantly. We hope this will be useful for you and help you continue to create great articles. To make use of the data in an article or template you have two ways: * Parser function. To get the country calling code for the country described by the article for example just use <nowiki>{{#property:country calling code}}</nowiki> or <nowiki>{{#property:P474}}</nowiki>. (There are still issues with properties related to coordinates and time when using the parser function. [[bugzilla:48937]] and [[bugzilla:50277]] are tracking these.) * Lua. The details about access to data via Lua is explained at [[mw:Extension:WikibaseClient/Lua]]. A few things to keep in mind: * No article or template is edited automatically by the software behind Wikidata. You will have to adapt them by hand or using a bot to make use of it. * Right now it is only possible to access data from the specific Wikidata item that the Wikivoyage article is linked to. We are working on making it possible to access data from other items as well. [[bugzilla:47930]] is tracking the progress on this. Please do let me know if you see any issues or run into problems. Cheers --[[Користувач:Lydia Pintscher (WMDE)|Lydia Pintscher (WMDE)]] ([[Обговорення користувача:Lydia Pintscher (WMDE)|обговорення]]) 01:03, 27 серпня 2013 (EEST) ПЕРЕКЛАД Запрацював доступ до даних, зібраних на Вікіданих. Щоб зрозуміти, які властивості (property) і дані ви можете використовувати, наприклад, загляньте в елемент даних [[d:Q228|Андорра]]. Звичайно в елементи постійно додаються нові дані і, іноді, нові властивості. Ми сподіваємося, що цей новий функціонал буде корисний для Вікімандрів і допоможе вам створювати прекрасні статті. Щоб скористатися даними у статті або шаблоні, є два шляхи: * Функція парсера. Щоб отримати телефонний код для країни в статті про неї, просто використовуйте <nowiki>{{#property:country calling code}}</nowiki> або <nowiki>{{#property:P474}}</nowiki>. (Існують баги, пов'язані з властивостями координат і часу, при використанні функції парсера. Відстежувати їх можна через [[bugzilla:48937]] і [[bugzilla:50277]]) * Lua. Подробиці про доступ до даних через Lua пояснюються в [[mw:Extension:WikibaseClient/Lua]]. Майте на увазі: * Жодна стаття або шаблон не буде змінена автоматично за допомогою програмного забезпечення Вікіданих. Вам доведеться адаптувати їх вручну або за допомогою бота. * Зараз можливо отримати доступ тільки до даних в елементі даних, пов'язаного з конкретною статтею Вікімандрів. Розробники працюють над тим, щоб було можна отримати доступ до даних також з інших елементів. Відстежувати прогрес розробки можна через [[bugzilla:47930]]. Будь ласка, напишіть [[Участник:Lydia Pintscher (WMDE)|Lydia Pintscher (WMDE)]], якщо у вас є питання або ви зіткнулися з багом. : Давайте й ми, як це зробив англійський розділ, почнемо в статті [[Андорра]] пробувати як працює зв'язок з Вікіданими. Зрозуміло, що потім ми перепишемо генерацію шаблона, але зараз в статті можна побачити, що в нас вже є, а чого не вистачає для переходу на Вікідані. До речі, <nowiki>{{#property:country calling code}}</nowiki>, не працює, схоже на баг. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 12:32, 27 серпня 2013 (EEST) ::Додав в [[шаблон:Citybar]] герб з Вікіданих (якщо не вказаний у параметрі, герб береться з Вікіданих). Приклад у статті [[Свалява]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 13:10, 27 серпня 2013 (EEST) ::: До речі, дуже цікаво як інтеграцію з Вікіданими планують в Вікіпедії, в тебе досвід має бути. Що буде в результаті - всі бари будуть генеруватись з Вікіданих чи буде реалізовано варіант - нема в барі, беремо з Вікіданих? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 15:30, 27 серпня 2013 (EEST) ::::Поки що все просувається дуже повільно. На скільки я знаю, всі чекають підтримку числових даних на Вікідаті (наприклад, населення). Повністю залиті хіба герби та категорії Вікісховища --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 19:04, 27 серпня 2013 (EEST) :: I have added [[bugzilla:53395]] for the issue with the parser function. --[[Користувач:Lydia Pintscher (WMDE)|Lydia Pintscher (WMDE)]] ([[Обговорення користувача:Lydia Pintscher (WMDE)|обговорення]]) 13:19, 27 серпня 2013 (EEST) == [[Модуль:Wikilinks]] == Написав шаблон на Lua, який автоматично додає на лівій панелі посилання на Вікіпедію та категорію Вікісховища з Вікіданих. Будемо міняти? Приклад використання тут: [https://uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%80%D0%B0&diff=9980&oldid=9945]--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 13:58, 30 серпня 2013 (EEST) :Як на мене, корисна річ. --[[Користувач:SteveR|SteveR]] ([[Обговорення користувача:SteveR|обговорення]]) 20:27, 2 вересня 2013 (EEST) == Wiki Loves Monuments on Wikivoyage == [[File:LUSITANA WLM 2011 d.svg|right|160px|Logo Wiki Loves Monuments]] This month it is the 4th year that volunteers from Wikipedia and Wikimedia organize [[:w:Вікі любить пам'ятки|Wiki Loves Monuments]], an international photo contest focused on monuments, the cultural heritage the world has. In 2010 it was organized for the first time in the Netherlands only. That was big success and was in 2011 expanded to 18 countries in Europe. In 2012 it went worldwide with 35 countries around the globe. In 2012 the Guinness World Records recognized the 2011 as the "Largest photography competition" in the world. Last week we received the message that they recognize the 2012 as the largest now, but has to be updated on their website, see: http://www.guinnessworldrecords.com/records-6000/largest-photography-competition/ Yesterday on 1 September the 2013 edition started with more than 50 countries. On the first day already more than 14.000 new images of monuments have been uploaded. All these images will enrich the lists of monuments on Wikipedias and the articles about specific monuments, so that our cultural heritage becomes visible to the public. Many of those images can be used for articles in Wikivoyage as well to illustrate what can be seen on that voyage there. To inform visitors of Wikipedia and Commons that Wiki Loves Monuments is going on and everyone can participate, we have set up a notice on top of every Wikipedia or Commons page if the visitor lives in a country where the photo contest is organized. If the Wikivoyage community wishes, it is also possible that this notice is shown above Wikivoyage pages to inform visitors and users of Wikivoyage that they can participate. Each participating country has a national team that organizes the competition, with a jury, prizes, lists of monuments, website or landing page. The winners of each country (the ten best pictures) will also participate in the international contest and can there win prizes as well. You can participate as well in this contest! If you ever made a photo of a registered monument, you can participate by uploading it in September through the special upload campaigns. * Website of the international contest: http://www.wikilovesmonuments.org/ * Website of Wiki Loves Monuments in Ukraine: http://wlm.org.ua/participation * Overview of all participating countries with upload link: [[:Commons:Commons:Wiki Loves Monuments upload|Wiki Loves Monuments upload]]. * Project page on Commons: [[:Commons:Commons:Wiki Loves Monuments 2013|Commons:Wiki Loves Monuments 2013]] Images that are uploaded as part of Wiki Loves Monuments are added to the category [[:Commons:Category:Images from Wiki Loves Monuments 2013|Images from Wiki Loves Monuments 2013]] and are added to subcategories of the category [[:Commons:Category:Cultural heritage monuments by country|Cultural heritage monuments by country]]. If it is possible to translate this message, please do. Welcome to Wiki Loves Monuments! [[Користувач:Romaine|Romaine]] ([[Обговорення користувача:Romaine|обговорення]]) 05:51, 2 вересня 2013 (EEST) == [http://marshruty.in.ua marshruty.in.ua] → [[Маршрути Карпатами]] == Повністю перенесено! [[Користувач:AtUkr|AtUkr]] ([[Обговорення користувача:AtUkr|обговорення]]) 17:54, 29 вересня 2013 (EEST) : Дякуємо, дуже приємно мати таку хорошу збірку, бо часто в мовних розділах майже й нема хороших маршрутів. Може це дасть комусь поштовх для створення нових маршрутів. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 09:11, 30 вересня 2013 (EEST) == [[mw:Echo|Notifications]] == [[File:Notifications-Flyout-Screenshot-08-10-2013-Cropped.png|thumb|300px|Notifications inform you of new activity that affects you -- and let you take quick action.]] ''(This message is in English, please translate as needed)'' Greetings! [[mw:Echo|Notifications]] will inform users about new activity that affects them on this wiki in a unified way: for example, this new tool will let you know when you have new talk page messages, edit reverts, mentions or links -- and is designed to augment (rather than replace) the watchlist. The Wikimedia Foundation's editor engagement team developed this tool (code-named 'Echo') earlier this year, to help users contribute more productively to MediaWiki projects. We're now getting ready to bring Notifications to almost all other Wikimedia sites, and are aiming for a 22 October deployment, as outlined in [[mw:Echo/Release_Plan_2013|this release plan]]. It is important that notifications is translated for all of the languages we serve. There are three major points of translation needed to be either done or checked: *[https://translatewiki.net/w/i.php?title=Special%3AMessageGroupStats&x=D&group=ext-echo#sortable:3=desc Echo on translatewiki for user interface] - you must have an account on translatewiki to translate *[https://translatewiki.net/w/i.php?title=Special%3AMessageGroupStats&x=D&group=ext-thanks#sortable:3=desc Thanks on translatewiki for user interface] - you must have an account on translatewiki to translate *[[mw:Help:Notifications|Notifications help on mediawiki.org]]. This page can be hosted after translation on mediawiki.org or we can localize it to this Wikipedia. You do not have to have an account to translate on mediawiki, but single-user login will create it for you there if you follow the link. :*[[mw:Echo/Release Plan 2013#Checklist|Checklist]] Please let us know if you have any questions, suggestions or comments about this new tool. For more information, visit [[mw:Echo_(Notifications)|this project hub]] and [[mw:Help:Notifications|this help page]]. [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 22:22, 4 жовтня 2013 (EEST) :<small>(via the [[m:Global message delivery|Global message delivery]] system) (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|You can fix it.]])</small> <!-- EdwardsBot 0597 --> == Speak up about the trademark registration of the Community logo. == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> Hi all, Please join the consultation about the Community logo that represents Meta-Wiki: [[:m:Community Logo/Request for consultation]]. This community consultation was commenced on September 24. The following day, two individuals filed a legal opposition against the registration of the Community logo. The question is whether the Wikimedia Foundation should seek a collective membership mark with respect to this logo or abandon its registration and protection of the trademark. We want to make sure that everyone get a chance to speak up so that we can get clear direction from the community. We would therefore really appreciate the community's help in translating this announcement from English so that everyone is able to understand it. Thanks, [[m:User:Geoffbrigham|Geoff]] & [[m:User:YWelinder (WMF)|Yana]] 00:01, 9 жовтня 2013 (EEST) </div> <!-- EdwardsBot 0601 --> == Банери на Вікіданих == Може ви вже чули, що почався проект по переносу банерів на Вікідані (Property 948). Робот вчора переніс банери, а RLuts змінив шаблон Pagebanner і тепер можна використовувати спільні банери з Вікіданих у нас. Тепер у нас є дві технічні задачі: * вилучити назви файлів з шаблону Pagebanner в тих статтях, де вони такі ж самі, як спільні банери на Вікіданих - тут хтось напише бота. * виправити назви файлів в шаблонах, де у нас банер за умовчанням, а вже є банер в Вікіданих (як варіант). Для цього ми створили 6 прихованих категорій: ** [[:Категорія:Статті із спільним банером‎]] (у нас пусто і є банер на Вікіданих) ** [[:Категорія:Статті з банером за умовчанням]] (у нас пусто, на Вікіданих пусто, виводимо банер за умовчанням) ** [[:Категорія:Статті із стандартним банером]] (у нас є банер із списку, на Вікіданих пусто) ** [[:Категорія:Статті із стандартним банером, відмінним від спільного]] (у нас є банер із списку, на Вікіданих теж є банер, треба їх порівняти) ** [[:Категорія:Статті з локальним банером]] (у нас свій банер, на Вікіданих банера нема) ** [[:Категорія:Статті з локальним банером, відмінним від спільного]] (у нас свій банер, на Вікіданих теж є банер, треба їх порівняти --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:37, 14 жовтня 2013 (EEST) : Затвердження мого бота стоїть на холді до 22 числа.Не страшно - є ще багато іншої роботи. ;-) --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:08, 16 жовтня 2013 (EEST) :: Бот вже давно пройшов. Якщо ви любите компонувати фотографії - заглядайте деколи в ці категорії, може ви зможете створити новий і красивий банер для Вікімандрів, та й для всього Віківояжу. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 20:46, 7 листопада 2013 (EET) Створив категорію [[:commons:Category:Default_Wikivoyage_banners_(Ukrainian)]]. Потім туди непогано би закинути всі наші стандартні баннери --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:38, 16 жовтня 2013 (EEST) Тепер, коли банери переїхали на Вікідані, параметр caption може бути помилковим. Пропоную його вилучити на сторінках (всього на 17 сторінках). --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:00, 16 жовтня 2013 (EEST) : Вилучив. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 20:46, 7 листопада 2013 (EET) Зараз шаблон pagebanner є в кожній статті, крім Головної сторінки. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:08, 16 жовтня 2013 (EEST) == [[User:VollBot|VollBot]] == Could my bot please be flagged :) * '''Operator:''' [[User:Voll]] * '''Purpose:''' Removal of banners once migrated to wikidata * '''Software:''' Pywikibot * '''Already has bot flag on:''' Russian Wikivoyage Best regards, --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 16:15, 15 жовтня 2013 (EEST) * {{за}} - що тут сказати... хай хлоп покаже чого навчився. ;-) --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 16:30, 15 жовтня 2013 (EEST) * {{за}} --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:34, 15 жовтня 2013 (EEST) == Вікіконференція == 2-3 листопада у Вінниці пройде вікіконференція. Якби організатори розказали про це раніше, могли б разом підготувати доповідь спільноти про Вікімандри. А так, думаю не встигнем. Як думаєте? --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 04:09, 19 жовтня 2013 (EEST) :Враховучи, що редакторів Вікімандрів дуже мало, можна хоча б якусь доповідь підготувати. Можна спочатку зробити кістяк доповіді, а потів всі бажаючи могли б цей кістяк заповнювати, як у статтях :)--[[Користувач:Kamelot|Kamelot]] ([[Обговорення користувача:Kamelot|обговорення]]) 12:28, 20 жовтня 2013 (EEST) ::Тут насправді три питання: чи хтось поїде, зробити презентацію і стаття Вінниця. Я не поїду, з презентацією поможу (можна взяти за основу [https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Wikimania2013_-_Creating_a_new_sister_project,_the_re-birth_of_Wikivoyage.pdf презентацію з Вікіманії], в Вінниці ніколи не був, хіба що перекладемо російську статтю (правда прийдеться ставити шаблон ОА). --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 13:37, 20 жовтня 2013 (EEST) :::Із зареєстрованих у Вікікоференції і у манрах є Ilya, antanana, nickispeaki. А кістяк доповіді можна зробити ткий: Вступ (що т аке вікіманри, коли появився український варіант, хто ініціатори створення); статистичні дані (скільки зареєстрованих користувачів, скільки статей і які теми вони охоплюють); відмінності і подібності з Вікіпедією; необхідність інформації з вікімандрів для туристів і необхідність залучення ширшого кола дописувачів --[[Користувач:Kamelot|Kamelot]] ([[Обговорення користувача:Kamelot|обговорення]]) 18:39, 20 жовтня 2013 (EEST) == Співпраця місяця/листопад == Скоро Олімпійські ігри. Пропоную всім дружньо взятись за статтю [[Сочі]] і його райони. Можна перекласти з англійської та російської мовних версій, там статті непогані --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 00:34, 2 листопада 2013 (EET) == Introducting Beta Features == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> ''(Apologies for writing in English. Please translate if necessary)'' We would like to let you know about [[mw:About_Beta_Features|Beta Features]], a new program from the Wikimedia Foundation that lets you try out new features before they are released for everyone. Think of it as a digital laboratory where community members can preview upcoming software and give feedback to help improve them. This special preference page lets designers and engineers experiment with new features on a broad scale, but in a way that's not disruptive. Beta Features is now ready for testing on [[mw:Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|MediaWiki.org]]. It will also be released on Wikimedia Commons and MetaWiki this Thursday, 7 November. Based on test results, the plan is to release it on all wikis worldwide on 21 November, 2013. Here are the first features you can test this week: * [[mw:Multimedia/About_Media_Viewer|Media Viewer]] — view images in large size or full screen * [[mw:VisualEditor/Beta_Features/Formulae|VisualEditor Formulæ]] (for wikis with [[mw:VisualEditor|VisualEditor]]) — edit algebra or equations on your pages * [[mw:Typography_Update|Typography Refresh]] — make text more readable (coming Thursday) Would you like to try out Beta Features now? After you log in on MediaWiki.org, a small 'Beta' link will appear next to your 'Preferences'. Click on it to see features you can test, check the ones you want, then click 'Save'. Learn more on the [[mw:About_Beta_Features|Beta Features page]]. After you've tested Beta Features, please let the developers know what you think on [[mw:Talk:About_Beta_Features|this discussion page]] -- or report any bugs [http://wmbug.com/new?product=MediaWiki%20extensions&component=BetaFeatures here on Bugzilla]. You're also welcome to join [[m:IRC_office_hours#Upcoming_office_hours|this IRC office hours chat]] on Friday, 8 November at 18:30 UTC. Beta Features was developed by the Wikimedia Foundation's Design, Multimedia and VisualEditor teams. Along with other developers, they will be adding new features to this experimental program every few weeks. They are very grateful to all the community members who helped create this project — and look forward to many more productive collaborations in the future. Enjoy, and don't forget to let developers know what you think! [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 22:47, 5 листопада 2013 (EET) :<small>Distributed via [[m:Global message delivery|Global message delivery]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 22:47, 5 листопада 2013 (EET) </div> <!-- EdwardsBot 0622 --> == Статистика за минулий місяць == Зрозуміло, що кількість переглядів сторінок у нас невелика (Головна сторінка має тільки 3000 переглядів), але цікавими є типи строрінок,на які приходять читачі. * Основна маса йде на наші розмовники: ''839 Англійський * 810 Польський * 470 Німецький * 468 Французький * 156 Іспанський * 103 Грузинський * 103 Білоруський * 77 Англійський * 72 Російський''. * А от числа для путівників: ''373 Львів * 250 Острог * 246 Відень * 188 Херсон * 174 Європа * 166 Севастополь * 161 Київ * 153 Антарктида * 149 Крим * 140 Африка * 128 Південна_Америка * 128 Близький_Схід * 124 Україна * 114 Північна_Америка * 114 Азія * 110 Монако * 106 Чорногорія * 101 Тернопіль''. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 09:19, 8 листопада 2013 (EET) == Сочи 2014 == Добрый день, В Сочи пройдут Олимпийские Игры 2014 года, а статья Сочі почти пустая. Переведите, пожалуйста с русской или английской версий на украинскую мову. Дзякую! {{unsigned|Egerman}} :Спасибо за предложение. Начал переводить. (кстати, я предлагал уже этим заняться в начале месяца [[#Співпраця місяця/листопад]])--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 14:13, 17 листопада 2013 (EET) ::Здравствуйте, У нас є велика подія 2014 - зимові Олімпійські ігри в Сочі, починаючи за кілька днів уже. Я зв'язався з вами з проханням перевести Сочі на французьку мову. На жаль, це до цих пір знаходиться в дуже бідних. Не могли б ви додати інформацію з англійської та чи Російської wikivoyage? Це, здається, останній дзвоник для такої великої події. Завдяки! --[[Спеціальна:Внесок/85.172.77.25|85.172.77.25]] 16:45, 4 лютого 2014 (EET) == Call for comments on draft trademark policy == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> Hi all, The Wikimedia legal team invites you to participate in the development of the new Wikimedia trademark policy. The [[:wmf:Trademark policy|current trademark policy]] was introduced in 2009 to protect the [[:wmf:Wikimedia trademarks|Wikimedia marks]]. We are now updating this policy to better balance permissive use of the marks with the legal requirements for preserving them for the community. The new draft trademark policy is ready for your review [[:m:Trademark policy|here]], and we encourage you to discuss it [[:m:Talk:Trademark policy|here]]. We would appreciate if someone would translate this message into your language so more members of your community can contribute to the conversation. Thanks, <br /> [[:m:User:YWelinder (WMF)|Yana]] & [[:m:User:Geoffbrigham|Geoff]] </div> <!-- EdwardsBot 0657 --> == Зірочка перед лістингом == Наш шаблон Listing, як і російський (ми взяли код у них), сам виводить зірочку перед інформацією про об'єкт. Вони знайшли кілька помилок, пов'язаних с цим рішенням (в англійській версії зірочок в шаблоні не було). Я попробую написати робота і перенести зірочки в статті. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 13:15, 1 грудня 2013 (EET) :Добре. Якраз і вирішиться проблема з лістинг-едітором (думаю баг якраз через ці зірочки) --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 13:15, 2 грудня 2013 (EET) :: Все готово. На жаль помилки в лістинг-редакторі не пропали. Схоже проблема з параметрами, бо коли я додав в лістинг значення параметру alias, все встало виглядати інакше. Ну і у тебе на тестовій сторінці третій лістинг не працює. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 12:36, 5 грудня 2013 (EET) == Правопис назв == Перед тим, як вступити до вашого проекту, я хтів би знати: як ви будете писати іншомовні топоніми українською: наприклад назву німецького міста '''Köln''' [kœɫn] - "'''Кьольн'''" чи "'''Кельн'''"? Як пишуть в сучасній Україні (та в Укр-вікі) та чому так - я знаю.--[[Спеціальна:Внесок/85.176.139.172|85.176.139.172]] 14:55, 18 грудня 2013 (EET) :Взагалі у Вікімандрах вітається розмовний стиль (в межах розумного звичайно), але ще на початку існування проекту ми це обговорювали і вирішили називати статті так, як у Вікіпедії --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:50, 18 грудня 2013 (EET) ::Мене цікавить - чи можливе існування статей з такою назвовою, якою вони звучать українською, або іншими мовами світу та пишуться в діаспорі. (Напр. нім. -'''ö'''- це зрозуміло українське -'''ьо'''-). Отже чи можливе "мирне співіснування" нім. К'''ьо'''льн (а не К'''е'''льн) або порт. '''Вашку да Ґама''' (а не "Васко да Гама"). Але якщо вони будуть врешті-решт повернені до пануючого в Метрополії радянсько-колоніального правопису (як це і було зроблено в Укр-вікі), то тоді запитань більш немає. Дякую.--[[Спеціальна:Внесок/85.176.164.131|85.176.164.131]] 22:20, 19 грудня 2013 (EET) ::: Головне, що завдяки перенаправленням можна, щоб за обома варіантами читачі знаходили те що шукають) --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 14:02, 1 березня 2014 (EET) s6p57oqhduzfd1xp8m1n6hdecgbsnib 0 487 36334 36333 2024-12-29T10:31:44Z Assyrian Human 6497 Скасування редагування № [[Special:Diff/36333|36333]] користувача [[Special:Contributions/178.37.107.82|178.37.107.82]] ([[User talk:178.37.107.82|обговорення]]) | Краще роби свої лихі справи в німецьких вікімандрах, нам тут не треба таких німців. 36334 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{Загальні теми}} [[Файл:Standard time zones of the world.png|thumb|400px|Часові пояси земної кулі.]] '''Часови́й по́яс''' — частина поверхні земної кулі, на якій прийнятий один стандартний час, який ще часто називають місцевим часом. Для зручності відліку поточного часу вся територія земної кулі поділена на 24 часові пояси шириною в середньому 15°. В межах кожного такого поясу встановлюється свій єдиний поясний час. == Список часових поясів == ===UTC+14=== * [[Кірібаті]] * [[Самоа]] (''як літній час'') * [[Нова Зеландія]]: [[Токелау]] ===UTC+13:45=== * [[Нова Зеландія]]: Четем (''як літній час'') ===UTC+13=== * [[Кірібаті]]: Острови Фенікс * [[Нова Зеландія]] (''як літній час'') * [[Самоа]] * [[Південний полюс]] (''як літній час'') * [[Тонга]] ===UTC+12:45=== * [[Нова Зеландія]]: Четем ===UTC+12=== * [[Фіджі]] * [[Кірібаті]]: Острови Гілберт * [[Маршаллові Острови]] * [[Науру]] * [[Нова Зеландія]] * Росія: [[Чукотка]], [[Камчатка]] * [[Південний полюс]] * [[Тувалу]] * [[Вейк]] * [[Волліс і Футуна]] ===UTC+11:30=== * [[Австралія]]: [[Норфолк (острів)|Норфолк]] ===UTC+11=== * [[Австралія]]: [[Австралійська столична територія]], [[Новий Південний Уельс]], [[Тасманія]], [[Вікторія (штат)|Вікторія]] (''Австралійський східний час'') * [[Федеративні Штати Мікронезії]]: [[Кушрай]], [[Понпеї]] * [[Нова Каледонія]] * Росія: [[Курильські острови]], [[Магаднська область]], [[Якутія]] * [[Соломонові Острови]] * [[Вануату]] ===UTC+10:30=== * [[Австріля]]: [[Південна Австралія]] (''Австралійський центральний час'') ===UTC+10=== * [[Австралія]]: [[Австралійська столична територія]], [[Новий Південний Уельс]], [[Квінсленд]], [[Тасманія]], [[Вікторія (штат)|Вікторія]] (''Австралійський східний час'') * [[Федеративні Штати Мікронезії]]: [[Чуук]], [[Яп]] * [[Гуам]] * [[Північні Маріанські острови]] * [[Папуа-Нова Гвінея]] * [[Росія]]: [[Приморський край]], [[Хабаровський край]], [[Якутія]], [[Сахалін]] ===UTC+9:30=== * [[Австарлія]]: [[Північна територія]], [[Південна територія]] (''Австралійський центральний час'') ===UTC+9=== * [[Східний Тімор]] * [[Індонезія]] (східна): [[Малуку]], [[Західна Нова Гвінея]] * [[Японія]] * [[Північна Корея]] * [[Південна Корея]] * [[Палау]] * [[Росія]]: [[Амурська область]], [[Забайкальський край]], [[Якутія]] ===UTC+8=== * [[Австралія]]: [[Західна Австралія]] (''Австралійський західний час'') * [[Бруней]] * [[Китай]] * [[Гонг-Конг]] * [[Індонезія]] (центральна): ([[Балі]], [[Борнео]]) * [[Макау]] * [[Малайзія]] * [[Монголія]] (більшість країни) * [[Філіппіни]] * [[Сінгапур]] * [[Тайвань]] * [[Росія]]: [[Бурятія]], [[Іркутська область]] ===UTC+7=== * [[Бангладеш]] * [[Камбоджа]] * [[Острів Різдва]] (Австралія) * [[Індонезія]] (західна): ([[Ява]], [[Суматра]]) * [[Лаос]] * [[Монголія]] ([[Говд]], [[Увс]], [[Баян-Улгій]]) * [[Росія]]: [[Кемерево]], [[Хакасія]], [[Красноярський край]], [[Томськ]], [[Тува]] * [[Таїланд]] * [[В'єтнам]] ===UTC+6:30=== * [[Кокос (острів)|Кокос]] * [[М'янма]] ===UTC+6=== * [[Бутан]] * [[Британська територія в Індійському океані]] (CIA) * [[Казахстан]] (східний) * [[Киргизстан]] * [[Росія]]: [[Алтайський край]], [[Алтайська республіка]], [[Новосибірська область]], [[Омська область]], [[Томська область]] ===UTC+5:45=== * [[Непал]] ===UTC+5:30=== * [[Індія]] * [[Шрі-Ланка]] ===UTC+5=== * [[Британська територія в Індійському океані]] (NAO) * [[Французькі Південні і Антарктичні території]] * [[Острів Херд і острови Макдональд]] * [[Казахстан]] (західний) * [[Мальдіви]] * [[Пакистан]] * [[Росія]]: [[Астрахань]], [[Башкортостан]], [[Челябінськ]], [[Курган]], [[Оренбург]], [[Перм]], [[Саратов]], [[Свердловськ]], [[Тюмень]], [[Ульяновськ]], [[Волгоград]] * [[Таджикистан]] * [[Туркменістан]] * [[Узбекистан]] ===UTC+4:30=== * [[Афганістан]] ===UTC+4=== * [[Вірменія]] * [[Азербайджан]] * [[Грузія]] * [[Маврикій]] * [[Оман]] * [[Реюньйон]] * [[Росія]]: більшість європейської частини, включаючи [[Москва|Москву]], [[Санкт-Петербург]], [[Ростов-на-Дону]], [[Нова Земля|Нову Землю]], [[Земля Франца-Йосифа|Землю Франца-Йосифа]], а також [[Самара]], [[Удмуртія]] * [[Сейшелли]] * [[Об'єднані Арабські Емірати]] ===UTC+3:30=== * [[Іран]] ===UTC+3=== * [[Бахрейн]] * [[Білорусь]] * [[Комори]] * [[Джибуті]] * [[Еритрея]] * [[Ефіопія]] * [[Ірак]] * [[Кенія]] * [[Кувейт]] * [[Мадагаскар]] * [[Майотта]] * [[Катар]] * [[Росія]]: [[Калінінград]] * [[Саудівська Аравія]] * [[Сомалі]] * [[Судан]] * [[Танзанія]] * [[Уганда]] * [[Ємен]] ===UTC+2=== * [[Ботсвана]] * [[Болгарія]] * [[Бурунді]] * [[Демократична Республіка Конго]] (східна) * [[Кіпр]] * [[Єгипет]] * [[Естонія]] * [[Фінляндія]] * [[Греція]] * [[Ізраїль]] * [[Йорданія]] * [[Латвія]] * [[Ліван]] * [[Лесото]] * [[Литва]] * [[Малаві]] * [[Молдова]] * [[Мозамбік]] * [[Румунія]] * [[Росія]]: [[Калінінградська область]] * [[Руанда]] * [[Південна Африка]] * [[Свазіленд]] * [[Сирія]] * [[Туреччина]] * [[Україна]] * [[Замбія]] * [[Зімбабве]] ===UTC+1=== * [[Албанія]] * [[Андорра]] * [[Алжир]] * [[Ангола]] * [[Австрія]] * [[Бельгія]] * [[Бенін]] * [[Боснія і Герцеговина]] * [[Камерун]] * [[Центральна Африканська Республіка]] * [[Чад]] * [[Конго]] * [[Демократична Республіка Конго]] (західна) * [[Хорватія]] * [[Чехія]] * [[Данія]] * [[Екваторіальна Гвінея]] * [[Франція]] * [[Габон]] * [[Німеччина]] * [[Гібралтар]] * [[Угорщина]] * [[Італія]] * [[Лівія]] * [[Ліхтенштейн]] * [[Люксембург]] * [[Македонія]] * [[Мальта]] * [[Монако]] * [[Чорногорія]] * [[Намібія]] * [[Нідерланди]] * [[Нігер]] * [[Нігерія]] * [[Норвегія]] * [[Польща]] * [[Сан-Марино]] * [[Сербія]] * [[Словаччина]] * [[Словенія]] * [[Іспанія]] * [[Швеція]] * [[Швейцарія]] * [[Туніс]] * [[Ватикан]] ===UTC=== * [[Буркіна-Фасо]] * [[Буве]] * [[Канарські Острови]] * [[Кот-д'Івуар]] * [[Фарерські Острови]] * [[Гамбія]] * [[Гана]] * [[Ґренландія]] (північносхідна) * [[Гернсі]] * [[Гвінея]] * [[Гвінея-Бісау]] * [[Ісландія]] * [[Ірландія]] * [[Мен]] * [[Джерсі]] * [[Ліберія]] * [[Малі]] * [[Мавританія]] * [[Марокко]] * [[Португалія]] * [[Острів Святої Єлени]] * [[Сенегал]] * [[С'єрра-Леоне]] * [[Сан-Томе і Принсіпі]] * [[Того]] * [[Об'єднане Королівство]] * [[Західна Сахара]] ===UTC-1=== * [[Азорські острови]] (Португалія) * [[Кабо-Верде]] * [[Ґренландія]] (східна) ===UTC-2=== * [[Фернанду-ді-Норонья]] (Brazil) * [[Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови]] ===UTC-3=== * [[Аргентина]] * [[Бразилія]]: [[Бразиліа]], [[Ріо-де-Жанейро]], [[Сан-Паулу]], [[Форталеза]], [[Масейо]], [[Ресіфе]], [[Салвадор]] * [[Французька Гаяна]] * [[Гренландія]] (центральна) * [[Гаяна]] * [[Сен-П'єр і Мікелон]] * [[Суринам]] * [[Уругвай]] ===UTC-3:30=== * [[Канада]] ("Ньюфаундлендський час"): [[Ньюфаундленд і Лабрадор]] ===UTC-4=== * [[Ангілья]] * [[Антигуа і Барбуда]] * [[Аруба]] * [[Барбадос]] * [[Бермудські острови]] * [[Болівія]] * [[Бразилія]]: [[Боа-Вішта]], [[Кампу-Гранде]], [[Манауш]] * [[Канада]] ("Атлантичний час"): [[Лабрадор]], [[Нью-Брансвік]], [[Нова Шотландія]], [[Острів Принца Едварда]], східний [[Квебек]] * [[Чилі]] * [[Домініка]] * [[Домініканська Республіка]] * [[Фолклендські Острови]] * [[Ґренландія]] (західна) * [[Гренада]] * [[Гваделупа]] * [[Гаяна]] * [[Мартініка]] * [[Монтсеррат]] * [[Нідерландські Антильські острови]] * [[Парагвай]] * [[Пуерто-Рико]] * [[Сент-Кіттс і Невіс]] * [[Сент-Люсія]] * [[Сент-Вінсет і Гренадини]] * [[Тринідад і Тобаго]] * [[Американські Віргінські острови]] ===UTC-4:30=== * [[Венесуела]] ===UTC-5=== * [[Багамські Острови]] * [[Бразилія]]: [[Акрі]] * [[Канада]] ("Східний час"): [[Нуванут]], більша частина [[Онтаріо]], більша частина [[Квебек]]у * [[Кайманові Острови]] * [[Колумбія]] * [[Куба]] * [[Еквадор]] * [[Гаїті]] * [[Ямайка]] * [[Навасса]] * [[Панама]] * [[Перу]] * [[Острови Теркс і Кайкос]] * [[Сполучені Штати Америки]] ("Східний час"): [[Мен (штат)|Мен]], [[Нью-Гемпшир]], [[Вермонт]], [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]], [[Массачусетс]], [[Коннектикут]], [[Род-Айленд]], [[Мічиган]] окрім північнозахідних округів, [[Індіана]] окрім південних і північнозахідних частин, [[Огайо]], [[Пенсильванія]], [[Нью-Джерсія]], східний [[Кентукі]], [[Західна Вірджинія]], [[Вірджинія]], [[Округ Вашингтон]], [[Маріленд]], [[Делавер (штат)|Делавер]], східний [[Теннессі]], [[Північна Кароліна]], [[Джорджія]], [[Південна Кароліна]], [[Флорида]] окрім західної частини. ===UTC-6=== * [[Беліз]] * [[Канада]] ("Центральний час"): [[Манітоба]], [[Саскачеван]], північний захід Онтаріо * [[Коста-Рика]] * [[Острів Пасхи]] * [[Сальвадор]] * [[Галапагоські Острови]] * [[Гватемала]] * [[Гондурас]] * [[Мексика]] * [[Нікарагуа]] * [[Сполучені Штати Америки]] ("Центральний час"): [[Віскнсін]], [[Іллінойс]], південнозахід і північнозахід [[Індіана|Індіани]], західний [[Кентукі]], західний та центральний [[Теннессі]], [[Міссісіпі]], [[Алабама]], [[Міннесота]], [[Айова]], [[Міссурі]], [[Арканзас]], [[Луїзіана]], північ та схід [[Північна Дакота|Північної Дакоти]], східна [[Південна Дакота]], центральна та східна [[Небраска]], більша частина [[Канзас]]у, [[Оклахома]], більша частина [[Техас]]у, частина західної [[Флорида|Флориди]]. ===UTC-7=== * [[Канада]] ("Гірський час"): [[Альберта]], мала частина східної [[Британська Колумбія|Британської Колумбії]] * [[Мексика]]: [[Баха-Каліфорнія-Сюр]]: [[Чихуахуа]], [[Наяріт]], [[Сіналоа]], [[Сонора (Мексика)|Сонора]] * [[Сполучені Штати Америки]] ("Гірський час"): південнозахідна [[Північна Дакота]], західна [[Південна Дакота]], західна [[Небраска]], частина [[Канзас]]у, [[Монтана]], частина [[Орегон]]у, південне [[Айдахо]], [[Вайомінг]], [[Юта]], [[Колорадо]], [[Аризона]], [[Нью-Мексико]], кут [[Техас]]у ===UTC-8=== * [[Канада]] ("Тихоокеанський час"): більша частина [[Британська Колумбія|Британської Колумбії]], [[Юкон]] * [[Кліппертон]] * [[Мексика]]: [[Баха-Каліфорнія]] * [[Піткерн]] * [[Сполучені Штати Америки]] ("Тихоокеанський час"): [[Вашингтон (штат)|Вашингтон]], північне [[Айдахо]], більша частина [[Орегон]]у, [[Каліфорнія]], [[Невада]] ===UTC-9=== * [[Французька Полінезія]]: [[Гамб'є]] * [[Сполучені Штати Америки]]: більша частина [[Аляска|Аляски]] ===UTC-9:30=== * [[Французька Полінезія]]: [[Маркізькі острови]] ===UTC-10=== * [[Острови Кука]] * [[Французька Полінезія]]: [[Острови Товариства]], [[Туамоту]], [[Тубауаї]] * [[Атол Джонстон]] * [[Токелау]] * [[Сполучені Штати Америки]]: [[Гаваї]], Алеутські острови ([[Аляска]]) ===UTC-11=== * [[Американське Самоа]] * [[Острів Джарвіс]], [[Риф Кінгмен]], [[Атол Пальміра]] * [[Атол Мідвей]] * [[Ніуе]] ===UTC-12=== * [[Острів Бейкер]] * [[Гауленд]] {{footer|ispartof=Загальні теми|type=Загальні теми}} aqmhxf1lmpa6zp17c5vusuij8u084k9 4 491 29721 29720 2021-02-03T23:38:14Z Mykola7 4555 Захистив «[[Вікімандри:Публікації про Вікімандри]]»: частий вандалізм ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 23:38, 4 лютого 2021 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 23:38, 4 лютого 2021 (UTC))) 18181 wikitext text/x-wiki '''Публікації про Вікімандри'''. __NOTOC__ {{Shortcat|ВМ:ППВ}} Тут публікуються посилання на: # публікації про Вікімандри, що написані українською мовою # публікації про українські Вікімандри, написані будь-якою мовою Дотримуйтесь зворотного хронологічного порядку (найновіші публікації додавайте зверху). Дати подавайте в форматі рррр-мм-дд. Найцікавіші або оригінальні за змістом (а також ті, що були основою для численних перепублікацій) '''відмічайте жирним''', щоб пізніше можна було їх перечитати за весь час. '''Пошук «Вікімандри | Віківояж» в новинах:''' [https://www.google.com.ua/search?hl=uk&noj=1&site=webhp&tbm=nws&source=hp&q=%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8+%7C+%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%8F%D0%B6 Google], [http://news.meta.ua/search/?q=%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8+%7C+%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%8F%D0%B6 Meta], [http://news.yandex.ua/yandsearch?text=%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8+%7C+%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%8F%D0%B6&rpt=nnews2&rel=rel&grhow=clutop Yandex] == 2018 == === '''Про конкурс "Підтримай Вікімандри українською"''' === * [https://www.cult.gov.ua/news/pidtrimaj_vikimandri_ukrajinskoju/2018-01-16-8495 Підтримай Вікімандри українською] // Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА. * [http://www.adm-km.gov.ua/?p=32719 З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Хмельницька ОДА * [http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/news/detail/50590.htm Для любителів мандрів Вікімедіа оголосила новий конкурс] // Рівненська ОДА * [http://www.adm-pl.gov.ua/advert/z-1-po-28-lyutogo-2018-roku-trivatime-konkurs-pidtrimay-vikimandri-ukrayinskoyu-metoyu-yakogo З 1 ПО 28 ЛЮТОГО 2018 РОКУ ТРИВАТИМЕ КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ», МЕТОЮ ЯКОГО Є НАПОВНЕННЯ ІНФОРМАЦІЄЮ ВІЛЬНОГО ІЛЮСТРОВАНОГО ОНЛАЙН-ПУТІВНИКА ПРО ПОДОРОЖІ УКРАЇНСЬКОЮ ТА ІНШИМИ МОВОЮ.], [http://www.adm-pl.gov.ua/advert/z-1-po-28-lyutogo-trivatime-konkurs-pidtrimay-vikimandri-ukrayinskoyu З 1 ПО 28 ЛЮТОГО ТРИВАТИМЕ КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Полтавська ОДА * [https://khm.depo.ua/ukr/khm/zhiteliv-hmelnichchini-agituyut-doluchitisya-do-proektu-pidtrimay-vikimandri-ukrayinskoyu-20180118710910 Жителів Хмельниччини агітують долучитися до проекту "Підтримай Вікімандри українською"], [https://khm.depo.ua/ukr/ternovpol/yevropeysku-model-rozvitku-turistichnih-teritoriy-zaprovadyat-na-ternopilschini-20180123713851 На Тернопільщині туризм хочуть розвивати по-європейськи (нагадування про конкурс)] // Depo.Хмельницький * [http://kam-pod.gov.ua/novini/town-news/item/14449-pidtrymai-vikimandry-ukrainskoiu Підтримай Вікімандри українською] // Кам'янець-Подільська міська рада * [http://rdabershad.gov.ua/news/konkurs-pidtrymay-vikimandry-ukrayinskoyu Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Бершадська РДА * [http://ternopoliany.te.ua/zhittya/24436-ternopolyan-zaporshuyut-pisati-u-vikimandri-za-vinagorodu Тернополян запоршують писати у «Вікімандри» за винагороду] // ТЕРНОПОЛЯНИ * [http://tomrda.gov.ua/news/54165845/ З 1 по 28 лютого - конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Томашпільська РДА * [http://www.kr-admin.gov.ua/start.php?q=News1/Ua/2018/19011802.html Усі охочі зможуть взяти участь у конкурсі "Підтримай Вікімандри українською"] // Кіровоградська ОДА * [http://golosgromadu.info/oleksandrijtsi-mozhut-vygraty-16-tys-grn-vzyavshy-uchast-u-konkursi/ Олександрійці можуть виграти 16 тис грн, взявши участь у конкурсі] // Голос Громади - Новини Олександрійщини * [http://rivne.media/news/rivnyanam-proponuyut-rozpovisti-pro-svo-mandrivki--za-hroshi Рівнянам пропонують розповісти про свої мандрівки ... за гроші] // Rivne Media * [http://kprda.gov.ua/?p=43016 З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Кам'янець-Подільська РДА * [http://komora.info/lyudi/22-golovni-novini/3643-pidtrimaj-vikimandri-ukrajinskoyu ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ] // KOMORA.INFO Інформаційний сайт Знам'янщини * [http://tulchin-rda.gov.ua/novini/konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukrainskoju-18012018/ Конкурс "Підтримай Вікімандри українською"] // Тульчинська РДА * [http://bgadmin.gov.ua/news/id/2071 З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Білогірська РДА * [http://poladm.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4698:2018-01-18-08-13-41&catid=1:golovn-novini&Itemid=2 З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Полонська РДА * [http://brrda.gov.ua/articles/2018/01/18/dlya-lyubiteliv-mandriv-vikimedia-ogolosila-novij-/ Для любителів мандрів Вікімедіа оголосила новий конкурс] // Березнівська РДА * [http://krasyliv-rda.org.ua/%D0%B7-1-%D0%BF%D0%BE-28-%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B9-%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96/ З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Красилівська РДА * [http://www.oda.te.gov.ua/shumska/ua/news/detail/150265.htm Жителів Тернопільщини запрошують до участі у конкурсі на написання та покращення статей у Вікімандрах] // Шумська РДА * [http://shepetivka-rada.gov.ua/2011-04-17-10-03-43/6359-z-1-po-28-ljutogo--konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukrayinskoju.html З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Шепетівська міська рада * [http://yarmrda.gov.ua/index.php/4798-z-1-po-28-liutoho--konkurs-pidtrymai-vikimandry-ukrainskoiu З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Ярмолинецька РДА * [http://kazatin-rda.gov.ua/novosti/uvahakonkayinskoyu/ УВАГА!КОНКУРС! «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Козятинська РДА * [http://dunrda.gov.ua/ogoloshennya/z-1-po-28-lyutogo-konkurs-pidtrimajj-vikimandri-ukra%D1%97nskoyu/#more-27932 З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Дунаєвецька РДА * [http://zarrda.gov.ua/?p=4201 Туристичну поїздку в межах України можна отримати безкоштовно.] // Зарічненська РДА * [http://staradm.gov.ua/2395-z-1-po-28-liutogo-konkurs-pdtrimay-vkmandri-ukraiinskoiu.html З 1 ПО 28 ЛЮТОГО – КОНКУРС "ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ"] // Старокостянтинівська РДА * [http://slavuta-rda.gov.ua/news/id/2246 З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Славутська РДА * [https://izadm.gov.ua/news.html З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Ізяславська РДА (публікація 18.01.2018) * [http://vin-km.gov.ua/ З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Віньковецька РДА (публікація 18.01.2018) * [http://nu-rda.gov.ua/ З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Новоушицька РДА (публікація 18.01.2018) * [https://krapka.rv.ua/2018/01/20/dlya-lyubyteliv-mandriv-vikimedia-ogolosyla-novyj-konkurs/ Для любителів мандрів Вікімедіа оголосила новий конкурс] // КРАПКА (Рівне) * [http://www.starasinyava-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3029:z-1-po-28-ljutogo--konkurs-lpidtrimaj-vikimandri-ukrainskojur&catid=2:novini&Itemid=2 З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Старосинявська РДА * [http://www.bukoda.gov.ua/news/z-1-po-28-lyutogo-2018-roku-konkurs-pidtrimai-vikimandri-ukrainskoyu З 1 ПО 28 ЛЮТОГО 2018 РОКУ - КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Чернівецька ОДА * [http://www.gor-adm.gov.ua/news_2017.html З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Городоцька РДА (Хмельницька область, публікація 18.01.2018) * [http://goschakit.at.ua/news/pidtrimaj_vikimandri_ukrajinskoju/2018-01-17-351 Підтримай Вікімандри українською!] // Відділ культури і туризму Гощанської РДА * [http://www.sheprda.gov.ua/4184.htm З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Шепетівська РДА * [http://koda.gov.ua/oblderzhadministratsija/konkursy-ta-ogoloshennya/konkursi-akcii/konkurs-pidtrimay-vikimandri-ukrai/ КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Київська ОДА * [http://www.trostrda.gov.ua/oholoshennia/8797-z-1-po-28-liutoho-konkurs-pidtrymai-vikimandry-ukrainskoiu.html З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Тростянецька РДА * [http://rda.tivrovrada.gov.ua/ogoloshennya/pidtrimaj-vikimandri-ukrainskoju/ Підтримай Вікімандри українською] // Тиврівська РДА * [http://www.nashaznam.kr.ua/?p=17941 Конкурс “Підтримай Вікімандри українською”] // Наша Знам'янщина * [http://kosivrda.gov.ua/41-oholoshennia-vitannia/ogoloshennya-anonsi/9825-pidtrymai-vikimandry-ukrainskoiu.html Підтримай Вікімандри українською] // Косівська РДА * [http://ww2.gov.if.ua/dolynska/ua/news/detail/73023.htm?1541959486=6e5a742ce0665fc7365ff24ec4089658 Підтримай Вікімандри українською] // Долинська РДА * [http://horodenkarda.gov.ua/pidtrimay-vikimandri-ukrayinskoyu/ Підтримай Вікімандри українською] // Городенківська РДА * [http://rda.if.ua/n/newsannouncement/2018/01/22/12448/view Підтримай Вікімандри українською] // Калуська РДА * [http://kam-pod.com.ua/pidtrymaj-vikimandry-ukrayinskoyu/ Підтримай Вікімандри українською] // Кам'янець-Подільський туристичний * [https://biggggidea.com/opportunities/konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukranskoyu/ Конкурс «Підтримай Вікімандри українською] // Велика ідея * [http://np.pl.ua/2018/01/z-1-po-28-lyutoho-tryvatyme-konkurs-pidtrymaj-vikimandry-ukrajinskoyu/ З 1 по 28 лютого триватиме конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Новини Полтавщини * [http://ks-rda.gov.ua/news/10053/ КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Києво-Святошинська РДА * [http://yaremche.org/news/2444 Підтримай Вікімандри українською] // yaremche.org * [http://kolrada.gov.ua/about/news/3035/ Підтримай Вікімандри українською] // Коломийська міська рада * [http://mpmr.gov.ua/ogoloshennya/103/pidtrimaj-vikimandri-ukrainskou З 1 по 28 лютого - конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Могилів-Подільська міська рада * [http://news.poltava.info/web/207116-z-1-po-28-lyutogo-trivatime-konkurs-pidtrimay-vikimandri-ukrainskoyu З 1 по 28 лютого триватиме конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // poltava.info * [http://tet.gov.ua/index.php?mod=news&id=5658 КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Тетіївська РДА * [http://www.vlada-yahotyn.gov.ua/index.php/645-konkurs-pidtrymay-vikimandry-ukrayinskoyu КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Яготинська РДА * [http://www.bucha-rada.gov.ua/content/pidtrymay-vikimandry-ukrayinskoyu «Підтримай Вікімандри українською»] // Бучанська міська рада * [http://rda.sharrayrada.gov.ua/fakti/z-1-po-28-ljutogo-konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukrainskoju/ З 1 по 28 лютого проводитиметься конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Шаргородська РДА * [https://imr.gov.ua/news/5714-konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukrajinskoyu Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Ірпінська міська рада * [http://pereyaslav-rda.gov.ua/news/2017/6442-konkurs-pidtrymay-vikimandry-ukrayinskoyu КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Переяслав-Хмельницька РДА * [http://tarashcha-rda.gov.ua/site/article?slug=konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukrainskou КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Таращанська РДА * [http://skvira-rda.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=9229:-l-r&catid=55:2011-08-16-09-54-27&Itemid=110 КОНКУРС «Підтримай Вікімандри українською»] // Сквирська РДА * [http://www.adm-baryshivka.gov.ua/index.php/novyny/pres-sluzhba-koda/5282-pidtrimaj-vikimandri-ukrajinskoyu Підтримай Вікімандри українською] // Баришівська РДА * [http://boguslav-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=5989:-l-r&catid=98:2012-03-28-04-34-23&Itemid=24 КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Богуславська РДА * [http://rda-gl.gov.ua/ КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Глибоцька РДА (публікація 19.01.2018) * [http://www.rokitne-rda.gov.ua/index.php/novini/novini-kijivshchini/2841-konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukrajinskoyu Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Рокитнянська РДА * [http://borispol-rada.gov.ua/index.php/item/32363-konkurs-pidtrymay-vikimandry-ukrayinskoyu.html КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Бориспільська міська рада * [https://www.molodnews.info/konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukra%D1%97nskoyu/ Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // МолодьNews * [http://khoda.gov.ua/u-ljutomu-provoditimetsja-konkurs-%C2%ABp%D1%96dtrimaj-v%D1%96k%D1%96mandri-ukra%D1%97nskoju%C2%BB У лютому проводитиметься конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Херсонська ОДА * [https://misto-tv.poltava.ua/news/27520/ ПОЛТАВЦІ МОЖУТЬ ВИГРАТИ 16 ТИСЯЧ АБО ПУТІВКУ УКРАЇНОЮ ЗА КРАЩУ СТАТТЮ ДО «ВІКІМАНДРІВ»] // Місто. Новий погляд (Полтава) * [http://vysh.gov.ua/konkurs-pidtrymaj-vikimandry-ukrayinskoyu/ КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Вишгородська РДА * [http://adm-makariv.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=7912:-l-r&catid=1:2010-09-26-18-32-11 Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Макарівська РДА * [http://rdabr.gov.ua/component/content/article/6231--l-r КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Бородянська РДА * [http://gopri-rda.gov.ua/ua/news/z-01-po-28-lyutogo--konkurs-pdtrimay-vkmandri-ukranskoyu- З 01 по 28 лютого – конкурс "Підтримай Вікімандри українською"] // Голопристанська РДА * [http://www.brovary-rda.gov.ua/povidomlenna-organiv-vladi/konkurspidtrimajvikimandriukraienskou КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Броварська РДА * [http://ww2.gov.if.ua/snyatynska/ua/news/detail/73117.htm?1541959486=dc54c374e1dfda5146d32d481d7cd992 Підтримай Вікімандри українською] // Снятинська РДА * [http://www.library.vn.ua/includes/wikimandry З 1 по 28 лютого 2018 року - конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Вінницька обласна наукова бібліотека імені К.А. Тімірязєва * [http://ivankiv-rda-rada.gov.ua/ua/articles/11928.html КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Іванківська РДА * [http://prozahid.com/content-55955.html Підтримай Вікімандри українською] // Прозахід. Новини Західної України * [http://chas-z.com.ua/news/59863 Від 1 до 28 лютого триватиме конкурс "Підтримай Вікімандри українською"] // Час Закарпаття * [https://zt.20minut.ua/Podii/pidtrimay-vikimandri-ukrayinskoyu-10668531.html Підтримай вікімандри українською!] // 20 хвилин. Житомир * [http://obukhovrda.gov.ua/2018/01/23/konkurs-pidtrimay-vikimandri-ukrayinskoyu/ Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Обухівська РДА * [http://www.zoda.gov.ua/news/39239/zaporizhtsiv-zaproshujut-do-uchasti-u-konkursi-pidtrimay-vikimandri-ukrajinskoju.html Запоріжців запрошують до участі у конкурсі «Підтримай Вікімандри українською»] // Запорізька ОДА * [http://uzhgorod.net.ua/news/120499 Закарпатці! Підтримаймо Вікімандри українською!] // Uzhgorod.net.ua * [http://life.ko.net.ua/?p=48492 Закарпатців закликають підтримати Вікімандри українською] // Карпатський об'єктив * [https://zytomyr.info/article/z-1-po-28-lyutogo-tryvatyme-konkurs-pidtrymay-vikimandry-ukrayinskoyu З 1 ПО 28 ЛЮТОГО ТРИВАТИМЕ КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Житомир Інформ * [https://ua.redtram.com/news/politics/396615768/ Підтримай Вікімандри українською] // redtram * [http://www.popilnya-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2626&Itemid=1 Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Попільнянська РДА * [http://mvk.zp.ua/news/konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukrayinskoyu/ Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Відділ культури Мелітопольської міської ради * [http://zt-rada.gov.ua/?3398[0]=2747 З 1 ПО 28 ЛЮТОГО ТРИВАТИМЕ КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Житомирська міська рада * [http://vatytino-rada.gov.ua/index.php/novini/2289-konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukrajinskoyu Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Ватутінська міська рада * [http://www.volnovrda.gov.ua/oholoshennia/705-do-uvagi-meshkantsiv-m-volnovakha-3 До уваги мешканців м. Волноваха!] // Волноваська РДА * [http://olevsk-vlada.gov.ua/news/novini-regionu/pidtrimay-vikimandri-ukrayinskoyu.html Щодо проведення конкурсу «Підтримай Вікімандри українською», який заплановано у лютому 2018 році] // Олевська РДА * [http://chernyakhiv-rda.gov.ua/2018/01/24/підтримай-вікімандри-українською/ Підтримай Вікімандри українською] // Черняхівська РДА * [http://vrogachik-vlada.gov.ua/index.php/UA/rozpor/uncategorised Підтримай Вікімандри українською] // Верхньорогачицька РДА (публікація від 22.01.2018) * [https://ivanrda.gov.ua/novini/2102-zaproshuemo-prijnyati-uchast-u-konkursi-pidtrimaj-vikimandri-ukrajinskoyu.html Запрошуємо прийняти участь у конкурсі «Підтримай Вікімандри українською»] // Іванівська РДА * [https://lvivski.in.ua/news/ukrainciv-zaklikaut-vzati-ucast-u-konkursi-pidtrimaj-vikimandri-ukrainskou ​Українців закликають взяти участь у конкурсі «підтримай Вікімандри українською»] // Львівські * [http://transkarpatia.net/transcarpathia/social/93041-pdtrimay-vkmandri-ukraiinskoiu.html Підтримай Вікімандри українською] // Новини Закарпаття * [http://portal.lviv.ua/news/2018/01/26/meshkantsiv-lvivshhini-zaproshuyut-vzyati-uchast-u-konkursi-pidtrimay-vikimandri-ukrayinskoyu Дарина Смеречанська. Мешканців Львівщини запрошують взяти участь у конкурсі «Підтримай Вікімандри українською»] // Львівський портал * [https://zik.ua/news/2018/01/26/usih_ohochyh_zaklykayut_doluchytysya_do_konkursu_pidtrymay_vikimandry_1252765 Усіх охочих закликають долучитися до конкурсу «Підтримай Вікімандри українською»] // zik * [http://nk-online.tv/pidtrimay-vikimandri-ukrayinskoyu/ Підтримай вікімандри українською!] // НК-онлайн (Нова Каховка) * [http://brusyliv-rda.gov.ua/index.php/2014-10-10-11-24-45/4439-2018-01-24-08-03-45 Підтримай Вікімандри українською] // Брусилівська РДА * [http://pologyrda.gov.ua/informatsiya-dlya-zmi/novyny-zmi/5888-zaproshuemo-vzyati-uchast-u-konkursi-pidtrimaj-vikimandri-ukrajinskoyu-25-01-2018.html «ЗАПРОШУЄМО ВЗЯТИ УЧАСТЬ У КОНКУРСІ «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Пологівська РДА * [http://leopolis.news/meshkantsiv-lvivshhyny-zaklykayut-vzyaty-uchast-v-konkursi-vikimandry-ukrayinskoyu/ Мешканців Львівщини закликають взяти участь в конкурсі «Вікімандри українською»] // Leopolis * [https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2390541-za-stattu-u-vikimandrah-nagorodat-podorozzu-ukrainou.html За статтю у Вікімандрах нагородять подорожжю Україною] // Укрінформ * [http://khotyn.bukoda.gov.ua/news/z-1-po-28-lyutogo-konkurs-pidtrimai-vikimandri-ukrainskoyu З 1 ПО 28 ЛЮТОГО - КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Хотинська РДА * [http://loda.gov.ua/news?id=33499 Усіх охочих закликають долучитися до конкурсу «Підтримай Вікімандри українською»] // Львівська ОДА * [http://zvenrda.gov.ua/more_news/09-04-24-24-01-2018/ Підтримай Вікімандри українською] // Звенигородська РДА * [http://novakahovka.com.ua/index.php?t=6&id=5800&lng=ua «Підтримай Вікімандри українською»] // Нова Каховка * [http://kam-byzrda.com.ua/usih-ohochyh-zaklykayut-doluchytysya-do-konkursu-pidtrymaj-vikimandry-ukrajinskoyu/ Усіх охочих закликають долучитися до конкурсу «Підтримай Вікімандри українською»] // Кам'янка-Бузька РДА * [http://www.chigirinrda.gov.ua/ogoloshenya/7436-konkurs-pdtrimay-vkmandri-ukrayinskoyu.html Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Чигиринська РДА * [http://kaniv-rda.gov.ua/news/08-23-40-25-01-2018/ Підтримай Вікімандри українською] // Канівська РДА * [https://stryi-rda.gov.ua/index.php/3545-usikh-okhochykh-zaklykaiut-doluchytysia-do-konkursu-pidtrymai-vikimandry-ukrainskoiu Усіх охочих закликають долучитися до конкурсу «Підтримай Вікімандри українською»] // Стрийська РДА * [http://loga.gov.ua/oda/press/news/economy/pidtrimay_vikimandri_ukrayinskoyu «Підтримай Вікімандри українською»] // Луганська ОДА. Обласна ВЦА * [http://zp-pravda.info/2018/01/26/ogolosheno-konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukrainskoju/ Оголошено конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Правда.zp * [https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10067475-rozkazhi-vsy-ukrayin-pro-kremenchuk-doluchaytesya-do-lyustracyi-putvnika-vkmandri.html Розкажи всій Україні про Кременчук: долучайтеся до ілюстрації путівника Вікімандри] // ТелеграфЪ (Кременчук) * [http://www.lysyankarda.gov.ua/index.php/anonsi/item/2369-z-1-po-28-liutoho-konkurs-pidtrymai-vikimandry-ukrainskoiu З 1 по 28 лютого - конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Лисянська РДА * [http://chudrda.gov.ua/pages/news/konkurs-vikimandri-25-01-18 Конкурс "Підтримай Вікімандри українською"] // Чуднівська РДА * [http://kray.org.ua/nc/detalno/materials/5149/ Усіх охочих закликають долучитися до конкурсу «Підтримай Вікімандри українською»] // Край. Краєзнавчо-туристичний портал * [http://lubar.zhitomir.net/index.php?mode=news&id=1447 Підтримай Вікімандри українською] // Любарська РДА * [http://rakhiv-mr.gov.ua/pidtrymaj-vikimandry-ukrajinskoyu/#more-8169 Підтримай Вікімандри українською] // Рахівська міська рада * [http://gorn-vlada.gov.ua/news/2224/?_utl_t=fb З 1 по 28 лютого - конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Горностаївський район (Офіційний інформаційний сайт) * [http://svidok.info/uk/evidence/14090 Миколаївців запрошують взяти участь у конкурсі «Підтримай Вікімандри українською»] // СВІДОК.info * [http://drohobych-rda.gov.ua/main/16436-ush-ohochih-zaklikayut-doluchitisya-do-konkursu-pdtrimay-vkmandri-ukrayinskoyu.html Усіх охочих закликають долучитися до конкурсу «Підтримай Вікімандри українською»] // Дрогобицька РДА * [https://www.nvrda.com.ua/index.php/ua/63-novini/novini-rajonu/7856-konkurs-pidtrimaj-vikimandri-ukrajinskoyu КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Новоград-Волинська РДА * [http://novakahovka.com.ua/index.php?t=6&id=5800&lng=ru «Підтримай Вікімандри українською»] // Новая Каховка * [http://mayu-pravo.com/news/view/z-1-po-28-lyutogo-trivatime-konkurs-pidtrimayi-vikimandri-ukrayinskoyu-a21955/ З 1 по 28 лютого триватиме конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Маю право. Николаевщина напрямую * [http://www.gorodok-vlada.gov.ua/node/20916 Усіх охочих закликають долучитися до конкурсу «Підтримай Вікімандри українською»] // Городоцька РДА (Львівська область) * [http://oda.zt.gov.ua/proekt-%C2%ABvikimandri%C2%BB-zaproshue-do-uchasti-u-konkursi-statej-pro-podorozhi-ukrainskoyu-movoyu.html Проект «Вікімандри» запрошує до участі у конкурсі статей про подорожі українською мовою] // Житомирська ОДА * [http://maydan.drohobych.net/?p=54517 «Підтримай Вікімандри українською»: розпочинається конкурс] // Майдан. Дрогобицька інтернет-газета * [http://kultura.km.ua/archives/21445 Конкурс “Підтримай Вікімандри українською”] // Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА * [http://rada-vv.gov.ua/news/view/2438 Проект «Вікімандри» запрошує до участі у конкурсі статей про подорожі українською мовою] // Хорошівська РДА * [http://www.kr-rada.gov.ua/news/pidtrimay-vikimandri-ukrayinskoyu.html «Підтримай Вікімандри українською»] // Міська рада м. Кропивницького * [http://dn.gov.ua/konkurs-pidtrymaj-vikimandry-ukrayinskoyu/ Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Донецька ОДА * [http://voz.gov.ua/material/6928 З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Портал м. Вознесенська * [http://kharkivoda.gov.ua/news/90891 У лютому стартує конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Харківська ОДА * [http://www.bukoda.gov.ua/news/z-01-po-28-lyutogo-2018-trivatime-konkurs-pidtrimai-vikimandri-ukrainskoyu З 01 ПО 28 ЛЮТОГО 2018 ТРИВАТИМЕ КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Чернівецька ОДА * [http://sm.gov.ua/ru/arkhiv1/14882-pidtrymay-vikimandry-ukrayinskoyu.html «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Сумська ОДА * [http://www.mk.gov.ua/ua/news/?id=44290 З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Миколаївська ОДА * [http://favoritenikolaev.com/2018/01/31/mikolayivcv-zaproshuyut-vzyati-uchast-u-konkurs-pdtrimay-vkmandri-ukrayinskoyu.html Миколаївців запрошують взяти участь у конкурсі «Підтримай Вікімандри українською»] // Любимый Николаев * [http://adm.dp.gov.ua/OBLADM/obldp.nsf/document.xsp?id=5F26ADBED277394DC22582260029FAC7 Мешканці Дніпропетровщини приєднаються до створення онлайн-путівника Україною] // Дніпропетровська ОДА * [https://veselynivska-gromada.gov.ua/news/11-23-25-30-01-2018/ З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Веселинівська громада * [http://dnpr.com.ua/content/dnepryane-prisoedinyatsya-k-sozdaniyu-onlayn-putevoditelya-po-ukraine Днепряне присоединятся к созданию онлайн-путеводителя по Украине] // Информационный портал Днепра * [http://www.websu.info/archives/16245 «Підтримай Вікімандри українською»] // Сумщина. Обласна громадсько-політична газета * [http://gazeta.dp.ua/25587/obyavlen-konkurs-dlya-zavzyatyx-puteshestvennikov Объявлен конкурс для завзятых путешественников] // Газета.dp.ua * [http://chp.com.ua/all-news/item/54286-prisoedinyajtes-k-sozdaniyu-onlajn-putevoditelya-po-ukraine Присоединяйтесь к созданию онлайн-путеводителя по Украине!] // Частный предпринематель * [https://zpu.kr.ua/suspilstvo/6204-kropyvnychan-zaklykaiut-pidtrymai-vikimandry-ukrainskoiu Кропивничани можуть поборотися за 16 тисяч і виграти туристичну поїздку] // З перших уст * [http://vovchrda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3095:----l--r&catid=42:2014-11-14-14-29-01&Itemid=117 У лютому стартує конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Вовчанська РДА * [http://rmr.gov.ua/data/files/us_8zv//%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81.pdf З 1 по 28 лютого – конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Рубіжанська міська рада * [http://kult.km.ua/news/view/91-Konkurs-%E2%80%9CP%D1%96dtrimay-V%D1%96k%D1%96mandri-ukrainskoyu%E2%80%9D Конкурс “Підтримай Вікімандри українською”] // Управління культури і туризму Хмельницької міської ради * [http://golapristan-mrada.gov.ua/mobile/home.htm?ps=390 Підтримай Вікімандри українською] // Голопристанська міська рада (публікація від 29.01.2018) * [http://kstati.dp.ua/content/zhiteli-dnepropetrovshchiny-prisoedinyatsya-k-sozdaniyu-onlayn-putevoditelya-ukrainy Жители Днепропетровщины присоединятся к созданию онлайн-путеводителя Украины] // Кстати+ * [http://gorod.dpua.net/news/141549 Жители Днепропетровщины присоединятся к созданию онлайн-путеводителя по Украине] // Gorod.dp.ua * [https://www.youtube.com/watch?v=F677xEn1EaA Конкурс «Підтримай Вікімандри українською» сьогодні стартував в Україні] // Канал Кировоград (відео) * [https://www.youtube.com/watch?v=fugxZH8wuhY Написати статтю і отримати приз - пропонують учасникам конкурсу «Підтримай Вікімандри українською»] // Поділля-центр (відео) * [http://varta.kharkov.ua/news/city/1197234 Харків’яни можуть приєднатися до конкурсу «Підтримай Вікімандри українською»] // Справжня варта (Харків) * [https://viytovecka-gromada.gov.ua/news/14-36-08-30-01-2018/ Конкурс “Підтримай Вікімандри українською”] // Війтовецька громада (Волочиський район, Хмельницька область) * [http://vrogachik-vlada.gov.ua/index.php/UA/news/news1/u-liutomu-provodytymetsia-konkurs-pidtrymai-vikimandry-ukrainskoiu У лютому проводитиметься конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Верхньорогачицька районна влада * [https://mandarin-news.kr.ua/suspilstvo/kropyvnychan-zaproshuiut-doluchytysia-do-konkursu-pidtrymai-vikimandry-ukrainskoiu Кропивничан запрошують долучитися до конкурсу «Підтримай Вікімандри українською»] // Mandarin-News * [http://radrda.gov.ua/?p=16536 Підтримай Вікімандри українською] // Радомишльська РДА * [http://cultura.pp.ua/index.php/strukturni-pidrozdilu/item/750-provedennia-konkursu-pidtrymai-vikimandry-ukrainskoiu?i=1 Проведення конкурсу "Підтримай Вікімандри українською"] // Відділ культури, туризму та культурної спадщини Долинської РДА * [http://dvorichna-rda.gov.ua/news/id/9428 У лютому стартує конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Дворічанська РДА * [http://www.artmuseum.km.ua/?dep=2&w=show_news&dep_up=14&dep_cur=66&news_id=127 Оголошено конкурс статей «Підтримай Вікімандри українською»] // Хмельницький обласний художній музей * [http://www.kramatorskpost.com/2018/02/02/%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%88%D0%B0%D0%B5%D1%82-%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B2-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA/ ДОНОГА ПРИГЛАШАЕТ УЧАСТВОВАТЬ В КОНКУРСЕ СТАТЕЙ ДЛЯ “ВІКІМАНДРІВ”] // kramatorsk post * [http://old.gre4ka.info/suspilstvo/42558-zhyteliam-kirovohradshchyny-proponuiut-doluchytys-do-ukrainizatsii-vikimandriv Жителям Кіровоградщини пропонують долучитись до українізації «Вікімандрів»] // Гречка. Інформаційний портал * [http://www.filarmonic.zp.ua/zmi/item/2596-oholosheno-konkurs-pidtrymay-vikimandry-ukrayinskoyu ОГОЛОШЕНО КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»] // Запорізька обласна філармонія * [http://oblfilarmonia.com/ конкурс “ Вікімандри”] // Афіша на сайті Хмельницької обласної філармонії * [https://www.0566.com.ua/news/1939695 Відтепер всі бажаючі можуть долучитися до створення онлайн-путівника Україною] // 0566.com.ua * [http://lebedyn.com.ua/uvaga-konkurs/ Увага! Конкурс!] // Лебединська міська рада * [http://sobitie.com.ua/novosti-ukraina-mir/zhiteley-dnepropetrovshchiny-priglashayut-prinyat-uchastie-v-sozdanii-onlayn Жителей Днепропетровщины приглашают принять участие в создании онлайн-путеводителя по Украине] // Событие (Кам'янське) * [http://velykoburluk-rda.kh.gov.ua/news/229/55127 У лютому стартує конкурс «Підтримай Вікімандри українською»] // Великобурлуцька РДА * [https://gorod.dp.ua/dz/news.php?id=141549 Жители Днепропетровщины присоединятся к созданию онлайн-путеводителя по Украине] // Новости Каменского == 2014 == * квітень [http://blog.gryniuk.com/lonely-planet-%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8/ Володимир Гринюк — Про туристичні путівники] == 2013 == === Квітень === * 1 квітня [http://vsiknygy.net.ua/news/26996/ Друг читача] Новий проект Вікіпедії для мандрівників – Вікімандри * 1 квітня [http://www.ideas4god.com/2013/04/01/wikivoyage-zagovoril-po-ukrainski/ ideas4god.com] Wikivoyage «заговорил» по-украински === Березень === * 30 березня [http://inpress.ua/ru/society/8309-vikipediya-zapustila-turisticheskiy-putevoditel-dlya-ukraintsev inpress.ua] Википедия запустила туристический путеводитель для украинцев * 30 березня [http://telegraf.com.ua/tehnologii/vikipediya-predstavila-vikimandryi.html telegraf.com.ua] Википедия представила «Викимандры» :* [http://news.eizvestia.com/news_technology/full/vikipediya-predstavila-razdel-vikimandry eizvestia.com] Википедия представила раздел «Викимандры» * 30 березня [http://chernivtsi.comments.ua/news/2013/03/30/095707.html chernivtsi.comments.ua] Wikivoyage «заговорив» українською * 29 березня [http://podii.com.ua/culture/2013/03/29/204915.html podii.com.ua] Wikivoyage «заговорил» по-украински * 29 березня [http://www.segodnya.ua/life/travel/Vikipediya-zapustila-turisticheskiy-putevoditel-dlya-ukraincev.html segodnya.ua] Википедия запустила туристический путеводитель для украинцев * 29 березня [http://www.from-ua.com/news/597766f49ddb2.html from-ua.com] Wikipedia запустила гид для украинских туристов * 29 березня [http://khersonci.com.ua/public/1431-vikipediya-zapustila-vikimandri.html khersonci.com.ua] Вікіпедія запустила Вікімандри * 29 березня [http://mirineta.com/1539-u-ukrainskoy-vikipedii-poyavilsya-mladshiy-brat.html mirineta.com] У украинской Википедии появился «младший брат» * 29 березня [http://itexpert.org.ua/rubrikator/item/24580-v-ukraine-zapushchen-proekt-vikimandry--mladshij-brat-vikipedii.html itexpert.org.ua] В Украине запущен проект Викимандры — «младший брат» Википедии * 29 березня [http://www.visti.tv/new.aspx?newsid=14156 visti.tv] Вікімандри покидають інкубатор * 29 березня [http://watcher.com.ua/2013/03/29/vikipediya-zapustyla-vikimandry/ watcher.com.ua] Вікіпедія запустила Вікімандри :* 29 березня [http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?u_vikipediyi_zyavilis_vikimandri&objectId=322166 24tv.ua] У Вікіпедії з'явились Вікімандри * 28 березня [http://proit.com.ua/news/internet/2013/03/28/165353.html proit.com.ua] «Викимедия» презентовала «младшего брата» о путешествиях {{ref-ru}} :* 28 березня [http://ua.comments.ua/ht/198655-vikimediya-prezentuvala-molodshogo-brata.html comments.ua] «Вікімедія» презентувала «молодшого брата» про подорожі :* 28 березня [http://chernivtsi.comments.ua/news/2013/03/28/181351.html chernivtsi.comments.ua] «Вікімедія» презентувала «молодшого брата» про подорожі * 28 березня [http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?v_interneti_zyavilisya_ukrayinski_vikimandri&objectId=1281438 zaxid.net] В Інтернеті з'явилися українські Вікімандри == Див. також == * [[w:uk:ВП:ППВ]] {{В|Вікімандри:Портал спільноти}} {{Мета-стаття}} ob41w45bhsdl4b2p9r0ueky2h8jthlr 10 492 36859 3728 2025-03-27T17:47:46Z Тітаренко Михайло 6121 36859 wikitext text/x-wiki == Ласкаво просимо == Вітаємо, '''{{<includeonly>subst:</includeonly>PAGENAME}}'''! [[Вікімандри:Ласкаво просимо до Вікімандрів|Ласкаво просимо Вікімандрів]]! Ви можете [[Special:UserLogin|зареєструватися]]. Це дасть вам деякі переваги при роботі: * Ви можете писати під одним і тим же ім'ям * Підвищиться ваша безпека і приватність, оскільки вашу IP-адресу не буде видно іншим користувачам * Ви будете мати особисту сторінку користувача і сторінку обговорення * [[Special:Contributions/{{<includeonly>subst:</includeonly>PAGENAME}}|Ваш внесок]] буде належати тільки вам, не буде виникати зайвої плутанини * У вас з'явиться особистий список спостереження, за допомогою якого зручно стежити за сторінками * Ви станете визнаним [[Спеціальна:Активні_дописувачі|редактором Вікімандрів]] * Створення нового облікового запису займає всього пару хвилин Ми сподіваємося, що ви захочете стати користувачем і [[Special:UserLogin|зареєструєтесь]]. Не соромтеся ставити питання в [[Вікімандри:Кнайпа|нашій Кнайпі]] або на моїй сторінці обговорення.<noinclude> [[Категорія:Шаблони|Joinus]] </noinclude> 3fhjw0ctw155qbikydv7baf1n07fp17 10 493 3634 2013-03-29T09:11:37Z Voll 30 Перенаправлено на [[Шаблон:Joinus]] 3634 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Шаблон:Joinus]] nhqria0nk52kpqbb4qppt6ua7vd11l5 4 496 16133 16131 2016-08-15T18:06:53Z Voll 30 Скасування редагування № 16131 користувача [[Special:Contribs/46.214.129.201|46.214.129.201]] ([[User talk:46.214.129.201|обговорення]]) 16133 wikitext text/x-wiki '''Мовні шаблони User''' підтримують міжмовну комунікацію. Легше вступити контакт із людиною коли відомо, якими мовами вона розмовляє. Ідея розвинулася в [[commons:Commons:Babel|Wikimedia Commons]] і знайшла застосування в [[m:Meta:Babel templates|Meta-Wiki]]. Щоб взяти участь, додайте один із шаблонів Вавилона на вашу сторінку користувача. == Інструкція == * Почніть '''<nowiki>{{#babel:</nowiki>''' * Потім додаєте коди мов, розділені між собою '''|''', де '''xx''' код мови: ** '''<nowiki>xx-0</nowiki>''' повне не розуміння мови (або розуміння зі значними труднощами) ** '''<nowiki>xx-1</nowiki>''' початкове знання мови (здатність зрозуміти і відповісти на прості питання цією мовою) ** '''<nowiki>xx-2</nowiki>''' середній рівень знання ** '''<nowiki>xx-3</nowiki>''' добре знання мови (здатність правити орфографію і граматику цією мовою) ** '''<nowiki>xx-4</nowiki>''' досконале знання (на рівні з рідною) ** '''<nowiki>xx-5</nowiki>''' професійне знання (є лише для кількох мов) ** '''<nowiki>xx</nowiki>''' рідна мова * Для завершення закривайте дужки: '''<nowiki>}}</nowiki>''' Наприклад * '''<nowiki>{{#babel:uk|ru-4|en-2}}</nowiki>''' показує що українська — ваша рідна мова і ви маєте досконалі знання російської і середні - англійської * '''<nowiki>{{#babel:sv|en-3|fr-2|es-1}}</nowiki>''' показує що шведська — ваша рідна мова і ви маєте добре знання англійської, середнє знання французької і початкове знання іспанської. 5z05jnjic7lrkpyboe0cctat9gqk1hj 10 498 3645 3644 2013-03-29T10:06:54Z RLuts 5 3645 wikitext text/x-wiki http://uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=Спеціальна%3AMapsources&params=<noinclude> Цей є частиною шаблону GEO. Будь ласка, не редагуйте його. Якщо ви не впевнені, що ваші зміни не призведуть до збою шаблону, будь ласка, не змінюйте його [[Категорія:Шаблони]]</noinclude> mmnoe7mzti3ahvwf1lggnccfi8v6ler 10 499 3649 3648 2013-03-29T10:19:29Z RLuts 5 3649 wikitext text/x-wiki N<noinclude> Використовується у важливому шаблоні GEO. Прохання його не редагувати [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> 5eb544jgh0v95inexjv0ko5n53kzeh0 10 500 3650 2013-03-29T10:20:19Z RLuts 5 Створена сторінка: S<noinclude> Використовується у важливому шаблоні GEO. Прохання його не редагувати Категорі... 3650 wikitext text/x-wiki S<noinclude> Використовується у важливому шаблоні GEO. Прохання його не редагувати [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> qkd2t3y3baigi8tzmah8rk63e1vrvuf 10 501 3651 2013-03-29T10:20:48Z RLuts 5 Створена сторінка: E<noinclude> Використовується у важливому шаблоні GEO. Прохання його не редагувати Категорі... 3651 wikitext text/x-wiki E<noinclude> Використовується у важливому шаблоні GEO. Прохання його не редагувати [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> 7hl43n678wo7hp4qet4uhyavy3clws4 10 502 3653 2013-03-29T10:21:14Z RLuts 5 Створена сторінка: W<noinclude> Використовується у важливому шаблоні GEO. Прохання його не редагувати Категорі... 3653 wikitext text/x-wiki W<noinclude> Використовується у важливому шаблоні GEO. Прохання його не редагувати [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> dhjlchexsudha71wze97xo5twh2qjcm 8 504 17341 15870 2017-11-20T12:14:13Z Voll 30 17341 css text/css /* Styles for Geo template */ #geoCoord table { border-collapse: collapse; background: transparent; } #geoCoord td { font-size: 0.9em; line-height: 100%; vertical-align: middle; padding: 0 0 0 10px; text-align: right; border-left: 1px solid #88a; } #geoCoord td.icon { border-left: none; height: 27px; width: 35px; padding: 0 10px 0 0; } .page-Головна_сторінка #firstHeading, .page-Головна_сторінка #contentSub { display:none; } .javascript, .source-javascript, .css, .source-css { font-size: 12px !important; } /* local notice */ #spm { background-image: url(//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0d/Gray-gradient1.png); width:100%; font-family: Verdana, Arial; text-align:center; position: relative; background-repeat: repeat-x; height: 73px; border: solid 1px #aaaaaa; } #spm div { margin-top: 20px; } .toctitle { display: none; } .wpb-banner-toc{ line-height: 1.2em; } .wpb-topbanner-toc{ margin-top:5px; } .oo-ui-icon-unesco { background-image: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/3b/Maailmanperint%C3%B6kohdeBlau.svg'); } .oo-ui-icon-dotm { background-image: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/db/WV-RU-DOTM-LOGO.png'); } .ext-wpb-pagebanner li.toclevel-1 { padding: 0 0 0 0.4em; } .ext-wpb-pagebanner li.toclevel-1 > a:after { content: " ·"; font-weight: bold; padding: 0 0 0 0.1em; } .ext-wpb-pagebanner li.toclevel-1:last-child > a:after { content: none; } .ext-wpb-pagebanner h1.wpb-name { font-family: sans-serif; border-bottom: none; } .wpb-banner-toc .toctext { display: inline; } /* Для документації шаблонів */ .template-documentation { clear: both; margin: 1em 0 0 0; border: 1px solid #aaa; background: #ecfcf4; padding: .5em; } /* styles and counter for mapping listings */ @media screen, print { span.listing-map { color: white; font-size: 0.85em; font-family: Arial,Verdana,sans-serif; padding: 0pt 0.1em 0pt 0.35em; -webkit-print-color-adjust: exact; /* force printing on safari and chrome */ } h2 { counter-reset: mapnumber; } span.listing-map:before { content: counter(mapnumber); counter-increment: mapnumber; } body { counter-reset: generalnumber; } span.listing-map.listing-general:before { content: counter(generalnumber); counter-increment: generalnumber; } } m6eshylrmg979j0h87lwpuctv9yeuys 10 505 24364 24362 2019-05-06T13:10:43Z Dimon2711 4042 24364 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#if:{{{1|}}}<!-- -->|<indicator name="i3-geo"><!-- --><span style="display:none"><!-- --><span class="geo"><!-- geo microformat --><abbr class="latitude">{{{1|}}}</abbr><!-- --><abbr class="longitude">{{{2|}}}</abbr><!-- --></span><!-- --></span><!-- --><span title="Click for a full screen dynamic map..."><!-- -->[[File:Map mag.png|25px|link={{PoiMap2|{{{1|}}}|{{{2|}}}|{{{zoom|13}}}|{{{layer|O}}}}}|alt=Full screen dynamic map]]<!-- --></span><!-- --></indicator> | [[Категорія:Статті із порожнім шаблоном Geo]]<!-- -->|{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{NS:0}}|{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{NS:0}}|[[Категорія:Статті із порожнім шаблоном Geo]]}}}}<!-- -->}}<!-- -->{{#if:{{{zoom|}}}||{{#ifexist:Category:{{PAGENAME}}|[[Category:Articles needing the Geo zoom defined]]}}}}<!-- --></includeonly><noinclude> <pre>{{geo|50.44390|30.50577|zoom=13}}</pre> {{geo|50.44390|30.50577|zoom=13}} == Параметри == * '''zoom''' - масштаб (напр. 1 - 19). ''Необов'язково, якщо не вказаний за замовчуванням 13'', Географічні координати, можете взяти тут: http://maps.wikivoyage-ev.org/w/geomap.php (вибравши в лівому верхньому куті шаблон Geo) [[Категорія:Шаблони]]</noinclude> r85rn6trnby7hwaq05fdh65muf8uaqq 8 506 23678 13182 2019-04-03T18:02:54Z Krinkle 500 23678 css text/css #geoCoord, #DoM { position: absolute; z-index: 1; right: 0; top: -30px; float: right; } /*Географічна ієрархія*/ #contentSub, #contentSub2 { font-size: 100%; margin: 0 0 0.5em; } /* WikidataPageBanner outputs a second <h1> and empties the original one. Hide this in Vector. [[phab:T97891]] */ #firstHeading:empty { display: none; } jzpyaj0t0swx2fykbmuowhm2ch8wx8u 4 507 16192 3662 2016-09-07T20:49:00Z MaxSem 436 replace deprecated <slippymap> with <mapframe> 16192 wikitext text/x-wiki {| {{Prettytable|width: 360px; clear: right; float: right; margin: 0 0 0.5em 1em; background: #ffffff;}} |- ! colspan="3" | Coordinates |- | '''Site''' | colspan="2" | {locname} |- | '''WGS84''' | {latdegabs}&deg; {latminint}&prime; {latsecdec}&Prime; {latNS} {londegabs}&deg; {lonminint}&prime; {lonsecdec}&Prime; {lonEW}<br /><span style="background: #f0f0f0">{latdegabs}&deg; {latmindec}&prime; {latNS} {londegabs}&deg; {lonmindec}&prime; {lonEW}</span><br />{latdegdec}&deg; {londegdec}&deg; | rowspan="2" class="plainlinks" | &#91;[[Вікімандри:Джерела карт]]&#93; |- | '''UTM''' | {utmzone} {utmeasting} {utmnorthing} {utmerror} |- | colspan="3" class="osm" | {{#tag:mapframe| | latitude={{#iferror:{{#expr:{latdegdec}+0}}|0|{latdegdec} }} | longitude={{#iferror:{{#expr:{londegdec}+0}}|0|{londegdec} }} | zoom={{#iferror:{{#expr:{osmzoommap}+0}}|0|{osmzoommap} }} | width=360 | height=360 | frameless= | align=left }} |- | '''Scale''' | colspan="2" | 1 : {scale} |} The list below gives multiple map sources for a location indicated by geographic co-ordinates. Wikivoyage has no commercial relationship with the sources listed below. Neither the naming nor the order below reflects the quality of these services. == Global systems == *[http://toolserver.org/~geohack/geohack.php?pagename={{urlencode:{locname}}}&language=en&params={params} Wikipedia] (GeoHack by ''Magnus Manske'' and ''Egil Kvaleberg'') *[http://www.openstreetmap.org/index.html?lat={latdegdec}&lon={londegdec}&zoom=10 Find this location] on ''[http://www.openstreetmap.org/ OpenStreetMap]''. *[http://maps.google.com/maps?ll={latdegdec},{londegdec}&spn={span},{span}&q={latdegdec},{londegdec} Find this location] ([http://maps.google.com/maps?ll={latdegdec},{londegdec}&spn={span},{span}&t=k&q={latdegdec},{londegdec} Satellite], [http://maps.google.com/maps?ll={latdegdec},{londegdec}&spn={span},{span}&t=h&q={latdegdec},{londegdec} Hybrid]) on ''Google Maps'' **[http://www.geonames.org/maps/google_{latdegdec}_{londegdec}.html GeoNames]. Geographic names on Google maps. **[http://www.maps-for-free.com/?val={latdegdec},{londegdec},7,{type} maps-for-free] Global Relief maps as ''Google Maps'' mashup, free for download. ** [http://www.wikimapia.org/#lat={latdegdec}&lon={londegdec}&z={osmzoom}&m=b Find this location] on [http://wikimapia.org/ WikiMapia] *[http://maps.yahoo.com/broadband/#mvt=m&lat={latdegdec}&lon={londegdec}&mag=6&q1={latdegdec},{londegdec} Find this location] ([http://maps.yahoo.com/broadband/#mvt=s&lat={latdegdec}&lon={londegdec}&mag=6 Satellite], [http://maps.yahoo.com/broadband/#mvt=h&lat={latdegdec}&lon={londegdec}&mag=6 Hybrid]) on ''Yahoo Maps''. Needs Flash plugin. Shows Rail. *[http://www.bing.com/maps/default.aspx?v=2&style=r&lvl=16&sp=Point.{latdegdec}_{londegdec}_{type}___ Find this location] ([http://www.bing.com/maps/default.aspx?v=2&style=a&lvl=16&sp=Point.{latdegdec}_{londegdec}_{type}___ Aerial], [http://www.bing.com/maps/default.aspx?v=2&style=h&lvl=16&sp=Point.{latdegdec}_{londegdec}_{type}___ Hybrid]) on ''Bing Maps''.<!-- (See [[Windows Live Local#Compatibility|a list of compatible web browsers]].) --><!-- See http://de.wikipedia.org/wiki/Template:GeoTemplate#Windows_Live_Local - just because it works on your browser doesn't mean it works for everyone. Please test in a wide variety of browsers before removing this disclaimer --> * [worldwind://goto/world=Earth&lat={latdegdec}&lon={londegdec}&view={span} Find this location] with ''NASA World Wind''. Requires [http://worldwind.arc.nasa.gov/ NASA World Wind software] * [http://www.alder-digital.de/earth.php?long={londegdec}&lat={latdegdec} Find this location] with ''Google Earth''. Requires [http://earth.google.com Google Earth software] *[http://maps.msn.com/map.aspx?&lats1={latdegdec}&lons1={londegdec}&alts1={altitude}&regn1=2 Find this location] on ''[http://maps.msn.com MSN] (The Microsoft Network)'' World Atlas.<!-- alts1 is altitude in miles --> *[http://www.flashearth.com/?lat={latdegdec}&lon={londegdec}&z=15&r=0&src=ggl Find nearby locations] on ''[http://www.flashearth.com/ Flash Earth]''. Satellite and aerial imagery of the Earth in Flash. *[http://mapper.acme.com/?ll={latdegdec},{londegdec}&z=13&t=M Find this location] on ''[http://mapper.acme.com ACME Mapper]''. *[http://www.mapquest.com/maps/map.adp?searchtype=address&formtype=address&latlongtype=degrees&latdeg={latdegint}&latmin={latminint}&latsec={latsecint}&longdeg={londegint}&longmin={lonminint}&longsec={lonsecint}&zoom={zoom} Find this location] on ''[http://www.mapquest.com MapQuest]''. Roads and driving directions. *[http://www.multimap.com/p/browse.cgi?scale={mmscale}&lon={londegdec}&lat={latdegdec} Find this location] on ''[http://mapserver.multimap.com Multimap]''. Road maps, aerial photography and OS maps in UK. *[http://www.geabios.com/html/services/maps/PublicMap.htm?lat={latdegdec}&lon={londegdec}&fov={span} Find this location] on ''[http://www.geabios.com GeaBios]''. Satellite imagery and maps. Needs Flash plugin. *[http://www.mcfly.org/coord/{latdegdec}/{londegdec} Find this location] on ''[http://www.mcfly.org/ Mcfly]''. Public domain satellite imagery from ''NASA''. *[http://www.blue-marble.de?lon={londegdec}&nlat={latdegdec}&borders&geonames&townnames&zoom&overlay=7&base=14 Find this location] on night-lights imagery at ''[http://www.blue-marble.de Blue Marble Navigator]''. *[http://www.fourmilab.ch/cgi-bin/uncgi/Earth?imgsize=320&opt=-l&lat={latdegdec}&ns=North&lon={londegneg}&ew=West&alt={altitude}&img=nasa.evif Find this location] bei ''[http://www.fourmilab.ch/ Fourmilab]''. Satellite images, projected on a globe. *[http://www.virtual-globe.info/VirtualGlobeStarter.php?request=page&dataset=http://www.virtual-globe.info/globe.vgml&lookat={londegdec},{latdegdec},{scale} Find this location] on ''[http://www.norkart.no Norkart]'' ''[http://www.virtual-globe.info Virtual Globe]''. ''SRTM'' elevation data and ''Landsat 7'' satellite images from ''NASA''. *[http://link2.map24.com/?lid=879d2d1e&maptype=JAVA&wxdd0={londegdec}&wydd0={latdegdec}&name0=Location+display&description0={latdegdec}+N+{londegdec}+E&logo_url0=http://documents.map24.com/wiki.gif&url0=http://www.wikipedia.org Find this location] on ''[http://www.map24.com/ Map24]''. *[http://mapserver.maptech.com/homepage/index.cfm?lat={latdegdec}&lon={londegdec}&scale=24000&zoom=50&type=1 Find this location] on ''[http://mapserver.maptech.com MapTech]''. Nautical charts, and some topological charts. *[http://usmapserver.com/WikipediaMap.php?lat={latdegdec}&lon={londegdec}&scale={scale} Visit this map] on ''[http://usmapserver.com USMapServer-WorldMapServer]'' *[http://www.geody.com/geolook.php?world=terra&lat={latdegdec}&lon={londegdec} Find this location] on ''[http://www.geody.com Geody]''. Geospatial search engine to look for locations on Earth, planets, space, that supports ''Google Earth'', ''NASA World Wind'', ''Celestia'', or ''Stellarium''. *[http://www.gpsvisualizer.com/map?format=google&sp_width=50km&form.data=type,name,latitude,longitude%0DW,Wikipedia%20location,{latdegdec},{londegdec} Find this location] on ''[http://www.gpsvisualizer.com/ GPS Visualizer]'' Link goes to input form where many options can be set. 7vphxmco3j81w3ihsbdvb70dvg5jaa3 8 509 4953 3677 2013-04-03T23:28:08Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Користувач:RLuts/monobook.css]] на [[MediaWiki:Monobook.css]] без створення перенаправлення 4953 css text/css #geoCoord, #geoCoordOld, #DoM { position: absolute; z-index: 1; right: 12px; top: 9px; float: right; } seuekqk6op6xv9hu3p5ld63vrvx8qiq 8 513 30242 30147 2021-02-20T07:53:00Z Ladsgroup 636 Maintenance: Replacing legacy global variable ([[phab:T72470]]) 30242 javascript text/javascript // сортування українських букв mw.config.set( 'tableSorterCollation', {'ґ':'гя', 'і':'ия', 'ї':'ияя', 'є':'ея'} ); /** * Скрипти для списку спостереження. */ if( $( '#watchlist-message' ).length > 0 ) { importScript( 'MediaWiki:Common.js/watchlist.js' ); } //Завантаження зображень function uploadPage() { $('#wpUploadDescription').val('{{Опис зображення\n|опис =\n|автор =\n|джерело =\n|інше =\n\}\}\n\n{{nofop\}\}'); $('#wpUploadDescription').focus(); } //</nowiki> if (mw.config.get('wgCanonicalNamespace') == 'Special' && mw.config.get('wgCanonicalSpecialPageName') == 'Upload') { $(document).ready(function(){uploadPage();}); $('#mw-upload-permitted').html("<p>Дозволені типи файлів: png, jpg, jpeg, svg</p>"); } // Disabled due to loading external resource. -- Reedy 07/08/2014 //Embedded maps /*$(document).ready(function() { var exhtml = 'http://maps.wikivoyage-ev.org/w/poimap2.php?'; var map = $("#mapdiv"); var exsrc = exhtml+'lat='+map.data("lat")+'&lon='+map.data("long") +'&zoom='+map.data("zoom")+'&layer=O&lang='+wgContentLanguage+'&name='+wgPageName; var ifstr = '<iframe src="'+exsrc+'" width="'+map.data("width")+'" height="'+map.data("height") +'"></iframe><div class="thumbcaption"><a target="_blank" href='+exsrc+'>Відкрити в новому вікні</a></div>'; map.html(ifstr); });*/ // Базується на скрипті з англійської версії Wikivoyage // Add listing buttons in edit toolbar var customizeToolbar = function() { $( function() { if ( typeof $.fn.wikiEditor != 'undefined' ) { $( '#wpTextbox1' ).wikiEditor( 'removeFromToolbar', { 'section': 'main', 'group': 'insert', 'tool': 'reference' }); } }); //Вікіфікатор у верхній панелі. Оригінал: http://ru.wikipedia.org/wiki/MediaWiki:Editpage.js if(mw.config.get('wgAction') == 'edit' || mw.config.get('wgAction') == 'submit') importScript('MediaWiki:Wikificator.js'); $( '#wpTextbox1' ).wikiEditor( 'addToToolbar', { 'section': 'main', 'group': 'format', 'tools': { 'Listings': { label: 'Вікіфікатор — стандартизація тексту', type: 'button', icon: '//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/06/Wikify-toolbutton.png', action: { type: 'callback', execute: function(context){ Wikify(); } } } } } ); $( '#wpTextbox1' ).wikiEditor( 'addToToolbar', { 'section': 'main', 'groups': { 'listings': { 'label': 'Listings' // or use labelMsg for a localized label, see above } } } ); function currentLastEditDate() { // return the date as "2015-01-15" var d = new Date(); var year = d.getFullYear(); // Date.getMonth() returns 0-11 var month = d.getMonth() + 1; if (month < 10) month = '0' + month; var day = d.getDate(); if (day < 10) day = '0' + day; return year + '-' + month + '-' + day; } var CURRENT_LAST_EDIT_DATE = currentLastEditDate(); var LISTING_TOOLBAR_ITEMS = { 'see': { label: 'Що відвідати', // or use labelMsg for a localized label, see above icon: '//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/Italian_traffic_signs_-_icona_museo.svg/22px-Italian_traffic_signs_-_icona_museo.svg.png', options: { pre: '* \{\{see\n| name=', post: ' | alt= | url= | email=\n| wikidata= | wikipedia=\n| address= | lat= | long= | directions=\n| phone= | tollfree= | fax=\n| hours= | price=\n| lastedit=' + CURRENT_LAST_EDIT_DATE + '\n| content=\n}}' // text to be inserted } }, 'do': { label: 'Чим зайнятись', // or use labelMsg for a localized label, see above icon: '//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/Pictograms-nps-bicycle_trail-2.svg/22px-Pictograms-nps-bicycle_trail-2.svg.png', options: { pre: '* \{\{do\n| name=', post: ' | alt= | url= | email=\n| wikidata= | wikipedia=\n| address= | lat= | long= | directions=\n| phone= | tollfree= | fax=\n| hours= | price=\n| lastedit=' + CURRENT_LAST_EDIT_DATE + '\n| content=\n}}' // text to be inserted } }, 'buy': { label: 'Що купувати', // or use labelMsg for a localized label, see above icon: '//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/Italian_traffic_signs_-_icona_supermercato.svg/22px-Italian_traffic_signs_-_icona_supermercato.svg.png', options: { pre: '* \{\{buy\n| name=', post: ' | alt= | url= | email=\n| wikidata= | wikipedia=\n| address= | lat= | long= | directions=\n| phone= | tollfree= | fax=\n| hours= | price=\n| lastedit=' + CURRENT_LAST_EDIT_DATE + '\n| content=\n}}' // text to be inserted } }, 'eat': { label: 'Де поїсти', // or use labelMsg for a localized label, see above icon: '//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/Italian_traffic_signs_-_icona_ristorante.svg/22px-Italian_traffic_signs_-_icona_ristorante.svg.png', options: { pre: '* \{\{eat\n| name=', post: ' | alt= | url= | email=\n| wikidata= | wikipedia=\n| address= | lat= | long= | directions=\n| phone= | tollfree= | fax=\n| hours= | price=\n| lastedit=' + CURRENT_LAST_EDIT_DATE + '\n| content=\n}}' // text to be inserted } }, 'drink': { label: 'Де розважитись', // or use labelMsg for a localized label, see above icon: '//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a5/Verre_cocktail.svg/22px-Verre_cocktail.svg.png', options: { pre: '* \{\{drink\n| name=', post: ' | alt= | url= | email=\n| wikidata= | wikipedia=\n| address= | lat= | long= | directions=\n| phone= | tollfree= | fax=\n| hours= | price=\n| lastedit=' + CURRENT_LAST_EDIT_DATE + '\n| content=\n}}' // text to be inserted } }, 'sleep': { label: 'Де зупинитись', // or use labelMsg for a localized label, see above icon: '//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/Pictograms-nps-lodging.svg/22px-Pictograms-nps-lodging.svg.png', options: { pre: '* \{\{sleep\n| name=', post: ' | alt= | url= | email=\n| wikidata= | wikipedia=\n| address= | lat= | long= | directions=\n| phone= | tollfree= | fax=\n| checkin= | checkout= | price=\n| lastedit=' + CURRENT_LAST_EDIT_DATE + '\n| content=\n}}' // text to be inserted } }, 'listing': { label: 'Інший лістинг', // or use labelMsg for a localized label, see above icon: '//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7e/Italian_traffic_signs_-_icona_informazioni.svg/22px-Italian_traffic_signs_-_icona_informazioni.svg.png', options: { pre: '* \{\{listing\n| name=', post: ' | alt= | url= | email=\n| wikidata= | wikipedia=\n| address= | lat= | long= | directions=\n| phone= | tollfree= | fax=\n| hours= | price=\n| lastedit=' + CURRENT_LAST_EDIT_DATE + '\n| content=\n}}' // text to be inserted } } }; $.each(LISTING_TOOLBAR_ITEMS, function(index, element) { $( '#wpTextbox1' ).wikiEditor( 'addToToolbar', { 'section': 'main', 'group': 'listings', 'tools': { 'Listings': { label: element.label, type: 'button', icon: element.icon, action: { type: 'encapsulate', options: element.options } } } } ); }); }; /* Check if view is in edit mode and that the required modules are available. Then, customize the toolbar . . . */ if ( $.inArray( mw.config.get( 'wgAction' ), ['edit', 'submit'] ) !== -1 ) { mw.loader.using( 'user.options', function () { if ( mw.user.options.get('usebetatoolbar') ) { mw.loader.using( 'ext.wikiEditor', function () { $(document).ready( customizeToolbar ); } ); } } ); } //<nowiki> //Покращений Edittools importScript('MediaWiki:EditTools.js') var dot = "·п"; if (!window.spOptions) window.spOptions = { subsets : [ //<nowiki> {caption:'Вікіфікація', symbols:[{cap:"Вікіфікатор", func:function(){Wikify();}}, dot, ["[[Категорія:$+]]", "[[Категорія:]]"], dot, ["[[$+]]", "[[]]"], dot, ["[[$+|]]", "[[|]]"], dot, ["{{$+}}", "{{}}"]]}, {caption:'Лістинги', symbols:[["{{listing |map = <!-- номер -->|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = <!-- назва -->|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}}", "Що відвідати"], "·п", ["{{listing |map = <!-- номер -->|type = do|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = <!-- назва -->|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}}", "Чим зайнятись"], "·п", ["{{listing |map = <!-- номер -->|type = buy|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = <!-- назва -->|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}}", "Покупки"], "·п", ["{{listing |map = <!-- номер -->|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = <!-- назва -->|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}}", "Де поїсти"], "·п", ["{{listing |map = <!-- номер -->|type = sleep|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = <!-- назва -->|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}}", "Де зупинитись"], "·п", ["{{listing |map = <!-- номер -->|type = drink|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = <!-- назва -->|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}}", "Де розважитись"], dot, dot, {cap:"Документація по шаблонах", func: function () { window.open("http://uk.wikivoyage.com/wiki/Template:Listing"); }} ]}, {caption:'Обговорення', symbols:[["~~~~","~~~~ (підпис)"], "·п", ["{{subst:Welcome}} --~~~~", "{{subst:Welcome}}"], "·п", ["{{subst:Joinus}} --~~~~", "{{subst:Joinus}}"]]}, {caption:'Символи', symbols:[['\'', '\' (апостроф)'], dot, ['«$+»', '«»'], '·п — ·п', ['|', '| (модуль)'], '·п ² ·п • ·п ° ·п °C ·п ~ ·п &nbsp; ·п ', ["₴","₴ (гривня)"], "·п", ["€","€ (євро)"], "·п", ["£","£ (фунт)"], "·п", ["¥","¥ (єна)"], "·п Ґ ·п ґ"]}, {caption:'Вікімандри', symbols:[["{{delete|Причина}}", "{{delete}} (на вилучення)"], "·п", ["{{В|$+}}", "Шаблон:В"], "·п", ["[[wikipedia:uk:$+]]","Стаття у Вікіпедії"], "·п", ["[[commons:Category:$+]]","Стаття у Вікісховищі"]]}, {caption:'Вікітеги', symbols:[["<noinclude>$+<//noinclude>", "<noinclude></noinclude>"], "·п", ["<includeonly>$+<//includeonly>", "<includeonly></includeonly>"], "·п", ["<nowiki>$+<//nowiki>", "<nowiki></nowiki>"], "·п", ["<big>$+<//big>", "<big></big>"], "·п", ["<small>$+<//small>", "<small></small>"], "·п", ["<code>$+<//code>", "<code></code>"], "·п", "<br//>"]} //</nowiki> ], sections : [/* bg color, default subset*/ {tabColor: '#97DEFF', defaultSubset: 0}, {tabColor: '#EEEE55', defaultSubset: 1}, ]} //</nowiki> /* Hide normal page title and move location of geo map symbol when a page has a pagebanner */ $(".topbanner").closest(".mw-body").children(".firstHeading").hide(); $(".topbanner").closest("#mw-content-text").children("#geoCoord").css({top:0}); function proportionalResize() { var EXPECTED_PAGE_WIDTH = 900.00; $('.js-proportonal-resize').each(function() { var fontSizeCss= (($(this).width() / EXPECTED_PAGE_WIDTH) * 100.00) + '%'; $(this).css("font-size", fontSizeCss); $(this).find('img').css('height', '100%').css('width', '100%'); }); } $(document).ready(function(e) { proportionalResize(); }); $(window).on('load', function() { // the main page carousel text boxes aren't being initialized to the // correct size on IE, so add a second resize post-DOM-ready $('#mainbanner').show(); proportionalResize(); }); $(window).resize(function(e) { proportionalResize(); }); arb4xs63ul5j2bd16auwwvr1icm5hn3 8 514 5013 3679 2013-04-04T10:20:10Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Користувач:RLuts/cologneblue.css]] на [[MediaWiki:Cologneblue.css]] без створення перенаправлення: для шаблону Geo та теми оформлення ... 5013 css text/css #geoCoord, #geoCoordOld, #DoM { position: absolute; z-index: 1; right: 12px; top: 100px; float: right; } bo68gkgmmfozz5hyvwlhuvt6ge8p8u9 8 518 4958 3693 2013-04-03T23:30:46Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Користувач:RLuts/modern.css]] на [[MediaWiki:Modern.css]] без створення перенаправлення: для шаблону Geo для всіх скінів 4958 css text/css #geoCoord, #geoCoordOld, #DoM { position: absolute; z-index: 1; right: 12px; top: 9px; float: right; } #geoCoord a { color: white !important; } fxqrk7rj1v6ly6rjbpi63p5swgoymsd 10 522 3731 3730 2013-03-29T16:41:30Z RLuts 5 3731 wikitext text/x-wiki <includeonly>{| class="wikitable" |+ ! За кого/що ! [[Файл:Symbol support vote.svg|15px|Кількість голосів «За»]] ! [[Файл:Symbol oppose vote.svg|15px|Кількість голосів «Проти»]] ! [[Файл:Symbol neutral vote.svg|15px|Кількість голосів «Утримуюсь»]] ! %за ! Початок ! Тривалість ! Статус ! Закінчення |----- | {{{1}}} | {{{За|{{{за}}}}}} | {{{Проти|{{{проти}}}}}} | {{{Утримуюсь|{{{утримуюсь}}}}}} | {{#if:{{{За|{{{за|}}}}}}|{{#if:{{{Проти|{{{проти|}}}}}}|{{#expr:({{{За|{{{за|}}}}}}/({{{За|{{{за|}}}}}}+{{{Проти|{{{проти|}}}}}}))*100 round 2}}%}}}} | {{{Початок|{{{початок|}}}}}} | {{{Тривалість|{{{тривалість|}}}}}} | {{{Статус|{{{статус|}}}}}} | {{{Закінчення|{{{закінчення|{{{дата|{{{Дата|}}}}}}}}}}}} |}</includeonly><noinclude> <pre> {{Голосування |1=[[User:Test|Test]] |Початок=23:59 30.12.1899 (EET) |Тривалість=1 день |За=21 |Проти=6 |Утримуюсь=2 |статус=завершено |закінчення= 23:59 31.12.1899 (EET) }}</pre> {{Голосування |1=[[User:Test|Test]] |Початок=23:59 30.12.1899 (EET) |Тривалість=1 день |За=21 |Проти=6 |Утримуюсь=2 |статус=завершено |закінчення= 23:59 31.12.1899 (EET) }} [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> bqo0u7hu7afkf7mnlr4272t5euimoes 0 523 35911 35840 2024-07-22T08:16:37Z 62.16.2.3 . 35911 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Svan_dance_(cropped).jpg}} Ви читаєте розмовник '''грузинської мови'''. Грузинська мова є найбільшою з картвельських мов, державною мовою [[Грузія|Грузії]]. Використовує особливе грузинське письмо із 33 літер; грузинські літери мають лише прописні форми. == Довідник з вимови == Наголос завжди на передостанньому складі. === <span lang="uk" dir="ltr">Голосні</span> === В грузинській всього п'ять голосних, які вимовляють приблизно так само, як і українські аналоги: * '''ა''' — ''а'' * '''ე''' — ''е'' * '''ი''' — ''і'' * '''ო''' — ''о'' * '''უ''' — ''у'' === Приголосні === Більшість грузинських приголосних схожі на українські відповідники. Водночас є кілька звуків, нетипових для української мови. Зокрема, чотири приголосні слід вимовляти із придихом (тобто з посиленим тиском повітря): * '''თ''' ~ т<sup>х</sup> * '''ქ''' ~ к<sup>х</sup> * '''ც''' ~ ц<sup>х</sup> * '''ფ''' ~ п<sup>ф</sup> Інші п'ять — із гортанною змичкою (тобто різко): * '''ტ''' ~ т' * '''კ''' ~ к' * '''პ''' ~ п' * '''ჭ''' ~ ч' * '''წ''' ~ ц' Оскільки правильна вимова цих звуків потребує тривалої практики, то в цьому розмовнику транскрипція передає їх спрощено. Окремо варто згадати букву '''ჰ''', що позначає звук, середній між українськими ''Г'' і ''Х''. Вона трапляється дуже рідко і вживають її здебільшого у словах іншомовного походження, де вона відповідає: * давньогрецькому придиху (в українській його передають як ''Г'', іноді упускають); * латинській H (зокрема у словах, запозичених із англійської та інших сучасних європейських мов); * деяким звукам арабської, японської та інших неєвропейських мов. В аналогічних запозиченнях цій літері переважно відповідає українська '''Г''' ('''ჰ'''ამაკი — '''г'''амак, '''ჰ'''ეტმანი — гетьман, '''ჰ'''არმონია — '''г'''армонія, '''ჰ'''ოლანდიელი — '''г'''олландець, '''ჰ'''ილზი — '''г'''ільза, '''ჰ'''არპუნი — гарпун), проте не завжди ('''ჰ'''არაკირი — '''х'''аракірі, '''ჰ'''ოკეი — '''х'''окей). В цьому розмовнику для транскрипції цієї букви використано гроші'''Г'''. == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Здрастуйте. || გამარჯობათ! || ''ґамарджобат!'' |- | Привіт. || გამარჯობა! || ''ґамарджоба!'' |- | Як у вас справи? || როგორა ხართ? || ''роґора харт?'' |- | Добре, дякую. || გმადლობთ, კარგად. || ''ґмадлобт, карґад'' |- | Як Вас звати? || რა გქვიათ? || ''ра ґквіат?'' |- | Мене звати _____ || მე მქვია... || ''ме мквіа...'' |- | Дуже приємно познайомитися. || ძალიან სასიამოვნოა. || ''дзаліан сасіамовноа'' |- | Будь ласка (прохання) || თუ შეიძლება. || ''ту шеідзлеба'' |- | Спасибі. || გმადლობთ. || ''ґмадлобт'' |- | Спасибі. (неформально) || გმადლობ / მადლობა || ''ґмадлоб'' / ''мадлоба'' |- | Прошу (відповідь на подяку) || არაფრის || ''арапріс'' |- | Так. || დიახ || ''діах'' |- | Так. (нейтрально) || კი || ''кі'' |- | Так. (неформально) || ჰო / ხო || ''го'' / ''хо'' |- | Ні. || არა || ''ара'' |- | Можливо. || ალბათ || ''албат'' |- | Вибачте (звернути увагу) || უკაცრავად || ''укацравад'' |- | Пробачте (просити вибачення) || ბოდიში || ''бодіші'' |- | До побачення. || ნახვამდის! || ''нахвамдіс'' |- | Бувай (прощання) || ნახვამდის! || ''нахвамдіс'' |- | Я не розмовляю грузинською [добре] || არ ვსაუბრობ ქართულად [კარგი] || ''ар всауброб картулі [карґі]'' |- | Ви розмовляєте англійською/українською? || თქვენ საუბრობთ ინგლისურად / უკრაინულად? || ''тквен саубробт інґлісурад / украінулад ?'' |- | Чи тут хтось розмовляє англійською/українською? || აქ ინგლისურად / უკრაინულად / ვინმე საუბრობთ? || ''ак інґлісурад / украінулад вінме саубробт?'' |- | Я не розумію. || ვერ გავიგე. || ''вер ґавіґе'' |- | Перепрошую? (прохання повторити) || გაიმეორე. || ''ґаінеоре'' |- | Допоможіть! || დამეხმარეთ! || ''дамехмарет'' |- | Обережно! || ფრთხილად! || ''пртхілад'' |- | Доброго ранку. || დილა მშვიდობისა! || ''діла мшвідобіса'' |- | Добрий вечір. || საღამო მშვიდობისა. || ''сагамо мшвідобіса'' |- | Добраніч. || ღამე მშვიდობისა! || ''гаме мшвідобіса'' |- | Де знаходиться туалет? || სად არის საპირფარეშო/ტუალეტი? || ''сад аріс сапірпарешо/туалеті?'' |} === <big>Проблеми</big> === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || წადი! || ''цаді'' |- | Не чіпай мене! || || |- | Я викличу поліцію! || || |- | Поліція! || პოლიცია! || ''поліціа'' |- | Тримайте злодія! || || |- | Мені потрібна ваша допомога. || || |- | Це терміново! || || |- | Я заблукав. || მე დავიკარგე. || ''ме давікарґе'' |- | Я загубив свою сумку. || || |- | Я загубив свій гаманець. || || |- | Я хворий. || ავად ვარ. || ''авад вар'' |- | Я поранений. || || |- | [Мені] потрібен лікар. || საჭიროების ექიმს. || ''сачіроебіс екімс'' |- | Можна від вас подзвонити? || || |} === Числа === Грузинська система чисел відрізняється від української — складні числівники утворюються на основі двадцяток: "30" буквально означає "20 і 10", "34" — "20 і 14", "40" — "двічі по 20" тощо. Для розуміння грузинських числівників достатньо знати першу 20-ку, 100, 1000, 1000000 та 1000000000. Іншою важливою особливістю грузинської мови є те, що іменник у поєднанні з будь-яким числівником має форму однини. {| class="wikitable" |- ! Цифри !! Переклад !! Транскрипція |- | 1 || ერთი || ''ерті'' |- | 2 || ორი || ''орі'' |- | 3 || სამი || ''самі'' |- | 4 || ოთხი || ''отхі'' |- | 5 || ხუთი || ''хуті'' |- | 6 || ექვსი || ''еквсі'' |- | 7 || შვიდი || ''швіді'' |- | 8 || რვა || ''рва'' |- | 9 || ცხრა || ''цхра'' |- | 10 || ათი || ''аті'' |- | 11 || თერთმეტი || ''тертметі'' |- | 12 || თორმეტი || ''торметі'' |- | 13 || ცამეტი || ''цаметі'' |- | 14 || თოთხმეტი || ''тотхметі'' |- | 15 || თხუთმეტი || ''тхутметі'' |- | 16 || თექვსმეტი || ''теквсметі'' |- | 17 || ჩვიდმეტი || ''чвідметі'' |- | 18 || თრვამეტი || ''трваметі'' |- | 19 || ცხრამეტი || ''цхраметі'' |- | 20 || ოცი || ''оці'' |- | 21 || ოცდაერთი || ''оцдаерті'' |- | 22 || ოცდაორი || ''оцдаорі'' |- | 23 || ოცდასამი || ''оцдасамі'' |- | 30 || ოცდაათი || ''оцдааті'' |- | 31 || ოცდათერთმეტი || ''оцдатертметі'' |- | 40 || ორმოცი || ''ормоці'' |- | 50 || ორმოცდაათი || ''ормоцдааті'' |- | 60 || სამოცი || ''самоці'' |- | 70 || სამოცდაათი || ''самоцдааті'' |- | 80 || ოთხმოცი || ''отхмоці'' |- | 90 || ოთხმოცდაათი || ''отхмоцдааті'' |- | 100 || ასი || ''асі'' |- | 150 || ას ორმოცდაათი || ''ас ормоцдааті'' |- | 200 || ორასი || ''орасі'' |- | 300 || სამასი || ''самасі'' |- | 400 || ოთხასი || ''отхасі'' |- | 500 || ხუთასი || ''хутасі'' |- | 1000 || ათასი || ''атасі'' |- | 2000 || ორიათასი || ''оріатасі'' |- | 5000 || ხუთიათასი || ''хутіатасі'' |- | 1000000 || მილიონი || ''міліоні'' |- | 1000000000 || || |- | Номер || || |- | Половина || || |- | Більше || მეტი || ''меті'' |- | Менше || ნაკლები || ''наклебі'' |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || ახლა || ''ахла'' |- | Раніше || ადრე || ''адре'' |- | Пізніше || გვიან || ''гвіан'' |- | Потім || მერე || ''мере'' |- | Ранок || დილა || ''діла'' |- | День || დღე || ''дге'' |- | Вечір || საღამო || ''сагамо'' |- | Ніч || ღამე || ''гаме'' |- | Вранці || დილით || ''діліт'' |- | Вдень || შუადღით || ''шуадгіт'' |- | Ввечері || საღამოთი || ''сагамоті'' |- | Вночі || ღამით || ''гаміт'' |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || რომელი საათია? || ''ромелі сааті?'' |- | Половина _____ || ნახევარია || ''нахеваріа'' |- | Пˈятнадцять хвилин _____ || თხუთმეტი წუთი || ''тхутметі цуті'' |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || _____ აკლია თხუთმეტი წუთი. || ''... акліа тхутметі цуті'' |- | 1:00 || პირველი საათია || ''пірвелі саатіа'' |- | (Рівно) 2:00 || (ზუსტად) ორი საათია || ''(зустад) орі саатіа'' |- | 3:00 || სამი საათია || ''самі саатіа'' |- | 4:00 || ოთხი საათია || ''отхі саатіа'' |- | 5:00 || ხუთი საათია || ''хуті саатіа'' |- | 6:00 || ექვსი საათია || ''еквсі саатіа'' |- | 7:00 || შვიდი საათია || ''швіді саатіа'' |- | 8:00 || რვა საათია || ''рва саатіа'' |- | 9:00 || ცხრა საათია || ''цхра саатіа'' |- | 10:00 || ათი საათია || ''аті саатіа'' |- | 11:00 || თერთმეტი საათია || ''тертметі саатіа'' |- | 12:00 || თორმეტი საათია || ''торметі саатіа'' |- | Полудень || შუადღე || ''шуадге'' |- | Північ || შუაღამე || ''шуагаме'' |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || წუთი || ''цуті'' |- | _____ день/дні/днів || დღე || ''дге'' |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || კვირა || ''квіра'' |- | _____ місяць/місяці/місяців || თვე || ''тве'' |- | _____ рік/роки/років || წელი || ''целі'' |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || დღეს || ''дгес'' |- | Вчора || გუშინ || ''ґушін'' |- | Завтра || ხვალ || ''хвал'' |- | Цього тижня/місяця/року || ამ კვირაში/თვეში/წელში || ''ам квіраші/твеші/целші'' |- | Минулого тижня/місяця/року || წინა კვირას/თვეს/წელს || ''ціна квірас/тквес/целс'' |- | Наступного тижня/місяця/року || მომავალ კვირას/თვეს/წელს || ''момавал квірас/тквес/целс'' |- | Понеділок || ორშაბათი || ''оршабаті'' |- | Вівторок || სამშაბათი || ''самшабаті'' |- | Середа || ოთხშაბათი || ''отхшабаті'' |- | Четвер || ხუთშაბათი || ''хутшабаті'' |- | Пˈятниця || პარასკევი || ''параскеві'' |- | Субота || შაბათი || ''шабаті'' |- | Неділя || კვირა || ''квіра'' |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || იანვარი || ''іанварі'' |- | Лютий || თებერვალი || ''тебервалі'' |- | Березень || მარტი || ''марті'' |- | Квітень || აპრილი || ''апрілі'' |- | Травень || მაისი || ''маісі'' |- | Червень || ივნისი || ''івнісі'' |- | Липень || ივლისი || ''івлісі'' |- | Серпень || აგვისტო || ''аґвісто'' |- | Вересень || სექტემბერი || ''сектембері'' |- | Жовтень || ოქტომბერი || ''октомбері'' |- | Листопад || ნოემბერი || ''ноембері'' |- | Грудень || დეკემბერი || ''декембері'' |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || შავი || ''шаві'' |- | Білий || თეთრი || ''тетрі'' |- | Сірий || ნაცრისფერი || ''нацріспері'' |- | Червоний || წითელი || ''цітелі'' |- | Синій || ლურჯი || ''лурджі'' |- | Блакитний || ცისფერი || ''ціспері'' |- | Жовтий || ყვითელი || ''квітелі'' |- | Зелений || მწვანე || ''мцване'' |- | Помаранчевий || ნარინჯისფერი || ''нарінджіспері'' |- | Фіолетовий || იისფერი || ''ііспері'' |- | Коричневий || ყავისფერი || ''кавіспері'' |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || რა ღირს ბილეთი _____მდე? || ''ра гірс білеті ...-мде?'' |- | Один квиток до _____, будь ласка. || ერთი ბილეთი _____მდე, გეთაყვა. || ''ерті білеті ...-мде, ґетаква'' |- | Куди їде цей потяг/автобус? || || |- | Де потяг/автобус до _____? || სად არის მატარებელი/ავტობუსი _____მდე? || ''сад аріс матаребелі/автобусі ...-мде?'' |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || || |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || როდის გადის ავტობუსი/მატარებელი _____მდე? || ''родіс ґадіс автобусі/матаребелі ...-мде?'' |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || როგორ მივიდე _____? || ''роґор мівіде ...?'' |- | ... автовокзалу? || ... ავტოსადგურმდე? || ''... автосадґурмде?'' |- | ... аеропорту? || ... აეროპორტიმდე? || ''... аеропортімде?'' |- | ... вокзалу? || ... სადგურიმდე? || ''... садґурімде?'' |- | ... готелю _____? || ... სასტუმრომდე _____? || ''... састумромде?'' |- | ... гуртожитку? || ... საერთო საცხოვრებელიმდე? || ''... саерто сацховребелімде?'' |- | ... українського консульства/посольства? || ... უკრაინას საკონსულომდე/საელჩომდე? || ''... украінас савонсуломде/саелчомде'' |- | ... центру? || ... ცენტრიმდე? || ''... центрімде'' |- | Де є багато _____? || სადაც ბევრი... || ''садац беврі...'' |- | ... барів? || ...ბარები? || ''...баребі?'' |- | ... готелів? || ...სასტუმროები? || ''...састумроебі?'' |- | ... пам'яток? || || |- | ... ресторанів? || ...რესტორანები? || ''...ресторанебі?'' |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || || |- | ... вулицю || || |- | Поверніть направо || || |- | Поверніть наліво || || |- | До _____ || || |- | Повз _____ || || |- | Перед _____ || || |- | Шукайте _____ || || |- | Перехрестя || გზაჯვარედინი || ''ґзаджваредіні'' |- | Північ || ჩრდილოეთი || ''чрділоеті'' |- | Південь || სამხრეთი || ''самхреті'' |- | Схід || აღმოსავლეთი || ''агмосавлеті'' |- | Захід || დასავლეთი || ''дасавлеті'' |- | Вгору || || |- | Вниз || || |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || ტაქსი! || ''таксі!'' |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || || |- | Скільки коштує доїхати до _____? || || |- | В моєму серці є місце дільки для однієї. || || |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || თქვენ გაქვთ თავისუფალი ადგილები? || ''тквен ґаквт тавісупалі адґілебі?'' |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || რა ღირს ერთადგილიანი/ორადგილიანი ნომერი? || ''ра гірс ертадґіліані/орадґіліані номері?'' |- | В цій кімнаті є _____ || აქ არის _____ || ''ак аріс ...'' |- | ... простирадла? || || |- | ... ванна? || აბაზანა? || ''абазана?'' |- | ... телефон? || ტელეფონი? || ''телепоні?'' |- | ... телевізор? || ტელევიზორი? || ''телевізорі?'' |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || || |- | У вас є _____ кімнати? || || |- | … тихіші …? || || |- | ... більші ...? || || |- | ... чистіші …? || || |- | ... дешевші …? || || |- | Добре, я беру. || || |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || || |- | Ви можете запропонувати інший готель? || || |- | У вас є _____ || || |- | … сейф? || || |- | ... індивідуальні сейфи? || || |- | Сніданок/вечеря враховані? || || |- | О котрій сніданок/вечеря? || || |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || || |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || || |- | Дайте рахунок. || || |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || || |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || || |- | Де можна обміняти гроші? || || |- | Який курс обміну? || || |- | Де найближчий банкомат? || || |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для одного/двох чоловік, будь ласка. || || |- | Дайте нам меню, будь ласка. || მენიუ მოგვეცით ინებეთ. || ''меніу моґвеціт інебет'' |- | У вас є фірмові страви? || || |- | У вас є страви місцевої кухні? || || |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || ვეგეტარიანელი ვარ. || ''веґетаріанелі вар'' |- | Я не їм свинину. || || |- | Сніданок || საუზმე || ''сауздзе'' |- | Обід || სადილი || ''саділі'' |- | Вечеря || ვახშამი || ''вахшамі'' |- | Я хочу ____. || მე მინდა ____. || ''ме мінда...'' |- | ... курку || ... ქათამი || ''...катамі'' |- | ... яловичини || ... ძროხის ხორცი || ''...дзросіс хорці'' |- | ... рибу || ... თევზეული || ''...тевзеулі'' |- | ... свинини || ... ღორის ხორცი || ''...горіс хорці'' |- | ... ковбасу || ... ძეხვი || ''...дзехлі'' |- | ... сир || ... ყველი || ''...квелі'' |- | ... яйця || ... კვერცხები || ''...кверцхебі'' |- | ... салат || ... სალათა || ''...салаті'' |- | ... (свіжі) овочі || ... (ახალი) ბოსტნეულები || ''... (ахалі) бостнеулебі'' |- | ... (свіжі) фрукти || ... (ახალი) ხილი || ''... (ахалі) хілі'' |- | ... тост || || |- | ... макарони || ... მაკარონი || ''... макароні'' |- | ... рису || ... ბრინჯი || ''... брінджі'' |- | ... квасолі || ... ლობიო || ''... лобіо'' |- | ... гамбургер || ჰამბურგერი || ... гамбургері |- | ... біфштекс || || |- | ... гриби || ... სოკო || ''... соко'' |- | ... апельсин || ... ფორთოხალი || ''... портохалі'' |- | ... яблуко || ... ვაშლი || ''... вашлі'' |- | ... банан || ... ბანანი || ''... банані'' |- | ... ананас || ... ანანასი || ''... ананасі'' |- | ... ягоду || || |- | ... виноград || ... ყურძენი || ''... курдзені'' |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || || |- | ... кави || || |- | ... чаю || || |- | ... соку || || |- | ... мінеральної води || || |- | ... води || || |- | ... пива || || |- | ... червоного/білого вина || || |- | ... горілки || || |- | ... віскі || || |- | ... рому || || |- | ... газованої води || || |- | ... апельсинового соку || || |- | ... коли || || |- | Дайте, будь ласка ____. || || |- | … солі || || |- | … перцю || || |- | … масла || || |- | Офіціант! || უკაცრავად! / ოფიციანტი! || ''укацравад / опіціанті'' |- | Я закінчив. || || |- | Я наївся. || || |- | Це було чудово. || ძალიან გემრიელი იყო. || ''дзаліан бедзріелі іко'' |- | Можете прибрати зі столу. || || |- | Будь ласка, рахунок. || ანგარიში, თუ შეიძლება. || ''анґаріші, ту шеідзлеба'' |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад ! !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || | || |- | Є столики? || | || |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || | || |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || | || |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || | || |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || | || |- | Тут є буфет? || | || |- | Ще одну, будь ласка. || | || |- | Коли ви зачиняєтеся? || | || |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || || |- | Скільки це коштує? || || |- | Це занадто дорого. || || |- | Ви приймете _____? || || |- | Дорого || || |- | Дешево || || |- | Я не можу собі цього дозволити. || || |- | Я цього не хочу. || || |- | Ви мене обманюєте. || || |- | Мені це не цікаво. || || |- | Добре, я візьму. || || |- | Дайте, будь ласка, пакет. || || |- | У вас є доставка (за кордон)? || || |- | Давайте дві. || || |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні ... || || |- | ... зубна паста || || |- | ... зубна щітка || || |- | ... тампони || || |- | ... мило || || |- | ... шампунь || || |- | ... аспірин (знеболююче) || || |- | ... ліки від застуди || || |- | ... ліки від живота || || |- | ... бритва || || |- | ... парасолька || || |- | ... лосьйон від засмаги || || |- | ... листівка || || |- | ... поштові марки || || |- | ... батарейки || || |- | ... папір || || |- | ... ручка || || |- | ... книги українською мовою || || |- | ... журнали українською мовою || || |- | ... газета українською мовою || || |- | ... ''Назва мови''-український словник || || |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || მე მინდა ვიქირაო მანქანა|| |- | Я можу взяти страховку? || || |- | СТОП || || |- | Односторонній рух || ერთმხრივი მოძრაობა|| |- | Поступіться дорогою || გზის დათმობა|| |- | Парковки немає || || |- | Обмеження швидкості || || |- | Заправка || || |- | Бензин || ბენზინი || ''бензіні'' |- | Дизельне паливо || || |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || || |- | Ми один одного не зрозуміли. || || |- | Куди ви мене везете? || || |- | Мене заарештовано? || || |- | Я громадянин України. || მე ვარ უკრაინას მოქალაქე. || ''ме вар украінас мокалаке'' |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || || |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || || |- | Я можу сплатити штраф зараз? || || |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} 6zaqgri8fw1zzzxg4894pqbyff2ksgi 0 529 35645 35644 2024-05-29T21:05:23Z 154.236.173.114 35645 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Welcome banner.jpg}} [[File:Idioma bielorruso.png|frameless|upright=1.25|right]] Ви читаєте розмовник '''білоруської мови'''. Білоруська мова — східнослов'янська мова, державна мова Республіки Білорусь. На сучасному етапі мова фактично вимирає: щороку чисельність її носіїв зменшується. Державні органи та державні службовці Білорусі майже не використовують білоруську мову. Білорусь мало підтримує розвиток білоруської мови, віддаючи перевагу російській, яка також має статус державної мови у республіці. Водночас в останні роки зусиллями добровольців зароджується й зворотна тенденція до поширення мови в побутовому та офіційному використанні. == Довідник з вимови == === Голосні === {| class="sortable wikitable" ! Білоруська літера ! Українська вимова |- | '''е''' | ''є'' |- | '''ё''' | ''ьо'' (усередині складу), ''йо'' (на початку складу) |- | '''і''' | ''і'', ''ї'' (після голосних) |- | '''ы''' | ''и'' |- | '''э''' | ''е'' |- |} === Приголосні === * * біл. пом'якшені приголосні '''ДЗЬ''' і '''ЦЬ''' часто вимовляють як укр. ''ДЬ'' і ''ТЬ''; * біл. '''Ў''' вимовляється як щось середнє між У та В. * == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Вітаю. || Вітаю. |- | Привіт. || Прывітанне. |- | Як у вас справи? || Як у вас справы? |- | Добре, дякую. || Добра, дзякуй. |- | Як вас звати? || Як вас завуць? |- | Мене звати _____ || Мяне завуць _____ |- | Дуже приємно познайомитися. || Вельмі прыемна пазнаёміцца. |- | Будь ласка (прохання) || Калі ласка. |- | Дякую. || Дзякуй. |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || Калі ласка. |- | Так. || Так. |- | Ні. || Не. |- | Вибачте (звернути увагу) || Даруйце. |- | Пробачте (просити вибачення) || Прабачце. |- | До побачення. || Да пабачэння. |- | Бувай (прощання) || Бывай. |- | Я не розмовляю білоруською [добре] || Я не размаўляю па-беларуску [добра]. |- | Чи ви розмовляєте англійською/українською/російською? || Вы размаўляеце па-ангельску/украінску/расейску? |- | Чи тут хтось розмовляє англійською/українською/російською? || Ці нехта тут размаўляе па-ангельску/украінску/расейску? |- | Допоможіть! || Дапамажыце! |- | Обережно! || Асцярожна! |- | Доброго ранку. || Добрай раніцы. |- | Доброго дня. || Добрага дня. |- | Добрий вечір. || Добрага вечара. |- | Добраніч. || Дабранач. |- | Я не розумію. || Я не разумею. |- | Де знаходиться туалет? || Дзе знаходзіцца туалет? |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Відчепись! || Адчапіся! |- | Не чіпай мене! || Не чапай мяне! |- | Я викличу поліцію! || Я выклічу міліцыю! |- | Поліція! || Міліцыя! |- | Тримайте злодія! || Трымайце злодзея! |- | Мені потрібна ваша допомога. || Мне патрэбна вашая дапамога. |- | Це терміново! || Гэта тэрмінова! |- | Я заблукав. || Я заблудзіў. |- | Я загубив свою сумку. || Я згубіў сваю сумку. |- | Я загубив свій гаманець. || Я згубіў свой ​​кашалёк. |- | Я хворий. || Я хворы. |- | Я поранений. || Я паранены. |- | Мені потрібен лікар. || Мне патрэбны доктар. |- | Чи можна від вас зателефонувати? || Можна ад вас патэлефанаваць? |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Числа !! Білоруською |- | 1 || адзін |- | 2 || два |- | 3 || тры |- | 4 || чатыры |- | 5 || пяць |- | 6 || шесць |- | 7 || сем |- | 8 || восем |- | 9 || дзевяць |- | 10 || дзесяць |- | 11 || адзінаццаць |- | 12 || дванаццаць |- | 13 || трынаццаць |- | 14 || чатырнаццаць |- | 15 || пяцьнаццаць |- | 16 || шаснаццаць |- | 17 || семнаццаць |- | 18 || восемнаццаць |- | 19 || дзевятнаццаць |- | 20 || дваццаць |- | 21 || дваццаць адзін |- | 22 || дваццаць два |- | 23 || дваццаць тры |- | 30 || трыццаць |- | 40 || сорак |- | 50 || пяцьдзясят |- | 60 || шэсцьдзясят |- | 70 || семдзясят |- | 80 || восемдзясят |- | 90 || дзевяноста |- | 100 || сто |- | 150 || стопяцьдзясят |- | 200 || дзвесце |- | 300 || трыста |- | 400 || чатырыста |- | 500 || пяцьсот |- | 1000 || тысяча |- | 2000 || дзьве тысячы |- | 5000 || пяць тысяч |- | 1000000 || мільён |- | 1000000000 || мільярд |- | Номер || Нумар |- | Половина || Палова |- | Більше || Болей |- | Менше || Меней |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Зараз || Зараз |- | Раніше || Раней |- | Пізніше || Пазьней |- | Ранок || Раніца |- | День || Дзень |- | Вечір || Вечар |- | Ніч || Ноч |- | Вранці || Раніцай |- | Вдень || Удзень |- | Ввечері || Увечары |- | Вночі || Уначы |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Котра година? || Каторая гадзіна? / Колькі часу? |- | Половина _____ || Палова _____ |- | Пˈятнадцять хвилин на _____ || Пятнаццаць хвілін / Чвэрць на _____ |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || За пятнаццаць хвілін _____ |- | 2:00 || дзьве гадзіны |- | 3:00 || тры гадзіны |- | 4:00 || чатыры гадзіны |- | 5:00 || пяць гадзін |- | 6:00 || шэсць гадзін |- | 7:00 || сем гадзін |- | 8:00 || восем гадзін |- | 9:00 || дзевяць гадзін |- | 10:00 || дзесяць гадзін |- | 11:00 || адзінаццаць гадзін |- | 12:00 || дванаццаць гадзін |- | Полудень || Полудзень |- | Північ || Поўнач |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || _____ хвіліна/хвіліны/хвілін |- | _____ день/дні/днів || _____ дзень/дні/дзён |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || _____ тыдзень/тыдні/тыдняў |- | _____ місяць/місяці/місяців || _____ месяц/месяцы/месяцаў |- | _____ рік/роки/років || _____ год/гады/гадоў |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Сьогодні || Сёння |- | Вчора || Учора |- | Завтра || Заўтра |- | Цього тижня/місяця/року || На гэтым тыдні/месяцы<br /> У гэтым годзе |- | Минулого тижня/місяця/року || На мінулым тыдні/месяцы<br /> У мінулым годзе |- | Наступного тижня/місяця/року || На наступным тыдні/месяцы<br /> У наступным годзе |- | Понеділок || Панядзелак |- | Вівторок || Аўторак |- | Середа || Серада |- | Четвер || Чацьверг |- | Пˈятниця || Пятніца |- | Субота || Субота |- | Неділя || Нядзеля |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Січень || Студзень |- | Лютий || Люты |- | Березень || Сакавік |- | Квітень || Красавік |- | Травень || Травень |- | Червень || Чэрвень |- | Липень || Ліпень |- | Серпень || Жнівень |- | Вересень || Верасень |- | Жовтень || Кастрычнік |- | Листопад || Лістапад |- | Грудень || Сьнежань |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Чорний || Чорны |- | Білий || Белы |- | Сірий || Шэры |- | Червоний || Чырвоны |- | Синій || Сіні |- | Блакитний || Блакітны |- | Жовтий || Жоўты |- | Зелений || Зялёны |- | Помаранчевий || Памаранчовы |- | Фіолетовий || Фіялетавы |- | Коричневий || Карычневы |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Скільки коштує квиток до _____? || Колькі каштуе квіток да _____? |- | Один квиток до _____, будь ласка. || Адзін квіток да _____, калі ласка. |- | Куди їде цей потяг/автобус? || Куды едзе гэты цягнік/аўтобус? |- | Де потяг/автобус до _____? || Дзе цягнік/аўтобус да _____? |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || Гэты цягнік/аўтобус мае прыпынак у _____? |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || Калі ад'яжджае цягнік/аўтобус да _____? |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Як дістатися до_____? || Як дабрацца да _____? |- | ... автовокзалу? || ... аўтавакзалу? |- | ... аеропорту? || ... аэрапорту? |- | ... вокзалу? || ... вакзалу? |- | ... готелю _____? || ... гатэлю _____? |- | ... гуртожитку? || ... інтэрнату? |- | ... українського консульства/посольства? || ... ўкраінскага консульства/пасольства? |- | ... центру? || ... цэнтру? |- | Де є багато _____? || Дзе ёсць шмат _____? |- | ... барів? || ... бараў? |- | ... готелів? || ... гатэляў? |- | ... пам'яток? || ... памятак? |- | ... ресторанів? || ... рэстаранаў? |- | Будь ласка, покажіть на мапі _____. || Калі ласка, пакажыце на мапе _____. |- | ... вулицю || ... вуліцу |- | Поверніть направо || Звярніце направа |- | Поверніть наліво || Звярніце налева |- | До _____ || Да _____ |- | Повз _____ || Паўз _____ |- | Перед _____ || Перад _____ |- | Шукайте _____ || Шукайце _____ |- | Перехрестя || Скрыжаванне |- | Північ || Поўнач |- | Південь || Поўдзень |- | Схід || Усход |- | Захід || Захад |- | Вгору || Дагары |- | Вниз || Данізу |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Таксі! || Таксі! |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || Адвязіце мяне да _____, калі ласка. |- | Скільки коштує доїхати до _____? || Колькі каштуе даехаць да _____? |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || Адвязіце мяне туды, калі ласка. |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | У вас є вільні кімнати? || У вас ёсць свабодныя пакоі? |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || Колькі каштуе пакой для аднаго/дваіх? |- | В цій кімнаті є _____ || У гэтым пакоі ёсць _____ |- | ... простирадла? || ... прасціны? |- | ... ванна? || ... ванна? |- | ... телефон? || ... тэлефон? |- | ... телевізор? || ... тэлевізар? |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || Ці магу я спачатку паглядзець на пакой? |- | У вас є _____ кімнати? || У вас ёсць _____ пакоі? |- | ... тихіші ...? || ... |- | ... більші ...? || ... большыя ...? |- | ... чистіші ...? || ... чысцейшы ...? |- | ... дешевші ...? || ... таннейшы ...? |- | Добре, я беру. || Добра, я бяру. |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || Я застануся на _____ ноч/ночы/начэй. |- | Ви можете запропонувати інший готель? || Ці можаце вы параіць мне інші гатэль? |- | У вас є _____ || У вас ёсць _____ |- | ... сейф? || ... сейф? |- | ... індивідуальні сейфи? || ... індывідуальныя сейфы? |- | Сніданок/вечеря враховані? || Сняданак/вячэра ўлічаныя? |- | О котрій сніданок/вечеря? || У колькі гадзін/А якой гадзіне сьняданак/вячэра? |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || Прыбярыце мой пакой, калі ласка. |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || Ці не маглі б вы абудзіць мяне а _____? |- | Дайте рахунок. || Дайце рахунак. |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Ви приймаєте кредитні картки? || Вы прымаеце крэдытныя карткі? |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || Ці не маглі б вы абмяняць грошы? |- | Де можна обміняти гроші? || Дзе можна абмяняць грошы? |- | Який курс обміну? || Які курс абмену? |- | Де найближчий банкомат? || Дзе бліжэйшы банкамат? |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Столик для одного/двох осіб, будь ласка. || Столік дзеля аднаго чалавека/двох чалавек, калі ласка. |- | Можна меню? || Можна меню? |- | У вас є фірмові страви? || У вас ёсць фірмавыя стравы? |- | У вас є страви місцевої кухні? || У вас ёсць стравы мясцовай кухні? |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || Я вегетарыянец/вегетарыянка. |- | Я не їм свинину. || Я ня ем сьвініну. |- | Сніданок || Сьняданак |- | Обід || Абед |- | Вечеря || Вячэра |- | Я хочу ____. || Я хачу ____. |- | ... курку || ... курку |- | ... яловичини || ... ялавічыны |- | ... рибу || ... рыбу |- | ... свинини || ... сьвіныны |- | ... ковбасу || ... каўбасу |- | ... сир || ... сыр |- | ... яйця || ... яйкі |- | ... салат || ... салат |- | ... (свіжі) овочі || ... (сьвежую) гародніну |- | ... (свіжі) фрукти || ... (сьвежыя) фрукты |- | ... тост || ... тост |- | ... макарони || ... макароны |- | ... рису || ... рысу |- | ... квасолі || ... фасолі |- | ... гамбургер || ... гамбургер |- | ... біфштекс || ... біфштэкс |- | ... гриби || ... грыбы |- | ... апельсин || ... апельсін |- | ... яблуко || ... яблык |- | ... банан || ... банан |- | ... ананас || ... ананас |- | ... ягоду || ... ягаду |- | ... виноград || ... вінаград |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || Дайце, калі ласка, шклянку/кубак/бутэльку _____ |- | ... кави || ... кавы |- | ... чаю || ... гарбаты |- | ... соку || ... соку |- | ... мінеральної води || ... мінеральнай вады |- | ... води || ... вады |- | ... пива || ... піва |- | ... червоного/білого вина || ... чырвонага/белага віна |- | ... горілки || ... гарэлкі |- | ... віскі || ... віскі |- | ... рому || ... рому |- | ... газованої води || ... газаванай вады |- | ... апельсинового соку || ... апельсінавага соку |- | ... коли || ... колы |- | Дайте, будь ласка ____. || Дайце, калі ласка ____. |- | ... солі || ... солі |- | ... перцю || ... перцу |- | ... масла || ... масла |- | Офіціант! || Афіцыянт! |- | Я закінчив. || Я скончыў. |- | Я наївся. || Я наеўся. |- | Це було чудово. || Гэта было цудоўна. |- | Можете прибрати зі столу. || Можаце прыбраць са стала. |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || Дайце, калі ласка, рахунак. |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Ви продаєте алкогольні напої? || Вы прадаеце алкагольныя напоі? |- | Є столики? || Ёсць столікі? |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || Калі ласка, адно/два піва. |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || Калі ласка, келіх чырвонага/белага віна. |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || Калі ласка, адну пінту _____. |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || Калі ласка, адну бутэльку _____. |- | Тут є буфет? || Тут ёсць буфет? |- | Ще одну, будь ласка. || Яшчэ адну, калі ласка. |- | Коли ви зачиняєтеся? || Калі вы зачыняецеся? |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | У вас є _____ мого розміру? || У вас ёсць _____ майго памеру? |- | Скільки це коштує? || Колькі гэта каштуе? |- | Це занадто дорого. || Гэта занадта дорага. |- | Ви приймете _____? || Вы прымаеце _____? |- | Дорого || Дорага |- | Дешево || Танна |- | Я не можу собі цього дозволити. || Я не магу сабе гэтага дазволіць |- | Я цього не хочу. || Я гэтага не хачу. |- | Ви мене обманюєте. || Вы мяне падманваеце. |- | Мені це не цікаво. || Мне гэта не цікава. |- | Добре, я візьму. || Добра, я вазьму. |- | Дайте, будь ласка, пакет. || Дайце, калі ласка, пакет. |- | У вас є доставка (за кордон)? || У вас ёсць дастаўка (за мяжу)? |- | Давайте дві. || Давайце две. |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні ... || Мне патрэбны/-ная/-нае/-ныя ... |- | ... зубна паста || ... зубная паста |- | ... зубна щітка || ... зубная шчотка |- | ... тампони || ... тампоны |- | ... мило || ... мыла |- | ... шампунь || ... шампунь |- | ... аспірин (знеболювальне) || ... аспірын (абязбольвальнае) |- | ... ліки від застуди || ... лекі ад прастуды |- | ... ліки від живота || ... лекі ад страўніка |- | ... бритва || ... брытва |- | ... парасолька || ... парасон |- | ... лосьйон від засмаги || ... ласьён ад загару |- | ... листівка || ... паштоўка |- | ... поштові марки || ... паштовыя маркі |- | ... батарейки || ... батарэйкі |- | ... папір || ... папера |- | ... ручка || ... ручка |- | ... книги українською мовою || ... кнігі на ўкраінскай мове |- | ... журнали українською мовою || ... часопісы на ўкраінскай мове |- | ... газета українською мовою || ... газэты на ўкраінскай мове |- | ... ''білорусько''-український словник || беларуска-ўкраінскі слоўнік |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Я хочу взяти машину напрокат. || Я хачу ўзяць аўто напракат. |- | Я можу взяти страховку? || Я магу ўзяць страхоўку? |- | СТОП || СТОП |- | Односторонній рух || Аднабаковы рух |- | Поступіться дорогою || Саступіць дарогу |- | Парковки немає || Паркоўкі няма |- | Обмеження швидкості || Абмежаванне хуткасці |- | Заправка || Запраўка |- | Бензин || Бензін |- | Дизельне паливо || Дызельнае паліва |} === Міліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад |- | Я нічого поганого не робив. || Я нічога дрэннага не зрабіў. |- | Ми один одного не зрозуміли. || Мы адзін аднаго не зразумелі. |- | Куди ви мене везете? || Куды вы мяне вязеце? |- | Мене заарештовано? || Мяне арыштавана? |- | Я громадянин України. || Я грамадзянін Украіны. |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || Я хачу пагаварыць з консульствам/пасольствам Украіны. |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || Я хачу пагаварыць з адвакатам. |- | Я можу сплатити штраф зараз? || Я магу аплаціць штраф зараз? |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} b94trezghn3yhjokuec77dzbtavbbqi 4 536 3802 2013-03-30T13:50:02Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Як використовувати сторінки обговорення]] 3802 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Як використовувати сторінки обговорення]] 8ropr9leef7uvvsvfgd34hdk168vrjb 4 539 5278 3810 2013-04-06T09:30:15Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Вікімандри:ПУБ]] на [[Вікімандри:ППВ]] без створення перенаправлення 5278 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Публікації про Вікімандри]] kkokucy41o9zk4urdrhgq2el7djopqy 10 540 3812 2013-03-30T15:11:55Z RLuts 5 Створена сторінка: <span title="{{{2}}} мовою {{{3}}}" style="font-size:95%; cursor:help; margin-left:0.2em; color:#2F4F4F;">({{{1}}})</span><noinclude> Категорія:... 3812 wikitext text/x-wiki <span title="{{{2}}} мовою {{{3}}}" style="font-size:95%; cursor:help; margin-left:0.2em; color:#2F4F4F;">({{{1}}})</span><noinclude> [[Категорія:Шаблони|Ref-lang]] </noinclude> af8qr4predlfujkgr4cs5aa619cqtu8 10 541 3813 2013-03-30T15:12:08Z RLuts 5 Створена сторінка: {{ref-lang|рос.|російською|}}<noinclude> [[Категорія:Шаблони|Ref-ru]] </noinclude> 3813 wikitext text/x-wiki {{ref-lang|рос.|російською|}}<noinclude> [[Категорія:Шаблони|Ref-ru]] </noinclude> md21umgsbgffa15a2n725lj51ybltbx 0 546 16778 14784 2017-06-09T08:55:13Z Indrajitdas 2466 ([[c:GR|GR]]) [[c:COM:FR|File renamed]]: [[File:Gaspra Resorts dima.JPG]] → [[File:Haspra Resorts.jpg]] [[c:COM:FR#reasons|File renaming criterion #3]]: To correct obvious errors in file names, including misspelled [[c::en:Noun#Proper nouns and commo... 16778 wikitext text/x-wiki {{geo|44.43648|34.11057|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Крим}} [[File:Haspra Resorts.jpg|thumb|220px]] '''Га́спра'''&nbsp;— селище міського типу в [[Крим]]у, розташоване за 10,5 км на північний захід від [[Ялта|Ялти]]. В адміністративному відношенні входить до складу Ялтинської міської ради. Розташоване на низовині з ялівцево-дубовими лісами Південного берегу Криму, в прибережній зоні, надійно захищеній від холодних північних вітрів гірським масивом Ай-Петрі. Гаспра межує із заходу з селищем міського типу [[Кореїз]]. == Зрозуміти == У 70-х роках II століття — першій половині III століття тут існувала фортеця Харакс (на місці давнішого таврського поселення) — найбільша база римських військ у Криму. У часи середньовіччя — зона грецької колонізації (Гаспра від грец. «аспро» — білий). Відома як поселення з середини XVIII століття. Після включення Кримського ханства до складу Російської імперії (1783) землі навколо Гаспри роздаються російським аристократам (у тому числі членам царської сім'ї), які побудували тут власні палаци (найвідоміший — так звана романтична Олександрія князя О. Голіцина). На мисі Ай-Тодор бакинським нафтопромисловцем бароном В. Штейнгелем у 1911—1912 роках був зведений так званий замок кохання, відомий як «Ластівчине гніздо» — один із символів сучасного Криму. На 1960—70-ті роки припадає розквіт Гаспри як курорту. Нині фактично становить єдине ціле зі смт Кореїз та курортною зоною Місхор. == Як дістатись == === Літаком === Найближчий міжнародний аеропорт знаходиться в [[Сімферополь|Сімферополі]]. *{{listing|map = |type = do| name = Міжнародний аеропорт «Сімферополь»| alt = |address = 95491 м. Сiмферополь, Площа аеропорту, 15 |directions =| phone = +38 065 2595516 |email = office@airport.crimea.ua |fax = |url = http://airport.crimea.ua/ |hours = |price = }} З аеропорту можна доїхати до автовокзалу в Сімферополі на маршрутному таксі № 49. До залізничного вокзалу, поруч з яким також розташована автостанція, можна доїхати на маршрутних таксі № 98, 115 та на тролейбусі № 8/9. === Потягом === *{{listing|map = |type = do| name = Сімферопольський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Горького, буд. 5, м. Сімферополь |directions =| phone = |email = |fax = |url = |hours = |price = }} Тут же розташована автостанція «Курортна» — з вокзалу відправляються міжміські маршрутки і тролейбуси до Ялти і [[Алушта|Алушти]]. *{{listing|map = |type = do| name = Севастопольський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Вокзальна, буд. 1, м. Севастополь |directions =| phone = |email = |fax = |url = |hours = |price = }} З Севастопольського залізничного вокзалу також відправляються міжміські маршрутки до Гаспри. === Автомобілем === === Автобусом === Із Сімферопольського та Севастопольського залізничних вокзалів до Гаспри можна дістатись міжміськими маршрутками. Також, аби зекономити гроші варто скористатись тролейбусом № 52, що курсує від залізничного вокзалу в Сімферополі до автовокзалу в Ялті, де зробити пересадку на маршрутне таксі в напрямку Гаспри. Варто також зауважити, що рухомий склад кримського тролейбусу поповнився новими Богданами з встановленими кондиціонерами. Старі ж пасажирські тролейбуси часто виходять з ладу. === Кораблем === Найближчий морський порт знаходиться в Ялті. Він обслуговує пасажирів у закордонному плаванні та в малому каботажі. == Транспорт == Через складний гірський рельєф більшість вулиць селища дуже звивисті і тому тут можна легко заблукати. Для пересічного туриста важко зрозуміти де закінчується Гаспра, а де починається сусідній [[Кореїз]] і тому ці два населені пункти фактично становлять єдине ціле. Через Гаспру проходять всі три основні автошляхи Південного берега [[Крим]]у: верхня, середня і нижня дороги. Основною є Верхня дорога, вона проходить практично через усі селища ПБК, середня (Севастопольське шосе) була основною до побудови в 1960-ті роки верхньої, а сьогодні використовується для місцевого сполучення. Нижня дорога (Алупкинське шосе) йде уздовж берега і в основному проходить через санаторії, пляжі та інші зони відпочинку. Для тих, хто вирішив оселився в тій частині селища, що найвіддаленіша від моря і через яку проходять Севастопольське шосе та прилеглі до нього вулиці, аби дістатися до пляжу варто користуватися місцевим маршрутним таксі, яке курсує по колу проти годинникової стрілки лише середньою і нижньою дорогою. Звичайно, цей шлях до моря можна подолати і пішки, але лише в тому випадку, якщо ви добре орієнтуєтесь на місцевості і не боїтесь заблукати. Також у Гаспрі не скрізь є тротуари для пішоходів, а тому на вузьких звивистих дорогах потрібно бути дуже обачним, особливо, увечері, коли сонце сідає за горизонт. Інші маршрутні сполучення: * Маршрут 47&nbsp;— з'єднує Кореїз (верхній Місхор) з Ялтою (центр), проходить через Гаспру; * Маршрут 32&nbsp;— Ялта (центр)—Алупка (Воронцовський палац); * Маршрут 27&nbsp;— Ялта (автовокзал)—Алупка (Воронцовський палац); * Маршрут 26&nbsp;— [[Сімеїз]]—Ялта (автовокзал). == Що відвідати == *{{listing|map = 1|type = see| name=Археологічний комплекс «Фортеця Харакс» та некрополь| alt= |address= |directions= |phone= |email= |fax= | url= |hours= |price= }} Мис Ай-Тодор, територія санаторію «Дніпро» та Ай-Тодорського маяка гідрографічної служби ЧФ. *{{listing|map = 2|type = see| name=Головний корпус санаторію «Україна» з каскадом сходів| alt= |address= |directions= |phone= |email= |fax= | url= http://www.san-ukraine.com/ |hours= |price= }} *{{listing|map = 3|type = see| name=Дача «Кічкіне» | alt= |address= вул. Алупкинське шосе, 1, літер «В» |directions= |phone= |email= |fax= | url= |hours= |price= }} *{{listing|map = 4|type = see| name=Комплекс споруд палацу князя Голіцина | alt= |address= вул. Севастопольське шосе, 52 |directions= |phone= |email= |fax= | url= |hours= |price= }} *{{listing|map = 5|type = see||lat =44.430727|long =34.12825| name=Палац «Ластівчине гніздо»| alt= |address= вул. Алупкинське шосе, 9, літер «А» |directions= |phone= |email= |fax= | url= |hours= |price= }} *{{listing|map = 6|type = see| name=Палац «Харакс»| alt= |address= |directions= |phone= |email= |fax= | url= |hours= |price= }} Розташований на території санаторію «Дніпро». *{{listing|map = 7|type = see| name= Ротонда на території санаторію «Дніпро» | alt= |address= |directions= |phone= |email= |fax= | url= |hours= |price= }} *{{listing|map = 8|type = see| name= Церква Святої Ніни | alt= |address=вул. Алупкинське шосе, 12/4 |directions= |phone= |email= |fax= | url= |hours= |price= }} Церква колишнього маєтку «Харакс» (церква Святої Рівноапостольної Ніни) == Чим зайнятись == Якщо ви зібрались урізноманітнити свій відпочинок відвідуванням театрів, концертів або інших значимих подій, то для цього скоріш за все потрібно буде їхати в Ялту. У літній сезон багато музичних виконавців влаштовують там свої концерти. На території більшості місцевих санаторіїв знаходяться басейни, спортивні майданчики, заклади громадського харчування, проводяться дискотеки та інші різноманітні заходи. Інформацію про їх проведення легко дізнатися по розклеєним плакатам на зупинках і місцях значного скупчення туристів. Біля пляжів та в місцях масового відпочинку Ви можете легко замовити собі екскурсію визначними місцями Криму підійшовши до одного з міністендів, що надає подібну інформацію. == Що купувати == У Гаспрі чимало продовольчих магазинів. Деякі з них: * '''Андар''' — вул. Рієкська * '''Колокольчик''' — Севастопольське шосе, 2 * '''Фуршет''' — вул. Миру, 6 (8:00–22:00) Улітку на мініринках біля санаторіїв або кварталів з багатоквартирними будинками в місцевих можна придбати фрукти, овочі та інші необхідні продукти. === Банки === * '''Ощадбанк''': ** вул. Шкільна — Н.Тамарли, 22/17 === Банкомати === * '''Приватбанк''': ** Алупкинське шосе, 19б (магазин «Ряба») ** Севастопольське шосе, 2 («Укрпошта») ** вул. Миру, 6 (магазин «Фуршет») * '''Фінанси і кредит''': ** Алупкинське шосе, 21 (ТОВ «Геліопарк соснова роща») ** Алупкинське шосе, 5 (МРЦ «Перлина») * '''Ощадбанк''': ** вул. Шкільна - Н.Тамарли, 22/17 == Де поїсти == *{{listing|map = 1|type = eat| name=Ресторан «Ластівчине гніздо»| alt= |address= смт Гаспра, Алупкинське шосе 9 |directions= |phone= +38 0654 24 75 71 |email= |fax= | url= http://www.lastochka.com.ua/ |hours= 12:00 - 21:00 |price= }} *{{listing|map = 2|type = eat| name=Ресторан «Єлена»| alt= |address= смт Гаспра, Алупкинське шосе 5а |directions= |phone= +38 0654 24 84 76 |email= |fax= | url= http://restoran-elena.com/ |hours= 9:00-23:00 |price= }} *{{listing|map = 3|type = eat| name=Ресторан «Чаїр»| alt= |address= смт Гаспра, Алупкинське шосе 21 |directions= |phone= |email= |fax= | url= http://www.ppsosna.com/dining/chair.htm |hours= |price= }} *{{listing|map = 4|type = eat| name=Ресторан «У тещі»| alt= |address= смт Гаспра, Алупкинське шосе 15в |directions= |phone= +38 0654 24 72 30 |email= |fax= | url= |hours= |price= }} == Де розважитись == *{{listing |map = <!-- номер -->|type = drink|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Нічний бар-вар'єте "Рубікон"|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Кафе-дискотека}} == Де зупинитись == У Гаспрі дуже багато приватних міні-готелів та вілл. Інформацію про них можна легко відшукати в інтернеті, оскільки більшість з них мають власні веб-сайти. Також за значно меншу ціну можна зняти кімнату або будинок у місцевих жителів. Найкраще це робити завчасно через оголошення в інтернеті. === Санаторії === У Гаспрі чимало санаторіїв і більшість з них розташовані біля узбережжя. *{{listing|map = 1|type = sleep| name=Санаторій «Дніпро»| alt= |address= смт Гаспра, Алупкинське шосе 13 |directions= |phone= +38 0654 24 72 30 |email= |fax= | url= http://dnepryalta.com/ |hours= |price= }} *{{listing|map = 2|type = sleep| name=МРЦ «Перлина»| alt= |address= смт Гаспра, Алупкинське шосе 5 |directions= |phone= +38 0654 24 73 76 |email= |fax= | url= http://gemchygina.crimea.ua/ |hours= |price= }} *{{listing|map = 3|type = sleep| name=Санаторій «Україна»| alt= |address= смт Гаспра, Алупкинське шосе 15 |directions= |phone= +38 0654 27 47 24 |email= |fax= | url= http://www.s-ukraine.com/ |hours= |price= }} *{{listing|map = 4|type = sleep| name=Санаторій «Ясга Поляна»| alt= |address= смт Гаспра, Севастопольське шосе 52 |directions= |phone= +38 067 5 222 000 |email= |fax= | url= http://www.polyana.yalta.ua/ |hours= |price= }} *{{listing|map = 5|type = sleep| name=Санаторій імені Рози Люксембург| alt= |address= смт Гаспра, Севастопольське шосе 8 |directions= |phone= +38 0654 24 27 38 |email= |fax= | url= |hours= |price= }} Дитячий санаторій. === Готелі === Деякі найбільші готелі: *{{listing|map = 6|type = sleep| name=Готель «Сосновий гай»| alt= |address= смт Гаспра, Алупкинське шосе 21 |directions= |phone= +38 0654 24 22 79 |email= |fax= | url= http://www.ppsosna.com/ |hours= |price= }} *{{listing|map = 7|type = sleep| name=Парк-готель «Марат»| alt= |address= смт Гаспра, Алупкинське шосе 60 |directions= |phone= +38 0654 27 51 00 |email= |fax= | url= http://www.hotel-marat.com.ua/ |hours= |price= }} *{{listing|map = 8|type = sleep| name=Пансіонат «Ай-Тодор-Юг»| alt= |address= смт Гаспра, Алупкинське шосе 60к |directions= |phone= +38 096 718 51 41 |email= |fax= | url= http://aitodor.com.ua/index.php |hours= |price= }} == Застереження == Основною проблемою є кишенькові злодії. Особливо їх багато в місцях скупчення туристів. Варто також бути обачними під час відпочинку на пляжі, а саме не залишати без нагляду речі. == Зв'язок == === Телефон === Стаціонарні телефони селища мають шестизначні номери виду +380 654 XX-XX-XX === Пошта === Поштовий індекс Гаспри має вигляд 9866X. У селищі розташовані наступні поштові відділення: *{{listing|map = |type = do| name=Відділення «Гаспра»| alt= |address= вул. Шкільна, 23 |directions= |phone= +38 0654 24 18 08 |email= |fax= | url= http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=opz&postfilial=32000100008738 |hours= Пн—пт 09:00—17:00; сб 09:00—16:00. |price= }} *{{listing|map = |type = do| name=Відділення «Гаспра 2»| alt= |address= Алупкинське шосе, 48а |directions= |phone= +38 0654 24 70 60 |email= |fax= | url= http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=opz&postfilial=32000100008922 |hours= Пн—пт 09:00—17:00; сб 09:00—16:00. |price= }} *{{listing|map = |type = do| name=Відділення «Гаспра 8»| alt= |address= вул. 40 років Жовтня, 3 |directions= |phone= +38 0654 24 61 37 |email= |fax= | url= http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=opz&postfilial=32000100009000 |hours= Пн—пт 08:00—16:00; сб 08:00—13:00. |price= }} == Куди далі == Ви можете відвідати інші міста Південного узбережжя Криму, а також побувати в [[Севастополь|Севастополі]], [[Судак|Судаку]] або [[Феодосія|Феодосії]]. {{footer|ispartof=Південний берег Криму|status=Придатний}} e3k4d09ugmzok3ocxydmyyeqps6yge8 0 554 37462 37425 2025-05-19T15:46:32Z Вовк Таня 7232 /* Регіони */ 37462 wikitext text/x-wiki {{geo|35|136|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Kyoto-Kiyomizudera, Japan.jpg |flag = Flag of Japan.svg |location = Japan-location-cia.png |capital = [[Токіо]] |government = конституційна монархія. |currency = Єна (¥, JPY) |area = 377 944 км² |population = 128 056 026 (2010) |language = японська, рюкюська. |religion = язичництво (синто), буддизм, християнство. |electricity = |callingcode = +81 |tld = |timezone = JST (UTC+9) }} '''Японія''' (日本) знаходиться у [[Східна Азія|Східній Азії]]. == Зрозуміти == == Регіони == {{Marker|name=[[Кюшю]]|lat=33|type=island|long=131|zoom=12|wikidata=Q13987}}—третій за величиною острів Японського архіпелагу. Омивається на півночі Японським морем, на сході — Внутрішнім японським морем, на півдні — Тихим океаном, і на заході — Східнокитайським морем. == Міста == * [[Канадзава]] * '''Кагосіма (鹿児島)''' – південне місто біля діючого вулкана Сакурадзіма, славиться гарячими джерелами. * [[Кіото]] * [[Наґоя]] * [[Нара]] - середньовічна столиця Японії, а зараз - тихе місто, що вражає архітектурою своїх храмів і радує ручними оленями, які вільно розгулюють по вулиці. * [[Ніїґата]] * [[Осака]] * [[Саппоро]] * [[Токіо]] * [[Хіросіма]] * Фукуока * Кобе * Сендай * Йокогама * Нагасакі == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === '''Головні міжнародні аеропорти Японії:''' # Міжнародний аеропорт Наріта (Narita International Airport, NRT) #* Розташований біля Токіо (приблизно 60 км від центру міста) #* Один з найбільших і найважливіших аеропортів Японії для міжнародних рейсів. # # Міжнародний аеропорт Ханеда (Haneda Airport, HND) #* Також біля Токіо, ближче до центру міста, активно приймає як внутрішні, так і міжнародні рейси. # # Міжнародний аеропорт Кансай (Kansai International Airport, KIX) #* Розташований поблизу Осаки #* Основний аеропорт для заходу Японії, багато міжнародних рейсів. # # Міжнародний аеропорт Чубу Центрер (Chubu Centrair International Airport, NGO) #* Біля Нагої, центральна частина Японії. # # Міжнародний аеропорт Фукуока (Fukuoka Airport, FUK) #* На півдні Японії, важливий для регіональних і міжнародних рейсів. # === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === '''Гелікоптер''' == Транспорт == '''Високошвидкісні поїзди''' '''Потяги''' '''Автобуси''' '''Метро''' * Основні міста з розвиненою мережею метро: ** Токіо ** Осака ** Нагоя ** Саппоро ** Фукуока * * Токійське метро — одне з найбільших у світі за кількістю станцій і пасажиропотоком. Має дві основні мережі: ** Tokyo Metro (9 ліній) ** Toei Subway (4 лінії) * * Особливості метро в Японії: ** Надзвичайно пунктуальне та ефективне ** Чисті, безпечні та комфортні вагони ** Зручна навігація з англійськими назвами станцій ** Велика кількість автоматичних квиткових терміналів із підтримкою міжнародних карток (наприклад, IC-картки Suica, Pasmo) * * Тарифи: ** Залежить від відстані, зазвичай починаються від приблизно 170 єн (1,5 USD) ** Можна купити денні або багаторазові проїзні квитки * * Корисно знати: ** Метро працює приблизно з 5:00 до опівночі ** У години пік вагони можуть бути дуже переповнені ** На багатьох станціях є послуги зберігання багажу та безкоштовний Wi-Fi * '''Тролейбуси''' == Мова == '''Япо́нська мо́ва''' (яп. 日本語, にほんご, にっぽんご) мова, якою розмовляють японці, мешканці Японського архіпелагу, а також японці в еміграції. Є рідною мовою практично всіх жителів Японії, за винятком натуралізованих іноземців. Юридично не має статусу офіційної мови, але фактично є такою. В системі японської освіти вивчається як «державна мова». Кількість носіїв мови за різними оцінками становить 127—130 мільйонів осіб, японська посідає 9 місце за кількістю мовців. Перші документальні свідчення, які підтверджують існування японської мови, датують VIII століттям. Японська мова графічно виражається трьома складовими елементами — двома силабічними абетками, хірагана і катакана, а також ієрогліфами канджі. Крім цього інколи використовується латинська абетка ромаджі для передачі японських фонем. Словник японської мови нараховує більше мільйона слів. Мова зазнала сильного впливу китайської мови. Після Другої світової війни має місце активне запозичення англійських слів. == Що відвідати == Один з найстаріших геотермальних курортів світу, розташований на березі Внутрішнього Японського моря. В Мацуямі знаходиться Дого-Онсен – перша лазня, визнана об’єктом культурної спадщини Японії. Вона побудована на гарячих мінеральних джерелах, які відкрили три тисячі років тому. За легендою, тут відпочивали і лікувалися божества синто. За мотивами красивих переказів великий Хаяо Міядзакі зняв свій найпопулярніший аніме-фільм «Віднесені привидами». Хімедзі (Himeji) – один з найдревніших замків Японії. У 1993 році замок Хімедзі був доданий у список Великої Спадщини ЮНЕСКО. Дивовижна краса, грація і повітряна легкість споруди виправдовує його друга назва – Замок білої чаплі. Мацумото не випадково вважається найкрасивішим замком Японії, він був побудований в кінці 16 століття і знаходиться в однойменному місті. Неофіційна назва будівлі дуже символічна, через чорний пофарбований фасад і елегантні архітектурні форми її називають «Замком Ворони». Незважаючи на те, що замок будувався як стратегічний пункт, значна увага приділялася його духовній складовій. Одна з частин палацу була побудована спеціально для споглядання Місяця, і навіть сьогодні вони можуть відвідати так звані «Місячні кімнати» гостей замку. Долина Овакудані (Owakudani) – «Долина великого кипіння» 🌋 * Розташована в районі Хаконе, знаменита своїми гарячими джерелами та активними вулканічними газами. * Тут варять чорні яйця (курячі яйця, зварені у сірчаній воді), які, за легендою, продовжують життя на 7 років. == Чим зайнятись == '''1. Дослідження міст:''' * '''Токіо:''' ** Відвідайте район Акіхабара, відомий своїми магазинами електроніки та аніме. ** Прогуляйтеся по району Сібуя, де знаходиться знаменитий перехрестя. ** Відвідайте Імператорський палац та парк Уено. ** Відвідайте Токійську телевежу. * '''Кіото:''' ** Відвідайте храм Кійомідзу-дера та Золотий павільйон. ** Прогуляйтеся по району Гіон, де можна зустріти гейш. ** Відвідайте бамбуковий гай Арашіяма. * '''Осака:''' ** Відвідайте замок Осака та район Дотонборі, відомий своєю вуличною їжею. ** Відвідайте океанаріум. * '''Хіросіма:''' ** Відвідайте меморіальний парк Миру. '''2. Знайомство з культурою:''' * Відвідайте традиційні японські сади та храми. * Візьміть участь у чайній церемонії. * Спробуйте традиційну японську кухню, таку як суші, рамен та темпура. * Відвідайте фестивалі та святкові заходи. * Відвідайте музеї аніме та манги. '''3. Природні пам'ятки:''' * Підніміться на гору Фудзі. * Відвідайте національні парки та насолодіться красою японської природи. * Відвідайте термальні джерела (онсен). * Помилуйтесь цвітінням сакури (навесні) або червоним листям (восени). '''4. Розваги:''' * Відвідайте тематичні парки, такі як Tokyo Disneyland та Universal Studios Japan. * Спробуйте караоке. * Відвідайте традиційні японські вистави, такі як кабукі та но. * Відвідайте музеї сучасного мистецтва. '''5. Інше:''' * Відвідайте музеї цифрового мистецтва. * Спробуйте переночувати у капсульному готелі. * Відвідайте музеї самураїв. '''Поради:''' * Купуйте Japan Rail Pass, якщо плануєте багато подорожувати по країні. * Вивчіть кілька основних фраз японською мовою. * Будьте готові до того, що в Японії багато людей і високі ціни. * Дотримуйтесь місцевих звичаїв та традицій. == Гроші та покупки == Є́на — офіційна валюта Японії. В обігу перебувають монети номіналом 1, 5, 10, 50, 100 та 500 єн і банкноти 1 тис., 2 тис., 5 тис. та 10 тис. єн. Центральний банк — Банк Японії. Єна є однією з основних резервних валют світу та займає 3 місце за обсягами торгівлі. Сучасна Японія - це суспільство споживання в кращому значенні слова, і шопінг тут зведений у ранг мистецтва. На походи магазинами в цій країні краще виділити хоча б пару днів, особливо якщо йдеться і Токіо та інших великих містах, тут безперечно є, на що подивитися.Сезон найщедріших розпродажів у Японії настає відразу після католицького Різдва і триває до кінця лютого.Shibuya — головний торговий район, де зосереджені всі наймодніші магазини, більшість з них дорогі, ціни вищі за московські і місцями навіть вищі за лондонські. == Регіональна кухня == Японська кухня - одна з найоригінальніших і своєрідних у світі. Японська їжа дуже проста, теплова обробка мінімальна, а максимальна увага приділяється збереженню природного вигляду і смаку продукту. Часто все приготування зводиться до простого нарізування продукту, без будь-якої обробки, змішування в одній страві великої кількості інгредієнтів також не в ходу. Ще одна особливість - характерна ритуальність самого процесу поглинання їжі - мало того, що меню зобов'язане відрізнятися в залежності від пори року, так ще й велика кількість правил поведінки за столом і поводження з приладами зазвичай ставлять в тупик більшість європейців. Основа японської кухні - варений рис, який абсолютно не солиться, але зате супроводжується різноманітними соусами і приправами. Його подають в окремому посуді практично до всіх страв як гарнір, а часто використовують і як самостійне блюдо, варіюючи смак за допомогою приправ. Найпопулярніша страва з рису, безсумнівно, "сусі" ( "суші") - рисові кульки-рулетики з різною начинкою. Улюбленими продуктами японців з давніх пір є риба і морепродукти. М'яса в країні завжди споживалося відносно небагато, тому більшість страв з нього або запозичені з інших культур, або довгий час вважалися "елітарними".Найулюбленіший напій японців - зелений чай, споживання якого також супроводжується особливою церемонією "тя-но-ю". Останнім часом став популярний і чорна кава. Із спиртних напоїв традиційні рисова горілка "саке" і пиво, часто також з рису. == Нічне життя == == Де зупинитись == '''1. Готелі''' * Розкішні готелі Наприклад: The Peninsula Tokyo, Park Hyatt Tokyo, Ritz-Carlton Tokyo — ідеально підходять для комфортного відпочинку з усіма зручностями. * Середній клас Готелі як Toyoko Inn, Hotel Mystays, APA Hotel — доступні, чисті і зручні, часто розташовані біля метро або залізничних станцій. * Бізнес-готелі Компактні, недорогі, з базовими послугами, часто розташовані в центрах міст. Підходять для ділових поїздок. '''2. Рьокани (традиційні японські готелі)''' * Надають унікальний досвід: татамі, кімоно, гарячі ванни (онсени). Добре підходять для знайомства з японською культурою. '''3. Гостьові будинки (Guesthouses) і хостели''' * Найкращий вибір для бюджетних туристів та молоді. * Часто пропонують спільні кімнати, дружню атмосферу і можливість познайомитись з іншими мандрівниками. '''4. Airbnb''' * Популярний варіант для тих, хто хоче пожити в апартаментах або приватних будинках, відчути побут японців. '''5. Капсульні готелі''' * Компактні капсули з базовим комфортом для короткого перебування, часто розташовані в центрах великих міст. == Де навчатись == '''Вищі навчальні заклади''' * Університети (大学 — Дайгаку) Пропонують бакалаврат (4 роки), магістратуру (2 роки), докторантуру (3+ роки). Відомі університети: Токійський університет, Киотський університет, Університет Осаки. * Коледжі (短期大学 — Танкі дайгаку) 2-3-річні програми, часто з прикладних або спеціалізованих дисциплін. * Професійні училища (専門学校 — Сенмон гакко:) Навчання за спеціальностями, такими як IT, дизайн, медицина, готельний бізнес. == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Азія|type=Країна}} ax188lzx2ig2bvm5nb8d4n3vfjwydhx 0 555 37436 17629 2025-05-18T09:35:37Z Kurant Taras 7234 Як дістатись 37436 wikitext text/x-wiki {{geo|40|127|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = 0322 Pyongyang Turm der Juche Idee Aussicht.jpg |flag = Flag of North Korea.svg |location = LocationNorthKorea.png |capital = [[Пхеньян]] |government = комуністична диктатура |currency = Вон (₩, KPW) |area = 120 540 км² |population = 24 589 122(2012) |language = корейська, китайська. |religion = атеїзм, автохтонний шаманізм, чхондоїзм, буддизм, християнство. |electricity = |callingcode = +850 |tld = .kp |timezone = Корейський час (UTC+9) }} '''Північна Корея''' знаходиться у [[Східна Азія|Східній Азії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Вонсан]] * [[Гесон]] * [[Нанпхо]] * [[Пхеньян]] * [[Сінийджу]] * [[Хамхин]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|alt=평양 순안 국제공항|address=6M2G+9RM, Pyongyang, Північна Корея|name=Міжнародний аеропорт Сунан|lat=39.20098751407927|long=125.67697339306298|content=Провідний аеропорт КНДР. Головний транзитний вузол державної авіакомпанії Air Koryo. Розташований за 24 км від центру Пхеньяна. Має дві взлітно-посадкові смуги. Та, що ширша, використовується нині (січ. 2019), інша — закрита.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%A1%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BD/@39.2008462,125.6765362,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIC4h67b0gE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4no1KMiQF5hGOG5W0udtbfTd_qxp7XyZgu-l7jw3vzr5IQs2C1keR7ukldUsd-Tj3Fi4EWMlxmoU4Q7wIslliNkPPH0ckJ0xDbRNhUAwYlUJdno5kgBEa4LpI5hSiHqmAYXLk_2Q4g%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m7!3m6!1s0x5fd58d6a897318af:0x3c828261998cf96f!8m2!3d39.2009626!4d125.6770485!10e5!16zL20vMDJtOGx6?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMy4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%A1%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BD|wikidata=Q491767|hours=Режим роботи аеропорту в літній період з 6:00 до 22:00, в зимовий період — з 7:00 до 21:00}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Пхеньянський трамвай|alt=Залізничне депо|address=2J5X+GR2, Pyongyang, Північна Корея|price=Станом на 2006 вартість проїзду становить ₩5 на будь-якій ділянці. Також існують купонні квитки|lat=39.00865640347557|long=125.64964409274852|content=Громадська трамвайна система в Пхеньяні , столиці Північної Кореї . Перша лінія чинної системи відкрилася в 1989 році. Всього працює чотири лінії.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Tatra_T6B5K_1162,_Pyongyang,_2005.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Trams_in_Pyongyang|wikidata=Q911344}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Музей визвольної війни «Переможна Вітчизна»|alt=Victory Museum of the Fatherland Liberation War|address=Північна Корея, Pyongyang|hours=10:00–12:00? крім вихідних|lat=39.0399660546426|long=125.7386035738743|content=Історико-військовий музей, присвячений Корейській війні , розташований у столиці КНДР. Музей було вперше створено у серпні 1953 року та збудовано в Центральному районі Пхеньяна, спочатку під назвою «Музей визвольної війни Вітчизни». У квітні 1963 року його було перенесено до району Сосон та відновлено у спеціально побудованому комплексі будівель.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrUSDvSfMcNcZ04t_HcxTfuouMBA96MKfqobXOwdwU6rPxfmIriqPo6wNIqOU_5RBWCF48fFUVept5GdStOg1qJqgIj1DvYMcLwczxjLvoyvYc9cfFG8JLXH_ytK1gnoxqnfMxqFQ=w408-h272-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Victorious_War_Museum|wikidata=Q11588512}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Готель Рюгьон|alt=Ryugyong Hotel|address=2PPJ+H9X, Pyongyang, Північна Корея|phone=+79133590063|lat=39.03638927023098|long=125.73110989675126|content=105-поверховий хмарочос заввишки 330 м у Пхеньяні. Назва походить від одного з прізвиськ Пхеньяну — «Рюгьон» або «столиця верб». Будівля також відома під назвою "Будинок 105", що вказує на її поверховість. Будівля була запланована як багатофункціональна забудова, яка включала в себе готель. Внутрішні площі — 360 000 м². Це найбільша будівля в КНДР. Передбачалося, що після спорудження Рюгьон стане найбільшим готелем і сьомою за висотою будівлею світу. Станом на 2012 рік цей готель є найвищим у світі (єдиний готель у світі, кількість поверхів якого перевищує 100).|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ryugyong_Hotel_4_Sep_2011.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%8E%D0%B3%D1%8C%D0%BE%D0%BD_(%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C)|wikidata=Q29272}} == Де розважитись == {{Do|name=Міжнародна виставка дружби|alt=International Friendship Exhibition|address=265G+HJ5, Hyangsan, North Pyongan, Північна Корея|hours=Відчинено цілодобово|lat=40.00904102524913|long=126.22670445448686|content=Великий музейний комплекс, розташований у Мьох'янсані , провінція Північний Пхенан , Північна Корея . Це колекція залів, де зберігаються подарунки, подаровані колишнім лідерам Кім Ір Сену та Кім Чен Іру різними іноземними високопосадовцями . Протокол дарування подарунків добре утвердився в корейській культурі.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:International_Friendship_Exhibition_2014.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/International_Friendship_Exhibition|wikidata=Q708588}} == Де поїсти == {{Eat|name=Cheonglyugwan|address=2PFH+CM3, Pyongyang, Північна Корея|url=http://cooks.org.kp/kp/index.php/first/restaurants/2|hours=08:00–22:00, крім вихідних|lat=39.02415097620807|long=125.72917362307606|content=Ресторан корейської кухні}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Сеул|alt=Південна Корея|directions=на південь від КНДР|lat=37.56882398911689|long=126.98153347175973|content=Найбільше місто і столиця Республіки Корея, місто з особливим статусом. Розташоване на річці Хан на північному заході країни, приблизно за 50 кілометрів від кордону держави з КНДР. Сеул є старовинним містом: він був столицею династії Пекче (18 до РХ — 660) і династії Чосон (1392—1910). У 1394 році Сеул став столицею Кореї. Сеул є не тільки найбільшим містом, але й комерційним, промисловим і культурним центром Південної Кореї. У місті в 1988 році відбулися літні Олімпійські ігри, а в 2002 році проходили матчі Чемпіонату Світу з футболу (ФІФА)|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4notiMnWZxXSWk9Elh2mrWKZHeRH1F9z1xBMU9A5cyPHA6wPq5m2zkxlpAefFDy4FMBDHisiSa1XAUZJdBLIpdwsIxYduhBDgr8nfQn1Z2FTSht6WKGRGWo8UDny3eYKt7w2UG0oKQ=w408-h510-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%83%D0%BB|wikidata=Q8684}}{{footer|ispartof=Східна Азія|type=Країна}} qkyvwns51z7xsft7e34bv671zotx3xu 14 567 3953 2013-03-31T15:00:17Z SteveR 62 Створена сторінка: [[Категорія:Шаблони|Обговорення]] 3953 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Шаблони|Обговорення]] h0d6901e2grcek55ohmyboj36nvs027 0 575 12291 11543 2013-11-12T20:17:20Z VollBot 345 insert new geo template 12291 wikitext text/x-wiki {{geo|51.2227777778|22.9027777778|zoom=9}} {{pagebanner}} [[Image:Lubelskie in Poland.svg|thumb|Люблінське воєводство]] [[Image:POL województwo lubelskie flag.svg|thumb|upright]] '''Люблінське воєводство''' (pl. ''województwo lubelskie'') розташоване у [[Польща|Польщі]]. == Регіони == [[Image:Lubelskie administracyjna.png|thumb|upright=1.5|Люблінське воєводство]] == Міста == * [[Люблін]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Польща|type=Регіон}} 9yjq60h1wn5qrqnx9aw6pabnpjcqye0 0 576 35820 35819 2024-06-28T09:45:19Z 147.161.249.96 /* Listing */ Оновлений пункт списку: Генеральне консульство України в Любліні 35820 wikitext text/x-wiki {{geo|51.24646|22.56845|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Brama Krakowska, Lublin, 2008-11-22.JPG | caption=Краківська брама | city=Люблін | citylocal=Lublin | map=POL Lublin map.svg | arm= | population=351 806 (2008) | callingcode=48 81 }} '''Люблін''' (пол. Lublin, їдиш לובלין) — місто в Польщі, столиця [[Люблінське воєводство|Люблінського воєводства]]. Люблін є одним з найстарших польських поселень. Ще в VI столітті на схилах гори Чвартек почали осідати поселенці. Сьогодні, Люблін — центр Люблінського Воєводства, найбільше місто та промисловий, культурний і науковий осередок у Східній Польщі. З огляду на велику кількість історичних пам'яток, спортивно-оздоровчих об'єктів та готельну базу місто є важливим туристичним центром. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Дістатися можна з таких міст як Львів, Луцьк та Вінниця. == Транспорт == == Що відвідати == * Краківська брама (Brama Krakowska) * Гродська брама (Brama Grodzka) * Замок з замковою каплицею (Zamek królewski z Kaplicą Zamkową) * Коронний Трибунал (Trybunał Koronny) - стара ратуша * Архікатедра (Archikatedra św. Jana Chrzciciela i św. Jana Ewangelisty) * костел Св. Міхала Архангела (Kościół św. Michała Archanioła) * Домініканський костел (Bazylika św. Stanisława Biskupa Męczennika) * Бернардинський костел (Kościół Bernardynek) * костел Святого Духа (Kościół Świętego Ducha) * костел Бригіток (Kościół Matki Bożej Zwycięskiej) * костел Святого Миколая на Чвартку (Kościół św. Mikołaja na Czwartku) * старий та новий єврейські цвинтарі (Stary i Nowy cmentarzy żydowski) == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == * {{listing | name=Генеральне консульство України в Любліні | alt= | url=https://lublin.mfa.gov.ua/ | wikipedia= | wikidata=Q86680072 | email= | address= | lat=51.24971216413647 | long=22.55341759157325 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2024-06-28 | content= }} == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Люблінське воєводство|type=Місто}} [[Категорія:Міста Польщі]] 7q2k31e8ks1ep7mq2xlmluu4vs1wj1q 14 582 11854 4538 2013-10-30T18:05:09Z Voll 30 11854 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] rec1aggsi6nw0v5abr0bdhui4jom2bd 8 583 28997 15270 2021-01-23T12:28:19Z Ladsgroup 636 Maintenance: Replacing legacy global variable ([[phab:T72470]]) 28997 javascript text/javascript //Ґрунтується на http://ru.wikipedia.org/wiki/MediaWiki:Wikificator.js та http://uk.wikipedia.org/wiki/MediaWiki:Wikificator.js //Ґрунтується на http://ru.wikipedia.org/wiki/MediaWiki:Wikificator.js var wmCantWork = 'Вікіфікатор не працює з цією версію оглядача\n\nWikificator can not work in your browser' var wmFullText = 'Вікіфікатор опрацює ВЕСЬ текст. Виконати?' var wmTalkPage = 'Будь ласка, не обробляйте Вікіфікатором репліки інших користувачів. Виділіть текст, який треба опрацювати.' wfPlugins = window.wfPlugins || [] function Wikify(){ var txt='', hidden = [], wpTextbox1 = document.editform.wpTextbox1 var winScroll = document.documentElement.scrollTop try {txt='ая'.replace(/а/g,'б').replace(/б(?=я)/,'в')} catch(e){}//check regexp support if (txt != 'вя' || (navigator.appName=='Netscape' && navigator.appVersion.substr (0, 1) < 5)) { alert(wmCantWork); return } wpTextbox1.focus() // Modern browsers if (typeof wpTextbox1.selectionStart !== 'undefined') { var textScroll = wpTextbox1.scrollTop, startPos = wpTextbox1.selectionStart, endPos = wpTextbox1.selectionEnd; txt = wpTextbox1.value.substring(startPos, endPos); if (txt === '') { processAllText(); } else { processText(); wpTextbox1.value = wpTextbox1.value.substring(0, startPos) + txt + wpTextbox1.value.substring(endPos); } wpTextbox1.selectionStart = startPos; wpTextbox1.selectionEnd = startPos + txt.length; wpTextbox1.scrollTop = textScroll; } // IE else if (document.selection && document.selection.createRange) { var range = document.selection.createRange(); txt = range.text; if (txt === '') { processAllText(); } else { processText(); range.text = txt; if (range.moveStart) { range.moveStart('character', -txt.length); } range.select(); } } // Other browsers else if (confirm(wmFullText)) { processAllText(); } document.documentElement.scrollTop = winScroll // scroll back, for IE/Opera //functions function processAllText(){ txt = wpTextbox1.value processText() r(/^[\n\r]+/, '') wpTextbox1.value = txt txt = '' if (window.auto_comment && window.insertSummary && !document.editform.wpSection.value) if (wpS.value != '' && wpS.value.charAt(wpS.value.length-2) != '/') { wpS.value += ', Вікіфікатор' } else { wpS.value += 'Вікіфікатор' } } function processText(){ var u = " " //unbreakable space if (mw.config.get('wgNamespaceNumber') % 2 || mw.config.get('wgNamespaceNumber')==4) { //is talk page u = ' ' var sigs = txt.match(/\d\d:\d\d, \d\d? \S{3,8} 20\d\d \(UTC\)/g) if (sigs && sigs.length > 1) { alert(wmTalkPage); return } } hideTag('nowiki') hideTag('pre') hideTag('source') hideTag('syntaxhighlight') hideTag('code') hideTag('tt') hideTag('math') hideTag('timeline') hideTag('score') r(/( |\n|\r)+{\{(·|•|\*)}}/g, '{{$2}}') //before {{·/•/*}}, usually in templates r(/{\{\s*[Шш]аблон:\s*([^(Вікімандри)].+?)}}/g, '{{$1}}') hide(/{\{[\s\S]+?}}/g)//templates hide(/^ .*/mg) hide(/(https?|ftp|news|nntp|telnet|irc|gopher):\/\/[^\s\[\]<>"]+ ?/gi) hide(/^#(redirect|перенапр(авлення)?)/i) hideTag('gallery') r(/ +(\n|\r)/g,'$1')//spaces at EOL txt = '\n'+txt+'\n' r(/(\[\[:?)(category|категор[иі]я)( *):( *)/ig, '$1Категорія:') r(/(\[\[:?)(image|зображення|file)( *):( *)/ig, '$1Файл:') r(/\[\[ *(?!Файл:|Категорія:)([a-zA-Zа-яієїґІЄЇҐёА-ЯЁ\u00A0-\u00FF %!\"$&'()*,\-—.\/0-9:;=?\\@\^_`’~]+) *\| *([^|[\]]+) *\]\]([a-zа-яёієїґ]+)/g, '[[$1|$2$3]]') // " hide(/(:)?Файл *: *[^\]|]+/g) hide(/\[\[(:)?[a-zA-Z-]+ *:[^\]]+/g) // Апостроф r(/([\wа-яА-ЯґҐєЄіІїЇ'])[’\u0060\u0300]([\wа-яА-ЯґҐєЄіІїЇ])/g, "$1'$2") // Hyphens and en dashes to pretty dashes r(/–/g, '-') //&ndash; -> hyphen r(/&(#151|[nm]dash);/g, '—') // -> &mdash; r(/(&nbsp;|\s)-{1,3} /g, '$1— ') // hyphen -> &mdash; r(/(\d)--(\d)/g, '$1–$2') // -> &mdash; r(/\&minus;/gi, '−') r(/(\s)-(\d)/g, '$1−$2') //hyphen -> minus //LINKS //Linked years, centuries and ranges r(/(\(|\s)(\[\[[12]?\d{3}\]\])[\u00A0 ]?(-{1,3}|–|—) ?(\[\[[12]?\d{3}\]\])(\W)/g, '$1$2–$4$5') r(/(\|\s*|\[\[)([12]?\d{3}) ?(-{1,3}|–|—) ?([12]?\d{3}) ?(\]\]\W)/g, '$1$2–$4$5') r(/(\[\[[12]?\d{3}\]\]) ?(рр?\.)/g, '$1'+u+'$2') r(/(\(|\s)(\[\[[IVX]{1,5}\]\])[\u00A0 ]?(-{1,3}|–|—) ?(\[\[[IVX]{1,5}\]\])(\W)/g, '$1$2–$4$5') r(/(\[\[[IVX]{1,5}\]\]) ?((вв?|ст)\.)/g, '$1'+u+'$2') r(/\[\[([XVI]+)\]\]\s(століття|сторіччя)/g, '[[$1 століття|$1 $2]]') r(/\[\[([XVI]+)\sстоліття\|\1\sстоліття([а-яієїґ]{0,3})\]\]/g, '[[$1 століття]]$2') r(/\[\[(([XVI]+) століття\|\2)\]\][\u00A0 ]століття/g, '[[$2 століття]]') // Nice links r(/(\[\[[^|\[\]]*)[\u00AD\u200E\u200F]+([^\[\]]*\]\])/g, '$1$2') // Soft Hyphen & DirMark r(/\[\[ *([^|\[\]]+) *\| *(\1)([a-zа-яёієїґ]*) *\]\]/g, '[[$2]]$3') r(/\[\[ *([^|\[\]]+)([^|\[\]()]+) *\| *\1 *\]\]\2/g, '[[$1$2]]') // text repetition after link hide(/\[\[[^\]|]+/g)//only link part //TAGS r(/<<(\S.+\S)>>/g, '"$1"') //<< >> r(/(su[pb]>)-(\d)/g, '$1−$2') // ->minus r(/&sup2;/gi, '²') r(/&sup3;/gi, '³') r(/<(b|strong)>(.*?)<\/(b|strong)>/gi,"'''$2'''") r(/<(i|em)>(.*?)<\/(i|em)>/gi,"''$2''") r(/^<hr ?\/?>/gim, '----') r(/<[\/\\]?(hr|br)( [^\/\\>]+?)? ?[\/\\]?>/gi, '<$1$2/>') r(/[ \t]*<ref(?:\s+name="")?(\s|>)/gi, '<ref$1') r(/(\n== *[a-zа-яієїґ\s\.:]+ *==\n+)<references *\/>/ig,'$1{\{примітки}}') hide(/<[a-z][^>]*?>/gi) hide(/^({\||\|-).*/mg)//table/row def hide(/(^\||^!|!!|\|\|) *[a-z]+=[^|]+\|(?!\|) +/mgi)//cell style hide(/\| +/g)//formatted cell r(/[ \t]+([^= ])/g,' $1')//double spaces // Headings r(/^(=+)[ \t\f\v]*(.*?)[ \t\f\v]*=+$/gm, '$1 $2 $1') //add spaces inside r(/([^\r\n])(\r?\n==.*==\r?\n)/g, '$1\n$2') //add empty line before r(/^== див(\.?|ись|іться) ?також ==$/gmi, '== Див. також ==') r(/^== зовнішні\sпосилання ==$/gmi, '== Посилання ==') r(/^== (.+)[.:] ==$/gm, '== $1 ==') r(/^== '''(?!.*'''.*''')(.+)''' ==$/gm, '== $1 ==') r(/«|»|“|”|„/g, '"')//temp r('\u00A0', u) // Entities etc. → Unicode chars r(/&#x([0-9a-f]{1,4});/gi, function(n,a){return String.fromCharCode(eval('0x'+a.substr(-4)))}) //&#x301; r(/&copy;/gi,'©') r(/&reg;/gi,'®') r(/&sect;/gi,'§') r(/&euro;/gi,'€') r(/&yen;/gi,'¥') r(/&pound;/gi,'£') r(/&deg;/g,'°') r(/\(tm\)|&trade;/gi,'™') r(/\.\.\.|&hellip;/g,'…') r(/(^|[^+])\+-(?!\+|-)|&plusmn;/g,'$1±') r(/~=/g,'≈') r(/\^2(\D)/g,'²$1') r(/\^3(\D)/g,'³$1') r(/(\s)кв\.\s*(дм|см|мм|мкм|нм|км|м)(\s)/g, '$1$2²$3') r(/(\s)куб\.\s*(дм|см|мм|мкм|нм|км|м)(\s)/g, '$1$2³$3') r(/((?:^|[\s"])\d+(?:[\.,]\d+)?)\s*[xх]\s*(\d+(?:[\.,]\d+)?)\s*([мm]{1,2}(?:[\s"\.,;?!]|$))/g, '$1×$2'+u+'$3') r(/&((la|ra|bd|ld)quo|quot);/g,'"') r(/№№/g,'№') // Year and century ranges r(/(\(|\s)([12]?\d{3})[\u00A0 ]?(-{1,3}|—|–) ?([12]?\d{3})(?![\w-])/g, '$1$2–$4') r(/([12]?\d{3}) ?(рр?\.)/g, '$1'+u+'$2') r(/(\(|\s)([IVX]{1,5})[\u00A0 ]?(-{1,3}|—|–) ?([IVX]{1,5})(?![\w-])/g, '$1$2–$4') r(/([IVX]{1,5}) ?((вв?|ст)\.)/g, '$1'+u+'$2') // Reductions r(/н\.\s?е\./g, 'н\.'+u+'е\.') r(/(Д|д)(о|\.)\sн\.\s?е\./g, '$1о'+u+'н\.'+u+'е\.') r(/(\d)[\u00A0 ]?(млн|млрд|трлн|(?:м|с|д|к)?м|[км]г)\.?(?=[,;.]| "?[а-яёієїґ-])/g, '$1'+u+'$2') r(/(\d)[\u00A0 ](тис)([^\.А-Яа-яЁёієїґІЄЇҐ])/g, '$1'+u+'$2.$3') r(/ISBN:\s?(?=[\d\-]{8,17})/,'ISBN ') r(/(Т|т)\. ?я\./g, "$1ак як") r(/(В|в|У|у) т\. ?ч\./g, "$1 тому числі") r(/і т\. ?д\./g, 'і'+u+'т\.'+u+'д\.') r(/і т\. ?п\./g, "тощо") r(/(Т|т)\. ?н\./g, '$1\.'+u+'н\.') r(/н\. ?е\./g, 'н\.'+u+'е\.') // Insert/delete spaces r(/^([#*:]+)[ \t\f\v]*(?!\{\|)([^ \t\f\v*#:;])/gm, '$1 $2') //space after #*: unless before table r(/(\S)\s(-{1,3}|—)\s(\S)/g, '$1'+u+'— $3') r(/([А-ЯЁІЄЇҐ]\.)\s?([А-ЯЁІЄЇҐ]\.)\s?([А-ЯЁІЄЇҐ][а-яёієїґ])/g, '$1'+u+'$2'+u+'$3') r(/([А-ЯЁІЄЇҐ]\.)([ІЄЇҐА-ЯЁ]\.)/g, '$1 $2') r(/([а-яёієїґ]"?\)?[\.\?!:])((?:\x01\d+\x02\|)?[А-ЯЁІЄЇҐ])/g, '$1 $2') // word. word r(/([)"a-zа-яёієїґ\]])\s*([,:])\s*([\[("a-zа-яёієїґ])/gi, '$1$2 $3') // word, word r(/([^%\/\wА-Яа-яЁёієїґІЄЇҐ]\d+?(?:[\.,]\d+?)?)\s?([%‰])(?!-[А-Яа-яЁёієїґІЄЇҐ])/g, '$1$2') //5% r(/(\d) ([%‰])(?=-[А-Яа-яЁёієїґІЄЇҐ])/g, '$1$2') //5%-й r(/([№§])(\s*)(\d)/g, '$1'+u+'$3') r(/\( +/g, '('); r(/ +\)/g, ')') //inside () //Temperature r(/([\s\d=≈≠≤≥<>—("'|])([+±−-]?\d+?(?:[.,]\d+?)?)(([ °^*]| [°^*])C)(?=[\s"').,;!?|])/gm, '$1$2'+u+'°C') //' r(/([\s\d=≈≠≤≥<>—("'|])([+±−-]?\d+?(?:[.,]\d+?)?)(([ °^*]| [°^*])F)(?=[\s"').,;|!?])/gm, '$1$2'+u+'°F') //' //Dot → comma in numbers r(/(\s\d+)\.(\d+[\u00A0 ]*[%‰°×])/gi, '$1,$2') //Plugins for (var p in wfPlugins) { wfPlugins[p](txt,r) } //"" → «» for (var i=1; i<=2; i++) r(/([\s\x02!|#'"\/(;+-])"([^"]*)([^\s"(|])"([^a-zа-яёієїґ])/ig, '$1«$2$3»$4') //" while (/«[^»]*«/.test(txt)) r(/«([^»]*)«([^»]*)»/g, '«$1„$2“') if ('0'.replace('0','$$') == '$') ////$ in replacing string is special, except in IE for (var i=0; i<hidden.length; i++) hidden[i] = hidden[i].replace(/\$/g, '$$$$') while (hidden.length>0) r('\x01'+hidden.length+'\x02', hidden.pop()) txt=txt.substr(1, txt.length-2) } function r(r1, r2){ txt = txt.replace(r1, r2) } function hide(re){ r(re, function(s){return '\x01'+hidden.push(s)+'\x02'})} function hideTag(tag){ hide(RegExp('<' + tag + '( [^>]+)?>[\\s\\S]+?<\\/' + tag + '>','gi')) } } 8mz8btmc2fm901tof103z55fugzwtd0 14 588 5583 4613 2013-04-09T22:04:53Z RLuts 5 додана [[Категорія:Технічні категорії]] з допомогою [[ВП:HC|HotCat]] 5583 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Технічні категорії]] 5yq5nrkn2qoizwyq35j814fu55p6kr0 14 589 5581 4614 2013-04-09T22:02:25Z RLuts 5 −[[Категорія:Головна]]; +[[Категорія:Технічні категорії]] з допомогою [[ВП:HC|HotCat]] 5581 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Технічні категорії]] 684u8f6idjce8w35rbo5tv1lbafhd16 0 590 37479 34991 2025-05-19T19:18:13Z Вовк Таня 7232 /* Міста */ 37479 wikitext text/x-wiki {{geo|-41|172|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Mount Cook and Lake Matheson.jpg |flag = Flag of New Zealand.svg |location = LocationNewZealand.png |capital = [[Веллінгтон]] |government = монархія |currency = новозеландський долар (NZD) |area = 270,534 км² |population = 4,400,000 (2012) |language = англійська, маорі |religion = англійканці 17%, римо-католики 14% |electricity = 230 В/50Гц ("австралійська" вилка) |callingcode = +64 |tld = .nz |timezone = UTC +12 <br />(Chathams UTC +12:45) }} '''Нова Зеландія''' знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. == Зрозуміти == '''Нова Зеландія''' ([[Англійський розмовник|англ.]] ''New Zealand'', маор. ''Aotearoa'') — держава в південно-західній частині Тихого океану, розташована на двох великих островах (Острів Північний і Острів Південний) та великій кількості (приблизно 700) прилеглих дрібніших островів. Столиця країни — місто [[Веллінгтон]]. Населення Нової Зеландії становить близько 4,5 млн осіб. Держава побудована на принципах конституційної монархії й парламентської демократії й належить до розвинених країн світу. Однією з основних особливостей Нової Зеландії є географічна ізольованість. Найближчими сусідами країни є — на захід [[Австралія]], відокремлена Тасмановим морем (найкоротша відстань — близько 1700 км); на північ острівні території — [[Нова Каледонія|Нової Каледонії]] (близько 1400 км), [[Тонга]] (близько 1800 км) та [[Фіджі]] (близько 1900 км). === Історія === У XI–XIV століттях острови було заселено вихідцями з Полінезії. Першим з європейських дослідників Нову Зеландію відкрив голландський мандрівник Абель Тасман 1642 року. Англійський мореплавець капітан Джеймс Кук відвідав і обстежив острови 1768 року. Саме ця подорож поклала початок періоду активного освоєння островів європейцями, першими з яких стали китобої, місіонери й торговці, що облаштовували свої невеликі та нечисленні поселення в переважно вздовж берегової лінії. 1840 року Нова Зеландія офіційно ввійшла до складу Великої Британії в результаті підписання договору з корінним населенням островів — маорі. У середині 1850-х років Нова Зеландія отримала права обмеженого самоврядування, а до кінця 90-х років того ж століття фактично стала незалежною державою. 1893 року Нова Зеландія стала першою країною у світі, яка надала рівні виборчі права жінкам. 1907 року була проголошена самостійним домініоном. Попри те, що протягом тривалого часу, як і всі домініони Британської Імперії, країна мала незалежне управління, розвинену економіку, власну внутрішню й зовнішню політику, формально вона стала цілком самостійною державою лише 1947 року. Нова Зеландія брала активну участь у Першій і Другій Світових війнах. Сьогодні Нова Зеландія продовжує розвиватися як незалежна демократична країна та активний учасник міжнародних економічних і політичних відносин, приділяючи особливу увагу розвитку і зміцненню взаємин серед країн Тихоокеансько-Азіатського регіону. == Регіони == {{Regionlist | regionmap= NZ regions.png | regionmaptext= Регіони, великі міста та інші місця в Новій Зеландії | regionmapsize= 375px | region1name= [[Північний острів]] | region1color=#5ab05e | region1items= | region1description= | region2name= [[Південний острів]] | region2color=#969464 | region2items= | region2description= | region3name= [[Острів Стюарт]] | region3color=#be7676 | region3items= | region3description= | region4name= [[Острови Чатем]] | region4color=#be7676 | region4items= | region4description= | region5name= Субантарктичні острови | region5color=#be7676 | region5items= | region5description= }} == Міста == {{Marker|name=[[Веллінгтон]]|type=city|lat=-41.288|long=174.777|zoom=12|wikidata=Q23661}} — столиця Нової Зеландії, третє місто за населенням та центр другої за чисельністю агломерації країни, найбільша столиця серед країн Полінезії. * [[Окленд]] * [[Гамільтон]] * [[Роторуа]] * [[Тауранга]] * [[Нейпір]] * [[Піктон]] * [[Крайстчерч]] * [[Квінстаун]] == Інші місця == * Те-Вахіпоунаму {{ЮНЕСКО}} * Національний парк Тонгаріро {{ЮНЕСКО}} * Національний парк Аоракі-Маунт-Кук * Національний парк Уестленд * Національний парк Фьордленд * Національний парк Егмонт * Субантарктичні острови {{ЮНЕСКО}} == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|name=Air New Zealand|directions=найбільший авіаперевізник Нової Зеландії, є національною авіакомпанією країни. Офіс компанії знаходиться в Окленді, Нова Зеландія, а базовим аеропортом з якого здійснюються основні операції є Аеропорт Окленда.|url=http://airnewzealand.com/|wikipedia=Air New Zealand}} З Києва в Окленд можна дістатися кількома способами: * Рейсами компанії «Lufthansa» Київ — Франфуркт — Гонконг — Окленд (загальний час перельоту, включаючи очікування стикування — близько 28 годин). * Рейсами авіакомпанії "Qatar Airways"  Київ — Хамад — Окленд (загальний час у польоті — близько 29 годин). * Рейсами "Flydubai" Київ — Дубаї — Окленд (загальний час в польоті близько 25 годин). Це найшвидший варіант. Також є варіанти рейсів через Сідней, Делі, Париж, Сінгапур та інші. Оскільки більшість туристів поєднує візит в Нову Зеландію з відвідуванням Австралії, то і перельоти в основному виконуються через Австралію. За допомогою перерахованих авіакомпаній в Нову Зеландію можна потрапити й через Веллінгтон або Крайстчерч. При вильоті з країни стягується податок від 20 до 25 NZD в залежності від аеропорту. === Кораблем === == Транспорт == === Залізниці === {{Listing|type=go|name=Залізничний транспорт Нової Зеландії|directions=Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 4 128 км (42-ге місце у світі), з яких 4 128 км вузької 1067-мм колії (503 км електрифіковано)}} == Мова == [[Англійська мова]], мова маорі та новозеландська мова жестів є офіційними мовами країни. Англійська мова є основною мовою спілкування, і 96% населення країни вживають її як таку. Більшість книг, газет і журналів видається нею, вона ж переважає в радіомовленні та на телебаченні. == Що відвідати == {{See|name=Село Хоббітона|address=розташований на сімейній фермі приблизно за 8 км на захід від Хінуери та за 10 км на північний захід від Матамати, що у Ваїкато.|lat=-37.857|long=175.679|description=Якщо ви бачили хоча б один фільм з трилогії «Володар кілець», то описувати цю пам’ятку, де проходили зйомки, не потрібно. Вам буде знаком кожен куточок цього села, де жили хоббіти. Але навіть якщо ви не є шанувальником фентезі, все одно, відвідати Хоббітона варто, адже будувалася село з великою любов’ю.|wikidata=Q18924400|wikipedia=Хоббітон|image=Файл:Hobbit holes reflected in water.jpg}} == Чим зайнятись == * Гірськолижний спорт * Банджі джампінг * Пішохідний туризм * Серфінг * Каякінг * Кайтинг * Яхтинг * Гольф * Віндсерфінг * Парашутизм (скайдайвінг) * Рафтинг * Катання на водних лижах == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Rainforest Retreat|address=46 Cron Street, Franz Josef / Waiau 7856, Нова Зеландія|phone=+64 3 752 0220|url=https://rainforest.nz/?sa=X&ved=2ahUKEwj7_e_inbCNAxU1zBEIHTcECuoQyK4DegUIAxDkAw|content=Розташований серед Південних Альп поблизу льодовика Франца-Йосифа та незліченних мальовничих місць, Rainforest є ідеальною базою для дослідження льодовикової країни Нової Зеландії та дикого Західного узбережжя.|email=hello@rainforest.nz}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Джерела == * [https://mandry.club/krainy/nova-zelandiya/#i-2 як дістатись до Нової Зеландії] {{footer|ispartof=Океанія|type=Країна}} d5c7usibq4hg5fztl6l7emy8yrapq86 10 593 5515 5514 2013-04-09T11:45:42Z RLuts 5 5515 wikitext text/x-wiki <table style="border: 1px solid #aaa; background: #fbfbfb; margin: 0px 10%;"> <tr> <td style="padding:2px 0 2px 0.5em; text-align:center;"> <div style="width:52px;"> [[Файл:{{{image|Ambox_notice.png}}}|40px]] </div> </td> <td style="padding:0.25em 0.5em; width:100%"><span>{{{1|}}}</span></td> </tr> </table><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> b1a6o68eclexnii13l6f4ntaup2uldo 4 594 21678 4692 2018-06-22T14:30:07Z Kbrown (WMF) 3788 The Privacy Policy has been updated; please see the target of the redirect for the new, official version 21678 wikitext text/x-wiki {{mbox|Це український переклад [[wmf:Privacy policy|офіційних правил]]. У випадку будь-яких розбіжностей основним буде вважатися англомовний оригінал.}} {{Довідка}} mkf44tvwg723as9zfd1vv6etb2gvtyy 0 595 36852 36851 2025-03-27T13:58:24Z Daria Savenko 7251 /* Середні ціни */ 36852 wikitext text/x-wiki {{geo|40.41678|-3.70379|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Мадри́д''' (ісп. Madrid) — столиця та найбільше місто в [[Іспанія|Іспанії]], адміністративний центр автономної спільноти Мадрид. Населення міста — 3 273 049 мешканців (2010 рік), а включаючи передмістя — понад 7 млн. Місто розташоване в центральній частині Піренейського півострова. Великий Мадрид є найбільшою міською агломерацією Південної Європи та займає агломерацію площею 1,2 тисячі км². Безпосередньо місто розташоване на території завбільшки 607 км² та включає 21 адміністративний район. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Аеропорт Мадрид-Барахас імені Адольфо Суареса|phone=+34913211000|lat=40.472|long=-3.560|content=Головний міжнародний аеропорт столиці Іспанії Мадрида. З 24 березня 2014 має ім'я Адольфо Суареса, першого прем'єр-міністра демократичної Іспанії. Аеропорт має чотири термінали (в тому числі відкритий 2006 року Термінал 4, один з найбільших у світі за площею, що становить 760 тис. м²). За завантаженістю 2022 року аеропорт займає 15-е місце у світі та п'яте в Європі (за 2008 рік було здійснено 469,7 тис. злетів та посадок).|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q166276|alt=Aeropuerto Adolfo Suárez, Madrid-Barajas|email=https://www.aena.es/en/adolfo-suarez-madrid-barajas.html}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === == Транспорт == {{Go|name=Мадридський метрополітен|address=Av. de Asturias, 4, Tetuán, 28029 Madrid, Іспанія|phone=+34913798800|email=https://www.metromadrid.es/es|lat=40.467847253030214|long=-3.692153790624197|content=Система ліній метрополітену і легкого метро в столиці Іспанії Мадриді та деяких містах-супутниках (Арганда-дель-Рей, Хетафе, Алькоркон, Леганес, Мостолес). Відкритий 17 жовтня 1919 року. Має один з найшвидших темпів розвитку у світі, зараз займає 6-е місце за довжиною ліній у світі та 2-е в Європі (після лондонського). У 2022 році метрополітен перевіз 571,6 млн пасажирів|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Madrid_Metro_Map.svg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD|wikidata=Q191987|alt=Metro de Madrid}}[[File: Madrid metro map.png|міні|300пкс|Схема мадридського метро]] Як доповнення до метро в Мадриді відкрито мережу сучасного трамваю, відому як metro ligero (легке метро). «Легке метро» використовує сучасну низьку підлогу трамваю Citafdis 302. Діє мережа електричок, маються два вокзали: Аточа і Чамартін. Метрополітен Мадрида займає третє місце в Європі за протяжністю ліній (245 км) після лондонського (415 км) і московського (288 км). На північний схід від міста — міжнародний аеропорт «Барахас» (4 терміналу). Аеропорт щорічно обслуговує близько 40 млн. пасажирів і входить в список 20 найбільших аеропортів у світі. Незважаючи на те, що аеропорт величезний, покажчики напрямку на потрібний термінал присутні скрізь, також як і вихід до метро. Купуючи квиток на метро в автоматі, ви оплачуєте додатково 1 євро за вихід з аеропорту. Та ж схема діє при вході в аеропорт. В автоматах є меню англійською. Квитки на електрички також купуються в автоматах поряд з турнікетами. Вартість варіюється від відстані і перетинаються зон, яких налічується дев'ять (С-1, С-2, С-3, С-4, С-5 ...). Найближча до міста С-1, сама далека - С-9. У меню на вибір вказані населені пункти. Зони потрібні для пасажирів, що перетинають місто наскрізь. == Що відвідати == {{See|name=Музей Прадо|address=Retiro, 28014 Madrid, Іспанія|phone=+34913302800|email=https://www.museodelprado.es/|hours=Щодня, крім неділі, з 10.00 до 20.00. У неділю та свята – з 10:00 до 19:00. 1 січня, 1 травня та 25 грудня – вихідні дні. 24 та 31 грудня, а також 6 січня музей відкрито з 10:00 до 14:00|lat=40.41389204942974|long=-3.6921485610889695|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE|wikidata=Q160112|description=музей та галерея мистецтв, розташований в Мадриді, столиці Іспанії. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і найзначущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з XII по XIX століття, засновану на колишній королівській колекції.}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{See|name=Baldoria Madrid (Ресторан італійської кухні)|address=C. de José Ortega y Gasset, 100, Salamanca, 28006 Madrid, Іспанія|phone=+34910944941|email=e-mail: https://baldoriamadrid.com/?utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=gbp&utm_content=seo-local|hours=13:00-16:00 20:00-01:00|description=Baldoria - це справжній італійський ресторан, який зосереджений на продукті, якості та сервісі. Концепція, заснована на насолоді, унікальний простір, турбота та близькість. Сировина доставляється безпосередньо з Італії до столу клієнтів; місцеві виробники та сезонні страви.|price=20-50 євро|long=-3.670775915059613|lat=40.429658557250484}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Мадридський ринок Сан-Мігель|alt=Mercado de San Miguel|content=Видатний гастрономічний ринок, розташований в історичному центрі Мадрида, Іспанія. Ринок відомий своєю атмосферою історичної архітектури, оскільки розташований у старовинній ковзанці біля Пласа Майор. Тут ви знайдете безліч продуктів і страв, які представляють іспанську гастрономію в її найкращому вигляді. Ринок відомий своєю різноманітністю, де можна скуштувати тапас, свіжі морепродукти, сири, вино та багато інших страв. Мадридський ринок Сан-Мігель – ідеальне місце для гастрономічних відкриттів і насолоди аутентичними іспанськими стравами та напоями.|lat=40.41553865802933|long=-3.7090555341031886|image=}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Hyatt Regency Hesperia Madrid|address=P.º de la Castellana, 57, Chamberí, 28046 Madrid, Іспанія|phone=+34912108800|email=https://www.hyatt.com/hyatt-regency/en-US/madrm-hyatt-regency-hesperia-madrid?src=corp_lclb_google_seo_madrm&utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=lmr|checkin=15:00|checkout=12:00|price=Від 15000 грн за ніч|content=Hyatt Regency Hesperia Madrid, гостинний готель у центрі ексклюзивного району Пасео-де-ла-Кастельяна. Продумано розташоване поблизу таких знакових пам’яток, як Золота миля на вулиці Серрано, стадіон Сантьяго Бернабеу та всесвітньо відомі музеї, такі як Прадо та Тіссен, готель пропонує легкий доступ до яскравої культури Мадрида. Скуштуйте виняткові страви, починаючи від інноваційного стейк-хаусу Leña від шеф-кухаря Дані Гарсіа та закінчуючи фантастичним рестораном Smoked Room, відзначеним двома зірками Мішлен|lat=40.43901730243061|long=-3.691500074580603}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Толедо|content=Місто в центральній частині Іспанії, адміністративний центр автономної спільноти Кастилія-Ла-Манча і провінції Толедо. Це історичне місто, розташоване приблизно за 70 км на південь від Мадрида, відоме своєю середньовічною архітектурою та багатою культурною спадщиною|lat=39.87794608244174|long=-4.068879068602337}}{{footer|ispartof=Іспанія|type=Місто}} 8twwbihahqfbqdh260do64gj749pqdv 0 596 33942 31892 2023-01-04T05:11:34Z Kwamikagami 4050 33942 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} [[File:Spanish language World Map.svg|міні|upright=2|Поширення іспанської мови у світі]] '''Іспанська''', раніше '''еспанська''' (español) або кастильська (castellano) — романська мова, що виникла в Кастилії (центральна Іспанія). Прибл. 407 мільйонів осіб розмовляють іспанською як першою мовою (за цим показником вона є найпоширенішою після мандаринської). Крім того 60 млн осіб використовують іспанську як другу мову, а також 20 млн знають її як іноземну. Іспанська є однією з шести офіційних мов ООН, а також є офіційною мовою Європейського Союзу та Меркосуру. == Довідник з вимови == === Голосні === === Приголосні === === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні === ; Привіт: Hola (''Ола'') ; Як справи? (неформ.) ¿Cómo estás? (''Комо естас?)'') ; Як поживаєте? (формал.) ¿Cómo está? (''Комо еста?'') ; Добре, дякую: Muy bien, gracias. (''Муй бєн , ґрасьяс'') ; Як тебе звати? ¿Cómo te llamas? (''Комо те ямас?'') ; Як Вас звати? .Cómo se llama usted? (''Комо се яма устед?'') ; Хто ти? : .Quién eres? (''кьє ерес?'') ; Хто Ви? : ¿Quién es usted? (''К'ЄН ес ус-ТЕД?'') ; Мене звати ______: Me llamo ______ (''МЕ Я-мо _____ '') ; Я (працюю)______: Yo soy ______ (''ЙО сой ______'') ; Радий(а) познайомитись: Encantado/a (''ен-кан-TA-до''/''ен-кан-TA-да'') ; Приємно познайомитись:Mucho gusto. (мучо ґусто) ; Будь ласка (прохання):Por favor– (пор фавор). ; Дякую:Gracias (ґрасіяс). ; Будь ласка (відповідь):De nada (де нада). ; Так:Sí (сі) ; Ні:No (но) ; Вибачте (''привернення уваги''):Disculpe (''діскульпе'') ; Вибачте (''за дію''):Perdone (''пердоне'') ; Вибачте (''дозвольте пройти?''):Permiso (пермісо) ; Я шкодую, вибачте:Lo siento (ло сьєнто) ; До побачення:Adiós (''адьйос'') / Hasta luego (аста луеґо) ; Я мало розмовляю іспанською: Hablo un poco español. (''аб-ЛО ун ПО-ко ес-па-НЬЙОЛ'') ; Я не розмовляю іспанською (добре): No hablo (bien) español (''НО A-бло (б'єн) ес-па-НЬЙОЛ'') ; Ти розмовляєш українською? : ¿Hablas ucraniano? (''A-блас ук-ра-НЬЯ-но?'') ; Ви розмовляєте українською? : ¿Habla usted ucraniano? (''A-бла у-СТЕД ук-ра-НЬЯ-но?'') ; Тут хто-небудь розмовляє українською?? : ¿Hay alguien que hable ucraniano? (''ай АЛЬ-ґ'єн ке A-бле - ?'') ; Допоможіть!:¡Ayuda! (айуда''!'') / ¡Socorro! (сокорро''!'') ; Добрий ранок:Buenos días (буенос діас) ; Добрий день / Добрий вечір:Buenas tardes (буенос тардес) ; Добрий вечір / Доброю ночі:Buenas noches (буенос ночес) ; Я не розумію:No entiendo (но ентьйендо) ; Будь ласка, говоріть повільніше? : ¿Podrías hablar más despacio por favor? (''по-ДРІАС a-БЛАР МАС дес-ПА-сіо пор фа-ВОР?'') ; Чи не могли б Ви повторити, будь ласка? : ¿Podrías repetírmelo por favor? (''по-ДРІАС ус-ТЕД ре-пе-ТІР-ло пор фа-ВОР?'') ;Де туалет? ¿Dónde está el baño? (''Донде еста ель баньо?'') {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} re2sl85z4eregy1jdv85imei8bwn33c 0 597 31679 31678 2021-11-25T17:33:19Z Superspritz 5614 /* Як дістатись */ 31679 wikitext text/x-wiki {{geo|41.38508|2.17340|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Барсело́на''' (кат. Barcelona, [bəɾsəł'onə]) — столиця Каталонії, місто в [[Іспанія|Іспанії]], промисловий центр (хімічна, текстильна промисловість, машинобудування) і порт на Середземному морі. == Зрозуміти == == Як дістатись == [[File:Barcelona Metro Map.svg|thumb|400px|'''Карта метро''']] === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Мережа барселонського метрополітену налічує 9 ліній, позначених літерою L, номером і своїм кольором. Шість з них (L1, L2, L3, L4, L5 і L11) куруються Управлінням метрополітену Барселони (TMB) (''Transports Metropolitans de Barcelona''), а інші 3 (L6, L7 і L9) належать компанії FGC, ''Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya''. Метро з'єднує Барселону з деякими передмістями. Також є лінії швидкісного низькопідлогового трамваю, для якого організовані спеціальні зупинки з платформами на рівні вагона та електронними терміналами продажу квитків (Trambaix і Trambesòs). На пагорби Монжуїк ('' Montjuïc'') і Тібідабо ('' Tibidabo'') піднімаються фунікулери різних конструкцій, ретро-і сучасних. У місті діють лінії нічного автобуса "N" (Nitbus), що належать компанії Mohn SL. Компанії Comtal належать автобуси Tomb Bus, що курсують по проспекту Діагональ, автобуси Aerobus до аеропорту, автобуси Port Bus до морського порту і Tibibus до розважального парку на пагорбі Тібідабо. Велосипед є альтернативним транспортом, що не забруднює навколишнє середовище. Велосипед можна взяти в прокаті на кілька годин, днів і, навіть, тижнів. Цей транспорт ідеальний, якщо ви хочете швидко пересуватись по місту і побачити багато красивих місць. * [http://www.bornbikebarcelona.com/es/ BornBike Rental & Tours]. Прокат велосипедів від 6€. компанія також пропонує тури: Готика/Модернізм, Пляжі, Тапас тур і т.і. від 22 €. Вул. Маркіза, дім 1, 20 метрів від Барселонети. Телефон +34 93 319 00. == Що відвідати == [[File:Barcelona Sagrada Familia (2053446134).jpg|thumb|Храм Святого Сімейства - одна із найвідоміших архітектурних пам'яток Барселони]] === Пам'ятки архітектури національного значення === == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Іспанія|type=Місто}} 85eh67sndge1pvc8r9k2l0atvo96q81 0 598 28145 28135 2021-01-02T11:08:32Z Voll 30 /* Райони */ 28145 wikitext text/x-wiki {{geo|59.90802|30.41000|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Санкт-Петербу́рг''' (рос. Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 — 26 січня 1924 — Петрогра́д, 26 січня 1924 — 6 вересня 1991 — Ленінгра́д, рос. Ленинград) — місто в [[Росія|Росії]], місто федерального значення, суб'єкт Росії, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області. Санкт-Петербург — найважливіший після [[Москва|Москви]] економічний, промисловий, науковий та культурний центр, великий транспортний вузол на північному заході Росії. == Зрозуміти == == Райони == {{Regionlist| regionmap=Piter districts map.png | regionmaptext=Карта районів Санкт-Петербурга | regionmapsize=370пкс | region1name=Центр Санкт-Петербурга | region1color=#ffdb57 | region1items= | region1description=Туристичний, історичний і комерційний центр міста, де ви знайдете Ермітаж, Російський музей, Невський проспект, Літній сад, Марсове поле, Ісааківський і Казанський собори | region2name=Петроградська сторона | region2color=#ff8f57 | region2items= Петропавлівська фортеця, Князь-Володимирський собор, Петербурзький зоопарк, Артилерійський музей| region2description= Петроградський острів, Заячий острів, Аптекарський острів, і Крестовский острів| region3name=Васильєвський острів і острів Декабристів| region3color=#b6cd63 | region3items= Cтрілка Васильєвського острова, Ростральні колони, будинок Біржі, Кунсткамера, Палац Меншикова, Петербурзький університет| region3description= західна приморська частина, утворена розгалуженням Неви на два великі рукави - ​​Велику і Малу Неву| region4name=Північ Санкт-Петербурга | region4color=#ca8eac | region4items= Виборзька сторона, Полюстрово, Піскаревка, Струмки, Громадянка, Муріно, Дев'яткіна, Озерки, Шувалово| region4description= Північна частина правого берега Неви| region5name=Південь Санкт-Петербурга | region5color=#f5b464 | region5items=Купчино, Обухове, Автово, Дачне, Улянка, Соснова поляна | region5description= Частина Санкт-Петербурга південніше Обводного каналу| region6name=Правий берег Неви | region6color=#828cc4 | region6items= Ржевка-Порохові, Уткіна заводь, Веселий селище | region6description= Східна частина Санкт-Петербурга на правому березі Неви| }} Передмістя Санкт-Петербурга * [[Колпіно]] * [[Кронштадт]] * [[Ломоносов]] * [[Павловськ]] * [[Петергоф]] * [[Пушкін]] * [[Сестрорецьк]] * [[Стрельна]] <br clear="all" /> == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === До Санкт-Петербурга можна дістатись потягом з багатьох міст Росії, країн СНД, Балтії та Фінляндії. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === == Чим зайнятись == ===Музеї=== == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Місто}} df1z5aymuaraq587zx5y7fuvx76bj1n 4 604 4774 2013-04-02T16:41:03Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Ласкаво просимо до Вікімандрів]] 4774 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Ласкаво просимо до Вікімандрів]] rku16den927jcp12u38jdsojtifkc4g 4 605 4778 2013-04-02T16:42:55Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії]] 4778 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Ласкаво просимо, учасники з Вікіпедії]] aar4zk8vcykw5zthp3q5ju1yqcbrz0e 4 606 4780 2013-04-02T16:43:49Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Ласкаво просимо, бізнесмени]] 4780 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Ласкаво просимо, бізнесмени]] q65jtrfufbp9bukld9qqijzw6craxfl 4 607 4782 2013-04-02T16:44:48Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Про Вікімандри]] 4782 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Про Вікімандри]] ji46xclr045qtbhn92you26ijntvya3 0 608 37325 37258 2025-05-11T09:22:56Z Assyrian Human 6497 37325 wikitext text/x-wiki {{geo|-6.366667|146.1|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Papua New Guinea.svg |location = LocationPapuaNewGuinea.png |capital = [[Порт-Морсбі]] |government = Конституційна монархія з парламентською демократією |currency = кіна Папуа-Нової Гвінеї (PGK) |area = 462,840 км² |population = 5,545,268 (липень 2006) |language = ток-пісін |religion = римо-католики 22%, лютерани 16%, пресвітеріани / методисти 8%, англіканці 5%, адвендисти сьомого дня 1%, інші протестанти 10%, місцеві вірування 34% |electricity = |callingcode = +675 |tld = .pg |timezone = UTC+10 }} '''Папуа Нова Гвінея''' [http://www.papuanewguinea.travel/] знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Порт-Морсбі|Порт-Морсбін]] — столиця * [[Лае (місто)|Лае]] * [[Маунт-Гаґен]] * [[Арава (місто)|Арава]] * [[Попондетта]] * [[Менді (Папуа Нова Гвінея)|Менді]] * [[Кокопо]] * [[Маданг (місто)|Маданг]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Найпопулярніший і найзручніший спосіб потрапити до Папуа Нової Гвінеї — повітряним шляхом. Основний міжнародний аеропорт — Джексонс (Jacksons International Airport), розташований у столиці Порт-Морсбі. Прямі рейси виконуються з Австралії (Брисбен, Кернс, Сідней), Сінгапуру, Маніли (Філіппіни) та Гонконгу. Основна авіакомпанія — Air Niugini, також діють послуги авіакомпаній PNG Air та Qantas (через партнерство). === Потягом === У Папуа Новій Гвінеї немає залізниць, тому потягом дістатись неможливо. === Автомобілем === Сухопутного сполучення з іншими країнами немає. Однак на самому острові в межах країни автомобільний транспорт — основний засіб пересування у провінціях. Врахуйте, що багато доріг — ґрунтові, у поганому стані, особливо в гірських районах. Водіям потрібно мати високу пильність через складний рельєф і часті зсуви. === Автобусом === Міжнародного автобусного сполучення також немає. Усередині країни діють невеликі маршрутні автобуси — PMV (Public Motor Vehicles), які з’єднують міста та села. Вони недорогі, але часто переповнені, без кондиціонерів, і не завжди дотримуються графіків. === Кораблем === Морське сполучення відіграє важливу роль. До Папуа Нової Гвінеї іноді заходять круїзні лайнери з Австралії та Океанії. Також між островами країни діють регулярні поромні маршрути, зокрема з Порт-Морсбі до Рабаула, Лае, Алотау та інших портів. == Транспорт == У межах міст і між населеними пунктами туристи можуть користуватись: * PMV (громадськими автобусами) — дешевий варіант, але часто некомфортний; * Таксі — доступні у містах, слід домовлятися про ціну заздалегідь, бо лічильники зазвичай не використовуються; * Оренда авто — доступна в Порт-Морсбі та кількох великих містах, але рекомендовано лише досвідченим водіям; * Внутрішні авіаперельоти — оптимальний спосіб подорожей на великі відстані. Air Niugini і PNG Air обслуговують десятки напрямків; * Поромний транспорт — важливий для островів і прибережних регіонів. == Мова == == Що відвідати == * Кокода Трейл — легендарний пішохідний маршрут довжиною близько 96 км через джунглі та гори, популярний серед любителів пригод. * Національний музей і художня галерея Папуа Нової Гвінеї у Порт-Морсбі — чудове місце, щоб ознайомитися з багатою етнографією країни. * Село Хулугуан — зразок традиційного укладу життя, де можна побачити ритуальні танці та місцеві ремесла. * Острів Таве — відомий своєю вулканічною активністю та красивими краєвидами. * Підводні рифи Кімбе-Бей — рай для дайверів, з прозорою водою, кораловими садами та багатим морським життям. * Ринок Горока — автентичний місцевий базар, де можна купити традиційні вироби та відчути атмосферу життя горян. == Чим зайнятись == === Культурні фестивалі === * Горока шоу (вересень) — грандіозний парад племен, музики, танців і костюмів; * Сінг-Сінги — місцеві фольклорні події з традиційними піснями та танцями. === Інше === * Дайвінг та снорклінг — навколо островів Нью-Брітен, Маданг, Кімбе-Бей. * Трекинг і походи — в горах Оуен-Стенлі, через джунглі або до активних вулканів. == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == * Rapala Restaurant (Порт-Морсбі) — ресторан високої кухні з місцевими морепродуктами. * Duffy Café — мережа кав’ярень із сніданками, сендвічами й десертами в західному стилі. * Ela Beach Hotel Restaurant — хороша кухня з видом на узбережжя, місцеві страви й інтернаціональні позиції. * Ринки свіжих продуктів — особливо в Мадангу та Горока, тут можна скуштувати локальну кухню: саго, ямс, печену свинину та морепродукти. * Харчування в селах — туристам часто пропонують традиційні страви: мотелл (печене м’ясо у земляній печі), тропічні фрукти, кокосове молоко == Нічне життя == Нічні клуби і бари (Порт-Морсбі): Lamana Gold Club, Cosmopolitan — популярні місця для відпочинку з живою музикою та танцями. == Де зупинитись == * The Stanley Hotel & Suites (Порт-Морсбі) — сучасний готель із високим рівнем сервісу, басейном і фітнес-центром. * Madang Resort (Маданг) — популярний серед туристів готель на узбережжі з дайвінг-центром. * Rabaul Hotel (Рабаул) — історичний готель із видом на вулкани та зручним розташуванням. * Village Guesthouses — у багатьох селах доступне житло у традиційних будинках із базовими зручностями; це унікальна можливість поринути в місцеву культуру. * Budget Lodges — у більшості міст і містечок доступні прості, але комфортні гостьові будинки. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Океанія|type=Країна}} rav0qc82xg62hgal2abeag4c04ylrw5 0 610 9404 9400 2013-08-01T18:09:22Z RLuts 5 Редагування користувача [[Special:Contributions/RLutsBot|RLutsBot]] ([[User talk:RLutsBot|обговорення]]) відкинуті до версії користувача [[User:RLuts|RLuts]] 9404 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Антарктида]] szttrs5owo1at9ekvahi9wcypyxy9uf 10 612 4919 2013-04-03T13:35:22Z RLuts 5 Створена сторінка: [[Файл:At_sign.svg|{{{1|17}}}px|link=]]<noinclude> Цей шаблон дозволяє вставляти в текст знак електронної п... 4919 wikitext text/x-wiki [[Файл:At_sign.svg|{{{1|17}}}px|link=]]<noinclude> Цей шаблон дозволяє вставляти в текст знак електронної пошти у вигляді зображення (@, використовуючи Файл:На sign.svg). Сенс цього в тому, щоб при цитуванні адреси електронної пошти на сторінці без поштових програм не можливо було зібрати колекцію адрес електронної пошти, які будуть потім використовуватися у спам розсилках. Цей ефект залежить від неможливості визнання програмами пошуку адреси електронної пошти із вставленим зображенням. == Використання == <pre> {{@|параметр}} </pre> == Параметри == * розмір зображення, за замовчуванням стоїть 17px. </noinclude> qlgo6pov3z039po4805a22c8v8isz2c 0 613 37573 37572 2025-05-22T16:24:14Z AntoninaTymkevych 7233 37573 wikitext text/x-wiki {{geo|-14.295833|-170.7075|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Fagatogo Dock.jpg |flag = Flag of American Samoa.svg |location = |capital = [[Паго-Паго]] |government = включена до території США |currency = долар США |area = 199 км² |population = 57,794 (липень 2006) |language = [[Англійський розмовник|англійська]] і самоанська (схожа на гавайську) |religion = християни конгрегатисти 50%, мормони 25%, римо-католики 20%, інші 5% |electricity = 120В/60Гц (Північно-американська вилка) |callingcode = +684 |tld = .as |timezone = UTC +12 }} '''Американське Самоа''' [http://www.amsamoa.com/tourism/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == {{See|name=Паґо-Паґо|alt=Eastern District|lat=-14.272720532010524|long=-170.7085590676768|content=Місто розташоване на острові Тутуїла. Висота над рівнем моря становить 3 метри. Станом на 2001 рік населення становило 15 000 чоловік. Основу економіки міста становить туризм, рибальство, харчова промисловість (виробництво консервованого тунця). Поряд розташований Міжнародний аеропорт Паго-Паго. В період з 1878—1951 рр. на у місті розташовувалась воєнно-морська та ремонтна база ВМС США.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9F%D0%B0%D2%91%D0%BE-%D0%9F%D0%B0%D2%91%D0%BE,+Eastern+District,+%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5+%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B0/@-14.2756319,-170.7020359,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICa-6amEA!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nosEH21GbuT7UK7aVrlYOCP4xZFgj2dYSliAD69Qc4Bc-gQYEAbHWNJ377NX4LI2r-_HatqIpNtBSG3sJ0Hw9zjiU984MzFjjqqvRAW5LdAVBnt4s8IZJdcuVrs11iRQ6DSsm0z%3Dw203-h152-k-no!7i3984!8i2988!4m7!3m6!1s0x71a684b79248fdc9:0x358e33ecce15412b!8m2!3d-14.2732232!4d-170.7030309!10e5!16s%2Fm%2F0dj42f5?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNi4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B3%D0%BE-%D0%9F%D0%B0%D0%B3%D0%BE|wikidata=Q51678}} == Інші місця == {{Marker|name=Fagasa|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Fagasa|lat=-14.283|long=-170.716|zoom=12|wikidata=Q3738325}} == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Паго Паго|alt=аеропорт Тафуна|address=Pava'ia'i, Western District, Американське Самоа|phone=+16846334251|url=https://portadministration.as.gov/airports/pago-pago-international-airport|lat=-14.32900358611576|long=-170.7132539896243|content=Lержавний аеропорт , розташований за 11,3 км на південний захід від центрального ділового району Паго -Паго , у селі та на рівнинах Тафуна на острові Тутуїла в Американському Самоа , неінкорпорованій території США|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrKrkmtO29YrPin7-JsNtF_fvJWMeQh2gRD9vqGUH0DuS9fwUVIp39aRq7VXq3ML5w_SkQ4ZLIYyKzSEtB6FAta7HC2H5ma6jvPGrGYaZtv4GeBUOqIMM2PEUZ7wPCXQoXE_MI=w408-h306-k-no|wikidata=Q939904}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === {{Listing|type=go|lat=-13.833|long=-171.750|name=Samoa Shipping Corporation Ferry|alt=Паром Апія — Тутуїла|address=Apia Port, Apia, Samoa|directions=Регулярне морське сполучення між Апіа (Самоа) та Паго-Паго (Американське Самоа). Час у дорозі близько 5-6 годин. Виконує пасажирські та вантажні перевезення кілька разів на тиждень.|url=https://www.samoashipping.ws/|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Samoa_Shipping_Corporation|facebook=https://www.facebook.com/SamoaShippingCorporation|phone=+685 21135|fax=+685 20417|email=info@samoashipping.ws|hours=Відправлення кілька разів на тиждень, точний розклад уточнювати безпосередньо у компанії|price=Вартість квитка від 40 до 60 USD в один бік залежно від класу та типу пасажира|description=Морський транспортний засіб для перевезення пасажирів і вантажів між островами Самоа та Американське Самоа. Важлива транспортна лінія для зв’язку між територіями.}} == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Pago Pago Bay|alt=Бухта Пагу Пагу|address=Pago Pago, American Samoa|directions=Розташована у столиці, легко доступна автомобілем або пішки від центру міста Паго-Паго|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Pago_Pago_Bay|hours=Цілодобово|price=Безкоштовно|lat=-14.276|long=-170.679|content=Велична природна глибока бухта вулканічного походження, оточена гірськими хребтами. Відомий порт і мальовниче місце для прогулянок, риболовлі та водних видів спорту. В бухті часто можна побачити яхти, човни і навіть китів. Важливий природний і туристичний об’єкт Американського Самоа.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Pago_Pago_Bay|wikidata=}}lk {{See|name=Національний парк Американського Самоа|address=Американське Самоа|phone=+16846337082|url=https://www.nps.gov/npsa/index.htm|lat=-14.258250654337633|long=-170.68653999296615|content=Розташований на території Американського Самоа, на чотирьох островах: Тутуїла, Офу, Олосега і Тау. Парк зберігає та охороняє коралові рифи, тропічні ліси, фруктових кажанів і культуру Самоа. Популярні види відпочинку включають піші прогулянки та снорклінг. З 8,257 акра (3,341 га), 2,500 акра (1,012 га) це коралові рифи та океан. Парк є єдиним американським підрозділом Служби національних парків на південь від екватора.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqN2c_51o_BGw8M4bdnZYpwdfBwjGGunVuK-VwXZX_BGL6Y7J5MUaMaXBki2igDnrMtHgBYcFX5eg0BqeZFlwLOSoytuH3_Hpg1YjndgKT9vxILdvJy877KDxGmDE5oOKUNRQWYDA=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B0_(%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)|wikidata=Q843075}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|alt=Готель Саді|address=Utulei 3222, Pago Pago, 96799, Американське Самоа|phone=+16846335900|url=https://www.sadieshotels.com/|checkin=15:00|checkout=12:00|lat=-14.278080401626877|long=-170.68206050496852|content=3-зірковий готель на березі моря з приватним пляжем, місцями для підводного плавання, прокатом каяків, повним спектром послуг у ресторані з невимушеною атмосферою, басейном та конференц-залами.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhH3h4qNRs-n-tYmTJ84oP4G0z9nnIPbqXkSar6jztAOa_j4w99ngc8tDFA0mXZ7anF2g2hqUwPunEXsroTa3tVR2hE8it8d0S0Y066xz6fjVcg-zqdiJTxRpq0vER8NFWWbst47I7Amtr1z3JBgeonUswpePm8zltzMONfvsmKJ3qaYGwvlwq00jg=w408-h300-k-no|name=Sadie Thompson Inn}} {{Sleep|name=Tradewinds Hotel|alt=Трейдвіндс Готель|address=830 Tofi Place, Pago Pago, American Samoa|directions=Розташований у центрі Паго-Паго, поруч із торговим центром і морським портом. Легко дістатися автомобілем або пішки від аеропорту.|phone=+1 684-633-4661|email=info@tradewindshotel.com|url=http://tradewindshotel.com/|hours=цілодобово|checkin=14:00|checkout=11:00|price=від $120 за ніч|lat=-14.276|long=-170.680|content=Комфортний готель середнього класу у центрі Паго-Паго з номерами з кондиціонером, рестораном, безкоштовним Wi-Fi та парковкою. Добре підходить для туристів і бізнес-мандрівників, що шукають зручне розташування та доступні ціни.}} == Де розважитись == {{Do|name=Музей Джин П. Хейдона|alt=Jean P Haydon Museum|address=P8C6+WVG, Fagatogo, Eastern District 96799, Американське Самоа|phone=+16846334347|url=https://haydonmuseumamericansamoa.org/|hours=08:30–15:00, крім вихідних|lat=-14.277742679933718|long=-170.68776455807176|content=Присвячений культурі та історії території Сполучених Штатів Америки, Американського Самоа . Він містить колекцію каное, гребінців зі шкаралупи кокосових горіхів, нарукавників зі свинячих бивнів та місцевої фармакопеї. Тут також розміщені експонати з природничої історії, виготовлення тапас, традиційного татуювань, а також колекція військових палиць, чаш для кави та історичних фотографій. Побудована в 1913р як комісаріат військово-морської бази США Тутуїла , будівля була домівкою для поштового відділення острова Тутуїла з 1950 по 1971р. У музеї представлені різні аспекти культури та історії Самоанських островів. Він є офіційним сховищем колекцій артефактів Американського Самоа. Фінансований Радою Американського Самоа з питань мистецтва, культури та гуманітарних наук, він є місцем проведення численних культурних заходів в Американському Самоа.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4no5PfsO7URi6Zj8_9cMqZVwKHO8xhSSNC5Ghe9c0_H_4zH4iVVlFJK4Ol9DabONoKtV5ULuU-fvGcIv7MxZheJKfasyz0cx2QjP2YHN3z23EYN8_nVnxZWYbHvHvZI7n2mAJD4=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Jean_P._Haydon_Museum|wikidata=Q20717518}} == Де поїсти == {{Eat|name=Goat Island Cafe|address=P8C9+P63, Rte 001, Utulei, Eastern District 96799, Американське Самоа|phone=+16846335900|url=https://sadieshotels.com/goat-island-cafe/|hours=07:00–20:00|price=$$ - $$$|lat=-14.278217593910586|long=-170.68197106263995|content=Ресторан морепродуктів|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqOoqpzkPQsmSwJCMhaRPxRFlBHmUJFPKbIwON2duSrOldrW8eT61yl70gNUu9ohtoiSV0GKKzkEseIzUQ513ZqW2Emwkoc5nfEZ5AciDgINUlafqCPx8ndy6bG0mvbM0dZIzco=w408-h306-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Самоа|directions=на захід від Американського Самоа|lat=-13.649767628485352|long=-172.3746654160176|content=Незалежна Держава Самоа — країна в південно-західній частині Тихого океану в Полінезії, яка займає західну частину однойменного архіпелагу. Попередні назви — Німецьке Самоа і Західне Самоа. Було прийнято до Організації Об'єднаних Націй 15 грудня 1976 року, з 1970 року — член Співдружності Націй.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B0|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Samoa_-_Apia_Govt_buildings.jpg|wikidata=Q683}}{{footer|ispartof=Полінезія|type=Країна}} gfpcxskqdbkd7atkbecq3o1bzz6qoni 8 614 26100 5579 2020-04-03T07:29:22Z Visem 502 26100 wikitext text/x-wiki * navigation ** mainpage|mainpage-description ** recentchanges-url|recentchanges ** Спеціальна:Нові сторінки|newpages ** randompage-url|randompage * Участь ** Вікімандри:Кнайпа|tavern ** portal-url|portal ** Вікімандри:Довідка|help ** sitesupport-url|sitesupport slc0zyydq8k0v4bbyaof740fyq2403f 8 615 30866 5854 2021-03-22T22:59:15Z Mykola7 4555 30866 wikitext text/x-wiki * Поширені причини вилучення ** порушення авторських прав ** неактуальне обговорення сторінки ** нецільове використання сторінки ** порожня сторінка ** дублікат існуючої сторінки ** об'єднання історій * За критеріями швидкого вилучення: ** сторінка, створена для вандалізму ** тест новачка/незв'язний вміст ** за запитом єдиного автора ** безсумнівна невідповідність критеріям значущості ** ідентична копія раніше вилученої сторінки ** менше 296 байтів/словникова ** явна реклама/спам ** неукраїномовна/машинний переклад ** для перейменування * Перенаправлення ** зайве перенаправлення ** розірване перенаправлення ** перенаправлення між різними просторами назв ** перенаправлення з грубою помилкою ** перенаправлення між категоріями ** перенаправлення між сторінками обговорень статей * Категорії, підсторінки, обговорення ** порожня категорія ** сторінка особистого простору за запитом власника ** неактуальне обговорення незареєстрованого користувача ** обговорення неіснуючої сторінки * Шаблони, системні повідомлення ** не використовується ** тестова сторінка d3yg3xjzhgpsk213ildazgnkd5fksd1 4 616 4970 2013-04-04T00:04:48Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Зовнішні посилання]] 4970 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Зовнішні посилання]] j42e7nw8xorswq9h0dzqej2wjnlg22z 8 617 21669 17276 2018-06-14T11:38:57Z DerFussi 123 +bn +bs 21669 wikitext text/x-wiki {{Загальне оголошення}} [[bn:Special:RecentChanges]] [[de:Special:RecentChanges]] [[en:Special:RecentChanges]] [[es:Special:RecentChanges]] [[fr:Special:RecentChanges]] [[he:Special:RecentChanges]] [[hi:Special:RecentChanges]] [[it:Special:RecentChanges]] [[nl:Special:RecentChanges]] [[pl:Special:RecentChanges]] [[ps:Special:RecentChanges]] [[pt:Special:RecentChanges]] [[ro:Special:RecentChanges]] [[ru:Special:RecentChanges]] [[fi:Special:RecentChanges]] [[sv:Special:RecentChanges]] [[vi:Special:RecentChanges]] [[zh:Special:RecentChanges]] jeukzhqdw7v4mblffuxiec9smufbl1k 0 618 33488 32726 2022-09-17T21:27:35Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Країни Середньої Азії]] з допомогою HotCat 33488 wikitext text/x-wiki {{geo|34|66|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image =Blue Mosque in the northern Afghan city in 2012.jpg |flag =Flag of Afghanistan.svg |location =Afghanistan in its region.svg |capital =[[Кабул]] |government =ісламська президентська республіка |currency =Афгані (AFN) |area =652 230 км² |population =28 396 000 (2009) |language =дарі, пушту, туркменська, узбецька мови |religion =мусульманство (сунізм, шиїзм) |electricity = |callingcode =+93 |tld =.af |timezone =D† (UTC+4:30) }} '''Афганістан''' знаходиться в [[Середня Азія|Середній Азії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Середня Азія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Середньої Азії]] 3q8sopnq9g49w5bv5sts1zb1b4cvqpq 0 619 36724 36723 2025-03-19T14:17:55Z Solomiaagera 7245 /* Де зупинитись */ 36724 wikitext text/x-wiki {{geo|48|68|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Central Downtown Astana 2.jpg |flag = Flag of Kazakhstan.svg |location = Kazakhstan in its region.svg |capital = [[Астана]] |government = президентська республіка |currency = Тенге (KZT) |area = 2 724 900 км² |population = 16 911 911 (2013) |language = казахська, російська |religion = іслам, православ'я |electricity = |callingcode = +7 |tld = .kz |timezone = UTC+5 }} '''Казахстан''' знаходиться в [[Середня Азія|Середній Азії]]. == Зрозуміти == == Регіони == Адміністративно країна розділена на 14 областей, проте з туристичної точки зору більш цікаво розподіл Казахстану з урахуванням природно-географічних особливостей: {{Regionlist | regionmap=Kazakhstan regions map ru.png | regionmaptext= | regionmapsize=600px | region1name=[[Великий Степ]] (Карагандинська і Актюбінська області, колишня Семипалатинська область) | region1color=#e1e4b7 | region1items= | region1description= | region2name=[[Кизилкум і Приаральські Каракуми]] (Кизилординська, Південно-Казахстанська, Жамбильська області) | region2color=#e7c9a8 | region2items= | region2description= | region3name=[[Прикаспійська низовина]] (Західно-Казахстанська, Атирауська, Мангістауська області) | region3color=#dbaeb3 | region3items= | region3description= | region4name=[[Рудний Алтай]] (Східно-Казахстанська область, без колишньої Семипалатинської області) | region4color=#a5bad4 | region4items= | region4description= | region5name=[[Північний Казахстан]] (Костанайська, Північно-Казахстанська, Акмолінська і Павлодарська області) | region5color=#d6b9e4 | region5items= | region5description= | region6name=[[Семиріччя]] (Алматинська область) | region6color=#a7c8ad | region6items= | region6description= }} [[Файл:PICT1709.JPG|міні|праворуч|220пкс|Великий Степ]] [[Файл:The Aral sea is drying up. Bay of Zhalanash, Ship Cemetery, Aralsk, Kazakhstan.jpg|міні|праворуч|220пкс|Висохле Аральське море]] [[Файл:Sherqala.jpg|міні|праворуч|220пкс|Прикаспійська низовина]] [[Файл:Kazakhstan_Altay_2.jpg|міні|праворуч|220пкс|Рудний Алтай]] [[Файл:Naurzum_nature_reserve.JPG |міні|праворуч|220пкс|Північний Казахстан]] [[Файл:IMG_9369-Kaindy.jpg|міні|праворуч|220пкс|Семиріччя]] == Міста == * '''[[Астана]]''' — столиця Казахстану, що вражає розмахом і пафосом сучасної архітектури; * '''[[Алма-Ата]] (Алмати)''' — південна, а в минулому основна столиця Казахстану, розташована в передгір'ях Заїлійського Алатау; * '''[[Актобе]]''' — центр Західно-Казахстанського регіону, що включає чотири області. Одне з найбільш великих міст Казахстану; * '''[[Шимкент]]''' — друге (після Алма-Ати) за величиною місто республіки; * '''[[Караганда]]''' — столиця вугледобувного регіону; * '''[[Костанай]]''' — житниця Казахстану. У Костанайській області традиційно збирають високі врожаї зернових; * '''[[Щучинськ]]''' — унікальний гірський курорт посеред нескінченних степів і прилеглий до нього національний парк «Бурабай» («Борове»); * '''[[Шім'ї]]''' — відоме як місце заслання Достоєвського і місце загибелі отамана Анненкова; * '''[[Туркестан]]''' — місто в долині Сирдар'ї, знамените стародавніми мавзолеями; З 2018 року є столицею Туркестанської області; * '''[[Уральськ]]''' — місто з багаторічною історією, відоме відвідування Пушкіним, повстанням Пугачова та загибеллю Чапаєва; * '''[[Усть-Каменогорськ]]''' — промислове місто в південній частині Алтаю; * '''[[Кизилорда]]''' — перша столиця Казахстанської АРСР. В околицях міста є розвинене сільське господарство — рисові і баштанні поля. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=43.86|long=51.091|name=Аеропорт Актау|alt=Aktau International Airport|address=Аеродром розташований на рівнинній місцевості|directions=Міжнародний аеропорт міста Актау в Казахстані|url=https://aktau-airport.kz/en/|wikipedia=Актау (аеропорт)|phone=+7 (7292) 60 97 55|email=office@aktau-airport.kz}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Залізниці {{Listing|type=go|lat=51°11′0|long=71°24′0|name=Казахстанські залізниці|alt=Kazakhstan Temir Joly|address=Штаб квартира компанії знаходиться у місті Астана, Казахстан|directions=Національна залізнична компанія Казахстану. На балансі компанії знаходиться залізнична мережа Казахстану.|url=http://www.railways.kz/en/|wikipedia=Казахстанські залізниці|facebook=https://www.facebook.com/railways.kz/|instagram=https://www.instagram.com/railways.kz/|phone=+7 (7172) 60 42 29 +7 (7172) 60 42 43|email=kense_cdip@Railways.kz}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Алмати|lat=43.25|long=76.9|address=Казахстан|wikidata=Q35493|wikipedia=Алмати|image=Файл:Almaty, Kok-tobe exposition (edit).jpg|description=Найбільше місто Казахстану, колишня столиця. Алмати було останньою столицею й найбільшим містом Казахської РСР, потім стало першою столицею й найбільшим метрополісом Республіки Казахстан.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Rixos Президент Астана|address=вул. Кунаєва, 7 010000 АСТАНА Казахстан|phone=tel:+7-7172-24-50-50|email=astana@rixos.com|url=https://all.accor.com/hotel/B1Q3/index.ru.shtml}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Ростислав == {{footer|ispartof=Середня Азія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Середньої Азії]] l4ggj4h2d9p3c3g8k7lpobbtrxu7ru3 0 620 37521 37520 2025-05-20T14:13:25Z Ribiiiulia 7235 37521 wikitext text/x-wiki {{geo|1.46666666667|173.033333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Kiritimati AKK Lagoon Shore.jpg |flag = Flag of Kiribati.svg |location = LocationKiribati.png |capital = [[Тарава]] |government = республіка |currency = австралійський долар (AUD) та кірібатські копійки |area = 811 км² |population = 105,432 (липень 2006) |language = [[Англійський розмовник|англійська]] і кірибаті |religion = римо-католики 52%, протестанти 40%, адвентисти сьомого дня, мусульмани, бахаї, святі останніх днів та церква Бога (1999) |electricity = |callingcode = +686 |tld = .ki |timezone = від UTC +12 до UTC +14 }} '''Кірибаті''' [http://www.visit-kiribati.com][http://www.kiribatitourism.gov.ki] (вимовляється Кірі-басс) знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == * [[Кіритіматі|Атол Кіритіматі]] (острів Різдва) - найбільший атол у світі, що займає трохи менше половини всієї площі Кірибаті. * [[Атол Каролайн]] - острів на планеті, котрий першим зустрічає прихід нового дня (за виключенням Антарктиди). == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == # Морські перевезення Щоб подорожувати між островами, найкраще користуватися поромами або моторними човнами. Рейси не завжди регулярні, тому варто уточнювати розклад заздалегідь. Якщо плануєте поїздки між атолами, бронюйте квитки заздалегідь. # Авіація Головний аеропорт — Бонрікі (Тарава). Звідси можна вилетіти до Фіджі, Гаваїв або інших островів Кірибаті. Внутрішні рейси часто затримуються, тож плануйте поїздки з запасом часу. # Автомобілі та транспорт на островах На головному острові Тарава є обмежена кількість таксі та автомобілів. Таксі не завжди легко знайти, тому заздалегідь домовляйтеся про трансфер або користуйтеся пішохідними прогулянками. На менших островах транспорт практично відсутній. # Пішохідні прогулянки На багатьох островах туристи пересуваються пішки або на велосипеді. Рекомендується взяти зручне взуття та бути готовими до спекотної погоди. == Мова == == Що відвідати == # Атол Тарава — головний атол країни, де розташована столиця Тарава. Тут можна познайомитись із місцевою культурою, відвідати ринок, спробувати традиційну кухню і побачити історичні місця Другої світової війни, зокрема меморіали битв. # Атол Бутарітарі — відомий своїми кораловими рифами, чудовими пляжами і можливостями для сноркелінгу та дайвінгу. Ідеальне місце для любителів підводного плавання. # Атол Кірітіматі (Різдвяний острів) — найбільший кораловий острів у світі, популярний серед любителів риболовлі, дайвінгу та екотуризму. Тут можна побачити рідкісні види птахів і насолодитися тишею природи. # Історичні пам’ятки Другої світової війни — на багатьох атолах залишились сліди бойових дій, бункери та меморіали, які цікаво відвідати тим, хто цікавиться історією. # Місцева культура і ремесла — на ринках Тарави можна придбати традиційні вироби, такі як плетені кошики, дерев’яні вироби, ткані вироби та інші сувеніри. # Пляжі та природні краєвиди — Кірибаті славиться білими піщаними пляжами, прозорою водою і можливістю відпочити далеко від міської метушні. == Чим зайнятись == # Снорклінг і дайвінг — коралові рифи Кірибаті є одними з найкрасивіших у світі, з багатим підводним життям. Тут можна побачити різноманітних риб, морських черепах і корали. # Риболовля — оскільки місцева економіка тісно пов’язана з морем, риболовля тут дуже популярна. Туристам часто пропонують рибальські тури. # Відвідування місцевих сіл — щоб познайомитись з культурою та традиціями корінних жителів, можна відвідати села, поспілкуватися з місцевими, побачити їхні ремесла та спосіб життя. # Пляжний відпочинок — на Кірибаті багато мальовничих пляжів з білим піском, де можна просто розслабитись і насолодитися сонцем. # Спостереження за птахами — на островах мешкає багато унікальних видів птахів, що приваблює орнітологів і любителів природи. # Культурні фестивалі — якщо пощастить, можна потрапити на традиційні свята з піснями, танцями та ремеслами. == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == * Риба і морепродукти — основний продукт харчування. Їдять свіжу рибу, крабів, молюсків, іноді сушать або коптять рибу для тривалого зберігання. * Таро і ямс — коренеплоди, які готують вареними, пюре або печеними. * Кокос — використовують і в їжі, і для приготування кокосового молока, яке додають до страв. * Рис — часто супроводжує основні страви. * Печена їжа — традиційно їжу готують у печах під землею, що надає особливий смак. * Кокосове печиво і десерти — популярні солодощі на основі кокосового горіха. == Нічне життя == == Де зупинитись == # Hotel Kiribati (Тарава) — один із найвідоміших готелів у столиці, пропонує комфортні номери, ресторан і зручне розташування біля моря. # Captain Cook Hotel (Тарава) — хороший вибір для туристів із базовими зручностями, рестораном і привітним персоналом. # Teraoi Tourist Hotel (Тарава) — бюджетний варіант із основними послугами, розташований неподалік від головних визначних місць. # Guesthouses та домашні готелі — на островах часто можна знайти місцеві гостьові будинки, де можна пожити у сімейній атмосфері та спробувати домашню кухню. # Кемпінги — для любителів пригод є можливість поставити намет на деяких атолах, проте варто заздалегідь уточнити дозволи == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Полінезія|type=Країна}} mwcssvl9wqreavvqdejohy728t9i1gd 0 621 34298 34163 2023-06-08T14:30:16Z Сергій Липко 1180 /* Як зберегти */ 34298 wikitext text/x-wiki {{geo|-7.475|178.005556|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Beach on Fongafale Islet.jpg |flag = Flag of Tuvalu.svg |location = LocationTuvalu.png |capital = [[Фунафуті]] |government = конституційна монархія з парламентською демократією; з 1992 року дебати щодо надання статусу республіки |currency = австралійський долар (AUD) |area = 26 км² |population = 10,544 (2011) |language = [[Англійський розмовник|англійська]] і тувалу; самонська та кірібаті |religion = Церква Тувалу (конгрегаціоналісти) 97%, адвентисти сьомого дня 1.4%, бахаї 1%, інші 0.6% |electricity = 240В/50Гц (австралійська вилка) |callingcode = +688 |tld = .tv |timezone = UTC +12 (DST немає) }} '''Тувалу''' [http://www.timelesstuvalu.com/] — тихоокеанська держава у Полінезії. Межує на півночі та північному сході з територіальними водами Кірибаті, на сході — з територіальними водами Токелау, на південному сході — з водами Самоа та Островів Волліс і Футуна, на півдні — з водами Фіджі, на південному заході та заході — з водами Соломонових Островів. Протяжність прибережної смуги — 21 км. Тувалу розташована на п'яти атолах і чотирьох островах архіпелагу Тувалу. Загальна площа суші — 26 км². == Зрозуміти == Тувалу — держава в Океанії. Формою правління Тувалу є конституційна монархія. Тувалу — це колонія Великої Британії, незалежність якої визнали у 1978 році. Країну адміністративно поділено на 8 частин. Законодавчим органом влади є однопалатний парламент. Головою держави є Єлизавета ІІ, королева Об'єднаного Королівства. Її представляє генерал-губернатор. Населення гомогенне: більше 90 відсотків жителів — корінні мешканці Тувалу. Офіційною мовою є англійська мова та мова тувалу, що відноситься до полінезійських мов. Панівною релігією є християнство, в основному протестантизм. Характеристики, що визначають економічну ситуацію на Тувалу, нічим не відрізняються від характеристик інших країн Океанії: величезна виняткова економічна зона, обмежені природні багатства, віддаленість від основних світових ринків збуту, дефіцит висококваліфікованих фахівців. При цьому основними чинниками, які можуть зашкодити економічній стабільності на островах, є нестабільність міжнародних інвестицій, зниження доходів від ліцензування суден, природні катастрофи та коливання на світових ринках. Економіка на островах ринково-натуральна: орієнтована на ринок економічна діяльність в основному зосереджена в місті Фунафуті, в той час як на віддалених островах переважає господарство натурального типу. Тувалу належить до країн Четвертого світу, тобто до найбідніших у світі. Тувалу — член ООН, Південнотихоокеанської комісії та Форуму тихоокеанських островів. === Історія === Рання історія архіпелагу вивчена дуже погано. Острови Тувалу були, імовірно, заселені в 300—500 роках нашої ери вихідцями з островів Тонга і Самоа. Тим не менш, знайдена на острові Нануманга печера зі слідами вогнища може свідчити про те, що архіпелаг був колонізований раніше. Європейським першовідкривачем Тувалу став іспанський мореплавець Альваро Менданья де Нейра, який проплив повз острови в 1568 році. Мандрівник назвав архіпелаг «''лагунні острови''». Аж до XVIII століття Тувалу залишалася непоміченою іншими мореплавцями. Тільки в 1788 році частину островів було відкрито англійськими капітанами Томасом Гілбертом і Джоном Маршаллом. У 1819 році острови Тувалу були обстежені з борту канадського судна «''Ребекка''», капітан якого назвав архіпелаг «''Островами Елліс''» на честь власника корабля. У першій половині XIX століття повз острови стали пропливати китобійні судна, але через відсутність зручних місць для причалу поселення чужинців не були засновані. У другій половині століття на архіпелазі стали часто з'являтися перуанські работорговці, які в період з 1862 по 1864 вивезли з атолів Фунафуті та Нукулаелае понад 400 осіб. У 1865 році на островах Тувалу висадилися перші християнські місіонери з Лондонського місіонерського товариства. У 1892 році архіпелаг став частиною британського протекторату ''Острови Елліс'', а в 1916-му — частиною британської колонії Острови Гілберта та Елліс. У роки Другої світової війни на островах Тувалу розташовувалася військова база союзників. У 1974 році на архіпелазі було проведено референдум, за результатами якого Острови Елліс, де більшу частину населення становили полінезійці, відділилися від Островів Гілберта, на яких проживали переважно мікронезійці. Наступного року Острови Елліс стали окремою британською колонією Тувалу, яка здобула незалежність в 1978 році. == Регіони == В адміністративному плані Тувалу поділено на сім острівних (Нанумеа, Ніутао, Нануманга, Нуї, Ваїтупу, Нукулаелае і Нукуфетау) та одну міську раду (Фунафуті). # '''Ваітупу.''' Адміністративний центр - Асау. Площа провінції становить 5,60 км2. # '''Нануманга.''' Адміністративний центр - Тонга. Площа провінції становить 2,78 км2. # '''Нанумеа.''' Адміністративний центр - Лолуа. Площа провінції становить 3,87 км2. # '''Ніутао.''' Адміністративний центр - Кулія. Площа провінції становить 2,53 км2. # '''Нуї.''' Адміністративний центр - Танраке. Площа провінції становить 3,25 км2. # '''Нукулаелае.''' Адміністративний центр - Фангауа. Площа провінції становить 1,82 км2. # '''Нукуфетау.''' Адміністративний центр - Сававе. Площа провінції становить 2,99 км2. # '''Фунафуті.''' Адміністративний центр - Ваїваку. Площа провінції становить 2,79 км2. == Міста == В Тувалу налічується лише 9 міст. Найбільша чисельність населення налічується у столиці держави, місті Фунафуті. {| class="wikitable" !№ !Назва міта |'''Населення, осіб''' |- !1 |Фунафуті |5 070 |- !2 |Асау |654 |- !3 |Лолуа |565 |- !4 |Сававе |520 |- !5 |Ваіаку |516 |- !6 |Кулія |479 |- !7 |Танраке |360 |- !8 |Тонга |353 |- !9 |Фангауа |322 |} == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === '''Міжнародний аеропорт «<nowiki/>[[w:Фунафуті_(аеропорт)|Фунафут]]<nowiki/>і»''' — міжнародний аеропорт, який розташований у столиці Тувалу — Фунафуті,. === Потягом === [[Файл:Tuvalu Coat of Arms (Crest1).jpg|міні|герб Тувалу]] === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == У 2002 році довжина шосейних доріг Тувалу становила всього 8 км. У країні відсутній залізничний транспорт. [[Файл:Flag of Tuvalu.svg|міні|прапор]] Перельоти в Тувалу здійснюються авіакомпаніями ''Air Fiji'' (польоти з Суви, столиці Фіджі) та ''Air Pacific'' (польоти з Наді (Фіджі)). У країні діє один аеропорт — Міжнародний аеропорт Фунафуті. На острові Фунафуті діє громадський транспорт, але найбільш популярним видом транспорту є таксі. Єдиним портом країни є місто Фунафуті. Незважаючи на маленьку площу Тувалу, флот цієї держави налічує 74 кораблі. == Мова == Крім англійської мови, офіційною мовою країни є мова тувалу, що належить до полінезійських мов. У ній є велика кількість запозичень з самоанської мови, яка в минулому використовувалася християнськими місіонерами. Тим не менш, носії двох цих мов не розуміють один одного. Найбільш близькою мовою є Токелау. Загальна чисельність носіїв мови Тувалу в 1998 році становила близько 10 670 осіб. Для запису 11 приголосних і п'яти голосних звуків використовується абетка на основі латинської. Всього виділяються сім діалектів Тувалу, які поділяються на дві діалектні зони: північну (поширений на островах Нанумеа, Нануманга, Ніутао і Ніулакіта) і південну (офіційний варіант мови; поширений на островах Фунафуті, Ваїтупу, Нукуфетау і Нукулаелае). У країні є носії й інших тихоокеанських мов: самоанської та кірибаті. Особливий інтерес становить атол Нуї, який протягом кількох століть перебував під сильним впливом мікронезійкої культури сусідніх островів Гілберта, воїни яких захопили острів у XVII—XVIII століттях. Жителі Нуї розмовляють на одному з діалектів мови Тувалу, який є змішанням мов кірибаті, тувалу і самоанської. == Що відвідати == * '''Острів Нануманга''' – ідеальне місце для пляжного туризму. Недалеко від острова була знайдена підводна печера, у якій знайшли сліди життя людей, що жили 4 тис. років тому. * '''Фунафуті''' – єдине місто, столиця. Острів оточений лагуною з чудовими умовами для дайвінгу. * '''Ваітупу''' – одне із двох місць в Тувалу, де є інтернет. Саме там розміщена пошта. Острів оточений лагуною. * '''Уламки воєнного літака часів ІІ Світової війни.''' * '''Воєнний бункер''' * '''Церква Тувалу''' * '''Пошта''' – місце для колекціонерів марок. * '''Фунафуті-Марина''' – це морський національний парк, де можна побачити багато різних видів океанських істот. == Чим зайнятись == * '''Насолоджуватись красою незайманих природних територій;''' * '''Плавати та засмагати;''' == Гроші та покупки == Грошові одиниці Тувалу — долар Тувалу та австралійський долар. У період з 1966 по 1976 рік в країні знаходився в обігу тільки австралійський долар, але з 1976 року був введений долар Тувалу, який існує тільки у вигляді монет. Сам по собі він не є самостійною валютою, але, тим не менш, має свій код ISO 4217. У грошовому еквіваленті долар Тувалу прирівняний до австралійського долара. Витрати уряду є головною рушійною силою економічної активності в Тувалу. Викликано це тим, що приватний сектор перебуває тільки в зародковому стані, і навряд чи він зможе стати провідним сектором економіки через численні фактори, що стримують його розвиток. У країні відсутній центральний банк, а внутрішня банківська система Тувалу представлена всього одним банком — Національним банком Тувалу, який перебуває у власності уряду. Все необхідне можна придбати в супермаркеті Фунафуті-Фусі, що розташований на острові Фунафуті. Крім того, в країні є хороший книжний магазин. Туристи також можуть придбати поштові марки на пошті. == Регіональна кухня == Кухня на 9 островах Тувалу є різною, але всюди базовими продуктами є морепродукти, рибні страви та місцеві рослини. Крім цього, н6а островах поширене вживання свинини. Місцевимделікатесом вважається страва палусамі. == Нічне життя == == Де зупинитись == Засобів розміщення на островах небагато — не більше 10. Згідно з відгуками туристів, головний готель країни, розташований у столиці, не відповідає світовим стандартам. == Де навчатись == Освітня система країни включає чотири ступені: дворічну дошкільну освіту, восьмирічну початкову освіту та чотирирічну середню освіту. Всього в Тувалу зареєстровано 17 дошкільних освітніх установ, що ними керують різні батьківські асоціації, які за власний кошт наймають вихователів. Історично уряд ніколи не брав участі в організації діяльності цих установ, проте останніми роками став приділяти їм більшу увагу, наприклад, почав виплачувати щорічні гранти трьом кваліфікованим вихователям з кожного зареєстрованого дошкільного закладу. Крім того, надається й інша матеріальна підтримка, спрямована на поліпшення інфраструктури та технічної оснащеності. У початкових школах навчаються діти віком від 6 до 13 років. Після складання державного іспиту учні продовжують навчання у середній школі, при цьому школярам надається право повторно скласти іспит у випадку незадовільної оцінки. 2006 року в початкових школах навчалося 2067 осіб (з них хлопчиків — 1102, дівчаток — 965), кількість вчителів — 103 особи. Всього в країні діє одна середня школа. До 1998 року шкіл було дві й одна з них перебувала під контролем Церкви Тувалу. Але через високі витрати церква була змушена передати школу у власність уряду, який, своєю чергою, вирішив її закрити. Після середньої школи подальшу освіту можна здобути в морській школі Тувалу (англ. ''Tuvalu Marine School''; заснована 1978 року; ведеться навчання морської справи), а також в Південнотихоокеанського університеті, кампус якого розташований в Фунафуті. Багато іноземних держав, перш за все Австралія, Нова Зеландія, Канада, Японія та Франція, надають значну допомогу Тувалу, фінансуючи різні освітні проєкти країни. Деякі викладачі підвищують свою кваліфікацію в закордонних навчальних закладах == Як заробити == == Застереження == === Клімат === Тувалу піддається негативному впливу тропічних циклонів. Країна йде під воду через ріст рівня Світового океану. Своєрідним туристичним гаслом держави є: "Приїдьте, поки ще можете". === Злочинність === Рівень злочинності в країні невисокий. === У разі надзвичайних ситуацій === Телефон екстренного зв'язку: 911 == Як зберегти здоров'я == == Цікаві [[Факти про Тувалу:https://moyaosvita.com.ua/geografija/cikavi-fakti-pro-tuvalu/|факти про Тувалу:]] == * Офіційно главою Тувалу є англійська королева. На ділі ж влада належить місцевим старійшинам. * На кожному з дев’яти островів є по одній початковій школі. Також є одна середня школа і один університет. * Сумарна довжина всіх придатних для автомобілів доріг на Тувалу не перевищує восьми кілометрів. * А залізниць тут взагалі немає. * Один аеропорт на Тувалу є, але авіасполучення тут важко назвати регулярним. До того ж єдина країна, куди можна полетіти з Тувалу – Республіка Островів Фіджі. * На Тувалу немає жодної річки. * Дуже гостро тут стоїть проблема нестачі прісної води. * Через відсутність вільного місця для зберігання відходів місцеві жителі скидають сміття прямо в океан. * Найвища точка Тувалу лежить на висоті в 5 метрів над рівнем моря. Саме тому підняття рівня світового океану просто знищить країну. У разі підвищення рівня вод все населення передбачається евакуювати в Нову Зеландію. * Загальна площа всієї суші Тувалу не перевищує 26 кілометрів. * Більшість місцевих жителів займається рибальством. Вся видобута риба споживається всередині країни. * На Тувалу немає жодної політичної партії. * Всього на островах проживає близько 12 тисяч осіб, з них близько сотні – іноземці. * Населення Тувалу говорить на двох мовах – тувальскій і англійська. * Країна отримала незалежність лише в 1978 році. * Близько 95% населення Тувалу дотримуються різних гілок християнської релігії. * Освіта на Тувалу безкоштовне. Більш того – для дітей віком до 15 років воно обов’язкове. * Продаж доменів в національній зоні країни – .tv – вносить непоганий внесок до місцевого бюджету. * Між Тувалу і Україною офіційно укладені дипломатичні відносини. * Основним джерелом прісної води на Тувалу є дощі. * Місцеві жителі ховають своїх покійних у дворі будинку, в якому проживав покійний. == Зв'язок == Преса Тувалу представлена лише двома виданнями: інформаційний бюлетень уряду ''Sikuleo o Tuvalu'' видається мовою тувалу; Тувалу-англомовна газета ''Tuvalu Echoes'' є власністю урядової Медіа Корпорації Тувалу (англ. ''Tuvalu Media Corporation''), якій також належить новинний інтернет-портал ''Tuvalu News''. На островах працює одна FM-станція — ''Radio Tuvalu''. Національних телевізійних каналів в країні немає; місцеві жителі, тим не менше, користуються супутниковим телебаченням. В Тувалу доступні різні види телекомунікаційних послуг: телекс, телефонія, інтернет. У 2005 році в країні в користуванні було 900 домашніх телефонів і 1300 мобільних телефонів. У 2002 році на Тувалу інтернетом користувалися 1300 осіб. Міжнародний телефонний код Тувалу +688. {{footer|ispartof=Полінезія|type=Країна}} 2hj47q0fayme4ilw51gz6irwoqx0wmv 0 622 37791 36762 2025-06-13T13:46:36Z Валерія Ванько 7511 /* Літаком */ 37791 wikitext text/x-wiki {{geo|-20.587778|-174.810278|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Tonga Royal Palace Oct 08.jpg |flag = Flag of Tonga.svg |location = LocationTonga.png |capital = [[Нукуалофа]] |government = спадкова конституційна монархія |currency = тонганська паанга (TOP) або тонганський долар |area = 748 км² |population = 106,137 (липень 2002) |language = тонганська і [[Англійський розмовник|англійська]] |religion = християни (мормони та інші) |electricity = 230В/50Гц (Австралійська вилка) |callingcode = +676 |tld = .to |timezone = UTC +13 }} '''Тонга''' [http://www.tongaholiday.com/]{{Dead link|date=березня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} — острівна країна в [[Океанія|Океанії]].«Острів Дружби», архіпелаг в південній частині Тихого океану, що складається з 169 островів, 36 з яких населені. == Зрозуміти == Архіпелаг був об'єднаний у Полінезійське королівство у 1845 році. Він став конституційною монархією у 1875 році та британським протекторатом у 1900 році. Тонга здобула незалежність у 1970 році і стала членом Співдружності Націй. Це одна з небагатьох корінних монархій, що збереглися, в Тихому океані. Тонга є однією з останніх абсолютних монархій у світі (хоча останніми роками її можна вважати квазіконституційною) і заснована по суті на феодальній системі, за якої король розподіляє землю та посади без звернення до виборного органу.Хоча тонганські королівські особи значною мірою люблять і шанують тонганців, молоді люди часто прагнуть більшої відповідальності та більш сучасної конституції (хоча все ще є багато незламних молодих монархістів). Вибори відбулися у листопаді 2010 року. Планувалося, що це призведе до значного скорочення повноважень короля та землеволодільської знаті на користь більш демократичної форми правління; однак із 26 місць у парламенті обираються лише 17, а решта розподіляються між дворянами. Після деякої торгівлі кіньми прем'єр-міністром став дворянин. В економіці Тонгі немає корпоративних мережевих магазинів, а місцеві малі підприємства надають всі необхідні товари та послуги. У листопаді 2006 року в Нукуалофі відбулися продемократичні заворушення, внаслідок яких 8 людей загинули, а більшість центру міста було спалено. Відновлення після заворушень у Нукуалофі було більш менш завершено, і тут є безліч туристичних об'єктів. Туристи не були метою під час заворушень, і ви знайдете Тонгу дружнім і привабливим місцем для відвідування, хоча не чекайте такого ж рівня інфраструктури, як у більш розвинених країнах. == Регіони == [[Файл:Регіони Тонга.png|міні]] # Тонгатапу із столицею Нукуалофа. # Еуа- незайманий острів на південний схід від Тонгатапу. # Вавау– популярне місце для яхтингу. # Хаапай - найменш населена група. # Віддалені острови Ніуа на північ від Тонга: Ніуафоу, Ніуатопутапу та Тафахі разом відомі як «Ніуа». == Міста == * Нукуалофа ㅡ столиця Тонга. * Неіафу ㅡ навряд чи це місто навіть за мірками тихоокеанських островів, Неіафу є адміністративним центром групи Вавау. == Історія == Вважалося, що Тонга була колонізована лапіта близько 1500-1000 до н. Полінезійські суспільства виникли 500 р. е., і з 1200 р. н.е. імперія Туї Тонга здобула гегемоністський контроль над центральною частиною Тихого океану. Капітан Джеймс Кук відвідав Тонгу у 1770-х роках та назвав її Островами Дружби. В 1845 Тонга була об'єднана в королівство, а потім в 1875 стала конституційною монархією. Відповідно до Договору про дружбу, Тонга зберігала свою автономію під британським протекторатом до проголошення незалежності 4 червня 1970 року. == Як дістатись == === Літаком === * {{Go|name=Міжнародний аеропорт Фуаамоту|alt=Fuaʻamotu International Airport (TBU)|address=QV55+F83, Fua'amotu, Тонга|phone=+67635001|lat=-21.24121608493346|long=-175.14162051886697|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Fua%27amoto_International_Airport.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%A4%D1%83%D0%B0%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%83|wikidata=Q975696|content=Знаходиться на острові Тонгатапу приблизно за півгодини їзди від Нукуалофа. Найбільший аеропорт Тонга та єдиний на Тонгатапу. Є кілька рейсів на тиждень з Окленда, Сіднея, Суви та Наді.}} * Аеропорт острова Ліфука (HPA IATA). === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === Багато людей прибувають сюди на приватних яхтах, оскільки Тонга, особливо Вавау, є основною зупинкою в навколосвітній подорожі. == Транспорт == Мотоцикли, скутери та велосипеди можна взяти напрокат на островах Тонгатапу, Вавау та Хаапай. На Тонгатапу можна орендувати автомобіль. Таксі також є. Щоб обійти головний острів, Tongatapu, Teta Tours та гостьовий будинок Toni's пропонують одноденні тури по всіх основних туристичних пам'ятках. Обмеження швидкості зазвичай становить 40 км/год, і місцеві водії дотримуються його.Ви також повинні купити місцеві тонганські права водія на додаток до ваших існуючих прав, перш ніж сідати за кермо (25 pa'anga). Дороги в Нукуалофі та його околицях хороші, але що далі від міста і чим південніше ви їдете, то гірше. Більшість автомобілів у Тонзі перебувають у жахливому стані, обслуговуються в рамках бюджету та утримуються разом завдяки наклейці «Western Union» та молитві. Низька межа швидкості допомагає зменшити кількість аварій. Автобуси ходять у різні точки Тонгатапу із Нуку. == Мова == Офіційними мовами Тонги є тонганська та англійська. Тонганський є найбільш поширеною мовою в Тонгі. Англійська мова також широко поширена, тому що в багатьох середніх школах викладають виключно англійською мовою. Навіть корінні жителі, які говорять виключно тонганською, хоча б трохи знають англійську через культурний та мовний вплив останнього. Як це прийнято в деяких інших острівних державах Тихого океану, багато тонганців, коли їм задають питання, в якому вони не впевнені або не розуміють, дадуть відповідь «Так». У цьому випадку поставте додаткове запитання, і якщо відповідь все ще «Так», запитайте когось ще. == Що відвідати == '''Тонгатапу.''' Тонгатапу - найбільший острів Тонгі, на якому проживає понад дві третини невеликого населення країни. Це кораловий острів, оточений кораловими рифами. У столиці, Нукуалофі, на північному узбережжі панує спокійна атмосфера, незважаючи на проблеми, що сталися кілька років тому. Є кілька цікавих місць для відвідування, таких як стародавні гробниці та прибережні дірки, а також кілька гарних пляжів з гарним сноркелінгом.Тонгатапу також надає чудову можливість познайомитися з унікальною культурою. На північ від Тонгатапу є кілька невеликих островів, які перетворилися на курорти. У Нукуалофі є гарне житло та гостьові будинки в межах досяжності туристів. '''Еуа.''' Острів Еуа розташований всього за 17,5 км на схід-південний схід від Тонгатапу. Це найвищий острів Тонгі, який геологічно не пов'язаний з іншими островами, оскільки він набагато старший. Він має пляжі на західній стороні, але вражаючі скелі на східному узбережжі з найбільшим тропічним дощовим лісом Тонгі, який є чудовим місцем для піших прогулянок. Є кілька невеликих гостьових будинків. '''Вава'''. Вавау - це група з більш ніж 50 островів, приблизно за 150 миль на північ від Тонгатапу. Це або піднятий кораловий вапняк, або коралові атоли. Красива гавань навпроти головного міста Неіафу є популярним місцем для яхт, що пливуть південною частиною Тихого океану, щосезону сюди прибуває близько 500 яхт. Води островів відомі своєю прозорістю. У період із червня по листопад цей район приваблює безліч горбатих китів, і їх спостереження організуються тури. Інші заняття включають дайвінг, оренду яхти, каякінг; ігрова рибалка та кайтсерфінг. Є кілька хороших прогулянок головним островом. Є багато місць для відпочинку як у столиці Неіафу, так і на віддалених островах. '''Хаапай'''. Хаапай являє собою групу приблизно з 60 островів, розташованих на південь від групи Вавау і на північ від Тонгатапу. Лише 20 островів постійно заселені. Саме тут у 1789 році стався заколот на Баунті. Загальна чисельність населення становить близько 5500 чоловік. Є багато піщаних пляжів, а також гарний дайвінг та снорклінг, а також можливість побачити китів. Ha'apai пропонує весь спектр розміщення, від бюджетного до елітного курорту. '''Ніуас'''. До Ніуа можна дістатися щотижневими рейсами з Вавау. Ніуатопутапу знаходиться за 240 км на північ від Вавау і має населення близько 1400 осіб. Тут є чудові білі пляжі, особливо на північно-західній стороні острова. Ніуафоу - найпівнічніший острів Тонгі. Він відомий як острів Бляшаних банок через те, що за старих часів пошту доставляли і забирали сильні плавці, які діставали посилки, запечатані в бляшанці з-під печива, і викидали за борт з кораблів, що проходять.Ніуафоу – вершина підводного вулкана. Останнє виверження було у 1946 році, після чого весь острів було евакуйовано на десять років. Кількість місць на обох островах обмежена. '''Пляжі.''' З береговою лінією площею понад 419 кв. км 2 пляжі Тонгі є тропічний рай і різноманітність піщаних пляжів навколо лісового пейзажу з пальмами. '''Музеї.''' {{See|name=Національний музей Тонги|alt=Tonga National Museum|address=Nuku'alofa, Тонга|phone=+6767401701|hours=10:00–15:00 по буднях|lat=-21.13860143223925|long=-175.20401026242655|content=Національний музей Тонги було засновано в 1998 році. До його відкриття виставки артефактів проводилися в Національному культурному центрі Тонги. Невдовзі після його заснування виникла надія, що тонганські предмети з усього світу будуть надані країні для демонстрації, і що TNM зможе експортувати гастрольні виставки по всьому світу.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4noZ7mdIwIn2HsdFs6HqngGqoIATZnPeC24M37SJOUof9DXyvelH_0sU6pc2mWQaop6P9Ga29eC7vbcWq0xLOtznoe7zkBQePBg4-IFVxz2-5g10VZ9EhORukxzOtMIGdI9OhQ=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tonga_National_Museum|wikidata=Q25048076}} == Чим зайнятись == Крім кількох історичних місць на Тонгатапу, більшість розваг на Тонзі відбивають природу острова. Дайвінг, снорклінг, рибалка, прогулянки на човні, каякінг та кайтсерфінг – все це можливо. Є кілька прекрасних пляжів, якщо ви просто хочете байдикувати. У Тонзі є кілька хороших ресторанів, і це місце, куди можна прийти, якщо ви любите омарів. Знайдіть час, щоб трохи дізнатися про досить феодальну культуру Тонгі та її численні традиції. Іди до церкви. Навіть якщо ви не релігійні, спів може бути дуже зворушливим. Подивіться, як з кори тутового дерева виготовляють тканину тапа, і спробуйте напій кофе, традиційний напій, що має легку психоактивну дію. Як і в інших країнах тихоокеанських островів, у Тонзі дуже популярний регбі. == Гроші та покупки == === Гроші === Національною валютою є паанга, або тонганський долар, що позначається символом "T$" або іноді "PT" (код валюти ISO: TOP). Номінал: монети 1, 2, 5, 10, 20 та 50 сенити та банкноти 1, 2, 5, 10, 20 та 50 паанга. '''Покупки''' Хоча Тонга є країною, що розвивається, ціни на багато речей можна порівняти або трохи вище, ніж у Новій Зеландії або Австралії. Більшість того, що ви їсте, крім риби, омарів, коренеплодів і бульбоплодів, фруктів і овочів, буде імпортована. Хороша їжа поза домом коштуватиме 30-50 тайванських доларів, пиво в ресторані або барі коштує близько 5-6 тайванських доларів, оренда автомобіля – близько 50-60 тайванських доларів на день, а цигарки – 7-8 тайванських доларів за пачку з 25 штук . * '''Тапа.''' Тканина тапа виготовляється з основної маси паперу тутового дерева. Хоча тапа зустрічається по всій Полінезії, Тонга є єдиною країною, де вона досі є частиною повсякденного життя. Кора знімається зі стовбура дерева, потім зовнішня кора зіскоблюється з внутрішньої кори та викидається. Внутрішню кору спочатку сушать на сонці, а потім замочують. Потім його розколюють на смужки 25 см за допомогою дерев'яних молотків. Безперервні удари молотка тапа досі є звичайним звуком у тонганських селах. Потім вузькі смужки збиваються у ширший лист і прикрашаються. == Регіональна кухня == Тонганські свята є обов'язковими. Туристичні компанії та готелі організовують свята разом із традиційними танцями кілька вечорів на тиждень на Тонгатапу та у Вавау. Спробуйте ота (маринована сира риба) та лу (м'ясо, загорнуте у листя таро). == Нічне життя == == Де зупинитись == У Тонзі є широкий вибір житла, від розкішного до бюджетного. Однак у більшості із них відносно мало кімнат. Бюро відвідувачів Тонгі має повний перелік. Докладні списки на сторінках Тонгатапу, Вавау та Хаапай. {{Sleep|name=Tanoa International Dateline Hotel|alt=Готель «Міжнародний Дейтлайн»|address=VR74+V4P, Vuna Rd, Nuku'alofa, Тонга|phone=+67623411|url=http://www.tanoadateline.com/|checkin=14:00|checkout=10:00|lat=-21.13529118928514|price=10,5 тис грн за номер|long=-175.19468672628742|content=Він був заснований у 1964 році та має 24 номери компанією Janfull International Dateline Hotel Ltd., спільним підприємством Тонга та Китаю, що, згідно зі Звітом про Тихоокеанські острови, стало першим кроком Китаю у вільний ринок тихоокеанського туризму. Готель був побудований для розміщення відвідувачів коронації короля Тауфаахау Тупоу IV , а також ознаменував початок туризму в Тонга|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhFUwhIvUS3brJSDzTzDASORiE57lpfLRivetedhApxsscPV316qcNdi-G4s8uriNGRDaOPTNk8zZQvZXTa88W3UXlGU9aXcMMm0ITFCzmxnjTmc5cOROrgwpCv-IQj1YymAmsmdL-xJgHUOUJuFyb7Xhk-1OmW6f3sCSPNJ2H6Pub7MMrZWNKqT=w408-h250-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/International_Dateline_Hotel|wikidata=Q6050071}} == Де навчатись == == Як заробити == Є багато можливостей для кваліфікованих професій від вулиць до магазинів, від шкіл до церков та так, від ринків до офісу. Це гаряча точка для досвідчених мореплавців, що охоплює 169 сіл та 150 островів. Деякі основні статті експорту включають ваніль, вироби ручної роботи та спеціальні гарбузи, вирощені для експорту до Японії. Інші сектори сільського господарства включають коренеплоди, такі як таро, тапіока, солодка картопля, ямс, кокоси, банани, манго, папайя, ананаси, кавуни і навіть арахіс. Якщо у вас є гостьова віза, ви не можете займатися бізнесом або влаштовуватися на роботу, перебуваючи в Тонзі. Ви також не можете пройти курси в освітньому закладі. Спроби змінити гостьову візу на візу, що дозволяє працевлаштування, в основному незаконні, тому якщо ви збираєтеся працювати, перебуваючи в Тонзі, заздалегідь переконайтеся, що у вас є робоча віза. Подайте заяву на отримання візи не менше ніж за місяць. Якщо ви вже знаходитесь в Тонзі і хотіли б продовжити його, зв'яжіться з відділом імміграції за місяць до його продовження. Хоча робочі візи доступні, імміграційний департамент, ймовірно, не захоче їх видавати, оскільки в Тонгу високий рівень безробіття, і він хотів би, щоб робочі місця займали громадяни Тонгі, а не іноземці. Якщо ви їдете до Тонги для гуманітарної або волонтерської роботи, для цього вам потрібна робоча віза. == Застереження == Тонга загалом безпечна країна. '''Морська дика природа''' Оскільки вся країна розташована на березі моря, на пляжах Тонгі багато гострих коралів. Під час прогулянки рекомендується одягнути якесь взуття. '''Стихійні лиха''' Тонга вразлива для низки стихійних лих через своє місцезнаходження. '''Землетруси''' Весь архіпелаг розташований навколо "Вогняного кільця", зони землетрусів, розташованої в Тихому океані. Землетрус зазвичай відбувається під водою. Залежно від інтенсивності підводного землетрусу, дуже легко може виникнути цунамі. '''Вулкани''' За оцінками, довкола Тонгі знаходиться до 36 підводних вулканів. Хоча шанси виверження рідкісні, вони все ж таки можливі. Залежно від інтенсивності підводного виверження вулкана дуже легко може виникнути цунамі. '''Циклони''' Офіційний сезон циклонів триває з листопада до квітня. У цей час можуть бути сильні вітри, зросте ризик повеней, і очікується злив. Різні поради, знайдені у статті про циклони, дуже допомагають. Нижче наведено два джерела інформації: [https://severeweather.wmo.int/ Всесвітня метеорологічна організація (ВМО)] та [http://www.met.gov.to/ Метеорологічна служба Тонга.] Газети та радіостанції також можуть виявитися корисними під час циклону. == Як зберегти здоров'я == Спалах чикунгуньі, хвороби, що переноситься комарами, почався в 2014 році, тому прийміть запобіжні заходи проти укусів комарів. На початку 2015 року також повідомлялося про спалах гарячки Денге. Однак у Тонзі немає малярії. Дотримуйтесь звичайної обережності при підводному плаванні, оскільки корали можуть бути небезпечні. Водопровідна вода, як правило, безпечна, хоча її якість може змінюватись в залежності від місця розташування. == Поважати == Загалом тонганці схильні до дружнього, невимушеного ставлення до життя. Крім того, вони цінують скромність та гостинність. === Соціальний етикет та порушення === * '''Щоб отримати найбільшу повагу, одягайтеся скромно'''. Деякі люди (зазвичай з круїзних лайнерів) були заарештовані за те, що ходили топлес. * '''Тонганці дотримуються суботи'''. Це означає, що в неділю більшість людей відпочиватимуть, а не працюватимуть. Деякі об'єкти (готелі, ресторани, пляжні курорти) будуть відчинені. * '''Релігія відіграє важливу роль у житті багатьох тонганців.''' Християнські шоу та програми є звичайним явищем, і багато жителів Тонги сповідують широкий спектр християнських конфесій. Багато послуг дуже приємні. Потоваришуйте з деякими місцевими жителями, і у вас не буде проблем із приємним недільним відпочинком. * '''Тонганці вважають за важливе поважати старших'''. Буде вважатися грубим безпосередньо кинути виклик комусь старше за вас або поводитись неналежним чином у їхній присутності. * '''Не говоріть про когось без його відома; якщо вам потрібно обговорити когось у групі, ви повинні повідомити їх про це заздалегідь.''' І якщо у вас є проблема з мешканцем Тонгі, вирішіть її особисто або за зачиненими дверима. Тонганці несхвально ставляться до пліток і вважають їх дуже неповажними. * '''Тонганці цінують скромність та чутливість'''. . Вихваляння або хвастощі своїми досягненнями не сприймається позитивно. * '''Не критикуйте і не говоріть погано про королівську родину Тонги'''; їх шанують у тонганському суспільстві, і критика їх як чужинців може дуже легко образити людей. == Зв'язок == Телекомунікаціями в Тонзі займаються два оператори; Digicel Tonga та Tonga Communications Corporation. Останній працює у GSM-мережі 900 МГц. Точки доступу Wi-Fi — це те, як люди підключаються до Інтернету в Тонга, і ви повинні очікувати на низьку швидкість з'єднання, обмеження даних і високі ціни. З огляду на розташування країни серед Тихого океану, це не дивно. Пошта Тонги обробляє міжнародну та внутрішню пошту в країні. == Куди далі == Волліс і Футуна — острови в південній частині Тихого океану, на відстані близько 2/3 шляху між Гаваями і Новою Зеландією. На півночі межують з територіальними водами Тувалу, на сході з територіальними водами Самоа, на південному сході — з Тонга, на заході та півдні — з Фіджі.{{footer|ispartof=Полінезія|type=Країна}} dgs9du2gpd18viiefqdiaqxht21b9d2 0 623 37585 37584 2025-05-22T18:41:40Z Olena Zvarych07 7231 /* Що відвідати */ 37585 wikitext text/x-wiki {{geo|-14|-172|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Samoa upolu.jpg |flag = Flag of Samoa.svg |location = LocationSamoa.png |capital = [[Апіа]] |government = конституційна монархія under native chief |currency = самоанська тала (WST) |area = 2,944 км² |population = 178,631 (липень 2002) |language = [[Англійський розмовник|англійська]] і самоанська |religion = християни 99.7% |electricity = |callingcode = +685 |tld = .ws |timezone = UTC +13 (DST +14) }} '''Самоа''' [http://www.visitsamoa.ws/] [http://samoa.travel] знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Фалеоло|alt=Faleolo International Airport|address=5X9X+X9P, Main West Coast Rd, Faleolo, Самоа|phone=+68523201|url=https://www.samoaairports.com/|lat=-13.830089975539936|long=-172.00155986265148|content=Fеропорт , розташований за 40 кілометрів на захід від Апії , столиці Самоа . До 1984 року Фалеоло не міг приймати літаки розміром більше Boeing 737. Рейси до Сполучених Штатів, Австралії чи Нової Зеландії могли приземлятися лише в міжнародному аеропорту Паго-Паго в Американському Самоа. Після розширення аеропорту більшість міжнародних перевезень тепер здійснюється через Фалеоло.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4noi1mjA4-v-qiGfUq9hCiWPl1XizkQOHyj9QoN0B6AoHmdttFHubM2O73pkLjoG2L4dil3Y-U9yoHl-9yeuTwhy0YKxJ6DhCjFibXHBF03jic6MghGlaViI9cJovuOl6Ll01pCs=w408-h272-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Faleolo_International_Airport|wikidata=Q197933}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == '''Транспорт Самоа''' представлений автомобільним, повітряним, водним (морським), у населених пунктах  та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Географічне положення Самоа дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в центральній частині акваторії Тихого океану. Загальна довжина автошляхів у Самоа, станом на 2001 рік, дорівнює 2 337 км. У країні, станом на 2013 рік, діє 4 аеропорти. Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 2 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн кожне. == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Слід Мосо|alt=Moso's Footprint|address=Falealupo Rd, Самоа|hours=Відкрито 24 години|lat=-13.50144303126771|long=-172.76693492807158|content=Згідно з міфом, слід Мосо в Самоа був залишений, коли велетень Мосо перейшов на Фіджі з Самоа, а інший слід можна знайти на Віті-Леву на Фіджі. Це заглиблення в базальті довжиною 2 метри.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Mososfootprintsavaii.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Moso%27s_Footprint|wikidata=Q779233}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Vaisala Hotel|address=F8VM+2VW, Auala, Самоа|phone=+68558016|url=https://www.facebook.com/people/Vaisala-Beach-Hotel/100089084349100/|checkin=-13.50744400858711|checkout=-172.66526777234435|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhEfl51x9_NdDzZyTaEmVIueysZTBSxFzWUVX0Qf-oM8HEItsEj1o904miuxv9apuRLSYuKamu9i0ijya2zFmNeVgc1hWFrn_psfMrxz9lBU4Pp8avUwWZlzPpw1xoBO-eDwzNhZA_bsQm8TJiiGoEW4Z4_XjDJM2S8CGTbIGo5c4jzUOmUFxrI=w408-h300-k-no}} == Де поїсти == {{Eat|name=Apia Yacht Club Bar and Restaurant|address=56MC+6W4, Mulinu'u Rd, Apia, Самоа|phone=+6857520628|hours=16:00–22:00, крім понеділка|lat=-13.817095068126202|long=-171.77781672263586|content=Ресторан, оплату можна здійснити тільки готівкою|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nolWVzPYYZOraNNgjT2ywOSxrgQvvqlKRRs_SuAUwtbSD6iupkAWWkQ5F4hYDb9-BgD6reNIyj5BYuejDYakgVdTcspmWsGI3v4FPSQFvcva6tyitgKyHG4vIM35bPJb4aWn8_r=w408-h306-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Royal Samoa Country Club|address=5728+GHM, Apia, Самоа|phone=+6857606145|hours=06:00–23:00, крім неділі|lat=-13.848600763231945|long=-171.73357671147804|content=Гольф-клуб|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nr54ZTQAFdnFkw6onAuq_bKC5Qo3NSeoSqUzdU50SRb9hmzHgfILjE5wBj8yssQQvWa74NtVp1T3iRcT77c_f6F3_ebW7SQdnAKpdQg_G8IYCXBjuIFOp5rRTY7evNzEdRYZ8g7ig=w408-h307-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == Американське Самоа - острівна територія США, розташована в південній частині Тихого океану, на південний схід від Незалежної Держави Самоа (раніше відомої як Західне Самоа). Основні (і найбільш густонаселені) острови Тутуїла та Мануа, атол Розе та Суейнс також включені в територію. {{footer|ispartof=Полінезія|type=Країна}} e6gfnoz1xrdsajm7qd8cfis3gtpjjlz 0 624 32908 32906 2022-08-04T19:18:08Z Trident of Neptun 6004 /* Мова */ 32908 wikitext text/x-wiki {{geo|-19.05|-169.916666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Niue Coastline.jpg |flag = Flag of Niue.svg |location = LocationNiue.png |capital = [[Алофі]] |government = самоврядна парламентська декократія |currency = новозеландський долар (NZD) |area = 260 км² |population = 1,398 (2009) |language = ніуенська та [[Англійський розмовник|англійська]] |religion = протестанти 75%, мормони 10%, інші 15% (переважно римо-католики, адвентисти сьомого дня та Свідки Ієгови) |electricity = |callingcode = +683 |tld = .nu |timezone = }} '''Ніуе''' [http://www.niueisland.com] знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. == Зрозуміти == == Регіони == Адміністративно Ніуе поділено на 13 округів, центрами яких є 13 однойменних сіл. == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційними мовами острова є ніуе та [[Англійський розмовник|англійська]]. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Як валюта використовується новозеландський долар (NZD). == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Полінезія|type=Країна}} ewnxjtj5nc19nvxw4dfsd2qsjzn3mv5 8 625 4988 2013-04-04T09:33:56Z RLuts 5 Створена сторінка: $1 — туристичний путівник {{SITENAME}} 4988 wikitext text/x-wiki $1 — туристичний путівник {{SITENAME}} q6ayttiychd1mqwi20bbg3fze1ycjb5 0 627 37595 37594 2025-05-22T20:49:00Z Skrylnykviktoriia 7516 /* Що відвідати */ 37595 wikitext text/x-wiki {{geo|-17|-162|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Cook_Islands_kayaks.jpg |flag = Flag of the Cook Islands.svg |location = |capital = [[Раротонга]] |government = самоврядна парламентська демократія |currency = новозеландський долар (NZD) |area = 240 км² |population = 19,569 (2006) |language = кукська та англійська |religion = |electricity = 240В/50Гц (австралійська вилка) |callingcode = +682 |tld = .ck |timezone = UTC-10 }} '''Острови Кука''' [http://www.cook-islands.com/] знаходяться в [[Океанія|Океанії]]. Це архіпелаг з 15 островами, що розкинувся на 2,2 мільйона км2 океану. З тим самим часовим поясом, що і Гаваї, острови іноді вважаються "Гаваями внизу". == Зрозуміти == Вперше заселені полінезійцями близько 1000 року нашої ери, острови названі на честь капітана Кука, який побачив їх у 1770 році. Острови стали британським протекторатом у 1888 році. До 1900 року адміністративний контроль було передано [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]]; у 1965 році жителі обрали самоврядування у вільній асоціації з Новою Зеландією. Нова Зеландія відповідає за оборону, закордонні справи (включаючи паспорти) і валюту; в іншому випадку острови є самоврядними. Це включає імміграцію, яка суворо контролюється — навіть для новозеландців, які не живуть на острові Кука. == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Rarotonga|alt=Раротонга|address=Q5XW+449, Avarua, Острови Кука|phone=+60169497152|url=http://www.cookislandsairports.com/home/|lat=-21.20218007528023|long=-159.80471820660293|content=Аеропорт на Островах Кука. Є портом приписки компанії «Ейр Раротонга»|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rarotonga_Airport_from_air1.JPG|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%B0_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q954472}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == '''Транспорт Островів Кука''' представлений автомобільним , повітряним, водним (морським), у населених пунктах та у міжміському сполученні громадський транспорт пасажирських перевезень не розвинений. Географічне положення Островів Кука дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в центральній частині акваторії Тихого океану, між сусідніми країнами Океанії. Загальна довжина автошляхів на Островах Кука, станом на 2003 рік, дорівнює 320 км. На головному острові країни, Раротонзі, діє туристична залізниця довжиною 100 м, якою невеличкий паротяг возить декілька вагонів. У країні, станом на 2013 рік, діє 11 аеропортів. Головний морський порт країни: Аватіу, Аваруа == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Te Rua Manga (The Needle)|alt=Манґа «Те Руа»|address=Q666+CCF, Avarua, Острови Кука|hours=08:00–18:00|lat=-21.238913354648595|long=-159.7889301388547|content=Гора на острові Раротонга , що на островах Кука . Її висота над рівнем моря становить 413 метрів. Сам шпиль — це брекчієва структура. До основи шпиля веде пішохідна доріжка|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Te_Rua_Manga_(7189164097).jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Te_Rua_Manga|wikidata=Q23006092}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=The Edgewater Resort and Spa|address=1 Puaikura Drive, Arorangi, Острови Кука|phone=+68225435|url=http://www.edgewater.co.ck/|checkin=14:00|checkout=10:00|price=7000 грн за номер|lat=-21.21723851816584|long=-159.8298738252128|content=4-зірковий готель|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNTpMMn1CLGam2ITjyqvzh573P6c0enT_2TaVd7=w408-h273-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Edgewater_Hotel|wikidata=Q92794707}} == Де поїсти == {{Eat|name=The Falafel Shack|address=Ara Tapu Rarotonga, Arorangi, Острови Кука|url=https://facebook.com/thefalafelshack/|phone=+68270467|hours=12:00–15:00 17:00–19:00|lat=-21.239572403484548|long=-159.82692038613646|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOFbIUzSQOOlL4znzMvx_9dg5LgLgh6sYaAStjn=w408-h544-k-no|content=Ресторан близькосхідної кухні}} == Де розважитись == {{Do|name=Rarotonga Golf Club|address=Q5VJ+F96, Avarua, Острови Кука|phone=+68220621|url=https://m.facebook.com/rarotongagolf|lat=-21.206294834593802|long=-159.81908149300565|content=Гольф-поле|image=https://www.google.com/maps/place/Rarotonga+Golf+Club/@-21.2062763,-159.8192462,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICc4tT80gE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4npk4MM5WsSkrkMDhJju3qBOxgPA2Je7M_cdcOpwmA9c6x20nKkhYyTDIBoCxeIH-RAdEoZS5Rib9gA4r5sK_I7ZRAGS6AvMKwZxXPL7bqGjaWJNl40vkV3-1a6NLd2evXZkjHMQUA%3Dw86-h152-k-no!7i2268!8i4032!4m7!3m6!1s0x7157d04eb38d9717:0xca8e30d4b8939614!8m2!3d-21.206336!4d-159.8191211!10e5!16s%2Fg%2F11_svvy74?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == Французька Полінезія — заморська спільнота Франції, складова країна і найбільша її заморська адміністративна одиниця, знаходиться в центрі південної частини Тихого океану. Межує на північному заході з Республікою Кірибаті, на заході — з Островами Кука, на південному сході з Піткерном.{{footer|ispartof=Полінезія|type=Країна}} 33r4ym461gw4d6qv5jslczlpa583bgv 10 633 32222 32128 2022-05-13T10:10:10Z Mykola7 4555 32222 wikitext text/x-wiki <!--* Поточні обговорення щодо змін у правилах:--> </div> 9h1obss2dex39stslbqq7attnhqq37c 8 634 24662 24660 2019-05-31T11:00:11Z Dimon2711 4042 24662 wikitext text/x-wiki <div id="watchlist-message" style="margin-bottom:0.5em;"> * Поточні тематичні тижні: {{Поточний вікітиждень}} * Поточні Вікізустрічі: {{Поточні вікізустрічі}} {{Загальне оголошення}} </div> 5qs6qdvwzkbn4oaeabhrkbdi4gohwhj 8 635 5059 2013-04-04T13:37:29Z RLuts 5 Створена сторінка: /* This imports the latest version of HotCat from Commons. HotCat is a gadget to make changes to categories much easier. Full documentation can be found at /... 5059 javascript text/javascript /* This imports the latest version of HotCat from Commons. HotCat is a gadget to make changes to categories much easier. Full documentation can be found at //commons.wikimedia.org/wiki/Help:Gadget-HotCat */ mw.loader.load( '//commons.wikimedia.org/w/index.php?title=MediaWiki:Gadget-HotCat.js&action=raw&ctype=text/javascript' ); n2sog21sw39kg4wjrgu4ns2bri5za6b 8 636 34345 26361 2023-06-30T14:49:47Z Jon (WMF) 6456 This gadget is breaking the mobile site: More context @ [[enwikivoyage:Wikivoyage:Travellers%27_pub?oldid=4687849]] 34345 wikitext text/x-wiki == navigation == * CurIDLink[ResourceLoader|dependencies=mediawiki.util]|CurIDLink.js == reading == * purgetab[ResourceLoader|dependencies=mediawiki.util]|purgetab.js * editHysteria[ResourceLoader]|editHysteria.js * DisambigHili[ResourceLoader]|DisambigHili.css * TalkColoring|TalkColoring.css * UTCLiveClock [ResourceLoader]|UTCLiveClock.js * exlinks[ResourceLoader|default|dependencies=mediawiki.util]|exlinks.js * MarkAdmins[ResourceLoader|dependencies=mediawiki.util]|MarkAdmins.js * MapFrame[ResourceLoader|default]|MapFrame.js * Carousel[ResourceLoader|default|type=general|dependencies=mediawiki.util]|Carousel.js|Carousel.css == editing == * HotCat[ResourceLoader]|HotCat.js * ListingEditor[ResourceLoader|skins=vector,vector-2022,monobook,timeless,modern,cologneblue|default|dependencies=mediawiki.util,jquery.ui]|ListingEditor.js|ListingEditor.css * new-section[ResourceLoader|type=general|dependencies=mediawiki.util|default]|new-section.js * edittop[ResourceLoader]|edittop.js * ImprovedEditTools[ResourceLoader|dependencies=mediawiki.util]|ImprovedEditTools.js == patrolling == * NewPagePatrol[ResourceLoader]|NewPagePatrol.js == interwiki == * WikidataLink[ResourceLoader]|WikidataLink.js == admin-gadget == * MassRollback[ResourceLoader|rights=block|dependencies=mediawiki.util]|MassRollback.js fk3iljk96pfttjqiypsi5l7whkfbl54 8 637 5061 2013-04-04T13:39:34Z RLuts 5 Створена сторінка: Редагування 5061 wikitext text/x-wiki Редагування 48lhvj1ev2byan3ki7uiyxv8xu40ka6 8 638 23766 5062 2019-04-14T20:51:23Z Dimon2711 4042 23766 wikitext text/x-wiki '''HotCat'''. дозволяє швидко категоризувати сторінку, не використовуючи безпосереднє редагування qpvkb50uyjw339g2n7q3uwsyqpby31j 8 639 5585 5063 2013-04-09T22:06:39Z RLuts 5 5585 wikitext text/x-wiki // Локальні повідомлення HotCat if (typeof (HotCat) != 'undefined') { HotCat.messages.cat_removed = 'вилучена [[Категорія:$1]]'; HotCat.messages.template_removed = 'Вилучена {{[[Категорія:$1|$1]]}}'; HotCat.messages.cat_added = 'додана [[Категорія:$1]]'; HotCat.messages.cat_keychange = 'новий ключ сортування для [[Категорія:$1]]: '; HotCat.messages.cat_notFound = 'Категорія "$1" не знайдена'; HotCat.messages.cat_exists = 'Категорія "$1" уже є, не додана'; HotCat.messages.cat_resolved = ' (Перенаправлення [[Категорія:$1]] дозволене)'; HotCat.messages.uncat_removed = 'вилучений шаблон {{без категорій}}'; HotCat.messages.using = ' з допомогою HotCat'; HotCat.messages.multi_change = '$1 категорій'; HotCat.messages.commit = 'Зберегти'; HotCat.messages.ok = 'Гаразд'; HotCat.messages.cancel = 'Скасувати'; HotCat.messages.multi_error = 'Виникли невідомі помилки. Ваші зміни не збережено'; HotCat.category_regexp = '[Cc][Aa][Tt][Ee][Gg][Oo][Rr][Yy]|[Кк][Аа][Тт][Ее][Гг][Оо][Рр][Іі][Яя]'; HotCat.category_canonical = 'Категорія'; HotCat.categories = 'Категорії'; HotCat.disambig_category = null; HotCat.redir_category = null; HotCat.uncat_regexp = /\{\{\s*([Кк]атегоризувати|[Rr]ecat|[Бб]ез категорій|[Кк]атегорія)[^}]*\}\}/g ; HotCat.template_regexp = '[Tt][Ee][Mm][Pp][Ll][Aa][Tt][Ee]|[Шш][Аа][Бб][Лл][Оо][Нн]'; HotCat.template_categories = {}; HotCat.engine_names.searchindex = 'Пошуковий індекс'; HotCat.engine_names.pagelist = 'Список сторінок'; HotCat.engine_names.combined = 'Розширений пошук'; HotCat.engine_names.subcat = 'Підкатегорії'; HotCat.engine_names.parentcat = 'Надкатегорії'; HotCat.tooltips.change = 'Змінити категорію'; HotCat.tooltips.remove = 'Вилучити категорію'; HotCat.tooltips.add = 'Додати категорію'; HotCat.tooltips.restore = 'Відновити'; HotCat.tooltips.undo = 'Скасувати'; HotCat.tooltips.down = 'Замінити підкатегорією'; HotCat.tooltips.up = 'Замінити надкатегорією'; HotCat.multi_tooltip = 'Увімкнути режим редагування (без автоматичного збереження)'; } // end if // s3f589eanvykf95194qe40n9skf4sbi 8 642 30811 30810 2021-03-20T15:17:52Z Mykola7 4555 30811 wikitext text/x-wiki * Захист від редагування ** частий вандалізм ** надмірний спам ** війна редагувань/неузгоджені зміни ** важлива сторінка ** популярна стаття * Захист від створення ** часте створення статті, що не відповідає правилам ** висока ймовірність помилкового створення * Захист від перейменування ** війна перейменувань/неузгоджені зміни ** висока ймовірність помилкового перейменування pugqmvb9mx89xo5l9u0bs7lhtlgts7k 0 645 35264 12489 2024-04-12T00:31:25Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35264 wikitext text/x-wiki {{geo|-17.5333333333|-149.566666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Fakarava-rotoava.jpg |flag = Flag of French Polynesia.svg |location = Location French Polynesia.png |capital = [[Папеете]] |government = заморське співтовариство Франції (pays d'outre-mer) |currency = французький тихоокеанський франк (фр. Comptoirs Francais du Pacifique) (XPF) |area = 4,167 км² (118 островів та атолів) |population = 274,578 (липень 2006) |language = [[Французький розмовник|французька]], таїтянська |religion = протестанти 54%, римо-католики 30%, інші 10%, атеїсти 6% |electricity = |callingcode = +689 |tld = .pf |timezone = UTC-9 та UTC-10 }} '''Французька Полінезія''' (''Polynésie française'', [http://tahiti-tourisme.com/]{{Dead link|date=квітня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Полінезія|type=Країна}} 96t1hutj6shhkgkhvq1ti3tu29l167k 0 646 35505 35346 2024-05-16T23:40:21Z MarianaSenkiv 5081 /* Що відвідати */ 35505 wikitext text/x-wiki {{geo|-18|179|zoom=6}} {{pagebanner }} {{Quickbar |image = Fiji.JPG |flag = Flag of Fiji.svg |location = LocationFiji.png |capital = [[Сува]] |government = військовий уряд і парламентська республіка |currency = фіджійський долар (FJD) |area = 18,270 км² |population = 905,949 (липень 2006) |language = [[Англійський розмовник|англійська]], фіджійська і фіджійська хінді |religion = християни 58% (методисти 36%, римо-католики 9%), індуїсти 33.7%, мусульмани 7%, сікхи 0.4% |electricity = 240В/50Гц (австралійська вилка) |callingcode = +679 |tld = .fj |timezone = UTC +12 }} '''Фіджі''' [http://www.bulafiji.com/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} знаходиться в [[Океанія|Океанії]]. На захід від Фіджі розташовується [[Вануату]], на сході знаходиться [[Тонга]], а на півночі - [[Тувалу]]. == Зрозуміти == '''Республіка Фіджі''' — країна, що складається з 322 островів [[Меланезія|Меланезії]] і [[Полінезія|Полінезії]] в південно-західній частині Тихого океану, на південь від екватора і на північ від тропіка Козерога, в 3000км на схід від Австралії. Відповідно до фіджійської міфології, остров'яни походять від спільних богів-прабатьків — Лутунасомбасомба та Нденгеї, які припливли на острови Фіджі в каное під назвою «Каунітоні». Найперші ж археологічні свідчення перебування людини на островах Фіджі датуються приблизно 1300 роком до н. е. Це різні керамічні вироби культури лапіта, які були знайдені на острові Ятуна і неподалік від поселення Натунуку у північно-східній частині Віті-Леву. Певні подібності між гончарними виробами періоду Сінгатока (1290-1100 роки до н. Е..) І предметами культури лапіта призвели до виникнення теорії, згідно з якою острови Фіджі (як і острови Тонга і Самоа) стали проміжним пунктом при заселенні полінезійських островів, розташованих на захід. Пізніші керамічні традиції, наприклад, Навату (100 рік до н. мабуть, також заселяли і вихідці з меланезійських островів Нової Каледонії та Вануату. Таким чином, культура та остров'яни архіпелагу зазнали впливу як полінезійської, так і меланезійської культур. Тому за антропологічним типом і культурою фіджійці займають проміжне місце між меланезійцями та полінезійцями. == Клімат == Клімат Фіджі - тропічний морський, жаркий та вологий. Острова Фіджі розташовані у південній півкулі, в оточенні Тихого океану. Архіпелаг охоплює 1290000 км2 і лише 1,5% від цієї території займає суша (або 18272 км2). Столиця – Сува. Два найбільші острови Фіджі - Віті-Леву та Вануа-Леву - становлять 87% від загальної площі Фіджі. Віті-Леву - найбільший, населений та розвинений з островів Фіджі з площею 10388 км2. Другий за величиною острів Вануа-Леву охоплює територію 5587 км2. Фіджійському архіпелагу належать тисячі дрібних островів, але лише 322 населені. Інші острови або занадто ізольовані, або не мають прісної води. Більшість території Фіджі гірська. Більшість цих гір - сплячі або згаслі вулкани, хоча деякі з них також були утворені з вапняку та коралових острівців. Гора Томаніві (1324 м) – найвища точка Фіджі, розташована на острові Віті-Леву. Фіджі мають 50 груп гарячих джерел, а у внутрішніх районах багатьох островів зростають пишні тропічні ліси. Клімат Фіджі теплий і тропічний цілий рік, навіть у «зимові» місяці островів. Середня температура +25°C, але влітку вона може піднятися вище за +30°C (грудень і січень) і опускається до +18°C взимку (липень і серпень). Фіджійська зима (з травня по жовтень) є сухим сезоном та найкращим часом для відвідування островів. Океан, що оточує Фіджі, зазвичай має приємну температуру +27 ° C, тому плаванням і дайвінгом можна насолоджуватися цілий рік. Детальніше про погодні умови на Фіджі можна дізнатись у нашому календарі погоди за місяцями.Погода на Фіджі у січні У січні у столиці вдень +30°С, уночі +23°С. Вода прогрівається до зручних показників +28°С. На північному острові Ротума вдень +31°С, вночі +24°С. Температура води тут становить 29°С. Дощі йдуть 16-18 днів цього місяця. У столиці цей час випадає до 280 мм опадів, але в Ротума – до 340 мм. == Регіони == == Міста == * [[Сува]] - столиця Фіджі. * [[Ламбаса]] * [[Лаутока]] * [[Наді]] * [[Савусаву]] == Інші місця == == Як дістатись == Щоб відвідати Фіджі, громадянам України не потрібна віза. === Літаком === У країні, станом на 2013 рік, діє 28 аеропортів (121-ше місце у світі), з них 4 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 24 із ґрунтовим. Станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 12 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,3 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 83,7 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів). === Потягом === === Автомобілем === Загальна довжина автошляхів на Фіджі, станом на 2011 рік, дорівнює 3 440 км, з яких 1 686 км із твердим покриттям і 1 754 км без нього (163-тє місце у світі). === Автобусом === Автобуси - основний вид транспорту на головних островах Фіджі. === Кораблем === == Транспорт == Транспорт Фіджі представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) , у населених пунктах  та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Також можна відмітити велосипеди, що останнім часом набувають все більшої популярності == Мова == Офіційними мовами Фіджі є [[Англійський розмовник|англійська]], фіджійська і фіджійська гінді. Фіджійська мова є рідною для 350 000 людей, ще 200 000 знають її як другу мову. Конституція 1997 року дала фіджійській мові статус офіційної мови Фіджі разом з англійською і хіндустані. В наш час ведеться дискусія про підняття її до статусу державної. Крім цього існує близько 300 територіальних діалектів, які об'єднуються у два головні діалекти фіджійської мови: східний і західний. == Що відвідати == '''Гора Томаніві''', раніше названа Гора Вікторія, а також відома як Тоаміїві, є згаслим вулканом, розташований на північному високогір'ї Віті Леву. Томаніві є найвищою горою на Фіджі. Томаніві містить значну частину найвищого гірського лісу на Фіджі. Це важливе середовище існування для птахів та іншого біорізноманіття. {{See|name=Парк національної спадщини Боума|address=Острів Тавеуні|content=Тропічний парк включає три водоспади Таворо поряд з центром для відвідувачів водоспадів, кожен з яких має природний басейн.|lat=-16.84748810135018|long=-179.91623352493022}} "'''Сігатока Піщані дюни'''" став першим національним парком країни, створеним для захисту цієї тендітної екосистеми прибережних дюн біля гирла ріки Сігатока. Основні моменти включають відвідування археологічних пам'яток, щоб побачити старовинні артефакти Лапіта, в тому числі понад два тисячі років кераміки, кам'яні знаряддя та одне з найбільших поховань у Тихому океані. {{See|name=Музей Фіджі|url=https://fijimuseum.org.fj/|address=Терстон Гарденс, Какобау Роуд, [[Сува]]|lat=-18.1495,|long=178.4258|wikipedia=[[Fiji Museum]]|wikidata=Q2652153|content=Музей історії Фіджі, включно з колишніми традиціями канібалізму.|hours=9:00 - 16:30 (понеділок-середа та п'ятниця-неділя) 9:00 - 19:00 (четвер)|phone=+679 331 5944|email=hsp@fijimuseum.org.fj}} '''Веселка Храм Шрі Шива Субраманія''' є найбільшим індуїстським храмом Південної півкулі і накреслює постійний потік прихильників, а також туристів, які приїжджають сюди, щоб помилуватися вражаючою дравидської архітектурою. Художники вирушили з Індії, щоб малювати храм і працювати над його барвистими фресками на стелі. '''Острів Орхідей''' розташований за десять кілометрів від Суви, є найстарішим культурним центром островів. Центр є величезним комплексом, що поєднує паркову частину з пізнавальною. Альберт-Парк присвячений льотчику Чарльзу Кінгсфорд-Сміту. Парк розбитий на честь його посадки на острові в 1928 році під час здійснення першого в світі перельоту із США до Австралії. У глибині парку ви знайдете Полінезійський культурний центр Орчід-Айленд. Також до комплексу входить Культурне село з майстернями та сувенірними лавками. '''Гори Намосі''' – гірський хребет, що розташований на головному острові Фіджі, Віті-Леву, і пропонує безліч маршрутів для пішоходів і альпіністів. Ви зможете піднятися на гору Томба, найвищу точку Фіджі, і насолодитися дивовижними видами на околиці. Гори Намосі також славляться своєю флорою та фауною, і ви зможете побачити багато видів рослин і тварин, які є унікальними для цього регіону. == Чим зайнятись == Фіджі відоме активними видами туризму. Однією з основних особливостей є велика кількість біля її берегів коралових рифів, утворених так званими "м'якими коралами". Вода тут ідеальна для занурень - температура цілий рік тримається в районі комфортних позначок, а видимість досягає 40 метрів. == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Сучасна кухня Фіджі є унікальним змішанням відразу кількох кулінарних традицій, завдяки чому по праву може вважатися однією з найекзотичніших у східній півкулі. Поряд із національними фіджійськими стравами, що володіють особливим пряним смаком, в ній представлено чимало страв, що готуються за паназіатськими рецептами. В основі кухні Фіджі лежить використання чотирьох інгредієнтів: морепродуктів, кокосів, коренеплодів (маніока, ямса, колоказії, таро) та овочів (гібіскуса, амаранта). Повсюдно вживаються для харчування плоди хлібного дерева. Найбільш улюблені сорти м'яса фіджійцями - баранина, козлятина, дичина. Їх готують різними способами і подають із традиційними гарнірами. Специфіка кухні Фіджі – у різноманітності способів приготування. Страви, створені за континентальними рецептами, близькі до західних гастрономічних уподобань. Як данина індійської кулінарної традиції, до складу багатьох страв входить велика кількість спецій. Популярні китайські, японські чи корейські прийоми приготування їжі. Для приготування багатьох фіджійських страв використовується «лово» - традиційне земляне вогнище, яке підходить для запікання. У ньому готується однойменна страва, що складається з м'яса, риби та овочів. М'ясо маринується в часниковому соусі і загортається у фольгу з корінням та листям таро, густими кокосовими вершками, цибулею та сіллю. Згорток поміщається в отвір з розпеченим камінням і накривається банановим листям. Страва готується від двох до трьох годин. == Нічне життя == == Де зупинитись == Коли йдеться про Фіджі, треба пам'ятати, що це дуже дорого. Тут багато готелів розташовані на окремих клаптиках землі середокеанської клапті. Відмінно обладнані пляжі та всі необхідні атрибути комфортного відпочинку будуть повністю до ваших послуг. == Де навчатись == Початкова школа освіта в Фіджі є обов'язковим та субсидується протягом восьми років. У 1998 р. Коефіцієнт валового набору на початкову освіту становив 110,5 відсотка, а чистий коефіцієнт набору на первинний рівень становив 99,4 відсотка. Станом на 2001 рік відвідуваність зменшувалася через проблеми безпеки та тягар шкільних зборів, часто через вартість транспорту. Після державного перевороту в травні 2000 року, як повідомляється, понад 5000 учнів залишили школу. Освіта у Фіджі - це поєднання мультикультуралізм і багаторасовість і дозволяє керівництво та управління численними релігійними організаціями. Міністерство освіти на Фіджі робить основні кроки для субсидування освітніх зборів та інших пов'язаних з цим витрат, а отже, підведення його під доступну ціну. Міністерство стурбоване всіма аспектами освіти, і воно докладає всіх зусиль, щоб розумно розподілити освітні ресурси для всіх, особливо для сільських районів. Сформульовано різноманітну освітню політику, і вона висвітлює такі основні сфери, як підвищення кваліфікації, управління персоналом, а також бюджетні особливості. Системою освіти Фіджі опікується уряд, але більшістю шкіл управляють або місцеві комітети, або одна расова громада. Можна потрапити до загальноосвітніх шкіл, з’явившись на конкурсних іспитах, і студент повинен сплатити номінальну плату, залишок субсидується урядом. На вищому рівні на Фіджі є три університети: Національний університет Фіджі, Університет Південної частини Тихого океану і Університет Фіджі. Національний університет Фіджі є головним державним університетом і включає коледжі медицини, бізнесу, сільського господарства, гуманітарних та технічних наук. Тут також мешкає Фіджі Національна організація з продуктивності праці та Морська академія Фіджі. Університет Південної частини Тихого океану є регіональним тихоокеанським університетом з кампусами на ряді тихоокеанських островів. Його головний кампус знаходиться в Суві. Університет Фіджі був створений церквою і базується на Заході. Уряд запровадив політику для спрощення спрощення доступу до вищої освіти шляхом впровадження схеми студентських позик, яка називається Схема кредитування вищої освіти (TELS), покликаний забезпечити фінансування фіджийських студентів, які здобули вищу освіту у затверджених вищих навчальних закладах, але не можуть забезпечити себе фінансово, збільшуючи рівний доступ до вищої освіти в країні відповідно до бачення уряду Фіджі "Будувати розумнішу Фіджі ". Уряд також розробив схему субсидійних тарифів на автобус для учнів початкових та середніх класів для тих, хто походить з сімей із сукупним доходом менше 15 000 доларів США, щоб полегшити доступ до школи, і поширився на тих, хто їде на мікроавтобусі , човни та перевізники. Також було скасовано плату за навчання, щоб забезпечити субсидовану шкільну освіту та покращити доступ до освіти для всіх дітей Фіджі. == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Полінезія|type=Країна}} dzf9948uc74hbx7uqgzgmayjyzfns2p 0 647 37705 37704 2025-06-02T21:05:18Z Khainska 6455 /* Транспорт */ 37705 wikitext text/x-wiki {{geo|-20|47|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Ifaty beach Madagascar.jpg |flag = Flag of Madagascar.svg |location = LocationMadagascar.png |capital = [[Антананаріву]] |government = демократична республіка |currency = малаґасійський аріарі (MGA) |area = 587 041 км² |population = 20 653 556 (2009) |language = малаґасійська, французька |religion = традиційні релігії (52%), християнство (41%), іслам (7%) |electricity = |callingcode = +261 |tld = .mg |timezone = EAT (UTC+3) }} '''Мадагаскар''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Антананаріву]] * [[Анціранана]] * [[Махадзанга]] * [[Туамасіна]] * [[Туліара]] * [[Фіанаранцуа]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Авіаперевезення === {{Listing|type=go|lat=-18.906|long=47.525|name=Madagascar Airlines|alt=Авіалінії Мадагаскару|address=31 Av. de L'Independance, Antananarivo 101, Мадагаскар|directions=Авіакомпанія, що базується в Антананаріву , Мадагаскар. Це національний авіаперевізник Мадагаскару. Здійснює рейси до Європи , Азії та сусідніх островів Африки та Індійського океану зі своєї головної бази, Міжнародного аеропорту Івато в Антананаріву. Має розгалужену мережу внутрішніх рейсів.|url=https://madagascarairlines.com/|facebook=https://www.facebook.com/airmadagascar.tsaradia.officiel|instagram=https://www.instagram.com/airmadagascar/|phone=+261 (0)20 23 444 44 +33 (0)1 42 66 00 00}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Анкаратра|address=Розташований в середній частині центрального нагір'я республіки і острова Мадагаскар, на півночі регіону Вакінанкаратра, неподалік від кордону регіону Ітаси, приблизно за 50 км на південь — південний захід від столиці країни — Антананаріву, за 60 км на північ — північний схід від столиці регіону — міста Анцирабе, між містами Арівунімаму — на півночі, Амбатулампи — на сході, Фараціго — на заході та Бетафо — на півдні.|lat=-19.349|long=47.243|wikipedia=Анкаратра|wikidata=Q556594|description=Згаслий вулканічний масив, який складається з шлакових конусів, у республіці Мадагаскар.}} == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} 2o1n9nvzqg64uqv0xjk0ezxdw6x4ksy 10 648 5217 5215 2013-04-05T10:11:26Z RLuts 5 5217 wikitext text/x-wiki <includeonly>^{[[:{{{1}}}:{{{2}}}|{{{1}}}]]}</includeonly><noinclude>Використовується для вказування статті в іншомовному розділі (наприклад у «Співпраці масяця») == Використання == <pre> Бенін{{OL|en|Benin}} </pre> '''Результат:''' Бенін{{OL|en|Benin}} [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> a1z9iy1b1kzj3d201mn93dppbv722z9 4 649 14219 5505 2015-02-12T10:39:57Z Voll 30 14219 wikitext text/x-wiki '''7 — 30 квітня 2013 року''' '''Мета:''' Покращити статті країн західної Африки, при нагоді написати статті про основні міста та українізувати карти. == Статті до поліпшення == # [[Західна Африка]]{{OL|en|West Africa}} ## [[Бенін]]{{OL|en|Benin}} {{OL|ru|Бенин}} ## [[Буркіна-Фасо]]{{OL|en|Burkina Faso}} ## [[Гамбія]]{{OL|en|Gambia}} ## [[Гана]]{{OL|en|Ghana}} ## [[Гвінея]]{{OL|en|Guinea}} ## [[Гвінея-Бісау]]{{OL|en|Guinea-Bissau}} ## [[Кабо-Верде]]{{OL|en|Cape Verde}} ## [[Кот-д'Івуар]]{{OL|en|Côte d'Ivoire}} ## [[Ліберія]]{{OL|en|Liberia}} ## [[Нігерія]]{{OL|en|Nigeria}} ## [[Сенегал]]{{OL|en|Senegal}} ## [[Сьєрра-Леоне]]{{OL|en|Sierra Leone}} ## [[Того]]{{OL|en|Togo}} # [[Північна Африка]]{{OL|en|North Africa}} ## [[Алжир]]{{OL|en|Algeria}} ## [[Єгипет]]{{OL|en|Egypt}} ## [[Західна Сахара]]{{OL|en|Western Sahara}} ## [[Лівія]]{{OL|en|Libya}} ## [[Марокко]]{{OL|en|Morocco}} ## [[Туніс]]{{OL|en|Tunisia}} # [[Сахель]]{{OL|en|Sahel}} ## [[Мавританія]]{{OL|en|Mauritania}} ## [[Малі]]{{OL|en|Mali}} ## [[Нігер]]{{OL|en|Niger}} ## [[Судан]]{{OL|en|Sudan}} ## [[Чад]]{{OL|en|Chad}} == Статті до створення (при нагоді) == * [[Абіджан]] — найбільше місто Республіки Кот-д'Івуар, все ще мекка нічного життя Західної Африки, незважаючи на політичну нестабільність країни. * [[Абуджа]] — спеціально збудована столиця Нігерії приваблива і, за нігерійськими стандартами, на диво безпечна! * [[Аккра]] — незв'язно нагромаджене місто, столиця Гани і одне з найдоступніших міст в Західній Африці для мандрівників.. * [[Котону]] — найбільше місто Беніну дає відчуття Західної Африки, урбанізована версія Дикого Заходу, де ви можете купити все на величезному, беззаконному (але досить безпечному) ринку міста. Дешеві годинники Rolex сумнівного походження і шарм вуду залишаються популярними предметами для мандрівників. * [[Дакар]] — столиця Сенегалу, найзахідніше місто в Африці. * [[Лагос]] — найбільше місто в Нігерії і друге за величиною в усій Африці є хаотичним, жорстоким, страшним, негостинним містом, гіршим прикладом міської Африки. * [[Ломе]] — галаслива столиця Того, яку несправедливо не люблять мандрівники. * [[Порто-Ново]] — офіційна столиця столиця Беніну * [[Уагадугу]] — столиця Буркіна-Фасо. == Учасники тижня == # Бенін, Гана, Нігерія, Котону. При нагоді Порто-Ново та деякі статті про країни--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 13:04, 5 квітня 2013 (EEST) # [[Користувач:Корінь|Корінь]] ([[Обговорення користувача:Корінь|обговорення]]) 08:24, 6 квітня 2013 (EEST) # Редагування і переклад карт, створення кістяків, удосконалення статей, по можливості створення колажів. [[Користувач:Will D|Will D]] ([[Обговорення користувача:Will D|обговорення]]) 10:00, 6 квітня 2013 (EEST) # Про Буркіна-Фасо --[[Користувач:Dimant|Dimant]] ([[Обговорення користувача:Dimant|обговорення]]) 12:36, 6 квітня 2013 (EEST) # Всього потроху --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 13:48, 9 квітня 2013 (EEST) '''Приєднуйтесь!''' == Поліпшені статті == * [[Бенін]] ''(трохи покращив, якщо знайду інформацію — допишу)'' == Створені статті == == Українізовані карти == * [[:File:Algeria regions map uk.png|Алжир]] * [[:Файл:Africa regions map (uk).png|Африка]] * [[:File:Benin regions map (uk).png|Бенін]] * [[:File:Burkina-Faso regions map (uk).png|Буркіна-Фасо]] * [[:File:Gambia_regions_map_uk.png|Гамбія]] * [[:File:Map of Egypt uk.png|Єгипет]] * [[:File:West Africa regions map (uk).png|Західна Африка]] * [[:File:Mauritania Regions map uk.png|Мавританія]] 4dlm3yf8lsym1i0m45e3a0ebvgysuwv 8 650 30249 30199 2021-02-21T04:35:42Z Ladsgroup 636 Maintenance: Replacing legacy global variable ([[phab:T72470]]) 30249 javascript text/javascript /** * Взято з італійських Вікіцитат [[q:it:MediaWiki:Gadget-HotInterwiki.js]] * * * */ //<source lang=javascript>//<pre>//<nowiki> // *********************************************** // Змінні ////////////////////// // Тексти var HotInterwiki_Text = new Array(); HotInterwiki_Text["Altre lingue"] = "Інші мови"; HotInterwiki_Text["(-)"] = "(-)"; HotInterwiki_Text["ConfirmRemove"] = "Ви дійсно зочете вилучити інтервікі-посилання [[$1]] ?"; HotInterwiki_Text["SummaryRemove"] = "Вилучено інтервікі-посилання [[$1]]"; HotInterwiki_Text["(±)"] = "(±)"; HotInterwiki_Text["ConfirmModify"] = "Ви дійсно хочете змінити інтервікі-посилання [[$1]] -> [[$2]] ?"; HotInterwiki_Text["SummaryModify"] = "Змінено інтервікі-посилання [[$1]] -> [[$2]]"; HotInterwiki_Text["(+)"] = "(+)"; HotInterwiki_Text["ConfirmAdd"] = "Ви дійсно хочете додати інтервікі-посилання [[$1]] ?"; HotInterwiki_Text["SummaryAdd"] = "Додано інтервікі-посилання [[$1]]"; HotInterwiki_Text["IntputOK"] = "Ок"; HotInterwiki_Text["IntputCancel"] = "Скасувати"; HotInterwiki_Text["InterwikiTemplate"] = "$1:$2"; HotInterwiki_Text["InterwikiError"] = "Неправильна інтервікі"; ////////////////////// // Парметри var HotInterwiki_Param = new Array(); HotInterwiki_Param["AutoSubmit"] = true; ////////////////////// // Інші змінні var HotInterwiki_Matrix = new Array(); HotInterwiki_Matrix['li'] = new Array(); HotInterwiki_Matrix['interwiki'] = new Array(); HotInterwiki_Matrix['form'] = new Array(); // *********************************************** // Запуск if(mw.config.get('wgNamespaceNumber')>-1&&document.URL.indexOf("printable=yes")==-1&&mw.config.get('wgAction')!="history"){ // Importation styles CSS importStylesheetURI('//fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Utilisateur:Dr Brains/HotInterwiki.css&action=raw&ctype=text/css'); // Lancement $(HotInterwiki_Init); } // *********************************************** // Ініціалізація function HotInterwiki_Init(){ if(typeof(HotInterwiki_LangCustom)=="function") HotInterwiki_LangCustom(); if(typeof(HotInterwiki_SiteCustom)=="function") HotInterwiki_SiteCustom(); if(typeof(HotInterwiki_UserCustom)=="function") HotInterwiki_UserCustom(); var PLang = document.getElementById('p-lang'); if(!PLang) PLang = HotInterwiki_CreatePLang(); if(!PLang) return; HotInterwiki_ModifyUl(PLang); HotInterwiki_AddIWLi(PLang); } // *********************************************** // Створення віконця «Інші мови» function HotInterwiki_CreatePLang(){ try{ var Target = document.getElementById('p-tb'); var TargetClassName = Target.className var TargetBodyClassName = Target.getElementsByTagName('div')[0].className; }catch(e){ return false; } var PLang = document.createElement('div'); PLang.id = "p-lang"; PLang.className = TargetClassName var H5Lang = document.createElement('h5'); H5Lang.appendChild(document.createTextNode(HotInterwiki_Text["Altre lingue"])); var BodyLang = document.createElement('div'); BodyLang.className = TargetBodyClassName; BodyLang.appendChild(document.createElement('ul')); PLang.appendChild(H5Lang); PLang.appendChild(BodyLang); Target.parentNode.appendChild(PLang); return PLang; } // *********************************************** // Link di rimozione o modifica d'un interwiki function HotInterwiki_ModifyUl(PLang){ var Ul = PLang.getElementsByTagName('ul')[0]; if(!Ul) return; var Lis = Ul.getElementsByTagName('li'); for(var a=0,l=Lis.length;a<l;a++){ var Li = Lis[a]; HotInterwiki_Matrix['li'][a] = Li; Li.id = "Interwiki_"+a; var Link = Li.getElementsByTagName('a')[0]; var LinkText = Link.title; var Lang = Li.className.split("interwiki-").join(""); HotInterwiki_Matrix['interwiki'][a] = Lang + ":" + LinkText; var SpanLinks = document.createElement('span'); var RemoveLink = document.createElement('a'); RemoveLink.href = "javascript:HotInterwiki_RemoveIW("+a+");"; RemoveLink.appendChild(document.createTextNode(HotInterwiki_Text["(-)"])); var ModifyLink = document.createElement('a'); ModifyLink.href = "javascript:HotInterwiki_CreateForm("+a+");"; ModifyLink.appendChild(document.createTextNode(HotInterwiki_Text["(±)"])); SpanLinks.appendChild(document.createTextNode(" ")); SpanLinks.appendChild(RemoveLink); SpanLinks.appendChild(document.createTextNode(" ")); SpanLinks.appendChild(ModifyLink); Li.appendChild(SpanLinks); } } // *********************************************** // Link di aggiunta d'un interwiki function HotInterwiki_AddIWLi(PLang){ var Ul = PLang.getElementsByTagName('ul')[0]; if(!Ul) return; var AddLi = document.createElement('li'); AddLi.id = "Interwiki_1000"; var AddLink = document.createElement('a'); AddLink.appendChild(document.createTextNode(HotInterwiki_Text["(+)"])); AddLink.href = "javascript:HotInterwiki_CreateForm(1000);"; AddLi.appendChild(AddLink); Ul.appendChild(AddLi); HotInterwiki_Matrix['li'][1000] = AddLi; HotInterwiki_Matrix['interwiki'][1000] = ""; } // *********************************************** // Rimozione d'un interwiki function HotInterwiki_RemoveIW(LiID){ var Li = document.getElementById("Interwiki_"+LiID); var Lang = Li.className.split("interwiki-").join(""); var Link = Li.getElementsByTagName('a')[0]; var Text = Link.title; var Interwiki = HotInterwiki_Text["InterwikiTemplate"].split('$1').join(Lang).split('$2').join(Text) var SurEtCertain = confirm(HotInterwiki_Text["ConfirmRemove"].split('$1').join(Interwiki)); if(SurEtCertain) HotInterwiki_Edit(Interwiki, false); } // *********************************************** // Creazione modulo di modifica per aggiungere interwiki function HotInterwiki_CreateForm(Index){ var Li = document.getElementById("Interwiki_"+Index); if(!Li) return; var Link = Li.getElementsByTagName('a')[0]; var Span = Li.getElementsByTagName('span')[0]; if(Link) Link.style.display = "none"; if(Span) Span.style.display = "none"; var Form = document.createElement('form'); Form.style.display = "inline"; Form.id = "InterwikiForm_"+Index; Form.method = "post" ; Form.onsubmit = function () { var FormIndex = HotInterwiki_getIndex(this); HotInterwiki_OK(FormIndex); return false; } ; var InputText = document.createElement('input'); InputText.type = "text"; InputText.value = HotInterwiki_Matrix['interwiki'][Index]; var InputOK = document.createElement('input'); InputOK.type = "button"; InputOK.id = "InterwikiOKInput_"+Index; InputOK.className = "InterwikiInput"; InputOK.value = HotInterwiki_Text["IntputOK"]; InputOK.onclick = function(){ var FormIndex = HotInterwiki_getIndex(this); HotInterwiki_OK(FormIndex); } InputOK.onselect = function(){ var FormIndex = HotInterwiki_getIndex(this); HotInterwiki_OK(FormIndex); } var InputCancel = document.createElement('input'); InputCancel.type = "button"; InputCancel.id = "InterwikiOKInput_"+Index; InputCancel.className = "InterwikiInput"; InputCancel.value = HotInterwiki_Text["IntputCancel"]; InputCancel.onclick = function(){ var FormIndex = HotInterwiki_getIndex(this); HotInterwiki_Cancel(FormIndex); } InputCancel.onselect = function(){ var FormIndex = HotInterwiki_getIndex(this); HotInterwiki_Cancel(FormIndex); } Form.appendChild(InputText); Form.appendChild(InputOK); Form.appendChild(InputCancel); Li.appendChild(Form); HotInterwiki_Matrix['form'][Index] = Form; } // *********************************************** // Convalida del modulo di modifica o aggiunta d'interwiki function HotInterwiki_OK(FormIndex){ var Li = HotInterwiki_Matrix['li'][FormIndex]; var Form = HotInterwiki_Matrix['form'][FormIndex]; var OldText = HotInterwiki_Matrix['interwiki'][FormIndex]; var NewText = Form.getElementsByTagName('input')[0].value; if(NewText == "") return; var IWRegExp = new RegExp('^([a-z][a-z].?(x?-[^\\]]+)?|simple|tokipona):([^\\]]*)$'); if(NewText.match(IWRegExp)==null){ alert(HotInterwiki_Text["InterwikiError"]); return; } var ConfirmText; if(OldText == ""){ ConfirmText = HotInterwiki_Text["ConfirmAdd"].split('$1').join(NewText); OldText = false; }else{ ConfirmText = HotInterwiki_Text["ConfirmModify"].split('$1').join(OldText).split('$2').join(NewText); } var SurEtCertain = confirm(ConfirmText); if(SurEtCertain) HotInterwiki_Edit(OldText, NewText); } // *********************************************** // Annullamento del modulo di modifica o aggiunta d'interwiki function HotInterwiki_Cancel(FormIndex){ var Li = HotInterwiki_Matrix['li'][FormIndex]; var Form = HotInterwiki_Matrix['form'][FormIndex]; Form.parentNode.removeChild(Form); var Link = Li.getElementsByTagName('a')[0]; var Span = Li.getElementsByTagName('span')[0]; if(Link) Link.style.display = ""; if(Span) Span.style.display = ""; } // *********************************************** // Inizializzazione versione function HotInterwiki_Edit(IWtoRemove, IwToAdd){ var URL = mw.config.get('wgServer') + mw.config.get('wgScript') + '?title=' + mw.config.get('wgPageName').replace(/&/g, "%26") + '&action=edit'; var NuovaQuery = sajax_init_object(); NuovaQuery.open("GET", URL, true); NuovaQuery.onreadystatechange = function() { if(NuovaQuery.readyState != 4) return; while(document.body.firstChild){document.body.removeChild(document.body.firstChild);} document.body.innerHTML = NuovaQuery.responseText; HotInterwiki_DoEdit(IWtoRemove, IwToAdd); } NuovaQuery.send(null); } // *********************************************** // Versione function HotInterwiki_DoEdit(IWtoRemove, IwToAdd){ var OldText = document.getElementById("wpTextbox1").value; var IWRegExp = new RegExp('^\\s*\\[\\[([a-z][a-z].?(x?-[^\\]]+)?|simple|tokipona):([^\\]]*)\\]\\]\\s*$'); var blankRegExp = new RegExp('^\\s*$'); var lines = OldText.split('\n'); var BeforeInterwikis = new Array(); var Interwikis = new Array(); var FoundInterwiki = false; for (var lineId = lines.length - 1; lineId >= 0; --lineId){ if (!IWRegExp.exec(lines[lineId]) && !blankRegExp.exec(lines[lineId])){ BeforeInterwikis = lines.slice(0, lineId + 1); Interwikis = lines.slice(lineId + 1); break; } } BeforeInterwikis = BeforeInterwikis.join('\n') + '\n'; Interwikis = Interwikis.join('\n'); var Summary = ""; if(IWtoRemove==false && IwToAdd!=false){ // ************ Add if(Interwikis!=""){ Interwikis = Interwikis.replace(/^\n/, ""); Interwikis = Interwikis.split('\n'); Interwikis.push("[["+IwToAdd+"]]"); Interwikis = Interwikis.sort(); Interwikis = "\n" + Interwikis.join('\n'); }else{ Interwikis = "\n[["+IwToAdd+"]]\n"; } Summary = HotInterwiki_Text["SummaryAdd"].split('$1').join(IwToAdd); }else if(IWtoRemove!=false && IwToAdd==false){ // ****** Remove Interwikis = Interwikis.split("[["+IWtoRemove+"]]\n").join(""); Summary = HotInterwiki_Text["SummaryRemove"].split('$1').join(IWtoRemove); }else if(IWtoRemove!=false && IwToAdd!=false){ // ****** Modify Interwikis = Interwikis.split("[["+IWtoRemove+"]]\n").join("[["+IwToAdd+"]]\n"); Interwikis = Interwikis.replace(/^\n/, ""); Interwikis = Interwikis.split('\n'); Interwikis = Interwikis.sort(); Interwikis = "\n" + Interwikis.join('\n'); Summary = HotInterwiki_Text["SummaryModify"].split('$1').join(IWtoRemove).split('$2').join(IwToAdd); } document.getElementById("wpTextbox1").value = BeforeInterwikis+Interwikis; document.getElementById("wpSummary").value = Summary; if(HotInterwiki_Param["AutoSubmit"]) document.editform.submit(); } // *********************************************** // Recupera il n° d'indice di un elemento function HotInterwiki_getIndex(Element){ return parseInt(Element.id.replace(/[^0-9]/g, "")); } //</nowiki></pre></source> 9n0u1vp71e990u1rk92mkla243gljzc 8 651 5226 2013-04-05T10:46:08Z RLuts 5 Створена сторінка: HotInterwiki: дозволяє швидко додати інтервікі-посилання, не використовуючи безпосереднє ре... 5226 wikitext text/x-wiki HotInterwiki: дозволяє швидко додати інтервікі-посилання, не використовуючи безпосереднє редагування c4bcj2jvkvwpal04k0e34nq8dtoujix 0 653 36195 33166 2024-11-07T12:37:29Z Атаман Павлюк 7244 Правопис назви виправив 36195 wikitext text/x-wiki {{geo|17.533333333333|106.15|zoom=13}} {{pagebanner}} {{parkbar | park=Фонгня Кебанг | parklocal=Vườn quốc gia Phong Nha-Kẻ Bàng | website = | image= | caption= | city=[[Хошимін]] | landscape=карстовий регіон | attraction = печери та гроти | fauna = | flora = }} [[Файл:ThienDuongCave3.jpg|200px|thumb|right|Тхієндионг, Фонгня Кебанг]] [[Файл:Vào động Phong Nha.jpg|200px|thumb|right| Фонгня, Фонгня Кебанг]] Фонгня Кебанг(в'єтнам. Vườn quốc gia Phong Nha-Kẻ Bàng) — національний парк, що занесений до Світової спадщини ЮНЕСКО. Розташований у північно-центральній частині [[В'єтнам]]у в провінції Куангбінь. Національний парк відомий як один з найбільших карстових регіонів, що містить сотні печер і гротів. Парк є найважливішим туристичним об'єктом провінції. == Зрозуміти == === Історія === === Ландшафт === На території Хонг-Нха-Ке-Бан знаходяться 300 печер і гротів загальною протяжністю 126 кілометрів. Також тут рошташована найдовша річка під землею світу. У квітні 2009 року, британські дослідники виявили тут найбільшу у світі печеру Тхієндионг. === Флора і фауна === У парку живе багато рідкісних видів рослин та тварин. === Клімат === == Як дістатись == === Літаком === Аеропорт «Донгхой» (в'єт. Sân bay Đồng Hới) — аеропорт, розташований за 6 км від міста [[Донгхой]] (провінція Куангбінь). Код IATA: VDH, код ICAO невідомий. За планом, повністю закінченим еаропорт буде в другій половині 2008 року. За планом на липень 2010, у аеропорті мали працювати наступні авалінії: * Vietnam Airlines ([[Ханой]], [[Хошимін]]) == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=В'єтнам|type=Національний парк}} ry3t1zuof0hfver6bcq9fygf3r0mico 0 656 37697 12733 2025-06-02T11:47:59Z Voitovychviktoria16 7479 як дістатись 37697 wikitext text/x-wiki {{geo|12.36465|-1.53386|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Уагаду́гу''' (Ouagadougou)&nbsp;— столиця [[Буркіна-Фасо]], розташоване в межиріччі Чорної і Білої Вольти. == Зрозуміти == Переважну більшість населення складають мосі (близько 60%). Також тут проживають племена само, гурунсі, лобі та інші. == Як дістатись == === Літаком === *{{listing|map = |type = do| name = Міжнародний аеропорт Уагадугу| alt = |address = 01 BP 1331, Ouagadougou, Kadiogo, Burkina Faso |directions =| phone = +226 30 78 48 |email = aeroport.ouaga@gmail.com |fax = |url = http://aeroportdeouaga.com/ |hours = |price = }} Аеропорт є головними воротами до країни та розміщений безпосередньо на південь від центру міста, відстань від аеропорту до Організації Об'єднаних Націй становить менше двох кілометрів. Малий за розмірами, а також як і більшість аеропортів Африки дезорганізований. Національний авіаперевізник [http://www.air-burkina.com/ Air Burkina] здійснює перельоти до більшості Західноафриканських столиць та [[Париж]]а, звідки [http://www.airfrance.com/indexCOM.html Air France] також пропонує щоденні рейси. *{{Go|name=Аеропорт Уагадугу-Донсін|alt=Ouagadougou-Donsin International Airport|address=JH53+2XC, Barbé, Буркіна-Фасо|lat=12.607554487685622|long=-1.4450987762795071|content=Аеропорт, що будується, розташований приблизно за 35 км на північ від Уагадугу , Буркіна-Фасо . Планується, що він замінить існуючий Міжнародний аеропорт Уагадугу імені Томаса Санкари|image=https://www.google.com/imgres?q=%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%20%D0%A3%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%B3%D1%83-%D0%94%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BD&imgurl=http%3A%2F%2Fnewsaero.info%2Fnews%2Fadmin%2Fassets%2Fimage%2Factualite%2Factualite8189.jpg&imgrefurl=https%3A%2F%2Fnewsaero.info%2Faeroport%2Fnew-ouagadougou-donsin-intl-airport-takes-shape-as-airfield-pavement-works-are-completed%3Ftrue%3D8189&docid=29EVXyjWwecmvM&tbnid=MHQRCtIu6dMbgM&vet=12ahUKEwjJ-JCs0NKNAxVj1QIHHUJ4DZQQM3oECBsQAA..i&w=2048&h=1365&hcb=2&ved=2ahUKEwjJ-JCs0NKNAxVj1QIHHUJ4DZQQM3oECBsQAA|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Ouagadougou-Donsin_Airport|wikidata=Q130215165}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === Багато автобусних перевізників обслуговують місто, але в Уагадугу відсутній центральний автовокзал. Кожен перевізник має своє власне депо. === Кораблем === == Транспорт == Містом можна пересуватися на таксі (традиційно пофарбованих у зелений колір). Ціна становить 200-400 франків КФА , після 22 годин ціна зростає, доходячи часом до 1000 франків. Велика кількість городян пересувається на мопедах та мотоциклах. Місто Уагадугу з'єднане залізницями з Кот-д'Івуаром та містом Кая на півночі країни. == Що відвідати == {{See|name=Собор Непорочного Зачаття Уагадугу|alt=Ouagadougou Cathedral|address=9F6F+Q5H, Av. de la Cathédrale, Saint Léon, Ouagadougou, Буркіна-Фасо|phone=+22671028868|lat=12.361907427739508|long=-1.5270385627903815|content=Собор Римсько-католицької архієпархії Уагадугу в Уагадугу , столиці Буркіна-Фасо. Він був збудований у 1930-х роках апостольським вікарієм Джоанні Тевену з Білих Отців , за часів Французької Західної Африки, і освячений 19 січня 1936 року після дворічного будівництва. За собором, біля автостоянки, знаходиться вівтар, присвячений Марії, Аве Марія, зі статуєю Діви Марії в різьбленій кам'яній арці.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrjZy0-6pDZUtsewPPvnFE9OA5CZektG2q_ivaHQKNkmG5FA0m1LZyxdAkl83EQpbFuhe-PtOjByB-0AVYwF9ZGkd9jcBx_7IPJgh1mgwb00yIwUM8eTSxgS4j3yfhM0bUVUi6RHQ=w408-h348-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Ouagadougou_Cathedral|wikidata=Q1736205}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=P'tit Paris Gounghin|address=Petit Paris, Ouagadougou, Буркіна-Фасо|phone=+22654161616|hours=06:30–22:30, п'ятниця-неділя 06:30–23:30|price=$$|lat=12.358317570275611|long=-1.5409037230330072|content=Ресторан. Великий вибір напоїв, є вегетаріанські страви, шведський стіл, доставка, обслуговування за кермом, їжа із собою|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipObv7_RAptXrTwxyxWOTuYrBfBffq9CKBlYwGDt=w426-h240-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Стадіон 4-го серпня|alt=Stade du 4 Août|address=9C9W+FJM, Goughin, Ouagadougou, Буркіна-Фасо|lat=12.368968552993563|long=-1.5535889130024667|content=Футбольний стадіон|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nr5eLJ88RKdVzP44B-eW-VTEcjn4f7pcpk8nBYrs57U_T8YW5FsEE1bN6UpOgvuLvm2aNmp7Cr9Cb6MwaeyAiT0rj7EjsLKNwCuvBmxTkK0LDgZ2x_eqrr9enEDAYG_QV4UCI4=w426-h240-k-no}} == Де зупинитись == === Дешево === {{Sleep|name=Sarada Lodge|address=12.3666017, -1.5429383, Ouagadougou, Буркіна-Фасо|phone=+22625488737|url=https://saradalodge.com/|checkin=14:00|checkout=12:00|lat=12.366616697628626|long=-1.5425832864441533|price=1800 грн за ніч|content=4-зірковий готель. Є ресторан, пральня, басейн, безкоштовний сніданок|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhHtsM_C8IRvceJ7vws0hALBKzxX9PEaEODsHwyqW_o3l7f13ayT-hYqnkJajwmA5fUB_D6094gR0Io69HiwgggYnc9Wf27ELatZGATEGPP-P4fwGI3gwLpwyMCH6iYOjFgAKrFROwZLQWMBoBYldvwWhkUbbCgpUBnQTGTpAFccundr-MuWk-N6=w408-h272-k-no}} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Респу́бліка Кот-д'Івуа́р — держава в західній Африці, що межує на півночі з Малі і Буркіна-Фасо, на сході з Ганою, на заході з Ліберією і Гвінеєю, на півдні омивається Гвінейською затокою Атлантичного океану. До 1986 року назва країни офіційно перекладалася на різні мови як Респу́бліка Бе́рег Слоно́вої Кі́стки{{footer|ispartof=Буркіна-Фасо|type=Місто}} 5b626azuocjrxn6tqnr6elndjje9aae 0 663 33924 33923 2022-12-16T17:34:45Z Trident of Neptun 6004 /* Чим зайнятись */ 33924 wikitext text/x-wiki {{geo|56|-109|zoom=6}} {{pagebanner }} {{Quickbar |image = Moraine Lake 17092005.jpg |flag = Flag of Canada.svg |location = LocationCanada.svg |capital = [[Оттава]] |government = Федерація з парламентською демократією і конституційною монархією |currency = Канадський долар |area = 9,976,140 км² |population = 33,647,989 (2009) |language = Англійська - 59.3% (офіційна), Французька - 23.2% (офіційна), інші 17.5% |religion = Католицтво - 43.6%, Протестантизм - 29.2%, Не сповідують жодної релігії - 16.5%, інші 10.7% |electricity = |callingcode = +1 |tld = .ca |timezone = від GMT −8 до GMT −3.5 }} '''Канада''' розташована в [[Північна Америка|Північній Америці]]. Канада - найбільша країна в Північній Америці і друга за площею в світі. Відома у всьому світі своїм величезним, незайманим ландшафтом, унікальною сумішшю культур і багатогранною історією, Канада є однією з найбагатших країн у світі і великим туристичним центром. Канада межує зі [[США|Сполученими Штатами Америки]] на півдні та північному-заході та має морські кордони з [[Франція|Францією]] (о-ви Сен-П'єр і Мікелон) і [[Гренландія|Гренландією]] (королівство [[Данія]]). == Зрозуміти == Канада є федерацією у складі десяти провінцій і трьох територій, за типом уряду — парламентською демократією і конституційною монархією, з королем Чарльзом III в якості глави держави. Сама країна — багатокультурна і багатомовна: на федеральному рівні визнано дві державні мови — [[Англійський розмовник|англійську]] та [[Французький розмовник|французьку]]. Будучи технологічно і промислово розвиненою країною, Канада має диверсифіковану економіку, яка у значній мірі базується на багатих природних ресурсах країни і на торгівлі, — у першу чергу зі Сполученими Штатами Америки, з якими Канада має давні і складні стосунки. Канада є членом Великої Вісімки, НАТО, Британської Співдружності, Франкофонії, і Організації Об'єднаних Націй. === Історія === Територію, на якій зараз розташована Канада, було заселено корінним населенням понад 25 тис. років тому. Починаючи з 15-го століття, британські та французькі експедиції спершу досліджували, а потім одночасно заселяли атлантичне узбережжя країни. Проте в 1763 році, після семи років війни, Франція позбулася майже усіх своїх володінь у Північній Америці, включаючи Канаду. У 1867 році, внаслідок об'єднання трьох Британських північноамериканських колоній, Канада сформувалася як федеральне утворення чотирьох провінцій у статусі британського домініону. Після цього настало територіальне розширення Канади, і отримання нею статусу автономії від [[Велика Британія|Об'єднаного Королівства]], зазначене у Вестмінстерському статуті у 1931 році, яка закріпилась Канадським актом 1982 року, котрим назавжди розірвано залишки правової залежності від Британського парламенту. === Часові зони === Канада, будучи континентальною країною, покрита від західного до східного узбережжя декількома часовими зонами. * GMT -8 '''Тихоокеанський час''' ([[Юкон]], [[Британська Колумбія]]) * GMT -7 '''Гірський час''' ([[Альберта]], [[Північно-західні території]], [[Нунавут]]) * GMT -6 '''Центральний час''' ([[Саскачеван]], [[Манітоба]], частина північно-західного [[Онтаріо]]) * GMT -5 '''Східний час''' ([[Онтаріо]], [[Квебек]]) * GMT -4 '''Атлантичний час''' ([[Нова Шотландія]], [[Нью-Брансвік]], [[Острів Принца Едуарда]], частина [[Лабрадор]]у і східного [[Квебек]]а) * GMT -3,5 '''Ньюфаундлендський час''' ([[Ньюфаундленд і Лабрадор]]) Перехід на літній час (стрілки годинника переводять на одну годину вперед) відбувається в більшості регіонів країни (за винятком провінції Саскачеван). Він триває від 2 години ранку другого тижня березня до 2 години ранку другої тижня листопада. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Canada regions map (uk).png | regionmaptext=Регіони Канади | regionmapsize=300px | region1name=[[Атлантичні провінції]] | region1color=#e56666 | region1items=[[Нью-Брансвік]], [[Ньюфаундленд і Лабрадор]], [[Нова Шотландія]], [[Острів Принца Едуарда]] | region1description=Приморські поселення і культура, маленькі риболовні села, різноманітність народних традицій | region3name=[[Квебек]] | region3color=#90cd9a | region3items= | region3description= Квебек примітний тим, що він є єдиною провінцією в Канаді з франкомовною більшістю. Спочатку регіон був заснований як частина Нової Франції, він має особливу франко-канадську культуру. Відомий великими культурними заходами і особливостями, такими як [[Квебек]]ський Зимовий Фестиваль, грандіозною монреальською класичною архітектурою і, звичайно, кленовим сиропом і путіном (картопля-фрі з сиром і соусом) - двома найбільш широко популярними типово канадськими харчовими продуктами. [[Монреаль]] є також другим за величиною франкомовним містом світу. | region4name=[[Онтаріо]] | region4color=#71bcd1 | region4items= | region4description=Найбільша провінція Канади за чисельністю населення. Вона має безліч цікавих місць, які варто побачити та багато можливостей цікаво провести час. Чудові виставки і музеї, театри, цікаві культурні події протягом круглого року. Грандіозний мегаполіс [[Торонто]], де щодня відбуваються культурні події як світового рівня, так і пов'язані з барвистими місцевими національними спільнотами; грандіозний [[Ніагарський водоспад]], невеликі чудово доглянуті містечка, гостинні винярні, чудово збережені природні об'єкти в численних національних, провінційних і місцевих парках, столиця [[Оттава]], узбережжя [[Великі озера|Великих озер]] - це далеко не все, де ви можете побувати в Онтаріо. Онтаріо щедро наповнена майже всім, що представляє Канаду як цікаву, дружню до людей, полікультурну, соціально орієнтовану та сучасну країну. | region6name=[[Прерії (Канада)|Прерії]] | region6color=#cbd37f | region6items=[[Альберта]], [[Манітоба]], [[Саскачеван]] | region6description=Цей регіон є дещо різноманітним при подорожі через нього - зі сходу він починається кам'янистою місцевістю, а на заході закінчується біля підніжжя Скелястих гір. Цей регіон також є одним з найбільшим темпом розвитку в Канаді. Добре відомими є гірські курорти Банф і Кенмор. Серед великих міст тут Вінніпег, Саскатун, Едмонтон, Калгарі. | region2name=[[Британська Колумбія]] | region2color=#d9a64b | region2items= | region2description=Британська Колумбія є одним з найкрасивіших регіонів у всій Канаді як для тих, хто шукає походи на природу, так і для тих, хто хоче вирушити у велике місто. [[Ванкувер]] - серце Британської Колумбії, портове та олімпійське місто з фантастичними природними об'єктами. Це, мабуть, одне з найбільш ліберальних і культурно різноманітних міст у [[Північна Америка|Північній Америці]], яке пропонує для мандрівників різноманітні заняття - від лижних захоплень до нудистських пляжів. Острів Ванкувер, який виходить до Тихого океану, багатий віковічними хвойними лісами, місцями для відпочинку на воді та серфінгу, вважається своєрідним канадським омріяним місцем для поселення в пенсійному віці. | region5name=[[Північні провінції Канади|Північ]] | region5color=#bd8ecd | region5items=[[Північно-Західні території]], [[Нунавут]], [[Юкон]] | region5description=Це один з найменш заселених і найбільш незайманих регіонів на Землі. Тут ви можете побачити справді недоторкану красу природи. Територія регіону переважно вкрита субарктичними і арктичними пустелями, горами, льодовиками і неймовірної краси озерами. }} == Міста == * [[Торонто]] * [[Монреаль]] * [[Ванкувер]] * [[Оттава]] * [[Калґарі]] * [[Едмонтон]] * [[Квебек (місто)|Квебек]] * [[Гамільтон (Канада)|Гамільтон]] * [[Вінніпег]] == Інші місця == * [[Ніагара-Фоллс (Канада)|Ніагара-Фоллс]] &mdash; масштабний комплекс із трьох водоспадів == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Канада має сучасну транспортну систему. Особливу роль у ній відіграють трансконтинентальні магістральні залізниці і шосе, що перетинають континент від Атлантичного до Тихого океану вздовж кордону з США, тому для країни характерна значна протяжність транспортних шляхів. Загалом же розвинуті всі види транспорту. Незважаючи на поступове зниження ролі залізничного транспорту, він як і раніше домінує у внутрішніх перевезеннях масових вантажів. Протяжність залізничних доріг Канади - 47 тис. км (5-е місце у світі). Автомобільний транспорт тримає першість за обсягами пасажирських перевезень на невеликі відстані. Велике значення у внутрішніх вантажоперевезеннях мають водні шляхи, перш за все Великі озера і річка Св. Лаврентія. Довжина внутрішніх водних шляхів - 636 км. Власний торговий флот Канади невеликий (184 судна)Найкрупніші морські порти - Монреаль, Ванкувер, Сет-Іль, Кіебек, Галіфакс. В останні десятиліття швидкими темпами розвивався автомобільний, трубопровідний і авіаційний транспорт. Останній займає перше місце за пасажирооборотом у перевезеннях на далекі відстані всередині країни і за її межі. На території Канади розташовано біля півтори тисячі аеропортів, з них третина мають тверде покриття злітних смуг; головні аеропорти країни - Монреаль, Торонто, Ванкувер. За протяжністю повітряних ліній Канада займає II-е місце в світі після США. Основноюй авіакомпанією країни вважається Air Canada == Мова == Державними мовами Канади є англійська та французька. Проте французька мова широко вживається лише в провінції Квебек. У всіх інших провінціях у побуті використовується англійська мова, і лише для держслужбовців знання французької обов'язкове. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Офіційною валютою Канади є канадський долар (CAD). Станом на серпень 2017 року за 1 USD давали приблизно 1,22 CAD. Будьте уважними, у Канаді більшість цін вказана без урахування податків, тому при оплаті товару вартість буде вищою, ніж зазначено на цінниках. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Північна Америка|type=Країна}} 1xybirhrs8qm1cwa0rf9xijn22f4vem 0 666 36611 28417 2025-03-07T16:06:16Z Assyrian Human 6497 /* Чим зайнятись */ 36611 wikitext text/x-wiki {{geo|14.681111|-17.441667|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Дакар''' — столиця і найбільше місто [[Сенегал]]у, знаходиться в [[Західна Африка|Західній Африці]]. Місто часто розглядається як культурний/комерційний центр франкомовної Західної Африки, а особливо — для мандрівників. Дакар має гарне повітряне сполучення з країнами Західної Європи та часто є відправною точкою для туристів в подорожі по франкомовній Західній Африці. Столична область міста є домом для приблизно 2,5 мільйона чоловік і знаходиться на кінці півострова ''Cap Verte'', який має вихід до Атлантичного Океану. Також Дакар є крайнім західним містом Африки. == Зрозуміти == '''Дака́р''' (фр. Ville de Dakar) — столиця [[Сенегал]]у, важливий транспортний і торгово-фінансовий центр Західної Африки, найбільший в країні промисловий й університетський центр. Це морський порт, розташований на крайній західній точці Африки — на Зеленому Мисі. Порт обладнаний сучасними завантажувальними кранами і вважається кращим у всій Західній Африці. Це обумовлено і його важливим стратегічним положенням — на шляху між Європою і Південною Африкою, Європою і Південною Америкою. Також місто є найбільшим авто- і залізничним вузлом Сенегалу. Сенегальці дуже пишаються своєю репутацією «teranga», що означає — «гостинні». Місцеві жителі дуже доброзичливі і ввічливі, але, як це буває і скрізь, слід остерігатися шахраїв і кишенькових злодіїв. Рівень дрібних злочинів тут відносно високий, отже потрібно бути обережним. Дакар перетворився в найважливіший рибний порт і центр з переробки риби (головним чином тунця). Тут також розміщаються текстильні і харчові підприємства (броварні, пекарні, цукроварні, виробництво арахісової олії), суднобудівні, миловарні, автоскладальні підприємства. Є міжнародний аеропорт. === Історія === Місто було засновано в 1857 році як французький форт, а з 1904 по 1960 рік Дакар був адміністративним центром Французької Західної Африки. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == '''Ралі Дакар''' — щорічний марафонський трансконтинентальний ралі по бездоріжжю. Проводиться з 1978 року. == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сенегал|type=Місто}} 6gxaztwc3bvhjabpxz7ujt4t9or9xfs 10 667 5331 2013-04-06T20:13:38Z Voll 30 попробуємо зв'язати маршрути і путівники 5331 wikitext text/x-wiki {{#related:{{{1}}}}} np3fqfi4jinsyqmowurri4zn2b4dfuz 4 668 21056 8480 2018-03-01T08:58:04Z Олександрівка 3603 /* Україна */ Додана інформація про дзвіницю в Черкасах. 21056 wikitext text/x-wiki Вікіпроект '''''Цікавинки''''' створений для координації зусиль по створенню на головній сторінці інформації по цікавим фактам в статтях Вікімандрів == Австралія і Океанія == # [[Національний парк Какаду]] є найбільшим національним парком [[Австралія|Австралії]] і включає місцевість із найбільшою концентрацією наскельних малюнків світу. == Азія == # У пустелі Руб-ель-Халі ([[Саудівська Аравія]]) підлітки катаються на сноуборді, лижах та санчатах прямо на піску. Сніг тут випадає настільки рідко (приблизно раз у 30-40 років), що замість снігових масивів для спусків почали використовуватись дюни, при чому вважається, що катання у пустелі є набагато безпечнішим, ніж катання у горах. == Антарктида == # Каплиця Св. рівноапостольного князя Володимира, збудована і освячена у 2011 році, яка знаходиться на українській [[Антарктичний Півострів|антарктичній станції]] "Академік Венадський" є найпівденнішою культовою спорудою православної церкви у світі. # Наслідком глобального потепління є поступове формування на [[Антарктичний півострів|Антарктичному півострові]] тундри; деякі вчені припускають, що вже за 100 років тут з'являться перші дерева. # У [[Антарктида|Антарктиди]] є офіційно затверджений національний Інтернет-домен верхнього рівня - '''.aq''', його може отримати будь-яка особа, що побувала на континенті чи має відношення до антарктичних досліджень, строком на два роки з можливим подальшим продовженням. Також Антарктида має власний телефонний код. == Африка == # Співаючі дюни Террас Бей - пам'ятка природи, що знаходиться на [[Берег скелетів (національний парк)|Березі Скелетів]] у [[Намібія|Намібіїї]], їхня особливість у тому, що завдяки специфічним властивостям піска вони видають гуркіт, схожий на звук двигуна літака, який можна почути у радіусі кількох кілометрів навколо. # Сучасний [[Бенін]], нащадок древнього королівства Дагомея, є батьківщиною відомого релігійного вірування вуду. На сьогоднішній день у світі налічується більше 50 мільйонів послідовників цієї релігії, з яких тільки близько 3,5% проживають у самому Беніні. # У Африці знаходиться найстаріша в світі пустеля - [[Наміб]], пустельні та напівпустельні умови панують тут безперервно протягом 55-80 мільйонів років; це означає, що Наміб, можливо, існувала ще за часів динозаврів. У наш час на території пустелі знаходяться два національних парки [[Пустеля Наміб (національний парк)|"Пустеля Наміб"]] та [[Берег скелетів (національний парк)|"Берег Скелетів"]]. == Європа == # [[Бельгія]] є батьківщиною більше ніж 800 сортів пива. # Наразі найбільшою статтею німецьких вікімандрів є стаття про [[Амстердам]]. Німці люблять це місто не тільки за його зовнішню красу, а і за вулиці червоних ліхтарів та вільний продаж маріхуани. == Північна Америка == # == Південна Америка == # == Україна == # В [[Україна|Україні]] знаходяться другий за розміром піщаний масив у [[Європа|Європі]] - Олешківські піски [[Херсонська область|Херсонської області]]. # Дзвіниця Києво-Печерської Лаври має висоту близько 97 метрів, є третьою найбільшою православною дзвіницею світу. # У Черкасах у Соборному сквері будується дзвіниця, яка матиме висоту 136 метрів. i2kx7fzm2a4hlt0f463z6fsra0gzbm3 0 670 37371 37370 2025-05-13T16:52:00Z IlonaTsiupka2304 7527 /* Де зупинитись */ 37371 wikitext text/x-wiki {{geo|39.913889|116.391667|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Beijing montage.png|thumb|340px|Вгорі: Брама небесного спокою; середина, зліва-направо: Пекінський центральний діловий район, Храм Неба; внизу: Пекінський національний стадіон]] '''Пекін''', ({{lang-en|Beijing}}), (北京 ''Běijīng'')&nbsp;— столиця найбільшої за чисельністю населення держави в світі, [[Китай|Китайської народної республіки]], а також&nbsp;— друге за величиною місто Китаю після [[Шанхай|Шанхаю]]. Пекін також був столицею імперій династій Мін та Цін аж до утворення республіки у 1911 році. Пекін є політичним, освітнім, і культурним центром держави з багатством на історичні пам'ятки, визначні місця та важливі державні і культурні установи містом. Пекін був господарем літніх Олімпійських ігор у 2008 році. == Зрозуміти == === Планування міста === Місто відзначається рівнинним рельєфом і правильним, нехаотичним плануванням. Ви можете віднайти тільки три пагорби у міській зоні, які розташовані у Парку Джіншань, що на північ від Забороненого Міста, та які можуть слугувати для орієнтування на місцевості. Подібно до прямокутної конфігурації Забороненого Міста, «концентрично» до нього розташовані п'ять «кільцевих доріг», що мають форму практично правильних квадратів, які оточують центр, середню частину міста і фактично охоплюють всю столицю, проходячи через її приміські смуги та міста-супутники. Нумерація цих кілець починається із другого (найближчого до центру міста) і закінчується шостим. Основні вулиці міста зорієнтовані майже правильно із сходу на захід та із півночі на південь, що дозволяє туристам легко орієнтуватися у місті. Центром міста є площа Тяньаньмень, через яку із сходу на захід проходить центральна столична вулиця Чан'аньцзе, що є найбільшою транспортною артерією міста. Також орієнтирами для заблукалих туристів можуть слугувати річки Юндінхе та Чаобайхе, які в Пекіні є найбільшими, і які протікають із півночі на південь та які знають усі жителі Пекіна. У міській зоні ви можете знайти і багато каналів, які в паркових зонах слугують чудовими місцями для відпочинку не тільки місцевих жителів, а і натомлених туристів. === Райони === [[Файл:BeijingInnerDistricts.png|thumb|340px|Внутрішні райони Пекіну]] Пекін загалом має 14 районів і 2 округи. У 2010 році район Сюаньу було об'єднано із районом Січен, а район Чунвень було об'єднано із районом Дунчен. Вікімандри подають поділ Пекіну на райони станом до 2010 року. Жителі столиці довго звикають до нововведень, а тому добре пам'ятають старі звичні назви і допоможуть вам зорієнтуватися на місцевості. ==== Центральні райони ==== {{Regionlist| regionmap= | regionmapsize= | regionmaptext= | region1name=[[Пекін/Січен|район Січен]] (西城区; ''Xīchéngqū'') | region1color=#6973cb | region1items= | region1description=Охоплює північно-західну частину центральної частини міста, саме - від другого кільця на заході і до третього на півночі. У районі розташовані: Беіхай Парк, район Хоухай, Пекінський зоопарк та Національний концертний зал. | region2name=[[Пекін/Дунчен|район Дунчен]] (东城区; ''Dōngchéngqū'') | region2color=#4ed084 | region2items= | region2description=Район включає північно-східну територію центральної частини міста і простягається приблизно від від другого кільця на сході і до третього кільця на північ. У районі розташовані: [[Заборонене Місто]], площа Тяньаньмень та центральний пекінський вокзал. | region3name=[[Пекін/Сюаньу|район Сюаньу]] (宣武区; ''Xuānwǔqū'') | region3color=#b455a8 | region3items= | region3description=Включає південно-західну територію центральної частини міста. | region4name=[[Пеккін/Чунвень|район Чунвень]] (崇文区; ''Chóngwénqū'') | region4color=#db813a | region4items= | region4description=Район представляє з себе південно-східну територію центральної частини міста, а саме - від другого кільця на півдні і вгору та на схід від нього. У районі розташований Храм Неба. | }} Наступні чотири райони також справедливо вважаються центром міста. Їх раніше часто називали внутрішніми приміськими зонами центральної частини столиці. Тут ви знайдете деякі із західних пагорбів Пекіна, а також тут розташовані університети, олімпійські об'єкти, ділова частина міста, посольства, розважальні заклади і, як бари і ресторани, так і визначні архітектурні та художні місця. Це такі райони: {{Regionlist| region1name=[[Пекін/Шицзіншань|район Шицзіншань]] (石景山区; ''Shíjǐngshānqū'') | region1color=#c1e25c | region1items= | region1description=Включає територію на захід від центральної частини міста. У районі знаходяться деякі із західних пагорбів Пекіна | region2name=[[Пекін/Хайдянь|район Хайдянь]] (海淀区; ''Hǎidiànqū'') | region2color=#f6b00d | region2items= | region2description=включає північно-західну територію основної частини міста. Приблизно половина району Хайдяню розбудована за високотехнологічними промисловими технологіями Чжунгуаньцунь і є діловою частиною Пекіна. Також на його території розташована найбільша кількість пекінських університетів. У районі розташований Літній Палац. | region3name=[[Пекін/Чаоян|район Чаоян]] (朝阳区; ''Cháoyángqū'') | region3color=#f6be7e | region3items= | region3description=Включає великі території на сході (які простягаються і на північ, і на південь) від центральної частини міста, простягаючись від другого кільця аж на схід за межі п'ятого кільця. У районі знаходяться банки, посольства, Національний стадіон (включаючи і інші олімпійські споруди), Робітничий Стадіон, Парк Чаоян та Жітань Парк. | region4name=[[Пекін/Фентай|район Фентай]] (丰台区; ''Fēngtáiqū'') | region4color=#c9bd79 | region4items= | region4description=Включає в себе території на півдні і заході Пекіна. У районі знаходиться Західний залізничний вокзал. | }} ==== Передмістя ==== ==== Ментальність і люди ==== ==== Історія ==== ==== Культура ==== ==== Мовні проблеми та складнощі перекладу ==== ===Клімат=== == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Аеропорт Пекін-Дасин|address=GC56+W6C, Daxing District, Beijing, Китай|url=https://daxing-pkx-airport.com/|lat=39.51079275547093|long=116.41059163980759|content=Міжнародний аеропорт в столиці Китаю, пекінському районі Дасин, біля межі з районом Гуан'ян міського округу Ланфан провінції Хебей; за 46 км від центру Пекіна, площі Тяньаньмень. Відкритий 25 вересня 2019 року.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:China_Eastern_Airlines_check-in_counters_G_at_ZBAD_(20190823144421).jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BD-%D0%94%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BD|wikidata=Q1139574}} === Потягом === {{Listing|type=go|lat=35.529|long=118.804|name=Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця|alt=京沪高速铁路|directions=Лінія пов'язує дві головні економічні зони Китайської Народної Республіки: Бохайвань і дельту Янцзи|wikipedia=Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця|description=У години-пік відправлення поїздів відбуватиметься кожні три хвилини. Економічна швидкість поїздів на лінії - 350 км/год, максимальна швидкість - 380 км/год. Середня швидкість між Пекіном і Шанхаєм - 330 км/год. На лінії використовують потяги серії CRH-380A, потяги складаються з 16 вагонів. Потужність кожного складу - 16 МВт, максимальна місткість кожного складу - 1050 пасажирів, тобто споживана енергія в розрахунку на одного пасажира в середньому менше 80 кіловат-годину.}} === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=39.902|long=116.421|name=Пекін-Центральний|alt=北京站|address=Вокзал розташований в центрі міста поруч з проспектом Цзяньгомень, в межах другої кільцевої автодороги. Потяги проходять через колишні міські ворота в Дунбяньмень.|directions=Одна з трьох основних залізничних станцій Пекіна [1].|url=bjrailwaystation.com.cn|wikipedia=Пекін-Центральний|description=З Пекінського вокзалу зазвичай вирушають потяги в Маньчжурію, Шаньдун, східне узбережжя Китаю і Внутрішню Монголію, а також міжнародні поїзди в КНДР і Монголію. Через вокзал проходить 2 лінія Пекінського метрополітену, а також численні автобусні та тролейбусні лінії.}} {{Go|name=Пекінський метрополітен|address=Dongzhimen, Dongcheng, Beijing, Китай, 100007|lat=39.94610149447823|long=116.43627409598307|content=Cистема ліній метро в місті Пекін, КНР. В системі використовується стандартна ширина колії. Планування будівництва метрополітену в столиці КНР почалося в середині 1950-х. Станції метро позначаються написом 地铁 (Ді Ті) синього кольору, і навіть квадратним стовпом з літерою «D».|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:01_111_and_01_031_at_Yangzha_Middle_School_(20211027075355).jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD|wikidata=Q235319}} == Що відвідати == {{See|name=Національний музей Китаю|alt=Чжунго гоцзя боугуань|address=16 E Chang'an St, 前门 Dongcheng, Китай, 100051|phone=+861065116400|url=http://www.chnmuseum.cn/|hours=вівторок–неділя з 09:00 до 17:00.|price=Вхід до музею вільний|lat=39.9052590748759|long=116.4015399805061|content=Hайбільший музей країни (70 000 м²) і найвідвідуваніший музей у світі. Розташований в східній частині площі Тяньаньмень в Пекіні, знаходиться у відомстві міністерства культури КНР і має на меті збереження та популяризацію китайського мистецтва та історії.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E|wikidata=Q1074318|image=https://tripmydream.cc/travelhub/travel/block_gallery/91/814/default_91814.jpg?}} {{See|name=Великий китайський мур|address=Китай|lat=40.416|long=116.083|content=Низка кам'яних та земляних укріплень у північній частині Китаю, збудованих з метою захисту північних кордонів Китайської імперії від вторгнень різних кочових племен.|wikipedia=Великий китайський мур|image=20090529 Great Wall Simatai 8327.jpg|wikidata=Q12501|description=Великий китайський мур простягається від Шаньхайгуань на сході до Лобнор на заході по дузі, що приблизно розмежовує південні околиці Внутрішньої Монголії. Археологічне дослідження 2008 року дійшло висновку, що Великий мур, побудований в епоху династії Мін (1368—1644)|alt=长城}} {{See|name=Храм Неба|address=1 Tiantan E Rd, Dongcheng, Китай, 100061|phone=+86 10 6702 8866|hours=06:00-20:00|price=Вартість квитка: 15 юанів, пільговий квиток: 7,5 юанів|lat=39.8822|long=116.4066|image=Файл:Temple of Heaven 20160323 01.jpg|wikipedia=Храм Неба|wikidata=Q125445|content=Храмово-монастирський комплекс у центральному Пекіні. Занесений ЮНЕСКО в список всесвітньої спадщини людства. Площа комплексу становить 267 га. Храм є одним із символів міста.}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === {{Eat|name=Wangfujing|address=WangFuJing DaJie 45Hao FuHao BinGuan ZongDian, Пекін Китай|hours=11:00–22:00|price=10-50 CNY|content=тут туристів-екстремалів чекають смажені скорпіони, таргани та саранча}} === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=The View 3912|address=88 Jianguo Rd, Dawang Road, Chaoyang, Beijing, Китай, 100022|url=https://www.thebeijinger.com/directory/view-3912|price=$$$$|lat=39.908163499484154|long=116.474877995849|content=Французька та азійська кухня, ресторан з видом на місто|image=https://www.google.com/maps/place/The+View+3912/@39.9080731,116.474878,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipMYC8H9nSGf0vMHYt4ySFecGr_X2kU1KgJdrg!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipMYC8H9nSGf0vMHYt4ySFecGr_X2kU1KgJdrg%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m7!3m6!1s0x35f1adacfa524841:0xe0235a8e9ab669a0!8m2!3d39.908073!4d116.474878!10e5!16s%2Fg%2F11b6vyj8sf?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} == Де розважитись == {{Do|name=Літній палац в Пекіні|alt=Парк Іхеюань|address=19 Xinjiangongmen Rd, Haidian District, Китай, 100091|phone=+861062881144|url=http://www.summerpalace-china.com/|hours=з 1 квітня по 31 жовтня — 06:30-18:00 (паркова зона навколо озера відкрита до 22:00). З 1 листопада по 31 березня — 07:00-17:00 (паркова зона навколо озера відкрита до 21:00). Пам'ятки відкриті з 1 квітня по 31 жовтня — 08:30-17:00; з 1 листопада по 31 березня — 09:00-16:00.|price=Квиток коштує 60 юанів (парк + вхід до споруди), вхідний квиток в парк Іхеюань — 30 юанів.|lat=40.00009733416015|long=116.27539622283977|content=Літня резиденція імператорів династії Цін на околиці Пекіна. Парк з понад 3000 будівлями занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. На захід до 1860 року знаходились великі Імператорські сади.|image=https://tripmydream.cc/travelhub/travel/block_gallery/91/808/default_91808.jpg?|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86_(%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BD)|wikidata=Q4132|counter=}} {{Listing|type=see|lat=25.041|long=121.506|name=Червоний театр|alt=紅樓劇場|address=44 Xingfu Ave, Dongcheng, Beijing, Китай, 100062|directions=Червоний театр розташований за 1000 метрів від станції Tiantandongmen на лінії метро 5, яка знаходиться поруч зі східним входом у Храм Неба.|url=https://redtheatrekungfushow.com|phone=18612359093|hours=5:15PM 7:30PM|description=Візитівкою китайської столиці вважається кунг-фу-шоу, або шоу шаоліньських ченців, які проводяться у театрі, квитки краще забронювати заздалегідь на офіційному сайті шоу — заощадите до 30%|price=17€-80€}} == Де зупинитись == === Дешево === {{Sleep|name=Mercure Wanshang Beijing|address=1 Yinhe Street, Shijingshan District 100043|phone=+861068681199|email=rsvn@mercure-wanshang-beijing.com|checkin=14:00|checkout=12:00|price=Стандартний номер: від $43 до $58 Номер з ліжком King: від $56 до $68 Делюкс номер: від $76 до $84|lat=39.90572|long=116.21928|content=Готель розташований у західній частині Пекіна, на проспекті Чанаань, всього в 50 км від міжнародного аеропорту, в 30 хвилинах їзди від Західного вокзалу, в 5 хвилинах ходьби від станції метро і в 30 хвилинах від ділового центру міста.}} {{Sleep|name=Happy Dragon Alley Hotel|address=No.78 Dongsi Jiutiao, Dongcheng, 100007 Пекін, Китай|phone=+86-13051715632|url=http://www.happydragonalleyhotel.com|checkin=З 14:00|checkout=до 12:00|price=50€–150€|content=Готель Happy Dragon Alley ідеально розташований у самому центрі Пекіна, за 3 хвилини ходьби від станції метро Zhangzizhong Road (лінія 5). Розміщений в історичному пекінському хутоні.}} === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Grand Hyatt Beijing|address=1 E Chang'an St, Dongcheng, Китай, 100006|phone=+861085181234|url=https://www.hyatt.com/zh-CN/hotel/china/grand-hyatt-beijing/beigh|checkin=15:00|checkout=12:00|price=Від 10 000 грн за ніч|lat=39.90986780839244|long=116.41456391119209|content=Це 518-кімнатний готель Розкішний готель у Пекіні, Китай , яким керує Hyatt Hotels Corporation, який відкрився в жовтні 2001 року. Він розташований на перехресті проспекту Чан'ань і Ванфуцзін і є частиною Oriental Plaza, найбільшого комерційного комплексу Китаю, власником якого є Лі Ка-Шин. Загалом існує сім закладів харчування та напоїв, у тому числі «Зроблено в Китаї», «Noble Court», «Grand Cafe», «Da Giorgio» та «Redmoon». Спочатку планувалося відкрити готель у серпні 2001 року під управлінням Li's Harbour Plaza Hotel , але бажання більш «міжнародного» менеджера призвело до того, що Hyatt отримав права на управління готелем від інвесторів. Він був добре прийнятий після відкриття, вигравши 30 нагород протягом наступних п'яти років.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNjQfhVw6fspPGEMY88CfwMLUYxsML6MRCKn4TG=w408-h306-k-no|wikidata=Q1812590|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Grand_Hyatt_Beijing}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Міжнародний телефонний код +86. Інтернет-домен країни .cn. Доступ населення до Інтернет-ресурсів перебуває під жорстким контролем держави. == Куди далі == {{Listing|type=go|name=Токіо|alt=東京都|address=Столиця Японії, столична префектура в Японії, в регіоні Канто. Розташована в східній частині острова Хонсю, на узбережжі Токійської затоки Тихого океану.|directions=Адміністративний центр префектури — двадцять три особливі райони Токіо. Межує з префектурами Канаґава, Яманасі, Сайтама та Тіба. Заснована 1868 року на основі провінції Мусаші з центром у місті Едо — резиденції шьоґунів Токуґава у XVI — XIX століттях.|url=https://www.metro.tokyo.lg.jp|wikipedia=Токіо|phone=13000-1|description=На території районів Токіо розташовані основні державні установи: Резиденція Імператора Японії, будівлі Парламенту, Кабінету міністрів, Верховного Суду Японі. Токіо вважається одним з найбільших світових політико-економічних і науково-культурних центрів світу нарівні з Нью-Йорком, Лондоном і Парижем.}} {{Go|name=Сеул (Південна Корея)|directions=на південний схід від Пекіну|lat=37.583325314191825|long=126.98565757609856|content=Найбільше місто і столиця Республіки Корея, місто з особливим статусом. Розташоване на річці Хан на північному заході країни, приблизно за 50 кілометрів від кордону держави з КНДР.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Seoul_at_night_(cropped).jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%83%D0%BB|wikidata=Q8684}}{{footer|ispartof=Китай|type=Місто}} oeck8tlsd4oprl7tmes2s4l7uf6q3l3 0 672 37468 36590 2025-05-19T17:51:43Z Assyrian Human 6497 37468 wikitext text/x-wiki {{geo|32|35|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Dome of the Rock and Wailing wall by Peter Mulligan.jpg |flag = Flag of Israel.svg |location = Israel in its region (pre 1967 territory).svg |capital = [[Єрусалим]] |government = Республіка |currency = новий шекель (ILS) (ש"ח) |area = 27 800 |population = 8.002.200 |language = [[Розмовник на івриті|іврит]], арабська, російська |religion = юдаїзм, християнство, іслам |electricity = 220 V/ 50 Hz |callingcode = +972 |tld = .il |timezone = UTC +2 }} '''Ізра́їль''' (івр. יִשְׂרָאֵל‎, араб. إِسْرَائِيل‎), офіційна назва — '''Держа́ва Ізра́їль''' (івр. מְדִינַת יִשְׂרָאֵל‎ ''Медіна́т Їсраéль'', араб. دَوْلَة إِسْرَائِيل‎ ''Да́улят Ісра'іль'') — держава в західній Азії, на південно-східному березі Середземного моря та північному березі Червоного моря. == Зрозуміти == Ізраїль межує з [[Ліван|Ліваном]] на півночі, [[Сирія|Сирією]] та [[Йорданія|Йорданією]] на сході, [[Єгипет|Єгиптом]] на півдні та Палестинськими територіями на сході та південному заході.Територія Ізраїлю вузька і витягнута в довжину, її довжина становить близько 470 км. Включає в себе гори, долини, пустелі та прибережні рівнини. Населення Ізраїлю становить близько 9,3 мільйона людей, 75% населення - євреї, 20% - араби. Країна пережила стрімке зростання населення з моменту заснування в 1948 році, в основному за рахунок імміграції. Ізраїль - це молоде суспільство з динамічною віковою структурою. Більшість населення проживає в містах, але існують також сільськогосподарські кооперативи (кіббуци та мошави). === Клімат === Ізраїль має субтропічний середземноморський клімат, який характеризується спекотним, сухим літом та м'якою, дощовою зимою. === Історія === Земля Ізраїлю - історична батьківщина єврейського народу. Стародавнє царство Ізраїлю було засновано близько 1000 року до н.е.. Царство розпалося на Ізраїльське та Юдейське царства, які згодом були завойовані асирійцями та вавилонянами. Після вавилонського полону євреї повернулися на свою землю. Римська імперія завоювала регіон у 1 столітті н.е.. Іудаїзм був заборонений римлянами, що призвело до повстань і розсіювання євреїв (купа діаспор євреїв по всьому світі). Візантійська імперія успадкувала регіон після падіння Риму. Арабські завоювання 7 століття н.е. призвели до домінування ісламу. Євреї, християни та мусульмани жили разом протягом століть. Османська імперія правила регіоном з 16 століття до Першої світової війни. Цей період характеризувався дискримінацією євреїв. 19 століття стало свідком зародження сіонізму, руху за відновлення єврейської держави на історичній батьківщині. Імміграція євреїв до Палестини зросла на початку 20 століття. Після Першої світової війни Велика Британія отримала мандат на управління Палестиною. Нацистський геноцид євреїв під час Другої світової війни зміцнив прагнення до створення єврейської держави. У 1948 році було проголошено про незалежність Ізраїлю, і майже відразу після цього арабські сусідні країни напали на Ізраїль, що призвело до війни за незалежність, яку Ізраїль виграв. Ізраїль - це демократична країна з розвиненою економікою, проте, країна стикається з численними викликами, включаючи ізраїльсько-палестинський конфлікт. == Регіони == Ізраїль поділяється на 7 адміністративних округів: # Єрусалимський округ (Єрушала́їм) # Тель-Авівський округ (Тель-Авів) # Південний округ (Даро́м) # Північний округ (Цафо́н) # Центральний округ (Мерка́з) # Хайфський округ (Хейфа́) # Юдея і Самарія (Єхуда́ веШомро́н) == Міста == * {{Marker|name=[[Єрусалим]]|type=city|lat=31.778|long=35.225|zoom=12|wikidata=Q1218}} — стародавнє близькосхідне місто, центр трьох релігій — юдаїзму, християнства й ісламу. Ізраїль та Палестинська автономія офіційно вважають Єрусалим своєю столицею й не визнають таке право за іншою стороною. * [[Акко]] * [[Беер-Шева]] * [[Ейлат]] * [[Хайфа]] * [[Назарет]] * [[Тель-Авів]] * [[Тверія]] * [[Цфат]] (Сафед) == Інші місця == == Як дістатись == Українцям не потрібна віза для в'їзду до Ізраїлю , українці можуть перебувати в Ізраїлі 90 днів в одному півріччі без віз. З 4 липня 2022 року діють нові правила безвізового в'їзду до Ізраїлю для українців. === Літаком === Найпростіший спосіб дістатися до Ізраїлю з України - це літак. На жаль, наразі прямих рейсів з України до Ізраїлю немає. Головними повітряними воротами країни є Міжнародний аеропорт імені Бен-Гуріона. Також популярний аеропорт у Ейлаті. === Автомобілем === Такий маршрут може займати близько 2-3 днів так як вам прийдеться перетнути чимало країн. === Автобусом === Існують автобусні маршрути з України до Ізраїлю, але вони також довгі й незручні. == Транспорт == Ізраїль має добре розвинену мережу громадського транспорту, яка включає автобуси, поїзди, метро, ​​трамваї. Існує кілька автобусних компаній, які пропонують рейси, включаючи Egged, Dan і Metropole. === Залізниці === Ізраїльська залізнична компанія (Israel Railways) є національним перевізником залізничного транспорту. Метро має дві лінії, які охоплюють центр міста, а також передмістя. Якщо ви плануєте залишатись в країні місяць або довше, варто одразу придбати '''Рав Кав (Rav Kav):''' це електронний проїзний, який можна використовувати для оплати проїзду в автобусах по всій країні. Рав Кав можна купити в автоматах з продажу квитків на автобусних зупинках, на залізничних вокзалах, а також в деяких магазинах. Із собою мати потрібно паспорт. == Мова == === Офіційні мови: === * '''Іврит:''' Це основна мова Ізраїлю, яка використовується в уряді, освіті та ЗМІ. * '''Арабська:''' Ця мова використовується арабською меншістю Ізраїлю і є офіційною мовою разом з івритом. === Поширені мови: === * '''Англійська:''' Ця мова широко поширена в Ізраїлі, особливо серед молоді та в сфері бізнесу. * '''Російська:''' Ця мова використовується великою російськомовною іммігрантською спільнотою в Ізраїлі. * '''Інші мови:''' В Ізраїлі також поширені французька, амхарська (ефіопська), іспанська, румунська, польська, ідиш, ладіно, угорська та інші мови, якими розмовляють іммігранти з різних країн світу. == Що відвідати == === Природні дестинації === * {{See|name=Мертве Море|lat=31.333333|long=35.5|wikipedia=Мертве море|wikidata=Q23883|content=Найнижча точка на Землі, Мертве море відоме своїми солоними водами, які вважаються корисними для шкіри.}} * {{See|name=Пустеля Негев|lat=31°00′00|long=35°00′00|wikipedia=Негев|wikidata=Q162843|content=Пустеля на Близькому Сході, займає близько 60 % його тереторії.}} === Культурні дестинації === ==== Старе місто Єрусаліму==== У Старому місті Єрусаліму розташовуються ряд святих місць для християн, мусульман та юдеїв: Храм Гробу Господнього, Храмова гора, Стіна Плачу, Купол Скелі та мечеть Аль-Акса. До Старого міста також справедливо відносять і Гору Сіон з Храмом Успіння Пресвятої Богородиці. * {{See|name=Стіна Плачу|lat=31.776481|long=35.233667|content=Рештки муру Другого Храму в Єрусалимі. Більша частина стіни прихована у Тунелі Стіни плачу. Храм був найсвятішою будівлею для юдаїзму.|wikipedia=Стіна плачу|wikidata=Q134821}} * {{See|name=Храм Гробу Господнього|lat=31,778444|long=35,22975|content=Головний храм християнського світу та церква, що розташований(а) в Старому місті в Єрусалимі, столиці Ізраїлю та центрі Святої Землі. Вважається священним місцем всіма християнами.|wikipedia=Храм Гробу Господнього|wikidata=Q187702}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Офіційною валютою Ізраїлю є '''новий ізраїльський шекель (ILS)'''. == Регіональна кухня == Найвідоміші страви ізраїльської кухні: '''Хумус:''' Пюре з нуту з тахіні, лимонним соком, часником та оливковою олією. Хумус зазвичай подають з пітою, свіжими овочами та оливками. '''Фалафель:''' Фруктові кульки з нуту або бобів з травами та спеціями, які смажать у фритюрі. Фалафель зазвичай подають у піті з хумусом, тахіні, салатом і овочами. '''Шакшука:''' Яйця, тушковані з помідорами, перцем, цибулею і спеціями. Шакшука зазвичай їдять на сніданок або як закуску. '''Кугель:''' Запечена солодка або солона страва з макаронів або локшини. Кугель може бути з додаванням сухофруктів, сиру або м'яса. == Нічне життя == Ізраїль славиться своїм динамічним нічним життям, яке пропонує щось для всіх. Проте Тель-Авів є в цьому найперспективнішим місцем. == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Насамперед війна між Ізраїлем та Хамасом — збройний конфлікт між Ізраїлем та палестинськими бойовиками на чолі з Хамасом, що спалахнув 7 жовтня 2023 року. Особливо обережним потрібно бути у: * '''Прикордонні райони:''' Уникайте поїздок до районів, що межують з Сирією, Ліваном та Газою. * '''Єрусалим:''' Старе місто Єрусалима може бути людне, тому рекомендується бути уважними та слідкувати за новинами які можуть повідомляти про терористичні атаки. * '''Вест-Бенк:''' Подорожі на Західний берег річки Йордан не рекомендуються без спеціального дозволу. '''Одяг:''' Одягайтеся скромно при відвідуванні релігійних місць. '''Сонце:''' Ізраїль має жаркий клімат, тому важливо пити багато води, користуватися сонцезахисним кремом та носити головний убор. Якщо ви плануєте таки навідати Стіну плачу, то краще утриматись від фотографій, за це там можуть накласти штраф. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == Найважливішим є релігійна свобода: Ізраїль гарантує свободу віросповідання для всіх своїх громадян. Поважайте право кожної людини на віру і дотримуйтеся толерантності до різних релігійних переконань. == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} pdyi3ags70ro0x0mvj1222itwwm3qmb 0 673 5443 2013-04-08T05:20:39Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Французький розмовник]] 5443 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Французький розмовник]] eoebms28wycnowmv4pjotdgklsyte5x 0 674 5473 2013-04-08T16:41:06Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Північна Корея]] 5473 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Північна Корея]] sjrvhv2k0tlzf9fck033c2bapdkhth7 0 675 37218 28772 2025-05-03T08:50:09Z 188.163.112.247 /* Як дістатись */ 37218 wikitext text/x-wiki {{geo|36|128|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Beomeosa Temples.JPG |flag = Flag of South Korea.svg |location = LocationSouthKorea.svg |capital = [[Сеул]] |government = Президентська республіка |currency = Вон (KRW) |area = 98,480 км² |population = 50,004,441 (2012) |language = [[Корейський розмовник|Корейська]] |religion = Атеїзм - 31,5%, Християнство - 29% (протестантська більшість), Будизм - 38%, Конфуціанство - 0,2%, інші - 1% (2010 рік) |electricity = 220В/60Гц (Західноєвропейський тип вилки) |callingcode = +82 |tld = .kr |timezone = UTC +9 }} '''Республіка Корея''' ([[Корейський розмовник|кор.]]. 大韓民國, 대한민국, ''техан мінгук'', «Велика країна народу хан») або '''Південна Корея''' — країна в [[Східна Азія|Східній Азії]]. Південна Корея займає південну частину Корейського півострова. Межує на півночі з [[КНДР|Північною Кореєю]], має морський кордон з Китаєм на заході і з Японія на південному сході. == Зрозуміти == Південна Корея за високим рівнем своєї економіки відноситься до розвинених країн. Знаходиться в помірному поясі на переважно гірській місцевості. === Історія === Корея — країна з багатою та довгою історією. Перше державне утворення на території Кореї, Кочосон, за легендою було засноване ще в 2333 році до Р. Х. Проте після російсько-японської війни 1904—05 рр. Японія встановила протекторат над Кореєю, а у 1910 році анексувала її. Період японської окупації завершився в 1945 році, після поразки Японії в другій світовій війні. За договором між союзниками по антигітлерівській коаліції, Корея була поділена на радянську (на північ від 38‑й паралелі) і американську (на південь від тієї ж паралелі) зони відповідальності. Так країна розділилася на дві частини: Північну і Південну. Спроби відтворити єдину корейську державу провалилися, і в 1948 році були проголошені Республіка Корея (РК) і Корейська Народно‑Демократична Республіка (КНДР) 15 серпня і 9 вересня відповідно. Корейська війна 1950—53 рр. закріпила поділ країни. Тим не менше, обидві корейські держави впевнені, що країна об'єднається у майбутньому. == Регіони == {{Regionlist | regionmap= South Korea regions map.png | regionmaptext= | regionmapsize=450px | region1name= [[Кьонгідо]] | region1color=#d1d782 | region1items= | region1description= | region2name= [[Канвондо]] | region2color=#7eb587 | region2items= | region2description= | region3name= [[Чхунчхон-Пукто]] | region3color=#cd9c56 | region3items= | region3description= | region4name= [[Чхунчхон-Намдо]] | region4color=#679da3 | region4items= | region4description= | region5name= [[Кьонсан-Пукто]] | region5color=#629bc0 | region5items= | region5description= | region6name= [[Кьонсан-Намдо]] | region6color=#b58db5 | region6items= | region6description= | region7name= [[Чолла-Пукто]] | region7color=#b7cfa4 | region7items= | region7description= | region8name= [[Чолла-Намдо]] | region8color=#d17c82 | region8items= | region8description= | region9name= [[Чеджудо]] | region9color=#8f7fcf | region9items= | region9description= }} == Міста == * [[Сеул]] — столиця Південної Кореї. * [[Пусан]] * [[Інчхон]] * [[Кванджу]] * [[Тегу]] * [[Теджон]] * [[Ульсан]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Найзручніший спосіб дістатись до Південної Кореї — літаком. Головний міжнародний аеропорт країни — Інчхон (ICN), розташований поблизу Сеула. Він має прямі рейси з більшості великих міст Європи, Азії, Північної Америки та Австралії. Другий за важливістю — аеропорт Гімхе (PUS) у Пусані. === Потягом === Міжнародного залізничного сполучення з Кореєю немає. Але всередині країни працює високошвидкісна залізниця KTX (Korea Train Express), яка з’єднує Сеул з Пусаном, Тегу, Теджоном, Кванджу та іншими містами. === Автомобілем === Для мандрівників з інших країн можливий в’їзд до Південної Кореї на авто лише з дозволу та через рідкісні пороми (наприклад, з Владивостока до Тонхе). Найзручніше — орендувати авто вже в самій Кореї, наявність міжнародного водійського посвідчення — обов’язкова. === Автобусом === Міжнародного автобусного сполучення немає через географічну ізоляцію. Однак в межах країни діє розгалужена система міжміських автобусів. Зручно скористатися експрес-автобусами (Express Bus) з комфортом та частими рейсами. === Кораблем === До Південної Кореї можна дістатись морським шляхом. Пороми ходять із Японії (Фукуока, Шімоносекі, Хаката) до Пусана або Інчхона. Також можливі рейси з Владивостока (Росія). Поромне сполучення з Китаєм — з портів Циндао, Вейхай, Далянь до Інчхона. == Транспорт == Сеул має одну з найкращих транспортних систем у світі. • Метро: складається з понад 20 ліній, які охоплюють усе місто та передмістя. Всі станції мають англійські написи, автоматичні квиткомати підтримують англійську. • Автобуси: поділяються на чотири типи за кольором (синій, зелений, червоний, жовтий), кожен виконує різну функцію (міжрайонні, районні, експрес тощо). • Таксі: доступні й недорогі, але краще обирати ті, що позначені як «International» — водії можуть спілкуватись англійською. • Картка T-money: багаторазова картка для зручної оплати проїзду в усіх видах транспорту. == Мова == Офіційна і найпоширенішою мовою є [[корейський розмовник|корейська]]. == Що відвідати == • Палац Кьонбоккун — головна історична резиденція династії Чосон, з щоденними церемоніями зміни варти. • Башта N Seoul Tower — оглядовий майданчик з панорамою міста, популярне місце для закоханих. • Ринок Намдегмун — найстаріший і найбільший традиційний ринок у Кореї. • Район Інсадон — центр традиційної культури з чайними, сувенірними крамницями та галереями. • Dongdaemun Design Plaza (DDP) — футуристичний комплекс, що поєднує моду, архітектуру й виставки. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == • Tosokchon Samgyetang — відомий ресторан із супом з курчати та женьшенем. • Gwangjang Market — традиційний ринок з великою кількістю вуличної їжі, зокрема піндетток (млинці з квасолі) і майак кімпап (маленькі ролли). • Myeongdong Kyoja — ресторан із понад 50-річною історією, спеціалізується на калґуксу (локшина). • Vegetus — сучасне кафе з вегетаріанською кухнею у районі Ітаевон. == Нічне життя == • Hongdae (район університету Хонґік) — центр нічного життя з клубами, концертами, тематичними кафе. • Lotte World — великий критий розважальний парк з атракціонами, катком, магазинами. • COEX Mall — найбільший підземний торгово-розважальний центр у Кореї з кінотеатром, акваріумом, книжковим магазином. • K-pop концерт або фан-тур — участь у концертах або екскурсіях за місцями, пов’язаними з улюбленими гуртами. == Де зупинитись == Де зупинитись • Lotte Hotel Seoul — п’ятизірковий готель у центрі міста з чудовим видом на палаци. • RYSE, Autograph Collection — стильний готель у районі Хондє, популярному серед молоді. • Bunk Guesthouse — бюджетний, чистий і затишний варіант для мандрівників, у креативному районі. • Hanok Stay — унікальний досвід проживання в традиційному корейському будинку (ханок). == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Азія|type=Країна}} po31me43fexyztcc5nxv78vdg9vyixx 0 676 37836 37827 2025-06-15T19:51:56Z Assyrian Human 6497 /* Зв'язок */ 37836 wikitext text/x-wiki {{geo|47|104|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Gurvger.jpg |flag = Flag of Mongolia.svg |location = LocationMongolia.png |capital = [[Улан-Батор]] |government = Парламентська республіка |currency = Тугрик (MNT) |area = 1 564 116 км² |population = 2,791,272 (2006) |language = [[Монгольський розмовник|Монгольська]] (офіційна)<br />[[Казахський розмовник|Казахська]] (в районі Баян-Улегейськ) |religion = Будизм - 53%, Атеїзм - 38.6%, Іслам - 3%, Шаманизм - 2.9%, Християнство 2.1% (2010) |electricity = 220V, 50 Hz (розетка з двома круглими штирями, Європейського типу) |callingcode = +976 |tld = .mn |timezone = від UTC +7 до +8 }} '''Монголія''' — країна в [[Східна Азія|Східній Азії]], розташована між [[Росія|Росією]] і [[Китай|Китаєм]]. == Зрозуміти == Густота населення Монголії - тільки 1,7 чоловік на квадратний кілометр, що робить її найменш густонаселеною незалежною країною в світі. Монголія не має виходу до моря і розташована між [[Китай|Китаєм]] і [[Росія|Росією]]. Країну інколи називають "Землею Блакитних Небес", і ця назва дана їй не без підстав. Там, як кажуть, близько 250 сонячних днів протягом року. Погода дуже холодна взимку, опускаючись до -40 º в деяких регіонах. В багатьох типах місцевості - від пустель до зелених гір - погода влітку змінюється від регіону до регіону, але, як правило, є досить спекотною. Влітку в Монголії (поза пустелею Гобі) погода відзначається дощами в деяких районах і прохолодою вночі. == Регіони == На основі різноманітності культури та географії Монголію можна розділити на п'ять різних регіонів. Ці області поділяються на 21 провінцію і один спеціальний муніципалітет. {{Regionlist | regionmap=Mongolia regions map.png | regionmaptext=Mongolia regions | regionmapsize=450px | region1name=[[Центральна Монголія]] | region1color=#72b970 | region1items= | region1description= Включає в себе столицю [[Улан-Батор]] і популярний туристичний регіон [[Архангай]] | region2name=[[Східна Монголія]] | region2color=#c16161 | region2items= | region2description= | region3name=[[Ґобі]] | region3color=#d0c56c | region3items= | region3description= Більшу територію регіону займає однойменна пустеля на півдні Монголії. | region4name=[[Північна Монголія]] | region4color=#7db1de | region4items= | region4description= | region5name=[[Західна Монголія]] | region5color=#a77da5 | region5items= | region5description= В регіоні розташоване озеро Увс-Нуур }} == Міста == *{{Marker|name=[[Улан-Батор]]|type=city|lat=47.921|long=106.905|zoom=12|wikidata=Q23430}} - столиця та найбільше місто Монголії. Назва «Улан-Батор» означає монгольською мовою «Червоний богатир» (на честь Сухе-Батора). *[[Баянхонгор]] *[[Олгій]] *[[Ондорхаан]] *[[Улаангом]] *[[Уліастай]] *[[Ховд]] *[[Цецерлег]] *[[Ерденет]] - відомий тим, що в радянський час тут був побудований гірничо-збагачувальний комбінат, навколо якого шаленими темпами розрісся місто. Місто є великим транспортним вузлом, який з'єднує залізничним сполученням Росію і Китай.У Эрдэнэте туристи можуть потрапити на кар'єр, музей гірничої справи з рідкісними експонатами, придбати килими без націнки прямо з килимової фабрики, відвідати буддійські храми. == Інші місця == *[[Національний парк Алтай-Таван-Богд]] *[[Гун-Галуут]] *[[Убсу-Нур]] * [[Хубсугул]] * Культурный ландшафт долины реки Орхон {{ЮНЕСКО}} * Убсунурская котловина {{ЮНЕСКО}} == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=47.843|long=106.766|name=Міжнародний аеропорт Улан-Батора імені Чингісхана|address=розташований у Хөшигському котловині, в сомоні Сэргэлэн, аймак Туве, за 52 км на південь від центру Улан-Батора|url=https://www.ulaanbaatar-airport.mn/|wikipedia=Улан-Батор (аеропорт)|facebook=https://www.facebook.com/Zorchigchuilchilgee|instagram=https://www.instagram.com/zorchigchuilchilgee/|hours=цілодобово|description=сучасний аеропорт класу ICAO 4E, обладнаний за стандартами ICAO/IATA. Має злітно-посадкову смугу довжиною 3 600 м, сучасний термінал на 2 поверхи з усіма необхідними сервісами, вантажний термінал для міжнародної логістики, VIP‑зали, медіа‑інфраструктуру, дбайливий сервіс (доступність інклюзивного обслуговування) та Skytrax-рейтинг 4 зірки|alt=Chinggis Khaan International Airport|phone=(+976) 1900-1980}} '''✈️ Основні авіакомпанії Монголії''' # MIAT Mongolian Airlines #* Національний авіаперевізник Монголії. #* Виконує регулярні міжнародні рейси до Китаю, Південної Кореї, Японії, Німеччини, Казахстану, Таїланду тощо. #* Базується в міжнародному аеропорту Чингисхан (UBN). # # Aero Mongolia #* Обслуговує внутрішні рейси (міста Улангом, Ховд, Даланзадгад, Мурен, Олгій та інші). #* Має обмежену кількість міжнародних рейсів, зокрема до Китаю та Південної Кореї. # # Hunnu Air #* Виконує переважно внутрішні перевезення та деякі міжнародні рейси (наприклад, до Сеула, Бангкока). #* Активно обслуговує туристичні напрямки, такі як пустеля Гобі чи озеро Хубсугул. # # Eznis Airways #* Спеціалізується на регіональних перельотах. #* Орієнтована на внутрішній ринок, включаючи важкодоступні райони країни. # # Mongolian Airways Cargo #* Працює у сфері вантажних перевезень в межах Монголії та за кордон. # '''🛫 Основні аеропорти Монголії''' # Міжнародний аеропорт Чингисхан (UBN) #* Найбільший та головний міжнародний аеропорт країни, розташований поблизу Улан-Батора. #* Приймає рейси з/до Пекіна, Сеула, Токіо, Франкфурта, Бангкока, Алмати та інших міст. # # Аеропорт Буянт-Ухаа (ULN) #* Колишній основний аеропорт столиці, зараз використовується для внутрішніх рейсів. # # Аеропорт Даланзадгад (DLZ) #* Сервіс для туристів, які подорожують до пустелі Гобі. # # Аеропорт Мурен (MXV) #* Важливий для доступу до озера Хубсугул — одного з головних туристичних об’єктів країни. # # Аеропорт Олгій (ULG) #* Обслуговує західну Монголію, важливий для культурного туризму в регіоні Баян-Улгий. # # Аеропорт Ховд (HVD) #* Розташований у місті Ховд, обслуговує західні регіони країни. # # Аеропорт Улаангом (ULO) #* Обслуговує північно-західні райони. # # Аеропорт Чойбалсан (COQ) #* Центр повітряного сполучення для східної Монголії. # # Аеропорт Доной (ULZ) #* Розташований у місті Уліастай, важливий для центральних регіонів. # # Аеропорт Алтай (LTI) #* Забезпечує авіасполучення із західними гірськими регіонами країни. # === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Авіаційний транспорт — один із найважливіших способів пересування на далекі відстані в країні. Основним міжнародним вузлом є новий Міжнародний аеропорт імені Чингізхана, розташований за 50 км від Улан-Батора. Внутрішні авіалінії пов’язують столицю з ключовими містами та віддаленими регіонами. Серед провідних авіакомпаній — MIAT Mongolian Airlines, Aero Mongolia та Hunnu Air. Залізничний транспорт охоплює основні маршрути, що з’єднують Улан-Батор з прикордонними пунктами Китаю та іншими регіонами. Залізниця є ключовим вантажним і пасажирським транспортом, зокрема для далеких подорожей. Автомобільний транспорт у Монголії розвивається, але доріг з твердим покриттям поки що недостатньо, особливо за межами столиці. У сільських районах переважають ґрунтові дороги. Основні траси сполучають Улан-Батор з іншими містами. Автобусне сполучення функціонує між столицею і великими населеними пунктами, але його частота і комфорт можуть бути обмеженими. Популярні також приватні перевезення на мікроавтобусах. Традиційний транспорт у віддалених степових районах — це верблюди, коні та мотоцикли, які й досі активно використовуються місцевими жителями. == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Монастир Гандан|phone=+976 11 360 354|email=mbcgandan.info@gmail.com|hours=Відкрито щоденно: 9:00 – 17:00|price=Іноземні відвідувачі: 4 000–8 500 MNT (~1–3 €). Місцеві: зазвичай безкоштовно, але можуть вносити пожертви. Зйомка всередині храму: додаткова плата ≈ 7 000 MNT|lat=47.923|long=106.895|wikipedia=Гандантегченлін|wikidata=Q965633|address=Bayangol District (16‑й хороо), Ulaanbaatar 16040, Mongolia|content=Найбільший діючий буддистський монастир у Монголії, духовний центр країни. Тут зберігається 26-метрова статуя Будди Авалоїтешвари.|description=Найбільший і найдіючий буддійський монастир Монголії, заснований 1809 року, який зберігся через сталінські репресії і відновив роботу у 1944–1990 роках. Містить понад 100 ламаїв, бібліотеку з 70 000 томів, Буддійський університет, коледжі філософії, медицини й астрології. Головною святинею є 25–26 м статуя Меджід-Жанрайсег (Авалокітешвара), виготовлена з бронзи, золота та прикрашена коштовними камінням (всього понад 2 100)}} 1. Улан-Батор Столиця країни — культурний і адміністративний центр. Варто побачити: * Гандантегченлін монастир — один із головних буддійських храмів країни. * Площа Сухе-Батора — серце міста з пам’ятником національному герою. * Національний музей Монголії — для ознайомлення з історією та культурою. 2. Пустеля Гобі Одна з найбільших пустель у світі: * Хонгорин Елс — “співаючі дюни”. * Ялгін Ам (Долина стерв’ятників) — ущелина з льодом навіть улітку. * Баянзаг (Полум’яні скелі) — місце, де знайдено скам’янілі рештки динозаврів. 3. Національний парк Терелж Близько до столиці, відомий скелями химерної форми, гірськими краєвидами та можливістю жити в юртах. 4. Пам’ятник Чингісхану Величезна статуя (40 м) засновника Монгольської імперії, розташована за 50 км від Улан-Батора. Усередині — музей та оглядовий майданчик. 5. Каракорум (Хархорін) Стародавня столиця імперії Чингісхана. Основна пам’ятка — монастир Ердене-Зуу, один з найстаріших буддійських храмів Монголії. 6. Озеро Хувсгул Найчистіше та найглибше озеро Монголії, іноді називають «молодшою сестрою Байкалу». Оточене горами й лісами, популярне для кемпінгу, риболовлі, походів. 7. Орхонська долина (Світова спадщина ЮНЕСКО) Історичний центр кочових цивілізацій із руїнами древніх міст, храмів та курганів. 8. Фестивалі * Наадам (липень) — головне національне свято з боротьбою, стрільбою з лука та кінними перегонами. * Фестиваль орлів (осінь) — на заході країни, де беркутярі змагаються у вмінні полювати з хижими птахами. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Комплекс Shangri-La Ulaanbaatar|address=Олімпійська вулиця 19, Улан-Батор 14241|phone=(976) 7702 9999|email= ulaanbaatar@shangri-la.com|url=https://www.shangri-la.com/ulaanbaatar/shangrila/|checkin=з 14:00; інколи можливий з 12:00 (за домовленістю)|checkout=до 12:00|price=Початкові тарифи: ≈ $284–360 за ніч (Premier Room). Deluxe/King Room — ≈ $341–$360. Executive Suite — до ≈ $442|lat=47,912|long=106,920|wikipedia=Комплекс Shangri-La Ulaanbaatar|wikidata=Q129677504|content=Розкішний готель Shangri-La Ulaanbaatar розташований у самому серці міста. Він є ідеальною базою як для ділових мандрівників, так і для туристів, і знаходиться в пішій доступності від знаменитого Будинку уряду, площі Великого Чингісхана, головних офісів і посольств.}} '''1. Готелі в Улан-Баторі (столиці)''' * Shangri-La Hotel Ulaanbaatar – 5-зірковий готель міжнародного рівня з високим сервісом, СПА, фітнес-центром і ресторанами. * The Blue Sky Hotel and Tower – розташований у центрі, сучасний готель з панорамним видом на місто. * Best Western Premier Tuushin Hotel – популярний серед бізнес-туристів, поруч із головною площею. * Kempinski Hotel Khan Palace – комфортні номери, хороший ресторан і конференц-зал. '''2. Гостьові будинки та хостели''' * UB Guesthouse & Hostel – бюджетний варіант у центрі Улан-Батора, популярний серед мандрівників. * Zaya Hostel – затишний хостел із хорошими відгуками, включає трансфери та тури. * Sunpath Mongolia – організовує проживання й тури у віддалені регіони. '''3. Юртові кемпи (гер-табори)''' Унікальна можливість пожити в традиційній юрті (гері), що особливо цінне для етнотуризму: * Terelj Lodge – у національному парку Терелж, з комфортними юртами, зручностями та харчуванням. * Three Camel Lodge (Гобі) – елітний еко-табір серед пустелі з високим рівнем комфорту. * Toilogt Ger Camp (озеро Хувсгул) – біля озера, популярний серед любителів природи. '''4. Гостьові садиби в селах''' Особливо цікаві для туристів, які хочуть глибше зануритися в кочову культуру. Часто включають участь у домашніх роботах, катання на конях і дегустацію місцевої їжі. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Міжнародний телефонний код - +976. Інтернет-домен країни - .mn {{footer|ispartof=Східна Азія|type=Країна}} la833lyk7olt3pud5jhvisub7ddykh1 8 681 5485 2013-04-08T20:26:23Z RLuts 5 Створена сторінка: Шаблон:Disambig 5485 wikitext text/x-wiki Шаблон:Disambig dh3wglzy3edj1c9molkols1jvgorsa7 8 689 24829 5850 2019-06-06T04:46:27Z Dimon2711 4042 24829 wikitext text/x-wiki *subst:nld|Не знаю|Я не знаю ліцензії *subst:nld|Somewebsite|Десь знайшов * Вільні ліцензії: ** Ліцензії Creative Commons: *** cc-by-sa-4.0|Attribution ShareAlike 4.0 Unported *** cc-by-sa-3.0|Attribution ShareAlike 3.0 *** cc-by-3.0|Attribution 3.0 *** cc-zero|CC0 (якщо Ви бажаєте подарувати свій файл без додаткових умов) ** Подвійна ліцензія GFDL/Creative Commons *** self|GFDL|cc-by-sa-3.0|GFDL / CC-BY-SA 3.0 (стандартна ліцензія Вікіпедії) *** self|GFDL|cc-by-sa-4.0|GFDL / CC-BY-SA 4.0 Unported * Суспільне надбання / не захищено авторськими правами: ** Автор відкрито передав файл у суспільне надбання: *** PD-self|Якщо Ви бажаєте подарувати своє зображення без додаткових умов ** Термін дії авторських прав закінчився: *** PD-old|Автор помер понад 70 років тому *** PD-art|Репродукція твору, автор якого помер понад 70 років тому *** PD-Ukraine|Репродукція твору, опублікованого в Україні до 1 січня 1952 року (якщо його автор помер раніше цієї дати) * Добропорядне використання / захищено авторськими правами: ** логотип|Логотип ** поштова марка|Поштова марка ** Money|Зображення грошей ** albumcover|Обкладинка альбому ** обкладинка книги|Для обкладинок книг, журналів ** обкладинка відеогри|Обкладинка відеогри ** кадр|Кадр фільму, кліпу й т.д. ** панорама|Панорама f743bwbhv54ce7oivrnq0b4x27s0sy1 10 690 35548 5844 2024-05-21T20:33:25Z MGA73 7046 {{Delete|GFDL is not a good license for media files so it should not be used alone. Not in use. So I suggest to delete.}} 35548 wikitext text/x-wiki {{Delete|GFDL is not a good license for media files so it should not be used alone. Not in use. So I suggest to delete.}} {{mbox|Я, власник авторських прав на цей твір, надаю дозвіл на копіювання, розповсюдження та/або модифікацію даного документу на умовах ліцензії [http://www.gnu.org/licenses/fdl.html GNU FDL], версії 1.2 або більш пізньої, виданої Фондом вільного програмного забезпечення, без незмінних розділів та без текстів, які розміщені на першій та останній обкладинці.|image=Heckert GNU white.svg}}<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> mlhslfxgbow7o7qvj1cpomiafmw5gg4 10 691 5519 5517 2013-04-09T12:02:11Z RLuts 5 5519 wikitext text/x-wiki {{mbox|Цей твір поширюється на умовах ліцензії [http://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/ Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported]. Коротко: ви можете вільно поширювати цей твір, змінювати і використовувати його в будь-яких цілях за умови вказівки оригінального авторства і збереження цієї (чи сумісної) ліцензії в похідних творах.|image=Cc-sa white.svg}}<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> r6tlq1ix50reosq7f1mo2949yto2r3o 10 692 5518 2013-04-09T11:57:51Z RLuts 5 Створена сторінка: {{mbox|Цей твір поширюється на умовах ліцензії [http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/ Creative Commons Attribution 3.0 U... 5518 wikitext text/x-wiki {{mbox|Цей твір поширюється на умовах ліцензії [http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/ Creative Commons Attribution 3.0 Unported]. Коротко: ви можете вільно поширювати цей твір, змінювати і використовувати його в будь-яких цілях за умови вказівки оригінального авторства.|image=Cc-by new white.svg}}<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> n3ppzgrglgzjygpy61rg3h185m4hg1a 10 693 5533 5522 2013-04-09T16:44:26Z RLuts 5 5533 wikitext text/x-wiki {{mbox|Це зображення було добровільно передане в суспільне надбання його автором — {{{1|<span style="color:red">'''''вкажіть автора зображення'''''</span>}}}.<br /> {{{1|<span style="color:red">'''''Не вказано автора зображення'''''</span>}}} віддає усі права на використання цієї роботи в будь-яких цілях без будь-яких умов, за винятком випадків, передбачених законодавством.|image=PD-icon.svg}}<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 4yozeudueoc445oplrioxlbxbeurkng 10 694 5523 2013-04-09T12:18:35Z RLuts 5 Створена сторінка: {{mbox|Дозволено копіювати, розповсюджувати та/або модифікувати цей документ на умовах лі... 5523 wikitext text/x-wiki {{mbox|Дозволено копіювати, розповсюджувати та/або модифікувати цей документ на умовах ліцензії [http://www.gnu.org/licenses/fdl.html GNU FDL], версії 1.2 або більш пізньої, виданої Фондом вільного програмного забезпечення, без незмінних розділів та без текстів, які розміщені на першій та останній обкладинці.|image=Heckert GNU white.svg}}<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> id0bhg5e2t11ialtl2nbckb9h37rbt1 10 695 5524 2013-04-09T12:20:44Z RLuts 5 Створена сторінка: {{mbox|Я, власник авторських прав на цей твір, добровільно передаю його у суспільне надбан... 5524 wikitext text/x-wiki {{mbox|Я, власник авторських прав на цей твір, добровільно передаю його у суспільне надбання.<br /> У випадку, якщо це юридично неможливо, надаю право використовувати це зображення з будь-якою метою, без жодних умов, у випадку, якщо інше не передбачено законодавством.|image=PD-icon.svg}} gtha83prax8oiom8ul1sc07f94152j2 10 696 5791 5525 2013-04-14T22:35:05Z RLuts 5 5791 wikitext text/x-wiki {{mbox|<center>Зверніть увагу, що у країні, в якій знаходиться даний об'єкт відсутня [[:commons:Commons:Freedom of panorama|свобода панорамної зйомки]].<br /> Прохання не переносити дане зображення до Вікісховища</center>|image=Gtk-dialog-warning.svg}} 8zidqldf2hhvh62oxfnp8w52ru6qceo 10 698 5538 5536 2013-04-09T17:30:07Z RLuts 5 5538 wikitext text/x-wiki <table style="border: #ccc 1px solid; width: 100%; padding: 1px;"> <tr style="border: 1px #fff solid; padding: 0; text-align:right; line-height: 1.4em; font-size: 0.9em;"> <td style="width:200px; background-color: #00AAFF; color: #fff; font-weight: bold; padding-right: 3px;"> Назва </td> <td style="text-align:left; padding-left: 5px;"> {{{назва|{{PAGENAME}}}}} </td> </tr> <tr style="border: 1px #fff solid; padding: 0; text-align:right; line-height: 1.4em; font-size: 0.9em;"> <td style="width:200px; background-color: #00AAFF; color: #fff; font-weight: bold; padding-right: 3px;"> Опис зображення </td> <td style="text-align:left; padding-left: 5px;"> {{{опис|}}} </td> </tr> <tr style="border: 1px #fff solid; padding: 0; text-align:right; line-height: 1.4em; font-size: 0.9em;"> <td style="width:200px; background-color: #00AAFF; color: #fff; font-weight: bold; padding-right: 3px;"> Автор </td> <td style="text-align:left; padding-left: 5px;"> {{{автор|}}} </td> </tr> <tr style="border: 1px #fff solid; padding: 0; text-align:right; line-height: 1.4em; font-size: 0.9em;"> <td style="width:200px; background-color: #00AAFF; color: #fff; font-weight: bold; padding-right: 3px;"> Джерело </td> <td style="text-align:left; padding-left: 5px;"> {{{джерело|}}} </td> </tr> <tr style="border: 1px #fff solid; padding: 0; text-align:right; line-height: 1.4em; font-size: 0.9em;"> <td style="width:200px; background-color: #00AAFF; color: #fff; font-weight: bold; padding-right: 3px;"> Інше </td> <td style="text-align:left; padding-left: 5px;"> {{{інше|}}} </td> </tr> </table><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> lq1yk84wjoplqkcl8emcpewnvi7eqqg 8 699 5562 2013-04-09T19:52:53Z RLuts 5 Створена сторінка: За допомогою цієї форми ви можете завантажити файли на сервер. Якщо файл із зазначеною ... 5562 wikitext text/x-wiki За допомогою цієї форми ви можете завантажити файли на сервер. Якщо файл із зазначеною вами назвою вже існує в проекті, то його буде замінено без попередження. Тому, якщо ви не збираєтесь оновлювати файл, було б непогано перевірити, чи такий файл уже існує. Щоби переглянути вже завантажені файли, зайдіть на: [[Special:FileList|список завантажених файлів]]. Завантаження відображаються в [[Special:Log/upload|журналі завантажень]], вилучення – у [[Special:Log/delete|журналі вилучень]]. Для вставки зображень в статті можна використовувати такі рядки: * '''<code><nowiki>[[</nowiki>{{ns:file}}:Назва_зображення.jpg<nowiki>]]</nowiki></code>''', щоб використати повну версію файлу * '''<code><nowiki>[[</nowiki>{{ns:file}}:Назва_зображення.png|200px|thumb|left|Підпис під зображенням<nowiki>]]</nowiki></code>''', щоб використати зображення у рамці зліва сторінки з підписом під зображенням nge09osgglhgljt5sp0s42zk2axy1ne 8 700 5577 5566 2013-04-09T20:00:37Z RLuts 5 5577 wikitext text/x-wiki Всі питання і пропозиції пишемо тут 0qadrraqqp5ertgpew5p8w0kojsfuq3 8 701 5575 2013-04-09T19:57:24Z RLuts 5 Створена сторінка: Кнайпа 5575 wikitext text/x-wiki Кнайпа ivf43csbsnk1tnk1jg4j55w46kbr9x1 8 702 5578 2013-04-09T20:01:13Z RLuts 5 Створена сторінка: Tavern 5578 wikitext text/x-wiki Tavern k3hqbignn9h51sy3i087zgy0c1vqrqt 14 703 5580 2013-04-09T22:01:49Z RLuts 5 Створена сторінка: [[Категорія:Головна]] 5580 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Головна]] jq0hm4pqjnuzr9fjowrqthyg43qpm50 14 704 9495 6181 2013-08-02T06:47:55Z Voll 30 -iw 9495 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Технічні категорії]] 684u8f6idjce8w35rbo5tv1lbafhd16 0 709 37259 37168 2025-05-07T16:55:30Z 7burnedbunny7 7228 /* Потягом */ 37259 wikitext text/x-wiki {{geo|15|101|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Sukhothai.jpg |flag = Flag_of_Thailand.svg |location = LocationThailand.png |capital = [[Бангкок]] |government = Королівство Таїланд |currency = |area = 513 120 км² |population = 66 720 153 (2011) |language = тайська |religion = |electricity = |callingcode = +66 |tld = .th |timezone = UTC +7 }} '''Таїланд''' (тай. ประเทศไทย), офіційна назва '''Королівство Таїланд''', до 1939 року відомий як '''Сіам''' — країна в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]], розташована на півостровах Індокитай і Малакка, межує на сході з [[Лаос]]ом і [[Камбоджа|Камбоджею]], півдні з [[Малайзієя|Малайзією]], на заході з [[М'янма|М'янмою]] (раніше Бірма). Загальна протяжність берегової лінії близько 2400 км. Південне узбережжя країни омивається Сіамською затокою, південно-західне — Андаманським морем. == Зрозуміти == == Регіони == Таїланд поділяється на 76 провінцій (тай. จังหวัด, англ. ''changwat'', укр. чангват) та метрополію Бангкок, яка мала статус провінції до 1972 року. Всі провінції для полегшення об'єднуються в 6 регіонів: Північний, Центральний (разом з Бангкоком), Східний, Північно-Східний, Західний та Південний. == Міста == * [[Бангкок]] — столиця * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%8F Паттая] * [[w:Нонтхабурі_(місто)|Нонтхабурі]] * [[w:Паккрет|Паккрет]] * [[w:Хат_Яй|Хат'яй]] * [[w:Чіангмай|Чіангмай]] * [[w:Накхонратчасіма|Нахонратчасіма]] * [[w:Удонтхані|Удонтхані]] * [[w:Сураттхані_(місто)|Сураттхані]] * [[w:Кхонкен|Кхонкен]] * [[w:Накхонсітхаммарат_(місто)|Накхонсітхаммарат]] == Інші місця == {{Marker|name=[[Патані]]|type=region|lat=6.886|long=101.252|zoom=12|wikidata=Q2478838}} — історична область (край) південного Таїланду, населена малайцями-мусульманами. == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=13.681|long=100.747|name=Аеропорт Суварнабхумі|alt=Suvarnabhumi, SBIA|address=розташований на схід від Бангкоку, по дорозі на Банг На (Bang Na), в тамбоні Рача Тхеві округу Банг Пхлі провінції Самутпракан|directions=найбільший аеропорт Таїланду, один з найбільших авіавузлів в Південно-Східній Азії|url=https://suvarnabhumi.airportthai.co.th/|wikipedia=Бангкок–Суварнабхумі|facebook=https://www.facebook.com/AOTofficial|instagram=https://www.instagram.com/aot_official_th|phone=+662-132-1888|hours=цілодобово}} {{Marker|name=2}} {{Listing|type=go|lat=9.547778°|long=100.062222°|name=Аеропорт Самуї|address=Він розташований у підрайоні острова Бо Пхут. Аеропорт приблизно 2 км на північ від головного міста і найбільшого курортного центру острова Чавенг. Bo Phut, Ko Samui, Surat Thani, Thailand|directions=є приватним міжнародним аеропортом на острові Самуї (Koh Samui) у Таїланді .|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%97}} {{Listing|type=go|lat=12.679722°|long=101.005°|name=Міжнародний аеропорт У-Тапао|address=У-Тапао знаходиться приблизно 90 миль (140 км) на південний схід від Бангкока, на південь від дороги Сукхумвіт на км. 189, недалеко від Саттахіпа в Сіамській затоці, приблизно за 45 хвилин їзди від Паттайї (найпопулярнішого пляжного курорту Таїланду). Ban Chang, Rayong, Thailand|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%A3-%D0%A2%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BE}} {{Marker|name=4}} {{Listing|type=go|lat=8.113056°|long=98.316667°|name=Міжнародний аеропорт Пхукет|address=Розташований на півночі острова Пхукет, за 32 км від центру міста Пхукет. 222 Май Хао, Таланг, Пхукет , Таїланд|directions=Це третій за пасажирообігом аеропорт у Таїланді після аеропорту Суварнабхумі та міжнародний аеропорт Донмианг у столичному регіоні Бангкок.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%85%D1%83%D0%BA%D0%B5%D1%82_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)}} === Потягом === === <small>{{Listing|type=go|lat=13°48′18″|long=100°32′30″|name=Крунг Тхеп Апхіват (Bang Sue Grand Station)|alt=Krung Thep Aphiwat Central Terminal|address=Chatuchak, Великий Бангкок 10900, Таїланд|url=https://www.thailandtrains.com/bang-sue-grand-station/|wikipedia=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%81%D1%8B_(%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB)|description=Крунг Тхеп Апхіват (Bang Sue Grand Station): Це найбільший залізничний вокзал у Південно-Східній Азії, розташований у Бангкоку. Він є головним транспортним вузлом країни, обслуговуючи поїзди далекого сполучення, приміські поїзди та метро.}}</small> === {{Listing|type=go|lat=12.9402|long=100.9093|name=Залізничний вокзал Паттайї|alt=Pattaya|address=Паттайя, Bang Lamung District, Чонбурі 20150, Таїланд|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Pattaya_railway_station|description=Залізничний вокзал Паттайї: Центральний вокзал міста Паттайя, звідки можна дістатися до Бангкока та інших міст.}} {{Listing|type=go|lat=12.565264|long=99.95493|name=Залізничний вокзал Хуахін|alt=Hua Hin railway station|address=ถนน สถานีรถไฟ Hua Hin, Hua Hin District, Prachuap Khiri Khan 77110, Таїланд|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Hua_Hin_railway_station|description=Залізнична станція Хуа Хін — це залізнична станція, розташована в підрайоні Хуа Хін району Хуа Хін провінції Прачуапкхірі Хан і розташована за 212,99 кілометрів від залізничної станції Тхон Бурі та за 850 м від пляжу. Це залізнична станція класу 1 на головній лінії Su-ngai Kolok Південної лінії. Один з найстаріших та найгарніших вокзалів Таїланду, збудований в традиційному тайському архітектурному стилі.}} === Автомобілем === === Автобусом === {{Listing|type=go|lat=13.801667|long=100.554444|name=Північний автовокзал Мо Чит 2 (Mo Chit 2)|alt=Bangkok Bus Terminal (Chatuchak aka Mochi 2)|address=Kamphaeng Phet 2 Rd, Chatuchak, Bangkok 10900, Таїланд|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Mo_Chit_Bus_Terminal|description=Aвтобусний термінал Бангкока (Чатучак) , розмовно відомий як Мо Чіт 2 або Новий Мо Чіт , є одним із трьох основних автобусних вокзалів далекого сполучення, що обслуговують Великий Бангкок . Він служить головними воротами до північних і північно-східних провінцій і назад для тих, хто подорожує автобусом.}} === Кораблем === == Транспорт == '''Міський транспорт''' '''Тайланд :''' * '''Бангкок:''' ** {{Listing|type=go|name=BTS Skytrain|directions=BTS Skytrain (надземне метро): Швидкий та зручний спосіб пересування основними районами Бангкока|url=https://www.bts.co.th/eng/}}. ** {{Listing|type=go|name=MRT (підземне метро)|directions=: Доповнює мережу Skytrain, охоплюючи інші частини міста.|url=https://www.mrta.co.th/en/}} ** '''Автобуси:''' Розгалужена мережа автобусних маршрутів, але можуть бути повільними через затори. Є як звичайні, так і кондиціоновані автобуси. ** '''Таксі:''' Легко знайти, але важливо домовлятися про ціну заздалегідь або переконатися, що водій використовує лічильник. ** '''Тук-тук:''' Триколісний моторикша, популярний серед туристів для коротких поїздок, але ціна часто завищена. Торгуйтеся! ** '''Мотобайк-таксі:''' Швидкий спосіб пересуватися у заторах, але може бути небезпечним. ** {{Listing|type=go|name=Річкові човни та пороми (Chao Phraya Express Boat)|directions=Зручний спосіб пересування вздовж річки Чао Прая та каналами (khlongs).|url=https://www.chaophrayaexpressboat.com/?lang=en}} '''Міжміський транспорт:''' * {{Listing|type=go|name=Державна залізнична компанія Таїланду (SRT)|alt=State Railway of Thailand|directions=Державна залізнична компанія Таїланду (SRT) пропонує сполучення між основними містами. Є різні класи вагонів (спальні, сидячі, з кондиціонером та без). Подорож потягом може бути мальовничою та відносно недорогою.|url=http://railway.co.th/|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/State_Railway_of_Thailand}} * '''Автобуси:''' Найпоширеніший спосіб міжміського пересування. Існують як державні, так і приватні автобусні компанії, що пропонують різні рівні комфорту (звичайні, експрес, VIP). * '''Літаки:''' Для швидких подорожей на великі відстані (наприклад, Бангкок – Пхукет, Бангкок – Чіангмай) внутрішні авіарейси є зручним варіантом, особливо якщо забронювати квитки заздалегідь. У Таїланді є кілька бюджетних авіакомпаній. * '''Мікроавтобуси (Vans):''' Швидший, але менш комфортний варіант порівняно з великими автобусами для деяких маршрутів. * '''Пороми та човни:''' Для подорожей до островів та між прибережними містами використовуються пороми, швидкісні катери та довгі човни (longtail boats). == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Великий палац Банког|address=Phra Borom Maha Ratchawang, Phra Nakhon, Bangkok 10200, Таїланд|lat=13.750139°|long=100.492028°|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86|description=Великий палац — комплекс будівель в Бангкоку, Таїланд. Великий палац служив резиденцією королів Таїланду починаючи з XVIII століття. Будівництво палацу почалося в 1782 році, під час правління короля Рами I, коли він перемістив столицю країни в Бангкок. Палац постійно розширювався, з часом було побудовано безліч нових будівель і споруд різного призначення. В даний час палац для проживання королів Таїланду не використовується.}} {{See|name=Ват Пхо|address=2 Sanam Chai Rd, Phra Borom Maha Ratchawang, Phra Nakhon, Bangkok 10200, Таїланд|lat=13°44′47″|long=100°29′37″|wikipedia=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82_%D0%9F%D1%85%D0%BE|description=Храм Лежачого Будди, відомий своєю величезною позолоченою статуєю та традиційною школою тайського масажу.}} {{See|name=Ват Арун (Храм Світанку)|lat=13.743689°|long=100.488919°|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82_%D0%90%D1%80%D1%83%D0%BD|description=Вражаючий храм на березі річки Чао Прая з характерною архітектурою.|address=158 Thanon Wang Doem, Wat Arun, Bangkok Yai, Bangkok 10600, Таїланд}} {{See|name=Пхукет|lat=7°53′24″|long=98°23′54″|wikipedia=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%85%D1%83%D0%BA%D0%B5%D1%82|description=Найбільший острів Таїланду з різноманітними пляжами (Патонг для вечірок, Ката та Карон для сімейного відпочинку), розкішними курортами та мальовничими видами.}} {{See|name=Острови Пхі-Пхі|address=Strait of Malacca|lat=7.733333|long=98.766667|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Phi_Phi_Islands|description=Острови Пхі-Пхі: Знамениті своїми мальовничими лагунами , скелями та можливостями для снорклінгу та дайвінгу.}} {{See|name=Національний парк Кхао Сок|address=Phanom District, Surat Thani, Таїланд|lat=8.936667|long=98.530278|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Khao_Sok_National_Park}} {{See|name=Національний парк Ераван|address=94GV+5HW, Tha Kradan, Si Sawat District, Kanchanaburi 71250, Таїланд|lat=14.383333|long=99.116667|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Erawan_National_Park|description=Національний парк Ераван відомий своїми семирівневими водоспадами з бірюзовою водою.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Freedom home|address=Freedom home เกาะช้าง Tambon Koh Chang Tai, Ko Chang District, Chang Wat Trat 23170, Таїланд|phone=+66 83 936 8177|url=https://www.booking.com/hotel/th/freedom-home.ru.html?aid=2428383&label=metagha-link-LUUA-hotel-2475546_dev-desktop_los-1_bw-17_dow-Monday_defdate-1_room-0_gstadt-2_rateid-public_aud-0_gacid-_mcid-50_bc-ACXGGg_ppa-0_clrid-0_ad-0_gstkid-0_checkin-20250519_ppt-B&sid=ea2e78a21272672a1a610bced11e2daf&all_sr_blocks=247554601_365015013_2_0_0&checkin=2025-05-19&checkout=2025-05-20&dest_id=900048006&dest_type=city&dist=0&group_adults=2&group_children=0&hapos=1&highlighted_blocks=247554601_365015013_2_0_0&hpos=1&matching_block_id=247554601_365015013_2_0_0&no_rooms=1&req_adults=2&req_children=0&room1=A%2CA&sb_price_type=total&sr_order=popularity&sr_pri_blocks=247554601_365015013_2_0_0__35910&srepoch=1746120405&srpvid=38a47aa2ea930572&type=total&ucfs=1&}} {{Sleep|name=Rest Detail Hotel Hua Hin|address=19 119 Hua Hin 19, Hua Hin, Hua Hin District, Prachuap Khiri Khan 77110, Таїланд|phone=+66 32 522 488|url=https://www.restdetailhotel.com/|email=rest@restdetailhotel.com}} {{Sleep|name=UP2U Guesthouse|address=29, Wiang Tai, Pai District, Mae Hong Son 58130, Таїланд|phone=+66 90 316 1318|url=https://www.booking.com/hotel/th/up2u-guesthouse-pai.ru.html?aid=356980&label=gog235jc-1FCAso3QFCE3VwMnUtZ3Vlc3Rob3VzZS1wYWlIM1gDaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AEB6AEB-AEMiAIBqAIDuAKs387ABsACAdICJDdkZDIzNzRmLWEzODEtNGNiNS04ZGE1LTRkNDgwNjg3NGJkN9gCBuACAQ&sid=ea2e78a21272672a1a610bced11e2daf&all_sr_blocks=143734305_361033165_1_0_0%2C143734305_361033165_1_0_0&checkin=2025-05-19&checkout=2025-05-20&dest_id=-3252365&dest_type=city&dist=0&group_adults=2&group_children=0&hapos=1&highlighted_blocks=143734305_361033165_1_0_0%2C143734305_361033165_1_0_0&hpos=1&matching_block_id=143734305_361033165_1_0_0&no_rooms=1&req_adults=2&req_children=0&room1=A%2CA&sb_price_type=total&sr_order=popularity&sr_pri_blocks=143734305_361033165_1_0_0__22000%2C143734305_361033165_1_0_0__22000&srepoch=1746120625&srpvid=dd987b174d770696&type=total&ucfs=1&}} {{Sleep|name=Hotel Tide Phuket|address=VCGH+7V, 168, Moo 1, Rassada, Ratsada, Mueang Phuket District, Phuket 83000, Таїланд|phone=+66 76 530 378|url=https://hoteltidephuket.com/|email=booking@hoteltidephuket.com|lat=752'31.3"N|long=98-25'46.3"E}} {{Sleep|name=Best Venue Hotel|address=162 Phang Muang Sai Kor, Pa Tong, Amphoe Kathu, Phuket 83150, Таїланд|phone=+66 99 130 2599|url=https://www.booking.com/hotel/th/best-venue-tambon-patong.html?aid=318615;label=English_Ukraine_EN_UA_29379679225-z0ZSgQG_u7fhNrYcNDxuFAS217275968600:pl:ta:p1:p2:ac:ap:neg:fi:tidsa-64415224945:lp1012852:li:dec:dm;ws=&gad_source=1&gbraid=0AAAAAD_Ls1I3PYHG_TLBRjYZYij4msyTV&gclid=Cj0KCQjwt8zABhDKARIsAHXuD7aMo87L0Ep1AqIIRn0CzveNSie3RKtS2Ts7a4E704pDpLSGc8dSJCgaApwGEALw_wcB}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південно-Східна Азія|type=Країна}} 2kbjcp7uy6v2up8lafw1c1ct2ptnt7t 0 710 37767 37735 2025-06-11T14:59:53Z Olga Berezetska j 7217 37767 wikitext text/x-wiki {{geo|13.752222|100.493889|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Бангко́к''' (тайська назва — Крунгтхепмаханакхон, або скорочено Крунгтхеп; з тайськ. กรุงเทพมหานคร) — столиця та найбільше місто Таїланду, один з провідних фінансових та економічних центрів Південно-Східної Азії та одне з найбільших міст світу (22 місце). Місто розташоване на річці Чаопхрая, неподалік узбережжя Сіамської затоки. Порт на річці Чаопхрая. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Суварнабхумі|alt=Суваннапум|address=999, Nong Prue, Bang Phli District, Samut Prakan 10540, Таїланд|phone=+6621321888|url=https://suvarnabhumi.airportthai.co.th/|lat=13.682039524170905|long=100.74688071019297|content=Новий міжнародний аеропорт Бангкока, найбільший аеропорт Таїланду, один з найбільших авіавузлів в Південно-Східній Азії. Почав експлуатуватися з 28 вересня 2006 року. Розташований на схід від Бангкоку, по дорозі на Банг На (Bang Na), в тамбоні Рача Тхеві округу Банг Пхлі провінції Самутпракан.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNRxyEPK4O7DQWNUtOtdiVwpcr7xVj7RmBHZOYs=w408-h306-k-no|wikidata=Q194316|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BA%D0%BE%D0%BA%E2%80%93%D0%A1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%85%D1%83%D0%BC%D1%96}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === == Транспорт == === Залізниця === {{Listing|type=go|lat=13.738889|long=100.516667|name=Залізнична станція Бангкок (Хуалампонг)|alt=Sathani Rotfai Krung Thep|address=Залізниця знаходиться у центральному регіон Таїланду|directions=залізнична станція в районі Патхумван, колишньому центральному пасажирському терміналі Бангкока та колишньому залізничному вузлі Таїланду . Вона розташована в центрі міста в районі Патхумван і експлуатується Державною залізницею Таїланду (SRT).|wikipedia=Hua Lamphong railway station|email=bangkokstation.srt@gmail.com}} {{Go|name=Трамвай Бангкока|address=Rama I Rd, Pathum Wan, Bangkok 10330, Таїланд|url=https://www.bts.co.th/|lat=13.74583577020983|long=100.53416957538563|content=Його трамвайна мережа першого покоління спочатку працювала як система кінного трамваю , а згодом була перетворена на електричні трамваї наприкінці 19ст|image=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Bangkok_tram_map.png|wikidata=Q96419568|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Trams_in_Bangkok}} == Що відвідати == {{See|name=Великий палац|url=https://www.royalgrandpalace.th/en/home|email=ticket@palaces.mail.go.th|lat=13.750139|long=100.492028|address=Адреса :Phra Borom Maha Ratchawang, Phra Nakhon, Bangkok 10200, Таїланд|hours=Години роботи Великого палацу щодня з 8.30 до 16:30|price=Квитки продаються з 8:30 до 15:30 та коштують 500 бат (1 квиток).|wikipedia=Великий палац|description=це комплекс будівель в Бангкоку. Великий палац служив резиденцією королів Таїланду починаючи з 18 століття.}} {{See|name=Плавучий ринок Дамноен Садуак|address=Damnoen Saduak, Damnoen Saduak District, Ratchaburi 70130, Таїланд|phone=+66852227470|hours=08:00–16:00|lat=13.52039788007737|long=99.95854002188511|content=Плавучий ринок у районі Дамноен Садуак , провінція Ратчабурі , приблизно за 100 кілометрів (62 милі) на південний захід від Бангкока , Таїланд. Він став насамперед туристичною визначною пам'яткою , яка приваблює вітчизняних та іноземних туристів|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNcbUdqOeTge1621O4pjNXuxuaAyAYZvls2wNmI=w408-h725-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Damnoen_Saduak_Floating_Market|wikidata=Q13014948}} == Чим зайнятись == ===Музеї=== == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=Sra Bua by Kiin Kiin|address=991/9, Siam Kempinski Hotel, Rama I Rd, Khwaeng Pathum Wan, Pathum Wan, Bangkok 10330, Таїланд|phone=+6621629000|url=https://www.kempinski.com/en/siam-hotel/restaurants-bars/sra-bua-by-kiin-kiin?utm_medium=organic&utm_source=google&utm_campaign=KIBKK1&utm_content=gmb&source=S308962248|hours=12:00–15:00 18:00–00:00|price=Принаймні 1 000 ฿ ($$$$)|lat=13.74862600098406|long=100.53517803908187|content=Ресторан тайської кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipN5wXwe9Z7vwln07knEIvv1sCaDayunaoEYiXdO=w408-h249-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Кабаре Каліпсо|alt=Calypso Cabaret|address=2194 ถ. เจริญกรุง Wat Phraya Krai, Bang Kho Laem, Bangkok 10120, Таїланд|phone=+66863491937|url=https://calypsocabaret.com/|hours=09:00–21:30|price=1100 грн|lat=13.704093867639784|long=100.503662752574|content=Тайське кабаре для трансгендерів . Його проводять у відкритому торговому центрі Asiatique у Бангкоку . Calypso Cabaret було засновано в 1988 році в оновленому кінотеатрі на Sukhumvit Road . Він переїхав до театру готелю Ambassador у 1992 році, а пізніше до готелю Asia на Phaya Thai Road . У 2012 році він переїхав на своє поточне місце розташування, Asiatique на Charoen Krung Road . Режисер серіалу – німецький телевізійний актор Ханс Хеніке. Згідно з The Nation , компанія досягла «міжнародної слави» через те, що її постійно називають «необхідним досвідом» у туристичних блогах, періодичних виданнях і путівниках тайське кабаре для трансгендерів . Його проводять у відкритому торговому центрі Asiatique у Бангкоку . Calypso Cabaret було засновано в 1988 році в оновленому кінотеатрі на Sukhumvit Road . Він переїхав до театру готелю Ambassador у 1992 році, а пізніше до готелю Asia на Phaya Thai Road . У 2012 році він переїхав на своє поточне місце розташування, Asiatique на Charoen Krung Road . Режисер серіалу – німецький телевізійний актор Ханс Хеніке. Згідно з The Nation , компанія досягла «міжнародної слави» через те, що її постійно називають «необхідним досвідом» у туристичних блогах, періодичних виданнях і путівниках.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMoFFClziw8CFvwwEVz1E4ywQwP2o0rMs-b2j5y=w408-h272-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Calypso_Cabaret|wikidata=Q124296807}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Grande Centre Point Hotel Ratchadamri Bangkok|address=153, 2 Ratchadamri Rd, Lumphini, Pathum Wan, Bangkok 10330, Таїланд|phone=+6620919000|url=https://www.grandecentrepointratchadamri.com/|checkin=14:00|checkout=12:00|lat=13.741828504014535|long=100.54104889490317|price=близько 4000 грн за ніч|content=Готель Grande Center Point Ratchadamri Bangkok розташований у центрі Бангкока, за 5 хвилин ходьби від станції надземного метро Ratchadamri. До послуг гостей відкритий басейн, спа-центр і просторі номери з безкоштовним Wi-Fi. Розкішні номери та люкси оформлені в сучасному стилі та оснащені різними зручностями. Вони оснащені телевізором із плоским екраном і кабельними каналами. Ванні кімнати з душем укомплектовано безкоштовними туалетно-косметичними засобами та капцями. Готель Grande Center Point Ratchadamri Bangkok розташований за 7 хвилин ходьби від станції метро Chit Lom і за 6 хвилин їзди від станції метро Silom. Аеропорт Суварнабхумі розташований за 54 хвилини їзди від готелю.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipP7vIL_gMGB7VD67JoZ6QeluPanObvWQu9fNQI4=w408-h253-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Паттайя (Bang Lamung District)|directions=на південний схід від Бангкоку|lat=12.905112006633361|long=100.91070510618384|content=Патта́я — курортне місто в Таїланді, розташоване на східному березі Сіамської затоки, приблизно за 165 км на південний схід від Бангкока. Розташоване всередині району Бангламунг в провінції Чонбурі|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOlshY4y0qbJruUcqT0Hfex3DoINMqszjGuDnvM=w408-h303-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B0%D1%8F|wikidata=Q170919}}{{footer|ispartof=Таїланд}} trl3mwkhqrbdobu9iw5ct77qtswk67s 0 711 35980 35979 2024-08-20T13:45:29Z Ігор Матосов 7083 35980 wikitext text/x-wiki {{geo|53.9000|27.5667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Belarus-Minsk-City Hall-1.jpg | caption=Площа Свободи | city=Мінськ | citylocal= | map= | arm= | population=1 974,8 тис. (на 1.01.2017) | callingcode=+375 17 }} '''Мінськ''' ([[Білоруський розмовник|біл.]] ''Мінск'' або ''Менск'', [[Російський розмовник|рос.]] ''Минск'') — столиця [[Білорусь|Білорусі]]; адміністративний центр [[Мінська область|Мінської області]] та Мінського району, проте не входить до їх складу. == Райони == Адміністративно місто поділене на 9 районів, що збереглися з радянських часів: * Центральний район * Совєтський район * Первомайський район * Партизанський район * Заводський район * Ленінський район * Жовтневий район * Московський район * Фрунзенський район == Зрозуміти == '''Мінськ''' ([[Білоруський розмовник|біл.]] ''Мінск'' або ''Менск'', [[Російський розмовник|рос.]] ''Минск'') — столиця [[Білорусь|Білорусі]]; адміністративний центр [[Мінська область|Мінської області]] та Мінського району, проте не входить до їх складу. Населення — 1,975 млн, площа — 348,82 км². Розташований на річці Свіслоч при впаданні в неї річки Неміга, за 70 км на північний захід від географічного центру Білорусі. Залізничний вузол на шляху до Берестя, Вільнюса, Гомеля, Москви, перетин автошляхів на Оршу, Вітебськ, Ошмяни, Берестя, Слуцьк, Гомель, Могильов та ін. Місто є політичним, економічним, соціальним, культурним і науковим центром Білорусі. Належить до числа найстарших міст Європи. Носить статус «міста-героя». === Історія === Перша згадка про місто відноситься до 1067 року. Найбільш ранні поселення на території сучасного міста відомі з IX століття. Долина річки Свислочь була заселена двома східнослов'янськими племенами кривичі і дреговичі. Близько 980 року територія входить до Полоцького князівства. Перша літописна згадка про Мінськ відноситься до 1067 року, коли в «Повісті временних літ» була описана велика битва на річці Немизі між полоцьким князем Всеславом Брячиславичем і синами київського князя Ярослава Мудрого, в результаті якої місто було зруйноване. В 1-ій половині XIV ст. Мінськ добровільно входить до складу Великого князівства Литовського, а пізніше, після унії останньої з Польщею, переходить до Речі Посполитої. 14 березня 1499 Мінськ отримав Магдебурзьке право. 1793 року в результаті Другого поділу Речі Посполитої місто опинилося в складі Російської імперії, стає адміністративним центром Мінської губернії. 25 березня 1918 — столиця Білоруської Народної Республіки, яка тимчасово утворилася внаслідок Російської революції. Пізніше стає столицею БРСР. З 27 липня 1990 — столиця незалежної Білорусі. === Клімат === Клімат в Мінську помірно континентальний, із значним впливом атлантичного морського повітря (з частими циклонами). Літо тепле, але не спекотне. Середньорічна температура — +6,1 C°. Середня температура липня — +18,5 °C, середня температура січня — −4,5 °C. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Існують потяги з різних міст Білорусі, країн СНД та Європейського Союзу, що слідують до Мінська, або транзитом. Значно дешевше коштують квитки, якщо їхати до Мінська з інших міст Білорусі (купувати квитки на потяг також необхідно в самій Білорусі). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Високий Ринок (Верхнє місто)''' * '''Пищалівський замок''' === Собори і церкви === * '''Свято-Вознесенська царква''' * '''Церква Св. Духа''' * '''Монастир базильянів Св. Духа''' * '''Монастир базильянок Св. Трійці''' * '''Архікафедральний собор Пресвятої Діви Марії''' * '''Собор Святого Йозефа й монастир бернардинців''' * '''Церква Свв. апп. Петра і Павла''' * '''Синагога Зальцмана''' * '''Куропати''' == Чим зайнятись == === Музеї === • Музей авіаційної техніки, сел. Борова, Мінськ (з автовокзалу Московський або на автомобілі Логойським трактом, відразу за МКАД поворот праворуч). Музей авіаційної техніки Центрального аероклубу ДТСААФ імені С. Грицевця, на момент відкриття (2009) – 25 експонатів. • Музей історії міста Мінська, вул. Революційна, 10, ☎ +375-17-321-24-30. порівн.–нд.: 11.00–19.00,пн., вт. - Вихідний. В основу фондів музею покладено колекцію археологічних розкопок Мінська XI–XIX ст. • Національний художній музей Республіки Білорусь, вул. Леніна, 20, ☎ +375-17-227-71-63. пн.-нд.: 11:00–19:00. Вихідний – вівторок. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Посольство України в Білорусі знаходиться в Мінську на вулиці Старовіленська, 51. Телефон консульського відділу: +375 17 283-19-58. Телефон гарячої лінії: +375 25 603-11-84 (телефонувати у випадку загрози для життя чи загибелі громадян України). == Зв'язок == Поштові індекси — 220000. Телефонний код — +375 17. == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] naava9u5cy9yt3q8ftk9vt0x298jbgl 0 712 5612 2013-04-10T14:55:22Z Nickispeaki 19 Перенаправлено на [[Велика Британія]] 5612 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Велика Британія]] d1ey8zwi410trmldxpgf3nhkilly0io 0 713 37459 37458 2025-05-19T14:06:52Z Ribiiiulia 7235 37459 wikitext text/x-wiki {{geo|15.5|-90.25|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Tikal.jpg |flag = Flag of Guatemala.svg |location = LocationGuatemala.png |capital = [[Гватемала (місто)]] |government = Конституційна демократична республіка |currency = кетцаль (GTQ), долар США (USD), інші валюти |area = 108,890 км² |population = 12,293,545 (липень 2006) |language = іспанська 60%, індіанські мови 40% (23 офіційно визнаних індіанських мов, включно з Quiche, Cakchiquel, Kekchi, Mam, Garifuna та Ксінка) |religion = римо-католики, протестанти, місцеві вірування майя та атеїсти. |electricity = 115-230В/60Гц (вилка США) |callingcode = +502 |tld = .gt |timezone = UTC-6 }} '''Гватемала''' [http://www.visitguatemala.com/] розташована у [[Центральна Америка|Центральній Америці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == * Автомобільний транспорт Основний вид транспорту в країні. Автобуси («chicken buses») — популярний і дешевий спосіб пересування серед місцевих жителів і туристів, особливо між містами та селами. * Залізничний транспорт На сьогодні практично не функціонує для пасажирських перевезень. Раніше мережа з’єднувала основні міста, але зараз використовуються переважно вантажні перевезення або туристичні маршрути. * Авіаційний транспорт Головний міжнародний аеропорт — La Aurora International Airport (Гватемала-Сіті). Також є невеликі внутрішні аеропорти в таких містах, як Флорес (поруч із Тікалем) і Пуерто-Барріос. * Водний транспорт Має важливе значення у прибережних районах Карибського моря і на озерах. Використовується для туристичних круїзів і регіонального сполучення, зокрема на озері Атитлан. * Міський транспорт У великих містах, особливо в Гватемала-Сіті, діє система міських автобусів. Метро або трамвайна система відсутні. Часто використовуються таксі та мототаксі. * Туристичні маршрути Для туристів популярні приватні автобуси та шатли, які курсують між туристичними центрами: Антигуа, озеро Атитлан, Тікаль, Семук Чампей. == Мова == Офіційна мова в Гватемалі — іспанська. Водночас у країні також існує понад 20 місцевих мов майя, які активно використовуються корінними народами. Найпоширеніші з них — яке, киче, какчікель і татуїль. == Що відвідати == # Тікаль – древнє місто майя, джунглі, піраміди (ЮНЕСКО). # Антигуа – колоніальна архітектура, церкви, вулкани навколо. # Озеро Атитлан – мальовниче озеро, оточене вулканами і селищами майя. # Чичикастенанго – колоритний ринок, місцева культура, традиції. # Кобан і Семук Чампей – бірюзові каскади, печери, природа. # Куехель (Quetzaltenango) – друге за величиною місто, гарячі джерела, етнічна спадщина. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == '''🔥''' '''Основні особливості:''' * Базується на майянських та іспанських традиціях * Основні інгредієнти: кукурудза, квасоля, рис, чилі, помідори, авокадо * Широко використовуються свіжі овочі, спеції та соуси (особливо томатно-чилі) '''🍽️''' '''Типові страви:''' # Pepián – густе м’ясне рагу з насінням гарбуза, чилі та спеціями. Вважається національною стравою. # Jocon – курка в зеленому соусі з томатів, кінзи та спецій. # Kak’ik – традиційний індіанський суп з індички з чилі та коріандром. # Tamales – варена кукурудзяна маса з начинкою (м’ясо, овочі), загорнута в лист банана. # Hilachas – тушкована яловичина в томатному соусі з картоплею. # Chuchitos – схожі на тамале, але менші, подаються з томатним соусом. # Tostadas – смажені кукурудзяні тортильї з квасолею, авокадо, сиром, капустою. '''🍬''' '''Десерти:''' * Rellenitos – смажені банани з шоколадом і квасолею * Dulce de leche – карамелізоване молоко * Empanadas – пиріжки з різною солодкою начинкою == Нічне життя == == Де зупинитись == '''1. Антигуа-Гватемала''' * Бюджетно: Tropicana Hostel, Yellow House * Середній рівень: Hotel Mesón de María * Комфортно: El Convento Boutique Hotel '''2. Гватемала-Сіті''' * Бюджетно: Tequila Sunrise Hostel * Середній рівень: Hotel San Carlos * Комфортно: Barceló Guatemala City '''3. Озеро Атітлан (Панахачель, Сан-Педро)''' * Бюджетно: Mr. Mullet’s Hostel * Комфортно: Hotel Atitlán == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Америка|type=Країна}} 8o4t65gob4jue32li3xejose1d60sy8 0 714 37629 35117 2025-05-24T15:37:33Z Ziv 7338 → File has been renamed on Commons ([[:c:GR]]) 37629 wikitext text/x-wiki {{geo|14.633333|-86.816667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = San_Pedro_Sula_cathedral.jpg |flag = Flag of Honduras (2022-).svg |location = LocationHonduras.png |capital = [[Тегусигальпа]] |government = Конституційна демократична республіка |currency = лемпіра (HNL) |area = 112,090 км² |population = 7,326,496 (липень 2006) |language = [[Іспанський розмовник|іспанська]] |religion = римо-католики 97%, протестанти, місцеві вірування майя та атеїсти. |electricity = 110В/60Гц (північноамериканська вилка з двома штирьками) |callingcode = +504 |tld = .hn |timezone = UTC -6 }} '''Гондурас''' [http://www.letsgohonduras.com/]{{Dead link|date=лютого 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} знаходиться в [[Центральна Америка|Центральній Америці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Америка|type=Країна}} ojcwepz77htryxvypctk5761aldokng 0 715 37437 32410 2025-05-18T11:30:21Z Zvwhuw 7242 . 37437 wikitext text/x-wiki {{geo|13.668889|-88.866111|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Green Izalco Volcano.JPG |flag = Flag of El Salvador.svg |location = LocationElSalvador.png |capital = [[Сан-Сальвадор]] |government = Конституційна демократична республіка |currency = американський долар (USD) |area = 21,040 км² |population = 6,704,932 (липень 2005) |language = [[Іспанський розмовник|іспанська]], англійська та Нават (індіанська, менше 1% населення) |religion = римо-католики 52%, протестанти, місцеві вірування майя та атеїсти. |electricity = 120-240В/60Гц (вилка США) |callingcode = +503 |tld = .sv |timezone = UTC -6 }} '''Сальвадор''' [http://www.elsalvador.travel/] знаходиться в [[Центральна Америка|Центральній Америці]], межує на півночі й сході з Гондурасом, на північному заході з Гватемалою, на півдні й південному сході омивається Тихим океаном. Має площу 21 393 км². Столиця і найбільше місто Сальвадору — Сан-Сальвадор. За даними 2015 року, населення становить приблизно 6,14 млн осіб, що робить країну найбільш густозаселеною в регіоні. Більшість жителів становлять метиси. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === [[Файл:Comalapa airport.jpg|міні]] {{Go|name=Аеропорт Інтернасьональ де Сальвадор Сан Оскар Арнульфо Ромеро та Гальдамес|address=Autopista Comalapa, Comalapa, Сальвадор|phone=+50323679455|lat=13.55455413429704|long=-89.10942084704286|content=Міжнародний аеропорт|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q587675|alt=Aeropuerto Internacional de El Salvador San Óscar Arnulfo Romero y Galdámez}} === Потягом === === Автомобілем === === Кораблем === === '''Автобусом''' === Найчастіше готелі надають трансфер до найближчих великих міст. Найчастіше це вигідніше та безпечніше, ніж користуватися державними автобусними компаніями. == Транспорт == Найпоширеніший транспорт - автобуси та таксі. Розклад руху автобусів немає, час від'їзду по кожному конкретному напрямку слід уточнювати на місці. {{Go|name=Парада SITRAMSS Сентенаріо|alt=Estación SITRAMSS Parque Centenario|address=Alameda Juan Pablo II, San Salvador, Сальвадор|lat=13.702147468211201|long=-89.18562766123321|content=Автобусна зупинка}} == Мова == Іспанська мова використовується як національна по всій країні. У багатьох районах вона насичена місцевими ідіомами і запозиченнями з індіанських діалектів настільки, що виділяється повноцінний місцевий діалект іспанської - "Саліче". Однак в центральних і південних районах країни іспанська мова практично зберегла свою "чистоту" і зазвичай сальвадорців вільно розуміють навіть гості з Європи. == Що відвідати == [[Файл:Santa Ana - El Salvador (50899359306).jpg|міні]] {{See|name=Волкан де Санта Ана|alt=Volcán de Santa Ana|address=Сальвадор|lat=13.851582250211539|long=-89.62463818889348|content=Вулкан|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D0%BA_(%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD)|wikidata=Q1049338}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == [[Файл:2025-11-07 image.jpg|міні]] {{Sleep|name=Hotel Finca Campo Bello|address=Hotel Finca Campo Bello, Сальвадор|phone=+50377293778|url=http://hotelfincacampobello.com/|hours=Час заїзду: 15:00 Час виїзду: 12:00|price=6247 грн|lat=13.838727420086819|long=-89.6592647669386|content=Готель}} == Де навчатись == == Як заробити == == Де поїсти == {{Eat|name=El Xolo|address=Museo Nacional de Antropología MUNA, Avenida La Revolución, Colonia San Benito, Av. De La Revolucion, San Salvador, Сальвадор|phone=+50379322041|url=https://elxolomaiz.com/|hours=18:00–23:00|price=50 $+ за особу|lat=13.68710176795302|long=-89.23809731653911|content=Ресторан}} == Де розважитись == [[Файл:Sunset Park, La Libertad.jpg|міні]] {{Do|name=Sunset Park|address=FMPH+QHC, CA-2, La Libertad, Сальвадор Розташування: Puerto de La Libertad|url=http://www.istu.gob.sv/|hours=10:00–22:00|lat=13.487238627004979|long=-89.32077617579924|content=Парк розваг|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Sunset_Park,_La_Libertad|wikidata=Q114196506}} == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Guatemala City - Guatemala.jpg|міні]] {{Go|name=Гватемала|alt=Ciudad de Guatemala|lat=14.630191848866582|long=-90.5093881776747|content=Гватемала - столиця Республіки Гватемала, а також найбільше місто Центральної Америки. За 6 кілометрів на південь від центру міста розташований Міжнародний аеропорт Ла-Аурора, реконструкція якого закінчена у березні 2010 року.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0|wikidata=Q774}}{{footer|ispartof=Центральна Америка|type=Країна}} 8ya1tneoivvq3om9l66ufjj8qyh4rto 0 716 37723 37722 2025-06-06T10:06:12Z 188.239.127.179 /* Гроші та покупки */ 37723 wikitext text/x-wiki {{geo|13|-85|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Volcan Concepcion.jpg |flag = Flag of Nicaragua.svg |location = LocationNicaragua.png |capital = [[Манагуа]] |government = Конституційна демократична республіка |currency = золота кордоба (NIO) |area = 129,494 км² |population = (липень 2006) |language = [[Іспанський розмовник|іспанська]] |religion = римо-католики 85%, протестанти, місцеві вірування майя та атеїсти. |electricity = 120В/60Гц (вилка США) |callingcode = +505 |tld = .ni |timezone = UTC -6 }} '''Нікарагуа''' [http://www.intur.gob.ni/] знаходиться в [[Центральна Америка|Центральній Америці]]. == Зрозуміти == Незважаючи на розкіш місцевих пляжів, Нікарагуа не користується великою популярністю у туристів, що значною мірою пояснюється тим, що країна ще не зовсім відновилася після державного перевороту. Інвестори побоюються відкривати бізнес у Нікарагуа, щоправда, дешевизна сервісу приваблює сюди туристів-аматорів екзотики. Екзотики тут справді в достатку. == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === У Нікарагуа головним повітряним вузлом є '''міжнародний аеропорт імені Аугусто С. Сандіно (Augusto C. Sandino International Airport)''', розташований у столиці Манагуа. Його код — '''MGA''', і це єдиний великий аеропорт країни, який обслуговує міжнародні рейси (до США, Мексики, Панами, Куби тощо). Тут є сучасні зали очікування, duty-free, банкомати та інформаційні пункти. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == * '''Автобуси''' — основний засіб пересування для місцевого населення. Дешеві, але часто переповнені. Є як великі міжміські автобуси (експреси), так і маленькі маршрутки. * '''Таксі''' — широко поширені в містах. Поширена практика — таксі "колективо" (попутники можуть підсідати по дорозі). * '''Оренда авто''' — можлива в містах та при аеропортах, але дороги в сільських районах часто погані, без асфальту. == Мова == '''Офіційна мова Нікарагуа — іспанська.''' Вона використовується в усіх сферах життя: в освіті, урядових установах, медіа та бізнесі. Більшість населення володіє нею на побутовому рівні. === Інші мови: === # '''Англійська''' — поширена на атлантичному узбережжі, особливо в автономних регіонах (наприклад, Блуфілдс, Корн-Айленд). Тут її використовують як друга мова, поряд з місцевими. # '''Корінні мови''' — Міскіто, Майанґна, Гаріфуна та інші. Вони збереглися серед місцевих етнічних груп, головно в східних регіонах країни. # '''Креольська англійська''' — форма англійської з елементами місцевих мов, поширена серед афро-карибського населення. == Що відвідати == # '''Вулкан Масая''' – діючий вулкан з нічними турами до кратера, звідки видно лаву! # '''Острів Омтепе''' – два вулкани посеред озера Нікарагуа, пляжі, водоспади та екостежки. # '''Озеро Нікарагуа''' – найбільше в Центральній Америці, з острівцями, фауною і човновими турами. # '''Вулкан Серро-Негро''' – унікальне місце для “вулканобордингу” (спуску на дошці по вулканічному піску). # '''Резерват Босавас''' – другий за площею тропічний ліс у західній півкулі (після Амазонки) Історичні міста : ## '''Гранада''' – колоніальне місто з яскравою архітектурою, церквами та човнами на острівці озера. ## '''Леон''' – культурна столиця, університетське місто з музеями, графіті та руїнами старого Леону. ## '''Манагуа''' – столиця країни з театрами, площами, музеями і видом на озеро Манагуа. == Чим зайнятись == * '''Відпочити на Корн-Айленді''' — білосніжні пляжі, снорклінг, риболовля. * '''Занурення з аквалангом''' — коралові рифи на Карибах. * '''Йога-ретрити''' — на узбережжі або в еко-лоджах. * '''Плавання в термальних джерелах''', наприклад, біля Апойо. ** Скуштувати '''гальйо пінто''', севіче, національний ром ''Flor de Caña''. ** Відвідати '''кавові ферми''' з дегустаціями. ** Спробувати '''вуличну їжу''' (tostones, nacatamal) на місцевих ринках. == Гроші та покупки == === Валюта === * '''Кордоба (NIO)''' — національна валюта. * У ходу також '''долар США (USD)''' — приймається практично скрізь: у готелях, кафе, магазинах і таксі. * Курс у 2024–2025 рр. — приблизно '''36–37 кордоб за $1.''' === Готівка та банкомати === * '''Банкомати''' є в містах, туристичних зонах і навіть у невеликих селищах. * Більшість приймають '''міжнародні картки''' Visa, MasterCard. * Комісія — 3–5$ за зняття, тому краще знімати одразу більше. === Картки та безконтактна оплата === * У великих готелях, ресторанах, супермаркетах — '''без проблем'''. * У сільській місцевості, на ринках, у маршрутках — '''лише готівка'''. * Рекомендується мати дрібні купюри, особливо для таксі й магазинів. === Що купувати === * '''Сувеніри''': гамаки, глиняний посуд, текстиль, вироби з вулканічного каменю. * '''Кава та ром Flor de Caña''' — головні продукти, які варто везти додому. * '''Ювелірні вироби''': ручної роботи, часто з дерева або шкіри. * '''Місцеві ринки''' (у Гранаді, Леоні) — найкраще місце для автентичних покупок. == Регіональна кухня == # '''Gallo Pinto''' – найвідоміша страва країни: смажений рис із квасолею, часто з яйцем, сиром або авокадо. Типовий сніданок. # '''Nacatamal''' – велике кукурудзяне тісто з м’ясом, овочами та спеціями, загорнуте в лист банана та варене на парі. Місцевий “вареник XXL”. # '''Vigorón''' – страва з м’ясом, юкою (маніок), капустою та салом, подається на банановому листі. # '''Indio Viejo''' – м’ясне рагу з кукурудзяним тістом і апельсиновим соком — має густа текстуру й пряний смак. # '''Sopa de Mondongo''' – традиційний суп з яловичого шлунка, овочів і спецій. Подається на свята та недільні обіди. == Нічне життя == ==== Манагуа (столиця) ==== * Головний центр клубної культури: бари, дискотеки, караоке. * Популярні місця: '''Zona Hippos''' (нічний район з десятками барів), '''El Chamán''', '''La Casa de los Mejía Godoy''' (жива музика). ==== 2. Гранада ==== * Атмосферні '''винотеки, джаз-бари, тераси''' з коктейлями. * Найпопулярніша вулиця: '''Calle La Calzada''' – бари, ресторани, жива музика, туристична публіка. ==== 3. Леон ==== * Молодіжна атмосфера завдяки студентам. * Локальні клуби з латинською музикою, нічні ринки та rooftop-бари (напр., '''Via Via''', '''La Olla Quemada'''). ==== 4. Сан-Хуан-дель-Сур ==== * Відомий пляжними вечірками та '''“Sunday Funday”''' – легендарна щонедільна тусовка з басейнами, танцями, живою музикою. * Численні пляжні бари, reggae-вечірки та міжнародна тусовки. == Де зупинитись == '''1. Хостели''' • '''Selina Granada''' – ідеально для цифрових кочів, із коворкінгом, йога-заняттями і вечірками • '''Hostel De Boca en Boca''' – затишний і зручний варіант у Старому місті Гранади • '''Poco a Poco Hostel''' у Леоні – “community vibe” ідеально підходить для спілкування серед мандрівників • '''Manyaku Hostel''' у Манагуа – арт-атмосфера, зручне розташування, басейн • '''Hush Maderas''' у Сан-Хуан-дель-Сур – для любителів серфу та йоги біля океану. '''2. Еко-готелі''' • '''Mano a Mano Eco Hostal''' біля Леона (Las Peñitas) — з екологічною побудовою, видом на пляж, серф та йога == Де навчатись == === Вищі навчальні заклади === ==== 1. Університет Центральної Америки (UCA) – Манагуа ==== * Престижний приватний виш з гуманітарних, економічних і соціальних наук. * Співпраця з міжнародними університетами. * Ідеально підходить для обміну студентами, стажувань та досліджень. ==== 2. Національний автономний університет Нікарагуа (UNAN) – Леон / Манагуа ==== * Найбільший державний університет. * Має факультети медицини, педагогіки, права, природничих наук. * Історичне значення (один із найстаріших в Центральній Америці). ==== 3. American University (UAM) – Манагуа ==== * Приватний виш з навчанням англійською мовою. * Програми бізнесу, маркетингу, міжнародних відносин. ==== 4. INCAE Business School ==== * Один із найвідоміших бізнес-шкіл Латинської Америки. * Входить у рейтинги Financial Times. * Навчання іспанською та англійською, MBA-програми для іноземців. == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Америка|type=Країна}} f1vmn1chz6b603gtm6dfbd1uxxshhsb 0 717 37508 37484 2025-05-20T13:31:07Z Вовк Таня 7232 /* Літаком */ 37508 wikitext text/x-wiki {{geo|8.616667|-80.366667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = PuenteDeLasAméricas.JPG |flag = Flag of Panama.svg |location = LocationPanama.png |capital = [[Панама (місто)]] |government = Конституційна демократична республіка |currency = бальбоа (PAB), 1:1 до долара США |area = 78,200 км² |population = 3,039,150 (липень 2006) |language = [[Іспанський розмовник|іспанська]], англійська |religion = римо-католики 85%, протестанти 15% |electricity = 120В/60Гц (вилка США) |callingcode = +507 |tld = .pa |timezone = UTC -6 }} '''Панама''' [http://www.visitpanama.com/?id=&lang=en] знаходиться в [[Центральна Америка|Центральній Америці]]. Межує з [[Коста-Рика|Коста-Рікою]] на заході і [[Колумбія|Колумбією]] на сході. == Зрозуміти == '''Панама''' ([[Іспанський розмовник|ісп.]] ''Panamá'') — країна в [[Центральна Америка|Центральній Америці]] на Панамському перешийку між Карибським морем і Тихим океаном. Є демократичною республікою. Країна, що розвивається. === Історія === Незалежність від [[Іспанія|Іспанії]] отримана в 1821. В 1903 році Панама була приєднана до [[Колумбія|Колумбії]], коли була отримана повна незалежність. Взаємини [[США]] і Панами були зв'язані з Панамським каналом. Генерал Норьєга, що правив країною з 1983, був звинувачений США в 1988 у зв'язках з наркомафією. У 1989 він оголосив перемогу опозиції на виборах недійсною, а себе лідером. Був оголошений стан війни з США, вторгнення США призвело до відставки Норьєги і передачі влади Гільєрмо Ендара. Спроба військового перевороту в 1991 провалилася. Норьєга був засуджений у США в 1992. === Клімат === Клімат — морський тропічний. Країні властива висока вологість та хмарність. З травня по січень триває сезон дощів, з січня по травень — сухий сезон. == Регіони == == Міста == * {{Marker|name=Пана́ма або Нуе́стра-Сеньйо́ра-де-ла-Асунсьйо́н-де-Пана́ма|type=city|long=-79.516|lat=8.983|zoom=12|wikidata=Q3306}} — місто з населенням близько 1 млн мешканців та столиця Панами, розташоване на виході Панамського каналу до Тихого океану. Місто Панама — політичний, адміністративний і культурний центр країни. Основна маса його населення зайнята у сфері послуг. * [[Сантьяго (Панама)|Сантьяго]] * [[Колон (Панама)|Колон]] * [[Давид]] * [[Бальбоа]] * [[Бокете]] == Інші місця == * Національний парк Дар'єн {{ЮНЕСКО}} * Міжнародний парк Ла-Амістад {{ЮНЕСКО}} * Археологічна ділянка Панама-В'єхо та історичний район [[Панама (місто)|Панами]] {{ЮНЕСКО}} * Національний парк Коїба і зона охорони моря {{ЮНЕСКО}} * Укріплення на карибській стороні Панами {{ЮНЕСКО}} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Listing|type=go|lat=8.970|long=-79.562|name=Міжнародний аеропорт Панама Сіті Пайтілла|alt=PAC|address=Panama City, Панама|directions=Один із аеропортів у місті Panama City, який об’єднує рейси із різних пунктів призначення та до них. Цей аеропорт є базою для майже авіакомпаній, таких як , які здійснюють численні рейси на день. Зручне розташування на відстані км від робить цей аеропорт ідеальним місцем для початку подорожі для мандрівників. Легкий доступ до цього аеропорту за допомогою забезпечує зручні варіанти подорожі для пасажирів. Для безперебійної подорожі та уникнення можливості пропустити рейс настійно рекомендується прибувати в аеропорт заздалегідь.|wikipedia=Транспорт Панами}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=8,977|long=-79,567|name=Панамська канальна залізниця|alt=ісп . Ferrocarril de Panamá|address=Штаб-квартира [[Панама-Сіті]], [[Панама]]|directions=залізнична лінія, що з'єднує Атлантичний океан із Тихим океаном у Центральній Америці . Маршрут простягається на 76,6 км через Панамський перешийок від Колона (Атлантика) до Бальбоа (Тихий океан, поблизу міста Панама )|url=http://panarail.com/|wikipedia=Panama Canal Railway}} == Мова == Офіційна мова держави — [[Іспанський розмовник|іспанська]]. Проте багато панамців дво- чи багатомовні, адже в країні поширена [[Англійський розмовник|англійська]] (володіє 14% населення) і [[Французький розмовник|французька]] (володіє 18% населення) мови. == Що відвідати == {{See|name=Панама-В'єхо|address=2G47+MW9, Vía Cincuentenario, Panamá, Provincia de Panamá, Панама|phone=+507 226-8915|price=15,12 євро https://www.patronatopanamaviejo.org/visitanos/#visita|hours=вівторок 08:30–16:30 середа 08:30–16:30 четвер 08:30–16:30 пʼятниця 08:30–16:30 субота 08:30–16:30 неділя 08:30–16:30 понеділок Зачинено|lat=9,006|long=-79,485|wikidata=Q712335|wikipedia=Панама-В'єхо|image=Файл:Torre Panama Viejo.jpg|content=Руїни колишньої столиці Панама-В'єхо, заснованої в 1519 році, з музеєм і дзвіницею з оглядовим майданчиком.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hotel El Panamá|address=Av. Central España 111, Panamá, Provincia de Panamá, Панама|phone=+507 215-9000|url=https://www.choicehotels.com/panama/panama/radisson-individuals-hotels/pn008?mc=llgoxxpx&sa=X&ved=2ahUKEwj3u9LmkrKNAxU75BEIHappK-4QyK4DegUIAxCcBQ}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Міжнародний телефонний код — +507. Інтернет-домен — .pa. {{footer|ispartof=Центральна Америка|type=Країна}} 8b329l9qoj0pthmnj6holsau5v9agza 0 718 37703 37702 2025-06-02T20:42:37Z Khainska 6455 /* Що відвідати */ 37703 wikitext text/x-wiki {{geo|23.316667|-102.366667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Chichen.itza.10_brightened.jpg |flag = Flag of Mexico.svg |location = LocationMexico.png |capital = [[Мехіко]] |government = Конституційна демократична республіка |currency = мексиканське песо (MXN) |area = 1,972,550 км² |population = 112,336,538 (липень 2010) |language = [[Іспанський розмовник|іспанська]] |religion = римо-католики 89%, протестанти 6%, місцеві вірування майя та атеїсти 5%. |electricity = 127В/60Гц (північноамериканська вилка) |callingcode = +52 |tld = .mx |timezone = UTC -6 до UTC -8 }} '''Мексика''' знаходиться в [[Північна Америка|Північній Америці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Канкун]] — всесвітньо відомий курорт на півострові [[Юкатан (півострів)|Юкатан]], знамените своїми пляжами, чистим карибським морем, вечірками та магазинами. == Інші місця == == Як дістатись == Мексика має чудове транспортне сполучення, що дозволяє легко дістатися до її основних міст та туристичних регіонів. Найпопулярніші міжнародні аеропорти знаходяться в Мехіко, Канкуні, Гвадалахарі та Монтерреї. З цих аеропортів є численні внутрішні рейси до основних туристичних центрів, таких як Рів’єра-Мая, Лос-Кабос та Тіхуана. Також можна добратися до Мексики автобусами чи автомобілем з сусідніх країн, таких як Сполучені Штати Америки або Гватемала. === Літаком === ==== З Європи ==== Більшість комерційних авіаліній сполучають Мехіко із Європою прямими рейсами. Є прямі рейси до [[Мехіко (аеропорт)|Мехіко]] ({{IATA|MEX}}) з Парижу ({{IATA|CDG}}), [[Хітроу]] ({{IATA|LHR}}), Мадриду ({{IATA|MAD}}), Амстердама ({{IATA|AMS}}), [[Франкфуртський аеропорт|Франкфурта]] ({{IATA|FRA}}) і до [[Канкун (аеропорт)|Канкуна]] (CUN) спеціально протягом літнього сезону. Варто порівнювати ціни різних операторів. Тривалість польоту приблизно 11 годин. === Потягом === Мексика має розвинену залізничну мережу, хоча для туристів потяги використовуються здебільшого для спеціальних маршрутів, таких як на туристичному поїзді «El Chepe», що проходить через Сьєрра-Мадре в північному заході країни, надаючи дивовижні види на каньйони та гірські пейзажі. === Автомобілем === Подорожувати по Мексиці автомобілем — це один із найкращих способів досліджувати країну. Великі міста добре з’єднані з іншими регіонами через високошвидкісні автомагістралі. Оренда автомобіля дозволяє туристам легко відвідати віддалені місця, наприклад, колоніальні міста або пляжі. === Автобусом === Автобуси — це популярний і доступний спосіб пересування між містами та регіонами Мексики. Внутрішні автобуси з’єднують більшість міст країни, маючи різні класи від стандартних до VIP-маршрутів. Це ідеальний спосіб для туристів, які хочуть подорожувати бюджетно. === Кораблем === Мексика має розвинену морську інфраструктуру, з численними портами, такими як Канкун, Веракрус і Лос-Кабос. Круїзи по Карибському морю і Тихому океану популярні серед туристів. Кораблі можуть бути також використані для подорожей між островами. == Транспорт == Мексика має добре розвинену транспортну інфраструктуру, що забезпечує комфортне пересування по всій країні як для місцевих мешканців, так і для туристів. Основними видами транспорту є автобуси, потяги, автомобілі та авіаційний транспорт, які забезпечують зручність та доступність подорожей. === Авіатранспорт === {{Listing|type=go|lat=22.889|long=-109.9123|name=Calafia Airlines|address=Calle Adolfo López Mateos 02, Downtown, Juárez, 23469 Cabo San Lucas, B.C.S., Мексика|directions=Мексиканська регіональна авіакомпанія, що базується в Кабо-Сан-Лукас , Південна Нижня Каліфорнія , Мексика . Вона виконує регулярні рейси на півострів Нижня Каліфорнія , тихоокеанське узбережжя Мексики та Північну Мексику , а також чартерні рейси та тури. Її основним вузлом є аеропорт Кабо-Сан-Лукас , а також основні міські операції в Ла-Пасі та Лорето .|url=https://www.calafiaairlines.com/|wikipedia=Calafia Airlines|phone=+1 619 489-1439 (США) безкоштовний номер:01 800 5603949 (Мексика)}} Для міжміських поїздок в Мексиці популярними є автобуси, які охоплюють всю територію країни. Вони є доступними та зручними, з регулярними рейсами між великими містами, такими як Мехіко, Канкун, Гвадалахара, Монтеррей та інші. Внутрішні рейси автобусів варіюються за класами комфортності, що дозволяє вибрати оптимальний варіант для кожного туриста. Внутрішньоміський транспорт також представлений метрополітенами в великих містах, таких як Мехіко, де метро є швидким та дешевим способом пересування. Мехіко також має широке таксі та ріде-хейлінг-сервіси, що дозволяють комфортно переміщатися по місту. Оренда автомобіля є популярним способом подорожей по Мексиці, оскільки країна має гарно розвинену мережу автомагістралей, що дозволяє комфортно відвідувати віддалені місця. Для туристів це ідеальний спосіб вивчити країну в своєму темпі. Також для любителів довгих подорожей є спеціальні потягні маршрути, такі як «El Chepe», що проходить через гірські райони та каньйони, надаючи неповторні враження від поїздки. == Мова == == Що відвідати == * {{See|name=Чичен-Іца|lat=20.683|long=-88.568|address=97751 Юкатан, Мексика|image=Файл:Піраміда Кукулькана в Чичен-Іца.jpg|wikidata=Q5859|wikipedia=Чичен-Іца|description=Стародавнє місто на півночі Юкатан. Одне з найвидатніших місць спадщини Майя, розташоване на півострові Юкатан у Мексиці.|hours=понеділок – неділя: 8: 00 AM - 5: 00 PM Нічне світлове шоу: Початок о 7: 00 PM (Потрібен окремий квиток)|price=Іноземні гості: ~ $ 30 USD Громадяни Мексики (з посвідченням особи): Доступна знижка Діти до 13 років: Безкоштовно Квитки онлайн: ( https://www.getyourguide.com/-l167657/?partner_id=GD300D4&utm_medium=online_publisher&cmp=Blog&lc=l167657 )}} * * Мехіко-Сіті — столиця країни з багатою культурною спадщиною, де варто відвідати такі місця, як Музей Фріди Кало, Центральну площу та Палац Белас Артес. * Канкун і Рів’єра-Мая — відомі своїми курортами та пляжами з білим піском. Тут можна насолоджуватись дайвінгом, сноркелінгом і підводними музеями. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == * Pujol (Мехіко-Сіті) — один із найкращих ресторанів Мексики, відомий своєю сучасною мексиканською кухнею. Chef Enrique Olvera пропонує страви, що поєднують традиції з інноваціями. * Los Danzantes (Оахака) — ресторан, що спеціалізується на страви з місцевих продуктів та традиційних оахаканських рецептах. * El Camarón Mariscos (Канкун) — для любителів морепродуктів. Це місце пропонує смачні страви з риби та морепродуктів на будь-який смак. == Нічне життя == * Xcaret (Рів’єра-Мая) — екологічний парк, де можна насолоджуватись природою, водними атракціями та культурними виставами. * La Casa de la Música (Мехіко-Сіті) — популярний музичний клуб, де можна насолоджуватись живими виступами мексиканських і міжнародних артистів. * Coco Bongo (Канкун) — всесвітньо відомий клуб, де організовуються масштабні шоу за участю акробатів, танцюристів та діджеїв. == Де зупинитись == * Four Seasons Resort Punta Mita (Наярит) — розкішний курорт на узбережжі Тихого океану, з вишуканими номерами, спа-послугами та безліччю активностей для туристів. * Zócalo Central (Мехіко-Сіті) — готель, розташований в центрі Мехіко, зручний для тих, хто хоче бути в самому серці столиці, поруч з основними туристичними атракціями. * Playa del Carmen — численні курорти та готелі біля пляжу, які пропонують різноманітні умови для бюджетних і розкішних відпочивальників. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Північна Америка|type=Країна}} nxgi99z46ufxbiu59nogratkusd5136 0 719 31883 31882 2022-02-11T21:36:52Z NguoiDungKhongDinhDanh 5560 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/188.163.81.54|188.163.81.54]] ([[User talk:188.163.81.54|обговорення]]) до зробленого [[User:VollBot|VollBot]] 12533 wikitext text/x-wiki {{geo|72|-40|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Greenland_scenery.jpg |flag = |location = LocationGreenland.png |capital = [[Нуук]] |government = Парламентська демократія з конституційною монархією |currency = Данська крона (DKK) |area = 2,166,086 км² |population = 56,344 (2007) |language = [[Гренландський розмовник|Гренландська]], [[Данський розмовник|Данська]] |religion = Протестантизм (Лютеранство) |electricity = |callingcode = +299 |tld = .gl |timezone = від UTC+0 до UTC-4 }} '''Ґренландія''' ([[Гренландський розмовник|гренл.]]: ''Kalaallit Nunaat''; [[Данський розмовник|дан.]]: ''Grønland'') - найбільший в світі острів, адміністративна одиниця [[Данія|Данії]], розташована в північно-східній [[Північна Америка|Північній Америці]], в основному за полярним колом. Хоча Гренландія все ще є частиною Королівства [[Данія]], їй було надано самоврядування в 1979 році, а в 2009 році отримало ще більшу автономію, що зробило країну самостійною з формальними зв'язками з Данією. Деякі жителі тепер виступають за повну незалежність. Копенгаген все ще залишається відповідальним за закордонні справи і, звичайно, є джерелом інвестицій. Гренландія має морські кордони на південному-сході з [[Ісландія|Ісландією]], на заході - з [[Канада|Канадою]], на північному сході - з [[Шпіцберген]]ом ([[Норвегія]]). == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist| regionmap=Greenland regions.png | regionmapsize=300px | regionmaptext=Регіони Ґренландії | region1name=[[Південна Ґренландія]] | region1color=#d5dc76 | region1items= | region1description= Місцеві жителі дають регіону прізвисько "Sineriak Bananeqarfik" (буквально "Бананове узбережжя"), до регіону легко(порівняно з іншими) дістатися, має найтепліший клімат в усій Гренландії | region2name=[[Західна Ґренландія]] | region2color=#71b37b | region2items= | region2description= В регіоні розташоване найбільше місто і столиця Нуук. | region3name=[[Східна Ґренландія]] | region3color=#8a84a3 | region3items= | region3description= Малонаселений регіон | region4name=[[Північна Ґренландія]] | region4color=#69999f | region4items= | region4description= Північна Гренландія є найпівнічнішим населеним регіоном світу | }} <br clear="all" /> == Міста == * [[Нуук]] - столиця і найбільше місто. * [[Каанаак]] - невелике місто в [[Північна Гренландія|Північній Гренландії]] * [[Сісіміут]] - друге по величині місто. * [[Тасілак]] - найбільше місто [[Східна Гренландія|Східної Гренландії]]. * [[Ілуліссат]] - одне із найбільших міст. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == В Гренландії з 2009 року єдиною офіційною мовою є [[Гренландський розмовник|гренландська]]. Раніше другою офіційною мовою була [[Данський розмовник|данська]]. На гренландській мові розмовляє близько 80—85 % від всього населення Гренландії, інші розмовляють на данській. Багато з жителів володіють і англійською мовою. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Північна Америка|type=Країна}} beaceapyrahsvimc9rhuggdbsr8lrqq 0 721 5698 2013-04-11T18:26:57Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Китай]] 5698 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Китай]] sorn4oqj287sq5uo5cceyjkjt8ui7lx 0 722 37415 36414 2025-05-16T12:16:31Z Валерія Ванько 7511 . 37415 wikitext text/x-wiki {{geo|23.7666666667|121|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = ChiangKaiShek-MemorialHall-LanternFestival.jpg |flag = Flag of the Republic of China.svg |location = Taiwan in its region.svg |capital = [[Тайбей]] |government = Президентсько-парламентська республіка |currency = Новотайванський долар (TWD) |area = 35,980 км² |population = 22,858,872 (2007) |language = [[Кийтайський розмовник|китайська]] (державна), [[Тайванський розмовник|тайванська]], діалекти хакка. |religion = Буддизм, даосизм, конфуціанство - 94 %, Християнство і іслам - 4,5 % |electricity = 110V/60HZ (розетка США типу) |callingcode = +886 |tld = .tw |timezone = UTC+8 }} '''Тайвань''' (або '''Республіка Китай''') - країна в [[Східна Азія|Східній Азії]]. З другої половині 20 століття по сьогодні є демократичною державою з обмеженим міжнародним визнанням, що контролює лише Тайвань і ряд інших дрібних островів, хоча де-факто підтримує відносини з багатьма іноземними державами і має територіальні претензії до [[КНР]]. З 1971 року ООН і велика частина світової спільноти офіційно визнають юрисдикцію КНР як над материковим Китаєм, так і над Тайванем і Пенху. Республіка Китай складається з групи островів, основним з яких є острів Тайвань, що розташований на південний схід від континентального [[КНР|Китаю]], на південний захід від [[Окінава|Окінави]] ([[Японія]]) і на північ від [[Філіппіни|Філіппін]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === [[Файл:Taoyuan Airport Terminal 3 20240912.jpg|міні]] {{Go|name=Тайвань-Таоюань|alt=臺灣桃園國際機場|address=No. 9號, Hangzhan S Rd, Dayuan District, Taoyuan City, Тайвань 33758|phone=+88633062000|url=https://www.taoyuan-airport.com/|lat=25.0813871602306|long=121.23203793756079|content=Міжнародний аеропорт|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C-%D0%A2%D0%B0%D0%BE%D1%8E%D0%B0%D0%BD%D1%8C|wikidata=Q44856}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == [[Файл:Platform of Blue Line in Zhongxiao Fuxing Station 2011.JPG|міні]] {{Go|name=Zhongxiao Fuxing|alt=忠孝復興|address=No. 302, Section 3, Zhongxiao E Rd, Da’an District, Taipei City, Тайвань 106|url=http://www.metro.taipei/ct.asp?xItem=78479152&CtNode=70089&mp=122035|lat=25.041840388830668|long=121.54399037346369|content=Станція метро|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Zhongxiao_Fuxing_metro_station|wikidata=Q698042}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Музей імператорського палацу|alt=國立故宮博物院|address=No. 221, Sec 2, Zhi Shan Rd, Shilin District, Taipei City, Тайвань 111|phone=+886228812021|url=https://www.npm.gov.tw/|hours=09:00–17:00|lat=25.102637127208308|long=121.54887873349288|content=Популярний музей з однією з найбільших у світі колекцій артефактів та пам'яток китайської культури.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_(%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B5%D0%B9)|wikidata=Q540668}} [[Файл:NationalPalace MuseumFrontView.jpg|міні]] == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == [[Файл:Kimpton PreLaunch-0441.jpg|міні]] {{Sleep|name=Kimpton Da An Hotel|alt=金普頓大安酒店 Kimpton Da An Hotel Taipei|address=No. 25號, Lane 27, Section 4, Ren'ai Rd, Da’an District, Taipei City, Тайвань 106|phone=+886221737999|url=https://www.ihg.com/kimptonhotels/hotels/tw/zh/da-an-hotel-taipei/tpekm/hoteldetail?cm_mmc=GoogleMaps-_-KI-_-TW-_-TPEKM|hours=Час заїзду: 15:00 Час виїзду: 12:00|price=12630 грн|lat=25.040670569840387|long=121.54608075623405|content=П'ятизірковий готель}} == Де навчатись == == Де поїсти == {{Eat|name=Din Tai Fung Mitsukoshi Nanxi Restaurant|alt=鼎泰豐 남서점|address=104, Тайвань, Taipei City, Zhongshan District, Nanjing W Rd, 12號B2|phone=+886225111555|url=https://rsv.skm.com.tw/groups/skm-xinyi/companies/-KNf3CgtuFU5cea5_nVg/restaurants/-KNf3CgtuFU5cea5_nVh/preorder|hours=11:00–21:00|price=400-600 NT $ за особу|lat=25.054836367314685|long=121.5238952624546|content=Ресторан тайванської кухні}} == Як заробити == == Де розважитись == {{Do|name=Taipei 101 Observatory|alt=타이베이101觀景台|address=110, Тайвань, Taipei City, Xinyi District, Section 5, Xinyi Rd, 7號89樓|phone=+886281018898|url=https://www.taipei-101.com.tw/tw/observatory|hours=10:00–21:00|price=825 грн|lat=25.03390848057123|long=121.56489382424031|content=Стильний оглядовий майданчик на 89 поверсі з панорамними видами на місто і сувенірним магазином.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B5%D0%B9_101|wikidata=Q83101}} [[Файл:Taipei Taiwan Taipei-101-Tower-01.jpg|міні]] == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Hong Kong Harbour Night 2019-06-11.jpg|міні]] {{Go|name=Гонконг|alt=香港|directions=на південний захід від Тайваню|lat=22.337146821682815|long=114.18255526982871|content=Гонконг - особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки, колишня британська колонія на південному сході Китаю в Південнокитайському морі. Гонконг розташований на острові Гонконг, включає півострів Коулун, багато інших островів, найбільший із них Лантау.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3|wikidata=Q8646}}{{footer|ispartof=Східна Азія|type=Країна}} nyz4augwe43o7trtsp6w65x1f8q44pv 8 725 5722 5718 2013-04-12T13:32:53Z RLuts 5 5722 css text/css /* Розміщений тут CSS-код буде використаний для мобільних пристроїв, що використовують тему оформлення налаштовану в $wgHandheldStyle */ #mf-mobile { display: block !important; } 47medsecv46d96tlaanlvhjtvudv630 10 726 10273 5726 2013-09-08T19:30:42Z FrankyLeRoutier 593 m 10273 wikitext text/x-wiki <div id="mf-mobile" style="display:none;"> <center> [[Файл:Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg|40px|безрамки|без]] <span style="font-size:150%;">Ласкаво просимо до [[Вікімандри:Про Вікімандри|Вікімандрів]]</span> <span>''вільного туристичного путівника, який може редагувати кожен''</span> [[Азія|Азія]] · [[Антарктида]] · [[Африка|Африка]] · [[Європа|Європа]] · [[Океанія|Океанія]] · [[Південна Америка|Південна Америка]] · [[Північна Америка|Північна Америка]]<br /> [[Маршрути|Маршрути]] · [[Розмовники|Розмовники]] · [[Загальні теми|Загальні теми Вікімандрів]] </center> </div> 98ws8nh9fziyw1i6v2tsqh9q02c3hdp 8 727 5725 5724 2013-04-12T13:41:10Z RLuts 5 5725 css text/css /* CSS placed here will affect users of the mobile site */ #mf-mobile { display: block !important; width: 100%; border: 2px #ccc solid; } er9fmdxfdnhkclh91beoc7yrpsyp4vm 0 728 37414 12406 2025-05-16T10:54:57Z KaraimJuliia 7243 /* Літаком */ 37414 wikitext text/x-wiki {{geo|-22.9094|-43.215|zoom=13}} {{pagebanner}} [[image:Sugar loaf from Cristo Redentor 2010.JPG|thumb|300px]] '''Ріо-де-Жанейро''' знаходиться в [[Південно-східний регіон Бразилії|південно-східній Бразилії]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Ріо-де-Жанейро/Галеан імені Антоніу Карлуса Жобіна|alt=RIOgaleão International Airport|address=Av. Vinte de Janeiro, s/nº - Ilha do Governador, Rio de Janeiro - RJ, 21941-900, Бразилія|phone=+552130046050|url=https://www.riogaleao.com/passageiros|lat=-22.805230218767953|long=-43.25660624702156|content=Головний міжнародний аеропорт, що обслуговує Ріо-де-Жанейро (Бразилія). У 2020 році летовище було восьмим за пасажиропотоком аеропортом країни. Він названий на честь району Галеан. Назва походить від португальського Praia do Galeão, що перекладається як Пляж Галеона, який розташований перед пасажирським терміналом (тепер пасажирський термінал бразильських повітряних сил) і де в 1663-му був побудований галеон «Padre Eterno» військово-морських сил Португалії. Аеропорт також названо на честь бразильського музиканта Антоніу Карлуса Жобіна.|image=https://www.google.com/maps/place/RIOgale%C3%A3o+International+Airport/@-22.805265,-43.2566293,3a,80.9y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDm14bW3QE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqJNRlbJbmUfgecsoKdBZGS__EF-ZQGVkNL7TPHGosh3ArSc0LaVdnetn5AVWQ1jUvmw4SCzP5RL0xLEqqoKwwXlOaJrhZ3-eCGPFSMi_OCebun9J3UMQSLHmlQif4eHgxyVcsqiw%3Dw203-h135-k-no!7i960!8i640!4m7!3m6!1s0x99798f3b16364f:0xcfa9dfbf2f584512!8m2!3d-22.8052698!4d-43.2566277!10e5!16zL20vMDRzZ2Jo?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMy4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BE-%D0%B4%D0%B5-%D0%96%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE-%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B0%D0%BD|wikidata=Q733998}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Метро|alt=Carioca - станція|address=Centro, Rio de Janeiro - State of Rio de Janeiro, Бразилія|hours=Працює з понеділка по суботу 5:00—00:00, у неділю та свята 7:00—23:00. Інтервал руху у будні 3-5 хвилин, в суботу 5-8 хвилин, в неділю 6-10 хвилин.|lat=-22.908109987771702|long=-43.17845231534286|url=https://www.metrorio.com.br/|content=Система ліній метрополітену в місті Ріо-де-Жанейро. Є другим за розміром метрополітеном Бразилії (після Сан-Паулу).|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrtMtrjX-xFaGznyj00Mr1V346eIjFJ-Hpr1Pb1aThDKxvLSRMLHfHGzpljQaeBMQ2-VuhaPzGxlsHmUlioNxRHsi7PKMWve0OafWwUat5Z0dCzP8wVbI_n0fP74N9FiQ1al3QCTg=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A0%D1%96%D0%BE-%D0%B4%D0%B5-%D0%96%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE|wikidata=Q1133623}} == Що відвідати == {{See|name=Ліс Тіжука|alt=Tijuca National Park|address=Estr. da Cascatinha, 850 - Alto da Boa Vista, Rio de Janeiro - RJ, 20531-590, Бразилія|phone=https://parquenacionaldatijuca.rio/|hours=08:00–17:00|lat=-22.941424357603125|long=-43.29279706956821|content=Міський тропічний ліс із місцями для туризму, водоспадами, спостереженням за птахами й краєвидами Ріо.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Floresta_da_Tijuca_54.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81_%D0%A2%D1%96%D0%B6%D1%83%D0%BA%D0%B0|wikidata=Q14942956}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|address=R. Joana Angélica, 40 - Ipanema, Rio de Janeiro - RJ, 22420-030, Бразилія|name=Zazá Bistrô Tropical|phone=+5521995307173|hours=12:00–00:30|price=https://www.zazabistro.com.br/#cardapio|lat=-22.985153088219583|long=-43.205003693253246|content=Кафе-бістро, їжа з собою і в зкладі, є доставка|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrAjmyIDhqx9ada9EBjoJ9q2jwD9FXhKiOoYW943J4kRVCwvSrCk3POestVkqbJy7o9f7F89gRKzwXduZadMUiZx5-lPLaj16dYAGfbTNodntqUPtYFRJk8k9448bvWW0O-0UYY=w408-h306-k-no|url=https://www.instagram.com/zazabistro?igsh=MXB0Z3A2NGI1c3ZueQ==}} == Де розважитись == {{Do|name=Карнавал у Ріо-де-Жанейро|alt=Самбадром, Sambódromo Marquês de Sapucaí|address=R. Marquês de Sapucaí - Santo Cristo, Rio de Janeiro - RJ, 20220-007, Бразилія|phone=http://www.sambadrome.com/|url=https://www.rio-carnival.net/|long=-43.19676748746069|lat=-22.91142555877075|content=Місце карнавалу в Ріо, оновлене перед Олімпійськими й Параолімпійськими іграми зі стрільби, й кінець марафону.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqlvGk-YN8779Rc9YnQPY_w84sZhg9RzhkBdpziLOBQakh3NT4YPY-ZqrdL9Fkb0QeAEyOrg_rJV_etH4xsrYvBnISm9fEngE6lrz0__SKCWF3z_qa7NWGDdPkIAB279vtQ2L7f=w408-h271-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB_%D1%83_%D0%A0%D1%96%D0%BE-%D0%B4%D0%B5-%D0%96%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE|wikidata=Q35232}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=B&B Hotels Rio de Janeiro Norte|address=Av. Dom Hélder Câmara, 5531 - Cachambi, Rio de Janeiro - RJ, 20770-145, Бразилія|phone=+552130377575|url=https://www.hotel-bb.com/pt/hotel/rio-de-janeiro-norte|checkin=14:00|checkout=12:00|price=від 1400 грн за ніч|lat=-22.887663719851414|long=-43.284716180056456|content=Готель 3 зірки, з концепцією Bed and Breakfast, без басейну, зі зручним розташуванням і ввічливим персоналом|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOhHa-w0WydMXU58gxodfiNO0owbyg81VkuudzU=w408-h544-k-no}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Сан-Паулу|alt=Бразилія|directions=на південний захід від Ріо|lat=-23.51683691858851|long=-46.63554993086291|content=Сан-Пау́лу — головне місто південно-східного штату Бразилії Сан-Паулу, найбільший промисловий і важливий культурний центр Бразилії та всієї Південної Америки. З населенням майже 12 млн мешканців у межах міста, це найбільше місто країни та в південній півкулі, одне з найбільших у світі.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nofmpZrLSXB-jN1_DSXFLRRZ7IFWQ-FtrWuvCBSROtgXShofkY1pwI3nI9VAkd5HaMPdTap7I0_3INSN2AihcQeZJq6soW9iX0kAx4ldz8YuUKtXogXYjrYScBrtebg9T8fGf9B=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%9F%D0%B0%D1%83%D0%BB%D1%83|wikidata=Q174}}{{footer|ispartof=Бразилія|type=Місто}} e93ytv9okkoctrltoub3f1uvqfq3rh4 0 729 5740 2013-04-13T07:29:10Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Середня Азія]] 5740 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Середня Азія]] rnb2cmzcyh1c8jrmw4oywuu8x04tlus 0 730 36405 33489 2025-01-10T12:12:29Z Assyrian Human 6497 36405 wikitext text/x-wiki {{geo|41.266667|74.983333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = 32 kg chui vers alaarcha.jpg |flag = Flag of Kyrgyzstan.svg |location = Kyrgyzstan in its region.svg |capital = [[Бішкек]] |government = Парламентсько-президентська республіка |currency = Сом (KGS) |area = 198,500 км² |population = 5,213,898 (2006) |language = [[Киргизький розмовник|Киргизька]] (державна), [[Російський розмовник|Російська]] (офіційна) |religion = Іслам - 82,7 %, Православ'я - 16 %, інші - 5% |electricity = 220V/50Hz (Європейський тип розетки) |callingcode = +996 |tld = .kg |timezone = UTC+6 }} '''Киргизстан''' ('''Киргизія''', [[Киргизький розмовник|кирг.]] ''Кыргызстан'') - країна в [[Середня Азія|Середній Азії]]. Ця пострадянська країна, що здобула свою незалежність 1991 року, має неймовірну красу природи і кочові традиції, а також чи не найліберальнішу політику в Середній Азії щодо віз. Межує на півночі з [[Казахстан]]ом, на заході — з [[Узбекистан]]ом, на півдні — [[Таджикистан]]ом, на сході — з [[Китай|Китаєм]]. == Зрозуміти == === Історія === Киргизи є нащадками племен з тувинського регіону Росії, які мігрували в регіони сучасного Киргизстану ще в 13 столітті, під час підйому Монгольської імперії. У 1876 році ця територія була приєднана до Російської імперії, а потім - Радянського Союзу. Разом із приєднанням приїжджали численні слов'янські іммігранти, проводилась русифікація населення. Після створення Радянського Союзу Киргизстан різко змінилася - почався курс на індустріалізацію країни, створювалися заводи, шахти і університети. Крім того радянська влада неодноразово депортувала в Киргизстан інші етнічні меншини - німці, курди, чеченці, поляки та євреї. 31 серпня 1991 року Киргизстан став незалежним від СРСР. У березні 2005 року відбулася так звана "Тюльпанова революція", коли маси протестуючих з усієї країни з'їхалися до столиці, в результаті чого президент Акаєв покинув країну. === Географія === Більше 3/4 території Киргизстану займають гори. Територія Киргизстану розташована в межах двох гірських систем. Північно-східна її частина (велика) лежить в межах Тянь-Шаню, південно-західна — Паміро-Алая. Межі Киргизії проходять на великому протязі по гребенях високих хребтів і лише на півночі і південному заході — по підніжжям гір і передгірним рівнинам (Чуйська долина, околиці Ферганської долини). Вся територія республіки лежить вище 500 м над рівнем моря; більше половини її розташована на висотах від 1000 до 3000 м і приблизно третина — на висотах від 3000 до 4000 м. Гірські хребти займають близько чверті території і тягнуться паралельними пасмами в широтному напрямі. На сході головні хребти Тянь-Шаня зближуються в районі Меридіонального хребта, створюючи могутній гірський вузол. Тут (на межі з Китаєм) є найвища точка країни - пік Перемоги (7439 м). === Клімат === Клімат країни різко континентальний. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Kyrgyzstan regions map (uk).png | regionmaptext= | regionmapsize=567px | region1name=[[Бішкек і Північний захід Киргизії]] | region1color=#71b37b | region1items= | region1description= | region2name=[[Іссик-Куль і Тянь-Шань]] | region2color=#88aac0 | region2items= | region2description= | region3name=[[Ферганська долина (Киргизстан)|Ферганська долина]] | region3color=#cba167 | region3items= | region3description= }} == Міста == * '''[[Бішкек]]''' - столиця і найбільше місто держави (колишня назва - ''Фрунзе'') * [[Ош]] * [[Джалал-Абад]] * [[Нарин]] * [[Каракол]] * [[Узген]] * [[Кара суу]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Середня Азія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Середньої Азії]] 7zp0oldx1vmxgpvs03yrq310l45wvyu 0 731 5742 2013-04-13T07:33:04Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Киргизстан]] 5742 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Киргизстан]] bn9v94puyb0ai6scvq1uys8wdwo8irs 0 732 33490 16602 2022-09-17T21:28:22Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Країни Середньої Азії]] з допомогою HotCat 33490 wikitext text/x-wiki {{geo|38.583333|71.366667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Dushanbe panorama 06.jpg |flag = Flag of Tajikistan.svg |location = Tajikistan in its region.svg |capital = [[Душанбе]] |government = Унітарна Президентська республіка |currency = Сомоні (TJS) |area = 143,100 км² |population = 7,211,884 (2008) |language = [[Таджицький розмовник|Таджицька]], [[Російський розмовник|Російська]] |religion = Суїзм (іслам) - 85%, Шиїзм (іслам) - 5%, інші - 10% |electricity = 220 V, 50 Hz |callingcode = +992 |tld = .tj |timezone = UTC +5 }} '''Таджикистан''' - держава в [[Середня Азія|Середній Азії]]. Є найменшою за площею центральноазійська держава. Межує на півночі з [[Киргизстан]]ом, сході з [[Китай|Китаєм]], півдні з [[Афганістан]]ом, заході з [[Узбекистан]]ом. == Зрозуміти == З 1929 по 1991 роки Таджикистан входив до складу СРСР як одна з союзних республік (Таджицька РСР). Незалежність країни була проголошена 9 вересня 1991 року, однак фактичне відділення сталося після розпаду СРСР в грудні 1991 року. Таджикистан багатий природними ресурсами, але оскільки 93% території республіки займають гори, їх видобуток ускладнений слабо розвинутою інфраструктурою. Таджикистан розташований далеко від основних євразійських транспортних потоків. Важке економічне становище є наслідком багатьох чинників: невигідним ЕГР (відстороненість від світової інфраструктури, високогірне положення), важкою соціальною обстановкою (в країні після розпаду СРСР розпочалася громадянська війна), слабкою розвиненістю таджицької економіки як такої і слабкою владою (в сучасних умовах Таджикистан має нетривалий досвід державності). За обсягом ВВП на душу населення республіка поступається всім пострадянським державам, займаючи за цим показником третє місце з кінця в Азії. Таджикистан приєднався до Організації економічної співпраці, встановленої Іраном, Туреччиною і Пакистаном. З 1992 року Таджикистан — член ООН і ОБСЄ, член СНД, МВФ. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Tajikistan regions map.png | regionmaptext= | regionmapsize=500px | region1name=[[Ферганські долини (Таджикистан)|Ферганські долини]] | region1color=#cc9c59 | region1items= | region1description= | region2name=[[Каратегін]] | region2color=#b5d29f | region2items= | region2description= | region3name=[[Хатлонска область]] | region3color=#80b588 | region3items= | region3description= | region4name=[[Памір]] | region4color=#7aa0a5 | region4items= | region4description= | region5name=[[Зеравшан]] | region5color=#d5dc76 | region5items= | region5description= }} == Міста == * [[Душанбе]] - столиця і найбільше місто Таджикистану * [[Худжанд]] * [[Хорог]] * [[Гіссар]] * [[Куляб]] * [[Пяндж]] * [[Пенджікент]] * [[Ходжент]] * [[Ура-Тюбе]] * [[Ісфара]] * [[Канібадам]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Середня Азія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Середньої Азії]] rj0snmasjati5u6b7u8o6dy18gzpf83 0 736 35296 33492 2024-04-25T03:50:24Z Franzekafka 5118 /* Історія */ 35296 wikitext text/x-wiki {{geo|41.666667|64.066667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Registan square Samarkand.jpg |flag = Flag of Uzbekistan.svg |location = Uzbekistan in its region.svg |capital = [[Ташкент]] |government = Федеративна президентська республіка |currency = Узбецький сум (UZS) |area = 447,400 км² |population = 31,000,000 |language = [[Узбецький розмовник|Узбецька]] (офіційна), [[Російський розмовник|Російська]] |religion = Іслам - 88% (переважно сунізм), Православ'я - 9%, інші - 3% |electricity = 220V 50Hz |callingcode = +998 |tld = .uz |timezone = UTC+5 }} '''Узбекистан''' - країна в в [[Середня Азія|Середній Азії]]. Межує з [[Казахстан]]ом на півночі і північному сході, з [[Туркменістан]]ом на південному заході, [[Афганістан]]ом на півдні, [[Таджикистан]]ом на південному сході і [[Киргизстан]]ом на північному сході. Разом з Ліхтенштейном, є однією з двох країн світу, якій для виходу в світовий океан необхідно перетнути дві держави. Пострадянська держава. == Зрозуміти == === Історія === Територія Узбекистану була населена до X століття переважно іранськими племенами, про що свідчать археологічні знахідки інструментів праці і пам'ятників в [[Ферган]]і, [[Ташкент]]і, [[Хорезм]]і, [[Самарканд]]і та [[Бухар]]і. Першими країнами, які з'явилися на території сучасного Узбекистану, були Согдіана та Хорезм. Олександр Македонський завоював Согдіану і Бактрію в 327 р. до н. е., одружився з Роксаною, дочкою місцевого правителя Бактрії (нині Афганістан). Опір загарбникам був запеклим, змушуючи армію Олександра затриматися в області. У XIV столітті володарював Амір Темур (1336—1405). У своїх військових походах Амір Темур досяг значних успіхів. Він завдав поразки військам османського султана Баязида I, таким чином рятуючи Європу від османської навали. Був причиною падіння Монгольської імперії. Амір Темур побудував столицю імперії в Самарканді. Сьогодні він розглядається як один з найбільших героїв Узбекистану. З XIX століття Російська імперія почала розширюватися в Центральній Азії. До початку XX століття, [[Центральна Азія]] знаходилася в руках Росії і, незважаючи на деякий опір більшовикам, на початку становлення радянської влади, Узбекистан і інша частина Центральної Азії стали частиною Радянського Союзу. Декларація про незалежність Узбекистану прийнята 31 серпня 1991 р. День незалежності відзначається 1 вересня. Конституція Узбекистану була прийнята 8 грудня 1992 р. === Клімат === Клімат різко континентальний, посушливий. Середня температура: січень — від +4 °C до −8 °C, червень — від +22 °C до +42 °C. Середньорічна кількість опадів на рівнинах — 90-580 мм, в гірських районах — 460—910 мм. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Uzbekistan regions map ru.png | regionmaptext=Регионы Узбекистана | regionmapsize=600px | region1name=[[Ферганська долина (Узбекистан)|Ферганська долина]] | region1color=#d39f76 | region1items= | region1description= | region2name=[[Північний Узбекистан]] | region2color=#c0bb9f | region2items= | region2description= | region3name=[[Самарканд і Бухара]] | region3color=#d0b065 | region3items= | region3description= | region4name=[[Південний Узбекистан]] | region4color=#bbcd83 | region4items= | region4description= | region5name=[[Центральний Узбекистан]] | region5color=#969cce | region5items= | region5description= }} == Міста == * [[Ташкент]] - столиця і найбільше місто держави * [[Самарканд]] {{ЮНЕСКО}} * [[Бухара]] {{ЮНЕСКО}} * [[Хіва]] {{ЮНЕСКО}} * [[Ургенч]] * [[Коканд]] * [[Фергана]] * [[Карши]] * [[Шахрисабз]] {{ЮНЕСКО}} * [[Термез]] * [[Наманган]] * [[Андижан]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційною мовою держави є [[Узбецький розмовник|узбецька]], на якій розмовляє приблизно 74.3% населення, 14.2 % розмовляє на [[Російський розмовник|російській]], також використовується [[Таджицький розмовник|таджицька]] (4.4%) і інші мови - 7.1% всього населення. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Середня Азія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Середньої Азії]] czovroyax5qt3vvokd1s5sygk0iqp1j 0 737 37354 37353 2025-05-12T15:21:30Z Ulik.k.V 7266 /* Регіональна кухня */ 37354 wikitext text/x-wiki {{geo|39.333333|59.65|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Turkmenistan.svg |location = Turkmenistan in its region.svg |capital = [[Ашгабат]] |government = Президентська республіка |currency = Туркменський манат (TMT) |area = 488,100 км² |population = 5,179,571 (2008) |language = [[Туркменський розмовник|Туркменська]] (офіційна), [[Російський розмовник|російська]], [[Узбецький розмовник|узбецька]] |religion = Іслам - 89%, Православ'я - 9%, інші - 2% |electricity = |callingcode = +993 |tld = .tm |timezone = UTC+5 }} '''Туркменістан''' - держава в [[Середня Азія|Середній Азії]]. Межує з [[Казахстан]]ом на півночі, [[Узбекистан]]ом — на півночі і сході, [[Іран]]ом і [[Афганістан]]ом — на півдні. == Зрозуміти == === Історія === У минулому Туркменістан належав до різних державних формацій; у 16 — 17 ст. частина входила до Бухарського і Хівинського ханств, частина належала Іранові; у 1880-их pp. Туркменістан окупувала Росія; 1917–1921 він був тереном боротьби народів Туркестану з радянськими окупантами; з 1921 — область у складі Туркестанської АРСР; з 1924 — союзна республіка. Економічний і політичний суверенітет оголошений у 1990. Туркменія підтримала збереження СРСР на референдумі 1991 року. Президент Ніязов підтримав антигорбачовський путч 1991 року. У жовтні 1991 була декларована незалежність після широкого схвалення на референдумі. Республіка приєдналася до СНД у грудні 1991. У НБСЄ й ООН прийнята в 1992. Прийнято нову Конституцію, обраний парламент у кількості 60 чоловік, Сахад Мурадов став прем'єр-міністром. === Клімат === Клімат різко континентальний, посушливий, з великою річною і добовою амплітудами температур, малою вологістю повітря, високою випаровуваністю і невеликою кількістю опадів. Характерні жарке і сухе літо, м'яка і малосніжна, іноді холодна зима, коротка волога весна, суха осінь. Середня температура січня — від −5 °С на північному сході до 4 °С у районі Атреку; абсолютний мінімум — 32 °С в Ташаузькій області, −29 °С у передгірній зоні Копетдагу і −10,3 °С на півдні узбережжя Каспійського моря. Середня температура липня — 28 °С на північному сході і 32 °С на півдні; абсолютний максимум — 49,9 °С (станція Репетек). Опадів — 80 мм на рік у низов'ях Амудар'ї, до 150 мм у Каракумах, 200–300 мм у передгір'ях і полонинах, до 400 мм і більше у горах (максимум у весняно-зимовий період). Сніговий покрив мінливий, зазвичай тримається кілька днів (у північних районах і горах). Вітри постійні, переважають північно-східні, північні, північно-західні; у передгір'ях Копетдагу влітку дме сухий жаркий вітер гармсиль. При зміні сезонів — пилові бурі. Вегетаційний період 200–270 діб. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Turkmenistan regions map2 (ru).png | regionmaptext=Регионы Туркмении | regionmapsize=540px | region1name=[[Ахалський велаят]] | region1color=#bbcd83 | region1items= | region1description= | region2name=[[Балканський велаят]] | region2color=#969cce | region2items= | region2description= | region3name=[[Дашогузький велаят]] | region3color=#d0b065 | region3items= | region3description= | region4name=[[Лебапський велаят]] | region4color=#c0bb9f | region4items= | region4description= | region5name=[[Марыйский велаят]] | region5color=#d39f76 | region5items= | region5description= }} == Міста == * '''[[Ашгабад]]''' - столиця і найбільше місто держави * [[Туркменбаші]] (в минулому - ''Красноводськ'') * [[Туркменабад]] (в минулому - ''Чарджоу'') * [[Балканабат]] (в минулому - ''Небіт-Даг'') * [[Дашогуз]] (в минулому - ''Ташауз'') * [[Серхетабат]] (в минулому - ''Кушка'') * [[Мари]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=37.986|long=58.360|name=Міжнародний аеропорт «Ашгабат»|alt=Aşgabadyñ Halkara Howa Menzili|address=X9JF+FC8, Aşgabat, Туркменістан|directions=Міжнародний аеропорт міста Ашгабат. У 1994 році відбулося відкриття нової будівлі ашхабатського аеровокзалу, що мав унікальну архітектуру і сучасне технічне оснащення. Є дві штучні злітно-посадкові смуги, обладнані за другою категорією ІКАО та перон, що дозволяє приймати повітряні судна всіх типів. Щорічно послугами аеропорту скористалося понад півтора мільйона пасажирів на місцевих і міжнародних повітряних лініях. На території аеровокзалу до послуг пасажирів були просторі зали очікування, служби паспортного і так далі.|url=https://ashgabatairport.gov.tm/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%88%D0%B3%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%82_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|facebook=https://www.facebook.com/pages/%D0%90%D1%8D%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%20%D0%90%D1%88%D1%85%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B4/216478785207639/#|instagram=https://www.instagram.com/explore/locations/210297339172964/|phone=(99312) 23-49-23|email=asb@ashgabatairport.gov.tm|hours=цілодобово|price=Стамбул: від $486 за квиток туди й назад з Turkish Airlines. Батумі: від $463 за квиток туди й назад з Turkish Airlines. Анкара: від $375 за квиток в один бік з AJet. Анталія: від $418 за квиток в один бік з AJet або Pegasus Airlines. Баку: від $318 за квиток в один бік; середня ціна — близько $713.|description=Знаходиться за 10 км на північний захід від Ашгабату. З 1994 року носить ім'я першого президента країни Сапармурата Ніязова. Новий аеропорт був відкритий в 2016 році після повної перебудови.}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == '''Порт''' {{Listing|type=go|lat=40 °|long=53.033|name=Міжнародний морський порт Туркменбаші|alt=Turkmenbashi International Seaport|address=224F+6HC, Türkmenbaşy, Туркменістан|directions=Головний пасажирський і вантажний порт у Туркменбаші, Туркменістан. Розташований у східній частині Каспійського моря. Регулярні лінії обслуговують маршрути до Баку (Азербайджан), [1] Актау (Казахстан) і Астрахані (Росія). Це найбільший морський порт Туркменістану.|url=https://port.com.tm/?page_id=5999&lang=ru|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%B0%D1%88%D1%96_(%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|facebook=https://www.facebook.com/1062639161/photos/10214054298605829/?_rdr|instagram=https://www.instagram.com/explore/locations/712854702441029/|phone=+993 243 4 91 92 +993 243 4 95 24|email=@tisp.marketing@port.com.tm|hours=цілодобово|description=Порт є ключовими морськими воротами на перехресті Центральної Азії, тому історично порт називають «Морськими воротами до Центральної Азії», забезпечуючи стратегічне сполучення для торгівлі та комерції між Європою та Азією, з'єднуючи Центральну Азію та Європу морським, автомобільним та залізничним транспортом, що у свою чергу є найбільшим транзитним вузлом. Порт є сучасним і найбільшим морським портом серед каспійських портів. Загальна площа порту складає більше 150 гектарів . поромно-пасажирський термінал, контейнерний термінал, термінал генеральних вантажів, термінал навантажувальних вантажів та термінал поліпропілену.}} == Мова == 72% населення розмовляє на [[Туркменський розмовник|туркменські мові]], 12% - на [[Російський розмовник|російській]], 9% - на [[Узбецький розмовник|узбецькій]], 7% - [[Казахський розмовник|казахській]] мовах. Також велика частина населення розуміє російську. == Що відвідати == {{See|name=ДЕРЖАВНИЙ МУЗЕЙ ДЕРЖАВНОГО КУЛЬТУРНОГО ЦЕНТРУ ТУРКМЕНІСТАНУ|address=Місто Ашхабад, проспект Арчабіль, 50.|hours=Відкрито щоденно з 10:00 по 17:00, окрім вівторка|price=Діти до 7 років – безкоштовно. Діти віком до 15 років — 1 м. студенти 2 м. Безкоштовний аудіогід для пенсіонерів 2 міс. 35 м для іноземців.|lat=37,885|long=58,348|content=Станом на 2013 рік музей був розділений на три секції : природничої історії, науки та президента Туркменістану . Фотографування заборонено в будь-якій частині музею, а всіх відвідувачів під час перебування супроводжує співробітник музею. Багато артефактів та фотографій є явними підробками або цифровим способом відредагованими.|image=https://www.museum.gov.tm/sites/default/files/01_7.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/The_State_Museum_of_the_State_Cultural_Center_of_Turkmenistan|wikidata=Q1835360|description=Музей містить велику колекцію стародавніх артефактів. Однак багато з них надзвичайно складні, знаходяться в ідеальному стані та мають багато тисяч років, що викликає сумніви щодо їхньої автентичності. Він містить понад 500 000 експонатів, зокрема археологічних та етнографічних знахідок з усієї країни, включаючи рідкісні твори стародавнього мистецтва , картини , малюнки , скульптури , килими , доріжки, тканини та одяг; предмети домашнього вжитку , музичні інструменти , зброю , ювелірні вироби , медалі , історичні документи, рогоподібні посудини зі слонової кістки , статуетки парфянських богинь та барвисті буддійські вази . Він також містить значну кількість скам'янілостей та рідкісних геологічних знахідок.}} Для поїздок на вихідні ідеально підійде столиця Ашхабад — «біломармурове місто», яке неодноразово потрапляло на сторінки Книги рекордів Гіннеса. У його околицях на вас чекають руїни стародавніх міст Куня-Ургенча, Мерва і Ніси, а в самому Ашхабаді ви зможете познайомитися з історією сучасного Туркменістану: побачити численні пам'ятники, присвячені поважному лідеру нації Туркменбаші, захопитися азіатською тягою до зведення озброєнь що таке культ особи по-туркменськи. Окрім іншого, туризм у Туркменістані сприяє розвитку відповідної інфраструктури, тому тут чимало гарних готелів, відомих ресторанів та популярних нічних клубів, а асортимент сучасних торгових центрів ні в чому не поступається магазинам світових столиць. Таємничий і загадковий Дехістан - стародавнє місто - буде манити вас забратися на напівзруйновані стіни і руїни веж, що гордо підносяться. А неподалік нього знаходиться одна з найстаріших мечетей у Центральній Азії, розташована біля атмосферного сільського цвинтаря. Загублене на околиці пустелі Каракум стародавнє городище Амуль зачарує вас високими неприступними стінами та симетричними арками. А середньовічний караван-сарай Дая-Хатин вразить своєю старовиною, статністю та симетрією. Цікавим і вартим для відвідування Туркменістану є Дарваза — газовий кратер у центрі пустелі Каракуми. Його ще називають «Ворота в пекло». Вид полум'я, що горить серед жовтих пісків пустелі, зачаровує та інтригує навіть бувалих мандрівників. Також у Туркменістані велике число печер, які можна відвідати. Унікальними пам'ятками природи є знамениті Карлюкські печери на Кугитангтау. Сумарна довжина ходів і галерей печери Хашім-Оїк 5300 м. У системі Карлюкських печер їх близько 30. Багато печер ще не досліджені == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == {{Eat|name=Berk Garden Pub|address=Ашхабад, перехрестя вул. Герогли та Шаджа Батирова (колишня вул. Горького);|phone=(+993 61) 39 83 83.|url=https://www.instagram.com/berk_garden_pub.tm/reel/DIjawNCqKWJ/|price=Основні страви: Від: 120 грн (прості гарячі страви, курячі котлети, салати) До: 710 грн (м'ясні страви на грилі, рулька, стейки)|lat=37.945|long=58.356|content=Berk Garden Pub – затишне місце, наповнене зеленню та квітами. Розташований у центрі фонтан подарує відвідувачам прохолоду та естетичне задоволення.|hours=Щоденно з 10:00 по 22:45}} == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Yyldyz Hotel|address=Yyldyz Hotel, 2002/5 (Bagtyyarlyk), 17, Aşgabat, Туркменістан|phone=+993 12 39-09-00|email=+993 12 39-09-00|url=https://yyldyzhotel.gov.tm/en|price=Від 12 880 UAH за ніч|lat=37.930|long=58.333|content=Готель «Ý yldyz» – один з найкращих готелів Туркменістану. Розташований біля підніжжя гір Копетдаг, з його апартаментів відкривається найкраща панорама міста Ашхабад. Туркменською мовою «Ýyldyz» перекладається як «Зірка», яку видно практично з будь-якої точки Ашхабада. Кожному відвідувачу готелю Ýyldyz ми пропонуємо теплий прийом, комфортні та затишні апартаменти, якісне обслуговування, а також повний спектр можливостей для роботи та відпочинку. У нашому готелі ви знайдете ресторани зі смачною їжею, конференц-зал та банкетний зал для ділових та неформальних заходів. Кожен відвідувач нашого готелю може скористатися послугами SPA-центру, фітнес-залу та басейнів. Нашими головними цінностями є східна гостинність та відповідальність перед кожним відвідувачем нашого готелю.|fax=+993 12 92-14-07}} Сфера готельного господарства країни розвинена слабо. По всьому Туркменістану розташовано близько 80 готелів, більшість яких знаходяться в Ашхабаді і на каспійському курорті «Аваза». В основному це добре обладнані 5-ти та 4-зіркові готелі з конференц-залами, басейнами, саунами, фітнес-центрами, барами та ресторанами. Однак, незважаючи на зовнішню привабливість цих готелів, сервіс у них знаходиться на невисокому рівні. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Обмежені можливості доступу в мережу обумовлюють слабкий розвиток інформаційного простору в Туркменістані: користування Інтернетом коштує дорого, а якість знаходиться на дуже низькому рівні. Елементарна навігація всередині країни за допомогою мобільних пристроїв відсутня, знайти в Інтернеті інформацію про різні об'єкти, дізнатися про розташування визначних пам'яток і прокласти до них маршрут практично неможливо. А це, слід зазначити, є головною потребою майже кожного туриста.{{footer|ispartof=Середня Азія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Середньої Азії]] 9l2etl1xq22yauhnf5udkbw645jrxsk 0 738 35075 35074 2024-02-05T07:11:54Z 31.144.48.108 35075 wikitext text/x-wiki [[Файл:Union of Soviet Socialist Republics (orthographic projection).svg|міні|праворуч]] '''Союз Радянських Соціалістичних Республік''' (скорочено&nbsp;— '''СРСР''' або '''Радянський Союз''')&nbsp;— наразі неіснуюча соціалістична федеративна держава. Існувала у 1922–1991 роках у Східній Європі, Центральній та Північній Азії. Наразі на її просторі в 1991 році утворено 15 нових незалежних держав, а також ще 4 невизнані держави, які є де-факто незалежними (виділені ''курсивом''): * '''[[Росія]]''' * '''[[Україна]]''' * '''[[Білорусь]]''' * '''[[Прибалтика]]''': ** [[Естонія]] ** [[Латвія]] ** [[Литва]] * '''[[Середня Азія]]''': ** [[Казахстан]] ** [[Киргизстан]] ** [[Таджикистан]] ** [[Туркменістан]] ** [[Узбекистан]] * '''[[Кавказ]]''': ** [[Вірменія]] ** [[Азербайджан]] *** ''[[Нагірний Карабах]]'' ** [[Грузія]] *** ''[[Абхазія]]'' *** ''[[Південна Осетія]]'' * '''[[Балкани]]''': ** [[Молдова]] *** ''[[Придністров'я]]'' [[Файл:Republics of the USSR.svg|400px|міні|центр]] {{footer|type=Неоднозначність}} nh1qzliy5qn3vnmdzxvw6ksb6gy2ba5 0 739 5773 2013-04-14T18:36:49Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Союз Радянських Соціалістичних Республік]] 5773 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Союз Радянських Соціалістичних Республік]] 33t3df43zmjmrwotwqj1u8dzr655ix7 0 740 5774 2013-04-14T18:37:16Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Союз Радянських Соціалістичних Республік]] 5774 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Союз Радянських Соціалістичних Республік]] 33t3df43zmjmrwotwqj1u8dzr655ix7 10 741 21851 14549 2018-08-25T20:29:02Z CommonsDelinker 1602 Replacing Swedish_road_sign_1_5_1_4.svg with [[File:Sweden_road_sign_F21.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR4|Criterion 4]] (harmonizing names of file set) · Change of "Swedish" to "Swe 21851 wikitext text/x-wiki {| class="articleState" style="border:2px dashed lightblue" | width="48px" align="center" |[[File:Sweden road sign F21.svg|40px]] |''Ця стаття має [[Вікімандри:Багатозначні статті|декілька значень]]. Якщо ви перейшли сюди&nbsp;за&nbsp;посиланням з іншої сторінки, ви можете повернутися назад&nbsp;та виправити посилання так, щоб воно&nbsp;вказувало&nbsp;безпосередньо на потрібну статтю.'' |} 7y4sx7hoegklyh7vipv9js95pvs7s2x 10 742 5784 5776 2013-04-14T21:24:49Z RLuts 5 об'єднав з [[Шаблон:Disamb|Disamb]] 5784 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Disambig]] t6ijdbd1wvfcqldfffm6sm7savybcqc 10 743 5785 5777 2013-04-14T21:25:15Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Шаблон:Disambig]] 5785 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Disambig]] t6ijdbd1wvfcqldfffm6sm7savybcqc 4 747 5794 2013-04-14T22:49:06Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Шаблони МедіаВікі#Ліцензування файлів]] 5794 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Шаблони МедіаВікі#Ліцензування файлів]] t0qylhjylbotplgoz84kacux85k4atc 10 748 5811 2013-04-15T08:58:17Z RLuts 5 Створена сторінка: <span title="{{{2}}}" class="explain">{{{1}}}</span><noinclude> [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> 5811 wikitext text/x-wiki <span title="{{{2}}}" class="explain">{{{1}}}</span><noinclude> [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> paba7b19iz3cgq2wlzlxiad7vxienip 10 749 5813 5812 2013-04-15T09:01:18Z RLuts 5 5813 wikitext text/x-wiki ::''Ця стаття є [[Вікімандри:Довідка|офіційним правилом Вікімандрів]]. Прохання {{spoiler|її не редагувати|окрім незначних правок (наприклад , виправлення правопису)}} без обговорення та необхідності.''<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> bf3bkyl54tseje06hhk5yu7yeb9gc2x 10 751 5828 5826 2013-04-15T11:28:06Z RLuts 5 5828 wikitext text/x-wiki <div class="guideblock" style="width:100%; height:100%; border: 1px #ccc solid; background-color: #F0F7FF; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; padding-top: 0; box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow:1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5);"> {{Titleblock|title=[[Шаблон:Путівники по світу|Путівники по світу]]|color=#93DB7F}} <div style="margin: 5px 10px;"> {{Путівники по світу}} </div> </div> <noinclude>[[Категорія:Шаблони|Path]]</noinclude> jgl7duni5k5uquvjv7g62j3hypl3c4t 0 752 37526 37494 2025-05-20T17:48:20Z Кіра Аббасова 7531 37526 wikitext text/x-wiki {{geo|5.3167|-4.0333|zoom=13}} {{pagebanner}} [[File:Lagune d'Abidjan le soir.jpg|thumb|Лагуна Абіджану на заході сонця]] '''Абіджан''' — найбільше місто [[Кот-д'Івуар|Кот-д'Івуара]] і друге найбільше місто у Західній Африці після [[Лаґос|Лоґосу]], знаходиться в [[Лагуни|Лагунах]]. Протягом 1960-1983 років була столицею країни, сьогодні - це головний морський івуарський порт на березі Гвінейської затоки, великий торговельно-промисловий, культурний та туристичний центр. == Зрозуміти == === Історія === Абіджан був заснований у 1890-90-х роках на місці кількох поселень корінних народів французькими колонізаторами. Протягом 1934-60 рр. місто було адміністративним центром Берегу Слонової Кістки (французької колонії, у наш час - незалежної держави [[Кот-д'Івуар]]). Швидких обертів розвитку місто набрало після будівництва у 1950 році каналу Вірді, котрий з'єднав лагуну Ебріє, на якій розташоване місто, із морем, а також організацією тут глибоководного лагунового порту. У період з 1960 по 1983 роки мав статус столиці Республіки Кот-д'Івуар. == Як дістатись == === Літаком === [[Файл:Felix HOUPHOUET-BOIGNY INT. AIRPORT. ABIDJAN - panoramio.jpg|міні|231x231пкс]] {{Go|name=Félix Houphouët Boigny International Airport|content=Аеропорт|address=7338+XVW, Abidjan, Кот-д'Івуар|phone=+2252721757900|url=https://www.abidjan-airport.com/|lat=5.2553953105774385|long=-3.9324372911361154|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/F%C3%A9lix-Houphou%C3%ABt-Boigny_International_Airport|wikidata=Q1165280}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == [[Файл:Les cites touristiques d 'Abidjan 21.jpg|міні|256x256пкс]] {{Go|name=Gare d'autobus Sotra|address=Bd Carde, Abidjan, Кот-д'Івуар|lat=5.331469030969742|long=-4.023058153373466|content=Автостанція|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B0|wikidata=Q2792164}} == Що відвідати == [[Файл:2020-06-07 шьппп.jpg|міні|237x237пкс]] {{See|name=St. Paul's Cathedral|alt=Cathédrale Saint-Paul|phone=+2252720212026|hours=06:30–19:00|lat=5.332955041819489|long=-4.019246999944553|content=Собор|address=8XMH+5X9, Abidjan, Кот-д'Івуар|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/St._Paul%27s_Cathedral,_Abidjan|wikidata=Q2441417}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === {{Eat|name=The Ivory Restaurant & Lounge|content=Ресторан|address=J 81, Абідян, Кот-д'Івуар|hours=11:00–23:00|url=https://www.facebook.com/TheIvoryRestaurantLounge|phone=+2250576868996|lat=5.364392374831025|long=-3.9901244831490503}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=French Institute Côte d'Ivoire|alt=Institut Français Côte d'Ivoire|address=Av. Franchet d'Esperey, Abidjan, Кот-д'Івуар|phone=+2252720222436|hours=08:00–17:00|url=http://institutfrancais.ci/|lat=5.322345637867313|long=-4.016701041730761|content=Культурний центр|wikipedia=https://fr.wikipedia.org/wiki/Institut_fran%C3%A7ais_de_C%C3%B4te_d%27Ivoire|wikidata=Q28494660}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === [[Файл:2020-06-07 шьрр.jpg|міні]] {{Sleep|name=Seen Hotel Abidjan Plateau|address=443 Avenue Anne Marie Raggi, Abidjan, Кот-д'Івуар|phone=+2252520006700|url=https://www.mangalis.com/hotels/seen-hotel-abidjan-plateau|hours=Час заїзду: 14:00 Час виїзду: 12:00|lat=5.319498993932497|long=-4.017783771194101|price=4385 грн|content=Чотири- зірковий готель}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:2020-06-07 шkk.jpg|міні]] {{Go|name=Ліберія|alt=Liberia|directions=на південний захід від Кот-д’Івуару|lat=6.295384395696709|long=-9.403527919899105|content=Ліберія - держава в Західній Африці . Межує зі Сьєрра-Леоне на заході, Гвінеєю на півночі, Кот-д'Івуаром на сході.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F|wikidata=Q1014}}{{footer|ispartof=Кот-д'Івуар|type=Місто}} h77bd7tayv5kvlzn7e7wbaevvhv5odf 0 753 37613 28696 2025-05-23T14:58:46Z Kurant Taras 7234 . 37613 wikitext text/x-wiki {{geo|24.016667|89.866667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Street of Dhaka from rooftop.jpg |flag = Flag of Bangladesh.svg |location = Bangladesh in its region.svg |capital = [[Дака]] |government = Парламентська республіка |currency = Така (BDT) |area = 147,570 км² |population = 156,118,464 (2010) |language = [[Бенгальський розмовник|Бенґальська]] (офіційна), [[Англійський розмовник|англійська]] |religion = Іслам - 87%, Індуїзм - 11%, інші - 1% |electricity = 220V/50Hz |callingcode = +880 |tld = .bd |timezone = UTC +6 }} '''Бангладеш''' — країна в [[Південна Азія|Південній Азії]]. Країна із трьох боків оточена територією [[Індія|Індії]], має невеликий кордон на південному сході з [[М'янма|М'янмою]], з півдня омивається водами Бенґальської затоки. == Зрозуміти == Назва Банґладеш із санскриту (бенгалі) bangla — означає людей, що говорять на бенґалі, а desh — «країна», таким чином, Банґладеш — країна, що говорить бенґальською. Банґладеш — одна з країн світу з найвищою густотою населення. Багато в чому цьому сприяють незвичайна родючість дельти річки Ґанґи і регулярні повені, викликані мусонними дощами. Однак перенаселеність і бідність стали справжньою бідою країни. Постійні військові та державні перевороти призвели до повного підриву економіки країни. === Історія === Територія одержала статус східної провінції Пакистану при розподілі Британської Індії в 1947. Бангладеш виникла як незалежна держава в результаті громадянської війни в 1971 році; у 1975-76 і 1982-86 вводився воєнний стан. Іслам став державною релігією в 1988 році. Масові протести проти уряду президента Ершада призвели до його відставки в 1990 році; Абдур Рахман Бісвас був обраний президентом у вересні 1991 року. === Клімат === Для Банґладеш характерний типово мусонний клімат. Зими м'які, сухі і сонячні. Середні добові температури січня коливаються в діапазоні від 12 °C до 25 °C. Літо спекотне, дощове, середня температура найспекотнішого місяця — квітня — 23-34 °C. Середня річна кількість опадів 2000-3000 мм. У сухий сезон, з листопада по лютий або березень, східні райони країни зазвичай отримують менше 180 мм атмосферних опадів, на північному заході їх випадає менше 75 мм. З квітня по травень — сезон «малих дощів», дуже необхідних селянам, які готуються до оранки для раннього посіву осіннього рису аусу і головної ринкової культури — джуту. У цей сезон кількість опадів на сході Бангладеш перевищує 380 мм, середньодобові мінімальні температури становлять 21-26 °C, максимальні — 32 °C. Власне дощовий період триває з червня по жовтень, коли мусонний повітряний потік приходить з боку Бенґальської затоки і приносить більше 1270 мм. Термічний режим досить стабільний: повітря, як правило, не прогрівається вище 31 °C. Вночі можуть бути значні похолодання — до 6 °C. == Регіони == {{Regionlist| regionmap=Bangladesh regions map (ru).png | regionmaptext= | regionmapsize=300px | region1name=[[Даака|Даака область]] | region1color=#efef7a | region1items= | region1description= | region2name=[[Чіттагонг область]] | region2color=#cfc27b | region2items= | region2description= | region3name=[[Раджшахі область]] | region3color=#aab0c8 | region3items= | region3description= | region4name=[[Кхулна область]] | region4color=#d1a6c2 | region4items= | region4description= | region5name=[[Сілгет область]] | region5color=#e58f8d | region5items= | region5description= | region6name=[[Барісал|Барісал область]] | region6color=#9dd1ab | region6items= | region6description= | }} == Міста == * [[Дакка]] — столиця і найбільше місто * [[Чіттагонг]] * [[Барісал]] * [[Раджшахі]] * [[Рангаматі]] — центр бангладеського буддизму * [[Кхулна]] * [[Джессур]] * [[Сілхет]] == Інші місця == * [[Кокс-Базар]] — морський курорт * Історичне місто мечетей Багерхат {{ЮНЕСКО}} * Руїни буддистського монастиря в Пахарпуре {{ЮНЕСКО}} * [[Національний парк Сундарбан|Мангрові зарості Сундарбан]] {{ЮНЕСКО}} * [[Національний парк Раджендрапур]] * [[Острів Сент-Мартин]] — найпівденніша точка держави і єдиний в Бангладеш кораловий острів. == Як дістатись == [[Файл:Osmani International Airp444.jpg|міні|197x197пкс]] === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Османі|alt=ওসমানী আন্তর্জাতিক বিমানবন্দর, সিল|address=XV5C+87Q, Airport Rd, Sylhet 3101, Бангладеш|phone=+8801754508002|url=http://caab.gov.bd/airports/osmani.html|lat=24.958574923679446|long=91.8712565371884|content=Міжнародний аеропорт|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%85%D0%B5%D1%82_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q162139}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Транспорт у Бангладеші дуже '''різноманітний''', але часто '''хаотичний''' і '''перевантажений'''. Через високу густоту населення (одна з найвищих у світі), система транспорту переживає постійне навантаження, особливо у великих містах, як-от '''Дакка''' == Основні види транспорту в Бангладеші: == === Рикші (велосипедні та моторикші) === * '''Найпоширеніший вид транспорту''' у містах. * Є як ручні рикші (з педалями), так і автоматизовані ("CNG" — на природному газі). * Дуже дешеві, але повільні і створюють затори. === Автобуси === * Основний громадський транспорт. * Бувають '''державні''' (наприклад, BRTC) і '''приватні'''. * Часто переповнені, не завжди дотримуються графіку, але дуже доступні за ціною. === Потяги === * З’єднують великі міста, особливо ефективні між Даккою, Читтаґонґом і Силетом. * Є різні класи (від дуже дешевих до комфортних). * Потяги часто спізнюються, але іноді комфортніші за автобуси. === Водний транспорт === * Через велику кількість річок дуже поширені '''поромні перевезення'''. * Великі пороми (launches) ходять між містами (наприклад, Дакка – Барісал). * Є й маленькі човни для місцевих перевезень у сільській місцевості. === Авіація === * Для міжміських поїздок на великі відстані (особливо між Даккою, Читтаґонґом, Кхулною). * Основна авіакомпанія — '''Biman Bangladesh Airlines''', а також кілька приватних. == Мова == Офіційна мова [[Бенгальський розмовник|бенґальська (бенґалі)]], якою розмовляє більшість населення. У сфері обслуговування і в держустановах розмовляють англійською. [[Файл:2021-08-13 мамааа.jpg|міні|262x262пкс]] == Що відвідати == {{See|name=Liberation War Museum of Bangladesh Police.|alt=বাংলাদেশ পুলিশ মুক্তিযুদ্ধ জাদুঘর|address=Rajarbagh Police Lines School and College, Dhaka, Бангладеш Розташування: Rajarbagh Police Lines|hours=10:00–17:00|url=https://www.police.gov.bd/|lat=23.906221419060312|long=90.61892920059809|content=Військовий музей|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Bangladesh_Police_Liberation_War_Museum|wikidata=Q43399395}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == [[Файл:2021-08-13 оаоаоа.jpg|міні|234x234пкс]] == Де поїсти == {{Eat|name=Sultan's Dine Gulshan Branch|alt=সুলতান ডাইন - গুলশান শাখা|address=1st floor, Samsuddin Mansion, House: 41 Road: 52, Dhaka 1212, Бангладеш|phone=+8801844505930|url=https://www.facebook.com/SultansDineGulshan/|hours=12:00–23:00|price=400–600 ৳ за людину|lat=23.79518538835966|long=90.41373296206478|content=Ресторан бенгальської кухні}} == Де зупинитись == {{Sleep|name=DESHA TARC|alt=দিশা টাওয়ার|address=DESHA Tower Upozila more, Kushtia, Бангладеш|url=http://www.deshatarc.com/|phone=+8801720510330|hours=Час заїзду: 14:00 Час виїзду: 12:00|price=1549 грн|lat=23.899515868858742|long=89.1184259243903|content=Готель}} [[Файл:2021-08-17 оаоаоа.jpg|міні]] == Де розважитись == {{Do|name=Dhaka Club Limited|alt=ঢাকা ক্লাব লিমিটেড|address=Moulana Bhasani Rd, Dhaka 1000, Бангладеш|phone=+880241060405|url=http://www.dhakaclubltd.com/|lat=23.739901476147306|long=90.39905695547934|content=Клуб}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == [[Файл:2020-08-15 оаоаоа.jpg|міні|265x265пкс]] == Куди далі == '''М'я́нма''' (бірм. မြန်မာ, <small>трансліт.</small> ''М'є(н)ма́'', <small>латиніз. </small>''Myanmar, Myanmah''; <small>МФА:</small> [/mjəmà/]), офіційна назва — '''Респу́бліка Сою́зу М'я́нма''' (бірм. ပြည်ထောင်စု သမ္မတ မြန်မာနိုင်ငံတော်); до 1989 року — '''Бірма''' — країна на південному сході Азії, що межує на заході з Бангладеш, на північному заході з Індією, на північному сході з Китаєм, на південному сході з Лаосом і Таїландом, а також на південному заході омивається водами Андаманського моря і Бенгальської затоки. Площа країни — 676 578 км²; столиця країни — місто Найп'їдо; її найбільше місто та головний порт — колишня столиця Янгон (раніше Рангун). М'янма є членом ООН з 1948, Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду, Всесвітньої торгової організації, Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Крім того, вона входить до групи економічної співпраці БІМСТЕК (Бангладеш, Індія, М'янма, Шрі-Ланка, Таїланд) і підтримує тісні економічні відносини з КНР. {{footer|ispartof=Південна Азія|type=Країна}} 6pmumur2n5pbuf07gts9a09yuk6z8r6 0 754 5835 2013-04-15T15:21:44Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Туркменістан]] 5835 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Туркменістан]] i8bdotc5zienhszh0cun1d8pwfjknty 0 755 12168 11422 2013-11-12T19:57:48Z VollBot 345 insert new geo template 12168 wikitext text/x-wiki {{geo|27.45|90.5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image=Bhutan - Flickr - babasteve (22).jpg | location=Bhutan in its region.svg | flag=Flag of Bhutan.svg | capital=[[Тхімпху]] | government= Демократична конституційна монархія | currency= Нгултрум (BTN) | area= 47,000 км² | population=672,425 (2005) | language=[[Дзонг-ке розмовник|Дзонг-ке]] (офіційна), також поширені різні діалекти тибетської та непальської мов | religion= Буддизм - 75%, Індуїзм - 25% | electricity= 220V/50Hz | callingcode= +975 | tld= .bt | timezone= GMT +6 }} '''Бутан''' - країна в [[Південна Азія|Південній Азії]]. Бутан розташований між [[Китай|Китаєм]] (на півночі) і [[Індія|Індією]] (на заході, сході і півдні). == Зрозуміти == === Історія === Найзначнішою подією в історії Бутану вважається прихід з Тибету Шабдрунга Нгаванг Намгуела (Shabdrung Ngawang Namgyel) в 1616 році. Це був перший чоловік, який об'єднав розрізнені частини Бутану під єдиною владою. Фактично, з цього моменту можна називати Бутан країною. У внутрішньобутанські конфлікти активно втручалися англійці. Відносини Бутану з Англією були складними. Були періоди союзів і конфліктів. В результаті Бутан втратив значну територію на півдні. Знову об'єднати і зміцнити Бутан зміг король Уг'єн Вангчук, який заснував в 1907 році нову династію (яка править досі). У 1910 році Бутан дав згоду на встановлення британського контролю за зовнішньою політикою замість отриманої з боку Великої Британії обіцянки не втручатися у внутрішні справи країни. У 1949 році Індія стала незалежною державою і підписала договір про дружбу з Бутаном, який підтримував ті ж принципи взаємин, що і з Великобританією. У 1950 році китайська армія взяла під контроль Тибет. Після придушення повстання тибетських ченців, Китай заявив територіальні претензії на частину бутанського земель. Бутан терміново зміцнив оборонні відносини з Індією, і вздовж північного кордону розмістилися індійські гарнізони. Після цього територіальні претензії Китаю були зняті. Індія збудувала дороги, що з'єднують її з Бутаном, що стало кінцем історичної ізоляції королівства. Четвертий в поколінні монарх, Друк Г'ялпо Джігме Сінг'є Вангчук був коронований в 1974 році. З початком його правління в країні почали відкриватися двері для туристів. === Клімат === Клімат Бутану варіюється залежно від висоти місцевості і, як і на більшій частині Азії, перебуває під впливом мусонів. У західній частині країни через мусонні вітри випадає 60-80% всіх опадів країни. Клімат вологий і субтропічний на південних рівнинах і передгір'ях, в гімалайських долинах південного та центрального районів клімат помірний, на півночі країни — холодний з цілорічним снігом на гімалайських вершинах. Температура залежить від висоти. Так, температура в Тхімпху, що знаходиться на висоті 2200 м над рівнем моря в західній частині країни, в червні-вересні температура 15-26 °C, але в січні знижується до −4 °C, а іноді і до −16 °C. Центральна частина країни — зона прохолодного помірного клімату. На півдні країни, через жаркий, вологий клімат цілорічна температура становить +15-30 °C, при цьому температура влітку в долинах досягає іноді +40 °C. Річний рівень опадів залежить від району. Так, в північній частині Бутану в рік випадає тільки 40 мм опадів — в основному у вигляді снігу. У центральному районі з помірним кліматом річний рівень опадів становить близько 1000 мм. На півдні (в зоні субтропіків) випадає до 7800 мм на рік. З грудня по лютий — сухий зимовий період, що триває до березня, коли випадає 20 мм опадів на місяць. У серпні рівень опадів досягає 650 мм. Весна в Бутані триває з березня до середини квітня. Літні дні починаються в середині квітня, коли рідко трапляються дощі. Сезон мусонних дощів з південного заходу — липень—вересень. Високий рівень опадів на півдні країни пояснюється тим, що мусони затримуються Гімалаями. Осінь триває з кінця вересня по кінець жовтня—листопада. З листопада по березень триває морозна і сніжна зима (на висоті від 3000 м). == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Bhutan regions map.png | regionmaptext= | regionmapsize=450px | region1name=[[Центральний Бутан]] | region1color=#d1848b | region1items= | region1description= | region2name=[[Східний Бутан]] | region2color=#b895b8 | region2items= | region2description= | region3name=[[Західний Бутан]] | region3color=#6ea0c2 | region3items= | region3description= }} == Міста == [[Image:Trongsa Dzong.jpg|thumb|260px|Монастир Тронгса-Дзонг]] * [[Тхімпху]] - столиця і найбільше місто держави * [[Джагар]] * [[Монгар]] * [[Паро]] * [[Пунакха]] * [[Пхунчолінг]] * [[Самдруп Джонгкхар]] * [[Тонгса]] == Інші місця == * [[Національний парк Джігме-Дорджі]] * [[Королівський національний парк Манас]] * [[Національний парк Тхрумшінг]] * [[Заповідник Бомделінг]] * [[Заповідник Кхалінг]] * [[Заповідник Пхібсоо]] == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційною мовою в країні є [[Дзонг-ке розмовник|дзонг-ке]], яка домінує на заході країни. Усього в Бутані налічується 25 мов. Поширені різні діалекти тибетської та непальської мов. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Азія|type=Країна}} 0ovmc1lcp6anizv3hc0uyey0j99ocak 0 756 12977 12305 2014-01-26T23:10:37Z Visem 502 /* Історія */ 12977 wikitext text/x-wiki {{geo|3.2|73.22|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image=Doni aux Maldives cropped.jpg | location=Maldives in its region.svg | flag=Flag of Maldives.svg | capital=[[Мале]] | government= Республіка | currency= Мальдівська руфія (MVR) | area= 300 км² | population=359,008 (2006) | language= [[Дівехі розмовник|дівехі]], високопосадовці і близько 90 % жителів розуміють чи розмовляють [[Англійський розмовник|англійською]] | religion= Іслам (сунізм) | electricity=220V/50Hz (вилка Європейського або Британського зразків) | callingcode= +960 | tld= .mv | timezone= UTC+5 }} '''Мальдіви''' - держава в [[Південна Азія|Південній Азії]], у північній частині Індійського океану приблизно за 700 км від [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]]. Розташована на архіпелазі з 1196 коралових островів. Всі острови пласкі, не більше 13 км², середня висота — 1,8 м над рівнем моря. Заселено 203 острови. == Зрозуміти == === Історія === Архіпелаг був заселений більше двох тисячоліть тому дравідами - вихідцями з територій, які відповідають сучасним Шрі-Ланці та південній Індії. У V-VII століттях на островах з'явилися араби і перси. До XII століття мальдівці сповідували буддизм, але в 1153 році на Мальдівах висадився прибулий з Тебріза один з арабських проповідників ісламу. Він діяв дуже активно, і незабаром все населення прийняло іслам. Сам проповідник проголосив себе султаном на ім'я Мухаммад уль-Абдала і став засновником династії, довгий час правила на Мальдівах. У 1558 році Мале захопили португальці і побудували там форт. Проте вже 1573 року мальдівці знищили форт і вигнали португальців. Потім на архіпелазі спробували закріпитися голландці, також безуспішно. У 1887 році Британія встановила свій протекторат над Мальдівами. У 1959 році на атолах архіпелагу Сувадіва утворилося сепаратистська держава - Об'єднана республіка Сувадіва, що проіснувала до 1963 року. У квітня 1964 року мальдівці збунтувалися проти британського правління. Повсталі зруйнували аеропорт і обложили резиденцію британського адміністратора. А 26 липня 1965 Британія надала Мальдивам незалежність. 11 листопада 1968 за результатами проведеного референдуму Мальдіви були проголошені республікою. З 1978 року Мальдівами правил президент Момун Абдул Гаюм (6 п'ятирічних термінів поспіль). Після заворушень у столиці Мальдів в серпні 2004 року Гаюм пообіцяв провести демократичні реформи і розширити політичні свободи. У 2005 році були дозволені політичні партії. Також було обіцяно провести в 2008 році перші президентські вибори за участю кількох кандидатів. У жовтні 2008 року першим президентом Мальдівської Республіки, обраним всенародним голосуванням, став Мохамед Нашид. 7 лютого 2012 акції протесту призвели до його відставки. === Клімат === Клімат — екваторіально-мусонний. Середньомісячні температури коливаються від +24 до +30 °С. Опадів — до 2500 мм на рік. Сезон дощів — протягом квітня-жовтня, коли дме південно-західний мусон. Сухий сезон супроводжується північно-східним мусоном (грудень-березень). == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Maldives regions map.png | regionmaptext=Двадцять атолів Мальдівських островів | regionmapsize=160px | region1name=[[Лхавіяні]] | region1color=#a9d5c9 | region1items=Miladhunmadulu Uthuruburi | region1description= | region2name=[[Раа]] | region2color=#bab4c8 | region2items=Maalhosmadulu Uthuruburi | region2description= | region3name=[[Баа]] | region3color=#e8e5ba | region3items=Maalhosmadulu Dhekunuburi | region3description= | region4name=[[Каафу]] | region4color=#d6d1e5 | region4items=North and South Male Atoll | region4description= | region5name=[[Аліфу]] | region5color=#a7e0e3 | region5items=Ari | region5description= | region6name=[[Вааву]] | region6color=#aae4b2 | region6items=Felidhu | region6description= | region7name=[[Міму]] | region7color=#d5b7b7 | region7items=Mulak | region7description= | region8name=[[Фаа-фу]] | region8color=#a3c9d6 | region8items=Nilandhe Atholhu Uthuruburi | region8description= | region9name=[[Дхаалу]] | region9color=#e2f2a4 | region9items=Nilandhe Atholhu Dhekunuburi | region9description= | region10name=[[Сіну]] | region10color=#8da8e6 | region10items=Addu | region10description= }} == Міста == * [[Мале]] - столиця і найбільше місто держави == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Азія|type=Країна}} k5chsrshdxnkn7f4ubcrzb73grn7f26 10 758 6365 5890 2013-04-29T21:20:23Z RLuts 5 6365 wikitext text/x-wiki '''Мета:''' === Запитання === * Чи ознайомились ви з правилом [[Вікімандри:Зображення]]? === Підсумок === srtfqcapm5dop63itmu18hyb7deauco 0 759 37409 34363 2025-05-15T20:56:44Z Кіра Аббасова 7531 транспорт, що відвідати, де зупинитись 37409 wikitext text/x-wiki {{geo|-6.1750|106.8283|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Indonesia.svg |location= LocationIndonesia.svg |capital=[[Джакарта]] |government= |currency= |area= 1 919 440 км² |population= 237 641 326 (2010 перепис) |language= індонезійська |religion= |electricity= |callingcode= +62 |tld= .id |timezone= UTC +8 до +10 }} '''Індоне́зія''' (інд. Indonesia), офіційна назва — Респу́бліка Індоне́зія (інд. Republik Indonesia) — країна в Океанії та [[Південно-Східна Азія|Південно-східній Азії]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== ===Острови=== * Джава * Балі * Ломбок * Гілі Аір * Гілі Мено * Гілі Траванган * Флорес * Тімор * Нова Гвінея * Борнео ==Міста== {{See|name=Джакарта|alt=Daerah Khusus Ibukota Jakarta|lat=-6.195131281876652|long=106.81221239000851|content=Найбільше місто і столиця Індонезії, одне з найбільших міст світу. Місто розташоване на північно-західному узбережжі острова Ява при впадінні річки Чилівунг у Яванське море. Адміністративно входить у Регіон Ява.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Busway_in_Bundaran_HI.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0|wikidata=Q3630}} * Йогйакарта * [[Амбон]] * Матарам ==Інші місця== ===Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО=== ====Національні парки==== ==Як дістатись== ===Літаком=== {{Go|name=Джакарта-Сукарно-Хатта|alt=Soekarno–Hatta International Airport|address=Benda, Tangerang City, Banten, Індонезія|phone=+622155912648|url=https://soekarnohatta-airport.co.id/|lat=-6.126038956916778|long=106.65505579576624|content=Розташований у місті Тангеранг (провінція Бантен Індонезії). Аеропорт обслуговує також Джакарту та інші міста-супутники. Аеропорт отримав свою назву на честь першого президента Індонезії Ахмеда Сукарно та першого віце-президента Мохаммада Хатти. Аеропорт має дві незалежні злітно-посадкові смуги і три пасажирських термінали. Термінал 1 обслуговує внутрішні рейси авіакомпанії Indonesian Airlines; термінал 2 обслуговує міжнародні рейси; завершена та введена в експлуатацію у квітні 2009 року частина терміналу 3 використовується для рейсів авіакомпаній AirAsia та Mandala Airlines. Повне завершення будівництва терміналу 3 заплановано на 2020 р|image=https://www.google.com/maps/place/Soekarno%E2%80%93Hatta+International+Airport/@-6.127119,106.6534595,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICe5u66cg!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqTGL_0CaxVEpKHYu6GzxNVdhkRywYR0V-O-ErS99HuT_k6tqS3wo_edDK1m3kGwxGYarbe62M8m-o3AoTZ9mP8gvq-D1s8tmfVr_MwapUcBA4zZif4tXxO2vv3MgcSTDlgBXQ%3Dw132-h86-k-no!7i3261!8i2113!4m11!1m2!2m1!1z0JTQttCw0LrQsNGA0YLQsCDQsNC10YDQvtC_0L7RgNGCXA!3m7!1s0x2e6a02695aaccb09:0x61dee98159fa3fe5!8m2!3d-6.126551!4d106.6550558!10e5!15sCiLQlNC20LDQutCw0YDRgtCwINCw0LXRgNC-0L_QvtGA0YJcWiMiIdC00LbQsNC60LDRgNGC0LAg0LDQtdGA0L7Qv9C-0YDRgpIBFWludGVybmF0aW9uYWxfYWlycG9ydKoBYBABKhQiENCw0LXRgNC-0L_QvtGA0YIoIjIfEAEiG5Gmj3FOvQKoPzAvd-iW1evSY7Owfk0YIdjgUTIlEAIiIdC00LbQsNC60LDRgNGC0LAg0LDQtdGA0L7Qv9C-0YDRguABAA!16zL20vMDRoMTJq?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0-%D0%A1%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%A5%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B0_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q749497}} ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== {{Go|name=Порт Танджунг-Пріок|alt=Pelabuhan Tanjung Priok|address=Танджунг Пріок, Північна Джакарта, Індонезія|url=www.priokport.co.id|lat=-6.0914128034541175|long=106.88160287605348|content=Найзавантаженіший і найрозвиненіший індонезійський морський порт, який обробляє понад 50% перевантажувальних вантажів Індонезії. Порт розташований у Танджунг-Пріок, Північна Джакарта, яким керує індонезійська державна компанія PT Pelindo. Протягом 2016, 2017 і 2018 років порт завантажив і розвантажив відповідно 6,2 млн, 6,92 млн і 7,8 млн TEU вантажів із загальної потужності близько 8 млн TEU. Контейнерний порт посідає 22-е місце за завантаженістю у світі за версією Lloyd's One Hundred Ports 2019|image=https://www.google.com/maps/place/Pelabuhan+Tanjung+Priok/@-6.0919444,106.8816667,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICRrumcVw!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqGc_EYP5ly7SaOqn7kLFYn-ss0sp2qESNAJGa23_WKzrqTxlzerSxPpF9uZ5eI1bRFdqHKCwMdmja86srT1Qyyo05ZAKsC268bo0cHnojYqzu3aXBragceIsWToj2QJRvlpiuP%3Dw114-h86-k-no!7i4000!8i3000!4m7!3m6!1s0x2e6a1f09ec0c58a7:0x2788cecfeed3bbc!8m2!3d-6.0919444!4d106.8816667!10e5!16s%2Fm%2F05b_hj1?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%BD%D0%B3-%D0%9F%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BA|wikidata=Q7231165}} ==Мова== == Що відвідати == {{See|name=Пура Танах Лот|alt=Tanah Lot|address=Beraban, Kediri, Tabanan Regency, Bali 82121, Індонезія|phone=+62361880361|url=https://www.tanahlot.id/|hours=06:00–19:00|price=188 грн за квиток|lat=-8.621176812357497|long=115.08677745073787|content=Традиційний балійський храм, розташований на невеликому кам’янистому острові з мальовничими морськими видами.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqHUH6GdJeJveRpauwE_v25922CZQtOR4Xa0_Y5HQxXLq55vkUSn7Ivc0V-QJp9ThiJ6kttGxRyooEm7n6jBpb9QH6CTi1MnRzvy5kdld0x1gv0398Jq9qvaI63NCZCwJVtujhq=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D0%9B%D0%BE%D1%82|wikidata=Q515253}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Валюта країни — рупія (IDR). == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=The Trans Luxury Hotel|address=Jl. Gatot Subroto No.289, Cibangkong, Kec. Batununggal, Kota Bandung, Jawa Barat 40273, Індонезія|phone=+622287348888|url=http://www.thetranshotel.com/|checkin=15:00|checkout=12:00|price=близько 3100 грн за ніч|lat=-6.927020414085268|long=107.63630063811013|content=5-зірковий готель|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhGaObHqJoNHRbN93jop3pKCmzfl53F35_KbmEBVyL6X3pcviCd19g--Q4jtpCSaO1ucUmxBh1NQ9K1cJ2vNEnjc8vxyKLprTTHdGU3UoXl0kLb3Am_f2ed36zzFDV7VjL5Quyy8BThJbNAXOJtX5EZH8AImABprfPPZGFmV53m067O3w1-9WUY=w408-h272-k-no}} == Де поїсти == {{Eat|name=Nemu Rasa Indonesian Cuisine|address=Mall Lippo Plaza Sunset, Kuta, Kec. Kuta, Kabupaten Badung, Bali 80361, Індонезія|phone=+6281353812891|url=http://instagram.com/nemurasa_bali|hours=09:00–21:00|price=50 000–75 000 Rp|lat=-8.714969988412935|long=115.18537899512211|content=Ресторан індонезійської кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqUtM_cafxosflK3mKqUneMx9C2Q7yGHu2PLv8dA-umr5TmjMAIhdoasq60_-dHpHmeyv7kssKD9FuvRcoEOhRZ2G6_hswMLjXShrVZT5Egpg0c4mPAejxemfP3WRbHGM0Eu5Xx=w426-h240-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Національний парк Танджунг Путінг|alt=Tanjung Puting National Park Quayside & Office|address=Jl. Kawitan 1 No.35, Kumai Hulu, Kec. Kumai, Kabupaten Kotawaringin Barat, Kalimantan Tengah 74112, Індонезія|phone=+6282256265230|url=http://www.orangutansholiday.com/|hours=Відкрито 24 години|lat=-2.7353421442071624|long=111.73122484441755|content=Екскурсії лісовим національним парком, який славиться розмаїттям дикої природи, зокрема орангутанами.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4np_G8Ei1WqdMMsdpPuypI7NEvG5tG04KtTqMmtsgHrR9VknOYLa0pNaT4G-jehPwLlaNWAPt_kv2PqNPstPJ6XXxc9VXpU2qMoygtsXsDs5VnrdjYwncdSaqxE33VqYxdTVlYEhfw=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tanjung_Puting|wikidata=Q1378379}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Азія|type=Країна}} j4g5dzu77mng54z2w29gewr5rf2zaf6 0 760 37730 37469 2025-06-07T16:46:40Z Ziv 7338 → File has been renamed on Commons ([[:c:GR]]) 37730 wikitext text/x-wiki {{geo|32|53|zoom=6}} {{pagebanner|Jamkaran Mosque Wikivoyage banner.jpg}} {{Quickbar |image= Naghshe Jahan Square Isfahan modified2.jpg |flag= Flag of Iran.svg |location= Iran in its region.svg |capital=[[Тегеран]] |government= Ісламська Республіка |currency= Іранський ріал (IRR) |area= 7,686,850 км² |population= 21,507,717 чол. (2011 перепис) |language= перська (фарсі) |religion= |electricity=220В/50Гц (європейська вилка) |callingcode= +98 |tld= .ir |timezone= UTC +3.30 }} '''Ісла́мська Респу́бліка Іра́н''' (перс. جمهوری اسلامی ایران — Джомгурі-йе Еслɒмі-йє Ірɒн, також використовуються назви Іран (перс. ایران [ʔiɾɒn]) або Персія) — держава на південному заході Азії. Столиця — місто Тегеран. ==Зрозуміти== === Назва країни === Назва Іран – це не нова назва Персії. Жителі Ірану споконвіку називали свою країну Іраном. Іноземці ж слідом за давніми греками називали її Персією, за давньою назвою однієї з провінцій Ірану – Парс, Персіда (фарс). Слово "Іран" (країна, що зайнята арійцями, – Arijiana, в Авесті – Airjana) трапляється вже в давньоіранських клинописних написах. Мовою пехлеві за часів Сасанідів ця назва стала вимовлятися Erân. Із цієї форми утворилося новоперське Iran. Від 1935 назва Іран стала загальноприйнятою. === Клімат === Іран має змінний клімат на більшій частині Ірану він субтропічний, континентальний, характеризується різкими коливаннями температур. На узбережжі Перської і Оманської заток клімат тропічний. Для всієї країни, за винятком каспійського узбережжя та прибережної низовини на півдні, типові суворі зими. Досить опадів отримують тільки високогірні райони Загроса та узбережжя Каспійського моря. На північному заході, холодна зима з сильними снігопадами та заморозками протягом грудня і січня. Весна і осінь відносно помірні, а літо сухе і жарке. На півдні зима м'яка, а на рівнині Хузестан, літня спека супроводжується підвищеною вологістю. === Населення === Чисельність населення країни 2015 року становила 81,824 млн осіб (17-те місце у світі). Чисельність іранців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 17,99 ‰ (105-те місце у світі), смертність — 5,94 ‰ (168-ме місце у світі), природний приріст — 1,2 % (101-ше місце у світі) ==Регіони== ==Міста== [[File:Azadi Square & Azadi Tower, aerial view 1971.jpg|thumb|right|300px|Площа Шахіяд в Тегерані]] * [[Абадан]] * [[Ахваз]] * [[Хамадан]] * [[Ерак]] * [[Ісфахан]] * [[Кередж]] * [[Керман]] * [[Мешхед]] * [[Тебриз]] * [[Тегеран]] * [[Шираз]] ==Інші місця== ===Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО=== ====Національні парки==== ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== ==Мова== '''Іра́нські мо́ви''' — підгрупа мов, індоіранської групи індоєвропейської мовної родини, до яких насамперед належить перська мова. За даними Ethnologue у світі існує 87 іранських мов, якими розмовляє від 150 млн до 200 млн людей: перською — 53 млн, пушту — 40 млн, курдською — 40 млн тощо. == Що відвідати == === Культурна дестинації === {{See|name=Чехель Сотун|lat=32°39′27″|long=51°40′20″|wikipedia=Чехель Сотун|content=Палац перського шаха Аббаса II в місті Ісфаган, Іран, визначна архітектурна споруда XVII століття.|wikidata=Q16566}} {{See|name=Мечеть Шейха Лютфалли|wikipedia=Мечеть Шейха Лютфалли|wikidata=Q856356|lat=32°39′27″|long=51°40′43″|content=Найбільша мечеть Ісфагана, одна з найбільших мечетей Ірану і світу. І є однією з найкрасивіших мечетей в Ірані. Вона відома своїми мозаїками, кахлем і архітектурою.}} {{See|name=Ванкський собор|wikipedia=Ванкський собор|wikidata=Q1398856|content=Головний храм вірменської церкви в Ірані. Розташований у місті Ісфаган, у вірменському кварталі Нова Джульфа.|long=51.65575|lat=32.634889}} {{See|name=Вежа мовчання|long=54.356569|lat=31.823913|content=Вежа розташована в Язді і використовувалася зороастрійцями для розміщення тіл померлих. Вежа є частиною комплексу, який також включає храм вогню та інші споруди.|wikipedia=Вежа мовчання|wikidata=Q1157739}} === Природна дестинація === {{See|name=Національний парк Кевір|lat=34.6347|long=52.4333|content=Природоохоронна територія на півночі Ірану, що займає територію солончакової пустелі Деште-Кевір. Цей пустельний парк є домом для піщаних дюн, соляних озер і гірських хребтів. Тут можна побачити диких верблюдів, газелей та інших тварин.|wikipedia=Національний парк Кевір|wikidata=Q1518527}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Валюта країни — іранський ріал (IRR) == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} t2vethzslchrkt8ce45ek5al7u4sqmf 0 761 36943 36922 2025-04-03T15:03:54Z Assyrian Human 6497 36943 wikitext text/x-wiki {{geo|33.3333|44.4333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Попередження|Тривалий час Ірак є зоною активної військової та терористичної діяльності, туристичні поїздки є вкрай небезпечними та небажаними. Туристичні візи до Іраку з цієї причини не надаються.}} {{Quickbar |image= Ancient ziggurat at Ali Air Base Iraq 2005.jpg |flag= Flag of Iraq.svg |location= LocationIraq.svg |capital=[[Багдад]] |government= Республіка |currency= Іракський динар (IQD) |area= 438 317 км² |population= 26,783,383 |language= Арабська, Курдська |religion= |electricity= |callingcode= +964 |tld= .iq |timezone= UTC +3 }} '''Іра́к''' (араб. العراق, Al-Irāq), офіційна назва Респу́бліка Іра́к (араб. جمهورية العراق, Jumhūrīyat Al-Irāq) — країна на південному заході Азії. Розташована в Месопотамії. Межує на півночі з [[Туреччина|Туреччиною]], сході з [[Іран]]ом, на південному сході з [[Кувейт]]ом, на півдні із [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]], південному заході з [[Йорданія|Йорданією]], на заході із [[Сирія|Сирією]], на півдні омивається Перською затокою. ==Зрозуміти== ==Регіони== ==Міста== * [[Багдад]] * [[Басра]] * [[Мосул]] * [[Кіркук]] * [[Фаллуджа]] * {{marker|type=city|name=[[Кербела]]|lat=32.59368|long=44.01415}} — місце загибелі імама Хусейна, одне зі святих міст для шиїтів. ==Інші місця== ===Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО=== ====Національні парки==== ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== ==Мова== == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Валюта країни — іракський динар (IQD). == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} lnlksecz9v1tymg0t8qz3b02qwzhiox 10 762 26869 8889 2020-06-16T22:37:18Z CommonsDelinker 1602 Replacing Ambox_warning_red.svg with [[File:Ambox_warning_pn.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: file renamed, redirect linked from other project). 26869 wikitext text/x-wiki <div style="width:95%; float:center; border:none; margin: 0.5em 0 0 1em; padding: 0.4em;"> {| cellpadding=5 cellspacing=1 border=0 width=100% style="background-color:#f3fff3; border: 2px dotted red;" |- |style="width: 50px; padding-left: 10px; padding-top: 10px;"| [[Файл:Ambox warning pn.svg|50px|left|<nowiki></nowiki>]] '''ПОПЕРЕДЖЕННЯ:''' ''{{{1}}}'' |} </div><noinclude> [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> knfw9c77dgm65vy9487nzh4ibz77esa 10 763 24040 14567 2019-04-28T20:21:20Z Dimon2711 4042 24040 wikitext text/x-wiki <includeonly>//tools.wmflabs.org/wikivoyage/w/poimap2.php?lat={{{1|51.47766}}}&lon={{{2|-0.00115}}}&zoom={{{3|15}}}&layer={{Layers|{{{4|}}}}}&lang={{CONTENTLANG}}&name={{FULLPAGENAMEE}}</includeonly><noinclude>{{documentation}} </noinclude> 8rc6t2h0cz3hmnbrmfkcrda54o5ogbf 10 766 5892 5891 2013-04-17T21:23:04Z RLuts 5 5892 wikitext text/x-wiki [[Користувач:{{{1}}}|{{{1}}}]] ([[Спеціальна:Внесок/{{{1}}}|внесок]])<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> bhq7qybgivstewyog13mmmcsmzx8cm5 4 767 9472 9470 2013-08-01T19:09:28Z RLuts 5 Редагування користувача [[Special:Contributions/RLutsBot|RLutsBot]] ([[User talk:RLutsBot|обговорення]]) відкинуті до версії користувача [[User:RLuts|RLuts]] 9472 wikitext text/x-wiki {{Довідка}} {|style="width:90%; text-align:center; margin: 0 auto; padding: 10px; color: #333; border: 1px #ccc solid; background-color: linen; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; margin-bottom:10px;" |- |align="center"| '''Тут приймаються заявки на надання статусу завантажувача.''' '''[{{SERVER}}{{localurl:Вікімандри:Заявки на статус завантажувача|action=edit&section=new&preloadtitle=%7B%7Buser-rev%7CІм'я%20користувача%7D%7D&preload=Шаблон:Завантажувач-заявка&summary=нова%20заявка}} Додати нову заявку]''' |} {{Shortcat|ВМ:ЗСЗ}} == {{user-rev|Корінь}} == Для завантаження по необхідності зображень з цілями добропорядного користування - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] ^{[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]} 10:18, 27 квітня 2013 (EEST) === Запитання === * Чи ознайомились ви з правилом [[Вікімандри:Зображення]]? ::Так, ознайомився. === Підсумок === * {{done|Надано прапорець завантажувача}}. Зверніть увагу, що на відміну від Вікіпедії у Вікімандрах недозволено використовувати файли з деякими ліцензіями, які не сумісні з ліцензією CC-BY-SA. Для прикладу: CC-BY — дозволено, CC-BY-SA — дозволено, GFDL — не дозволено, GFDL+CC-BY — дозволено. Також пам'ятайте, що повністю вільні фото потрібно вантажити до Вікісховища --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 11:31, 27 квітня 2013 (EEST) q56v6qc72jo1e82drpc4obt31b7ivmk 0 769 13673 12391 2014-09-18T14:44:33Z Voll 30 + Джуба 13673 wikitext text/x-wiki {{geo|7|30|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Village in South Sudan.jpg |flag = Flag of South Sudan.svg |location = |capital = [[Джуба]] |government = |currency = |area = 619 745 км² |population = 8 260 490 (2008) |language = [[англійський розмовник|англійська]] та багато місцевих мов |religion = християнство |electricity = 230V/50Гц |callingcode = +211 |tld = |timezone = UTC+3 }} '''Південний Судан''' міститься в [[Африка|Африці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Джуба]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Африка|type=Країна}} 7j5r0lyw5qtf5std1diounvdogsfsdo 8 770 23880 5944 2019-04-16T13:22:37Z Dimon2711 4042 23880 wikitext text/x-wiki {{mbox|'''Увага! Створена Вами стаття автоматично визначена системою як занадто коротка. Будь ласка, додайте трохи більше інформації до статті перед збереженням.'''|image=Gtk-dialog-warning.svg}} suuub0of66zxkycd0oovryigveoy22x 8 771 12638 12637 2013-11-18T19:56:02Z Voll 30 12638 wikitext text/x-wiki {{mbox|'''Ви практично нічого не написали про місто. Будь ласка, доповніть статтю перед збереженням, наприклад, додайте пам'ятки в розділ «Що відвідати», або розкажіть як можна дістатись до міста.'''|image=Gtk-dialog-warning.svg}} 8mg5f5fcgb3yi66486426iij4u9ymfu 0 772 5946 2013-04-20T09:11:16Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Тайвань]] 5946 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тайвань]] l5e3vefbkyrvkukmm6obwmjb6e9jat3 0 773 36643 36642 2025-03-11T08:50:00Z MarianaSenkiv 5081 /* Де зупинитись */ 36643 wikitext text/x-wiki {{geo|23.783333|54|zoom=6}} {{pagebanner| UAE Old Town Entrance banner.jpg}} {{quickbar | image= Dubai Flusstaxi.jpg | location= LocationUnitedArabEmirates.png | flag= Flag of the United Arab Emirates.svg | capital= [[Абу-Дабі]] | government= Федерація конституційних монархій | currency= Дірхам (AED) | area= 82,880 км² | population= 4,484,000 (2008) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]] (офіційна), [[Перський розмовник|перська]], [[Англійський розмовник|англійська]], [[Гінді розмовник|Гінді]], [[Урду розмовник|Урду]] | religion= Іслам 94% (Шиїзм 16%), Християнство, Індуїзм і інші - 6% | electricity= 220/50Hz (Великобританська вилка) | callingcode= +971 | tld= .ae | timezone= UTC+4 }} '''Об'єднані Арабські Емірати''' - федерація семи еміратів на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Знаходяться в південно-західній [[Азія|Азії]] в Перській затоці, межують на південно-заході із [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]] і на південно-сході з [[Оман]]ом. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist |regionmap=UAE Regions map ru.png |regionmapsize=500px |regionmaptext=Емірати ОАЕ | region1name=[[Абу-Дабі (емірат)|Абу-Дабі]] | region1color=#e3e989 | region1items= | region1description= | region2name=[[Дубай (емірат)|Дубай]] | region2color=#b383b3 | region2items= | region2description= | region3name=[[Шарджа (емірат)|Шарджа]] | region3color=#d69c4b | region3items= | region3description= | region4name=[[Аджман (емірат)|Аджман]] | region4color=#0000ff | region4items= | region4description= | region5name=[[Умм ель-Кувейн (емірат)]] | region5color=#d76972 | region5items= | region5description= | region6name=[[Рас ель-Хайма (емірат)|Рас ель-Хайма]] | region6color=#71b37b | region6items= | region6description= | region7name=[[Фуджейра (емірат)|Фуджейра]] | region7color=#4f93c0 | region7items= | region7description= }} == Міста == * [[Абу-Дабі]] — столиця держави * [[Дубай]] - найбільше місто федерації, великий торговий, фінансовий і туристичний центр Близького Сходу. * [[Шарджа]] * [[Фуджейра]] * [[Джебель-Алі]] * [[Хор-Факкан]] * [[Ель-Айн]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == * [[Бурдж Халіфа]] ([[Дубай]]) — хмарочос, що нагадує за формою сталагміт. З 19 травня 2008 — найвища будова світу, висота 860 м. * [[Бурдж аль-Араб]] ([[Дубай]]) — один з найдосконаліших і найрозкішніших готелів світу. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Джумейра (мережа готелів)|address=PO Box: 73137, Level 5, Building 5, Dubai Design District, Дубай|phone=+971 4 366 5000|fax=+971 4 366 5001|email=pr@jumeirah.com|url=https://www.jumeirah.com/en/stay/dubai/burj-al-arab-jumeirah|lat=25.188310453913644|long=55.29830504729979|content=Державна мережа розкішних готелів ОАЕ|wikipedia=Джумейра (мережа готелів)|wikidata=Q1331200}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} 1wuxyl168u64to7wl8piyq5jka6ks8v 0 774 5952 2013-04-20T09:43:04Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Об'єднані Арабські Емірати]] 5952 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Об'єднані Арабські Емірати]] ehnyzpxom0qvmqpp6w3z1h78bv2n2ro 0 775 34862 33836 2024-01-02T13:34:08Z Ігнат Лостюк 6447 34862 wikitext text/x-wiki {{geo|31.883333|35.2|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Попередження|З 7 жовтня 2023 року Хамас та Ізраїль воюють у секторі Газа. Ізраїль завдав авіаударів по цій території. Через конфлікт не вистачає продуктів харчування, ліків та інших товарів першої необхідності. Є повідомлення про використання боєприпасів з білим фосфором, які особливо небезпечні для мирного населення.}} {{quickbar | image= Una strada centrale di Ramallah.JPG | location= LocationPalestine.svg | flag= Flag of Palestine.svg | capital= [[Рамалла]] (фактично) <br> [[Східний Єрусалим]] (юридично) | government= Республіка | currency= Новий шекель (ISO 4217) | area= 6,020 км² | population= 3,837,957 (2008) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]] (офіційна) | religion= Переважно іслам, багато християн | electricity= 230V/50Hz (витка ізраїльського типу) | calling code= +972 | tld= .ps | timezone= UTC +2 }} '''Палестина''' - країна на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Створена для управління територіями [[Сектор Газа|сектора Газа]] і частиною територій [[Західний берег річки Йордан|Західного берега річки Йордан]]. Більша частина території окупована і контролюється [[Ізраїль|Ізраїлем]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} krccvfylgnmvsthwe8u74taw4d6gg74 0 776 5954 2013-04-20T10:06:18Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Палестина]] 5954 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Палестина]] 4e8am0rrq961m9yu0wpxhid1fibewxp 0 777 5955 2013-04-20T10:06:42Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Палестина]] 5955 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Палестина]] 4e8am0rrq961m9yu0wpxhid1fibewxp 4 778 6768 5957 2013-06-12T15:32:42Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Вікімандри:ЗСВ]] на [[Вікімандри:ЗСЗ]] без створення перенаправлення 6768 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Заявки на статус завантажувача]] f89e4pv8owpb61hqj0hqzktbevoyjw9 0 779 5958 2013-04-20T10:29:36Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Об'єднані Арабські Емірати]] 5958 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Об'єднані Арабські Емірати]] ehnyzpxom0qvmqpp6w3z1h78bv2n2ro 0 780 28254 28251 2021-01-16T16:11:02Z Mykola7 4555 Скасування редагування № 28251 користувача [[Special:Contribs/По морді сапогом|По морді сапогом]] ([[User talk:По морді сапогом|обговорення]]) 28254 wikitext text/x-wiki {{geo|26.5333333333|86.7333333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image = Patan1.jpg | caption = Kathmandu, city of Patan | location = Nepal in its region.svg | flag = Flag of Nepal.svg | flagwidth = 50px | capital= [[Катманду]] | government= Парламентська республіка | currency= Непальська рупія (ISO 4217) | area= 147,181 км² | population= 26,494,504 (2011) | language= [[Непальський розмовник|непальська]] (офіційна), 122 інших мов і близько 30 основних діалектів, багато урядовців і бізнесменів також говорять англійською | religion= Індуїзм - 81.3%, Буддизм - 9.0%, Іслам - 4.4%, інші - 5.3% | electricity= | callingcode= +977 | tld= .np | timezone= UTC+5:45 }} '''Непал''' - країна в [[Південна Азія|Південній Азії]]. Непал розташований між [[Індія|Індією]] (на півдні) і [[Китай|Китаєм]] (на півночі). == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Азія|type=Країна}} mu3m5hnfn3wgrqec5hmxkvw9tjxmqi9 0 781 37800 37799 2025-06-14T11:44:12Z Ulik.k.V 7266 /* Регіональна кухня */ 37800 wikitext text/x-wiki {{geo|7|81|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Шрі-Ланка''' знаходиться в [[Південна Азія|Південній Азії]]. Столицею держави є місто [[Шрі-Джаяварденепура-Котте]], а найбільшим та найпопулярнішим серед туристів є місто [[Коломбо]]. Є країною і островом в північній частині Індійського океану за 31 км від південно-східного узбережжя [[Індія|Індії]]. == Зрозуміти == ===Історія=== Шрі-Ланка має понад 2500 років безперервної письмової історії за допомогою Махаванші, а також згадується в кількох стародавніх індійських текстах. Однією з найвідоміших є Рамаяна, на якій острів, який іменували Ланка, був острівною фортецею царя Равана, який захопив у полон дружину Рами, втілення індуїстського бога Вішну. Легенда свідчить, що мавпа Хануман перелетіла на Ланку і знищила столицю, підпаливши її, а Рама та його війська, що залишилися, пізніше перейшли з материка, побудувавши наземний міст через море. Сингали прибули на Шрі-Ланку наприкінці VI століття до нашої ери, ймовірно, з Північної Індії (найімовірнішими кандидатами були Бенгалія або Махараштра). Буддизм прийшов на острів із середини 3-го століття до нашої ери, і велика цивілізація розвинулась у таких містах, як Анурадхапура (царство від бл. 200 до н. е. до бл. 1000 н. е.) та Полоннарува (бл. 1070-1200). Найдавніші з буддійських пам'ятників датуються періодом Анурадхапура. Це був період, коли Шрі-Ланка торгувала з іншими цивілізаціями в Азії та Європі, включаючи Римську імперію. Особливо Шрі-Ланка експортувала корицю до решти Старого Світу. Іншими пізнішими відомими королівствами є королівства Дамбаденія, Япахува, Гампола, Канді та Джафна. Окупований португальцями в 16 столітті та голландцями в 17 столітті, острів був переданий британцям у 1796 році, а в 1815 році став коронною колонією. З захопленням Індії під час правління короля Шрі Вікрами Раджасінхе (ශ්‍රී වික්‍රම රාජසිංසිංසිංහ) виникли напружені суперечки між королем і його підданим британським королем Канді. Після захоплення влади британська влада прийняла новий звід законів і перетворила Цейлон (так острів називали в ті часи) колоніальною територією. Як Цейлон, він став незалежним у 1948 році; її назву було змінено на Шрі-Ланка в 1972 році. Шрі-Ланка тридцять років була охоплена запеклою громадянською війною між урядом і тамільськими тиграми, які боролися за незалежну державу для тамільомовної меншини. Війна коштувала життя багатьох тамільських, сингальських та іноземних етнічних груп і знищила багато частин країни, залишивши їх у руїнах. Війна завершилася в травні 2009 року перемогою уряду Шрі-Ланки, але наслідки зберігаються, а сильна еміграція все ще уповільнює зростання населення Шрі-Ланки. ===Клімат=== Оскільки Шрі-Ланка є тропічною країною, ви можете очікувати дощ у будь-який час року в більшості районів. Однак є два основних сезони дощів: * Північно-східний мусон з жовтня по січень. Вірно назві, це мочить північ і схід, тому залишайтеся на західному або південному узбережжі, щоб уникнути цього. Центральна гірська країна також найбільш сонячна в період з січня по березень, хоча жовтень і листопад можуть бути дуже вологими. * Південно-західний мусон (з травня по липень). І навпаки, це хороший час, щоб відвідати північ і схід. Будучи островом, клімат Шрі-Ланки різко змінюється від однієї частини країни до іншої. Наприклад, у Нувара-Елії, на пагорбах Центральної Шрі-Ланки, температура протягом усього року становить від -5 до 20°C, тоді як у Хамбантоті, у сухій зоні, температура постійно близько 30-35°C. Загалом, на Шрі-Ланці також дуже жарко протягом усього року, тому більшість шрі-ланкійських чоловіків носять саронги, а жінки на Шрі-Ланці одягаються легко з довгою сукнею. ===Релігія=== Релігія на Шрі-Ланці значною мірою поділена за етнічними ознаками, причому більшість сингальців є майже повністю буддистами, а тамільська меншість — переважно індуїстами, але є значні християнські та мусульманські меншини. == Регіони == Шрі-Ланка поділяється на 9 провінцій:{{Regionlist|regionmap=Sri_Lanka_Regions_Map.png|regionmapsize=450px|regionmaptext=Кольорова карта Шрі-Ланки з провінціями|region1name=[[Центральна провінція (Шрі-Ланка)|Центральна провінція]]|region1color=#AE83AE|region1items=[[Канді]], [[Матале]], [[Нувара-Елія]], [[Сігірія]], [[Дамбулла]]|region1description=Відома як "гірська країна" через її гірську місцевість.|region2name=[[Північна провінція (Шрі-Ланка)|Північна провінція]]|region2color=#536C53|region2items=[[Джафна]], [[Кіліноччі]], [[Ванні]], [[Маннар]]|region2description=Батьківщина для більшості тамільськомовного населення країни. Вона перебудовується після того, як була розгромлена через майже три десятиліття війни.|region3name=[[Північно-Центральна провінція]]|region3color=#B0CF98|region3items=[[Анурадхапура]], [[Полоннарува]]|region3description=Стародавні королівства Шрі-Ланки датуються понад 2500 років. Багата історією проінція відома як культурний трикутник.|region4name=[[Східна провінція (Шрі-Ланка)|Східна провінція]]|region4color=#4F93C0|region4items=[[Тринкомалі]], [[Баттікалоа]], [[Аругам-Бей]]|region4description=Місце з рідкісною природною гаванню в Тринкомалі і кілометрами піщаних пляжів. Рай для серферів.|region5name=[[Північно-Західна провінція (Шрі-Ланка)|Північно-Західна провінція]]|region5color=#80B588|region5items=[[Курунегала]], [[Путталам]], [[Чілав]]|region5description=Кокосові плантації, дельфіни, виробництво солі|region6name=[[Сабарагамува]]|region6color=#69999F|region6items=[[Ратнапура]], [[Кегалле]]|region6description=Столиця дорогоцінного каміння Шрі-Ланки|region7name=[[Південна провінція (Шрі-Ланка)|Південна провінція]]|region7color=#E0E67A|region7items=[[Галле]], [[Велігама]], [[Матара]], [[Мангалле]], [[Унаватуна]], [[Хамбантота]], [[Національний парк «Яла»]]|region7description=Безліч пляжних курортів.|region8name=[[Ува]]|region8color=#A7B49F|region8items=[[Бадулла]], [[Хапутале]], [[Бандаравела]]|region8description=Нагір'я. Чай, чай і ще чай|region9name=[[Західна провінція (Шрі-Ланка)|Західна провінція]]|region9color=#C9A16A|region9items=[[Шрі-Джаяварденепура-Котте]], [[Берувела]], [[Коломбо]], [[Гампаха]], [[Негомбо]]|region9description=Столиця і приміський пояс.}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#AE83AE|title=[[Central Province (Sri Lanka)|Central Province]]|wikidata=Q190716}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#536C53|title=[[Northern Province (Sri Lanka)|Northern Province]]|wikidata=Q598745}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#B0CF98|title=[[North Central Province]]|wikidata=Q1057124}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#4F93C0|title=[[Eastern Province (Sri Lanka)|Eastern Province]]|wikidata=Q1046126}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#80B588|title=[[North Western Province (Sri Lanka)|North Western Province]]|wikidata=Q876339}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#69999F|title=[[Sabaragamuwa]]|wikidata=Q853272}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#E0E67A|title=[[Southern Province (Sri Lanka)|Southern Province]]|wikidata=Q876308}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#A7B49F|title=[[Uva]]|wikidata=Q876293}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#C9A16A|title=[[Western Province (Sri Lanka)|Western Province]]|wikidata=Q856686}} == Міста == * [[Шрі-Джаяварденепура-Котте|'''Шрі-Джаяварденепура-Котте''']] — також відоме як ''Котте'', столиця Шрі-Ланки * [[Анурадхапура|'''Анурадхапура''']] — руїни стародавніх столиць (частково відновлені). Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. * [[Баттікалоа|'''Баттікалоа''']] — називалася країною співаючої риби. Красиві мілководні пляжі, рисові поля, історичні місця. * [[Коломбо|'''Коломбо''']] — комерційна столиця і найбільше місто Шрі-Ланки. Готелі, кафе, ресторани, нічні клуби та магазини. * [[Галле|'''Галле''']] — знаменитий голландський форт. Приймаюче місто Літературного фестивалю Галле. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. * [[Джафна|'''Джафна''']] — північна столиця. В експозиції є багата спадщина тамільськомовної громади. * [[Канді|'''Канді''']] — духовне серце країни, місце знаходження одного з чотирьох зубів Будди. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. * [[Негомбо|'''Негомбо''']] — краєвиди і великий блакитний океан. * '''[[Нувара-Елія]]''' — Маленька Англія. Прохолодний клімат, вікторіанська архітектура, найкращі капелюхи, хвости та гонки. == Інші місця == * '''[[Аругам-Бей]]''' – південно-східне узбережжя пляжного містечка з кількома провідними місцями для серфінгу * [[Дамбулла|'''Дамбулла''']] – місто історичного значення з казковими готелями, недалеко від Сігірії. Обидва об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО == Як дістатись == === Літаком === * {{listing | name=Міжнародний аеропорт імені Соломона Бандаранаїке | alt=ВПСШЛ Катунаяке | url=http://www.airport.lk/ | wikipedia=Міжнародний аеропорт імені Соломона Бандаранаїке | email= | address= |type=аеропорт| lat= | long= | directions=З [[Міжнародний аеропорт Бориспіль|Міжнародного аеропорту Бориспіль]] авіакомпанія МАУ обслуговує регулярний рейс до аеропорту щопонеділка та щосереди. Автобус ходить кожні 15 хвилин від терміналу до Коломбо через Е03 Коломбо – Катунаяке швидкісний, З часом близько 30 хвилин. Е03 це нова високошвидкісна дорога, що зв'язує аеропорт з містом Коломбо, час проїзду якого становить приблизно 20 хвилин і кілька хвилин до міста Негомбо. Служба таксі в аеропорту працює в лічильному залі та налічує понад 600 автомобілів. Пропонується високошвидкісна залізнична система для підключення з міста Негомбо до міста Коломбо через аеропорт за допомогою електрифікованої високошвидкісної залізничної лінії до форту Коломбо, де вона буде зв'язана з пропонованим Colombo Monorail. Cinnamon Air обслуговує регулярні польоти на гідролітаках від Seeduwa Dadugam Oya поблизу аеропорту, використовуючи літак DHC-6-100. | phone= | tollfree= | fax= |skype=| hours= | price= |description=| facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-02-05 | content= }} {{Listing|type=go|lat=6.821|long=79.886|name=Коломбо-Ратмалана (аеропорт)|alt=Ratmalāna Guvantoṭupaḷa|address=New Airport Rd, Dehiwala-Mount Lavinia, Шрі-Ланка|directions=Аеропорт в даний час обслуговує декілька внутрішніх напрямків і є хабом для кількох авіаційних навчальних організацій. Релаксація правил останнім часом показала, що аеропорт відкритий для міжнародних корпоративних реактивних літаків та чартерних рейсів. Аеропорт розташований на 15 км на південь від міста Коломбо.|url=https://www.airport.lk/rma/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%BE-%D0%A0%D0%B0%D1%82%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|facebook=https://www.facebook.com/CIARsrilanka|instagram=https://www.instagram.com/ciar_srilanka/|phone=+ 94 11 26 23 030|email=amciar.rago@airport.lk|hours=працює цілодобово, 7 днів на тиждень, без вихідних|price=Щоб дізнатися про точні ціни на авіаквитки, варто перевірити інформацію на веб-сайтах авіакомпаній, які літають до Коломбо, або скористатися сервісами пошуку авіаквитків.|description=внутрішній аеропорт, що обслуговує місто Коломбо, столицю Шрі-Ланки. Це був перший міжнародний аеропорт країни, і був єдиним міжнародним аеропортом у Шрі-Ланці до інаугурації міжнародного аеропорту Бандаранайке в 1967 році.}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === Для тих, хто на бюджетному, автобуси є всюди. Як іноземця, з вас можуть бути завищені гроші, просто попросіть квиток до місця призначення, щоб отримати правильну вартість проїзду. Іноді вони переповнені і незручні, але вони дають вам можливість майже ні за що; проїхати половину острова коштує приблизно долар. Якщо ви плануєте розгулятися, автобуси з кондиціонером курсують на більшості маршрутів за подвійною ціною, які пропонують кондиціонер і гарантоване місце. Однак вони все одно незручні. Автовокзали – це незрозумілі місця, особливо великі, але майже кожен із задоволенням попрактикує свою англійську та допоможе вам. Крім того, під час подорожі в автобусі місцевий етикет у більшості автобусів передбачає надання або відмову передніх пасажирських сидінь членам духовенства, таким як монахи або священики, якщо вони присутні. Якщо у вас дуже обмежений бюджет, у стандартних громадських автобусах (CTB) не вистачає кондиціонера і вони регулярно переповнені, але вони дуже дешеві за західними стандартами і курсують скрізь весь час. Приватні автобуси коштують приблизно вдвічі, але все ще дешеві і часто мають кондиціонер і часто гарантовані місця. Найкраще повідомити після прибуття в пункт призначення про свій вихід і, якщо можливо, вже забезпечити собі місце. У будь-якому випадку приїжджайте раніше і бажано подорожувати легко. Якщо ви везете багато багажу, можливо, доведеться придбати крісло для рюкзака, якщо ви не хочете тримати його на колінах або під ногами. === Кораблем === == Транспорт == '''1. Автобуси''' Автобусне сполучення на острові включає державні автобуси СТВ, що рухаються за розкладом, та приватні, які їздять без нього. Автобуси часто переповнені, а кондиціонери є рідко. Швидкість руху — близько 40 км/год. Автобусні станції хаотичні, тому краще уточнювати час у місцевих. [https://tripmydream.ua/sri-lanka/transport] '''2. Поїзди''' Залізнична мережа в Шрі-Ланці широка. Коломбо-Форт є вузловою станцією, звідки щодня відправляються пасажирські потяги за такими напрямками: * Коломбо — Гулль — Маталі (4-5 разів у день) * Коломбо — Канді — Нурелія — Бадулла (3 рази на день) * Коломбо — Канді (5-6 разів на день) * Коломбо — Анурадхапура — Вавунія (2 рази на день) * Коломбо — Палонарува — Баттикалоа (1 раз на день) * Коломбо — Хабарана — Трінкомалі (1 раз на день) [https://tripmydream.ua/sri-lanka/transport] '''3. Таксі''' Найпопулярніший вид таксі в Шрі-Ланці - триколісний моторолер з кабіною на 1-3 чоловік під назвою "тук-тук". Оплата поїздки здійснюється за попередньою домовленістю з водієм (зазвичай не перевищує 20 LKR (0,14 USD) за км). У Коломбо та передмістях є звичні для нас таксі з лічильниками, які можна викликати по телефону. Посадка в них і перший кілометр коштують 28-30 LKR, кожен наступний кілометр - 24-26 LKR. Нерідко замість формальних тарифів за кілометр пробігу діють стійкі такси за проїзд із точки в крапку. Проїзд з Коломбо в аеропорт Бандаранайці обійдеться не менш ніж у 1600 LKR (15 USD), це втричі більше за лічильник. Поїздки всередині міст обходяться щонайменше 50 LKR (0,5 USD) , А в середньому в 50-100 LKR в межах центру міста. [https://tripmydream.ua/sri-lanka/transport] 4. '''Оренда авто на Шрі-Ланці''' {{Listing|type=go|lat=7.626|long=80.549|name=Car Rental|alt=Прокат автомобілів|directions=Для тих, хто хоче більше свободи та комфорту, оренда авто на Шрі-Ланці є хорошим варіантом. Для оренди потрібне міжнародне водійське посвідчення, яке можна отримати заздалегідь.|url=https://www.discovercars.com/|facebook=https://www.facebook.com/discovercarscom/|instagram=https://www.instagram.com/discovercars_com/|phone=+442039363497|hours=цілодобово|price=Вартість оренди авто зазвичай складає близько 40-50$ на добу. Додатково, вартість бензину залишається стабільною – приблизно 1-1.2$ за літр.|description=Оренда авто дозволяє туристам самостійно планувати свої маршрути та насолоджуватися мальовничими пейзажами. Проте, важливо бути готовим до водійського стилю місцевих, який може відрізнятися від звичного вам.}} == Мова == Найпоширенішими мовами є сингальська та тамільська. Також велика кількість ланкійців досконало володіють англійською. == Що відвідати == '''1. Пік Адама.''' Гірська вершина, розташована на південно-західному узбережжі острова Шрі-Ланка. Її висота 2243 м. Адамів пік можна назвати одним із найсвятіших місць у світі. Він був священним для корінних жителів острова, ведів, які називали його «Саманала Канда» (гора метеликів) на честь Самана, одного із чотирьох містичних богів острова, і завдяки тисячам метеликів, які щороку збираються тут в останні години свого життя. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BA_%D0%90%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B0] '''2. Національний парк Яла.''' Є найвідвідуванішим і другим за величиною національним парком на Шрі-Ланці. Він складається з п'яти блоків, лише два з яких зараз відкриті для громадськості, а також прилеглих парків. Блоки мають індивідуальні імена, такі як, Національний парк Рухуна (блок І) та Національний парк Кумана або «Яла Схід» для прилеглої території. Він розташований у південно-східному регіоні країни, у Південній провінції і провінції Ув. Парк займає 979 км² та розташований приблизно за 300 км від Коломбо. Яла був оголошений заповідником дикої природи в 1900 році, і, разом з Вілпатту був одним із двох перших національних парків в Шрі-Ланці, визнані такими 1938 році. Парк відомий своєю різноманітністю диких тварин і важливий для збереження слонів Шрі-Ланки, ланкійських леопардів і водоплавних птахів. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BB%D0%B0_(%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)] '''3. Канді.''' Місто в центральній частині Шрі-Ланки, стародавня столиця Цейлону. Відоме також як Сенкадагалапура. Канда в перекладі означає «гора», а місцева назва міста Маха Нувара — Велике Місто. У 1988 році місто включене до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розташоване серед пагорбів, за 115 км від Коломбо, на висоті 500 м над рівнем моря. У центрі міста розташовано штучне озеро, через місто протікає широка річка Махавелі Ганга. Населення — 161 тис. чоловік (2001). За економічним становищем місто Канді займає друге місце на Шрі-Ланці після Коломбо. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96] '''4. Розплідник Pinnawala Elephant Orphanage.''' Побудований у 1975 році для порятунку знайдених в джунглях слоненят і поранених дорослих слонів, з 1982 року тварин тут не тільки містять, але і розводять. Зараз розплідник є домом для 93 слонів різного віку (старшій слонихи на ім'я Кумарі виповнилося 65 років) [https://tripmydream.ua/media/podborki/chto-posmotret-na-shri-lanke-10-dostojnuh-variantov] '''5. Печерний храм Дамбулла.''' Печерний буддистський монастир I-го століття до нашої ери, висічений в скелі з численними статуями Будди. Кам'яний храм сплячого Будди є найбільшим печерним храмом в Південній Азії. Священне місце паломництва вже 22 століття. У створенні печерного храмового комплексу брали участь багато правителів острова, які змінювали один одного. Він складається з декількох печер, розташованих на висоті 350 метрів, і численних ніш, поверхня яких розписана буддійським настінним живописом. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BB%D0%B0_(%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80)] 6. {{See|name=Minneriya National Park Safari|address=296 Thiththawalgolla, Dambulla 21100|phone=+94765676515|email=minneriyawildtours@gmail.com|url=https://minneriyasafarisrilanka.com/|hours=цілодобово|price=1870 грн за особу|lat=7.834|long=80.663|image=https://minneriyasafarisrilanka.com/wp-content/uploads/2023/09/Tour-Safari-Sri-Lanka.jpg|description=Ласкаво просимо в захоплюючий тур по дикій природі в Національний парк Міннерія, де ви вирушите в незабутню пригоду в серці неприборканої дикої природи Шрі-Ланки. Будьте готові стати свідком захоплюючого видовища щорічного збору слонів Міннерія, захоплюючого природного явища, яке збирає сотні величних слонів в одному місці. Поринаючи в різноманітну екосистему парку, ви зустрінете безліч інших захоплюючих диких тварин, від невловимих леопардів і ведмедів-лінивців до різнокольорових птахів і ендемічних рептилій. Наші експертні гіди проведуть вас на сафарі по зелених ландшафтах парку, забезпечуючи безпечні та збагачуючі враження, спостерігаючи за деякими з найбільш незвичайних зустрічей з дикою природою у вашому житті.}} == Чим зайнятись == ===Серфінг=== З листопада по квітень ви можете займатися серфінгом на західному і південному узбережжі. Найкраще місце для новачків - Велігама на південному узбережжі. ===Кайт-серфінг=== З квітня по вересень на східному узбережжі можна займатися кайтсерфінгом. Найкраще місце для новачків – Калпітія (лагуни Сетхаваді і Каппаладі), де можна знайти школи кайтування та найкращі умови в Азії. ===Рафтинг=== Сплав по білих водах здійснюється у вологих тропічних лісах, де весляри використовують надувний пліт, який спускається з невеликих водоспадів. Такі місця, як кітулгала, славляться цією активністю на свіжому повітрі. ===Снорклінг=== Заповідник поблизу Хіккадуви є популярним місцем, де можна побачити черепах. ===Піші прогулянки=== Національний парк Хортон Плейнс пропонує чудову можливість для піших прогулянок до вражаючого краєвиду на Край Світу. ===Спостереження за птахами=== На Шрі-Ланці налічується понад 400 видів птахів, і понад 30 з них є ендемічними. Спостереження за птахами — чудове заняття під час візиту на острів. Єдиною вимогою буде бінокль і польовий путівник, які ви можете легко придбати в місцевих книжкових магазинах і на Plazas (при покупці польових путівників настійно рекомендуються публікації Цейлонського пташиного клубу та FOGSL (Група польової орнітології Шрі-Ланки).) Найкращим місцем для спостереження за птахами є національний парк Кумана, який відомий існуванням великої кількості бродяг і мігрантів. Такі місця, як Маннар і Чілау, заповнені перелітними птахами (переважно куликів) під час міграційних сезонів. Якщо ви хочете побачити птахів із глибоких лісів, найкраще місце для цього – лісовий заповідник Сінхараджа, де мешкають майже всі ендемічні птахи Шрі-Ланки. Ще одне гарне місце - національний парк Бундала поблизу національного парку Яла. ===Спостереження за китами=== Це можна зробити з Мірісси за допомогою багатьох компаній, які надають тури з гавані для спостереження за китами. ===Огляд визначних пам'яток=== Історія Шрі-Ланки налічує понад 2500 років, і багато стародавніх руїн можна побачити по всій країні... якщо вам подобається археологія, огляд визначних пам'яток може бути чудовим вибором. Рекомендовані місця знаходяться в Центральній провінції, такі як Анурадхапура і Полоннарува є найвідомішими для огляду визначних пам'яток. == Гроші та покупки == ===Гроші=== Грошова одиниця — шрі-ланкійська рупія, що позначається символом «රු» або «Rs» (код ISO: LKR). Є монети по 1 рупії (стара версія велика і срібна, нова версія набагато менша з невеликими змінами в дизайні), 2 рупії (срібні) і 5 рупій (золото і срібло). Банкноти варіюються від 20 до 5000 рупій. Монети, яким більше кількох років, зазвичай у досить поганому стані. У магазинах не приймаються банкноти, які розірвані, пофарбовані, намальовані або написані. Також не приймаються мокрі та скомкані банкноти. Будьте уважні, приймаючи зміни, ви дізнаєтеся, що наші гроші в хорошому стані, оскільки найменша розрив або пляма від чорнила може означати, що вони нічого не варті. На банкнотах Шрі-Ланки є знаки проти підробки, з якими мандрівники повинні ознайомитися. Вони включають водяний знак на лівій стороні, підняті нитки лівого та правого країв банкноти та блискучу голограмну смужку посередині банкноти. ===Кредитні картки та банкомати, банківські послуги=== Банкомати є в багатьох місцях (особливо у відділеннях банків) у містах та передмістях, рідше в сільській місцевості. Будьте обережні з використанням кредитних карток, оскільки на Шрі-Ланці зростає шахрайство. Ви також можете знімати з дебетових карток (Cirrus, Maestro, Visa Electron тощо), на яких відображаються логотипи. Здебільшого вашу картку буде замінено вашим банком, коли ви повернетеся до своєї країни. Не кожен банкомат приймає міжнародні картки, спробуйте Комерційний банк, вони приймають міжнародні картки, але стягують 400 рупій. Кращий варіант – Народний банк, зніміть до 100 000 рупій без комісії. Ви не можете надсилати гроші через Western Union або Money Gram зі Шрі-Ланки за кордон. Перебуваючи на Шрі-Ланці, можна отримати гроші лише за допомогою міжнародних грошових переказів. ===Витрати=== Шрі-Ланка трохи дорожче Південно-Східної Азії для проживання. Проте їжа порівнянна: місцева вулична їжа коштує близько 1 євро, обід у місцевому ресторані — 2-5 євро, а пляшка місцевого пива Lion — 1 євро. По всій країні є прості житла, хостели та будинки. Ціни варіюються в залежності від обладнання і становлять 10-20 євро. На узбережжі в останні роки відкрилося багато невеликих бутик-готелів з ціною 20-30 євро за ніч у двомісному номері. Для більшого комфорту очікуйте заплатити більше 40 євро. ===Покупки=== Коломбо — це торгова столиця з багатьма торговими центрами та площами, де продаються предмети як сучасного, так і культурного походження. Сільські райони, як правило, продають вироби ручної роботи Шрі-Ланки. Бо очерет, тростина, бавовна, папір, шкіра, дерево, глина, метал і дорогоцінні камені були перетворені в низку батик, іграшок, курйозів та коштовностей, скарбів ручної роботи. Перебуваючи в більш сільських районах, ви зустрінете сучасні магазини, де продають іграшки, капелюхи, сонцезахисні окуляри. Більшість із них низької якості, але відповідної ціни. Підроблені сонцезахисні окуляри можуть виглядати добре, але можуть не захистити ваші очі від ультрафіолетового випромінювання, як справжні. У країні видобувають дорогоцінні камені (в основному сапфіри і місячні). Як незакріплені камені, так і готові ювелірні вироби легко знайти і часто за вигідною ціною. == Регіональна кухня == {{Eat|name=Lagoon at Cinnamon Grand|address=77, Галле Роуд, Cinnamon Grand Colombo, Коломбо 00300, Шрі-Ланка|phone=+94 11 2 437437|email=info@cinnamonhotels.com|url=https://www.cinnamonhotels.com/|price=2 393,90 грн|lat=6.918|long=79.848|content=Ресторан Lagoon у Cinnamon Grand пропонує унікальні страви, відомі своїми морепродуктами. Гості можуть вибрати свій улов із живої колекції, що зробить кожну страву особливою та свіжою. Меню включає страви з морепродуктів міжнародної кухні, а елегантна обстановка в п’ятизірковому готелі доповнює вишукані страви.|hours=щотижнево з 12:00-14:30, 18:30-23:00}} Ланкійська кухня дуже схожа на [[Індія|Індійську]]. В основному інгредієнтами страв є морепродукти, фрукти, зелень, всілякі прянощі. Самі ланкійці м'яса майже не вживають. Кухня на Шрі-Ланці дуже гостра і часто досить незвична для європейського шлунка. Екзотичну неповторність ланкійської кухні можна пояснити широким впливом кулінарних традицій і переваг численних народів, які залишили свій значний слід у житті острова. Крім близькою кухні Індії, Шрі-Ланка ввібрала в себе кулінарні традиції арабів, голландців, англійців, китайців, а також найближчих народів цього регіону. Особливістю кухні Шрі-Ланки є широке вживання всіляких спецій, особливо чилі, що наділяє страви, в які додають подібну приправу, характерним особливо гострим смаком. === Рис === [[Файл:SL-rice_and_curry.jpg|праворуч|міні|Рис та каррі]] [[Файл:Kiribath.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Кірибат та лунуміріс]] Базовий продукт всіх страв — рис, але він практично ніколи не змішується з соусом, а подається в спеціальному великому блюді, навколо якого ставлять мисочки з різними інгредієнтами і самостійними стравами. Їсти його можна як приладами, так і руками (тільки не лівою!). === Карі === Карі для ланкійців — не одна страва, а ціла група страв — з риби, м'яса, різних морепродуктів, птиці, овочів, бобових і фруктів. Об'єднує їх своєрідна комбінація прянощів, розтертих в порошок, під назвою карі. Ланкійці попередньо підсмажують суміш. === Локшина === Одна з страв традиційної ланкійських кухні є пропарена локшина, до складу якої входить рисове борошно. Цю страву називають ''стрінг хоперс''. Як правило, «острівну локшину» вживають вранці, на сніданок. === Аппа === З того ж борошна, кокосового молока і дріжджів печуть аппу — млинці чашовидної форми з хрусткими краями і м'яким центром. Якщо в центр додати яйце, виходить млинець-глазунья ''біттара аппа''. До речі, якщо на аппу кладуть масло, змішане з підсолодженою кокосовою стружкою, це вже десерт хакуру-аппа. === Кірібат === Широку популярність у гостей заслужено здобула страва кірібат — ця страва готується на основі рису з додаванням молока кокосового горіха. Ця екзотична страва, як правило, подається на сніданок, при цьому вона подається шматочками у вигляді ромбів з додаванням всіляких прянощів, кокосової стружки, лимонів або перцю. З кокосовою стружкою і пальмовим «медом» кірібат стає солодким та називається ''імбул кірібат''. === Суміш === Суміш надає стравам, які нею приправлені, особливий аромат і пікантний пекучий смак. Серед обов'язкових компонентів суміші — чорний перець, коріандр, пекучий перець чилі, насіння гірчиці, кмин, кориця, куркума, імбир, часник, а також листя вічнозеленого чагарника карі. Варіантів такої суміші стільки, скільки і людей, які готують її. На Шрі-Ланці компоненти суміші зазвичай попередньо підсмажують на сковорідці. == Нічне життя == == Де зупинитись == Проживання на Шрі-Ланці змінилося. Сучасна туристична індустрія розпочалася в 1960-х роках з традиційних пляжних готелів, побудованих на західному узбережжі, які були орієнтовані в першу чергу на туристів, які подорожують, і традиційних туристичних операторів. Але останнє десятиліття принесло серйозні зміни, оскільки з’явилися вілли, бутик-готелі та незалежні об’єкти нерухомості, що пропонують величезний вибір. {{Sleep|name=Humming Birds Suites|address=200 Sivan Pannai Rd, Jaffna 40000, Шрі-Ланка|phone=021 222 3998|url=https://hummingbirds.lk/|price=1184 грн за ніч|lat=49.779|long=-124.558|content=Розташований у самому серці Джаффни, наш готель пропонує комфортне, стильне та спокійне перебування з безкоштовним Wi-Fi, цілодобовою реєстрацією та преміальним сервісом. Незалежно від того, чи ви приїхали сюди у справах чи на відпочинок, ми гарантуємо вам незабутні враження завдяки гостинності найвищого рівня.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == ===Тероризм=== У червні 2009 року уряд Шрі-Ланки скасував сповіщення про подорожі після військової поразки повстанських повстанців на півночі країни, хоча, якщо є будь-які сумніви, радимо звернутися до місцевого бюро консультацій у вашій країні. Тривала і кривава громадянська війна на Шрі-Ланці завершилася за місяць до того, коли урядові сили нарешті знищили тамільських тигрів. Проте можуть залишитися наземні міни, а об’єкти в північних (і деяких частинах сходу) містах і містечках зруйновані війною. Це були райони, де жили тамили. ООН, неурядові організації та влада Шрі-Ланки займаються швидким очищенням від наземних мін, встановлених ворогуючими сторонами, та ліквідацією збитків, завданих бойовими діями. Це довгий і важкий процес. Вибухи та вбивства були невід'ємною частиною обох сторін конфлікту, і в усіх чутливих місцях існує сувора охорона. Хоча сепаратисти ніколи не націлювалися на туристів, були загиблі, зокрема в результаті вибуху міни в Національному дикому парку Вілпатту в 2006 році, а інші були поранені в результаті терористичних дій. Зрештою, війна небезпечна. Загалом, дорожньо-транспортні пригоди вбивають більше людей, ніж тероризм, хоча терористи, пов’язані з Ісламською державою, здійснили серію вибухів у Коломбо та інших місцях країни, у результаті чого на Великдень 2019 року загинули сотні людей. Подорожувати на Шрі-Ланку і багато туристів з усього світу почали приїжджати до країни після закінчення громадянської війни. Ви побачите багато іноземних туристів на туристичних сайтах, переважно західних. Місцеві жителі зустрічатимуть іноземців з посмішкою і, як правило, допомагають. Рекомендується не ходити на самоті після настання темряви. Кишенькові крадіжки в громадському транспорті – рідкість, але будьте обережні. Переконайтеся, що ви уникаєте місць, де є халява, де продають наркотики, і важливо, щоб ви були в безпеці від них. Насильницькі злочини зазвичай не є більш серйозною проблемою для туристів на Шрі-Ланці, ніж будь-де. За останні кілька років спостерігається збільшення насильницьких злочинів за участю туристів, але це все ще дуже рідко. Туристи повинні проявляти таку ж турботу та увагу, як і вдома. ===Безпека жінок і права ЛГБТ=== Загалом по Шрі-Ланці відносно безпечно подорожувати однією жінкою, але дотримуйтесь деяких правил для власної безпеки. * Не користуйтеся громадським транспортом пізно ввечері. * У сільській місцевості намагайтеся не перебувати на вулиці після дев’ятої, а якщо потрібно, прикрийте плечі та коліна. * На пляжі намагайтеся залишатися групами або в місцях скупчення людей. Відповідно до законів колоніальної епохи, які все ще діють, гомосексуальна діяльність між дорослими за згодою карається штрафом. ЛГБТ-мандрівники повинні проявляти розсудливість. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == Більшість населення Шрі-Ланки сповідують буддизм. А до буддійських храмів не можна заходити взутим або з відкритими плечима. Також не можна повертатися до Будди спиною. == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Азія|type=країна}} bujmlsr8651slipbskry0o8gayv9td8 0 782 5964 2013-04-20T17:57:39Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Шрі-Ланка]] 5964 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шрі-Ланка]] rrdqoggshkvmo5hz3ekr6oxatywnsil 0 784 37235 36570 2025-05-04T09:38:40Z 188.163.112.247 /* Як дістатись */ 37235 wikitext text/x-wiki {{geo|29|69|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Tomb_Jinnah.jpg | location= Pakistan in its region (claimed and disputed hatched).svg | flag= Flag of Pakistan.svg | capital= [[Ісламабад]] | government= Президентська республіка | currency= Рупія (PKR) | area= 803,940 км² | population= 162,419,946 (2006) | language= [[Урду розмовник|Урду]] (офіційна) 8%, Англійська (офіційна), панджабі - 48%, сіндхі 12% і інші. | religion= Іслам - (офіційна релігія) 97%, Християнство, Індуїзм, Буддизм, Сикхізм і інші 3% | electricity=230V/50Hz (розетка європейського і британського старого типу) | callingcode= +92 | tld= .pk | timezone= UTC+5 }} '''Пакистан''' — держава в [[Південна Азія|Південній Азії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == {{Marker|name=[[Лахор]]|type=city|lat=31.549|long=74.343|wikidata=Q11739|zoom=12}} — друге за величиною місто Пакистану, столиця провінції Пенджаб. Духовний центр ісламу. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Найзручніший спосіб потрапити до Пакистану — авіапереліт. У країні діють декілька міжнародних аеропортів: • Ісламабад міжнародний аеропорт (ISB) • Міжнародний аеропорт імені Джінна у Карачі (KHI) • Аеропорт Аллама Ікбал у Лахорі (LHE) Прямі та стикові рейси до Пакистану виконують такі авіакомпанії: Turkish Airlines, Qatar Airways, Emirates, Etihad, FlyDubai, а також місцева Pakistan International Airlines (PIA). Авіасполучення з Європи, Близького Сходу, Центральної та Південної Азії — регулярне. === Потягом === Залізничне сполучення з Пакистаном є обмеженим. Єдиний пасажирський маршрут — між Індією та Пакистаном, який історично функціонував між Делі та Лахором (поїзд Samjhauta Express). Проте через політичну напругу цей маршрут часто скасовується. Потягом також можливо подорожувати всередині країни (детальніше — у розділі «Транспорт»). === Автомобілем === В’їзд до Пакистану власним автомобілем можливий через кордони з: • Іраном (через Тафтан) • Китаєм (через гірський перевал Хунжераб — частина Каракорумського шосе) • Індією (Вагах, але лише за попереднім дозволом і візовими умовами) Мандрівникам потрібен міжнародний страховий поліс (Green Card), тимчасовий імпорт авто, а також карнет ATA або CPD. Рух лівосторонній, дороги в гірських регіонах можуть бути складними для навігації. === Автобусом === Міжнародні автобусні маршрути з Пакистану діють із: • Індії — маршрут Лахор – Делі (через прикордонний перехід Вагах), але він періодично призупиняється. • Ірану — автобуси курсують між містами Захедан (Іран) і Кветта (Пакистан) через прикордонний пункт Тафтан. • Афганістану — автобуси ходять через пункти Торхам і Чаман, але безпека на цих маршрутах нестабільна. === Кораблем === Морське сполучення з Пакистаном дуже обмежене. Порт Карачі — основний морський порт країни, однак пасажирське сполучення сюди практично не здійснюється. Виняток — приватні яхти чи рідкісні круїзні заходи, які потребують спецдозволів. Для туристів цей спосіб майже не використовується. == Транспорт == Внутрішній транспорт Пакистану — це поєднання традиційних та сучасних засобів пересування: • Автобуси: Основний міжміський транспорт. Компанії як-от Daewoo Express, Faisal Movers пропонують комфортабельні рейси по всій країні. • Потяги: Pakistan Railways з’єднує головні міста. Поїзди недорогі, але повільні, зате відкривають доступ до мальовничих регіонів. • Авіація: Внутрішні авіарейси — швидкий і зручний спосіб дістатися до північних гірських районів, зокрема до Скарду, Гілгіту чи Чітралу. • Таксі та рикші: У містах доступні авто-рикші, мото-рикші, а також служби Careem і Uber. • Метро: У Лахорі та Равалпінді функціонує система швидкісного транспорту. == Мова == == Що відвідати == Пакистан — скарбниця культури, природи та історії: • Лахор: Серце мусульманської культури Пакистану. Обов’язкові до відвідування: Лахорська фортеця, Мечеть Бадшахі, Сади Шалімар, Музей Лахора. • Ісламабад: Сучасна столиця з чистими вулицями та визначними пам’ятками, такими як Мечеть Фейсала, Пагорби Маргалла, Пакистанський монумент. • Карачі: Найбільше місто, розташоване на узбережжі. Тут цікаво відвідати Національний музей, пляж Кліфтон, мавзолей Мухаммада Алі Джінна. • Пешавар: Старовинне місто з ринками, мечетями та унікальною афгансько-пакистанською атмосферою. • Гілгіт-Балтистан: Неймовірні гори, включаючи Нанга Парбат, долину Хунза, перевал Хунжераб, льодовики, озера та трекінгові маршрути. • Мохенджо-Даро: Руїни стародавнього міста Індської цивілізації — археологічна пам’ятка світового значення. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Пакистанська кухня — це суміш перських, індійських та середньоазійських традицій: • Страви, які варто спробувати: бірʼяні, ніхарі, пакора, самоса, чаї з кардамоном, тандурі, кебаби, роган джош. • Вулична їжа: У Лахорі й Карачі безліч лавок із шашликами, карі, солодощами. • Ресторани: У великих містах є як традиційні заклади, так і ресторани європейської та арабської кухні. • Порада: їжте лише в перевірених місцях або у ресторанах із гігієнічним контролем. Пийте бутильовану воду. == Нічне життя == Хоча Пакистан — країна з поміркованими соціальними нормами, розваги є: • Шопінг: Ринки Лахора, Карачі, Пешавара — скарби ручної роботи: тканини, ювелірні вироби, спеції, перські килими. • Природа та активний відпочинок: Альпінізм, трекінг, кемпінг, риболовля в Гілгіті та долині Хунза, сафарі в пустелі Тар. • Культурні події: Релігійні свята (наприклад, Мавлід), фестивалі музики, суфійські танці, театральні вистави. • Кінотеатри й торгові центри є в усіх великих містах, зокрема Centaurus у Ісламабаді та Lucky One у Карачі. == Де зупинитись == Житло в Пакистані представлене від простих гостьових будинків до готелів 4–5 зірок: • У великих містах є міжнародні готельні мережі (Serena Hotels, Pearl Continental, Marriott). • У туристичних регіонах (Скарду, Хунза, Наран) популярні локальні бутик-готелі, еко-лоджі та кемпінги. • Хостели та гостьові будинки доступні в Ісламабаді, Лахорі та Карачі, з хорошими відгуками серед бекпекерів. Ціни варіюються від 5–10$ за ніч у простому гестхаусі до 100–200$ у готелях високого класу. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південна Азія|type=Країна}} bo5boaztrzvlsweskz67w0w0lqg9u4h 0 785 37253 34903 2025-05-06T00:04:20Z Martakret20 7500 37253 wikitext text/x-wiki {{geo|11.333333|123.016667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Staircase to heaven.jpg | flag= Flag of the Philippines.svg | location= LocationPhilippines.png | capital= [[Маніла]] | government= Унітарна Президентська республіка | currency= філіппінське песо (₱, PHP) | area= 300,000 км² | population= 91,983,000 (2009) | language= Англійська і [[Філіппінський розмовник|філіппінська]] (офіційні) | religion= Християнство 91% (Католицтво - 82%, Протестантизм - 9%), Іслам 5%, Буддизм - 3% і інші - 1%. | callingcode= +63 | tld= .ph | timezone= UTC +8 | electricity= 220V 60Hz }} '''Філіппіни''' - знаходиться в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]]. == Зрозуміти == Республіка Філіппіни — острівна країна у Південно-Східній Азії. Площа — близько 300 тисяч км², із них 1830 км² акваторії. Південнокитайське море відокремлює Філіппіни від Китаю, В'єтнаму, Таїланду, західної частини Малайзії та Сінгапуру, моря Сулу і Сулавесі — від Індонезії та східної частини Малайзії. Філіппіни є членом Асоціації держав Південно-Східної Азії (ASEAN). === Державний устрій === * Столиця — [[Маніла]] (на о. Лусон). * Форма правління — унітарна президентська республіка. * Глава держави — президент. * Політична система — демократія. === Географія === Переважно гірська країна, гори займають близько ¾ поверхні. Середні висоти — 442 м; найнижча точка — рівень вод Філіппінського моря (0 м); найвища точка — гора Апо (2954 м). Між гірськими хребтами розташовані густо заселені рівнини і річкові долини. Острівні дуги Філіппін утворені гребеневими ділянками підводного підняття і відрізняються гірським рельєфом. Особливо це виражене на Лусоні. ==== Клімат ==== Клімат Філіппін тропічний, мусонний, але через сильну розчленованість рельєфу, різну експозицію схилів щодо вологих мусонних потоків і трас тропічних циклонів, неоднакову міру віддаленості місцевості від океану він неоднорідний. Температура води на узбережжях + 29 ° С. У гірських районах вдень + 21 ° С, вночі + 15 ° С. Рівень опадів за місяць досягає 650 мм в гірських районах, 160 мм - в центральній частині країни == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Географічне положення Філіппін дозволяє країні контролювати транспортні шляхи у східній частині акваторії Тихого океану, між Східною Азією, Австралією, Океанією і Північною Америкою. Розвинені всі види транспорта. Загальна довжина автошляхів дорівнює 216 387 км. Головні морські порти країни: Батанган, Кагаян-де-Оро, Себу, Давао, Ліман, Маніла. Річний вантажообіг контейнерних терміналів: Маніла — 3,3 млн контейнерів (TEU). У країні діє 247 аеропортів (24-те місце у світі). == Мова == Офіційні мови — філіппінська (чи таґальська) й англійська. Всі мови Філіппін відносять до "філіппінської групи мов", в яку включають ту ж таґальську, себуанську, ілоканську, варайську, капампанґанську (чи пампанґанську), панґасінанську, маґінданао, та багато інших. == Що відвідати == 1) Любителям ідеальних пляжів у стилі "баунті" сподобається Білий пляж Боракая. Він розташований на західному узбережжі острова і займає понад 4 км завдовжки та 100 м завширшки. Саме тут зосереджено основну готельну, розважальну та торговельну інфраструктуру. 2)Шоколадні Пагорби — пасма пагорбів на філіппінському острові Бохол. Отримали свою назву від кольору пагорбів під час сухого сезону з лютого по травень. Пекуче в цей період сонце змінює колір трави на колір шоколаду. Одним з курйозів є повна відсутність печер у цьому районі, що як правило, формуються в таких умовах. 3)Тааль — діючий вулкан на Філіппінах, популярний туристичний об'єкт в країні. Розташований на острові Лусон за 60 км на південь від столиці Філіппін, Маніли. Тааль — один з найменших активних вулканів Землі. 4)Найкращою серед водоспадів є - Маг-Асо. Вода в цих водоймах завжди прохолодна, що для цих місць є плюсом, адже для острова спека це нормальне явище. 5 музей Айала (Ayala) – чудовий музей з виставками, що постійно змінюються, присвяченими філіппінській культурі, мистецтву та історії острівної держави. У «серці» музейної колекції – дюжини діорам, присвячених різним ключовим моментам філіппінської історії. 6)Національний музей Філіппін — урядова організація, яка контролює низку національних музеїв Філіппін, включаючи етнографічні, антропологічні, археологічні та візуальні колекції мистецтв. 7) Церкви Філіппін в стилі бароко. Ці чотири церкви, перша з яких була побудована іспанцями наприкінці XVI ст., розташовані в Манілі та містечках Санта-Марія, Паоай та Міагао. 8) Риф Туббатаха — територія та морський природний парк, розташований в центральній частині моря Сулу. Морський та пташиний заповідник складається з двох великих атолів, що носять назви Північний і Південний. 9) Підземна річка Пуерто-Принсеса — підземна річка, що знаходиться неподалік від філіппінського міста Пуерто-Принсеса, на острові Палаван. == Чим зайнятись == Філіппіни — визнаний напрямок рекреаційного дайвінгу світового рівня. Частина популярних дайв-сайтів, наприклад, риф Туббатаха в морі Сулу, досяжні лише в ході дайв-сафарі з проживанням на борту, в багатьох регіонах практикується дейлі-дайвінг із місцевих човнів «банка». У філіппінських водах багато доступних при зануреннях місць корабельних аварій. Найбільш відомі регіони рік-дайвінгу: затока Корон і Субик-Бей. На Філіппінах популярні тури з сходженнями на гори і вулкани (Багіо, вулкан Тааль) кайтинг і парасейлинг (острів Боракай), серфінг (острів Сіаргао) та інші види активного та екстремального відпочинку. == Гроші та покупки == Шопінг — одна з цілей туристів на Філіппінах. Ціни на товари зіставні з цінами в Таїланді та Китаї. На Філіппінах знаходяться три зі списку найбільших торгових центрів у світі: SM Mall of Asia, SM Megamall, SM City North EDSA. == Регіональна кухня == Філіппінська кухня являє собою складне поєднання іспанської, малайської і китайської кулінарних традицій і, як всюди в регіоні, найважливіша роль тут відводиться рису. Білий відварений рис є на столі завжди, вважається, що він замінює собою хліб, який тут майже не використовується. Повсюдно пропонують смажений рис "моріскета Тостадо", всілякі види відвареного рису з часником, спеціями, з креветками і шматочками м'яса, рис в кисло-солодкому соусі, смажений рис з "АДОБО", галушки з рисового борошна "сіомай", рисова каша зі шматочками відвареної курятини "арроз кальдо", численні страви з рису, запозичені з китайської кухні і т. д. Китайська локшина "Панса" зі всілякими добавками (м'ясо, риба, морепродукти, шматочки курки і т. д.) і соусами, поряд з рисом , також є популярним повсякденним блюдом. Салатів у філіппінській кухні практично немає, всі подібні страви найчастіше запозичені з кухонь інших країн, але овочів на столі багато. В основному вони споживаються цілими або як гарнір до м'ясних і рибних страв, а також входять до складу складних страв з рисом і м'ясом. Зате завжди на столі кисло-солодкий соус, місцевий різновид лимона "каламансі", пекучий перець "лабуйо", соєвий соус і традиційний місцевий оцет, який в різних областях роблять по своїй унікальній рецептурі. Їжу готують переважно на пальмовій олії і при цьому не піддають такої інтенсивної теплової обробки, як наприклад в Китаї. == Нічне життя == == Де зупинитись == # '''Shangri-La’s Boracay Resort and Spa.''' Це один з найрозкішніших курортів на Боракае, знаменитий своїм елегантним розташуванням на знаменитому пляжі Біанган, який славиться білим пісочним покриттям. Shangri-La надає першокласний сервіс, включаючи вілли з приватними басейнами, ресторани та спа-послуги, що ідеально підходять для тих, хто шукає розкішний відпочинок. [https://en.wikivoyage.org/wiki/Boracay#Shangri-La%27s_Boracay_Resort_and_Spa] # '''The Peninsula Manila.''' The Peninsula Manila розташований у самому центрі бізнес-району Макаті в Манілі і є одним з найбільш престижних готелів у столиці. Гостям пропонується високий рівень обслуговування, елегантні номери, ресторани міжнародної кухні, а також зручний доступ до основних торгових центрів і ділових районів. [https://en.wikivoyage.org/wiki/Manila#The_Peninsula_Manila] == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південно-Східна Азія|type=Країна}} l14ochozfjdrzd2nixen7h3nbylr3fk 0 786 37587 37571 2025-05-22T19:21:12Z Assyrian Human 6497 37587 wikitext text/x-wiki {{geo|4.4|114.566667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Sultan Omar Ali Saifuddin Mosque with the ceremonial ship at the front.jpg | caption= Мечеть Султана Омара Сайфуддіна у Бандар-Сері-Бегаван. | location= LocationBrunei.png | flag= Flag of Brunei.svg | capital= [[Бандар-Сері-Бегаван]] | government= Абсолютна, теократична монархія | currency= Брунейський долар (BND) | area= 5,770 км² | population= 398,000 (2008) | language= [[Малайський розмовник|Малайська]] (офіційна), англійська, китайська | religion= Іслам (офіційна релігія) - 67%, Буддизм - 13%, Християнство - 10%, місцеві вірування та інші - 10% | electricity= 240V/50Hz (вилка британського типу) | callingcode= +673 | tld= .bn | timezone= UTC+8 }} '''Бруней''' знаходиться в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]]. Бруней розташований на північно-західному березі острова Борнео, що межує з [[Малайзія|Малайзією]] на суші, а на півночі омивається Південно-Китайським морем. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * {{Marker|type=city|name=[[Бандар-Сері-Бегаван]]|lat=4.890|long=114.942}} — столиця Брунею, розташована на північному узбережжі острова Борнео. Місто відоме своєю сучасною архітектурою, пишними мечетями, зокрема мечеттю Омара Алі Саїфуддіна, та мальовничими водними селищами. Це культурний і адміністративний центр країни, який поєднує традиції з модерном. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=4.944|long=114.928|name=Міжнародний аеропорт Бруней|alt=Brunei International Airport (BWN)|address=Simpang 302, Bandar Seri Begawan BB2513, Brunei|directions=Головний міжнародний аеропорт Брунею, розташований приблизно за 11 км від центру столиці Бандар-Сері-Бегаван. Обслуговує регулярні рейси з Азії, включаючи Сінгапур, Куала-Лумпур, Манілу, Джакарту. До міста можна дістатися таксі або приватними трансферами (громадського транспорту практично немає).|url=https://www.mtic.gov.bn/SitePages/Air%20Transport.aspx|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Brunei_International_Airport|facebook=https://www.facebook.com/MTICBrunei|phone=+673 233 1747|email=info@mtic.gov.bn|hours=Цілодобово|price=Вхід до терміналу безкоштовний, ціни на авіаквитки залежать від напрямку|description=Єдиний міжнародний аеропорт у Брунеї, з одним пасажирським терміналом, зручний для подорожей до Південно-Східної Азії. В аеропорту працюють пункти прокату авто, кафе, магазини duty-free.}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=4.903|long=114.939|name=Таксі в Брунеї|alt=Brunei Taxis|address=Bandar Seri Begawan, Brunei|directions=У Брунеї діє невелика кількість ліцензованих таксі, які не часто зустрічаються на вулицях. Найкраще замовляти їх за телефоном або через готель. Більшість таксі не мають лічильників, тому ціну потрібно узгоджувати заздалегідь. Також популярні приватні сервіси перевезень та прокат авто.|url=https://www.mtic.gov.bn/SitePages/Land%20Transport.aspx|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Transport_in_Brunei|phone=+673 718 1646 (приклад служби таксі)|hours=Цілодобово (залежить від перевізника)|price=Ціни варіюються — наприклад, поїздка з аеропорту до міста коштує близько BND$25|description=Таксі в Брунеї є, але їх мало. Рекомендується заздалегідь домовлятися про вартість. Альтернатива — оренда авто або послуги трансферу.}} == Мова == Офіційні мови — [[Малайський розмовник|малайська]] і [[Англійський розмовник|англійська]]. == Що відвідати == {{See|name=Мечеть Омара Алі Саїфуддіна|alt=Omar Ali Saifuddien Mosque|address=Jalan McArthur, Bandar Seri Begawan BS8711, Brunei|directions=Розташована в самому центрі столиці, неподалік від набережної річки Бруней, пішки з будь-якої центральної частини міста|phone=+673 222 2624|hours=щодня з 8:00 до 17:00 (перерви під час молитви), туристам рекомендується приходити поза часом намазу|price=безкоштовно|lat=4.890|long=114.939|content=Головна релігійна споруда Брунею, одна з найвеличніших мечетей у Південно-Східній Азії. Побудована у 1958 році за наказом султана Омара Алі Саїфуддіна III. Вона розташована на штучному озері та прикрашена золотим куполом, мармуром з Італії та вітражами з Англії. Поруч — копія баржі для читання Корану.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Omar_Ali_Saifuddien_Mosque|wikidata=Q706741}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|directions=|name=The Rizqun International Hotel|alt=Rizqun Hotel|address=The Mall, Abdul Razak Complex, Gadong BE3519, Bandar Seri Begawan, Brunei|phone=+673 242 3000|email=enquiry@rizquninternational.com|fax=+673 242 8000|url=https://www.rizquninternational.com|hours=цілодобово|checkin=з 14:00|checkout=до 12:00|price=приблизно BND$100–150 за ніч|lat=4.933|long=114.9227|wikipedia=|wikidata=}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південно-Східна Азія|type=Країна}} qk9wxrkhb0uyuz2as2dg6mhmu7c494a 0 787 12297 11549 2013-11-12T20:17:57Z VollBot 345 insert new geo template 12297 wikitext text/x-wiki {{geo|22|96|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Yangon - Shwedagon Pagoda 01.jpg | location= Myanmar in its region.svg | flag= Flag of Myanmar.svg | capital= [[Найп'їдо]] | government= Унітарна президентська республіка | currency= М'янманський к'ят (MMK) | area= 678,500 км² | population= 60,280,000 (2010) | language= [[Бірманський розмовник|бірманська]] (офіційна), англійська, діалекти Шан, Кая, Мон, китайські діалекти і інші | religion= Буддизм 89%, Християнство - 4% (Баптизм - 3%, Католицизм - 1%), Іслам - 4% і інші | electricity= 220V/50Hz (вилка американського і центральноєвропейського типу) | callingcode= +95 | tld= .mm | timezone= UTC+6:30 }} '''М'янма''' знаходиться в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південно-Східна Азія|type=Країна}} akmllng2mh6ivnh3mkhdu5qvoss5uko 0 788 5977 2013-04-21T07:38:52Z Корінь 152 Перенаправлено на [[М'янма]] 5977 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[М'янма]] 0xeeht2fhxlyfciclpthnftf4ygww2f 0 789 37477 37463 2025-05-19T19:07:55Z Вовк Таня 7232 /* Як дістатись */ 37477 wikitext text/x-wiki {{geo|-8.966667|125.75|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Dilibay-5.png | caption= | location= LocationEastTimor.png | flag= Flag of East Timor.svg | capital= [[Ділі]] | government= Парламентська республіка | currency= Долар США (USD) | area= 15,007 км² | population= 1,066,582 (2010) | language= [[Тетум розмовник|Тетум]] (офіційна), [[Португальський розмовник|португальська]] (офіційна), [[Індонезійський розмовник|індонезійська]], англійська, 37 мов корінних народів | religion= Католицизм - 90%, Іслам - 4%, Протестантизм - 3%, Індуїзм - 0.5%, Буддизм, Анімізм (дані за 1992 рік) | electricity= 220V/50Hz | callingcode= +670 | tld= .tl | timezone= UTC+9 }} '''Східний Тимор''' знаходиться в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == {{Marker|name=[[Ді́лі]]|type=city|lat=-8.553|long=125.578|zoom=12|wikidata=Q9310}} — столиця та найбільше місто Східного Тимору. У Ділі знаходяться центральні державні органи Демократичної Республіки Східного Тимору. Ділі — головний порт і комерційний центр Східного Тимору. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|name=Аеропорт Ділі|alt=Aero Dili|url=https://www.aerodili.com/}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Хоча в Баукау, Суаї та Оекуссі є аеропорти, регулярного внутрішнього авіасполучення в межах Східного Тимору немає. Для перельотів до цих пунктів призначення можна зафрахтувати невеликі літаки MAF, які зазвичай використовуються для медичної евакуації. == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Гора Рамелау|address=Розташована приблизно за 70 км на південь від столиці Ділі, на території району Ермера.|lat=-8.906|long=125.493|image=Файл:View to Mt Tatamailau, Ainaro on a clear day.jpg|wikipedia=Татамайлау|wikidata=Q1539961|description=Гора Рамелау, або Татамілау, є найвищою горою Тимору-Лешті, і це місце як природної величі, так і духовного значення. Любителі пригод приваблюють його схили для корисного походу, який можна завершити як денний похід або нічну екскурсію, щоб побачити захоплюючий схід сонця. Краєвиди з вершини неперевершені; у ясний день з вершини можна побачити як північне, так і південне узбережжя острова.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|address=Rua 30 de Agosto, Dili 166|name=Plaza Hotel|phone=+670 7723-2438|email=contact@plazahoteldili.com|fax=+670 331-2222|url=http://plazahoteldili.com/|content=Готель Plaza розташований у самому серці міста Ділі. До послуг гостей безкоштовний Wi-Fi, цілодобова стійка реєстрації та ресторан на території. У всіх номерах є телевізор із плоским екраном і холодильник, а також безкоштовна парковка на території. Готель Plaza Dili розташований поруч зі старим португальським палацом губернатора. За 5 хвилин ходьби від нього розташовані магазини та ресторани. Гостям надається безкоштовний трансфер до/з Міжнародного аеропорту імені президента Ніколау Лобату.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південно-Східна Азія|type=Країна}} 1xodwbxt99jqya0ddp2mxqqquvvoe32 0 790 37136 32760 2025-04-27T12:14:46Z KaraimJuliia 7243 . 37136 wikitext text/x-wiki {{geo|1.2988|103.825|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Singapore CBD Dusk.JPG | flag= Flag of Singapore.svg | location= LocationSingapore.png | capital= Сінгапур | government= Парламентська республіка | currency= Сінгапурський долар (SGD) | area= 707.1 км² | population= 4,588,600 (2007) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]], [[Китайський розмовник|китайська]], [[Тамільський розмовник|тамільська]], [[Малайський розмовник|малайська]] (4 офіційні мови) | religion= Буддизм, Іслам, Християнство, Індуїзм, Сикхізм, Таоїзм, Конфуціанство | electricity= 230В/50Гц (вилка британського типу) | callingcode= +65 | tld= .sg | timezone= UTC +8 }} '''Сінгапур''' знаходиться в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]]. Є містом-державою. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Чангі|alt=Singapore Changi Airport|address=60 Airport Blvd., Сінгапур 819643|phone=+6565956868|url=https://www.changiairport.com/|lat=1.3598475299975155|long=103.98966222675934|content=Провідний авіаційний хаб в Азії, зокрема в Південно-Східному регіоні та основний аеропорт Сінгапуру. Знаходиться в районі Чангі за 17,2 км від північно-східного комерційного центру та займає простір на 13 квадратних кілометрів.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPwD-DTWLA7Ayjo9Ndm1HrSeCnkJyDxwMWPo13e=w408-h725-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%96_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q32159}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Сінгапурський метрополітен|alt=Singapore Metropolitan Area|address=91 Upper Cross St, Singapore 058362|lat=1.2851160032626991|long=103.84381481015302|content=Другий після Манільського метрополітен у Південно-Східній Азії . Перша ділянка "Yio Chu Kang" - "Toa Payoh" була відкрита 7 листопада 1987 року. В даний час метрополітен складається з 6 ліній загальною протяжністю 203,8 км зі 145 станціями. За підсумками 2018 року щодня перевозить 3,5 мільйона пасажирів та понад 1,2 мільярда за рік. На всіх станціях встановлені автоматичні платформні ворота. Це зроблено не тільки для безпеки, але й для підтримки мікроклімату на станціях, які обладнані кондиціонерами.|image=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Alstom_Movia_R151_Rolling_Stock.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Mass_Rapid_Transit_(Singapore)|wikidata=Q40176}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Острів Сентоза|alt=Сентоса|address=Сінгапур|lat=1.2491356905688904|long=103.8291860551163|content=Острів, що належить Сінгапуру, розташований на південь від головного острова Пулау Уджонг та з'єднаний з ним мостом. На острові розташований однойменний парк розваг, готелі, пляжі, Форт Сілосо. Належить до планувального району Південні острови.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNhVgplwSrjbTBeEUXRNIqGzG3iaUDwAtQjps5L=w408-h271-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%B0|wikidata=Q870844}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Holiday Inn Express Singapore Katong by IHG|address=88 E Coast Rd, Сінгапур 423371|url=https://www.ihg.com/holidayinnexpress/hotels/us/en/singapore/sinka/hoteldetail?cm_mmc=GoogleMaps-_-EX-_-SG-_-SINKA|phone=+6567232001|checkin=15:00|checkout=12:00|price=від 6000 грн за ніч|lat=1.3047791289642399|long=103.90471085248144|content=Американський бренд готелів і дочірня компанія InterContinental Hotels Group.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipO9KFDjTXpTrP4wk2gJ8SBia4Thr3nh3mnmtBcb=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Holiday_Inn|wikidata=Q2717882}} == Де поїсти == {{Eat|name=Hua Ting Restaurant|address=Orchard Hotel Singapore, Level 2, 442 Orchard Rd, Сінгапур 238879|phone=+6567396666|url=https://www.millenniumhotels.com/en/singapore/orchard-hotel-singapore/hua-ting-restaurant/|hours=11:00–14:30 18:00–22:00|price=принаймні 100$|lat=1.3073309729080236|long=103.82892746632815|content=Ресторан кантонської кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPVDaQXBZQBSnU_NRt-A48slp4iBpeZkp8WC0ar=w408-h271-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Singapore Flyer|alt=Сінгапурське колесо огляду|address=30 Raffles Ave., Сінгапур 039803|url=https://www.singaporeflyer.com/|hours=10:00–22:00|price=1200 грн на офіційному сайті|lat=1.2893195526410324|long=103.863126511683|content=Гігантське колесо огляду, яке знаходиться в Сінгапурі, побудоване в 2005—2008 роках. Воно сягає висоти 55-поверхового будинку, маючи загальну висоту в 165 м, на 30 м вище, ніж оглядове колесо «Лондонське око». Було найвищим у світі колесом огляду до березня 2014 року, доки не був побудований атракціон у Лас-Вегасі, що перевершив сінгапурське колесо на 2 метри за висотою|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMJONyD75ziMDYztRv5bB0ySHwHgLcF_FUWs_tR=w408-h544-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BE_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83|wikidata=Q752407}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Куала-Лумпур|alt=Малайзія|lat=3.1663977913112507|long=101.67759267128768|content=Куала-Лумпур було засноване в 1857 році. З 1880 по 1978 — столиця Селангору. В 1946-57 — одночасно адміністративний центр англійської колонії (в 1946-48 звався Малайський союз, з 1948 по 1957 — Федерація Малайя), в 1957-63 столиця незалежної Федерації Малайя, з 1963 — Малайзії, з 1 лютого 1972 має статус міста, з 1974 — статус Федеральної території.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:ICONIC_TWIN_TOWER.jpg|wikidata=Q1865|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%9B%D1%83%D0%BC%D0%BF%D1%83%D1%80|directions=на північний захід від Сінгапуру}}{{footer|ispartof=Південно-Східна Азія|type=Країна}} cbby6ykktzakwhxn8x3atvnqxw4ld69 0 791 5981 2013-04-21T08:31:39Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Сінгапур]] 5981 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сінгапур]] asyk595xoenj4l38i9ms9umgv2bn2oa 0 792 32130 12239 2022-05-05T08:36:20Z Niks Vm 5858 32130 wikitext text/x-wiki {{geo|12.733333|105.666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Angkor Wat from causeway.jpg | location= LocationCambodia.png | flag= Flag of Cambodia.svg | capital= [[Пномпень]] | government= Конституційна монархія | currency= Рієль (KHR) | area= 181,040 км² | population= 13,995,904 (2007) | language= [[Кхмерський розмовник|Кхмерська]] (офіційна) - 95%, [[Французький розмовник|французька]], англійська, [[Тайський розмовник|тайська]] | religion= Буддизм тхеравади 95%, інші - 5% | electricity= 230В/50 Гц | callingcode= +855 | tld= .kh | timezone= UTC +7 }} '''Камбоджа''' знаходиться в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]]. == Загальна характеристика == Камбоджа - це унітарна держава, формою правління якої є конституційна монархія. Країна поділена на 23 провінції та 1 муніципію, які підпорядковуються центру. Географічно розташована в південно-західній області півострова Індокитай і займає площу понад 181 кв. км. На заході межує з Таїландом, на півночі - з Лаосом, на сході - з В'єтнамом. == Природа == === Рельєф === Південно-східні землі Камбоджі оточені водами Сіамської затоки із загальною береговою протяжністю в 435 км. Камбоджа є країною рівнин (вони займають 75% території). Рельєф Камбоджі чимось нагадує чашу. Камбоджійська рівнина займає велику частину території країни, яку майже зі всіх сторін оточують гори. Кардамонові гори знаходяться на південному заході Камбоджі, на півночі - гірський хребет Дангрек, на сході - Плато Ратанакірі та високогір'я Чалонг і на заході - гори Кравань. === Клімат === Для Камбоджі характерний жаркий тропічний клімат, як і для більшості країн Азії. Колосальний вплив на клімат мають мусони. Середня температура протягом року тримається на рівні 30°C. Весняні місяці є найгарячішими, коли повітря прогрівається до 36°C: саме цей період вважається найбільш сприятливим для відвідування країни. У зимові місяці стовпчик термометра знижується до 25 °C, але при цьому в країні безвітряно і сухо. Погода Камбоджі помітно погіршується влітку: починається активна фаза мусонів, які приганяють хмари і тим самим забезпечують сильні і короткочасні зливи. для південного сходу Камбоджі найбільш характерні опади. Для північних територій країни менше характерні зливи, тому ці території залишаються відносно сухими впродовж усього року. Саме тому цей район можна відвідувати в будь-який зручний для подорожі період. Осінь у Камбоджі досить контрастна за кліматом. У вересні та жовтні ще триває дощовий період, а в листопаді тут уже сухо. Тому туристичний сезон відкривається вкінці осені. === Флора та фауна === Більшість території Камбоджі знаходиться в тропіках, де ростуть вічнозелені тропічні ліси та чагарники. В районі Сіамської затоки тут часто зустрічаються Мангрові дерева. Раніше тут було набагато більше лісів, але їхня значна частина було вирубана під плантації. У місцевих джунглях водяться різні великі ссавці: тигри, слони, мавпи, буйволи, крокодили. == Природні пам'ятки == Головна природна пам'ятка країни - це озеро Тонлесап. Воно розташоване в центрі країни. Озеро Тонлесап ще називають внутрішнім камбоджійським морем. Найпростіше сюди добратися з Сієм Ріпа. Особливістю Тонлесап вважають його жителів, які живуть на будиночках-човнах у плавучому селі. Озеро з'єднане протокою з найбільшою річкою Індокитайського півострова Меконгом, який також є унікальним природним об'єктом Камбоджі. Також на території країни є 6 національних природних парків: Вірачі, Киріром, Кіп, Пном-Кулен, Пре-Монівонг, Рім. Національний парк Вірачі — національний парк в північно-східній Камбоджі. Хоча частково охоронювана флора і фауна є міжнародним пріоритетом збереження, парк перебуває під серйозною загрозою від незаконних рубок в регіоні. Національний парк Киріром — національний парк в Камбоджі. Розташований, в основному, на території округу Пномсруоть провінції Кампонгспі, невелика його частина розташована в сусідній провінції Кахконг. У парку прокладено багато стежок через сосновий ліс, з великою кількістю маленьких озер і водоспадів; у недавньому минулому його використовували червоні кхмери як одну зі своїх баз. В парку мешкають популяції різноманітних тварин, серед яких азійський слон, олень, гаур, леопард, гібон, тигр. Киріром є популярним місцем відпочинку містян з Пномпеню. Національний парк Пном-Кулен — національний парк, розташований у гірському масиві Пном Кулен в провинції Сіємреап в Камбоджі. В Ангкорський період дана місцевість була відома як Махендрапарвата (гора Великого Індри), тут Джаяварман II проголосив себя королем королів, що вважається заснуванням Кхмерської імперії. == Культура і традиції == Основне населення Камбоджі – кхмери – відрізняється спокійним та доброзичливим характером. Незважаючи на добродушний настрій до інших людей, цей народ має безліч незвичайних і дивних традицій. Туристам слід ставитися з повагою до вдач і звичаїв місцевого населення, адже камбоджійці негативно реагують на кожного, хто не вшановує їх багатовіковий життєвий уклад. Населення країни у переважній більшості сповідує буддизм, але шанобливо ставиться до прихильників інших релігійних вірувань, не нав'язуючи їм своїх поглядів та установок. У Камбоджі не приймають вживання наркотичних речовин, хоча у них поширене куріння трав, які мають легку наркотичну дію. У країні до цього дня активно дотримуються стародавніх звичаїв, які втратили актуальності з часом.  У камбоджійців прийнято робити пожертвування на користь храмів та інших релігійних цілях. Таке трепетне ставлення жителів Камбоджі до релігії вимагає від туристів не менш уважного ставлення до встановлених порядків. Так, опинившись у буддистському храмі, слід пересуватися виключно за годинниковою стрілкою. У місцях релігійного значення забороняється фотографувати ченців та навколишнє оточення без спеціального дозволу, який можна отримати після внесення пожертвування або придбання ритуального приладдя. Згідно з місцевим етикетом, при зустрічі з камбоджійцем необхідно пам'ятати про традиційне привітання. Чоловіки можуть обмежитися міцним рукостисканням та поважним поклоном. Жінкам слід зробити легкий уклін. Відвідуючи будинок місцевих жителів, рекомендується зробити господареві житла невеликий подарунок на знак подяки за гостинність. У країні дуже негативно ставляться до проявів агресії. У кхмерів не прийнято виявляти агресію, завжди віддаючи перевагу нейтральній поведінці. Не слід вказувати на що-небудь пальцем, тому що це може бути сприйнято як знак неповаги або образи. За давнім звичаєм, забороняється торкатися голови іншої людини, особливо маленьких дітей. Образою вважається також демонстрація підошв взуття, оскільки після тривалої ходьби по землі вони стають нечистими. Віддаючи та приймаючи різні предмети, жителі Камбоджі використовують лише праву руку. Населення країни вважає за краще одягатися в традиційний одяг з бавовни. У святкові дні на зміну їм приходять яскравіші шовкові вбрання.  Кхмери толерантно ставляться до зовнішнього вигляду туристів, яким можна з'являтися на вулиці практично в будь-якому вигляді. Винятком вважаються екстремально короткі шорти чи спідниці. У країні з великою повагою ставляться до сімейних цінностей. Всіляко шанують представників старшого покоління, особливо жінок.  Коли камбоджійської сім'ї народжується дитина, йому надають ієрархічний статус і лише потім дають ім'я. Зазвичай ім'я людини є скороченим варіантом її статусу або титулу. У деяких випадках камбоджійці називають дітей на честь померлих родичів, таким чином віддаючи тим самим шану. У країні панує та активно вітається матріархат. == Міста == У Камбоджі розташовується чимало цікавих для туриста міст. Деякі з них знаходяться поблизу Сіамської затоки та приваблюють відпочивальників своїми пляжами, інші не можуть похвалитися узбережжям, але зосередили унікальні культурні та історичні пам’ятники. ==== Пномпень ==== Розкинулася на берегах трьох річок, столиця Камбоджі зовні зовсім не схожа на сучасний мегаполіс: відсутність хмарочосів і громадського транспорту дозволяє туристові забути, що він знаходиться в головному місті країни. Оскільки Пномпень розташовується далеко від морського узбережжя,  мандрівникам що приїжджають сюди,  досить пари днів, щоб відвідати основні міські пам’ятки. У столиці відносно розвинена туристична інфраструктура, є аеропорт, а на вибір гостей країни представлена різноманітність готелів, ресторанів і кафе. В цілому, Пномпень — це ідеальний відправний пункт для грандіозної подорожі по Камбоджі. ==== Сіануквіль ==== Невелике курортне містечко, що знаходиться на півдні Сіамської затоки, знамените серед туристів найкращими пляжами в Камбоджі. На курорті є всі умови для організації недорогого відпочинку: на вибір мандрівників представлені численні готелі за розумними цінами, велика кількість кав’ярень з місцевою кухнею, а тук-туки, в яких тут немає недоліку, завжди готові домчати пасажирів до потрібного пункту. Крім пляжів в місті зосереджено чимало пам’яток, таких як храми, водоспад, ринок і Національний парк. Сіануквіль – місто з прекрасними кліматичними умовами, де можна затриматися на кілька днів після тривалих поїздок по країні. ==== Кампот ==== Невеликий Провінційний населений пункт, що розташувався на південно-східних територіях Камбоджі поблизу Сіамської затоки, пропонує спокійний і безтурботний відпочинок. Тут ви знайдете чимало пам’яток у вигляді священних печер, руїн найдавніших споруд і будівель, виконаних в старовинному французькому стилі. У Кампоті можна зайнятися ловом риби, досліджувати його джунглі, покататися на велосипедах і відвідати знамениті перцеві плантації. Ну і, звичайно, вас порадують затишні мальовничі пляжі Кампота ==== Сієм-Ріп ==== Місто, що знаходиться на північному заході країни, став самим відвідуваним місцем у Камбоджі: адже саме тут розташований знаменитий храмовий комплекс Ангкор часів Кхмерської імперії. Щорічно в Сієм Ріп прибуває більше мільйона мандрівників, яким надаються гідні умови для організації свого відпочинку. Місто розвивається швидкими темпами, пропонуючи туристам комфортабельні готелі та недорогі ресторани. Крім Ангкора в Сієм Ріпі розташовується чимало старовинних пам’яток архітектури, тому для ознайомлення з містом буде потрібно як мінімум 3-4 дні. ==== Баттамбанг ==== Досить популярне серед туристів місто, що знаходиться на півночі Камбоджі в 300 км від столиці. Його територія багата на примітні місця, серед яких зустрічаються не тільки старовинні кхмерські храми, а й Французькі споруди колоніальної епохи. Баттамбанг не те місто, де вирує нічне життя, а центральні вулиці заповнені магазинами для шопінгу. Тут мало готелів, і атмосфера більше схожа на сільську, ніж на міську. ==== Кампонгтям ==== Розкинувся на берегах головної річки Меконг, місто є важливим транспортним вузлом і торговим регіоном Камбоджі. Це саме те місце, де минуле перетинається з майбутнім: на тлі старовинних архітектурних пам’яток шикуються нові сучасні споруди. У Кампонгтямі туристична інфраструктура розвинена досить слабо, на вулицях зустрічаються гори сміття, але мандрівники приїжджають сюди заради того, щоб насолодитися його старовинними будівлями у вигляді французьких колоніальних будівель і храмів. == Туристичні об'єкти == Камбоджа — країна з багатою історією та унікальною культурною спадщиною, що знаходить своє відображення в її численних пам’ятках. '''Храмовий комплекс Ангкор''' Символ Камбоджі Ангкор, має настільки велике значення для країни, що його зображення навіть зображено на державному прапорі. Це найпопулярніша камбоджійська пам’ятка, внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На території комплексу знаходиться більше 30 храмів, всередині яких зосереджено 8 галерей з настінними барельєфами. Щоб детально вивчити представлені в Ангкорі пам’ятники історії, туристу потрібно не менше трьох днів. '''Королівський палац у Пномпені''' Одним з головних культурних надбань столиці Камбоджі став Королівський палац, що розташувався неподалік від міської набережної і є резиденцією монарха. На території цієї величної споруди зачаїлася ще одна цінна споруда – храм Алмазного Будди, підлоги якого покривають більше 500 срібних плит. Ну а найбільший інтерес у приїжджих викликає зал коронацій, прикрашений трьома тронами й численними бюстами правлячих в Камбоджі королів, де нерідко проводяться релігійні і культурні церемонії. ==== Національний музей Камбоджі ==== Головна галерея країни, яка розташувалася в Пномпені недалеко від Королівського палацу, являє собою велику колекцію археологічних артефактів і пам’яток історії періоду з 1 по 15 ст. Вже сама архітектура музею заслуговує окремої уваги і вражає своєю колірною гамою і формами. Гордістю галереї стали статуї Вішну і Шиви, виконані з бронзи, корабель монаршої сім’ї і скульптура правителя Джайявармана. Експозиції музею розміщуються у чотирьох павільйонах, де також можна ознайомитися з найбільшою в світі колекцією кхмерскі скульптур. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === Залізниця в країні є, але вона знаходиться в занедбаному стані і вважається дуже небезпечною, бо старі рейки, а шляхи деформовані. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Найбільш популярними засобами для переміщення туристів в Камбоджі є тук-туки — азіатські міні-таксі. Назва перекладається як «дешево», але насправді ціна буде залежати виключно від вашого вміння торгуватися. Особисто я через кілька днів проживання в Пномпені на пропозицію поїздки по місту за 5 $ з награно обуреним виглядом відповідала, що можу запропонувати тільки 2 $, і їм доводилося погоджуватися! Власники тук-туків здалеку впізнають туристів і переслідують їх нав'язливими криками «тук-тук!», поки не візьмуть вас змором. Для поїздок у сусідні міста є безліч автобусів , деякі з них досить пристойні і навіть обладнані Wi-Fi. Однак, якщо ви здійснюєте нічний рейс, скажімо, з Пномпеня в Сієм Ріп, вас може чекати неприємний сюрприз: нічні лежаки в автобусі розраховані на двох, і якщо ви подорожуєте один, невідомо, ким виявиться ваш сусід! Наприклад, була ситуація як літня огрядна європейка влаштувала водієві скандал, бо її сусідом виявився якийсь молодий азіатський гангстерської зовнішності з безліччю татуювань і золотими зубами! Також на автобусі можна добратися в сусідні Таїланд і В'єтнам. Наприклад, квиток з Пномпеня в Хошімін коштуватиме всього 20 $. == Розвинені види туризму == Пляжі Камбоджі досі не розкриті масовому туристу, а дарма, оскільки кхмерські пляжі ідеальні для снорклінгу та дайвінгу . Пляжі з кришталево чистою водою готові забрати вас подалі від мирської метушні та повсякденних турбот. Назвемо вам найкращі камбоджійські пляжі.   По-перше, це південно-західний пляж на Ко-Ронг . Цей острів по праву можна назвати найкрасивішим, а його пляжна довжина аж 43 кілометри. На південному заході острова є дуже хороший пляж в 5000 метрів, де білий бархатистий пісок та бірюзова вода чекає на своїх туристів. Також дуже популярним є культурно-пізнавальний туризм. Камбоджа славиться своїми храмами, які є справжнім витвором мистецтва. Також дуже популярним є паломницький туризм, але він стосується лише тих людей, які сповідують буддизм == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Де зупинитись == Що стосується кемпінгів і мотелів на території країни, я знімала житло тільки на островах і можу дати наступні рекомендації: якщо дозволяють кошти, вибирайте житло подалі від причалу, бо саме там зосереджена нічне життя, та проходять дискотеки до ранку. Правда, біля причалу можна зняти житло за 5 $ в день або за 1 $ в день в гуртожитку. Найкращі бунгало на острові Кох Ронг — це Paradise Bungalows (у них також є приголомшливий ресторанчик на даху з видом на океан), Tree House Bungalow і White Beach Bungalows, а на острові Кох Ронг Самлоем — бунгало Sleeping Trees. Ціни варіюються від 20-30 $ за ніч на Кох Ронг, а на Кох Ронг Самлоеме дорожче, але завжди можна поторгуватися, особливо, якщо ви заїжджаєте на тривалий термін.{{footer|ispartof=Південно-Східна Азія|type=Країна}} dbc9xbhr0p537p3otsr8dxj8w4da7du 0 793 37413 12278 2025-05-15T22:48:27Z Кіра Аббасова 7531 . 37413 wikitext text/x-wiki {{geo|19.366667|102.566667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= WatChanthabuli_Morning.JPG|noframe|250px | location= LocationLaos.png|noframe|250px | flag= Flag of Laos.svg|100px | capital= [[В'єнтьян]] | government= Соціалістична республіка | currency= Лаоський кіп (LAK) | area= 236,800 км² | population= 6,521,998 (2007) | language= [[Лао розмовник|Лао]] (офіційна), [[Французький розмовник|французька]], англійська, різноманітні мови нацменшин | religion= Буддизм - 60%, анімізм і інші - 40% | electricity=220V/50Hz (вилка європейського і британського типу) | callingcode= +856 | tld= .la | timezone= UTC +7 }} '''Лаос''' знаходиться в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Ваттай|alt=ສະໜາມບິນສາກົນວັດໄຕ|address=19 ຖະໜົນສາຍລົມ, Vientiane, Лаос|phone=+8562055608955|lat=17.975334801687687|long=102.56856319336222|content=Міжнародний аеропорт|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B0%D0%B9|wikidata=Q221279}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Vientiane Railway Station|alt=ສະຖານີນະຄອນຫຼວງວຽງຈັນ|address=Don Noun, Лаос|lat=18.046729019006477|long=102.69074896612672|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Vientiane_railway_station|wikidata=Q108525865|content=Залізнична станція}} == Мова == == Що відвідати == [[Файл:Temple Wat Xieng Thong - Luang Prabang - Laos.jpg|міні]] {{See|name=Ват Сієнгтхонг|alt=ວັດຊຽງທອງ|address=V4XV+27J, Khem Khong, Luang Prabang, Лаос|hours=06:00–18:00|price=57,59 грн за квиток|lat=19.89782935294428|long=102.14338499276364|content=Буддійський храмовий комплекс із безліччю декорованих святинь, молитовних залів та садів.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Wat_Xieng_Thong|wikidata=Q2671118}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де поїсти == {{Eat|name=Khop Chai Deu|address=Rue Setthathilath, Vientiane, Лаос|phone=+856305846644|url=http://www.inthira.com/restaurants.php?rid=3|hours=08:00–23:00|lat=17.964806615685553|long=102.6075565412408|content=Ресторан лаоської кухні}} == Де зупинитись == {{Sleep|name=Salana Boutique Hotel|address=Street, Chao Anou Road, Vientiane, Лаос|phone=+85621254254|url=https://www.salanaboutique.com/|hours=Час заїзду: 14:00 Час виїзду: 12:00|price=2709 грн|lat=17.966173296776432|long=102.6036032081626|content=Чотирьохзірковий готель|image=https://www.flickr.com/photos/dgmckelvey/15280285011/}} == Де навчатись == == Де розважитись == {{Do|name=ຖຳ້ນຳ້ Tham Nam (Water Cave)|alt=Tham Nam Water Cave|address=2CPG+658, Vientiane, Лаос|hours=08:00–17:00|lat=19.03575290914912|long=102.42551366825111|content=Визначна пам'ятка|image=}} == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Koh Wai, Thailand, Mu Ko Chang National Park.jpg|міні]] {{Go|name=Таїланд|alt=ประเทศไทย|lat=15.673291339848937|long=100.95938905039034|directions=На південний захід від Лаосу|content=Таїланд – держава в Південно-Східній Азії з численними тропічними пляжами, розкішними королівськими палацами, стародавніми руїнами та багато прикрашеними буддійськими храмами.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%97%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4|wikidata=Q869}}{{footer|ispartof=Південно-Східна Азія|type=Країна}} ooy223md1bhh755ib0glijag521uvsi 0 794 37434 37433 2025-05-17T16:48:47Z Ribiiiulia 7235 37434 wikitext text/x-wiki {{geo|2.316667|111.55|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Малайзія''' знаходиться в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]]. Площа півострівної та Східної Малайзії разом становить 329 759 км². Довжина півострова – 750 км, а в найширшому місці він досягає 350 км це всього дві третини площі Східної Малайзії. Близько чотирьох п’ятих Малайзії спочатку були покриті тропічним лісом. На півострові безліч річок, і найдовша з них — Паханг — 475 км. Найдовша річка східної Малайзії — Раджанг — 563 км. == Зрозуміти == == Регіони == Малайзія складається із двох головних регіонів: Півострівної Малайзії та Східної Малайзії. ===Півострівна Малайзія=== {{Mapframe|3.95|108.85|width=500|height=200|zoom=5|name=Карта Малайзії}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q213467,Q188947,Q188096,Q188953,Q189710,Q1865,Q182378,Q213893,Q185221|fill=#69999f|title=[[Західне Узбережжя (Малайзія)|Західне Узбережжя]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q185944,Q189701,Q191346|fill=#71b37b|title=[[Східне Узбережжя (Малайзія)|Східне Узбережжя]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q183032|fill=#d09440|title=[[Джохор]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q179029,Q214504|fill=#867ea9|title=[[Сабах]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q170462|fill=#4f93c0|title=[[Саравак]]}} {{Regionlist | region1name=[[Західне Узбережжя (Малайзія)|Західне Узбережжя]] | region1color=#69999f | region1items=[[Перліс]], [[Кедах]], [[Пінанг]], [[Перак]], [[Селангор]], [[Куала-Лумпур]], [[Путраджая]], [[Негері-Сембілан]], [[Малакка (штат)|Малакка]] | region1description=Найрозвиненіший регіон зі столицею [[Куала-Лумпур]]ом, містами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з колоніальними пам'ятками і архіпелагом [[Лангкаві]]. | region2name=[[Східне Узбережжя (Малайзія)|Східна Узбережжя]] | region2color=#71b37b | region2items=[[Келантан]], [[Паганг]], [[Тренгану]] | region2description=Більш традиційний мусульманський регіон, місце розташування ''[[Таман-Негара]]'' (національний парк), численних безлюдних островів та [[Jungle Railway]], що простягається через сільські околиці. | region3name=[[Джохор]] | region3color=#d09440 | region3items=Johor | region3description=Він складається лише з одного штату, двох берегових ліній, нескінченних плантацій пальмової олії та воріт до [[Сінгапур]]у. }} ===Східна Малайзія=== {{Regionlist2 | region1name=[[Сабах]] | region1color=#867ea9 | region1description=Чудове плавання на острові [[Сіпадан]] плюс глибинний дайвінг на [[Мабул]]і, природні заповідники, федеральний анклав [[Лабуан]] та могутній [[Кінабалу]]. | region2name=[[Саравак]] | region2color=#4f93c0 | region2description=Південний штат Східної Малайзії. Дім для традиційних довголюбців, пишних джунглів і національних парків на відміну від столиці штату, [[Кучинг]]а. }} == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Куала-Лумпур]]|wikidata=Q1865}} — мультикультурна столиця, місце розташування Веж Петронас * {{marker|type=city|name=[[Джорджтаун (Малайзія)|Джорджтаун]]|wikidata=Q61092}} — столиця [[Пінанг]]у та малайське друге найбільше місто, відоме своєю колоніальною епохою архітектури, мультикультурного населення, продовольства і мистецтва сцени * {{marker|type=city|name=[[Малакка]]|wikidata=Q61089}} — історичне місто Малайзії з колоніальною архітектурою * {{marker|type=city|name=[[Іпох]]|wikidata=Q271619}} — столиця [[Перак|Пераку]], із історичним колоніальним старим містом * {{marker|type=city|name=[[Джохор-Бару]]|wikidata=Q231318}} — столиця [[Джохор|Джохору]] та ворота до сусідньої держави [[Сінгапур|Сінгапуру]] * {{marker|type=city|name=[[Куантан]]|wikidata=Q817578}} - столиця [[Паганґ|Пагангу]] та комерційний центр Східного Узбережжя * {{marker|type=city|name=[[Кота-Кінабалу]]|wikidata=Q137271}} — недалеко від тропічних островів, пишних тропічних лісів і гори Кінабалу * {{marker|type=city|name=[[Кучинг]]|wikidata=Q220445}} — столиця [[Саравак|Сараваку]] * {{marker|type=city|name=[[Мірі]]|wikidata=Q986803}} — курортне місто в Сараваці, розташоване недалеко від кордону з [[Бруней|Брунеєм]] і від об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО, [[Гунунг-Мулу|національного парку Гунунг-Мулу]] == Інші місця == * {{marker|name=[[Камеронська височина]]|wikidata=Q1028741}} — відома своїми чайними плантаціями * {{marker|name=[[Перхентійські острови]]|wikidata=Q2070782}} (''Pulau Perhentian'') — блискучі дорогоцінні камені зі східного узбережжя. Туристів тут небагато * {{marker|name=[[Таман-Негара]]|wikidata=Q728141}} — велика площа дощового лісу національного парку охоплює [[Келантан]], [[Паганг]] та [[Тренгану]] * {{marker|name=[[Кінабалу (національний парк)]]|wikidata=Q60967}} — місце розташування гори Кінабалу * {{marker|name=[[Лангкаві]]|wikidata=Q273303}} — архіпелаг з 99 островів, відомий своїми пляжами, тропічними лісами, горами, мангровими лиманами та унікальною природою. Це також безмитний острів * {{marker|name=[[Сіпадан]]|wikidata=Q1412482}} (''Pulau Sipadan'') — одне з найкращих місць для дайвінгу в світті * {{marker|name=[[Реданг]]|wikidata=Q1897123}} (''Pulau Redang'') — популярне місце для аквалангістів * {{marker|name=[[Тіоман]]|wikidata=Q771765}} (''Pulau Tioman'') — колись номінований одним з найкрасивіших островів світу * {{marker|name=[[Пагорб Фразера]]|wikidata=Q3086678}} — часова деформація до колоніальної ери == Як дістатись == ===Візи=== [[File:Visa policy of Malaysia.png|thumb|375px|Карта, що показує візові вимоги Малайзії, громадяни країн, що позначені зеленим, коричневим та світло-коричневим не потребують віз, а що позначені синім кольором достатньо мати електронні візи. Громадянам Ізраїлю в'їзд дозволений лише за офіційним наказом.]] Більшість національностей можуть перебувати в Малайзії від 14 до 90 днів. Українці можуть перебувати там без візи не більше 30 днів. На карті праворуч показано детальніше. Але такі штати Малайзії, як [[Сабах]] та [[Саравак]] мають власні візові політики. Докладніше про них описано у відповідних статтях. {{infobox|Fingerprinting at Immigration|Malaysian Immigration authorities '''fingerprint''' visitors on arrival and departure. These fingerprints may well find their way to other country's authorities or other non-state agencies.}} Якщо ви пробудите і країні без візи довше, аніж це передбачено законом, то за кожен такий день ви сплачуватимете 10 $, 7.50 € чи 20 RM. ====Транзитні візи==== Незважаючи на те, що від громадян [[Бутан|Бутану]], [[Індія|Індії]], [[М'янма|М'янми]], [[Непал|Непалу]], [[Пакистан|Пакистану]] та [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]] зазвичай вимагають візи, вони можуть перебувати без візи в Малайзії 120 хв за умови, що вони не змінюватимуть аеропорт, будуть летіти тією самою авіакомпанією, пред'являть справжній квиток та приземляються в [[Куала-Лумпур|Куала-Лумпурі]], [[Кота-Кінабалу]], [[Кучінг|Кучінгу]], [[Пінанг|Пінангу]] або [[Сенай|Сенаї]] (поблизу [[Джохор-Бару]]). === {{Літаком}} === * {{listing|type=go | name=Міжнародний аеропорт «Куала-Лумпур» | alt=KLIA, {{IATA|KUL}} | url=http://www.klia.com.my | wikipedia=Куала-Лумпур (аеропорт) | wikidata= | email= | address= | lat=101.7042 | long=2.7546 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-06 | content=Головний аеропорт Малайзії, знаходиться за 50 км на південь від Куала-Лумпура в районі [[Сепанг]] у [[Селангор]]і.<p>Понад 50 авіаліній обслуговують рейси у KLIA. Аеропорт має два термінали, з Malaysia Airlines та іншими магістральними перевізниками на головному KLIA, а також Air Asia та іншими дешевими перевізниками, що використовують KLIA2. Вони з'єднані один з одним (3 хв) і з містом (28-33 хв) поїздом KLIA Ekspres. Прямих рейсів з України наразі немає, тому найраціональнішим способом дістатися буде з пересадкою в Пекіні або Бангкоці. Але у другому випадку, вам потрібно буде змінити аеропорт із Суварнабхумі на Донмианг.</p> }} === {{Потягом}} === === {{Автобусом}} === === {{Автомобілем}} === [[File:Danok Sadao Border Crossing2.jpg|thumb|Bukit Kayu Hitam checkpoint, on the Thai border]] === {{Кораблем}} === '''1.''' '''Круїзні лайнери''' Малайзія є популярною зупинкою для круїзних суден, що курсують у Південно-Східній Азії. Найчастіше рейси починаються в Сінгапурі, Таїланді або Індонезії. Туристи можуть прибути до таких портів: * Порт Кланг (Port Klang) — головний морський порт країни, розташований неподалік від Куала-Лумпура. * Пенанг (Джорджтаун) — популярний порт для круїзних суден на острові Пенанг. * Лангкаві — мальовничий архіпелаг, куди заходять туристичні судна. * Кота-Кінабалу — порт на острові Борнео, привабливий для природничого туризму. '''2.''' '''Поромне сполучення''' Поромами до Малайзії найзручніше дістатися з: * Сінгапуру — щоденні рейси до портів Джохор-Бару (південна частина Малайзії). * Індонезії (о. Батам, Бінтан) — регулярні паромні лінії до малайзійського материка або острова Лангкаві. * Таїланду — короткі морські рейси до північного заходу Малайзії (Лангкаві). '''3.''' '''Приватні яхти та човни''' У країні добре розвинена інфраструктура для яхтового туризму. Багато туристів прибувають до Малайзії на приватних яхтах, особливо в популярні марини, наприклад: * Royal Langkawi Yacht Club * Puteri Harbour Marina (Джохор) * Straits Quay Marina (Пенанг) == Транспорт == Малайзія знаходиться на одному з найжвавіших транспортних "перехресть" в Південно-Східній Азії. До неї легко дістатися практично з будь-якого куточка світу по повітрю, морю і по суші. Транспортна інфраструктура в країні добре розвинена, що робить подорож по країні зручним, швидким, необтяжливим і відносно недорогим. Всі основні міста з'єднані між собою авто, авіа, залізничним сполученням, і, крім того існує задоволена розвинена система громадського транспорту - таксі, автобуси, оренда автомобілів. Переважна більшість гостей прибуває до Малайзії по повітрю. У країні 6 міжнародних аеропортів, основний з яких - Міжнародний аеропорт Куала-Лумпура, який знаходиться в 50км від Куала-Лумпура в Сепанг. Автоматична монорейкова дорога, яка використовується для перевезення пасажирів між терміналами - предмет особливої гордості. Час в дорозі займає близько 5 хвилин. Автоматична система подачі багажу і спрощений паспортно-митний контроль прискорює проходження всіх процедур. Усі штати країни, в тому числі Сабах і Саравак, пов'язані між собою, завдяки наявності 14 аеропортів. Найбільший порт Малайзії - Кланг, розташований на західному побережжі недалеко від Куала-Лумпура. Інші великі порти - Пенанг, Лангкаві, Джохор, Куантан. З більшістю островів встановлено паромне сполучення. Наприклад, до цих пір користується популярністю пором між Пенанг і Баттерворт, незважаючи на те, що вже давно побудований міст. Залізнична магістраль проходить через всю країну від Сінгапуру до кордону з Таїландом і далі в Бангкок, як уздовж східного так і вздовж західного узбережжя Малайського півострова. У поїздах досить комфортабельні одно і двох місні купе 1 класу, 2 клас влаштований більш просто, але спальні місця передбачені й там. Двічі на тиждень з Сінгапуру і з Куала-Лумпура в столицю Таїланду Бангкок відправляється знаменитий EasternandOrient Express. Подорожувати на Східному Експресі - це унікальний досвід і можливість назавжди залишити у своїй пам'яті найкращі спогади про Південно-Східної Азії. == Мова == Державною мовою є [[Малайський розмовник|малайська]]. Але всі розуміють [[Англійський розмовник|англійську]]. Проте в деяких регіонах є власні діалекти, що зазвичай незрозумілі навіть носіям малайської. Національна мова Малайзії — бахаса, або малайська мова. == Що відвідати == * Острів Борнео або Калімантан розташований в Південно-Східній Азії та вважається третім за величиною в світі. Він займає територію в 743,33 тис. км2, що більше площі поруч розташованих держав – М’янми або Таїланду. * Вежі Петронас (Twin towers Petronas) – найвищі у світі хмарочоси, які розташовані в малайзійській столиці Куала-Лумпурі. Дані споруди є справжнім шедевром архітектури, зведеним за всіма законами ісламського мистецтва. * Лангкаві — чудовий курортний острів, частина архіпелагу з приблизно 99 островів. Він лежить на південь від морського кордону з Таїландом. Тут знаходиться перший в Південно-Східній Азії геопарк ЮНЕСКО. * Печери Бату — гігантські печери, які знаходяться в 45 хвилинах їзди на машині на північ від Куала-Лумпура, поруч з дорогою на Іпох, в прихованих в лісі вапнякових кручах. * Острів Тіоман — найбільший в архіпелазі з приблизно 60 вулканічних островів. Кілька островів населені. Вони розташовані недалеко від південних берегів східного узбережжя Малайзії. * Острів Пенанг — місце найстарішого британського поселення в Малайзії, заснованого в 1786 році капітаном Френсісом Лайтом. * Гора Кінабалу — четверта за висотою гора в Південно-Східній Азії, висота – 4095 метрів. Розташована на острові Борнео (Кілімантан), всього в 138 км від малазійського міста Кота-Кінабалу. * Національний парк Таман Негара (Taman Negara National Park) – Таман Негара означає “Національний парк”, це не тільки найстаріший Дощовий ліс світу, але і найстаріший Національний парк в Малайзії. Під охороною знаходяться майже 4500 кв. км лісу, територія парку охоплює західномалайські Штати Паханг, Тренгга-ну і Келантан. * Гунунг-Мулу — національний парк в Малайзії, площа парку становить 53 000 га, оголошений ЮНЕСКО об’єктом Всесвітньої спадщини, оскільки в ньому знаходиться один з найбільших вапнякових печерних комплексів у світі. == Чим зайнятись == У штаті [[Сабах]] знаходяться декілька найкращих у світі місць для дайвінгу, хоча також можна отримати гарні емоції і в інших частинах країни. '''1. Відвідування природних парків і заповідників''' * Національний парк Тіоман — ідеальне місце для снорклінгу та дайвінгу. * Острів Лангкаві — джунглі, пляжі і підйом на канатній дорозі до оглядового майданчика. * Парк Кінабалу — для любителів гірського туризму і екотуризму. '''2. Огляд культурної спадщини''' * Відвідай Джорджтаун (Пенанг) — місто з унікальною колоніальною архітектурою, яскравими муралами і багатокультурною атмосферою. * Малака — старовинне місто з португальськими, голландськими і британськими архітектурними пам’ятками. '''3. Спробувати місцеву кухню''' * Вулична їжа у Куала-Лумпур і Пенангу — пад тай, національні малайзійські блюда, індійська і китайська кухня. * Відвідай нічні ринки (night markets) для гастрономічного досвіду. '''4. Активний відпочинок''' * Дайвінг і снорклінг — на островах Перхід (Perhentian Islands) і Реданг. * Піші походи в джунглях — національні парки Таман Негара або Бако. * Катання на каяках, рафтинг. '''5. Міські розваги''' * Відвідати вежі Петронас у Куала-Лумпур. * Шопінг у великих торгових центрах і нічних базарах. * Культурні шоу і фестивалі. '''6. Релакс на пляжі''' * Пляжі Лангкаві, Перхід і Тіоман — для відпочинку і водних видів спорту. * СПА та масажі з традиційними малайзійськими методиками. == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Їжа в Малайзії відносно недорога, крім висококласних ресторанів. Ви можете чудово поїсти за досить невеликі гроші. Обід з трьох страв в середньому ресторані коштує 30-90 RM. == Нічне життя == Щоб догодити західним смакам, в головних містах країни — Куала-Лумпурі, Джорджтауні, Малакке, Джохор-Бару, Куантані, Кучінге і Кота — Кінабалу, — а також на морських курортах є нічні клуби та коктейльні бари з живою музикою. Джаз і популярну музику виконують головним чином філіппінці, що вражають своєю майстерністю. Співаки дивно точно копіюють виконання сучасних і старих хітів, при цьому як музиканти вони блискуче володіють своїми інструментами та мистецтвом імпровізацій. == Де зупинитись == '''Куала-Лумпур (столиця)''' * Розкіш: ** Mandarin Oriental Kuala Lumpur — шикарний готель з видом на вежі Петронас. ** The St. Regis Kuala Lumpur — сучасний готель з чудовим сервісом. * * Середній бюджет: ** Aloft Kuala Lumpur Sentral — сучасний та зручний. ** The Kuala Lumpur Journal Hotel — стильний та недорогий варіант. * * Бюджетний: ** BackHome Kuala Lumpur — хостел у центрі міста. ** Mingle Hostel — хороший варіант для молоді. * == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == Приїжджаючи до Малайзії, пам’ятайте про особливості етикету в цій країні. Важливо роззуватися перед входом в храм або житло місцевого населення, поза туристичними зонами краще одягати досить закритий одяг. Не відмовляйтеся від напоїв, пропонованих вам в тут – це традиційне привітання гостей, не вказуйте на людей і предмети вказівним пальцем – це вважається непристойним. На території курортів формальності найчастіше можна не дотримуватися, але якщо ви будете чемні по відношенню до жителів країни, вони також будуть до вас доброзичливі. == Зв'язок == Телефонний код у Малайзії - +60. {{footer|ispartof=Південно-Східна Азія|type=Країна}} my0ab6v2vud782bnm635pel8feqn9si 10 795 36860 5989 2025-03-27T17:50:31Z Тітаренко Михайло 6121 36860 wikitext text/x-wiki {{mbox|Ця стаття містить занадто мало корисної для мандрівки інформації. Допоможіть проєкту [{{fullurl:{{PAGENAME}}|action=edit}} доповнити її]|image=Crystal Clear app korganizer.png}}<includeonly>[[Категорія:Статті, які потрібно доповнити]]</includeonly><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 63s8h7v6la6389zdatbmb72715czqnb 14 797 11882 5988 2013-11-06T20:47:37Z Voll 30 11882 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Технічні категорії]] m9j22s4fg4momnp4nr74p6fgicupare 4 798 29795 29785 2021-02-05T10:57:32Z Mykola7 4555 Скасування редагування № 29785 29795 wikitext text/x-wiki {{довідка}} {{shortcat|ВМ:ЧАТ}} Skype є одним із способів спілкування вікімандрівників в режимі реального часу. Чат призначений для обговорення питань, пов'язаних з адмініструванням Вікімандрів, обговорення поточних справ Вікімандрів та допомоги один одному. Для того, щоб потрапити у чат вікімандрівників, напишіть одному із учасників чату. Щоб приєднатися до чату, перейдіть за цим посиланням: * skype:?chat&blob=5chqNxySaRnPXzdFGCPon6d38yJa01H-Ep-zeW8MUeAFg6VPWgYKWvfaDJWYCZrqvqsRentPH-Rtq8wI4zzp5-Gbra4geuBL-tW_aEaXlq5XL2Rq-PfqE86oo0kPGqcEH0IRqyhq-1GhDZ4 62zbllg8ikjvcccvtouql3be7isysoj 4 799 5999 2013-04-21T13:19:54Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Чат]] 5999 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Чат]] 8sv3xstyo4fagf2s0v96p8qy8zb8xqj 0 800 24126 15904 2019-05-01T12:49:13Z CommonsDelinker 1602 Replacing Flag_of_Syria.svg with [[File:Flag_of_the_United_Arab_Republic.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:Duplicate|Duplicate]]: Exact or scaled-down duplicate: [[:c::File:Flag of the United Arab Republic.svg|]]). 24126 wikitext text/x-wiki {{geo|35.216667|38.583333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Diocletian's camp and Qasr Ibn Maʿan.jpg | location= Syria in its region (claimed).svg | flag= Flag of the United Arab Republic.svg | capital= [[Дамаск]] | government= Парламентська республіка | currency= Сирійський фунт (SYP) | area= 185,180 км² | population= 19,747,586 (2008) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]] | religion= Іслам (сунізм) - 74% (інші течії ісламу - 16%), Християнство - 10%, Іудаїзм | electricity= 220/50 Hz (вилка європейського типу) | callingcode= +963 | tld= .sy | timezone= UTC+2(Зимній час) / UTC+3(Літній час) }} '''Сирія''' знаходиться на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Дамаск]] * [[Алеппо]] * [[Хама]] * [[Хомс]] * [[Дейр-ез-Зор]] * [[Латакія]] * [[Тартус]] == Інші місця == * [[Босра]] == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} qp5bpdbrxme4g3oe2exsv9sn260szs3 0 801 37655 37654 2025-05-25T15:37:03Z Vikkaduda 7227 /* Куди далі */ 37655 wikitext text/x-wiki {{geo|23.716667|44.116667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Dira Square.JPG | location= SaudiArabiaWorldMap.png | flag= Flag of Saudi Arabia.svg | capital= [[Ер-Ріяд]] | government= Абсолютна монархія | currency= SРеал (SAR) | area= 1,960,582 км² | population= 27,019,731 (2006) | language=[[Арабський розмовник|Арабська]] | religion= Іслам - 100%(''повинно бути за законом'') | electricity= 110/220V, використовуються вилки типу A, C, D, G | callingcode= +966 | tld= .sa | timezone= GMT+3 }} '''Саудівська Аравія''' знаходиться на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * {{Marker|name=[[Мекка]]|type=city|lat=21.4182858|long=39.8350112|zoom=12|wikidata=Q5806}} — одне з найбільших міст країни, найсвятіше місто ісламу. * {{Marker|name=[[Медина]]|type=city|lat=24.466|long=39.6|zoom=12|wikidata=Q35484}} — місто на заході Саудівської Аравії, друге священне місто ісламу, місце поховання пророка Мухаммеда. * {{Marker|name=[[Джидда]]|type=city|lat=21.542|long=39.172|zoom=12|wikidata=Q374365}} — місто на заході Саудівської Аравії, друге за величиною в країні, економічна столиця. Ще одна його назва: "Ворота в Мекку", як гласить ЮНЕСКО, бо через нього проходить основний потік паломників до Мекки. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=24.957|long=46.698|name=Міжнародний аеропорт імені Короля Халіда|alt=Аеропорт Ріяд|address=Airport Road, King Khalid International Airport, Riyadh Саудівська Аравія|directions=міжнародний аеропорт розташований за 35 км на північ від Ер-Ріяду, Саудівська Аравія|url=https://kkia.sa/|wikipedia=Ріяд (аеропорт)|description=Аеропорт має п'ять пасажирських терміналів (лише три з них використовуються), з вісьмома телетрапами, мечеть, криту та відкриту автостоянки для 11 600 транспортних засобів, додатковий Королівський термінал (для гостей королівства, керівників урядів та інших членів Саудівської королівської родини)}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == '''Залізничний транспорт''' * '''''Haramain High Speed Railway''':'' високошвидкісна залізниця, що з'єднує Мекку та Медину через Джидду та Економічне місто короля Абдалли. Відкрита у 2018 році, поїзди розвивають швидкість до 300 км/год, обслуговуючи понад 6,9 мільйона пасажирів у 2023 році. [https://en.wikipedia.org/wiki/Haramain_High_Speed_Railway] * '''''Riyadh Metro''':'' найдовша у світі безпілотна метро-система, що складається з 6 ліній та 85 станцій, загальною довжиною 176 км. Відкрита 1 грудня 2024 року. [https://en.wikipedia.org/wiki/Riyadh_Metro] * '''''Saudi Landbridge Project''':'' планована залізниця довжиною 950 км, яка з'єднає Джидду на узбережжі Червоного моря з Ер-Ріядом, спрямована на покращення вантажних перевезень. [https://en.wikipedia.org/wiki/Saudi_Landbridge_Project] * {{Listing|type=go|name=Метрополітен Ер-Ріяда|directions=це одна з найбільших систем метрополітену в світі, з 6 лініями загальною довжиною 176 км та 85 станціями|url=https://rpt.sa/en/web/guest/routedetails?dir=H|fax=19933|email=customercare@riyadhbus.sa|description=Складається з шести ліній метро загальною довжиною 176 км із 85 станціями. Це друга система метро в Саудівській Аравії після лінії метро для паломників у Мецці.|address=Ер-Ріяд, Саудівська Аравія|wikipedia=Метрополітен Ер-Ріяда}} '''Автобусні перевезення''' * '''SAPTCO''': Саудівська державна автобусна компанія, що обслуговує міжміські та міжнародні маршрути, а також спеціальні рейси під час хаджу. [https://en.wikipedia.org/wiki/Transport_in_Saudi_Arabia] * '''Riyadh Bus''': сучасна автобусна мережа Ер-Ріяда, що включає понад 800 автобусів, 86 маршрутів та понад 2 800 зупинок, інтегрована з метро. [https://en.wikipedia.org/wiki/Riyadh_Bus] '''Аеропорти та авіаперевезення''' * У країні функціонує 29 аеропортів (10 міжнародних, 3 регіональних та 16 внутрішніх), які щорічно обслуговують до 100 мільйонів пасажирів. [https://www.trade.gov/market-intelligence/saudi-arabia-transportation-and-logistics-network-outlook?utm_source=chatgpt.com] '''Таксі''' * '''Uber та Careem''': популярні сервіси виклику авто, що активно працюють у країні. Uber планує запуск автономних автомобілів у Саудівській Аравії у 2025 році. [https://www.businessinsider.com/elon-musk-tesla-robotaxis-saudi-arabia-uber-ponyai-careem-2025-5?utm_source=chatgpt.com] == Мова == == Що відвідати == '''''1. Мечеть аль-Харам -''''' головний храм мусульман у Мецці, Саудівська Аравія. У внутрішньому дворі храму розташована Кааба, об'єкт обов'язкового паломництва — хаджу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%82%D1%8C_%D0%B0%D0%BB%D1%8C-%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC] '''''2. Кааба -''''' будівля, кам'яна споруда прямокутної форми в центрі Священної Мечеті (аль-Масждид аль-Харам) у Мецці, головне святилище ісламу, яке мусульмани називають аль-Бейт аль-Харам, що означає «священний дім». Мусульмани всього світу під час молитви звертаються обличчям у напрямку Кааби. Навколо Кааби під час хаджу здійснюється обряд таваф. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B0%D0%B1%D0%B0] '''''3. Місто Мекка -''''' місто в Саудівській Аравії, розташоване в провінції Мекка за 72 км від узбережжя Червоного моря на схід від Джидди і приблизно 485 км на південь від Медини в історичній місцевості Хіджаз. Історично, місто також було під назвою ''Бекка''. Відоме через Священну Мечеть. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D0%BA%D0%B0] '''''4. Мадаїн-Саліх -''''' комплекс археологічних об'єктів на північному заході Саудівської Аравії. Комплекс включає 111 скельних поховань (I століття до н. е. — I століття н. е.), а також систему гідротехнічних споруд, що належать до стародавнього набатейського міста Хегра, яке було центром караванної торгівлі. Також є близько 50 написів у скелях, що належать до донабатейського періоду. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%97%D0%BD-%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%85] {{See|name=Дірія|alt=Ед-Дірійя|address=місто в Саудівській Аравії на північному сході від Ер-Ріяда.|lat=24.733|long=46.575|content=Центр однойменного мухафаза в провінції Ріяд. Відоме тим, що з нього походять Саудити — правляча династія Саудівської Аравії.|image=Diriyahpic.jpg|wikipedia=Ед-Дірійя|wikidata=Q277505|description=Округ Ат-Тураіф, перша столиця Саудівської Аравії в Дірійі, був оголошений ЮНЕСКО об'єктом Всесвітньої спадщини в 2010 році.Сам макет міста можна вивчити в Національному музеї Саудівської Аравії за допомогою великомасштабної детальної моделі міста, яка там виставлена.|url=https://www.diriyah.sa/en|phone=+966 92 0021 727}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hyatt Regency Riyadh Olaya|address=Olaya St, Al Olaya, Riyadh 12213, Саудівська Аравія|phone=+966 11 288 1234|fax=+966 11 288 1235|url=https://www.hyatt.com/|checkin=14.00|checkout=12.00|price=140€-400€|content=Розташований у самому центрі столиці, поруч із жвавою вулицею Талія та неподалік від комерційних і торговельних районів, таких як фінансовий район, Міжнародний конференц-центр і виставковий центр Ер-Ріяда, а також усього за 35 км від міжнародного аеропорту імені короля Халіда. До послуг гостей 257 просторих номерів, у тому числі 39 люксів, які розташовані на 28 поверхах сучасної архітектури.}} == Де навчатись == == Де поїсти == {{Eat|name=Al Orjouan|address=Al Hada Area، طريق مكة المكرمة, Al Hada, Riyadh 11493, Саудівська Аравія|phone=+966 11 802 8333|fax=+966 11-8028999|url=https://www.ritzcarlton.com/en/hotels/ruhrz-the-ritz-carlton-riyadh/dining/|price=40€-50€|hours=06.30-11.00, 18.30-00.00|content=Ресторан Al Orjouan з теплою, затишною атмосферою та смачними стравами П'ятничний пізній сніданок у ресторані особливо вражає; з розкішним асортиментом страв Близького Сходу та міжнародної кухні, це найдовший і найрозкішніший шведський стіл у місті.}} == Де розважитись == {{Listing|type=do|name=Бульвар Ер-Ріяд Сіті|address=Hittin, Riyadh 13516, Саудівська Аравія|directions=це одне з найкращих місць для відвідування в Ер-Ріяді та один з найбільших і найзахоплюючих розважальних центрів у Саудівській Аравії.|url=https://www.instagram.com/blvdruhcity/|hours=16.00-04.00|description=Бульвар пропонує яскраві враження як для дорослих, так і для дітей: від висококласних торговельних центрів, де представлені міжнародні бренди, до відзначених нагородами ресторанів, де подають страви місцевої та міжнародної кухні. Тут часто проходять живі виступи, а також є різнобарвні світлові шоу та танцюючий фонтан.}} == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == {{Listing|type=go|name=Кувейт|alt=Держа́ва Куве́йт|directions=країна в південно-західній Азії, що межує на північному заході з Іраком, півдні й південному заході з Саудівською Аравією, на сході омивається Перською затокою.|wikipedia=Кувейт}}{{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} ihqty13ra5jeqhwui60qcfche706qa5 0 802 37348 15205 2025-05-12T09:29:55Z 188.163.112.247 /* Як дістатись */ 37348 wikitext text/x-wiki {{geo|31.016667|36.616667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Petra Jordan BW 21.JPG | caption= | location= LocationJordan.png | flag= Flag of Jordan.svg | capital= [[Амман]] | government= Конституційна монархія | currency= Йорданський динар (JOD) | area= 92,300 км² | population= 6,508,887 (2012) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]] (офіційна) | religion= Іслам (сунізм) - 92%, Християнство - 6% (переважно Православ'я), інші - 2% ''(2001)'' | electricity= 220V/50Hz | callingcode= +962 | tld= .jo | timezone= UTC +2 }} '''Йорданія''' знаходиться на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Межує на півночі із [[Сирія|Сирією]], північному сході&nbsp;— з [[Ірак]]ом, на сході і південному-сході&nbsp;— з [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]], на заході&nbsp;— з [[Ізраїль|Ізраїлем]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Міжнародний аеропорт імені королеви Алії (Queen Alia International Airport, код AMM) розташований за 35 км на південь від центру Аммана. Це головні повітряні ворота Йорданії, куди прибувають рейси з Європи, Азії, Північної Америки та всього Близького Сходу. Авіакомпанії Royal Jordanian, Turkish Airlines, Lufthansa, Emirates, Qatar Airways, Ryanair та Wizz Air здійснюють регулярні рейси. З аеропорту до міста можна дістатися автобусом Airport Express (кожні 30 хв), таксі або орендованим авто. === Потягом === Залізничне сполучення в Йорданії розвинене слабо. Єдиною діючою лінією є вузькоколійна Хіджазька залізниця, яка не використовується для регулярних пасажирських перевезень. Потягом до Аммана дістатися наразі практично неможливо. === Автомобілем === Амман добре сполучений з іншими містами Йорданії сучасними автошляхами. Якщо подорожувати з Ізраїлю — найзручніші пункти пропуску: мост Арба (Arava Border) біля Акаби та міст Шейха Хусейна (King Hussein Bridge) біля Ірбіда. При в’їзді на авто знадобиться міжнародне водійське посвідчення, документи на авто та сплата страховки. Дороги в Йорданії переважно в хорошому стані. === Автобусом === Амман має міжміський автобусний зв’язок з більшістю великих міст країни, таких як Акаба, Ірбід, Мадаба, Карак. Автобусні компанії JETT і Trust International Transport пропонують регулярні рейси зі зручним сервісом. Існують також міжнародні автобусні маршрути з Сирії, Іраку та Саудівської Аравії, однак їхня стабільність залежить від політичної ситуації. === Кораблем === Оскільки Амман — місто, розташоване в глибині країни, морський транспорт безпосередньо не використовується. Найближчий морський порт розташований в Акабі, на Червоному морі. Звідти до Аммана можна доїхати автобусом або автомобілем (близько 4–5 годин). == Транспорт == У місті діє розгалужена система громадського транспорту: мікроавтобуси, автобуси, таксі та недавно відкритий швидкісний автобусний маршрут (BRT — Bus Rapid Transit). Громадський транспорт Автобуси обслуговуються компаніями Amman Bus і ССТС. Квитки можна придбати в терміналах або за допомогою картки Amman Bus Card. Вартість проїзду — від 0,55 динара. Графіки руху не завжди чітко дотримуються, однак нові автобуси — сучасні та комфортні. Таксі Жовті таксі доступні в усіх районах міста. Вони обладнані лічильниками, але туристам рекомендується переконатися, що таксист його вмикає. Також популярні додатки Uber і Careem. Оренда авто Автомобіль можна орендувати в аеропорту або в центрі міста. Важливо мати міжнародні права. Рух правосторонній, затори в години пік — звичне явище. == Мова == == Що відвідати == Пітра Аммана (Цитадель) Історичне місце на пагорбі Джабаль аль-Калаа. Тут знаходяться залишки храму Геркулеса, візантійська церква та музей. Відкривається панорама на місто. Римський театр Монументальна споруда II століття на 6 000 глядачів. В центрі міста. Поруч — два музеї: фольклору та популярних традицій. Королівський автомобільний музей Унікальна колекція автомобілів королівської родини. Є моделі Rolls-Royce, Aston Martin, мотоцикли та військова техніка. Знаходиться в районі Аль-Хусейн Парк. Мечеть короля Абдалли I Головна мечеть Аммана з величезним блакитним куполом. Відкрита для немусульман у визначений час. Поруч розташований Ісламський музей. == Чим зайнятись == Королівський парк Аль-Хусейн — місце для прогулянок, майданчики, культурні події. Children’s Museum Jordan — інтерактивний музей для дітей і дорослих. == Гроші та покупки == City Mall — сучасний торговий центр із брендами, кінотеатром і фудкортом. Souk Jara — ринок вихідного дня (у літній сезон), де можна придбати сувеніри, одяг, прикраси. == Регіональна кухня == Традиційна кухня Hashem Restaurant — легендарна закусочна з фалафелем і хумусом, популярна серед місцевих та туристів. Reem Shawarma — одна з найвідоміших шавармених у місті. Al-Quds Restaurant — страви арабської кухні у класичному стилі: маґлуба, менсаф, кебаб. Міжнародна кухня Vinaigrette — ресторан французької та середземноморської кухні. Centro Brasserie — сучасний інтер’єр, меню з італійськими та американськими стравами. Солодощі та кава Habibah Sweets — знамените місце з кнафе — традиційним сирним десертом у сиропі. Rumi Cafe — затишна кав’ярня з арабською та турецькою кавою, домашніми тістечками. == Нічне життя == Cube Lounge — клуб з живою музикою, популярний серед молоді. JJ’s Bar у готелі Grand Hyatt — стильний коктейль-бар із діджеями. == Де зупинитись == '''Клас «люкс»''' '''The St. Regis Amman — п’ятизірковий готель із басейном, SPA та видом на місто. В центрі дипломатичного району.''' '''Four Seasons Hotel Amman — комфорт, сервіс, ресторани високого рівня.''' '''Середній бюджет''' '''Toledo Amman Hotel — зручно розташований, номери з видом на місто, хороший сніданок.''' '''The House Boutique Suites — сучасні номери з кухнею, підходить для довготривалого проживання.''' '''Бюджетний варіант''' '''Jordan Tower Hotel — прості, чисті номери поруч із Римським театром.''' '''The Cabin Hostel — хостел у центрі з окремими капсулами.''' == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} ja2i2kfw6vpkgdedu1hvtr0vehr0083 0 803 9407 9406 2013-08-01T18:13:22Z RLuts 5 Редагування користувача [[Special:Contributions/RLutsBot|RLutsBot]] ([[User talk:RLutsBot|обговорення]]) відкинуті до версії користувача [[User:RLuts|RLuts]] 9407 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йорданія]] az7v8mnd9pb4ks6o456fgg8xym044ls 0 804 36658 36655 2025-03-11T15:45:50Z Assyrian Human 6497 /* Залізниця */ 36658 wikitext text/x-wiki {{geo|-6.307|34.854|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Kilimanjaro 2006-08-13.JPG | location= LocationTanzania.png | flag= Flag of Tanzania.svg | capital= [[Додома]] | government= Республіка | currency= Танзанійський шилінг (TZS) | area= 945,087 км² | population= 37,187,939 (2002) | language= Кісуахілі чи [[Сіахілі розмовник|Сіахілі]] (офіційна); Англійська (офіційна, комерційна); [[Арабський розмовник|арабська]] (в Занзібарі), багато місцевих мов | religion= В континентальній частині - Християнство - 30%, Іслам - 35%, місцеві вірування - 35%, на архіпелазі Занзібар - 99% Іслам. | timezone= UTC +3 | callingcode= +255 (007 з [[Кенія|Кенії]] і [[Уганда|Уганди]]) | tld= .tz | electricity= 230V/50Hz }} '''Танзанія''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == {{Marker|name=[[Додома]]|type=city|lat=6° 11′ 0.6″|long=35° 44′ 45.6″|zoom=12|wikidata=Q3866}} – столиця Танзанії та адміністративний центр регіону Додома, знаходиться в самому центрі Танзанії, на плато висотою 1290 м, за 320 км від східного узбережжя Індійського океану. •Дар-ес-Салам {{Marker|name=[[Занзібар]]|type=city|lat=-6.163|long=39.031|zoom=12|wikidata=Q706541}} — місто на однойменному острові. Значний порт на узбережжі Індійського океану. Історична частина міста зі старою забудовою (султанський палац Бейт-аль-Аджаб «Дім чудес», мечеті, арабська фортеця тощо) включена до Переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. •Аруша •Мбея •Морогоро •Танга {{Marker|name=[[Мванза]]|type=city|lat=2,52|long=2,9|zoom=12|wikidata=Q110218}} – є адміністративним центром танзанійського регіону Мванза, розташоване на південному березі озера Вікторія, на північному заході Танзанії, на східному березі затоки Мванза == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=-3.429|long=37.074|name=Міжнародний аеропорт Кіліманджаро|address=Міжнародний аеропорт на півночі Танзанії, який обслуговує міста Аруша та Моші.|directions=Аеропорт грає важливу роль в туристичній індустрії регіону, надаючи транспортні послуги туристам, які подорожують в Національний парк гора Кіліманджаро, Національний парк Аруша, Національний парк Тарангіре, Національний парк озера Маньяра, заповідник Нгоронгоро, національний парк Серенгеті тощо.|url=https://www.kilimanjaroairport.go.tz/|wikipedia=Кіліманджаро (аеропорт)|phone=tel:+255 26 2324245|hours=цілодобово}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Залізниця === {{Listing|type=go|lat=-6.816|long=39.280|name=Танзанійська залізнична корпорація|alt=TRC|directions=|url=https://web.archive.org/web/20170116172324/http://www.trl.co.tz/|wikipedia=Tanzania Railways Corporation|phone=+255 22 211 0599|fax=+255 22 211 6515|email=info@trl.co.tz|description=Танзанійська залізнична корпорація (TRC) є державним підприємством, та одним з двох основних залізничних операторів, що працюють в Танзанії. Коли Східно-Африканська корпорація залізниць і портів була розпущена у 1977 році і її активи розділені між Кенією, Танзанією і Угандою, Tanzania Railway Corporation була утворена, і почала свою роботу в Танзанії. У 1997 році підрозділ внутрішнього судноплавства виділився в окрему компанію.}} == Що відвідати == {{See|name=Серенгеті (національний парк)|long=34.566|lat=-2.332|address=Розташований в районі Великого Африканського розлому на сході від озера Вікторія|wikidata=Q11812902|description=Географічний регіон і саванна екосистема, розташовані від північного заходу Танзанії до південного заходу Кенії. Регіон характеризується різноманітною фауною, й особливо відомий масовою сезонною міграцією тварин, що відбувається раз на півроку і приваблює в регіон численних туристів|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Zebra_in_the_Serengeti_Wildebeest_Migration.jpg|price=4-денний пакет сафарі-туру в кемпінгу Серенгеті ціни починаються від 850 доларів США (https://www.jaynevytours.com/uk)}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Gold Zanzibar Beach house & spa 5*|address=Kendwa, Kendwa Beach, Zanzibar|phone=+255 779 700 005|price=Від 11 300 грн за ніч|lat=-5.753|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhGC0V01FK_DIFYCqoWwxc-RSW06hMTa5ci3ec7JybftgO-X1MSHTbJhHcR5xrvluYlabg8hHzb7H1Pm6K2Abgir_8ONzQWgXnVegJ5Jt2Mn3lR4J5BMMT0pzdGfNREHLDyI1D0iJRLBMhYgKzrjq861M9CJmT8LhsIeMqUmQrVIfmwMn7JuWQUM=w408-h272-k-no|url=https://www.goldzanzibar.com/|checkin=14:00|checkout=12:00|email=info@goldzanzibar.com|long=39.289|content=Розкішний спа-готель Gold Zanzibar Beach House розміщений на пляжі селища Кендва. До послуг гостей стильні, індивідуально оформлені номери з терасою із видом на Індійський океан або сад. До послуг гостей ресторан, бар та відкритий басейн, оточений тропічним садом. Номери та люкси забезпечені кондиціонером, сучасними меблями, телевізором, шафою для одягу та окремою ванною кімнатою з феном. Співробітники цілодобової стійки реєстрації допоможуть вам скористатися послугою обслуговування номерів.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} ctphoqa5412hi5fiixbdgn76i0k3fwv 0 809 32826 32823 2022-07-28T11:37:04Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Shwizendouy|Shwizendouy]] ([[User talk:Shwizendouy|обговорення]]) до зробленого [[User:Eihel|Eihel]] 31439 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Welcome banner.jpg}} Ви читаєте розмовник '''чорногорської мови'''. '''Чорногорська мова''' є офіційною мовою [[Чорногорія|Чорногорії]], хоча вона є практично однаковою з сербською, хорватською і боснійською мовами. == Довідник з вимови == === Голосні === === Приголосні === === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні вирази ('''Osnovni izrazi''') === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Доброго ранку! || '''Dobro jutro!''' || ''Добро ютро''. |- | Доброго дня! || '''Dobar dan!''' || ''Добар дан''. |- | Доброго вечора! || '''Dobro veče!''' || ''Добро вече''. |- | До побачення! || '''Doviđenja!''' || ''Довідженя''. |- | Привіт/Бувай! || '''Ćao/Zdravo!''' || ''Чао/Здраво''. |- | Так/Ні || '''Da/Ne''' || ''Да/Не''. |- | Дякую || '''Hvala''' || ''Хвала''. |- | Прошу || '''Molim''' || ''Молім''. |- | Будь ласка || '''Izvolite''' || ''Ізволіте''. |- | Перепрошую... || '''Oprostite...''' || ''Опростите''. |- | Нажаль... || '''Žao mi je...''' || ''Жао мі є''. |- | Будьмо! || '''Živeli!''' || ''Живелі.'' |} === Покупки ('''Kupovina''') === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки це коштує? || '''Koliko to košta?''' || ''Коліко то кошта'' |- | Дайте, будь ласка, рахунок || '''Molim Vas račun''' || ''Молім вас рачун'' |- | Де я можу купити... || '''Gde mogu da kupim ...''' || ''Где могу да купім'' |- | Це надто дорого... || '''To je preskupo...''' || ''То є прескупо'' |- | Чи є дешевше... || '''Ima li jeftinije...''' || ''Іма лі ієфтініє'' |- | Цигарки || '''Cigarete''' || ''Цигарете'' |- | Сонцезахисний крем || '''Krema za sunčanje''' || ''Крема за сунчаньє'' |- | Чи можу я заплатити кредиткою? || '''Mogu li da platim kreditnom karticom?''' || ''Могу лі да платим кредитном картицом'' |- | Готівка || '''Gotovina''' || ''ґотовіна'' |} === Критичні ситуації ('''Kritične situacije''') === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Допоможіть! || '''Upomoć!''' || ''Упомоч'' |- | Викличте лікаря/поліцію! || '''Pozovite lekara /policiju!''' || ''Позовіте лекара/поліцію''. |- | Посвідчення про реєстрацію || '''Borovak''' || ''Боровак''. |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} lg3ywya0xdekj0fnzy37rzqrydfkd3e 0 810 17690 17689 2018-01-23T14:20:28Z Visem 502 /* Зрозуміти */ 17690 wikitext text/x-wiki {{geo|42.255|18.8961111111|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Светі Стефан''' знаходиться в [[Будванська рів'єра|Будванська рів'єра]]. == Зрозуміти == [[File:Sveti Stefan Crna Gora.jpg|thumb|Вид на Светі Стефан]] Светі Стефан (чорн. Sveti Stefan) - курорт в Чорногорії, унікальний острів-готель, розташований в 9 км на південь від міста Будва, сполучений з континентом штучним перешійком. В XV ст. місцеві жителі побудували на морський скелі фортецю, для захисту від турецьких загарбників та піратів, назвавши ії на честь Св. Стефана. З XIX ст. поселення втратило своє економічне і політичне значення, поступово занепадає і знелюдніє. На початку 1950-х років в ньому залишилося лише 20 жителів. 1960-го року за рішенням уряду СФРЮ, місто перетворено на готель, більшість будівель збережено. Насьогодні це найпрестижніший курорт який надає своїм гостям унікальну можливість тихого усамітненого відпочинку в чудовому куточку природи. В різні роки серед гостей готелю було багато представників шоу-бізнесу та визначні державні діячи, серед яких Софі Лорен та Карло Понті, Пітер Устінофф та Кірк Дуглас, Елізабет Тейлор, Річард Бартон, Сильвестр Сталлоне, Клаудія Шифер, Індира Ганді, Гамаль Абдель Насер та багато інших. Деякі елітні номери зарезервовано на 20 років вперед. Також у Святому Стефані розташована літня вілла президента Чорногорії. == Як дістатись == Автобусом, чи автомобілем з Будви на південь. Пішки вздовж моря від віли Мілочер == Транспорт == Територія острова Светі Стефан закрита для проїзду та проходу. На березі є кілька платних стоянок для автомобілістів. == Що відвідати == Пляжі, що розташовані південніше і північніше від острова Светі Стефан. Обидва пляжі платні, вважаються одними з найдорожчих в Чорногорії. Особливо це стосується південного. Неодмінно пройдіться прогулянковою стежкою, що розпочинається сходами на південь від Светі Стефан і веде до віли Мілочер. Чудове повітря, сповнене запахом хвої поєднується з запахом моря. Тут - одні з найкрасивішіх заходів сонця у всій Чорногрії. Над Светі Стефан на високій горі розташована церква св. Сави. З оглядового майданчика коло церкви відкривається захоплюючий вид на острів Светі Стефан та всю Будванську рив'єру. Потрапити до церкви можна автомобілем, проїхавши південніше Светі Стефан, та звернувши наліво біля вказівника "Пастрамський Дворик". Дорога середньої складності, але джип не знадобиться. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Будванська рів'єра|type=Місто}} fqob33u2ra9xo3r1ywvr1jx0jjynckl 0 811 12164 11418 2013-11-12T19:57:25Z VollBot 345 insert new geo template 12164 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Будванська рів&#39;єра''' розташована в [[Чорногорія|Чорногорії]]. == Регіони == == Міста == * [[Бечічі]] - місто, яке простягається 2 км по піщаному пляжу, є домом для численних курортів і готелів * [[Будва]] - найпопулярніший курорт з чудовими пляжами і бурхливим нічним життям * [[Петровац]] - невелике місто з відмінними пляжами == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чорногорія|type=Регіон}} 2ax24dqb00jx2bj2jgbcj1ibht9oc5l 0 816 37525 15241 2025-05-20T17:22:00Z Solomiaagera 7245 / 37525 wikitext text/x-wiki {{geo|6.36776|2.42523|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Котону''' — фінансова столиця та найбільше місто Беніну. Розташоване на півдні країни. == Зрозуміти == Мовою Фон слово «котону» означає «гирло річки смерті». Місто засноване ще за часів Королівства Дагомеї, як рибальське село. У 1851 Франція уклала угоду з королем Дагомеї Ґезо, що дозволило налагодити торгівлю в Котону. Під час завоювань африканських земель англійцями місто використовувалось французьким флотом для захисту. Крім того, що Котону — найбільше місто Беніну, в ньому розміщується уряд і дипломатичні служби. Таким чином, Котону, фактично, є столицею, попри те, що офіційна державна столиця — [[Порто-Ново]]. Котону найбільш відомий як головний порт (завдяки Автономному Порту Котону), також існує аеропорт та залізниця, що веде в [[Параку]]. == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт імені кардинала Бернардіна Гантіна|alt=Аеропорт Каджехун|address=Ave Jean-Paul II, Cotonou, Бенін|phone=+22995360751|url=http://www.aeroport-cotonou.com/|lat=6.3537448341988405|long=2.3841542359997097|content=Аеропорт у районі Каджехун міста Котону , найбільшого міста Беніну , Західна Африка. Він розташований на заході міста. Сюди прибувають літаки із більшості африканських столиць, а також Брюсселя та Парижа. Аеропорт є найбільшим у країні та основною точкою в'їзду до країни повітряним транспортом, звідки здійснюються рейси до Африки та Європи. Аеропорт було перейменовано на честь кардинала Бернардіна Гантіна у 2021 році.|image=https://www.google.com/maps/place/Cotonou+Cadjehoun+International+Airport/@6.353713,2.3843073,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDq3869DQ!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nrUfEpHpJw-QFijiwAuVtWYynzQ2xxXlbLR6jF_PVVtWmxTNI9pRYPDVxMXm-kIkg21YXbNq_0AVW27mS-tvbadaTNXtMVOKRYHlGyI9v8qqmixsfme-U0di2N9NpAHdTMRYQ8%3Dw114-h86-k-no!7i4000!8i3000!4m7!3m6!1s0x1023542b3cef5e59:0xa94422b4e9bf5e1a!8m2!3d6.3536702!4d2.3841757!10e5!16zL20vMGJ0ZHlx?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Cadjehoun_Airport|wikidata=Q856939}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === До Котону також ходять багато автобусів із столиць сусідніх країн — [[Лагос]]у, [[Аккра|Аккри]], [[Ломе]]. Також щоденні перевезення здійснює ABC Transport [http://www.abctransport.com/]. === Кораблем === == Транспорт == Найкращим способом поїздки по місту є таксі. {{Go|name=Zémidjans|alt=Земіджан (або зем). Паркувальний майданчик|address=8CVC+67W, Cotonou, Бенін|phone=+22921318801|hours=Відчинено цілодобово|price=Мінімальна ціна становить 100 франків КФА.|lat=6.343059374766231|long=2.4207507208595533|content=Тип таксі, що зустрічається в Беніні. Найбільша концентрація таксі спостерігається в найбільшому місті Котону , де їх налічується приблизно 72 000. Земіджани — це мотоцикли , які перевозять одного-двох пасажирів на короткі відстані в містах. Вартість проїзду повністю договірна. Водії носять уніформу, яка має колірне кодування залежно від міста, а на задній частині є реєстраційні номери. Назва походить від мови фон , в якій «земіджан» означає «швидко довези мене туди» або «швидко відвези мене».|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Cotonou_Port.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Z%C3%A9midjan|wikidata=Q3576466}} == Що відвідати == Основними визначними пам'ятками міста Котону є: стадіон Котону, собор Котону, центральна мечеть і ринок Дантокпа (фр. Dantokpa) в 20 гектарів, який включає ринок фетиша і має комерційний оборот у понад мільярд франків КФА на день. Національний університет Беніну розташований у Котону. {{See|name=Cathédrale Notre-Dame-de-Miséricorde de Cotonou|alt=Собор Богоматері Милосердя|address=9C4Q+GMM, Ave Clozel, Cotonou, Бенін|phone=+22960648871|hours=05:30–22:30|lat=6.356322426358784|long=2.4391579682880367|content=Головна католицька святиня міста Котону , економічної столиці Республіки Бенін. Це материнська церква Митрополичої архієпархії Котону, створеної в 1955р.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Cotonoucathedral.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Cotonou_Cathedral|wikidata=Q2942229}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Fruitizz Steinmetz|address=Boulevard Steinmetz, Cotonou, Бенін|phone=+22999090949|url=http://fruitizz.net/|hours=07:00–22:00, вихідні 07:00–23:00|price=$$|lat=6.364447344732244|long=2.432319077208496|content=Фреш-бар|image=https://www.google.com/maps/place/Fruitizz+Steinmetz/@6.3644113,2.4322704,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDyiduaggE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqlh23BhwdumE8WWlUZC1I-2b33xD4xyUX1dfo9mjsnAFLlqyriRwU8zV1vhDGk7iSnrWgJQXOs8jYbtri6xOCMWUG5zXbVT2Z-eNBn5KHmPARkMwXVDV3Oq47bQOXoN2jbUo35uw%3Dw86-h114-k-no!7i3024!8i4032!4m15!1m7!3m6!1s0x102354e0fabfd271:0x33bc06ce22268975!2sCath%C3%A9drale+Notre-Dame-de-Mis%C3%A9ricorde+de+Cotonou!8m2!3d6.3563429!4d2.4391667!16s%2Fm%2F056jlyn!3m6!1s0x10235502682f31d3:0x951cd3534391a194!8m2!3d6.3644481!4d2.4323194!10e5!16s%2Fg%2F11gxhp0hd1?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Canal Olympia Wologuèdè|address=9CG7+7QX Maison du Peuple, Cotonou, Бенін|phone=+2290165191710|url=https://www.canalolympia.com/activites-wologuede/|lat=6.375561658511305|long=2.414408696619515|image=https://www.google.com/maps/place/Canal+Olympia+Wologu%C3%A8d%C3%A8/@6.3753272,2.414539,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDO0pqlXQ!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nrLCyCBqBC26WrANkBXufcFnT7vkXbqNg6VE6H0InVIl6hakutlRSvcjNLQI39fl5B1QHgaMZLs6--OyoEH9Vo5MaOzBKapAUX57MFuCrG-_kLKRwIyajlVVjeaoN0FyK0FxoJz%3Dw114-h86-k-no!7i4080!8i3072!4m15!1m7!3m6!1s0x102354e0fabfd271:0x33bc06ce22268975!2sCath%C3%A9drale+Notre-Dame-de-Mis%C3%A9ricorde+de+Cotonou!8m2!3d6.3563429!4d2.4391667!16s%2Fm%2F056jlyn!3m6!1s0x102355a3e4f6d1b1:0xcc03b17919319943!8m2!3d6.3755308!4d2.4143737!10e5!16s%2Fg%2F11qpqlhqwz?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://fr.wikipedia.org/wiki/CanalOlympia_Wologu%C3%A8d%C3%A9|content=Кінотеатр|wikidata=Q107379589}} == Де зупинитись == *{{listing |map =1 |type = sleep|lat = |long = |name = Hotel Novotel Cotonou Orisha|alt = |address = |directions = |url = http://www.novotel.com/gb/hotel-1826-novotel-cotonou-orisha/index.shtml|facebook = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing |map =2 |type = sleep|lat = |long = |name = HÔTEL DU LAC|alt = |address = |directions = |url = http://hoteldulac-benin.com/|facebook = |phone = (229) 21 33 19 19|fax = (229) 21 33 02 22|email = info@hoteldulac-benin.com|skype = |hours = |price = |description = }} *{{Sleep|name=Bénin Royal Hôtel|address=9C7F+Q85, Lot 398 quartier Maro-Militaire. Vons face Toxi Labo, Av. Germain Olory Togbé, Cotonou, Бенін|phone=+22965898989|url=https://www.beninroyalhotel.com/en/|checkin=14:00|checkout=12:00|lat=6.364837908112955|long=2.422725484530137|price=від 5000 грн за ніч|content=4-зірковий готель|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNWKDi9t-jPrjBUu57jVSxp35Z279OwJGzByyXU=w427-h240-k-no}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == У Котону, якщо є таке бажання, можна пройти курс мови фон. Навчання проводить центр Вінавамон (Vinamawon), записатися можна за телефоном 21 30 08 56 або через Французький культурний центр. У китайському культурному центрі Котону, за адресою Ave Jean Paul II, можна позайматися з тай-чи і бойовими мистецтвами. Вартість такого задоволення — 20 000 франків CFA. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * {{Go|name=Порто-Ново|alt=Бенін|directions=на схід від Котону|lat=6.50053569457338|long=2.6256759837098618|content=По́рто-Но́во — місто, офіційна столиця держави Бенін та адміністративний центр департаменту Веме.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4npLFLiRl5HPrSvXNB4sUYGxK6iMq74s1ltNy1oLL2oQEtyu4-VunYMKTT0Moohhw2WYO0l5rRTqFJZXapx_ofI7w33oJUeP5q1N64gXGVofrDFj0--Pl0BPGgDPmABSelj66Yg=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE-%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE|wikidata=Q3799}} * [[Абомей]] {{ЮНЕСКО}} — колишня столиця Беніну {{ОА|мова=en|стаття=Cotonou}} {{footer|ispartof=Бенін|type=Місто}} osgki99p0bxzdlfaby6xr94wrty51fn 0 817 36054 32763 2024-09-15T00:03:56Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36054 wikitext text/x-wiki {{geo|17.1166666667|-61.85|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = English Harbour and Falmouth Harbour on Antigua.jpg |flag = Flag of Antigua and Barbuda.svg |location = LocationAntiguaAndBarbuda.png |capital = [[Сент-Джонс]] |government = конституційна монархія з парламентом за зразком британського |currency = східно-карибський долар (XCD) |area = 443 км² |population = 69,108 (2012) |language = англійська (офіційна) |religion = християни, переважно англіканці та інші протестанти і в незначній кількості римо-католики |electricity = 230В/60Гц (вилка UK) |callingcode = +1268 |tld = .ag |timezone = UTC -4 }} '''Антигуа і Барбуда''' [http://www.antigua-barbuda.org/]{{Dead link|date=вересня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} знаходиться в [[Північна Америка|Північній Америці]]. Два однойменних острови і острів Редонда, що належать до групи Малих Антильських островів. Лежать на схід від ланцюжка Карибських островів, і на південний схід від [[Пуерто-Ріко]]. Повністю омиваються водами Північної Атлантики. == Зрозуміти == == Регіони == * '''[[Антигуа]]''' - південний найбільший з пари островів * '''[[Барбуда]]''' - острів за 48 км на північ від Антигуа * '''[[Природний парк Острів Редонда|Редонда]]''' - маленький скелястий острів в 54 кілометрах на захід від Антигуа == Міста == * [[Сент-Джонс]] - столиця і найбільше місто, розташований на острові Антигуа * [[Кодрингтон]] - найбільше поселення на острові Барбуда == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} mtj6hbk3lxzx4gtpvzre2ihe0zdcf2k 0 818 37607 37606 2025-05-23T00:51:15Z Solomiaagera 7245 /* Де зупинитись */ 37607 wikitext text/x-wiki {{geo|20.233333|55.966667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Muscat1.jpg | location= Oman in its region.svg | flag= Flag of Oman.svg | capital= [[Маскат]] | government= Монархія (султанат) | currency= Оманський ріал (OMR) | area= 212,460 км² | population= 3,204,897 (2007) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]] (офіційна), англійська, белуджі, [[Урду розмовник|урду]], індійські діалекти | religion= Іслам (ібадизм) - 75%, інші напрями ісламу, Індуїзм | electricity= 240V/50Hz (вилки США і британського типів) | callingcode= +968 | tld= .om | timezone= UTC+4 }} '''Оман''' знаходиться на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Межує з [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]], [[Об'єднані Арабські Емірати|ОАЕ]] і [[Ємен]]ом. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=17°02′20″|long=54 ° 05 '32 "|name=Салала (аеропорт)|alt=Salalah Airport|address=Salalah 211, Оман|directions=великий аеропорт, що знаходиться в Омані, неподалік від міста Салала. Він служить воротами в южну частину країни, зокрема, в провінцію Дофар. Аеропорт важливий для перевезень та є транспортним вузлом.|url=https://salalahairport.co.om/|wikipedia=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D0%B0_(%D0%B0%D1%8D%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|facebook=https://www.facebook.com/omanairports/|instagram=https://www.instagram.com/omanairports/?hl=en|phone=+968 24 351234|hours=цілодобово|price=в залежності від сезону і конкретних рейсів ціни на авіаквитки можуть варіюватися|fax=+968 2336 8005|email=feedback@omanairports.com|description=Є другим міжнародним аеропортом Омана після міжнародного аеропорту Маската . Він розташований на прибережній рівнині в провінції Дофар , за 5,5 км на північний схід від центру міста. В аеропорту виконуються рейси регіональними напрямками, а також кілька міжконтинентальних чартерних рейсів з Європи . Нещодавно аеропорт отримав 5-зірковий рейтинг регіональних аеропортів Skytrax за визначні досягнення в галузі управління та обслуговування.}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Bait Al Zubair Museum|address=Al Saidiya St. Muscat, Sultanate Oman|hours=цілодобово з 09:00 по 17:00 окрім п'ятниці|lat=23° 36′ 55|long=58° 35′ 31|wikidata=Q3329080|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Bait_Al_Zubair|image=https://www.google.com/imgres?q=Bait%20Al%20Zubair%20Museum&imgurl=https%3A%2F%2Fwww.omanviews.com%2Fwp-content%2Fuploads%2F2024%2F03%2Fbait-al-zubair-muscat-2638224458045422386.jpg&imgrefurl=https%3A%2F%2Fwww.omanviews.com%2Fmuseum%2Fbait-al-zubair%2F&docid=3HaVCMcbq2okDM&tbnid=zcic9CcFlXbiTM&vet=12ahUKEwjF8pailriNAxV0KBAIHTMCAZwQM3oECBYQAA..i&w=1024&h=778&hcb=2&ved=2ahUKEwjF8pailriNAxV0KBAIHTMCAZwQM3oECBYQAA|content=Музей має велику колекцію стародавньої зброї , включаючи ханджари , предмети домашнього вжитку та костюми (більшість з яких походять з приватної колекції власника). Поруч із музеєм знаходиться повноцінне оманське село та сук .}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == {{Eat|name=Ресторан Sakalan|address=Al Baleed resort Salalah by Anantara, Al Mansurah St, Salalah 214, Оман|phone=+968 23 228248|email=sakalan.aabs@anantara.com|url=https://www.anantara.com/ru/al-baleed-salalah/restaurants/sakalan|price=Принаймні 10 OMR|lat=17.00815642042112|long=54.143925700569035|content=Відкриті кухні та кулінарні станції ресторану Sakalan, що в перекладі означає «Земля ладану», пропонують страви з будь-якого кінця світу, все це подається як у стильному залі ресторану, так і на терасі біля панорамного басейну.|hours=цілодобово з 07:00 по 22:30}} == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Radisson Blu Hotel, Muscat|address=Вулиця Аль-Хулея, поштова скринька 939|phone=+968 24 487777|url=https://www.radissonhotels.com/|price=3186 грн на ніч|lat=23.587428621879805|long=58.43025658650745|content=ідеально підходить для ділових візитів та спокійного відпочинку. Готель розташований лише за 15 кілометрів від міжнародного аеропорту Маскат, де гості можуть насолодитися метушнею та культурою цієї столиці, а також красою сусідніх гір та пляжів уздовж Оманської затоки. Оберіть один із 153 комфортабельних номерів та люксів із клімат-контролем та безкоштовним Wi-Fi. Наші два ресторани та три бари пропонують різноманітні страви та атмосферу. Відвідайте наш оздоровчий клуб, щоб освіжитися у відкритому басейні з регульованою температурою води. Для проведення заходів також доступні п'ять конференц-залів та садовий простір.|hours=У готелі Radisson Blu, Muscat реєстрація заїзду здійснюється о 14:00, а виїзд – о 12:00.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} 2bd3ohejv05nq4moro2jb68bgjsol1c 0 819 29522 29513 2021-01-31T23:52:34Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Ivobobul23|Ivobobul23]] ([[User talk:Ivobobul23|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 16768 wikitext text/x-wiki {{geo|33.833333|35.766667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= BaalbekTempleJupiter1.jpg | location= LocationLebanon.png | flag= Flag_of_Lebanon.svg | capital= [[Бейрут]] | government= Парламентська республіка | currency= Ліванський фунт (LBP) | area= 10,452 км² | population= 4,424,050 (2006) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]] (офіційна), [[Французький розмовник|французька]], англійська, вірменська | Religion= Християнство - 41%, Іслам - 57.7 %, інші - 1.3% | electricity= 110-220V/50Hz (вилка європейського і британського зразку) | callingcode= +961 | tld= .lb | timezone= UTC+2 }} '''Ліван''' знаходиться на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Межує на півночі і сході з [[Сирія|Сирією]], на півдні з [[Ізраїль|Ізраїлем]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Баальбек]] * [[Бейрут]] * [[Сидон]] * [[Тір]] * [[Триполі (Ліван)|Триполі]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Головними повітряними воротами країни є аеропорт, що знаходиться на півдні від [[Бейрут]]а. === Потягом === === Автомобілем === Існує декілька пунктів пропуску на кордоні з [[Сирія|Сирією]]. === Автобусом === === Кораблем === === Іншим транспортом === Звичайне таксі з Сирії. Таке, наприклад є з міста Тартус до Триполі. Їздить по наповнюваності, часто бере більше пасижирів всередину, ніж передбачено параметрами автомобіля (на Близькому Сході не такі жорсткі правила руху). == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == * '''Кедровий парк''' (унікальне місце, де ростуть ліванські кедри) * Печери '''Джейта''' * Розкопки у місті '''Біблос''' * Монумент '''Ліванської Богоматері''' (Харіса) * '''Канатна дорога Джунія-Харіса''' * '''Фортеця в Сидоні''' == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} amg2i0720g1z735f6d5oz4ny0s6hfym 0 820 37794 31751 2025-06-13T16:41:48Z Валерія Ванько 7511 /* Як дістатись */ 37794 wikitext text/x-wiki {{geo|26.0675|50.551111|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Modern Manama.jpg | caption= Манама - столиця Бахрейну. | location= LocationBahrain.png | flag= Flag of Bahrain.svg | capital= [[Манама]] | government= Конституційна монархія | currency= Бахрейнський Динар (BHD) | area= 710 км² | population= 1,046,814 (2008) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]], англійська, [[Перський розмовник|перська]] (фарсі), [[Урду розмовник|урду]] | religion= Іслам - 84%, Християнство і інші - 16% | electricity= 220V/50Hz (вилка британського типу) | callingcode= +973 | tld= .bh | timezone= UTC+3 }} '''Бахрейн''' знаходиться на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Є державою, що об'єднує групу островів в Перській затоці між [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]] й [[Іран]]ом. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Манама]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Бахрейн|alt=Maṭār al-Baḥrayn al-dwalī|address=Rd 2404, Muharraq, Бахрейн|phone=+97380007777|url=https://www.bahrainairport.bh/|lat=26.26718467704651|long=50.63023977989215|content=Найбільший аеропорт Бахрейну, розташований на острові Мухаррак, за 7 км від столиці країни міста Манама. Основний хаб авіакомпанії Gulf Air. Пасажиропотік — 8,5 млн осіб (у 2015 році).|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:BahrainInternationalAirport01.jpeg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BD_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q637639}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Пам'ятки промислу перлів біля Мухаррака|alt=Музей Перлового шляху|address=6JX5+VGX, Muharraq, Бахрейн|hours=10:00–18:00, крім вівторка|url=https://pearlingpath.bh/|lat=26.249668999727117|long=50.60885809519453|content=Під охорону ЮНЕСКО занесено частину узбережжя завдовжки 3,5 км, яка пов'язана з перловим промислом, що протягом століть був основою місцевої економіки. Цей промисел втратив своє значення й практично припинив своє існування від часу культивування перлів у Японії.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Muharraq_Bayt_Siyadi_1.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B0|wikidata=Q1889313}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де поїсти == {{Eat|name=Palestine Nights Restaurant - Bahrain|address=Building 1100 Block 315, Road 1531, Muharraq 973, Бахрейн|phone=+97337774768|hours=07:00–01:00|url=http://www.palestinenights.com/|price=$$|lat=26.248040192666178|long=50.606443746619|content=https://qr.finedinemenu.com/palestine-nights-1|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPQS2T5N3D6AslzX28dPEBX49BHBtNQoQ74X8Im=w408-h272-k-no|alt=مطعم ليالي فلسطين}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == Ка́тар, офіційна назва — Держа́ва Ка́тар — країна на Середньому Сході, що займає півострів Катар у Перській затоці, у східній частині Аравійського півострова. На південному заході межує із Саудівською Аравією, на півдні — з Об'єднаними Арабськими Еміратами.{{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} si3g39b8s1benbuo4m747wp1652yxro 0 821 37849 37848 2025-06-17T18:12:46Z 178.212.111.37 /* Де зупинитись */ 37849 wikitext text/x-wiki {{geo|29.166667|47.6|zoom=6}} {{pagebanner|Kuwait banner.jpg}} {{quickbar | image= Kuwait towers.jpg | location= LocationKuwait.png | flag= Flag of Kuwait.svg | capital= [[Ель-Кувейт]] | government= Конституційна монархія | currency= Кувейтський динар (KWD) | area= 17,820 км² | population= 2,418,393 (2006) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]] (офіційна) | religion= Іслам - 85% (З цього Сунізм - 70%, Шиїзм - 30%), Християнство, Індуїзм і інші - 15% | electricity= 240V/50Hz (вилка британського зразку) | callingcode= +965 | tld= .kw | timezone= UTC+3 }} '''Кувейт''' знаходиться на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Межує на північному заході з [[Ірак]]ом, півдні і південному заході з [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]], на сході омивається Персидською затокою. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === 1 Kuwait International Airport (KWI / OKKK) === === '''Тип:''' міжнародний аеропорт (цивільний + військовий). === === '''Розташування:''' губернаторство Фарванія, приблизно 15 км на південь від Кувейт‑Сіті === === '''Пасажиропотік:''' понад 15,6 млн пасажирів у 2023 році — 11-й за завантаженістю в регіоні Близького Сходу . === === '''Термінали:''' === === Т1 (міжнародні лінії), === === Т2 (будується, стане регіональним хабом), === === Т3 (Sheikh Saad General Aviation), === === Т4 (для Kuwait Airways), === === Т5 (для Jazeera Airways) === === '''Злітно‑посадкові смуги:''' === === 15L/33R — 3 500 м, === === 15R/33L — 3 400 м === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == '''МУЗИЧНИЙ ФОНТАН''' Музичний фонтан - один із найбільших у світі фонтанів, розташований у місті Ель-Кувейт. Фонтан був встановлений у 1983 році і займає площу близько 16 000 квадратних метрів. Музичний фонтан містить 220 фонтанів, розподілених серед трьох басейнів. У кожному басейні є домінуючий фонтан. Працює фонтан 22-ма організованими кругообігами, які керують потоками води. Максимальна висота потоку сягає 35 метрів. При захопленні Іраком Кувейту Музичний Фонтан був страшенно зруйнований, але пізніше фонтан був повністю відновлений. Зараз це одне з найпривабливіших місць Кувейту для туристів. Навколо фонтану є зелені зони, тут ростуть дерева, кущі, квіти. Крім того, у цьому саду є дитячі майданчики та кафетерій для легкого перекушування. Щоночі тут відбувається ціле шоу. Біля фонтану голосно вмикається класична музика, і потоки води фонтанів починають ритмічно танцювати під її звуки. Ця незабутня ефектна вистава вражає своєю красою.[http://teg.com.ua/top-15-pamyatki-kuvejtu/]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} '''ВЕЖІ КУВЕЙТУ''' Візитна картка столиці Кувейту. Три високих (максимум — 187м) конструкції-вежі, в архітектурі яких своєрідно поєднані традиційно-арабська і сучасний стилі. Красива і оригінальна пам’ятка міста. Вежі вдало розташовані на морському березі, ефектні в різний час доби, особливо — при нічній підсвічуванню. У найвищій вежі розташований ресторан, що обертається.[http://teg.com.ua/top-15-pamyatki-kuvejtu/]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} У державі Кувейт абсолютно немає жодного джерела прісної води. Навіть із найглибших свердловин б'є солона вода. Тому прісна вода тут експортується або видобувається на спеціальних установках. Три водонапірні вежі з міцного залізобетону крім свого суто утилітарного призначення — забезпечення тиску у водопровідних мережах міста, виконують ще й естетичну функцію, надаючи вигляду міста унікальність і неповторність. Енергопроект». Вони являють собою спрямовані вгору і конуси-стели, що поступово звужуються. Водонапірні вежі були відкриті для громадськості в 1979 році і відразу ж завоювали популярність, як незвичайну споруду в світі. Ресторан та оглядовий майданчик головної вежі, з яких відкривається захоплююча панорама Ель-Кувейту та Перської затоки, стали улюбленими місцями перебування туристів. На жаль, незважаючи на свій «молодий вік», вежі вже встигли мати сумну історію. У ході окупації Кувейту у 1990-1991 роках вони постраждали від іракської армії. У 1992 році, після звільнення Кувейту армією США під час першої війни в Перській затоці, вежі були ретельно обстежені. З'ясувалося, що найбільше «дісталося» їхньому зовнішньому вигляду». Але в найкоротший термін Башти було відремонтовано і постало перед містом у первозданній красі.[http://teg.com.ua/top-15-pamyatki-kuvejtu/]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} '''МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ КУВЕЙТУ''' Міжнародний аеропорт Кувейту - єдиний міжнародний аеропорт країни, розташований за 15 км від центру столиці Кувейту. Основний аеропорт авіакомпаній Jazeera Airways, Kuwait Airways, United Aviation та Wataniya Airways. На території аеропорту знаходиться авіабаза Аль-Мубарак зі штабом ВПС Кувейту та музеєм ВПС. Відкриття першого аеропорту Кувейту було у 1927-1928 роках. І до цього дня аеропорт модернізується та розвивається. Мабуть, одна з головних переваг комплексу кувейтського аеропорту – компактні розміри, можливість легко орієнтуватися, зрозумілість вивісок та покажчиків. До 2014 року планується відкриття другого терміналу. Лондонська компанія Foster + Partners виграла тендер на будівництво одного з найфутуристичніших аеропортів світу - міжнародного аеропорту Кувейту. Цей видатний архітектурний дизайн, незважаючи на всю футуристичність проекту, буде втілений у реальність вже незабаром. В даний час Міжнародний аеропорт Кувейту може обслуговувати близько 8 мільйонів пасажирів на рік, але до 2014 року, коли буде побудований Термінал 2, їх кількість може зрости до двадцять мільйонів. Спека до +40 градусів у регіоні Перської затоки – явище звичайне. Порушити роботу аеропорту може хіба піщана буря. Але пасажири завжди вільно почуваються під захистом численних потужних кондиціонерів. Мандрівники можуть випити каву з гвоздикою та міжнародні безалкогольні напої в аеропорту. За бажання можна зупинитися в сучасному номері з потрійним склом на вікнах, що повністю «відключає» зовнішній світ.[http://teg.com.ua/top-15-pamyatki-kuvejtu/]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} '''ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР НАФТОВОЇ КОМПАНІЇ КУВЕЙТУ''' Будівля Виставкового центру має круглу форму, вона розташована у своєрідній оазі, зеленому парку, що належить національній нафтовій компанії КОС. Сьогодні це суперсучасний виставковий центр, який детально розповідає про історію виявлення та видобутку нафти в Кувейті. Тут представлений процес виявлення та видобутку нафти, показані основні операції, які при цьому виробляються. Просторі зали говорять про те, що тут пріоритет надається інтересам відвідувачів. Особливе місце приділяється війні в Перській затоці в 1991 році та її наслідкам. Виставковий центр працює із суботи до середи з 7.00 до 15.00. Вхід вільний, проте співробітники просять попередньо погоджувати візити.[https://iles.group/ua/polezno-znat/dostoprimechatelnosti-kuveyta.html] '''SPA -ЦЕНТР ЕЛІЗІУМ''' SPA-центр Елізіум розташований у місті Ель-Кувейт, столиці Кувейту, невеликої держави в районі Перської затоки. Центр розташований у фешенебельному районі, наповненому дорогими готелями та магазинами. SPA-центр Елізіум користується великою популярністю серед місцевої еліти, так і серед гостей з інших країн. Це одне з тих місць, які роблять сучасний Кувейт. Цей спортивно-розважальний центр об'єднав у собі численні функції для повноцінного здорового та активного відпочинку, що приносить користь здоров'ю. Тут є зали для занять аеробікою, тренажерні зали з найновішим обладнанням, корт для гри в сквош та басейн із регульованою температурою. Клієнтам SPA-центру пропонують розкішні SPA-процедури, джакузі, сауна. Крім того, в центрі є тенісні корти. Елізіум пропонує все, щоб їхні клієнти зберігали красу та здоров'я, проводячи час за приємними процедурами та захоплюючими заняттями спортом.[https://iles.group/ua/polezno-znat/dostoprimechatelnosti-kuveyta.html] '''АРХЕОЛОГІЧНИЙ ЗАПОВІДНИК''' Археологічний заповідник – це унікальний заповідник держави Кувейт, який був відкритий нещодавно, у ХХІ столітті, на острові Файлака — найпопулярнішому туристичному місці країни. Острів розташований у північно-західній частині Перської затоки, і є невеликим острівом трикутної форми, площею близько 24 квадратних кілометрів. Острів був заселений ще в кам'яному віці, а за часів бронзового віку на цьому острові знаходилися форпости знаменитої цивілізації Ділмун. Руїни стародавніх жител, вибиті на каменях зображення зірок і планет свідчать, що тоді на Файлаку існувала досить розвинена культура. Саме частини цієї давньої цивілізації є об'єктами розкопок в археологічному заповіднику. Монети та печатки, знайдені на острові, вказують на його важливе значення як однієї з найбільших торгових баз на півдорозі між Месопотамією, Персією, Левантом та Індією, а також країнами Середземномор'я та Африки. Гордістю острова також є античні храми Ікарос та Азук. Після війни з Іраком острів був зайнятий американською базою і екскурсії на нього були припинені. Однак, у зв'язку з новими відкриттями руїн португальського та британського фортів, на території Файлакі та відкриттям археологічного заповідника, острів знову зайняв своє звичне місце серед визначних пам'яток Кувейту, і щотижня приймає безліч туристів.[https://iles.group/ua/polezno-znat/dostoprimechatelnosti-kuveyta.html] == Чим зайнятись == * '''Kuwait Towers''' – символ країни з оглядовим майданчиком і рестораном * '''Grand Mosque''' – найбільша мечеть Кувейту, вхід вільний, екскурсії * '''Souq Al-Mubarakiya''' – історичний базар зі спеціями, сувенірами, вуличною їжею * '''Al Shaheed Park''' – сучасний міський парк з музеями, садами, фонтанами * '''The Avenues Mall''' – найбільший ТЦ країни, понад 1000 магазинів і розваг * '''Kuwait National Museum''' – експозиції історії, планетарій, археологія * '''Al Sadu House''' – музей традиційного плетіння бедуїнів * '''Sheikh Jaber Al-Ahmad Cultural Centre''' – культурний комплекс з концертами, театрами * '''Kuwait Scientific Center''' – акваріум, науковий музей, морська тематика * '''Failaka Island''' – острів з руїнами грецької колонії, пляжі, човнові тури * '''Desert Safari''' – катання по дюнах, верблюди, бедуїнські намети * '''Marina Crescent''' – набережна з кафе, магазинами та видом на море == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == * '''Machboos (Мачбус)''' Рис з м’ясом (курка, ягня або риба), приготований з шафраном, кардамоном, цибулею, помідорами та спеціями * '''Muttabaq Samak''' Смажена риба (зазвичай хамур) з приправленим рисом, популярна морська страва * '''Harees (Харіс)''' Пшениця, повільно варена з м’ясом до стану пасти – традиційна страва Рамадану * '''Jireesh''' Подрібнена пшениця з куркою або м’ясом, йогуртом та спеціями – ніжна і ситна * '''Gabout''' Фаршировані галушки в томатному соусі з м’ясом — домашня їжа * '''Balaleet''' Солодка вермішель зі спеціями, іноді з омлетом зверху — популярна на сніданок * '''Luqaimat''' Смажені солодкі кульки з тіста, политі фініковим сиропом або медом == Нічне життя == == Де зупинитись == === Розкішні готелі (5★) === * Four Seasons Hotel Kuwait at Burj Alshaya * Grand Hyatt Kuwait * The Regency Hotel Kuwait * Swiss-Belboutique Bneid Al Gar * Waldorf Astoria Kuwait * The St. Regis Kuwait * Sheraton Kuwait, A Luxury Collection ---- === 💼 Бізнес-клас (4★) === * JW Marriott Kuwait City * Hilton Garden Inn Kuwait (у ТЦ The Avenues) * Crowne Plaza Kuwait Al Thuraya City * Holiday Inn Kuwait Al Thuraya City ---- === 🏨 Бюджетні та середні (2–3★) === === Ibis Sharq Kuwait === * City Tower Hotel * Best Western Plus Salmiya * Sara Plaza (апарт-готель) * Majestic Hotel Apartments (Салмія) ---- === 📍 Райони для проживання === * '''Salmiya''' – зручно для пляжу, кафе, прогулянок * '''Sharq / центр міста''' – близько до музеїв, магазинів, мечетей * '''Farwaniya / район аеропорту''' – ідеально для транзиту або коротких поїздок == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} fdo9frgwb50bj56epam8ova6e1c1a7k 0 822 24147 22135 2019-05-01T18:55:17Z Visem 502 24147 wikitext text/x-wiki {{geo|25.269535|51.212767|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= | location= LocationQatar.png | flag= Flag of Qatar.svg | capital= [[Доха]] | government= Абсолютна монархія | currency= Катарський реал (QAR) | area= 11,437 км² | population= 1,903,447 (2013) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]] (офіційна) | religion= Іслам - 95% | electricity= 240V/50Hz (вилка британського типу) | callingcode= +974 | tld= .qa | timezone= UTC+3 }} '''Катар''' знаходиться на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Півострівна країна, що межує на півдні із [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]]. == Зрозуміти == Катар ([[Арабський розмовник|араб.]] ''قطر'') — країна на [[Близький Схід|Близькому Сході]], що займає півострів Катар у Перській затоці, в східній частині Аравійського півострова. Катар — одне з найбільш «відкритих» арабських суспільств. === Клімат === Клімат континентальний тропічний, сухий. Влітку температура нерідко піднімається до 50 °C. == Регіони == == Міста == * [[Доха]] — столиця * [[Ель-Хаур]] * [[Ер-Райян]] * [[Ель-Вакра]] * [[Духан]] * [[Умм-Саїд]] * [[Ер-Рувайс]] == Інші місця == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Мова == Державна мова: [[Арабський розмовник|арабська]]. Проте, через велику кількість іноземних працівників, в Катарі широко поширена [[Англійський розмовник|англійська]]. == Що відвідати == * Форт Умм-Салал-Мохаммед == Чим зайнятись == * Дайвінг == Гроші та покупки == Валютою Катару є катарський ріал (QAR). 1 USD = 3.6 QAR == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Міжнародний телефонний код — +974. Інтернет-домен — .qa. {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} gfeng10qfwgbfgiw8xqhgi4eiafpht0 0 823 37620 29137 2025-05-24T10:03:37Z AntoninaTymkevych 7233 37620 wikitext text/x-wiki {{geo|15|48|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Hajarin.jpg | location= LocationYemen.png | flag= Flag of Yemen.svg | capital=[[Сана]] | government= Президентська республіка | currency= Єменський реал (YER) | area= 527,970 км² | population= 18,701,257 (2002) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]] | religion= Іслам - 97% | electricity= 220/50Hz (вилка британського типу) | callingcode= +967 | tld= .ye | timezone= UTC+3 }} '''Ємен''' знаходиться на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Межує на півночі з [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]] і [[Оман]]ом на сході. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == {{Marker|name=Сана|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0|lat=15,35|long=44,2|zoom=12|wikidata=Q2471}} — столиця Ємену. {{Marker|name=Аден|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%B5%D0%BD|lat=12,8|long=45,033|zoom=12|wikidata=Q131694}} — головний порт, комерційний центр Ємену та адміністративний центр однойменної мухафази Ємену, який знаходиться на березі Аденської затоки. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=15.476|long=44.219|name=Міжнародний аеропорт Сани|alt=Sanaa International Airport|address=Sanaa, Yemen|directions=Головний міжнародний аеропорт столиці Ємену — Сани. Забезпечує авіасполучення з обмеженою кількістю міжнародних напрямків через політичну ситуацію. Важливий транспортний вузол країни.|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Sanaa_International_Airport|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Sanaa_International_Airport|hours=Працює за розкладом авіарейсів, графік роботи змінний залежно від політичної ситуації|price=Безкоштовно для пасажирів, ціни залежать від авіакомпаній|description=Міжнародний аеропорт Сани — ключовий авіатранспортний об’єкт Ємену, розташований приблизно за 15 км на південний схід від центру міста Сана. Через конфлікт у країні має обмежену кількість рейсів, проте лишається головними воротами для міжнародних пасажирів і вантажів.}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=15.3547|long=44.2066|name=Таксі в Сані|alt=Sanaa Taxis|address=Сана, Ємен|directions=Основний спосіб пересування містом — таксі. Є приватні та офіційні (жовтого кольору) таксі. Рекомендується домовлятись про ціну перед поїздкою. Обслуговують основні райони міста та туристичні місця.|hours=Працюють цілодобово, однак в нічний час складніше знайти машину|price=Вартість залежить від домовленості, середня ціна за коротку поїздку — близько 1-3 USD|description=Таксі в столиці Ємену — Сані — це популярний і доступний транспорт, який дозволяє подорожувати по місту та околицях, особливо враховуючи обмеження у громадському транспорті через безпекову ситуацію. Домовленість про ціну заздалегідь — обов’язкова.}} == Мова == Офіційною мовою в країні є арабська. == Що відвідати == {{See|name=Old City of Sanaa|alt=Старе місто Сани|address=Sana'a Old Town, Sanaa, Yemen|phone=+51 123 456789 (приблизно, телефон не офіційний)|hours=Цілодобово доступно для прогулянок|price=Вхід безкоштовний|lat=15.3547|long=44.2083|content=Старе місто Сани — це історичне серце столиці Ємену, де збереглася автентична архітектура та культура. Тут можна побачити традиційні будівлі, відвідати базари, мечеті та музеї, що відображають багатовікову історію регіону. Рекомендується оглядати з гідом через особливості безпеки.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Old_City_of_Sanaa|wikidata=Q1650596|description=Old City of Sanaa — історичний район, що є одним з найважливіших культурних і архітектурних надбань Ємену, та є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == {{Eat|name=Al Shaibani Restaurant|alt=Аль-Шаїбані|address=Al-Tahrir Square, Sanaa, Yemen|directions=У самому центрі Сани, поруч з головними ринками і адміністративними будівлями|phone=+967 1 234567|hours=10:00–23:00 щоденно|price=доступні бюджетні страви: 2–5 USD за основну страву|lat=15.3522|long=44.2074|content=Al Shaibani — один із найвідоміших традиційних ресторанів у Сані. Тут подають класичні єменські страви, зокрема салта, фахса та манді. Ресторан популярний як серед місцевих жителів, так і туристів, завдяки якісній їжі та доступним цінам.}} == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Burj Al Salam Hotel|alt=Бурдж Аль-Салам|address=Old City, Sanaa, Yemen|directions=У самому серці Старого міста, в межах пішої досяжності до історичних пам’яток|phone=+967 1 274589|url=http://www.burjalsalamhotel.com/|hours=Цілодобово|checkin=14:00|checkout=12:00|price=Від $30 за ніч (двомісний номер зі сніданком)|lat=15.3552|long=44.2081|content=Burj Al Salam — традиційний єменський готель, розташований у реставрованій історичній будівлі зі знаменитими вежами Старої Сани. Готель пропонує зручності для мандрівників, зокрема Wi-Fi, трансфери з аеропорту, і автентичний інтер’єр з виглядом на місто.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} 3k93vzk6brms99ho59fd9e51kwl88f0 0 824 6190 2013-04-26T21:09:27Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Ємен]] 6190 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ємен]] fyt6myj8pmw99nddvtsr2g1ljy5x3fy 0 825 37364 37363 2025-05-13T12:49:49Z Ribiiiulia 7235 37364 wikitext text/x-wiki {{geo|23.916667|-77.666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Saddleback Pier.JPG |flag = Flag of the Bahamas.svg |location = LocationBahamas.png |capital = [[Нассау]] |government = конституційна парламентська демократія |currency = багамський долар (BSD) |area = 13,940 км² |population = 303,770 (2012) |language = англійська та креольська |religion = баптисти 32%, англіканці 20%, римо-католики 19%, методисти 6%, Церква Бога 6%, інші протестанти 12%, інші 5% |electricity = 120В/60Гц (північно-американська вилка) |callingcode = +1-242 |tld = .bs |timezone = UTC -4 }} '''Багамські Острови''' знаходяться в [[Північна Америка|Північній Америці]]. Ланцюжок тропічних островів на схід від [[Флорида|Флориди]] і [[Куба|Куби]]. Архіпелаг включає в себе більше 700 островів і близько 2000 рифів, 30 островів населені. Загальна площа 13 880 км². Омивається водами Атлантичного океану; на заході [[Флоридська протока|Флоридською протокою]] відокремлені від континентального півострова [[Флорида]]; на південному заході Старою Багамською протокою від острова [[Куба]]. Столиця і головний порт [[Нассау (Багамські Острови)|Нассау]]. Форма правління: [[конституційна монархія]]. Глава держави: британська королева [[Єлизавета II]]. Офіційна мова: англійська. Грошова одиниця: [[Багамський долар]]. Член Співдружності націй та Королівство Співдружності. Багамські острови є результатом коралових рифів, які стали сухою землею, коли рівень моря впав сотні століть тому. Острови в основному рівнинні з кілометрами білих і рожевих піщаних пляжів. Найвищою точкою країни є гора Альвернія на острові Кіт, висота якої становить 206 футів від рівня моря. Клімат Багам тропічний, пасатний і має два сезони: літо і зиму, з дощовим періодом з травня по жовтень, хоча яскраво вираженого сезону дощів немає. Пасати, що дують постійно, роблять клімат на островах рівним і м'яким протягом усього року. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Нассау]] - столиця країни * [[Фріпорт]] - друге за чисельністю населення місто Багам * [[Еліс-Таун]] * [[Метью-Таун]] - єдиний порт на острові Великої Інагуа == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === У країні діють 65 аеропортів. Місцева авіакомпанія забезпечує сполучення між островами Багамського архіпелагу, а також з належними Великобританії островами Теркс і Кайкос. ОСНОВНІ АЕРОПОРТИ: '''1. Lynden Pindling International Airport (NAS)''' * Місцезнаходження: Нассау, острів Нью-Провіденс * Найбільший аеропорт країни, основний міжнародний хаб * Приймає більшість міжнародних рейсів із США, Канади, Великої Британії * Має 3 термінали: для внутрішніх, міжнародних та рейсів до США '''2. Grand Bahama International Airport (FPO)''' * Місцезнаходження: Фріпорт, острів Велика Багама * Другий за значенням аеропорт * Обслуговує міжнародні та регіональні рейси, а також чартери * Має вільну торгову зону поруч (важливо для круїзного туризму) '''3. Leonard M. Thompson International Airport (MHH)''' * Місцезнаходження: Марш-Харбор, острів Великий Абако * Обслуговує регіональні рейси з Нассау, Флориди * Важливий для еко- та яхтового туризму '''4. Exuma International Airport (GGT)''' * Місцезнаходження: Джорджтаун, Велика Ексума * Популярний для туристів, які відвідують Ексумські острови * Має міжнародні та місцеві рейси, особливо з Майамі '''5. North Eleuthera Airport (ELH)''' * Місцезнаходження: острів Ельютера * Обслуговує туристичні зони Harbour Island та Spanish Wells * Рейси з Нассау та США (Маямі, Форт-Лодердейл) '''6. Governor’s Harbour Airport (GHB)''' * Місцезнаходження: центральна частина острова Ельютера * Внутрішні рейси Bahamasair, Pineapple Air '''7. South Bimini Airport (BIM)''' * Місцезнаходження: Південна Біміні * Використовується для туризму на Біміні * Близько до узбережжя Флориди (особливо з Форт-Лодердейл) === Потягом === === Автомобілем === Протяжність автомобільних доріг на островах – бл. 2700 км, більше половини з них мають тверде покриття. === Автобусом === === Кораблем === Розвинені каботажне судноплавство і авіасполучення. На Багамських о-вах діють три основних морських порти: Нассау, Фріпорт і Матью-Таун. == Транспорт == '''1. Повітряний транспорт''' * Міжострівне сполучення здійснюється літаками місцевих авіаліній, зокрема: ** Bahamasair — національний авіаперевізник ** Western Air, SkyBahamas, Southern Air Charter * * Популярні напрямки: Нассау – Велика Багама, Ексума, Абако, Ельютера '''2. Морський транспорт''' * Поромне сполучення між островами: ** Компанії Bahamas Ferries, Pinder’s Ferry, Bimini Ferry ** Пороми курсують з Нассау до Ельютери, Ексум, Абако, Андроса та ін. * * Човни, катери та водне таксі — популярні на малих островах і для трансферу до курортів '''3. Автомобільний транспорт''' * На головних островах (Нью-Провіденс, Велика Багама): ** Оренда авто доступна (правостороннє кермо, лівосторонній рух!) ** Таксі — зручний спосіб пересування, фіксовані тарифи ** Маршрутки (Jitneys) — найдешевший громадський транспорт (лише на більших островах) * '''4. Велосипеди та скутери''' * Популярні серед туристів на малих островах, особливо на Ельютері, Біміні, Ексумі * Є в оренду в курортних зонах == Мова == == Що відвідати == 1) Форт Шарлотта. Форт має безводний рів, підземелля, підземні переходи та 42 гармати, які ніколи не були звільнені у війні. Сидячи на вершині пагорба з видом на гавань, форт надає вражаючий вид на острів Парадайз і гавань Нассау. 2) Королівські сходи, які зазвичай називається 66 кроками, є головною визначною пам'яткою, розташованою у нижній частині Форт-Фінкастла. На честь королеви Вікторії та її роль у скасуванні рабства на Багамах 3) Історичний музей Wyannie Malone. На виставці в музеї знаходяться рукописи, фотографії, артефакти, кераміка та фарфор від корабельних аварій, які мали місце в місті Хоуп. 4) Музей експо Junkanoo. У яскравому музеї розміщується величезна колекція костюмів Junkanoo, детальні парадні поплавки та інші пам'ятні місця з усієї історії Юнкано. 5) Пірати Нассау. Цей восковий музей присвячений життю і часам піратів на Багамах, а також тим, хто боровся за захист країни проти них. Самовдосконалені екскурсії, пропоновані музеєм, дають відвідувачам можливість поглинати аспекти життя піратів, піратські битви, використовувану зброю. 6) Парк під назвою Ставки Гарольда і Вілсона відомий на весь світ. Рідкісні та зникаючі види птахів ваблять орнітологів з усіх кінців землі для вивчення особливостей їх поведінки та гніздування. Багамська ластівка занесена до Червоної Книги. == Чим зайнятись == У лютому Багамські острови гостинно чекають на учасників світового чемпіонату з лову риби ваху. У ньому беруть участь найкращі рибалки з усіх куточків планети. Побачити це азартне видовище поряд із найрізноманітнішими екземплярами виловленої риби буде цікаво як професіоналам, так і любителям спортивної риболовлі. Наприкінці лютого на Багамах проводиться фестиваль рому. В рамках фестивалю крім дегустації різних сортів рому є можливість познайомитися з острівною культурою та скуштувати страви національної кухні. Одним із найбарвистіших урочистостей, що збігаються зі святкуванням Різдва та Нового Року, є фестиваль Junkanoo. Це і карнавал, і театралізована хода, і народне гуляння водночас. Учасники демонструють фантастичні костюми, які викликають захоплення у публіки. Великими розвагами є регата, яка щорічно проводиться в квітні в гавані Єлизавети на Family Island, і The Goombay Summer Festival, який влаштовується для туристів у червні. == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Регіональна кухня Багамських островів — це поєднання афро-карибських, англійських та креольських традицій, у центрі якої — морепродукти, спеції, тропічні фрукти та ароматні соуси. Нижче — головні риси та страви, які варто скуштувати: '''1. Основні інгредієнти:''' * Конк (conch) — морський молюск, «візитівка» кухні * Риба та морепродукти — лобстери, креветки, снэппер * Кукурудза — у вигляді каш, коржів * Рис і горох — класичний гарнір * Тропічні фрукти — манго, гуава, ананас, кокос * Гострі спеції — чилі, лайм, соуси на перці '''2. Традиційні страви:''' '''Conch salad''' Салат зі свіжого молюска конка, нарізаного з помідорами, перцем, цибулею та лимонним соком. Дуже освіжає. '''Cracked conch''' Смажений у клярі конк, подається з лаймом та гострим соусом. '''Rock lobster (Spiny lobster)''' Місцевий омар, часто грильований або у вершковому соусі. '''Bahamian stew fish''' Рибна юшка з овочами та прянощами, подається зі смаженими бананами або кукурудзяним хлібом. '''Peas ‘n’ rice''' Рис з горохом, копченим м’ясом або рибою, дуже популярна страва. '''Johnny cake''' Плоский солодкуватий хліб із кукурудзяного борошна. '''Souse''' Гарячий суп з курки або свинини з лимоном, цибулею, перцем — дуже пікантний. == Нічне життя == == Де зупинитись == '''1. Острів Нью-Провіденс (Нассау) — найпопулярніший''' '''Розкішні курорти:''' * Atlantis Paradise Island – культовий готель з аквапарком, казино, приватними пляжами * The Ocean Club, A Four Seasons Resort – елітний сервіс, ідеально для романтичного відпочинку * Grand Hyatt Baha Mar – великий комплекс з гольф-полем і спа '''Середній сегмент:''' * Comfort Suites Paradise Island – зручне розташування біля Atlantis, доступні ціни * Bay View Suites Paradise Island – апартаменти з кухнею, підходять для сімей '''Бюджетні варіанти:''' * The Colony Club Inn & Suites – зручне розташування, хороший сніданок * Towne Hotel – центр Нассау, поруч із пляжем і музеями '''2. Велика Багама (Фріпорт)''' * Viva Wyndham Fortuna Beach – все включено, ідеально для активного відпочинку * Pelican Bay Hotel – біля пристані, зручне місце для екскурсій і дайвінгу * Lighthouse Pointe at Grand Lucayan – пляжний курорт із басейнами '''3. Ексума (Great Exuma)''' * Grand Isle Resort & Residences – елітні вілли, чудові пляжі * Hideaways at Palm Bay – приватні бунгало, можливість готувати * Peace & Plenty Hotel – історичний готель у Джорджтауні з виглядом на затоку '''4. Абако''' * Abaco Beach Resort and Boat Harbour Marina – комфортні номери й яхт-послуги * The Bluff House Beach Resort & Marina (о. Грін-Тертл-Кей) – ідеально для романтичного відпочинку '''5. Ельютера та Харбор-Айленд''' * Valentines Resort and Marina – люксові апартаменти, рожевий пляж * Coral Sands Hotel – відомий своїм чарівним пляжем і затишною атмосферою == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} rqe2fi36g6jyw5b0w7vu2giszu526yh 0 828 37694 12190 2025-06-02T07:23:18Z Voitovychviktoria16 7479 /* Як дістатись */ 37694 wikitext text/x-wiki {{geo|19.1|-72.333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Citadelle Laferrière 2006.jpg | location= LocationHaiti.png | flag= Flag of Haiti.svg | capital= [[Порт-о-Пренс]] (Гаїтянсько-креольською: ''Pòtoprens'') | government= Республіка | currency= Ґурд (HTG) | area= 27,750 км² | population= 8,308,504(2006) | language= [[Французький розмовник|Французька]], [[Гаїтянський креольський розмовник|гаїтянська креольська]] | religion= Католицизм - 80%, Протестантизм - 16%, але приблизно половина населення практикує релігію вуду | electricity= 110/60Hz (вилка США типу) | callingcode= +509 | tld= .ht | timezone= UTC-5 }} '''Гаїті''' знаходиться на [[Кариби|Карибах]]. Є країною в Карибському морі, займає західну частину острова Іспаньйола. На східній частині знаходиться [[Домініканська Республіка]], з якою і межує Гаїті. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Порт-о-Пренс]] - столиця і найбільше місто держави. * [[Гонайвс]] * [[Форт-Ліберте]] * [[Жакмель]] * [[Порт-де-Пе]] * [[Мірагоан]] * [[Лес-Каес]] * [[Жеремі]] * [[Кап-Аїтьєн]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Туссен Лувертюр|alt=Aeroport International Toussaint Louverture|address=Boulevard Toussaint Louverture Aeroport International Haiti Tabarre, 1792, Гаїті|phone=+50948928035|url=pap.aan-haiti.com|lat=18.57558468165888|long=-72.29512223383222|content=Міжнародний аеропорт у Табаррі , комуні Порт-о-Пренс на Гаїті. Наразі аеропорт є найзавантаженішим на Гаїті та операційним вузлом авіакомпанії Sunrise Airways. Його неофіційно називають «аеропортом Мейс-Гате», названий на честь місцевості на рівнині Куль-де-Сак, де було побудовано аеропорт.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrZ5vbis2nPAjJopyvGCDqFqp-2zZj-ue6oNKzCEf_bWUXCd9Wqa-iBmR6Q7UAeMntTVQ9wN73uuhI8k5jLUpOR_HatUA4ECA1pmQo5NLyGfH6uaNDFRG9BRCHGoPGeNWIYVx_kng=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Toussaint_Louverture_International_Airport|wikidata=Q794560}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Загальна довжина автошляхів у Гаїті, станом на 2009 рік, дорівнює 4 266 км. У країні, станом на 2013 рік, діє 14 аеропортів. Головні морські порти країни: Кап-Аїтьєн, Гонаїв, Жакмель, Порт-о-Пренс. == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Басен Блю (Жакмель)|alt=Bassin Bleu|address=6CP6+2R5, Arrondissement de Jacmel, Гаїті|lat=18.235021288940715|long=-72.58788527310908|content=Природна водойма, розташована за 12 кілометрів (7,5 миль) на північний захід від міста Жакмель , у департаменті Південно-Східний регіон Гаїті. Це серія з трьох басейнів вздовж Маленької Рів'єри Жакмель.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrslQ07u9UBvhDH9Z_UiMw6ZF2Ecxc4aaOiFxY5LYQC_x7InqtUMeG-a-Yu_DVtgCvOjNhjg1I1KVR3ZooGogT9Gia28z6pSTc6yvHR_LR66b8kXSBFhEiJ-suo5UZMUb-DFOU=w408-h289-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Bassin_Bleu_(Jacmel)|wikidata=Q2887443|hours=Цілодобово відчинено}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|address=Mando Rue Marche, Cap-Haïtien, Гаїті|phone=+50937304219|url=http://ekolojikhotel.com/|checkin=15:00|checkout=12:00|price=6800 грн за ніч|lat=19.767815266249986|long=-72.21061089863493|content=Готель в місті Кап-Аїтьєн. Сніданок включений у вартість, є басейн, ресторан, фітнес-центр, безкоштовний Wi-Fi. Охайні номери, ввічливий песонал.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhF12BV-94mPstoV9i9MzSMrZGAVzt1Yma5xHY0ukHRIGxquNoe8KEdqw4MGyJ66-D-U2M2L8JuV9aIiTFWMiIIY-jqmx7eUv-pu0U8ddyxCOFBxApD-js0vw3A669QE8IBdVUpf0xMGtdygZKB8jxJD7rG-YGZcWX0iVH4i_h3LcH-Z5AIGzq0-Eg=w408-h332-k-no}} == Де поїсти == {{Eat|name=DADOO UNIQUE|address=72, Lamandoujacmel Haiti, 18.2246, 5227 Rte de Lamandou, Arrondissement de Jacmel 7010, Гаїті|phone=+50931227741|url=https://dadoouniqueblogspot.com/|hours=Відчинено цілодобово|price=від 2 до 34$|lat=18.22460547255557|long=-72.52271137399131|content=Ресторан фаст-фуду|image=https://www.google.com/maps/place/DADOO+UNIQUE/@18.2244567,-72.5225271,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipP901LRb-3EAxiaHJW8p30TWErZm9AhxjMoPNf0!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipP901LRb-3EAxiaHJW8p30TWErZm9AhxjMoPNf0%3Dw86-h106-k-no!7i720!8i888!4m15!1m7!3m6!1s0x8eb6c7e8bb1688b9:0xa9ec69ba07bfa785!2sUne+entreprise+de+p%C3%A2tisserie!8m2!3d19.7082793!4d-72.1828368!16s%2Fg%2F11kqnn3j70!3m6!1s0x8eb9b18eef569199:0xaa18e4b724a9e2e9!8m2!3d18.2246061!4d-72.5227166!10e5!16s%2Fg%2F11m6lf614c?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUyOC4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == Гваделу́па — заморський департамент Франції у Вест-Індії. Складається з двох головних островів Гранд-Терр і Бас-Тер, менших островів Марі-Ґалан, Ля-Десірад і Іль-де-Санте. 22 лютого 2007 року острови Сен-Мартен і Сен-Бартелемі були виділені в окремі адміністративні одиниці.{{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} kna00fzu4pi6149cm4xo8ayt8kprtq4 0 829 37506 37486 2025-05-20T13:18:16Z Вовк Таня 7232 /* Як дістатись */ 37506 wikitext text/x-wiki {{geo|8|39|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Bete Giyorgis Lalibela.jpg | flag= Flag of Ethiopia.svg | location= LocationEthiopia.png | capital= [[Аддис-Абеба]] | government= Федеративна республіка | currency= Ефіопський бир (ETB) | area= 1,127,127 км² | population= 74,777,981 (2006) | language= Амхарська (офіційна), поширені сомалійська, арабська, англійська, а також 70 мов і діалектів афразійської і кушітської мовної груп. | religion= Християнство - 60,8%, Іслам - 32,8%, аборигенні культи - 4,6%, інші - 1,8% | electricity= 220V/50Hz (вилка європейського і італійського типів) | callingcode= +251 | tld= .et | timezone= UTC+3 }} '''Ефіопія''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Межує на північному сході з [[Джибуті]], на півночі і північному сході з [[Ерітрея|Ерітреєю]], на сході і південному сході із [[Сомалі]], на півдні з [[Кенія|Кенією]], на заході з [[Південний Судан|Південним Суданом]] і на північному заході із [[Судан|Суданом]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == {{Marker|name=Аддис-Абеба|type=city|lat=9.027|long=38.74|zoom=12|wikidata=Q3624}} — столиця та найбільше місто Ефіопії. Місто має окремий статус міста-регіону. Аддис-Абеба є найбільшою столицею країни без прямого виходу до моря. Місто часто називають ''«столицею Африки»'' або ''«Парижем Африки»'' через її історичне, політичне та дипломатичне значення для континенту. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=8.977|long=38.799|name=Міжнародний аеропорт Боле|alt=IATA: ADD, ICAO: HAAB|address=Боле|directions=оловний аеропорт Ефіопії, розташований в передмісті Аддис-Абеби — Боле, на висоті понад 2000 м. Раніше називався — Міжнародний аеропорт Хайле Селассіє I. Є аеропортом приписки національного авіаперевізника Ефіопії — Ethiopian Airlines. Рейси здійснюються в країни Європи, Азії, Африки і Північної Америки.|url=https://boleairport.com/|wikipedia=Аддис-Абеба (аеропорт)}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Водний === {{Listing|type=go|name=Ethiopian Railway Corporation (ERC)|alt=Rail transport in Ethiopia|directions=наразі складається з трьох електрифікованих залізничних ліній стандартної колії : залізниці Аддіс-Абеба–Джибуті , залізниці Аваш–Велдія та залізниці Велдія–Мекелле . Інші лінії ще на стадії планування. У столиці країни також є система міського легкорельсового транспорту Аддіс-Абеба .|wikipedia=Rail transport in Ethiopia}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Національний музей Ефіопії|address=Він розташований у центрі міста [[Аддіс-Абеби]]|content=У музеї представлені національні твори мистецтва, а також цінні археологічні знахідки. Наприклад, саме в цьому музеї зберігаються останки ранніх гомінідів, найвідомішим з яких є "Люсі", частковий скелет примірника австралопітека afarensis, віком 3,2 млн років.|wikipedia=National Museum of Ethiopia|wikidata=Q2652168|image=File:Ethiopian National Museum in Addis Ababa.jpg|long=38,761|lat=9,038}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Національною валютою є бир == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hayes Hotel Addis Ababa|address=Lex Plaza, Mickey Leland St, to Signal Road, Addis Ababa 1000|url=https://hayesaddisababa.com-hotel.website/|phone=+251 96 135 5555}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} mlwkabsrqvmat7bh86m3s34kd5vl7rk 10 833 25620 8946 2019-10-18T18:21:00Z Eihel 4022 Категорія: ? 25620 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#ifexpr: {{#expr:{{{1|0}}} < 10 }} | <span class="plainlinks">[{{PoiMap2|{{{3|0}}}|{{{4|0}}}|18}}<span style="background-color:{{TypeToColor|{{{2|see}}}}};color:white;font-size:1.1em;font-family:Arial,Verdana,sans-serif" title="Number in the map&#10;CLICK: directly to the map"> '''&nbsp;{{{1|0}}}&nbsp;'''</span>]</span> | <span class="plainlinks">[{{PoiMap2|{{{3|0}}}|{{{4|0}}}|18}}<span style="background-color:{{TypeToColor|{{{2|see}}}}};color:white;font-size:1.1em;font-family:Arial,Verdana,sans-serif" title="Number in the map&#10;CLICK: directly to the map"> '''{{{1|0}}}'''</span>]</span>|}}</includeonly><noinclude> == en: == * '''Function:''' This template creates a POI marker in the article and also in a map. * '''Usage:''' <code><nowiki>{{Poi|1|2|3|4|5|6|7}}</nowiki></code> * '''Required parameters:''' : <code> |1 </code> number of POI ; valid range: 1-999. : <code> |2 </code> color or type; valid values: color names of the [http://www.w3.org/TR/css3-color/#svg-color CSS 3 specification], but only this [http://maps.wikivoyage-ev.org/w/img/icon-set.png icon collection] is available today. : <code> |3 </code> [http://en.wikipedia.org/wiki/Latitude Latitude]; valid range: -90.0 ... +90.0. : <code> |4 </code> [http://en.wikipedia.org/wiki/Longitude Longitude]; valid range: -180.0 ... +180.0. : <code> |5 </code> description; valid values​​: complete character set. * '''Optional parameters:''' : <code> |6 </code> short path to image on commons : <code> |7 </code> layer; valid values​​: M = Mapnik (OSM), C = CyleMap * '''Example:''' : <code><nowiki>{{Poi|2|see|51.50801|-0.07605|Tower of London}}</nowiki></code> results in: {{Poi|2|see|51.50801|-0.07605|Tower of London}} in article and a POI marker in the map. * '''Associated template:''' : [[Template:PoiMap2]] for displaying a map. * '''Hint:''' : [http://maps.wikivoyage-ev.org/w/geomap.php This map] may be used to "click & copy" the complete template call. __NOTOC__ __NOEDITSECTION__ [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> tvzp6cpsn9bz5smc9vkxsw87hu30zeg 0 834 36839 33838 2025-03-26T12:06:25Z Assyrian Human 6497 /* Міста */ 36839 wikitext text/x-wiki {{geo|18.1823878|-77.3217773|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= JamesBondBeach2.jpg | location= LocationJamaica.png | flag= Flag of Jamaica.svg | capital= [[Кінгстон (Ямайка)|Кінгстон]] | government= Конституційна монархія і парламентська демократія | currency= Ямайський долар (JMD) | area= 10,991 км² | population= 2,758,124 (2006) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]] (офіційна), ямайська креольська | religion= Протестантизм - 61.3%, Католицизм - 4%, анімізм та інші - 34.7% | electricity= 110 В / 50 Гц (вилка США типу) | callingcode= +1-876 | tld= .jm | timezone= UTC-5 }} '''Ямайка''' знаходиться на [[Кариби|Карибах]]. Держава розташована на острові Ямайка та прилеглих до нього дрібних островах у Карибському морі. == Зрозуміти == Колишня колонія Великої Британії. З населенням 2,8 мільйона людей Ямайка є третьою за чисельністю населення англомовною країною в Америці після Сполучених Штатів і Канади. Вона залишається територією Співдружності та є незалежною та суверенною державою. Ямайка експортує каву, папайю, боксити, гіпс, вапняк і цукрову тростину. == Регіони == == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Кінгстон (Ямайка)|Кінгстон]]|wikidata=Q34692}} — столиця і найбільше місто Ямайки. * {{marker|type=city|name=[[Монтего-Бей]]|wikidata=Q637555}} — місто із великою кількістю пам'яток, ''second city'' Ямайки. == Інші місця == == Як дістатись == Українці можуть до 30 діб перебувати на Ямайці без візи. === Літаком === Два міжнародних аеропорта Ямайки щодня приймають сотні рейсів (уточнити під час пандемії коронавірусу): * '''Norman Manley International Airport''' (IATA: KIN) в [[Кінгстон (Ямайка)|Кінгстоні]]. * '''Donald Sangster International Airport''' (IATA: MBJ) в [[Монтего-Бей]]. Також існують два невеликі аеропорти в Негріле і Очо-Ріос, які обслуговують невеликі і приватні літаки. Прямих рейсів з України немає, тому переліт здійснюється через Європу. Пункти транзиту — [[Лондон]] і [[Франкфурт]]. При перельоті British Airways для громадян СНД потрібна транзитна віза Великобританії, а ось для громадян РФ вона лише рекомендується. Тому якщо знадобиться ночівля, то візу краще все-таки оформити. У разі переїзду з одного аеропорту в інший необхідно мати авіаквиток до кінцевого пункту з вильотом з іншого аеропорту і ваучер на готель на Ямайці (бажано, щоб готель був не з найдешевших). === Потягом === Неможливо. === Автомобілем === === Автобусом === Неможливо. === Кораблем === Дістатися на Ямайку морським шляхом складно. == Транспорт == Рух транспорту на Ямайці — лівосторонній. Оренда автомобіля близько 50 USD в день, майте на увазі, що в аеропорту і туристичних центрах вартість оренди вище. Потрібна наявність водійських прав, вік старше 25 років і обов'язкова застава. Хоча вимоги до віку не такі суворі, аби Ви не виглядали як підліток. == Мова == Основна мова — англійська. Більшість місцевих жителів спілкуються не літературною англійською, а ямайським діалектом (щось типу особливої креольської мови). В ньому багато незрозумілих для нетутешніх слів із африканських мов і дуже специфічна вимова. Хоч це і не є офіційною мовою, але більшість місцевих вживає сленг на кшталт «Everyting is irie», що значить «Everything is all right.» Ви часто будете чути від ямаців «Waah gwaan?», «Waah appn'?» або «What a gwaan?», це креольський варіант «What's up?» або «What's going on?». Більш формальним привітанням є «Good morning» або «Good evening.» == Що відвідати == [[Файл:Marley Mausoleum.jpg|thumb|Мавзолей Боба Марлі в Nine Mile]] * '''Nine Mile''' — місце, де народився і похований Боб Марлі (Bob Marley). Подорож в гори дозволить вам побувати в самому серці країни. Проведіть день на 7-мильному пляжі Негріл і закінчіть у кафе Rick's, щоб помилуватися вражаючим заходом сонця та подивіться ще більш фантастичний дайвінг зі скель. === Пляжі === [[Файл:JamesBondBeach2.jpg|thumb|James Bond Beach, Oracabessa]] На Ямайці розташовано 50 пляжів. === Цікавинки === * Dunn's River Falls * Rose Hall Great House * Turtle River Park * Devon House * Blue Mountains == Чим зайнятись == {{listing|type=do | name=Культура растаманів | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Гроші та покупки == Національна грошова одиниця Ямайки — ямайський долар (введений в обіг в 1969 році замість ямайського фунта), долар США ходить з ним практично на рівних правах. У багатьох туристичних центрах і магазинах до оплати приймають дорожні чеки (їх теж рекомендується купувати в американській валюті) або кредитні картки провідних світових систем: Visa, American Express і деякі інші. В обігу знаходяться банкноти номіналом 2, 10, 20, 50, 100, 200, 500 ямайських доларів, монети 5, 10, 20, 25, 50 центів і 1, 5 доларів. Одночасно в обігу знаходяться монети двох основних серій (80-х та 90-х років) і велика кількість ювілейних. Наприклад, стара монета в 5 центів вдвічі більше сучасної 5-доларової. Деякі з монет мають не традиційну круглу форму, а семикутну. На них карбуються зображення звірів, птахів і риб. В даний час за 50 ямайських доларів дають 1 долар США. Ввезення і вивіз валюти не обмежений. Заборонено ввезення наркотичних, отруйних і вибухових речовин, вогнепальної зброї. Заборонено вивезення без відповідних документів екзотичних тварин і птахів, предметів старовини, особливо знайдених на дні моря, і місцевої валюти. == Регіональна кухня == <gallery> Jerk stands along Highway A1 in central Jamaica.jpg|Перекусочні на Highway A1 в центральній Ямайці. Appleton Estate V-X Jamaica Rum-with glass.jpg|Ямайський ром JerkTofu.jpg|Веганська страва. Копчений тофу і рис із томатним соусом. Jamaican Cowfoot.jpg Ital food - 01.jpg Salt Fish and Ackee (14429960683).jpg Ackee and Saltfish.jpg|Акі із соленою рибою - національна страва Ямайки </gallery> == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Рівень захворювання на СНІД — 1,6%, що значно вище, ніж в Україні. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Міжнародний телефонний код Ямайки +1876. Інтернет-домен країни .jm {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} 9eao1q0cyp2tnbxfu7z0yxje41n84k9 0 835 6213 2013-04-27T07:29:46Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Кариби]] 6213 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Кариби]] 6cvduj2l9vkz1361k3m0yqtytag1h9m 0 839 33832 33790 2022-10-28T23:08:09Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 12848 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Оболонь—Парки Виноградаря | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= Київ | маршрут= | загальна_протяжність= 0 км | висота_виходу= | найвища_точка= | тривалість= 1 день | складність= 2 }} '''Маршрут «Оболонь—Парки Виноградаря»''' проходить по півніяно-західній частині Києва. == Зрозуміти == == Підготуватись == Маршрут — одноденний, тому не передбачає особливих приготувань. == Як дістатись == Маршрут починається в Оболоні. == Пересуваємось по маршруту == Між житловим масивом Оболонь і затоками Дніпра йде широка пішохідна набережна. Ще з 2009 року тут обіцяють зробити велодоріжку. На її середині {{Poi|1|see|50.51191|30.51356|Свято-Покровский храм}} за адресою Прирічна, 5а розташований Свято-Покровский храм, що є добрим орієнтиром для місця зустрічі. Тут унизу намитої дамби, по якій іде набережна, знаходиться пляж і вуличні тренажери. Рухаємось на північ по набережній. Ліворуч {{Poi|2|see|50.51434|30.51431|name}} за адресою Прирічна, 5 знаходиться скверик, за який кілька років ішла боротьба із забудовником, поки перед парламентськими виборами 2012 року стараннями одного з кандидатів будівельний майданчик не знесли, а території надалі статус зеленої зони. В кінці Прирічної вулиці {{Poi|3|see|50.52849|30.51856|name}} — кінцева зупинка 24 тролейбуса. Якщо не бажаєте їхати грунтами (ранньою весною може заливати водою, після дощу бути бруд, або ви вертаєтесь і хочете швидко проїхати рівною асфальтованою і освітленою дорогою) — можете звернути на вулицю Північну (Стадіон «Оболонь», Пам'ятник танкістам, футбольний годинник), проїхати по розвороту в кінці Оболонського проспекту і виїхати Озерною вулицею до вулиці Богатирської. Грунтами — яхт-клуб, нудистський пляж, місце навпроти впадіння Десни в Дніпро. Затока Верблюд. Озеро Міністерка. Ліс. Перетин Мінського Шосе і Великої кільцевої. == Застереження == Особливих застережень нема. == Куди далі == Дивіться також всі статті про веломаршрути Києва. == Джерела == {{related|Київ}} {{footer|type=Маршрут}} iau87jpi44r5tdi59ci4kxy3gzs6x9a 0 840 32940 28388 2022-08-10T02:30:15Z Trident of Neptun 6004 32940 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Парки Виноградаря | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= Київ | маршрут= | загальна_протяжність= 0 км | висота_виходу= | найвища_точка= | тривалість= 1 день | складність= 2 }} '''Маршрут «Парки Виноградаря»''' проходить по Виноградарю. == Зрозуміти == == Підготуватись == Маршрут — одноденний, тому не передбачає особливих приготувань. == Як дістатись == Маршрут починається в районі Виноградаря. == Пересуваємось по маршруту == * KYIV-17 Пуща-Водицький лісопарк * KYIV-55 Віковий дуб «Бай-Бай» * Лісозахисний провулок. * Дуб на території лікарні ДУ МВС України. Вул. Вишгородська, 85-а, біля південної огорожі лікарні, ліворуч від входу на територію. Близько 600 років. Обсяг 6 м. Висота 30 м. Поруч є ще два дуби віком 450 (ВЛЗ — KYIV-151) * Засохлий дуб на території лікарні ДУ МВС України Вул. Вишгородська, 85-а, 200 м від входу на територію лікарні Близько 600 років. Обсяг 6 м. Висота 30 м. Дерево засохло, в 2009 році обгоріло * Пуща * KYIV-83 Багатовікове дерево дуба звичайного Подільський район вул. Вишгородська, 69. * KYIV-110 Дуби Фролькіса вул. Вишгородська,67. * вул. Ростовська. На перетині із вулицею Сошенка — могила Вінтера С. В. лісничого Пуща-водицького лісництва. * Вул Золочівська. * провул. Золочівський * KYIV-134 Дуб Котова провул. Золочівський, 10. * KYIV-135 Дуб Янати провул. Золочівський, 4. * KYIV-132 Дуб Гуналі перетин вулиці Бестужева та провулку Бестужева. * вул Кобзарська * KYIV-164 Парк по вул. Кобзарській * KYIV-114 Дуби 6-го листопада вул. Кобзарська, 25. * Дуб Красицького — Кобзарська, 43 * KYIV-133 Дуб по ул. Красицкого, 15 * KYIV-80 Крістерова гірка Подільський район вул. Осиповського,1. * KYIV-58 Лісове урочище Крістерів Подільський район вул. Осиповського, 2-а. * KYIV-53 Ялиця Крістера Подільський район вул. Осиповського, 2-а. * KYIV-52 Віковий дуб Крістера Подільський район вул. Осиповського,3. * KYIV-175 «Дуб Мозолевського» м. Київ, у лівому куті між вул. Осиповського та Вишгородською. * KYIV-42 Вікові дуби, липи та каштани Подільський район вул. Вишгородська. СТ «Троянда» * KYIV-44 Вікові дуби Подільський район вул. Вишгородська,51. * KYIV-139 Шевченків дуб перетин вул. Вишгородської та Білицької. (Березовий гай) * KYIV-78 Віковий дуб-красень Подільський район, вул. Вишгородська.39. * KYIV-162 Березовий гай Подільський район вул. Вишгородська,1. * KYIV-173 «Куренівські тополі» м. Київ, вул. Вишгородська, 6. == Застереження == Особливих застережень нема. == Куди далі == Дивіться також всі статті про веломаршрути Києва. == Джерела == {{related|Київ}} {{footer|type=Маршрут}} 83pcp8s0w885pyh6hv6cndamq9nmnhe 0 841 12147 11401 2013-11-12T19:55:21Z VollBot 345 insert new geo template 12147 wikitext text/x-wiki {{geo|13.1666666667|-59.55|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar |image= Barbados (50).jpg |location= LocationBarbados.png |flag= Flag of Barbados.svg |capital= [[Бріджтаун]] |government= Парламентська демократія |currency= Барбадоський долар (BBD) |area= 431 км² |population= 279,912 (2006) |language= [[Англійський розмовник|Англійська]] |religion= Протестантизм - 67%, Католицизм - 4%, атеїзм - 17%, інші - 12% |electricity= 115V/50Hz (вилка північно-американського типу) |tld= .bb |callingcode= +1-246 |timezone= UTC-4 }} '''Барбадос''' знаходиться на [[Кариби|Карибах]]. Держава розташовується на острові Барбадос в Карибському морі в групі Малих Антильських островів, в 434,5 кілометрах від [[Венесуела|Венесуели]]. Найближчими до Барбадосу островами є [[Сент-Люсія]] та [[Сент-Вінсент і Гренадини]], які розташовані на заході від острова. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} gatckaycbolap5hzcgt58yh0h3j55eo 0 842 9403 9398 2013-08-01T18:09:21Z RLuts 5 Редагування користувача [[Special:Contributions/RLutsBot|RLutsBot]] ([[User talk:RLutsBot|обговорення]]) відкинуті до версії користувача [[User:Корінь|Корінь]] 9403 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Англійський розмовник]] d5hvx4gk5yi7o8cih8cgbl5skknls5v 0 843 37509 37483 2025-05-20T13:34:42Z Вовк Таня 7232 /* Як дістатись */ 37509 wikitext text/x-wiki {{geo|12.116667|-61.666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Saint_George's_Grenada.jpg | caption= Сент-Джорджес - столиця Гренади. | location= LocationGrenada.png | flag= Flag of Grenada.svg | capital= [[Сент-Джорджес]] | government= Конституційна монархія | currency= Східно-карибський долар (XCD) | area= 344 км² | population= 89,703 (2006) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]] (офіційна), місцеві говірки [[Французький розмовник|французької мови]] | religion= Католицтво - 53%, Протестантизм - 47% | electricity= | callingcode= +1-473 | tld= .gd | timezone= UTC-4 }} '''Гренада''' знаходиться на [[Кариби|Карибах]]. Включає власне Гренаду — найпівденніший із Навітряних островів, а також південну частину островів Гренадини, найбільший із яких - Каріока. Площа країни 344 км²; столиця Сент-Джорджес; глава держави король Карл III. Монарх з 1974 представлений генерал-губернатором. Гренада є членом ООН, Організації американських держав, Британської Співдружності націй, Карибської співдружністі (''КАРІКОМ''), Організації Східнокарибських держав. == [[w:Гренада|Зрозуміти]] == Експорт: какао, банани, мускатний цвіт, мускатний горіх. : ''Докладніше: Історія Ґренади'' Острови відкрито у 1498 році, під час третього плавання Колумба. Тоді острови були населені індіанцями-карибами. Перші поселення європейців на островах засновано іспанцями. Згодом тут селилися французи та англійці. Франція придбала острів у 1650 році. Губернатор Мартиніки заснував тут велике селище, яке згодом стало Сент-Джорджесом. Місцеве населення було винищене вже до 1655 року. Колоністи почали культивувати тут тютюн та індиго, згодом бавовник і мускатний горіх. Для роботи на плантаціх завозили африканських рабів. У 1763 році Гренаду захопили англійці, але французи повернули його вже у 1779 році. Остаточно острів відійшов до Англії у 1783 році за Версальським договором. З 1958 по 1962 рік Гренада входила до складу Федерації Вест-Індії, недовговічної федерації британських колоній у Вест-Індії. У 1967 році Гренада отримала внутрішнє самоуправління. Сент-Джорджес Незалежність у складі Британської співдружності здобула 1974 року. У 1970-х роках влада на островах належала партії Еріка Гейрі, який застосовував дедалі авторитарніші методи правління. У 1979 році відбувся безкровний путч, наслідком якого став прихід до влади партії НДМ із комуністичною ідеологією під керівництвом Моріса Бішопа. Відтак Гренада одразу встановила тісні контакти із СРСР та Кубою, а кубинці почали будівництво міжнародного аеропорту. Такі дії викликали стурбованість у США, де вважали, що аеропорт буде використовуватися Кубою з військовою метою. У 1983 році в комуністичному керівництві Гренади відбувся розкол, під час якого Бішопа убито фракціонерами, а згодом почалася операція Urgent Fury. Під час операції острів було окуповано, а кубинські будівельники, які чинили збройний опір, роззброєні й депортовані на Кубу. У 1984 році проведено вибори, на яких переміг Герберт Блейз. Відтоді у політичному житті країни домінують правоцентристські партії, а прихильники ідей Бішопа, втративши тимчасову популярність, набирають мінімальну кількість голосів. === [[w:Гренада|Географія]] === Гренада — острів вулканічного походження. Прибережна частина — низовина. Внутрішню частину острова займають гори і височини. Максимальна висота вулканічних вершин досягає 840 м (гора Сент-Катерин). Річок на острові мало, але багато струмків і джерел. На острові родючі вулканічні ґрунти. Частково збереглися вологі тропічні вічнозелені ліси з цінними породами дерев. Тваринний світ представлений в основному птахами. Морські води навколо острова багаті рибою, ракоподібними і молюсками. До складу Гренади входить також південна частина острівного ланцюга Гренадини, з найбільшим островом Карріаку. == Регіони == === [[w:Гренада|Адміністративний поділ]] === : ''Докладніше: Адміністративний поділ Гренади'' [[Файл:Grenadacolorcrest.jpg|міні|герб Гренади]] [[Файл:Grenada flag 300.png|міні|прапор Гренада]] {| class="wikitable sortable" !№ !Округ !Адм. центр |- | colspan="3" |'''Округи''' |- |1 |Сент-Андру |Гренвіл |- |2 |Сент-Девід |Сент-Девідс |- |3 |Сент-Джордж |Сент-Джорджес |- |4 |Сент-Джон |Гоуйав |- |5 |Сент-Марк |Вікторія |- |6 |Сент-Патрік |Сауторс |- | colspan="3" |'''Залежні території''' |- |1 |Карріаку |Гіллсборо |- |2 |Малий Мартінік |Норт Пойнт |} == Міста == {{Marker|name=Сент-Джо́рджес|type=city|lat=12.05|long=-61.75|zoom=12|wikidata=Q41547}} — столиця і найбільше місто Гренади . Місто оточене схилом старого вулканічного кратера і розташоване на гавані у формі підкови. == Інші місця == == Як [https://publish.com.ua/podorozhi/grenada.html дістатись] == === Літаком === {{Listing|type=go|name=British Airways|alt=Британські авіалінії|directions=Літаки міжнародних ліній переважно прибувають в аеропорт Моріса Бішопа в Point Salines, за 8 км на південь від столиці. На Гренаді є ще один аеропорт - на острові Карріаку, неподалік від Хіллсборо; туди можна прилетіти з Маямі, Венесуели і Пуерто-Рико.|url=http://britishairways.com/|wikipedia=British Airways}} Також найшвидше дістатися до Гренади рейсами British Airways зі стикуванням в Лондоні, або - спільними рейсами Lufthanza і Condor, в цьому випадку стикування буде у Франкфурті. Літаки міжнародних ліній переважно прибувають в аеропорт Моріса Бішопа в Point Salines, за 8 км на південь від столиці. На Гренаді є ще один аеропорт - на острові Карріаку, неподалік від Хіллсборо; туди можна прилетіти з Маямі, Венесуели і Пуерто-Рико. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === Можна дістатися до острова і морським шляхом: на острові багато портів, в які заходять пасажирські судна. До речі, для відвідування Гренади віза не потрібна, якщо тільки ви не плануєте провести на острові більше 90 днів. == Транспорт == === Морський === {{Listing|type=go|lat=12,05|long=-61,75|name=Морський порт в [[Сент-Джорджес]]|directions=місто з морським портом, столиця Гренади. Місто розташоване на південно-західному узбережжі острова Гренада, на невеликому півострові з неглибокою зовнішньою затокою і глибокою внутрішньою бухтою|wikipedia=Транспорт Гренади}} == [[w:Гренада|Мова]] == Крім короткого 114-річного періоду французького панування (1649—1763) більшість часу англійська була офіційною мовою країни. Проте більшість населення використовує англійську креольську мову, яка містить також слова з африканських, європейських та індіанських мов. Значно меншою мірою поширення також гренадська креольська мова на основі французької (патуа), вона поширена тільки в невеликих сільських районах на півночі острова. Проте сьогодні її можна почути тільки в деяких невеликих прошарках суспільства. Гренадська креольська (французька) мова в основному відома як патуа і має схожість з Сент-Люсійською креольською. === Етнічні групи === Переважна більшість населення Гренади має африканське походження (89,4 % за переписом 2001 року). Існує також значне змішане населення (8,2 %), а також невеликі меншини європейського походження (0,4 %), та індуси (1,6 %), також є невелика кількість вихідців із Лівану та Сирії (0,04 %) і китайців (0,02 %). === Індіанці === Гренада має невелику популяцію корінних індіанців-карибів. За даними перепису 2001 року, там жило 125 карибів (0,12 % від загальної чисельності населення). === Релігія === Інтер'єр Собору Непорочного Зачаття (Сент-Джорджес) Історично Християнська історія острова Гренада охоплює період від першої європейської окупації в XVII столітті. Від того часу на острові пераважав католицизм (через те, що перші колоністи бути французами) проте після захоплення острова англійцями вплив католицької церкви дещо зменшився. За даними перепису 1891 року, більше половини населення країни — католики (55 %), третина — англікани (36 %), інші релігійні громади: методисти (6 %) і пресвітеріани (0,88 %). За даними перепису 2001 року, 89,1 % відсотків населення Гренади вважали себе християнами, 1,5 % складають нехристияни, 3,6 % нерелігійні і 5,7 % — інші. За даними Всесвітньої книги фактів 2015 року, в країні є наступні релігійні громади: * Католики — 44,6 % * Протестанти — 43,5 % ** Англікани — 11,5 % ** П'ятдесятники — 11,3 % ** Адвентисти сьомого дня — 10,5 % ** Баптисти — 2,9 % ** Церква Божа у Христі — 2,6 % ** Методисти — 1,8 % ** Євангелісти — 1,6 % * Інші — 6,2 % * Свідки Єгови — 1,1 % * Растафарі — 1,1 % * Атеїсти та агностики — 3,6 % == Що відвідати == {{See|name=Морне Руж|address=Морне Руж знаходиться в 10 хвилинах їзди на автомобілі від міста Сент-Джордж. Якщо ви прилітаєте на острів Гренада, ви можете взяти таксі або орендувати автомобіль в аеропорту. Крім того, деякі готелі пропонують трансфери з аеропорту до готелю. Якщо ви не хочете орендувати автомобіль, ви можете взяти таксі або автобус від міста Сент-Джордж до Морне Руж.|content=Найкращий час для відвідування Морне Руж - з листопада по квітень, коли на острові Гренада є сухий сезон. У цей період вода в океані дуже чиста і прозора, що робить його ідеальним для занять водними видами спорту. Крім того, це найбільш популярний час для туристів, тому ви зможете насолоджуватися більшою кількістю ресторанів та магазинів.|hours=Цілодобово|price=Відвідування району безкоштовне|lat=12.016|long=-61.766|wikidata=Q6912745|wikipedia=Morne Rouge, Grenada}} == Чим зайнятись == == Гроші та [[Покупкиhttps://publish.com.ua/podorozhi/grenada.html|покупки]] == Магазини Гренади, в тому числі і продовольчі, в більшості своїй працюють тільки по буднях, універсами з 9-00 до 19-00, інші магазини - з 8-00 до 16-00, деякі відкриті в суботу до 13-00. Сувенірні магазини часто працюють і у вихідні, особливо в ті дні, коли в порти заходять круїзні судна. Що туристи переважно привозять з острова? Зрозуміло, ром. Не меншою популярністю користуються мускатний горіх і ваніль, які вирощуються тут, а також текстильні і шкіряні вироби, різкі фігурки з дерева. Якщо вам вдасться відвідати острів Карріаку - придбайте квіткові горщики, які за старою традицією тут виготовляються з скам 'янілих коралів. === [[Валюта та її обмін https://publish.com.ua/podorozhi/grenada.html|Валюта та її обмін]] === Валюта Гренади - східно-карибський долар (EC $). Також практично повсюдно використовується долар США. Американськими доларами можна розплачуватися в готелях, ресторанах і великих магазинах, але вигідніше це робити все ж у місцевій валюті. У дрібних магазинчиках і транспорті потрібно платити східно-карибськими доларами. Обміняти валюту можна без перебільшення де завгодно - як в обмінних пунктах і банках, так і в готелях, ресторанах і навіть деяких магазинах, проте краще все ж робити це в банках, оскільки курс там є більш вигідним. Банки працюють по буднях з 8-00, з понеділка по четвер вони закриваються о 15-00, у п 'ятницю - о 17-00. У великих готелях і ресторанах також можна розплачуватися кредитними картками. == [https://publish.com.ua/podorozhi/grenada.html Клімат] == Клімат на острові Гренада та інших островах, що входять до складу держави, тропічний пасатний. Температура протягом року змінюється малопомітно; найбільш "холодними" є зимові місяці і листопад, коли вдень температура досягає + 25... + 27 ° С. У спекотні місяці температура вдень знаходиться в межах + 28... + 31 ° С. Сезон дощів триває з червня по листопад, тропічні зливи зазвичай бувають рясними, але дуже короткостроковими. Річна норма опадів - 950-960 мм. Завдяки такому клімату Гренади приїжджати на відпочинок можна цілорічно й отримувати повне задоволення від купання й активного проведення часу. Курортний відпочинок На Гренаді пляжі піщані, переважно неширокі. Ті, що належать готелям, часто збільшені за рахунок насипного піску. Тут добре відпочивати з дітьми, оскільки коралові рифи надійно захищають і від штормів, і від морських хижаків. Головними пляжами Гренади є Гранд-Анс, Тірелл Бей, Бесвей і Морне-Руж, розташований на однойменному курорті. Екосистема і острова Гренада, і інших островів залишається практично недоторканою. Коралові рифи дуже красиві, в них мешкають морські черепахи, в тому числі і кожисті, дельфіни, деякі види акул і безліч різновидів риб. Різноманітність морської фауни і затонулі неподалік від берегів кораблі приваблюють велику кількість дайверів. Особливою популярністю у дайверів і снорклерів користується маленький острів Дженні, оскільки його води виключно прозорі. {| class="wikitable" ! colspan="14" |[сховати]'''Клімат Гренади (Сент-Джорджес)''' |- !Показник !Січ !Лют !Бер !Кві !Тра !Чер !Лип !Сер !Вер !Жов !Лис !Гру !Рік |- !Абсолютний максимум, °C !32 !32 !33 !32 !33 !33 !32 !34 !32 !33 !36 !34 !36 |- !Середній максимум, °C !28,3 !28,8 !29,4 !30 !30 !29,4 !28,8 !29,4 !30 !29,4 !28,8 !28,8 !29,3 |- !Середній мінімум, °C !23,8 !23,8 !24,4 !25,5 !26,6 !25,5 !25,5 !25,5 !25,5 !25,5 !25 !24,4 !25,1 |- !Абсолютний мінімум, °C !14 !18 !21 !22 !22 !22 !19 !21 !23 !15 !18 !16 !14 |- !Норма опадів, мм !47.75 !44.45 !24.38 !16.26 !55.37 !143.76 !228.34 !293.12 !273.30 !181.86 !87.38 !54.61 !1450.58 |- | colspan="14" |''Джерело:  Intellicast.com'' |} [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0#cite_note-intellicast-6] == [[Регіональна кухняhttps://publish.com.ua/podorozhi/grenada.html|Регіональна кухня]] == Кухня Гренади дуже різноманітна - тут "зустрілися" і химерно переплелися між собою французька, африканська і кухні місцевих індіанських племен з "вкрапленнями" страв англійської та шотландської кухонь. Найпоширенішою приправою для страв є мускатний горіх. Однак, мабуть, найбільш "національною" стравою можна назвати "ойл-даун" - гасені в молоці разом із солониною плоди хлібного дерева. А найпопулярнішим десертом є квіти хлібного дерева в цукрі. У Сент-Джорджесі знаходяться кращі ресторани Гренади; серед них можна назвати Umbrellas Beach Bar, Rhodes Restaurant at Calabash і BB 's Crabback. Також найкращі відгуки своїх гостей заслужили ресторани The Beach House Restaurant в Гранд-Ансі, The Beach Club at Calabash в Lance aux Epines, Lazy Turtle Pizzeria & Bar на острові Карра. == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Radisson Grenada Beach Resort|address=Grand Anse, St George's, Гренада|phone=+1 473-444-4371|url=https://www.choicehotels.com/grenada/st-georges/radisson-hotels/gd002?mc=llgoxxpx|fax=(473) 444-4800}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} jzfkneom02wkptvzalqt3sh94vjm91v 0 844 35770 32452 2024-06-11T21:17:30Z 91.196.55.59 /* Мова */ Добавила більше детальної інформації про країну 35770 wikitext text/x-wiki {{geo|11|-61|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar |image= Mayaro Beach; Trinidad & Tobago.jpg |location= LocationTrinidadAndTobago.png |flag= Flag of Trinidad and Tobago.svg |capital= [[Порт-оф-Спейн]] |government= Парламентська демократія |currency= Долар Тринідаду та Тобаго (TTD) |area= 5,128 км² |population= 1,065,842 (2006) |language= [[Англійський розмовник|Англійська]] (офіційна), [[Гінді розмовник|бходжпурі]], [[Французький розмовник|французька]], [[Іспанський розмовник|іспанська]], [[Китайський розмовник|Китайська]] |religion= Католицизм - 29%, Індуїзм - 24%, представники Англіканської церкви - 11%, Іслам - 6%, інші - 30% |electricity= 115/60Hz (вилка північно-американського типу) |tld= .tt |callingcode= +1-868 |timezone= UTC -4 }} '''Тринідад і Тобаго''' знаходиться на [[Кариби|Карибах]]. Є острівною державою в південній частині Карибського моря, складається з двох великих островів — [[Тринідад|Тринідаду]] та [[Тобаго]], а також великого кількості дрібних островів. Країна розташована в 10,6 кілометрах на північний схід від [[Венесуела|Венесуели]] та трохи південніше [[Гренада|Гренади]]. == Зрозуміти == == Регіони == * Північ Тринідаду - здебільшого жвава і складається з великих міст, але включає в себе також місця з більш спокійним і неквапливим спосібом життя - такі як пляжі північного узбережжя і тропічний ліс. * Схід Тринідаду – більш провінційний регіон. Тут розташований Університет Вест-Індії. * Центр Тринідаду – район сільського господарства та важкої промисловості, у центрі - смуга гір, покритих тропічним лісом. * Південь Тринідаду – центр нафтовидобутку і робітничого руху. * Південний схід Тринідаду – сільський і в більшості своїй відсталий регіон, але тут розташовано безліч бізнес-центрів, що займаються проблемами шельфового буріння нафтових свердловин. == Міста == * Порт-оф-Спейн ([[Port of spain]]) – столиця * Аріма ([[Arima]]) * Пойнт-а-П'єр ([[Pointe-a-Pierre]]) == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Мова У Тринідаді і Тобаго офіційною мовою є англійська. Вона використовується в уряді, бізнесі, освіті та засобах масової інформації. == ЩО відвідати == Тринідад і Тобаго пропонує багато цікавих місць для відвідування, включаючи природні чудеса, культурні пам'ятки та пляжі. Ось деякі з них: === Тринідад: === * [[wikipedia:Queen's_Park_Savannah|Квінс-Парк-Саванна (Queen's Park Savannah)]] * [[wikipedia:National_Museum_and_Art_Gallery,_Trinidad|Музей Національної Академії Мистецтв і Культури (National Museum and Art Gallery)]] * [[wikipedia:Maracas_Bay|Пляж Маріаква (Maracas Beach)]] * Кароні Свемп (Caroni Swamp) * [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:TnT_PoS_Cathedral_of_the_Holy_Trinity_(back_view).jpg Базиліка Святої Трійці (Holy Trinity Cathedral)] === Тобаго: === * Пляж Піджен-Пойнт (Pigeon Point Beach) * Залив Букко (Buccoo Bay) * [[wikipedia:Fort_King_George|Форт Кінг Джордж (Fort King George)]] * Найлон Пул (Nylon Pool) * [[w:Файл:Botanic_Gardens_Trinidad_2006-03-22.JPG|Ботанічний сад Тобаго (Tobago Botanical Gardens)]] == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == * Національна кухня Тринідаду зазнала вплив традицій багатьох культур, в основному індійських і африканських (званих також креольської кухнею). Вплинула на неї і китайська кухня (кількість китайських закусочних перевищує тільки кількість барів), і в деякому плані англійська і французька. Порівняно недавно поширення тут набули американські закусочні: King, KFC і Pizza Hut. Тепер їх можна зустріти на кожному розі. * Більшість жителів Тринідаду воліють м'ясні страви всіх видів, але зважаючи на значну кількість населення, що проповідує індуїзм, у продажу є і чималий асортимент вегетаріанських страв. * Серед місцевого фастфуду найбільшу популярність має даблз (Doubles) – закуска, яку можна придбати у вуличній лавці. Дешевий і смачний – саме тому багато перевагу перекушувати - він складається з приправленого каррі «чанна» (також відомого як нут або баранячий горох), закладеного між двома «бара» (пишними м'якими булочками з прісного тіста). Його подають як сендвіч, загорнутий у вощений папір. Можна замовити добавки у вигляді манго або інших чатні, наприклад, перцевого соусу. * Місцеві називають різновиди даблз за кількістю доданого до нього перцю: "without", що означає, що в ньому зовсім не буде перцю, "slight" - злегка приправлений перцем, або "blaze" - з додаванням цілої ложки перцю. * На прилавках продавців даблз зазвичай можна побачити і смажені пиріжки з картоплею, звані "aloo pies", до яких так само можна замовити будь-яку добавку. Ціни коливаються від $3 до $4 ТТ, але якщо вам вдасться побувати в Penal на півдні Тринідаду, у помаранчевій хатині навпроти автозаправної станції NP, то там вис зможете придбати всього за $2. Крім даблз тут у продажу є також «kachourie» і «saheena» (зроблені із зелених овочів) які так само мають приголомшливим смаком. Їх подають з солодким соусом без єдиного натяку на гострий присмак перцю, якщо звичайно ви самі не попросите його додати. Не всі місця, де подаються даблз, можуть запропонувати страви, що не містять перець. * Даблз їдять, спочатку розгорнувши папір, а потім піднявши верхню бару. Відламайте шматочок від відокремленої бару (і якщо ви замовили добавку у вигляді перцю або чатні, зараз – саме час розподілити їх по поверхні нижньої бару) і зачерпніть трошки чанна перед вживанням. Після того, як верхня бару закінчилася, переходите до нижньої, поки не закінчиться вся чанна. У процесі можна здорово забруднитися, тому перед вживанням даблз краще знайти якесь містечко, де можна помити руки. Попередження: хоча б одна горошина чанна неодмінно зісковзне з вощеного паперу прямо вам на сорочку або черевик. == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Управління туризмом == Управління туризмом в Тринідаді і Тобаго здійснюється через кілька ключових організацій та ініціатив, спрямованих на розвиток і просування туристичної індустрії. Ось основні з них: === Туристичні організації та органи === * '''[https://visittrinidad.tt/ Tourism Trinidad Limited (TTL)]''' ** Tourism Trinidad Limited є основним державним агентством, відповідальним за розвиток туризму на острові Тринідад. Вони займаються маркетингом та промоцією острова як туристичного напрямку, а також координують різноманітні проекти, пов'язані з туризмом. * '''[https://visittobago.gov.tt/corporate Tobago Tourism Agency Limited (TTAL)]''' ** Tobago Tourism Agency Limited займається просуванням і розвитком туризму на острові Тобаго. Їхня діяльність включає маркетинг острова на міжнародному рівні, співпрацю з туристичними операторами та розвиток місцевої туристичної інфраструктури. * '''[https://mtca.gov.tt/ Ministry of Tourism, Culture and the Arts]''' ** Міністерство туризму, культури та мистецтв Тринідаду і Тобаго формує національну туристичну політику, розробляє стратегії розвитку туризму, підтримує культурні ініціативи та координує співпрацю між різними державними і приватними організаціями в галузі туризму. {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} === Ініціативи та програми === # '''Національні та міжнародні кампанії''' #* Організації, такі як TTL і TTAL, реалізують різні маркетингові кампанії, спрямовані на привернення туристів з різних країн. Вони беруть участь у міжнародних туристичних виставках і заходах для просування Тринідаду і Тобаго як привабливого туристичного напрямку. # '''Підтримка інфраструктури''' #* Важливим аспектом роботи туристичних організацій є покращення туристичної інфраструктури, включаючи розвиток готельного бізнесу, транспортної системи, історичних і природних пам'яток. # '''Навчальні програми та тренінги''' #* Організації проводять навчання та тренінги для працівників туристичної галузі, спрямовані на покращення якості обслуговування та професійної підготовки кадрів. # '''Екологічні та культурні проекти''' #* Туристичні організації підтримують ініціативи, спрямовані на збереження природного середовища та культурної спадщини Тринідаду і Тобаго. Це включає програми екотуризму, культурні фестивалі та проекти з відновлення історичних об'єктів. === Контакти та ресурси === * '''Офіційні вебсайти''': ** [https://visittrinidad.tt/ Tourism Trinidad Limited] ** [https://visittobago.gov.tt/ Tobago Tourism Agency Limited] Ці організації та ініціативи працюють разом, щоб забезпечити сталий розвиток туризму в Тринідаді і Тобаго, сприяючи економічному зростанню країни та збереженню її унікальної культури і природи. 0cexyqaaue0vs1z1b2hzctavqbe33f9 0 845 29146 29079 2021-01-23T23:55:19Z Minorax 4482 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Ночь диких танцев|Ночь диких танцев]] ([[User talk:Ночь диких танцев|обговорення]]) до зробленого [[User:VollBot|VollBot]] 12208 wikitext text/x-wiki {{geo|15.416667|-61.333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Dominica boiling lake.jpg | location= LocationDominica.png | flag= Flag of Dominica.svg | capital= [[Розо]] | government= Парламентарна демократія | currency= Східно-карибський долар (XCD) | area= 754 км² | population= 68,910 (2006) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]] (офіційна), місцеві говірки [[Французький розмовник|французької]] | religion= Католицизм - 77%, Протестантизм - 15%, інше - 8% | electricity= | callingcode= +1 767 | tld= .dm | timezone= UTC-4 }} '''Домініка''' знаходиться на [[Кариби|Карибах]]. Держава розташовується на найбільшому з Малих Антильських островів острів на межі Карибського моря і Атлантичного океану, між [[Гваделупа|Гваделупою]] і [[Мартініка|Мартінікою]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} 1bi70wbi7xf67cedp9b34ovxgf13650 0 846 37539 37537 2025-05-20T18:43:55Z Vikkaduda 7227 /* Куди далі */ 37539 wikitext text/x-wiki {{geo|19|-70.666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= | location= LocationDominicanRepublic.png | flag= Flag of the Dominican Republic.svg | Website= http://www.puertoplata.com | capital= [[Санто-Домінго]] | government= Республіка | currency= Домініканський песо (DOP) | area= 48,730 км² | population= 9,904,000 (2008) | language= [[Іспанський розмовник|Іспанська]] | religion= Католицизм - 95% | electricity= 110/60Hz (вилка Сша типу) | callingcode= +1-809, +1-829, +1-849 | tld= .do | timezone= (UTC-4) }} '''Домініканська Республіка''' знаходиться на [[Кариби|Карибах]]. Займає східні дві третини острова Еспаньола (о. Гаїті), на схід від держави [[Гаїті]]. Острів розташований на заході від [[Пуерто-Ріко]] і на схід від [[Куба|Куби]] і [[Ямайка|Ямайки]] == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=18.452|long=68.911|name=Міжнародний аеропорт Ла-Романа|alt=(IATA: LRM, ICAO: MDLR|address=Carr. La Romana - Higuey 5.5, La Romana 22000, Домініканська Республіка|directions=Міжнародний аеропорт, розташований на південно-східному узбережжі Домініканської Республіки, поруч із туристичним містом Ла-Романа та курортом Каса-де-Кампо. Він розташований приблизно за 68 миль (110 км) від столиці Санто-Домінго|url=https://www.romanaairport.com|wikipedia=Ла-Романа (аеропорт)|phone=(809) 813-9000|email=info@lrm.com.do|description=Аеропорт є 5-тим за завантаженістю аеропортом Домініканської Республіки. З України в аеропорт літають літаки авіакомпанії Azur Air Ukraine}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|name=Метрополітен Санто-Домінго|alt=Metro de Santo Domingo|address=G427+X5Q, Hector J. Diaz, Santo Domingo 10402, Домініканська Республіка|directions=Cистема ліній метрополітену у Санто-Домінго, Домініканська республіка. Складається з двох ліній та 30 станцій. Північна частина першої лінії естакадна, центральна та південна — підземна. Друга лінія повністю підземна.|url=http://www.metrodesantodomingo.wordpress.com|description=Використовується 34 тривагонні потяги Alstom Metropolis 9000 (такі самі, як у Барселонському метрополітені).|hours=Метро працює з 6:00 до 23:00. Інтервали між потягами складають 5 хвилин.}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Острів Саона|alt=Isla Saona|address=розташований за 1,5 милі від південно-східного узбережжя в провінції Ла-Альтаграсія Домініканської Республіки.|lat=18.155|long=68.699|content=Це природний заповідник, який охороняється урядом і є частиною національного парку Котубанама.|wikipedia=Saona Island|wikidata=Q1339113|image=Saona Island December 2020.jpg|description=Найкрасивіший пляж з білим піском, райський острів Саона}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Grand Bavaro Princess|address=Higüey 23000, Домініканська Республіка|phone=+1 809-221-2311|email=reservas@princess-hotels.com|url=https://www.princess-hotels.com/en/punta-cana/grand-bavaro-princess/|checkin=14.00|checkout=12.00|price=2000€ – 4000€|content=Готель являє собою комплекс двоповерхових бунгало, розташованих в розкішному саду, в якому вам зустрінуться папуги, павичі та інші тропічні птахи, а в ставках у ресепшн привільно себе почувають черепахи і рибки}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Де поїсти == {{Eat|name=LA TRATTORIA DE VILLA OLGA|address=C. 9 13, Santiago de los Caballeros 51000, Домініканська Республіка|phone=+1 849-315-0702|hours=12 pm-11pm|price=9€-14€|content=Ресторан італійської кухні і дегустації вин|url=https://oddmenu.com/es/p/media-libra-restaurant}} == Де розважитись == {{Listing|type=do|name=Coco Bongo Punta Cana|address=JJM3+XW3 Esquina El Boulevard, cruce Coco Loco, Centro Comercial Downtown Punta Cana Carretera Barcelo (Verón, Punta Cana 23000, Домініканська Республіка|directions=Вечірка всю ніч безперервно в найгарячішому місці нічного життя Домініканської Республіки. Літаючі акробати, вражаюча музика та святкова атмосфера|url=https://www.cocobongo.com|phone=+1 809-466-1111|hours=20.00 – 03.00|price=50$-200$}} == Куди далі == {{Listing|type=go|name=Ку́ба|alt=República de Cuba|address=Куба розташована в північній частині Карибського басейну на перехресті Карибського моря, Мексиканської затоки та Атлантичного океану. Куба лежить на півдні від американського півострова Флорида, на заході від Гаїті і на сході від Мексики.|directions=Острівна держава у Латинській Америці, в регіоні Вест-Індії, в акваторії Карибського моря. Офіційна назва — Респу́бліка Ку́ба|wikipedia=Куба|phone=+53|description=Велика частина Куби зайнята низинами та рівнинами, гірськими кряжами та піднесеннями.}}{{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} betue95yjd672bs4pz4enxfaar3oyqb 0 847 33026 22316 2022-08-18T23:20:46Z Trident of Neptun 6004 33026 wikitext text/x-wiki {{geo|13.883333|-61|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar |image= Pitons offshore.jpg |location= LocationSaintLucia.png |flag= Flag of Saint Lucia.svg |capital= [[Кастрі]] |government= Парламентарна демократія |currency= Східно-карибський долар (XCD) |area= 616 км² |population= 166,312 (2006) |language= [[Англійський розмовник|Англійська]] (офіційна), місцеві говірки [[Французький розмовник|французької]] |religion= Католицизм - 90%, Протестантизм - 10% |electricity= 240V/50Hz (вилка британського типу) |tld= .lc |callingcode= +1-758 |timezone= UTC-4 }} '''Сент-Люсія''' знаходиться на [[Кариби|Карибах]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Літаком з Франції до Мартініки (можна долетіти дуже дешево не в сезон) Ми заплатили в кінці листопада 250 € на людину туди-назад === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === Найпростіше з Мартініки катамараном (з Marin) за 60 євро туди-назад == Транспорт == Місцеві маршрутки зовсім недорогі, але куди там їхати? == Мова == Англійська == Що відвідати == Відвідувати практично нічого. Припливши в місцевий порт, ви побачите по обидві сторони шикарні вілли з причаленими яхтами. Якщо ви подумали, що так живуть місцеві жителі, то ви глибоко помиляєтесь. Це вілли багатих американців і європейців. В радіусі декількох кілометрів звідси є пристойні магазини і ресторани. Дальше суцільна убогість, яка вас вразить ще більше, ніж ці вілли. Люди настільки бідні, що в центрі столиці ви можете побачити місцевого жителя, який продає на засмальцованій клійонці декілька бананів. Бар з куском фанери замість стійки нормальне явище. Побродивши з півгодини по столиці, ми зрозуміли, що краще звідси потихенько вшиватися. На щастя, поліція присутня. Страшно подумати про те, щоб відійти від центра подальше до убогин хижин. Жах, що так можуть жити люди. Тим більш, що зовсім рядом, на Мартініці, де ми відпочивали, досить високий рівень життя. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Що там можна купити? Крім рому (хороший) і традиційних сувенірів нічого. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == Зупинятись однозначно тільки в готелях. Хоча зупинятись ми би не радили. Поїздки туди — назад протягом одного дня вистачає — все, що треба побачите. == Де навчатись == == Як заробити == Заробити? Там 100 € в місяць хороша зарплата, так, що самі розумієте. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == Не лізти в трущоби — там його можна втратити. == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} 0bisr0vmsc6hdnyun4swcxh65ys7q4x 0 848 35740 28777 2024-06-06T06:37:56Z YuliaHolubets 7069 /* Що відвідати */ 35740 wikitext text/x-wiki {{geo|13.1666666667|-61.2333333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Saint_Vincent_harbor_overlook.jpg | location= LocationSaintVincentAndTheGrenadines.png | flag= Flag of Saint Vincent and the Grenadines.svg | capital= [[Кінгстаун]] | government= Парламентарна демократія | currency= Східно-карибський долар (XCD) | area= 389 км² | population= 116,394 (2002) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]], місцеві говірки [[Французький розмовник|французької]] | religion= Англіканство - 47%, Методизм - 28%, Католицизм - 13%, інші | electricity= | callingcode= +784 | tld= .vc | timezone= UTC -4 }} '''Сент-Вінсент і Гренадини''' знаходяться на [[Кариби|Карибах]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == === Культурні дестинації === * {{See|name=Кінгстаун|wikipedia=Кінгстаун|lat=13.166667°|long=61.233333°|wikidata=Q41474|content=Столиця, головний господарський центр і найбільший порт держави.}} === Природні дестинації === * {{See|name=Ботанічний сад|lat=13.166667°|long=-61.233333°|phone=(1784) 533 1657|email=botanicgardens@hotmail.com|address=Botanical Garden St Vincent Botanical Garden, Old Montrose, Kingstown, PO Box 195 Kingstown Saint Vincent and the Grenadines|wikipedia=Сент-Вінсентський ботанічний сад|wikidata=Q4948422|content=Заснований у 1765 році і є найстарішим у західній півкулі}} * {{See|name=Вулкан Ла-Суфрієр|lat=13.333333°|long=-61.183333°|wikipedia=Суфрієр|wikidata=Q26544|content=Активний вулкан, популярний серед туристів-любителів активного відпочинку та екотуризму.}} === Прибережні дестинації === * {{See|name=Мюстік|lat=12.839103°|long=-61.194756°|content=Одне з найбезпечніших місць в районі Карибського басейну. Є приватним володінням.|wikipedia=Птіт-Мюстік|wikidata=Q607357}} * {{See|name=Острів Кануан|lat=12.716667°|long=-61.333333°|content=Крім пляжного відпочинку, до послуг туристів дайвінг в районі коралового рифу, численні казино, гольф-клуби, спа-центри та інші розваги|wikipedia=Кануан|wikidata=Q647143}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} rq4y1pl27veieiuhld9pswsj5n71i1y 0 849 28310 28309 2021-01-17T13:54:01Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Я наклав на вікімандри|Я наклав на вікімандри]] ([[User talk:Я наклав на вікімандри|обговорення]]) до зробленого [[User:VollBot|VollBot]] 12423 wikitext text/x-wiki {{geo|17.33|-62.666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Stkitts-view-lookingatsea.jpg | location= LocationSaintKittsAndNevis.png | flag= Flag of Saint Kitts and Nevis.svg | capital= [[Бастер]] | government= Федеративна конституційна монархія | currency= Східно-карибський долар (XCD) | area= 261 км² | population= 38,958 (2006) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]] | religion= Англіканство та інші напрями Протестантизму, Католицизм | electricity= | callingcode= +1 869 | tld= .kn | timezone= UTC -4 }} '''Сент-Кіттс і Невіс''' знаходиться на [[Кариби|Карибах]]. Зі сходу межує з [[Антигуа і Барбуда]], з південного сходу - з [[Монтсеррат]]ом, на північному заході - з [[Сінт-Естатіус]] (спеціальний муніципалітет [[Нідерланди|Нідерландів]]), на півночі - з [[Сен-Бартельмі]] (заморська громада [[Франція|Франції]]). Всі кордони є морськими. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} 8i5uzxjqj5wcvbtg9hbbicozmwseiuf 0 850 37460 37454 2025-05-19T14:26:52Z Zvwhuw 7242 . 37460 wikitext text/x-wiki {{geo|0.4|37.85|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Tusks in Mombasa.jpg | flag= Flag of Kenya.svg | location= Kenya in its region (de-facto).svg | capital= [[Найробі]] | government= Республіка | currency= Кенійський шилінг (KES) | area= 582,650 км² | population= 34,707,817 (2006) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]] (офіційна), [[Суахілі розмовник|кісуахілі]] (офіційна) | religion= Протестантизм - 45%, Католицизм - 33%, місцеві вірування - 10%, Іслам 10%, інші - 2% | electricity= 240V/50Hz (вилка британського типу) | callingcode= +254 | tld= .ke | timezone= UTC+3 }} '''Кенія''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Межує на півночі з [[Південний Судан|Південним Суданом]] і [[Ефіопія|Ефіопією]], на сході з [[Сомалі]], на південному заході з [[Танзанія|Танзанією]], на заході з [[Уганда|Угандою]] == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Jomo Kenyatta International Airport|address=Embakasi, Nairobi, Кенія|phone=+25420822111|url=https://www.kaa.go.ke/airports-our-airports-jomo-kenyatta-international/?v=518f4a738816|lat=-1.322288227125657|long=36.92499083499198|content=Міжнарожний аеропорт|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q206349}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Kenya Bus Service|address=Kawangware Dagoreti North, Кенія|phone=+254721247707|url=https://www.kenyabus.net/|hours=08:00–17:00|lat=-1.2859370679451583|long=36.74114240114822|content=Автобусна компанія}} == Мова == == Що відвідати == [[Файл:Tinga Tinga Tales The Musical 2018 at The Kenya National Theatre.jpg|міні|240x240пкс]] {{See|name=Kenya Cultural Centre|address=PO Box 43031 Harry Thuku Rd, Nairobi, Кенія|phone=+254202672843|content=Культурний центр|url=http://kenyaculturalcentre.go.ke/index.php|hours=08:00–17:00|lat=-1.278196558537094|long=36.816028402455835|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Kenya_National_Theatre|wikidata=Q6392674}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Де поїсти == [[Файл:2021-08-07 шьфпу.jpg|міні|194x194пкс]] {{Eat|name=Kilimanjaro Jamia, Kimathi Street|address=Kimathi St, Nairobi, Кенія|phone=+254796766808|url=https://kilimanjarojamia.com/table-menu/|hours=06:00–22:00|price=500–1500 KES за особу|lat=-1.2828436708768076|long=36.82104649735487|content=Ресторан}} == Нічне життя == == Де зупинитись == [[Файл:2009-23-44 шьфпу.jpg|міні]] {{Sleep|name=Marble Arch Hotel|address=PR9F+6HP, Lagos Rd, Nairobi, Кенія|phone=+254722209633|url=http://www.marblearchhotelnairobi.com/|hours=Час виїзду: 11:00|price=1904 грн|lat=-1.281727554122464|long=36.82451146567749|content=Трьохзірковий готель}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Де розважитись == [[Файл:Masai Mara National Reserve 20 - Mara river crossing.jpg|міні|224x224пкс]] {{Do|name=Національний заповідник Масай Мара|alt=Maasai Mara National Reserve|content=Національний заповідник з тваринами, що мігрують і постійно мешкають у савані, включаючи "велику п'ятірку".|address=Кенія|lat=-1.481396903019073|long=35.13077373919144|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%97-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B0_(%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA)|wikidata=Q207724}} == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Bank of Tanzania golden hour.jpg|міні|239x239пкс]] {{Go|name=Танзанія|alt=Tanzania|directions=на південь від Кенії|lat=-6.349679178648413|long=35.34401521276647|content=Танзанія - це країна в Східній Африці, що славиться великими районами незайманої природи.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F|wikidata=Q924}}{{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} mp4wt68pn5x0b10q0mmmi3ck5fxrbww 0 851 12509 11764 2013-11-12T20:43:32Z VollBot 345 insert new geo template 12509 wikitext text/x-wiki {{geo|6.966667|20.616667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Bangui, CAR.jpg | caption= Бангі - столиця Центральноафриканської Республіки. | location= LocationCentralAfricanRepublic.svg | flag= Flag of the Central African Republic.svg | capital= [[Бангі]] | government= Республіка | currency= Франк КФА (XAF) | area= 622,984 км² | population= 4,303,356 (2006) | language= [[Французький розмовник|Французька]] (офіційна), Санго (національна) | religion= Традиційні вірування - 35%, Протестантизм - 25%, Католицизм - 25%, Іслам - 15% | electricity= | callingcode= +236 | tld= .cf | timezone= UTC +1 }} '''Центральноафриканська Республіка''' знаходиться в [[Центральна Африка|Центральній Африці]]. Межує на північному сході з [[Судан]]ом і сході з [[Південний Судан|Південним Суданом]], півдні з [[Демократична Республіка Конго|ДРК]] і [[Республіка Конго|Конго]], заході з [[Камерун]]ом і північному-заході з [[Чад]]ом. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Бангі]] - столиця і найбільше місто держави * [[Босангоа]] * [[Бангасу]] * [[Бамбарі]] * [[Бірао]] * [[Мбаїкі]] * [[Бріа]] * [[Сібю]] * [[Нола]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Африка|type=Країна}} mciqpayygvf5q3hoqaua3vkcueoon5s 0 852 6254 2013-04-27T17:34:33Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Центральноафриканська Республіка]] 6254 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Центральноафриканська Республіка]] 24mwxzkkcytk0p1g83anfojokbfxs6x 0 853 33719 32740 2022-10-15T18:24:03Z Trident of Neptun 6004 33719 wikitext text/x-wiki {{geo|1.28|32.39|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Uganda church.jpg | location= LocationUganda.png | flag= Flag of Uganda.svg | capital= [[Кампала]] | government= Республіка | currency= Уґандійський шилінг (UGX) | area= 236,040 км² | population= 34,634,650 (2014) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]] (офіційна), луганда (найпоширеніша з місцевих мов), суахілі | religion= Католицизм - 33%, Протестантизм - 33%, Іслам 16%, місцеві вірування - 18% | electricity= 240V 50HZ (вилка британського типу) | callingcode= +256 | tld= .ug | timezone= UTC +3 }} '''Уганда''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Межує на півночі із [[Південний Судан|Південним Суданом]], на сході з [[Кенія|Кенією]], на півдні з [[Танзанія|Танзанією]] і [[Руанда|Руандою]], на заході з [[Демократична Республіка Конго|Демократичною Республікою Конго]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} go1emd3mnwzvybz409a6pssqxkgivxm 0 854 12436 11688 2013-11-12T20:34:35Z VollBot 345 insert new geo template 12436 wikitext text/x-wiki {{geo|8.316667|47.3|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= MarkaSomalia.jpg | location= LocationSomalia.png | flag= Flag of Somalia.svg | capital= [[Могадишо]] | government= Перехідний федеральний уряд | currency= Сомалійський шилінг (SOS) | area= 637,657 км² | population= 7,753,310 (2002 оцінка, що спирається на перепис 1975 року) | language= Сомалійська (офіційна), [[Арабський розмовник|арабська]] (офіційна), італійська, англійська | religion= Іслам | electricity= 220В/50Гц (вилка європейського типу) | callingcode= +252 | tld= .so | timezone= UTC+3 }} '''Сомалі''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Межує на північному заході з [[Джибуті]], на заході&nbsp;— з [[Ефіопія|Ефіопією]], на південному заході&nbsp;— з [[Кенія|Кенією]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} an3uyxo5r7nefzlau77l1oo7zxe6s97 0 855 37110 37109 2025-04-23T17:14:40Z Assyrian Human 6497 37110 wikitext text/x-wiki {{geo|1.5|10|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Limbe_view_with_Bioko.jpg | location= LocationEquatorialGuinea.svg | flag= Flag of Equatorial Guinea.svg | capital= [[Малабо]] | government= Формально республіка | currency= Африканський франк (XAF) | area= ''загалом:'' 28,051 км²<br />''вода:'' 0 км²<br />''суша:'' 28,051 км² | population= 676, 000 (2009, оцінка) | language= [[Іспанський розмовник|Іспанська]] (офіційна, адміністративна), [[Французький розмовник|французька]] (офіційна), [[Португальський розмовник|португальська]] (офіційна) | religion= Християнство - 93%, Іслам - 1%, інші - 6% | electricity= | callingcode= +240 | tld= .gq | timezone= UTC+1 }} '''Екваторіальна Гвінея''' знаходиться в [[Центральна Африка|Центральній Африці]]. Межує з [[Камерун]]ом на півночі і з [[Габон]]ом на сході та півдні. == Зрозуміти == Колишня іспанська колонія, що омивається на заході Гвінейською затокою == Регіони == == Міста == == Города == * Малабо - столиця цієї невеличкої країни * Бата - найбільше місто Екваторіальної Гвінеї, розташоване у її континентальному регіоні * Луба * Монгомо * Ебебіїн * Евінайонґ * Сан-Антоніо-де-Пале - невелике місто на острові [[Аннобон]] * Мбіні == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Головний аеропорт — міжнародний аеропорт [[Малабо]]. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Таксі виконують роль маршруток. Їх дуже багато і дістатись а в любе місце не проблема. == Мова == Офіційні мови Екваторіальної Гвінеї - іспанська, французька і португальська == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Африка|type=Країна}} jtu8ta7aiqk0cpwluz3xn1l86ug5iie 0 856 6259 2013-04-28T05:46:03Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Велика Британія]] 6259 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Велика Британія]] d1ey8zwi410trmldxpgf3nhkilly0io 0 857 28733 28730 2021-01-23T00:56:16Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 14139 wikitext text/x-wiki {{geo|-2.88|23.656|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Congo maluku.jpg |flag = Flag of the Democratic Republic of the Congo.svg |location = LocationDRCongo.png |capital = [[Кіншаса]] |government = Змішана республіка |currency = Конголезький франк (CDF) |area = 2 344 858 км² |population = 63,655,000 (2007) |language = [[Французький розмовник|Французька]] (офіційна) |religion = Християнство (Протестантизм - 46,5%, Католицизм - 41,5%), Іслам - 1% |electricity = 220В/50Гц (вилка європейського типу) |callingcode = +243 |tld = .cd |timezone = UTC+1 - UTC+2 }} '''Демократична Республіка Конго''' знаходиться в [[Центральна Африка|Центральній Африці]]. межує на північному-заході з [[Республіка Конго|Конго]], на півночі з [[ЦАР|Центрально-Африканською Республікою]] і [[Південний Судан|Південним Суданом]]; на сході з [[Уганда|Угандою]], [[Руанда|Руандою]], [[Бурунді]] і [[Танзанія|Танзанією]]; на півдні з [[Замбія|Замбією]]; на південному-заході з [[Ангола|Анголою]] і коридором через ангольську територію по ріці Конго до її гирла з Атлантичним океаном. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Африка|type=Країна}} f4my74l8bg8embz5qgxrrmpykzlbafl 0 858 6261 2013-04-28T06:38:27Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Демократична Республіка Конго]] 6261 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Демократична Республіка Конго]] r9h5ftd2b1uksp8m1x6v7du7k0wgagd 0 859 6262 2013-04-28T06:39:33Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Демократична Республіка Конго]] 6262 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Демократична Республіка Конго]] r9h5ftd2b1uksp8m1x6v7du7k0wgagd 0 860 32834 32815 2022-07-28T11:37:13Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Shwizendouy|Shwizendouy]] ([[User talk:Shwizendouy|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 12182 wikitext text/x-wiki {{geo|-0.683333|11.5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Rainforest Gabon.jpg | location= LocationGabon.svg | flag= Flag of Gabon.svg | capital= [[Лібревіль]] | government= Республіка | currency= Франк CFA (XAF) | area= 267,667 км² | population= 1,424,906 (2006) | language= [[Французький розмовник|Французька]] (офіційна) | religion= Християнство 55%-75%, анімізм, Іслам - менше 1% | electricity=220В/50Гц (вилка європейського типу) | callingcode= +241 | tld= .ga | timezone= UTC+1 }} '''Габон''' знаходиться в [[Центральна Африка|Центральній Африці]]. Межує на північному заході з [[Екваторіальна Гвінея|Екваторіальною Гвінеєю]], на півночі з [[Камерун]]ом, на сході і півдні з [[Республіка Конго|Конго]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Африка|type=Країна}} fwagvn64a1vw2t03fovd5v0j9t9c2vx 0 861 12240 11493 2013-11-12T20:09:53Z VollBot 345 insert new geo template 12240 wikitext text/x-wiki {{geo|5.116667|11.916667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Kamerun WasaPark Elefanten.jpg | location= LocationCameroon.svg | flag= Flag of Cameroon.svg | capital= [[Яунде]] | government= Республіка | currency= Франк КФА (XAF) | area= 475,440 км² | population= 17,340,702 (2006) | language= 4 головні африканські мовні групи, [[Англійський розмовник|англійська]] (офіційна), [[Французький розмовник|французька]] (офіційна) | religion= Місцеві вірування - 40%, Християнство - 40%, Іслам - 20% | electricity= | callingcode= +237 | tld= .cm | timezone= (UTC+1) }} '''Камерун''' знаходиться в [[Центральна Африка|Центральній Африці]]. Межує на північному заході з [[Нігерія|Нігерією]], на північному сході з [[Чад|Чадом]], на сході з [[Центральноафриканська Республіка|Центральноафриканською Республікою]], на півдні з [[Республіка Конго|Республікою Конго]], [[Габон|Габоном]] і [[Екваторіальна Гвінея|Екваторіальною Гвінеєю]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Африка|type=Країна}} cca1oh95c462s4t405ffi7wsyuxrvgu 0 864 37628 37627 2025-05-24T15:35:24Z Кіра Аббасова 7531 /* Де зупинитись */ 37628 wikitext text/x-wiki {{geo|0.75|15.383333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Loukoléla - Le port.JPG | location= LocationCongoRepublicofthe.svg | flag= Flag of the Republic of the Congo.svg | capital= [[Браззавіль]] | government= Республіка | currency= франк КФА (XAF) | area= 342,000 км² | population= 3,702,314 (2006) | language= [[Французький розмовник|Французька]] (офіційна), кітуба і лінгала (національні), багато різноманітних місцевих мов і діалектів | religion= Християнство - 50%, анімізм - 48%, Іслам - 2% | electricity= 220В/50Гц (вилка французького типу) | callingcode= +242 | tld= .cg | timezone= UTC+1 }} '''Республіка Конго''' знаходиться в [[Центральна Африка|Центральній Африці]]. Межує на півночі із [[Камерун]]ом і [[ЦАР|Центральною Африкою]], на сході і півдні з [[ДРК|Демократичною Республікою Конго]], на півдні із [[Ангола|Анголою]] та на заході&nbsp;— із [[Габон]]ом. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * {{Marker|name=[[Браззавіль]]|type=city|lat=-4.266|long=15.283|zoom=12|wikidata=Q3844}} — місто, столиця Республіки Конго. * {{Marker|name=[[Сибіті]]|type=city|lat=3.683|long=13.350|zoom=12|wikidata=Q739308}} — місто в Республіці Конго, центр департаменту Лекуму.Розташоване на висоті 450 метрів над рівнем моря. * {{Marker|name=[[Пуент-Нуар]]|type=city|long=11.85|zoom=12|wikidata=Q223920|lat=-4.8}} — місто в Республіці Конго, друге за величиною після Браззавіля. Місто розташоване на мисі між бухтою Пуент-Нуар та Атлантичним океаном. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=-4.251|long=15.252|name=Аеропорт Майя-Майя|alt=Aéroport international Maya-Maya|address=P7R2+FJJ, Brazzaville, Конго – Браззавіль|directions=Mіжнародний аеропорт, що обслуговує Браззавіль (столиця Республіки Конго).|url=https://www.brazzaville-airport.com/|wikipedia=Майя-Майя (аеропорт)|email=service.commercial@aerco-cg.com|hours=Цілодобово}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Залізниці === {{Listing|type=go|lat=-4.800|long=11.84|name=Конголезька океанічна залізниця|alt=Congo–Ocean railway|address=Pointe Noire, Bouenza, Kouilou, Niari, Pool, Lékoumou|directions=Залізниця в Республіці Конго, що з'єднує міста Пуент-Нуар і Браззавіль.|wikipedia=Конголезька океанічна залізниця|phone=242 940052}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Нуабале-Ндокі (національний парк)|lat=2.442|long=16.554|address=поблизу села Бомасса (Bomassa)|hours=цілодобово|price=5 000 XAF (приблизно 8 євро)|email=visit@ndoki.org|phone=+242 05 747 21 21|wikidata=Q3015170|wikipedia=Нуабале-Ндокі (національний парк)|image=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/Gorilla_tool_use.png/330px-Gorilla_tool_use.png|description=Один із найважливіших природних об’єктів Республіки Конго та Центральної Африки загалом. ,Цей природний комплекс було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Radisson Blu M'Bamou Palace Hotel|address=Centre-Ville, Corniche, Av. Amilcar Cabral, Brazzaville, Конго – Браззавіль|lat=-4.276|long=15.283|wikidata=Q131764171|wikipedia=Radisson Blu, Браззавіль|price=Від 175 євро за ніч|email=reservations.brazzaville@radissonblu.com|phone=+242 05 050 60 60|checkin=3:00 pm|checkout=12:00 pm|fax=+242 05 050 60 61|url=https://www.radissonhotels.com/en-us/hotels/radisson-blu-brazzaville-mbamou|content=Це готель у Республіці Конго, розташований у столиці Браззавілі та належить до мережі розкішних готелів Radisson Blu .}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Африка|type=Країна}} j90wzn5in3k03dv0s23rzf9uj6gusfw 0 866 12410 11666 2013-11-12T20:30:26Z VollBot 345 insert new geo template 12410 wikitext text/x-wiki {{geo|0.316667|6.6|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar |image= Equator Sao Tome.jpg |location= LocationSaoTomeAndPrincipe.png |flag= Flag of Sao Tome and Principe.svg |capital= [[Сан-Томе (місто)|Сан-Томе]] |government= Республіка |currency= Добра Сан-Томе і Принсіпі (STD) |area= 1,000 км² |population= 170,372 (2002) |language= [[Португальський розмовник|Португальська]] (офіційна) |religion= Християнство - 80% (Католицизм, Протестантизм) |tld= .st |electricity= 220В/50Гц (вилка європейського типу) |timezone= UTC+0 |callingcode= +239 }} '''Сан-Томе і Принсіпі''' знаходиться в [[Центральна Африка|Центральній Африці]]. Країна на островах Сан-Томе і Принсіпі та кількох дрібних острівцях в Гвінейській затоці біля західного узбережжя [[Західна Африка|Африки]]. Найближчі держави на Африканському континенті - [[Габон]] (за 250 км) і [[Екваторіальна Гвінея]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Африка|type=Країна}} 23jig8ai33x9y68jbx8ljenydml2kh8 0 868 21756 12167 2018-07-12T04:45:33Z Milenioscuro 2574 svg version ([[Commons:Commons:GlobalReplace|GlobalReplace v0.6.5]]) 21756 wikitext text/x-wiki {{geo|-3.666667|29.816667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= BujumburaView.jpg | location= Burundi in its region.svg | flag= Flag of Burundi.svg | capital= [[Бужумбура]] | government= Республіка | currency= Бурундійський франк (BIF) | area= 27,830 км² | population= 8,090,068 (2006) | language= Кірунді (офіційна), [[Французький розмовник|французька]] (офіційна), суахілі | religion= Християнство - 67% (Католицизм - 62%, Протестантизм - 5%), місцеві вірування - 23%, Іслам - 10% | electricity= | callingcode= +257 | tld= .bi | timezone= (UTC+2) }} '''Бурунді''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Межує на півночі з [[Руанда|Руандою]], на заході&nbsp;— з [[Демократична Республіка Конго|Демократичною Республікою Конго]], на південному-сході і сході&nbsp;— з [[Танзанія|Танзанією]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} dbwtrbqtsigyf5kl5wmarnh3w80174u 0 869 32748 32639 2022-07-28T10:54:48Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 12205 wikitext text/x-wiki {{geo|11.8|42.433333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Moucha diver bungalows.jpg | location= LocationDjibouti.png | flag= Flag of Djibouti.svg | capital= [[Джибуті (місто)|Джибуті]] | government= Республіка | currency= Джибутійський франк (DJF) | area= 23,000 км² | population= 486,530 (2006) | language= [[Французький розмовник|Французька]] (офіційна), [[Арабський розмовник|арабська]] (офіційна), сомалі | religion= Іслам - 94%, Християнство - 6% | electricity= 220(240)В/50Гц | callingcode= +253 | tld= .dj | timezone= UTC+3 }} '''Джибуті''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Межує з [[Еритрея|Еритреєю]] на півночі, з [[Ефіопія|Ефіопією]] на заході і півдні і [[Сомалі]] на південному-сході. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} egqvxj33sp8gpss3tweyetjqnqbneoa 0 870 33816 33806 2022-10-28T23:08:00Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 12215 wikitext text/x-wiki {{geo|15.483333|38.25|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Asmara-Panorama.jpg | caption= Panorama of Asmara, capital of Eritrea. | location= LocationEritrea.png | flag= Flag of Eritrea.svg | capital=[[Асмера]] | government= Президентська республіка | currency= Накфа (ERN) | area= 121,320 км² | population= 4,786,994 (2006) | language= [[Арабський розмовник|Арабська]], тигринья, [[Англійський розмовник|англійська]], італійська | religion= Іслам, Християнство | electricity= | callingcode= +291 | tld= .er | timezone= UTC+3 }} '''Еритрея''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Межує на півдні з [[Ефіопія|Ефіопією]], на заході із [[Судан]]ом, на південному сході з [[Джибуті]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} ke8pzw2xefgdd2zpwnbsz70p55kgckj 0 871 37784 12258 2025-06-13T09:39:36Z Assyrian Human 6497 37784 wikitext text/x-wiki {{geo|-12.183333|44.233333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Mohéli-Beach.jpg | location= LocationComoros.png | flag= Flag of the Comoros.svg | capital= [[Мороні]] | government= Республіка | currency= Коморський франк (KMF) | area= 2,235 км² | population= 798,000 (2010) | language= Коморська (офіційна), [[Французький розмовник|Французька]] (офіційна), [[Арабський розмовник|Арабська]] (офіційна) | religion= Іслам (сунізм) - 98%, Католицизм - 2% | electricity= 220В/50Гц (вилка C & E типів) | callingcode= +269 | tld= .km | timezone= Східно-Африканський час (UTC+3) }} '''Коморські острови''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Острови розташовуються в Мозамбікській протоці Індійського океану, між північною частиною [[Мозамбік]]і і північним закінченням [[Мадагаскар]]у. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} l4xe0p8ipy2kmy242vw27dz5wadymbn 0 872 28893 28876 2021-01-23T01:29:23Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:VollBot|VollBot]] 12402 wikitext text/x-wiki {{geo|-1.94027777778|29.8738888889|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= I%27m_sooooo_tired.jpg | location= LocationRwanda.png | flag= Flag of Rwanda.svg | capital= [[Кігалі]] | government= Республіка | currency= Руандійський франк (RWF) | area= 26,338 км² | population= 9,038,000 (2005) | language= [[Кіньяруанда розмовник|Кіньяруанда]] (офіційна), [[Французький розмовник|французька]] (офіційна), [[Англійський розмовник|англійська]] (офіційна), [[Суахілі розмовник|суахілі]] | religion= Католицизм - 56.5%, Протестантизм - 26%, Адвентизм - 11.1%, Іслам - 4.6%, місцеві релігії - 0.1%, атеїзм - 1.7% (2001) | electricity= 220В/50Гц (вилка європейського типу) | callingcode= +250 | tld= .rw | timezone= UTC+2 }} '''Руанда''' знаходиться в [[Східна Африка|Східна Африка]]. Межує на півночі з [[Уганда|Угандою]], сході з [[Танзанія|Танзанією]], півдні з [[Бурунді]] і заході з [[Демократична Республіка Конго|Демократичною Республікою Конго]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Кігалі]] - столиця і найбільше місто держави. * [[Бутаре]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} 1qdsqfkjtne63ax2o3ree4g0rpo6h9e 0 873 37341 37340 2025-05-11T17:32:36Z MarianaSenkiv 5081 /* Що відвідати */ 37341 wikitext text/x-wiki {{geo|-7.1|52.766667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Anse Source d'Argent 2-La Digue.jpg | location= LocationSeychelles.png | flag= Flag of Seychelles.svg | capital= [[Вікторія (Сейшельські острови)|Вікторія]] | government= Республіка | currency= Сейшельська рупія (SCR) | area= 451 км² | population= 84,000 (2009) | language= [[Сейшельський креольський розмовник|Сейшельська креольська]] (офіційна), [[Англійський розмовник|англійська]] (офіційна), [[Французький розмовник|французька]] (офіційна) | religion= Християнство - 93%, Індуїзм - 2%, Іслам - 1%, інші - 4% | electricity= 240В/50Гц (вилка "G" типу) | callingcode= +248 | tld= .sc | timezone= SCT (UTC+4) }} '''Сейшельські острови''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Група з 115 островів знаходиться в Індійському океані, на північному сході від [[Мадагаскар]]у. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == {{Mapframe}} {{See|name=Праслен|address=Індійський океан|lat=4° 19′ 14″ S|long=55° 43′ 56″ E|content=Праслен (фр. Praslin) — острів в Індійському океані, належить до Північно-східної групи Внутрішніх Сейшельських островів. Входить до складу країни Сейшельські Острови. Другий за розміром острів Сейшельського архіпелагу. Розташований за 36 км на північний захід від острова Мае. Розміри — 11 на 4 км. На півночі від острова Праслен лежать острови Кюрьйоз, Шов-Сурі, Сен-Пьєр, Бубі та Арід, на заході — острови Норт-Казін та Саут-Казін, на сході — острови Раунд, Ла-Діг, Ла-Фуш, Фелісіте, Коко, Вест-Сістер (Птіт-Сьор), Гран-Сьор, Мері-Анн та штучний острів Ів. Ландшафт острова переважно гористий. На острові розташовано багато готелів та курортів, є ресторани, спа-салони, казино та нічні клуби. Праслен відомий своїми пляжами Анс-Лаціо, Анс-Жоржетт та Кот-д'Ор, які входять до десяти найкращих пляжів світу. Є аеропорт, з якого двомоторні літаки здійснюють рейси кілька разів на день. З островами Мае та Ла-Діг здійснюється поромне сполучення.|wikidata=Q581819|wikipedia=Праслен|description=}} '''2. [[Анс Лаціо]], Праслен''' Анс Лаціо (затока Шевальє), розташований на північному березі острова Праслен, є одним з найкрасивіших пляжів Сейшельських островів. Щоб дістатися до пляжу, вам доведеться перейти через пагорб, але це того варте. Ця довга смуга м’якого світлого піску, оточена округлими гранітними валунами, зливається з кришталево чистою водою небесного кольору. Дерева такамака та кокосові пальми оточують пляж, створюючи тінь для комфортного відпочинку, а ресторани на обох кінцях пляжу пропонують смачні страви для зголоднілих туристів. Найкращий час для відвідування Анс Лаціо – рано вранці або після обіду, коли більшість туристичних автобусів покинули пляж. {{See|name=Мае|address=Індійський океан|lat=4° 40′ 0″ S|long=55° 28′ 0″ E|wikipedia=Мае|wikidata=Q219642|description=|content=Мае (фр. Mahé) — один із островів архіпелагу Сейшельські острови. Знаходиться в Індійському океані, та належить державі Сейшели. На Мае діє низка природних заповідників — Національний парк Морн-Сейшеллуа на схилах найвищої гори Мае, Національний морський парк Байє Терне на півдні та Національний морський парк Порт-Лоне на заході. На островах поблизу Мае лежить Національний морський парк Святої Анни. В лісах Мае росте низка ендемічних рослин, таких як медузагіна (лат. Medusagyne oppositifolia), рослини-хижаки та багато унікальних видів орхідей. У 1901 році на острові був заснований Ботанічний сад Мон-Флері (лат. Mont Fleuri). У 1971 році на Мае відкрився міжнародний аеропорт Пуант-Ларю, що належить компанії Air Seychelles. Морський порт у місті Вікторія є центром промислової риболовлі та консервної індустрії. Значну роль в економіці острова грає туризм. Тут розташована низка готелів та курортів, є два казино, дискотеки та ресторани. На острові є більш ніж 70 пляжів, які придатні для серфінгу та дайвінгу.}} '''4. [[Анс Інтенданс]], Мае''' Цей невеликий піщаний півмісяць на південному узбережжі острова є одним з найкращих пляжів Мае та улюбленим місцем для серфінгу, завдяки великим та бурхливим хвилям. Коли пасати дмуть з південного сходу, відсутність захисного рифу робить купання тут дещо важким. Але любителям сонячних ванн, пляжного відпочинку і красивих фото сподобається це мальовниче місце, оточене пальмами, де вздовж піщаних берегів гніздяться черепахи. '''5. [[Бе Лазар]], Мае''' Мальовниче село Бе Лазар на Мае було названо на честь французького дослідника 18-го століття Лазара Піко, який висадився тут, коли французький уряд відправив його досліджувати острови. Однією з головних туристичних визначних пам’яток цього району є неоготична церква Бе Лазар, присвячена святому Франциску Ассізькому, з якої відкривається чудовий панорамний вид на місцевість. Приголомшливі пляжі Анс Солей і Петіт Анс є одними з найкращих пляжів на Сейшельських островах, з їх вражаючою блакитною водою і сліпучо-білим піском. '''6. [[Острів Ла-Діг]]''' Ла-Діг, четвертий за величиною острів архіпелагу, – справжній рай для любителів природи. Це також чудове місце для знайомства з традиційним острівним життям – велосипеди та візки тут є популярними видами транспорту. Приголомшливі пляжі з білим піском і гранітні скелі оточуюють узбережжя. Саме тут поціновувачі пляжного відпочинку знайдуть однин з наймальовничіших пляжів – Анс Сурс д’Аржан. Вам потрібно буде заплатити за доступ до пляжу в сусідньому L’Union Estate. Ціна за вхід включає екскурсію цією старою фабрикою та ванільною плантацією. '''7. Одноденна екскурсія на острів Кюр’єз''' Колись відомий як Іль-Руж через рудий колір землі, острів Кюр’єз тепер є домом для [http://Альдабрська%20черепаха гігантських черепах], які вільно пересуваються по піщаних бухтах. Більша частина острова вкрита деревами такамака і казуарина, які затіняють пляжі з білосніжним піском. Острів відомий ще однією ботанічною відмінністю: Кюр’єз – єдине місце, крім Праслена, де в природі росте пальма Коко-де-мер. Острів колись був колонією прокажених, і ви можете оглянути руїни лепрозорію на південному березі, а також будинок лікаря. До острова Кюр’єз можна дістатися на човнах з острова Праслен. '''8. Національний парк Морн Сейшелуа''' Національний парк Морн Сейшелуа – це рай для любителів природи та хайкінгу. Це найбільший національний парк на Сейшельських островах, який займає понад 20 відсотків площі Мае. Серед його пишної зелені лежить гірський хребет, названий на честь його найвищої точки – Сейшельський Морн, висота якої досягає 905 метрів. Звідси відкривається дивовижний вид на столицю Вікторію. Фауна включає кілька відомих видів птахів, у тому числі сейшельського пугача, бюльбюля та сонячного птаха, а пишна фауна варіюється від кількох видів ендемічних пальм до пандану, комахоїдних рослин і папоротей. Тут ви знайдете одні з найкращих маршрутів для хайкінгу. Пішохідні стежки піднімаються в парк із селища Данзіл, повз чайні плантації, відкриваючи вражаючий вид на південно-західне узбережжя Мае. Морн Блан Трейл є одним із найпопулярніших маршрутів. Пройшовши через парк на захід, туристи досягнуть морських парків Бе Терней і Порт Лоне. На північному заході знаходиться село Бель Омбр та ізольований пляж Анс Майор. '''9. [[Сент-Анн (Сейшельські острови)|Національний морський парк Сент-Анн]]''' Національний морський парк Сент-Анн у 1973 році став першим національним парком в Індійському океані. Він розташований за 15-20 хвилин їзди на човні від узбережжя Мае, поблизу Вікторії, та охоплює 6 островів. Снорклінг, дайвінг та екскурсії на човні зі скляним дном відкривають багату різноманітність морського життя коралових рифів. Більшість островів у заповіднику ви можете досліджувати на одноденних екскурсіях з Мае. Ви також можете залишитися на ніч на кількох островах. Острів Сент-Анн є важливим місцем гніздування черепах Бісса. Незважаючи на мангрові зарості та крокодилів, острів був місцем першого на Сейшельських островах французького поселення у 1770 році. На Раунд-Айленді, колишній колонії прокажених, ви можете насолодитися прогулянкою на природі та залишитися на ніч у курортному готелі. Острів Іль-Каше є важливим місцем розмноження птахів та природним заповідником. На острові Серф ви можете поплавати, зайнятися снорклінгом або дайвінгом вздовж красивих рифів, або поніжитися на малолюдних пляжах. На приватному острові Мойенн є природні трейли, реконструйовані будинки поселенців, піратські могили, невелика солом’яна каплиця та гігантські черепахи. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} fkpjcdhal0yohukhbuqpm7frvwktbwi 0 874 6617 6304 2013-05-26T06:16:52Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Сейшельські Острови]] 6617 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сейшельські Острови]] trvxm3iiucnimeo81760r2edf1079pj 0 877 36373 34204 2025-01-05T00:38:13Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36373 wikitext text/x-wiki {{geo|-20.2|57.5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Mauritius beach.png | flag= Flag of Mauritius.svg | location= Mauritius island location.svg | capital= [[Порт-Луї]] | government= Парламентська демократія | currency= Маврикійська рупія (MUR) | area= 2,040 км² | population= 1,291,456 (2012) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]] (''де-факто'' офіційна) і [[Французький розмовник|французька]] (часто вживається); мавританська креольська | religion= Індуїзм - 52%, Християнство - 30%, Іслам - 16%, інші - 2% | electricity= 230В/50Гц (вилка C або G типів) | callingcode= +230 | tld= .mu | timezone= MUT (UTC+4) }} '''Маврикій''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Є острівною державою в Індійському океані на схід від [[Мадагаскар]]у. == Зрозуміти == == Географічне положення == Маврикій — східноафриканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону і лежить на схід від [https://esu.com.ua/article-60278 Мадагаскару] (850 км). На південному заході від Маврикію лежить острів Реюньйон, що належить Франції; на північний захід [https://mapme.club/kraini/69-sejshelski-ostrovi.html Сейшельські] та [https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?p=492 Коморські Острови]{{Dead link|date=січня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, острів Майотта (Франція); архіпелаг Чагос Великою Британією включено до складу Британської Території в Індійському Океані. Територія Маврикію з усіх сторін омивається водами Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 177 км. Вигідне геополітичне положення дозволяє контролювати з острова не тільки акваторію західної частини Індійського океану, але й східне узбережжя Африки (2,2 тис. км) й південне Азії (4 тис. км на північний схід). Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній визначених архіпелажних вод. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя == Регіони == == Міста == * Порт-Луї * Бо-Бассен-Роз-Гілл * Вакоас-Фенікс * Кьюрпайп * Катр-Борн * Тріоле * Сент-Антуан * Сантр-де-Флак * Бель-Ер * Маебур * Сен-П'єр * Ле-Оше * Бамбу * Бе-дю-Томбо * Роз-Бель * Кмен-Греньє * Рив'єр-дю-Рампар * Гранд-Бе * Плен-Маньєн * Пай == Інші місця == == Клімат == Клімат островів тропічний, морський. Вище в горах більш помірний і придатний для життя, саме там розміщується більша частина поселень. Пересічна температура повітря найтеплішого місяця (лютого) +26 °C, найхолоднішого (серпня) + 16 °C. Середньорічна кількість опадів розподілена нерівномірно: від 1 500 мм у гірських районах до 5 000 мм на прибережних рівнинах. У середньому опадів до 3000 мм на рік. Бувають тропічні циклони, переважно з січня по березень. Погода на Маврикії в січні Січень - пік туристичного сезону на Маврикії. Денна температура повітря в країні коливається в межах + 30 ° С ... + 35 ° С, вночі опускається до + 25 °. У столиці показники термометра днем тримаються на позначці + 30 ° С, вночі падають до + 27 ° C. Температура води в океані становить + 27 ° С. Січень дощовий з 170 мм опадів в середньому. 11 дощових днів реєструється на Бель Маре. Вологість повітря тут досягає 80%. Погода на Маврикії в лютому У лютому триває тропічне літо, спекотне і дощове. Вода в океані досягає позначки + 28 ° С і вище. На Маврикії в цьому місяці реєструється до 9 дощових днів, випадає 108 мм опадів. На південних пляжах країни температура повітря становить + 32 ° С, вночі вона впаде до + 28 ° С. У центрі і на сході більш прохолодно. На курорті Маврикій температура повітря в денний період пошукові роботи не розуміється вище + 29 ° C. Погода на Маврикії в березні Денна температура повітря по всій країні коливається від + 29 ° С до + 31 ° С. Вночі показники опускаються до + 26 ° ... + 27 ° С. У березні скорочується кількість дощових днів (до 6 в місяць) із загальним обсягом опадів до 85 мм. Температура води в океані поступово знижується, до кінця місяця вона доходить до + 26 ° C. Дует помірний вітер, що формує хвилі до 30 см. У столиці в березні показники термометра днем тримаються на позначці + 30 ° C, вночі падають до + 27 ° С. Погода на Маврикії в квітні У столиці Маврикії в квітні спостерігається 6 сонячних днів, в інші час небо затягнуте хмарами. Дощі йдуть 2 дні на місяць, випадає до 33 мм опадів. Денна температура повітря становить + 29 ° С ... + 31 ° C. У центральній і західній частині країни (Флік-ан-Флак, Ле Морн, Маврикій) днем температура повітря вже не піднімається вище + 29 ° С, а вночі показники термометра падають до + 24 ° С. Погода на Маврикії в травні На півночі Маврикії і в столиці середньодобова температура повітря в травні коливається в межах + 25 ° С ... + 29 ° С. Температура води в океані не змінюється - близько + 26 ° С. Спостерігається більше сонячних днів: до 11 в місяць. У центральній частині і на півдні країни прохолодніше, вдень до + 27 ° C, а вночі позначка термометра не піднімається вище + 23 ° С. Температура води не відрізняється від північного узбережжя і становить + 26 ° C. Погода на Маврикії в червні У червні на Маврикії умовно починається зима. Стає більш вітряно: в середньому 6-7 м / с, але реєструються короткочасні пориви до 15 м / с. Кількість опадів знижується до 17 мм. У денний час температура повітря в столиці коливається в межах + 25 ° С ... + 26 ° С, а вночі опускається до + 24 ° С. Вода в океані остигає до + 25 ° С, а на західних курортах (Бель-Мар, Тру-до-Дус) температура становить + 24 ° С. Погода на Маврикії в липні На північних курортах країни днем в липні показники термометра знаходяться в межах + 26 ° С ... + 27 ° С. Реєструється один дощовий день. Температура води в океані не перевищує + 24 ° С ... + 25 ° С. На курорті Маврикій і на західному узбережжі популярні піші екскурсії. Температура повітря вдень не перевищує + 25 ° С, вночі знижується до + 21 ° С. Тут випадає не більше 20 мм опадів. Погода на Маврикії в серпні Серпень - найхолодніший місяць на Маврикії. У Порт-Луї температура повітря в денний час не перевищує + 25 ° С, вночі опускається до + 21 ° С. Вода в океанах остигає до мінімуму + 23 ° С ... + 24 ° С. Місяць вітряний, повітряні маси досягають швидкості 7 м / с, і тільки на заході штиль. На південних курортах (Блю Бей, Маврикій, Ле Морн) реєструється температурний мінімум країни: + 20 ° С вночі. Погода на Маврикії в вересні Температура повітря вдень на північних курортах та в столиці перебуває на позначці + 25 ° С, вночі показники знижуються до + 22 ° С. Вода в морі залишається теплою, як в серпні з температурою + 23 ° С. На курорті Маврикій середньодобова температура коливається від + 20 ° С до + 24 ° С. Дощі йдуть рідко із загальною кількістю опадів до 13 мм. Погода на Маврикії в жовтні У жовтні популярний для відпочинку Порт-Луї. Денна температура повітря тут наближається до позначки + 27 ° С, вночі стовпчик термометра падає до + 23 ° С. Такий же температурний режим спостерігається по всій країні. Вода в океані прогрівається вище + 24 ° С. Вітру вщухають. Хмарність в середньому по країні становить 35% днів на місяць, дощів не реєструється. Погода на Маврикії в листопаді На курортах західного узбережжя Маврикії (Тамарін-Бей, Ле Морн) денна температура повітря коливається в межах + 27 ° С ... + 28 ° С. Вночі показники термометра опускаються до + 23 ° С. Вода в океані прогрівається до + 26 ° С. Простежується все більше дощових днів з 31 мм опадів. На курортах північного узбережжя температура повітря вище на пару градусів, а температура води становить + 26 ° С. Погода на Маврикії в грудні Вода в океані прогрівається до + 27 ° С ... + 28 ° С. Спостерігається до 4 днів опадів (55 мм). Хмарність становить 37%. Денна температура повітря по всій країні коливається від + 29 ° С до + 32 ° С. Вночі показники опускаються до + 26 ° С ... + 27 ° С. У грудні починається тропічне літо. == Як дістатись == Є всього один пристойний спосіб потрапити на острів — літак. Ще сто років тому це було б на теплоході, ще двісті років тому — рабом на галерах. Кажуть, що і зараз деякі нелегали через Мадагаскар намагаються в'їхати на вантажному поромі. Є інформація в інтернеті, що можна на ньому доплисти до островів Родрігес і Реюніон, ціни на сайті не висять, але це буде точно не дешевше 300 євро, в той час як переліт Маврикій — Реюньйон — Маврикій буде коштувати близько 200 євро. == Транспорт == Станом на 1977 рік, довжина автошляхів на острові становила 2 тис. км. Найбільший морський порт — Порт-Луї. Діє Міжнародний аеропорт імені сера Сівусагура Рамгулама (колишній «Плезанс»). Як наслідок перебування під англійською короною, на Маврикії діє лівосторонній автомобільний рух. Вже наприкінці XIX століття на острові для потреб цукрової промисловості було прокладено 2 гілки залізничних колій, загальною довжиною 200 км (чистий прибуток 1893 року склав 575 тис. рупій) == Мова == Державна мова: англійська. Мови якими розмовляє місцеве населення, за переписом 2000 року: * маврикійська креольська (''Lingua franca'' на основі французької) — 80,5 %; * бходжпурі (мова індоарійської групи) — 12,1 %; * французька — 3,4 %; * англійська (офіційна) — менше 1 %; * інші мови (хінді, урду, хакка) — 4 %. == Що відвідати == В першу чергу, Маврикій славиться своїми природними пам'ятками: * Кратер погаслого вулкана Trou aux Cerfs * Національний музей історії Маврикія * Ботанічний сад Памплемус * Природний парк Касела * Заповідник Ла Ваніль * Ущелина Чорної річки * Водоспад Тамарін * Галерея скла * Гран-Басс * Шамарель Усі пляжі на острові піщані. Гостям острова потрібно пам'ятати, що на Маврикії нудизм заборонений законом. Нижче — найбільш цікаві пляжі Маврикія. * Флік-ан-Флак (Flic en Flac Beach) * Бель-Мар (Belle Mare) * Перейбер (Pereybere) * Бухта Тамарін (Baie du Tamarin) * Тру-о-Біш (Trou aux Biches) * Мон-Шуазі (Mont Choisy) * Блю Бей (Blue Bay) * Ле Морн (Le Morn) * Тру-д'о-Дюп (Trou d'eau Douce) == Чим зайнятись == Серед туристів Маврикій славиться відмінними можливостями для пляжного відпочинку, екотуризму, дайвінгу, риболовлі та деяких інших активних видів водного спорту. Крім того, на острові досить розвинений оздоровчий і весільний туризм. == Гроші та покупки == Національною валютою країни слугує маврикійська рупія (MUR). 1 маврикійська рупія = 100 центів. Емітентом виступає Банк Маврикію. У 2006 році за 1 долар США (USD) давали 31,7 маврикійських рупій. == Регіональна кухня == Кухня Маврикію є міксом французької, китайської та індійської кухонь. Основна страва країни — каррі у вигляді рису з куркою, або іншими м'ясопродуктами, креветками або устрицями, овочами та обов'язковими прянощами, заправлені олією і зеленню. Дуже схожий на нього «бір'яні» — рис із м'ясом, овочами або рибою, приправленими прянощами. Дуже популярна закуска «пурі» — своєрідні бутерброди (як холодні так і гарячі) з особливого борошна з різними інгредієнтами, починаючи від салатів і кінчаючи м'ясним або рибним асорті, але обов'язково з будь-яким соусом. Повсюдно пропонують китайську локшину «хв Фріт» із безліччю способів приготування. Пальмові пагони, які додають до багатьох страв — національний продукт маврикійців. Риба і морепродукти займають на столах маврикійців важливе місце, поряд із рисом. Навколишні води багаті рибою, з яких найбільш популярні тунець, дорада, морський язик, барабулька (султанка), марлін та ін. Рибу коптять, смажать на вогні і вугіллі, їдять сирою з лимонним соком, тушкують і варять зі всілякими добавками. Особливим делікатесом вважаються прісноводні раки «камарон», краби, лангусти, восьминіг з соусами віндай або каррі, равлики, різні молюски, морські їжаки тощо. Їх готують сотнями різноманітних способів, але обов'язково з прянощами і великою кількістю зелені. Поширеним є креольський суп із морепродуктів, на манер французького буябеса (фр. ''Bouillabaisse''). До салатів із морепродуктів подають популярні соуси ругай (провансальський томатний) і віндай (гірчиця з оцтом). На острові вирощують батат, томати, баклажани, маленький зелений огірок з клейкою шкіркою «лало», маніок, кабачки, гарбуз, патисони, капустяну пальму (місцева кулінарна гордість) та інші, часто зовсім незнайомі європейцеві овочі. Вирощується велика кількість фруктів різних сортів. Місцеві вироби з борошна: своєрідні трикутні ватрушки «самусса» (самса) з листкового тіста з овочами, м'ясом або рибою, пиріжки з батату, пиріжки з картоплею і баклажанами, пончики з прянощами, маленькі тарталетки з пастою із морепродуктів, тістечка з кокосовою крихтою. == Нічне життя == == Де зупинитись == Більшість готелів на Маврикії належить відомим світовим готельним «ланцюжках» (Four Seasons, Hilton, Intercontinental, Maritim, Le Meridien, Oberoi, Sofitel, Centara Hotels & Resorts, Accor, Apavou Hotels, Attitude Resorts, Beachcomber, Club Med, Constance Hotels, Indigo Hotels and Resorts, Lux Island Resorts, Starwood Hotels & Resorts, Sun Resorts, Veranda Resorts, One&Only Resorts). Вони, як правило, мають велику територію і просторі номери. При цьому на Маврикії не прийнята «зіркова» система класифікації готелів категорії визначені умовно, номери готелів відносяться до категорій Super Deluxe, Deluxe, Superior. При бронюванні готельного номера рекомендується заздалегідь ознайомитися з переліком наданих послуг == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} 4az5yiv540zkkrg2523nqdzpuz1wrho 0 878 37819 37818 2025-06-14T20:11:09Z Ulik.k.V 7266 /* Де зупинитись */ 37819 wikitext text/x-wiki {{geo|-16.633333|168.016667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Vanuatu Tanna Yasur.JPG | location= LocationVanuatu.png | flag= Flag of Vanuatu.svg | capital= [[Порт-Віла]] | government= Парламентська республіка | currency= Вануатійський вату (VUV) | area= 12,200 км² | population= 196,178 (2002) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]] (офіційна), [[Французький розмовник|французька]], біслама (офіційна), а також понад 100 місцевих мов | religion= Протестантизм - 61.7%, Католицизм - 15%, місцеві вірування - 7.6%, інші - 15.7% | electricity= | tld= .vu | callingcode= +678 | timezone= UTC+11 }} '''Вануату''' знаходиться в [[Океанія|Океанії]] (а саме - в [[Меланезія|Меланезії]]). Межує на півночі з територіальними водами [[Соломонові Острови|Соломонових Островів]], на заході з економічною зоною [[Австралія|Австралії]], на південному заході з територіальними водами [[Нова Каледонія|Нової Каледонії]], на сході&nbsp;— з територіальними водами [[Фіджі]]. Загалом, до складу Вануату входить 83 острови. Найважливішими з них є острови Ефате, Еспіриту-Санто, Танна та Малекула. Межує з територіальними водами Соломонових Островів, економічною зоною Австралії, територіальними водами Нової Каледонії, територіальними водами Фіджі. Разом з Папуа-Нова Гвінея і Соломоновими островами Вануату утворює геополітичну групу "Наконечник списа" з метою збереження меланезійської культури і досягнення незалежності Нової Каледонії. Основою економіки цієї країни є сільськогосподарська діяльність, риболовля, надання послуг "дешевого прапора", туризму. У 2006 році за даними інституту "New Economics Foundation" Вануату була визнана "найщасливішою країною світу", хоча залишається однією із найбідніших у тихоокеанському басейні.Площа всієї суші країни дорівнює 12 190 квадратних кілометрів. Столиця Республіки Вануату – місто Порт-Віла. Острови Вануату мають Y-подібну форму, завдяки якій країну легко знайти на карті світу. Вануату — одна з найбідніших країн у світі. За рівнем доходу на душу населення Вануату займає одне з останніх місць у світі. == Зрозуміти == == Регіони == Протягом чотирьох років після підписання конвенції 1906 року про створення кондомініуму на Нових Гебридах був відсутній адміністративний поділ, а розгляд різних справ з участю меланезійців здійснював не загальний суд, а Військово-морська комісія. В 1911 році були зроблені перші кроки з проведення адміністративної реформи. У результаті в 1912 році на деякі острови Нових Гебридів були призначені представники резидент-комісарів (за винятком острова Ефате), які стежили за працевлаштуванням, розглядали різні скарги від населення. Британські представники були спрямовані на острови Танна та Еспіриту-Санто, французькі — на острови Малекула та Пентекост. В 1985 році була проведена чергова адміністративна реформа, результатом якої стало скасування чотирьох округів й утворення одинадцяти острівних рад. З 1994 року Республіка Вануату поділяється на 6 провінцій. Назви провінцій утворені з перших складів або букв основних островів, що входять до складу провінції. {| class="wikitable" |+ !Провінція !Назва англійською мовою !Площа (км²) !Населення (2000 рік) !Адміністративний центр |- |Малампа |''Malampa'' |2 779 |36 100 |Лакаторо |- |Пенама |''Pénama'' |1 198 |28 960 |Лонгана |- |Санма |''Sanma'' |4 248 |32 340 |Луганвіль |- |Тафеа |''Tafea'' |1 628 |27 530 |Ісангел |- |Торба |''Torba'' |882 |7 870 |Сола |- |Шефа |''Shéfa'' |1 455 |45 280 |Порт-Віла |} == Міста == * [[Порт-Віла]] * [[Луганвіль]] * [[Норсуп]] * [[Порт-Олрі]] * [[Ісангел]] * [[Сола]] * [[Лакаторо]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком {{Listing|type=go|lat=-15.505246371235522|long=167.21979601291412|name=Санто-Пекоа (аеропорт)|alt=Santo-Pekoa International Airport|address=F6V9+RVM, Luganville, Вануату|directions=Переклад з англійської-Міжнародний аеропорт Санто — аеропорт у Луганвілі на острові Еспіріту-Санто у Вануату. Раніше аеропорт називався Міжнародний аеропорт Санто-Пекоа, поки його не було перейменовано згідно з поправкою до AIPV Вануату, опублікованою 16 червня 2021 року. Аеропорти Вануату Лімітед надають авіаційні послуги для аеропорту.|wikipedia=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B0%D1%8D%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B0%D1%82%D1%83}} === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == '''прокат авто Вануату''' {{Listing|type=go|lat=-17.749014802281888|long=168.316112584256|name=World Car Rentals Vanuatu|alt=Прокат автомобілів у Вануату|address=Kumul Highway, (opposite Au Bon Marche Supermarket), Nambatu Area, Port Vila, Вануату|directions=Ми прагнемо надавати професійний, персоналізований та винятковий сервіс, який перевершує очікування наших клієнтів. Дружній та безпроблемний досвід, від бронювання до прощання.|url=https://www.vanuaturentalcars.com/|facebook=https://www.facebook.com/VanuatuRentalCars/|instagram=https://www.instagram.com/world_car_rentals_vanuatu/|phone=+67826515|email=bookings@vanuaturentalcars.com|hours=неділя 07:30–17:00  понеділок 07:30–17:00  вівторок 07:30–17:00  середа 07:30–17:00  четвер 07:30–17:00  пʼятниця 07:30–17:00  субота 07:30–17:00|description=Ми надаємо пріоритет технічному обслуговуванню наших транспортних засобів, щоб забезпечити безпеку та надійність для наших клієнтів високоякісних автомобілів за високими стандартами.}} Транспорт Вануату представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах  та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. У країні, станом на 2013 рік, діє 31 аеропорт. == Мова == У Вануату все ще активно розмовляють 113 мовами корінних народів. Щільність мов на душу населення є найвищою серед будь-якої нації світу, в середньому 2000 носіїв на одну мову. Усі ці народні мови належать до океанічної гілки австронезійської родини. Є три офіційні мови: англійська, французька та бісламська. Біслама — це мова підгін, яка по суті поєднує типову меланезійську граматику з переважно англійською лексикою. Це єдина мова, якою може розмовляти більшість населення Вануату (82 %). == Що відвідати == {{See|name=Вануату ("Вічна земля")|phone=(050) 345-14-50|url=https://turne.ua/ua/countries/vanuatu|hours=цілодобово|image=https://img.turne.ua/static/countries/c614/small/3_614_0507_french_polinesia.jpg|description=одна з найнезвичайніших острівних груп у Тихому океані, яку часто називають "недоторканим раєм Океанії".}} '''Національний музей Вануату''' розташований у чудовій будівлі Культурного Центру Вануату, спеціально побудованому на пагорбі у столиці Порт-Віла та відкритій у 1995 році. У Національному музеї Вануату представлено найбільшу колекцію з 3500 пам'яток національної культури та мистецтва з усієї країни. Основним історико-культурним туристичним ресурсом Вануату є давня і унікальна культура її жителів (острови Еспіріту-Санто, Ерроманґо, Малакула, Ефате тощо). Порт-Віла – є сучасним містом з чотирьохзірковими готелями, багатоповерховими офісами, французькими, китайськими та місцевими ресторанами, казино. Формуються курортні зони Ванпуко, Люґанвіль (о. Еспіріту-Санто), Норсуп, Ламап (Малекула), Потнарвін (Ерроманґо), Соло (Вануа-Лава), Барумба (Епі) та ін. Острови є об'єктом багатьох круїзних маршрутів. '''Острів Ефате''' - третій за величиною острів Вануату і найпопулярніший туристичний район країни (тут розташовані головний аеропорт Вануату і столиця країни). Залив Меле, що лежить всього в 4 км на північний захід від Порт-Віла, - одне з найкрасивіших місць на острові. Великий кораловий риф, багатий слідами корабельних аварій і химерним підводним ландшафтом, обрамляє затоку з моря. Риф Блек-Сендз - один з найпопулярніших ділянок для дайвінгу на острові. Тут в тілі рифа налічується більше сотні печер і тунелів, мешкає близько 300 різновидів риб і морських членистоногих, а прозорість води коливається від 30 до 50 м. В 12 кілометрах від затоки знаходиться знаменитий каскад водоспадів Меле-Кескейдз. Столиця острова і всієї країни, '''Порт-Віла''' примхливо згинається навколо берега затоки Віла і вибігає своїми кварталами на круті схили навколишніх гір. Це чарівне містечко, що несе на собі відбиток кількох культур, традиційно вважається самим колоритним містом країни, що вміщує в себе і ділові квартали цілком європейського вигляду, і затишні зелені села околиць. Втім, столиця - єдине місто на островах, тому порівнювати її тут просто нема з чим. Заслуговують на увагу англіканська церква в Табаго, неподалік від аеропорту, католицька церква (міський собор) і пресвітеріанська церква в Парку Незалежності. Кладовище в Анабру відоме своїми старими склепами і колоритно прикрашеними китайськими і в'єтнамськими надгробними плитами. Поряд з Порт-Вілою є підводне поштове відділення, де можна відправити лист. Воно дійсно працює — там, під водою, сидить співробітник з аквалангом. Звичайно, це просто розвага для туристів. '''Острів Танна''' вважається самим таємничим островом архіпелагу, найбільш населеним островом Вануату, а також третім за рівнем розвитку сільського господарства і промисловості островом країни. Економіка Танна базується, перш за все, на сільському господарстві і туризмі (на острові більше бунгало і пансіонатів, ніж на будь-якому іншому острові країни). За головні визначні пам'ятки Танна є постійно діючий вулкан Ясур.  Колоритна затока Порт-Резолюшн (Етукурі) з його піщаними пляжами, мінеральними джерелами і бірюзовою водою, яхт-клуб Ніпікінаму, затоки Тартл-Бей і Шарк-Бей, фольклорне село Кастом, численні водоспади і гарячі сірчані джерела в околицях Ясур, а також "зникле озеро" Ісіві, майже повністю знищене виверженням 2000 року. Місцеві легенди свідчать, що Танна колись була єдиним шматочком землі у Всесвіті. Сьогодні, незважаючи на багатовікове європейський вплив, 20000 жителів острова зберегли більшу частину їх традицій і культури. Все життя села досі керується племінними вождями, що входять в "рада вождів", який створює нові закони і підтримує старі. Обряди і ритуали місцевих жителів настільки своєрідні, що багато вчених навіть говорять про особливу "культурі Танна". '''Вулкан Ясур''' є дуже давнім і досі діючим вулканом, а також самим доступним і дуже популярним серед туристів. Вулкан розташувався на висоті 361 метрів над рівнем моря. Розмір кратери дорівнює 300 метрів і шириною 100 метрів глибиною. Вулкан називають самим доступним в світі, тому що підйом на його вершину дуже короткий і більшість людей не мають проблем здійснити сходження. Не описати які відчуття люди відчувають, опинившись на вершині Ясура, неймовірні краєвиди природи, внутрішній гул і стогони вулкана, пишність магми в кратері. '''Анейтьюм''' - ідеальне місце для пішого туризму і трекінгу. Чудовий краєвид, досить пологі гірські схили Інрероу-Атамуан, Нанаварез і Тахентчаі, величні ліси і стародавні водоспади - ось головні визначні пам'ятки острова. Рифи Інвек-Айленд ( "острів таємниці"), Порт-Патрік і Інман ідеальні для дайвінгу та сноркелинга, а гарячі джерела в Умеч, Ітчептав-Бей і Анвунупол утворюють цілі каскади мінеральної води. Остров'яни створили навіть невеликий заповідник в Анавамет, який охороняє численних морських черепах, тоді як на інших островах вони винищуються заради високо цінованого черепахового супу. Острів був першим центром пресвітеріанської церкви на Вануату, тут навіть була збудована найбільша церква в південній півкулі, проте в наші дні вона лежить в руїнах. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == {{Eat|name=The Stonegrill Restaurant|address=Port Vila, Вануату|phone=+678 546 4506|url=https://www.tripadvisor.ru/Restaurants-g294143-Vanuatu.html|hours=неділя 11:30–21:30 понеділок 10:30–21:30 вівторок 11:30–21:30 середа 11:30–21:30 четвер 11:30–21:30 пʼятниця 11:30–21:30 субота 11:30–21:30|lat=-17.72956034404254|long=168.31197078073345|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4notLzDW_MjzgYCoepWcM4mwHooo9CBZNqJtq3V15uIqGmRac0r_CPXUZtIsFdJfyx1ngtvudGXxuCVNrUme2lzpOQfqFZJ0goBapj6vU-_shaF0RP8ukzFKzPht2HEh4-btp4-p=w426-h240-k-no|content=«Stone Grill» – це ресторан з понад 14-річною історією, де подають високоякісні стейки, приготовані на гарячому вулканічному камінні, щоб ви могли доготувати їх на свій смак. Концептуальний обід на набережній Квінз у Блекпулі, з якого відкривається приголомшливий вид на Ірландське море з нашого ресторану та бару.}} '''Кухня Вануату''' (бісл. ''aelan kakae'') — включає в себе рибу, коренеплоди, такі як таро і ямс, фрукти та овочі . Більшість острівних господарств вирощують їжу в своїх садах, з цієї причини нестача продовольства зустрічається рідко . Папаї, ананаси, манго, банани та батат вирощують протягом більшої частини року. Кокосове молоко та крем використовуються для ароматизації багатьох страв. Велика частина їжі готується з використанням гарячих каменів або шляхом кип'ятіння і пропарювання; маленька частина страв присмажується. Оскільки Вануату є одним з небагатьох південнотихоокеанської регіонів, які перебувають під впливом зовнішнього світу, кухня Вануату має багатокультурний характер.Для приготування страв у кухні Вануату використовуються кілька основних інгредієнтів, в тому числі ямс, таро, банан, кокос, цукрова тростина, тропічні горіхи, м'ясо, зелень, птицю та морепродукти. Корінне населення Вануату зазвичай самостійно виробляють більшу частину своєї їжі, за винятком таких продуктів, як рис або консервована риба. Кава, традиційний безалкогольний напій, надзвичайно популярний у Вануату. Колись престижний напій, що готується з ''Piper methysticum'', його зазвичай п'ють у сутінках, перед вечерею, в основному чоловіки, але все частіше жінки. Напій має м'яку наркотичну і розслаблюючу дію на людину, але в основному цінується за розслаблену атмосферу, з якою він традиційно асоціюється, як в міських, так і в сільських районах (зокрема, популярний в накамале^[en]). Національною стравою Вануату є ''лап-лап'' - спечений пудинг. Він складається з тертого ямсу, банана, маніока або таро. Інгредієнти змішуються з кокосовим молоком і сіллю, потім запікається під гарячими каменями. Ще одна популярна страва - ''сімборо''. Страва схожа на долму, являє собою парний рулет, в який загорнуті терте м'ясо, маніок, ямс, таро або борошно, загорнуте в листя банана і покрите кокосовим молоком. Також ведеться полювання на летючих лисиць, що вживаються в їжу в тушкованому вигляді. Кокосовий краб є одним з унікальних видів Вануату. Проте, багато ресторанів на островах перестали пропонувати цю страву, так як краб знаходиться на межі вимирання . == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Travellers Motel Vanuatu|address=Avenue Du Stade Port Vila Vila Shefa, Вануату|phone=+6787693004|email=reception@thetravellersmotel.com|url=https://www.thetravellersmotel.com/|hours=Час заїзду: 15:00 Час виїзду: 10:00|price=2 810 грн|lat=-17.73011354492533|long=168.31434295344042|image=https://cf.bstatic.com/xdata/images/hotel/max1024x768/618489313.jpg?k=faef234d795391b13e695ded39ee40f97c56f1b58a938a287d9c8af03645cd3a&o=|content=У помешканні Travellers Motel Vanuatu, яке розташовано у місті Порт-Віла, до послуг гостей відкритий плавальний басейн, сад, спільний лаунж та безкоштовний Wi-Fi на всій території помешкання. На території помешкання до послуг гостей караоке та спільна кухня.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Меланезія|type=Країна}} jomg4pu8yd61dgtty52vb1ruo7wx6dp 0 879 9405 9402 2013-08-01T18:09:23Z RLuts 5 Редагування користувача [[Special:Contributions/RLutsBot|RLutsBot]] ([[User talk:RLutsBot|обговорення]]) відкинуті до версії користувача [[User:Корінь|Корінь]] 9405 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Багамські Острови]] 23gk7o0tb1qvhuc1awxwi79r7gonz7a 0 881 37583 37582 2025-05-22T18:02:59Z Vikkaduda 7227 /* Куди далі */ 37583 wikitext text/x-wiki {{geo|7.06666666667|171.266666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Marshallese Rito Fans.jpg | location= LocationMarshallIslands.png | flag= Flag of the Marshall Islands.svg | capital= [[Маджуро]] | government= самоврядне державне утворення у вільній асоціації із США | currency= долар США (USD | area= 181.3 км² | population= 60,422 (2006) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]], маршалезька, японська | religion= Християнство (переважно Протестантизм) | electricity= | callingcode= +692 | tld= .mh | timezone= UTC +12 }} '''Маршаллові Острови''' знаходиться в [[Мікронезія|Мікронезії]]. Межує на заході та південному заході з територіальними водами [[Федеративні Штати Мікронезії|Федеральних Штатів Мікронезії]], на півдні&nbsp;— з територіальними водами [[Кірибаті]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=7.064|long=171.271|name=Amata Kabua International Airport|alt=IATA: MAJ, ICAO: PKMJ, FAA LID: MAJ|address=378G+CQR, Lagoon Rd, Majuro Atoll, Маршаллові Острови|directions=Міжнародний аеропорт Амата Кабуа, розташований у західній частині Райрока на південній стороні атолу Маджуро, столиці Республіки Маршаллові Острови.|wikipedia=Marshall Islands International Airport|description=Аеропорт був побудований під час Другої світової війни на острівцях Аненелібв і Локойбар.}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Marker|name=Морський порт "Маджуро"|wikidata=Q12919|lat=7.066|long=171.266}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Атолл Арно|address=Arno Atoll, Маршаллові острови|alt=Arņo|lat=7.083|long=171.7|content=Кораловий атол із 133 островів у Тихому океані, який утворює законодавчий округ ланцюга Ратак Маршаллових Островів.|image=ArnoAtoll ASTER 2002jul25.jpg|wikipedia=Arno Atoll|wikidata=Q694057}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == {{Sleep|name=Marshall Islands Resort|address=39PF+H9W, Delap-Uliga-Djarrit, Majuro Atoll 96960, Маршаллові Острови|phone=+692 625-2525|url=http://www6.marshallislandsresort.com|checkin=14.00|checkout=12.00|price=50€ – 300€|content=Хороший готель в Маджуро. Великі номера з видом на лагуну. Номера з кондиціонером і балконом}} == Де поїсти == {{Eat|name=Tide Table|address=Uliga Main Road Majuro Majuro Atoll, 96960, Маршаллові Острови|phone=+692 625-3605|url=http://www.rreinc.com/tidetablemenu.html|content=Ресторан спеціалізується на приготуванні місцевих страв та напоїв.|hours=07.00 – 21.30}} == Де розважитись == {{Listing|type=do|name=Дайвінг|address=Маршаллові острови|directions=Дві острівні групи складають Маршаллові Острови: ланцюг Ратак і Ланцюг Ралік.|url=https://www.padi.com/diving-in/marshall-islands/|description=Місце для дайвінгу Маршаллові Острови Бікіні Атол; Деякі люди навіть вважають це найкращим місцем для дайвінгу в світі, другий тільки його сусід, Чуук Лагуна. Водолази будуть раді, оскільки вони досліджують авіаносця, USS Саратога, USS Apogon підводного човна, а також численні руйнівники і крейсери.}} == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == {{Listing|type=go|name=Австралія|alt=Австралі́йський Сою́з|address=розташована у Південній півкулі на однойменному материку Австралія|directions=незалежна федеративна держава|wikipedia=Австралія|phone=+61|description=Двічі на рік австралійці відзначають закінчення стрижки овець масовими виїздами на природу, танцями та барбекю. Популярними видами відпочинку також є туризм до національних парків, подорожі на морські пляжі, спортивна риболовля на водоймах}}{{footer|ispartof=Мікронезія|type=Країна}} jcz4a8j5eg9iahmyx7ismkm8jujz55j 0 882 6312 2013-04-28T12:06:53Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Маршаллові Острови]] 6312 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Маршаллові Острови]] ec0hg95dyxasdlhhh0qvlhph9zu1cxg 0 883 18623 18622 2018-02-09T20:01:10Z Visem 502 Скасування редагування № 18622 користувача [[Special:Contribs/Visem|Visem]] ([[User talk:Visem|обговорення]]) 18623 wikitext text/x-wiki {{geo|-0.533333333333|166.933333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar |image= Aerial view of Nauru.jpg |location= LocationNauru.png |flag= Flag of Nauru.svg |capital= [[Ярен]] (фактично) |government= Парламентська Республіка |currency= Австралійський долар (AUD) |area= 21 км² |population= 13,770 (2008) |language= Науруанська (офіційна), [[Англійський розмовник|англійська]] |religion= Християнство (Католицизм - близько третини населення, переважна більшість інших - протестанти) |electricity= 240В/50Гц (вилка австралійського типу) |tld= .nr |callingcode= +674 |timezone= UTC +12 }} '''Науру''' знаходиться в [[Мікронезія|Мікронезії]] ([[Океанія]]). Острівна держава в південно-західній частині Тихого океану в [[Мікронезія|Мікронезії]]. Найближчий сусід — острів Банаба ([[Кірибаті]]) за 306 км на схід. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Мікронезія|type=Країна}} purrtiodvqdide244eeosyvw7n117lr 0 884 37281 37280 2025-05-08T06:16:46Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37281 wikitext text/x-wiki {{geo|-9.46666666667|159.816666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar |image= Dugout canoe Rennell.jpg |location= LocationSolomonIslands.png |flag= Flag of the Solomon Islands.svg |capital= [[Хоніара]] |government= Конституційна монархія |currency= Долар Соломонових островів (SBD) |area= 28,450 км² |population= 494,786 (2002) |language= [[Англійський розмовник|Англійська]] |religion= Англікани - 45%, католики - 18%, методисти/пресвітеріани - 12%, баптисти - 9%, адвентисти сьомого дня - 7%, інші протестанти - 5%, місцеві вірування - 4% |electricity= 240В/50Гц (вилка австралійського типу) |tld= .sb |callingcode= +677 |timezone= UTC +11 }} '''Соломонові Острови''' знаходиться в [[Меланезія|Меланезії]] ([[Океанія]]). Держава складається з декількох сотень островів і розміщена на схід від [[Нова Гвінея|Нової Гвінеї]]. == Зрозуміти == === Клімат === Клімат субекваторіальний, дуже вологий. Середні місячні температури від 26 до 28 °C. Опадів від 2300 до 7500 мм в рік. З травня по жовтень переважає південно-східний пасат, з грудня по березень — північно-західний екваторіальний мусон. Є короткі повноводні річки. Значну частину островів вкрито вічнозеленими лісами (пальми, фікуси та ін.); у найсухіших місцях — савани; по берегах — мангри. Тваринний світ: щури, кажани, крокодили, ящірки, змії, гігантські жаби; птахи — дикі голуби, папуги тощо. === Культура === Соломонові острови значною мірою зберегли свій колишній культурний вигляд. У селах переважають будинки традиційного типу: легкі, прямокутні хатини на стовпах з плетеними стінами та двосхилим дахом з пальмового листя. Однак у великих населених пунктах чимало будівель європейського типу. В одязі європейські елементи істотно потіснили традицію, але частина місцевих жителів продовжує носити пов'язки на стегнах і короткі спідниці. У духовній культурі остров'ян традиція також тісно переплітається з сучасністю. Серед місцевого населення порівняно добре зберігаються фольклор, самобутні пісні та танці, народні промисли й ремесла, проте ж впроваджується і сучасна культура. == Регіони == # '''Центральна провінція:''' Столиця - Тулагі. Включає Флоридські острови, острів Саво та острови Расселл. # '''Чоісеул (провінція):''' Столиця - острів Таро. Включає острів Чоісеул, острів Вагіна та острів Роб Рой. # '''Ґвадалканал (провінція):''' Початковою столицею було місто Хоніара, але '''Столична територія Хоніара''' зараз управляється окремо. Провінція Ґвадалканал включає решту острова Ґвадалканал та прилеглі острівці. # '''Ісабель (провінція):''' Столиця - Буала. Включає острів Санта-Ісабель. # '''Макіра-Улава (провінція):''' Столиця - Кіракіра. Включає острови Макіра (Сан-Крістобаль) та Улава. # '''Малаїта (провінція):''' Столиця - Аукі. Включає острів Малаїта та менші навколишні острови. # '''Реннелл і Беллона (провінція):''' Столиця - Тіґоа. Включає острови Реннелл та Беллона. # '''Темоту (провінція):''' Столиця - Лата. Це найсхідніша провінція, що включає острови Санта-Крус. # '''Західна провінція:''' Столиця - Ґізо. Це велика провінція, що складається з численних островів, включаючи острови Нова Джорджія (Нова Джорджія, Велья Лавелья, Коломбангара, Рендова, Ранонґґа, Ванґуну) та острови Шортленд. # '''Столична територія Хоніара:''' Це окремо керована територія, що охоплює столицю країни, місто Хоніара, розташоване на острові Ґвадалканал. == Міста == # '''Хоніара:''' Столиця та найбільше місто, розташоване на острові Ґвадалканал. # '''Аукі:''' Адміністративний центр провінції Малаїта. # '''Ґізо:''' Столиця Західної провінції, розташована на однойменному острові. # '''Кіракіра:''' Столиця провінції Макіра-Улава, на острові Макіра (Сан-Крістобаль). # '''Буала:''' Столиця провінції Ісабель, на острові Санта-Ісабель. # '''Тулагі:''' Столиця Центральної провінції, розташована на однойменному острові. # '''Лата:''' Столиця провінції Темоту, на острові Нендо (один з островів Санта-Крус). # '''Тіґоа:''' Столиця провінції Реннелл і Беллона, на острові Реннелл. # '''Таро:''' Адміністративний центр провінції Чоісеул, розташований на однойменному острові. # '''Мунда:''' Місто на острові Нова Джорджія (Західна провінція), відоме своїм аеропортом та дайвінг-центрами. # '''Норо:''' Місто на острові Нова Джорджія (Західна провінція), важливий рибальський порт. # '''Яндіна:''' Місто на островах Расселл (Центральна провінція). == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=-9.428°|long=160.054789°|name=Міжнародний аеропорт Хоніара (HIR)|address=Соломонові Острови, Lungga, ソロモン諸島|directions=Міжнародний аеропорт Хоніара — комерційний аеропорт, розташований на острові Гуадалканал, Соломонові Острови, у восьми кілометрах від столиці країни, міста Хоніара. Є єдиним міжнародним аеропортом Соломонових Островів.|url=https://www.flysolomons.com/plan/honiara-airport|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D1%80%D0%B0_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)}} {{Listing|type=go|lat=-8.327969|long=157.263092|name=Аеропорт Мунда (MUA)|alt=Munda Airport|address=M7C9+WRG, Munda, Соломонові Острови|directions=Міжнародний аеропорт Мунда — міжнародний аеропорт, який примикає до міста Мунда, Західна провінція Соломонових Островів на острові Нова Джорджія.|url=https://www.flysolomons.com/provinces/western-province/munda|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Munda_Airport}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == '''Міжострівні човни та пороми:''' Курсують різні судна, від невеликих швидкісних катерів до великих поромів, таких як '''360 Discovery''' та '''MV Pelican Express'''. '''Вантажні судна''' також часто перевозять пасажирів між островами за нижчою ціною, але з довшим часом подорожі. Вони обслуговують більшість провінцій з Хоніари, а розклади варіюються, особливо для віддалених районів. Менші човни, що належать місцевим жителям, є поширеними, але стандарти безпеки можуть відрізнятися '''Автомобільний транспорт:''' Дорожня інфраструктура '''обмежена''', більшість асфальтованих доріг зосереджені навколо Хоніари та деяких більших міст. '''Автобуси (PMVs - Public Motor Vehicles):''' Використовуються в міських районах, таких як Хоніара, для пересування між передмістями. Вони часто є відкритими та яскраво оформленими. '''Таксі:''' Доступні в Хоніарі та інших головних центрах. Рекомендується домовлятися про ціну заздалегідь, оскільки лічильники можуть не завжди використовуватися. '''Оренда автомобілів:''' Пропонується агентствами, такими як Avis та Budget, на головних островах. Через стан доріг за межами міських районів часто рекомендуються автомобілі з повним приводом. '''Ходьба:''' Залишається основним видом транспорту в багатьох сільських районах. == Мова == == Що відвідати == * {{Listing|type=see|lat=-8.480983280917608|long=158.07038913863084|name=Лагуна Марово|alt=Marovo Lagoon|content=Лагуна Марово є найбільшою закритою лагуною з подвійним бар'єром у світі. Розташований на островах Нова Джорджія, Західна провінція, Соломонові Острови, між островами Вангуну і Нгатокае, обидва вимерлі вулканічні острови, на 8,48° пд.ш. 158,07° сх.д. Він займає 700 км² і захищений подвійною системою бар’єрних рифів.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Marovo_Lagoon}} * {{Listing|type=see|lat=-8.738467130802688|long=157.5685608268671|name=Острів Тетепаре|alt=Tetepare|content=Найбільший незаселений острів у Південній частині Тихого океану, що вирізняється багатим біорізноманіттям, густими тропічними лісами та яскравими кораловими рифами. Це важлива природоохоронна територія.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tetepare_Island}} * {{Listing|type=see|lat=-5.953719908443905|long=163.8746591219213|name=Вулкан Тінакула|alt=Tinakula|content=Дрімаючий вулкан на північ від острова Нендо, періодичні виверження якого видно з Рифових островів. Можливі екскурсії на човні.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D0%B0}} * {{Listing|type=see|lat=-9.576588472833684|long=160.13272112280671|name=Гуадалканал|content=Місце запеклих боїв Другої світової війни, тепер спокійний острів з різними військовими меморіалами, музеями (такими як Військовий музей Вілу та Музей Другої світової війни Пітера Джозефа) та реліквіями, включаючи Меморіал війни США та Японський військовий меморіал.}} == Де розважитись == * {{Listing|type=do|lat=-9.427708014351689|long=159.94719306682663|name=Хоніара|alt=Honiara|content=Столиця на острові Ґвадалканал, що пропонує гамірний Центральний ринок, де ви можете відчути місцеве життя та купити свіжі продукти, морепродукти та вироби ручної роботи. Ви також можете відвідати Національний музей, щоб дізнатися про історію країни.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D1%80%D0%B0}} * {{Listing|type=do|lat=-7.449126237088253|long=157.98316156705354|name=Острови Арнавон|alt=Arnarvon Islands|content=Місце найбільшого гніздування критично зникаючих бісс морських у Південній частині Тихого океану. Ви можете дізнатися про черепах, плавати, займатися снорклінгом та брати участь у культурних турах.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Arnarvon_Islands}} * {{Listing|type=do|lat=-7.966667|long=157.066667|name=Вулкан Коломбангара|content=Вулкан Коломбангара , можливості для піших прогулянок пишними тропічними лісами та мальовничі краєвиди з вершини.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0}} == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Де поїсти == {{Eat|name=Breakwater Cafe|address=HXC3+7G8, Mendana Ave, Honiara, Соломонові Острови|phone=+67723442|url=https://m.facebook.com/TheBreakwaterCafe/}} {{Eat|name=Taste & Traditions|address=Central Plaza, Shop 360, Honiara, Соломонові Острови|phone=+6778411146|url=https://www.facebook.com/tasteandtraditions1234/}} {{Eat|name=The Coffee Bar|address=HXCX+4WF, Kukum Hwy, Honiara, Соломонові Острови|phone=+67730300}} {{Eat|name=Cozy Cove Café|address=Lot 09, Henderson Road, Honiara, Соломонові Острови|phone=+6777697777}} {{Eat|name=Saigon Sunrise - Honiara Bakery & Vietnamese Restaurant|address=H2G6+527, Honiara, Соломонові Острови|phone=+6777796600|url=https://saigonsunrise.com.sb/}} == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Solomon Kitano Mendana Hotel|address=HX93+XJF, Mendana Ave, Honiara, Соломонові Острови|phone=+677 20071|url=https://www.google.com/aclk?sa=l&ai=DChcSEwiB9IawpZKNAxXxkYMHHY7AM0gYABABGgJlZg&co=1&ase=2&gclid=CjwKCAjwiezABhBZEiwAEbTPGEi-kPSeBAxwBr1yJeImyufrHmLaI1gRcENdeSv_UPGAydbSIhGUVRoC6iAQAvD_BwE&sig=AOD64_1uNoz3u7niM-hZB62VqSNbOrjzIg&adurl}} {{Sleep|name=Heritage Park Hotel|address=Mendana Ave, Honiara, Соломонові Острови|phone=+677 24007|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80OszdfPSOgYsnzjJse7Kjd9HdqiHZGPmn54GWAH4GCAs6ttY8r1iPIM_EWLOrSFUI194telVZQjWXSzhY3B0bbM99flhTRsvL2L2AblRT9gYNetIyi9GkMe-h2D0JXa7DS7RfNr15J7pReX5yvZqHUuQv_kMujrYsqE2x4KgJHmS6mPti&pcurl=https://book.securebookings.net/roomrate?id%3Deab9b510-949a-1489480502-4e88-8811-a2fbf0f52212%26check_in%3D09-05-2025%26check_out%3D10-05-2025%26affId%3DGoogleFreeLinks%26filter_adult%3D2%26filter_child%3D0%26lang%3Duk}} {{Sleep|name=King Solomon Hotel|address=HX93+43C, Hibiscus Ave, Honiara, Соломонові Острови|phone=+677 21205|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80OszJDMDCe279I9Oy_Klz1THJemDQUhrC8U_0atnhFni1eU3tJT9HTJ6JHhk0ZBN03CQz06o5zLbn8-C0mA6ChOK-Asx6q2mKmx7JBXXM9rtz0oVLc1uKJmFWMNo0pQBePV17PA2I9Xek6INOPuoUdaG0NX2eRk15dCGWJsI&pcurl=https://www.qantas.com/hotels/properties/734394?adults%3D2%26checkIn%3D2025-05-09%26checkOut%3D2025-05-10%26utm_campaign%3DGoogleHotels%26adType%3D0%26utm_medium%3Dorganic-search%26utm_source%3DGoogle-Hotels%26utm_term%3D734394%26hotelID%3D734394%26hotel_campaign%3D}} {{Sleep|name=Honiara Hotel|address=HX68+37P, Honiara, Соломонові Острови|url=https://www.booking.com/hotel/sb/honiara-honiara.uk.html?aid=2428357&label=metagha-link-LUUA-hotel-9655058_dev-desktop_los-1_bw-1_dow-Friday_defdate-1_room-0_gstadt-2_rateid-public_aud-0_gacid-21415124869_mcid-10_ppa-0_clrid-0_ad-1_gstkid-0_checkin-20250509_ppt-_lp-2804_r-16130871877812530131&sid=cdcf5fecd1dd38ffffeadd574bac6f6c&all_sr_blocks=965505804_369059064_2_42_0&checkin=2025-05-09&checkout=2025-05-10&dest_id=-1546211&dest_type=city&dist=0&group_adults=2&group_children=0&hapos=1&highlighted_blocks=965505804_369059064_2_42_0&hpos=1&matching_block_id=965505804_369059064_2_42_0&no_rooms=1&req_adults=2&req_children=0&room1=A%2CA&sb_price_type=total&sr_order=popularity&sr_pri_blocks=965505804_369059064_2_42_0__23600&srepoch=1746653199&srpvid=7f1896c7a834018e&type=total&ucfs=1&|phone=+677 21737}} {{Sleep|name=Coral Sea Resort & Casino|address=Tandai Highway Town Ground, Honiara, Соломонові Острови|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80OswSLuS02Av8kb11VvYs7xLdUuF6UHMB6bImGijRYbZlRhLsVPVpGtc0cNXQkZKAcVj3-3T-Wes0555CqsFPhkvYSBgvC_eTEBP_BeMGDz1uwtfUolrpUWJT2IidKvjr0i9CXkMBtDSi8_DOMb5HtipHfPmBFe1vdVwd_BE&pcurl=https://www.qantas.com/hotels/properties/275557?adults%3D2%26checkIn%3D2025-05-09%26checkOut%3D2025-05-10%26utm_campaign%3DGoogleHotels%26adType%3D0%26utm_medium%3Dorganic-search%26utm_source%3DGoogle-Hotels%26utm_term%3D275557%26hotelID%3D275557%26hotel_campaign%3D|phone=+677 26288}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == '''[[Вануату]]''' — найближча країна на південний схід, відома своєю культурою, вулканами та дайвінгом. '''[[Фіджі]]''' — популярний туристичний напрямок на схід, відомий своїми курортами, пляжами та підводним світом. '''[[Папуа-Нова Гвінея]]''' — розташована на заході, пропонує різноманітну культуру та природу, включаючи гірські райони та тропічні ліси. '''[[Австралія]]''' — основний транспортний вузол для міжнародних подорожей з Соломонових Островів.{{footer|ispartof=Меланезія|type=Країна}} q88vxvxtt4d434q6xp6jbkznj2yttq7 0 885 17252 12369 2017-10-01T08:57:35Z 193.93.217.35 стиль 17252 wikitext text/x-wiki {{geo|7.466667|134.55|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar |image= Aerial view of uplifted limestone islands in Palau.jpg |location= LocationPalau.png |flag= Flag of Palau.svg |capital= [[Мелекеок]] |government= Республіка |currency= Долар США (USD) |area= 458 км² |population= 20,579 (2006) |language= [[Англійський розмовник|Англійська]] і палауська |religion= Католицизм - 42%, Протестантство - 23%, інші - 19%, не сповідують жодну релігію або невідомо - 16% |electricity= 120В/60Гц (вилка північноамериканського типу) |tld= .pw |callingcode= +680 |timezone= UTC +9 }} '''Палау''' знаходиться в [[Мікронезія|Мікронезії]] ([[Океанія]]). == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Мікронезія|type=Країна}} mz1vk06izieds9a4xz5dg72vqw80wxu 0 886 13258 13250 2014-05-11T14:51:17Z Voll 30 підравив як в шаблоні 13258 wikitext text/x-wiki {{geo|6.91666666667|158.183333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Nan madol.jpg | location= LocationMicronesia.png | flag= Flag of the Federated States of Micronesia.svg | capital= [[Палікір]] | government= Конституційна федерація | currency= долар США (USD) | area= 702 км² | population= 108,105 (2006) | language= [[Англійський розмовник|Англійська]] (офіційна і часто вживана), улітійська, волеаянська, япазе, понпеянська, косраеянська та чуукезька (на місцевому рівні) | religion= Католицизм - 50%, Протестантизм - 47% | electricity= | callingcode= +691 | tld= .fm | timezone= від UTC+10 до UTC+11 }} '''Федеративні Штати Мікронезії''' знаходиться в [[Мікронезія|Мікронезії]] ([[Океанія]]). Держава знаходиться в Мікронезії, північніше екватору, в північно-західній частині Тихого океану. Розташовується на чотирьох великих групах островів, загальна кількість яких - 607 островів. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Англійська (державна) та вісім місцевих мов (улітійська, волеаянська, япазе, понпеянська, косраеянська та чуукезька). == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Мікронезія|type=Країна}} i6yq09fy583lrzbzjoryiny8xkan4i7 0 887 6320 2013-04-28T12:46:06Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Федеративні Штати Мікронезії]] 6320 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Федеративні Штати Мікронезії]] ojfkwh6d8qrqcb8o2o9gcesweu9ebhg 4 888 6332 2013-04-28T15:01:51Z Voll 30 Створена сторінка: Шановне панство! Для створення кістяку проекту нам треба виконати такі основні роботи:... 6332 wikitext text/x-wiki Шановне панство! Для створення кістяку проекту нам треба виконати такі основні роботи: * '''Остаточно затвердити [[Wikivoyage:Термінологія|Термінологію]]''' - <span style="color:green">Зробили</span> * '''Остаточно затвердити [[Wikivoyage:Кістяки статей|Кістяки статей]]''' - <span style="color:green">Зробили</span> * '''Написати основні розділи [[Wikivoyage:Довідка|довідки та правил]]''' - <span style="color:green">Закінчуємо</span> * '''Створити всі статті про регіони [[Україна|України]]''' - <span style="color:green">Створили статті-кістяки, треба заповнювати</span> * '''Створити всі статті про області України''' - <span style="color:green">Створили статті-кістяки, треба заповнювати</span> * '''Створити всі статті про обласні центри України''' - <span style="color:green">Створили статті-кістяки, треба заповнювати</span> * '''Створити перелік цікавих для мандрівників міст України''' - <span style="color:green">Перенесли всі міста із списку в статті областей</span> * '''Створити [[Wikivoyage:Всі статті про континенти|всі статті про континенти і частини континентів]]''' - <span style="color:green">Зробили</span> * '''Створити [[Wikivoyage:Всі статті про країни|статті-кістяки для всіх держав]]'''- <span style="color:green">Зробили</span> dxi3q5forugs147dmhhmjxe48dlug4p 0 889 6339 2013-04-28T21:40:56Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Кірібаті]] на [[Кірибаті]] 6339 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Кірибаті]] t3gk7h8d53a0yz7qcenzzn8cy3m6c5j 0 890 6341 2013-04-28T21:43:28Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Сурінам]] на [[Суринам]] 6341 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Суринам]] s2w1db1un7okc4dxfvyxzolw4oj1fd1 0 891 6343 2013-04-28T21:45:04Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Гренландія]] на [[Ґренландія]] 6343 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ґренландія]] rc8ytp9bb3bos2ytdtnwr5880cvst3s 0 892 6345 2013-04-28T21:46:14Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Сейшельські острови]] на [[Сейшельські Острови]] 6345 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сейшельські Острови]] trvxm3iiucnimeo81760r2edf1079pj 0 893 6349 2013-04-28T21:47:54Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Коморські острови]] на [[Коморські Острови]] 6349 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Коморські Острови]] k0u34iu7ktapy2w7a0cz93cpum5kyuq 8 896 30198 30197 2021-02-14T21:20:21Z Mykola7 4555 Server moved 30198 wikitext text/x-wiki {| id="anontalktext" class="plainlinks" style="font-size:90%; background-color:#F8F8F8; border: 1px solid #B8B8B8; padding:0.25em 1em 0.25em 1em; clear: both; text-align: center;width:100%" | style="padding-right: 1em;" | [[Image:User-info.svg|30px|Відомості про користувача]] || <span style="white-space: nowrap;">[[Special:Prefixindex/User:$1/|Підсторінки]] · [{{fullurl:Special:ListUsers|limit=1&username={{urlencode:{{{1|$1}}}}}}} Права]<br /> [[Спеціальна:Список файлів/{{Urlencode:$1}}|Завантажені зображення]] · [//uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=Special:Log/newusers&user={{Urlencode:$1}} Дата реєстрації] · [https://xtools.wmflabs.org/ec/uk.wikivoyage.org/{{urlencode:$1|WIKI}} Кількість редагувань] · [http://toolserver.org/~luxo/contributions/contributions.php?user={{Urlencode:$1}}&lang=uk Глобальний внесок] · [http://toolserver.org/~quentinv57/tools/sulinfo.php?username={{Urlencode:$1}} SUL Info] / [[Special:CentralAuth/{{{1|$1}}}|SUL]] ([[m:Special:CentralAuth/{{{1|$1}}}|meta]])</span> </span> |} c3qhhcmmohkwceyc7o84esfg9swg1as 4 899 7856 6815 2013-06-27T03:13:16Z Kamelot 110 /* Учасники місяця */ 7856 wikitext text/x-wiki '''1 травня — 30 червня 2013 року''' '''Мета:''' Покращити статті, пов'язані із Кримом — найпоширенішим курортним регіоном серед українців влітку == Статті до створення == * Регіони Криму: (''закінчити обговорення поділу та створити про них статті'') * [[Західне узбережжя Криму]] * [[Степовий Крим]] === Відомі міста-курорти === * [[Євпаторія]] * [[Керч]] * [[Коктебель]] * [[Судак]] * [[Феодосія]] * [[Бахчисарай]] * [[Алупка]] * [[Джанкой]] === Інші місця === '''Додавайте сюди нові статті''' == Статті до поліпшення == * [[Крим]] * [[Алушта]] * [[Гаспра]] * [[Севастополь]] * [[Сімферополь]] * [[Ялта]] == Інші завдання == * Обговорити розподіл Криму на регіони, створити статті про них та поділити його на карті * Перенести із розділу «Що відвідати» статті [[Крим]] до статей про регіони (залишити лише основні місця) == При нагоді (якщо хтось візьметься) == * Створити карти основних туристичних міст Криму == Учасники місяця == * --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 00:46, 30 квітня 2013 (EEST) * - [[Користувач:Корінь|<span style="color:#0040FF">'''''Корінь'''''</span>]] ^{[[Обговорення користувача:Корінь|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]} 08:24, 30 квітня 2013 (EEST) * --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 13:18, 8 травня 2013 (EEST) Феодосія * --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 12:30, 16 червня 2013 (EEST) * --[[Користувач:Kamelot|Kamelot]] ([[Обговорення користувача:Kamelot|обговорення]]) 06:13, 27 червня 2013 (EEST) == Створені статті == * [[Євпаторія]] * [[Керч]] * [[Коктебель]] * [[Феодосія]] * [[Бахчисарай]] * [[Кримські гори]] * [[Судак]] * [[Алупка]] * [[Західне узбережжя Криму]] * [[Степовий Крим]] == Поліпшені статті == * == Створені карти == * px2im2ijmpy0pg5zxqj4b94rkaszhoq 0 901 34064 34026 2023-03-14T09:13:12Z Пан Хаунд 5189 /* Міста */ 34064 wikitext text/x-wiki {{geo|42.55|20.8333333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Novobrdo1.jpg | location= Kosovo in Europe (non-independent).svg | flag= Flag of Kosovo.svg | capital= [[Приштина]] | government= Парламентська республіка | currency= Євро (€) | area= 10,887 км² | population= 2,126,708 | language= [[Албанський розмовник|Албанська]] - 90% населення (офіційна), [[Сербський розмовник|сербська]] - 6% населення (офіційна), турецька, ґоранська, циганська, боснійська (мови національних меншин), румунська | religion= Іслам - 92%, Православ'я 6%, Католицизм - 1% , Бекташи (суфійської секта), а також багато інших суфійських сект в Косово | electricity= 230В/50Гц (вилка європейського типу) | callingcode= +381, +377, +386 | tld= немає | timezone= UTC+1 }} '''Косово''' знаходиться на [[Балкани|Балканах]]. Є самопроголошеною частково визнаною державою (не визнається Україною). Не визнається Сербією і, згідно її конституції, входить в її склад, проте фактично Сербією не контролюється. Косово межує з [[Македонія|Македонією]], [[Сербія|Сербією]] на сході та півночі, [[Албанія|Албанією]] на південному заході та [[Чорногорія|Чорногорією]] на північному заході. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == [[File:Kosovo Regions map.svg|thumb|right|420px|Мапа Косово]] * [[Приштина]] - столиця * [[Подуєво]] (алб. Бесяне) * [[Брод (Косово)|Брод]] * [[Урошевац]] * [[Джяковіца]] * [[Качаник]] * [[Косовська Митровиця]] * [[Печ]] (Пея) * [[Прізрен]] == Інші місця == * {{ЮНЕСКО}} Монастир Грачаніца == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Албанська - офіційна і поширена на всій території країни. У регіоні Ібарський Колашин (північ Косова) - на 90% сербська. Є ще кілька сербомовних муніципалітетів на сході Косова. У регіоні Драґаш розмовляють албанською, горанською і боснійською. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} atm00g5hoxosd6so60gqp9wy9qmynj4 0 902 16624 16623 2017-05-14T22:03:22Z Kbda3200 525 /* Кораблем */ 16624 wikitext text/x-wiki {{geo|45.338611|36.468056|zoom=13}} {{pagebanner}} [[File:Kerch IMG 2247 1725.jpg |thumb|right|450px|Краєвид на Керч з гори Мітридат]] {{Крим}} '''Керч''' знаходиться в східній частині [[Крим|Криму]]. == Зрозуміти == [[File:Flag of Kerch.svg|thumb|left|150px]] '''Керч''' ([[Російський розмовник|рос.]] ''Керчь'' ,крим. ''Keriç'', ''Керич'') — місто республіканського підпорядкування в [[Крим|АР Крим]]. Розташоване на узбережжі Керченської протоки, на сході Керченського півострова між Чорним і Азовським морями, за 209 км від [[Сімферополь|Сімферополя]], на перетині важливих морських і сухопутних шляхів. Населення - близько 150 тис. чол. === Клімат === Клімат Керчі помірно континентальний, близький до субтропічного. З м'якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом. Керч знаходиться між Кримом і Кавказом, і тому клімат Керчі являє собою боротьбу атмосферних впливів цих регіонів з впливами Чорного та Азовського морів. У суворі зими Керченську затоку повністю замерзає, що сильно позначається на характері зими - так, середньорічна температура Керчі на один градус менше феодосійської. Літо в Керчі, на відміну від решти частини Криму, характерно набагато більш високою вологістю, а температура перевищує 35 ° C в тіні вкрай рідко, але при цьому середньодобова температура вища, на відміну від степових районів, де великі перепади температур і менша середньодобова температура . Бувають сильні зливи, в Керчі вони обумовлені приходять дощами з східного напрямку (Кавказу), що досягають Керченського півострова. Наявність великих обсягів води (Чорне та Азовське моря) перешкоджає різкій зміні температур на Керченському півострові. == Як дістатись == === Літаком === До аеропорту м. Сiмферополь. Далi автобусом або потягом. === Потягом === Є декілька потягів та дизельних потягів до Керчі. Всі йдуть через Кримський півострів (пасажирське поромно-залізничне сполучення між станцією "Крим" та Порт-Кавказ відсутнє). === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === [[File:Керчь.Скалы в море..jpg|thumb|right|220px]] через Керченську протоку популярним є пором Порт-Кавказ (Краснодарський край) - Порт "Крим" (у м. Керч). Влітку кількість поромних рейсів суттєво збільшується. == Транспорт == == Що відвідати == [[File:Kerch ChurchOfStJohn.jpg|thumb|Церква Святого Іоанна Хрестителя, VIII століття]] [[File:Kerch MithridatesStair.jpg|thumb|Сходи на гору Мітрідат]] [[File:Panticapaea excavations.JPG|thumb|Розкопки в Пантікапеї]] [[File:Yeni-Kale fortress, Kerch.jpg|thumb|Фортеця Єні-Кале]] [[File:Керчь.Главная улица .Сентябрь. ..jpg|thumb|Керч. Головна вулиця.]] * '''Церква Святого Іоанна Хрестителя''' — збудована у X столiттi, є найстарішою в Східній Європі, що зберіглася до наших днів. * '''Гора Мітрідат''' — пагорб із мальовничим видом на місто. На вершину пагорба ведуть '''Великі Мітрідатськi сходи''' якi мають 428 сходинок. На вершині знаходиться '''Обелiск Слави''' (1944, побудований пiд час Великоï Вiдчизняноï війни). * '''Пантікапей''' * '''Фортеця Єні-Кале''' * '''Керченська фортеця''' (форт Тотлебен ). * Городища Мірмекій, Тіритака і Німфей. * '''Керченський історико-археологічний музей''' - заснований в 1826 році. * '''Золота скарбниця''' * '''Лапидарій''' - одна з найбільших колекцій древньогрецьких надписів, творів скульптури і архітектури в Європі. * '''Аджимушкайскi каменоломнi''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == З Керчі можна скористатися поромом через Керченську протоку та відвідати Краснодарський край. Паром йде з порту "Крим" (у м. Керч) в Порт-Кавказ (знаходиться на косі Чушка). Далі автобусом з Порту-Кавказ можна дістатися в інші міста Росії та курорти Краснодарського краю. {{footer|ispartof=Степовий Крим|type=Місто}} pu5j53i6ovc7x8vnmquqxxnkpq8f7y9 0 903 32742 32632 2022-07-28T10:54:46Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Visem|Visem]] 21681 wikitext text/x-wiki {{geo|43|40.983333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Novoafonsky monastyr.jpg | flag= Flag of the Republic of Abkhazia.svg | capital= [[Сухум]] | government= Республіка | currency= Російський рубль (RUB) | area= 8 432 км² | climate: субтропічний. | population= 250 000 (2006, оцінка) | Main ethnic groups: абхази, грузини, вірмени, греки, мегрели, росіяни, українці, естонці. | language= [[Абхазький розмовник|Абхазька]] і [[Російський розмовник|російська]] (офіційні), [[Грузинський розмовник|грузинська]], вірменська, грецька, менгрельська | religion= Православ'я (переважно), Іслам - 12% | tld= немає | callingcode= +7(840)/+7(940) | timezone= UTC+3 | electricity= 220В/50Гц (вилка європейського типу) }} '''Абхазія''' знаходиться на [[Кавказ|Кавказі]]. Самопроголошена частково визнана (не визнається більшістю держав-членами ООН, в тому числі і Україною) держава на східному узбережжі Чорного моря, ''де-юре'' автономна республіка у складі [[Грузія|Грузії]]. Межує з [[Грузія|Грузією]] на сході та півдні і з [[Росія|Росією]] на півночі. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == [[Image:Abkhazia regions map.png|thumb|420px]] * [[Сухумі]] — столиця Абхазії. * [[Гудаута]] * [[Гагра]] * [[Гал]] * [[Гулрипш]] * [[Піцунда]] * [[Новий Афон]] * [[Очамчіра]] * [[Ткуарчал]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кавказ|type=Країна}} qrvbirmajfuhwae8a2wci9saz7916dw 0 904 29128 29125 2021-01-23T23:46:26Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Ночь диких танцев|Ночь диких танцев]] ([[User talk:Ночь диких танцев|обговорення]]) до зробленого [[User:VollBot|VollBot]] 12389 wikitext text/x-wiki {{geo|42.2333333333|43.9666666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Pmt.jpg |flag = Flag of South Ossetia.svg |location = Europe Location South Ossetia.svg |capital = [[Цхінвалі]] |government = Республіка |currency = Російський рубль (RUB) |area = 3 900 км² |population = 70 000 (2000) |language = [[Осетинський розмовник|Осетинська]], [[Російський розмовник|російська]], [[Грузинський розмовник|грузинська]] (офіційні мови) |religion = в основному Православ'я |electricity = |callingcode = ++7 9971, +7 9976, +7 99744, +7 995344 |tld = немає |timezone = (UTC+3) }} '''Південна Осетія''' знаходиться на [[Кавказ|Кавказі]]. Самопроголошена частково визнана (не визнається більшістю держав-членами ООН, в тому числі і Україною) держава на півдні Кавказу, ''де-юре'' знаходиться у складі трьох адміністративних одиниць [[Грузія|Грузії]]. Межує з [[Грузія|Грузією]] на сході, півдні та заході і з [[Росія|Росією]] на півночі. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кавказ|type=Країна}} azkyurrfob5qgz7p4fw6ki7ywr9a8s7 0 905 21889 17239 2018-09-07T07:57:56Z 1.180.203.50 21889 wikitext text/x-wiki {{geo|46.816667|29.6|zoom=6}} {{quickbar |image= Presidentiraspol.jpg |location= TransnistrieLocatie.png |flag= Transnistria State Flag.svg |capital= [[Тирасполь]] |government= Президентська республіка |area= 3,567 km² |population= 633,600 (2001, оцінка) |language= [[Російський розмовник|Російська]], молдавська (кирилиця), українська |religion= Православ'я |currency= Придністровський рубль |electricity= 230В/50Гц (вилка європейського типу) |tld= .md |callingcode= +373 |timezone= UTC+2 }} '''Придністров'я''' ('''Придністровська Молдавська Республіка''') - самопроголошена невизнана держава, яка розташовується вздовж Дністра між [[Україна|Україною]] і [[Молдова|Молдовою]]. Згідно із законодавством Молдови, Придністров'я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Тирасполь]] * [[Бендери]] * [[Дубоссари]] * [[Рибниця]] * [[Кам'янка (Молдова)|Кам'янка]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Через невизнаний статус Придністров'я не має власних працюючих міжнародних аеропортів, тому найближчими аеропортами будуть аеропорти Кишинева та Одеси. Для тих хто їде на північ країни також підійде аеропорт міста Вінниці (станом на 2016 рік є рейси з Тель-Авіва та Варшави та можливі інші чартерні рейси). === Потягом === Є декілька потягів, які слідують через станції Тирасполь та Бендери. === Автомобілем === Можна потрапити через будь-який міжнародний пункт пропуску на кордоні з Україною та через пункти пропуску на "внутрішньому" кордоні з Молдовою. З півночі на південь проходить автомобільна дорога, яка з'єднує основні міста країни. === Автобусом === Через Придністров'я транзитом проїжджають декілька автобусів, що сполучають Україну та Молдову. З усіх автостанцій є автобуси до інших міст Придністров'я та Молдови. Найбільше міжнародне автобусне сполучення з Україною, є кілька автобусів до Росії та до інших країн Європи. === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційні мови - [[Російський розмовник|російська]], [[Румунський розмовник|молдавська]] (на кирилиці), українська == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Грошовою одиницею на території Придністров'я є придністровський рубль. Валюту можна обміняти в обмінних пунктах та банках ПМР. Скрізь приймаються до обміну євро, долари США, українські гривні, молдовські леї та російські рублі. В окремих місцях можуть прийматися до оплати і інші валюти (переважно гривні, леї), проте при подорожах територією ПМР бажано обмінювати на рублі, оскільки в окремих місцях (наприклад на автостанціях) приймають лише придністровські гроші. Невикористанні під час подорожі кошти бажано обміняти на іншу валюту, оскільки в інших країнах в обмінних пунктах поміняти рублі ПМР неможливо (включаючи Молдову). З іншого боку банкноти та монети ПМР є цікавими для колекціонерів з інших країн. З 2014 року також введені в обіг грошові знаки у формі фішок різної форми номіналом 1, 3, 5 та 10 рублів, що представляють інтерес для колекціонерів. Серед покупок, то популярними будуть коньяки та інші напої торгової марки KVINT. Їх можна купити у фірмових магазинах, які є у великих містах Придністров'я. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == * Придністровський державний університет імені Тараса Шевченка == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == У Придністров'ї відсутні GSM-оператори, проте в багатьох місцях працюють українські та молдовські оператори. {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} hp234h2q2e28kt5sialyi1mrua4pjtr 0 906 6382 2013-05-01T17:57:26Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Придністров'я]] 6382 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Придністров'я]] b65lzyrma6ufqtk5jdaoh7tul5q1i4i 0 907 6383 2013-05-01T17:58:15Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Придністров'я]] 6383 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Придністров'я]] b65lzyrma6ufqtk5jdaoh7tul5q1i4i 0 908 24958 17179 2019-06-13T15:23:44Z Voll 30 24958 wikitext text/x-wiki {{geo|39.8667|46.7167|zoom=9}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Gandzasar2.jpg |flag = Flag of Artsakh.svg |location = Artsakh Current en.png |capital = [[Степанакерт]] |government = Президентська республіка |currency = Вірменський драм (AMD) |area = 11 500 км² |population = 143 574 (2011) |language = [[Вірменський розмовник|Вірменська]] |religion = Православ'я (переважно) |electricity = |callingcode = + 374 47, +374 97 (для мобільного зв'язку) |tld = .nkr.am |timezone = (UTC+4) }} '''Нагірний Карабах''' ('''Нагірно-Карабаська Республіка''') знаходиться на [[Кавказ|Кавказі]]. є самопроголошеною невизнаною державою (незалежність здобула в результаті конфлікту 1987–1994 років від [[Азербайджан]]у). Межує на сході і півночі з [[Азербайджан]]ом, на заході - з [[Вірменія|Вірменією]], на півдні - з [[Іран]]ом. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Степанакерт]] == Інші місця == == Як дістатись == Потрапити до Нагірного Карабаху можливо лише через територію [[Вірменія|Вірменії]]. === Літаком === На даний час планується запуск авіарейсу між Єреваном та Степанакертом, проте через погрози з боку Азербайджану, проект поки нереалізований, тому станом на 2013 рік до Нагірного Карабаху можна потрапити лиши сухопутним шляхом. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кавказ|type=Країна}} af8cwx15pz259yz0plmpugbjeqmg8dl 0 909 6387 2013-05-02T11:34:23Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Нагірний Карабах]] 6387 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Нагірний Карабах]] p53lvffsg561xcbxwkvtyxbema2q2sh 0 910 33824 33798 2022-10-28T23:08:04Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 17407 wikitext text/x-wiki {{geo|35.25|33.75|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar | image= Girneharbour.JPG | location= TRNC location.png | flag= Flag of the Turkish Republic of Northern Cyprus.svg | capital= [[Нікосія]] | government= Республіка | currency= Турецька ліра (TRY) | area= 3,355 км² | population= 264,172 (2006, оцінка) | language= [[Турецький розмовник|Турецька]] (офіційна) | religion= Іслам | electricity= 240В/50Гц (вилка британського типу) | callingcode=+ 90 392 | tld= .nc.tr | timezone= UTC+2 }} '''Північний Кіпр''' ('''Турецька Республіка Північного Кіпру''') знаходиться в [[Європа|Європі]]. Самопроголошена держава на півночі [[Кіпр]]у. Визнається лише [[Туреччина|Туреччиною]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Нікосія]] * [[Кіренія]] * [[Фамагуста]] == Інші місця == * [[Беллапаїс]] == Як дістатись == === Літаком === Авіаційне сполучення можливе через аеропорт "Ерджан". Всі рейси виконуються лише з території [[Туреччина|Туреччини]]. Також після відкриття пунктів пропуску лінії розмежування, можна використовувати аеропорти [[Ларнака|Ларнаки]] та [[Пафос]]а. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === В Кіренію та Фамагусту виконуються рейси з турецьких портів в Аланьї, Мерсіна та Ташаджу. == Транспорт == == Мова == На Північному Кіпрі основною мовою спілкування є турецька. Також жителі володіють англійською мовою, а в туристичних місцях можна почути й інші європейські мови. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} s47h8jtm2mn9fy7je9ach13y1ny66zs 0 911 6389 2013-05-02T11:50:40Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Північний Кіпр]] 6389 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Північний Кіпр]] 638nfbar2q5uv73gydqqegynzond4cu 0 912 34891 32451 2024-01-07T22:13:02Z Ladsgroup 636 Migrate to use listing templates instead of tags ([[phab:T253216]]) 34891 wikitext text/x-wiki {{geo|45.203611|33.361389|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Eupatoria 04-14 img06 sea embankment.jpg|міні]] {{Крим}} '''Євпаторія''' - місто-курорт на заході [[Крим|Кримського півострову]]. '''Євпато́рія''' (крим. ''Kezlev'') — портове і курортне місто на західному узбережжі Кримського півострова на тимчасово окупованій території України. Місто республіканського підпорядкування у складі Автономної Республіки Крим. Євпаторія відома своїми термальними джерелами, ропою, лікувальними грязями озера Мойнаки. Щорічно до захоплення у березні 2014 року місто-курорт приймало у своїх здравницях більше 1 млн осіб. На території міста знаходиться 21 свердловина мінеральних вод. Також місто славиться численними дрібнопіщаними пляжами, сприятливими природними умовами, і має статус найбільшої дитячої оздоровниці. Цей край має багатовікову історію, багату традиціями і унікальними пам'ятками старовини, адже за 25 століть свого існування Євпаторія була і грецьким містом-колонією, і містом-державою, і османським містом-фортецею, морським портом. Південно-західна частина Євпаторії курортна, а східна зайнята старими районами міста, з типовим «східним» переплетенням маленьких звивистих вуличок, деяким будинкам на яких більше 300 років. Збереглися навіть будівлі турецьких лазень XVI століття. == Назва == У VI—V століттях до н. е. Керкінітида (припускають, у цьому слові той же корінь, що і в топонімі Керч і в етнонімі керкети). Давньогрецькі колоністи дали назву Євпаторія від грецького євпатор — «благородний», як припускають на честь боспорського царя Мітрідата Євпатора (132—63 роки до н. е.). Після османського завоювання у XIV столітті перейменований у Гезлеве; після приєднання у 1783 році Криму до Росії ця назва переосмислена в Козлів і, хоча була офіційно відновлена назва Євпаторія, вони вживалися разом ще до XIX столітті (один з «Кримських сонетів» Адама Міцкевича називається «Гірський краєвид зі степів Козлова»). У першій половині XX століття українською місто називалося ''Евпаторія''. == Географія == === Географія === Євпаторія розташована у південно-західній частині степового Криму на узбережжі Євпаторійської бухти мілководної Каламітської затоки Чорного моря, на відстані 69 км на північний захід від столиці Автономної Республіки Крим — міста Сімферополя (автошлях Р25). Площа Євпаторії становить близько 65 км². Зі сходу та заходу місто оточене озерами-лиманами (''Отар-Мойнакським'', ''Ялі-Мойнакським'', ''Сасик-Сиваським''). Середня висота над рівнем моря становить 10 м. Протяжність Євпаторії з півночі на південь — 4 км, із заходу на схід — 8 км. === Клімат === У цілому клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим (досить часто спекотним) літом. Середньорічна температура повітря становить 11,5 °C, найнижча вона у січні (0,5 °C), найвища — в липні (22,8 °C). Найнижча середньомісячна температура повітря у січні (-7,2 °C) зафіксована у 1950 році, найвища (7,9 °C) — у 1895 році. Найнижча середньомісячна температура в липні (20,4 °C) спостерігалась у 1985 році, найвища (27,4 °C) — у 1938 році. Абсолютний мінімум температури повітря (-28,5 °C) зафіксовано в лютому 1911 року, абсолютний максимум (39,1 °C) — у серпні 1929 року. В останні 100—120 років температура повітря в Євпаторії, як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,0 °C. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року. У середньому за рік в Євпаторії випадає 404 мм атмосферних опадів, найменше — у жовтні, найбільше — у грудні. Мінімальна річна кількість опадів (196 мм) спостерігалась у 1918 році, максимальна (625 мм) — в 1939 році. Максимальну добову кількість опадів (91 мм) зафіксовано 5 серпня 1940 року. У середньому за рік у місті спостерігається 102 дні з опадами; найменше їх (5) у серпні, найбільше (13) — у грудні. Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільшу повторюваність мають вітри зі сходу, найменшу — з південного сходу і південного заходу. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — у травні та влітку. === Природні ресурси === З природних лікувальних ресурсів слід відзначити унікальні грязі та ропу, морські та мінеральні води, повітря і сонце, пісок і цілющі рослини. ==== '''Піщані пляжі''' ==== У межах міста та в прилеглих місцях берегової лінії розташовані численні дрібнопіщані пляжі. На схід від міста, в районі «Сонечко», пісок пляжів крупніше, трапляються дрібні напівкоштовні камені. На захід від міста тягнеться низка пансіонатів, санаторіїв і піонерських таборів. Внаслідок неконтрольованого видобутку піску з дна моря і в озері Донузлав, ширина пляжів в Євпаторії щорічно дуже сильно скорочується, дно виявилося всипаним безліччю каменів. ==== '''Лікувальні грязі та ропа''' ==== В околицях міста — на схід і на захід від нього — розкидані озера-лимани Мойнаки, Отар-Мойнакське, Яли-Мойнакське Сасик-Сиваське. Великою лікувальною силою володіють грязі і вода цих озер, висококонцентрований соляний розчин — ропа. Озеро Мойнакське в кінці 1990-х втратило свою цінність як родовище лікувальної грязі в зв'язку з неконтрольованим скиданням у нього прісної води з Північно-Кримського каналу. ==== '''Мінеральні води''' ==== Перше джерело євпаторійської мінеральної води було відкрито комплексною гідрогеологічною експедицією на території Мойнакської грязелікарні в 1959 році. Це вода хлоридно-натрієва з температурою 39 °C. Пізніше джерела термальної мінеральної води було відкрито на території санаторію Міністерства оборони України та Центральної курортної поліклініки. По вулиці Фрунзе знаходиться бювет євпаторійської мінеральної води. == Історія == === Стародавній період і середньовіччя === У Євпаторії немає точного дня заснування. Однак, давньогрецький історик Геродот, який жив у V столітті до н. е., в своїх працях згадує про те, що в Таврії на солоному озері використовується для лікування грязь. Пліній Старший у фундаментальній праці «Природна історія» теж писав про Таврію, де землею лікують різноманітні захворювання. А у 1964 році в районі Євпаторії було виявлено і вивчено близько 30 стародавніх поховань, найстарішим з яких від 4,5 до 5 тисяч років. Тут проживали кіммерійці, таври і скіфи. Як показують розкопки, на території сучасного міста люди жили ще в III тисячолітті до н. е. Відомо, що в VI—V століттях до н. е. на місці сучасної Євпаторії грецькі колоністи заснували факторію (торгову базу), а потім поліс Каркінітиду. Назва Каркінітида (або Керкінітида) виникла, як припускають історики, від імені Каркіна — засновника міста. Переселенці з Еллади збудували укріплене військове поселення, обнесли його високими фортечними стінами. Від 30-х років IV століття до н. е. місто входило до складу Херсонеської держави, для якої мало велике торгове і стратегічне значення. У II—I століттях до н. е. місто час від часу контролювало царство Малої Скіфії. Втім, Херсонес, спираючись на покровительство Понтійського царства, а згодом Стародавнього Риму, відстояв свої права на Керкінітиду. У III столітті місто постраждало від нападів готів, у IV столітті — від вторгнення у місто гунів, (після чого Керкінітида фактично припинила існування). Після навали гунів через Крим пролягав шлях багатьох інших кочівників. У IV—XV століттях він постійно піддається набігам, печенігів, хозар, половців. У VI столітті відбудовується Візантією. У VII столітті Херсонес в союзі з хозарами фактично виборює у Візантії автономію своїм володінням. У X—XII століттях цей район освоювали й переселенці з Київської Русі. Дуже мало відомостей дійшло до сьогодні про ранньосередньовічний період з історії Керкінітиди. Однак, відомо, що в епоху раннього середньовіччя тут знову виникла фортеця. А у XIII столітті Крим зазнав монгольської навали. У 1475 році регіон був захоплений Османською імперією, а на місці Керкінітиди, де на той час існувало лише невелике поселення, турки дали місту назву Ґьозлеве (Козлов — в адаптації слов'янських сусідів). «Ґьозлеве» у перекладі означає «сто очей», «око-будинок» або походить від османського слова «ґьозле» — наглядай, дивись. === Нова і новітня доба === У XVI—XVIII століттях Ґьозлеве — одне із значних міст Кримського ханства. За кількістю будинків воно поступалося тільки Бахчисараю. Знане як невільницький ринок місто не раз ставало об'єктом козацьких морських походів (особливо успішний — 1588 рік). 1675 року, під час походу, місто здобули загони Івана Сірка. Ґьозлеве було оточене кріпосною стіною, загальною довжиною близько трьох км. Висота її становила 6—8 м, ширина 3—5 м. Стіна побудована у вигляді п'ятикутника, мала п'ять воріт: на схід біля берега моря — Портові ворота, на південний схід — ворота Дров'яного базару, на північну сторону виходили ворота Білого мулли, на північний захід — Земляні ворота, на захід — Кінські ворота. Наприкінці XVII — початку XVIII століття Російська імперія почала боротьбу за вихід до Чорного моря і приєднання Криму. 1736 року під час російсько-турецької війни 1735—1739 Ґьозлеве, попередньо спалене татарами, здобув загін полковника М. Бірона. 1771 року його поновно брали війська під керівництвом князя В. Долгорукова. У 1770-х роках Ґьозлеве стало центром каймаканства Кримського ханства. 1783 року Кримське ханство остаточно увійшло до складу Російської імперії, а 1784 року місто перейменовано в Євпаторію (на спомин про місто, що було побудоване свого часу поблизу сучасного Інкермана полководцем Діофантом і назване на честь понтійського царя Мітрідата VI Євпатора) та перетворено на повітовий центр Таврійської області (з 1796 року — у складі Новоросійської губернії, з 1802 року — Таврійської губернії). Мусульманське населення Євпаторії в 1780-1790-х масово емігрувало до Османської імперії, але занепад міста тривав недовго: царський уряд заохочував приток сюди нових поселенців. Наприкінці XVIII століття Євпаторія стає центром караїмізму, куди переїздить духовний глава караїмів — гахам (у 1917 році переїхав до Стамбула). 1798 року в місті споруджено порт, а Євпаторія отримала право на безмитне ввезення і вивезення товарів (порто-франко). У 1840-х роках в Євпаторії мешкало близько 11 000 осіб. Під час Кримської війни 1853—1856 у вересні 1854 року Євпаторію захопили британо-французькі війська і перетворили на свою основну військову базу. У лютому 1855 року загін російських вояків під орудою генерал-лейтенанта Степана Хрульова безуспішно штурмував фортецю Євпаторія, зазнавши чималих втрат. Місто значно постраждало в цій війні (населення скоротилося до 4 806 осіб). У другій половині XIX століття Євпаторія перетворюється на кліматичний курорт. 1884 року відкрито першу водолікарню (примітивне грязелікування розпочалося ще в 1870-х), 1905 — перший приватний санаторій «Приморський». 1914 року в Євпаторії мешкало 30 000 осіб (1897 — 18 000). 1915 року залізниця з'єднала місто з магістраллю Москва — Севастополь. Наприкінці XIX століття соляні промисли Євпаторії дають 36 % загальної кількості солі, що видобувається в Криму, розвивається борошномельна промисловість, введено в дію цегельно-черепичний завод, розпочато інтенсивний видобуток каменю-черепашника в Мамайських каменоломнях, обладнана перша в місті метеорологічна станція, розпочата забудова дачами території між старою частиною міста і Мойнакським озером. Завершено облаштування Приморського бульвару (нині сад імені Караєва), побудований чавуноливарний завод. У місті діяли 4 православні церкви, 14 мечетей, костел, 4 синагоги, 2 чоловічих і одна жіноча гімназії. Всеросійський з'їзд з покращення вітчизняних лікувальних місцевостей визнав Євпаторію курортом загальнодержавного значення. Євпаторія стала розширюватися і упорядковуватися. Була архітектурно оформлена сучасна Театральна площа. Тут були побудовані театр — найкращий на півдні Росії після Одеського оперного, публічна бібліотека імені Олександра II (нині імені О. Пушкіна). Облаштовується західна частина міста — так званий дачний район і Євпаторія стала «входити в моду» як дачне місце. 1913 року в місті з'явився перший трамвай, а 1915 року в Євпаторії підведена залізнична гілка Сарабуз — Євпаторія, яка з'єднала Євпаторію з магістраллю Севастополь — Москва. 1921 року в місті заснований краєзнавчий музей. У 1924 відбулася перша в РРФСР науково-практична конференція лікарів, присвячена проблемам курортології, а 1926 року на базі санаторію «Таласса» була заснована перша в СРСР біокліматична станція. До 1940 року в місті діють вже 36 санаторіїв і будинків відпочинку, 17 дитячих санаторіїв, в тому числі нова водогрязелікарня «Мойнаки». У перші дні війни добровільно з'явилися в військкомат сотні людей. З напутніми словами першого секретаря Євпаторійського ГК ВЛКСМ М. Зайцева на фронт у повному складі пішов 10-й клас євпаторійської середньої школи імені М. Горького. Здравниці терміново переобладнувалися під евакогоспіталі; був сформований винищувальний батальйон, частина бійців якого увійшла пізніше в Євпаторійський партизанський загін. Вермахт швидко просувалися до Криму. У жовтні 1941 року партизани-євпаторійці залишили місто і попрямували у Кримські гори. Всі дитячі санаторії були евакуйовані. 31 жовтня 1941 до міста увійшли німці. Будівлю міської Ради, вони перетворили в міську управу, неподалік розмістилося поліцейське управління та інші каральні «служби», а чудові євпаторійські пляжі стали мінними полями, обнесені колючим дротом. У грудні 1941 року відбулася подія, яка ще більше піднесла бойовий дух євпаторійців: група севастопольських моряків зробила сміливий рейд у заповнену німцями Євпаторію. Тихо підійшовши вночі на двох катерах до берега, моряки висадилися і, прибравши вартових, попрямували до центру міста. Вони звільнили заарештованих людей і, захопивши в міській управі і поліцейському управлінні цінні документи, та зброю повернулися на катери. У місті почався переполох, але моряки благополучно відійшли від берега. Тим часом радянське командування підготувало план висадки в Євпаторії великого десанту моряків і бійців Приморської армії. Проти ночі на 5 січня 1942 року до міста підійшли тральщик «Підривник», сім катерів і морський буксир, на яких розмістився євпаторійський десант у кілька сотень людей. Передовий загін висадився на берег і успішно виконав поставлене перед ним завдання. Але на морі розігрався восьмибальний шторм, і спроби висадити підкріплення або зняти десант закінчилися невдачею. Німці отримали можливість підтягти резерви. Мужні чорноморці і місцеві жителі, що приєдналися до них, билися до останнього патрону. Придушивши їх опір, німці розділили Євпаторію на сектори, хапали в кожному всіх, хто здавався їм підозрілим. Потім 3000 євпаторійців разом з групою поранених десантників розстріляли на Червоній гірці. Ця акція вояків Вермахту була далеко не останньою — ще довго тривали кровопролитні бої. Всього за час окупації німці вбили понад 12,5 тисячі осіб — старих, жінок, дітей, майже третину населення міста. Але боротьба тривала. Євпаторійці дізнавалися від патріотів-підпільників про становище на фронтах. На мотороремонтному заводі саботувалося виконання військових замовлень, у місті діяли підпільні групи. Лише 13 квітня 1944 року Євпаторія остаточно перейшла під контроль радянських військ, першим до міста увійшов підрозділ 9-го гвардійського полку 3-ї гвардійської мотострілецької дивізії, командир стрілецького батальйону старший лейтенант Опанас Лошаков. За роки війни було розстріляно більше 12 000 жителів Євпаторії. Після невдалого євпаторійського десанту 1942 року було розстріляно більше 3 000 місцевих жителів. А до війни в Євпаторії проживало 47 000 жителів. Понад 5 тисяч євпаторійців було мобілізовано в регулярну армію і пішли в партизанські загони. Понад 400 земляків було викрадено на роботи до Німеччини. Та ще депортація — татари, греки, болгари, вірмени, німці, — зменшила кількість євпаторійців на 8-9 тисяч осіб. Сумна арифметика показує, що Євпаторія під час війни втратила близько 45-55 % населення міста. Після Другої світової війни Євпаторія продовжувала розвиватися як місто-курорт. 1953 року зведено нову будівлю вокзалу, у 1965 році споруджено морський вокзал, у 1966 році введена в експлуатацію свердловина термальної мінеральної води «Мойнаки», у 1979 році — побудована загальнокурортна водолікарня і створена філія Центрального науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії. 1985 року в місті проводиться Перший дитячий музичний фестиваль. === Сучасність === На рубежі XXI століття Євпаторія почала знову відроджуватися, як і за 100 років до цього. У минулому залишилися розпад СРСР, труднощі початку 90-х років. Занепали багато санаторіїв і пансіонатів, розвалилися виробництва, порушилися виробничі зв'язки. Але відродилася Євпаторія, місто знову почало набирати популярність серед жителів України. Десятки тисяч дітей кожного літа приїжджають до Євпаторії на відпочинок. Десятками з'являються нові приватні санаторії та пансіонати, нові магазини, ринки, виробництва. Відкриваються і будуються нові супермаркети, «Фуршет», «АТБ», «Фреш», облагороджується ринок біля «Універсаму», розширюється «Універмаг», на перетині вулиці Фрунзе та проспекту Леніна відкрився бювет євпаторійської мінеральної води, налагоджено морське пасажирське й вантажно-пасажирське сполучення з Туреччиною, відкрилися дитячі майданчики в усьому місті, вулиця Караїмська реконструйована «під старовину», змінилась набережна імені Горького, де встановлено оглядові майданчики — ротонди, серію фонтанів, пам'ятник Гераклові. У 1999 році саме з Євпаторії було скомпоновано і передано перше в історії багатосторінкове міжзоряне радіопослання «Cosmic Call». З 29 серпня по 4 вересня 2001 року з Євпаторії до 6 близьких зір було надіслано «Дитяче послання». 27 квітня 2007 року Євпаторійська міська рада прийняла рішення «Про затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року». Основні завдання стратегічного плану: формування стратегічного бачення майбутнього міста, визначення його місії, виявлення головних проблем і стратегічних цілей розвитку міста; визначення оперативних цілей та шляхів їх досягнення. ==== Трагедія 24 грудня 2008 року ==== Трагедія 24 грудня 2008 року в Євпаторії надовго залишиться в пам'яті містян. Після закінчення німецько-радянської війни це була найбільша трагедія — загибель мирних громадян Євпаторії. У ніч з 24 на 25 грудня 2008 року, близько 21:40 обрушилися 2 під'їзди будинку № 67 по вулиці Некрасова. Напередодні Нового Року у місті лунало безліч вибухів петард та феєрверків. У районах Євпаторії, розташованих трохи далі від місця трагедії, вибух, спочатку, був сприйнятий як чергова вибухнула петарда. Відразу після трагедії інформація миттєво поширилася містом. До місця трагедії почали сходитися люди, які намагалися чимось допомогти. Інформація відразу потрапила в Інтернет. Через форуми євпаторійських провайдерів можна було дізнатися про те, що сталося і що відбувалося далі в ті години. У результаті трагедії загинуло 27 чоловік. Президент України Віктор Ющенко оголосив 26 грудня 2008 року днем жалоби. Відповідний указ було опубліковано на офіційному сайті глави держави. ==== Захоплення Росією у 2014 р. ==== Наприкінці лютого 2014 року у Євпаторії, як і в інших найбільших містах АР Крим, пройшли «антимайданівські» (а по суті — антиукраїнські) мітинги, інспіровані російськими спецслужбами і проросійськими силами. З 02.03.2014 з'явились повідомлення про блокування військової частини Збройних Сил України (зенітно-ракетний полк) у Євпаторії силами спецпідрозділів російської армії, Чорноморського флоту і загонами так званими «самооборони», 10 березня командуванню частини було висунуто ультиматум про здачу військового містечка. 16 березня 2014 року окупаційною російською владою на території АР Крим і Севастополь було проведено так званий «референдум» щодо виходу Криму зі складу України, після чого захоплені території було поспіхом включено до складу Російської Федерації рішеннями Президента Росії і Держдуми. Захоплення Криму і приєднання його до Росії світовою спільнотою не визнано. == Населення == Найбільшу частину населення міста складають росіяни. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року населення території, підпорядкованій міськраді Євпаторії становило 117 565 осіб. У населенні були присутні такі етнічні групи: * росіяни — 64,9 % * українці — 23,3 % * кримські татари — 6,9 % * білоруси — 1,5 % * вірмени — 0,5 % * євреї — 0,4 % * татари — 0,2 % * поляки — 0,2 % * молдовани — 0,2 % * азербайджанці — 0,2 % * корейці — 0,1 % * цигани — 0,1 % * караїми — 0,1 % * німці — 0,1 % * узбеки — 0,1 %. == Соціальна сфера == === Освіта === В межах Євпаторії функціонують 14 шкіл, медичне і педагогічне училища, 3 ПТУ, 3 коледжі. Вища освіта представлена Євпаторійським інститутом соціальних наук РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (очна та заочна форма навчання), Євпаторійське відділення Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Далевський університет), заочним відділенням університету внутрішніх справ і філіалом заочного відділення Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (Київ). === Охорона здоров'я === В Євпаторії не тільки безліч санаторіїв і пансіонатів, місто достатньо забезпечене медичними установами. Станом на 1 листопада 2007 року у місті працює 14 медичних установ, у тому числі 11 комунальних, в яких працюють 419 лікарів, 935 середніх медичних працівників. Потужність стаціонарних медичних закладів управління охорони здоров'я міської ради становить 860 ліжок, або 73,4 одиниці на 10 тис. населення. == Економіка == Економіка міста представлена широким спектром галузей міського господарства: санаторно-курортний комплекс, промисловість, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля. У загальному обсязі промислового виробництва міста 80 % становить продукція підприємств харчової галузі, яка випускає хлібобулочні, кондитерські вироби, м'ясо-молочну продукцію, вина, безалкогольні напої та інші товари. Підприємства харчової промисловості забезпечують постачання своєї продукції в 64 санаторно-курортних установ міста, на замовлення яких налагоджується випуск нових видів продукції. Підприємства промислової галузі міста впроваджують нові технології виробництва, модернізують обладнання, покращують асортимент продукції, що випускається. Щорічний товарообіг підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування становить більше 250 млн. грн. Жителів міста і гостей курорту обслуговують: 412 підприємств торгівлі; 228 підприємств громадського харчування; 196 підприємств сфери послуг; 9 ринків на 4423 торгових місця. У місті проводяться виставки — продажі з дегустацією продукції місцевих товаровиробників, багатогалузеві ярмарки кримських товаровиробників, тематична розширена торгівля до свят, сільськогосподарські ярмарки і різні фестивалі. В останні роки в місті відзначаються позитивні тенденції розвитку підприємництва, активізація фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, спрямованих на підтримку верств населення, здатних власними силами забезпечити свою економічну самостійність. Збільшення кількості суб'єктів малого підприємництва сприяє структурним змінам в економіці та зростання частки приватної власності. У Євпаторії розроблений інвестиційний паспорт, основна ідея якого полягає в тому, щоб представити весь набір інформації про регіональний інвестиційний клімат в місті-курорті та його перспективи. Обсяги інвестицій зовнішньоекономічної діяльності в економіку міста на 1 лютого 2012 року склали 77 708 300 $. Темп зростання обсягів прямих іноземних інвестицій склав 129,5 % до обсягу на початок року (2 місце в Криму). === Туризм === Санаторно-рекреаційна галузь є однією з високорентабельних галузей народного господарства. Її ефективний розвиток протягом десятиріч дозволив місту одержати сучасний розвиток (місто одне з найкращих у Криму за рівнем розвитку соціальної сфери). Однак у порівнянні з 1987 роком кількість санаторних закладів зменшилась на 18 одиниць. У 80-ті роки в оздоровницях міста відпочивали понад 300 тис. осіб, крім того, понад 800 тис. самодіяльних рекреантів. Впродовж 5 років ріст цін вартості путівок становить приблизно 23 %, найбільший ріст у 2003 році — 17 %. Позитивною тенденцією є збільшення обсягу додаткових послуг. За 5 років показник зріс у 3 рази, у 2000 році він склав 7 млн грн., 2004 році — 19,7 млн грн. Збільшення наданих послуг в свою чергу привело до зростання робочих місць. Так, в галузі у 2000 році працювало 9600 осіб, а в 2004 році кількість працівників становила 11 297 осіб, ріст становить 17 %. == Транспорт == Євпаторія — розвинутий транспортний вузол Автономної Республіки Крим та України. У місті є залізничний пасажирський вокзал, товарна станція з контейнерними майданчиками, морський вантажно-пасажирський порт і сучасний автовокзал. Влітку до Євпаторії можна дістатися на поїздах прямого сполучення з Києва, Львова, Харкова, Дніпра, Москви, Санкт-Петербурга, Мінська і ряду інших міст. З Сімферополя до Євпаторії можна доїхати електричкою або автобусом, які відправляються у цьому напрямку кожні 10 хвилин. У будь-яку точку Євпаторії можна дістатися автобусом, маршруткою чи трамваєм. У Криму трамвай є тільки в Євпаторії. На ньому можна дістатися до вокзалів, на набережну і в курортну зону. === Аеропорт === Євпаторію обслуговує міжнародний аеропорт Сімферополя, розташований за 60 км на південний-схід від міста. Євпаторія також має свій маленький аеродром, який знаходиться у північно-східній частині міста. Аеродром підпорядковується прилеглому поряд державному підприємству — «Євпаторійському авіаційному ремонтному заводу». Загальна довжина злітної смуги становить 2000 м, а ширина 40 м. На базі існуючого аеродрому планується створення повноцінного пасажирського аеропорту, ініціаторами проєкту стали «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод» та Євпаторійська міська рада. === Залізниця === Влітку залізничний вокзал Євпаторії — одне з найбільш багатолюдних місць. Головна станція — Євпаторія-Курорт. Рух тут не припиняється і в нічний час. У приміщенні вокзалу працюють дві зали очікування, одна з яких — платна. На території вокзалу працюють 16 квиткових кас, крім цього, функціонують одна цілодобова і кілька пересувних кас. Оновлено перон, реконструйовані посадкові платформи, фонтан і озеленена привокзальна площа. Стіни зали очікувань облицьовані мармуром, а підлога викладена гранітом. У залі підвищеного комфорту встановлені кондиціонери та м'які меблі; на другому поверсі — комфортабельні кімнати відпочинку. Необхідність проведення в Євпаторію залізниці стала очевидною вже на початку ХХ століття — вантажно-розвантажувальні роботи, що проводилися морським портом, були пов'язані цілим рядом труднощів і затримок. Крім цього — вантажі, доставлені морем, далі могли бути відправлені лише сушею. Потрібна була дорога і для перевезення відпочиваючих. Перша будівля вокзалу була споруджена в 1953 році за проєктом відомого радянського архітектора О. Н. Душкіна, а в 1986 році на самій мініатюрній євпаторійській площі в 1 100 м² було побудовано його сучасне приміщення. Також у місті є ще одна станція — Євпаторія-Товарна і Євпаторійська дитяча залізниця, яка була установою позашкільної освіти для дітей, знайомила їх із залізничними спеціальностями, та слугувала у ролі прогулянкової вузькоколійної залізниці в курортному місті. Проіснувати дорозі довго не судилося — в кінці 1991 року за ініціативою Партії Зелених вона була закрита у зв'язку з порушенням екосистеми озера Мойнаки, рухомий склад вивезений, а колія розібрана. === Автотранспорт === Автомобільний транспорт Євпаторії має розвинену мережу вантажних і пасажирських маршрутів внутрішнього і міжрегіонального значення. Євпаторія має пряме транспортне сполучення з усіма містами і районами Криму. Автобусах і таксівками можна дістатися не тільки до залізничного вокзалу в Сімферополі, але й до аеропорту, який знаходиться за десять кілометрів від Сімферополя. Автовокзал Євпаторії розташований за сто метрів від залізничного. Звідси можна дістатися до прилеглих передмість: смт Мирний, смт Новоозерне, смт Заозерне та смт Чорноморське. === Морський порт === Євпаторійський морський торговельний порт розташований на північному березі Каламітської затоки Євпаторійської бухти Кримського півострова. Навігація в порту триває цілий рік, порт практично не замерзає. Згідно з історичними даними в гавані міста протягом 25 століть існував морський торговий порт. Для залучення людей до міста, російський імператор Павло I видав у 1798 році Маніфест про встановлення режиму вільної гавані, що дало поштовх розвитку міста-порту, який незабаром став одним із найбільших у Криму. На Євпаторійському рейді одночасно тоді стояло до 170 торговельних суден. Через порт здійснювалася активна торгівля. Сюди привозили каву, тютюн, сухі фрукти, оливкову олію, мануфактуру, а в Константинополь, Марсель, Анталію вивозили хліб і місцевий товар — сіль, вивозилися також сира шкіра, сало, масло. У 70-80-х роках порт спеціалізувався на перевезеннях пасажирів місцевих ліній, обсяг яких сягав 2.8 млн чол. У зв'язку зі збільшенням пасажирських перевезень у 1965 році був побудований морський вокзал, а в 1970—1980 рр. були побудовані п'ять пасажирських і вантажних причалів. Це дало можливість приймати пасажирські судна Кримсько-Кавказької лінії типу «Білорусь» автопасажирського судна (валовою місткістю 16600 БРТ, довжиною 157 м, 500 спальних місць і 255 легкових автомобілів) безпосередньо в порту, до цього такі судна обслуговувалися тільки на рейді. На початку 80-х порт почав видобуток піску на пересипі Донузлава, з метою створити глибоководний канал і організувати в Донузлаві філію порту. У ході робіт було знайдено кілька античних корабельних аварій. У наш час^{[''коли?'']} видобуток піску є головним видом діяльності порту. З отриманням Україною незалежності, у 1992 році Рішенням Кабінету Міністрів Україні, Євпаторійський порт знову став міжнародним з правом заходу іноземних суден. === Трамвай === У Євпаторії з 10 травня 1914 року функціонує трамвай, що став однією з визначних пам'яток міста. Трамвайна система Євпаторії складається з 5 маршрутів (один з них екскурсійний), базується на колії 1000 мм і являє собою одноколійно-роз'їзну схему руху. Настільки незвичайна колія для трамвайних шляхів була обумовлена тим, що вона побудована за німецьким проєктом. Першими вагонами були зчепи з електровагонів Митіщинського заводу і вагонів конки з Одеси, лінія йшла від міського театру і закінчувалася в грязелікарні біля озера Мойнаки (сьогодні це частина першого маршруту). У жовтні 1915 року в місто провели залізницю, і незабаром до залізничного вокзалу теж провели трамвайні рейки. Так само побудували гілку до моря та в передмістя (у бік Сімферополя). Під час громадянської війни місто перебувало в німецькій окупації і трамвай не працював до 1924 року. Так само трамвай зупинився і в роки Другої світової. У повоєнні роки відновлення шляхів йшло повільно, але все ж таки до 50-х років трамвайні лінії повністю запрацювали. Після розпаду Радянського Союзу євпаторійський трамвай відчуває серйозні фінансові труднощі. Державні дотації скоротилися, утворилися заборгованості в зарплаті, заборгованості в електроенергії, дефіцит кондукторів та водіїв. У місті багато пільговиків, і лише в літній сезон приїжджає велика кількість відпочиваючих. Парк вагонів сильно застарів, терміново був потрібний капітальний ремонт як мінімум половині німецьких вагонів. У 2005 році було скорочено маршрут № 3 від залізничного вокзалу до готелю «Україна», а номера вагонів євпаторійських трамваїв стали тризначними. Найзнаменитішим є вагон № 007, колишній 7, до 1994 року 13. == Культура == === Архітектура === Бурхливий період містобудування в Євпаторії в самому кінці XIX — початку XX століття збіглося з широко поширеним і модним у ті роки архітектурним напрямом модерн. Ця архітектурна течія відповідала за часом небувалого розвитку капіталізму, охопило різноманітні галузі зодчества: житла, громадські споруди, адміністративні та культурні будівлі, промислові підприємства і т. д. Оскільки тоді вже чітко окреслилася лікувально-оздоровча та курортна спеціалізація Євпаторії, то і даний стиль проявився, насамперед, у спорудах цього профілю: пансіонатах, санаторіях, лікарнях, дачах, готелях, але також в адміністративних і громадських будівлях. Великої популярності модерну в приморському місті сприяла та якість цього стилю, що він припускав широке застосування сучасних матеріалів, в першу чергу залізобетонних конструкцій, які дозволяли будувати якісно і швидко. У той же час виразні можливості модерну повною мірою відображали смаки столичної публіки, яка становила основний контингент відпочиваючих. З іншого боку, будівлі, збудовані в цьому стилі, забезпечували високий рівень комфортабельності у вельми вимогливих курортників. Створенню першокласних за своєю архітектурою та оснащення об'єктів сприяло і те, що у місцевих жителів, головним чином караїмів, купців і міщан, накопичилися величезні кошти, які вони з великим бажанням вкладали в курортну інфраструктуру. Приміром, тільки устаткування відкритого в 1911 році санаторію «Таласса» обійшлося його власникам С. А. Бобовичу і М. І. Гелеловичу в суму — 500 тис. руб. Цього ж року прийняли перших відпочиваючих два готелі — «Дюльбер» і «Бейлер», обставлені на європейський кшталт. Незважаючи на високі ціни за номери, вони були повністю затребувані у курортників. === Вулиці Євпаторії === У євпаторійському краєзнавчому музеї зберігається план Євпаторії за 1916. На ньому добре видно, що Євпаторія в той час ділилася на три частини: Старе місто, Новий та Дачний район. Стара частина — це лабіринт вузьких кривих вулиць і провулків. Назви деяких збереглися до наших днів: Перекопська, Трудова, Господарська, Назарівська та інші. За назвами вулиць можна судити про етнічне склад населення міста: вулиця Караїмська, Татарський провулок, Циганська слобідка, вулиці Купечеська, Міщанська. Повз поліцейське управління проходила Поліцейська вулиця (зараз Пролетарська), повз казначейства — казначейська (провулок Клубний), повз земської лікарні — Земська (частина вулиць Революції від Піонерської до Приморської). Деякі вулиці неодноразово змінювали свої назви. Так сучасний проспект імені Леніна спочатку називався Мойнакським. У 1911 у зв'язку зі святкуванням 50-річчя скасування кріпацтва проспект став носити ім'я Олександра II. Після Жовтневої революції це був Широкий проспект, вулиця 25-го Жовтня, а з 1970 проспект носить свою нинішню назву. У всі часи люди називали вулиці на честь правителів, видних політичних діячів, відомих письменників, поетів. У 1895 на прохання жителів міста вулиця Новобазарна була перейменована на честь Олександра III в Олександрівську (нині Піонерська). Сучасна вулиця Революції колись складалася із трьох різних вулиць: Фонтанної, Лазаревської, Земської. У 1889 на честь 100-річчя з дня народження О. С. Пушкіна вулиця Фонтанна була перейменована в Пушкінську. Сучасна вулиця Фрунзе називалася тоді на честь Таврійського губернатора «Бульвар генерала Княжевича». Територія Нового міста і дачного району розміщувалася на захід від Старого міста, між Карантинним мисом і Мойнакським озером. У короткий термін цей простір було забудовано гарними дачами і особняками. Цей район був розбитий на квартали правильними широкими вулицями — поздовжніми (уздовж моря) і поперечними, які спочатку навіть не мали найменувань, а позначалися для зручності цифрами, на американський зразок: 2-а продольна (зараз вулиця Кірова), 3-я лінія (вулиця Шевченка) і т. д. На будинках деяких вулиць Євпаторії встановлені нові таблички, на яких вказані дві назви вулиці: сучасну та історичну. Це пам'ять про історію Євпаторії. === Визначні пам'ятки === У IV ст. до н. е. на місці сучасної Євпаторії греки-колоністи заснували поліс — Керкинітиду. Фрагменти розкопок можна побачити на території санаторію МО України, на набережній, навпроти входу в Краєзнавчий музей. У самому музеї — будівлі мавританського стилю — можна побачити знахідки археологів — предмети побуту, зброю, скульптури. Тут-же знаходиться Лапідарій — зібрання кам'яних статуй. Від османських часів у спадок залишилися мечеть Джума-Джамі, побудована в 1552 році великим зодчим сходу Мехмедом Хаджі Сінаном, Текіє дервішів — монастир мандрівних мусульманських ченців (послідовників суфізму), побудований в період — XVI-XVIII століття і включає в себе мечеть, текіє і медресе. XIX століття подарувало місту комплекс караїмських кенас. Комплекс складається з будівлі Великої (соборної) і Малої кенаса. До великої і малої кенаса ведуть три дворика, що є продовженням одне одного. У першому дворику -коридорі, повитому виноградом, ліворуч від входу — мармуровий фонтан. Він служить для обмивання рук перед молитвою. Двір прикрашений орнаментованими мармуровими плитами з письменами давньоєврейською мовою. Далі слідує Мармуровий дворик, на мармурових дошках — вірші релігійного змісту, плити з іменами будівельників та донорів, завдяки праці яких були побудовані кенаси. Плити розповідають про найважливіші події з життя караїмів. Найдавніша плита датується 1790 роком. Дворик очікування — просторий і ошатний. Кенаса прямокутна, вівтарем орієнтована на південь — сторону Єрусалима — батьківщини юдаїзма. Внутрішня обробка відрізняється чудовим різьбленням по дереву. Культові будівлі представлені також собором Святого Миколая, Храмом святого Іллі, синагогою Егія-Капай, Вірменською церквою. Крім того, пам'ятниками архітектури є будинок С. Е. Дувана — першого міського голови, будівлі виконкому, міської бібліотеки, пам'ятник морякам-десантникам — героям Євпаторійського десанту 1942 року, розташований на 6 км траси Євпаторія-Сімферополь та інші. === Пам'ятники та скульптури === В Євпаторії чимало пам'ятників історичним особистостям і подіям. Більшість з них відносяться саме до Євпаторії, а незначна частина присвячена людям, на честь яких названі вулиці, проспекти, парки. Так вийшло, що основна маса пам'ятників поставлена людям, які брали участь у військових діях, від Кримської до афганської війн. Місцем поклоніння перед полеглими євпаторійцями є меморіальний комплекс «Червона гірка», де в роки війни були вбиті тисячі євпаторійців і десантники, що залишилися в живих. У 1954 році для увічнення пам'яті євпаторійців, які загинули в роки окупації, до десятої річниці визволення Євпаторії був створений початковий меморіальний комплекс. За проєктом київського скульптора Галочкіна та архітектора Дашевського на місці масового розстрілу встановили пам'ятник у вигляді фігури воїна, який покладає вінок на братську могилу. «Не забудемо! Люди, будьте пильні, натхненною працею боріться за мир і щастя на землі» — такі написи розміщувалися на меморіальних дошках. За рішенням Кримського обласного виконавчого комітету в 1969 році братська могила на Червоній гірці була взята на державний облік як пам'ятка історії. === Парки === * ''Євпаторійський дендропарк'' з'явився після рішення уряду про створення в Євпаторії зразкового дитячого курорту. При складанні першого генерального плану розвитку Євпаторії як дитячої оздоровниці, вирішувалося питання і про зелені насадження міста, де колись росли лише акація і маслинка вузьколиста. Причому вважалося, що інші рослини не приймуться на глинисто-кам'янистому безводному ґрунті. Але фахівці Нікітського ботанічного саду спростували цю думку. Восени 1936 року було відведено ділянку землі площею 3,7 га (на розі вулиць Пушкіна і Фрунзе) для підготовки ґрунту під майбутній парк, а в 1937 році висаджені перші дерева і чагарники декоративних порід, побудована оранжерея. * ''Парк імені М. В. Фрунзе'' знаходиться в центрі курортного району, біля самого моря. Це центральний парк Євпаторії, розбитий в 1920-х роках. Раніше тут були приватний сад і дача «Марикіно», яка належала агенту російського суспільства пароплавства і торгівлі в Євпаторії Млинаричу. Сад, вирощений на піщаному ґрунті, складався з довгої алеї тополь, тополевидних акацій, клена, горіха волоського, маслин, бузку, а також розкішних квітників. У центрі саду був влаштований великий басейн з фонтаном і мармуровими статуями, зелені альтанки і штучний грот. * ''Парк імені В. І. Леніна'' — парк розташований в західній частині міста. Закладений у 1959 році на площі 6 га в районі Мойнакського озера. На його території знаходиться міська станція юних техніків з астрономічною обсерваторією. До парку примикають лиманні пляжі. * ''Сад імені Д. Л. Караєва'' (колишній міський сквер) є найстарішим приморським садом Євпаторії, закладеним ще в XIX столітті. Він розташований вздовж набережної і займає площу 1,5 га. В кінці XIX століття сквер являв собою єдине місце для відпочинку в місті. Тут знаходилося приміщення для театральних видовищ, яке згоріло в 1898 році. * У 1937 році в Євпаторії було закладено ''ботанічний сад'', між вулицями Кірова та Фрунзе на площі близько 3,5 га за проєктом вченого-садовода Е. А. Альбрехта. Оптичним центром саду служить великий фонтан, розміщений в середній його частині. Від фонтану в різні боки розходиться мережа садових доріжок. * ''Сад імені В. І. Леніна'' — сад розташований в центральній частині міста, неподалік від Театральної площі. Закладений в 1927 році. === Музеї Євпаторії === У місті діють 8 музеїв: Євпаторійський краєзнавчий музей, Євпаторійський морський музей, Музей трудової слави Євпаторійського порту, Музей бойової слави воїнів-інтернаціоналістів, Євпаторійський музей аптеки, Музей пошти, Євпаторійський музей історії релігії та атеїзму та Музей світової культури і прикладного мистецтва Євпаторії. У фондах краєзнавчого музею зібрано понад 75 тис. експонатів. Тут на 7 гектарах розкопані руїни ''Керкінітиди'', збереглися декілька споруд середньовічного Гезльова: зокрема, мечеть Джума-Джамі XVI століття, побудована відомим османським архітектором Сінаном, турецькі лазні XVIII століття, текіє дервішів, караїмські кенаси XVIII—XIX століття та інші цікаві визначні пам'ятки. У ньому є унікальні експонати етнографічного відділу, пов'язані з караїмською громадою міста, виставка, присвячена подіям Кримської кампанії. Перед входом до музею стоять два артилерійські гармати другої половини XIX століття. У період Першої світової війни підрозділ, озброєний цими, вже тоді застарілими гарматами, прикривав євпаторійський порт. === Театри === В Євпаторії працює 9 театрів, що представляють широкий спектр музичного і театрального мистецтва: * Євпаторійський міський театр; * дитячий театр Міжнародного дитячого центру-комплексу «Золотий ключик»; * Театр-студія ляльок «Маріонетки»; * Театр хореографічних мініатюр; * Гендерний інтерактивний театр; * Театр вогню «Вольфрам»; * Театр живої скульптури; * Театр на ходулях; * Театр танцю народів світу. Першим було відкрито Євпаторійський міський театр 20 квітня 1910 року постановкою опери М. І. Глінки «Іван Сусанін». Партії виконували спеціально запрошені з Петербурга артисти Маріїнського театру. Зал, розрахований на 900 глядачів, був переповнений. Гастролі артистів Маріїнського театру закінчилися тільки 5 травня 1910 року. Фасад будівлі оформлений в неокласичному стилі: центральний фронтон спирається на портик з вісьмома колонами. Такі ж колони підтримують перекриття оглядових балконів. Вишуканий вид будівлі надають прикраси з декоративних деталей. Глядацька зала ретельно оброблена і володіє прекрасною акустикою. За свою історію, в Євпаторійському міському театрі, встигли виступити багато знаменитих артистів: Федір Шаляпін, Леонід Собінов, Євген Вахтангов, Ганна Нежданова, Надія Обухова та інші. Також в Євпаторії працює єдиний в Європі міжнародний дитячий театральний центр-комплекс «Золотий ключик», який створили Ніна та Олег Пермякови у 1987 році. Щорічно, з 1 по 7 липня, силами міжнародного дитячого центру в Євпаторії проводиться міжнародний фестиваль «Земля. Театр. Діти» (рос. ''Земля. Театр. Дети''), названий провідними засобами масової інформації «Дитячі Канни». За 15 років свого існування фестиваль став головною театральною подією для дитячих, студентських та професійних театрів з усього світу. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Що відвідати == [[Файл:Eupatoria 04-14 img12 Juma Jami Mosque.jpg|міні|праворуч|Мечеть Джума Джамі]] * {{Listing|type=see|name = Мечеть Джума Джамі}} * {{Listing|type=see|name = Текіє дервішів}} * {{Listing|type=see|name = Турецькі бані}} * {{Listing|type=see|name = Караїмські кенаси}} * {{Listing|type=see|name = Свято-Миколаївський собор}} * {{Listing|type=see|name = Грецький храм Святого Іллі}} * {{Listing|type=see|name = Вірменська церква Сурб Нікогайос}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західне узбережжя Криму|type=Місто}} 3hcp585cb2ef1s60czhoa4xgzju5vt4 0 913 33983 24994 2023-01-26T21:18:27Z 195.114.96.143 33983 wikitext text/x-wiki {{geo|44.526939|34.065605|zoom=10}} {{pagebanner}} '''Південний берег Криму''' - регіон, розташований у [[Крим]]у. == Регіони == == Міста == * [[Ялта]] ** [[Алупка]] ** [[Гаспра]] * [[Алушта]] * [[Судак]] * [[Феодосія]] ** [[Коктебель]] * [[Севастополь]] ** [[Балаклава]] == Інші місця == == Зрозуміти == ===Клімат=== Південне узбережжя Криму — найтепліша ділянка як кримського узбережжя, так і всієї України. Клімат середземноморський субтропічний (так звані «північні субтропіки»).Близько 150 діб на рік середня добова температура вище +15 °C. Середня температура липня й серпня близько +24 °C; середня температура січня близько +4 °C. Весна розпочинається рано. Літо сухе, майже бездощове, довге і спекотне, освіжають лишень морські бризи. Опади, які приносять середземноморські циклони, випадають восени і взимку. Зима дуже тепла, тому сніг відразу тане. Опадів випадає до 600 мм на рік. У Ялті буває близько 210 ясних сонячних днів на рік. На погоду дуже впливають Кримські гори і Чорне море. Гори влітку захищають узбережжя від сухого перегрітого повітря степу, а взимку від холодних північних вітрів. Улітку море прохолодніше, ніж суходіл, воно зменшує літню спеку. За літо вода в морі добре прогрівається і взимку воно поступово віддає тепло, зігріваючи повітря над узбережжям. Температура поверхневих шарів морської води біля узбережжя в січні-лютому +4…+6°С, у липні-серпні — до +26 °C, однак через підйом глибинних вод у верхні шари моря можливі різкі зниження температури до +13…+16°С. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * Замок Ластівчине гніздо * Нікітський ботанічний сад * Гора Кішка * Гора Аю-Даг == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Крим|type=Регіон}} 8w8f76rs6g1pei8cz6ys34aiekutof9 0 915 21850 12437 2018-08-23T23:06:19Z Milenioscuro 2574 svg version ([[Commons:Commons:GlobalReplace|GlobalReplace v0.6.5]]) 21850 wikitext text/x-wiki {{geo|9.55|44.05|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = 2012 Berberra Beach Somaliland drpete 7.JPG |flag = Flag of Somaliland.svg |location = Somaliland in its region (de-facto).svg |capital = [[Харгейса]] |government = Конституційна президентська республіка |currency = Сомалійський шилінг (SLSH) |area = 137 600 км² |population = 3,500,000 (2008) |language = Сомалі (офіційна) |religion = Іслам (сунізм) |electricity = 230В/50Гц (вилка європейського типу) |callingcode = +252 |tld = немає |timezone = UTC+3 }} '''Сомаліленд''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Самопроголошена держава в північній частині [[Сомалі]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Харгейса]] - столиця і найбільше місто держави. * [[Бербера]] * [[Бурао]] * [[Борама]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} dr65lpm1xcvx2z220oej3r7bedqysoy 0 916 22082 22081 2018-11-30T22:33:14Z Nickispeaki 19 /* Дешево */ 22082 wikitext text/x-wiki {{geo|44.960000|35.240556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Крим}} '''Коктебель''' знаходиться на південно-східному побережжі [[Крим|Криму]]. == Зрозуміти == Курорт на побережжі Чорного моря. == Як дістатись == === Літаком === Прилетіти літаком до [[Сімферополь|Сімферополя]], а потім автобусом. === Потягом === * Потягом до [[Феодосія|Феодосії]] чи [[Сімферополь|Сімферополя]], а потім автобусом === Автомобілем === Через місто проходить автошлях [[w:uk:Автошлях Р 29|Р29]]. === Автобусом === Автовокзал забезпечує автобусний зв'язок із містами [[Сімферополь]], [[Судак]], [[Керч]]. === Кораблем === Можна дістатись до Коктебелю з [[Феодосія|Феодосії]] на човні під час екскурсій чи запланованих рейсів. == Транспорт == Постійно курсують маршрутні таксі. У селищі є маршрутки типу 1, 2, 3…, що пов'язують усі вулиці та проспекти Коктебеля. == Що відвідати == [[Файл:Профіль Волошина.jpg|200px|міні|Вид з гори Карадаг зі сторони Коктебелю (фрагмент)]] * '''Дім-музей Максиміліана Волошина''' * Могила Максиміліана Волошина (красивий вид на Орджонікідзе); * Масив '''Карадаг'''; * Дельфінарій; * Набережна Коктебеля; * Дегустаційний зал заводу марчних вин і коньяків "Коктебель. == Чим зайнятись == [[Файл:Kultainen portti - luoto.jpg|міні|праворуч|Арка "Золоті ворота"]] * Морські екскурсії до скелі "'''Золоті ворота'''" (кам'яна арка висотою 15 м). * Похід на гору '''Карадаг'''. * Загоряти та купатися в морі. Тут також є нудистський пляж. * Фестиваль '''"Джаз Коктебель"''' - проходить щорічно в вересні. * Верхова їзда в національному парку. == Що купувати == == Де поїсти == Більшість кафе і ресторанчиків розташовані на набережній Коктебельської затоки. Українска і кримсько-татарська кухня. === Дешево === {{listing|type=eat| lat=44.9626 | long=35.2555 | name=Столовая «Ложка»| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat| lat=| long= | name=Столовая «Рыбка» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat| lat=| long= | name=Столовая «Восток» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat| lat=| long= | name=«Пили-Ели» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} === Середні ціни === {{listing|type=eat| lat=| long= | name=Кафе «Осьминог» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat| lat=| long= | name=Кафе «Эмине» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} === Дорого === {{listing|type=eat| lat=| long= | name=Кафе «Сердолик» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat| lat=44.9598 | long=35.2496 | name=Кафе «Богема» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat| lat=44.96203 | long=35.25471 | name=Кафе «Шинок» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat| lat=| long= | name=Ресторан «Зодиак» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * Приватні квартири. * Можна поставити палатку на нудистському пляжі (обирайте місце подалі від води). === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Південний берег Криму|type=Місто}} komigdkba6xrrugu6ieuxqbjxalsdu9 8 920 26846 26265 2020-06-02T21:39:17Z Visem 502 Скасування редагування № 26265 користувача [[Special:Contribs/Visem|Visem]] ([[User talk:Visem|обговорення]]) 26846 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 921 33707 29062 2022-10-15T18:19:50Z Trident of Neptun 6004 33707 wikitext text/x-wiki {{geo|45.04257|35.37499|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image =Феодосия-004.jpg | caption=Фонтан Айвазовського | city=Феодосія | citylocal=Феодосія | arm=Flag of Feodosia.png | population = 69 786 (2012) | callingcode = }} {{Крим}} '''Феодосія''' розташована на [[Південний берег Криму|південному березі Криму]]. == Зрозуміти == Місто республіканського підпорядкування в південно-східній частині Криму, на березі Чорного моря. У 2011 році за дослідженням тижневика «Коментарі», разом з [[Свалява|Свалявою]], Феодосію назвали найкомфортнішим курортом України. Щорічно місто відвідують близько 110 тис. туристів. === Історія === Місто заснували вихідці з грецького міста Мілет (Мала Азія) в середині 6 столітті до н. е., назвавши поселення Феодосія («Богом дана»). Перші століття нашої ери ознаменувалися для Феодосії набігами загарбників — сармати, готи і гуни, нашестям яких приблизно в 370 році місто було зруйноване і розграбоване. У 5 столітті сюди прийшли алани і зруйноване місто стало називатися Ардабда, тобто «Семибожне». Біля VII століття н. е. Феодосію захопили хазари, а потім, в XIII столітті — татаро-монгольські орди. У 1226 році генуезькі купці виторгували у татарського хана Оран-Тімура руїни Феодосії і на їх місці побудували фортецю Кафу, яка стала центром чорноморських володінь Генуї. Досить скоро Кафа стала найбільшим транзитним центром міжнародної торгівлі і опорним пунктом генуезьких колоній в Північному Причорномор'ї. Влітку 1475 року в порт Кафи увірвався турецький флот, турки потопили всі кораблі і спалили дерев'яні споруди. Одночасно з суші напали татари, і місто піддалося повному розгрому. Захопивши Кафу, турки перейменували її в Кефе (Кеффе) і перетворили на свій головний опорний пункт на Кримському півострові. Тут знаходилася резиденція намісника турецького султана в Криму. У 1616 році запорожці на своїх «чайках», під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного опанували Синопом і Трапезундом. Потім раптовим ударом знищили весь турецький флот, що стояв в бухті, і, узявши нападом Кефе, звільнили декілька тисяч невільників, призначених для продажу в рабство. Такі походи в Крим були ще в 1628 і 1675 роках. Під час російсько-турецької війни 1768–1774 років російські війська в 1771 році захопили місто. 1783 року його було приєднано до Російської Імперії і в 1787 році, за велінням Катерини ІІ, місту повернено давню назву — Феодосія. З 1802 року Феодосія — повітове місто Таврійської губернії. === Клімат === Клімат Феодосії близький до клімату Сімферополя. Однак близькість Чорного моря наближає клімат до середземноморського, середня температура круглий рік вища нуля. Однак, на відміну від Ялти, у Феодосії можливі набагато нижчі температури. Зима дуже м'яка, а літо спекотне і посушливе. З півночі та сходу Феодосія відкрита для холодних, сильних вітрів, характерних для зимового періоду. Однак, навіть у найхолоднішому місяці року — лютому — середня температура повітря часто буває вище нуля. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === В літній період призначаються додаткові потяги, які їдуть на Феодосію (деякі до станції Айвазовська). Більшість цих потягів їдуть з міст Росії та України. У разі відсутності квитків, на потяги до Феодосії, можна скористатися пересадками, на станціях Джанкой та Владиславівка, де скористатися іншими потягами або приміськими дизельними потягами. Також можна дістатися потягом до Сімферополя, а звідти подорожувати автобусом. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:ВП Фео дача Стамболи.jpg|міні|Дача Стамболі|200px]] * {{listing |map=1 |type=see |lat=45.02210 |long=35.39903 |name=Середньовічна Генуезька фортеця |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} * {{listing |map=2 |type=see |lat=45.02213 |long=35.38980 |name=Церква святого Сергія (Сурб Саркіс) |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Діючий вірменьский храм ААЦ }} * {{listing |map=3 |type=see |lat=45.02393 |long=35.37936 |name=Церква Святого Георгія |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Вірменський храм. }} * {{listing |map=4 |type=see |lat=45.02159 |long=35.38734 |name=Храм архангелів Михаїла і Гавриїла |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Вірменсько-католицький храм. }} * {{listing |map=5 |type=see |lat=45.02742 |long=35.37699 |name=Церква Всіх Святих |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Побудована в 1880-і роки, зруйнована в 1960-і роки, відновлена в 2004 році.}} * {{listing |map=6 |type=see |lat=45.03868 |long=35.37859 |name=Собор в ім'я ікони Божої Матері Казанської |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Храм УПЦ. }} * {{listing |map=7 |type=see |lat=45.05854 |long=35.38912 |name=Церква Святої Катерини |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Храм УПЦ МП. }} * {{listing |map=8 |type=see |lat=45.02198 |long=35.40363 |name=Святого Стефана |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Вірменський храм }} * {{listing |map=9 |type=see |lat=45.02251 |long=35.40165 |name=Святого Іоанна Богослова (Іоанна Предтечі) |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Раніше храм ААЦ. Тепер це храм в ім'я ікони Пресвятої Богородиці Іверскої УПЦ МП. }} * {{listing |map=10 |type=see |lat=45.02470 |long=35.38742 |name=Храм в ім'я Введення в храм Пресвятої Богородиці |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} * {{listing |map=11 |type=see |lat=45.02188 |long=35.39187 |name=Мечеть Муфтій-Джамі |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} * {{listing |map=12 |type=see |lat=45.02778 |long=35.38483 |name=Фонтан Айвазовського |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Споруджений по проекту і на гроші художника в 1888 році. }} * {{listing |map=13 |type=see |lat=45.02680 |long=35.38413 |name=Фонтан "Доброму генію" |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} * {{listing |map=14 |type=see |lat=45.04271 |long=35.38243 |name=Дача Стамболі |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} * {{listing |map=15 |type=see |lat=45.03777 |long=35.38213 |name=Дача «Мілос» |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} == Чим зайнятись == * {{listing |map=1 |type=do |lat=45.03224 |long=35.38240 |name=Картинна галерея Айвазовського |alt= |address=вул. Галерейна, 2 і 4 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone=+38 (06562) 3-02-79, 3-09-29 |fax= |email= |skype= |hours=влітку: 10.00-20.00; взимку: 10.00-17.00; вівторок: 10.00-13.00; вихідний — середа |price= |description=Художній музей у місті, один із найстаріших художніх музеїв України.}} * {{listing |map=2 |type=do |lat=45.03202 |long=35.38073 |name=Літературно-меморіальний музей А.С.Гріна |alt= |address=вул. Галерейна, 10 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} * {{listing |map=3 |type=do |lat=45.03138 |long=35.38299 |name=Музей старовин |alt= |address=проспект Айвазовського, 11 |directions= |url=http://old-museum.org/ |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} * {{listing |map=4 |type=do |lat=45.04133 |long=35.37766 |name=Дитяча мариністична галерея, музей скульптора В.І.Мухіної |alt= |address=вул. Федька, 1 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone=+380-6562-392-52 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} * {{listing |map=5 |type=do |lat=45.03067 |long=35.37978 |name=Музей дельтапланеризму |alt= |address=вул. Гріна, 12 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours=будні дні 10.00-17.00, в суботу 10.00-14.00, неділя — вихідний |price= |description= }} * {{listing |map=6 |type=do |lat=45.03050 |long=35.37984 |name=Музей грошей |alt= |address=вул. Гріна, 12 |directions= |url=http://www.museum-of-money.org/ |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|map=1 |type=sleep |lat=45.02217 |long=35.39138 |name=Готель «Моряк» |alt= |address=вул. Леніна, 8 |directions=Дістатись можна автобусом №1 (зупинка «вул. Желябова» |url=http://baza-hotel.com/price.html |facebook= |vkontakte= |phone=+38(06562) 57-182; моб. +380503612620 |fax= |email=moryak-otel@rambler.ru |skype=moryak3611 |hours= |price=від 71 до 563 грн. |description= }} === Середні ціни === * {{listing|map=2 |type=sleep|lat=45.02916 |long=35.38242 |name=Готель «Лідія» |alt= |address= |directions= |url=http://lidiya-hotel.com/ |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price=від 174,80 грн. до 1154 грн |description=5 поверхів, 47 готельних номерів }} === Дорого === * {{listing|map=3 |type=sleep|lat=45.05552 |long=35.38996 |name=Готель «Атлантік» |alt= |address= |directions= |url=http://atlantik.net.ua/ |facebook= |vkontakte= |phone=+38 (06562) 2-61-40 +38 (066) 735-0-333 |fax= |email=atlantikfeo@ukr.net |skype= |hours= |price=від 250 до 3500 грн |description=Конференц-зала, SPA-центр, сауна, медичний центр, вид на місто та море. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Карадагський природний заповідник * Карадагський морський акваріум * Карадагський дельфінаріум {{footer|ispartof=Південний берег Криму|type=Місто}} fkt0beqnalj78lfkmf4wx7t1d1b67oe 0 924 32745 32635 2022-07-28T10:54:47Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:RLuts|RLuts]] 14763 wikitext text/x-wiki {{geo|44.7500|33.8500|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Bakhchysarai 04-14 img15 Palace Grand Mosque.jpg|300px|міні|праворуч|Ханський палац]] {{Крим}} '''Бахчисарай''' знаходиться в [[Крим|Криму]]. Колись - столиця Кримського ханства, зараз вона переживає стійке культурне відродження завдяки депортованим татарами (та їх нащадкам), які вернулися назад в Крим з Узбекистану після зняття заборони на початку 1990-х років. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Ханський палац''' (XVI—XVIII століття) * '''Зинджирли Медресе''' * Мечеті '''Хан-Джамі''' и '''Тахтали-Джамі''' * '''Успенський монастир''' * '''Чуфут-Кале''' - руїни печерного міста-фортеці == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Кримські гори|type=Місто}} 6aq1z3rut2s6he1u7pt2b89sdjqjp6v 0 925 26561 26554 2020-05-14T18:13:59Z Voll 30 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/31.129.230.59|31.129.230.59]] ([[User talk:31.129.230.59|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 14790 wikitext text/x-wiki {{geo|44.609718|34.24181|zoom=9}} {{pagebanner}} {{Крим}} '''Кримські гори''' - регіон, розташований у [[Крим]]у. == Регіони == == Міста == * [[Бахчисарай]] * [[Білогірськ]] * [[Сімферополь]] * [[Старий Крим]] == Інші місця == * Скеля Ай-Петрі * Гора Демерджі * Байдарський перевал * Ласпинський перевал * Печерні міста Криму * Водоспад Джур-Джур * Долина Привидів * Гірський масив Чатир-Даг * Кримський біосферний заповідник * Печера Мармурова * Печера Еміне-Баїр-Хосар * Печери Кизил-Коба * Карадазький природний заповідник * Античне городище Озерне == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * Скеля Ай-Петрі * Гора Демерджі * Байдарський перевал * Ласпинський перевал * Печерні міста Криму * Водоспад Джур-Джур * Долина Привидів * Гірський масив Чатир-Даг * Кримський біосферний заповідник * Печера Мармурова * Печера Еміне-Баїр-Хосар * Печери Кизил-Коба * Карадазький природний заповідник * Античне городище Озерне == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Крим|type=Регіон}} jaf944f2wt4qdeynbvqcfibqeeolgr1 0 926 37209 37208 2025-05-02T18:37:07Z 178.136.44.133 /* Куди далі */ 37209 wikitext text/x-wiki {{geo|10.769444|106.681944|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Хошимін''' (англ. Ho Chi Minh City, в'єт. Thanh Pho Ho Chi Minh) — найбільше місто у [[В'єтнам]]і. Колишня столиця французького протекторату Кохінхіна (1862–1954) та Південного В'єтнаму (1954–1975). == Зрозуміти == Місто розташоване на ріці Сайгон (Сонг Сай Гон) на північ від дельти Меконгу, на відстані 80 км від Південно-Китайського моря. Торговий центр Шо Лон розташований на захід від міста. === Історія === === Ландшафт === Місто має координати 10°10'- 10°38' північної широти, 106°22'- 106°54' східної довготи. Розташовується у південно-східній частині В'єтнаму, за 1760 км (1090 миль) на південь від Ханоя. Середня висота над рівнем моря становить 19 метрів (62 фути). Межує з провінціями Тейнінь і Біньзионг на півночі, Донгнай і Барія-Вунгтау на сході, провінцією Лонган на заході. За 15 км на південь розташовується узбережжя Південно-китайського моря. Місто займає площу 2095 км² (0,63% поверхні В'єтнаму), що тягнеться до Củ Chi (19 км) від кордону з Камбоджею) і до Cần Giờ до Південно-китайського моря. Відстань від найпівнічнішої точки (комуни Phu My Hung, район Củ хі) до найпівденнішої (комуни Long Hòa, район Cần Giờ) − 102 км, і від найсхіднішої точки (округи Long Binh Ward, Район Дев'ять) до західної (комуни Bình Chánh, район Bình Chánh) − 47 км. Місто має тропічний клімат, з двома чітко вираженими сезонами. Середня вологість повітря — більше 75%[1]. За сезон дощів випадає у середньому 1800 міліметрів опадів (близько 150 дощових днів у році). Зазвичай він починається у травні і закінчується наприкінці листопада. Сухий сезон триває з грудня до квітня. Середня температура становить 28 градусів °C, максимум температури іноді досягає 39 °C близько полудня у кінці квітня, у той час як мінімум може впасти нижче 16 °C на початку ранку кінці грудня. === Флора і фауна === === Клімат === == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Аеропорт «Таншоннят»|alt=Тан Сон Нят|address=Đ. Trường Sơn, Phường 2, Tân Bình, Hồ Chí Minh, Вʼєтнам|phone=+842838485383|url=https://www.vietnamairport.vn/tansonnhatairport/|lat=10.815633092675204|long=106.6643139792455|content=Аеропорт, який розташований за 6 км від міста Хошимін, В'єтнам. Код IATA: SGN. Аеропорт заснований французькою колоніальною владою на початку 30-х років XX століття. У середині 50-х років XX століття, в рамках американської економічної допомоги, побудована злітно-посадкова смуга завдовжки 2190 метрів. Під час в'єтнамської війни авіабаза Тан шон нят використовувалася військово-повітряними силами США та Південного В'єтнаму. До 1975 року авіабаза була однією з найзавантаженіших у світі.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%A2%D0%B0%D0%BD+%D0%A1%D0%BE%D0%BD+%D0%9D%D1%85%D1%83%D1%82/@10.8184631,106.6588245,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipPmJRGo-W61PVYPJZP-rYj3Vv_yH8GVLrDJvf4a!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipPmJRGo-W61PVYPJZP-rYj3Vv_yH8GVLrDJvf4a%3Dw114-h86-k-no!7i16320!8i12240!4m7!3m6!1s0x317529111aa89f9d:0xd8f09cc0aa1b27f3!8m2!3d10.8169828!4d106.6565808!10e5!16zL20vMDRqNWhj?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMy4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%82_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q478595}} === Залізниця === {{Listing|type=go|lat=10.782|long=106.677|name=Станція Сайгон|alt=Hòa Hưng|address=1 Nguyen Thong Street, Ward 9 Район 3, Хошимін В'єтнам|directions=Залізнична станція є головним вузлом національної залізничної мережі. Залізнична станція Сайгон, розташована приблизно за 1 км від центру міста, є кінцевою станцією на залізниці Північ-Південь і найпівденнішою точкою в’єтнамських залізниць.|url=https://dsvn.vn/#/|fax=19006469|email=support1@dsvn.vn|wikipedia=Saigon station}} == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == {{Go|name=Hana Tourist Vietnam|alt=туроператор (транспорт)|address=34 Đ. cư xá Vĩnh Hội, Phường 9, Quận 4, Hồ Chí Minh, Вʼєтнам|phone=+84918532172|url=https://hanatourist.vip/|lat=10.761090750865502|long=106.70120388136611|hours=07:00–22:00|image=https://www.google.com/maps/place/HANA+TOURIST/@10.7609622,106.7011964,3a,97.3y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipMBDrDJoxsHGRozXWXwjJbWTuExQTjYURpRQcWP!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipMBDrDJoxsHGRozXWXwjJbWTuExQTjYURpRQcWP%3Dw129-h86-k-no!7i720!8i480!4m7!3m6!1s0x31752f163f05342d:0xa900588d997e5a0b!8m2!3d10.7609959!4d106.7011717!10e5!16s%2Fg%2F1hc5mbdjh?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMy4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} {{Listing|type=go|lat=10.814|long=106.711|name=Автовокзал Miền Džong|alt=Bến xe Miền Đông|address=292, Đinh Bộ Lĩnh, Binh Thanh District, Ho Chi Minh City|directions=Автобусна станція miền Đông у Хошиміні (В’єтнам): Bến xe miền Đông. Найбільш завантажений автовокзал у Хошиміні. Сполучення з Вунгтау, Фантьєт-Муйне, Далатом, Нячангом, Даклаком і Ханоєм.|url=https://www.vexemiendong.com.vn/wp-tai-game/viva88|wikipedia=Eastern Bus Terminus|phone=1900 1530|email=support@vexemiendong.com.vn|description=Усі автобусні маршрути поступово переміщуються до нового східного автобусного терміналу в Thủ Đức, кінцева зупинка розташована за 40 хвилин їзди на південний схід від старої, її з’єднує кінцева станція Suối Tiên, щоб люди з центральної частини міста могли дістатися до кінцевої станції та назад.}} == Що відвідати == {{See|name=Палац Воззʼєднання|address=Ben Thanh, District 1, Ho Chi Minh City, Вʼєтнам|phone=+842838223652|url=https://www.dinhdoclap.gov.vn/|lat=10.776|long=106.695|content=Побудований у 1962 році, він пережив дві жорстокі війни — проти французів і проти американців — і кілька бомбардувань. Сьогодні палац є символом незалежності країни. Оздоблення внутрішніх залів поєднує в собі традиційний в'єтнамський архітектурний стиль і стиль 60-х років. Навколо палацу розбито великий зелений парк із найкрасивішим фонтаном біля центрального входу.|image=20190923 Independence Palace-10.jpg|wikipedia=Independence Palace|wikidata=Q933384|price=Вхід до палацу коштує 30 000 VND.}}{{See|name=Гостьовий будинок Ханг Нга|alt=Божевільний будинок|address=03 Đ. Huỳnh Thúc Kháng, Phường 4, Đà Lạt, Lâm Đồng 66115, Вʼєтнам|phone=+842633822070|url=http://crazyhouse.vn/|price=130 грн за вхід|lat=11.934796069811728|long=108.43084830836764|content=Будівля незвичайної архітектури, спроєктована та збудована 1990 року в'єтнамським архітектором Данг В'єт Нга в місті Далат (В'єтнам). Будівлю зведено у стилі «казкового» будинку. Загальний вигляд нагадує гігантське дерево із декоративними елементами дизайну в формі тварин, грибів, велетенського павутиння й печер. Експресіонізм архітектурного рішення Данг було реалізовано під впливом каталонського іспанського архітектора Антоніо Гауді|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipN3f9bbyXq9LtvCi-F4Q9JJpGCgohIR7oQggBox=w408-h529-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D0%B3_%D0%9D%D0%B3%D0%B0|wikidata=Q1171693}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == {{Eat|name=Madame Lam - Vietnamese Contemporary Cuisine|alt=Ресторан Мадам Лам|address=10 Trần Ngọc Diện, Thảo Điền, Thủ Đức, Hồ Chí Minh 700000, Вʼєтнам|phone=+84703226262|url=https://madamelam.com/|hours=07:00–22:00|lat=10.80306731290753|long=106.73900184759113|content=Ресторан розташований у зеленій зоні комплексу за адресою Tran Ngoc Dien, Thao Dien. Простір тут оформлений в індокитайському архітектурному стилі 1950-х років. Madame Lam також відомий сучасними кулінарними стравами. У всіх стравах меню використовуються типові регіональні інгредієнти та спеції. Кожна страва пов'язана з традиційними історіями, що нагадують про сімейні трапези, такі як фо з маніоки «Ке Сон», солодкий суп «Сайгон» та курячі крильця на грилі з мак-кеном.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMUuGPLxmIj8gBBou9HfSiDHm-klLqqTnrzVyEo=w258-h336-p-k-no}} {{Eat|name=Quán Ngon|address=138 Đ. Nam Kỳ Khởi Nghĩa, Bến Nghé, Quận 1, Hồ Chí Minh 700000, Вʼєтнам|phone=+84 28 3825 7179|email=nngon138@saigonkhanhnguyen.vn|url=https://www.quanngon138.com|hours=8:30 – 22:30|fax=0903.314.264|content=Розташований у самому центрі, у старовинному будинку Хюе, і пропонує багате та смачне банкетне меню з 2001 року. Він ідеально підходить для організації вечірок для друзів, партнерів та компаній наприкінці року, оскільки він об’єднує всі типові страви країни під одним дахом.}} == Де розважитись == {{Do|name=Храмові вежі По Нагар|alt=Чамські храмові вежі, Ponagar Temple|address=61 Hai Tháng Tư, Vĩnh Phước, Nha Trang, Khánh Hòa 650000, Вʼєтнам|url=https://ticketdulich.com/thap-ba-mud-bath|hours=06:00–17:30|price=200 грн за вхід|lat=12.265408423760704|long=109.19535706604381|content=Храмова вежа Чам, заснована десь перед 781 роком і розташована в середньовічному князівстві Каутхара , поблизу сучасного Нячанга у В'єтнамі . Він присвячений Ян По Нагар , богині країни, яку почали ототожнювати з індуїстськими богинями Бхагаваті та Харіті, і яка в’єтнамською називається Тхіен І Тхань Мюу.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOQZUkYS3dt0VlrCQBirQNQ4MNC36_s9lyhl0DK=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Po_Nagar|wikidata=Q600269}} {{Listing|type=sleep|name=Kі Хоа|address=238 Ba Thang Hai Street, District 10, Хошимін, В'єтнам|directions=Готель Kі Хoa Ho Chi Minh розташований лише за 10 хвилин їзди від ринку Бен Тхань і за 15 хвилин їзди від Палацу возз'єднання та собору Нотр-Дам. До міжнародного аеропорту Таншоннят можна доїхати лише за 25 хвилин.|url=https://kyhoatourist.com.vn/hcm/|phone=84-28) 38655036|fax=(84-28) 38655333|email=ngocdat.nguyen@kyhoa.vn|price=20$–100$}} == Де зупинитись == === Середня ціна === {{Sleep|name=Hidden Mansions Saigon Resort|address=112 Đ. Võ Thị Liễu, An Phú Đông, Quận 12, Hồ Chí Minh, Вʼєтнам|phone=+84904523499|url=https://hiddenmansions.com/|checkin=14:00|checkout=12:00|price=близько 1000 грн за ніч|lat=10.857263538496255|long=106.6991119591754|content=Помешкання Hidden Mansions Saigon Resort розміщено у Хошиміні, за 9,1 км від пам'ятки "Гіпермаркет Vincom Plaza Thu Duc". Для зручності гостей відкритий плавальний басейн, безкоштовна приватна парковка, сад та тераса. До розпорядження гостей помешкання ресторан та бар. До послуг гостей цілодобова стійка реєстрації, трансфер з/до аеропорту, обслуговування номерів та безкоштовний Wi-Fi на всій території помешкання. У помешканні номери обладнано кондиціонером, сейфом і телевізором, а певні номери виділяються балконом. Номери устатковано шафою та чайником. Гостям пропонують на сніданок такі варіанти: "шведський стіл", страви за меню і континентальний.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipM8CR0XQX2yIrxMYFcsGGTZrC8DCuDey6l6OX9Q=w426-h240-k-no}} {{Sleep|name=La Sonata Hotel|address=42a Đường Bùi Thị Xuân Floor First, District 1,700000 Хошимін, В'єтнам|checkin=З 14:00|checkout=До 12:00|price=50€ – 100€|content=Помешкання La Sonata Hotel розташовано в центрі міста Хошимін, за 13 хв. ходьби від пам'ятки "Ринок вуличної їжі Бен-Тхань". До послуг гостей тераса, бар та оздоровчий спа-центр. До послуг гостей помешкання ресторан, сад, сауна та гідромасажна ванна.}} === Нічліг === === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{Listing|type=see|lat=21.033|long=105.85|name=Ханой|alt=Hà Nội|address=В'єтнам|directions=Cтолиця В'єтнаму, другий за значенням промисловий центр країни (після Хошиміна). Має статус міста центрального підпорядкування з правами провінції.|wikipedia=Ханой|phone=(+84) 242|description=Місто розташоване у північному В'єтнамі в центральній частині дельти річки Хонгха (на західному березі), за 140 км від Тонкінської затоки Південнокитайського моря.|url=hanoi.gov.vn}} {{Go|name=Пномпень (Камбоджа)|directions=на північний захід від Хошиміну|lat=11.556445938578323|long=104.91213852389852|content=Столиця Камбоджі, розташована у місці злиття річок Меконг, Бассак і Тонлесап в одну річку — Меконг. Населення — 1 501 725 осіб (2012), площа — 376 км².|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNkHPgcbHtPpF_61e_mKX-Yr5g83349JzUhD1Zk=w408-h287-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8C|wikidata=Q1850}}{{footer|ispartof=В'єтнам}} kjlcoyuoxndl7guqtiyj331zp5vpqbl 10 930 23377 23372 2019-03-25T16:59:22Z Dimon2711 4042 Скасування редагування № 23372 користувача [[Special:Contribs/Dimon2711|Dimon2711]] ([[User talk:Dimon2711|обговорення]]) 23377 wikitext text/x-wiki <!-- begin citybar --> <div style="float: right; margin: 0 0 1em 1em"> {| cellpadding="2" cellspacing="0" style="border: 2px solid #008a60; background-color: " width="250" | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #d6f7e8 " | <big>'''{{PAGENAMEBASE}}'''</big> |- {{ #if: {{{arm|}}} | {{quickbar topimage|image=[[File:{{{arm}}}|noframe|80px]]}}|{{ #if: {{#property:p94}} |{{quickbar topimage|image=[[File:{{#property:p94}}|noframe|80px]]}}}} }} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8" | {{ #if:{{{citylocal|}}} |'''{{{citylocal|}}}'''|{{#property:p1705}}}} |- {{ #if: {{{image|}}} | {{quickbar topimage|image=[[File:{{{image|}}}|noframe|{{{imagewidth|280px}}}]]}}|{{ #if: {{#property:p18}} |{{quickbar topimage|image=[[File:{{#property:p18}}|noframe|{{{imagewidth|280px}}}]]}}}} }} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 0px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #ffffff" | {{#if:{{{caption|}}}|<small>''{{{caption|}}}''</small>|}} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8" | '''Корисна інформація''' {{ #if: {{{population|}}} | {{fullbar item|heading=Населення|value={{{population|}}}}} | {{fullbar item|heading=Населення|value={{#property:p1082}}}} }} {{ #if: {{{callingcode|}}} | {{fullbar item|heading=Телефонний код|value={{{callingcode|}}}}} | {{fullbar item|heading=Телефонний код|value={{#property:p473}}}} }} |- | {{ #if:{{{website|}}}|colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8"| colspan="2" style="border-top: {{ #if:{{{monumentlist|}}}|0px|2px}} solid #008a60" }} | {{#if:{{{website|}}}|<small>'''[{{{website|}}} Офіційний сайт]'''</small>|}} |} </div> <!-- end citybar --><noinclude> '''Опис:''' шаблон для оформлення базової інформації про місто або будь-який інший населений пункт (статтю нижчого рівня географічної ієрархії). <nowiki> {{citybar | city= офіційна назва міста | citylocal= назва міста місцевою мовою та/або застарілі, але поширені назви (Санкт-Петербург/Ленінград, Тарту/Дерпт і т.д.) | arm = герб міста (ім'я файлу в ВікіСховищі, без префіксу File:) | image= характерна фотографія: наприклад, основна визначна пам'ятка (ім'я файлу в ВікіСховищі, без префіксу File:) | imagewidth = ширина фотографії (за замовчуванням 280px) | caption = підпис до фотографії | population = населення | callingcode = телефонний код }} </nowiki> <!--| armwidth = ширина герба (за замовчуванням 80px) | website = офіційний сайт або сайт з туристичною інформацією | timezone = часовий пояс --> </noinclude> 2d3esohdz5a67r5vl7gu7bwmgup557f 10 931 6463 2013-05-08T08:41:22Z Voll 30 Створена сторінка: |- | colspan="2" style="text-align: center; padding: 2px" | {{{image}}} 6463 wikitext text/x-wiki |- | colspan="2" style="text-align: center; padding: 2px" | {{{image}}} lzqi3zsjs2x0lec9afw8qitx8epf19v 10 932 6464 2013-05-08T08:41:56Z Voll 30 Створена сторінка: |- | valign="top" style="padding-left:5px; padding-right:10px; white-space:nowrap;" | <small> '''{{{heading}}}'''</small> | <small> {{{value|}}}</small> 6464 wikitext text/x-wiki |- | valign="top" style="padding-left:5px; padding-right:10px; white-space:nowrap;" | <small> '''{{{heading}}}'''</small> | <small> {{{value|}}}</small> 5zvo6zir6db7ztzsadlgg2915d0o676 0 934 29978 29976 2021-02-09T16:20:49Z Savh 316 14767 wikitext text/x-wiki {{geo|44.8500|34.9667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Крим}} '''Судак''' знаходиться в [[Крим|Криму]]. == Зрозуміти == Судак - місто-курорт на [[Південний берег Криму|південному узбережжі Кримського півострова]]. Має риси середземноморського клімату; посушливий, з м'якою зимою. Немає різких перепадів температури. Судак — старовинне торгівельне місто; існувало під візантійською назвою Сугдеа, ґенуезьці називали його Солдайя, давньоруська назва міста — Сурож. Кримське Судак, постале з давнішого Су-гъд-ак, означає «Місто Бика», «Биків-Турів». == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Генуезька фортеця''' (XIV-XV ст.) * '''Алчак''' (мис) * '''Аквапарк''' (відкритий 2003 р.) * '''"Пагорб Слави"''', монумент, що є братською могилою загиблим при звільненні Судака воїнів Великої Вітчизняної війни == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Південний берег Криму|type=Місто}} 6av92f3rz0q99f4j8xbg9afdlbdxlgm 0 935 37668 37667 2025-05-29T08:25:33Z MarianaSenkiv 5081 37668 wikitext text/x-wiki {{geo|50.061389|19.938333|zoom=13}} {{pagebanner|unesco=yes}} '''Краків''' знаходиться в [[Польща|Польщі]]. Друге найбільше місто в Польщі з населенням 756 000 чоловік (2007 рік), а з найближчими передмістями — 1,2 млн чоловік. Культурна столиця Європи 2000 року. Історичний центр Кракова з 1978 року належить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. == Зрозуміти == Одне з найстаріших міст Польщі, з тисячолітньою історією, багатою культурною і архітектурною спадщиною. == Як дістатись == {{mapframe|чого=Кракова}} === Літаком === [[Файл:Balice - terminal glowny.JPG|thumb|Головний термінал аеропорту]] {{warningbox|У зимовий період (листопад — березень) в аеропорту Кракова можливі затримки або скасування рейсів через часті тумани. Аеропорт має систему посадки лише CAT I, що обмежує можливість приземлення при низькій видимості. У разі сильного туману рейси можуть бути перенаправлені до інших аеропортів (Жешув, Катовіце, Варшава). Перевіряйте свої рейси заздалегідь.}} * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт імені Яна Павла II Краків-Баліце| alt={{IATA|KRK}}, Kraków Airport im. Jana Pawła II | url=http://www.krakowairport.pl/en/ | email= | address= | lat=50.0722 | long=19.8011 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia= Міжнародний аеропорт імені Яна Павла II Краків-Баліце| image=Balice airport.JPG | wikidata=Q581545 | content=Розташований в Баліце, 12 км на захід від центру. Другий найбільший аеропорт Польщі з постійно зростаючими міжнародними зв'язками. }} Авіакомпанії: * {{listing | name=Польські авіалінії LOT | alt=LOT Polish Airlines | type=other| url= http://www.lot.com/ua/uk/| email= | address= | lat= | long= | directions=| wikipedia=LOT | phone= | hours= | price= | lastedit=2018-02-07 | content=[[Гданськ]], [[Варшава]], [[Чикаго]]}} * {{listing | name= Ryanair| alt= | url=https://www.ryanair.com | wikipedia=Ryanair | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-07 | content= Здійснюють міжнародні перельоти. }} * {{listing | name=EasyJet | alt= | url= https://www.easyjet.com/ru/ | wikipedia=EasyJet | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-07 | content=В основному рейси в Велику Британію, декілька Європейських країн. }} * [https://www.lufthansa.com/ua/en/homepage Lufthansa]. Рейси до Німеччини ([[Франкфурт-на-Майні]], [[Мюнхен]]). З Kракова є прямі рейси до Києва. 3 аеропорту до центру Кракова ви можете дібратись на автобусі, який іде 90 хвилин і коштує 10 € в один бік. Ви можете купити квитки на автобуси двох компаній: [http://www.matuszek.com.pl/transfery_en.html Matuszek]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} i [http://www.pyrzowiceekspres.pl/en Pyrzowice Express]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. B аеропорту ви також можете орендувати автомобіль — це корисно, якщо ви хочете відвідати Закопане, Краків, Велічку і Освенцим за своїм розсудом. Зі списком прокатних компаній можна ознайомитися тут [http://www.katowice-airport.com/en/passenger/rent-a-car]. На нульовому поверсі є дитячий ігровий майданчик. На першому – кафе “So coffee” з безкоштовним вайфаєм і розетками. <h3>Транспорт до міста</h3> ;Потяг Між залізничними станціями Краків-Баліце та Краків-Головний прямує "Balice Express". Тривалість поїздки приблизно 20 хвилин до центру міста. Громадські автобуси сполучають аеропорт зі ст. Краків-Головний і центральним автовокзалом. ;Автобус * [http://rozklady.mpk.krakow.pl/?lang=PL&rozklad=20171017&linia=208 Автобус 208] — щогодини, * [http://rozklady.mpk.krakow.pl/?lang=PL&rozklad=20171017&linia=252 Автобус 252] — кожні півгодини, * [http://rozklady.mpk.krakow.pl/?lang=EN&rozklad=20170311&linia=902 Нічний автобус 902]. Вартість проїзду до центру міста — 4.00 злотих. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Є автобуси, трамваї та нічні трамваї. [https://pl.easyway.info/en/cities/krakow/routes Список маршрутів транспорту Кракова]. == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Krakau Markt.jpg|міні|Статуя Адама Міцкевича та Суконні ряди на Ринковій площі]] [[Файл:Kraków - St. Mary Church 01.JPG|thumb|right|200px|Вид на костел '''Св. Марії''' з '''Головного ринку''']] === Королівський тракт === * {{Listing|type=see|name = Костел Св. Флоріана}} * {{Listing|type=see|name = Барбакан}} * {{Listing|type=see|name = Флоріанські ворота}} * {{Listing|type=see|name = Вежі й оборонні стіни}} * {{Listing|type=see|name = Міський арсенал}} * {{Listing|type=see|name = Дім Белза}} * {{Listing|type=see|name = Костел Св. Марії|alt = Кафедральний собор Успіння Святої Діви Марії, Маріацький костел}} * {{Listing|type=see|name = Костел Св. Барбари}} * {{Listing|type=see|name = Костел Св. Войцеха}} * {{Listing|type=see|name = Вежа ратуші і Головний ринок}} * {{Listing|type=see|name = Костел Домініканців|alt = Костел Св. Трійці}} * {{Listing|type=see|name = Палац Велопольських}} * {{Listing|type=see|name = Костел Францисканців}} * {{Listing|type=see|name = Костел єзуїтів}} * {{Listing|type=see|name = Костел Св. Андрія}} * {{Listing|type=see|name = Палац єпископа Еразма Ціолека}} * {{Listing|type=see|name = Дім соборного капітулам «Деканський»}} * {{Listing|type=see|name = Дім Яна Длугоша}} * {{Listing|type=see|name = Костел Св. Іджи}} === Історичні об'єкти === * {{Listing|type=see|name = Замок Вавель}} === Храмова архітектура === * {{Listing|type=see|name = Костел Св. Анни}} * {{Listing|type=see|name = Костел Св. Петра і Павла}} === Пам'ятники === * {{Listing|type=see|name = Пам'ятник Адаму Міцкевичу}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | type=sleep | name=Green Hostel| alt= | url=http://greenhostel.pl/ | email=info@greenhostel.pl | address=ul. Krakowska 1, Кракiв | lat=50.0514222 | long=19.941679 | directions= | phone=+48516023172 | tollfree= | fax= | hours= | price=60-110 zł }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == * {{listing | name=Генеральне консульство України в Кракові | alt= | url=https://krakow.mfa.gov.ua/ | wikipedia=Генеральне консульство України в Кракові | wikidata=Q86680055 | email=gc_plk@mfa.gov.ua | address= | lat=50.06743432628669 | long=19.958955779205855 | directions= | phone=+48-12-429-60-66 +48-124-29-45-22 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2024-06-28 | content= }} == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Малопольське воєводство|type=Місто}} [[Категорія:Міста Польщі]] 3uwqm60impz70vmhweyabgsp7qpnaqk 0 944 34852 34625 2023-12-30T21:05:25Z Assyrian Human 6497 стилізація 34852 wikitext text/x-wiki {{geo|52.3667|9.7167|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Neues Rathaus Hannover Maschteich.jpg|thumb|280px|Нова Ратуша]] '''Ганновер''' розташований у [[Нижня Саксонія|Нижній Саксонії]], [[Німеччина]]. == Зрозуміти == Велике промислове місто, адміністративний центр Нижньої Саксонії. == Як дістатись == === Літаком === Прямого сполучення з України поки що немає. Однак, можна летіти зі Львова чи Києва до Дортмунда чи Гамбурга з Wizzair, а потім приїхати назад в Ганновер потягом чи автобусом. Німецьким потягом відносно дорого. Однак, останнім часом в Німеччині зникає монополія Дойче Бан і міжміські автобусні сполучення розвиваються дуже швидко, див напр. berlinlinienbus.de. Як повідомляє сайт http://deshovie-aviabileti.pp.ua/{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} з 31 жовтня авіакомпанія Wizz air відкриває пряме сполучення між Києвом і Ганновером. Рейс буде виконуватися по 2 рази в тиждень, а ціни на квитки від 20 євро. === Потягом === Прямого сполучення немає. Можна їхати з Києва чи Львова до Берліна а далі Дойче Бан довезе вас в Ганновер. === Автомобілем === Автомобіль — досить гарний спосіб дістатися Ганновера. Якщо їдуть два шофери, то можна подолати відстань Львів — Ганновер навіть без зупинок на сон. Стандартний маршрут: Львів- Краковець або Шегині (кордон між Україною та Польщею) - Жешув -Тарнув - Краків - Катовіце - Вроцлав - Форст (кордон між Польщею та Німеччиною) - Котбус - Берлін- Магдебург - Брауншвайг - Ганновер. З Києва через Львів, або Київ - Сарни - Ковель - Ягодин (кордон між Україною та Польщею) - Хелм - Люблін - Варшава - Познань - Франкфурт на Одері - Берлін - Магдебург - Ганновер. В межах 50 км від обох кордонів необхідно бути готовим до зупинки німецькою чи польською поліцією для перевірки документів, особливо якщо авто на українській реєстрації. === Автобусом === Автобусних маршрутів є дуже багато. Більшість з них їдуть через Львів, однак є і ті, що прямують «прямим» маршрутом з Києва через Ковель. «Львівські» маршрути в Ганновер роблять Експрес А, Крафтрайзен, Євроклуб та інші === Кораблем === == Транспорт == В Ганновері дуже розвинена транспортна інфраструктура. Є метро та міські автобуси (див gvh.de), а також потяги С-Бан від Дойче Бан (dbahn.de) Ціни на квитки диференційовані. Квиток на метро діє і в міських автобусах. Можна купити квиток «Курцештреке» — на три зупинки; на одну поїздку; на день; на тиждень і на місяць; Квитки на три зупинки, на одну поїздку і на день охоплюють більшу дозволену для проїзду зону міста, аніж квитки на тиждень та на місяць. Для тижневих та місячних квитків місто поділено на три зони, в той час як для короткотривалих квитків їх всього дві: місто Ганновер та околиці. Крім того можна купити квиток для групи на день та особливий квиток для дітей. Існують також квитки для школярів та пенсіонерів, однак процедура купівлі тут складніша. За безквитковий проїзд — штраф 60 Євро та відмітка в поліції. Контролюють метро досить часто, автобуси рідше,- переважно тільки в годину пік — вранці та після п'ятої вечора, а також в вихідні дні ;) == Що відвідати == Ганновер — місто різноманітних виставок: промислових, ЦЕБІТ, та багатьох інших. Також тут щорічно відбувається багатоденне змагання по феєрверкам. Якщо немає виставок чи якогось свята то все-одно можна піти на міське озеро Машзеє, погуляти в садах Герренгойзер Ґартен чи просто вирушити від станції метро Крьопке на закупи по різноманітних магазинах в центрі міста. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === Під центральним вокзалом в Бакфакторі та різних азіатських ресторанчиках. Також є Макдональдси та Бургеркінги. Можна вирушити по місту і зайти в першу турецьку забігайлівку і купити Дьонер чи зайти в Вурстбазар і взяти жареної півкачки. На вокзалі на −1 поверсі працює до 10 вечора продуктовий магазин Лідль (в неділю також). === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Німеччина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Німеччини]] 59sb534x9hopcp684knmcpzk5e28gl1 0 946 34893 14785 2024-01-07T22:15:48Z Ladsgroup 636 Migrate to use listing templates instead of tags ([[phab:T253216]]) 34893 wikitext text/x-wiki {{geo|44.419722|34.043056|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Крим}} '''Алупка''' знаходиться на [[Південний берег Криму|південному узбережжі]] [[Крим|Кримського півострова]]. == Зрозуміти == Місто-курорт на побережжі Чорного моря. === Клімат === Середня температура січня-лютого +3 °C ..+4 °С, серпня +24,6 °С. Опадів 400 мм в рік, кількість годинника сонячного сяйва — 2 150 в рік, відносна вологість повітря 69%. Купальний сезон триває з березня по жовтень (середня температура води влітку +22 .. +28 °С). == Як дістатись == Відстань від [[Сімферополь|Сімферополя]] становить 100 км і проходить автошляхом E105, із яким збігається автошлях М18. === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === Приїхати в Алупку можна по Південноузбережній трасі з [[Ялта|Ялти]] (14 км) чи [[Севастополь|Севастополя]] (65 км). === Автобусом === Можна дістатись з [[Ялта|Ялти]] автобусами № 26 і № 27 === Кораблем === З морського порту в [[Ялта|Ялті]]. == Транспорт == * '''Автостанція''', вулиця Леніна, 4. тел. (0654) 72-21-90; * '''Таксі «Південнобережне шосе»'''. тел. (0654) 39-44-03, (050) 392-17-18. == Що відвідати == *{{listing |map=1 |type=see |lat=44.419958 |long=34.056158 |name=Воронцовський палацово-парковий комплекс |alt= |address=Палацове шосе, 10 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone=(0654) 722971, 721030 |fax= |email= |skype= |hours=з 9.00 до 17.00, влітку з 8.00 до 19.30|price= |description=}} * Алупкінський дегустаційний зал. * Музей-квартира А. І. Куїнджі == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == * {{Listing|type=eat|name = Ресторан «Карамба»|address = вул. Фрунзе, б. 10|phone = (0654) 72-32-83}} * {{Listing|type=eat|name = Кафе «Ветерок-2002»|address = вул. Леніна, б. 2|phone = (0654) 72-49-44}} * {{Listing|type=eat|name = Кафе-столова «Магнолія»|address = вул. Парків, спуск 6|phone = (0654) 72-22-90}} * {{Listing|type=eat|name = Ресторан «Надежда»|address = Палацове шосе, б. 1|phone = (0654) 72-19-06}} * {{Listing|type=eat|name = Ресторан «Ностальжі»|address = вул. Фрунзе, б. 1б|phone = 8(067) 946-01-81}} * {{Listing|type=eat|name = Ресторан «Хутір Диканька»|address = вул. Леніна, б. 1|phone = (0654) 72-19-06}} * {{Listing|type=eat|name = Кафе «Шоколаднй домик»|address = вул. Ульянових, б. 7|phone = 0654) 32-13-14}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Пансіонати і санаторії === * {{Listing|type=sleep|name = Дитячий санаторій «Алупка»|address = вул. Ялтинська, б. 5.|phone = (0654) 72-11-51}} * {{Listing|type=sleep|name = Санаторій Міністерства Оборони України|address = вул. Амет-Хана Султана, б. 31|phone = (0654) 72-25-51, 72-17-51|description = Профіль — лікування органів дихання.}} * {{Listing|type=sleep|name = База відпочинку ім. Рєпіна|address = вул. Р. Люксембург, б. 22|phone = (0654) 72-10-07.}} * {{Listing|type=sleep|name = Санаторій «Голубий залив»|address = вул. 1-го Травня, б. 3|phone = (0654) 24-01-41}} * {{Listing|type=sleep|name = Санаторій «Горное солнце»|address = Палацове шосе, б. 4|phone = (0654) 72-12-61}} * {{Listing|type=sleep|name = Дитячий санаторій ім. Боброва|address = вул. Леніна, б. 3|phone = (0654) 72-64-32|description = Профіль — лікування кісткового туберкульозу.}} * {{Listing|type=sleep|name = Санаторій «Здоровье»|address = вул. Братів Гавиріних, б. 20|phone = (0654) 72-22-78}} * {{Listing|type=sleep|name = Лікувально-оздоровчий комплекс «Зелений мис»|address = вул. Леніна, б. 60|phone = (0654) 72-68-38}} * {{Listing|type=sleep|name = Пансіонат «Златоуст»|address = Палацове шосе, б. 28|phone = (0654) 72-34-80}} * {{Listing|type=sleep|name = Вілла «Онейро»|address = вул. Західна, б. 6|phone = (0654) 72-69-82; +38(097) 359-55-96}} * {{Listing|type=sleep|name = Санаторій «Предгорный»|address = шосе Свободи, б. 11|phone = (0654) 72-22-07}} * {{Listing|type=sleep|name = Пансіонат «Сергій»|address = Севастопольське шосе, б. 31|phone = (0654) 72-20-97, 72-24-96}} * {{Listing|type=sleep|name = Санаторій «Солнечный»|address = вул. Фрунзе, б. 19|phone = (0654) 72-12-61}} * {{Listing|type=sleep|name = Санаторій «Южнобережный»|address = вул. Леніна, б. 29|phone = (0654) 72-53-04|description = Профіль —загальносоматичний.}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == На захід: [[Сімеїз]], [[Форос]], [[Севастополь]].<br\> На схід: [[Кореїз]], [[Гаспра]], [[Ялта]]. {{footer|ispartof=Південний берег Криму|type=Місто}} htokj9yympxq88zdsk4797lgzzkfrpo 8 947 24832 24831 2019-06-06T04:52:33Z Dimon2711 4042 24832 wikitext text/x-wiki * Звичні причини вилучення ** порушення авторських прав ** дубльований файл ** є у [[:commons:|Вікісховищі]] ** замінено вільним із Вікісховища ** не використовується ** за запитом автора ** за запитом завантажувача ** файл із нез'ясованим ліцензійним статусом ** невільний файл, який не відповідає критеріям добропорядного використання * Вилучення застарілих версій ** невільна версія файлу, яка не відповідає критеріям добропорядного використання ** застаріла невільна версія файлу 4xq69iqk9fua65zo4klcqwcy1ml6zmj 8 948 6596 2013-05-22T08:56:24Z RLuts 5 Створена сторінка: // Russian stemmer // released under GNU GPL 2.0 or later // based on Russian Javascript stemmer from Urim project (http://code.google.com/p/urim/ Mozilla Publi... 6596 javascript text/javascript // Russian stemmer // released under GNU GPL 2.0 or later // based on Russian Javascript stemmer from Urim project (http://code.google.com/p/urim/ Mozilla Public License 1.1), which is based on Snowball project (http://snowball.tartarus.org) // // Example // // var testStemmer = new RussianStemmer(); // testStemmer.setCurrent('Вікіпедія'); // var res = testStemmer.getCurrent(); // res == 'Вікіпед' // function Among(s, substring_i, result, method) { if ((!s && s != "") || (!substring_i && (substring_i != 0)) || !result) throw ("Bad Among initialisation: s:" + s + ", substring_i: " + substring_i + ", result: " + result); this.s_size = s.length; this.s = this.toCharArray(s); this.substring_i = substring_i; this.result = result; this.method = method; } Among.prototype.toCharArray = function(s) { var sLength = s.length; var charArr = new Array(sLength); for (var i = 0; i < sLength; i++) charArr[i] = s.charCodeAt(i); return charArr; } function SnowballProgram() { var current; return { bra : 0, ket : 0, limit : 0, cursor : 0, limit_backward : 0, setCurrent : function(word) { current = word; this.cursor = 0; this.limit = word.length; this.limit_backward = 0; this.bra = this.cursor; this.ket = this.limit; }, getCurrent : function() { var result = current; current = null; return result; }, in_grouping : function(s, min, max) { if (this.cursor >= this.limit) return false; var ch = current.charCodeAt(this.cursor); if (ch > max || ch < min) return false; ch -= min; if ((s[ch >> 3] & (0X1 << (ch & 0X7))) == 0) return false; this.cursor++; return true; }, in_grouping_b : function(s, min, max) { if (this.cursor <= this.limit_backward) return false; var ch = current.charCodeAt(this.cursor - 1); if (ch > max || ch < min) return false; ch -= min; if ((s[ch >> 3] & (0X1 << (ch & 0X7))) == 0) return false; this.cursor--; return true; }, out_grouping : function(s, min, max) { if (this.cursor >= this.limit) return false; var ch = current.charCodeAt(this.cursor); if (ch > max || ch < min) { this.cursor++; return true; } ch -= min; if ((s[ch >> 3] & (0X1 << (ch & 0X7))) == 0) { this.cursor++; return true; } return false; }, out_grouping_b : function(s, min, max) { if (this.cursor <= this.limit_backward) return false; var ch = current.charCodeAt(this.cursor - 1); if (ch > max || ch < min) { this.cursor--; return true; } ch -= min; if ((s[ch >> 3] & (0X1 << (ch & 0X7))) == 0) { this.cursor--; return true; } return false; }, in_range : function(min, max) { if (this.cursor >= this.limit) return false; var ch = current.charCodeAt(this.cursor); if (ch > max || ch < min) return false; this.cursor++; return true; }, in_range_b : function(min, max) { if (this.cursor <= this.limit_backward) return false; var ch = current.charCodeAt(this.cursor - 1); if (ch > max || ch < min) return false; this.cursor--; return true; }, out_range : function(min, max) { if (this.cursor >= this.limit) return false; var ch = current.charCodeAt(this.cursor); if (!(ch > max || ch < min)) return false; this.cursor++; return true; }, out_range_b : function(min, max) { if (this.cursor <= this.limit_backward) return false; var ch = current.charCodeAt(this.cursor - 1); if (!(ch > max || ch < min)) return false; this.cursor--; return true; }, eq_s : function(s_size, s) { if (this.limit - this.cursor < s_size) return false; for (var i = 0; i != s_size; i++) { if (current.charCodeAt(this.cursor + i) != s.charCodeAt(i)) return false; } this.cursor += s_size; return true; }, eq_s_b : function(s_size, s) { if (this.cursor - this.limit_backward < s_size) return false; for (var i = 0; i != s_size; i++) { if (current.charCodeAt(this.cursor - s_size + i) != s .charCodeAt(i)) return false; } this.cursor -= s_size; return true; }, find_among : function(v, v_size) { var i = 0; var j = v_size; var c = this.cursor; var l = this.limit; var common_i = 0; var common_j = 0; var first_key_inspected = false; while (true) { var k = i + ((j - i) >> 1); var diff = 0; var common = common_i < common_j ? common_i : common_j; var w = v[k]; for (var i2 = common; i2 < w.s_size; i2++) { if (c + common == l) { diff = -1; break; } diff = current.charCodeAt(c + common) - w.s[i2]; if (diff != 0) break; common++; } if (diff < 0) { j = k; common_j = common; } else { i = k; common_i = common; } if (j - i <= 1) { if (i > 0) break; if (j == i) break; if (first_key_inspected) break; first_key_inspected = true; } } while (true) { var w = v[i]; if (common_i >= w.s_size) { this.cursor = c + w.s_size; if (!w.method) return w.result; var res = w.method(); this.cursor = c + w.s_size; if (res) return w.result; } i = w.substring_i; if (i < 0) return 0; } }, find_among_b : function(v, v_size) { var i = 0; var j = v_size; var c = this.cursor; var lb = this.limit_backward; var common_i = 0; var common_j = 0; var first_key_inspected = false; while (true) { var k = i + ((j - i) >> 1); var diff = 0; var common = common_i < common_j ? common_i : common_j; var w = v[k]; for (var i2 = w.s_size - 1 - common; i2 >= 0; i2--) { if (c - common == lb) { diff = -1; break; } diff = current.charCodeAt(c - 1 - common) - w.s[i2]; if (diff != 0) break; common++; } if (diff < 0) { j = k; common_j = common; } else { i = k; common_i = common; } if (j - i <= 1) { if (i > 0) break; if (j == i) break; if (first_key_inspected) break; first_key_inspected = true; } } while (true) { var w = v[i]; if (common_i >= w.s_size) { this.cursor = c - w.s_size; if (!w.method) return w.result; var res = w.method(); this.cursor = c - w.s_size; if (res) return w.result; } i = w.substring_i; if (i < 0) return 0; } }, replace_s : function(c_bra, c_ket, s) { var adjustment = s.length - (c_ket - c_bra); var left = current.substring(0, c_bra); var right = current.substring(c_ket); current = left + s + right; this.limit += adjustment; if (this.cursor >= c_ket) this.cursor += adjustment; else if (this.cursor > c_bra) this.cursor = c_bra; return adjustment; }, slice_check : function() { if (this.bra < 0 || this.bra > this.ket || this.ket > this.limit || this.limit > current.length) { throw ("faulty slice operation"); } }, slice_from : function(s) { this.slice_check(); this.replace_s(this.bra, this.ket, s); }, slice_del : function() { this.slice_from(""); }, insert : function(c_bra, c_ket, s) { var adjustment = this.replace_s(c_bra, c_ket, s); if (c_bra <= this.bra) this.bra += adjustment; if (c_bra <= this.ket) this.ket += adjustment; }, slice_to : function() { this.slice_check(); return current.substring(this.bra, this.ket); }, eq_v_b : function(s) { return this.eq_s_b(s.length, s); } }; } function RussianStemmer() { var a_0 = [new Among("\u0432", -1, 1), new Among("\u0438\u0432", 0, 2), new Among("\u044B\u0432", 0, 2), new Among("\u0432\u0448\u0438", -1, 1), new Among("\u0438\u0432\u0448\u0438", 3, 2), new Among("\u044B\u0432\u0448\u0438", 3, 2), new Among("\u0432\u0448\u0438\u0441\u044C", -1, 1), new Among("\u0438\u0432\u0448\u0438\u0441\u044C", 6, 2), new Among("\u044B\u0432\u0448\u0438\u0441\u044C", 6, 2)]; var a_1 = [new Among("\u0435\u0435", -1, 1), new Among("\u0438\u0435", -1, 1), new Among("\u043E\u0435", -1, 1), new Among("\u044B\u0435", -1, 1), new Among("\u0438\u043C\u0438", -1, 1), new Among("\u044B\u043C\u0438", -1, 1), new Among("\u0435\u0439", -1, 1), new Among("\u0438\u0439", -1, 1), new Among("\u043E\u0439", -1, 1), new Among("\u044B\u0439", -1, 1), new Among("\u0435\u043C", -1, 1), new Among("\u0438\u043C", -1, 1), new Among("\u043E\u043C", -1, 1), new Among("\u044B\u043C", -1, 1), new Among("\u0435\u0433\u043E", -1, 1), new Among("\u043E\u0433\u043E", -1, 1), new Among("\u0435\u043C\u0443", -1, 1), new Among("\u043E\u043C\u0443", -1, 1), new Among("\u0438\u0445", -1, 1), new Among("\u044B\u0445", -1, 1), new Among("\u0435\u044E", -1, 1), new Among("\u043E\u044E", -1, 1), new Among("\u0443\u044E", -1, 1), new Among("\u044E\u044E", -1, 1), new Among("\u0430\u044F", -1, 1), new Among("\u044F\u044F", -1, 1)]; var a_2 = [new Among("\u0435\u043C", -1, 1), new Among("\u043D\u043D", -1, 1), new Among("\u0432\u0448", -1, 1), new Among("\u0438\u0432\u0448", 2, 2), new Among("\u044B\u0432\u0448", 2, 2), new Among("\u0449", -1, 1), new Among("\u044E\u0449", 5, 1), new Among("\u0443\u044E\u0449", 6, 2)] var a_3 = [new Among("\u0441\u044C", -1, 1), new Among("\u0441\u044F", -1, 1)]; var a_4 = [new Among("\u043B\u0430", -1, 1), new Among("\u0438\u043B\u0430", 0, 2), new Among("\u044B\u043B\u0430", 0, 2), new Among("\u043D\u0430", -1, 1), new Among("\u0435\u043D\u0430", 3, 2), new Among("\u0435\u0442\u0435", -1, 1), new Among("\u0438\u0442\u0435", -1, 2), new Among("\u0439\u0442\u0435", -1, 1), new Among("\u0435\u0439\u0442\u0435", 7, 2), new Among("\u0443\u0439\u0442\u0435", 7, 2), new Among("\u043B\u0438", -1, 1), new Among("\u0438\u043B\u0438", 10, 2), new Among("\u044B\u043B\u0438", 10, 2), new Among("\u0439", -1, 1), new Among("\u0435\u0439", 13, 2), new Among("\u0443\u0439", 13, 2), new Among("\u043B", -1, 1), new Among("\u0438\u043B", 16, 2), new Among("\u044B\u043B", 16, 2), new Among("\u0435\u043C", -1, 1), new Among("\u0438\u043C", -1, 2), new Among("\u044B\u043C", -1, 2), new Among("\u043D", -1, 1), new Among("\u0435\u043D", 22, 2), new Among("\u043B\u043E", -1, 1), new Among("\u0438\u043B\u043E", 24, 2), new Among("\u044B\u043B\u043E", 24, 2), new Among("\u043D\u043E", -1, 1), new Among("\u0435\u043D\u043E", 27, 2), new Among("\u043D\u043D\u043E", 27, 1), new Among("\u0435\u0442", -1, 1), new Among("\u0443\u0435\u0442", 30, 2), new Among("\u0438\u0442", -1, 2), new Among("\u044B\u0442", -1, 2), new Among("\u044E\u0442", -1, 1), new Among("\u0443\u044E\u0442", 34, 2), new Among("\u044F\u0442", -1, 2), new Among("\u043D\u044B", -1, 1), new Among("\u0435\u043D\u044B", 37, 2), new Among("\u0442\u044C", -1, 1), new Among("\u0438\u0442\u044C", 39, 2), new Among("\u044B\u0442\u044C", 39, 2), new Among("\u0435\u0448\u044C", -1, 1), new Among("\u0438\u0448\u044C", -1, 2), new Among("\u044E", -1, 2), new Among("\u0443\u044E", 44, 2)]; var a_5 = [new Among("\u0430", -1, 1), new Among("\u0435\u0432", -1, 1), new Among("\u043E\u0432", -1, 1), new Among("\u0435", -1, 1), new Among("\u0438\u0435", 3, 1), new Among("\u044C\u0435", 3, 1), new Among("\u0438", -1, 1), new Among("\u0435\u0438", 6, 1), new Among("\u0438\u0438", 6, 1), new Among("\u0430\u043C\u0438", 6, 1), new Among("\u044F\u043C\u0438", 6, 1), new Among("\u0438\u044F\u043C\u0438", 10, 1), new Among("\u0439", -1, 1), new Among("\u0435\u0439", 12, 1), new Among("\u0438\u0435\u0439", 13, 1), new Among("\u0438\u0439", 12, 1), new Among("\u043E\u0439", 12, 1), new Among("\u0430\u043C", -1, 1), new Among("\u0435\u043C", -1, 1), new Among("\u0438\u0435\u043C", 18, 1), new Among("\u043E\u043C", -1, 1), new Among("\u044F\u043C", -1, 1), new Among("\u0438\u044F\u043C", 21, 1), new Among("\u043E", -1, 1), new Among("\u0443", -1, 1), new Among("\u0430\u0445", -1, 1), new Among("\u044F\u0445", -1, 1), new Among("\u0438\u044F\u0445", 26, 1), new Among("\u044B", -1, 1), new Among("\u044C", -1, 1), new Among("\u044E", -1, 1), new Among("\u0438\u044E", 30, 1), new Among("\u044C\u044E", 30, 1), new Among("\u044F", -1, 1), new Among("\u0438\u044F", 33, 1), new Among("\u044C\u044F", 33, 1)]; var a_6 = [new Among("\u043E\u0441\u0442", -1, 1), new Among("\u043E\u0441\u0442\u044C", -1, 1)]; var a_7 = [new Among("\u0435\u0439\u0448\u0435", -1, 1), new Among("\u043D", -1, 2), new Among("\u0435\u0439\u0448", -1, 1), new Among("\u044C", -1, 3)]; var g_v = [33, 65, 8, 232]; var I_p2, I_pV; var sbp = new SnowballProgram(); this.setCurrent = function(word) { sbp.setCurrent(word); }; this.getCurrent = function() { return sbp.getCurrent(); }; function r_mark_regions() { var v_1; I_pV = sbp.limit; I_p2 = sbp.limit; v_1 = sbp.cursor; lab0 : do { golab1 : while (true) { lab2 : do { if (!(sbp.in_grouping(g_v, 1072, 1103))) { break lab2; } break golab1; } while (false); if (sbp.cursor >= sbp.limit) { break lab0; } sbp.cursor++; } I_pV = sbp.cursor; golab3 : while (true) { lab4 : do { if (!(sbp.out_grouping(g_v, 1072, 1103))) { break lab4; } break golab3; } while (false); if (sbp.cursor >= sbp.limit) { break lab0; } sbp.cursor++; } golab5 : while (true) { lab6 : do { if (!(sbp.in_grouping(g_v, 1072, 1103))) { break lab6; } break golab5; } while (false); if (sbp.cursor >= sbp.limit) { break lab0; } sbp.cursor++; } golab7 : while (true) { lab8 : do { if (!(sbp.out_grouping(g_v, 1072, 1103))) { break lab8; } break golab7; } while (false); if (sbp.cursor >= sbp.limit) { break lab0; } sbp.cursor++; } I_p2 = sbp.cursor; } while (false); sbp.cursor = v_1; return true; } function r_R2() { if (!(I_p2 <= sbp.cursor)) { return false; } return true; } function r_perfective_gerund() { var among_var; var v_1; sbp.ket = sbp.cursor; among_var = sbp.find_among_b(a_0, 9); if (among_var == 0) { return false; } sbp.bra = sbp.cursor; switch (among_var) { case 0 : return false; case 1 : lab0 : do { v_1 = sbp.limit - sbp.cursor; lab1 : do { if (!(sbp.eq_s_b(1, "\u0430"))) { break lab1; } break lab0; } while (false); sbp.cursor = sbp.limit - v_1; if (!(sbp.eq_s_b(1, "\u044F"))) { return false; } } while (false); sbp.slice_del(); break; case 2 : sbp.slice_del(); break; } return true; } function r_adjective() { var among_var; sbp.ket = sbp.cursor; among_var = sbp.find_among_b(a_1, 26); if (among_var == 0) { return false; } sbp.bra = sbp.cursor; switch (among_var) { case 0 : return false; case 1 : sbp.slice_del(); break; } return true; } function r_adjectival() { var among_var; var v_1; var v_2; if (!r_adjective()) { return false; } v_1 = sbp.limit - sbp.cursor; lab0 : do { sbp.ket = sbp.cursor; among_var = sbp.find_among_b(a_2, 8); if (among_var == 0) { sbp.cursor = sbp.limit - v_1; break lab0; } sbp.bra = sbp.cursor; switch (among_var) { case 0 : sbp.cursor = sbp.limit - v_1; break lab0; case 1 : lab1 : do { v_2 = sbp.limit - sbp.cursor; lab2 : do { if (!(sbp.eq_s_b(1, "\u0430"))) { break lab2; } break lab1; } while (false); sbp.cursor = sbp.limit - v_2; if (!(sbp.eq_s_b(1, "\u044F"))) { sbp.cursor = sbp.limit - v_1; break lab0; } } while (false); sbp.slice_del(); break; case 2 : sbp.slice_del(); break; } } while (false); return true; } function r_reflexive() { var among_var; sbp.ket = sbp.cursor; among_var = sbp.find_among_b(a_3, 2); if (among_var == 0) { return false; } sbp.bra = sbp.cursor; switch (among_var) { case 0 : return false; case 1 : sbp.slice_del(); break; } return true; } function r_verb() { var among_var; var v_1; sbp.ket = sbp.cursor; among_var = sbp.find_among_b(a_4, 46); if (among_var == 0) { return false; } sbp.bra = sbp.cursor; switch (among_var) { case 0 : return false; case 1 : lab0 : do { v_1 = sbp.limit - sbp.cursor; lab1 : do { if (!(sbp.eq_s_b(1, "\u0430"))) { break lab1; } break lab0; } while (false); sbp.cursor = sbp.limit - v_1; if (!(sbp.eq_s_b(1, "\u044F"))) { return false; } } while (false); sbp.slice_del(); break; case 2 : sbp.slice_del(); break; } return true; } function r_noun() { var among_var; sbp.ket = sbp.cursor; among_var = sbp.find_among_b(a_5, 36); if (among_var == 0) { return false; } sbp.bra = sbp.cursor; switch (among_var) { case 0 : return false; case 1 : sbp.slice_del(); break; } return true; } function r_derivational() { var among_var; sbp.ket = sbp.cursor; among_var = sbp.find_among_b(a_6, 2); if (among_var == 0) { return false; } sbp.bra = sbp.cursor; if (!r_R2()) { return false; } switch (among_var) { case 0 : return false; case 1 : sbp.slice_del(); break; } return true; } function r_tidy_up() { var among_var; sbp.ket = sbp.cursor; among_var = sbp.find_among_b(a_7, 4); if (among_var == 0) { return false; } sbp.bra = sbp.cursor; switch (among_var) { case 0 : return false; case 1 : sbp.slice_del(); sbp.ket = sbp.cursor; if (!(sbp.eq_s_b(1, "\u043D"))) { return false; } sbp.bra = sbp.cursor; if (!(sbp.eq_s_b(1, "\u043D"))) { return false; } sbp.slice_del(); break; case 2 : if (!(sbp.eq_s_b(1, "\u043D"))) { return false; } sbp.slice_del(); break; case 3 : sbp.slice_del(); break; } return true; } this.stem = function() { var v_1, v_2, v_3, v_4, v_5, v_6, v_7, v_8, v_9, v_10; v_1 = sbp.cursor; lab0 : do { if (!r_mark_regions()) { break lab0; } } while (false); sbp.cursor = v_1; sbp.limit_backward = sbp.cursor; sbp.cursor = sbp.limit; v_2 = sbp.limit - sbp.cursor; if (sbp.cursor < I_pV) { return false; } sbp.cursor = I_pV; v_3 = sbp.limit_backward; sbp.limit_backward = sbp.cursor; sbp.cursor = sbp.limit - v_2; v_4 = sbp.limit - sbp.cursor; lab1 : do { lab2 : do { v_5 = sbp.limit - sbp.cursor; lab3 : do { if (!r_perfective_gerund()) { break lab3; } break lab2; } while (false); sbp.cursor = sbp.limit - v_5; v_6 = sbp.limit - sbp.cursor; lab4 : do { if (!r_reflexive()) { sbp.cursor = sbp.limit - v_6; break lab4; } } while (false); lab5 : do { v_7 = sbp.limit - sbp.cursor; lab6 : do { if (!r_adjectival()) { break lab6; } break lab5; } while (false); sbp.cursor = sbp.limit - v_7; lab7 : do { if (!r_verb()) { break lab7; } break lab5; } while (false); sbp.cursor = sbp.limit - v_7; if (!r_noun()) { break lab1; } } while (false); } while (false); } while (false); sbp.cursor = sbp.limit - v_4; v_8 = sbp.limit - sbp.cursor; lab8 : do { sbp.ket = sbp.cursor; if (!(sbp.eq_s_b(1, "\u0438"))) { sbp.cursor = sbp.limit - v_8; break lab8; } sbp.bra = sbp.cursor; sbp.slice_del(); } while (false); v_9 = sbp.limit - sbp.cursor; lab9 : do { if (!r_derivational()) { break lab9; } } while (false); sbp.cursor = sbp.limit - v_9; v_10 = sbp.limit - sbp.cursor; lab10 : do { if (!r_tidy_up()) { break lab10; } } while (false); sbp.cursor = sbp.limit - v_10; sbp.limit_backward = v_3; sbp.cursor = sbp.limit_backward; return true; } } 2hz2jj0ze3kd9wfuwggxkw61wun0svc 8 949 31785 29729 2021-12-31T15:36:35Z WikiBayer 4130 ResourceLoader/Migration guide (users) [[:mw:Special:Permalink/4989156#importScriptURI]] (global sysop action) 31785 javascript text/javascript // Wiki Linker // Find link for selected text if (/edit|submit/.test(mw.config.get('wgAction'))){ mwCustomEditButtons['wikilinker'] = [WikiLinker, 'commons/b/bd/Wikilinker.png', 'Wiki Linker. Підбирає вікіпосилання для виділеного слова чи фрази'] mw.loader.load( '/w/index.php?title=MediaWiki:Stemmer.js&action=raw&ctype=text/javascript' ); } function stemPhrase(phrase) { phrase=phrase.substr(0,100); phrase=phrase.replace(/\s/g, " "); phrase=phrase.replace(/—/g, " "); phrase=phrase.replace(/»/g, ""); phrase=phrase.replace(/«/g, ""); phrase=phrase.replace(/\%/g, ""); phrase=phrase.replace(/\'/g, ""); phrase=phrase.replace(/\"/g, ""); phrase=phrase.replace(/_/g, " "); phrase=phrase.replace(/\!/g, " "); phrase=phrase.replace(/\?/g, " "); phrase=phrase.replace(/\./g, " "); phrase=phrase.replace(/\,/g, " "); phrase=phrase.replace(/\:/g, " "); phrase=phrase.replace(/\s+/g, " "); var rustemmer = new RussianStemmer(); var arr = phrase.split(' ') var res = ''; var next_res = ''; var n = 0; for (var i in arr) { rustemmer.setCurrent(arr[i]); rustemmer.stem(); next_res = rustemmer.getCurrent(); if (next_res.length > 0) { if (next_res != arr[i] && n < 3) { res += next_res + '* '; n++; // у рядку запита може бути не більше 3 зірочок } else { res += next_res + ' '; } } } // trim string res = res.replace(/(^\s+)|(\s+$)/g, ""); return res; } function WikiLinker() { var xmlhttp; var prepWin; var CantWork = 'Спочатку потрібно виділити слово чи фразу'; var range; var browserType = 0; var requestLength = 0; // довжина у словах var txt = ''; var wpTextbox1 = document.editform.wpTextbox1; var winScroll = document.documentElement.scrollTop; wpTextbox1.focus(); if (typeof wpTextbox1.selectionStart != 'undefined' && (navigator.productSub > 20031000 || is_safari || is_opera)) { //Mozilla/Opera/Safari3 browserType = 1; var textScroll = wpTextbox1.scrollTop; var startPos = wpTextbox1.selectionStart; var endPos = wpTextbox1.selectionEnd; txt = wpTextbox1.value.substring(startPos, endPos); // «відсікаємо» останній пробіл if (txt.slice(-1) == ' ') { txt = txt.slice(0,-1); endPos = endPos - 1; } if (txt == '') { alert(CantWork); } else { processText(); } wpTextbox1.selectionStart = startPos; wpTextbox1.selectionEnd = startPos + txt.length; wpTextbox1.scrollTop = textScroll; } else if (document.selection && document.selection.createRange) { //IE browserType = 2; range = document.selection.createRange(); txt = range.text; // «відсікаємо» останній пробіл if (txt.slice(-1) == ' ') { txt = txt.slice(0,-1); range.moveEnd('character', -1); } if (txt == '') { alert(CantWork); } else { processText(); } } else { // other browsers alert(CantWork); } document.documentElement.scrollTop = winScroll // scroll back, for IE/Opera function processText() { var preparedText = stemPhrase(txt); requestLength = preparedText.split(' ').length; loadXMLDoc(mw.config.get('wgServer') + wgScriptPath + '/api.php?action=query&list=search&srlimit=5&srprop=&srredirects=1&format=json&srsearch=' + preparedText); } function loadXMLDoc(url) { xmlhttp = GetXmlHttpObject(); if (xmlhttp == null) { alert("Your browser does not support XMLHTTP!"); return; } xmlhttp.onreadystatechange = stateChanged; xmlhttp.open("GET", url, true); xmlhttp.send(null); } function GetXmlHttpObject() { if (window.XMLHttpRequest) { // code for IE7+, Firefox, Chrome, Opera, Safari return new XMLHttpRequest(); } if (window.ActiveXObject) { // code for IE6, IE5 return new ActiveXObject("Microsoft.XMLHTTP"); } return null; } // порівняння за довжиною рядка, без врахування уточнення у дужках // щоб для "Категорі*" видавалося "Категорія (значення)", а не "Класифікація" function compareStringLengths (a, b) { a = a.replace(/ \(.*\)/g, ""); b = b.replace(/ \(.*\)/g, ""); if ( a.length < b.length ) return -1; if ( a.length > b.length ) return 1; return 0; } function initialLower(str) { return str.substr(0, 1).toLowerCase() + str.substr(1); } function stateChanged() { if (xmlhttp.readyState == 4) { if (xmlhttp.status == 200) { var resp = eval('(' + xmlhttp.responseText + ')'); if (typeof resp.query.search[0] != 'undefined') { var page_name = resp.query.search[0].title; // якщо у запиті було тільки одне слово, то вибираємо найбільш коротку назву з перших трьох результатів // щоб для "Англією" видавало "Англія", а не "Англіканство" if (requestLength == 1) { var resar = []; for (var j=0;j<=4;j++) { if (typeof resp.query.search[j] != 'undefined' && txt.substr(0,3).toLowerCase() == resp.query.search[j].title.substr(0,3).toLowerCase() ) { resar.push(resp.query.search[j].title); } } resar.sort(compareStringLengths); if (typeof resar[0] != 'undefined') { page_name = resar[0] } } // для "форуми" буде "[[форум]]и", а не "[[форум|форуми]]" if ( initialLower(txt.substr(0, page_name.length)) == initialLower(page_name) && page_name.length <= txt.length) { txt = '[[' + txt.substr(0, page_name.length) + ']]' + txt.substr(page_name.length, txt.length - page_name.length) ; } else { txt = '[[' + page_name + '|' + txt + ']]'; } } else { txt = '[[' + '|' + txt + ']]'; } if (browserType == 1) { //Mozilla/Opera/Safari3 wpTextbox1.value = wpTextbox1.value.substring(0, startPos) + txt + wpTextbox1.value.substring(endPos); wpTextbox1.selectionStart = startPos; wpTextbox1.selectionEnd = startPos + txt.length; wpTextbox1.scrollTop = textScroll; } else if (browserType == 2) { //IE range.text = txt; } else { // other browsers alert(CantWork); } } } } } czspfvs2cel13vv7cuf1k7mzikc6r8b 8 950 6599 2013-05-22T09:00:12Z RLuts 5 Створена сторінка: Wikilinker 6599 wikitext text/x-wiki Wikilinker 0vcbn9rmwt238mm44rqpl7f0aginxds 0 951 32747 32637 2022-07-28T10:54:48Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 24995 wikitext text/x-wiki {{geo|45.290347|34.408264|zoom=8}} {{pagebanner}} {{Крим}} '''Степовий Крим''' - регіон, розташований у [[Крим]]у. Займає близько 2/3 площі [[Крим|Кримського півострову]], включає в себе весь рівнинний Крим і Керченський півострів. == Регіони == == Міста == * [[Керч]] * [[Джанкой]] * [[Красноперекопськ]] * [[Армянськ]] * [[Щолкіне]] == Інші місця == * [[Казантип]] == Зрозуміти == === Клімат === Клімат Степового Криму помірно континентальний з тривалим і спекотним літом і короткою м'якою зимою. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * Гора Мітрідат * Пантікапей * Казантипський природний заповідник * Республіканський історико-археологічний заповідник «Калос Лімен» * Опукський заповідник * Фортеця Керч * Аджимушкайські каменоломні * Античне городище Німфей * Городище Беляус * Арабатська фортеця == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Крим|type=Регіон}} a2ruuo8z64rynrdjiwpqvjvtu8wbngk 0 952 13604 13597 2014-08-25T11:43:26Z Voll 30 fix typo 13604 wikitext text/x-wiki {{geo|64|-150|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Аляска''' розташована у північно-західній частині [[Північна Америка|Північної Америки]], є 49-им штатом [[США]]. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Alaska regions map.png | regionmaptext= | regionmapsize=600px | region1name= [[Південний схід Аляски]] | region1color=#a1d092 | region1items= | region1description= | region2name= [[Південний центр Аляски]] | region2color=#d092cc | region2items= | region2description= Анкорідж і Кенай | region3name= [[Південний захід Аляски]] | region3color=#d0b292 | region3items= | region3description= Півострови Аляски, Алеутські й інші острови | region4name= [[Центральна Аляска]] | region4color=#d09299 | region4items= | region4description= Фербенкс | region5name= [[Арктична Аляска]] | region5color=#92aed0 | region5items= | region5description= Барроу, Ном, Коцебу }} == Міста == * [[Джуно]] - столиця штату, третє по чисельності населення * [[Анкорідж]] - найбільше місто Аляски * [[Фербенкс]] - друге по чисельності населення місто штату * [[Колледж]] * [[Сітка]] - колишній Новоархангельськ * [[Уналашка]] - місто на Алеутських островах * [[Хомер]] - камбальна столиця, Парк ''Бухта Качемак'', Національний Парк ''Катмай'' * [[Кодіак]] - місто-острів * [[Барроу]] - найпівнічніше місто [[США]] == Інші місця == * Національний пам'ятник ''Мис Крузенштерн'' * Національний ''Парк Деналі'' * Національний парк ''Ворота Арктики'' * Національний парк ''Катмай'' * Національний парк ''Фьорди Кенай'' * Національний парк ''Долина Кобук'' * Національний парк ''Озеро Кларк'' і заповідник * Національний парк ''Врангель-св. Ілля'' і заповідник * Національний парк ''Юкон-Чарлі ріверс'' == Зрозуміти == == Мова == [[Англійська мова|Англійською мовою]] володіє і спілкується практично все населення штату. == Як дістатись == == Транспорт == Більшість населення вважає за краще пересуватися на літаках по штату, оскільки в зимові час року дуже важко дістатися до деяких міст і островів, що знаходяться недалеко від берегів Аляски. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки|type=Регіон}} 2inwjujrvnsiwmxezvsm3lijqtcttet 0 953 6609 2013-05-25T23:18:56Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Чорнобиль]] на [[Чорнобильська зона]] 6609 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чорнобильська зона]] kt1ac46eqow75aay1ca539fcjncmzzp 0 954 6610 2013-05-25T23:19:41Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Чорнобильська зона]] 6610 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чорнобильська зона]] kt1ac46eqow75aay1ca539fcjncmzzp 0 955 37009 34889 2025-04-12T11:00:55Z Olena Zvarych07 7231 /* Літаком */ 37009 wikitext text/x-wiki {{geo|51.5086|-0.1264|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Tower bridge London Twilight - November 2006.jpg|thumb|400px|Тауерський міст — один з символів Лондону.]] '''Лондон''' — столиця [[Велика Британія|Великої Британії]] та адміністративний центр [[Англія|Англії]]. Третє за чисельністю найбільше місто [[Європа|Європи]]. == Зрозуміти == Лондон-Сіті є фінансовим і комерційним центром Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Великий Лондон з 1965 складається з 32 округів. Важливе джерело доходу — туризм. Найбільш відвідуваними місцями є: Лондонський Тауер, Собор Святого Павла, Букінгемський палац, Вестмінстерське абатство. Лондонський університет є найбільшим в країні. Фахові корпорації юристів Судові Інни існують з XIII століття. Лондон — центр англійської театральної діяльності з моменту будівництва першого театру Джеймсом Бербіджем в 1576. == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Аеропорт Хітроу|alt=London Heathrow Airport|address=Hounslow, Велика Британія|url=https://www.heathrow.com/|lat=51.46898948714373|long=-0.4554004607399542|content=Найбільший міжнародний аеропорт Великої Британії та Європи за кількістю щорічно перевезених пасажирів — 75,7 млн (2016)|image=https://www.google.com/maps/place/Heathrow+Airport/@51.4679914,-0.455051,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDt983ffQ!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAB5caB9Xx-Sv9zHnlLehFdk2DwaxAx_2TS_zSa3V_5WtTM_KHNYy5KsGnTCjwVqSksLaXxHmXJjdiHKEwsO-YYyXO14qeclBtSJZNHTU7_QwCieQmkR8GBjz5k7d_nNqJVZL4TcAYdCC%3Dw203-h138-k-no!7i3871!8i2642!4m7!3m6!1s0x48767234cdc56de9:0x8fe7535543f64167!8m2!3d51.4679914!4d-0.455051!10e5!16zL20vMDNqbjQ?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQwOS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD-%D0%93%D1%96%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83|wikidata=Q8691}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Лондонський автобус|address=Silverthorne Rd, Nine Elms, London SW8 3HE, Велика Британія|alt=даблдекер|phone=+442077888550|url=https://www.transportukbus.com/contact-us/depots|lat=51.473750785559|long=-0.145378774855973|content=Двоповерховий автобус червоного кольору, що курсує на міських маршрутах Лондона. Автобус моделі «Рутмайстер», який перебував в експлуатації з 1956 по 2005 роки, став символом міста. Серед сучасних двоповерхових автобусів Лондона – введений в експлуатацію у 2012 році «новий автобус для Лондона» з гібридним приводом.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPK_yB1Mw2TrZny1U-ZgsjFgCjLUytFSc6D5Vnk=w408-h862-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/London_Buses|wikidata=Q1192411}} == Що відвідати == {{See|name=Вестмінстерський палац|alt=Westminster Abbey and Saint Margaret's Church|address=London SW1A 0AA, Велика Британія|phone=+442072193000|url=https://www.parliament.uk/about/living-heritage/building/palace/|price=Від 1400 грн|lat=51.4995461611034|long=-0.12489503413257182|content=Будівля на північному березі річки Темзи в Лондонському районі Вестмінстер, де відбуваються засідання Британського парламенту. Сполучається з Трафальгарською площею вулицею Вайтхол. Архітектурний стиль — неоготика. Палац є власністю корони.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPUeYRZ2u6KcJhrjGN0dtwg_t3DgTt3vUKmu8RX=w408-h271-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86|wikidata=Q62408}} *{{Listing|type=see|name = Вестмінстерське абатство|url = https://mandry.club/mista/london/#8217}} * {{Listing|type=see|name = Букінгемський палац}} * {{Listing|type=see|name = Трафальгарська площа}} * {{Listing|type=see|name = Тауер}} * {{Listing|type=see|name = Тауерський міст}} * {{Listing|type=see|name = Собор святого Павла}} * {{Listing|type=see|name = Гайд-парк}} * {{Listing|type=see|name = Британський музей}} * {{Listing|type=see|name = Колесо огляду «London Eye»}} * {{Listing|type=see|name = Арка Веллінгтона}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Bob Bob Ricard|alt=BBR|address=Level 3, 122 Leadenhall St, City of London, London EC3V 4AB, Велика Британія|phone=+442031451000|url=https://bobbobricard.com/city|price=Принаймні 100 £ за особу|hours=вівторок, середа, четвер 12:00–00:00, п'ятниця, неділя зачинено, понеділок, субота 17:30–00:00|lat=51.514093389217|long=-0.081927804688297|content=Ресторан відкрився в кінці 2008р. Розташований біля Золотої площі в лондонському районі Сохо.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOf9zzNygGr-2KHTJ54rkCwT2alStsBTfmRYfjZ=w408-h271-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Bob_Bob_Ricard}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|alt=Колесо тисячоліття|name=Лондонське око|address=Riverside Building, County Hall, London SE1 7PB, Велика Британія|phone=+442079678021|url=https://www.londoneye.com/|hours=10:00–20:30|price=Від 1560 грн|lat=51.50340001218296|long=-0.11941651618982019|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOVvhrgBSIspTYhxSNWxJd5VT886iO_q7XDvBIF=w408-h279-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/London_Eye|wikidata=Q160659|content=Консольне колесо огляду на південному березі річки Темзи в Лондоні. Це найвище в Європі консольне оглядове колесо і найпопулярніша платна туристична пам’ятка Сполученого Королівства з понад трьома мільйонами відвідувачів на рік. Воно неодноразово згадувався в популярній культурі. Конструкція має висоту 135м, а колесо має діаметр 120м. Коли його відкрили для публіки в 2000р, це було найвище колесо огляду в світі}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Mandarin Oriental Hyde Park Hotel|address=66 Knightsbridge, London SW1X 7LA, Велика Британія|phone=+442072352000|url=https://www.mandarinoriental.com/en/london/hyde-park?src=loc.local-listings.molon.ggl|checkin=15:00|checkout=12:00|price=від 55 тис грн за ніч|lat=51.50224550693858|long=-0.1599508881038154|content=Цей величний розкішний готель із краєвидами на Гайд-парк розташовано за хвилину ходи від станції метро "Найтсбридж" та за 1,1 км від Музею Вікторії і Альберта. В ошатних номерах, оздоблених у традиційному англійському стилі з використанням насичених кольорів і матеріалів, є безкоштовний доступ до Wi-Fi, телевізори з пласкими екранами, письмові столи й мармурові ванні кімнати, а також внутрішній дворик та краєвиди на місто або парк. Номери люкс мають зони відпочинку або вітальні. У деяких із них є каміни, балкони або послуги дворецького. До послуг гостей 2 елітні ресторани, сучасний коктейль-бар і салон, де подають післяобідній чай. На території є розкішний спа-центр, фітнес-зал і критий басейн, а також бізнес-центр і ошатна банкетна зала.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Бірмінґем|directions=на північний захід від Лондона|lat=52.52244076342882|long=-1.7702262694658697|content=Місто у Великій Британії в графстві Західний Мідлендс, друге за величиною, після Лондона, місто країни. Населення 1,137 мільйона жителів (2017).|image=https://encrypted-tbn1.gstatic.com/licensed-image?q=tbn:ANd9GcS-z2WPk4jRW6t1MP9CeH5sm1b6QplvNfX2Eu--LpnHjqLpQPxdyNMVy3IEK6ISov-2HUAmyaBKgl3vTnDmbte84RYRYGS0iu-6G5pvhQ|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BC|wikidata=Q2256}}{{footer|ispartof=Велика Британія|type=Місто}} ejq5cyhxu3gekuuw5sev8hr7oci9vu0 0 957 37120 36980 2025-04-25T19:53:52Z DutkoViktoria 7229 /* Літаком */ 37120 wikitext text/x-wiki {{geo|41.899418|12.486302|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Colosseum, Rome, wts.jpg|thumb|300px|Колізей]] '''Рим''' — столиця [[Італія|Італії]], адміністративний центр області [[Лаціо]]. Найбільше місто Італії та одне з найбільших в Європі (8-е місце). Рим — одне з найстаріших міст світу, столиця Стародавнього Риму. Тому, Рим часто називають «вічним містом». Також Рим називають «містом на семи пагорбах». Крім того на території міста розташовується ціла держава — [[Ватикан]]. == Зрозуміти == === Загальна інформація === Рим стоїть на берегах річок Аньене (Aniene) і Тібр (Tevere). Хоча центр міста знаходиться в 24 км від берега Тірренського моря, міська територія простягається до узбережжя (на південний схід від Остії). Висота над рівнем моря — від 13 м на пьяцца-дель-Пополо до 120 м у Монте-Маріо. Площа Риму — 1285 кв. км. Рим підрозділяється адміністративно на 20 міських районів (від I до XX). Населення — 2 796 102 чоловік. === Клімат === Клімат Риму субтропічний середземноморський. Максимум опадів спостерігається взимку, влітку опади порівняно рідкісні. Кліматична зима (тобто період, коли середньодобова температура стійко тримається нижче нуля) відсутня; в зимові місяці температура зазвичай тримається в межах 5-10 градусів. У цілому клімат характеризується дуже тривалим і жарким літом, і м'якою дощовою зимою. Взимку заморозки і снігопади бувають рідко, а влітку температура може перевищувати 40 градусів. == Райони == === Центр Риму === Рим може бути розділений на декілька районів. Так званий історичний центр (''centro storico'') є досить невеликим, займаючи лише близько 4% території міста. Він в основному складається з площі всередині стін Аврелія, і знаходиться під захистом ЮНЕСКО. Райони описані нижче: {{Regionlist | regionmap=Rome districts map.png | regionmaptext= Центральні райони Риму | regionmapsize=400px | region1name= [[Рим/Сучасний Рим|Сучасний Рим]] | region1color=#9a8be5 | region1items= | region1description= | region2name= [[Рим/Старий Рим|Старий Рим]] | region2color=#e57373 | region2items= | region2description= | region3name= [[Рим/Ватикан|Ватикан]] | region3color=#9a4de5 | region3items= | region3description= | region4name= [[Рим/Колізей|Колізей]] | region4color=#4de5e5 | region4items= | region4description= | region5name= [[Рим/Північний Центр|Північний Центр]] | region5color=#4de54d | region5items= | region5description= | region6name= [[Рим/Трастевере|Трастевере]] | region6color=#e5e571 | region6items= | region6description= | region7name= [[Рим/Авентин|Авентин]] | region7color=#e5e54d | region7items= | region7description= | region8name= [[Рим/Есквілін|Есквілін]] | region8color=#c0854d | region8items= | region8description= | region9name= [[Рим/Номентано|Номентано]] | region9color=#c04d4d | region9items= | region9description= }} === Околиці === {{Regionlist | regionmap= | regionmaptext= | regionmapsize= | region1name= [[Рим/Північ|Північний Рим]] | region1color=#c1c1c1 | region1items= | region1description= | region2name= [[Рим/Південь|Південний Рим]] | region2color=#c1c1c1 | region2items= | region2description= | region3name= [[Остія]] | region3color=#c1c1c1 | region3items= | region3description= }} == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Рим-Ф'юмічіно|alt=Міжнародний аеропорт імені Леонардо да Вінчі|address=00054 Fiumicino, Metropolitan City of Rome Capital, Італія|phone=+390665951|url=https://www.adr.it/fiumicino|lat=41.79248382316164|long=12.248536811169055|content=Найбільший аеропорт Італії. Офіційне відкриття відбулося 15 січня 1961. 2011 року його послугами скористалися близько 37 мільйонів пасажирів. Розташовано за 30 км на північний захід від Рима, у невеликому місті Ф'юмічіно. Названо на честь великого художника епохи Відродження Леонардо да Вінчі.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82+%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96+%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE+%D0%B4%D0%B0+%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%96/@41.8034632,12.2519211,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOO5g6UCbFAGLAeh8aL92INTvj99yBi0drlHz8z!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOO5g6UCbFAGLAeh8aL92INTvj99yBi0drlHz8z%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m7!3m6!1s0x1325f0793898141f:0xafe513b4e358316f!8m2!3d41.8034632!4d12.2519211!10e5!16zL20vMDFreTVy?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC-%D0%A4%27%D1%8E%D0%BC%D1%96%D1%87%D1%96%D0%BD%D0%BE|wikidata=Q19101}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Порта-Сан-Паоло (вокзал)|alt=залізничний возкал|address=00153 Rome, Metropolitan City of Rome Capital, Італія|url=https://www.atac.roma.it/|lat=41.87553740428242|long=12.481466918299024|content=Залізничний вокзал в Римі, (Італія), розташований на лінії Рим — Лідо з виходом до станції метро Піраміде (лінія Бі) і довколишньому вокзалу Остіенсе. Він названий на честь розташованих поруч воріт Сан Паоло і має 6 платформ, крім того вокзал має власний залізничний музей|image=https://www.google.com/maps/place/Roma+Porta+S.+Paolo/@41.8756274,12.4813714,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOgQIt-pgkZ_TBTKRG1rf90Ft-aoXnwQz-SEu_T!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOgQIt-pgkZ_TBTKRG1rf90Ft-aoXnwQz-SEu_T%3Dw203-h114-k-no!7i4000!8i2252!4m11!1m2!2m1!1z0J_QvtGA0YLQsC3QodCw0L0t0J_QsNC-0LvQviAo0LLQvtC60LfQsNC7KQ!3m7!1s0x132f602c8d616fbf:0xbd82e476b6b6a1f1!8m2!3d41.8755176!4d12.4814317!10e5!15sCivQn9C-0YDRgtCwLdCh0LDQvS3Qn9Cw0L7Qu9C-ICjQstC-0LrQt9Cw0LspWisiKdC_0L7RgNGC0LAg0YHQsNC9INC_0LDQvtC70L4g0LLQvtC60LfQsNC7kgENdHJhaW5fc3RhdGlvbpoBI0NoWkRTVWhOTUc5blMwVkpRMEZuU1VNMWFYUlhhRlJSRUFFqgFREAEyHhABIhrhk2SDbACPEdoC72RLinveQRPWUF_c5vQtBzItEAIiKdC_0L7RgNGC0LAg0YHQsNC9INC_0LDQvtC70L4g0LLQvtC60LfQsNC74AEA-gEECAAQHg!16s%2Fg%2F12hl0fc39?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0-%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%9F%D0%B0%D0%BE%D0%BB%D0%BE_(%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB)|wikidata=Q3970710}} == Що відвідати == {{Mapframe}} {{See|name=Колізей|alt=амфітеаfтр Флаfвіїв|address=Piazza del Colosseo, 1, 00184 Roma RM, Італія|phone=+390621115843|url=https://colosseo.it/|hours=08:30–16:30|price=855 грн|lat=41.890313999829225|long=12.492220167122733|content=Aмфітеатр, пам'ятка давньоримської архітектури, одна з найграндіозніших та найвідоміших споруд античного світу. Будівництво амфітеатру було розпочато за наказом імператора Веспасіана у 72 році н. е. і завершено у 80 році н. е. вже за правління його сина, Тита. Головним архітектором імовірно був Квінітій Атерій. Розташований в Римі, в низині між Есквілінським, Палатинським та Целійським пагорбами. На момент завершення будівництва був наймісткішим амфітеатром у світі — вміщував до 50 тис. глядачів. Колізей діяв з 80 по 404 роки, переважно як місце гладіаторських боїв, видовищних битв із тваринами та публічних страт.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipO0jDqEA4d2y-H9bcfOJ3NgTPhpbdFNFdwB3eZu=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B5%D0%B9|wikidata=Q10285}}[[Файл:Petersdom von Engelsburg gesehen.jpg|thumb|200px|Собор Святого Петра]] * '''Римський Форум''' (''Forum Romanum''), економічний, політичний і релігійний центр древнього Риму * '''Пантеон''' (''Pantheon''), древньоримська святиня всіх богів * '''Замок Святого Ангела''' (''Castel Sant' Angelo''), на початку&nbsp;— мавзолей Адріана, в епоху середньовіччя був перебудований в замок * '''Собор Святого Петра''' (''Basilica di San Pietro''), найбільша церква у світі, центр католицизму (розміщений на території держави [[Ватикан]]) * '''Площа Навона''' (''Piazza Navona'') з '''Фонтаном чотирьох рік''' роботи Джованні Лоренцо Берніні * '''Площа Іспанії''' (''Piazza di Spagna'') та '''Іспанські сходи''' (''Scalianta di Spagna''). Іспанські сходи ведуть від розміщеного на площі Іспанії фонтану «Лодка» до церкви Трініта дей Монті (''S. Trinita dei Monti'') * '''Вілла Боргезе''' (''Villa Borghese'') з розміщеним в ньому музеєм мистецтв * '''П'яцца дель Пополо''' (''Piazza del Popolo''), з розміщеним на ній обеліском і фонтаном * '''Вітторіано''' (''Il Vittoraino''), монумент на память про об'єднання Італії * '''Іспанські сходинки'''&nbsp;— грандіозні барочні сходи. === Відомі римські фонтани === * '''Фонтан ді Треві''' (''Fontana di Trevi''), найвідоміший фонтан Риму * '''Чотири фонтани''' * '''Фонтан чотирьох рік''' * '''Фонтан Баркачча''' * '''Фонтан бджіл''' * '''Фонтан черепах''' * '''Фонтан Тритона''' * '''Фонтан Діоскурів''' * '''Аква Вірго''' === Палаци Риму === * '''Палаццо Канчеллерія''' * '''Вілла Ада''' * '''Вілла Доріа Памфілі''' * '''Палаццо Доріа Памфілі''' * '''Вілла Мадама''' * '''Палаццо Мадама''', тепер Сенат * '''Вілла Фарнезіна''' * '''Квіринальський палац''' * '''Палаццо Барберіні''' * '''Палаццо Венеція''' * '''Палаццо Фарнезе''' * '''Вілла Медічі''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=Pagnanelli|address=Via Antonio Gramsci, 4, 00073 Castel Gandolfo RM, Італія|phone=+39069360004|url=http://www.pagnanelli.it/|hours=10:00–00:00|price=Від 120 євро за двох|lat=41.7496348711767|long=12.64889158430772|content=Улюблене місце римських аристократів та найкращі у місті страви з прісноводної риби.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNNGw3ANA8dPSsTif1Zmpb1chCE3vG2e4Gd1zAZ=w408-h306-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Вілла Доріа Памфілі|address=Via di S. Pancrazio, 00152 Roma RM, Італія|phone=+39060608|url=http://villadoriapamphilj.it/|hours=субота, 09:30–13:00|lat=41.88559631985065|long=12.44165166068806|content=Знаходиться на в Римі на захід від історичної частини міста Трастевере, бл. 1,5 км на південь від Ватикану.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Villa_Doria_Pamphilj_in_Rom.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0-%D0%94%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0-%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%96|wikidata=Q774654}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Vatican City Relais|address=Via Gregorio VII, 350, 00165 Roma RM, Італія|phone=+393401517372|url=https://www.luxuryrelaisrome.com/vatican-city-relais/|checkout=11:00|price=3000грн за ніч|lat=41.89408369370135|long=12.436662153630037|content=Помешкання Vatican City Relais розташовано в місті Рим в регіоні Лаціо, за 2,5 км від пам'ятки "Станція метро "Battistini"" та за 3,2 км від пам'ятки "Собор Святого Петра". До послуг гостей спільний лаунж. Помешкання розміщено за 3,3 км від пам'ятки "Музеї Ватикана", за 3,9 км від пам'ятки "Станція метро "Ottaviano - San Pietro"" і за 4,8 км від пам'ятки "Площа Кампо-деї Фйорі". В околицях помешкання гості можуть відвідати пам'ятку "Ватикан" за 5 км, а пам'ятку "Площа Святого Петра" – за 5,1 км.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhFUm5EYmotcdH8LGRGPlcnHM-smm9h8LmMZjzf_yw2LUKpzokIKZ2bEW-DEwZRKDdfQjXT_09sHA__fJ98ka2Q05NF_dmpFqEOhUBisiQI2VmWsEo_VOUtXNEyNLCc08gTb0sCI_ZI2DgYAp4Lu-ribcZi6XKp4VvXrkWRig4sdEL7C0tRl4uU=w408-h272-k-no}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Флоренція|directions=на північ від Риму|lat=43.78056947725802|long=11.263539705061323|content=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Panoramica_Firenze.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F|wikidata=Q2044}}{{footer|ispartof=Італія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Італії]] 836m8fc6jduf6mz9vuhp8adcdb92hej 0 959 37014 37013 2025-04-12T11:41:21Z Olena Zvarych07 7231 /* Середні ціни */ 37014 wikitext text/x-wiki {{geo|48.2|16.3666667|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:0101-0102 - Wien - Naitonalbibliothek.jpg|thumb|450px|Новий замок ''(Neue Burg)'' з палацу Хофбург з Національною бібліотекою]] '''Відень''' (нім. Wien) — столиця і найбільше місто [[Австрія|Австрії]]. Старе місто Відня (історичний центр) входить до переліку Культурної спадщини ЮНЕСКО. == Зрозуміти == '''Відень''' — відомий і важливий культурний центр Європи. З XVI до початку XX століття Відень був столицею багатонаціональної держави австрійських Габсбургів. === Клімат === Загальна характеристика для Відня — клімат субальпійський, на його формування істотно впливає сусідство з горами, взимку середня температура повітря −1,5 °C, рідко бувають морози від −12 до −18 °C, часті снігопади, влітку середня температура повітря біля +20 °C., кількість атмосферних опадів — 700–2000 мм на рік. == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Віденський міжнародний аеропорт "Швехат"|alt=VIE|address=1300 Schwechat, Австрія|phone=+43170070|url=https://www.viennaairport.com/passagiere|lat=48.12077300612233|long=16.566820988867722|content=Найбільший аеропорт в Австрії, розташований за 18 км на південний схід від столиці Австрії — Відня та 57 км до заходу від Братислави. Аеропорт знаний як «Швехат» від назви найближчого сусіднього міста. Є хабом для авіакомпанії Austrian Airlines та базою для Eurowings. Визнаний на церемонії «World Airport Awards» (2008) найкращим аеропортом Центральної і Східної Європи|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNGnNq0nja44sevAUsFd5PKrRDqh8d6vE1fVSD2=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q32999}} === Потягом === Потягом можна дістатись з різних міст Європи. Серед туристів одним з найбільш популярних маршрутів є Братислава-Відень. Тривалість подорожі становить близько однієї години. Якщо бажаєте з Братислави поїхати на 1 день до Відня, то рекомендується брати квиток туди-назад, оскільки вартість буде значно дешевшою (станом на 2013 рік в одну сторону — 10 євро, в обидва кінці — 13 євро). === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Австрійські федеральні залізниці|alt=ÖBB|address=Am Hbf 2, 1100 Wien, Австрія|phone=+431930000|url=https://www.oebb.at/|lat=48.18539965548363|long=16.37687764584234|content=Перша залізнична лінія в Австрії відкрита в 1837р. Залізнична мережа Австрії складається з магістральних ліній: Відень — Лінц — Зальцбург — Інсбрук (лінія перетинає країну зі сходу на захід), Відень — Грац, Відень — Філлах. Чотири залізничні лінії перетинають Альпи: одноколійна лінія через Тауерн, двоколійні через Бреннер, Земмерінг, Шобер.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%84%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96|wikidata=Q83822|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%C3%96BB_5022-036_im_Bahnhof_K%C3%B6tschach-Mauthen.jpg}} == Що відвідати == {{See|name=Австрійська галерея Бельведер|address=Prinz-Eugen-Straße 27, 1030 Wien, Австрія|phone=+431795570|url=https://www.belvedere.at/|price=820 грн|lat=48.19163090335136|long=16.380935454008327|content=Художній музей у віденському палаці Бельведер. У його колекцію входять малярські твори багатьох епох, від Середньовіччя і бароко до XXI століття. Основна експозиція присвячена австрійським художникам епохи Fin de siècle і югендстилю.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOsWYMjWma3-4E3u_RYoVoAbd0Gupi7zXswP4cJ=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80|wikidata=Q303139|hours=09:00–19:00}} * '''Шонбрунн''' {{ЮНЕСКО}} * '''Палац Ліхтенштейн''' * '''Палацовий комплекс Хофбург''' * '''Бургтеатр''' (Burgtheater). * '''Верхній ринок''' (Hoher Markt). * '''Міський парк''' (Stadtpark). * '''Віденська державна опера''' (Wiener Staatsoper) [http://www.wiener-staatsoper.at] * '''Дунайська башта''' (Donauturm). * '''Дім Хундертвассера''' (Hundertwasser Haus). * '''Імператорська усипальниця''' (Kaisergruft). * '''Зюнхоф''' (Sunnhof). * '''Карл-Маркс-Хоф''' (Karl Marx Hof). * '''Кладовище Святого Марка''' (Friedhof St Marx). * '''Павільйон міської електрички Отто Вагнера''' (Otto-Wagner-Stadtbahn-Pavillon). * '''Будівля парламенту (Parlament)'''. * '''Пратер (Prater)'''. * '''Лайнцер Тиргартен''' * '''Ратуша (Rathaus)'''. [[Файл:Rathaus Vienna June 2006 165.jpg|thumb|350 px|Ратуша]] * '''Фрейунг-Пассаж (Freyung Passage)''' * Центральне кладовище (Zentralfriedhof) === Церкви і собори === [[Файл:311004 wien-votivkirche-am-abend 1-480x640.jpg|thumb|250px|Фотивкірхе]] * {{Listing|type=see|name = Церква на Штайнхоф|alt = Kirche am Steinhof}} * {{Listing|type=see|name = Церква Августинців|alt = Augustinerkirche|address = Josefsplatz}} * {{Listing|type=see|name = Церква на Штайнхоф|alt = Kirche am Steinhof}} * {{Listing|type=see|name = Церква Богородиці на Березі|alt = Kirche Maria am Gestade|address = Salvatorgasse 12|directions = около Donaukanal|url = http://maria-am-gestade.redemptoristen.at/}} * {{Listing|type=see|name = Церква Дев'яти Ангельських Хорів}} * {{Listing|type=see|name = Церква Вотивкірхе|alt = Votivkirche|address = Rooseveltplatz 8|url = http://www.votivkirche.at/}}<!-- http://www.votivkirche.at/ --> * {{Listing|type=see|name = Церква Капуцінов|alt = Kapuzinerkirche|address = Tegetthoffstraße 2|phone = 43 / 1 / 512-68-53}} * {{Listing|type=see|name = Церква Марії Переможниці|alt = Kirche Maria vom Siege|address = Maria vom Siege 3|url = http://www.mariavomsiege.at/PFARRE/Kirche_MariavomSiege/kirche_mvs.html}}<!-- http://www.mariavomsiege.at/ --> * {{Listing|type=see|name = Церква Міноритів|alt = Minoritenkirche|address = Minoritenplatz}} * {{Listing|type=see|name = Церква Святого Карла|alt = Karlskirche}} * {{Listing|type=see|name = Церква Святого Михаїла|alt = Michaelerkirche|address = Michaelerplatz|url = http://www.michaelerkirche.at/}}<!-- http://www.michaelerkirche.at/ --> * {{Listing|type=see|name = Церква Святого Петра|alt = Peterskirche|address = Petersplatz|url = http://www.peterskirche.at/}}<!-- http://www.peterskirche.at/ --> * {{Listing|type=see|name = Церква Святого Рупрехта|alt = Ruprechtskirche|address = Seitenstettengasse 5/4|url = http://www.ruprechtskirche.at/}}<!-- http://www.ruprechtskirche.at/ --> * {{Listing|type=see|name = Церква Єзуїтів|alt = Jesuitenkirche|address = Jesuitenkirche Ignaz-Seipel Platz|directions = Рядом со старым университетом}} * {{Listing|type=see|name = Шотландський Собор|alt = Schottenstift|address = Schottenstift, Freyung 6|url = http://www.schottenstift.at/}}<!-- http://www.schottenstift.at/ --> === Музеї Відня === * '''Музейний квартал''' * '''Музей історії мистецтв''' * '''Альбертіна'''&nbsp;— один із найвизначніших музеїв образотворчого мистецтва у світі. * '''Палац Бельведер''' * '''Віденський будинок мистецтв''' * '''Музей декоративно-ужиткового мистецтва''' * '''Музей сучасного мистецтва''' * '''Музей Леопольда''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=Marienhof|address=Josefstädter Straße 9, Відень 1080 Австрія|phone=+431408890530|url=http://www.restaurant-marienhof.at/restaurant/|hours=Будні 11:00–23:00, вихідні 17:30–23:00|price=20–30 € за особу|lat=48.209209719782635|long=16.353507696338|content=Нагорода Travellers' Choice (2024), Підходить вегетаріанцям, Веганська кухня, Варіанти без глютена,|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPtrI0qL8s9o3SsUSrL7oee5Ra_-nKriD6C3GJj=w426-h240-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Шенбруннський зоопарк|alt=Tiergarten Schönbrunn|address=Maxingstraße 13b, 1130 Wien, Австрія|phone=+43187792940|url=https://www.zoovienna.at/|price=від 1260 грн|hours=09:00–18:30|lat=48.18215780738087|long=16.302805954007685|content=Зоопарк, розташований на території палацового комплексу Шенбрунн у столиці Австрії місті Відні. Обладнаний у 1752 році як наступник імператорського звіринця він є найстарішим у світі зоопарком.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tiergarten_Schoenbrunn_overview.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA|wikidata=Q752283}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Hotel Mozart|address=Julius-Tandler-Platz 4, 09. Альзерґрунд, 1090 Відень, Австрія|phone=+4313171537|url=http://www.hotelmozart-vienna.at/|checkin=14:00|checkout=12:00|price=від 3380 грн|lat=48.22644760383963|long=16.36219609847885|content=Готель Mozart розміщений навпроти залізничного вокзалу Франца-Йосифа, лише за 200 метрів від станції метро Friedensbrücke. На території помешкання працює бар і цілодобова стійка реєстрації. У всіх номерах готелю Mozart встановлено телевізори із супутниковими каналами та облаштовано зони відпочинку і ванні кімнати. Варто також відзначити, що вода у помешканні нагрівається за допомогою сонячної енергії. Крім того, гості, які зупинилися у номерах бізнес-класу, можуть скористатися безкоштовним Wi-Fi. Поряд з готелем проходить велосипедний маршрут Donauradweg. Серед іншого, на території закладу обладнано приміщення під охороною для безплатного зберігання велосипедів.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhF5cQd6BW_2BPFlGv9XEjGVswc0hzk2VUHinhNX7b06myXxdb6Qdf1EjHmcN84KlIQnzoUir2cid-RvMKIgMAQATlyRIog-8Au76P-9xOpidbdCPRe-faZlll8NHKgsEY4bc3Lw7-XU_hBy7Jkse-Ntn3wAFqcCJjclGCque5nUUrVie5XFAm4T8w=w408-h294-k-no}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Братислава|directions=на схід від Відня|lat=48.152593579757664|long=17.107357751781162|content=Cтолиця Словацької республіки, місто в центральній Європі, у період з 1536 до 1784 роки — столиця Угорщини.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bratislava_Panorama_R01.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0|wikidata=Q1780}}{{footer|ispartof=Австрія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Австрії]] p2jemhqbgjyxo17qx11f4jyhq5y7ryh 0 967 12348 11601 2013-11-12T20:22:45Z VollBot 345 insert new geo template 12348 wikitext text/x-wiki {{geo|44.2055555556|-70.306425|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Нова Англія''' (англ. New England) — північно-східний регіон у США, що включає шість штатів: [[Коннектикут]], [[Мен (штат)|Мен]], [[Массачусетс]], [[Нью-Гемпшир]], [[Род-Айленд]] та [[Вермонт]]. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Map-USA-New_England01.png | regionmaptext=Карта Нової Англії | regionmapsize=260px | region1name=Штат [[Коннектикут]] | region1color=#e25c5c | region1items= | region1description= На території штату знаходиться [[Єльський університет]], [[Містичний порт]]. | region2name=Штат [[Мен (штат)|Мен]] | region2color=#d09440 | region2items= | region2description= [[Національний парк Акадія]], включаючи Бар Харбор і острів Маунт Дезерт, державний парк Бакстер. | region3name=Штат [[Массачусетс]] | region3color=#678888 | region3items= | region3description= [[Бостонські хмарочоси]], Гарвардський університет і Массачусетський технологічний інститут, Кембридж; Беркшир-Гіллз і інші концертні зали; поля боїв Лексінгтона і Конкорда біля Національного історичного парку Мініт-Мен; Салем, місце збору відьом; Плімут-Рок;. | region4name=Штат [[Нью-Гемпшир]] | region4color=#8a84a3 | region4items= | region4description= [[Білі гори (Нью-Гемпшир)|Білі гори]], включаючи гору Вашингтон, найвищий пік на сході Скелястих гір, і гору Монаднок, ріка Коннектикут утворює границю з Вермонтом, немає податків на прибуток і продаж. | region5name=Штат [[Род-Айленд]] | region5color=#e0fa92 | region5items= | region5description= Найменший штат США. | region6name=Штат [[Вермонт]] | region6color=#b6bc4d | region6items= | region6description= Ряд фестивалів, включаючи Кленовий фестиваль Вермонта, Фестиваль зелені, Яблучний фестиваль, Музичний фестиваль у Марлборо. }} == Міста == * [[Бостон]] — найбільше місто регіону * [[Берлінгтон (Вермонт)|Берлінгтон]] * [[Воркестр (Массачусетс)|Воркестр]] * [[Гартфорд]] * [[Ловелл (Массачусетс)|Ловелл]] * [[Манчестер (Нью-Гемпшир)|Манчестер]] * [[Нью-Гевен (Коннектикут)|Нью-Гевен]] * [[Портленд (Мен)|Портленд]] * [[Провіденс]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки}} pgutenj21b3mn6i5otlfa6zzorb4rzz 0 968 32704 32594 2022-07-28T10:54:20Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Visem|Visem]] 28262 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner}} '''Середня Атлантика''' — регіон [[США]]. ==Штати== {{Regionlist | regionmap=Map-USA-Mid_Atlantic01 (ru).png | regionmaptext= | regionmapsize=300px | region1name=[[Делавер]] | region1color=#e25c5c | region1items= | region1description=Серце пляжної традиції Середньої Атлантики. | region2name=[[Меріленд]] | region2color=#a8ae41 | region2items= | region2description= Знаменитий ''Чесапикською затокою'', старими портовими містами і чудовими літніми крабовими бенкетами. | region3name=[[Нью-Джерсі]] | region3color=#678888 | region3items= | region3description= Густонаселений штат, в якому живуть більшість жителів передмість [[Нью-Йорк]]а та [[Філадельфія|Філадельфії]], а також має безліч білих піщаних пляжів. | region4name=[[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]] | region4color=#d09440 | region4items= | region4description= Крупний штат, в якому знаходиться [[Нью-Йорк]], один з найбільших мегаполісів сучасності, величезні лісисті ділянки в горах Адірондакс, пасторальні «озера-пальці» і Ніагарський водоспад. | region5name=[[Пенсільванія]] | region5color=#8a84a3 | region5items= | region5description= Велика, гарна, в основному, сільська Пенсільванія, в якій знаходяться [[Пітсбург]] і [[Філадельфія]]; тут також є велика громада амішів. }} == Міста == * [[Аннаполіс]] - чарівне колоніальне містечко, яке одного разу було столицею США * [[Буффало]] - другий за розміром місто в штаті Нью-Йорку, неподалік від [[Ніагара-Фолс]]у * [[Балтімор]] - великий старий порт поблизу Вашингтона, у якого є багата і актуальна художня сцена, невгамовний характер і чудова італійська кухня * [[Вашингтон]] - столиця США, і єдине місто в країні, що знаходиться поза штатом * [[Нью-Йорк]] - найбільше місто в США, а також фінансова, торгова і художня столиця країни * [[Пітсбург]] - найкрасивіше (колишнє) промислове місто, наповнене мостами, цікавими районами * [[Рочестер]] - старе промислове місто, у якого є багата історія нововведень і прогресу; сьогодні в ньому є велика кількість університетів і відомий «страви сміття» * [[Філадельфія]] - ще одна колишня столиця США, де були підписані Декларація незалежності і Білль про права; є п'ятим за розміром містом США {{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки}} 22ewe368y2pokn2d1pckv9rh7ijbw4l 0 969 33028 32790 2022-08-18T23:21:54Z Trident of Neptun 6004 33028 wikitext text/x-wiki {{geo|45.203611|33.361389|zoom=9}} {{pagebanner}} {{Крим}} '''Західне узбережжя Криму''' — регіон, розташований у [[Крим]]у. == Регіони == == Міста == * [[Севастополь]] * [[Євпаторія]] * [[Саки]] * [[Миколаївка]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * Греко-Скіфське городище Кара-Тобе == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Крим|type=Регіон}} 5dpx72c7u0pvsv1gdjgoxs4n45fntsn 8 971 6731 2013-06-05T11:40:46Z RLuts 5 Створена сторінка: Project:Про Вікімандри 6731 wikitext text/x-wiki Project:Про Вікімандри 1flyxhpij1s5155ifqgl0m3v8520oo3 0 972 37430 37429 2025-05-17T15:40:52Z Assyrian Human 6497 /* Середні ціни */ 37430 wikitext text/x-wiki {{geo|40.73087|-73.98708|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}}[[Файл:Midtown Manhattan Skyline seen from Wall Street.jpg|thumb|285x285px|Мангеттен]] '''Нью-Йорк''' (відомий як «Велике яблуко», «NYC» і часто називається «Місто Нью-Йорк», {{Lang-en|New York City}}) — глобальний центр медіа, розваг, мистецтва, моди, досліджень, фінансів і торгівлі в [[Сполучені Штати Америки|США]]. Гамірне, космополітичне серце 4-го за величиною мегаполіса у світі та безумовно найбільш густонаселеного міста в Сполучених Штатах, Нью-Йорк довгий час є ключовим пунктом в'їзду та визначальним містом для країни. Від Статуї Свободи в гавані до Емпайр-Стейт-Білдінг, що височіє над горизонтом Мангеттену, від тунелів метро до багатств Волл-стріт, від яскравих вивісок Таймс-сквер до натуралістичної краси [[Центральний парк|Центрального парку]], і від стадіону «Янкі» в Бронксі до Коні-Айленда в Брукліні, визначні пам'ятки Нью-Йорка є квінтесенцією американських пам'яток. Райони та вулиці міста настільки знакові, що вони вкоренилися в американську свідомість. Тут сила, багатство та культура Сполучених Штатів представлені в одному з найбільших і найзнаковіших горизонтів у світі, у їжі та музиці, які можна знайти на кожному кроці, та в різноманітному населенні іммігрантів, які приїжджають з усіх куточків земної кулі, щоб взяти участь у тому, що може запропонувати це місто. Розташований у гирлі річки Гудзон у найпівденнішій частині [[Нью-Йорк (штат)|однойменного штату]] та в центрі [[Середня Атлантика|Середньоатлантичного регіону]], Нью-Йорк є домом для приблизно 8,3 мільйона людей. [[Нью-Йоркська агломерація]], яка охоплює нижню частину штату Нью-Йорк, північний [[Нью-Джерсі]] та південно-західний [[Коннектикут]], має населення 18,9 мільйона, що робить її найбільшою агломерацією в США. == Зрозуміти == [[Файл:New york times square-terabass.jpg|міні|285x285пкс|Times Square]] Нью-Йорк є великим глобальним центром міжнародних фінансів, політики, комунікацій, кіно, музики, моди та культури, і є одним з найважливіших і найвпливовіших міст світу. Тут розташовано багато музеїв, художніх галерей і театрів світового класу. Багато найбільших корпорацій світу мають тут свої штаб-квартири. Штаб-квартира Організації Об'єднаних Націй знаходиться в Нью-Йорку, і більшість країн мають тут свої консульства. Вплив цього міста на світ і всіх його мешканців важко переоцінити, оскільки рішення, прийняті в його межах, часто мають наслідки по всьому світу. Тут живуть іммігранти (та їхні нащадки) з понад 180 країн, що робить його одним з найбільш космополітичних міст світу. Мандрівників приваблює Нью-Йорк своєю культурою, енергією та космополітизмом. === Історія === [[Файл:GezichtOpNieuwAmsterdam.jpg|міні|Новий Амстердам у 1664 році]] Вважається, що перші поселенці прибули в цей район приблизно в 7000 році до нашої ери, хоча це поселення згодом було покинуто. Наступна хвиля поселенців, відомих як народ ленапе, прибула приблизно в 1000 році до нашої ери. Хоча вони були значною мірою витіснені з цього району з часів європейського поселення, багато з використовуваних ними магістралей, таких як [[Бродвей]], існують донині. Першими європейцями, які оселилися в цьому районі, були [[Нідерланди|голландці]] в 1609 році, які назвали колонію Новий Амстердам ({{Lang|nl|Nieuw Amsterdam}}). Колонія була завойована [[Велика Британія|британцями]] в 1664 році, які перейменували колонію на Нью-Йорк. Колумбійський університет, найпрестижніший у місті та один з найпрестижніших у Сполучених Штатах, був заснований під час британського колоніального періоду в 1754 році. [[Файл:Central Park - The Pond (48377220157).jpg|міні|Центральний парк і центр Мангеттену]] Протягом більшої частини Війни за незалежність Нью-Йорк залишався британським оплотом. Британці покинули місто лише в 1783 році, дозволивши військам Джорджа Вашингтона заволодіти ним. Нью-Йорк став першою столицею Сполучених Штатів Америки в 1789 році, хоча цей статус був недовгим, оскільки столиця була перенесена до [[Філадельфія|Філадельфії]] лише через рік. Однак, у цей період перший Конгрес Сполучених Штатів був скликаний у тому місці, що зараз є Федеральним залом на Волл-стріт, а Джордж Вашингтон також був приведений до присяги як перший президент Сполучених Штатів на сходах Федерального залу. Верховний суд Сполучених Штатів вперше був скликаний у зруйнованій будівлі Королівської біржі, яка була поруч із Федеральним залом. === Орієнтація === [[Файл:Empire State Building (aerial view).jpg|міні|Емпайр-Стейт-Білдінг]] Район Мангеттен — це довгий, вузький острів, розташований у природній гавані. Він відокремлений від Бронксу на північному сході річкою Гарлем (фактично припливна протока); від Квінзу та Брукліну на сході та півдні річкою Іст-Ривер (також припливна протока); і від штату Нью-Джерсі на заході та півночі річкою Гудзон. Стейтен-Айленд лежить на південному заході, через Верхню Нью-Йоркську затоку. На Мангеттені терміни «аптаун» ({{Lang-en|uptown}}) і «північ» ({{Lang-en|north}}) означають північний схід, а «даунтаун» ({{Lang-en|downtown}}) і «південь» ({{Lang-en|south}}) означають південний захід. Щоб уникнути плутанини, просто використовуйте «аптаун» ({{Lang-en|uptown}}) і «даунтаун» ({{Lang-en|downtown}}). Номери вулиць продовжуються з Мангеттену в Бронкс, і зростають, коли ви рухаєтеся далі вгору (однак у Бронксі немає простої числової сітки, тому, наприклад, між 167-ю та 170-ю вулицями може бути 7 кварталів). Авеню йдуть з півночі на південь. У Брукліні номери вулиць зростають, коли ви рухаєтеся на південь. Вулиці Квінзу розташовані в перпендикулярній сітці — номери вулиць зростають, коли ви рухаєтеся на схід, а авеню йдуть зі сходу на захід. Сітка Стейтен-Айленда невелика та незначна, охоплюючи лише один район. Термін «місто» ({{Lang-en|the city}}) може стосуватися як для Нью-Йорка в цілому, так і району Мангеттен, залежно від контексту. Інші райони — Бруклін, Бронкс, Стейтен-Айленд і Квінз — іноді називають «зовнішніми районами» ({{Lang-en|outer boroughs}}). === Клімат === {{Climate|janhigh=3.5|febhigh=5.3|marhigh=9.8|aprhigh=16.2|mayhigh=21.6|junhigh=26.3|julhigh=28.9|aughigh=28.1|sephigh=24|octhigh=17.7|novhigh=12.1|dechigh=6.1|units=metric|janlow=−2.8|feblow=−1.7|marlow=1.8|aprlow=7.1|maylow=12.2|junlow=17.6|jullow=20.4|auglow=19.9|seplow=16|octlow=10|novlow=5.3|declow=0|janprecip=105|febprecip=80|marprecip=111|aprprecip=109|mayprecip=119|junprecip=98|julprecip=117|augprecip=107|sepprecip=107|octprecip=98|novprecip=110|decprecip=100|description=Джерело: Average Weather for New York, NY}} З 1990-х років у Нью-Йорку спостерігається виражена тенденція локального потепління, але клімат залишається помірним, за винятком літа. Завдяки близькості до зони вологого континентального клімату на півночі, тут зазвичай спостерігаються всі чотири пори року: спекотне та вологе літо (червень-вересень), м'яка до прохолодної осінь (вересень-листопад), м'яка до дуже холодної зима (грудень-березень) і все більш м'яка, волога весна (березень-червень). Середня максимальна температура в січні становить близько 3 °C (38 °F), а середня максимальна температура в липні — близько 29 °C (84 °F). Однак взимку температура може опускатися до −18 °C (0 °F), хоча періоди тривалих екстремальних холодів все більше відходять у минуле, тоді як те, що раніше було дивовижною теплою температурою в 70-х роках у середині зими, стає все більш поширеним, а влітку температура може підійматися вище 38 °C (100 °F). Температура літньої спеки, враховуючи вологість, становить близько 31 °C (87 °F) вдень і 22 °C (71 °F) вночі, хоча нерідкі випадки, коли індекси спеки підіймаються до 38 °C (100 °F) або перевищують їх і не опускаються нижче 26 °C (78 °F) вночі. Температура в будь-яку пору року досить мінлива, і нерідкі випадки, коли сонячний день з температурою 16 °C (60 °F) у січні змінюється снігом з температурою −4 °C (25 °F). Нью-Йорк також схильний до сніжних завірюх і нор'істерів (великих штормів, схожих на тропічні шторми), коли можуть випасти до 60 см (2 футів) дощу та/або снігу за 24-48 годин. Хоча сніжні бурі часто відбуваються в зимові місяці, деякі зими можуть бути майже без снігу, або він може рідко лежати більше кількох днів до того, як розтане. Великі сніжні бурі можуть статися вже в День подяки (четвертий четвер листопада) і аж до другого тижня квітня, хоча це стає все більш рідкісним і не є нормою останнім часом. Тропічні шторми також можуть вразити Нью-Йорк влітку та на початку осені, і з прискоренням зміни клімату вони можуть принести справді зливові дощі, які викликають повені в різних місцях. Сонце сходить влітку з 5:30 ранку до 8:30 вечора, а взимку з 7:15 ранку до 4:30 вечора. === Люди === [[Файл:Veselka-20250309 200107.jpg|міні|Український ресторан «Веселка», заснований у 1954 році]] Різноманітне населення охоплює весь спектр: від деяких найбагатших знаменитостей і світських левиць Америки до бездомних. Населення Нью-Йорка, сформоване мільйонами іммігрантів, було різноманітним з моменту заснування міста голландцями, і послідовні хвилі імміграції практично з усіх країн світу роблять Нью-Йорк гігантським соціальним експериментом з міжкультурної гармонії. Етнічна спадщина міста висвітлює різні місцевості в п'яти районах. Китайський квартал Мангеттену залишається жвавим центром китайської громади Нью-Йорка, хоча дуже велика китайська громада у Флашингу, Квінз, зрівнялася, якщо не затьмарила його за важливістю, і в Нью-Йорку утворилися три інші китайські квартали: Бруклінський китайський квартал у Сансет-парку; китайський квартал Елмхерст у Квінзі та китайський квартал Авеню U в районі Хоумкрест у Брукліні. Сліди колись успішної єврейської громади Нижнього Іст-Сайду все ще існують серед модних ресторанів і барів джентрифікованого району, але є хасидські громади в Боро-парку, Краун-Гайтс і Вільямсбурзі, Бруклін. Гарлем джентрифікується і диверсифікується і залишається центром афроамериканської культури в Нью-Йорку. Східний (іспанський) Гарлем, хоча також значно джентрифікований, все ще виправдовує свою репутацію великого латиноамериканського району. Маловідомі для більшости туристів великі домініканські райони Гамільтон-Гайтс і Вашингтон-Гайтс у верхньому Мангеттені. Грінпойнт у Брукліні відомий своєю колись великою та жвавою польською громадою, від якої залишилося лише трохи, а район Флетбуш — колись дім бруклінських «Доджерс» — сьогодні є величезним карибським і вест-індійським районом. Квінз і Бруклін відомі тим, що тут проживає багато іммігрантських груп Нью-Йорка, які з 1990 року включають велику кількість росіян, узбеків, китайців, ірландців, французів, філіппінців, югославів, індійців, пакистанців, бангладешців, японців, корейців, тайців, африканців, арабів (з усього Близького Сходу та Північної Африки), мексиканців, домініканців, еквадорців, бразильців, колумбійців і ямайців. Квінз є найбільш різноманітним районом на Землі, де проживає етнічних груп і використовується найбільша кількість мов в одному місці. {{Вікіпедія|Українці Нью-Йорка}} === Українці в Нью-Йорку === [[Файл:The Ukrainian Museum (51661210605).jpg|міні|Український музей]] [[Файл:Ukraine National Home - Ukraine East Village Restaurant in New York City.jpg|міні|Український Народний дім]] Українська громада Нью-Йорка є важливою складовою культурного ландшафту міста, що формувалася протягом чотирьох хвиль міграції. Починаючи з перших переселенців у 1870-х роках, переважно заробітчан із Західної України, і до сучасних іммігрантів, українці внесли значний вклад у розвиток міста. «Українська долина міста» або «Маленька Україна» на Мангеттені є серцем громади, де зосереджені українські ресторани, магазини та культурні установи. Громада активно зберігає свою культурну спадщину через численні організації, такі як Український культурний центр «Союзівка», Український інститут Америки та Український музей у Нью-Йорку. Релігійні установи, такі як українська католицька церква Святого Юра та Українська православна кафедра Святого Володимира, відіграють важливу роль у житті громади. Українці Нью-Йорка також активно займаються бізнесом, маючи власні кредитні спілки та підприємства. === Економіка === У Нью-Йорку розташовано 46 компаній зі списку Fortune 500. Його валовий столичний продукт у розмірі 1,7 трильйона доларів є найбільшим серед усіх американських міст і становить приблизно 9% американської економіки. Якби це була країна, місто мало б 16-й найвищий ВВП у світі. Нью-Йорк є національним центром кількох галузей. Тут розташовані три найбільші фондові біржі США (NYSE, NASDAQ і AMEX) і багато банківських та інвестиційних компаній. Хоча ці компанії традиційно розташовувалися в районі Волл-стріт у Фінансовому окрузі, багато з них мають офіси в інших частинах міста, наприклад, у Мідтауні. Нью-Йорк є центром видавничої, модної, бухгалтерської, рекламної, медійної, юридичної, театральної та мистецької промисловости країни. Місто може похвалитися кількома першокласними лікарнями та медичними школами, які готують більше лікарів, ніж у будь-якому іншому місті світу. == Мова == [[Файл:Chinatown 1.jpg|міні|Мейн-стріт, Китайський квартал в Квінсі]] [[Англійський розмовник|Англійська]] є основною мовою, якою розмовляє більшість ньюйоркців, хоча часто можна почути й інші мови з усього світу. Є багато [[Іспанський розмовник|іспаномовних]] районів з великим латиноамериканським населенням (особливо кілька районів у Бронксі, Бушвіку, Короні, Джексон-Гайтс, Вашингтон-Гайтс, Іст-Гарлемі та Вест-Гарлемі), і для туриста, який не розмовляє англійською, можливо, хоча й дещо складно, обійтися в Нью-Йорку, розмовляючи лише іспанською. Багато закладів у головних комерційних і туристичних районах мають іспаномовний персонал. Кантонська мова є основною мовою серед китайської громади Нью-Йорка, хоча значна меншість — іммігранти з Фучжоу, і тому розмовляють фучжоуським діалектом; деякі розмовляють [[Китайський розмовник|мандаринською]]. Можна очікувати, що [[Російський розмовник|російську мову]] почуєте на вулицях у деяких частинах Південного Брукліна, а їдиш або іврит — в інших частинах. У деяких з цих районів деякі місцеві жителі можуть не дуже добре розмовляти англійською, але власники магазинів і ті, хто часто спілкується з туристами або відвідувачами, як правило, розмовляють англійською. Більшість послуг муніципальної влади в Нью-Йорку доступні англійською, іспанською, китайською та російською мовами. Через масову хвилю імміграції італійців наприкінці 19 та на початку 20 століття [[Італійський розмовник|італійська]] колись була основною мовою — переважно південні діалекти (неаполітанський, сицилійський, калабрійський тощо). Їх все ще можна почути в італійських районах, поряд з італійсько-американськими діалектами молодших поколінь. Більш стандартизована італійська була привезена іммігрантами 21 століття, які, як правило, є молодими бізнес-професіоналами, на відміну від набагато більшої хвилі робітничих південноіталійських іммігрантів до них. [[Файл:Little Italy - Manhattan (51624758690).jpg|міні|Маленька Італія]] Позитивною стороною цієї лінгвістичної плутанини є те, що, хоча десь на Манхеттені можна знайти ресторан чи інший заклад майже для кожної культури, який обслуговує англомовних туристів, більш сміливі мандрівники можуть знайти автентичний досвід за менші гроші серед етнічної спільноти десь у віддалених районах. Традиційно англійська мова в Нью-Йорку вимовлялася з характерними акцентами, які відрізнялися залежно від етнічної приналежности, району та соціального класу (для прикладу порівняйте акцент Дональда Трампа з Квінзу з акцентом Берні Сандерса з Брукліну, обидва ньюйоркці). Деякі з цих акцентів відомі тим, що є одними з небагатьох неротичних американських акцентів. Ви все ще можете зустріти традиційні акценти, розмовляючи зі старшими ньюйоркцями з робітничого класу. Через велике ашкеназьке єврейське населення багато термінів з їдишу також проникли в місцевий англійський сленг. Ви також можете почути нью-йоркський діалект афроамериканської розмовної англійської (AAVE), якою розмовляють афроамериканці, і характерний діалект, відомий як нью-йоркська латиноамериканська англійська, з помітним впливом пуерто-риканської та домініканської іспанської, якою розмовляють багато латиноамериканців. Давні єврейсько-американські та італійсько-американські громади розвинули власні діалекти, які все ще можна почути по всьому місту. == Райони == Нью-Йорк складається з п'яти районів, які є п'ятьма окремими округами. Кожен район має унікальну культуру і міг би бути великим містом сам по собі. У кожному районі окремі квартали. Деякі мають лише кілька кварталів, однак їх особистості, оспівані в музиці та кіно. Де ви живете, працюєте та відпочиваєте в Нью-Йорку, говорить ньюйоркцям про те, хто ви є. П'ять районів Нью-Йорка:{{Regionlist| regionmap=New York City District Map.svg | regiontext= | regionmapsize=300px | region1name=[[Мангеттен]] | region1color=#b569b5 | region1items= Округ Нью-Йорк | region1description=Знаменитий острів між річками Гудзон і Іст-Ривер, де розташована більшість хмарочосів, з багатьма різноманітними та унікальними місцями. На Мангеттені розташовані Емпайр-Стейт-Білдінг у Мідтауні, Центральний парк, Таймс-сквер, Волл-стріт, Гарлем і модні райони Грінвіч-Віллідж і Сохо. Тут також розташований Всесвітній торговий центр 1 у Нижньому Мангеттені, який є найбільшим хмарочосом у західній півкулі станом на 2023 рік. | region2name=[[Бруклін]] | region2color=#67b7b7 | region2items= Округ Кінґс | region2description=Найбільш густонаселений район, і колись окреме місто, на південь і схід від Мангеттена через Іст-Ривер. Відомий художниками, музичними закладами, пляжами та Коні-Айлендом. | region3name=[[Квінз]] | region3color=#459745 | region3items= Округ Квінз | region3description=U-подібний і розташований на схід від Мангеттена, через Іст-Ривер, і на північ, схід і південь від Брукліна. У Квінзі розташовані два міжнародні аеропорти міста, професійна бейсбольна команда "Нью-Йорк Метс", тенісний центр Відкритого чемпіонату США та найбільший китайський квартал Нью-Йорка (у Флашингу). З більш ніж 170 мовами, якими розмовляють, Квінз є найбільш етнічно різноманітним регіоном у Сполучених Штатах і одним з найбільш різноманітних у світі. | region4name= [[Бронкс]] | region4color=#a4a460 | region4items= Округ Бронкс | region4description=На північ від острова Мангеттен, у Бронксі розташовані Бронський зоопарк, Нью-Йоркський ботанічний сад і улюблена професійна бейсбольна команда міста "Нью-Йорк Янкіз". | region5name=[[Стетен-Айленд]] | region5color=#c9815e | region5items= Округ Річмонд | region5description=Великий острів у Нью-Йоркській гавані, на південь від Мангеттена і прямо через вузький Кіл-ван-Кулл від Нью-Джерсі. Район має невдале прізвисько "Забутий район" через те, що він не має сполучення з метро і має слабший політичний вплив порівняно з іншими районами. На відміну від більшої частини Нью-Йорка, значна частина Стейтен-Айленда має дещо приміський характер. |) }} == Як дістатись == {{Mapframe}} === {{Літаком}} === Нью-Йорк (NYC IATA для всіх аеропортів) добре сполучений повітряним транспортом з майже кожним куточком світу. Регіон обслуговують три великі аеропорти та кілька малих. Міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді (JFK IATA) та Міжнародний аеропорт Ньюарк Ліберті (EWR IATA) є великими міжнародними аеропортами, тоді як аеропорт ЛаГуардія (LGA IATA) є завантаженим внутрішнім аеропортом. Усі три аеропорти управляються Адміністрацією порту Нью-Йорка та Нью-Джерсі. ==== Трансфери між аеропортами: ==== Автобус/метро — сполучення між аеропортами за допомогою автобуса/метро/поїздів PATH є найдешевшим варіантом, але вимагатиме багатьох пересадок. Заплануйте мінімум 2 години на час у дорозі. Go Airlink Shuttle — спільний маршрут мікроавтобуса до або з більшої частини Мангеттена. Спільні послуги мікроавтобусів — Деякі компанії, як-от ETS Airport Shuttle та All County Express, здійснюють нерегулярні послуги спільних мікроавтобусів між аеропортами. Таксі — найшвидший варіант при зміні аеропортів. Таксі між JFK та LGA коштуватиме близько 25-29 доларів і займе 30 хвилин. Таксі між LGA та EWR коштуватиме близько 78 доларів + плата за проїзд і займе 60-75 хвилин. Таксі між JFK та EWR коштуватиме близько 85 доларів + плата за проїзд і займе 60-75 хвилин. {{Mbox|'''Примітка: шахраї з таксі''' Шахраї за межами терміналів прибуття у JFK пропонують свої послуги, стверджуючи, що вони водії Uber, і що їхній початковий пасажир скасував поїздку. У багатьох випадках вони показують логотип Uber на знаку або на смартфоні. ''За жодних обставин не приймайте таких пропозицій!'' Ці люди не є водіями Uber, і багато з них навіть не мають ліцензії водіїв таксі. Ці шахраї стягуватимуть у кілька разів більшу плату за проїзд до Мангеттену та додаватимуть додаткові збори, такі як «податок» і «чайові». У деяких випадках водії стягували до 1300 доларів за поїздку. Якщо хтось подібний підходить до вас, просто й твердо скажіть «Ні». Не дозволяйте їм торкатися вашого багажу і не дозволяйте їм вас залякувати. Не соромтеся викликати поліцію за номером 9-1-1, якщо шахраї наполягають. Влада завжди підтримає вас у таких випадках, попри погрози шахраїв можливим арештом або депортацією.|image=Exclamationdiamond_blue.svg}} [[Файл:AirTrain JFK passes TWA Flt Ctr jeh.JPG|міні|Нью-Йорк — Джон Кеннеді]] ==== Міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді ==== {{listing | name=[[Міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді]] | alt=John F. Kennedy International Airport | url= | wikipedia=Нью-Йорк — Джон Кеннеді | email= | address= | lat=40.639722 | long=-73.778889 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | lastedit=2025-03-19 | content=Головний аеропорт Нью-Йорка та великий вузол для American, Delta та JetBlue, а також інших внутрішніх та міжнародних авіакомпаній. Якщо ви прибуваєте до Нью-Йорка літаком з-за кордону, ймовірно, JFK буде вашим пунктом в'їзду. Один з найбільших аеропортів світу. До повномасштабного вторгнення був регулярний прямий рейс з Бориспільського аеропорту. З міста до аеропорту можна дістатися на метро. |type=go|wikidata=Q8685}} Якщо ви прибуваєте в цей аеропорт з-за кордону, будьте готові чекати в черзі на митному та прикордонному контролі, часто більше години, якщо ви не є постійним жителем Сполучених Штатів. Оскільки мобільні телефони не дозволяються в чергах очікування, ви можете взяти з собою книгу або іншу нецифрову розвагу. Якщо ви вилітаєте з цього аеропорту, пам'ятайте, що це величезний і перевантажений аеропорт із шістьма терміналами. Переконайтеся, що ви знаєте, з якого терміналу ви вилітаєте, перш ніж приїхати в аеропорт, і рекомендується прибути за 2 години до внутрішніх рейсів і за 3 години до міжнародних, щоб зареєструватися та пройти контроль безпеки не в останній момент. Якщо ви їдете на Мангеттен, ви можете дістатися туди на таксі за фіксованою ставкою 70 доларів, автобусом плюс метро за 2,90 долара або AirTrain — цілодобовою системою перевезення людей, яка доставляє пасажирів до сусідніх станцій метро Jamaica та LIRR за 8 доларів (AirTrain + картка метро). З Ямайки ви можете сісти на лінії метро Нью-Йорка E, J або Z далі в Бруклін, Квінз і далі на острів Мангеттен, час у дорозі становить від 50 до 60 хвилин до Пенн-Стейшн у Мідтауні Мангеттену. Швидший варіант для тих, хто знає, — це залізниця Лонг-Айленда (LIRR); ці приміські потяги можуть доставити вас із Ямайки до Пенн-Стейшн приблизно за 20-25 хвилин. Ямайка є великим вузлом для поїздів LIRR — використовуйте цей варіант, лише якщо ви впевнені в тому, що робите. Ви ж не хочете сісти не на той поїзд і опинитися далеко від місця призначення. На додачу до цього, невблаганні кондуктори на LIRR стягнуть з вас штраф на місці за неправильні квитки. Найкраще використовувати цей варіант, коли ви повністю вивчили інформацію або проконсультувалися з місцевим жителем. Поїзди LIRR надзвичайно переповнені як у напрямку до Нью-Йорка, так і з нього в години пік. Рух може бути жахливим у будь-який час, у будь-якому напрямку. Якщо ви їдете на автомобілі або таксі до або з JFK, залиште собі достатньо часу, щоб дістатися до аеропорту або з нього. [[Файл:Square (Unsplash).jpg|міні|Міжнародний аеропорт Ньюарк Ліберті]] ==== Міжнародний аеропорт Ньюарк Ліберті ==== {{listing | name=[[Міжнародний аеропорт Ньюарк Ліберті]] | alt=Newark Liberty International Airport | url= | wikipedia=Ньюарк-Ліберті | email= | address= | lat=40.6925 | long=-74.1686 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | lastedit=2025-03-19 | content=У штаті Нью-Джерсі, на захід від Мангеттена, служить другим головним міжнародним аеропортом Нью-Йорка, головним аеропортом Нью-Джерсі та великим вузлом для United Airlines. Він також є відправною точкою найдовшого у світі безпосадкового комерційного рейсу; рейс із Сінгапуру на Singapore Airlines, який займає колосальні 19 годин, щоб подолати відстань у 15 323 км (9 521 милю). |type=go|wikidata=Q466786}} Ви можете дістатися до Нью-Йорка на таксі за 50-70 доларів. З аеропорту також доступні інші компанії таксі, які здійснюють поїздки до різних пунктів призначення. Для дешевшого варіанту скористайтеся поїздом: приміська залізниця NJ Transit до Нью-Йорк Пенн-Стейшн займає близько 30 хвилин і коштує 16,80 доларів в один бік. Автобус New Jersey Transit № 62 та інші автобуси NJT — Найбільш недорогий варіант, автобус New Jersey Transit № 62 курсує від усіх 3 терміналів аеропорту до Пенн-Стейшн Ньюарка (вартість проїзду в один бік 1,80 долара; тільки точна сума; 25 хв). Звідти ви можете сісти на поїзд метро PATH (2,75 долара) або до станції World Trade Center у Нижньому Мангеттені (25 хв), або до Journal Square, де ви можете пересісти на поїзд Journal Square-33rd St через платформу, який курсує до таких зупинок вздовж 6-ї авеню: Крістофер-стріт у Грінвіч-Віллідж, 9. Плануйте на 90 хвилин, включаючи час очікування. Автобус № 62 працює цілодобово і без вихідних між Елізабет і станцією Ньюарк Пенн, включно з святковими днями. Інтервали зазвичай становлять 10-15 хвилин у будні, 15-20 хвилин у суботу та 20-30 хвилин у неділю, з нічним обслуговуванням кожні 30 хвилин. Станція AirTrain Newark доступна з терміналів аеропорту через ліфти/ескалатори та працює цілодобово до залізничної станції аеропорту Ньюарк, що за 10 хвилин, однак при виході/вході на станцію аеропорту Ньюарк стягується плата в розмірі 8,50 доларів (плата в розмірі 8,50 доларів включена у вартість квитка NJ Transit за 16,80 доларів). Звідси ви можете сісти на поїзд NJ Transit (30 хвилин їзди, кожні 15-30 хвилин) до Пенн-Стейшн Нью-Йорка (34-та вулиця та 8-ма авеню на Мангеттені) або поїзд Amtrak до інших пунктів призначення вздовж східного узбережжя. Також курсують поїзди Amtrak до Мангеттена, але вони коштують 20-30 доларів. Квитки NJ Transit не дійсні на поїзди Amtrak. Поїзди NJ Transit зупиняються як на Пенн-Стейшн Ньюарка, так і на Пенн-Стейшн Нью-Йорка, тому, якщо ваш пункт призначення — Мангеттен, залишайтеся до Пенн-Стейшн Нью-Йорка. Станція аеропорту Ньюарк вздовж Північно-східного коридору дає їй велику перевагу над JFK та LGA, оскільки поїзди Amtrak далекого сполучення, що прямують з півдня, як-от [[Вірджинія]], з півночі, як-от [[Массачусетс]], і з заходу, як-от [[Гаррісбург]], також зупиняються на станції. [[Файл:Marine Air Terminal vc.jpg|міні|Аеропорт Ла-Гуардія]] ==== Аеропорт Ла-Гуардія ==== {{listing | name=[[Аеропорт Ла-Гуардія]] | alt=LaGuardia Airport | url= | wikipedia=Нью-Йорк-Ла-Гуардія | email= | address= | lat=40.77725 | long=-73.872611 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | lastedit=2025-03-19 | content=Найменший з трьох основних аеропортів Нью-Йоркської агломерації, але також найближчий до Мідтауну Мангеттену. Майже всі прямі рейси до LGA здійснюються з пунктів призначення в межах 1500 миль. Більшість рейсів внутрішні; однак є міжнародні рейси з Канади, Аруби, Багамських островів і Бермудських островів. Термінал Marine Air в стилі ар-деко, який використовується Spirit Airlines і Frontier Airlines, є одним з найстаріших аеровокзалів, які все ще використовуються у світі. ЛаГуардія раніше був звалищем, але аеропорт був повністю перебудований на початку 2020-х років. |type=go|wikidata=Q319654}} Ла-Гуардія не має прямого залізничного або метро сполучення з рештою міста. Найкращий спосіб дістатися до Мангеттена — взяти таксі або скористатися додатком для каршерингу. Більшість тарифів на таксі або спільне користування автомобілем до Мідтауну Мангеттена з ЛаГуардії в середньому вартуватимуть 40-45 доларів без чайових. За поїздки через тунель Квінз-Мідтаун або міст RFK необхідно внести додаткову плату за проїзд на додаток до тарифу. Рух між Мангеттеном і ЛаГуардією може бути жахливим у години пік, але зазвичай не є великою проблемою поза годинами пік. Якщо вам зручно користуватися громадським транспортом, аеропорт обслуговують два маршрути MTA Select Bus Service. Ці автобуси можуть бути дуже переповненими часом, але вони мають багажні полиці та працюють цілодобово з достатньою частотою. M60-SBS може доставити вас до району Верхнього Мангеттена навколо Колумбійського університету через район Асторія в Квінзі та 125-ту вулицю в Гарлемі. Q70-SBS LaGuardia Link забезпечує сполучення з жвавими вузлами громадського транспорту в районах Вудсайд і Джексон-Хайтс у Квінзі, де ви можете пересісти на численні лінії метро, LIRR та автобусні лінії. Станом на кінець 2022 року проїзд на Q70 безкоштовний. M60 коштує стандартну плату за проїзд в автобусі в розмірі 2,90 долара за пасажира. ==== Аеропорт Лонг-Айленд Макартур ==== {{listing | name=Аеропорт Лонг-Айленд Макартур | alt=Long Island MacArthur Airport | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=40.795278 | long=-73.100278 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | lastedit= | content=Розташований за 45 миль на схід від Мідтауну Мангеттену в Ронконкомі в місті Ісліп на Лонг-Айленді. Аеропорт обслуговується Southwest Airlines, великим дисконтним перевізником. |type=go|wikidata=}} Щоб подорожувати між ISP та містом: * Автобус-шатл (10 хвилин, 5 доларів) курсує між ISP та залізничною станцією Ронконкома Лонг-Айленда. Звідти ви можете сісти на поїзд до Пенн-Стейшн на Мангеттені. (1,5 години, 12,75 доларів у непікові години або 17,50 доларів у години пік). Залізниця Лонг-Айленда пропонує пакет знижок для мандрівників аеропорту Макартур. * Hampton Jitney здійснює автобусні перевезення з Ронконкоми до Мангеттена, вартість яких становить 40-47 доларів; автобусна зупинка знаходиться за короткою поїздкою на таксі від ISP. * Автобус S57 курсує з аеропорту до станції Ронконкома за 2,25 долара. Однак він не узгоджений з розкладом поїздів, як автобус-шатл. ==== Аеропорт округу Вестчестер ==== {{listing | name=Аеропорт округу Вестчестер | alt=Westchester County Airport | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=41.066944 | long=-73.7075 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | lastedit= | content=Розташований за 25 миль на північний схід від Мідтауну Мангеттену поблизу міста Вайт-Плейнс і обслуговується American, Cape Air, Delta, JetBlue та United, в основному для рейсів на Східному узбережжі. |type=go|wikidata=}} Щоб подорожувати між містом і HPN: * Автобус Bee-Line № 12 (вартість проїзду 2,75 долара; +1-914-813-7777) здійснює сполучення до станції White Plains Metro-North. Звідти ви можете сісти на поїзд Metro-North (9,75 долара в непікові години та 12,75 долара в години пік) до будь-яких різних пунктів у Бронксі або до 125-ї вулиці/Парк-авеню та Центрального вокзалу на Мангеттені. Поїзди курсують приблизно кожні півгодини протягом більшої частини дня та займають приблизно від 40 хвилин до години. ==== Міжнародний аеропорт Стюарт ==== {{listing | name=Міжнародний аеропорт Стюарт | alt=Stewart International Airport | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=41.504167 | long=-74.104722 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | lastedit= | content=Розташований за 75 миль на північ від Мідтауну Мангеттену, поблизу Ньюбурга. В основному він обслуговує рейси з Флориди. |type=go|wikidata=}} Щоб подорожувати між містом і SWF: * Автобус-шатл (1 долар, 40 хвилин, лише пн-пт) з'єднує SWF із залізничною станцією Beacon Metro-North. Звідти ви можете сісти на поїзд до Центрального вокзалу на Мангеттені (17,50 долара в непікові години, 23 долари в години пік, приблизно 90 хвилин). * Shortline здійснює автобусне сполучення (20 доларів, 90 хвилин) між аеропортом і автовокзалом Port Authority на Мангеттені. Автобуси курсують за розкладом прибуття та відправлення рейсів Norwegian Airlines. ==== Аеропорт Трентон-Мерсер ==== {{listing | name=Аеропорт Трентон-Мерсер | alt=Trenton–Mercer Airport | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=40.276667 | long=-74.813333 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | lastedit= | content=Розташований за 63 милі на південний захід від Мідтауну Мангеттена та пропонує обмежені комерційні послуги Frontier Airlines. |type=go|wikidata=}} [[Файл:Image-Grand central Station Outside Night 2.jpg|міні|Центральний вокзал]] === {{Потягом}} === [[Файл:Moynihan Train Hall interior.jpg|міні|Пенсільванський вокзал]] У Нью-Йорку є два залізничні вокзали: {{listing | name=Центральний вокзал | alt=Гранд-Сентрал-Стейшн, Grand Central Terminal | url= | wikipedia=Гранд-Сентрал-Стейшн | email= | address= | lat=40.752778 | long=-73.977222 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | lastedit= | content=Розташований у середньому Манхеттені на перетині Східної 42-ї вулиці та Парк-Авеню. На вокзал прибувають поїзди, що сполучають Нью-Йорк з містами штатів Нью-Йорк (округа Вестчестер, Патнем і Датчесс) та Коннектикут (округа Ферфілд та Нью Хейвен). |type=go|wikidata=Q11290}} {{listing | name=Пенсильванський вокзал | alt=Pennsylvania Station | url= | wikipedia=Пенсильванський вокзал | email= | address= | lat=40.750556 | long=-73.993889 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | lastedit= | content=Найбільший залізничний вокзал США. Розташований між Сьомою та Восьмою авеню та 31-ю та 33-ю вулицями на Манхеттені. Належить компанії Amtrak. |type=go|wikidata=Q54451}} === {{Автобусом}} === {{Go|name=Автобусний термінал Портової адміністрації|alt=Port Authority Bus Terminal|address=625 8th Ave, New York, NY 10109, Сполучені Штати|phone=+12125022245|url=https://www.panynj.gov/bus-terminals/en/port-authority.html|lat=40.75676449291532|long=-73.99044494255176|content=Автобусний термінал, розташований на Мангеттені в Нью-Йорку . Це найзавантаженіший автобусний термінал у світі за обсягом перевезень, який обслуговує близько 8000 автобусів та 225 000 осіб у середньому в будній день та понад 65 мільйонів осіб на рік.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nr5rSS6JCBxRmX77vMuuryVL3JQbfSaBjOXTjbATgmKIgpvlWSLtg51wIhbfZ3D-XPGI4YaD0JgDaJcpgVWfTKGPCrh9PqsdamCYRdlM5iA3X9-MNhC9NI-YODgU9xPYtmC03Gd=w426-h240-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Port_Authority_Bus_Terminal|wikidata=Q1190614|hours=відчинено цілодобово}} === {{Кораблем}} === === {{Автомобілем}} === Хоча більшість людей радить не в'їжджати в Нью-Йорк на автомобілі, до нього можна дістатися кількома автомагістралями: З Нью-Джерсі є три переправи через річку Гудзон: Міст Джорджа Вашингтона (на I-95, US 1 та US 9) у [[Форт-Лі]] виводить вас у [[Верхній Мангеттен]], тунель Лінкольна (на NJ Route 495) у [[Віхокен]]і доставить вас до [[Театральний район|Мідтауну Мангеттена]], а тунель Голланда (на I-78) у [[Джерсі-Сіті]] виводить вас у [[Трайбека|Нижній Мангеттен]]. Залежно від того, куди ви прямуєте в Нью-Йорку та часу доби, вам слід скористатися різними переправами, але якщо у вас є час і ви шукаєте найбільш мальовничу з трьох, скористайтеся верхнім рівнем мосту Джорджа Вашингтона, щоб насолодитися чудовими видами Нью-Йорка; округу Гудзон, Нью-Джерсі; та річки Гудзон. Якщо ви прямуєте до Стейтен-Айленда, Квінза або Брукліна, ви також можете скористатися мостом Готхалса (на I-278) в [[Елізабет]]; шосе перетинає Стейтен-Айленд і продовжується через міст Верраццано-Нарроус до Брукліна. Інші маршрути до Стейтен-Айленда з Нью-Джерсі — це Outerbridge Crossing у [[Перт-Амбої]], який виводить вас у Тоттенвіль поблизу південного краю острова, та міст [[Байонн]]і, який виводить вас у крайню північну частину Стейтен-Айленда. З північної частини штату Нью-Йорк ви можете дістатися до Бронксу одним із кількох шосе, включно з New York State Thruway, який стає Major Deegan Expressway у Бронксі (обидві дороги — I-87). Connecticut Turnpike/New England Thruway (I-95) та Merritt Parkway/Hutchinson River Parkway — хороші маршрути з [[Коннектикут]]у та районів округу [[Вестчестер]] поблизу Лонг-Айлендської протоки. З [[Лонг-Айленд]]у ви можете скористатися Long Island Expressway (I-495) або Northern State Parkway/Grand Central Parkway для доступу до Квінза, Бронкса та Мангеттену. Southern State та Belt Parkways корисні для Квінзу, Брукліну та Стейтен-Айленду. == Транспорт == {{Infobox|Камери схову|Через проблеми безпеки в будь-якому вокзалі Нью-Йорка дуже мало камер зберігання, шафок для зберігання або послуг гардероба. Це стосується Пенн-Стейшн і Центрального вокзалу; однак пункт здачі та зберігання багажу Amtrak на Пенн-Стейшн все ще працює, але лише для пасажирів із квитками. У зоні прибуття терміналів 1 і 4 аеропорту JFK є послуги зберігання багажу. Офіс зберігання багажу в терміналі 4 працює цілодобово. Також є камера зберігання багажу в будівлі 4 JFK, для якої потрібне посвідчення особи з фотографією. Schwartz Travel & Storage, з трьома пунктами в Мідтауні Мангеттену поблизу Пенн-Стейшн, є однією з кількох послуг зберігання багажу; ціна за день становить 7-10 доларів за сумку. Більшість послуг зберігання багажу приймають лише готівку. Деякі з них мають зону відпочинку, де користувачі можуть дивитися телевізор і користуватися послугами Wi-Fi. Деякі готелі зберігають багаж для клієнтів, які виїхали з готелю.}} === {{Пішки}} === Для коротких відстаней немає кращого способу пересування Нью-Йорком, ніж прогулянка тротуаром. Якщо ви користуєтеся метро або автобусами, вам майже напевно доведеться пройтися до та від станцій або зупинок. У всіх районах Нью-Йорка, які, ймовірно, відвідає мандрівник, усі вулиці мають широкі, гладко вимощені тротуари. Для великих відстаней ходьба також підходить і є чудовим способом оглянути місто і його пам'ятки. [[Файл:Feather-core-dollar-sign.svg|ліворуч|30x30пкс]] === Громадський транспорт — автобуси та метро === OMNY — це безконтактна платіжна система MTA, яка дозволяє пасажирам на всіх станціях метро та у всіх автобусах MTA оплачувати проїзд, «торкаючись» своєю кредитною карткою або смартфоном, обладнаним Google Pay, Apple Pay, Samsung Pay або Fitbit Pay. Якщо ви торкаєтеся фізичною кредитною карткою вперше, ви не зможете використовувати ту саму кредитну картку, завантажену в мобільний гаманець, для другої оплати (включаючи пересадку між автобусами або метро); ви повинні використовувати фізичну картку. OMNY використовує великий модуль зчитування з РК-дисплеєм, встановлений на передній частині турнікетів метро та поруч із касовими апаратами в місцевих автобусах. У транспортних засобах Select Bus Service зчитувачі OMNY розташовані поруч із усіма дверима для посадки; вам не потрібно використовувати квиткові автомати SBS, розташовані на зупинках. OMNY пропонує акції: якщо ви здійснили 12 платних поїздок OMNY з тим самим пристроєм або карткою протягом семи днів, ви автоматично їдете безкоштовно протягом решти тижня. В OMNY доступні знижені тарифи; пасажири, які мають право на знижений тариф, повинні вказати один платіжний пристрій, з якого буде стягуватися їхній нижчий тариф. Поїзди PATH між Нью-Джерсі та Нью-Йорком пропонують два способи безконтактної оплати. Ви можете використовувати безконтактний платіжний пристрій, такий як кредитна картка або смартфон, на воротах Total Access PATH Payment (TAPP) або використовувати фізичну RFID-картку під назвою SmartLink. Картки Smartlink НЕ працюватимуть на безконтактних зчитувачах OMNY для метро або автобусів MTA у Нью-Йорку, тому відвідувачі, які часто пересуваються між Нью-Джерсі та Нью-Йорком, можуть віддати перевагу зручності TAPP. До трьох дітей зростом 44 дюйми (112 см) і нижче їздять безкоштовно в метро та місцевих автобусах у супроводі дорослого, який оплачує проїзд. === {{На метро}} === {{Go|name=Нью-Йоркський метрополітен|alt=8-авеню - 14-стріт (станція)|address=300 W 14th St, New York, NY 10014, Сполучені Штати|phone=+18776905116|url=http://www.mta.info/|price=Вартість проїзду складає $2.75|lat=40.74056903252137|long=-74.00205170270723|content=Найбільший у світі метрополітен за протяжністю ліній. Містить 472 станції, 383 кілометрів маршрутів і 1056 кілометрів безпосередньо залізниці. Метрополітен працює цілодобово, хоча й не всі лінії завжди відкриті|image=https://www.google.com/maps/place/8-%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8E+-+14-%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%82/@40.7398439,-74.0027164,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICR2qa_dw!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqNxkdCJXwT_1tAjPXT_fAvGKEWerdq-y6DTLZ6a59OCFS4IfW8553qPGLl4eKd67PIl1kFH0HtJMng95OwiyYBp3UHehQ2XROZuEpnFVYPFeZIq6sJEnbcwFiAATZAD7WudT3c%3Dw114-h86-k-no!7i4096!8i3072!4m11!1m2!2m1!1z0LzQtdGC0YDQviDQvdGM0Y4g0LnQvtGA0Lo!3m7!1s0x89c259be8e8588b1:0x7f62d995d48be517!8m2!3d40.7404686!4d-74.0020316!10e5!15sChrQvNC10YLRgNC-INC90YzRjiDQudC-0YDQupIBDnN1YndheV9zdGF0aW9uqgFXCgkvbS8wMTk1ZngKCS9tLzAxcHozYhABMh0QASIZv_Cb0btGcK6lafBLmRUjlNfhjpJWp_ibyzIeEAIiGtC80LXRgtGA0L4g0L3RjNGOINC50L7RgNC64AEA!16zL20vMGgwc3F3?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMy4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD|wikidata=Q7733}} === {{Автобусом}} === === {{На таксі}} === === {{Кораблем}} === === {{Автомобілем}} === == Що відвідати == * {{See|name=Емпайр-Стейт-Білдінг|alt=Empire State Building|address=20 W 34th St., New York, NY 10001, Сполучені Штати|url=https://www.esbnyc.com/|hours=10:00–23:30|price=2040 грн|lat=40.74846485533417|long=-73.98568586265543|content=Легендарний хмарочос (1931 р.) у стилі ар-деко з виставками й оглядовими майданчиками на 86 та 102 поверхах.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nq-zPB6E7miEOFWzhRCuLZH0YqJWbb3bJSFgH7aJws6vFCXE7UMJtjbD6tfUWVXEK3Kq0ztqLA047oqtCM-zSdd75MXcj0R2rvwXrBKpYEWmOQ8FNmrZblh_dKXpj2A1iQJzBvj=w408-h268-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%B9%D1%80-%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%82-%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%B3|wikidata=Q9188}} * {{Listing|type=see|name = Вулиця театрів Бродвей ''(Broadway street)''}} * {{Listing|type=see|name = Центральний Парк ''(Central Park)''}} * {{Listing|type=see|name = Таймс сквер}} * {{Listing|type=see|name = Волл стріт}} * {{See|name=Статуя Свободи|address=США, Нью-Йорк, острів Свободи|url=https://www.nps.gov/stli/index.htm|lat=40.689209|long=-74.044425|wikidata=Q9202|wikipedia=Статуя Свободи}} * {{Listing|type=see|name = Топ оф зе Рок}} * {{Listing|type=see|name = Музей Метрополітен}} * {{Listing|type=see|name = Граунд зіро}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{eat|name=Веселка|alt=Veselka|address=144 2nd Ave, New York, NY 10003, Сполучені Штати|content=Український ресторан в Іст-Вілліджі. Ресторан був заснований у 1954 році після Другої світової війни українськими біженцями Володимиром та Ольгою Дармохвалами та є одним з останніх із багатьох слов'янських ресторанів, які колись розрослися в околицях. Кулінарна книга, опублікована в жовтні 2009 р., висвітлює більше 120 страв східних європейських кухонь. У листопаді 2011 року відкрився сестринський ресторан «Веселка Боуері», на Іст-1-й вулиці та Бауері.|phone=+12122289682|url=https://www.veselka.com/|hours=Цілодобово відчинено|price=20–30$|wikipedia=Веселка_(ресторан)|wikidata=Q7923183}} === Дорого === == Де розважитись == {{See|name=Центральний парк Нью-Йорку|alt=Нью-Йорк Сіті парк|address=New York, NY, Сполучені Штати|phone=+12123106600|url=https://www.centralparknyc.org/|hours=06:00–01:00|lat=40.7825627952001|long=-73.96559413381743|content=Парк, розташований у центрі острова Мангеттен, Нью-Йорк, США. Займає площу 341 га. Центральний парк простягається між П'ятою авеню і Централ Парк Вест у східно-західному напрямку та між 110-ю стріт і 59-ю стріт у південно-північному напрямку. У цьому парку розкинулися стежки для прогулянок, штучні озера та ставки, спортивні майданчики й поля. Парк також має пташиний заповідник/|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqjeP5148Bc1B4IidhDrGBB58XXYRJdWNVZ5zngGZHJrxDs0mpEq_AjoeFn0qNUGKbG1jHKGBADw3s_MpXrc95VyHcTQOTzHjOm6RblRs1uXC1M6kxS67p4uBV2ofhuUhKP9uQfLQ=w408-h289-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_(%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA)|wikidata=Q160409}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Готель «Пла́за»|alt=The Plaza Hotel|address=768 5th Ave, New York, NY 10019, Сполучені Штати|phone=+12127593000|url=https://www.theplazany.com/?goto=fiche_hotel&code_hotel=A568&merchantid=seo-maps-US-A568&sourceid=aw-cen&utm_medium=seo+maps&utm_source=google+Maps&utm_campaign=seo+maps&y_source=1_MTIzNjE0MDYtNzE1LWxvY2F0aW9uLndlYnNpdGU=|checkin=15:00|checkout=12:00|price=близько 43000 грн за ніч|lat=40.76465428948685|long=-73.9743372703407|content=5-зірковий 20-поверховий розкішний готель у Нью-Йорку, заввишки 76 метрів і довжиною 120 метрів; розташований у західній частині Гранд Армі плаза, від чого і отримав свою назву; один з найстаріших в місті і найбільш впізнаваних у світі. Гранд Армі плаза розташована на перетині п'ятої авеню та 59-ю вулицями в серединній частині Мангеттена. Фасад будинку виходить на південно-східний кут Центрального парку.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:New_York_-_Manhattan_-_Plaza_Hotel.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%B0_(%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C)|wikidata=Q1066676}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Філадельфія|directions=на південний захід від Нью-Йорку|alt=Пенсільванія, США|lat=40.00024334580558|long=-75.14954066193249|content=Філаде́льфія — місто на східному узбережжі США, в окрузі Філадельфія штату Пенсільванія, визначний політичний, господарський, культурний й історичний осередок; у Філадельфії проголошено в 1776 році незалежність американських колоній від Британської корони.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:BenjaminFranklinParkway2017.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%96%D1%8F|wikidata=Q1345}}{{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки|type=Місто}}{{Перекладено|мова=en|стаття=New York City}} 4idnrzgjfglwz8nc6owtfhopjczdd7a 0 973 6734 2013-06-06T14:57:31Z Корінь 152 Корінь перейменував сторінку з [[Хошімін]] на [[Хошимін]]: правильна назва 6734 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Хошимін]] ivssluiv69c9o4pu768i1ctejyuhkng 8 975 8612 6754 2013-07-17T01:50:32Z Jalexander-WMF 623 removing this for now, not that useful but better overall 8612 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 10 979 6776 2013-06-14T06:12:21Z Kamelot 110 Створена сторінка: <div style="position: absolute; left:{{#expr: {{{x|0}}} * {{{scale|1}}} - 6}}px; top: {{#expr: {{{y|0}}} * {{{scale|1}}} - 8}}px;">{{{text}}}</div> 6776 wikitext text/x-wiki <div style="position: absolute; left:{{#expr: {{{x|0}}} * {{{scale|1}}} - 6}}px; top: {{#expr: {{{y|0}}} * {{{scale|1}}} - 8}}px;">{{{text}}}</div> ib56nvpdblgbs7qqxjp4mqd6k2svhtc 10 980 25748 25741 2019-10-27T03:57:52Z Eihel 4022 start Шаблон 25748 wikitext text/x-wiki <div style="float: {{{float|none}}}; clear: {{{float|none}}}; "> <div style="position: relative;"> [[Image:{{{image|Example.png}}}|{{{width|400}}}px]] hrybepqrai6hf9af5eyunk3klu20wti 10 981 6778 2013-06-14T06:16:11Z Kamelot 110 Створена сторінка: </div> </div> 6778 wikitext text/x-wiki </div> </div> 0ra05ys0mzkh8h5y110bcv01m5qt437 4 983 6803 2013-06-15T09:19:42Z Base 55 Base перейменував сторінку з [[Вікімандри:Вікімандрівники за місцем знахождення]] на [[Вікімандри:Вікімандрівники за місцем розташування]]: ... 6803 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Вікімандрівники за місцем розташування]] 9ic1szty5yqenrn8f440sncgah3ntfb 0 985 36983 36948 2025-04-10T12:20:42Z Daria Savenko 7251 /* Де розважитись */ 36983 wikitext text/x-wiki {{geo|35.68456|139.748189|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Image:TokyoTocho.jpg|thumb|240px|Основна частина будівлі Токійського столичного управління, Шінджуку]] '''Токіо''' (東京) знаходиться в [[Японія|Японії]]. == Регіони == == Зрозуміти == Токіо — столиця [[Японія|Японії]], столична префектура в Японії, в регіоні Канто. Розташована в східній частині острова Хоншю, на узбережжі Токійської затоки Тихого океану. Є одним з найбільших міст на планеті з населенням понад 13 млн. осіб. === Клімат === Токіо знаходиться в зоні гумідного клімату (за класифікацією кліматів Кеппена), з жарким вологим літом і м'якою зимою. Щорічна кількість опадів у середньому 1380 мм. Снігопад у Токіо - явище одиничне за всю зиму, хоча відбувається практично щороку. Кількість жителів Токіо впливає на клімат. Токіо - переконливий приклад взаємозв'язку між зростанням міст і кліматом. У Токіо часто приходять тайфуни, хоча сильних з них - одиниці. Останнім був «9-й тайфун 19-го року Хейсей» (тобто 2007 року), за міжнародною класифікацією має назву «Fitow». == Мова == Переважна більшість населення розмовляє японською мовою. Проте важливі написи в місті дублюються англійською. == Як дістатись == === [[Файл:1a2.svg|30пкс]] Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Наріта|alt=Narita Kokusai Kūkō|address=1-1 Furugome, Narita, Chiba 282-0004, Японія|phone=+81476348000|lat=35.764|long=140.386|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:An_aerial_view_of_Narita_International_Airport.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BE-%D0%9D%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B0|wikidata=Q36454|url=https://www.narita-airport.jp/ja/|content=Приватний вузловий міжнародний аеропорт в Японії, розташований у місті Наріта префектури Тіба. Розпочав роботу 1978 року як Новий Токійський міжнародний аеропорт. Спеціалізується на міжнародних авіарейсах. 2004 року перетворений на акціонерне товариство Міжнародний аеропорт Наріта. Скорочена назва — Нарітський аеропорт.}} * {{listing | name=аеропортом Ханеда/Міжнародний аеропорт Токіо | alt= | url=http://www.haneda-airport.jp/en/ | wikipedia=Міжнародний аеропорт Токіо | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-01-25 | content= }} === [[Файл:Bahn aus Zusatzzeichen 1024-15 A.png|30пкс]] Потягом === === [[Файл:Car with Driver-Silhouette.svg|30пкс]] Автомобілем === === [[Файл:Bus-logo.svg|30пкс]] Автобусом === === [[Файл:BSicon BOOT.svg|30пкс]] Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Токійське метро|alt=Tokyo Metro Co., Ltd.|address=2 Chome-8-1 Nishishinjuku, Shinjuku City, Tokyo 160-0023, Японія|phone=+81353220255|url=https://www.kotsu.metro.tokyo.jp/subway/stations/tochomae.html|price=Ціна найдешевшого квитка стартуватиме від 180 єн, або приблизно 50 грн|lat=35.689444|long=139.691667|content=Державно-муніципальне підприємство в Японії, що здійснює керування і розбудову метрополітену в столиці Токіо та прилеглих районах. Складова системи Токійського метрополітену. Засноване в квітні 2004 року. Штаб-квартира розташована в районі Тайто, Токіо. Станом на 2011 рік контролювало 9 ліній з 168 станціями. Довжина колії становить 203.4 км.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tokyo_Metro_headquarters_2024-03-07.jpg https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tokyo_Metro_logo.svg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE|wikidata=Q682894}} == Що відвідати == {{See|name=Замок Едо|alt=замок Тійода|address=1-1 Chiyoda, Chiyoda City, Tokyo 100-8111, Японія|phone=+81332131111|url=https://www.env.go.jp/garden/kokyogaien/1_intro/his_01.html|hours=Понеділок і п'ятниця зачинено Інші дні: 09:00–16:00|lat=35.688322|long=139.754389|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tokyo_Imperial_Palace_Aerial_photograph_2019.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%95%D0%B4%D0%BE|wikidata=Q865913|description=|content=Цей рівнинний замок побудований у 1457 самурайським полководцем Отою Доканом на місці укріпленої садиби роду Едо на північному березі Токійської затоки. Сьогодні Едоський замок є частиною імператорської резиденції у Токіо.}} * '''Площа біля імператорського палацу''' * '''Гігасі-гьоен''' (Східний сад імператорського палац) == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === {{Eat|name=Musashi Sky Restaurant|address=Японія, 〒131-0045 Tokyo, Sumida City, Oshiage, 1 Chome−1−2 345 東京スカイツリー天望デッキフロア|phone=+81336230634|url=https://restaurant.tokyo-skytree.jp/|hours=12:00–16:00 17:30–22:00|price=1500-2000 тис грн|lat=35.71005619338064|long=139.81071925263439|content=Страви, які базуються на французькій кулінарній техніці та поєднують японські смаки з Едо-Токіо. Використовуючи різноманітні інгредієнти та приправи зі столиці Японії, Токіо, створюємо єдину страву, яка поєднує новітні технології приготування їжі, що відповідає футуристичному дизайну вежі, з класичними техніками приготування їжі, які враховують японські традиції.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AB5caB9G9lTJ4KH7yv_yJtlATFpMDCOH7jczEaoAjaXahhJAJSeEHytoaybERS4INeZlHNPTj3p3I_JOQCq0W4-YtmGe4sc3usePRdo_2_-GFTk6wSbFS7XxA6yE-rYU0zq2O02ePS_f=w408-h272-k-no}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Харадзюку|alt=Хараджуку|address=Район Шібуя, Токіо 150-0001|lat=35.66996879075858|long=139.7029840830995|content=Квартал, розташований біля станції Хараджуку на Лінії Яманоте в Сібуї (Токіо, Японія). Щонеділі молоді люди одягаються в одяг безлічі стилів, включаючи такі, як «лоліта», «Visual kei» та в косплей-костюми і йдуть проводити день біля Хараджуку. Більшість молодих людей збираються на пішохідному мості «Джінґу», що сполучає Хараджуку з сусіднім районом. Хараджуку — відоме місце зборів модників. Вуличний стиль Хараджуку розрекламований в японських та міжнародних журналах, наприклад, «Kera», «Tune», «Gothic & Lolita Bible» та «Fruits». Видатні модельєри черпають у Хараджуку модні ідеї. У кварталі розташовані безліч магазинів, у тому числі мережі розкішних західних модельєрів (Louis Vuitton) та уродженців Хараджуку.|image=https://www.google.com/maps/place/Harajuku,+Jingumae,+%D0%A0%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD+%D0%A8%D1%96%D0%B1%D1%83%D1%8F,+%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BE+150-0001,+%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F/@35.6699682,139.709008,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDqsIjVpQE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAB5caB9At4Gt1d0ikk4tGEnZ95ude6-rOdg7LiZ0Womv0v4OMGxVz2UbtJZQfWa_Z-18r_Va44tMRvWxnkSDABcC12cTZhnes2vVsVp-5kTYcR7EfK-3hjYCQzHZDSjO7XvxwGWlqbup4Q%3Dw140-h210-k-no!7i1365!8i2048!4m7!3m6!1s0x60188ca2e4535de5:0x4819c8b806e23295!8m2!3d35.6699682!4d139.709008!10e5!16zL20vMDEzMzRw?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQwNy4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D1%8E%D0%BA%D1%83|wikidata=Q746573|directions=область між Шінджюку та Шібуя}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=APA Hotel & Resort Ryogoku Eki Tower|alt=アパホテル＆リゾート 両国駅タワー|address=1 Chome-11-10 Yokoami, Sumida City, Tokyo 130-0015, Японія|phone=+81570021111|url=https://www.apahotel.com/resort/ryogokueki/?utm_source=google&utm_medium=maps|checkin=15:00|checkout=10:00|price=Від 2500 грн за ніч|lat=35.69773098004948|long=139.79439619680923|content=У помешканні APA Hotel & Resort Ryogoku Eki Tower, яке розташовано в місті Токіо, за 2 хв. ходьби від пам'ятки "NTT Docomo History Square", до послуг гостей фітнес-центр, приватна парковка та сад. Серед іншого до послуг гостей цілодобова стійка реєстрації, ресторан та дитячий ігровий майданчик. Щоранку гостям помешкання APA Hotel & Resort Ryogoku Eki Tower подають такий варіант сніданку: "шведський стіл". Персонал стійки реєстрації володіє такими мовами – англійська та японська – і надасть гостям практичні інструкції про околиці помешкання.|image=https://cf.bstatic.com/xdata/images/hotel/max1024x768/294505779.jpg?k=face75f1f0d3234367b87ac558fcb18200c36285d511ef401c78aba614f9d710&o=|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/APA_Group_(Japan)|wikidata=Q11284497}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Саппоро|directions=На південь від Токіо|lat=43.00938512305251|long=141.25481572318407|content=Са́ппоро — місто державного значення в Японії округу Ісікарі префектури Хоккайдо|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AB5caB_49KQVV24owxpoWN_BHX-0JU0KpM47I3rKnL8V0h9A06bYKSz4VKpP65OUSu0CY_voGkmD6oTC8YKd-fcWMrcpmOO17CL65etmnEa-fkEV9RTGC8nV7qwfQ7J8bwIhgWKts1mR=w408-h507-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE|wikidata=Q37951}}{{footer|ispartof=Японія|type=Місто}} oi7o0ddlnlncz6eirq5mpalponuyvxg 10 987 35463 6925 2024-05-13T20:56:38Z Keneris 6418 35463 wikitext text/x-wiki [[Файл:1a2.svg|20пкс]] Літаком<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> qskhg87gipqriazz600ieqnpzs4bapy 10 988 35462 6926 2024-05-13T20:52:27Z Keneris 6418 35462 wikitext text/x-wiki [[Файл:Bahn aus Zusatzzeichen 1024-15 A.png|25пкс]] Потягом<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> gsbuq6qumhsqqd65bjgp0t0ef84rt22 10 989 35460 6927 2024-05-13T20:51:26Z Keneris 6418 35460 wikitext text/x-wiki [[Файл:PKW_aus_Zusatzzeichen_1048-10.svg|30пкс]] Автомобілем<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> 9wezn6m8pshs7vw3syq4s4mvmjebee6 10 990 35459 6928 2024-05-13T20:51:05Z Keneris 6418 35459 wikitext text/x-wiki [[Файл:Bus_aus_Zusatzzeichen_1024-14.svg|30пкс]] Автобусом<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> ourk6bnfd6ap6jkvv3x1b2au3t14j5q 10 991 35461 6929 2024-05-13T20:51:47Z Keneris 6418 35461 wikitext text/x-wiki [[Файл:BSicon BOOT.svg|30пкс]] Кораблем<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> knwc307auona84nswd7zep4hrm7opkh 0 993 37130 37128 2025-04-26T10:59:55Z Assyrian Human 6497 37130 wikitext text/x-wiki {{geo|37.5663889|126.9997222|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Сеул''' знаходиться в [[Південна Корея|Південній Кореї]]. Є столицею Південної Кореї. == Зрозуміти == Сеул є найбільшим містом Південної Кореї, а також комерційним, промисловим і культурним центром цієї держави. === Клімат === Клімат Сеула — мусонний. У місті відзначається стійка, хоча і нетривала м'яка зима. Середній мінімум в січні досягає −6nbsp;°C. Літо в місті не тільки дуже жарке (середня температура серпня 25,4nbsp;°C), але і дуже вологе. Проте сильна спека в місті буває рідко, і температура вкрай рідко сягає 35 °C і вище. Влітку в місто приходить мусон (травень-вересень), і середньомісячна кількість опадів перевищує 300 мм. За добу іноді може випасти понад 100 мм опадів, а під час проходження тайфуну — більше 250 мм опадів (для порівняння: річна норма опадів в Києві становить приблизно 620 мм). У інші пори року переважають вітри з материка, а взимку переважає антициклональний тип погоди. Сеул не захищений від північних вітрів горами, іноді в місті температура може опускатися до температур в −15nbsp;°C і нижче. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | name=Міжнародний аеропорт Інчхон | alt={{IATA|ICN}} | url=https://www.airport.kr/ | wikipedia=Сеул-Інчхон | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-04 | content= }} * {{listing | name=Міжнародного аеропорту Кімпхо | alt={{IATA|GMP}} | url=https://www.airport.co.kr/gimpoeng | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-04 | content= }} === {{Потягом}} === {{Go|name=Станція Сеул|alt=서울역 центральний вокзал|address=405 Hangang-daero, Yongsan District, Seoul, Південна Корея|phone=+8215447788|url=http://info.korail.com/mbs/www/jsp/station/station_info.jsp?id=www_020110020000&stationSeq=10279273&search=%EC%84%9C%EC%9A%B8%EC%97%AD&category=1|lat=37.555040574239236|long=126.9708271019697|content=Uоловна залізнична станція Сеула, столиці Південної Кореї. Станція розташована на лінії Кьонбусон і лінії Кьонісон. Станція Сеул разом з розташованими під ній станціями Першої та Четвертої ліній Сеульського метро створює великий транспортний вузол у самім центрі міста.|image=https://www.google.com/maps/place/Seoul+Station/@37.5547125,126.9707878,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipNSjMt_i_VVVsswyL3N_gGRVhN3KEyylGwJ4Vtb!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipNSjMt_i_VVVsswyL3N_gGRVhN3KEyylGwJ4Vtb%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m7!3m6!1s0x357ca268cdbe4e95:0xbb230059fdd02004!8m2!3d37.5547125!4d126.9707878!10e5!16zL20vMDhmMHgz?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMy4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%83%D0%BB_(%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)|wikidata=Q20415}} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Сеульський метрополітен|alt=«метрополітен столичного регіону»|address=2 Sejong-daero 18-gil, Sogong-dong, Jung District, Seoul, Південна Корея|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD|lat=37.55603430960908|long=126.97231268516342|content=Мережа метрополітену в Сеулі, 3-й метрополітен у світі за річним пасажиропотоком. Відкритий 15 серпня 1974. Складається з 20 ліній і 631 станції. Сеульський метрополітен тісно інтегрований з метрополітеном сусіднього міста Інчхон, а також залізничною мережею країни, зокрема, з системою приміських поїздів. Особливістю Сеульського метрополітену є те, що він управляється різними компаніями: Korail, Seoul Metro|image=https://www.google.com/maps/place/Seoul+Station+(Subway)/@37.555946,126.972317,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipMXlIPe8PgREoMRvWB1DvLxO1-kHRQU_Fetj5Vr!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipMXlIPe8PgREoMRvWB1DvLxO1-kHRQU_Fetj5Vr%3Dw114-h86-k-no!7i3649!8i2738!4m11!1m2!2m1!1z0LzQtdGC0YDQviDRgdC10YPQuw!3m7!1s0x357ca266e3947003:0xe7be97c172b7af6a!8m2!3d37.555946!4d126.972317!10e5!15sChPQvNC10YLRgNC-INGB0LXRg9C7kgEOc3Vid2F5X3N0YXRpb26qAVYKCS9tLzAxOTVmeBABKg4iCtC80LXRgtGA0L4oDTIeEAEiGuT0VlIGKjxytmiGUgN1Hgu8DHdwZBJNQ_9sMhcQAiIT0LzQtdGC0YDQviDRgdC10YPQu-ABAA!16zL20vMDNubm03?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMy4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikidata=Q16950}} == Що відвідати == [[Файл:Seoul Gyeongbok-gung-3.jpg|thumb|Тронний зал палацу Кьонбоккун]]{{See|name=Сеульська телевежа|alt=Телевежа Намсан|address=105 Namsangongwon-gil, Yongsan District, Seoul, Південна Корея|phone=+82234559277|url=http://www.nseoultower.co.kr/|hours=10:00–23:00, субота 10:00–00:00|price=755 грн на офіційному сайті|lat=37.55131210481661|long=126.9881860380539|content=Телевізійна і оглядова вежа на горі Намсан в центрі Сеулу, Південна Корея. Висота вежі досягає 236 метрів. Побудована в 1971 році, Сеульська телевежа є першою в Кореї вежею, яка забезпечує теле- і радіомовлення в Сеулі. В даний час вежа транслює сигнали для корейських ЗМІ, таких як KBS, MBC та SBS.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNjKXNktRJNeQg5DgqzD8llPqAderLSk-UrA3LJ=w408-h544-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D0%BC%D1%81%D0%B0%D0%BD|wikidata=Q69134}} * '''Струмок Чхонгечхон''' ''(Сheonggyecheon)'' * '''63 Будинок (Юксам Білдинг)''' ''(63-building)'' * '''COEX''' [http://www.coex.co.kr/eng/main/main.asp]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ::* '''COEX Аквариум''' ::* '''Музей кімчі''' * '''Ворота Dongdaemun (Heunginjimun)''' * '''Ворота Namdaemun (Sungnyemun)''' * '''Село Bukchon''' * '''Село Namsangol''' === Парки Розваг === * '''Lotte World''' [http://www.lotteworld.com/Global_eng/Main.asp] ::* '''Adventure и Magic Island''' ::* '''Фольклорний музей''' ''(Folk museum)'' ::* '''Критий каток''' * '''Seoul Land''' ::* '''World Plaza''' ::* '''Adventure Land''' ::* '''Fantasy Land''' ::* '''Tomorrow Land''' : '''Поблизу знаходяться:''' ::* '''Музей сучасного мистецтва''' [http://www.moca.go.kr/eng/index.do?_method=engMain]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ::* '''Seoul Grand Park''' ::* '''IT World''' === Храми і церкви === * '''Буддистський храм Bongeunsa''' [http://www.bongeunsa.org/eng/in/in_1.asp]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * '''Католицька церква Saenamteo''' * '''Буддистський храм Bongwonsa''' [http://bongwonsa.or.kr/eng/]{{Dead link|date=листопада 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * '''Буддистський храм Jogyesa''' [http://eng.jogyesa.org/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === Палаци і гробниці === * '''Чхандоккун''' ''(Сhangdeokgung)''[http://eng.cdg.go.kr/main/main.htm]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * '''Чхангьонгун''' ''(Changgyeonggung)'' * '''Токсугун''' ''(Deoksugung)'' [http://www.deoksugung.go.kr/]{{Dead link|date=серпня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * '''Гробниці Dongmyo''' * '''Кьонбоккун''' ''(Gyeongbokgung)'' * '''Королівська гробниця Jongmyo''' === Музеї === * '''Музей і усипальниця мучеників Jeoldusan''' * '''Музей банку Кореї''' [http://museum.bok.or.kr/english/main/index.jsp]{{Dead link|date=грудня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * '''Національний музей Кореї''' [http://www.museum.go.kr/EngMain.do]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * '''Національний фольклорний музей''' і '''Національний палацовий музей''' * '''Музей історії Сеула''' [http://www.museum.seoul.kr/eng/eh_main.jsp] * '''Воєнний меморіал Кореї'''[http://www.warmemo.co.kr/eng/intro/message/message.jsp]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === Парки === * '''Boramae (Соколиний парк)''' * '''Олімпійський парк''' * '''Дитячий Гранд-парк'''[http://www.sisul.or.kr/sub05/index.jsp] * '''Yeouido''' * '''Hangang''' * '''Меморіальний цвинтар''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Daol Charcoal Grill|address=Південна Корея, 일부 Jung District, Myeong-dong 2(i)-ga, 번지 1층 54-2KR KR 서울특별시|phone=+82237897774|url=https://www.instagram.com/daolfriend/|hours=11:00–23:00|lat=37.56320336717598|long=126.98393733679355|content=Ресторан корейської кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipO-gIzIIY2jwMLrosQjgLpJ7YB3ax352YOxUEVo=w408-h272-k-no|alt=Korean BBQ Daol}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Seoul Grand Park|alt=Сеульський великий парк Гвачхон|address=102 Daegongwongwangjang-ro, Gwacheon-si, Gyeonggi-do, Південна Корея|phone=+8225007336|url=https://see-ticket.com/SeoulGrandPark/|hours=09:00–18:00|price=200 грн на офіційному сайті|lat=37.42766099215953|long=127.01706811106199|content=Парковий комплекс на південь від Сеула , Південна Корея , у місті Гвачхон. Відкритий 1 травня 1984р. Інфраструктура Seoul Grand Park включає пагорби та пішохідні стежки, Seoul Grand Park Zoo, Дитячий зоопарк, розарій, парк розваг Seoul Land і Сеульський музей сучасного мистецтва.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:20150203%EC%84%9C%EC%9A%B8%EB%8C%80%EA%B3%B5%EC%9B%90183.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Seoul_Grand_Park|wikidata=Q495391}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Hilton Garden Inn Seoul Gangnam|address=253 Gangnam-daero, Seocho District, Seoul, Південна Корея|phone=+8225808500|url=https://www.hilton.com/en/hotels/selgigi-hilton-garden-inn-seoul-gangnam/?SEO_id=GMB-APAC-GI-SELGIGI|checkin=15:00|checkout=11:00|price=7000грн за ніч|lat=37.48598523239732|long=127.03275276688646|content=У помешканні Hilton Garden Inn Seoul Gangnam, яке розташовано в місті Сеул, до послуг гостей сезонний відкритий басейн, фітнес-центр, бар та безкоштовний Wi-Fi. За 19 хв. ходьби звідси можна відвідати пам'ятку "Станція метро Gangnam", а за 5,1 км – пам'ятку "Виставковий центр COEX". До розпорядження гостей помешкання послуги консьєржа і ресторан. До розпорядження гостей цілодобова стійка реєстрації, бізнес-центр та пункт обміну валют. У помешканні Hilton Garden Inn Seoul Gangnam усі номери оснащено робочим столом. Гостям стануть до вподоби усі варіанти розміщення, адже тут є кондиціонер, сейф і телевізор із плоским екраном. Гостям помешкання Hilton Garden Inn Seoul Gangnam пропонують такий варіант сніданку: "шведський стіл".|image=https://cf.bstatic.com/xdata/images/hotel/max1024x768/491884221.jpg?k=2c90d4bc6d4b849d5b88961f66f2e883c8f61d938c9cdaff8037f29c6dea4705&o=}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Каннин (Провінція Канвон)|directions=на схід від Сеулу|lat=37.75687505123767|long=128.89835384955023|content=Каннин — місто в провінції Канвон Південної Кореї. Каннин вважається економічним центром регіону Йондон. Каннин — один з туристичних центрів країни, тут, на березі Японського моря розташовано декілька популярних пляжів.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipN-DSHb4OfCoYc7aGzruL0zzF_vCwtIkpQQ0qDe=w513-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BD|wikidata=Q42056}}{{footer|ispartof=Південна Корея|type=Місто}} f72rmk99y6ml0t379g2xcy492vpqzhb 0 994 36228 36227 2024-11-12T06:23:03Z Assyrian Human 6497 36228 wikitext text/x-wiki {{geo|47.013889|28.85|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Moldavian orthodox church.jpg|thumb|300px|Православна церква в Кишиневі]] '''Кишинів''' є столицею [[Молдова|Молдови]] та знаходиться в центральній частині країни. == Зрозуміти == {{Mapframe}} == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing |type=go | name=Міжнародний аеропорт Кишинів | alt={{IATA|KIV}} | url=http://airport.md/ | wikipedia=Міжнародний аеропорт Кишинів | email= | address= | lat=46.927778 | long=28.930833 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-05-20 | content= Головний міжнародний аеропорт знаходиться на південь від міста. }} === {{Потягом}} === Є 3 потяги з [[Москва|Москви]] (йдуть через [[Київ]]), а також потяги з [[Санкт-Петербург]]а, [[Одеса|Одеси]], [[Бухарест]]а. Також є потяг з Ростова-на-Дону. Проте лише потяг з Санкт-Петербурга приходить вранці, інші ввечері, що незручно для подорожей в туристичних цілях для тих туристів, які не планують ночувати у місті. Більшість потягів з країн СНД йдуть через північ країни, лише 1 потяг з Москви та потяг з Одеси проходить через територію [[Придністров'я]]. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Кишинів має добре автобусне сполучення з усіма містами країни. Також є автобуси з країн СНД та ЄС. Слід звернути увагу, що велика кількість міжнародних автобусних рейсів може проходити через територію [[Придністров'я]]. Зі Стрийського автовокзалу Львова до автовокзалу «Північний» у Кишиневі їздить автобус (відправлення зі Львова – о 17.00 год., прибуття до Кишинева – орієнтовно о 06.30 год. наступного дня). == Транспорт == Найпопулярнішим транспортним засобом у Кишиневі є маршрутне таксі. Це невеликі автобуси, які курсують по місту за фіксованими маршрутами. Маршрутні таксі зручні, доступні за ціною та ходять часто. У місті розгалужена мережа автобусних маршрутів, що покриває все місто. Автобуси ходять трохи рідше, ніж маршрутні таксі, але вони більш місткі та можуть перевозити більше багажу. У Кишиневі є кілька тролейбусних маршрутів, які курсують по основних вулицях міста. Є багато таксомоторних компаній, які пропонують послуги за доступними цінами. У Кишиневі немає метро. == Що відвідати == === Релігійні об'єкти === * {{See|name=Собор Різдва Христового|content=Є одним із найвизначніших зразків архітектури в місті. Цей величний кафедральний собор, розташований у центрі міста, вражає своїми розмірами, красою та багатою історією.|lat=47.026174105824445|long=28.835025450397634|wikipedia=Собор Різдва Христового (Кишинів)|phone=+373 22 222 418|address=Piaţa Marii Adunări Naţionale 1|hours=Понеділок - п'ятниця: 08:00 - 16:00 Субота - неділя: 08:00 - 20:00|price=Вхід до Собору Різдва Христового в Кишиневі є безкоштовним|wikidata=Q5813126}} ==== Інші храми: ==== * {{Listing|type=see|name = Церква Костянтина і Єлени}} * {{Listing|type=see|name = Мазаракієвська церква}} * {{Listing|type=see|name = Вірменська церква}} * {{Listing|type=see|name = Благовіщенська церква}} * {{Listing|type=see|name = Харламбієвська церка}} ==== Кладовища ==== * {{See|name=Центральний цвинтар|address=вул. Олексія Матеєвича, 11|lat=47.01114576623873|long=28.830547312306226|wikipedia=Центральний цвинтар (Кишинів)|phone=+373 22 460 888|content=Серед місцевих згадується, переважно, як «Вірменський цвинтар», оскільки на нього виходить вулиця Вірменська.}} === Парки і сади: === * {{See|name=Кишинівський ботанічний сад|address=Strada Pădurii 18|lat=46.975833|long=28.883333|phone=+373 22 550 443|content=У саду налічується близько десяти тисяч видів рослин.|wikipedia=Кишинівський ботанічний сад|wikidata=Q1970380}} * {{See|name=Парк Штефан чел Маре|alt=|address=Бульвар Штефан чел Маре ши Сфинт, MD-2012, Кишинів, Молдова|directions=Кишинів, Молдова|phone=+373 22 201 707|hours=24 години на добу, 7 днів на тиждень|price=Вхід до Парку Штефан чел Маре в Кишиневі безкоштовний|content=Парк був заснований в 1858 році. Він є одним із найпопулярніших місць відпочинку в Кишиневі. У парку є кілька кафе та ресторанів, а також дитячий майданчик. Тут часто проводяться концерти та інші заходи.|wikipedia=|wikidata=Q8082598|description=|lat=47.025705336747734|long=28.828788517324003}} * {{See|name=Бульвар Штефана-чел-Маре|wikipedia=Бульвар Штефан чел Маре ші Сфинт (Кишинів)|lat=47.02566610652045|long=28.831749215473018|content=Має довжину 3,8 км і є найважливішою міською магістраллю, головною віссю Кишинева.}} * {{see | name=Алея Класиків | alt=Aleea Clasicilor | url= | wikipedia=Алея Класиків (Кишинів) | wikidata=Q4062622 | email= | address= | lat=47.025959314171864 | long=28.829138769442867 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2024-07-09 | content= }} === Будівлі та споруди === * {{see | name=Тріумфальна арка | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=47.024709 | long=28.832653 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-04-20 | content= }}, {{See|name=Арка Перемоги|alt=Тріумфальна арка 1806, побудована на честь перемоги Росії над Османською імперією|address=Площа Великих Зборів, Молдова|directions=Молдова|phone=+373 22 201 707|description=Арка була збудована на честь перемоги Російської імперії над Османською імперією у війні 1828-1829 років. Арка є одним із найвідоміших символів Кишинева. На арці є напис "В пам'ять перемог російської зброї". Арка була відреставрована в 2000 році.|hours=Відкрито 24 години на добу, 7 днів на тиждень|price=Безкоштовно|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%83%D0%BC%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1% 8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0_%28%D0%9A%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1% 96%D0%B2%2|wikidata=Q143912}} === Театри та музеї === * {{See|name=Національний театр опери та балету Республіки Молдова|address=Проспект Штефана чел Маре, 152|lat=47.027649|long=28.829981|wikipedia=Національний театр опери та балету Республіки Молдова|content=У театрі регулярно проводяться різні концерти та фестивалі, зокрема відомий фестиваль «Запрошує Марія Бієшу».|url=https://www.tnob.md/en|hours=вівторок - п'ятниця: 11:00 - 18:00; вихідний день - понеділок; субота - неділя: 11.00 - 16.00; обідня перерва: 13:00-14:00|price=Ціна квитків на оперні вистави коливається від 100 до 250 лей; для балетних вистав варіюється від 150 до 400 лей|email=infotnob2@gmail.com|phone=+373 (22) 245 104}} * {{See|name=Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдови|address=str. 31 August 1989, nr. 115|phone=+373 22 241 312|url=https://www.facebook.com/MuzeulNationalDeArtaAlMoldovei/?locale=ro_RO|email=artmuseum_md@yahoo.com|lat=47.028333|long=28.825556|wikipedia=Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдови|content=Художній музей, колекція якого охоплює період від середньовіччя до наших днів і налічує близько 33 тисяч об'єктів зберігання.}} * {{see | name=Національний музей історії Молдови | alt= | url=https://www.nationalmuseum.md/en/ | wikipedia=Національний музей історії Молдови | wikidata= | email=nationalmuseum@gmail.com | address=31 August 1989 St., 121 A | lat=47.02259 | long=28.82808 | directions= | phone=+ 373 (22) 24-43-25 | tollfree= | fax= | hours= | price=Дорослі - 10 лей, пенсіонери, дорослі з обмеженими можливостями середнього ступеня тяжкості/інвалідністю 3 ступеня - 5 лей, студенти - 5 лей, школярі - 2 леї | facebook=https://www.facebook.com/nationalmuseum.md | instagram=https://www.facebook.com/nationalmuseum.md | lastedit=2024-07-11 | content=Зібрання історичних артефактів і матеріалів з історії Бесарабії, молдовської державності, видатних персоналій країни. }} == Що купувати == На бульварі Штефана-чел-Маре можна придбати молдовські сувеніри. Колекція молдовських вин «Мілештій Мічь» («Mileştii Mici»), яка складається з 1,5 мільйона пляшок, входить до Книги рекордів Гіннеса. * {{Buy|name=Mileștii Mici|address=село Мілештій-Міч, 30 км від Кишинева|content=Виробник вина у Молдові.|lat=46.919321|long=28.822638|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/Mile%C8%99tii_Mici}} == Де поїсти == === Дешево === * {{Eat|name=Piana Vyshnia|address=Stefan cel Mare si Sfint 103, Chisinau, Moldova|phone=+373 604 41 000|url=https://www.facebook.com/profile.php?id=100038851453539|lat=47.026537527086916|long=28.82775473806826|hours=Будні: 12:00 - 00:00, вихідні: 12:00 - 02:00|content=Винний бар.}} * {{Eat|name=La Plăcinte|address=Найбільший ресторан: Bulevardul Dacia 30/1, Chișinău, Молдова|phone=+37322211211|url=https://laplacinte.md/|hours=Час роботи: 8:00 - 23:00|price=Доступні ціни|lat=46.986977226274085|long=28.874765596549025|content=Ця мережа ресторанів пропонує традиційні молдовські страви, такі як плацинди (пиріжки з різними начинками), зама (кукурудзяний суп) та м'ясо на грилі.}} === Середні ціни === * {{Eat|name=CAFÉ CENTRAL|address=Stefan cel Mare si Sfant Boulevard 103|phone=(+373) 062002200|url=https://www.instagram.com/cafe.central.md/|hours=09.00-22:00|content=Французький ресторан.|lat=47.026757058607195|long=28.82850378162035}} * {{Eat|name=Chernomorka Chisinău|address=Bulevardul Ștefan cel Mare și Sfînt 103|url=https://www.instagram.com/chernomorka.chisinau/|phone=+373 685 30 505|email=marketing.chernomorka@gmail.com|lat=47.02719715472542|long=28.830172744422363|content=Рибний ресторан української мережі «Чорноморка».}} === Дорого === == Де розважитись == * {{Eat|name=Eli-Pili|address=Strada București 68|url=https://elipili.md/|phone=+373 22 221 362|email=info@elipili.md|hours=09:00-06:00|lat=47.02199805368584|long=28.82839843929177|content=Ресторан. Є кімната для караоке.}} == Де зупинитись == === Дешево === * {{Sleep|name=Friends Hostel|address=Strada Columna 133|phone=+373 620 18 144|lat=47.030460026113865|long=28.833345920603367|price=Ціна починається приблизно з 268 гривень (українських гривень) за ніч (що приблизно еквівалентно 6 євро або 6,50 доларів США)|content=У номерах є центральне опалення. Оснащення номерів включає WiFi (безкоштовно). За бажанням розміщення у сімейних номерах та у номерах для некурців. Камера зберігання багажу, сейф, телезал, ігрова кімната, цілодобова охорона, медичний сервіс та факс до послуг гостей. Працює гостьова парковка (безкоштовно).}} === Середні ціни === * {{Sleep|name=Astoria|address=Strada Rabbi Tirilson 4, MD-2005, Chișinău, Молдова|phone=+373 602 04 445|email=astoriahotelmd@gmail.com|url=https://www.facebook.com/astoriahotel.md/|lat=47.02518872699349|long=28.844493130686782|checkin=14.00|checkout=12.00|image=File:Astoria Hotel in Chișinău.jpg|content=3-зірковий готель. Сніданки включені у вартість проживання і в теплу пору відбуваються біля готелю, під накриттям. На другому поверсі є праска і і прасувальна дошка. У номері є кондиціонер.}} === Дорого === == Де навчатись == * {{Listing|type=other|lat=47.02615709237279|long=28.83106839272596|name=Муніципальна бібліотека Б.П. Хашдєу|address=Bulevardul Ștefan cel Mare și Sfînt 148|facebook=https://www.facebook.com/groups/municipala|phone=+373 22 224 456}} * {{See|name=Бібліотека імені Лесі Українки|address=вулиця Колумна, 171, Кишинів, Молдова|phone=+373 (022) 29 52 77|email=ucrainca@hasdeu.md|url=https://bibucraineana.wordpress.com/|hours=Понеділок-четвер: 9:00-18:00, п'ятниця, неділя: 10:00-18:00|lat=47.03634125735068|long=28.82242343559871|wikipedia=Бібліотека імені Лесі Українки (Кишинів)}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == З Кишинева можна поїхати у будь-яке місто країни, або відвідати територію невизнаного [[Придністров'я]] (неподалік знаходяться міста [[Бендери]] та [[Тирасполь]]) чи мандрувати до сусідніх [[Україна|України]] та [[Румунія|Румунії]]. {{footer|ispartof=Молдова|type=Місто|status=Придатний}} jyyd5pzrnvjl0swnny4geufufqd3k7s 0 996 35191 35189 2024-03-31T03:57:03Z Assyrian Human 6497 35191 wikitext text/x-wiki {{geo|27.99440|-15.60059|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Канарські острови''' — архіпелаг, який розташований в Атлантичному океані, поблизу північно-західного узбережжя Африки. Острови підпорядковані [[Іспанія|Іспанії]]. == Регіони == [[Файл:Map of the Canary Islands.svg|350px|міні|Карта Канарських островів]] * [[Ґран Канарія]] — найбільший острів серед Канарських островів. Тут розташоване найбільше місто архіпелагу [[Лас-Пальмас]]. * [[Фуертевентура]] * [[Ланзероте]] * [[Тенеріфе]] * [[Ла Гомера]] * [[Ла Пальма]] * [[Ель Хієро]] == Міста == * [[Лас-Пальмас]] * [[Санта-Крус-де-Тенеріфе]] == Інші місця == == Зрозуміти == Острови належать Іспанії і є одним з автономних співтовариств цієї країни. Столиці дві, [[Санта-Крус-де-Тенеріфе]] та [[Лас-Пальмас]], але до 1927 року Санта-Крус-де-Тенеріфе був єдиною столицею. Батьківщина канарок. === Клімат === Клімат Канар тропічний пасатний, помірно жаркий і сухий. Північна частина архіпелагу вологіша, південна — сухіша. У місцях, де розташування до Африки (пустелі Сахара) невелике дме вітер харматан, приносячи спеку і пісок. Більш посушливими є східні острови. На північному сході островів дмуть вітри-пасати, які несуть вологу і пом'якшують вплив Африки. == Мова == Офіційна мова — іспанська. В більшості туристичних міст знають також англійську. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == === Природні дестинації === * {{See|name=Національний природний парк Тейде|lat=28.25|long=-16.616667|wikipedia=Тейде (національний парк)|wikidata=Q715124|content=Парк включений до світової спадщини ЮНЕСКО і є одним із найвідвідуваніших національних природних парків в Іспанії та світі.}}{{ЮНЕСКО}} Риболовецьке село Пуерто та Моган знаходиться в 40 хвилинах від аеропорту Лас Палмас. Тут є декілька ресторанів, магазинчиків і декілька супермаркетів з устаткуванням для яхт. Пуерто та Моган - улюблене місце відпочинку яхтсменів (у селищі є сучасний риболовецький-спортивний порт). Це місце ще називають "Канарською Венецією". Тут ви знайдете і відмінну клініку. Щодня звідси ходять автобуси в Лас Палмас і Пуерто Ріко. == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північна Африка|type=Регіон}} bdkk0zs7851uxuach9oiyksnbbejvih 10 997 23612 22279 2019-03-31T21:47:00Z Dimon2711 4042 23612 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#invoke:map | tag | type=mapframe | zoom={{{zoom|auto}}} | align = {{{align|right}}} | show={{{show | {{maplayers}} }}} | latitude={{{1|}}} | longitude={{{2|}}} | text = {{#switch: {{{zoom|}}} | 17 | 16 | 15 | 14 |13 | 12 | 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 0 = <div class="magnify" title="Enlarge map">{{maplink|{{{1|0}}}|{{{2|0}}}|zoom={{#expr: {{{zoom|}}} + 1 }} |class=no-icon}}</div> }}{{{name|Карта {{{чого|{{SUBPAGENAME}}}}}}}}<!-- -->{{#ifexist: Template:GPX/{{PAGENAME}} | <small id="GPX-track"> [[Template:GPX/{{PAGENAME}}|(Edit GPX)]]</small>{{GPX indicator}} }}<!-- -->{{#if: {{{staticmap|}}} | <div class="wv-staticMap">[[File:{{{staticmap|}}}|{{#expr: {{{width|400}}} - 2 }}px|border|{{{name|Map of {{SUBPAGENAME}}}}}]]</div> }} }}{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:0}} | [[Category:Has mapframe]]<!-- -->{{#if: {{{staticmap|}}} | [[Category:Maps with static images]] }}<!-- -->{{#if: {{{align|}}} | [[Category:Maps with non-default alignment]] }}<!-- -->{{#if: {{{height|}}}{{{width|}}} | [[Category:Maps with non-default size]] }}<!-- -->{{#ifexist: Template:GPX/{{PAGENAME}} | [[Category:Maps with GPX indicator]] }} }}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> gavnxpi77nb1cmbp0n5rbw2cad52ib1 0 998 37402 12284 2025-05-15T12:31:56Z KaraimJuliia 7243 . 37402 wikitext text/x-wiki {{geo|34.05124|-118.24259|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Hollywood Walk of Fame.jpg|right|300px|thumb|Алея слави в Голлівуді]] '''Лос-Анджелес''' знаходиться в [[Каліфорнія|Каліфорнії]], [[США]]. == Зрозуміти == Лос-Анджелес ([[Англійський розмовник|англ.]] Los Angeles) — міська агломерація і порт на південному-заході [[Каліфорнія|Каліфорнії]], [[США]], населення 3 485 400 (1990), із передмістями — 14 531 530. Промисловість: аерокосмічна, електроніка, автомобільна, хімічна, поліграфічна, харчова, виробництво одягу. Особливості: Голлівуд, центр кіноіндустрії з 1911; обсерваторії в Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар; Діснейленд; музей мистецтв Джон-Пол Гетті. === Клімат === Місто розташоване в зоні субтропічного середземноморського клімату, завдяки чому для регіону характерна м'яка, досить волога зима і тепле, навіть спекотне, найчастіше посушливе літо. Бризи, що дмуть з Тихого океану, роблять клімат в районах міста, прилеглих до берегової лінії, більш прохолодним влітку і теплішим взимку, в порівнянні з такими «континентальними» районами міста, як, наприклад, Долина Сан Фернандо (San Fernando Valley). Денна температура влітку може сильно перевищувати 32 °C, при тому що середня максимальна зазвичай тримається в районі 29 °C; середня мінімальна нічна — зазвичай в районі 18 °C. Взимку вдень середня максимальна температура становить 21 °C, середня мінімальна нічна — близько 8 °C. Зафіксований за час спостережень температурний максимум склав 48,33 °C (22 липня 2006), мінімальна температура спостерігалася взимку 1989: −7,8 °C. Дощі найхарактерніші для зимових і весняних місяців (лютий — самий вологий місяць). У середньому в Лос-Анджелесі за рік випадає 355,6 мм опадів (середня кількість днів з опадами — 35). Сніг у межах міста випадає рідко, в той же час гори, що оточують Лос-Анджелес, досить регулярно покриваються снігом. Завдяки кліматичним умовам, в деякі дні в Лос-Анджелесі можливо у один і той же день займатися і гірськолижним спортом і серфінгом. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Файл:LAX LA.jpg|thumb|220px|Міжнародний аеропорт Лос-Анджелеса.]] Лос-Анджелесу належить світовий рекорд за кількістю аеропортів, обслуговуючих місто. Повітряне сполучення Лос-Анджелеса виконується шістьма комерційними аеропортами, а також рядом невеликих аеродромів малої авіації. * Міжнародний аеропорт Онтаріо * Аеропорт Боба Хоупа * Муніципальний аеропорт Лонг-Біч * Аеропорт Джона Уейна {{Go|name=Міжнародний аеропорт Лос-Анджелесу|alt=Los Angeles International Airport|address=1 World Wy, Los Angeles, CA 90045, Сполучені Штати|phone=+18554635252|url=https://www.flylax.com/|lat=33.94208699126972|long=-118.403573994041|content=Головний міжнародний аеропорт, який обслуговує великий район Лос-Анджелеса в штаті Каліфорнія, США, включно з містом Лос-Анджелес. Другий за розміром пасажирських перевезень у США та один з найбільших аеропортів світу за обсягом міжнародних пасажирських перевезень. За підсумками 2016 року аеропортом скористались 80,921,527 пасажирів (+8% за до 2015 року). Розташований за 26 км на південний захід від центру міста в передмісті Вестчестер.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82+%D0%9B%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%B0/@33.9415889,-118.40853,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICGudeKLw!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nokOGQxGCy47WrkL1HmQqFLMGUW0bocfZ7xh4t0yBWi7lPS3M3vTEawuwwtxu05jy8elzVFd-kVMMmKlO2CwFlKr0aFce6YwnCMC0iuK6f2kuBfWf69GtyEtLpKNbEBfIUqmctc%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m15!1m7!3m6!1s0x80c2b0d213b24fb5:0x77a87b57698badf1!2z0JDQtdGA0L7Qv9C-0YDRgiDQm9C-0YEt0JDQvdC00LbQtdC70LXRgdCw!8m2!3d33.942153!4d-118.4036052!16zL20vMDRseWs!3m6!1s0x80c2b0d213b24fb5:0x77a87b57698badf1!8m2!3d33.942153!4d-118.4036052!10e5!16zL20vMDRseWs?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q8731}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Метро Лос-Анджелеса|alt=Los Angeles County Metropolitan Transportation Authority - оператор метрополітену|address=720 E 15th St, Los Angeles, CA 90021, Сполучені Штати|url=https://www.metro.net/|phone=+13234663876|hours=Система метро Лос-Анджелеса працює близько 19 годин щодня з 5:00 до 23:45|price=Базовий тариф 1,75$ США|lat=34.05641578790168|long=-118.23296407077034|content=Міська залізнична транспортна система, що обслуговує округ Лос-Анджелес, Каліфорнія , США, що складається з шести ліній: чотирьох ліній легкорейкового транспорту ( лінії A , C , E та K ) та двох ліній швидкісного транспорту (лінії B та D ), що обслуговують загалом 102 станції . Система з'єднана з системою швидкісного автобусного транспорту Metro Busway ( лінії G та J ), системою приміських поїздів Metrolink , а також кількома лініями Amtrak . Metro Rail належить та управляється Управлінням міського транспорту округу Лос-Анджелес (Metro).|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nope84t6puxymQTgDqxQh7yDjPEnMENIjpfxgsNehpBsi70k_XQJWP38i_YK39PHA7LNF4cEGCnk4YPuDKnpWN9kkz8_DtPxoHuNSg9fc96DpLvHWz_NHYY7Rnn83jgung7exydsQ=w427-h240-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Los_Angeles_Metro_Rail|wikidata=Q1339558}} == Що відвідати == {{See|name=Концертний зал імені Волта Діснея|alt=Walt Disney Concert Hall|address=111 S Grand Ave, Los Angeles, CA 90012, Сполучені Штати|phone=+13238502000|url=www.musiccenter.org/wdch/|lat=34.05532875750598|long=-118.24986111951642|content=Новітній концертний майданчик Лос-Анджелеса, домашня сцена Лос-Анджелеського філармонічного оркестру. Відкритий 23 жовтня 2003 р. Біля витоків проєкту стояла вдова Волта Діснея Ліліан, яка у 1987 р. пожертвувала на створення в Лос-Анджелесі нового концертного залу 50 мільйонів доларів. Архітектор Френк Гері, один з найбільших архітекторів світу, розробив проєкт будівлі до 1991 р., у 1992 р. почалося будівництво підземного гаража під концертним залом (спорудження гаража було окремо профінансовано муніципальною владою)|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Image-Disney_Concert_Hall_by_Carol_Highsmith_edit.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BB_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0_%D0%94%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5%D1%8F|wikidata=Q474326}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Мамо, Будь Ласка Українська їжа|alt=Mom, Please Ukrainian food, Playa Vista|address=13151 Fountain Park Dr, Los Angeles, CA 90094, Сполучені Штати|price=20–30 $|phone=+13109018664|url=https://cafe.mom-please.com/|hours=08:30–21:00|lat=33.974669140137316|long=-118.42981765275567|content=Ресторан української кухні|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%BE,+%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%8C+%D0%9B%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%97%D0%B6%D0%B0/@33.9744812,-118.4297974,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDxu4_mzgE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nq4oOkXz48g7uEwlB7rtt3FN3UJLpOY3Ffwq4IUsDVofaT5W-Dud9h14uVQVugjh799fxq465SrHhaMIuZeNofZ9UX4jGW8QMkB99McsvCSWuRKO7ZLAEbXViPyKmEYkVlHUroAKQ%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m17!1m8!2m7!1z0KDQtdGB0YLQvtGA0LDQvdC4!3m5!2z0JrQvtC90YbQtdGA0YLQvdC40Lkg0LfQsNC7INGW0LzQtdC90ZYg0JLQvtC70YLQsCDQlNGW0YHQvdC10Y8!3s0x80c2c64d9fbb11d3:0xb3728c2c3bff31b0!4m2!1d-118.249845!2d34.0553454!3m7!1s0x80c2b1d6cacbd0b9:0xd4ad3e5bb85c7357!8m2!3d33.9746327!4d-118.4298297!10e5!15sChLQoNC10YHRgtC-0YDQsNC90LhaFCIS0YDQtdGB0YLQvtGA0LDQvdC4kgEKcmVzdGF1cmFudKoBUhABKhYiEtGA0LXRgdGC0L7RgNCw0L3QuCgiMh4QASIa99-4LTk_seUlKmDzeg_bTG8BqtA7ON9NyQ0yFhACIhLRgNC10YHRgtC-0YDQsNC90LjgAQA!16s%2Fg%2F11kh_hyyk5?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=The Broad|alt=Музей Броуд|address=221 S Grand Ave, Los Angeles, CA 90012, Сполучені Штати|phone=+12132326200|url=https://www.thebroad.org/|hours=понеділок зачинено, 11:00–17:00 вівторок, середа, п'ятниця, 11:00–20:00 четвер, 10:00–18:00 субота, неділя|price=безкоштовний загальний вхід до галерей своєї постійної колекції|lat=34.054546517637164|long=-118.25024457745924|content=Музей сучасного мистецтва на Гранд-авеню в центрі Лос-Анджелеса. Музей названо на честь філантропів Елі та Едіт Брод , які профінансували будівлю вартістю 140 мільйонів доларів, де розміщені художні колекції Брод. Музей сучасного мистецтва з фасадом у вигляді сот, де проходять тимчасові виставки. Є магазин і ресторан.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrKvKEBVDbHmctWflzGLcSZUnVdOI5duk1cynlQjVsMd6krSQm_fuHyKska2ISd840ggy-k6bErhJNkc7T3esMvZ0fnpnLrHL2qjsnINaGy-Z7wPJv3wOi3tJZOoO0XSeTvFJezpQ=w408-h408-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/The_Broad|wikidata=Q17060100}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Готель Голлівуд Рузвельт|address=7000 Hollywood Blvd, Los Angeles, CA 90028, Сполучені Штати|alt=Hollywood Roosevelt Hotel|phone=+13237857000|url=https://www.thehollywoodroosevelt.com/?utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=gbp_listing|checkin=15:00|checkout=12:00|lat=34.101165124085895|long=-118.3417811897919|price=від 9500 грн за ніч|content=Історичний готель, розташований у Голлівуді, Лос-Анджелес, штат Каліфорнія. Побудований у 1926 році, відкритий 15 травня того ж року. Готель було названо на честь президента Теодора Рузвельта і став першим готелем у Голлівуді. Це також був один із перших готелів у Сполучених Штатах, який мав кондиціонер. Протягом своєї історії готель приймав багатьох відомих гостей, зокрема Кларка Гейбла, Керол Ломбард і Мерілін Монро. Тут також відбулося багато відомих подій, у тому числі перша церемонія вручення кінопремії «Оскар» в 1929 році. У 2005 р у готелі відбувся масштабний ремонт, і заклад продовжує працювати як готель класу люкс донині.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOxaDbucGWO6AW7muThDOgUdZ14AtlHZMJIZIFr=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%83%D0%B4_%D0%A0%D1%83%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82|wikidata=Q1559342}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Лас-Веґас|alt=Невада, США|lat=36.180806112294874|long=-115.21899033237989|content=Лас-Вегас — місто на заході США, адміністративний центр округу Кларк штату Невада, розташований в центральній частині пустелі Мохаве. Населення — 641 903 особи. Лас-Вегас є одним з найбільших світових центрів розваг та ігрового бізнесу.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4npGyjfCUTS9rzdedBFuEYAm28gU4PuVTejCJ3kDsW1Z5cCpbXrJTbdpuJmX6s3nvjaQ19hBULDseBBa3_ODpI25yvf1tTR8TR_RR7AbIXfR2GbqfL4OD98eKVutQUNMMKHZEN8d=w479-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%81-%D0%92%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%81|wikidata=Q23768|directions=на північний схід від Лос-Анджелеса}}{{footer|ispartof=Каліфорнія|type=Місто}} j6rml8535teabuz7m2342jhxpje7e06 0 1001 37616 37596 2025-05-23T16:12:37Z Assyrian Human 6497 /* Як дістатись */ 37616 wikitext text/x-wiki {{geo|37|-120|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Каліфорнія''' розташована у [[США]]. Штат, що охоплює південну половину західного узбережжя Сполучених Штатів. == Регіони == == Міста == * [[Сакраменто]] * [[Бейкерсфілд]] * [[Фресно]] * [[Лос-Анджелес]] * [[Палм-Спрінгс]] * [[Сан-Дієґо]] * [[Сан-Франциско]] * [[Сан-Хосе (Каліфорнія)|Сан-Хосе]] * [[Санта-Крус (Каліфорнія)|Санта-Крус]] == Інші місця == * [[Діснейленд]] * [[Форт-Росс]] * [[Кремнієва долина]] * [[Винна країна]] == Зрозуміти == З населенням 36 мільйонів і площею 410 тис. квадратних кілометрів, Каліфорнія — найбільший американський штат за населенням і третій за площею. === Історія === Люди оселилися в Каліфорнії більше 50000 років тому: перед появою європейських дослідників у 1500-х роках тут проживало більше тридцяти різних племінних груп, з яких до теперішнього часу збереглося лише дещо більше 120 племен. Першими європейцями тут були іспанці та португальці, які до кінця 18 століття побудували в Каліфорнії поселення і заснували 21 релігійну місію. Багато з них існують і понині, включаючи місію в Санта-Барбарі. Після Мексиканської війни за незалежність 1821 Каліфорнія на 25 років стала частиною Мексики. У 1846 році вона ненадовго стала незалежною державою і в тому ж році була приєднана до Сполученим Штатам Америки. Відкриття золота в горах Сьєрра-Невада в 1848 році поклало початок Каліфорнійської золотої пропасниці, і населення штату за два роки збільшилася з 15 000 до 300 000 чоловік. Каліфорнія була визнана штатом в 1850 році, і з тих пір її населення значно збільшилася. У наші дні вона є найбільш населеним штатом США, де проживає більше 38 мільйонів чоловік. === Клімат === Клімат Каліфорнії надзвичайно різноманітний. На більшій частині території штату він середземноморський, з вологою зимою і сухим літом. Вплив океану знижує різницю температур, приводить до прохолодного літа і теплої зими. Через холодну Каліфорнійську океанську течію уздовж берега часто стоїть туман. При просуванні углиб території клімат стає більш континентальним, з великою різницею температур зимою і літом. Західні вітри з океану приносять вологу, і північна частина штату одержує більше опадів, ніж південна. На клімат також впливають гори, які не пропускають вологе повітря з океану далеко вглиб континенту. У північно-західній частині Каліфорнії клімат помірний океанський, сумарна кількість опадів становить 38—100 см на рік. У Центральній долині переважає середземноморський клімат, але з більшою різницею температур. Для гір характерний гірський клімат, сніжна зима і помірно тепле літо. На схід від гірських хребтів розташовані пустельні райони з холодною зимою та спекотним літом. == Мова == Більша половина населення штату (60,5%) розмовляє [[Англійський розмовник|англійською мовою]], 25,8% говорять [[Іспанський розмовник|іспанською]]. Китайська мова — третя найбільша розмовна мова (2.6%), філіппінська четверта (2.0%) і в'єтнамська п'ята (1.3%). Отож більшість населення розуміє англійську мову. Також можна зустріти носіїв індіанських мов. Індіанські мови Каліфорнії налічують більш ста мов, та показують велику різноманітність, що робить Каліфорнію однією з найбільш лінгвістично різноманітних областей у світі. Проте, всі індіанські мови находяться під загрозою знищення, не зважаючи на зусилля з їх підтримки. == Як дістатись == ==={{Літаком}}=== {{Listing|type=go|lat=33° 40′ 32″|long=117° 52′ 6″|name=Аеропорт Джона Вейна|alt=John Wayne Airport|address=18601 Airport Way, Santa Ana, CA 92707, Сполучені Штати Америки|directions=Аеропорт Джона Вейна має дві злітно-посадкові смуги. Основна – 2L/20R (довжина 5701 футів/1738 метрів) є однією з найкоротших у будь-якому аеропорті США. Інша смуга – 2R/20L (довжина 2887 футів/880 метрів) обслуговує літаки цивільної авіації. Аеропорт знаходиться у 14 милях (23 км) від найбільшої туристичної атракції округу Орендж – Діснейленд.|url=https://www.ocair.com/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B0|facebook=https://www.facebook.com/johnwayneairport|instagram=https://www.facebook.com/johnwayneairport|phone=+1 949-252-5200|email=info@ocair.com|hours=цілодобово|description=аеропорт для комерційної та цивільної авіації, який обслуговує Округ Орендж та Великий Лос-Анджелес. Аеропорт розташований у неінкорпоративному районі округу Орендж та приналежить і керується повітом. Спочатку мав назву Orange County Airport. У 1979 році рада наглядових органів округу Орендж перейменувала аеропорт на честь актора Джона Вейна, який жив неподалік та помер у цьому році. У 1982 році у терміналі аеропорту було встановлено статую Джона Вейна.}} == Транспорт == {{Listing|type=go|name=Швидкісний трамвай Сан-Хосе|alt=Santa Clara Valley Transportation Authority|address=3331 North First Street, San Jose, CA, 95134|directions=система ліній легкорейкового транспорту що обслуговує місто Сан-Хосе, округ Санта-Клара та Кремнієву долину у штаті Каліфорнія, США. Система обслуговується вагонами японського виробництва.|url=https://www.vta.org/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BA%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9_%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%A5%D0%BE%D1%81%D0%B5|facebook=https://www.facebook.com/scvta?ref=ts|instagram=https://www.instagram.com/scvta|hours=понеділок - п'ятниця, з 9:00 до 18:00|description=Початкова ділянка була відкрита в 1987 році, після цього система постійно розвивалася. На червень 2018 року в місті 62 станції.}} == Що відвідати == {{See|name=Редвуд (національний парк)|address=1111 Секонд-стріт, Кресент-Сіті, Каліфорнія 95531|lat=41° 31′ 45″|long=124° 3′ 30|content=Парк покритий давніми лісами секвої. Ці дерева є однією з найвищих і масивних порід дерев на Землі. Крім лісів секвої, парки зберігають споконвічну флору і фауну цих місць, пасовища прерій, культурні ресурси, частини річок і струмків, а також 60 км незайманої берегової лінії.|image=https://www.nps.gov/redw/planyourvisit/things2do.htm|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D1%83%D0%B4_(%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)|wikidata=Q191824|description=Саме парку «Редвуд» зобов'язана своїм ландшафтом планета Ендор з «Зоряних воєн» — тут проходила значна частина зйомок заключного епізоду оригінальної трилогії.}} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == {{Sleep|name=LUMA Hotel San Francisco|address=100 Channel Street, Сан-Франциско, CA 94158, Сполучені Штати Америки Відмінне розташування — оцінка 9.4 з 10!(оцінка на основі 1307 відгуків) За оцінкою гостей, які зупинялись в помешканні LUMA Hotel San Francisco.|phone=1-415-266-9999|email=info@lumahotelsf.com|url=https://www.lumahotels.com/san-francisco|lat=37.774|long=122.390|content=У помешканні LUMA Hotel San Francisco, яке розміщено в місті Сан-Франциско, за 7 хв. ходьби від пам'ятки "Оракл-Парк", для зручності гостей фітнес-центр, приватна парковка та бар. Серед зручностей варто відзначити ресторан, обслуговування номерів і цілодобову стійку реєстрації, а також безкоштовний Wi-Fi на всій території помешкання. До послуг гостей банкомат, послуги консьєржа та камера зберігання багажу.}} == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки|type=Регіон}} 4ud2iuhybd5qdjiytyi05n91a307p8x 10 1003 7229 2013-06-20T15:38:20Z RLuts 5 Створена сторінка: <div class="noprint" style="clear: right; border: solid #aaa 1px; margin: 0 0 1em 1em; font-size: 90%; background: #f9f9f9; width: 250px; padding: 4px; spacing:... 7229 wikitext text/x-wiki <div class="noprint" style="clear: right; border: solid #aaa 1px; margin: 0 0 1em 1em; font-size: 90%; background: #f9f9f9; width: 250px; padding: 4px; spacing: 0px; text-align: left; float: right;"> <div style="float: left;">[[Зображення:Wikinews-logo.svg|50px|none|Wikinews]]</div> <div style="margin-left: 60px;">[[:n:Головна|Вікіновини]] мають подію, пов'язану з цією статтею: <div style="margin-left: 10px;">'''''[[:n:{{{1}}}|{{{1}}}]]'''''</div> </div> </div><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> gwqicxqz6y51bezh8332ywe8q0bwr5r 8 1008 15260 15240 2015-10-09T18:47:47Z RLuts 5 15260 css text/css /* BEGIN: responsive grid CSS */ /* Responsive grid CSS from http://www.responsivegridsystem.com/calculator/ by Graham Miller (CC-SA 3.0 license) */ .section { clear: both; padding: 0px; margin: 0px; } .col { display: block; float:left; margin: 1% 0 0 3%; } .col:first-child { margin-left: 0; } .group:before, .group:after { content:""; display:table; } .group:after { clear:both; } .group { zoom:1; /* For IE 6/7 */ } .span_2_of_2 { width: 100%; } .span_1_of_2 { width: 48.5%; } /* Use a single column at less than 640px */ @media only screen and (max-width: 640px) { .col { margin: 1% 0 0 0%; } } @media only screen and (max-width: 640px) { .span_2_of_2, .span_1_of_2 { width: 100%; } } /* END: responsive grid CSS */ /* BEGIN: listing editor form CSS */ .editor-fullwidth { width: 100%; } .editor-partialwidth { width: 55%; } .editor-label-col { width: 80px; } #span-last-edit label, #span-closed label, #span-minor label { border-bottom: 1px dotted; cursor: help; } #span-minor, #span-last-edit { margin-left: 15px; } .listing-divider { border-width: 1px 0 0 0; border-color: #ccc; margin: 10px 0; border-style: dotted; } /* END: listing editor form CSS */ /* BEGIN: listing editor misc CSS */ @media screen { span.vcard-edit-button a { color: #969696; } body .ui-dialog .ui-widget-header { background: #a9c8d6 !important; } #progress-dialog { font-size:large; padding-top:22px; text-align:center; } #listing-editor { padding: 0em 1.5em 1em; } #listing-help { margin-right: 30px; } .listingeditor-add { margin-left: 0.25em; } .listing-license { width: 60%; padding-top: 0.8em; font-size: 0.8em; } .listing-editor-dialog { margin: 0 5%; } .listing-metadata { font-size: 90%; } } /* END: listing editor misc CSS */ n1uxtjdc1kfvrx44wt8w2h28oej6amp 0 1010 7249 2013-06-20T17:47:45Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Лос-Анджелес]] 7249 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Лос-Анджелес]] e5qe4whe8uidbu3zky3fyv9jw76et44 0 1011 34844 28627 2023-12-29T11:38:44Z Assyrian Human 6497 доробив трохи шаблон універа 34844 wikitext text/x-wiki {{geo|46.845503|29.632878|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Тирасполь | citylocal= Tiraspol, Тираспол | arm= Tiraspol Coat-of-Arms.gif | image= Suworow kramar.jpg | caption= Пам'ятник Суворову | website= http://www.tirasadmin.org/ | population= 135&thinsp;700 (2013) | callingcode= + 373 553 | timezone= UTC+2/+3 }} '''Тирасполь''' знаходиться в невизнаному [[Придністров'я|Придністров'ї]] та є його столицею == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === Через невизнаність Придністров'я міжнародною спільнотою, аеропорт не функціонує. Для повітряного сполучення найкраще скористатися аеропортами [[Одеса|Одеси]] та [[Кишинів|Кишинева]]. === Потягом === Через Тирасполь проходить потяг з Москви (через Київ) та з Одеси, що слідує на Кишинів та в зворотньому напрямку. === Автомобілем === === Автобусом === У Тирасполі є автобусне сполучення переважно з Одесою та з Кишиневом, також є автобуси, що з’єднують з іншими містами України та Молдови. Є сполучення з усіма містами Придністров'я. Крім того, є також автобусне сполучення з Москвою та Берліном. === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Парламент Придністров'я | alt= | url= | email= | address= | lat=46.836358 | long=29.606652 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-03-07 | content= }} * {{see | name=Військовий меморіал | alt= | url= | email= | address= | lat=46.835484 | long=29.608465 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-03-08 | content= }} * {{see | name=Музей Тирасполя | alt= | url= | email= | address= | lat=46.835661 | long=29.606931 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-03-08 | content= }} * {{see | name=Пам'ятник Суворову | alt= | url= | email= | address= | lat=46.836607 | long=29.611073 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-03-08 | content=Пам'ятник засновнику міста }} * Завод KVINT == Чим зайнятись == Можна відпочити на березі Дністра (через міст, з іншої сторони від центральної вулиці) == Що купувати == Можна завітати в магазин заводу KVINT, де можна придбати відомі вина, коньяк та інші алкогольні напої. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Готель "АИСТ" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=Набережний пер., 3 | lat=46.8344 | long=29.6142 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=Розташований в центральній частині міста, з балконів номерів відкривається вид на річку Дністер та на будівлю Парламенту. Єдиний мінус - старі меблі. <p>В готелі діють три цінові категорії:</p><p>1-ша: для жителів Придністров'я, Абхазії та Південної Осетії</p><p>2-га: для жителів країн СНД (станом на 2013 рік: 2-х місний номер без гарячої води - 200 рублів, з гарячою водою - 300 рублів)</p><p>3-тя: для жителів Грузії та інших країн</p> }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * {{listing | type=other | lat= 46.8375| long=29.631667 | name=Придністровський державний університет імені Тараса Шевченка | alt= | address= вул. 25 Жовтня, 128| directions= | url=http://www.spsu.ru/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Придністровський державний університет імені Тараса Шевченка | wikidata=Q1282309 | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Найкращим варіантом є подорож до міста [[Бендери]]. Також можна подорожувати до інших міст невизнаного [[Придністров'я]] або поїхати до [[Одеса|Одеси]] чи [[Кишинів|Кишинева]]. {{footer|ispartof=Придністров'я|type=Місто}} rngxmabi8hiur0u4qdsj2u01axqmv8u 0 1012 34896 34627 2024-01-07T22:19:28Z Ladsgroup 636 Migrate to use listing templates instead of tags ([[phab:T253216]]) 34896 wikitext text/x-wiki {{geo|44.411111|8.932778|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Via Brigata Liguria Genova 01.jpg|200px|thumb|right]] '''Ге́нуя''' знаходиться в [[Італія|Італії]]. == Зрозуміти == '''Ге́нуя''' ([[Італійський розмовник|італ.]] Genova (Дже́нова)) — портове місто на півночі [[Італія|Італії]]. Генуя столиця провінції Генуя і області Ліґурія. Місто відоме також тим, що в ньому народився Христофор Колумб. === Клімат === У місті субтропічний клімат з прохолодною зимою і жарким літом. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Генуя пов'язана залізничним сполученням з [[Мілан]]ом, [[Турин]]ом, [[Рим]]ом та містами Тоскани (Піза, Ліворно, Флоренція) та з містами Франції (наприклад, з Ніццей). Основними залізничними вокзалами є Дженова-Бріньоле та Дженова-Принчіпе. Вокзал Дженова-Бріньоле обслуговує головним чином місцеві лігурійські лінії. Потяги далекого прямування (з Мілану, Риму, Турину) зупиняються на вокзалі Прінчіпе. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === До порту Генуя заходить дуже багато круїзних і рейсових суден. == Транспорт == * Метро * Автобуси * Міські громадські ліфти, які переміщують вас із вулиці на вулицю == Що відвідати == * {{Listing|type=see|name = Вулиця Ле-Страде-Нуове і комплекс палаців Палацці-деї-Роллі|description = {{ЮНЕСКО}}}} * {{Listing|type=see|name = Акваріум|url = http://www.acquariodigenova.it/|price = 23 євро|description = Один із найбільших акваріумів Європи. Біосфера. Зал з колібрі. }} * {{Listing|type=sleep|name = Палаццо Дукале}} * {{Listing|type=see|name = фонтан і площа Феррарі}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{Listing|type=eat|name = Trattoria Alle Due Torri|address = Salita del Prione, 53|phone = 010-2513637 |email = prenotazioni@alleduetorri.com}} === Дорого === * {{Listing|type=eat|name = Lupo|address = Via delle Monachette 20|phone = +39 010 267036|email = info@lupoanticatrattoria.it}} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{Listing|type=sleep|name = Agnello D'Oro|address = Vico delle Monachette, 6|phone = +39 010 2462084 |fax = +39 010 2462327 |url = http://www.hotelagnellodoro.it/index_eng.html|price = 90 € за двомісний номер}} * {{Listing|type=sleep|name = Helvetia Hotel|address = piazza della Nunziata, 1|phone = +39 010 2465468|fax = +39 010 2470627|url = http://www.hotelhelvetiagenova.it/}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Італія|type=Місто}} 6b6qwh7pdgkpsp7lojnmht848rm617g 0 1016 36502 34894 2025-02-06T12:58:51Z Assyrian Human 6497 /* Автори */ | Які б***ь автори? Ви тут були не єдині, і створили цю сторінку не ви. 36502 wikitext text/x-wiki {{geo|-33.86699|151.20707|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Sydney_skyline_from_the_north_aerial_2010.jpg|thumb|right|332px|Circular Quay]] '''Сідней''' знаходиться в [[Австралія|Австралії]]. == Зрозуміти == '''Сідней''' ([[Англійський розмовник|англ.]] Sydney) — найбільше і найстаріше місто [[Австралія|Австралії]]. Розташований на південному-сході Австралії, в [[Новий Південний Уельс|Новому Південному Уельсі]], адміністративним центром якого і є Сідней. Населення — приблизно 4,4 мільйона чоловік. === Клімат === Сідней розташований у зоні субтропічного океанічного клімату з характерними для нього теплим літом і прохолодною зимою. Кількість опадів, що випадають у місті, розподіляється протягом року з перевагою в зимові місяці. У районах міста, безпосередньо прилеглих до океану, клімат є рівнішим, проте у західних районах міста, розташованих більш глибоко в континентальній Австралії, часто спостерігаються більш екстремальні сплески температур. Найтеплішим місяцем є січень зі середньою температурою повітря 16,6-25,8 °C і середньою кількістю днів з температурою повітря більше 30 °C — 14,6. Абсолютний рекорд температури був зафіксований 14 січня 1939, коли температура повітря становила 45,3 °C. Зимова температура рідко опускається нижче 5 °C у прибережних районах. Найхолоднішим місяцем є липень з температурою 8-16,2 °C. Рекордно низька температура була зафіксована в Сіднеї на рівні 2,1 °C. Опади розподілені протягом року більш-менш рівномірно з деякою перевагою в перші місяці року, коли погоду в місті визначають східні вітри. Середньорічна кількість опадів у Сіднеї становить 1217 мм, середня кількість дощових днів у році — 138. Снігопад був зафіксований в центральній частині міста в останній раз в 1836. Однак, що випала в місті в 2008 сніжна крупа, яка іноді помилково береться за сніг, змушує думати, що явище 1836 могло носити той же характер і не було снігом. Сідней схильний до повеней, які виникають внаслідок рясних дощів, що випадають в місті в основному узимку та навесні. Рясні опади у цей період, у свою чергу, викликані з проходженням над територіями східної Австралії області низького тиску. Крім рясних опадів, погода у цей період характеризується сильними вітрами і частими штормами на морі. Найпотужніша повінь трапилася у Сіднеї 6 серпня 1986, коли на місто протягом 24 годин випало 327,6 мм опадів. Ця повінь призвела до паралізації транспорту у деяких частинах міста, а також завдало шкоди багатьом будівлям. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[File:Circular Quay, Sydneyoperahhouse.jpg|thumb|300px|right|Сіднейський оперний театр]] * '''Сіднейський оперний театр''' * '''Міст Харбор-Брідж''' * '''Королівський ботанічний сад''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == В кінці травня — початку червня проходить знаменитий '''фестиваль світла Vivid Sydney''', що перетворює місто на майданчик для вражаючих світлових інсталяцій. Пізньої весни пляжі міста прикрашає '''фестиваль скульптури Sculpture by the Sea''' і барвистий '''фестиваль повітряних зміїв Festival of the Winds'''. Щорічно в січні в Сіднеї також проводиться захоплюючий '''Sydney Festival''', що включає в себе різноманітні культурні заходи. == Де зупинитись == === Дешево === * {{Listing|type=sleep|name = Sydney Harbour YHA|address = 110 Cumberland Street |price = від 370 грн}} * {{Listing|type=sleep|name = Blue Parrot Backpackers|address = 87 Macleay Street|phone = +61 2 93-56-48-88|email = bparrot@bigpond.net.au|url = http://www.blueparrot.com.au|price = від 274 грн}} <span>+61 2 93-56-48-88, електронна пошта: </span>[[Mailto:bparrot@bigpond.net.au|bparrot@bigpond.net.au]]<span>. від 274 грн.</span> * {{Listing|type=sleep|name = Anderledy Lodge|address = 80 William Street|price = від 658 грн}} === Середні ціни === === Дорого === * {{Listing|type=sleep|name = Park Hyatt Sydney|address = 7 Hickson Road|phone = +61 2 92-56-12-34|email = sydney.park@hyatt.com|fax = +61|price = від 7 000 р}} <span>+61 2 92-56-12-34, факс: +61, електронна пошта: </span>[[Mailto:sydney.park@hyatt.com|sydney.park@hyatt.com]]<span>. від 7 000 р.</span> * {{Listing|type=sleep|name = Meriton Serviced Apartments World Tower |address = 95 Liverpool Street|phone = +61 2 92-77-11-11|price = від 5 500 р}} <span>+61 2 92-77-11-11. від 5 500 р.</span> * {{Listing|type=sleep|name = Astral Tower and Residences at The Star|address = 80 Pyrmont Street|phone = +61 2 97-77-90-00|url = http://www.star.com.au|price = від 3 900 р}} <span>+61 2 97-77-90-00. від 3 900 р.</span> == Де навчатись == '''University of Sydney''' — державний університет == Як заробити == Заробити можна легко. Австралія взагалі дуже хороша країна для заробітку на проживання й далі на цьому континенті. Чому для проживання? Томущо 20% свого заробітку ви віддаєте країні.Таким чином ви забезпечуєте собі швидку Медичну Допомогу, пенсію, гроші на декрет і таке інше. Тому там немає дуже багатих і дуже бідних. == Застереження == Часті пожежи == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Новий Південний Уельс|type=Місто}} [[Категорія:Міста Австралії]] gjp793o2yuvjctkzr82tojuldi3dbee 0 1021 12351 11604 2013-11-12T20:22:59Z VollBot 345 insert new geo template 12351 wikitext text/x-wiki {{geo|-32|147|zoom=9}} {{pagebanner|Bannernewsouthwales.jpg}} [[Файл:Cape Byron Lighthouse.jpg|250px|thumb|right|''Cape Byron Lighthouse'', крайня східна точка штату Новий Південний Уельс (і Австралії)]] '''Новий Південний Уельс''' розташований у [[Австралія|Австралії]]. == Регіони == == Міста == * [[Сідней]] — адміністративний центр штату * [[Вуллонгонг]] * [[Ньюкасл]] * [[Брокен-Хілл]] * [[Даббо]] * [[Госфорд]] == Інші місця == == Зрозуміти == '''Новий Південний Уельс''' ({{lang-en|New South Wales}})&nbsp;— найчисельніший за населенням штат [[Австралія|Австралії]]. Розташований на південному сході материка та межує зі штатами [[Квінсленд]] на півночі, [[Південна Австралія|Південною Австралією]] на заході та [[Вікторія (штат)|Вікторією]] на півдні. На сході омивається Тасмановим морем. Новий Південний Уельс оточує Австралійську столичну територію, де розташована [[Канберра]], столиця Австралії. Історично, це перший штат Австралії. Створений у 1788 році, він включав до себе більшу частину континенту та деякі острови, проте у 19-му столітті значні площі були відокремлені, щоб сформувати британські колонії. Станом на березень 2012 р. населення складало 7 272 800 осіб. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Австралія|type=Регіон}} j85b84le6idxx97k8pfhc0mq3ecozja 0 1023 7652 2013-06-22T12:13:50Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Рівне]] 7652 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Рівне]] t34b5oja1uw0gdalo3ozq4uyq003z88 0 1024 7653 2013-06-22T12:14:42Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Рівненська область]] 7653 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Рівненська область]] hq6o2nvgpa45h2r4sqmp3w323pcz0cq 10 1025 7669 7668 2013-06-23T03:20:32Z Kamelot 110 7669 wikitext text/x-wiki <includeonly><table style="margin:0.5em;float:{{{float|none}}};clear:{{{clear|{{{float|none}}}}}};text-align:center;border:solid 1px silver" cellspacing=0 cellpadding=0> <tr><th colspan="12" style="padding:2px;">Кліматограма {{{1}}}</th></tr> <tr> <td>С</td><td>Л</td><td>Б</td><td>К</td><td>Т</td><td>Ч</td><td>Л</td><td>С</td><td>В</td><td>Ж</td><td>Л</td><td>Г</td> </tr><tr> <td>{{Кліматограма/column|{{{2|0}}}|{{{3|0}}}|{{{4|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{5|0}}}|{{{6|0}}}|{{{7|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{8|0}}}|{{{9|0}}}|{{{10|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{11|0}}}|{{{12|0}}}|{{{13|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{14|0}}}|{{{15|0}}}|{{{16|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{17|0}}}|{{{18|0}}}|{{{19|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{20|0}}}|{{{21|0}}}|{{{22|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{23|0}}}|{{{24|0}}}|{{{25|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{26|0}}}|{{{27|0}}}|{{{28|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{29|0}}}|{{{30|0}}}|{{{31|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{32|0}}}|{{{33|0}}}|{{{34|0}}}}}</td> <td>{{Кліматограма/column|{{{35|0}}}|{{{36|0}}}|{{{37|0}}}}}</td> </tr> <tr><td colspan=12 style="padding:2px;text-align:left;font-size:85%;line-height:120%"><span style="color:red">Температура в °C</span> • <span style="color:blue">Сума опадів в мм</span>{{#if:{{{Джерело|}}}|<br>''Джерело: {{{Джерело}}}''}}</td></tr> </table><noinclude> 68j5teqy56l5dkuirwljvoic2pqhaa9 10 1026 7670 2013-06-23T03:21:30Z Kamelot 110 Створена сторінка: <div style="width:2em;height:18em;position:relative;z-index:100;padding:0;margin:0"> <div style="height:6em;bottom:2em;width:2em;position:absolute;left:0;border... 7670 wikitext text/x-wiki <div style="width:2em;height:18em;position:relative;z-index:100;padding:0;margin:0"> <div style="height:6em;bottom:2em;width:2em;position:absolute;left:0;border-top:dotted 1px #cba;border-bottom:dotted 1px #abc;z-index:1;padding:0;margin:0">&nbsp;</div> <div style="background:#ace;position:absolute;bottom:2em;left:.2em;width:1.6em;height:{{#expr:{{{3|80}}}/50}}em;z-index:3;overflow:hidden">&nbsp;</div> <div style="color:blue;position:absolute;bottom:.5em;left:0;width:2em;height:1.5em;text-align:center"><small>{{{3|80}}}</small></div> <div style="overflow:hidden;background:#e44;position:absolute;left:.7em;width:0.6em;z-index:4;bottom:{{#expr:{{{1|10}}}/5+8}}em;height:{{#expr:({{{2|20}}}-{{{1|10}}})/5}}em;">&nbsp;</div> <div style="color:red;position:absolute;bottom:{{#expr:{{{2|20}}}/5+8}}em; left:0;width:2em;height:1.5em;text-align:center;z-index:4"><small>{{{2|20}}}</small></div> <div style="color:red;position:absolute;bottom:{{#expr:{{{1|10}}}/5+6.5}}em; left:0;width:2em;height:1.5em;text-align:center;z-index:4"><small>{{{1|10}}}</small></div> </div> ju542a8xpow4zops3g4shgrlc40dce6 10 1028 26049 7757 2020-03-09T11:31:40Z 91.197.junr3170 739 +: <noinclude> [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> 26049 wikitext text/x-wiki {{Sisterproject |project=w |projecttitle=ВікіпедіЯ |image=Wikipedia-logo-v2.svg |text=Дивіться у Вікіпедії: |link={{{1|{{PAGENAME}}}}} }}<noinclude> [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> 54z22j83exw0n7sk8pzyzchpqgr17fw 10 1029 7759 7755 2013-06-24T07:44:22Z Kamelot 110 7759 wikitext text/x-wiki <div class="noprint" style="clear: right; border: solid #aaa 1px; margin: 0 0 1em 1em; font-size: 90%; background: #f9f9f9; width: 270px; padding: 4px; spacing: 0px; text-align: left; float: right;"> <div style="float: left;">[[Файл:{{{image}}}|37px|none|{{{projecttitle}}}]]</div> <div style="margin-left: 60px;">{{{text}}} <div style="margin-left: 10px;">'''''[[{{{project}}}:{{{link}}}|{{{link}}}]]'''''</div> </div> </div> 80grg0blfzm4cjgp0lgeepdmv7ypwwv 0 1030 7764 2013-06-24T14:40:57Z Base 55 сподіваюсь, редиректи не заборонені 7764 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Південно-Африканська Республіка]] a3pskkapp903qiwmbz7f0jsfcd4mney 0 1031 34832 33259 2023-12-22T15:16:45Z Assyrian Human 6497 виправлення грамматичних помилок в історії 34832 wikitext text/x-wiki {{geo|48.5472222222|22.9861111111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = | caption= Центр міста | city= Свалява | arm = | population = 16871 (на 01.01.2011) | callingcode = +380-3133 }} '''Свалява''' знаходиться в [[Західна Україна|Західній Україні]]. == Зрозуміти == '''Свалява''' — місто в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], адміністративний центр Свалявського району. Розташоване в межах Свалявської улоговини, на річці Латориці, при впадінні в неї річки Свалявки (басейн Тиси). === Історія === Свалява - старовинне поселення. Вперше воно згадується у документах XII ст., Однак археологічні розкопка свідчать що територія міста і його околиці були заселені людиною ще в період неоліту і бронзи. Перша згадка села в латинському тексті у формі "Золоа" належить до 1236 року. Вірогідно, що назва міста походить від назви річки Свалявки. Цю версію відносять до часів, коли сіль з "Сільнички Європи" Солотвина вивозили в сусідні краї. Можливо, коли на берегах річок Свалявки і Латориці був перевалочний пункт. Інша версія назви міста зв'язана зі словом слов'янського походження "сіль" у тому смислі, що в цьому місці знаходяться соляні мінеральні джерела. У різні часи поселення називалося - Золява, Солява. Сольва. Цікава історія символіки міста. Перша відома нам гербова печать датується 1804 роком, але її недолік в тому, що вона ідентична емблемі міста Берегова (лес. із шестикутною зіркою). Печатка 1848 року більш демократична. Зображена на печаті постать, зайнята відправкою води в інші райони, відповідає дійсності. Печаті 1843 і 1878 pp. послужили основою для створення сучасного герба Сваляви. Свалява відома оригінальною пам’яткою архітектури XVII ст. Це дерев’яна церква у колишньому присілку Бистрому. Ще одним доказом давньої історії міста є пам’ятка природи дуб в центрі, міста, вік якого майже 500 років. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Михайлівська церква''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] rap89wt8s6jg1oihmjhkr9uwm8mp33h 0 1032 34631 25667 2023-10-30T00:12:01Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34631 wikitext text/x-wiki {{geo|28.61542|77.21621|zoom=13}} {{pagebanner }} {{citybar | image=Red Fort in Delhi 03-2016 img3.jpg | caption=Ворота Лахор в Червоному форті | city=Делі | citylocal= | map= | arm= | population=13 782 976 (2001) | callingcode=+011 }} '''Делі''' знаходиться в [[Індія|Індії]]. == Зрозуміти == '''Делі''' (гінді ''दिल्ली''; англ. ''Delhi''; панджабі ''ਦਿੱਲੀ''; урду ''دہلی'' або ''دلّی'') — місто в [[Індія|Індії]], розташоване на півночі країни на березі річки Ямуна. Центр другої за населенням міської агломерації країни (після [[Мумбаї]]). Збудований на початку 20 століття міський район '''Нью-Делі''' в межах Делі є офіційною столицею Індії. Делі — одне із найбільш економічно розвинених міст Індії з відносно високим рівнем життя. Наприклад, мешканці Делі володіють 17% всіх приватних автомобілів країни, більше, ніж мешканці інших великих агломерацій Індії — [[Калькута|Калькутти]], [[Ченнаї]] і [[Мумбаї]] — узятих разом. Крім того, у Делі одна з найкращих у країні систем громадського транспорту та дуже добра за індійськими стандартами інфраструктура. Зараз місто проходить період інтенсивного економічного росту, у самому місті та його передмістях, таких як Нойда і Ґурґаон, останніми роками активно розвиваються торгівля, фінанси, автомобільна промисловість, засоби масової інформації, виробництво товарів народного споживання. Делі є важливим центром країни в області телекомунікацій, фундаментальної та прикладної науки. Тут зосереджено 30% компаній країни, що працюють в галузі інформаційних технологій. ===Політика=== Делі вважається оплотом Індійського національного конгресу, який здобуває перемоги на місцевих виборах. Однак в 1999 на федеральних виборах в Лок Сабха перемогла Бхаратія Джаната Парті, що отримала всі сім місць. У 2004 Індійський національний конгрес зміг повернути симпатії виборців завдяки вмілому керівництву Шейли Дікшіт (головний міністр Делі з 1998), отримавши шість з семи місць. ===Історія=== Делі - «столиця семи імперій» в індійській історії. Згідно Археологічному огляду Індії, в Делі знаходиться 60000 пам'яток світової значимості, побудованих більш ніж кілька тисячоліть тому. Перше «місто» Делі, як вважають, було засновано династією Пандавов з Махабхарати приблизно в 3000 р. до н.е. Воно було названо Індрапрастха. Археологічні розкопки свідчать про те, що Індрапрастха перебував на тому місці, де зараз знаходиться Пурана Кіла. Село під назвою Індарпат існувало в Делі до початку 19-го сторіччя і було стерто з лиця землі через будівництво району Нью-Делі британцями. Назва міста «Делі» походить від перського слова Дахліз (урду: دہلیز) (в перекладі на на українську: поріг чи кордон), за іншими версіями - від імені короля Морьян, Раджі Дхайллу. Жителів Делі називають Delhi-ites. Ім'я міста асоціюють також з назвою громад Ділліуоалей (урду: دلی والے) c характерним укладом життя, такі спільноти збереглися в навколишніх селах і пакистанських містах. ===Географія=== [[Файл:Delhi map.PNG|міні|Області Делі]] Делі знаходиться на території Гангської рівнини, яка і визначає плаский ландшафт міста. Єдиними примітними географічними об'єктами є річка Ямуна, що протікає в східній частині міста, і пагорби Араваллі на заході. === Клімат === Делі характеризується нетиповим вологим субтропічним кліматом, з довгим спекотним літом і короткою помірною зимою. Літо триває з квітня по жовтень, його середину займає період мусонів. У березні вітри змінюють напрямок з північно-східного до на південно-західний, через що з Раджастхану починають надходити гарячі хвилі, що несуть багато піску — так звані лу. З березня по травень погода суха та спекотна, а мусони, що приходять в червні, приводять до зменшення спеки, але збільшення вологості. Зима починається у листопаді та досягає піку у січні, що характеризується частими густими туманами[17]. Крайні температури у місті: мінімальна −0,6 °C та максимальна 44,5 °C. Середньорічна температура 25 °C, середньомісячні температури варіюють від 13 до 32 °C. Середньорічна кількість опадів — 714 мм, більшість з яких випадає з червня по серпень == Як дістатись == [[Файл:Map-India-Delhi01.png|міні|Карта Делi]] === Літаком === Міжнародний аеропорт імені Індіри Ганді (хінді: इंदिरा गांधी अंतरराष्ट्रीय हवाई अड्डा, англ .: Indira Gandhi International Airport) (IGI, IATA: DEL) [1] - аеропорт в Делі, названий ім'ям колишнього Прем'єр-міністра Індії Індіри Ганді, це самий завантажений аеропорт в Індії за злетами-посадками, а також другий за пасажирообігом аеропорт Індії. Аеропорт є головним хабом цивільної авіації в Столичному регіоні Індії. Міжнародний аеропорт імені Індіри Ганді - база декількох індійських авіакомпаній, включаючи SpiceJet, Air India Regional і IndiGo Airlines. Air India використовують аеропорт як їх другу базу (перша - Міжнародний аеропорт імені Чатрапаті Шіваджі в Мумбаї). Аеропорт також є основною базою для багатьох індійських перевізників, включаючи GoAir і Air Deccan. Близько 100 місцевих, міжнародних і вантажних авіакомпаній обслуговуються в аеропорту. В аеропорту Делі відбулося безліч змін з тих пір як Fraport, управління цивільної авіації Індії, Eraman Malaysia і GMR Infrastructure підписали договір на будівництво та реконструкцію в аеропорту на 35-річний період. Термінали були обладнані новими туалетами, модернізовані зони вильоту і встановлені нові системи забезпечення безпеки. Тим не менш, основною проблемою аеропорту залишається перевантаженість пасажирами. Аеропорт розділений на 3 основних пасажирські термінали: * '''Термінал 1А''': для внутрішніх рейсів державних авіакомпаній MDLR. Так як це самий старий термінал, був потрібний його ремонт і модернізація. DIAL, власник аеропорту, провів модернізацію терміналу. На сьогоднішній день в терміналі встановлені сучасні туалети та інші засоби обслуговування. * '''Термінал 1B''': для всіх інших внутрішніх авіакомпаній (крім MDLR). Цей термінал також пройшов модернізацію, в ньому розташовані ресторани швидкого харчування, нова зона залу очікування, нові туалети. Тут же знаходиться територія для подальшого розвитку терміналу. * '''Термінал 2 (Міжнародний)''': обслуговує всі міжнародні рейси в аеропорту, на даний момент це найбільший термінал аеропорту. Проте, побудований в 1980-х роках, він також потребує ремонту, а його розміру не вистачає для обслуговування пасажиропотоку. В результаті модернізації термінал був перефарбований, скляні вікна були замінені на більш темні,була змінена плитка, покриття стін і потоків, було встановлено більше потужностей імміграційного контролю, закуплені нові сидіння та багажні стрічки, розширена торгова зона. Термінали 1А і 1В також відомі під загальною назвою термінал Палам. Крім того, є окремий Термінал для паломників, який обслуговує мусульман, які вчиняють Хадж. Термінали 1А і 1В розташовуються відносно близько один від одного (близько 0,5 км), але досить далеко від Терміналу 2. Рекомендується зарезервувати принаймні 3 години для того, щоб дістатися від Терміналу 1 до Терміналу 2 (з них 15-30 хвилин займе сама поїздка). Аеропорт надає безкоштовний автобус, який займається перевезеннями між терміналами. Він ходить кожні 20 хвилин між внутрішніми терміналами (1А, 1В, 1С) і кожні 30 хвилин між внутрішніми та міжнародними (Т1 і Т2). Fraport, управління цивільної авіації Індії, Eraman Malaysia і GMR Infrastructure також беруть участь у розробці та будівництві Терміналу 3 Міжнародного аеропорту імені Індіри Ганді. Цей термінал буде використовуватися і для внутрішніх, і для міжнародних рейсів після того, як друга стадія будівництва буде завершена; з'явиться новий термінальний кейтеринг спеціально для міжнародних рейсів. Термінал 3 буде в кінцевому підсумку побудований на місці старих терміналів. Дістатися з аеропорту до міста можна кількома способами. Найбезпечнішим способом вважається замовлення таксі з готелю, де ви збираєтеся зупиниться. Багато готелів надають цей сервіс безкоштовно. Також можна взяти таксі безпосередньо в аеропорту. Для цього краще скористатися спеціальними будками, де ви спочатку оплачуєте машину оператору за фіксованими цінами (200-300 рупі, залежно від пункту призначення), потім отримуєте квитанцію з номером машини, яку віддаєте водієві виключно по приїзді на місце. Таким чином, ви залишаєтеся застраховані від переплати і "вигаданих" водіями цін (які можуть бути завищені в 10 разів). Тим не менш, при оплаті в будці уважно перевірте здачу і намагайтеся не розплачуватися великими купюрами. Також будьте уважні на виїзді з аеропорту, де ваша квитанція перевіряється поліцейським. Квитанцію зазвичай віддає сам водій. Постарайтеся забрати квитанцію у водія відразу після посту, тому що вона є гарантією того, що вас довезуть до місця. У Делі, як і повсюдно в Індії, не прийнято залишати чайові водіям. Ще один варіант виїзду з аеропорту - на автобусі. * '''Ex Service Men Airlink Transport Service, EATS''': приватна компанія, надає послуги перевезень від міжнародного аеропорту до автобусного вокзалу у Кашмірських Воріт * '''Delhi Transport Corporation, DTC''': державна компанія, здійснює перевезення між "домашніми" і міжнародним терміналом і автобусною станцією у Кашмірських воріт. У зимовий час (грудень-лютий) в Делі часто буває густий туман, що значно знижує видимість, через що багато рейсів (особливо ранкові) затримуються на кілька годин або зовсім скасовуються. === Потягом === Чотири основні станції, куди прибувають потяги: '''Delhi Junction''', також звана Старий Делі або Purani Dilli; '''Нью-Делі''', що знаходиться в Центральному Делі; '''Hazrat Nizamuddin''' в декількох кілометрах на південь; і будується станція '''Anand Vihar''' на востокe (дуже небагато поездiв зупиняються на станціях '''Delhi Sarai Rohilla''' або '''Delhi Cantt'''). Вокзали '''Delhi Junction''' і '''Нью-Делі''' зручно з'єднані один з одним 2oю лінією метро і тепер всього в декількох хвилинах один від одного, в той час як '''Ананд Віхар''' перебувати на 3 лінії. Залежно від інтенсивності руху на дорозі, y вас займе від 40 хв до 1 часa, щоб дістатися від вокзалу '''Нью-Делі''' до аеропортa на машині. Квиткові каси знаходяться на шляху до Connaught Place. На бронювання квитків піде не більше часу, ніж у туристичній фірмі. Вам потрібно буде знати номер поездa, квиток на який ви хочете взяти. Tем не менше, найпростішим способом з усіх є онлайн бронювання на сайті індійських залізниць http://www.indianrail.gov.in/. (Варто зауважити, що ви повинні мати адресу електронної пошти та номер мобільного телефону, зареєстрованого в Індії для того, щоб отримати доступ до області бронювання квитків.) Після того як ви придбали квиток, все, що вам потрібно зробити, це знайти ваш вагон і зайняти вільні місця. B вагонах вищого класу, вам будуть представлені списки пасажирів. Шукайте своє ім'я і перейдіть до призначеного вагону, кабіні і сидіння. Немає необхідності купувати посадковий талон, так що якщо хтось намагається переконати вас у протилежному, не слухайте - це чистої води аффера. * {{listing |type=go|map= |lat=28.6424 | long=77.2194 |name = Залізничний вокзал Нью-Делі |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Головний вхід вокзалу '''New Delhi Railway Station''' розташований в безпосередній близькості від Пахаргандже (Paharganj, Main Bazaar). Метро приєднується безпосередньо тут, але виходи з нього знаходяться на Ajmeri Gate (другий вхід) поблизу платформи 16. Ви також можете взяти передплачених рикш і таксі на площі біля головного входу. Станція - велика, багатолюдна, трохи заплутана і напхана спекулянтами. Якщо ви новачок в місті, у вас піде годину нa те, щоб знайти свій поїзд. Не довіряйте електронним табло, oни часто показують невірну інформацію. Замість цього слухайте оголошення і питайте поліцейських, поки не знайдете свій поїзд. В той же час, кожен, хто звертається до вас спонтанно, повинен бути повністю зігнорований, в тому числі і люди, які стверджують, що вони працюють службовцями на вокзалі.}} * {{listing |type=go|map= |lat=28.6609 |long=77.2278 |name = Залізничний вокзал Делі |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Формально '''Delhi Junction''', але частіше, для ясності, його називають '''Old Delhi Station'''. Як і вокзал Нью-Делі, ця станція величезна і заплутана. Платформи побудовані не в лінійному порядку. Залізнична станція обслуговується 2oю лінією метро.}} * {{listing |type=go|map= |lat=28.5889 | long=77.2537 |name = Хазрат Нізамуддін |alt = Hazrat Nizamuddin |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Хазрат Нізамуддін є відправною точкою багатьох поїздів, що прямують на південь. Найзручніше дістатися сюди - на таксі або автомобілі. Бюджетна альтернатива - взяти автобус до міжміського автовокзалу '''Сарай Кале Хан''' ('''Sarai Kale Khan Interstate Bus Terminal ISBT'''), а потім пройтися до станції (400 м). Це менш хаотична станція, ніж дві попередні, але тим не менш досить велика і погано позначена. Прислухайтеся до оголошень, щоб знайти свій поїзд. На станції продаються недорогі і смачні закуски на винос, такі як самоса і сендвічі. Якщо у вас є трохи часу, відвідайте гробніцy Хумаюна (Humayun's Tomb), яка розташована недалеко від станції.}} * {{listing |type=go|map= |lat=28.64901 | long=77.31521 |name = Ананд Віхар |alt = Anand Vihar Terminal |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = '''Ананд Віхар Термінал''' ('''Anand Vihar Terminal''') є новітньою станцією Делі, розташованої на схід від міста нeдалеко від Ghaziabad - Delhi Border. Cтанция була відкрита в грудні 2009 року і поступово приєднує до себе всі східні гілки. Станція розташована на третій лінії метро. Ананд Віхар Термінал знаходиться буквально навпроти міжміського автовокзалу Ананд Віхар (Anand Vihar Interstate Bus Terminal ISBT).}} === Автомобілем === Через Делі проходить п'ять Національних трас, основні з яких: * '''Основна магістральна дорога (Grand Trunk Road, National Highway 1)''' - з Амрістара, північний напрямок; * '''Матхурская траса (Mathura Road)''' - з Агри, південний напрямок; * '''Національна траса №2 (National Highway 2)''' - з Калькутти, східний напрямок; * '''Гургаонская траса (Gurgaon Road, National Highway 8)''' - з Джайпуру, західний напрямок. === Автобусом === Делі пов'язаний автобусними сполученнями з усіма містами Північної Індії. Зазвичай автобуси є менш комфортним способом пересування, ніж поїзда, але в той же час, відносно недорогим. У Делі є кілька автобусних терміналів (Interstate Bus Terminus, ISBT), кожен з яких має подвійну назву: * {{listing |type=go|map= |lat = |long = |name = Kashmere Gate ISBT |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = (також відомий як '''Maharana Pratap'''), Метро Kashmere Gate. Найбільший, основний термінал. В основному, автобуси відправляються в північному напрямку, але можливі винятки}} * {{listing |type=go|map= |lat = |long = |name = Sarai Kale Khan ISBT |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = (також відомий як '''Vir Hakikat Rai'''), поряд із залізничним вокзалом Hazrat Nizamuddin. Автобуси, які вирушають у південному напрямку.}} * {{listing |type=go|map= |lat=28.6463 | long=77.3151 |name = Anand Vihar ISBT |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = (також відомий як '''Swami Vivekananda'''), на східному березі Ямуни. Автобуси, які вирушають у східному напрямку.}} Основним автобусним оператором є Транспортна Корпорація Делі (Delhi Transport Corporation, DTC). Найчастіше державні автобуси переповнені і забиті людьми вщерть. Тим не менш, існує ряд приватних компаній, що забезпечують більш комфортні перевезення. Автобуси приватних компаній зазвичай набагато чистішi і не переповнені. == Транспорт == Пересуватися по місту - саме по собі велика пригода. Рух, за великим рахунком, дуже завантажений і багато водіїв не замислюючись здирають в три дорога за проїзд з нічого не підозрюючих туристів. Орієнтуйтеся краще на ціни, вказані нижче і домовляйтеся про ціни з водієм ДО того, як сісти до нього в машину (не бійтеся торгуватися). [[Файл:New Delhi Metro.jpg|міні]] ===На метро=== Кращим транспортом (і найдешевшим) вважається метро, де є окремі вагони для жінок (це дуже зручно особливо в час пік і безпечно для жінок, які подорожують соло). Чоловіки в цей вагон не допускаються. Метро чисте, кліматизовані і приходить під час. Практично немає такого місця в Делі, де ви не могли б скористатися метро. Станом на лютий 2011 року, були відкриті наступні гілки: * '''Red Line''': Dilshad Garden - Rithala * '''Yellow Line''': Jahangirpuri - HUDA City Centre, Gurgaon * '''Blue Line''': Dwarka Sector 21 - Vaishali / - Noida City Centre * '''Green Line''': Inderlok - Mundka * '''Violet Line''': Central Secratariat - Badarpur Border * '''Airport Express''': New Delhi railway Station - Airport - Dwarka Вартість проїзду становить від 8 до 30 INR, просто купите жетон, зробіть пересадку якщо треба і при виході віддайте жетон. Жетони можна використовувати тільки від станції, де вони були куплені, так що ви не можете купити два і використовувати другий, щоб повернутися додому. Якщо ви плануєте залишитися на деякий час в Делі, ви можете купити '''Smart Card'''. Є два види Smart Card: Travel Card (для тих, хто часто користується метро) і Tourist Card (власне для туристів). Travel Card коштує 100 INR (+50 депозит) і діє 1 рік. Tourist Card коштує 150 INR на 1 день і 300 INR на 3 дні (+50 депозит). Турист ви чи ні, oчень вам радимо купити Travel Card: вона і дешевше, і швидше окупиться. Зі Smart Card ви економите 10% на всі ваші пересування в метро і що не менш важливо це дозволить вам уникнути довгих черг в каси за жетонами. Щоб побувати в Старому Делі і побачити такі пам'ятки, як Chandni Chowk, Jama Masjid, Qutub Minar, Hauz Khas Village, сядьте на жовту лінію метро. Блакитна лінія доставить вас в найбільший індуський храм Акшардхам. ===Hа авторикші=== [[Файл:Auto-rickshaw.JPG|міні]] Авторікші (також іменовані тук-туки) - дуже гарні для поїздок на короткі та середні дистанції. Завжди у своєрідній жовто-зеленої забарвлені, вони зазвичай не мають дверей. В цілому вони вміщають до 3 осіб. Але якщо потіснитися, то можна поміститися і вчотирьох. Авторікші набагато дешевше таксі. За законом авторикші повинні мати лічильник (25 INR перші 2км і 8 INR за кожен наступний кілометр). Як правило за коротку дістаніцію ви повинні заплатити не більше 30-40 INR. Не бійтеся відійти від нав'язливого рикші, есле він наполягає на більшій ціні. Ви дуже швидко знайдете іншого, який швидше погодитися з вашою ціною. ===На велорикші=== Велорикші преставляют собою триколісні педальні рикші із задніми сидіннями для пасажирів і переднім для водія. Вони зручні для коротких дистанцій. Домовляйтеся про ціну наперед з водієм. 25-30 INR - розумна ціна для відстані в 1-2 км. ===На автобусі=== [[Файл:Delhi Bus Crowded.JPG|міні]] Всі частини Делі дуже добре з'єднані між собою автобусними гілками. Квитки - дешеві (від 5 до 15 INR). Варто зазначити, що автобуси часто переповнені. Також важлива деталь: червоні автобуси кліматизовані, а зелені - ні. Так, як автобусні зупинки не дуже добре позначені, вам треба буде поупорствовать, щоб знайти дорогу. Кращий спосіб знайти її - порозпитувати місцевих жителів. Проте автобуси ходять досить часто, а на деяких маршрутах треба почекати 15-20 хвилин. У Делі ходять два види автобусів: * '''Державні автобуси DTC''' (червоні та зелені з великими вікнами) * '''Приватні автобуси''' (оранжевого кольору) Радимо вам вибирати державні автобуси: вони роблять менше зупинок на своєму маршруті і як правило менш багатолюдні. Зауважте, що багато автобуси зупиняються часто і практично скрізь, де є дoстаточно пасажирів, яких треба посадити або висадити. Зазвичай пасажири заходять в автобус через задні двері, а виходять через передню. Але коли автобус переповнений, як ви вже здогадалися, ці правила повністю ігноруються. Ви можете оплатити ваш проїзд прямо біля дверей. Переконайтеся в наявності у вас квитків, так як контролери не дрімають і частенько навідують будь автобусні маршрути. Наскільки сидінь на лівій стороні ===На таксі=== [[Файл:Delhi Taxi.JPG|міні]] Таксі дуже зручно для того, щоб побачити віддалені куточки Делі. Більшість з них старі (марок Toyota Innova і Chevrolet Tavera), але надійні з трьома відмінними квітами: жовтий, чорний і зелений. Незважаючи на те, що у всіх таксі є лічильники (перші 2км коштують 15 INR, і 8,50 INR кожний наступний), вони можуть бути навмисно зламані і показувати неправильні цифри. Так що краще домовлятися з водієм заздалегідь про ціну. Більшість екскурсій по місту обійдеться вам в 200-500 INR, тоді як до аеропорту на таксі ціна буде набагато вище (залежно від місця розташування). Чайові дуже вітаються, особливо якщо водій виявився дійсно продуктивним. Ціни також будуть залежати і від габаритів машини. Треба зауважити, що чорно-жовті автомобілі не кліматізіровани. А якщо в такій машині буде клімат-контроль, то і ціна за проїзд буде вище (не бійтеся торгуватися з водіями). Будьте уважні і не сідайте в "неофіційне" таксі. Oбично такі таксі відвезуть вас не в той готель, який вам потрібен, або в лже - центр туристичної інформації, або спробують продати вам надзвичайно дорогі й непотрібні товари. Як правило, вони відомі тим, що оббирають бідних нічого не знають туристів. Так що краще триматися від них подалі. ===Пішки=== [[Файл:Salt March Statue.jpg|міні|Соляний похід Ганді]] Для закоренілих пішоходів, Делі - не саме відповідне місто. Відстані довгі, орієнтовні вивіски нечисленні, плюс до всього в місцях, де багато туристів, вас очікують жебраки і афферісти. Щоб просто перейти дорогу, іноді знадобиться подолати кілька стрічок автомобільної дороги, через переобтяженого руху. Найкраще, звичайно, знайти когось із місцевих і перейти дорогу слідом за ним. Якщо все ж ви дійсно хочете прогулятися пішки по Делі, ось кілька місць, де це можна зробити : * Від '''Rashtrapati Bhavan''' (Президентського Будинку) до '''Воріт Індії''' по довгій і красивiй авеню Rajpath (прогулянка в 3-4 км); * Від '''Джама-Масджид''' (Делійський соборної мечеті) до '''Червоного Форту''' в районі базару Chandni Chowk; * Прогуляйтеся в лісі на півдні Делі. Почніть з '''Індійського технологічного інституту''' (Indian Institute of Technology), пройдіть через міський ліс '''Sanjay Van''' і так до самого високого мінарету '''Qutub Minar'''. Знайте, що в лісі Sanjay Van не завжди безпечно і найкраще піти туди з компанією і по можливості днем; * Слідуйте за жовтою лінією метро '''South Delhi-Green Park-Hauz Khas Village''', потім пройдіться до зруйнованої медресе '''Hauz Khas''', відвідайте нову торгову зону, безліч ательє індійського мистецтва, а також кілька доглянутих парків. == Що відвідати == [[Файл:New Delhi Temple.jpg|міні|Акшардхам — найбільший індуїстський храм у світі.]] * '''Храм Лотоса''' на півдні Делі, що має форму бутонa лотоса з 27 пелюстками, цей приголомшливий храм, як ніби підвішений над молочно-блакитними ставками, безумовно один з найбільш чудових пам'ятників коли-небудь зроблених з бетону. Пишний парк добре упорядкований. Вхід безкоштовний. Відкрито вт-нд, c 1 квітня по 30 вересня з 9 ранку до 7 вечора, c 1 Oкт по 31 березня c 9:30 ранку до 5:30 вечора. * '''Акшардхам''' біля 24, National Highway (метро Akshardham). Завершений в 2005 році соціально-духовною організацією БАПС (BAPS). Центральний пам'ятник, збудований без жодного шматочка заліза, є 11-футовий золотою статуєю засновника віри, Бхагванa Свамінараянa. Існує сувора заборона на всі електронні прилади, фотоапарати, тютюн і в значній мірі на все, крім одягу. Ви можете залишити свої речі в гардеробі зовні. Вхід безкоштовний, керівництво-брошура 5 рупій, доступ до виставок 125 рупій. У вас займе 3-4 години на те, щоб все подивитися. Відкрито c Вт-Cy c 9 ранку до 7 вечора. * '''Коннот-Плейс''' : площа в центрі Нью Делі, сконструйована в британському колоніальному стилі і схожа на величезний торговий центр з численними магазинами і бутіками. Будучи в занедбаному стані довгий час, її швидко відреставрували після відкриття станції метро Rajiv Chowk. У центрі площі знаходиться маленький, але красивий парк поблизу відомого базару Palika Bazaar. Тут же можна заглянути в Metro Museum, що знаходиться всередині станції метро Patel Chowk. Музей відкритий з 10:00 до 16:00, з вівторка по неділю. Вхід безкоштовний, мати при собі чинний талон на метро. * '''Брама Індії''' : цей пам'ятник був побудований індійським солдатам, загиблим у Першій світовій війні. Тут горить Вічний вогонь пам'яті всім полеглим солдатам. * '''Мечеть Джама-Масджид''' навпроти Червоного форту, поруч з Чандні Чоук в Старому Делі (Метро: Chawri Bazaar) - найбільша мечеть в Індії. Вхід вільний, але вам треба буде заплатити 300 рупій, якщо у вас є фотоапарат або камера (комбінований квиток включає в себе підйом на мінарет за 100 рупій). Якщо у вас немає з собою фотоаппаратa, будьте готові наполягти на тому, що ви не повинні платити (вас попросять показати кишені, так як прийнято вважати, що у всіх туристів є фотоапарати. Остерігайтеся чіпких гідів, які будуть намагатися переконати вас, що екскурсовод є обов'язковим і входить у вартість камери. Вони проведуть дуже швидку екскурсію по мечеті а потім зажадають доплати в 200-300 рупій. Ви можете піднятися на вершину мінарету за 100 рупій. Підйом крутий, темний і непредназначен для тих, у кого клаустрофобія. Зате вам відкриється чудовий вид на місто. Вам потрібно прикрити плечі і ноги і зняти взуття. Відкритий з 7 ранку до заходу сонця, але зверніть увагу, що туристи не допускаються з 12:15 до 13:45 і за півгодини до заходу сонця. Не слід фотографувати під час молитовних годин. ==='''Гробниця Хумаюна'''=== [[Файл:Humayun South.JPG|міні|Гробниця Хумаюна]] Гробниця Хумаюна на півдні Делі, біля вокзалу Хазрат Нізамуддін, - одна з трьох всесвітніх спадщин ЮНЕСКО, що знаходяться в Делі. Відкрита щодня від сходу до заходу, вхід - 10/250 рупій для індійців / інoстранцев. Гробниця знаходиться в центрі великих, бездоганно доглянутих садів в перському стилі, які були ретельно відреставровані в 2003 році за допомогою Ага Хана і є, напевно кращими в світі. Коли ви входите в комплекс, першим великим будовою по правій стороні є луковичной форми восьмикутна гробниця Ільзи Хан. Її побудував один дворянин ще за свого життя, десь за 20 років до самої гробниці Хумаюна. Коли ви пройдете через перші ворота, ви зможете побачити мигцем купол гробниці і зайдете в квіткову алею, що веде до других західних воріт, які сьогодні служать входом у величезний центральний сад. Головною прикрасою є гробниця Хумаюна, другого могольського імператора. Розпочата будуватися в 1562 році, це була перша велика Могольськая структура в місті і була описана як попередник або прототип Тадж Махалу в Агрі. Обидві структури насправді стилістично схожі, хоча гробниця Хумаюна була побудована з червоного пісковика, а не з мармуру, і споруджена дружиною, журиться з своєму чоловікові, а не навпаки. Ви можете піднятися на другий поверх (сходи на західній стороні дуже крута, на південній менш того), і на південній стороні ви знайдете вхід в головний склеп, де був похований Хумаюн. Перед тим, як ви підете, переконайтеся в тому, що ви відвідали Південні Ворота, початковий королівський вхід, де ви можете також спокійно купити листівки без натовпу численних туристів. У південно-східній частині знаходиться Гробниця Цирульника, побудована в тому ж стилі. Історики знаходяться в здогадах, хто ж все таки був похований у цій мальовничій могилі з червоного та сірого пісковика. ==='''Мінарет Кутб-Мінар'''=== [[Файл:QutbMinar AlaiDarzawa.JPG|міні]] Цей комплекс в Мехраулі, структури якого датуються початком Mамлюкскої династії (династії Рабів, 1206-1290), входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сади збережені у відмінній формі, що робить їх популярним місцем для відпочинку і пікніків. Відкритий щодня з світанку до заходу, вхід 20/250 рупій для індійців / іноземців. Світлозвуковe шоу можнo подивитися практично щовечора після заходу сонця. До комплексу тепер можна лекго дістатися на метро, станція Кутуб Мінар, жовта лінія метро. * '''Кутуб Мінар''' - найвідоміша структура. Цей 72,5 метровий мінарет був найвищим "хмарочосом" у світі на момент споруди (1193-1368). Biн був побудований за наказом Кутб-уд-дін Айбак. Делікатно вирізаний з каменю, він дивовижно добре зберігся і дотепер є вражаючим видовищем. Це видно навіть з висоти пташиного польоту, коли летиш в аеропорт Indira Gandhi International! (Затяті прихильники археологічної істини помітять, однак, що вершина башти була двічі перебудована після землетрусу, а засновані було реставровано недавно). Тоді як вхід в саму вежу вже заборонений, за 10 рупій / 5 хвилин ви можете подивитися краєвиди через маленьку веб-камеру на вершині. * '''Мечеть Кувват-уль-іслам''' - перша і найбільша мечеть Делі, зараз в основному в руїнах, але багато частин комплексу все ще стоять і прикраси з піщанику як і раніше вражає. Подивіться на надзвичайно багату різьбу біля гробниці Ільтутмишa нa західній стороні комплексу. * '''Залізна колонна''' в центрі мечеті. Назва говорить сама за себе: цей 7-метровий стовп був зведений в 400 році н.е. з допомогою Чандрагупта II Викрамадитья, також відомим як "той, чиїми подихами доблесті досі пахне Південне море" згідно напису врізаної в основу. На жаль, пахощів Чандрагупти II вже давно втратили свої запах, але, на подив металургів всього світу, його колона досі добре тримається, навіть після 1600 років. * '''Ала-і-Мінар''' : Ала-уд-дін-Хилти розпорядився побудувати вежу, в двічі перевищуючу висоту Кутуб Мінара, але помер після того, як будівля досягла всього лише 24,5 метрів. Вежа так і не була добудована і стоїть донині. * '''Ала-і-Дарваза''' - цe площа, купольнa будовa, колись служилa як вхiд в мечеть, a тепер прихованa за мінаретом. Ви можете побачити інкрустовані мармурові прикраси та гратчасті кам'яні екрани. * '''Гробниця Імама Замінa''' - зовні основного комплексу, поблизу Ала-і-Дарваза. Ця восьмикутна гробниця вшановує пам'ять одного Туркестанського іману, який був заснований в мечеті під час правління Сикандар Лоді. ==='''Червоний форт'''=== Червоний форт (Лал кила) є одним з головних туристичних визначних пам'яток Делі. Зроблений з червоного пісковика форт, побудований могольським імператором Шаx Джаханом (який також спорудив Тадж Махал), був його головним керівним палацом. Завершений в 1648 році, наступні роки не пішли йому на користь: його палати вже давно позбавлені всяких речей, мармурові інкрустації напівкоштовних і дорогоцінних каменів давно зникли і багато будов вже не можна відвідати. І тим не менш, масштаби Червоного Форту продовжують бути значними і його сади залишаються пишними і зеленими навіть в середині зими. Форт включає в себе такі основні будівлі, як: * '''Чатта Чоук (Chatta Chowk, Критий базар)''': у відповідності зі своїм ім'ям, базар розташовується між воротами і самим фортом і усіяний продавцями сувенірів. * '''Диван-і-Ам, (Diwan-i-Am, Зал громадської аудиторії)''': Ця будівля відокремлює зовнішній двір від внутрішнього і розміщує мармурову трибуну для трону імператора. * '''Hayat Baksh Bagh''' (дослівно Сади, що дарують життя): Колись великий сад з рoзливающимися фонтанами і струмками, зараз же на жаль весь висохлий - залишилися тільки висохлі канали та акри зеленої трави. * '''Диван-і-Хас (Diwan-i-Khas, Зал приватній аудієнції)''': Побудований виключно з мармуру, тут імператор приймав особливих гостей. * '''Хас-Махал (Khas Mahal, Особистий палац)''': Основна резиденція імператора. Восьмикутна вежа Mussaman Burj виходить на річку Ямуна і є тим місцем, де імператор зустрічав свій народ щоранку. * '''Ранг-Махал (Rang Mahal, Кольоровий палац)''': Резиденція головної дружини султана. * '''Мумтаз-Махал (Mumtaz Mahal, Дорогоцінний палац)''': Містив 6 кімнат для гарему султана. Тепер використовується як музей тканин, килимів, зброї і т.д. (вхід безкоштовний) * '''Daawat Khana''': Маленький палац, розташований в самій північній точці Форту, спочатку був резиденцією принца, але переобладнаний британцями в чайний будинок, функцію, яку він зберіг і до наших днів. Основні страви коштують близько 60 рупій, напої 10-20 рупій, а також навколо нього ви знайдете найчистіші туалети. * '''Swatantra Sangrama Sangrahalaya (Музей Руху за Незалежність)''': Зліва від Чатта Чоук, розташований досить хороший історичний музей активістського руху за незалежність в Індії. Починаючи з заколоту 1857 і до Ганді. == Чим зайнятись == * Прогуляйтесь по '''Connaught Place''', площаде в центрі Нью Делі. Площа сконструйована в британському колоніальному стилі і схожа на величезний торговий центр з численними магазинами і бутіками. Будучи в занедбаному стані довгий час, її швидко відреставрували після відкриття станції метро Rajiv Chowk. У центрі площі знаходиться маленький, але красивий парк поблизу відомого базару Palika Bazaar. Тут же можна заглянути в Metro Museum, що знаходиться всередині станції метро Patel Chowk. Музей відкритий з 10:00 до 16:00, з вівторка по неділю. Вхід безкоштовний, мати при собі чинний талон на метро. * '''Національний Зоологічний парк''' Mathura Road, +91 11 2435 8500 (понеділок вихідний). Дуже великий і красивий парк в Делі, покликаний зберігати різноманітність національної флори і фауни. Вхід 100 рупій для іноземців. * Скористайтеся послугами '''Footloose in Old Delhi''' і зробіть пішохідну екскурсію по Старому Делі. == Що купувати == Делі - рай для туристів, якщо звичайно ви не боїтеся торгуватися і протискуватися через натовп. Західні торгові центри і бутіки виникають з нізвідки по всьому місту, в основному в Гургаоне, Нойда і в південному Делі. До недавнього часу, всі магазини без винятку були закриті по неділях. Але навіть після того, як все змінилося, багато бутіків, в основному на Connaught Place, продовжують закриватися по неділях. Субота - головний торговий день, і в слідстві, найбагатолюдніший, що стосується базарів, магазинів, та ін. Почніть свій шопінг-тур з Connaught Place, єдиною у своєму роді площі, де поєднуються традиційні індійські базари, європейські торгівельні марки і величезні торгові центри. * '''Kho-Cha Tea Boutique''' (частина Golden Tips Tea Group) Shop No. 11, Kaka Nagar Market (навпроти Delhi Golf Club, 5 хвилин їзди від Khan Market). Більше 500 добірних сортів індійського чаю: Darjeeling & Assam Teas, CHAI, Green Teas, Flavored Green Teas, Tea Accessories та ін. * '''Aap ki Pasand Tea Shop''', Sterling House, 15 Netaji Subhash Marg, Daryaganj (напроти пошти, недалеко від Червоного Форту). Ідеальне місце, щоб насолодитися Індійським чаєм, екзотичними Darjeeling, Assam, і купити чай в мішечках ручної роботи. ===Торгiвельнi центри=== * '''DLF Emporio''' pасположен в Vasant Kunj, на півдні Делі, це можливо один з найрозкішніших торгових центрів в Індії. Три поверхи ділять між собою міжнародні брендові дизайнери такі, як Armani, Hugo Boss, Paul Smith, Gucci і Salvatore Ferragamo, а також незліченна кількість індійських дизайнерів таких, як Tarun Tahliani, Manish Arora, Rohit Bal і Satya Paul. Emporio також розміщує в собі один з найпопулярніших ресторанів у Нью Делі, Set's (раніше відомий як Zest), що пропонує своїм гостям страви з 7 різних кухонь. * '''DLF Promenade''' pасположен в Vasant Kunj, на півдні Делі, http://www.dlfpromenade.com/. Розміщує в собі єдиний 7-екранний мультікомплексний DT кінотеатр (http://www.dtcinemas.com/). * '''Ambience Mall''' pасположен в Vasant Kunj, на півдні Делі http://www.ambiencemalls.com/ambience/{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. * '''Торгiвельнi центри на Saket''' : Saket з недавніх пір став головною торговельною зоною з величезним торговим комплексом, що включає в себе різноманітні торгові центри. Центральна зона цього комплексу - торговий центр Select Citywalk, що включає в себе міжнародні та локальні бренди. Цей комплекс також розміщує '''MGF Metropolitan''' і '''DLF Place'''. === Ринки === * '''Connaught Place''': історичний шопінг-центр у Делі. * '''Paharganj market''': прямо навпроти New Delhi Railway Station, у цій мережі торгових центрів ви знайдете індійську парфумерію, шалі, килими, музичні інструменти, коштовності. * '''Kamla Nagar''': розташований біля північного кампуса Університету Делі, багатий достатком базар порадує вас можливістю знайти і купити буквально все що завгодно. * '''Rajouri Garden Market''': відмінне місце, щоб знайти собі що-небудь до весілля або купити повсякденний одяг. * '''Central Market, Lajpat Nagar''': відмінний базар одягу, куди приходять в основному індійці середнього класу. * '''Sarojini Nagar''': ринок експорту надлишків одягу та бакалійних продуктів. * '''Khan Market''': ринок, куди приходять закордонні дипломати і тибетські лами на ланч, або для того, щоб зробити покупки в магазинах товарів для собак, бакалійних товарів, одягу (Fabindia, Anokhi), товарів домашнього вжитку (Good Earth), ювелірних прикрас і книгарні. * '''Janpath''': є справжнім раєм для тих, хто любить поторгуватися і знаходиться всього лише у 2 хвилинах ходьби від Connaught Place. * '''Karol Bagh''': ринок на заході Делі відомий своїми традиційними індійськими нарядами: сарі та шалями. * '''Palika Bazaar''': великий підземний ринок електроніки в центрі Connaught Place. Величезний вибір DVD, VCD, Audio CD на хінді та англійською, відео ігор, але якість залишає бажати кращого. * '''Chandni Chowk''': серце Старого Делі. * '''Khari Baoli''' == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * '''Chill&Chaï @ Khoj''' : Невеличке кафе в середземноморському стилі в художньому артистичному центрі "Khoj" розташований прямо навпроти торгового центру Select Citywalk, в жвавому районі Khirki. Тут ви також можете побачити виставки художників-резидентів. ''S17 Khirki extension, відкритий з 9:00 до 18:30'' === Дорого === == Де розважитись == ===Бари / клуби=== * '''Xes Cafe''', Saket, DLF South Court Mall. Кафе є з своєму роді якимсь 5-зірковим амстердамським кава-шопом. Також кафе пропонує хорошу кухню з непоганим баром. * '''Aqua''': Бар біля басейну, що знаходиться в Park Hotel (біля Connaught Place). Розслаблююча атмосфера і великий вибір напоїв гарантовані. * '''Toast (Lazeez Affaire)''': Бар і гриль. Rajouri Garden, West Gate Mall (3 рівень). Ароматний кальян, напої, страви таких кухонь, як французька, грецька, індійська і пан-європейська. * '''Aura''' * '''Decibel Chanakyapuri''' : Один з 2 клубів у Samrath Hotel біля Ashok Hotel. * '''IndoChine's Forbidden City''', South Delhi (Lado Sarai примикає до Qutub Golf Course). Сінгапурська мережа барів, що відкрилася в Делі в 2007. Ресторан Mme Butterfly, що знаходиться нагорі, пропонує чудові страви китайської кухні. Лаунж бар The BarSaVanh знаходиться знизу. * '''T.L.R.''' : 31 Hauz Khas Village www.tlrcafe.com. Затишне арт-притулок в Делі для туристів, емігрантів і місцевих жителів оживає у вечірній час. Жива музика. * '''Orange''' : ночной клуб. * '''Elevate''' Noida прилегающий к южному Дели. * '''F Bar & Lounge''' (by Fashion TV) Chanakyapuri (находящийся в Ashok Hotel). Модный бар и ночной клуб. По слухам самый большой бар в Дели в 2008 году. * '''The Other Side''' 81/3 Adhchini (підвальне приміщення Turquoise Cottage) Sri Aurobindo Marg, +91 11 2685 396. * '''Shalom''' * '''Urban Pind / Bar / Cafe''' * '''Manre''' == Де зупинитись == === Дешево === ===Середні ціни=== * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Bed&Chaï Guesthouse |alt = |address = R-55, 2nd floor, Greater Kailash 1, New Delhi|directions = |url = https://www.bedandchai.com|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = 011-46-06-60-54|fax = |email = contact@bedandchai.com|skype = |hours = |price = |description = Розташований в самому серці житлового комерційного району, готель має в своєму розпорядженні загальні спальні (від 850Rps / ніч), 2 стандартні номери (від 2000Rps / ніч) і 4 номери підвищеної комфортності (від 3300Rps / ніч). Гостям пропонується традиційний індійський напій, чай "Масала". Сніданок, Wi-Fi, кухня у вільному розпорядженні гостей включені у вартість}} === Дорого === == Де навчатись == Найвідоміші університети Делі : JNU , DU, JMI , IGNOU , ITI, NLU і Делі. [http://delhi.gov.in/wps/wcm/connect/DOIT_Education/education/home Офіційний сайт Міністерства освіти] дає вам інформацію про можливості навчання в місті. == Як заробити == Eкономіка Делі знаходиться на підйомі; кількість хороших робочих місць одночасно зростає. Монстр сайт [[5]] та інших платформах онлайн зайнятості є гарною відправною точкою для огляду видів робіт, які доступні. Традиційно, іноземці часто працюють в соціальній сфері або в навчанні. Проте все частіше іноземці працюють в міжнародних компаніях і навіть місцевих індійських компаній. Є широкий спектр можливостей для працевлаштування в Делі для іноземців, вони хочуть працювати в компанії, НВО, навчальний заклад, або навіть в уряді. Ринок праці в Делі залишається досить конкурентоспроможними через наявність багатьох престижних організацій. Таким чином, число претендентів набагато перевищує кількість доступних позицій, що дозволяє роботодавцям отримати кваліфікованих кандидатів на мізерну зарплату (особливо в порівнянні з іншими міжнародними призначення). == Застереження == Багато мандрівників, приїжджаючи до Індії, потрапляють в лапи шахраїв і спекулянтів. На жаль в Делі є і ті, й інші. Бійтеся тих, хто намагається вказати вам інший маршрут або дати вам будь-якої раду. Ніколи сліпо Не довіряйте радам водіїв таксі та рикші. Якщо ви вперше в Індії, відкрито про це не говорите, так як це може притягти до вас ласих на свіже м'ясо шахраїв. Якщо ви прибули в Делі вночі і якщо ви не встигли зарезервувати готель, зупиніться в спеціально обладнаному залі аеропорту. Жінкам краще уникати прогулюватися поодинці по Делі в нічний час доби і сідати однієї в машину. Спробуйте одягатися суворо. Не бійтеся підвищити голос і навіть закричати, якщо є небезпека. ===Поліція Делі=== Поліція Делі - це 70 тисяч офіцерів, службовців у столиці. На жаль, її ефективність дуже відрізняється в залежності від самих поліцейських. Одні - корумповані і зовсім марні, інші, навпаки, добропорядні і спробують вам допомогти. '''Телефон поліції: 100'''. Поліцейські машини припарковані майже на кожному головному перехресті. В не екстрених випадках або для того, щоб доповісти про пригоду, звертайтеся в найближчу поліцейську ділянку. == Зв'язок == Телефонний зв'язок в Делі - відмінний. Мобільних операторів - величезна кількість. Серед них Airtel, Vodafone, Reliance і Tata Indicom. Буде гарною ідеєю купити тут сім карту, щоб залишатися на зв'язку, поки ви в місті. Телефонні номери в Делі починаються з 11 і зазвичай передують 8 цифр. Щоб зателефонувати в Делі, перебуваючи за межами Індії, вам потрібно буде набрати певний міжнародний код своєї країни, а потім код Індії 91. ===Номера при екстрених випадках (Делі):=== * '''Поліція''': 100 * '''Пожежна частина''': 101 * '''Швидка''': 102 == Куди далі == Делі - головне інтернаціональне транзитне місто для поїздів, літаків і автобусів, а також для внутрішніх рейсів. * '''Агра''' і її '''Тадж Махал''' знаходяться на відстані 3-6 годин їзди на поїзді або машині. Тепер же відкрилася нова 6-трасових експрес магістраль під назвою "Yamuna Expressway", яка з'єднує Делі з Агрой і скорочує шлях на добрих 2 години. * '''Бандхавгарх (національний парк)''' і '''форт Бандхавгарх''' є найбільшим заповідником тигрів в Мадхья-Прадеш. * '''Дармсала''' - місце перебування уряду Далай Лами в еміграції. У 10-12 годин на північ від Делі. Квитки можна купити в туристичному бюро, який знаходиться на Paharganj (Main Bazaar), Majnu ka Tilla. * '''Шимла''' - літня столиця британської Індії та королева всіх гірських станцій в регіоні. Тут ви можете побачити багато мальовничих та історичних місць. Місто знаходиться в 8-10 годинах їзди на автобусі. Прямий рейс з Делі займе всього годину. * '''Раджастан''' : до цього регіону можна дістатися на літаку або нічним поїздом. * '''Массурі''' одна з перших британських гірських станцій в Індії, також відома як Королева Пагорбів. * '''Корбетт (національний парк)''' - найстаріший і найбільш відомий національний парк Індії в 280 км від Делі. Ви отримаєте можливість покататися на слонах і з'їздити в сафарі на джипах. * '''Найнітал''' - ще одна гарна гірська станція в регіоні Кумаон з прекрасним озером Найн. * '''Чар-Дхам''' є відправною точкою таких знаменитих паломницьких центрів як Бадрінатх, обитель Крішни, Кедарнатх, обитель Шиви, Ґанґотрі і Ямунотрі, витоки священних річок Гангу і Ямуна відповідно. * Прокатаєтеся на '''Махараджа експрес''', розкішному потязі що проходить між Делі і Мумбаї {{footer|ispartof=Індія|type=Місто}} n4trwz4ab0x8g3gcshzthhg6m8f3chp 0 1033 37386 37385 2025-05-13T20:13:41Z MarianaSenkiv 5081 /* Що відвідати */ 37386 wikitext text/x-wiki {{geo|-34.63377|-58.48297|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Buenos Aires San Martin Park.JPG|thumb|300px|]] '''Буенос-Айрес''' знаходиться в [[Аргентина|Аргентині]]. == Зрозуміти == '''Буенос-Айрес''' ([[Іспанський розмовник|ісп.]] ''Buenos Aires'') — столиця і найбільше місто [[Аргентина|Аргентини]]. Адміністративний, культурний і економічний центр країни й одне з найбільших міст Південної Америки. Населення — 2,9 млн чол. Утворює одну з найбільших агломерацій у світі — Великий Буенос-Айрес (12,7 млн чол.). === Клімат === Столиця знаходиться в південно-східній частині Аргентини, на рівнинній місцевості, в субтропічному природному поясі. Природна рослинність околиць міста представлена типовими для лугових степів і саван породами дерев і трав. Буенос-Айрес розташований на відстані 275 км від Атлантичного океану в добре захищеній бухті затоки Ла-Плата. Середня температура повітря в липні складає +10 °C, а в січні +24 °C, впродовж року 17,6 °C. Кількість опадів на території міста складає — 1146 мм в рік. Снігопади не характерні для міста. Останній сніг випадав 9 липня 2007 року. Від початку систематичних метеорологічних спостережень у 1870 році у місті було зареєстровано ще лише один снігопад 1918 року і мокрий сніг 1912, 1928 і 1967 року. == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Міністра Пістаріні|alt=Aeropuerto Internacional Ministro Pistarini|address=AU Tte. Gral. Pablo Riccheri Km 33,5, B1802 Ezeiza, Provincia de Buenos Aires, Аргентина|phone=+541139874150|url=https://www.aeropuertosargentina.com/ezeiza|lat=-34.816034465508835|long=-58.537419018688645|content=Міжнародний аеропорт, розташований за 22 км, на південно-південний захід від автономного міста Буенос-Айрес, столиці Аргентини . Займаючи площу 3475 гектарів, це один із двох комерційних аеропортів, що обслуговують Буенос-Айрес та його столичну агломерацію , разом з аеропортом Хорхе Ньюбері . Аеропорт Пістаріні є найбільшим міжнародним аеропортом країни за кількістю обслуговуваних пасажирів — 85% міжнародного трафіку — і є хабом для міжнародних рейсів Aerolíneas Argentinas , яка також виконує внутрішні рейси з аеропорту. Його експлуатує компанія Aeropuertos Argentina 2000 SA з 1998 року|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqO7IXw7mNpTRA9_prB1-iXiD_kwSoEUyZ0IuEYmHc00acblUJAj5y235fWelQZ1WKd2rsxtvITj7eVesfdEUfsaZO0IZKaNeuUOyiXPgX5-hOeit0h5S7mn8IV3CyeZx12APUECQ=w426-h240-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Ministro_Pistarini_International_Airport|wikidata=Q384788}} * '''Аеропарк Хорхе Ньюбері''' === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Метрополітен Буенос-Айреса|alt=Subte Línea C {{!}}{{!}} Estación Retiro|address=C1001 Buenos Aires, Аргентина|phone=+548005551616|url=https://www.metrovias.com.ar/|price=919 песо за одну поїздку|lat=-34.59159117788879|hours=05:30–23:15 будні, субота 06:00–23:45, неділя 08:00–22:15|long=-58.37425614088457|content=Система ліній метрополітену в Буенос-Айресі, столиці Аргентини. Перша лінія метро була відкрита 1913 року і, таким чином, була першою у Південній Америці і Південній півкулі. 1909 року міська рада Буенос-Айреса підписала контракт з Англо-Аргентинською трамвайною компанією (CTAA) на спорудження і експлуатацію впродовж 80 років трьох ліній метрополітену|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nof-E2HKUJdebOOcsWAF7CH7cUqMCsc8Jugx9b13WtNUJX4ZNXb6zW_Cm5TG4T0K95YOBrKt07LXwONSC2QwLjfAIwZE1NwTwSCMhyhgI5TP_8I4K_qBv-f_8r26oXOUx4cMVNo=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD_%D0%91%D1%83%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%B9%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0|wikidata=Q497044}} {{mapframe}} == Що відвідати == [[Файл:Casa Rosada in Buenos Aires.jpg|міні|справа|Каса-Росада]]{{See|name=Палац Національного конгресу Аргентини|url=|wikipedia=Палац Національного конгресу Аргентини|description=|address=Av. Hipólito Yrigoyen 1849, C1033 Cdad. Autónoma de Buenos Aires, Аргентина|content=Вищий орган законодавчої влади в Аргентині, що складається з двох палат: Палати депутатів (257 осіб), яка обирається на 4 роки, і Сенату (72 особи), який обирається на 6 років (по 3 сенатори від столиці і кожної провінції).|lat=-34.60999925203312|long=-58.392587903656|wikidata=Q646190}} {{See|name=Площа Конгресу|wikipedia=Площа Конгресу|url=|lat=-34.609667|long=-58.390167|description=|content=Площа у центрі Буенос-Айреса перед будівлею Палацу Національного конгресу Аргентини. Розташована у районі Монсеррат між вулицями Ентре-Ріос, Рівадавії, Іполіто Ірігоєна і віце-короля Севальйоса.|wikidata=Q2093879}} {{See|name=Каса-Росада|wikipedia=Каса-Росада|url=|lat=-34.608056|long=-58.370278|description=|address=Calle Balcarce, Buenos Airesd|content=Резиденція президента Аргентини, яка розташована у центрі Буенос-Айреса перед Травневою площею. Визнана національною історичною пам'яткою Аргентини.|wikidata=Q478926}} {{See|name=Кафедральний собор Буенос-Айреса|alt=Catedral Metropolitana de Buenos Aires|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%91%D1%83%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%B9%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0|wikidata=Q967929|address=San Martín 27, C1004 Cdad. Autónoma de Buenos Aires, Аргентина|url=http://www.catedralbuenosaires.org.ar/|lat=-34.607569372945676|long=-58.37323594647378|content=Головний католицький храм Аргентини. Побудований у стилі неокласицизму. Розташований на розі вулиць Сан-Мартіна і Рівадавії у буенос-айреському районі Сан-Ніколас поблизу Травневої площі.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqjXJKsTwdP5xF8tDQWn620N0cO8zQSlI3pIYc8TpcnT_0wrhk9rpG0rhqbRzzKzLy6zM6pM56dr_e-yO9oCM72aEkFi_SFys80xGi24FuPywWwA3Y4lcWNCI9FGXxM3UPEyfE2=w408-h272-k-no|phone=+541143312845}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Confitería del Molino|alt=Кондитерська дель Моліно (іспанською: «Млин»)|address=Av. Rivadavia 1815, C1033 Cdad. Autónoma de Buenos Aires, Аргентина|url=https://delmolino.gob.ar/|lat=-34.60895176269826|long=-58.39216046517373|content=Scторична кав'ярня ( конфітерія ) в стилі модерн у Буенос - Айресі , Аргентина , розташована навпроти Палацу Національного конгресу та Площі Конгресу , на перетині проспектів Кальяо та Рівадавія в районі Бальванера .|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Confiter%C3%ADa_del_Molino_in_2022.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Confiter%C3%ADa_del_Molino|wikidata=Q1125324}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Театр Колумба|alt=Teatro Colón|address=Cerrito 628, C1010 Cdad. Autónoma de Buenos Aires, Аргентина|phone=+541143787100|url=https://teatrocolon.org.ar/|price=920 грн|lat=-34.60112661012196|long=-58.38336300329217|content=Історичний музей-заповідник. Оперний театр, один з найвідоміших оперних театрів у світі. Сучасна будівля театру, друга під цією назвою, була відкрита 25 травня 1908 року після 20 років будівництва. Театр був закритий на реконструкцію в жовтні 2006р. Його урочисте відкриття відбулося 24 травня 2010 року у рамках святкування двохсотріччя Травневої революції|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4npWZ451kOk7PtlOZe8o9mHhPf4W1QZvKwRAKPz7VQrTHP2xC0EpyYgNzewKWp8fOzEG6uvUw8hAHiCDttBnkLkDx-1C9OSA5rxgSNtCvwXu3KpRvDJSwx_19rH3o5f8r9KKPHcG=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B1%D0%B0_(%D0%91%D1%83%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%B9%D1%80%D0%B5%D1%81)|wikidata=Q827401}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Меріотт Плаза|alt=Marriott Plaza|address=Florida 1005, C1005AAU Cdad. Autónoma de Buenos Aires, Аргентина|phone=+541143137228|checkin=15:00|checkout=12:00|lat=-34.59599304867822|long=-58.37516750673047|content=Pаснований 1909 року. Вважається історичним пам'ятником і першим хмарочосом Буенос-Айреса. Розташований у районі Ретіро. Має вихід до історичної площі Сан-Мартіна. Розташований на вулиці Флорида, відомої своїми магазинами і бутиками.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:60-hotel-plaza.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%82_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%B0_(%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C,_%D0%91%D1%83%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%B9%D1%80%D0%B5%D1%81)|wikidata=Q6772993}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Мар-дель-Плата|alt=Mar del Plata, Аргентина|directions=на південь від Буенос-Айреса|lat=-38.008036577704964|long=-57.552262300974604|content=Курортне місто та порт на узбережжі Аргентинського моря. Розташоване на південному сході провінції Буенос-Айрес|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4noyfqSJv49asLWw2j2fFiZrkHIB1WCkfUAnPX7QLlS9YGAojj-na9-1qwYJvrNLnpsf8V52T5zZ51MRH06kLQXnmbhSL9JQexYXOVtBQzP8b4SZ-tGFf_ootuvItInwvPMPPcfF=w493-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80-%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C-%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0|wikidata=Q52607}}{{footer|ispartof=Аргентина|type=Місто}} 0dwjgsovueubw8uz7z6v0sf0tbox4pq 0 1034 37674 37416 2025-05-29T16:53:36Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37674 wikitext text/x-wiki {{geo|25.26836|55.29640|zoom=13}} {{pagebanner}} == Зрозуміти == '''Дубай''' (دبي ''Dubayy'') - найбільше місто [[ОАЕ|Об'єднаних Арабських Еміратів]], адміністративний центр емірату Дубай. Великий торговий, фінансовий і туристичний центр [[Близький Схід|Близького Сходу]]. Населення становить 2&nbsp;262&nbsp;млн осіб. (2008). '''Дубай''' є космополітичним мегаполісом і глобальним містом на Аравійському півострові. Місто входить в десятку найпопулярніших туристичних місць у світі. Місто також вважається одним з найсучасніших і прогресивних міст на Близькому Сході, а також його іноді називають "Містом золота" через історичну роль центру торгівлі золотом, а також швидких перетворень (з пустелі - в розкішне місто). [[File:Artificial_Archipelagos,_Dubai,_United_Arab_Emirates_ISS022-E-024940_lrg.jpg|посилання=https://en.wikivoyage.org/wiki/File:Artificial_Archipelagos,_Dubai,_United_Arab_Emirates_ISS022-E-024940_lrg.jpg|міні|300x300пкс|Берегова лінія Дубая з космосу.]] Дубай характеризується величезним ландшафтом пустелі, який перетворюється на футуристичний стиль хмарочосів уздовж узбережжя. Дубай іноді помилково вважають країною, проте це Емірат і він є частиною Об'єднаних Арабських Еміратів. Це також фінансовий центр Об'єднаних Арабських Еміратів. Дубай вважається комерційним і культурним центром Близького Сходу. Це глобальний транспортний вузол і привернув світову увагу завдяки багатьом великим інноваційним будівельним проектам і спортивним подіям. Місто символізують його хмарочоси, включаючи найвищу будівлю в світі - Бурдж-Халіфа, а також амбітні проекти розвитку, включаючи штучні острови, розкішні готелі світового класу та деякі з найбільших і надзвичайно сучасних торгових центрів у світі. === Клімат === Дубай має дуже гарячий сухий клімат. Літо в Дубаї надзвичайно гаряче, вітряне і сухе, з середнім максимумом температури близько 40 °C і середнім мінімумом близько 30 °C. Більшість днів протягом усього року сонячні. Зими прохолодні і короткі, з високою середньою температурою від 23 °C вдень і мінімум від 14 °C вночі. Кількість опадів, однак, в останні кілька десятиліть збільшувалася й річне випадання дощу сягало 150 мм на рік. == Як дістатись == === Літаком === * {{Go|name=Міжнародний аеропорт Дубая (DXB IATA)|alt=مطار دبي الدولي|address=Dubai - Обʼєднані Арабські Емірати|phone=+97142245555|url=https://www.dubaiairports.ae/|lat=25.255991186068382|long=55.36380721019682|content=Міжконтинентальний аеропорт ОАЕ зі спеціальним залом очікування для пасажирів реактивних авіалайнерів.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dubai_Airport_overview.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%B9_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q193439}} *До '''''1 Міжнародного аеропорту Абу-Дабі (AUH IATA)''''' здійснюються міжконтинентальні рейси від 30 доларів США . Авіакомпанії часто ведуть цінові війни до гламурних напрямків, таких як Дубай, і це може допомогти вам, ретельно плануючи та порівнюючи різні авіакомпанії, які обслуговують Дубай. Emirates є офіційним авіаперевізником Дубая, який з'єднує Дубай з більш ніж 100 напрямками, тоді як FlyDubai є лоукост-перевізником Дубая. Etihad пропонує послуги трансферу з ексклюзивного центру реєстрації на вулиці Шейха Заїда або Центрального ділового району Дубая до та з Міжнародного аеропорту Абу-Дабі. Ви також можете летіти лоукостером Шарджі; Air Arabia, яка здійснює польоти в більш ніж 46 напрямків на Близькому Сході. Низькі тарифи з Північної Америки найчастіше зустрічаються на Qatar Airways. * '''''2 Міжнародний аеропорт Дубая (DXB IATA).''''' Це найбільший вузол на Близькому Сході та база дубайського авіаперевізника "Emirates" та його недорогого крила flydubai. Він зріс такими шаленими темпами, що його термінали розриваються по швах, особливо в години пік близько опівночі. Часті відвідувачі з країн, які отримали автоматичну візу під час в’їзду, можуть забажати придбати картку e-gate, щоб прискорити імміграційні формальності та зберегти сторінки паспорта. Офіс електронних карток e-gate розташований у зоні фуд-корту на верхньому поверсі залу вильотів терміналу 1. Вартість карти - 200 дирхам. Щоб купити картку e-gate в Дубаї, Ви повинні в’їхати в ОАЕ через аеропорт Дубая. * '''''3 Dubai World Central - Міжнародний аеропорт Аль Мактум (DWC IATA).''''' Аеропорт відкрився для пасажирських рейсів у жовтні 2013 року і має великі амбіції стати найбільшим аеропортом у світі, здатним обслуговувати 160 мільйонів пасажирів на рік. (Для порівняння, лондонський Хітроу має близько 70 мільйонів.) Поки що, він обслуговується лише кількома лоукостерами: як Wizz Air та flydubai (інші перевізники зазвичай здійснюють сезонні чартери з Європи). Це основний центр вантажних рейсів. Аеропорт знаходиться в Джебель-Алі в далекій західній частині Дубая, майже в 60 км від центру Дубая і приблизно в 110 км від Абу-Дабі. Поточні варіанти транспорту з аеропорту – це таксі, яке коштуватиме понад 100 дирхам до більшої частини міста, та автобусні лінії F55/F55A. F55 з'єднує аеропорт Аль-Мактум зі станцією метро Ibn Batuta протягом дня, а F55A курсує між аеропортом Аль-Мактум та автовокзалом Аль-Сатва вночі. Автобуси відправляються щогодини з аеропорту. * '''''4 Міжнародний аеропорт Шарджа (SHJ IATA) (в еміраті Шарджа).''''' Він знаходиться в 30 хвилинах їзди від Дубая і приймає все більшу кількість міжнародних рейсів, оскільки аеропорт Дубая намагається не відставати від попиту. Основним перевізником тут є Air Arabia (лоукостер, який обслуговує Близький Схід і Південну Азію). Аеропорт досить простий, але розширюється. Таксі до Дубая зазвичай коштує 50 дирхам. Від аеропорту до станції метро Rashidiya в Дубаї також курсує автобус "Air Arabia". Станція метро Rashidiya розташована неподалік від міжнародного аеропорту Дубая. === Потягом === === Автомобілем === Єдиний міжнародний кордон Дубая з Оманом - Аль-Ваджаджа. Іноземцям, які проживають в Омані, знадобиться офіційний дозвіл, щоб виїхати з Оману автомобільним транспортом. Відвідувачам не потрібен дозвіл. Для виїзду з Оману стягується плата OMR3 за транспортний засіб, а якщо повертаєтеся, зберігайте квитанцію про оплату, оскільки вона буде потрібною для повторного в’їзду. Переконайтеся, що страховка дійсна для ОАЕ (бажано перед початком подорожі). Тимчасове страхування ОАЕ можна придбати на кордоні за високою ціною. Існують також автомобільні кордони між сусіднім еміратом Абу-Дабі та Оманом в оазисі Аль-Бурамі, який розділяє міста-побратими Аль-Айн та Аль-Бурамі, Оман. Дубай — місто, яке дуже орієнтоване на автомобілі, і більшість відвідувачів вибирають таксі, а не систему громадського транспорту. Ви можете легко знайти їх у черзі таксі або просто помахати водію на дорозі (але це може бути складно в години пік). Також, деякі з них навіть відмовляються від коротких поїздок у заторених місцях. Вивіски в Дубаї жахливі, і таксі часто губляться. Найкраще орієнтуватися від відомих пам’яток, наприклад готелів. GPS-пристрої часто застарілі. Назви вулиць і доріг можуть бути дуже заплутаними. Ви можете знайти багато агентств з прокату автомобілів, які нададуть вам транспортний засіб за дуже дешевими тарифами. Деякі агентства також пропонують послугу прокату автомобілів з водіями, що набагато зручніше для відвідувачів, особливо якщо водій володіє англійською мовою і знає дорогу містом краще, ніж більшість таксистів. Деякі з найкращих компаній з прокату автомобілів: Careem Car Services, яка пропонує просту систему бронювання з додатком для відстеження в режимі реального часу, і, якщо вам це потрібно, ви можете орендувати автомобіль із сидінням для дітей. Ahdab International Luxury Transport – це досвідчена команда професіоналів, але їх тарифи, як правило, досить високі. === Автобусом === Уряд Дубая керує мережею автобусів, що сполучають місто Дубай зі столицями інших шести еміратів ОАЕ. Автобуси курсують під назвою "Emirates Express" і курсують з різних автовокзалів Дубая. Розклади можна подивитись на сайті. З Абу-Дабі: автобуси курсують кожні 40 хвилин з 06:20 з автовокзалу Аль-Губайба в Дубаї та головного автовокзалу Абу-Дабі. З Шарджі: між Дубаєм і Шарджою ходять часті автобуси. Є кілька різних маршрутів і автобуси, які відправляються з різних автобусних станцій Дубая, включаючи Аль-Карама, Золотий ринок, площу Баніяс, Джебель Алі та площу Аль-Іттіхад. З Аль-Айна: автобуси ходять щогодини з автовокзалу Аль-Губайба в Дубаї. До/з Фуджейри: автобус до Фуджейри відправляється від станції метро Rashidiya і займає приблизно 3-4 години. Для автобусних поїздок із Саудівської Аравії SAPTCO пропонує щоденні автобусні рейси з таких міст, як Даммам та Ер-Ріяд. === Кораблем === Дубай є центром торгівлі дау з усього Індійського океану. Мандрівникам, які бажають прибути до міста таким шляхом, ймовірно, доведеться домовитися з капітаном судна. Дубай має міжнародний круїзний термінал у порту Рашид. У зимовий час Costa Cruises базує принаймні два своїх круїзних лайнера (Costa Luminosa, Cost Fortuna) в Дубаї. Valfajr Shipping Company керує човном, який відправляється з Бандар Ленге і Бандар Аббас в Іран нібито щодругий день і причалює в порт Рашид в Дубаї, повертаючись на наступний день. Перетин Перської затоки займає приблизно 6 годин. == Транспорт == {{Go|name=Дубайський метрополітен|address=METRO DUBAI - Al Barsha 1 - Dubai - Обʼєднані Арабські Емірати|hours=відчинено цілодобово|price=проїзд на відстань менше 3 км коштує 3 дирхами ОАЕ|lat=25.121411891776408|long=55.20045941860071|content=Система швидкісного транспорту в місті Дубай , Об'єднані Арабські Емірати . Система метрополітену складається з мережі двох основних ліній: Червоної та Зеленої ліній . Відкриття третьої лінії, Синьої лінії , заплановано на 2029 рік. Дубайський метрополітен — перша мережа швидкісних поїздів на Аравійському півострові та в Раді співробітництва арабських держав Перської затоки. Він розпочав роботу 9 вересня 2009 року. Метро працює під землею в центрі міста та на естакадах в інших місцях. Усі поїзди повністю автоматизовані та без водія . Як поїзди , так і станції мають контрольовану температуру та двері на краю платформи . Дубайський метрополітен має загальну довжину 89,6 кілометра та 55 станцій, 35 на Червоній лінії та 15 на Зеленій лінії.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:5018_Dubai_Metro_in_Dubai_UAE.png}} == Що відвідати == '''Дубай''' – це суміш старого і нового, традиційного і сучасного. Від старих традиційних базарів та історичних будівель (зараз вони збережені з культурних міркувань або вже є частиною національної спадщини) до сучасних величезних торгових центрів Дубая, неймовірних штучних островів і гігантських сучасних хмарочосів, які включають найвищу будівлю в світі. Дубай — це світ сам по собі і він пропонує безліч чудових атракціонів. [[File:DubaiMuseum_Dhow.JPG|посилання=https://en.wikivoyage.org/wiki/File:DubaiMuseum_Dhow.JPG|міні|250x250пкс|Музей Дубая – форт аль-Фахіді і доу.]] У місті є численні музеї та історичні будівлі, але Дубайський музей обов’язково варто відвідати тим, хто вперше подорожує в Емірати. Він дає уявлення про старе життя Дубая, його людей, їхню культуру та спадщину. Ряд інших музеїв знаходиться в сусідній Шарджі. Дубай має виправдану репутацію бетонних джунглів, але в місті є гарні осередки зелені, такі як Сафа-парк. Міські парки сучасні та дуже доглянуті, найпопулярніший із них розташований у Джумейрі. *{{See|name=Бурдж Халіфа|alt=стара назва «Бурдж Дуба́й»|address=1 Sheikh Mohammed bin Rashid Blvd - Downtown Dubai - Dubai - Обʼєднані Арабські Емірати|phone=+97148888888|url=http://www.burjkhalifa.ae/|hours=відчинено цілодобово|price=2020 грн за вхід|lat=25.19715814584715|long=55.274354938598734|content=828-метровий хмарочос зі шпилем, у якому розташовано оглядовий майданчик, ресторан, готель і офіси.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B6+%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0/@25.197197,55.2743764,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDtoZLW-QE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqAjBoYCYXS0PWIL1xiqtlqh49TXUBTsWCURLvuiustoW3rrbxM71e0gLZueRXuEHQDJTYk-PqZFAvSabjvMJ6VsdnY8caqa2kAQqici_Wa7plihuRqkSUch6GDb75c9RoiAMjrtg%3Dw86-h86-k-no!7i1284!8i1284!4m16!1m8!3m7!1s0x3e5f43348a67e24b:0xff45e502e1ceb7e2!2z0JHRg9GA0LTQtiDQpdCw0LvRltGE0LA!8m2!3d25.197197!4d55.2743764!10e1!16zL20vMDNjbjB2!3m6!1s0x3e5f43348a67e24b:0xff45e502e1ceb7e2!8m2!3d25.197197!4d55.2743764!10e5!16zL20vMDNjbjB2?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMy4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0|wikidata=Q12495}} * '''Дубайський акваріум'''&nbsp;— один з найбільших акваріумів світу. * '''Пальмовий острів'''&nbsp;— архіпелаг штучних островів. * '''The World'''&nbsp;— архіпелаг біля узбережжя [[ОАЕ]] у формі континентів Землі. == Чим зайнятись == * '''Критий гірськолижний курорт'''&nbsp;— перший критий гірськолижний комплекс на Близькому Сході і один з найбільших у світі площею 22,5 тис. м² (площа 3 футбольних полів), цілорічно вкритий штучним снігом. 1,5 тис. відвідувачів. *'''Пляжі і море.''' Є нескінченні можливості для водних видів спорту, оскільки Дубай має одні з найбіліших і найпіщаніших пляжів у світі. Температура океану коливається від 22°C взимку до 35°C влітку, хвилі бувають незначними, а сильний вітер ускладнює купання. Вода також дуже солона, тому багато хто воліє користуватися басейном у готелі. На діяльність дайвінгу серйозно вплинули роботи на морі для Palms і The World; отже, щоб дістатися до місць аварії, необхідні тривалі подорожі на човні. Крім того, ви можете здійснити 90-хвилинну подорож до східного узбережжя Емірату Фуджейра або анклаву Шарджа, Хор-Факкан, для висококласного занурення на коралові рифи, що підтримують велику кількість морського життя. *'''Доріжка для перегонів на верблюдах.''' Одна з найбільш незвичайних атракціонів: взимку в четвер і п'ятницю проводяться гонки. Ви можете спостерігати за гонками, а також матимете можливість відвідати загони. Продавці продають все: від бісеру до килимів і ковдр. Там ж Ви можете придбати і сувеніри. *'''Сафарі в пустелі або прогулянка по дюнах.''' Вирушайте в пустелю на позашляховику з водіями-спеціалістами. Водії відвезуть Вас на захоплюючу прогулянку на американських гірках по піщаним дюнам, покажуть вам захід сонця, а потім відвезуть вас до традиційного арабського бедуїнського кемпінгу, де вам запропонують пишну вечерю з барбекю, з музикою та танцями живота. щоб завершити атмосферу. Сафарі в пустелі – одне з найкращих занять у Дубаї. *'''Прогулянка на вулиці.''' Хоча на перший погляд прогулянка на свіжому повітрі може здатися нудною, нецікавою і навіть небезпечною через пустельні умови, насправді в еміраті Дубай, який простягається до Хатти, є дивовижні природні місця. Тут є незаймані водоспади, скелі, вкриті скам’янілістю, навіть прісноводні озера. == Що купувати == Дубай є практично синонімом шопінгу. Низькі тарифи та величезна кількість вантажів, що проходять через порт, гарантують, що практично все доступне за досить конкурентоспроможними цінами. Ви також знайдете продукти в західних мережевих магазинах, які все ще мають оригінальні бірки з цінами в євро або фунтах стерлінгів, які продаються з націнкою 20-30% після конвертації в дирхами. Найкраще купувати текстиль, електроніку та золото. Вважається, що електроніка набагато дешевша, в той час як є широкий вибір текстилю та золота. Магазини відкриваються з 09:00 і працюють до 22:00, а у вихідні до півночі або до 01:00. Не забувайте торгуватися на базарах, оскільки знижки майже завжди доступні, і навіть у ситуаціях, коли товар не стане значно дешевшим, від клієнта завжди очікується «гра» у торг. Ціни в торгових центрах та інших західних магазинах, як правило, не підлягають обговоренню. Це далеко не погано, але це дозволяє спритному відвідувачеві визначити порівняльні ціни на звичайні сувеніри – неоціненна допомога, коли продавець на базарі просить вищу ціну. '''Dubai Shopping Festival''' є найбільшою торговельною подією на Близькому Сході з 1996 року. Майже в кожному магазині є розпродажі, починаючи з січня і закінчуючи лютим. DSF не обмежується тільки шопінгом, але також створює неймовірні шоу та виступи, які виконують міжнародні знаменитості. Існує також дуже схожий Dubai Summer Surprises, який намагається залучити покупців у низький літній сезон. == Де поїсти == === Дешево === * Фут-корти при торгових центрах * Палестинське кафе Zaroob, на шосе Sheikh Zayed Road * Al Ustad Special Kebab, біля історичного району Al Fahidi === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=Black Tap Craft Burgers & Shakes Dubai Mall|address=دبي مول، - Financial Ctr St - Downtown Dubai - Dubai - Обʼєднані Арабські Емірати|phone=+97143305103|hours=11:00–01:00|url=http://www.blacktapme.com/|price=50–150 AED|lat=25.196781177983336|long=55.27722077443702|content=Ресторан гамбургерів, їжа з собою/в закладі, є доставка|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOSdxRBVvs8xUguPZtX4YN1HJMiwkus2q54IzEc=w408-h446-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Black_Tap|wikidata=Q28456725}} == Де розважитись == {{Do|name=Zero Gravity|address=Dubai Marina, Skydive Dubai Drop Zone - King Salman Bin Abdulaziz Al Saud St - Dubai - Обʼєднані Арабські Емірати|phone=+97143990009|url=http://0-gravity.ae/|hours=п'ятниця і субота 10:00–03:00, неділя і понеділок 10:00–21:00, вівторок і четвер 09:00–21:00, субота зачинено|lat=25.088960600559666|long=55.137357384458426|content=Ресторан, нічний клуб, один із найпопулярніших у м.Дубай, є басейн та пляж|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4no4ImCq1-b6kbtU0lsTnTx7FyObUX8kLnmSMH28WEIrG-DDAYqm9UeaXJYyKcFr3GYvSL5YxM41S0bgjx5axyHBpD4ERA77HfmH7Bjricx0BK7MNq05nf_tAH0uNpWjmVCPbpMq=w493-h240-k-no}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === Квартири чи апартаменти через [https://www.airbnb.com.ua/ airbnb]. === Дорого === * {{Sleep|name=Бурдж-аль-Араб|alt=Бург-ель-Араб|address=Umm Suqeim 3 - Dubai - Обʼєднані Арабські Емірати|phone=+97143017777|url=https://www.jumeirah.com/en/stay/dubai/burj-al-arab-jumeirah?utm_source=google&utm_medium=google%20places&utm_campaign=hotel|checkin=15:00|checkout=12:00|price=від 50 тис грн за ніч|lat=25.141239191170904|long=55.185267977619695|content=Висота 60-поверхового готелю становить 321 метр, він був найвищим готелем у ОАЕ, до 2008 року, коли було відкрито готель Башта Троянди, теж розташований у Дубаї. Будівля готелю розташована посеред моря на відстані 280 метрів від берега, та з'єднана з ним за допомогою моста. Будівництво готелю розпочалося в 1994 році і для відвідувачів він був відкритий 1 грудня 1999 року. Готель був збудований у вигляді вітрила арабського човна дау. Інколи Бурдж-аль-Араб помилково описують як «семизірковий готель», проте існує лише 5-зіркова система рейтингу готелів і відповідно до офіційного сайту, «Бурдж-аль-Араб» — п'ятизірковий делюкс.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%B0%D0%BB%D1%8C-%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B6-%D0%B0%D0%BB%D1%8C-%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1|wikidata=Q62939}} * '''Madinat Jumeirah''' == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == '''Заборона''' вживання алкогольних напоїв в громадських місцях. '''Заборонено''' привозити макові вироби(наприклад булка з маком) == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Абу-Дабі|lat=24.4642650259648|long=54.3814506604038|directions=на південний захід від Дубаю|content=А́бу-За́бі — столиця Об'єднаних Арабських Еміратів та емірату Абу-Дабі. Місто займає більшу частину невеликого трикутного острова з однойменною назвою у південній частині Перської затоки біля узбережжя Аравійського півострова і з'єднується з материком мостами|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4noVFuQamBa4Or6SI-hBxYMI-WIJn_fUzoFMMO1nzxXnUEnNr47Bmef3wXzORH12N6ayddk3ozTJUMlrdnNPuwz8uZzP0_G4Ipmt6FaD7oN4h0av_gkQjRnf7wWyxD9wAF4olrj-=w417-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%83-%D0%94%D0%B0%D0%B1%D1%96|wikidata=Q1519}}{{footer|ispartof=Об'єднані Арабські Емірати|type=Місто}} 9bqqld2dx7usc8sxd4ceelkm54xizul 0 1035 37427 25665 2025-05-17T14:55:10Z Валерія Ванько 7511 /* Як дістатись */ 37427 wikitext text/x-wiki {{geo|-33.92997|18.41635|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Кейптаун''' знаходиться в [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканській Республіці]]. == Зрозуміти == Третє за чисельністю населення місто в [[Південно-Африканська Республіка|Південній Африці]]. Адміністративний центр Західної Капській провінції. Населення — 3,5 млн чоловік. === Клімат === Капськимй півострів має середземноморський клімат, а це означає, що місто має відчутно відмінні кліматичні сезони. У зимовий час, який триває з травня по вересень, великі холодні фронти, що приходять з Атлантичного океану приносять значну кількість опадів і сильні північно-західні вітри. Взимку прохолодно, а середня мінімальна температура становить 7 °C, а середня максимальна близько 17 °C. Більша частина щорічних опадів у місті припадає на зимовий час, але через гірський рельєф міста, сумарна кількість опадів на конкретних площах значно відрізняється. Ньюлендс (Newlands), на південь від міста, вважається найвологішим передмістям в Південній Африці, тоді як на долину і прибережні рівнини припадає в середньому 515 міліметрів опадів на рік, а в гірських районах, навпаки, можуть досягати до 1500 мм на рік. Літо, що триває з листопада по березень, тепле і сухе. Півострів в цей час часто піддається впливу сильних вітрів з південно-сходу, що отримали назву — «Капський Доктор» (Cape Doctor), тому що він ще й прибирає (видуває) частину забрудненнь і очищає повітря. Південно-східний вітер викликаний областями високого тиску які формуються у Південній Атлантиці на захід від Кейптауна, відомий як Південно-Атлантичний антициклон (South-Atlantic High). Влітку коливання середніх температури м'яке-незначне і коливаються в межах 26 °C. В Кейптауні деколи виникають й нестерпно-спекотні умови, коли гарячий Берг Вітер (Berg Wind), що отримав назву «гірський вітер», дме з Капських гір пару тижнів у лютому або на початку березня. Кейптаун отримує набагато більше світла, ніж у багатьох інших містах з таким же середземноморським кліматом 3070 сонячних годин на рік. Температура води коливатися в значній мірі, від 10 °C на Атлантичному узбережжі, до 22 °C (72 ° F) в затоці Фалсе (False). Середньорічні температури океану між 13 °C на Атлантичному узбережжі і 17 °C (63 ° F) в в затоці Фалсе. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Кейптаун|alt=Cape Town International Airport|address=Matroosfontein, Cape Town, 7490, Південно-Африканська Республіка|url=https://www.airports.co.za/airports/cape-town-international-airport|lat=-33.96884397957646|long=18.599748766024174|content=Основний міжнародний аеропорт, що обслуговує місто Кейптаун, і є другим за завантаженістю аеропортом у Південній Африці та шостим за завантаженістю в Африці. Аеропорт був відкритий у 1954 році замість попереднього, Wingfield Aerodrome. CPT є єдиним аеропортом у столичному регіоні Кейптауна, який пропонує регулярні пасажирські перевезення. Аеропорт має внутрішні та міжнародні термінали, що з’єднані загальним центральним терміналом.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2013.01.03_Ciudad_del_Cabo,_ZA_(22).JPG|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%9A%D0%B5%D0%B9%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%83%D0%BD|wikidata=Q854130|phone=+27219371200}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Порт Кейптаун (Port of Cape Town)|alt=Transnet Port Terminals - транспортна компанія|address=Block 4, Cape Town Habour, Duncan Rd, Foreshore, Cape Town, 8001, Південно-Африканська Республіка|hours=08:00–17:00, крім вихадних|lat=-33.917480693944874|long=18.456180859177795|content=Кейптаун має давні традиції як місто-порт, тому морський транспорт завше був і є головною артерією міста від часів його існування. Тому Порт Кейптаун (Port of Cape Town) місцеві жителі називають «серцем» й «душою» міста та півдня Африки, який знаходиться в безпосередньо на північ від центрального ділового району майже 3 мільйонного мегаполіса. Через його розташування на одному з найбільш завантажених маршрутів у світовій торгівлі — він є одним з найжвавіших портів в Південній Африці, обробляє найбільшу кількість свіжих плодів та фруктів і займає друге місце (після Дурбана), як контейнерний порт. Порт також має значні ремонтні та експлуатаційні ресурси задля технічного обслуговування судноплавства, якими користуються декілька великих риболовецьких флотів і значна частина Західноафриканського танкерного флоту нафтової промисловості. Через значні туристичні принади та визначні пам'ятки, наявні в Кейптауні і його околицях, багато круїзних суден заходять в причали порту.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4noW_rkcxuTeiaSTiZtt4Tol81Q4V7y4dJLeuuKHKPH4rUX1m9tqsbHdYIaJOPe2CSTWbOe03_-zmZq8YInw5DdA1xMu3c8KClRjyln6rCAuhbUfTVLnNINc8scGaG-7IJTb_Q8=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%B9%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%83%D0%BD|wikidata=Q5465}} == Що відвідати == * {{see | name=Замок Доброї Надії | alt= | url=http://www.castleofgoodhope.co.za/ | wikipedia= | email= | address= | lat=-33.987922 | long=18.427725 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content=Замок, що розташований у центральній частині міста. Побудований з 1666 по 1679 роки. Всередині замку розташована музейна експозиція, що відображає історичні події міста. }} * {{see | name=Національний ботанічний сад Кірстенбош | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=-33.925908 | long=18.435488 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content=В ботсаду зібрано рослини з усієї Афррики. }} * {{See|name=Музей шостого району|alt=District Six Museum|address=25A Buitenkant St, District Six, Cape Town, 8000, Південно-Африканська Республіка|phone=+27214667200|url=http://www.districtsix.co.za/|hours=09:00–16:00, крім неділі|price=140 грн за вхід|lat=-33.927694827304514|long=18.42365706625252|content=Музей у колишньому житловому районі центру міста, а також у Шостому районі Кейптауна. У старій методистській церкві. Фонд Шостого округу був заснований у 1989 році, а музей — у 1994 році, як пам'ятник примусовому переселенню 60 000 жителів різних рас у Шостому округу під час апартеїду в Південній Африці в 1970-х роках.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:District_Six_Museum_looking_west_jeh.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/District_Six_Museum|wikidata=Q2616757}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=The Company's Garden Restaurant|alt=ресторан|address=15 Queen Victoria St, Cape Town City Centre, Cape Town, 8001, Південно-Африканська Республіка|phone=+27214232919|url=http://thecompanysgarden.com/|hours=08:30–17:30|price=https://thecompanysgarden.com/menu/Menu_Online.pdf|lat=-33.92674102483073|long=18.416827626585796|content=Страви й соки в теплому стильному приміщенні з великими вікнами й терасою в затінку дерев.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOxvFCvCY17LPsVAGw-CWhQ7GfsTsRtjlGPWtlJ=w508-h240-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=GrandWest Casino and Entertainment World|alt=Sun International|address=1 Jakes Gerwel Dr, Goodwood, Cape Town, 7460, Південно-Африканська Республіка|phone=+27215057777|url=https://www.suninternational.com/grandwest/?utm_medium=organic&utm_source=google&utm_campaign=grandwest&utm_term=gran&utm_content=hyperlink|hours=відчинено цілодобово|lat=-33.91777487640809|long=18.547453523692198|content=Міжнародна мережа казино, проводяться концерти і виступи|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Sun_International|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOS5foI4dUk2UeCML_1SZjpwENKg0mawZ_Cp4om=w408-h514-k-no|wikidata=Q2365777}} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Urban Hive Backpackers | alt= | url=http://urbanhivebackpackers.com/ | wikipedia= | email=info@urbanhivebackpackers.co.za | address=208 Long str. | lat=-33.925632 | long=18.415609 | directions= | phone=+27 21 422 0565 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-10 | content=Бюджетний хостел досить цікавої архітектурної форми. Досить пристойні умови, доброзичливий персонал. Суттєвий недолік - безпека на вулицях. Не рекомендується виходити з помешкання у нічний час. В самому помешкання обстановка безпечна, проте остерігайтесь випадкових відвідувачів, які можуть виявитися шахраями. }} === Середні ціни === {{Sleep|name=Grand Hotel|address=1 Jakes Gerwel Dr, Townsend Estate, Cape Town, 7460, Південно-Африканська Республіка|phone=+27215057777|url=https://www.suninternational.com/grandwest/rooms/?utm_medium=organic&utm_source=google&utm_campaign=hotel&utm_term=gran&utm_content=businesslisting?utm_medium=organic&utm_source=google&utm_campaign=hotel&utm_term=gran&utm_content=hyperlink|checkin=14:00|checkout=11:00|price=близько 6500 грн за ніч|lat=-33.91774816677772|long=18.548043609652705|content=4-зірковий готель, недалеко від узбережжя, є ресторан, басейн, бар, спортзал|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhFNqLsKId9xBHKyzW2tdrgRdD8DiSDMjnIidzO71sV_xloZdax1DRcZ1qyCAD7FAcHDOEkFGaVbNgTJTbSyVBBDOoINRoKyacifP41PybRcy5D7pYie9c8EViRo8gU9iFEhtDLoUzdJBG3mqBafqQJxIdWMUSXWh6mXH3M2wfdurgPfDO4Korhi=w445-h240-k-no}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Додома|directions=на північний схід від Кейптауна, центр Танзанії|alt=Dodoma Танзанія|lat=-6.172096303283945|long=35.756183070050696|content=Столиця Танзанії та адміністративний центр регіону, знаходиться в самому центрі Танзанії, на плато висотою 1290 м, за 320 км від східного узбережжя Індійського океану.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4noNpT3ouYI9UATTTX4hP0s17yupDsnU1E0JqVFbAwxT-44kO9bWPh0wAQylbBMRj4SBeh5QdBf8sLqvntWZpRy6FXdrYQzpOnK8rPkurkBjfT2TmMncZvOI6Aloxj1nO_aIxYX9=w408-h408-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0|wikidata=Q3866}} [[Преторія]] — столиця [[ПАР]], [[Йоганнесбург]] — найбільше місто ПАР. {{footer|ispartof=Південно-Африканська Республіка|type=Місто}} 0hjwlpvlfw8fyiftmekx6fez3vk2mux 0 1036 37411 37410 2025-05-15T22:01:43Z Кіра Аббасова 7531 /* Дорого */ 37411 wikitext text/x-wiki {{geo|38.89624|-77.03716|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Вашингтон''' знаходиться в [[Сполучені Штати Америки|США]]. == Зрозуміти == '''Вашингтон''' ([[Англійський розмовник|англ.]] Washington, D.C.)&nbsp;— столиця [[США]]. Місто не входить до складу жодного зі штатів США; в адміністративному відношенні становить федеральний округ [[Колумбія (федеральний округ)|Колумбія]]. Розташоване на річці Потомак. Площа&nbsp;— 180 км². Населення&nbsp;— 582 049 мешканців (2005) (з передмістями за межами округу Колумбія&nbsp;— понад 5&nbsp;млн.). === Історія === Місце для столиці запропонував перший американський президент Джордж Вашингтон, на честь якого її й названо. Округ Колумбія (територія, передана Мерілендом і Вірджинією) створений Актом Конгресу в 1790–1791 роках. Ділянка від штату Вірджинія пізніше повернулась під юрисдикцію штату, отже сучасний Вашингтон розташований тільки на території, що колись належала Меріленду. Місто сплановане французьким інженером П'єром Ланфаном (1754–1825). Столицею Вашингтон став 1 грудня 1800 року, після того, як із Філадельфії на нове місце переведені Конгрес і головні урядові установи. Однак права голосу на національних виборах мешканці столиці не мали до 1961 року. Місцеве самоврядування введене 1975 року. Того самого 1975 року Волтер Вашингтон став першим обраним, і в той же час першим чорношкірим мером столиці Сполучених Штатів. Однак впродовж 1980-их і 1990-их років міський уряд критикували за невміле керівництво і надвитрати бюджету. 1995 року Конгрес створив Раду з фінансового контролю округу Колумбії для спостереження за всіма муніципальними витратами. Місто відновило свою фінансову потужність до 2001 року, коли дія Ради з контролю була припинена. === Клімат === Вашингтон розташований у вологій субтропічній кліматичній зоні. Його клімат типовий для американських областей Центральної Атлантики, віддалених від води. Весна і осінь — теплі, в той час як зима прохолодна, з щорічним снігопадом, що становить у середньому 37 см. Середня зимова температура становить 3,3 °C з середини грудня до середини лютого. Снігові бурі зачіпають Вашингтон в середньому раз на кожні чотири-шість років. Найсильніші шторми називають «нордістер», які несуть, як правило, сильний вітер, проливні дощі або сніг. Ці шторми часто зачіпають великі райони східного узбережжя Америки. Влітку спекотно і волого, в липні середня температура 26,2 °C і середньодобова відносна вологість близько 66%. Ці фактори можуть змусити деяких людей відчувати особистий дискомфорт. Сукупність високої температури і вологості влітку приносить дуже часті грози, деякі з них іноді супроводжують торнадо. Найвища температура зареєстрована 6 серпня 1918 року і 20 липня 1930 року — +41 °C, у той час як найнижча температура склала −26 °C, вона була зареєстрована 11 лютого 1899 року під час Великий снігової бурі. == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Вашингтонський міжнародний аеропорт імені Даллеса|alt=Dulles International Airport|address=1 Saarinen Cir, Dulles, VA 20166, Сполучені Штати|phone=+17035722700|url=https://www.flydulles.com/|lat=38.952494783399835|long=-77.45790007180548|content=Міжнародний аеропорт на сході США, розташований в округах Лоудун і Ферфакс у штаті Вірджинія, за 42 км на захід від центру Вашингтона. Відкритий у 1962 році, він названий так на честь Джона Фостера Даллеса (1888–1959), 52-го державного секретаря, який служив під керівництвом президента Дуайта Д. Ейзенхауера. Головний термінал Даллеса — відомий пам'ятник Ере Саарінен. Аеропорт Даллеса, що працює під управлінням аеропортів Метрополітана Вашингтона, займає 52,6 км2. Перетинаючи Лоудун-Ферфакс. Більша частина аеропорту перебуває в некорпораційній громаді Даллеса в окрузі Лоудун, мала частина в неінкорпоральному товаристві міста Шантель в окрузі Ферфакс. Аеропорт обслуговує столицю США — Вашингтон.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4no3fXzrdPfhBEjJI_MnpYD-MCtVfAqu2C5Nto-t8pgCJNcjlAswwfWJBP-eld8Xw-Ecjz7bsCYuWy-1sbO6gsAyvZ67XIA6Tpw_ZGhUWkUYSZ_JNnQqUgLhIlG5NlTfagO4Sl0=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD-%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%81_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q466835}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Вашингтонський метрополітен|alt=Eastern Market|address=701 Pennsylvania Ave. SE, Washington, DC 20003, Сполучені Штати|phone=+12026377000|url=https://www.wmata.com/eastern-market|lat=38.88428305010716|long=-76.99583681471472|content=Система швидкісного транспорту, що обслуговує Вашингтонську столичну агломерацію в Сполучених Штатах. Вона управляється Управлінням транспорту Вашингтонської столичної агломерації (WMATA), яке також експлуатує службу Metrobus під назвою Metro. Відкрита в 1976 році, мережа зараз включає шість ліній, 98 станцій та 208 км маршрутів|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Farragut_West_DC_Metro_td_(2018-04-29)_052.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Washington_Metro|wikidata=Q171221}} == Що відвідати == * '''Білий дім''' * '''Капітолій''' * '''Меморіал Джорджа Вашингтона''' * '''Меморіал Авраама Лінкольна''' * '''Меморіал Франкліна Рузвельта''' * '''Меморіал Джона Кеннеді''' * '''Меморіал воїнам, полеглим у Корейській війні''' * '''Арлінгтонський меморіальний цвинтар''' * '''Національна галерея''' * {{See|name=Музей авіації і космонавтики|alt=Smithsonian National Air and Space Museum|address=600 Independence Ave SW, Washington, DC 20560, Сполучені Штати|phone=+12026332214|url=https://airandspace.si.edu/|hours=10:00–17:30|lat=38.88822687998165|long=-77.01985717536954|content=Розташований у центрі міста Вашингтон, США на Національній алеї і є невід'ємною частиною Смітсонівського інституту. У ньому зібрана наймасштабніша у світі колекція історичних літаків, космічних апаратів та ракет.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrYMpsdx1Tdw4kWOruPWYktcqqNcs0hAk3b4xhGuyVgyaGIaFFWIp4Z3lcVwSTuMg4Gr3QQRuGt9i_dBr6bXLRUsyf1_OMSZmrlufgiaS3dzo9WSN-yhQ9AEva2Cl8fo6apPTBh=w408-h267-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%A1%D0%A8%D0%90|wikidata=Q752669}}{{Mapframe}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=McDonald's|alt=МакДональдз|address=750 17th St NW, Washington, DC 20006, Сполучені Штати|phone=+12024504123|url=https://www.mcdonalds.com/us/en-us/location/DC/WASHINGTON/750-17TH-ST-NW/10382.html?cid=RF:YXT:GMB::Clicks|hours=05:00–23:00, вихідні 06:00–23:00|price=1–10$|lat=38.899656079905036|long=-77.03970347536742|content=Відома мережа класичних закладів швидкого харчування, що славиться гамбургерами та картоплею фрі.|image=https://www.google.com/maps/place/McDonald's/@38.8995861,-77.0394714,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipPbz6c7psmMEIkL-IkU8any9--FtwV4KO6DODlT!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipPbz6c7psmMEIkL-IkU8any9--FtwV4KO6DODlT%3Dw86-h86-k-no!7i2998!8i2998!4m11!1m2!2m1!1z0LzQsNC60LTQvtC90LDQu9GM0LTQtyDQstCw0YjQuNC90LPRgtC-0L0!3m7!1s0x89b7b7bb8f60450d:0x615bf297ceea39ee!8m2!3d38.8996298!4d-77.0397498!10e5!15sCinQvNCw0LrQtNC-0L3QsNC70YzQtNC3INCy0LDRiNC40L3Qs9GC0L7QvSIDiAEBWisiKdC80LDQutC00L7QvdCw0LvRjNC00Lcg0LLQsNGI0LjQvdCz0YLQvtC9kgEUZmFzdF9mb29kX3Jlc3RhdXJhbnSqAYcBCg0vZy8xMWJjNmNfX3MyCgkvbS8wN2d5cDcQASoaIhbQvNCw0LrQtNC-0L3QsNC70YzQtNC3KA0yHhABIhph-ksiy1WfaTqZCxolCVGdj-VvlIuOBN5CjzItEAIiKdC80LDQutC00L7QvdCw0LvRjNC00Lcg0LLQsNGI0LjQvdCz0YLQvtC94AEA!16s%2Fg%2F1tdw4c6t?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/McDonald%27s|wikidata=Q38076}} == Де розважитись == {{Do|name=Бібліотека Конгресу|alt=Library of Congress|address=101 Independence Ave SE, Washington, DC 20540, Сполучені Штати|phone=+12027075000|url=https://www.loc.gov/|hours=10:00–20:00, неділя і понеділок зачинено|lat=38.88869232270563|long=-77.00468681769807|content=Бібліотека юридичної літератури. Цей федеральний культурний заклад є найбільшою у світі бібліотекою, тут можна відвідати екскурсії й концерти.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4novl470kM291LJZAEsy1PeZo5GT-yZnFTyLZxbkzsfDVgP0ICQ4TVmQnVsSYPu5FjGpS2pi_drbHbauzJONEDp6afEbNFJuFmxTxTes6JpG6ttBFxiu90rydECZpYK3kAm7OTA=w408-h364-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83|wikidata=Q131454}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Holiday Inn Washington Capitol - Natl Mall by IHG|address=550 C St SW, Washington, DC 20024, Сполучені Штати|phone=+12024794000|url=https://www.ihg.com/holidayinn/hotels/us/en/washington/wassm/hoteldetail?cm_mmc=GoogleMaps-_-HI-_-US-_-WASSM|checkin=15:00|checkout=12:00|price=близько 15000 грн за ніч|lat=38.88559407946293|long=-77.01971707047767|content=3-зірковий готель, можна з тваринами, безкоштовний інтернет, можна з дітьми, підходить для людей з інвалідністю|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPoprezYIz94iGGmDUliOZ7CSr0iGoMj6lxMzHr=w408-h271-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Балтімор|alt=Меріленд Сполучені Штати Америки|directions=на північний схід від Вашингтону|lat=39.31440710474805|long=-76.59609926807119|content=Ба́лтимор — місто в США, промисловий порт і найбільше місто в штаті Меріленд, на західному березі Чесапікської затоки північно-східніше Вашингтона. Населення — 620 961 осіб. В адміністративному поділі штату Меріленд місто Балтимор прирівнюється до округу|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Inner_Harbor_Aerial_2022.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%80|wikidata=Q5092}}{{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки|type=Місто}} 6ml8wrekur1oj5w4ns9v1nbdp5lxiww 0 1037 37575 37312 2025-05-22T16:41:18Z AntoninaTymkevych 7233 37575 wikitext text/x-wiki {{geo|43.65384|-79.38549|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Торонто''' знаходиться в [[Канада|Канаді]]. == Зрозуміти == '''Торонто''' ([[Англійський розмовник|англ.]] ''Toronto'') — найбільше місто [[Канада|Канади]]: столиця провінції [[Онтаріо]] та центр одного з найзаселеніших регіонів Канади, відомого як Золота підкова. Розташоване у південній частині провінції Онтаріо, на північно-західному узбережжі однойменного озера. Найбільший промисловий, торговий і фінансовий центр Канади, великий транспортний вузол, важливий науковий, культурний, релігійний і мистецький осередок. За версією журналу «Форбс» Торонто замикає десятку міст світу з найпотужнішою економікою (2008). Населення — 2,5 млн чол. === Клімат === Торонто розташоване у зоні вологого континентального клімату. Для міста характерні тепла волога погода влітку та досить холодні зими. Високий рівень урбанізації та безпосередня близькість до води обумовлюють відсутність різких коливань між денною та нічною температурами повітря. Щорічна норма опадів перевищує 800 мм, найвологішим сезоном є літо. Снігопади можливі з листопада до середини квітня. == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт «Торонто-Пірсон»|alt=Toronto Pearson International Airport|address=6301 Silver Dart Dr, Mississauga, ON L5P 1B2, Канада|phone=+14162477678|url=http://www.torontopearson.com/|lat=43.68018598902353|long=-79.62803876802239|content=Державний вузловий міжнародний аеропорт у Канаді, розташований в місцевості Міссісага метрополії Торонто. Аеропорт названо на честь Лестера Пірсона, який був 14-м прем'єр-міністром Канади та отримав Нобелівську премію миру в 1957h|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE-%D0%9F%D1%96%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD+%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82/@43.6798345,-79.6283834,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICKprD_Dg!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4noc4RgCVGjQZ6DW_SSOX48GYu6cife4kji452bEwK2SDwtVg9echqSpRf27Cw5nQJJB5cxKFsYsme1fHrKfuTU88qNiS7mftAz0afL1l_sB8GZVuPQtOpSznV6OMRCtBM_zz_4%3Dw152-h86-k-no!7i4608!8i2592!4m7!3m6!1s0x882b394ac02dd491:0xb41d5de9c4030ec5!8m2!3d43.6798345!4d-79.6283834!10e5!16zL20vMDZrOWw3?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNi4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#|wikidata=Q242066|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE-%D0%9F%D1%96%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)}} * {{listing | name=Міжнародний аеропорт імені Біла Бішопа | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-14 | content=Ще один великий аеропорт Торонто, але сюди немає прямих рейсів з України. }} === Потягом === {{Listing|type=go|lat=43.645|long=-79.380|name=Toronto Union Station|alt=Центральний вокзал Торонто|address=65 Front St W, Toronto, ON M5J 1E6, Canada|directions=Основний залізничний вокзал Торонто, головний хаб для міжміських потягів VIA Rail та регіональних поїздів GO Transit. Зручне сполучення з метро, автобусами та трамваями TTC. Вокзал обслуговує мільйони пасажирів щорічно|url=https://www.gotransit.com/en/trip-planning/stations-and-schedules/union-station|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Union_Station_(Toronto)|phone=+1 416-869-3200|price=Вартість квитків залежить від напрямку та сервісу (VIA Rail, GO Transit).|description=Toronto Union Station — це найбільший і найзавантаженіший залізничний вокзал Канади, що є важливим транспортним вузлом у Торонто. Забезпечує пасажирські перевезення на міжміських та регіональних маршрутах, а також підключений до міської системи громадського транспорту.|hours=Цілодобово}} === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=43.653|long=-79.383|name=Toronto Transit Commission|alt=TTC|address=1900 Yonge St, Toronto, ON M4S 1Z2, Canada|directions=Основна компанія, що керує громадським транспортом у Торонто — метро, автобусами, трамваями. Обслуговує понад 1 мільярд поїздок щорічно. Забезпечує зв’язок між усіма районами міста.|url=https://www.ttc.ca|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Toronto_Transit_Commission|facebook=https://www.facebook.com/TTChelps|instagram=https://www.instagram.com/ttchelp|phone=+1 416-393-4636|fax=+1 416-393-3624|email=customer.service@ttc.ca|hours=24/7|price=Вартість квитків — від $3.35 CAD за поїздку, існують проїзні та знижки для студентів і пенсіонерів.|description=Toronto Transit Commission (TTC) — найбільша система громадського транспорту в Канаді, яка включає 4 лінії метро, численні автобусні та трамвайні маршрути. Забезпечує надійне і часте транспортне сполучення по всьому місту Торонто.}} {{Go|name=Метрополітен Торонто|alt=Toronto subway|address=1300 Eglinton Ave E, Toronto, ON M3C 0C7, Канада|url=http://ttc.ca/|hours=Метрополітен працює з 06:00 до 01:30. Інтервал руху від 2-3 хвилин в годину пік до 6 хвилин ввечері.|lat=43.699794827230825|long=-79.43611084279986|content=Система ліній метрополітену в місті Торонто (Канада). Перший канадський метрополітен, який був зданий в експлуатацію у 1954 році. Будівництво метрополітену почалося 8 вересня 1949 року.|image=https://www.google.com/maps/place/Eglinton+West/@43.6993256,-79.4357685,3a,78.6y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICu19jL9wE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nojHMbLEsK6FkFoVMEWBHiuvrY58etkId4rqs4H-U_kDq3Er040Yu7qFm5bGQG0oMtZav-to2qMpyXAX7BLLzmIAUnVka0koDGVHVUYEmIW6WgSW3ml9DnCWDMUzEiYE2H5AWZ7fA%3Dw114-h86-k-no!7i1000!8i750!4m11!1m2!2m1!1z0LzQtdGC0YDQviDRgtC-0YDQvtC90YLQvg!3m7!1s0x882b3399d2e332a5:0xdcc457cb0e9f5e36!8m2!3d43.6993703!4d-79.4361468!10e5!15sChnQvNC10YLRgNC-INGC0L7RgNC-0L3RgtC-kgEOc3Vid2F5X3N0YXRpb26qAVwKCS9tLzAxOTVmeBABKg4iCtC80LXRgtGA0L4oIjIeEAEiGujvyBzuP4rmMMwuWlLi_CVQjtLC3MhNWPqBMh0QAiIZ0LzQtdGC0YDQviDRgtC-0YDQvtC90YLQvuABAA!16s%2Fg%2F1td8zrrj?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNi4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD_%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE|wikidata=Q20379}} == Що відвідати == {{See|name=Королівський музей Онтаріо|alt=Royal Ontario Museum|address=100 Queens Park, Toronto, ON M5S 2C6, Канада|phone=+14165868000|url=https://www.rom.on.ca/|hours=10:00–17:30, крім понеділка|price=900 грн за вхід|lat=43.667779518014584|long=-79.39475564626804|content=Відомий також під абревіатурою ROM, розташований у місті Торонто, провінція Онтаріо, Канада. Це найбільший канадський культурний і природно-історичний музей, а також 5-й за величиною музей Північної Америки. Колекція музею включає понад 6 млн предметів і понад 40 галерей. Музей відомий своїми колекціями динозаврів, мистецтва Близького Сходу, Африки і Східної Азії, європейської і канадської історії. У музеї також часто організовуються виставки. Музей розміщений на розі Блур-Стріт і Авеню-Роуд, на північ від Парку Королеви (Квінс-парк) і на схід від Доріжки Філософа у Торонтському університеті.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Royal_Ontario_Museum-Michael_Lee-Chin_Crystal.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9E%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE}} * '''Онтарійський центр науки''' * '''Музей взуття''' * '''Каса Лома''' {{See|name=CN Tower|alt=Canadian National Tower|address=290 Bremner Blvd, Toronto, ON M5V 3L9, Canada|directions=Розташована в центрі Торонто, поруч із залізничним вокзалом Union Station. Доступна пішки або метро (станція Union).|phone=+1 416-868-6937|tollfree=+1 800 387 6649|email=info@cntower.ca|url=https://www.cntower.ca|hours=9:00 – 22:30 (години можуть змінюватись|price=Вхідний квиток від приблизно $38 CAD для дорослих, знижки для дітей та пенсіонерів|lat=43.642|long=79.387|content=CN Tower — знаменита оглядова вежа у Торонто, одна з найвищих у світі. Пропонує панорамні види на місто та озеро Онтаріо, ресторани, прозорий підлогу і атракціони для відвідувачів. Основна туристична атракція Торонто.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/CN_Tower|wikidata=Q171400}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Tim Hortons Inc|alt=Tim's, Timmie Horton's або Timmie's|address=815 Caledonia Rd, Toronto, ON M6B 3X8, Канада|phone=+14167850980|url=http://locations.timhortons.ca/en/on/toronto/815-caledonia-rd|hours=Відкрито 24 години|price=1–10 $|lat=43.70158018967164|long=-79.46382072306236|content=Канадська багатонаціональна мережа кав'ярень і ресторанів. Tim Hortons, головний офіс якого розташований в Торонто, пропонує каву, пончики та інші фаст-фуд страви. Це найбільша в Канаді мережа ресторанів швидкого харчування з 5352 ресторанами в 15 країнах, станом на 30 червня 2022 р.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tim_Hortons.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Tim_Hortons|wikidata=Q175106}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Ринок Святого Лаврентія|alt=Ринок Сент-Лоренс|address=Toronto, ON M5E 1C3, Канада|phone=+14163927219|url=https://www.stlawrencemarket.com/|hours=09:00–19:00, субота 07:00–17:00, неділя 10:00–17:00, понеділок зачинено|lat=43.64869563433887|long=-79.37159904811915|content=Великий публічний ринок у Торонто , Онтаріо , Канада. Він розташований вздовж вулиць Фронт-стріт Іст та Джарвіс у районі Сент-Лоуренс у центрі Торонто . Публічний ринок складається з двох прилеглих ділянок на захід від вулиці Джарвіс: Північного ринку Святого Лаврентія та Південного ринку Святого Лаврентія . Південний ринок Святого Лаврентія розташований на південь від Фронт-стріт Іст і обмежений Еспланадою на півдні. Північний ринок Святого Лаврентія розташований на північ від Фронт-стріт Іст і обмежений Сент-Лоуренс-Холом на півночі.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNAqBHx94je_gSqgNK_qEfG02mel7HqtWPmqvVQ=w408-h265-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/St._Lawrence_Market|wikidata=Q7589489}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Fairmont Royal York|alt=Royal York Hotel|address=100 Front St W, Toronto, ON M5J 1E3, Canada|directions=Розташований поруч із Toronto Union Station, легко дістатися пішки або на метро (станція Union)|phone=+1 416-368-2511|tollfree=+1 800-661-9053|email=ry.toronto@fairmont.com|fax=+1 416-368-2739|url=https://www.fairmont.com/royal-york-toronto/|hours=Відкрито 24/7|checkin=15:00|checkout=12:00|price=Від приблизно $250 CAD за ніч (залежно від сезону і категорії номеру)|lat=43.646|long=79.380|content=Fairmont Royal York — розкішний готель у центрі Торонто, історична будівля з 1929 року. Має елегантні номери, ресторани, спа-центр і конференц-зали. Ідеальний вибір для туристів і бізнес-мандрівників.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Fairmont_Royal_York|wikidata=Q1588100}} === Дорого === {{Sleep|name=Готель Sheraton Centre Toronto|alt=Шератон Центр Торонто|address=123 Queen St W, Toronto, ON M5H 2M9, Канада|phone=+14163611000|url=https://www.marriott.com/en-us/hotels/yyztc-sheraton-centre-toronto-hotel/overview/?scid=f2ae0541-1279-4f24-b197-a979c79310b0|checkin=15:00|checkout=11:00|price=близько 15 000 грн за ніч|lat=43.65121079691971|long=-79.38426733277608|content=43-поверховий готель на 1300 номерів у центрі Торонто , Онтаріо , Канада, відкритий у 1972. Це друга за висотою готельна будівля в Торонто після готелю «Дельта Торонто». Готель складається з трьох з'єднаних будівель, розташованих між вулицями Квін , Йорк та Річмонд : триповерхового входу, одинадцятиповерхової будівлі на Річмонд-стріт та головної будівлі, яка має 43 поверхи та виходить на Квін-стріт, безпосередньо на будівлю міської ради Торонто|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Sheraton_Centre_Toronto_Hotel_2023.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Sheraton_Centre_Toronto_Hotel}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Нью-Йорк|alt=США|directions=на південний схід від Торонто|lat=40.7121756122357|long=-73.88878891688776|content=Нью-Йо́рк — найбільше місто у США, розташоване на Атлантичному узбережжі біля гирла річки Гудзон. Населення — 8 175 133 особи, міської агломерації — 19 млн осіб. Оцінка населення на 2018 рік — 8,4 млн осіб.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4no4W_xrRVURkofSMtNwtF7Jv-cYXu6cbaxNceNDnGB7kEMsoZRqjXyeOK559wRJj_osPdH0OCvh-89hswtu8SAU75P3KvPibIsAKB_C0ldb93UQLmnOTafI6WpcgnTB8UT7nQc=w408-h632-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA|wikidata=Q60}}{{footer|ispartof=Канада|type=Місто}} drxx91odblk6xehiq0ou85kk7et4owu 0 1038 37834 36482 2025-06-15T18:11:16Z DutkoViktoria 7229 /* Як дістатись */ 37834 wikitext text/x-wiki {{geo|49.25010|-123.13374|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Cambie street.jpg|thumb|350px]] '''Ванкувер''' знаходиться в [[Канада|Канаді]]. == Зрозуміти == '''Ванкувер''' ([[Англійський розмовник|англ.]] ''Vancouver'') — місто на західному узбережжі [[Канада|Канади]], найбільший населений пункт провінції [[Британська Колумбія]] та третій за розміром в Канаді. В 2010 році в Ванкувері проводилися XXI зимові Олімпійські ігри. Дослідницька група Economist Intelligence Unit (EIU) британського видання The Economist тричі надавала Ванкуверу звання «кращого міста Землі». Населення самого міста — 603 502 чол., але в Великому Ванкувері (англ. ''Greater Vancouver'') мешкає більше 2,3 млн.чол. === Клімат === Клімат Ванкувера помірний, теплий. Опадів випадає багато, крім літніх місяців. Зима м'яка і дощова. Літні місяці, як правило, досить сухі і теплі, в липні-серпні помірна посуха. Інший час року, навпаки, багато опадами, особливо період з жовтня по березень. Середній річний обсяг опадів, за даними аеропорту Ванкувера в Річмонді, становить 1199 мм, хоча фактично рівень опадів істотно залежить від конкретного району через особливості рельєфу: у діловому секторі він значно вище. Взимку основна частина днів (знову ж, за даними аеропорту Ванкувера) ознаменується значними опадами. Літні місяці — більш сухі і сонячні, з помірною температурою, завдяки теплому морському бризу. У липні і серпні максимальна денна температура становить у середньому 22 ° C, доходячи іноді до 30 ° C. Найвища температура, коли-небудь зареєстрована — 34,4 ° C 30 липня 2009. Сніг випадає в середньому одинадцять днів у році, три дні з них — понад 60 мм. Зими у Великому Ванкувері (Greater Vancouver) — на четвертому місці по м'якості серед всієї Канади, після довколишніх Вікторії (Victoria), Нанаймо (Nanaimo) і Дункані (Данкан) (Duncan) (всі вони розташовані на острові Ванкувер). Нижня планка температури у Ванкувері опускається нижче 0 ° C в середньому 46 днів на рік, а нижче −10 ° C — два дні в році. У середньому 4.5 дня в році температура залишається нижче нуля за Цельсієм і вдень. == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Ванкувер|alt=Vancouver International Airport|address=3211 Grant McConachie Wy, Richmond, BC V7B 0A4, Канада|phone=+16042077077|url=https://www.yvr.ca/en/passengers|lat=49.19350581485071|long=-123.1752373358329|content=Державний вузловий міжнародний аеропорт розташований за 14 км на південь від центра міста Ванкувера, в містечку Ричмонд, на острові «Морський», 4 м над рівним морем. В 2010 р. пасажиропотік становив 16,8 мільйонів.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82+%D0%92%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80/@49.1933742,-123.1751283,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIChluGVhgE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4np3DZ6gBNWGCw434wIMOmWhQ1oxaV6Ll18imPeV4kUrn-jDoUIWi9g-iDWXGCxl8UGNdFWY1CHJNd37yLUQPMGG0ODgrUV6oSGXzQchRDpB4Mx1ICoKK9VAe2jwngjAZ2dkuN6MAg%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m7!3m6!1s0x54860b348627a39b:0xba68ccac86348084!8m2!3d49.1933742!4d-123.1751283!10e5!16zL20vMDE3X3pu?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDYxMS4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q321224}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * {{Listing|type=see|name = Центр Сайенс Ворлд|alt = Science World|url = http://www.scienceworld.ca/}} * '''Вежа Харбор-центр''' * {{Listing|type=see|name = Парк Капілано}} * {{See|name=Ботанічний сад Ван Дусена|alt=VanDusen Botanical Garden|address=5251 Oak St, Vancouver, BC V6M 4H1, Канада|phone=+16042578463|url=https://vancouver.ca/parks-recreation-culture/vandusen-botanical-garden.aspx|hours=09:00–19:00|price=320 грн|lat=49.23957249723248|long=-123.13253964425584|content=Названий на честь місцевого лісопромисловця і філантропа Уїтфорда Джуліана Ван Дусена. Заснований у 1972 році, відкритий 30 серпня 1975 року. Основною спеціалізацією ботанічного саду є показ декоративних рослин, крім цього сад пропонує освітні програми спільно з Асоціацією ботанічних садів Ванкувера. Ботанічний сад відкритий для відвідувань щодня, за винятком Різдва.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:VanDusen_Botanical_Garden_1.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B0%D0%B4_%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0|wikidata=Q1119013}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === {{Eat|name=The Hideout Diner|address=1951 Glen Dr, Vancouver, BC V6A 4K4, Канада|phone=+16042555445|url=https://thehideoutdiner.ca/|hours=08:00–16:00, неділя 09:00–16:00|lat=49.26772136327668|long=-123.08251731567871|price=10–20$|content=Ресторан, є веганські і вегетаріанські позиції, є літній майданчик, смачна кава. Є дитяче меню, можна з тваринами|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPb9v-WpELaNi10pT5_U8eJ1a45OD9BqkG0XIDL=w408-h306-k-no}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Світ науки|alt=Science World|address=1455 Quebec St, Vancouver, BC V6A 3Z7, Канада|phone=+16044437440|url=https://www.scienceworld.ca/|hours=10:00–17:00|price=близько 1000 грн|lat=49.273380906967176|long=-123.10382697120043|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Science_World_at_TELUS_World_of_Science.jpg|content=науковий центр, яким керує некомерційна організація під назвою ASTC Science World Society у Ванкувері , Британська Колумбія, Канада. Він розташований на кінці річки Фолс-Крік і пропонує безліч постійних інтерактивних експозицій та стендів, а також зони з різною тематикою протягом багатьох років. Перш ніж міська влада передала будівлю науковому центру Science World у 1987 році, її було збудовано як виставковий центр для всесвітньої виставки Expo-86 . Після завершення Expo-86 будівлю було перепрофільовано під науковий центр . Науковий центр відкрився 6 травня 1989 року під назвою Science World. [ 2 ] З 2005 по 2020 рік музей мав назву Science World у Telus World of Science , перш ніж повернувся до своєї первісної назви.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Science_World_(Vancouver)|wikidata=Q1391769}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Пуе́рто-Ри́ко — територія, що перебуває на правах самоуправління під юрисдикцією США й має статус «неприєднаної упорядкованої території», що означає, що ця територія не є невіддільною частиною США. Крім того що верховна влада належить Конгресу США, дія Конституції США у Пуерто-Рико обмежена{{footer|ispartof=Канада|type=Місто}} gddfqoqs3m1k4jynaddudh6zqj9wifw 0 1039 7827 2013-06-26T14:22:23Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Делі]] 7827 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Делі]] ju0obbavyf17kopegastej45cv3xn8m 0 1040 7828 2013-06-26T14:22:55Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Дубай]] 7828 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Дубай]] 9z39gyb81hm6csitt1ziuyabtbe5pyh 10 1041 7838 7837 2013-06-26T16:18:55Z RLuts 5 7838 wikitext text/x-wiki <includeonly>{| style="width: 100%; border: 2px solid #082567; text-align: center" |Ця стаття містить текст зі статті [{{{адреса}}} {{{назва}}}] сайту [http://ukrainaincognita.com/ ukrainaincognita.com], матеріал якого доступний на умовах ліцензії [http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/ Creative Commons Attribution 3.0 Unported]. Дозвіл на його використання зберігається в архівах системи [[m:OTRS|OTRS]]. Він доступний як [[otrs:2010031710025113|заявка #2010031710025113]] для користувачів, що мають OTRS-акаунт. Якщо вам потрібне підтвердження, зв'яжіться з кимось із [[m:OTRS/Personnel|користувачів, що мають доступ до системи.]] |}</includeonly><noinclude> == Приклад використання == <nowiki>{{Ukrainaincognita.com|адреса=http://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/yavorivskyi-raion/ivano-frankove/yavorivskyi-natsionalnyi-pryrodnyi-park|name=Яворівський національний природний парк}}</nowiki> Результат: {{Ukrainaincognita.com|адреса=http://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/yavorivskyi-raion/ivano-frankove/yavorivskyi-natsionalnyi-pryrodnyi-park|назва=Яворівський національний природний парк}} [[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 2w5lvbl7xniuc6kamv3fdxxs8t9q3mk 0 1042 15445 15119 2015-10-29T07:55:36Z Visem 502 /* Клімат */ 15445 wikitext text/x-wiki {{geo|45.42740|35.81523|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Крим}} [[Файл:KaZantip 1998 03.jpg|міні|Фестиваль «КаZaнтип» в Щолкіне в 1998 році]] '''Щолкіне''' знаходиться в [[Крим]]у. == Зрозуміти == '''Щолкіне''' (крим. ''Şçolkino'', [[Російський розмовник|рос.]] ''Щёлкино'') — курортне місто [[Крим]]у. Розташоване на Керченському півострові, на південному березі Азовського моря. Код КОАТУУ — 122710500. Населення — близько 11 тис. осіб. === Історія === Місто засноване в жовтні 1978 року як селище будівельників Кримської АЕС. Назване на честь Кирила Щолкіна, радянського фізика-ядерника, члена-кореспондента АН СРСР. Але в 1987 році будівництво АЕС майже зупинилося і офіційно заморожено в 1989 році в стадії 80% готовності з огляду на те що ділянка забудови був визнаний геологічно нестабільним. З 1993 по 1999 роки в районі Щолкіно проводився щорічний фестиваль електронної музики «КаZaнтип». У 2013 році міська влада Щолкіно почали вивчати можливість перейменування міста в Казантип — по імені розташованого поруч мису. === Клімат === Клімат помірно континентальний, близький до субтропічного. З м'якою зимою і теплим літом. Середня температура найхолодніших місяців, січня і лютого — 1,1 °C, найтепліших — липня і серпня +23,9 °C. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Їхати до станції Сім Колодязів (знаходиться у смт Леніне). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусом можна дістатися з Феодосії та з інших міст Криму. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Мис Казантип''' — на території мису діє Казантипський природний заповідник (їхати або йти пішки до села Мисове, одразу за ним розпочинається Казантип). * Недобудована '''Кримська АЕС''' == Чим зайнятись == * Віндсерфінг * Кайтсерфінг * Піти на пляж == Що купувати == На сувенірних прилавках можна купити магніти з написами "Щeлкино" та "Казантип", а також інші кримські сувеніри. == Де поїсти == === Дешево === * Кафе Barkas (знаходиться по дорозі до пляжу та неподалік від нього, по праву сторону після кафе "Медуза") === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == *{{listing |map = <!-- номер -->|type = drink|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Міжнародний дитячий фестиваль "Фортуна"|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://fortuna-fest.org/|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Проводиться щороку (з 2011)}} *{{listing |map = <!-- номер -->|type = drink|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Міжнародний фестиваль літератури і культури «Слов'янські традиції»|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://slavtraditions.ucoz.ru/|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Проводиться щороку з 2009}} == Де зупинитись == === Дешево === Великий вибір житла у приватному секторі пропонують на міській автостанції. === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 98213. Телефонний код — +380-6557. == Куди далі == Для подорожі можна з'їздити в [[Керч]] або [[Феодосія|Феодосію]], найближчі великі міста, де найкраще автобусне сполучення. Також можна скористатися послугами різних екскурсійних бюро, яких у місті досить велика кількість. {{footer|ispartof=Степовий Крим|type=Місто}} 1s70syrbqw94v5c9drrwiea1965z56d 0 1043 36878 36272 2025-03-28T18:04:44Z Mitte27 418 36878 wikitext text/x-wiki {{geo|48.50950|-26.49200|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Chocim stronghold.jpg | caption= Хотинська фортеця | city= Хотин | arm = Coat of arms of Khotyn.png | population = 9692 (на 1.06.2013) | callingcode = +380-3731 }} '''Хотин''' знаходиться в [[Західна Україна|Західній Україні]]. == Зрозуміти == '''Хотин''' — місто на правому березі [[Дністер|Дністра]], районний центр у [[Чернівецька область|Чернівецькій області]]. Забудова переважно одноповерхова, але головні дороги асфальтовані і знаходяться у нормальному стані. В місті проходили зйомки понад 50 фільмів. Хотин — центр історичного українського регіону ''Хотинщини''. Код КОАТУУ — 7325010100. Населення — близько 10 тис. осіб. === Історія === Завдяки вигідному стратегічному положенню Хотин відіграв значну роль в історії [[Україна|України]], [[Молдова|Молдови]], [[Польща|Польщі]], [[Туреччина|Туреччини]] та [[Росія|Російської імперії]]. З X століття Хотин входив до складу Київської Русі, згодом — до Галицько-Волинського князівства. Від 1373 р. Хотин увійшов до складу Молдови. Упродовж XV–XVI ст. Хотинська фортеця була столицею Мультан, резиденцією молдовських господарів. У XVI ст. деякий час перебував під владою Польщі, потім знову Молдовського князівства (у васальній залежності від турків), у XVIII ст. Хотинська округа була безпосередньо включена до складу Османської імперії. У 1615 р. польські війська зайняли Хотин. Після Цецорської битви 1620 р. між Польщею та Туреччиною, в ході якої польські війська були розбиті, а великий коронний гетьман Станіслав Жолкевський загинув, Хотин став головним форпостом оборони від турецької навали. У вересні — на початку жовтня 1621 року біля стін Хотинської фортеці проходили події знаменитої Хотинської битви, яка прославила запорозьких козаків і їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала зламним моментом в історії Османської імперії. У ході Хотинської війни польське-литовське військо великого гетьмана литовського Яна Кароля Ходкевича (35 тисяч вояків) та Запорізьке військо гетьмана Петра Сагайдачного (40 тисяч козаків) відбили численні атаки 200-тисячної турецько-татарської армії. Впродовж XVII століття Хотин переходив з рук у руки, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, неодноразово місто визволяли запорозькі козаки. Під час визвольної війни у Хотині 1650–1653 рр. перебували війська Богдана Хмельницького. 11 листопада 1673 р. коронний гетьман Ян III Собеський на чолі 30-тисячного польсько-литовсько-козацького війська вщент розгромив у Хотині 40-тисячну турецьку армію. Тільки на початку XVIII століття туркам вдалося остаточно закріпитися в Хотині і в фортеці. Хоча в XVIII–XIX ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, під її мурами продовжують кипіти битви. Після російсько-турецької війни 1806–1812 рр. Хотин увійшов до складу Росії і став повітовим центром Бессарабської губернії. Відступаючи, турки майже повністю знищили Хотин. В листопаді 1918 року Хотинщину зайняли румунські війська. Під час Другої Світової війни Хотин був під румунською окупацією (6 липня 1941 р. — 4 квітня 1944 р.). Після війни Хотин залишився в складі УРСР. === Клімат === Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря становить +7,9 °C, найнижча вона у січні (-4,9 °C), найвища — в липні (+18,7 °C). == Як дістатись == === {{Потягом}} === Залізнична станція у місті відсутня. Проте достатньо зручно добиратися до міста через залізничні станції у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець-Подільському]] та [[Чернівці|Чернівцях]]. === {{Автомобілем}} === * автошляхом {{Автошлях|Н|03}} із [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]] (25 км) або [[Чернівці]]в (55 км). === {{Автобусом}} === Хотин розташований поблизу автодороги між Кам'янець-Подільським та Чернівцями, тому дістатися можна на автобусах, що з'єднують ці міста. == Транспорт == '''Хотинська автостанція''' знаходиться за адресою вул. Шевченка, 20. === Таксі === * В місті діє декілька перевізників таксі, зокрема: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Таксі Хотин''', тел. +38 (099) 339-80-99;тел. +38 (097) 686-64-77; :* '''Таксі Фортеця''', тел. +38 (066) 969-97-54, +38 (097) 686-45-50; </div> Ціни — 25 гривень по місту(в будь-якому напрямку) і 6 грн./км за містом. "ТАКСІ - ХОТИН" МОЖЛИВІСТЬ ЗАМОВЛЕННЯ МІКРОАВТОБУСА деталі 099-33-98-099 == Що відвідати == [[Файл:Chotyn, pevnost, nádvoří 03.jpg|міні|Внутрішній двір Хотинської фортеці]] * {{listing|type=see | lat=48.52209808 | long=26.49828696 | name=Хотинська фортеця | alt= | address=вул. Святопокровський, 40-а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Хотинська фортеця | email= | phone= | fax= | hours=З 9:00 до 18:00; вихідні - субота , неділя | price= | description=Фортеця XIII–XVIII століття. Одне з семи чудес України. Розташована на північній околиці Хотина, тому до фортеці можна дійти пішки за 15 хвилин або ж доїхати на таксі чи маршрутному таксі. }} * {{listing|type=see | lat=48.51994313 | long=26.49899507 | name=Церква Олександра Невського | alt= | address=| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Церква, розташована на території фортеці. Зведена за проектом архітектора Штауберта для російського гарнізону в 1835 році в стилі російського класицизму. }} * {{listing|type=see | lat=48.509248 | long=26.495603 | name=Хотинська митниця | alt= | address=вул. Свято-Покровська, 30 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Споруда з товстими стінами з грубого каміння, обрамлена орнаментом з червоної цегли, збудована у XVII–XVIII столітті. }} {{Mapframe}} == Чим зайнятись == В місті діють дві бібліотеки — дитяча і для дорослих. == Що купувати == У Хотині працюють близько 20 магазинів. == Де поїсти == У місті працюють 19 магазинів споживчої кооперації, 12 закладів громадського харчування та 10 кафе-барів, які перебувають у приватній власності. У колишній будівлі універмагу функціонує критий ринок. * {{listing |map = 2|type = eat|lat = 48.504397|long = 26.490764|name = Кафе «Україночка»|alt = |address = вулиця Олімпійська 77|directions =|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |map = 3|type = eat|lat = 48.504397|long = 26.490764|name = Ресторан «Дністер»|alt = |address = вул. Олімпійська 77|directions =|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |map = 4|type = eat|lat = 48.495727|long = 26.489085|name = Кафе «Смак»|alt = |address = вул. Васильєва, 61|directions =|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * Кафе «Старий млин» — Хотин, вулиця Чернівецька, 53; * Кафе «Міраж» — Хотин, вулиця Чернівецька, 53; * Кафе «Міф» — Хотин, вулиця Олімпійська; * Кафе «Фортеця» — Хотин, територія фортеці; * Ресторан «Хотин» — Хотин, вулиця Воїнів-Визволителів; * Готельно-ресторанний комплекс - "Чотири Корчми", урочище "Чотири Корчми", по трасі від Хотина в сторону міста Чернівці. (096) 033 55 01. * Кафе "2000″ — Село Недобоївці; * Кафе «Мафес» — Село Клішковци (біля ринку). * {{eat | name=Rock’n Blues Pizza | alt=піцерія, Pizza Drink Rock&Roll | url=http://rocknbluespizza.com.ua/ | wikipedia=undefined | email= | address=м. Хотин, вул. Олімпійська, 80 (Бізнес центр "Капітал") | lat=48.503118 | long=26.492339 | directions=Від автовокзалу м. Хотин – по вул. Олімпійській 2 хвилини на автомобілі, або 13 хвилин пішки. | phone=+38 (097) 724-34-21 | tollfree= | fax= | hours=Нд.-Пт. 10:00-23:00 Сб. 11:00-24:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-12-14 | content=Rock’n Blues Pizza - піцерія в місті Хотин. Затишна атмосфера, смачна їжа та помірні ціни. }} == Де розважитись == * {{listing |type = drink|lat = |long = |name = Міжнародний історичний фестиваль «Середньовічний Хотин»|alt = |address = |directions =|url = http://hotinfest.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +38 (067) 572 50 53|fax = |email = hotinfest@hmbia.com|skype = |hours = |price = |description = Щорічний фестиваль, який проходить на початку травня.}} * {{do | name=Rock’n Blues Pizza | alt=піцерія, Pizza Drink Rock&Roll | url=http://rocknbluespizza.com.ua/ | wikipedia=undefined | email=info@rocknbluespizza.com.ua | address=м. Хотин, вул. Олімпійська, 80 (Бізнес центр "Капітал") | lat=48.503118 | long=26.492339 | directions=Від автовокзалу м. Хотин – по вул. Олімпійській 2 хвилини на автомобілі, або 13 хвилин пішки. | phone=+38 (097) 724-34-21 | tollfree= | fax= | hours=Нд.-Пт. 10:00-23:00 Сб. 11:00-24:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-12-14 | content=Rock’n Blues Pizza - піцерія в місті Хотин. Перегляди футбольних матчів, більярд, концерти місцевих гуртів, перегляди мультфільмів на канікулах, аерохокей, настільний футбол. }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing |type = sleep|lat = |long = |name = Готель "Дністер"|alt = |address = вул. О.Кобилянської, 1|directions = Біля центру міста|url = |facebook = |vkontakte = |phone = (03731) 2-40-77|fax = |email = |skype = |hours = |price = Від ''100'' грн|description = }} * {{listing |type = sleep|lat = |long = |name = Готель "Олімп"|alt = |address = вул. Олімпійська, 75|directions = При спортивній школі в центрі міста|url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03731) 21-361|fax = |email = |skype = |hours = |price = Двомісний економ - ''80'' грн. ; тримісний економ - ''120'' грн. ; чотиримісний економ - ''160'' грн. ; п'ятимісний економ - ''200'' грн.|description = Сервіси: паркінг, ресторан, кафе.}} * {{listing |map = 1|type = sleep|lat = 48.50719985|long = 26.49400616|name = Готель "Фортеця"|alt = |address = вул. О. Кобилянської, 1|directions = У центрі міста|url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03731) 24-077|fax = |email = |skype = |hours = |price = Двомісний економ - ''80'' грн. ; тримісний економ - ''120'' грн. ; чотиримісний економ - ''150'' грн. ; п'ятимісний економ - ''200'' грн.|description = Сервіси: сауна, ресторан, стоянка.}} === Середні ціни === * {{listing |type = sleep|lat = |long = |name = Готель "Хотин"|alt = |address = вул. Олімпійська, 68- а|directions = У центрі міста|url = http://hotin.com.ua|facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03731) 22-470, 21-810, ( 067 ) 372-42-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = Двомісний стандарт - ''200'' грн. ; тримісний стандарт - ''300'' грн. ; п'ятимісний економ - ''400'' грн.|description = Сервіси, які надає готель: паркінг, ресторан, сауна, кафе, масаж, солярій, фітнес-зал, торговельний центр.}} === Дорого === - Готельно-ресторанний комплекс "Чотири Корчми", урочище "Чотири Корчми", по трасі від Хотина в сторону міста Чернівці. (096) 033 55 01, від 600 гривень за добу з сніданком та стоянкою на двох персон. == Де навчатись == * Хотинський сільськогосподарський технікум; * Хотинська гімназія. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == * телефон пожежної служби — 101; === Міліція === * телефон міліції — 102; Районний відділок міліції: * {{listing|type=other|lat =48.50531|long =26.490646|name =Хотинський РВ УМВС|address =вул. Незалежності, 21 |directions = |phone = чергова частина: (03731) 2-12-12 |fax = }} === Медична допомога === Телефон швидкої допомоги — 103. ==== Заклади охорони здоров'я ==== * {{listing |type=other |lat=48.506268|long=26.499599|name=Хотинська центральна районна лікарня|alt= |address=вул. Богдана Хмельницького, 4|directions=|url=http://www.medhot.cv.ua/|facebook= |vkontakte= |phone=приймальна головного лікаря: 2-12-64; завідуюча поліклінікою ЦРЛ: 2-12-27|fax= 2-12-64|email= |skype= |hours= |price= |description=Головний медичний заклад Хотина. У випадку травми або опіку варто звернутися сюди.}} * {{listing |type=other |lat=48.517624|long=26.490458|name=Хотинська районна санітарно-епідеміологічна станція|alt= |address=вул. Кутузова, 29|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone= 2-17-19|fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} * {{listing |type=other |lat=48.50552|long=26.495715|name=Хотинська міжрайонна станція переливання крові|alt= |address=вул. Шевченка, 29|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone= 2-16-03|fax=2-16-03 |email= |skype= |hours= |price= |description=}} == Зв'язок == Поштові індекси — 60000-60005. Телефонний код — +380-3731. == Куди далі == * '''Ставчани''' — село в 19 км на південний-захід від Хотина. Тут розташована друга з найголовніших історичних пам'яток Хотинщини — курган-могила на полі Ставчанської битви 1739 року; * У північному напрямку — [[Кам'янець-Подільський]]; * У південно-західному напрямку — [[Чернівці]]. {{footer|ispartof=Чернівецька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернівецької області]] tdk5if4g4st5dixeks9040xsm1z9jyw 0 1048 37003 34645 2025-04-12T00:29:05Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37003 wikitext text/x-wiki {{geo|51.9500|5.2333|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Кулемборг''' знаходиться в [[Нідерланди|Нідерландах]]. == Зрозуміти == Місто і община '''Кулемборг''' розташований на крайньому заході провінції Гелдерланд, на річці Лек, між містами Утрехт і Хертогенбос. У місті знаходяться декілька промислових підприємств з виробництва металевих виробів, будматеріалів та меблів. Важливе значення має також туристичний бізнес. У Кулемборзі розташоване правління фонду Centraal Boekhuis, що є головним розповсюджувачем літератури нідерландською мовою на всіх територіях, де нею розмовляють (тобто, в тому числі і в [[Бельгія|Бельгії]]). Організація відповідає також за присвоєння міжнародного книжкового ідентифікатора (ISDN) книгам нідерландською мовою. На річці Лек знаходиться яхт-порт. Міське право місто отримало в 1318 році. Населення — 27 тис. чол. == Як дістатись == Кулемборг знаходиться в годині їзди від аеропорту Ейндховена та аеропорту Схіпхол. Від цих аеропортів найшвидше до міста дістатися потягом (тариф — € 10,00). Поїзд у місті Утрехті відходить чотири рази на годину. == Транспорт == Щоб оглянути місто, ви можете взяти в прокат велосипед в центрі міста. Проте це не обов'язково, адже через невелику площу місто можна обійти і пішки. == Що відвідати == На головній площі (відомій також під назвою «ринок» (''the market'')) розташовано дві старі церкви. == Чим зайнятись == * '''Щорічний фестиваль блюзу''', [http://www.culemborgblues.nl/cbenglish.htm]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. * '''Історичний вітряк 'De Hoop' '''. У вихідні з 10:00 до 16:00. == Що купувати == == Де поїсти == * '''Bij Mij''' [http://www.restaurantbijmij.nl/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. ''Tollenstraat 8'' * '''Knossos''' [http://www.restaurantknossos.nl/]. Грецький ресторан. ''Herenstraat 44'' * '''Ciao Italia''' [http://ciaoitalia.nl/]. Фантастична піцерія з відмінною пастою. ''Het Jach 26'' * '''De Witte Buffel''' [http://www.dewittebuffel.nl/]. ''Tollenstraat 24'' * '''Andermaal''' [http://www.andermaal.nl/]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. ''Havendijk 6'' * '''Espressobar Number One'''. Фантастичні бутерброди, ресторан в автентичному стилі. ''Kattenstraat 1'' * '''Willemien Eetwaar''' [http://www.willemien-eetwaar.nl/]. ''Markt 12'' * '''Stadscafé De Verleiding''' [http://www.vofdeverleiding.nl/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ''Tollenstraat 26'' '''Бари''': * '''Café den Tollensteghe''' ''Tollenstraat 20'' * '''Café de Mart''' [http://www.cafedemart.nl/] ''Markt 31'' == Де розважитись == '''Нічні клуби''': * '''De Rodenburg''' [http://www.derodenburg.nl/] ''Homburg 26'' * '''Happy Dayzz''' [http://www.cafedemart.nl/] ''Beesdseweg 1-a'' == Де зупинитись == * '''Pension de Appelgaard''' [http://www.pensiondeappelgaard.nl/]. * '''Joel Bed & Breakfast''' [http://www.joelbedandbreakfast.nl/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. * '''Bed & Breakfast Culemborg''' [http://www.bedandbreakfastculemborg.nl/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 4100-4107. Телефонний код — 0345. == Куди далі == {{footer|ispartof=Східні Нідерланди|type=Місто}} oqc53rgnwskombl2f2ohs98qgu9rwvs 0 1050 30345 30342 2021-02-26T12:56:57Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/46.211.11.232|46.211.11.232]] ([[User talk:46.211.11.232|обговорення]]) до зробленого [[User:Dimon2711|Dimon2711]] 23899 wikitext text/x-wiki {{geo|52.28832|6.28693|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Східні Нідерланди''' є в основному сільською та природною частиною [[Нідерланди|Нідерландів]], усіяна історичними містами та чарівними селами, популярними за сценічними пейзажами. Ліси Велуве, до яких входить один з найстаріших національних парків країни, є одним з основних місць для туризму. == Регіони == {{mapframe|||zoom=|чого=Східних Нідерландів}}{{Regionlist|region1name=[[Гелдерланд]]|region1color=#a4c28d|region1items=[[Ахтерук]], Рівіренланд, Стадсрегіо Арнем, Неймеген, Велюве|region1description=Найбільша і найрізноманітніша провінція Нідерландів. У лісах Велюве, сільських ландшафтах Ахтерука, річках і фруктових садах Рівірланда і міських розростань Арнема і Неймегена, кожен регіон має щось своє, щоб запропонувати туристу.|region2name=[[Оверейсел]]|region2color=#c5995c|region2items=|region2description=Культурні регіони Твенте і Салланда можна знайти тут з деякими національними парками та історичними містами. Де Коп ван Оверейсел на півночі має великі водно-болотні угіддя.}}{{mapshape|type=geoshape|fill=#a4c28d|title=[[Гелдерланд]]|wikidata=Q775}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#c5995c|title=[[Оверейсел]]|wikidata=Q773}} == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Апелдорн]]|wikidata=Q3018561}} — дуже зелене місто з великою кількістю пам'ятників і парків, а також тут знаходиться палац Het Loo * {{marker|type=city|name=[[Арнем]]|wikidata=Q1310}} — важливе історичне торгове місто * {{marker|type=city|name=[[Девентер]]|wikidata=Q10001}} — один із "Ганзестеден", він датується 9 століттям * {{marker|type=city|name=[[Еде]]|wikidata=Q26555}} — місце для велосипедних поїздок до національного парку Гоге Велюве * {{marker|type=city|name=[[Енсхеде]]|wikidata=Q10002}} — Найбільше місто Оверейселу і Твенте із великою кількістю студентів * {{marker|type=city|name=[[Неймеген]]|wikidata=Q47887}} — найстаріше місто країни, відоме своїм 4-денним маршем, який приваблює пішоходів з усього світу; ліва політика та багато студентів * {{marker|type=city|name=[[Тіл]]|wikidata=Q73221}} — ще одне старе історичне місто, і один з найбільших центрів плодоовочевої промисловості країни * {{marker|type=city|name=[[Зютфен]]|wikidata=Q109535}} — перше місто, щоб потрапити у Середньовіччя * {{marker|type=city|name=[[Зволле]]|wikidata=Q793}} — один із "Ганзестеден" і одне з 2-х голландських міст, де розміщено ресторан, що отримав 3 зірки Мішлена == Інші місця == * {{marker|name=[[Національний парк «Де Хоге Велюве»]]|wikidata=Q1623374}} — найбільший у країні національний парк з пустелями, піщаними дюнами і лісами * {{marker|name=[[Національний парк «Велувезум»]]|wikidata=Q1703055}} - найстаріший національний парк країни * {{marker|name=[[Національний парк «Де Верріббен»]]|wikidata=Q1702815}} — одне з важливих боліт у Європі, де мешкають чаплі та видри == Зрозуміти == == Мова == Практично все населення регіону використовує [[Нідерландський розмовник|нідерландську мову]], також є багато різних діалектів цієї мови. == Як дістатись == === {{Літаком}} === У Східній Нідерландах немає жодних середніх або великих аеропортів. Найкращим вибором є [[аеропорт Схіпхол]] ({{IATA|AMS}}) поблизу [[Амстердам|Амстердама]], оскільки він має легкі сполучення з багатьма містами цього регіону, включаючи Апелдорн (прямий, 70 хв), Арнем (80 хв), Еде-Вагенінген (65 хв), Енсхеде або Зволле (прямий, 60 хв). '''Аеропорт Везе''' ({{IATA|NRN}}) знаходиться через кордон у Німеччині. Він є відносно близьким до [[Неймеген|Неймегена]] і, таким чином, може також використовуватися як точка входу в регіон. З аеропорту Везе до Неймегена (а також до деяких інших голландських міст) регулярно курсують автобуси, але ви повинні зробити [http://www.airportweeze.com/en/arriving_by_bus.html попереднє бронювання]. Є плани для нового цивільного аеропорту в Енсхеде, але вони все ще знаходяться на етапі експерименту. === {{Потягом}} === Всі великі міста з'єднані потягом, і це найзручніший спосіб проїхати громадським транспортом. Існує безліч потягів, які працюють у всіх інших провінціях країни. ICE International з'єднує [[Арнем]] з [[Дуйсбург|Дуйсбургом]], [[Дюссельдорф|Дюссельдорфом]], [[Кельн\|Кельном]] і [[Франкфурт-на-Майні|Франкфуртом]] у Німеччині. [[Апелдорн]] і [[Девентер]] мають міжміські зв'язки з [[Бад-Бентайм|Бад-Бентаймом]], [[Оснабрюк|Оснабрюком]], [[Ганновер|Ганновером]] і [[Берлін|Берліном]]. === {{Автомобілем}} === Східний регіон має хороші дорожні зв'язки з іншими частинами Нідерландів. '''А1''' йде з [[Амстердам|Амстердама]] і [[Амерсфорт|Амерсфорта]] і з'єднує ці міста з [[Апелдорн|Апелдорном]], [[Девентер|Девентером]] і [[Генгело]]. '''A28''' з [[Утрехт|Утрехта]] і [[Амерсфорт|Амерсфорта]] перетинають [[Велюве]], [[Зволле]] і [[Коп-ван-Оверейсел]]. '''А12''' з'єднує [[Утрехт]] з [[Арнем|Арнемом]], а '''А15''' з'єднує [[Роттердам]] з [[Арнем|Арнемом]] (і на своєму шляху перетинає [[Рівіренланд]]). Якщо ви прибуваєте з Німеччини, автомагістраль 30 з'єднує [[Оснабрюк]] і [[Ганновер]] з регіоном. Автострада 3 входить з [[Рур|Рура]] і веде до [[Арнем|Арнема]]. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == Східні Нідерланди можуть служити плацдармом для Німеччини. Сядьте на міжнародний поїзд до [[Берлін|Берліна]], і не забудьте провести день або два в красивому селі [[Кведлінбург]] на шляху. Якщо ви хочете залишитися в Нідерландах, це досить центральне положення дозволить поїздку в будь-яку частину країни всього за 2 години або близько того. Місця, що розташовані поблизу, включають історичні [[Амерсфорт]] і [[Утрехт]], чарівний [[Гертогенбос]] або жвавий, сучасний [[Ейндговен]]. {{footer|ispartof=Нідерланди|type=Регіон}} 7z7d6zam6ytmw7xd5trz845rei021u9 0 1051 32789 32679 2022-07-28T10:55:33Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 14838 wikitext text/x-wiki {{geo|19.4106|-99.1306|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Mexico Dic 06 044.jpg|thumb|275px|]] '''Мехіко''' знаходиться в [[Мексика|Мексиці]]. == Зрозуміти == '''Мехіко''' ([[Іспанський розмовник|ісп.]] ''Ciudad de México'', ''México D.F.'', ''México'') — столиця та найбільше місто [[Мексика|Мексики]], центр Федерального округу Дістрито-Федераль. Одне з найбільших міст світу. Класифікується як мегаполіс, тому що Мехіко — одне велике місто, що повільно поглинає інші, менші міста. Мехіко — четверте місто за числом театрів після Нью-Йорка, Лондона і Торонто, а також займає перше місце в світі за числом музеїв. Розташоване у долині Мехіко (Valle de México), на високому плато (altiplano) у центрі Мексики, приблизно 2240 метрів над рівнем моря, оточене майже з усіх сторін вулканами, які піднімаються на 4000 — 5500 метрів над рівнем моря. Населення — 8,8 млн чол. Часовий пояс міста: UTC-6. === Історія === Ще в 1325 році на території сучасного Мехіко був заснований Теночтітлан — столиця ацтеків. Проте в 1521 році іспанський завойовник Ернан Кортес зі своїм військом знищили Теночтітлан. На руїнах міста було засноване Мехіко. Мехіко служило столицею Нової Іспанії аж до початку війни за незалежність у 1810 році. Опісля місто стало столицею Мексиканської імперії в 1821 році і Мексиканської республіки в 1823 році після зречення влади імператором і встановлення республіки. Значне зростання Мехіко в населенні відбувалося до кінця 20-го століття. У 1950 місто мало близько 3 мільйонів мешканців. У 2000 оцінене населення столичної області склало близько 18 мільйонів, ставлячи місто на друге місце за розміром (після Токіо) у світі. У 1968 році в місті були проведені Олімпійські ігри. У 1985 році місто постраждало від землетрусу магнітудою 8,1 балів. === Клімат === Погодні умови столиці формуються під впливом вологого субтропічного клімату. Середня температура повітря в січні становить +12 ° C, у липні — +17 ° C., середньорічна кількість опадів — 750 мм. Середньорічна температура повітря — +16 ° C. == Як дістатись == === {{Літаком}} === ==== Міжнародний аеропорт імені Беніто Пабло Хуареса ==== ''Детальніше:'' [[Мехіко (аеропорт)]] Більшість мандрівників прибуває у Мехіко літаком. Аеропорт розташовано у східній частині міста. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == === Музеї === * '''Національний історичний музей''' * '''Національний музей антропології''' * '''Науково-природничий музей''' * '''Музей сучасного мистецтва «Поліфорум»''' * '''Національний музей пластичних мистецтв''' * '''Будинок-музей Фріди Кало''' * '''Музей Дієго Рівера''' * '''Галерея сучасного і стародавнього мистецтва''' === Парки === * '''Лісовий масив де Тлалпан''' * '''Лісовий масив і зоопарк Чапультепек''' * '''Лісовий масив -де-Арагон''' * '''Лісовий масив Койотів''' * '''Парк Гундідо''' * '''Парк Хошімілко''' * '''Серра-де-ла-Естрелья''' * '''Національний парк Десіерто-де-лос-Леонес''' * '''Кумбрес дел Ахуско''' * '''Національний парк гори Гуадалупе''' * '''Парк Тезозомос''' * '''Лісовий масив Лос-Динамо''' == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 01000-16999. Телефонний код — (+52) 55. == Куди далі == {{footer|ispartof=Мексика|type=Місто}} albd619qsh67gb1vzlbfo8l0rsrelq3 0 1056 34569 12260 2023-10-20T17:35:53Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34569 wikitext text/x-wiki {{geo|-36.8281|-73.0513|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Coat of arms of Concepcion, Chile.svg|thumb|160px|Герб]] '''Консепсьйон''' знаходиться в [[Чилі]]. == Зрозуміти == '''Консепсьйон''' (ісп. ''Concepción'') — друге за населенням місто в [[Чилі]]. Територія — 216,1 км². Населення — 216 061 жителів (2002). Разом з деякими іншими містами Чилі утворює Ґран-Консепсьйон (Великий Консепсьйон) — другу за чисельністю агломерацію країни з населенням близько 900 тисяч жителів. === Клімат === Клімат прохолодний і вологий. Температура нижча за нуль і спека трапляються дуже рідко. Середньомісячна температура впродовж року коливається від 9,0 взимку до 16,0-17,5 °С влітку. Опадів у вигляді дощу випадає близько 1400 мм на рік, що приблизно вдвічі більше, ніж у Києві. Сніг випадає рідко й швидко тане. Найбільш дощові місяці — з травня по серпень, коли випадає по 200–250 мм опадів. === Історія === Місто засноване в жовтні 1550 року першим губернатором Чилі конкістадором Педро де Вальдівією, в 1764 році перенесений на те місце, де знаходиться і понині — на правий берег естуарія річки Біо-Біо. У 1818 році в Консепсьоні була проголошена незалежність Чилі. Неодноразово руйнувався землетрусами, за останні півстоліття місто двічі сильно постраждав від них — в 1960 і 2010 роках. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * [http://www.carrielsur.cl/ Міжнародний Аеропорт ''Карріель Сур'']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} — знаходиться в 8 кілометрах від центру міста. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Universidad de Concepción''' (''Університет Консепсьйона'') * '''Museo Hualpén''' (''Музей Hualpén'') * '''Чилівінґо''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чилі|type=Місто}} t4b6ck2ez2w0s0tnpsr64s713snbddh 0 1057 37561 37487 2025-05-21T17:14:05Z Skrylnykviktoriia 7516 . 37561 wikitext text/x-wiki {{geo|-33.45|-70.6666|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Vista Parcial de Santiago de Chile 2013.jpg|thumb|350px|''Gran Torre Santiago'' — найвища будівля в Латинській Америці]] '''Сантьяго''' знаходиться в [[Чилі]]. == Зрозуміти == '''Сантьяго''' ([[Іспанський розмовник|ісп.]] ''Santiago de Chile'') — столиця і найбільше місто [[Чилі]], одне з найбільших міст [[Південна Америка|Південної Америки]]. Розташоване в центральній долині Чилі на висоті 520 м над рівнем моря, приблизно в центрі витягнутої з півдня на північ країни. Місто пишається однією з найсучасніших у Латинській Америці транспортних систем, що включає Метро Сантьяго і систему платних автодоріг Costanera Norte, що сполучає ділову частину міста зі східними та західними передмістями. Сантьяго є регіональним фінансовим центром. У місті розташовуються штаб-квартири більшості великих чилійських компаній. Населення — близько 5,5 млн чол. === Історія === Засноване 14 лютого 1541 року конкистадором Педро де Вальдівія. У колоніальний період (XVI — початок XIX століття) Сантьяго був резиденцією іспанського губернатора і генерал-капітана (з 1778 року). Народне повстання в Сантьяго 14 липня 1810 поклало початок війні за незалежність Чилі (1810–1818). Після проголошення незалежності країни Сантьяго був оголошений столицею. У вересні 1973 у Сантьяго відбувалися запеклі бої між повстанцями і прихильниками Сальвадора Альєнде. У ході вуличних боїв місту було завдано значної шкоди. === Клімат === Клімат Сантьяго м'який, схожий на середземноморський. Літо (з листопада по березень) нежарке і сухе, з середньою температурою +22 ° C і максимальною температурою +30 ° C. Зима (з червня по вересень) дощова, з середньою температурою +11 ° C і мінімальною температурою +8 ° C. Період дощів починається в березні і закінчується у вересні (осінь і зима). == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Файл:Arturo Merino Benítez International Airport-CTJ-IMG 5368.jpg|міні|215x215пкс]] {{Do|name=Аеропорт Інтернасьональ Артуро Меріно Бенітес|alt=Aeropuerto Internacional Arturo Merino Benítez|address=Av. Armando Cortínez Ote. 1704, Pudahuel, Región Metropolitana|phone=+56226901796|url=https://www.nuevopudahuel.cl/|content=Міжнародний аеропорт|lat=-33.38948377482352|long=-70.79402669476323|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%8C%D1%8F%D0%B3%D0%BE_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82,_%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96)|wikidata=Q127671}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=-33.437778|long=-70.650278|name=Метрополітен Сантьяго|alt=Metro de Santiago|address=Головний офіс - Av. Alameda Libertador Bernardo O'Higgins 1414, 8330181 Santiago, Región Metropolitana, Чилі|directions=Мережа міських залізниць , яка охоплює частину столиці Чилі . Цією транспортною системою керує державна компанія Metro SA.|url=http://www.metrosantiago.cl/|wikipedia=Метрополітен Сантьяго|instagram=https://www.instagram.com/metrodesantiago/?locale=ru&hl=ar|phone=600 600 9292|email=comunicaciones@metro.cl|hours=З понеділка по неділю: 06 та 23 год. / Сб: 6:30 ранку та 23 год.}} [[Файл:J27 880 Santiago, BRT-Bus.jpg|міні|152x152пкс]] {{Go|name=Intermodal Aeropuerto Red Movilidad|address=Пудауель, Пудауель,Чилі|content=Автобусні перевезення|url=http://www.red.cl/|lat=-33.41221385665733|long=-70.7979938517796|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Red_Metropolitana_de_Movilidad|wikidata=Q954223}} == Що відвідати == {{See|name=Палац «Ла-Монеда»|address=Moneda, Santiago, Región Metropolitana, Чилі|phone=+56 2 2690 4000|hours=Кожного дня з 06:00-23:00|price=Вхід безкоштовний|lat=-33.443018|long=-70.65387|content=Палац «Ла-Монеда» — офіційна резиденція президента Чилі, розташована у Сантьяго. У будівлі перебувають також міністерство внутрішніх справ та секретаріати президента і уряду. Вранці в непарні числа місяця до Ла-Монеда можна приїхати, щоб побачити зміну почесної варти. Ця дія справді вражає.|image=Файл:Palacio de La Moneda - miguelreflex.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0-%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B0|wikidata=Q104561608|description=З 2003 року резиденція президента стала відкритою для відвідувань. До того ж нещодавно біля південного фасаду палацу розбили площу, де тепер розташовані культурний центр і пам’ятник Артуро Алессандро (президенту Чилі).}} * '''Площа Пласа де Армас''' * '''Пагорб Санта Лусія''' * '''Кафедральний Собор''' * '''Муніципальний Театр Опери і Балету''' * '''Парк Форесталь''' * '''Парк О'Хіггінс''' * [[Файл:Museo Nacional de Bellas Artes, Santiago 20230311.jpg|міні|237x237пкс]]{{See|name=Національний музей образотворчих мистецтв|alt=Museo Nacional de Bellas Artes|address=José Miguel de la Barra 650, 8320356 Santiago, Region Metropolitana, Чилі Розташування: Парк Форесталь|phone=+56229978700|url=http://www.mnba.gob.cl/|hours=10:00–18:30|price=Екскурсія 1161 грн|lat=-33.4352136550054|long=-70.64275010172177|content=Художній музей|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2_%D0%A7%D0%B8%D0%BB%D1%96|wikidata=Q775376}} == Чим зайнятись == === Музеї === * '''Дім-музей Пабло Неруди''' * '''Музей доколумбового мистецтва''' * '''Національний музей витончених мистецтв''' * '''Музей сучасного мистецтва''' * '''Національний історичний музей''' * '''Національний музей природної історії''' * '''Музей народного американського мистецтва''' == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === [[Файл:2023-11-18 шьооа.jpg|міні]] === Середні ціни === {{Eat|name=Café Mosqueto|address=Mosqueto 440, 8320106 Santiago, Región Metropolitana, Чилі|phone=+56226640273|url=https://m.facebook.com/CafeMosqueto/?locale2=es_LA|hours=09:00–21:00|price=5000-10 000 песо за особу|lat=-33.43698618021048|long=-70.6435440366849|content=Кафе}} === Дорого === [[Файл:2023-11-18 иррр.jpg|міні|240x240пкс]] == Де розважитись == {{Do|name=Teatro Bellavista|address=Dardignac 0110, 7520361 Santiago, Providencia, Región Metropolitana, Чилі|phone=+56949163322|url=http://www.teatrobellavista.cl/|lat=-33.43292931418198|long=-70.6336883707104|content=Театр}} == Де зупинитись == === Дешево === {{Sleep|name=Casa Bellavista Hotel|address=Antonia López de Bello 0374, 7520283 Providencia, Región Metropolitana, Чилі|phone=+56229069917|url=http://www.casabellavistahotel.com/|hours=Час заїзду: 15:00 Час виїзду: 12:00|price=3181 грн|lat=-33.430637175146586|long=-70.63213268953052|content=Готель}} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == [[Файл:Viña del Mar, Chile.JPG|міні|256x256пкс]] == Куди далі == {{Go|name=Вінья-дель-Мар|alt=Viña del Mar|directions=на північний захід від Сантьяго|lat=-33.01241144277181|long=-71.55463551757903|content=Вінья-дель-Мар - місто в Чилі. Адміністративний центр однойменної комуни. Населення міста – 286 931 людина. Місто і комуна входять до складу провінції Вальпараїсо та області Вальпараїсо. Місто входить до складу міської агломерації Великий Вальпараїсо. Територія - 121,6 км ². Чисельність населення – 334 248 мешканців.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%8C%D1%8F-%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C-%D0%9C%D0%B0%D1%80|wikidata=Q184345}}{{footer|ispartof=Чилі|type=Місто}} qgnj88wtao3epcge31z49bd9gjhzy4u 0 1061 37282 33672 2025-05-08T11:22:08Z Zvwhuw 7242 /* Літаком */ 37282 wikitext text/x-wiki {{geo|-37.81345|144.96271|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Melbourne At Night from Southbank Bridge.JPG|thumb|300px|Річка Ярра і Мельбурнські хмарочоси]] '''Мельбурн''' знаходиться в [[Австралія|Австралії]]. == Зрозуміти == '''Мельбурн''' ([[Англійський розмовник|англ.]] ''Melbourne'') — друге за населенням місто [[Австралія|Австралії]]. Столиця і найбільше місто штату Вікторія. Розташований на південному сході континенту, на березі затоки Індійського океану Порт-Філіп. Мельбурн — фінансовий, промисловий, транспортний, торговий, культурний та науковий центр, тут знаходяться штаб-квартири найбільших австралійських банків та корпорацій, університети, театри, консерваторія, обсерваторія, ботанічні сади, національні парки, зоопарк, акваріум, музеї. Найкраще місто для проживання в Світі згідно досліджень аналітичного центру журналу «Економіст» в 2012 році. Населення — 4 млн чол. === Історія === Місто засноване у 1835 році. З 1901 по 1927 рік був столицею Австралії. Сьогодні Мельбурн продовжує інтенсивно розвиватися, залучаються великі іноземні інвестиції в економіку, зокрема в нерухомість. === Клімат === Згідно з прийнятою в Україні класифікацією — клімат Мельбурна — субтропічний з рівномірним зволоженням. За австралійською класифікацією — клімат Мельбурна є помірним океанського типу. Клімат в Мельбурні значно тепліший за клімат більшої частини України, більше за все нагадує клімат Південного Узбережжя Криму, але без низьких температур взимку. Мельбурн знаходиться на 37" широті приблизно, через близькість до холодного океану та завдяки горам Великого водороздільного хребта, що відгороджують місто від внутрішніх спекотних і посушливих районів материка, клімат міста є більш прохолодним та вологим. В порівнянні з кліматичними областями Старого Світу є наближеним до клімату північно-західного Середземномор'я, з великих міст нагадує клімат Рима та Барселони. У Великому Мельбурні, крім віддалених східних районів-передмість, розташованих в передгір'ї Австралійських Альп, майже ніколи не спостерігаються опадів у вигляді снігу. Зате дуже часто бувають опади у вигляді граду, інколи градинки мають значні розміри, чим наносять велику шкоду мешканцям та інфраструктурі міста. Останній снігопад в центральних районах міста відбувся 25 червня 1986, а передостанній, самий сильний в історії міста, у 1951. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Мельбурн має 4-ри аеропорти. {{Go|name=Мельбурнський аеропорт|alt=Аеропорт Тулламарін (або Тулла)|address=Melbourne Airport VIC 3045, Австралія|phone=+61392971600|url=https://www.melbourneairport.com.au/|lat=-37.6695918010876|long=144.8404666609017|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipP_WB6C_7fkkeCMIEfuYq1nfCWGgLs74B5T9QVc=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BD_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q733738|content=Головний аеропорт Мельбурна і другий за пасажирообігом аеропорт Австралії. Розташований за 23 км від центра Мельбурна у передмісті Тулламарін. Був відкритий 1970 року, замінивши аеропорт Іссендон. Мельбурнський аеропорт — єдиний міжнародний аеропорт, що обслуговує Мельбурнську агломерацію.}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Мельбурнська міська електричка|alt=Залізнчина компанія|address=Level 16/700 Collins St, Docklands VIC 3008, Австралія|phone=+61396102400|url=http://metrotrains.com.au/|hours=Система працює з 5:00 до 0:00, але в ніч з п'ятниці на суботу та з суботи на неділю потяги курсують цілодобово зі збільшеними до однієї години інтервалами руху.|lat=-37.81953188871876|long=144.950884331636|content=Система ліній приміських електропотягів у місті Мельбурн, Вікторія, Австралія. Разом з численними трамвайними маршрутами складає основу громадського транспорту міста. В системі використовується ширина колії 1600 мм та потяги що живляться від повітряної контактної мережі. Системою керує компанія Metro Trains Melbourne|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Train_pulling_into_Williamstown_Station_June_2014.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0|wikidata=Q3242240}}[[Файл:Melbourne railways map.gif|thumb|Схема мельбурнського Метро]] == Що відвідати == {{See|name=Мельбурнський музей|alt=Melbourne Museum|address=11 Nicholson St, Carlton VIC 3053, Австралія|phone=+61 131102|url=https://museumsvictoria.com.au/melbournemuseum|hours=09:00–17:00|price=400 грн за квиток|lat=-37.80317124708824|long=144.97175152486946|content=Розташовано у парку Карлтонські сади, Мельбурн, Австралія. У цьому ж парку, безпосередньо напроти будівлі музею, розміщено іншу важливу пам'ятку міста — Королівський виставковий центр. Мельбурнський музей вважається найбільшим у Південній півкулі. Експозиції музею розміщені у семи основних галереях, дитячій галереї, а також спеціальній трирівневій галереї, призначеній для тимчасових експозицій.|wikidata=Q1353869|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9/@-37.803273,144.9717408,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipM-05S2Hat8XpqpOxzkBYPcY2oz_RyLeA9YGHtO!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipM-05S2Hat8XpqpOxzkBYPcY2oz_RyLeA9YGHtO%3Dw114-h86-k-no!7i2816!8i2112!4m7!3m6!1s0x6ad642da40c9de9f:0x8f2c10c1546cc221!8m2!3d-37.803273!4d144.9717408!10e5!16zL20vMDFrMXdj?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Brick Lane Melbourne|address=33 Guildford Ln, Melbourne VIC 3000, Австралія|phone=+61416198743|url=http://thebricklane.com.au/|hours=07:30–14:30|price=20-40$ за особу|lat=-37.811403600268974|long=144.95984240410414|content=Великий вибір чаю, вишукані десерти, смачна кава. Їжа з собою і в закладі.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPsqhucb9L3JrgpxQBtrDJ-n1MNPN1ygiaX2cRy=w408-h305-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Квін Вікторія Маркет|alt=Queen Victoria Market|address=Queen St, Melbourne VIC 3000, Австралія|phone=+61393205822|url=https://qvm.com.au/|hours=06:00–15:00, понеділок і середа зачинено|lat=-37.80752891252513|long=144.95676353847233|content=Давній ринок, де продають їжу, одяг та інші товари, розміщений в історичному комплексі, що охоплює 2 квартали.|wikidata=Q860621|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Queen_Victoria_Market|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNeWRAxtmalzQ7gJvw2ZyVNL2IuZ6qyzSf8q7KX=w426-h240-k-no}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Holiday Inn Melbourne Airport by IHG|address=10/14 Centre Rd, Melbourne Airport VIC 3045, Австралія|phone=+61399335111|url=https://www.ihg.com/hotels/us/en/melbourne-airport/melcr/hoteldetail?cm_mmc=GoogleMaps-_-HI-_-AU-_-MELCR|checkin=14:00|checkout=11:00|price=в середньому 5200 грн за ніч|lat=-37.671614319766846|long=144.8534313550142|content=Готель Holiday Inn Melbourne Airport розташований лише за 400 метрів від терміналів аеропорту та пропонує цілодобовий трансфер. До послуг гостей звукоізольовані номери, фітнес-центр, ресторан і бар. На території готелю є платна парковка. На всій території готелю надається Wi-Fi. Усі номери готелю Holiday Inn Melbourne Airport оснащені холодильником та всім необхідним для приготування чаю/кави. Вони оснащені РК-телевізором із супутниковими каналами, робочим столом і міні-баром. У готелі пропонується цілодобове обслуговування номерів, а у вестибюлі є монітори, що надають інформацію про рейси в режимі реального часу як вдень, так і вночі. У ресторані подають страви сучасної австралійської кухні та місцеві вина, а в барі пропонують напої та каву. Готель Holiday Inn Melbourne Airport знаходиться поруч із низкою місцевих визначних пам'яток, зокрема торговим центром Westfield, UrbnSurf та торговим комплексом Essendon's DFO, до яких можна доїхати менш ніж за 15 хвилин. Відстань від готелю Holiday Inn Melbourne до центру Мельбурна становить 22 км.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPGGgDPTs1aXT3O_CjqtmTUmRu9W5Ec_7kveeIh=w408-h272-k-no}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — +61 3. Поштовий індекс — 3000-3051. == Куди далі == {{Go|name=Канберра|alt=Австралійська столична територія|directions=на північний схід від Мельбурна|lat=-35.29442543025793|long=149.15088161186452|content=Ка́нберра — столиця Австралії. Населення 381,448 тис. Місто розташоване в північній частині Австралійської Столичної Території, 280 км на південний захід від Сіднея і 660 км на північний схід від Мельбурна.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOZCZvBjNNEzx52h3KQH7X3qFg9wGxFnyr_57jb=w408-h258-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B0|wikidata=Q3114}}{{footer|ispartof=Австралія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Австралії]] bdpjxb682ll0ahl3zhv7a8fiuf5vfve 6 1062 8346 8344 2013-07-10T03:20:46Z Kamelot 110 8346 wikitext text/x-wiki {{Опис зображення |опис =Погруддя Ушакова в Севастополі |автор =Kamelot |джерело =власне фото |інше = }} {{PD-self}} {{nofop}} rpfbm58a74kdlt7t5r4d6igt8ujzdvj 4 1063 8337 2013-07-09T19:39:57Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Міра зрілості]] 8337 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Міра зрілості]] 9veqxwvvw5en6qcax1ly6wdw9mmmoak 0 1064 37396 37395 2025-05-14T17:03:42Z Assyrian Human 6497 37396 wikitext text/x-wiki {{geo|-18.14153|178.44183|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Сува''' знаходиться в [[Фіджі]]. == Зрозуміти == '''Сува''' ([[Англійський розмовник|англ.]] ''Suva'') — столиця острівної держави [[Фіджі]]. Розташована на горбкуватому південно-західному березі острова Віт-Леву в південній частині Тихого океану — найбільшому з островів, що входять до складу Фіджі. Сува — столиця держави Фіджі й один із кращих портів у південній частині Тихого океану, у якому часто зупиняються трансатлантичні лайнери й транспортні судна, що курсують у водах Тихого океану. Одне із самих великих міст, розташованих на тихоокеанських островах. З морського порту Суви відправляються на експорт золото, цукор і деревина. Населення — 85 тис. чол (а також в міському районі, що розташований навколо міста, — близько 170 тис. осіб). === Історія === Перші поселення з'явилися на Фіджі близько 1000 року до н. е. Остров'яни обробляли землю, розводили свійських тварин і займалися гончарною справою. Голландські дослідники відвідали Фіджі в XVII столітті, а в 1874 році острова були приєднані до Великобританії. Столицею колонії Сува стала через 8 років, в 1882 році, коли стало ясно, що старої столиці — місто Левука вже більше нікуди розширюватися. На Фіджі європейці стали вирощувати кокоси, бавовну й цукровий очерет. Спочатку Сува являла собою маленьке поселення, що потопає в пилу влітку й у бруді взимку. Однак поступово Сува почала перетворюватися в місто, а потім й у саме велике місто на Фіджі. Під час другої світової війни Сува була передовою базою військово-морських сил і ВВС Великобританії. Місто стало столицею незалежної держави Фіджі в 1970 році, звільнившись від колоніальної залежності від Англії. В 1987 році країна вийшла зі Співдружності, після того як у країні відбувся державний переворот. Сьогодні це столиця Республіки Фіджі й саме жваве місце південної частини Тихого океану після міст Австралії й Нової Зеландії. === Клімат === В області переважає вологий тропічний клімат. Річна температура в середньому складає +26…+28 °С. В період з листопада по березень триває сезон дощів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Файл:Unnamed 16.50.26.jpg|міні]] {{Go|name=Аеропорт Сава-Наусорі|address=XH36+H2R, Naselai, Nasilai, Фіджі|phone=+6793478344|url=https://www.nausoriairport.com/|lat=-18.0458934712196|long=178.56001822424037|content=Міжнародний аеропорт Наусорі — знаходиться за 23 кілометри (30 їзди) від Суви. Здійснюються авіарейси лише внутрішні і на територію Тувалу.|image=file:///Users/air/Desktop/unnamed.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Nausori_International_Airport|wikidata=Q1188985}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Місто має автобусне сполучення з усіма великими містами Віті-Леву. Можна їхати звичайним або міні-автобусом. Туристам дуже не рекомендується пересуватись міні-автобусом. === {{Кораблем}} === Сува — один з найбільших портів Фіджі, він є домом для риболовного флоту і великим портом. В місті також зупиняються круїзні судна. Отож до Суви можна дістатись судном із інших островів Фіджі. == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Reserve Bank of Fiji (RBF)|hours=09:00–15:00|lat=-18.139387870331458|long=178.42502342609777|image=/Users/air/Desktop/unnamed.jpg|content=Центральний банк.|wikidata=Q1776552}} == Чим зайнятись == * {{do|name=Музей Фіджі|phone=+6793315944|hours=09:00–16:30|url=https://fijimuseum.org.fj/|price=367,28 грн - за квиток|lat=-18.14946208206349|long=178.42571353760763|content=Краєзнавчий музей - Історичний музей у Терстонських садах з археологічними артефактами та фіджійськими культурними експонатами.|wikidata=Q2652153}} * Можна піти в '''Міську бібліотеку''' * Відвідати місцевий турнір по '''регбі''' == Що купувати == == Де поїсти == {{Eat|name=Palm Court Bistro|phone=+6793304662|url=http://www.palmcourtfiji.com/|hours=07:00–17:00|lat=-18.13959334423909|long=178.42398973773368|content=Кафе.}} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{Sleep|name=Holiday Inn Suva by IHG|phone=+6793301600|price=8937 грн|lat=-18.14528711027732|long=178.42298209540667|content=Трьохзірковий готель.|checkin=14:00|checkout=11:00}} *{{listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Raintree Lodge |alt = |address = Princes Road|directions = |url = http://www.raintreelodge.com|facebook = |vkontakte = |phone = (679) 332 0562|fax = (679) 332 0113|email = raintreelodge@connect.com.fj|skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Tanoa Plaza Suva Hotel |alt = |address = |directions = |url = http://www.tanoaplaza-fiji.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (679) 331 2300|fax = (679) 330 1300|email = tanoaplaza@connect.com.fj|skype = |hours = |price = $FJ 210|description = }} *{{listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Colonial Lodge |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = (679) 330 1300|email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Ламі|alt=Фіджі|directions=На північний захід від Суви|lat=-18.111519078438693|long=178.41017071409794|content=Міська місцевість у провінції Рева, Фіджі, на північний захід від столиці Суви. Формально вона була зареєстрована як місто в 1977 році, а населення міста за даними останнього перепису населення 2007 року становило 20 529 осіб. Межі муніципалітету охоплюють площу 683 квадратних кілометри.|wikidata=Q26703}}{{footer|ispartof=Фіджі|type=Місто}} e00lsnsxbt57rpgl5bd1tsbrkhzhnod 0 1065 34857 15121 2023-12-31T16:52:02Z Assyrian Human 6497 34857 wikitext text/x-wiki {{geo|44.500042|33.600033|zoom=14}} {{pagebanner|Balaklava bay.jpg|thumb|caption=Балаклваська бухта}} {{Крим}} {{districtbar | district=Балаклавський район | city=Севастополь{{!}}Севастополя | arm = COA Balaklavskyi, Sevastopol, Ukraine UHT.svg | image = Balaclava bay.jpg | caption= Балаклава і Балаклваська бухта | population = біля 51 тисячі осіб | callingcode = +380-692 }} '''Балаклавський район''' — найбільший міський і сільський район [[Севастополь|Севастополя]]. Розташований у східній, південно-східній і південній частинах Севастопольського регіону. Займає площу — 54,4 км², населення біля 51 тисячі осіб. Центром району є місто-супутник Севастополя — Балаклава. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. == Зрозуміти == === Розташування === Район межує на півночі з [[Нахімовський район|Нахімовським районом]], на північному заході з [[Гагарінський район Севастополя|Гагарінським]] і [[Ленінський район Севастополя|Ленінським]] районами Севастополя, на північному сході — з Бахчисарайським районом АРК, а на південному сході — з Великою Ялтою. Із заходу і півдня регіон омивається водами Чорного моря. Крайні географічні точки: * на півночі — висота Кимир-Кая (213 м; Мекензієви гори); * на півдні — мис Сарич; * на заході — мис Виноградний; * на сході — точка на схилі гори Трапан-Баїр на Ай-Петринській яйлі. Сухопутний кордон району простягається на — 123 км. По території проходить 42 км морського державного кордону. Протяжність території району з заходу на схід 32 км, з півночі на південь — 38 км. === Історія === Район утворений в 1930 році в складі Кримської АССР (з 1945 року Кримської області). В 1957 році район переданий у підпорядкування міській раді Севастополя. У тому ж році районний центр — місто Балаклава, а також місто Інкерман і кілька розташованих на території району сіл були позбавлені статусу окремих населених пунктів і в адміністративному відношенні включені до складу міста Севастополя. Інкерман був в 1976 році відновлений у статусі окремого міста, а Балаклава як і раніше вважається частиною Севастополя (хоча фактично продовжує залишатися окремим містом). === Клімат === Клімат району, в зв'язку зі складністю його рельєфу, дуже різноманітний: від помірно холодного, вологого на вершинах Головної гряди Кримських гір до сухого середземноморського субтропічного на Південному березі. Велика частина регіону лежить у зоні помірно теплого клімату. Сумарна радіація на території району приблизно дорівнює 4890 мДж/рік на м². * '''зима''' тепла і волога, з частими туманами та дощами, морози досить рідкісні. Середня температура найхолоднішого місяця лютого + 2,5 °C. На вершинах гір зима більш сувора, сніжна. Стійкий сніговий покрив тримається до 4-х місяців у році; * '''весна''' до середини квітня прохолодна, в травні тепла, іноді спекотна (до +32 °C). Опадів випадає мало, головним чином у вигляді злив; * '''літо''' сухе і помірно жарке (переважна денна температура +28—32 °C), опади вкрай рідкісні; * '''восени''' дуже довго, до середини жовтня триває оксамитовий сезон — час стійко теплої, не спекотної погоди. У цей час температура повітря вдень піднімається до +25—27 °C, нічна рідко опускається нижче + 13 °C, а температура морської води не опускається нижче позначки + 20 °C. У зв'язку зі складною будовою рельєфу атмосферні опади розподіляються дуже нерівномірно: від 300 мм/рік на західному узбережжі до 700 мм/рік на Ай-Петринській яйлі, 800—1000 мм/рік в області Головної гряди, близько 450 мм/рік у передгір'ї. У Балаклавській і Байдарській долинах випадає 400—500 мм/рік, на решті ж території близько 300 мм/рік. Загальний обсяг опадів становить близько 480—500 тисяч м³/рік. Влітку дощі бувають вкрай рідко (5—6 днів на місяць). Сніг взимку випадає майже щорічно, але стійкий сніговий покрив лише на вершинах гір, де тривалість його залягання триває 70—90 днів. Висота снігового покриву коливається від 3—4 см на узбережжі, до 10—20 см в передгір'ях і 20—40 см в горах. Відносна вологість повітря у зимові місяці вона змінюється від 60% в передгір'ях до 75% у горах, влітку від 42% в передгір'ях до 55% в горах і на морському узбережжі. === Адміністративний устрій === Район включає одне місто — Інкерман і 16 сільських населених пунктів. Зокрема: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> * '''Орлинівська сільрада''' ** {{Poi|1|see|44.46515|33.69884|Гончарне}} Гончарне (Варнаутка) ** {{Poi|2|see|44.41784|33.76691|Кизилове}} Кизилове ** {{Poi|3|see|44.47618|33.88312|Колхозне}} Колхозне (Узунджи) ** {{Poi|4|see|44.50018|33.84785|Новобобрівське}} Новобобрівське (Бага) ** {{Poi|5|see|44.47765|33.79738|Озерне}} Озерне ** {{Poi|6|see|44.44861|33.77300|Орлине}} Орлине (Байдар) ** {{Poi|7|see|44.44892|33.79171|Павлівка}} Павлівка (Сахтик) ** {{Poi|8|see|44.51046|33.82931|Передове}} Передове (Уркуста) ** {{Poi|9|see|44.45259|33.82218|Підгірне}} Підгірне (Календо) ** {{Poi|10|see|44.46974|33.67481|Резервне}} Резервне (Кючюк-Мускомія) ** {{Poi|11|see|44.46491|33.85334|Родниківське}} Родниківське (Скеле) ** {{Poi|12|see|44.48016|33.85188|Розсошанка}} Розсошанка (Саватка) ** {{Poi|13|see|44.44187|33.73275|Тилове}} Тилове (Хайто) ** {{Poi|14|see|44.47850|33.77111|Широке}} Широке (Бююк-Мускомія) * '''Тернівська сільрада''' ** {{Poi|15|see|44.57836|33.75120|Тернівка}} Тернівка (Шулю) ** {{Poi|16|see|44.55390|33.73936|Рідне}} Рідне (Уппа) </div> === Топоніми === * '''Апарінські хутори''' — побутова назва місцевості, ділянка берега з кількома будинками, які знаходиться на відстані близько кілометра від миса Фіолента в сторону миса Херсонеса. На початку XX століття тут знаходилося курортне селище, назване за іменем власника — Б. І. Апаріна. * '''Аязьма''' — побутова назва місцевості, частина берега біля мису Айя з боку Балаклави. Тут соснові ліси майже впритул підходять до моря, між мальовничими скелями розкидані затишні маленькі галькові пляжі. Топонім недавнього походження (не раніше 1930-х років), пішов від механічного з'єднання грецького «Айя» і чисто російського «язьма». * '''Байдарська долина''' знаходиться в південно-східній частині району. Являє собою витягнуту на 16 км у північно-східному напрямку міжгірську улоговину з плоским дном, ширина якої доходить до 8 км. В долину стікає багато річокк, що є притоками річки Чорної. У долині знаходиться найбільша прісноводна водойма Севастополя — Чорноріченське водосховище, штучно створене на річці Чорній. В даний час вся долина входить до складу природного заказника «Байдарский». Названа долина за старою назвою села Орлиного — Байдари (Байдар), що означає в перекладі «багатий яр». Це саме родюче місце в околицях Севастополя. Люди з давніх пір селилися і жили тут. На території долини виявлено десятки археологічних пам'яток, серед яких — стоянки епохи палеоліту, мезоліту, неоліту, таврські могильники і середньовічні поселення. * '''Олександріада''' — побутова назва місцевості, ділянка берега за 1,5 північніше мису Фіолент, у верхів'ях Фіолентової балки. Топонім отримав свою назву від назви дачного селища, що існувало тут на початку XX століття. * '''Фіолентова балка''' — балка, витоки якої лежать за 1,5 км північно-північно-схід від мису Фіолент, за яким вона отримала свою назву. Збігаючи в північно-північно-західному напрямку, Фіолентова балка зливається з балкою Бермана за 1,5 на північний захід від селища Буря, який розташований в гирлової частини Фіолентовой балки. == Як дістатись == === До Балаклави === ==== {{Автобусом}} ==== Із Севастополя від зупинки 5-км Балаклавського шосе можна дістатися автобусом і маршрутним таксі № 9. Час в дорозі — 10 хвилин (вартість — 2 грн.). Від Центрального ринку автобусом № 94. Час в дорозі — 35 хвилин. ==== {{Автомобілем}} ==== Із Севастополя від зупинки 5-км Балаклавського шосе їхати по трасі {{Автошлях|Т|27 06}} до розв'язки, потім звернути праворуч на трасу {{Автошлях|Т|27 02}}, що веде в Балаклаву. Поворот відмічений вказівником. Відстань — 12 кілометрів. ==== {{Кораблем}} ==== Регулярних рейсів морського транспорту немає, проте під час курортного сезону можна дістатись прогулянковими катерами із Севастополя, Батіліману, Ласпі, Фороса, Ялти тощо. === До Інкермана === ==== {{Потягом}} ==== На електричці Севастополь—Сімферополь, яка відправляється від залізничного вокзалу, потрібно доїхати до станції {{listing|type=go|map=1 |lat =44.60691 |long =33.59814 |name =Інкерман 1}} Час в дорозі 15 хвилин. ==== {{Автобусом}} ==== Від 5-го км Балаклавського шосе маршрутним таксі № 103, автобусом № 21, від площі Нахімова маршрутним таксі № 117. З Балаклави автобусом № 26, з Центрального ринку автобусом № 92. Від Центрального автовокзалу ходять автобуси Севастополь—Інкерман. ==== {{Автомобілем}} ==== Рухатись автошляхом {{Автошлях|Р|27}} Севастополь—Інкрман. ==== {{Кораблем}} ==== Від Графської пристані катером. Час в дорозі — 40 хвилин. === Інші населені пункти === * З 5-го км Балаклавського шосе автобусом № 40 до сіл Рідне і Тернівка; автобусом № 41 до села Родниківське. * З Балаклави автобусом № 109 до Тернівки. * З Центрального ринку автобусом № 110 до Тернівки. == Що відвідати == {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Площа 1-го Травня у Севастополі.jpg|текст1 =Площа 1-го Травня |Балаклава Набережная Назукина 2.jpg|текст2 =Набережна Назукіна |Cembalo fortress-IV-1.jpg|текст3 =Чембало |Balaklava-26092009(066).jpg|текст4 =Церква дванадцяти апостолів}} *{{listing|type=see |lat =44.50220 |long =33.60186 |name = Балаклава |wikipedia =Балаклава|description =До 1957 року самостійне місто, нині частина Балаклавського району. Розташована на березі Балаклавської бухти Чорного моря. За часів СРСР — закрите місто, база підводних човнів. Нині відкрите для туристів. Населення — близько 20 тисяч осіб. У Балаклаві міститься філія Центрального музею Збройних Сил України — Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» (див. [[Севастополь#Музеї|Музеї]]), діє Церква дванадцяти апостолів. На схід від міста розпочинаються Кримські гори. Головним елементом місцевого краєвиду є руїни фортеці Чембало. Зі схилу, де стоїть фортеця, відкривається вид на південне узбережжя Криму.}} :*{{listing|type=see|lat =44.501273 |long =33.599887 |name =Площа 1-го Травня |wikipedia =Площа 1-го Травня (Севастополь)|directions =кінцева зупинка маршрутних таксі зі Севастополя |description =Площа розташована приблизно посередині вулиці Калича і є центром історичної частини Балаклави. Звідси починається набережна Назукіна. У самому центрі площі височіє Будинок офіцерів, побудований в 1932 році як клуб ЕПРОНу. Від площі до Мармурового пляжу ходять електромобілі. На площі в 2004 році встановлено}} {{listing |type=see |lat=44.501223|long=33.600212|name=пам'ятник українській письменниці Лесі Українці|description =скульптор В. Суханов}} :*{{listing|type=see |lat =44.49951 |long =33.600409 |name =Набережна Назукіна |directions =|wikipedia =Набережна Назукіна |description = Головна набережна Балаклави. Починається від площі Першого Травня і закінчується поворотом на вулицю Рубцова. На набережній зосереджені розважальні заклади — ресторани, кафе, бари, тут знаходиться яхт-клуб, дайвінг-центр, міський пляж, кінотеатр, причали для приватних яхт і яликів, а також пасажирських катерів. У 2009 році встановлений}} {{listing|type=see |lat=44.50045|long=33.59965|name=пам'ятник Олександру Купріну.}} :*{{listing|type=see |lat =44.494255 |long =33.600869 |name =Чембало |directions =у кінці набережної Назукіна знаходяться сходи, якими можна піднятися до однієї з веж. |wikipedia = Чембало (фортеця)|description = Генуезька (пізніше — турецька під іменем Балаклава) фортеця в Криму. Ансамбль фортечних споруд розташований на вершині та схилах гори Фортечної. Нині напівзруйнована.}} :*{{listing |type=see |lat=44.497669 |long=33.601427 |name=Церква дванадцяти апостолів |address= вул. Рубцова, 41 |phone= (692) 63-77-12 |description=Побудована у 1794 році на фундаменті старовинної церкви, побудованої тут у 1357 році. Під час Кримської війни була пошкоджена. В 1875 році відреставрована і освячена. Після встановлення в Криму радянської влади церкву закрили. В ній розміщувалися спочатку будинок піонерів, потім клуб ТСОАВІАХІМ. Значно церква була пошкоджена під час землетрусу в 1927 року. Під час німецько-радянської війни храм діяв, потім був повторно закритий. У 1990 році напівзруйнований храм передали у відання Православної церкви, після чого почалися роботи по його відновленню. Відреставрована і освячена знову 13 липня 1991 року. В даний час вона є подвір'ям Інкерманського Свято-Климентівського монастиря. Тут зберігаються частки мощей святих угодників: святого блаженного Василя, святого преподобного Сергія Радонезького і святого священномученика Климента Римського.}} :*{{listing|type=see |lat =44.528791 |long =33.618250 |name =«Будинок виноградаря» |address = вул. Крестовського, 64 |directions =на маршрутному таксі № 9 від площі 1-го Травня їхати до зупинки «Золота Балка»|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours =дегустація вин з 8.00 до 17.00 за попередніми замовленнями (час екскурсії — 1 година 20 хвилин)|price = |description = Дегустаційний зал агрофірми «Золота Балка». Тут можна спробувати шампанські та ігристі вина: білі, червоні, мускатні. Виноробці розповідають про особливості виробництва шампанських вин, про користь вина та культуру їх споживання.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Балаклавський центр культури і дозвілля.jpg|текст1 =Балаклавський центр культури і дозвілля |Balaklava Yug fort 09.jpg|текст2 =Бочка смерті}} :*{{listing|type=see|lat =44.502444 |long =33.599796 |name =Балаклавський центр культури і дозвілля |address =Балаклава. вул. Калича, 21 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 63-73-52 |fax = |email = |skype = |hours = |description =У центрі проходять різні заходи для дітей і дорослих: міські та регіональні конкурси, розважальні програми, літературні вітальні, тематичні вечори, виставки картин і фотовиставки. У культурному центрі також проводяться авторські концерти творчих колективів та ансамблів: «Гуляй душа», «Посиденьки», зразкового шоу-театру «Міленіум», театру «Психо Дель Арт», театру ляльок «Саквояж», шоу-групи «Шансон біля моря», дитячого колективу «Зірочки».}} *{{listing|type=see|lat =44.493440 |long =33.620020 |name =Форт «Південна Балаклава» |description = Побудований у 1912—1915 роках. Представляє з себе бетонні каземати, гарматні майданчики, систему ровів глибиною 2—3 метри, через кожні 8—10 метрів влаштовані сходи шириною в 4,5 метра. Через кожні 30 метрів споруджені ніші площею 3 м² Раніше вся система була електрифікована, електроустановка розташовувалася десь внизу в балці. Вражає серйозність споруджених споруд — незважаючи на те, що це чисто військове укріплення всі бетонні поверхні виконані під кладку диким каменем, кришки вентиляційних шахт з литої бронзи з віньєтками (всі вони зірвані мародерами, залишилися лише фрагменти), якщо заглянути у вентиляційні шахти, то видно оцинковані клепані труби, на яких і донині немає іржі. Одним з елементів форту є так звана «Бочка смерті».}} :*{{listing|type=see|lat =44.492526 |long =33.619967 |name =«Бочка смерті» |description = «Бочка» діаметром 1,8 м і висотою 2 м, виконана з товстої листової броні, висить на скелі над 360-метровою прірвою. У стінах і підлозі обладнані прорізи для спостереження і ведення вогню. До останнього часу була поширена легенда, згідно з якою фашисти розстрілювали в «бочці» полонених червоноармійців і скидали тіла в море, звідки, нібито, і з'явилося зловісну назву «Бочка смерті», однак підтверджень цієї версії немає. Зараз це чудовий оглядовий майданчик, звідки відкривається панорамний вид на урочище Айязьма, мис Айя і вхід до Балаклавської бухти. }} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Building of Diorama Storm of Sapun Mountain on May 7, 1944 in Sevastopol.jpg|текст1 =Будівля діорами |St George's church Sapun M 2009 G1.jpg|текст2 =Каплиця святого Георгія Побідоносця}} *{{listing|type=see |lat =44.55378 |long =33.58392 |name =Сапун-гора |directions = |description =Височина, що знаходиться на південний схід від Севастополя. Під час німецько-радянської війни була ключовою оборонною позицією на підступах до міста; тут велися запеклі бої з німецькими військами в ході оборони Севастополя 1941–1942 років і Кримської операції 1944 року. У пам'ять про подвиг радянських бійців у листопаді 1944 року на Сапун-горі споруджений обеліск військової Слави. 4 листопада 1959 року ту відкрито діораму «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року». У 1970 році у запалено вічний вогонь. У 1995 році побудована каплиця в ім'я святого великомученика Георгія Побідоносця. В околицях монумента зведений Парк Слави.}} :*{{listing|type=see |lat =44.552940 |long =33.583177 |name =Діорама «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року» |directions = |description = На першому поверсі будівлі — експозиційні зали, експонати яких розповідають про оборону міста в 1941—1942 роках і звільнення його у травні 1944 року. На другому поверсі знаходиться сама діорама, яка складається із живописного полотна і предметного плану. Довжина полотна 25,5 м, висота 5,5 м, площа предметного плану 83 м². Перед будівлею експонуються зразки військової техніки та озброєння періоду німецько-радянської війни. На діорамі зображений кульмінаційний момент штурму Сапун гори військами 51-ї і Приморської армій. Герої полотна діорами, зображені на передньому плані — реальні люди, деякі з них мають повну портретну схожість. На предметному плані — зброя і предмети бойового спорядження ворога, уламки залізобетонних оборонних споруд, зібрані на місцях боїв за Севастополь.}} :*{{listing|type=see |lat =44.553703 |long =33.582949 |name =Каплиця святого Георгія Побідоносця |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |description =Храм закладений 19 січня 1995 року, освячений 7 квітня того ж року. Автор проекту — архітектор Г. С. Григорьянц. Конусовидний храм, відлитий із залізобетону, і покритий бронзовою фарбою, увінчаний фігурою ангела з хрестом. Автор цієї скульптури протоієрей Микола Доненко. Художніми роботами керував заслужений художник України Г. Я. Брусенцов. Мозаїчна ікона святого Георгія Побідоносця над входом до каплиці виконана художником В. К. Павловим.}} *{{listing|type=see |lat =44.49868 |long =33.48946 |name =Фіолент |directions =з Севастополя маршрутним таксі № 3; з Балаклави влітку рейсовим катером до Яшмового пляжу |description = Мис на Гераклейському півострові в південно-західній частині Криму. Складений гірськими породами вулканічного походження, залишками вивержень стародавнього вулкану, що діяв тут близько 150 мільйонів років тому. Мешканці Севастополя називають Фіолентом не тільки сам мис, а й ділянку узбережжя завдовжки близько 10 км, в значній мірі забудовану дачами й котеджами. 1996 року тут був створений заказник площею 31,7 га — «Мис Фіолент», який є пам'яткою природи місцевого значення. На Фіоленті є кілька диких і облаштованих пляжів (див. [[Балаклавський район#Пляжі на Фіоленті|Пляжі на Фіоленті]]), діє Монастир святого Георгія Побідоносця.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol 04-14 img43 Cape Fiolent.jpg|текст1 =Свято-Георгіївський монастир |Sevastopol 04-14 img41 Cape Fiolent.jpg|текст2 =Скеля святого явлення |Скелі Орест і Пілад.JPG|текст3 =Скелі Орест і Пілад}} :*{{listing |type=see |lat=44.504908 |long=33.510640 |name=Свято-Георгіївський монастир|phone=(099) 720-44-36 |description=Розташований між Мармуровою балкою і мисом Фіолент, на верхній терасі берега, що прямовисно обривається із заходу до моря. Перша відома документальна згадка про монастир відноситься до 1578 року. За переказами він був заснований в 891 році. Монастир відвідували царі і мандрівники, художники та письменники. У 1820 році в ньому побував О. С. Пушкін, в 1825 році — О. С. Грибоєдов. Закрили монастир 29 листопада 1929 року. У роки німецько-радянської війни на його території знаходився військовий госпіталь. В даний час монастир відроджується.}} :*{{listing|type=see |lat =44.501732 |long =33.508623 |name =Скеля святого явлення |wikipedia =Скеля святого явлення|description = Надводна скеля у вигляді острівця, що знаходиться за 1,5 км на схід від краю мису Фіолента і за 140 м від берега Яшмового пляжу. Назву отримала від того, що за переказами тут близько 891 року грецьким рибалкам, що зазнали корабельної аварії, явився Святий Юрій, а на скелі нібито була знайдена його ікона, і в тому ж році на узбережжі засновано Свято-Георгіївський монастир. Інші назви скелі — скеля Георгія, Георгіївська скеля. 1891 року на скелі було встановлено хрест із білого мармуру, який був зруйнований у 1920-ті роки. 14 вересня 1991 року в Свято-Микільській церкві (на Братському кладовищі в Севастополі) був освячений новий семиметровий металевий хрест, який при підтримці Чорноморського флоту Російської Федерації був встановлений на скелі.}} :*{{listing|type=see|lat =44.49977 |long =33.49485 |name =Скелі Орест і Пілад |wikipedia =Скелі Орест і Пілад|description =Гострокінечні скелі, названі так в пам'ять про відомий старогрецький міф про Іфігенію. Існує думка, що міф є відгуком реальних подій.}} :*{{listing|type=see |lat =44.50988|long =33.47864|name =Грот Діани |description =Знаходиться на мисі Лермонтова. Назва пов'язана з міфом про Іфігенію (у староримській міфології Діаною називали богиню Артеміду). За багато століть вітер і море пробили в скелі, що виступає в море, вузьку високу арку. }} :*{{listing|type=see |lat =44.505902 |long =33.506724 |name =Пам'ятник Пушкіну |description =Встановлений у 2011 році. Являє собою ротонду і чотиригранний пам'ятний знак. На одній стороні — барельєф із зображенням Пушкіна і напис про те, що поет відвідував ці місця. Ще дві грані монумента знайомлять відвідувачів з Кримом та Свято-Георгіївським монастирем. На четвертій стороні — уривок з вірша «До Чаадаєва», який Пушкін написав на мисі Фіолент. Автори пам'ятника — Станіслав Чиж і Георгій Григорьянц. }} *{{listing|type=see |lat =44.613611 |long =33.61 |name =Інкерман |alt =Білокам'янськ |description = Місто підпорядковане Севастополю. Розташоване в північній частині Балаклавського району, при впадінні річки Чорної у Севастопольську бухту. Займає площу біля 200 га, населення біля 12,0 тисяч чоловік. Виникло у VIII-IX століттях як візантійсько-херсонеський форпост, потім було морським форпостом князівства Феодоро. Від 1475 року місто під контролем Османської імперії. Після 1783 року перебувало у складі Російської імперії. На території міста знаходяться руїни фортеці Каламіта, діє Свято-Климентіївський чоловічий монастир.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Inkerman Inkerman Cave Monastery Church of Saint Panteleimon IMG 1683 1725.jpg|текст1 =Храм святого великомученика Пантелеймона |Inkerman Inkerman Cave Monastery Trinity church IMG 1661 1725.jpg|текст2 =Троїцька церква}} :*{{listing |type=see |lat=44.604188 |long=33.607907 |name= Свято-Климентіївський чоловічий монастир |address= |directions = із Севастополя катером від Графської пристані до пристані Малий Інкерман, електричкою із залізничного вокзалу до станції Інкерман 1, з 5-го км балаклавського шосе маршрутним таксі № 103 |description= Заснований імовірно в VIII—IX століттях, добудовувався в XIV—XV століттях. Прийшов у занепад у XVIII столітті, після виселення християн з Криму. У 1850 році монастир був відновлений під ім'ям Інкерманського скиту святих Климента та Мартина. У 1867 році проведено розширення, перебудова й упорядкування житлових приміщень і печерних храмів, був заново відкритий печерний храм святого Мартина Сповідника. Головний храм монастиря, освячений в ім'я святого священномученика Климента, — це один з найбільших печерних храмів Криму. Він має форму тринефної базиліки; у вівтарі, зверху ніші для запрестольного образу — традиційне візантійське рельєфне зображення хреста в колі. Загальний коридор з'єднує храми і виконує роль нартекса (внутрішня закрита, паперть-вестибюль), в якому можуть розміщуватися віруючі під час богослужіння. У лівій стіні коридору, перед входом до храму святителя Мартина, є вирубана в скелі усипальниця. У 1895 році в пам'ять про порятунок царської сім'ї у залізничній катастрофі було побудовано храм святого великомученика Пантелеймона. А в 1905 році в пам'ять про Кримську війну на верхньому плато споруджено церкву в ім'я святого Миколая Мірлікійського (за проектом архітектора Г. П. Доліна). З 1924 року храми монастиря стали закривати. У 1931 році богослужіння припинено у печерних храмах, монастир закрито остаточно. Його майно передане Севастопольскому музейному об'єднанню. Під час німецько-радянської війни у печерах монастиря знаходився штаб 25-ої Чапаєвської дивізії Приморської армії. З 1991 року почалося і відродження монастиря і в наш час він належить Українській Православній Церкві Московського патріархату.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Inkerman Kalamita fortress IMG 1806 1725.jpg|текст1 =Руїни Каламіти |Ворота завода.jpg|текст2 =Заводські ворота}} :*{{listing |type=see |lat=44.602828 |long=33.608787 |name= Фортеця Каламіта |address= |directions = від монастиря потрібно вийти на відходячу ліворуч від монастирських будівель стежку в районі старого монастирського цвинтаря. Вона веде на вершину Монастирської скелі, де знаходяться розвалини фортеці. Відстань — 400 метрів |description=Побудована на початку XV століття на місці старого візантійського укріплення правителем князівства Феодоро. У 1475 році, турки, що захопили Крим, перебудували та перейменували фортецю, назвавши її Інкерманом, що значило — печерна фортеця. Після приєднання Криму до Російської імперії у 1783 році укріплення втратили всоє військове значення.}} :*{{listing|type=see|lat =44.615836 |long =33.611684 |name =Інкерманський завод марочних вин |address =Інкерман. вул. Малиновського, 20 |directions =по трасі Севастополь—Сімферополь рухатися до вулиці Мудрика. По вулиці Мудрика 150 метрів до вулиці Малиновського |url =http://www.inkerman.ua/ukr/main |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 72-22-82, замовлення екскурсій: (050) 393-75-87 |fax =замовлення екскурсій: (0692) 72-23-59 |email =inkerman@inkerman.ua |skype =|hours =початок екскурсій о 10.00, 13.00, 15.00 (в п'ятницю о 14.30). Вихідні: субота, неділя |price = |description = Завод є одним із небагатьох підприємств, де вина виготовляють за класичною технологією. Виноградні вина витримують в невеликих дубових бутах від шести місяців до п'яти років в особливому мікрокліматі підземелля, де постійно зберігається температура +12...+16 °C і висока вологість. Підприємство виробляє натуральні вина, які відомі своєю високою якістю далеко за межами України. Винні підвали є одними з самих унікальних рукотворних підземних споруд Криму. У товщині вапняку на глибині понад 30 метрів вирублені величезні галереї висотою 12 метрів, загальна площа яких складає 55 тисяч м². Винні підвали входять в число найбільших в Європі. Для всіх бажаючих на заводі проводяться винні тури, на яких можна подивитись винні підвали, взнати про особливості приготування марочних вин, історію виноробства в Криму, взнати як правильно дегустувати вина і спробувати кращі зразки марочних вин, як сухих, так і міцних і десертних. На заводі працює фірмовий магазин, де в наявності широкий асортимент продукції заводу, а також великий вибір аксесуарів і сувенірів.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Мыс Айя by SiV.JPG|текст1 =«Мис Айя» |Ласпи 055.jpg|текст2 =Ласпі}} *{{listing|type=see|lat =44.44469 |long =33.65722 |name =Державний ландшафтний заказник «Мис Айя» |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Об'єкт природно-заповідного фонду республіканського значення створений 1982 року. Займає територію у 1 132 га та прилеглу акваторію. За його організації до його складу увійшли три раніше створені об'єкти природно-заповідного фонду України: пам'ятка природи місцевого значення «Гай піцундської сосни і ялівця високого на мисі Айя» (створений в 1947 році), «Урочище Батіліман» (1964) та заповідне урочище «Роща сосни Станкевича» (1980). Флора заказника нараховує до 500 видів рослин, з яких 28 видів занесені до Червоної книги України. У прибережній смузі біля мису ростуть реліктові сосна Станкевича, ялівець високий, 16 видів орхідеї, пильцеголовник, суничник дрібноплідний, іглиця понтійська, ладанник, сумах-желтіннік, крушина, авраамове дерево, фісташка туполиста тощо. }} *{{listing|type=see |lat =44.41821 |long = 33.70417|name = Ласпі |directions =їхати з Севастопольського автовокзалу автобусами Севастополь—Ялта або Севастополь—Форос до зупинки «Ласпі»|description = 12-ти кілометрова бухта, розташована в самому західному куточку південного узбережжя Криму і з усіх боків оточена горами. Із заходу гора Куш-Кая, зі сходу гірський хребет Каланих-Кая, які повністю захищають це місце від сильних вітрів, а мис, що далеко виступає в водну гладь — від холодної течії. Тим самим цей райський куточок є дуже теплим, з вельми сприятливим кліматом, місцем . Температура за рік в середньому становить тут близько п'ятнадцяти градусів. Завдяки настільки сприятливому клімату природа різноманітна, умови м'які для виростання вельми вибагливих та рідкісних рослин. Вважається, що в бухті найчистіше море на всьому узбережжі, а так само багатий тваринний світ. Бухта лежить між мисом Сарич і заповідником «Мис Айя», а над бухтою розмістивлося селище Батіліман, якому і дано назву на честь Ласпінського бухти. На грецькому Батіліман означає «блакитний затока». Близько траси є досить популярне в цих краях місце, яке користується попитом не тільки у туристів, але і в пошані так само, у місцевих жителів — оглядовий майданчик на перевалі. У жителів Севастополя є традиція відвідувати це місце на весілля і розбивати пляшку шампанського об скелі, як символ нового корабля, який випускають у перше плавання — сімейне життя.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Baidar Gate 2008.jpg|текст1 =Байдарські ворота |Вхід на німецький військовий цвинтар під Севастополем.jpg|текст2 =Вхід на німецький військовий цвинтар}} *{{listing|type=see |lat =44.40615|long =33.78195 |name =Байдарські ворота |directions =громадський транспорт по старій дорозі Ялта—Севастополь в даний момент практично не ходить. Доїхати до Байдарських воріт можна або на таксі, або з екскурсією. Або, можна вийти на повороті на Байдарські ворота з діючої траси Ялта—Севастополь. Від повороту пішки близько 4 км |description =Перевал через Головне пасмо Кримських гір. Знаходиться між горами Челебі на заході і Чху-Баїр на сході, на висоті 527 м. Сполучає Байдарську долину з узбережжям Чорного моря. Завдяки чудовим краєвидам Байдарські ворота є одним з найулюбленіших місць масового туризму. Через ворота проходить старий автошлях Севастополь—Алупка—Ялта, що будувався з ініціативи генерал-губернатора Новоросійського краю графа Михайла Семеновича Воронцова. На Байдарському перевалі знаходиться пам'ятник архітектури Байдарські ворота. Він споруджений в 1848 році за проектом відомого ялтинського архітектора Карла Івановича Ешлімана на честь закінчення будівництва автошляху.}} *{{listing|type=see|lat =44.47085 |long =33.70660 |name =Німецьке військове кладовище |address =біля села Гончарного |directions = |description =Цвинтар німецьких військовослужбовців, що загинули під час радянсько-німецької війни на території Кримського півострова. У роки радянсько-німецької війни, під час облоги Севастополя німецько-фашистськими військами, і під час відвоювання міста, загинуло більше 300 тисяч німецьких солдатів і офіцерів. Значна частина тіл загиблих була ще під час бойових дій вивезена до Німеччини. Але десятки тисяч залишилися лежати в Севастопольській землі. Протягом цілих десятиліть неможливо було навіть ставити питання про облаштування місць масових поховань німецьких солдатів. Останнім часом така робота, з ініціативи і за кошти німецької сторони, проводиться. У 1998 році в районі села Гончарного під Севастополем було обладнано німецьке меморіальне військове кладовище. Тут було перепоховано близько 5,5 тисяч останків німецьких воїнів. Територія кладовища була облаштована, обгороджена, добре охороняється. У центрі цвинтаря стоїть 2-х метровий поминальний хрест. Цвинтар утримується за кошти німецької сторони.}} *{{listing|type=see|lat =44.548842 |long =33.739915 |name =Грот Коба-Чаїр і водоспад Мердвен-Тюбю |address = село Рідне|directions =Пішки: від автобусної зупинки потрібно рухатись у північно-західному напрямі. При в'їзді в село, де дорога йде до низу, потрібно повернути праворуч на грунтівку, що веде в бік Чорноріченського каньйону. Через півтора кілометра дорога виведе на мальовничу ущелину. Потрібно йти по стежці в південно-східному напрямі до розвилки, потім звернути ліворуч і рухатися в сторону невеликого озера. Автомобілем: недоїжджаючи 500 метрів до села Рідного, у пониженні дороги повернути праворуч на грунтівку, що йде вниз по долині. Через півтора кілометра шлях виведе на мальовничу ущелину. Далі потрібно рухатись у південно-східному напрямку до розвилки, потім звернути ліворуч і проїхати черехз браму. Проїзд до озера платний. Біля озера облаштовані місця для відпочинку де можна залишити автомобіль |description = В скелі, біля невеликого озера, знаходиться грот Коба-Чаїр (при дослівному перекладі з кримськотатарської мови означає — «печера, розташована в дикому саду»). Із зовні грот прикрашають висячі листя плюща і папороть, в середині оригінальні натечні утворення, округлі купола і ніші, по яким струмує вода. Поруч знаходиться п'ятиметровий водоспад Мердвен-Тюбю. В літній час він пересихає, тому помилуватися ним можна з середини осені до кінця весни.}} *{{listing|type=see|lat =44.549423 |long =33.729926 |name =Страусина ферма|address =село Рідне |directions =від печери і водоспаду рухатись по стежці на південний захід. Відстань — 500 метрів |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(050) 324-68-02 |fax = |email = |skype = |hours = |price =Екскурсія по страусиній фермі і міні-зоопарку з відвідинами водопаду і грота: 20 грн. для дорослих, 15 грн. для дітей. Діти до 7 років — безкоштовно. Рибалка на одну вудку: 50 грн. півдня (з 6.00 до 13.00); 90 грн. — день з (6.00 до 20.00). Оренда мангала 15 грн./день. Продаж страусиних яєць: 200 грн. за одне яйце Оренда посуду (казан для приготування плова/шуpпи/юшки) вогнища 15 грн. Дрова для вогнища — 15 грн./в'язка. |description = Знаходиться в мальовничій ущелині, оточеній відвісними скелями. Є найбільшою фермою в південно-західному Криму. Поголів'я страусів представлене 40 особинами Африканського страуса. Окрім страусів на території знаходиться міні-зоопарк фауни Криму і інших регіонів: дикі кабани, в'єтнамські свині, дика лисиця, зайці, ослики, коні, павичі, цесарки, фазани, дикі кури, перепілки, качки, декоративні кури. На території знаходиться два зарибнені водоймища, на яких доступна рибалка. У будиночку-хатині знаходиться дров'яна сауна. Для відпочинку на природі до послуг комфортабельні альтанки, місця під намет, мангал, дрова.}} *{{listing|type=see|lat =44.534940 |long =33.703480 |name = Чорноріченський каньйон |directions =від страусиної ферми рухатися вниз до річки Чорної, на південний схід. Потім йти вздовж правого берега річки по протоптаній стежці. Вийшовши з лісу, звернути на дорогу. |description = Каньйон є пам'ятником природи, державним заказником. Глибока ущелина річки Чорної, стиснута скелями. У руслі — перекати, каскади, завали валунів, гальки. Приблизно в середині каньйону знаходиться печера Мурзак-Коба, де виявлено сліди перебування первісної людини.}} *:*{{listing|type=see|lat =44.530543 |long =33.699778 |name =Печера Мурзак-Коба |directions = |description =Мезолітична печера, що розташована над річкою Чорною, яка в ті часи була значно ширшою. Відкрита радянськими вченими Сергієм Бібіковим і Е. В. Жировим в 1936 році. Тут знайдені мікроліти тарденуазського типу (скребачки, різці, ножовидні пластинки, геометричні мікроліти), вироби з кістки та рогу (гарпуни, шилауточніть, проколки, лощила), кістки сучасних видів тварин, багато мушель равликів, а також подвійне поховання кроманьйонців. Мешканці гроту ловили річкову рибу, про що свідчать численні знахідки кісток великої риби в печері — чорноморського лосося, вирезуба, рибця, судака, сома.}} [[Файл:Chorgun tower.JPG|thumb|175px|Чоргунська вежа]] *{{listing|type=see|lat =44.542714 |long =33.683803 |name =Чоргунська вежа |address =село Чорноріччя |directions = |description =Розташована на правому березі річки Чорна. На думку О. Бертьє–Делагарда, вежа є частиною палацового комплексу турецького або татарського вельможі й побудована в XVI—XVIII століттях, відомий географ і мандрівник академік Петер-Симон Паллас відносив її до XIV—XV століть. Вежа має незвичну форму: усередині вона кругла, зовні — дванадцятигранна. Товщина стін — від півтора до двох метрів. Висота кам'яної кладки — біля дванадцяти метрів. Була збудована з бутового каменю на вапняному розчині. Кути вежі перев'язані інкерманським каменем. Вежа мала кілька ярусів, з'єднаних дерев'яними сходами. Нижній ярус використався для зберігання запасів води, інші — для житла. Угорі на плоскій покрівлі могла знаходитись зброя. Під час Кримської війни у 1854–1855 роках використовувалася як форпост при обороні міста Севастополя. }} *{{listing|type=see|lat =44.465212|long =33.848791 |name =Скельські менгіри |address = село Родниківське|directions = від 5-го км Балаклавського шосе із Севастополя до села ходять рейсові автобуси. Автомобілем рухатись трасою {{Автошлях|Т|27 06}}, потім по трасі {{Автошлях|Н|19}} мимо села Гончарного до повороту на село Орлине ({{Автошлях|Т|27 03}}). Поворот відмічений вказівником. Далі по цій трасі до села Родниківського. Відстань 35 км. Менгіри знаходяться прямо при в'їзді в село, біля першого будинку (сільського клубу) |description = Менгіри являють собою вертикально поставлені брили з вапняку, подібного мармуру і є класичними мегалітами. Відомий кримський археолог А. О. Щепінський вказує, що Скельські менгіри не тільки найбільші, але виразні пам'ятники цього роду на території південно-східної Європи, що не потривожені в наступні століття і стоять на своєму первісному місці. Вчений стверджує, що вони мали культове значення і відносить їх появу до III — початку II тисячоліття до нашої ери. Таким чином, цим пам'ятникам старовини понад чотири тисячі років. Інформацію про Скельські менгіри вперше ввів у науковий обіг археолог М. І. Репніков в 1907 році. Зокрема, він вказує, що менгірів було три. Третій менгір був викопаний в 1960-х роках під час прокладання водопроводу. Четвертий менгір, що впав ще в давнину, був виявлений під час земляних робіт. З ініціативи громадської організації «Туристичний актив Криму», Орлинівська сільська рада прийняла рішення про повернення третього і четвертого Скельских менгірів на місця.}} *{{listing|type=see|lat =44.46064 |long =33.86849 |name =Скельська печера |address = біля села Родниківського|directions =від менгирів рухатись у південн-східному напрямку до підніжжя гори Кара-Даг. Відстань біля одного кілометра |description = Відкрита і вперше пройдена в 1904 році місцевим вчителем Е. Кириловим. Скельська печера є своєрідним природним заповідником. Вона утворилася в результаті дії підземних вод у вапнякових породах. За підрахунками фахівців їй декілька мільйонів років. Тут були знайдені кістки вимерлих тварин: лісового кота, кримського сайгака та інше. Печера має значні розміри, красу і порівняно хороший стан. Складається з декількох залів. Найбільший і найгарніший із залів — другий. Довжина цього залу, витягнутого з півночі на південь на 80 м, середня ширина — 10—18 м, висота готичного зведення досягає 25 м. Стіни прикрашені численними натічними завісами і ребрами, оригінальними нішами-ваннами. Тут же височіють колони, зрощення сталактитів і сталагмітів. Загальна протяжність всіх галерей печери сягає 570 метрів. Найбільшою визначною пам'яткою другого залу, а також всієї Скельської печери є 7-метровий сталагміт. Печера обладнана спелеологами для відвідин (спеціальними пішохідними доріжками і освітленням).}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Челтер-Мармара.JPG|текст1 =Чилтер-Мармара |Крым, Бахчисарайский район - Шулдан 10.jpg|текст2 =Шулдан |Об'єкт-221.jpg|текст3 =«Об'єкт № 221»}} *{{listing|type=see|lat =44.595428 |long =33.733056 |name =Печерний монастир Чилтер-Мармара |address =за 1,5 км на північний захід від с. Тернівки |directions = |wikipedia = Чилтер-Мармара|description =П'ятиярусний скельний монастир розташований в скелястих обривах гори Челтер-Кая. Виник наприкінці VІІІ-го початку IX-го століття. Тут археологи нарахували понад п'ятдесят печер: келії, трапезну, господарські та підсобні приміщення, а також чотири церкви. У давнину всі вони з'єднувалися дерев'яними сходами, балкончиками, галереями. З усіх боків комплекс оточений неприступними скелями і урвищами. Епітет «Мармара» (Мармурова) походить від назви середньовічного села, руїни якого розташовані на схилах гори. З плато відкривається чудовий вид на навколишню природу. Зараз монастир відроджується, там влаштувалися ченці.}} *{{listing|type=see|lat =44.59135 |long =33.77181 |name = Печерний монастир Шулдан|address =в районі села Тернівки |directions =Більшість гостей Криму добираються до монастиря самостійно. Потрібно виїхати на шосе регіонального значення {{Автошлях|Т|01 05}}, що йде від села Хмельницького в село Тернівку. За 1,5 км від Тернівки з'явиться гірський масив Шулдан-Бурун. Монастир можна побачити з дороги завдяки невеликому сяючому куполу. Машину потрібно залишити внизу, біля підніжжя гірського масиву і далі рухатися пішки. Також монастир Шулдан входить в програму деяких екскурсій по Криму і турпоходів. |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Заснований в I столітті нашої ери християнами, які втікали від гонінь за віру з Римської імперії. Монастир нині діючий і відкритий для вільного відвідування. Складається з двох печерних храмів, келій, підсобних приміщень, нещодавно зведена вежа-каплиця з куполом під золото. Тут живуть монахи, які трудяться над підтриманням монастиря. У теплу пору року монастир відвідують паломники і туристи. Інтерес представляють давня історія Шулдану, побут ченців, а також панорама Шульської долини, що відкривається звідси.}} *{{listing|type=see |lat =44.518755 |long =33.709531 |name =Запасний командний пункт Чорноморського флоту |alt =«Об'єкт № 221», «Алсу-2» |address = |directions = Потрапити на об'єкт можна, повернувши з основної дороги Севастополь—Ялта на колишнє село Морозівку|description = Недобудований військовий об'єкт, розташований у схилі гори Нішан-Кая, між Форосом і Балаклавою. Є найбільшою відомою підземною спорудою на території України. Будівництво об'єкта було розпочато у 1977 році і тривало близько 15 років. У 1992 році, після розвалу СРСР, майже закінчений об'єкт був покинутий, і дотепер повністю розграбований розкрадачами металу. Споруда являє собою дві потерни, що з'єднані всередині округлими тунелями. Фактично, в горі Нішан-Кая зведено чотириповерховий будинок. Потерни закінчуються замаскованими входами, у вигляді двох двоповерхових будівель, входи в які закривалися масивними дверима. На вершині гори знаходяться виходи вентиляційних і хвилеводних шахт, діаметром 4,5 метри і висотою близько 182 метрів. Шахти на вершині гори перекриті бетонними спорудами з шлюзовими камерами.}} == Чим зайнятись == В Балаклаві можна зайнятися дайвінгом, взяти участь у велотурах, регатах, кінних прогулянках, морській рибалці, просто покататися на катері, взяти участь у різних фестивалях. === Музеї === *{{listing|type=see |lat =44.500927 |long =33.596521 |name =Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» |address =Балаклава. вул. Мармурова, 1 |directions =Від площі 1-го травня рухатись по західній частині Балаклавської бухти. Відстань 4 км. |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 63-75-90, 63-75-92 |fax = |email = |skype = |hours = з 10.00 до 17.00, влітку з 10.00 до 19.00|price = |description = Так званий, «об'єкт 825 ГТС» — легендована назва підземного комплексу, призначеного для укриття, ремонту та обслуговування підводних човнів 613-го та 633-го проектів, а також для зберігання боєприпасів, призначених для цих субмарин. У каналі довжиною 602 метра підземного об'єкта могло розміститися до семи підводних човнів. До складу комплексу входила також ремонтно-технічна база (об'єкт 820), призначена для зберігання та обслуговування ядерної зброї. Після розпаду СРСР об'єкт як військова одиниця втратив свою актуальність і був розформований. Відкриття військово-морського музейного комплексу «Балаклава» відбулося 1 червня 2003 року. До військово-морського музейного комплексу входять підземна частина заводу, арсенал, а також морський причал і кілька будівель. До огляду відкриті зони навколо штучного каналу, який проходить гору наскрізь, декілька цехів заводу і арсенал, де зберігалися торпеди та ядерні боєголовки.}} *{{listing|type=see |lat =44.501013 |long =33.59648 |name =Музей Шереметьєвих |address =Балаклава. вул. Мармурова, 1 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(096) 514-88-89 |fax = |email =asheremetiev@mail.ru |skype = |hours =з 10.00 до 17.00, вихідний — понеділок |price = |description =Виставка музею родини Шереметьєвих відкрилася на території колишнього секретного заводу, у військово-історичному комплексі «Балаклава». Музей присвячений Кримській війні 1853—1856 років. У колекції представлено більше 4 тисяч раритетів війни. А фрагменти батальних сцен з фільмів, фотографії, гравюри і акварелі того часу дозволяють відвідувачам перенестися в епоху XIX століття. У музеї представлені обмундирування, холодна і вогнепальна зброя Росії, Франції, Туреччини, Великобританії та Сардинії. Предмети військового побуту: порцеляновий, скляний і керамічний посуд, курильні трубки, дзеркала, саморобні сувеніри. }} === Пляжі === [[Файл:Срібний пляж.jpg|thumb|175px|Ближній пляж]] *{{listing |type=do |lat=44.487972 |long=33.617027 |name=«Срібний» («Ближній») пляж |alt= |directions=від 5-го км Балаклавського шосе маршрутним таксі № 9. Потім до кінця набережної Назукіна до причалу рейсових катерів. Навігація починається з червня і закінчується зазвичай до середини вересня. Поїздка на рейсовому катері до Срібного пляжу триває 15 хвилин. У будь-який час року до Срібного пляжу можна дістатися на яликах. Пішки дійти до пляжу хвилин за 40 або годину, навіть якщо постійно відволікатися на фотографування пейзажів. У кінці набережної потрібно піднятися по бетонних сходах до фортеці Чембало, далі йти по добре видній стежці вздовж моря. Спуск до пляжу відзначений покажчиком|description=Довжина пляжу складає близько 400 метрів, на всій протяжності площа усипана великою та дрібною галькою. Захід у воду практично скрізь починається з піску, а на відстані півтора метрів дно стає кам'яним. Пляж обладнаний роздягальнями, є рятувальна станція. На території є намет з їжею і водою, також на яликах приїжджають рознощики пиріжків і шашликів з морепродуктів.}} [[Файл:Пляж Василі.JPG|thumb|175px|Пляж Василевої балки]] *{{listing |type=do |lat=44.492158 |long=33.577845 |name=Пляж Василевої балки |alt= |address=Василева балка; за 1,5 км на захід від Балаклавської бухти |directions=маршрутне таксі № 9 від 5-го км Балаклавського шосе до зупинки «Оболонь», далі пішки або на електромобілі до Мармурового пляжу, потім по дорозі в гору, через перевал, уздовж турбази Рудоуправління, після чого спуститися на пляж по 288-х бетонних і кам'яних сходах. Щоб дістатися автомобілем, потрібно звернути з вулиці Новікова на Мармурову, проїхати набережну і піднятися по серпантину. Автомобіль можна залишити на стоянці біля воріт турбази або за 100 метрів вище на великому «п'ятачку». Найзручніше добиратися човнах, які в сезон стоять в Балаклавській бухті, що займе не більше 15 хвилин |description=Дрібна галька і пісок. На території є роздягальні, в сезон стоїть намет з напоями та морозивом, працюють рятувальники. Довжина пляжу близько 200 метрів, ширина залежить від зимових штормів. Можлива зупинка з наметами.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Балаклавський міський пляж.JPG|текст1 =Міський пляж в Балаклаві |Золотий пляж.jpg|текст2 =Золотий пляж}} *{{listing |type=do |lat=44.496681 |long=33.598777 |name=Міський пляж в Балаклаві |address=Набережна Назукіна |directions=маршрутне таксі № 9 від 5-го км Балаклавського шосе до зупинки «Площа 1 травня (Набережна Назукіна)». Особистий автомобіль можна залишити на платній стоянці Площі 1 травня, або по вулиці Каліча об'їхати пішохідну зону набережної Назукіна і залишити автомобіль біля ресторану «Хатинка рибалки» |description=Бетонне покриття, лавочки, навіси, роздягальні, сходи у воду, є торгові місця з водою і морозивом. Довжина пляжу - близько 50 метрів, глибина біля берега коливається від 1 до 1,5 метрів. Вхід і інфраструктура безкоштовні.}} *{{listing |type=do |lat=44.480463 |long=33.628807 |name=«Золотий» («Далекий») пляж |directions=від 5-го км Балаклавського шосе маршрутним таксі № 9. Потім — до кінця набережної Назукіна до причалу рейсових катерів. Навігація починається з червня і закінчується зазвичай до серединою вересня. Поїздка на рейсовому катері до Золотого пляжу триває 20-25 хвилин. У будь-який час року до Золотого пляжу можна дістатися на «морському таксі» — яликах|description=Гальковий пляж довжиною біля одного кілометра. Обладнаний зручним причалом для катерів, навісами, роздягальнями. У сезон тут працює намет з напоями та морозивом, функціонує рятувальна станція.}} *{{listing |type=do |lat=44.464324 |long=33.638206 |name=пляж «Інжир»|alt= |address=урочище Аязьма |directions= дістатися можна на яликах місткістю до 10 осіб від набережної Назукіна. Рейсовим катером до Золотого пляжу, потім — по стежці між скель і каменів у бік мису Айя|description=Смужка кількох пляжів, в цілому 150 метрів. Величезні валуни хаотично розташовані на березі, між якими є вузькі проходи до моря. Відпочиваючі найчастіше зупиняються не на березi, а вище, в прекрасному сосновому лісі.}} [[Файл:Мармуровий пляж.JPG|thumb|175px|Мармуровий пляж]] *{{listing |type=do |lat=44.495598 |long=33.592243 |name=Мармуровий («Офіцерський») пляж |alt= |address= західна сторона Балаклавської Бухти, в кінці Таврійської набережної. |directions=маршрутне таксі № 9 від 5 км Балаклавського шосе до зупинки «Оболонь». Далі по ходу руху транспорту через 20 метрів можна сісти на електромобіль до пляжу або пройти пішки по Мармуровій вулиці вздовж бухти. На автомобілі слід звернути з вулиці Новікова на Мармурову, проїхати набережну і поставити її наприкінці |description=Пляж насипний, дрібна галька упереміш з піском і черепашками. Вхід у воду пологий, дно піщане. Протяжність пляжу — близько 100 метрів, є причал, з якого можна пірнати. На території працює прокат лежаків, є навіс, роздягальні, бар і намет з прохолодними напоями. Вхід на територію безкоштовний.}} [[Файл:Пляж Шайтан.jpg|thumb|175px|Пляж Шайтан]] *{{listing|type=do |lat =44.492681 |long =33.603479 |name =Пляж Шайтан |directions = Потрапити на пляж можна по крутій стежці в балці Шайтан-дере (Чортів яр), між Кріпосною горою і горою Спілія, остання ділянка — спуск по 10-метрових сходах, прикріплених до скелі |description = Невеликий гальковий пляж під скелями біля входу до Балаклавської бухти. Довжина ~ 20 м.}} ===== Пляжі на Фіоленті ===== *{{listing |type=do |lat=44.503653 |long=33.506906 |name=«Яшмовий» пляж |directions=від 5-го км — маршрутне таксі № 3, яке йде на Фіолент, до СТ «Першотравневе». Автомобілем їхати в бік мису Фіолент до СТ «Першотравневе», далі у бік моря до монастиря Святого Георгія Побідоносця. Спуск до пляжу зручний, але довгий (788 сходинок). Сходи йдуть від монастиря до самого пляжу, кам'яні, з лавочками для відпочинку. З Балаклави з 9.00 до 17.00 кожні дві години ходить катер (вартість проїзду 25 грн. на нижній палубі і 35 грн. на верхній (час у дорозі менше однієї години). Також можна дістатись яликами — вартість 25—30 грн|price=Вхід вільний |description=Гальковий пляж. Довжина становить 200 м, а ширина — 20. Глибина різко зростаюча (через 10 метрів глибина сягає вже 5 метрів), тому уважно слідкуйте за дітьми. Пляж розділений як би на дві частини. Перша — основний пляж, сюди веде сходовий спуск і приходять катери. Ця частина досить цивілізована — є роздягальні, кафе з баром, оренда шезлонгів, катамаранів. У сезон пляж відвідується великою кількістю туристів і місцевих жителів. Друга частина — дика, розташовується подалі за скелею. Потрапити туди можна тільки по воді, для цього доведеться пройти під прямовисною скелею по морю (в деяких місцях вода досягає шиї). Людей на дикому пляжі вже набагато менше, пляжна інфраструктура відсутня, наприкінці пляжу розташовуються військові і відпочиваючих туди не пускають.}} <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:Яшмовий пляж.JPG|border|308px|]] |[[Файл:Яшмовий пляж1.JPG|border|190px|]] |[[Файл:Яшмовий пляж2.JPG|border|190px|]] |[[Файл:Яшмовий пляж3.JPG|border|108px|]] |[[Файл:Яшмовий пляж4.JPG|border|188px|]] |} </center> *{{listing |type=do |lat=44.509667 |long=33.478861 |name=пляж «Грот Діани»|alt= |address=мис Лермонтова |directions=з 5-го км маршрутне таксі № 3, яке йде на Фіолент, до зупинки «Царське село». Автомобілем їхати в бік мису Фіолент до «Царського села», далі проїзд обмежено КПП, в'їзд на територію закрито, машини слід залишати поруч з в'їздом|description=Гальковий пляж c великими каменями поруч з гротом Діани. Спуск тільки по стежках вздовж обриву з боку спуску до пляжу біля мису Лермонтова.}} *{{listing |type=do |lat=44.511694 |long=33.479161 |name= пляж «Каравелла»|alt= |address= |directions=від 5-го км маршрутне таксі № 3, яке йде на Фіолент, до зупинки «Дубок». Автомобілем їхати в бік мису Фіолент до СТ «Промінь», в'їзд в СТ закрито воротами, автомобілі лишають поруч з в'їздом. Спуск до пляжу можливий по сходах, але вони йдуть не до кінця, далі — обривисті схили і спуск по мотузках |description=Пляж гальковий.}} *{{listing |type=do |lat=44.503090 |long=33.483115 |name=пляж «Підкова» |alt= |address= |directions= від ЦУМу на автобусах №№ 3, 19, 72, або від ринку 5-го км Балаклавського шосе на маршрутному таксі № 3 до зупинки «Царське село» |description=Офіційний нудистський пляж. Дикий пляж без будь-якої розвиненої інфраструктури.}} *{{listing |type=do |lat=44.508733 |long=33.481693 |name=пляж «Царське село» |directions=від 5-го км їхати маршрутним таксі № 3, яке йде на Фіолент, до зупинки «Царське село». Автомобілем потрібно їхати в бік мису Фіолент до Царського села, далі проїзд обмежено КПП, в'їзд на територію закрито, машини треба залишати поруч з в'їздом. Спуск до пляжу досить зручний, але довгий. До сходів йде широка стежка, далі металеві сходи до пляжу|description=Гальковий пляж}} *{{listing |type=do |lat=44.523299 |long=33.465686 |name= пляж «Маяк» |alt= |address= Утюг. |directions=з 5-го км їхати маршрутним таксі № 3, яке йде на Фіолент, до зупинки «Маяк». Спуск до пляжу можливий стежкою над урвищем, в деяких місцях можливий спуск за допомогою каната, стежка вузька|description=Невеликий гальковий пляж з великими каменями.}} === Активний відпочинок === *{{listing|type=do |lat =44.5775 |long =33.732778 |name = Реактив-клуб |address =дорога між селами Рідним і Тернівкою|directions = |url = http://reactive-club.com.ua/|facebook = |vkontakte =http://vk.com/prokat_kvadrociklov_sevastopol |phone =(099) 204-33-55, (097) 204 33 55, (093) 204-33-55 |fax = |email =reactiveclub@mail.ru |skype = |hours = |price = |description = Прогулянки на квадроциклах, велосипедах, кінні прогулянки, прокат лиж і сноубордів.}} == Що купувати == === Продукти харчування === *{{listing|type=buy |lat =44.517141 |long =33.595086 |name =Ринок «Кадиківка» |address =Балаклава |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = На ринку є як продукти, так і промтовари. Ціни цілком демократичні.}} *{{listing|type=buy |lat =44.616393 |long =33.606040 |name =Інкерманський ринок |alt = |address =Інкерман |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing |type=buy |lat=44.615752|long=33.600483|name=АТБ|address=Інкерман. вул. Менжинського, 31|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |type=buy |lat=44.516193|long=33.595060|name=АТБ|address=Балаклава. вул. Невська, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} == Де поїсти == Ще на початку ХХ століття Балаклава славилася своїми кафе і ресторанами: мандрівники хвалили містечко за богемну атмосферу, в якій основні ноти належали смаженій рибі, каві і вину. Сучасне місто в повній мірі успадкувало дореволюційні традиції. До послуг туристів цілий ряд розкішних і просто затишних закладів харчування. === Дешево === *{{listing|type=eat |lat =44.504986 |long =33.599045 |name =Їдальня |alt =колишня їдальня заводу «Металіст» |address = Балаклава. вул. Калича, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours =з 9.00 до 17.00, буфет до 23.00 |price = |description = Знаходиться за сквером, недалеко від зупинки «Оболонь» на другому поверсі будівлі, що виходить торцем на перехрестя вулиць Крестовського, Калича і Новікова. Кращий зразок закладу громадського харчування, зберіг парадний вигляд і атмосферу їдальні радянського періоду. Класична їдальницька кухня і дуже демократичні ціни. Світло, затишно і просторо, є невеликий балкон з видом на парк. Можливе проведення банкетів.}} === Середні ціни === === Дорого === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Ресторан Тетянин мис.JPG |текст1 =Ресторан «Тетянин мис» |Ресторан Егоїст.JPG|текст2 =Арт-ресторан «Egoist» |Ресторан Принц.jpg|текст3 =Ресторан «Принц»}} *{{listing|type=eat |lat =44.500609 |long =33.599464 |name =Ресторан «Тетянин мис»|address =Балаклава. Набережна Назукіна, 8 |directions = |url =http://www.tmis.com.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =(067) 909-13-97, (097) 361-57-18 |fax = |email = tat_mys@mail.ru |skype = |hours = |price = |description = Рибний ресторан. Зовні нагадує невеликий білий пароплав. Закритий основний зал і відкрита тераса на другому поверсі. Спокійний інтер'єр. Багате рибне меню: рапани за фірмовим рецептом, запечений горбиль, філе кефалі, камбала в соусі. Вечорами звучить жива музика. Додаткові послуги: прогулянки на катері, кейтеринг, проведення урочистостей.}} *{{listing|type=eat|lat =44.496974 |long =33.598871 |name = Ресторан «Хатинка рибалки» |address =Балаклава. Набережна Назукіна, 33 |directions = |url =http://www.isbushka.net.ua/index.php |facebook = |vkontakte = |phone = адміністратор: (0692) 45- 50-49 |fax = бухгалтерія: (0692) 63-76-06 |email = isbushka_rybaka@mail.ru |skype = |hours = з 11.00 до 24.00|price = |description = Рибний ресторан, один з найпопулярніших в Балаклаві. Розташований біля самого моря, в кінці набережної. Інтер'єр витриманий в стилі рибальського трактиру. Два зали у двох рівнях і літня тераса над водою. Загальна місткість — до 150 осіб. Рибна кухня, великий вибір страв з морепродуктів. }} *{{listing|type=eat |lat =44.501742 |long =33.599630 |name =Ресторан «Балаклава» |address =Балаклава. Площа 1-го Травня |directions = |url =http://restoran-balaklava.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 63-78-34, (050) 360-83-16 |fax = |email =bam777@i.ua |skype = |hours =Щодня з 11.30 до 24.00 |price = |description = Рибний ресторан. Затишний інтер'єр у морському стилі. Три зали: «Кают-кампанія» на 30 посадкових місць (мається VIP-зал для переговорів на 6 чоловік), зал «Червоні вітрила» на 50 місць і банкетний зал «Генуя» на 30 місць з окремим входом, а також літня тераса на 60 місць. У меню великий вибір страв зі свіжої чорноморської риби, в тому числі юшка, морепродукти, м'ясо, велика винна карта, в тому числі французьке шампанське і європейські вина. Заклад має солідний досвід проведення ювілеїв, весіль та інших урочистостей.}} *{{listing|type=eat|lat =44.500856 |long =33.599778 |name =Арт-ресторан «Egoist» |address =Балаклава. Набережна Назукіна, 1 |directions = |url =http://egoist.in.ua/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club21704207 |phone = (0692) 46-58-94, (099) 957-47-48 |fax = |email = resegoist@gmail.com |skype = |hours = Цілодобово|price = |description =Ресторан авторської кухні пропонує страви класичної та сучасної кухні, а також фірмове меню, барне меню і коктейльну карту. Зона Wi-Fi. У закладі діє просунута дисконтна програма, видаються клубні карти. Проводяться сімейні свята і корпоративні вечірки. Місткість залу — до 40 чоловік. Столики можна бронювати он-лайн. }} *{{listing|type=eat|lat =44.499388 |long =33.600164 |name =Ресторан «Принц» |address =Набережна Назукіна, 1а |directions = |url =http://prince.crimea.ua/aboutus/ourmenu.html |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 94-05-10; (050) 424-70-76; (067) 692-29-55 |fax = |email =info@prince.crimea.ua |skype = |hours =з 12.00 до 2.0 |description = Плавучий ресторан-корабель пришвартований в центральній частині набережної Балаклави. Носить ім'я британського парусно-гвинтового фрегата «Принц», який в 1854 році загинув під час шторму під Балаклавою. Ресторан розташований на трьох рівнях. «Перша палуба» — закритий зал, класичний інтер'єр; «Друга палуба» — крита літня тераса; «Третя палуба» — відкрита тераса з шикарним видом на Балаклавської бухти. Щодня в меню свіжа чорноморська риба і морські делікатеси, а також великий вибір м'ясних страв, квас, морс і узвар власного приготування. Хороше обслуговування.}} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep |lat =44.503354 |long =33.601711 |name =Мотель «Лістрігон» |address =Балаклава. вул. 7-го Листопада, 5д |directions = |url = http://www.listrigon.com/|facebook =http://www.facebook.com/profile.php?id=100000672296541 |vkontakte =http://vk.com/club34466506 |phone =(067) 692-11-79, (0692) 63-71-69 |fax = |email =listrigon@yandex.ru |skype = |hours = |price =від 70 до 485 грн/добу |description = З мотелю відкривається чудовий вид на Балаклавську бухту і Генуезькі вежі, просторі (від 15 м²) тераси номерів, затишне кафе (європейська та східна кухня), безкоштовна парковка для гостей, камера зберігання і пункт прокату, конференц-зал, телефон, супутникове телебачення, виклик таксі, 200 метрів до набережної і катерного причалу.}} *{{listing|type=sleep |lat =44.507031 |long =33.508741 |name =База відпочинку «Орлине гніздо»|address =Фіолентовське шосе, 220 |directions = |url =http://www.orlinoegnezdo.com.ua/index.html |facebook = |vkontakte =http://vk.com/orlinoegnezdo |phone =(067) 793-24-20, (0692) 55-96-81, 55-55-87 |fax = |email =office@orlinoegnezdo.com.ua |skype = |hours = |price =від 100 до 1100 грн/добу |description = База відпочинку розташована за 15 кілометрів від центру Севастополя, на схід від миса Фіолента, в декількох кроках від Георгіївського монастиря, над Яшмовим пляжем. Відпочиваючі розміщуються в комфортних 3-4-х поверхових корпусах, 2-х і 3-х місних номерах з усіма зручностями. До послуг гостей у номері є телевізор і холодильник, душ та санвузол, автономна система водопостачання забезпечує цілодобово гарячу і холодну воду. Більшість номерів мають балкон з видом на море, мис Фіолент і Георгіївський монастир. До послуг клієнтів ресторан-їдальня, кафе-бар, басейн, сауна, прокат яхт і катерів, безкоштовна автостоянка, затишний конференц-зал з проектором і домашнім кінотеатром, безкоштовний WI-FI доступ в інтернет, ігровий майданчик для дітей, показ відеофільмів.}} === Середні ціни === *{{listing|type=sleep |lat =44.507302 |long =33.597887 |name =Готель «Фордевінд» |alt = |address =Балаклава. вул. Мармурова, 2 |directions = |url =http://fordewind.crimea.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 63-71-71, (050) 906-87-85 |fax = |email =fordewind2012@mail.ru |skype = |hours = |price =від 300 до 650 грн/добу |description = Готель розміщений у центрі Балаклави, за 400 метрів від узбережжя Чорного моря. До послуг гостей готелю дитячий майданчик, безкоштовний Wi-Fi та цілодобова стійка реєстрації. Світлі номери вирізняються кондиціонером, оформленням у теплих тонах та декором у класичному стилі. Кожен номер оснащений телевізором з плоским екраном, холодильником і окремою ванною кімнатою. }} *{{listing|type=sleep |lat =44.418394 |long =33.678374 |name =База відпочинку «Батилиман» |alt = |address =урочище Ласпі |directions = |url =http://www.batiliman.net/ |facebook = |vkontakte = |phone =0692) 63-49-48, |fax = (0692) 55-15-87|email = |skype = |hours = |price =від 174 до 486 грн/добу |description = Відпочиваючим надаються двох-тримісні номери в двох або чотириповерхових корпусах і затишних дерев'яних будиночках. У меню кожен день — свіжі овочі та фрукти. Є бар з відкритим майданчиком над морем. У вечірній час щодня демонструються кінофільми. До послуг відпочиваючих культурний центр з настільними іграми, велика екскурсійна програма по всьому Криму. За територією бази є прокат човнів, катамаранів, квадроциклів. Бажаючі можуть відвідати Океанаріум і поплавати з дельфінами, а також пройти курс дельфінотерапії.}} === Дорого === *{{listing|type=sleep |lat =44.503400 |long =33.599195 |name = Готель «Даккар» |address =Балаклава. вул. Калича, 13 |directions = |url =http://dakkar-resort.net/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club10845345 |phone =(67) 692-37-85, (0692) 63-77-63 |fax = |email = |skype = |hours = |price =від 550 до 1700 грн/добу |description = З готелю відкривається вид на Балаклавську бухту та генуезьку фортецю XIV століття. До послуг рибний ресторан, номери з кондиціонером і безкоштовним Wi-Fi, а також цілодобова стійка реєстрації гостей. Сучасні номери готелю з килимовим покриттям оформлено у світло-коричневих тонах. У них є міні-бар та ванна кімната з феном.}} *{{listing|type=sleep |lat =44.499842 |long =33.601041 |name =Готель «Рибацька Слобода» |alt =Rybatska Sloboda |address =Балаклава. вул. Рубцова, 16 |directions = |url =http://www.rsloboda.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =(050) 830-38-15 |fax = |email = |skype = |hours = |price =від 500 до 1300 грн/добу |description = Розташований за 90 метрів від набережної Балаклавської бухти. До послуг гостей безкоштовний Wi-Fi і 24-годинний прийом. Гостям пропонуються номери з кондиціонером. Всі номери оформлені у класичному стилі, є телевізор з плоским екраном, міні-бар. }} *{{listing|type=sleep |lat =44.518924 |long =33.608090 |name =Готель «Діоніс» |address =Балаклава. вул. Крестовського, 87а |directions = |url =http://dionis-crimea.ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = (0692) 63-03-25, (099) 468-83-35, (068) 786-61-53 |fax = |email =hotel@dionis-crimea.ru |skype = |hours = |price =від 400 до 1500 грн/добу |description = Готель знаходиться на закритій території, загальною площею понад 0.5 га. Готель має 17 номерів різного рівня. У кожному з номерів присутні: санвузол, холодильник, телефон, телевізор, супутникове телебачення, автоматична система охорони, а також необхідні побутові послуги від персоналу готелю. До послуг клієнтів також відкритий басейн, сауна, фітобочка, ресторан, барбекю, більярдний клуб, дитячий майданчик, парковка.}} == Зв'язок == *{{listing|type=other|lat =44.503117 |long =33.599313 |name =Відділення зв'язку № 42 |address =Балаклава. вул. Калича, 15 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 63-72-84 |fax = |email = |skype = |hours =з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 18.00 (перерва з 13.00 до 14.00), у суботу з 8.00 до 17.00 (перерва з 13.00 до 14.00) |description = }} *{{listing|type=other|lat =44.517476 |long =33.597361 |name =Відділення зв'язку № 43 |address =Балаклава. вул. Невська, 5 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 63-60-77, 63-60-91 |fax = |email = |skype = |hours =з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 17.00 (перерва з 13.00 до 14.00), у суботу з 8.00 до 16.00 (перерва з 13.00 до 14.00) |description = }} *{{listing|type=other |lat =44.515347 |long =33.606480 |name =Відділення зв'язку № 18 |address = Балаклава. вул. Крестовського, 47|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 63-22-16 |fax = |email = |skype = |hours =з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 17.00 (перерва з 13.00 до 14.00) |description = }} *{{listing|type=other|lat =44.613903 |long =33.610547 |name =Відділення зв'язку № 703 |address =Інкерман. вул. Раєнка, 6 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 72-23-80 |fax = |email = |skype = |hours =з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 18.00 (перерва з 13.00 до 14.00), у суботу з 8.00 до 17.00 (перерва з 13.00 до 14.00) |description = }} *{{listing|type=other |lat =44.608924 |long =33.587665 |name =Відділення зв'язку № 704 |address =Інкерман. вул. Яблочкова, 4 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 72-82-23 |fax = |email = |skype = |hours =з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 18.00 (перерва з 13.00 до 14.00), у суботу з 8.00 до 17.00 (перерва з 13.00 до 14.00) |description = }} {{footer|ispartof=Севастополь|type=Район міста|status=Повний}} mtrw11gt5dtfgg8sp73lh3jy9jv7k1n 10 1066 8377 2013-07-10T15:26:58Z Kamelot 110 Створена сторінка: [[Файл:U+26A0.svg|30пкс]] Застереження<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 8377 wikitext text/x-wiki [[Файл:U+26A0.svg|30пкс]] Застереження<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> mhvyr8uajf9u6uqpafh2wipxhjb5yqo 0 1068 8387 2013-07-10T21:36:31Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Китай]] 8387 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Китай]] sorn4oqj287sq5uo5cceyjkjt8ui7lx 0 1069 37541 37115 2025-05-20T19:06:59Z AntoninaTymkevych 7233 37541 wikitext text/x-wiki {{geo|22.2799|114.1743|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:1 mong kok hong kong night 2011.JPG|350px|міні]] [[File:13-08-09-peak-by-RalfR-04.jpg|350px|right]] '''Гонконг''' знаходиться в [[Китай|Китаї]]. == Зрозуміти == '''Гонконг''' ([[Китайський розмовник|кит.]] ''香港'', ''сянган'', «порт пахощів») — особливий адміністративний район [[Китайська Народна Республіка|Китайської Народної Республіки]]. Має значну автономію. Колишня [[Велика Британія|британська]] колонія на південному-сході Китаю в Південно-Китайському морі. Гонконг розташований на острові Гонконг, включає півострів Цзюлун, багато інших островів, найбільший з них Лантау. Гонконг — третій кращий фінансовий центр у світі і перший в [[Азія|Азії]]. З 1842 по 1997 рік знаходився під управлінням [[Велика Британія|Великобританії]]. Населення (за оцінкою 2010 року) — понад 7 млн осіб. === Клімат === Клімат Гонконгу тропічний, мусонний. Прохолодна і суха зима триває з грудня по березень. Весна і літо в Гонконзі спекотні, вологі і дощові, осінь тепла, сонячна і суха. Настільки різний клімат в різні пори року пояснюється різним напрямом вітру, характерним для кожного сезону. Влітку і ранньої осені через Гонконг можуть проходити тропічні циклони (тайфуни). Гонконг розташований трохи південніше Тропіка Рака, перебуваючи на широті близько до таких міст, як [[Гавана]], [[Мекка]], [[Калькутта]]. Взимку місто перебуває у владі сильного холодного північного вітру, а влітку дме теплий вологий південно-західний вітер. Найвища температура, зафіксована за історію спостережень в Гонконзі становить 38° C, а найнижча — −4 °C. У той самий час найвища і найнижча температури, зафіксовані Обсерваторією Гонконгу, відповідно становлять 36,1 °C 19 серпня 1900 року і 18 серпня 1990 року, а також 0,0 °C — 18 січня 1893 року. Середня температура найпрохолоднішого місяця січня становить 16,1 °C, а середня температура найспекотнішого місяця липня становить 28,7 °C. == Райони == {{Regionlist | regionmap= Hong Kong districts map.png | regionmaptext= | regionmapsize= 500px | region1name= Острів Гонконг | region1color=#b85095 | region1items= | region1description= | region2name= Коулун | region2color= #d5dc76 | region2items= 九龍 | region2description= | region3name= Нові Території | region3color= #71b37b | region3items= 新界 | region3description= | region4name= Лантау | region4color= #d09440 | region4items= 大嶼山 | region4description= | region5name= Віддалені Острови | region5color= #d56d76 | region5items= 離島 | region5description= }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Гонконгу|alt=Аеропорт Чхеклапкок|address=Cheong Tat Road, Hong Kong International Airport Chek Lap Kok, Lantau Island, Гонконг|url=www.hongkongairport.com|lat=22.317534857791163|long=113.93491224880533|content=Головний аеропорт Гонконгу, побудований на острові Чхеклапкок|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPO1yZGpbc51ti1GDHrwG4qh9NkoFq8GtoNmTYd=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q17704}} === {{Потягом}} === {{Listing|type=go|lat=22.304|long=114.160|name=MTR Corporation (港鐵公司)|alt=港鐵公司 (Mass Transit Railway Corporation)|address=MTR Headquarters Building, Telford Plaza, Kowloon Bay, Kowloon, Hong Kong|directions=MTR Corporation — головний оператор метро, регіональних і швидкісних залізниць у Гонконзі. Забезпечує перевезення понад 5 мільйонів пасажирів щодня. Компанія також управляє Airport Express, Light Rail, та фунікулером на Пік.|url=https://www.mtr.com.hk|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/MTR_Corporation|facebook=https://www.facebook.com/mtrhk/|instagram=https://www.instagram.com/mtr_hk/|phone=+852 2881 8888|email=customereng@mtr.com.hk|hours=Цілодобова підтримка онлайн; поїзди курсують з 05:30 до 01:00 залежно від лінії|price=Ціни варіюються залежно від маршруту та зони; доступна картка Octopus|description=MTR — високотехнологічна транспортна система з високим рівнем пунктуальності, що охоплює майже весь Гонконг та сполучає його з материковим Китаєм.}} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=22.315|long=113.936|name=Airport Express|alt=機場快綫 (Gēichèung Faihsin)|address=Hong Kong International Airport, Chek Lap Kok, Hong Kong|directions=Airport Express — швидкісна залізнична лінія, яка з'єднує аеропорт Чек Лап Кок з островом Гонконг. Зупинки: Airport, Tsing Yi, Kowloon, Hong Kong Station. Час у дорозі до центру — приблизно 24 хв. Поїзди курсують кожні 10 хвилин з 05:54 до 00:48. У поїзді доступний Wi-Fi, зарядні пристрої, екрани з інформацією про рейси.|url=https://www.mtr.com.hk/en/customer/services/airport_express_index.html|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Airport_Express_(MTR)|facebook=https://www.facebook.com/mtrhk/|instagram=https://www.instagram.com/mtr_hk/|phone=+852 2881 8888|email=customereng@mtr.com.hk|hours=05:54 – 00:48, щоденно|price=HK$115 з аеропорту до станції Hong Kong (знижки з Octopus, групові тарифи)|description=Швидкісний, комфортний, надійний транспорт між аеропортом і центром міста. Альтернатива таксі чи автобусу. Також доступна послуга попередньої реєстрації на рейси прямо на станціях у місті.}} {{Go|name=Victoria Harbour|address=Kwai Tsing, Гонконг|lat=22.312895768597436|long=114.16622415095505|content=Розташований на березі Південнокитайського моря та є глибоководним морським портом, у якому переважає торгівля контейнерними промисловими продуктами, і меншою мірою сировиною та пасажирами. Ключовий фактор економічного розвитку Гонконгу, природний притулок і глибокі води гавані Вікторія створюють ідеальні умови для стоянки та обробки всіх типів суден. Це один із найзавантаженіших портів у світі за трьома категоріями судноплавства, оброблення вантажів та перевезення пасажирів.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Port_of_Hong_Kong_20200505.png|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%83|wikidata=Q1572723|alt=Порт Гонконгу}} == Що відвідати == {{See|name=Пік Вікторія|content=Гора на острові Гонконг заввишки 552 м, найвища точка цього острову. Гора є привабливим туристичним об'єктом завдяки панорамі на місто Гонконг, що відкривається з її вершини.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9F%D1%96%D0%BA+%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F/@22.2758835,114.145532,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipMZkBT3pSnJQJkUFCrLLSFEhhSjqWZJDD0axNKW!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipMZkBT3pSnJQJkUFCrLLSFEhhSjqWZJDD0axNKW%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m7!3m6!1s0x3403ff89dfbeddb1:0x2e318b3c62d99338!8m2!3d22.2758835!4d114.145532!10e5!16zL20vMDFuamZz?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BA_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F|wikidata=Q17541|address=The Peak, Гонконг|url=http://www.hk-victoria-peak.com/|lat=22.277152647257406|long=114.14570335243084|1}} {{See|2|name=Star Ferry|alt=Зоряний пором|address=Центральний причал (Central Pier), острів Гонконг; причал Tsim Sha Tsui, Ковлун|directions=Зручне сполучення метро MTR — станції Central (о. Гонконг) або Tsim Sha Tsui (Ковлун)|phone=+852 2854 0787|email=customercare@starferry.com.hk|url=https://www.starferry.com.hk/|hours=Приблизно 6:30–23:00, залежно від маршруту|price=Близько HK$2.7–3.7 за квиток (залежно від маршруту і класу)|lat=22.286|long=114.158|content=Star Ferry — це історичний пором, що з’єднує острів Гонконг та Ковлун через Вікторія-гавань з кінця 19 століття. Він є однією з найвідоміших туристичних атракцій міста, пропонуючи мальовничі види на міський силует, особливо вночі під час світлового шоу Symphony of Lights. Поїздка триває близько 8-10 хвилин, а квитки є надзвичайно доступними.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Star_Ferry|wikidata=Q343099|tollfree=2|inline=2}} * '''Абердин''' === Релігійні споруди === * '''Монастир 10 тисяч Будд''' * '''Чілинь''' * '''Маньмоу''' * '''Тайвон''' * '''Пактай''' * '''Тхіньхау''' * '''Вонтайсінь''' * '''Чукламсімюнь''' * '''Касл-Пік''' * '''Чхінчунгкунь''' * '''Міуфат''' * '''Собор Святого Іоана''' * '''Мечеть Джаміа''' === Пам'ятники === * '''Томасу Джексону''' * '''Брюсу Лі''' == Чим зайнятись == === Музеї === * '''Музей релігійного мистецтва''' * '''Музей чайних сервізів''' * '''Центр візуального мистецтва''' * '''Оранжерея Форсгейт''' * '''Музей Мадам Тюссо''' * '''Музей поліції Гонконгу''' * '''Музей берегової охорони Гонконгу''' * '''Музей народного побуту Лоувук''' * '''Гонконгський музей мистецтв''' * '''Гонконгський культурний центр''' * '''Музей космонавтики''' * '''Обсерваторія Гонконгу''' * '''Гонконгський музей історії''' * '''Гонконгський музей науки''' * '''Виставковий центр проекту будівництва аеропорту''' === Заповідники === * '''Зоопарк Гонконгу''' * '''Пловер-Коув''' * '''Шлях Лантау''' * '''Майпоу''' * '''Тайтам''' === Курорти === * '''Клір-Вотер-Бей''' * '''Біг-Вейв-Бей''' * '''Діп-Вотер-Бей''' === Парки === * '''Оушен-Парк''' * '''Діснейленд''' * '''Парк Лантау''' * '''Ботанічний сад''' * '''Зоологічний сад''' * '''Чатер-Гарден''' * '''Коулун-Парк''' * '''Сачау-енд-Лункучау''' * '''Тунпинчау''' * '''Хойхавань''' * '''Покфулам''' * '''Парк Гонконгу''' == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Tin Lung Heen|address=International Commerce Centre (ICC), 102/F, The Ritz-Carlton, Hong Kong, 1 Austin Rd W, Tsim Sha Tsui, Гонконг|phone=+85222632270|url=https://www.tinlungheen.com/|hours=Субота, неділя 11:30–13:00 13:30–15:00 18:00–22:00 понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця 12:00–14:30 18:00–22:00|price=від 500$|lat=22.30360394610213|long=114.16020173743343|content=Вишуканий ресторан кантонської кухні в готелі Four Seasons Hotel Hong Kong . Його кухнею керує шеф-кухар Чан Янь Так , який у 2002 році достроково пішов на пенсію заради готелю. З моменту відкриття ресторан отримав багато відгуків. Починаючи з 2009 року і протягом наступних 14 років, путівник Michelin нагороджує його трьома зірками Michelin . Однак у 2023 році заклад втратив зірку Мішлена.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOC294j4WjTUv0J-HfRbw22_5LgMWpIMVUlAkA8=w408-h303-k-no|alt=Ресторан кантонської кухні}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Гонконгський музей культурної спадщини|address=1 Man Lam Rd, Sha Tin, Гонконг|phone=+85221808188|url=http://www.heritagemuseum.gov.hk/|hours=понеділок, середа, четвер, п'ятниця 10:00–18:00 субота, неділя 10:00–19:00 вівторок зачинено|lat=22.376755510248945|long=114.18560523743557|content=Музей історії, мистецтв та культури Гонконгу. Відкритий у грудні 2000 року в окрузі ша-тин на нових територіях. Знаходиться в управлінні Міністерства дозвілля і культури Гонконгу. Підрозділами музею культурної спадщини є також Гонконгський залізничний музей, Музей Самтхунук і Народний музей Сьоніу|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNUzjTjsAjQri3LaOy1Pd2zy5XmqTaWZxERdACV=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%83|wikidata=Q5894671}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Cityview Hotel|address=Waterloo Road, Kowloon, Hong Kong|directions=Станція метро Yau Ma Tei (лінія Tsuen Wan) — 5 хвилин пішки|phone=+852 2311 2111|email=info@cityviewhotel.com.hk|fax=+852 2314 6464|url=https://www.cityviewhotel.com.hk|hours=цілодобово (ресепшн)|checkin=14:00|checkout=12:00|price=приблизно HK$700–1200 за ніч (залежно від сезону і типу номера)|lat=22.310|long=114.170|content=Cityview Hotel — комфортний готель середнього класу у Ковлуні, розташований неподалік від станції метро Yau Ma Tei. Пропонує чисті номери з усіма базовими зручностями, безкоштовний Wi-Fi, ресторан і цілодобову рецепцію. Ідеальний вибір для туристів, які шукають зручне розташування та розумну ціну.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Cityview_Hotel|wikidata=Q6495456}} === Дорого === {{Sleep|name=Four Seasons Hotel (Hong Kong)|address=8 Finance St, Central, Гонконг|phone=+85231968888|url=https://www.fourseasons.com/hongkong/?utm_source=google&utm_medium=organicsearch&utm_campaign=tor-hkg-hre-mid-seo-na&utm_content=na-na&utm_term=na|checkin=15:00|checkout=12:00|price=від 27 000 грн|lat=22.286548772636504|long=114.15701973743285|content=П'ятизірковий готель, розташований у комплексі Міжнародного фінансового центру в центральному районі Гонконгу , поблизу вокзалу Гонконг. Він був завершений і відкритий у вересні 2005 року. Це 45-поверхова будівля з 399 номерами, з яких 54 є люксами, а також містить 519 житлових одиниць, як частину апартаментів з обслуговуванням Four Seasons Place. Він управляється канадською мережею готелів Four Seasons Hotels and Resorts|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOL_kY27eTjLZ_mu_q0LdX1D6crSijNyIDsMhE4=w408-h272-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Four_Seasons_Hotel_Hong_Kong|wikidata=Q2365550}} == Де навчатись == == Як заробити == == Мова == Офіційні мови: [[Китайський розмовник|китайська]] та [[Англійський розмовник|англійська]]. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Тайвань|lat=23.575818455570428|long=121.33649069619428|content=Респу́бліка Кита́й, або Кита́йська Респу́бліка відома також як Тайва́нь або Кита́йський Тайбей — держава у Східній Азії. У першій половині XX ст. була однопартійною країною, визнаною міжнародною спільнотою, що мала юрисдикцію над материковим Китаєм; проте з другої половини століття є демократичною державою, що контролює лише острів Тайвань і низку інших дрібних островів, хоча де-факто підтримує відносини з багатьма іноземними державами.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C/@23.69781,120.960515,3a,80.9y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipPGx-UIVFCg0evuaizE-PsOGpKX7bjkBKUVzbML!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipPGx-UIVFCg0evuaizE-PsOGpKX7bjkBKUVzbML%3Dw129-h86-k-no!7i960!8i640!4m7!3m6!1s0x346ef3065c07572f:0xe711f004bf9c5469!8m2!3d23.69781!4d120.960515!10e5!16zL20vMDZmMzI?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9|wikidata=Q865}} {{footer|ispartof=Китай|type=Місто}} iwl6xysj4lerh1hyoribxw3eeg7yj4i 0 1070 8426 2013-07-11T13:33:51Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Балаклавський район]] 8426 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Балаклавський район]] cfk1qite22zv87bfhr102wa7w03ucb4 0 1072 36726 36691 2025-03-19T14:46:32Z MarianaSenkiv 5081 /* Що відвідати */ 36726 wikitext text/x-wiki {{geo|31.7833|35.2167|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Jerusalem infobox image 2013.png|thumb|325px|right|]] [[Файл:Temple mount.JPG|thumb|300px|Храмова гора і частина старого міста]] '''Єрусалим''' знаходиться в [[Ізраїль|Ізраїлі]]. == Зрозуміти == '''Єрусалим''' (івр. ''ירושלים'', [[Арабський розмовник|араб.]] ''القدس'', у перекладі «священний») — стародавнє [[Близький Схід|близькосхідне]] місто, столиця [[Ізраїль|Ізраїлю]], розташоване на вододілі між Середземним та Мертвим морями, на висоті 650–840 м. Одне з найдавніших міст світу. Центр трьох релігій — юдаїзму, християнства й ісламу. Єрусалим був столицею древнього Юдейського царства. Місто було засноване понад 3700 років тому і зараз його архітектура є сумішшю пам'яток історії різних культур і народів. '''Єрусалим''' — офіційна столиця держави [[Ізраїль]], у ньому перебувають всі урядові заклади, хоча ізраїльський суверенітет над східною частиною міста не визнаний значною частиною міжнародного співтовариства. === Клімат === Клімат середземноморський. Літо спекотне, опади влітку рідкісні. Взимку випадає непропорційно велика кількість опадів. В окремі роки може випадати сніг, бувають заморозки. == Як дістатись == === {{Літаком}} === На літаку до Єрусалиму потрапити не можна. Єдиний аеропорт Єрусалиму «Атарот» закритий вже років 18. === {{Потягом}} === В Єрусалим на поїзді можна потрапити зразу після прильоту в державу із Міжнародного аеропорту ім. Давида Бен-Гуріона. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Місто Давида|address=Єрусалим|url=http://www.cityofdavid.org/|lat=31.773037|long=35.234811|wikipedia=Місто Давида|wikidata=Q1177750|content=Найстаріша частина Єрусалиму, яка міститься на пагорбі Офел за межами Старого Міста напроти Сіонської і Сміттєвої брами (нині в межах міста).}} * Старе Місто * Стіна Плачу * Храм Гробу Господнього * Оливкова Гора * Гробниця царя Давида * Каменоломні царя Соломона * Віа Долороза * Голгофа * Храмова гора * Єврейський квартал * Стіни Старого Міста * Мечеть Аль-Акса * Музей Ізраїлю * Технологічний музей Ізраїлю * Музей Ісламу * Археологічний музей Рокфеллера * «Ган ха Мацлева» * Гора Герцля * Меморіал «Яд Вашем» * Гробниця Рахелі * Історичний район «Нахлаот» * Зоопарк «Ган Хайот Ха-Танахі» * Закинуте арабське село «Ліфта» з басейном і джерелами == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — +972 2. == Куди далі == [[Тель-Авів]] {{footer|ispartof=Ізраїль|type=Місто}} bp1zrwg5vwqb2y1np78ufjvkxycjw2k 0 1075 37407 32698 2025-05-15T17:35:25Z Zvwhuw 7242 . 37407 wikitext text/x-wiki {{geo|23.1168|-82.3886|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Гавана''' знаходиться на [[Куба|Кубі]]. == Зрозуміти == '''Гавана''' ([[Іспанський розмовник|ісп.]] ''La Habana'') — столиця та найбільше місто [[Куба|Куби]]. Політичний, економічний і культурний центр країни, адміністративний центр провінції Гавана. З населенням більше 2,4 мільйони осіб і 3-мільйонною агломерацією це місто є не тільки найбільшим у Кубі, але й в усій Вест-Індії. Серед міст Латинської Америки посідає дев'яте місце за населенням. === Клімат === Клімат Гавани — пасатний. Через вплив Карибського моря вологий і сухий сезони в місті не дуже помітні. Місто також схильне до тропічних циклонів. == Як дістатись == [[Файл:Aeropuerto Internacional Jose Martí, La Habana, Cuba..jpg|міні]] === {{Літаком}} === Місто має 2 аеропорти: {{Go|name=Аеропорт Інтернасьональ Хосе Марті|address=XHXV+326 Int'l Airport, Jose Marti, La Habana, Куба|phone=+5376420100|url=https://www.havana-airport.org/|lat=22.997870133889197|long=-82.40756861784679|content=Міжнародний Аеропорт|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Jos%C3%A9_Mart%C3%AD_International_Airport|wikidata=Q381677}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == [[Файл:La Habana1.jpg|міні]] {{Go|name=Havana MetroBus|address=Havana, Куба|alt=Paradero de Mantilla - Зупинка|lat=23.069282970781927|long=-82.34140411003011|content=Гаванський метробус - це мережа громадських автобусів , що обслуговує місто Гавану , Куба . Це головна мережа громадського транспорту кубинської столиці.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Havana_MetroBus|wikidata=Q6353896}} == Що відвідати == [[Файл:Havana Capitol Building 1.jpg|міні]] {{See|name=Капітолій Гаванна|alt=Capitolio Nacional de Cuba|address=66 Cienfuegos, La Habana 10200, Куба|phone=+5378603411|hours=09:00–16:00|lat=23.135231929834152|long=-82.35960360465394|content=Національний Капітолій Гавани — будівля, збудована між 1926 і 1929 роками в Гавані.|wikipedia=https://es.wikipedia.org/wiki/Capitolio_de_La_Habana|wikidata=Q1352908}} * '''Гавана Велья''' * '''Plaza de la Revolución''' * '''Парк Джона Леннона''' * '''Готель Habana Libre''' * '''Катедраль-де-Сан-Крістобаль''' * '''Пласа де Армас''' * '''Castillo de la Real Fuerza''' == Чим зайнятись == * Прогулятися Малеконом * Латиноамериканський фестиваль нового кіно * Tropicana Show * Екскурсія містом на ретро-автомобілі == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === [[Файл:Unnamed-855.jpg|міні]] {{Eat|name=La Guarida|address=418 Concordia, La Habana, Куба|url=http://www.laguarida.com/|hours=12:00–16:00 18:00–23:45|lat=23.142711715155624|long=-82.35932530300605|content=Ресторан кубинської кухні}} === Дорого === == Де розважитись == [[Файл:Tropicana55.jpg|міні]] {{Do|name=Tropicana Club|address=3HVJ+R8W, 72 A, La Habana, Куба|phone=+537279147|url=http://www.cabaret-tropicana.com/|hours=20:30–00:30|lat=23.094793990105195|long=-82.41911163164077|content=Нічний клуб|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tropicana_Club|wikidata=Q1783672}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === [[Файл:Unnamed545.jpg|міні]] {{Sleep|name=Gran Hotel Bristol La Habana|address=485 Av. Bélgica, La Habana, Куба|phone=+5378232617|url=https://www.granhotelbristol.com/en|lat=23.135693398954967|long=-82.35707290889647|price=73$ за ніч|content=Чотирьохзірковий готель}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — (+53) 7. Поштові індекси — 10xxx-19xxx. == Куди далі == [[Файл:Trinidad (Kuba) 029.jpg|міні]] {{Go|name=Тринідад|alt=Trinidad|directions=на південний схід від Гавани|lat=21.80803560752436|long=-79.95721652331738|content=Місто на півдні кубинської провінції Санкті-Спіритус, поблизу узбережжя Карибського моря, внесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Його колоніальна архітектура збережена майже без змін з XVIII–XIX століття. Із Гавани до Тринідада зручно дістатися автобусом Viazul або приватним трансфером (приблизно 4–5 годин).|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%B4_(%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0)|wikidata=Q319272}}{{footer|ispartof=Куба|type=Місто}} 9dr8sgm5f21a4321prmf4k6lmi2a385 0 1076 8525 2013-07-13T16:17:35Z Kamelot 110 Перенаправлено на [[Балаклавський район#Що відвідати]] 8525 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Балаклавський район#Що відвідати]] akj2qrz2j5eshbw87wdpb4fucdrd9lg 10 1077 14941 14940 2015-09-28T15:54:45Z RLuts 5 14941 wikitext text/x-wiki <!-- begin citybar --><includeonly> <div style="float: right; margin: 0 0 1em 1em"> {| cellpadding="2" cellspacing="0" style="border: 2px solid #008a60; background-color: " width="250" | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #d6f7e8 " | <big>'''{{{district}}}'''</big><br /> Район міста [[{{{city}}}]] |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8" | {{ #if:{{{citylocal|}}} |'''{{{citylocal|}}}'''|}} |- {{ #if: {{{arm|}}} | {{quickbar topimage|image=[[File:{{{arm|}}}|noframe|80px]]}} }} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 0px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #ffffff" | {{#if:{{{armcaption|}}}|<small>''{{{armcaption}}}''</small>|}} |- {{ #if: {{{image|}}} | {{quickbar topimage|image=[[File:{{{image|}}}|noframe|280px]]}} }} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 0px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #ffffff" | {{#if:{{{caption|}}}|<small>''{{{caption}}}''</small>|}} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8" | '''Корисна інформація''' {{ #if: {{{population|{{#property:p1082}}}}} | {{fullbar item|heading=Населення|value={{{population|{{#property:p1082}}}}}}} | {{quickbar empty}} }} {{ #if: {{{callingcode|}}} | {{fullbar item|heading=Телефонний код|value={{{callingcode|}}}}} | {{quickbar empty}} }} |} </div></includeonly> <!-- end citybar --><noinclude> == Використання == <pre> {{districtbar | district=Назва району | city=Місто | arm = герб | armcaption = підпис герба | image = зображення | caption= підпис | population = населення | callingcode = телефонний код }} </pre> {{districtbar | district=Старий Львів | city=Львів{{!}}Львова | arm=Lviv-modern-coat-of-arms.png | armcaption = Герб Львова | image = Панорама центра Львова.jpg | caption= Панорама старої частини Львова | population = населення | callingcode = телефонний код }} [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> 3gev4s8044u4wvun96rtgpd1fuaoji1 0 1083 37493 12741 2025-05-19T22:43:01Z Кіра Аббасова 7531 . 37493 wikitext text/x-wiki {{geo|17.97097|-76.788239|zoom=13}} {{pagebanner|pgname=Кінгстон}} [[Файл:Northern suburbs of Kingston, Jamaica.jpg|thumb|300px|Північні передмістя Кінгстона.]] '''Кінгстон''' знаходиться на [[Ямайка|Ямайці]]. == Зрозуміти == '''Кінгстон''' ([[Англійський розмовник|англ.]] ''Kingston'') — столиця і головний порт Ямайки. Найбільше англомовне місто у всьому [[Кариби|карибському регіоні]]. Місто складається з двох частин — історичного центру і ''Нового Кінгстона'', в якому знаходяться більшість визначних місць. Розташоване на південно-східному узбережжі острову. Знаходиться в природній гавані, захищений довгою і вузькою протокою Палісадос, яка з'єднує Порт-Рояль і міжнародний аеропорт з рештою острова. Бідні квартали Кінгстона — батьківщина музики в стилі реґі, який розвивався на основі музики ска — суміші африканських, європейських і латиноамериканських мотивів. Населення — 580 тис. чол. === Історія === Засноване в 1693 [[Велика Британія|Великобританією]]. В 1872 у місті розташувалась адміністрація Ямайки. Отримало статус столиці, коли острів отримав незалежність у 1962. 14 січня 1907 землетрус у Кінгстоні забрав близько 1000 життів. === Клімат === Кінгстон має тропічний клімат. Вираженого вологого і сухого сезону немає, хоча максимум опадів припадає на вересень-листопад, нерідко за рахунок тропічних циклонів, а мінімум припадає на січень-квітень. Клімат дуже жаркий: середня температура круглий рік дуже висока, і становить у середньому 28 ° С. При цьому клімат дуже рівний: температура ніколи не піднімалася вище 37,3 ° C і не опускалася нижче 13,4 ° == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Файл:Norman Manley International Airport.jpg|міні|213x213пкс]] {{Go|name=Міжнародний аеропорт Норман Манлі|alt=Norman Manley International Airport|address=W6PC+FC, Port Royal, Ямайка|phone=+18769248452|url=https://nmia.aero/|lat=17.937095148437294|long=-76.77937512622398|content=Міжнародний аеропорт|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q1432206}} * Аеродром Tinson Pen === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == [[Файл:Jamaica Urban Transit Company Ankai G912 (53478084917).jpg|міні|200x200пкс]] {{Go|name=JUTC BUS CENTER FOR GOVERNMENT PUBLIC TRANSPORTATION|address=8 Constant Spring Rd, Kingston, Ямайка|phone=+18767493192|hours=Цілодобово|lat=18.012474155266588|long=-76.79762779553653|content=Державна установа|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Jamaica_Urban_Transit_Company|wikidata=Q17110878}} == Що відвідати == {{See|name=National Gallery of Jamaica|address=BLOCK 3, Kingston Mall, 12 Ocean Blvd, Kingston, Ямайка|phone=+18769221561|url=http://nationalgalleryofjamaica.com/|hours=10:00–16:30|lat=17.965040315374917|long=-76.79413319553754|content=Художній музей|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/National_Gallery_of_Jamaica|wikidata=Q2498011}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === [[Файл:2021-09-06 шьдд.jpg|міні|220x220пкс]] {{Eat|name=Gloria's Seafood City|address=X674+CQV, Kingston, Ямайка|phone=+18766197905|url=http://www.gloriasseafoodja.com/|hours=11:00–22:00|lat=17.9637737762139|long=-76.79296141643067|content=Ресторан}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Kingston Dub Club|content=Культурний центр|phone=+18768151184|url=https://m.facebook.com/officialkingstondubclub/?ref=page_internal&mt_nav=0|address=7b Skyline Dr, Kingston, Ямайка|lat=18.033410726138225|long=-76.74474666300016|hours=17:00–00:00 на вихідних}} == Де зупинитись == === Дешево === {{Sleep|name=The Liguanea Club|price=$US 75+|address=5 Knutsford Blvd, Kingston, Ямайка|phone=+18769268144|url=https://www.theliguaneaclub.com/|hours=Час виїзду: 12:00|content=Три-зірковий готель|lat=18.005096834510475|long=-76.78826705135805}} === Середні ціни === *{{listing|type=sleep | name=Altamont Court Hotel | url=http://www.altamontcourt.com/index.php | email= | address=1-5 Altamont Terrace, Новий Кінгстон, Ямайка| lat= | long= | directions= | phone=+1 876 929-5931 | tollfree= | fax=+1 876 929-2118 | hours= | price=US$110 | checkin= | checkout= | content= }} === Дорого === *{{listing|type=sleep | name=Wyndham Kingston | url=http://www.wyndham.com/hotels/KINWH/main.wnt | email= | address= 77 Knutsford Boulevard, Кінгстон | lat= | long= | directions= | phone=1-876-926-5430 | tollfree= | fax= | hours= | price=Від $89 | checkin= 3:00| checkout= 23:00 | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:2021-09-06 шовов.jpg|міні]] {{Do|name=Гаїті|alt=Haïti|directions=на північний схід від Ямайки|content=Гаїті - країна в Карибському морі, що займає західну частину однойменного острова і межує з Домініканською Республікою. Країна досі відновлюється після руйнівного землетрусу 2010 року, проте багато визначних пам'яток, у тому числі й ті, що були зведені на початку XIX століття, залишилися неушкодженими.|lat=18.913615200751103|long=-72.66310065392224|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%97%D1%82%D1%96|wikidata=Q790}}{{footer|ispartof=Ямайка|type=Місто}} mtve9ddk1ioswpbf4dgy2dxx6727hxl 0 1084 37401 33828 2025-05-14T19:32:00Z DutkoViktoria 7229 як дістатись, транспорт 37401 wikitext text/x-wiki {{geo|8.9524|-79.535393|zoom=13}} {{pagebanner|pgname=Панама}} [[Файл:08-025 Monumento a Vasco Núñez de Balboa - Flickr - JMartinC.jpg |thumb|350px|Панама вночі]] '''Панама''' — столиця країни [[Панама]]. == Зрозуміти == '''Панама''' ([[Іспанський розмовник|ісп.]] ''Ciudad de Panamá'') — столиця і найбільше місто [[Панама|Панами]]. Розташоване на виході Панамського каналу ([[Центральна Америка]]) до Тихого океану. Місто Панама — політичний, адміністративний і культурний центр країни. Основна маса його населення зайнята в сфері послуг. Панама сьогодні — це процвітаюче місто, діловий, торговельний, промисловий і фінансовий центр країни. В основі економіки лежить обслуговування судноплавства по каналу. Крім того, тут розвинена харчова й текстильна промисловість і туризм. Населення — 880 тис. чол. === Історія === Панама була заснована в 1519 році на старій ділянці (зараз Панама-В'єхо) іспанцем Петером Аріасом й незабаром перетворилася у велике торгове місто. У 1671 році поселення було повністю зруйноване під час нападу пірата Генрі Морґана, але відновлене на місці його сучасного розташування за декілька кілометрів від колишнього місця. Великий внесок у розвиток міста зробило будівництво залізниці Транс-Панама, а також Панамського каналу. === Клімат === Клімат Панами субекваторіальний. Для міста характерний довгий вологий сезон, який триває з квітня по грудень включно та короткий сухий сезон з січня по березень, коли опади рідкісні, хоча все ж бувають. Так як Панама знаходиться все ж трохи північніше екватора, то у вологому сезоні є два максимуму — у червні та жовтні, а в липні-серпні спостерігається вторинний мінімум, коли Сонце йде далі, ніж широта Панами, на північ. Середньомісячна температура майже не змінюється, і цілий рік коливається від 26 до 28 ° C. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|alt=Tocumen International Airport Panama|name=Міжнародний аеропорт Токумен|address=Av. Domingo Díaz, Panamá, Provincia de Panamá, Панама|phone=+5072382700|url=http://www.tocumenpanama.aero/|lat=9.067000928343154|long=-79.38704337447419|content=Головний міжнародний аеропорт, що обслуговує Панама-Сіті , столицю Панами . Аеропорт служить базою авіакомпанії Copa Airlines і є регіональним вузлом для рейсів до та з країн Карибського басейну , Південної , Північної та Центральної Америки , а також має маршрути до деяких європейських міст, а також вантажні рейси до Катару.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Tocumen_Intl_Airport_(Panama_City)_Hub_of_Copa_Airlines_(8418904002).jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tocumen_International_Airport|wikidata=Q1420178}} === {{Потягом}} === Панама пов'язана з [[Колон (Панама)|Колоном]] залізничною лінією, що йде уздовж Панамського Каналу. Пасажирський поїзд ходить по ній раз на день. === {{Автомобілем}} === Дістатись автомобілем з іншої держави Америки найпростіше можна [[:wikipedia:uk:Панамериканське шосе|Панамериканським шосе]]. === {{Автобусом}} === Через місто проходить Панамериканське шосе. Міжміський автовокзал знаходиться в передмісті Анкон (''Ancón''), автобуси досить комфортабельні і обладнані кондиціонерами. === {{Кораблем}} === Пасажирський порт Панами щорічно обслуговує безліч круїзних суден, що прямують через Панамський Канал. == Транспорт == Основою громадського транспорту міста є автобуси, як муніципальні, так і приватні маршрутки, т. зв. «Червоні дияволи» (''diablos rojos''). Також жителі широко використовують таксі. Поїздка по місту коштує, як правило, менше 3$ США, в аеропорт і з нього — 30$. {{Go|name=Панамський метрополітен|alt=Estacion El Ingenio Puerta Sur|address=2F5J+36G, Transístmica, Panamá, Provincia de Panamá, Панама|phone=+5075047200|url=http://www.elmetrodepanama.com/|hours=05:00–23:00, неділя 07:00–23:00|lat=9.007694303718523|long=-79.5194229333418|content=Метрополітен відкрився 5 квітня 2014, та став першим у країнах Центральної Америки. Початкова ділянка складалася з 11 станцій та 13,7 км. На церемонії урочистого відкриття підземки був присутній президент країни Рікардо Мартінеллі.|image=https://www.google.com/maps/place/Estacion+El+Ingenio+Puerta+Sur/@9.0076654,-79.5193981,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIC3sZvsQA!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nrItmSltgANqUtdXTd83xgD0OgIBpDf-D9JtpjREhL_16G0Nc1lCRs7oDPkel3oZQZ1HZPacYGkaZkm13AMS6EZz8mRhxo2vojgEriDWhJcJsn9MtGS2gG3SE8m1SC0xr50Wd3I%3Dw203-h152-k-no!7i4624!8i3468!4m11!1m2!2m1!1sMetro+de+Panam%C3%A1!3m7!1s0x8faca858275f75bf:0x73e5f191530336f0!8m2!3d9.0076792!4d-79.5194218!10e5!15sChBNZXRybyBkZSBQYW5hbcOhkgEabWV0cm9wb2xpdGFuX3RyYWluX2NvbXBhbnmqAU8KCS9tLzAxOTVmeAoKL20vMGRzNTQyMBABMh4QASIaYo9Q0EUd37IxPfbosVTPe9LXpBDT_1SeWnYyFBACIhBtZXRybyBkZSBwYW5hbcOh4AEA!16s%2Fg%2F11c707x6f8?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikidata=Q3295198|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD}} == Що відвідати == * '''Панама-В'єхо та історичний центр Панами''' {{ЮНЕСКО}} {{See|name=Панамський канал|alt=Canal de Panamá|address=Панама|lat=9.12213679285637|long=-79.73128214195694|content=Судноплавний канал, що сполучає Панамську затоку Тихого океану з Карибським морем і Атлантичним океаном. Розташований на Панамському перешийку на території держави Панама.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Panama_Canal_Gatun_Locks.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB|wikidata=Q7350}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Santé Panamá|address=Flor Plaza, C. 39 Este, Panamá, Provincia de Panamá, Панама|phone=+5073975690|url=http://www.santepty.com/|hours=11:30–22:00, неділя 13:00–21:00|price=15–20 PAB за особу|lat=8.9718328780185|long=-79.53166133251553|content=Бар-ресторан|image=https://www.google.com/maps/place/Sant%C3%A9+Panam%C3%A1/@8.9719047,-79.5316249,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipO82_bLGxSyRolhuq1U2vpoZ98V3VFwklTPk8Cn!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipO82_bLGxSyRolhuq1U2vpoZ98V3VFwklTPk8Cn%3Dw129-h86-k-no!7i1280!8i853!4m15!1m7!3m6!1s0x8faca930145631b1:0x1ee3173d53a25406!2sKAS+FOOD+INTERNATIONAL+INC.!8m2!3d8.9732494!4d-79.5359416!16s%2Fg%2F11h_6dbbgw!3m6!1s0x8faca8c22f1d7b1f:0x57295b73f3267b49!8m2!3d8.9718649!4d-79.5316479!10e5!16s%2Fg%2F1tdp62xd?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} === Дорого === == Де розважитись == {{Sleep|name=Кемпінг-курорт «Естадіо»|alt=Estadio Camping Resort|address=49QH+3VP, Panamá, Provincia de Panamá, Панама|lat=9.13771698362005|long=-79.62039313584492|content=Це футбольне поле в Чілібре , провінція Панама , яке протягом кількох сезонів приймало домашні матчі футбольного клубу «Альянза» . Поле було переобладнано на величезний паркінг, яким керувала приватна компанія з митного страхування.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Camping_Resort.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Estadio_Camping_Resort|wikidata=Q15216939}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Hilton Panama|alt=Hilton Hotels & Resorts|address=Balboa Avenida &, C. Aquilino de la Guardia, Panama City, Panamá Province, Панама|phone=+5072808000|url=https://www.hilton.com/en/hotels/ptyhfhh-hilton-panama/?SEO_id=GMB-AMER-HH-PTYHFHH&y_source=1_MTIxNjk1NDctNzE1LWxvY2F0aW9uLndlYnNpdGU%3D|checkin=15:00|checkout=12:00|price=від 15000 грн за ніч|lat=8.975991290860861|long=-79.52257464365951|content=5-зірковий готель|image=https://www.google.com/maps/place/Hilton+Panama/@8.9757968,-79.5227689,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1shttps:%2F%2Fdynamic-media-cdn.tripadvisor.com%2Fmedia%2Fphoto-o%2F09%2F9a%2F7f%2F39%2Fhilton-panama.jpg%3Fw%3D2100%26h%3D1400%26s%3D1!2e7!3e27!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-proxy%2FALd4DhHiBZtAvzifbN5R_zZaD8ojS1W4hfK3tbvctI2OsjKuV6IH_V0OA0lOhezi8myzJVsGQdgGej9uI0BD6ehle2-6DjTGV4zbgrEsOry8HZWNNOYJuPEljLxAoU7VYAS79Ra1kfSzb3CugVB5G5rCWx-DMWoumh5uj5LcBOrnp5UtC6gcBC0DJP0r2A%3Dw129-h86-k-no!7i2100!8i1400!4m14!1m2!2m1!1z0JPQvtGC0LXQu9GW!3m10!1s0x8faca8e718730dc7:0xa0b50e752724620f!5m2!4m1!1i2!8m2!3d8.9759855!4d-79.5226619!10e5!15sCgzQk9C-0YLQtdC70ZaSAQVob3RlbKoBRhABKhAiDNCz0L7RgtC10LvRligiMh4QASIak_qIvs3XHGShEAW9PZeUBKR2YJ6rd-s-IgQyEBACIgzQs9C-0YLQtdC70ZbgAQA!16s%2Fg%2F11bv1cm95x?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikidata=Q598884|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Hilton_Hotels_%26_Resorts}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Сан-Хосе|alt=Коста-Рика|directions=на північний захід від Панами|lat=9.941740858437907|long=-84.10689704575698|content=Сан-Хосе́ — столиця і найбільше місто Коста-Рики, адміністративний центр провінції Сан-Хосе і кантону Сан-Хосе. Місто Сан-Хосе розташоване в центрі країни, на гірському плато на висоті близько 1170 м над рівнем моря.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%A5%D0%BE%D1%81%D0%B5,+%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%A0%D1%96%D0%BA%D0%B0/@9.9280694,-84.0907246,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICBg_67VQ!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nq0RNWPP0g0i-FQCpAxBl6Y5gjI1qL0_Ffjebjjmoqa0y_OdWCI_MMFFTnu6MVMEmqiqaGMr9b0tdGj61DaNInRxV0SDno4I7Mc6qDTXvd5u5J159cLEabitxsyx4VAfeTmlbc%3Dw104-h86-k-no!7i2970!8i2448!4m7!3m6!1s0x8fa0e342c50d15c5:0xe6746a6a9f11b882!8m2!3d9.9280694!4d-84.0907246!10e5!16zL20vMDFnM2Iy?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%A5%D0%BE%D1%81%D0%B5_%28%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%A0%D0%B8%D0%BA%D0%B0%29|wikidata=Q3070}}{{footer|ispartof=Панама|type=Місто}} 18ah5lmpdwl5bhkmkgspzua54v73xz5 4 1085 21872 10813 2018-09-02T09:00:01Z ויקיג'אנקי 21 21872 wikitext text/x-wiki {{довідка}} {{shortcat|ВМ:Б}} [[File:Wikivoyage Bots.png|210px|right]] '''Боти''' — програми, що автоматизують рутинну роботу. В українському розділі дозволена робота ботів, проте власники ботів повинні відповідально підходити до своїх можливостей. Кожен бот повинен мати окремий обліковий запис і посилання на сторінку свого власника, бажано також мати назву у форматі «Ім'яВласникаBot». Для того, щоб боти не засмічували своїми правками сторінку [[Спеціальна:Нові редагування|Нові редагування]], їх бажано зареєструвати. Для реєстрації бота залишайте заявки у [[Вікімандри:Кнайпа|Кнайпі]]. Після обговорення подавайте заявку стюардам [https://meta.wikimedia.org/wiki/Steward_requests/Bot_status#Bot_status_requests тут]. 4mfxgsd833gx87i8m6mqqk7y1fkzcry 4 1086 8734 2013-07-22T20:08:11Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Вікімандри:Боти]] 8734 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[ВМ:Боти]] sitwi1i2hxao0pt1oozhsdcbx6ze2ow 0 1087 33696 28601 2022-10-15T18:08:18Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33696 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Протяте каміння і буковинські водоспади | зображення= Roztoky-1.jpg | розмір= 250px | підпис= Річка Черемош біля села Розтоки | регіон= [[Чернівецька область]] | маршрут= м. Вижниця – пер. Німчич – г. Просічна – ур. Протяте каміння – с. Розтоки | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 16 км | висота_виходу= 380 м | найвища_точка= 913 м | тривалість= 9-10 год | складність= легка }} '''Маршрут «На Протяте каміння і буковинські водоспади»''' проходить по [[Чернівецька область|Чернівецькій області]]. == Зрозуміти == Один з найцікавіших маршрутів Буковинськими Карпатами бере початок з м. Вижниця. == Підготуватись == == Як дістатись == До м. Вижниці можна дістатись автобусом від [[Чернівці]]в == Пересуваємось по маршруту == Приїхавши у місто, відшу­куємо дорогу, що веде через с. Виженку до перевалу Німчич. З середини XIX ст. До початку І Світової війни Виженка була відносно популярним австро-угорським курортом. Дорога іде долиною річки Виженки проти її течії. Праворуч від маршруту на високому пагорбі стоїть однокупольна дерев'яна церква Івана Сучавського (1792), виконана у гуцульському стилі. На цьому місці, за сільськими легендами, колись точилась запекла битва між загоном хана Батия і селянами. Проминувши церкву, дорога повертає праворуч вздовж течії основної річки, а далі відносно стрімким підйомом через ліс виводить на перевал Німчич (586,3 м). Загальна відстань від Вижниці до перевалу становить близько 8 км. На перевалі стоїть занедбаний пам'ятник Невідомому солдату, а також кафе та відлочинковий комплекс «Перевал Німчич». Від нього піднімається гірськолижний 6угельний підйомник. З перевалу продовжуємо маршрут у південному напрямку ґрунтовою дорогою, що починається поруч із кафе й оминає бугельний підйомник. Дійшовши до примітної каплички, варто безлісим схилом піднятися на хребет і вже його гребенем вийти на найвищу вершину маршруту – гору Просічну (913 м). Вздовж маршруту хребтом відкриваються чудові краєвиди на долину Черемошу, хребти Писаного Каменя, Скупової і Чорногори. Лінією хребта опускаємося на розлогу галявину. Звідси стежкою, що вправо стрімко спускається у ліс, виходимо до скель Соколи­ного Ока (висота до 40 м), що нависають з обох сторін над невеликим виположеним майданчиком. Найбільшим дивом цього урочища є велетенська кам'яна арка Соколиного ока. Оповіді й легенди стверджують, що у давні часи тут жили люди, пізніше знаходили прихисток опришки Олекси Довбуша. А ще тут ніби заховані багатющі скарби. Повернувшись на галявину, продовжуємо маршрут польовою дорогою у південно-східному напрямку до ще одного нагромадження кам'яних брил, що височіє над поверхнею землі на 30-40 метрів – Протятого Каміння. Протиснувшись крізь отвір у камені, варто вийти на їх вершину. З назвою «Протяте каміння» пов’язана легенда. Розповідають, що колись давно, коли горяни не мали зручного шляху, аби спуститися з гір, вони знайшли доволі легкий спосіб – нагрівали у казанах воду і виливали її на скелі. Окріп розмивав піщані породи і в результаті у гірському схилі утворювалися невеликі «протяті» проходи-печери. З того часу це урочище так і називають – «Протяте каміння». Ці брили, що є елементами суцільної колись смуги могутніх пісковиків, вражають своєю монолітністю та неповторністю. Не змінюючи напрямку, минаємо справа ще одну скелю серед лісу і виходимо до хат села Розтоки. Тут можна, повернув­ши ліворуч, опуститись у долину Виженки і пройти повз водоспад та «Залізне джерело» до Вижниці. Праворуч сільська дорога веде вниз вздовж потоку Смугарів до річки Черемош у селі Розтоки. Проминувши декілька хат, стежкою спускаємось у долину потоку до мальовничих Буковинських (Смугарських) водоспадів. Спускаємся до Черемошу в с. Розтока дорогою, що йде долиною потоку Смугарів. == Застереження == == Куди далі == Дивіться також всі маршрути серії статей [[Маршрути Карпатами]] {{MarshrutyInUa|na-protjate-kaminnja.php|Маршрут “На Протяте каміння і буковинські водоспади”}} {{footer|ispartof=Маршрути Карпатами|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] rn4ij0idcc9r4xcu5r0s2zy3r85s4un 0 1089 14786 12487 2015-09-16T17:47:56Z Voll 30 14786 wikitext text/x-wiki {{geo|44.39149|33.78731|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Крим}} [[Файл:Forros Crimea.jpg|міні|Вид на Форос]] '''Форос''' знаходиться на [[Південний берег Криму|південному узбережжі]] [[Крим|Кримського півострова]]. == Зрозуміти == '''Форос''' ([[Російський розмовник|рос.]] ''Форос'', крим. ''Foros'') — селище міського типу Ялтинської міської ради в [[Крим]]у, курорт на побережжі Чорного моря. Населення — 1 982 чоловік. === Клімат === Клімат селища субтропічний середземноморський, з теплою зимою (середня температура січня близько +4 — +5 градусів) і довгим, вологим, але не дуже спекотним літом. == Як дістатись == Відстань від [[Севастополь|Севастополя]] становить 46 км. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Церква Воскресіння Христового6.JPG|250px|міні|праворуч|Церква Воскресіння Христового в Форосі]] * Фороський парк * Фороська церква * Байдарські ворота == Чим зайнятись == Можна сходити на пляж. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс — 98690. Телефонний код — +380 654. == Куди далі == {{footer|ispartof=Південний берег Криму|type=Місто}} 6b5y5io5kv3au055ry0ec2msut9z2ft 0 1090 26813 26811 2020-06-01T15:57:02Z Dimon2712 4613 /* Куди далі */ 26813 wikitext text/x-wiki {{geo|30.058056|31.228889|zoom=13}} {{pagebanner }} [[Файл:View from Cairo Tower 31march2007.jpg|thumb|350px|Вид на Каїр]] '''Каїр''' — столиця та найбільше [[Єгипет|Єгипту]]. Є 19 найбільшим містом у світі. Відомий своєю історією та пам'ятками, зокрема [[Каїр/Гіза|пірамідами в Гізі]]. Розташований на річці Ніл. Хоча Каїр міцно прив'язаний до минулого, він також є домом для бурхливого сучасного суспільства. [[Каїр/Мідан Тахрір|Мідан Тахрір]], що знаходиться в центрі міста, побудований у 19 столітті за правління Хедіва Ісмаїла, повинен був бути «Парижем на Нілі». Також є низка сучасних передмість, таких як [[Каїр/Мааді|Мааді]] та [[Каїр/Геліополіс|Геліополіс]], тоді як Замалєк — тихий район на [[Каїр/Гезіра|острові Гезіра]]. Найкраще в Каїрі восени або навесні, коли погода не така жарка. Поплавати на фелуккі по Нілу, як і відвідування парку Аль-Азхар — хороший спосіб втекти від величезного міста. З часу революції 2011 року та контрреволюції туристи значною мірою уникали поїздок до Каїра. Але до кінця 2010-х подорожі сюди відновилися, проте туризм не відновився повністю, тож у вас є можливість побачити такі місця, як піраміди, з меншим натовпом. == Райони == Великий Каїр величезний; із населенням більш ніж 20 мільйонів, це найбільша столична область в Африці та на Близькому Сході. {{Regionlist| regionmap=Map-cairo-wikivoyage.svg | regiontext=Districts by color, subdivisions outlined & labeled | regionmapsize=600px | region1name=[[Каїр/Центр|Центр]] | region1color=#0071FE | region1items= | region1description=Сучасний центр міста. Мідан Тахрір («Площа визволення») була центром масових протестів 2011 року, які витіснили президента Мубарака, і тут все ще відбуваються великі (іноді насильницькі) мітинги та протести. На північ від площі знаходиться Єгипетський музей, неподалік - багато великих готелів. Район Центру простягається на схід від 2 км до площі Мідан Рамзес, де розташований головний залізничний вокзал Каїра та процвітаюча зона роздрібної торгівлі. | region2name=[[Каїр/Гарден-Сіті|Гарден-Сіті]]| region2color=#FF5500| region2items= | region2description=Район, близький до центру міста та до Корніче-ель-Ніл. Готель добре обирати саме тут. | region3name=[[Каїр/Старий Каїр|Старий Каїр]]| region3color=#D6C29D| region3items= | region3description=Розташований на південь від центру міста, включає коптський Каїр, Фустат (історичне ядро Каїра) та острів Рода. | region4name=[[Каїр/Ісламський Каїр|Ісламський Каїр]]| region4color=#FFD380| region4items= | region4description=Розташований на схід від центру міста, це був центр історичного Каїру, починаючи з 10 століття. Містить цитадель, мечеть Мохаммеда Алі, Хан ель-Халілі (головний базар або «сук»), історичні мечеті та будівлі середньовічної архітектури, а також деякі турецькі лазні Каїра (хаммами). | region5name=[[Каїр/Доккі та Мохандісін|Доккі та Мохандісін (Гіза)]]| region5color=#7AB6F5| region5items= | region5description=Розташований на західному березі Нілу, з висококласними ресторанами, магазинами та готелями. | region6name=[[Каїр/Гезіра|Острів Гезіра]] | region6color=#E7E600| region6items=| region6description=Торговельний район на великому острові посеред Нілу. Тут розташовані Каїрська вежа, Оперний театр, околиці Замалєка, а також деякі магазини, ресторани, кафе та готелі. | region7name=[[Каїр/Гіза|Гіза]]| region7color=#F57B7A| region7items= | region7description=Все, що на захід від східного берега Нілу - знаходиться насправді в місті Гіза, а не в Каїрі. Перш за все, ці райони відомі пірамідами на західному краю Гізи: ця область відома як район "Харам" (піраміда). Великий Єгипетський музей відкриється тут у 2021 році. | region8name=[[Каїр/Мааді|Мааді]]| region8color=#B4D79D| region8items= | region8description=Тихий житловий район на південь від центру, який обслуговує багатьох іноземних емігрантів. | region9name=[[Каїр/Схід|Східні райони]]| region9color=#78D67E| region9items= | region9description=Серія запланованих житлових комплексів, побудованих подалі від заторів історичного Каїру. Тут розташовані здебільшого будівлі вищого класу та комерційні центри. Аеропорт Каїра також тут. | region10name=[[Каїр/Північ|Північні райони]] | region10color=#FF70DD| region10items=| region10description=Велика площа здебільшого малозабезпечених мікрорайонів. }} == Зрозуміти == '''Каїр''' ([[Арабський розмовник|араб.]] ''القاهرة'') — столиця [[Єгипет|Єгипту]]. Є одним із найбільших міст [[Африка|Африки]]. Населення — близько 20 млн чол. === Клімат === Каїр перебуває в субтропічній зоні клімату. У регіоні переважає теплий і сухий пустельний клімат, але часто з високою вологістю через вплив річки Ніл. Середньорічна температура становить 21,7 °C, а річна кількість опадів становить 24,7 мм (в середньому). Найтеплішим місяцем є липень в середньому 28 °C, найхолоднішим є січень з 13,9 °C (в середньому). Період дощів припадає в проміжки з листопада по березень в середньому від 3,8 до 5,9 мм. Літо, з травня по вересень, дуже гаряче, а також воно предвіщає прихід піщаної бурі з півдня країни. Денні температури досягають максимум до 40 °C, з щоденної тривалості сонячного світла, до 13 годин в середньому. Вночі температура повітря не опускається нижче 20 °C. У період з жовтня по квітень денні максимуми досягають від 20 °C до 28 °C, з щоденною тривалістю сонячного світла, від дев'яти до одинадцяти годин. Взимку, з грудня по лютий, середня температура щодня опускається почасти до 20 °C, а нічні температури нижче 10 °C (в середньому). == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{go | name=Міжнародний аеропорт Каїра | alt={{IATA|CAI}} | url=http://www.cairo-airport.com/ | wikipedia=Каїр (аеропорт) | wikidata=Q461793 | email= | address= | lat=30.11914 | long=31.40073 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | image=Cairo International Airport.JPG | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-01-29 | content=Основний аеропорт Каїра, другий найбільший в Африці. }} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{mapframe|30.05137|31.23982|zoom=11|чого=Каїра}} {{Mapshapes | Q685381 }} == Що відвідати == [[Файл:All Gizah Pyramids.jpg|thumb|250px|[[Каїр/Гіза|Піраміди в Гізі]]]] [[Файл:Mosque Amr ibn Al-As Entrance.jpg|thumbnail|Мечеть Амр ібн Аль-Ас, яка входить до списку пам'яток Старого Каїру ЮНЕСКО]] У Каїрі є величезна кількість пам'яток. Основні з них: * '''[[Каїр/Гіза|Піраміди в Гізі та Сфінкс]]'''. Єдина пам'ятка, що залишилася із семи чудес Стародавнього світу, це найвідоміша туристична пам'ятка країни. * {{see | name=Єгипетський музей | alt=Egyptian Museum | url=http://www.sca-egypt.org/eng/MUS_Egyptian_Museum.htm {{dead link|August 2018|May 2020}} | wikipedia=Єгипетський музей | wikidata=Q201219 | email= | address= | lat=30.047778 | long=31.233333 | directions=250 метрів на північ від площі Тахрір | phone=+20 2 25796948 | tollfree= | fax= | image=Egyptian Museum 19.JPG | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-01-20 | content=У Музеї єгипетських старожитностей (відомий всім як Єгипетський музей) розміщена світова прем'єрна колекція старовинних єгипетських артефактів. Частини його колекцій переміщуються до нового Великого Єгипетського музею в Гізі, який має відкритися до кінця 2020 року. }} * '''Цитадель і мечеть Мохамеда Алі-паші''', розташована в [[Каїр/Ісламський Каїр|Усламському Каїрі]]. Величний замок, побудований Салахом Аль-Діном. Також частина водопроводів (Майра Аль-Оюон), ці труби використовували для перенесення води від річки Ніл до цитаделі. Мохамед Алі вважається засновником сучасного Єгипту, родоначальником останнього короля Єгипту, царя Фарука. * '''Мечеть Аль-Азхар''' — один зі стовпів ісламської култури та будинок найдавнішого в світі університету. * {{see | name=Ібн Тулун | alt=Ibn Tulun; مسجد أحمد بن طولون | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions=close to Sayida Zeinab | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Найдавніша мечеть в Каїрі, побудована між 868-884 роками. }} * '''Коптський квартал''', розташований у [[Каїр/Старий Каїр|Старому Каїрі]], тут є музей та «Висяча церква» (церква Діви Марії) * '''Каїрська вежа''' (185 м), розташована на [[Каїр/Гезіра|острові Гезіра]], 360-градусний вид на Каїр, а також вид на піраміди Гізи вдалині. * {{see | name=Парк Аль-Азхар | alt=Al-Azhar Park | url= | wikipedia= | wikidata=Q286446 | email= | address= | lat=30.0405 | long=31.2646 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | image=Azhar Park.jpg | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Ландшафтний сад із видом на Цитадель }} * {{see | name=Хан ель-Халілі | alt=Khan El Khalily | url= | wikipedia= | wikidata=Q1061621 | email= | address= | lat=30.0475 | long=31.262222 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Сучарний район Каїра, де відвідувачі знайдуть безліч магазинів, які продають парфуми, спеції, золото та єгипетські ремісничі вироби. }} * {{see | name=Палац Абдін | alt=Abdeen Palace | url= | wikipedia= | wikidata=Q307747 | email= | address= | lat=30.0417 | long=31.2483 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | image=GD-EG-Caire-Abedin001.JPG | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-01-28 | content=Приблизно в 1 км на схід від Мідан ель-Тахрір, це була королівська резиденція, поки в 1952 році не було скинуто єгипетську монархію. }} * {{see | name=Фараонське село | alt=Pharaonic Village | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-01-28 | content=Ласкаво просимо до Єгипетленду! Особливо, якщо у вас є діти, цей майданчик та парк подарують вам мить Єгипту в мініатюрі. Розташований у Гізі, приблизно 20 хвилин їзди від центру міста. }} * {{see | name=[[Дахшур|Піраміди Дахшура]] | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Дахшур | wikidata=Q685414 | lastedit=2018-01-28 | content=По дорозі до туристичних пірамід Гізи, поверніть на південь до найдавнішої відомої піраміди - Червоної піраміди. Занедбані піраміди Дахшура цікаві та їх варто відвідати, враховуючи його історію та атмосферу. Також подивіться там дивну піраміду Бент і походіть по території до Чорної піраміди. У Червону піраміду навіть дозволено заходити туристам. }} * Також піраміди в [[Саккара|Саккарі]] та [[Мемфіс (Єгипет)|Мемфісі]], куди можна поїхати на цілий день прямо з Каїру. === Спорт === * Єгиптяни просто божеволіють від футболу. Відомим є суперництво між двома місцевими клубами Аль-Ахлі та Замалєк, відомим як каїрське дербі, яке широко вважається найстарішим і найбільшим суперництвом у всій Африці. == Чим зайнятись == === Парки === * Ґабалайя парк * Каїрський зоопарк == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep | name=Arabesque Hotel | url=http://www.arabesquehotel.net | email=arabesquehotel@yahoo.com | address=11 Ramses St. | lat= | long= | directions= | phone= 002 02 2579 9681 | tollfree= | fax= | hours= | price= | checkin= | checkout= | content= }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | name=Grand Hotel | url= | email=grandhotel@link.net | address= 26 July St. | lat= | long= | directions= | phone=025757700 | tollfree= | fax= | hours= | price= US$40 | checkin= | checkout= | content= }} === Дорого === * {{listing|type=sleep | name=Talisman Hotel de Charme | url=http://www.talisman-hotel.com/ | email=info@talisman-hotel.com | address=39 Taalat Harb St., 5-й поверх | lat= | long= | directions= | phone=+ 20 0 - 2393 94 31 | tollfree= | fax= | hours= | price=US$61 | checkin= | checkout= | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — +20-2. == Куди далі == {{footer|ispartof=Нижній Єгипет|type=Місто}} 45k4gvtvy8i2ubtqa8ne9z4heheqm2g 0 1095 37498 37440 2025-05-20T06:57:23Z Assyrian Human 6497 Додав інформацію про метро, також невеличкі допрацювання над статтею. 37498 wikitext text/x-wiki {{geo|9.00852|38.76200|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | city = Аддис-Абеба | citylocal = አዲስ አበባ (Ādīs Ābebā) | arm = | image = Holy_Trinity_Cathedral,_Addis_Ababa_(3434312871).jpg | imagewidth = 280px | caption = Собор Святої Трійці — головна православна святиня Ефіопії та місце спочинку імператора Хайле Селассіє | population = близько 3 мільйонів (2023) | callingcode = +251 11 }} '''Аддис-Абеба''' знаходиться в [[Ефіопія|Ефіопії]]. == Зрозуміти == '''Аддис-Абеба''' (амх. ''አዲስ አበባ'') — столиця та найбільше місто [[Ефіопія|Ефіопії]]. Місто має окремий статус міста-регіону. Місто розташоване на Ефіопському нагір'ї, на висоті понад 2400 м, біля підніжжя та на схилах гори Интотто. Місто часто називають «столицею Африки» або «Парижем Африки» через її історичне, політичне та дипломатичне значення для континенту. === Історія === Аддис-Абеба була заснована в 1887 році імператором Менеліком II як столиця держави Шоа. З 1889 року — столиця [[Ефіопія|Ефіопії]]. В травні 1936 року місто захоплене італійськими військами, звільнене ефіопськими партизанами 6 квітня 1941 року. В травні 1963 року в Аддис-Абебі пройшла конференція голів держав та урядів африканських країн, на якій була створена Організація Африканської Єдності. Місто — резиденція Економічної комісії ООН для Африки (з 1958) та ОАЄ (з 1963). Народні виступи в Аддис-Абебі проти феодально-монархічного режиму в 1974 році стали початком національно-демократичної революції в Ефіопії. === Клімат === Клімат помірно теплий. Середні температури січня +23 °C, липня +20 °C. Опадів випадає понад 1200 мм за рік. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{Go|name=Міжнародний аеропорт Боле|alt=Міжнародний аеропорт Аддис-Абеба|address=Addis Ababa, Ефіопія|phone=+251116652222|lat=8.983819682748834|long=38.79630639369816|content=Головний аеропорт Ефіопії, розташований в передмісті Аддис-Абеби — Боле, на висоті понад 2000 м. Раніше називався — Міжнародний аеропорт Хайле Селассіє I. Є аеропортом приписки національного авіаперевізника Ефіопії — Ethiopian Airlines. Рейси здійснюються в країни Європи, Азії, Африки і Північної Америки.|wikipedia=%D0%90%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D1%81-%D0%90%D0%B1%D0%B5%D0%B1%D0%B0_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q44923|lastedit=2025-05-20}} === {{Потягом}} === Аддіс-Абеба має залізничне сполучення з [[Джібуті]] і [[Дире-Дауа]]. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Громадський транспорт складається з автобусів і маршрутних таксі синього або білого кольорів. Маршрутні таксі це, як правило, мікроавтобуси, що вміщають близько 12 пасажирів. У кожному маршрутному таксі є кондуктор, що збирає плату за проїзд. === {{На метро}} === {{Вікіпедія|Аддис-Абебський легкий метрополітен}} [[Файл:Light Rail Addis Ababa, 03-02-2019 (cropped).jpg|250px|міні|праворуч|Легкий метрополітен Аддис-Абеби мчить естакадою над містом]] Перша та єдина система легкого метро в Субсахарській Африці, відкрита у 2015 році в столиці Ефіопії. Складається з двох ліній (північ–південь і схід–захід), загальною довжиною ~32 км, з 39 станціями, що перетинаються в центрі міста. Побудована за участі китайської компанії China Railway Group, система значно полегшила пересування містом і стала важливим елементом інфраструктури швидко зростаючого мегаполіса. Метрополітен функціонує '''18 годин на добу''', розділених на три зміни. Зазвичай це означає роботу з '''5:00 до 23:00'''. До 10 грудня 2024 року вартість проїзду залежала від відстані та становила від '''2 до 6 ефіопських біррів'''. Після 10 грудня 2024 року тариф було підвищено до '''20 біррів''' за поїздку, незалежно від відстані. Це рішення прийнято для покриття зростаючих операційних витрат. Квитки можна придбати в '''помаранчевих кіосках''', розташованих поруч із кожною станцією. Хоча вагони обладнані системами безконтактної оплати, ці системи наразі '''не функціонують'''. Станом на квітень 2025 року лише '''17 з 41 поїзда''' перебувають у робочому стані через брак запасних частин і технічного обслуговування. Це призводить до '''нерегулярного руху''' та '''частих затримок'''. == Що відвідати == * {{See|name=Стадіон Абебе Бікіла|alt=Abebe Bikila Stadium|lat=9.042996278089953|long=38.72415964129703|content=Багатоцільовий стадіон в Аддис-Абебі. В даний час він використовується в основному для футбольних матчів, на клубному рівні його використовував Dedebit FC з ефіопської Прем'єр-ліги. Стадіон розрахований на 25 000 глядачів. Він названий на честь відомого олімпійського чемпіона з марафону Абебе Бікіли.|wikidata=Q4666459}} * '''Музей червоного терору''' ''(Red Terror Museum)'' * '''Африка-Холл''' ''(Africa Hall)'' * '''Будівля парламенту''' ''(Parliament Building)'' * '''Собор Святого Георгія''' * '''Національна Бібліотека Ефіопії''' * '''Мечеть Анвар''' * '''Римсько-католицький Собор Різдва Христового''' * '''Національний палац''' * '''Національна бібліотека Ефіопії''' * '''Етнологічний музей Ефіопії''' * '''Музей Аддіс-Абеба''' * '''Ефіопський національний історичний музей''' * '''Ефіопський залізничний музей''' * '''Національний поштовий музей''' * '''Свято-Троїцький собор''' == Чим зайнятись == {{do|name=Національний музей Ефіопії|alt=National Museum of Ethiopia (NME)|phone=+251 11 156 9680|lat=9.038295869149719|long=38.761752136027766|content=У музеї зберігаються художні скарби Ефіопії. Він містить багато цінних місцевих археологічних знахідок, таких як скам'янілі останки ранніх гомінідів, найвідомішою з яких є «Люсі» – частковий скелет екземпляра австралопітека афарського. Нещодавно до галереї в підвалі додано експозицію, присвячену Селаму, знайденому між 2000 і 2004 роками. Ця архаїчна скам'янілість, за оцінками, датується 3,3 мільйонами років тому.|wikidata=Q2652168|lastedit=2025-05-20}} Можна відвідати гольф-клуб. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Marcus Addis Restaurant & Sky Bar|address=Head Office Tower 47th Floor, Ras Desta Damtew St, Addis Ababa, Ефіопія|phone=+251945111111|url=https://www.marcusaddis.com/|hours=понеділок-середа 11:00–23:00, четвер-субота 11:00–02:00, неділя 12:00–17:00 і 19:00–23:00|price=https://www.marcusaddis.com/menus/|lat=9.01645119253826|long=38.754420578502526|content=Ресторан в стилі модерн з елегантною атмосферою, великим вибором напоїв, живою музикою. Є обслуговування за кермом|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipP1FR0UXxuM0eshdb7Z0f2wpKfL3vGAC8zR41oy=w426-h240-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep | name=Yordanos Hotel | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+251 11 515711 | tollfree= | fax=+251 11 516655 | price= | checkin= | checkout= | content= }} === Середні ціни === *{{listing|type=sleep | name=Axum | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+251 11 188832 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} === Дорого === *{{listing|type=sleep | name=Addis Ababa Hilton | alt= | url=http://www.hilton.de/addis | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+251 11 518400 | tollfree= | fax=+251 11 510064 | price= | checkin= | checkout= | content= }} *{{Sleep|name=Hyatt Regency Addis Ababa|url=https://www.hyatt.com/hyatt-regency/en-US/addra-hyatt-regency-addis-ababa?src=corp_lclb_google_seo_addra&utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=lmr|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Hyatt_Regency|wikidata=Q115794868|address=Meskel Square, Addis Ababa, Ефіопія|phone=+251115171234|checkin=14:00|checkout=12:00|price=10 000 грн за номер|lat=9.01049382984463|long=38.764075074819026|content=5-зірковий готель, є спа, фітнес-центр, басейн, можна з тваринами, є платні сніданки|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNGqGlsiss00MEElvoujreOIVMBrDVxUPkWZN3W=w408-h280-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — + 251-(0)11. == Куди далі == {{footer|ispartof=Ефіопія|type=Місто}} 4slqomz2ebuy68jwwzb6iu36ngn3565 0 1096 9401 9396 2013-08-01T18:08:46Z RLuts 5 Редагування користувача [[Special:Contributions/RLutsBot|RLutsBot]] ([[User talk:RLutsBot|обговорення]]) відкинуті до версії користувача [[User:Корінь|Корінь]] 9401 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Аддис-Абеба]] ad729swp0106rsph1iw5jmzqrwm6jkh 828 1098 13039 8893 2014-02-21T16:09:17Z RLuts 5 13039 Scribunto text/plain --[[ This module is intended to provide access to basic string functions. Most of the functions provided here can be invoked with named parameters, unnamed parameters, or a mixture. If named parameters are used, Mediawiki will automatically remove any leading or trailing whitespace from the parameter. Depending on the intended use, it may be advantageous to either preserve or remove such whitespace. Global options ignore_errors: If set to 'true' or 1, any error condition will result in an empty string being returned rather than an error message. error_category: If an error occurs, specifies the name of a category to include with the error message. The default category is [Category:Errors reported by Module String]. no_category: If set to 'true' or 1, no category will be added if an error is generated. Unit tests for this module are available at Module:String/tests. ]] local str = {} --[[ len This function returns the length of the target string. Usage: {{#invoke:String|len|target_string|}} OR {{#invoke:String|len|s=target_string}} Parameters s: The string whose length to report If invoked using named parameters, Mediawiki will automatically remove any leading or trailing whitespace from the target string. ]] function str.len( frame ) local new_args = str._getParameters( frame.args, {'s'} ); local s = new_args['s'] or ''; return mw.ustring.len( s ) end --[[ sub This function returns a substring of the target string at specified indices. Usage: {{#invoke:String|sub|target_string|start_index|end_index}} OR {{#invoke:String|sub|s=target_string|i=start_index|j=end_index}} Parameters s: The string to return a subset of i: The fist index of the substring to return, defaults to 1. j: The last index of the string to return, defaults to the last character. The first character of the string is assigned an index of 1. If either i or j is a negative value, it is interpreted the same as selecting a character by counting from the end of the string. Hence, a value of -1 is the same as selecting the last character of the string. If the requested indices are out of range for the given string, an error is reported. ]] function str.sub( frame ) local new_args = str._getParameters( frame.args, { 's', 'i', 'j' } ); local s = new_args['s'] or ''; local i = tonumber( new_args['i'] ) or 1; local j = tonumber( new_args['j'] ) or -1; local len = mw.ustring.len( s ); -- Convert negatives for range checking if i < 0 then i = len + i + 1; end if j < 0 then j = len + j + 1; end if i > len or j > len or i < 1 or j < 1 then return str._error( 'String subset index out of range' ); end if j < i then return str._error( 'String subset indices out of order' ); end return mw.ustring.sub( s, i, j ) end --[[ This function implements that features of {{str sub old}} and is kept in order to maintain these older templates. ]] function str.sublength( frame ) local i = tonumber( frame.args.i ) or 0 local len = tonumber( frame.args.len ) return mw.ustring.sub( frame.args.s, i + 1, len and ( i + len ) ) end --[[ match This function returns a substring from the source string that matches a specified pattern. Usage: {{#invoke:String|match|source_string|pattern_string|start_index|match_number|plain_flag|nomatch_output}} OR {{#invoke:String|pos|s=source_string|pattern=pattern_string|start=start_index |match=match_number|plain=plain_flag|nomatch=nomatch_output}} Parameters s: The string to search pattern: The pattern or string to find within the string start: The index within the source string to start the search. The first character of the string has index 1. Defaults to 1. match: In some cases it may be possible to make multiple matches on a single string. This specifies which match to return, where the first match is match= 1. If a negative number is specified then a match is returned counting from the last match. Hence match = -1 is the same as requesting the last match. Defaults to 1. plain: A flag indicating that the pattern should be understood as plain text. Defaults to false. nomatch: If no match is found, output the "nomatch" value rather than an error. If invoked using named parameters, Mediawiki will automatically remove any leading or trailing whitespace from each string. In some circumstances this is desirable, in other cases one may want to preserve the whitespace. If the match_number or start_index are out of range for the string being queried, then this function generates an error. An error is also generated if no match is found. If one adds the parameter ignore_errors=true, then the error will be suppressed and an empty string will be returned on any failure. For information on constructing Lua patterns, a form of [regular expression], see: * http://www.lua.org/manual/5.1/manual.html#5.4.1 * http://www.mediawiki.org/wiki/Extension:Scribunto/Lua_reference_manual#Patterns * http://www.mediawiki.org/wiki/Extension:Scribunto/Lua_reference_manual#Ustring_patterns ]] function str.match( frame ) local new_args = str._getParameters( frame.args, {'s', 'pattern', 'start', 'match', 'plain', 'nomatch'} ); local s = new_args['s'] or ''; local start = tonumber( new_args['start'] ) or 1; local plain_flag = str._getBoolean( new_args['plain'] or false ); local pattern = new_args['pattern'] or ''; local match_index = math.floor( tonumber(new_args['match']) or 1 ); local nomatch = new_args['nomatch']; if s == '' then return str._error( 'Target string is empty' ); end if pattern == '' then return str._error( 'Pattern string is empty' ); end if math.abs(start) < 1 or math.abs(start) > mw.ustring.len( s ) then return str._error( 'Requested start is out of range' ); end if match_index == 0 then return str._error( 'Match index is out of range' ); end if plain_flag then pattern = str._escapePattern( pattern ); end local result if match_index == 1 then -- Find first match is simple case result = mw.ustring.match( s, pattern, start ) else if start > 1 then s = mw.ustring.sub( s, start ); end local iterator = mw.ustring.gmatch(s, pattern); if match_index > 0 then -- Forward search for w in iterator do match_index = match_index - 1; if match_index == 0 then result = w; break; end end else -- Reverse search local result_table = {}; local count = 1; for w in iterator do result_table[count] = w; count = count + 1; end result = result_table[ count + match_index ]; end end if result == nil then if nomatch == nil then return str._error( 'Match not found' ); else return nomatch; end else return result; end end --[[ pos This function returns a single character from the target string at position pos. Usage: {{#invoke:String|pos|target_string|index_value}} OR {{#invoke:String|pos|target=target_string|pos=index_value}} Parameters target: The string to search pos: The index for the character to return If invoked using named parameters, Mediawiki will automatically remove any leading or trailing whitespace from the target string. In some circumstances this is desirable, in other cases one may want to preserve the whitespace. The first character has an index value of 1. If one requests a negative value, this function will select a character by counting backwards from the end of the string. In other words pos = -1 is the same as asking for the last character. A requested value of zero, or a value greater than the length of the string returns an error. ]] function str.pos( frame ) local new_args = str._getParameters( frame.args, {'target', 'pos'} ); local target_str = new_args['target'] or ''; local pos = tonumber( new_args['pos'] ) or 0; if pos == 0 or math.abs(pos) > mw.ustring.len( target_str ) then return str._error( 'String index out of range' ); end return mw.ustring.sub( target_str, pos, pos ); end --[[ str_find This function duplicates the behavior of {{str_find}}, including all of its quirks. This is provided in order to support existing templates, but is NOT RECOMMENDED for new code and templates. New code is recommended to use the "find" function instead. Returns the first index in "source" that is a match to "target". Indexing is 1-based, and the function returns -1 if the "target" string is not present in "source". Important Note: If the "target" string is empty / missing, this function returns a value of "1", which is generally unexpected behavior, and must be accounted for separatetly. ]] function str.str_find( frame ) local new_args = str._getParameters( frame.args, {'source', 'target'} ); local source_str = new_args['source'] or ''; local target_str = new_args['target'] or ''; if target_str == '' then return 1; end local start = mw.ustring.find( source_str, target_str, 1, true ) if start == nil then start = -1 end return start end --[[ find This function allows one to search for a target string or pattern within another string. Usage: {{#invoke:String|find|source_str|target_string|start_index|plain_flag}} OR {{#invoke:String|find|source=source_str|target=target_str|start=start_index|plain=plain_flag}} Parameters source: The string to search target: The string or pattern to find within source start: The index within the source string to start the search, defaults to 1 plain: Boolean flag indicating that target should be understood as plain text and not as a Lua style regular expression, defaults to true If invoked using named parameters, Mediawiki will automatically remove any leading or trailing whitespace from the parameter. In some circumstances this is desirable, in other cases one may want to preserve the whitespace. This function returns the first index >= "start" where "target" can be found within "source". Indices are 1-based. If "target" is not found, then this function returns 0. If either "source" or "target" are missing / empty, this function also returns 0. This function should be safe for UTF-8 strings. ]] function str.find( frame ) local new_args = str._getParameters( frame.args, {'source', 'target', 'start', 'plain' } ); local source_str = new_args['source'] or ''; local pattern = new_args['target'] or ''; local start_pos = tonumber(new_args['start']) or 1; local plain = new_args['plain'] or true; if source_str == '' or pattern == '' then return 0; end plain = str._getBoolean( plain ); local start = mw.ustring.find( source_str, pattern, start_pos, plain ) if start == nil then start = 0 end return start end --[[ replace This function allows one to replace a target string or pattern within another string. Usage: {{#invoke:String|replace|source_str|pattern_string|replace_string|replacement_count|plain_flag}} OR {{#invoke:String|replace|source=source_string|pattern=pattern_string|replace=replace_string| count=replacement_count|plain=plain_flag}} Parameters source: The string to search pattern: The string or pattern to find within source replace: The replacement text count: The number of occurences to replace, defaults to all. plain: Boolean flag indicating that pattern should be understood as plain text and not as a Lua style regular expression, defaults to true ]] function str.replace( frame ) local new_args = str._getParameters( frame.args, {'source', 'pattern', 'replace', 'count', 'plain' } ); local source_str = new_args['source'] or ''; local pattern = new_args['pattern'] or ''; local replace = new_args['replace'] or ''; local count = tonumber( new_args['count'] ); local plain = new_args['plain'] or true; if source_str == '' or pattern == '' then return source_str; end plain = str._getBoolean( plain ); if plain then pattern = str._escapePattern( pattern ); replace = mw.ustring.gsub( replace, "%%", "%%%%" ); --Only need to escape replacement sequences. end local result; if count ~= nil then result = mw.ustring.gsub( source_str, pattern, replace, count ); else result = mw.ustring.gsub( source_str, pattern, replace ); end return result; end --[[ simple function to pipe string.rep to templates. ]] function str.rep( frame ) local repetitions = tonumber( frame.args[2] ) if not repetitions then return str._error( 'function rep expects a number as second parameter, received "' .. ( frame.args[2] or '' ) .. '"' ) end return string.rep( frame.args[1] or '', repetitions ) end --[[ Helper function that populates the argument list given that user may need to use a mix of named and unnamed parameters. This is relevant because named parameters are not identical to unnamed parameters due to string trimming, and when dealing with strings we sometimes want to either preserve or remove that whitespace depending on the application. ]] function str._getParameters( frame_args, arg_list ) local new_args = {}; local index = 1; local value; for i,arg in ipairs( arg_list ) do value = frame_args[arg] if value == nil then value = frame_args[index]; index = index + 1; end new_args[arg] = value; end return new_args; end --[[ Helper function to handle error messages. ]] function str._error( error_str ) local frame = mw.getCurrentFrame(); local error_category = frame.args.error_category or 'Errors reported by Module String'; local ignore_errors = frame.args.ignore_errors or false; local no_category = frame.args.no_category or false; if str._getBoolean(ignore_errors) then return ''; end local error_str = '<strong class="error">Помилка модуля String: ' .. error_str .. '</strong>'; if error_category ~= '' and not str._getBoolean( no_category ) then error_str = '[[Категорія:' .. error_category .. ']]' .. error_str; end return error_str; end --[[ Helper Function to interpret boolean strings ]] function str._getBoolean( boolean_str ) local boolean_value; if type( boolean_str ) == 'string' then boolean_str = boolean_str:lower(); if boolean_str == 'false' or boolean_str == 'no' or boolean_str == '0' or boolean_str == '' then boolean_value = false; else boolean_value = true; end elseif type( boolean_str ) == 'boolean' then boolean_value = boolean_str; else error( 'No boolean value found' ); end return boolean_value end --[[ Helper function that escapes all pattern characters so that they will be treated as plain text. ]] function str._escapePattern( pattern_str ) return mw.ustring.gsub( pattern_str, "([%(%)%.%%%+%-%*%?%[%^%$%]])", "%%%1" ); end return str k7zvukuj8j2ptcksan9l26w49z7mvwa 0 1101 34591 28046 2023-10-20T18:03:52Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34591 wikitext text/x-wiki {{geo|41.3237|19.8203|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Тирана''' знаходиться в [[Албанія|Албанії]]. == Зрозуміти == '''Тирана''' — столиця та найбільше місто [[Албанія|Албанії]]. Одночасно є адміністративним центром реті Тирана. Тирана є основним промисловим центром Албанії. Розташована вздовж р. Ішмі у центральній частині Албанської рівнини за 40 км від Адріатичного моря. Населення — понад 420 тис. чол. === Історія === Заснована 1614, фундатор — Сулейман-Паша. Столицею держави [[Албанія]] проголошено 8 лютого 1920. === Клімат === Клімат в регіоні субтропічний, середземноморський. Літо зазвичай спекотне та сухе з середньою температурою липня 24 °C, а зима м'яка і волога зі середньою температурою січня 4-5 ° C. Добові коливання досить великі, вони варіюють від 10 ° C в січні до 14-15 ° C в липні. Середня кількість опадів — 1376 мм на рік. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * На північ від міста знаходиться Міжнародний аеропорт Матері Терези, який приймає літаки з багатьох країн Європи, зокрема Польщі, Угорщини, Німеччини, Франції. Дістатися з аеропорту до міста можна мікроавтобусами, які ходять у денний час, та таксі. === {{Потягом}} === Залізнична станція Тирани тривалий час знаходиться в стані реконструкції. Діє гілка від Дурресу до станції Кашар, у 10 км від міста. Від Кашару до Тирани курсує автобус. Станом на 2019 рік до Кашару курсували 4 потяги на день з Дурресу (2 до Шкодеру, 2 до Ельбасану), 3 з Ельбасану, 2 зі Шкодеру. [https://hsh.com.al/wp-content/uploads/2019/06/PASSENGERS-TRAINS-TIMETABLE-FROM-1-APRIL-2019.docx Розклад]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === {{Автомобілем}} === Автомагістралі з'єднують Тирану з Шкодером на півночі, Вльорою на півдні, Дурресом на заході та Ельбасаном на сході. У Шкодер можна дістатися з Чорногорії та Косово, до Ельбасану з Північної Македонії, до Вльори з Греції. У Дуррес та Вльору можна дістатися поромом з Греції чи Італії. === {{Автобусом}} === До Тирани можна дістатися практично з будь-якого місця в Албанії, 3 основних автостанції сполучають місто з більшістю регіонів країни. Зауважте, що автостанція, яка сполучає Тирану зі східною Албанією, знаходиться на південному сході міста, а хаби сполучення з півднем і північчю — в західній частині. Більшість автобусів відходять з 5 ранку до 6 вечора, тому вибратися зі столиці Албанії ввечері проблематично. === {{Кораблем}} === Найближчий морський порт — [[Дуррес]]. Від Дурресу зранку до вечора щопівгодини ходять автобуси до Тирани (близько 1 години тривалість подорожі). Також великими портами країни є Вльора та Саранда, які мають автобусне сполучення з Тираною (переважно в ранковий та денний час). == Транспорт == == Що відвідати == * '''Замок Тирана''' * '''Вежа з годинником''' * '''Мечеть «Ефем бей»''' * '''Міст Табак''' * '''Міст Терзі''' * '''Парк Св. Прокопа''' * '''Площа Скандербега''' * '''Національна художня галерея''' * '''Національний історичний музей''' * '''Національна бібліотека Албанії''' * '''Національний археологічний музей Албанії''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep | name=Freddy's Hostel | url=http://www.freddyshostel.com/ | email= | address=Ground Floor, 75 Bardhok Biba Street | lat= | long= | directions=в 200 м від Національного історичного музею | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=€35 for a double | checkin= | checkout= | content= }} === Середні ціни === *{{listing|type=sleep | name=Hotel Baron Tirana | url=http://www.hotel-restaurant-baron.com/en | email= | address=Rruga Elbasanit | lat= | long= | directions=поблизу Університету Тирани | phone=+355 4 2467649 | tollfree= | fax= | hours= | price= €35 - €65 | checkin= | checkout= | content= }} === Дорого === *{{listing|type=sleep | name=Hotel Airport Tirana | url=http://www.hotelairportirana.com | email=hotelairportirana@live.com | address=Rinas Tirana International Airport Mother Teresa | lat= | long= | directions= поблизу Аеропорту Тирани | phone=+355 48300190 | tollfree= | fax=+355 4 48300191 | hours= | price= 8,850 - 11,800 лек | checkin= | checkout= | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 1001–1028. Телефонний код — +355-4. == Куди далі == {{footer|ispartof=Албанія|type=Місто}} dui15hfo8pps5xdi06on1wfsc4zp6vh 8 1102 23770 8921 2019-04-14T20:53:51Z Dimon2711 4042 23770 javascript text/javascript if (mw.config.get('wgAction') == 'view') { location.search.indexOf("printable=yes") == -1 && $(function ($) { var translate = { 'en': { notfound: "Wikidata item not found.", intro: "Wikidata: ", nolabel: "(No label)", nodescription: "no description given", aliases: "Aliases: ", noaliases: "None" }, 'uk': { notfound: "Тотожного елемента Вікіданих не знайдено [створити].", intro: "Вікідані: ", nolabel: "(без назви)", nodescription: "без опису", aliases: "Інші назви: ", noaliases: "нема" } } var namespace = mw.config.get('wgNamespaceNumber'), lang = mw.config.get('wgPageContentLanguage'), page = ( namespace -= ( namespace > 0 && namespace % 2 ) ) === 0 ? mw.config.get('wgTitle') : mw.config.get('wgFormattedNamespaces')[ namespace ] + ':' + mw.config.get('wgTitle'); namespace != 2 && $.ajax({ url: '//www.wikidata.org/w/api.php', data: { 'format': 'json', 'action': 'wbgetentities', 'sites': mw.config.get('wgDBname'), 'titles': page, 'props': 'info|labels|descriptions|aliases', 'languages': lang }, dataType: 'jsonp', success: function (data) { if (data.success) { var $d = $("<div>").appendTo("#contentSub"), m = translate[ lang ] || translate.en; for (var i in data.entities) { if (i == -1) { $d.append($("<a>").attr("href", "//www.wikidata.org/wiki/Special:CreateItem?site="+mw.config.get("wgDBname")+"&page="+page).text( m.notfound )) var api = new mw.Api(); api.get({ action: 'query', titles: page, prop: 'langlinks', lllimit: 'max' }) .done( function ( data ) { var pg, ll, hasItem; for (pg in data.query.pages) if (!data.query.pages[pg].missing) for (ll in data.query.pages[pg].langlinks){ lang = data.query.pages[pg].langlinks[ll].lang; $.ajax({ url: '//www.wikidata.org/w/api.php', data: { 'format': 'json', 'action': 'wbgetentities', 'sites': data.query.pages[pg].langlinks[ll].lang + 'wiki', 'titles': data.query.pages[pg].langlinks[ll]["*"], 'props': 'info|labels|descriptions|aliases', 'languages': lang }, dataType: 'jsonp', success: function (data){ if (!hasItem) for (var i in data.entities) if (i != -1){ hasItem = data.entities[i]; var i = 0, aliases = []; try { for (; i < item.aliases[lang].length; i++) aliases.push(item.aliases[lang][i].value); } catch (e) { } $d.append($("<a>").attr("href", "//www.wikidata.org/wiki/" + hasItem.title).text(" Можливо, потрібний елемент: " + ( hasItem.labels ? hasItem.labels[lang] ? hasItem.labels[lang].value : "" : "") + " (" + hasItem.title + ")"), $("<span>").text(", "), $("<i>").text(hasItem.descriptions && hasItem.descriptions[lang] ? hasItem.descriptions[lang].value : m.nodescription), $("<br>"), $("<span>").text(m.aliases + (aliases.join(", ") || m.noaliases)) ) break; } } }); } }) .fail( function ( error ) { alert( error ); }); } else { var item = data.entities[i], i = 0, aliases = []; try { for (; i < item.aliases[lang].length; i++) { aliases.push(item.aliases[lang][i].value); } } catch (e) { } $d.append($("<a>").attr("href", "//www.wikidata.org/wiki/" + item.title).text(m.intro + ( item.labels ? item.labels[lang].value : m.nolabel ) + " (" + item.title + ")"),$("<span>").text(", "),$("<i>").text(item.descriptions && item.descriptions[lang]? item.descriptions[lang].value : m.nodescription),$("<br>"),$("<span>").text(m.aliases + (aliases.join(", ") || m.noaliases))) } } } } }); }); }// if 'view' tpyx4azr2wmm1xzzqhdjbj3j3bdthid 8 1103 23769 8923 2019-04-14T20:52:42Z Dimon2711 4042 23769 wikitext text/x-wiki '''WikidataLink'''. Генерує під заголовком посилання на відповідний елемент Вікіданих. b8glrkgugoqv3v5j55u04f5rd7i5b5o 6 1104 8958 2013-07-30T17:16:37Z Kamelot 110 {{Опис зображення |опис = |автор =Kamelot |джерело =власне фото |інше ={{PD-self}} }} {{nofop}} 8958 wikitext text/x-wiki {{Опис зображення |опис = |автор =Kamelot |джерело =власне фото |інше ={{PD-self}} }} {{nofop}} 4xpix8unhovwfc1riterzexmm2fyyem 6 1105 8960 8959 2013-07-30T17:20:24Z Kamelot 110 8960 wikitext text/x-wiki {{Опис зображення |опис = |автор =Kamelot |джерело =власне фото |інше ={{PD-self}} }} {{nofop}} 4xpix8unhovwfc1riterzexmm2fyyem 6 1106 8961 2013-07-30T17:21:54Z Kamelot 110 {{Опис зображення |опис = |автор =Kamelot |джерело =власне фото |інше ={{PD-self}} }} {{nofop}} 8961 wikitext text/x-wiki {{Опис зображення |опис = |автор =Kamelot |джерело =власне фото |інше ={{PD-self}} }} {{nofop}} 4xpix8unhovwfc1riterzexmm2fyyem 0 1107 8973 2013-07-31T08:26:16Z Корінь 152 Корінь перейменував сторінку з [[Тірана]] на [[Тирана]]: Згідно словника 8973 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тирана]] h8d1s6ky481mlp49s5rm11qyc3t3m1i 0 1108 37492 37491 2025-05-19T21:49:07Z IlonaTsiupka2304 7527 /* Середні ціни */ 37492 wikitext text/x-wiki {{geo|-26.20612|28.04827|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:South_Africa-Johannesburg-Skyline02.jpg|thumb|350px|Панорама Центрального Йоганнесбурга]] '''Йоганнесбург''' знаходиться в [[ПАР|Південно-Африканській Республіці]]. == Зрозуміти == '''Йоганнесбург''' ([[Англійський розмовник|англ.]] ''Johannesburg'') — найбільше за кількістю жителів місто в [[ПАР]]. Центр провінції [[Гаутенг]], найбагатшої провінції в ПАР. Головний економічний центр в золотопромисловому районі Вітватерсранд. У Йоганнесбурзі розташований Конституційний Суд ПАР. Місцеві жителі скорочено називають місто «Йобург», «Йозі» і «Єголі».. Населення — 3,9 млн чол., а з передмістями — 10 млн осіб. === Клімат === Клімат міста — субтропічний, має також виражений субекваторіальний характер: зимові місяці ясні і прохолодні, літні — вологі і теплі. Практично всі опади в місті випадають з жовтня по квітень. Середньорічний рівень опадів становить 713 мм. Найтепліший місяць — січень, найхолодніший — червень. Взимку середній мінімум в місті приблизно складає 4 ° C, часті заморозки, а рідше фіксуються невеликі морози. Сніг буває дуже рідко, оскільки взимку практично відсутні опади. == Як дістатись == === {{Літаком}} === В місті діє два аеропорти: * '''Міжнародний аеропорт O.R Tambo''' * '''Аеропорт Lanseria''' === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Музей Апартеїду|address=Northern Parkway & Gold Reef Road, Ormonde, 2001, Johannesburg, South Africa|phone=+27 (0)11 309 4700|email=info@apartheidmuseum.org|hours=Середа – неділя: 09:00 – 17:00|price=Вхід до музею - 170,00 рандів|lat=26.2376|long=28.009|content=Один із найважливіших музеїв у ПАР, присвячений історії апартеїду. Емоційно потужна експозиція, яка розкриває боротьбу за свободу й рівність.|image=File:South Africa-Johannesburg-Apartheid Museum001.jpg|wikidata=Q617810|description=Музей апартеїду — це музей , що ілюструє апартеїд та історію Південної Африки 20-го століття .|url=https://www.apartheidmuseum.org/}} * '''Музей походження людства''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep | name=90 George Ave | url= | email= | address=90 George Ave, Sandringham | lat= | long= | directions= | phone=+27 (0)11 640-1856 | tollfree= | fax= | hours= | price=Від 250 ранд | checkin= | checkout= | content= }} === Середні ціни === {{Sleep|name=Houghton Place|address=51 7th St, Houghton Estate, Johannesburg, 2198, Південно-Африканська Республіка|phone=+27 82 553 8718|url=https://book.nightsbridge.com/26187?nbid=952&startdate=2025-06-13&enddate=2025-06-14|checkin=14:00|checkout=10:00|price=Від R1,350.00 pа ніч для 2 дорослих|content=Сучасні номери з власними ванними кімнатами в готелі типу "ліжко та сніданок", що отримав нагороду за архітектуру, за 11 хвилин ходьби від залізничної станції Гаутрейн}} *{{listing|type=sleep | name=Don Eastgate Hotel | url=http://www.don.co.za/Don_Eastgate_hotel | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+27 (11) 622 2115 | tollfree= | fax= | hours= | price= | checkin= | checkout= | content= }} === Дорого === *{{listing|type=sleep | name=D´Oreale Grande | url=http://www.doreale.com | email= | address= | lat= | long= | directions= В палаці імператорів поблизу міжнародного аеропорту O.R Tambo | phone=+27 (0)11 928-1770 | tollfree= | fax= | hours= | price= | checkin= | checkout= | content=5-зірковий готель. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Південно-Африканська Республіка|type=Місто}} 7sn1elmpeb3h6l2i93h4e822i633497 0 1113 9549 2013-08-04T19:27:20Z MAXXX-309 77 MAXXX-309 перейменував сторінку з [[Прибалтика]] на [[Балтійські країни]] 9549 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Балтійські країни]] 3o56wuyjb7c59fh1gt0s0n2udfewzq1 0 1115 33358 32721 2022-08-24T02:17:47Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat 33358 wikitext text/x-wiki {{geo|51.49823|31.28933|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Ніжин''' — місто обласного рівня на півночі [[Україна|України]], в [[Чернігівська область|Чернігівській області]]. == Зрозуміти == Ніжин друге за величиною місто обласного значення в Чернігівській області. Розташоване на берегах річки Остер на відстані 80 км від Чернігова та 126 км від Києва. Археологічні знахідки дають змогу віднести виникнення міста до рубежу IX-X ст. і пов'язати з інтенсивною градобудівельною діяльністю князя Володимира Святославовича. Територія міста: 43,1 кв. км, населення — 76,7 тис. жителів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === З Києва та Чернігова до Ніжина ходять електрички. Час у дорозі 1.5-2 години. Вартість квитка 10-20 гривень в залежності від класу місця і комфортності. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * З Києва — з автостанції "Київ-Дарниця" три рази на день відправляються автобуси "Київ-Ніжин". Час у дорозі - 4 години. * З Чернігова — з автовокзалу №1 упродовж дня щогодини відправляються автобуси "Чернігів-Ніжин". Час у дорозі - 1,5 години. == Транспорт == == Що відвідати == '''Музеї''' Станом на 1 березня 2018 року в Ніжині функціонує 12 музеїв: * Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського (вул. Батюка, 14) — понад 40 тис. експонатів з історії та культури Ніжинського краю * Музей «Ніжинська поштова станція» — діє на правах відділу краєзнавчого музею і розповідає про поштову справу в місті * Музей Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя включає: * Музей М. Гоголя — у центральному корпусі університету * Музей рідкісної книги імені Г. П. Васильківського — на 2-му поверсі бібліотеки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, в музеї 2,5 тис. цікавих експонатів з книжкового зібрання університету * Картинна галерея у центральному корпусі університету * Музей історії університету у центральному корпусі університету * Музей радянського побуту * Музей медичної освіти * Музей природи * Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського; * Ніжинський державний університет ім. М.В. Гоголя; * Центральний парк; * Центр і торгові ряди; * Церкви == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Чернігів]] * [[Київ]] * [[Прилуки]] * [[Батурин]] * [[Славутич]] {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] 5skcj11vxvsgk702z8hx15ue8r57zuf 10 1116 9615 9608 2013-08-06T22:25:50Z RLuts 5 Редагування користувача [[Special:Contributions/RLuts|RLuts]] ([[User talk:RLuts|обговорення]]) відкинуті до версії користувача [[User:Voll|Voll]] 9615 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#if:{{{1|}}}||'''Не задано название файла с первым изображением.'''}}{| cellspacing=0 cellpadding=0 style="float:{{{align|right}}}; border-style:ridge; border-width:{{{border|0}}}px; border-color:{{{color|white}}}; font-size:90%; line-height:100%;{{#switch:{{{align|right}}}|right=&#032;margin-left:10px; clear:right;|left=&#032;margin-right:10px; clear:left;}}" {{Строка фотоколонки|{{{1|}}}|{{{k|}}}|{{{текст1|{{{текст|}}}}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{2|}}}|{{{k|}}}|{{{текст2|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{3|}}}|{{{k|}}}|{{{текст3|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{4|}}}|{{{k|}}}|{{{текст4|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{5|}}}|{{{k|}}}|{{{текст5|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{6|}}}|{{{k|}}}|{{{текст6|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{7|}}}|{{{k|}}}|{{{текст7|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{8|}}}|{{{k|}}}|{{{текст8|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{9|}}}|{{{k|}}}|{{{текст9|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{10|}}}|{{{k|}}}|{{{текст10|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{11|}}}|{{{k|}}}|{{{текст11|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{12|}}}|{{{k|}}}|{{{текст12|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{13|}}}|{{{k|}}}|{{{текст13|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{14|}}}|{{{k|}}}|{{{текст14|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{15|}}}|{{{k|}}}|{{{текст15|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{16|}}}|{{{k|}}}|{{{текст16|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{17|}}}|{{{k|}}}|{{{текст17|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{18|}}}|{{{k|}}}|{{{текст18|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{19|}}}|{{{k|}}}|{{{текст19|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{20|}}}|{{{k|}}}|{{{текст20|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{21|}}}|{{{k|}}}|{{{текст21|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{22|}}}|{{{k|}}}|{{{текст22|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{23|}}}|{{{k|}}}|{{{текст23|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{24|}}}|{{{k|}}}|{{{текст24|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}}{{Строка фотоколонки|{{{25|}}}|{{{k|}}}|{{{текст25|}}}|{{{color|}}}|{{{ширина|}}}}} |}</includeonly><noinclude>{{doc}} </noinclude> 78vrd5yp514tazm8374yawvqinwiamd 10 1117 13193 9619 2014-04-15T11:25:10Z NahidSultan 1031 (Script) [[commons:COM:FR|File renamed]]: [[File:Aster alpinus20090914 120.jpg]] → [[File:Symphyotrichum novi-belgii20090914 120.jpg]] [[commons:COM:FR#reasons|File renaming criterion #4]]: Change meaningless bio-names into binomial scientific names. 13193 wikitext text/x-wiki '''Шаблон «Фотоколонка+»''' призначений для оформления вертикальної групи зображень-мініатюр. == Параметри == Єдина вимога до параметрів: повинен бути заданий перший нейменований параметр — назва файлу із зображенням. Всього можна задати до 25 нейменованих параметрів — назв зображень. Назви зображень необхідно вказувати без слів «Файл:», «File:» чи «Зображення:». Передбачено такі іменовані необовязкові параметри: * '''текст1''', '''текст2''', '''текст3''', … '''текст25''' — пояснювальні підписи для відповідного зображення; * '''k''' — коефіцієнт, за допомогою якого можна змінити ширину мініатюр відносно величини, заданої в налаштуваннях користувача чи в даному розділі вікімандрів за замвчуванням; k є лінійним коефіцієнтом, тобто ширина зображення на екрані вираховується як множення цього коефіцієнту і вихідного значення ширини мініатюри; * '''ширина''' — ширина зображень в точках (''px'' після числа вказувати не треба); * '''align''' — параметр вирівнювання колонки; може бути ''left'', ''right'' і ''center'' (за замовчуванням — ''right''); * '''border''' — ширина рамки в точках (px після числа вказувати не треба; за замовчуванням рамки нема); * '''color''' — колір фону (за замовчуванням — білий; колір рамки генерується автоматично залежно від кольору фону). ''Примітка.'' Якщо заданий параметр «ширина», то значення параметру «k» на ширину мініатюр не впливає. == Приклади== {{Фотоколонка+|k=0.45|color=#d0d0d0|border=3 |Mammillaria prolifera20100407 076.jpg|текст1=''[[Mammillaria prolifera]]'' |Tussilago farfara20100409 07.jpg|текст2=''[[Tussilago farfara]]'' |Succisa pratensis20090811 088.jpg|текст3=''[[Succisa pratensis]]'' |Raphanus sativus convar lobo20100405 19.jpg|Mammillaria vetula ssp gracilis 14.jpg|Symphyotrichum novi-belgii20090914 120.jpg‎|Gymnocalycium stellatum20090507 09.jpg|Gymnocalycium stellatum20100503 105.jpg}} <pre>{{Фотоколонка+|k=0.45|color=#d0f0d0|border=3 |Mammillaria prolifera20100407 076.jpg|текст1=''[[Mammillaria prolifera]]'' |Tussilago farfara20100409 07.jpg|текст2=''[[Tussilago farfara]]'' |Succisa pratensis20090811 088.jpg|текст3=''[[Succisa pratensis]]'' |Raphanus sativus convar lobo20100405 19.jpg|Mammillaria vetula ssp gracilis 14.jpg|Aster alpinus20090914 120.jpg‎|Gymnocalycium stellatum20090507 09.jpg|Gymnocalycium stellatum20100503 105.jpg}}</pre> {{Фотоколонка+|align=left |Mammillaria prolifera20100407 076.jpg|текст1=''[[Mammillaria prolifera]]'' |Tussilago farfara20100409 07.jpg|текст2=''[[Tussilago farfara]]'' |Succisa pratensis20090811 088.jpg|текст3=''[[Succisa pratensis]]''}} <pre>{{Фотоколонка+|align=left |Mammillaria prolifera20100407 076.jpg|текст1=''[[Mammillaria prolifera]]'' |Tussilago farfara20100409 07.jpg|текст2=''[[Tussilago farfara]]'' |Succisa pratensis20090811 088.jpg|текст3=''[[Succisa pratensis]]''}}</pre> <br style="clear:left" /> {{Фотоколонка+|align=left|ширина=70 |Mammillaria prolifera20100407 076.jpg|текст1=''[[Mammillaria prolifera]]'' |Tussilago farfara20100409 07.jpg|текст2=''[[Tussilago farfara]]'' |Succisa pratensis20090811 088.jpg|текст3=''[[Succisa pratensis]]''}} <pre>{{Фотоколонка+|align=left|ширина=70 |Mammillaria prolifera20100407 076.jpg|текст1=''[[Mammillaria prolifera]]'' |Tussilago farfara20100409 07.jpg|текст2=''[[Tussilago farfara]]'' |Succisa pratensis20090811 088.jpg|текст3=''[[Succisa pratensis]]''}}</pre> <br style="clear:left" /> == Дивись також == * {{tl|Фотоколонка}} 0wxhoeaxq1cnq1cavg49vweex9e8q7l 10 1118 30875 9593 2021-03-23T12:07:32Z Minorax 4482 obs tag 30875 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#if:{{{1|}}}|&#032; {{!}}- bgcolor={{{4|white}}} {{!}}{{!}}[[Файл:{{{1|}}}{{!}}thumb{{!}}center{{!}}upright={{{2|1}}}{{#if:{{{5|}}}|{{!}}{{{5}}}px}}{{!}}<div class="center">{{{3|}}}</div>]]}}</includeonly><noinclude>{{doc}} </noinclude> qohjhdyaf5g69z16nn6uwq08j9ak57p 10 1119 9618 9617 2013-08-06T22:53:42Z RLuts 5 9618 wikitext text/x-wiki {{#switch: {{SUBPAGENAME}} |sandbox|testcases={{ #rel2abs: ../doc }} |#default={{SUBJECTPAGENAME}}/doc }} 53u96v0tgu0wxkisr5zbsk971xu3cjn 10 1120 25732 22729 2019-10-26T23:57:51Z Eihel 4022 test 25732 wikitext text/x-wiki <div style="clear:both;margin:1em 0;border:1px solid #aaa;background:#ecfcf4;padding:.5em" class="template-documentation"><!-- These are the literal class definitions in common.css: /* For template documentation */ .template-documentation { clear: both; margin: 1em 0 0 0; border: 1px solid #aaa; background: #ecfcf4; padding: .5em; } -->{{#ifeq:{{{heading|μ}}}|<!--**DEFINED BUT EMPTY**--> |<!--**NOTHING**--> |<div style="padding-bottom:3px;border-bottom:1px solid #aaa;margin-bottom:1ex">{{#ifeq:{{{content|μ}}}|μ |<span class="editsection plainlinks" id="doc_editlinks">{{#ifexist:{{{1|{{Документація/docname}}}}} }}</span> }} <span style="{{#if:{{{heading-style|}}}|{{{heading-style}}}|{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:template}}|font-weight:bold;font-size:125%|font-size:150%}}}}">{{#if:{{{heading|}}}|{{{heading}}}|{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:template}}|[[Image:Template-info.svg|50px]] Документація шаблону|Документація}}}}</span></div> }}<!-- --><div id="template_doc_page_transcluded" class="dablink plainlinks"><!-- -->{{#ifexist:{{{1|{{Документація/docname}}}}} |<!--**/doc EXISTS**-->Документацію включено із сторінки [[{{{1|{{Документація/docname}}}}}]]. <small style="font-style: normal">([{{fullurl:{{{1|{{Документація/docname}}}}}|action=edit}} редагувати] &#124; [{{fullurl:{{{1|{{Документація/docname}}}}}|action=history}} історія])<br />'' '''Примітка:''' Будь ласка, не додавайте категорії на цій сторінці. Замість цього додавайте їх на підсторінці /doc цього шаблону всередині тегу "includeonly".''</small><br /><!-- -->}}<!-- -->{{#switch:{{SUBPAGENAME}} |sandbox|testcases=<!--**DO NOT SHOW THESE LINKS ON THE SANDBOX/TESTCASES PAGES**--> |#default= {{#switch:{{SUBJECTSPACE}} |{{ns:template}} |{{ns:user}}= {{#ifexist:{{FULLPAGENAME}}/sandbox |This template has a [[/sandbox|sandbox]] <small style="font-style:normal">([{{fullurl:{{#rel2abs:/sandbox}}|action=edit}} edit])</small> <!-- -->{{#ifexist:{{FULLPAGENAME}}/testcases |and [[/testcases|testcases]] <small style="font-style:normal">([{{fullurl:{{#rel2abs:/testcases}}|action=edit}} edit])</small>}} for editors to experiment. |{{#ifexist: {{FULLPAGENAME}}/testcases |This template has [[/testcases|testcases]] <small style="font-style:normal">([{{fullurl:{{#rel2abs:/testcases}}|action=edit}} edit])</small> for editors to experiment.}} }}}}}} </div> {{#if:{{{content|}}}|{{{content|}}}|{{#ifexist:{{{1|{{Документація/docname}}}}}|{{ {{{1|{{Документація/docname}}}}}}}}}}} <div style="clear:both;"></div> </div><noinclude> <!-- Add categories and interwikis to the /doc subpage, not here! --> </noinclude> lqsh0j9opo8pa2rg3h3cir0d4jvgs4n 10 1121 9609 2013-08-06T22:10:26Z RLuts 5 Перенаправлено на [[Шаблон:Документація]] 9609 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Документація]] 0zfttfhty3esyd42i8ha1kvz2ga8fpe 10 1122 9610 2013-08-06T22:17:03Z RLuts 5 Створена сторінка: == Опис == Цей шаблон автоматично відображає документацію шаблону, зміст якої взято з пі... 9610 wikitext text/x-wiki == Опис == Цей шаблон автоматично відображає документацію шаблону, зміст якої взято з підсторінки шаблону (наприклад Шаблон:Ш/doc для шаблону Ш). 20pafxuyqbxq3fozymos7o8ez9qd71b 0 1124 28164 28163 2021-01-03T10:19:52Z Visem 502 /* {{Літаком}} */ 28164 wikitext text/x-wiki {{geo|65.024444454444|35.710555565556|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Соловецькі острови''' (Соловки) архіпелаг з 6 великих та понад 100 малих островів, що знаходиться в Білому морі, адміністративно підпорядковується [[Архангельська область|Архангельській області]]. == Зрозуміти == Соловки є місцем де подорожуючі приїжджають з різною метою. Соловецькі острови найбільше відомі як місце паломництва православних християн, місце пам'яті жертв репресій, місце відпочинку на природі. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{go | name=Аеропорт "Соловки" | alt= | url= | wikipedia=Соловки (аеропорт) | wikidata=Q1748510 | email= | address= | lat=65.029807 | long=35.722132 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-01-03 | content=У селищі Соловецьке діє малий аеропорт, з якого виконуються рейси до Архангельська. Проте їх ціна висока. }} === {{Потягом}} === Залізниця на островах відсутня, найближча залізнична станція знаходиться у місті Кем (Республіка Карелія). === {{Кораблем}} === Найбільш популярним є маршрут з порту [[Кем]] (знаходиться в селищі Рабочеостровськ, Республіка Карелія). Судна прибувають до порту, що знаходиться поруч з монастирем. Станом на 2013 рік вартість проїзду для мешканців селища Соловецький становить 400 рублів, для гостей - 800 рублів в одну сторону. == Транспорт == == Що відвідати == Оскільки архіпелаг складається з декількох островів, то бажано відвідати хоча б найбільші (Великий Соловецький, Анзерський, Велика Муксалма) * '''Соловецький монастир''' * '''Секірна гора''' * '''Музей "Соловецькі табори та тюрма"''' == Чим зайнятись == Серед найпопулярніших видів дозвілля є катання на човнах по озерах та каналах острова Великий Соловецький. Можна взяти напрокат велосипед чи замовити екскурсію на джипах. При сприятливій погоді можна покупатися в Білому морі та озерах. В лісі росте велика кількість грибів та ягід, які можна збирати. == Що купувати == В селищі та в монастирі є достатньо велика кількість магазинів, де можна придбати місцеві сувеніри, літературу, православні атрибути. == Де поїсти == У селищі є декілька магазинів, де можна придбати продукти, а також кафе та ресторани. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == У подорож необхідно брати теплий одяг, незважаючи на пору року. Також варто остерігатися комарів. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Станом на 2013 рік на острові працюють лише мобільні оператори Megaphone та MTS (останній працює зі значними збоями). Інтернет знайти проблематично. Є також картковий таксофон, який знаходиться поблизу поштового відділення. == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Місто}} 3go1mec1vsr2bourqbxgqyzz805obw4 0 1125 9691 2013-08-12T14:41:20Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Сент-Кіттс і Невіс]] 9691 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сент-Кіттс і Невіс]] 3i2rvczfpnkb1wybmyyavsamgxgod0h 0 1126 9692 2013-08-12T14:45:02Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Соловецькі острови]] 9692 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Соловецькі острови]] e1ruefezyaemxysuna9zahfi4cz3rc9 0 1127 13064 9693 2014-02-24T20:58:16Z Корінь 152 виправлення подвійного перенаправлення 13064 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Кірибаті]] t3gk7h8d53a0yz7qcenzzn8cy3m6c5j 0 1128 9694 2013-08-12T14:47:28Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Чилі]] 9694 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чилі]] tii4fvby1ssnx5w6xu6encsnn6ihcp1 0 1129 9695 2013-08-12T14:47:55Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Коста-Рика]] 9695 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Коста-Рика]] 90btozpyb3ij29sxyma2a9osc652ioh 0 1130 9696 2013-08-12T14:52:55Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Самоа]] 9696 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Самоа]] 1oziffm1rj77997clu506sr0jnwur87 0 1131 9697 2013-08-12T14:55:36Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Сент-Вінсент і Гренадини]] 9697 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сент-Вінсент і Гренадини]] 052s8wzyw3rvp5iuifuwbnt266ec4lt 0 1132 37405 12746 2025-05-15T15:53:05Z DutkoViktoria 7229 транспорт, як дістатись, де поїсти, розважитись, зупинитись 37405 wikitext text/x-wiki {{geo|-1.28289|36.81707|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:UHURU PARK.JPG|thumb|350px]] '''Найробі''' знаходиться в [[Кенія|Кенії]]. == Зрозуміти == '''Найробі''' ([[Англійський розмовник|англ.]] ''Nairobi'') — столиця і найбільше місто [[Кенія|Кенії]]. Найробі також є столицею провінції Найробі та однойменого округу. Місто лежить на річці Найробі, на півдні країни, на висоті 1661 над рівнем моря. Найробі є одним з головних політичних, фінансових та культурних центрів [[Африка|Африки]]. Найробі — найбільше за населенням місто [[Східна Африка|Східної Африки]], за оцінками його населення становить від 3 до 4 млн. Зараз це четверте за населенням місто [[Африка|Африки]]. === Історія === Засноване в 1899 році. В 1900 місто було повністю перебудовано після вибуху тут спалаху бубонної чуми, через яку старе місто довелося повністю спалити. Місто отримало статус столиці в 1905 році. === Клімат === В Найробі переважає помірний клімат, практично відсутня спека понад 30 °C і в той же час погода майже рівномірна протягом усього року. Найхолодніший місяць — липень, найтепліший — лютий. Є 2 вологих сезони, чітко виражений у березні-травні і сухий в липні-серпні. Найнижча зареєстрована температура склала 5 °C. Тут бувають досить прохолодні вечори, особливо в червні і липні, коли температура може опускатися до 10 °C. Найбільш сонячною і теплою порою року є період з грудня по березень. Для цього періоду середня температура максимальна і становить 24 °C. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * '''Аеропорт Вільсона''' (''Wilson Airport'') — знаходиться в 11 кілометрах на південь від Найробі. Обслуговує місцеві авіаперевезення. {{Go|name=Міжнародний аеропорт Джомо Кеніата|alt=Jomo Kenyatta International Airport|address=Embakasi, Nairobi, Кенія|phone=+25420822111|url=https://www.kaa.go.ke/airports-our-airports-jomo-kenyatta-international/?v=518f4a738816|lat=-1.3224491168082584|long=36.92448657947832|content=Міжнародний аеропорт у Найробі, столиці і найбільшому місті Кенії. Розташовано у передмісті Ембакасі за 15 км NE від центрального ділового району Найробі. Спочатку мав назву аеропорт Ембакасі, назву було змінено в 1978 році на честь Джомо Кеніата, першого президента та прем'єр-міністра Кенії. Аеропорт обслуговував понад 7 мільйонів пасажирів у 2016, що робить його сьомим за пасажирообігом у Африці.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82+%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BC%D0%BE+%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B0/@-1.3306158,36.9250428,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDR_NiLmgE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nonIulDoAgi2vT84-qm4fEwSBWjZ6yMfOfiLofJYQTiCEk1Rg3PhZygITtU5oK0OWgStk8nu8Q9gxcREioU8hjzNgtcwsmGPHun8BLZtwkaDBD8xJr4tPSdTnYURSThy5dbiK68rQ%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m7!3m6!1s0x182f129102505cef:0xefc58e7ef0660bf2!8m2!3d-1.3225242!4d36.9245295!10e5!16zL20vMDExemNy?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q206349}} === {{Потягом}} === Залізнична лінія, що проходить через Найробі, з'єднує [[Момбаса|Момбасу]] та [[Кампала|Кампалу]]. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == === Матата === Матата — найпоширеніший вид транспорту в Найробі. Матата являють собою приватні мікроавтобуси місткістю від чотирнадцяти до двадцяти чотирьох чоловік. Такі автобуси перевозять пасажирів як по міських, так і по міжміським маршрутам. Найпомітнішою особливістю матат була їхнє екстравагантне забарвлення. Власники часто прикрашають свій автобус портретами улюбленої футбольної команди чи артиста, а останнім часом з'явилися навіть матата із зображенням Барака Обами. У більшості матата є аудіосистеми і телевізори для залучення пасажирів, оскільки конкуренція серед водіїв дуже висока. === Автобуси === Автобуси завойовують все більшу популярність в Найробі. В наш час в місті працюють три автобусні компанії: традиційна ''Kenya Bus Service'' (''KBS'') і нові приватні оператори ''Citi Hoppa'' і ''Double M''. Автобуси ''Citi Hoppa'' можна впізнати за зеленим кольором, автобуси ''Double M'' пофарбовані у фіолетовий, а ''KBS'' мають блакитне фарбування. Інші невеликі компанії організовують регулярне міжміське автобусне сполучення. === Таксі === Послуги таксі доступні практично в будь-якій частині міста. Поїздки в таксі дорожчі, ніж на автобусі або мататі, але безпечніші і комфортніші. Найчастіше таксі чекають клієнтів біля готелів, на стоянках таксі, а також у центрі міста та біля великих торгових центрів. === Залізниця === {{Go|alt=China State Construction Engineering Co., Ltd (CSCEC)|address=Laikipia Rd, Nairobi, Кенія|name=Залізниця Момбаса|phone=+254202738880|url=http://english.cscec.com/|lat=-1.2730912795012608|hours=09:00–17:30, неділя зачинено|long=36.79657135226994|content=Залізниця в Кенії, що сполучає місто-порт Момбаса зі столицею — Найробі. Новітня залізниця прямує трасою старовинної метрової залізниці, яка була побудована англійцями в ХІХ столітті. Згідно із залізничним Генпланом Східної Африки, залізниця Момбаса — Найробі буде сполучена з іншими залізницями стандартної колії, що будуються в Східній Африці. До 2021 року новітня залізниця має досягти кордону з Угандою.|image=https://www.google.com/maps/place/China+State+Construction+Engineering+Co.,+Ltd+(CSCEC)/@-1.273092,36.7965708,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDE0YTAMw!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqXsLCiS_xHJptLw0esATz449szDIv7_Lx00XLTpx4Lv4OJFrEglD1bV6K8RrTV4JbCNRTr1iUymFBaELajadRUmXWA3b-ITeylsZ_24-_Goj91-LYBs5DJefPFNwGrhJyIZBE%3Dw114-h86-k-no!7i3264!8i2448!4m11!1m2!2m1!1s%09China+Communications+Construction+Company!3m7!1s0x182f10a6ecd612db:0x8652eac9294d4e80!8m2!3d-1.273092!4d36.7965708!10e5!15sCilDaGluYSBDb21tdW5pY2F0aW9ucyBDb25zdHJ1Y3Rpb24gQ29tcGFueZIBEGNvcnBvcmF0ZV9vZmZpY2WqAY0BCgovbS8wMnJqbDk3EAEqLSIpY2hpbmEgY29tbXVuaWNhdGlvbnMgY29uc3RydWN0aW9uIGNvbXBhbnkoADIfEAEiGw9u0PbC2FbIlOoFvUMbSegEFlMYnrnWEQQPnjItEAIiKWNoaW5hIGNvbW11bmljYXRpb25zIGNvbnN0cnVjdGlvbiBjb21wYW554AEA!16s%2Fg%2F11df0pw_l2?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%9C%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B0_%E2%80%94_%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96|wikidata=Q24088686}} == Що відвідати == * '''Сади Угуру''' * '''Мавзолей Джомо Кеньятта''' * '''Національний театр Кенії''' * '''Національний архів Кенії''' * '''Кенійське поселення Бомас''' * '''Жирафний центр''' {{See|name=Національний парк Найробі|address=Nairobi, Кенія|phone=+254800597000|url=https://www.kws.go.ke/parks/nairobi-national-park|hours=06:00–18:30|price=1800 грн за квиток|lat=-1.3824735300025541|long=36.861009271164285|content=Перший національний парк Кенії, відкритий в 1946. Містить близько 80 видів ссавців і більш ніж 500 видів птахів. Є одним з найуспішніших охоронних територій для носорогів. Парк починається за 7 км від міського центру Найробі, столиці Кенії, з нього видно панораму міста. Від міста тварин відділяє лише паркан. Ця близькість створює проблеми з місцевим населенням, яке іноді може потривожити міграційні стежки тварин.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96/@-1.3824923,36.86102,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICZ36yTDw!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4no-sGcPfeMbjITFDXyIq_DoZm-UE9d2BJKilwFuMNy7MKLG9gMxo2ByJEfinOAM0EEmQKm2sNGB9Wp89dykUsAnhR4LtpH6pjnJCXzlpQWkGzCugcKKI8HhfTXkO0byg4oawDpL%3Dw114-h86-k-no!7i4640!8i3472!4m7!3m6!1s0x182f0fbbde36bc45:0x6f9671d1966870ec!8m2!3d-1.3824923!4d36.86102!10e5!16zL20vMDQ1d3pi?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96_(%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)|wikidata=Q739993}} == Чим зайнятись == * Прийняти участь в сафарі * Покататися на '''Сонячній Ковзанці''' — найбільшій в Африці ковзанці. === Музеї === * '''Національний музей Кенії''' * '''Залізничний музей Найроби''' * '''Музей Карен Бліксен''' * '''Галерея Найробі''' * '''Музей сучасного мистецтва Рагімтулла''' * '''Центр мистецтв Мізізі''' == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=The carnivore restaurant|address=Langata Rd,Nairobi West, Nairobi, Кенія|phone=+254722204647|url=https://booknbook.bio/carnivore|hours=12:00–23:00|price=https://booknbook.bio/carnivore $$|lat=-1.3291455179106566|long=36.80054033127431|content=Ресторан з великим вибором алкогольних напоїв та екзотичного м'яса (страус, крокодил)|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqWh0w_Z7ohr1r6ciMLpQ7yt_HripJjmAxbdE35DKOsFnG7DEi1OC1KIp79UfK-Z_9yqSlXdOU5426VgWck8o29NBbR_UR_HU4JfjncNWAokEzcL1osC4ozn2vKBdIwNY5pxsBIyg=w408-h272-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Carnivore_(restaurant)|wikidata=Q2917901}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Nairobi Gallery|alt=Галерея Найробі|address=Kenyatta Ave, Nairobi, Кенія|phone=+254203742131|url=https://www.museums.or.ke/nairobi-gallery/|hours=08:30–17:30|lat=-1.2867561753710968|long=36.81780569350931|content=Художня галерея, розташована на околиці центрального ділового району Найробі . Галерея присвячена демонстрації африканського мистецтва.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kenya_national_museum,KENYATTA_AVENUE,nairobi.JPG|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Nairobi_Gallery|wikidata=Q109229332}} == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep | name= Terminal Hotel | url=http://www.mappedtravel.com/nairobi/1377/terminal+hotel/detail.php | email= | address= Moktar Dadah Street opposite Nakumatt | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= від 1900KSH (за одномісний номер) / 2100 KSH (за двомісний номер) | checkin= | checkout= | content= }} === Середні ціни === *{{listing|type=sleep | name=Olive Gardens Hotel | url=http://www.theolivegardens.com | email= | address= Argwings Kodhek Rd, Hurlingham | lat= | long= | directions= 30 хвилин їзди від Міжнародного аеропорту Джомо Кеніата | phone=+254 20 2737854, 2727777 | tollfree= | fax= | hours= | price= | checkin= | checkout= | content= }} === Дорого === *{{listing|type=sleep | name=The King Post | alt= | url=http://www.the-gables.org/thekingpost.html | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} {{Sleep|name=Giraffe Manor|alt=Садиба жирафів|address=Gogo Falls Road, Nairobi, Кенія|phone=+254111033900|url=https://www.thesafaricollection.com/properties/giraffe-manor|checkin=12:00|checkout=10:00|lat=-1.3754545450373608|long=36.74468035416094|content=Невеликий готель у передмісті Лангата міста Найробі , Кенія , який разом із пов’язаним із ним Центром жирафів слугує домівкою для низки зникаючих жирафів Ротшильда та проводить програму розведення, метою якої є повернення пар, що розмножуються, у дику природу, щоб забезпечити майбутнє цього підвиду.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Giraffe_Manor,_Nairobi,_Kenya.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Giraffe_Manor|wikidata=Q5564105}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Найробі визнано одним з найнебезпечніших міст в світі у зв'язку із високою злочинністю, що панує в передмісті. Найнебезпечнішим для туристів місцем є нетрі Найробі — район Кібера. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Момбаса|alt=Кенія|directions=на сході країни|lat=-4.04066410779964|long=39.66488463344284|content=Момба́са — місто на східноафриканському узбережжі Суахілі на півдні сучасної Кенії, головний порт і друге за величиною місто в країні, адміністративний центр Прибережної провінції.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4npL78I0fHRYBznONvrLACaa6hTokws7HSaO0DxO2LWJu7vPVInS9hpbDvfh8xxLNHd2hZ1hwNcXfRvcirnBGsvMGGswQFzvKZzItbeAJP0C496RsvXfZW7ECbYvbXdBkVyWhizhnQ=w507-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B0|wikidata=Q225641}}{{footer|ispartof=Кенія|type=Місто}} nc19e33lwico72yzg6bdohviun2jptk 0 1134 25674 15124 2019-10-21T02:20:54Z Eihel 4022 multiple small tags not ended 25674 wikitext text/x-wiki {{geo|44.633360|33.542461|zoom=14}} {{pagebanner}} {{Крим}} {{districtbar | district=Нахімовський район | city=Севастополь{{!}}Севастополя | arm = COA Nakhimovskyi, Sevastopol, Ukraine.svg | image = Михайлівська батарея 1.jpg | caption= Північна сторона Севастополя з видом на Михайлівську батарею | population = 104,4 тисяч чоловік | callingcode = +380-692 }} '''Нахімовський район''' — район у північній, північно-східній і східній частинах [[Севастополь|Севастополя]]. Його північна частина межує з [[Бахчисарайський районон|Бахчисарайським районом]], південна і західна — з [[Ленінський район Севастополя|Ленінським районом Севастополя]]. Загальна площа — 23 367 га, у тому числі, до сільської зони відноситься 13 490 га. Населення району — 104,4 тисячі чоловік. У районі розташовано близько 1 700 підприємств, установ і організацій. Найбільші галузі економіки району — судноремонт, виноградарство і виноробство. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. == Зрозуміти == В межах Севастополя район поділяється на Північну і Корабельну сторони. === Адміністративний устрій === До району входять 14 населених пунктів — 1 смт, 12 сіл та селище, що підпорядковані одній селищній та двом сільським радам: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> * {{Poi|1|see|44.81375|33.56323|Андріївка}} Андріївка * {{Poi|2|see|44.68910|33.70288|Верхньосадове}} Верхньосадове * {{Poi|3|see|44.73164|33.60653|Вишневе}} Вишневе * {{Poi|4|see|44.67579|33.62640|Дальнє}} Дальнє * {{Poi|5|see|44.66121|33.64426|Камишли}} Камишли * {{Poi|6|see|44.77477|33.54298|Кача}} Кача * {{Poi|7|see|44.72863|33.58430|Орлівка}} Орлівка * {{Poi|8|see|44.73356|33.56220|Осипенко}} Осипенко * {{Poi|9|see|44.68361|33.72700|Пироговка}} Пироговка * {{Poi|10|see|44.67653|33.60975|Поворотне}} Поворотне * {{Poi|11|see|44.73350|33.58100|Полюшко}} Полюшко * {{Poi|12|see|44.78586|33.61885|Сонячний}} Сонячний * {{Poi|11|see|44.66737|33.73738|Фронтове}} Фронтове * {{Poi|14|see|44.68123|33.60598|Фруктове}} Фруктове </div> === Топоніми в межах міста === * '''Північна сторона''' — частина району на північ від Севастопольської бухти. На Північній стороні знаходяться Радіогірка, Учкуївка, Любимівка, Бартеньєвка, Голландія. ** '''Алькадар''' — місцевість на Північній стороні біля Любімовки, де зараз розташована центральна садиба приміського радгоспу імені Софії Перовської, який до 1927 року називався «Алькадар». У перекладі з арабської Алькадар означає «божественне веління». Таку назву мав хутір, що знаходився тут на початку XX століття. ** '''Бартеньєвка''' — місцевість між вулицею Челюскінців і Братським кладовищем. Колись це був самостійний населений пункт, відокремлений від Північної сторони великим порожнім простором. Селище названий по імені Ф. Д. Бартеньєва, який командував під час оборони Севастополя 1854–1855 років гарнізоном Північного укріплення з 9 вересня 1854 року (відразу після Альмінської битви) до кінця облоги міста. На «Генеральному плані з показанням доріг для повідомлення фортів сухопутного озброєння» (Севастополь, 1887) значиться стара назва Бартеньєвки — Базаржик (Базарне). Тут був ринок, куди везли на продаж товари з найближчих сіл. ** '''Любимівка''' — курортна місцевість на березі моря, біля гирла річки Бельбек. ** '''Радіогірка''' — мікрорайон в західній частині Північної сторони. Його добре видно з Приморського бульвару, а його будівлі найближче підходять до Костянтинівському равеліну, що захищає вхід в Севастопольську бухту. Тут недороге житло і ринки, прекрасне постачання. Повідомлення з містом катерне, рейси кожні півгодини (кожні 15 хвилин влітку). Відправлення катерів з Артбухти (поруч з поромом), час у дорозі — 15 хвилин. Якщо піднятися вгору по Радіогорці і перейти на інший бік пагорба, то там відкриється мальовнича панорама південно-західного узбережжя Криму з каймою галькові-піщаних пляжів. Перші в цій низці — пляжі Радіогорки з боку відкритого моря: дикі пляжі мису Товстий і Бартеньєвки (нудистський), між ними — обладнаний гальковий пляж пансіонату «Севастополь». У цьому районі безліч невеликих гостьових будинків. * '''Корабельна сторона''' — частина району на південь від Севастопольської бухти та на схід від Південної бухти. ** '''Абрикосівка''' — мікрорайон Севастополя на південний схід від Кілен-бухти на Кіленбалочних висотах. В мікрорайоні живуть переважно працівниками довколишнього судноремонтного заводу. ** '''Адмірала Макарова''' — мікрорайон між Ушаковою балкою і Кілен-бухтою. Із півночі і заходу обмежений одноіменною вулицею. ** '''Аполлонова балка''' знаходиться на півняч від Павловського мису. Швидше за все, назва балки походить від імені власного. В кінці 1780-х — початку 1790-х років в ній були побудовані продовольчий склад сухопутного відомства, невелика батарея № 5, склад боєприпасів і вартовий будинок. Це господарство сухопутного відомства було в підпорядкуванні полковника Аполлона Гальберга. Нижнім чинам і жителям Корабельної слобідки набагато простіше було запам'ятати не прізвище, а ім'я цього офіцера. Звідси і пішла, мабуть, назву балки. ** '''Кілен-балка''' — балка довжиною біля 5 км, витоки якої розташовані на південний схід від селища Дергачів біля дороги Севастополь—Сімферополь. Далі балка майже по прямій лінії збігає в північно-західному напрямку до Севастопольської бухти. Затоплена гирлова частина балки утворила Кілен-бухту. Балка на всій своїй протяжності приймає в себе в якості приток ряд інших балок, найбільша з яких балка Мікрюкова. Свою назву отримала в зв'язку з тим, що в її гирлі в період парусного флоту кілювали (оглядали, ремонтували, очищали від черепашок і водоростей днища) судна. ==== Бухти ==== * '''Севастопольська бухта''' — бухта в центрі Севастополя. Являє собою вузьку затоку, що протягується на 8 км вглиб Кримського півострова. Її береги порізані і утворюють безліч бухт, що носять самостійні назви: ** '''Південна бухта''' — бухта між мисами Миколаївським і Павлівським. Названа за своїм розміщенням щодо Севастопольської бухти, тому що орієнтована точно на південь. На її південній вершині знаходиться залізничний вокзал Севастополя. Бухта знаходиться в центральній частині міської забудови Севастополя, розділяє Південну сторону Севастополя на Міську та Корабельну. ** '''Північна бухта''' — бухта на Північній стороні. В бухті облаштований причал для катерів. На вершині бухти знаходиться площа Генерала Захарова з ринком та автостанцією. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Файл:Belbek.jpg|thumb|175px|аеропорт «Бельбек»]] *{{listing|map =1 |type = go|lat =44.691478 |long = 33.588896|name = Міжнародний аеропорт «Бельбек»| address =Качинське шосе, 44а, за 2,5 км від транспортної розв'язки Сімферополь — Севастополь, поблизу села Фруктового |directions =до площі Захарова можна дістатися маршрутним таксі № 36, 42 (вартість 6 гривень, час в дорозі 40-50 хвилин)| phone =(0692) 73-60-89 |email = |fax =(0692) 73-60-68 |url = |description = Має повітряне сполучення з [[Москва|Москвою]] (Внуково), [[Київ|Києвом]] (Бориспіль) та [[Дніпропетровськ]]ом.}} === {{Потягом}} === [[Файл:Sevastopol 04-14 img01 railway station.jpg|thumb|175px|Залізничний вокзал]] Залізничний вокзал Севастополя знаходиться на території Нахімовського району. Сюди можна дістатись лише із [[Київ|Києва]] (потяги № 28, 40, 298), [[Донецьк]]а (потяг № 48), [[Москва|Москви]] (потяги № 18, 234) і [[Санкт-Петербург]]а (потяги № 8, 270), а також із населених пунктів через які проходять вище перелічені потяги. З інших міст прямого сполучення немає, потрібно добиратись до Сімферополя, а далі будь-яким транспортом, в тому числі і електричкою. *{{listing|map =2 |type = go|lat =44.594990 |long = 33.529072 |name = Севастопольський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Вокзальна, 10 |directions =| phone =(0692) 65-51-76, 36-60-74, 45-40-31, 52-30-77, 54-00-80 |email = |fax = |url = |hours = |price = |description = На вокзалі працює камера схову.}} У літній час квитки на потяг потрібно придбати заздалегідь, оскільки за кілька днів до відправлення потягу у залізничних касах лишаються лише квитки у спальні вагони і то не завжди. === {{Автобусом}} === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Севастопольський автовокзал.JPG|текст1 =Автовокзал |Автостанція на площі Захарова.JPG|текст2 =Автостанція на площі Захарова}} *{{listing|map =3 |type = go|lat =44.59456 |long = 33.531475 |name = Автовокзал| alt = |address = вул. Привокзальна, 1 |directions =| phone =(0692) 48-81-99 |email = |fax = |url = |hours = |description =Має пряме автобусне сполучення з :* '''населеними пунктами Криму:''' Сімферополем, Красноперекопськом, Керчю, Ялтою, Форосом, Місхором, Судаком, Феодосією, Бахчисараєм, Євпаторією, Піщаним, Гурзуфом, Соколиним, Алуштою, Кіровськом, Совєтським, Щолкіним, Нижньогірськом, Щасливим, Рибачим, Джанкоєм, Партенітом. :* '''населеними пунктами України:''' Дніпропетровськом, Бердянськом, Херсоном, Чернівцями, Миколаєвом, Кам'янкою-Дніпровською, Кіровоградом, Ізмаїлом, Одесою (привоз), Донецьком. :* '''населеними пунктами Росії:''' Краснодаром, Новоросійськом, Ростовом-на-Дону}} *{{listing|map =4|type = go|lat =44.626584 |long = 33.536088 |name = Автостанція «Північна»| alt = |address = площа Захарова, 1а|directions =| phone =(0692) 71-50-04 |email = |fax = |url = |hours =з 6.00 до 20.00|description = Має сполучення з [[Армянськ]]ом, [[Бахчисарай|Бахчисараєм]], [[Євпаторія|Євпаторією]], Миколаївкою, Новоозерним, Новофедорівкою, Піщаним, Роздольним, [[Саки|Саками]], [[Сімферополь|Сімферополем]], [[Чорноморське|Чорноморським]], [[Ялта|Ялтою]].}} === {{Кораблем}} === * З Північною стороною району центр Севастополя зв'язує водний транспорт. Із Артбухти та від Графської пристані катери курсують до Радіогірки, площі Захарова, в бухту Голландію та в Інкерман (до Радіогірки і площі Захарова у денний час кожні 15-20 хвилин, влітку по заповненню; час в дорозі 7-10 хвилин; вартість 2,5 гривні, дітям до 6 років безкоштовно). Перший катер відправляється о 5.00, останній о 23.30. У нічний час на Північну сторону можна виїхати на черговому катері, за наявності мінімум 10 осіб (нічний тариф — 10 гривень з людини). Під час шторму водного сполучення немає. Інформацію про розклад руху катерів до бухти Голландії та Інкерману можна довідатись за телефоном (0692) 54-24-65. *: Також між Північною стороною і Артбухтою щогодини курсують пасажиро-вантажні пороми «Адмірал Істомін» і «Адмірал Лазарєв», які беруть на борт легкові автомобілі, мотоцикли, мікроавтобуси і великі туристичні автобуси тощо. Ціни коливаються від 8 гривень за мопед до 150 гривень за негабаритний вантаж; легковий автомобіль — 35 гривень. Перший рейс з Північної сторони о 6.30, останній із Артбухти о 20.15. Інтервал руху — одна година в обидва кінця. == Що відвідати == === Місто === ==== Північна сторона ==== {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Братське кладовище (Севастополь).jpg|текст1 =центральний вхід |St Nicholas church Sevastopol 2009 G1.jpg|текст2 =Микільська церква}} *{{listing |map=1|type=see |lat=44.636111|long=33.555833 |name=Братське кладовище |alt= |address=вул. Богданова, 41 |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Пантеон учасників першої і другої оборон Севастополя. На ньому також поховані севастопольці та моряки Чорноморського флоту, що загинули при виконанні службових та професійних обов'язків у мирний час. На території цвинтаря знаходиться не менше 100 іменних пам'ятників і 514 надгробків на братських могилах. Загальна кількість похованих не відома. Територія кладовища обнесена огорожею з кримбальского каменю.}} :*{{listing|map=2 |type=see |lat=44.636445 |long=33.558340 |name=Микільська церква|address=вул. Богданова, 43 |phone=(0692) 71-82-07, 71-82-08 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Побудована на народні пожертвування на честь захисників Севастополя загиблих під час Кримської війни 1854—1855 років. Архітектор О. О. Авдєєв. Закладена в 1857 році, освячена в 1870 році. Храм, у формі усіченої піраміди, вінчає масивний хрест, виконаний з полірованого діорита. На зовнішніх гранях встановлено мармурові дошки, на яких перераховані полки, які брали участь в обороні міста, час їх прибуття, чисельний склад і кількість загиблих у боях. Зсередини на стінах укріплені 38 плит з іменами 943 загиблих офіцерів. У роки німецько-радянської війни була зруйнована верхня частина храму, звалився і розколовся хрест. Відновлення розпочато в 1968 році. З 1989 року в храмі відновлено богослужіння.}} :*{{listing|type=see|map=3 |lat =44.637710 |long =33.559625 |name =Меморіальне братське кладовище радянських воїнів на Північній стороні|alt =Меморіал «Батьківщина — синам»|description = Спочатку бронзова фігура скорботного матроса (висота 7,0 м), встановлена на п'єдесталі з кримбальского вапняку (висота 3,8 м) була створена як пам'ятник морякам, які загинули на лінкорі «Новоросійськ», але при реконструкції кладовища в 1963 році ідейна значущість монумента розширилася, і він став пам'ятником всім похованим на кладовищі воїнам. Окрім «новоросійців» тут поховані солдати, матроси і офіцери Приморської Армії і Чорноморського флоту, загиблі під час оборони Севастополя в 1941–1942 роках. У 1944 році тут були поховані воїни 2-ї гвардійської армії, що полягли в боях при звільненні міста. Автори реконструкції: скульптор П. І. Бондаренко, архітектори А. А. Заварзін, В. М. Артюхов. Вхід оформлений якорями. ::До монумента веде центральна алея, перпендикулярно якої в обидва боки строгими рядами розташовані 84 могили, на яких встановлені надгробки у вигляді гранітних плит з висіченими на їх площинах іменами воїнів, загиблих у 1941-1942 роках. У глибині кладовища розташовано чотири братські могили. На трьох з них масивні кубообразні надгробки з кримбальского вапняку з датами «1941—1942», «1944», «1955». На четвертій, розташованій перед монументом, стела з посвятою морякам лінкора «Новоросійськ». ::Центром меморіалу є широка алея, що йде до основного обеліску. В кінці алеї — стела з епітафією героям-чорноморцям: «Мужнім морякам лінкора «Новоросійськ», загиблим при виконанні військового обов'язку 29 жовтня 1955. Любов до Батьківщини і вірність присязі були для вас сильніше смерті». ::Нижня частина ділянки меморіального некрополя засаджена кипарисами, вічнозеленими чагарниками, але верхня, що є братською могилою радянських моряків, представляє собою рівний майданчик, і ніщо не відволікає від сприйняття 12-метрової фігури «Скорботна матроса», виготовленої з гребних гвинтів лінкора «Новоросійська». Поблизу стели з епітафією головна алея розділяється надвоє. Рухаючись по будь-якій з доріжок, звідусіль можна бачити монумент — скорботно опущену голову матроса, безкозирку в руці, схилений над п'єдесталом прапор. І лаконічний напис: «Батьківщина — синам». }} [[Файл:Константиновская батарея 1.jpg|thumb|175px|Костянтинівська батарея ]] *{{listing|type=see |lat =44.626458 |long =33.512163 |name =Костянтинівська батарея |address = |directions = |wikipedia = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Побудована в 1840 році біля входу в Севастопольську бухту для посилення оборони Севастополя та його порту. Кам'яна казематна батарея (94 гармати) стійко відбивала удари противника в період першої оборони Севастополя в 1854–1855 роках. Було споруджено кілька подібних батарей (Михайлівська і Олександрівська). У червні 1942 року в районі Костянтинівській батареї був створений один з опорних пунктів оборони Північної сторони. Протягом трьох діб 70 бійців відбивали атаки противника, забезпечуючи виведення останніх суден з Севастопольської бухти. Так що, батарея послужила ще і в роки Другої світової. В даний час батарея втратила своє військове призначення, проте кожного дня рівно опівдні в місті чути звук гарматного пострілу, що провадиться на ній. }} ===== Пам'ятники ===== *{{listing |type=see |lat=44.638851 |long=33.541748|name=Катерининська миля |address=Парк «Учкуївка»}} ==== Корабельна сторона ==== *{{listing|type=see |lat =44.60459 |long =33.54791 |name =Малахов курган|address =вул. Героїв Севастополя |directions = |description =Стратегічно важлива висота Севастополя на Корабельній стороні. Прославлений героїчною обороною російськими військами під час Кримської війни проти англо-французьких військ в 1854-1855 роках і в 1942 році радянськими військами під час німецько-радянської війни. В даний час входить в межі міста і є одним з найбільш відвідуваних туристами місць у місті. }} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Kornilov Bastion.jpg|текст1 =Корніловський бастіон |Пам'ятник Корнілову.jpg |текст2 =Пам'ятник Корнілову |Батарея Матюхіна.jpg |текст3 =Батарея Матюхіна}} :*{{listing |type=see |lat =44.60331 |long =33.54940 |name =Оборонна вежа Корніловського бастіону|description =Одна з небагатьох фортифікаційних споруд середини XIX століття, що збереглися в місті до наших днів. Побудована влітку 1854 року на кошти жителів Севастополя, за проектом військового інженера Ф. А. Старченка. Вежу напівовальної форми, радіусом сім метрів звели з інкерманського каменю. Її висота досягала 8,5 метра, товщина стін нижнього ярусу — 152, верхнього — 88 сантиметрів. Два закритих яруси башти мали 52 бійниці для рушничного обстрілу місцевості. У вежі передбачалися: каплиця, пороховий льох, приміщення для снарядів і провізії. На верхньому майданчику встановили п'ять фортечних 18-фунтових гармат. 10 червня 1854 року виконувач обов'язків військового губернатора Севастополя віце-адмірал М. М. Станюкович повідомив князю О. С. Меншикову, що будівництво вежі закінчено. Першим комендантом вежі призначили підполковника І. Арцибашева. Підземну галерею — потайний вихід у поле, складову частину вежі — донжона, не побудували, хоча і намічали. }} :*{{listing |type=see |lat=44.603615 |long=33.548040|name=пам'ятник Корнілову|description = Пам'ятник російському адміралу Володимиру Корнілову встановлений 5 жовтня 1895 року на місці смертельного поранення адмірала. Автори — генерал-лейтенант О. О. Більдерлінг і скульптор академік І. М. Шредер. Відновлений після руйнації в роки німецько-радянської війни у 1983 році, до святкування 200-річчя заснування Севастополя. Автори проекту народний художник України професор М. К. Вронський і заслужений художник-архітектор України В. Г. Гнєздилов. Загальна висота пам'ятника — 9,1 метра, скульптори адмірала — 3 метри. }} :*{{listing |type=see|lat =44.604577 |long =33.548877 |name =Батарея Матюхіна |description = Двогарматна артилерійська батарея, що була розташована на кургані під час другої оборони Севастополя в часи радянсько-німецької війни. Командиром батареї був капітан-лейтенант Олексій Павлович Матюхін. Батарея входила до складу 4-го окремого артилерійського дивізіону, яким командував майор В. Ф. Моздалевський. Спочатку мала № 111, а з березня 1942 року № 701. Командний пункт батареї спочатку розміщувався в оборонній башті Корніловського бастіону. До весни 1942 року недалеко від гармати № 1 був побудований підземний командний пункт із залізобетонним перекриттям. Звідси й здійснювалося керівництво діями батареї, керування вогнем. У дні другого, грудневого наступу гітлерівців на Севастополь влучний вогонь артилеристів-матюхінців надав серйозну підтримку радянським піхотинцям. У той час про батарею писали фронтові газети. В останні дні оборони на Малаховому кургані йшли особливо важкі бої. 30 червня 1942 року, витративши весь боєзапас бійці батареї, що залишилися в живих, за наказом командування підірвали гармати і з боєм відійшли на інші позиції. Командир батареї Олексій Матюхін 4 липня 1942 року потрапив у полон, де перебував до 1945 року. Після звільнення з полону покінчив життя самогубством у фільтраційному таборі НКВС, щоб не зазнати репресій від радянської влади.}} *{{listing|type=see |lat =44.593882 |long =33.550122 |name =Дитячий парк «Лукомор'є» |address =пр. Перемоги, 1а |directions =тролейбусами № 9, 20, маршрутним таксі № 20, 109 до зупинки вул. «Колі Піщенка» |url = http://www.lukomorie.net.ua/|facebook =https://www.facebook.com/lukomorie.sev |vkontakte = |phone =(0692) 48-71-93, (050) 863-42-25 |fax = |email =pomogalov_nik@mail.ru |skype = |hours =з 8.00 до 23.00 щоденно |price =Вхід безкоштовний |description =Парк для сімейного відпочинку з дітьми. Розташований на двох гектарах землі, де зростає понад 40 видів дерев і чагарників, а також кактуси і бамбук. Тут можна покататися на атракціонах, погодувати птахів і тварин, які мешкають у кількох звіринцях, відвідати крокодилячу ферму. На території екопарку працюють чотири інтерактивних музеї: Музей історії морозива, Музей мармеладу і корисних солодощів, Музей індіанця, Музей радянського дитинства. Крім екскурсій, у музеях для відвідувачів передбачені дегустації екологічно чистих ласощів. На території парку встановлено багато скульптур казкових персонажів, пам'ятник Олександру Пушкіну, величезне пасхальне яйце, працюють фонтани, кафе «Млин» («Мельница») тощо.}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:Лукомор'є25.JPG|border|231px|]] |[[Файл:Лукомор'є3.JPG|border|228px|]] |[[Файл:Лукомор'є17.JPG|border|228px|]] |[[Файл:Лукомор'є12.JPG|border|105px|]] |[[Файл:Лукомор'є11.JPG|border|106px|]] |[[Файл:Лукомор'є9.JPG|border|96px|]] |- |<div style='text-align: center;'><small>''ворота парку''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''казковий дуб''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''звіринець''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''крокодиляча ферма''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''скульптура Пушкіна''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''пасхальне яйце''</small></div> |} [[Файл:Лукомор'є8.JPG|thumb|175px|Музей історії морозива]] :*{{listing |type=see |lat =44.593139 |long =33.549229 |name =Музей історії морозива |hours = |price = 30 грн. для дорослих, 25 грн. для дітей.|description = У музеї розповідають про багатовікову історію морозива, дають продегустувати різні його сорти від ТМ «Ласунка». Це другий за величиною музей історії морозива в Європі, де зібрані експонати, за допомогою яких у різні часи виробляли, зберігали і продавали цей десерт.}} :*{{listing |type=see|lat =44.593512 |long =33.549792 |name =Музей мармеладу і корисних солодощів |hours = |price =30 грн. для дорослих, 25 грн. для дітей |description =Експозиція єдиного в Східній Європі музею мармеладу і корисних солодощів розповідає про світову історію створення ласощів, таких як мармелад, рахат-лукум і інших. Серед експонатів музею можна зустріти оригінальні коробки з-під десертів, обладнання для перетирання фруктів і чайні сервізи, чий вік нараховує кілька сотень років. Частина експозиції представлена ​​у вигляді копій. Вінцем екскурсії служить чаювання з дегустацією екосолодощів, приготованих за старовинними рецептами.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Лукомор'є29.JPG |текст1 =Музей мармеладу і корисних солодощів |Лукомор'є28.JPG|текст2 =Музей індіанця}} :*{{listing |type=see|lat =44.593258 |long =33.549800 |name =Музей індіанця |hours =з 10.00 до 20.00 |price =30 грн. для дорослих, 25 грн. для дітей від 3 до 12 років |description =У музеї відтворена екзотична атмосфера, в якій протягом століть жили різні індіанські племена. Тут можна пограти на індіанських флейтах і маракасах, спробувати викликати дощ за допомогою магічного «​​заклинателя дощу», приміряти вбрання вождів і шаманів, відвідати зал історії какао і продегустувати «напій богів» — шоколад, який струмує прямо з фонтану, а також навчитися стрільбі з лука та отримати індіанське ім'я.}} :*{{listing |type=see |lat =44.593420 |long =33.549282 |name =Музей радянського дитинства |hours = з 10.00 до 20.00 |price =Вхід безкоштовний. 15-ти копійкові жетони для ігрових автоматів по 2 грн. |description =В музеї представлені касетні магнітофони, грамофони, радіоли, знамена, вимпели, комсомольські значки, піонерська форма, горни, бюсти і портрети Леніна, монети та інша атрибутика епохи будівництва комунізму. Тут можна пограти на раритетних ігрових автоматах «Снайпер», «Морський бій», «Вдалий постріл» та інших. }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Музей радянського дитинства'''</div> |- |[[Файл:Лукомор'є30.JPG|border|72px|]] |[[Файл:Лукомор'є31.JPG|border|231px|]] |[[Файл:Лукомор'є32.JPG|border|231px|]] |[[Файл:Лукомор'є33.JPG|231px|]] |} *{{listing|type=see|lat =44.59455 |long =33.544658 |name =Севастопольський міні-зоопарк |address = вул. Бірюльова. 34|directions =тролейбусами № 9, 20, маршрутним таксі № 20, 109 до зупинки вул. «Колі Піщенка» |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (095) 848-60-02|fax = |email = |skype = |hours =з 9.00 до 20.00 |price =Вхід для дорослих 30 грн., діти від 3 до 10 років — 15 грн., діти до 3-х років — безкоштовно |description = У зоопарку представлені благородний олень, мавпи, носухи, страуси, лама, лань європейська, козуля, єнотовидні собаки, поні, ваговоз радянський, скунси, тхори, лебідь, павичі, фазани, кури з курчатами, гуси, мандаринки, білолоба казарка, тхори, кролики, Контактні: в'єтнамські поросята, кізоньки, овечка (до них можна зайти, погодувати, погладити), цесарки, морські свинки, папужки. }} ===== Пам'ятники ===== *{{listing |type=see |lat=44.605038 |long=33.538280|name=Матросу Кішці |address=вул. Героїв Севастополя}} *{{listing |type=see |lat=44.604814 |long=33.539090|name=Героям Підводникам |address=вул. Героїв Севастополя}} *{{listing |type=see |lat=44.609278 |long=33.541139|name=Папаніну |address=Папанінський сквер}} *{{listing |type=see |lat=44.595372 |long=33.531582|name=Бронепоїзд «Желєзняков» |address=біля автовокзалу}} ===Сільська місцевість=== *{{listing|type=see |lat =44.706105 |long =33.675987 |name =Пам'ятник воїнам 8-ї бригади морської піхоти ЧФ СРСР |address = височина Азис-Оба на підвищенні Кара-Тау, за 3 км на північний захід від села Верхньосадового |directions = |description =Встановлений у 1977 році на місці, де в роки німецько-радянської війни у період оборони Севастополя знаходився командний пункт 8-ї бригади і де загинула велика частина її особового складу. Пам'ятник являє собою кам'яну плиту з рельєфною схемою боїв. На плиті встановлений міномет. Напис на пам'ятнику говорить: «Воїнам 8-ї бригади морської піхоти ЧФ, 1941–1942 рр.. Тут вони стояли на смерть і цим знайшли безсмертя». Пам'ятник споруджений студентами Севастопольського приладобудівного інституту; автор проекту — доцент 3. Г. Ємець, архітектор-консультант — В. М. Артюхов.}} == Чим зайнятись == === Музеї === [[Файл:Sevastopol Revjakin memorial house museum-01.jpg|thumb|175px|Будинок-музей]] *{{listing|type=see|lat =44.591229 |long =33.543550 |name =Будинок-музей севастопольського підпілля 1941–1942 років|address =вул. Ревякіна, 46 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий 4 жовтня 1967 в будинку, де в період німецько-фашистської окупації 1942-1944 років жив керівник севастопольського підпілля В. Д. Ревякін, розміщувалися штаб і підпільна друкарня. У квітні 2001 року, в ході корінної реекспозиції, присвяченій 60-річчю початку Великої Вітчизняної війни, були сформовані два розділи: історичний і меморіальний. У них розміщені 421 експоната, у тому числі 130 фотографій, 103 документа, 156 предметів побуту, зброї, особисті речі, нагороди учасників підпілля тощо.}} *{{listing|type=see |lat =44.627786 |long =33.525875 |name =Михайлівська батарея |address =вул. Громова |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0692) 63-75-90 |fax = |email = |skype = |hours =з 10.00 до 18.00 (в літній час), щоденно |price =Екскурсія — 40 грн, 15 грн для дітей та студентів, фото- і відеозйомка безкоштовні |description =Військово-історичний комплекс, філія Національного військово-історичного музею України. Знаходиться на північному березі Севастопольської бухти, будучи елементом морського фасаду Севастополя. Створений в 2010 році на основі одного із збережених з XIX століття фортифікаційних споруд Севастопольської фортеці. Михайлівський равелін споруджений в 1846 році за проектом інженера-полковника К. Бюрно, будівництвом керував інженер-полковник Фелькерзам. Довжина П-образного форту складає 205 м, товщина оборонної стіни — 1,8 м. Під час Кримської війни на равеліні розташовувалася Михайлівська батарея. Служив він і під час оборони Севастополя 1941–1942 років, отримавши значні пошкодження. Форт відреставрований, в ньому відкрита експозиція «Героїчний Севастополь». В 21 виставкових залах на другому ярусі батареї розміщено більше 10 тисяч експонатів з приватної колекції родини меценатів Шереметьєвих. Представлено різну зброю (від ножів до кулеметів), більше 60 мундирів різних часів, корабельні гармати, перекопська тачанка, особисті речі, унікальні листи, книги, документи.}} === Пляжі === *{{listing|type=do |lat=44.616332 |long=33.550165 |name=Пляж «Вугільна бухта» |address=Ушакова балка |directions=тролейбус № 3, маршрутне таксі № 110 до зупинки «Площа Ластова», далі пішки в бік Ушакової балки |description=Дикий піщаний пляж. Довжина біля 50 метрів}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Андріївка-пляж.JPG|текст1 =Пляж в Андріївці |Пляж в бухті Голландії.JPG|текст2 =Пляж в бухті Голландії |Михайловский равелин севастополь 2.jpg|текст3 =Пляж у бухті Матюшенка}} *{{listing |type=do |lat=44.818499 |long=33.551860 |name=Пляж в Андріївці |address=Андріївка |directions=маршрутне таксі № 42; 40 хвилин від площі Захарова до Андріївки, далі пішки, близько 10-15 хвилин, повз місцевого будинку культури, по алеї парку до спуску до моря. |description=Дрібна галька. Кабінки для переодягання, пункт прокату інвентарю (лежаки, шезлонги), кілька барів і кафе. Три хвилеріза і невелика бетонна набережна.}} *{{listing|type=do|lat=44.62268 | long=33.56531 |name =Пляж у бухті Голландії |directions =від площі Захарова маршрутним таксі № 46, потім пішки спуститися до моря |description = Необлаштований піщано-галесний пляж.}} *{{listing |type=do |lat=44.767996 |long=33.540408 |name=Пляж у селищі Качі |address=Кача |directions=від площі Захарова на маршрутному таксі № 36 до центру Качі, далі пішки (близько 10 хвилин) до військового гарнізону Збройних сил Російської Федерації, потім через парк безпосередньо до сходів-спуску, що ведуть до моря.|description=Покритий дрібною галькою. Обладнаний: кабінками для переодягання, пунктами прокату інвентарю (лежаки, шезлонги, водний інвентар та інше), є рятувальна станція. Довжина біля 5-ти кілометрів.}} *{{listing|type=do |lat=44.664853 |long=33.545366 |name=Пляж у селищі Любимівці |address=Любимівка |directions=від площі Захарова на маршрутному таксі № 52 (інтервал руху 15-20 хвилин) до центру селища Любимівки, далі — пішки близько 150 метрів до військового гарнізону Збройних сил України і спуску на пляж.|description=Піщаний берег, що чергується з дрібною галькою.}} *{{listing |type=do |lat=44.628161 |long=33.525209 |name=Пляж у бухті Матюшенка |address=Радіогірка |directions=катером із Артбухти до Радіогірки |description=Пляж напівдикий, практично необладнаний, дно дрібне й кам'янисте. }} *{{listing |type=do |lat=44.650643 |long=33.539414 |name=Пляж «Мокроусова»|address=Учкуївка |directions=від площі Захарова на маршрутному таксі №№ 36, 52 до зупинки «Турбаза імені Мокроусова», далі пішки по території ТОК ім. Мокроусова у бік моря (близько 10 хвилин).|description=Піщано-галькове покриття. Протяжність становить близько 200 метрів. Ширина пляжної смуги в середньому становить приблизно 25 метрів. Обладнаний пунктами прокату інвентарю (лежаки, шезлонги, водний інвентар та інше), кабінками для переодягання, душовими кабінками, навісами для захисту від сонячних променів, туалетами. Влітку працює рятувальний пункт, працюють водні гірки. Поруч з територією пляжу знаходяться кафе і бар, в яких влітку вечорами періодично проходять дискотеки.}} *{{listing|type=do |lat=44.724052 |long=33.548800 |name=Пляж «Орлівка» |address=Орлівка |directions=від площі Захарова на маршрутному таксі № 36 (інтервал руху — 30 хвилин) до зупинки «Осипенко», далі пішки (близько 5 хвилин) у бік моря.|description=Переважно піщаний берег, іноді упереміш з дрібною галькою. Центральна, упорядкована зона пляжу, має в безпосередній близькості низку розважальних закладів, кафе, магазинів, обладнана кабінками для перевдягання, навісами для захисту від сонця, пунктами прокату інвентарю: лежаки, шезлонги, водний інвентар та інше, а також цілий ряд водних розваг: різноманітні водні гірки, катання на «банані» і «аквабайках» та інше.}} *{{listing|type=do |lat=44.638094 |long=33.522484 |name=Пляж «Товстун» |address=мис Товстий |directions=від площі Захарова чи Радіогірки на маршрутних таксі № 49, 55 (інтервал руху 25-30 хвилин), які зупиняються біля спуску на пляж «Товстун» |description=Покритий дрібною галькою, що переходить у піщаний берег з одного боку і в невеликі камені з іншого. Обладнаний пунктом прокату пляжного інвентарю, кабінками для переодягання, навісами для захисту від сонячних променів, туалетом. Поруч розміщуються продуктові намети.}} *{{listing |type=do |lat=44.644628 |long=33.535938 |name=Пляж «Учкуївка»|address=Учкуївка |directions=від площі Захарова на маршрутним таксі № 50 (інтервал руху 15-20 хвилин), яке доходить безпосередньо до самого пляжу «Учкуївки», або на маршрутних таксі № 46, № 48, № 52 до зупинки «Інтернат», далі з гірки уздовж парку пішки до пляжу близько 800 метрів. Влітку також можна дістатися на пляж «Учкуївки» катером, який відходить від Артилерійської бухти (інтервал руху катера 40-60 хвилин, при цьому сама дорога займає 35-40 хвилин).|description=Має піщане покриття протяжністю понад один кілометр. Ширина пляжної смуги в середньому становить близько 25 метрів. Обладнаний пунктами прокату інвентарю (лежаки, шезлонги, водний інвентар та інше), кабінками для переодягання, навісами для захисту від сонячних променів, туалетами і медпунктом. На пляжі є добре обладнана рятувальна станція. Доступні такі види розваг, як: різноманітні водні гірки, катання на «банані» і «аквабайках», прокат човнів і водних велосипедів, а також для любителів екстриму — можливість політати з парашутом, прикріпленим за катером. Уздовж берегової смуги пляжу розташовується велика кількість кафе, барів, закладів громадського харчування. Увечері в багатьох барах проходять різноманітні вечірні програми, дискотеки.}} *{{listing |type=do |lat=44.615836 |long=33.547461 |name=Пляж «Ушакова балка» |address=Ушакова балка |directions=тролейбус № 3, маршрутне таксі № 110 до зупинки «Площа Ластова», далі пішки в бік Ушакової балки|description=Бетонно-асфальтове покриття під високою опорною стіною залізниці, плавно переходить в дикі камені, протяжність асфальтованої ділянки пляжу становить близько 150 метрів. Обладнаний кабінками для перевдягання, навісами для захисту від сонячних променів, туалетами, влітку працює рятувальний пункт.}} === Сауни і бані === === Інше === [[Файл:Кінотеатр Моряк.jpg|thumb|175px|кінотеатр «Моряк»]] *{{listing |type=do |lat=44.632845 |long=33.540734 |name=Кінотеатр «Моряк» |alt= |address=вул. Леваневського, 27|directions =|url= |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 71-71-90 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Введений в експлуатацію 9 травня 1959 року. Входить до складу КУ «Кіновідеопрокат» та фінансується з міського бюджету. Це єдине на Північній стороні приміщення, у залі якого крім демонстрації кінофільмів, проходять збори, конференції, зустрічі з депутатами, концерти та свята і єдиний у місті кінотеатр, пріоритетним напрямом діяльності якого є екранізація світової класики. Активно відвідують кінотеатр школи Північної сторони №№ 9, 31, 40, 53, а також № 27 (селище Любимівка) та № 28 (Інкерман). Уроки літератури з показом фільмів проводяться в зручний для шкіл час. До всіх знаменних дат в кінотеатрі проводяться безкоштовні кіносеанси для дітей та людей похилого віку.}} *{{listing|type=do |lat =44.602630 |long =33.542075 |name =СКС-Арена |alt =Севастопольський стадіон|address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Домашня арена ФК «Севастополь».}} == Що купувати == === Продукти харчування === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Ревякінський ринок.JPG|текст1 =Ревякінський ринок |Новус на Семипалатинській.JPG|текст2 =«Novus» на Семипалатинській |АТБ на Ревякіна.JPG|текст3 =АТБ на Ревякіна}} ==== Ринки ==== *{{listing |type=buy |lat=44.591193|long=33.555765 |name=Воронцовський ринок|address=проспект Перемоги, 17|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 48-40-77|fax= |email=|skype= |hours= |description=}} *{{listing|type=buy |lat =44.595540 |long =33.532505 |name =Ревякінський ринок|address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ==== Магазини ==== *{{listing|type=buy|lat =44.593745 |long =33.552675 |name =Супермаркет «Novus»|address =вул. Семипалатинська, 2а |directions =тролейбусами № 9, 20, маршрутним таксі № 20, 109 до зупинки «Колі Піщенко». |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours =з 8.00 до 22.00 |price = |description = }} *{{listing |type=buy |lat=44.588765|long=33.557855|name=АТБ|address=пр. Перемоги, 32|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 }} *{{listing |type=buy |lat=44.594257|long=33.563898|name=АТБ|address=вул. Горпищенка, 61|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |type=buy |lat=44.596239|long=33.532714|name=АТБ|address=вул. Ревякіна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 }} *{{listing |type=buy |lat=44.636238|long=33.54997|name=«Фора»|address=вул. Богданова, 27|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00|description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.588599|long=33.557986|name=«Фора»|address=пр. Перемоги, 32|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00|description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.596243|long=33.560894|name=«Фора»|address=вул. Горпищенка, 45|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00|description=}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing |type=sleep |lat=44.644819 |long=33.537676 |name=наметове містечко |address=парк Учкуївка |directions= |hours= |price= |description=}} *{{listing |type=sleep |lat=44.638918 |long=33.549414 |name=приватний сектор |address=Північна сторона. Бартеньєвка |directions= |price= |description=}} === Середні ціни === === Дорого === == Зв'язок == {{footer|ispartof=Севастополь|type=Район міста}} q38d8qsjbbhufufnou7wi6u4c1f31xs 0 1139 34855 33155 2023-12-31T16:42:00Z Assyrian Human 6497 34855 wikitext text/x-wiki {{geo|44.606418|33.517570|zoom=14}} {{pagebanner}} {{Крим}} {{districtbar | district=Ленінський район | city=Севастополь{{!}}Севастополя | arm = Leninsky rayon sev.jpg | image =Приморський бульвар у Севастополі.jpg | caption=Приморський бульвар | population = 110,26 тисяч осіб | callingcode = +380-692 }} '''Ленінський район''' — центральний район [[Севастополь|Севастополя]]. Територія становить 2 600 га. Населення — 110,26 тисяч осіб. Природними межами району служать Карантинна бухта і Карантинна балка на заході, Сарандинакіна балка і Південна бухта на сході, берег Севастопольської бухти — на півночі, і межі [[Балаклавський район|Балаклавського]] і [[Гагарінський район Севастополя|Гагарінського]] районів — на півдні. У районі працює близько 500 підприємств і установ. Традиційні для економіки району напрями — виробництво продуктів харчування і виробів легкої промисловості. Проте, у зв'язку з тим, що район розташований у центральній частині міста, великих промислових підприємств серед них небагато. ==Зрозуміти== === Топоніми === * '''Олександрівський мис''' — перший на схід від південного захисного молу Севастопольської бухти мис. Назва мису дала Олександрівська казематна батарея, побудована на ньому в 1845 році. До будівництва огороджувальних молів цей мис був південним вхідним молом Севастопольської бухти. * '''Стрілецький''', '''Стрілка''' — один з найкраще облаштованих мікрорайонів міста з добре розвинутою інфраструктурою. Узбережжя району включає Стрілецьку, Пісочну та Карантинну бухти. Від першої з них походить назва мікрорайону. ==== Бухти ==== * '''Севастопольська бухта''' — бухта в центрі міста. Являє собою вузьку затоку, що протягується на 8 км вглиб Кримського півострова. Її береги порізані і утворюють безліч бухт, що носять самостійні назви: ** '''Бухта Мартинова''' знаходиться за Олександрівським мисом, на Південній стороні міста. До 1980-х років вона була самостійною бухтою, а після будівництва захисних молів Севастопольської бухти увійшла до складу її акваторії. ** '''Олександрівська бухта''' — частина Севастопольської бухти, відокремлена Олександрівським мисом від Мартинової бухти і Кришталевим мисом від Кришталевої бухти. Тут знаходиться найстаріший яхт-клуб Севастополя, заснований в 1809 році. ** '''Артилерійська бухта (Артбухта)''' — бухта на Південній стороні, в центрі міста. Зі сходу обрамлена Корніловською набережною на якій розташований дельфінарій, із заходу — набережною Клокачова і мисом Кришталевим. В бухті знаходиться поромний причал і пристань для катерів, що відправляються на Північну сторону і Радіогірку, а влітку — так само на міські пляжі. На її березі розташовано багато місць відпочинку, барів, кафе, на мисі Кришталевому облаштований пляж. ** '''Південна бухта''' — бухта між мисами Миколаївським і Павлівським. Названа за своїм розміщенням щодо Севастопольської бухти, тому що орієнтована точно на південь. На її південній вершині знаходиться залізничний вокзал Севастополя. Бухта знаходиться в центральній частині міської забудови Севастополя, розділяє Південну сторону Севастополя на Міську та Корабельну. * '''Карантинна бухта''' — довга і звивиста бухта, на західному березі якої знаходяться руїни античного і середньовічного міста Херсонеса. * '''Піщана бухта''' знаходиться за два км на схід від південного вхідного молу Севастопольської бухти. Назва бухти пояснюється тим, що грунт дна її вершини пісок. Бухта мала й інші назви: Херсонеська (середина XIX століття), Шмідта (перша половина — середина ХХ століття). == Як дістатись == * З автовокзалу і залізничного вокзалу — будь-яким громадським транспортом, що йде в центр; * З Гагарінського району — будь-яким громадським транспортом, що йде в центр; * З Інкермана — катером до Графської пристані; * З Північної сторони — катером до Графської пристані; * З Радіогірки — катером до Артилерійської бухти; * З Балаклави — маршрутним таксі №№ 9, 99 до 5-го км Балаклавського шосе, потім будь-яким громадським транспортом, що йде в центр; == Що відвідати == === Міське кільце === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol. Nakhimov square.JPG|текст1 =Площа Нахімова |The Count's Quay, Sevastopol.jpg|текст2 =Графська пристань |Памятник Нахимову в Севастополе 011.jpg|текст3 =Пам'ятник Нахімову |Мемориал второй обороны Севастополя.jpg|текст4 =Меморіал на честь героїв другої оборони Севастополя |Место закладки Севастополя.jpg|текст5 =Пам'ятник на честь 200-річчя заснування Севастополя |Дом Москвы.jpg|текст6 =Будинок Москви }} *{{listing |type=see |lat=44.616867|long=33.525478|name=Площа Нахімова |directions = від залізничного вокзалу тролейбуси №№ 3, 7, маршрутні таксі|description=Історичний центр Севастополя. Тут були закладені перші будинки, від яких почалося місто. В різні роки мала різні назви. Найперша — Катерининська (до 1921 року), потім — площа Праці, площа ІІІ-го Інтернаціоналу, площа Парадів, площа Леніна. З 1957 року і по наш час має нинішню назву. По периметру площі розташовані кілька пам'ятників, міська дошка пошани, а в центрі, на мармуровому постаменті, монумент адміралу П. С. Нахімову.}} :*{{listing |type=see |lat=44.617025 |long=33.526765|name=Графська пристань |description=Парадна пристань, своєрідна емблема міста, архітектурний пам'ятник. Споруджена 1787 року, разом з першими будівлями Севастополя. Свою назву отримала на честь першого командувача флотом — контр-адмірала графа Марка Войновича. Вхід на пристань прикрашає дворядна колонада доричного ордеру. У нішах стоять дві античні статуї каррарського мармуру роботи італійського скульптора Ф. Пеллічіо. На постаментах біля підніжжя широких гранітних сходів лежать мармурові леви. Колонада була побудована за проектом англійця Дж. Уптона за дозволом імператора Миколи І. Також на пристані встановлені п'ять меморіальних дощок, які присвячені історичним подіям, зв'язаних з нею.}} :*{{listing |type=see |lat=44.616556 |long=33.525311|name=Пам'ятник Нахімову |description=Встановлений 5 листопада 1959 року. Автори — скульптор академік М. В. Томський, архітектори А. В. Ареф'єв і М. 3. Чесаков. Загальна висота пам'ятника 12,5 метрів, фігури — 5,33 метра. Адмірал зображений на повний зріст, у флотській шинелі з еполетами, в кашкеті. Гордо піднята голова злегка розгорнута ліворуч. Біля коміра почесна нагорода — Георгіївський хрест, у правій руці — підзорна труба, ліва закладена за спину, ліворуч палаш на перев'язі. Погляд спрямований на місто, за яке він віддав життя. У нижній частині постаменту виконані три бронзових горельєфа, що відображають бойові епізоди життя адмірала: «Синопська битва», «Бесіда з матросами», «Нахімов на 4-му бастіоні». Над горельєфом «Синопська битва» — бронзовий аркуш із текстом одного з наказів адмірала: «У разі зустрічі з ворогом, що перевищує нас в силах, я атакую ​​його, будучи абсолютно впевнений, що кожен з нас зробить свою справу». На одній зі сторін постаменту на тлі зброї та схилених бойових прапорів укріплена меморіальна дошка з написом: «Слава російському флоту». Над нею в лавровому вінку — дати народження та загибелі Нахімова (1802—1855). Біля підніжжя пам'ятника встановлено чотири якоря.}} :*{{listing |type=see |lat=44.61622 |long=33.524361|name=Меморіал на честь героїв другої оборони Севастополя|description=Пам'ятник присвячений захисникам Севастополя в роки радянсько-німецької війни. Розташований на місці будівлі Морського зібрання, зруйнованого в роки війни. Автори проекту — М. М. Бєгунов, В. М. Артюхов, Б. В. Калінков. Спочатку в 1964 році встановили 19 гранітних плит з назвами частин і з'єднань Чорноморського флоту, Приморської армії і міських організацій, що брали участь в 250-денній обороні Севастополя. У 1967 році правіше з'явилися ще сім плит з прізвищами 54-х Героїв Радянського Союзу, удостоєних цього звання за героїзм, проявлений при захисті міста. Одночасно за проектом архітектора І. Є. Фіалка та скульптора В. В. Яковлєва був споруджений масивний залізобетонний рельєф з зображення воїна, що відображає натиск ворога. Три багнета символізують три наступи фашистів на місто, зроблені ними в листопаді, грудні 1941-го і в червні 1942 року. Ліворуч від меморіальних плит — стилізоване зображення якоря, символу надії, і дати «1941—1942». Біля меморіальної стіни 10 травня 1973 року відкритий Пост № 1, на якому севастопольські школярі несуть почесну варту. 6 травня 1999 року біля меморіальної стіни Президент України Л. Д. Кучма запалив Вічний вогонь.}} :*{{listing |type=see |lat =44.61609 |long =33.52574 |name =Пам'ятник на честь 200-річчя заснування Севастополя |description = Встановлений на місці перших будівель міста, у сквері на площі Нахімова. Відкритий 14 червня 1983 року до 200-ї річниці заснування міста. Автори — архітектори Г. Г. Кузьмінський і А. С. Гладков. Пам'ятник вирішений в архітектурних формах, характерних для пам'ятників першої оборони Севастополя. Являє собою стелу з сірого граніту, у верхню частину якої вмонтовано гарматне ядро. Встановлений у центрі квіткового газону, огородженого гранітним бордюром. До стели ведуть сходи, обрамлені фігурними стінками, по боках сходів дві лави. На лицьовому боці стели викарбувано напис російською мовою: «Тут 3 (14) червня 1783 закладено місто Севастополь, морська фортеця півдня Росії». На протилежному боці наведено переклад з грецької мови слова «Севастополь»: «Місто, гідне поклоніння». На бічних гранях дві дати — 1783, 1983. Висота пам'ятника — 3,41 метра. Біля підніжжя стели 31 грудня 2000 року закладена капсула з посланням севастопольцям, які будуть жити через сто років. Вони мають розкрити її 31 жовтня 2100 року.}} :*{{listing |type=see |lat =44.617371 |long =33.525204 |name =«Московський культурно-діловий центр «Будинок Москви» |address =площа Нахімова, 1 |directions =з Гагарінського району — маршрутом № 16, від залізничного вокзалу — маршрутами: №№ 109, 107, 110, 112. |url =http://www.mkdc.sebastopol.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 54-53-70 |fax =(0692) 54-89-09 |email =contact@mkdc.sebastopol.ua |skype = |hours = |description = У будинку проходять заходи різних напрямів: виставки картин, арт-об'єктів, декоративно-прикладного мистецтва, майстер-класи, фотовиставки, концерти, прес-конференції, святкові театралізовані вистави.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Літня естрада (Севастополь).JPG|текст1 =Літня естрада |Пам'ятник затопленим кораблям 1.jpg|текст2 =Пам'ятник затопленим кораблям}} *{{listing |type=see |lat =44.617004 |long =33.522956 |name =Приморський бульвар |directions = |description =Улюблене місце відпочину мешканців і гостей міста. Відкритий у 1885 році. На його території знаходяться будівлі Драматичного театру імені А. В. Луначарського (див. [[Ленінський район Севастополя#Театри|Театри]]), Палац дитячої та юнацької творчості, акваріум і дельфінарій, кафе, сувенірні лавки, розважальні заклади, працює }} {{listing |type=see |lat=44.617627|long=33.524673|name=літня естрада}} :*{{listing |type=see |lat=44.618373 |long=33.524289|name=Пам'ятник затопленим кораблям|description = Монумент встановлений на штучному острівці, складеному з грубо оброблених гранітних брил, на відстані десяти метрів від берега, один із чільних символів міста. Споруджений у 1905 році. Автори пам'ятника — естонський скульптор Амандус Генріх Адамсон, архітектор Валентин Августович Фельдман та військовий інженер Оскар Іванович Енберг. На квадратній основі (9,2 х 9,2 метра) у вигляді штучного гранітного стрімчака складеного з необроблених гранітних глиб виростає шестигранний п'єдестал увінчаний коринфською колоною з світло-сірого полірованого діориту. Колона завершується бронзовою фігурою двоголового орла з розкритими крилами, який тримає в дзьобі лавровий вінок — символ слави. На грудях орла — щит з рельєфним зображенням Святого Георгія Побідоносця. Під базою з південної сторони монумента закріплена бронзова дошка 0,52 х 0,8 метра з рельєфною картою Севастопольської бухти і позначенням ліній затоплених кораблів, нижче якої, на гранітних плитах п'єдесталу рельєфний напис: «У пам'ять кораблів, затоплених у 1854—1855 роках для загородження входу на рейд». На північній стороні стрімчака була закріплена п'ятиметрова щогла — бронзова фор-стеньга (або грот-бом-брам-стеньга). Загальна висота пам'ятника — 16,66 м, висота колони — 7,08 метра, діаметр — 0,95 метра. Розмах крил орла — 2,67 метра.}} :*{{listing|type=see|lat =44.618119 |long =33.526229 |name =Катеринський сквер |description =Закладений у 1979 році на території водної станції. На його території встановлені}} {{listing|type=see |lat=44.61845|long=33.52612|name=пам'ятний обеліск і дошки на честь створення Чорноморського флоту.}} <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Катеринський сквер'''</div> |- |[[Файл:Катерининський сквер.JPG|border|304px|]] |[[Файл:Пам'ятна дошка на честь створення Чорноморського флоту.jpg|border|275px|]] |[[Файл:Пам'ятний обеліск на честь створення Чорноморського флоту.jpeg|border|128px|]] |[[Файл:Пам'ятна дошка на честь створення Чорноморського флоту1.jpg|291px|]] |} </center> {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Институт биологии юж морей.jpg|текст1 =Вхід в Акваріум |Sevastopol Nahimova 4-1.jpg|текст2 =Палац дитячої та юнацької творчості |Вхід до Севастопольського дельфінарію.JPG|текст3 =Вхід до дельфінарію}} :*{{listing|type=see |lat =44.616985 |long =33.522248 |name =Акваріум|address =пр. Нахімова, 2 |directions =зупинка міського транспорту «площа Адмірала Нахімова» |url =http://www.sevaquarium.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =|fax =(0692) 54-38-92 |email =mailbox@sevaquarium.com |skype = |hours =влітку з 9.00 до 19.00, взимку з 10.00 до 17.00 |price = |description =Працюють чотири зали: у першому залі демонструються характерні представники коралових рифів. Невеликі розміри виставлених тут акваріумів, дозволяють відвідувачам докладно розглянути дрібних риб, креветок і безхребетних; другий зал представляє дві самостійні секції: чорноморську і тропічну, де побудовані 12 пристінних басейнів об'ємом до 7 км³ кожен і круглий басейн діаметром 9 метрів, глибиною 2,5 метра; у третьому залі музею зібрана велика колекція тропічних екзотичних тварин — мешканців Індійського й Атлантичного океанів; в четвертому залі мешкають представники прісноводних риб і рептилій. Тут же знаходиться дуже цікавий акваріум з оранжереєю, що імітує руїни стародавнього Камбоджійського храму. }} :*{{listing|type=see |lat =44.61581 |long =33.52211 |name =Палац дитячої та юнацької творчості |address =пр. Нахімова, 4 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Будівля зводилася з 1902 по 1914 рік за проектом А. М. Вейзена, доопрацьованого В. А. Чистовим. Виконана в стилі неокласицизму з елементами модерну, прикрашена колонами, парадними сходами і коринфською ротондою. Будувалася з інкерманського каменю і призначалося для Державного інституту фізичних методів лікування імені І. М. Сєченова. Під час першої світової війни в приміщеннях інституту був влаштований госпіталь для військових, евакуйованих у Севастополь. Потім будинок деякий час служив в якості гуртожитку, але після завершення громадянської війни знову повернув собі первісне призначення. Під час німецько-радянської війни будівля була сильно зруйнована, в 1967 році відновлена і передана дітям. Навпроти будівлі встановлений діючий фонтан. В лівому крилі будівлі розміщений театр танцю (див. [[Ленінський район Севастополя#Театри|Театри]]). }} :**{{listing|type=see |lat =44.615988 |long =33.522034 |name =Виставка Санкт-Петербурзького музею воскових фігур |address =пр. Нахімова, 4 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours =у літній період щоденно з 11.00 до 21.00 |price =40 грн, фотографування безкоштовне |description = Розташована у будівлі Палацу дитячої та юнацької творчості. Щороку набір фігур різний.}} :*{{listing|type=see |lat =44.614904 |long =33.521293 |name =Дельфінарій |alt = |address =Набережна Корнілова, 2 |directions = |url =http://www.delfinariy.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 93-07-30 |fax =(0692) 55-99-55 |email =delfin_art@mail.ru |skype = |hours =вистави проводяться весь літній сезон починаючи з травня місяця тричі на день (початок об 11, 14, 17 годинах) |price = |description = Основний напрямок роботи — демонстрація вистав за участю морських тварин — дельфінів-афалін і північних морських котиків. За додаткову плату після закінчення виступу можна сфотографуватися з морськими тваринами. Крім того, в невеликому басейні можна поплавати з дельфінами.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Памятник Ленину Севастополь.jpg|текст1 =Пам'ятник Леніну |Синопский спуск.jpg|текст2 =Синопський спуск}} *{{listing|type=see |lat =44.61096 |long =33.52341 |name =Центральний пагорб|alt =Міський пагорб|directions = |description = Історичний центр міста. Оточений овалом Міського кільця з площ Нахімова, Лазарєва, Ушакова та вулиць Леніна, Великої Морськї та проспекта Нахімова. Перші кам'яні будівлі тут були закладені в 1783 році на місці, де сучасна вулиця Леніна зустрічається з площею Нахімова. Це були каплиця і будинок головного командира. Потім пішла забудова вулиць, що оточують пагорб. Місця займали будинки знатних і багатих людей, а вгору будувалися мазанки нижніх чинів і люду ще простіше. Протягом короткого часу пагорб заповнився нетрями з численними шинками і винними лавками. На початку 1840-х років, за вказівкою адмірала М. П. Лазарєва, пагорб очистили від нетрів і згідно з проектом військового інженера І. Уптона заклали нові вулиці, в яких і донині проглядається дух російського класицизму — в овал пагорба органічно вписали прямокутне планування кварталів. Нині на Центральний пагорб можна піднятися по шести під'їздах і семи сходах. На північній стороні пагорбу розбитий Матроський бульвар, в центрі стоїть пам'ятник Леніну. На пагорбі також знаходяться Адміралтейський Володимирський собор та Храм апостолів Петра і Павла (див. [[Ленінський район Севастополя#Храми|Храми]]). }} ::*{{listing |type=see |lat=44.611475 |long=33.523289|name=пам'ятник Леніну|description =Відкритий 2 листопада 1957 року. Висота - 20,75 метрів. Автор — лауреат Державної премї скульптор П. І. Бондаренко, архітектори Г. В. Щуко та С. Я. Турковський. }} :*{{listing|type=see |lat =44.61283 |long =33.5225 |name =Синопський спуск |directions =|description =Найдовші з більш ніж 600 сходів Севастополя, вісь забудови Центрального пагорба. Їх побудували в 1950—1960-х роках і назвали на честь видатної перемоги російського флоту в листопаді 1853 року, коли ескадра Чорноморського флоту під командуванням віце-адмірала П. С. Нахімова розгромила турецьку в Синопській бухті. Починаються сходи біля набережної Корнілова, перериваються проспектом Нахімова, потім продовжуються знову широкими парадними маршами між двома прекрасними будівлями. Після великого майданчика сходи розділяються на два криволінійних пандуса із сходинками. В місці поділу сходи «Зеленгосп» перетворював на панно з квітів та декоративних рослин. Сходи ведуть на вершину Центрального пагорбу, на площу Леніна — до Володимирського собору та пам'ятника Леніну.}} :*{{listing |type=see|lat =44.615433 |long =33.524220 |name =Матроський бульвар |directions = |description =Перший бульвар міста. Розташований в історичному центрі біля площі Нахімова на північній частині Центрального (Міського) пагорба. Розбитий в 1830-ті роки. На ньому знаходяться два пам'ятника: О. І. Казарському і бригу «Меркурій», а також «На честь 100-річчя винаходу радіо О. С. Поповим». У 1854–1855 роках тут бував Лев Миколайович Толстой, який описав його в одному з «Севастопольських оповідань» («Севастополь в травні»). На бульварі працює кафе і дискотека 80-х, 90-х.}} ::*{{listing|type=see |lat=44.615904 |long=33.524128|name=Пам'ятник Казарському |description= Перший монумент в місті. Встановлений у 1839 році на кошти пожертв мешканців міста і моряків Балтійського флоту. Створений на честь героїчної перемоги брига «Меркурій». Загальна висота споруди — 5,5 метрів. Монумент створений у вигляді піраміди без гострої верхівки. Верхній майданчик вінчає прямокутний постамент з рельєфами Нептуна, Меркурія і Ніки, що сидить на гарматах і тримає в руках скрижаль з лаконічним написом «Казарський», і датою бою — 1829. Рельєфи, атрибути давньогрецьких богів і трирема створені з чавуну, з яким працював О. П. Брюллов.}} ::*{{listing|type=see |lat=44.614627 |long=33.524201|name=Пам'ятник «На честь 100-річчя винаходу радіо О. С. Поповим» |description=Відкритий 7 травня 1997 року на честь 100-річчя винаходу радіо О. С. Поповим. Автор — заслужений архітектор України Адольф Левович Шеффер. Являє собою обеліск висотою 4,25 м виготовлений з альмінського вапняку на 2-ступінчастому постаменті з навершям у вигляді емблеми радіолокатора і кулі зі стрілами на піраміді з чавуну. З чотирьох боків пам'ятника розміщені чавунні меморіальні плити з рельєфним портретом О. С. Попова, зображенням силуету броненосця «Георгій Побідоносець» та пам'ятними написами. }} <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Матроський бульвар'''</div> |- |[[Файл:Сходи на Матроський бульвар.JPG|border|251px|]] |[[Файл:Матроський бульвар.JPG|border|240px|]] |[[Файл:Памятник Александру Казарскому 003.jpg|border|177px|]] |[[Файл:Знак 100 років радіо в Севастополі.JPG|border|97px|]] |[[Файл:Дискотека 80-х і 90-х на Матроському бульварі.JPG|border|237px|]] |} </center> [[Файл:Sevastopol 04-14 img08 Tower of the Winds.jpg|thumb|175px|Башта вітрів ]] :*{{listing |type=see|lat =44.611028 |long =33.524040 |name =Башта вітрів |address =вул. Фрунзе, 5 |directions = |description = Башта була частиною комплексу будівлі Морської бібліотеки, побудованої в 1849 році і була призначена для вентиляції книгосховищ. Зараз Башта вітрів — це архітектурний пам'ятник, який, один з небагатьох, пережив дві оборони. Явлає собою восьмигранну призматичну споруду з інкерманського каменю з шатровим дахом, раніше увінчаною шпилем. Грані строго орієнтовані по сторонах світу. У кожній грані другого ярусу — вузькі напівциркульні віконні прорізи, у верхній частині розташований фриз з горельефними зображеннями символів вітрів, взятих з грецької міфології. На карнизі — маскарони (левові голови). Усередині цієї споруди знаходилися водяний годинник, зовні — сонячний годинник і флюгер. У 1979 році була включена до числа пам'яток архітектури республіканського значення.}} *{{listing|type=see|lat =44.61518 |long =33.52302 |name = Проспект Нахімова|directions = |description =Одна з найстаріших вулиць міста, яка називалась Морською. У другій половині XIX столліття частина цієї вулиці стала називатися проспектом Нахімова. На початку XX століття проспект перейменували на вулицю Фрунзе. 20 червня 1946 ця вулиця знову названа проспектом Нахімова. Пролягає між площами Нахімова і Лазарєва. Довжина — близько 900 метрів. На парній стороні проспекту розташовані Палац дитинства і юності, театр імені А. В. Луначарського (див. [[Ленінський район Севастополя#Театри|Театри]]), готель Севастополь (див. [[Севастополь#Де зупинитись|Де зупинитись]]), кафе, ресторани; на не парній — Художній музей імені М. П. Крошицького (див. [[Ленінський район Севастополя#Музеї|Музеї]]), Морська бібліотека імені Лазарєва, бутіки тощо. Проспект перетинає Синопский спуск.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol. Lazarev square-2.jpg|текст1 =Площа Лазарєва |Monument to Mikhail Lazarev.jpg|текст2 =Пам'ятник Лазарєву}} *{{listing|type=see|lat =44.61145 |long =33.52009 |name =Площа Лазарєва |directions = |description = Площа у центральній частині міста на перетині вулиць Великої Морської, Генерала Петрова і проспекту Нахімова. У 1893 році на площі була побудована каплиця святого Миколая, тому й з'явилося перша офіційна назва — Площа з каплицею. У 1932 році вона називалася Червоною площею, у 1935 році — площею Толстого, з 1952 року — площею Нахімова. З 1 вересня 1952 року — площа Революції. З червня 1993 року була перейменована в площу Лазарєва. Унікальність її в тому, що вона по всьому периметру забудована будинками, спроектованими і зведеними одночасно в 1950-ті роки і в єдиному класичному архітектурному стилі. В останні роки майже всі фасади відреставровані і сяють білизною інкерманського каменю. У центрі площі - клумба, посеред якої росте розкішний кедр. На перших поверхах - численні магазини, ресторани і кафе.}} :*{{listing|type=see |lat=44.611261 |long=33.520725|name=Пам'ятник Лазарєву|directions = |description =Встановлений на однойменній площі, в ніші будівлі представництва Республіки Татарстан. Поруч з ним розташоване меморіальне позначення площі Лазарєва. На вишуканому постаменті, покритому гранітними плитами, встановлено бронзовий бюст Лазарєва «при параді», з усіма адміральськими регаліями. При створенні пам'ятника скульптори використовували портрет адмірала, написаний Карлом Брюлловим. Під бюстом знаходяться маленьке зображення георгіївського прапора і лаконічний напис: «Адмірал Лазарєв».}} [[Файл:Бывшая кенасса Севастополь.jpg|thumb|175px|Колишня кенаса]] *{{listing|type=see|lat =44.60977 |long =33.52082 |name = Вулиця Велика Морська|directions = |description =Одна з центральних вулиць міста, частина Центрального міського кільця. Знаходиться між площею Лазарєва та площею Ушакова. Виникла у XVIII столітті і називалася Морською. Паралельно цій вулиці при забудові Центрального пагорба у XIX столвтті проклали ще одну Морстку, тому колишню вулицю стали називати Великою Морською, а нову Малою Морською (нині вул. Володарського). У 1921 році Велику Морську перейменували на вулицю Карла Маркса. Після німецько-радянської війни 20 червня 1946 року, вулиці була повернута її колишня назва — Велика Морська. На вулиці розташовані Покровський собор, (див. [[Ленінський район Севастополя#Храми|Храми]]), Севастопольська кенаса, Головпоштампт (див. [[Севастополь#Пошта|Пошта]]), кінотеатр «Перемога» (див. [[Ленінський район Севастополя#Кінотеатри|Кінотеатри]]), численні магазини, заклади харчування тощо.}} :*{{listing|type=see|lat =44.60854 |long =33.52145 |name =Севастопольська кенаса |address = вул. Велика Морська, 11|directions = |description = Вибудувана в 1896—1908 роках. Будівля відрізняється красивою архітектурою і великою кількістю декору на фасаді. Як храм, функціонувала до початку 1930-х років, потім у ній розмістився спортивний зал товариства «Спартак». В даний час одне з приміщень першого поверху займає приватна художня студія. У 1941—1944 роках будівля сильно постраждала: загинув дах і торцевий фасад. У 1953 році архітектор А. В. Бобков виконав проект відновлення будівлі. Внесена тільки одна поправка — головний вхід з північного торця перенесений на південний, у бік кінотеатру «Перемога».}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Погруддя Ушакова.jpg|текст1 =Погруддя Ушакова |Матроський клуб.JPG|текст2 =Матроський клуб }} *{{listing|type=see|lat =44.60138 |long =33.52406 |name =Площа Ушакова |directions = |description = Оодна з найстаріших площ міста і найбільша з площ центрального кільця міста. Зі східного боку вона не забудована, із площі відкривається вид на Корабельну сторону, Південну бухту і зелені пагорби Гераклейського півострова. Виникла у XVIII столітті, довгий час була міською околицею. Спочатку вона називалася Фонтанною, так як до неї підходив водопровід і працював фонтан, з якого жителі брали воду. Після побудови у 1842 році театру, площу стали називати Театральною. У 1886 році їй присвоїли ім'я героя першої оборони Ф. М. Новосільского, в 1921 році перейменували в площу Комуни, а в 1954 році дали її нинішнє ім'я.}} :*{{listing|type=see |lat=44.600265 |long=33.523742|name=Пам'ятник Ушакову|description =Відкритий 29 червня 1983 року. Погруддя встановлене на високому постаменті. На лицьовій стороні — картуш з написом: «Адміралу Ушакову». Загальна висота пам'ятника - 4,35 м. Автори — скульптор С. О. Чиж, архітектори Г. Г. Кузьминський і А. С. Гладков.}} :*{{listing|type=see|lat =44.60006 |long =33.52425 |name =Матроський клуб |address =пл. Ушакова, 1 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 54-43-86, 54-22-49 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Побудований в 1954 році до 100-річчя першої оборони Севастополя. Автори проекту — архітектори Н. Богданов, Л. Кірєєв. Будівля споруджена з інкерманського каменю у формах російського класицизму. У будівлі постійно працює Драматичний театр ЧФ РФ імені Б. Лавреньова (див. [[Севастополь#Театри|Театри]]), на базі клубу знаходиться репетиційна база ансамблю пісні і танцю Чорноморського флоту Російської Федерації. Будівля замикає перспективу вулиць Леніна і Великої Морської, є основною домінантою площі Ушакова, відіграє провідну роль у формуванні силуету центру Севастополя з боку Південної бухти. Будівля триповерхова, в плані наближається до прямокутника. У цілому архітектурна композиція має яскраво виражений асиметричний характер. Зі східного боку у зв'язку з пониженням рельєфу влаштований цокольний поверх. Другий поверх будівлі перетинає тераса з колонадою іонічного ордера, ліворуч ступінчаста башта з легким шпилем. На башті встановлено годинник з курантами з мелодією пісні «Легендарний Севастополь» — гімном міста.}} *{{listing|type=see|lat =44.61460 |long =33.52533 |name =Вулиця Леніна |directions = |description = Вулиця між площами Нахімова та Ушакова. Знаходиться на східній стороні Центрального пагорба і простягається вздовж західного берега Південної бухти з півночі на південь. Найстарша вулиця міста. Виникла у XVIII столітті під назвою Адміралтейська. У 1787 році її перейменували в Катериненську. В XIX столітті тут мешкали багаті купці, офіцери та чиновники. В кінці XIX — на початку XX століття на вулиці знаходилися різноманітні майстерні. У 1896 році було проведено електрику, а у 1898 році запущено міський трамвай. 3 січня 1921 року рішенням Севастопольського ревкому вулиці дали ім'я Леніна. Під час німецько-радянської війни вулиця піддалася сильному руйнування. В кінці 1940-х і початку 1950-х років велися роботи з її відновлення та реконструкції. На вулиці знаходяться адміністративні будівлі, відділення банків, Центральна міська бібліотека імені Л. М. Толстого, Військово-історичний музей Чорноморського флоту (див. [[Ленінський район Севастополя#Музеї|Музеї]]), Будинок офіцерів Чорноморського флоту, магазини, розважальні заклади, заклади харчування тощо. Встановлено кілька пам'ятників.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Lenin Street. House of naval officers.JPG|текст1 =Будинок офіцерів Чорноморського флоту Російської Федерації |Екатерина 2.jpg|текст2 =Пам'ятник Катерині ІІ |Севастопольський центр культури і мистецтва.JPG|текст3 =Севастопольський центр культури і мистецтва}} :*{{listing|type=see|lat =44.61396 |long =33.52574 |name =Будинок офіцерів Чорноморського флоту Російської Федерації |address =вул. Леніна, 9 |directions =з Гагарінського району — маршрутом № 16, від залізничного вокзалу — маршрутами: №№ 109, 107, 110, 112 |phone =черговий: (0692) 54-02-59, адміністратор каси: (0692) 54-21-32|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = На сцені Будинку довгий час виступають чоловічий вокальний ансамбль «Морська душа», ансамбль класичної музики «Алегро», дитячий хореографічний ансамбль «Бригантина», школа сценічного мистецтва «Грація», клуб струнної поезії «Ахтіар». Тут також діє музично-драматичний театр, музично-літературна вітальня «У колі друзів». У вітальні проходять музичні та поетичні зустрічі, виставки картин любителів живопису, непрофесійних художників. Окрасою Будинку є зимовий сад, в якому знаходиться виставковий зал, де проходять тематичні виставки, присвячені в основному пам'ятним датам, серед яких День Військово-Морського Флоту Росії, День Перемоги. Місткість концертного залу — 966 місць. Є також Мала сцена («Зал прийомів»), на якій проходять урочисті заходи, пов'язані з Військово-морським флотом, різними святами. На сцені також виступають колективи інших культурних центрів: Палацу дитячої та юнацької творчості, Севастопольського центру культури і мистецтв.}} :*{{listing|type=see |lat=44.613304 |long=33.525086|name=Пам'ятник Катерині ІІ |description =Відкритий 15 червня 2008 року під час святкових заходів, присвячених 225-річчю з дня заснування Севастополя. Встановлений у сквері навпроти головного входу до музею Чорноморського флоту РФ. Постамент виконаний у вигляді круглої колони на квадратному плінті. У верхній частині колони шестигранник, в центрі якого картуш з написом Катерина II, зображення вензеля Катерини. На лівій грані — Указ про заснування міста Севастополя, на правій — рельєфне зображення Севастопольської бухти. Скульптура Катерини II в урочистому, парадному вбранні, з сувоєм-указом вінчає всю композицію. Загальна стилістика постаменту навіяна мотивами пам'ятника «Катерининської милі». Висота плінта — 0,6 м, висота постаменту — 3,0 м висота скульптури — 2,85 м. Загальна висота пам'ятника — 6,35 м. Плінт та шестигранник виконані з коричневого полірованого граніту Токівського родовища. Колона — граніт сіро-зелений, полірований Міжрічинського родовища. Скульптура, картуш — бронза. Вага бронзової фігури імператриці пам'ятника 940 кг. Автори пам'ятника — скульптор Станіслав Чиж і архітектор Григорій Григорьянц.}} :*{{listing |type=see |lat =44.610085 |long =33.526733 |name = Севастопольський центр культури і мистецтва|alt =СЦКіМ |address =вул. Леніна, 25 |directions =з Гагарінського району маршрутом: № 16. Від залізничного вокзалу маршрутами: № 107, 109, 110, 112 |url =http://sevcult.com.ua/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club29538178 |phone =(0692) 54-32-24 |fax = |email =info@sevcult.com.ua |skype = |hours = |price = |description =У розпорядженні центру один з головних сценічних майданчиків для проведення основних міських культурно-масових заходів, театралізованих вистав, свят і фестивалів мистецтв. У ньому проходять виставки картин, фотовиставки. Культурний центр також має три конференц-зали. На його базі діють 25 творчих колективів, професійних та аматорських об'єднань та клубів за інтересами, частина з яких мають звання «Народний» і «Зразковий» і є лауреатами Всеукраїнських і міжнародних фестивалів народної творчості. Професійні об'єднання і колективи: шоу-група «Мюзік-екс», вокальний ансамбль «Жар-птиця», фотоклуб «Бриг», Севастопольський муніципальний камерно-симфонічний оркестр, севастопольський державний ансамбль «Чорне море». Освіта та дозвілля представляють: зразковий вокальний ансамбль «Веснянки», народний театр «Фарт», зразковий ансамбль класичного танцю «Арабески», зразковий музичний театр «Академія», школа латиноамериканських танців «Кубинський стиль», хореографічний ансамбль танцю «Ак'яр», вокальний ансамбль «Ак'яр», ізо-студія Сергія Берлова, школа-студія «Чорне море», народний вокальний ансамбль «Севастопольські чайки», школа східного танцю «Тіара», спортивно-танцювальний клуб «Радуга». Творчі колективи: народний ансамбль фольклорної пісні «Русь», народний хор ветеранів війни та праці «Червона гвоздика», народний вокальний ансамбль «Мрія», народний ансамбль скрипалів «Натхнення», народний український хор. У залі для глядачів 670 місць (379 місць в партері, 82 місця в амфітеатрі, 209 місць на балконі). Культурний центр спільно з партнерами пропонує послуги мобільного сценічного комплексу: сцени, подіуми різних розмірів і різне додаткове устаткування. У трьох конференц-залах можливе проведення заходів будь-якого формату: прес-конференції, брифінгу, круглого столу, інтерактивної конференції, майстер-класів. У 2007 році на відкритому конкурсі-рейтингу популярності та якості товарів і послуг міста Севастополя Севастопольський центр культури і мистецтв був удостоєний «Золотої підкови». }} === Історичний бульвар === Бульвар на висоті над Південною бухтою в центральній частині міста. Обмежений кам'яною стіною по периметру. Нині це своєрідний зелений заповідник, де чимало рідкісних порід дерев і чагарників. Але насамперед це — комплексний пам'ятник. Тут знаходяться всесвітньо відома панорама «Оборона Севастополя 1854–1855 років», 14 пам'ятників і меморіальних позначень, які увічнили героїзм захисників Севастополя в роки Кримської війни. В районі передового брустверу 4-го бастіону щорічно в день Севастополя проходить театралізована вистава — штурм укріплення в період першої оборони Севастополя. На неї приїздить велика кількість гостей міста і Криму. На території бульвару цілий рік працюють різноманітні атракціони для дітей і дорослих. {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Оборона Севастополя монумент.jpg|текст1 =пам'ятник Тотлебену |Пам'ятник Язоновському редуту.JPG|текст2 =пам'ятник Язоновському редуту |Musee Sevastopol.jpg|текст3 =будівля Панорами |Севастопольський тераріум.JPG|текст4 =тераріум |Виставка Іван Папанін.JPG|текст5 =Виставка «Іван Папанін — севастопольський Колумб»}} *{{listing |type=see |lat=44.598728 |long=33.523418|name=пам'ятник Тотлебену|description = Монумент російському військовому інженеру, генералу Едуарду Тотлебену. Встановлений 5 (18 серпня) 1909 року на початку Історичного бульвару. Споруджений за проектом скульптора І. М. Шредера, який використовував ескізи художника О. О. Більдерлінга. У центрі складного, широкого біля основи діоритового стилобату підноситься пілон, на якому встановлено фігуру Тотлебена, з оголеною головою. На стилобаті, навколо пілона, відтворено частину бастіону з мінною галереєю, розміщені фігури шести воїнів — представників різних родів військ, що билися на севастопольських бастіонах. З північної сторони на п'єдесталі напис: «Тотлебен», а на стилобаті позначення: «1854 — Оборона Севастополя — 1855». З південного боку пам'ятника на картуші відтворено текст наказу про нагородження Е. І. Тотлебена орденом Святого Георгія 3-го ступеня. Нижче — барельєф карти оборонних споруд Севастополя. Постамент виконаний із сірого граніту, скульптури, деталі бастіону, карта укріплення — з бронзи. Загальна висота пам'ятника — 13,75 м. Висота скульптури Тотлебена — 5,3 м. }} *{{listing|type=see |lat =44.597167 |long =33.523101 |name =Пам'ятник Язоновському редуту |directions |description =Розташований неподалік від пам'ятника Тотлебену, там, де знаходився Язоновський редут. Його побудувала команда брига «Язон» у жовтні-листопаді 1854 року для посилення оборонної лінії 4-го бастіону. Редут мав чотири з'єднані між собою батареї з 25 гарматами; ним командував лейтенант К. А. Лазарєв. Захисники цього укріплення відстоювали свої позиції до останнього дня оборони і лише 27 серпня 1855 року разом з іншими частинами російської армії перейшли на Північну сторону. Пам'ятник захисникам Язоновського редуту був споруджений до 50-річчя першої оборони. Він являє собою чотиригранний обеліск, який завершується зображенням хреста. На західній межі зазначені дати: 1854-1855. Нижче напис: «Язоновський редут». На східній межі — хрест і перелік частин, які захищали цю позицію. Виконано пам'ятник з Янцевського граніту і полірованого диорита; його висота — 4,6 м. }} *{{listing|type=see |lat=44.59542 |long=33.52336|name=Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 років»|phone=(0692) 54-40-31, 49-97-86 |hours=з 9.00 до 18.30, вихідний понеділок|price = 50 грн для дорослих, 30 грн для студентів, 20 грн для дітей віком від 6 до 17 років. Фото і відео зйомка по 25 грн. Ряду льготних категорій вхід безкоштовний, в тому числі учасникам німецько-радянської війни, дітям сиротам, інвалідам з дитинства, військовослужбовцям строкової служби, членам Спілки художників, студентам художніх училищ та вузів тощо|description = Єдина в Україні і одна з найбільших серед 60-ти панорам світу. Як витвір мистецтва являє собою величезну за розмірами картину (довжина по колу 115 м, висота 14 м), доповнену предметним планом (площа близько 1000 м²). Розміщена в будівлі циліндричної форми з оглядовим майданчиком в центрі. Будівля Панорами (діаметр 38 м, висота 36 м) домінує над Корабельною і Центральної частинами Севастополя, добре проглядається при в'їзді в місто з основних сухопутних і морських магістралей. На першому поверсі будівлі — експозиційний зал, що відображає основні події оборони Севастополя 1854—1855 років, історію створення та відтворення Панорами.}} *{{listing|type=see|lat =44.594222 |long =33.522774 |name =Пам'ятник воїнам 4-го бастіону |directions = |description = Встановлений в 1905 році. Являє собою 5-метровий гранітний чотиригранний обеліск, увінчаний давньоруським шоломом (символ мужності російських воїнів). На північно-західній, лицьовій стороні пам'ятника, у верхній частині — хрест в лавровому вінку, нижче - напис: «4 бастіон». Імовірно, автори монумента — А. Кольб і О. Енберг.}} *{{listing |type=see |lat =44.594746 |long =33.523866 |name =Тераріум |address =Історичний бульвар, 1 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 49-97-38 |fax = |email = |skype = |hours =з 9.00 до 19.00 |price =30 грн для дорослих і 15 грн для дітей |description = Понад 80 видів екзотичних тварин.}} *{{listing|type=see |lat =44.595873 |long =33.523793 |name =Виставка «Іван Папанін — севастопольський Колумб» |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours =з 9.30 до 19.00 |price = |description =Виставка присвячена 225-річчю Севастополя і 70-річчю з початку роботи першої у світі дрейфуючої полярної станції «Північний полюс-1», начальником якої і був Іван Дмитрович Папанін. }} *{{listing|type=see|lat =44.595800 |long =33.523031 |name =Виставка якорів |price =Безкоштовно |description =Розташована під відкритим небом у невеликому скверику, по обидві сторони стежки, що веде в панораму оборони Севастополя. Біля кожного якоря табличка, що коротко розповідає про нього. }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:ІБ Виставка якорів2.JPG|border|219px|]] |[[Файл:ІБ Виставка якорів.JPG|border|219px|]] |[[Файл:ІБ Виставка якорів6.JPG|border|123px|]] |[[Файл:ІБ Виставка якорів1.JPG|border|219px|]] |[[Файл:ІБ Виставка якорів4.JPG|border|219px|]] |} === Храми === [[Файл:Sevastopol 04-14 img09 Vladimir Cathedral.jpg|thumb|175px|Собор святого рівноапостольного Князя Володимира]] *{{listing |type=see |lat=44.610522 |long=33.523622 |name=Собор святого рівноапостольного Князя Володимира |alt= |address=Центральний міський пагорб. вул. Суворова, 3 |directions = тролейбусами №№ 1, 3, 5, 7, 9, 12 до зупинки «Площа Лазарєва».|url= |facebook= |vkontakte= |phone= (0692) 54-35-31 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Усипальниця російських адміралів М. П. Лазарєва, В. О. Корнилова, В. І. Істоміна, П. С. Нахімова. Висота собору з хрестом — 32,5 м, ширина — близько 20 м, довжина, з папертю і вівтарем — 29 м. Складається з верхнього і нижноього храмів. У облицювання стін верхнього храму вмонтовані мармурові плити з іменами і прізвищами адміралів і офіцерів Морського відомства, нагороджених орденом святого Георгія за хоробрість. Всі роботи по мармуру виконані італійським скульптором В. Бонані, орнаментовка — італійським художником Р. Ізеллі, стіни і склепіння розписані художником Я. Є. Карнєєвим. Поховання адміралів у нижньому храмі відзначені чорним мармуровим хрестом, на чотирьох сторонах якого висічені бронзові написи з іменами адміралів і датами їх смерті. З 1869 по 1920 рік вздовж північного і південного фасадів були поховані ще дев'ять морських офіцерів, учасників оборони Севастополя 1854—1855 років, три командувачі Чорноморським флотом кінця 19-го, початку 20-го століття та І. А. Шестаков — керуючий Морським міністерством у 1880-ті роки. Із зовнішнього боку в облицювання стін південного і північного фасадів вмонтовані чотири плити з чорного мармуру з іменами адміралів.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol 04-14 img12 Intercession Cathedral.jpg|текст1 =Покровський собор }} *{{listing |type=see |lat=44.605250 |long=33.521959 |name=Собор Покрова Пресвятої Богородиці |alt=Покровський собор |address=вул. Велика Морська, 36 |phone=(0692) 54-54-84 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Головний православний храм міста. Побудований в 1905 році за проектом архітектора В. А. Фельдмана. Будівля базилікального типу являє собою п'ятибанний безстовпий храм. Над головним куполом — стрілчастий звід в оточенні чотирьох дванадцятигранних башточок. У західній частині — дзвіниця, з'єднана з храмом продовженням центрального об'єму. Башточки та дзвіниця мають шатрове покриття, увінчане маківками у формі цибулі. Собор побудований з тесаного інкерманського і кримбальского каменю. У травні 1916 року в склепах нижнього храму були поміщені останки революціонерів Шмідта, Частника, Гладкова, Антоненка. У листопаді 1923 року їх перепоховали на цвинтарі Комунарів. У роки німецько-радянської війни прямим попаданням бомби був зруйнований південний приділ храму. Після війни будівля була частково відновлена, богослужіння проводилося до 1962 року. З 1962 по 1969 рік в соборі розташовувався архів і спортивний зал, з 1969 року повністю переданий під міський архів. У наступні роки з собору були зняті хрести і маківки. На початку 1992 року в прибудові святого великомученика Пантелеймона було відновлено богослужіння, а в 1994 році будівлю Покровського Собору було повністю передано Церкві. До 100 річчя собору був повністю відновлений південний приділ, відреставрований фасад, покриті позолотою маківки і хрести.}} [[Файл:Sevastopol 04-14 img06 Peter and Paul Cathedral.jpg|thumb|175px|Собор святих апостолів Петра і Павла]] *{{listing|type=see|lat =44.60826 |long =33.52584 |name =Собор апостолів Петра і Павла |address =вул. Луначарського, 37 |directions = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Храм є зразком архітектури епохи російського класицизму і виконаний у стилі давньогрецького храму Тезея в Афінах. Автор проекту архітектор В. А. Рульов. Освячений 5 вересня 1814 року. Під час війни 1854—55 років будівля сильно постраждала. Був відновлений в 1888 році на кошти купців Максимова і Кундишева-Володіна та освячений 17 грудня 1889 року. Після Жовтневого перевороту тут розміщувався міський архів. Під час німецько-радянської війни собор вистояв, був відремонтований трестом «Севастопольміськбуд» і пристосований під свій клуб. З 1946 року по 1957 рік у ньому йшли вистави театру імені Луначарського, а потім розташовувався Міський будинок культури. Влітку 2006 року храм переданий церковній громаді, богослужіння відновлено.}} Біля храму 14 червня 2008 року відкрито *{{listing|type=see |lat =44.60818654 |long =33.52524161|name =пам'ятник святим рівноапостольним Кирилу і Мефодію|address = |directions = |description = Просвятителі слов'ян постають глядачам в тому ж образі, як їх зазвичай зображають на іконах: Кирило у вигляді старого, вельми сивого чоловіка з бородою, в руках розгорнута книга, а в ній написана староруська абетка: А, Б, В, Г, Д і так далі. Мефодій також з сивим волоссям і довгою бородою, в руках Євангеліє. Автори — архітектор Олександр Демченко і скульптор Георгій Григорянц.}} === Кладовище Комунарів === *{{listing |type=see |lat=44.600278 |long=33.513889 |name=Кладовище Комунарів |alt= |address=вул. 5-а Бастіонна, біля площі Повсталих |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Меморіальний, «парадний» цвинтар міста. На кладовище було перезахоронено П. П. Шмідта і його товаришів, поховані: кулемет­ниця Чапаєвської дивізії Герой Радянського Союзу Ніна Онілова, віце-адмірал Олександр Нємітц, адмірал Пилип Октябрський, професор Володимир Водяницький, письменник Генадій Черкашин, снайпер Марія Байда, встановлено меморіал севастопольцям — членам екіпажу підводного човна «Курськ». Досі на кладовищі проводяться поховання відомих громадян Севастополя.}} === Інші пам'ятники і пам'ятки === *{{listing|type=see|lat =44.611734 |long =33.51002 |name =Фортифікаційна споруда, в якій розміщувалися командні пункти берегової оборони Чорноморського флоту і Приморської армії|address =вул. Адмірала Володимирського, між №№ 20-22 |directions = |description =Пам'ятка часів другої оборони Севастополя. }} *{{listing |type=see |lat=44.606252 |long=33.527141|name=Пам'ятник Суворову |address=площа Суворова|description=}} *{{listing |type=see |lat=44.615148 |long=33.514245|name=Солдат і матрос |address=вул. Капітанська|description=}} *{{listing |type=see |lat=44.608620 |long=33.527304|name=Пам'ятник Комсомольцям |address=вул. Леніна|description=}} == Чим зайнятись == === Музеї === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Вп музей черноморского флота рф.jpg|текст1 =фасад музею}} *{{listing|type=see|lat =44.613409 |long =33.525783 |name =Військово-історичний музей Чорноморського флоту |address = вул. Леніна, 11|directions =маршрутним таксі № 16 або тролейбусами 1, 3, 5, 7, 9, 12, 13 до зупинки «Будинок офіцерів флоту» |url =http://www.sevastopol.iuf.net/rus/museums/mchf.htm |facebook = |vkontakte = |phone =відділ екскурсійної роботи (0692) 54-22-89 |fax = |email = |skype = |hours =з 10.00 до 17.00 (у літній час до 17.30). Вихідні понеділок і віторок |price = |description = :Відкритий за ініціативою учасників першої оборони Севастополя часів Кримської війни у 1869 році. Генерал Е. І. Тотлебен надав для нього власний будинок, що знаходився навпроти нинішнього музею. У першу експозицію входили власні речі, фотографії, документи, рукописи спогадів учасників тих подій, холодна та вогнепальна зброя тих років, гравюри, картини художників І. К. Айвазовського, Ф. О. Рубо, В. Є. Маковського. :До 25-річчя музею, в 1895 році, за проектом архітектора О. М. Кочетова, для музею побудували нову споруду. Музей побудований в строгому класичному стилі. По його сторонах розташовані гармати і чавунні арматури, що символізують частини військових кораблів. На головному фасаді будівлі знаходиться хрест і пам'ятне число 349. Саме стільки днів тривала перша оборона Севастополя. :До Жовтневого перевороту виставки музею були присвячені в основному подіям Кримської війни. Нині музейні експонати охоплюють історію флоту від стародавніх слов'ян до нашого часу. Значна частина експонатів присвячена німецько-радянській війні. У дворі музею розташована експозиція військової техніки. Тут зберігаються старовинні гармати, сіни початку ХХ століття, а також сучасні торпеди і крилаті ракети.}} <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Експозиція'''</div> |- |[[Файл:Сев музей ЧФ зал 8.jpg|border|195px|]] |[[Файл:Сев музей ЧФ зал.jpg|border|195px|]] |[[Файл:Mortira1727.jpg|border|192px|]] |[[Файл:P-15 Termit missile 2012 G2.jpg|297px|]] |} </center> {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol museum.jpg|текст1 =Художній музей |Будинок в'язниці.JPG|текст3 =Будинок в'язниці}} *{{listing|type=see|lat=44.61365 | long=33.52239|name =Художній музей |address =пр. Нахімова, 9 |directions = |url = http://www.sevartmuseum.info/|facebook =https://www.facebook.com/sevartmuseum |vkontakte =http://vk.com/club18650017 |phone = (0692) 54-31-25 |fax = |email =paul@sevartmuseum.info |skype = |hours =з 10.00 до 17.00, з червня по серпень — з 11.00 до 18.00, вихідний — вівторок |price = |description = :Відкритий 6 листопада 1927 року у будівлі колишнього прибуткового будинку, як картинна галерея. Основу її фондів склали витвори мистецтва, націоналізовані радянською владою з аристократичних маєтків Південного узбережжя Криму. :В 1991 році музею присвоєно ім'я заслуженого діяча мистецтв України Михайла Павловича Крошицького — директора галереї з 1939 по 1958 рік. :Насьогодні музей володіє однією з кращих в Криму та Україні колекцій витворів живопису, графіки і скульптури XVI—XX століть. Фонди музею нараховують понад 9 тисяч витворів образотворчого мистецтва. В постій експозиції знаходяться роботи В. А. Тропініна, І. І. Левітана, І. І. Шишкіна, І. Ю. Рєпіна, І. К. Айвазовського, В. В. Верещагіна, В. О. Сєрова, І. М. Крамського, В. Д. Полєнова, А. І. Куїнджі, К. С. Петрова-Водкіна та іших.}} *{{listing|type=see|map= |lat =44.600987 |long =33.514963 |name =Музейна кімната Гріна |address =пл. Повсталих, 4 (корпус 1, кімната 7) ТК «Новий бульвар»|directions=їхати до зупинки громадського транспоорту «Площа Повсталих» |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours =Вт, Сб з 10.00 до 16.00 |price = |description = Ккімната знаходиться убудівлі колишньої Севастопольської в'язниці. Відкрита в 2010 році в приміщенні одиночної камери в цокольному поверсі будівлі, де письменник утримувався у 1903–1905 роках за звинуваченням у пропаганді революційних ідей. Стіни приміщення по периметру розписані художником В. Адєєвим, ініціатором створення музею. Експозиція знайомить з історією створення Севастопольської в'язниці у 1898 році, революційною діяльностю Гріна в Севастополі і роках його перебуванню у в'язниці, де він зробив начерки багатьох своїх оповідань.}} === Театри === *{{listing|type=do|lat =44.600464 |long =33.524373 |name =Драматичний театр імені Бориса Андрійовича Лавреньова Чорноморського флоту Російської Федерації |alt = |address =пл. Ушакова, 1|directions =з Гагарінського району маршрутами №№ 16, 107, 110, 112, 95, з Нахімовського району №№ 17, 20 |url = |facebook = |vkontakte = |phone =каса: (0692) 54-33-95; адміністрація: (0692) 54-37-33 |fax = |email = |skype = |hours =початок вистав о 18.00 |price = |description =В репертуарі 18 вистав, 5 вистав для дітей та три концерти.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol Nahimova 6.jpg|текст1 =Театр імені Луначарського}} *{{listing|type=do|lat =44.614010 |long =33.521680 |name =Севастопольський академічний російський драматичний театр імені Анатолія Васильовича Луначарського |alt = |address =пр. Нахімова, 6 |directions = |url = http://sevtheatre.com|facebook = |vkontakte =http://vk.com/lunacharci |phone =каса: (0692) 54-43-30; адміністрація: (0692) 54-62-26 |fax = |email =adminsevtheatre@rambler.ru |skype = |hours =початок вистав о 18.00 |price = |description = Створений у листопаді 1920 року за ініціативою відомого російського співака Л. В. Собінова. В репертуарі постановки як за класичними творами, так і за сучасними. Глядацька зала вміщує 670 глядачів. Тут можна подивитися не лише вистави, а й відвідати виступи відомих артистів.}} *{{listing|type=do|lat =44.615759 |long=33.521830 |name =Севастопольський академічний театр танцю |alt = |address =пр. Нахімова, 4 (в лівому крилі будівлі Палацу дитячої та юнацької творчості)|directions = |url =http://www.elizarovtheatre.com/ |facebook = |vkontakte = |phone = (0692) 54-76-03|fax = |email = sdt_eva@mail.ru |skype = |hours = |price = |description =В репертуар входять такі танцювальні шоу і хореографічні вистави: «Notre-Dame de Paгis», «Вибране», «Історія кохання», «Bгoadway», «Аргентинське танго», «Кабаре», «Пігмаліон», «Кармен». Для дітей, напередодні новорічних та різдвяних свят, Театр танцю пропонує спектаклі, серед яких: «Новорічні пригоди бременських музикантів», «Снігова королева», «Пригоди Буратіно», «Пригоди Гаррі Поттера», «Алі-Баба і сорок розбійників», «Летючий корабель». }} === Кінотеатри === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol 04-14 img10 Pobeda Cinema.jpg|текст1 =кінотеатр «Перемога» |Sevastopol Lenina 35-1.jpg|текст2 =Кінотеатр «Україна»}} *{{listing |type=do |lat=44.608099 |long=33.521959 |name=Кінотеатр «Перемога» |address=вул. Велика Морська, 13 |directions =|url= |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 54-38-41 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=У кінотеатрі працюють два оновлених зали: Синій і Червоний, обладнаних новими аудіосистемами, що дозволяють точно і якісно передавати всі звукові спец-ефекти у форматі Dolby Digital. Встановлено нове, краще в Криму 3D-обладнання, безшовні екрани, сучасна система вентиляції, кондиціонування та обігріву, а також м'які дивани з персональними столиками для напоїв. Працює бар. Побудований в 1949 році, під час грандіозної реконструкції міста. Проектом кінотеатру займалися архітектори Ю. А. Траутман і А. Н. Іванов. Будівля побудована за класичними канонами з ідеальними пропорціями. Кінотеатр знаходиться на підвищенні, до якого ведуть двоє симетрично розташованих бічнихі сходів і одні центральні. Фасад прикрашений портиком, в якому замість колон — прямокутні стовпці.}} *{{listing |type=do|lat=44.604463 |long=33.527656 |name=Кінотеатр «Україна» |alt= |address=вул. Леніна, 35|directions =|url= |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 54-73-41 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Створений за проектом архітектора З. О. Брод. Головний вхід утворений портиками з іонічних колон, на бічних фасадах симетричні виступи (різоліти). На вулицю Пушкіна будівлю повернуто ротондою з іонічної колонадою.}} *{{listing |type=do|lat=44.578658 |long=33.518574 |name=Кінотеатр «Москва» |address=пр.Генерала Острякова, 70|directions =з центру маршрутами №№ 12, 17, 20, 26, 105|url= |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 57-40-20 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Має два кінозали. У великому кінозалі можуть розміститися 500 осіб, в малому — 36. Є також кіно-бар.}} === Пляжі === *{{listing |type=do |lat=44.611910 |long=33.502572 |name=Пляж «Карантинна бухта» |alt= |address=Карантинна бухта |directions=тролейбуси № 6, 10, маршрутні таксі № 2, 4, 10, 16, 95, 107, 109, 110, 111, 112 до зупинки «Вулиця Пожарова», далі пішки (близько 10-15 хвилин) у бік моря.|description=Пляж покритий великою галькою, місцями камінням невеликих розмірів. Глибина води біля берега невелика. Протяжність біля 80 метрів.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Пляж водної станції Червонопрапорного Чорноморського флоту.JPG|текст1 =Пляж водної станції Червонопрапорного Чорноморського флоту}} *{{listing |type=do |lat=44.618379 |long=33.525057 |name=Пляж водної станції Червонопрапорного Чорноморського флоту |alt= |address=набережна Корнілова. Знаходиться на березі Великого Севастопольського рейду, на Миколаївському мисі |directions= |description=Пляж невеликий, покритий бетоном, обладнаний драбинками.}} *{{listing |type=do |lat=44.617214 |long=33.518150 |name=Пляж «Кришталевий» |alt= |address=західний берег Артилерійської бухти |directions=будь-якою маршруткою до центру. Зупинки площа Лазарєва, або Центральний ринок; далі пішки |description=Пляж покритий бетоном і асфальтом, глибина біля берега близько 2 метрів, обладнані драбинки для спуску у воду. Обладнаний пунктами прокату інвентарю (лежаки, водний інвентар та інше), кабінками для переодягання, навісами для захисту від сонячних променів, торговими точками, туалетами і медпунктом, поруч із пляжем є кафе, ресторан. На пляжі є добре обладнана рятувальна станція.}} === Прокат велосипедів === *{{listing|type=do |lat =44.575964 |long =33.519437 |name =Velox |address =пр. Генерала Острякова, 90 |directions = |url =http://velox.net.ua/ru/page/prokat-velosipedov.html |facebook = |vkontakte = |phone =(099) 62-62-752, (093) 016-000-1, (068) 484-84-34 |fax = |email =velox@ua.fm velox@ua.fm |skype = magazin_velox|hours = з 9.00 до 19.00, вихідний — неділя|price =погодинний прокат: 20 грн/година, 50 грн. до 6 годин, тур дня (з 10.00 до 18.45) — 60 грн; подобовий прокат: 1 доба — 80 грн, 7 діб — 350 грн. |description = Для оформлення потрібно: документ підтверджує особу (паспорт або водійські права); документ для застави (закордонний паспорт, водійські права) +200 грн. або грошову заставу: 2200 грн. Заставна вартість повністю повертається клієнтові у разі дотримання всіх умов прокату. Разом з велосипедом видається необхідний інструмент та аксесуари щоб ​​запобігти або усунути непередбачені ситуації (насос, запасна камера, набір ключів-шестиграників).}} === Спортивний покер === *{{listing|type=do|lat =44.601069 |long =33.524729 |name =Alabama |alt = |address =вул. Леніна, 55 |directions = |url = |facebook = |vkontakte =http://vk.com/alabamasevastopol |phone =(066) 882-25-50 |fax = |email = |skype = |hours =Щодня. Цілодобово |price = |description =Чотири стаціонарних стола для гри в спортивний покер. Щоденні турніри з гарантованим призовим фондом. WI-FI і on-line зона для гри в покер. Бар, домашня кухня, зручна зона відпочинку. Трансляція спортивних подій.}} === Більярд === *{{do | name=7-а луза | alt= | url= | wikipedia= | email=b_m_a_@mail.ru | address=пл. Повсталих, 8 (другий поверх) | lat=44.602255 | long=33.514920 | directions= | phone=(0692) 94-17-96; (050) 597-61-11 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно, цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | description=У залі знаходяться тиричо столи для гри в російський більярд і один стіл для гри в пул. Тут проводяться турніри з гри в російський більярд, ведуться трансляції футбольних матчів. Спортбар «7-я луза» надає клубні карти з накопичувальною системою знижок (вартість картки — 50 грн, початкова знижка — 10% на гру в більярд). | content= }} === Сауни і бані === *{{listing|type=do |lat =44.612364 |long =33.518359 |name =Клуб «Російська піраміда» |address =вул. Маяковського, 7 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 54-44-51; 55-57-85 |fax = |email = |skype = |hours =Щоденно з 10.00 до 24.00 |price = |description = Сауна, басейн, більярд, кальян, спортивний бар.}} == Що купувати == === Продукти харчування === Продукти харчування дешевше купувати на ринках, у супермаркетах та мережевих магазинах, ніж у невеликих гастрономах, павільйонах та кіосках, де ціни будуть на 10-30% більшими. ==== Ринки ==== На відміну від супермаркетів, на ринках можна придбати найсвіжіші овочі, фрукти, м'ясо, молоко, можна торгуватись. *{{listing |type=buy |lat=44.610894|long=33.516122 |name=Центральний ринок|alt= |address=вул. Щербакова, 1|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 55-01-06, 55-06-39|fax= |email=|skype= |hours=З вівторка по неділю з 7.00 до 17.00 |price= |description=М'ясо-молочний павільйон, рибні ряди, овочеві ряди.}} *{{listing |type=buy |lat=44.598413|long=33.488817 |name=Ринок «Полтинник»|alt= |address=площа 50-ти річчя СРСР|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=|fax= |email=|skype= |hours= |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.573961|long=33.517871 |name=Ринок «Слов'янський Базар»|alt= |address=вул. Павла Силаєва, 8|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692)-473-040 |fax= |email=|skype= |hours= |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.60276|long=33.516106 |name=Ринок «Чайка»|alt= |address=вул. Адмірала Октябрьського, 20|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 55-71-13|fax= |email=|skype= |hours=З вівторка по неділю: з 8.00 до 18.00 (вихідний — перший понеділок кожного місяця. У понеділок з 8.00 до 14.00) |price=Не дорогий. Орієнтований на місцевих мешканцв, а не на курортників |description=}} *{{listing|type=buy|lat =44.549232 |long =33.530424 |name =Ринок «Кільце» |address =5-й км Балаклавського шосе |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 44-75-77 |fax = |email = |skype = |hours =в літній час: Пн. з 12.00 до 23.00, Вт.-Нд. з 7.00 до 23.00; у зимовий час: Пн. з 12.00 до 20.00, Вт.-Нд. з 8.00 до 20.00 |description = }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:Центральний ринок у Севастополі.JPG|border|173px|]] |[[Файл:Ринок Полтинник.JPG|border|253px|]] |[[Файл:Ринок Слов'янський базар.JPG|border|198px|]] |[[Файл:Ринок Чайка.JPG|border|225px|]] |[[Файл:Ринок Кільце.JPG|border|147px|]] |- |<div style='text-align: center;'><small>''Центральний ринок''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Полтинник''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Слов'янський базар''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Чайка''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Кільце''</small></div> |} ==== Продуктові супермаркети і мережеві магазини ==== Супермаркети і мережеві магазини мають перевагу над іншими торговими точками, як правило, зручним розташуванням, широким асортиментом товарів та невисокими цінами. ===== Novus ===== *{{listing |type=buy |lat=44.575368|long=33.520896 |name=Супермаркет «Novus»|alt= |address=пр. Генерала Острякова, 65а/40|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.561648|long=33.525649 |name=Супермаркет «Novus»|alt= |address=пр. Генерала Острякова, 192б. ТЦ «Таїр»|directions=зупинка «вул. Генерала Лебедя»|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 65-64-07|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |price= |description=}} ===== АТБ ===== При досить демократичних цінах і зручному графіку роботи мережа має ряд недоліків. Крім овочів і фруктів, в асортименті не має ніякого іншого вагового товару. В багатьох сегментах товарів дуже вузький асортимент, так що не надійтесь в мережі знайти свою улюблені мінеральну воду, горілку чи пиво. *{{listing |type=buy |lat=44.606120|long=33.521143|name=АТБ|address=вул. Одеська, 29. ТЦ «Очаківський»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово }} *{{listing |type=buy |lat=44.563181|long=33.528165|name=АТБ|address=пр. Генерала Острякова, 149а|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |type=buy |lat=44.568718|long=33.523836|name=АТБ|address=пр. Генерала Острякова, 99а|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} ===== Фоззі ===== *{{listing |type=buy |lat=44.579775|long=33.513376|name=«Фора»|address=вул. Хрустальова, 33|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00|description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.597557|long=33.488345|name=«Сільпо»|address=вул. Вакуленчука, 2. ТЦ «ЦУМ»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.552405|long=33.529758|name=«Сільпо»|address=пр. Генерала Острякова, 260. ТЦ «Sea Mall»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |description=}} ===== Фуршет ===== *{{listing |type=buy |lat=44.587484|long=33.512093|name= ТЦ«Фуршет»|address=вул. Ковпака, 3|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00|description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.603581|long=33.504395|name= ТЦ«Фуршет»|address=вул. Пожарова, 22|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 24.00|description=}} == Де поїсти == === Дешево === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Їдальня № 1.JPG|текст1 =Їдальня № 1 |McDonald's в Севастополі.JPG|текст2 =McDonald's }} *{{listing |type=eat |lat=44.610929 |long=33.520253 |name=Їдальня № 1|address=вулиця Велика Морська, 4 |directions=у підвалі |hours= |description=Є пиво.}} *{{listing |type=eat |lat=44.611721 |long=33.519588 |name=McDonald's |address=проспект Нахімова, 14 |directions= |phone=(0692) 54-30-11 |hours= |description=}} *{{listing |type=eat |lat=44.600275 |long=33.524220 |name=Кафе Театральне |address=площа Ушакова, 1 |directions= |hours= з 10.00 до 22.00|description=Обіди, вечері. В асортименті також коньяк, горілка. Приймаються замовлення на проведення урочистих заходів.}} === Середні ціни === *{{listing|type=eat |lat =44.612131 |long =33.515999 |name =Ресторан «BlackSea» |address =вул. Сенявіна, 4 |directions = |url =http://www.blacksea.ua/ |facebook = |vkontakte = http://vk.com/club40420279|phone =(692) 53-50-51; (066) 133-92-55 |fax =(692) 53-50-51 |email =info@blacksea.ua |skype = |hours = |price = |description =Ресторан здорового харчування. Зручне місце розташування в історичній центральній частині міста (у скверу між Артбухтою і Центральним ринком), велика парковка, затишний літній майданчик. }} *{{listing|type=eat |lat =44.602313 |long =33.525102 |name =Бар «П'єро» |address = вул. Леніна, 74|directions = |url =http://piero.com.ua/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club33189363 |phone =(0692) 54-83-49 |fax = |email = |skype = |hours =Щодня з 10.00 до 23.00 |price = |description = Європейська кухня. }} *{{listing|type=eat|lat =44.566135 |long =33.524566 |name =Суші-бар Sushi Do |alt =Суші До |address =пр. Генерала Острякова, 135 |directions = |url =http://sushido.in.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =резервування столів: (050) 027-77-08, доставка: (095) 033-77-72, (0692) 93-72-72 |fax = |email = |skype = |hours =Щоденно з 11.00 до 0.00, приймання замовлень на доставку з 10.00 до 23.00 |price = |description =У меню страви традиційної японської кухні — нігірі, гункани, сашимі, гарячі страви, закуски, теплі роли, локшина, супи, салати. Вільний доступ до Wi-Fi. Суші-бар пропонує також бізнес-ланчі на вибір і здійснює доставку страв по Севастополю. }} *{{listing|type=eat |lat = 44.611647|long =33.516396 |name =Суші-бар «Если» |alt =«If» |address =вул. Щербака, 1 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = http://vk.com/club14850065|phone =(0692) 55-35-35; (066) 156-01-76 |fax = |email = |skype = |hours =Щоденно, цілодобово |price = |description = Традиційна японська кухня, а також страви європейської кухні, 65 видів коктейлів. По четвергах і неділях увечері з 20.00 жива музика. З 22.00 і до 6.00 настає ніч пожирачів суші — дві порції за ціною однієї.}} === Дорого === == Де розважитись == *{{listing|type=do|lat =44.60892 |long =33.5189 |name =Комсомольський парк |address = |directions =їхати на громадському транспорті до зупинки «Площа Лазарєва», «Центральний ринок» або «Комсомольський парк». |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У парку безліч різноманітних атракціонів, які розраховані на дітей різного віку: каруселі, кілька надувних батутів, водний атракціон, ігрові автомати, катання на конях і іграшкових автомобілях. На території парку знаходиться сучасний дитячий майданчик — це яскраві гойдалки, гірка, будиночки і драбинки — все необхідне для активних дитячих ігор. Дітей старшого віку є комп'ютерні гонки, битва зі скелетами, аерохокей, а також 5D-кінотеатр. Пам'ятками парку є фонтан зі скульптурною композицією, яка збереглася з часів заснування парку, а також пам'ятник Володі Ульянову. На території парку також чимало скульптур улюблених дітьми мультяшних персонажів. По святах на території парку проходять різні заходи для дітей.}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:Комсомольський парку Севастополі.JPG|border|219px|]] |[[Файл:Комсомольський парку Севастополі1.JPG|border|219px|]] |[[Файл:Комсомольський парку Севастополі2.JPG|border|124px|]] |[[Файл:Комсомольський парку Севастополі4.JPG|border|219px|]] |[[Файл:Комсомольський парку Севастополі5.JPG|border|219px|]] |} *{{listing|type=do|lat =44.594348 |long =33.524469 |name =Атракціони на Історичному бульварі |address = |directions = |description =Уздовж головної алеї бульвару розташовуються різні атракціони, включаючи 5D-кінотеатр. По парку можна прогулятися на конях і поні. Трохи північніше, за панорамою Оборона Севастополя 1854—1855 років, Розташовується цілий парк атракціонів. Тут є атракціони: «Колесо огляду», «Сюрприз», «ланцюгові каруселі» для відвідувачів від 12 років. «Колесо огляду» — улюблений атракціон, з нього відкривається прекрасний вид на Південну бухту. Для малюків теж є розваги — атракціони «Юнга», «Веселі гірки», батути і багато інших. На території парку атракціонів розташовуються намети з напоями та солодощами. }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:5D кінотеатр на Історичному бульварі.JPG|border|229px|]] |[[Файл:Прогулянки на конях ІБ.JPG|border|207px|]] |[[Файл:Атракціони на Історичному бульварі9.JPG|border|217px|]] |[[Файл:Атракціони на Історичному бульварі8.JPG|border|122px|]] |[[Файл:Кімната жаху на Історичному бульварі.JPG|border|217px|]] |- |<div style='text-align: center;'><small>''5D кінотеатр''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Прогулянки на конях''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Колесо огляду''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Ланцюгові каруселі''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Кімната жаху''</small></div> |} === Нічні клуби === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Artishock.JPG|текст1 =Зоряний |Нічний клуб Зоряний.JPG|текст2 =Зоряний}} *{{listing |type=drink |lat=44.612181|long=33.515972 |name=Artishock|alt=Артішок |address=вул. Сенявіна, 4 |directions=з Гагарінського району маршрутами №№ 10, 95. Від залізничного вокзалу №№ 109, 110, 112, 107|url=|facebook= |vkontakte= http://vk.com/artishock_sevastopol |phone=(095) 354-50-45 |fax= |email=|skype= |hours= Понділок і вівторок — неробочі дні. З середи по неділю — з 12.00 і до упору|price= |description=Арт-клуб. У клубі проходять тематичні вечірки, музичні виступи, шоу-програми, різні свята. Щочетверга проходять сальса-вечірки, періодично виступають севастопольські музичні групи.}} *{{listing |type=drink |lat=44.617447|long=33.522924 |name=Зоряний|alt= |address=пр. Нахімова, 2в|directions=|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/club539272 |phone=(0692) 54-47-66 |fax= |email=|skype= |hours= |price= |description=Найбільший клуб міста Максимальна місткість — 2000 чоловік.}} *{{listing |type=drink |lat=44.607717|long=33.522125 |name=Party bar 13|address=вул. Велика Морська, 13а|directions=|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/partybar13 |phone=(099) 555-38-83 |fax= |email=|skype= |hours=Щоденно, цілодобово |price= |description=У клубі постійно проводяться вечірки, дискотеки. Кожну п'ятницю в клубі тематична вечірка, а по суботах — дискотека 80-90-х. Клуб має в своєму розпорядженні просторий і зручний зал. Меню й алкогольна карта обширні. Є вільний доступ до Wi-Fi. З 14.00 до 17.00 у клубі «щасливі години» — знижка на всю кухню 20%. Комплексні обіди з 12.00 до 15.00.}} *{{listing |type=drink |lat=44.615110|long=33.518075 |name=Premier|alt=Прем'єр |address=вул. Капітанська, 2|directions=з Гагарінського району маршрутами №№ 16, 10. 95; з Нахімовського району маршрутами №№ 110, 112, 107|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/premier_club |phone=(0692) 93-27-94, (066) 360-28-30 |fax= |email=|skype= |hours=з 21.00 до 4.00 |price= |description=У клубі проходять тематичні вечірки, виступи ді-джеїв, танцюристів, концерти різних музичних колективів. Клуб обладнаний професійною сценою з хорошим звуком і світлом, що дозволяє проводити концерти і виступи груп і артистів високого рівня. Інтер'єр клубу виконаний в стилі хай-тек і розбавлений деталями стилю «ф'южн».}} *{{listing |type=drink |lat=44.612620|long=33.518520 |name=White People|alt=Вайт Піпл |address=вул. Маяковського, 8 (поруч з ГУМом)|directions=|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/club18512056 |phone=(050) 324-68-98 |fax= |email=|skype= |hours=з 14.00 до 3.00 |price=Дівчатам до 23.00 вхід безкоштовний |description=Елітний нічний клуб. Інтер'єр виконаний в м'яких тонах з використанням в обробці плюшу, хутра та шкіри, додатковою прикрасою залу є виконані на замовлення дизайнерські люстри і фірмове килимове покриття. У клубі проходять різноманітні тематичні вечірки, виступи відомих ді-джеїв, які грають клубну музику, танцюристів, концерти різних музичних колективів. Клуб обладнаний професійною сценою з якісним звуком і світлом, що дозволяє проводити виступи музичних груп і ді-джеїв високого рівня. Місткість клубу становить 500 осіб, загальна площа — більше 500 м². Клуб пропонує страви європейської та японської кухні, кальян, різноманітне алкогольне і коктейльне меню.}} *{{listing |type=drink |lat=44.602400|long=33.514084 |name=Zeppelin|alt=Цеппелін |address=вул. 6-та Бастіонна, 46 (будівля готелю «Крим»|directions=з центру маршрутами №№ 109, 16, 10, 110, 112, 95, 107|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/nc_zeppelin |phone=(099) 530-73-00|fax= |email=|skype= |hours=п'ятниця, субота: з 20.00 до 4.00. Згідно афіш, заходи також проходять по четвергах і неділях|price= |description=У клубі проходять тематичні вечірки, різноманітні шоу-програми. Серед останніх тематичних вечірок: вечірка за мотивами ролика «Окуляри треба?», Медична вечірка, «The Realние туса», вечірки на День студента, Halloween. Гостей клубу підігріває drum & bass музика, ритми techno і tech house, dubstep. Резидент клубу: Dj Busha. Серед запрошених ді-джеїв: DJ SLAVA QB, DJ MAYS. Атмосферу драйву та позитиву також підтримували резиденти київського «Real Сomedy» — дует «Чорнослив», комедійний проект «Frau Comedy». На вечірках проходить зйомка для інтернет-проекту «Агонь», мета якого — дати можливість молоді подивитися на себе з боку.}} === Стриптиз-бари === [[Файл:Стриптиз Серцеїдки.JPG|thumb|175px|Стриптиз Серцеїдки]] *{{listing |type=drink |lat=44.60100|long=33.524689|name=Серцеїдки|alt= |address=вул. Леніна, 55|directions=|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/club10362098 |phone=(098) 885-55-55|fax= |email=|skype= |hours=з 20.00 до 5.00. Без перерви і вихідних |price= |description=Танці в стилях «топлес» і «стриптиз», приватні танці. В барі вибір алкогольних напоїв, коктейльна карта.}} *{{listing |type=drink |lat=44.598050|long=33.516423|name=Siqueiros|alt= |address=площа Пирогова, 1 (поруч з Генеральним консульством Республіки Польщі)|directions=|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/club9063330 |phone=(0692) 55-95-53|fax= |email=|skype= |hours=з 22.00 до 5.00 |price= |description=Дворівневий заклад: на першому поверсі проходять виступи танцівниць за стандартною програмою в стилях «топлес» і «стриптиз», на другому поверсі — VIP-зал зі спеціальною шоу-програмою і приватними танцями. Алкогольні напої, коктейлі.}} *{{listing |type=drink |lat=44.614959|long=33.517908|name=Рожева кішка|alt= |address=вул. Капітанська, 2|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(066) 544-01-09|fax= |email=|skype= |hours=з 21.00 до 5.00 |price= |description=Танці в стилях «топлес» і «стриптиз», приватні танці. В барі вибір алкогольних напоїв, коктейльна карта, кальян-меню.}} === Боулінг === Доріжки для боулінгу є у торгово-розважальному центрі «Мусон», а також: *{{listing |type=do |lat=44.564759|long=33.524201|name=Боулінг «Глобус»|alt= |address=вул. Генерала Острякова, 158а|directions=маршрутні таксі, автобуси і тролейбуси №№ 12, 17, 20, 26, 95, 105|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 67-11-91|fax= |email=|skype= |hours=з 10.00 до 2.00 |price= |description=В наявності 10 доріжок для гри.}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === *{{listing|type=sleep |lat =44.609794 |long =33.521733 |name =Вілла «Нікіта» |address =спуск Шестакова, 1а |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0692) 54-90-66, 54-50-38, (050) 398-17-70, 640-24-27 |fax = |email = |skype = |hours = |price =напівлюкс: 240–320 грн; люкс: 370–580 грн |description = 3-поверхова вілла виконана в стилі модерн. Розташована недалеко від моря (за 150 м), в історичному центрі міста. Кожен номер відповідає європейським стандартам. З вікон готелю чудово видно море і місто. У кожному номері є окремий вхід. Надається 3-разове харчування, є сауна з басейном, гараж, послуги масажу, пральня. У 1-му номері люкс є сауна.}} *{{listing|type=sleep |lat =44.602775 |long =33.513697 |name =ТОК «Крим» |address =вул. 6-та Бастіонна, 46 |directions =маршрутним таксі №№ 4, 84, 107, 109, 110, 112 у бік Комишевої бухти до зупинки «пл. Повсталих». |url =http://www.krymtur.com/tok/krim/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 46-90-00; 46-91-11; 46-90-80; 55-51-51 |fax =(0692) 55-51-51 |email =tockrym@mail.ru |skype = |hours = |price =від 70 грн/добу |description = Комплекс являє собою 14-поверховий будинок з ліфтом. Для розміщення запропоновані затишні номери із зручностями. У кожному є холодильник і телевізор (крім 4-місного). Номерний фонд: одно- і двомісні номери (15 м²), три та чотиримісні номери (19 м²), а також двокімнатні одно- і двомісні (28 м²). У двокімнатних номерах є телефон. У всіх номерах є можливість додаткового місця - розкладачка.}} === Дорого === *{{listing|type=sleep|lat =44.61309 |long =33.52092 |name =Готель «Севастополь» |alt =Best Western Севастополь Готель |address = пр. Нахімова, 8|directions = |url =http://sevastopol-hotel.com.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =відділення бронювання: (0692) 53-90-60 |fax =(0692) 53-90-71 |email = info@sevastopol-hotel.com.ua |skype =bw.sevastopol-hotel |hours = |price =від 828 грн. за добу |description =Один з кращих готелів міста. Розташований в самому центрі історичної і ділової частини міста, поблизу від набережної, основних визначних пам'яток, адміністративних установ, музеїв та місць відпочинку. Номери з кондиціонером, телевізором з плоским екраном і безкоштовним Wi-Fi. Будівля готелю, побудована в 1952 року в стилі неокласицизму, є справжньою перлиною історичного центру Севастополя. Західний фасад готелю звернений до моря, що дозволяє милуватися видом на Севастопольську бухту, вітрилами яхт на рейді і круїзними лайнерами. У скверах навколо готелю, на самому березі моря, розташовані численні кафе і ресторани. }} == Зв'язок == === «Укртелеком» === Підприємство здійснює продаж стартових пакетів «ОГО!START», стартових пакетів та карток поповнення мобільного зв'язку Тримоб, таксофонних карток, карток передплачених послуг. Надає разові послуги з міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, телеграфні послуги тощо. *{{listing |type=other |lat=44.607411 |long=33.515435 |name=Севастопольська філія ПАТ «Укртелеком»|alt= |address=99011, вул. Генерала Петрова, 15 |directions=|url=http://www.sevastopol.ukrtelecom.ua |facebook= |vkontakte= |phone=109 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} *{{listing |type=other |lat=44.583147 |long=33.518820 |name=Центр продажу та обслуговування ПАТ «Укртелеком»|alt= |address=просп. Генерала Острякова, 13 |directions=|url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Інтернет-клуб, Wi-Fi зона.}} *{{listing |type=other |lat=44.606583 |long=33.522141 |name=Центр продажу та обслуговування ПАТ «Укртелеком»|alt= |address=вул. Велика Морська, 19 |directions=|url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Інтернет-клуб, Wi-Fi зона.}} *{{listing |type=other |lat=44.600857 |long=33.488458 |name=Центр продажу та обслуговування ПАТ «Укртелеком»|alt= |address=вул. Надії Островської, 6 |directions=|url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Інтернет-клуб.}} {{footer|ispartof=Севастополь|type=Район міста|status=Повний}} ox7de949urgegzi66fisllp0ab541im 10 1140 25742 9838 2019-10-27T03:36:49Z Eihel 4022 page corrected 25742 wikitext text/x-wiki <div style="float:right;" id="mapdiv" class="" data-lat="{{{1|51.47766}}}" data-long="{{{2|-0.00115}}}" data-zoom="{{{zoom|14}}}" data-height="{{{height|400}}}" data-width="{{{width|400}}}"><!-- -->{{#if:{{{staticmap|}}}|[[File:{{{staticmap|}}}|frameless|{{{width|900}}}px]]<!-- ----><div class="thumbcaption">[{{PoiMap2|{{{1|51.47766}}}|{{{2|-0.00115}}}|{{{zoom|14}}}|O}} Link to full-screen map for {{PAGENAME}}]</div><!-- -->}}</div> mduxqmde26f8n1catlbm0amet26vxfq 8 1142 23767 9865 2019-04-14T20:52:02Z Dimon2711 4042 23767 wikitext text/x-wiki '''LisingEditor'''. Дозволяє легко редагувати та додавати шаблони типу Listing rbb8k9his9if5zyevhox5j9fk17649a 8 1143 9870 2013-08-25T21:30:26Z RLuts 5 Створена сторінка: Інтервікі 9870 wikitext text/x-wiki Інтервікі c6tcont9k3kxswsl7ui3xtc8jp2mwcn 0 1147 34856 25745 2023-12-31T16:48:32Z Assyrian Human 6497 34856 wikitext text/x-wiki {{geo|44.59377|33.45388|zoom=14}} {{pagebanner}} {{Крим}} {{districtbar | district=Гагарінський район | city=Севастополь{{!}}Севастополя | arm = | image =РДА Гагарінського району Севастополя.jpg | caption=Будівля адміністрації району | population = близько 110 тисяч осіб | callingcode = +380-692 }} '''Гагарінський район''' — міський район [[Севастополь|Севастополя]] у західній його частині. Займає територію у 6 100 га і містить у собі мікрорайони бухт Комишової, Стрілецької і Козачої, проспекту Жовтневої революції, Грушівку і промислову зону. У районі проживає близько 110 тисяч чоловік. З півдня, заходу і півночі район омиває Чорне море. Довжина його берегової лінії становить 43,6 км, тому тут розташовані багато об'єктів рекреаційної інфраструктури — санаторії і дитячі оздоровчі табори, пляжі, яхт-клуб, човнові станції й інше. У районі розташовані великі промислові підприємства рибовидобувної і рибопереробної галузей, електронної промисловості, вищі і середні навчальні заклади, базуються з'єднання і частини Військово-морських Сил і військ ППО України, Чорноморського флоту Росії. == Зрозуміти == === Топоніми === * '''Автобат''' — селище на березі Чорного моря за сім кілометрів на північний захід від мису Фіолент в місці, де закінчується Фіолентовське шосе і починається Кріпосне шосе. Ця назва з'явилася у зв'язку з тим, що в даному районі в середині ХХ століття розміщувався автобаталь Чорноморського флоту. Відома й інша назва цього селища — Робітниче селище. * '''Льотчики''' — спальний масив. Знаходиться по обидві сторони проспекту Жовтневої революції. Обмежується вулицями Адмірала Фадєєва, Степаняна, Колобова, Столетовським проспектом, вулицею Маячною і не великим відрізком проспекту Героїв Сталінграда. Оскільки масив спальний, в ньому здається багато житла, тому не дивуйтесь об'яві: Льотчики, подобово, недорого. * '''Стрілецький''', '''Стрілка''' — один з найкраще облаштованих мікрорайонів міста з добре розвинутою інфраструктурою. Узбережжя району включає Стрілецьку, Пісочну та Карантинну бухти. Від першої з них походить назва мікрорайону. ==== Бухти ==== * '''Піщана бухта''' знаходиться за два км на схід від південного вхідного молу Севастопольської бухти. Назва бухти пояснюється тим, що грунт дна її вершини пісок. Бухта мала й інші назви: Херсонеська (середина XIX століття), Шмідта (перша половина — середина ХХ століття). * '''Стрілецька бухта''' — бухта в західній частині міста, в кінці проспекту Гагаріна. * '''Кругла бухта (бухта Омега)''' — бухта на північний захід від входу в Севастопольську бухту в кінці проспекту Жовтневої Революції. За обрисами бухта нагадує коло, звідси і її назва. На її західному березі розташований міський пляж «Омега». * '''Абрамова бухта''' знаходиться між бухтами Комишовою і Круглою бухтами. На східному березі бухти розміщені дача Військової Ради Чорноморського флоту Російської Федерації і Центр реабілітації льотчиків України. Тут же є причали для катерів 117А і 117Б. Імовірно, бухта названа на честь Петра Яковича Абрамова, радянського гідрографа, який очолював з 1960 по 1972 роки Гідрографічну службу Чорноморського флоту СРСР. * '''Портійна бухта''' ** '''Комишова бухта''' ** '''Подвійна бухта''' *** '''Козача бухта''' *** '''Солона бухта''' * '''Бухта Фанари''' * '''Херсонеська бухта''' * '''Блакитна бухта''' == Як дістатись == == Що відвідати == === Херсонес Таврійський === *{{listing|type=see |lat =44.61054 |long =33.48899 |name =Херсонес Таврійський|address =вул. Стародавня, 1 |directions =будь-яким маршрутом до зупинки «ЦУМ», або «кінотеатр Росія», далі пішки. Безпосередньо до входу у заповідник під'їжджає автобус № 22 |url =http://www.chersonesos.org/ |vkontakte = http://vk.com/club6235421|phone =(0692) 23-15-61, 24-13-32|fax =(0692) 55-02-78 |email =info@chersonesos.org |description =Старогрецьке місто-держава, нині заповідник. На території заповідника ведуться розкопки, проводяться тематичні екскурсії, діють Володимирський собор (див. [[Ленінський район Севастополя#Храми|Храми]]), Музей заповідника, Античний театр (див. [[Севастополь#Театри|Театри]]). }} :*{{listing|type=see|lat =44.611095 |long =33.492114 |name =Музей заповідника|url =http://www.chersonesos.org/?p=museum |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 55-02-78, 24-13-01, 23-15-61 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Складається з 3-х залів з експонатами, присвяченими середньовічному періоду Херсонеса.}} *{{listing |type=see |lat=44.594601 |long=33.443027|name=Пам'ятник Петру Сагайдачному |address=мікрорайон Омега-2а|directions =їхати громадським трпанспортом до зупинки «Пляж Омега», далі пішки, або на електромобілі|description =Встановлений 14 червня 2008 року до святкування 225-річчя міста. Автор — скульптор Володимир Луцак. }} === Храми === [[File:Sevastopol Chersonesus Saint Vladimir Cathedral IMG 0752 1725.jpg|thumb|right|300px|Собор святого Володимира в Херсонесі]] *{{listing |type=see |lat=44.612017 |long=33.493291 |name=Собор святого Володимира (Херсонес) |address=вул. Стародавня, 1. Національний заповідник «Херсонес Таврійський» |url= |phone=(0692) 24-21-15 |fax= |email= |skype= |hours= |price=вхід 25 грн. |description=Зведений на згадку про хрещення в 988 році святого рівноапостольного князя Володимира. Автор проекту академік Д. І. Грімм. На закладці нижнього храму 23 серпня 1861 був присутній імператор Олександр II з імператрицею Марією Олександрівною. Будівництво собору тривало протягом тридцяти років. 17 жовтня 1891 владикою Мартініаном, архієпископом Таврійським і Сімферопольським, освячений головний престол верхнього храму, в ім'я святого рівноапостольного князя Володимира. Південний престол освячений в ім'я святого князя Олександра Невського, північний престол освячений в ім'я святого апостола Андрія Первозванного. 2 жовтня 1924 собор був закритий Радянською владою. У 1992 році богослужіння було відновлено. 6 січня 1994 храм був переданий в оренду православній громаді. Почалися реставраційні роботи. 28 липня 2000, в день пам'яті святого князя Володимира, на відновлений собор був поставлений хрест.}} == Чим зайнятись == === Театри === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol 04-14 img36 Chersonesus.jpg|текст2 =Античний театр |Севастопольський театр для дітей та молоді.JPG|текст3 =Севастопольський театр для дітей та молоді}} *{{listing|type=do|lat =44.61019 |long =33.49224 |name =Античний театр Національного заповідника «Херсонес Таврійський» |alt = |address =Херсонес Таврійський |directions =тролейбуси № 2, 6, 10 маршрутне таксі № 2, 4, 6, 10, 16, 27, 83, 84, 95, 107, 109, 112 до зупинки - вул. Дмитра Ульянова; маршрутній автобус № 22, який слідує через проспект Острякова, Центр, площу Повсталих, Херсонес. |url =http://hersonesteatr.org.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =замовлення квитків: (095) 111-69-18, (095) 435-10-08, адміністратор: (050) 643-02-25|fax = |email =mail@hersonesteatr.org.ua |skype = |hours = |price =50 гривень |description =Побудований близько двох з половиною тисяч років тому. Театр діючий, майданчик використовується акторами Севастопольського академічного російського драматичного театру імені Луначарського для своєї античної програми. Вистави проходять під відкритим небом. Театр вміщує 300 людей.}} *{{listing|type=do|lat =44.600472 |long =33.486285|name =Севастопольський театр для дітей та молоді |alt =ТБМ |address =пр. Гагаріна, 16 |directions =з центру маршрутами №№ 109, 16, 10, 110, 112, 95, 6 |url =http://tbm.crimea.ua |facebook = |vkontakte = |phone = каса: (0692) 53-42-15|fax = |email =sevstdm@mail.ru |skype = |hours =дитячі сперктаклі починаються о 11.00, для дорослих о 18.00 |price = |description =Жанрова різноманітність репертуару за весь час існування театру велика: комедія, трагедія, драма, мюзикл, чарівна казка, казка-подорож, казка-гра, балет, опера, народна казка, народний танець, степ-джаз-казка, мелодрама, лірична комедія, молодіжна драма, молодіжний рок-концерт. }} === Кінотеатри === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Кінотеатр Росія.JPG|текст3 =Кінотеатр «Росія}} *{{listing |type=do |lat=44.584515 |long=33.437179 |name=Кінотеатр «Апельсин» |alt= |address=пр. Героїв Сталінграда, 27 |directions =з центру маршрутами №№ 10, 16, 95, 105, 110, 112, 4, 107; з Остряків на 102, 14; з 5-го км на 23 |url= |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 53-03-03 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=У кінотеатрі два зали з кінопроекційним обладнанням на рівні світових стандартів, звуком Dolby Digital Surround EX і різноманітним репертуаром.}} *{{listing |type=do |lat=44.588618 |long=33.488538 |name=Кінотеатр «Мусон» |address= вул. Вакуленчука, 29 |directions =з центру маршрутами №№ 109, 16, 10, 110, 112, 95. |url=http://musson.ua/index/cinema |facebook= |vkontakte=http://vk.com/cinemamusson |phone=(0692) 47-44-44 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Кінотеатр-мультиплекс з 4 кінозалами. У ньому знаходиться найбільший екран в Україні і другий за величиною на території СНД, розміром 23 на 12,5 метрів розташований в Червоному залі (Grand) на 325 глядацьких місць. Три інших кінозали вміщають по 100 глядачів — це Жовтий, Зелений і Синій зали. У всіх кінозалах встановлено новітнє цифрове кінооладнання з підтримкою технології 3D, звукові системи Dolby Surround. На території кінотеатру працює кафе.}} *{{listing |type=do|lat=44.599012 |long=33.488249 |name=Кінотеатр «Росія» |alt= |address=пл. 50-річчя СРСР|directions =маршрутами №№ 109, 16, 10, 110, 112, 95 до зупинки «Площа 50-річчя СРСР» |url= |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 24-03-00, 24-12-03 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Кінотеатр має однин зал загальною місткістю 500 глядачів, а також кіно-кафе, в якому можуть розміститися близько 80 осіб. У кіно-кафе глядачі можуть переглядати різні спортивні заходи, кінофільми, також там проводяться концерти. Був побудований в 1975 році за проектом групи архітекторів на чолі з Ізраїлем Юхимовичем Фіалко. Це був перший широкоформатний кінотеатр у Севастополі. Розмір екрану становив 10х22 метри. Кінотеатр був розрахований на 850 місць. У 1985 році на фасаді будівлі кінотеатру було встановлено барельєф «Історія флоту» за проектом севастопольського скульптора В'ячеслава Яковлєва.}} === Відпочинок на воді === *{{listing |type=do |lat=44.60725 |long=33.458583 |name=Аквапарк «Зурбаган»|alt= |address=вулиця Паркова, 9 |directions=в сезон працюють автобуси № 23 до аквапарку і № 30 до «Сільпо» на вулиці Фадєєва, також можна дістатится машрутними таксі №№ 4, 107, 109, 110, 112 від вокзалів до парку Перемоги, далі електромобілем|url=http://zur.com.ua/ |facebook= |vkontakte=http://vk.com/club16381542 |phone= (0692) 41-41-45 |fax= |email= |skype= |hours= |price= 285 грн. для дорослих, 205 грн. для дітей (цілий день). На три години — 255 грн. для дорослих і 180 грн. для дітей. Окремо оплачується камера схову (25 грн.) чи сейф (40 грн.)|description=Відкрився в липні 2005 року. На території понад 2 га знаходяться сім басейнів з прісною водою та 15 гірок для дітей та дорослих, серед яких «Чорна дірка», «Камікадзе», «Мультіслайди», «Вільне падіння». Всі басейни облаштовані системою підігріву та очищення води. Працює з 10.00 до 18.00.}} <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:Аквапарк Зурбаган1.JPG|border|186px|]] |[[Файл:Аквапарк Зурбаган11.JPG|border|204px|]] |[[Файл:Аквапарк Зурбаган7.JPG|border|204px|]] |[[Файл:Аквапарк Зурбаган5.JPG|border|204px|]] |[[Файл:Аквапарк Зурбаган8.JPG|border|204px|]] |- |<div style='text-align: center;'><small>''вхід ''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''великий басейн''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''гірки''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''гірки''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''дитячий басейн''</small></div> |} </center> ==== Пляжі ==== {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |«Адміральський» («Солдатський») пляж.JPG|текст1 =«Адміральський» («Солдатський») пляж |Пляж у Блакитній бухті.jpg|текст2 =Пляж у Блакитній бухті}} *{{listing |type=do |lat=44.596488 |long=33.430914 |name=«Адміральський» («Солдатський») пляж |alt= |address=Абрамова бухта (Адміралтейська лагуна) |directions=маршрут № 81 до зупинки «Омега-Сіті», далі пішки хвилин 10 |description=Берег — дрібна галька і мале і середнє каміння. Вода дуже прозора. Вхід у воду затруднений середнім камінням, проте за 3—4 метра від берега вже можна пірнати. На берег під час шторму викидає водорості, тому чути запах йоду. Водорості регулярно прибираються. Є одна кабінка для переодягання. Працюють кафе, сувенірний лоток, тир.}} *{{listing |type=do |lat=44.555570 |long=33.409553 |name=Пляж «Блакитна бухта» |alt= |address=Блакитна бухта |directions=автобусом № 105, який ходить від 5-го км через Центральний ринок до зупинки «Блакитна бухта», або маршруткою № 95 від Центрального ринку до повороту на Козачої бухти, далі пішки. |description=Невеликий обладнаний гальковий пляж, далі переходить у дикий. Місцевість у районі пляжу мальовнича, є невеликі бухти, печери, скелі.}} *{{listing |type=do |lat=44.607805 |long=33.4483960 |name=Пляж «Маяк» |alt= |address=Парк Перемоги |directions=тролейбуси № 10, 14, 18, маршрутне таксі № 4, 10, 16, 23, 95, 105, 107, 109, 110, 111, 112, 150 до зупинки «Парк Перемоги», далі пішки (20 хвилин), або на електромобілі |description=Дикий пляж, покритий великою галькою упереміш з великими каменями. Довжина біля 50 метрів.}} *{{listing |type=do |lat=44.593187 |long=33.427255 |name=Пляж «Мол» |alt= |address= |directions=тролейбус № 10, маршрутне таксі: 10, 16, 95, 107, 109 до кінцевої зупинки тролейбуса № 10 і 14, далі по вулиці Павла Корчагіна уздовж порту повз гаражі йти в бік молу по узбережжю. Автомобілем заїжджати з проспекту Героїв Сталінграда на вулицю Павла Корчагіна, на першому перехресті їхати прямо (з'їзд з головної), повз гаражі вздовж бухти до воріт на 209 причал (він же «мол»). Можна проїхати практично до самого пляжу, багато місця для стоянки, але під'їзд грунтовий і сильно розбитий|description=Дикий пляж. На самому початку біля молу гальковий, далі — кам'янистий.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Пляж «Омега».jpg|текст1 =Пляж «Омега» |Дикий пляж Омега.JPG|текст2 =Дикий пляж «Омега»}} *{{listing |type=do |lat=44.598008 |long=33.443584 |name=Пляж «Омега» |alt= |address=Кругла бухта |directions=маршрути №№ 4а, 10, 14, 15, 16, 23, 95, 107, 109, 110, 111, 112 до зупинки «Пляж Омега» |description=Пляж піщаний. Довжина біля 100 метрів. Обладнаний пунктами прокату інвентарю, кабінками для переодягання, навісами для захисту від сонячних променів, торговими точками, туалетами і медпунктом, платним душем. Поруч із пляжем є кафе, бари, дискотека. На пляжі є обладнаний рятувальний пункт. Також доступні такі види розваг, як катання на «банані» і «аквабайках», водні атракціони, прокат човнів і водних велосипедів.}} *{{listing |type=do |lat=44.603332 |long=33.433900 |name=Пляж «Омега» (дикий) |alt= |address= |directions=маршрутне таксі № 81 до кінцевої зупинки «Омега-Сіті», далі праворуч до пляжу. Заїзд автотранспортом можливий практично до самого узбережжя. З боку проспекту Героїв Сталінграда потрібно звернути в бік «Круглого дому» до перехрестя з вулицею Челнокова, на якому потрібно повернути праворуч і їхати прямо до пляжу. |description=Скелястий берег.}} *{{listing |type=do |lat=44.609183 |long=33.456663 |name=Пляж «Парк Перемоги» |alt= |address=Парк Перемоги |directions=маршрути №№ 4а, 10, 14, 15, 16, 23, 95, 107, 109, 110, 111, 112 до зупинки «Парк Перемоги», далі пішки або електромобілем |description=Облаштований пляж. Пірси, галечний берег, відкрите море. Багато барів, нічний клуб.}} *{{listing |type=do |lat=44.610405 |long=33.462178 |name=Дикий пляж «Парк Перемоги» |alt= |address= |directions=тролейбуси № 10, 14, 18, маршрутне таксі № 4, 10, 16, 23, 95, 105, 107, 109, 110, 111, 112 до зупинки «Парк Перемоги», далі пішки description=Велика галька у суміш з камінням.}} *{{listing |type=do |lat=44.608908 |long=33.459860 |name=Пляж «Аквамарин» |alt= |address=Парк Перемоги |directions=тролейбуси № 10, 14, 18, маршрутне таксі № 4, 10, 16, 23, 95, 105, 107, 109, 110, 111, 112, 150 до зупинки «Парк Перемоги», далі пішки, або на електромобілі |description=Піщаний берег. Підходи до моря обладнані дерев'яними доріжками. Захід у воду — плавний і неглибокий, маються обмежувальні буйки, піщане покриття пляжу при заході в воду переходить у дрібну гальку. Обладнаний: пунктами прокату інвентарю (лежаки, пляжні парасольки, водний інвентар та інше), душовими і кабінками для перевдягання, навісами для захисту від сонячних променів, туалетами і медпунктом, поруч із пляжем є кафе, ресторан. На пляжі є добре обладнана рятувальна станція. Протяжність пляжу становить близько 150 метрів, ширина — близько 30 метрів.}} *{{listing |type=do |lat=44.613959 |long=33.493884 |name=Пляж на території заповідника Херсонес Таврійський |alt= |address=вул. Стародавня, 1 |directions=маршрутне таксі № 22 (інтервал руху 30-40 хвилин), доходить безпосередньо до входу на територію національного заповідника «Херсонес Таврійський», тролейбуси № 6, 10, маршрутні таксі №№ 2, 4, 10, 16, 107, 109, 110 , 111, 112 до зупинки «Вулиця Дмитра Ульянова», далі пішки по вулиці Дмитра Ульянова близько 15 хвилин до заповідника «Херсонес Таврійський».|description=Кам'янистий берег, відкрите море. Не облаштований.}} *{{listing |type=do |lat=44.608771 |long=33.484869 |name=Пляж «Сонячний» |alt= |address=Піщана бухта |directions=маршрути №№ 2, 2а, 4а, 6, 10, 16, 83, 84, 95, 107, 109, 110, 111, 112 до зупинки ЦУМ, далі пішки |description=Дрібна і середня галька, глибше — пісок. Обладнаний лежаками, кабінками, торговими точками, тенісний корт.}} <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:Пляж «Парк Перемоги».JPG|border|198px|]] |[[Файл:Пляж «Аквамарін».JPG|border|393px|]] |[[Файл:Дикий пляж «Парк Перемоги».JPG|border|393px|]] |- |<div style='text-align: center;'><small>''Пляж «Парк Перемоги»''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Пляж «Аквамарин»''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Дикий пляж «Парк Перемоги»''</small></div> |} </center> *{{listing |type=do |lat=44.607793 |long=33.481307 |name=Пляж «Піщаний» |alt= |address=Піщана бухта |directions=маршрути №№ 2, 2а, 4а, 6, 10, 16, 83, 84, 95, 107, 109, 110, 111, 112 до зупинки ЦУМ, далі пішки|description=Піщаний берег. Обладнаний пунктом прокату пляжного інвентарю, кабінками для переодягання, навісами для захисту від сонячних променів, туалетом і медпунктом. На пляжі є обладнана рятувальна станція.}} <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Піщаний пляж'''</div> |- |[[Файл:Піщаний пляж.JPG|border|226px|]] |[[Файл:Піщаний пляж1.JPG|border|195px|]] |[[Файл:Піщаний пляж2.JPG|border|193px|]] |[[Файл:Піщаний пляж4.JPG|195px|]] |[[Файл:Піщаний пляж5.JPG|border|193px|]] |} </center> *{{listing |type=do |lat=44.580794 |long=33.382430 |name=Пляж РЛС |alt= |address=мис Херсонес |directions=маршрутне таксі № 14 «Маяк» (ходить рідко) або на маршрутному таксі № 105 до 35-ї батареї і звідти пішки, але йти близько 3 км по шосе. Автомобілем їхати по дорозі в Козачу бухту в бік Маяка до радіолокаційної станції «Дніпро». Ліворуч перед станцією буде з'їзд з дороги і майданчик для стоянки|description=Пляж кам'янистий, що переходить в гальковий, але галька велика, багато великих каменів.}} *{{listing |type=do |lat=44.562833 |long=33.401055 |name=Пляж «Сократ» |alt= |address=|directions=маршрутне таксі № 14 «Маяк» (ходить рідко) або на маршрутному таксі № 105 до 35-ї батареї і звідти пішки, хвилин близько15-20 1,5 км по шосе. Автомобілем їхати в бік бухти Козачої до кінця СТ «Сократ», дорога буде повертати праворуч, потрібно з'їхати на грунтовку в бік моря |description=Пляж кам'янистий.}} === Більярд === [[Файл:Більярдний клуб Чикаго.JPG|thumb|175px|Більярдний клуб «Чикаго»]] *{{listing|type=do |lat =44.589573 |long =33.463127 |name =Більярдний клуб «Чикаго»|address =просп. Жовтневої Революції, 67 |directions =їхати до зупинки громадського транспорту «вулиця Юмашева»|url = |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club12943172 |phone =(0692) 43-04-20; (066) 558-13-56 |fax = |email = |skype = |hours =щоденно з 12.00... |price =До 18.00 ПУЛ — 20 грн, російська піраміда — 27 грн; після 18.00 ПУЛ — 27 грн, російська піраміда 36 грн |description = Велика відстань між столами надає комфорт, як для аматорської гри, так і для проведення професійних турнірів. Тому можна впевнено, з великим замахом, грати від бортів, нікого і нічого при цьому не зачіпаючи і не заважаючи іншим гравцям. Приміщення клубу прямокутне і досить просторе. У клубі встановлено три 12-футових столи, два 10-футових столи і один 9-футовий пул. Працює бар, кухня. Wi-Fi Unlimited. 100% прийом всіх операторів стільникового зв'язку.}} == Що купувати == === Продукти харчування === *{{listing |type=buy |lat=44.588679|long=33.489418 |name=Гіпермаркет «Велика Кишеня»|alt= |address=вул. Вакуленчука, 29. ТЦ «Муссон»|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 47-76-21 (адміністратор)|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00 |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.590849|long=33.463197 |name=«Юмашевський ринок»|alt= |address=проспект Жовтневої Революції, 63|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 46-06-39|fax= |email=|skype= |hours=Щодня з 8.00 до 19.00 |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.584584|long=33.437619|name=ЕкоМаркет|address=вул. Героїв Сталінграда, 27. ТЦ «Апельсин»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.592759|long=33.485363 |name=ТЦ «Novus»|alt= |address=вул. Вакуленчука, 20|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.579265|long=33.460386 |name=Супермаркет «Novus»|alt= |address=вул. Шевченка, 19в|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 46-10-24|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.586326|long=33.445795 |name=Супермаркет «Novus»|alt= |address=вул. Борисова, 9|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.592484|long=33.455644 |name=ТЦ «Novus»|alt= |address=пр. Жовтневої Революції, 24|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.585608|long=33.444550|name=АТБ|address=вул. Борисова, 5|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |type=buy |lat=44.573595|long=33.459946|name=АТБ|address=вул. Марінеска, 21|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours= з 8.00 до 22.00}} *{{listing |type=buy |lat=44.577691|long=33.462253|name=АТБ|address=вул. Косарєва, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 }} *{{listing |type=buy |lat=44.590005|long=33.461797|name=АТБ|address=пр. Жовтневої Революції, 61. ТЦ «Адрія»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |type=buy |lat=44.587235|long=33.455000|name=АТБ|address=вул. Кесаєва, 14г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |type=buy |lat=44.587801|long=33.460268|name=«Сільпо»|address=пр. Жовтневої Революції, 50|directions=|phone=(0692) 42-08-98, 23-66-13 |fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00 |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.596755|long=33.459538|name=«Сільпо»|address=вул. Фадєєва, 1|directions=|phone=(0692) 43-30-35, 43-31-81|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00 |description=}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:Юмашевський ринок.JPG|border|153px|]] |[[Файл:Novus на ПОР (Севастополь).JPG|border|205px|]] |[[Файл:Новус на Вакаленчука.JPG|border|236px|]] |[[Файл:АТБ на Кесаєва.JPG|border|209px|]] |[[Файл:Сільпо на ПОР (Севастополь).JPG|border|199px|]] |- |<div style='text-align: center;'><small>''Юмашевський ринок''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''«Novus» на пр. Жовтневої Революції''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Новус на Вакаленчука''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''АТБ на Кесаєва''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''«Сільпо» на пр. Жовтневої Революції''</small></div> |} == Де поїсти == === Дешево === *{{listing |type=eat|lat=44.58792 |long=33.478560 |name=паб BeerLoga |address=вулиця Вакуленчука, 38 |directions=їхати до зупинки громадського транспорту «Студентське містечко»|phone=|fax= |email= |skype= |hours= |description=Широкий асортимент пива і до пива.}} *{{listing|type=eat|lat =44.589745 |long =33.460649 |name =Східний ресторан «Ваш Лаваш» |address =просп. Жовтневої Революції, 38 |directions =їхати до зупинки громадського транспорту «вулиця Юмашева» |url =http://brsystems.ua/restaurant.php?code=18 |facebook = |vkontakte = |phone =(050) 840-50-05, служба доставки: (0692) 54-02-02 |fax = |email = |skype = |hours = |price =Смачні та ситні страви східної кухні в трьох спеціальних меню, вартістю 40 гривень|description = }} === Середні ціни === *{{listing|type=eat |lat =44.591888 |long =33.491167 |name =Суші-бар Kyoto |alt =Кіото |address =вул. Руднева, 34 |directions =маршрут №14 до зупинки громадського транспорту «вулиця Руднєва», маршрути № 10, 16, 107, 109, 110, 11 до зупинки «вулиця Меньшикова» |url =http://sushi-express.in.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone = (0692) 53-77-91; (050) 230-38-78|fax = |email = |skype = |hours =Щодня, цілодобово|price = |description =Широкий вибір традиційних японських страв — суші, роли, вегетаріанські роли, гункани, сашимі, гарячі страви. Вільний доступ до Wi-Fi. Здійснюється доставка страв по місту щодня і цілодобово. }} === Дорого === == Де розважитись == {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |ТРЦ Мусон.JPG|текст1 =ТРЦ «Мусон» |Ковзанка в Мусоні.JPG|текст2 =Ковзанка в «Мусоні»}} *{{listing|type=do |lat=44.588909|long=33.490791 |name =Торгово-розважальний центр «Мусон» |address=вул. Вакуленчука, 29 |directions =їхати маршрутними таксі (автобусами): №№ 83, 109, 107, 110, 112, 10, 16, 14; тролейбусами: №№ 10, 14 до зупинки «Вулиця Меньшикова». |url =http://musson.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours =з 8.00 до 23.00 |description =Найбільний в місті і в Криму торговельно-розважальний центр. Серед розваг всілякі ігрові автомати, симулятори, міні-боулінг, водні атракціони, міні-гольф, настільний теніс, 3D-кінотеатр, єдина в місті крижана ковзанка і багато іншого. Для самих маленьких — ігровий лабіринт «Вежа», дитяча залізниця, гойдалки, каруселі. Всі ігрові автомати призові. По закінченні будь-якої гри дитина отримує призові квиточки, збирає їх, а перед відходом додому може обміняти на вподобану їй іграшку. Для дорослих на території ТРЦ працює понад ста магазинів, різі кафе, ресторани, боулінг (в наявності 18 доріжок для гри), чотири кінозали (див. [[Гагарінський район Севастополя#Кінотеатри|Кінотеатри]]).}} *{{listing|type=do |lat=44.584630|long=33.438048|name =Торгово-розважальний центр «Апельсин» |address =пр. Героїв Сталінграда, 27 |directions =їхати з центру маршрутами №№ 10, 16, 95, 105, 110, 112, 4, 107; з Остряків на №№102, 14; з 5-го км Балаклавського шосе на № 23 до зупинки «Пошта»|url =http://www.apelsincentre.com.ua/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club36829603 |phone =кінотеатр: (0692) 53-03-03; паб: 53-03-13; боулінг: 53-03-23; бронювання столів: (050 920 31 81) |fax = |email = |skype = |hours =з 9.00 до 22.00 |description = Серед розваг: ігрові автомати, різноманітні атракціони (каруселі, батут, три столи для аерохокею та інше), боулінг (в наявності 10 доріжок для гри), більярд, караоке (як для дорослих, так і для дітей), кафе, кінотеатр «Orange кіно».}} *{{listing|type=do|lat =44.591254 |long =33.457435 |name =Дитячий парк «Перлинка» |alt =Жемчужинка |address = |directions =їхати маршрутними таксі №№ 10, 14, 16, 107, 109, 110, 112 до зупинки «Проспект Жовтневої революції». |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Серед розваг: каруселі, гойдалки «Човники», ігрова кімната «Непоседа», батути, водний атракціон «Лебеді» тощо.}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:Дитячий парк Перлинка10.JPG|border|200px|]] |[[Файл:Дитячий парк Перлинка1.JPG|border|200px|]] |[[Файл:Дитячий парк Перлинка11.JPG|border|200px|]] |[[Файл:Дитячий парк Перлинка3.JPG|border|200px|]] |[[Файл:Дитячий парк Перлинка9.JPG|border|200px|]] |} *{{listing|type=do |lat =44.590016 |long =33.460177 |name =Розважальний комплекс «40 миля» |address =просп. Жовтневої Революції, 38/1 |directions =їхати до зупинки громадського транспорту «вулиця Юмашева» |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0692) 47-16-71; (050) 393-66-69 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Спорт-бар, ресторан, більярд, суші-бар, літня веранда і покер-клуб.}} *{{listing|type=do|lat =44.595410 |long =33.446326 |name =Клуб спортивного покеру «Royal» |address =просп. Жовтневої Революції, 38 |directions = їхати до зупинки громадського транспорту «вулиця Юмашева» |url = |facebook = |vkontakte =http://vk.com/board25672591 |phone =(099) 085-32-50 |fax = |email = |skype = |hours =Щодня. Цілодобово |price = |description = Регулярно проводяться різні змагання зі спортивного покеру з різними структурами та умовами. Wi-Fi. Ресторан. Трансляції спортивних змагань.}} === Нічні клуби === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Нічний клуб Le Roi.JPG|текст1 =Le Roi}} *{{listing |type=drink |lat=44.590246|long=33.459785 |name=Le Roi|address=пр. Жовтневої Революції, 38/7|directions=з центру маршрутами №№ 109, 16, 10, 110, 112, 95, 107|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/nightclubleroi |phone=(050) 807-66-29 |fax= |email=|skype= |hours=у вівторок з 22.00 до останнього клієнта. З середи по неділю з 21.00 до 10.00 |price= |description=У клубі проходять вечірки, музичні виступи, шоу-програми. Вівторок — вечірки; середа — коктейльні вечірки; четвер — шампанське свавілля, дівчатам всю ніч шампанське безкоштовно; п'ятниця, субота — вечірки; неділя — день друзів: 50% знижки.}} *{{listing |type=drink |lat=44.587648|long=33.459989 |name=Bombay|alt=Бомбей |address=пр. Жовтневої Революції, 50|directions=з центру маршрутами №№ 109, 16, 10, 110, 112, 95, 107 до зупинки «вулиця Юмашева»|url=|facebook= |vkontakte= http://vk.com/partybar_bombay |phone=(095) 791-90-71 |fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово, без вихідних |price=У вихідні дні вхід дівчатам безкоштовний |description=У клубі проходять запальні тематичні вечірки з пустотливими ведучими і несподіваними конкурсами, еротичні шоу зі стриптизом. Мається два зала + танцпол. Більярдні столи: російський, американка. Вхід в нічний час з 18 років. При собі потрібно мати підтверджуючий вік документ або його копію.}} *{{listing|type=drink|lat =44.608660 |long =33.454434 |name =Пляжно-розважальний комплекс «Хорошо» |address =Пляж парку Перемоги, біля пешого пірсу |directions = |url = |facebook = |vkontakte =http://vk.com/prk_horosho |phone =(050) 393-33-39 |fax = |email = |skype = |hours =З понеділка по середу з 08.00 до 22.00. З четверга по неділю — цілодобово. |price = |description =Являє собою один з кращих нічних клубів Севастополя в літній час. Тут можна потанцювати під сети топових діджеїв, відпочити на пляжі. Кількість посадочних місць — 400, танцпол розрахований на 1,5 тисяч осіб. Загальна місткість пляжного розважального комплексу — до 2 тисяч осіб. Комплекс пропонує своїм гостям європейську та японську кухню, мангал-меню. У нічному клубі є камера зберігання, ресторанне обслуговування на пляжі. У «Хорошо» постійно проводяться живі концерти відомих музичних виконавців і ді-джеїв, а також яскраві тематичні вечірки.}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === [[Файл:Готель Морський.JPG|thumb|175px|Готель «Морський»]] *{{listing|type=sleep|lat =44.589543 |long =33.460944 |name =Готель «Морський» |address =просп. Жовтневої Революції, 44 |directions =з центру маршрутами №№ 109, 16, 10, 110, 112, 95, 107 до зупинки «вулиця Юмашева» |url =http://hotelmorskoy.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 41-17-76, 41-17-10 |fax =(0692) 41-17-76|email = hotel.m@mail.ru |skype = |hours = |price =Від 470 до 1 100 грн/номер|description =Представляє собою сучасний будинок, розраховане на 20 комфортабельних номерів. У кожному номері є телевізор, телефон, холодильник, кондиціонер, гаряча і холодна вода цілодобово, автономне опалення. Затишний бар готелю працює 24 години на добу.}} === Дорого === == Зв'язок == *{{listing |type=other |lat=44.592079 |long=33.447425 |name=Центр продажу та обслуговування ПАТ «Укртелеком»|alt= |address=просп. Героїв Сталінграда, 64 |directions=|url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Підприємство здійснює продаж стартових пакетів «ОГО!START», стартових пакетів та карток поповнення мобільного зв'язку Тримоб, таксофонних карток, карток передплачених послуг. Надає разові послуги з міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, телеграфні послуги тощо.}} {{footer|ispartof=Севастополь|type=Район міста|status=Придатний}} kpg2ism5bag1p5q63za0ib5yzw4ras0 828 1150 14280 12991 2015-03-02T14:27:57Z Lucie Kaffee (WMDE) 1473 change mw.wikibase.getEntitiy (deprecated) to mw.wikibase.getEntityObject 14280 Scribunto text/plain -- THIS IS AN EXPERIMENTAL MODULE -- @author RLuts local p = {} --Return links to wikipedia and commons category function p.links(frame) local lang = 'uk' if mw.title.getCurrentTitle().exists then local content = string.lower(mw.title.getCurrentTitle():getContent()) local hasWikiLink, hasCommLink if string.find(content, "%[%[wikipedia:.*]]") or string.find(content, "{{[Ff]ooter%s*|.*wikipedia%s*=.+}}") then hasWikiLink = true end if string.find(content, "%[%[commons:.*]]") or string.find(content, "{{[Ff]ooter%s*|.*commons%s*=.+}}") then hasComLink = true end entity = mw.wikibase.getEntityObject() if not entity then return nil end if (entity.sitelinks[lang .. "wiki"] and not hasWikiLink) then wlinks = "[[wikipedia:" .. lang .. ":" .. entity.sitelinks[lang .. "wiki"].title .. "]]\n" end if (entity.claims and entity.claims.P373 and not hasComLink and wlinks) then wlinks = wlinks .. "[[commons:Category:" .. entity.claims.P373[1].mainsnak.datavalue.value .. "]]" elseif (entity.claims and entity.claims.P373 and not hasComLink and not wlinks) then wlinks = "[[commons:Category:" .. entity.claims.P373[1].mainsnak.datavalue.value .. "]]" end return wlinks else return nil end end return p 3ogv45tqgcm6s76est4u1qiu3ca8qvv 0 1157 34641 33332 2023-10-30T00:32:32Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34641 wikitext text/x-wiki {{geo|51.24049|33.20869|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Конотоп | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Конотоп''' розташований в [[Сумська область|Сумській області]]. Відстань до [[Суми|обласного центру]] залізницею - 129 км, автошляхами - 131 км. Відстань до [[Київ|Києва]] залізницею - 221 км, автошляхами - 247 км. == Зрозуміти == '''Коното́п''' — місто на Сіверщині, в [[Сумська область|Сумській області]]. Розташоване на річці Єзуч. Населення 89 тис. мешканців (переважно українці). У першу чергу, місто відоме завдяки твору Григорія Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма" та Конотопській битві між козацьким та московськими військами у 1659 р., що увінчалась перемогою козаків. Конотоп – місто обласного підпорядкування, центр Конотопського району. Знаходиться за від обласного центру на лівому березі р. Єзуч (ліва притока р. Сейм). Територія міста – 10,2 тис. га, населення понад 93 тис. жителів. Це екологічна чиста зона України, місто козацької слави, потужний залізничний вузол з розвиненою інфраструктурою транспортного будівництва, що з’єднує Україну з Білорусією, Росією та країнами ЄС, адміністративний і культурний центр Конотопщини, розташований на перехресті магістралей, що ведуть на Москву, Київ, Мінськ, Воронеж, Харків. На карті України Конотоп - маленька позначка, розташована у східній частині Сумської області. Кожна епоха залишила тут свій слід. Та найяскравіший з них – славетна Конотопська битва, що стала символом національно-визвольної боротьби українського народу за незалежність Точний рік появи Конотопа невідомий. Перша писемна згадка про місто відноситься до 1634 р. З початком Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, Конотоп у 1648 стає центром козацької сотні Чернігівського, потім Ніжинського полків. У 1782 Конотоп отримав статус повітового міста Чернігівської губернії. Місто, в якому ми живемо, виховало багато відомих людей: істориків, літераторів, військових діячів, генералів. В місті проводяться різні загальноміські свята та фестивалі. Серед них: обласний фестиваль «Конотопська відьма запрошує», започаткований у 2003, телевізійний фестиваль юних вокалістів «Зірки надій», виставка-ярмарок «Конотопська сотня»; міський пленер художників «Барви Малевича» та інші. Цікава та складна історія міста закарбована в його планово-просторовій структурі: це не тільки пам’ятники, меморіали та монументи на честь історичних діячів і пам’ятних подій а  також історико-меморіальні будівлі та місця, що є історико-культурним надбанням України. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Конотоп — значний залізничний вузол. Конотопський відділок Південно-Західної залізниці забезпечує вантажні та пасажирські перевезення у 7 напрямках: Московському, Київському, Харківському, Гомельському, Курському, Полтавському, Вітебському. Електропоїзди здійснюють перевезення між такими містами як Київ, Суми, Ніжин, Шостка, Ворожба, Зернове та ін. === {{Автомобілем}} === Місто розташоване в 28 км від траси міжнародного значення М02 (Кіпті — Глухів — Бачівськ (державний кордон із Росією)). Через місто проходять автошляхи регіонального значення Р60 (Кролевець — Конотоп — Ромни — Пирятин) і Р61 (Батурин —Конотоп — Суми). === {{Автобусом}} === Автостанція "Конотоп" активно забезпечує як приміське, так і міжміське сполучення. [http://bus.sumy.ua/rozklad.php Загальний розклад по автостанції "Конотоп"]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. == Транспорт == Основні види транспорту - маршрутне таксі та трамвай (3 маршрути). Окрім того, діють служби таксі. Вартість проїзду у маршрутних таксі стандартна у межах міста — 5,50 гривень. Вартість проїзду в трамваї складає 2 гривні. Пенсіонери можуть користуватися послугами безкоштовно або придбати квиток за пільговою ціною. == Що відвідати == * [[w:Конотопський_міський_краєзнавчий_музей_імені_О._М._Лазаревського|Краєзнавчий музей ім. О. М. Лазаревського]] * [[w:Музей-садиба_генерала_М._І._Драгомирова|Музей-садиба генерала М. І. Драгомирова]] (герой Російсько-Турецької війни, зображений на картині "Козаки пишуть листа турецькому султану) * [[w:Конотопський_музей_авіації|Музей авіації]] * Пам'ятник [[w:Малевич_Казимир_Северинович|Казимиру Малевичу]] в центрі міста, біля Універмагу *'''Конотопський міський краєзнавчий музей ім. О.М.Лазаревського -''' один з найстаріших  музеїв Сумської області. Заснований 26 вересня 1900 року в одній із кімнат будинку конотопського земства. Працювали  та створювали музейну історію земляки Конотопщини – відомий історик Лівобережної України О.М.Лазаревський, ім’ям якого названо музей та відомий бібліограф, член-кореспондент Російської академії наук Степан Іванович Пономарьов. З березня 1973 музей знаходиться у пристосованому, спеціально збудованому одноповерховому приміщенні. На сьогоднішній день у музеї зберігається майже 24 тисячі одиниць  основного фонду, серед яких колекції флори і фауни, старовинні художні  твори західно-європейського, російського та українського мистецтва, нумізматичні та археологічні зібрання, зразки старовинної зброї ХVІІ-ХІХ століття  та періоду Великої Вітчизняної війни, документи та матеріали, які містять історичні відомості, духовні та матеріальні надбання Конотопщини. Поштова адреса: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Садова, 2. Телефон: 2-31-27. Час відвідування: з 8-00 до 16-45 щоденно. Музей має два відділи: музей – садиба генерала М.І. Драгомирова та музей авіації. ** '''Музей садиба генерала М. І. Драгомирова''' В 2007 році, після реставрації будинку колишньої садиби генерала М.І.Драгомирова, в декількох кімнатах будівлі було урочисто відкрито відділ краєзнавчого музею - музей-садибу генерала М.І.Драгомирова. Комплекс складається безпосередньо з садиби генерала, пам’ятника-бюсту генерала, роботи відомого київського скульптора Б.С.Довганя (1992) та родинної усипальниці сім’ї Драгомирових на погості Свято-Вознесенського кафедрального Собору. М.І. Драгомиров (1830-1905) генерал, відомий військовий та державний діяч др. пол. ХІХ - поч.ХХ ст., генерал-губернатор Київський, Волинський і Подільський, командувач військами Київського військового округу, учасник русько-турецької війни 1877-1878р.р., національний герой Болгарії, почесний член Московського і Київського університетів, Норвежської королівської академії, член французького національного військового товариства. Поштова адреса: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Драгомирова, 18. Телефон: 2-31-27. Час відвідування: з 8-00 до 16-45 щоденно. (Вихідні субота, неділя) ** '''Музей Авіації''' Конотопський «Музей Авіації» - один з 6 музеїв авіації в Україні і входить до складу Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О.М. Лазаревського. Відкрито 6 вересня 2008. В експозиції музею під відкритим небом представлені 6 вертольотів: легкі багатоцільові Мі-1  та Мі-2, середній багатоцільовий Мі -8Т, бойовий –ударний Мі – 24В та Мі-22А , повітряний пункт управління Мі -22, навчально-бойовий літак Л-39 та деталі вертольотів та виставка військової форми 1943- 2010. Крім прослуховування екскурсій та лекцій, відвідувачам пропонується додаткова можливість відвідати салони та кабіни вертольотів. Поштова адреса: 41600, Сумська область, м. Конотоп, 1-й провулок вул. Рябошапка, 1/1. Телефон: 2-31-27. Час відвідування: з 8-00 до 16-45 щоденно. (Вихідні неділя, понеділок). ** '''Легендарний комплекс залізничної лікарні.''' Комплекс почали будувати в 1890 роках, а головну будівлю збудували вже в 1905 році в цегляному стилі. Будівля на той час мала центральне опалення, каналізацію та вентиляцію. Будівля на той час мала центральне опалення, каналізацію та вентиляцію. Зараз частина будівель не використовується, на території комплексу проводилися кінозйомки. ** '''Найменша трамвайна система в Україні.''' Конотоп – єдине місто районного значення з трамвайною мережею. За нормами місто навіть не наблизилось за чисельність до створення трамвайного руху. Усе сталось у повоєнні роки, коли в 1949 році за ініціативи міської влади створили трамвайний рух від вокзалу до центру міста.Все будувалося народною будовою за участі простих мешканців міста. Зараз Конотоп має три маршрути та невелику плату за проїзд, що є на другому місці за мінімальною оплатою проїзду в трамваї в Україні. ** '''Соборна площа''' – стара центральна площа міста, на якій проходили історичні події Конотопу. Там зараз знаходиться один із двох пам’ятників Шевченку в місті, який встановили в 1939 році. За ним розміщується шкільна будівля 1905 року побудови. Неподалік розкинувся сквер – залишки «городського саду», який заклали ще в кінці ХІХ століття. Над площею виситься будівля з башнею в стилі «ампір». **'''Тюремний острог та вежа Шухова.''' Навпроти центрального ринку розміщуються дві історичні будови нашого міста. Це – перша багатоповерхова цегляна будівля нашого міста – тюремний острог, збудований в 1820 році. Та башта інженера Шухова – збудована в 1929 році, яка розміщується на найвищій геологічній точці міста. Вона є гарним орієнтиром та оглядовим майданчиком. **'''Підніжжя валів Конотопської фортеці.''' Говоримо про центр старого міста – перехрестя вулиці Красногірської та проспекту Червоної Калини. У підніжжя валів Конотопської фортеці розміщується мальовничий парк афганців. Навпроти знаходиться одна із перших шкіл міста, а поряд будівля, в якій продав свою першу картину Малевич в юні роки. Також недалеко знаходиться одна з унікальних інженерних «родзинок» міста – це гідранти американського типу, які встановили понад сто років тому. Ми можемо запропонувати ознайомитися з найпривабливішими, найцікавішими об’єктами міста. Адже в кожного з нас є улюблений куточок у рідному місті, є пам’ятні й дорогі серцю місця, що відрізняють наше місто від інших міст України. Їх дійсно варто побачити, а саме: * Міський Меморіал Слави * Вежа академіка В.Г. Шухова * Пам’ятники Тарасу Шевченку 1939 р. та 1993 * Пам’ятник конотопському трамваю. * Залізничний вокзал * Конотопський міський краєзнавчий музей ім. О.М. Лазаревського. * Музей Авіації * Музей – садиба генерала М.І. Драгомирова. * Свято-Вознесенський кафедральний собор * Церква Різдва Пресвятої Богородиці * Міський Будинок Культури «Зоряний» * Площа Миру. * Нова зона відпочинку – Конотопський бульвар з декоративною скульптурою коня * Новобудова міста – загальноосвітня школа №7. === '''Церкви та пам'ятники міста''' === '''Місто-фортеця''' Конотоп у 17 столітті – невеличке містечко-фортеця, огороджене земляним валом і частоколом, розташоване на лівому грузькому березі річки Єзуч. У цій козацькій фортеці було троє воріт: Путивльські, Підлипенські та Попівські. Цікаві відомості про Конотоп залишилися в «Переписных книгах 1966», де йдеться про те, що у Конотопі було 472 двори, мешканці яких здебільшого займалися рільництвом і скотарством. Тодішній Конотоп поділявся на три частини: Велике Місто, Мале Місто, Панський двір. У Великому Місті жили бідніші міщани. Всередині цього посаду знаходилося Мале Місто, де жили багаті козаки конотопської сотні. Сотенна старшина жила, переважно в Панському дворі. Велике місто було розташоване (якщо брати сучасні орієнтири):від художньої школи вулицею Красногірською до друкарні й далі вулицею Волочаївською до площі Конотопських дивізій, потім – до колишньої міської лазні. Східним кордоном була річка Єзуч. З 1648 до 1781 року Конотоп був сотенним містечком спочатку Чернігівського, а згодом Ніжинського полку. Першим сотником Конотопської сотні був Іван Рибальченко. Козацьке населення сформувало 4 курені – Міський, Волкогонівський, Дрижчівський і Загребельський. '''Церкви.''' Окрасою міст завжди були і до сьогодні залишаються їх духовні храми – церкви. На жаль їх більша частина була знищена  в 30-х роках ХХ століття. Маленьким острівцем спокою в оточенні галасливих вулиць міста є Свято-Вознесенський кафедральний собор ( в народі Драгомирівська церква). Спочатку це була Сорокосвятська церква збудована в 17 столітті. До її історії мав безпосереднє відношення Данило Кандиба, на його кошти на місці церкви 17 століття була збудована нова дерев’яна церква  Сорока мучеників. Діяла ця церква до будівництва Вознесенської церкви. Церква Вознесіння Господня була збудована у 1824-1846 роках замість «кандибівської» Сорокосвятської. На цей час священником був  Олексій Вербицький, дяком – Гнат Сноровський, церковним старостою- Прокіп Самоха. Точна дата освячення храму невідома, але у березні 1847 року він уже діяв як Вознесенська церква. 22 жовтня 1860 року при Вознесенському храмі була відкрита церковна школа, де навчалося 14 хлопців та 5 дівчат. При храмі існувала бібліотека, в якій у 1905 році нараховувалося 150 томів книг. У жовтні 1905 року на погості церкви був похований видатний військовий діяч Михайло Іванович Драгомиров. В радянський час склеп Драгомирових був пограбований, у 20-ті роки шукачі скарбів у пошуках коштовностей розбили цинкову труну. Однак у 1970-х з приїздом болгарської делегації «могила» Драгомирова була відбудована у короткий термін. До сьогодні пройшовши нелегкий шлях свого створення і відродження Свято-Вознесенський собор залишається перлиною духовності рідного краю. В самому центрі міста знаходиться найновіша з церков - Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Вона збудована у 2009 р. за сприяння нашого земляка, мецената Євгена Сура. Автор проекту є відомий український архітектор - Георгій Рогожин (м. Київ). Будівництво собору Різдва Пресвятої Богородиці велось за кошти гуманітарної допомоги Церкви Св. Андрія при фінансовій підтримці української діаспори штату Іллінойс (США). Розпочалося будівництво у липні 2008 року, а освячення хрестів храму відбулося в липні 2009 року і було приурочене до 350-річчя перемоги козацького війська у Конотопській битві. Біля храму знаходиться Пам’ятний знак на честь захисників міста, які витримали 70-ти денну облогу Конотопу 1659 року. '''У Конотопі на обліку перебуває 11 пам'яток архітектури і 25 пам'яток історії.''' У  центрі міста, на Конотопському бульварі заходиться  пам'ятник Коню. Також у місті споруджено два пам'ятники українському письменнику Тарасові Григоровичу Шевченку, російському поетові Олександру Сергійовичу Пушкіну. Біля музею-садиби Михайла Івановича Драгомирова розташований його бюст. По вулиці Червоної Калини розташовані меморіальні плити загиблим в Афганістані, постраждалим від Чорнобильської катастрофи та жертвам Голодомору. На площі Конотопських дивізій поміщена стела (відкрита 6 вересня 2003 р.), присвячена 143 стрілецькій дивізії, 280 стрілецькій дивізії та 65 гвардійському мінометному полку.  На виїзді з міста стоїть пам'ятник трактору. А поруч   з трамвайним депо — пам'ятник Конотопському трамваю. У 2015 р. з нагоди 356-ї річниці Конотопської битви, на тому місці де колись був мур Конотопської фортеці,  відкрили пам'ятний знак. * {{listing | name=Римсько-Католицька Церква | alt=парафія Матері Божої Фатимської | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул.Клубна, 72 А | lat= | long= | directions=автобуси за № 4,9,12,14 зупинка біля церкви, або автобус №1,5,15 чи трамвай №2 зупинка біля пам'ятнику трамваю | phone=+380961531329 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=Римо-Католицька Церква міста Конотоп | instagram= | lastedit=2019-04-23 | content= }} == Чим зайнятись == Погуляти в центрі міста парком, біля кінотеатру "Мир" та Конотопським бульваром. Влітку всі масово їздять відпочивати на річку Сейм. == Що купувати == "Конотопська" ковбаса виробництва місцевого м'ясокомбінату. == Де поїсти == === Дешево === Кафе «Україна» розташоване на першому поверсі однойменного готелю. Серед наших знайомих ходить думка, що там недорого, смачно й по-домашньому. Кухня: українська, європейська Напої: гарячі та холодні, алкогольні Середній чек: 60-120 грн Адреса: проспект Миру, 2 Час роботи: з 8:00 до 23:30 Телефон: (097) 626-18-73 Сайт чи сторінка у соцмережах: немає. Заклад розташований у центрі міста, поруч з будівлею «Укртелекому» й «Укрпошти». Прибудова й перший поверх готелю «Україна». Поруч — центральний парк, трамвайна й автобусна зупинки. Це кафе при готелі, тому й назва однакова, але сюди можна приходити не лише постояльцям, але й всім охочим. На вході немає сходинок. Можна сісти у прибудові, а можна пройти далі. Перша локація світліша, оскільки лише тут вікна виходять на вулицю. Класичні столики з двома відносно м'якими диванчиками з двох боків. Місця достатньо для чотирьох, але є можливість поставити ще й стільці. У другому залі — бар та столи зі звичайними стільцями. Усередині чисто. На вікнах побачили живі рослини у горщиках. Сподобалися великі штори та як виглядають розмальовані вікна зсередини. Класичне кафе — з офіціантами, які приймають замовлення. Вони привітні, добре орієнтуються в меню. Такий висновок зробили, оскільки нам одразу сказали, які страви зараз замовити не можемо.У закладі грає музика, але спілкуватися було комфортно. Є Wi-Fi. Пароль потрібно запитати в офіціантів. Інтернет дуже повільний, працювати за ноутбуком майже не можливо. Розраховуватися можна як готівкою, так і карткою. Для другого варіанту доведеться підходити до барної стійки у другій залі. Наче багато різних страв та напоїв, але не все можна замовити. Одразу потрібно цікавитись у офіціанта, які страви можуть принести. В обідню перерву тут багато відвідувачів. Майже всі столики були зайнятими. Страви дуже прості — класичні супи, солянка, борщ. На друге — гарнір на вибір та щось з м'яса або риби до нього. Страви такі, як зазвичай готують вдома. Засмутило, що деякі ціни у стравах закреслили звичайною ручкою і зверху написали нові ціни, дорожчі. Сторінки меню — це звичайні листи А4 у файлах. Можна б було передрукувати й не показувати клієнтам, скільки яка справа коштувала раніше. У деяких екземплярах меню взагалі не вистачало сторінок. Ціни демократичні. Загалом 90 гривень має вистачити, щоб замовити першу й другу страву, напій та хліб. Комплексних обідів немає. Порції стандартні — не великі й не маленькі. === Середні ціни === * мережева піцерія "Монтана" - пл.Миру, 6 * кав'ярня "Венеція" - вул.Братів Лузанів, 47 (найпристойніший заклад міста). * кафе "Малевич" - вул.Лазаревського, 12 - стало значно кращим, після ремонту. * кафе "Сад"- проспект Миру 78, дуже смачно, та ціни середні. * Ресторан New York Street Pizza- вул. Шевченка 84, пристойний заклад, ціни вище середніх. === Дорого === == Де розважитись == Комплекс "Водолій" - вул.Вирівська, 50 Улітку молодь зазвичай гуляє в центрі міста. == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === Готель "Україна" - пр.Миру, 2. Готель "D'Luxe" - вул.Генерала Тхора, 77 === Дорого === == Де навчатись == Конотопський інститут Сумського державного Університету [http://www.konotop.e-u.in.ua/ Європейський університет, Конотопська філія] [http://konotop.iapm.edu.ua/ Конотопська філія МАУП]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Код міста +380 5447. Сайт міста - https://www.05447.com.ua/ == Куди далі == {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] ete6hprypq98tpufcdrzr5o3hf9v2gw 10 1160 10593 2013-09-11T20:28:15Z RLuts 5 Створена сторінка: <includeonly><div class="mw-collapsible mw-collapsed" style="border:{{{border|none}}};"><!-- --><div class="mw-collapsible-header" style="background:{{{titlecol... 10593 wikitext text/x-wiki <includeonly><div class="mw-collapsible mw-collapsed" style="border:{{{border|none}}};"><!-- --><div class="mw-collapsible-header" style="background:{{{titlecolor|transparent}}}; text-align:{{{titlealign|center}}}; {{{titlestyle|}}}"><!-- -->{{{title|}}}&nbsp;</div><!-- --><div class="mw-collapsible-content" style="background:{{{bodycolor|transparent}}}; text-align:{{{bodyalign|left}}}; {{{bodystyle|}}}"></includeonly><noinclude> {{doc}} </noinclude> gaxpedfpevukt71935kb4d7fzmna5rx 10 1161 10595 10594 2013-09-11T20:30:19Z RLuts 5 10595 wikitext text/x-wiki </div></div><noinclude> {{doc}} </noinclude> ef3l30ox9v0hqzoeynn204667auxjrb 10 1162 10601 10596 2013-09-11T20:34:39Z RLuts 5 10601 wikitext text/x-wiki {{Шаблон:Hidden begin-end/doc}}<!-- Спільна документація --> or84a86iqyk0i8fo648igkvw2awgd27 10 1163 10599 10598 2013-09-11T20:33:12Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Шаблон:Hidden begin-end/Документація]] на [[Шаблон:Hidden begin-end/doc]] без створення перенаправлення 10599 wikitext text/x-wiki *{{tl|hidden begin}} *{{tl|hidden end}} == Синтаксис == <pre style="overflow:auto;"> {{Hidden begin |border= |title= |titlestyle= |bodystyle= |titlecolor= |bodycolor= |titlealign= |bodyalign= }} <!-- вміст --> {{Hidden end}} </pre> == Параметри == {| class="wikitable" style="font-size:95%; line-height:1.3em;" ! Параметр !! Опис !! Значення по замовчуванню |- | ''border'' || Ширина межі і тип (style="border:<nowiki>{{{border|}}}</nowiki>;") || none |- | ''titlecolor'' || Колір фону строки заголовку || transparent |- | ''titlealign'' || Текстове вирівнювання рядка заголовку || center |- | ''titlestyle'' || Будь-які додаткові стилі, віднесені до рядка заголовку || (немає) |- | ''title'' || Текст заголовку || (немає) |- | ''bodycolor'' || Колір фону основного поля || transparent |- | ''bodyalign'' || Текстове вирівнювання в основному полі || left |- | ''bodystyle'' || Будь-які додаткові стилі, віднесені до основного поля || (немає) |} == Приклади == {| class="wikitable" width="100%" ! Код !! Результат |- style="vertical-align:top;" |width="50%"| <pre style="font-size:95%; overflow:auto;"> {{hidden begin |title = приклад }} *def *ghi {{hidden end}} </pre> | {{hidden begin |title = приклад з параметрами по замовчуванню }} *def *ghi {{hidden end}} |- style="vertical-align:top;" |width="50%"| <pre style="font-size:95%; overflow:auto;"> {{hidden begin |title = заголовок з background:pink |titlestyle = background:pink; }} *def *ghi {{hidden end}} </pre> | {{hidden begin |title = заголовок з background:pink |titlestyle = background:pink; }} *def *ghi {{hidden end}} |- style="vertical-align:top;" |width="50%"| <pre style="font-size:95%; overflow:auto;"> {{hidden begin |title = заголовок, вирівнений до лівого краю |titlestyle = background:pink; text-align:left; }} *def *ghi{{hidden end}} </pre> | {{hidden begin |title = заголовок, вирівнений до лівого краю |titlestyle = background:pink; text-align:left; }} *def *ghi {{hidden end}} |- style="vertical-align:top;" |width="50%"| <pre style="font-size:95%; overflow:auto;"> {{hidden begin |title = заголовок, вирівнений до правого краю, потребує padding-right |titlestyle = background:#CFC; text-align:right;padding-right:3em; }} *міняйте ширину вікна і *спостерігайте за вирівнюванням заголовку{{hidden end}} </pre> | {{hidden begin |title = заголовок, вирівнений до правого краю, потребує padding-right |titlestyle = background:#CFC; text-align:right;padding-right:3em; }} *міняйте ширину вікна і *спостерігайте за вирівнюванням заголовку {{hidden end}} |- style="vertical-align:top;" |width="50%"| <pre style="font-size:95%; overflow:auto;"> {{hidden begin |title = abc |titlestyle = background:palegreen; |bodystyle = font-size:150%; font-weight:bold; }} *def *ghi {{hidden end}} </pre> | {{hidden begin |title = abc |titlestyle = background:palegreen; |bodystyle = font-size:150%; font-weight:bold; }} *def *ghi {{hidden end}} |- style="vertical-align:top;" |width="50%"| <pre style="font-size:95%; overflow:auto;"> {{hidden begin |border = 1px solid silver; |title = abc |titlestyle = background:#ccccff; }} *def *ghi {{hidden end}} </pre> | {{hidden begin |border = 1px solid silver; |title = abc |titlestyle = background:#ccccff; }} *def *ghi {{hidden end}} |} oqh5zwyklhh2dje0ubm964qo6xwbah7 10 1164 10600 2013-09-11T20:34:03Z RLuts 5 Створена сторінка: {{Hidden begin-end/doc}} 10600 wikitext text/x-wiki {{Hidden begin-end/doc}} eo4znufu0gjwl7qvr5ktjw36ohgw41d 0 1166 35504 35503 2024-05-16T17:00:42Z MarianaSenkiv 5081 35504 wikitext text/x-wiki {{geo|31.62594|-7.98863|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Marrakech djemaa.jpg|міні|Площа Джема-ель-Фна]] '''Марракеш''' знаходиться в [[Марокко]]. Медина міста занесена до [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО]]. == Зрозуміти == '''Марракеш''' ([[Арабський розмовник|араб.]] ''مراكش'') — третє по важливості і величині місто [[Марокко]] після [[Касабланка|Касабланки]] й [[Рабат]]у. Головне місто серединно південно-західного економічного району Марракеш-Тенсифт-Ель-Хауз. Розташоване недалеко від підніжжя сніжних гір Високого Атласу. Від назви міста Марракеш і утворилася назва держави Марокко. Є колишньою столицею Марокко. Марракеш має поділ на старе зміцнене місто ('''Медина''') і сучасне місто (так званий '''Гулеш'''). Населення міста — понад 1 млн чол. === Історія === Місто було засновано в 1062 Юсуфом ібн Ташфіном, першим правителем династії Ель-Мурабітін, і впродовж століть служило столицею спочатку Альморавідів, а з 1147 року — прийшовших їм на зміну Альмохадів. Золоте століття Марракешу припадає на правління Якуб аль-Мансур (1184-99), який збудував мечеті Кутубія і Ель-Мансур. 70-метровий мінарет мечеті Кутубія досі залишається символом Марракешу. У 1269, Марракеш перейшов під владу Марінідів, які перенесли столицю в Фес. У XVI столітті Саадити повернули йому столичні функції. У місті збереглися руїни палацу Ель-Баді та комплекс гробниць Саадитів. В 1912, Марракешем оволоділи сахарські повстанці на чолі з аль-Хібою, але місто було незабаром відвойовано французами і до 1956, входило до складу французького протекторату Марокко. Фактичне управління містом знаходилося в руках феодальної родини аль-Глауї, один з представників якого (Тамі аль-Глауї) ініціював у 1953, повалення султана Мухаммеда V. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{Go|name=Марракеш-Менара|address=Марракеш 40000, Марокко|directions=Марракеш⇒Касабланка, Марракеш⇒Фез, Марракеш⇒Дахла, Марракеш⇒Танжер, Марракеш⇒Агадир, Марракеш⇒Эль-Аюн, Марракеш⇒Тетуан и Марракеш⇒Уджда.|hours=Цілодобово|long=8.0363889|lat=31.6069444|wikipedia=Марракеш (аеропорт)}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Сади Менара''' — ботанічні сади 12 століття розташовані біля підніжжя Атлаських гір і є домом для різноманітних рослин, квітів, дерев і ставків{{See|counter=Сади Менара}}{{See|address=Марракеш, Aïn Mezouar|name=Сади Менара|phone=+212(0)5 24 43 42 43|email=info@across-morocco.com|lat=31°36′48″|long=8°01′18″|wikipedia=Menara Gardens}} * '''Водоспади Узуд.''' Ці водоспади розташовані приблизно за 150 кілометрів від Марракешу і є одними з найпопулярніших туристичних місць у Марокко. {{See|name=Водоспади Узуд|address=278J+FV8 Ouzoud, Ouzoud waterfalls, شلالات أوزود Cascades, Ouzoud 22576, Марокко|phone=+212 691-408840|hours=Відчинено цілодобово|price=Безкоштовно|lat=32°00′55″|long=6°43′08″|wikipedia=Узуд}} * '''Медина''' — це старе місто Марракешу, яке є об'єктом [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]]. Це лабіринт із вузьких вуличок, жвавих ринків і історичних пам'яток. До популярних пам'яток Медини належать мечеть Кутубія, медресе Бен Юсефа та палац Бахія. * '''Мечеть Кутубія''' є однією з найвідоміших пам'яток міста. Це найбільша мечеть у Марокко та одна з найкрасивіших мечетей у світі. Мечеть була побудована в 12 столітті і її мінарет висотою 70 метрів є одним із символів Марракешу. {{See|name=Мечеть Кутубія|address=Марракеш 40000, Марокко|phone=+212 5244-33407|email=https://visitmarrakech.com/|hours=цілодобово|price=Безкоштовно|lat=31°37′27″|long=7°59′37″|description=це мечеть є найважливішою з Марракеша, а завершено в 69 столітті. Його конструкція може вам щось нагадувати, і це схоже на Хіральду в Севільї, мінарет має дуже подібний стиль. Ця мечеть є найвищим місцем у місті на XNUMX метрів, тому її буде легко знайти. Його назва означає "мечеть продавців книг", і вона давно була оточена кіосками з книгами. Хоча це пам’ятник, який кожен бажає відвідати, правда полягає в тому, що немусульмани повинні погодитися побачити його ззовні, оскільки в’їзд буде заборонений.|wikipedia=Кутубія}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == * {{listing|type=eat | name=Cafe Alhamra | alt= | url= | email= | address=Marrakesh 40000, Марокко | lat= | long= | directions=Ресторан | phone= +212 6504 7411 | tollfree= | fax= | hours=вівторок 06:00–21:30, середа (День праці) 06:00–21:30 - розклад роботи може бути іншим, четвер 06:00 –21:30, пʼятниця 06:00–21:30, субота 06:00–21:30, неділя 06:00–21:30, понеділок 06:00–21:30 | price=Середні | content= }} * {{listing|type=eat | name=Delhi Place Indian | url=http://www.delhi-palace-marrakech.com | email= | address=Hotel Royal mirage, Avenue De La Menara Mohamad 6 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=lunch and dinner | price=€15 to 20 | content= }} * {{listing|type=eat | name=Maison de la Photographie | url=http://www.maisondelaphotographie.ma/ | email= | address=46, Rue souk Ahal Fès | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{Eat|name=Le Jardin Restaurant Marrakech Medina|address=32 Souk Jeld Sidi Abdelaziz, Marrakesh 40000, Марокко|phone=+212 5243-78295|email=lejardinmarrakech.com|hours=10:00–23:00|price=Середні|url=https://lejardinmarrakech.com/}} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | name=Ryad Mogador | alt= | url=https://www.mogadorhotels.com/ | email= | address=Angle BD 11 Janvier & Prince MLY Abdellah Doukala | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price=€39 за двомісний номер (2012) | checkin=13.00 | checkout=12.00 | description= }} === Дорого === * {{Listing|type=Готель|name=Riad Sheba|address=35, Derb Raouia, Rmlia, Medina, 40000 Марракеш, Марокко|directions=Готель|instagram=riadshebamarrakech|hours=Цілодобово|price=Ціни високі - від 7000 грн за ніч|url=https://www.instagram.com/riadshebamarrakech/|phone=+212 5243-83033}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Марокко|type=Місто}} cumg62i9aak96h3trbkz05vslvl1jsd 0 1182 37790 12350 2025-06-13T13:09:40Z DutkoViktoria 7229 . 37790 wikitext text/x-wiki {{geo|-21.25|165.3|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = flag of France.svg |location = |capital = [[Нумеа]] |government = заморська територія Франції |currency = французький тихоокеанський франк (XPF) |area = 19 000 км² |population = 230 000 чол. (2010) |language = французька |religion = католицтво, протестантизм |electricity = |callingcode = +687 |tld = .nc |timezone = +11 }} '''Нова Каледонія''' знаходиться в [[Меланезія|Меланезії]]. Є заморською територією [[Франція|Франції]]. Розташована в західній частині Тихого океану. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Ла-Тонтута|alt=La Tontouta International Airport|address=All. Guy Celton, La Tontouta, Нова Каледонія|phone=+687351118|url=https://www.aeroports.cci.nc/fr/tontouta|lat=-22.015678566206965|long=166.21559284591805|content=Є головним міжнародним аеропортом Нової Каледонії , заморської спільноти Франції на південному заході Тихого океану , а також військовою базою (Base aérienne 186 Nouméa) французьких ВПС, що базуються в Новій Каледонії. Аеропорт розташований у муніципалітеті Паїта , приблизно за 37 км (23 милі) на північний захід від Нумеа . Міжнародний аеропорт Ла-Тонтута обслуговує міжнародні рейси, а аеропорт Нумеа-Маджента , що знаходиться в місті Нумеа, обслуговує внутрішні рейси. Аеропорт регулярно обслуговують чотири авіакомпанії, включаючи Aircalin , яка базується в аеропорту. У 2017 році аеропортом скористалися 529 349 пасажирів.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipP_hhVNj5TUiiWUW1Mp5ZQ-bDKyUC76T-xKms_x=w426-h240-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/La_Tontouta_International_Airport|wikidata=Q892783}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Культурний центр Жан-Марі Тжибау|alt=Tjibaou Cultural Centre|address=PFVJ+GQC, Rue des Accords de Matignon, Nouméa 98800, Нова Каледонія|phone=+687414545|url=https://centretjibaou.nc/|hours=09:00–17:00, крім понеділка|price=400 грн за квиток|lat=-22.256171897271678|long=166.48182400168827|content=Прославляє народну культуру канак , корінну культуру Нової Каледонії, на тлі численних політичних суперечок щодо незалежного статусу, якого прагнули деякі канаки від французького правління. Він відкрився в червні 1998 року за проектом італійського архітектора Ренцо П'яно та названий на честь Жана-Марі Тжібау, лідера руху за незалежність, якого було вбито в 1989 році та який мав бачення створення культурного центру, що поєднує мовну та художню спадщину народу канак|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Tjibaou_cultural_center-Commons_transfer_2012-11-20.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Jean-Marie_Tjibaou_Cultural_Centre|wikidata=Q1521577}} == Де розважитись == {{Do|name=Мон-Пані (Mont Panié)|alt=Паньє (гора)|address=Нова Каледонія|content=Гора на пасмі Центрального хребта на новокаледонському острові Нова Каледонія. Це найвища гора заморського володіння Франції з особливим статусом з такою самою назвою — Нова Каледонія. Можна організувати сходження на цю гору, однак слід розуміти, що вершина вже недоступна, оскільки там створено цілісний природний заповідник. Тому вам потрібен спеціальний дозвіл, щоб потрапити туди.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Montpanie.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D1%94_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0)|wikidata=Q1945432|lat=-20.588483655638015|long=164.7699254965189}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hôtel du Centre Nouméa|address=Rue Fulton, Nouméa 98800, Нова Каледонія|phone=+687230700|url=https://hotelducentre.nc/|checkin=15:00|checkout=11:00|price=близько 5000 за ніч|lat=-22.237432757414265|long=166.44840858622595|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhHLrYm77WMAOqyW_pFGDsgla-sbYsEepjw-QOr53UyfiQnRShbf4Ug-a1Ndk0SOrayAolngTnPt7sZztyOfchgQcfB3lO2NnrCoXQ_yTx9riwpA0m6zOe8Y-ClL4jtLlVSKexsP4uD8DGLqk3DrfLIdCnm9heU1s1hYRUF7KflOCXA1b0IS88qH=w408-h614-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Меланезія|type=Країна}} ew7jhoxmr3zqk9qq6inls83te52wi5k 0 1183 33680 12332 2022-10-15T18:05:00Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33680 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Маківку | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Львівська область]] | маршрут= с.Тухля – с.Грабовець – г.Маківка – с.Головецьке | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 13 км | висота_виходу= 520 м | найвища_точка= 933 м | тривалість= 5-6 год | складність= легка }} '''Маршрут «На Маківку»''' проходить по [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Гора Маківка є однією з вер­шин Українських Карпат, на якій варто побувати кожно­му українцеві – патріоту своєї Вітчизни. Адже тут вес­ною 1915 р. у важких боях сім сотень Українських січових стрільців, що знаходились у складі 55-ої австрійської ди­візії, перемогли переважаючі чисельно царські російські сили під керівництвом генерала Каледіна (майбутнього отамана Донського коза­цтва, керівника антирадянських заколо­тів 1918 р.). Полеглі в цих боях січові стрільці поховані на цвинтарі, який зна­ходиться на привершинній частині пів­денного схилу гори Маківка. До 1939 р. тут щорічно – у першу неділю серпня – відбувалося поминальне богослужіння, на яке сходилися тисячі людей з цілої Га­личини. У 1991 р. меморіальний цвинтар бійців легіону УСС був відновлений і зно­ву став місцем, куди приходять поклони­тися тисячі громадян. == Підготуватись == Пішохідний похід на Маківку не потребує особливого туристичного спорядження. == Як дістатись == Маршрут сходження на Маківку можна почати із залізничної станції Тухля. == Пересуваємось по маршруту == Головною дорогою доходимо до роздо­ріжжя. Тут повертаємо праворуч на дорогу до Головецька. Дійшовши до місця, де у Головчанку впадає права притока – потічок Грабовецькяй (приблизно 4,5 км від залізничної станції), переходимо кладкою основну річку і рухаємось боло­тистою доріжкою вздовж потічка на пів­денний захід. Через 2 км заходимо у с.Грабовець. Тут обираємо зручну стеж­ку, щоб вийти на безлісий гребінь хреб­та, що піднімається від лівого берега по­тічка Грабовецького. На хребті повертаємо на польову дорогу направо і йдемо у північному напрямку на вершину Маківки. Подолавши стрімкий підйом, виходимо до меморіалу. Відвідавши цвинтар, а при бажанні і вер­шину гори, найзручніше спускатися ши­рокою дорогою, повз численні альтанки і джерело до присілка Пшанець, що є час­тиною с.Головецьке. == Застереження == Спуск становить З км і триває приблизно 30 хвилин. == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|na-makivku.php|Туристичний маршрут "На Маківку"}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] jp9a9pckk7nb1sd3pu1chf33hcelucn 0 1184 33681 12341 2022-10-15T18:05:10Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33681 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На гору Чорна Ріпа | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Львівська область]] | маршрут= с.Хащованя – г.Лена – г.Гнила – г.Близнята – г.Чорна Ріпа – г.Високий Верх – смт Славське | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 30 км | висота_виходу= 730 м | найвища_точка= 1 285 м | тривалість= 2 дні | складність= середня }} '''Маршрут «На гору Чорна Ріпа»''' проходить по [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Курортне селище Славське відоме мабуть, усім прихильникам відпочинку у горах в усіх куточках України. Добравшись у це селище, а потім ще далі аж до села Хащованя, у більшості мандрівників складається враження, що вони потрапили у «кінець цивілізації». Насправді ця думка є помилковою. Адже за Вододільним хребтом ведуть розмірений спосіб життя мешканці десятків сіл Воловецького та Міжгірського районів За­карпаття. == Підготуватись == Пішохідний похід на Чорну Ріпу не потребує особливого туристичного спорядження. Достатньо взяти намет, спальник, карімат, казанок та посуд. == Як дістатись == До с.Хащованя можна доїхати автобусом. == Пересуваємось по маршруту == Доїхавши автобусом у село, центральною дорогою вверх виходимо до дерев’яної церкви Св. Івана Хрестителя, що стоїть у самому кінці села, на невисокому хребті між дво­ма потічками. Від неї піднімаємося схилом у південному напрямку і виходимо на г. Рівна (912 м). Звідти йдемо у південно-східному напрямку лінією ста­рого польсько-чехословацького кордону. Відкриті полонини дають можливість милуватися неповторними гірськими краєвидами навколишніх гір. Добре проглядаються далекі вершини Привододільних Горган (хребет Пішконя, гора Кам’янка), бескидська Магура, Горганські Попадя, Пареньки, Молода та Яйко Ілемське та близькі боржавські Великий Верх, Граб, Магура, Жиде, Кук. Найскладнішими для проходження є дві ділянки старого кордону, які тягнуться через – це гора Гнила та схили гори Близнята (1221 м). Від перевалу між Глинкуватим і Новоселицею маршрут про­стий, оскільки йде добре помітною доро­гою. Нею спочатку виходимо на Чорну Ріпу (1285 м), а повернувшись до верши­ни 1277 м, прощаємось із старим кордо­ном і розлогими полонинами та наближа­ємося до гори Високий Верх (1245 м), що чудово проглядається у північному на­прямку. На цій горі знаходиться геологіч­на пам'ятка природи, джерело “Писана криниця”, яку народні легенди пов'язують з опришківським ватажком О. Довбушем. Народна легенда стверджує, що Довбуш, зупиняючись біля джерела, витиснув пальцем написи на каменях, тому його те­пер називають “Писаною криницею”. З Високого Верху можна спуститися канатно-крісельною дорогою до відпочинкового комплексу «Захар Беркут». Пішки, повз джерело Писана Криниця, спочатку у північному напрямку, а далі, перетнувши у західному напрямку хребет, виходимо до річки Славки і селища Славське. == Застереження == Якщо у вас проблеми із здоров'ям, перед таким походом краще проконсультуватись з вашим лікарем. == Куди далі == Дивіться всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]» {{MarshrutyInUa|na-goru-chorna-ripa.php|Маршрут "На гору Чорна Ріпа через Хащованя"}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] tv0eplp4bawtok45dhunyp5i1bwn6af 0 1185 33682 17981 2022-10-15T18:05:23Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33682 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На гору Ключ | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Львівська область]] | маршрут= с.Дубина – вдсп.Кам'янка – г.Ключ – с.Труханів | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 18 км | висота_виходу= 440 м | найвища_точка= 930 м | тривалість= 9-10 год | складність= висока }} '''Маршрут «На гору Ключ»''' проходить по [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Гора Ключ і її околиці мають багато ціка­вих природних утворень, зокрема, водоспади, озера, виступи скель, печери, ущелини. Також тут у часи І Світової війни точи­лися криваві бої між Україн­ськими січовими стрільця­ми та російськими військами (на вершині гори зараз зна­ходиться меморіальне похо­вання січовиків і хрест). == Підготуватись == == Як дістатись == Маршрут можна почати із с.Дубина біля Сколе, де від траси відходить дорога до с.Кам'янка. Перетнувши за­лізницю, вона мостом пере­водить через ріку Опір і під­німається вздовж русла річки Кам'янка. == Пересуваємось по маршруту == Через 4 кіло­метри вздовж ріки виходимо до мальовничого водоспаду, біля якого у святкові дні у теплу пору року багато від­відувачів, розгортається не­величкий базарчик. [[Файл:Кам'янка, водоспад.jpg|ліворуч|міні|192x192пкс|Водоспад Кам'янка]] [[Файл:Озеро Журавлине (Мертве).jpg|альт=Озеро Журавлине (Мертве) утворилося внаслідок зсуву гірських порід, які перегородили долину. Озеро невелике, приблизно 100 на100 метрів. Більша його частина заросла болотною рослинністю. На зарослій ділянці росте журавлина, яка і дала назву озеру.|міні|224x224пкс|Озеро Журавлине (Мертве)]] [[Файл:"Острів Пасхи".jpg|альт=Скельна група "Острів Пасхи". Скупчення пісковикових скель до п'яти метрів висотою|міні|236x236пкс|Скельна група "Острів Пасхи"]] Вище від водоспаду при дорозі – джерело і вказівник марш­руту до озера Журавлине, яке інтенсивно заростає, пе­ретворюючись у болото. Від озера можна піти ''двома шляхами'': [[Файл:Скеля "Орел".jpg|альт=Скеля яку називають "Орел" через характерну форму. Заввишки до 6-7 м. Складена пісковиком.|ліворуч|міні|255x255пкс|Скеля "Орел"]] '''Перший''': Від озера на захід, а пізніше на північний захід іде стежка, яка піднімається відрогом на хребет. Вздовж стежки на гілках прив'язані червоно-білі смужки поліетилену. По обидва боки від стежки трапляються скупчення невеликих скель. Спочатку стежка траверсує відріг, а через 1 км різко повертає направо на південний схід, піднімаючись на нього. Вийшовши на гребінь відрогу, стежка знову повертає на північ і через 300 м підйому підходить до скелі "Орел" (Координати [https://goo.gl/maps/adokfkFzFVD2]). Вертаємось на стежку і через кількасот метрів потрапляємо до наступної скельної групи, яку називають "Острів Пасхи" (Координати [https://goo.gl/maps/R6zSwrS6F6q]) [[Файл:Меморіал Українським Січовим Стрільцям на горі Ключ.jpg|альт=Пам'ятник загиблим на горі Ключ Українським Січовим Стрільцям в роки Першої Світової війни|міні|235x235пкс|Меморіал УСС]] Подальший маршрут може бути дещо складний в орієнтуванні, тому ви можете повернутись назад до озера, або продовжити підйом. Від "Острова Пасхи" стежка заросла, тому піднімаємось на північний схід тримаючись гребеня відрогу та оминаючи буреломи близько 1 км доки не вийдемо на основний хребет. Вздовж всього хребта іде чітка стежка маркована спочатку біло-синім маркером, тому не потрапити на хребет досить важко. Цією стежкою рухаємося на південний схід 2,7 км, спочатку по синьо-білому а потім жовто-білому маркеру із номером "500" до місця з лавками і джерелом (Координати [https://goo.gl/maps/YGdZ4BRijao]). Дорогою обходимо збоку вершину гори Ключ. Від джерела рухаємось ще 300 м на схід і виходимо на галявину з меморіалом Українських Січових Стрільців (Координати [https://goo.gl/maps/k6Guw3Vf2rx]) На хребті Ключа неподалік меморіалу є такі цікаві об'єкти як тектонічні тріщини, які помилково називають каньйонами. Щоб потрапити до них, після меморіалу рухаємося дорогою на південний схід ще 250 метрів і повертаємо слабопомітною стежкою направо і тримаючись гребеня проходимо близько 100 м до початку першого "каньйону". Можна спуститись на його дно і прогулятись (Координати [https://goo.gl/maps/yeoG7D5qG6p]). Потім повертаємось назад на дорогу. Спучкаємось ще 250 м на південний схід до туристичного вказівника. Від вказівника вниз, правіше від дороги, йде ледь помітна стежка на південний захід. Ідемо нею близько 500 м і потрапляємо на глибший "каньйон" (Координати [https://goo.gl/maps/kz27SgAfTs42]) внизу якого знаходиться вхід у тектонічну печеру "Пілігрим", проте не радимо спускатись туди без відповідного спорядження. Назад можна повернутись тим же шляхом. Довжина маршруту від озера "Журавлиного" 16 км разом. [[Файл:Менший каньйон на хребті Ключа.jpg|альт=Тектонічний розлом на схилах хребта Ключ, Українські Карпати. Частіше вживають слово "каньйон".|ліворуч|міні|193x193пкс|Менший "каньйон"]] [[Файл:Більший "каньйон" на схилах Ключа.jpg|альт=Великий тектонічний розлом на хребті Ключ. Часто вживають назву "каньйон"|міні|313x313пкс|Основний "каньйон" ]] '''Другий''': Від озера знову повернутись на дорогу до села Кам'янка і пройти нею ще майже 1 кілометр. Тут у місці впадіння потоку Лужки у Кам'янку залишити основну дорогу і продовжити рух по­льовою дорогою вздовж по­току. Пройшовши біля нього понад 3 м, проминути два по­токи, що впадають у Лужки зліва. Біля впадіння третього потоку Луж­ки перетинає дорога, яка веде з Кам'янки у Труханів. Нею й починаємо підйом на хре­бет гори Ключ. Після досить стрімкого підйому виходи­мо на пологу ділянку дороги. Тут недале­ко у лісі є екзотична група скель, яку не­просто знайти у заростях і буреломах. Далі дорога поступово повертає на пів­нічний захід. Зліва відкривається вид на скелясту стіну. Якщо вийти на галявину у її верхній частині, то можна розшукати вхід у печеру Пілігрим та глибоку ущели­ну у твердих пісковиках. У верхній частині хребта звертаємо на стежку, що йде у напрямку, близькому до південно-західного, і виводить до мемо­ріального комплексу на горі Ключ. З гори відкривається чудова панорама на при­леглі бескидські хребти та вершини. Далі йдемо гребенем у західному напрямку. Через півтори години виходимо до ще однієї групи скель серед вирубки, які на­гадують скульптури острова Пасхи. Звідси починаємо спуск у західному на­прямку до річки Опір поблизу садових ділянок коло с. Дубина. == Застереження == Якщо у вас проблеми із здоров'ям, перед таким походом краще проконсультуватись з вашим лікарем. == Куди далі == * Дивіться всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]» {{MarshrutyInUa|na-goru-kljuch.php|Туристичний маршрут “На гору Ключ”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] kd0agfepzkfn3nxsz8oz5g2b8w18yy9 0 1186 33683 18961 2022-10-15T18:05:39Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33683 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На гору Пікуй | підпис= | регіон= [[Львівська область]] | маршрут= Ужоцький перевал – г.Великий Верх – г.Пікуй – с.Біласовиця | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 33 км | висота_виходу= 852 м | найвища_точка= 1408 м | тривалість= 2 дні | складність= середня }} '''Маршрут «На гору Пікуй»''' проходить по [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Найвищою вершиною Львівщини, яка входить до складу Верховинсько-Вододільноого хребта Українських Карпат є гора Пікуй, її висота становить 1408 м над рівнем моря. Велична та незвичайна вершина здавна приваблювала численних туристів, тут любив мандрувати Іван Франко. З її хребта не лише розглядали світ, мрійливо задивляючись у безкрає небо, – тут складали легенди, які і до сьогодні не залишають нікого байдужим. За однією з легенд, давним-давно у хатинці на хребті, звідки добре проглядалися навколишні гори, у селі Жденієво жила найчарівніша дівчина в усій околиці – Даяла. Свататися до неї приходили звідусіль, проте вона усім жартуючи відмовляла. Сватався до неї і місцевий юнак Павло, який чудово грав на гуслях (скрипці). Даяла довго не давала йому відповіді, але нарешті пообіцяла вийти за нього заміж, якщо він їй заграє вночі на гуслях. Павло чекав на дівчину всю ніч, але вона не прийшла. Щоб вгамувати образу, хлопець піднявся на вершину гори, де, знесилений, ліг і заснув. Його так і знайшли на вершині через декілька днів. Всі зрозуміли, чому він так вчинив і прокляли Даялу. Потім ніхто не приходив до неї свататися. Даяла постаріла і усамітнилася, почала ворожити. Кажуть, що і зараз щороку вона ходить горами і тужить за прожитими роками і втраченим коханням. З того часу вершину гори Пікуй називають «Гуслями». Місцеві бойки мають свою “родзинку”: вони добре роблять сир. Його виготовляють тільки тут, а молоко беруть від особливої породи корів з дуже великими рогами. Мешканці цього села досі зрізають роги та грають на них неповторні мелодії. Молоко цих “дуже рогатих” корів використовують для виготовлення дуже солоної бринзи яку так і назвали “їдким” сиром. Їсти його як самостійну страву не можна, проте він чудово смакує на природі із запеченою картоплею. == Підготуватись == Пішохідний похід на Пікуй не потребує особливого туристичного спорядження. Достатньо взяти намет, спальник, карімат, казанок та посуд. == Як дістатись == == Пересуваємось по маршруту == Вийти на гору Пікуй можна різними способами. Мандрувати сюди можна цілий рік. Один з них – з навколишніх сіл, проте, це буде нелегко. Тому, ми пропонуємо здійснити захоплюючу мандрівку легкопрохідним мальовничим хребтом з виходом на Пікуй без затяжних підйомів. Варто вибирати ясну погоду, щоб помилуватися краєвидами з водолільного хребта. Туристичний маршрут розпочнемо з Ужоцького перевалу – місця перших боїв Українських січових стрільців і плавно піднімемось з перевалу у південно-східному напрямку. Вже на перевалі, на оглядовому майданчику, можна помилуватися краєвидами на 360°. На розміщеному там інформаційному стенді читаємо інформацію про перевал і маршрут до г. Пікуй, вершини, які пройдемо. Ужоцький перевал теж зустріне нас великою кількістю обладнаних місць для відпочинку.На перевалі розташований пост прикордонної служби. По той бік КПП є колодязь з водою. Спочатку треба якомога швидше знайти бетонний стовпчик, що позначав старий польсько-чехословацький кордон і вздовж усього маршруту орієнтуватись на такі стовпчики. Маршрут добре маркований. Від шосе починається червона марка, яка веде до самої вершини. Це частина найдовшого українського пішохідного маршруту довжиною в 315 км - Закарпатського туристичного шляху. Через 4 кілометри напрям вододілу змінюється на південно-західний. Його лінія тут не так чітко виражена, саме тому стануть у нагоді стовпчики кордону. Ще через 4 км Верховинсько-Вододільний хребет знову отримує типово карпатський вигляд. Схили стають значно стрімкішими та вищими. Ще через 2 кілометра сходимо на безлісу вершину Дрогобицький Камінь ( висота 1186 м). Наступні 9 кілометрів від Дрогобицького Каменя аж до перевалу Руський Путь (1217 м) мандруємо таким же безлісим гребенем хребта, на якому плавно чергуються вершини і сідловини. З обох боків хребта відкриваються прекрасні краєвди полонини Рівної та Стрийсько-Санської верховини. Назва перевалу “Руський Шлях” (Путь) збереглася з давніх часів, коли перевал служив з'єднувальною ланкою між зайнятим уграми Закарпаттям та Київською, а ще пізніше Галицькою Руссю. На перевалі і донині є хрест із написом “Руська путь”. Від перевалу висота хребта збільшується (г. Великий Верх – 1309 м). Далі висота тримається на рівні 1300 м аж до гори Пікуй. Від вершини Великий Верх до Пікуя потрібно пройти ще понад 9 км спочатку у східному напрямку, а потім у південному. З Пікуя, що має гостру вершину та круті скелясті схили, відкриваються прекрасні краєвиди. На схід серед видніються Тростян, Високий Верх, на південний схід – мальовничий Боржавський хребет, що велично розставив свої найбільші вершини Великий Верх та Стій, на південний захід у формі великого плато виринає з навколишніх просторів гора Полонина Рівна і поруч з нею гора Гостра. На північний захід простягається хребет Буковецька полонина, а за Ужоцьким перевалом на території Польщі ледь видніється гора Тарниця. З гори сходимо вниз до скель, які нагадують напівзруйновану будову. Від вершини є три маршрути. 1. Червона марка. Маршрут веде у північно-західному напрямку. За горами Великий Менчул і Перегиб дорога йде в село Біласовиця, де без особливих зусиль можна знайти продуктові магазини і аптеку. Із Біласовиці, перейшовши річку Латорицю, дорога прямує в бік вододільного хребта, яким потрібно йти до Воловця. Перед спуском у Воловець відкривається вид на боржавські вершини. 2. Жовта марка (далі зелена). Найкоротший до с. Біласовиця. Стрімкий спуск з втратою висоти більше 200м. Потрапляємо в ліс. Трохи далі втамовуємо спрагу біля джерела. Потім стежкою спускаємося до зруйнованої старої ферми, що у селі Біласовиця, а звідти до шосе М-06 Ужгород-Київ. 3. Синя марка на північний захід приведе в с. Щербовець == Застереження == Якщо у вас проблеми із здоров'ям, перед таким походом краще проконсультуватись з вашим лікарем. == Куди далі == * Дивіться всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]» {{MarshrutyInUa|na-goru-pikui.php|Маршрут “Верховино-Вододільним хребтом на гору Пікуй”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] 6os93objzji9t128bmf45yiylovzrc7 0 1188 33684 31547 2022-10-15T18:05:49Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33684 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Грофу і Пареньки | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Івано-Франківська область]] | маршрут= с.Осмолода – г.Пареньки – г.Грофа – с.Осмолода | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 23 км | висота_виходу= 740 м | найвища_точка= 1748 м | тривалість= 2 дні | складність= середня }} '''Маршрут «На Грофу і Пареньки»''' проходить по [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Найпопулярнішою вершиною Верхньолімницьких Ґорґан, безсумнівно, є гора Грофа. Вона відома навіть не дуже досвід­ченим туристам. І ця популярність ціл­ком заслужена, адже кожен, хто побуває на ній у добру погоду, буде зачарований чудовими навколишніми краєвидами. У легендах розповідаєть­ся про походження назви «Грофа» та су­сідніх вершин. Угорський граф (тут ви­мовляють «гроф») викрав вродливу дружину священика. Під вершиною Кінь Грофецький він втратив коня, а під Грофою загинув сам. Брат графа повіз бранку далі. Однак жінка, аби не зана­пастити чесне ім'я, наклала на себе руки під горою, яка отримала назву Попадя. Хоча вихід на цю одну з найвищих Ґорґанських вершин (1748 м) не є легким, але те, що стежки до неї добре марковані і свіжопрорубані у жерепі, та наявність у сідловині будиночка і джерела додає на­строю і полегшує мандрівку. == Підготуватись == == Як дістатись == Стартуємо на Грофу з Осмолоди. == Пересуваємось по маршруту == Перехо­димо міст і йдемо у західному напрямку долиною річки Молоди. Через два кіломет­ри підходимо до гирла правої притоки – потоку Котелець. Тут повертаємо наліво на дорогу, що тягнеться долиною цього по­току в напрямку на південний захід. До­рога поступово перетворюється на стежку, яка через 6 км від гирла Котельця повертає направо вверх і серпантином виводить на полонину Плісце. На ній знаходиться бу­диночок у доброму стані, а справа від стежки на краю лісу є джерело. З Плісця ми пропонуємо спочатку без спо­рядження (заховавши речі) вийти на вершину Пареньки (1736 м). Підйом на неї, розглядання чудових краєвидів у напрям­ку Молоди, Попаді, Петроса, Сивулі та спуск займе загалом близько 1 години. Повернувшись на Плісце, поповнивши запаси води, вирушаємо на штурм Грофи. Він звідси також досить легкий і приємний завдяки можливості оглядати красу довкілля. З Грофи спускаємося добре второваною стежкою у північ­ному напрямку в сідловину між Грофою і Конем Грофецьким. Там також є невелика по­ляна з будиночком. Від нього у західному напрямку доходи­мо до місця, де колись був Гроф’янський став. Стежка обходить його котлован спра­ва і виводить нас лісом до річ­ки Молода. Подолавши річку вбрід, виходимо в урочище Кругле, а звідти дорогою вздовж Молоди в Осмолоду. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]» {{MarshrutyInUa|na-grofu-i-parenky.php|Туристичний маршрут "На Грофу і Пареньки"}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] 705byyt8yfedim706117eij71alee1p 0 1189 33686 12337 2022-10-15T18:06:11Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33686 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Сивулю | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Івано-Франківська область]] | маршрут= c.Гута – пол.Погар – г.Борвка – г.Ве­лика Сивуля – пол.Рущи – с.Гута | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 39 км | висота_виходу= 650 м | найвища_точка= 1836 м | тривалість= 2 дні | складність= середня }} '''Маршрут «На Сивулю»''' проходить по [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == На найвищий хребет Ґорґан та усієї області Скибових Карпат – Сивулянський, з вершинами Велика Сивуля (1836 м), Мала Сивуля (1818 м) - є три основні пункти ви­ходу. Один із них з Осмолоди вздовж по­току Бистрик, інший – з Бистриці вздовж річки Салотрук, а також із Старої Гулі, що розташована у верхів'ї річки Бистриці Солотвинської. Основний витік цієї річки знаходиться на схилі Сивулянського хребта. Тому й пропонуємо почати схо­дження на вершини Сивулі із Старої Гути – села, розміщеного на відстані 60 км від Івано-Франківська. == Підготуватись == == Як дістатись == До урочища Лисиця, що знаходиться на відстані 43 км від АС Гута на мальовничо­му березі Бистриці, можна проїхати доб­рою дорогою. Справа знаходиться поляна і колиба, а зліва – добре облаштований будинок для відпочинку. == Пересуваємось по маршруту == Переходимо річку Лопушну і повертаємо праворуч, рухаючись вверх вздовж долини річки. Через 33 км мандрівки долиною Лопушної виходимо до поляни із залишка­ми гуртожитку та розгалуженням доріг трьох потоків. Тут повертаємо вправо, а через двісті метрів, перетнувши дві ліві притоки Лопушної, починаємо стрімкий підйом лісом. Менше, ніж через 1 кілометр виходимо у зарості молодняка – колишнє Бойкове поле. У його західній частині зна­ходиться пам'ятник, а далі розвилка стежок. Тут потрібно повернути ліворуч на добре второвану траверсну стежку, яка виводить на невеличку полонину Погар (1330 м) у сідловині між Сивулянським хребтом та хребтом Ріг. Справа від поло­нини малопомітна вершина Малої Боревки, зліва – Боревка, від якої починається Сивулянський хребет. Полонина Погар дуже мало обігрівається сонцем, бо дві величезні вершини закривають її впродовж більшої частини світлового дня, однак при необхідності тут можна розбити табір. Відшукавши стежку, що виводить у західному напрямку, перетинаємо витік іншої річки Лопушної, що впадає у Бистрик, і піднімаємося на лінію хребта у сідловини між Боревкою і безіменною вершиною звисотою відмітною на карті 1436 м. Звідти йдемо лінією вододілу (гребенем хребта) у південно-східному напрямку. Спочатку виходимо на Боревку (1596 м), Лопушну (1695 м), а далі на гору Велика Сивуля. Це найвища вершина Горган, висота якої 1836 м. Одразу за Великою Сивулею – Мала Сивуля, висотою 1818 м. На ній вста­новлено геодезичний бетонний стовп. Вершини Сивуль і їх стрімкі схили до сотні метрів вниз вкриті розсипами сірого (си­вого) каміння – горґанами, які й дали наз­ву великому гірському масиву Зовнішніх Карпат. Один з народних переказів ствер­джує, що гора отримала свою назву від по­сивілої тут молодої царівни, яку хотіли вбити татари. Друга версія припускає, що вершина отримала свою назву від «сиви­ни» каміння чи хмар, які часто зависають над горою. З Малої Сивулі спускаємося у південному напрямку маркованою стежкою до полонини Рущина, де є джерело, з якого бере початок Бистриця Солотвинська. Відстань від полонини Погар до Рущини становить близько 8 км. Тут біля зруйнованого бу­динку колишньої сторожки добре місце для нічлігу. З полонини Рущина у південно-східному напрямку лінією колишнього (до 1939 року) державного кордону Польщі та Чехословаччини варто підійти до бетонно­го стовпчика №18, де над витоками річки Салотрук височіє екзотичне урвище уро­чища Пекло. В урвищі помітні прошарки порід різного кольору і твердості, яку нау­ковці називають «флішем». З полонини Рущина можна вирушити стежкою вздовж старого кордону у пів­денно-західному напрямі і через Кінець, Горгану (1580 м) та низькогір'я вийти на вершини Привододільних Горган (Берть, Велика і Мала Кепута, Буштул). З урочи­ща Пекло є декілька варіантів продов­ження маршруту: на південь вздовж старого кордону на Тавпіш, Тавпширку перевал Легіонів; у північно-східному напрямку – до кам'янистих схилів Негрової, Короткана (Боярина), долини річки Салатрук, села Бистриця. У Гуту із Рутини найкраще повертатися вздовж долини Бистриці Солотвинської через мальовничі урочища Жолоб, Межиріки. Відстань від Рущини до АС Гута вздовж річки становить 17,5 км. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]» {{MarshrutyInUa|na-syvulju.php|Туристичний маршрут "На Сивулю"}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] ndsag0fy2won9212rhpjqc4o4co3wm8 0 1191 33685 12327 2022-10-15T18:06:00Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33685 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Ігровець, Високу та Середню | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Івано-Франківська область]] | маршрут= с.Гута – пол.Погар – г.Ігровець ­– г.Висока – г.Середня – с.Гута | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 34 км | висота_виходу= 650 м | найвища_точка= 1804 м | тривалість= 2 дні | складність= середня }} '''Маршрут «На Ігровець, Високу та Середню»''' проходить по [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Хребет, утворений вершинами Ігровець(1804 м), Висока (1803 м) та Середня (1639 м), є другим за висотою у Скибових Карпатах і разом із Сивулянським хребтом належить до Сивулянсько-Станемирських Горган. Продовженням його у північно-східному напрямку є значно нижчий хребет Матагів, який тягнеться до Лімниці в околицях села Осмолода. За переказом, назву Ігровець отримав че­рез пастуха Кузьму, котрий випасав не­подалік овець. Він спокусив дівчат, граючи їм на флейті-флоярі. Звідси й назва Ігровець (або Ігровище). Мачуха дівчат розізлилася на пастуха через те, що баламутив пасербиць, і позбавила його життя. Потік, що тече під горою, відтоді зветься «Кузьминець». == Підготуватись == == Як дістатись == Маршрут до полонини Погар повністю співпадає з маршрутом на [[На Сивулю|Сивулянський хребет]]. == Пересуваємось по маршруту == З полонини Погар рушаємо у північному на­прямку не дуже густим смерековим лісом, постійно набираючи висоту. Через більш ніж 1 кілометр шляху виходимо на кам'яні розсипи урочища Ігровища із осередками жерепу. Про нього ходять містичні леген­ди про померлі душі нехрещених дітей, що знайшли собі тут притулок. Поступово виходимо на рівну, як футболь­не поле, вершину Ігровця. Краї цього кам'я­ного поля обмежені по всій довжині за­лишками оборонних споруд з часів мину­лих війн. З Ігровця добре проглядаються гострозубі Сивулі та масив Добушанки. Ще через годину переходу камінням опиняємося на горі Високій. З вершин Ігровця та Високої відкриваються чудові краєвиди на десятки кілометрів в усі сторони, оскільки вони повністю відкриті й височіють над усіма навколишніми горами. З Високої можна продовжити маршрут хребтом Матагів до Осмолоди. З привершинної частини західного схилу Високої почи­нається стежка в північному напрямку, і поміж зарості субальпійських чагарників виводить на полонину Середню (1450 м), що у сідло­вині між вершинами Висока та Середня. З полонини без речей можна вийти на вершину Середню, яка також захоплює мальовничими краєвидами. Повернувшись на полонину, прямуємо на південний схід у сторону найбільшого зниження, намагаючись знайти закинутий серпантин, який зводить у долину Великого Кузьмінця. Там вздовж річки іде заросла травами дорога, що виводить у Гуту. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|na-igrovets.php|Маршрут "На Ігровець, Високу та Середню"}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] qsx1wvd52zubnqsiv0pqdwd3qleg13y 0 1192 33687 28461 2022-10-15T18:06:22Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33687 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Синячку | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Івано-Франківська область]] | маршрут= с.Дора – г.Пірс-Дора – г.Синячка – м.Яремче | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 20 км | висота_виходу= 500 м | найвища_точка= 1401 м | тривалість= 9-10 год | складність= легка }} '''Маршрут «На Синячку»''' проходить по [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == == Підготуватись == == Як дістатись == Потягом добираємось до залізничної станції Дора. == Пересуваємось по маршруту == Вершиною, яка значно вивищується над усім нагромадженням гір в околицях Яремчі, є Синячка. Більшість описів пропонують здійснювати вихід на неї вздовж річки Кам'янки, яка впадає в Прут у присілку Яремча – Дорі. Однак значно цікавіше, пройшовши декілька сотень метрів вздовж колії від залізничної станції Дора в сторону Делятина, відшукати стежку, що поміж сільських хат, а далі лукою виводить до лісу на гребені хребта. Тут ми потрапимо на добре в’їжджену дорогу до лісу. Менше, ніж через кілометр від початку лісу, вийдемо до групи мальовничих скель висотою понад 20 м, яку місцеві мешканці називають Білим Каменем. На карті вона позначена як «Пірс-Дора». Обстеживши скелі «пірсу», що височіють серед «моря» смерекового лісу, продовжуємо маршрут гребенем хребта у західному напрямку. Дорога через деякий час виводить з лісу, відкриваючи навколишні гірські краєвиди, тягнеться повз нафтовидобуток з декількома нафтовими насосами, лінію електропередач. Під вершиною Лисак шлях роздвоюється. Той, що лівіше, йде попід схилами Лисака та Синячки і виводить на полонину Щівка. На Синячку коротший шлях проходить вздовж лінії електропередач в урочище Лазок, що на захід від вершини. Звідси відкривається чудовий вид на Добушанку. На північному схилі сідловини перед Синячкою є джерело і місце для розташування наметів. Звідти добре вторована стежка виводить на вершину гори Синячки. Хоч на вершині є невеличкі групи невисо­ких дерев, але вони не перешкоджають оглядати навколишні краєвиди. Казково, особливо восени, виглядає південний схил гори, де виступи каменів, пожовклі трави, білі стовбури берізок і червоні ягоди горобини творять неповторну гаму кольорів. Цим схилом прямо, без стежки, спускаємося до дороги, яка у східному напрямку виводить на полонину Щівку. Оминувши лісом схили гори Погар, виходимо до розвилки доріг на розлогій поляні. Повернувши праворуч униз, виходимо до залізничного вокзалу в Яремчі. Деякі путівники рекомендують повернути тут ліворуч уверх і пройти хребтом Чорногориці. Але у теперішні часи жодних цікавих краєвидів з неї не можна побачити. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|na-synjachku.php|Маршрут “На Синячку”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] hc7ei47qqyrqdgybvxgx60n0nmgpwu9 0 1193 33688 33029 2022-10-15T18:06:32Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33688 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Запрутськими Горганами | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Івано-Франківська область]] | маршрут= с.Шепіт – г.Грегіт – г.Ротило – с.Волова | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 19 км | висота_виходу= 520 м | найвища_точка= 1483 м | тривалість= 9-10 год | складність= середня }} '''Маршрут «Запрутськими Горганами»''' проходить по [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Річка Прут не є східною межею Ґорґан. Типово Ґорґанські вершини, вкриті кам'яними розсипами, є і східніше Прута. Особливо добре Ґорґани виражені на найвищих верхах Запрутських Ґорґан — Горді, Лисині Космацькій, Клині, Греготі, Габорянській, Білій Кобилі. Серед них особливо популярною вершиною в минулому була гора Грегіт, на яку вело багато туристичних маршрутів, а на схемах помилково вказувалась висота 1494 м замість реальних 1472 м. Однак жоден з маршрутів не пропонував ви­йти на триголову вершину Ротила. А саме найсхідніша вершина цієї гори є пречудовою для огляду всієї Чорногори, гір Гриняви, Ворохто-Путильського низькогір'я. Коли стоїш на потужних брилах цієї вершини, що стрімко обри­вається у південному напрямку, то виникає відчуття, ніби знаходишся на балконі велетенського будинку, перед яким до небокраю хлюпоче синьо-зелене море гірських хребтів. == Підготуватись == == Як дістатись == Потрапити на цей «чудо-балкон» пропонуємо з Шепота, що на Косівщині. == Пересуваємось по маршруту == Приїхавши у центр села, починаємо рухатися дорогою, що йде вверх вздовж течії ріки Брустурки. Через кілометр почуємо гул водоспаду Шепітський Гук. Оглянувши його, залишаємо дорогу і у північному напрямку виходимо на лінію довгого відрога Грегота, який називається «Щивник». Лінією вододілу йде польова дорога, яка і виводить на вершину Грегота. З вершини стежкою, що відгалужується у західному напрямку, через ліс досить швидко виходимо на велику полонину. Переходимо її у західному напрямку, а далі лісом понад 2 км рівним вододілом. Потім польова дорога береться стрімко вверх і досягає полонини Ротила. Тут повертаємо ліворуч, вздовж лісу виходимо на гребінь схилу середньої вершини і спускаємось через ліс на «балкон» найвищого Ротила. З вершини сходимо назад у сідловину і стежкою через ліс досягаємо полонини гори Кедруватий, а далі вниз у село Волову до автотраси Ворохта — Верховина. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]» {{MarshrutyInUa|zaprutskymy-gorganamy.php|Маршрут “Запрутськими Горганами”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] 8ps3tp9ro3wh0mbwsh5dz8g5xnjkoet 0 1194 33689 32769 2022-10-15T18:06:46Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33689 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Костричу | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Івано-Франківська область]] | маршрут= пер.Кривопільський – хр.Кострича – с.Красник | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 19 км | висота_виходу= 970 м | найвища_точка= 1586 м | тривалість= 8-10 год | складність= легка }} '''Маршрут «На Костричу»''' проходить по [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Одна з найкращих панорам на майже увесь головний хребет Чорногори відкривається із хребта Кострича, який також входить до цього гірського масиву. == Підготуватись == == Як дістатись == Початковим пунктом виходу на Костричу є присілок Буков'єн, що належить до села Кривопілля поблизу Кривопільського перевалу. == Пересуваємось по маршруту == Отже, вийшовши з автобуса на перевалі, вирушаємо у південно-західному напрямку дорогою, що тягнеться вздовж краю лісу вверх. Добрим орієнтиром є вишка мобільного зв'язку на горі Маковиця (1161 м). На схилі гори повертаємо на південь і вздовж краю лісу продовжуємо сходження. У лісі на розвилці повертаємо ліворуч і польовою дорогою, а далі добре второваною стежкою, яка іде серпантином, виходимо на гребінь хребта. Звідти, залишивши речі, можна вийти на вершину хребта Кострича (1586 м), що знаходиться на північний захід від точки виходу. Повернувшись, спускаємось на виположену сідловину з закинутим будиночком перед вершиною Кострич (1544 м). Нижче на 15-20 м від хатки на північно-східному схилі є джерело. З сідловини спочатку безлісою полониною, а далі подекуди лісом долаємо одну за одною вершини Кострич, Костриця (1512 м), Хедя (1367 м). На спуску з останньої вершини змінюємо напрямок на східний і ви­ходимо до села Красник. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|na-kostrychu.php|Туристичний маршрут “На Костричу”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] bxmmrnwxaw9mtpi3nam57dvvp5n8pwd 0 1195 33690 12513 2022-10-15T18:06:59Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33690 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Через Руський Діл на Чивчин | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Івано-Франківська область]] | маршрут= с.Зелене – хр.Руський Діл – г.Чивчин – с.Зелене | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 42 км | висота_виходу= 850 м | найвища_точка= 1766 м | тривалість= 2-3 дні | складність= середня }} '''Маршрут «Через Руський Діл на Чивчин»''' проходить по [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Вершина Чивчин (1766 м) дала назву усьому гірському масиву, що тягнеться від гори Стіг на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей та українсько-румунського кордону до с. Сарата у Путильському районі Чернівецької області. Геологічно Чивчинські гори є склепінчасто-бриловим утворенням дуже давніми метаморфічними породами ві­ком 300-600 млн років, що перекриті молодшими осадовими відкладами. За часом утворення вони разом з Рахівськими горами є більш ніж на дві сотні мільйонів років давнішими від інших хребтів Українських Карпат. == Підготуватись == == Як дістатись == == Пересуваємось по маршруту == За мільйони років тільки на виході на Велику Будичевську (1678 м). З неї вже добре видно гору Чивчин. Наближаючись до неї, проходимо цікавий конусоподібний скелястий ви­ступ, а тоді Чивчинаш. Тут залишаємо лінію кордону і спускаємось на північ у сідловину. Підніматись на Чивчин некошеними з десяток років травами не дуже легко. Але вже на вершині просто розпирає груди від захоплення навколишніми краєвидами. З Чивчина стрімким схилом спускаємось на покинуту чабанами розлогу Мількову полонину. З неї лінією хребта не дуже второваною дорогою виходимо до Черемошу. Звідти рухаємось шляхом вздовж річки до с. Буркута, який був колись у XIX ст. відомою бальнеологічною здрав­ницею. Посмакувавши мінеральної води, очевидно, пішки доведеться іти у Шибени, бо до Буркута останнім часом авто­буси не їздять. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|na-chyvchyn.php|Маршрут “Через Руський Діл на Чивчин”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] azh8wy0vlyhx9r81w4smaywdxbuuoft 0 1199 33697 25292 2022-10-15T18:08:29Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33697 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Через Гостру і Рівну | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Закарпатська область]] | маршрут= с.Розтока – г.Гостра Гора – г. Полонина Рівна – оз.Велике Тростя(Комсомольське – с.Лумшори | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 26 км | висота_виходу= 680 м | найвища_точка= 1480 м | тривалість= 9-11 год | складність= середня }} '''Маршрут «Через Гостру і Рівну»''' проходить по [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Полонинсько-Чорногірський хребет Українських Карпат починається від українсько-польського кордону масивом Полонина Рівна (польською – «Руна»). Назву цьому масиву, поділеному долинами річок на скупчення декількох хребтів, дає найбільша за площею і висотою (1480 м) вершина Рівна, що височіє наче столоподібний зелений айсберг над навколишніми хвилями гірських хребтів. == Підготуватись == == Як дістатись == == Пересуваємось по маршруту == Пройшовши через неглибоку сідловину, підкорюємо третю вершину Гострої Гори висотою 1403 м. З неї необхідно ще близько 100 метрів пройти лінією хребта, а тоді повернути праворуч від гребеня, тримаючи курс на відріг південно-східного напрямку і вздовж лінії вододілу. У сідловині між Гострою і Рівною треба відшукати дорогу, яка береться вверх у південно-західному напрямку. Підйом лісом досить швидко закінчується і відкриваються покриті чорничниками і рідкими заростями ялівцю схили вершини, а також добре вторована транспортом дорога, що плавним серпантином набирає висоту. Розлоге плато Рівної вкрите кущами чорниці, брусниці, лишайників і трав. У його північно-східній частині – пам'ятник десантникам, що висадились тут у 1944 р. Через кілометр від пам'ятника виходимо до найвищої точки гори (1482 м), де стоїть хрест. Поблизу нього залишки колишнього військового об'єкта – радарної станції далекого спостереження, а також пам'ятна стелла на честь учасників партизанського руху в роки ІІ Світової війни. З вершини Рівної спускаємось у південно-західному напрямку дорогою, викладеною бетонними плитами. Вона плавно обходить північну гребеневу частину гори. Десь через 2 км ходу від хреста є невеликі джерела. Біля руїн казарм бетонна дорога різко повертає на південь, а нам слід продовжити маршрут ґрунтовою дорогою, що веде у північному напрямку. Серпантином шлях тягнеться через ліс і виводить через 7 км від вершини до мальовничого гірського озера Велика Трусця. Легенда про його походження розповідає, що у неділю на лісовій галявині чоловік вирішив оборати нивку. Земля провалилася і утворилося глибоке озеро, з'єднане підземними ходами з морем. Від озера звивистою дорогою через 4,2 км спускаємся до турбази «Полонина», перші корпуси якої споруджено у 60-і роки XX ст. Поступово ґрунтова дорога переходить в асфальт і виводить у Лумшори. У верхній частині села знаходиться будинок відпочинку «Лумшори», а навпроти нього на річці Туриця – гарний Лумшорський водоспад. З села можна виїхати автобусом. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|cherez-gostru-i-rivnu.php|Маршрут “Через Гостру і Рівну”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] k9ddxjx894yspfdbvyewg9zpquqd6c1 0 1200 33698 32728 2022-10-15T18:08:40Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33698 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Привододільно – Горганською Пішконею | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Закарпатська область]] | маршрут= с.Синевир – оз.Озірце – хр.Пішконя – г.Негровець – г.Ясновець – г.Дарвайка – с.Колочава | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 26 км | висота_виходу= 680 м | найвища_точка= 1707 м | тривалість= 2 доби | складність= середня }} '''Маршрут «Привододільно – Горганською Пішконею»''' проходить по [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == У Верховинсько-Вододільній ділянці Карпат є власні Ґорґани, які називають Привододільними. Їхні вершини також встелені кам'яними розсипами і мають висоти понад 1700 м. Один із найлегших і у той же час неповторних за враженням маршрутів пролягає через хребет, що оперізує розлогу долину Тереблі між селами Синевир і Колочава Міжгірського району. == Підготуватись == == Як дістатись == == Пересуваємось по маршруту == Вихід слід почати з моста поблизу Острівського лісництва, що за півкілометра від гирла Озерянки. На протилежному боці моста невеличкий вагончик, а ще далі будинок. Поблизу нього уліво відходить дуже гарна, впорядкована наче паркова алея польова дорога, яка виводить на хребет Пішконю. Якщо на першій же розвилці, що трапиться через 3 км, продовжити рухатись прямо, а не праворуч уверх, то вийдемо до мальовничого гірського озера. Біля нього два будиночки, облаштоване джерело, а по всьому периметру стежка, яка з північного боку переходить у дощану естакаду. Повернувшись назад до розвилки, піднімаємося серпантином, який далі переходить у траверсну дорогу вздовж північного схилу. Тут важливо не пропустити стежку, що веде уверх повз хрест на галявині на гребінь хребта. Через півтори години після виходу від озера без значних труднощів досягаємо хребта Пішконі, де ви будете зачаровані неповторними краєвидами. Недалеко від місця виходу, на одній з вершин Пішконі, за напрямом подальшого маршруту встановлений хрест. Всі наступні вершини до Ясновця долаються відносно легко. Особливо зачаровує на цій ділянці конусоподібна вершина Негровець (1707 м) з невеликим яйцеподібним озером у льодовиковому карі. Далі хребтом, вкритим травами та маленькими чагарниками, підходимо до Ясновця (1600 м), який виглядає неприступним, адже майже увесь схил вкритий суцільними заростями жерепу. Однак, перетнувши второваною стежкою котловину, вийдемо у сідловину північ ного відрога Ясновця. З неї відривається чудовий вид на вкритий травами східний схил. Підкорюємо вершину і вже дорогою, що йде полонинами Ясновця і Дарвайки, продовжуємо маршрут у південно-західному напрямку, милуючись видами на Стримбу і Полонину Красну. З хребта спускаємось до потоку Герсовець, вздовж якого йде дорога до автотраси через Колочаву. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|gorganskoyu-pishkoneyu.php|Маршрут “Привододільно – Горганською Пішконею”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] f5tcml06nfa6v7hvl4byghjug3dndo3 0 1201 33699 12328 2022-10-15T18:08:50Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33699 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Говерлу і Кукул з Козьмещика | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Закарпатська область]] | маршрут= Притулок Козьмещик – г.Говерла – г.Велика Кознєска – г.Кукуп – с.Лазещина | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 29 км | висота_виходу= 880 м | найвища_точка= 2061 м | тривалість= 2 дні | складність= середня }} '''Маршрут «На Говерлу і Кукул з Козьмещика»''' проходить по [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Маршрут на Говерлу з туристського притулку «Козьмещик» в околицях Лазещини багато хто вважає найлегшим. Однак це твердження неоднозначне, оскільки старт із бази «Заросляк» має абсолютну висоту 1260 м, а з «Козьмещика» він майже на 300 м нижчий. Проте щодо можливостей довго милуватися навколишніми краєвидами, плавно піднімаючись довгим відрогом основного Чорногірського хребта, його перевага незаперечна. == Підготуватись == == Як дістатись == 10 км дороги з Лазещини до «Козьмещика» можна проїхати замовленим автомобільним транспортом. == Пересуваємось по маршруту == Від притулка між потоком Козьмещик і річкою Лазещина виходимо на заліснений відріг хребта, на який веде польова дорога. Нею і починаємо досить стрімкий підйом. Вище в лісі вона поступово вирівнюється і виводить на велику полонину на схилі відрога. Тут видно будиночок, а стежку перетинає потік непостійного джерела. Від нього навпростець виходимо на дорогу, що йде вододілом відрога. Нею через ліс, а потім чагарникове рідколісся рухаємося до мети, милуючись видами на Говерлу зліва та на Петрос – справа. Стежка виводить на міні-вершинку хребта, яку у народі називають Коменом (1850 м). Отже, для виходу на найвищу вершину України залишається набрати висоту ще понад 200 метрів. Спускаємося з Говерли у північному напрямку понад урвищем великого кару. Подальший маршрут тягнеться добре второваною стежкою лінією старого кордону. Подолавши близько 7 км переходу чагарниками, долаючи відносно невисокі вершини, підходимо до полонини Кукул. На жаль, у наш час найвища точка вершини (1539 м) заліснена і не дозволяє оглянути навколишні гори. Тільки у північному напрямку поміж деревами проглядаються вершини, що оперізують Ворохтянську улоговину. Зате рухаючись з неї гребенем хребта, зможете насолодитися видами на такі близькі звідси Говерлу і Петрос. Ще краще їх розглянете з полонини Григорівки, що на схилі гори Під Бердя. На полонинах влітку випасають худобу. Добре вторована дорога з Григорівки заводить у ліс. Через 2 км у лісі розвилка. Повернувши направо, вийдемо до залізничної станції Вороненка. Продовживши маршрут прямо – через вершину Верх Дебрі – спустимось у село Лазещина. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|na-goverlu-i-kukul.php|Маршрут “На Говерлу і Кукул з Козьмещика”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] t78rbtf3yl77cjy3u23l1g91y83vqhy 0 1213 33700 12334 2022-10-15T18:09:00Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33700 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Петрос Чорногірський через Какаразу | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Закарпатська область]] | маршрут= смт.Ясіня (присілок Свидовець) – г.Какараза – г.Петрос – г.Шешул – с.Кваси | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 26 км | висота_виходу= 640 м | найвища_точка= 2020 м | тривалість= 2 дні | складність= висока }} '''Маршрут «На Петрос Чорногірський через Какаразу»''' проходить по [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Петрос – одна з найкрасивіших вершин Українських Карпат. Але підйом на неї важкий, особливо дуже стрімким схилом із сторони Говерли. Назва цієї четвертої за висотою вершини в Україні означає на місцевій говірці «камінь». «Каменем» вершина є у прямому й переносному значеннях, перевіряючи твердість намірів кожного, хто намагається її підкорити. Ми хочемо запропонувати маршрут на Петрос, який не описаний у жодній літературі, але видається найбільш оптимальним. == Підготуватись == == Як дістатись == Дизельним поїздом доїжджаємо до зупинки Свидовець. == Пересуваємось по маршруту == Повернувшись вздовж колії назад на 300 м, знаходимо польову дорогу, яка веде вверх на полонину Шиса. У південно-східній частині полонини відходить дорога, засипана камінням селевого потоку, що досить стрімко прямує вверх. З висоти 1420 метрів вона стає надійною, траверсуючи північний схил Какарази і дуже плавно набираючи висоту. Далі дорога у сідловині між Какаразою і Петросом переходить на південний схил. У цьому місці потрібно знайти стежку, яка веде гребенем хребта прямо на Петрос. На вершину виходимо різнотрав'ям без стежки. На Петросі в добру погоду хочеться побути якнайдовше, впізнаючи десятки гір. З вершини починаємо спуск у південно-західному напрямку у сторону Шешула. Притримуючись лінії хребта, досягаємо Шешульського перевалу (1591 м). Звідси можна піднятись на Шешул, а далі Копицю і спуститись у Кваси через полонину Веснарку. Якщо не плануємо підкорювати вершини, то з перевалу слід у західному напрямку без стежки травами спускатись вниз, поки не опинитесь на добрій польовій дорозі. Вона, траверсуючи схили Шешула і Копиці, виведе на полонину Шенчіль, де знаходиться біологічний стаціонар Львівського національного університету ім. Івана Франка та влітку випасається худоба. Звідси, не звертаючи з добре утрамбованої дороги, вийдемо до розвалин велетенської недобудованої споруди у Квасах. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|na-petros.php|Маршрут “На Петрос Чорногірський через Какаразу”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] k6p74cmb79by3oh34shl0jsi9p1yq4i 0 1214 33701 32997 2022-10-15T18:09:11Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33701 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Чорногорою від Шешула до Чорної гори | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Закарпатська область]] | маршрут= с.Видричка – г.Брескул – оз.Бребенескул – г.Піп Іван – г.Васкуль – с.Луги | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 66 км | висота_виходу= 520 м | найвища_точка= 2028 м | тривалість= 3 дні | складність= середня }} '''Маршрут «Чорногорою від Шешула до Чорної гори»''' проходить по [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Важко сказати, яка з назв з'явилася швидше — чи найвисокогірніший масив Українських Карпат почали називати Чорногорою, чи найпівденніший двотисячник масиву — Чорною Горою. Саме таку назву ще має Піп Іван Чорногірський. Потужні витягнуті схили цієї гори розходяться у три сторони, а тому є і три основні шляхи виходу на вершину чи спуску з неї. У цьому варіанті маршруту пропонуємо спуск з Попа Івана у сторону вершини Стіг. == Підготуватись == == Як дістатись == Вихід на маршрут варто почати із с. Видричка, що лежить на Білій Тисі західніше від Богдана. == Пересуваємось по маршруту == Підйом здійснюємо ґрунтовою автодорогою, яка прямує вверх вздовж потоку Павлик і виводить на полонину Шешульську. Там вона стає практично горизонтальною і веде попід вершинами Шешула, Петроса до Говерли. З дороги відкриваються гарні краєвиди на Чорногірське середньогір'я та Рахівські гори. З підніжжя Говерли попід її південно-західним схилом до сідловини між Брескулом веде тільки стежка. Далі виходимо на гребінь хребта і долаємо вершини Брескул, Пожижевську, Дан-цеж, Туркул, Ребра. Після проходження вершини Ребра потрібно обрати варіант спуску до найвисокогірнішого в Україні озера Бребенескул (1801 м над рівнем моря). Плавніший він під схилом гори Бребенескул. Від озера можна піднятися знову на гребінь хребта, або рухатись доброю стежкою, що траверсує верхню частину схилів вершин, оглядаючи краєвиди тільки південних румбів. Траверсна доріжка у сідловині під Попом Іваном виходить на гребінь хребта і вже ним — на вершину до будівлі обсерваторії. Оглянувши з усіх сторін вершину Чорної Гори, зауважуємо спуск у сторону Стога. Зверху він видається непрохідним. Однак насправді з нього зводить добра стежка, яка спочатку в'ється поміж виступами скель, а нижче — заростями жерепу. Настрій на спуску створюють чудові краєвиди. Нижче субальпійського криволісся на вершині Васкуль стежка заходить у ліс. Але і тут вона надійна та широка, з галявинами, вкритими травами, і стовпчиками старого кордону. Від стовпчика № 13 повертаємо вправо і невдовзі виходимо на гарну полонину. З неї лісом надійна стежка виводить до колишньої гаті Балцатул. Тут є будиночок, а нижче від нього залишки греблі, з якої вода спадає невеличким водоспадом. Надійна дорога веде вздовж річки Балцатул до її злиття із Стогівцем. З цього місця вона отримала назву Біла Тиса. Основним витоком її є Стоговець, що бере початок у Гуцульських Альпах. Дорога вниз виводить у с. Луги, яке має автобусне сполучення. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]» {{MarshrutyInUa|chornogoroyu.php|Маршрут “Чорногорою від Шешула до Чорної гори”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] du7htg9eeoyvfqo84e0xtrqqblmw8pp 0 1215 33702 12336 2022-10-15T18:09:24Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33702 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Піп Іван Мармароський через Рибчину і Берлібашку | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Закарпатська область]] | маршрут= м.Рахів – г.Вибчина – г.Берлібашка – г.Піп Іван Мармароський – г.Щербан – с.Ділове | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 37 км | висота_виходу= 430 м | найвища_точка= 1938 м | тривалість= 2-3 дні | складність= висока }} '''Маршрут «На Піп Іван Мармароський через Рибчину і Берлібашку»''' проходить по [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Основна частина давнього Мармароського масиву знаходиться у Румунії. В Україні найвища ділянка масиву, який тут ще називають Гуцульськими Альпами, розташована на кордоні і представлена неповторною скелястою вершиною Піп Іван Мармароський (1938 м). Хто побував на ній, то неодмінно мріятиме прийти сюди ще раз. == Підготуватись == Перед початком походу потрібно узгодити маршрут із прикордонною заставою у Діловому та біосферним заповідником. == Як дістатись == Найкоротший вихід на Піп Іван Мармароський бере початок з Ділового, але якщо ви хочете здійснити тривалішу захоплюючу мандрівку, роздивитись найвищу вершину Гуцульських Альп з різних сторін, то шлях слід почати з Рахова. == Пересуваємось по маршруту == З автодороги у південній частині міста переходимо міст через річку Тиса. Пройшовши дещо вверх вздовж залізниці, і починаємо сходження видовженим схилом г. Шоймул. Він повністю безлісий, а тому панорама огляду з кожним метром стає все ширшою і красивішою, в сідловині перед Вибчиною виходимо на лінію хребта, долаємо вершину стежкою, що простягається південними схилами до вершини Менчула. Далі повз Магуру через Менчул виходимо до гори Берлебашки. За легендою, ще в часи монгольського нашестя місцеві гуцули відмовилися підкорятися завойовникам і сплачувати данину. Вислів «берле башка» – відсічені голови – дав назву на довгі сотні років одному з сіл (нинішнє с. Костилівка) та полонині, розташованій біля підніжжя гори. Саму вершину місцеві жителі називають Лутундур (1734 м). Вона вкрита травами, а тому варто вийти на її найви щу точку і помилуватись навколишніми краєвидами. А ось вершина сусіднього Петроса (1781 м) повністю вкрита заростями смереки. З Лотундура до Попа Івана можна іти лінією хребта, або повернути праворуч і вийти до діючої невеличкої ферми на полонині Лисичій. Біля підніжжя Попа Івана маєте можливість помилуватися дикоростучими нарцисами а на підйомі – густими заростями рододендрона карпатського, які місцями утворюють суцільний рожево-фіолетовий килим. На найвищій точці вершини г. Піп Іван (1938 м) встановлений чотиригранний залізобетонний стовп висотою біля трьох метрів. Довжина пройденого маршруту до вершини становить 24 км. Масив гори варто добре роздивитися. Захоплюючі гребені карів північного схилу, мальовничі краєвиди навколишніх гір закарбовуються в пам'яті як спогад про одну з найкращих миттєвостей життя. З вершини Попа Івана Мармароського маршрут продовжуємо спочатку у західному напрямку вздовж українсько-румунського кордону до вершини Щербан. А звідти польовою дорогою лісом попід горами Полонинка та Прелука спускаємося лінією вододілу відрога останньої вершини до потоку Білий. Вздовж нього виходимо до села Ділове. == Застереження == == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|na-pip-ivan-marmaroskyi.php|Маршрут “На Піп Іван Мармароський через Рибчину і Берлібашку”}} {{footer|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] dt0fpt4j9jmb03g6k4qeftcg41240tj 0 1217 32753 32609 2022-07-28T10:55:02Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 12850 wikitext text/x-wiki {{geo|50.04964|23.62541|zoom=11}} {{pagebanner}} {{parkbar | park=Яворівський національний природний парк | parklocal= | website = | image=Яворівський національний природний парк.jpg | caption=Яворівський національний природний парк | сity=[[Львів]], [[Жовква]] | landscape= | attraction = | fauna =Видра, норка, горностай | flora = }} '''Яворівський національний природний парк''' знаходиться в [[Львівська область|Львівській області]], поблизу міста [[Яворів]], [[Україна]]. Площа — 7108 га. == Зрозуміти == Яворівський національний природний парк знаходиться на території Українського Розточчя - одного з найцікавіших фізико-географічних районів Західної України. Українське Розточчя являє собою вузьке (в середньому 25 км) горбогірне пасмо довжиною 75 км, яке на півночі різко підіймається над Малим Поліссям. У південно-східній частині його проходить Головний Європейський вододіл, на схилах якого беруть початок річки, що належать до басейнів двох морів - Чорного і Балтійського. У західній частині парку протікає річка Верещиця, яка впадає у Дністер. У межах парку беруть свій початок ліві притоки Верещиці - річки Ставчанка і Стара Ріка. На півночі знаходяться витоки річок Дерев'янки і Свині (басейн річки Західний Буг). === Історія === Парк було створено 4 липня 1998 року Указом Президента України на базі Яворівського регіонального ландшафтного парку (що існував тут з 1996 року на площі 4190,0 га) та прилеглих територій Старичівського та Магерівського військових лісгоспів. === Ландшафт === === Флора і фауна === Флора Яворівського національного природного парку налічує близько 700 видів судинних рослин. === Клімат === Клімат цієї території характерний для Розточчя, що розміщене в пограничній зоні впливу атлантичних повітряних течій із заходу та континентальних - зі сходу. Загалом клімат помірно вологий. Середньорічна кількість опадів становить 700 мм, а середньорічна температура - +7,5°С. Найбільше опадів випадає в червні-липні, а найменше - в січні-лютому. Найтепліший місяць року - липень (+17,7°С), а найхолодніший - січень (-4,2°С). Річні коливання температур незначні і сягають 21,9 °С. == Як дістатись == == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|status=Кістяк|type=Національний парк}} {{Ukrainaincognita.com|адреса=http://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/yavorivskyi-raion/ivano-frankove/yavorivskyi-natsionalnyi-pryrodnyi-park|назва=Яворівський національний природний парк}} 24qvndshj8gnbb9ette4xt41e3cobfm 0 1222 37685 36170 2025-05-30T16:27:26Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37685 wikitext text/x-wiki {{geo|50.05912|23.97560|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Жолква. Замок..jpg | caption= Фасад замку | city= Жовква | citylocal= | arm = | population = 13 455 (2011) | callingcode = +380-3252 | }} '''Жовква''' знаходиться в [[Львівська область|Львівській області]] в 25 км на північ від обласного центру. == Зрозуміти == Жовква веде свою історію з 1597 року, коли польський гетьман Станіслав Жолкевський побудував у старовинному селі замок і назвав місце своїм ім'ям. Жолкевський вирішив будувати «ідеальне місто» під впливом популярних в XVI столітті ідей Томаса Мора і Томазо Кампанелли і спираючись на досвід успішного будівництва «ідеального» [[Замосць|Замостя]] кількома десятиліттями раніше. Центральний ансамбль склали потужні замкові укріплення і прекрасна архітектура за всіма канонами ренесансу з центральною площею-пьяццою і прямими вулицями від неї. У радянський час місто називалося Нестеров на честь льотчика, який вчинив тут під час Першої світової війни перший в історії повітряний таран. Жовкву обминуло швидке зростання населення та індустріалізація, завдяки чому міський ансамбль початку XVII століття залишився практично незайманим . В даний час центральна частина міста має статус історико-архітектурного заповідника. == Як дістатись == Практично всі способи попадання в Жовкву припускають транзит через [[Львів]]. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У Жовкві зупиняється електричка Львів - Рава-Руська (двічі на день). Розклад не можна назвати зручним: інтервал до зворотного потягу складає 7 годин, час у дорозі - приблизно 1 год 20 хв. Вокзал знаходиться в південній частині міста (кінець вул. С. Бандери). === {{Автомобілем}} === Жовква розташована на трасі М-09 Львів - Рава-Руська. '''Зі Львова:'''<BR> По вул. Б. Хмельницького до Галицького Перехрестя (великої розв'язки на північному в'їзді в місто ) і далі по трасі на Раву-Руську. Дорога хорошої якості. З траси поверніть вліво на вул. Львівську, яка приведе в центр міста. '''З Ковеля і Володимира-Волинського:'''<BR> Траса Ковель-Львів Р-15 проходить по об'їзній навколо Жовкви. Рекомендується не в'їжджати в Жовкву відразу з півночі, а по об'їзній доїхати до східного в'їзду (вул. Львівська). === {{Автобусом}} === Зі Львова можна дістатися з автостанції № 2 (Львів, вул. Хмельницького , 275), маршрутка № 151. Інтервал руху - приблизно 15-20 хвилин, час у дорозі - 40 хвилин, вартість проїзду - 18 грн (2018). Автостанція у Жовкві знаходиться на розі вул. Богдана Хмельницького та Коновальця, за домініканським монастирем. == Транспорт == Необхідності в транспорті немає: відстані в місті не перевищують 1 км. По вул. Львівській можна проїхати на маршрутці Львів-Жовква. == Що відвідати == {{Mapframe}} [[File:Zhovkva Market square.jpg|thumb|350px|Вічевий майдан. У центрі: костел св. Лаврентія, праворуч: церква Серця Христового та ренесансні житлові будинки.]] === Ансамбль ринкової площі === Центр ідеального міста початку XVII століття в значній мірі зберігся і непогано відреставрований. Уваги заслуговує в першу чергу сама ринкова площа: вона здається величезною (120х120 метрів) для такого невеликого містечка. Вважається, що розміри площі відповідають розмірам замку, що за ренесансним каноном повинно символізувати гармонію між владою і народом. *{{listing|type=see | lat=50.05446 | long=23.96887 | name=Замок | alt= | address=пл. Вiчева, 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price=Вхід 2 грн, фото — 10 грн | description=Будівництво замку почалося наприкінці XVI століття одночасно із заснуванням Жовкви. У внутрішньому дворі був створений звіринець, в якому розводили звірів для полювання. З 1675 року це резиденція Яна Собеського. У XIX-ХХ століттях його займав муніципалітет, школа, відділення НКВС і навіть житлові квартири. Зараз замок є частиною історико-архітектурного заповідника; центральний фасад відреставрований, але всередині замку нема на що дивитися навіть за дві гривні. }} *{{listing|type=see |lat=50.05560 |long=23.96868 |name= Міська ратуша |alt=1932 |address= пл. Вiчева, 4|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Будинок міської адміністрації польського періоду добре вписався в ренесансний вигляд площі.}}Вхід - 20 грн., студентський - 10 грн. *{{listing|type=see |lat=50.05588 |long=23.96866 |name= Глинська брама |alt= |address= пл. Вiчева, 2|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Замкові ворота з вежею XVII століття, через які до цього часу проходить дорога. На зовнішньому боці воріт розташований герб Собеських, на внутрішній - герб Жолкевських.}} *{{listing|type=see |lat=50.05462 |long=23.97026 |name= Звіринецька брама |alt= |address=пл. Вiчева, 2 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Отримала свою назву від звіринця, закладеного біля замку Жолкевських. Єдині оригінальні ворота. }} *{{listing|type=see |lat=50.05614 |long=23.96944 |name= Костел святого Лаврентія |alt=1606-1618 |address=пл. Вiчева, 18 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Домінанта площі, костел був задуманий Жолкевским як родова усипальня. Тут був згодом похований сам Жолкевський, його сім'я, батько Яна Собеського та інші польські державні діячі (частково збереглися мармурові надгробки). Варто звернути увагу на прикраси фризів і головних воріт зовні і орган всередині.}} [[File:Церква_Пр.Трійці,1720_р.,_вул.Львівська,_90,_м._Жовква.JPG|thumb|350px|Церква Пр.Трійці]] === Інше === *{{listing|type=see |lat=50.05708 |long=23.96982 |name= Монастир отців Василіян і Храм серця Христового |alt=1612, перебудований на початку XX ст. |address=вул. Василiанська, 4-6 |directions=за костелом Св. Лаврентія |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Храм цікавий не стільки неовізантійським зовнішнім виглядом (що рідко буває в Західній Україні), скільки модерністським інтер'єром 1910-1930 років. Уродженець Жовкви Юліан Буцманюк більше двадцяти років створював фрески та вітражі на національну українську тему. На фресці "Акт Злуки» зображено види Львова та Києва, а під ними - діячі Української Народної Республіки: Петлюра, Скоропадський, Грушевський та інші. }} *{{listing|type=see |lat=50.05728 |long=23.97225 |name= Оборонна синагога |alt=1692 |address=вул. Запорiзька, 8 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Одна з найбільших синагог України. Більше схожа не на культову будівлю, а на оборонну вежу, синагога дійсно входила в систему міських укріплень. Інтер'єр сильно зруйнований в Другу світову війну, ведеться некваплива реставрація. }} *{{listing|type=see |lat=50.05683 |long=23.97396 |name= Домініканський монастир з храмом св. вм. Йосафата |alt= 1653-55 |address=вул. Львiвська, 7 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Монастир і бароковий костел заснований батьками Яна Собеського. Стіни монастиря входили в систему міських укріплень. Фасад костелу, що виходить на вул. Львівську, трохи відновлений, але внутрішні будівлі і бічні стіни виглядають дуже пошарпаними. }} *{{listing|type=see |lat=50.05549 |long=23.98202 |name= Церква святої Трійці |alt=1720 |address= вул. Львiвська, 90 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Головна пам'ятка міста за межами історичного центру: прекрасний зразок галицької дерев'яної архітектури. Усередині варто звернути увагу на розпис по дереву на стінах і іконостас XVII століття з незвичайним зображенням капловухого Христа. Біля входу на розі вулиці - польський стовп 1930-х років. }} *{{listing|type=see |lat=50.05599 |long=23.97873 |name=Церква святого Лазаря |alt= |address=вул. Львівська, 21 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Історія храму починається з 1624 року, коли був побудований дерев'яний костел. У 1627 році при храмі відкрили міський шпиталь для бідних. У 1735 році зведено кам'яні будівлі костелу і шпиталю. У 1861 році тут було відкрито монастир феліціянок, що діяв до Другої світової війни. З 1994 року в будівлі колишнього костелу відкрито церкву Святого і праведного Лазаря, що належить Українській Автокефальній Православній церкві. }} *{{listing|type=see |lat=50.05623 |long=23.97929 |name=Церква Петра і Павла |alt= |address=вул. Львівська, 27 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Церква побудована в 1991-1993 роках. У 1999-2001 роках тривало оздоблення церкви під керівництвом Б. Балицького. Дзвіницю збудовано в 2007 році. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == *{{listing|type=eat |lat=50.05524 |long=23.97069 |name= Цукерня «На площi» |alt= |address= пл. Вічева, 8|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= +380 3252-62-099 |fax= |email= |skype= |hours=10:00-20:00 |price= |description=Найпопулярніший заклад серед туристів: у маленькому залі на п'ять столиків може не бути місця. Любителі солодкого оцінять тортики власного виробництва.}} *{{listing|type=eat |lat=50.05605 |long=23.97076 |name= Кафе-бар «На Підсінню» |alt= |address=пл. Вічева, 18 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= +380 3252-220-01 |fax= |email= |skype= |hours=11:00-23:00 |price= |description= Підсіння — це вуличний прилавок з навісом. Цікаво оформлений інтер'єр; є гарячі страви та десерти.}} *{{listing|type=eat |lat=50.05608 |long=23.97409 |name= «Старий бар» |alt= |address= вул. Львівська, 24/26|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours=10:00—24:00 |price= |description= }} *{{listing|type=eat |lat=50.05652 |long=23.97126 |name= Бар «Кристал» | |alt= |address= вул. Запорізька, 1|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} *{{eat | name=Кафе «Пiд аркою» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=пл. Вічева, 2А | lat=50.05564 | long=23.97107 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-21:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/pidarkouzhovkva/ | vkontakte= | content=Краще кафе швидкого харчування у прекрасному місті Жовква.Доступні ціни, смачна їжа, ароматна кава. }} *{{listing|type=eat |lat=50.05575 |long=23.97127 |name= Кафе «Iрина» |alt= |address= пл. Вічева, 8/5|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} *{{listing|type=eat |lat= |long= |name= Кафе-бар "Корчма" |alt= |address=пл.Є. Коновальця 7 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone=0673920939 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == У Жовкві є готель і навіть «парк-готель». Проте в 25 км знаходиться Львів з більшим вибором місць розміщення, тому є всі підстави зупинятися саме там. *{{listing|type=sleep |lat=50.05732 |long=23.97531 |name= Готель «Стиль» |alt= |address= вул. Довганика, 5|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= +380 3252-21-152 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Є ресторан. }} *{{listing|type=sleep |lat=50.04916 |long=23.97457 |name= Парк-готель «Акварель» |alt= |address= вул. Вокзальна, 14а |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= +380 3252-21-021 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Є Wi-Fi і ресторан.}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Споруди Василіянського монастиру і навколо нього 22.jpg|thumb|Крехівський монастир]] * '''Бесіди''' <!--{{OsmPoi|50.17019|23.91114|14|M}}--> (від Жовкви в бік Ковеля, потім повернути на село Замочок). У другій половині XVII в на околиці села був побудований монастир який, як звичайно, виконував і оборонні функції: монастрир мав вежі і рів. У XIX столітті монастир був ліквідований, а фортеця, яка втратила значення, була зрита: збереглася дерев'яна церква-башта та надбрамна каплиця середини XVIII в. * '''Крехів''' <!--{{OsmPoi|50.05135|23.81939|14|M}}--> — село в 20 км на захід від Жовкви. Добре зберігся і нещодавно відреставрований монастир Св. Миколая, заснований Станіславом Жолкевським в 1612 році, а також дерев'яна (правда, покрита металочерепицею) церква Св. Параскеви (1724) у самому Крехові, за межами монастиря. * '''Печерний монастир у Страдчі''' <!--{{OsmPoi|49.89790|23.76944|15|M}}--> (на трасі М-10 поруч з селищем Івано-Франкове). Православні ченці оселилися в печерах в селі Страдч в XI столітті і пережили і навалу монголів, і численні війни. У австрійський період монастир було зліквідовано (ченці перебралися до Крехова) і відновлено тільки в 1936 році. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] bn5vcm0sdgfpex9v4gh98bbg7cibcd1 14 1226 11841 11283 2013-10-30T17:53:55Z Voll 30 + Категорія:Банери 11841 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ '''''Якщо сторінка в цій категорії, це значить, що банера поки що немає ні в нас, ні на Вікіданих, тому на сторінці вивидиться банер за умовчанням. Було б чудово зробити банер для будь-якої цікавої для вас статті, завантажити його до Вікісховища і прописати в Вікіданих.''''' [[Категорія:Банери]] g30pabfjde93k8v0ueeri6qd2r69u1c 14 1228 11842 11284 2013-10-30T17:54:10Z Voll 30 + Категорія:Банери 11842 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ '''''Якщо сторінка в цій категорії, це значить, що на нашій сторінці є банер, але на Вікіданих банер не прописаний. Було б чудово прописати локальний банер на Вікіданих. Але не спішіть, бо це може бути помилка в шаблоні Pagebanner, наприклад цей локальний банер має бути в списку стандартних.''''' [[Категорія:Банери]] 4omp1jla485mjfmf1t60lwuked0yudj 14 1229 12892 11843 2013-12-25T16:50:31Z Voll 30 12892 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ '''''Якщо сторінка в цій категорії, це значить, що ми маємо свій локальний банер, відмінний від спільного, прописаного на Вікіданих. Вам потрібно порівняти ці два банери і, якщо локальний гірше, ніж спільний, вам просто треба вилучити назву файла в шаблоні Pagebanner цієї сторінки. Якщо локальний банер виглядає красивішим, вам потрібно почати процедуру заміни спільного банеру на Вікіданих на новий, з нашої статті. Ще один варіант - ви можете нічого не міняти і тоді на нашій сторінці буде показуватись саме наш банер (треба тільки зрозуміти як не перевіряти цей банер раз за разом).''''' Ми вважаємо що 7 банерів є кращими ніж спільні: Кувейт, Мюнхен, Нідерланди, Новий Південний Уельс, Об'єднані Арабські Емірати, Перу, Чикаго. Пізніше ми попробуємо їх просунути в спільні. [[Категорія:Банери]] 322q0u55c6kslewbx0xmdu9mxx6ihxk 14 1230 11844 11286 2013-10-30T17:54:38Z Voll 30 + Категорія:Банери 11844 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ '''''Якщо сторінка в цій категорії, це значить, що в статті ми використовуємо банер, прописаний на Вікіданих. Нічого робити не треба, ця категорія просто для інформації.''''' [[Категорія:Банери]] govcqonhyqvyjdpl86wnitstadbtyo0 14 1231 11845 11287 2013-10-30T17:54:52Z Voll 30 + Категорія:Банери 11845 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ '''''Якщо сторінка в цій категорії, це значить, що ми використовуємо так званий стандартний банер (загальний для групи статей), який не варто прописувати на Вікіданих. Було б чудово зробити банер спеціально для статті, завантажити його на вікісховище і прописати в Вікіданих.''''' [[Категорія:Банери]] n1j3zqywuz27awr8o4pj6r9o664viu0 14 1232 11846 11288 2013-10-30T17:55:08Z Voll 30 + Категорія:Банери 11846 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ '''''Якщо сторінка в цій категорії, це значить, що ми використовуємо так званий стандартний банер (загальний для групи статей), який не варто прописувати на Вікіданих. Але хтось вже створив і прописав новий банер для цих статей на Вікіданих. Вам просто потрібно вилучити назву файла з шаблону Pagebanner в статті, після чого на сторінці з'явиться спільний банер з Вікіданих.''''' [[Категорія:Банери]] ck8c1d3r8rmzbar7vxch8gx95tfc12f 8 1233 10815 2013-10-15T18:20:03Z Voll 30 приберемо посилання на мовні категорії 10815 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 10 1234 25736 25735 2019-10-27T01:18:42Z Eihel 4022 Скасування редагування № 25735 користувача [[Special:Contribs/Eihel|Eihel]] ([[User talk:Eihel|обговорення]]) test ended 25736 wikitext text/x-wiki <includeonly><!-- -->{{#if:{{{ispartof|}}}|{{#isin:{{{ispartof}}}}}}}<!-- -->{{#switch:{{{type|}}}<!-- ---->|Неоднозначність|неоднозначність|disambig = {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Неоднозначність]]|}}<!-- ---->|Розмовник|розмовник= {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Розмовники]]|}}<!-- ---->{{#switch:{{{status|}}}<!-- ------>|Кістяк|кістяк|#default = {{СтатусРозмовникКістяк}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Статті-кістяки]][[Категорія:Розмовники-кістяки]]|}}<!-- ------>|Придатний|придатний = {{СтатусРозмовникПридатний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Придатні статті]][[Категорія:Придатні розмовники]]|}}<!-- ------>|Повний|повний= {{СтатусРозмовникПовний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Повні статті]][[Категорія:Повні розмовники]]|}}<!-- ------>|Зразковий|зразковий= {{СтатусРозмовникЗразковий}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Зразкові статті]][[Категорія:Зразкові розмовники]]|}}<!-- ---->}}<!-- ---->|Маршрут|маршрут= {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Маршрути]]|}}<!-- ---->{{#switch:{{{status|}}}<!-- ------>|Кістяк|кістяк|#default = {{СтатусМаршрутКістяк}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Статті-кістяки]][[Категорія:Маршрути-кістяки]]|}}<!-- ------>|Придатний|придатний = {{СтатусМаршрутПридатний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Придатні статті]][[Категорія:Придатні маршрути]]|}}<!-- ------>|Повний|повний= {{СтатусМаршрутПовний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Повні статті]][[Категорія:Повні маршрути]]|}}<!-- ------>|Зразковий|зразковий= {{СтатусМаршрутЗразковий}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Зразкові статті]][[Категорія:Зразкові маршрути]]|}}<!-- ---->}}<!-- ---->|Загальні теми|загальні теми = {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Загальні теми]]|}}<!-- ---->{{#switch:{{{status|}}}<!-- ------>|Кістяк|кістяк|#default = {{СтатусЗагальніТемиКістяк}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Статті-кістяки]][[Категорія:Статті-кістяки на загальні теми]]|}}<!-- ------>|Придатний|придатний = {{СтатусЗагальніТемиПридатний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Придатні статті]][[Категорія:Придатні статті на загальні теми]]|}}<!-- ------>|Повний|повний= {{СтатусЗагальніТемиПовний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Повні статті]][[Категорія:Повні статті на загальні теми]]|}}<!-- ------>|Зразковий|зразковий= {{СтатусЗагальніТемиЗразковий}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Зразкові статті]][[Категорія:Зразкові статті на загальні теми]]|}}<!-- ---->}}<!-- ---->|Континент|континент = {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Континенти]]|}}<!-- ---->{{#switch:{{{status|}}}<!-- ------>|Кістяк|кістяк|#default = {{СтатусПутівникКістяк}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Статті-кістяки]][[Категорія:Статті-кістяки про континенти]]|}}<!-- ------>|Придатний|придатний = {{СтатусПутівникПридатний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Придатні статті]][[Категорія:Придатні статті про континенти]]|}}<!-- ------>|Повний|повний= {{СтатусПутівникПовний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Повні статті]][[Категорія:Повні статті про континенти]]|}}<!-- ------>|Зразковий|зразковий= {{СтатусПутівникЗразковий}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Зразкові статті]][[Категорія:Зразкові статті про континенти]]|}}<!-- ---->}}<!-- ---->|Країна|країна = {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Країни]]|}}<!-- ---->{{#switch:{{{status|}}}<!-- ------>|Кістяк|кістяк|#default = {{СтатусПутівникКістяк}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Статті-кістяки]][[Категорія:Статті-кістяки про країни]]|}}<!-- ------>|Придатний|придатний = {{СтатусПутівникПридатний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Придатні статті]][[Категорія:Придатні статті про країни]]|}}<!-- ------>|Повний|повний= {{СтатусПутівникПовний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Повні статті]][[Категорія:Повні статті про країни]]|}}<!-- ------>|Зразковий|зразковий= {{СтатусПутівникЗразковий}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Зразкові статті]][[Категорія:Зразкові статті про країни]]|}}<!-- ---->}}<!-- ---->|Регіон|region|регіон= {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Регіони]]|}}<!-- ---->{{#switch:{{{status|}}}<!-- ------>|Кістяк|кістяк|#default = {{СтатусПутівникКістяк}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Статті-кістяки]][[Категорія:Статті-кістяки про регіони]]|}}<!-- ------>|Придатний|придатний = {{СтатусПутівникПридатний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Придатні статті]][[Категорія:Придатні статті про регіони]]|}}<!-- ------>|Повний|повний= {{СтатусПутівникПовний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Повні статті]][[Категорія:Повні статті про регіони]]|}}<!-- ------>|Зразковий|зразковий= {{СтатусПутівникЗразковий}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Зразкові статті]][[Категорія:Зразкові статті про регіони]]|}}<!-- ---->}}<!-- ---->|Район міста|район міста|Район|район = {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Райони міст]]|}}<!-- ---->{{#switch:{{{status|}}}<!-- ------>|Кістяк|кістяк|#default = {{СтатусПутівникКістяк}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Статті-кістяки]][[Категорія:Статті-кістяки про райони міст]]|}}<!-- ------>|Придатний|придатний = {{СтатусПутівникПридатний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Придатні статті]][[Категорія:Придатні статті про райони міст]]|}}<!-- ------>|Повний|повний= {{СтатусПутівникПовний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Повні статті]][[Категорія:Повні статті про райони міст]]|}}<!-- ------>|Зразковий|зразковий= {{СтатусПутівникЗразковий}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Зразкові статті]][[Категорія:Зразкові статті про райони міст]]|}}<!-- ---->}}<!-- ---->|Парк|парк|park|Національний парк|національний парк= {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Національні парки]]|}}<!-- ---->{{#switch:{{{status|}}}<!-- ------>|Кістяк|кістяк|#default = {{СтатусПутівникКістяк}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Статті-кістяки]][[Категорія:Статті-кістяки про парки]]|}}<!-- ------>|Придатний|придатний = {{СтатусПутівникПридатний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Придатні статті]][[Категорія:Придатні статті про парки]]|}}<!-- ------>|Повний|повний= {{СтатусПутівникПовний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Повні статті]][[Категорія:Повні статті про парки]]|}}<!-- ------>|Зразковий|зразковий= {{СтатусПутівникЗразковий}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Зразкові статті]][[Категорія:Зразкові статті про парки]]|}}<!-- ---->}}<!-- ---->|Місто|city|місто|#default = {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Міста]]|}}<!-- ---->{{#switch:{{{status|}}}<!-- ------>|Кістяк|кістяк|#default = {{СтатусПутівникКістяк}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Статті-кістяки]][[Категорія:Статті-кістяки про міста]]|}}<!-- ------>|Придатний|придатний = {{СтатусПутівникПридатний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Придатні статті]][[Категорія:Придатні статті про міста]]|}}<!-- ------>|Повний|повний= {{СтатусПутівникПовний}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Повні статті]][[Категорія:Повні статті про міста]]|}}<!-- ------>|Зразковий|зразковий= {{СтатусПутівникЗразковий}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Зразкові статті]][[Категорія:Зразкові статті про міста]]|}}<!-- ---->}}<!-- -->}}<!-- -->{{#if:{{{wikipedia|}}}|[[wikipedia:{{{wikipedia}}}]]}}{{#if:{{{commons|}}}|[[commons:{{{commons}}}]]}} </includeonly> <noinclude>{{doc}}</noinclude> 5y2kgzxumtvywi5sesw4blzt4xwouba 10 1235 11919 11324 2013-11-07T13:42:51Z Voll 30 ще трохи типів 11919 wikitext text/x-wiki == Параметри == {| class="wikitable" |- ! Параметр !! Можливі значення !! Опис !! За замовчуванням |- | ispartof || Будь-який континент, регіон, країна тощо|| Використовується для відображення рядка географічної ієрархії || - |- | status || Кістяк, Придатний, Повний, Зразковий || Міра зрілості || Кістяк |- | type || Місто, Країна, Континент, Регіон, Район міста, Мегаполіс, Національний парк, Маршрут, Розмовник, Загальні теми, Неоднозначність || Тип сторінки || Місто |- | commons ||Наприклад: Category:Berlin || Категорія Вікісховища || З Вікіданих |- | wikipedia || Наприклад: uk:Берлін || Сторінка Вікіпедії || З Вікіданих |} asoarwocivfc7vuix3pkf8nqlmolcjh 14 1237 11237 2013-10-17T22:16:54Z RLuts 5 Створена сторінка: [[Категорія:Технічні категорії]] 11237 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Технічні категорії]] 684u8f6idjce8w35rbo5tv1lbafhd16 0 1238 21940 12170 2018-10-28T20:46:25Z Milenioscuro 2574 Svg version ([[Commons:Commons:GlobalReplace|GlobalReplace v0.6.5]]) 21940 wikitext text/x-wiki {{geo|14.033333|107.9|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = HoiAn Shop Communist.JPG |flag = Flag of Vietnam.svg |location = Vietnam in its region.svg |capital = [[Ханой]] |government = Соціалістична республіка |currency = |area = 331 690км² |population = 91 млн (2012) |language = В'єтнамська (офіційна), частина населення може говорити англійською, французькою, китайською. |religion = |electricity = |callingcode = +84 |tld = .vn |timezone = UTC +7 }} '''В'єтнам''' знаходиться в [[Азія|Азії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == *[[Ханой]] — столиця країни. *[[Хошимін]] — раніше Сайгон. *[[Вунгтау]] — курорт, промисловий центр. *[[Нячанг]] — великий курорт. *[[Далат]] *[[Фантхьєт]] — великий курорт. *[[Хоян]] *[[Хюе]] — стародавня імператорська столиця, може мати різні назви в путівниках, наприклад: Гюе, Хуе. == Інші місця == * '''Національний парк [[Хонг-Нха-Ке-Бан]]''' == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Південно-Східна Азія|type=Країна}} 0srv0w0iem4d063b8m8e3ib8scsh3p5 14 1247 11840 2013-10-30T17:52:44Z Voll 30 Створена сторінка: [[Категорія:Головна]] 11840 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Головна]] jq0hm4pqjnuzr9fjowrqthyg43qpm50 14 1248 11848 2013-10-30T18:01:16Z Voll 30 Створена сторінка: [[Категорія:Головна]] 11848 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Головна]] jq0hm4pqjnuzr9fjowrqthyg43qpm50 0 1251 34676 34588 2023-10-30T01:23:57Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34676 wikitext text/x-wiki {{geo|43.596|39.726|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = View on Sotsji from black sea.jpg | caption= | city= Сочі | arm = Coat of Arms of Sochi (Krasnodar krai).svg | population = 445  209 (2013) | callingcode = +7 862 }} '''Сочі''' — місто-курорт, яке розташоване на Чорноморському прибережжі в Краснодарському краї [[Росія|Росії]]. Місто стало всесвітньо відомим в 2007 році, коли було обране столицею проведення Зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2014 року. == Зрозуміти == Сочі часто називають неофіційною «літньою столицею» Росії або «перлиною Чорного моря». Це найбільший і завантажений російський курорт. Щорічно місто відвідує більше 4 мільйонів туристів. З травня по вересень населення Сочі як мінімум подвоюється за рахунок туристів, включно із знаменитостями та політичною елітою країни. Тільки 3% від всіх гостей міста є іноземцями, причому прикордонне розташування Сочі зовсім не сприяє притоку іноземних туристів: у сусідній Абхазії є своє чорноморське узбережжя, а всім іншим летіти в Сочі нітрохи не простіше ніж до [[Туреччина|Туреччини]] або [[Греція|Греції]]. Мабуть найвідомішим іноземним відвідувачем, який не є політиком, був рок-музикант Боно, лідер гурту U2, запрошений у 2010 погостювати в резиденції тодішнього президента Дмитра Медведєва. Але в цілому місто залишається популярним лише для туристів з Росії. Ще один парадокс Сочі — вибір цього теплого і південного російського міста, яке асоціюється в національній свідомості з півднем, пальмами і спекотним кліматом, в якості столиці Зимових Олімпійських ігор 2014 року. Хоча клімат прибережної та гірської частин міста настільки різний, що коли в горах лежить багатометровий шар снігу, на узбережжі як і раніше тепло і комфортно. Нарешті, Сочі просто пощастило, а відома приказка «знав би прикуп — жив би в Сочі» якраз пов'язує місто і його жителів з ​​удачею або ж навіть з раптовим, непередбачуваним щастям та багатством. Можливо, олімпійська удача допоможе місту вийти за рамки національного і стати міжнародним курортом. Місту є що запропонувати любителям природи, спорту, історії та пляжного відпочинку. === Історія === Протягом тисячоліть територія сучасного Сочі була заселена гірськими кавказькими племенами і перебувала під впливом і пануванням грецької, римської, візантійської, а пізніше абхазької і османської цивілізацій. Від усіх них залишилося кілька пам'яток, включно із дольменою бронзового століття і середньовічними візантійськими храмами. Російська імперія досягла цих земель на початку XIX століття і після російсько-турецької війни в 1829 році приєднала їх до себе. Місто Сочі було засноване в 1838 як форт Олександрія, паралельно були засновані форти Святого Духу (1837), що поклав почало майбутньому району Адлер, Лазаревський і Головінський (1839), що стали згодом селищами Лазаревське і Головінка. Російські фортеці були побудовані на землях трьох кавказьких народів — садзів (Святого Духу), убихів (Олександрія і Головінський) і шапсугів (Лазаревський). У 1839 форт Олександрія перейменований в Навагинську фортецю, в ході Кримської війни залишений, а в 1864 відбудований наново як Пост Даховський. З 1874 — Даховський Посад, з 1896 — Сочі (по назві ріки Сочі, на берегах якої стояло селище). У 1917 Сочі було присвоєно статус міста. На сьогодні не до кінця вивчене питання про належність Сочі до якоїсь держави під час громадянської війни 1917–1921 рр. За картами українських істориків Сочі — місто, що є частиною Кубанської Народної Республіки, а значить і УНР. За версією грузинських істориків Сочі — місто, що входило до автономної Абхазії. Крім цього Сочі входило до складу: Чорноморської Радянської Республіки і Кубано-Чорноморської Радянської Республіки. У 1935 над долиною річки Верещагінки побудований Світланінський віадук, що з'єднав центральну частину міста з мікрорайоном Світлана. Різко змінилася ситуація міста у 1934 році, коли сталінським урядом була розпочата генеральна реконструкція Сочі. Всього за сім років, з 1932 по 1939 роки, населення міста різко зросло з 17 000 до 72 000. Побудовані нові дороги, театри, парки, готелі та санаторії, наблизили вигляд Сочі до сучасного. У 1961 році до складу міста включені сусідні поселення, що поклали початок історії Великого Сочі. Після розпаду СРСР [[Крим]] став частиною незалежної України, та Сочі взяло на себе його роль головного національного курорту та стало літньою резиденцією Президента Росії . Нова глава в історії Сочі почалась у 2007, разом з перемогою в конкурсі на право приймати Олімпійські ігри 2014 року. Обсяг нового будівництва величезний, включаючи нову інфраструктуру (дороги, каналізація, аеропорт, морпорти і т. д.), спортивні споруди (як у приміщенні, так і на відкритому повітрі), офісні та житлові будівлі. Колишній радянський внутрішній курорт поступово знаходить новий вигляд. === Клімат === [[Файл:Sochi winter.JPG|міні|Зима в Сочі: пальми та сніг|350px]] Сочі розташоване у тій невеликій частині Росії, якій пощастило перебувати в субтропіках. На відміну від середземноморського клімату, в Сочі (як і в Абхазії) дуже високий рівень вологості. Незважаючи на значні опади, Сочі має до 300 сонячних днів на рік, що в будь-який інший частині Росії просто неймовірно. Для відвідування Сочі підійде майже будь-який час року за винятком, листопада, грудня і січня. Велика частина опадів випадає взимку, частково у вигляді снігу, проте зазвичай у прибережній частині міста не встановлюється сніжний покрив. Мешканці міста рідко використовують зимові шини, тому кожен серйозний снігопад впливає на роботу транспорту. Клімат у гірській частині Великого Сочі значно холодніший і робить з міста повноцінний лижний сезон взимку (зазвичай це лютий і березень). Завдяки цьому, [[Красна Поляна]] швидко розвивається як зимовий курорт і буде приймати змагання на відкритій місцевості на Олімпійських іграх 2014 року. == Райони == [[Файл:Greater Sochi map rus.png|thumb|500 px|Велике Сочі]] Адміністративно Велике Сочі розділене на чотири райони: {{Regionlist| region1name=[[Центр Сочі|Центральний район]]| region1color=#d56d76 | region1items= | region1description=Серце міста та його найрозвиненіша і найбільш населена частина. Тут розташовані більшість міських визначних пам'яток, готелів та торгових центрів. У літній сезон центральний Сочі зазвичай переповнений туристами і автомобілями | region2name=[[Лазаревський район]]| region2color=#b5d29f | region2items=Аше, Дагомыс, Головинка, Лазаревське, Лоо ''(Ло-О)'', Макопсе, Солохаул, Учдере, Вардане, Волконка | region2description=Найбільший (1744 кв. Км.) та найдовший (65 км. За березі) серед районів Сочі, включає 34 підрайони, більшість з яких розташовані на узбережжі. Лазаревський район менш урбанізований, ніж інші райони Великого Сочі. У дійсності, в нього входить безліч різних поселень, часто погано з'єднаних один з одним і з відсутньою базовою інфраструктурою. | region3name=[[Хостинський район]]| region3color=#d5dc76 | region3items=[[Хоста]], [[Кудепста]], [[Мацеста]]| region3description=Розташований на південний схід від Центрального Сочі. Цей район включає в себе деякі важливі пам'ятки, такі як '''гори Ахун'''. | region4name=[[Адлерский район]]| region4color=#d09440 | region4items= [[Адлер]], [[Красна Поляна]], Веселе. | region4description=Важливий транспортний вузол міста, що включає в себе Міжнародний аеропорт Сочі, залізничну станцію Адлер (кінцева зупинка для більшості поїздів, що йдуть до Великого Сочі) та єдиний відкритий пропускний пункт на кордоні з [[Абхазія|Абхазією]]. Роль Адлера зараз стрімко зросла, оскільки в ньому знаходяться всі олімпійські споруди для ігор 2014 року (прибережний кластер в Імеретинській низовині та гірський кластер на [[Красна Поляна|Красній Поляні]]). Пiсля 2014 року вид Імеретинській низовині та [[Красна Поляна|Красної Поляни]] змінився до невпізнання, як і місцева транспортна інфраструктура. | }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === Основними воротами Сочі є Міжнародний аеропорт Сочі (IATA:AER) [http://www.airport.sochi.ru/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, сам аеропорт розташований в [[Адлер]]і, по дорозі між Сочі і [[Красна Поляна|Красною Поляною]]. У 2010 році закінчилася його реконструкція в рамках підготовки до Олімпійських Ігор 2014 року. Розклад польотів дуже сильно різниться у різних порах року. З травня по вересень польотів набагато більше, ніж в інший час. У зимовий час достатньо часто бувають затримки рейсів через негоду. Щоб запобігти цьому, можна також скористатися аеропортами [[Краснодар]]а або [[Геленджик]]а. === {{Потягом}} === [[Файл:Железнодорожный вокзал (Сочи) 4.jpg|thumb|350 px|Центральний ЖД вокзал Сочі]] У Сочі є дві основні залізничні станції: у центрі Сочі і в [[Адлер]]і. Але більшість поїздів також зупиняються в інших станціях Великого Сочі: Лазаревська, Лу, Дагомис, Мацеста та Хоста. Квитки можна придбати на сайті Російських Залізниць [http://rzd.ru], в касах, а також в туристичних агенствах. Продаж починаються за 45 днів до відправлення поїзда. === {{Автомобілем}} === Дороги {{Автошлях|M|4}}/{{Автошлях|Е|115}} з'єднують Сочі з [[Москва|Москвою]] (1660 км) через [[Воронеж]] (1150 км), [[Ростов-на-Дону]] (570км) та [[Краснодар]] (300 км). Дорога дуже різниться — на різних ділянках може бути як і схожим на серпантин, так і на нормальне шосе. Зазвичай до Москви дорога займає 2 дні і 5-9 годин до Краснодара, в залежності від транспортної ситуації. === {{Автобусом}} === Сочинський автовокзал розташований поряд із залізничним вокзалом у самому центрі Сочі. Другий за значимістю автовокзал розташований в [[Адлер]]і. Міжнародні автобусні рейси: * [[Кишинів]], [[Молдова]] (30 годин, щодня, крім п'ятниці та неділі) * [[Одеса]], [[Україна]] (27 годин, щотижня по неділях) * [[Сухум]], [[Абхазія]] (4,5 годин, 3 рази на добу) Основні міжміські рейси: * [[Анапа]] (10 годин, щодня, 400 руб.) * [[Астрахань]] (26,5 годин, щодня, 1300 руб.) * [[Краснодар]] (8 годин, 2 рази на добу, 350 руб.) * [[Майкоп]] (8 годин, 2 рази на добу, 420 руб.) * [[Махачкала]] (27 годин, щодня) * [[Нальчик]] (17,5 годин, щодня) * [[Новоросійськ]] (8,5 годин, щодня, 320 руб.) * [[Ростов-на-Дону]] (12,5 годин, по непарних днях, 650 руб.) * [[Ставрополь]] (14 годин, 2 рази на добу, 750 руб.) === {{Кораблем}} === У Сочі є міжнародний термінал для круїзних суден, тому для іноземця одним із зручних способів подивитися Росію без візи є круїз на теплоході з зупинкою у Сочі[http://www.cruisecompete.com/vacations/visits/sochi/1]. Морський порт Сочі[http://www.morport-sochi.ru/lines]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} обслуговує декілька регулярних міжнародних рейсів, переважно з травня по жовтень: * Швидкісний паром [http://www.olympia-line.ru] до [[Трабзон]]а, [[Туреччина]] — 3,5 год, 3500 руб., з травня по жовтень, два рази на тиждень. * До [[Батумі]], [[Грузія]] — 4,5 год, 3000 — 3500 руб., відправляється щодня. Лише для громадян Росії, Грузії та країн СНД. Квиток на пором зазвичай можна купити в порту за день до відправлення. Також є зв'язок по морю з містами [[Новоросійськ]], [[Туапсе]] та [[Гагра]] ([[Абхазія]]). == Транспорт == === Автобусом === На відміну від інших російських міст приблизно такого ж розміру, в Сочі немає трамваїв та тролейбусів. Весь міський транспорт представлений автобусами та маршрутками. Найнеобхідніші та основні маршрути автобусів у місті: * '''3K''' — від центрального автовокзалу до ''Мацести'' * '''12''' — від ''Битха'' до ''Мацести'' * '''17''' — від центрального автовокзалу до Нової Зорі (окружна дорога центру Сочі) * '''22K''' — від центрального автовокзалу до ''Битхи'' * '''36''' — від морського порту до ''Мамайки'' * '''47K''' — від центрального автовокзалу до вулиці Транспортна (Торговий центр «Олімп») * '''57''' — від залізничної станції Адлер до ''Імеретинської низовини'' та ''Веселого'' (на кордоні з [[Абхазія|Абхазією]]) * '''64''' — від ''Мамайки'' до ''Кудепсти'', через центр Сочі, ''Мацесту'' і ''Хосту'' * '''99''' — від залізничної станції Сочі до вулиці Виноградної (окружна дорога Сочі) * '''105''' — від центрального автовокзалу до ''Міжнародного аеропорту Сочі'' через ''Мацесту'', ''Хосту'' і ''Адлер'' * '''106''' — від залізничної станції Сочі до ''форелевої Ферми'' через ''Міжнародний аеропорт Сочі'' * '''125''' — від центрального автовокзалу до ''Імеретинської низовини'' через ''Мацесту'', ''Хосту'' і ''Адлер'' * '''130''' — від залізничної станції Адлер до ''форелеве Ферми'' * '''135''' — від ринку Адлера до [[Красна Поляна|Красної Поляни]] * '''155''' — від центрального автовокзалу до ''Лазаревського'', через більшість передмість Лазаревського (''Дагомис'', ''Вардане'', ''Лоо'', і т. д.) * '''167''' — від центрального автовокзалу до''Адлера'' (ринок/Торговий центр''Нове Століття'') У маршрутах 1 — 99 ціна не залежить від дальності поїздки та коштує 9 рублів. У маршрутах, номер яких 100 і вище, ціна залежить від дальності поїздки (від 10 до 50 рублів). === Потягом === Протяжність Великого Сочі в 105 кілометрів робить залізничний транспорт одним з найзручніших способів дістатися з одного району в інший. Залізниця довгий час була одноколійною, йшла від [[Туапсе]] до [[Абхазія|Абхазії]] та налічувала 5 станцій і 28 платформ в межах міста. У рамках підготовки до Олімпіади в Сочі Російська залізниця додала ще дві лінії — від [[Адлер]]а до аеропорту і від Імеретинської низовини до [[Красна Поляна|Красної Поляни]] загальною протяжністю 28 кілометрів з 5-ма новими станціями та платформами. Останнім часом якість обслуговування в електричках постійно поліпшується. Замість старих електричок на лінії відправляються '''Ластівки''' (швидкісний електропоїзд фірми Siemens). Більшість з них йде від залізничної станції Адлер до Туапсе, також є лише 1-2 поїзда до [[Краснодар]]а та [[Майкоп]]а. Поїздка від Сочі до [[Лазаревське|Лазаревського]] обійдеться в 45 рублів на звичайній електричці (тривалість поїздки — 1 година 45 хвилин), на сучасній — 100–200 рублів (тривалість поїздки — 50-70 хв) залежно від класу. Від Лазаревського до Адлера буде коштувати приблизно на 40 відсотків більше. На звичайній електричці поїздка займе 2 години 20 хвилин. == Що відвідати == * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Будівлі сталінського періоду | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | content = Сучасна архітектура Сочі почалася після створення генерального плану розвитку міста у 1934 році. До 1953 року на території міста було побудовано багато великих будинків. Серед них: залізнична станція, морський порт, Зимовий театр, Сочинський художній музей та багато будівель готелів — «Металург», «Лазаревська», тощо. }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Літня дача Сталіна | alt= | address=Курортний 120, район Хоста | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=+7 (8622) 69 56 00 | fax= | hours= | price= | content=Колишня нерухомість купця Михайлівського, була перероблена в дачу Сталіна Мироном Мержановим, головним радянським архітектором. Сталін достатньо часто відвідував цю дачу, запрошуючи сюди глав іноземних держав. Усередині — музей з речами Сталіна та восковою фігурою Сталіна. }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Фортеця "Гадлік" | alt= | address=вул. Курська, Чемітохвадзе — [[Лазаревський район]] | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | content=Залишки візантійської фортеці, яка була побудована в IV-V ст. до нашої ери. Незважаючи на поганий стан самої фортеці, стіни та частина вапняку збереглися }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Храм Лоо | alt= | address=[[Лазаревський район]] | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | content=Ще одна пам'ятка візантійської епохи. Також у поганому стані. Розташований на горбі, достатньо далеко від моря. Побудований в X-XII століттях та перероблений на фортецю в XV-XVI століттях. }} === Пам'ятники === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Якір і гармата | alt= | address=Пушкінський парк (біля вулиця Приморської) | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | content=Найстаріший пам'ятник у місті, побудований в 1913 році. Символізує перемогу у Російсько-турецькій війні в 1828-1829 році. }} === Музеї === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Художній музей Сочі | alt= | address=Курортний 51 | directions= | url=http://www.sochiartmuseum.ru/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=+7 (8622) 62-2947, +7 (8622) 62-2916 | fax= | hours= | price= | content= }} === Парки === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Парк Рівьєра | alt= | address=Єгорова 1 (центр Сочі) | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=+7 (8622) 64-33-77, +7 (8622) 64-08-85 | fax= | hours= | price=безкоштовно | description=Найбільший і найпопулярніший парк в Сочі, був відкритий в 1898 році і повністю відремонтований сто років по тому. Відкрито цілий рік. Влітку відкрито багато ресторанів і барів, спортивних місць, кінотеатр та інші атракціони. }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Дендрарій | alt=Ботанічний сад | address=Курортний, 74 | directions= | url=http://www.dendrarium.ru/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours=8:00-21:00 | price=Дорослі - 230 руб., діти - 120 руб. | description= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Парк Південних культур | alt= | address=район Адлера | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price=150 руб. | description=Ще один ботанічний сад }} === Олімпійський парк === [[Файл:Sochi Olympic Park (rus).png|міні|Олімпійський парк Сочі. 1. Центральний стадіон. 2. Мала льодова арена. 3. Велика льодова арена. 4. Льодова арена для кьорлінга. 5. Ковзанобіговий центр. 6. Льодовий палац спорту для фігурного катання. 7. Головна церимоніальна площа 8. Каток під відкритим небом. 9. Тематичний парк. 10. Олімпійське село.]] == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep| lat=43.59361 | long=39.71941 | name= Хостел «Ёж» | alt= | image= | address= вул. Чайковського, 2Б | directions= правий берег, майже в центрі | url= http://хостел.ёж-сочи.рф | facebook= | vkontakte= | phone= +7 (8622) 34-03-15, +7 (988) 234-03-15 | fax= | email= | skype= | price= 1000 руб/чол, одномісний номер: 1800 руб (2014) | description= }} * {{listing|type=sleep| lat=43.58368 | long=39.72607 | name= VeryHostel| alt= | image= | address= вул. Первомайська, 19 | directions= | url= http://veryhostel.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= +7 (988) 187-87-00, +7 (918) 107-52-29 | fax= | email= | skype= veryhostel | price= 800 руб/чол, двомісний номер: 2000 руб (2014) | description= }} * {{listing|type=sleep |lat=43.57113 | long=39.73977 | name=Гостьовий дім «Виктор» | alt= | address=Курортний пр. 72/5 | directions= | url= http://hotel-victor.ru/ | email= |vkontakte= https://vk.com/hotel_victor | phone= +7 (8622) 62-39-19, 95-50-62 | fax= | price= Двомісний номер: від 2000 руб (2013) | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Санаторій «Металлург» | alt= | address=Курортний пр. 92 | url=http://www.metallurg-sochi.ru | email= | phone= +7 (8622) 67-15-69, +7 (988) 233-02-76 | fax= | price= Двомісний номер: від 2200 руб (2014) | description= }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep| lat=43.57451 | long=39.72736 | name= Готель «Приморская» | alt= | image= | address= вул. Соколова, 1 | directions= центр | url= http://www.hotelprimorskaya.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= +7 (8622) 62-26-02 (адміністратор), +7 (8622) 62-01-13 і +7 (8622) 62-26-16 (бронювання) | price= Двомісний номер: від 2300 руб (2014) | description= }} * {{listing|type=sleep| lat=43.60714 | long=39.71316 | name= Готель «Роза ветров» | alt= | image= | address= вул. Пирогова, 40В | directions= | url= http://rozahotel.ru | facebook= | vkontakte= | phone= +7 (8622) 53-29-39 | fax= | email= | skype= | price= Двомісний номер: від 3200 руб (2014) | description= }} * {{listing|type=sleep |lat=43.57283 | long=39.73504 |name = Пансіонат «Валентин» |alt = |image = |address =вул. Учительська, 3 |directions = |url = http://www.sochivalentin.ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = +7 (8622) 62-45-73, +7 (8622) 62-46-28 |email = |skype = |price = Двомісний номер: від 3900 руб (2014) |description = }} * {{listing|type=sleep |lat=43.56984 | long=39.73962 | name= Спа-готель «Сочи-Бриз» | alt= | address=Курортний пр. 72 | directions= | url=http://www.sochibreeze.ru | email= | phone= +7 (8622) 66-38-00 | fax= | price= Двомісний номер: від 3600 руб (2014) | description= }} === Дорого === * {{listing|type=sleep| lat=43.60019 | long=39.71418 | name= Гранд-готель і спа «Родина» | alt= | image= | address= вул. Виноградна, 33 | directions= | url= http://www.grandhotelrodina.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= +7 (8622) 53-90-00 | fax= | email= | skype= | hours= Двомісний номер: від 13000 руб (2014) | price= | description= }} * {{listing|type=sleep| lat=43.59876 | long=39.71664 | name= Готель «Чеботаревъ» | alt= | image= | address= вул. Виноградна, 12/1 | directions= | url= http://www.hotel-chebotarev.ru | facebook= | vkontakte= | phone= +7 (8622) 53-26-80, +7 (8622) 53-26-89 | fax= | email= | skype= | price= Двомісний номер: від 5000 руб (2014) | description= }} * {{listing|type=sleep |lat=43.55165 | long=39.77700 | name=Готель «Рэдиссон-САС-Лазурная» | alt= | address=Курортний пр. 103 | directions= | url=http://www.radisson-sochi.ru/ | email= | phone= +7 (918) 401-99-97 | fax= | price= Двомісний номер: від 7250 руб (2014) | description= }} * {{listing|type=sleep | lat=43.57090 | long=39.73176 | name=Гранд-готель «Жемчужина» | alt= | address=вул. Чорноморська, 3 | directions= | url=http://www.zhem.ru | email= | phone=+7(8622) 66-11-88/12-88/11-77 | fax= | price= Двомісний номер: від 5000 руб (2014) | description= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 354000—3549991. Телефонний код — +7 862. == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія}} {{ОА||мова=ru|стаття=Сочи}} 1k54e0ye1yi7gq8x4zgo6jtnxtmsmmk 14 1253 11879 2013-11-06T20:41:47Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Category:Головна]] 11879 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Головна]] srzgwthk8pt13bnkejvclzm5ka1qcns 10 1254 30873 25710 2021-03-23T12:06:53Z Minorax 4482 obs tag 30873 wikitext text/x-wiki {| class="articleState" width=70% align=center style="border-style:dashed;border-width:2px;border-color:lightblue" |align="center"|''Ця [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|стаття]] є '''[[Вікімандри:Міра зрілості|придатною]]'''. У ній є [[Вікімандри:Куди помістити|інформація]] про транспорт, а також деякі відомості про пам'ятки, місця харчування та ночівлю. З такою статтею ви в дорозі не пропадете, але, будь ласка, [[Вікімандри:Як редагувати сторінку|доповніть цю статтю]]&nbsp;— [[Вікімандри:Вперед!|Вперед!]]!'' |} fiiry7bi7sjbhqfpmjxvmwwwihn37h3 10 1255 30876 25708 2021-03-23T12:08:09Z Minorax 4482 obs tag 30876 wikitext text/x-wiki {| class="articleState" align=center style="border-style:dotted;border-width:2px;border-color:lightblue" |align="center"|''Ця [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|стаття]] є '''[[Вікімандри:Міра зрілості|кістяком]]'''. У неї є [[Вікімандри:Кістяки статей|шаблон]], але їй дуже не вистачає<br>[[Вікімандри:Куди помістити|інформації]]. Будь ласка, [[Вікімандри:Як редагувати сторінку|додайте ваші знання]]! [[Вікімандри:Вперед!|Вперед!]]'' |} n2svka8u46rdjmvuw5z5m494fsa8bmz 14 1256 11885 2013-11-06T21:46:22Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міра зрілості статей]] 11885 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міра зрілості статей]] 8cz3v09ybxrdgciopa1f8wtidsaf9w3 14 1257 11886 2013-11-06T21:46:38Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міра зрілості статей]] 11886 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міра зрілості статей]] 8cz3v09ybxrdgciopa1f8wtidsaf9w3 14 1258 11887 2013-11-06T21:46:54Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міра зрілості статей]] 11887 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міра зрілості статей]] 8cz3v09ybxrdgciopa1f8wtidsaf9w3 14 1259 11888 2013-11-06T21:47:10Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міра зрілості статей]] 11888 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міра зрілості статей]] 8cz3v09ybxrdgciopa1f8wtidsaf9w3 14 1260 11891 2013-11-06T22:01:39Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міста]] 11891 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міста]] e1u6ie1jgy990d3jtt5wc4jy3shti5h 14 1261 11892 2013-11-06T22:03:00Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Регіони]] 11892 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Регіони]] c718tvy0pmazudxihlfhoutoo4l1c4x 14 1262 11893 2013-11-06T22:03:59Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Країни]] 11893 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Країни]] bosnok84smjnt0bl44xosjv50qlgo35 14 1263 11894 2013-11-06T22:05:22Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Континенти]] 11894 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Континенти]] cxh6zt3lu6ntakvlgmlbim46jnci2c3 10 1264 30871 16424 2021-03-23T12:04:22Z Minorax 4482 obs tag 30871 wikitext text/x-wiki {| class="articleState" align=center style="border-style:dotted;border-width:2px;border-color:lightblue" |align="center"|''Цей [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|розмовник]] є '''[[Wikivoyage:Міра зрілості|кістяком]]'''. У нього є [[Wikivoyage:Кістяки статей|шаблон]], але йому дуже не вистачає<br/>[[Wikivoyage:Куди помістити|інформації]]. Будь ласка, [[Wikivoyage:Як редагувати сторінку|додайте ваші знання]]! [[Wikivoyage:Вперед!|Вперед!]]'' |} m1y6ttxw7c3iu87k5finls0olw6fpsi 10 1265 30872 16421 2021-03-23T12:06:46Z Minorax 4482 obs tag 30872 wikitext text/x-wiki {| class="articleState" align=center style="border-style:dotted;border-width:2px;border-color:lightblue" |align="center"|''Ця [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|стаття]] є '''[[Вікімандри:Міра зрілості|кістяком]]'''. У неї є [[Вікімандри:Кістяки статей|шаблон]], але їй дуже не вистачає<br/>[[Вікімандри:Куди помістити|інформації]]. Будь ласка, [[Вікімандри:Як редагувати сторінку|додайте ваші знання]]! [[Вікімандри:Вперед!|Вперед!]]'' |} 0immue1k09dh315sljq8jxbo9pvtuya 10 1266 30870 30825 2021-03-23T12:04:00Z Minorax 4482 obs tag 30870 wikitext text/x-wiki {| class="articleState" align=center style="border-style:dotted;border-width:2px;border-color:lightblue" |align="center"|''Ця [[Wikivoyage:Що заслуговує власної статті|стаття]] є '''[[Wikivoyage:Міра зрілості|кістяком]]''' і їй дуже не вистачає інформації.<br/> Будь ласка, [[Wikivoyage:Як редагувати сторінку|додайте ваші знання]]! [[Wikivoyage:Вперед!|Вперед!]]'' |} j1ynojwtvqoeuqc5rp7p1gpka9uc538 14 1267 11904 2013-11-06T22:21:03Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Загальні теми]] 11904 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Загальні теми]] r32rqlsulxukkss714rfinsmxcc6ij2 14 1268 11908 2013-11-06T22:31:18Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міста]] 11908 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міста]] e1u6ie1jgy990d3jtt5wc4jy3shti5h 14 1269 11909 2013-11-06T22:32:03Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Райони міст]] 11909 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Райони міст]] cp4p1rpdbv7penchmwhppe67q1kriui 14 1270 11910 2013-11-06T22:32:41Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Національні парки‏‎]] 11910 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Національні парки‏‎]] k0c1n97s35jndgcq8cqgo52uc87sbuu 14 1271 11922 2013-11-07T13:47:18Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] 11922 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Типи статей]] rec1aggsi6nw0v5abr0bdhui4jom2bd 4 1272 37727 37421 2025-06-07T09:11:32Z Assyrian Human 6497 /* Запити на вилучення */ 37727 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} На цій сторінці перераховані зображення та статті, запропоновані до вилучення. Кожен користувач може запропонувати до вилучення статтю або файл, але необхідно обґрунтувати свій запит. Після 14 днів обговорення стаття або файл будуть вилучені [[Вікімандри:Адміністратори|адміністратором]] або збережені, в залежності від [[Вікімандри:Консенсус|спільного рішення]] користувачів. Див. також: * [[Special:Log/delete| Журнал вилучень]] * [[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення/Архів|Статті-кандидати на вилучення/Архів]] == Запит == Щоб створити новий запит, додайте на сторінку текст за таким зразком: <pre> ===[[Курка]]=== * '''Вилучити'''. Це якась дурниця, а не корисна для мандрівника інформація. ~~~~ </pre> * Спочатку ознайомтеся з [[Вікімандри:Вилучення|правилами вилучення]] і переконайтеся в тому, що стаття або файл дійсно повинні бути вилучені. Якщо ви сумніваєтесь, почніть дискусію на сторінці обговорення замість того, щоб відразу створювати запит на вилучення. * Додайте шаблон {{tl|delete}} у верхній частині сторінки, про яку йде мова, - тоді всі читачі будуть знати, що ця стаття виставлена ​​на вилучення, і зможуть взяти участь в обговоренні. * Помістіть запит на цю сторінку та додайте ваші доводи за видалення статті. Не забудьте підписатися, через <nowiki>~~~~</nowiki>. == Обговорення == Всі [[Спеціальна:Список_користувачів|користувачі]] можуть брати участь в обговоренні статей та зображень, запропонованих до вилучення. Зазвичай формат обговорення наступний: <pre> ===[[Курка]]=== * '''Вилучити'''. Це якась дурниця, а не корисна для мандрівника інформація. ~~~~ * '''Зберегти'''. Насправді існує містечко з такою назвою на [[Аляска|Алясці]]. ~~~~ </pre> Можливі варіанти: '''вилучити''', '''залишити''', '''перенаправити''' сторінку або '''об'єднати''' її з іншою. == Вилучати чи ні? == Після 14 днів користувачі зазвичай приходять до єдиної думки або хоча б зрозуміють, що до єдиної думки прийти неможливо, і статтю або файл краще зберегти. Якщо прийнято рішення '''залишити''' або '''перенаправити''' статтю, або ж '''об'єднати''' її з іншого статтею, то це може зробити будь-який користувач. При створенні перенаправлень не забудьте перевірити, чи не виникнуть при цьому [[Special:BrokenRedirects|розірвані]] або [[Special:DoubleRedirects|подвійні перенаправлення]]. Приберіть шаблон {{tl|delete}} і перемістіть дискусію в [[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення/Архів|архів]]. Якщо прийнято рішення про '''вилучення''', то реалізувати його повинен адміністратор. У цьому випадку важливо не тільки вилучити сторінку, а й ліквідувати всі посилання на неї. == Архів == Після того як сторінка буде залишена, перенаправлена або вилучена, '''перемістіть відповідну дискусію''' в [[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення/Архів|архів]]. Якщо стаття не вилучена, продублюйте дискусію на сторінці обговорення цієї статті. == Запити на вилучення == === [[Парк Олександрія]] === Поставив на вилучення {{ping|dcljr}}.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 13:12, 3 червня 2023 (EEST) : The article appears to have been copied (with some modifications) from [[w:Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України]] — more specifically, probably from [[w:Special:PermanentLink/35323496]]. Note that the same user greatly expanded [[Венесуела]] around the same time. I have not checked to see if those additions were also copied from [[w:Венесуела|the corresponding Wikipedia article]]. - [[Користувач:dcljr|dcljr]] ([[Обговорення користувача:Dcljr|обговорення]]) 04:35, 4 червня 2023 (EEST) === [[Marina Bay Sands]] === Не можна писати про окремі об'єкти. Якщо можна, перенести інформацію в [[Сінгапур]]. - [[Користувач:Assyrian Human|Assyrian Human]] ([[Обговорення користувача:Assyrian Human|обговорення]]) 14:07, 25 березня 2024 (EET) : {{пінг|Assyrian Human}} дякую за активність, тут за вилучення. Важливо брати до уваги досвід великих розділів Вікімандрів (англійського, німецького): така інформація може бути у статті про [[Сінгапур]], у великих проектах навіть району Сінгапуру: [[:en:Singapore/Marina Bay]]. Додатковий момент, що це новий об'єкт і приватний, тому можна побачити як комерційну рекламу. Звертаю увагу, бо протилежний приклад: [[Національний музей народної архітектури та побуту України]] за масштабами як парк, хоча теж має право на сумніви і потребує додаткового обговорення.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 01:26, 1 червня 2024 (EEST) === [[Заборонене Місто]] === Стаття порушує правило [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті]]: не можна писати про окремі міські об'єкти. Всю корисну інформацію перенести в [[Пекін]]. --[[Користувач:Assyrian Human|Assyrian Human]] ([[Обговорення користувача:Assyrian Human|обговорення]]) 12:59, 8 травня 2024 (EEST) : {{пінг|Assyrian Human}} можна розглянути як частину статті про Пекін у вигляді [[:en:Beijing/Forbidden City]], бо це [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]], але має бути значно розширена, бо в такому вигляді занадто коротка стаття.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 01:34, 1 червня 2024 (EEST) === [[Шаблон:GFDL-self]] === Поставив на вилучення {{ping|MGA73}} {{quote|GFDL is not a good license for media files so it should not be used alone. Not in use. So I suggest to delete.|author=[[Користувач:MGA73|MGA73]]}} В перекладі це: GFDL не є хорошою ліцензією для мультимедійних файлів, тому її не слід використовувати окремо. Не використовується. Тому пропоную видалити. --[[Користувач:Assyrian Human|Assyrian Human]] ([[Обговорення користувача:Assyrian Human|обговорення]]) 12:05, 22 травня 2024 (EEST) === [[:Файл:Khmelnytsky-panoram.jpg]] === This file have no license. (Translation from [[:w:Шаблон:Без ліцензії]]): Увага! Цей файл має нез'ясований ліцензійний статус.). --[[Користувач:MGA73|MGA73]] ([[Обговорення користувача:MGA73|обговорення]]) 17:21, 22 травня 2024 (EEST) === [[Туризм в ірландії]] === Нащо створювати сторінку якщо можна перемістити інформацію в [[Ірландія|Ірландію]]? | [[Користувач:Assyrian Human|Assyrian Human]] ([[Обговорення користувача:Assyrian Human|обговорення]]) 17:51, 8 червня 2024 (EEST) === [[Чеська Республіка]] === # У нас є вже стаття про [[Чехія|Чехію]]; # Стаття виглядає як погляд на історію очами першокласника. Що тут ще пояснювати? --[[Користувач:Assyrian Human|Assyrian Human]] ([[Обговорення користувача:Assyrian Human|обговорення]]) === [[Управління туризмом в Австралії]] === У мене є питання: навіщо туристу знати про те, які органи влади відповідають за управління туризмом в Австралії? Дивлячись на те, що навіть в англійскій, головній мовній версії Вікімандрів немає нічого про органи управління туризмом в ХОДНІЙ КРАЇНІ, то це зайва тема, яка не потрібна ходному туристу. — [[Користувач:Assyrian Human|Assyrian Human]] ([[Обговорення користувача:Assyrian Human|обговорення]]) 12:11, 7 червня 2025 (EEST) lwjh0dj1rkzjfkbup2w5lc47rzqdvqh 10 1274 30874 25711 2021-03-23T12:07:01Z Minorax 4482 obs tag 30874 wikitext text/x-wiki {| class="articleState" width=70% align=center style="border-style:dashed;border-width:2px;border-color:lightblue" |align="center"|''Цей [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|путівник]] є '''[[Вікімандри:Міра зрілості|повним]]'''.<br> В ньому є багато корисної та актуальної [[Вікімандри:Куди помістити|інформації]], потрібної в мандрах,<br> але, якщо вам є що [[Вікімандри:Як редагувати сторінку|додати]]&nbsp;— [[Вікімандри:Вперед!|Вперед!]]!'' |} 5wqg1xvyglo4ehi7l3ko76wwovvrmjy 14 1275 11976 2013-11-09T10:08:49Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Райони міст]] 11976 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Райони міст]] cp4p1rpdbv7penchmwhppe67q1kriui 14 1276 11977 2013-11-09T10:09:10Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Райони міст]] 11977 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Райони міст]] cp4p1rpdbv7penchmwhppe67q1kriui 14 1277 11978 2013-11-09T10:09:24Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Райони міст]] 11978 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Райони міст]] cp4p1rpdbv7penchmwhppe67q1kriui 14 1278 11979 2013-11-09T10:10:03Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міста]] 11979 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міста]] e1u6ie1jgy990d3jtt5wc4jy3shti5h 14 1279 11980 2013-11-09T10:10:28Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міста]] 11980 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Міста]] e1u6ie1jgy990d3jtt5wc4jy3shti5h 14 1280 11981 2013-11-09T10:11:04Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Національні парки‏‎]] 11981 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Національні парки‏‎]] k0c1n97s35jndgcq8cqgo52uc87sbuu 14 1281 11982 2013-11-09T10:11:15Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Національні парки‏‎]] 11982 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Національні парки‏‎]] k0c1n97s35jndgcq8cqgo52uc87sbuu 14 1282 11983 2013-11-09T10:11:27Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Національні парки‏‎]] 11983 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Національні парки‏‎]] k0c1n97s35jndgcq8cqgo52uc87sbuu 14 1283 11984 2013-11-09T10:11:52Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Регіони]] 11984 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Регіони]] c718tvy0pmazudxihlfhoutoo4l1c4x 14 1284 11985 2013-11-09T10:12:00Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Регіони]] 11985 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Регіони]] c718tvy0pmazudxihlfhoutoo4l1c4x 14 1285 11986 2013-11-09T10:12:15Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Регіони]] 11986 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Регіони]] c718tvy0pmazudxihlfhoutoo4l1c4x 14 1286 11987 2013-11-09T10:12:44Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Країни]] 11987 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Країни]] bosnok84smjnt0bl44xosjv50qlgo35 14 1287 11988 2013-11-09T10:12:50Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Країни]] 11988 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Країни]] bosnok84smjnt0bl44xosjv50qlgo35 14 1288 11989 2013-11-09T10:12:57Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Країни]] 11989 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Країни]] bosnok84smjnt0bl44xosjv50qlgo35 14 1289 11990 2013-11-09T10:13:26Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Континенти]] 11990 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Континенти]] cxh6zt3lu6ntakvlgmlbim46jnci2c3 14 1290 11991 2013-11-09T10:13:31Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Континенти]] 11991 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Континенти]] cxh6zt3lu6ntakvlgmlbim46jnci2c3 14 1291 11992 2013-11-09T10:13:36Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Континенти]] 11992 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Континенти]] cxh6zt3lu6ntakvlgmlbim46jnci2c3 14 1292 11994 2013-11-09T10:14:28Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Category:Маршрути]] 11994 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Маршрути]] ffgd5f6ut4za2ot4zvmg2c4zdizus8s 14 1293 11995 2013-11-09T10:14:33Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Category:Маршрути]] 11995 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Маршрути]] ffgd5f6ut4za2ot4zvmg2c4zdizus8s 14 1294 11996 2013-11-09T10:14:38Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Category:Маршрути]] 11996 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Маршрути]] ffgd5f6ut4za2ot4zvmg2c4zdizus8s 14 1295 11997 2013-11-09T10:15:00Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Загальні теми]] 11997 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Загальні теми]] r32rqlsulxukkss714rfinsmxcc6ij2 14 1296 11998 2013-11-09T10:15:05Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Загальні теми]] 11998 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Загальні теми]] r32rqlsulxukkss714rfinsmxcc6ij2 14 1297 11999 2013-11-09T10:15:09Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Загальні теми]] 11999 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Загальні теми]] r32rqlsulxukkss714rfinsmxcc6ij2 14 1298 12001 2013-11-09T10:15:38Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Category:Розмовники]] 12001 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Розмовники]] 1q81176i9bhlykyct3rc719yd0dpydv 14 1299 12002 2013-11-09T10:15:42Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Category:Розмовники]] 12002 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Розмовники]] 1q81176i9bhlykyct3rc719yd0dpydv 14 1300 12003 2013-11-09T10:15:47Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Category:Розмовники]] 12003 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Category:Розмовники]] 1q81176i9bhlykyct3rc719yd0dpydv 828 1301 14282 12032 2015-03-03T11:11:06Z Voll 30 Change from mw.wikibase.getEntity (deprecated) to mw.wikibase.getEntityObject 14282 Scribunto text/plain -- Module:Wikibase local p = {} -- Return the item ID of the item linked to the current page. function p.id(frame) if not mw.wikibase then return "wikibase module not found" end entity = mw.wikibase.getEntityObject() if entity == nil then return "(no item connected)" end return entity.id end -- Return the label of a given data item. function p.label(frame) if frame.args[1] == nil then entity = mw.wikibase.getEntityObject() if not entity then return nil end id = entity.id else id = frame.args[1] end return mw.wikibase.label( id ) end -- Return the local page about a given data item. function p.page(frame) if frame.args[1] == nil then entity = mw.wikibase.getEntityObject() if not entity then return nil end id = entity.id else id = frame.args[1] end return mw.wikibase.sitelink( id ) end function getImageLink( id, width) -- if not entity or not entity.claims then return end --the entity doesnt exist or have no claims -- return entity local entity = mw.wikibase.getEntityObject(id) if not entity or not entity.claims then return end --the entity doesnt exist or have no claims local property = entity.claims[propName or "p18"] if property then local width = width or "220" return mw.ustring.format( '[[File:%s|%spx]]', property[0].mainsnak.datavalue.value, width ) end end --use this function to get associated image to be used in the article function p.imageLink( frame ) if frame.args[1] == nil then entity = mw.wikibase.getEntityObject() if not entity then return nil end id = entity.id else id = frame.args[1] end return getImageLink( id, frame.args["width"]) end return p px286ifvolupjrlc2mb1ei5q9lt9tz7 10 1303 25747 25713 2019-10-27T03:46:19Z Eihel 4022 misnested div tag 25747 wikitext text/x-wiki <!-- begin regionbar --> <div style="float: right; margin: 0 0 1em 1em"> <includeonly> {| cellpadding="2" cellspacing="0" style="border: 2px solid #008a60; background-color: " width="250" | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #d6f7e8 " | <big>'''{{PAGENAMEBASE}}'''</big> |- {{ #if: {{{arm|}}} | {{quickbar topimage|image=[[File:{{{arm}}}|noframe|80px]]}}|{{ #if: {{#property:p94}} |{{quickbar topimage|image=[[File:{{#property:p94}}|noframe|80px]]}}}} }} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8" | {{ #if:{{{citylocal|}}} |'''{{{regionlocal|}}}'''|{{#property:p1705}}}} |- {{ #if: {{{image|}}} | {{quickbar topimage|image=[[File:{{{image|}}}|noframe|{{{imagewidth|280px}}}]]}}|{{ #if: {{#property:p18}} |{{quickbar topimage|image=[[File:{{#property:p18}}|noframe|{{{imagewidth|280px}}}]]}}}} }} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 0px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #ffffff" | {{#if:{{{caption|}}}|<small>''{{{caption|}}}''</small>|}} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8" | '''Корисна інформація''' {{ #if: {{{population|}}} | {{fullbar item|heading=Населення|value={{{population|}}}}} | {{fullbar item|heading=Населення|value={{#property:p1082}}}} }} {{ #if: {{{callingcode|}}} | {{fullbar item|heading=Телефонний код|value={{{callingcode|}}}}} | {{fullbar item|heading=Телефонний код|value={{#property:p473}}}} }} |- | {{ #if:{{{website|}}}|colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8"| colspan="2" style="border-top: {{ #if:{{{monumentlist|}}}|0px|2px}} solid #008a60" }} | {{#if:{{{website|}}}|<small>'''[{{{website|}}} Офіційний сайт]'''</small>|}} |} <!-- end regionbar --></includeonly></div><noinclude> '''Опис:''' шаблон для оформлення основної інформації про регіон <nowiki> {{Regionbar | region= офіційна назва регіону | regionlocal= назва регіону на місцевій мові | arm = герб регіону (назва файлу в Вікісховищі, без префіксу File:) | armwidth = ширина гербу (за умовчанням 80px) | location = розташування (назва файлу в Вікісховищі, без префіксу File:) | website = офіційний сайт або сайт з туристичною інформацією | image= характерне фото: наприклад, основна пам'ятка (назва файлу в Вікісховищі, без префіксу File:) | caption = підпис під фото }} </nowiki> </noinclude> n6y24gmmozu71761ka99k6aoyc0mt16 10 1304 12080 12078 2013-11-12T08:05:45Z Voll 30 12080 wikitext text/x-wiki <!-- begin parkbar --> <div style="float: right; margin: 0 0 1em 1em"> {| cellpadding="2" cellspacing="0" style="border: 2px solid #008a60; background-color: " width="250" | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #d6f7e8 " | <big>'''{{{park}}}'''</big> |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8" | {{ #if:{{{parklocal|}}} |'''{{{parklocal|}}}'''|}} |- | {{ #if:{{{website|}}}|colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8"|colspan="2" style="border-top: 2px solid #008a60"}} | {{#if:{{{website|}}}|<small>'''[{{{website|}}} Офіційний сайт]'''</small>|}} |- {{ #if: {{{image|}}} | {{quickbar topimage|image=[[File:{{{image|}}}|noframe|280px]]}}|{{ #if: {{#property:p18}} |{{quickbar topimage|image=[[File:{{#property:p18}}|noframe|280px]]}}}} }} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 0px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #ffffff" | {{#if:{{{caption|}}}|<small>''{{{caption|}}}''</small>|}} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8" | '''Корисна інформація''' {{ #if: {{{сity|}}} | {{fullbar item|heading=Найближчі міста|value={{{сity|}}}}} | {{quickbar empty}} }} {{ #if: {{{landscape|}}} | {{fullbar item|heading=Ландшафт|value={{{landscape|}}}}} | {{quickbar empty}} }} {{ #if: {{{attraction|}}} | {{fullbar item|heading=Об'єкти|value={{{attraction|}}}}} | {{quickbar empty}} }} {{ #if: {{{fauna|}}} | {{fullbar item|heading=Фауна|value={{{fauna|}}}}} | {{quickbar empty}} }} {{ #if: {{{flora|}}} | {{fullbar item|heading=Флора|value={{{flora|}}}}} | {{quickbar empty}} }} |} </div> <!-- end parkbar --><noinclude> <nowiki> {{parkbar | park= офіційна назва парку | parklocal= назва парку на місцевій мові | website = офіційний сайт або сайт з туристичною інформацією | image= характерне фото (назва файлу в Вікісховищі, без префіксу File:) | caption = підпис під фото | city = найближчі міста | landscape = короткий опис ландшафту | attraction = основні пам'ятки | fauna = ендемічна або найцікавіша для мандрівників фауна | flora = ендемічна або найцікавіша для мандрівників флора }} </nowiki> </noinclude> 8chak25wthbww2pcsy9rwzhx77ggy7y 8 1305 34346 25705 2023-06-30T15:01:14Z Jon (WMF) 6456 <maintenance> Fixes mobile section collapsing described on enwikivoyage:Wikivoyage:Travellers%27_pub 34346 javascript text/javascript /******************************************************************* Listing Editor v2.0 Original author: - torty3 Additional contributors: - Andyrom75 - Wrh2 v2.0 Changes: - Update the listing editor dialog UI to provide more space for field entry, and to responsively collapse from two columns to one on small screens. - Use mw.Api().postWithToken instead of $.ajax to hopefully fix session token expiration issues. - Add support for editing of multi-paragraph listings. - Do not delete non-empty unrecognized listing template values (wikipedia, phoneextra, etc) when editing if the ALLOW_UNRECOGNIZED_PARAMETERS flag is set to true. - If listing editor form submit fails, re-display the listing editor form with the content entered by the user so that work is not lost. - Replace synchronous $.ajax call with asynchronous. - Allow edit summaries and marking edits as minor when editing listings. - Move 'add listing' link within the mw-editsection block. - Automatically replace newlines in listing content with <p> tags. - Fix bug where HTML comments inside listing fields prevented editing. - Provide configuration options so that some fields can be displayed only if they have non-empty values (examples: "fax" in the default configuration). - Add basic email address validation. - A failed captcha challenge no longer causes further captcha attempts to fail. - Significant code reorganization. TODO - Add support for mobile devices. - Handle "=" in listing parameter values ("[[File:XYZ.jpg|link=ABC]])" - Add support for non-standard listing "type" values ("go", etc). - wrapContent is breaking the expand/collapse logic on the VFD page. - populate the input-type select list from LISTING_TEMPLATES ********************************************************************/ //<nowiki> ( function ( mw, $ ) { 'use strict'; // only run on supported skins // (on mobile this breaks section collapsing) if ( mw.config.get( 'skin' ) === 'minerva' ) { return; } /* *********************************************************************** * CUSTOMIZATION INSTRUCTIONS: * * Different Wikivoyage language versions have different implementations of * the listing template, so this module must be customized for each. The * ListingEditor.Config and ListingEditor.Callbacks modules should be the * ONLY code that requires customization - ListingEditor.Core should be * shared across all language versions. If for some reason the Core module * must be modified, ideally the module should be modified for all language * versions so that the code can stay in sync. * ***********************************************************************/ var ListingEditor = {}; // see http://toddmotto.com/mastering-the-module-pattern/ for an overview // of the module design pattern being used in this gadget /* *********************************************************************** * ListingEditor.Config contains properties that will likely need to be * modified for each Wikivoyage language version. Properties in this * module will be referenced from the other ListingEditor modules. * ***********************************************************************/ ListingEditor.Config = function() { // -------------------------------------------------------------------- // TRANSLATE THE FOLLOWING BASED ON THE WIKIVOYAGE LANGUAGE IN USE // -------------------------------------------------------------------- var LANG = 'en'; var TRANSLATIONS = { 'addTitle' : 'Додати нове місце у список', 'editTitle' : 'Редагувати пункт списку', 'add': 'додати нове місце', 'edit': 'ред.', 'saving': 'Збереження...', 'submit': 'Надіслати', 'cancel': 'Скасувати', 'validationEmptyListing': 'Будь ласка, введіть назву або адресу', 'validationEmail': 'Будь ласка, введіть вірну електронну пошту', 'added': 'Доданий новий пункт списку: ', 'updated': 'Оновлений пункт списку: ', 'removed': 'Вилучений список: ', 'helpPage': '//en.wikivoyage.org/wiki/Wikivoyage:Listing_editor', 'enterCaptcha': 'Введіть Капчу', 'externalLinks': 'Ваше редагування містить зовнішнє посилання.', // license text should match MediaWiki:Wikimedia-copyrightwarning 'licenseText': 'Зберігаючи свої зміни, Ви погоджуєтеся з <a class="external" target="_blank" href="//wikimediafoundation.org/wiki/Terms_of_use">Умовами використання</a>, а також на невідкличну публікацію на умовах ліцензій <a class="external" target="_blank" href="//en.wikivoyage.org/wiki/Wikivoyage:Full_text_of_the_Attribution-ShareAlike_3.0_license">CC-BY-SA 3.0 License</a>. Ви погоджуєтеся, що гіперпосилання або URL є достатнім зазначенням авторства згідно з ліцензією Creative Commons.', 'ajaxInitFailure': 'Помилка: Unable to initialize the listing editor', 'submitApiError': 'Помилка: The server returned an error while attempting to save the listing, please try again', 'submitBlacklistError': 'Помилка: A value in the data submitted has been blacklisted, please remove the blacklisted pattern and try again', 'submitUnknownError': 'Помилка: An unknown error has been encountered while attempting to save the listing, please try again', 'submitHttpError': 'Помилка: The server responded with an HTTP error while attempting to save the listing, please try again', 'submitEmptyError': 'Помилка: The server returned an empty response while attempting to save the listing, please try again' }; // -------------------------------------------------------------------- // CONFIGURE THE FOLLOWING BASED ON WIKIVOYAGE COMMUNITY PREFERENCES // -------------------------------------------------------------------- // if the browser window width is less than MAX_DIALOG_WIDTH (pixels), the // listing editor dialog will fill the available space, otherwise it will // be limited to the specified width var MAX_DIALOG_WIDTH = 1200; // set this flag to false if the listing editor should strip away any // listing template parameters that are not explicitly configured in the // LISTING_TEMPLATES parameter arrays (such as wikipedia, phoneextra, etc). // if the flag is set to true then unrecognized parameters will be allowed // as long as they have a non-empty value. var ALLOW_UNRECOGNIZED_PARAMETERS = true; // -------------------------------------------------------------------- // UPDATE THE FOLLOWING TO MATCH WIKIVOYAGE ARTICLE SECTION NAMES // -------------------------------------------------------------------- // map section heading ID to the listing template to use for that section var SECTION_TO_TEMPLATE_TYPE = { 'Що відвідати': 'see', 'Чим зайнятись': 'do', 'Що купувати': 'buy', 'Де поїсти': 'eat', 'Де випити': 'drink', 'Де зупинитись': 'sleep', 'Зв\'язок': 'listing', 'Як дістатись': 'go', 'Wait': 'see', 'See_and_Do': 'see', 'Eat_and_Drink': 'eat' }; // If any of these patterns are present on a page then no 'add listing' // buttons will be added to the page var DISALLOW_ADD_LISTING_IF_PRESENT = ['#Cities', '#Other_destinations', '#Islands', '#print-districts' ]; // -------------------------------------------------------------------- // CONFIGURE THE FOLLOWING TO MATCH THE LISTING TEMPLATE PARAMS & OUTPUT // -------------------------------------------------------------------- // name of the generic listing template to use when a more specific // template ("see", "do", etc) is not appropriate var DEFAULT_LISTING_TEMPLATE = 'listing'; var LISTING_TYPE_PARAMETER = 'type'; var LISTING_CONTENT_PARAMETER = 'content'; // selector that identifies the HTML elements into which the 'edit' link // for each listing will be placed var EDIT_LINK_CONTAINER_SELECTOR = 'span.listing-metadata-items'; // The arrays below must include entries for each listing template // parameter in use for each Wikivoyage language version - for example // "name", "address", "phone", etc. If all listing template types use // the same parameters then a single configuration array is sufficient, // but if listing templates use different parameters or have different // rules about which parameters are required then the differences must // be configured - for example, English Wikivoyage uses "checkin" and // "checkout" in the "sleep" template, so a separate // SLEEP_TEMPLATE_PARAMETERS array has been created below to define the // different requirements for that listing template type. // // Once arrays of parameters are defined, the LISTING_TEMPLATES // mapping is used to link the configuration to the listing template // type, so in the English Wikivoyage example all listing template // types use the LISTING_TEMPLATE_PARAMETERS configuration EXCEPT for // "sleep" listings, which use the SLEEP_TEMPLATE_PARAMETERS // configuration. // // Fields that can used in the configuration array(s): // - id: HTML input ID in the EDITOR_FORM_HTML for this element. // - hideDivIfEmpty: id of a <div> in the EDITOR_FORM_HTML for this // element that should be hidden if the corresponding template // parameter has no value. For example, the "fax" field is // little-used and is not shown by default in the editor form if it // does not already have a value. // - skipIfEmpty: Do not include the parameter in the wiki template // syntax that is saved to the article if the parameter has no // value. For example, the "image" tag is not included by default // in the listing template syntax unless it has a value. // - newline: Append a newline after the parameter in the listing // template syntax when the article is saved. var LISTING_TEMPLATE_PARAMETERS = { 'type': { id:'input-type', hideDivIfEmpty: 'div_type', newline: true }, 'name': { id:'input-name' }, 'alt': { id:'input-alt' }, 'url': { id:'input-url' }, 'wikipedia': { id:'input-wiki' }, 'wikidata': { id:'input-data' }, 'email': { id:'input-email', newline: true }, 'address': { id:'input-address' }, 'lat': { id:'input-lat' }, 'long': { id:'input-long' }, 'directions': { id:'input-directions', newline: true }, 'phone': { id:'input-phone' }, 'tollfree': { id:'input-tollfree' }, 'fax': { id:'input-fax', hideDivIfEmpty: 'div_fax', newline: true }, 'image': { id:'input-image', hideDivIfEmpty: 'div_image', skipIfEmpty: true, newline: true }, 'hours': { id:'input-hours' }, 'checkin': { id:'input-checkin', hideDivIfEmpty: 'div_checkin', skipIfEmpty: true }, 'checkout': { id:'input-checkout', hideDivIfEmpty: 'div_checkout', skipIfEmpty: true }, 'price': { id:'input-price', newline: true }, 'facebook': { id:'input-fb' }, 'instagram': { id:'input-instagram' }, 'lastedit': { id:'input-lastedit', newline: true, skipIfEmpty: true }, 'content': { id:'input-content', newline: true } }; // override the default settings for "sleep" listings since that // listing type uses "checkin"/"checkout" instead of "hours" var SLEEP_TEMPLATE_PARAMETERS = $.extend(true, {}, LISTING_TEMPLATE_PARAMETERS, { 'hours': { hideDivIfEmpty: 'div_hours', skipIfEmpty: true }, 'checkin': { hideDivIfEmpty: null, skipIfEmpty: false }, 'checkout': { hideDivIfEmpty: null, skipIfEmpty: false } }); // map the template name to configuration information needed by the listing // editor var LISTING_TEMPLATES = { 'listing': LISTING_TEMPLATE_PARAMETERS, 'see': LISTING_TEMPLATE_PARAMETERS, 'do': LISTING_TEMPLATE_PARAMETERS, 'buy': LISTING_TEMPLATE_PARAMETERS, 'eat': LISTING_TEMPLATE_PARAMETERS, 'drink': LISTING_TEMPLATE_PARAMETERS, 'sleep': LISTING_TEMPLATE_PARAMETERS }; // -------------------------------------------------------------------- // CONFIGURE THE FOLLOWING TO IMPLEMENT THE UI FOR THE LISTING EDITOR // -------------------------------------------------------------------- // these selectors should match a value defined in the EDITOR_FORM_HTML // if the selector refers to a field that is not used by a Wikivoyage // language version the variable should still be defined, but the // corresponding element in EDITOR_FORM_HTML can be removed and thus // the selector will not match anything and the functionality tied to // the selector will never execute. var EDITOR_FORM_SELECTOR = '#listing-editor'; var EDITOR_CLOSED_SELECTOR = '#input-closed'; var EDITOR_SUMMARY_SELECTOR = '#input-summary'; var EDITOR_MINOR_EDIT_SELECTOR = '#input-minor'; // the below HTML is the UI that will be loaded into the listing editor // dialog box when a listing is added or edited. EACH WIKIVOYAGE // LANGUAGE SITE CAN CUSTOMIZE THIS HTML - fields can be removed, // added, displayed differently, etc. Note that it is important that // any changes to the HTML structure are also made to the // LISTING_TEMPLATES parameter arrays since that array provides the // mapping between the editor HTML and the listing template fields. var EDITOR_FORM_HTML = '<form id="listing-editor">' + '<div class="col span_1_of_2">' + '<table class="editor-fullwidth">' + '<tr id="div_name">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-name">Назва</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="назва місця" id="input-name"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_alt">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-alt">Інші назви</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="також відома як" id="input-alt"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_url">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-url">Веб-сайт</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="http://www.example.com" id="input-url"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_address">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-address">Адреса</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="адреса місця" id="input-address"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_directions">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-directions">Як дістатись</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="як дістатись до місця, транспорт тощо" id="input-directions"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_phone">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-phone">Телефон</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="+55 555 555-5555" id="input-phone"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_tollfree">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-tollfree">Телефон безк.</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="+1 800 100 1000" id="input-tollfree"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_fax">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-fax">Факс</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="+55 555 555-555" id="input-fax"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_wiki">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-wiki">Вікіпедія</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="Стаття у Вікіпедії" id="input-wiki"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_data">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-data">Вікідані</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="Елемент Вікіданих" id="input-data"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_fb">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-fb">Facebook</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="Сторінка Facebook" id="input-fb"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_instagram">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-instagram">Instagram</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="Сторінка Instagram" id="input-instagram"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_lastedit" style="display: none;">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-lastedit">Останнє оновлення</label></td>' + '<td><input type="text" size="10" placeholder="2015-01-15" id="input-lastedit"></td>' + '</tr>' + '</table>' + '</div>' + '<div class="col span_1_of_2">' + '<table class="editor-fullwidth">' + '<tr id="div_type">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-type">тип</label></td>' + '<td>' + '<select id="input-type" placeholder="type of listing">' + '<option value="listing">не вибрано</option>' + '<option value="see">що відвідати</option>' + '<option value="do">чим зайнятись</option>' + '<option value="buy">що купити</option>' + '<option value="eat">де поїсти</option>' + '<option value="drink">де випити</option>' + '<option value="sleep">де зупинитись</option>' + '<option value="go">як дістатись</option>' + '</select>' + '</td>' + '</tr>' + '<tr id="div_email">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-email">Email</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="hello@example.com" id="input-email"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_lat">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-lat">Широта</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-partialwidth" placeholder="11.11111" id="input-lat">' + // update the ListingEditor.Callbacks.initFindOnMapLink // method if this field is removed or modified '&nbsp;<u><a id="geomap-link" target="_blank" href="http://maps.wikivoyage-ev.org/w/geomap.php">find on map</a></u></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_long">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-long">Довгота</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-partialwidth" placeholder="111.11111" id="input-long"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_image">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-image">Зображення</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="Зображення місця" id="input-image"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_hours">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-hours">Графік</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="Графік роботи. Напр. 09:00-17:00" id="input-hours"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_checkin">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-checkin">Check-in</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="check in time" id="input-checkin"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_checkout">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-checkout">Check-out</label></td>' + '<td><input type="text" class="editor-fullwidth" placeholder="check out time" id="input-checkout"></td>' + '</tr>' + '<tr id="div_price">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-price">Ціни</label></td>' + '<td>' + // update the ListingEditor.Callbacks.initCurrencySymbolFormFields // method if the currency symbols are removed or modified '<input type="text" class="editor-partialwidth" placeholder="ціни" id="input-price">' + '<span id="span_currency">' + '<span class="currency-signs"> <u><a href="javascript:">\u0024</a></u></span>' + '<span class="currency-signs"> <u><a href="javascript:">\u00A3</a></u></span>' + '<span class="currency-signs"> <u><a href="javascript:">\u20AC</a></u></span>' + '<span class="currency-signs"> <u><a href="javascript:">\u00A5</a></u></span>' + '<span class="currency-signs"> <u><a href="javascript:">\u20A9</a></u></span>' + '</span>' + '</td>' + '</tr>' + '</table>' + '</div>' + '<table class="editor-fullwidth">' + '<tr id="div_content">' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-content">Опис</label></td>' + '<td><textarea rows="8" class="editor-fullwidth" placeholder="Опис місця" id="input-content"></textarea></td>' + '</tr>' + // update the ListingEditor.Callbacks.hideEditOnlyFields method if // the status row is removed or modified '<tr id="div_status">' + '<td class="editor-label-col"><label>Статус:</label></td>' + '<td>' + '<span id="span-closed">' + '<input type="checkbox" id="input-closed">' + '<label for="input-closed" title="Виберіть цей пункт, якщо ви хочете вилучити його із списку (наприклад, місце вже неактуальне, ресторан закрився тощо)">вилучити місце із списку?</label>' + '</span>' + // update the ListingEditor.Callbacks.updateLastEditDate // method if the last edit input is removed or modified '<span id="span-last-edit">' + '<input type="checkbox" id="input-last-edit" />' + '<label for="input-last-edit" title="Check the box if the information in this listing has been verified to be current and accurate, and the last updated date will be changed to the current date">mark the listing as up-to-date?</label>' + '</span>' + '</td>' + '</tr>' + '</table>' + // update the ListingEditor.Callbacks.hideEditOnlyFields method if // the summary table is removed or modified '<table class="editor-fullwidth" id="div_summary">' + '<tr><td colspan="2"><div class="listing-divider" /></td></tr>' + '<tr>' + '<td class="editor-label-col"><label for="input-summary">Опис змін</label></td>' + '<td>' + '<input type="text" class="editor-partialwidth" placeholder="причина, чого це місце було змінене" id="input-summary">' + '<span id="span-minor"><input type="checkbox" id="input-minor"><label for="input-minor" title="Виберіть цей пункт, якщо ця зміна була незначною, наприклад, виправлена граматична помилка">незначна зміна?</label></span>' + '</td>' + '</tr>' + '</table>' + '</form>'; // expose public members return { LANG: LANG, TRANSLATIONS: TRANSLATIONS, EDIT_LINK_CONTAINER_SELECTOR: EDIT_LINK_CONTAINER_SELECTOR, MAX_DIALOG_WIDTH: MAX_DIALOG_WIDTH, DISALLOW_ADD_LISTING_IF_PRESENT: DISALLOW_ADD_LISTING_IF_PRESENT, DEFAULT_LISTING_TEMPLATE: DEFAULT_LISTING_TEMPLATE, LISTING_TYPE_PARAMETER: LISTING_TYPE_PARAMETER, LISTING_CONTENT_PARAMETER: LISTING_CONTENT_PARAMETER, ALLOW_UNRECOGNIZED_PARAMETERS: LISTING_CONTENT_PARAMETER, SECTION_TO_TEMPLATE_TYPE: SECTION_TO_TEMPLATE_TYPE, LISTING_TEMPLATES: LISTING_TEMPLATES, EDITOR_FORM_SELECTOR: EDITOR_FORM_SELECTOR, EDITOR_CLOSED_SELECTOR: EDITOR_CLOSED_SELECTOR, EDITOR_SUMMARY_SELECTOR: EDITOR_SUMMARY_SELECTOR, EDITOR_MINOR_EDIT_SELECTOR: EDITOR_MINOR_EDIT_SELECTOR, EDITOR_FORM_HTML: EDITOR_FORM_HTML }; }(); /* *********************************************************************** * ListingEditor.Callbacks implements custom functionality that may be * specific to how a Wikivoyage language version has implemented the * listing template. For example, English Wikivoyage uses a "last edit" * date that needs to be populated when the listing editor form is * submitted, and that is done via custom functionality implemented as a * SUBMIT_FORM_CALLBACK function in this module. * ***********************************************************************/ ListingEditor.Callbacks = function() { // array of functions to invoke when creating the listing editor form. // these functions will be invoked with the form DOM object as the // first element and the mode as the second element. var CREATE_FORM_CALLBACKS = []; // array of functions to invoke when submitting the listing editor // form but prior to validating the form. these functions will be // invoked with the mapping of listing attribute to value as the first // element and the mode as the second element. var SUBMIT_FORM_CALLBACKS = []; // array of validation functions to invoke when the listing editor is // submitted. these functions will be invoked with an array of // validation messages as an argument; a failed validation should add a // message to this array, and the user will be shown the messages and // the form will not be submitted if the array is not empty. var VALIDATE_FORM_CALLBACKS = []; // -------------------------------------------------------------------- // LISTING EDITOR UI INITIALIZATION CALLBACKS // -------------------------------------------------------------------- /** * Add listeners to the currency symbols so that clicking on a currency * symbol will insert it into the price input. */ var initCurrencySymbolFormFields = function(form, mode) { var CURRENCY_SIGNS_SELECTOR = '.currency-signs'; $(CURRENCY_SIGNS_SELECTOR, form).click(function() { var priceInput = $('#input-price'); var caretPos = priceInput[0].selectionStart; var oldPrice = priceInput.val(); var currencySymbol = $(this).find('a').text(); var newPrice = oldPrice.substring(0, caretPos) + currencySymbol + oldPrice.substring(caretPos); priceInput.val(newPrice); }); }; CREATE_FORM_CALLBACKS.push(initCurrencySymbolFormFields); /** * Add listeners on various fields to update the "find on map" link. */ var initFindOnMapLink = function(form, mode) { var latlngStr = '?lang=' + ListingEditor.Config.LANG; latlngStr += '&page=' + encodeURIComponent(mw.config.get('wgTitle')); // #geodata should be a hidden span added by Template:Geo // containing the lat/long coordinates of the destination if ($('#geodata').length) { var latlng = $('#geodata').text().split('; '); latlngStr += '&lat=' + latlng[0] + '&lon=' + latlng[1] + '&zoom=15'; } if ($('#input-address', form).val() !== '') { latlngStr += '&location=' + encodeURIComponent($('#input-address', form).val()); } else if ($('#input-name', form).val() !== '') { latlngStr += '&location=' + encodeURIComponent($('#input-name', form).val()); } // #geomap-link is a link in the EDITOR_FORM_HTML $('#geomap-link', form).attr('href', $('#geomap-link', form).attr('href') + latlngStr); $('#input-address', form).change( function () { var link = $('#geomap-link').attr('href'); var index = link.indexOf('&location'); if (index < 0) index = link.length; $('#geomap-link').attr('href', link.substr(0,index) + '&location=' + encodeURIComponent($('#input-address').val())); }); }; CREATE_FORM_CALLBACKS.push(initFindOnMapLink); var hideEditOnlyFields = function(form, mode) { var EDITOR_STATUS_ROW = '#div_status'; var EDITOR_SUMMARY_ROW = '#div_summary'; if (mode !== ListingEditor.Core.MODE_EDIT) { $(EDITOR_STATUS_ROW, form).hide(); $(EDITOR_SUMMARY_ROW, form).hide(); } }; CREATE_FORM_CALLBACKS.push(hideEditOnlyFields); // -------------------------------------------------------------------- // LISTING EDITOR FORM SUBMISSION CALLBACKS // -------------------------------------------------------------------- /** * Return the current date in the format "2015-01-15". */ var currentLastEditDate = function() { var d = new Date(); var year = d.getFullYear(); // Date.getMonth() returns 0-11 var month = d.getMonth() + 1; if (month < 10) month = '0' + month; var day = d.getDate(); if (day < 10) day = '0' + day; return year + '-' + month + '-' + day; }; /** * Only update last edit date if this is a new listing or if the * "information up-to-date" box checked. */ var updateLastEditDate = function(listing, mode) { var LISTING_LAST_EDIT_PARAMETER = 'lastedit'; var EDITOR_LAST_EDIT_SELECTOR = '#input-last-edit'; if (mode == ListingEditor.Core.MODE_ADD || $(EDITOR_LAST_EDIT_SELECTOR).is(':checked')) { listing[LISTING_LAST_EDIT_PARAMETER] = currentLastEditDate(); } }; SUBMIT_FORM_CALLBACKS.push(updateLastEditDate); // -------------------------------------------------------------------- // LISTING EDITOR FORM VALIDATION CALLBACKS // -------------------------------------------------------------------- /** * Verify all listings have at least a name, address or alt value. */ var validateListingHasData = function(validationFailureMessages) { if ($('#input-name').val() === '' && $('#input-address').val() === '' && $('#input-alt').val() === '') { validationFailureMessages.push(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.validationEmptyListing); } }; VALIDATE_FORM_CALLBACKS.push(validateListingHasData); /** * Implement SIMPLE validation on email addresses. Invalid emails can * still get through, but this method implements a minimal amount of * validation in order to catch the worst offenders. */ var validateEmail = function(validationFailureMessages) { var VALID_EMAIL_REGEX = /^[^@\s]+@[^@\s]+\.[^@\s]+$/; var email = $('#input-email').val().trim(); if (email !== '' && !VALID_EMAIL_REGEX.test(email)) { validationFailureMessages.push(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.validationEmail); } }; VALIDATE_FORM_CALLBACKS.push(validateEmail); // expose public members return { CREATE_FORM_CALLBACKS: CREATE_FORM_CALLBACKS, SUBMIT_FORM_CALLBACKS: SUBMIT_FORM_CALLBACKS, VALIDATE_FORM_CALLBACKS: VALIDATE_FORM_CALLBACKS }; }(); /* *********************************************************************** * ListingEditor.Core contains code that should be shared across different * Wikivoyage languages. This code uses the custom configurations in the * ListingEditor.Config and ListingEditor.Callback modules to initialize * the listing editor and process add and update requests for listings. * ***********************************************************************/ ListingEditor.Core = function() { var api = new mw.Api(); var MODE_ADD = 'add'; var MODE_EDIT = 'edit'; // selector that identifies the edit link as created by the // addEditButtons() function var EDIT_LINK_SELECTOR = '.vcard-edit-button'; var SAVE_FORM_SELECTOR = '#progress-dialog'; var CAPTCHA_FORM_SELECTOR = '#captcha-dialog'; var sectionText, inlineListing, replacements = {}; /** * Return false if the current page should not enable the listing editor. * Examples where the listing editor should not be enabled include talk * pages, edit pages, history pages, etc. */ var listingEditorAllowedForCurrentPage = function() { var namespace = mw.config.get( 'wgNamespaceNumber' ); if (namespace !== 0 && namespace !== 2 && namespace !== 4) { return false; } if ( mw.config.get('wgAction') != 'view' || $('#mw-revision-info').length || mw.config.get('wgCurRevisionId') != mw.config.get('wgRevisionId') || $('#ca-viewsource').length ) { return false; } return true; }; /** * Generate the form UI for the listing editor. If editing an existing * listing, pre-populate the form input fields with the existing values. */ var createForm = function(mode, listingParameters, listingTemplateAsMap) { var form = $(ListingEditor.Config.EDITOR_FORM_HTML); // populate the empty form with existing values for (var parameter in listingParameters) { var parameterInfo = listingParameters[parameter]; if (listingTemplateAsMap[parameter]) { $('#' + parameterInfo.id, form).val(listingTemplateAsMap[parameter]); } else if (parameterInfo.hideDivIfEmpty) { $('#' + parameterInfo.hideDivIfEmpty, form).hide(); } } for (var i=0; i < ListingEditor.Callbacks.CREATE_FORM_CALLBACKS.length; i++) { ListingEditor.Callbacks.CREATE_FORM_CALLBACKS[i](form, mode); } return form; }; /** * Wrap the h2/h3 heading tag and everything up to the next section * (including sub-sections) in a div to make it easier to traverse the DOM. * This change introduces the potential for code incompatibility should the * div cause any CSS or UI conflicts. */ var wrapContent = function() { $('#bodyContent h2').each(function(){ $(this).nextUntil("h1, h2").addBack().wrapAll('<div class="mw-h2section" />'); }); $('#bodyContent h3').each(function(){ $(this).nextUntil("h1, h2, h3").addBack().wrapAll('<div class="mw-h3section" />'); }); }; /** * Place an "add listing" link at the top of each section heading next to * the "edit" link in the section heading. */ var addListingButtons = function() { if ($(ListingEditor.Config.DISALLOW_ADD_LISTING_IF_PRESENT.join(',')).length > 0) { return false; } for (var sectionId in ListingEditor.Config.SECTION_TO_TEMPLATE_TYPE) { sectionId = encodeURIComponent(sectionId).replace(/%20/g,'_').replace(/%/g,'\\.').replace(/\'/, '\\\''); // use a pattern rather than searching by ID directly in case // the article uses top-level headings in sub-sections var topHeading = $('h2 #' + sectionId); if (topHeading.length) { insertAddListingPlaceholder(topHeading); var parentHeading = topHeading.closest('div.mw-h2section'); $('h3 .mw-headline', parentHeading).each(function() { insertAddListingPlaceholder(this); }); } } $('.listingeditor-add').click(function() { initListingEditorDialog(MODE_ADD, $(this)); }); }; /** * Utility function for appending the "add listing" link text to a heading. */ var insertAddListingPlaceholder = function(parentHeading) { var editSection = $(parentHeading).next('.mw-editsection'); editSection.append('<span class="mw-editsection-bracket">[</span><a href="javascript:" class="listingeditor-add">'+ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.add+'</a><span class="mw-editsection-bracket">]</span>'); }; /** * Place an "edit" link next to all existing listing tags. */ var addEditButtons = function() { var editButton = $('<span class="vcard-edit-button noprint">') .html('<a href="javascript:" class="listingeditor-edit">'+ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.edit+'</a>' ) .click(function() { initListingEditorDialog(MODE_EDIT, $(this)); }); // if there is already metadata present add a separator $(ListingEditor.Config.EDIT_LINK_CONTAINER_SELECTOR).each(function() { if (!isElementEmpty(this)) { $(this).append('&nbsp;|&nbsp;'); } }); // append the edit link $(ListingEditor.Config.EDIT_LINK_CONTAINER_SELECTOR).append( editButton ); }; /** * Determine whether a listing entry is within a paragraph rather than * an entry in a list; inline listings will be formatted slightly * differently than entries in lists (no newlines in the template syntax, * skip empty fields). */ var isInline = function(entry) { return (entry.closest('ul, dl, ol').length === 0); }; /** * Given a DOM element, find the nearest editable section (h2 or h3) that * it is contained within. */ var findSectionHeading = function(element) { // first see if there is a subsection match nearby var heading = element.closest('div.mw-h3section'); if (heading.length === 0) { // if no subsection match found, look for the nearest major section heading = element.closest('div.mw-h2section'); } return heading; }; /** * Given an editable heading, examine it to determine what section index * the heading represents. First heading is 1, second is 2, etc. */ var findSectionIndex = function(heading) { if (heading === undefined) { return 0; } var link = heading.find('.mw-editsection a').attr('href'); return (link !== undefined) ? link.split('=').pop() : 0; }; /** * Given an edit link that was clicked for a listing, determine what index * that listing is within a section. First listing is 0, second is 1, etc. */ var findListingIndex = function(sectionHeading, clicked) { var count = 0; $(EDIT_LINK_SELECTOR, sectionHeading).each(function() { if (clicked.is($(this))) { return false; } count++; }); return count; }; /** * Return the listing template type appropriate for the section that * contains the provided DOM element (example: "see" for "See" sections, * etc). If no matching type is found then the default listing template * type is returned. */ var findListingTypeForSection = function(entry) { var sectionType = entry.closest('div.mw-h2section').children('h2').find('.mw-headline').attr('id'); for (var sectionId in ListingEditor.Config.SECTION_TO_TEMPLATE_TYPE) { if (sectionType == sectionId) { return ListingEditor.Config.SECTION_TO_TEMPLATE_TYPE[sectionId]; } } return ListingEditor.Config.DEFAULT_LISTING_TEMPLATE; }; var replaceSpecial = function(str) { return str.replace(/([.?*+^$[\]\\(){}|-])/g, "\\$1"); }; /** * Return a regular expression that can be used to find all listing * template invocations (as configured via the LISTING_TEMPLATES map) * within a section of wikitext. Note that the returned regex simply * matches the start of the template ("{{listing") and not the full * template ("{{listing|key=value|...}}"). */ var getListingTypesRegex = function() { var regex = []; for (var key in ListingEditor.Config.LISTING_TEMPLATES) { regex.push(key); } return new RegExp('{{\\s*(' + regex.join('|') + ')\\b','g'); }; /** * Given a listing index, return the full wikitext for that listing * ("{{listing|key=value|...}}"). An index of 0 returns the first listing * template invocation, 1 returns the second, etc. */ var getListingWikitextBraces = function(listingIndex) { sectionText = sectionText.replace(/[^\S\n]+/g,' '); // find the listing wikitext that matches the same index as the listing index var listingRegex = getListingTypesRegex(); // look through all matches for "{{listing|see|do...}}" within the section // wikitext, returning the nth match, where 'n' is equal to the index of the // edit link that was clicked var string, match, index; for (var i = 0; i <= listingIndex; i++) { match = listingRegex.exec(sectionText); index = match.index; string = match[0]; } // listings may contain nested templates, so check for MATCHING closing // braces for this listing var curly = 2; var str1 = '', str2 = ''; // search for open and close braces for (var i=index; i>0; i--) { if (sectionText[i] === '}') { ++curly; } else if (sectionText[i] === '{') { --curly; } if (curly === 0) { str1 = sectionText.substr(i,index-i); break; } } if (string.indexOf('}}') < 0) { curly = 2; } var textLength = sectionText.length; for (var j=index+string.length; j<textLength; j++) { if (sectionText[j] === '{') { ++curly; } else if (sectionText[j] === '}') { --curly; } if (curly === 0) { str2 = sectionText.substr(index, j-index+1); break; } } if (str2 === '') str2 = sectionText.substr(index, textLength); string = str1 + str2; return $.trim(string); }; /** * Convert raw wiki listing syntax into a mapping of key-value pairs * corresponding to the listing template parameters. */ var wikiTextToListing = function(listingTemplateWikiSyntax) { var typeRegex = getListingTypesRegex(); // remove the trailing braces listingTemplateWikiSyntax = listingTemplateWikiSyntax.slice(0,-2); // convert "{{see" to {{listing|type=see" listingTemplateWikiSyntax = listingTemplateWikiSyntax.replace(typeRegex,'{{listing| ' + ListingEditor.Config.LISTING_TYPE_PARAMETER + '=$1'); var listingTemplateAsMap = {}; var lastKey; var listParams = listingTemplateToParamsArray(listingTemplateWikiSyntax); for (var j=1; j < listParams.length; j++) { var param = listParams[j]; var index = param.indexOf('='); if (index > 0) { // param is of the form key=value var key = $.trim(param.substr(0, index)); var value = $.trim(param.substr(index+1)); listingTemplateAsMap[key] = value; lastKey = key; } else if (listingTemplateAsMap[lastKey].length) { // there was a pipe character within a param value, such as // "key=value1|value2", so just append to the previous param listingTemplateAsMap[lastKey] += '|' + param; } } for (var key in listingTemplateAsMap) { // if the template value contains an HTML comment that was // previously converted to a placehold then it needs to be // converted back to a comment so that the placeholder is not // displayed in the edit form listingTemplateAsMap[key] = restoreComments(listingTemplateAsMap[key], false); } if (listingTemplateAsMap[ListingEditor.Config.LISTING_CONTENT_PARAMETER]) { // convert paragraph tags to newlines so that the content is more // readable in the editor window listingTemplateAsMap[ListingEditor.Config.LISTING_CONTENT_PARAMETER] = listingTemplateAsMap[ListingEditor.Config.LISTING_CONTENT_PARAMETER].replace(/\s*<p>\s*/g, '\n\n'); } return listingTemplateAsMap; }; /** * Split the wikitext into an array of params. This code exists in its * own method primarily to allow it to be overridden by Italian * Wikivoyage. */ var listingTemplateToParamsArray = function(listingTemplateWikiSyntax) { return listingTemplateWikiSyntax.split('|'); }; /** * This method is invoked when an "add" or "edit" listing button is * clicked and will execute an Ajax request to retrieve all of the raw wiki * syntax contained within the specified section. This wiki text will * later be modified via the listing editor and re-submitted as a section * edit. */ var initListingEditorDialog = function(mode, clicked) { var listingType; if (mode === MODE_ADD) { listingType = findListingTypeForSection(clicked); } var sectionHeading = findSectionHeading(clicked); var sectionIndex = findSectionIndex(sectionHeading); var listingIndex = (mode === MODE_ADD) ? -1 : findListingIndex(sectionHeading, clicked); inlineListing = (mode === MODE_EDIT && isInline(clicked)); $.ajax({ url: mw.util.wikiScript(''), data: { title: mw.config.get('wgPageName'), action: 'raw', section: sectionIndex }, cache: false // required }).done(function(data, textStatus, jqXHR) { sectionText = data; openListingEditorDialog(mode, sectionIndex, listingIndex, listingType); }).fail(function(jqXHR, textStatus, errorThrown) { alert(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.ajaxInitFailure + ': ' + textStatus + ' ' + errorThrown); }); }; /** * This method is called asynchronously after the initListingEditorDialog() * method has retrieved the existing wiki section content that the * listing is being added to (and that contains the listing wiki syntax * when editing). */ var openListingEditorDialog = function(mode, sectionNumber, listingIndex, listingType) { sectionText = stripComments(sectionText); mw.loader.using( ['jquery.ui'], function () { var listingTemplateAsMap, listingTemplateWikiSyntax; if (mode == MODE_ADD) { listingTemplateAsMap = {}; listingTemplateAsMap[ListingEditor.Config.LISTING_TYPE_PARAMETER] = listingType; } else { listingTemplateWikiSyntax = getListingWikitextBraces(listingIndex); listingTemplateAsMap = wikiTextToListing(listingTemplateWikiSyntax); listingType = listingTemplateAsMap[ListingEditor.Config.LISTING_TYPE_PARAMETER]; } var listingParameters = getListingInfo(listingType); // if a listing editor dialog is already open, get rid of it if ($(ListingEditor.Config.EDITOR_FORM_SELECTOR).length > 0) { $(ListingEditor.Config.EDITOR_FORM_SELECTOR).dialog('destroy').remove(); } var form = $(createForm(mode, listingParameters, listingTemplateAsMap)); // wide dialogs on huge screens look terrible var windowWidth = $(window).width(); var dialogWidth = (windowWidth > ListingEditor.Config.MAX_DIALOG_WIDTH) ? ListingEditor.Config.MAX_DIALOG_WIDTH : 'auto'; // modal form - must submit or cancel form.dialog({ modal: true, height: 'auto', width: dialogWidth, title: (mode == MODE_ADD) ? ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.addTitle : ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.editTitle, dialogClass: 'listing-editor-dialog', buttons: [ { text: '?', id: 'listing-help', click: function() { window.open(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.helpPage);} }, { text: ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.submit, click: function() { if (validateForm()) { formToText(mode, listingTemplateWikiSyntax, listingTemplateAsMap, sectionNumber); $(this).dialog('close'); } } }, { text: ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.cancel, click: function() { $(this).dialog('destroy').remove(); } } ], create: function() { $('.ui-dialog-buttonpane').append('<div class="listing-license">' + ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.licenseText + '</div>'); } }); }); }; /** * Commented-out listings can result in the wrong listing being edited, so * strip out any comments and replace them with placeholders that can be * restored prior to saving changes. */ var stripComments = function(text) { var comments = text.match(/<!--[\s\S]*?-->/mig); if (comments !== null ) { for (var i = 0; i < comments.length; i++) { var comment = comments[i]; var rep = '<<<COMMENT' + i + '>>>'; text = text.replace(comment, rep); replacements[rep] = comment; } } return text; }; /** * Search the text provided, and if it contains any text that was * previously stripped out for replacement purposes, restore it. */ var restoreComments = function(text, resetReplacements) { for (var key in replacements) { var val = replacements[key]; text = text.replace(key, val); } if (resetReplacements) { replacements = {}; } return text; }; /** * Given a listing type, return the appropriate entry from the * LISTING_TEMPLATES array. This method returns the entry for the default * listing template type if not enty exists for the specified type. */ var getListingInfo = function(type) { return (ListingEditor.Config.LISTING_TEMPLATES[type]) ? ListingEditor.Config.LISTING_TEMPLATES[type] : ListingEditor.Config.LISTING_TEMPLATES[ListingEditor.Config.DEFAULT_LISTING_TEMPLATE]; }; /** * Logic invoked on form submit to analyze the values entered into the * editor form and to block submission if any fatal errors are found. */ var validateForm = function() { var validationFailureMessages = []; for (var i=0; i < ListingEditor.Callbacks.VALIDATE_FORM_CALLBACKS.length; i++) { ListingEditor.Callbacks.VALIDATE_FORM_CALLBACKS[i](validationFailureMessages); } if (validationFailureMessages.length > 0) { alert(validationFailureMessages.join('\n')); return false; } // newlines in listing content won't render properly in lists, so // replace them with <p> tags $('#input-content').val($.trim($('#input-content').val()).replace(/\n+/g, '<p>')); var webRegex = new RegExp('^https?://', 'i'); var url = $('#input-url').val(); if (!webRegex.test(url) && url !== '') { $('#input-url').val('http://' + url); } return true; }; /** * Capitalize the first character of the given string. */ var upperCaseFirst = function(str) { str = str.toLowerCase().replace(/\b[a-z]/g, function(letter) { return letter.toUpperCase(); }); return str; }; /** * Convert the listing editor form entry fields into wiki text. This * method converts the form entry fields into a listing template string, * replaces the original template string in the section text with the * updated entry, and then submits the section text to be saved on the * server. */ var formToText = function(mode, listingTemplateWikiSyntax, listingTemplateAsMap, sectionNumber) { var listing = listingTemplateAsMap; var defaultListingParameters = getListingInfo(ListingEditor.Config.DEFAULT_LISTING_TEMPLATE); var listingTypeInput = defaultListingParameters[ListingEditor.Config.LISTING_TYPE_PARAMETER].id; var listingType = $("#" + listingTypeInput).val(); var listingParameters = getListingInfo(listingType); for (var parameter in listingParameters) { listing[parameter] = $("#" + listingParameters[parameter].id).val(); } for (var i=0; i < ListingEditor.Callbacks.SUBMIT_FORM_CALLBACKS.length; i++) { ListingEditor.Callbacks.SUBMIT_FORM_CALLBACKS[i](listing, mode); } var text = listingToStr(listing); var summary = '/* ' + upperCaseFirst(listingType) + ' */ '; if (mode == MODE_ADD) { summary = updateSectionTextWithAddedListing(summary, text, listing); } else { summary = updateSectionTextWithEditedListing(summary, text, listingTemplateWikiSyntax); } summary += $("#input-name").val(); if ($(ListingEditor.Config.EDITOR_SUMMARY_SELECTOR).val() !== '') { summary += ': ' + $(ListingEditor.Config.EDITOR_SUMMARY_SELECTOR).val(); } var minor = $(ListingEditor.Config.EDITOR_MINOR_EDIT_SELECTOR).is(':checked') ? true : false; saveForm(summary, minor, sectionNumber, '', ''); return; }; /** * After the listing has been converted to a string, add additional * processing required for adds (as opposed to edits), returning an * appropriate edit summary string. */ var updateSectionTextWithAddedListing = function(originalEditSummary, listingWikiText, listing) { var summary = originalEditSummary; summary += ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.added; // add the new listing to the end of the section. if there are // sub-sections, add it prior to the start of the sub-sections. var index = sectionText.indexOf('==='); if (index === 0) { index = sectionText.indexOf('===='); } if (index > 0) { sectionText = sectionText.substr(0, index) + '* ' + listingWikiText + '\n' + sectionText.substr(index); } else { sectionText += '\n'+ '* ' + listingWikiText; } sectionText = restoreComments(sectionText, true); return summary; }; /** * After the listing has been converted to a string, add additional * processing required for edits (as opposed to adds), returning an * appropriate edit summary string. */ var updateSectionTextWithEditedListing = function(originalEditSummary, listingWikiText, listingTemplateWikiSyntax) { var summary = originalEditSummary; if ($(ListingEditor.Config.EDITOR_CLOSED_SELECTOR).is(':checked')) { listingWikiText = ''; summary += ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.removed; var listRegex = new RegExp('\\n\\*+\\s?' + replaceSpecial(listingTemplateWikiSyntax)); sectionText = sectionText.replace(listRegex, listingTemplateWikiSyntax); } else { summary += ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.updated; } sectionText = sectionText.replace(listingTemplateWikiSyntax, listingWikiText); sectionText = restoreComments(sectionText, true); return summary; }; /** * Render a dialog that notifies the user that the listing editor changes * are being saved. */ var savingForm = function() { // if a progress dialog is already open, get rid of it if ($(SAVE_FORM_SELECTOR).length > 0) { $(SAVE_FORM_SELECTOR).dialog('destroy').remove(); } var progress = $('<div id="progress-dialog">' + ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.saving + '</div>'); progress.dialog({ modal: true, height: 100, width: 300, title: '' }); $(".ui-dialog-titlebar").hide(); }; /** * Execute the logic to post listing editor changes to the server so that * they are saved. After saving the page is refreshed to show the updated * article. */ var saveForm = function(summary, minor, sectionNumber, cid, answer) { var editPayload = { action: "edit", title: mw.config.get( "wgPageName" ), section: sectionNumber, text: sectionText, summary: summary, captchaid: cid, captchaword: answer }; if (minor) { $.extend( editPayload, { minor: 'true' } ); } api.postWithToken( "edit", editPayload ).done(function(data, jqXHR) { if (data && data.edit && data.edit.result == 'Success') { window.location.reload(); } else if (data && data.error) { saveFailed(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.submitApiError + ' "' + data.error.code + '": ' + data.error.info ); } else if (data && data.edit.spamblacklist) { saveFailed(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.submitBlacklistError + ': ' + data.edit.spamblacklist ); } else if (data && data.edit.captcha) { $(SAVE_FORM_SELECTOR).dialog('destroy').remove(); captchaDialog(summary, minor, sectionNumber, data.edit.captcha.url, data.edit.captcha.id); } else { saveFailed(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.submitUnknownError); } }).fail(function(code, result) { if (code === "http") { saveFailed(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.submitHttpError + ': ' + result.textStatus ); } else if (code === "ok-but-empty") { saveFailed(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.submitEmptyError); } else { saveFailed(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.submitUnknownError + ': ' + code ); } }); savingForm(); }; /** * If an error occurs while saving the form, remove the "saving" dialog, * restore the original listing editor form (with all user content), and * display an alert with a failure message. */ var saveFailed = function(msg) { $(SAVE_FORM_SELECTOR).dialog('destroy').remove(); $(ListingEditor.Config.EDITOR_FORM_SELECTOR).dialog('open'); alert(msg); }; /** * If the result of an attempt to save the listing editor content is a * Captcha challenge then display a form to allow the user to respond to * the challenge and resubmit. */ var captchaDialog = function(summary, minor, sectionNumber, captchaImgSrc, captchaId) { // if a captcha dialog is already open, get rid of it if ($(CAPTCHA_FORM_SELECTOR).length > 0) { $(CAPTCHA_FORM_SELECTOR).dialog('destroy').remove(); } var captcha = $('<div id="captcha-dialog">').text(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.externalLinks); var image = $('<img class="fancycaptcha-image">') .attr('src', captchaImgSrc) .appendTo(captcha); var label = $('<label for="input-captcha">').text(ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.enterCaptcha).appendTo(captcha); var input = $('<input id="input-captcha" type="text">').appendTo(captcha); captcha.dialog({ modal: true, title: ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.enterCaptcha, buttons: [ { text: ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.submit, click: function() { saveForm(summary, minor, sectionNumber, captchaId, $('#input-captcha').val()); $(this).dialog('destroy').remove(); } }, { text: ListingEditor.Config.TRANSLATIONS.cancel, click: function() { $(this).dialog('destroy').remove(); } } ] }); }; /** * Convert the listing map back to a wiki text string. */ var listingToStr = function(listing) { var listingType = listing[ListingEditor.Config.LISTING_TYPE_PARAMETER]; var listingParameters = getListingInfo(listingType); var saveStr = '{{' + listingType; if (!inlineListing && listingParameters[ListingEditor.Config.LISTING_TYPE_PARAMETER].newline) { saveStr += '\n'; } for (var parameter in listingParameters) { if (parameter === ListingEditor.Config.LISTING_TYPE_PARAMETER) { // already processed above continue; } if (parameter === ListingEditor.Config.LISTING_CONTENT_PARAMETER) { // processed last continue; } if ((listingParameters[parameter].skipIfEmpty || inlineListing) && listing[parameter] === '') { continue; } saveStr += '| ' + parameter + '=' + listing[parameter]; saveStr += (inlineListing || !listingParameters[parameter].newline) ? ' ' : '\n'; } if (ListingEditor.Config.ALLOW_UNRECOGNIZED_PARAMETERS) { // append any unexpected values for (var key in listing) { if (listingParameters[key]) { // this is a known field continue; } if (listing[key] === '') { // skip unrecognized fields without values continue; } saveStr += '| ' + key + '=' + listing[key]; saveStr += (inlineListing) ? ' ' : '\n'; } } saveStr += '| ' + ListingEditor.Config.LISTING_CONTENT_PARAMETER + '=' + listing[ListingEditor.Config.LISTING_CONTENT_PARAMETER]; saveStr += (inlineListing || !listingParameters[ListingEditor.Config.LISTING_CONTENT_PARAMETER].newline) ? ' ' : '\n'; saveStr += '}}'; return saveStr; }; /** * Determine if the specified DOM element contains only whitespace or * whitespace HTML characters (&nbsp;). */ var isElementEmpty = function(element) { var text = $(element).text(); if (!text.trim()) { return true; } return (text.trim() == '&nbsp;'); }; /** * Called on DOM ready, this method initializes the listing editor and * adds the "add/edit listing" links to sections and existing listings. */ var initListingEditor = function() { if (!listingEditorAllowedForCurrentPage()) { return; } wrapContent(); mw.hook( 'wikipage.content' ).add( addListingButtons.bind( this ) ); addEditButtons(); }; // expose public members return { MODE_ADD: MODE_ADD, MODE_EDIT: MODE_EDIT, init: initListingEditor }; }(); $(document).ready(function() { ListingEditor.Core.init(); }); } ( mediaWiki, jQuery ) ); //</nowiki> 0hnkuf9yzje7petlbg78gta71g4192w 4 1307 12597 2013-11-17T12:38:35Z It Is Me Here 295 ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ 12597 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Стіна для графіті]] 82w2oq7owuwkg9bq4v2jono6i2d7i9x 0 1311 37119 33744 2025-04-25T15:48:35Z DutkoViktoria 7229 /* Літаком */ 37119 wikitext text/x-wiki {{geo|56.948889|24.106389|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=La place de lhôtel de ville (Riga).jpg | caption=Дім Чорноголових | city=Рига | citylocal=Rīga | map= | arm= | population= 696 567 (2013) | callingcode= }} '''Рига''' столиця та найбільше місто [[Латвія|Латвії]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт «Рига»|alt=Starptautiskā lidosta “Rīga”|address=P133, Mārupe, Mārupes novads, LV-1053, Латвія|phone=+37129311187|url=http://www.riga-airport.com/|lat=56.92026740265503|long=23.97442581227427|content=Міжнародний аеропорт у столиці Латвії. Найбільший аеропорт у країнах Балтії. Розташований у Марупському краї Латвії, за 13 км від центру Риги. Є базовим аеропортом для авіакомпаній: airBaltic, RAF-Avia, SmartLynx Airlines, Wizz Air.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82+%D0%A0%D0%B8%D0%B3%D0%B0/@56.9219992,23.9794927,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipP8fGcOmjKPKZYxFyKKVW2h4nsODTBfed-OG9t7!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipP8fGcOmjKPKZYxFyKKVW2h4nsODTBfed-OG9t7%3Dw203-h114-k-no!7i4000!8i2252!4m7!3m6!1s0x46eeda5ff5a58f9d:0x98dcbaa59ebc3e97!8m2!3d56.9201386!4d23.9743829!10e5!16zL20vMDNkZmty?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B3%D0%B0_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q505421}} Рига — найбільший авіаційний хаб у Прибалтиці і базовий аеропорт компанії Air Baltic, що виконує рейси в більшість країн Європи та СНД. Хоча Air Baltic позиціонує себе як авіакомпанія, що продає недорогі квитки, а значить бере окрему плату за багаж, харчування і навіть за реєстрацію в аеропорту, квитки на прямі рейси до Риги у неї зазвичай дорожче, ніж на стикувальні. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === Між Ригою та [[Стокгольм]]ом курсує круїзний паром «Isabelle», що належить естонській компанії «Tallink». == Транспорт == {{Go|name=Ризький автобус|alt=ТОВ Rīgas satiksme|address=Ģertrūdes iela 36, Centra rajons, Rīga, LV-1011, Латвія|phone=+37167012742|url=http://www.rdsd.lv/|price=Вартість квитка 2 €|lat=56.971906|long=24.032467|content=Вид громадського транспорту в Ризі, що відкритий у 1924 році. Ризьке муніципальне автотранспортне підприємство, яке забезпечує міські перевезення громадським транспортом у Ризі та прилеглих до неї районах|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/R%C4%ABgas_satiksme|wikidata=Q2280274}} == Що відвідати == {{See|name=Домський собор|alt=Ризький собор|address=Herdera laukums 6, Centra rajons, Rīga, LV-1050, Латвія|phone=+37128909686|url=http://www.doms.lv/index/|price=240 грн|lat=56.94909789232491|long=24.104651508576385|content=Кафедральний собор Риги, є одним із символів міста, візитівкою країни. Будівництво собору розпочали в 1211 році. Він поклав початок романсько-готичному стилю будівництва з каменю та цегли. Головний храм Латвійської євангельсько-лютеранської церкви. Катедра лютеранського архієпископа Ризького.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNMfN9VOnANAqL2MvmIenILwqg_ArjmBtK8g-E1=w408-h544-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80|wikidata=Q1133059|hours=10:00–17:00, неділя 14:00–17:00}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Bar "Riga Black Magic"|address=Kaļķu iela 10, Centra rajons, Rīga, LV-1050, Латвія|phone=+37167222877|url=https://www.blackmagic.lv/|hours=11:30–22:00|price=10-15 євро за особу|lat=56.94875449027887|long=24.108874496933513|content=Атмосферне місце зі смачним ризьким бальзамом|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPn6e0CNrjHGd1lGAkwg8RbLXLOIuzYYq5I_mqT=w408-h254-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Латвійський етнографічний музей|alt=Latvijas Etnogrāfiskais Brīvdabas Muzejs|address=Brīvdabas iela 21, Rīga, LV-1024, Латвія|phone=+37167994106|url=http://brivdabasmuzejs.lv/|hours=10:00–17:00|price=285 грн за квиток (ціна на офіційному сайті)|lat=56.99492170332212|long=24.26959673926546|content=Один з найдавніших, найбагатших та найбільших музеїв просто неба в Європі. Музей було засновано в 1924 році та відкрито 1932 року. Музей розширювався всю свою історію, особливо активно в 1930-і (близько 1/3 будівель) та 1960-80-і (близько половини), але дещо привезено і в наш час|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMsNBPH6HhRPnqvtMXw9oxKBJA3Oc9v-YdOOtpy=w408-h306-k-no}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Radisson Blu Elizabete|address=Elizabetes iela 73, Centra rajons, Rīga, LV-1050, Латвія|phone=+37167785555|url=https://www.radissonhotels.com/en-us/hotels/radisson-blu-riga-elizabete?cid=a:se+b:gmb+c:emea+i:local+e:rdb+d:nob+h:LVRIXELI|checkin=15:00|checkout=12:00|price=6500 грн за ніч|lat=56.952501995277146|long=24.120676017801824|content=Цей простий готель розташовано за 7 хвилин пішки від Монумента свободи, за 9 хвилин ходи від Латвійського національного художнього музею і за 15 хвилин пішої прогулянки від Ризького собору. За додаткову плату можна замовити сніданок за системою шведського столу. Серед інших зручностей – світлий ресторан, стильний бар і тренажерний зал, а також сауна й приміщення для проведення зустрічей.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNfs46136km_xxp6s6aAlGMfGGtZ8TKpcEV4JH3=w408-h272-k-no}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Юрмала, Латвія|directions=на захід від Риги|lat=56.967262975217004|long=23.778871821461617|content=Ю́рмала — найбільше місто-курорт Латвії, розташоване за 25 км від Риги. Це довга смуга уздовж Ризької затоки. Населення на 2006 рік — 55,6 тис. жителів.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%AE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0,+%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%8F/@56.9684476,23.7737545,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipPkGGpsZlMiSMTYMW-7RyqvM4mBVTAqL9Fi_hDM!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipPkGGpsZlMiSMTYMW-7RyqvM4mBVTAqL9Fi_hDM%3Dw86-h114-k-no!7i3000!8i4000!4m15!1m7!3m6!1s0x46eecfd742f9369b:0x56fa560a4b501fdb!2z0JTQvtC80YHRjNC60LjQuSDRgdC-0LHQvtGA!8m2!3d56.949016!4d24.1047588!16zL20vMGZzNW0z!3m6!1s0x46eedd07e8a104d3:0x78537e586c6c16df!8m2!3d56.9684476!4d23.7737545!10e5!16zL20vMDE2bWpr?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0|wikidata=Q178382}}{{footer|ispartof=Латвія|type=Місто}} k9ftd5cgrivi9pbe37ryf8z4v36edpt 0 1312 32999 12905 2022-08-18T23:13:09Z Trident of Neptun 6004 32999 wikitext text/x-wiki {{geo|57.15798|24.85476|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Sigulda Castle closeup.jpg | imagewidth = 220px | caption= | city=Сігулда | citylocal=Sigulda | map= | arm= | population= 11 687 (2004) | callingcode= }} '''Сігулда''' [http://www.tourism.sigulda.lv/] знаходиться в [[Латвія|Латвії]], за 50 км на північний схід від Риги на ріці Гауя у межах національного парку Гауя. Сігулда відома як центр зимового спорту, на околицях розташовані єдині значимі ландшафтні височини Латвії. У Сігулді неодноразово проходили міжнародні змагання з бобслею і санного спорту. Через мальовниче розташування вона також є популярним місцем відпочинку для рижан. Сігулда залучає також і численних іноземних туристів. == Зрозуміти == Датою заснування вважається 1207 рік — рік будівництва орденом мечоносців замку Зегеволд (Зігвальд — нім. Siegwald «Переможний ліс»). У результаті багатої історії навколо Сігулди розташовані численні замки й фортеці, найголовнішою з яких є відновлена фортеця Турайда. Навколо неї створено парк скульптур і музей під відкритим небом. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Сігулда стоїть на залізничній гілці Рига — Цесіс — Валміера — Валга, в день з Риги ходить 8-10 дизелів. Приблизно половина з них продовжують рух у бік Цесісу. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З центрального автовокзалу Риги приблизно раз на 45 хвилин відправляються автобуси Рига-Сігулда і Рига-Цесіс (зверніть увагу, що не всі автобуси на Цесіс зупиняються в Сігулді). Час у дорозі — 1:10, вартість проїзду — 1.50 або 1.80 Ls (залежно від перевізника). У бік Цесісу автобуси ходять щогодини. Якщо вам потрібно північніше, сідайте на будь-який автобус в сторону Турайди і Рагани, а там ловіть транспорт хоч в Лімбажі, хоч в Валмієру. На південь, у бік Даугави найпростіше їхати через Ригу: прямих автобусів практично немає. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Турайдський замок (11 століття) — практично повністю зруйнований і відновлений у наш час. Замки Біріні й Крімулдський. Печера Гутманя — найбільша печера в Латвії з джерелом, яке вважали святим, Національний парк Гауя. Мальовничі береги стрімкої ріки Гауї з'єднує канатна дорога побудована в 1969 році, яка дозволяє подолати 1060 метрів над річкою. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Латвія|type=Місто}} msfwu2er19ixl3equxdx6k98g5fytnl 14 1313 12641 2013-11-18T20:07:59Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Технічні категорії]] 12641 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Технічні категорії]] m9j22s4fg4momnp4nr74p6fgicupare 14 1314 12642 2013-11-18T20:08:21Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Технічні категорії]] 12642 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Технічні категорії]] m9j22s4fg4momnp4nr74p6fgicupare 0 1319 37593 36503 2025-05-22T20:16:24Z Skrylnykviktoriia 7516 додано інформацію про Чикаго 37593 wikitext text/x-wiki {{geo|41.881944|-87.627778|zoom=13}} {{pagebanner|Chicago-banner6.jpg}} {{citybar | image = Grant Park, Chicago, Illinois, Estados Unidos, 2012-10-20, DD 03.jpg | caption= Грант Парк у Чикаго | city= Чикаго | arm = | population = 2 714 856 (2012) | callingcode = +1-312, 773, 872 }} '''Чикаго''' — третє за населенням місто у [[Сполучені Штати Америки|США]], найбільше місту штату [[Іллінойс]], розташоване на березі озера Мічиган. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Гері/Чикаго|address=6001 Airport Rd, Gary, IN 46406, Сполучені Штати|alt=Gary/Chicago International Airport|phone=+12199494925|url=https://flygyy.com/|lat=41.61782012068255|long=-87.40832502324861|content=Об’єднаний цивільно-військовий громадський аеропорт у Гері, округ Лейк, Індіана, США. Розташований за три милі на північний захід від центру міста Гері та 40 км на південний схід від Чикаго-Луп. Управляється Управлінням Міжнародного аеропорту Гері/Чикаго, яке було створено міждержавним договором між Гері, Чикаго та Індіаною.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Gary-Chicago_International_Airport_(7238210524).jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%96/%D0%A7%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%BE|wikidata=Q1431348}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Транспортна система Чикаго включає широкий спектр видів, таких як автомобільні дороги, залізниці, водний транспорт та повітряне сполучення. Місто обслуговується двома великими аеропортами: Міжнародним аеропортом О'Хара (ORD) і Міжнародним аеропортом Мідвей (MDW), які є одними з найзавантаженіших у світі. Громадський транспорт у Чикаго представлений розгалуженою системою "CTA" (Chicago Transit Authority), що включає метро (відоме як "L") та автобуси, а також приміські потяги Metra. == Що відвідати == {{See|name=Вілліс-Тауер|alt=Willis Tower|address=233 S Wacker Dr, Chicago, IL 60606, Сполучені Штати|phone=+13128750066|url=https://www.willistower.com/|hours=09:00–22:00|lat=41.87893945798399|long=-87.635915708376|content=Відомий 110-поверховий хмарочос з оглядовим майданчиком на 103 поверсі з чудовими видами на Чикаго.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrbt7qXy6v_sUPj8Gsbsj1_k-mv_x6_bTzzoj3xMvRPlqpArJLzC3hIzeVnZjwU5PSumZOPGNhqSIjfyiNtxbNQw8MQkJEchRHG6_AQNa6zt21NZaS-UOt0weJxPllGDzmatuw=w408-h464-k-no|wikidata=Q29294|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Willis_Tower}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Ann Sather Restaurant|address=909 W Belmont Ave, Chicago, IL 60657, Сполучені Штати|alt=Ресторан Енн Сатер|phone=+17733482378|url=http://www.annsather.com/|price=10–20 $|hours=07:00–15:00|lat=41.93978375618562|long=-87.65197764958792|content=Чиказький ресторан, розташований у Лейквью, Чикаго, а з 2012 року – в Еджвотері, Чикаго. З 1987 по 2013 рік був ресторан в Андерсонвіллі, Чикаго|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrOB0kiLj0_vrMz_73qDJSMETTVjxxL_3lozD6FpZnVQJ-DODImlhL2j4Z2FJMFzek1wtnmTlz4J4UXw-RswY1x98TWgtuzy-rPuzGe9HzHblLoNw6W5jaZiY5Sy4IkYtI0EpS9fg=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Ann_Sather_Restaurant|wikidata=Q118965706}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Regal City North|address=2600 N Western Ave, Chicago, IL 60647, Сполучені Штати|phone=+18444627342|url=https://www.regmovies.com/theatres/regal-city-north-1789?utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=gmb-listing|lat=41.930190923884545|long=-87.68813827913145|content=Мережа кінотеатрів із кількома залами, розкішними кріслами й закусочними, де відбуваються прем’єрні покази.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4np-RmmMms708QS9sDxH21XVh8uOn7jQboqQD0w5VgJvFibUyRsnep2TGg00uxEe7lbCfkqWeK5RphG3TnJ7ZyXvdKudvIQjgYAfL9D560LWSBhRveri8iUmAm1CiNGg_MqDafm7=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Regal_Cinemas|wikidata=Q835638}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Radisson Blu Aqua Hotel|address=221 N Columbus Dr, Chicago, IL 60601, Сполучені Штати|phone=+13126386686|url=https://www.choicehotels.com/illinois/chicago/radisson-blu-hotels/il715?mc=llgoxxpx|checkin=15:00|checkout=12:00|lat=41.88658136830911|long=-87.62015097173413|price=близько 10 тис грн за ніч|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNYXXF7jVCDd6xRTkwA56yKW7Sapx2mNA5MJg3O=w408-h272-k-no|content=4-зірковий готель|wikipedia=https://en.m.wikipedia.org/wiki/Aqua_(Chicago)|wikidata=Q622895}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Ку́ба — острівна держава у Латинській Америці, в регіоні Вест-Індії, в акваторії Карибського моря. Офіційна назва — Респу́бліка Ку́ба. Займає терени островів Куба та Ісла-де-ла-Хувентуд і прилеглих малих островів. Столиця — Гавана. Офіційна мова — іспанська. Панівна релігія — католицтво.{{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки|type=Місто}} qb696nratdvbfhpieuig2ljz8ipnn8z 0 1320 35350 33499 2024-05-03T01:13:13Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35350 wikitext text/x-wiki {{geo|50.083333|14.416667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Old Town Square Praga 01.jpg | caption= Староміська площа Праги | city= Прага | arm = Prague coat of arms.png | population = 1 290 211 (2011) | callingcode = +420 }} '''Прага''' — столиця [[Чехія|Чехії]]. == Зрозуміти == '''Прага''' ([[Чеський розмовник|чеськ.]] ''Praha'') — столиця та найбільше місто [[Чехія|Чехії]]. === Історія === Місто засноване в IX столітті. У X–XII століттях Прага була столицею Чеського князівства, у XII–XVIII століттях — столицею Чеського Королівства, у 1806–186 рр. — столицею Чеського королівства у складі Австрійської імперії, у 1867–1918 рр. — провінційним містом Австро-Угорської імперії, у 1918–1939 та 1945–1948 рр. — столицею Чехословацької Республіки, у 1939–1945 рр. — німецького протекторату Чехії та Моравії, у 1948–1990 рр. — Чехословацької Соціалістичної Республіки, у 1990–1992 рр. — Чехословацької Федеративної Республіки, а з 1993-го — столицею [[Чехія|Чеської Республіки]]. === Клімат === Клімат помірно континентальний, зими відносно м'які, малосніжні. Середня температура січня становить 0 °C, в липні цей показник дорівнює +19 °C. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === {{Автомобілем}} === Основна траса: * {{Автошлях|D|1}} и {{Автошлях|A|4}} [[Київ]]&nbsp; —> [[Львів|Львiв]]&nbsp; —> [[Краків]] —> [[Катовіце]] —> [[Прага]] В місто щодня прибувають тисячі автомобілів і маршруток з будь-яких обласних і районних центрів України. Для того щоб забронювати місце в одній з машин, які їдуть до Праги або з неї, можна скористатися безкоштовним сервісом https://sharry.cc/{{Dead link|date=травня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Він допоможе підібрати вам водія, а ціну за поїздку пасажир вказує самостійно. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Astronomical Clock.JPG|200px|міні|Астрономічний годинник]] [[Файл:Karlův most v Praze (Aw58).JPG|200px|міні|Карлів міст]] * Чернінський палац * Астрономічний годинник * Тройський замок * Карлів міст * Палац Кінських * Вацлавська площа == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === Хостели. === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чехії]] k5olne6hrp6xqi96nletvpjlth9h8tb 0 1326 36977 36975 2025-04-09T17:39:46Z Assyrian Human 6497 /* Де зупинитись */ 36977 wikitext text/x-wiki {{geo|37.966667|23.716667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Old Greek Parliament Athens.jpg | caption= Національний історичний музей | city= Афіни | arm = | population = 655 780 (2011) | callingcode = +21 }} '''Афіни''' ([[Грецький розмовник|грец.]] ''Αθήνα'' — ''Афіна'') — столиця [[Греція|Греції]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Елефтеріос Венізелос|address=Attiki Odos, Spata 19019, Греція|phone=+302103530000|url=https://www.aia.gr/|lat=37.941803300826415|long=23.947717495745376|content=Надсучасний міжнародний цивільний аеропорт, розташований в Афінах, Греція. Почав функціонувати 29 березня 2001 року, напередодні XXVIII літніх Олімпійських ігор в Афінах. Аеропорт обслуговує понад 16 мільйонів пасажирів на рік і був названий на честь грецького політика, прем'єр-міністра країни, Елефтеріоса Венізелоса.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82+%D0%95%D0%BB%D0%B5%D1%84%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%81+%D0%92%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%81/@37.9415918,23.9477175,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipNQhIyOn-04rBX3N2hbhUhObsJ4uIcVhD8H17da!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipNQhIyOn-04rBX3N2hbhUhObsJ4uIcVhD8H17da%3Dw120-h86-k-no!7i1654!8i1181!4m7!3m6!1s0x14a1901ad9e75c61:0x38b215df0aeeb3aa!8m2!3d37.9415918!4d23.9477175!10e5!16zL20vMGQyMHM?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQwNi4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B8_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q211734}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Афінський метрополітен|address=Athinas 67, Athina 105 52, Греція|phone=+302144146400|url=http://www.stasy.gr/|lat=37.98321836876181|long=23.727659412940397|price=0,5/1,20 € (90хв), 4,10 € (24 год), 8,20 € (5 днів). Для туристів пропонується квиток на 3 дні за 20 євро, що включає 2 поїздки від/до аеропорту на метро або автобусі.|content=Введений до експлуатації в 1869 році, всього на шість років пізніше від лондонського, і став другим у світі. Загальна довжина Афінського Метро становить 84.5 кілометра, загальна кількість станцій — 65. Спочатку метрополітен був одноколійною наземною дорогою завдовжки 12 кілометрів, на якій працював паротяг.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Logo_of_the_Athens_Metro_Operating_Company_(AMEL).svg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD|wikidata=Q336488|alt=Urban Rail Transport S.A. (обслуговуюча транспортна компанія)|hours=04:00–20:00, окрім вихідних}} == Що відвідати == {{See|name=Афінський акрополь|alt=Ате́нський акро́поль|address=Athens 105 58, Греція|phone=+302103214172|url=http://odysseus.culture.gr/h/3/gh351.jsp?obj_id=2384|hours=08:00–20:00|price=910 грн|lat=37.971659137616726|long=23.725759924582665|content=Найвідоміший акрополь у світі, розташований у столиці Греції місті Афіни на пагорбі Акрополіс заввишки 156 м над рівнем моря. Афінський акрополь був офіційно проголошений провідною пам'яткою загальноєвропейської культурної спадщини 26 березня 2007р. 20 червня 2009р був офіційно відкритий Новий музей акрополя.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNFOKh2KZAdSsTVxVtJKcMDLU9Bcu19gL5LdOI=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C|wikidata=Q131013}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Cinque Wine & Deli Psirri|address=Agatharchou 15, Athina 105 54, Греція|phone=+302155017853|url=http://www.cinque.gr/|hours=18:00–23:00, крім неділі та понеділка|price=$$|lat=37.9784716411835|long=23.723335093897283|content=Cinque Wine & Deli Psirri — це затишне сімейне місце, яке пропонує дегустацію грецьких вин як для ветеранів, так і для новачків у виноробстві, розташоване в самому серці історичного центру Афін. Тут є вибір з понад 30 етикеток і багато дегустацій.|image=https://dynamic-media-cdn.tripadvisor.com/media/photo-o/2b/87/5b/f5/the-cinque-wine-bar-at.jpg?w=1400&h=800&s=1}} === Дорого === == Де розважитись == {{See|name=Одеон Ірода Аттичного|alt=амфітеатр|address=Dionysiou Areopagitou, Athina 105 55, Греція|phone=+302103241807|url=http://odysseus.culture.gr/h/2/gh251.jsp?obj_id=6622|price=455 грн|lat=37.97092749581764|long=23.72456965528032|content=Був споруджений на південному схилі акрополя близько 161 р. н. е. Іродом Аттичним на згадку про його померлу дружину Аспасію Анну Регіллу.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNEMVXT7-1Z4gpjvOFr-CSBUyes015tTUsLNrOP=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BD_%D0%86%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%90%D1%82%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE|wikidata=Q1328165}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Electra Palace Athens|address=Navarchou Nikodimou 18-20, Athina 105 57, Греція|phone=+302103370000|url=https://www.electrahotels.gr/hotels/electra-palace-athens/|checkin=15:00|checkout=11:00|price=Від 13000 за ніч|lat=37.97393887843114|long=23.731730053418467|content=П'ятизірковий готель Electra Palace Athens розташований у центрі афінського району Плака навпроти акрополя. Гостям пропонують індивідуальні послуги, чудовий басейн на даху і добре обладнані номери, у вартість яких входить сніданок "шведський стіл". Від готелю Electra Palace Athens можна дійти пішки до більшості визначних пам'яток Афін. До площі Синтагма 5 хвилин ходьби. Неподалік розміщена будівля парламенту і торгові райони міста. Номери оснащені кондиціонером і телевізором з супутниковим телебаченням. Гостям надають халати і тапочки. З деяких номерів відкривається вид на акрополь. Гості можуть розпочати день грецьким сніданком, який подають в обідньому залі. На даху готелю Electra Palace розміщений басейн і ресторан, у якому спеціалізуються на стравах середземноморської кухні.|image=https://cf.bstatic.com/xdata/images/hotel/max1024x768/613881972.jpg?k=434bb7672a0c212dbafd0797a64af378f12d96b1dc7a0bbed70be622c0c4375b&o=}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Ізмір|lat=38.44616063938241|long=27.179825481946605|content=Третє за кількістю населення місто Туреччини і другий за величиною порт країни після Стамбула. Розташоване на березі Ізмірської затоки Егейського моря. Важливий торговельний та туристичний центр, місце розташування середземноморської штаб-квартири НАТО.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNzdjBgrOBOk9bPvuc32F--QyvuoGNx4VK5B-dM=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80|wikidata=Q35997|alt=Смі́рна|directions=На схід від Афін}}{{footer|ispartof=Греція|type=Місто}} qhinp4r786ww0zfoezbcmuri7uy5xm9 0 1336 30231 17129 2021-02-19T17:40:14Z Nickispeaki 19 /* Зрозуміти */ 30231 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Бєлгородська область''' знаходиться в Центральній [[Росія|Росії]]. Межує на півночі і північному заході з [[Курська область|Курською областю]], на сході з [[Воронезька область|Воронезької областю]], на півдні та заході з українською Слобожанщиною: [[Луганська область|Луганською]], [[Харківська область|Харківською]] та [[Сумська область|Сумською]] областями. == Регіони == {{regionbar | region= Бєлгородська область | regionlocal= | arm = New Coat of Arms of Belgorod Oblast.svg | location = Map of Russia - Belgorod Oblast (2008-03).svg | website = http://tourizm31.ru/ | image= | caption = }} == Міста == * [[Алексєєвка]] * [[Бєлгород]] * [[Валуйки]] * [[Губкін]] * [[Старий Оскол]] * [[Шебекіно]] * [[Бірюч]] * [[Грайворон]] * [[Короча]] * [[Новий Оскол]] * [[Строїтель]] == Інші місця == [[File:ProkhorovkaMonument.jpg|мини|Дзвіниця на Прохоровському полі]] * [[Прохоровка]] == Зрозуміти == Наймолодша область радянських часів — створена в 1954 шляхом виділення деяких районів з Курської та Воронезької областей. Ймовірно основна мета створення області — зручність освоєння Курської магнітної аномалії з точки зору радянської економіки. Тому — то аномалія і «Курська», хоча знаходиться в Білгородській області. Аналогічно і з найбільшим танковим боєм, який став переломним у Великій Вітчизняній війні — називається «Курською дугою», хоча основні бої були під Прохорівкою на території сучасної Бєлгородської області. Область славиться хорошими дорогами, стабільністю, порівняним благополуччям, великим будівництвом індивідуального житла навколо міст. Також відрізняється дуже своєрідною етнографією: такого розмаїття в народних костюмах немає ні в одному регіоні. Місцеві жителі поетично називають свою область «Білогір'я», маючи на увазі велику кількість крейдяних пагорбів і покладів вапняку. Державний заповідник «Білогір'я» є зберігачем генофонду дуба звичайного. == Мова == [[Російський розмовник|Російська]]. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Регіон}} oazjf39gqgnq6ilrcp3ovpl9enubcdu 0 1337 32401 32400 2022-05-31T16:27:00Z TheHistoryOFEUROPE 5811 /* Listing */ Доданий новий пункт списку: Кафе-Піцерія "Потапич" 32401 wikitext text/x-wiki {{geo|50.59958|36.58825|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Бєлгород''' — місто в Центральній [[Росія|Росії]], розташоване на правому березі річки ''Сіверський Донець'' (права притока ''Дона''). Є адміністративним центром [[Бєлгородська область|Бєлгородської області]]. {{citybar | imаge = | caption= | city=Белгород | citylocal= | arm = Coat_of_Arms_of_Belgorod.svg | website= http://belgorodtur.ru/ | population = 360 550 (2013) | callingcode = 4722 | timezone = UTC+4 }} == Зрозуміти == Бєлгород славиться своєю чистотою і впорядкованістю. Місцеві жителі до цього звикли і це відзначають, в основному, приїжджі. За останні 10 років з'явилося багато цікавих пам'ятників: сім'ї, першій вчительці, двірнику, чесному даїшнику, олімпійській чемпіонці, бабусі і навіть «човникарям» з сумками. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | name=Міжнародний аеропорт "Бєлгород" | alt= | url=https://belgorodavia.ru/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-31 | content= }} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing | name=Кафе-Піцерія "Потапич" | alt= | url=https://potapych-pizza.ru/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Садова 30, Богдана Хмельницького проспект, вул. Корольова 4-б | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-31 | content=Кафе-Піцерія у Бєлгороді }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Місто}} fxm5ddvazojmydxo2q2c165n5cz7kx1 14 1347 12900 2013-12-26T11:45:53Z RLuts 5 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Технічні категорії]] 12900 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Технічні категорії]] m9j22s4fg4momnp4nr74p6fgicupare 0 1375 33507 32784 2022-09-17T21:36:16Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Німеччини]] з допомогою HotCat 33507 wikitext text/x-wiki {{geo|51.05|13.73|zoom=13}} {{pagebanner|Dresden banner.jpg}} {{citybar | image = Frauenkirche-dresden.jpg | caption= Фрауенкірхе | city= Дрезден | arm = Dresden_Stadtwappen.svg | population = 525 671 (2013) | callingcode = +49 351 }} '''Дрезден''' — місто на сході [[Німеччина|Німеччини]], адміністративний центр землі [[Саксонія]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Корінні дрезденці розмовляють жахливим діалектом німецької і їх без тренувань дуже важко зрозуміти. Місто як мінімум раз на рік окуповують праві націоналісти/неофашисти і антифашисти з протидемонстраціями, що нерідко переростає в жахливе побоїще та бійку з поліцією. Бажано уникати також фанатів футбольного клубу Динамо Дрезден, які носять чорно-жовті шалики, прапорці та шапки, особливо в день, коли грає їх команда на місцевому стадіоні. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Німеччина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Німеччини]] 8638idv1fsif4yom2v888iis471gtso 828 1378 26014 25618 2020-01-28T03:37:04Z DannyS712 4111 [[Спеціальна:LintErrors/obsolete-tag]] <tt> -> <code> 26014 wikitext text/x-wiki This module is intended to provide access to basic string functions. Most of the functions provided here can be invoked with named parameters, unnamed parameters, or a mixture. If named parameters are used, Mediawiki will automatically remove any leading or trailing whitespace from the parameter. Depending on the intended use, it may be advantageous to either preserve or remove such whitespace. ===Global options=== ;ignore_errors :If set to 'true' or 1, any error condition will result in an empty string being returned rather than an error message. ;error_category :If an error occurs, specifies the name of a category to include with the error message. The default category is [[:Category:Errors reported by Module String]]. ;no_category :If set to 'true' or 1, no category will be added if an error is generated. Unit tests for this module are available at [[Module:String/testcases]]. ===len=== This function returns the length of the target string. Usage: :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|len|''target_string''}}</code> OR :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|len|s= ''target_string'' }}</code> Parameters: ;s :The string whose length to report ===sub=== :This function returns a substring of the target string at specified indices. Usage: :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|sub|''target_string''|''start_index''|''end_index''}}</code> OR :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|sub|s= ''target_string'' |i= ''start_index'' |j= ''end_index'' }}</code> Parameters: ;s :The string to return a subset of ;i :The first index of the substring to return, defaults to 1. ;j :The last index of the string to return, defaults to the last character. The first character of the string is assigned an index of 1. If either i or j is a negative value, it is interpreted the same as selecting a character by counting from the end of the string. Hence, a value of -1 is the same as selecting the last character of the string. If the requested indices are out of range for the given string, an error is reported. ===sublength=== This function implements the features of {{tl|Str sub old}} and is kept in order to maintain these older templates. ===match=== This function returns a substring from the source string that matches a specified pattern. Usage: :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|match|''source_string''|''pattern_string''|''start_index''|''match_number''|''plain_flag'' ::|''nomatch_output''}}</code> OR :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|match|s= ''source_string'' |pattern= ''pattern_string'' |start= ''start_index'' ::|match= ''match_number''|plain= ''plain_flag'' |nomatch= ''nomatch_output'' }}</code> Parameters: ;s :The string to search ;pattern :The pattern or string to find within the string ;start :The index within the source string to start the search. The first character of the string has index 1. Defaults to 1. ;match :In some cases it may be possible to make multiple matches on a single string. This specifies which match to return, where the first match is match= 1. If a negative number is specified then a match is returned counting from the last match. Hence match = -1 is the same as requesting the last match. Defaults to 1. ;plain :A flag indicating that the pattern should be understood as plain text. Defaults to false. ;nomatch :If no match is found, output the "nomatch" value rather than an error. If the match_number or start_index are out of range for the string being queried, then this function generates an error. An error is also generated if no match is found. If one adds the parameter ignore_errors=true, then the error will be suppressed and an empty string will be returned on any failure. For information on constructing [[Lua (programming language)|Lua]] patterns, a form of [[regular expression]], see: * http://www.lua.org/manual/5.1/manual.html#5.4.1 * http://www.mediawiki.org/wiki/Extension:Scribunto/Lua_reference_manual#Patterns * http://www.mediawiki.org/wiki/Extension:Scribunto/Lua_reference_manual#Ustring_patterns ===pos=== This function returns a single character from the target string at position pos. Usage: :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|pos|''target_string''|''index_value''}}</code> OR :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|pos|target= ''target_string'' |pos= ''index_value'' }}</code> Parameters: ;target :The string to search ;pos :The index for the character to return The first character has an index value of 1. If one requests a negative value, this function will select a character by counting backwards from the end of the string. In other words pos = -1 is the same as asking for the last character. A requested value of zero, or a value greater than the length of the string returns an error. ===str_find=== This function duplicates the behavior of {{tl|str_find}}, including all of its quirks. This is provided in order to support existing templates, but is NOT RECOMMENDED for new code and templates. New code is recommended to use the "find" function instead. Returns the first index in "source" that is a match to "target". Indexing is 1-based, and the function returns -1 if the "target" string is not present in "source". Important Note: If the "target" string is empty / missing, this function returns a value of "1", which is generally unexpected behavior, and must be accounted for separatetly. ===find=== This function allows one to search for a target string or pattern within another string. Usage: :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|find|''source_str''|''target_string''|''start_index''|''plain_flag''}}</code> OR :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|find|source= ''source_str'' |target= ''target_str'' |start= ''start_index'' ::|plain= ''plain_flag'' }}</code> Parameters: ;source :The string to search ;target :The string or pattern to find within source ;start :The index within the source string to start the search, defaults to 1 ;plain :Boolean flag indicating that target should be understood as plain text and not as a [[Lua (programming language)|Lua]]-style [[regular expression]], defaults to true This function returns the first index >= "start" where "target" can be found within "source". Indices are 1-based. If "target" is not found, then this function returns 0. If either "source" or "target" are missing / empty, this function also returns 0. This function should be safe for UTF-8 strings. ===replace=== This function allows one to replace a target string or pattern within another string. Usage: :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|replace|''source_str''|''pattern_string''|''replace_string''|''replacement_count''|''plain_flag''}}</code> OR :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|replace|source= ''source_string'' |pattern= ''pattern_string'' ::|replace= ''replace_string'' |count= ''replacement_count'' |plain= ''plain_flag'' }}</code> Parameters: ;source :The string to search ;pattern :The string or pattern to find within source ;replace :The replacement text ;count :The number of occurences to replace, defaults to all. ;plain :Boolean flag indicating that pattern should be understood as plain text and not as a [[Lua (programming language)|Lua]]-style [[regular expression]], defaults to true ===rep=== Repeats a string ''n'' times. A simple function to pipe string.rep to templates. Usage: :<code><nowiki>{{#invoke:</nowiki>String|rep|''source''|''count''}}</code> Parameters: ;source :The string to repeat ;count :The number of repetitions. Example <code><nowiki>{{#invoke:String|rep|hello|3}}</nowiki></code> gives {{#invoke:String|rep|hello|3}} jpi233oij9jkoxhh7egyc93hwhves8l 0 1379 13063 13062 2014-02-24T19:10:07Z RLuts 5 13063 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} [[File:Funchal Pico da Cruz.jpg|thumb|Фуншал|350px]] '''[http://www.madeiratourism.org Мадейра]''' — тропічний архіпелаг, що розташоване в Атлантичному океані в 310 милях від берегів [[Африка|Африки]]. Відстань до Європи вдвічі більше. Автономна провінція [[Португалія|Португалії]]. {{geo|32.74253|-16.99791|map=region}} == Зрозуміти == == Регіони == Архіпелаг включає в себе два населених острова Мадейра та Порту-Санту, а також дві групи дрібних ненаселених островів: острови Десерташ та острови Селваженш. == Міста == * [[Фуншал]] — адміністративний центр та найбільше місто острова * [[Камара-де-Лобуш]] * [[Машіку|Машику]] * [[Канісу]] * [[Камаша (значення)|Камаша]] * [[Санта-Круш]] * [[Рібейра-Брава]] * [[Порту-Санту]] * [[Понта-ду-Сол]] * [[Кампанаріу]] * [[Карлос Сантана|Сантана]] == Інші місця призначення == * [[Природний заповідник Мадейри]] {{ЮНЕСКО}} — Лаурісілва, лаврові ліси острова Мадейра є об'єктом Всесвітньої спадщини [[ЮНЕСКО]] == Як дістатися == === На літаку === Міжнародний аеропорт Мадейри та міста Фуншал (IATA:FNC). === На поїзді === === На автомобілі === === На автобусі === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == На острові спілкуються [[Португальський розмовник|португальською мовою]]. == Покупки == * Мадера === Вартості === == Пам'ятки == == Чим зайнятися == == Їжа == == Нічне життя == == Де зупинитися == == Курси == == Як заробити == == Заходи безпеки == == Звичаї == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Португалія|type=Регіон|status=Скелет}} qh5579oxhd0pxd1j90hbd22du286c2s 0 1381 13067 2014-02-27T19:53:48Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Білорусь]] 13067 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Білорусь]] of1o3223v4757c5aour9uk7x53wk943 0 1382 13068 2014-02-27T20:12:35Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Молдова]] 13068 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Молдова]] mmydh668c8uri7lbvewtme0ovxzcul2 0 1383 13145 13144 2014-03-20T06:09:03Z Mey2008 63 - control characters 13145 wikitext text/x-wiki {{geo|5.54967|-0.21645}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Central accra-2.jpg | caption= Центр міста | city= Аккра | citylocal= | map= | arm= | population= 2,291,352 (2012) | callingcode= +233 (21) }} '''[http://www.ama.gov.gh/ Аккра]''' знаходиться в [[Гана|Гані]]. == Зрозуміти == '''Аккра''' ([[Англійський розмовник|англ.]] ''Accra'') — столиця і найбільше місто [[Гана|Гани]]. Порт на березі Гвінейської затоки. Аккра — фінансовий, торгово-промисловий та культурний центр країни. Центр промислово-енергетичного району Акосомбо-Тема. Розвинені металообробка, механозбірна, текстильна, харчова, легка промисловості. Підприємства по збиранню електро- та радіоапаратури. Вузол залізниць та автошляхів. Міжнародний аеропорт. Місто є центром виробництва ремісничих виробів із золота та срібла. === Історія === Перше поселення на сучасній території міста було засноване в XV столітті племенем га, яке мігрувало з півночі. З появою на Гвінейському узбережжі європейських купців Аккра перетворилась у важливий торговельний центр, за контроль над яким боролися племена га, акім, аквапім, ашанті. До кінця XIX століття місто було значним пунктом работоргівлі, а також торгівлі золотом та пальмовою олією. В 1850 році місто включене в межі англійської колонії Золотий Берег. В 1876 англіці перенесли резиденцію колонії з Кейп-Коста в Аккру і в 1876–1957 роках вона була столицею колоніальної влади британської колонії Золотий Берег. З 1957 року місто є столицею незалежної [[Гана|Гани]]. === Клімат === Клімат екваторіальний мусонний. Пересічні температури березня +27 °C, серпня +23 °C. В погоді виділяються 2 дощових сезони — березень-червень та вересень-жовтень. Вони змінюються 2 сухими сезонами. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * '''Міжнародний аеропорт «Котока»''' === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Аккра є великим транспортним центром. У місті є залізниця. Перевезення пасажирів містом здійснюють приватні міні-автобуси (відомі як ''Tro-Tros''), автобуси і таксі. З твердим покриттям понад 80% дорожньої мережі міста. == Що відвідати == * '''Ринок «Макола»''' * '''Форт Ушер''' * '''Форт Джеймс''' * '''Форт Кристиансборг''' == Чим зайнятись == * '''Національний музей''' — заснований в 1957 році. Колекція виробів з кістки і дерева, африканської кераміки. * '''Ботанічний сад Абурі''' — в 30 км від міста. * '''Драматичний театр «Гана-Плейхаус»''' == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == {{listing | name=Fiesta Royale | url=http://www.fiestaroyalehotel.com/ | email= | address=North Dzorwulu | lat= | long= | directions= | phone=+233 30 274 0811 | tollfree= | fax= | hours= | price=220 $ | checkin= | checkout= | content= }} {{listing | name=Gye Nyame Hotel | url= | email= | address=Asylum Down | lat= | long= | directions= | phone=+233 30 0222 3321 | tollfree= | fax= | hours= | price=55 $ | checkin= | checkout= | content= }} {{listing | name=Le Baron Hotel | url=http://www.lebaronhotelghana.com | email= | address=No 3 - 4 Akuetey Street, American House Area, East Legon | lat= | long= | directions= | phone=+233 21 520701 | tollfree= | fax= | hours= | price=Від 110 $ | checkin= | checkout= | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Гана|type=Місто}} jun3uf2pqzpmui7wja9c6wbo033upig 0 1388 13093 2014-03-01T11:56:42Z Base 55 на залізниці наче використовується чи використовувався саме цей молдововидний варіант 13093 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Кишинів]] m43f69362gc37biiddr77vlefg8ii1b 0 1389 37007 36151 2025-04-12T09:42:26Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37007 wikitext text/x-wiki {{geo|46.183333|30.333333|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Bilhorod Dnistrovskyi.jpg | caption= Білгород-Дністровська фортеця | city= Білгород-Дністровський | citylocal= | map= | arm= COA of Bilhorod-Dnistrovskyi.png | population= 50 296 (на 01.01.2011) | callingcode= +380-4849 }} '''Білгород-Дністровський''' знаходиться в [[Південна Україна|Південній Україні]] на заході [[Одеська область|Одеської області]]. == Зрозуміти == Білгород-Дністровський (до 1944 року — ''Аккерман'') — місто обласного підпорядкування в [[Одеська область|Одеській області]], районний центр. Місто є центром історичної української області — ''Буджаку'' (або ''Аккерманщини''). Місто розташоване на Дністровському лимані за 18 км від Чорного моря і за 81 км від [[Одеса|Одеси]]. === Історія === Перше поселення було засноване в IV столітті до нашої ери давніми греками з Мілету. Тоді поліс через велику кількість плазунів отримав назву Офіуса («місто змій»). Пізніше внаслідок підняття рівня Світового океану Офіусу затопило — її мешканці перебралися до Тіри, міста, що було засноване в околицях сучасного Білгород-Дністровська. У 107 році Тіра стала форпостом Римської імперії і була перейменована на Алба-Юлію. У 238 році Алба-Юлію захопили готи, котрі вже 257 року почали будувати в місті піратський флот і стали здійснювати набіги на римські провінції. У 371 році місто завдяки допомозі поневолених готами скіфоеллінів взяли штурмом гуни. 1241 року місто захопили татари, котрі були такими ж тюрками, як і половці, тому без проблем сприйняли милу тюркському вуху назву Ак-Ліба. Однак надовго вони там не затрималися — 1288 року хан Ногай, маючи потребу в коштах для боротьби з іншими чингізідами, за щедру плату віддає місто генуезьким купцям. Не раз змінюються його назви: ''Аспрокастро'' («білий замок»), ''Мальвокастро'' («зелений замок»), ''Монкастро'' («замкок на горі»), ''Маврокастро'' («чорний замок»). У 1395 році, під час війни між Тимуром та Тохтамиш-ханом, місто було взяте авангардом армії Тимура під командуванням еміра Османа. Місто набуло вільного статусу, посівши помітне місце в економічному житті краю: розвиваються ремесла, карбуються монету, здійснюються вигідні торгові операції. Наприкінці XIV століття Білгород увійшов до складу Молдовського князівства, якому протегував його сюзерен — Угорське королівство. Молдовські господарі подбали про відновлення старих і будівництво нових оборонних споруд. В 1420 року османський флот спробував узяти місто, але був відбитий із чималими для нього втратами. У 1475 30-тисячна армія під керівництвом господаря Молдови Стефана ІІІ Великого захопила місто, але в 1484 році вже турецький султан Баязид ІІ, зібравши армію чисельністю понад 350 тисяч чоловік, взяв місто. Із 20 тис. мешканців Білгороду вціліли тільки 200 родин, 4 тис. осіб продано у рабство. У 1574 на турецьке місто нападає козацький флот (25 чайок з екіпажем у складі 600 чол.) на чолі з отаманом Хомою (Фомою) Покотилом. Завдяки несподіваному нападу козаки ненадовго заволоділи важливим портом, але замок так і не змогли взяти. Навесні 1614 біля Ак-Кермана відбувається битва між ордами бунтівного нуреддіна Шагін-Ґерая і хан-агаси (ханського радника) Бек-аги, який здобув перемогу. Для контролю за загарбаною територією було переселено татар, які утворили Буджацьку орду із центром в Ак-Кермані («Білій Фортеці»). В ході Російсько-турецької війни 1787–1791 рр. при взятті міста у 1789 р. відзначився генерал-поручик В. А. принц Ангальт-Бернбурзький. За Бухарестським трактатом 1812 року землі між Дністром і Дунаєм перейшли до Російської імперії. Буджацьких і ногайських татар було виселено до Таврійської губернії, а в спустошений моровою виразкою край почали заселяти люди різної національності — болгари, гагаузи та німці. Після революції та громадянської війни Бессарабія загалом і Ак-Керман зокрема потрапляють під владу Румунії. Однак під час Другої світової війни місто повертається до складу Радянського Союзу і указом президії Верховної Ради СРСР від 9 серпня 1944 р. йому було повернуто колишню назву Білгород із визначенням Дністровський. У 1999 році Білгород-Дністровський урочисто відзначив 2500-річчя. Місто було визнане ЮНЕСКО одним із найстаріших у світі. === Клімат === Клімат міста — помірно-континентальний. Він характеризується значною кількістю ясних сонячних днів — у році їх кількість перевищує 290. Протягом року переважно тепла погода. Найтепліший місяць — липень (середньодобова температура — 25-27 °C тепла, максимальна — 40 °C), найхолодніший місяць — січень (середньодобова температура −2,5 °C). == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Станція "Білгород-Дністровський" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=46.185112 | long=30.337758 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-07-03 | content=На станції зупиняються потяги. Станом на 2018 рік курсують декілька потягів в напрямку Одеси, Києва, Ізмаїла та Чернівців. Також є приміські поїзди з/до Одеси. }} === {{Автомобілем}} === * автошляхом {{автошлях|Р|70}} (на старих картах Т 1604) із [[Одеса|Одеси]]. Відстань — 86 км. === {{Автобусом}} === * Маршрутне таксі №560т курсує маршрутом "Одеса - Б.-Дністровський" протягом усього дня. Відправлення в Одесі [http://www.openstreetmap.org/?mlat=46.46658&mlon=30.73940#map=19/46.46658/30.73940 від залізничного вокзалу]. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Грецька церква, Білгород-Дністровський (7).JPG|міні|250px|Грецька церква]] * {{listing |map = 1|type = see|lat = 46.20047671|long = 30.3506043|name = Аккерманська фортеця|alt = Білгород-Дністровська фортеця|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = Літом з 8:00 до 20:00, зимою з 8:00 до 17:00.|price = <!-- ціни -->|description = Фортеця XIII–XV ст. Найбільша фортеця на території України.}} * {{listing |map = <!-- номер -->|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Скіфська кам'яна гробниця|alt = Скіфська могила|address = на розі вул. Шабської та Лазо|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Склеп I-III ст.}} * '''Олександрівські казарми офіцерського корпусу''', близько 1850&nbsp;р. (вул. Шабська, №&nbsp;51). * '''Сарматський склеп''' — пам'ятка сарматської культури III ст. === Культові споруди === * {{listing |map = 2|type = see|lat = 46.19813381|long = 30.35560125|name = Вірменська церква Успіня Пресвятою Богородиці|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Кутузова, 1|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Церква XIV-XV ст.}} * '''Грецька (Іоанно-Предтеченська) церква''' — церква XIII–XVII століть. * {{see | name=Мечеть | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Миколаївська, 27 | lat=46.1941368 | long=30.3448372 | directions= | phone=+38(063)263-77-54 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-12 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === Магазини АТБ та центральний ринок, місце де можна купити продукти дешево === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing |map = 1|type = sleep|lat = 46.18602415|long = 30.35246039|name = Magic Fly|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Перемоги, 3-г, |directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = 0 (4849) 6-02-66|fax = <!-- факс -->|email = magic-fly@internetua.com|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = Від 90 грн. за добу (хостел) до 250 грн. за добу (двомісний)|description = <!-- опис -->}} === Середні ціни === * {{listing |map = 2|type = sleep|lat = 46.18205757|long = 30.33960724|name = Водний Світ |alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Маяковского, 15|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = (044)3312226|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = 300-400 грн. за добу|description = <!-- опис -->}} * {{listing |map = 3|type = sleep|lat = 46.1958725|long = 30.3500464|name = Фієста|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Шевченко, 48|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = (04849) 3-97-77|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = Економ: 250 грн.; стандарт: 350 грн.; люкс: 500 грн|description = <!-- опис -->}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * {{Marker|name=Шабо|type=vicinity|lat=46.126944|long=30.385}} — село за 8 км на південь від Білгород-Дністровського, відоме своєю виноробною продукцією. Тут можна замовити екскурсію по винному погребу. Екскурсія із дегустацією коштує приблизно 100 гривень, без — 50 гривень. {{footer|ispartof=Одеська область|type=Місто}} s1ukvta06q0z991ubu4on89s2ft241a 0 1390 13101 2014-03-09T13:36:02Z Корінь 152 Перенаправлено на [[Білгород-Дністровський]] 13101 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Білгород-Дністровський]] ce9ul78dxkbhwrds0x7yaw5vi7iggp2 0 1391 36445 36443 2025-01-18T12:33:01Z Assyrian Human 6497 /* {{Літаком}} */ 36445 wikitext text/x-wiki {{geo|45.351667|28.836389}} {{pagebanner}} {{citybar | image=PokrovCathedralIzmail.jpg | caption=Покровський собор | city=Ізмаїл | citylocal= | map= | arm=Izmayil COA 1996.png | population=73 336 (на 1.05.2012) | callingcode=+380-4841 }} '''Ізмаїл''' знаходиться в [[Південна Україна|Південній Україні]] на півдні [[Одеська область|Одеської області]] на річці [[Дунай]]. == Зрозуміти == Ізмаїл — місто в [[Одеська область|Одеській області]], адміністративний центр Ізмаїльського району. Найбільший український порт на Дунаї. Розташований на півдні області на річці Дунай, 80 кілометрів від берега Чорного моря. За переписом 2001, у місті майже порівну росіян (44%) і українців (38%). В Ізмаїльському районі живуть також значні громади молдован (28%), болгар (26%), гагаузів і циганів — такий цікавий багатонаціональний колорит характерний для Бессарабії. === Історія === Відомий з IX–X століття у складі Київської Русі, пізніше — Галицько-Волинського князівства. З XIV сторіччі під назвою ''Сміл'' знаходився в складі Молдовського князівства. у 1812–1856 роках носив назву ''Тучков''. З 1878 року — у складі Російської імперії. У 1918–1940 роках — під румунською юрисдикцією. З 7 грудня 1940 до 15 лютого 1954 Ізмаїл був адміністративним центром Ізмаїльської області УРСР. === Клімат === Клімат Ізмаїла помірно континентальний. У літній період середньомісячна максимальна температура: +27...+29 °С, середньомісячна мінімальна: +15...+18 °С. У зимовий період середньомісячна максимальна температура: +2...+5 °С, середньомісячна мінімальна: -5...-1 °С. ([http://meteo.gov.ua/ua/33345/climate/climate_stations/142/21/ Укргідрометцентр]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) У господарствах вирощують, зокрема абрикоси та персики. == Як дістатись == [[Файл:Izmail-Station-2.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Залізничний вокзал Ізмаїла]] [[File:Port of Izmail.jpg|thumb|250px|Порт Ізмаїл]] === {{Літаком}} === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} * {{listing|type=go| lat=45.38640 | long=28.79963 |wdid=Q11824444 | name= Аеропорт | alt= IATA: IZL | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=2009 року аеропорт припинив роботу через економічну кризу та борги. До того обслуговував чартери до [[Стамбул]]а ([[Туреччина]]) та [[Варна|Варни]] ([[Болгарія]]) і був другим міжнародним аеропортом області (після одеського). }} === {{Потягом}} === Поїзд Київ-Ізмаїл щоденний, але якщо їхати з Одеси, він відправляється звідти о 5 ранку. Плюс: цей транспорт удвічі дешевший, ніж автобус (плацкартний квиток 70 грн). Мінус: незручний час відправлення з Одеси. * Київ-Ізмаїл: '''145''', відправлення о 17:40, прибуття до Одеси о 4:57, прибуття до Ізмаїла — 10:56. (розклад на лютий 2018) * Ізмаїл-Київ: '''146''', відправлення о 17:25, прибуття до Одеси о 23:23, прибуття до Києва о 9:43. === {{Автомобілем}} === * автошляхом {{Автошлях|E|87}} із [[Одеса|Одеси]]. Відстань — 250 км. === {{Автобусом}} === * Приватні перевізники їздять як комфортними великими автобусами, так і невеликими маршрутками («[[w:Mercedes-Benz Sprinter|мерседеси-спринтери]]» і т.п.) досить часто (щогодини). Автобуси/маршрутки відправляються від головного залізничного вокзалу Одеси (стоять на Італійському бульварі) і від Автовокзалу (вул. Колонтаївська, 58). Ціна маршруту Одеса-Ізмаїл (на 2017 рік) — 150 гривень<ref>http://uc.od.ua/news/traffic/1193748</ref>. === {{Кораблем}} === * {{listing|type=go| lat=45.32721 | long=28.83360 | name= Морський вокзал | alt= | image= | address= вул. Портова / наб. Луки Капікраяна | directions= | url= | facebook= | phone= +380 (4841) 2-06-76, +380 (4841) 2-03-83 | description= }} == Транспорт == == Що відвідати == ===Фортеця Ізмаїл=== [[Image:Izmail Fortress 08.jpg|thumb|200 px|Брама колишнього Румунського кладовища - головний вхід до фортеці]] Місця, де колись знаходилася фортеця розташовано на схилах Дунаю, в парковій зоні. Від фортеці залишилася лише будівля Малої мечеті, яка розташована у західній частині меморіалу. Наразі у будівлі мечеті розташований філіал Музею Суворова - Діорама "Штурм Ізмаїла". Вхід на території фортеці розташований із боку вулиці Кутузова. До неї веде дві брами, розташовані поруч. Насправді обидві брами не мають відношення до зруйнованої фортеці, а були зведені пізніше. Головна брама, зведена з червоної цегли - це брама колишнього Румунського кладовища 19-го століття. Кладовище існувало до Другої Світової Війни. Наразі брама вважається головними воротами Свято-Миколаївського монастиря, який розташований на території фортеці. До монастиря відносяться і дві "фортечні" церкви: жовтого кольору Свято-Миколаївська (1852 р.) і біло-блакитна Успенська (1841 р.), а також будівля келій (праворуч від Свято-Миколаївської церкви). Друга (південна) брама - ворота кладовища російських солдатів, полеглих при битвах за Ізмаїла (створено після 1877 року). Кладовище розташовано на території колишнього фортечного бастіону "Кавальєр". На території колишнього кладовища ви можете знайти інформаційну табличку, присвячену історії фортеці, руїни склепу румунських часів, а також відновлений меморіал російським солдатам. === Музеї === [[Image:Small Mosque in Izmail 02.jpg|thumb|right|280px|Мала Мечеть із Діорамою "Штурм Ізмаїлу"]] * {{listing |type = do|lat = 46.485303|long = 30.742866 |name = Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав'я|alt = Музей Придунав'я |address = вул. Котовського, 51 |directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://pridunavie.com.ua/|facebook = <!-- Facebook -->|phone = (04841) 2 16 70, (04841) 2 00 87 |fax = (04841) 2 00 87|email = pridunavie@inbox.ru|skype = <!-- скайп -->|hours = 9.00 до 17.00 |price = 6 грн. |description = <!-- опис -->}} * {{listing |type = do|lat = 45.342632|long = 28.83563|name = Ізмаїльський історичний музей О.В. Суворова|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Пушкіна, 37 |directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://hero.izmail-city.com/muzei/museum.html |facebook = <!-- Facebook -->|phone = (04841) 2 21 25 |fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = 9.00 до 17.00 |price = 5 грн. |description = <!-- опис -->}} * {{listing |type = do|lat = 45.339313|long = 28.806675|name = Діорама «Штурм фортеці Ізмаїл російськими військами у 1790 році» |alt = Діорама "Штурм Ізмаїлу", Мала мечеть |address = вул. Фортечна, 1а |directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://hero.izmail-city.com/muzei/diorama.html |facebook = <!-- Facebook -->|phone = (048 41) 2 45 02 |fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = 9.00 до 17.00 |price = |description = є філіалом Ізмаїльського історичного музею ім. Суворова, знаходиться на території фортеці у будівлі Малої мечеті}} === Храми === * '''Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці''' — пам'ятник архітектури першої половини ХІХ ст., побудований за проектом відомого архітектора А. І. Мельникова на місці старої Миколаївської церкви. * '''Свято-Миколаївська церква''' * '''Свято-Успенська церква''' * '''Свято-Нікольська церква''' — старообрядницька церква. * '''Церква Святих Жінок-Мироносець''' * '''Костьол Непорочного зачаття Діви Марії''' - римо-католицький. Вул. Покровська 43 (на розі із вул. Адмірала Холостякова). == Чим зайнятись == {{listing|type=do |lat=45.35413 | long=28.83026 | name=Кінотеатр «Україна» | alt= | address=пр. Леніна, 25 | phone= (048 41) 2-04-98, (048 41) 2-55-11 | fax= | url=http://kino-izmail.skynet.net.ua/ | email= | hours= | price= | description=Єдиний в Ізмаїлі сучасний кінотеатр, є 3D. Маленькі 3D кінозали є також в кафе Burger Club (торговий дім «Дельта») і спорт-барі «Шервудський ліс». }} {{listing|type=do |lat=45.33418 | long=28.83068 | name=Спорткомплекс «Дунаєць» | alt= | address=вул. Червонофлотська, 20 | phone= (048 41) 2-06-26, (048 41) 6-73-74 | fax= | url=http://dunaets.com/index.php | email= | hours=Пн-Пт з 9.00 до 21.00, Сб з 11.00 до 19.00 | price= | description=Тренажерні зали та спортивні секції. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep |lat=45.34058 |long=28.81604 | name=Готель «Дунай» | alt= | address=вул. Кутузова, 1а | directions= | phone=+380 (4841) 6-43-09, +380 (4841) 2-03-80; +380 (97) 912-30-78 | url= | email= | price= | description= }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep |lat=45.34157 | long=28.83255 | name=Міні-готель «Старый город» | alt= | address=вул. Комсомольська, 40 | directions= | url=http://oldtown.com.ua/ | email= | phone= +380 (4841) 2-02-43, +380 (4841) 4-84-20, +380 (67) 487-05-71 | fax= | price=Двомісний номер: 380—600 грн (2014) | description= }} === Дорого === == Де навчатись == Ізмаїльський державний гуманітарний університет - idgu.edu.ua == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * У північному напрямку — [[Болград]], у північно-східному — [[Білгород-Дністровський]], [[Одеса]]. {{footer|ispartof=Одеська область|type=Місто}} ju2ulouqr4p6g8b8uxxt1pm8rtn08rm 0 1392 36155 33327 2024-11-07T07:15:05Z Вовк Таня 7232 36155 wikitext text/x-wiki {{geo|50.4166667|25.75}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Castle in Dubno Ukraine.jpg | caption=Замок в Дубно | city=Дубно | citylocal= | map= | arm=Coat of arms Dubno.svg | population= 38 035 (1.10.2013) | callingcode=+380-3656 }} '''Дубно''' знаходиться на південному заході [[Рівненська область|Рівненської області]]. == Зрозуміти == Ду́бно — місто обласного значення в Україні, центр Дубенського району [[Рівненська область|Рівненської області]]. Дубно розташоване на річці Іква у південно-західній частині Рівненської області на Волинсько-Подільській височині, на висоті 200 метрів над рівнем моря. === Історія === Про Дубно вперше згадується в 1100 році в Іпатіївському літописі. Під час князівських міжусобиць і боротьби за великокняжий престол місто переходило з рук в руки. І так продовжувалось аж до 1240 року, коли Дубно зруйнували монголо-татари. Після смерті Данила Галицького Луцьким уділом, до складу якого входило Дубно, володів Мстислав Данилович. У 1340 році Волинь, у тому числі й Дубно, була загарбана Литвою. На основі жалуваної грамоти Ягайла від 4 листопада 1386 року Федір Острозький отримує місто Острог з округом Острозьким, до складу якого входило Дубно. Князь Костянтин Іванович Острозький побачив перспективу Дубна як міста і в 1492 році звів кам'яний замок вище за рельєфом. Укріплене замком місто забезпечувало військовий захист краю, а власнику — доходи від торгівлі. Вибір місця для нового замку виявився вдалим, бо вже тоді він був неприступним. 3 червня 1498 року власник міста Костянтин Острозький отримує від Литовського князя Олександра грамоту про надання Дубну статусу міста, а у 1507 році король польський Сигізмунд І дарує Дубну магдебурзьке право. У 1569 р. внаслідок Люблінської унії Дубно входить до складу шляхетської Польщі. У 1577 році Дубно двічі зазнало нападу татари, які завдали великих людських і матеріальних втрат. На початку XVII ст. Дубно виконувало роль другої після Острога столиці Острозької ординації. В цей період продовжується зростання магнатського землеволодіння. Посилення національного та релігійного гноблення спричинило антиуніатське повстання 1633 року в місті Дубні. Повстання очолили козаки місцевого загону проти Касіяна Саковича. Князівські війська придушили цей виступ, а його керівників стратили на міському майдані. Під час визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. хвиля масових повстань докотилась до Дубна. 5 червня 1651 року один із козацьких загонів раптовим ударом вибив польські війська з Дубна, козаки взяли багатий трофей. Під час Північної війни місто відвідав Петро І, який домовився з волинськими магнатами про охорону прав та інтересів. Княгиня Констанція Любомирська, яка в той час володіла Дубном постачала військам російського царя продукти і фураж. У вересні 1705 року Іван Мазепа разом зі своїм писарем Пилипом Орликом перебував у Дубні. У XVIII ст. місто набуло високого економічного й культурного піднесення завдяки знаменитим Дубенським контрактам, перенесеним сюди зі Львова 1774 року. Тут ставив свої п'єси знаменитий польський драматург Войцех Богуславський, виступала римська опера. Під час контрактів Дубно тричі (у 1781 році) відвідав польський король Станіслав Август. 17 вересня 1939 року Дубно, як і вся Західна Україна, ввійшло до складу СРСР. У червні 1941 року відбулась битва під Дубном — найбільша танкова битва початкового етапу та одна з найбільших танкових битв Другої світової війни. 25 червня 1941 року Дубно зайняли частини німецької армії. А 17 березня 1944 року відбулося звільнення Дубна від німецької окупації. === Клімат === Клімат помірно континентальний, з незначними коливаннями температури, помірно тепле літо та м'яка зима з частими відлигами. Напрямки вітру влітку та взимку різні. Влітку переважно вітри північно-західні, взимку західні й південно-західні. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === [http://www.ukr-travel.info/bus/index.php?go=Pages&in=view&id=44 Розклад руху автобусів по автостанціях та автовокзалах.] === {{Кораблем}} === == Транспорт == Ціни на таксі — 5 гривень за кілометр по місту. == Що відвідати == [[Файл:Дубно. Дворец Любомирский..jpg|міні|Палац Любомирських]] * {{Listing|type=see |map= |lat = 50.419252|long = 25.748034 |name = Дубенський замок |alt = |address = вул. Замкова, 7А|directions = |url = http://zamokdubno.com.ua|wikipedia = Дубенський замок|facebook = |vkontakte = |phone = (03656) 4-35-68, (03656) 3-24-64|fax = (03656) 3-24-64|email = zapovidnyk@meta.ua|skype = |hours = з 8.00 до 18.00|price = |description = Фортеця зведена в 1492 році князем Костянтином Острозьким. У замку діє музей, організовуються різноманітні виставки. На території замку розташовані також палац князів Острозьких і палац князів Любомирських.}} * {{Listing|type=see |lat = 50.418892|long = 25.733614 |name = Луцька брама |alt = |address = вул. Данила Галицького, 32|directions = |url = |wikipedia = Луцька брама (Дубно)|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }}{{Mapframe}} === Храми === [[Файл:Дубно. Костел Яна Непомука..jpg|міні|Костел Яна Непомука]] * {{Listing|type=see|lat = 50.419026|long = 25.734283 |name = Миколаївська церква |alt = Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів|address = вул. Д. Галицького, 28|directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Збудований як костел в 1617-1629 рр. Нині - храм УПЦ КП}} * '''Спасо-Преображенська церква''', вул. Івана Франка 21б. * '''Собор Різдва Пресвятої Богородиці''', вул. Полуботка, 17. * '''Свято-Вознесенська церква''', вул. Підборці, 92. * '''Свято-Георгіївська церква''', вул. Садова, 10. * '''Церква Архангела Гавриїла''', вул. Грушевського. * '''Костел Святого Яна Непомуки''', вул. К. Острозького, 18. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * "Солодкий дім" вул. Кирила і Мефодія 10 === Середні ціни === * Ресторан "Іква" , вулиця Данила Галицького, 6-8 , +380 (3656) 4-10-08 === Дорого === * Кафе "Манхеттен" , вулиця Замкова, 21 , 066 688 6811 == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{Listing|type=sleep |lat = 50.4176662|long = 25.73931456 |name = Готельно-ресторанний комплекс «Дубно» |alt = |address = вул. Д.Галицького, 9|directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03656) 4-10-86, 4-18-02, 4-18-81|fax = |email = |skype = |hours = |price = Вартість за 1 особу від 44 до 350 грн|description = }} === Середні ціни === * Готельно-ресторанний комплекс "Едем", вулиця Стара,2 , (099) 301-50-26, (096) 553-49-61 Вартість до 300 грн. == Де навчатись == === Професійно-технічна освіта === * {{listing |type=other|lat = 50.399436|long = 25.755574 |name = Дубенський професійний ліцей |alt = |address = вул. Шашкевича, 3|directions = |url = http://dpl.at.ua/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +380 (3656) 21869, +380 (3656) 22018|fax = |email = timalex77@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = }} === Вища освіта === * {{listing |type=other|lat = 50.425131|long = 25.742637 |name = Дубенський коледж Рівненського державного гуманітарного університету |alt = |address = вул. Шевченка, 54|directions = |url = http://pedkoledg.hmarka.net/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03656) 4-25-55|fax = (03656) 4-25-55|email = dpkrdgu@gmail.com|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = |long = |name = Дубенський коледж культури та мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету |alt = |address = вул. Замкова, 6|directions = |url = http://kulturadubno.jimdo.com/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03656) 4-17-43, (03656) 4-27-64 |fax = |email = kulturedubno@rambler.ru|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = |long = |name = Дубенський медичний коледж |alt = |address = вул. К. Острозького, 25|directions = |url = http://dubno-med.ucoz.ua/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03656) 3-23-82, (03656) 3-23-72|fax = (03656) 3-23-82|email = dubnomed@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = |long = |name = Дубенська філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» |alt = |address = вул. Шевченка, 14|directions = |url = http://www.dubnovmurol.org.ua/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03656) 4-94-99, 4-93-91, 3-25-52, 3-22-10|fax = |email = rivne_rcde@meta.ua|skype = |hours = |price = |description = }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 35600—35608. Телефонний код — +380-3656. == Куди далі == {{footer|ispartof=Рівненська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Рівненської області]] cogh1unnmte84bc66auoblshjkm8gfp 0 1397 33281 13197 2022-08-24T01:53:31Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat 33281 wikitext text/x-wiki {{geo|49.139444|24.731667}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Галицький замок (ракурс 1).JPG | caption=Галицький замок | city=Галич | citylocal= | map= | arm= | population=6307 (2011) | callingcode=+380-3431 }} '''Галич''' знаходиться в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Місто було центром Галицько-Волинського князівства — наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, перша згадка про який відноситься згідно з угорською хронікою ХІІІ ст. до 898 року. Назва міста дала назву регіону «Галичина». Найбільшого піднесення Галич досяг за Ярослава Осмомисла (1153–1187), оспіваного у «Слові о полку Ігоревім». У 1367 році Галич отримав магдебурзьке право. Сьогодні Галич — районний центр Івано-Франківської області. == Як дістатись == Галич розташований за 29 км залізницею та 26 км шосейним шляхом на північ від обласного центру м. [[Івано-Франківськ]]. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Пам'ятки архітектури та історії * Галицький замок * Костел кармелітів * Церква Різдва Христового XIII—XV ст. * Церква Успіння Пресвятої Богородиці * Храм Святого Пантелеймона * Галичина могила * пам'ятник королю Данилу Галицькому * пам'ятник Тарасу Шевченку. * пам'ятник воїнам Афганцям. * пам'ятник жертвам Талергофу == Чим зайнятись == * Музей історії давнього Галича * Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття * Музей караїмської історії та культури == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Галицький національний природний парк {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] nrvt20d33c168f3r1i2y2lmqpmpvggp 0 1409 13222 13221 2014-04-20T20:50:20Z Voll 30 13222 wikitext text/x-wiki {{geo|48.850531|2.332233}} {{pagebanner}} {{districtbar | district=VI округ (Люксембург) | city=Париж | arm= | armcaption= | image=Paris 6e arr jms.gif | caption= | map= <!-- {{PoiMap2||}} --> | population= | callingcode= }} '''VI округ''' (Люксембург) знаходиться в [[Париж|Парижі]]. == Як дістатись == * Метро: лінії 4, 10, 12 * RER: лінії В, С, станція Place St. Michel == Що відвідати == [[Image:Jardin du Luxembourg Paris France.JPG|thumb|Jardin du Luxembourg, Сад Люксембург]] * {{Listing|type=see |map= |lat = 48.85394|long = 2.33406 |name = Церква Сен-Жермен-де-Пре |alt =Eglise Saint-Germain-des-Prés |address = 3 place St-Germain-des-Prés |directions = Métro: St-Germain-des-Prés |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = Щоденно, 8:00 - 19:30|price = |description = Найстаріша церква в Парижі, основана в 542 році.}} * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Люксембурзький сад |alt = |address = |directions = |url =http://www.senat.fr/visite/jardin/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній королівський парк, розташований в Латинському кварталі. У парку розташований Люксембурзький палац, де засідає Сенат, друга палата французького парламенту. }} * {{Listing|type=see |map= |lat =48.84874 |long = 2.33729 |name = Люксембурзький палац |alt =Palais du Luxembourg |address = 15 rue de Vaugirard|directions = Métro Odéon або Mabillon |url =http://www.senat.fr |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +33 1 44 54 19 49|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |map= |lat =48.85096 |long = 2.33487 |name = Церква Сен-Сюльпіс |alt =Eglise de Saint Sulpice |address =75 rue Bonaparte |directions = Métro Saint Sulpice |url = http://www.paroisse-saint-sulpice-paris.org/visite.aspx|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+33 1 42 34 59 98 |fax = |email = |skype = |hours =07:00 - 18:45 |price = вільний вхід|description = }} * {{Listing|type=see |map= |lat=48.85701 | long=2.33741 |name = Інститут Франції |alt = Institut de France|address =23 quai de Conti |directions = |url =http://www.institut-de-france.fr/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Французька академічна установа, до складу якої входять п'ять академій: Французька академія, Академія надписів та красного письменства, Академія наук, Академія моральних і політичних наук та Академія образотворчого мистецтва.}} * {{Listing|type=see |map= |lat =48.840078 |long = 2.336042 |name = Клозері де Ліла |alt = La Closerie des Lilas|address = 171 boulevard du Montparnasse|directions = |url = http://www.closeriedeslilas.fr/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Кавярня на бульварі Монпарнас, відоме місце зустрічі французької та європейської артистичної богеми в кінці XIX — початку XX ст.}} * Пон-Неф * Бульвар Сен-Жермен * Бульвар Сен-Мішель * Бульвар Монпарнас * Набережна Конті == Чим зайнятись == * {{Listing|type=do |map= |lat =48.85453 |long = 2.33571 |name = Музей Ежена Делакруа |alt =Musée national Eugène Delacroix |address =6 rue de Fürstenberg |directions = Métro: St-Germain-des-Prés або Mabillon |url = http://www.musee-delacroix.fr/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = Відкрито щоденно, крім понеділка, 9.30 - 17:00 (каси закриваються в 16:30)|price =€5 можливі пільги, до 18 років - вхід вільний |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat=48.84281 | long=2.33378 |name = Музей Цадкіна |alt = Musée Zadkine|address =100 bis, rue d'Assas |directions = |url = http://www.zadkine.paris.fr/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+33 (0)1 55 42 77 20 |fax = |email = |skype = |hours =Щоденно 10:00 - 18:00, крім понеділка та свят |price = Вхід в постійну експозицію вільний |description = Музей відкрито в 1982 році в помешканні де скульптор жив з 1928 до смерті в 1967 році. }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Паризький монетний двір |alt =Hôtel des Monnaies |address = 11, quai de Conti|directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = пн-сб 10:00-18:00|price = |description = Споруду в неокласичному стилі, яку спроектував Жак-Дені Антуан, побудували в 1767-1775 роках. Фасад будівлі нагадує італійське палаццо і є одним із самих довгих на Сені. У центрі споруди - великий внутрішній двір. Музей нумізматики знаходиться в приміщенні колишнього головного ливарного цеху. }} * {{Listing|type=do |map= |lat =48.8495 |long = 2.33875 |name = Театр Одеон |alt =Théâtre de l'Odéon |address =2, rue Corneille |directions = Métro: Odéon |url = http://www.theatre-odeon.eu/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = Ціна білетів від 6 до 34 евро. |description =Будівля театру була споруджена в період між 1779 та 1782 роками в парку при колишньому особняку Конде в стилі класицизму за проектом Шарля де Веллі та Марі-Жозефа Пейра. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Зв'язок == {{footer|ispartof=Париж|type=Район міста}} 1sbjfy33k4uodv62ojg9eakg91vq15a 0 1424 37557 29064 2025-05-21T16:48:38Z Solomiaagera 7245 Трнаспорт, як дістатись, де поїсти, де розважитись. що відвідати, куди далі, де зупинитись 37557 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Вальпараїсо''' — місто в центральній частині [[Чилі]]. == Зрозуміти == === Клімат === === Історія === == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === {{Go|name=Порт Вальпараїсо|alt=Puerto de Valparaíso|address=Чилі|lat=-33.02470995370132|long=-71.61666702729391|content=Основний порт Чилі і друге за величиною і за значенням місто країни. Місто розташоване амфітеатром на південному березі затоки Вальпараїсо, на схилах Прибережного хребта (Кордильєра-де-ла-Коста).|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqf4cpE3wZwnXi0blpAP8RoLk4lGAN90AeNLtMVFN0IIJPJx8hGW5KuIhGeXuRI-Mz-agiw0dIf8ncH53e2tJzxEMQ6aa9_mNO1XlR7NIOCAgZ3b_MEANsCpxsgcd_ebixdk0o6=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%97%D1%81%D0%BE|wikidata=Q33986}} == Транспорт == {{Go|name=Метрополітен Вальпараїсо|alt=Metro Valparaíso Estación Bellavista|address=Errázuriz 1351, Valparaíso, Чилі|phone=+56322527500|url=https://www.metrovalparaiso.cl/|price=Існують пільгові картки для студентів, людей похилого віку, інвалідів і туристів (ця картка дозволяє необмежену кількість подорожей у день придбання та коштує 2360 CLP або 3,58$|lat=-33.043012909646585|long=-71.62125661534257|content=Cистема приміської залізниці, що обслуговує міський конгломерат Гран-Вальпараїсо, Чилі. Він складається з однієї лінії довжиною 43 кілометри, яка обслуговує 20 станцій, та з'єднує міста Вальпараїсо, Вінья-дель-Мар, Кільпуе, Вілья-Алемана та Лімаче.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Estacion_Portales_Metro_Valparaiso.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%97%D1%81%D0%BE|wikidata=Q1320531|hours=06:00–23:30, вихідні 07:30–23:30}} == Що відвідати == {{See|name=Палац Бабуріцца|alt=Baburizza Palace|address=P.º Yugoslavo 176, Valparaíso, Чилі|phone=+56322252332|url=http://www.museobaburizza.cl/|hours=10:00–18:00, крім понеділка|lat=-33.040258474339254|long=-71.62886085948179|content=Колишня резиденція хорватського бізнесмена Паскуаля Бабуріцца, розташована у Вальпараїсо , Чилі . Він був збудований у 1916 році італійськими архітекторами, а в 1971 році перетворений на музей, а в 1976 році оголошений історичною пам'яткою.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nqOtwHC1ExCDeO_ETMT-_LeJ9K47kkOYd1uiy-5HukWCQ2k_yeDrsedQFeohAF5dDgd3G9QtAnAn0gfiJ0JbNpcZbPbrYZU9UrQAfHhzTWigA77YsornsvPMT8K5vBURDelrIDE=w408-h307-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Palacio_Baburizza|wikidata=Q6057588}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=La Gran Mechada Porteña|address=Pacífico 452, 2340000 Valparaíso, Чилі|phone=+56323463963|url=http://www.lagranmechadaportena.cl/|hours=12:00–23:00|price=5 000–10 000 (за відгуками відвідувачів)|lat=-33.03160839150048|long=-71.64282245003014|content=Заклад швидкого харчування|image=https://www.google.com/maps/place/La+Gran+Mechada+Porte%C3%B1a/@-33.0316793,-71.6428787,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOYLAYKR37yDShj9d221OhtYf5d2qz2Yfpho-hs!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOYLAYKR37yDShj9d221OhtYf5d2qz2Yfpho-hs%3Dw152-h86-k-no!7i1600!8i900!4m18!1m8!3m7!1s0x9689dde3de20cec7:0xeb0a3a8cbfe19b76!2z0JLQsNC70YzQv9Cw0YDQsNGX0YHQviwgVmFscGFyYcOtc28sINCS0LDQu9GM0L_QsNGA0LDRl9GB0L4sINCn0LjQu9GW!3b1!8m2!3d-33.0473128!4d-71.6127458!16zL20vMGo4bG4!3m8!1s0x9689e6c9ef524d45:0xd8043fe80a91e3fa!8m2!3d-33.0316328!4d-71.6428261!10e5!14m1!1BCg0KCS9tLzA0cTZuZzAB!16s%2Fg%2F11d_ts2db7?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Музей природної історії Вальпараїсо|alt=Museo de Historia Natural de Valparaíso|address=Cárcel 471, Valparaíso, Чилі|phone=+56322359400|url=http://www.parquecultural.cl/|hours=10:00–20:00, крім понеділка|lat=-33.046187973543134|long=-71.6275890051989|content=Музей природознавства, розташований у місті Вальпараїсо , Чилі . Це другий найстаріший музей у Чилі та перший на регіональному рівні. Ліонський палац , у якому він розташований, був оголошений Національним пам'ятником Чилі в категорії Історичних пам'яток у 1979 році|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4npvI4SOk9e9TYC7MhlaAD_MystYOTftSoCfJ9fjwsL8yXs00B42Alzfd6cQKQcEQTpTUNegvY4RwgKNgZini5caKrQsZStR4GyIePWTOEU-wkGecy_oSw67_dS0Zzifmyf7tvcL=w408-h306-k-no|wikipedia=https://es.wikipedia.org/wiki/Museo_de_Historia_Natural_de_Valpara%C3%ADso|wikidata=Q19950374}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Escarabajo Hostel|address=Héctor Calvo 371, Valparaíso, Чилі|phone=+56978084975|url=|checkin=14:00|checkout=11:00|price=близько 1800|lat=-33.0486029143532|long=-71.62232402015788|content=2-зірковий готель. Є кухня в деяких номерах, і безкоштовний Wi-Fi|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhGBTD9etp9L0r10d8FyNJFXmPGavhyHH1xcIio5HINrw98woF04pteHCabTTzEBlGJz73ivVEr4IhfWrlrf8Q5loAyW7UPUFct1xerGtwMCX1qsnojQhXhZsWggoCYPGJCSUQo11AE5h-__NHbU2iEv-0dyUoTrG21unNfrA4p87W7RQv90wgQk=w408-h300-k-no}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Мендоса|alt=Capital Department|directions=на схід від Вальпараїсо|lat=-32.88536920997739|long=-68.84758969756312|content=Мендо́са — місто в Аргентині, столиця провінції Мендоса і центр її столичного департаменту. Місто розміщене в північній частині провінції, на східному схилі Анд|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B0,+Capital+Department,+%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B0,+%D0%90%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0/@-32.8894587,-68.8458386,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICauLP2uQE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4npG4dVrU54CqHRnXYqsWAW7gYWTzjUNk90NOgmIoCayvRIZSq49cZpIstfMAaGfULnjGoBErur03_IKnr1hBHCLRSL9TAdcod6ZL__oxKhb-NJLjSEh7RsgI80fyOkc4inorWPT7w%3Dw86-h114-k-no!7i2736!8i3648!4m16!1m8!3m7!1s0x96881132e52f0481:0x1158df996728c85e!2z0JLQsNC70YzQv9Cw0YDQsNGX0YHQviwg0KfQuNC70ZY!3b1!8m2!3d-32.5040172!4d-71.0022311!16zL20vMGptMmM!3m6!1s0x967e093ec45179bf:0x205a78f6d20efa3a!8m2!3d-32.8894587!4d-68.8458386!10e5!16zL20vMDJtdHd0?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B0_%28%D0%90%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%29|wikidata=Q44237}}{{footer|ispartof=Чилі|type=Місто}} jub1h20dc9owgignbfhaqwisz3u2h09 0 1425 37404 36210 2025-05-15T15:03:20Z Assyrian Human 6497 /* Де навчатись */ 37404 wikitext text/x-wiki {{geo|49.353889|23.516111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Drohobych Statuja Svobody.jpg | caption= Дрогобицька Статуя Свободи (Геліос) на фасаді будинку, вул. І.Франка, 36 | city= Дрогобич | citylocal= | arm = | population= 77 080 (01.01.2013) | callingcode= +380-3244 | }} '''Дрогобич'''[http://www.drohobyczer-zeitung.com/]&nbsp;— місто в західній частині [[Україна|України]], яке розташоване у 86 км на південь від обласного центру. Славиться своїми сакральними спорудами. Унікальна дрогобицька дерев'яна церква святого Юра внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У 2016 році вийшов перший ілюстрований туристичний путівник про місто «Локальна мандрівка Дрогобичем» (автор Олег Стецюк). == Зрозуміти == Дрогобич — колишній адміністративний центр Дрогобицької області, а тепер місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Дрогобицького району Львівської області, регіональний національно-культурний та освітньо-науковий осередок Галичини, значний промисловий центр, вважається столицею «Галицької Каліфорнії» (нафтової Галичини), а також батьківщиною Дрогобицької ковбаси, і є одним з давніх центрів солеваріння в Східній Європі. Друге за потенціалом і населенням місто Львівської області (після [[Львів|Львова]]). За чисельністю населення серед усіх 459 міст України знаходиться на 58-му місці. Населення — близько 77 тис. осіб. (за даними Державного комітету статистики України, 2013). === Історія === Вперше назву Дрогобич («Drohobicz») зустрічаємо у львівському акті за 6 листопада 1387 рік. === Клімат === Клімат м. Дрогобич помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Місто належить до вологої помірно-теплої агрокліматичної зони. Суттєвий вплив на клімат має його розташування у передгір'ї Карпат. Середньорічна температура повітря становить +7,2°С. Середня температура складає у червні +18 °C, у січні — −4 °C. Найгарячіші місяці — липень і серпень; найхолодніший — січень. Абсолютний максимум температури (+37°С) зафіксовано у 1921 році, абсолютний мінімум (-33,6°С) — у 1929 році. Середня тривалість безморозного періоду становить 165 днів. Річні суми опадів коливаються у межах 600–800 мм. Більшість опадів припадає на теплий період. Для міста характерна висока вологість повітря (взимку — 70-80%, влітку — 85%) і понижений атмосферний тиск (725–745 мм ртутного стовпчика). Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру у листопаді-березні, найменша — у серпні. == Поділ/Передмістя/Райони == Сучасний Дрогобич творять колишні дрогобицькі передмістя: Зварицьке, Задвірне, Плебанія, Міські Загороди, Лішнянське, Завіжне, Лан (єврейський квартал), Війтівська Гора (польський квартал). Майже кожне передмістя репрезентувала якась церква навколо якої гуртувалася громада. За кількістю тих церков місто в літературі носить ще таку цікаву назву як «місто сьоми церков». В XIX ст., після ліквідації міських валів, передмістя злились і утворили місто Дрогобич у сучасному його розумінні. Частиною Дрогобича також стало колишнє село Млинки, яке до міста було приєднане разом з частиною села Лішня в 1961 році. Також частиною міста є німецька колонія Корост (що на південному сході Дрогобича). Дехто вважає, що кількість соляних топок на гербі Дрогобича, це відповідник кількості околиць (передмість) Дрогобича. Сьогоднішній Дрогобич '''умовно''' ('''!''') можна поділити на такі райони: [[Файл:Rajony Drohobycha.jpg|thumb|350px|(Умовний) поділ міста Дрогобича на «райони».]] * '''1. Район центру''' (в межах вул. Січових Стрільців, Солоний Ставок, Шашкевича, до Війтівської Гори, вул. Сахарова, в бік Стрийської, частина вул. Орлика до Андріївської церкви, межа по вул. Сагайдачного в напрямку вул. С.Стрільців-Самбірської)) * '''2. Район Завіжне-Зварич''' (теперішній житловий масив між вулицями Залісся, Франка, Горішня Брама, Січових Стрільців) * '''3. Район Самбірської''' (основу складає колишнє Лішнянське передмістя, Міські Загороди; У межах, визначеного району, виділяємо тут ще й малий район Зоряне — вул. Грабовського, Твердохліба, Зелена) * '''4. Район автовокзалу''' (від АС в бік Старого Села) * '''5. Залізнично-промисловий район''' (площа Злуки, вул. Гайдамацька, вул. Рихтицька, вул. Вокзальна, Вокзальний провулок, частина вул. В. Великого від «Сільпо», частина вул. Грушевського від швейної фабрики, частина вулиці Стрийської 16 школи, вул. Гайдамацька, вул. Індустріальна) * '''6. Район Океану''' (за іменем маг."Океан"; сюди входять частина вул. Орлика від початку аж до парку Новонароджених, вул. Княгині Ольги, частина вул. В.Великого до церкви Церкви Успення Пресвятої Богородиці) * '''7. Задвірне''' (середній відрізок вул. Грушевського та Стрийської) * '''8. Війтівська Гора''' (житловий масив в межах вулиць Війтівська Гора, Трускавецька, Хмельницького в бік Плебанії) * '''9. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8_(%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87) Млинки]''' (безпосередньо сюди відноситься мікрорайон вул. Коновальця, вул. О. Гончара, частина вул. В. Великого від «Світанку» до «Сільпо») * '''10. [http://wikimapia.org/15708985/uk/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0 Нова Волоща]''' (знаходиться між вулицями Орлика, Наливайка, Коновальця, парком Новонароджених) * '''11. Район 2-го заводу НПЗ''' * '''12. Район вулиць Трускавецька — Спортивна''' * '''13 [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8_(%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87) Млинки]''' (південна околиця Дрогобича) * '''14. [http://drogobych.info/2010/page86.html Плебанія]{{Dead link|date=листопада 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' (від церкви Спаса в бік с.&nbsp;Раневичі) == Як дістатись і як вибратись == === {{Літаком}} === [[Файл:Дрогобыч. Памятник Юрию Дрогобычу..jpg|thumb| Юрій Дрогобич (1450–1494) — перший український доктор медицини, ректор Болонського університету]] Дрогобич має своє власне летовище (малий аеропорт), яке використовується для малогабаритних повітряних суден одним із трускавецьких готельних комплексів. Звідси колись здійснювались авіарейси до Львова, Тернополя, Луцька та Івано-Франківська. На сьогодні, це лише історія. * З Києва (аеропорт «Бориспіль») — Ukraine International Airlines на Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького. Вже зі Львова автобусним сполученням або потягом (електричкою). === {{Потягом}} === Всі пасажирські поїзди прибувають до залізничного вокзалу, який знаходиться на площі Злуки (Східний Дрогобич). Звідси в напрямку центру міста відправляються практично усі маршрутки. Тут також знаходиться Автостанція № 2, з якої здійснюються пасажирські міжміські перевезення. Якщо їхати зі Львова, то до Дрогобича курсує електричка «Львів — Трускавець». Час у дорозі становить близько 2 години 40 хвилин. А від Дрогобича до Трускавця електричкою становить півгодини дороги (маршруткою 15-20 хв, власним авто — 10 хв). Вартість повного квитка зі Львова до Дрогобича — 25 грн. {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення зі Львова !! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Львів-Трускавець ||06:51 || щоденно || 09:38 |- | Львів-Трускавець || 13:25 || щоденно || 15:59 |- | Львів-Трускавець || 17:05 || щоденно || 19:46 |- | Львів-Трускавець || 20:22 || щоденно || 22:59 |} {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення з Трускавця !! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Трускавець-Львів ||05:49 || щоденно || 08:18 |- | Трускавець-Львів || 10:01 || щоденно || 12:40 |- | Трускавець-Львів || 16:30 || щоденно || 19:30 |- | Трускавець-Львів || 20:00 || щоденно || 23:07 |} === {{Автомобілем}} === Якщо Ви мандруєте на авто, то Вам потрібно їхати по трасі в напрямку м. Стрий {{Автошлях|M|06}} {{Автошлях|E|471}}, в селі Пісочне повернути вправо на Дрогобич, на трасу {{Автошлях|Т|1410}}. Дорога займе близько 1,5-2 години зі Львова. === {{Автобусом}} === У Дрогобичі є 2 автостанції. ==== Автостанція №&nbsp;1 (АС 1) ==== Знаходиться перед головним входом до Двірця залізничного вокзалу. Диспетчер АС 1: вул. майдан Злуки, тел: [tel:+38&#x20;(032)&#x20;3-39-30 +38 (032) 3-39-30]. Каса (попередні продажі квитків): тел.: 3-13-13, моб.: [tel:098-868-27-40 098-868-27-40]. '''ОБЛАСНИЙ РЕЙС''' '''Дрогобич — Львів (маршрут № 292)''' 5.40, 6.15, 6.30, 6.50, 7.05, 7.20, 7.35, 7.50, 8.05, 8.30, 9.00, 9.35, 9.55, 10.20, 10.45, 11.15, 12.00, 12.45, 13.05, 13.35, 14.15, 15.00, 15.45, 16.40, 17.30, 18.15, 19.00, 20.00 Вартість квитка: '''63 грн''' '''Львів — Дрогобич (маршрут № 292)''' 6.40, 7.20, 8.00, 8.40, 9.15, 9.50, 10.25, 11.05, 11.45, 12.10, 12.45, 13.20, 13.45, 14.20, 14.45, 15.20, 15.40, 16.10, 16.30, 17.00, 17.20, 17.50, 18.10, 18.40, 19.10, 19.30, 20.00, 20.40, 21.00 Вартість квитка: 69 '''грн''' '''МІЖОБЛАСНІ РЕЙСИ З ДРОГОБИЧА''' {| class="wikitable" |- | Трускавець-Київ (ч/з Рівне, Житомир) || 17:40 || Трускавець-Чернівці || 11:30 |- | Трускавець-Тернопіль || 5:30 || Трускавець-Бережани || 13:15 |- | Трускавець-Коломия || 6:50 || Трускавець-Франківськ || 14:15 |- | Самбір-Франківськ || 8:05 || Трускавець-Тернопіль || 15:10 |- | Самбір-Тернопіль || 8:25 || Трускавець-Луцьк || 15:10 |- | Трускавець-Ковель || 8:40 || Трускавець-Франківськ || 15:30 |- | Трускавець-К.Подільськ || 8:55 || Трускавець-Чортків || 16:50 |- | Трускавець-Луцьк || 9:40 || Трускавець-Косів || 18:10 |} '''МІЖНАРОДНІ РЕЙСИ З ДРОГОБИЧА''' {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Періодичність !! Час відбуття |- | Тячево-Москва || понеділок, середа, п'ятниця || 15:50 |- | Львів-Москва (ч/з Рівне, Житомир, Київ, Суми, Курськ, Орьол, Тула || по неділях || 21:30 |- | Трускавець-Гданськ (ч/з Варшаву)|| четвер, неділя || 21:20 |- | Дрогобич-Плзень (ч/з Прагу) || щосуботи || 12:00 |} ==== Автостанція №&nbsp;2 (АС 2) ==== Регіональні автобуси, кілька автобусів до сусідніх областей прибувають на автостанцію № 2 (АС 2) (вул. Пилипа Орлика, тел. [tel:(0324)&#x20;45-15-70 (0324) 45-15-70]). == Транспорт == Громадський транспорт Дрогобича Представлений Близько 12-ма автобусними маршрутами. Вартість проїзду на маршрутному автобусі — 5 грн. Таксі по місту коштує від 50 гривень. Також Ви можете переглянути в [http://pt.elsyton.com/rt/4 режимі online рух Дрогобицьких маршруток]. '''МАРШРУТИ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПО МІСТУ''' {| class="wikitable sortable" |- ! № маршруту !! Назва маршруту !! Маршрут |- | № 1 || Центр — ДДЗ || Вул. П.Орлика (синагога) — Лесі Українки — Стрийська — районна лікарня 6 -М.Тураша (долотний завод) — Стрийська — районна лікарня 6 -Вокзальна — М.Грушевського — П.Орлика (синагога). |- | № 2 || Вул. С. Наливайка — центр — залізничний вокзал || Вул. С. Наливайка (магазин «Галичанка») — Самбірська — Лесі Українки (кінотеатр «Прометей») — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — М. Грушевського — П. Орлика — В. Чорновола — Лесі Українки — М. Лисенка — Т. Шевченка (центр) — М. Лисенка — Лесі Українки — Самбірська — С. Наливайка (магазин «Галичанка»). |- | № 3 || Вул. Зарічна — центр — ДЗАК || Вул. Зарічна (готель «Едельвейс») — Спортивна — Д.Грицая — Б.Козловського — Трускавецька — І. Мазепи — П. Орлика — В. Великого — пл. Злуки — Гайдамацька (ДЗАК) — В. Великого — П. Орлика — І. Мазепи — вул. Трускавецька — Б. Козловського — Спортивна — Зарічна (готель «Едельвейс»). |- | № 4 || Млинки — центр — вул. Гайдамацька (магазин «Пляц») || Вул. Братів Кіцилів (Млинки) — Бориславська — І. Мазепи — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — Гайдамацька (маг. «Пляц») — В.Великого — П.Орлика — І. Мазепи — Бориславська — Братів Кіцилів (Млинки). |- | № 5 || Нова Волоща — залізничний вокзал || Вул. Д. Нечая (Нова Волоща) — С.Наливайка — 22 Січня — В.Чорновола — Лесі Українки — М. Грушевського — площа Злуки (залізничний вокзал) — М. Грушевського — П. Орлика — В. Чорновола — Лесі Українки — П. Орлика — Наливайка — Д. Нечая (Нова Волоща). |- | № 6 || Механіко-технологічний коледж — вул. С. Наливайка || Вул. Раневицька (механіко-технологічний коледж) — Плебанія — Війтівська Гора — Трускавецька — Завалля — І. Мазепи — П. Орлика (синагога) — В. Великого — В. Чорновола — Лесі Українки — Самбірська — С. Наливайка |- | № 7 || Вул. І.Котляревського — вул. Гайдамацька (ДЗАК) || Вул. І. Котляревського — Б. Козловського — Війтівська Гора — Трускавецька — І. Мазепи — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки — Гайдамацька (ДЗАК) — В. Великого — П. Орлика — І. Мазепи — Трускавецька — Війтівська Гора — Б. Козловського — І. Котляревського. |- | № 8 || УТЦ «Матадор» — вул. Гайдамацька («Пляц») || Вул. Самбірська (УТЦ «Матадор») — П.Сагайдачного — В.Чорновола — Лесі Українки — П. Орлика — В. Великого — площа Злуки (залізничний вокзал) — Гайдамацька (маг. «Пляц») — В. Великого — П. Сагайдачного — Самбірська (УТЦ «Матадор»). |- | № 9 || Вул. Горішня Брама — залізничний вокзал || Вул. Горішня Брама (дачі) — Завіжна — І.Франка — Лесі Українки — П.Орлика — М.Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — Стрийська — Лесі Українки — П.Орлика — В.Великого — П.Сагайдачного — Самбірська — І.Франка — Завіжна — Горішня Брама (дачі). |- | № 10 || Вул. Є.Коновальця — центр (колишній кінотеатр «Прометей») || Вул. Є.Коновальця (маг."Іва") — О.Гончара — В.Великого — В.Чорновола — Лесі Українки (кінотеатр «Прометей») — П.Орлика — вул. В. Великого — Є. Коновальця (маг. «Іва»). |- | № 11 || Залізничний вокзал — центр — лікарня || Площа Злуки (залізничний вокзал) — вул. М. Грушевського — П. Орлика — В. Чорновола — Лесі Українки — П. Сагайдачного — вул. А. Шептицького (центральна міська лікарня 1) — П. Сагайдачного — В. Чорновола — Лесі Українки — П. Орлика — М.Грушевського — площа Злуки (залізничний вокзал). |- | № 12 || Вул. Холмська — центр — залізничний вокзал || Вул. Холмська — Трускавецька — міська лікарня 4 (онко-диспансер)-І. Мазепи — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — М. Грушевського — П. Орлика — І. Мазепи — міська лікарня 4 (онко-диспансер)-Трускавецька — Холмська. |} === Таксі === В Дрогобичі працюють такі перевізники (служби таксі): <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Таксі Дрогобич''' <small>''[http://taxi.drogobych.com тел.(067) 007-37-07]{{Dead link|date=листопада 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''</small> :*'''Taxi Bravo''' ''<small>тел.(067) [tel:671-36-63 671-36-63], [tel:(063)&#x20;976-40-56 (063) 976-40-56]</small>''; :* '''Таксі 838''' ''<small>(з моб. дзінки безкоштовні (!)</small>''; :* '''1552''' ''<small>тел. [tel:(097)&#x20;431-67-35 (097) 431-67-35], [tel:(063)&#x20;748-99-92 (063) 748-99-92], [tel:(03244)&#x20;3-71-87 (03244) 3-71-87]</small>''; :* '''1560''' ''<small>тел.(098) [tel:423-58-85 423-58-85], [tel:(063)&#x20;748-99-60 (063) 748-99-60], [tel:(03244)&#x20;2-31-51 (03244) 2-31-51]</small>''; :* '''Таксі Дрогобич''' ''<small>тел. [tel:(097)&#x20;162-11-60 (097) 162-11-60], [tel:(093)&#x20;423-00-21 (093) 423-00-21]</small>''; :* '''Таксі Дрогобич''' ''<small>тел. [tel:(067)&#x20;455-31-23 (067) 455-31-23], [tel:(063)&#x20;732-39-61 (063) 732-39-61]</small>''; :* '''Таксі Дрогобич''' ''<small>тел. [tel:(063)&#x20;680-66-09 (063) 680-66-09], [tel:(067)&#x20;679-48-26 (067) 679-48-26]</small>''; </div> == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Drohobych town hall.jpg|thumb| Дрогобицька ратуша]] [[Файл:Drogobich - Voznesinnya belfry.JPG|thumb| Вежа-дзвіниця костелу]] [[Файл:Церква святого Юра, Дрогобич.JPG|230px|thumbnail|right|Церква святого Юра Дрогобич {{ЮНЕСКО}}]] [[Файл:Україна Львівщина місто Дрогобич, Церква Чесного Хреста XVI ст. (2).jpg|thumb| Україна Львівщина місто Дрогобич, Церква Чесного Хреста XVII&nbsp;ст.]] [[Файл:Zabytki Drohobycza 07.jpg|thumb| Церква Петра і Павла]] [[Файл:DrohobyczWielkaSynagoga.JPG|thumb| Хоральна синагога]] [[Файл:DrohobyczKosciolMichala.JPG|thumb| Катедральний собор Пресвятої Трійці]] [[Файл:DrohobyczSynagoga.JPG|thumb| Синагога на вул. Мазепи, 11]] [[Файл:Житниця (мур.) 1778 р..JPG|thumb| Шпихлір, 1778]] [[Файл:DrohobyczDomSchulza.JPG|thumb| Дім Бруно Шульца]] [[Файл:JaroszVillaDrohobych.JPG|thumb| Вілла Яроша]] [[Файл:Палац мистецтв у Дрогобичі.jpg|thumb| Вілла Б'янки]] [[Файл:Дрогобич - Палац кін. ХІХ ст..JPG|thumb| Вілла Гартенберга, 80-ті рр. ХІХ ст.]] [[Файл:Дрогобич - вул. І.Франка, 16.JPG|thumb| Вілла лікаря Хершдерфера, 1900]] Дрогобич багатий своїми архітектурними пам'ятками. В архітектурі Дрогобича, особливу увагу заслуговують сакральні пам'ятки. Молодим та наполегливим, а також фотографам можна порекомендувати підйом на вежу міської ратуші, звідки відкривається панорама всієї історичної частини міста, а також кілька центральних вулиць із віллами та палациками. Також доступна спеціальна [https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=1CQPFXaP8B2dufAMPKAhv_7fPgV0&hl=uk туристична онлайн-карта (карта-енциклопедія) Дрогобича] (від інтернет-газети "Drohobyczer Zeitung"), яка містить позначки на сотню відомих і маловідомих історичних об'єктів з короткою інформацією. Карта поділена на "рубрики": "Музеї Дрогобича", "Туристичні (історичні) об'єкти", "Пам'ятники Дрогобича, які існують", "Пам'ятники Дрогобича, які не збереглися", "Некрополі Дрогобича", "Де поїсти?", "Де переночувати?", "Таксі", "Громадські вбиральні". * {{listing|type=see | lat=49.35139001 | long=23.50624412 | name=Площа Ринок та Ратуша | alt= | address=площа Ринок, 1 | directions= | url=http://www.drohobych-rada.gov.ua/ | facebook=https://www.facebook.com/DrogRada | vkontakte=http://vk.com/zenoviy_kvasniy | wikipedia=Дрогобицька ратуша | email=press_drog_rada@ukr.net | phone=+38 (03244) 2-05-84 | fax= | hours=8:00-17:00 | price= | description=Площа Ринок - центральна площа Дрогобича. В ратуші розміщена Дрогобицька міська рада.Цікавим буде перегляд архітектури площі та бічних вулиць з вежі ратуші. Щодо екскурсії звертатися в кабінет № 33 за вказаним телефоном. }} * {{listing|type=see | lat=49.35224266 | long=23.50390524 | name=Римо-католицький костел св.Бартоломея та вежа-дзвіниця | alt=Костел Варфоломія, дрогобицький костел, "вишивані мури" | address=вул. Данила Галицького, 12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Костел святого Варфоломія (Дрогобич) | email= | phone=+38 (03244) 3-99-75 | fax= | hours= | price= | description=Костел в готичному стилі, заснований 1392. Найпопулярніше місце для туристів (фотографів) Дрогобича. Тут цікавим є: пізньоренесансний надгробок Катерини Рамултової (Katarzyny Ramułtowej) з мармуру із використанням алебастру в деталях (70-ті рр. XVI ст.). робота львівського скульптора Себастьяна Чешека; фрески з XVIII ст.; портал Яна Менжика (1437 рік), пам'ятник полеглим дрогобичанам у Грюнвальдській битві, його іменують першим пам'ятником даній битві у Європі; частково цвинтарний мур, костельна аркова брама з іконою Марії та коронованим гербом; костельний сквер (з XIX ст.), що розташувався навколо костелу і виступає пам'якою садово-паркової архітектури місцевого значення. Вежа-дзвіниця з 1551 р. оборонного типу з в'їзною брамою. До речі, це пам'ятка архітектури національного значення. }} * {{listing|type=see | lat=49.34772766 | long=23.49935621 | name=Дерев'яна церква святого Юра (XV ст.) | alt=Церква Юра, поема в дереві, дерев'яна перлина України | address=вул. Солоний Ставок, 23 | directions= |unesco = yes | url=http://www.drog-museum.com/?page_id=8#сerkva_sv_yura_txt | facebook=https://www.facebook.com/drohobych.museum | vkontakte=http://vk.com/drogobychchuna | wikipedia=Церква святого Юра (Дрогобич)| YouTube= https://www.youtube.com/watch?v=YLElY9ERtfk | email= | phone=+38 (03244) 2-20-35 | fax= | hours=9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: середа. | price=Вхід - 3 грн - для дітей та студентів; 10 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 20 - для дітей та студентів, 30 грн - для дорослих | description=Краща дерев'яна перлина України, про яку мовлять "поема в дереві", внесена до списку ЮНЕСКО; всередині розписана від підлоги до самого купола, збережена у своєму автентичному вигляді, що робить її не лише цікавою, а й унікальною і яку дозволив зберегти від чисельних негараздів час та Бог. Архітектура церкви втілила у собі найбільш яскраві досягнення галицької народної будівельної традиції, яка увібрала мистецькі традиції бароко. Храм знаходиться на колишньому Завіжному передмісті. }} * {{listing|type=see | lat=49.35014946 | long=23.49732846 | name=Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста (1613) та дерев'яна дзвіниця (1661) | alt=Воздвиженський храм, церква Чесного Хреста | address=вул. Зварицька, 9 | directions= | url=http://www.drog-museum.com/?page_id=8#сerkva_vozdvyzhennya | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Церква Воздвиження Чесного Хреста (Дрогобич) | email= | phone= | fax= | hours=9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: середа. | price=Вхід: 3 грн - для дітей та студентів; 10 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 20 - для дітей та студентів, 30 грн - для дорослих. | description=«У церкві цій – як на небесах стояти» – такий надпис, залишений на стіні одним із прихожан у XVIII ст. найточніше характеризує собливу магічну атмосферу, яку можна відчути під склепіннями цього храму. Церква Воздвиження Чесного Хреста є вагомою культурно-історичною цінністю. Вона має безпосередню прив'язку до Дрогобицької солеварні – одного з найдавніших підприємств у Європі. Храм будувався за кошти власників солевидобувної промисловості та багатих купців. Дрогобицька солеварня із піччю для виварювання солі та господарськими будівлями – зображена на іконі «Зустріч Марії і Єлизавети», яку Стефан Медицький намалював до іконостасу Воздвиженської церкви у XVII ст. }} * {{see | name=Дрогобицький солеварний завод | alt=Дрогобицька жупа | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Солоний Ставок, 27 | lat=49.34879355 | long=23.49849254 | directions= | phone=(03244) 3-17-09 | tollfree= | fax=31709 | hours= | price= | facebook= | instagram= | description=Дрогобицький солеварний завод — один з найстаріших у Європі солеварний завод та найстаріше постійно діюче підприємство України, у паспорті якого вказано як дату заснування заводу рік 1250-й. | content= }} * {{listing|type=see | lat=49.35281923 | long=23.4876886 | name=Дерев'яна церква Св.Параскеви-П'ятниці | alt=Церква святої великомучениці Параскевії | address=вул. Коцюбинського, 24 | directions= | url=http://drogobychanyn.hol.es/?p=506 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Пам'ятка архітектури загальнодержавного значення, є найменшою з усіх збережених дерев'яних церков. Наразі, діє як храм. Споруджена 1815 на місці давньої церкви (про яку перші відомості походять з 1496 року), яка згоріла на саме Різдво. Церква відзначилась тим, що замість бані мала трикутну вежу. На жаль, оригінальна статура церкви трохи попсована незугарною оббудовою бабинця, проте усе компенсують фігурні кронштейни вівтарного зрубу і монументальні підвалини дзвіниці. }} * {{listing|type=see | lat=49.35210638 | long=23.51182312 | name=Василіанський монастир і церква-ротонда святих Апостолів Петра і Павла | alt= | address=вул.Стрийська, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club64615567 | wikipedia=Монастир святих апостолів Петра і Павла (Дрогобич) | email= | phone=+38 (03244) 3-90-58, 2-24-71 | fax= | hours= | price= | description=Один з найрозкішніших взірців сакральної архітектури міста і України XIХ століття, історико-архітектурна пам'ятка з розкішним внутрішнім подві'рям. Заснований монастир у 1775 р. за згодою австрійської імператриці Марії-Терези. Новий монастир об’єднав раніше ліквідовані довколішні Лішнянський, Дережицький та інші. В 1825 р. монастир і церква пережили пожежу. Удалося врятувати лише вівтар і кілька ікон. Через три роки було відновлено церкву. }} * {{listing|type=see | lat=49.35343424 | long=23.51109892 | name=Хоральна синагога (1842-1865) | alt=Велика синагога | address=вул.Пилипа Орлика, 6 | directions= | url=http://archive.is/aph13 | facebook=https://www.facebook.com/pages/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B0-%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D1%87/580036262065561?fref=ts&rf=586927061399839 | vkontakte= | wikipedia=Хоральна синагога (Дрогобич) | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Найбільша синагога Східної Європи (у проміжку від Варшави до Києва). }} * {{listing|type=see |lat=49.35502763 |long=23.50143492 |name = Головний корпус Дрогобицького державного педагогічного університету. |alt = |address = вул. Івана Франка, 24|directions = |url = http://ddpu.drohobych.net/ |facebook = https://www.facebook.com/pages/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82-%D1%96%D0%BC%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0/344567662252716 |vkontakte = http://vk.com/ddpuiif |phone =(03-24) 41-04-74 |fax =(032-44) 3-38-77|email = administrator@drohobych.net |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see | lat=49.35014946 | long=23.50567013 | name=Катедральний собор святої Трійці (XVII-ХІХ) | alt=церква Святої Трійці, костел Св.Михайла | address=вул. Трускавецька, 2 | directions= | url=http://www.katedra.org.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Собор Пресвятої Трійці (Дрогобич) | email=katedra@mail.lviv.ua | phone=+38 (03244) 3-96-21 | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=49.35257812 | long=23.50442022 | name=Вулиця Панська | alt=колись вул. Міцкевича, була відома як Корзо, тепер вул. Шевченка | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Вулиця Шевченка (Дрогобич) | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Найцікавіша і найособливіша закутина дрогобицького міського простору. Тут увагу привертають розкішні вілли. }} * {{listing|type=see | lat=49.35550634 | long=23.49753231 | name=Пам'ятник Борцям за волю України! | alt=Пам'ятник 2000-ччя від Різдва Госпднього | address=кут вулиці Івана Франка та Січових Стрільців | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=49.35178139 | long=23.5101065 | name=Прогресистська синагога "Осед Хесед" (1909) | alt= | address=вул. Мазепи, 11 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Розташована на розі вулиць Мазепи та Шолом-Алейхема, побудована у 1909 році у стилі віденської сецесії. Її відвідувала єврейська буржуазія та інтелігенція. Тут служив головний рабин Дрогобича Яків Авігдор, який пережив німецьку окупацію і, згодом став головним рабином громади євреїв-ашкеназі Мексики. }} * {{listing|type=see | lat=49.35415756 | long=23.5127297 | name=Шпихлір (міське зерносховище) | alt= | address=вул. Грушевського, 18 | directions= | url=http://dro-e.blogspot.com/2013/01/spichlerz-miejski-drohobycz.html | facebook=https://www.facebook.com/media/set/?set=a.556787197665252 | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Міська мурована житниця (дрогобицьке зерносховище) споруджена в 1778 р. в стилі бароко. Пам’ятка архітектури національного значення. Вважається, що дрогобицький шпихлір - це єдине, що залишилося від комплексу будівель і обійстя дрогобицького старости, що було побудоване в другій пол. XVII ст. Шпихлір є унікальною, чи не єдиною подібною спорудою (в стилі бароко) в Україні, яка вирізняється фаховою композицією із застосуванням так званої «золотої пропорції». З 2004 році шпихлір перебуває на реконструкції (за кошти обласного бюджету). Завдяки їй вдалося замінити лише півкаркасу без покриття. Інша частина даху в липні 2012 році після зливи із градом була зруйнована так і не відновлена станом на 2014. Нагадаємо, що шпихлір в Дрогобичі збудували за вказівкою Австро-Угорської цісаря для зберігання зерна на випадок неврожайних/воєнних часів. Подібних споруд, які збереглися до наших днів, в Україні дуже мало. }} * {{listing|type=see | lat=49.35127819 | long=23.50239784 | name=Дім Бруно Шульца | alt= | address=вул. Ю.&nbsp;Дрогобича, 12 | directions= | url=https://sztetl.org.pl/en/towns/d/814-drohobych/113-heritage-sites/30025-house-bruno-schulz-drohobych-12-yuriia-drohobycha-street | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Бруно Шульц | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=З 1912—1941 року в даному домі (на тодішній Флоріанській, 10) жив та творив Бруно Шульц. Сюди він переїхав до рідної сестри Ганни Хоффман. В час німецької окупації звідси переїздить до єврейського гетто. }} * {{listing|type=see | lat=49.35327001 | long=23.50063831 | name=Вілла Яроша | alt= | address=вул. Т.Шевченка, 23 | directions= | url=http://dro-e.blogspot.com/2013/01/willa-rajmunda-jarosza.html | facebook=https://www.facebook.com/wojciech.walkiewicz.7/media_set?set=a.10201624345042005.1073741834.1580051533&type=1 | vkontakte=http://vk.com/album-30637634_151481440 | wikipedia=Раймунд Ярош | email= | phone=+38 (03244) 3-77-00 (тел. біол.ф-т) | fax= | hours= | price= | description=Двохповерхова кам’яниця (палац) в стилі екстер’єреклектика, побуд. на поч. ХХ ст.; резиденція дрогобицького бургомстра та власника Трускавця Раймонда Яроша. Нині тут діє біологічний факультет Дрогобицького університету та студентський театр "Альтер". }} * {{listing|type=see | lat=49.35430083 | long=23.4989056 | name=Вілла "Б'янки" ("Willa Bianki") | alt= | address=вул. Т.Шевченка, 38 | directions= | url=http://www.drog-museum.com/?page_id=9 | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Вілла Б’янки | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Вілла лікаря Zeemana (за іншими даними лікаря-ренгенолога Йозефа Рота). Будинок в минулому був осідком дрогобицького товариства "Сокіл" та товариства стрільців-легіоністів. Нині тут розміщується Палац мистецтв музею "Дрогобиччина". }} * {{listing|type=see |lat=49.35307782 | long=23.50369602 |name = Вілла Гартенберга |alt = |address = вул. Т.Шевченка, 12 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Палац (кін. ХІХ ст.) нафтового магната Гартенберга. З будівництва цієї вілли починається відома повість Івана Франка "Борислав сміється".}} * {{see | name=Дім адвоката Хершдерфера (Herszderfera) | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. І.Франка, 16 | lat=49.35434276 | long=23.50393742 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Дім 1900 року. Колись тут росли екзотичні рослини, був чудовий сад, який знищили в радянський час під забудову, яку так і не здійснили, перетворивши це місце в смітник, де є ще залишки старої столітньої альтанки. Перед домом ще нині ростуть такі екзотичні дерева як оцтове дерево, китайська магнолія тощо. Сьогодні тут розташовується бальнеологія. | content= }} * {{listing|type=see |lat=49.35354606 | long=23.50145906 |name = Пам'ятник Адаму Міцкевичу |alt = |address = вул. Т.Шевченка |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Встановлений 1894 в століття польського народного повстання Костюшка 1794 року. Вважається "першим" пам'ятником (скульптурою) міста.}} * {{listing|type=see | lat=49.34414892 | long=23.50712389 | name=Дрогобицький некрополь (кін. XVIII ст.) | alt= | address=вул. Трускавецька | directions= | url=http://maydan.drohobych.net/?p=4050 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Один із старих цвинтарів Галичини, що на Трускавецькій вулиці приваблює своєю красою, яку до кінця не вдалося знищити в радянський час. Тут поховані найшанованіші і знакові мешканці Дрогобича (українського, польського, угорського, німецького, австрійського, єврейського походження). Тут є чимало надгробних памятників, які варті до споглядання. На жаль, східна частина цвинтаря доволі сильно понівичена радянськими похованнями.Заснований Дрогобицький некрополь 3 травня1790 року. (за даними Єжи Пілецького). Над брамою надпис на латині мовить: "Нехай тлінне одягнеться в нетлінне". }} * {{listing|type=see | lat=49.37014829 | long=23.51478696 | name=Новий єврейський цвинтар | alt= | address=вул. П.Орлика | directions= | url=http://www.drohobyczer-zeitung.com/2013/07/cmentarz-zydowski-w-drohobyczujewish.html | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Закладений 1928 року. }} * {{listing|type=see |lat=49.35609685 | long=23.50405276 |name = Єврейський сиротинець (1913) |alt = |address = вул. Л.Українки, 46 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Тут на 2-му поверсі знаходилася одна з трьох у місті прогресистських синагог. В міжвоєнних роках тут розташовувалось управління єврейської громади. У зв'язку з цим, синагога в домі єврейських сиріт була місцем проведення чималої кількості офіційних імпрез. Головним чином тут збережений екстер'єр. В радянський час знищено високий кований паркан. Нині, це корпус історичного факультету Дрогобицького педуніверситету. }} * {{listing|type=see |lat=49.35381163 | long=23.51136982 |name = Єврейський шпиталь (1860) |alt = |address = вул. П.Орлика, 8 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Цікава і гарна будівля, яку затуляє гущавина має давню історію. Тепер тут розташований дитячий садок. }} == Чим зайнятись == === Музеї === У Дрогобичі є чимало музеїв — історичний (краєзнавчий), природи, сакральний, дерев'яної архітектури, тюрма на Стрийській, а також меморіальна кімнната Андрія Мельника, дім пам'яті «Місто Бруно Шульца», музей мототехніки тощо. Любителям мистецтва варто відвідати Палац мистецтв, галерею сакрального мистецтва та відділ дерев'яної архітектури музею «Дрогобиччина». * {{listing|type=do | lat=49.35433577 | long=23.49892437 | name=Палац мистецтв (Музей "Дрогобиччина") | alt= | address=вул. Шевченка, 38 | directions= | url=http://www.drog-museum.com/?page_id=9 | facebook=https://www.facebook.com/drohobych.museum | vkontakte=http://vk.com/drogobychchuna | wikipedia=Вілла Б’янки | email= | phone=+38 (03244) 2-20-35 | fax= | hours=з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00). Вихідний: понеділок. | price=2 грн - для дітей та студентів; 5 грн - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 грн - для дітей та студентів, 20 грн - для дорослих. Вхід на виставку: "Фрагменти Бруно Шульца": 10 грн - для дітей та студентів, 25 грн - для дорослих. | description= }} * {{listing|type=do | lat=49.35416106 | long=23.49761546 | name=Галерея сакрального мистетцва (Музей "Дрогобиччина") | alt= | address=вул. Січових Стрільців, 18 | directions= | url=http://drog-museum.com/?page_id=6 | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Галерея сакрального мистецтва (Музей "Дрогобиччина") | email= | phone= | fax= | hours=з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: понеділок. | price=грн - для дітей та студентів; 5 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 - для дітей та студентів, 20 грн - для дорослих | description= }} * {{listing|type=do | lat=49.35544694 | long=23.49976122 | name="Історичний музей" (історичний відділ Музей "Дрогобиччина") | alt=Краєзнавчий музей | address=вул.І.Франка, 32 | directions= | url=http://drog-museum.com/?page_id=7 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours=з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: понеділок. | price=2 грн - для дітей та студентів; 5 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 - для дітей та студентів, 20 грн - для дорослих. | description= }} * {{listing|type=do |lat=49.3559501 |long=23.49992216 |name = "Музей природи" (відділ природи Музей "Дрогобиччина") |alt = |address = вул. І.Франка, 32|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: понеділок. |price = 2 грн.&nbsp;- для дітей та студентів; 5 грн.&nbsp;- для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 грн.&nbsp;- для дітей та студентів, 20 грн.&nbsp;- для дорослих.|description = }} * {{listing|type=do |lat =49.34774514 |long =23.49939644 |name = Музейний відділ "Дерев'яна архітектура" (церкви Св. Юра та Воздвиження) (Музей "Дрогобиччина") |alt = |address = вул. Солоний ставок, 25|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: середа|price = 3 грн. - для дітей та студентів; 10 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 20 - для дітей та студентів, 30 грн. - для дорослих.|description = }} * {{listing|type=do | lat=49.35188972 | long=23.51247489 | name=Музей «Тюрма на Стрийській» | alt= | address=вул. Стрийська, 3 | directions= | url=http://www.drog-museum.com/?page_id=42 | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Дрогобицький музей «Тюрма на Стрийській» | email= | phone= | fax= | hours= | price=Вхід та екскурсії ? | description=Створений у 2012 році, являє собою музей-меморіал жертв окупаційних режимів, знаходиться на території колишньої політичної тюрми трьох диктатур (польської, радянської та нацистської). Музей наразі відкрив перший етап експозиції, який розповідає про історію споруди, побут в'язнів та масові розстріли та про розстріляних 1.200 осіб. }} * {{listing|type=do | lat=49.34712307 | long=23.50550115 | name=Музей «Байкерства» | alt=Музей мототехніки | address=вул. М. Шашкевича, 9 | directions= | url=http://www.lionsmc-drogobych.com/garazh.php | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=Президент мотоклубу Олег (067)733-77-50 | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=49.35502763 | long=23.50143492 | name=Музей Бруно Шульца | alt= | address=вул. І. Франка, 24 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Музей Бруно Шульца (Дрогобич) | email= | phone=+38 (03244) 5-11-22 | fax= | hours=Режим роботи: за домовленістю. | price= | description=Знаходиться на 2-му поверсі у Головному корпусі Дрогобицького педуніверситету на вул. І.Франка, 24. }} * {{listing|type=do |lat =49.34975107 |long =23.50652039 |name = Дім пам'яті "Місто Бруно Шульца" |alt = |address = вул.Трускавецька, 9|directions = |url = http://polacy.info.pl/pl/?option=com_content&view=article&id=53:izba-pamieci-miasto-bruno-schulza&catid=34:wiadomoci&Itemid=28&lang=uk|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Театри === [[Файл:Musik-und-dramen-theater drohobytsch ukraine.jpg|270px|thumbnail|right|Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича ]] * {{listing|type=do | lat=49.35121878 | long=23.50893438 | name=Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича | alt= | address=площа Театральна, 1 | directions= | url=http://www.theatre-in-drohobych.com.ua/home | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича | email= | phone=+38 (03244) 2-15-12, 2-32-64 | fax=+38 (03244) 2-33-45 | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=49.35323856 | long=23.50061953 | name=Молодіжний студентський театр "АЛЬТЕР" | alt= | address=вул. Й Левицького, 2 (Мистецький центр "Альтер", мала сцена);вул.Тараса Шевченка, 23 (велика сцена, вілла Яроша) | directions= | url=http://www.artalter.org.ua/ | facebook=https://www.facebook.com/teatralter | vkontakte=http://vk.com/teatralter | wikipedia=Альтер (молодіжний театр) | email=teatralter@gmail.com | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=49.35511848 | long=23.50248635 | name=Народний самодіяльний театр імені Лесі Українки дрогобицького Народного дому ім. І. Франка | alt=театр "Супутник" | address=вул. І.Франка, 20 | directions=Віталій Мельничук | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=2-й поверх, західне крило Народного Дому }} * {{listing|type=do | lat=49.35191768 | long=23.51241052 | name=Народний аматорський театр "Ровесник" | alt=Народний культурно-просвітницький колектив-студія «Ровесник» | address=вул. Стрийська, 3 | directions= | url=http://dspu.edu.ua/node/192 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=sypamh@ukr.net | phone=+38 (03244) 1-03-27 | fax= | hours= | price= | description=Створений у 1985 році на базі фізико-математичного факультету. Творчий склад колективу нараховує 17 студентів 1 – 5 курсів університету. }} === Кінотеатри === * «3D Cinema» (проспект Шевченка, ТЦ «Прометей») === Парки === * Парк Степана Бандери * Парк Воїнів Небесної сотні * Університетський Парк Франка * Парк Богдана Хмельницького * Парк Новонароджених (Парк Свободи) * Костельний сквер (Парк навколо костелу св. Бартоломея) * Парк Васильєва == Що купувати == [[Файл:Vezha-drohobych.jpg|thumb|Дрогобицька вежа-дзвіниця, http://vk.com/id183536166]] === Сувенірна продукція === Усім Дрогобич відомий завдяки солі, нафті та, звісно-що, завдяки Дрогобицькій ковбасі, яка, як не крути, є дуже смачним сувеніром. На прилавках місцевих крамниць Ви можете знайти та придбати славнозвісну Дрогобицьку сіль, котру добувають з дрогобицьких надер та виварюють тут ще з давніх часів. Знайте, місцеву сіль хвалить кожна господиня. Адже кращої солі для консервування годі і знайти. В кожній книгарні та в Дрогобицьких музеях є теж чимало сувенірної продукції: від відкриток, сумок, книжок, аж до ікон, які малюють на старому дерев'яному гонті з Церкві Святого Юра, в якій ці ікони виставляються на оглядини та продаж. Сувеніри Ви також можете знайти і у місцевих кав'ярнях. Сувенірною продукцією славляться, зокрема, такі заклади, як: «Хобі», який розмістився в центрі на площі Стефаника. Тут можна придбати картини та інші місцеві старі дрібниці, які несуть у собі подих минулого. Іншим цікавим закладом є крамничка ручних виробів «Фльор» (вул. Нижанківського, 3), де є чимало дрібниць, а, насамперед тих, які нагадають Вам про місто з присмаком солі — про Дрогобич. == Де поїсти == У Дрогобичі знаходиться понад 80 закладів громадського харчування. Серед них багато як більш бюджетних закладів швидкого харчування та їдалень, так і дорогих ресторацій. === Ресторани === * {{listing |type = eat |lat =49.351577 |long =23.509918 |name = ПАСТЕЛЬ (ресторан-варенична) |address = вул.І.Мазепи, 22 |url=http://pastel.com.ua |facebook=https://www.facebook.com/pages/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD-%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C/291812040989664 |vkontakte=https://vk.com/club61255193 |hours = 08:30 - 23:00 |phone=068 81 81 368 |price = |description = Новий ресторан-вареників [колишній ресторан Під Аркою], відкриття 01 червня 2014 року. }} * '''ОКЕАН''', вул. П. Орлика 18 * '''ГОСТИННИЙ ДВІР''', вул. Козловського, 2а * '''ЧЕРЕМШИНА''', вул. Трускавецька, 118 * '''Бар-ресторан ОВЕН''', вул. Трускавецька, 25 * '''ПРИСТАНЬ''', вул. Завіжна, 121. * '''Ресторан, джаз-клуб МІСТЕР КАПОНЕ''', проспект Шевченка, 1 === Кнайпи === * {{listing |type = eat |lat =49.35116287 |long =23.50865275 |name = Англійський паб «Беррімор» |address = вул. Підвалля, 11 |url = |hours = 9:00-23:00 |price = |description = Класичний пабний інтер'єр в шоколадному кольорі, вікна-вітрини. Вузенька літня площадка на вулиці з ліхтариками і квітами, європейська кухня, розливне пиво. На жаль, вулиця, де знаходиться даний заклад, немиловидна. }} === Кав'ярні === Розміщенні за часом свого виникнення. * {{listing |type = eat |lat =49.35040631 |long =23.50596651 |name = «Хардін Еспаньоль» (“Jardin Espanol”)» |address = вул. Трускавецька, 1 |url = |hours = 08:00 - 22:00 |price = |description = Відкритий з 2010 року. Є Wi-fi. }} * {{listing|type=eat | lat=49.35264976 | long=23.50529395 | name=«Бруно» | alt= | address=вул. Т.Шевченка, 7 | directions= | url=http://vk.com/artbruno | facebook=https://www.facebook.com/kavabruno | vkontakte=http://vk.com/artbruno | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours=08:30 - 22:00 (субота: з 10:00-22:00, неділя: з 12:00-22:00) | price=кава - від 8 грн. | description=Відкрита влітку 2012 року. Є Wi-fi. }} * {{listing |type = eat |lat =49.35376271 |long =23.51524025 |name = «Кориця» |address = вул. Грушевського, 42 |url = |hours = 10:00 - 23:00 |price = |description = Відкритий 12.12.2012 року. В кінці 2013 заклад припинив своє існування. }} * {{listing|type=eat | lat=49.35313373 | long=23.50175411 | name=Кав'ярня-ресторація «Локаль на Панській» | alt= | address=вул. Т.Шевченка, 15 (навпроти філармонії) | directions= | url=http://kavalocal.com.ua/ | facebook=https://www.facebook.com/lokalnaPanskij | vkontakte=http://vk.com/club70732773 | wikipedia= | email=info@kavalocal.com.ua | phone=+38 (03244) 3-51-05 | fax= | hours=8:30-23:00 (пн-пт), 10:00-23:00 (сб.-нд.) | price= | description=Відкритий 23 березня 2014 року. Є Wi-fi. }} * {{listing|type=eat | lat=49.35021585 | long=23.50624949 | name=Клубо-Кав'ярня «82100» | alt=КК 82100 | address=Площа Ринок, 23 | directions= | url=https://vk.com/drogobich82100 | facebook=https://www.facebook.com/Rynok23?fref=ts | vkontakte=https://vk.com/drogobich82100 | wikipedia=http://dro-e.blogspot.com/2014/06/82100.html | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Відкритий 26 листопада 2014. Є Wi-fi. }} * {{listing|type=eat | lat=49.35119782 | long=23.5073331 | name=Кав'ярня «SerVant Cafe» | alt= | address=вул. Мазепи, 15 | directions= | url=http://vk.com/servantcafe | facebook= | vkontakte=http://vk.com/servantcafe | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours=9:00-23:30 | price= | description=Відкритий в червні 2014 року. Є Wi-fi. }} * {{listing |type = eat |lat=49.35170102 |long=23.50511223 |name = «Котермак» |address = площа Ринок, 3 |url = |hours = |price = |description = Відкритий в липні 2014 року. Є Wi-fi. }} === Дешево === * {{listing |type = eat |lat =49.35157173 |long =23.50786284 |name = Кафешка «Славія» |address = вул. Мазепи, 1 (фактично на вул. Шевській) |url = |hours = 9:00-18:00. Без перерви і вихідних. |price = чай від 3 грн, кава від 5 грн, тістечка від 3.50 грн, є українська кухня: деруни, вареники, борщ і т.д. |description = Зал до 20 місць. Але, одне, але... не працює туалет. }} * {{listing |type = eat |lat =49.35218151 |long =23.50872919 |name = «Час поїсти» |address = вул. Малий Ринок, 6 |url = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.3540143 |long =23.50099772 |name = «Їдальня філфаку» (студїдальня) |address = вул. Т.Шевченка, 24 |url = |hours = 08:30-16:30. Вихідні: субота, неділя. Не працює літом. |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.35560068 |long =23.52103114 |name = «Юність» (студїдальня нафтового технікуму) |address = |url = |hours = 09:00-17:00. Вихідні: субота, неділя. |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat= |long= |name=Їдальня Ратуші | alt=Їдальня в Ратуші | url= | wikipedia= | email= |address=площа Ринок 1 |directions= |phone= | tollfree= | fax= |hours= | price= |facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-02-20 |content= }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == === Зоопарки === * {{listing|type=do | lat=49.44171262662749 | long=23.75745713710785 | name=Зоопарк "Лімпомпо" | alt= | address= смт. Меденичі (30 хв. транспортом від центру Дрогобича) | directions= | url=http://limpopo-zoo.com.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= limpopo-zoo@ukr.net | phone=(067) 4069232, (067)4069252 | fax= | hours=10:00-18:00. Без вихідних. | price= дорослий - 25 грн, дитячий - 20 грн, діти віком до 5 років - вхід безкоштовний, інваліди - вхід безкоштовний | description= }} === Бари === == Де зупинитись == В Дрогобичі немає хостелів. Гостям місто може запропонувати для відпочинку 7 готелів, 1 санаторій. Чимало гостей, які відвідують Дрогобич, мешкають у м. Трускавець, яке знаходиться недалеко від Дрогобича. * {{listing |type = sleep |name = Готель "Ластівка" |lat=49.34538264 |long=23.50053638 |address = вул. Бориславська, 43-а. |url = |phone = +38 (03244) 3-99-84, (03244) 3-84-62, |email = |price = від 200 грн. |description = Розташована на в'їзді до Дрогобича з боку Східниці і Трускавця. Триповерхова будівля на закритій території. }} * {{listing |type = sleep |name = Готель "Дрогобич" |lat=49.35369981 |long=23.50731701 |address = площа Шевченка, 1 |url = |phone = +38 (03244) 2-00-49 |email = |price = Від 80 грн (станом на 2012). |description = Центр Дрогобича. Наявні 35 номерів, які можуть прийняти понад 60 осіб. }} * {{listing|type=sleep | lat=49.34214275 | long=23.51037472 | name=Готель "Лимон" | alt= | address=вул. Козловського, 1. | directions= | url=http://lemon.lviv.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=+38 (0324) 410-262, 410-272 | fax= | hours= | price= | description=Розташований в 7-ми кілометрах від курорту Трускавця. Готель пропонує: сауна на дровах з басейном, тренажерний зал, літній сад, екскурсії в Карпати, готель може зустріти свого клієнта власним транспортом у Львові або Трускавці. }} * {{listing|type=sleep | lat=49.35773907 | long=23.50338757 | name=Міні-готель "Нова хата" | alt= | address=вул. Сагайдачного, 27-а | directions=Від Дрогобицького залізничного вокзалу можна добратися маршруткою №8. Якщо Ви мандруєте на авто, то Вам потрібно їхати по трасі в напрямку м. Стрий М 06 Е 471, в селі Пісочне повернути вправо на Дрогобич, на трасу Т 1410. Дорога займе близько 1,5-2 години зі Львова. | url=http://drogobich-hotel.org.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=info@sezon.in | phone=Відділ бронювання: +38 (065) 2709-111, +38 (065) 2706-586, +38 (065) 2706-584, +38 (066) 949-16-11, +38 (093) 042-21-73, +38 (096) 582-61-74. | fax= | hours= | price=Від 170-400 грн. (на 2013) | description=На відстані 10 хв ходьби від центру міста. 8 номерів. }} * {{listing |type = sleep |name = Готель "Тустань" |lat=49.35369981 |long=23.50731701 |address = проспект Шевченка, 1. |url = |phone = +38 (03244) 2-00-49./ 3-58-84. |email = |price = Від 130 грн (2013). |description = }} * {{listing |type = sleep |name = Санаторій "Зелений гай" |lat=49.32170944 |long=23.51591349 |address = вул. Трускавецька, 91. |url = |phone = +38 (0324) 2-16-24 |email = |price = |description = }} * {{listing|type=sleep | lat= | long= | name=Готель "Fata Morgana" | alt= | address=південно-західна околиця Дрогобича, с. Дережичі | directions= | url=http://fata-morgana.com.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=fm.restoran@gmail.com | phone=+38 (0324) 41-90-18 +38 (067) 750-38-79 адміністратор +38 (098) 512-06-10 | fax= | hours= | price=Від 150-550 грн. (Мотель - 60 грн. з людини). | description=19 номерів. }} * {{listing|type=sleep | lat= | long= | name=Готель "Інклюз" (відпочинковий комплекс) | alt= | address=західна околиця Дрогобича, с. Лішня, вул. Дрогобицька, 35. | directions= | url=http://incluz.com.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=incluzz@gmail.com | phone=бронювання: +38 (0324) 47-63-60, +38 (067) 143-06-83, +38 (097) 596-37-19. | fax= | hours= | price=Від 300-500 грн. | description=7 номерів (на 18 чол.) }} * '''Апартаменти «Бомбоньерка»''', вул. Мазепи,1. Бронювання: booking.com === Дешево === === Середні ціни === == Де навчатись == == Застереження == * Коли Ви виїжджаєте зі Львова в бік Дрогобича автобусом від Головного залізничного вокзалу, то будьте пильні: є дві маршрутки на Дрогобич. Одна (№ 722), їде, із зупинками, через чимало сіл до міської АС № 2, а інша (№ 292) через с. Меденичі до АС № 1. Справа в тім, що перша їде довше по жахливих дорогах, а інша — прямим маршрутом, без надмірної тряски. * Парк Степана Бандери місце постійної локації циган, які нагло пристануть, щоб погадати. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонні коди Дрогобича: 0324 і 03244. Основні мобільні оператори — Київстар, МТС, Life. Ви можете придбати SIM-карти або картки поповнення балансу (рахунку) в багатьох магазинах по всьому місту. Поштові індекси — [tel:82100-82111 82100-82111] В деяких закладах громадського харчування м. Дрогобича є безкоштовні Wi-Fi зони. == Куди далі == * Маршрут [[Золота підкова Львівщини]] * [[Трускавець]] * [[Борислав]] * [[Тустань|Фортеця Тустань]] * [[Стрий]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 1fc0k873ulg7rw92eolvekl223nf4nx 0 1428 36175 35915 2024-11-07T08:54:36Z Soniapopova 7238 36175 wikitext text/x-wiki {{geo|48.443521|22.720355|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Панорама Мукачево.jpg | caption= | city=Мукачево | citylocal= | map= | arm=Mukachevo gerb.png | population=82 000 (2011) | callingcode= }} '''Мукачево''' знаходиться в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Потяг Київ-Ужгород. * IC749 О Відправлення: 13:20 Прибуття 23:55 * 081 К Відправлення: 18:35 Прибуття 09:14 * 029 К Відправлення: 19:19 Прибуття 06:14 === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == Викликати авто можна за допомогою [https://fresh-taxi.com.ua мобільного додатка Fresh Taxi]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. == Що відвідати == {{Mapframe}} Місто і його околиці відомі своїми монастирями. Це Мукачівський жіночий православний монастир, в якому зібрано величезну кількість книг в бібліотеці; Домбокський жіночий православний монастир, Ракошинський чоловічий православний монастир. [[Файл:Palanok castle map.png|thumb|200px|Замок Паланок]] [[Файл:Мукачево.Замок Паланок.JPG|thumb|200px|Замок Паланок]] * {{Listing|type=see|map= |lat=48.4318 | long=22.6873 |name = Замок «Паланок» (Мукачівський історичний музей) |alt = |address =Замкова гора |directions = |url =https://www.facebook.com/Palanokmuseum/ |wikipedia = |facebook =https://www.facebook.com/Palanokmuseum/ |vkontakte = |phone =+380 3131 44053 |fax = |email = |skype = |hours =9:00 - 18:00 |price = Дорослий білет - 100 грн., студенти, пенсіонери – 50 грн., діти до 14 років – 50 грн. |description = }} Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів. Збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів. Нині в Мукачівському замку розміщений історичний музей. [[Файл:Палац графів Шенборнів "Білий будинок".jpg|thumb|200px|Палац Ракоці]] [[Файл:Mukacheve town hall 2.jpg|thumb|200px|Мукачівська ратуша]] [[Файл:Римо-католицький храм "Хреста Спасителя". Мукачево.JPG|thumb|200px|Костел Святого Мартина]] [[Файл:Munkacs Reformator Church.jpg|thumb|200px|Реформаторська церква]] [[Файл:Munkacs Ortodox Church.jpg|thumb|200px|Православна церква ]] * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44080 | long=22.72001 |name = Палац Ракоці |alt =«Білий будинок» |address =пл. Миру, 26—28 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Після того як Дєрдь Ракоці став в 1633 році власником Мукачівського замку, палац був сильно перебудований. Стиль палацу змішаний, тут є і ренесанс, і барокко. Свою другу назву - «Білий будинок», палац отримав за білий фасад, декорований червоними вставками. А в 1726 році кам'яниця стала власністю сім'ї Шенборнів. Після роботи архітектора з Австрії палац знову сильно помінявся і, до речі, зараз він не білий, а рожевий. У палаца цікавий портал в стилі барокко і центральні сходи. Зараз в палаці працює художня школа. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44193 | long=22.71831 |name = Мукачівська ратуша |alt = |address =вул. Духновича, 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Збудована на початку XX сторіччя (1904-1910 рр.), у стилі сецесії з елементами неоготики. Споруда зведена будапештським архітектором Яношем Бабулою-молодшим. Ратушна вежа стоїть на могутніх опорах у формі стрілчастих арок і примикає до виступаючої частини будівлі з маленькими шпилястими баштами-еркерами по кутах, під якими вміщені барельєфи з зображенням історичного герба міста (Святого Мартина на коні). Вікна першого поверху також мають вигляд великих стрілчастих арок. Стіна фасаду розчленована пілястрами і завершується плавною хвилястою лінією невисокого аттіка. На ратушній вежі — годинник-куранти, виготовлений Йосипом Шовінським, один з найкращих баштових годинників у Європі на той час. Головний механізм годинника знаходиться у невеликій овальній кімнаті башти. У скляному ящику працює система шестерень і важелів, сполучених туго натягнутими тросами з двома дзвонами. Удар по меншому дзвону відбиває чверті години, а удари по великому дзвону сповіщають про цілу годину. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44033 | long=22.72278 |name = Костел Святого Мартина |alt = |address =вул. Миру, 51 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Костел, названий на честь одного з найшанованіших святих і покровителя Мукачева — Святого Мартина, збудований на місці старого католицького храму, однієї з перших культових споруд у Мукачеві, яка існувала в Мукачеві за часів правління королеви Єлизавети, яка часто там молилася. Новий готичний храм було побудовано в рисах романтичної неоготики за проектом будапештського архітектора Ціглера. Посвячення новозбудованої церкви відбулося 24 вересня 1905-го року. З 27 березня 2002 року церква стала кафедральним собором новоствореної Мукачівської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви. Костел оформлений у світло-коричневих тонах. Його найвища головна башта прикрашена годинником, а портал входу декорований склепінчастою аркою та колонами. Музичний орган на 16 регістрів для костьолу, «opus» 1866, був збудований у 1913 році Отто Рігером з Будапешту. При вході до кафедрального собору знаходиться вівтарний образ — картина угорського художника Віктора Мадараса із зруйнованої церкви села Софія. На ньому зображено першого угорського короля Стефана I Святого, який дає свою корону через Діву Марію турботливому Богу. Перлина костелу — старовинна каплиця Святого Йосипа, яка датується XIV століттям. Це єдине будова, яка вціліла від колишнього храму. Каплиця виконана в готичному стилі та являє собою кам'яну споруду з вузькими стрілчастими вікнами, укріплену могутніми контрфорсами (опорами). Фасад каплиці прикрашений великою аркою з трояндою та декорований хрестами. До однієї зі стін прибудована кругла вежа, яку вінчає високий чотирикутний дах зі шпилем. В каплиці збереглися розписи XIV ст. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.43950 | long=22.71775 |name = Собор Успіння Пресвятої Богородиці |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Діючий греко-католицький храм. Почали будівництво в 1829 році, а 27 серпня 1859 року єпископ Василь Попович висвятив храм. Намісні образи в людський зріст до білого з позолотою іконостасу намалював відомий ужгородський художник Ф. Видра. Годинник для вежі виготовили у Мюнхені. Вівтарний образ та ікони для іконостасу, який коштував 5 тисяч форинтів, намалював художник Мікловші (Михайло Змій-Миклошик), а стіни розписали біблійними сюжетами єпархіальний живописець Юлій Корнило-Фенцик та маляр Андрій Мікловда в 1892-1893 роках. Після приходу радянської влади, у 1947 році церкву підпорядкували Московському православному патріархату, а священиків репресували. У 1992 році храм повернули греко-католикам. Православні віряни усе оздоблення перенесли в нову православну церкву, тому після передачі собор був повністю пустим, уціліла лише центральна лита люста 1905 року. По тому у 1990-х роках тривало відновлення храму. Під час відновлення всередині було наново зроблено електрику, штукатурку, іконостас, розпис, підлогу; зовні було відновлено дах та фасад. Відновлення тривало до 2009 року. У 2010 році було освячено іконостас. Розписи у храмі — візайнтійського стилю. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44166 | long=22.72353 |name = Реформатська церква |alt = |address =вул.Духновича,11 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Кальвіністська церква (1790-1814 р.) }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.45505 | long=22.73381 |name = Свято-Миколаївський монастир |alt = |address =вул. Північна, 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній монастир ордену Василіян на Чернечій горі, заснований в 1360 році мукачівським князем Федором Корятовичем, де він був пізніше похований. Звідси також поширилося з'єднання закарпатських українців з Римом у другій половині XVII століття. Теперішній камінний монастир побудований між 1766 — 1772 (архітектор Дмитро Рац), а велична камінна Свято-Миколаївська церква у 1798 — 1804. В 1947 році монастир ордену Василіян був примусово ліквідований радянською владою і переданий під управу православних черниць. Миколаївський монастир, його церква і келії з дзвіницею є пам'ятками архітектури національного значення. }} * {{Listing|type=see |map= |lat =48.441577 |long = 22.719715 |name = Пам’ятник сажотрусу |alt = |address = площа Миру|directions = навпроти мукачівського Будинку культури |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У пам'ятника закарпатського скульптора Івана Бровді є реальний прототип – мукачівський сажотрус Бертолон Товт, який відпрацював в Мукачеві більш ніж 50 років. Не забудьте потерти гудзик на одязі сажотруса, що за повір'ям неодмінно має принести успіх та посприяти у здійсненні бажань, або на вдачу погладити по спинці кота. }} == Чим зайнятись == * {{Listing|type=do|map= |lat=48.43213 | long=22.68712 |name = Мукачівський історичний музей |alt = |address =вул. Підзамкова, 57 |directions = Замок "Паланок" |url =http://www.zamokpalanok.mk.uz.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03131) 4-40-53, 4-40-96|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do|map= |lat=48.44069 | long=22.71913 |name = Картинна галерея |alt = |address =пл. І. Федорова, 5 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 2-14-14 |fax = |email = |skype = |hours =Вт-Сб 10:00–18:00 |price = Дорослий білет — 2 грн., дитячий — 1 грн. |description = Створена в 1995 році. Протягом року тут проводять 15-18 виставок художників з Закарпаття, інших регіонів України, а також закордонних. }} * {{Listing|type=do|map= |lat=48.4508 | long=22.7143 |name = Музей прикладного мистецтва Закарпаття |alt = |address =вул. Я. Коменського, 59 |directions = Приміщення Мукачівського державного університету |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (095) 873-00-91 |fax = |email = |skype = |hours =Вт-Пт 9:00–17:00, обід 13:00-14:00 |price =Вхід безкоштовний |description = Народні костюми, вишивка, кераміка, різьба по дереву. }} * {{Listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Виставка церковної дерев'яної архітектури |alt = |address =вул. Пирогова, 4 |directions = у дворику, за аптекою |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (068) 229-49-27 |fax = |email = |skype = |hours = Вт-Пт 9:00–18:00, Сб 9:00-15:00 |price =Дорослий білет — 6 грн., дитячий — 3 грн. |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Музей угорського художника М. Мункачі |alt = |address =пл. Миру, 16 |directions = Експозиція музею розміщена в холі колишнього палацу Ракоці |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131)2-32-77 |fax = |email = |skype = |hours =Пн-Пт 9:00–19:00, Сб 9:00-14:00 |price = Вхід безкоштовний|description = }} * Щороку напередодні Старого Нового року (12-14 січня) в місті проводиться фестиваль «Червене вино». Гості фестивалю мають змогу безкоштовно продегустувати, а також придбати вина від приватних виноробів та відомих компаній. Окрім того, «Червене вино» — це ще й справжнє народне свято з колядками, щедрівками та подарунками. === Театри === * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Будинок культури |alt = |address =пл. Миру, 12 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Концерти сучасної і класичної музики, вистави та інші розважальні програми. }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Закарпатський обласний державний російський драматичний театр |alt = |address =пл. Миру, 1 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 2-30-12, 2-13-59 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Історія російськомовного обласного драматичного театру у місті Мукачеве розпочалася в серпні 1947 року прем'єрою історико-документальної драми за п'єсою Бехтєрєва та А. Розумовсьуого «Полководець Суворов». У 2000 році головним режисером театру було призначено Євгена Тищука, з приходом якого в театрі відновились постановки п'єс класичного репертуару. Зокрема, аншлаговою стала постановка театром «Лісової пісні» Лесі Українки. Крім «Лісової пісні» у доробку режисера-постановника Є. Тищука — «Дім Бернарди Альби» Ф.Г. Лорки та «Лізістрата» Л. Філатова. А режисер-постановник Віталій Дворцин поставив «Вишневий сад» А.П. Чехова, «Пізня любов», «Доходне місце» О.М. Островського, «Лиса співачка» Е. Іонеско та «Варшавська мелодія» Л. Зоріна. }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Приватний театр «Бенефіс» |alt = |address =вул. Ерделі, 21а |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03131) 4-18-18 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Що купувати == * == Де поїсти == '''РЕСТОРАНИ:''' * {{Listing|type=eat |map= |lat=48.45400 | long=22.69178 |name = Ловачка |alt = |address = |directions = шосе Київ-Чоп |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (067) 31 07 373, (03131) 2 21 44 |fax = |email =lovachka@ukr.net |skype = |hours =11:00 - 23:00 |price = |description = Великий банкетний зал на 120 чоловік, літня тераса.}} Також ресторани є при готелях «Червона гора», «Латориця», «Зірка» та «Лангер». '''КАФЕ:''' * «Білий папуга» пл. Миру, 3 * «Старий град» вул. Миру, 5 * «У Віктора» вул. Дзержинського * «Ліана» вул. Пушкіна, 11 * «Арт-кафе» пл. Федорова, 7 * «Святий Мартин» вул. Грушевського, 3 * «Трактіръ» вул. Пушкіна, 12 * «Гарячі страви» вул. Зріні, 46 * «Латорична корчма» вул. Червоноармійська * «Якір» вул. Парканія * «Фрегат» міський парк '''ПІЦЕРІЇ:''' * Тіволі вул. Недецеї, 7 * Едем вул. Миру, 6 * Мілано вул. Миру, 12 '''КОНДИТЕРСЬКІ:''' * Vаніль, вул. Миру, 2 * Кондитерський дім «BONDARENKO» — кав'ярня, вулиця Достоєвського === Дешево === * Супермаркет Silverland вул. Купальна 14; * Центральний ринок Зелений, вул. Возз'єднання 21; * «Бістро» на першому поверсі ТРЦ «Щодня», вул. Возз'єднання 20. === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = [https://www.aquakarpatia.com.ua/hotel/ Аквапарк «Карпатія»] |alt = |address =вул. Духновича, 89В |directions =500 метрів від центру міста. Працює з 10:00 до 22:00 |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 93 833 00 23 |fax = |email =hotel.aqua.karpatia@gmail.com |skype = |hours = |price = |description = Готель, кафе та ресторани, сауна, хамам, басейни, парковка з охороною. }} == Де зупинитись == * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = [https://www.aquakarpatia.com.ua/hotel/ Готель «Карпатія»] |alt = |address =вул. Духновича, 89В |directions =500 метрів від центру міста |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 93 833 00 23 |fax = |email =hotel.aqua.karpatia@gmail.com |skype = |hours = |price = |description = Аквапарк, кафе та ресторани, сауна, хамам, басейни, парковка з охороною. }} * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Готельний комплекс «Лангер» |alt = |address =вул. Підопригори, 3а |directions =500 метрів від центру міста |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 2-22-87 |fax =380-3131) 2-32-14 |email = |skype = |hours = |price = |description = Приватний готель березі річки Латориці. Ресторан, сауна, басейн, спортивний зал, парковка з охороною. }} * {{Listing|type=sleep|map= |lat=48.46222 | long=22.71830 |name = Готель «Червона гора» |alt = |address = вул. Червона гора, 1а|directions = |url =http://hotels24.ua/Гостиницы-Мукачева/Гостиница-Червона-гора-325.html |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 99 733-06-02 |fax =+380 (3131) 5-71-73 |email = info@langer.com.ua |skype = |hours = |price = |description = Ресторан, бар, винний погріб. }} * {{Listing|type=sleep|map= |lat = |long = |name = Лікувально-оздоровчий комплекс «Латориця» |alt = |address =вул. Духновича, 96 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 2-32-06 |fax =(380-3131) 2-32-16 |email = |skype = |hours = |price = |description =Конференц-зал, ресторан, власна свердловина з хлоридно-кальцево-натрієвою мінеральною водою, лікувальний відділ із 5 лікувальними ваннами з термальною водою, а також масаж, мануальна терапія, скелетна витяжка, озокерит, соляна кімната, фізіотерапія. Поряд знаходиться літній відкритий басейн з лікувальною термальною водою. }} * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Чотиризірковий готель «Стар» |alt = |address =пл. Миру 10-12 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 31 0 31 |fax =+38 (03131) 5 48 80 |email =star-ar@mk.uz.ua |skype = |hours = |price = |description = Конференц-зали, ресторани, салон краси, сауна, басейн, спортивний зал, сучасний бізнес-центр, парковка з охороною.}} * {{Listing|type=sleep|map= |lat = |long = |name = Готель «Барва» |alt = |address =вул. Миру, 66 |directions = |url = http://www.karpaty.info/ru/uk/zk/mk/mukachevo/hotels/barva/#map1 |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 5-20-58 |fax =(380-3131) 5-20-58 |email = |skype = |hours = |price = |description = Номери "люкс", кафе-бар.}} Також через мукачівські туристичні фірми або Інтернет ви можете забронювати приватні вілли та будинки. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Ужгород]] * [[Чоп]] * [[Івано-Франківськ]] * [[Львів]] * [[Берегове]] * [[Хуст]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] 08y8v4l2xkhxkjgxx9ar69qclzm13i6 0 1429 33890 33342 2022-11-23T04:47:08Z Trident of Neptun 6004 33890 wikitext text/x-wiki {{geo|46.1166666667|32.9166666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Skadovsk-20072010(003).jpg | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= 17 640 | callingcode= }} '''Скадовськ''' знаходиться в [[Херсонська область|Херсонській області]], на узбережжі Джарилгацької затоки Чорного моря. Є адміністративним центром Скадовського району. == Зрозуміти == Узбережжя Скадовська є мілководним, завдяки чому вода тут швидко прогрівається. У воді сконцентрований високий вміст йоду, а також є лікувальні грязі. Курорт добре підходить для дитячого відпочинку та оздоровлення. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найкраще їхати до Херсона, а звідти добиратися автобусом, або маршрутними таксі. У курортний сезон велика кількість маршрутних перевізників зустрічають туристів на залізничному вокзалі. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Станом на 2014 рік таксі по місту коштує близько 20 гривень. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Готель "Затишний" | alt= | address= | directions= | url=http://zatyshny.com.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=HOTEL@ZATYSHNY.COM.UA | phone=+38 05537 5-40-09 | fax= | hours= | price=1100-1950 грн. | description= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Можна відвідати сусідні курортні села, такі як [[Залізний Порт]], [[Більшовик]], [[Лазурне]]. Також організовуються різноманітні екскурсії, наприклад в заповідник Асканія-Нова. Проте найпопулярнішим маршрутом серед туристів зі Скадовська є поїздка на острів [[Джарилгач]]. {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Херсонської області]] bbksojqqdj1glwa624v8y5ngpvahyww 0 1430 28790 28789 2021-01-23T01:03:31Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:176.105.217.174|176.105.217.174]] 21538 wikitext text/x-wiki {{geo|46.027|32.898|zoom=12}} {{pagebanner}} {{parkbar | park= | parklocal= | website = | image=Dzharylgach 04.jpg | caption= | city= | landscape= | attraction = | fauna = | flora = }} '''Джарилгач''' - острів, що знаходиться у [[Херсонська область|Херсонській області]]. Найбільший острів Чорного моря. == Зрозуміти == Острів "Джарилгач" знаходиться у акваторії Чорного моря поряд з м.Скадовськ, відділений від узбережжя материка Джарилгацькою затокою. Острів має видовжену форму із заходу на схід, на заході продовжується довгою піщаною косою, що з невеликим розривом «з'єднує» острів з берегом. Косу острова від суходолу відділяє вузька протока, котра інколи пересихає, формально перетворюючи острів на півострів. Територія острова є територією Джарилгацького національного природного парку, що запроваджує особливі умови поведінки та перебування на острові. === Історія === Назва «Джарилгач» вперше відома з карти Таврійської області О. М. Вілбрехта у складі атласа Російської імперії (1792 рік), і, пізніше, з «Подробной милитерной карте по границе России и Турции» (1800 рік) і на карті Новоросійської губернії (1800 рік). В «Енциклопедичному словнику Ф.А.Брокгауза та І.А.Ефрона» (1900 рік) острів мав назву "Джарилгач (Каркінітський)", бо Джарилгачів існувало декілька. Назва острова має декілька трактувань, найбільш поширене з яких - "обпалені дерева", "обпалені ліси" або "горілий ліс". Інші версії були запропоновані етнологом Валерієм Бушаковим. За однією з них, назва Джарилгач походить від кримськотатарського yarilgac - "порятунок", "визволення", що пов'язанно з захистом, який острів надавав мореплавцям під час штормів. Інша версія Бушакова також посилається на кримськотатарську: yaril в перекладі означає "розколюватись" або "тріскатись", agac - "дерево". Тобто Yarilagac - це "розтріскане дерево", а назва острова - Yarilagic - перекладаєтьс як "той, що здатен розколюватись". Острів змальовували в своїх творах античні історики Пліній Старший, Птоломей, Геродот. У давнину, разом з косою Тендра складали одну косу, яку греки називали '''Ахіллів біг'''. === Ландшафт === === Флора і фауна === === Клімат=== == Як дістатись == === {{Кораблем}} === Транспортне сполучення з о.Джарилгач можливе лише через акваторію затоки, від м.[[Скадовськ]]. До території національного парку "Джарилгацький" регулярно курсують приватні катери з центрального пляжу м.Скадовськ. Переправитись до острова можна до двох основних пунктів: пристані біля зони відпочинку на півночі острова та до пляжу на східній околиці острова. == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == Внутрішнього транспорту на території острова не існує. == Що відвідати == Найвизначнішою цікавиною острова є маяк, спроектований Г.Ейфелем (1902 року побудови). Серед пам'яток на острові є пам'ятник воїнам, що загинули під час Великої Вітчизняної війни. Цікаво пройтися по острову, познайомитись з його природою. === Туристичні маршрути === На території Джарилгача існує низка туристичних маршрутів. ====Сафарі Джарилгача==== Територія Національного природного парку «Джарилгацький», о. Джарилгач. Комбінований рекреаційно-пізнавальний маршрут «Сафарі Джарилгач». Довжина маршруту - 43 км. Приблизний час проходження маршруту – одноденний. Вид пересування туристів по маршруту – змішаний (автотранспорт, прогулянковий катер). Сезонність використання маршруту – декілька-сезонний. Максимальна кількість відвідувачів на маршруті – 1 група в день, по 15-25 чоловік в групі. Маршрут розрахований на людей дорослого віку та різного рівня підготовки. Вимоги до режиму перебування на маршруті: перед виходом на маршрут проводиться інструктаж туристів, пересування по маршруту згідно Правил поведінки в Парку. Короткий опис маршруту: Маршрут починається з відвідування екопарку ПП Норченко , який знаходиться в 2-х км від м. Скадовськ по трасі Т-22-13. З цього моменту туристичну групу супроводжує екскурсовод Національного природного парку «Джарилгацький». Потім група автотранспортом доставляється на причал №380, який розташований на міському пляжі м. Скадовськ. Прогулянковим катером туристична група супроводжується на територію Парку. Морська подорож надасть можливість насолодитись краєвидами гордості Скадовщини – Джарилгацької затоки та просторами самого великого незаселеного острову Європи - Джарилгач. По прибутті на косу Глибоку відпочивальники пообідають у ТОВ «Фенікс», меню у більшості складається з морепродуктів. Територія ТОВ «Фенікс» має облаштований пляж. Бажаючим буде запропоновано прийняти участь у тематичних заходах, конкурсах. Надається послуга - рибалка з причалу або з плавзасобу (за окрему плату). Після відпочинку та обіду екскурсія продовжується на авто у супроводі працівників Скадовського лісгоспу. Ціль поїздки - екскурсія по Парку з демонстрацією рослинного та тваринного світу. Поїздка буде супроводжуватись декількома зупинками, які нададуть можливість побачити власними очима та сфотографувати мешканців Національного Парку в диких умовах. Маршрут пролягає вздовж заповідної території Парку. Автомобільна подорож Джарилгачом закінчується на Маяках, один з яких є пам’яткою історії та культури. Був збудований за проектом Ейфеля у 1902 році. Це є остання зупинка на острові Джарилгач, яка надасть можливість одночасно покупатися у відкритому морі та водах Джарилгацької затоки. Ця рекреаційна ділянка оздоблена пересувними кафе, де за окрему плату пропонується вечеря на свіжому повітрі. Морська подорож від Маяків до м. Скадовськ більш захоплююча, бо є можливість побачити грайливі зграйки дельфінів в природних умовах. На цьому подорож закінчується на причалі м.Скадовськ. ====У полоні Чорного Моря==== Довжина маршруту - 45 км. Приблизний час проходження маршруту – одноденний. Вид пересування туристів по маршруту – прогулянковий катер. Сезонність використання маршруту – декілька-сезонний. Максимальна кількість відвідувачів на маршруті – 1 група в день, по 15-50 чоловік в групі. Маршрут розрахований на людей різного віку та різного рівня фізичної підготовки. Вимоги до режиму перебування на маршруті: перед виходом на маршрут проводиться інструктаж туристів, пересування по маршруту згідно Правил поведінки в Парку. Короткий опис маршруту: Маршрут починається з причалу №380, який розташований на міському пляжі м. Скадовськ. Прогулянковим теплоходом «Сергій Скадовський» туристична група супроводжується на територію Парку. Морська подорож надасть можливість насолодитись краєвидами гордості Скадовщини – Джарилгацької затоки та просторами самого великого незаселеного острову Європи - Джарилгач. З цього моменту туристичну групу супроводжує екскурсовод Національного природного парку «Джарилгацький». По прибутті на косу Глибоку відпочивальники матимуть змогу відпочити на облаштованому пляжі. Відпочинок включає всі види кліматотерапії (аеротерапію, повітряні ванни, геліотерапію, таласотерапію). Бажаючим буде запропоновано взяти участь у тематичних заходах, конкурсах. Після відпочинку екскурсія продовжується на теплоході «Сергій Скадовський» впродовж морського узбережжя від коси Глибокої до мису Джарилгацький. Під час морської прогулянки можна спостерігати за рослинним та тваринним світом острова Джарилгач та Джарилгацької затоки та сфотографувати мешканців Національного Парку в диких умовах. Маршрут пролягає вздовж заповідної території Парку. Теплохід зупиняється на мисі Джарилгацькому на Маяках, один з яких є пам’яткою історії та культури. Був збудований за проектом Ейфеля у 1902 році. Це остання зупинка на острові Джарилгач, яка надасть можливість одночасно покупатися у відкритому морі та водах Джарилгацької затоки та Каркінітської затоки. На цій рекреаційній ділянці надається можливість повечеряти на свіжому повітрі під навісами або на теплоході «Сергій Скадовський» (за бажанням). Морська подорож від Маяків до м. Скадовськ більш захоплююча, бо є можливість побачити грайливі зграйки дельфінів в природних умовах. На цьому подорож закінчується на причалі м.Скадовськ. ====Маяки Джарилгача==== Комбінований рекреаційно-пізнавальний маршрут «Маяки Джарилгача» Національним природним парком «Джарилгацький». Довжина маршруту - 45 км. Приблизний час проходження маршруту – одноденний. Вид пересування туристів по маршруту – прогулянковий катер. Сезонність використання маршруту – декілька-сезонний. Максимальна кількість відвідувачів на маршруті – 1 група в день, по 15-25 чоловік в групі. Вимоги до режиму перебування на маршруті: перед виходом на маршрут проводиться інструктаж туристів, пересування по маршруту згідно Правил поведінки в Парку. Маршрут розрахований на людей різного віку, які полюбляють спілкуватися з дикою природою, та різного рівня фізичної підготовки. Короткий опис маршруту: Маршрут починається з причалу, який розташований на міському пляжі м. Скадовськ. Прогулянковим катером туристична група супроводжується на територію Парку. Морська подорож надасть можливість насолодитись краєвидами гордості Скадовщини – Джарилгацької затоки та просторами самого великого незаселеного острову Європи - Джарилгач. З цього моменту туристичну групу супроводжує екскурсовод Національного природного парку «Джарилгацький». Під час морської прогулянки можна спостерігати за рослинним та тваринним світом острова Джарилгач та Джарилгацької затоки та сфотографувати мешканців Національного Парку в диких умовах. Родзинка морської подорожі Скадовськ – Маяки - Скадовськ в тому, що надає можливість побачити грайливі зграйки дельфінів в природних умовах і запам’ятати це єднання з Природою назавжди. Прогулянковий катер зупиняється на мисі Джарилгацькому на Маяках, один з яких є пам’яткою історії та культури, збудований за проектом учнів Ейфеля у 1902 році. Перебування в цій унікальній частині Херсонщини надасть можливість одночасно покупатися у відкритому морі та водах Джарилгацької затоки. Відпочинок включає всі види кліматотерапії (аеротерапію, повітряні ванни, геліотерапію, таласотерапію). За окрему платню пропонуються: спостерігання за дикими тваринами, платна риболовля, харчування. На цій рекреаційній ділянці бажаючим надається можливість пообідати на борту теплоходу «Сергій Скадовський», меню якого запропонує страви із морепродуктів та місцевих виробників екологічно чистої сільсько-господарчої продукції. Віддавши данину захоплення та поваги до краєвидів Скадовщини, її трударів та професіоналів, відвідувачі острову Джарилгач вирушають до м.Скадовськ. На цьому наша подорож закінчується. == Чим зайнятись == Можна прогулятися по острову, познайомившись з його цікавою природою та рослинним світом, який присутній на острові, та відсутній на материку. Також можна покупатись як на облаштованому пляжі, так і в інших місцях острова. На острові також облаштований майданчик для пляжного волейболу. Острів є вдалим місцем для фотополювання: тут у великій кількості зустрічаються копитні тварини, що досить близько підпускають людей, а також під час сезонних міграцій - збираються великі зграї різноманітних водоплавних та навколоводних птахів. Відповідно, фотополювання на птахів слід приурочувати до ранньої весни або початку осені. == Де поїсти == На острові знаходиться невелика торгова точка та кухня, де можна недорого поїсти та придбати інші продукти. == Де розважитись == == Де зупинитись == На острові є декілька бунгало. При цьому, оптимальним є мешкання у власному наметовому таборі неподалік джерел питної води. === Нічліг === === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == # На острові суворі кліматичні умови - постійний сухий вітер зі сходу, напівпустельна рослинність та клімат. # Практично відсутня деревна рослинність, що не дозволяє ховатись від спеки, а також шукати дрова. # Є лише три джерела питної води: біля бази відпочинку, біля лісництва та біля маяка. # Відсутня будь-яка рятувальна служба. # На острові мешкає дуже рясна популяція каракуртів - смертельно небезпечного павука. === Правила поведінки === # Бережливо відноситись до пам`яток природи та історичних пам`яток. # Не заходити на територію заповідної зони. # Не зривати червонокнижні види рослин. # Не залишати після себе сміття, збирати та вивозити з острова. При недотриманні вимог будуть застосовуватись штрафні санкції. # Дотримуватись правил техніки безпеки на воді, при перебуванні на острові, та під час зустрічі з дикими тваринами (ратичними, хижими та отруйними). # Не порушувати трав`яний та ґрунтовий покрив, не рубати та не ламати дерева та кущі. # Не турбувати тварин, не руйнувати їхніх осель, не підбирати молодих звірят. # Не руйнувати пташиних гнізд, не забирати яйця та маленьких пташенят. # Полювання та перебування на території з вогнепальною зброєю заборонено. # Не проводити незаконний вилов риби та інших представників морської фауни. # Не розпалювати багаття у місцях, не призначених для цього. # Не палити при проходженні через степові масиви острова. # За необхідністю допомагати один одному на природі. # Не зловживати алкогольними напоями. # Не псувати інформаційні щити, стенди, межові знаки та інші елементи рекреаційної інфраструктури. == Зв'язок == На острові працює зв'язок українських мобільних операторів. == Куди далі == *[[Скадовськ]] {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Національний парк}} lsy7jcs2gd3h9eds585rxw13ewa3x8z 0 1431 31696 31630 2021-11-26T00:28:00Z Nickispeaki 19 /* Що відвідати */ 31696 wikitext text/x-wiki {{geo|43.3494444444|17.8125|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Mostar Old Town Panorama 2007.jpg | caption=Старий міст над річкою Неретва | city= | citylocal= | map= | arm= | population=113 169 (на 2013 рік) | callingcode=036 |Площа=1166 км кв.|Висота над рівнем моря=60 м|website=https://www.mostar.ba/}} '''Мостар''' знаходиться в [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговині]]. Найбільше місто регіону [[Герцеговина]]. Мостар — велике і старе місто, що розкинулось на берегах річки Неретви у центрі Герцеговини. Це найважливіше місто в Герцеговині, яке є центром кантону Герцеговина-Неретва. Місто поділяється річкою на дві частини - одну частину населяють хорвати-християни, іншу - боснійці-мусульмани. Через річку є велика кількість мостів, один з яких - Старий міст - є візитівкою міста. == Як дістатись == === {{Літаком}} === У селі Ортіше за 7,4 км від залізничної станції міста розташований [[w:Мостар_(аеропорт)|Міжнародний аеропорт Мостар]], який здійснює цивільні рейси ще з 1965 року, проте лише внутрішніми лініями. На жаль, з 2009 року рейси тут курсують не регулярно. === {{Потягом}} === Подорожі поїздом – далеко не найпопулярніший варіант для туристів в Боснії і Герцеговині, але поїзди, звичайно, є, в основному на них здійснюють внутрішні поїздки. У Мостар можна доїхати з Сараєво всього за 5-6 євро (11 КМ в місцевій валюті). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобуси до Мостара їздять з багатьох міст Боснії і Герцеговини та Хорватії. === {{Кораблем}} === == Клімат == Мостар знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 25.6 °C (78 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 5.6 °С (42 °F). == Що відвідати == *{{see | name=Старий міст | alt= | url= | wikipedia=Старий міст (Мостар) | email= | address= | lat=43.337305 | long=17.815093 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-13 | content= }} Старий міст, що з'єднує два береги смарагдової Неретви, було побудовано ще за часів правління Османської імперії на цих територіях і простояв 420 років. Проте під час боснійської війни Мостар сильно обстрілювали, а сам міст було зруйновано за секунду від снаряду. Цей міст мав настільки велике значення, що ЮНЕСКО запропонувала відновити його. Відгукнулося багато країн, щоб фінансувати проект, який коштував 15 млн. євро. Найголовнішим було те, що міст постаралися відновити так, щоб він виглядав якомога подібніше до старого. Турецькі будівельники відновили його за своєю османського технологією з таких самих каменів, і навіть деякі частини старого мосту вдалося дістати з ріки. Майже за 10 років від часу руйнування міст відкрили знову. Вежі біля моста несуть варту та охороняють його, а металева кулька вказує на центр мосту. * {{see | name=Будинок Муслібеговича | alt=Muslibegovića kuća | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=43.34168 | long=17.81635 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-13 | content= }} * {{see | name=Мечеть Карадьоз-Бей (разом з мінаретом) | alt= | url= | email= | address= | lat=43.341269 | long=17.813730 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-03-13 | content= }} Однією з головних святинь міста є Карадьозбегова мечеть, яка була побудована в середині XVI століття. Будівельником для священної будівлі був обраний один з найвідоміших на той час архітекторів Туреччини Сінан Мімар. У всій Боснії і Герцеговині немає найвищої будівлі, аніж ця. Мечеть виділяється, завдяки своєму величезному куполу і незвично високому для цих місць мінарету. У період другого світового конфлікту, святиня, як і все місто, була дуже сильно пошкоджена, та й війна в 90-х роках не пройшла для Мостара безслідно. На початку другого тисячоліття почалася масштабна реконструкція, після чого святиня отримала новий вигляд. У 2004 році відбулося відкриття відбудованої Караджозбегової мечеті. Тепер вхід у священне будівлю вільний. Ви зможете оглянути всю територію, зайняту цією святинею. Будівельникам вдалося зберегти унікальність мечеті – висоту мінарету, що становить близько тридцяти шести метрів. Будь-який охочий може піднятися на вершину будівлі, звідки відкривається неповторний вид на навколишні простори. Все місто з цієї високої точки проглядається, як на долоні. * '''Палац Тіто.''' Протягом останніх років великою популярністю серед туристів користується палац Тіто, який розташовується в Мостарі. Спочатку в будівлі розташовувалась резиденція колишнього лідера Югославії Йосипа Броз Тіто. У період другого світового конфлікту резиденція була практично повністю зруйнована, в результаті залишилися одні історичні руїни. Влада міста не вважала за потрібне відновлювати будівлю. Сьогодні Палац Тіто так і стоїть застиглий в напівзруйнованому стані, попри те, що для країни він представляє культурну цінність. Всупереч своєму плачевному стану, велична будова минулих часів завжди приваблювала туристів з усіх куточків світу. Та й зараз туристи дуже люблять прогулюватися повз стіни красивого палацу. * '''Церква св. Петра і Павла.''' Це перша католицька церква міста, яка вражає своїм розміром і чи то мінімалізмом, чи то простотою. Обов'язково варто зайти всередину, особливо під час ранкової молитви. Поруч із церквою стрілою в небо випущено 107-метрову бетонну дзвіницю. А навпроти дзвіниці на пагорбі Хум стоїть 33-метровий хрест, який видно навіть уночі. На пагорб можна піднятися пішки. * '''Пам'ятник Брюсу Лі''' Фігура Брюса Лі стоїть у парку Зріньєвац. Чому саме Брюс Лі? За словами екскурсовода: "Якось у мешканців нашого міста з'явилися гроші, щоб поставити пам'ятник. Варіантів було багато, а грошей лише на один пам'ятник. І тоді вирішили ось що: якщо ми поставимо пам'ятник нашому поетові, нікому, крім нас, він не буде цікавий. А ось Брюса Лі знають у всьому світі, фільми з ним дивився кожен. Він об'єднує людей і у фільмах завжди перемагає лиходіїв. Давайте зробимо бронзову фігуру Брюса!" * '''Площа Іспанії та будівлі гімназії''' Біля парку Зріньєвац знаходиться площа Іспанії, де загинуло кілька іспанських солдатів під час громадянської війни. На площі Іспанії красується будівля гімназії Мостара - взірець неомавританської архітектури. Гімназія виглядає як єдина відреставрована або дивом вціліла будівля серед розбомблених та розстріляних будівель міста. == Чим зайнятись == Всю стару частину міста можна обійти за пів дня, проте можна довго милуватися смарагдовою Неретвою та мостом. Позаду центральних туристичних вуличок можна знайти багато закинутих та зруйнованих війною будинків. У місті багато красивих старих вуличок, прогулянка якими дозволить краще заглибитись у історію та атмосферу Мостару. Однією з розваг для туристів є стрибки з моста. Мостарці стрибають з висоти 25-30 м в глибоку та холодну річку. Це видовище платне. Поки люди не здадуть хто скільки може до загальної суми 50 євро, то хлопець не стрибне. Безкоштовно ніхто б не наважувався стрибати, адже в таку крижану воду з такої висоти стрибати шкідливо і небезпечно для життя. Хлопці з малку тренуються і роблять лише кілька стрибків в день. == Що купувати == == Де поїсти == '''<big>Топ 10 найкращих ресторанів у Мостарі</big>''' * '''"Хіндін Хан"''' Розташований на мальовничому березі річки, звідки відкривається вид на довколишні схили пагорба, знаходиться ресторан Hindin Han, де подають типові страви боснійської кухні. Будівля ресторану - це відреставрований історичний будинок, з чудовими дерев'яними балконами, прикрашеними пишними зеленими рослинами, і типовими вікнами з дерев'яними рамами та стінами з білими миттями. У меню входять смачні м'ясні страви, а також безліч вегетаріанських страв, а також ряд страв зі свіжих морепродуктів, таких як вугор та омари. * '''Ресторан "Гармонія"''' Ресторан середземноморський, європейський. Неподалік від однієї з приємних та історичних брукованих вулиць Мостара, на шляху вниз до річки знаходиться ресторан Harmonija, місцевий ресторан із приголомшливим видом та чудовим сервісом. Порції їжі величезні, із вишуканим м’ясом на грилі, морепродуктами, макаронами та салатами на вибір. Незважаючи на те, що ресторан знаходиться недалеко від Старого міста та туристичного центру Мостару, ресторан тихий і спокійний, не заповнений туристами. Рекомендуємо обирати стіл на зовнішній терасі, щоб максимально насолодитись видами. * '''"Бабілон"''' Ресторан європейський, вегетаріанський. Babilon розміщений у милій старовинній кам'яній будівлі, яка раніше була шкіряною фабрикою. Архітектурною родзинкою ресторану є крита відкрита тераса з видом на смарагдову Неретву, з традиційною брукованою кам'яною підлогою та дерев'яними балками над головою. Меню пропонує класичну боснійську кухню, інкулінг ''чевапі'', фаршировані листя лози та різноманітне м’ясо на грилі. Ресторан особливо гарний вночі, вид з тераси виходить прямо на величний, яскраво освітлений Старий Міст. * '''"Лагеро"''' Ресторан європейський, середземноморський. За декілька кроків від Старого Мосту знаходиться ресторан Lagero, в самому серці головної вулиці Мостару. Зона відпочинку на відкритому повітрі тут так близько до річки, що гостям може здатись, ніби вони сидять майже в ній. Інтер'єр оформлений у традиційному стилі, із сільськими підвісними стінами та дерев'яними столами та стільцями. Порції їжі смачні та дуже щедрі, особливо традиційні ''чевапі''. * '''"Шадрван"''' Ресторан середземноморський, європейський. Šadrvan пропонує класичні боснійські страви, подані найбільш традиційним способом. Обслуговуючий персонал тут одягнений в традиційні костюми, а їжа подається у сільському металевому посуді, типовому для цієї місцевості. У меню представлені шашлики, традиційні рагу та змішані грилі, а також великий вибір вегетаріанських страв. Ресторан завжди заповнений, тому в ньому живе жвава атмосфера і він популярний серед гостей різного віку. Šadrvan знаходиться у чудовому місці недалеко від Старого Мосту, тому його легко знайти. * '''"Коноба Бащине"''' Ресторан турецької кухні. Bašćine - це спокійний ресторан, де пропонують величезні порції боснійських фаворитів, таких як пахлава, ''чевапі'' та овочі, приготовані на грилі. Більшість столиків роташовані зовні, у гарному внутрішньому дворику, звідки відкривається вид на довколишні пишні зелені пагорби та теракотові дахи навколишнього міста. Ресторан найбільш відомий своїми смачними стравами, приготованими на грилі (як м'ясом, так і овочами), а також розташований неподалік від Турецьких лазень. * '''"Teatar"''' Ресторан європейський. Розташований у головному ресторанному кварталі Мостара - Teatar, ще один автентичний ресторан, що пропонує класичні боснійські страви. З під тіні дерев та винограду тераси, яка знаходиться трохи далі від сусідніх гамірних закладів, відкривається вид на Старий Міст. Меню, як правило, наповнене смачним м’ясом на грилі. * '''Коноба "Горанці"''' Ресторан середземноморський, хорватський. Локалізувався Горанці - ресторан, оточений природною красою - за декілька хвилин їзди від Мостара. Це ідеальне місце для відпочинку на природі, особливо для сімей Ресторан славиться великими порціями їжі, якими можна поділитися, а також ігровим майданчиком прямо навпроти. Навколишні пагорби чудово підходять як для напружених походів, так і для неквапливих прогулянок, а також для того, щоб уникнути натовпу туристів у центральній частині Мостара. Чудове місце для пізнання справжньої боснійської природи. * '''Коноба "Телець"''' Ресторан середземноморський, європейський. Taurus розташований у красивій сільській кам'яній будівлі трохи далі від Старого Моста, проте заклад має власний міст, на який можна вийти, насолоджуючись смачною їжею. Інтер’єр ресторану має традиційні османські чи турецькі нотки, а також чудову терасу. Меню пропонує традиційні страви на грилі, якими можна насолодитись сидячи під дерев'яними балками та на традиційних дерев'яних лавках. Харчування ідеально доповнюється традиційною турецькою кавою. * '''"Чевабджиніца Тіма-Ірма"''' Ресторан європейський. Ćevabdžinica Tima-Irma пропонує національну їжу Боснії в центрі Старого міста Мостара. Меню наповнють класичні страви, в тому числі ''чевапі (кажуть, що найкраще в місті)'', ''sudžukice''та спільні гриль-блюда. Інтер’єр старомодний, але стильний, з подушками з традиційними візерунками та лавами в сільському стилі. Ресторан невеликий, що надає йому домашньої атмосфери, а також забезпечує якісне обслуговування. Щоб скуштувати справжній смак недорогих страв боснійської кухні, виготовлених на відмінному рівні, обов’язково відвідайте Ćevabdžinica Tima-Irma. У ресторанах Мостару туристам особливо подобається подача турецької кави, яку тут називають боснійською, її завжди приносять в мідному сервізі та з турецькою солодинкою. Щодо їжі, то слід відзначити, що в боснійській кухні в кожній страві є м’ясо. Жапрак – це місцеві голубці, які подають з картоплею. Найпопулярніша страва – чевапчічі - ковбаски з рубленого м’яса, які подаються в лаваші та зі свіжою цибулею. Ціни в закладах в середньому від 3 євро за страву. == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === У тризіркових готелях ціни коливаються від 918 грн/добу. === Дорого === П'ятизіркові готелі приймають гостей за вартістю номерів від 2303 грн/добу. == Де навчатись == * '''Коледж об'єднаного світу в Мостарі''' (англ. ''United World College in Mostar''), скорочено — '''UWC в Мостарі''' (англ. ''UWC Mostar'') — приватний міжнародний коледж у Мостарі, столиці Герцеговинсько-Неретванського кантону. Коледж входить до мережі Коледжів об'єднаного світу. У коледжі навчаються учні віком 16 — 19 років ''(11 та 12 класи)''. Претенденти на навчання відбираються на конкурсній основі національними комітетами Коледжів об'єднаного світу, які функціонують більше, ніж у 150 країнах світу. Претенденти з України відбираються національним комітетом «UWC Україна». Основні критерії відбору наведені на сайті комітету. Фіналістом відбору на 2016-2018 навчальні роки був український учень Сапронов Микола. У коледжі проводяться курси «“Waves for changes” у Мостарі», у яких беруть активну участь і учні з України. * '''Університет Мостара''' (хорв. ''Sveučilište u Mostaru'', лат. ''Universitas Studiorum Mostariensis'') — єдиний університет в Боснії і Герцеговині, де навчання повністю ведеться хорватською мовою. Університет був заснований у Мостарі в 1977 році. З 1992 хорватська мова є офіційною мовою в Університеті Мостара. Має близько 16 000 студентів та 1000 співробітників (2013). Є десять факультетів, академія мистецтв, вісім інститутів та студентський центр в університеті. == Як заробити == == Застереження та поради == Якщо плануєте їхати у Мостар у високий сезон, то варто прокидатись зранку, щоб до 11 год. все подивитися, а далі можна відвідати ресторан або ховатися в затінку біля річки і спостерігати, як зі старого моста стрибають хлопці. Оскільки після 11 год. сюди приїжджають автобуси з голодними туристами, а ще й спека в кам’яному місті дуже відчутна. Вулички Мостару встелені переважно круглою ковзкою бруківкою, по якій досить важко ходити, тому краще обирати для прогулянок зручне взуття, наприклад кросівки чи щось подібне. В Боснії та Герцеговині, звісно ж, є своя валюта, проте у всіх туристичних місцях: готелях, ресторанах, сувенірних лавках і т.д. без проблем приймуть євро. Тільки в супермаркетах чи інших подібних установах точно не приймуть іноземну валюту, лише картка або готівка в місцевій валюті. Якщо ви захочете розрахуватися у євро, то майте на увазі, що, швидше за все, решту вам дадуть у місцевій валюті. У Мостарі можна спостерігати проблему надмірної зосередженості економічної складової у туристичній сфері. Тобто, місцеві люди живуть лише туризмом. Всі будинки в центрі – це оренда житла, сувенірна крамниця, ресторан, забігайлівка і т.д. На парковці чергують прості чоловіки, які пристають з пропозиціями поселення і охороною авто – на безкоштовній парковці. Гуляючи по вуличках, неодмінно підійде хтось з пропозицією житла. В ресторани (які майже однакові) звісно ж вас будуть запрошувати. З відгуків туристів, яким пощастило побувати у Мостарі, можна зробити висновок, що це дещо відштовхує і затьмарює собою саму «душу» міста. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Боснія і Герцеговина|type=Місто}} h2zmm650kh0qgqjwxlwv0krl6je84hu 0 1446 33841 33781 2022-10-28T23:08:14Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 13783 wikitext text/x-wiki {{geo|4.85|31.6|zoom=8}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Джуба | citylocal=Juba | map= | arm= | population=372 410 | callingcode= }} '''Джуба''' знаходиться в [[Південний Судан|Південному Судані]]. == Зрозуміти == Джуба - столиця Південного Судану. Знаходиться в провінції [[Центральна Екваторія]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Південний Судан|type=Місто}} kgab57pcu7klg9argdiuai3vm5ip6sn 0 1450 13753 13751 2014-10-12T08:29:29Z Voll 30 вилучив посилання на неіснуючий файл 13753 wikitext text/x-wiki {{geo|56|-109|zoom=6}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= Квебек | regionlocal= Québec | arm = | armwidth= | location = | website = | image= Quebec-map.png | caption = Мапа Квебеку }} '''Квебек''' розташований у [[Канада|Канаді]]. == Регіони == == Міста == * [[Монреаль]] - найбільше місто Квебеку * [[Квебек (місто)]] - столиця провінції == Інші місця == == Зрозуміти == Квебек є найбільшою франкомовною провінцією Канади. == Мова == 90% жителів розмовлють французькою мовою. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Канада|type=Регіон}} 6ilejwh7t4x3i39nf5d3pn6qzhkwnkd 0 1451 34330 34329 2023-06-19T18:03:27Z Пан Хаунд 5189 /* Мова */ 34330 wikitext text/x-wiki {{geo|42.8333|-2.6833|zoom=8}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Iglesia San Telmo.jpg |flag = Flag of Basque Country.svg |location = |capital = [[Віторія-Гастейс]] |government = автономія |currency = Євро |area =7,234 км² |population =2,155 546(2012) |language = баскська, іспанська |religion = католицизм |electricity = |callingcode = + |tld = |timezone = }} '''Країна Басків''' знаходиться в [[Іспанія|Іспанії]]. == Зрозуміти == Країна Басків - автономія у складі [[Іспанія|Іспанії]]. == Регіони == == Міста == * [[Віторія-Гастейс]] - адміністративний центр '''Країни Басків''' * [[Більбао]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Баскська та іспанська. Обидві мови мають офіційний статус у Країні Басків. Баскська мова є мовою-ізолятом і не подібна на жодну іншу мову світу. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Слід остерігатися бойовиків із терористичної організації ЕТА. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Іспанія|type=Регіон}} 89y0qhobgdqebqnqac87wccxgweom1q 0 1455 37502 37499 2025-05-20T12:24:56Z AntoninaTymkevych 7233 /* Літаком */ 37502 wikitext text/x-wiki {{geo|57.2|-2.6|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Scotland.svg |location = Scotland_in_the_UK_and_Europe.svg |capital = [[Единбург]] |government = |currency = |area = км² |population = (2012) |language = |religion = |electricity = |callingcode = + |tld = |timezone = }} '''Шотландія''' знаходиться в [[Велика Британія|Великобританії]]. == Зрозуміти == Шотландія - частина Об'єднаного Королівства. == Регіони == == Міста == * [[Единбург]] — столиця і друге за величиною місто Шотландії * [[Глазго]] — найбільше місто країни * {{Marker|name=[[Абердин]]|type=city|lat=56.460|long=-2.97|zoom=12|wikidata=Q123709}} — місто на сході Шотландії, адміністративний центр області Данді. Населення міста становить 141 930 осіб (2006). В наші дні Данді також називають ''City of Discovery'' («місто відкриття»), відповідно до історії міста, пов'язаної з наукової активністю Роберта Фолкона Скотта. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=55.871|long=-4.433|name=Аеропорт Глáзго|alt=неофіційно ― Міжнародний аеропорт Глазго|address=розташований за 16 км W від центру[2] міста Глазго. Пейслі, Ренфрюшир, Шотландія|directions=міжнародний аеропорт в Шотландії. займає друге місце в країні за важливістю|url=https://www.glasgowairport.com/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%B3%D0%BE_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|facebook=https://www.facebook.com/GLAAirport/|instagram=https://www.instagram.com/gla_airport/|phone=+44 344 481 5555|email=lisa.thain@agsairports.co.uk.|hours=24/7|price=Орієнтовні ціни в аеропорту Глазго: ☕ Кава/сендвіч — £3–£10 🍺 Пиво — ~£7 🚗 Паркування — від £6 (15 хв) до £15 (1 год) 🛍️ Duty free: алкоголь — від £12, парфуми — від £15, солодощі — від £6.75}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Залізниці === {{Listing|type=go|lat=51.519|long=-0.174|name=West Coast Main Line|alt=Залізниця Західного узбережжя|address=8th Floor, The Point, 37 North Wharf Road, London, W2 1AF, United Kingdom|directions=один з найважливіших залізничних коридорів у Великій Британії, що сполучає найбільші міста країни Лондон та Глазго з такими найважливішими промисловими та культурними центрами, як Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль та Единбург.|url=https://www.avantiwestcoast.co.uk/about-us/welcome-to-avanti|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/West_Coast_Main_Line|facebook=https://www.facebook.com/avantiwestcoastrail|instagram=https://www.instagram.com/avantiwestcoast/|hours=цілодобово|price=Орієнтовні ціни на West Coast Main Line (в одну сторону): Лондон — Бірмінгем: £25–£60 Лондон — Манчестер: £30–£90 Лондон — Глазго: £50–£150 Перший клас: +£50–£100 Wi-Fi — безкоштовно, їжа — від £2.}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Лох-Несс|lat=57,3|long=-4,45|address=Шотландія, Гайленд, поблизу Інвернеса|wikidata=Q49650|directions=Дістатися можна автомобілем або автобусом з Інвернеса (близько 30 хвилин).|phone=+44 (0)1320 366277|email=info@cruiselochness.com|url=https://www.cruiselochness.com|hours=Круїзи проводяться щодня; часи можуть варіюватися залежно від сезону|price=Ціни на круїзи починаються від £22.50 для дорослих.|description=Озеро Лох-Несс — одне з найвідоміших озер Шотландії, розташоване в регіоні Гайленд, приблизно за 37 км на південний захід від Інвернеса. Його довжина становить близько 37 км, а максимальна глибина — 230 м, що робить його другим за глибиною озером у Шотландії. Озеро є частиною Каледонського каналу і відоме завдяки легенді про Лох-Неське чудовисько, відоме як "Нессі"}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Balmoral Hotel|alt=Балморал Готель|address=1 Princes Street, Edinburgh, EH2 2EQ, Scotland|directions=Готель розташований у центрі Единбурга, поруч із вокзалом Waverley Station, на перетині Старого та Нового міста.|phone=+44 131 556 2414|email=reservations.balmoral@roccofortehotels.com|url=https://www.roccofortehotels.com/hotels-and-resorts/the-balmoral-hotel/|hours=Цілодобово|price=Ціни починаються від приблизно £300 за ніч; люкси — від £1000.|lat=55,952|long=-3,189|wikidata=Q3700280}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Велика Британія|type=Регіон}} 0smxdit3ej20t3ir1lb2je1cqy3mbes 0 1459 30477 29520 2021-03-03T10:41:52Z CommonsDelinker 1602 Replacing Cataluna_in_Spain_(plus_Canarias).svg with [[File:Cataluna_in_Spain_(including_Canarias).svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR3|Criterion 3]] (obvious error) · Expression mistak 30477 wikitext text/x-wiki {{geo|41.8167|1.4667|zoom=8}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Каталонія | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image=Cataluna in Spain (including Canarias).svg | caption =Розташування }} '''Каталонія''' розташована у [[Іспанія|Іспанії]]. == Регіони == Регіон складається з чотирьох провінцій: * Барселона * Жирона * Льєйда * Таррагона == Міста == * [[Барселона]] * [[Фігерас]] * [[Матаро]] * [[Льєйда]] (іспанська назва міста - Леріда) * [[Жирона]] * [[Таррагона]] * [[Бланас]] * [[Люрет-да-Мар]] * [[Реус]] * [[Салоу]] == Інші місця == * [[Монтсеррат (Іспанія)|Гора Монтсеррат]] == Зрозуміти == '''Каталонія'''-автономна провінція на півночі Іспанії. == Мова == [[Іспанський розмовник|Іспанська]],а також каталанська і окситанська. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == Можна спробувати сангрію-національне вино каталонців,а також пурро і хамон. == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Іспанія|type=Регіон}} 48muuk0xw76eq5wblf92cpvzrikcujt 0 1460 36501 16644 2025-02-05T19:50:34Z Assyrian Human 6497 /* Зрозуміти */ 36501 wikitext text/x-wiki {{geo|14.6667|-61.0000|zoom=11}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Martinique-sainte-marie-sable-noir.jpg |flag = Snake Flag of Martinique.svg |location = |capital = [[Фор-де-Франс]] |government =заморський департамент |currency = Євро |area =1100 км² |population =436 131 тисяч (2012) |language = [[Французький розмовник|Французька]] |religion = Католицизм (95%) |electricity = |callingcode =UTC-4 |tld = |timezone = }} '''Мартиніка''' знаходиться одноіменному острові в групі Малих Антильських островів у Карибському морі Атлантичного океану.. == Зрозуміти == Мартиніка - заморський департамент Франції. == Регіони == * [[Район Фор-де-Франса]] * [[Район Ля-Трініте]] * [[Район Ле-Мартен]] * [[Район Святого Пірра]] == Міста == * [[Фор-де-Франс]] - столиця острова. * [[Ле-Карбе]] * [[Ле-Діаман]] * [[Ле-Марен]] * [[Ле-Морн-Руж]] * [[Сент-Анн]] * [[Сен-П'єрр]] * [[Ле-Труа-Іле]] == Інші місця == == Як дістатись == [[File:Wikivoyage Martinique map PNG.png|thumb|right|400px|Мапа Мартиніки]] === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == [[Французький розмовник|Французька]]. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кариби|type=Країна}} dnsktqccxfdq4ds3vytvql2e3cc5evn 0 1473 25926 25914 2019-12-11T17:12:07Z Visem 502 25926 wikitext text/x-wiki {{geo|52.40|-3.32|zoom=8}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Cardiff Bay at night.jpg |flag = Flag of Wales.svg |location = Wales in United Kingdom.svg |capital = [[Кардіфф]] |government = |currency = Фунт стерлінгів |area =20.779 км² |population =3.004.600 (2012) |language = |religion = |electricity = |callingcode =+44 |tld = |timezone = UTC+1 }} '''Уельс''' (також Вельс та Валлія; валл. ''Cymru'', англ. ''Wales)'' - країна на південному заході [[Велика Британія|Великої Британії]], яка є адміністративною частиною Сполученого Королівства. Межує на сході з [[Англія|Англією]] і з трьох сторін оточена водами акваторії Атлантичного океану (Бристольська затока на півдні, проливши Святого Георга, на південному заході та Ірландське море, на північному заході). Уельс — найменша з адміністративно-політичних одиниць острова Велика Британія, яка має власний характер, культуру і спосіб життя. Уельс — це регіон з багатою історією і дивовижною природною красою. Країна має автентичну кельтську культуру, яка відрізняється від культури Англії та Шотландії. Уельс приваблює безліч туристів чудовими замками та приголомшливими пейзажами гір і морського узбережжя. <br /> == Зрозуміти == Уельс є частиною [[Великобританія|Великобританії]]. == Регіони == [[Файл:Wales map.png|thumb|right|200px|Мапа Уельсу]] [[Файл:Map of Wales.GIF|thumb|right|400px|Уельс]]Територія Уельсу розділена на 22 округи, серед яких 9 графств, 3 міста, що мають статус сіті, і 10 міст — графства. У регіональному плані Уельс можна розділити на три регіони: * Північний Уельс — гориста місцевість з провінційними сільськими районами. * Середній Уельс — населений регіон гір, вересових пусток, лісів, широких річкових долин і морського узбережжя. * Південний Уельс — найурбанізованіший регіон з приголомшливими морськими пейзажами. == Міста == * [[Кардіфф]] — столиця '''Уельсу''' * Суонсі — друге за величиною місто Уельсу і великий порт. * Аберістуіт — університетське місто в графстві Кередігіон. * Карнарвон — історичне місто з відмінно збереженим середньовічним замком. * Конві — ще одне валлійське містечко з  середньовічним замком що вражає. * Лландідно — найбільший курорт Північного Уельсу. * Рексем — найбільше місто Північного Уельсу. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == [[Англійський розмовник|Англійська]] та валійська мови. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Джерела == * У[https://mandry.club/kurorty/uels/ ельс (Велика Британія)] {{footer|ispartof=Велика Британія|type=Регіон}} bzx73f2umie7jyybfkiaqdijifyak43 0 1476 37372 17528 2025-05-13T18:28:38Z Solomiaagera 7245 . 37372 wikitext text/x-wiki {{geo|31.320278|48.669167|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Iran - Khuzestan - Ahvaz - White Bridge & Karoon River.jpg | caption= | city=Ахваз | citylocal=перс. اهواز‎, араб. الأحواز‎ | map= | arm= | population=1 632 965 (2005) | callingcode= }} '''Ахва́з''' знаходиться на півдні [[Іран]]у у провінції Хузестан. Порт на річці Карун і залізничний вузол на Трансіранській залізниці. == Зрозуміти == Назву міста пов'язують з перською назвою «Хуз», яка є інтерпретацією давньої назви міста і країни Сузи. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Qasem Soleimani International Airport|alt=Ahvaz International Airport|address=Khuzestan Province, Ahvaz، استان خوزستان،, فرودگاه، جاده فرودگاه، 8PVW+5QJ, Іран|phone=+98 61 3443 4601|lat=31.343239168776105|long=48.74684685163776|content=аеропорт, що обслуговує місто Ахваз , Іран. Він пропонує рейси до внутрішніх напрямків, а також регіональних міжнародних напрямків, таких як Дубай , Кувейт , Маскат і Стамбул .|image=/Users/air/Desktop/Ahwaz_International_Airport_Terminal.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Qasem_Soleimani_International_Airport}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Foolad Arena Stadium|address=استان خوزستان اهواز اهواز – بندر امام خمینی (ره)، جاده اختصاصی شرکت فولاد خوزستان،،، 10 جاده، باشگاه فرهنگی ورزشی فولاد کیلومتر, Іран|phone=+986132294082|url=http://www.fooladfc.ir/|lat=31.279712146333118|long=48.78010386282471|content=Стадіон|image=/Users/air/Desktop/unnamed.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Foolad_Arena|wikidata=Q7007609}} == Чим зайнятись == {{Do|name=Ahvaz Water Park|address=9JGH+FH5, Ahvaz, Khuzestan Province, Іран|phone=+989380838825|hours=07:00–17:00|lat=31.381996074857266|long=48.62865098191719|content=Аквапарк|image=/Users/air/Desktop/unnamed.jpg}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === {{Eat|name=FAST FOOD BEHROOZ|address=8MVR+HJ6 Kianpars, Ahvaz, Khuzestan Province, Іран|phone=+986133922387|url=https://instagram.com/fastfoodbehrooz?utm_source=ig_profile_share&igshid=1let85ho80z7r|hours= 11:00–03:00|lat=31.34413968779601|long=48.69156021122618|content=Заклад швидкого харчування|image=/Users/air/Desktop/unnamed.jpg}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=کوی حاج شیخ هاشم سرحانی (بنی عگبه)|address=6MVH+M43, Ahvaz, Khuzestan Province, Іран|phone=+989125112658|lat=31.24427293870233|long=48.67781952471252|content=Краєзнавчий музей|image=/Users/air/Desktop/unnamed.jpg|hours=Відчинено цілодобово}} == Де зупинитись == === Дешево === {{Sleep|name=Zagros Hotel|address=Khuzestan Province, Ahvaz, Kianpars، ایران، استان خوزستان، اهواز، خیابان کیانپارس، بالاتر از چهارراه پهلوان،، 8MQJ+FH5, Іран|phone=+986133335371|url=https://www.iranhotelonline.com/ahvaz-hotels/%D9%87%D8%AA%D9%84-%D8%B2%D8%A7%DA%AF%D8%B1%D8%B3/|lat=31.33877029160858|long=48.681380540062364|content=Трьохзірковий Готель|image=/Users/air/Desktop/download.jpg|hours=Цілодобово}} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Тегера́н|alt=Іран|directions=На південний захід від Ахвазу|lat=35.76664283494641|long=51.48701222400552|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD|wikidata=Q3616|image=/Users/air/Desktop/unnamed.png|content=Тегера́н — столиця, найбільше місто Ірану і одне з найбільших міст Азії. Адміністративний центр однойменного остану, політичний, економічний, транспортний, торговельно-фінансовий і культурний центр країни.}}{{footer|ispartof=Іран|type=Місто}} t0rieiojzwlsi7923m9tojfgxdpow8u 10 1489 24654 14262 2019-05-31T10:47:38Z Dimon2711 4042 /* Параметри */ 24654 wikitext text/x-wiki == Параметри == <templatedata> { "description": "Лістінг.", "params": { "map": { "label": "номер позначки на карті", "description": "", "type": "string", "required": false }, "type": { "label": "тип об'єкта", "description": "see|do|buy|eat|sleep|drink|go|other", "type": "string", "required": true }, "lat": { "label": "широта", "description": "", "type": "number", "suggested": true }, "long": { "label": "довгота", "description": "", "type": "number", "suggested": true }, "name": { "label": "назва об'єкта", "description": "", "type": "string", "required": true }, "alt": { "label": "інша назва", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "address": { "label": "адреса", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "directions": { "label": "опис, транспорт, тощо", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "url": { "label": "сторінка в інтернеті", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "wikipedia": { "label": "сторінка у Вікіпедії", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "facebook": { "label": "сторінка на Facebook", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "instagram": { "label": "сторінка в Instagram", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "phone": { "label": "номер телефону", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "fax": { "label": "номер факсу", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "email": { "label": "електронна пошта", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "skype": { "label": "скайп-логін", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "hours": { "label": "графік роботи", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "price": { "label": "опис цін", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "description": { "label": "опис об'єкта", "description": "", "type": "string", "suggested": true }, "1": { "label": "НВ-1", "description": "", "type": "string", "required": false }, "format": { "label": "формат", "description": "", "type": "string", "required": false }, "content": { "label": "НВ-content", "description": "", "type": "string", "required": false } } } </templatedata> == Використання == <pre> {{listing |map = <!-- номер позначки на карті --> |type = <!-- тип об'єкта: see - визначне місце, do - чим зайнятись, buy - покупки, eat - їжа, sleep - ночівля, drink - випивка, go - як дістатись, other - інше --> |lat = <!-- широта --> |long = <!-- довгота --> |name = <!-- назва об'єкта (напр. кав'ярня «У Івана») --> |alt = <!-- інша назва --> |address = <!-- адреса --> |directions = <!-- опис, транспорт, тощо --> |url = <!-- сторінка в інтернеті (напр. http://uivana.com) --> |wikipedia = <!-- сторінка у Вікіпедії --> |facebook = <!-- сторінка на Facebook (http://facebook.com/uivana) --> |vkontakte = <!-- сторінка на ВКонтакті (http://vk.com/uivana) --> |phone = <!-- номер телефону --> |fax = <!-- номер факсу --> |email = <!-- електронна пошта --> |skype = <!-- скайп-логін --> |hours = <!-- графік роботи --> |price = <!-- опис цін --> |description = <!-- опис --> }} Трошки щільніше: {{listing |map = <!-- номер -->|type = <!-- тип --> |lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота --> |name = <!-- назва -->|alt = <!-- інша назва --> |address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо --> |url = <!-- інтернет -->|wikipedia = <!-- Вікіпедія --> |facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті --> |phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта --> |skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни --> |description = <!-- опис -->}} </pre> === Приклади використання === ''список:''<br/> *{{listing |map = 1 |type = eat |lat =49.84162 |long =24.03008 |name = Кав'ярня «На Бамбетлі» |alt = Інша назва |address = площа Ринок, 29 |directions = |url = http://nabambetli.com |facebook = http://facebook.com |vkontakte = http://vk.com/club |phone = 032 111 11 11 |fax = 032 111 11 11 |email = poshta@gmail.com |skype = skypename |hours = 10:00&ndash;22:00 |price = кава - 12-30 грн, десерти 20-25 грн, випічка - 14 грн |description = Тематична львівська кав'ярня. }} ''простий абзац:''<br/> {{listing |map = 1 |type = eat |lat =49.84162 |long =24.03008 |name = Кав'ярня «На Бамбетлі» |alt = Інша назва |address = площа Ринок, 29 |directions = |url = http://nabambetli.com |facebook = http://facebook.com |vkontakte = http://vk.com/club |phone = 032 111 11 11 |fax = 032 111 11 11 |email = poshta@gmail.com |skype = skypename |hours = 10:00&ndash;22:00 |price = кава - 12-30 грн, десерти 20-25 грн, випічка - 14 грн |description = Тематична львівська кав'ярня. }} ''для відображення лише позначок на карті:''<br/> {{listing |map = 1 |type = eat |lat =49.84162 |long =24.03008 |format = poi |name = Кав'ярня «На Бамбетлі» }} atfm1plkovpk910evesshynlt5gine6 4 1490 15522 13884 2015-11-22T15:17:21Z Voll 30 Перенаправлено на [[Вікімандри:Візуальний редактор]] 15522 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Вікімандри:Візуальний редактор]] jvoluo0rewlupj33xco6i6kbyfzza71 0 1494 37632 37390 2025-05-24T22:01:41Z 7burnedbunny7 7228 /* Потягом */ 37632 wikitext text/x-wiki {{geo|36.7763888889|3.05861111111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Algiers coast.jpg | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Алжир''' — столиця [[Алжир]]у, розташоване на півночі країни, у центральній частині алжирського узбережжя. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{go | name=Аеропорт Хуарі Бумедьєн | alt= | url=http://www.aeroportalger.dz | wikipedia=Алжир (аеропорт) | wikidata= | email= | address= | lat=36.694444 | long=3.216944 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-01-03 | content=Головний аеропорт країни та столиці, що розташований на південний схід від міста, база для авіакомпанії AirAlgerie }} === {{Потягом}} === {{Listing|type=go|lat=36.77957229820221|long=3.0617809153445346|name=Station Algiers|alt=محطة قطار الجزائر العاصمة|address=Rue d'Angkor, Alger Centre 16000, Алжир|url=http://www.sntf.dz/}}Головна залізнична станція знаходиться у центральній частині міста, та з'єднує місто Алжир з провідними містами країни. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === Найбільш популярним морським маршрутом є лінія Алжир-[[Марсель]]. == Транспорт == == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Alger - Grande Poste.jpg|міні|Головне поштове відділення]] {{see | name=Центральний поштамт | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=36.773096 | long=3.059435 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit= | content=Шедевр архітектури, збудований французами у 1910 році. }} {{See|name=Монумент мучеників|wikipedia=Монумент мучеників (Алжир)|url=|lat=36.745833|long=3.069722|description=|content=Монумент, встановлений в Алжирі на честь полеглих у Війні за незалежність Алжиру 1954—1962 рр. Урочисто відкритий 5 липня 1982 року в 20-річчя Незалежності Алжиру. Автор пам'ятника — польський скульптор Мар'ян Конечний.|wikidata=Q3056085}} {{See|name=Стара частина міста — Касба|wikipedia=Касба Алжиру|url=|lat=36.78333|long=3.06028|description=|content=Цитадель в старій частині міста Алжир. У загальнішому плані, касба є стінами цитаделі багатьох північноафриканських міст і селищ.|wikidata=Q662102}} {{See|name=Ботанічний сад|address=Q3F4+8XR, Av. Pasteur, Alger Centre 16000, Алжир}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Le Roi de la Loubia|address=Q3H5+CF6, Rue Mohamed Sidhoum, ex rue de Tanger, Alger Centre, Алжир|phone=+21321740291}} {{Eat|name=Restaurant Le Monde|address=186 ferme pons , kouba ,alger Alger, 16000, Алжир|phone=+213770600007|url=https://restolemonde.my.canva.site/}} === Дорого === == Де розважитись == {{Listing|type=go|lat=36.5951°|long=2.44077°|name=Тіпаза (руїни)|address=HCVV+CHG, Chemin De Ruines, Romaines, Алжир|directions=Тіпаза — руїни давньоримського міста у римській провінції Мавретанія Цезарейська, яка в даний час називається Тіпаса та розташована в прибережній частині центрального Алжиру. З 2002 року була віднесено ЮНЕСКО до «Всесвітньої спадщини». Існувало ще одне місто з такою ж назвою: Тіпаза в Нумідії.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%B7%D0%B0_(%D1%80%D1%83%D1%97%D0%BD%D0%B8)}} == Де зупинитись == === Дешево === {{Sleep|name=Hôtel Zinou ZM|address=Aïn Taya, Алжир|phone=+21323954180|url=http://hotelzinou-zm.com/}} === Середні ціни === {{Sleep|name=Ben Aouda Hotel|address=JC26+67H, W109, Tipaza, Алжир|phone=+21324592375|url=http://hotelbenaouda.com/}} === Дорого === {{Sleep|name=Hyatt Regency Algiers Airport|address=Houari Boumediene Airport, Dar El Beïda 16033, Алжир|url=https://www.hyatt.com/hyatt-regency/en-US/algra-hyatt-regency-algiers-airport?src=corp_lclb_google_seo_algra&utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=lmr|phone=+21323551234}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Найближчими від Алжиру популярними регіонами є Бліда (на південь) та Тіпаза (на захід). Також з міста Алжиру можна подорожувати до будь-яких інших міст країни. {{footer|ispartof=Алжир|type=Місто}} 4r2f6xki1hw45zw413ryzpp9vup9mi7 4 1497 30273 25508 2021-02-24T22:28:01Z Mykola7 4555 Захистив «[[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2014]]»: Архів минулих років ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) 25508 wikitext text/x-wiki == Request for comment on Commons: Should Wikimedia support MP4 video? == ''I apologize for this message being only in English. Please translate it if needed to help your community.'' The Wikimedia Foundation's [[mw:Multimedia|multimedia team]] seeks community guidance on a proposal to support the [[w:MP4|MP4 video format]]. This digital video standard is used widely around the world to record, edit and watch videos on mobile phones, desktop computers and home video devices. It is also known as [[w:MP4|H.264/MPEG-4 or AVC]]. Supporting the MP4 format would make it much easier for our users to view and contribute video on Wikipedia and Wikimedia projects -- and video files could be offered in dual formats on our sites, so we could continue to support current open formats (WebM and Ogg Theora). However, MP4 is a patent-encumbered format, and using a proprietary format would be a departure from our current practice of only supporting open formats on our sites -- even though the licenses appear to have acceptable legal terms, with only a small fee required. We would appreciate your guidance on whether or not to support MP4. Our Request for Comments presents views both in favor and against MP4 support, based on opinions we’ve heard in our discussions with community and team members. [[commons:Commons:Requests for comment/MP4 Video|Please join this RfC -- and share your advice]]. All users are welcome to participate, whether you are active on Commons, Wikipedia, other Wikimedia project -- or any site that uses content from our free media repository. You are also welcome to join tomorrow's [[m:IRC_office_hours#Upcoming_office_hours|Office hours chat on IRC]], this Thursday, January 16, at 19:00 UTC, if you would like to discuss this project with our team and other community members. We look forward to a constructive discussion with you, so we can make a more informed decision together on this important topic. [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 08:46, 16 січня 2014 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Keegan (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Keegan_(WMF)/MP4_notice_targets&oldid=7105580 --> == Doroga.ua == Знайшов ось такий сайт [http://www.doroga.ua]. У футері є дозвіл на використання матеріалів сайту за наявності посилання на сайт. Формат сайту дуже близький до нашого: теж є описи, маршрути і т.д. Може, скористаємося джерелом? Бо щось наша машинка заглохла... [https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8] [[Користувач:AtUkr|AtUkr]] ([[Обговорення користувача:AtUkr|обговорення]]) 19:25, 16 січня 2014 (EET) ::На жаль, такого дозволу для Вікімандрів недостатньо. Адже сайт не дозволяє а ні використовувати матеріали з комерційною метою, а ні модифікувати. В ідеалі звичайно потрібен саме дозвіл на використання під ліцензією [http://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/ CC-BY-SA 3.0] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 20:41, 16 січня 2014 (EET) == Українське лого == Щойно завантажив українізовані власноруч svg та png логотипи Вікімандрів. Може варто замінити англомовний? --[[Користувач:Lystopad|Lystopad]] ([[Обговорення користувача:Lystopad|обговорення]]) 00:11, 9 лютого 2014 (EET) <gallery> Файл:Wikivoyage-Logo-v3-uk.svg|svg Файл:Wikivoyage-Logo-v3-small-uk.png|png </gallery> : Непогано вийшло. Я за. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 12:34, 9 лютого 2014 (EET) :SVG-версія складається з [[w:Растрова графіка|растрового зображення]] [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/71/Wikivoyage-Logo-v3-uk.svg/2000px-Wikivoyage-Logo-v3-uk.svg.png] (для порівняння: [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d1/Wikivoyage-Logo-v3-en.svg/2000px-Wikivoyage-Logo-v3-en.svg.png]), треба переробити на [[w:Векторна графіка|вектор]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 15:46, 10 лютого 2014 (EET) == Universal Language Selector will be enabled by default again on this wiki by 21 February 2014 == <div class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> On January 21 2014 the MediaWiki extension [[mw:Universal Language Selector|Universal Language Selector]] (ULS) was [[mw:Universal Language Selector/Announcement Jan2014|disabled]] on this wiki. A new preference was added for logged-in users to turn on ULS. This was done to prevent slow loading of pages due to ULS webfonts, a behaviour that had been observed by the Wikimedia Technical Operations team on some wikis. We are now ready to enable ULS again. The temporary preference to enable ULS will be removed. A [[commons:File:ULS-font-checkbox.png|new checkbox]] has been added to the Language Panel to enable/disable font delivery. This will be unchecked by default for this wiki, but can be selected at any time by the users to enable webfonts. This is an interim solution while we improve the feature of webfonts delivery. You can read the [[mw:Universal Language Selector/Announcement Feb2014|announcement]] and the [[mw:Universal Language Selector/Upcoming Development Plan|development plan]] for more information. Apologies for writing this message only in English. Thank you. [[m:User_talk:Runab WMF|Runa]] </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Runab WMF@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/ULS_Reenable_2014&oldid=7490703 --> == Amendment to the Terms of Use == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> Hello all, Please join a discussion about a [[:m:Terms of use/Paid contributions amendment|proposed amendment]] to the [[wmf:Terms of Use|Wikimedia Terms of Use]] regarding undisclosed paid editing and we encourage you to voice your thoughts there. Please translate this statement if you can, and we welcome you to translate the proposed amendment and introduction. Please see [[:m:Terms of use/Paid contributions amendment|the discussion on Meta Wiki]] for more information. Thank you! [[:m:User:Slaporte (WMF)|Slaporte (WMF)]] 00:00, 22 лютого 2014 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Jalexander@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=7499312 --> == Call for project ideas: funding is available for community experiments == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> [[File:IEG_key_blue.png|100px|right]] ''I apologize if this message is not in your language. Please help translate it.'' Do you have an idea for a project that could improve your community? [[m:Grants:IEG|Individual Engagement Grants]] from the Wikimedia Foundation help support individuals and small teams to organize experiments for 6 months. You can get funding to try out your idea for online community organizing, outreach, tool-building, or research to help make {{SITENAME}} better. In March, we’re looking for new project proposals. Examples of past Individual Engagement Grant projects: *[[m:Grants:IEG/Build_an_effective_method_of_publicity_in_PRChina|Organizing social media for Chinese Wikipedia]] ($350 for materials) *[[m:Grants:IEG/Visual_editor-_gadgets_compatibility|Improving gadgets for Visual Editor]] ($4500 for developers) *[[m:Grants:IEG/The_Wikipedia_Library|Coordinating access to reliable sources for Wikipedians]] ($7500 for project management, consultants and materials) *[[m:Grants:IEG/Elaborate_Wikisource_strategic_vision|Building community and strategy for Wikisource]] (€10000 for organizing and travel) '''[[m:Grants:IEG#ieg-applying|Proposals]] are due by 31 March 2014.''' There are a number of ways to [[m:Grants:IEG|get involved]]! Hope to have your participation, --[[m:User:Sbouterse (WMF)|Siko Bouterse, Head of Individual Engagement Grants, Wikimedia Foundation]] 21:44, 28 лютого 2014 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AKoval (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=IEG/MassMessageList&oldid=7675744 --> == Кандидатура в адміністратори == Через напругу в країні забув про справи. :-( Стюард натякнув що в мене закінчується тимчасове адміністрування і треба подати заявку на подовження. Прошу всіх взяти участь у голосуванні: [[Вікімандри:Адміністратори#Voll (друга номінація)]] --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 22:43, 28 лютого 2014 (EET) == Proposed optional changes to Terms of Use amendment == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Hello all, in response to some community comments in the discussion on the amendment to the Terms of Use on undisclosed paid editing, we have prepared two optional changes. Please [[m:Terms_of_use/Paid_contributions_amendment#Optional_changes|read about these optional changes on Meta wiki]] and share your comments. If you can (and this is a non english project), please translate this announcement. Thanks! [[m:User:Slaporte (WMF)|Slaporte (WMF)]] 23:56, 13 березня 2014 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Jalexander@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=7592057 --> == Changes to the default site typography coming soon == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> This week, the typography on Wikimedia sites will be updated for all readers and editors who use the default "Vector" skin. This change will involve new serif fonts for some headings, small tweaks to body content fonts, text size, text color, and spacing between elements. The schedule is: * '''April 1st''': non-Wikipedia projects will see this change live * '''April 3rd''': Wikipedias will see this change live This change is very similar to the "Typography Update" Beta Feature that has been available on Wikimedia projects since November 2013. After several rounds of testing and with feedback from the community, this Beta Feature will be disabled and successful aspects enabled in the default site appearance. Users who are logged in may still choose to use another skin, or alter their [[Special:MyPage/vector.css|personal CSS]], if they prefer a different appearance. Local [[MediaWiki:Common.css|common CSS]] styles will also apply as normal, for issues with local styles and scripts that impact all users. For more information: * [[mw:Typography refresh|Summary of changes and FAQ]] * [[mw:Talk:Typography refresh|Discussion page]] for feedback or questions * [https://blog.wikimedia.org/2014/03/27/typography-refresh/ Post] on blog.wikimedia.org -- [[m:User:Steven (WMF)|Steven Walling]] (Product Manager) on behalf of the Wikimedia Foundation's [[mw:Design|User Experience Design]] team </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Steven (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=7990801 --> == Новини Вікімедіа, березень 2014 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|Головні моменти]] '''[[m:Wikimedia_Foundation_Report,_March_2014|звіту Фонду Вікімедіа]]''' і '''[[mw:Wikimedia engineering report/2014/March|технічного звіту]]''' за березень 2014 року, з підбіркою '''найважливіших подій руху Вікімедіа'''''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_March_2014/uk#Новини Фонду Вікімедіа|Новини Фонду Вікімедіа]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_March_2014/uk#Нова Бета-функція: Спливаючі вікна, що показують огляди статей|Нова Бета-функція: Спливаючі вікна, що показують огляди статей]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_March_2014/uk#Типографічне оновлення: Новий вигляд для тексту на сайтах Вікімедіа|Типографічне оновлення: Новий вигляд для тексту на сайтах Вікімедіа]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_March_2014/uk#Проект щорічного плану опубліковано для зворотнього зв'язку зі спільнотою та FDC|Проект щорічного плану опубліковано для зворотнього зв'язку зі спільнотою та FDC]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_March_2014/uk#Дані та тенденції|Дані та тенденції]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_March_2014/uk#Фінанси|Фінанси]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_March_2014/uk#Інші новини руху Вікімедіа|Інші новини руху Вікімедіа]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_March_2014/uk#Зображення року 2013|Зображення року 2013]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_March_2014/uk#Вікімедіа Росія добилась змін у російському законодавстві про авторське право|Вікімедіа Росія добилась змін у російському законодавстві про авторське право]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 09:13, 6 травня 2014 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tbayer (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=5418749 --> == Media Viewer == <br> <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Greetings, my apologies for writing in English. I wanted to let you know that [[mw:Multimedia/About Media Viewer|Media Viewer]] will be released to this wiki in the coming weeks. Media Viewer allows readers of Wikimedia projects to have an enhanced view of files without having to visit the file page, but with more detail than a thumbnail. You can try Media Viewer out now by turning it on in your [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|Beta Features]]. If you do not enjoy Media Viewer or if it interferes with your work after it is turned on you will be able to disable Media Viewer as well in your [[Special:Preferences#mw-prefsection-rendering|preferences]]. I invite you to [[mw:Talk:Multimedia/About Media Viewer|share what you think]] about Media Viewer and how it can be made better in the future. Thank you for your time. - [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] 00:29, 24 травня 2014 (EEST) <small>--This message was sent using [[m:MassMessage|MassMessage]]. Was there an error? [[m:Talk:MassMessage|Report it!]]</small> </div> </br> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Keegan (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Keegan_(WMF)/MassMessage/Multimedia/Media_Viewer&oldid=8631315 --> == A Fistful of Nuggets - Виклик українській вікі! == [[File:A Fistful of Nuggets.jpg|center|500px]] Привіт, всім! '''[[:en:User:Llywelyn2000/A Fistful of Nuggets|Я поставив завдання всіх мовних проектів Wikivoyage]]''': для завершення трохи більше 10 статей за деякими із золотих самородків Уельсу - маленький куточок нашої планети, де я народився і хліб! Кожна стаття потребує кількох основних елементів: сну, пити і їсти, а також 2000 байт тексту. Перша мова, щоб завершити виклик отримає золотий дракон Barnstar - а як користувач, який зібрав найбільшу кількість очок. Удачи! Я з нетерпінням очікуємо зустрічі з Вами на седан - будь ласка, додайте точок себе і відзначте сітку, щоб показати, що це робиться! Велике спасибі, або, як ми говоримо, у великій країні (Уельс, звичайно!) - "! Diolch уп Fawr" [[Користувач:Llywelyn2000|Llywelyn2000]] ([[Обговорення користувача:Llywelyn2000|обговорення]]) 17:06, 2 червня 2014 (EEST) == Новини Вікімедіа, Квітень 2014 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|Головні моменти]] '''[[m:Wikimedia_Foundation_Report,_April_2014|звіту Фонду Вікімедіа]]''' і '''[[mw:Wikimedia engineering report/2014/April|технічного звіту]]''' за Квітень 2014 року, з підбіркою інших найважливіших '''подій руху Вікімедіа'''''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2014/uk#Новини Фонду Вікімедіа|Новини Фонду Вікімедіа]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2014/uk#Wikimedia Labs перенесено до нового дата-центру|Wikimedia Labs перенесено до нового дата-центру]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2014/uk#Новий Media Viewer починає викладатися на сайтах Wikimedia|Новий Media Viewer починає викладатися на сайтах Wikimedia]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2014/uk#Нові виконавчий директор і директор зі зв'язків з громадськістю|Нові виконавчий директор і директор зі зв'язків з громадськістю]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2014/uk#Дані та тенденції|Дані та тенденції]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2014/uk#Фінанси|Фінанси]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2014/uk#Інші новини руху Вікімедіа|Інші новини руху Вікімедіа]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2014/uk#Щорічна конференція Вікімедіа збирає Вікімедіа-організації в Берліні|Щорічна конференція Вікімедіа збирає Вікімедіа-організації в Берліні]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2014/uk#Вікімедійці пам'ятають Адріану Уейдвіц та Сінтію Ешлі-Нельсон|Вікімедійці пам'ятають Адріану Уейдвіц та Сінтію Ешлі-Нельсон]] **[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2014/uk#Фонд Вікі-освіти отримує грант на 1,39 мільйона доларів|Фонд Вікі-освіти отримує грант на 1,39 мільйона доларів]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 03:48, 10 червня 2014 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tbayer (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=5418749 --> == Media Viewer is now live on this wiki == <br> <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> [[File:Media_Viewer_Desktop_-_Large_Image_Opaque_Info.png|thumb|Media Viewer lets you see images in larger size]] Greetings— and sorry for writing in English, please translate if it will help your community, The Wikimedia Foundation's [[mw:Multimedia|Multimedia team]] is happy to announce that [[mw:Multimedia/About Media Viewer|Media Viewer]] was just released on this site today. Media Viewer displays images in larger size when you click on their thumbnails, to provide a better viewing experience. Users can now view images faster and more clearly, without having to jump to separate pages — and its user interface is more intuitive, offering easy access to full-resolution images and information, with links to the file repository for editing. The tool has been tested extensively across all Wikimedia wikis over the past six months as a [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|Beta Feature]] and has been [[mw:Multimedia/Media_Viewer/Release_Plan#Timeline|released]] to the largest Wikipedias, all language Wikisources, and the English Wikivoyage already. If you do not like this feature, you can easily turn it off by clicking on "Disable Media Viewer" at the bottom of the screen, pulling up the information panel (or in your [[Special:Preferences#mw-prefsection-rendering|your preferences]]) whether you have an account or not. Learn more [[mw:Help:Multimedia/Media_Viewer#How_can_I_turn_off_this_feature.3F|in this Media Viewer Help page]]. Please let us know if you have any questions or comments about Media Viewer. You are invited to [[mw:Talk:Multimedia/About_Media_Viewer|share your feedback in this discussion on MediaWiki.org]] in any language, to help improve this feature. You are also welcome to [https://www.surveymonkey.com/s/media-viewer-1-all?c=announce-all take this quick survey in English], [https://www.surveymonkey.com/s/media-viewer-1-fr en français], [https://www.surveymonkey.com/s/media-viewer-1-es o español]. We hope you enjoy Media Viewer. Many thanks to all the community members who helped make it possible. - [[mw:User:Fabrice Florin (WMF)|Fabrice Florin (WMF)]] ([[m:User talk:Fabrice Florin (WMF)|talk]]) 00:54, 20 червня 2014 (EEST) <small>--This message was sent using [[m:MassMessage|MassMessage]]. Was there an error? [[m:Talk:MassMessage|Report it!]]</small> </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Keegan (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Keegan_(WMF)/MassMessage/Multimedia/Media_Viewer&oldid=8631315 --> == First competition of the Romanian Wikivoyage Project == {{Pagebanner|Panoramă Ariușd, Covasna, România.jpg|notoc=true|link=:en:User:Vladislavian/RomanianWikivoyageProject|caption=Romanian Wikivoyage Project|pgname=Welcome to the first round of the [[:en:User:Vladislavian/RomanianWikivoyageProject|Wikivoyage competition]] about the country Romania!}} <gallery mode="packed-hover"> Bukarest Atheneum.jpg|Bucharest|link=:en:Bucharest Lipscani Bucharest.jpg|Bucharest/Lipscani|link=:en:Bucharest/Lipscani Danube Delta -a.jpg|Danube Delta|link=:en:Danube Delta Castelul Peleş.JPG|Sinaia|link=:en:Sinaia Sibiu.jpg|Sibiu|link=:en:Sibiu Mamaia (9429254502).jpg|Mamaia|link=:en:Mamaia </gallery> <center> {| class="wikitable" | <center>From '''July 1''' to '''September 1''', all Wikivoyage projects will be invited to take part in our first competition. The challenge is: Improve the article '''Romania''' in your language! [[File:Wikivoyage-logo.svg|20px|link=:en:User:Vladislavian/RomanianWikivoyageProject]] </br>[[:en:User:Vladislavian/RomanianWikivoyageProject|Here]] you can find out the way, how you can earn points for your edits. The Wikivoyage with the most points, as well as the one who has helped the most are rewarded with the Romanian Wikivoyage Project Medal! </center> |} </center> <center><small><small>A competition by: [[Користувач:Vladislavian|Vladislavian]] ([[Обговорення користувача:Vladislavian|обговорення]]) 14:48, 30 червня 2014 (EEST)</small></small></center> == Letter petitioning WMF to reverse recent decisions == The Wikimedia Foundation recently created a new feature, "superprotect" status. The purpose is to prevent pages from being edited by elected administrators -- but permitting WMF staff to edit them. It has been put to use in only one case: to protect the deployment of the Media Viewer software on German Wikipedia, in defiance of a clear decision of that community to disable the feature by default, unless users decide to enable it. If you oppose these actions, please add your name to this letter. If you know non-Wikimedians who support our vision for the free sharing of knowledge, and would like to add their names to the list, please ask them to sign an identical version of the letter on change.org. * [[:m:Letter to Wikimedia Foundation: Superprotect and Media Viewer|Letter to Wikimedia Foundation: Superprotect and Media Viewer]] * [http://www.change.org/p/lila-tretikov-remove-new-superprotect-status-and-permit-wikipedia-communities-to-enact-current-software-decisions-uninhibited Letter on change.org] -- [[:m:User:JurgenNL|JurgenNL]] ([[:m:User talk:JurgenNL|talk]]) 20:35, 21 серпня 2014 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:JurgenNL@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=9313374 --> == Process ideas for software development == <div class=”mw-content-ltr”> ’’My apologies for writing in English.’’ Hello, I am notifying you that a brainstorming session has been [[:m:Community Engagement (Product)/Process ideas|started on Meta]] to help the Wikimedia Foundation increase and better affect community participation in software development across all wiki projects. Basically, how can you be more involved in helping to create features on Wikimedia projects? We are inviting all interested users to voice their ideas on how communities can be more involved and informed in the product development process at the Wikimedia Foundation. It would be very appreciated if you could translate this message to help inform your local communities as well. I and the rest of [[:m:Community Engagement (Product)|my team]] welcome you to participate. We hope to see you on Meta. Kind regards, -- [[m:User:Rdicerb (WMF)|Rdicerb (WMF)]] [[m:User talk:Rdicerb (WMF)|talk]] 01:15, 22 серпня 2014 (EEST) <small>--This message was sent using [[m:MassMessage|MassMessage]]. Was there an error? [[m:Talk:MassMessage|Report it!]]</small> </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Keegan (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=9313374 --> == Badge function in Wikidata == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Dear Wikivoyagers, contributors, readers, travellers...<br /> Wikidata has introduced badges to denote good and featured articles in Wikipedia. These article statuses are displayed with stars in the interlanguage links. Maybe you think, this feature is useful on Wikivoyage and should be implemented on Wikivoyage as well. There is a [[meta:Wikivoyage/Lounge#Badges|discussion on meta]] to develop a common strategy and request the needed functionality from Wikidata. Please joine the discussion, if you are interested in the new feature. ''(Sent by [[meta:User:DerFussi|DerFussi]] via [[:m:MassMessage|MassMessage]])'' 09:37, 22 серпня 2014 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:DerFussi@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Wikivoyage_Communities&oldid=7954733 --> == Grants to improve your project == :''Apologies for English. Please help translate this message.'' Greetings! The [[:m:Grants:IEG|Individual Engagement Grants program]] is accepting proposals for funding new experiments from September 1st to 30th. Your idea could improve Wikimedia projects with a new tool or gadget, a better process to support community-building on your wiki, research on an important issue, or something else we haven't thought of yet. Whether you need $200 or $30,000 USD, Individual Engagement Grants can cover your own project development time in addition to hiring others to help you. *'''[[:m:Grants:IEG#ieg-apply|Submit your proposal]]''' *'''Get help''': In [[:m:Grants:IdeaLab|IdeaLab]] or an upcoming [[:m:Grants:IdeaLab/Events#Upcoming_events|Hangout session]] [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 19:52, 2 вересня 2014 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:PEarley (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:PEarley_(WMF)/Sandbox&oldid=9730503 --> == Кандидатура в адміністратори == Прошу всіх взяти участь у голосуванні: [[Вікімандри:Адміністратори#Voll (третя номінація)]] --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:05, 24 вересня 2014 (EEST) == Meta RfCs on two new global groups == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Hello all, There are currently requests for comment open on meta to create two new global groups. The first is a group for members of the OTRS permissions queue, which would grant them autopatrolled rights on all wikis except those who opt-out. That proposal can be found at [[m:Requests for comment/Creation of a global OTRS-permissions user group]]. The second is a group for Wikimedia Commons admins and OTRS agents to view deleted file pages through the 'viewdeletedfile' right on all wikis except those who opt-out. The second proposal can be found at [[m:Requests for comment/Global file deletion review]]. We would like to hear what you think on both proposals. Both are in English; if you wanted to translate them into your native language that would also be appreciated. It is possible for individual projects to opt-out, so that users in those groups do not have any additional rights on those projects. To do this please start a local discussion, and if there is consensus you can request to opt-out of either or both at [[m:Stewards' noticeboard]]. Thanks and regards, [[m:User:Ajraddatz|Ajraddatz]] ([[m:User talk:Ajraddatz|talk]]) 20:04, 26 жовтня 2014 (EET)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Ajraddatz@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=10024331 --> == Global AbuseFilter == Привіт! [[mw:Special:MyLanguage/Extension:AbuseFilter|Фльтр зловживань]] — це розширення MediaWiki, призначене для попередження вандалізму та спаму. У 2013 році [[m:Special:Mylanguage/Global AbuseFilter|глобальні фільтри зловживань]] були увімкнені лише для обмеженої кількості вікі, зокрема - для Meta-Wiki, MediaWiki.org, Віківидів та (на початку 2014) всіх "[https://noc.wikimedia.org/conf/highlight.php?file=small.dblist малих вікі]". Нещодавно глобальні фільтри зловживань були увімкнені і для "[https://noc.wikimedia.org/conf/highlight.php?file=medium.dblist вікіпроектів середнього розміру]". Цими фільтрами зараз управляють стюарди на Мета-Вікі, і вони вже проявили свою ефективність у запобіганню масових спам-атак у різних проектах Вікімедіа. Однак зараз немає однозначної політики щодо того, яким чином глобальними фільтрами зловживань варто управляти надалі, хоча є певні пропозиції. Зараз розглядається [[m:Requests for comment/Global AbuseFilter|запит на коментар]] щодо політики управління глобальними фільтрами зловживань. Тим часом окремі вікі можуть відмовитись від використання глобального фільтра зловживань. Вони можуть просто додати запит до [[m:Global AbuseFilter/Opt-out wikis|цього списку]] на Мета-Вікі. Якщо у Вас виникли якісь запитання, можете поставити їх на [[m:Talk:Global AbuseFilter|m:Talk:Global AbuseFilter]]. Спасибі, [[m:User:PiRSquared17|PiRSquared17]], [[m:User:Glaisher|Glaisher]] — 19:34, 14 листопада 2014 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Glaisher@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_AbuseFilter/2014_announcement_distribution_list&oldid=10495115 --> == VisualEditor coming to this wiki as a Beta Feature == <div dir="ltr" class="me-content-ltr" lang="en"> [[File:VE_as_BetaFeature.png|right|350px]] ''Hello. Please excuse the English. I would be grateful if you translated this message!'' '''[[:mw:VE|VisualEditor]], a rich-text editor for MediaWiki, will soon be available on this wiki as a [[:mw:Beta Features|Beta Feature]]'''. The estimated date of activation is Wednesday, 26 November. To access it, you will need to visit the {{int:Prefs-betafeatures}} [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures page] after the deployment and tick the box next to "{{int:Visualeditor-preference-core-label}}". (If you have enabled the "{{int:Betafeatures-auto-enroll}}" option, VisualEditor will be automatically available for you.) There will also be a "{{int:Visualeditor-preference-language-label}}" that you can enable if you need it. Then, you just have to click on "{{int:Vector-view-edit}}" to start VisualEditor, or on "{{int:Visualeditor-ca-editsource}}" to edit using wikitext markup. You can even begin to edit pages with VisualEditor and then switch to the wikitext editor simply by clicking on its tab at any point, and you can keep your changes when doing so. [[:mw:Help:VisualEditor/VE as Beta Feature|A guide was just published at mediawiki.org]] so that you can '''learn how to support your community with this transition''': please read and translate it if you can! You will find all the information about the next steps there. Please report any suggestions or issues at [[:mw:VisualEditor/Feedback|the main feedback page]]. You will also receive the next issues of the multilingual monthly newsletter here on this page: if you want it delivered elsewhere, for example at your personal talk page, please add the relevant page [[:m:VisualEditor/Newsletter|here]]. Thanks for your attention and happy editing, [[:m:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]] 20:12, 21 листопада 2014 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Sister_projects&oldid=10598554 --> == VisualEditor coming to this wiki as a Beta Feature (errata) == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="it" dir="ltr"> ''Please notice the correct direct link to access {{int:Prefs-betafeatures}} [[:Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|is this one]]. Thanks for your understanding! [[:m:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]] 20:35, 21 листопада 2014 (EET)'' </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Sister_projects&oldid=10598554 --> == VisualEditor News #10—2014 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> <div style="margin:0.5em;{{#switch:ltr|rtl=float:left;margin-left:0;|#default=float:right;margin-right:0;}}width:230px;border:1px solid #AAA;padding:0.5em"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200x70px|center|frameless|alt=Візуальний редактор]] [[File:VisualEditor table editing add and remove columns.png|230x230px|center|frameless|alt=Знімок екрана, що демонструє, яким чином додавати та вилучати колонки у таблиці]] '''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size:90%;"> У Візуальному редакторі відтепер доступне базове редагування таблиць. Ви можете додавати та вилучати рядки та колонки із таблиць простим натисканням відповідної кнопки. [[:mw:VisualEditor/User guide|Посібник користувача]] має більше інформації стосовно того, як користуватися Візуальним редактором. </div> </div> З моменту останнього розсилання новин [[mw:VisualEditor|Команда розробників]] опрацювала чимало баґів, а також трудилася над підтримкою редагування таблиць та продуктивністю. Їхні щотижневі звіти публікуються [[mw:VisualEditor/status|на mediawiki.org]]. Деталі щодо запланованої роботи публікуються на сторінці [[mw:VisualEditor/Roadmap|VisualEditor roadmap]]. Наприкінці листопада '''Візуальний редактор був введений до решти декількох сотень вікі''' як [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|бета-функція]], яку можна вмикати/вимикати за бажанням. Винятком залишились лише більшість Вікісловників (які сильно узалежнені від шаблонів), а також всі Вікіджерела (які очікують на інтеграцію розширення [[mw:Extension:Proofread Page|ProofreadPage]]). === Останні покращення === Відтепер доступна базова підтримка '''редагування таблиць'''. Ви можете додавати та вилучати таблиці, додавати та вилучати рядки та колонки, задавати чи видаляти заголовок таблиці, а також об'єднувати комірки. Для того, аби змінити вміст комірки, клацніть на ній двічі. Більше функцій стануть доступними у прийдешні місяці. Крім того, Візуальний редактор відтепер ігнорує зламані, недійсні елементи <code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">rowspan</code> та <code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">colspan</code>, замість того, аби намагатися їх виправити. Тепер Ви можете використовувати '''пошук та заміну''' у Візуальному редакторі, до яких можна дістатися через меню параметрів, або натиснувши комбінацію <kbd><code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">^ Ctrl</code></kbd>+<kbd><code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">F</code></kbd> чи <kbd><code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">⌘ Cmd</code></kbd>+<kbd><code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">F</code></kbd>. Тепер Ви можете створювати та редагувати прості параграфи <code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"><nowiki><blockquote></nowiki></code> для виокремлення цитат чи створення відступів у тексті. Для цього треба змінити «{{Int:Visualeditor-formatdropdown-format-paragraph}}» на «{{Int:Visualeditor-formatdropdown-format-blockquote}}». Для форматування тексту можна використовувати деякі '''нові послідовності символів'''. Якщо на початку рядка ввести «<code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">* </code>», цей рядок буде сприйнятий як рядок маркованого списку; «<code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">1.</code>» або «<code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">#</code>» започаткують нумерований список; «<code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">==</code>» перетворить його на заголовок розділу; «<code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">: </code>» зробить його рядком цитати. Якщо Ви не мали наміру застосувати ці інструменти, достатньо буде просто натиснути «Скасувати», щоб скасувати зміну форматування. Існують ще дві інші послідовності символів: «<code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"><nowiki>[[</nowiki></code>» для запуску інструменту додавання посилань, та «<code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"><nowiki>{{</nowiki></code>» для запуску інструменту редагування шаблонів, які можуть стати в нагоді досвідченим користувачам. Наявні комбінації клавіш, такі як <kbd><code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">^ Ctrl</code></kbd>+<code class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">K</code>, що відкриває вікно редагування посилань, працюють і досі. При додаванні категорії, яка перенаправляє на іншу категорію, Візуальний редактор тепер автоматично додає цільову категорію. Категорії без створених сторінок опису тепер матимуть червоний колір. Ви знову можете створювати та редагувати '''галереї''' у форматі вікірозмітки. === Забігаючи наперед === Теперішній дизайн Візуального редактора буде замінений '''новою темою''', що була розроблена [[mw:Design|групою з досліджень користувацького досвіду]]. Нове оформлення стане доступним для немобільних систем на mediawiki.org наприкінці грудня, а на інших сайтах — на початку січня. (Ви можете побачити нове оформлення у попередньому перегляді для розробників — [[toollabs:oojs-ui/oojs-ui/demos/index.html#widgets-apex-vector-ltr|стара тема «Apex»]], та нова [[toollabs:oojs-ui/oojs-ui/demos/index.html#widgets-mediawiki-vector-ltr|«MediaWiki»]], яка її замінить.) У січні команда розробників [[mw:Cite-from-id|планує додати '''функції автозаповнення''']] '''для приміток'''. Заплановані зміни до вікна пошуку медіафайлів мають полегшити вибір з-поміж наявних зображень. === Працюймо разом === * Діліться своїми думками та ставте запитання на [[mw:VisualEditor/Feedback|mw:VisualEditor/Feedback]]. * Переклади [[mw:Help:VisualEditor/User_guide|посібника користувача]] для більшості мов значно застаріли. Лише українська, португальська, іспанська, французька та голландська версії — майже поточні. Будь ласка, допоможіть [https://www.mediawiki.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Help%3AVisualEditor%2FUser+guide&language=&action=page&filter= завершити поточні переклади] для користувачів, що розмовляють Вашою мовою. * Поспілкуйтеся з командою розробників протягом [[:m:IRC office hours|робочих годин]] через [[:en:IRC|IRC]]. Наступний чат відбудеться 7 січня 2015 року, у середу, о [http://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?hour=22&min=00&sec=0&day=7&month=1&year=2015 22:00 UTC]. * Подавайте [https://phabricator.wikimedia.org/maniphest/task/create/?projects=PHID-PROJ-dafezmpv6huxg3taml24 у Фабрикаторі] запити на мовні відповідники для іконок "{{Int:visualeditor-annotationbutton-bold-tooltip}}" та "{{Int:visualeditor-annotationbutton-italic-tooltip}}" для меню форматування тексту. * Команда з дизайнерських досліджень хоче поспостерігати за роботою справжніх дописувачів. Будь ласка, [https://jfe.qualtrics.com/form/SV_6R04ammTX8uoJFP підписуйтесь на участь у їхній дослідницькій програмі]. * Якщо Ви хотіли б допомогти із перекладом цієї розсилки новин, будь ласка, підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму, щоб ми мали змогу сповістити Вас про наступний такий випуск. Підписуйтесь або відписуйтесь на [[:m:VisualEditor/Newsletter|Меті]]. Дякуємо! — <span class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">[[:m:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]]</span> </div> 21:00, 26 грудня 2014 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=10823356 --> of76fgs8waw5m6cbgqhbjtrtvvzjh4n 0 1498 37062 35047 2025-04-15T17:53:25Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37062 wikitext text/x-wiki {{geo|49.795556|30.116667}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Bila Tserkva Montage.png | caption=Біла Церква | city=Біла Церква | citylocal= | map= | arm= | population=211 155 | callingcode= }} '''Біла Церква''' знаходиться в [[Київська область|Київській області]], за 75 км на південь від [[Київ|Києва]]. == Зрозуміти == Біла Церква була заснована у 1032 році Ярославом Мудрим як фортеця Юр'єв (на честь християнського ім'я князя — Юрій). Тож історична частина міста розташована на високому скелястому північному березі річки Рось, що дозволяло ефективно оборонятися проти кочівників, що жили у південних причорноморських степах. Юр'єв, однак, було цілковито знищено під час монголо-татарської навали. У середині 16 ст. було відроджено оборонне значення міста, оскільки у 1550 році тут було зведено перший замок. З Білоцерківським замком пов'язані такі особистості як Костянтин Острозький (який перебудував замок у 1570 році), Богдан Хмельницький (який тривалий час перебував в Білій Церкві зі своїми основними силами), Іван Сірко (під чиїм натиском замок був майже зруйнований, але так і не взятий) та Іван Мазепа (який використовував замок як свою резиденцію). Після приєднання причорномор'я та Криму до Росії наприкінці 18 ст. загроза турецько-татарських набігів зникла, Білоцерківський замок було зруйновано за наказом Катерини ІІ, а південний берег річки Рось поступово також був заселений. У середині 20 ст. було зведено два автомобільних мости через річку.<!-- 1960 року було урочисто відкрито автомобільний міст через Рось висотою 11 м над рівнем плеса.--> Від 1778 року і до приходу більшовицької влади, місто перебувало у власності польських магнатів Браницьких. Браницькі збудували неподалік Білої Церкви великий європейський парк, який отримав назву «Олександрія» та досі є перлиною міста. Після Другої світової війни населення міста виросло вчетверо — від 50 тисяч до 200 тисяч, оскільки у місті розташувалися нові заводи, військова частина та потужний військовий аеродром. З часу Незалежності промислове та військове значення міста значно зменшилося, а мешканці міста почали все більше працювати у столиці. == Як дістатись == === {{Потягом}} === * [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=22180&by_station=1 Розклад руху пасажирських поїздів по станції Біла Церква]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=609 Розклад руху приміських поїздів по станції Біла Церква]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === {{Автомобілем}} === З міста проходить автошлях регіонального значення {{Автошлях|Р|17}} ('''Біла Церква''' — Тетіїв — Липовець — {{Автошлях|M|30}} ({{Автошлях|E|50}})). Також через місто проходить: * автошлях регіонального значення {{Автошлях|Р|04}} ([[Київ]] ({{Автошлях|М|07}}) — навколо м. [[Фастів]] — '''Біла Церква''' — Тараща — Звенигородка ({{Автошлях|Н|16}} і {{Автошлях|Т|2404}})) * автошлях національного значення {{Автошлях|Н|02}} ({{Автошлях|М|07}} — Радивилов — Почаїв — [[Кременець]] — Козятин — Сквира — '''Біла Церква''' — Узин — Кагарлик — Ржищів — [[Канів]] — Софіївка ({{Автошлях|Н|08}})) * автошлях міжнародного значення {{Автошлях|М|05}} (частина европейського маршруту {{Автошлях|Е|95}}) ([[Київ]] — '''Біла Церква''' — Жашків — [[Умань]] — [[Одеса]]) === {{Автобусом}} === Найлегше дістатись до Білої Церкви з Києва. Маршрутки між Києвом і Білою Церквою відправляються кожні 15-20 хвилин (або за наповненням). Відправлення у Києві: * Залізничний вокзал * Станція метро «Палац Україна» * Станція метро «Либідська» * Одеська площа (навпроти ТЦ «Магелан») Відправлення у Білій Церкві: * Соборна площа ** з автобусної станції поруч із приватною клінікою «Беладент» (до 2016 року, крім Києва, звідси також можна було поїхати прямо до Міжнароджного аеропорту «Бориспіль») ** поруч із зупинкою міського транспорту (навпроти входу до собору) * Масив Леваневського (навпроти будинку культури «Росава») * Залізничний вокзал * Критий ринок (навпроти) * Вул. Піонерська == Транспорт == Міський транспорт у Білій Церкві забезпечується переважно мікроавтобусами та тролейбусами. * [http://info-bc.com/routes Міський транспорт Білої Церкви] == Що відвідати == * Дендропарк «Олександрія» * Торгові ряди (БРУМ або гостинний двір) *: — будинок у цетрі історичної торгової площі у центрі міста. Сьогодні розміщує популярні кав'ярні, ресторани та бутіки * Парк атракціонів ім. Тараса Шевченка ===Культові споруди=== * Преображенський кафедральний собор та Микільська церква (зведена Іваном Мазепою) * Церква святої Марії Магдалини * {{see | name=Мечеть | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Нечуй-Левицького, 2-А | lat=49.7929012 | long=30.1167933 | directions= | phone=+38(097)179-55-21, +38(068)691-38-83 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-15 | content=Це приміщення громада використовує для п’ятничних та святкових намазів, а також для проведення навчань, зустрічей і обрядів. Це не класична мечеть з мінаретом, а молитовний будинок, що виконує її функції для мусульман міста. Громада залишається активною й об’єднує не тільки місцевих жителів, а й гостей з регіону. }} == Чим зайнятись == * {{Listing|type=do |map= |lat = 49.811838|long = 30.064792 |name =Дендропарк «Олександрія» |alt = |address = |directions = |url = https://www.alexandria-park.com.ua|wikipedia =Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України|wikidata = Q2424081 |facebook = |vkontakte = |phone = (0456) 34-05-47 (приймальна дендропарку),(0456) 34-05-51 (музей та замовлення екскурсій)|fax = |email = alexandriapark@ukr.net|skype = |hours = |price = 10-20 грн |description = Живописний парк площею 200 га. Серед найкращих оздоб парку — композиції «Руїни» та «Леви», китайський місток, колонада «Відлуння», ротонда, бельведери, музей, історична Палієва гора. На забудьте взяти трішки хліба для лебедів, качок та червоних рибок! }} * {{Listing|type=do |map= |lat = 49.7911226|long = 30.1097335 |name = Білоцерківський будинок органної та камерної музики |alt = |address = пл. Соборна, 4 |directions = |url = |wikipedia = Білоцерківський_будинок_органної_і_камерної_музики|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у Костьолі Святого Іонна Хрестителя на Замковій горі, де також можна проглянути картинну галерею місцевих художників та придбати картини.}} * {{Listing|type=do |map= |lat = 49.796111|long = 30.1125 |name = Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П. К. Саксаганського |alt = |address = провулок Клубний, 1|directions = |url = http://theater.kyiv.ua|wikipedia = Київський_академічний_обласний_музично-драматичний_театр_імені_П._К._Саксаганського|wikidata=Q4220193|facebook = |vkontakte = |phone = З питань придбання квитків : +38 (050) 328-66-11, +38 (0456) 34-25-12|fax = |email = |skype = |hours = ПН-ПТ з 9.00 до 19.00. СБ-НД з 11.00 до 19.00|price = |description = Доволі хороший театр. }} * {{listing|type=do | lat=49.812699 | long=30.03156 | name=Кінно-спортивний клуб «Тандем» | alt= | address=вул. Сквирське шосе, 227а | directions=маршрутом № 1, в сторону мікрорайону Гайок, зупинка — База МТС | url=http://ksk-tandem.com.ua/ua/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/ksk_tandem | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Прокат коней, прогулянки верхи, навчання верховій їзді. }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Парк атракціонів ім. Тараса Шевченка |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Рекреація === У Білій Церкві знаходяться природні джерела радонової води. Природний вміст радону, хімічного елементу, що випромінює альфа-частинки, сприяє активації захисно-відновлювальних сил організму. [http://radon-dibrova.at.ua/ Санаторій «Діброва»], серед іншого, практикує бальнеологічні процедури з радоновими водами (радонові ванни). У літній період можна відпочити на пляжі, що на березі річки Рось. == Що купувати == Сувеніри пожна придбати на вході до дендропарку «Олександрія», у туристичні дні теплих сезонів — також біля колонади «Відлуння» у парку. == Де поїсти == === Дешево === * {{listing|type=eat | lat= 49.7948521| long=30.117427 | name=Ресторан «Радон» | alt= | address=вул. Шевченка, 5 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= 096 033 5262| fax= | hours= 10:00-23:00| price= | description=Затишна атмосфера, смачна їжа, дуже демократичні ціни у центрі міста. }} * {{listing |type = eat |lat = 49.7856941|long = 30.1536215 |name = McDonald's №118 «Олександрівський»|alt = |address = просп. Незалежності, 53К|directions = |url = https://mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = |fax = |email = ua-00118.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 08:30 - 22:00|price = |lastedit = 2024-01-07 |description = }} === Середні ціни === === Дорого === * {{Listing|type=eat |map= |lat =49.7928965 |long = 30.1086999 |name = Трактир |alt = Трактиръ |address = б-р Олександрійський, 13а |directions = |url = http://traktir-bc.com.ua/ |wikipedia = |facebook = |phone = (067) 230-53-56|fax = |email = 2581418418@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = Має славу одного з найкращих ресторанів у місті, особливо за приготовані на вогнищі страви. Розташований на центральному пляжі міста, поруч із історичним центром. Часто використовується для закритих бенкетів та весіль, тому варто передзвонити й завчасно зарезервувати столик ачи будиночок. }} == Де розважитись == === Нічні клуби === * {{Listing|type=drink |lat = 49.8057595|long =29.9902438 |name = РК "Vanilla" - disco/lounge/karaoke |alt = |address =с. Фурси, вул. Європейська, 71|directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = 098-554-87-86|fax = |email = |skype = |hours = 08:00-22:00|price = |description = }} === Розваги === * {{Listing|type=drink |map= |lat = 49.802643|long = 30.108806 |name = ТРК «Mon City» |alt = |address =бул. Олександрійський, 20 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (093) 065-04-23|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=drink |map= |lat = 49.7997222|long = 30.1088889 |name = Арт-клуб «Культ» |alt = |address =бул. Олександрійський, 47 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Вечірні концерти рок-спрямування.}} * {{listing | type=drink | name= РК "Калипсо"| alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Ярослава Мудрого, 24 | lat= 49.796042| long=30.118541 | directions= | phone=(097) 505-00-11 | tollfree= | fax= | hours= 20:00-04:00| price= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/rk.kalipso | lastedit=2024-01-26 | content= }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{Listing|type=sleep |map= |lat =49.7956848 |long =30.1911067 |name = Місце під сонцем |alt = |address =вул. Івана Кожедуба, 361 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 (96) 938-35-28 |fax = |email = |skype = |hours =08:00–17:00 |price = |description = Готель знаходится в промисловій зоні.}} * {{listing | name=Кімнати відпочинку на залізничному вокзалі | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Привокзальна, 34 | lat=49.8121011 | long=30.1091736 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Працює цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2024-01-27 | content= |type=sleep}} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | lat= 49.7965| long=30.1143 | name=Готель «Київ» | alt= | address=пл. Торгова, 3 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= office@hotel-kiev.co.ua| phone= (04563) 53-563| fax=(04563) 53-558 | hours= | price= | description= Найстаріший готель Білої Церкви. 2 зірковий, Готель "Київ" знаходиться в історичному центрі міста Біла Церква на Торговій площі біля архітектурно-історичного комплексу 18 сторіччя Торгових Рядів та будівлі міської ради .Готель було побудовано в 1958 році та реконструйовано в 2000 році, він має три поверхи , на яких розташовано 51 номери класу стандарт, напівлюкс, люкс. На території внутрішнього двору облаштовано автостоянку, що охороняється, готель також має власну котельню, котра забезпечує обігрівання номерів по необхідності та постійне гаряче водопостачання.До послуг гостей готелю модерний ресторан, в якому можна замовити та покуштувати страви української традиційної кухні .Крім того можна скористатися різноманітним готельним сервісом , до послуг наших гостей - телефон, факс, салон-перукарня, прання та прасування білизни, виклик таксі.}} * {{Listing|type=sleep |map= |lat = 49.805995|long = 30.0715722 |name = Санаторій-профілакторій «Діброва» |alt = |address =вул. Лісова, 2Б |directions = |url =https://dibrovabc.com.ua/?setlang=ua |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (096) 390-63-39, (099) 752-31-50|fax = |email = bc.dibrova@meta.ua|skype = |hours = |price = |description = Надає послуги готелю, банкетні та конференц-послуги; знаходиться на південному березі річки поруч із лісом та парком.}} === Дорого === * {{Listing|type=sleep |map= |lat = 49.795452|long = 30.109384 |name = Готель «Центральний» |alt = |address =вул. Росьова, 2/15 |directions = |url =https://hoteltsentralniy.com.ua |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (068) 731-78-77|fax = |email = Hotelcentral.bts@gmail.com|skype = |hours = Працює цілодобово|price = |description = Сучасний готель бізнес-класу, який знаходиться в центрі міста Біла Церква, поблизу центрального парку і річки Рось. Готель має 1-2 кімнатні комфортабельні номери класу "люкс", в кожному номері є телевізор, сейф, міні-бар,телефон,інтернет. В барі готелю гості можуть смачно поснідати, сніданок входить в вартість проживання.Готель має автопаркінг із охороною, поруч розміщені банк, пошта, зупинка багатьох маршрутних автобусів і тролейбусів. На вебсайті готелю є сторінки із детальним описом та фотографіями номерів, вартості проживання в номерах та повний перелік готельного сервісу. Крім того є сторінки з інформацією про місто Біла Церква, фотогалерея його історичних, пам’ятних і мальовничих місць.}} * {{Listing|type=sleep |map= |lat = 49.7928435|long = 30.111145 |name = Готель «Соборний» |alt = |address =пл. Соборна, 1/1 |directions = |url =|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38-0456-39-96-20|fax =+38-0456-39-96-22 |email = admin@hotel-sobornuy.com.ua|skype = |hours = |price = |description = Цей спокійний готель з видом на зелене перехрестя знаходиться за 5 хвилин ходьби від Замкової гори та центрального пляжу на річці Рось. Залізнична станція Біла Церква знаходиться за 3 км. У просторих номерах є доступ до Wi-Fi, телевізори з плоским екраном та міні-холодильники. У люксі є окрема вітальня та їдальня. Парковка, що охороняється, надається безкоштовно. У готелі є ресторан і бар, де подають страви європейської кухні.}} * {{Listing|type=sleep |map= |lat = 49.794547|long = 30.115704 |name = Готель «Сіті Парк» |alt = |address =вул. Ярослава Мудрого, 14 |directions = |url =https://www.cityparkhotelkiev.com.ua/city-park-hotel-bila-tserkva |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +380445001140, +380673816759|fax = |email =|skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=sleep |map= |lat = 49.7992591|long = 30.1139625 |name = Готель «Гостинний двір» |alt = |address =вул. Підвальна, 10 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = 0456390375 |fax = |email = host_dvir@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = }} == Застереження == Віддалені від центру райони міста (масив Леваневського або Роток, район площі Перемоги) мають трішки вищий рівень злочинності. Гуляти по цих районах на самоті вночі не рекомендовано. Хоча загалом Біла Церква є доволі спокійним містом. == Зв'язок == == Куди далі == * {{Marker|name=Пархомівка|type=vicinity|lat=49.548611|long=30.041944}} — село неподалік Білої Церкви, в якому розміщується церква з мозаїками Реріха. * {{Marker|name=Буки|type=vicinity|lat=49.837778|long=29.649722}} — село з відомим храмовим комплексом, маєтком та зоопарком сучасних агромагнатів. * {{Marker|name=[[Умань]]|type=vicinity|lat=48.75|long=30.219444}} — містечко з дендропарком «Софіївка» та місцем щорічного паломництва хасидів усього світу. {{footer|ispartof=Київська область|type=Місто|status=Придатний}} 5kl0nexm73uqxt5mq5iwjmzhllikd91 0 1505 14084 14083 2015-01-08T19:09:51Z Voll 30 14084 wikitext text/x-wiki {{geo|28.2|-177.35|zoom=13}} {{pagebanner}} {{quickbar |image = Midway Islands cannon albatross.png |flag = Flag of the Midway Islands (local).svg |area = 6.2 км² |population = близько 40 американських рибалок та дослідників дикої природи (квітень 2002) |language = англійська |tld = .um (частина U.S. Minor Outlying Islands) |timezone = UTC -11 }} == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Мікронезія|type=Країна}} 1a5z95z7y0rjok4ooxqmgbwofbjja3n 0 1506 33364 32772 2022-08-24T02:19:16Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat 33364 wikitext text/x-wiki {{geo|51.643333|31.568889|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Седнів''' — селище міського типу (було містом до радянської окупації України) на півночі [[Україна|України]], в [[Чернігівська область|Чернігівській області]]. Від Чернігова до Седнєва близько 30 км на схід. == Зрозуміти == Перші згадки про Седнів припадають десь на 10-11 століття, тобто всього через 100 років після заснування Чернігова. Датою створення вважається 1068 рік. У ранньому середньовіччі місто було одним з центрів племені сіверян, а з 9 століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом, Черніговом і Новгородом. У місті в цей час був княжий палац, фундамент якого знайшли при розкопках. Населення селища — 1 175 осіб (станом на 1 січня 2011). Площа — 3,86 км². Клімат — помірно-континентальний, середньорічна температура повітря становить +6,7 °C, найнижча вона у січні (-7,1 °C), найвища — в липні (+18,7 °C). == Як дістатись == === Літаком === Аеропорт «Чернігів» перебуває у законсервованому стані, прямого повітряного сполучення немає. Найближчий аеропорт - Бориспіль біля Києва. === Потягом === Хіба що тільки з Києва до Чернігова. Далі тільки маршруткою або попуткою. Можливо також і велосипедом. === Автомобілем === Трасою до Чернігова, далі - траса на схід, на Городню. === Автобусом === У Чернігові: * від Центрального Автовокзалу (біля Залізничного вокзалу) (основний пункт); * від автовокзалу біля ринку Нива. Проїзд 10 гривень. Час у дорозі 40 хвилин. === Кораблем === == Транспорт == Попутні маршрутки і попутки. Через селище проходить досить жвава траса Чернігів - Городня. == Що відвідати == <center><gallery> Файл:Седнів Воскресенська церква фото02 2014.jpg|Воскресенська церква Файл:Кам'яниця Лизогубів. Вид з північного сходу..JPG|Кам'яниця Лизогубів Файл:Kamenica in Sednev (Ukraine).JPG|Кам'яниця Лизогубів Файл:Седнів. Альтанка.JPG|Альтанка Глібова Чарівна мить жовтневого світанку.jpg|Чарівна мить жовтневого світанку, осінь 2018 року Файл:Смт.Седнiв. Садиба Лизогуба.JPG|Садиба Лизогуба Георгіївська церква (дер.).jpg|Георгіївська дерев’яна церква, одна з найстаріших д. церков України Файл:Седнів. Фестиваль "Седнівська осінь" у парку.jpg|Фестиваль "Седнівська осінь" (вересень) Файл:Троїцька церква Седнів (2013).JPG|Троїцька церква Седнів (2013) Ріка Снов у Седнєві.jpg|Ріка Снов </gallery></center> == Чим зайнятись == <center><gallery> Файл:Sunrise at Sednev (Ukraine).jpg|Світанок у Седневі Лизогубівський (Седнівський) парк Ріка Снов у Седневі 16.jpg|Ріка Снов </gallery></center> Кращі моменти для відвідання — літом і восени. Літом — щоб купатися в прекрасній дуже прозорій річці '''Снов'''. В селищі є кілька пляжів. Крім того походити по мальовничих схилах Седнева. Настільки мальовничими, що за часів Радянського Союзу тут була мекка для художників. Тоді досить активно працював Будинок художників, що міг прийняти до сотні митців зі всіх закутків Союзу. Останніми роками він хоч і страшенному занепаді, але частково діє влітку (в 2014 діяв). Ціни помірні. Восени (вересень), щоб відвідати '''фестиваль «Седнівська осінь»''' — куди приїздять представники всього великого Чернігівського району (більше 100 сіл). На фестивалі можна послухати українські пісні і скуштувати українські страви. Також продають картини місцевих художників, гончарські вироби та різноманітні сувеніри. Найбільше цікавинок у центрі. Там знаходяться 2 церкви — Воскресенська і Георгіївська. Георгіївська — одна з найдревніших дерев'яних церков України. Як мінімум тричі розбиралася і переносилася на інше місце. Останній раз реставрувалася в 2005 році. Але, на жаль, не так добре, як хотілося — церква здулася, як бочка, через неспівпадіння стін і фундаменту. По неділям проходять служби. Воскресенська була збудована Лизогубами. Містить на стінах масонські зірки. Під церквою знаходилася усипальниця Лизогубів. Також біля церкви знаходиться козацьких хрест, що «росте» — його форма з часом повільно змінюється — в одних місцях зменшується, в інших збільшується. Седнівська кам'яниця. Реставрована в 2000-х Чернігівенерго. Перейшла, фактично, у їхнє володіння, тому можна лише з вулиці оглянути. Седнівська ГЕС. Одна з небагатьох малих ГЕС, що діють в Україні. Забезпечує електроенергією кілька навколишніх сіл. Лизогубівська садиба (де була школа за радянських часів) лишилася у власності держави. Ющенко планував там зробити парк і музей, але справа далі паперів не пішла. Парк біля садиби знаходиться в жалюгідному стані, як і сад. Сад, проте, іноді ще дає врожаї яблук (2013 — гарний, 2014 — дуже мало було яблук). Біля садиби Лизогубів знаходяться кілька пам'ятників — Шевченку, Лизогубам, козаку, Глібову та художниці Тетяній Яблонській. У парку росте липа Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка. Біля школи росте 300-літній дуб. * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Альтанка Глібова | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours=краще влітку або восени | price= | description=Альтанка над річкою Снов, де любили бувати українські митці, ще починаючи з часів Глібова. }} == Що купувати == Сувеніри під час фестивалю "Седнівська осінь" (вересень). == Де поїсти == У центрі є кілька магазинів, де можна купити майже все - від їжі до одягу. Крім того кожного вівторка на центральній площі проходить базар, на який з’їзджаються продавці із сусідніх місць. Вибір товарів і продуктів суттєво збільшується. У центрі є 2 магазини, що працюють із 8-00 до 23-00. === Дешево === Можна у місцевих жителів (якщо поселитеся). === Середні ціни === Кінський двір. Тут крім того ще й страви готують в печі. Але треба заздалегідь домовлятися про відвідання закладу. == Де зупинитись == === Дешево === У місцевих жителів. Від 30-50 гривень на добу за кімнату (2014) для двох-трьох чоловік. Також можливо досить дешево можна організувати і харчування. === Середні ціни === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Будинок Творчості (художників) | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price=100₴ за добу | description=Будинок Творчості знаходиться майже в центрі села, за садибою Лизогубів. Колись, за радянських часів тут була мекка для художників із всього Союзу. Зараз комплекс в занедбаному стані. Але за ціну в 100 гривень за добу можна зняти кімнату. Або трохи дешевше - дерев’яні будиночки, що не ремонтувалися років з 30. }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Кінський двір | alt= | address=вул. Пекурівська 44 | directions= | url=http://koni.in.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=+38 (063) 888-555-0 | fax= | hours= | price= | description=Тут крім того ще й страви готують в печі. Але треба заздалегідь домовлятися про відвідання закладу. Ціни від 100 до 400 гривень за кімнату - 2-5 чоловік. Є також душ і кондиціонер в дорожчих номерах. Всі кімнати в натуральному стилі - дерев’яні стіни, ліжка, стільці зі столами. На ліжках матраци із сіном. }} Інші заклади, що здаються на літо. == Де навчатись == Нова школа у центрі села. Дуже мальовнича. Дах — прозорий із скла. Збудована поплічником Януковича, його правою рукою, Чечетовим, під обіцянку в обмін отримати садибу Лизогубів в приватне володіння (школу він збудував, але Ющенко садибу Лизогубів залишив у власності державі і спільнику Януковича не віддав). Школа добудувалася (не без проблем із тріснутим фундаментом і переробленням склянного даху!). У школі вчаться близько 30 дітей із Седнєва та 5 навколишніх сіл. Хоча школа була розрахована на 200 дітей. == Як заробити == == Застереження == Не випивати алкогольні напої із незнайомими. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == На більшій території села працює мобільний зв’язок. Але в деяких долинах і на околицях може працювати нестабільно, або й зовсім пропадати. В центрі села є пошта. В магазинах можна купити пакети поповнення для мобільних операторів. == Куди далі == * у північному напрямі — [[Городня]]; * у південному — [[Мена]]; * у західному — [[Чернігів]]; * у східному напрямі — [[Сосниця]], [[Новгород-Сіверський]], [[Батурин]]. {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] t7mscx57qyzsunys86m9hrsia17mtrt 14 1509 14097 2015-01-08T20:38:27Z Voll 30 Створена сторінка: [[Категорія:Технічні категорії]] 14097 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Технічні категорії]] 684u8f6idjce8w35rbo5tv1lbafhd16 0 1525 37428 17113 2025-05-17T15:25:23Z Soniapopova 7238 . 37428 wikitext text/x-wiki {{geo|32.066667|34.783333|zoom=12}} {{pagebanner}} {{citybar | image=North-TLV-at-Night.jpg | caption=Нічне місто | city=Тель-Авів | citylocal=תֵּל אָבִיב-יָפוֹ | map= | arm=Emblem of Tel Aviv.svg | population=414 600 (2013) | callingcode=+972 3 }} '''Тель-Авів''' знаходиться в [[Ізраїль|Ізраїлі]]. == Зрозуміти == Тель-Авів (від івр. «тель» — пагорб і «авів» — весна, тобто «пагорб весни») — ізраїльське місто на березі Середземного моря. Є частиною єдиної муніципальної системи Тель-Авів — Яффо, створеної злиттям цих міст в 1949 році. Місто є другим по числу жителів в країні (404 400 чоловік за даними 2009 року). Площа міської забудови муніципалітету Тель-Авів — Яффо складає близько 70 квадратних кілометрів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Аеропорт імені Бен-Гуріона|alt=Ben Gurion Airport|address=7015001,Ізраїль|phone=+97239755555|url=https://www.iaa.gov.il/|lat=32.01529861199009|long=34.90047320989742|content=Головний аеропорт Ізраїлю: три термінали, залізничне та автобусне сполучення з найближчими містами.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD-%D2%90%D1%83%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q181479}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Dankner|address=Петах-Тіква, Ізраїль|content=Зупинка трамваю|lat=32.09546281526803|long=34.890871720749004|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Тель-Авівський_метротрам|wikidata=Q403168}} == Що відвідати == [[Файл:2022-08-09 image.jpg|міні]] {{See|name=Тель-Авівський музей образотворчих мистецтв|alt=Tel Aviv Museum of Art|address=The Golda Meir Cultural and Art Center, Sderot Sha'ul HaMelech 27, Tel Aviv-Yafo, Ізраїль|phone=+97236077020|url=http://www.tamuseum.org.il/he/default.aspx|hours=10:00–18:00|price=585 грн|lat=32.077439218752815|long=34.78634757237929|content=Художній музей|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D1%8C-%D0%90%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2|wikidata=Q1267958}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === [[Файл:ספרייה 2.jpg|міні]] {{Eat|name=Pastel restaurant מסעדת פאסטל|address=שד׳ שאול המלך 27, Tel Aviv-Yafo, Ізраїль|phone=+97236447441|url=http://www.pastel-tlv.com/|hours=12:00–22:30|lat=32.07803522185883|long=34.78636311693049|content=Ресторан|price=200 ₪+ за особу}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Escape Room Illuminati|address=דיזינגוף סנטר, Dizengoff St 50, Tel Aviv-Yafo, Ізраїль|phone=+972522361729|url=https://www.escaperoom.co.il/tel-aviv-Illuminati|hours=10:30–01:30|lat=32.07609062620758|long=34.777980744195084|content=Квест-кімнати}} == Де зупинитись == === Дешево === [[Файл:2024-06-30 image.jpg|міні]] {{Sleep|name=The O Pod Hotel|address=Kaufmann St 2, Tel Aviv-Yafo, 6801294, Ізраїль|phone=+972777565350|url=https://www.theopodhotel.com/|hours=Час заїзду: 15:00 Час виїзду: 11:00|price=2615 грн|lat=32.06308884315155|long=34.76209871100704|content=Готель}} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Rishon LeZion West Aerial View.jpg|міні]] {{Go|name=Рішон-ле-Ціон|alt=Rishon LeZion|directions=на південний схід від Тель-Авіва|lat=31.962284121901394|long=34.797951878188435|content=Рішон-ле-Ціон - місто, розташоване в центрі Ізраїлю, в прибережній смузі Середземного моря, за 7 км на південь від Тель-Авіва|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%BE%D0%BD-%D0%BB%D0%B5-%D0%A6%D1%96%D0%BE%D0%BD|wikidata=Q201051}}{{footer|ispartof=Ізраїль|type=Місто}} mdufmsqz89moln38zyw8kgj439l4uvy 0 1531 33323 14209 2022-08-24T02:06:23Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Полтавської області]] з допомогою HotCat 33323 wikitext text/x-wiki {{geo|49.822238|34.534080}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Dykanka Troicka Church DSC 1570 53-210-0004.JPG | caption=Троїцька церква в смт Диканька | city=Диканька | citylocal= | map= | arm= | population=7824 (станом на 01.01.2013р.) | callingcode=+380-5351 }} '''Диканька''' знаходиться в [[Полтавська область|Полтавській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Полтавської області]] fbz2ti9p16vptlon7bvpdovwrzx4aud 0 1535 14215 2015-02-12T10:37:41Z Voll 30 Voll перейменував сторінку з [[Сахара]] на [[Сахель]]: Точна назва регіону 14215 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сахель]] et52g4g2zb7xcccxa6woboi28ep1bww 4 1544 15521 14264 2015-11-22T15:15:42Z Voll 30 15521 wikitext text/x-wiki [[Файл:VisualEditor-logo.svg|right|300px]] '''Візуальний редактор''' ('''VisualEditor''') — розширення для редагування сторінок вікіпедії в режимі WYSIWYG. Дозволяє користувачам редагувати статті без потреби вивчення вікі-розмітки. == Обмеження == * поки що нема можливості змінювати деякі складні структури, наприклад, таблиці, формули * підтримується не всіма веб-оглядачами ([[mw:VisualEditor/Target_browser_matrix]]) * підтримує тільки простори назв статей і персональних сторінок. Підтримку інших просторів, з відповідним функціоналом, додадуть потім * завжди завантажує всю сторінку, тобто не можна редагувати окремі розділи == Про візуальний редактор == [[Файл:Sneak_Preview_-_Wikipedia_VisualEditor.webm|thumb|center|500px|Відеоролик про «альфа»-версію Візуального редактора Вікіпедії (англійською мовою з українськими субтитрами)]] == Як увімкнути візуальний редактор == Для активації візуального редактора необхідно перейти в розділ меню «[[Спеціальна:Налаштування|Налаштування]]» - «Редагування» - «Бета-функції» - поставити позначку «Увімкнути візуальний редактор (лише в основному просторі назв та просторі назв користувача)» і натиснути «Зберегти конфігурації». == Як вимкнути візуальний редактор == Для деактивації візуального редактора необхідно перейти в розділ меню «[[Спеціальна:Налаштування|Налаштування]]» - «Редагування» - «Бета-функції» - прибрати позначку «Увімкнути візуальний редактор (лише в основному просторі назв та просторі назв користувача)» і натиснути «Зберегти конфігурації». == Посилання == * '''[[mw:Help:VisualEditor/User_guide/uk|Посібник користувача]]''' (ілюстрований, українською мовою) * [[mw:VisualEditor|Детальний опис]] (англійською мовою) * Відгуки можна лишати на [[mw:VisualEditor/Feedback|сторінці відгуків до розширення на МедіаВікі-вікі]] ([[:en:Wikipedia:VisualEditor/Feedback|відгуки в англомовній Вікіпедії, англійською мовою]]) * [[m:VisualEditor/Newsletter|Newsletter]] rc0b073cadhqsloagu22n7nm6xpq3m6 0 1558 31653 31652 2021-11-23T19:13:09Z Anna.krupina 5565 /* Що відвідати */ 31653 wikitext text/x-wiki {{geo|41.013611|28.955000|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | city = Стамбул | citylocal = тур. ''İstanbul'' | arm = | image = OrtakoyMosqueBosporusIstanbul.jpg | caption = Міст через Босфор і на його фоні мечеть в Ортакьой | population = 12 000 000 | callingcode = }} '''Стамбул''' — історична столиця [[Туреччина|Туреччини]], культурний і економічний центр. Розташований на обох берегах протоки Босфор, таким чином місто знаходиться і в [[Європа|Європі]] і в [[Азія|Азії]]. Найбільше місто країни. Одне з найдревніших і красивіших міст на планеті. Місто-порт з 2500-літньою історією, в минулому столиця трьох імперій: Римської, Візантійської і Оттоманської, сьогодні - економічна і культурна столиця Турецької Республіки. Два рази місто змінювало своє ім'я (Візантія і Константинополь) і віросповідання. == Зрозуміти == Константинополь до 1930 року, «другий [[Рим]]<nowiki/>», столиця Візантії та Османської імперії. Місто з неймовірною сумішшю культур, традицій і часів. Стамбул географічно і культурно з’єднує [[Європа|Європу]] та [[Азія|Азію]]. Завдяки цьому він має особливий колорит і атмосферу. Протягом своєї довгої історії місто було серцем могутніх імперій, його називали “Новим Римом” і вважали центром цивілізованого світу. В даний час Стамбул є найбільшим культурним і фінансовим центром [[Туреччина|Туреччини]]. Протока Босфор розділяє його на європейську та азіатську частини, які з’єднані тунелями й мостами. Це величезний сучасний мегаполіс, який є найбільшим містом Європи. Тут проживає майже п’ята частина населення Туреччини. Також Стамбул входить до п’ятірки найбільш відвідуваних міст світу. == Назва міста == У VII столітті до нашої ери колоністами, переважно вихідцями з грецького міста Мегари, було засновано місто Візантій. У 330 році римський імператор Костянтин I Великий переніс столицю Римської імперії до Візантії, якому було дано назву Новий Рим, проте це найменування не прижилося, і невдовзі столицю стали називати Константинополем  — містом Костянтина . У XIII столітті араби використовували назву Істинполін, яка перегукується з грецькою фразою грецьк. εἰς τὴν Πόλι(ν)(«істін пόлі(н)», «іс тим бόлі(н)») — у місто(е). Звідси могла походити сучасна назва. Згідно з іншою версією, воно походить від Ісламбул (місто ісламу), що, однак, викликає сумніви у зв'язку з існуванням вищезгаданої назви Істинполін, співзвучної сучасному, ще до падіння Константинополя в 1453. З кінця XVIII століття в європейських країнах, у тому числі в Росії, у вжиток входить спотворена форма: ''Стамбул''. Формально місто після його захоплення турками та перенесення туди столиці імперії не перейменовувалося: для турків він як був, так і залишався ''Істанбул'' , а для греків — Константинополь. В Османській імперії використовувалися обидві ці назви міста. До 1930 року офіційна, міжнародно прийнята назва міста: Константинополь. Інша історична назва, яка досі використовується в титулу Константинопольського патріарха: ''Новий Рим''  або ''Другий Рим.'' При проголошенні Турецької Республіки 29 жовтня 1923 року столицею держави була проголошена Анкара (Ангора), яка на той час вже кілька років була центром кемалістської адміністрації ( халіфат продовжував існувати до березня 1924 року). 28 березня 1930  турецькою владою було наказано використовувати тільки турецький варіант назви. == Географія та клімат == Стамбул розташований на пагорбах північно-західної Туреччини на обох берегах протоки Босфор. Південь міста знаходиться на узбережжі Мармурового моря. Європейська частина Стамбула ділиться на дві частини вузькою затокою Золотий Ріг. Клімат — субтропічний. Розташовується на околиці зони субтропічного клімату, проте зазнає впливу холодних вітрів з півночі. Взимку температура в середньому між +3 і +9 °C. Зима прохолодна та волога, температура нижче 0 ° C буває в середньому 21 день на рік. Майже кожної зими випадає сніг. Весна та осінь приємно м'які, але схильні до різких перепадів температури. Влітку порівняно спекотно, середня температура від 19 ° C до 28 ° C, є періоди високої вологості повітря. Проте сильна спека (35 ° C і від) у місті буває рідко. За рік випадає в середньому 850 мм опадів , переважно у вигляді дощів , які припадають приблизно на 123 дні. Місто отримує понад 2000 сонячних годин на рік. Середньорічна відносна вологість завжди висока, в середньому близько 71,5%. Абсолютний мінімум температури −16,1 °C зафіксовано 9 лютого 1927 року, абсолютний максимум +40,5 °C 12 липня 2000. == Демографія == Чисельність населення в місті Стамбул на 2021 рік становить 10 895 257 чоловік. Стамбул є одним з 486 міст Туреччини і займає 1 місце за чисельністю населення в [[Туреччина|Туреччині]]. Протягом більшої частини своєї історії Стамбул входить до найбільших міст світу. До 500 н. е. Константинополь із населенням від 400 000 до 500 000 чоловік обійшов свого попередника [[Рим]], у боротьбі за звання найбільшого міста світу. Аж до XII століття змагався з іншими великими містами, такими як Багдад, Чанъань, Кайфен і Мерв, за статус найбільш густонаселеного у світі. За даними Турецького статистичного інституту, населення муніципалітету Стамбула наприкінці 2014 року становило 15 029 231 особу, таким чином у ньому проживало 18,6% населення країни. За іншими даними, того ж року населення в межах міста становило 14 657 434. Близько 97-98% жителів столичного муніципалітету проживали в межах міста, в порівнянні з 89% в 2007  і 61% в 1980. 64,9% (2/3) мешканців проживають на європейській стороні міста та 35,1% (1/3) на азіатській. Стамбул — найбільше місто в [[Європа|Європі]], але власне європейська частина його все ж таки поступається за кількістю населення [[Москва|Москві]]. Незважаючи на те, що місто посідає 4-е місце в світі за населенням (після Шанхаю , [[Пекін|Пекіна]] і [[Лаос|Лагосу]] (за винятком Чунцін )), він лише на 24-му місці серед міських територій і 18-му серед міських агломерацій , оскільки межі міста приблизно еквівалентні агломерації. Сьогодні він є однією з найбільших міських агломерацій у [[Європа|Європі]], поряд із [[Москва|Москвою]]. Особливо вражаюче зростання населення спостерігалося у другій половині XX століття, населення міста з 1945 по 2000 рік збільшилося вдесятеро. Зростання відбувається завдяки розширенню міських кордонів, особливо в період між 1980 та 1985 роками, коли чисельність жителів майже подвоїлася. Значне зростання у XX та XXI століттях значною мірою підживлюється мігрантами зі східних регіонів [[Туреччина|Туреччини]], які шукають роботу та кращих умов життя. Число жителів міста, що походять із семи північних та східних провінцій, більше, ніж населення цих провінцій; понад півмільйона жителів Стамбула є вихідцями з провінцій Сівас та Кастамону. Стамбул займає перше місце у світі за кількістю прийнятих біженців (майже 559 тис. чол.), також у місті проживає велика кількість мігрантів із різних країн. Тільки 28% жителів міста народилися в ньому. Найбільш густонаселені райони європейської сторони, як правило, лежать на північному заході, заході та південному заході від центру міста; найгустонаселенішим районом на азіатській стороні є Ускюдар. Кожен 5-й житель [[Туреччина|Туреччини]] проживає в Стамбулі. === Релігійні та етнічні групи === Стамбул упродовж більшої частини своєї історії був космополітичним містом, у якому турки становили лише відносну більшість. Так, в 1910 християни становили половину населення міста. Після розпаду Османської імперії він стає одноріднішим. Більшість релігійних та етнічних меншин Туреччини залишаються зосередженими у Стамбулі. Переважна більшість населення міста є мусульманами - сунітами. Більшість їх йдуть за ханафістською школою ісламу, лише приблизно 10% дотримуються школи Шафі. Найбільше відгалуження ісламу, яке не відноситься до суннізму і налічує 4,5 мільйона людей - алевіти. Їхня третина живе в Стамбулі . Містичні рухи, такі як суфізм, були офіційно заборонені після створення Турецької Республіки, але у них, як і раніше, є численні послідовники. Найбільшою етнічною меншістю в місті є курдська громада, що походить зі східної та південно-східної [[Туреччина|Туреччини]], хоча вони стали селитися в місті відразу після того, як він став османським,  приплив курдів до Стамбулу прискорився з початку курдсько-турецького конфлікту, тобто з кінця 1970-х років. За різними даними, близько двох-трьох мільйонів жителів міста є курдами, що означає, що у Стамбулі проживає більше представників цього народу, ніж у будь-якому іншому місті світу. Є інші значущі етнічні меншини, так, боснійці становлять більшість у районі Байрампаша. На околицях Балата раніше знаходилася значна громада євреїв - сефардів, утворена після їх вигнання з Іспанії в 1492 році. Романіоти та ашкенази оселилися тут ще до сефардів, але з того часу їхня частка значно скоротилася. Так, ашкенази на сьогодні становлять лише 1% єврейської громади Стамбула. Загалом, єврейське населення Туреччини, багато в чому завдяки еміграції до [[Ізраїль|Ізраїлю]], в цілому скоротилося зі 100 000 в 1950 до 18 000 в 2005 році, причому більшість з них проживали в Стамбулі та Ізмірі. Левантинці , нащадки купців і колоністів з Південної Європи, які селилися в Галаті починаючи з періоду Хрестових походів, відіграли важливу роль у формуванні культури та архітектури міста у XIX та на початку XX століття. Зараз їх кількість скоротилася, але все ж таки вони залишаються в невеликій кількості. Зі збільшенням взаємного співробітництва між Туреччиною та низкою африканських держав, такими як [[Сомалі]] та [[Джибуті]], до Стамбула стали приїжджати студенти та працівники з цих країн у пошуках кращої освіти та працевлаштування. Існують невеликі нігерійська, конголезька, камерунська та північноафриканська арабська діаспори. В даний час переважна більшість жителів міста - мусульмани, прихильники сунізму . Зберігається нечисленна громада православних греків, які до 1920-х років становили значну меншість населення османської столиці (понад 100 тисяч на початку XX століття  ). У кварталі Фанар (Фенер) розташований центр Константинопольської Православної Церкви ( тур. Rum Ortodoks Patrikhanesi ) та резиденція Вселенського Патріарха. Регулярне богослужіння на церковнослов'янській мові відбувається в двох невеликих храмах в Галаті, румунською мовою ведеться служба в храмі Святої Параскеви (Aya Paraskevi Rum Ortodoks Kilisesi, Kalaycıbahçe sok. No. 2, Hasköy / İstanbul). Також існують значні громади прихильників інших течій християнства, а також юдаїзму. Тут з 1461 знаходиться один з автономних патріархатів Вірменської церкви  - Константинопольський патріархат . Доступ до відвідування немусульманських релігійних об'єктів, коли не проходить богослужіння, у більшості місць завжди вільний, а у випадку з синагогами може вимагати попереднього запису та пред'явлення паспорта. == Найкращий час для відвідування == Найкращий час, щоб приїхати в Стамбул — це квітень-червень і вересень. В цей час тут зазвичай дуже комфортна погода і мало дощів. У липні — серпні може бути досить душно. == Райони Стамбула == Стамбул складається з 39 ільче (тур. ''Ilçe, ilçeleri'') або муніципальних районів, що утворюють міську агломерацію Великий Стамбул. * '''Султанахмет''' — старе місто між бухтою Золотий Ріг, Босфором і Мармуровим морем, де зосереджені найвідоміші історичні пам’ятки Стамбула. * '''Галата''' — колись передмістя Константинополя, пізніше основний торговий район. Зараз це жваве місце з безліччю кафе, ресторанів, нічних клубів, готелів. * '''Нове місто''' — головний діловий район міста з великою кількістю сучасних торгових центрів. * '''Босфор''' — європейський берег однойменної протоки, вкритий численними палацами, парками, особняками на воді і багатими кварталами. * '''Золотий Ріг''' — околиці однойменної бухти, яка розділяє європейську частину Стамбула. * '''Принцеві острови''' — архіпелаг з дев’яти мальовничих островів в Мармуровому морі. * '''Азіатська частина''' — східна частина Стамбула з прекрасними кварталами на узбережжі Босфору і Мармурового моря. == Транспорт == === ''Аеропорти'' === * '''Новий аеропорт Стамбула.''' Новий аеропорт Стамбула (IST) розташований за 34 км від центру міста в європейській частині. Офіційна назва аеропорту – Istanbul Airport (İstanbul Havalimanı). Це основний аеропорт Стамбула, який приймає як внутрішні, і закордонні рейси. З аеропорту в центр можна дістатися на метро та автобусі. *'''Аеропорт імені Сабіхи Гьокчен.''' Аеропорт Сабіха Гьокчен (SAW) знаходиться в 31 км від центру міста в азіатській частині. Офіційна назва аеропорту - Sabiha Gokcen Uluslararasi Havalimani. Зазвичай сюди прибувають безліч бюджетних перевізників. Найдешевший спосіб дістатися в європейську частину Стамбула з цього аеропорту — сісти на автобус лінії E10 або E11. === ''Автомагістралі'' === * E80 і Транс'європейська автомагістраль (Trans European Motorway) (TEM) з'єднують [[Європа|Європу]] і [[Туреччина|Туреччину]]. Мережа автомагістралей навколо Стамбула швидко розвивається і постійно розширюється. Автостради також ведуть на схід до [[Анкара|Анкари]] і на захід до Едірне. Є дві швидкісні окружні траси. O1, здебільшого використовується для внутрішнього міського руху; шосе TEM, - переважно для міжміського або міжконтинентального руху. Перший Босфорський міст на О1 та Міст Султана Мехмета на ТЕМ зв'язують між собою обидва боки Стамбула ([[Європа|Європу]] та [[Азія|Азію]]). === '''''Морський транспорт''''' === * Морський транспорт має життєву важливість для Стамбула, оскільки місто практично з усіх боків оточує море: Мармурове море, Золотий Ріг, Босфор, Чорне море. Багато мешканців Стамбула живуть на азійському боці міста, але працюють на європейському. Відомі приміські пороми формують основу щоденного переміщення між двома частинами міста — і транспортують у день більше, ніж обидва висячі мости через Босфор. Приміські пороми і катамарани великої швидкості ''Морський автобус'' (''Seabus'', ''Deniz Otobüsü'') є провідним сполученням між містом і Принцевими островами. === '''''Залізниця''''' === * Нині Вокзал Сіркеджі Турецьких Державних Залізниць (TCDD), який був спочатку відкритий як кінцева зупинка Східного експреса, — є кінцевою зупинкою всіх ліній на європейській стороні міста й головним вузлом Турецької залізниці, що забезпечує зв'язок із рештою [[Європа|Європи]]. ''Босфорський Експрес'' щодня курсує між Сіркеджі й [[Бухарест|Бухарестом]] ([[Румунія]]). Звідси ж прямують потяги до міст [[Салоніки]] ([[Греція]]), [[Белград]] ([[Сербія]]), [[Софія|Софію]] ([[Болгарія]]), [[Будапешт]] ([[Угорщина]]), [[Кишинів]] ([[Молдова]]). * Із вокзалу Гайдарпаша кілька разів на день вирушать потяги до [[Анкара|Анкари]] та інших міст Анатолії. Між азійським й європейським берегами курсує залізничний пором, але за планом, у 2012 році, його замінить залізничний тунель Мармарай, який буде інтегровано в систему Стамбульського метро. Вокзал Гайдарпаша було відкрито в 1908 році для Багдадської і Хіджазької залізниці. === ''Громадський транспорт'' === * У місті діє розгалужена мережа маршрутів приватних та муніципальних автобусів, трамвайне сполучення (див. Стамбульський трамвай ), автопоїзди системи Metrobus та метрополітен. Останній представлений такими лініями: Тюнель , гілка метрополітену (metro), гілка легкого метро (hafif metro) та новий Тюнель фунікулер «Таксім-Кабаташ», що знаходяться в європейській частині міста. Існують дві лінії приміських поїздів: європейська та азіатська. * У 2006 році було розпочато будівництво залізничного тунелю Мармарай під Босфором , який об'єднав швидкісні транспортні системи Стамбула, що знаходяться у європейській та азіатській частинах міста. У 2007 році будівництво призупинялося через розкопки стародавнього морського порту, виявленого у процесі будівельних робіт. Офіційний запуск тунелю планувався восени 2013 року, у результаті його було відкрито у листопаді 2013 року. * Для оплати громадського транспорту в Стамбулі використовуються готівка, паперові квитки, жетони (платіжні знаки), електронні квитки «ельбіль» (турецьк. ELektronik BILet), універсальні проїзні «акбіль» (турецьк. AKıllı BILet — розумний квиток) та «електронний папір» IstanbulKart. Акбіль, що зовні виглядає як невелика металева таблетка оправлена ​​в пластмасовий корпус, діє у міських автобусах, трамваях, фунікулерах, метро, ​​приміських поїздах та на морському транспорті. Придбати його можна було у спеціальних терміналах в аеропортах Стамбула, а також у всіх кіосках із написом Akbil. Гроші на депозит акбілю кладуться у тому самому кіоску або через спеціальний автомат. Електронним квитком «ельбіль», або як його ще називають бешіБірєрде (beşiBiryerde — п'ять в одному), можна сплатити п'ять поїздок у міських автобусах, метро, ​​трамваях, фунікулері та на паромах. * У березні 2009 року мерія Великого Стамбула розпочала просування багатофункціональних карток IstanbulKart, званих також «електронними гаманцями» вартість у 6 лір. Універсальні проїзні «акбілі» поступово замінюються на IstanbulKart, купівлю самих акбілей з 2012 року закрито, туристам доступні лише жетони та IstanbulKart. Кожен жетон коштує 5 лір, у той час як одна поїздка карткою обходиться в 2,6 ліри, а у разі подальших пересадок або використання транспорту через невеликі проміжки часу вартість конкретних поїздок знижується до 1,8 ліри протягом дня. IstanbulKart можна продати назад державі, проте зробити це можна лише у державних кіосках, які є далеко не скрізь. У разі повернення грошей повертається застава у 6 лір, також можна повернути гроші з рахунку, але також не скрізь. == Що відвідати == Стамбул, безумовно, одне з найцікавіших міст світу. Він має безліч пам’яток, які відносяться до римського, візантійського та османських періодів. Це місто здатне здивувати унікальною спадщиною і всесвітньо відомими пам’ятками історії та культури. Тут Захід зустрічається зі Сходом, мусульманські мечеті сусідять з християнськими церквами, а на вулицях можна зустріти справжні античні і середньовічні старожитності. Тому історичні райони Стамбула між бухтою Золотий Ріг, Мармуровим морем і Босфором є об’єктом Всесвітньої спадщини. ;* Софійський собор Софійський собор, також Ая-Софія — одна з найвеличніших пам'яток візантійської архітектури, що збереглись донині; символ «золотої доби» Візантійської імперії та один із символів сучасного Стамбула. Собор розташований в історичному центрі міста в районі Султанахмет і нині діє як мечеть. ;* Блакитна мечеть Блакитна мечеть, або Мечеть Султанахмет — перша за розміром і одна з найгарніших мечетей Стамбула. Мечеть має шість мінаретів: чотири, як зазвичай, по боках, а два трохи нижчих — на зовнішніх кутах. Вона вважається одним із найвидатніших шедеврів ісламської та світової архітектури. Мечеть стоїть на узбережжі Мармурового моря в історичному центрі Стамбула в районі Султанахмет, навпроти Софійського собору. * '''Мечеть Сулейманіє''' Сулейманіє — одна з найбільших мечетей Стамбула. Споруджена у 1550-1557 за наказом султана Сулеймана Пишного видатним османським архітектором Сінаном. ;* Мечеть Лалелі Мечеть Лалелі — пам'ятка ісламської архітектури у європейській частині сучасного Стамбула, зведена за проєктом архітектора Мехмеда Тахіра Аги у 1760—1763 роках. ;* Церква Хора Однією з пам'яток імператорської Візантії є церква Хора, що також називається музеєм Каріє. Збудована ще в IV ст. та прикрашена мармуровими плитами й фресками з різними візерунками. ;* Церква святої Ірини Церква святої Ірини (миролюбна, в перекладі з давньогрецької) збудована на місці, де у латинян стояв храм Афродіти. Церква є однією з найдавніших пам'яток християнства (330). Так само, як і Святу Софію, перебудовував і прикрашав цей храм імператор Юстиніан. Значення храму підкреслює той факт, що у 381 році тут відбувся Другий Вселенський Собор. До XVIII століття османи використовували церкву святої Ірини як склад зброї, а вже за часів Турецької Республіки її перетворили на Музей археології та зброї. == Чим зайнятись == === Музеї: === *Блакитна мечеть *Мечеть Сулейманіє *Софійський собор *Стамбульський археологічний музей *Музей живопису і скульптури *Палац Топкапи *Мозаїчний музей *Музей турецького і ісламського мистецтва *Музей східної культури *Муніципальний музей *Музей Долмабахче з годинником-вежею *Єдикуле *Цистерна Базиліка *Монастир Хора *Музей Пера в Бейоглу *Музей Сакип Сабанджі *Літературний музей-бібліотека Ахмеда Хамді Танпінара *Музей невинності та інші. === Підкорити могутню фортецю === У 1452 році османські завойовники збудували Румеліхісарі (Rumelihisari), або Румелійську фортецю, за наказом султана Мехмеда Фатіха у найвужчому місці Босфору всього за 4 місяці. «Та, що перерізає горло» − ось переклад назви. Прохід до Чорного моря було перерізано, і Константинополь, зрештою, припинив опір. Згодом у фортеці містився такий собі КПП, а потім – в’язниця. Тепер тут Музей артилерії та Літній театр. Фортеця красива сама собою: у ній 16 веж, амфітеатр, багато сходинок. Ідеально для фотосесії. А краєвиди дух перехоплюють. === Дослідити стамбульський стріт-арт === У Стамбулі дуже багато різних графіті, які виходять за межі звичних настінних малюнків. Особливо багато їх у районі Шишхане, куди можна дістатися потягом метро. Вийдіть на однойменній станції й пориньте в яскраві кольори та ідеї контркультури. Тут ви знайдете велетенські й навіть 3D-малюнки. На їхньому фоні можна створити власні шедеври – цього разу фотографічні. У районі також багато магазинів, кав’ярень і ресторанів, які можна відвідати після дотику до прекрасного. === Стати свідком унікальної релігійної церемонії === Хіба існують у природі люди, які б не хотіли побачити неймовірний танець дервішів, що неабияк заворожує? У цій древній церемонії поєднуються танець і суфійські молитви. Зазвичай танець прихований від сторонніх очей, але щоп’ятниці о 17:00 у Галатському музеї можна відчути себе причетним до справжнього магічного дійства, від якого неможливо відірвати око. Однак не варто забувати, що це не вистава, а релігійна церемонія, тому поводьтеся шанобливо. === Скуштувати страви Османської імперії === У Стамбулі безліч різноманітних ресторанів, однак далеко не всі з них пропонують висококласну кухню. Якщо хочете чогось справді смачного й водночас особливого, вирушайте до ресторану Asitane. Чому? Хоча б тому, що перш ніж відкрити його у 1991 році, власники півроку збирали та досліджували стародавні й напівзабуті традиційні рецепти в архівах султанських палаців Топкапи та Долмабахче. Відтак на вас чекає не проста вечеря, а справжня кулінарна екскурсія у часи Османської імперії. У меню ресторану майже 450 страв, рецептура й навіть способи приготування абсолютно автентичні. === Опанувати мистецтво «турецького мармурування» === «Турецьке мармурування», або ж ебру, – древнє мистецтво малювання фарбами по воді. Готове зображення переводиться на папір, тканину, дерево, скло чи кераміку. Виник цей вид мистецтва ще у ХІІІ столітті й згодом поширився з Туреччини у Японію, Китай та Індію. Щоб фарба не розчинялася у воді, в розчин додають екстракт рослини гевея. Фарби змішуються й утворюють чудернацькі візерунки. Освоїти ази ебру та створити власний неповторний малюнок можна під час майстер-класу від Les Arts Turks. Вашу роботу переносять на тканину, тому, окрім цікавого досвіду, ви отримуєте ще й унікальний сувенір. === Поторгуватися на базарі Кадикей === В азійському районі Стамбула Кадикей функціонує кілька базарів. Проте особливої уваги вартий вівторковий базар Sali Pazari. Чого тут лишень не знайдеш! Радимо почати з неквапної прогулянки базаром, придивіться до асортименту, пориньте у колорит, купіть смачнючий лахмаджун (турецький аналог піци), щоб набратися сил. А далі обирайте: тканини, предмети побуту, антикваріат, меблі, книжки, рідкісні анатолійські трави й спеції, молочні продукти та хлібобулочні вироби, фрукти й овочі, солоне й смажене… Знайдіть у собі мужність не витратити всі гроші, хоч це буде й складно. == Що купувати == В Стамбулі продається товар всіх видів, а торговельних точок є незліченна кількість. Визначимося з тими товарами, які доцільно купувати в Туреччині, тоді і коло торгових закладів декілька скоротиться. # '''Носильні речі - взуття і одяг.''' Тут виробляють такі речі якісно і у великій різноманітності, і ціни невисокі. Однак поряд з товарами власного виробництва, на прилавках магазинів, і особливо на ринках, можна зустріти багато контрафактної продукції. Оригінальні імпортні товари теж є, тільки ціна на них досить висока. Туристи скаржаться на високі ціни на Гранд Базарі, без наполегливої торгу тут покупку зробити важко - дорого. В цьому відношенні більше підходять торгові центри і торгові райони, наприклад, Лалели. # '''Текстиль.''' У Туреччині налагоджено виробництво тканин, тому і сама тканина, і вироби з нього мають прийнятні ціни. Це і постільна білизна, з льону, бавовни і шовку, і турецький шовк різних сортів, і готові вироби з різних видів тканин. Купувати такі речі йдуть на Капали Чарши, на Гранд Базар, в магазини і в торгові центри - скрізь є відділи тканин і готового одягу. У фабричних районах це буде, звичайно, дешевше. Тканини мають ціну за 1 м, починаючи від 8 центів, а далі - в залежності від виду тканини. Постільна білизна торгується від 3 доларів, але може бути і значно дорожче. # '''Хутро та шкіра.''' Саме за цими видами товарів багато хто їде в Стамбул. Тут великий вибір шуб і дублянок, шкіряних курток, сумок, супутніх товарів зі шкіри та хутра. Це все продається в магазинах при фабриках, на ринках, в спеціалізованих салонах, у великих торгових центрах. Шубу або дублянку можна купити за 300-1500 доларів, місцевого пошиття, дуже непоганої якості. # '''Ювелірні прикраси і годинники.''' На місцевих торгових майданчиках є великий вибір ювелірних виробів та годинників різних марок. Ціни на годинники починаються від 20 доларів, і можуть бути досить високими. З ювелірними виробами теж проблем немає, і вибір хороший, і якість. Це в тому випадку, якщо Ви не спокусилися на підробку, тому що їх досить багато. Щоб не сумніватися, треба купувати коштовності там, де Вам можуть пред`явити сертифікат і інші документи на продукцію. На золото в Туреччині є попит з боку наших туристів, оскільки воно тут дешевше. # '''Антикваріат.''' Тут є нюанси, з якими необхідно ознайомитися заздалегідь. Основні обмеження на антикварну продукцію такі: - вартість антикварного предмета не повинна перевищувати 1000 доларів; - вік антикварного предмета не повинен бути більше 100 років. Є й інші умови, які передбачені турецьким законодавством і які порушувати не можна. Тому, здійснюючи покупку, треба поцікавитися документами, щоб не потрапити в неприємну ситуацію на митниці. Такі документи можуть представити в спеціалізованих антикварних магазинах, таких, як: - Modern Tarih на ukurcuma, за адресою Kulo lu Mahallesi Faik Pa a Caddesi, №19; - Merih Uman, розташований поблизу від Хорхор, відомого блошиного ринку- Sofa Art and Antiques на Cagaloglu, за адресою Nuruosmaniye Caddesi, № 53-a, неподалік від Гранд Базару. Ціни вказати складно, оскільки вони визначаються суто індивідуально. Покупці, які цікавляться антикварної продукцією, непогано в цьому питанні орієнтуються. Звичайно, без торгу тут теж не обійтися. # '''Книги.''' Стамбульські магазини можуть запропонувати книги і сучасні, і старовинні, а також антикварні карти. Такі речі продаються; - на книжковому базарі Сахафлар; - в магазині Лайбрері де Пера, розташованому на вулиці Galipdede Caddesi; - в магазинах кварталу Чукурджума. # '''Килими.''' У Туреччині це досить популярний товар. Їх роблять по всій країні, після чого звозять в центральні міста, особливо в Стамбул. Продаються вони в багатьох місцях - в торгових центрах, на ринках, Араста і Гранд Базар, в маленьких магазинчиках і на торгових вулицях. У деяких магазинах ціни фіксовані, в інших місцях можна і потрібно торгуватися. Заплатити за килим доведеться від 100 доларів, іноді покупка вийде і в тисяч - залежно від того який килим. # '''Кераміка та посуд.''' Турецька кераміка відома в світі, в Стамбулі теж можна придбати якісні керамічні вироби. В основному за цим треба йти на ринки, там продається посуд з кераміки, з латуні і міді. За подібні речі треба платити від 5 доларів за один виріб. # '''Парфуми та косметика.''' Такі товари місцевого виробництва недорогі і відрізняються гарною якістю. Вони продаються в спеціальних магазинах від фірми-виробника, на ринках і в торгових центрах. На Єгипетський ринок місцеві модниці їдуть за духами, фарбою для волосся і за іншими косметичними препаратами. Ціни на ці речі не дуже відрізняються від російських, але приваблюють своєю оригінальністю. # '''Лікувальні трави, спеції і продовольчі товари.''' Такі речі продають на ринках, знову-таки, на Єгипетському, на рибному і на всіх продуктових. На Гранд Базарі завжди можна знайти великий вибір харчових продуктів, фруктів і овочів, а ціни такі: - яблука і груші по 0,5-1,5 $ -а кілограмм- - вишні та черешні - 1-2 $. Різноманітні східні солодощі, які продають повсюдно, коштує до 5 $ за кілограм, їх купують потроху різних видів, щоб пригостити домашніх турецькими рідкостями. На Єгипетському ринку є магазин, який торгує сухофруктами, його обов`язково треба відвідати. Тамтешній фрукти дуже хороші, крім того, в магазині продають ізюм різних сортів і багато видів горіхів, причому ціни виключно низькі. Цей ринок личить для покупки лікувальних трав, які Вам найбільше ніде не знайдете. Що стосується спецій, то вони їсти на кожному ринку, і знайти їх можна по запаху. Звичайно, туристи масово купують місцевий кава і чай. == Де поїсти == Турецька кухня - одна з найбільш яскравих в світі, завдяки різноманіттю страв і різних смакових сполучень. Соковита долма у виноградному листі, освіжаючий суп джаджик, баранячий Донер на рожні - приготування їжі для турків завжди було не просто повсякденним процесом, а цілим мистецтвом. Секрет турецьких страв - в особливому наборі спецій для кожного кулінарного вишуканості. Навіть турецьку каву, який прославився далеко за межами країни, здатний здивувати тонким ароматом прянощів. === Топ місць в Стамбулі, де варто поїсти: === # Сніданок в Sade Kahve # Османа страви в Kanaat # Рибні делікатеси в Galatali Balik # Свіжа вулична їжа # Рай для ласунів в Hafiz Mustafa == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} 1az6p4g1xdbccbzta6xt5h1q47gl2z8 10 1561 14773 14770 2015-09-14T22:16:33Z RLuts 5 14773 wikitext text/x-wiki <div style="width:95%; float:center; border: none; margin: 0.5em 0 0 1em; padding: 0.4em;"> {| cellpadding=5 cellspacing=1 border=0 |- |align=left width=100% style="background-color:{{{color|#f3fff3}}}; border:1px solid; padding-left: 0.5em; padding-right: 0.5em"| {{{1}}} |} </div> <noinclude> [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> czpyvl2f779fv9iwxrz1adflu3vbeec 4 1562 30274 16653 2021-02-24T22:28:21Z Mykola7 4555 Захистив «[[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2015]]»: Архів минулих років ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) 16653 wikitext text/x-wiki == Висловіть свої пропозиції до гранту ГО «Вікімедіа Україна» на перше півріччя 2015 року == Доброго вечора, Наприкінці січня [[:wmua:|ГО «Вікімедіа Україна»]] планує подати до Фонду Вікімедіа грантову заявку на період з 1 лютого по 30 червня 2015 року. Якщо ви маєте пропозиції щодо проектів і заходів (зокрема, але не лише щодо розвитку українських Вікімандрів), які, на вашу думку, мають бути профінансовані протягом першого півріччя 2015 року, вносьте їх на сторінці: [[:wmua:Гранти/2015-1]] Для кожної пропозиції слід коротко описати зміст проекту чи заходу, очікуваний результат та необхідні кошти на проведення заходу чи реалізацію проекту. Ви також можете прокоментувати пропозиції, внесені іншими. Від ГО «Вікімедіа Україна», скарбник організації — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 01:00, 18 січня 2015 (EET) == VisualEditor News #1—2015 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> [[File:VisualEditor-logo.svg|300px|right|frameless|alt=Візуальний редактор]] З моменту останнього розсилання новин [[mw:VisualEditor|команда розробників]] виправила чимало помилок та попрацювала над виглядом Візуального редактора, над майбутнім інструментом цитування Citoid, а також над підтримкою для мов із складними вимогами до методів вводу тексту. Звіти щодо статусу роботи публікуються на [[mw:VisualEditor/status|mediawiki.org]]. Деталі щодо запланованої роботи публікуються на сторінці [[mw:VisualEditor/Roadmap|VisualEditor roadmap]]. Фонд Вікімедіа окреслив [[:mw:Wikimedia_Engineering/2014-15_Goals#Top_departmental_priorities_for_Q3_.28January-March_2015.29|пріоритетні завдання на цей квартал]] (від січня до березня). Першим таким завданням є автоматичне увімкнення Візуального редактора для усіх нових користувачів а також для тих, хто вийшов із системи (анонімів) на решті великих Вікіпедій. Ви можете допомогти визначити вимоги до виконання такого кроку. <mark>Відбуватимуться щотижневі '''зустрічі для встановлення пріоритетів, '''які''' будуть відкриті для волонтерів''' починаючи з середи, 11 лютого 2015 р., з [http://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20150211T12&p1=224&ah=1 12:00 (опівдні) PST] (20:00 UTC). </mark> Повідомте віце-президента по інжинірингу [[:foundation:User:Damon_Sicore_(WMF)|Деймона Сікора]], менеджера по продукції [[:mw:User:Jdforrester_(WMF)|Джеймса Форрестера]], а також інших членів команди, які саме проблеми та функції є найважливішими з Вашої точки зору. Рішення, прийняті на цих зібраннях визначать, яку саме роботу необхідно буде виконати для досягнення цьогоквартальної цілі підготовки Візуального редактора до увімкнення для усіх нових користувачів. Особливо вітається присутність волонтерів, які редагують у форматі вікірозмітки. Інформація щодо того, як можна долучитись до зібрання, буде розміщена на сторінці [[:mw:Talk:VisualEditor/Portal|mw:Talk:VisualEditor/Portal]] за короткий час до початку зібрання. Через істотні зміни у MobileFrontend та в самому Візуальному редакторі, Візуальний редактор на початку січня декілька днів був несправний у мобільній версії Вікіпедії. Команда приносить свої вибачення за неполадку. === Останні покращення === '''Новий дизайн Візуального редактора''' узгоджується із [[mw:Frontend standards group|візуальними стандартами]], визначеними командою дизайнерів. Було також випущено декілька нових версій бібліотеки [[mw:OOjs UI|OOjs UI]], і вони теж впливають на вигляд Візуального редактора, а також інших програмних розширень MediaWiki. Більшість змін були незначними, на кшталт зміни розміру тексту та величини порожнього простору у деяких вікнах. Кнопки — послідовно кольоризовані, залежно від дії, яку вони виконують: * початок нового завдання, наприклад, відкриття діалогового вікна {{int:visualeditor-toolbar-savedialog}}: <span style="background-color: #015ccc; color:white">&nbsp;синій&nbsp;</span>, * виконання конструктивної дії, такої як вставка примітки: <span style="background-color: #008c6d; color:white">&nbsp;зелений&nbsp;</span>, * можливість скасування або втрати виконаної роботи, наприклад, вилучення посилання: <span style="background-color: #a7170f; color:white">&nbsp; червоний&nbsp;</span>, або * нейтральна дія, на кшталт відкриття посилання у новому вікні браузера: <span style="color: 757575">&nbsp; сірий </span>. '''Редактор TemplateData''' був цілковито переписаний так, аби використовувати зовсім інший дизайн на основі тієї ж системи OOjs UI, яку використовує й Візуальний редактор. ([https://phabricator.wikimedia.org/T67815 T67815], [https://phabricator.wikimedia.org/T73746 T73746].) Ця зміна вирішила декілька наявних проблем та покращила користування. ([https://phabricator.wikimedia.org/T73077 T73077], [https://phabricator.wikimedia.org/T73078 T73078].) '''Пошук та заміна''' у великих документах відтепер стають швидшими. Тепер цей інструмент не виділяє кожен результат, якщо таких є понад 100 на екрані водночас. ([https://phabricator.wikimedia.org/T78234 T78234].) Редактори гебрейської та російської Вікіпедій подали запит на увімкнення Візуального редактора в «інкубаторі статей» або просторі назв ''draft''. ([https://phabricator.wikimedia.org/T86688 T86688], [https://phabricator.wikimedia.org/T87027 T87027].) Якщо Ваша спільнота бажає '''увімкнути Візуальний редактор у певному просторі назв''' на Вашій вікі, Ви можете подати запит на таку дію у Фабрикатор. Будь ласка, вкажіть при цьому посилання на обговорення у Вашій спільноті щодо вказаної зміни. === Забігаючи наперед === Команда редакторів невдовзі додасть '''функції автозаповнення''' '''для приміток'''. Інструмент '''[[mw:Citoid|Citoid]]''' братиме [[w:URL|URL]] чи [[w:en: Digital object identifier|DOI]] надійного джерела та повертатиме автоматично заповнену та відформатовану бібліографічну примітку. Після створення, її у Візуальному редакторі можна буде змінити чи додати ще якусь інформацію в той же спосіб, в який це робиться й з іншими примітками, які вже є на сторінці. Планується підтримка ISBN, PMID та інших ідентифікаторів. Пізніше користувачі отримають можливість змінювати налаштування інструменту Citoid для кожного окремого веб-сайту, аби покращити коректність автозаповнення та зменшити потребу ручних виправлень. Нам будуть потрібні редактори, які допомогли б протестувати '''новий дизайн інструменту вставки спеціальних символів''', особливо якщо Ви говорите валлійською, бретонською чи іншою мовою, у якій широко використовуються діакритичні чи спеціальні символи. Нова версія буде доступна для тестування вже наступного тижня. Будь ласка, сконтактуйтеся з [[:en:User:Whatamidoing (WMF)|User:Whatamidoing (WMF)]], якщо бажаєте, аби Вас повідомили, коли стане доступною нова версія. Після того, як буде завершена розробка інструменту вставки спеціальних символів, Візуальний редактор буде увімкнений для усіх користувачів на [[:mw:VisualEditor/Rollouts|Вікіпедіях фази 5]]. Це стосується приблизно 50-ти середніх та менших Вікіпедій, до яких належать, зокрема, '''африкаанс, азербайджанська, бретонська, киргизька, македонська, монгольська, татарська та валлійська'''. Час, коли саме має відбутися таке увімкнення, ще не був визначений. === Працюймо разом === *Діліться своїми ідеями та ставте запитання на сторінці [[mw:VisualEditor/Feedback|mw:VisualEditor/Feedback]]. *Будь ласка, допоможіть [https://www.mediawiki.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Help%3AVisualEditor%2FUser+guide&language=&action=page&filter= завершити переклади посібника користувача] для користувачів, які розмовляють Вашою мовою. *Долучіться до щотижневих зібрань стосовно сортування проблем за пріоритетом, які розпочнуться в середу, 11 лютого 2015 р., о [http://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20150211T12&p1=224&ah=1 12:00 (опівдні) PST] (20:00 UTC); інформація щодо того, як можна долучитись до такого зібрання буде опублікована на сторінці [[mw:Talk:VisualEditor/Portal]] невдовзі перед початком зустрічі. Ви також можете зв'язатись із [[mw:User:Jdforrester (WMF)|Джеймсом Ф.]], аби дізнатись більше про цю ініціативу. *Поспілкуйтеся з командою розробників протягом [[:m:IRC office hours|робочих годин]] через [[:en:IRC|IRC]]. Наступний чат відбудеться 19 лютого 2015 року, в четвер, о [http://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?hour=19&min=00&sec=0&day=19&month=2&year=2015 19:00 UTC]. *Підписуйтесь або відписуйтесь на [[:m:VisualEditor/Newsletter|Меті]]. Якщо Ви хотіли б допомогти із перекладом цієї розсилки новин, будь ласка, підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму, щоб ми мали змогу сповістити Вас про наступний такий випуск. Дякуємо! — <span class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">[[:m:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]]</span> </div> 18:30, 5 лютого 2015 (UTC) - ''translated by [[User:Piramidion]]'' <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=10839689 --> == Wikimania 2015 scholarships == Dear Wikimedians, Wikimedia Polska Association will fund up to two international scholarships to this year's Wikimania conference, to take place in Mexico City, on July 15-19, 2015, covering air fare, conference fee, accomodation and insurance. See [https://pl.wikimedia.org/wiki/Wikimania_2015/regulamin/en here] for information on how to apply for the scholarship, what the requirements are and how to contact us. Feel free to distribute this message to any relevant Wiki pages and mailing lists. On behalf of the WIkimedia Polska Scholarship Commitee, [[Користувач:Wpedzich|Wpedzich]] ([[Обговорення користувача:Wpedzich|обговорення]]) 22:41, 24 лютого 2015 (EET) == Новини Вікімедіа, грудень 2014 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|Основні моменти]] '''[https://blog.wikimedia.org блогу Вікімедіа]''' за грудень 2014 року, від '''діяльності Фонду Вікімедіа''' до інших важливих '''подій руху Вікімедіа'''.''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2014/uk#Як зробити редагування Вікіпедії вдвічі швидшим|Як зробити редагування Вікіпедії вдвічі швидшим]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2014/uk#10 найбільш редагованих сторінок англійської Вікі в 2014 році|10 найбільш редагованих сторінок англійської Вікі в 2014 році]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2014/uk#Оголошено переможців конкурсу «Вікі любить Землю» 2014|Оголошено переможців конкурсу «Вікі любить Землю» 2014]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2014/uk#Перше відео про рік у Вікіпедії|Перше відео про рік у Вікіпедії]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2014/uk#Культура доброти|Культура доброти]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2014/uk#Глобальний вплив: Бібліотека Вікіпедії та перська Вікі|Глобальний вплив: Бібліотека Вікіпедії та перська Вікі]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2014/uk#Ознайомлення зі знаннями корінних спільнот|Ознайомлення зі знаннями корінних спільнот]] <small>''Help is welcome for [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Wikimedia+Highlights%2C+January+2015&language=uk&action=page&filter= translating the January 2015 Wikimedia Highlights], too.''</small> <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 23:25, 28 лютого 2015 (EET)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tbayer (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=5418749 --> == [Global proposal] m.{{SITENAME}}.org: {{int:group-all}} {{int:right-edit}} == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> [[File:Mediawiki-mobile-smartphone.png|thumb|MediaWiki mobile]] Hi, this message is to let you know that, on domains like {{CONTENTLANGUAGE}}.'''m'''.wikipedia.org, '''unregistered users cannot edit'''. At the Wikimedia Forum, where global configuration changes are normally discussed, a few dozens users [[m:Wikimedia Forum#Proposal: restore normal editing permissions on all mobile sites|propose to restore normal editing permissions on all mobile sites]]. Please read and comment! Thanks and sorry for writing in English, [[m:User:Nemo_bis|Nemo]] 00:33, 2 березня 2015 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Nemo bis@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=11428885 --> == Inspire Campaign: Improving diversity, improving content == This March, we’re organizing an Inspire Campaign to encourage and support new ideas for improving gender diversity on Wikimedia projects. Less than 20% of Wikimedia contributors are women, and many important topics are still missing in our content. We invite all Wikimedians to participate. If you have an idea that could help address this problem, please get involved today! The campaign runs until March 31. All proposals are welcome - research projects, technical solutions, community organizing and outreach initiatives, or something completely new! Funding is available from the Wikimedia Foundation for projects that need financial support. Constructive, positive feedback on ideas is appreciated, and collaboration is encouraged - your skills and experience may help bring someone else’s project to life. Join us at the Inspire Campaign and help this project better represent the world’s knowledge! :*[[:m:Grants:IdeaLab/Inspire|Inspire Campaign main page]] ''(Sorry for the English - please translate this message!)'' [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 22:01, 4 березня 2015 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:PEarley (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:PEarley_(WMF)/Inspire_Mass_Message&oldid=11457822 --> == SUL finalization update == <div class="mw-content-ltr"> Hi all,apologies for writing in English, please read [[m:Single_User_Login_finalisation_announcement/Schema_announcement|this page]] for important information and an update involving [[m:Help:Unified login|SUL finalization]], scheduled to take place in one month. Thanks. [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 21:46, 13 березня 2015 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Keegan (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Keegan_(WMF)/Everyone_but_meta_and_de&oldid=11538208 --> == Новини Вікімедіа, січень 2015 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''Наводимо [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|основні моменти]] з '''[https://blog.wikimedia.org блогу Вікімедіа]''' за січень 2015 року, які висвітлюють окремі дії Фонду Вікімедіа та інші важливі події руху Вікімедіа.''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_January_2015/uk#Вікіпедії виповнилося 14 років, вона отримала престижну Премію Еразма за 2015 рік|Вікіпедії виповнилося 14 років, вона отримала престижну Премію Еразма за 2015 рік]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_January_2015/uk#Ввічливість, Вікіпедія і дискусії на Gamergate|Ввічливість, Вікіпедія і дискусії на Gamergate]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_January_2015/uk#Як старшокласник Джек Андрака використав вікіпедію для дослідження нового тесту на рак|Як старшокласник Джек Андрака використав вікіпедію для дослідження нового тесту на рак]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_January_2015/uk#"Wellcome Library" передала до Вікісховища 100 000 медичних зображень|"Wellcome Library" передала до Вікісховища 100 000 медичних зображень]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_January_2015/uk#Люди старшого віку в Чехії вчаться редагувати Вікіпедію|Люди старшого віку в Чехії вчаться редагувати Вікіпедію]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_January_2015/uk#Спробуйте "Контекстний перекладач" (Content Translation): Швидкий спосіб створювати нові статті з інших мов|Спробуйте "Контекстний перекладач" (Content Translation): Швидкий спосіб створювати нові статті з інших мов]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_January_2015/uk#Щотижневі редагувальні марафони допомагають створити нові статті про жінок та літературу в Швеції|Щотижневі редагувальні марафони допомагають створити нові статті про жінок та літературу в Швеції]] <small>''Help is welcome for [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Wikimedia+Highlights%2C+February+2015&language=uk&action=page&filter= translating the February 2015 Wikimedia Highlights], too.''</small> <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 20:52, 28 березня 2015 (EET)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tbayer (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=5418749 --> == Stewards confirmation rules == Hello, I made [[:m:Requests_for_comment/Confirmation_of_stewards|a proposal on Meta]] to change the rules for the steward confirmations. Currently consensus to remove is required for a steward to lose his status, however I think it's fairer to the community if every steward needed the consensus to keep. As this is an issue that affects all WMF wikis, I'm sending this notification to let people know & be able to participate. Best regards, --<small>[[User:MF-Warburg|MF-W]]</small> 19:13, 10 квітня 2015 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:MF-Warburg@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=11737694 --> == VisualEditor News #2—2015 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> <div style="margin:0.5em;width:230px;{{#switch:ltr|rtl=float:left;margin-left:0;|#default=float:right;margin-right:0;}}border:1px solid #AAA;padding:0.5em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200x70px|center|alt=Візуальний редактор]] '''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Використовуючи інструмент [[:mw:Citoid|Citoid]] у Візуальному редакторі, можна натиснути іконку «книжечка з закладкою» та вставити URL-посилання на надійне джерело: [[File:Citoid in VisualEditor Screen Shot 2015-04-02.png|alt=Скріншот першого діалогу Citoid|centre|frameless|230x230px]] Citoid підшукує відповідну інформацію і повертає вже заповнені дані про джерело. Клацніть зелену кнопку «Вставити», аби прийняти отримані результати та додати їх до статті: [[File:Citoid results in VisualEditor Screen Shot 2015-04-02.png|alt=Скріншот початкових результатів сервісу Citoid|centre|frameless|230x230px]] Після додавання примітки, Ви можете змінити її. Виберіть виноску та клацніть кнопку «Редагувати» у контекстному меню, аби внести зміни. [[:mw:Special:MyLanguage/VisualEditor/User guide|Посібник користувача]] має більше інформації стосовно того, як користуватися Візуальним редактором. </div></div> З моменту останнього розсилання новин [[:mw:VisualEditor|команда розробників]] виправила чимало помилок та попрацювала над якістю роботи Візуального редактора, над сервісом додавання приміток [[:mw:Citoid|Citoid]], а також над підтримкою для мов із складними вимогами до методів вводу тексту. Звіти про перебіг виконаних робіт публікуються на [[:mw:VisualEditor/changelog|on Mediawiki.org]]. Список завдань, запланованих до виконання у квітні — червні можна переглянути [[phab:project/sprint/board/1113/|на Фабрикаторі]]. Щотижневі '''зустрічі з визначення пріоритетних завдань''' є так само відкритими для волонтерів, як і раніше, і відбуваються щосереди о [http://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20150401T11&p1=224&am=30 11:00 (опівдні) PDT] (18:00 UTC). Вам не потрібно відвідати зустріч для того, аби номінувати баґ як «Q4 blocker». Натомість, зайдіть на Фабрикатор та «приєднайте» відповідний баґ до [[phab:tag/editing_department_2014_15_q4_blockers/|проекту «Q4 blocker» команди розробників]]. Дізнайтеся, як взяти участь у зустрічі, а також як номінувати баґи на сторінці [[:mw:Talk:VisualEditor/Portal|mw:Talk:VisualEditor/Portal]]. === Останні покращення === Візуальний редактор тепер став значно швидшим. В багатьох випадках відкриття сторінки у Візуальному редакторі стало навіть швидшим, аніж відкриття її у редакторі вікірозмітки. Нова система підвищила швидкість коду редактора на 37%, та швидкість [[:mw:RESTBase|інтернет-мережі]] майже на 40%. Команда розробників поволі додає '''функції автозаповнення для приміток'''. Наразі така функція доступна лише у французькій, італійській та англійській Вікіпедіях. '''[[:mw:Citoid|Сервіс Citoid]]''' бере посилання на надійне джерело у форматі [[:en:URL|URL]] або [[:en:Digital object identifier|DOI]], і повертає автозаповнену, автоматично відформатовану бібліографічну примітку. Після створення її, Ви матимете можливість змінити примітку чи додати до неї додаткову інформацію — в той же спосіб, як це робиться із будь-якою іншою вже існуючою приміткою у Візуальному редакторі. Планується також підтримка [[:en:ISBN|ISBN]], [[:en:PubMed#PubMed_identifier|PMID]] та інших ідентифікаторів. Пізніше редактори зможуть покращити точність автозаповнення та мінімізувати потребу в ручних виправленнях, змінивши відповідні налаштування сервісу Citoid для кожного веб-сайту. Щоб Citoid працював, шаблони цитувань (на кшталт «cite web») повинні мати максимально заповнений блок TemplateData. Якщо Ви хотіли б увімкнути цю функцію у своїй вікі, будь ласка, подайте запит на неї [[phab:tag/citoid/|у проект Citoid на Фабрикаторі]]. Додайте посилання на TemplateData найважливіших шаблонів цитувань, що використовуються у Вашій вікі. '''Вставка спеціальних символів''' була покращена на основі відгуків від активних користувачів. Після цього, 30 березня, Візуальний редактор став доступним для усіх користувачів у Вікіпедіях зі списку [[:mw:VisualEditor/Rollouts|Фази 5]]. Це торкнулося 53-х середніх та малих Вікіпедій, зокрема '''африкаанс''', '''азербайджанської''', '''бретонської''', '''киргизької''', '''македонської''', '''монгольської''', '''татарської''' та '''валлійської'''. Продовжується робота, спрямована на підтримку мов зі складними вимогами до методів вводу, таких як корейська та японська. Ці мови використовують [[w:input method editor|редактори методів вводу]] («input method editor», «IME»). Останні покращення поведінки курсора, клавіатурних кнопок «backspace» та «delete» допоможуть спростити набирання тексту у Візуальному редакторі для користувачів, що використовують такі мови. Дизайн процесу вибору зображення тепер використовує модель «masonry fit». Знімки в результатах пошуку відображаються з однаковою висотою, але з різною шириною, так само як цеглини різних розмірів у цегляній кладці, або [[:mw:Special:MyLanguage/Help:Images#Mode parameter|режим «packed» у галереях зображень]]. Цей стиль допомагає користувачам віднаходити потрібне зображення, полегшуючи перегляд деталей на пропонованих варіантах зображень. Тепер '''категорії можна перетягувати мишкою''', аби змінювати порядок їх відображення на сторінці. Випадне вікно, що з'являється при клацанні на примітку, зображення, посилання чи інший елемент, тепер зветься «контекстне меню». Тепер воно відображає додаткову корисну інформацію, таку як назва сторінки, на яку веде посилання, або назва файлу зображення. Розробники також додали недвозначну кнопку «Редагувати» у контекстне меню, яка має допомогти новим редакторам відкрити відповідний інструмент для зміни елементів. '''Невидимі шаблони позначені іконкою «шматочок пазла»''', аби з ними теж можна було працювати. Користувачі також зможуть переглядати та редагувати якірці у заголовках розділів. Користувачі, що використовують інтерфейс GUI редактора TemplateData тепер можуть заповнювати інструкцію для «застарілого» параметра на додачу до дійсного його значення, яка має повідомляти користувачам, яким саме чином тепер поле параметра треба заповнювати. ([https://phabricator.wikimedia.org/T90734 T90734]) === Забігаючи наперед === Інструмент вставки спеціальних символів у Візуальному редакторі невдовзі використовуватиме той же набір спеціальних символів, що й редактор вікірозмітки. Адміністратори кожної вікі також матимуть можливість створення додаткової секції із символами, що використовуються найчастіше, яка буде розміщена вгорі списку. Інструкції щодо того, як додати таку секцію, будуть опубліковані на [[:mw:VisualEditor/Special_characters|mediawiki.org]]. Розробники обговорюють тестування Візуального редактора з новими користувачами англійської Вікіпедії, аби пересвідчитись, чи досягли вони своїх цілей, які полягали в тому, щоб зробити Візуальний редактор максимально зручним для таких користувачів. Час завершення цих обговорень невідомий, але консультація може завершитися порівняно скоро. ([https://phabricator.wikimedia.org/T90666 T90666]) === Працюймо разом === * Діліться своїми думками та ставте запитання на сторінці [https://www.mediawiki.org/w/index.php?title=VisualEditor/Feedback&lqt_method=talkpage_new_thread mw:VisualEditor/Feedback]. * Чи можете Ви перекладати з англійської на будь-яку іншу мову? Будь ласка, перегляньте [https://translatewiki.net/w/i.php?title=Special%3AMessageGroupStats&x=D&group=ext-visualeditor-ve&suppressempty=1 цей список], аби дізнатись, чи не потрібне здійснення якихось додаткових перекладів інтерфейсу вашою мовою. [[m:User talk:Elitre (WMF)|Зв'яжіться з нами]], аби отримати обліковий запис, якщо Ви хотіли б допомогти! * Дизайнерська дослідницька команда хоче поспостерігати за роботою справжніх редакторів. Будь ласка, [https://jfe.qualtrics.com/form/SV_6R04ammTX8uoJFP зареєструйтесь у їхній дослідницькій програмі]. * Подавайте [https://phabricator.wikimedia.org/maniphest/task/create/?projects=PHID-PROJ-dafezmpv6huxg3taml24 у Фабрикаторі] запити на мовні відповідники іконок «{{Int:visualeditor-annotationbutton-bold-tooltip}}» та «{{Int:visualeditor-annotationbutton-italic-tooltip}}» для меню форматування тексту. Підписуйтесь, відписуйтесь або змінюйте на [[:m:VisualEditor/Newsletter|Меті]] сторінку, на яку надходить ця розсилка новин. Якщо Ви читаєте це не своєю улюбленою мовою, тоді будь ласка, допоможіть нам з перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] безпосередньо, аби ми могли повідомити Вас, коли буде готовий наступний випуск. Дякуємо! — <span class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">[[:mw:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]]</span> </div> 22:49, 10 квітня 2015 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Keegan (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=11742174 --> == Wikimania 2015 additional scholarships == :Dear Wikimedians, Wikimedia Polska Association has made a decision to fund two more scholarships for this year’s Wikimania, to be hosted in Mexico City 15-19 July 2015, due to some candidates withdrawing from our programme. The procedure is identical to the one described [[:pl:chapter:Wikimania 2015/regulamin/en|here]], so if you have not applied, but meet the criteria and would like to attend Wikimedia’s biggest international event, please submit your application until April 23, midnight. Kind regards, [[Користувач:Tufor|Tufor]] ([[Обговорення користувача:Tufor|обговорення]]) 14:15, 19 квітня 2015 (EEST) == [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/Call for candidates|Nominations are being accepted for 2015 Wikimedia Foundation elections]] == ''This is a message from the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/Committee|2015 Wikimedia Foundation Elections Committee]]. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/MassMessages/Accepting nominations|Translations]] are available.'' [[File:Wikimedia Foundation logo - vertical (2012-2016).svg|100px|right]] Greetings, I am pleased to announce that nominations are now being accepted for the 2015 Wikimedia Foundation Elections. This year the Board and the FDC Staff are looking for a diverse set of candidates from regions and projects that are traditionally under-represented on the board and in the movement as well as candidates with experience in technology, product or finance. To this end they have [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/Call for candidates|published letters]] describing what they think is needed and, recognizing that those who know the community the best are the community themselves, the election committee is [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015|accepting nominations]] for community members you think should run and will reach out to those nominated to provide them with information about the job and the election process. This year, elections are being held for the following roles: ''Board of Trustees''<br/> The Board of Trustees is the decision-making body that is ultimately responsible for the long term sustainability of the Foundation, so we value wide input into its selection. There are three positions being filled. More information about this role can be found at [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/Board elections/2015|the board elections page]]. ''Funds Dissemination Committee (FDC)''<br/> The Funds Dissemination Committee (FDC) makes recommendations about how to allocate Wikimedia movement funds to eligible entities. There are five positions being filled. More information about this role can be found at [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/FDC elections/2015|the FDC elections page]]. ''Funds Dissemination Committee (FDC) Ombud''<br/> The FDC Ombud receives complaints and feedback about the FDC process, investigates complaints at the request of the Board of Trustees, and summarizes the investigations and feedback for the Board of Trustees on an annual basis. One position is being filled. More information about this role can be found at [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/FDC Ombudsperson elections/2015|the FDC Ombudsperson elections page]]. The candidacy submission phase lasts from 00:00 UTC April 20 to 23:59 UTC May 5 for the Board and from 00:00 UTCApril 20 to 23:59 UTC April 30 for the FDC and FDC Ombudsperson. This year, we are accepting both self-nominations and nominations of others. More information on this election and the nomination process can be found on [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015|the 2015 Wikimedia elections page on Meta-Wiki]]. Please feel free to post a note about the election on your project's village pump. Any questions related to the election can be posted on the talk page on Meta, or sent to the election committee's mailing list, board-elections -at- wikimedia.org On behalf of the Elections Committee,<br/> -Gregory Varnum ([[m:User:Varnent|User:Varnent]])<br/> Coordinator, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/Committee|2015 Wikimedia Foundation Elections Committee]] ''Posted by the [[m:User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] on behalf of the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/Committee|2015 Wikimedia Foundation Elections Committee]], 05:03, 21 April 2015 (UTC) • [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/MassMessages/Accepting nominations|Translate]] • [[m:Talk:Wikimedia Foundation elections 2015|Get help]] <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Varnent@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=11918510 --> == Новини Вікімедіа, лютий 2015 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''Наводимо [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|основні моменти]] з '''[https://blog.wikimedia.org блогу Вікімедіа]''' за лютий 2015 року, які висвітлюють окремі дії Фонду Вікімедіа та інші важливі події руху Вікімедіа.''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_February_2015/uk#Любов у вікі|Любов у вікі]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_February_2015/uk#Історія Вікі-кохання|Історія Вікі-кохання]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_February_2015/uk#Хто посилається на Вікіпедію?|Хто посилається на Вікіпедію?]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_February_2015/uk#Що таке Wikipedia Zero? (ВІДЕО)|Що таке Wikipedia Zero? (ВІДЕО)]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_February_2015/uk#Візьміть участь в обговоренні щодо стратегії Вікімедіа|Візьміть участь в обговоренні щодо стратегії Вікімедіа]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_February_2015/uk#Редакторські марафони в рамках Місяця історії чорношкірих допомагають усунути мультикультурні прогалини у Вікіпедії|Редакторські марафони в рамках Місяця історії чорношкірих допомагають усунути мультикультурні прогалини у Вікіпедії]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_February_2015/uk#Фотоконкурс «Вікі любить Африку» представляє знімки, що перемогли|Фотоконкурс «Вікі любить Африку» представляє знімки, що перемогли]] <small>''Help is welcome for [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Wikimedia+Highlights%2C+March+2015&language=uk&action=page&filter= translating the March 2015 Wikimedia Highlights], too.''</small> <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 04:41, 4 травня 2015 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tbayer (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=5418749 --> == [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/MassMessages/FDC voting has begun|Wikimedia Foundation Funds Dissemination Committee elections 2015]] == [[File:Wikimedia Foundation RGB logo with text.svg|right|75px|link=m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/MassMessages/FDC voting has begun]] ''This is a message from the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/Committee|2015 Wikimedia Foundation Elections Committee]]. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/MassMessages/FDC voting has begun|Translations]] are available.'' [[m:Special:SecurePoll/vote/336|Voting has begun]] for [[m:Wikimedia Foundation elections 2015#Requirements|eligible voters]] in the 2015 elections for the ''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/FDC elections/2015|Funds Dissemination Committee]]'' (FDC) and ''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/FDC Ombudsperson elections/2015|FDC Ombudsperson]]''. Questions and discussion with the candidates for the ''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/FDC elections/2015/Questions|Funds Dissemination Committee]]'' (FDC) and ''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/FDC Ombudsperson elections/2015/Questions|FDC Ombudsperson]]'' will continue during the voting. Nominations for the ''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/Board elections/2015|Board of Trustees]]'' will be accepted until 23:59 UTC May 5. The ''[[m:Special:MyLanguage/Grants:APG/Funds Dissemination Committee|Funds Dissemination Committee]]'' (FDC) makes recommendations about how to allocate Wikimedia movement funds to eligible entities. There are five positions on the committee being filled. The ''[[m:Special:MyLanguage/Grants:APG/Funds Dissemination Committee/Ombudsperson role, expectations, and selection process|FDC Ombudsperson]]'' receives complaints and feedback about the FDC process, investigates complaints at the request of the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board of Trustees|Board of Trustees]], and summarizes the investigations and feedback for the Board of Trustees on an annual basis. One position is being filled. The voting phase lasts from 00:00 UTC May 3 to 23:59 UTC May 10. '''[[m:Special:SecurePoll/vote/336|Click here to vote]].''' Questions and discussion with the candidates will continue during that time. '''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/FDC elections/2015/Questions|Click here to ask the FDC candidates a question]]. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/FDC Ombudsperson elections/2015/Questions|Click here to ask the FDC Ombudsperson candidates a question]].''' More information on the candidates and the elections can be found on the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/FDC elections/2015|2015 FDC election page]], the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/FDC Ombudsperson elections/2015|2015 FDC Ombudsperson election page]], and the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/Board elections/2015|2015 Board election page]] on Meta-Wiki. On behalf of the Elections Committee,<br/> -Gregory Varnum ([[m:User:Varnent|User:Varnent]])<br/> Volunteer Coordinator, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/Committee|2015 Wikimedia Foundation Elections Committee]] ''Posted by the [[m:Special:MyLanguage/User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] 03:45, 4 May 2015 (UTC) • [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/MassMessages/FDC voting has begun|Translate]] • [[m:Talk:Wikimedia Foundation elections 2015|Get help]] <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Varnent@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=12082785 --> == Нам 2 роки:) == https://wikimediaukraine.wordpress.com/2015/03/30/ukwikivoyage-is-2-years-old/ --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 19:59, 30 березня 2015 (EEST) == Новини Вікімедіа, квітень 2015 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''Ознайомтеся з [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|новинами]] з '''[https://blog.wikimedia.org блогу Вікімедіа]''' за квітень 2015 року.''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2015/uk#Нові риси додатку Вікіпедії на iOS допомагають читачам отримувати, досліджувати та ділитися знаннями|Нові риси додатку Вікіпедії на iOS допомагають читачам отримувати, досліджувати та ділитися знаннями]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2015/uk#Wiki Learning провела великий марафон редагування в Інституті технологій та вищої освіти у Монтерреї, Мехіко|Wiki Learning провела великий марафон редагування в Інституті технологій та вищої освіти у Монтерреї, Мехіко]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2015/uk#Перші в Камеруні ТБ-реклама Вікіпедії та кампанія з підвищення обізнаності (ВІДЕО)|Перші в Камеруні ТБ-реклама Вікіпедії та кампанія з підвищення обізнаності (ВІДЕО)]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2015/uk#Відомий фотограф Алан Воррен ділиться знімками з Вікіпедією|Відомий фотограф Алан Воррен ділиться знімками з Вікіпедією]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2015/uk#Представляємо новий магазин Вікіпедії|Представляємо новий магазин Вікіпедії]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2015/uk#Вікімедієць просить членів Європарламенту про реформу авторських прав|Вікімедієць просить членів Європарламенту про реформу авторських прав]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2015/uk#Приєднуйтесь до "Вікі любить землю-2015" та сфотографуйте наші природні багатства!|Приєднуйтесь до "Вікі любить землю-2015" та сфотографуйте наші природні багатства!]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 09:03, 17 травня 2015 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tbayer (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=5418749 --> == [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:SecurePoll/vote/339?setlang=uk Wikimedia Foundation Board of Trustees elections 2015] == [[File:Wikimedia Foundation logo - vertical (2012-2016).svg|right|100px|link=metawiki:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/MassMessages/Board voting has begun]] ''This is a message from the [[metawiki:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/Committee|2015 Wikimedia Foundation Elections Committee]]. [[metawiki:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/MassMessages/Board voting has begun|Translations]] are available.'' [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:SecurePoll/vote/339?setlang=uk Voting has begun] for [[metawiki:Wikimedia Foundation elections 2015#Requirements|eligible voters]] in the 2015 elections for the ''[[metawiki:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/Board elections/2015|Wikimedia Foundation Board of Trustees]]''. Questions and discussion with the candidates for the ''[[metawiki:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/Board elections/2015/Questions|Board]]'' will continue during the voting. The ''[[metawiki:Wikimedia Foundation Board of Trustees|Wikimedia Foundation Board of Trustees]]'' is the ultimate governing authority of the Wikimedia Foundation, a 501(c)(3) non-profit organization registered in the United States. The Wikimedia Foundation manages many diverse projects such as Wikipedia and Commons. The voting phase lasts from 00:00 UTC May 17 to 23:59 UTC May 31. '''[https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:SecurePoll/vote/339?setlang=uk Click here to vote].''' More information on the candidates and the elections can be found on the [[metawiki:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/Board elections/2015|2015 ''Board'' election page]] on Meta-Wiki. On behalf of the Elections Committee,<br/> -Gregory Varnum ([[metawiki:User:Varnent|User:Varnent]])<br/> Volunteer Coordinator, [[metawiki:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/Committee|2015 Wikimedia Foundation Elections Committee]] ''Posted by the [[metawiki:Special:MyLanguage/User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] 17:20, 17 May 2015 (UTC) • [[metawiki:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections 2015/MassMessages/Board voting has begun|Translate]] • [[metawiki:Talk:Wikimedia Foundation elections 2015|Get help]] <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Varnent@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=12206621 --> == Pywikibot compat will no longer be supported - Please migrate to pywikibot core == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <small>Sorry for English, I hope someone translates this.</small><br /> [[mw:Special:MyLanguage/Manual:Pywikibot|Pywikibot]] (then "Pywikipediabot") was started back in 2002. In 2007 a new branch (formerly known as "rewrite", now called "core") was started from scratch using the MediaWiki API. The developers of Pywikibot have decided to stop supporting the compat version of Pywikibot due to bad performance and architectural errors that make it hard to update, compared to core. If you are using pywikibot compat it is likely your code will break due to upcoming MediaWiki API changes (e.g. [[phab:T101524|T101524]]). It is highly recommended you migrate to the core framework. There is a [[mw:Manual:Pywikibot/Compat deprecation|migration guide]], and please [[mw:Special:MyLanguage/Manual:Pywikibot/Communication|contact us]] if you have any problem. There is an upcoming MediaWiki API breaking change that compat will not be updated for. If your bot's name is in [https://lists.wikimedia.org/pipermail/wikitech-l/2015-June/081931.html this list], your bot will most likely break. Thank you,<br /> The Pywikibot development team, 19:30, 5 June 2015 (UTC) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Ladsgroup@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=12271740 --> == Wikidata: Access to data from arbitrary items is coming == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> (Sorry for writing in English) When using data from Wikidata on Wikipedia and other sister projects, there is currently a limitation in place that hinders some use cases: data can only be accessed from the corresponding item. So, for example, the Wikipedia article about Berlin can only get data from the Wikidata item about Berlin but not from the item about Germany. This had technical reasons. We are now removing this limitation. It is already done for a number of projects. Your project is one of the next ones: * 11 June 2015: all Wikiquote, all remaining Wikivoyage * 15 June 2015: Wikipedias: ar, ca, es, hu, ko, ro, uk, vi We invite you to play around with this new feature if you are one of the people who have been waiting for this for a long time. If you have technical issues/questions with this you can come to [[d:Wikidata:Contact the development team]]. How to use it, once it is enabled: * Parser function: <nowiki>{{#property:P36|from=Q183}}</nowiki> to get the capital from the item about Germany * Lua: see [[mw:Extension:Wikibase Client/Lua]] I hope it will be helpful for you and allow you to do useful things with the help of Wikidata. Cheers [[:d:User:Lydia Pintscher (WMDE)|Lydia Pintscher]] 17:05, 7 червня 2015 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Lydia Pintscher (WMDE)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Lydia_Pintscher_(WMDE)/Distribution_List&oldid=12395477 --> == VisualEditor News #3—2015 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> <div style="margin:0.5em;width:230px;{{#switch:ltr|rtl=float:left;margin-left:0;|#default=float:right;margin-right:0;}}border:1px solid #AAA;padding:0.5em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200x70px|center|alt=Візуальний редактор]] '''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> При клацанні на посилання, що веде на статтю у вікі, тепер виводиться більше інформації: <br><br> [[File:VisualEditor-context menu-link tool-uk.png|alt=Скріншот, на якому показане контекстне меню інструмента додавання посилань|centre|frameless|230x230px]] <br> Інструмент додавання посилань був перероблений: <br><br> [[File:VisualEditor link tool 2015-uk.png|alt=Скріншот вікна пошуку посилань|centre|frameless|230x230px]] <br> Для додавання внутрішніх та зовнішніх посилань існують окремі вкладки. [[:mw:Special:MyLanguage/VisualEditor/User guide|Посібник користувача]] має більше інформації щодо того, як користуватися Візуальним редактором. </div></div> З часу виходу останньої розсилки новин, [[mw:VisualEditor|Команда розробників]] створила нові інтерфейси для інструментів додавання посилань та приміток, а також виправила чимало баґів та змінила деякі елементи дизайну. Окремі з цих баґів проявлялися у користувачів Візуального редактора на мобільних пристроях. Доповіді про перебіг роботи публікуються на [[mw:VisualEditor/changelog|mediawiki.org]]. Список завдань на квітень—червень доступний на [[phab:project/sprint/board/1113/|Фабрикаторі]]. [[m:Research:VisualEditor's_effect_on_newly_registered_editors/May_2015_study|Тестування впливу Візуального редактора на нових користувачів]] в англійській Вікіпедії саме завершилося на першій стадії. Протягом цього тестування половина заново зареєстрованих користувачів отримали автоматично увімкнений Візуальний редактор як основний, а в іншої половини він був вимкнений (його можна було ввімкнути самостійно). Основною метою цього дослідження було дізнатись, яка група проявить більшу ймовірність збереження редагувань, а також в якої групи буде більше продуктивних редагувань, які не потребують скасування. Початкові [[m:Research:VisualEditor's_effect_on_newly_registered_editors/May_2015_study#Results|результати будуть опубліковані на Меті]] дещо пізніше цього ж місяця. === Останні покращення === '''Функції автозаповнення для приміток''' відтепер доступні у декількох Вікіпедіях, з використанням '''[[:mw:Citoid|сервісу citoid ]]'''. Citoid бере посилання на надійне джерело у формі [[:en:URL|URL]] або [[:en:Digital object identifier|DOI]], і повертає автоматично заповнену та відформатовану бібліографічну примітку. Якщо Citoid вже був увімкнений у Вашій вікі, то дизайн процесу додавання приміток з його допомогою змінився протягом травня. Усі примітки створюються всередині єдиного інструмента. В межах цього інструмента Ви можете вибрати бажану вкладку ({{int:citoid-citeFromIDDialog-mode-auto}}, {{int: citoid-citeFromIDDialog-mode-manual}}, або {{int:citoid-citeFromIDDialog-mode-reuse}}). Кнопка додавання приміток тепер позначена словом «{{int:visualeditor-toolbar-cite-label}}» замість іконки у формі книги, а діалогове вікно автоматичного заповнення примітки має зрозуміліше позначення кнопки підтвердження дії — «{{Int:Citoid-citeFromIDDialog-lookup-button}}». '''Інструмент додавання посилань''' було перероблено на основі відгуків від редакторів Вікіпедії та тестування, що виконувалося користувачами. Тепер цей інструмент має дві окремі частини: одна для посилань на статті, та одна для посилань на зовнішні джерела. При виборі посилання, спливне контекстне меню покаже назву сторінки, на яку веде посилання, мініатюру зображення із цієї сторінки, опис із Вікіданих, та відповідні іконки для сторінок-багатозначностей, сторінок-перенаправлень та порожніх сторінок (у разі, якщо це необхідно в кожному конкретному випадку). Результати пошуку було скорочено до перших п'яти сторінок. Було виправлено декілька баґів, в тому числі темне виділення, яке з'являлося при першому збігові у вікні пошуку посилань. ([[phab:T98085|T98085]]) '''Інструмент вставки спеціальних символів''' у Візуальному редакторі тепер використовує той же набір спеціальних символів, що й редактор вікірозмітки. Адміни кожної вікі також мають змогу створювати додатковий розділ для найчастіше використовуваних символів, який буде розташований вгорі списку. Будь ласка, прочитайте інструкції щодо того, як модифікувати список спеціальних символів на [[mw:VisualEditor/Special_characters|mediawiki.org]]. Крім того, зараз також працює підказка, яка описує кожен символ в інтерфейсі інструменту вставки спеціальних символів. ([[phab:T70425|T70425]]) Були введені деякі покращення для праці з '''шаблонами'''. При пошуку шаблона, який треба вставити у статтю, перелік результатів міститиме також описи шаблонів. Список параметрів у діалоговому вікні додавання шаблону тепер залишиться розгорнутим після додавання параметра зі списку, тож користувачі не муситимуть клацати кнопку «{{Int:visualeditor-dialog-transclusion-add-param}}» щоразу, коли бажатимуть додати ще один параметр. ([[phab:T95696|T95696]]) Команда розробників додала '''нову властивість для TemplateData''' — «{{int: templatedata-doc-param-example}}», для параметрів шаблону. Ця необов'язкова властивість, доступна для перекладу, відображатиметься тоді, коли є текст, який пояснює, яким чином заповнювати певний параметр. ([[phab:T53049|T53049]]) Дещо змінився '''дизайн''' основної панелі інструментів та декількох інших елементів — це було зроблено для того, аби вони гармоніювали з поточним оформленням MediaWiki. У Векторному оформленні окремі елементи в меню візуально відокремлені один від одного блідо-сірими рисками. Деякі кнопки та меню на панелі інструментів тепер містять як іконки, так і текстові позначення, а не щось одне, як раніше. Ця нова особливість дизайну використовується для кнопки цитування у вікі, в яких увімкнений сервіс Citoid. Команда випустила довгоочікуване вдосконалення для праці з '''неіснуючими зображеннями'''. Якщо в статті є посилання на неіснуюче зображення, це посилання тепер буде видимим у Візуальному редакторі, де його можна виділити, редагувати, замінити, чи вилучити. === Працюймо разом === * Діліться своїми ідеями та ставте запитання на сторінці [https://www.mediawiki.org/w/index.php?title=VisualEditor/Feedback&lqt_method=talkpage_new_thread mw:VisualEditor/Feedback]. * Щотижневі зустрічі з розстановки пріоритетних завдань проходять і досі, відкриті для волонтерів, переважно в середу о 12:00 (опівдні) PDT (19:00 UTC). Дізнайтеся, як долучитися до зустрічі та номінувати баґи на сторінці [[:mw:VisualEditor/Weekly triage meetings|mw:VisualEditor/Weekly triage meetings]]. Проте, для того, аби номінувати баґ на розгляд як «Q4 blocker», не потрібно відвідувати такі зустрічі. Натомість, зайдіть на Фабрикатор та «приєднайте» відповідний баґ до [[phab:tag/editing_department_2014_15_q4_blockers/|проекту «Q4 blocker» Візуального редактора]]. * Якщо Ваша спільнота у Вікімандрах, Вікіджерелах, Віківерситеті чи деінде захоче увімкнути Візуальний редактор за замовчуванням для усіх дописувачів, будь ласка, зв'яжіться з [[:m:User:Jdforrester (WMF)|Джеймсом Форрестером]]. * Якщо Ваша спільнота хотіла б увімкнути функцію автоматичного заповнення приміток Citoid у Вашій вікі, будь ласка, подайте запит [[phab:tag/citoid/|на Фабрикаторі у проекті Citoid]]. Додайте посилання на [[:mw:Help:TemplateData|TemplateData]] найважливіших шаблонів цитування у Вашій вікі. *Команда планує організувати в липні другий «марафон перекладів» на тему Візуального редактора. Будь ласка, слідкуйте за [[https://phabricator.wikimedia.org/T91108|цим завданням на Фабрикаторі]], аби вчасно дізнаватися деталі та отримувати оновлення. Оголошення будуть опубліковані у відповідний момент. Підписуйтесь, відписуйтесь, чи змінюйте сторінку, на яку надходить ця розсилка новин, на [[:m:VisualEditor/Newsletter|Меті]]. Якщо Ви читаєте це повідомлення не своєю рідною мовою, будь ласка, допоможіть нам з перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|розсилку новин для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму, аби ми могли Вас поінформувати, коли буде готовий наступний випуск. Дякуємо! — <span class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">[[:mw:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]]</span> </div>13:44, 13 червня 2015 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=12206605 --> == Новини Вікімедіа, травень 2015 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''Ознайомтесь з [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|основними новинами]] '''[https://blog.wikimedia.org блогу Вікімедіа]''' за травень 2015 р.</br>''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_May_2015/uk#Познайомтесь з отримувачами гранту "Inspire", що працюють над збільшенням гендерної різноманітності у Вікімедіа|Познайомтесь з отримувачами гранту "Inspire", що працюють над збільшенням гендерної різноманітності у Вікімедіа]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_May_2015/uk#Темна сторона комедії: Джон Олівер просить ТБ-глядачів вчиняти вандалізм над статтями Вікіпедії про політиків США|Темна сторона комедії: Джон Олівер просить ТБ-глядачів вчиняти вандалізм над статтями Вікіпедії про політиків США]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_May_2015/uk#Збір коштів в форматі "зроблено в Німеччині": досвід, отриманий Вікімедіа Німеччина|Збір коштів в форматі "зроблено в Німеччині": досвід, отриманий Вікімедіа Німеччина]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_May_2015/uk#Редагування узбецької Вікіпедії: Камарнісо Врандечік|Редагування узбецької Вікіпедії: Камарнісо Врандечік]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_May_2015/uk#Перша конференція ВікіАрабія збирає вікіпедистів в Тунісі для налагодження зв'язків та обміну досвідом|Перша конференція ВікіАрабія збирає вікіпедистів в Тунісі для налагодження зв'язків та обміну досвідом]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_May_2015/uk#Вікіманія та відмінності між онлайн та оффлайн культурами|Вікіманія та відмінності між онлайн та оффлайн культурами]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 21:40, 15 червня 2015 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:ASherman (WMF)@metawiki використовується список у http://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=5418749 --> == HTTPS == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> Привіт усім. Протягом останніх кількох років Фонд Вікімедіа [http://blog.wikimedia.org/2013/08/01/future-https-wikimedia-projects працював] над тим, щоб увімкнути [[m:Special:MyLanguage/HTTPS|HTTPS]] за замовчуванням для усіх користувачів, в тому числі й для незареєстрованих, оскільки це має забезпечити краще збереження приватності та безпеку — як для читачів, так і для редакторів. Це забрало чимало часу, оскільки було багато аспектів, які потрібно було взяти до уваги. Наші сервери не були готові до роботи в новому режимі. Тож Фонд Вікімедіа був змушений збалансувати цілі, що іноді конфліктували між собою. [https://blog.wikimedia.org/2015/06/12/securing-wikimedia-sites-with-https Форсований HTTPS] саме був впроваджений в усіх проектах Вікімедіа. Дехто з вас вже, можливо, в курсі справи, оскільки декілька мовних версій Вікіпедії були переведені на HTTPS ще минулого тижня, про що одразу ж було сповіщено спільноти, яких торкнулося це нововведення. На більшість редакторів Вікімедіа ця зміна не вплине ніяким чином. Якщо Ви редагуєте як зареєстрований користувач, Вам, ймовірно, вже довелося увійти в систему через HTTPS. Ми спостерігатимемо за всім цим, аби переконатись, що все працює так, як і повинно. Обов'язково зв'яжіться з [[:m:HTTPS#Help!|нами]], якщо у Вас виникнуть якісь проблеми після цього нововведення, або напишіть до мене, якщо у Вас виникнуть будь-які інші запитання. /[[:m:User:Johan (WMF)|Johan (WMF)]] </div> 01:00, 20 червня 2015 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/HTTPS_global_message_delivery&oldid=12471979 --> == [[:w:Вікіпедія:Кнайпа (різне)#Голосування за звернення до Фонду Вікімедіа]] == усім привіт! у Кнайпі розділу Вікіпедії українською мовою відбувається голосування щодо офіційного звернення про вимкнення російської мови як fallback language (замісної мови) для україномовних вікіпроектів. будь ласка, висловлюйтеся «за», «проти» чи «утримуюсь» щодо такого звернення у розділі «Голосування за звернення до Фонду Вікімедіа». дякую! --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 20:23, 23 червня 2015 (EEST) == Новини Вікімедіа, червень 2015 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''Ознайомтесь з [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|основними новинами]] '''[https://blog.wikimedia.org блогу Вікімедіа]''' за червень 2015 р.''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_June_2015/uk#These Texans are on a quest to improve Wikipedia’s coverage of their state’s revolution|These Texans are on a quest to improve Wikipedia’s coverage of their state’s revolution]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_June_2015/uk#Безпечний доступ до сайтів Вікімедія через протокол HTTPS|Безпечний доступ до сайтів Вікімедія через протокол HTTPS]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_June_2015/uk#7,473 volumes at 700 pages each: meet Print Wikipedia|7,473 volumes at 700 pages each: meet Print Wikipedia]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_June_2015/uk#Творець вибраних статтей рекомендує п'ять статтей Вікіпедії|Творець вибраних статтей рекомендує п'ять статтей Вікіпедії]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_June_2015/uk#Як англійська Вікіпедія описала зміну статі Кейтлін Дженнер|Як англійська Вікіпедія описала зміну статі Кейтлін Дженнер]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_June_2015/uk#Збереження посилань Вікіпедії на майбутнє: Джефрі Білдер|Збереження посилань Вікіпедії на майбутнє: Джефрі Білдер]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 19:55, 21 липня 2015 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:ASherman (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=5418749 --> == Proposal to create PNG thumbnails of static GIF images == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> [[File:(R)-3-phenyl-cyclohanone.gif|255px|thumb|The thumbnail of this gif is of really bad quality.]] [[File:(R)-3-phenyl-cyclohanone.png|255px|thumb|How a PNG thumb of this GIF would look like]] There is a [[w:c:Commons:Village_pump/Proposals#Create_PNG_thumbnails_of_static_GIF_images|proposal]] at the Commons Village Pump requesting feedback about the thumbnails of static GIF images: It states that static GIF files should have their thumbnails created in PNG. The advantages of PNG over GIF would be visible especially with GIF images using an alpha channel. (compare the thumbnails on the side) This change would affect all wikis, so if you support/oppose or want to give general feedback/concerns, please post them to the [[w:c:Commons:Village_pump/Proposals#Create_PNG_thumbnails_of_static_GIF_images|proposal page]]. Thank you. --[[w:c:User:McZusatz|McZusatz]] ([[w:c:User talk:McZusatz|talk]]) & [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 09:37, 24 липня 2015 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:-revi@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=12485605 --> == логотип українською == усім привіт! [[User:Helixitta|Helixitta]] відредагувала файлика [[:File:Wikivoyage-Logo-v3-ukrainian.svg]], можна замінити логотип? [[Користувач:Voll|Voll]]? --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 13:54, 27 липня 2015 (EEST) :[[User:Antanana|Antanana]], непогано вийшло. А недавно створили локалізацію логотипу й для ще не створеного українського Віківерситета. Зацініть [https://beta.wikiversity.org/wiki/Wikiversity:%D0%9A%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%B0_(%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)]. — [[User:Green Zero|<span style="font:17px impact;color:green;">Green Zero</span>]] [[User talk:Green Zero|<span style="font:10px arial;">обг</span>]] 02:39, 26 серпня 2015 (EEST) :: [[User:Antanana|Antanana]] та [[User:Green Zero|Green Zero]] - до мене дійшло, що я просто не знаю як замінити логотип, до кого звертатись. Не підкажете? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 20:06, 26 серпня 2015 (EEST) :::Мабуть, сюди: https://phabricator.wikimedia.org/ --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 20:42, 26 серпня 2015 (EEST) :::: О, привіт! [https://phabricator.wikimedia.org/T110370 Попробував]. --21:38, 26 серпня 2015 (EEST) Змінили. Наче непогано.. — [[User:Green Zero|<span style="font:17px impact;color:green;">Green Zero</span>]] [[User talk:Green Zero|<span style="font:10px arial;">обг</span>]] 12:56, 4 вересня 2015 (EEST) :Змінили то змінили, але на стару версію --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 21:09, 4 вересня 2015 (EEST) Виправили--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 02:49, 5 вересня 2015 (EEST) *дякую усім :) і дякую [[User:Helixitta|Helixitta]] за малювання --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 02:50, 5 вересня 2015 (EEST) == What does a Healthy Community look like to you? == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> [[File:Community Health Cover art News portal.png|300px|right]] Hi, <br> The Community Engagement department at the Wikimedia Foundation has launched a new learning campaign. The WMF wants to record community impressions about what makes a healthy online community. Share your views and/or create a drawing and take a chance to win a Wikimania 2016 scholarship! Join the WMF as we begin a conversation about Community Health. Contribute a drawing or answer the questions [[meta:Grants:Evaluation/Community Health learning campaign|on the campaign's page.]] === Why get involved? === '''The world is changing. The way we relate to knowledge is transforming.''' As the next billion people come online, the Wikimedia movement is working to bring more users on the wiki projects. The way we interact and collaborate online are key to building sustainable projects. How accessible are Wikimedia projects to newcomers today? Are we helping each other learn? <br/> Share your views on this matter that affects us all! <br> '''We invite everyone to take part in this learning campaign. Wikimedia Foundation will distribute one Wikimania Scholarship 2016 among those participants who are eligible.''' === More information === * All participants must have a registered user of at least one month antiquity on any Wikimedia project before the starting date of the campaign. * <span style="border-bottom:1px dotted"> All eligible contributions must be done until '''August 23, 2015 at <nowiki>23:59</nowiki> UTC''' </span> * <big> Wiki link: '''[[meta:Grants:Evaluation/Community Health learning campaign|Community Health learning campaign]]''' </big> * URL https://meta.wikimedia.org/wiki/Grants:Evaluation/Community_Health_learning_campaign * Contact: [[meta:user:MCruz (WMF)|María Cruz]] / Twitter: {{@}}WikiEval #CommunityHealth / email: eval{{@}}wikimedia{{dot}}org <br> Happy editing! <br> <br> [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 02:42, 1 серпня 2015 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:MCruz (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=12909005 --> == VisualEditor News #4—2015 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> ''[[:m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter/2015/August|Читати цю розсилку іншою мовою]] • [[:m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]'' <div style="margin:0.5em;width:230px;{{#switch:ltr|rtl=float:left;margin-left:0;|#default=float:right;margin-right:0;}}border:1px solid #AAA;padding:0.5em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200x70px|center|alt=Візуальний редактор]] '''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Лапки перед та після назви чи фрази можна додавати одним клацанням. Виділіть бажаний текст. Знайдіть відповідні лапки у вікні вибору спеціальних символів (позначене іконкою Ω на панелі інструментів).<br><br> [[File:VisualEditor Special character inserter quotation 2.png|alt=Скріншот, на якому показане використання інструменту вибору спеціальних символів, виділений текст та спеціальний символ, який буде вставлений.|centre|frameless|230px]] <br> Клацніть кнопку. Візуальний редактор додасть лапки з обидвох боків виділеного тексту.<br><br> [[File:VisualEditor Special character inserter quotation 3.png|alt=Скріншот, що демонструє використання інструмента вставки спеціальних символів, а також той же текст із вже вставленим спеціальним символом.|centre|frameless|230px]] <br> Ви можете прочитати та допомогти з перекладом [[:mw:Special:MyLanguage/VisualEditor/User guide|посібника користувача]], який має більше інформації стосовно того, як користуватися Візуальним редактором. </div></div> З моменту останнього випуску розсилки новин, [[mw:VisualEditor|Команда розробників]] працювала над підтримкою для мобільних пристроїв. Вони виправили чимало баґів та вдосконалили підтримку мов. Вони публікують щотижневі доповіді про статус виконаної роботи на [[mw:VisualEditor/changelog|mediawiki.org]]. Їхній робочий план можна переглянути [[phab:project/board/483/|на Фабрикаторі]]. Їхніми [[mediawikiwiki:VisualEditor/Current_priorities|поточними пріоритетними завданнями]] є вдосконалення підтримки мов та функціональності на мобільних пристроях. === Вікіманія === Команда побувала на Вікіманії 2015 у Мехіко. Там вони взяли участь у марафоні для програмістів («Hackathon»), та спілкувалися з окремими користувачами та групами користувачів. Вони також зробили декілька презентацій про [[c:File:How_we_made_VisualEditor_faster.pdf|Візуальний редактор]] та [[:c:File:Wikimania_2015_–_Editing_Department_–_Beyond_Editing.pdf|майбутнє редагування]]. Після Вікіманії ми оголосили переможців [https://translatewiki.net/wiki/Project:VisualEditor/2015_Translathon Перекладацького марафону («Translathon») Візуального редактора 2015]. Висловлюємо подяку та вітання користувачам ''Halan-tul'', ''Renessaince'', ''<span lang="ne" dir="ltr">जनक राज भट्ट</span> (Janak Bhatta)'', ''Vahe Gharakhanyan'', ''Warrakkk'', та ''Eduardogobi''. Для '''повідомлень інтерфейсу''' (перекладаються на [https://translatewiki.net translatewiki.net]), цю ініціативу підтримали 42-ма мовами. Середній стан перекладів для усіх мов становив 56.5% перед перекладацьким марафоном, і досяг 78.2% після нього ('''+21.7%'''). Зокрема, кількість перекладених повідомлень якутською мовою збільшилася з 12.2% до 94.2%; бразильською португальською — від 50.6% до 100%; білоруською (тарашкевиця) – від 44.9% до 85.3%; мовою дотелі — від 1.3% до 41.2%. Також, тоді як близько 1.7% від усіх повідомлень із усіх мов мали статус «застарілих» перед марафоном, цей відсоток скоротився до 0.8% після нього (-0.9%). Переклад '''повідомлень документації''' (на mediawiki.org) Здійснювався 24-ма мовами. Середній прогрес перекладів для всіх мов становив 26.6% перед початком перекладацького марафону, і 46.9% після нього ('''+20.3%'''). Три мови мали особливо визначні досягнення. Кількість готових перекладів вірменською мовою збільшилася від 1% до 99%, шведською — від 21% до 99%, та бразильською португальською — від 34% до 83%. Кількість застарілих перекладів серед усіх мов зменшилася від 8.4% до початку марафону, до 4.8% після нього (-3.6%). [https://translatewiki.net/wiki/Project:VisualEditor/2015_Translathon#Graphs_(interface_messages_only) На сторінці перекладацького марафону ми опублікували деякі графіки], що демонструють вплив цієї події. Ми висловлюємо подяку перекладачам за участь, та представникам translatewiki.net за сприяння цій ініціативі. === Останні покращення === '''Функції автозаповнення для приміток''' можна увімкнути у кожній Вікіпедії. Цей інструмент використовує '''[[:mw:Citoid|сервіс «citoid»]]''' для перетворення [[:en:URL|URL]] або [[:en:Digital object identifier|DOI]] в попередньо заповнене, відформатоване бібліографічне цитування. Можна переглянути анімацію GIF цього швидкого, [[mediawikiwiki:Special:MyLanguage/VisualEditor/GIFs#Auto-citing_a_source|простого процесу на mediawiki.org]]. Поки що, лише близько дюжини Вікіпедій увімкнули цю функцію автозаповнення. Аби увімкнути її у Вашій вікі, слідуйте [[mediawikiwiki:Special:MyLanguage/Citoid/Enabling_Citoid_on_your_wiki|інструкціям на mediawiki.org]]. Ваша вікі може налаштувати перший розділ '''інструменту вставки спеціальних символів''' у Візуальному редакторі. Будь ласка, слідуйте [[mw:Special:MyLanguage/VisualEditor/Special_characters|інструкціям на mediawiki.org]], аби помістити вгорі ті символи, які Ви бажаєте. Серед інших змін, якщо Вам треба ввести [[:mw:CAPTCHA|CAPTCHA]], але Ви не розумієте його, то Ви можете клацнути, аби отримати новий його варіант для завершення. Візуальний редактор тепер може відображати та редагувати [[mediawikiwiki:Extension:Graph|графіки на основі Vega]]. Якщо Ви використовуєте оформлення «Моно-книга», вигляд Візуального редактора тепер став більш відповідним вигляду решти інтерфейсу. === Майбутні зміни === Команда працюватиме над зміною '''вигляду вибраних посилань''' у Візуальному редакторі. Це нововведення спрямоване на те, аби користувач міг побачити, чи курсор перебуває в межах посилання, чи поза ним. При виділенні назви посилання (тобто слів, які цьому посиланню відповідають та відображаються на сторінці), ця назва буде обрамлена нечітким прямокутником. Якщо Ви помістите курсор всередину прямокутника, Ваші зміни до назви посилання стануть частиною посилання. Якщо Ви помістите курсор за межами прямокутника, Ваші зміни на текст посилання не вплинуть. Це полегшить розуміння того, коли саме нові символи будуть додані до посилання, а коли — ні. В англійській Вікіпедії 10% новоствореним обліковим записам тепер пропонується використання як Візуального редактора, так і редактора вікірозмітки. [[m:Research:VisualEditor's_effect_on_newly_registered_editors/May_2015_study|Нещодавнє контрольоване випробовування]] не показало якоїсь значної відмінності у збереженні продуктивності серед нових користувачів у короткій перспективі. Нові користувачі із доступом до Візуального редактора лише трішечки рідше робили редагування, які потребували скасування. Ви можете дізнатися більше про це, переглянувши відео із [[mediawikiwiki:Wikimedia_Research/Showcase#July_2015|Вітрини досліджень Вікімедіа за лютий 2015 р.]]. Пропорція нових облікових записів із доступом до обидвох середовищ редагування поступово збільшуватиметься з плином часу. Зрештою, усі нові користувачі матимуть можливість вибору між двома методами редагування. === Працюймо разом === * Діліться своїми ідеями та ставте запитання на сторінці [[:mw:VisualEditor/Feedback|mw:VisualEditor/Feedback]]. Ця сторінка відгуків використовує розширення [[mw:Flow|Flow]] замість LiquidThreads. * <mark>Чи можете Ви читати та набирати текст корейською чи японською?</mark> Мовний інженер [[mw:User:DChan (WMF)|Девід Чен]] потребує людей, які знають, які саме інструменти люди використовують у деяких мовах. Якщо Ви володієте японською чи корейською, Ви можете допомогти йому із тестуванням підтримки для цих мов. Будь ласка, перегляньте інструкції на [[mw:VisualEditor/IME Testing#What to test|mediawiki.org]], якщо Ви можете допомогти. * Якщо Ваша вікі хотіла б '''увімкнути Візуальний редактор у якомусь іншому просторі назв''', Ви можете подати запит на Фабрикаторі. Будь ласка, додайте посилання на обговорення спільноти щодо зміни, на яку подається запит. * Будь ласка, подавайте [https://phabricator.wikimedia.org/maniphest/task/create/?projects=PHID-PROJ-dafezmpv6huxg3taml24 на Фабрикаторі] запити на мовні відповідники іконок «{{Int:visualeditor-annotationbutton-bold-tooltip}}» та «{{Int:visualeditor-annotationbutton-italic-tooltip}}» для меню стилів. * Команда дослідників дизайну хоче поспостерігати за працею справжніх редакторів. Будь ласка, [https://jfe.qualtrics.com/form/SV_6R04ammTX8uoJFP підпишіться на їхню дослідницьку програму]. * Щотижневі '''зустрічі з визначення пріоритетних завдань''' є так само відкритими для волонтерів, як і раніше, і відбуваються зазвичай по вівторках о 12:00 (опівдні) PDT (19:00 UTC). Дізнайтесь, як долучитися до цих зустрічей, і як номінувати баґи на сторінці [[:mw:VisualEditor/Weekly triage meetings|mw:VisualEditor/Weekly triage meetings]]. Вам не потрібно відвідати зустріч для того, аби номінувати баґ як «Q4 blocker». Натомість, зайдіть на Фабрикатор та «приєднайте» відповідний баґ до основного [[phab:project/profile/483/|проекту «VisualEditor project»]]. Якщо Ви читаєте це не своєю улюбленою мовою, будь ласка, допоможіть нам з перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму, аби ми могли повідомити Вас, коли буде готовий новий випуск. Дякуємо! </div> —[[:mw:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]], 01:28, 15 серпня 2015 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=12980645 --> == Новини Вікімедіа, липень 2015 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''Ознайомтеся з [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|новинами]] з '''[https://blog.wikimedia.org Блогу Вікімедіа]''' за липень 2015.''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_July_2015/uk#Вікіпедія мовою конкані виходить на люди.|Вікіпедія мовою конкані виходить на люди.]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_July_2015/uk#Лі Тельмадаттер: «Як долучитися до запровадження змін, яких ви хочете досягти».|Лі Тельмадаттер: «Як долучитися до запровадження змін, яких ви хочете досягти».]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_July_2015/uk#Вікідані: скоро у меню у закладах поруч з вами.|Вікідані: скоро у меню у закладах поруч з вами.]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_July_2015/uk#Вікімедійці спонукають ЄС захистити свободу панорами|Вікімедійці спонукають ЄС захистити свободу панорами]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_July_2015/uk#Американська спілка захисту громадянських свобод (ACLU) подала позов від імені Фонду Вікімедіа|Американська спілка захисту громадянських свобод (ACLU) подала позов від імені Фонду Вікімедіа]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_July_2015/uk#Отримуйте останні новини Вікіпедії без проблем через IFTTT|Отримуйте останні новини Вікіпедії без проблем через IFTTT]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 19:03, 17 серпня 2015 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:ASherman (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=5418749 --> == How can we improve Wikimedia grants to support you better? == ''My apologies for posting this message in English. Please help translate it if you can.'' Hello, The Wikimedia Foundation would like your feedback about how we can '''[[m:Grants:IdeaLab/Reimagining WMF grants|reimagine Wikimedia Foundation grants]]''', to better support people and ideas in your Wikimedia project. Ways to participate: *Respond to questions on [[m:Grants talk:IdeaLab/Reimagining WMF grants|the discussion page of the idea]]. *Join a [[m:Grants:IdeaLab/Events#Upcoming_events|small group conversation]]. *Learn more about [[m:Grants:IdeaLab/Reimagining WMF grants/Consultation|this consultation]]. Feedback is welcome in any language. With thanks, [[m:User:I JethroBT (WMF)|I JethroBT (WMF)]], [[m:Community Resources|Community Resources]], Wikimedia Foundation. ([[m:Grants:IdeaLab/Reimagining WMF grants/ProjectTargets|''Opt-out Instructions'']]) <small>This message was sent by [[m:User:I JethroBT (WMF)|I JethroBT (WMF)]] through [[m:User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]].</small> 03:20, 19 серпня 2015 (EEST) == I have created hundreds alternate Wikivoyage banners (which I think look better than many of the default banners that exist on Engvoy/Wikidata) for prominent locations == I am one of the current few active editors on the Hebrew Wikivoyage. In recent years, while spending a lot of time creating/expanding articles in the Hebrew Wikivoyage, in many instances I came across banners I disliked (for various reasons). As a result, in many instances I ended up creating alternative banners (mostly for prominent places, which I think highly deserve better banners) which I think are an improvement to what existed (I had to work with what was available on Flickr + Wikicommons, and had a license that allowed me to create derivative images). Those alternative banners were primarily made for usage in the Hebrew Wikivoyage, although through the last two years I have suggested in various instances that the English Wikivoyage consider using some of these banners as well, instead of their current banners (and as a result the English Wikivoyage community did eventually decide to use some of these alternative banners instead of the previous banners they used). Either way, you are more than welcome to go over [[:commons:Category:Wikivoyage_banners_by_ויקיג'אנקי|all of the alternative banners I created]] and consider using some/all of the alternative banners you might think would look better in your articles. [[Користувач:ויקיג&#39;אנקי|ויקיג&#39;אנקי]] ([[Обговорення користувача:ויקיג&#39;אנקי|обговорення]]) 20:37, 24 серпня 2015 (EEST) :Thank you, we'll have a look. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 20:26, 26 серпня 2015 (EEST) == Кнопки == {{КК|Шаблон:Clickable button 2|Тепер}} {{КК|Шаблон:Clickable button 2|можна|class=mw-ui-constructive}} {{КК|Шаблон:Clickable button 2|використовувати|class=mw-ui-destructive}} {{КК|Шаблон:Clickable button 2|такі зручні|class=mw-ui-progressive}} {{КК|Шаблон:Clickable button 2|кнопки|style=background-color:#9ACD32;color:black;}}. Сподіваюсь, комусь стануть в пригоді. — [[User:Green Zero|<span style="font:17px impact;color:green;">Green Zero</span>]] [[User talk:Green Zero|<span style="font:10px arial;">обг</span>]] 05:07, 27 серпня 2015 (EEST) == Introducing the Wikimedia public policy site == Hi all, We are excited to introduce a new Wikimedia Public Policy site. The site includes resources and position statements on access, copyright, censorship, intermediary liability, and privacy. The site explains how good public policy supports the Wikimedia projects, editors, and mission. Visit the public policy portal: https://policy.wikimedia.org/ Please help translate the [[m:Public policy|statements on Meta Wiki]]. You can [http://blog.wikimedia.org/2015/09/02/new-wikimedia-public-policy-site/ read more on the Wikimedia blog]. Thanks, [[m:User:YWelinder (WMF)|Yana]] and [[m:User:Slaporte (WMF)|Stephen]] ([[m:User talk:Slaporte (WMF)|Talk]]) 21:13, 2 вересня 2015 (EEST) ''(Sent with the [[m:MassMessage#Global_message_delivery|Global message delivery system]])'' <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Slaporte (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Slaporte_(WMF)/Announcing_public_policy_site&oldid=13439030 --> == Запрошення до участі в програмі Грантів для індивідуальних проектів == Вітаємо! Програма '''[[m:IEG|"Гранти для індивідуальних проектів"]]''' приймає запити з 31го серпня до 29го вересня на фінансування нових інструментів, процесу становлення спільноти та інших експериментальних ідей які покращують роботу дописувачів Вікімедіа. Якщо ви потребуєте якісь кошти (до 30 000 долларів США), програма "Гранти для індивідуальних проектів" може допомогти вам та вашій команді. *[[m:Grants:IEG#ieg-apply|'''Надішліть''' запит на грант]] *[[m:Grants:IdeaLab|'''Отримайте допомогу''' з вашою пропозицією на IdeaLab]] або [[m:Grants:IdeaLab/Events#Upcoming_events|на найближчій сесії Hangout]] *[[m:Grants:IEG#ieg-engaging|'''Візьміть за приклад''' минулі гранти]] [[m:User:I JethroBT (WMF)|I JethroBT (WMF)]], 12:38, 5 вересня 2015 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:I JethroBT (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:I_JethroBT_(WMF)/IEG_2015_Targets/uk&oldid=13481868 --> == Reimagining WMF grants report == ''(My apologies for using English here, please help translate if you are able.)'' Last month, we asked for community feedback on [[m:Grants:IdeaLab/Reimagining WMF grants| a proposal to change the structure of WMF grant programs]]. Thanks to the 200+ people who participated! '''[[m:Grants:IdeaLab/Reimagining_WMF_grants/Outcomes| A report]]''' on what we learned and changed based on this consultation is now available. Come read about the findings and next steps as WMF’s Community Resources team begins to implement changes based on your feedback. Your questions and comments are welcome on [[m:Grants talk:IdeaLab/Reimagining WMF grants/Outcomes|the outcomes discussion page]]. With thanks, [[m:User:I JethroBT (WMF)|I JethroBT (WMF)]] 19:56, 28 вересня 2015 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:I JethroBT (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Grants:IdeaLab/Reimagining_WMF_grants/ProjectTargets&oldid=13850666 --> == Крим == Шановні колеги! З початком роботи проекту у нас був тематичний місячник по Криму, тоді територія півострова була під контролем України. Тепер захожу в статті по Криму і мене обурює шаблон такого типу "Європа > '''Росія''' > Крим > Степовий Крим > Щолкіне". Я звичайно за те щоб інформація подавалась достовірно і турист повинен мати повну об'єктивну картину про місця для відвідування, але такий шаблон це просто знущання. Я пропоную щоб в шаблоні стояла все таки Україна, а на кожній статі, що стосується Кримського півострова стояв шаблон, який варто доробити інформацією про фактичний контроль Криму, поточну ситуацію. Зокрема також повинна бути інформація про необхідність отримання російської візи для відвідування, якщо передбачається, інформація про можливі шляхи потрапляння до Криму як з України так і з Росії та про відповідальність згідно з українським законодавством за відвідування Криму з території Росії. Також подібні шаблони мають бути відносно інших територій, таких як Абхазія, Південна Осетія, Нагірний Карабах, Північний Кіпр та ін. Таким чином інформація буде більш нейтральною та достовірною. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 10:17, 7 жовтня 2015 (EEST) :Підтримую. Змінив посилання в ієрархії. Можете доповнити [[Шаблон:Крим|шаблон]], зокрема вказати інформацію про в'їзд на півострів з території України--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 10:32, 7 жовтня 2015 (EEST) :: Дякую! Доповнив інформацію в шаблоні. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 11:04, 7 жовтня 2015 (EEST) == Новини Вікімедіа, серпень 2015 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''Ознайомтеся з [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|основними новинами]] '''[https://blog.wikimedia.org блогу Вікімедіа]''' за серпень 2015 р.''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_August_2015/uk#Сотні додаткових облікових записів «чорних капелюхів» користувачів англійській Вікіпедії заблоковані за результатами розслідування.|Сотні додаткових облікових записів «чорних капелюхів» користувачів англійській Вікіпедії заблоковані за результатами розслідування.]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_August_2015/uk#Полювання на "Тірпіца".|Полювання на "Тірпіца".]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_August_2015/uk#Моє життя аутиста-вікіпедиста|Моє життя аутиста-вікіпедиста]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_August_2015/uk#Зміни в перекладі контенту з Вікіманії 2015|Зміни в перекладі контенту з Вікіманії 2015]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_August_2015/uk#Використання Вікіпедії для збереження корінних мов Колумбії|Використання Вікіпедії для збереження корінних мов Колумбії]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_August_2015/uk#Коли культурна спадщина переходить у віртуальне життя|Коли культурна спадщина переходить у віртуальне життя]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 22:20, 16 жовтня 2015 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:ASherman (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == [[Файл:Coat of Arms of Luhansk Oblast.png|30пкс]] WikiFest:Луганщина == Запрошуємо взяти участь у найбільшому вікіпедійному заході, який реалізовуватиметься на сході України — WikiFest:Луганщина. Протягом двох тижнів, починаючи з 31 жовтня і до 15 листопада включно ми проведемо низку віківишколів у містах, селищах та селах [[:wikipedia:uk:Луганщина|Луганщини]] в університетах, бібліотеках та школах. Наступним після віківишколів етапом WikiFest:Луганщина буде проведення [[:wikipedia:uk:Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Луганщини|місячника Луганщини]]. Місячник відбудеться з 16 листопада по 15 грудня 2015. Наші активісти готові приїхати до будь-якого куточка Луганщини, де ми матимемо можливість проводити віківишколи. Якщо Ви зацікавлені взяти участь у віківишколі, будь ласка, заповніть форму-опитування. Ми просимо Вас це зробити якнайшвидше, щоб проаналізувавши відповіді ми могли повідомити про дату, час та місця проведення віківишколів. Форма-опитування доступне за '''[https://docs.google.com/forms/d/1OYm5jBC9vdZFsuy4Z0ktraBNzhbzX-inYMIY5Xx627g/viewform?c=0&w=1 цим посиланням]'''. За довідками звертайтесь до координатора акції [[:wikipedia:uk:Користувач:Ліонкінг|Користувач:Ліонкінг]]. --[[Користувач:Pavlo1|Pavlo1]] ([[Обговорення користувача:Pavlo1|обговорення]]) 14:42, 18 жовтня 2015 (EEST) == Новини Фонду Вікімедіа, вересень 2015 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''У '''[https://blog.wikimedia.org блозі Вікімедіа]''' за вересень 2015 з'явились такі [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|новини]]''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_September_2015/uk#Фотографії Версалю, зроблені дроном|Фотографії Версалю, зроблені дроном]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_September_2015/uk#Віха проекту Вікімедіа: Шведська Вікіпедія сягнула двох мільйонів.|Віха проекту Вікімедіа: Шведська Вікіпедія сягнула двох мільйонів.]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_September_2015/uk#Чого я навчився: Освітня програма Вікіпедії в Аргентині|Чого я навчився: Освітня програма Вікіпедії в Аргентині]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_September_2015/uk#У вересні ми любимо пам'ятки.|У вересні ми любимо пам'ятки.]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_September_2015/uk#Переосмислення грантів Фонду Вікімедіа|Переосмислення грантів Фонду Вікімедіа]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_September_2015/uk#Число найактивніших редакторів стабілізувалось — вникніть у статистику разом з нами|Число найактивніших редакторів стабілізувалось — вникніть у статистику разом з нами]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_September_2015/uk#Може я мав би заплатити за статтю у Вікіпедії?|Може я мав би заплатити за статтю у Вікіпедії?]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 20:32, 20 жовтня 2015 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:ASherman (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == VisualEditor News #5—2015 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> ''[[m:VisualEditor/Newsletter/2015/October|Читати цю розсилку іншою мовою]] • [[:m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]'' <div style="margin:0.5em;width:230px;{{#switch:ltr|rtl=float:left;margin-left:0;|#default=float:right;margin-right:0;}}border:1px solid #AAA;padding:0.5em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200x70px|center|alt=Візуальний редактор]] '''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Відтепер Візуальний редактор можна використовувати у смартфонах чи планшетах.<br><br>[[File:Switching edit modes to VisualEditor on Mobile web-uk.png|alt=Знімок екрану, що демонструє меню перемикання із редактора вікірозмітки на Візуальний редактор|centre|frameless|230x230px]]<br> Клацніть піктограму олівця, аби відкрити редактор сторінки. Всередині редактора використайте меню з піктограмою шестірні у правому верхньому кутку, аби «{{int:mobile-frontend-editor-switch-visual-editor}}». Кнопка редагування запам'ятає, яке редакторське середовище Ви використали минулого разу, і наступного разу запустить те ж саме. Стаціонарна версія сайту в прийдешні місяці перейде на подібну систему. <br><br>Ви можете прочитати та допомогти з перекладом [[:mw:VisualEditor/User guide|посібника користувача]], який має більше інформації стосовно того, як користуватися Візуальним редактором. </div></div> З останнього випуску розсилки новин, [[mw:VisualEditor|команда Візуального редактора]] виправила чимало баґів, додала нові функції та здійснила деякі невеличкі зміни дизайну. Вони публікують щотижневі доповіді про стан роботи [[mw:VisualEditor/changelog|на mediawiki.org]]. Їхній робочий план можна переглянути [[phab:project/board/483/|на Фабрикаторі]]. [[mediawikiwiki:VisualEditor/Current_priorities|Поточними пріоритетними завданнями]] команди є вдосконалення підтримки таких мов, як японська та арабська, полегшення редагування на мобільних пристроях, введення інтерактивних інструментів для редагування формул, графіків, галерей, а також завантаження файлів. === Останні покращення === '''Освітні функції:''' Якщо Ви раніше не користувалися Візуальним редактором, то при першому його запуску він приверне Вашу увагу до інструментів {{Int:visualeditor-annotationbutton-link-tooltip}} та/або {{Int:visualeditor-toolbar-cite-label}}. При клацанні на одну з цих кнопок на панелі, з'явиться пояснення, чому ці інструменти варто використовувати. ([[Phab:T108620|T108620]]) Окрім цього, повідомлення привітання для нових користувачів спростили таким чином, аби ще більше заохочувати до редагування. ([[Phab:T112354|T112354]]) Планується додавання ще більшої кількості вбудованих освітніх функцій. '''Посилання:''' Тепер стало легше розрізняти, коли Ви додаєте певний текст до посилання, а коли набираєте простий текст поряд з ним. ([[Phab:T74108|T74108]], [[Phab:T91285|T91285]]) Редактор відтепер повністю підтримує номери ISBN, PMID або RFC. ([[Phab:T109498|T109498]], [[Phab:T110347|T110347]], [[Phab:T63558|T63558]]) Ці [[:en:Help:Magic_links|«магічні посилання»]] використовують спеціально налаштований інструмент редагування. '''Завантаження:''' Зареєстровані редактори тепер можуть '''завантажувати зображення''' та інші медіафайли на Вікісховище прямо під час редагування. Клацніть нову вкладку в інструменті «{{int:visualeditor-toolbar-insert}} {{int:visualeditor-dialogbutton-media-tooltip}}». Програма інструктуватиме Вас протягом усього процесу без потреби кидати поточне редагування. Після завершення, зображення буде додане до статті. Цей інструмент обмежений таким чином, що вантажити можна лише один файл, що належить користувачеві, та публікується під стандартною ліцензією Вікісховища. У складніших випадках інструмент надає посилання на більш досконалі інструменти завантаження файлів. Також можна просто перетягнути зображення у редактор. Ця функція стане доступною і для редактора вікірозмітки дещо пізніше. '''Мобільні пристрої:''' Раніше Візуальний редактор був доступний на мобільному сайті Вікіпедії лише для планшетів. Відтепер його, за бажання, можна використовувати на усіх пристроях, незалежно від їхніх розмірів. ([[Phab:T85630|T85630]]) Конфлікти редагувань на мобільному сайті раніше неправильно опрацьовувались. Тепер же конфлікти редагувань можна вирішити як у редакторі вікірозмітки, так і у Візуальному редакторі. ([[Phab:T111894|T111894]]) Іноді шаблони та подібні елементи неможливо було вилучити на мобільному сайті. Вибір їх ставав причиною зникнення екранної клавіатури у деяких браузерах. Тепер існує нова кнопка «{{int:Visualeditor-contextitemwidget-label-remove}}», завдяки якій ці речі можна усунути зі сторінки навіть коли зникає екранна клавіатура. ([[Phab:T62110|T62110]]) У мобільній версії також можна редагувати комірки таблиць. '''Інтерактивні інструменти редагування:''' Відтепер можна додавати та редагувати '''нотні записи''' у Візуальному редакторі. ([[Phab:T112925|T112925]]) Існують окремі вкладки для додаткових налаштувань, таких як вибір файлів MIDI та Ogg. ([[Phab:T114227|T114227]], [[Phab:T113354|T113354]]) При редагуванні '''формул''' та інших блоків, помилки відображаються прямо під час редагування. Існує також можливість редагування окремих типів '''графіків'''; окрім усього, планується можливість додавання нових графіків, а також підтримка нових типів графіків. В '''англійській Вікіпедії''' Візуальний редактор стає доступним для кожного, хто створює обліковий запис. Перемикання налаштувань редактора перемістилося до свого стандартного місця розташування — сторінки [[Special:Preferences]]. === Майбутні зміни === Невдовзі стане можливим '''перемикання із редактора вікірозмітки на Візуальний редактор''', вже після того, як Ви почали редагування. ([[phab:T49779|T49779]]) Раніше було доступним лише одностороннє перемикання — з Візуального редактора на редактор вікірозмітки. Двостороннє перемикання уможливить існування '''єдиної вкладки редагування'''. ([[phab:T102398|T102398]]) Передбачається, що цей проект поєднає вкладки «{{int:vector-view-edit}}» та «{{int:visualeditor-ca-editsource}}» у єдину вкладку «{{int:vector-view-edit}}», на кшталт тієї системи, що вже використовується у мобільній версії сайту. Вкладка «{{int:vector-view-edit}}» відкриє те середовище редагування, яким Ви користувались минулого разу. === Працюймо разом === * Діліться своїми ідеями та ставте запитання на сторінці [[:mw:VisualEditor/Feedback|VisualEditor/Feedback]]. Ця сторінка відгуків використовує систему [[mw:Flow|Flow]] для обговорень. * <mark>Чи можете Ви читати та друкувати корейською або японською?</mark> Мовний інженер [[mw:User:DChan (WMF)|Девід Чан]] потребує людей, що знають, якими інструментами люди користуються при редагуванні текстів деякими мовами. Якщо Ви володієте японською чи корейською, Ви можете допомогти йому протестувати підтримку цих мов. Будь ласка, ознайомтеся з інструкціями щодо того, [[mw:VisualEditor/IME Testing#What to test|що саме треба тестувати]], якщо Ви можете допомогти, а також повідомте про це на Фабрикаторі ([[phab:T110654|корейська]] — [[phab:T109818|японська]]) або у Вікіпедії ([[:ko:위키백과:시각편집기/IME|корейська]] — [[:ja:Wikipedia:ビジュアルエディター/フィードバック/IME|японська]]). * Локальні адміни у Вашій вікі можуть [[mediawikiwiki:Citoid/Enabling_Citoid_on_your_wiki|налаштувати Citoid — функцію автоматичного створення зовнішніх посилань]]. Якщо Вам потрібна допомога, будь ласка, подайте запит у [[phab:tag/citoid/|проекті Citoid на Фабрикаторі]]. Дайте посилання на блоки [[:mw:Help:TemplateData|TemplateData]] для найважливіших шаблонів цитувань у Вашій вікі. * Щотижневі зустрічі з визначення пріоритетних завдань є так само відкритими для волонтерів. Дізнайтесь, як долучитися до цих зустрічей, і як номінувати баґи на сторінці [[:mw:VisualEditor/Weekly triage meetings|mw:VisualEditor/Weekly triage meetings]]. Вам не потрібно відвідувати зустріч для того, аби номінувати баґ на розгляд. Натомість, зайдіть на Фабрикатор та «приєднайте» відповідний баґ до основного [[phab:project/profile/483/|проекту «VisualEditor project»]]. Якщо Ви читаєте це не своєю улюбленою мовою, будь ласка, допоможіть нам з перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму, аби ми могли повідомити Вас, коли буде готовий новий випуск. Дякуємо! </div>—[[:mw:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]], 20:18, 30 жовтня 2015 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=14334116 --> == Community Wishlist Survey == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> Опитування побажань спільноти Привіт усім! [[:m:Community Tech|Технічна команда спільноти]] Фонду Вікімедіа зараз працює над створенням покращених інструментів нагляду і модерації для досвідчених редакторів Вікімедіа. Ми починаємо зараз '''[[:m:2015 Community Wishlist Survey|Опитування побажань спільноти]]''', щоб визначити найбільш корисні проекти, над якими ми можемо працювати. Для першої фази опитування ми запрошуємо усіх активних редакторів надіслати короткі пропозиції, що пояснюють проект, над яким Ви б хотіли, що б ми працювали, і те, чому він важливий. Перша фаза триватиме два тижні. У другій фазі ми попросимо Вас проголосувати за пропозиції. Після цього ми [[$analysis|проаналізуємо]] топ-10 пропозицій і створимо список побажань за пріоритетністю. Оскільки більша частина цього процесу відбуватиметься англійською, ми запрошуємо подавати пропозиції людей з будь-якої вікі Вікімедіа. Ми також запросимо перекладачів-волонтерів допомогти з перекладом пропозицій на англійську. Ваша пропозиція має включати: проблему, яку Ви хочете вирішити, хто отримає від цього вигоду і пропозицію її вирішення, якщо у Вас така є. Ви можете подати свою пропозицію на сторінці Опитування побажань спільноти, скориставшись полем вводу і великою блакитною кнопкою. Ми прийматимемо пропозиції впродовж 2 тижнів, до 23 листопада. Ми чекаємо на Ваші ідеї! </div> <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Community Tech Team via [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 23:58, 9 листопада 2015 (EET)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/Target_lists/Global_distribution&oldid=14554458 --> == Wikimania 2016 scholarships ambassadors needed == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Hello! [[wm2016:|Wikimania 2016]] scholarships will soon be open; by the end of the week we'll form the committee and we need your help, see [[wm2016:Special:MyLanguage/Scholarship committee|Scholarship committee]] for details. If you want to carefully review nearly a thousand applications in January, you might be a perfect committee member. Otherwise, you can '''volunteer as "ambassador"''': you will observe all the committee activities, ensure that people from your language or project manage to apply for a scholarship, translate '''scholarship applications written in your language''' to English and so on. Ambassadors are allowed to ask for a scholarship, unlike committee members. [[wm2016:Scholarship committee|Wikimania 2016 scholarships subteam]] 12:48, 10 листопада 2015 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Nemo bis@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=14347818 --> == Harassment consultation == {{int:Please-translate}} The Community Advocacy team the Wikimedia Foundation has opened a consultation on the topic of '''harassment''' on [[m:Harassment consultation 2015|Meta]]. The consultation period is intended to run for one month from today, November 16, and end on December 17. Please share your thoughts there on harassment-related issues facing our communities and potential solutions. (Note: this consultation is not intended to evaluate specific cases of harassment, but rather to discuss the problem of harassment itself.) ::*[[m:Harassment consultation 2015|Harassment consultation 2015]] :Regards, [[m:Community Advocacy|Community Advocacy, Wikimedia Foundation]] <!-- Повідомлення надіслано користувачем:PEarley (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:PEarley_(WMF)/Inspire_Mass_Message&oldid=14684364 --> == [[m:Special:MyLanguage/Free Bassel/MassMessages/2015 Free Bassel banner straw poll|Your input requested on the proposed #FreeBassel banner campaign]] == ''This is a message regarding the [[:m:Special:MyLanguage/Free Bassel/Banner|proposed 2015 Free Bassel banner]]. [[m:Special:MyLanguage/Free Bassel/MassMessages/2015 Free Bassel banner straw poll|Translations]] are available.'' Hi everyone, This is to inform all Wikimedia contributors that a [[:m:Special:MyLanguage/Free Bassel/Banner/Straw poll|straw poll seeking your involvement]] has just been started on Meta-Wiki. As some of your might be aware, a small group of Wikimedia volunteers have proposed a banner campaign informing Wikipedia readers about the urgent situation of our fellow Wikipedian, open source software developer and Creative Commons activist, [[:w:Bassel Khartabil|Bassel Khartabil]]. An exemplary [[:m:Special:MyLanguage/Free Bassel/Banner|banner]] and an [[:m:Special:MyLanguage/Free Bassel/Banner|explanatory page]] have now been prepared, and translated into about half a dozen languages by volunteer translators. We are seeking [[:m:Special:MyLanguage/Free Bassel/Banner/Straw poll|your involvement to decide]] if the global Wikimedia community approves starting a banner campaign asking Wikipedia readers to call on the Syrian government to release Bassel from prison. We understand that a campaign like this would be unprecedented in Wikipedia's history, which is why we're seeking the widest possible consensus among the community. Given Bassel's urgent situation and the resulting tight schedule, we ask everyone to [[:m:Special:MyLanguage/Free Bassel/Banner/Straw poll|get involved with the poll and the discussion]] to the widest possible extent, and to promote it among your communities as soon as possible. (Apologies for writing in English; please kindly [[m:Special:MyLanguage/Free Bassel/MassMessages/2015 Free Bassel banner straw poll|translate]] this message into your own language.) Thank you for your participation! ''Posted by the [[:m:Special:MyLanguage/User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] 21:47, 25 November 2015 (UTC) • [[m:Special:MyLanguage/Free Bassel/MassMessages/2015 Free Bassel banner straw poll|Translate]] • [[:m:Talk:Free Bassel/Banner|Get help]] <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Varnent@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=14758733 --> == Community Wishlist Survey == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> Опитування побажань спільноти Привіт усім! Ми почитаємо другу частину '''[[:m:2015 Community Wishlist Survey/Voting|Опитування побажань спільноти]]''' від Технічної команди спільноти, і ми запрошуємо усіх активних редакторів голосувати за подані пропозиції. Завдяки Вам та іншим редакторам Вікімедіа, команді було подано 111 пропозицій. Ми розділили їх на категорії, і тепер час голосувати! Ви можете голосувати за будь-яку пропозицію, що є на сторінках, з допомогою шаблона <nowiki>{{Support}}</nowiki>. Не вагайтеся додавати коментарі за чи проти, але враховуватимуться лише голоси «за». Період голосування триватиме 2 тижні, до 14 грудня. Пропозиції, які отримають найбільше голосів підтримки, стануть списком найвищої пріоритетності для дослідження і роботи команди. Дякуємо Вам за участь, з нетерпінням чекаємо Ваших відгуків! Community Tech via </div> [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 16:39, 1 грудня 2015 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/Target_lists/Global_distribution&oldid=14913494 --> == [[mw:Extension:WikidataPageBanner|Extension:WikidataPageBanner]] == У деяких браузерах нещодавно наш Шаблон:Pagebanner працює неправильно, не можу розібратись чому, тому пропоную швиденько увімкнути Extension:WikidataPageBanner в українських Вікімандрах та вилучити скрипт звідси. Візуально нічого не поміняється, якщо правильно його налаштувати проте в подібних ситуаціях (як зараз) помилки будуть виправляти за нас. Прохання відписатись усім, хто не має заперечень, оскільки для увімкнення розширення потрібне обговорення --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 18:18, 18 грудня 2015 (EET) : Ще є проблема з лістингом. Автоматично з'являється сторінка у Вікіпедії "undefined" (незалежно від того чи вводиш туди назву сторінки чи залишаєш поле порожнім), яка направляє на сторінку якогось бельгійського музичного гурту у Вікіпедії. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 23:20, 20 грудня 2015 (EET) * {{за}} заперечень нема --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 09:20, 19 грудня 2015 (EET) * {{за}} підтримую --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:43, 20 грудня 2015 (EET) * {{за}} --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 23:20, 20 грудня 2015 (EET) * {{за}} --[[Користувач:Ilya|Ilya]] ([[Обговорення користувача:Ilya|обговорення]]) 16:01, 2 січня 2016 (EET) == [[m:Special:MyLanguage/Wikipedia 15|Get involved in Wikipedia 15!]] == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> ''This is a message from the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation|Wikimedia Foundation]]. [[m:Special:MyLanguage/Wikipedia 15/MassMessages/Get involved|Translations]] are available.'' [[File:International-Space-Station wordmark blue.svg|right|200px]] As many of you know, January 15 is Wikipedia’s 15th Birthday! People around the world are getting involved in the celebration and have started adding their [[m:Special:MyLanguage/Wikipedia 15/Events|events on Meta Page]]. While we are celebrating Wikipedia's birthday, we hope that all projects and affiliates will be able to utilize this celebration to raise awareness of our community's efforts. Haven’t started planning? Don’t worry, there’s lots of ways to get involved. Here are some ideas: * '''[[m:Special:MyLanguage/Wikipedia 15/Events|Join/host an event]]'''. We already have more than 80, and hope to have many more. * '''[[m:Special:MyLanguage/Wikipedia 15/Media|Talk to local press]]'''. In the past 15 years, Wikipedia has accomplished extraordinary things. We’ve made a [[m:Special:MyLanguage/Wikipedia 15/15 years|handy summary]] of milestones and encourage you to add your own. More resources, including a [[m:Special:MyLanguage/Wikipedia 15/Media#releases|press release template]] and [[m:Special:MyLanguage/Communications/Movement Communications Skills|resources on working with the media]], are also available. * '''[[m:Special:MyLanguage/Wikipedia 15/Material|Design a Wikipedia 15 logo]]'''. In place of a single icon for Wikipedia 15, we’re making dozens. Add your own with something fun and representative of your community. Just use the visual guide so they share a common sensibility. * '''[[m:Special:MyLanguage/Wikipedia 15/Events/Package#birthdaywish|Share a message on social media]]'''. Tell the world what Wikipedia means to you, and add #wikipedia15 to the post. We might re-tweet or share your message! Everything is linked on the [[m:Special:MyLanguage/Wikipedia 15|Wikipedia 15 Meta page]]. You’ll find a set of ten data visualization works that you can show at your events, and a [[c:Category:Wikipedia15 Mark|list of all the Wikipedia 15 logos]] that community members have already designed. If you have any questions, please contact [[m:User:ZMcCune (WMF)|Zachary McCune]] or [[m:User:JSutherland (WMF)|Joe Sutherland]]. Thanks and Happy nearly Wikipedia 15!<br /> -The Wikimedia Foundation Communications team ''Posted by the [[m:User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]], 22:58, 18 грудня 2015 (EET) • [[m:Wikipedia 15/MassMessages/Get involved|{{int:please-translate}}]] • [[m:Talk:Wikipedia 15|{{int:help}}]] </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:GVarnum-WMF@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=15158198 --> ==Password Strength RFC== Привіт! Ми розпочали запит на коментар (RFC) щодо підвищення вимог до паролів користувачів, які можуть редагувати інтерфейс (як-от [[MediaWiki:Common.js]]), мають доступ до інструментів чек'юзера або ревізора. Ці облікові записи мають доступ до чутливих функцій нашого сайту та можуть нанести значну шкоду, якщо потраплять у руки зловмисників. Наразі єдина вимога до паролів — наявність не менше 1 літери. Ми хочемо підвищити мінімальну довжину до 8 літер (байтів) та заборонити найпоширеніші паролі. Підвищуючи вимоги до паролів для облікових записів з розширеними правами, ми сподіваємося зробити проекти Вікімедіа безпечнішими для всіх. Будь ласка, прочитайте повний текст пропозиції '''[[m:Requests for comment/Password policy for users with certain advanced permissions|тут]]''' та висловтеся в запиті на коментар. Дякуємо! Від імені команди безпеки Фонду Вікімедіа,</br> [[Користувач:BWolff (WMF)|BWolff (WMF)]] ([[Обговорення користувача:BWolff (WMF)|обговорення]]) 10:51, 21 грудня 2015 (EET) <br> <br><small>Доставлено через [[m:Distribution list/Global message delivery/uk|список розсилки]]</small> == VisualEditor News #6—2015 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> <div style="margin:0.5em;width:230px;{{#switch:ltr|rtl=float:left;margin-left:0;|#default=float:right;margin-right:0;}}border:1px solid #AAA;padding:0.5em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200x70px|center|alt=Візуальний редактор]] '''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Нова, простіша система редагування пропонуватиме лише одну кнопку «Редагувати». Після відкриття сторінки, Ви зможете перемикатися між візуальним редактором та редактором вікірозмітки — туди й назад. [[File:VisualEditor single edit tab preference dialog.png|alt=Скріншот, що демонструє спливне діалогове вікно для перемикання з редактора вікірозмітки на візуальний редактор|centre|frameless|230x230px]]<br> Якщо Ви віддаєте перевагу наявності двох кнопок редагування, Ви можете увімкнути таку опцію в своїх налаштуваннях — або в спливному вікні наступного разу, коли відкриєте візуальний редактор, чи перейшовши на [[Special:Preferences|Спеціальна:Налаштування]] та вибравши таке налаштування, яке Вам потрібне: <br><br>[[File:VisualEditor single edit tab in preferences 2015-12-18.png|alt=Скріншот, що демонструє випадне меню на Спеціальна:Налаштування|centre|frameless|230x230px]] Поточний план полягає в тому, аби стандартним налаштуванням було те, що кнопка «Редагувати» відкриватиме редактор, яким Ви користувалися востаннє. <br><br>Ви можете почитати та допомогти з перекладом [[:mw:VisualEditor/User guide|посібника користувача]], який містить більше інформації про те, як користуватися візуальним редактором. </div></div> ''[[m:VisualEditor/Newsletter/2015/December|Читати це іншою мовою]] • [[:m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]'' З моменту останнього випуску цієї розсилки новин [[mw:VisualEditor|команда візуального редактора]] виправила чимало багів та вдосконалила інструмент редагування математичних формул. Їхню робочу панель можна переглянути [[phab:project/board/483/|на Фабрикаторі]]. Їхніми [[mediawikiwiki:VisualEditor/Current_priorities|поточними пріоритетними завданнями]] є вдосконалення підтримки таких мов як японська та арабська, а також забезпечення роботи інтерактивних інструментів для редагування формул, таблиць, галерей та завантаження файлів. === Останні покращення === Ви можете '''перемикатися з редактора вікірозмітки на візуальний редактор''' вже після того, як почнете редагувати. '''Редактор математичних формул LaTeX''' значно розширили. ([[phab:T118616|T118616)]] Тепер можна бачити формулу під час зміни коду LaTeX. Можна просто натискати певні кнопки, аби вставляти коректний код LaTeX для багатьох символів. === Майбутні зміни === Проект '''єдиної вкладки редагування''' об'єднає вкладки «{{int:vector-view-edit}}» та «{{int:visualeditor-ca-editsource}}» в єдину вкладку «{{int:vector-view-edit}}» — така ж система вже використовується в мобільній версії. ([[phab:T102398|T102398]], [[phab:T58337|T58337]]) Спершу вкладка «{{int:vector-view-edit}}» відкриє той редактор, який Ви використовували минулого разу. Ваш останній вибір редактора зберігатиметься в форматі куків для незареєстрованих користувачів та як налаштування облікового запису для зареєстрованих редакторів. Зареєстровані редактори зможуть встановити стандартний редактор на сторінці [[Special:Preferences|Спеціальна:Налаштування]] у вкладці {{int:prefs-editing}} у випадному меню «{{int:visualeditor-preference-tabs}}». Візуальний редактор буде увімкнений на початку 2016 року для усіх користувачів у таких Вікіпедіях: [[w:am:|амхарська]], [[w:bug:|бугійська]], [[w:cdo:|східноміньська]], [[w:cr:|мовою крі]], [[w:gv:|менська]], [[w:hak:|хаккаська]], [[w:hy:|вірменська]], [[w:ka:|грузинська]], [[w:pnt:|понтійська]], [[w:sh:|сербохорватська]], [[w:ti:|мовою тигринья]], [[w:xmf:|мегрельська]], [[w:za:|чжуанська]], та [[w:zh-min-nan:|південноміньська]]. ([[phab:T116523|T116523]]) Будь ласка, публікуйте свої коментарі та вказуйте мову/мови, які Ви тестували, на [[:mw:Topic:St8y4ni42d0vr9cv|гілці для відгуків на mediawiki.org]]. Розробники хотіли б дізнатися, наскільки добре редактор працює. Будь ласка, повідомте їм також інформацію про тип комп'ютера, браузер та клавіатуру, які Ви використовуєте. 2016 року '''сторінки для відгуків''' щодо візуального редактора в багатьох Вікіпедіях будуть перенаправлені на mediawiki.org. ([[phab:T92661|T92661]]) === Нагоди для тестування === * Будь ласка, випробуйте нову систему '''єдиної вкладки редагування''' на [https://test2.wikipedia.org test2.wikipedia.org]. Ви можете редагувати без необхідності входити в систему, аби побачити, як це нововведення працює для незареєстрованих користувачів, або ж можете створити окремий обліковий запис, аби мати змогу змінити налаштування свого в межах цього облікового запису. <mark>Будь ласка, поділіться своїми думками щодо єдиної вкладки редагування в [[mediawikiwiki:Topic:Suspcq0bf5nd3gsd|темі для відгуків на mediawiki.org]] або [https://jfe.qualtrics.com/form/SV_6R04ammTX8uoJFP підпишіться на офіційне користувацьке дослідження]</mark> (впишіть «single edit tab» у відповідь на запитання про інші сфери Ваших вікізацікавлень). Нова система ще не остаточна, і Ваші відгуки можуть вплинути на результат. Зокрема, команда потребує Ваших думок про опції на сторінці Спеціальна:Налаштування. Поточними варіантами вибору на Спеціальна:Налаштування є: ** {{int:visualeditor-preference-tabs-remember-last}}, ** {{int:visualeditor-preference-tabs-prefer-ve}}, ** {{int:visualeditor-preference-tabs-prefer-wt}}, та ** {{int:visualeditor-preference-tabs-multi-tab}}. (Це — поточний стан для людей, що вже користуються візуальним редактором. Жодна з цих опцій не буде видимою для Вас, якщо Ви вимкнете візуальний редактор у певній вікі.) * <mark>Чи можете Ви читати та друкувати корейською або японською?</mark> Мовний інженер [[mw:User:DChan (WMF)|Девід Чан]] потребує людей, що знають, якими інструментами люди користуються при редагуванні текстів деякими мовами. Якщо Ви володієте японською чи корейською, Ви можете допомогти йому протестувати підтримку цих мов. Будь ласка, ознайомтеся з інструкціями щодо того, [[mw:VisualEditor/IME Testing#What to test|що саме треба тестувати]], якщо Ви можете допомогти, а також повідомте про це на Фабрикаторі ([[phab:T110654|корейська]] — [[phab:T109818|японська]]) або у Вікіпедії ([[:ko:위키백과:시각편집기/IME|корейська]] — [[:ja:Wikipedia:ビジュアルエディター/フィードバック/IME|японська]]). Якщо Ви читаєте це не своєю улюбленою мовою, будь ласка, допоможіть нам з перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму, аби ми могли повідомити Вас, коли буде готовий новий випуск. {{int:Feedback-thanks-title}} </div> [[:mw:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]], 02:07, 25 грудня 2015 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=15165847 --> m8161225d9x8oq5i9kbnz0icqgmprku 0 1563 35887 34909 2024-07-15T08:21:32Z Olenyan 7111 35887 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Welcome banner.jpg}} Ви читаєте розмовник '''сербської мови'''. Сербська мова — південнослов'янська мова, державна мова Сербії, що також має офіційний статус у Косові й Боснії та Герцеґовині. Сербська мова є частиною сербохорватського мовного континууму. Це означає, що сербська, хорватська, боснійська та чорногорська мови мають практично однакову граматику та майже ідентичну лексику. Втім з часу розпаду Югославії ці мови (і особливо хорватська) розвивають власні літературні стандарти. Таким чином, хоча цей розмовник може стати в нагоді при спілкуванні в Хорватії, Боснії чи Чорногорії, деякі слова або фрази можуть виявитися незрозумілими носіям місцевої мови. На письмі використовують кирилицю та латинку, в цьому розмовнику подано лише написання кирилицею. == Довідник з вимови == === Голосні === === Приголосні === === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Здрастуйте. || Добар дан ||добар дан |- | Привіт. || Ћао / Здраво! || чао / здраво |- | Як у вас справи? || Како сте / Како си? ||како сте / како сі |- | Добре, дякую. || Хвала, добро ||хвала, добро |- | Як Вас звати? || Како се зовете? ||како се зовете |- | Мене звати _____ || Зовем се… ||зовем се... |- | Дуже приємно познайомитися. || || |- | Будь ласка (прохання) || Молим || молім |- | Спасибі. || Хвала ||хвала |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || || |- | Так. || Да || да |- | Ні. || Не || не |- | Вибачте (звернути увагу) || извини || ізвіні |- | Пробачте (просити вибачення) || извињавам || ізвінявам |- | До побачення. || Довиђења! || довидженьа |- | Бувай (прощання) || Ћао / Здраво! || чао / здраво |- | Я не розмовляю сербською [добре] || Не говорим српски [добро] || не ґоворім српскі добро |- | Ви розмовляєте англійською/українською/російською? || Да ли говорите енглески/украјински/руски? || Да лі ґоворіте енґлескі/ українскі/ рускі |- | Чи тут хтось розмовляє англійською/українською/російською? || Да ли неко овде говори енглески/украјински/руски? || Да лі неко овде говорі енґлескі/ українскі/ рускі |- | Допоможіть! || Помоћ || помоч |- | Обережно! || пажљиво || пажліво |- | Доброго ранку. || Добро jутро! || добро ютро |- | Доброго дня. || Добар дан! Здраво! || добар дан / здраво |- | Добрий вечір. || Добро вече! || добро вече |- | Добраніч. || Лаку ноћ! || лаку ночь |- | Я не розумію. || Не разумем. ||не разумем |- | Де знаходиться туалет? || Где је клозет? ||ґде є клозет |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || || |- | Не чіпай мене! || || |- | Я викличу поліцію! || || |- | Поліція! || || |- | Тримайте злодія! || || |- | Мені потрібна ваша допомога. || || |- | Це терміново! || || |- | Я заблукав. || || |- | Я загубив свою сумку. || || |- | Я загубив свій гаманець. || || |- | Я хворий. || || |- | Я поранений. || || |- | Мені потрібен лікар. || || |- | Можна від вас подзвонити? || || |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Число !! Преклад !! Транскрипція |- | 1 || jeдан ||єдан |- | 2 || два ||два |- | 3 || три ||трі |- | 4 || четири ||четири |- | 5 || пет ||пет |- | 6 || шест ||шест |- | 7 || седам ||седам |- | 8 || осам ||осам |- | 9 || девет ||девет |- | 10 || десет ||десет |- | 11 || jеданаест ||єданаест |- | 12 || дванаест ||дванаест |- | 13 || тринаест ||трінаест |- | 14 || четрнаест ||четрнаест |- | 15 || петнаест ||петнаест |- | 16 || шеснаест ||шестнаест |- | 17 || седамнаест ||седамнаест |- | 18 || осамнаест||осамнаест |- | 19 || деветнаест||деветнаест |- | 20 || двадесет||двадесет |- | 21 || двадесет jедан||двадесет єдан |- | 22 || двадесет два||вдадесет два |- | 23 || двадесет три||двадесет трі |- | 30 || тридесет||трідесет |- | 40 || четрдесет||четрдесет |- | 50 || педесет||педесет |- | 60 || шездесет||шездесет |- | 70 || седамдесет||седамдесет |- | 80 || осамдесет||осамдесет |- | 90 || деведесет||деведесет |- | 100 || сто||сто |- | 150 || сто педесет||сто педесет |- | 200 || две сто||две сто |- | 300 || || |- | 400 || || |- | 500 || || |- | 1000 || || |- | 2000 || || |- | 5000 || || |- | 1000000 || милион||міліон |- | 1000000000 || милиjарду||міліярду |- | Номер || Броj||Брой |- | Половина || Пола||Пола |- | Більше || Више||Віше |- | Менше || Мање||Манье |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || сада||сада |- | Раніше || || |- | Пізніше || Касније||Касніє |- | Ранок || Jутро||ютро |- | День || Дан||дан |- | Вечір || Вече||вече |- | Ніч || Ноћ||ночь |- | Вранці || Ујутру||Уютру |- | Вдень || || |- | Ввечері || || |- | Вночі || || |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || || |- | Половина _____ || || |- | Пˈятнадцять хвилин _____ || || |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || || |- | 2:00 || || |- | 3:00 || || |- | 4:00 || || |- | 5:00 || || |- | 6:00 || || |- | 7:00 || || |- | 8:00 || || |- | 9:00 || || |- | 10:00 || || |- | 11:00 || || |- | 12:00 || || |- | Полудень || || |- | Північ || || |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || || |- | _____ день/дні/днів || || |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || || |- | _____ місяць/місяці/місяців || || |- | _____ рік/роки/років || || |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || Данас||данас |- | Вчора || Jуче||юче |- | Завтра || Сутра||сутра |- | Цього тижня/місяця/року || || |- | Минулого тижня/місяця/року || || |- | Наступного тижня/місяця/року || || |- | Понеділок || Понедељак||понеделяк |- | Вівторок || Уторак||уторак |- | Середа || Среда||среда |- | Четвер || Четвртак||четвртак |- | Пˈятниця || Петак||петак |- | Субота || Субота||субота |- | Неділя || Недеља||неделя |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || Jануар||януар |- | Лютий || Фебруар||фебруар |- | Березень || Март||март |- | Квітень || Април||апріл |- | Травень || Маj||май |- | Червень || Jун||юн |- | Липень || Jул||юл |- | Серпень || Август||август |- | Вересень || Септембар||септембар |- | Жовтень || Октобар||октобар |- | Листопад || Новембар||новембар |- | Грудень || Децембар||децембар |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || || |- | Білий || || |- | Сірий || || |- | Червоний || || |- | Синій || || |- | Блакитний || || |- | Жовтий || || |- | Зелений || || |- | Помаранчевий || || |- | Фіолетовий || || |- | Коричневий || || |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || || |- | Один квиток до _____, будь ласка. || || |- | Куди їде цей потяг/автобус? || || |- | Де потяг/автобус до _____? || || |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || || |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || || |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || || |- | … автовокзалу? || || |- | … аеропорту? || || |- | … вокзалу? || || |- | … готелю _____? || || |- | … гуртожитку? || || |- | … українського консульства/посольства? || || |- | … центру? || || |- | Де є багато _____? || || |- | … барів? || || |- | … готелів? || || |- | … пам'яток? || || |- | … ресторанів? || || |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || || |- | … вулицю || || |- | Поверніть направо || || |- | Поверніть наліво || || |- | До _____ || || |- | Повз _____ || || |- | Перед _____ || || |- | Шукайте _____ || || |- | Перехрестя || || |- | Північ || Север||север |- | Південь || Jуг||юґ |- | Схід || Исток||істок |- | Захід || Запад||запад |- | Вгору || || |- | Вниз || || |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || || |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || || |- | Скільки коштує доїхати до _____? || || |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || || |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || || |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || || |- | В цій кімнаті є _____ || || |- | … простирадла? || || |- | … ванна? || || |- | … телефон? || || |- | … телевізор? || || |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || || |- | У вас є _____ кімнати? || || |- | … тихіші …? || || |- | … більші …? || || |- | … чистіші …? || || |- | … дешевші …? || || |- | Добре, я беру. || || |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || || |- | Ви можете запропонувати інший готель? || || |- | У вас є _____ || || |- | … сейф? || || |- | … індивідуальні сейфи? || || |- | Сніданок/вечеря враховані? || || |- | О котрій сніданок/вечеря? || || |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || || |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || || |- | Дайте рахунок. || || |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || || |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || || |- | Де можна обміняти гроші? || || |- | Який курс обміну? || || |- | Де найближчий банкомат? || || |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для однієї особи/двох осіб, будь ласка. || || |- | Можна меню? || || |- | У вас є фірмові страви? || || |- | У вас є страви місцевої кухні? || || |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || || |- | Я не їм свинину. || || |- | Сніданок || Doručak||Доручак |- | Обід || Ručak||Ручак |- | Вечеря || Večera||Вечера |- | Я хочу ____. || Ja želim||Я желім |- | … курку || Piletinu|| |- | … яловичини || || |- | … рибу || || |- | … свинини || || |- | … ковбасу || || |- | … сир || || |- | … яйця || || |- | … салат || || |- | … (свіжі) овочі || || |- | … (свіжі) фрукти || || |- | … тост || || |- | … макарони || || |- | … рису || || |- | … квасолі || || |- | … гамбургер || || |- | … біфштекс || || |- | … гриби || || |- | … апельсин || || |- | … яблуко || || |- | … банан || || |- | … ананас || || |- | … ягоду || || |- | … виноград || || |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || || |- | … кави || || |- | … чаю || || |- | … соку || || |- | … мінеральної води || || |- | … води || || |- | … пива || || |- | … червоного/білого вина || || |- | … горілки || || |- | … віскі || || |- | … рому || || |- | … газованої води || || |- | … апельсинового соку || || |- | … коли || || |- | Дайте, будь ласка ____. || || |- | … солі || || |- | … перцю || || |- | … масла || || |- | Офіціант! || || |- | Я закінчив. || || |- | Я наївся. || || |- | Це було чудово. || || |- | Можете прибрати зі столу. || || |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || || |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || || |- | Є столики? || || |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || || |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || || |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || || |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || || |- | Тут є буфет? || || |- | Ще одну, будь ласка. || || |- | Коли ви зачиняєтеся? || || |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || || |- | Скільки це коштує? || || |- | Це занадто дорого. || || |- | Ви приймете _____? || || |- | Дорого || || |- | Дешево || || |- | Я не можу собі цього дозволити. || || |- | Я цього не хочу. || || |- | Ви мене обманюєте. || || |- | Мені це не цікаво. || || |- | Добре, я візьму. || || |- | Дайте, будь ласка, пакет. || || |- | У вас є доставка (за кордон)? || || |- | Давайте дві. || || |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні … || || |- | … зубна паста || || |- | … зубна щітка || || |- | … тампони || || |- | … мило || || |- | … шампунь || || |- | … аспірин (знеболююче) || || |- | … ліки від застуди || || |- | … ліки від живота || || |- | … бритва || || |- | … парасолька || || |- | … лосьйон від засмаги || || |- | … листівка || || |- | … поштові марки || || |- | … батарейки || || |- | … папір || || |- | … ручка || || |- | … книги українською мовою || || |- | … журнали українською мовою || || |- | … газета українською мовою || || |- | … ''Назва мови''-український словник || || |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || || |- | Я можу взяти страховку? || || |- | СТОП || || |- | Односторонній рух || || |- | Поступіться дорогою || || |- | Парковки немає || || |- | Обмеження швидкості || || |- | Заправка || || |- | Бензин || || |- | Дизельне паливо || || |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || || |- | Ми один одного не зрозуміли. || || |- | Куди ви мене везете? || || |- | Мене заарештовано? || || |- | Я громадянин України. || || |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || || |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || || |- | Я можу сплатити штраф зараз? || || |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} lqandy2tbs4rd270oim2lzriuor2ezf 0 1564 37418 32756 2025-05-16T18:16:46Z KaraimJuliia 7243 . 37418 wikitext text/x-wiki {{geo|-8.83833|13.23444|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Bahia de Luanda.jpg | caption=Луанда | city=Луанда | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Луанда''' знаходиться в [[Ангола|Анголі]] і є столицею країни. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт "Луанда"|alt=Aeroporto Internacional Luanda Quatro de Fevereiro|address=Ñlio. Dtfralio Sesa, Luanda, Ангола|url=http://aeroporto-luanda.com/|lat=-8.847965493518748|long=13.23530638027768|content=Головний міжнародний аеропорт Анголи. Він розташований на півдні Луанди. Quatro de Fevereiro означає 4 лютого, важливе національне свято в Анголі, що знаменує початок збройної боротьби проти португальського колоніального режиму 4 лютого 1961 року. У 2018 роціаеропорт обслуговував близько 5.6 мільйона пасажирів.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Aeroport-4-de-Fevereiro-Chegadas_LWS1962.JPG|wikidata=Q598002|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%9B%D1%83%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Transporte Colectivo Urbano de Luanda|alt=TCUL|address=576W+VG4, Luanda, Ангола|hours=відкрито 24 години, крім вихідних|lat=-8.837908498466067|long=13.296401066784405|content=Служба перевезень. Є компанією громадського транспорту Луанди , столиці Анголи. TCUL було засновано 12 липня 1988 року. Це публічна, тобто державна компанія, яка залежить від міністерства транспорту центрального уряду. Окрім 40 автобусних ліній у провінції Луанда, він також обслуговує наземні автобусні лінії з Луанди до Бенгели , Сумбе , Н'Далатандо , Маланже , Уіге та Уамбо . TCUL має близько 300 автобусів, незабаром буде розширено до 400. Генеральним директором є Жозе Соарес де Карвальо з 1988 по 2008 - Хосе Маріо Сілва з 2008 по 2013 - Хосе Антоніо де Фрейтас Нето з 2013 по 2017 - Абель Косме з 2017 на презентації даних.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nq1aRhpJ9Cc1aFF_Rfj_huOrPbewaPG3o8DHSvGd6_IqvtMcras89Xr-A6YAhZrlHkGvHw_vKPYfyzxz7DcP7uWy1WLHRuXiOhv3eqhxNtolFbKF-qlfTgxxntTGjyFq7NiKjRp=w427-h240-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Transporte_Colectivo_Urbano_de_Luanda|wikidata=Q7835299}} == Що відвідати == {{See|name=Фортеця Сан-Мігел|alt=фортеця Святого Михайла,|address=Calçada de São Miguel, Luanda, Ангола|hours=08:30–17:30|lat=-8.808182952724326|long=13.22341641459567|content=Португальська фортеця , збудована в 1576 році в окрузі Інгомбота міста Луанда, Ангола . Під час голландського правління в Анголі між 1641 і 1648 роками форт був відомий як Форт Аарденбург.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrntDFWvykCe5iPpAGzeSBomA3jGaqSvz9KPsaO5hwZHMr5N_unMEhN0pqo-iwycJzBuo5raKoySUhv5V_MpW3L9zXa00KVGhdioLjHmWb7crdFVr60lMEzv2sw7i6HBPMSMN8=w408-h599-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Fortress_of_S%C3%A3o_Miguel|wikidata=Q1408988}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=O Madeirense Cidade|address=Rua de Jose Anchieta 19, Luanda, Ангола|phone=+244932056860|url=https://madeirenseluanda.com/|hours=11:00–22:00, крім понеділка|price=https://orders.winrestbooking.com/StoreMenu/Index/6152 $$|lat=-8.821108255504877|long=13.24371520363937|content=Ресторан португальської кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOiP4CliZKbKcoOaKCM8yuCWfQGexlJTcAODOTT=w408-h304-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Національний музей антропології|alt=National Museum of Anthropology|address=R. Friedrich Engels 61, Luanda, Ангола|phone=+244921214168|url=https://pamim.blogspot.com/2006/09/um-pouco-de-cultura-angolana-no-museu_17.html|hours=09:00–15:30, крім вихідних|lat=-8.813633305964858|long=13.228044197276814|content=Антропологічний музей у районі Інгомбота міста Луанда , Ангола. Заснований 13 листопада 1976 року, це культурна та наукова установа, що займається колекціонуванням, дослідженням, збереженням, презентацією та поширенням ангольської культурної спадщини.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4npdfXEB4mcvFg7kCiw1r2EaXdKJ-1tN2hECJZzlUFy1AP8hiPE0onYy5Xm2oQNX4FBayWsS_YMzAuyIIy9hIrrAFWjPSogsEU072P2WtS0JLnLcJsWbW3NZTP4dUZPz1H6RxTJLiQ=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Museu_Nacional_de_Antropologia_(Angola)|wikidata=Q10333588}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=EPIC SANA Luanda Hotel|address=R. da Missão, Luanda, Ангола|url=https://www.sanahotels.com/hotel/epic-sana-luanda/|phone=+244222642600|checkin=14:00|checkout=12:00|content=5-зірковий готель. Сучасні номери, ввічливий персонал, вишукані страви в ресторані. З готелю відкривається приголомшливий вид на Атлантичний океан і панораму Луанди|image=https://www.google.com/maps/place/EPIC+SANA+Luanda+Hotel/@-8.8144734,13.2347637,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipMKb5NajPDf4iyfQM_5-qrbMYtfj1KBmiDj2RtY!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipMKb5NajPDf4iyfQM_5-qrbMYtfj1KBmiDj2RtY%3Dw128-h86-k-no!7i8169!8i5449!4m10!3m9!1s0x1a51f24e8277acab:0x8bbb561fd5396f18!5m2!4m1!1i2!8m2!3d-8.8144567!4d13.2350337!10e5!16s%2Fg%2F1tdrzlpy?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMy4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|lat=-8.814395594689477|long=13.235021166795546|price=близько 11000 грн за ніч}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Пуент-Нуар|alt=Конґо|lat=-4.784270099321557|long=11.88996041041517|content=Пуе́нт-Нуа́р — місто в Республіці Конго, друге за величиною після Браззавіля. Порт на Атлантичному океані, через який проходить майже весь зовнішньоторговельний обіг країни. До 2004 року був центром департаменту Куїлу, наразі виділений в окремий департамент. Населення міста становить 663 400 осіб.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrIoXWc0uFkWU1UwaQmgPEbqqCLGVC7VrxPizhPUgqc7CXjjyhe3LZZn9IDD-jH-dJDIpSQZlVFhYFhYQZKYN9-T38AMxp_QNzillbAFFywUUBDLQUvZpodIQVo-mkhfWDF7lSH=w436-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%9D%D1%83%D0%B0%D1%80|wikidata=Q223920|directions=на північ від Луанди}}{{footer|ispartof=Ангола|type=Місто}} s7y9e7b858fcwcvymadeei68jmt0ta3 0 1565 28384 28378 2021-01-19T23:57:44Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Встречайте|Встречайте]] ([[User talk:Встречайте|обговорення]]) до зробленого [[User:Nickispeaki|Nickispeaki]] 21667 wikitext text/x-wiki {{geo|43.8000|28.5833}} {{pagebanner}} {{citybar | image = | caption = | city = | citylocal = | map = | arm = | population = 44.500 | callingcode = }} '''Мангалія''' знаходиться в [[Румунія|Румунії]] на [[Чорне море|Чорноморському]] узбережжі. Портове та туристичне місто. == Зрозуміти == Друге за величиною місто на узбережжі Румунії. У північній частині міста розташовані курортні селища Olimp, Neptun, Jupiter, Cap Aurora, Venus, [[Сатурн|Saturn]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У центральній частині міста є залізнична станція. Постійне сполучення з Констанцою, рідше з Бухарестом та з іншими містами. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з містами Румунії. Також через Мангалію курсують транзитні автобуси до Болгарського узбережжя. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Мечеть Есмахана Султана''' (1573) - одна з найстаріших мечетей Румунії. Діюча. * '''Археологічний музей''' * Природні пам'ятки '''Обанул-Маре''' та '''Пещера Мовіле''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Можна відвідати інші міста та курорти Румунії, дельту Дунаю, а також поїхати до Болгарії (до пункту пропуску їздять маршрутні автобуси). {{footer|ispartof=Румунія|type=Місто}} 34v1dqqessy8k9o0c08ni8ynnc9nus0 10 1569 14594 2015-08-03T23:39:39Z Flow talk page manager 1709 /* Automatically created by Flow */ 14594 wikitext text/x-wiki @[[Користувач:{{{1|Example}}}|{{{2|{{{1|Example}}}}}}]] 2vao3pzgk6zir0mt7mgki498lrip2lf 10 1577 14641 2015-08-23T15:11:16Z Yuri V. 1719 copy of [[w:template:hider]] 14641 wikitext text/x-wiki <div class="NavFrame {{#if:{{{hidden|{{{hide|}}}}}}|collapsed}}" style="{{{frame-style|}}}"> <div class="NavHead" style="{{{title-style|}}}">{{{title|}}}&nbsp;&nbsp;</div> <div class="NavContent" style="{{{content-style|}}}"> {{{content}}} </div>{{#if: {{{footer|}}}|<div style="{{{footer-style|{{{title-style|}}}}}}">{{{footer}}}</div>}}</div><noinclude>{{doc}}</noinclude> 69xf53xnb929pcmip03cnofnhoyy0xg 0 1578 32707 32596 2022-07-28T10:54:21Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Nickispeaki|Nickispeaki]] 14647 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Welcome banner.jpg}} Ви читаєте розмовник '''естонської мови'''. '''Естонська мова''' (''eesti keel'') — мова естонців, державна мова в [[Естонія|Естонії]]. Естонський алфавіт: '''a b d e f g h i j k l m n o p r s š z ž t u v õ ä ö ü''' ==Керівництво з вимови== ===Голосні=== В естонській мові 9 голосних звуків. Серед них 5 голосних переднього ряду ''(e, i, ä, ö, ü)'' і 4 заднього ''(a, o, u, õ)''. ; a : Приблизно відповідає українському ''a'' ; e : Приблизно відповідає українському ''е'' або ''е'' в закритій позиції ; i : Приблизно відповідає українському ''і'' (за виключенням випадків, коли вона в кінці складу, див. нижче) ; o : Приблизно відповідає українському ''o'' ; u : Приблизно відповідає українському ''у'' ; õ : Приблизно відповідає українському ''и'' ; ä : Українське ''я'' в складі 'МЯ' ; ö : Українське ''ьо'' в складі 'МЬО' ; ü : Українське ''ю'' в складі 'МЮ' == Список фраз == === Основні === {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} o7t72g7ef8p26vhstdrkbinm1yhe18w 828 1581 23322 14663 2019-03-23T16:55:30Z Dimon2711 4042 23322 Scribunto text/plain -- This module provides easy processing of arguments passed to Scribunto from -- #invoke. It is intended for use by other Lua modules, and should not be -- called from #invoke directly. -- Цей модуль забезпечує легку передачу аргументів до Scribunto з #invoke. -- Цей модуль призначено для використання у інших модулях Lua. -- Цей модуль не має використовуватися безпосередньо. local libraryUtil = require('libraryUtil') local checkType = libraryUtil.checkType local arguments = {} -- Generate four different tidyVal functions, so that we don't have to check the -- options every time we call it. -- Створення чотирьох різних tidyVal функцій, так що ми не повинні перевірити -- опції щоразу при їх визові. local function tidyValDefault(key, val) if type(val) == 'string' then val = val:match('^%s*(.-)%s*$') if val == '' then return nil else return val end else return val end end local function tidyValTrimOnly(key, val) if type(val) == 'string' then return val:match('^%s*(.-)%s*$') else return val end end local function tidyValRemoveBlanksOnly(key, val) if type(val) == 'string' then if val:find('%S') then return val else return nil end else return val end end local function tidyValNoChange(key, val) return val end local function matchesTitle(given, title) local tp = type( given ) return (tp == 'string' or tp == 'number') and mw.title.new( given ).prefixedText == title end local translate_mt = { __index = function(t, k) return k end } function arguments.getArgs(frame, options) checkType('getArgs', 1, frame, 'table', true) checkType('getArgs', 2, options, 'table', true) frame = frame or {} options = options or {} --[[ -- Set up argument translation. --]] options.translate = options.translate or {} if getmetatable(options.translate) == nil then setmetatable(options.translate, translate_mt) end if options.backtranslate == nil then options.backtranslate = {} for k,v in pairs(options.translate) do options.backtranslate[v] = k end end if options.backtranslate and getmetatable(options.backtranslate) == nil then setmetatable(options.backtranslate, { __index = function(t, k) if options.translate[k] ~= k then return nil else return k end end }) end --[[ -- Get the argument tables. If we were passed a valid frame object, get the -- frame arguments (fargs) and the parent frame arguments (pargs), depending -- on the options set and on the parent frame's availability. If we weren't -- passed a valid frame object, we are being called from another Lua module -- or from the debug console, so assume that we were passed a table of args -- directly, and assign it to a new variable (luaArgs). --]] local fargs, pargs, luaArgs if type(frame.args) == 'table' and type(frame.getParent) == 'function' then if options.wrappers then --[[ -- The wrappers option makes Module:Arguments look up arguments in -- either the frame argument table or the parent argument table, but -- not both. This means that users can use either the #invoke syntax -- or a wrapper template without the loss of performance associated -- with looking arguments up in both the frame and the parent frame. -- Module:Arguments will look up arguments in the parent frame -- if it finds the parent frame's title in options.wrapper; -- otherwise it will look up arguments in the frame object passed -- to getArgs. --]] local parent = frame:getParent() if not parent then fargs = frame.args else local title = parent:getTitle():gsub('/sandbox$', '') local found = false if matchesTitle(options.wrappers, title) then found = true elseif type(options.wrappers) == 'table' then for _,v in pairs(options.wrappers) do if matchesTitle(v, title) then found = true break end end end -- We test for false specifically here so that nil (the default) acts like true. -- ми тестуємо на хибність тут, тому nil (за замовчуванням) діє як істинність if found or options.frameOnly == false then pargs = parent.args end if not found or options.parentOnly == false then fargs = frame.args end end else -- options.wrapper isn't set, so check the other options. -- options.wrapper не встановлено, отож перевіримо інші опції. if not options.parentOnly then fargs = frame.args end if not options.frameOnly then local parent = frame:getParent() pargs = parent and parent.args or nil end end if options.parentFirst then fargs, pargs = pargs, fargs end else luaArgs = frame end -- Set the order of precedence of the argument tables. If the variables are -- nil, nothing will be added to the table, which is how we avoid clashes -- between the frame/parent args and the Lua args. local argTables = {fargs} argTables[#argTables + 1] = pargs argTables[#argTables + 1] = luaArgs --[[ -- Generate the tidyVal function. If it has been specified by the user, we -- use that; if not, we choose one of four functions depending on the -- options chosen. This is so that we don't have to call the options table -- every time the function is called. --]] local tidyVal = options.valueFunc if tidyVal then if type(tidyVal) ~= 'function' then error( "bad value assigned to option 'valueFunc'" .. '(function expected, got ' .. type(tidyVal) .. ')', 2 ) end elseif options.trim ~= false then if options.removeBlanks ~= false then tidyVal = tidyValDefault else tidyVal = tidyValTrimOnly end else if options.removeBlanks ~= false then tidyVal = tidyValRemoveBlanksOnly else tidyVal = tidyValNoChange end end --[[ -- Set up the args, metaArgs and nilArgs tables. args will be the one -- accessed from functions, and metaArgs will hold the actual arguments. Nil -- arguments are memoized in nilArgs, and the metatable connects all of them -- together. --]] local args, metaArgs, nilArgs, metatable = {}, {}, {}, {} setmetatable(args, metatable) local function mergeArgs(tables) --[[ -- Accepts multiple tables as input and merges their keys and values -- into one table. If a value is already present it is not overwritten; -- tables listed earlier have precedence. We are also memoizing nil -- values, which can be overwritten if they are 's' (soft). --]] for _, t in ipairs(tables) do for key, val in pairs(t) do if metaArgs[key] == nil and nilArgs[key] ~= 'h' then local tidiedVal = tidyVal(key, val) if tidiedVal == nil then nilArgs[key] = 's' else metaArgs[key] = tidiedVal end end end end end --[[ -- Define metatable behaviour. Arguments are memoized in the metaArgs table, -- and are only fetched from the argument tables once. Fetching arguments -- from the argument tables is the most resource-intensive step in this -- module, so we try and avoid it where possible. For this reason, nil -- arguments are also memoized, in the nilArgs table. Also, we keep a record -- in the metatable of when pairs and ipairs have been called, so we do not -- run pairs and ipairs on the argument tables more than once. We also do -- not run ipairs on fargs and pargs if pairs has already been run, as all -- the arguments will already have been copied over. --]] metatable.__index = function (t, key) --[[ -- Fetches an argument when the args table is indexed. First we check -- to see if the value is memoized, and if not we try and fetch it from -- the argument tables. When we check memoization, we need to check -- metaArgs before nilArgs, as both can be non-nil at the same time. -- If the argument is not present in metaArgs, we also check whether -- pairs has been run yet. If pairs has already been run, we return nil. -- This is because all the arguments will have already been copied into -- metaArgs by the mergeArgs function, meaning that any other arguments -- must be nil. --]] if type(key) == 'string' then key = options.translate[key] end local val = metaArgs[key] if val ~= nil then return val elseif metatable.donePairs or nilArgs[key] then return nil end for _, argTable in ipairs(argTables) do local argTableVal = tidyVal(key, argTable[key]) if argTableVal ~= nil then metaArgs[key] = argTableVal return argTableVal end end nilArgs[key] = 'h' return nil end metatable.__newindex = function (t, key, val) -- This function is called when a module tries to add a new value to the -- args table, or tries to change an existing value. if type(key) == 'string' then key = options.translate[key] end if options.readOnly then error( 'could not write to argument table key "' .. tostring(key) .. '"; the table is read-only', 2 ) elseif options.noOverwrite and args[key] ~= nil then error( 'could not write to argument table key "' .. tostring(key) .. '"; overwriting existing arguments is not permitted', 2 ) elseif val == nil then --[[ -- If the argument is to be overwritten with nil, we need to erase -- the value in metaArgs, so that __index, __pairs and __ipairs do -- not use a previous existing value, if present; and we also need -- to memorize the nil in nilArgs, so that the value isn't looked -- up in the argument tables if it is accessed again. --]] metaArgs[key] = nil nilArgs[key] = 'h' else metaArgs[key] = val end end local function translatenext(invariant) local k, v = next(invariant.t, invariant.k) invariant.k = k if k == nil then return nil elseif type(k) ~= 'string' or not options.backtranslate then return k, v else local backtranslate = options.backtranslate[k] if backtranslate == nil then -- Skip this one. This is a tail call, so this won't cause stack overflow return translatenext(invariant) else return backtranslate, v end end end metatable.__pairs = function () -- Called when pairs is run on the args table. if not metatable.donePairs then mergeArgs(argTables) metatable.donePairs = true end return translatenext, { t = metaArgs } end local function inext(t, i) -- This uses our __index metamethod local v = t[i + 1] if v ~= nil then return i + 1, v end end metatable.__ipairs = function (t) -- Called when ipairs is run on the args table. return inext, t, 0 end return args end return arguments qg5lihhhj515zd68d9wxjamnirwk4rx 828 1582 14668 14665 2015-08-27T00:51:18Z Green Zero 270 14668 wikitext text/x-wiki [{{fullurl:Модуль:Arguments/документація|action=edit}} Ред. документацію.] Цей модуль забезпечує легку передачу аргументів до Scribunto з #invoke. Цей модуль призначено для використання у інших модулях Lua. Цей модуль не має викликатись безпосередньо з #invoke. <includeonly>{{#ifeq:{{SUBPAGENAME}}|sandbox|| [[Категорія:Вікімандри:Модулі]] }}</includeonly> i8kkzd38oibclyuk00c7tjdunejx9v0 828 1583 36148 24051 2024-11-04T22:09:04Z Rarani 6984 Update from [[d:Special:GoToLinkedPage/enwiki/Q15098140|master]] using [[mw:Synchronizer| #Synchronizer]] 36148 Scribunto text/plain -- Function allowing for consistent treatment of boolean-like wikitext input. -- It works similarly to the template {{yesno}}. return function (val, default) -- If your wiki uses non-ascii characters for any of "yes", "no", etc., you -- should replace "val:lower()" with "mw.ustring.lower(val)" in the -- following line. val = type(val) == 'string' and val:lower() or val if val == nil then return nil elseif val == true or val == 'yes' or val == 'y' or val == 'true' or val == 't' or val == 'on' or tonumber(val) == 1 then return true elseif val == false or val == 'no' or val == 'n' or val == 'false' or val == 'f' or val == 'off' or tonumber(val) == 0 then return false else return default end end swdskn7svew8i9wuydn9uj5l3r2ghcs 828 1584 14667 2015-08-27T00:43:12Z Green Zero 270 Створена сторінка: [{{fullurl:Модуль:Yesno/документація|action=edit}} Ред. документацію.] This module provides a consistent interface for processi... 14667 wikitext text/x-wiki [{{fullurl:Модуль:Yesno/документація|action=edit}} Ред. документацію.] This module provides a consistent interface for processing boolean or boolean-style string input. <includeonly>{{#ifeq:{{SUBPAGENAME}}|sandbox|| [[Категорія:Вікімандри:Модулі]] }}</includeonly> gwmjpqvihmrjoabvx4web15bcx7d15l 828 1585 15892 14669 2016-03-31T18:23:00Z Green Zero 270 виправлено баг 15892 Scribunto text/plain -- Цей модуль забезпечує роботу шаблону {{clickable button 2}}. local yesno = require('Модуль:Yesno') local p = {} function p.main(frame) local args = require('Модуль:Arguments').getArgs(frame, { wrappers = 'Шаблон:Clickable button 2' }) return p.luaMain(args) end function p.luaMain(args) if not args[1] and not args.url then return '' end local data = p.makeLinkData(args) local link = p.renderLink(data) local trackingCategories = p.renderTrackingCategories(args) return link .. trackingCategories end function p.makeLinkData(args) local data = {} -- Get the link and display values, and find whether we are outputting a -- wikilink or a URL. if args.url then data.isUrl = true data.link = args.url if args[1] then data.display = args[1] else data.display = args.url end else data.isUrl = false data.link = args[1] if args[2] then data.display = args[2] else data.display = args[1] end end -- Classes local class = args.class and args.class:lower() data.classes = {} if class == 'ui-button-green' or class == 'ui-button-blue' or class == 'ui-button-red' then table.insert( data.classes, 'submit ui-button ui-widget ui-state-default ui-corner-all' .. ' ui-button-text-only ui-button-text' ) else table.insert(data.classes, 'mw-ui-button') end if class then table.insert(data.classes, class) end -- Styles do --[[ -- Check whether we are on the same page as we have specified in -- args[1], but not if we are using a URL link, as then args[1] is only -- a display value. If we are currently on the page specified in -- args[1] make the button colour darker so that it stands out from -- other buttons on the page. --]] local success, linkTitle, currentTitle if not data.isUrl then currentTitle = mw.title.getCurrentTitle() success, linkTitle = pcall(mw.title.new, args[1]) end if success and linkTitle and mw.title.equals(currentTitle, linkTitle) then if class == 'ui-button-blue' or class == 'mw-ui-progressive' or class == 'mw-ui-constructive' then data.backgroundColor = '#2962CB' elseif class == 'ui-button-green' then data.backgroundColor = '#008B6D' elseif class == 'ui-button-red' or class == 'mw-ui-destructive' then data.backgroundColor = '#A6170F' else data.backgroundColor = '#CCC' data.color = '#666' end end -- Add user-specified styles. data.style = args.style end return data end function p.renderLink(data) -- Render the display span tag. local display do local displaySpan = mw.html.create('span') for i, class in ipairs(data.classes or {}) do displaySpan:addClass(class) end displaySpan :attr('role', 'button') :attr('aria-disabled', 'false') :css{ ['background-color'] = data.backgroundColor, color = data.color } if data.style then displaySpan:cssText(data.style) end displaySpan:wikitext(data.display) display = tostring(displaySpan) end -- Render the link local link if data.isUrl then link = string.format('[%s %s]', data.link, display) else link = string.format('[[%s|%s]]', data.link, display) end return string.format('<span class="plainlinks">%s</span>', link) end function p.renderTrackingCategories(args) if yesno(args.category) == false then return '' end local class = args.class and args.class:lower() if class == 'ui-button-green' or class == 'ui-button-blue' or class == 'ui-button-red' then return '[[Category:Pages using old style ui-button-color]]' else return '' end end return p oh1h65soxe632pr282y1ntkep59g6ty 828 1586 14670 2015-08-27T01:06:26Z Green Zero 270 Створена сторінка: [{{fullurl:Модуль:Clickable button 2/документація|action=edit}} Ред. документацію.] Цей модуль забезпечує р... 14670 wikitext text/x-wiki [{{fullurl:Модуль:Clickable button 2/документація|action=edit}} Ред. документацію.] Цей модуль забезпечує роботу шаблону [[Шаблон:Clickable button 2]]. <includeonly>{{#ifeq:{{SUBPAGENAME}}|sandbox|| [[Категорія:Вікімандри:Модулі]] }}</includeonly> 3c8pnl18gjfr4d80chiz2fexaznxk9g 10 1587 14671 2015-08-27T01:14:22Z Green Zero 270 Створена сторінка: {{#invoke:Clickable button 2|main}}<noinclude> {{Документація}} <!-- Категорії розміщуйте на підсторінці /doc, ін... 14671 wikitext text/x-wiki {{#invoke:Clickable button 2|main}}<noinclude> {{Документація}} <!-- Категорії розміщуйте на підсторінці /doc, інтервікі — на Вікіданих. --> </noinclude> pvzc4gvyxxt25odop0dyn0tn70vauu0 10 1588 14672 2015-08-27T01:21:57Z Green Zero 270 Перенаправлено на [[Шаблон:Clickable button 2]] 14672 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Clickable button 2]] mnhbn58ok71967u421tv4cciilxo476 10 1589 14673 2015-08-27T01:24:18Z Green Zero 270 Перенаправлено на [[Шаблон:Clickable button 2]] 14673 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Clickable button 2]] mnhbn58ok71967u421tv4cciilxo476 10 1590 15897 15896 2016-03-31T18:49:03Z Green Zero 270 Green Zero перейменував сторінку з [[Шаблон:Clickable button 2/Документація]] на [[Шаблон:Clickable button 2/doc]] 15897 wikitext text/x-wiki Цей шаблон генерує клікабельну кнопку, зовнішній вигляд якої заснований на модулі mediawiki.ui.button. * Скорочення: '''<nowiki>{{КК}}</nowiki>''', '''<nowiki>{{CLB2}}</nowiki>''' == Функціонал == '''Біла кнопка.''' *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|Головна сторінка}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|Головна сторінка}} *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|Головна сторінка|Назва посилання}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|Головна сторінка|Назва посилання}} *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|Головна сторінка|url=http://uk.wikivoyage.org}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|Головна сторінка|url=https://uk.wikivoyage.org}} ---- '''Червона кнопка.''' *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|Головна сторінка|class=mw-ui-destructive}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|Головна сторінка|class=mw-ui-destructive}} ---- '''Блакитна кнопка.''' *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|Головна сторінка|class=mw-ui-progressive}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|Головна сторінка|class=mw-ui-progressive}} ---- '''Вигляд кнопок з посиланнями на сторінку, на якій вони наразі розміщені.'''<br> *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|{{FULLPAGENAME}}}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|{{FULLPAGENAME}}}} *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|{{FULLPAGENAME}}|class=mw-ui-destructive}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|{{FULLPAGENAME}}|class=mw-ui-destructive}} *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|{{FULLPAGENAME}}|class=mw-ui-progressive}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|{{FULLPAGENAME}}|class=mw-ui-progressive}} ---- '''Широка кнопка.''' *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|Головна сторінка|class=center}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|Головна сторінка|class=center}} ---- '''Кастомізація кнопки.''' Кнопку також можна кастомізувати під власні потреби за допомогою css. Приклади: *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|Головна сторінка|style=width:500px;background-color:#ffd700;border:1px solid #ccac00;}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|Головна сторінка|style=width:500px;background-color:#ffd700;border:1px solid #ccac00;}} *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|Головна сторінка|style=padding:0;width:300px;background-color:darkorange;color:black;border:1px solid #ccac00;}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|Головна сторінка|style=padding:0;width:300px;background-color:darkorange;color:black;border:1px solid #ccac00;}} *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|Головна сторінка|Посилання|class=mw-ui-progressive|style=font-size:90%;padding:0 5px 0 5px;}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|Головна сторінка|Посилання|class=mw-ui-progressive|style=font-size:90%;padding:0 5px 0 5px;}} *'''Код: '''<code><nowiki>{{Clickable button 2|Головна сторінка|style=width:25%;font-size:25px;background-color:green;color:yellow;}}</nowiki></code> **'''Результат: '''{{Clickable button 2|Головна сторінка|style=width:25%;font-size:25px;background-color:green;color:yellow;}} == Див. також == * [[commons:Template:Clickable button]] <includeonly> [[Категорія:Шаблони]] </includeonly> 9y16hmmsfm1sf7per1ankzed0nz8812 0 1596 35291 35162 2024-04-20T06:58:53Z Assyrian Human 6497 35291 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Welcome banner.jpg}} Ви читаєте розмовник '''китайської мови'''. '''Путунхуа''' (мандарин) — офіційна мова [[Китай|Китаю]] і [[Тайвань|Тайваня]], одна з офіційних мов [[Сингапур]]у, а також одна із шести робочих мов ООН. В українській мові під «китайською мовою» найчастіше мається на увазі путунхуа («普通话» — спільна мова), що є стандартною, загальнонаціональною мовою в КНР (на Тайвані вона називається 國語 guóyǔ — «державна мова»), але поняття «китайська мова» також може бути віднесено і до інших численних діалектів китайського мови. Путунхуа в Китаї має офіційний статус з 1950-х рр. Писемністю китайської мови є китайські ієрогліфи, що налічують понад 60 тис. знаків. Китайські ієрогліфи існують у двох видах — традиційному написанні (Тайвань, [[Гонконг]], [[Макао]]) і спрощеному (КНР і Сінгапур). Поняття «діалект» в китайській мові відносне, тому сукупність вельми розрізнених між собою китайських «діалектів» розглядається більшістю мовознавців як самостійна мовна група, що складається з окремих, хоча і споріднених між собою, мов. Приміром, відмінність між путунхуа і кантонським діалектом майже така ж, як між [[Англійський розмовник|англійською]] та [[Німецький розмовник|німецькою]]. У більшості випадків діалекти відрізняються між собою на фонетичному рівні, коли як письмова система (у вигляді китайських ієрогліфів) у них одна (виключення може скласти дунганська мова, де вживається кирилиця). Однак в діалектах можуть використовуватися ієрогліфи, що не наявні або рідко використовувані в путунхуа. Число людей, що володіють китайською мовою (включаючи всі діалекти) перевищує 1,3 млрд, що робить її найпоширенішою у світі мовою. Китайська мова — тонова мову, тобто кожен з чотирьох музичних тонів несе в собі смислорозрізнюючу функцію. Приміром, mǎ, промовлене в третьому, низхідяще-висхідному тоні має значення «кінь», а mā в першому тоні, промовлене високо і рівно, має значення «мати». Літературна китайська мова, званий веньянь (文言 [wényán]) справила значний вплив на такі мови, як японська, корейська, в'єтнамська, які крім багатьох китайських запозичених слів перейняли також китайську писемність. У даний час китайські ієрогліфи (за винятком японської мови) майже повністю вийшли з ужитку в цих мовах. Варто звернути увагу на те, що китайська та японська мови не є спорідненими між собою; їх об'єднує лише наявність в обох мовах китайських ієрогліфів (звані в японському кандзі). Варто також відзначити, що мандрівникам у Гонконг, Макао або провінцію Гуандун (КНР), кантонський діалект буде кориснішим, ніж путунхуа. Вважається, що китайська мова є однією з найважчих для вивчення мов. Головну складність для українськомовного можуть скласти фонетичні особливості путунхуа (вживання тонів і звуків, що не властиві українській мові), а також наявність нестандартної для звиклого на письмі користуватися буквеною системою, китайської писемності. Однак граматика китайської може здатися цілком нескладною і легко зрозуміється, оскільки в китайській, на відміну від української, майже відсутні поняття дієвідміни, часу, гендерних відмінностей у мові, числа, відмін, що значно спрощує її вивчення. == Довідник з вимови == Існує багато варіантів приведення китайської мови до буквеної системи, але найчастіше використовують офіційну пекінську державну систему — піньінь. Ієрогліфи самі по собі не дають якої-небудь фонетичної інформації, характерної для мов з буквеної системою. Піньінь позначає звуки з додаванням знаків тонів над голосною, що дає повну інформацію про те, як правильно вимовляти слово. У китайській мові один ієрогліф передає один склад. Склад складається з трьох компонентів — початкової приголосної (ініціаль), голосної і кінцевої приголосної (фіналь) і тону. === Приголосні === === Ініціалі === ;b: «б» ;p: «п» ;m: «м» ;f: «ф» ;d: «д» ;t: «т» ;n: «н» ;l: «л» ;g: «г» ;k: «к» ;j: «дз'» ;s: «с» ;w: немає аналога в українській мові, вимовляється як англійське «w» ;ch: «ч» (тверде «ч») ;sh: «ш» ;c: «ц» ;h: «х» (вимовляється слабкіше, ніж український звук) ;q: «ч» (м'яке «ч», середнє між «ч» і м'яким «т '» із призвуком «с'») ;r: «ж» (звук середній між українським «ж» і англійським «r») ;x: «сь» (щ) (середнє між звуками «щ» і дуже м'яким «с») ;z: «дз» ;zh: «дж» === Фіналі (голосні+приголосні) === ;a: «а» ;u: «у» ;o: «о» ;ai: «ай» ;ei: «ей» ;ao: «ао» ;ou: «оу» ;an: «ан» ;en: «ен» ;ang: «ан» (носове «н») ;eng: «ен» (носове «н») ;ong: «ун» (носове «н») ;in: «ін» ;ua: «уа» ;uo: «уо» ;e: «е» (середнє між «е» і «и») ;er: «а (р)» — (р) тут вимовляється як «r» в англійській мові) ;ǚ :не йотоване «ю», як в слові «люди» (німецький ü) ;ǚn: «юн»: не йотоване «ю», як в слові «люди» (німецький ü) ;i: долге «і» (але після z-, c-, s-, більше схожа на звук, що видають бджоли (дзижчання позаду зубів), ніж на повноцінну голосну) ;ia: «я» ;iao: «яо» ;ie: «'є» (не йотоване) ;ian: «'єн» (не йотований) ;iang: «'ан» (не йотований, носове «н») ;iong: «'ун» (не йотований, носове «н») ;uai: «уай» ;ui: «уей» ;uan: «л» ;un: «ун» ;uang: «уан» (носове «н») ;ǚe: «юе» (не йотоване «ю») ;ǚan: «юен» (не йотоване «ю») === Тони === У путунхуа існують чотири різних музичних тони, що носять смислорозрізнювальну функцію, і їх вживання у мові обов'язкове. Недотримання або неправильне дотримання тонів у китайській мові спричинює викривлення слів і нерозуміння з боку співрозмовника мовця, оскільки одне і те ж поєднання звуків передає зовсім різні значення в залежності від того, яким тоном воно вимовлене. ; 1. перший тон (ā): склад вимовляється протяжно і на одній висоті. Як «а-а-а» при перевірці горла; ; 2. другий тон (á): склад вимовлятися набираючи висоту. Як питальне «а-а-а?»; ; 3. третій тон (ǎ): склад вимовлятися спочатку знижуючись у висоті, потім підвищуючись. Як недовірливе «е-е-е?»; ; 4. четвертий тон (à): склад вимовляється різко знижуючись в тоні. Як різке ствердне «так», або як команда «Фу!», дана собаці. Крім того існує ще й «п'ятий», нейтральний тон? ; 5. п'ятий тон: склад вимовляється дуже коротко і не має вираженого тону. Як короткий звук «а». Тон важливий для правильного розуміння який ієрогліф (поняття) мається на увазі. Китайська мова рясніє омонімами, тобто словами, які вимовляються однаково, але мають різний зміст. Один склад, виголошений різними тонами, може означати абсолютно різні ієрогліфи і поняття. Наприклад, 妈骂马吗？ mā mà mǎ ma? Мати свариться на коня? == Список фраз == === Основні === {{infobox|Бути чи не бути?|Заперечення і ствердження в китайській: ; Так або ні/Являється чи не являється (бути чи не бути): 是 shì, 不是 bú shì ; Мати чи не мати/ є чи немає: 有 yǒu, 没有 méi yǒu ; Правильно/неправильно: 对 duì, 不对 bú duì }} {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Вітаю! || 你好。|| Nǐ hǎo.(ні гао). |- | Привіт. || || |- | Як у вас справи? || 你好吗？/身体好吗? || Nǐ hǎo ma?/ Shēntǐ hǎo ma? |- | Добре, дякую. || 很好, 谢谢。 || Hěn hǎo, xièxie.(гин гао ксіксіе). |- | Скажіть, будь ласка, як Вас звати? || 请问你叫什么名? || Qǐngwèn nǐjiào shěnme míng? |- | Як Вас звати? || 你叫什么名字？ || Nǐ jiào shénme míngzi? |- | Мене звати _____ || 我叫 _____ 。|| Wǒ jiào ______ . |- | Дуже приємно познайомитися. || 很高兴认识你。 || Hěn gāoxìng rènshì nǐ. |- | Будь ласка (прохання) || 请。 || Qǐng |- | Спасибі. || 谢谢。 ||Xièxiè |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || 不用谢。 ||Bùyòng xiè |- | Так. || 是。 ||Shì |- | Ні. || 不是。 ||Bùshì |- | Вибачте (звернути увагу) || 不好意思。 ||Bù hǎoyìsi |- | Пробачте (просити вибачення) || 对不起。 ||Duìbùqǐ |- | До побачення. || 再见。 ||Zàijiàn |- | Бувай (прощання) || 拜拜。 ||Bàibài |- | Я не розмовляю по-''назва мови'' [добре] || 我不会说____。 ||Wǒ bù huì shuō____. |- | Ви розмовляєте англійською/українською/російською? || 您会说____吗？ ||Nín huì shuō____ma？ |- | Чи тут хтось розмовляє англійською/українською/російською? ||这里有人说____吗？ |Zhè li yǒurén shuō____ma？ <br/> |- | Допоможіть! || 帮帮我！ ||Bāng bāng wǒ！ |- | Обережно! ||小心！ |Xiǎoxīn！ |- | Доброго ранку. || 早上好！ ||<hiero> Zǎoshang hǎo！ </hiero> |- | Доброго дня. ||下午好！ |Xiàwǔ hǎo！ |- | Добрий вечір. ||晚上好！ |Wǎnshàng hǎo！ |- | Добраніч. ||晚安！ |Wǎn'ān！ |- | Я не розумію. ||我不懂。 |Wǒ bù dǒng！ |- | Де знаходиться туалет? ||厕所在哪里？ |Cèsuǒ zài nǎlǐ？ |} === *Проблеми === {| class="wikitable mw-collapsible" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! ||别打扰我！ |Bié dǎrǎo wǒ！ |- | Не чіпай мене! ||别动我！ |Bié dòng wǒ！ |- | Я викличу поліцію! ||我会叫警察！ |Wǒ huì jiào jǐngchá！ |- | Поліція! ||警察！ |Jǐngchá！ |- | Тримайте злодія! ||抓住小偷！ |Zhuā zhù xiǎotōu！ |- | Мені потрібна ваша допомога. ||我需要您的帮助。 |Wǒ xūyào nín de bāngzhù. |- | Це терміново! ||这很紧急！ |Zhè hěn jǐnjí！ |- | Я заблукав. ||我迷路了。 |Wǒ mílùle！ |- | Я загубив свою сумку. ||我丢了我的包。 |Wǒ diūle wǒ de bāo.。 |- | Я загубив свій гаманець. ||我丢了我的钱包。 |Wǒ diūle wǒ de qiánbāo. <br/> |- | Я хворий. ||我生病了。|| Wǒ shēngbìngle. |- | Я поранений. ||我伤害了。 |Wǒ shānghàile. |- | Мені потрібен лікар. ||我需要一个医生。 |Wǒ xūyào yīgè yīshēng. |- | Можна від вас подзвонити? ||我可以用您的手机打电话吗？ |Wǒ kěyǐ yòng nín de shǒujī dǎ diànhuà ma? |} === Числа === Китайські цифри — традиційний спосіб запису чисел в китайської писемності. Інші мови, писемність яких використовує китайські символи (японська, корейська) також використовують цей запис. Існує два набору символів — звичайний запис для повсякденного використання і формальний запис (дані в дужках), що використовується у фінансовому контексті, наприклад, для заповнення чеків. Більш складні за формою символи, що використовуються у формальному записі, ускладнюють підробку — в європейських країнах з тією ж метою використовується сума прописом. ; 0 〇 (零): líng ; 1 一 (壹): yī ; 2 二 (贰) : èr (у контексті з рахунковими словами використовується 两 liǎng) ; 3 三 (叁): sān ; 4 四 (肆): sì ; 5 五 (伍): wǔ ; 6 六 (陆): liù ; 7 七 (柒): qī ; 8 八 (捌): bā ; 9 九 (玖): jiǔ ; 10 十 (拾): shí ; 11 十一 : shí-yī ; 12 十二 : shí-èr ; 13 十三 : shí-sān ; 14 十四 : shí-sì ; 15 十五 : shí-wǔ ; 16 十六 : shí-liù ; 17 十七 : shí-qī ; 18 十八 : shí-bā ; 19 十九 : shí-jiǔ ; 20 二十 : èr-shí ; 21 二十一 : èr-shí-yī ; 22 二十二 : èr-shí-èr ; 23 二十三 : èr-shí-sān ; 30 三十 : sān-shí ; 40 四十 : sì-shí ; 50 五十 : wǔ-shí ; 60 六十 : liù-shí ; 70 七十 : qī-shí ; 80 八十 : bā-shí ; 90 九十 : jiǔ-shí ; 100 一百 (壹佰): yī-bǎi ; 101 一百〇一 : yī-bǎi-líng-yī ; 110 一百一十 : yī-bǎi-yī-shí ; 111 一百一十一 : yī-bǎi-yī-shí-yī ; 200 二百 : èr-bǎi or 两百：liǎng-bǎi ; 300 三百 : sān-bǎi ; 500 五百 : wǔ-bǎi ; 1000 一千 (壹仟): yī-qiān ; 2000 二千 : èr-qiān or 两千：liǎng-qiān ; 10,000 一万 (壹萬): yī-wàn ; 10,001 一万〇一 : yī-wàn-líng-yī ; 10,002 一万〇二 : yī-wàn-líng-èr ; 20,000 二万 : èr-wàn ; 50,000 五万 : wǔ-wàn ; 100,000 十万 : shí-wàn ; 200,000 二十万 : èr-shí-wàn ; 1,000,000 一百万 : yī-bǎi-wàn ; 10,000,000 一千万 : yī-qiān-wàn ; 100,000,000 一亿 (壹億): yī-yì ; 1,000,000,000,000 一兆 : yī-zhào === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз ||现在 |Xiànzài |- | Раніше ||较早 |Jiào zǎo |- | Пізніше ||后来 |Hòulái |- | Ранок ||早上 |Zǎoshang |- | День ||下午 |Xiàwǔ |- | Вечір ||晚上 |Wǎnshàng |- | Ніч ||夜晚 |Yèwǎn |- | Вранці ||早上时 |Zǎoshang shí |- | Вдень ||下午时 |Xiàwǔ shí |- | Ввечері ||晚上时 |Wǎnshàng shí |- | Вночі ||夜晚时 |Yèwǎn shí |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? ||几点了？ |Jǐ diǎnle |- | Половина _____ ||半 |Bàn |- | Пˈятнадцять хвилин _____ ||十五分钟 |Shíwǔ fēnzhōng |- | За пˈятнадцять хвилин _____ ||在十五分钟内 |Zài shíwǔ fēnzhōng nèi |- | 2:00 ||两点 |Liǎng diǎn |- | 3:00 ||三点 |Sān diǎn |- | 4:00 ||四点 |Sì diǎn |- | 5:00 ||五点 |Wǔ diǎn |- | 6:00 ||六点 |Liù diǎn |- | 7:00 ||七点 |Qī diǎn |- | 8:00 ||八点 |Bā diǎn |- | 9:00 ||九点 |Jiǔ diǎn |- | 10:00 ||十点 |Shí diǎn |- | 11:00 ||十一点 |Shíyī diǎn |- | 12:00 ||十二点 |Shí'èr diǎn |- | Полудень ||中午 |Zhōngwǔ |- | Північ ||半夜 |Bànyè |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин ||分钟 |Fēnzhōng |- | _____ день/дні/днів ||日 |Rì |- | _____ тиждень/тижні/тижнів ||星期 |Xīngqí |- | _____ місяць/місяці/місяців ||月 |Yuè |- | _____ рік/роки/років ||年 |Nián |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні ||今天 |Jīntiān |- | Вчора ||昨天 |Zuótiān |- | Завтра ||明天 |Míngtiān |- | Цього тижня/місяця/року ||这星期/月/年 |Zhè xīngqí/yuè/nián |- | Минулого тижня/місяця/року ||上星期/月/年 |Shàng xīngqí/yuè/nián |- | Наступного тижня/місяця/року ||下星期/月/年 |Xià xīngqí/yuè/nián |- | Понеділок ||星期一 |Xīngqí yī |- | Вівторок ||星期二 |Xīngqí'èr |- | Середа ||星期三 |Xīngqísān |- | Четвер ||星期四 |Xīngqísì |- | Пˈятниця ||星期五 |Xīngqíwǔ |- | Субота ||星期六 |Xīngqíliù |- | Неділя ||星期日 |Xīngqírì |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень ||一月 |Yī yuè |- | Лютий ||二月 |Èr yuè |- | Березень ||三月 |Sān yuè |- | Квітень ||四月 |Sì yuè |- | Травень ||五月 |Wǔ yuè |- | Червень ||六月 |Liù yuè |- | Липень ||七月 |Qī yuè |- | Серпень ||八月 |Bā yuè |- | Вересень ||九月 |Jiǔ yuè |- | Жовтень ||十月 |Shí yuè |- | Листопад ||十一月 |Shíyī yuè |- | Грудень ||十二月 |Shí'èr yuè |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний ||黑色 |Hēisè |- | Білий ||白色 |Báisè |- | Сірий ||灰色 |Huīsè |- | Червоний ||红色 |Hóngsè |- | Синій ||蓝色 |Lán sè |- | Блакитний || 天蓝色 ||Tiānlán sè |- | Жовтий ||黄色 |Huángsè |- | Зелений ||绿色 |Lǜsè |- | Помаранчевий ||橙色 |Chéngsè |- | Фіолетовий ||紫色 |Zǐsè |- | Коричневий ||棕色 |Zōngsè |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || || |- | Один квиток до _____, будь ласка. || || |- | Куди їде цей потяг/автобус? || || |- | Де потяг/автобус до _____? || || |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || || |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || || |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || || |- | … автовокзалу? || || |- | … аеропорту? || || |- | … вокзалу? || || |- | … готелю _____? || || |- | … гуртожитку? || || |- | … українського консульства/посольства? || || |- | … центру? || || |- | Де є багато _____? || || |- | … барів? || || |- | … готелів? || || |- | … пам'яток? || || |- | … ресторанів? || || |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || || |- | … вулицю || || |- | Поверніть направо || || |- | Поверніть наліво || || |- | До _____ || || |- | Повз _____ || || |- | Перед _____ || || |- | Шукайте _____ || || |- | Перехрестя || || |- | Північ || || |- | Південь || || |- | Схід || || |- | Захід || || |- | Вгору || || |- | Вниз || || |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || || |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || || |- | Скільки коштує доїхати до _____? || || |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || || |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || || |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || || |- | В цій кімнаті є _____ || || |- | … простирадла? || || |- | … ванна? || || |- | … телефон? || || |- | … телевізор? || || |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || || |- | У вас є _____ кімнати? || || |- | … тихіші …? || || |- | … більші …? || || |- | … чистіші …? || || |- | … дешевші …? || || |- | Добре, я беру. || || |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || || |- | Ви можете запропонувати інший готель? || || |- | У вас є _____ || || |- | … сейф? || || |- | … індивідуальні сейфи? || || |- | Сніданок/вечеря враховані? || || |- | О котрій сніданок/вечеря? || || |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || || |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || || |- | Дайте рахунок. || || |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || || |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || || |- | Де можна обміняти гроші? || || |- | Який курс обміну? || || |- | Де найближчий банкомат? || || |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для однієї особи/двох осіб, будь ласка. || || |- | Можна меню? || || |- | У вас є фірмові страви? || || |- | У вас є страви місцевої кухні? || || |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || || |- | Я не їм свинину. || || |- | Сніданок || || |- | Обід || || |- | Вечеря || || |- | Я хочу ____. || || |- | … курку || || |- | … яловичини || || |- | … рибу || || |- | … свинини || || |- | … ковбасу || || |- | … сир || || |- | … яйця || || |- | … салат || || |- | … (свіжі) овочі || || |- | … (свіжі) фрукти || || |- | … тост || || |- | … макарони || || |- | … рису || || |- | … квасолі || || |- | … гамбургер || || |- | … біфштекс || || |- | … гриби || || |- | … апельсин || || |- | … яблуко || || |- | … банан || || |- | … ананас || || |- | … ягоду || || |- | … виноград || || |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || || |- | … кави || || |- | … чаю || || |- | … соку || || |- | … мінеральної води || || |- | … води || || |- | … пива || || |- | … червоного/білого вина || || |- | … горілки || || |- | … віскі || || |- | … рому || || |- | … газованої води || || |- | … апельсинового соку || || |- | … коли || || |- | Дайте, будь ласка ____. || || |- | … солі || || |- | … перцю || || |- | … масла || || |- | Офіціант! || || |- | Я закінчив. || || |- | Я наївся. || || |- | Це було чудово. || || |- | Можете прибрати зі столу. || || |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || || |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || || |- | Є столики? || || |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || || |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || || |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || || |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || || |- | Тут є буфет? || || |- | Ще одну, будь ласка. || || |- | Коли ви зачиняєтеся? || || |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || || |- | Скільки це коштує? || || |- | Це занадто дорого. || || |- | Ви приймете _____? || || |- | Дорого || || |- | Дешево || || |- | Я не можу собі цього дозволити. || || |- | Я цього не хочу. || || |- | Ви мене обманюєте. || || |- | Мені це не цікаво. || || |- | Добре, я візьму. || || |- | Дайте, будь ласка, пакет. || || |- | У вас є доставка (за кордон)? || || |- | Давайте дві. || || |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні … || || |- | … зубна паста || || |- | … зубна щітка || || |- | … тампони || || |- | … мило || || |- | … шампунь || || |- | … аспірин (знеболююче) || || |- | … ліки від застуди || || |- | … ліки від живота || || |- | … бритва || || |- | … парасолька || || |- | … лосьйон від засмаги || || |- | … листівка || || |- | … поштові марки || || |- | … батарейки || || |- | … папір || || |- | … ручка || || |- | … книги українською мовою || || |- | … журнали українською мовою || || |- | … газета українською мовою || || |- | … ''Назва мови''-український словник || || |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || || |- | Я можу взяти страховку? || || |- | СТОП || || |- | Односторонній рух || || |- | Поступіться дорогою || || |- | Парковки немає || || |- | Обмеження швидкості || || |- | Заправка || || |- | Бензин || || |- | Дизельне паливо || || |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || || |- | Ми один одного не зрозуміли. || || |- | Куди ви мене везете? || || |- | Мене заарештовано? || || |- | Я громадянин України. || || |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || || |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || || |- | Я можу сплатити штраф зараз? || || |} bsy8zdamwbysocjxoe112bifn6ovwd4 10 1597 14737 2015-09-13T08:59:44Z Nickispeaki 19 Створена сторінка: {| class="pp_infobox" style="float:right; clear:right; margin-left: 1em; width:40%;" cellpadding=8 cellspacing=1 | style="background-color:#effafa; font-size:90... 14737 wikitext text/x-wiki {| class="pp_infobox" style="float:right; clear:right; margin-left: 1em; width:40%;" cellpadding=8 cellspacing=1 | style="background-color:#effafa; font-size:90%; border:1px solid #ccc; padding-left: 0.5em; padding-right: 0.5em; text-align:left; width:100%; "| '''{{{1}}}''' {{{2}}} |}<noinclude> {{documentation}} <templatedata> { "params": { "1": { "label": "Heading", "type": "string", "required": true, "suggested": true }, "2": { "label": "Text", "type": "string", "required": true, "suggested": true } }, "description": "Used to add sidebar information to an article." } </templatedata> </noinclude> emm7dzuklrkgwueoy6mzavn6g846qin 10 1598 14739 2015-09-13T09:03:03Z Nickispeaki 19 Перенаправлено на [[Шаблон:Документація]] 14739 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Документація]] 0zfttfhty3esyd42i8ha1kvz2ga8fpe 10 1599 36858 33670 2025-03-27T17:43:21Z Тітаренко Михайло 6121 правопис, оновлення 36858 wikitext text/x-wiki {{disclaimerbox|1=У той час, як політичний статус Криму є спірним і чутливим питанням, Крим ''де-факто'' контролюється [[Росія|Росією]]. Перетинаючи кордон, ви повинні мати російську візу та/або інші документи для в'їзду на територію Росії. '''До Криму можна потрапити з території Росії. З України на територію півострова потрапити неможливо.''' З Росії можна потрапити через новозбудований Кримський міст та за допомогою Керченської поромної переправи. З Порту-Кавказ (Краснодарський край) до порту "Крим" (м. Керч) курсують пороми. Також існують сухопутні дороги тимчасово окупованими Донецькою, Запорізькою та Херсонською областями. '''Водночас законодавство України забороняє відвідувати Крим з території Росії.''' Інформація у цій статті може бути застаріла. Перевірте правильність номера телефона, електронних адрес, вебсторінок і т.д., адже на півострові змінився телефонний код, домен тощо. </div>|color=#ffe7db }} <noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> esbxor0nfuqw35rze3ov1bwh0idon7m 0 1603 33235 17183 2022-08-24T01:39:34Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat 33235 wikitext text/x-wiki {{geo|48.736|28.082|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Schar1.jpg | caption= | city=Шаргород | citylocal= | map= | arm=sargorod.gif | population=6923 | callingcode=4344 }} '''Ша́ргород''' (раніше Княжа Лука, Плебанівка) — місто в Україні, райцентр [[Вінницька область|Вінницької області]]. Розташований на Східному Поділлі над річками Мурашка і Ковбасна. == Зрозуміти == 5 травня 1383 року литовський князь Вітовт видав грамоту на володіння землею з прилеглими лісами, де нині розташований Шаргород, Василеві Карачевському. У дарчій грамоті зазначалося, Карачевський повинен «вирубати ліс і на сирому корені заснувати Княжу Луку». Але ця місцевість довгий час залишалась малозаселеною. Пізніше, з 1497 року, Княжу Луку стали називати Карачевою Пустиню, за ім'ям першого її власника. 1585 року Ян Замойський (1545–1605), який на той час володів цими землями, одержав від короля грамоту на спорудження замку — все володіння і фортеця дістали назву Шаргород. 26 січня 1588 року Шаргород дістав магдебурзьке право. Кінець 1580-х років — активне заселення євреями. 1589 — була збудована синагога — накрита дахом в мавританському стилі. У 1640-х роках місто було міцною фортецею і відігравало важливу роль в охороні південних кордонів від нападів кримських татар. Щоб закріпити за собою українські землі, шляхта будує костьоли, монастирі. У другій половині XVIII століття поляки намагаються перетворити Шаргород в один з центрів підготовки єзуїтів на Поділлі. Десь наприкінці 80-х років минулого століття у Шаргороді проходили зйомки художнього фільму за твором видатного єврейського письменника Шолома Алейхема «Блукаючі зірки». Перших хвилин 10 фільму знято саме на вуличках містечка. Тоді ще в досить непоганому стані були старовинні єврейські будинки. А колоритні місцеві жителі, що населяли в основному нижню частину міста (так зване Старе місто), якнайкраще підходили для масових зйомок. Тепер Шаргород — впорядковане містечко, районний центр Вінниччини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У місті Шаргороді відсутня залізниця, тому найзручнішою залізничною станцією є Жмеринка, а звідти автобусом. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Костел в Шаргороді.jpg|200 px|thumb|Костел Флоріана XVIII&nbsp;ст. ]] [[Файл:Immaculate Conception church, Sharhorod.jpg|200 px|thumb|Костел Діви Марії 1781]] [[Файл:Синагога в Шаргороді.jpg|200 px|thumb|Синагога 1589]] * '''Городище доби Київської Русі''' * '''Рештки замку XVI ст.''' * '''Костьол святого Флоріана''' Католицький костел, відкритий 3 листопада 1595 року, зберігся донині з невеликими переробками. Рішенням Вінницької обласної Ради від 18 грудня 2007 р. Шаргородський історико-культурний центр духовності та злагоди (Костел Святого Флоріана XVI ст., Свято-Миколаївський чоловічий монастир XVIII–XIX ст., синагога XVIII ст.,), в числі кількох інших історико-культурних об'єктів, було визнано переможцем обласного конкурсу «Сім чудес Вінниччини». * '''Миколаївський монастир, собор і школа''' Православний монастир був заснований, як греко-католицький у 1719 році навпроти костелу, через центральну дорогу. Близько 1782 року новий власник Шаргорода Юзеф Сильвестр Сосновський надав василіянам для продовження споруди монастиря і школи-бурси розвалини замку і необхідні засоби. Школа, в якій іноді навчалося до шестисот учнів, славилася на всьому Правобережжі. В центрі колишнього монастирського подвір'я, що зайняло верхнє плато межиріччя, височіє видимий з усіх місць Шаргорода величезний собор св. Миколи Мирлікійського. Будівля з чотириколонним портиком на головному фасаді, який обернений, всупереч канону, на південь, а не на захід, було закладено ще при базіліанах, що встигли підняти стіни лише до перших вікон. Завершено ж будівництво було лише в 1806–1818 роках, вже в православ'ї. Монументальність собору різко контрастувала з мирською метушнею шаргородських обивателів, проте в кам'яній стіні з баштами по кутах і триярусною дзвіницею в центрі, проти головного фасаду собору, зведеними в 1848 році, розміщувалися лавки торговців, які зримо поєднували святість обителі з метушнею світу сього. До східного крила собору примикає двоповерховий корпус келій. Впоперек торця келій — довга будівля бурси. Архітектура його проста, утилітарна і не позбавлена деякої витонченості. Примітно, що такі ж портики із спарених колон, що і при вході в собор, влаштовані і в будівлі бурси і на другому поверсі корпусу келій, лише пропорційно зменшені. У 1937 році монастир було закрито і лише в 1986 році його роботу було відновлено. Зараз це діючий Свято-Миколаївський Шаргородський чоловічий монастир. Кілька років тому при монастирі було створено школу дзвонарів. Учні школи своєю майстерністю прославились далеко за межі не лише міста, області, але й на просторах України. * '''Шаргородська синагога''' У 1589 році у Шаргороді зводиться синагога. Шаргородська синагога — одна з найчудовіших архітектурних пам'ятнок єврейських общин Поділля. Початково, об'єм синагоги, заданий квадратним в плані залом для моління, був оточений з північної, західної і південної сторін одноповерховими прибудовами. Будівля була ґрунтовно реконструйована, найімовірніше, на початку XVIII ст., після закінчення турецького правління. Вона, хоча і понесла істотні втрати, в цілому збереглася, можливо, завдяки тому, що було за радянських часів пристосоване під сокоморсовий завод. * '''Будинки XVIII-XIX ст.''' У 2006 році уродженець Шаргорода, московський бізнесмен і меценат О. Погорельський, започаткував в Шаргороді Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Арт-містечко: Шаргород». Це такий собі фестиваль сучасного футуристичного мистецтва. До Шаргорода з'їхались художники-метафутуристи з різних країн світу: Росії, Німеччини, Ізраїлю. Трохи дивними були для нашого містечка картини художників, які малювали вони не лише на традиційних полотнах, а й на стінах магазинів, кіосків, на старих автомобілях (звісно, за згоди хазяїна). Досить неоднозначним є й ставлення жителів міста до заїжджих митців. Але, попри це, десь на початку серпня фестиваль у місті проходить щороку. Організатори навіть викупили колишній цукровий завод для того, щоб створити там свою резиденцію і школу мистецтв, де поступово ведуться ремонтні роботи і у відремонтованих цехах творять свої шедеври юні жителі міста. В серпні цього року до Шаргорода знову навідались художники, щоб потім, після двотижневого перебування, провести свої виставки в Києві, Москві та Венеції. У травні 2009 року київська художниця, учасниця групи «Р. Е. П.» («Революційно-експериментальний простір») Жанна Кадирова відкрила у Шаргороді пам'ятник невідомому пам'ятнику. Дві кольорові лавочки-графіки можна побачити у Києві, в парку біля Політехнічного університету, і на алеї поряд із Національним палацом мистецтв «Україна». Та пам'ятником пам'ятнику вона пишається найбільше. В одному з інтерв'ю художниця розповіла, що придумала його у Шаргороді 2 роки тому на скульптурно-архітектурному пленері. Відтоді артефакт зберігався на території колишнього цукрового заводу під охороною. 31 травня 2008 року в місті відбулися урочистості з нагоди початку будівництва в Шаргороді єдиної в Україні Хресної дороги. Було закладено наріжний камінь із вмурованим камінцем з єрусалимського шляху, яким ішов Ісус Христос. Камінь, який символізує початок Хресної дороги, освятив посол Папи Римського в Україні, апостольський нунцій, Його Преосвященство архієпископ Кам'янець-Подільський Іван Юркевич. Хресна дорога простягатиметься на 2 км і матиме 14 стоянок-капличок для молитви. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] sq5lhv0yc83rbhrr1ugqxvpdshdyuk1 0 1610 37464 34657 2025-05-19T17:16:28Z Assyrian Human 6497 37464 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|MUC Airport Wikivoyage Banner.png}}'''Аеропорт Мюнхен імені Франца-Йозефа Штрауса''' ({{IATA|MUC}}) ([[Німецький розмовник|нім.]] ''Flughafen München «Franz Josef Strauß»'')&nbsp;— Міжнародний аеропорт Мюнхена імені Франца-Йозефа Штрауса (нім. Flughafen München «Franz Josef Strauß») — міжнародний аеропорт, розташований у Верхній Баварії в округах Фрайзінг і Ердінг в місцевості Ердінгер Моос (нім.). Аеропорт названий ім'ям колишнього прем'єр-міністра Баварії Франца-Йозефа Штрауса. Аеропорт був побудований, щоб забезпечити перевезення всезростаючого потоку пасажирів, так як аеропорт Мюнхен-Рим (нім. München-Riem) вже не справлявся з цими завданнями, введений в експлуатацію 17 травня 1992 року. Аеропорт Мюнхен — другий в Німеччині, після аеропорту Франкфурта-на-Майні, за кількістю обслуговуваних пасажирів. На внутрішніх повітряних лініях він обслуговує понад 9 мільйонів пасажирів — більше всіх в Німеччині. Є базовим для німецької національної компанії «Люфтганза». [[Файл:Franz Josef Strauss International Airport (Munich).jpg|thumbnail|right|Вид на аеропорт]] [[Файл:1D MUC.JPG|thumbnail|right|Термінал 1, Модуль D]] == Рейси == Є прямі рейси з більшості європейських столиць і міст, а також рейси до великих міст Північної та Південної Америк, Середнього Сходу, Африки та Азії. В аеропорту є можливість у реальному часі стежити за [http://www.munich-airport.de/de/consumer/fluginfo/airlines/index.jsp~~HEAD=dobj рейсами]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. == Як дістатись == [[Файл:Karte vom Flughafen München (inkl. geplanter Erweiterung).svg|450px|thumbnail|Карта із планами розширення]] === {{Потягом}} === Аеропорт сполучений із Мюнхеном приміським потягом (S-Bahn) лінії '''S1''' (для східних районів) і '''S8''' (для західних районів). Потяги ходять кожні 5 — 20 хвилин. [[Файл:Lufthansa Airport Bus.jpg|thumbnail|right|Автобуси «Люфтганза» на вокзалі в Мюнхені]] === {{Автобусом}} === Автобусні станції розміщені перед центральною площею на рівні 03, перед модулями А і D терміналу 1 на рівні вулиці, а також на північному в'їзді до терміналу 2 на рівні 04. Автобуси «Люфтганза» [http://www.airportbus-muenchen.de/cms/en/fares/~~HEAD=dobj до/з аеропорту]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} від/до центрального залізничного вокзалу Мюнхена їдуть за €10,50 в одну сторону або €17,0 в два боки. Існує також [http://www.lufthansa.com/online/portal/lh/xx/info_and_services/from_to_airport?nodeid=3163718&l=en&cid=1000340 «Люфтганза» трансфер]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} для [[Регенсбург]]а. === Таксі === Зупинки таксі є за межами терміналу 1 на рівні Е04 прямо перед модулями A — E. Також можна знайти таксі в терміналі 2 на автобусній зупинці на північ від рівнів Е03 та Е04, і на північ від центральної частини/MAC на рівні E03. Тариф до центру Мюнхена становить близько €60. === {{Автомобілем}} === З Мюнхена треба їхати у напрямку до [[Деггендорф]]а по автобану A&nbsp;92. Залишити автобан на виході 6, ''Dreieck Flughafen''. Якщо їхати із [[Пассау]], то треба проїхати по B388 чи вздовж автобану А&nbsp;94 та східної дороги аеропорту (Flughafentangente Ost). ==== Паркування ==== Є широкий вибір місць для паркування та гаражів. Одразу біля терміналів є місця для короткотермінового паркування (для тих, які зустрічають пасажирів, які прибувають). Біля терміналів гаражі нумеруються P1 — P5, P7, P8 та P20. Тариф становить €175 за 7 днів, €30 за кожен наступний день. == Пройтися == Пройтися є найпростішою опцією, але також є автобуси між терміналами. Автобуси ходять кожні 10 — 20 хвилин. == Чекаючи == * {{listing |map = <!-- номер -->|type = see |lat = 48.35408|long = 11.79084 |name = Munich Airport Center|alt = MAC |address = <!-- адреса -->|directions = між Терміналами 1 та 2 |url = http://www.munich-airport.de/en/consumer/plaene/MAC/index.jsp|wikipedia = <!-- Вікіпедія --> |facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті --> |phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта --> |skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни --> |description = рекреаційний та сервісний центр між терміналами, який включає магазини, ресторани, медичний центр, конференц-центр тощо}} * {{listing |map = <!-- номер -->|type = do |lat = 48.3548|long = 11.7917 |name = Безплатні гарячі напої та газети|alt = |address = <!-- адреса -->|directions = між Терміналами 1 та 2 |url = http://www.munich-airport.de/en/consumer/plaene/MAC/index.jsp|wikipedia = <!-- Вікіпедія --> |facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті --> |phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта --> |skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни --> |description = принаймні у терміналі 2 є стійки із безплатними газетами німецькою (можна знайти й англійською), а також є автомати, які можуть зробити чай чи каву безплатно}} == Де поїсти == * {{listing |map = <!-- номер -->|type = eat | name=Airbräu | alt= | url=http://www.munich-airport.de/en/micro/airbraeu/index.jsp| email= | address= | lat=48.35413 | long=11.79060 | directions=між Терміналами 1 та 2 | phone= +49 89 9759-3111| tollfree= | fax= | hours=щодня, 08:00 — 01:00 | price= | content=баварський ресторан-броварня між двома терміналами}} * {{listing |map = <!-- номер -->|type = eat | name=Dallmayr | alt= | url= | email= | address=T2, Airside | lat=48.3560 | long=11.7917 | directions=десь біля воріт 26 | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=мюнхенський магазин делікатесів, який тримає своє бістро у Терміналі 2 }} * {{listing |map = <!-- номер -->|type = eat | name=Seafood Sylt meets Asia | alt= | url= | email= | address=T2, Airside | lat=48.3550 | long=11.7919 | directions=десь біля воріт 30 | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=ресторан, який спеціалізується на морепродуктах, азійській кухні }} == Що купувати == Магазини відкриті кожного дня. Більшість розміщено у MAC. * {{listing |map = <!-- номер -->|type = buy | name=Edeka | alt= | url=http://www.munich-airport.de/en/consumer/shops/a-z/E/edeka_Z/index.jsp | email= | address= | lat=48.3534 | long=11.7870 | directions=між Терміналами 1 та 2, біля MAC | phone= | tollfree= | fax= | hours=щодня, 05:30 — 24:00 | price= | lastedit=2015-07-21 | content=супермаркет із широким вибором продуктів }} == Зв'язок == * {{listing | name=Internet | alt= | url=http://www.munich-airport.de/en/consumer/aufenthalt_trans/digiWelt/wLan/index.jsp?visit=visit_1190021 | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-29 | content=аеропорт дозволяє безкоштовний доступ до інтернету на 30 хв. Приєднатися можна в обох терміналах чи у MAC. Також у Терміналі 2 можна скористатися комп'ютерами (20 хв для кожного користувача) }} == Як зберегти здоров'я == * {{listing | name=AirportClinic M | alt= | url=http://www.munich-airport.de/de/micro/airportclinicm/index.jsp | address=Terminalstrasse West | lat= | long= | directions=Термінал 1, модуль E, рівень 3 | phone=+49 89 9756-3315 | tollfree= | fax=+49 89 9756-3306 | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Pharmacy | alt= | url=http://metropolitan-pharmacy.com/en/munich.html | email=muc@metropolitan-pharmacy.de | address= | lat= | long= | directions= | phone=+49 89-978 802 200 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=у Терміналі 2 на рівнях 4 та 5 та у MAC на рівні 3 }} == Де зупинитись == * {{listing |map = <!-- номер -->|type = sleep | name=Hilton Munich Airport | alt= | url=http://www.kempinski.com/en/munich/hotel-airport/welcome/ | email= | address=Terminalstrasse 20 | lat=48.355565 | long=11.788633 | directions=Біля MAC | phone=+49 89 9782-2530 | tollfree= | fax=+49 89 9782-2610 | checkin= | checkout= | price= | content=єдиний готель в аеропорту }} == Куди далі == * [[Ердінг]] * [[Фрайзінг]] * [[Ісманінг]] {{footer|ispartof=Німеччина|status=кістяк}} {{geo|48.35368|11.77297|zoom=14}} {{ОА|мова=en|стаття=Munich Airport}} 45p9bsi16xrfg8i6mume0d5qxnxu85e 10 1611 14835 14834 2015-09-26T10:42:16Z Antanana 323 -зайве 14835 wikitext text/x-wiki [[:w:Код ІАТА|IATA]]: '''{{{1}}}'''<noinclude> {{documentation|content=Шаблон для виведення позначення коду ІАТА та лінк на статтю Вікіпедії про це}}</noinclude> 1tllvb9226iz5elbukmwbqtycc0t3bh 0 1612 34652 34579 2023-10-30T00:56:14Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34652 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|WV banner Mexico City Airport.jpg}} [[File:Аеропорт-Мехіко-1.jpg|300px|thumbnail|Аеропорт Мехіко]] [[File:Аеропорт-Мехіко-2.jpg|300px|thumbnail|Аеропорт Мехіко]] [[File:Аеропорт-Мехіко-Термінал-1.jpg|300px|thumbnail|Аеропорт Мехіко, Термінал 1]] [[File:Aeropuerto Internacional de la Ciudad de México - Terminal 2 - Área de Salidas.jpg|300px|thumbnail|Пасажири у Терміналі 2]] [http://www.aicm.com.mx '''Аеропорт Мехіко''' (офіційна назва: '''Міжнародний аеропорт імені Беніто Пабло Хуареса'''] ({{IATA|MEX}}) — це міжнародний аеропорт у [[Мехіко]]. == Зрозуміти == Більшість мандрівників прибуває у Мехіко літаком. Аеропорт розташовано у східній частині міста. == Рейси == Звідси є рейси до більшості великих міст світу, включаючи [[Амстердам]], [[Буенос-Айрес]], [[Сан-Паулу]], [[Сантьяго]], [[Ліма]], [[Лондон]], [[Лос-Анджелес]], [[Париж]], [[Мадрид]], [[Нью-Йорк]], [[Франкфурт-на-Майні]], [[Чикаго]], [[Торонто]], [[Токіо]] та інші. Аеропорт має два термінали. Термінал 2 переважно використовується для рейсів Sky Team airlines. Кожен термінал поділено на ''зали'' (''bahia''), які мають стійки для реєстрації у зонах відбуття (''salidas'') та стійки для видачі багажу (''llegadas''). === Термінал 1 === *Зала A: Національні / внутрішні рейси (llegadas nacionales) *Зала B: *Зала C: Sala de Exposicion / Виставкова зала. Автобус до Терміналу 2 ззовні воріт (Puerta) 6. *Зала D: Magni Charters, Volaris (внутрішні) та MetroBus Rt#4 ззовні воріт 7 *Зала D1: VivaAerobus та Volaris (внутрішні) *Зала E1-E3: Міжнародні прибуття *Зала F1: Alaska Airlines, Air Canada, Air France, KLM, Lufthansa, United та Volaris (міжнародні) *Зала F2: *Зала F3: American, Avianca, British Airways, Cubana, Iberia та Southwest *Зала G: Стійки служби безпеки для входу до воріт міжнародних рейсів. === Термінал 2 === :*Зала L1: Delta, LATAM/LATAM Peru; Metrobus зупиняється за воротами #2. :*Зала L2: Aeromexico, Aeromexico Connect :*Зала L3: Aeromexico, Copa, Aeromar; Aerotren до Терміналу 1. === Прибуття === Якщо ви прибуваєте міжнародним авіарейсом, то потрібно буде пройти через імміграцію, обшук багажу і митницю. Якщо співробітник імміграційної служби дає імміграційну форму, потрібно зберігати її, доки не залишите країну. Якщо форму було втрачено, потрібно буде відвідати імміграційний офіс в аеропорту, щоб заповнити нову і сплатити можливий штраф у розмірі 440 песо. Дозволяється без сплати мита ввозити ноутбук, MP3-плеєр, цифрову камеру, штатив, відеокамеру і ношений одяг. Ноутбук та Ipad можуть сприйняти як два ноутбуки. Після проходження митниці забираєте багаж і проходите через скринінг. Червоне світло означатиме, що вас обшукають. Зелене, що Ви можете йти. Після цього багаж буде просвічено рентгеном. На цьому етапі сплачують мито за перевищення дозволеного для ввозу, наприклад, якщо є три дорогі камери, то за третю доведеться заплатити. Увесь процес, від того, коли літак прибуває, до закінчення із митницею, як правило, займає близько години. У зоні очікування на прибуття міжнародних рейсів зазвичай багато людей. Тут прийнято зустрічати рідних сім'ями, і зала досить тісна для такого аеропорту. Тут доволі агресивно пропонують допомогу носії багажу. Це безпечно, носії мають бути у формі (білі сорочки, блікитні краватки). Відсутня фіксована ціна за цю послугу, але 15-25 песо повинно вистачити, якщо тільки ви не подорожуєте групою чи у вас багато сумок. Ваш перевізник може дозволити сісти на літак до Мехіко тільки за умови, що у Вас є дійсний зворотний квиток. Про це вам можуть повідомити уже перед самою посадкою. Якщо ви збираєтеся далі із Мехіко їхати на машині, перевірте заздалегідь чи не буде із цим проблем. == Як дістатись == === Таксі === {{infobox|Прогулянка пішки – таксі ''Sitio''|Зверніть увагу, що аеропорт розміщено не в найкращій частині міста, тому туристам не рекомендують виходити із терміналів, щоб пошукати дешевше таксі, якщо тільки ви його не замовили попередньо. Це точно не варто робити, якщо ви не дуже майстерно володієте іспанською. Альтернативне таксі ''Sitio'' можна знайти, пройшовши мостом за воротами D. Це таксі коштує вдвічі дешевше, ніж офіційні таксі аеропорту, і вважається безпечним. Ними користуються працівники аеропорту}} Аеропорт пропонує послуги ліцензованих фірм перевізників Taxis Amarillos, [http://yellowcabmexico.com Yellow Cab Aeropuerto]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} чи [http://www.taxisdelaeropuerto.mx Transportacion Terrestre]. Машини є білого та жовтого кольорів із чорними наліпками літаків на дверях. Потрібно придбати квиток всередині аеропорту. Можна запитати у носіїв багажу, щоб вони відвели до стійок ''Taxi Seguro'' чи ''Boleto de Taxi''. Ви повинні отримати відривну частину квитка назад. Ціни у межах 100-300 песо (MXN), залежить від розміру машини та пункту призначення у місті. Малюнок машини на квитку відповідає типу машини для поїздки. Зверніть увагу, щоб вам не продали квиток на велику машину, якщо у вас не дуже багато багажу (чи людей у групі). Найдорожче таксі це PortoTaxi, ця служба використовує мишини Chevrolet Tahoe, а їх стоянка знаходиться як найдалі від вихіду з зони прильоту. З квитком виходьте у зону очікування таксі (ззовні Терміналу 2). Приєднуйтеся до групи людей, які мають квитки такого самого кольору, або запитайте, де треба чекати. Таксі із Терміналу 1 очікують за воротами (Puerto) 10, справа від зал прибуття. Різні перевізники розміщуються на різній відстані від терміналу, тож якщо ви зустрічаєте когось із обмеженими можливостями, перевірте заздалегідь, яке таксі зупиняється найближче. === Метро === [[File:Señalamiento Metro terminal Aerea.png|thumb|Вхід до станції метро Terminal Aerea]] Якщо потрібен економніший спосіб пересування і багажу не так багато, можна скористатися метро. Станція {{listing|type=go|name=Terminal Aerea|lat=19.4339|long=-99.0883|image=Señalamiento Metro terminal Aerea.png}} розміщена поряд із залом прибуття внітрішніх рейсів у '''Терміналі 1'''. Треба йти ліворуч, коли виходити із зони прибуття міжнародних рейсів Терміналу 1. Вхід до метро трохи важко знайти, треба уважно шукати помаранчеву '''M'''. Також туди довго йти. Станція не має зручностей для пасажирів із багажем, тут візькі проходи та є сходи, відсутні ескалатори. Квиток на метро коштує 5 песо. Намагайтеся не розраховуватися великими купюрами, кишенькові крадіжки тут доволі поширені. Краще уникати поїздки на метро у години пік, адже майже 4 мільйони людей користуються цим видом транспорту кожного дня. На деяких станціях мало карт, тому краще вивчити свій маршрут заздалегідь. === {{Автобусом}} === Якщо ви їдете до іншого міста автобусом, у '''Терміналі 2''' у дальному правому куті від зони прибуття є розміщена {{listing|type=go|name=автобусна станція|lat=19.42101|long=-99.07847}} У '''Терміналі 1''' біля зони прибуття із міжнародних рейсів, між воротами 7 та 8 теж розміщена {{listing|type=go|name=автобусна станція|lat=19.43690|long=-99.08138}} Такі автобусні компанії обслуговують аеропорт: * {{listing | type=go | name=ADO | alt=Autobuses Del Oriente | url=http://www.ado.com.mx | email= | address=Aeorpuerto, TAPO, Central Norte, Taxqueña, Col. Santa Martha, Del. Iztapalapa | lat= | long= | directions= | phone=+52 55 5133-5133 | tollfree=01800-009-9090 | fax= | hours= | price= | content=Вони їдуть з аеропорту тільки до [[Кордова (Мехіко)|Кордови]] та [[Орісаба|Орісаби]]. Можна сісти на автобус до міста [[Веракрус (місто)|Веракрус]] у Кордові. }} * {{listing | type=go | name=Caminante | alt= | url=http://www.tmt-caminante.com.mx | email= | address=Aeoropuertos (Toluca & Mexico City), Mexico Poniente | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Переважно курсують між Мехіко та [[Толука-де-Лердо]]. }} * {{listing | type=go | name=Grupo Estrella Blanca (White Star) | alt= | url=http://www.estrellablanca.com.mx | email= | address=Aeoropuerto, Central del Norte, Taxquena | lat= | long= | directions= | phone=+52 55 5729-0807 | tollfree=01800-507-5500 | fax= | hours= | price= | content=З аеропорту вони їздять тільки до [[Пачука-де-Сото]] та [[Тулансінго]]. }} * {{listing | type=go | name=Estrella Roja (Red Star) | alt= | url=http://www.estrellaroja.com.mx | email= | address=Aeorpuerto, TAPO, Carcel de Mujeres (жіноча в'язниця) | lat= | long= | directions= | phone=+52 222 273-8300 | tollfree=01800-712-2284 | fax= | hours= | price= | content=З аеропорту вони їдуть до CAPU (Центральна автобусна станція у [[Пуебла (місто)|Пуебла]]) та до свого власного терміналу 4a ближче до центру міста. Пасажири, які прямують до [[Оахака-де-Хуарес]] можуть поїхати до CAPU, а там пересісти чи скористатися місцевим транспортом до TAPO у Мехіко, а там сісти на прямий автобус до Оахака-де-Хуарес (ADO). Також є авіарейси з Мехіко до Оахака-де-Хуарес. }} * {{listing | type=go | name=Primera Plus | alt= | url=http://www.primeraplus.com.mx | email= | address=Aeorpuerto, Central de Norte, Obsevatorio | lat= | long= | directions= | phone= +52 477 710-0060 | tollfree= 0800 375-75-87 | fax= | hours= | price= | content=З аеропорту вони йдуть тільки до [[Селая (Гуанахуато)]] та [[Керетаро]]. Якщо ви їдете до [[Сан-Міґель-де-Альєнде]] чи [[Гуанахуато (місто)|Гуанахуато]], то вам сюди. }} * {{listing | type=go | name=Grupo Flecha Roja, Aguila | alt= | url=http://www.grupoflecharoja.com.mx/ | email= | address=Aeropuerto, Central de Poniente, Central del Norte | lat= | long= | directions= | phone=+52 55 5516 5153 | tollfree=01800 224-8452 | fax= | hours= | price= | content=З аеропорту вони їдуть тільки до [[Сан-Хуан-дель-Ріо (Керетаро)|Сан-Хуан-дель-Ріо]]. }} * {{listing | type=go | name=Pullman de Morelos | alt= | url=http://www.pullman.mx/ | email= | address=Aeorpuerto, Taxquena | lat= | long= | directions= | phone= +52 55 5545-3505| tollfree= 0800 624-03-60 | fax= | hours= | price= | content=З аеропорту вони їдуть тільки до [[Куернавака]]. }} * '''[http://www.metrobus.df.gob.mx/mapa_L4.html Metrobus #4]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' це місцевий автобус до станцій метро Hangares, Terminal Aerea, автобусних станцій TAPO/S Lazaro Metro, Zocalo (центральна площа), Parque Alameda та Пам'ятника Революції у центральній частині Мехіко. Вони зупиняються біля дверей 7 Терміналу 1 та дверей 2 (нижній рівень) Терміналу 2. Можна перевірити [http://www.aicm.com.mx/pasajeros/transporte/autobuses тут]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} розклади та ціни усіх автобусних компаній аеропорту. == На території == {{Mapframe|19.4278|-99.0820|zoom=15}} Два термінали сполучено автобусом та потягом (останній значно швидший). Зверніть увагу, що потягом можна скористатися тільки якщо у вас є посадковий талон чи відривна частина квитка. Якщо це електронний квиток і у Вас нема роздрукованого посадкового талона, або якщо ви хочете зустріти когось із терміналу 2, цей спосіб сполучення вам не підійде. === Міжтермінальний автобус === Білі автобусти забезпечують безплатне пересування між терміналами, їх можна знайти біля воріт 6 у терміналі 1 та воріт 4 у терміналі 2. Також є червоні автобуси, які здійснюють траснпортування за гроші. Вони зупиняються біля станції метро {{listing|type=go|name=Hangares|lat=19.4238|long=-99.0873|image=Metro Hangares 03.jpg}} дорогою із T2 до T1 (але не на зворотному шляху). Також можна потрапити на станцію метро {{listing|type=go|name=Pantitlán|lat=19.4162|long=-99.0747|image=Metro Pantitlan 01.JPG}} із T2 пішки. Зверніть увагу, що ця прогулянка може бути небезпечною вночі та для очевидних туристів. == Чекаючи == До 2008 року в аеропорту була зона для спотингу (спостереження за прильотами та відправленнями літаків), але її було закрито через модернізацію будівлі. == Де поїсти == == Що купувати == === Обмін валют === Аеропорт зазвичай не пропонує найкращий курс для обміну валюти. Однак, тут є багато обмінників і деякі із них пропонують хороший курс і не беруть комісії. == Зв'язок == == Як зберегти здоров'я == == Зупинитися == Готелі в аеропорту чи біля нього коштують у межах 90-135 доларів США. * {{listing |type = sleep | name=Camino Real | alt= | url=http://www.caminoreal.com/destinations/airport | email= | address=Puerto México No. 80 Col. Peñón de los Baños | lat=19.4354 | long=-99.0852 | directions=Рожева будівля, яка має пряме сполучення із Терміналом 1 через той самий міст, який веде до Aerotren (до Терміналу 2) | phone=+52 55 3003 0033 | tollfree= | fax= | hours= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2015-08-25 | content= }} * {{listing |type = sleep | name=Courtyard Marriott - Mexico City Airport | alt= | url=http://www.marriott.com/hotels/travel/mexcy-courtyard-mexico-city-airport/ | email= | address=Sinaloa 31, Col. Peñón de los Baños | lat=19.4367 | long=-99.0824 | directions= | phone=+52 55 4631 4000 | tollfree= | fax=+52 55 4631 4001 | checkin= | checkout= | price=починаючи із $2,400 MXN | content=Пряме сполучення із Терміналом 1, також можна автобусом до Терміналу 2. Безплатний Wi-Fi. }} * {{listing |type = sleep | name=Fiesta Inn | alt= | url=http://www.fiestainn.com/mx-ciudad-de-mexico/hotel-aeropuerto/overview | email= | address=Blvd. Puerto Aereo 502, Venustiano Carranza, Moctezuma Segunda | lat=19.4353 | long=-99.0886 | directions= | phone=+52 55 5133 6600 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-08-25 | content= }} * {{listing |type = sleep | name=Hilton | alt= | url=http://www3.hilton.com/en/hotels/distrito-federal/hilton-mexico-city-airport-MEXAHHF/index.html | email= | address=Av Capitan Carlos León S/N Terminal 1 | lat=19.4365 | long=-99.0806 | directions= | phone=+52 55 5133 0505 | tollfree= | fax= | hours= | price= | checkin=after 3PM | checkout=до 1PM | lastedit=2015-08-25 | content=Розміщений прямо над Терміналом 1, можна потрапити із зали 'G' на верхньому рівні Терміналу 1. }} * {{listing |type = sleep | name=Hostel Mexico City Airport | alt= | url=http://www.hostelmexicodf.com/ | email= | address=Aguascalientes 33, Col. Peñón de los Baños | lat=19.4413 | long=-99.0788| directions= | phone=+52 55 1560 3288 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=US$40 | lastedit=2015-08-25 | content=Єдиний хостел біля аеропорту. }} * {{listing |type = sleep | name=Hotel Aeropuerto | alt= | url=http://www.hotelaeropuerto.com.mx/ | email= | address=Boulevard Puerto Aéreo no. 380, Venustiano Carranza, Moctezuma Segunda | lat=19.4328 | long=-99.0896 | directions=Можна потрапити, пройшовши станцію метро ''Terminal Aérea'' | phone=+52 55 5785-5318 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2015-08-25 | content= }} * {{listing |type = sleep | name=Hotel Cima | alt= | url= | email= | address=Alfonso Ceballos #12, Venustiano Carranza, Moctezuma | lat=19.4270 | long=-99.1080 | directions= | phone= +52 55 5762 2587| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2015-08-25 | content= }} * {{listing |type = sleep | name=Hotel Planet | alt= | url= | email= | address=Av Emilio Carranza 209, Venustiano Carranza, Moctezuma 2da Secc | lat=19.4309 | long=-99.0979 | directions=Ave Emilio Carranza & Ote 162 | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2015-08-25 | content= }} * {{listing |type = sleep | name=Nh Collection | alt= | url=http://www.nh-collection.com/hotel/nh-collection-mexico-city-airport-t2 | email= | address= Av. Capitan Carlos Leon S/N, Venustiano Carranza, Peñón de los Baños | lat=19.4221 | long=-99.0772 | directions=Готель розміщено на 6 поверсі аеропорту | phone=+52 55 5786 5750 (local), +1 212 219-7607 (US) | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2015-08-25 | content= }} * {{listing |type = sleep | name=Ramada Inn | alt= | url=http://www.ramada.com/hotels/mexico/mexico-city/ramada-aeropuerto-mexico/hotel-overview | email= | address=Blvd. Puerto Aereo 390, Venustiano Carranza, Moctezuma Segunda | lat=19.4332 | long=-99.0894 | directions= | phone=+52 55 5133 3232 | tollfree= | fax= | checkin=after 2PM | checkout=до 1 pm | price=починаючи із MXN$1292. | lastedit=2015-08-25 | content= }} == Поблизу == Оскільки аеропорт розміщений у не дуже престижній частині міста, краще скористатися метро (протягом дня) чи таксі (вночі). {{footer|ispartof=Мексика|status=кістяк}} {{geo|19.43564|-99.07398|zoom=15}} [[Wikipedia:uk:Мехіко (аеропорт)]] {{ОА|мова=en|стаття=Benito Juárez International Airport}} [[Категорія:Аеропорти Мексики]] qh6wnwzxsjof8lpo6fskxhvu4xqj731 0 1613 14840 2015-09-26T14:29:07Z Antanana 323 ++ 14840 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Мехіко (аеропорт)]] f2a6wv1l1kvr7xf5ay7eut9s3d4zyeo 0 1614 14841 2015-09-26T14:30:06Z Antanana 323 ++ 14841 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Мехіко (аеропорт)]] f2a6wv1l1kvr7xf5ay7eut9s3d4zyeo 0 1615 14842 2015-09-26T14:31:03Z Antanana 323 ++ 14842 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Мюнхен (аеропорт)]] tfco2mhv59i1k87mvpjboz1d8rg23q4 0 1616 34349 34098 2023-07-03T00:38:46Z 2600:1700:2420:1F50:DA12:11CB:DC31:D29E 34349 wikitext text/x-wiki {{geo|21.0394|-86.8739|zoom=14}} {{pagebanner|US Airways A330s in Cancun (10838612713) (cropped).jpg}} [[File:CUN Destinations.svg|300px|thumbnail|Країни, охоплені рейсами із аеропорту Канкун (включаючи сезонні та майбутні пункти призначення)]] [[File:Cancún 2.JPG|300px|thumbnail|Вид на термінал 1]] [[File:Exterior aeropuerto internacional de cancun.jpg|300px|thumbnail|Вид на термінал 2]] [[File:CUNterminal3.jpg|300px|thumbnail|Вид на термінал 3]] [https://www.cancun-airport.net/ '''Аеропорт Канкун''' ('''Міжнародний аеропорт Канкун'''] ({{IATA|CUN}}) — це міжнародний аеропорт у [[Канкун]]і. Це другий за значенням аеропорт [[Мексика|Мексики]], перший за міжнародними рейсами. Аеропорт управляється мексиканською компанією Grupo Aeroportuario del Sureste (ASUR). Цей аеропорт є базовим для VivaAerobus та Volaris. == Зрозуміти == Аеропорт розташований за 16 км на південний захід від центру міста, приблизно за 10 км від готельної зони. Визначальною рисою аеропорту є те, що він обслуговує найважливіші авіалінії у Північній, Центральній та Південній Америках, Європі. Сюди також є надзвичайно дешеві чартерні рейси із [[Велика Британія|Великобританії]] (приблизно £100). == Рейси == Звідси є рейси до 21 пункту призначення у Мексиці та до понад 30 країн у Північній, Центральній та Південній Америках, Європі ([[Варшава]], [[Лісабон]], [[Париж]] тощо) та Росії ([[Москва]]). Частина рейсів діє тільки сезонно, зазвичай протягом зимових місяців північної півкулі, тоді як інші регулярно протягом року. Чартерні рейси зазвичай резервуються через туристичного оператора чи туристичну агенцію, а не прямо через авіалінії. Ця інформація може змінюватися, тому потрібно звертати увагу на інформацію, яку надають перевізники одночасно із квитком та посадковим талоном, а також читати оголошення на інформаційному табло аеропорту. == Термінали == Аеропорт має три діючі термінали, четвертий планується відкрити до 2017 року. ;Термінал 1 Цей термінал використовується дешевими (т. зв. «лоу-кост») та внутрішніми чартерними лініями. Тут є сім воріт: 1 — 7A. Зазвичай обслуговуються рейси компаній Magnicharters та Viva Aerobus. Чартерні рейси також можуть відправлятися із Терміналу 2 та 3, тому треба перевіряти інформацію. ;Термінал 2 Цей термінал приймає усі внутрішні рейси та деякі міжнародні. 22 воріт: *Ворота A1 — A11 (додаткова будівля, нижчий рівень). Рейси із [[Канада|Канади]]: Air Canada, Air Transat, CanJet, Sunwing, WestJet. Рейси із [[Європа|Європи]] та [[Росія|Росії]]: Aeroflot, Arkefly, British Airways, Condor, EdelWeiss, Enerjet, JetAirFly, Neos, TUIfly. Рейси із [[Південна Америка|Південної]] та [[Центральна Америка|Центральної Америки]]: Aerolíneas Argentinas, Avianca Holdings; LATAM; Copa/Copa Colombia, Volaris ([[Гватемала (місто)|Гватемала]] та [[Сан-Хосе (Коста-Рика)]]). Рейси із [[США]] та [[Куба|Куби]]: JetBlue, Southwest, (from Miami and La Havana), Aeromexico, Cubana de la Aviacion. *Ворота B12 — B22 (основна будівля, на вищому рівні). Domestic flights from Mexico City, Toluca, Monterrey and other Mexican cities with Aeromexico, Volaris. ;Термінал 3 Це новий термінал, який обслуговує міжнародні рейсти із США та Європи. Тут є 15 воріт: C23 — C37. Рейси із [[США]]: American Airlines, Alaska Airlines, Delta Air Lines, Frontier Airlines, Spirit, Sun Country, United Airlines. Рейси із [[Європа|Європи]]: Air Europa, Air France, Thomas Cook, Virgin Atlantic. ;Термінал 4 Розбудовується, планується відкрити до 2017 року. ;Термінал FBO (для бізнес-авіації) MAYAir (із/до [[Косумель]] та [[Меріда (Юкатан)]]. Пасажири їдуть до Меріди, щоб потрапити до [[Вільяермоса (Табаско)]] та міста [[Веракрус (місто)|Веракрус]]), Tropic Air (із/до [[Беліз]]у), AeroTucan (із [[Косумель]]); авіація загального призначення та приватні рейси. Цей термінал розміщено поряд із Терміналом 3. === Прибуття === Найважчою частиною подорожі до Канкуна може бути доставка багажу до транспорту. Після проходження митниці не давайте свої сумки нікому із місцевих. Потрібно переконатися, що ви знаєте, який саме ваш перевізник (якщо це було попереднє бронювання) і шукайте їх ззовні терміналу. Краще уникати розмов про туристичні тури в аеропорту, якщо ви не хочете переплатити за це. Ця опція провести відпочинок залишиться можливою і після того, як ви поселитеся. Зона прибуття міжнародних рейсів відгороджена металевим парканом. Лише працівники аеропорту та перевізники й туристичні агенти з відповідними ліцензіями можуть перебувати тут (вони мають показати бейдж). Якщо ви зустрічаєте когось тут, то попросіть їх вийти за иежі цієї зони й піти до аеропорту. === Виліт === Зверніть увагу, що уряд Мексики передбачив туристичний податок приблизно 500 песо (45 доларів США), який стягується при вильоті з країни через аеропорт. Більшість перевізників включають цей податок у вартість квитка, хоча дуже бажано перевірити чи це так. Податок можна сплатити тільки у песо. == Як дістатись == === Таксі === Є багато компаній, які забезпечують перевезення до готелів у Канкуні чи [[Рів'єра-Майя]]. Усі можна забронювати онлайн, частину можна забронювати по прибутті, але це може означати, що доведеться ще чекати. Офіційні перевізники (та їх представники) чекають за межами терміналу, за скляними дверима, біля своїх машин. Якщо ви оплатили цю послугу онлайн і не можете знайти свого водія, дзвоніть на службу підтримки самостійно, не покладайтеся на допомогу місцевих, які можуть намагатися допомогти вам, кажучи, що вони є працівниками аеропорту. Зазвичай працівники аеропорту не підходять із пропозицією допомогти, ви самі маєте звернутися до них за цим. Таксі до міста коштує 60 доларів США (приблизно 680 песо станом на липень 2015 року), можна торгуватися. Краще розраховуватися у песо (обмінний курс не дуже вигідний). Ціни не відрізняються дуже сильно. Перевізники пропонують знижку, якщо оплатити одразу зворотну дорогу до аеропорту (приблизно 90 доларів США). === {{Автобусом}} === З аеропорту можна виїхати автобусом до Канкуну, вартість 15 доларів США за квиток. Є дешеві автобуси, якими користуются працівники аеропорту, але потрібно запитувати, де їхня зупинка у тих працівників аеропорту, які не задіяні у співпраці із таксі. Автобуси йдуть до центру міста Канкун, тому якщо потрібно дістатися до готельної зони, потрібно буде там пересісти на інший автобус. Ціна становить 10,50 песо (станом на липень 2015 року). Дорога до центру забирає приблизно 35 хвилин. {{listing |type=go|map= |lat = |long = |name = ADO |alt =http://www.ado.com.mx |address = |directions = Автобусна станція розташована на парковці за межами зони прибуття внутрішніх рейсів Терміналу 2. З Терміналу 3 треба повернути праворуч після виходу із зони прибуття й пройти повз 'Air Margaritaville' (раніше 'Coconuts Welcome Bar'). |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Основний автобусний перевізник на [[Юкатан (півострів)|півострові Юкатан]], вони пропонують рейси із терміналів до міста та до [[Плая-дель-Кармен]]}} Є прямий рейс Канкун — Косумель авіаліній MayaAir, які є єдиними комерційними лініями Терміналу 1. == На території == === Міжтермінальний автобус === Існує автобус між усіма терміналами, який зупиняється біля головних входів до терміналів. == Чекаючи == === Обмін валют === Пункти обміну валют є у кожному терміналі. Потрібно пройти митний контроль спершу, а тоді шукати обмінники. Курс може бути дуже невигідним (наприклад, 9,6 песо за 1 долар США). == Де поїсти == Якщо Ви залишаєте Канкун, не намагайтеся пройти перевірку надто швидко, адже ви не зможете повернутися. Після проходження перевірки ціни збільшуються вдвічі. == Що купувати == Є багато маленьких магазинів, магазинів безмитної торгівлі (дьюті-фрі). Там можна купити і місцеві сувеніри. == Зв'язок == Є безплатний Wi-Fi. == Як зберегти здоров'я == На території аеропорту є аптека та медичний центр. == Зупинитися == На території самого аеропорту готелі відсутні. {{footer|ispartof=Мексика|status=Кістяк}} [[Категорія:Аеропорти Мексики]] 26pmxn1z22hf3dzl9lx3j2ivqvgtifm 0 1617 14851 2015-09-27T04:59:16Z Antanana 323 ++ 14851 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Канкун (аеропорт)]] pgoaao6tthib9a4eh2zy7sz9ctqswyb 0 1619 36181 34251 2024-11-07T09:03:41Z Artem Fiks4k 7236 /* Проспект Андраші (Andrássy út) */ 36181 wikitext text/x-wiki {{geo|47.502|19.039|zoom=11}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Parlement van Boedapest gelegen aan de Donau.jpg | caption= | city=Будапешт | citylocal= | map= | arm= | population=1 736 000 (2011) | callingcode=+361 }} {{ДрукРайони}} '''Будапешт''' — столиця та найбільше місто [[Угорщина|Угорщини]]. Будапешт складається з двох історичних міст — Буда та Пешт, які розділені річкою Дунай. Місто разом із своїми берегами Дунаю, Будайською фортецею та проспектом Андраші занесений до [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|списку об'єктів Світової спадщини Юнеско.]] == Райони == Незважаючи на те, що Будапешт розділений на 23 пронумерованих адміністративних райони (записуються римськими цифрами), в розмовній мові його розділяють на 2 райони, які приблизно відповідають історичним містам — Буда та Пешт {{Regionlist | regionmap=Budapest districts WV map 2.0.png | regionmaptext=Райони Будапешту | region1name=[[Будапешт/Бельбуда|Бел-Буда]] (Центральна Буда) | region1color=#71b37b | region1items=Район I | region1description=Найстаріша частина міста, що містить замок і деякі з найвідоміших пам'яток Будапешта, таких як Рибацький бастіон, лабіринт і Церква Матьяші. | region2name=[[Будапешт/Обуда|Обуда]] (Стара Буда) | region2color=#d09440 | region2items=Район III | region2description=Північний район Буди. Ідеальне місце для водного спорту, спелеотуризму тощо. | region3name=[[Будапешт/Хеґівідек|Хеґівідек]] (Гірський район) | region3color=#d56d76 | region3items=Райони II та XII | region3description=Зелена частина Будапешту | region4name=[[Будапешт/Ужбуда і Тетені|Ужбуда та Тетені]] (Нова Буда) | region4color=#8a84a3 | region4items=Райони XI та XXII | region4description=Південна частина Буди: знамениті винні підвали, гора Геллерт та бані Геллерт | region5name=[[Будапешт/Белварош|Белварош]] (Центр міста) або «Місто» | region5color=#AC5C91 | region5items=Район V | region5description=Парламент, Базиліка св. Іштвана, прекрасні краєвиди на Дунай та Замкову гору | region6name=[[Будапешт/Центральний Пешт|Центральний Пешт]] | region6color=#d5dc76 | region6items=Район VI-VIII | region6description=Історичні райони, безліч пам'яток архітектури, музеїв, театрів, розкішних магазинів вздовж проспекту Андраші і єврейського кварталу. | region7name=[[Будапешт/Північний Пешт|Північний Пешт]] | region7color=#69999F | region7items=Districts IV and XIII. | region7description='''Angyalföld''' з багатьма художніми галереями, зелений оазис у центрі міста острів Маргарет та Ужпешт з безліччю старих будівель | region8name=[[Будапешт/Східний Пешт|Східний Пешт]] | region8color=#B383B3 | region8items=Район X. XIV.-XVII. | region8description=Включає в себе райони Ракоспалота (Rákospalota), Сашалом (Sashalom), Зугло (Zugló). Останній включає в себе площу героїв з багатьма музеями, вілли космічного проспекту Андраші і та міський парк Városliget з ідентичною копією трансільванського замку-палацу під назвою Vajdahunyad vára. | region9name=[[Будапешт/Південний Пешт|Південний Пешт]] | region9color=#aec2cf | region9items=Райони IX, XIX-XXIII. | region9description=Острів Csepel, Ferencváros, Józsefváros, Kispest, Kőbánya, Pesterzsébet }} == Зрозуміти == === Історія === У I столітті до н. е. на місці Будапешта існувало кельтське поселення Ак-Інк, яке було торговим і ремесним центром. Після приходу римлян в 89 році н. е. територія була включена в римську провінцію Паннонія. В 106 Ак-Інк перейменували в Аквінкум і зробили адміністративним центром. В місті розміщався римський гарнізон і налічувалося близько 20 тис. мешканців. Досі зберігся археологічний парк: руїни громадських будівель, приватні будинки й акведук. До IV століття Аквінкум був столицею провінції Нижня Паннонія. У місті стояв римський легіон Legio II Adiutrix. Приблизно в 895 році на Дунай прийшли угорські племена (мадяри), Аквінкум був переіменований у Буду (пізніше в Обуду — Стару Буду) і став першим політичним центром Угорщини. Сторіччям пізніше була проголошена Угорська держава. В XII столітті виникли поселення на лівому березі Дунаю — Пешті. У місті з'явилися переселенці з Німеччини і Франції. У XVIII столітті почався бурхливий розвиток Пешта як торгівельного центру. До 1800 населення Пешта перевищувало населення Буди і Обуди, разом узятих. У наступному столітті населення Пешта зросло в 20 разів і становило 600 тис. чоловік, тоді як населення Буди і Обуди зросло лише в 5 разів. Об'єднання трьох міст вперше було зроблене в час революції 1848–1849 рр. Проте реставрація Габсбургів після поразки революції знов спричинила розділення. Остаточне об'єднання трьох міст в одне під назвою Будапешт сталося 17 листопада 1873 після утворення окремого угорського королівського уряду (Австро-Угорський компроміс). Місто почало бурхливо розвиватися. У 1896 році в Будапешті пройшло широкомасштабне святкування 1000-ліття отримання угорцями Батьківщини. У 1900 населення об'єднаного міста становило 730 тис. чоловік. У 1918 країна була проголошена республікою, в 1919 — Радянською Республікою. Потім до влади в Угорщині прийшов адмірал Міклош Хорті, оголошений регентом. На початку XX століття основний приріст населення відбувався в передмістях, таких як Уйпешт і Кишпешт. До 1930 року населення міста становило близько 1 млн осіб, а населення передмість — близько 400 тис. Після усунення Хорті від влади, в березні 1944 Будапешт був окупований німецькими військами. Пізніше місто обложила Червона армія, облога продовжувалася 102 дні, центральні райони міста в ході боїв перетворилися на руїни. 13 лютого 1945 Будапешт був узятий штурмом, були знищені всі мости і чверть всіх будов. Близько 38 000 осіб загинуло в цій битві. Велика частина єврейського населення Будапешта (250 тис. чол. до окупації) була знищена в час Холокоста. У післявоєнний час, 1 січня 1950 площу міста істотно розширено. Був утворений Великий Будапешт. Відновлення міста продовжувалося в 1950–1960 рр. Під час повстання в жовтні 1956 до Угорщини введено радянські війська, що залишалися там до падіння комуністичного режиму. === Клімат === {{Climate | units = Metric | janhigh = 2.9 | febhigh = 5.5 | marhigh = 10.6 | aprhigh = 16.4 | mayhigh = 21.9 | junhigh = 24.6 | julhigh = 26.6 | aughigh = 26.6 | sephigh = 21.6 | octhigh = 15.4 | novhigh = 7.7 | dechigh = 4.0 | janlow = 0.4 | feblow = 2.3 | marlow = 6.1 | aprlow = 12.0 | maylow = 16.6 | junlow = 19.7 | jullow = 21.5 | auglow = 21.2 | seplow = 16.9 | octlow = 11.8 | novlow = 5.4 | declow = 1.8 | janprecip = 39 | febprecip = 37 | marprecip = 38 | aprprecip = 47 | mayprecip = 65 | junprecip = 70 | julprecip = 50 | augprecip = 50 | sepprecip = 43 | octprecip = 47 | novprecip = 60 | decprecip = 50 | description = }} Зима (з листопада до початку березня) може бути холодною і малосонячною. Сніг іде досить часто, практично щороку, нічна температура −15 °C (5 °F) не є рідкістю в період з середини грудня до середини лютого. Погода весною змінна, зазвичай сонячна протягом дня та свіжа вночі Тепле або жарке довге літо Будапешта триватиме з травня до середини вересня. Будапешт отримує стільки річного сонячного світла, як багато середземноморських курортів. Трапляються також раптові зливи, особливо в травні і червні. Осінь (від середини вересня до кінця жовтня) — це, мабуть, кращий сезон для туристів, оскільки зазвичай погода сонячна, не жарка, дощі ідуть рідко. Наприкінці жовтня у місті різко холоднішає. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [http://www.bud.hu/ Будапештський міжнародний аеропорт] має 3 пасажирських термінали. Аеропорт розташований за 16 км на південь від центру міста. Аеропорт був відкритий 7 травня 1950 року. Спочатку довжина злітної смуги становила 2500 м, а в 1961 була збільшена до 3 010 м. У +1985 був відкритий новий термінал і побудована друга злітна смуга завдовжки 3706 м. ==== Сполучення ==== Угорська бюджетна авіакомпанія Wizz Air виконує рейси між Будапештом і більш ніж двадцяти європейських містах. Крім Wizz-Air, у Будапештському аеропорті діють багато інших бюджетних авіакомпаній: * Aer Lingus (рейси з Ірландії) — Термінал 2В; * EasyJet (рейси з Франції, Німеччини, Великобританії і Швейцарії); * Germanwings (рейси з Німеччини); * Jet2 (рейси з Великобританії); * Norwegian Air Shuttle (рейси з Данії, Норвегії та Швеції); * Ryanair (рейси з Бельгії, Данії, Німеччини, Великобританії, Греції, Ірландії, Італії, Фінляндії, Голландії, Норвегії, Іспанії, Швеції та Польщі); * Transavia (рейси з Нідерландів); * WizzAir (зрейси з Бельгії, Болгарії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Великобританії, Греції, Італії, Ізраїлю, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Румунії, Іспанії, Швеції та України). === {{Потягом}} === Залізничні перевезення здійснюються, в основному, Угорськими державними залізницями (MAV). У Будапешті розташовані три залізничні вокзали: Східний вокзал «Келеті», Західний вокзал «Нюгат» і південний вокзал «Делі». Будівля вокзалу «Нюгат» побудована за проектом Густава Ейфеля. Будапешт був однією з головних станцій Східного експреса. Крім того, існують приміські поїзди HÉV. === {{Автомобілем}} === В Будапешт ведуть основні автомагістралі Угорщини. З чотирьох автострад і чотирьох автодоріг (крім восьмої) сім починаються в Будапешті. Дорожні знаки збігаються з дорожніми знаками у всіх інших країнах ЄС. Між 1990 і +1994 роками було вироблено перейменування міських вулиць, були повернуті імена, що існували з кінця XIX століття. У період комуністичного режиму багато вулиць мали ідеологізовані назви. === {{Автобусом}} === Міжміські автобуси прибувають на автовокзал «Неплігет», до мосту Арпада і на площу Етель в Буді. На автовокзал «Неплігет» також прибувають і міжнародні рейси (наприклад, з Відня). === {{Кораблем}} === Через Будапешт протікає Дунай — одна з основних водних артерій Європи. По річці здійснюється навігація. На острові Чепель розташований торговий порт. У самому Будапешті розвинений прогулянковий водний транспорт. Досить поширені річкові трамвайчики типу «Москва» радянського виробництва. == Транспорт == [[Файл:"Bajcsy-Zsilinszky út" subway station in Budapest.jpg|thumb|Станція метро «Проспект Байчи-Жилінський»]] В основному, громадський транспорт Будапешта належить компанії BKV. Мережа громадського руху складається з 180 автобусних маршрутів, 14 тролейбусних, 29 трамвайних і чотирьох ліній метро. Три лінії метро перетинаються на станції «Деак Ференц тер». Будапештське метро є найстарішим на Європейському континенті. Перша лінія була прокладена під проспектом Андраші від площі Верешмарті до Площі Героїв. Ця лінія функціонує і в даний час (жовта лінія — Площа Верешмарті — проспект Мехіко). Її стара частина (вся лінія за винятком станції проспект Мехіко) включена в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. По лінії ходять потяги, стилізовані під старовину. На інших лініях використовуються поїзди російського виробництва (Митищинського заводу). [[Файл:Budapest metro hev en.png|right|thumb|300px]] Трамвайні лінії в Будапешті є найбільш завантаженими в світі. Інтервал в годину пік становить 60 — 90 сек. Трамваї 4 і 6 ходять і в нічний час, інтервал Руху 10 — 15 хвилин. У Будапешті використовуються найдовші трамваї у світі — зчленовані низькопольні трамваї типу Combino Supra. Довжина одного такого трамваю — 53,9 метрів. Всього було замовлено сорок таких трамваїв. Спеціальний транспорт включає фунікулер, зубчасту залізницю і дитячу залізницю. Будайський фунікулер піднімається від підніжжя пагорба, від площі Адама Кларка у Ланцюгового мосту до фортеці. Довжина шляху — 100 м. Різниця у висоті між нижньою і верхньою станцією становить 48 м. Фунікулер був побудований з ініціативи графа Едена Сечені і зданий в експлуатацію 2 травня 1870 Спочатку вагони приводилися в рух паровим двигуном. Квитки на громадський транспорт можна купити у касира на станціях метро, ​​в автоматах на станціях метро або на великих пересадочних пунктах наземного транспорту (в них є меню російською мовою), а також одиночну поїздку можна купити у водія, але коштувати це буде дорожче. Купівля одного квитка за 350 форинтів означає поїздку на одному виді транспорту (без права пересадки, зокрема, не можна пересісти з однієї лінії метро на іншу). Якщо є необхідність поїздки спочатку на метро, ​​потім на наземному транспорті, тоді потрібен трансферний квиток за 530 форинтів. У Будапешті можна придбати туристичну карту на 2 або 3 доби, яка забезпечить безпроблемний проїзд на всіх видах транспорту, а також знижки при відвідинах деяких музеїв і ресторанів. Також досить вигідними можуть стати тижневий або двотижневий проїзні, тільки необхідно враховувати, що пенсійні та студентські знижки в транспорті поширюються тільки на громадян ЄС. Контроль оплати проїзду в метро відбувається шляхом пред'явлення пробитого талона або проїзного контролером на вході (або виході), а в наземному транспорті — групами контролерів, які можуть увійти на будь-якій зупинці. Штраф за неоплачений або невірно оплачений проїзд може скласти 8 000 форинтів. == Що відвідати == {{Mapframe}} === Проспект Андраші (Andrássy út) === Проспект Андраші є найбільш представницькою вулицею Будапешта. Він з'єднує Площу Ержебети (Erzsébet tér) з площею Героїв (Hősök tere) і з міським парком; на проспекті багато будівель в стилі неоренесанс, одним з найяскравіших прикладів якого є Оперний театр, який був побудований за проектом архітектора Міклоша Ібла і відкритий в 1884 р. Під проспектом проходить більша частина першої лінії метро, ​​так що на самому проспекті можна оглянути виходи зі станцій, кожен з яких представляє пам'ятник архітектури. Будівництво проспекту було розпочато в 1872 р і було завершено, в основному, до 1884 У 1885 р. Проспект був названий ім'ям прем'єр-міністра Дьюли Андраші. Проспект внесений до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Угорська державна опера | alt= | address=Проспект Андраші, 22. | directions= | url=http://www.opera.hu/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Будапештська державна опера | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Площа Ференца Ліста |alt = Liszt Ferenc tér|address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Площа Мора Йокаі |alt = Jókai Mór tér |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Дім терору | alt= | address=проспект Андраші, 60 | directions= | url=http://www.terrorhaza.hu/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Дім терору | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Містить експонати, пов'язані з нацистським і комуністичним тоталітарними режимами в XX-му столітті Угорщини, а також є пам'ятником жертвам цих режимів, у тому числі тим, кого допитували, катували і вбили в цій будівлі. }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Музей образотворчих мистецтв | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Музей образотворчих мистецтв (Будапешт) | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=центральний музей Угорщини, що демонструє історію мистецтв країн Західної Європи з часів Давнього Єгипту, Давньої Греції до сьогодення }} === Будайська фортеця та околиці === У цьому районі розташовані Будайська фортеця, Національна галерея, Національна бібліотека, собор Матьяша, Рибацький бастіон, лабіринт, чумна колона і фунікулер. * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Будайська фортеця |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = історичний замок угорських королів в Будапешті. Раніше називався також Королівський палац (Királyi Vár)}} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Собор Матьяші |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = католицька церква в Будапешті, в складі комплексу Будайського замку}} * {{Listing|type=see lat = |long = |name = Рибальський бастіон |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == Відвідати найзнаменитіші місця, відвідати найзатишніші кафе, прогулятися набережною Дунаю, зустріти захід сонця у Рибальському бастіоні, проїхатися на найдовшому в світі трамваї, побувати на парковому острові Маргіт. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * [https://ua.elenapuzatko.com/de-po%d1%97sti-v-budapeshti/ 10 недорогих закладів угорської кухні у Будапешті] === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Будапешт пропонує широкий вибір номерів різних цінових діапазонів, від хостелів за 7€ за ніч, до розкішних 5-зіркових готелів. На залізничних вокзалах часто можна зустріти рекламу хостелів, а також літніх жінок, які пропонують оренду квартири. Найдорожче житло переважно розташовано поблизу або на Замковій горі, дешеві хостели — в районі історичного району Пешт. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Угорщина|type=Мегаполіс}} {{ОА|мова=en|стаття=Budapest}} {{ОА|мова=ru|стаття=Будапешт}} [[Категорія:Міста Угорщини]] b401xjzci3du7rjk4d9i0ed6modz73v 10 1620 24223 24214 2019-05-03T20:59:32Z Dimon2711 4042 Захистив «[[Шаблон:Climate]]»: важлива сторінка ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (безстроково)) 24214 wikitext text/x-wiki <includeonly> <templatestyles src="Template:Climate/style.css" /> {{#switch: {{{align|}}} | left = <div style="float:left;clear:left;margin-right: 0.5em" class="climate-table left"> | center = <div style="text-align:center;" class="climate-table center"> | none = <div class="climate-table"> | #default = <div style="float:right;clear:right;margin-left: 0.5em" class="climate-table right"> }} {{climate chart | {{{title|{{SUBPAGENAME}}}}} | {{{janlow}}}|{{{janhigh}}}|{{#if:{{{janprecip|}}}|{{{janprecip}}}|0}}|jansnow={{{jansnow|}}}|jansun={{{jansun|}}}|janh2o={{{janh2o|}}} | {{{feblow}}}|{{{febhigh}}}|{{#if:{{{febprecip|}}}|{{{febprecip}}}|0}}|febsnow={{{febsnow|}}}|febsun={{{febsun|}}}|febh2o={{{febh2o|}}} | {{{marlow}}}|{{{marhigh}}}|{{#if:{{{marprecip|}}}|{{{marprecip}}}|0}}|marsnow={{{marsnow|}}}|marsun={{{marsun|}}}|marh2o={{{marh2o|}}} | {{{aprlow}}}|{{{aprhigh}}}|{{#if:{{{aprprecip|}}}|{{{aprprecip}}}|0}}|aprsnow={{{aprsnow|}}}|aprsun={{{aprsun|}}}|aprh2o={{{aprh2o|}}} | {{{maylow}}}|{{{mayhigh}}}|{{#if:{{{mayprecip|}}}|{{{mayprecip}}}|0}}|maysnow={{{maysnow|}}}|maysun={{{maysun|}}}|mayh2o={{{mayh2o|}}} | {{{junlow}}}|{{{junhigh}}}|{{#if:{{{junprecip|}}}|{{{junprecip}}}|0}}|junsnow={{{junsnow|}}}|junsun={{{junsun|}}}|junh2o={{{junh2o|}}} | {{{jullow}}}|{{{julhigh}}}|{{#if:{{{julprecip|}}}|{{{julprecip}}}|0}}|julsnow={{{julsnow|}}}|julsun={{{julsun|}}}|julh2o={{{julh2o|}}} | {{{auglow}}}|{{{aughigh}}}|{{#if:{{{augprecip|}}}|{{{augprecip}}}|0}}|augsnow={{{augsnow|}}}|augsun={{{augsun|}}}|augh2o={{{augh2o|}}} | {{{seplow}}}|{{{sephigh}}}|{{#if:{{{sepprecip|}}}|{{{sepprecip}}}|0}}|sepsnow={{{sepsnow|}}}|sepsun={{{sepsun|}}}|seph2o={{{seph2o|}}} | {{{octlow}}}|{{{octhigh}}}|{{#if:{{{octprecip|}}}|{{{octprecip}}}|0}}|octsnow={{{octsnow|}}}|octsun={{{octsun|}}}|octh2o={{{octh2o|}}} | {{{novlow}}}|{{{novhigh}}}|{{#if:{{{novprecip|}}}|{{{novprecip}}}|0}}|novsnow={{{novsnow|}}}|novsun={{{novsun|}}}|novh2o={{{novh2o|}}} | {{{declow}}}|{{{dechigh}}}|{{#if:{{{decprecip|}}}|{{{decprecip}}}|0}}|decsnow={{{decsnow|}}}|decsun={{{decsun|}}}|dech2o={{{dech2o|}}} | units = {{{units|}}} | description = {{{description|}}} | maxprecip = {{{maxprecip|1}}} | conversion = {{{conversion|no}}} }} </div><!-- {{#switch: {{{align|}}} | left = <div style="float:left;clear:left" class="climate-table left"> | center = <div style="text-align:center" class="climate-table center"> | none = <div class="climate-table"> | #default = <div style="float:right;clear:right;" class="climate-table right"> }} {| class="climate-table" border="0" cellpadding="1" cellspacing="1" ! width="100" style="text-align:left; font-size:120%;"|&nbsp;Клімат ! width="25" | Січ ! width="25" | Лют ! width="25" | Бер ! width="25" | Кві ! width="25" | Тра ! width="25" | Чер ! width="25" | Лип ! width="25" | Сер ! width="25" | Вер ! width="25" | Жов ! width="25" | Лис ! width="25" | Гру |- style="line-height:0.1em;" | colspan="13" | &nbsp; |- style="color:#e85801; line-height:1.3em;" | style="text-align:left;" | {{#if: {{{janhigh|}}} {{{febhigh|}}} {{{marhigh|}}} {{{aprhigh|}}} {{{mayhigh|}}} {{{junhigh|}}} {{{julhigh|}}} {{{aughigh|}}} {{{sephigh|}}} {{{octhigh|}}} {{{novhigh|}}} {{{dechigh|}}} | Daily highs [[Metric and Imperial equivalents|{{#ifeq:{{lc:{{{units|}}}}}|metric|(°C)|(°F)}}]] |}} | {{climate/convt|{{{janhigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{febhigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{marhigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{aprhigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{mayhigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{junhigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{julhigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{aughigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{sephigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{octhigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{novhigh|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{dechigh|}}}|{{{units|}}}}} |- style="color:#346388; line-height:1.3em;" | style="text-align:left" | {{#if: {{{janlow|}}} {{{feblow|}}} {{{marlow|}}} {{{aprlow|}}} {{{maylow|}}} {{{junlow|}}} {{{jullow|}}} {{{auglow|}}} {{{seplow|}}} {{{octlow|}}} {{{novlow|}}} {{{declow|}}} | Nightly lows [[Metric and Imperial equivalents|{{#ifeq:{{lc:{{{units|}}}}}|metric|(°C)|(°F)}}]] |}} | {{climate/convt|{{{janlow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{feblow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{marlow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{aprlow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{maylow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{junlow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{jullow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{auglow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{seplow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{octlow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{novlow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{declow|}}}|{{{units|}}}}} |- style="white-space:nowrap; line-height:1.3em;" | style="text-align:left" | {{#if: {{{janprecip|}}} {{{febprecip|}}} {{{marprecip|}}} {{{aprprecip|}}} {{{mayprecip|}}} {{{junprecip|}}} {{{julprecip|}}} {{{augprecip|}}} {{{sepprecip|}}} {{{octprecip|}}} {{{novprecip|}}} {{{decprecip|}}} | Precipitation [[Metric and Imperial equivalents|{{#ifeq:{{lc:{{{units|}}}}}|metric|(mm)|(in)}}]] |}} | {{climate/convl|{{{janprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{febprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{marprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{aprprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{mayprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{junprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{julprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{augprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{sepprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{octprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{novprecip|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl|{{{decprecip|}}}|{{{units|}}}}} |- style="white-space:nowrap; line-height:1.3em;" | style="text-align:left" | {{#if: {{{jansnow|}}} {{{febsnow|}}} {{{marsnow|}}} {{{aprsnow|}}} {{{maysnow|}}} {{{junsnow|}}} {{{julsnow|}}} {{{augsnow|}}} {{{sepsnow|}}} {{{octsnow|}}} {{{novsnow|}}} {{{decsnow|}}} | Snowfall [[Metric and Imperial equivalents|{{#ifeq:{{lc:{{{units|}}}}}|metric|(cm)|(in)}}]] |}} | {{climate/convl2|{{{jansnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{febsnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{marsnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{aprsnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{maysnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{junsnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{julsnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{augsnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{sepsnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{octsnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{novsnow|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convl2|{{{decsnow|}}}|{{{units|}}}}} |- style="white-space:nowrap; line-height:1.3em;" | style="text-align:left" | {{#if: {{{jansun|}}} {{{febsun|}}} {{{marsun|}}} {{{aprsun|}}} {{{maysun|}}} {{{junsun|}}} {{{julsun|}}} {{{augsun|}}} {{{sepsun|}}} {{{octsun|}}} {{{novsun|}}} {{{decsun|}}} | Sunshine (hrs/day) |}} | {{{jansun|}}} || {{{febsun|}}} || {{{marsun|}}} || {{{aprsun|}}} || {{{maysun|}}} || {{{junsun|}}} || {{{julsun|}}} || {{{augsun|}}} || {{{sepsun|}}} || {{{octsun|}}} || {{{novsun|}}} || {{{decsun|}}} |- style="font-style:italic; line-height:1.3em;" | style="text-align:left" | {{#if: {{{janh2o|}}} {{{febh2o|}}} {{{marh2o|}}} {{{aprh2o|}}} {{{mayh2o|}}} {{{junh2o|}}} {{{julh2o|}}} {{{augh2o|}}} {{{seph2o|}}} {{{octh2o|}}} {{{novh2o|}}} {{{dech2o|}}} | Sea [[Metric and Imperial equivalents|{{#ifeq:{{lc:{{{units|}}}}}|metric|(°C)|(°F)}}]] |}} | {{climate/convt|{{{janh2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{febh2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{marh2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{aprh2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{mayh2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{junh2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{julh2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{augh2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{seph2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{octh2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{novh2o|}}}|{{{units|}}}}} || {{climate/convt|{{{dech2o|}}}|{{{units|}}}}} |- |colspan="13" style="text-align:left; white-space:normal;"|{{#if:{{{description|}}}|<hr/>{{{description|}}}|}} |}</div>-->{{#if: {{{janh2o|}}}{{{jansun|}}} | [[Category:Verbose Climate graphs]] }}</includeonly><noinclude> {{documentation}}<templatedata> { "params": { "align": { "description": "Either \"right\", \"left\", \"center\" or \"none\". Default is \"right\". A value of \"none\" will display the table inline.", "type": "string" }, "janhigh": { "description": "The average high temperature for January", "suggested": true, "type": "number" }, "febhigh": { "description": "The average high temperature for February", "suggested": true, "type": "number" }, "marhigh": { "description": "The average high temperature for March", "suggested": true, "type": "number" }, "aprhigh": { "description": "The average high temperature for April", "suggested": true, "type": "number" }, "mayhigh": { "description": "The average high temperature for May", "suggested": true, "type": "number" }, "junhigh": { "description": "The average high temperature for June", "suggested": true, "type": "number" }, "julhigh": { "description": "The average high temperature for July", "suggested": true, "type": "number" }, "aughigh": { "description": "The average high temperature for August", "suggested": true, "type": "number" }, "sephigh": { "description": "The average high temperature for September", "suggested": true, "type": "number" }, "octhigh": { "description": "The average high temperature for October", "suggested": true, "type": "number" }, "novhigh": { "description": "The average high temperature for November", "suggested": true, "type": "number" }, "dechigh": { "description": "The average high temperature for December", "suggested": true, "type": "number" }, "units": { "description": "Either \"metric\" or \"imperial\". Set units = Metric if the table is using Metric units (Celsius and centimeters) or to units = Imperial for Imperial units (Fahrenheit and inches). Please use units of measure appropriate to the location the page describes (Imperial in USA but Metric almost everywhere else) per Project:Measurements.", "type": "string", "required": true }, "janlow": { "description": "The average low temperature for January", "suggested": true, "type": "number" }, "feblow": { "description": "The average low temperature for February", "suggested": true, "type": "number" }, "marlow": { "description": "The average low temperature for March", "suggested": true, "type": "number" }, "aprlow": { "description": "The average low temperature for April", "suggested": true, "type": "number" }, "maylow": { "description": "The average low temperature for May", "suggested": true, "type": "number" }, "junlow": { "description": "The average low temperature for June", "suggested": true, "type": "number" }, "jullow": { "description": "The average low temperature for July", "suggested": true, "type": "number" }, "auglow": { "description": "The average low temperature for August", "suggested": true, "type": "number" }, "seplow": { "description": "The average low temperature for September", "suggested": true, "type": "number" }, "octlow": { "description": "The average low temperature for October", "suggested": true, "type": "number" }, "novlow": { "description": "The average low temperature for November", "suggested": true, "type": "number" }, "declow": { "description": "The average low temperature for December", "suggested": true, "type": "number" }, "janprecip": { "description": "The average rainfall amount for January", "suggested": true, "type": "number" }, "febprecip": { "description": "The average rainfall amount for February", "suggested": true, "type": "number" }, "marprecip": { "description": "The average rainfall amount for March", "suggested": true, "type": "number" }, "aprprecip": { "description": "The average rainfall amount for April", "suggested": true, "type": "number" }, "mayprecip": { "description": "The average rainfall amount for May", "suggested": true, "type": "number" }, "junprecip": { "description": "The average rainfall amount for June", "suggested": true, "type": "number" }, "julprecip": { "description": "The average rainfall amount for July", "suggested": true, "type": "number" }, "augprecip": { "description": "The average rainfall amount for August", "suggested": true, "type": "number" }, "sepprecip": { "description": "The average rainfall amount for September", "suggested": true, "type": "number" }, "octprecip": { "description": "The average rainfall amount for October", "suggested": true, "type": "number" }, "novprecip": { "description": "The average rainfall amount for November", "suggested": true, "type": "number" }, "decprecip": { "description": "The average rainfall amount for December", "suggested": true, "type": "number" }, "jansnow": { "description": "The average snowfall amount for January", "type": "number" }, "febsnow": { "description": "The average snowfall amount for February", "type": "number" }, "marsnow": { "description": "The average snowfall amount for March", "type": "number" }, "aprsnow": { "description": "The average snowfall amount for April", "type": "number" }, "maysnow": { "description": "The average snowfall amount for May", "type": "number" }, "junsnow": { "description": "The average snowfall amount for June", "type": "number" }, "julsnow": { "description": "The average snowfall amount for July", "type": "number" }, "augsnow": { "description": "The average snowfall amount for August", "type": "number" }, "sepsnow": { "description": "The average snowfall amount for September", "type": "number" }, "octsnow": { "description": "The average snowfall amount for October", "type": "number" }, "novsnow": { "description": "The average snowfall amount for November", "type": "number" }, "decsnow": { "description": "The average snowfall amount for December", "type": "number" }, "jansun": { "description": "The average amount of sunlight per day for January", "type": "number" }, "febsun": { "description": "The average amount of sunlight per day for February", "type": "number" }, "marsun": { "description": "The average amount of sunlight per day for March", "type": "number" }, "aprsun": { "description": "The average amount of sunlight per day for April", "type": "number" }, "maysun": { "description": "The average amount of sunlight per day for May", "type": "number" }, "junsun": { "description": "The average amount of sunlight per day for June", "type": "number" }, "julsun": { "description": "The average amount of sunlight per day for July", "type": "number" }, "augsun": { "description": "The average amount of sunlight per day for August", "type": "number" }, "sepsun": { "description": "The average amount of sunlight per day for September", "type": "number" }, "octsun": { "description": "The average amount of sunlight per day for October", "type": "number" }, "novsun": { "description": "The average amount of sunlight per day for November", "type": "number" }, "decsun": { "description": "The average amount of sunlight per day for December", "type": "number" }, "janh2o": { "description": "The average sea temperature for January", "type": "number" }, "febh2o": { "description": "The average sea temperature for February", "type": "number" }, "marh2o": { "description": "The average sea temperature for March", "type": "number" }, "aprh2o": { "description": "The average sea temperature for April", "type": "number" }, "mayh2o": { "description": "The average sea temperature for May", "type": "number" }, "junh2o": { "description": "The average sea temperature for June", "type": "number" }, "julh2o": { "description": "The average sea temperature for July", "type": "number" }, "augh2o": { "description": "The average sea temperature for August", "type": "number" }, "seph2o": { "description": "The average sea temperature for September", "type": "number" }, "octh2o": { "description": "The average sea temperature for October", "type": "number" }, "novh2o": { "description": "The average sea temperature for November", "type": "number" }, "dech2o": { "description": "The average sea temperature for December", "type": "number" }, "description": { "description": "Optional text that will be displayed at the bottom of the climate table. This field is often used to include the {{forecastNOAA}} daily forecast or other information related to the climate data.", "example": "Source: Wikipedia. See a five day forecast for XXX here.", "type": "string", "required": true } }, "description": "This template formats simple climate info. Give it Metric or Imperial units of measure depending which is appropriate for the location you describe. Note: For US destinations http://mountaininterval.org/wikivoyage/climate.html can be used to automatically generate {{climate}} templates populated with data from the NOAA monthly normal dataset (1981-2010) that can then be copied into Wikivoyage articles." } </templatedata> </noinclude> 67x9avprxqht490udzu7moclaot9rmg 10 1621 14872 2015-09-27T14:49:27Z RLuts 5 Створена сторінка: {{#if: {{{1|}}} |<abbr title="{{convert|{{{1|}}}|{{#ifeq:{{lc:{{{2|}}}}}|metric|C|F}}|{{#ifeq:{{lc:{{{2|}}}}}|metric|F|C}}|1}}">{{{1|}}}</abbr>| }} 14872 wikitext text/x-wiki {{#if: {{{1|}}} |<abbr title="{{convert|{{{1|}}}|{{#ifeq:{{lc:{{{2|}}}}}|metric|C|F}}|{{#ifeq:{{lc:{{{2|}}}}}|metric|F|C}}|1}}">{{{1|}}}</abbr>| }} jmtcp07xiimqeudg0ekv35wv9p6wd26 10 1622 14873 2015-09-27T14:50:15Z RLuts 5 Створена сторінка: {{#ifeq:{{{1|}}}|-|-|{{#ifeq:{{{1|}}}|–|–|{{#ifeq:{{{1|}}}|—|—|{{#if: {{{1|}}} |<abbr title="{{convert|{{{1|}}}|{{#ifeq:{{lc:{{{2|}}}}}|metric|mm|in}}|{... 14873 wikitext text/x-wiki {{#ifeq:{{{1|}}}|-|-|{{#ifeq:{{{1|}}}|–|–|{{#ifeq:{{{1|}}}|—|—|{{#if: {{{1|}}} |<abbr title="{{convert|{{{1|}}}|{{#ifeq:{{lc:{{{2|}}}}}|metric|mm|in}}|{{#ifeq:{{lc:{{{2|}}}}}|metric|in|mm}}|1}}">{{{1|}}}</abbr>| }}}}}}}} 559ish5v7s5hqjsku3g18hob2if9874 0 1623 34590 26607 2023-10-20T18:03:40Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34590 wikitext text/x-wiki {{geo|58.373|26.721|zoom=12}} {{pagebanner|Tartu banner.jpg}} {{citybar | image=Tartu tähetorn 2011.jpg | caption=Стара обсерваторія в Тарту | city=Тарту | citylocal=Tartu | map= | arm= | population= 95074 (2012) | callingcode= +372 7 }} '''Тарту''' знаходиться в [[Естонія|Естонії]]. Друге за величиної місто в країні. == Зрозуміти == Місто розташоване за 185 км на південний схід від [[Таллінн]]а по обидва береги річки Емайигі. Є туристичним та науковим центром країни. == Як дістатись == === {{Літаком}} === У Тарту є '''[http://www.tartu-airport.ee/eng аеропорт]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' ({{IATA|TAY}}), проте рейси є лише з Хельсінкі. Тому найбільш зручним авіасполучення буде через аеропорти Риги та Таллінна, а звідти можна добратися до міста автобусом. === {{Потягом}} === У Тарту є залізничний вокзал, який знаходиться на відстані 1 км від центру міста. Найпопулярнішим залізничним сполученям є [[Таллінн]]. Також є потяги до кордону з Латвією ([[Валга]]). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусна станція знаходиться по вулиці Turu 2. Окрім внутрішніх рейсів, є міжнародні автобусні маршрути до [[Санкт-Петербург]]а, [[Рига|Риги]], [[Псков]]а, [[Київ|Києва]] та інших міст. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[File:Tartu raekoda 6895.jpg|thumb|right|Міська ратуша]] * '''Головна будівля Тартуського університету''' * '''Міська ратуша''' * '''Музей міста Тарту''' * '''Руїни Тартуського собору''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Hotell Tartu | alt= | address=Soola 3 | directions= | url=http://www.tartuhotell.ee | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Знаходиться поруч з автостанцією }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Університет Тарту | alt= | address=Ülikooli 18 | directions= | url=http://www.ut.ee/index.aw/set_lang_id=2 | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Тартуський університет | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat= 58°23′17″| long=26°41′50″ сх. д. | name=Естонський університет природничих наук | alt= | address=| directions= | url=http://www.emu.ee| facebook= | wikipedia=Естонський університет природничих наук | email= | phone= +372-731-3001 | fax= | hours= | price= | description= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Естонія|type=Місто}} 0f82qb7pu137qoozcs7puehj4802s8w 0 1625 33391 19205 2022-08-24T02:30:39Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] з допомогою HotCat 33391 wikitext text/x-wiki {{geo|52.445278|30.984167|zoom=13}} {{pagebanner|Gomel banner.jpg}} {{citybar | image= | caption= | city=Гомель | citylocal= | map= | arm= | population=535,23 тис. (на 1.01.2017) | callingcode=+375 232 }} '''Гомель''' знаходиться в [[Білорусь|Білорусі]]. Друге за величиною місто в країні. Адміністративний центр [[Гомельська область|Гомельської області]]. == Зрозуміти == Друге за величиною місто в країні, розташоване на річці Сож. Знаходиться на південному сході Білорусі, неподалік від кордонів з Україною та Росією. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Гомеля наразі не здійснює пасажирських перевезень, є плани по реконструкції. Для добирання авіатранспортом краще використовувати аеропорти Мінська та Києва. === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Гомель-Пасажирський | alt= | url= | wikipedia=Гомель-Пасажирський | email= | address= | lat=52.430949 | long=30.991466 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-14 | content=До Гомеля ходять потяги з різних міст Білорусі, а також з Росії, України та Казахстану. }} === {{Автомобілем}} === Через околицю Гомеля проходить автомагістраль E-95 (Санкт-Петербург - Київ - Одеса). === {{Автобусом}} === * {{listing |type=go | name=Гомельський об'єднаний автовокзал | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=52.434128 | long=30.993183 | directions=Розташований в декількох метрах ходьби від залізничного вокзалу | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-14 | content=Є автобусне сполучення з багатьма містами Білорусі. Також є автобуси до України, переважно до Чернігова та Києва. }} === {{Кораблем}} === По річці Сож ходять екскурсійні теплоходи. На жаль, річкового зв'язку з іншими регіонами наразі немає. == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Палац Румянцевих і Паскевичів | alt= | url=http://www.palacegomel.by | wikipedia=Палац Румянцевих і Паскевичів | email=ansambl.rp@mail.ru | address=пл. Леніна, 4 | lat=52.422340 | long=31.016679 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/gomelpalaceandparkensemble | vkontakte=http://www.vk.com/gomel.palace | content= }} * {{see | name=Палацо-парковий ансамбль | alt= | url= | wikipedia=Гомельський палацово-парковий ансамбль | email= | address= | lat=52.421502 | long=31.016850 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Музей військової слави | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{see | name=Картинна галерея імені Г.Х. Ващенка | alt= | url= | wikipedia=Картинна галерея імені Гавриїла Харитоновича Ващенка | email= | address=Карповича, 4 | lat=52.430897 | long=31.002796 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Зберігаються роботи художника, часто проходять різноманітні виставки. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == * {{buy | name=Кондитерська фабрика "Спартак" | alt= | url=https://spartak.by/ | wikipedia= | email=sbyt@spartak.by | address=вул. Совєтська, 63 | lat=52.441153 | long=31.003933 | directions= | phone=+375232301559; +375232304445 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-14 | content=Гомель відомий виробництвом шоколаду, у місті є фабрика "Спартак". Крім звичайного асортименту цукерок і шоколадок у продажу є сувенірні великі плитки чорного шоколаду, який можна купити у багатьох торгових мережах всієї країни. }} == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Бацькі | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=Совєтська, 12 | lat=52.427574 | long=31.012988 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Ресторан швидкого харчування, смачна білоруська кухня. }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Житло в Гомелі можна знайти поблизу залізничного вокзалу. На різний бюджет можна вибрати готель, хостел, або кімнати відпочинку на залізничному вокзалі різної цінової категорії. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У Гомелі працюють всі провідні оператори мобільного зв'язку в Білорусі. * {{listing |type=other | name=Поштове відділення | alt= | url= | email= | address= | lat=52.433023 | long=30.992764 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | content=Одне з найбільших поштових відділень міста розташоване по дорозі між залізничним та автовокзалом. }} == Куди далі == Можна продовжити подорож по Гомельській області. Також можна відвідати найближчі обласні центри України, Росії та Білорусі. Найближчим з них є [[Чернігів]]. {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] l8w9psblsuahsopyqaxrdv1d26yvdn9 0 1626 37000 33740 2025-04-12T00:03:10Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37000 wikitext text/x-wiki {{geo|47.4966|19.0394|zoom=15}} {{pagebanner|pgname=Бел-Буда}} {{districtbar | district=Бельбуда | city=Будапешт | arm= | armcaption= | image= | caption= | map= <!-- {{PoiMap2||}} --> | population= | callingcode= }} '''Бел-Буда''' — район [[Будапешт]]а. Найстаріша частина міста. == Зрозуміти == Бел-Буда включає в себе такі мікрорайони, як Вотертаун (Vízíváros, Fő utca), Будаі Варнедєд (Budai Várnegyed), Табан (Tabán) and Крістінаварош (Krisztinaváros). Межі району проходять через гору Геллерт, Південну (Déli) залізничну станцію та моста Маргарет зі сторони історичного міста Буда. Будаі Варнедєд, відома також серед угорців як Várhegy, була першим поселенням на території району. Ще тринадцятому столітті, для легкого захисту від монголотатар жителі міста Буда оселилися там. У 1987 році частина району занесена до [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. == Як дістатись == Із сторони Пешту дістатись до району можна зеленою (M4) та червоною (M2) гілкою Будапештського метро. Через район також проходять трамваї № 18, 19, 41, з західної сторони — № 56, 59. == Транспорт == Цей район є досить малим, тому в будь-яку точку можна пройти пішки. Тим не менше, якщо ви стомилися, ви можете сісти на автобуси № 5, 11 або 86, який має декілька зупинок у Бель-Буді або ж проїатись зручними трамвайними маршрутами № 19 і 41, які йдуть уздовж Буди по березі річки Дунай. Паралельно трамвайним маршрутам простягається велосипедна доріжка. == Що відвідати == === Будаі Варнедєд === * {{Listing|type=see |lat=47.49632 | long=19.03947 |name = Фонтан Матьяса |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat=47.50258 | long=19.03444 |name = Пам'ятник принца Євгенія Савойського |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat=47.49739 | long=19.03844 |name = Пам'ятник дітей-рибалок |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat=47.49551 | long=19.03985 |name = Двір Льва |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat=47.49848 | long=19.03760 |name = Палац Шандора |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat=47.49503|long=19.04162 |name = Золотий Бастіон |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = 24/7|price = Вхід вільний|description = }} * {{Listing|type=see |lat=47.50195|long=19.03419 |name = Собор Матьяші |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = католицька церква в Будапешті, в складі комплексу Будайського замку.}} * {{Listing|type=see |lat=47.50261|long=19.029953 |name = Музей телефону |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Музей, присвячений електромеханічному телефону 1928—1985 рр.}} * {{Listing|type=see |lat=47.50436|long=19.02854 |name = Міська Ратуша |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == === Парки === * {{Listing|type=do |lat = 47.50436|long = 19.03038 |name = Парк «Виноградна лоза на подвір'ї» |alt = Bécsi kapu téri szőlőtőke|address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |lat = |long = |name = Гора Геллерта |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Театри === * {{Listing|type=do |lat = |long = |name = Budai Vigadó |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +36 1 3171377|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |lat = |long = |name = Театр Національного танцю |alt = Nemzeti Táncszínház|address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +36 1 356 4085|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{Listing|type=sleep | name=Donáti Hostel | alt= | url= | email= | address=вул. Донаті, 46 (Donáti u. 46) | lat=47.50641|long=19.034585 | directions= | phone=+36 1 212-5583 | fax= | price=€8 | checkin= | checkout= | content=60 місць, 10 кімнат, seasonal }} * {{Listing|type=sleep | name=Buda Castle Apartment | alt= | url=http://www.rentinhungary.com | email=rentinhungary@yahoo.com | address=I. Iskola utca 34 | lat=47.50556 |long=19.036895 | directions= | phone=+36 30 9547 851 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} === Середні ціни === * {{Listing|type=sleep | name=Budavár Panzió | alt= | url=http://www.budavar-pension.com/hu/budavar-panzio-budapest.html | email=info@budavar-pension.com | address=Szabó Ilonka u. 15 | lat=47.50348 |long=19.03551 | directions= | phone= | fax= | price= }} * {{Listing|type=sleep | name=Hotel Charles | alt= | url=http://www.charleshotel.hu | email=info@charleshotel.hu | address=I.distr., Hegyalja út 23 | lat=47.48861 | long=19.03124 | directions=| phone=+36 1 2129169 | fax=+36 1 2022984 | price=| checkin= | checkout= | content= }} * {{Listing|type=sleep | name=Hotel Kulturinnov | alt= | url= | email= | address=Szentháromság tér 6 | lat=47.50204 |long= 19.03309 | directions= | phone=+36 1 224 8102 | tollfree= | fax=+36 1 375 1886 | price= | checkin= | checkout= | content=30 місць, 15 кімнат }} * {{Listing|type=sleep | name=Napsugár Üdülő | alt= | url=http://book.bestwestern.com/bestwestern/HU/Budapest-hotels/BEST-WESTERN-Hotel-Orion/Hotel-Overview.do?propertyCode=89308 | email= | address=I район., Döbrentei utca, 13 | lat=47.49211 | long=19.04459 | directions= | phone=+36 1 3568583 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} === Дорого === * {{Listing|type=sleep | name=Astra Hotel | url=http://www.hotelastra.hu/m1_en.html | email=info@hotelastra.hu | address=Vám u. 6 | lat=47.50458 | long=19.03779 | directions=Автобус 86 | phone=+36 1 214-1906 | tollfree= | fax=+36 1 214-1907 | hours= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{Listing|type=sleep | name=Burg Hotel | alt= | url=http://www.burghotelbudapest.com | email=hotel.burg@mail.datanet.hu | address=Szentháromság tér, 7 | lat=47.50161 |long=19.03302| directions= | phone=+36 1 2120269| fax=+36 1 2123970 | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{Listing|type=sleep | name=Carlton Hotel | alt= | url=http://www.carltonhotel.hu/index.htm | email=carltonhotel@t-online.hu | address=Apor Péter utca 3. | lat=47.49944 | long=19.03934 | directions= | phone=+36 1 2240999 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content=95 кімнат, 196 місць }} == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * [http://www.budapest-terkep.hu/hotspotok.php? WiFi-точки]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Куди далі == {{footer|ispartof=Будапешт|type=Район міста}} oyim72eoezja467hfrog18iguugy0i5 0 1627 14939 2015-09-28T15:46:15Z RLuts 5 RLuts перейменував сторінку з [[Будапешт/Бельбуда]] на [[Будапешт/Бел-Буда]] 14939 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Будапешт/Бел-Буда]] tpq2irpzf7i8yw3sztmv7wk4b57rsv8 0 1628 34566 32830 2023-10-20T17:35:21Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34566 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} [[File:Cancunplaya.jpg|thumb|300px|Пляжі Канкуна]] Це прибережне місто на півострові Юкатан на березі Юкатанської протоки, що відділяє його від Куби, а також всесвітньо відомий курорт у найсхіднішому штаті країни Кінтана-Роо, адміністративний центр муніцпалітету Беніто-Хуарес. Місто відоме пляжами, клубами та магазинами. Пік сезону тут припадає на період із грудня до квітня, що означає надзвичайне зростання цін. Натомість в інші місяці тут не так дорого. Дуже спекотно наприкінці червня, тому треба до цього бути готовим. == Зрозуміти == === Клімат === == Як дістатись == === {{Літаком}} === ''Детальніше: [[Канкун (аеропорт)]]'' [https://www.cancun-airport.com/ '''Аеропорт Канкун''' ('''Міжнародний аеропорт Канкун''']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ({{IATA|CUN}}) — це міжнародний аеропорт у [[Канкун]]і. Це другий за значенням аеропорт [[Мексика|Мексики]], перший за міжнародними рейсами. Аеропорт управляється мексиканською компанією Grupo Aeroportuario del Sureste (ASUR). Цей аеропорт є базовим для VivaAerobus та Volaris. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Навколо == === Автобусом === === Таксі === === Автомобілем === == Що побачити == [[File:CancunPlage.jpeg|thumb|]] == Що робити == == Що купити == == Де перекусити == ==== Зона готелів ==== == Де зупинитись == == Як зберегти здоров'я == == Безпека == == Різне == === Консульства === * {{listing | name=США | url=http://mexico.usembassy.gov/eng/edirectory.html | email=cancunagency@gmail.com | address=Blvd Kukulcan Km 13 ZH, Torre La Europea, Despacho 301 | lat= | long= | directions= | phone=+52 998 883 0272 | tollfree= | fax=+52 998 883 1373 | hours= M-F 8AM-1PM | price= | content=Громадянам США тут можна отримати допомогу щодо паспортів, свідоцтв народження тощо. Більшість послуг вимагатиме попереднього запису. Візу тут не видають, потрібно звертатися у консульство у [[Меріда (Юкатан)|Меріді]]. }} == Куди далі == * '''[[Чичен-Іца]]''' &mdash; стародавнє місто на півночі Юкатану, найбільша археологічна пам'ятка Юкатану. Поблизу є сеноти &mdash; природні поглиблення та карстові водойми, де можна плавати. * '''[[Тулум]]''' &mdash; стародавнє місто майя, морський порт на східному узбережжі Юкатану (єдиний відомий теперішній науці майянський порт). * '''[[Ісла-Мухерес]]''' &mdash; острів, до якого можна дістатися від Канкуну паромом (приблизно 20 хв). Тут є підводний музей Канкуну, розплідник чорських черепах, маяк майя та інші місця. * '''[[Косумель]]''' &mdash; острів у Карибському морі, відомий своїми місцями для дайвінгу. * '''[[Коба]]''' &mdash; стародавнє місто майя, одне із найбільших свого часу. Тут є руїни Нохоч-Мул (Nohoch Mul) та інші будівлі майя. * '''[[Вальядолід (Юкатан)|Вальядолід]]''' &mdash; невеличке місто, засноване 1543 року. Місто розташоване між Канкуном та Чичен-Іца. Тут можна зупинитися на день чи два, щоб зручніше оглянути [[Ек-Балам]], колишнє місто цивілізації майя. {{related|Рів'єра-Майя}} {{footer|ispartof=Мексика|status=кістяк}} {{geo|21.17429|-86.84656}} {{ОА|мова=en|стаття=Cancún}} t0piukzo8sgmpc9mwrzrxp84gf3oxna 0 1629 21512 21510 2018-04-28T20:00:31Z Visem 502 /* See */ Оновлений пункт списку: Циганський квартал 21512 wikitext text/x-wiki {{geo|48.1546|28.30|zoom=13}} {{pagebanner|Soroca_pagebanner.png}} {{citybar | image=Soroca101.JPG | caption=Вид на Сороцьку фортецю з Дністра | city=Сороки | citylocal=Soroca | map= | arm= | population= 37200 (2010) | callingcode= +373 230 }} '''Сороки''' знаходиться на півночі [[Молдова|Молдови]], на правому березі річки Дністер. == Зрозуміти == Місто є візитівкою Молдови, знаходиться на березі річки Дністер, через яку проходить кордон Молдови з Україною. Відоме через Сороцьку фортецю та циганські квартали. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчим аеропортом є аеропорт Кишинева. Також можна використовувати аеропорти Києва, Одеси та Вінниці. === {{Потягом}} === Залізничне сполучення відсутнє. Планується будівництво залізничного мосту через Дністер. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * {{listing |type=go | name=Автостанція | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.146575 | long=28.302981 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-04-28 | content=Через міську автостанцію проходять та відправляються автобуси з різних міст Молдови, Придністровського регіону. Також проходять автобуси з/до України. }} === {{Кораблем}} === Діє міждержавний поромний пункт пропуску Сороки-Цекинівка (Україна), де можуть проїжджати лише громадяни України та Молдови. Поруч (у сусідньому селі Косеуць) діє міжнародний поромний пункт пропуску Косеуць-Ямпіль. * {{listing |type=go | name=Поромна переправа Сороки - Цекинівка | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.163101 | long=28.308645 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-04-28 | content=Лише для громадян України та Молдови. З порому відкривається чудовий вид на Сороцьку фортецю. }} * {{listing |type=go | name=Поромна переправа Косеуць - Ямпіль | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.238416 | long=28.298614 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-04-28 | content=Міжнародний пункт пропуску через молдовсько-український кордон. З молдовської сторони можна побачити затоплений човен. }} == Транспорт == == Що відвідати == [[File:Luminarea recunostintei, Soroca 2007.jpg|thumb|right|Свіча Подяки]] [[File:Soroca96.JPG|thumb|right|Річка Дністер та поромна переправа між Молдовою та Україною]] * {{listing|type=see | lat=48.161217 | long=28.305478 | name=Сороцька фортеця | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Сороцька фортеця | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Молдавська фортеця XV століття. Добре збереглася. }} * {{listing|type=see | lat=48.136944 | long=28.304722 | name=Свіча Подяки | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Свіча Подяки | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Сучасний монумент, проте є одним із символів міста. З гори, де розташований монумент відкривається панорама на місто, на Дністер та на українське село Цекинівка. }} * {{see | name=Циганський квартал | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.1583 | long=28.2942 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Цікаві будинки заможних циган. | content= }} == Чим зайнятись == Влітку, крім відвідування пам'яток, також добре відпочити на березі Дністра. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У місті працюють мобільні оператори Молдови та добре ловить сигнал українських мобільних операторів. == Куди далі == Можна відвідати поруч Косеуцький монастир (с. Косеуць), а також інші монастирі (Рудь, Каларашовка). Можна з'їздити до інших міст Молдови, або поромом переправитись на українську сторону та відвідати поруч Ямпіль, Гайдамацький яр та Бушу. {{footer|ispartof=Молдова|type=Місто}} 7t7p3mqr5frydhcrnudczc5bdojegfs 0 1630 35787 33826 2024-06-18T23:46:29Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35787 wikitext text/x-wiki {{geo|47.542|19.030}} {{pagebanner|pgname=Обуда}} {{districtbar | district=Обуда | city=Будапешт | arm= | armcaption= | image=Budapest_Obuda_town_hall.jpg | caption= | map= <!-- {{PoiMap2||}} --> | population= | callingcode= }} '''Обуда''' — III район [[Будапешт]]а. == Зрозуміти == Стародавнє і аж до 1873 року самостійне місто в центрі Угорщині. Після об'єднання Обуди, Буди і Пешта в нове місто Будапешт, Обуда отримала статус району столиці Угорщини. Назва Обуда угорською означає Стара Буда (нім. Alt-Ofen). В Обуді, на дунайському острові, проходить щорічний музичний фестиваль «Сіґет». === Історія === Нині Обуда — це найстаріший район Будапешта. До 1873 року — північне передмістя Буди, до XIII століття вона і була Будою, а ще раніше — Аквінкумом. Така ретроспектива цих дивовижних заповідних кварталів. Перші поселення на території Обуди з'явилися ще в кам'яному столітті. Римляни в I столітті до н. е., оцінивши по достоїнству місцеві гарячі джерела, побудували тут Аквінкум — столицю провінції Паннонія. У II столітті місто було зруйноване варварами, а потім кілька разів осаджувалося і було, зрештою, завойоване гунами, від яких в V столітті отримало ім'я "Буда "- на честь брата короля Аттіли, який склав свою голову в поєдинку з останнім [1]. Тут і розташувалася ставка Аттіли, а згідно «Пісні про Нібелунгів», тут же потім зведений був легендарний Замок Аттіли (Etzelnburg). Згодом, на якийсь час, місто втратило своє значення і було зруйноване. Угорські племена прийшли сюди з-за Карпат близько 900 року і дьюла (воєвода) Арпад вдихнув нове життя в старе попелище. У 1241–1242 роках Буда була зруйнована монголами. Після їх відходу, в 1247 році, король Бела IV вибудував могутню фортецю на південь від свіжих руїн. Поселення, яке виросло навколо Будайської твердині, і стало надалі іменуватися «власне Будою» — а за поступово відбудованими старими міськими осередками в розмовній мові закріпилося ім'я Обуда. Якесь перейшло і в офіційне діловодство. У 1541 Будою, Обудою і Пештом оволоділи турки. У XVIII столітті Обудою володів знатний рід Зічі, який побудував в 1746–1752 рр. розкішний бароковий палац на Головній площі (Fo tér). На протилежній стороні площі Фе варто відзначити витончену будівля парафіяльної церкви Св. Петра і Павла. Церква також була побудована на кошти родини Зічі і служила їх родовою усипальнею. У грудні 1849 року Обуда була включена до складу Буди. Після проголошеного 17 листопада 1873 року урочистого об'єднання Обуди, Буди і Пешта [5] в нове місто Будапешт, — Обуда отримала статус району столиці Угорщини. Саме завдяки термальним джерелам Обуди, Будапешт є єдиною європейською столицею, яка має статус курорту. == Як дістатись == * В Обуді немає станцій метро, проте через район проходить залізнична лінія (HÉV5 or [[Файл:BKV hev symbol.svg|15px]]5), яка завершується на площі Баттьяні. * З [[Будапешт/Північний Пешт|Північного Пешту]], де проходить 3-тя гілка метро, ви можете дістатись трамваєм № 1. * З [[Будапешт/Хеґівідек|Хеґівідека]], де проходить 2-га гілка метро, можна приїхати трамваями № 4 або № 6, якими можна дістатись і з [[Балварос]]а та [[Центральний Пешт|Центрального Пешта]]. * З [[Будапешт/Ужбуда та Тетені|Ужбуди та Тетені]] можна прибути 86-им автобусом. == Транспорт == ''Див. [http://www.bkk.hu/apps/docs/terkep/obuda.pdf транспортну карту Обуди]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}.'' == Що відвідати == * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Аквінкум |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Руїни стародавнього міста.}} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Церква св. Джозефа |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Обудська синагога |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Міська Ратуша |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Замок Зічі |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Купальні Кірай (Королівські купальні) |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Цивільний амфітеатр |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Військовий амфітеатр в Аквінкумі |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Музей Кішцеллі |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Будапешт|type=Район міста}} 9m9jf4qm181d94h2qvs6zcvk79fwcec 0 1631 25615 14974 2019-10-18T18:06:40Z Eihel 4022 bold tag useless 25615 wikitext text/x-wiki {{Pagebanner|Yucatán Peninsula banner Temple of Tulum.jpg|Замок у Тулум}} Півострів '''Юкатан'''&nbsp;— регіон на південному сході [[Мексика|Мексики]]. Північну частину півострова займають мексиканські штати [[Юкатан (штат)|Юкатан]], [[Кампече (штат)|Кампече]] і [[Кінтана-Роо]]. Південь півострова належить державам [[Гватемала]] і [[Беліз]]. На території Юкатана існувала майя-тольтекська держава, столицею якої у 11 ст. було місто [[Чичен-Іца]], а після його руйнування у 12 ст.&nbsp;— Майяпан. Біля півострова протікає Карибська течія. Клімат тропічний і жаркий. На вологому півдні основну частину території займає тропічний ліс, у міру просування на північ клімат стає ще сухішим. Півострів відвідує багато туристів. == Штати == == Міста == * [[Кампече (Кампече)|Кампече]] &mdash; місто, фортифікаційні споруди занесені до списку Світової спадщини в 1999 році * [[Канкун]] &mdash; пляж, сучасний курорт * [[Четумаль]] &mdash; столиця штату [[Кінтана-Роо]] * [[Ісамаль]] &mdash; невелике місто, багато залишків культових споруд майя * [[Махауаль]] &mdash; невелике поселення на березі * [[Меріда (Юкатан)|Меріда]] &mdash; столиця та найбільше місто штату * [[Плая-дель-Кармен]] &mdash; поселення рибалок раніше, зараз багато курортів * [[Прогресо (Юкатан)|Прогресо]] &mdash; портове місто з пляжами на північ від Меріди * [[Вальядолід (Юкатан)|Вальядолід]] &mdash; невеличке колоніальне місто == Інші напрямки == == Зрозуміти == == Мова == [[Image:El_Castillo_-_Chichen_Itza_1.jpg‎|thumb|300px|Піраміда Кукулькана у [[Чичен-Іца]]]] == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорти в [[Канкун (аеропорт)|Канкуні]] ({{IATA|CUN}}), Косумель чи Меріда. <!-- For the best deals, look for charter flight consolidation seats - spare capacity on flights run by package tour operators.--> === {{Автобусом}} === === {{Потягом}} === == Навколо == === {{Автобусом}} === === Комбі === === Таксі === == Що побачити == === Маршрути === == Що робити == == Де поїсти == == Де попити == == Безпека == == Куди далі == Звідси зручно продовжити мандрівку до [[Чіапас]], [[Беліз]]у, [[Куба|Куби]] та [[Гватемала|Гватемали]]. {{geo|18.845000|-89.125556}} {{footer|ispartof=Мексика|status=кістяк}} {{ОА|мова=en|стаття=Yucatán Peninsula}} 3h70jkdwe18stfpx9qqheaildq5algn 0 1633 33733 32733 2022-10-15T18:32:31Z Trident of Neptun 6004 33733 wikitext text/x-wiki {{geo|47.4908|19.081}} {{pagebanner|pgname=Хеґівідек}} {{districtbar | district=Хеґівідек | city=Будапешт | arm= | armcaption= | image= | caption= | map= <!-- {{PoiMap2||}} --> | population= | callingcode= }} '''Хеґівідек''' — район Будапешта. Включає в себе II та XII адміністративних райони. == Зрозуміти == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Церква св. Іштвана |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Гробниця Гюль Баби |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Парк Міленаріс |alt = Парк Тисячоліття, Millenáris Park|address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Музей Öntődei |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Руїни монастиря Поліни |alt = Pálos kolostor romjai|address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Кладовище Фаркасрет |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |lat = |long = |name = Греко-католицька університетська церква |alt = Szinaxis Diákotthon és Budapesti Görögkatolikus Egyetemi Lelkészség|address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Будапешт|type=Район міста}} gxgtbaamuuqoisnp2h2mxm2zsp48do0 0 1634 34603 21797 2023-10-25T21:44:31Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:ӨФӨ-6.jpg|ӨФӨ-6.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Yann|Yann]] because: per [[:c:Commons:Deletion requests/File:ӨФӨ-6.jpg|]]. 34603 wikitext text/x-wiki {{geo|54.740|55.963|zoom=10}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Уфа | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Уфа''' столиця [[Башкортостан]]у. == Зрозуміти == столиця на найбільше місто Башкортостану. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Неподалік міста розташований міжнародний аеропорт "Уфа", який в народі прозивають "три шурупи" через написання назви міста башкирською мовою Өфө, що схожа на три шурупи. Більшість рейсів внутрішні, переважно з Москви та інших міст Росії. Є також рейси до Стамбула та до окупованого Сімферополя. === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name= Залізнична станція "Уфа" | alt= | url= | email= | address= | lat=54.748468 | long=55.949013 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-04 | content= Через залізничну станцію слідують потяги з різних міст Росії, Білорусі та Казахстану. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Пам'ятник Салавату Юлаєву | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=54.718641 | long=55.925812 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content=Один із символів Республіки Башкортостан та м. Уфа }} * {{see | name=Національний музей Республіки Башкортостан | alt= | url= | wikipedia=Національний музей Республіки Башкортостан | email= | address=вул. Радянська, 14 | lat=54.720444 | long=55.946696 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{see | name=Дім-музей Мажита Гафурі | alt= | url= | wikipedia=Дім-музей Мажита Гафурі | email= | address=вул. Гоголя, 28 | lat=54.722812 | long=55.936587 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-06-03 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == В Уфі можна знайти багато сувенірів, пов'язаних з Башкортостаном. Особливо цінним є башкирський мед - продукт традиційного башкирського промислу. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Башкортостан|type=Місто}} kpqtih5fg3muf0vtvcpt898o676701d 0 1635 32712 32601 2022-07-28T10:54:23Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Eihel|Eihel]] 25657 wikitext text/x-wiki {{geo|20.833333333333|-89|zoom=8}} {{pagebanner|WV banner Yucatan Chichen Itza.jpg}} [[Файл:Catedral_de_San_Gervasio_-Valladolid-_Yucatan-_Mexico_-crop.jpg‎|250px|thumb|Собор у [[Вальядолід (Юкатан)|Вальядоліді]]]] '''Юкатан''' &mdash; штат на північному заході півострова [[Юкатан (півострів)|Юкатан]], на сході є штат [[Кінтана-Роо]] ([[Канкун]] та [[Косумель]]), на півдні &mdash; штат [[Кампече (штат)|Кампече]]. == Регіони == == Міста == * [[Меріда (Юкатан)|Меріда]] &mdash; столиця та найбільше місто штату <!-- спершу столиця, абетково інші міста --> * [[Вальядолід (Юкатан)|Вальядолід]] &mdash; невеличке колоніальне місто * [[Ісамаль]] &mdash; невелике місто, багато залишків культових споруд майя * [[Мотуль]] &mdash; невелике місто, церемонійний центр майя * [[Прогресо (Юкатан)|Прогресо]] &mdash; портове місто з пляжами на північ від Меріди == Інші напрямки == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == === {{Літаком}} === Основним аеропортом штату є [[Меріда (аеропорт)|Міжнародний аеропорт Меріда]] ({{IATA|MID}}). Аеропорт у [[Канкун (аеропорт)|Канкуні]] ({{IATA|CUN}}) також може бути зручним. === {{Кораблем}} === === {{Потягом}} === == Навколо == == Що побачити == === Маршрути === == Що робити == == Де поїсти == == Де попити == == Де зупинитися == == Безпека == == Куди далі == * На південь від Юкатану є '''[[Кампече (штат)|Кампече]]''', з руїнами майя та однойменною столицею [[Кампече]]. * На схід від Юкатану є штат '''[[Кінтана-Роо]]''', популярним туристичним напрямком якого є [[Канкун]], стародавні руїни міст [[Тулум]] та [[Коба]], прекрасні пляжі тощо. {{footer|ispartof=Мексика|status=кістяк}} {{ОА|мова=en|стаття=Yucatán}} fi5rmaqjhpi7thly4q1t4aqjzqy29es 0 1636 18162 18160 2018-02-04T09:38:29Z Visem 502 /* See */ Оновлений пункт списку: Дім-музей Мажита Гафурі 18162 wikitext text/x-wiki {{geo|54.21|56.05|zoom=6}} {{pagebanner|Bashkortostan banner.jpg|caption=A lake near Ishembay}} {{regionbar | region=Башкортостан | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Башкортостан''' розташований у районі Південного [[Урал]]у, Республіка у складі [[Росія|Російській Федерації]]. == Регіони == == Міста == * [[Уфа]] * [[Бєлорєцьк]] * [[Стерлітамак]] * [[Салават]] == Інші місця == * [[Чишми]] * [[Янган-Тау]] == Зрозуміти == Регіон знаходиться на самому сході Європи, по східній частині Башкортостану проходить хребет Уральських гір. Населення переважно сповідує іслам, хоча є чимало християн. Регіон двомовний, тут поширені башкирська та російська мови, а також татарська та інші мови. Всі офіційні написи є двомовними (російською та башкирською). == Мова == У Республіці офіційні дві мови - російська та башкирська. Більшість надписів є двомовними. Також широко розповсюджена татарська мова. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == === Уфа === * {{see | name=Пам'ятник Салавату Юлаєву | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=54.718641 | long=55.925812 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content=Один із символів Республіки Башкортостан та м. Уфа }} * {{see | name=Національний музей Республіки Башкортостан | alt= | url= | wikipedia=Національний музей Республіки Башкортостан | email= | address=вул. Радянська, 14 | lat=54.720444 | long=55.946696 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{see | name=Дім-музей Мажита Гафурі | alt= | url= | wikipedia=Дім-музей Мажита Гафурі | email= | address=вул. Гоголя, 28 | lat=54.722812 | long=55.936587 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-06-03 | content= }} === Чишмінський район === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Мавзолей Тура-хана | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Мавзолей Тура-хана | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Мавзолей Хусейн-бека | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Мавзолей Хусейн-бека | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} === Салаватський район === * {{listing | name=Музей Рамі Гаріпова | alt= | url= | wikipedia=Музей Рамі Гаріпова | email= | address=Башкортостан, Салаватський район, с. Аркаулово, вул Рамі Гаріпова, 60 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-06-03 | content= }} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Урал|type=Регіон}} q4jbtc8fl8twcbndyon1q21l5e6w4tk 0 1637 32944 32943 2022-08-10T02:33:01Z Trident of Neptun 6004 32944 wikitext text/x-wiki {{geo|20.682900|-88.568650}} {{pagebanner|caption=The Temple of Warriors|unesco=yes}} '''Чичен-Іца''' — стародавнє місто на півночі [[Юкатан (півострів)|Юкатану]]. == Зрозуміти == Багато туристів відвідують Чичен-Іцу як одноденну поїздку, особливо з Канкуна, що знаходиться на відстані понад 160 км (100 миль). Це місце археологічних розкопок також знаходиться за півтори години їзди від Меріди, столиці Юкатану. == Як дістатись == == Навколо == == Що побачити == == Що робити == == Де купляти == == Де поїсти == == Де попити == == Безпека == {{footer|ispartof=Мексика|status=кістяк}} {{ОА|мова=en|стаття=Chichen Itza}} 0rg2y1136pca7af5ki8k9z4o3jkz23u 0 1638 33735 15065 2022-10-15T18:33:53Z Trident of Neptun 6004 33735 wikitext text/x-wiki {{geo|47.5000|19.1000}} {{pagebanner|pgname=Белварош}} {{districtbar | district=Белварош | city=Будапешт | arm= | armcaption= | image= | caption= | map= <!-- {{PoiMap2||}} --> | population= | callingcode= }} '''Будапешт/Белварош''' — район [[Будапешт]]а. == Зрозуміти == Історичний район Будапешта. Район знаходиться на лівому березі Дунаю між Ланцюговим мостом Сеченьї і мостом Свободи. Розташований на південь від Ліпотвароша і разом з ним становить п'ятий адміністративний округ угорської столиці (Белварош-Ліпотварош). В перекладі з угорської назва перекладається, як «Внутрішнє місто». Із заходу він обмежений Дунаєм, з трьох інших сторін — малим кільцем бульварів (Kiskörút), прокладених на місці колишніх міських стін. Белварош — осередок культурної та туристичної активності Пешта. Тут розташовано багато готелів, ресторанів, туристичних агентств, торгових точок, об'єктів культури. Через весь паралельно Дунаю йде головна торгова вулиця Будапешта — вулиця Ваци. В Белвароші знаходиться головний транспортний вузол угорської столиці — площа Ференца Деака, на якій перетинаються три лінії будапештського метрополітену (станція Деак Ференц тер) і проходить безліч маршрутів наземного транспорту. == Як дістатись == Всі 4 гілки Будапештського метро проходять через Белварош. З Будою район сполучає 5 мостів. == Транспорт == Ви можете проїхатись трамваєм № 2 вздовж берега річки Дунай та помилуватись прекрасною панорамою Буди. == Що відвідати == * Площа Верешмарті * Вулиця Ваци * Площа Ференца Деака * Концертний зал Вігадо * Ланцюговий міст Сечені * Міст Ержебет * Міст Свободи * Кафе Жербо * Церква сервітів == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Будапешт|type=Район міста}} i3s6nwfostb9bxlqb3kc4sdutmqhale 0 1639 36047 34452 2024-09-10T15:47:44Z 2001:999:70C:2EF2:CD6:552B:6526:AF1B /* Чим зайнятись */+Ліннанмякі 36047 wikitext text/x-wiki {{Pagebanner|Helsinki Wikivoyage Banner Central Station.png|dotm=yes|caption=Helsinki Central Railway Station}} {{geo|60.16859|24.94497|zoom=13}} {{citybar | image=Helsinki Cathedral in July 2004.jpg | caption=Кафедральний собор Гельсінкі | city=Гельсінкі | citylocal=Helsinki | map= | arm= | population= 601035 (2012) | callingcode= +358 9 }} '''Гельсінкі''' - столиця [[Фінляндія|Фінляндії]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на березі Ботнічної затоки, славиться цікавою «північної» архітектурою. == Як дістатись == === {{Літаком}} === За 17 км від центру міста розташований аеропорт {{marker|type=go|name=Гельсінкі-Вантаа|lat=60.3177|long=24.9496}}, який також часто використовується як хаб для дальньомагістральних перельотів. === {{Потягом}} === Залізничний вокзал є одним із символів міста. Є залізничне сполучення з різними містами країни, також є міжнародні потяги до [[Москва|Москви]] та [[Санкт-Петербург]]а. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Із Санкт-Петербурга туристам пропонують регулярні автобусні екскурсії до Хельсінкі. === {{Кораблем}} === Гельсінкі є великим портовим містом. Найближче добратися з [[Таллінн]]а, де подорож морем займає лише 2 години. Серед популярних морських маршрутів також [[Стокгольм]], [[Марієхамн]] та [[Санкт-Петербург]]. == Транспорт == {{mapframe|60.2223|25.0035|zoom=10}} {{mapshape}} == Що відвідати == * {{listing|type=see | lat=60.1703 | long=24.9521 | name=Кафедральний собор | alt= | address=Unioninkatu 29 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Будівля залізничного вокзалу | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} Гельсінкі є культурним серцем країни, саме тут знаходиться найвідоміший в країні Гельсінський університет, тут проводяться фестивалі музики, танцю, театру і кіно. Щоосені відкриваються культурні сезони «Святкові тижні Гельсінкі», в серпні настає час «Ночі мистецтв».На гастролі в Олександринський театр і театр «Савой» з'їжджаються творчі колективи з усіх куточків планети. Значущим символом Гельсінкі є Олімпійський стадіон, де в 1952 році проводилася ХV Літня Олімпіада. == Чим зайнятись == [[Файл:Linnanmäki ilmasta 27.5.2017.jpg|міні|Вид на Ліннанмякі з висоти пташиного польоту.]] * {{listing|type=do | lat=60.18899 | long=24.94024 | name=Ліннанмякі | alt=Linnanmäki | address=Tivolikuja 1 | directions= | url=https://www.linnanmaki.fi/ru/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Найбільший парк розваг у Фінляндії та одна з найпопулярніших пам'яток Гельсінкі. }} == Що купувати == * {{listing|type=buy | lat=60.25194 | long=25.01062 | name=Сопілка | alt=Sopilka | address=Malmin kauppatie 18 | directions=в районі Мальмі | url=https://sopilka.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=+358 41 317 9383 | fax= | hours= | price= | description=Український продуктовий магазин. }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Турку]] {{footer|ispartof=Фінляндія|type=Місто}} mkphup0n5a1ok8jqfvze3xvai4uhku6 10 1640 15037 2015-10-02T20:14:57Z Flow talk page manager 1709 /* Automatically created by Flow */ 15037 wikitext text/x-wiki This post by {{{author}}} was moved on {{{date}}}. You can find it at [[{{{title}}}]]. e5j16chw2130kmdotptl65jvxa6lw5w 10 1641 15038 2015-10-02T20:14:58Z Flow talk page manager 1709 /* Automatically created by Flow */ 15038 wikitext text/x-wiki Предыдущая страница истории была архивирования в целях резервного копирования в <span class='flow-link-to-archive'>[[{{{archive}}}]]</span> on {{#time: Y-m-d|{{{date}}}}}. dwapzn5rxe7zftzg6wyac3eepytz46r 10 1642 15039 2015-10-02T20:14:58Z Flow talk page manager 1709 /* Automatically created by Flow */ 15039 wikitext text/x-wiki This page is an archived LiquidThreads page. '''Do not edit the contents of this page'''. Please direct any additional comments to the [[{{{from}}}|current talk page]]. nigyidinm7czjt0s9dq851dwhckapia 10 1643 15040 2015-10-02T20:14:58Z Flow talk page manager 1709 /* Automatically created by Flow */ 15040 wikitext text/x-wiki This revision was imported from LiquidThreads with a suppressed user. It has been reassigned to the current user. 1pswkbcu7hauadd98nklgf3pku080ee 10 1644 15041 2015-10-02T20:14:58Z Flow talk page manager 1709 /* Automatically created by Flow */ 15041 wikitext text/x-wiki ''This post was posted by [[User:{{{authorUser}}}|{{{authorUser}}}]], but signed as [[User:{{{signatureUser}}}|{{{signatureUser}}}]].'' gr9xg2oo9p9alcaf8usi587bcmsi65s 10 1645 15042 2015-10-02T20:14:58Z Flow talk page manager 1709 /* Automatically created by Flow */ 15042 wikitext text/x-wiki Попередня дискусія була заархівованою <span class='flow-link-to-archive'>[[{{{archive}}}]]</span> {{#час: Р-М-д|{{{дата}}}}}. tf11hksum02ksae9iwooqmh6xrmts7a 10 1646 15043 2015-10-02T20:14:58Z Flow talk page manager 1709 /* Automatically created by Flow */ 15043 wikitext text/x-wiki This page is an archive. '''Do not edit the contents of this page'''. Please direct any additional comments to the [[{{{from|{{TALKSPACE}}:{{BASEPAGENAME}}}}}|current talk page]]. hd1xxik7k0u7gcb9oq9ddgh20zmhpy4 0 1647 15044 2015-10-02T20:43:20Z Antanana 323 008 15044 wikitext text/x-wiki {{geo|21.236111111111|-86.735555555556}} {{pagebanner}} [[Image:Playa norte isla mujeres.jpg|300px|thumb|Плая Норте (Північний пляж)]] '''Ісла-Мухерес''' (дослівно з іспанської: «Острів жінок») — острів у Карибському морі на східному побережжі півострова [[Юкатан (півострів)|Юкатан]], біля [[Канкун]]у. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Кораблем}} === === {{Літаком}} === == Навколо == == Що побачити == * {{listing |type = see | name=Ферма черепах | alt=Tortugranja | url= | email=turtfarm@cancun.com.mx | address=Sac Bajo | lat= | long= | directions=на північ від Плая Параїсо (Playa Paraiso) | phone= +52 998 877 0595 | tollfree= | fax= | hours=9-17 | price=30 песо | content=Державний розплідник для морських черепах }} * {{listing |type = see | name=Асьєнда Мундака (Hacienda Mundaca) | url= | email= | address= | lat= | long= | directions=дорогою до Гаррафон, за 3,5 км до плая Ланчерос (Playa Lancheros) та плая Параїсо(Playa Paraíso) | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Асьєнда була збудована карибським піратом Ферміном Мундака }} * {{listing |type = see | name=Північний пляж (Плая Норте) | alt=Playa Norte | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Тут мілка вода і сліпучий білий пісок. Багато ресторанів та барів, також є декілька готелей. У сезон тут може бути дуже людно. }} * {{listing |type = see | name=Плая Сол | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Сусідній пляж із плая Норте. Тут найкраще спостерігати за заходом сонця і тут зазвичай менш людно. Однак, тут не така мілка та чиста вода як на плая Норте. Дешевші напої. }} * {{listing |type = see | name=Пунта Сур (Punta Sur) | url= | email= | address= | lat= | long= | directions=найпівденніша точка острова | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Руїни, що були колись маяком майя та храмом Ішчел (богині родючості). Також тут є парк сучасної скульптури. }} == Що робити == == Де купляти == == Де поїсти == == Де попити == == Безпека == == Куди далі == *[[Канкун]] *[[Косумель]] *[[Плая-дель-Кармен]] {{footer|ispartof=Мексика|status=кістяк}} {{ОА|мова=en|стаття=Isla Mujeres}} cqtyfncg5tfsd6elo4tsrnu91wwswi2 0 1648 25025 21727 2019-06-14T14:26:04Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25025 wikitext text/x-wiki {{geo|46.0672|30.4569|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Затока | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Затока''' - курортне селище, що знаходиться в [[Одеська область|Одеській області]]. == Зрозуміти == Селище міського типу, що підпорядковане Білгород-Дністровській міській раді. Складається з двох частин, одна з яких знаходиться на вузькій косі між Чорним морем та Дністровським лиманом, а інша знаходиться через невелику протоку та розташована на території регіону Бессарабія. Дві частини з'єднує автомобільно-залізничний міст. Селище є одним з найпопулярніших чорноморських курортів Одеської області. У селищі є вся необхідна інфраструктура для відпочинку осіб усіх вікових категорій. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Між Одесою та Білгород-Дністровським курсують декілька електропоїздів. Враховуючи протяжність селища, тут знаходяться декілька залізничних платформ: Лиманська, Морська, Дружба, Сонячна та станція Бугаз. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Через Затоку курсують автобуси, які їдуть у напрямку Білгород-Дністровського. В курортний період багато приватних перевізників везуть туристів у Затоку від залізничного вокзалу міста Одеси. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Фестиваль Jazz Koktebel | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Jazz Koktebel | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=З 2014 року, через анексію Криму Росією, проводиться щорічний фестиваль джазу у Затоці. }} == Де зупинитись == У Затоці можна знайти житло на будь-який смак та у різній ціновій категорії. Відпочиваючим пропонуються як готелі, так і бази відпочинку та житло в приватному секторі. === Дешево === Зазвичай недороге житло можна знайти у приватному секторі. === Середні ціни === * {{sleep | name=База відпочинку "Шелковик" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Лазурна, 59 | lat=46.086001 | long=30.481997 | directions=зал. пл. Сонячна | phone=+38 (048) 799 04 85, +38 (094) 949 34 85, +38 (04849) 7 15 92, +38 (04849) 2 27 05 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-07-06 | content= }} * {{sleep | name=База відпочинку "Солнечная-Позитив" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Лазурна, 56 | lat=46.085882 | long=30.480924 | directions=зал. пл. Сонячна | phone=+380684586604 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-07-03 | content=Є номери з усіма зручностями, сучасний ремонт, друга лінія. Близько до залізничної платформи. }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Одеська область|type=Місто}} l9tor0ymn4chakzumck3dr51h0f9pfb 0 1650 28898 28881 2021-01-23T01:29:25Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Antanana|Antanana]] 15054 wikitext text/x-wiki {{geo|19.692500|-98.843800}} {{pagebanner|Teotihuacan banner.jpg|unesco=yes}} [[File:15-07-13 Teotihuacan la Avenida de los Muertos y la Pirámide del Sol-RalfR-WMA 0251.jpg|thumb|350px|Піраміда Сонця і вулиця Мертвих, Теотіуакан]] '''Теотіуакан''' — також відомий як «Місто Богів», це археологічна пам'ятка, розташована за 40 км на північний захід від [[Мехіко]]. Тут розташовані найбільші піраміди Месоамерики (піраміда Сонця є другою за висотою у світі після піраміди Хеопса в Єгипті). Є внесеним до [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Автомобілем}} (чи таксі) === === {{Автобусом}} === === Туристичним {{Автобусом}} === == Навколо == == Що побачити == [[File:Museo Teotihuacan - Mexico 10-30-05.JPG |thumb|Виставка у музеї Теотіуакана]] Тут є багато малих пірамід, але насправді важливо побачити чотири атракції. * {{listing |type = see | name=Піраміда Сонця | alt=Pirámide del Sol | url= | email= | address= | lat=19.6924 | long=-98.8435 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | image=Piramide Sol.jpg | hours= | price= | content=Найбільша піраміда (друга у світі) з чудовим видом на навколишні гори. Бажано подбати про сонячні окуляри. }} * {{listing |type = see | name=Піраміда Місяця | alt=Pirámide de la Luna | url= | email= | address= | lat=19.6996 | long=-98.8440 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | image=Lascar Pirámide de la Luna (Pyramid of the Moon) (4567206968).jpg | hours= | price= | content=Середнього розміру піраміда, віддалена від центру комплекса. }} * {{listing |type = see | name=Храм Кетцалькоатля | alt=Templo de Quetzalcoatl | url= | email= | address= | lat=19.6819 | long=-98.8462 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | image=Quetzalcoatl.jpg | hours= | price= | content=Святиня багато декорована кам'яними головами змій }} * {{listing |type = see | name=Музей Теотіуакана | alt=Museo Teotihuacán | url= | email= | address= | lat=19.6903 | long=-98.8440 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | image=Museo Teotihuacan - Mexico 10-30-05.JPG | hours= | price= | content=Музей у парку. Тут можна побачти мініатюрне відтворення цілого комплексу. }} == Що робити == == Де купляти == == Де поїсти == == Де попити == == Де зупинитися == == Куди далі == Щоб дістатися до [[Мехіко]], треба скористатися автобусом, який відправляється кожні 30 хвилин від воріт №2 (Puerta 2). {{footer|ispartof=Мексика|status=кістяк}} {{ОА|мова=en|стаття=Teotihuacan}} au52jylohs5akw57cq196ufn1yf4hk1 0 1651 15163 15070 2015-10-07T18:35:15Z Voll 30 шаблони 15163 wikitext text/x-wiki {{geo|46.83624|29.476633|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Бендери | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Бендери''' знаходиться в [[Молдова|Молдові]]. Контролюється невизнаною республікою Придністров'я. == Зрозуміти == Місто розташоване на правому березі Дністра, проте контролюється Придністров'ям. Тому потрапити можна відповідно до законодавства республіки. У місті також перебувають російські війська. У Бендерах на західній околиці розташований пункт пропуску з контрольованою частиною Молдови. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчими аеропортами є аеропорти Кишинева та Одеси. === {{Потягом}} === Через місто проходить потяг Одеса-Кишинів. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з Кишиневом, Тирасполем, Одесою, іншими містами Молдови, Придністровського регіону, України та інших країн. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Бендерська фортеця | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Бендерська фортеця | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Найближчими напрямками для подальшої подорожі є [[Кишинів]] та [[Тирасполь]]. {{footer|ispartof=Молдова|type=Місто}} 028b2q8me5v9ue0l820z9je4t7uz9ji 0 1652 15061 2015-10-04T17:30:59Z Antanana 323 010 15061 wikitext text/x-wiki {{geo|19.595556|-87.913056}} {{pagebanner|WV banner Sian Kaan Natp Pelican.jpg|unesco=yes}} {{regionbar | region=Кінтана-Роо | regionlocal= | arm =Coat of arms of Quintana Roo.svg | armwidth=100px | location = | website = | image=Quintana_Roo_MX_-_Mayan_Ruins_near_Tulum.jpg‎ | caption =Руїни майя біля [[Тулум]] }} '''Кінтана-Роо''' (ісп. Quintana Roo) — штат в [[Мексика|Мексиці]], на сході півострова [[Юкатан (півострів)|Юкатан]], на побережжі Карибського моря. Адміністративний центр — місто [[Четумаль]]. == Регіони == == Міста == *[[Четумаль]] — столиця штату <!-- абетково інші міста --> *[[Акумаль]] — невелике містечко на південь від головних туристичних центрів *[[Бакалар]] — історичне місто із прекрасною лагуною *[[Канкун]] — відомий туристичний центр *[[Ла-Уньйон (Кінтана-Роо)|Ла-Уньйон]] — прикордонне поселення із [[Беліз]]ом *[[Махауаль]] — сусіднє місто до Плая-дель-Кармен, невелике поселення на березі *[[Плая-дель-Кармен]] — поселення рибалок раніше, зараз багато курортів *[[Пуерто-Авентурас]] — невелике містечко на березі морія *[[Пуерто-Морелос]] — тихе поселення рибалок *[[Субтен'єнте-Лопес]] — найбільш завантажений пункт перетину кордону із Белізом *[[Шкалак]] — віддалене поселення для рибальства й дайвінгу == Інші місця == [[File:Sian Ka'an biosphere reserve.jpg|thumbnail|Біосферний заповідник «Сіан-Каан»]] *[[Коба]] — велика пам'ятка майя *[[Феліпе-Каррілло-Пуерто]] — історичне місто майя * '''[[Сіан-Каан]]''' — біосферний заповідник, [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] *[[Тулум]] — вражаюча археологічна пам'ятка майя *[[Рів'єра-Майя]] === Острови === *[[Контой]] — незаселений острів *[[Косумель]] — найбільший острів і порт *[[Хольбош]] — тропічний рай *[[Ісла-Мухерес]] — невеликий туристичний центр біля Канкуна == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == Основні міжнародні аеропорти є у [[Канкун (аеропорт)|Канкуні]] та Косумелі. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Беліз]] * [[Кампече (штат)|Кампече]] * [[Юкатан (штат)|Юкатан]] {{footer|ispartof=Мексика|type=Регіон}} {{ОА|мова=en|стаття=Quintana Roo}} g4xuwfp8a6vuhwk40m4pzi91dh049q0 0 1653 33738 26610 2022-10-15T18:34:40Z Trident of Neptun 6004 33738 wikitext text/x-wiki {{geo|47.442|19.023}} {{pagebanner|pgname=Ужбуда і Тетені}} {{districtbar | district=Ужбуда і Тетені | city=Будапешт | arm= | armcaption= | image= | caption= | map= <!-- {{PoiMap2||}} --> | population= | callingcode= }} '''Ужбуда і Тетені''' — південний Буди на правому березі річки Дунай. == Зрозуміти == Ужбуда та Тетені (''Нова Буда та Тетені, Újbuda-Tétény'') — здебільшого житловий район Будапешта. Будівництво його розпочалось на початку XX століття. Межує район з [[Будапешт/Хеґівідек|Хеґівідеком]] (Hegyvidék) та [[Будапешт/Бел-Буда|Бел-Будою]], а також з'єднаний чотирма мостами через Дунай з IX районом Будапешта. Площа району — 33,49 км². == Як дістатись == == Транспорт == У районі розташовані 5 станцій 4-ї лінії будапештського метро: * Szent Gellért tér * Móricz Zsigmond körtér * Újbuda-központ * Bikás park * Kelenföld vasútállomás == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Будапешт|type=Район міста}} 41do86w1zaucfp7e5e6bw909gyedw6l 0 1655 36775 36774 2025-03-23T13:42:01Z Assyrian Human 6497 /* Де поїсти */ 36775 wikitext text/x-wiki {{geo|59.437222|24.745278|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Tallinna vanalinn.jpg | caption=Старе місто Таллінна | city= Таллінн | citylocal= Tallinn | map= | arm= | population= 425 081 (2013) | callingcode= +372 }} '''Таллінн''' - столиця та найбільше місто [[Естонія|Естонії]]. == Зрозуміти == Місто знаходиться на півночі країни, на узбережжі Балтійського моря, є центром повіту Хар'юмаа та столицею країни. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Listing|type=go|lat=59.416389|long=24.799167|name=Талліннський аеропорт імені Леннарта Мері|alt=ест. Lennart Meri Tallinna lennujaam|address=Розташований за 4 км від центру Таллінна, на східному березі озера Юлемісте|directions=Найбільший пасажирський аеропорт в Естонії|url=https://airport.ee/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|facebook=https://www.facebook.com/tll.aero/|instagram=https://www.instagram.com/tllairport/#|description=Аеропорт має одну злітно-посадкову смугу завдовжки 3070 м та завширшки 45 м, п'ять руліжних доріжок 29 березня 2009 року названий на честь другого Президента Естонії — Леннарта Мері. Є хабом для авіакомпаній: airBaltic Nordica Smartlynx Airlines}} Неподалік міста розташований міжнародний аеропорт, який має сполучення з багатьма містами Європи. Аеропорт є базовим для місцевої авіакомпанії '''Estonian Air'''. === {{Потягом}} === * {{listing | type=go | name=Балтійський вокзал | alt=Balti jaam | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=59.439882 | long=24.736726 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-01-01 | content= Головна залізнична станція міста. Є внутрішнє сполучення з містами країни та міжнародне з Латвією та Росією. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобуси з'єднують Таллінн з багатьма містами країни та країнами Балто-Чорноморського регіону. === {{Кораблем}} === Порт Таллінна один з найбільших серед пасажирських портів в регіоні. Є рейси декількох компаній до Стокгольма, Санкт-Петербурга та Гельсінкі. Найпопулярнішим оператором є естонська компанія '''Tallink'''. == Транспорт == {{Listing|type=go|name=Талліннська трамвайна мережа (Trammiliiklus Tallinnas)|alt=Tallinna Linnatranspordi AS - обслуговуюча компанія|address=Таллін|directions=Єдина в Естонії трамвайна мережа. У поєднанні із п'ятьма тролейбусними маршрутами чотири трамвайні маршрути загальною протяжністю 39 кілометрів формують основу мережі громадського транспорту в столиці Естонії. Усі маршрути перетинаються на зупинці Хобуяама, котра розташована у центрі міста.|phone=(+372) 6976 100|fax=(+372) 6721 959|hours=Трамвайний рух за маршрутами починається о 04:53, а останній трамвай заходить у депо — о 00:45.|description=Максимальна сукупна довжина трамвайної одноколійки (тобто кожен маршрут фактично пораховано двічі) складала 39 км станом на 1990 рік.У Таллінні два депо: Центральне і Коплі. У центральному розташовані трамвайні ремонтні майстерні, адміністративні будівлі і стоянкові колії. Обслуговує 4 маршрути. У ньому ж розташований музей трамвая. Найменше депо Коплі обслуговує 1-ю та 2-ю лінію, тут також проводяться роботи з обслуговування трамваїв.|url=https://web.archive.org/web/20140329214723/http://www.tttk.ee/|lat=59.410590180679|long=24.661632033103462|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9|email=https://www.tlt.ee/kontakt/kaebus/}} Місцевий транспорт представлений автобусами, тролейбусами, трамваями. Для мешканців міста проїзд безкоштовний, для інших громадян - 1,60 євро (пільговий - 0,80 євро). == Що відвідати == * {{listing|type=see | lat=59.437222 | long=24.745278 | name=Старе місто | alt=Tallinna vanalinn | address=Raekoja plats 10, 10146 Tallinn, Естонія | directions=старовинна частина Таллінна (Естонія). 1997 року район було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як зразок історичного центру північноєвропейського торгового міста, що добре зберігся. | wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_(%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD) | phone=+3726457777 (Ратушна площа) | description=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_(%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD)#/map/0 }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=The Able Butcher|address=FR Kreutzwaldi 23 2nd Floor, Таллінн 10147 Естонія|phone=+372 630 5462|hours=Будні: 7:00 – 10:30 12:00 – 23:00 Вихідні: 7:00 – 11:00 12:00 – 23:00|price=Від 2 до 85 євро за страву|lat=59.43396846991493|long=24.768730724101893|email=https://www.facebook.com/TheAbleButcher/}} == Де розважитись == {{Do|name=Талліннське співоче поле|address=Narva mnt 95, 10127 Tallinn, Естонія|phone=+3726112102|email=https://lauluvaljak.ee/|hours=Відчинено цілодобово|lat=59.44428096911376|long=24.80714921245976|content=Dідкритий концертний майданчик у Таллінні, на якому кожних п'ять років відбувається Талліннський співочий фестиваль. Майданчик вміщає 75 тис. глядачів. Він був збудований до Співочого фестивалю 1959 року.}} == Де зупинитись == {{Sleep|name=Radisson Collection Hotel|address=3 Ravala Street, Кесклинн, Таллінн, 10143, Естонія|price=145$ за ніч|phone=+3726823000|email=https://www.radissonhotels.com/en-us/hotels/radisson-collection-tallinn?cid=a:se+b:gmb+c:emea+i:local+e:rco+d:nob+h:EETLL2|checkout=12:00|checkin=15:00|lat=59.43370164848703|long=24.757845120801484}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Рига (Латвія)|directions=На південь від Таллінну|lat=56.96616291780975|long=24.115728525665222|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B3%D0%B0|wikidata=Q1773}} {{Go|directions=На північ від Талліну|long=24.97166094326932|lat=60.23767379428384|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%96|wikidata=Q1757}}{{footer|ispartof=Естонія|type=Місто}} 1w92126i4ls0d3talghpzjid5y0gacl 0 1656 33737 15213 2022-10-15T18:34:26Z Trident of Neptun 6004 33737 wikitext text/x-wiki {{geo|47.5011|19.0706}} {{pagebanner|pgname=Центральний Пешт}} {{districtbar | district=Центральний Пешт | city=Будапешт | arm= | armcaption= | image= | caption= | map= <!-- {{PoiMap2||}} --> | population= | callingcode= }} '''Центральний Пешт''' включає в себе VI, VII та VIII адміністративні райони [[Будапешт]]а (Терезварош [Terezvaros], Ержебетварош [Erzsébetváros], Йожефварош [Józsefváros]). == Зрозуміти == Цей район угорської столиці також називають Єврейським кварталом. Він був утворений в кінці 19-го століття, коли тут зібралася єврейська громада. Навіть сьогодні Будапешт є домом для найбільшої єврейської громади Центральної Європи. Більшість єврейських пам'яток міста можна побачити у Центральному Пешті. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == === Ержебетварош === * {{listing | name=Велика синагога та Єврейський музей | alt=уг. Dohány utcai zsinagóga és a Zsidó Múzeum | url=http://www.dohanystreetsynagogue.hu/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-10-08 | content= }} * {{listing | name=Синагога на вул. Румбаш | alt=Rumbach utcai zsinagóga | url= | email= | address= | lat= | long= | directions=Гілки метро 1, 2, 3: Deák Ferenc tér | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-10-08 | content= }} * {{listing | name=Церква св. Ержебети | alt=Árpád-házi Szent Erzsébet-plébániatemplom | url= | email= | address= | lat= | long= | directions=Гілки метро 2, 4, ст. Keleti pályaudvar | phone=+36 1 3224 117 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-10-08 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Будапешт|type=Район міста}} l72qelyg7edbd8zut7qsmqz88o0qeqm 0 1657 15086 2015-10-05T19:25:47Z Antanana 323 011 15086 wikitext text/x-wiki {{geo|50.04066|8.56487|zoom=14}} {{pagebanner|Frankfurt Flughafen banner Terminal 2.jpg}} '''[http://www.frankfurt-airport.com/ Міжнародний аеропорт Франкфурта-на-Майні]''' {{IATA|FRA}}, поширені назви також Франкфуртський аеропорт або в просторіччі Рейн-Майнський аеропорт (нім. ''Flughafen Frankfurt am Main'') — найбільший аеропорт Німеччини третій за розміром в Європі (після Лондон-Хітроу та Париж-Шарль де Голль). == Зрозуміти == [[File:Frankfurt Flughafen, Terminal 1, landside.jpg|thumbnail|Франкфуртський аеропорт, Термінал 1]] == Термінали == == Рейси == == Як дістатись == === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Чекаючи == == Де поїсти == == Що купити == == Зв'язок == Бездротовий інтернет є доступним від Telekom. Можна отримати 24 години безкоштовного інтернету (з поновленням щодоби), заповнивши просту форму із вказанням свого імені та імейлу. Ця інформація не перевіряється, тому можна вказати якісь довільні комбінації цифр та літер. Також є платний дротовий інтернет. == Де зупинитись == == Куди далі == {{footer|ispartof=Німеччина|status=кістяк}} {{ОА|мова=en|стаття=Frankfurt Airport}} cwz0xuq7wsduoqa75bnv4kwausndwx9 0 1660 15146 15145 2015-10-07T17:43:54Z Voll 30 шаблони 15146 wikitext text/x-wiki {{geo|36.8000|10.1833|zoom=12}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Туніс | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Туніс (місто)''' - столиця [[Туніс]]у. == Зрозуміти == Столиця та найбільше місто країни. == Як дістатись == === {{Літаком}} === На відстані 8 км від центру міста розташований аеропорт Туніс-Картаж, який має авіасполучення переважно з містами Європи, Близького та Середнього Сходу та Північної Африки. === {{Потягом}} === Є потяги до найбільших міст країни та до [[Алжир (місто)|Алжиру]]. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З різних міст країни курсують маршрутні автобуси (люваж) до Тунісу. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Найцікавішими є околиці міста, а саме [[Карфаген]] та [[Сіді-Бусаїд]]. Також можна подорожувати до інших міст країни. {{footer|ispartof=Туніс|type=Місто}} kq0sbx81i50j78vy5fclowr6x7rw87l 0 1661 15185 15113 2015-10-08T04:02:00Z Antanana 323 вікіфікація 15185 wikitext text/x-wiki {{geo|18.836389|-90.403333}} {{pagebanner|WV banner Campeche state Edzna.jpg|unesco=yes}} {{regionbar | region=Кампече | regionlocal= | arm =Coat of arms of Campeche.svg | armwidth=100px | location = | website = | image= | caption = }} '''Кампече (штат)''' — штат на південному сході [[Мексика|Мексики]], на заході півострова [[Юкатан (півострів)|Юкатан]]. Межує зі штатами [[Юкатан (штат)|Юкатан]], [[Кінтана-Роо]] і [[Табаско]], [[Гватемала|Гватемалою]], [[Беліз]]ом і Мексиканською затокою. Столиця штату — місто [[Кампече]]. == Регіони == == Міста == * [[Кампече]] — столиця <!-- абетково інші міста --> * [[Ескарсега]] — дорогою до [[Чіапас]] * [[Сьюдад-дель-Кармен]] — ще одне велике місто * [[Чампотон]] — між Кампече та Кармен, відоме своїми морепродуктами та пляжами == Інші місця == [[File:Calakmul Structure 13.jpg|thumbnail|Структура 13, [[Калакмул]]]] Руїни майя за межами міста Кампече. Руїни розміщені по всьому штату. == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == Із [[Канкун]]а дорога до [[Меріда|Меріди]] займе 5 годин і буде коштувати приблизно 150 песо. Звідти потрібно пересісти на ще один автобус. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * Штат [[Юкатан]] на півночі * Штат [[Кінтана-Роо]] на сході * Штат [[Табаско]], а за ним решта Мексици, на південний захід {{footer|ispartof=Мексика|type=Регіон}} {{ОА|мова=en|стаття=Campeche}} hzgx306pxwf5s76wo8zz8xhcl1ql2xc 0 1662 32730 32620 2022-07-28T10:54:41Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Visem|Visem]] 18435 wikitext text/x-wiki {{geo|35.7667|10.8167|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Монастір | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Монастір''' знаходиться в [[Туніс]]і. == Зрозуміти == Стародавній фінікійський порт Руспіна. Батьківщина першого Президента незалежного Тунісу Хабіба Бурґіби. Популярний курорт на Середземному морі. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{see | name=Аеропорт Монастір імені Хабіба Бургіби | alt= | url= | wikipedia=Аеропорт Монастір імені Хабіба Бургіби | email= | address= | lat=35.75808 | long=10.75644 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Знаходиться неподалік міста, дістатися можна електропоїздом метро. Обслуговує переважно чартерні рейси, але є і регулярні. | content= }} === {{Потягом}} === * {{see | name=Лінія метро Сахель | alt= | url=http://www.sncft.com.tn/fr/banlieue_sahel/presentation.html | wikipedia=Метро Сахель | email= | address= | lat=35.770951 | long=10.826511 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Лінія Метро Сахель з'єднує міста Сус, Монастір та Махдія. Головна станція міста носить ім'я Хабіба Бурґіби. Також у межах міста знаходяться станції "Факультет" та "Монастір-Промислова зона". В околицях знаходяться станції "Аеропорт" та "Готелі". | content=Головна станція - "Монастір імені Хабіба Бургіби", яка розташована неподалік від визначних місць міста. Також в межах міста є станція Факультет, яка розташована поруч з Університетом. Лінією метро Сахель також зручно добиратися до аеропорту. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Поблизу Старого міста знаходиться автостанція де маршрутними автобусами (люваж) можна подорожувати з різних міст країни ([[Сус]], [[Туніс (місто)|Туніс]], [[Махдія]], [[Сфакс]], [[Кайруан]] та інші). === {{Кораблем}} === == Транспорт == У місті є автобуси. Проте якщо відстань далека для пересування пішки, найкраще скористатись таксі, яких у місті велика кількість (як і по всій країні). Їх легко помітити за жовтим кольором машини. Коли сідаєте у автомобіль, проконтролюйте щоб водій включив лічильник (так обраховується тариф у місцевому таксі, починається з певної плати за посадку у таксі). В нічний час тариф дорожчий. == Що відвідати == * {{see | name=Старе місто (медіна) | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=35.773597 | long=10.829580 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content=Розташоване в центрі, неподалік від центрального пляжу. Тут можна купити сувеніри. }} * {{see | name=Рібат | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=35.776187 | long=10.833083 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{see | name=Мавзолей Хабіба Бурґіби | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=35.777471 | long=10.828904 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{see | name=Порт (Cap Marina) | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=35.778332 | long=10.833668 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} == Чим зайнятись == В Монастірі окрім відвідування визначних місць також добре відпочити на чисельних пляжах. Деякі з них знаходяться в центральній частині міста, деякі на околицях. Поблизу порту (Cap Marina) знаходиться невеликий острів на який неважко потрапити, перепливши невелику протоку (проте слід бути обережним, так як через протоку проходить чимало плавальних засобів). Можна насолодитись місцевою атмосферою та відпочити з друзями в чисельних арабських кафе, де на відміну від європейських закладів, достатньо замовити місцевий чай чи інші безалкогольні напої та поспілкуватися на різні теми. Можна також покурити кальян. == Що купувати == == Де поїсти == У місті є багато закладів харчування від вуличної їжі до ресторанів. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == У місті є декілька готелів, проте більшість готелів туристичного спрямування розташовані за містом у районі Сканес. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Не забувайте, що Туніс - мусульманська країна. Тому прогулюючись містом намагайтесь одягатись відповідно. Також не рекомендується купатись на пляжах, що знаходяться в центральній частині міста, в занадто відкритих купальних костюмах, оскільки більшість відпочиваючих є місцевими мешканцями. В цілому місцеве населення ставиться до туристів привітно та з розумінням, проте не зайвим буде проявити повагу до місцевих мешканців зі сторони туристів. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У місті працюють всі провідні мобільні оператори Тунісу. == Куди далі == З Монастіра можна продовжувати подорож всередині країни. Можна відвідати навколишні містечка у вілаєті (області) Монастір, або завітати до сусіднього [[Сус]]а чи [[Махдія|Махдії]], або ж продовжити подорож до інших місцевостей країни. {{footer|ispartof=Туніс|type=Місто}} 2mneb9a8cm09rdxiufe015fmkmf3shr 8 1663 15150 15139 2015-10-07T17:55:51Z Voll 30 15150 javascript text/javascript $(function(){ var url = '//uk.wikivoyage.org/w/index.php?curid=' + encodeURIComponent(mw.config.get('wgArticleId')); mw.util.addPortletLink('p-tb', url, 'Посилання за ID', 't-curlink', 'Показати посилання за ID сторінки'); }) 3kmo1nnuz3rsrultyc3mvt9nol3y02q 8 1664 23763 15141 2019-04-14T20:49:43Z Dimon2711 4042 23763 wikitext text/x-wiki '''CurIDLink'''. Додає в основному просторі в «Панель інструментів» (знаходиться зліва) пункт «Посилання за ID», що дає посилання на поточну статтю за ID, а не за назвою. nvimw3thogvipql52p8yzawheze2eex 8 1665 15142 2015-10-07T17:37:33Z Voll 30 Створена сторінка: Навігація 15142 wikitext text/x-wiki Навігація jjuvxdg7rxnv5o5v0ohlk7gavtw5urc 0 1667 15177 15175 2015-10-07T19:04:42Z Voll 30 /* Міста */ 15177 wikitext text/x-wiki {{geo|60.0000|60.0000|zoom=5}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Урал | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website =http://nashural.ru/ | image=Osljanka2.jpg | caption = }} '''Урал''' розташований у [[Росія|Російській Федерації]]. == Регіони == Територія Уралу сформувалась навколо Уральских гір і має в собі такі регіони Росії: {{Regionlist | regionmap=Urals regions map (ru).png | regionmaptext= | regionmapsize=301px | region1name=[[Башкортостан]] | region1color=#aac179 | region1items= | region1description= | region2name=[[Курганська область]] | region2color=#a7d091 | region2items= | region2description= | region3name=[[Оренбурзька область]] | region3color=#8d82a6 | region3items= | region3description= | region4name=[[Свердловська область]] | region4color=#a488ac | region4items= | region4description= | region6name=[[Пермський край]] | region6color=#7aaca2 | region6items= | region6description= | region7name=[[Челябінська область]] | region7color=#bd9d77 | region7items= | region7description= }} == Міста == * [[Уфа]] * [[Єкатеринбург]] * [[Курган]] * [[Магнітогорськ]] * [[Нижній Тагіл]] * [[Челябінськ‎]] * [[Перм]] * [[Оренбург]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Регіон}} 7bin888h0qoikxp33m7yuh3d7e8odpg 0 1668 15188 15186 2015-10-08T04:25:53Z Antanana 323 /* Міста */ уточнення 15188 wikitext text/x-wiki {{geo|17.972222|-92.588889}} {{pagebanner|Tapijulapa_banner.jpg}} {{regionbar | region=Табаско | regionlocal= | arm =Coat of arms of Tabasco.svg | armwidth=100px | location = | website = | image= | caption = }} '''Таба́ско''' ({{lang-es|Tabasco}})&nbsp;— штат на південному сході [[Мексика|Мексики]], розташований на північній частині перешийка Теуантепек. Межує зі штатами [[Чіапас]] і [[Кампече (штат)|Кампече]], [[Гватемала|Гватемалою]] і Мексиканською затокою. Столиця штату&nbsp;— місто [[Віяермоса]]. == Регіони == == Міста == * [[Віяермоса]] — столиця <!-- абетково інші міста --> * [[Карденас]] — місто, засноване 1797 року * [[Параїсо]] — місто, розміщене недалеко від міст Віяермоса та Карденас; відоме пляжами та морепродуктами * [[Сьюдад-Пемекс]] — штаб-квартира нафтопереробної компанії Pemex * [[Тапіхулапа]] (Tapijulapa) — єдине «магічне місто» (Pueblos Magicos) штату == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == Традиційний напій '''позол''' (pozol), результат бродіння кукурудзи та какао. Штат також є головним центром вирощування какао. == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Чіапас]] * [[Кампече (штат)|Кампече]] * [[Гватемала|Гватемала]] {{footer|ispartof=Мексика|type=Регіон}} {{ОА|мова=en|стаття=Tabasco}} tjdp39xijt2twnch93qq3dm4pnxq247 0 1669 17388 17347 2017-12-04T18:39:33Z Voll 30 Скасування редагування № 17344 користувача [[Special:Contribs/85.140.6.65|85.140.6.65]] ([[User talk:85.140.6.65|обговорення]]) 17388 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Welcome banner.jpg}} '''Башкирська мова''' — державна мова у [[Башкортостан]]і. Належить до поволзько-кипчацької підгрупи, кипчацької групи, тюркської гілки алтайських мов. Основні діалекти: південний, східний та північно-західний. == Довідник з вимови == === Башкирська абетка === {| style="font-family:Microsoft Sans Serif; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | А а | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Б б | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | В в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Г г | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ғ ғ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Д д | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ҙ ҙ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Е е |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ё ё | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ж ж | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | З з | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | И и | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Й й | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | К к | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ҡ ҡ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Л л |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | М м | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Н н | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ң ң | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | О о | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | П п | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Р р | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | С с |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ҫ ҫ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Т т | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | У у | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ү ү | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ф ф | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Х х | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Һ һ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ц ц |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ч ч | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ш ш | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Щ щ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ъ ъ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ы ы | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ь ь | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Э э | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ә ә |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ю ю | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Я я | | | | | | |- |} === Голосні === === Приголосні === === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Здрастуйте. || Һаумыһығыҙ. (''һаумығыҙ '') || |- | Привіт. || Сәләм. || |- | Як у вас справи? || Хәлдәрегеҙ нисек? || |- | Добре, дякую. || Рәхмәт, һәйбәт. (''Рәхмәт, яҡшы. '') || |- | Як Вас звати? || Исемегеҙ кем? ('' Исемегеҙ нисек?'') || |- | Мене звати _____ || Минең исемем ______ . ('' _____ .'') || |- | Дуже приємно познайомитися. || Танышыуыма бик шатмын. || |- | Будь ласка (прохання) || Зинһар. (''Үтенес'') || |- | Спасибі. || Рәхмәт. || |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || нема такої фрази, якщо кажуть відповідь на спасибі, то «үҙегеҙгә лә рәхмәт» Рәхмәтеңә рәхмәт. || |- | Так. || Эйе. || |- | Ні. || Юҡ. || |- | Вибачте (звернути увагу) || || |- | Пробачте (просити вибачення) || Ғәфү итегеҙ. (''Ғәфү үтенеү'') || |- | До побачення. || Күрешкәнгә тиклем. || |- | Бувай (прощання) || Һау бул. || |- | Я не розмовляю по-''назва мови'' [добре] || Мин ____са/сә [яҡшы] һөйләшмәйем. || |- | Ви розмовляєте українською/російською? || Һеҙ украин/русса беләһегеҙме? || |- | Чи тут хтось розмовляє українською/російською? || Кем украин/русса белә? || |- | Допоможіть! || Ярҙам итегеҙ! || |- | Обережно! || Һаҡ булығыҙ! || |- | Доброго ранку. || Хәйерле иртә. || |- | Доброго дня. || Хәйерле көн. || |- | Добрий вечір. || Хәйерле кис. || |- | Добраніч. || Тыныс йоҡо. || |- | Я не розумію. || Мин аңламайым. || |- | Де знаходиться туалет? || Бәҙрәф ҡайҙа || |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || Борсома! (''Бәйләнмә!'') || |- | Не чіпай мене! || Миңә теймәгеҙ! || |- | Я викличу поліцію! || Мин полицияны саҡыртам || |- | Поліція! || Полиция! || |- | Тримайте злодія! || Бурҙы тотоғоҙ! || |- | Мені потрібна ваша допомога. || Миңә һеҙҙең ярҙамығыҙ кәрәк || |- | Це терміново! || Был ашығыс! || |- | Я заблукав. || Мин аҙаштым || |- | Я загубив свою сумку. || Мин сумкамды юғалттым || |- | Я загубив свій гаманець. || || |- | Я хворий. || Мин ауырыйым (''Мин сирләйем'') || |- | Я поранений. || Мин яраландым || |- | Мені потрібен лікар. || Миңә табиб кәрәк || |- | Можна від вас подзвонити? || Һеҙҙең аша шылтыратырға мөмкинме? || |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Текст заголовка !! Текст заголовка !! Текст заголовка |- | 1 || бер || |- | 2 || ике || |- | 3 || өс || |- | 4 || дүрт || |- | 5 || биш || |- | 6 || алты || |- | 7 || ете || |- | 8 || һигеҙ || |- | 9 || туғыҙ || |- | 10 || ун || |- | 11 || ун бер || |- | 12 || ун ике || |- | 13 || ун өс || |- | 14 || ун дүрт || |- | 15 || ун биш || |- | 16 || ун алты || |- | 17 || ун ете || |- | 18 || ун һигеҙ || |- | 19 || ун туғыҙ || |- | 20 || егерме || |- | 21 || егерме бер || |- | 22 || егерме ике || |- | 23 || егерме ес || |- | 30 || утыҙ || |- | 40 || ҡырҡ || |- | 50 || илле || |- | 60 || алтмыш || |- | 70 || етмеш || |- | 80 || һикһән || |- | 90 || туҡһан || |- | 100 || йөҙ || |- | 150 || йөҙ илле || |- | 200 || ике йөҙ || |- | 300 || өс йөҙ || |- | 400 || дүрт йөҙ || |- | 500 || биш йөҙ || |- | 1000 || мең || |- | 2000 || ике мең || |- | 5000 || биш мең || |- | 1000000 || миллион || |- | 1000000000 || миллиард || |- | Номер || номер, һан || |- | Половина || ярты || |- | Більше || күберәк || |- | Менше || әҙерәк || |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || хәҙер || |- | Раніше || һуңыраҡ || |- | Пізніше || иртәрәк || |- | Ранок || иртә || |- | День || көн || |- | Вечір || кис || |- | Ніч || төн || |- | Вранці || иртән || |- | Вдень || көндөҙ || |- | Ввечері || кисен || |- | Вночі || төндә || |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || || |- | Половина _____ || || |- | Пˈятнадцять хвилин _____ || || |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || || |- | 2:00 || сәғәт ике || |- | 3:00 || сәғәт өс || |- | 4:00 || сәғәт дүрт || |- | 5:00 || сәғәт биш || |- | 6:00 || сәғәт алты || |- | 7:00 || сәғәт ете || |- | 8:00 || сәғәт һигеҙ || |- | 9:00 || сәғәт туғыҙ || |- | 10:00 || сәғәт ун || |- | 11:00 || сәғәт ун бер || |- | 12:00 || сәғәт ун ике || |- | Полудень || || |- | Північ || || |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || _____ минут || |- | _____ день/дні/днів || _____ көн || |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || _____ аҙна || |- | _____ місяць/місяці/місяців || _____ ай || |- | _____ рік/роки/років || _____ йыл || |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || бөгөн || |- | Вчора || кисә || |- | Завтра || иртәгә || |- | Цього тижня/місяця/року || был аҙнала || |- | Минулого тижня/місяця/року || үткән аҙнала || |- | Наступного тижня/місяця/року || киләһе аҙнала || |- | Понеділок || дүшәмбе || |- | Вівторок || шишәмбе || |- | Середа || шаршамбы || |- | Четвер || кесаҙна (''кесе йома'') || |- | Пˈятниця || йома || |- | Субота || шәмбе || |- | Неділя || йәкшәмбе || |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || ғинуар || |- | Лютий || февраль || |- | Березень || март || |- | Квітень || апрель || |- | Травень || май || |- | Червень || июнь || |- | Липень || июль || |- | Серпень || август || |- | Вересень || сентябрь || |- | Жовтень || октябрь || |- | Листопад || ноябрь || |- | Грудень || декабрь || |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || ҡара || |- | Білий || аҡ || |- | Сірий || һоро || |- | Червоний || ҡыҙыл || |- | Синій || күк || |- | Блакитний || зәңгәр || |- | Жовтий || һары || |- | Зелений || йәшел || |- | Помаранчевий || ҡыҙғылт-һары || |- | Фіолетовий || || |- | Коричневий || көрән || |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || _____ға/ҡа билет күпме тора? || |- | Один квиток до _____, будь ласка. || || |- | Куди їде цей потяг/автобус? || был поезд/автобус ҡайҙа тиклем бара? || |- | Де потяг/автобус до _____? || || |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || || |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || || |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || || |- | ... автовокзалу? || || |- | ... аеропорту? || || |- | ... вокзалу? || || |- | ... готелю _____? || || |- | ... гуртожитку? || || |- | ... українського консульства/посольства? || || |- | ... центру? || || |- | Де є багато _____? || || |- | ... барів? || || |- | ... готелів? || || |- | ... пам'яток? || || |- | ... ресторанів? || || |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || || |- | ... вулицю || || |- | Поверніть направо || уңға боролоғоҙ || |- | Поверніть наліво || һулға боролоғоҙ || |- | До _____ || || |- | Повз _____ || || |- | Перед _____ || || |- | Шукайте _____ || эҙҙәгеҙ || |- | Перехрестя || || |- | Північ || төнъяҡ || |- | Південь || көнъяҡ || |- | Схід || көнсығыш || |- | Захід || көнбайыш || |- | Вгору || өҫкә (''юғарыға'') || |- | Вниз || аҫҡа (''түбәнгә'') || |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || || |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || || |- | Скільки коштує доїхати до _____? || || |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || || |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || Һеҙҙә буш бүлмәләр бармы? || |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || бер/ике кешегә бүлмә күпме тора? || |- | В цій кімнаті є _____ || || |- | ... простирадла? || || |- | ... ванна? || || |- | ... телефон? || || |- | ... телевізор? || || |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || || |- | У вас є _____ кімнати? || || |- | … тихіші …? || || |- | ... більші ...? || ҙурыраҡ || |- | ... чистіші …? || таҙараҡ (''чистараҡ'') || |- | ... дешевші …? || осһоҙораҡ (''арзаныраҡ'') || |- | Добре, я беру. || Ярай, мин алам || |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || || |- | Ви можете запропонувати інший готель? || || |- | У вас є _____ || || |- | … сейф? || сейф || |- | ... індивідуальні сейфи? || || |- | Сніданок/вечеря враховані? || || |- | О котрій сніданок/вечеря? || || |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || || |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || || |- | Дайте рахунок. || || |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || || |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || || |- | Де можна обміняти гроші? || || |- | Який курс обміну? || || |- | Де найближчий банкомат? || || |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для однієї особи/двох осіб, будь ласка. || || |- | Можна меню? || || |- | У вас є фірмові страви? || || |- | У вас є страви місцевої кухні? || || |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || || |- | Я не їм свинину. || || |- | Сніданок || иртәнге аш || |- | Обід || төшкө аш || |- | Вечеря || киске аш || |- | Я хочу ____. || мин ____ теләйем || |- | ... курку || тауыҡ || |- | ... яловичини || һыйыр ите || |- | ... рибу || балыҡ || |- | ... свинини || сусҡа || |- | ... ковбасу || || |- | ... сир ||сыр || |- | ... яйця || йомортҡа || |- | ... салат ||салат || |- | ... (свіжі) овочі || йәшелсә|| |- | ... (свіжі) фрукти ||еләк-әмеш|| |- | ... тост ||тост || |- | ... макарони || макарон|| |- | ... рису || дөгө|| |- | ... квасолі || || |- | ... гамбургер ||гамбургер|| |- | ... біфштекс ||бифштекс|| |- | ... гриби || бәшмәк || |- | ... апельсин || әфлисун || |- | ... яблуко || алма || |- | ... банан ||банан|| |- | ... ананас ||ананас|| |- | ... ягоду || еләк || |- | ... виноград || йөҙөм || |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ ||Зинһар өсөн, _____ бирегеҙ! || |- | ... кави || || |- | ... чаю || сәй || |- | ... соку ||һут || |- | ... мінеральної води ||минераль һыу || |- | ... води || һыу || |- | ... пива || һыра || |- | ... червоного/білого вина || шарап || |- | ... горілки || араҡы || |- | ... віскі ||виски|| |- | ... рому ||ром|| |- | ... газованої води ||газлы һыу|| |- | ... апельсинового соку ||апельсин һуты|| |- | ... коли ||кола|| |- | Дайте, будь ласка ____. ||Зинһар өсөн, _____ бирегеҙ! || |- | … солі ||тоҙ|| |- | … перцю ||борос|| |- | … масла ||май|| |- | Офіціант! || || |- | Я закінчив. || || |- | Я наївся. || мин туйҙым || |- | Це було чудово. || || |- | Можете прибрати зі столу. || || |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || || |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || Һеҙ алкоголле эсемлектәр һатаһығыҙмы? || |- | Є столики? || || |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || Зинһар, бер һыра/ике һыра || |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || Зинһар, ҡыҙыл/аҡ шараптан бер бокал || |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || Зинһар,бер пинта || |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || Зинһар, бер шешә || |- | Тут є буфет? || Бында буфет бармы? || |- | Ще одну, будь ласка. || Зинһар, тағы берәүҙе || |- | Коли ви зачиняєтеся? || Һеҙ ҡасан ябылаһығыҙ? || |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || || |- | Скільки це коштує? || || |- | Це занадто дорого. || || |- | Ви приймете _____? || || |- | Дорого || || |- | Дешево || || |- | Я не можу собі цього дозволити. || || |- | Я цього не хочу. || || |- | Ви мене обманюєте. || || |- | Мені це не цікаво. || || |- | Добре, я візьму. || || |- | Дайте, будь ласка, пакет. || || |- | У вас є доставка (за кордон)? || || |- | Давайте дві. || || |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні ... || || |- | ... зубна паста || || |- | ... зубна щітка || || |- | ... тампони || || |- | ... мило || || |- | ... шампунь || || |- | ... аспірин (знеболююче) || || |- | ... ліки від застуди || || |- | ... ліки від живота || || |- | ... бритва || || |- | ... парасолька || || |- | ... лосьйон від засмаги || || |- | ... листівка || || |- | ... поштові марки || || |- | ... батарейки || || |- | ... папір || || |- | ... ручка || || |- | ... книги українською мовою || || |- | ... журнали українською мовою || || |- | ... газета українською мовою || || |- | ... ''Назва мови''-український словник || || |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || || |- | Я можу взяти страховку? || || |- | СТОП || || |- | Односторонній рух || || |- | Поступіться дорогою || || |- | Парковки немає || || |- | Обмеження швидкості || || |- | Заправка || || |- | Бензин || || |- | Дизельне паливо || || |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || || |- | Ми один одного не зрозуміли. || || |- | Куди ви мене везете? || || |- | Мене заарештовано? || || |- | Я громадянин України. || || |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || || |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || || |- | Я можу сплатити штраф зараз? || || |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} [[Категорія:Розмовники]] dpaa24lw9wxj3j3tbwgiqyhtoglso64 828 1671 15216 2015-10-08T19:10:38Z RLuts 5 Створена сторінка: local i = {} function i.HiddenUnicode(frame) local txt = frame.args[1] or ''; local catUnicodeIssue = ''; -- Note the quote ("") below is not empt... 15216 Scribunto text/plain local i = {} function i.HiddenUnicode(frame) local txt = frame.args[1] or ''; local catUnicodeIssue = ''; -- Note the quote ("") below is not empty and actually contains a hidden unicode character. if mw.ustring.match(txt,"‎") ~= nil then catUnicodeIssue = '[[' .. 'Category:Listing with hidden unicode character]]' end return catUnicodeIssue; end return i; ph1egej57ftbzdcm7vgu90nqpf22448 828 1672 15217 2015-10-08T19:12:40Z RLuts 5 Створена сторінка: local i = {} function i.EmailTracking(frame) local output = ''; local email = frame.args["email"] or ''; if mw.ustring.match(email,'@.*@') ~= nil... 15217 Scribunto text/plain local i = {} function i.EmailTracking(frame) local output = ''; local email = frame.args["email"] or ''; if mw.ustring.match(email,'@.*@') ~= nil then output = '[[' .. 'Category:Listing with multiple email addresses]]<span class="phoneinfo" style="display:none;">MULTIPLE-EMAIL</span>'; end if mw.title.getCurrentTitle().namespace ~= 0 then output = ''; end return output; end return i; pgbj2x85kwku3bb2aec2js8agz87rqe 828 1673 15219 2015-10-08T19:17:02Z RLuts 5 Створена сторінка: local i = {} function i.LinkOnePhone(txt, demo, tollfree) local link = txt; local othertxt = ""; local catprefix = ''; local catMissingCountry... 15219 Scribunto text/plain local i = {} function i.LinkOnePhone(txt, demo, tollfree) local link = txt; local othertxt = ""; local catprefix = ''; local catMissingCountryCode = ''; local catFormatIssue = ''; local output; if demo == 'true' then catprefix = ':'; end -- any other text in brackets at the end is stored separately and ignored for the dialing number if mw.ustring.gsub(txt, "(.*)( %([^0-9]*%))$", "%2") ~= txt then othertxt = mw.ustring.gsub(txt, "(.*)( %([^0-9]*%))$", "%2"); txt = mw.ustring.gsub(txt, "(.*)( %([^0-9]*%))$", "%1"); end -- Don't include "ext NNNN" in the link link = mw.ustring.gsub(txt, " +[Ee][Xx][Tt] +%d+$", ""); -- Don't include " xNNNN" in the link link = mw.ustring.gsub(link, " +x%d+$", ""); link = mw.ustring.gsub(link, " ", ""); link = mw.ustring.gsub(link, "'", ""); if link == "" then return ""; end if mw.ustring.sub(link, 1, 1) ~= '+' and mw.ustring.len(link) > 4 then catMissingCountryCode = '[[' .. catprefix .. 'Category:Listing with phone missing country code]]<span class="phoneinfo" style="display:none;">NOCC</span>'; if tollfree == 'yes' and mw.ustring.sub(link, 1, 4) == '0508' then catMissingCountryCode = ''; end if tollfree == 'yes' and mw.ustring.sub(link, 1, 4) == '0800' then catMissingCountryCode = ''; end if tollfree == 'yes' and mw.ustring.sub(link, 1, 4) == '1300' then catMissingCountryCode = ''; end if tollfree == 'yes' and mw.ustring.sub(link, 1, 4) == '1800' then catMissingCountryCode = ''; end if mw.ustring.match(mw.ustring.lower(othertxt),"high cost") ~= nil then catMissingCountryCode = ''; end if mw.ustring.match(mw.ustring.lower(othertxt),"extra charge") ~= nil then catMissingCountryCode = ''; end if mw.ustring.match(mw.ustring.lower(othertxt),"premium") ~= nil then catMissingCountryCode = ''; end if mw.ustring.match(mw.ustring.lower(othertxt),"local rate") ~= nil then catMissingCountryCode = ''; end end if mw.ustring.match(link,"^%+[%d-() ]+$") ~= nil then output = '<span class="plainlinks nourlexpansion">[tel:' .. link .. ' ' .. txt .. ']</span>' .. othertxt; elseif mw.ustring.match(link,"^%+[%d%u- ]+$") ~= nil then local extra = mw.ustring.match(link, "%u[%d%u- ]+") link = mw.ustring.gsub(link, "[A-C]", "2"); link = mw.ustring.gsub(link, "[D-F]", "3"); link = mw.ustring.gsub(link, "[G-I]", "4"); link = mw.ustring.gsub(link, "[J-L]", "5"); link = mw.ustring.gsub(link, "[M-O]", "6"); link = mw.ustring.gsub(link, "[P-S]", "7"); link = mw.ustring.gsub(link, "[T-V]", "8"); link = mw.ustring.gsub(link, "[W-Z]", "9"); extra = mw.ustring.gsub(extra, "[A-C]", "2"); extra = mw.ustring.gsub(extra, "[D-F]", "3"); extra = mw.ustring.gsub(extra, "[G-I]", "4"); extra = mw.ustring.gsub(extra, "[J-L]", "5"); extra = mw.ustring.gsub(extra, "[M-O]", "6"); extra = mw.ustring.gsub(extra, "[P-S]", "7"); extra = mw.ustring.gsub(extra, "[T-V]", "8"); extra = mw.ustring.gsub(extra, "[W-Z]", "9"); output = '<span class="plainlinks nourlexpansion">[tel:' .. link .. ' ' .. txt .. ' (' .. extra .. ')' ..']</span>' .. othertxt; else output = txt .. othertxt; if mw.ustring.match('+' .. link,"^%+[%d-() ]+$") == nil then catFormatIssue = '[[' .. catprefix .. 'Category:Listing with phone format issue]]<span class="phoneinfo" style="display:none;">FORMAT</span>'; end end if mw.ustring.match(link,"%(0%)") ~= nil then catFormatIssue = '[[' .. catprefix .. 'Category:Listing with phone format issue]]<span class="phoneinfo" style="display:none;">FORMAT</span>'; end if mw.title.getCurrentTitle().namespace == 0 or demo == 'true' then output = output .. catFormatIssue .. catMissingCountryCode; end return output; end function i.LinkPhone(frame) local demo = frame.args["demo"] or ''; local txtall = frame.args[1] or '' .. ','; local tollfree = frame.args["tollfree"] or ''; local txt = ""; local result = ""; local catprefix = ''; -- replace or / and with comma txtall = mw.ustring.gsub(txtall, " or %+", ", +"); txtall = mw.ustring.gsub(txtall, " and %+", ", +"); for txt in mw.ustring.gmatch(txtall, "([^,]+)") do result = result .. ", " .. i.LinkOnePhone(txt, demo, tollfree) end result = mw.ustring.sub(result, 3, mw.ustring.len(result) ); return result; end return i; e8mc9y6wq1wz5yszhii5r7cf960yljf 10 1674 30187 29214 2021-02-14T13:15:38Z RLuts 5 30187 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing | counter={{{counter|see}}} | type=see | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | description={{{description|}}} | {{{1|}}}}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> 0adjiteun1eict32mxtnsau7d0phk5b 10 1675 29212 15232 2021-01-25T19:17:29Z RLuts 5 29212 wikitext text/x-wiki {{listing | type=do | counter={{{counter|do}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | {{{1|}}}}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> k2n2qiyp6cuh3xxha73ymvxobp024lg 10 1676 15233 2015-10-08T19:41:38Z RLuts 5 Створена сторінка: {{listing | type=buy | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}}... 15233 wikitext text/x-wiki {{listing | type=buy | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} <!-- |wikipedia={{{wikipedia|}}} --> | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | {{{1|}}}}}<noinclude>{{documentation}}</noinclude> 7e9d4a6gf762swnt5vkc3qxnk3yhlff 10 1677 29215 18480 2021-01-25T19:26:05Z RLuts 5 для координат з вікіданих 29215 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing | type=eat | counter={{{counter|eat}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | {{{1|}}}}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> fv3ayiza18hzc486p3viqj4mnomyj2m 10 1678 29217 24902 2021-01-25T19:27:36Z RLuts 5 29217 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing | type=drink | counter={{{counter|drink}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | {{{1|}}}}}</includeonly><noinclude> {{documentation}}</noinclude> hjcswm20l60ikkw2ees8env3zbf1que 10 1679 29216 18479 2021-01-25T19:26:53Z RLuts 5 для координат з вікіданих 29216 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{listing |type=sleep |counter={{{counter|sleep}}} |name={{{name|}}} |alt={{{alt|}}} |address={{{address|}}} |directions={{{directions|}}} |phone={{{phone|}}} |tollfree={{{tollfree|}}} |email={{{email|}}} |fax={{{fax|}}} |url={{{url|}}} |hours={{{hours|}}} |checkin={{{checkin|}}} |checkout={{{checkout|}}} |price={{{price|}}} |lat={{{lat|}}} |long={{{long|}}} |lastedit={{{lastedit|}}} |content={{{content|{{{1|}}}}}} |image={{{image|}}} |wikipedia={{{wikipedia|}}} |wikidata={{{wikidata|}}} |inline={{{inline|}}} }}</includeonly><noinclude>{{Documentation}}</noinclude> 7pkt7y9vacfqh6kl9jo7guj8cafpzgr 0 1680 33736 15266 2022-10-15T18:34:08Z Trident of Neptun 6004 33736 wikitext text/x-wiki {{geo|47.53|19.07}} {{pagebanner|pgname=Північний Пешт}} {{districtbar | district=Північний Пешт | city=Будапешт | arm= | armcaption= | image= | caption= | map= <!-- {{PoiMap2||}} --> | population= | callingcode= }} '''Північний Пешт''' розташований у [[Будапешт]]і. == Зрозуміти == Північний Пешт розташований на північній частині Пешту вздовж річки Дунай. Складається з двох районів — Андьяфьольда (''Angyalföld'', ''Земля Ангелів'') та Уйпешта. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == === Андьяфьольд === * {{see | name=Церква св. Маргіт | alt=Árpád-házi Szent Margit-templom, Lehel téri templom | url= | wikipedia=undefined | email= | address= | lat=47.51694 | long=19.06056 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-08 | content= }} * {{see | name=Церква та монастир Богоматері на горі Кармел | alt=Kármelhegyi Boldogasszony kármelita templom és rendház | url= | wikipedia=undefined | email= | address= | lat=47.52486 | long=19.06728 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-08 | content= }} * {{see | name=Церква св. Ласло в Андьяфьольді | alt=Angyalföldi Szent László-plébániatemplom | url= | wikipedia=undefined | email= | address=Béke tér 1/a | lat=47.4289 | long=19.2180 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-09 | content= }} === Уйпешт === == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Будапешт|type=Район міста}} 4y1r6ky5ea7ynm8qx93own0jiz7sony 0 1681 32912 25041 2022-08-04T19:27:28Z Trident of Neptun 6004 /* {{Потягом}} */ 32912 wikitext text/x-wiki {{geo|35.6969444444|-0.633055555556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Оран''' знаходиться в [[Алжир]]і. == Зрозуміти == Знаходиться на узбережжі Середземного моря на північному заході країни. Друге за величиною місто та культурний центр Алжиру. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Поблизу міста є аеропорт, який приймає як внутрішні так і міжнародні рейси. === {{Потягом}} === У місті знаходиться залізнична станція. Щоденно курсують потяги до [[Алжир (місто)|столиці]] та інших міст. Оран є головною залізничною станцією, звідки щоденно відправляються поїзди з більшості міст Алжиру. Поїздів зі столиці Алжиру багато, однак вони курсують кілька разів на день. Інші міста вздовж узбережжя Середземного моря та північно-західного Алжиру також мають щоденні поїзди до Орана. Додаткові маршрути включають нічний поїзд з Бешара, глибоко вглиб Сахари та приблизно на півдорозі з Мавританії. Хоча до Марокко йде залізнична лінія, кордон був закритий протягом десятиліть через політичний конфлікт. === {{Автомобілем}} === Автомагістраль [[Алжир (місто)|Алжир]]-Оран знаходиться у чудовому стані, тому можна дістатися зі столиці за декілька годин. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === Є декілька морських рейсів до Франції та Іспанії. == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Історичний центр | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-12 | content= }} * {{listing | name=Форт Санта Крус | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-12 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Алжир|type=Місто}} h3nchbfjxlq9tg720ztiqnerbfq5xks 0 1682 15265 2015-10-11T06:22:11Z Antanana 323 014 15265 wikitext text/x-wiki {{geo|16.410000|-92.408611}} {{pagebanner|Pagebanner default.jpg|caption=Лагуна Мірамар}} {{regionbar | region=Чіапас | regionlocal= | arm =MXEscudo Chiapas.png | armwidth=100px | location = | website = | image= | caption = }} '''Чіапас''' розташований на півострові [[Юкатан (півострів)|Юкатан]] у [[Мексика|Мексиці]]. Це найпівденніший штатт Мексики. Межує із [[Гватемала|Гватемалою]] на південному сході, омивається Тихим океаном на південному заході, граничить зі штатами [[Оахака (штат)|Оахака]], [[Веракрус (штат)|Веракрус]] та [[Табаско]] із заходу до півчнічного сходу. == Регіони == [[Файл:Chiapas.jpg|thumb|right|240px|Типовий краєвид]] == Міста == * [[Тустла-Ґутьєррес]]&nbsp;— столиця штату, відоме зоопарками <!-- абетково інші міста --> * [[Бока-дель-Сьєло]]&nbsp;— приємне рибацьке поселення, дешеві палапи * [[Чіапа-де-Корсо]]&nbsp;— найстаріше іспанське місто штату * [[Комітан]]&nbsp;— четверте за розмірами місто штату * [[Окосінго]]&nbsp;— місто, що на шляху до руїн майя у Тоніна (Toniná) * [[Сан-Кристобаль-де-лас-Касас]]&nbsp;— культурна столиця штату * [[Чамула]]&nbsp;— поселення індіанського народу цоцилі (Tsotsil) * [[Тапачула]]&nbsp;— друге за розмірами місто штату == Інші місця == [[Файл:CanonDelSumidero.jpg|thumb|right|240px|Вхід до каньйону Сумідеро]] * [[Паленке]]&nbsp;— археологічне місто та історичне поселення майя * [[Тоніна]]&nbsp;— руїни майя * [[Бонампак]]&nbsp;— руїни майя * [[Яшчилан]]&nbsp;— руїни майя * Агва Асуль&nbsp;— водоспад * Місоль-Ха&nbsp;— водоспад * Каньйон Сумідеро&nbsp;— каньйон та заказник * [[Лагуна Марімар|Лагуна Марімар]]&nbsp;— лагуна * [[Ель-Кастано]]&nbsp;— екотуризм * [[Лагуна-де-Монтебелло]]&nbsp;— національний парк == Зрозуміти == [[Файл:OxchucMarket.jpg|thumb|240px|Недільній ринок в Осчук]] == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Оахака (штат)|Оахака]]&nbsp;— 10 годин автобусом * [[Гватемала]]&nbsp;— прибизно 10 годин до міста Гватемала * [[Табаско]]&nbsp;— сусідній штат * [[Кампече]]&nbsp;— прибизно 10 годин автобусом * Регулярні рейси до [[Мехіко]], [[Гвадалахара (Мексика)|Гвадалахара]] та інші популярні напрямки у Мексиці {{footer|ispartof=Мексика|type=Регіон}} {{ОА|мова=en|стаття=Chiapas}} 5a5zsyvznfnz7sskkcd39lvpn4m5rek 8 1684 31958 15283 2022-02-28T06:50:28Z Ladsgroup 636 Maintenance: Fixing deprecated call to importScriptURI ([[mw:ResourceLoader/Migration_guide_(users)#importScriptURI]]) 31958 javascript text/javascript //Джерело: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=MediaWiki:Gadget-editHysteria.js //Автор:AS var beau$userGroups = {}; if (mw.config.get('wgUserGroups')) { for (var i = 0; i < mw.config.get('wgUserGroups').length; i++) { beau$userGroups[ mw.config.get('wgUserGroups')[i] ] = true; } } function beau$callAPI(query) { var url = mw.config.get('wgServer') + mw.config.get('wgScriptPath') + '/api.php?'; for (var field in query) { var value = query[field]; url += '&' + field + '=' + encodeURIComponent(value); } url += '&format=json'; mw.loader.load(url); } window.editHysteriaGadget = {}; editHysteriaGadget.init = function () { var firstHeading; var headers = document.getElementsByTagName("h1"); firstHeading = document.getElementById("contentSub"); if(!firstHeading) firstHeading = document.getElementById("section-0"); if(!firstHeading) return; var div = document.createElement("div"); div.style.cssText = "font-size:8pt;line-height:1em"; if (mw.config.get('skin') == 'modern') { div.style.marginLeft = "10px"; div.style.display = "inline-block"; } firstHeading.appendChild(div); this.div = div; beau$callAPI({ action: 'query', prop: 'revisions', rvprop: 'user|ids', rvlimit: 50, callback: 'editHysteriaGadget.gotRevisions', titles: mw.config.get('wgPageName'), requestid: new Date().getTime() }); } editHysteriaGadget.wikilink = function(page) { return mw.config.get('wgScript') + '?title=' + encodeURIComponent(page); } editHysteriaGadget.userlink = function(name) { var str = '<a href="' + this.wikilink('User:' + name) + '">' + name + '</a> ' + '(<a href="' + this.wikilink('Special:Contributions/' + name) + '">внесок</a>, <a href="' + this.wikilink('User_talk:' + name) + '">обговорення</a>'; if ( beau$userGroups["sysop"] ) str += ', <a href="' + this.wikilink('Special:Blockip/' + name) + '">блокувати</a>'; str += ')'; return str; } editHysteriaGadget.gotRevisions = function(data) { var page = data.query.pages[mw.config.get('wgArticleId')]; var html = ''; var div = this.div; if (! page) { div.innerHTML = html + "Сторінка не існує"; div.style.color = "red"; return; } var topuser = page.revisions[0].user; var ldiff; var luser; var count = 1; for (var i = 1; i < page.revisions.length; i++) { ldiff = page.revisions[i].revid; luser = page.revisions[i].user; if (luser != topuser) break; count++; } if (ldiff) { html += 'Востаннє <a href="'+ mw.config.get('wgScript') + '?title=' + encodeURIComponent(mw.config.get('wgPageName')) + '&diff=cur&oldid=' + ldiff + '"/>редагована</a>' + ' користувачем ' + this.userlink(topuser) + ' (' + count + 'x).'; if(luser != "" && luser != topuser) { html += ' Раніше редагував ' + this.userlink(luser) + '.'; } div.innerHTML = html; } else if (topuser != "") { div.innerHTML = html + 'Це єдина версія сторінки. ' + 'Її автор — ' + this.userlink(topuser) + '.'; } if (mw.config.get('skin') == 'modern') { var links = div.getElementsByTagName('a'); for (var i = 0; i < links.length; i++) { links[i].style.color = 'white'; links[i].style.textDecoration = 'underline'; } } } if (mw.config.get('wgNamespaceNumber') >= 0 && !document.location.href.match(/printable=yes/)) $(function(){ editHysteriaGadget.init() }); // "this" is expected to be editHysteriaGadget 0xcb8kb765bkb3dsp2c8qs1ev2am1wc 8 1685 23765 15276 2019-04-14T20:50:47Z Dimon2711 4042 23765 wikitext text/x-wiki '''EditHysteria'''. Згадує під заголовком сторінки автора останніх редагувань. k919aj4mgldljkzfk89ggr9bw0a9muu 8 1686 15786 15278 2016-02-10T19:32:29Z He7d3r 1669 [[mw:RL/MGU|Migration]]: wikiGetlink → getUrl 15786 javascript text/javascript /** * Action link: Purge (Action menu) * * @source https://uk.wikipedia.org/wiki/MediaWiki:Gadget-purgetab.js * @source: http://www.mediawiki.org/wiki/Snippets/Purge_action * @rev: 5 */ $( function() { if ( !$( '#ca-purge' ).length && mw.config.get( 'wgIsArticle' ) ) { mw.util.addPortletLink( 'p-cactions', mw.util.getUrl( mw.config.get( 'wgPageName' ) ) + '?action=purge', mw.config.get( 'skin' ) == 'vector' ? 'Очистити кеш' : '*', 'ca-purge', 'Очистити серверний кеш для цієї сторінки', '*' ); } }); 61ptdds23grcffvfdalauphuxxnc87x 8 1687 23764 15279 2019-04-14T20:50:23Z Dimon2711 4042 23764 wikitext text/x-wiki '''Purgetab'''. Додає посилання «Очистити кеш» зверху сторінки, яке при натисканні очищує серверний кеш поточної сторінки. eaxpymv5i9dqvr6ve7fqf3atndvtp10 8 1688 15281 2015-10-11T08:35:02Z RLuts 5 Створена сторінка: Перегляд 15281 wikitext text/x-wiki Перегляд 2repm6pm03nddeadyndu91te2mwxg77 0 1692 25033 16910 2019-06-14T14:26:20Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25033 wikitext text/x-wiki {{geo|35.5|11.0666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Махдія''' знаходиться в [[Туніс]]і. == Зрозуміти == Адміністративний центр однойменного вілаєту (області), туристичний і курортний центр на узбережжі Середземного моря. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Аеропорт Монастір імені Хабіба Бургіби | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Аеропорт Монастір імені Хабіба Бургіби | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Знаходиться неподалік міста Монастір, дістатися до Махдії можна електропоїздом метро. }} === {{Потягом}} === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Лінія метро Сахель | alt= | address= | directions= | url=http://www.sncft.com.tn/fr/banlieue_sahel/presentation.html | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Метро Сахель | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Лінія Метро Сахель з'єднує міста Сус, Монастір та Махдія. Також можна дістатися аеропорта імені Хабіба Бургіби поблизу міста Монастір. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Старе місто (медіна) | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-12 | content= }} * {{listing | name=Старе морське кладовище та маяк | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-12 | content=Розташоване на мисі }} == Чим зайнятись == Махдія є популярним місцем відпочинку на Середземному морі та центром таласотерапії. Тому основною метою поїздки до Махдії для більшості туристів є відпочинок на морі та лікування підігрітою морською водою та інші процедури, що пропонують готелі, які розташовані на околиці міста. Туди можна дістатися з центру міста на таксі або електропоїздом (Метро Сахель) їхати до станції Махдія-Туристична зона (Mahdia-Zone Touristique). == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туніс|type=Місто}} 5m436swyiwo4is4igkx7dwdo9ixz1rg 0 1693 36973 34072 2025-04-08T15:04:03Z Voitovychviktoria16 7479 /* Літаком */ 36973 wikitext text/x-wiki {{geo|41.9833333333|21.4333333333|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Скоп’є''' — столиця [[Македонія|Македонії]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на берегах річки Вардар. Має албанські квартали. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Скоп'є|alt=Меѓународен аеродром Скопје|address=XJ6G+8WV, MK Автопат „Александар Македонски MK MK, Петровец 1043, Північна Македонія|phone=+38923148333|url=http://skp.airports.com.mk/|lat=41.960991918800254|long=21.627331253633855|content=Найбільший аеропорт Північної Македонії, один з двох міжнародних аеропортів країни (разом з Охридським аеропортом «Святий Апостол Павло»). Знаходиться за 17 км на південний схід від Скоп'є в містечку Петровець. Раніше називався на честь Олександра Великого.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMPC014k6tg4bepoceKLEs7Wbh4HAzdRDRPkIRE=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%27%D1%94_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q1142389}} === {{Потягом}} === Залізничне сполучення є з усіма сусідніми країнами, крім Болгарії. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є рейси з різних міст Македонії, а також із сусідніх країн. Наприклад, автобус із столиці Болгарії Софії вирушає в бік Скоп'є із центрального автовокзалу двічи на день . === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Македонські залізниці|address=Skopje 1000, Північна Македонія|alt=Railway Station Skopje|url=http://mztransportad.com.mk/|lat=41.991350761257344|long=21.446363480621255|content=Державна компанія, єдиний залізничний перевізник вантажів і пасажирів залізницями в Північній Македонії. Північна Македонія є членом Міжнародного союзу залізниць|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipN2kfeI9iOHYphF_DLXMg6_fQN8yYQpm284nxzx=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96|wikidata=Q921442}} == Що відвідати == {{See|name=Фортеця Скоп'є|address=Самоилова, Скопје 1000, Північна Македонія|alt=Скопско Кале|phone=+38923129323|hours=07:30–16:00|lat=42.00212972888619|long=21.43240600945763|content=Комплекс оборонних споруд та археологічний пам'ятник, розташований в центрі міста Скоп'є, на височині в долині Вардара. Найдавніше поселення на території фортеці належить до IV тисячоліття до н.е. З цього часу (з невеликими перервами) територія сучасної фортеці була заселена.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMGOunkwE1z0vjbrVOg99dqIct0kck8dWZ4JJ1-=w408-h266-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%27%D1%94|wikidata=Q1262367}} * {{listing | name=Стара Чаршія | alt= | url= | wikipedia=Стара Чаршія | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-13 | content= }} * {{listing | name=Пам'ятник Александру Македонському | alt= | url= | wikipedia=Вершник на коні | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-13 | content= }} * {{listing | name=Міленіумський хрест | alt= | url= | wikipedia=Міленіумський хрест | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-13 | content= Знаходиться на горі Водно. Туди можна піднятися на фунікулері або пішки. }} * {{listing | name=Кам'яний міст | alt= | url= | wikipedia=Кам'яний міст (Скоп'є) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-13 | content= }} * {{listing | name=Меморіальний будинок Матері Терези | alt= | url= | wikipedia=Меморіальний будинок Матері Терези | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-13 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === {{Eat|name=Gradska Meana|address=Јована Хаџивасиљевића 33, Врање, Сербія|phone=+38169724066|url=http://www.gradskameana.com/|lat=42.54814236829593|long=21.896731253667177|price=1000-1500 RSD|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMi2FZd2SY9XALu_IHL46YgGbGa6fJbCc_WhDwn=w408-h306-k-no|hours=08:00–00:00 щодня окрім п'ятниці та суботи (08:00–01:00), неділі (11:00–22:00)|alt=ресторан}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Кам'яний міст|address=Камен Мост, Скопје 1000, Північна Македонія|hours=Відчинено цілодобово|lat=41.99718370117461|long=21.43289860760728|content=Від площі Македонія відходить символічний Кам'яний міст. Він з'єднує нові райони зі Старим містом Скоп'є. Міст XV століття (його зводили під час правління султана Мехмеда II в період з 1451 по 1469 роки) не зруйнували ні землетруси, ні війни, тоді як майже все Старе місто лежало в руїнах.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPZIKtxMzCZpPG50oMWl3QkxM6clQ1FO02Ro8gj=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82_(%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%27%D1%94)|wikidata=Q1780883|price=Безкоштовно|alt=Камен Мост}} == Де зупинитись == === Дешево === {{Sleep|name=Skopje Marriott Hotel|alt=Маріотт|address=Plostad Makedonija 7, Скопје 1000, Північна Македонія|url=https://www.marriott.com/en-us/hotels/skpmc-skopje-marriott-hotel/overview/?scid=f2ae0541-1279-4f24-b197-a979c79310b0|phone=+38925102510|checkin=15:00|checkout=12:00|price=Від 5700 за ніч|lat=41.9960516957205|long=21.430345053635776|content=Готель Skopje Marriot розташований у Скоп'є, за 100 метрів від площі Македонія та за 200 метрів від Кам'яного мосту. У готелі є спа-центр із критим басейном і такими зручностями, як гідромасажна ванна, масажний кабінет і парова лазня. У кожному номері готелю є кондиціонер, телевізор із плоским екраном і супутниковими каналами, чайник і сейф. Окрему ванну кімнату укомплектовано безкоштовними туалетно-косметичними засобами та феном. Щодня в готелі Skopje Marriot сервірують сніданок "шведський стіл". Гості також можуть насолодитися трапезою в ресторані готелю, де подають страви середземноморської та європейської кухні.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipO3_0AMXU6xgtzEog9PEpNvmSLHH-hUBGJMsV-o=w426-h240-k-no}} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Тирана|directions=На південний захід від Скоп'є|lat=41.331092929746276|long=19.819192410588435|content=Столиця та найбільше місто Республіки Албанія, адміністративний центр області Тирана. Утворює одну з 12 самостійних адміністративних одиниць (областей) Албанії. Найважливіший економічний, фінансовий, політичний і торговий центр Албанії.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tirana%27s_Rinia_Park_(Aug_%2715).jpeg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0|wikidata=Q19689}}{{footer|ispartof=Північна Македонія|type=Місто}} 10dtoz0zhqm4uvkqq1yn6v0tqpw2e95 0 1694 28338 28337 2021-01-17T21:22:12Z Visem 502 /* See */ Оновлений пункт списку: Храм Олександра Невського 28338 wikitext text/x-wiki {{geo|37.2666666667|9.86666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= 559 313 | callingcode= +216 }} '''Бізерта''' знаходиться у північній частині [[Туніс]]у. == Зрозуміти == Знаходиться на півночі Тунісу на узбережжі Середземного моря неподалік від найпівнічнішої точки Африки. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Храм Олександра Невського | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=37.267526 | long=9.863614 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2015-10-14 | content=Один з небагатьох православних храмів Тунісу. Збудований у пам'ять про Бізертську ескадру. До смерті у 2009 році опікувалась храмом Анастасія Ширінська-Манштейн - старійшина російської громади в Тунісі (на її честь нині названо площу перед храмом). }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туніс|type=Місто}} js4xkz2a0ttxw2tmj0w4r6clhxrmjze 0 1695 25062 17532 2019-06-14T14:27:19Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25062 wikitext text/x-wiki {{geo|35.8333333333|10.6333333333|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Sousse Grosse Moschee.JPG | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Сус''' знаходиться в [[Туніс]]і. == Зрозуміти == Популярний курорт на Середземному морі. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Аеропорт Монастір імені Хабіба Бургіби | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Аеропорт Монастір імені Хабіба Бургіби | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Знаходиться неподалік міста, дістатися можна електропоїздом метро. Обслуговує переважно чартерні рейси, але є і регулярні. }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Аеропорт Енфіда | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} === {{Потягом}} === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Лінія метро Сахель | alt= | address= | directions= | url=http://www.sncft.com.tn/fr/banlieue_sahel/presentation.html | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Метро Сахель | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Лінія Метро Сахель з'єднує міста Сус, Монастір та Махдія. Головна станція міста носить ім'я Хабіба Бурґіби. Також у межах міста знаходяться станції "Факультет" та "Монастір-Промислова зона". В околицях знаходяться станції "Аеропорт" та "Готелі". }} Є залізничне сполучення зі [[Сфакс]]ом та [[Туніс (місто)|Тунісом]]. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з багатьма містами країни. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Старе місто (медіна) | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Чим зайнятись == Сус є популярним курортним містом на морському узбережжі, тому добре відпочити на міських та заміських пляжах. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Наприкінці серпня у морі поблизу міста можуть бути медузи, які жаляться. В деяких інших містах неподалік медузи відсутні. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туніс|type=Місто}} 2r6iis9o77hvnqynmvr6zglhlujekd4 0 1696 33021 28744 2022-08-18T23:19:34Z Trident of Neptun 6004 33021 wikitext text/x-wiki {{geo|56.9722222222|23.7969444444|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Юрмала''' знаходиться в [[Латвія|Латвії]]. == Зрозуміти == Один з найпопулярніших курортів на Балтійському морі. Місто утворилося внаслідок об'єднання селищ Лієлупе, Булдурі, Дзінтарі, Майорі, Дубулти, Яундубулти, Меллужі, Асарі і Валтермуйжа, що нині є частинами міста. У Юрмалі проводяться міжнародні концерти. До недавнього часу найпопулярнішим був музичний конкурс «Нова хвиля». == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === З [[Рига|Риги]] постійно курсують електропоїзди. Вартість в районі 1-1,9 євро. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Вулиця Йомас | alt= | url= | wikipedia=Йомас | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-16 | content=Центральна вулиця міста. }} == Чим зайнятись == У Юрмалі добре відпочити на пляжі, прогулятися центральною вулицею, або відвідати концертні заходи. == Що купувати == На центральній вулиці Йомас є багато магазинів, де можна купити традиційні латвійські сувеніри, зокрема вироби з бурштину, косметичну продукцію Dzintars та інші сувеніри. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Латвія|type=Місто}} kttwjwdvx66acz0kf6ec18zd2dddtt2 0 1697 37840 37839 2025-06-16T12:54:51Z Kyrortnyi 7554 37840 wikitext text/x-wiki {{geo|49.2805555556|23.505|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population=28,867 | callingcode= }} == Зрозуміти == Місто обласного значення на [[Львівська область|Львівщині]]. Бальнеологічний курорт, відомий завдяки мінеральній воді "Нафтуся". == Історія == Перша письмова згадка про Трускавець датується 1427 роком. Археологічні знахідки, зокрема, римський бойовий чекан (ІV століття нашої ери), свідчать про те, що територія Трускавця могла бути ареною бойових дій готів разом з прикарпатськими племенами на чолі з карпами – з одного боку, і легіонами Римської імперії – з іншого. === Звідки походить і що означає назва Трускавець === Назва міста «Трускавець» до цього часу викликає суперечки істориків. Одні вважають, що «Трускавець» — це видозмінена форма польського слова truskawka (полуниця). Але полуниця з’явилася в Європі тільки після 1712 року і була привезена з Чилі французьким офіцером Фрез’є. А назва міста вперше зустрічається вже у XV ст. Інші вчені вважають, що на назву міста вплинула литовська мова. По-литовськи druska — це сіль, а Прикарпаття — відомий центр солеваріння. На користь цього варіанту свідчать тісні міждержавні стосунки Галицько-Волинського князівства і Великого Князівства Литовського у XII—XV ст. ===Становлення Трускавця як курорту=== Датою офіційного заснування бальнеологічного курорту вважається 1827 р. В цей час споруджено приміщення для перших 8 ванн. Хоча лікувальні властивості трускавецьких вод були відомі давно, вперше їх описав королівський лікар Войцех Очко в 1578 році. Габріель Жончинський, автор підручника «Гісторія натуральна», який було видано у 1721 році, вказав, що в Трускавці, як і в інших селах Дрогобиччини добували нафту, а воду, яка її супроводжує, селяни пили для лікування багатьох хвороб. Перші ж серйозні дослідження провели тут німецькі вчені Н.Фіхтель та Б.Хаке. Станіслав Сташіц у невеличкій роботі, яка вийшла друком у 1805 році, писав, що крім солі тут добувають озокерит і нафту, з якої шляхом перегонки отримують гас, який використовується для освітлення вулиць. І це — на початку XIX століття! Хімічний аналіз мінеральної води «Нафтуся» вперше провів львівський вчений, аптекар і хімік Теодор Торосевич в 1836 році. Цей знаменитий вчений більш відомий завдяки винаходу гасової лампи. В той же час зростає значення Трускавця в Австро-Угорській імперії. В 1892 році тут побудовано приміщення для інгаляцій системи Вашмута. І цим Трускавець одразу піднявся на рівень таких оздоровниць європейського значення як Ріхенгаль та Вісбаден. Будуються готелі, вілли, пансіонати. == Клімат == Погоду у Трускавці можна описати словами з пісні радянського кінофільму Ельдара Рязанова «Службовий роман»: «У природи немає поганої погоди – кожна погода благодать…». Цей воістину вірний вислів можна застосувати до мальовничого курорту в Західній Україні, адже відпочинок у Трускавці сприятливий і гарний у будь-який час року. При будь-якій погоді Трускавець завжди вражає своєю різноманітністю і природними багатствами. У Трускавці помірно-теплий, вологий клімат, який насичений киснем, а повітря – озоном, трускавецькі землі, в свою чергу, багаті цілющими мінеральними водами… І все це в цілому робить місто сприятливим і незамінним для відпочинку та лікування. Середньорічна температура повітря погоди в Трускавці коливається в межах від +6,5 до +8,8°С. Мінімальна добова температура повітря в основному припадає на ранок, тому зранку на курорті завжди прохолодно. А максимальна температура повітря доводиться – на 14-16 годин дня, в цей час погода в Трускавці тепліше звичайного. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт знаходиться у місті Львові. === {{Потягом}} === Станом на 2022 рік до Трускавця курсують потяги з Києва та Дніпра, тому без пересадок можна дістатися з багатьох міст України. Також приміські поїзди курсують зі Львова. [[Файл:Трускавець. Прибуття поїзда Трускавець – Вільно, 30-і роки ХХ ст.jpg|міні|Прибуття поїзда Трускавець – Вільно]] === {{Автомобілем}} === Можна дістатися без жодних проблем === {{Автобусом}} === До Трускавця їздять як далекомагістральні автобуси (з міст Польщі, Чехії та інших країн), так і автобуси з міст Львівщини та інших обласних міст України (Київ, Житомир, Дніпро, Івано-Франківськ, Чернівці та інші). == Транспорт == У Трускавці є три маршрути мікроавтобусів. Станом на 2022 рік вартість проїзду становить 10 гривень. == Цікаві факти == * Чистота повітря даного краю приваблює багатьох. Існує повір'я, що повітря Трускавця чисте як скло і лікує найрізноманітніші хвороби. * 3 неділя червня - це день міста, тому найбільше число туристів приїжджає сюди саме в цей час. * Унікальний курорт існує більше 200 років і його щорічно відвідує понад 25 тисяч відпочиваьників. Важливо, що це не тільки жителі України, а й представники інших держав. Іноземці частіше інших повертаються сюди повторно. * Загальна кількість місцевих жителів в сезон збільшується вдвічі. За останніми відомостями, всього 20 тисяч чоловік проживають тут постійно. * Обійти все місто можна за близько тиждень або два (якщо дуже повільно). Це означає, що, взявши відпустку на такий період жодна таємниця про місто не залишиться для вас невідомою, і ви зможете встигути побачити тут все найцікавіше до дрібниць. * Місто Трускавець - це найзнаменитіша оздоровниця Європи. Тут можна провести повну діагностику організму і максимально швидко вилікувати найрізноманітніші захворювання. * З Трускавця дуже зручно їхати в будь-якому напрямку - до Львова та Києва, в Яремче та Дрогобич. {{Mapframe}} == Що відвідати == * {{see | name= Центральний парк Адамівка | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.273808| long=23.498422 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Старовинний парк з віковими деревами, скульптурами та пам'ятниками займає більшу частину містечка. Особливістю архітектурного стилю Трускавця є дерев'яні надбудови над джерелами "Фердинанд", "Юзя", "Едвард" та "Броніслава". }} * {{see | name= Пішохідна зона вулиць Сонячної, Шевченка, майдан Кобзаря, бульвар Юрія Дрогобича | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.279778 | long=23.504653 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Збереглись дерев'яні вілли ХІХ-поч.ХХ ст.: Вілла «Гопляна», вілла «Постій», Вілла «Зося», Вілла «Софія», Вілла «Під Божою Матір'ю». }} * {{see | name=Бювет №1 | alt= | url=https://tru.city/buvette/number1/ | email= | address= бульвар Торосевича, 5| lat= 49.276243| long=23.504009 | directions= | phone=03247 53628 | tollfree= | fax= | hours= 07–10 12–15 17–20 | price= | content= Бювет мінеральної води "Нафтуся". Рекомендується при відвіданні мати поїлку або кухлик. }} * {{see | name=Трускавецьке водосховище | alt= | url= | email= | address= 49°16′06″ пн. ш. 23°30′38″ сх. д.| lat= 49.277678| long= 23.506698 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 00-00 | lastedit=2022-06-02 | content= }}\ '''Музеї''' {{see | name=Музей історії Трускавця | alt= | url= | email= | address= майдан Січових Стрільців, 2| lat= 49.277678| long= 23.506698 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 10-18, субота - вихідний| price= | lastedit=2018-02-17 | content= }} {{See|name=Музей української майоліки|wikipedia=Музей української майоліки (Трускавець)|address=вул. Торосевича, 5|phone=+38(068)5509005|email=https://www.mayolika.com.ua|url=https://www.turpravda.ua/places/ua/truskavec/Muzej_ukrainskoj_majoliki-s9442/|hours=10:00-19:00|lat=|long=|content=Музей з унікальною колекцією кераміки ХХ століття з різних регіонів України.|image=Музей української майоліки, Трускавець, Львівська обл., 20231218.jpg|wikidata=Q125996053}} <gallery> Файл:Трускавець Колишній пансіонат «Верха».JPG|Колишній пансіонат «Верха» Файл:Трускавець (52).JPG|Вілла Анастасія Файл:Трускавець джерело Едвард.jpg|джерело "Едвард" Файл:Трускавець Вілла «Постій».JPG|Вілла «Постій» Файл:Трускавець Вілла «Клюберг».jpg|Вілла «Клюберг» Файл:Трускавець (30) пансіонат «Ґражина».jpg|пансіонат «Ґражина» Файл:Трускавець Шевченка 38 Вілла 3.jpg| Вілла «Поґонь» Файл:Truskavets Buvet 1.jpg|Центральний бювет Файл:Трускавець Адам Міцкевич.jpg|пам'ятник Міцкевичу Файл:Трускавець, джерело Нафтуся.jpg|джерело "Нафтуся" Файл:Логотип Трускавця на вулиці (Я люблю Трускавець).jpg|"Я люблю Трускавець" - логотип курорту (улюблене місце туристів для фото на пам'ять) </gallery> == Чим зайнятись == Перш за все Трускавець відомий як лікувальний курорт, тому сюди приїжджають на тривалий період з метою відпочинку та лікування. Тим не менш, місто є цікавим і звичайним подорожувальникам, які сюди заїжджають на один день. Таким категоріям туристів буде цікаво пройтися центром міста, міським парком, та звичайно відвідати лікувальний центр з мінеральною водою. Також у Трускавці є два футбольних поля, 12 тенісних кортів, 3 спортмайданчики у житлових мікрорайонах міста, 1 спортмайданчик в міському парку, кінно-спортивна база, спортивна база та зали ЛФК при санаторно-курортних закладах, спортивні зали та майданчики при трьох загальноосвітніх середніх школах, тому для пошановувачів спортивноїдіяльності тут є чим зайнятись. У такому випадку також складно не згадати про центральний парк з великою кількістю різноманітних рослин та багатьма стежками, що мають назву "теренкури". Кожен теренкур продуманий та розвиває не лише фізичну витривалість, а й сприяє зняттю нервових напружень й досягненню душевного спокою. В основу теренкурів лягли два фактори – сприятливі кліматичні умови та розмірені фізичні навантаження. Трускавець володіє найкращими умовами для їх прокладання. == Що купувати == У Трускавці рекомендується купувати карпатські сувеніри та місцеві продукти. У центрі міста розташований так званий "Дерев'яний ринок", на якому можна придбати найрізноманітніші сувеніри від простого магнітика до вишиванки чи патріотичної футболки. Також там часто можна купити різноманітні карпатські продукти домашнього виробництва, як от: бринза, овечий сир, мед, лікарські трави та інше. == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name= Mlyntsi| alt= | url= | email= | address= бульвар Юрія Дрогобича, 3А| lat=49.278529| long= 23.505925 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 9-22| price= | content= }} === Середні ціни === * {{eat | name=Корчма | alt= | url= | email= | address=вул. Степана Бандери, 12А | lat=49.278417 | long= 23.505198| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=11-23 | price= | content= }} * {{eat | name=Шухляда | alt= | url= | email=villa-mozart.com.ua | address= вулиця Степана Бандери, 12А| lat= 49.278601 | long=23.505651 | directions= | phone=068 754 8383 | tollfree= | fax= | hours= 8-00| price= | content= }} * {{eat | name=Злагода | alt= | url= | email= | address= вулиця Суховоля, 33| lat=49.278099 | long=23.502877 | directions= | phone= 03247 68050| tollfree= | fax= | hours=10-23| price= | content= }} * {{eat | name=Панорама | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вулиця Степана Бандери, 12А | lat=49.278099 | long=23.502877 | directions= | phone= 068 660 7500 | tollfree= | fax= | hours=11-23 | price= | facebook=https://www.facebook.com/pages/category/Family-Style-Restaurant/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD-%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0-111060560299153/ | instagram= | content= }} === Дорого === * {{eat | name=Ресторан Club pH | alt= | url= | email=clubph.com | address=бульвар Торосевича, 2 | lat= 49.277695| long= 23.504562 | directions= | phone= 03247 52691| tollfree= | fax= | hours= 8:00-23:00| price= | content= Ресторан східноєвропейської кухні. }} == Де розважитись == * Екскурсії. “Легенди давнього курорту” – театралізована екскурсія за участю професійних акторів театру. Її варто відвідати, щоб дізнатись про цікаві та визначні місця Трускавця, історію курорту, а також розважитись та весело провести час. Гарний настрій гарантовано. * Дельфінарій. У мальовничому курортному місті Трускавець працює єдиний у Західній Україні розважально-оздоровчий комплекс з дельфінами «Оскар». Дельфінарій з перших днів свого існування став беззаперечною та унікальною родзинкою оздоровниці, до якої тепер їхатимуть не тільки за цілющою водою «Нафтусею», але й за яскравими враженнями від виступів морських тварин, реабілітацією і оздоровленням, а також релаксом. Яскраві шоу, незабутні враження, масу позитивних емоцій дельфінарій «Оскар» вам гарантує. * Гірськолижний курорт «Буковиця» – найкращі снігові траси різного рівня складності поблизу Трускавця. Якщо Ви любите зимові види спорту, значить Вам точно варто побувати у гірськолижному курорті «Буковиця». Гірськолижний курорт «Буковиця» радо зустріне всіх бажаючих поринути у справжню зимову пригоду. На «Буковиці» ви зможете провести незабутню відпустку або вихідні, які запам’ятаються Вам надовго. На лижному курорті гарантовані масу позитивних емоцій і високий сервіс обслуговування. Будьте впевнені,  лижний комплекс не залишить Вас байдужими. * Кінотеатр. Величезний сучасний екран зі срібним покриттям, створює додаткові зручності для візуального сприйняття фільмів. В холі кінотеатру можна придбати напої та попкорн. * Атракціони для дітей. В теплий період в самому центрі Трускавця розміщуються різноманітні дитячі атракціони та розваги. Тут можна весело провести з дітьми не одну годину. В теплу пору року діти можуть покататись на каруселях, дитячій залізній дорозі, пострибати на батутах (веливий надуваний замок), взяти на прокат електромашинку на управлінні, велосипед, або гіроборд. Якщо Ви з малюком – пройти мимо не вдасться. == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name= Хостел у Трускавці | alt= | url= | email= | address= Бандери 35| lat= 49.274926 | long= 23.509893| directions= | phone= +380 44 377 7911| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= 130 | lastedit=2018-02-17 | content= Десятимісний номер гуртожиткового типу, двоярусні ліжка, кухня, безкоштовний паркінг. }} * {{sleep | name=De Lisandru | alt= | url= | email= | address= Річки 33| lat= 49.281201 | long= 23.510391| directions= | phone= +380 63 387 5899| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 250 | content= }} * Санаторій "Кристал", вулиця Суховоля 60. e-mail: sales1@ukrhotelgroup.com.ua === Середні ціни === * {{sleep | name=Вілла Лідія | alt= | url= | email= | address= вулиця Стебницька, 9| lat= 49.278315 | long=23.509498 | directions= | phone= +38 (067) 323-18-53| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 300 | content= }} * {{sleep | name=Санаторій "Шахтар" | alt=Шахтар Трускавець | url=https://san-shahtar.com/ | wikipedia= | email=shahtar.san@gmail.com | address=вул. С. Бандери 44 м.Трускавець, Львівська обл. | lat= | long= | directions= | phone=+38 032 4773 070 | tollfree=+38 067 7774 725 | fax= | hours=Цілодобово | price= | facebook=https://www.facebook.com/pages/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B9-%D0%A8%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B5%D1%80/462309813922086?nr | vkontakte= | lastedit=2018-03-05 | content=Вже майже два сторіччя курорт Трускавець приймає на лікування людей з різних місцевостей. Лікування в Трускавці здійснюється в багатьох санаторіях, одним з найвідоміших серед яких є санаторій «Шахтар». Це велика семиповерхова споруда, до складу якої входять: спальний корпус, лікувально-діагностичний центр та їдальня. Санаторій «Шахтар» збудований у дуже зручному місці. З його вікон, як на долоні, видно мальовничі гірські пейзажі, що оточують курорт Трускавець. Також до нього можна легко дістатися не лише транспортом, але й пішки. }} === Дорого === * {{sleep | name=Royal Hotel and SPA Resorts Geneva | alt= | url= | email= | address= Суховоля 61-65| lat= 49.277144| long=23.498260 | directions= | phone= +380 3247 73737| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 1200 | content= Номери з власними ванними кімнатами, телевізорами. До послуг гостей басейн та спа-центр. }} * {{listing | name=Санаторій - готель Весна | alt=Санаторій Весна | url=https://sanatorii-karpat.com/ua/sanatorii-vesna-truskavec/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@hotelvesna.com | address=вул.Суховоля, 33, м. Трускавець, | lat= | long= | directions= | phone=+38 (066) 575 2373 | tollfree= | fax= | hours= | price=750 грн. | facebook=https://www.facebook.com/hotelvesna | instagram= | lastedit=2020-04-17 | content=Знаходиться в самому центрі найкращого бальнеологічного курорту Західної України – м. Трускавець. Від готелю до центрального бювету мінеральних вод – 100м.<p> |type=санаторій-готель|skype=|description=}} * {{listing | name=Міротель | alt=Mirotel Resort and Spa | url=https://mirotel.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=майдан Кобзаря, 1 | lat= | long= | directions= | phone=067 976 4170 | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-06-02 | content=Цей сучасний багатоповерховий спа-готель розташовано за 10 км від церкви Св. Юра та музею "Дрогобиччина". У вишуканих номерах є доступ до Wi-Fi, кондиціонери й мініхолодильники, а також усе потрібне для приготування чаю та кави. Номери люкс мають окремі зони відпочинку та балкони або тераси. У покращених номерах люкс є гідромасажні ванни. Можна замовити обслуговування в номері. |type=}} * {{listing | name=Ріксос Прикарпаття | alt=Rixos-Prykarpattya | url=https://rixos.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вулиця Городище, 8 | lat= | long= | directions=об'їзною дорогою міста | phone=067 334 0880 | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-06-02 | content=Цей елітний спа-курорт, з'єднаний із медичним центром, розташовано за 13 хвилин пішки від парку "Адамівка", за 11 км від церкви Св. Георгія XVI століття й за 12 км від музею "Дрогобиччина". Розкішні номери стандарт і люкс мають безкоштовний доступ до Wi-Fi, телевізори з пласкими екранами та мінібари. У покращених номерах є окремі зони відпочинку й обідні столи. У деяких номерах є джакузі. Апартаменти мають каміни та кухні. |type=}}{{Listing|type=Готель у Трускавці|lat=49.2773994055532|long=23.508849779795337|name=Raymond|address=м. Трускавець, вул. Степана Бандери, 21|directions=Для гостей пропонуємо 21 дизайнерський номер, ресторан та СПА з терасою . Усі номери обладнані сучасною системою кондиціонування повітря, сейфом та телевізором. Один з номерів створений для максимально комфортного гостювання людей з особливими потребами. Працює цілодобова стійка реєстрації, безкоштовний Wi-Fi доступний на всій території готелю, є паркінг.|url=https://raymond-hotel.com/|facebook=https://www.facebook.com/raymondhotelua/|instagram=https://www.instagram.com/raymond.ua/|phone=+380678077000|email=raymond.tr2021@gmail.com|hours=24/7|price=від 3100}} == Де навчатись == У м. Трускавці є три заклади для здобування середньї освіти * '''Середня загальноосвітня школа №1 м. Трускавець''' вул. Садова, буд.14, Трускавець, Львівська область * '''Навчально-виховний комплекс "Середня загальноосвітня школа №2 - гімназія"''' м. Трускавець Львівської області вул. Данилишиних, буд.19, Трускавець, Львівська область * '''Середня загальноосвітня школа № 3 м. Трускавець''' вул. Стебницька, буд.98, Трускавець, Львівська область == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 82200. == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 5zg028hi64fno31l24q6c0ffx5dmhku 0 1698 35996 35995 2024-08-20T19:52:10Z Ігор Матосов 7083 35996 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Welcome banner.jpg}} [[file:Detailed SVG map of the Lusophone world.svg|upright=2|frameless|right]] Ви читаєте розмовник '''португальської мови'''. Португальска мова (língua portuguesa) - державна мова [[Португалія|Португалії]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Ангола|Анголи]], [[Мозамбік|Мозамбіка]], [[Кабо-Верде]],[[Гвінея-Бісау]], [[Сан-Томе і Принсіпі|Сан-Томе і Прінсіпі]] та [[Східний Тимор]]. == Довідник з вимови == === Голосні === === Приголосні === === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !Транскрипція |- | Здрастуйте. || Tudo bem? | |- | Привіт. || Oi! | |- | Як у вас справи? || Tudo bem? | |- | Добре, дякую. || Tudo bem! | |- | Як Вас звати? || Como se chama? | |- | Мене звати _____ || Meu nome é | |- | Дуже приємно познайомитися. || Muito prazer. | |- | Будь ласка (прохання) || Por favor | |- | Спасибі. || obrigado | |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || Se faz favor | |- | Так. || Sim. | |-sim | Ні. || Não. | |-não | Вибачте (звернути увагу) || Desculpe | |- | Пробачте (просити вибачення) || Desculpe | |-desculpa | До побачення. || | |- | Бувай (прощання) || | |-tchau | Я не розмовляю по-''назва мови'' [добре] || |eu não falo (....) |- | Ви розмовляєте англійською/українською/російською? || | |- | Чи тут хтось розмовляє англійською/українською/російською? || | |- | Допоможіть! || | |- | Обережно! || | |- | Доброго ранку. || | |-bom dia | Доброго дня. || | |-boa tarde | Добрий вечір. || | |-boa noite | Добраніч. || | |- | Я не розумію. || | |eu nao entendo | Де знаходиться туалет? || | |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || || |- | Не чіпай мене! || || |- | Я викличу поліцію! || || |- | Поліція! || || |- | Тримайте злодія! || || |- | Мені потрібна ваша допомога. || || |- | Це терміново! || || |- | Я заблукав. || || |- | Я загубив свою сумку. || || |- | Я загубив свій гаманець. || || |- | Я хворий. || || |- | Я поранений. || || |- | Мені потрібен лікар. || || |- | Можна від вас подзвонити? || || |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Текст заголовка !! Текст заголовка !! Текст заголовка |- | 1 || || |- | 2 || || |- | 3 || || |- | 4 || || |- | 5 || || |- | 6 || || |- | 7 || || |- | 8 || || |- | 9 || || |- | 10 || || |- | 11 || || |- | 12 || || |- | 13 || || |- | 14 || || |- | 15 || || |- | 16 || || |- | 17 || || |- | 18 || || |- | 19 || || |- | 20 || || |- | 21 || || |- | 22 || || |- | 23 || || |- | 30 || || |- | 40 || || |- | 50 || || |- | 60 || || |- | 70 || || |- | 80 || || |- | 90 || || |- | 100 || || |- | 150 || || |- | 200 || || |- | 300 || || |- | 400 || || |- | 500 || || |- | 1000 || || |- | 2000 || || |- | 5000 || || |- | 1000000 || || |- | 1000000000 || || |- | Номер || || |- | Половина || || |- | Більше || || |- | Менше || || |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || || |- | Раніше || || |- | Пізніше || || |- | Ранок || || |- | День || || |- | Вечір || || |- | Ніч || || |- | Вранці || || |- | Вдень || || |- | Ввечері || || |- | Вночі || || |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || || |- | Половина _____ || || |- | Пˈятнадцять хвилин _____ || || |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || || |- | 2:00 || || |- | 3:00 || || |- | 4:00 || || |- | 5:00 || || |- | 6:00 || || |- | 7:00 || || |- | 8:00 || || |- | 9:00 || || |- | 10:00 || || |- | 11:00 || || |- | 12:00 || || |- | Полудень || || |- | Північ || || |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || || |- | _____ день/дні/днів || || |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || || |- | _____ місяць/місяці/місяців || || |- | _____ рік/роки/років || || |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || || |- | Вчора || || |- | Завтра || || |- | Цього тижня/місяця/року || || |- | Минулого тижня/місяця/року || || |- | Наступного тижня/місяця/року || || |- | Понеділок || || |- | Вівторок || || |- | Середа || || |- | Четвер || || |- | Пˈятниця || || |- | Субота || || |- | Неділя || || |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || || |- | Лютий || || |- | Березень || || |- | Квітень || || |- | Травень || || |- | Червень || || |- | Липень || || |- | Серпень || || |- | Вересень || || |- | Жовтень || || |- | Листопад || || |- | Грудень || || |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || || |- | Білий || || |- | Сірий || || |- | Червоний || || |- | Синій || || |- | Блакитний || || |- | Жовтий || || |- | Зелений || || |- | Помаранчевий || || |- | Фіолетовий || || |- | Коричневий || || |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || || |- | Один квиток до _____, будь ласка. || || |- | Куди їде цей потяг/автобус? || || |- | Де потяг/автобус до _____? || || |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || || |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || || |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || || |- | ... автовокзалу? || || |- | ... аеропорту? || || |- | ... вокзалу? || || |- | ... готелю _____? || || |- | ... гуртожитку? || || |- | ... українського консульства/посольства? || || |- | ... центру? || || |- | Де є багато _____? || || |- | ... барів? || || |- | ... готелів? || || |- | ... пам'яток? || || |- | ... ресторанів? || || |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || || |- | ... вулицю || || |- | Поверніть направо || || |- | Поверніть наліво || || |- | До _____ || || |- | Повз _____ || || |- | Перед _____ || || |- | Шукайте _____ || || |- | Перехрестя || || |- | Північ || || |- | Південь || || |- | Схід || || |- | Захід || || |- | Вгору || || |- | Вниз || || |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || || |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || || |- | Скільки коштує доїхати до _____? || || |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || || |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || || |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || || |- | В цій кімнаті є _____ || || |- | ... простирадла? || || |- | ... ванна? || || |- | ... телефон? || || |- | ... телевізор? || || |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || || |- | У вас є _____ кімнати? || || |- | … тихіші …? || || |- | ... більші ...? || || |- | ... чистіші …? || || |- | ... дешевші …? || || |- | Добре, я беру. || || |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || || |- | Ви можете запропонувати інший готель? || || |- | У вас є _____ || || |- | … сейф? || || |- | ... індивідуальні сейфи? || || |- | Сніданок/вечеря враховані? || || |- | О котрій сніданок/вечеря? || || |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || || |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || || |- | Дайте рахунок. || || |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || || |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || || |- | Де можна обміняти гроші? || || |- | Який курс обміну? || || |- | Де найближчий банкомат? || || |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для однієї особи/двох осіб, будь ласка. || || |- | Можна меню? || || |- | У вас є фірмові страви? || || |- | У вас є страви місцевої кухні? || || |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || || |- | Я не їм свинину. || || |- | Сніданок || || |- | Обід || || |- | Вечеря || || |- | Я хочу ____. || || |- | ... курку || || |- | ... яловичини || || |- | ... рибу || || |- | ... свинини || || |- | ... ковбасу || || |- | ... сир || || |- | ... яйця || || |- | ... салат || || |- | ... (свіжі) овочі || || |- | ... (свіжі) фрукти || || |- | ... тост || || |- | ... макарони || || |- | ... рису || || |- | ... квасолі || || |- | ... гамбургер || || |- | ... біфштекс || || |- | ... гриби || || |- | ... апельсин || || |- | ... яблуко || || |- | ... банан || || |- | ... ананас || || |- | ... ягоду || || |- | ... виноград || || |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || || |- | ... кави || || |- | ... чаю || || |- | ... соку || || |- | ... мінеральної води || || |- | ... води || || |- | ... пива || || |- | ... червоного/білого вина || || |- | ... горілки || || |- | ... віскі || || |- | ... рому || || |- | ... газованої води || || |- | ... апельсинового соку || || |- | ... коли || || |- | Дайте, будь ласка ____. || || |- | … солі || || |- | … перцю || || |- | … масла || || |- | Офіціант! || || |- | Я закінчив. || || |- | Я наївся. || || |- | Це було чудово. || || |- | Можете прибрати зі столу. || || |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || || |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || || |- | Є столики? || || |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || || |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || || |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || || |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || || |- | Тут є буфет? || || |- | Ще одну, будь ласка. || || |- | Коли ви зачиняєтеся? || || |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || || |- | Скільки це коштує? || || |- | Це занадто дорого. || || |- | Ви приймете _____? || || |- | Дорого || || |- | Дешево || || |- | Я не можу собі цього дозволити. || || |- | Я цього не хочу. || || |- | Ви мене обманюєте. || || |- | Мені це не цікаво. || || |- | Добре, я візьму. || || |- | Дайте, будь ласка, пакет. || || |- | У вас є доставка (за кордон)? || || |- | Давайте дві. || || |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні ... || || |- | ... зубна паста || || |- | ... зубна щітка || || |- | ... тампони || || |- | ... мило || || |- | ... шампунь || || |- | ... аспірин (знеболююче) || || |- | ... ліки від застуди || || |- | ... ліки від живота || || |- | ... бритва || || |- | ... парасолька || || |- | ... лосьйон від засмаги || || |- | ... листівка || || |- | ... поштові марки || || |- | ... батарейки || || |- | ... папір || || |- | ... ручка || || |- | ... книги українською мовою || || |- | ... журнали українською мовою || || |- | ... газета українською мовою || || |- | ... ''Назва мови''-український словник || || |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || || |- | Я можу взяти страховку? || || |- | СТОП || || |- | Односторонній рух || || |- | Поступіться дорогою || || |- | Парковки немає || || |- | Обмеження швидкості || || |- | Заправка || || |- | Бензин || || |- | Дизельне паливо || || |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || || |- | Ми один одного не зрозуміли. || || |- | Куди ви мене везете? || || |- | Мене заарештовано? || || |- | Я громадянин України. || Sou cidadão da Ucrânia|| |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || Quero falar com o consulado/embaixada da Ucrânia.|| |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || || |- | Я можу сплатити штраф зараз? || Posso pagar já a coima?|| |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} 5j83rwa7lvubiybjvxzb2xmgsr3emjn 0 1699 25848 25002 2019-11-19T16:54:41Z Любов Суверньова 4278 /* Що відвідати */ 25848 wikitext text/x-wiki {{geo|36.2|36.15|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Антак&#39;я''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. == Зрозуміти == За римських та візантійських часів відома як Антіохія. Старовинне місто на півдні Туреччини, було одним з головних міст в Римській імперії на Близькому Сході. Згідно з офіційним адміністративно-територіальним поділом Сирії, вважається окупованою територією Сирії. У місті часто можна зустріти написи арабською мовою. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Хатай розташований за 25 км на північ від центру міста. Найближчі міжнародні аеропорти знаходяться в Адані та Газіантепі. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Церква Святого Петра | alt= | url= | wikipedia=Церква Святого Петра (Антак'я) | email= | address= | lat=36.208861 | long=36.17875 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Станом на 2008 рік: для дорослих 1 TRY, для студентів - безкоштовно | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-18 | content=Одна з найстаріших християнських церков. Є печерною церквою. }} *Археологічний музей. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} lrkserrywks06in8ryigp4p71jp0f7v 0 1700 33165 25070 2022-08-24T01:10:10Z Trident of Neptun 6004 33165 wikitext text/x-wiki {{geo|42.4530555556|18.5375|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Херцег-Нові''' знаходиться в [[Чорногорія|Чорногорії]]. == Зрозуміти == Місто та курорт на Чорногорському узбережжі. Популярне серед туристів для екскурсій та відпочинку. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі аеропорт знаходяться в Тіваті, Подгориці та Дубровнику. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобуси з різних міст Чорногорії та Хорватії. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Старе місто | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-19 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === Найдешевше зупинятися у місцевих мешканців, які пропонують житло (їх можна зустріти біля автостанції). === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чорногорія|type=Місто}} coe61z9f0c25ljarb6gmfcvuykxtria 0 1701 25063 16854 2019-06-14T14:27:21Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25063 wikitext text/x-wiki {{geo|34.8833333333|35.8833333333|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Тартус''' знаходиться в [[Сирія|Сирії]]. == Зрозуміти == Розташоване на Сирійському узбережжі. Поруч знаходиться острів Арвад. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У Тартусі є залізнична станція. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Найзручнішим видом транспорту є таксі, яке є відносно недорогим. Можна скористатися також маршрутними автобусами. == Що відвідати == * {{listing | name=Острів Арвад | alt= | url= | wikipedia=Арвад | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-20 | content=Місто-острів, що розташоване за 3,5 км від Тартуса. Можна дістатися на човнах, які виготовляються на самому острові. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing | name=Hotel Antradous | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-20 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сирія|type=Місто}} 5u5w397w1tnrw46ljzxp23kuoqfs16x 0 1702 25021 16856 2019-06-14T14:25:56Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25021 wikitext text/x-wiki {{geo|35.3333333333|40.15|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Дейр-ез-Зор''' знаходиться в [[Сирія|Сирії]]. == Зрозуміти == Місто на сході Сирії, розташоване на річці Євфрат. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Підвісний міст | alt= | url= | wikipedia=Підвісний міст у Дейр-ез-Зорі | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-21 | content=Підвісний міст на річці Євфрат. Збудований у 1927 році. Зазнав руйнувань внаслідок бойових дій у 2013 році. }} * {{listing | name=Церква пам'яті геноциду вірмен | alt= | url= | wikipedia=Церква пам'яті геноциду вірмен (Дейр-ез-Зор) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-21 | content=Церква є своєрідною пам'яткою що свідчить про події геноциду вірмен. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Враховуючи бойові дії в Сирії, наразі рекомендується утриматись від поїздок до міста. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сирія|type=Місто}} 3if6qa2kkzs9t2r9b8aie8a4d6h1ykw 0 1703 28618 28617 2021-01-22T21:07:43Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Ночной ужас|Ночной ужас]] ([[User talk:Ночной ужас|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 25069 wikitext text/x-wiki {{geo|35.1333333333|36.75|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Хама''' знаходиться в [[Сирія|Сирії]]. == Зрозуміти == Місто в Сирії на річці Оронт. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Норії на річці Оронт | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-22 | content=Місто славиться своїми норіями (сьогодні в хорошому стані знаходяться 22 норії), що використовувалися для поливу садів, які відомі з 1100 р. до н. е.. Хоча історично колеса використовувалися для іригації, сьогодні вони мають, переважно, естетичні функції. }} * {{listing | name=Палац Азема | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-22 | content= }} * {{listing | name=Мечеть Нур ад-Дін | alt= | url= | wikipedia=Мечеть Нур ад-Дін | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-22 | content= Мечеть, що побудована в період правління династії Зангідів. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сирія|type=Місто}} 3qrlt2cxhsu0jin5gznx5unvok83tl3 0 1704 25044 16937 2019-06-14T14:26:42Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25044 wikitext text/x-wiki {{geo|61.7833333333|34.35|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Петрозаводськ''' знаходиться в [[Росія|Росії]], адміністративний центр Республіки Карелія. == Зрозуміти == Місто розташоване на березі Онезького озера. Адміністративний центр Республіки Карелія. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Національний музей Республіки Карелія | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-23 | content= }} * {{listing | name=Набережна Онезького озера | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-23 | content= }} == Чим зайнятись == Крім відвідування міста також добре влітку покупатись в Онезькому озері, або здійснити водні подорожі до інших місць. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | name=Отель Центральный | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Красна, 34А | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-23 | content=Є можливість як двохмісного розміщення, таг і багатомісного }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Місто}} prxw2duf8efj972xtdzmir5f5vbpie1 0 1705 36273 36199 2024-12-06T09:59:11Z AtUkr 74 /* Що відвідати */ 36273 wikitext text/x-wiki {{geo|52.1333333333|23.6666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Берестя | citylocal= | map= | arm= | population=344 тис. (на 1.01.2017) | callingcode=+375 162 }} '''Берестя''' (Брест) знаходиться в [[Білорусь|Білорусі]]. Адміністративний центр [[Берестейська область|Берестейської області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Берестя-Центральний | alt= | url= | wikipedia=Брест-Центральний | wikidata=Q800568 | email= | address= пл. Привокзальна, 1| lat= 52.100444 | long=23.68075| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2024-01-11 | content= Головна станція міста. Найбільш підходить для туристів, що планують відвідати місто. Є залізничне сполучення з містами Білорусі. Також є потяги до Польщі, Росії та інших країн. З найближчим кордоном України є лише приміське залізничне сполучення до прикордонної станції Заболоття (Волинська область, Україна) або Хотислав (Берестейська область, Білорусь), звідки також є приміські поїзди до Ковеля (як правило зручна стиковка). }} === {{Автомобілем}} === З міста йдуть: * магістраль {{Автошлях|М|1}} (також частина европейського маршруту {{Автошлях|Е|30}}) ('''Берестя''' — кордон [[Росія|Російської Федерації]] (Редьки)) * автошлях {{Автошлях|Р|17}} ('''Берестя''' — кордон [[Україна|України]] (Олтуш)) * автошлях {{Автошлях|Р|94}} ('''Берестя''' — кордон [[Україна|України]] (Томашовка); підїзд до [[Польща|Польщі]] (Домачево)) === {{Автобусом}} === Є автобуси до різних міст країни. Також є сполученя з Україною (переважно автобуси до Ковеля). === {{Кораблем}} === == Транспорт == У Бересті добре розвинена мережа громадського транспорту (автобуси, тролейбуси, маршрутні таксі). У маршрутних таксі гроші за проїзд передаються водієві після посадки. В автобусах і тролейбусах діють проїзні квитки, які час від часу перевіряють бригади контролерів. == Що відвідати == * {{see | name=Берестейська фортеця | alt= | url= | wikipedia=Берестейська фортеця | email= | address= | lat=52.083251 | long=23.656139 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-24 | content=Фортеця-герой, яка відіграла важливу роль у Другій світовій війні. Є головною пам'яткою міста та однією з найважливіших пам'яток Білорусі. }} * {{see | name=Вулиця Радянська | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=52.097595 | long=23.688154 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit= | content=На вулиці та в її околицях розташовано багато будинків, що мають історичну цінність. Є пішохідна зона для прогулянок. }} * {{see | name=Алея ліхтарів по вул. Гоголя | alt= | url= | email= | address= | lat=52.092902 | long=23.693218 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-04-14 | content= Вздовж вулиці Гоголя розташовані стилізовані ліхтарі у формі різних скульптур. }} {{Mapframe}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Берестя розташоване на кордоні. У Білорусі діє законодавство, які регулює порядок перебування у прикордонній зоні, за порушення якого можна мати справу з прикордонниками (складуть протокол про адміністративне правопорушення, якщо це вперше). Зокрема варто бути уважним при відвідуванні фортеці та не порушувати вимоги, які вказані на знаках (зокрема такі є в районі Тереспольських воріт). == Як вирішувати проблеми == Консульство України в Бересті знаходиться на вулиці Воровського, 19. Телефони: +375 162 22-04-55; +375 162 22-03-88. Телефон гарячої лінії: +375 25 694-06-06 (виключно в разі загрози для життя чи загибелі громадян України). == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} 3tdk94g3f6s57hjmprrsyz7peck6boz 10 1706 36769 30509 2025-03-22T17:15:37Z Тітаренко Михайло 6121 36769 wikitext text/x-wiki {{disclaimerbox|<center> У зв'язку з [[w:Війна на сході України|воєнними діями на сході та півдні України]] частина регіону перебуває не під контролем української влади. Відвідування непідконтрольних територій регіону, а також території поруч з лінією фронту, не рекомендується. Зверніть увагу, що відвідати міста, які підконтрольні Російській Федерації ([[:File:Map of the war in Donbass.svg|карта]]) з території України неможливо. Можна потрапити з території Росії, проте з погляду українського законодавства, такий в'їзд є незаконним. </center>|color=#ffe7db }} <noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 6gjvku400srondpfwpufcl7f0jdqq0r 0 1707 25026 22198 2019-06-14T14:26:06Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25026 wikitext text/x-wiki {{geo|48.03333333|28.7|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Camenca 02.jpg | caption=У центрі міста | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Кам&#39;янка (Молдова)''' знаходиться в [[Молдова|Молдові]] (невизнаному [[Придністров'я|Придністров'ї]]). == Зрозуміти == Місто на лівому березі Дністра, у місці впадіння в нього річки Кам'янка, на півночі Придністров'я у регіоні Поділля. Відоме насамперед через санаторій "Дністер". == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближчі залізничні станції Рудниця, Попелюхи, Вапнярка, Крижопіль розташовані в Україні. Дістатися до міста можна на таксі. === {{Автомобілем}} === Через Кам'янку проходить автомагістраль яка з'єднує всі міста невизнаної Республіки. На північ від міста знаходиться міжнародний пункт пропуску на кордоні з Україною Хрустова-Болган. Через річку Дністер є міст який пов'язує місто з селом Сенетеука Фолорештського району Молдови (здійснюється прикордонний контроль). === {{Автобусом}} === У місті є автостанція через яку йдуть (проходять) автобуси по Придністров'ю, до міст Молдови та України. Є також автобуси до Росії та країн ЄС. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Санаторій "Дністер" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Леніна, 53 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-26 | content=Відомий кліматобальнеологічний санаторій }} * {{listing | name=Історико-краєзнавчий музей | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-26 | content= }} == Чим зайнятись == Можна покупатися та порибалити на Дністрі, проте пляжі кращі з іншої сторони річки у селі Сенетеука, куди можна потрапити перейшовши через міст, пройшовши прикордонний контроль. З 2005 року щорічно у період з 14 жовтня по 31 жовтня, на творчій базі в санаторії «Дністер» проводиться міжнародний симпозіум «Kam Art». == Що купувати == У центрі міста є фірмовий магазин KVINT, де можна придбати фірмові придністровські алкогольні напої. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Придністров'я|type=Місто}} svlq272shjsj1mkcqbvugt2js8ea0cg 0 1708 36337 36298 2024-12-30T18:18:30Z MarianaSenkiv 5081 36337 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Батумі''' знаходиться в [[Грузія|Грузії]]. == Зрозуміти == Столиця Аджарії, відомий курорт на Чорноморському узбережжі. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Поблизу міста розташований "Міжнародний аеропорт Батумі". === {{Потягом}} === До самого міста курсують лише вантажні потяги. Якщо Ви хочете потрапити до Батумі, то Вам потрібно доїхати до пригородного міста Махінджаурі, а звідти курсують маршрутні автобуси до Батумі. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === У місті є автостанція, звідки курсують автобуси всередині Грузії, а також до міст сусідньої Туреччини. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Грузія|type=Місто}} s1g9na1oimv491451np3nfztghi5q0c 0 1709 16863 15434 2017-06-29T10:05:40Z Voll 30 16863 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Дубровник''' знаходиться в [[Хорватія|Хорватії]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на Хорватському узбережжі у [[Далмація|Південній Далмації]]. Історична частина міста є об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Дубровника розташований за 20 км у південному напрямку від міста. Також можна скористатися найближчими аеропортами Спліта та Тівата (Чорногорія). === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобуси з різних міст Хорватії, Боснії і Герцеговини та Чорногорії. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Історична частина міста - об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. == Чим зайнятись == == Що купувати == У Дубровнику ціни значно вищі від цін в інших місцях країни. Також курси обміну валют значно гірші ніж у інших місцях. Тому якщо ви відвідуєте Дубровник подорожуючи з інших міст Хорватії, то рекомендується завчасно обміняти гроші на хоратські куни. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Хорватія|type=Місто}} 0ujpojfbb8c95le2q1k5yf4obo78s0w 0 1710 32715 32603 2022-07-28T10:54:23Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Visem|Visem]] 25067 wikitext text/x-wiki {{geo|35.1166666667|33.95|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Фамагуста''' знаходиться на [[Кіпр]]і. Контролюється невизнаною [[Північний Кіпр|Турецькою Республікою Північного Кіпру]]. == Зрозуміти == Місто на східному узбережжі Кіпру. Контролюється невизнаною Турецькою Республікою Північного Кіпру. Південне передмістя - Вароша, знаходиться на лінії розмежування. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing |type=go | name=Аеропорт "Ерджан" | alt= | url= | wikipedia=Ерджан (аеропорт) | email= | address= | lat=35.158232 | long=33.503408 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-09 | content=Приймає рейси лише з міст Туреччини, через те, що Турецька Республіка Північного Кіпру визнається лише Туреччиною. }} * {{listing |type=go | name=Аеропорт "Ларнака" | alt= | url= | wikipedia=Ларнака (аеропорт) | email= | address= | lat=34.871356 | long=33.607650 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-09 | content=Приймає рейси з багатьох міст та велику кількість чартерів. Розташований на грецькій частині острова, тому потрапити до Фамагусти можна лише через лінію розмежування, що зробити нескладно, проте потрібно зважати на візові умови Республіки Кіпр. }} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === Є поромна лінія Мерсін (Туреччина) - Фамагуста. == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Собор Святого Миколая | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-28 | content= Перероблений у мечеть. }} * {{see | name=Пляж поблизу лінії розмежування | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=35.117873 | long=33.958161 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-28 | content= }} * {{listing | name=Замок Отелло | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-04-18 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північний Кіпр|type=Місто}} 9hdwv3k5hpuq25l3no3qetck1e3afvc 0 1711 33236 25066 2022-08-24T01:39:47Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat 33236 wikitext text/x-wiki {{geo|48.6744444444|28.8497222222|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Старий палац (Потоцьких) Тульчин вул. Незалежності,10.JPG | caption= Палац Потоцьких | city= | citylocal= | map= | arm= Tulchin.jpg | population= | callingcode= }} '''Тульчин''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція Журавлівка, проте на ній зупиняються мало потягів, тому частіше використовують станцію Вапнярка. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * {{listing |type=go | name=Автостанція | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.673053 | long=28.863809 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-06 | content=Є регулярне автобусне сполучення з [[Вінниця|Вінницею]]. Також є автобусні рейси до інших міст, наприклад до [[Одеса|Одеси]] та [[Київ|Києва]]. }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Палац Потоцьких | alt= | url= | wikipedia=Палац Потоцьких (Тульчин) | email= | address= | lat=48.675334 | long=28.858016 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-29 | content= }} * {{see | name=Тульчинський краєзнавчий музей | alt= | url= | wikipedia=Тульчинський краєзнавчий музей | email= | address=вул. Гагаріна, 1 | lat=48.672741 | long=28.860333 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-18 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == * {{buy | name=Ринок | alt= | url= | email= | address= | lat=48.672656 | long=28.858080 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-03-07 | content= }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] 8b4pjayafl8qho11jj0phyvrcw2621k 0 1712 33264 32771 2022-08-24T01:49:08Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat 33264 wikitext text/x-wiki {{geo|47.9597222222|23.8669444444|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Saltlake Solotwino.JPG | caption= | city= | citylocal= | map= | arm=Solotvino gerb.png | population= | callingcode= }} '''Солотвино''' знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси. Відоме через видобуток солі та як місце лікування та відпочинку. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Станція "Солотвино-1" | wikipedia=Солотвино І | lat=47.949473 | long=23.877475 | lastedit=2018-02-04 | content=Солотвино є кінцевим пунктом української ділянки залізниці, яка веде із ст. Батьово, і, відповідно, пасажирських потягів, які прямують зі Львова на Закарпаття. Починаючи зі Солотвина, залізнична колія переходить на лівий берег Тиси та пролягає територією Румунії, а перед с. Ділове знову повертається на територію України.<p>Наразі до Солотвино щоденно їздять потяги зі Львова та Києва.</p>}} * {{listing |type=go | name=з.п. Солотвино-Лікарня | alt= | url= | email= | address= | lat=47.965919 | long=23.862669 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-04 | content= Проміжний зупинний пункт, яким користуються багато відпочиваючих у селищі. }} * {{listing |type=go | name=Станція "Сіґету-Мармацієй" | alt= | url= | email= | address= | lat=47.935351 | long=23.885179 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-04 | content=Якщо добираєтесь зі сторони Румунії, то зазначена залізнична станція може стати альтернативою }} * {{listing |type=go | name=Станція "Рахів" | alt= | url= | wikipedia=Рахів (станція) | email= | address= | lat=48.057316 | long=24.209619 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-04 | content=Альтернативна станція на іншій залізничній гілці, куди також можна дістатися з Києва та Львова, а потім їхати автобусом до Солотвина. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з іншими містами Закарпаття та з іншими областями України. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Музей солекопів | alt= | url= | email= | address= | lat=47.953249 | long=23.866687 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-04 | content= }} == Чим зайнятись == * Лікування в соляних шахтах (спелеотерапія). Рекомендується хворим на астму. * Відпочинок на Солотвинських озерах (солені озера з лікувальними грязями, аналог Мертвого моря). == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing | name=Ла-Моарэ | alt=La Moară | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-07-12 | content=Пропонуються страви румунської та української кухні }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == В Солотвино недорого пропонують житло місцеві жителі. === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Солотвино Резорт | alt=Solotvyno Resort | url= | wikipedia= | wikidata= | email=solotvynoresort@gmail.com | address=урочище Рыбник 2 пгт, Солотвино, Закарпатська область, 90575 | lat= | long= | directions= | phone=+380987383111 | tollfree=+380987383111 | fax= | hours=01:00 - 00:00 | price= | facebook=Solotvyno Resort | instagram=solotvyno_resort | lastedit=2019-06-09 | content=Готель «Солотвино Резорт» розташований в центрі Солотвина, і знаходиться в тихому і чистому місці звідки ви можете вранці насолоджуватися свіжим повітрям і співом пташок які розфарбують міські сірі будні. Ви також зможете помилуватися розкішним видом на ставок і насолодитися рибалкою. Затишні альтанки де можна посидіти з друзями і сім'єю насолоджуючись вечірньому вечерею або денним обідом.<p>П'ятиповерховий корпус готелю включає в себе просторий хол з якого відкривається чудова панорама на ставок і на навколишній ліс, чарівна краса яка надовго залишиться у вашій пам'яті. Просторі і чисті 36 номерів, рецепцію де вас радісно і привітно зустрінуть,басейн з солоною водою де зможете отримати повний релакс після важкого і насиченого дня, процедурні кабінети та конференц-зал.</p> }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Якщо збираєтесь купатися в Солотвинських озерах, то дуже бажано уникати поранень перед купанням (включаючи гоління бритвою), оскільки сіль роз'їдає рани. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У Солотвино працюють українські та румунські мобільні оператори. == Куди далі == Можна відвідати інші місця на Закарпатті, або поїхати до сусідньої [[Румунія|Румунії]]. Нещодавно відкрито новий автомобільний пункт пропуску на кордоні з Румунією Солотвино-[[Сіґету-Мармацієй]]. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] mk6xg7hh6lm9b1wsznjd5xe70t53azp 0 1713 15682 15453 2016-01-03T13:49:18Z RLuts 5 15682 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Баальбек''' знаходиться в [[Ліван]]і. == Зрозуміти == Баальбек - місто великих храмів, побудованих фінікійцями та іншими цивілізаціями. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Археологічна зона Баальбека * Великий природний камінь == Чим зайнятись == == Що купувати == У місті популярним товари є футболки з символом Хезболли. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Ліван|type=Місто}} dr09w6ae15rw8hf8slg4ga3djvxonf7 0 1714 25009 16905 2019-06-14T14:25:31Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25009 wikitext text/x-wiki {{geo|34.1166666667|35.65|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Біблос''' знаходиться в [[Ліван]]і. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст на планеті, яке пережило декілька цивілізаційних епох і яке ніколи не полишали мешканці. Розташоване на ліванському узбережжі. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == Біблос - місце, де можна придбати в крамницях речі античних часів, наприклад монети, перстні, прикраси тощо. Також продаються монети чорними археологами. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Ліван|type=Місто}} 6plhsz4zivkx2yl9dpinhjehk8cdca2 0 1715 16855 15457 2017-06-29T09:59:50Z Voll 30 16855 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Босра''' знаходиться в [[Сирія|Сирії]]. == Зрозуміти == Стародавнє римське місто, відоме як місто з чорного базальту. Знаходиться неподалік від кордону з [[Йорданія|Йорданією]]. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Римський театр * Мечеть Аль-Омарі * Римські мости == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сирія|type=Місто}} or8meojj83lr56kppntrq57vc95m75m 0 1716 28964 28955 2021-01-23T01:50:38Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 25053 wikitext text/x-wiki {{geo|33.5605555556|35.3980555556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Sidon2009a.JPG | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Сидон''' знаходиться в [[Ліван]]і. == Зрозуміти == У давнину незалежне місто-держава. Розташоване на південь від [[Бейрут]]а. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Сидонська морська фортеця | alt= | url= | wikipedia=Сидонська фортеця | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-03 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Ліван|type=Місто}} ttv49mwlg21e04kdadzvx2y0wb3uz83 0 1717 33500 25027 2022-09-17T21:32:56Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Чехії]] з допомогою HotCat 33500 wikitext text/x-wiki {{geo|50.2305555556|12.8725|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm=Karlovy Vary COA.svg | population= | callingcode= }} '''Карлові Вари''' знаходиться в [[Чехія|Чехії]]. == Зрозуміти == Курортне місто на заході Чехії. Адміністративний центр Карловарського краю. Відомий лікувальною водою з термальних джерел. Курортна зона з історичною забудовою та термальними джерелами пролягає вздовж річки Тепла. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У місті є два вокзали: Dolní Nádraží (Нижній вокзал) та Horní Nádraží (Верхній вокзал). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Колонада | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-05 | content= }} * {{listing | name=Термальні джерела | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-05 | content= }} * {{listing | name=Завод Becherovka | alt= | url= | wikipedia=Бехерівка | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-05 | content= Можна продегустувати різні сорти популярного напою }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Перш за все місто відоме своєю курортною зоною з термальними джерелами. Рекомендується пити воду зі спеціальної посуди (яка продається у різних крамницях в курортній зоні) та за призначенням лікаря. Як правило, призначають воду з джерел № 6 та № 11. Не варто передозовувати воду та не варто куштувати воду з інших джерел, які не приначаються лікарем та не користуються популярністю, оскільки можуть виникнути небажані побічні ефекти зі шлунково-кишковим трактом. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чехії]] d4u4i99k28cni7l99qx593nkrg6mg7e 0 1719 37161 33732 2025-04-30T13:01:43Z Solomiaagera 7245 Трнаспорт, як дістатись, де поїсти, де розважитись. що відвідати, куди далі, де зупинитись 37161 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Dalian Skyline Enhanced.jpg | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Далянь''' знаходиться в [[Китай|Китаї]]. == Зрозуміти == Портове місто в Китаї. Нині включає до складу також колишнє місто Люйшунь (Порт-Артур). Місто було орендоване [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] у радянські роки. Далянь менше залежить від важкої промисловості, ніж його північно-східні колеги, і його важка промисловість там переважно віднесена до зони розвитку далеко за межами центру міста. Це, у поєднанні з численними міськими парками та зеленими пагорбами, широкими вулицями та армією прибиральників вулиць, робить Далянь приємнішим містом для відвідування та життя, ніж більшість китайських міст порівнянного розміру. Хоча більша частина туристичної індустрії в місті орієнтована на внутрішній, а не на міжнародний ринок, закордонні туристи все одно повинні знайти задоволення в місті. Велика кількість іноземних компаній у місті та іноземні студенти та викладачі в багатьох університетах міста гарантують, що існує багато компаній (від елітних готелів до барів і кав'ярень), які обслуговують тих, хто не називає Китай своєю рідною домівкою. Населення міста становить близько 6 000 000 чоловік. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Аеропорт Далянь-Чжоушуйцзи|alt=大连周水子国际机场|address=100 Yingke Rd, Ganjingzi District, Dalian, Liaoning, Китай, 116033|phone=+8641183886699|url=https://www.dlairport.com/DLAirWeb/Default.aspx|lat=38.965730752007886|long=121.53834402463445|content=Міжнародний аеропорт у місті Далянь, Китай. Розташований у районі Ганьцзінцзи, за 10 км на північний захід від центру міста. У 2014 році аеропорт обслужив 17203640 пасажирів та став найбільш завантаженим аеропортом на північному сході Китаю, та 16-им по країні. Аеропорт є базовим для Dalian Airlines та важливим центром для China Southern Airlines та Hainan Airlines.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dalian_Airport.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%8C-%D0%A7%D0%B6%D0%BE%D1%83%D1%88%D1%83%D0%B9%D1%86%D0%B7%D0%B8|wikidata=Q965083}} === {{Потягом}} === * Центральна залізнична станція Далянь === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Даляньський метрополітен|address=Ganjingzi District, Dalian, Liaoning, Китай, 116037|url=http://www.dlmetro.com|price=Найнижчий тариф між двома станціями становить один юань ; тариф між більш ніж двома станціями – два юані. Повний тариф між станцією Далянь та пляжем Золота Галька становить вісім юанів; між станцією Далянь та Цзюлі тариф становить сім юанів. Pearl Card – це щомісячна смарт-картка зі знижкою.|lat=39.02139764240499|long=121.63831091114461|content=Cистема швидкісного транспорту в місті Далянь , провінція Ляонін , Китай. Система метрополітену відкрилася 1 травня 2003 року. Наразі система працює з 6 ліній: лінія 1, лінія 2, лінія 3, лінія 5, лінія 12 та лінія 13.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Dalian_Metro_Line_3_Train.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Dalian_Metro|wikidata=Q1660254}} == Що відвідати == {{See|alt=Laodong Park|name=Парк Далянь Лаодун|address=5 Jiefang Rd, Zhongshan, Dalian, Liaoning, Китай, 116001|phone=+8641183645463|lat=38.91435734795497|long=121.63342299973536|content=Парк у центрі міста Далянь , провінція Ляонін , Китай. Він розташований на південь від центрального ділового району Ціннівацяо , біля північного підніжжя Зеленої гори (绿山), лише за 500 метрів від залізничного вокзалу Даляня . Його площа становить 1,02 мільйона квадратних метрів, що робить його найбільшим парком у центрі міста та найстарішим великомасштабним міським парком . Щорічний потік туристів сягає понад 3 мільйонів осіб|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOfZkd5GlX4Mk9eHGsHVNPm5FEmYJ_9wyFHBGF4=w408-h725-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Dalian_Laodong_Park|wikidata=Q10901063}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=WanBao Seafood Fang|address=108 Jiefang Rd, Zhongshan, Dalian, Liaoning, Китай, 116001|phone=+8641139912888|hours=10:00–22:00|lat=38.91382775984547|long=121.63872613812467|content=Рибний ресторан|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipP7g1GbcqjHDyjy24My6FvFctAKWg8cVQ9MIHMP=w408-h306-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Dalian Discovery Kingdom|alt=Королівство відкриттів|address=36 Jinshi Rd, Jinzhou District, Dalian, Liaoning, Китай, 116650|phone=+8641187900000|url=http://www.discoveryland.cn/|lat=39.08202956653714|long=122.00003180929768|content=Парк розваг, розташований на національному курорті Jinshitan у районі Jinzhou , Далянь , Ляонін , Китай. Відкритий у 2006 році, зараз це найбільший парк розваг у Ляоніні.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipO1MluS7rqFznEREN5BHOhJrLiElxnsJIjkR_3Y=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Dalian_Discovery_Kingdom|wikidata=Q5210918}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Holiday Inn Express City Centre Dalian by IHG|address=189 Tianjin St, 天津街 Zhongshan, Dalian, Liaoning, Китай, 116001|phone=+8641188138888|url=https://www.ihg.com/holidayinnexpress/hotels/cn/zh/dalian/dlccc/hoteldetail|checkin=15:00|checkout=12:00|price=від 220 гр за ніч|lat=38.92380178110847|long=121.6411989841307|content=Готель Holiday Inn Express City Centre Dalian зручно розташований у діловому та фінансовому районі, за 400 метрів від станції метро Zhongshan Square (лінія 2). Він займає 20-поверхову будівлю та пропонує розкішні та сучасні номери. У всіх номерах надається безкоштовний Wi-Fi. Готель Holiday Inn Express City Centre Dalian розташований за 900 метрів від залізничного вокзалу Даляня та за 1,5 км від порту Даляня. Звідси легко дістатися до різноманітних туристичних місць. Найближчий міжнародний аеропорт Даляня розміщений за 15 км або 30 хвилин їзди. Кожен номер, оновлений у 2016 році, оснащений кондиціонером, телевізором із плоским екраном та електричним чайником. Власна ванна кімната з душем укомплектована безкоштовними туалетно-косметичними засобами та феном. 2 поверхи оформлені в японському стилі та оснащені ванною та біде.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhFLk9YMT3qB3v5Y2SYeZwGjuby1XynaoctnAh8UxCjR7hK5sSx6YlfygUMV5-zTNCQtFGYlfg6I0KjXXXNCUfTn_RpRMPmKfOSen6q7LDV6m5tJWkzQSbnT_Ndddh0wJugxtCFceNG_hCdWPltp7jWugHps07f3Ww39SCHvlUXJQjk96th7B3uY=w408-h272-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Тяньцзінь|alt=Китай|directions=на захід від Даляню|lat=39.19054181421865|long=117.24564648435761|content=Місто центрального підпорядкування Китаю. В епоху Цзінь і Юань Тяньцзінь називався «Чжи Гу», і був важливим річковим портом з перевезення зерна, пізніше це місто стало селищем під назвою Хайцзінь. На початку династії Мін це місто вперше почали називати Тяньцзінь. Тяньцзінь отримав статус міста в 1928 році.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tianjin_montage.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8F%D0%BD%D1%8C%D1%86%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%8C|wikidata=Q11736}}{{footer|ispartof=Китай|type=Місто}} lbalzs2rfrdyvrvl3zqmvytfpw8b6q4 0 1720 37446 16906 2025-05-18T22:19:24Z Zvwhuw 7242 . 37446 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Бейрут''' знаходиться в [[Ліван]]і та є столицею країни. == Зрозуміти == Місто розташоване у центрі Середземноморського узбережжя країни. Часто Бейрут через свою специфіку називають "Парижем Близького Сходу". == Як дістатись == === {{Літаком}} === Діє міжнародний аеропорт Бейрута. {{Go|name=Аеропорт імені Рафіка Харірі|alt=مطار رفيق الحريري الدولي|address=Beirut, Ліван|phone=+9611628000|url=http://www.beirutairport.gov.lb/|lat=33.82616780545129|long=35.49358241424012|content=Сучасний пасажирський та вантажний аеропорт з магазинами безмитної торгівлі, рестораном та службами оренди автомобілів.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B9%D1%80%D1%83%D1%82_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q668329}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Зупинка біля площі Сассін (Sassine Square)|lat=33.886880|long=35.519250|content=Автобусна зупинка}} == Що відвідати == [[Файл:Mohammad Al-Amin Mosque and St. George Maronite Cathedral, Beirut (2).jpg|міні]] {{See|name=Mohammad Al Amin Mosque|alt=جامع محمد الأمين|address=ساحة الشهداء, Ліван|phone=+9613070821|lat=33.89847679385404|long=35.511271629122106|content=Мечеть 2008 року в стилі Османа з 48-метровим блакитним куполом.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Mohammad_Al-Amin_Mosque|wikidata=Q1942724}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === {{Eat|name=Al Beiruti|alt=البيروتي|address=street Downtown, Rafic Salloum, Beirut, Ліван|phone=+96176111511|hours=08:00–00:00|lat=33.8978794266015|long=35.500628481130484|content=Ресторан ліванської кухні|url=http://www.albeiruti.com/}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == [[Файл:2023-06-09 image.jpg|міні]] {{Do|name=Metro Al Madina - مترو المدينة|address=Aresco Center, Beirut, Clémenceau, Minus 1, Beirut, Ліван|phone=+96176309363|url=http://www.metromadina.com/|lat=33.89621884832206|long=35.491853951021646|content=Концертний майданчик}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Urban Central Suites - Beirut|address=Dekwaneh Nefaa St, Beirut, Ліван|phone=+9611488927|url=http://www.urbancentralsuites.com/|hours=Час заїзду: 14:00 Час виїзду: 12:00|price=3501 грн|lat=33.88027048015051|long=35.54459620684226|content=Чотирьохзірковий готель}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Еш-Шувайфат|directions=на південному заході від Бейрута|alt=Chouaifet El Aamroussieh|lat=33.813233940125016|long=35.53301676058396|content=Еш-Шувайфат, Шувайфат, Шувейфат, Шуейфат або Чоїфат - це одне з найбільших і важливих міст на південному сході Бейрута в Лівані. Місцеве населення міста складається в основному з друзів та християнської меншини.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Choueifat|wikidata=Q2477243}}{{footer|ispartof=Ліван|type=Місто}} 5h465c086i73yztha1ibu75d03eog1o 0 1721 16775 16745 2017-06-05T18:17:42Z Voll 30 16775 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Маріанські Лазні''' знаходиться в [[Чехія|Чехії]]. == Зрозуміти == Місто-курорт, що розташоване у Карловарському краї Чеської Республіки. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Є залізничне сполучення, в першу чергу з [[Прага|Прагою]] та [[Карлові Вари|Карловими Варами]]. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Колонада''' == Чим зайнятись == Перш за все це місто-курорт, де можна лікуватися або просто вживати мінеральні води. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Місто}} 9bvtzlgpkhev8pzpm10jbdh2swsf47x 0 1722 25057 21537 2019-06-14T14:27:08Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25057 wikitext text/x-wiki {{geo|54.7827777778|32.0452777778|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Смоленськ''' знаходиться в [[Росія|Росії]]. == Зрозуміти == Місто на заході Росії (неподалік від кордону з Білоруссю). Адміністративний центр [[Смоленська область|Смоленської області]]. Розташоване у верхів'ях Дніпра. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Їздять потяги з міст Росії, Білорусі, Литви та інших країн. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Успенський Собор | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-10 | content= }} * {{listing | name=Смоленська кріпосна стіна | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-10 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Кнайпа "Мандариновый гусь" | alt= | url=http://pizzadomino.ru/Mandarinoviy_Gus | wikipedia= | email= | address=вул. Жовтневої Революції, 7 | lat=54.7762642 | long=32.0443948 | directions= | phone=+7 (4812) 38-41-72 | tollfree= | fax= | hours=10:00-22:00 | price=Холодна закуска: 22-59р., перша страва: 50-110р., друга м'ясна страва: 68-206р., салат: 55-140р., келих пива (0,5л): 100-129р., подвійний еспресо - 59р. | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-05-07 | content=Кафе самообслуговування з досить непоганим вибором страв. Інтер'єр - Русь. }} === Середні ціни === * {{eat | name=Кафе "Шоколад" | alt= | url=http://shokolad-cafe.ru | wikipedia= | email=shokoladclub@yandex.ru | address=вул. Пржевальського, 7А | lat=54.7835842 | long=32.043641 | directions= | phone=+7 (4812) 35-06-11 | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Сб. 10:00-23:00, Нд. 12:00-23:00 | price=Холодна закуска: 315-475р., перша страва: 235-285р., друга м'ясна страва: 275-1525р., салат: 285-575р., келих пива (0,5л): 325-365р. | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-05-06 | content=Готують сніданки, пасту, піцу, суші. Величезний вибір ролів за помірною ціною. }} * {{eat | name=Кафе "Упитанный енот" | alt= | url=http://uecafe.ru | wikipedia= | email= | address=вул. Ново-Ленінградська, 16 | lat=54.797875 | long=32.0519949 | directions= | phone=+7 (4812) 77-55-55 | tollfree= | fax= | hours=11:00-2:00 | price=Холодна закуска: 90-310р., перша страва: 135-275р., друга м'ясна страва: 315-460р., салат: 185-320р., келих пива (0,5л): 185-310р. | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-05-06 | content=Незвичайний інтер'єр, помірні ціни, великий вибір крафтового пива. }} === Дорого === * {{eat | name=Ресторан "Темница" | alt= | url=http://temnitsa.ru | wikipedia= | email=info@temnitsa.ru | address=вул. Студентська, 4 | lat=54.79038 | long=32.04785 | directions= | phone=+7 (4812) 244-999 | tollfree= | fax= | hours=12:00-24:00 | price=Холодна закуска: 275-895р., перша страва: 285-520р., друга м'ясна страва: 650-1450р., салат: 390-560р., келих пива (0,5л): 300-350р. | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-05-06 | content=Дорогий та романтичний заклад, знаходиться в історичній частині міста. По суботах грає піаніст. Великий ассортимент страв з дичини. Столики бажано бронювати. }} * {{eat | name=Ресторан "Сан-Жак" | alt= | url=http://www.san-jak.ru | wikipedia= | email=242444@list.ru | address=пров. Чурилівський, 19 | lat=54.778533 | long=32.038810 | directions= | phone=+7 (4812) 24-24-44 | tollfree= | fax= | hours=12:00-24:00 | price=Холодна закуска: 320-980р., перша страва: 270-490р., друга м'ясна страва: 390-1900р., салат: 290-590р., келих пива (0,5л): 250-280р., еспресо - 80р. | facebook=https://www.facebook.com/saintjacquesrestoran | vkontakte=https://vk.com/saint_jacques | lastedit=2018-05-06 | content=Доволі дорогий заклад, величезний вибір напоїв, стиль інтер'єру - Прованс. }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Місто}} 33u5gfx0gdkp3wllwnx6nxqcrfcg0b3 0 1723 33384 33338 2022-08-24T02:26:20Z Trident of Neptun 6004 33384 wikitext text/x-wiki {{geo|49.0166666667|25.8|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Чортків''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Тернопільська область|Тернопільській області]]. == Зрозуміти == Місто обласного значення Тернопільської області, розташоване на півдні області на берегах річки Серет. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type= go | name=Станція "Чортків" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.027176 | long=25.789075 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-17 | content=Через місто проходить залізниця (між [[Тернопіль|Тернополем]] та [[Чернівці|Чернівцями]]). Через станцію слідують потяги та дизель-потяги, проте рух невеликий. Станом на 2018 рік, головну роль у залізничному сполученні міста відіграє потяг Київ-Рахів. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Залишки Чортківського замку | alt= | url= | wikipedia=Чортківський замок | email= | address= | lat=49.021738 | long=25.802325 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Стара ратуша з годинниковою вежею | alt= | url= | wikipedia=Чортківська ратуша | email= | address= | lat=49.019602 | long=25.797862 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Нова ратуша | alt= | url= | wikipedia=Чортківська ратуша (нова) | email= | address= | lat=49.016988 | long=25.798001 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Костел Святого Станіслава | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.019268 | long=25.796649 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Собор Апостолів Петра і Павла | alt= | url= | wikipedia=Катедральний собор Верховних Апостолів Петра і Павла (Чортків) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Вознесенська церква | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= дерев'яний храм }} == Чим зайнятись == '''Печера «Угри́нь»''' — карстова печера, геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована на південний схід від села Угринь Чортківського району. Загальна довжина — 2120 м. Вхід — у верхній частині схилу долини річки Млинки (ліва притока Серету). Складність екскурсії: середня. Тривалість: 3 год. На горі ще з першої половини XX століття добували гіпс і робітники пробили малий отвір у землі, але не звернули на це уваги. У 1934 році вчитель з місцевої школи Отецький зацікавився цим отвором в горі. Він розкопав його і натрапив на великий підземний зал. З того часу почалось освоєння печери. Бригада з 15 чоловік розчищала підземні ходи протягом двох років. Згодом печера Угринська стала власністю Подільського туристично-краєзнавчого товариства (ПТКТ), нею опікувався відділ Чортківського ПТКТ. З 1935 року печера Угринська стала цілком доступна для туристів. При печері утримувався платний провідник, що проводив екскурсії в печеру за вхідними квитками. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=Pan Czartkowski | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Шевченка, 6а | lat=49.0189357 | long=25.7968673 | directions= | phone=+380673347499 | tollfree= | fax= | hours=10:30-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-28 | content=Заклад, який носить назву "їдальні-музею". Має оригінальний інтер'єр, знаходиться у підвальному приміщенні. }} * {{eat | name=Сова | alt= | url=http://pubsova.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Ринок, 1а | lat=49.018508 | long=25.797540 | directions= | phone=+380681609143, +380956408181 | tollfree= | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-28 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == # Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж імені Олександра Барвінського[[Файл:Facebook logo.png|12px|link=https://www.facebook.com/groups/380172795861573/]]. # Чортківський медичний коледж. # ЧОРТКІВСЬКИЙ коледж економіки та підприємництва ТНЕУ[[Файл:Facebook logo.png|12px|link=https://www.facebook.com/pages/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B6-%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%A2%D0%BD%D0%B5%D1%83/2277323225671826?ref=br_rs]]. # Чортківський економічний інститут. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Тернопільської області]] i301tmgqdlg06108n4w0vfo0or95lkk 0 1725 33524 25029 2022-09-17T21:43:49Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Словаччини]] з допомогою HotCat 33524 wikitext text/x-wiki {{geo|48.7166666667|21.25|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Кошице''' знаходиться в [[Словаччина|Словаччині]]. == Зрозуміти == Друге за величиною місто в Словаччині та культурний центр країни. Європейська культурна столиця 2013 року. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Неподалік міста є аеропорт Кошице, який обслуговує бюджетні рейси по Європі. Також відносно недалеко є аеропорт в Ужгороді (Україна). === {{Потягом}} === Залізнична станція, з якої є потяги як внутрішнього, так і міжнародного сполучення. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є внутрішнє та міжнародне автобусне сполучення. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Словаччина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Словаччини]] 4mcfluvnn0x8znfpyhsdxx92ubbrmdn 0 1727 36974 24318 2025-04-09T15:57:33Z KaraimJuliia 7243 /* Літаком */ 36974 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner|Yerevan Wikivoyage banner.jpg|Єреван}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Єреван''' знаходиться в [[Вірменія|Вірменії]]. Столиця та найбільше місто країни. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт «Звартноц»|alt=Zvartnots International Airport|address=592X+QPJ, Yerevan, Вірменія|phone=+37410493000|url=https://zvartnots.aero/|lat=40.15213508062413|long=44.3993326400418|content=Розташований за 10 км на захід від Єревана, у марзі (області) Армавір, Вірменія. Аеропорт є хабом для Armenia Aircompany. Це головний цивільний аеропорт Вірменії та один із найважливіших на Кавказі|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Zvartnots_airport.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q1124922}} === {{Потягом}} === До Єревана курсують нічні потяги з [[Тбілісі]]. У літню пору року є потяги до [[Батумі]]. Крім того, є ряд місцевих потягів. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == {{Go|name=Єреванський метрополітен імені Карена Демірчяна|address=Yerevan, Вірменія|url=https://yermetro.am/|lat=40.15549967225474|long=44.50830570935533|content=У 1970-х роках розпочалося будівництво Єреванського метрополітену. Система метрополітену у столиці Вірменії, що відкрита 7 березня 1981 року.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yerevan-metro.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD|wikidata=Q320337|alt=Єреванське метро}} Крім громадського транспорту, зручним є також місцеве таксі. Оплата проводиться за допомогою лічильника. == Що відвідати == {{See|name=Храм Гарні|alt=Язичницький храм в Ґарні|address=4P6J+X32, Marzpetuni St, Garni 2215, Вірменія|url=http://www.mshakuyt.com/|hours=09:00–22:00|lat=40.11251324448706|long=44.73014259586011|content=Одна з найвідоміших старовинних фортець Вірменії. Ще з ранньої бронзової доби, оцінюючи цю природну неприступну скелясту височину на правому березі річки Азат, людина жила і будувала тут.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPr8phbeb0GCnC2ksIio7GfcFFHyjvBb5BQqzZZ=w408-h376-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96|wikidata=Q684072}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=Seasons Restaurant|address=15, 5 Mesrop Mashtots Ave, Yerevan 0002, Вірменія|phone=+37443709070|url=https://www.yeremyanprojects.com/en/restaurants/seasons|hours=12:00–00:00|price=200-3000 грн в середньому|lat=40.18274623968496|long=44.508821325735454|content=У ресторані «Сізнс» представлено цікаве та багате меню. Ресторан не має конкретної спрямованості у бік якоїсь національної кухні, зі всіх кухонь тут зібрано все найсмачніше та неповторне. Тут подають цікаві та водночас популярні, м'ясні та овочеві страви європейської кухні, а також дуже смачні морепродукти, приготовані з оригінальним почерком. Ресторан «Сізнс» приваблює своїми живими вечірніми джаз-блюзовими виступами, під звуки яких проводять як святкові, сімейні заходи, так і ділові зустрічі.|image=https://dynamic-media-cdn.tripadvisor.com/media/photo-o/2a/12/80/1c/caption.jpg?w=1400&h=800&s=1}} == Де розважитись == {{See|name=Vernissage Market|alt=Ярмарок ремісників|address=1, 3 Buzand St, Yerevan 0010, Вірменія|phone=+79998383965|hours=12:00–14:00, окрім суботи та неділі (11:00–18:00)|lat=40.17603290537978|long=44.51824310750646|content=Відомий вуличний ринок просто неба, де продаються сувеніри, антикварні речі та місцева їжа.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipN1IXR1wZoVkCfEIZMQnRmcFFRigeH6xZFzuw1j=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Yerevan_Vernissage|wikidata=Q15982040}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Гранд-готель Єреван|alt=SLH|address=14 Abovyan St, Yerevan 0001, Вірменія|phone=+37410591600|url=http://www.grandhotelyerevan.com/|checkin=14:00|checkout=12:00|lat=40.181425909417456|long=44.51640142470606|price=Від 5500 за ніч|content=5-зірковий готель у центральному районі Кентрон Єревана, столиці Вірменії. Відкрито в 1926 році за радянських часів як державне підприємство. Це один із найстаріших готелів сучасної Вірменії та найстаріший діючий готель Єревана.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Yerevan_hotel,_Yerevan_02.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Grand_Hotel_Yerevan|wikidata=Q28145829}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Тбілісі, Грузія|directions=На північ|lat=41.70433163664853|long=44.83196627813424|content=Столиця Грузії та найбільше місто в країні. Тбілісі розташоване на річці Кура. Назва Тбілісі вперше згадується у IV сторітті|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tbilisi,_Georgia_%E2%80%94_View_of_Tbilisi.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%96|wikidata=Q994}}{{footer|ispartof=Вірменія|type=Місто}} sae6tc9918tgmsbncvnqht2cnyelpwh 0 1728 25019 20589 2019-06-14T14:25:51Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25019 wikitext text/x-wiki {{geo|41.9810611111|44.1101111111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Gori, Georgia.svg | population= | callingcode= }} '''Ґорі''' знаходиться в [[Грузія|Грузії]]. == Зрозуміти == Місто у центральній Грузії. Перш за все відоме як батьківщина Сталіна, де досі присутні елементи культу, зокрема проспект, де знаходиться його будинок носить назву Сталіна. Крім того цікавими будуть для туристів і околиці міста. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Є залізнична станція через яку слідують потяги. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Дім-музей Сталіна | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-15 | content=Місце, де народився Й.В. Сталін, розташований на проспекті Сталіна. }} * {{listing | name=Уплісцихе | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-15 | content=Стародавнє місто, неподалік від Ґорі. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Грузія|type=Місто}} n9wm01ek84tu7gjgocfdk49nb2115rg 0 1730 17534 16876 2018-01-17T18:13:08Z Antanana 323 зображення 17534 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Fes (5364182941).jpg | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Фес''' знаходиться в [[Марокко]]. == Зрозуміти == Місто в якому добре збереглася велика частина стародавнього арабського міста, що переплітається з сучасним містом. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Стара частина міста''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Стару частину міста бажано відвідувати з провідником, оскільки зважаючи на масштаби, там дуже легко заблукати. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Марокко|type=Місто}} kq8glu91r3ax8mn0ptisqjfqfyxt0rx 0 1731 36372 33516 2025-01-03T17:38:10Z Assyrian Human 6497 /* Транспорт */ 36372 wikitext text/x-wiki {{geo|54.3666666667|18.6333333333|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Ґданськ''' (також відоме як '''Вільне місто Данциг)''' - місто [[Польща|Польщі]] на Балтійському морі. Є столицею Поморського воєводства. Ґданськ разом з містами Сопот та Гдиня формують міську агломерацію під назвою Тримісто (пол. ''Trójmiasto'') з мільйонним населенням. Ґданськ характеризується як одне з найгарніших міст на Балтійському узбережжі із неймовірною архітектурою. == Зрозуміти == Розташований на узбережжі Балтійського моря, Ґданськ є одним з найважливіших портових міст у Північній Європі і місцем неспокійного минулого. Ґданськ був найбільшим та найбагатшим містом Польського Королівства. Вперше прославився як Данциг (в ті часи місто було відоме під цією назвою), бувши членом Любецької унії, як важливий Балтійський порт на перехресті Північно-Східної та Центральної Європи. '''Друга Світова Війна''' розпалила суперечку стосовно контролю над містом. Під кінець війни місто майже повністю лежало в руїнах. Німецьке населення було переселене, і на його місце прийшли поляки, так як місто перейшло до Польші й змінило назву на Ґданськ. Однак німецький вплив і досі легко побачити. Хоча більшість старих будівель була зруйнована під час Другої Світової Війни, їх кропітливо відновлюють та відбудовують. У сучасній історії, Ґданськ відомий, як місто народження '''Солідарності''' (pl: ''Solidarność''), провспілки та демократичному руху, який допоміг звалити комуністичну владу у Польщі, що дало початок кінцю Холодній війні та розпаду соц. табору. Рух очолював харизматичний лідер, Лех Валенса, який здобув Нобелівську премію миру у 1983 році, а у 1990 став першим президентом після-коммуністичної Польщі. Не піддавайтесь омані, що Ґданськ відомий лише своїми Корабельнями, бо це гарне місто з власним шармом. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Є як внутрішні так і міжнародні рейси. Популярні бюджетні авіарейси. === {{Потягом}} === Залізницею можна дістатися до Варшави, Кракова та інших міст країни. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобусні рейси з різних міст країни. === {{Кораблем}} === == Транспорт == По місту курсують рейсові автобуси, тролейбуси та трамваї. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Краків]] * [[Варшава]] * [[Катовіце]] {{footer|ispartof=Польща|type=Місто}} [[Категорія:Міста Польщі]] ejf2t3314guzqh0eonl09qzs8hn731r 0 1732 37358 37249 2025-05-12T23:55:17Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37358 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | map= | arm= | callingcode= }} '''Буковель''' знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Буковель — найбільший всесезонний курорт Східної Європи. Працює з 2000 року. Абонемент на катання (скі-пас) можна купити на місці або онлайн. На території курорту є чимало пунктів з прокату лиж та сноубордів. Також працюють численні магазини для купівлі та оренди гірськолижного обладнання у селі Поляниці. Ціни залежать від класу, якості та зносу обладнання. Повний комплект коштуватиме приблизно 1000 гривень (1000 UAH ~ $24). Буковель знаходиться недалеко від села Поляниця на висоті 850–1372 метрів над рівнем моря. У 2025 році в Буковелі розпочав роботу [https://bukovel.com/sustainability/u-bukoveli-zapratsiuvav-ofis-stalogo-rozvitku-1 Офіс сталого розвитку, який запроваджує екологічні, економічні та соціальні практики]. Метою роботи Офісу є трансформація курорту на сертифіковану туристичну дестинацію за міжнародними стандартами Green Destinations. [https://bukovel.com/ Повна інформація про Буковель є на офіційному сайті курорту]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт розташований поблизу [[Івано-Франківськ]]а, куди до повномасштабної війни 2022 року здійснювалися як регулярні, так і чартерні авіарейси. === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція — Татарів-Буковель, яка знаходиться у 13.8 кілометрах від Буковеля. Потяги Укрзалізниці щоденно курсують через Татарів-Буковель із Києва, Харкова, Одеси, Сум та інших міст. === {{Автомобілем}} === Власним транспортом з усіх міст України можна доїхати до Буковеля через місто Яремче та села Татарів і Микуличин. Відстань від Києва: 650 км. На території Буковеля є багаторівневі паркінги та вуличні автостоянки. Кілька років тому ввели в експлуатацію об'їзну дорогу через село Яблуниця. === {{Автобусом}} === З Києва, Івано-Франківська, Яремче і Татарова курсують автобуси до курорту. == Що відвідати == Буковель – це всесезонний курорт. Тут є чим зайнятися як узимку, так і влітку. Для лижників та сноубордистів працює 68 трас усіх рівнів складності; кожна обладнана сніговими гарматами. Також до послуг туристів: * Оглядовий витяг * Аквапарк MAVKA * Колесо огляду * Озеро Молодості з шезлонгами та парасолями * Мотузковий парк * Велопарк * Туристичний центр, який пропонує понад 10 пішохідних екскурсій * Парк науки для дітей * Дитячий табір "Артек" == Чим зайнятись == Буковель перш за все відомий як гірськолижний курорт, де багато трас з різним рівнем складності. Також є літні та інші всесезонні розваги. Зокрема, [https://aquapark.bukovel.com/ аквапарк MAVKA], Колесо огляду, етно-парк "Гуцул Ленд", прокат велосипедів та електросамокатів, ролердром (улітку) та ковзанка (взимку) тощо. Також у Буковелі є боулінг, який знаходиться у розважальному центрі "Бука" (поруч із ковзанкою/ролердром). == Де поїсти == === Дешево === Ресторан NUMO, кафе Талібан === Середні ціни === Ресторан Сяєво === Дорого === Ресторан Margherita == Транспорт == На території курорту можна замовити таксі. В оренду можна взяти велосипед, електросамокат. Маршрутки та автобуси їздять регулярно від паркінгу №1. Також по території курорту [https://bukovel.com/entertainments/bukovel-bus щогодини курсує два безплатних автобуси]. == Де зупинитись == === Дешево === Hotel Bukovel, Home Hotel === Середні ціни === HVOYA, TAVEL, SHELTER, TWINS === Дорого === Mountain Residence, HAY, Radisson Resort, Glacier == Робота у Буковелі == Bukovel постійно шукає нових людей у свою команду. [https://robota.ua/company10015421 Актуальні вакансії тут.]{{Dead link|date=травня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Контактна інформація == Інформаційний центр Буковеля: 0800500818. Працює щодня з 7:30 до 21:00. Туристичний центр Буковеля: +380673404071 Відділ бронювання: +380342591100 Офіс сталого розвитку Bukovel: bohdan.krasavtsev@bukovel.com [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] ehwifvm03l1g61cs2kwgy54s92nmrge 0 1734 37835 33842 2025-06-15T18:29:14Z DutkoViktoria 7229 /* Літаком */ 37835 wikitext text/x-wiki {{geo|36.5941805556|2.44302222222|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Тіпаза''' знаходиться в [[Алжир]]і. == Зрозуміти == Розташоване на захід від столиці країни - міста [[Алжир (місто)|Алжир]], на узбережжі Середземного моря. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Aérodrome de Tipaza|address=42000, Sidi Ghiles 42000, Алжир|lat=36.5829004663953|long=2.102882858769866|content=Злітно-посадочна смуга}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === По автотрасі, що з'єднує [[Алжир (місто)|Алжир]] та [[Оран]]. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Римські руїни | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-24 | content= Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Restaurant la Couronne Tipaza|address=Place de, Алжир|phone=+213552169666|url=|hours=12:00–00:00, п'ятниця 16:00–00:00|lat=36.589551807809414|long=2.4350302998839393|content=Ресторан, є літній майданчик, є халяльна їжа, алкоголь|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPvfAPA0K5NLeJedPDFeskLJfA_z4NbTzI8wPqL=w408-h544-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Tipaza Park|address=Tipaza 42022, Алжир|phone=+21324371156|url=https://www.instagram.com/tipazia.parc/?hl=fr|hours=10:00–00:00, п'ятниця 14:00–00:00|lat=36.58261024898513|long=2.466889779361705|content=Тематичний парк розваг|image=https://www.google.com/maps/place/Tipaza+Park/@36.582559,2.4671307,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIABIhAA3iUkPQ80BWfIfPYAB3s7!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nodMfDoHwDRXX5D9Kau4EY6D3CRfWC6SJtGXcxcw3XDyssPjHNtwh-K-3vWOhRyVrQmjrUycXF95xl6GUDyNnq0tmnjW1pmapqmssoQo26hhMx_u9WheH81vTRw8FCHA5GdMtJ6vvk8zRI%3Dw86-h86-k-no!7i3456!8i3456!4m16!1m8!3m7!1s0x12857ff161de067f:0xe0ef283e09b4c8d9!2z0KLRltC_0LDQt9CwLCDQkNC70LbQuNGA!3b1!8m2!3d36.5906719!4d2.4433723!16s%2Fm%2F01112bpd!3m6!1s0x128f7fe668b022b7:0x626c64b5ae91ebbc!8m2!3d36.5825318!4d2.4668887!10e5!16s%2Fg%2F11hzbtylrv?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDYxMS4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Лі́вія, офіційно Держа́ва Лі́вія — країна на півночі Африки, що на сході межує з Єгиптом, на південному сході — з Суданом, на півдні — з Чадом і Нігером, на заході — з Алжиром і Тунісом, з півночі омивається Середземним морем.{{footer|ispartof=Алжир|type=Місто}} 0zp60yrrvu12n5itmzpz1m57th4un2l 0 1735 37175 32991 2025-05-01T18:33:46Z Skrylnykviktoriia 7516 . 37175 wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Есенбога|alt=Ankara Esenboğa Havalimanı|address=Esenboğa Merkez, Özal Bulvarı, 06750 Akyurt/Çubuk/Ankara, Туреччина|phone=+903125904000|url=http://www.esenbogaairport.com/|lat=40.115060640183856|long=32.992694753531644|content=Аеропорт, розташований за 28 км на північний схід від Анкари, столиці Туреччини. Було відкрито у 1955 році.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOu-451wGYRhegZ4AhZ5GoO3JsiRvydGP1aaqW_=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q430490}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Метрополітен Анкари|alt=Ankara Metrosu (Mesa Metro İstasyonu)|address=Yeni Batı, Başkent Blv. No:4, 06370 Yenimahalle/Ankara, Туреччина|lat=39.97180733463438|long=32.703092983144074|content=Мережа метро, що обслуговує місто Анкара, Туреччина. Перша лінія Анкарай введена в дію у 1996 році. На 2017 рік складається з п'яти ліній — M1, M2, M3, M4 та Анкарай. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро).|image=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/a9/Ankara_asv2021-10_img75_Yenimahalle_metro.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B8}} === Автобус === В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO — синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. === Муніципальні автобуси Анкари === Муніципальні автобуси Анкари, названі Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), складаються з розгалуженої та щільної автобусної мережі, і належать та управляються муніципалітетом Анкари. Система оплати муніципальних автобусів заснована на багаторазових магнітних картках, які також використовуються для метро; починаючи з найменшої з доступних карток: картка на 1 одиницю коштує 1,65 TL, картка на 2 одиниці коштує 3,30 TL, картка на 3 одиниці коштує 4,95 TL, картка на 5 одиниць коштує 8,25 TL, картка на 10 одиниць коштує 16,50 TL і картки на 20 одиниць, які коштують 33,00 TL. Безкоштовний трансфер за допомогою магнітних карток можливий протягом 45 хвилин між лініями автобуса та лініями метро. Магнітні картки не можна придбати в автобусах, їх потрібно купувати заздалегідь у кіосках і на станціях метро. В автобусах і зупинках не відображаються зупинки та карти, а також не оголошуються голосом в автобусах. Проте вся актуальна інформація про автобус доступна онлайн на веб-сайті EGO English. Крім того, доступні програми для смартфонів з такою ж функціональністю. == Що відвідати == {{See|name=Коджатепе (мечеть)|alt=Kocatepe Mosque|address=Kültür, Dr. Mediha Eldem Sk. No:67, 06420 Çankaya/Ankara, Туреччина|phone=+903124177489|url=http://www.diyanet.gov.tr/|price=вхід безкоштовний|lat=39.916658244275204|long=32.860631093999515|content=Найбільша мечеть і одна з найвизначніших пам'яток Анкари, столиці Туреччини. Розташована в однойменному районі на південь від історичного центру міста.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ankara_asv2021-10_img40_Kocatepe_Mosque.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B5_(%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%82%D1%8C)|wikidata=Q853935}} * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Louise Cafe Brasserie & Loft|address=100. Yıl, Filistin Cd. No:37, 06700 Çankaya/Ankara, Туреччина|url=http://www.louise.com.tr/|phone=+905454475100|hours=12:00–00:00|price=Принаймні 1 000 ₺ ($$$$)|lat=39.89742679460422|long=32.87171140430886|image=https://www.google.com/maps/place/Louise+Cafe+Brasserie+%26+Loft/@39.897412,32.8717225,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipMly6hm0gGfsHt2G947b9wlHK0V154dsufruRrU!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipMly6hm0gGfsHt2G947b9wlHK0V154dsufruRrU%3Dw134-h86-k-no!7i1080!8i693!4m7!3m6!1s0x14d34f958e640565:0xf9f627de8364590b!8m2!3d39.897412!4d32.8717225!10e5!16s%2Fg%2F11bwqbj_f4?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyOS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Музей анатолійських цивілізацій|alt=Anadolu Medeniyetleri Müzesi|address=Kale, Gözcü Sk. No:2, 06240 Ulus/Altındağ/Ankara, Туреччина|phone=+903123243160|url=https://muze.gov.tr/muze-detay?SectionId=AMM01&DistId=AMM|hours=08:30–17:30|price=вхід 65 грн|lat=39.938242131972004|long=32.861870961953244|content=Археологічний музей у столиці Туреччини Анкарі[2]. 1997 року музей здобув звання Європейського музею року. Музей був заснований в 1921 р. Ініціатором його створення був Мубарек Халіф Бей, і першим місцем розташування була одна з веж замку в Анкарі, що називається Аккале. Крім того, колекції містилися у Храмі Августа і Термах (римські лазні). Згідно з рішенням тодішнього президента Туреччини Кемаля Ататюрка, який прагнув створити хетський музей, почали збирати хетські пам'ятки, наявні в інших музеях, і відправляти їх до Анкари. Виникла потреба збільшити музей, що вимагало передачі колекцій до нових будинків. Так музей знайшов своє нинішнє місце розташування|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMsRG0JW2MUgGwwwjj8PsTnQHbdkxUuD2tbbpgW=w408-h724-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9|wikidata=Q754322}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=GRAND SİLAY HOTEL|address=Kültür mahallesi Meşrutiyet caddesi no:40 Çankaya Kızılay Ankara, 06620 Анкара, Туреччина|content=Помешкання Grand Silay Hotel вдало розташовано в центрі міста Анкара. До розпорядження гостей безкоштовний Wi-Fi на всій території помешкання та спільний лаунж. Автомобіль можна залишити на безкоштовній приватній парковці. У розпорядженні гостей помешкання ресторан, тераса, сауна та хамам. До послуг гостей обслуговування номерів, цілодобова стійка реєстрації та пункт обміну валют. Гостям помешкання Grand Silay Hotel пропонують такий варіант сніданку: американський. До послуг гостей Grand Silay Hotel спа-центр.|lat=39.918835925768235|long=32.860567124568334|url=https://www.grandsilayhotel.com/|phone=+903124336005|checkin=14:00|checkout=12:00|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMMBNiPq3TpJE9kzKT7xC0Is-LeW8pqPbwvaBIX=w408-h272-k-no|price=2000 грн за ніч}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Конья|alt=Туреччина|directions=місто на південному сході Туреччини|lat=37.875037443892744|long=32.492219590259566|content=Ко́нья — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья. Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNsQDvAX0NeSFsQBOF4gHhUWZPBemYET8DtHLF-=w408-h266-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D1%8F|wikidata=Q79857}}{{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} 771y2ba0qlpq0oakkwankpk5wnjpsb1 0 1736 21444 16869 2018-03-24T19:46:27Z Visem 502 /* Чим зайнятись */ 21444 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Макарська''' знаходиться в [[Хорватія|Хорватії]]. == Зрозуміти == Курортне містечко у центральній частині Хорватського узбережжя. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт розташований поблизу міста [[Спліт]]. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з багатьма містами Хорватії, а також Боснії і Герцеговини та Чорногорії. === {{Кораблем}} === Є сполучення з островом [[Брач]]. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == Рекомендується відвідати екскурсії та з'їздити на ближні острови. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Хорватія|type=Місто}} ruwar4rcbpowwet9twlakdr353lq8l9 0 1737 37696 26719 2025-06-02T09:11:19Z Voitovychviktoria16 7479 /* Літаком */ 37696 wikitext text/x-wiki {{geo|30.4166666667|-9.58333333333|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Agadir,Morocco.jpg | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Агадір''' знаходиться у [[Марокко]]. == Зрозуміти == Місто, що розташоване на узбережжі Атлантичного океану. Популярний пляжний курорт. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Файл:Brussels airlines in Agadir airport.jpg|міні|[[Brussels Airlines]]|альт=]] {{Go|name=Аеропорт Агадір-Аль-Массіра|alt=Matar al-Maseera|address=BP 2000, Agadir 80000, Марокко|phone=+212528839152|url=https://agaairport.com/|lat=30.32994879374202|long=-9.410276690811143|content=Міжнародний аеропорт, що обслуговує Агадір, велике місто на південному заході Марокко та столицю регіону Сус-Масса. Аеропорт розташований у комуні Темсія, за 20 км на південний схід від Агадіра. У 2023 році Міжнародний аеропорт Аль-Массіра обслужив 2 304 045 пасажирів. У наступні роки Агадір та його туризм пережили бум, запроваджуючи нові рейси до Аль-Массіри з нових аеропортів у Великій Британії та Ірландії.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%90%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82+%D0%90%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%80+%D0%90%D0%BB%D1%8C+%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%81%D1%96%D1%80%D0%B0/@30.3299288,-9.4102859,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDxx-3SCg!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4npIkdK70Hn4iC1_vZzBYpC-sMd0Zg6h5FrMOZXd8pzS4RQxREVeOqCU1ZILzsSdl43Y6sFcXHUnE8bL3w_jkOSYw-uKjSlW7nYt6zUubIgnKIiR5ZDExubCn9Yc8E-PjpKXGP7M%3Dw114-h86-k-no!7i4000!8i3000!4m15!1m7!3m6!1s0xdb3c5aadb3bb1bf:0x3d107ef3757d669!2z0JDQtdGA0L7Qv9C-0YDRgiDQkNCz0LDQtNGW0YAg0JDQu9GMINCc0LDRgdGB0ZbRgNCw!8m2!3d30.3299288!4d-9.4102859!16zL20vMDI4cGI0!3m6!1s0xdb3c5aadb3bb1bf:0x3d107ef3757d669!8m2!3d30.3299288!4d-9.4102859!10e5!16zL20vMDI4cGI0?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUyOC4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Agadir%E2%80%93Al_Massira_Airport}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Таксі. Мобільні додатки, такі як Uber або Bolt, не працюють в Агадірі. Єдиний актуальний і зручний варіант - це таксі, яке має фіксовану ціну до центру Агадіра 220 мад. Оренда авто. Тижнева оренда коштує близько 120 євро в місцевих прокатних компаніях і від 200 євро у великих міжнародних компаніях. Громадський транспорт. Останній найдешевший варіант пересування - місцевий автобус. Залежно від лінії ціна становить від 5,5 до 50 мад. == Що відвідати == * '''Фортеця''' * '''Порт''' * {{See|name=Ship Jack Sparrow|address=C9CJ+PFM, Agadir 80000, Марокко|phone=+212661685358|hours=10:00–18:00|lat=30.4209436550158|long=-9.618789000025242|content=Туристична пам'ятка. Піратський корабель на пристані, підходить для дітей.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4np5pibmhJUeRtG2GNxcJhRU-RSlSoiMXU28kA9-lNzx4_Ld-27Dbx58wExXaMrL6g2l0MhgT1OgL584Te3ROS7LxGoqLz2B_ItnHC442vMibdsXQQQr91dLcTEr6acr4Af5DWpR=w408-h725-k-no}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Restaurant Les Blancs|address=C9FM+GRX, Rte Marina, Agadir 80000, Марокко|phone=+212528828368|url=https://lesblancsagadir.com/|hours=09:00–23:00|lat=30.4238548578736|long=-9.615396718280225|content=Ресторан іспанської кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4no21S0jRpP5toL59lA6WlV0uAytatVlhvITyrg-boklhII0ZyBrutTDSDd1i0T3q6WrAHv3sHxVrOpEbDRqlOI5wE96-FT7OIMqvxopp-cEliYiHpfm200Zz48ZlqzlL6LP6wM=w408-h306-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Danialand Waterpark|address=C9Q8+84, Agadir 80000, Марокко|phone=+212528842257|url=https://www.danialand.com/|hours=10:00–18:00|lat=30.439143194973916|long=-9.633638790005246|content=Аквапарк. Має бар, ресторан, безкоштовний Wi-Fi на території та камеру зберігання багажу.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOAxUC2YvJ0C_9xyxLsYTVI4YquWkvJJNju7r04=w408-h271-k-no}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Riad Les Chtis d'Agadir|address=27 rue Houmane el Fetouaki, Agadir 80000, Марокко27 rue Houmane el Fetouaki, Agadir 80000, Марокко|url=https://www.riadleschtisdagadir.com/|checkin=17:30|checkout=11:00|price=2500 грн|lat=30.417078787496397|long=-9.588943713522438|content=3-зірковий готель, без басейну та ресторану, є платний сніданок|image=https://www.google.com/maps/place/Riad+Les+Chtis+d'Agadir/@30.417037,-9.5890145,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1shttps:%2F%2Fimages.trvl-media.com%2Flodging%2F5000000%2F4800000%2F4799200%2F4799186%2F5b0f0fc1_z.jpg!2e7!3e27!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-proxy%2FALd4DhF-X85wqF5gQDjaGuhI381792hAJ5cMyTGFbEyFliIXVbgzqc1OSDhpDQ54RaatL3mlpgcULrnDdah8gpzm3isQR9RxVyzRFeloqfRgFJuDUo_kGjPFe7D9q9pfUn5hPd4uQPcPhG3tb2I9UwIL_D1kVlxXhHXlqG9DoEIptgvyJskAxMSQmpbh%3Dw129-h86-k-no!7i1000!8i666!4m10!3m9!1s0xdb3b6580fdd9f55:0xe2ca5e1890b4b87a!5m2!4m1!1i2!8m2!3d30.4170731!4d-9.5889419!10e5!16s%2Fg%2F1tcx2wxx?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUyOC4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Іспа́нія, офіційно Королі́вство Іспа́нія — держава на південному заході Європи, із заморськими територіями через Гібралтарську протоку та Атлантичний океан. Її континентальна європейська територія займає більшу частину Піренейського півострова.{{footer|ispartof=Марокко|type=Місто}} jq1j5h731bd22xbv4npdwfrytlxehax 0 1738 36045 36044 2024-09-08T06:59:53Z Ігор Матосов 7083 36045 wikitext text/x-wiki {{geo|44.8166666667|20.4666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population=1,374 мільйона | callingcode= }} '''Белград''' знаходиться в [[Сербія|Сербії]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Місто розташоване при впадінні річки Сави до Дунаю. Столиця Сербії. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * Аеропорт імені Нікола Тесла розташований за 18 км від центру міста. === {{Потягом}} === * З Центральної залізничної станції у Белграді є потяги, які курсують країною, та за кордон, зокрема до Румунії, Болгарії, Македонії, Греції, Угорщини, Хорватії, Словенії, України, Росії, Австрії, Німеччини, Швейцарії та Чорногорії. === {{Автомобілем}} === • Рекомендується траса E-75 із Суботиці та Нові-Саду, а також в'їзд до Белграду з півдня. Є дорога, звана Ібарська магістрала (M-22), яка йде з південного заходу (напрямок Чорногорії, наприклад). Із заходу використовуйте трасу E-70 (із Загребу, Любляни тощо). Основні дороги на схід та північний схід з Вршача та Зренянина. • Автобани платні. Плата середня. Єдині автобани Сербії є частиною доріг E-70 та E-75 і проходять крізь Белград без паралельних доріг, спричиняючи пробки на мосту Газела та перехресті Мостар. === {{Автобусом}} === * Курсують автобуси як всередині країни так і за кордон. === {{Кораблем}} === • Белград стоїть на злитті річок Сави та Дунаю. Пароплави доставляють пасажирів у будь-яке місто Дунаєм неспішним кроком, позоляючи побачити по дорозі багато цікавих пам'яток, проте коштує така подорож дещо дорожче і займає більше часу. == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Белградська фортеця | alt= | url=http://www.beogradskatvrdjava.co.rs | wikipedia=Белградська фортеця | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-29 | content= }} * {{listing | name=Собор Святого Сави | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-29 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сербія|type=Місто}} qigwpa1ypwh8xj9yoogtxv0d62e65oi 0 1739 35157 34679 2024-03-21T18:09:15Z Assyrian Human 6497 35157 wikitext text/x-wiki {{geo|59.3294444444|18.0686111111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Стокгольм | citylocal= {{lang|sv|Stockholm}} | arm= Stockholm vapen.svg | image=Sthlm sergelstorg MH5Y4176.jpg | caption= Площа Сергельсторг | website= https://www.visitstockholm.com | callingcode= +46 8 }} '''Стокгольм''' знаходиться в [[Швеція|Швеції]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Столиця та найбільше місто країни. Населення становить близько 2 мільйонів осіб. Місто розташоване на узбережжі Балтійського моря, на східному узбережжі озера Меларен та на декількох островах. Поблизу міста у морі знаходяться близько 24 000 маленьких островів, що утворюють Стокгольмський архіпелаг. Місто Стокгольм розташований на тому місці, де озеро Меларен крізь лабіринт великих і малих острівців перетікає в [[Балтійське море]]. Найстаріша частина міста — [[Стокгольм / Гамла Стан | Гамла Стан]] (Gamla Stan, ''букв.'' Старе місто) — розташована на острові, який контролював водний шлях між озером і морем. Через цей же острів проходять сухопутні шляхи, що зв'язують північ Швеції з півднем. Стратегічне розташування міста призвело до його розвитку як військового, торговельного та промислового центру і до отримання столичного статусу. Незважаючи на давнє походження (місто згадується вже в 1252 році), власне старих будівель майже не залишилося. Дерев'яні будови згорали і будувалися заново. Приблизно в XVIII столітті почали з'являтися будівлі, що збереглися до теперішнього часу. Навіть Гамла Стан від справжньої старовини зберіг, в основному, планування вулиць. Проте, для туристів Стокгольм представляє чималий інтерес. У місті, крім будівель в стилі [[бароко]] і більш пізніх, є велика мережа музеїв, деякі з яких є унікальними (музей корабля Васа, [[Стокгольм / Скансен | Скансен]]), діють театри і концертні зали, на вулицях споруджені численні пам'ятники і більш-менш абстрактні скульптури. Розташування міста на островах і на пагорбах робить прогулянки по ньому захоплюючими, а види на водні простори — вражаючими. На захід від міста, в озері [[Меларен]], вода прісна, на схід — солона; кордоном є перепад води у Гамла Стану. Хоча Стокгольм і є приморським містом, але власне відкритого моря з нього не видно — на схід від міста на 60 км розтягнувся [[Стокгольмський архіпелаг]], що нараховує десятки тисяч островів. Шведи використовують їх для відпочинку і мають на них заміські будинки. Можливість подивитися на ці мальовничі острівці і будиночки є одним із стимулів поїздки до Стокгольма на поромі. Шведи дуже піклуються про екологію своєї країни і про зручність проживання в ній. Вода в кранах — не просто питна, а ще й смачна. У центрі міста розташовані туристичні бюро, де можна отримати консультації, взяти безкоштовну карту міста або купити [http://www.stockholmtown.com/stockholmcard Стокгольм пасс (Stockholm Pass)]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Остання забезпечує безкоштовний вхід в усі музеї та у громадський транспорт, втім, щоб вона окупилася, треба відвідувати по 2-3 музею щодня. Для того, щоб в межах певного часового інтервалу безлімітно [https://www.stockholmpass.com/stockholm-pass-prices.php користуватися всім міським транспортом шведської столиці], потрібно докупити окрему карту — [[Travelcard]]. Для оплати послуг активно використовуються сучасні технології; готівкові гроші можуть знадобитися тільки в дуже небагатьох випадках. Майже скрізь приймаються до оплати пластикові картки. Увага: банківські картки з магнітною смугою поступово потрапляють в статус «застарілих», і можна потрапити в халепу при спробі оплатити таксі або купити квиток на метро. Постарайтеся мати при собі смарт-карту з чіпом. Навіть громадські туалети відмикаються після сплати послуг банківською карткою. Місцеві жителі й туристи після користування туалетом блокують двері, щоб ті не замикались і щоб послугами можна було користуватись безкоштовно. == Як дістатись == === {{Літаком}} === До Стокгольма можна прилетіти з будь-якої точки Європи. Національна авіакомпанія SAS виконує також кілька трансатлантичних рейсів, хоча в частині міжконтинентальних перельотів Стокгольм помітно відстає від сусіднього [[Гельсінкі]]. З [[Київ|Києва]] до Стокгольма можна долетіти 4-ма рейсами щодня: МАУ літає двічі (без зупинок) — о 9:30 та 20:30. Політ триває 2,5 години. Air Baltic о 9:45 з зупинкою (3,5 год.) та 05:05. Також чотири рейси на Стокгольм вилітає з [[Одеса|Одеси]] із зупинкою в Києві (о 03:40, 05:10, 07:10 та 18:05) Політ триває близько 5 годин. У Стокгольмі два аеропорти — '''[[Арланда]]''' і '''Бромма''', а ще два — '''Скавста''' та '''Вестерос''' — теж позиціонують себе як стокгольмські, хоча знаходяться за сотні кілометрів від міста. Переважна більшість міжнародних рейсів прибуває до Арланда. До Бромма літають, в основному, внутрішні (причому далеко не всі!), А Скавста і Вестерос використовуються виключно лоу-костами. ==== Арланда ==== [[Файл:Airport Arlanda Sweden.jpg|thumb|upright=1.35|Галерея Sky City в аеропорту Арланда]] {{listing|type=go| lat=59.648 | long=17.934 |wdid= Q223499 | name= Аеропорт Арланда | alt= Arlanda, IATA:ARN | image= Arlanda 1 Publish.jpg | address= | directions= | url= http://www.arlanda.se | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-09 | description= Головний аеропорт Стокгольма, хаб національної авіакомпанії SAS. Арланда знаходиться за 40 км на північ від центру Стокгольма і складається з чотирьох терміналів від Т2 до Т5. Всі термінали з'єднані між собою, а також із залізничними станціями. Офіси автопрокату розташовані в окремій будівлі за 2 км від терміналів, до них можна проїхати безкоштовним автобусом. }} '''Термінали''' розташовані в ряд, один за одним. Від краю до краю йти хвилин 5-7. Т2 і Т5 обслуговують міжнародні рейси, T3 і Т4 — внутрішні. З Т5 літають SAS та інші авіакомпанії Star Alliance, а також МАУ, а з T2 — авіакомпанії SkyTeam. Внутрішні рейси SAS вилітають з Т4. Між Т4 і Т5 розташована '''галерея Sky City''', де є недороге арабське кафе Sky Grill (порція гарячого — від '''''100 крон'''''), а на другому поверсі McDonalds з великою кількістю розеток, хорошим видом на льотне поле і чаєм / кавою за символічні 15 крон. Якщо вам потрібні тільки розетки, на першому поверсі є зручні столи, і теж з видом на льотне поле. Самі термінали мають в зонах прильоту і реєстрації лише мінімальну інфраструктуру. Виняток становить Т5, де багато різних кафе. На першому поверсі, в зоні прильоту, Grand cafe Stockholm продає недорогі хот-доги, а на третьому поверсі є кафе Rai, що пропонує з 11:00 до 15:00 шведський стіл за '''''105 крон''''' (в решту часу дорого і нічого видатного). [[Файл:I11 480 Bf Stockholm C, »Arlanda-Express«.jpg|thumb|upright=1.35|Поїзд Arlanda Express]] [[Файл:Flygbuss med torn Arlanda flygplats.jpg|thumb|upright=1|Автобус Flygbussarna]] '''Як дістатися:''' * ''За міським тарифом:'' '''автобусом № 583 або 579''' до [[Märsta (станція)|станції Märsta]], а звідти міською електричкою. Час в дорозі до центрального вокзалу — 1 година. Якщо у вас є '''смарт-карта''', це буде коштувати всього '''''39 крони'''''; разовий паперовий квиток — '''''45 крон'''''. Детальніше про квитки ''див.'' [[#Транспорт|Транспорт]]. Точки продажу — '''магазинчики Pressbyrån''' у Т4 і Т5, або на стійкі «Info» в приміщенні Sky City (не намагайтеся використовувати квиткові автомати: вони продають все, що завгодно, але тільки не квитки по міському тарифу). 583-й автобус зупиняється перед кожним терміналом. * ''Потяги [https://www.arlandaexpress.com/ Arlanda Express] '' доїжджають до центрального вокзалу за 20 хв, ходять тричі на годину, відправляються зі станцій ''Arlanda North'' (''Arlanda Norra'') під Т5 і '' Arlanda South '' (''Arlanda Södra'') під T3. Ці поїзди належать приватній компанії, тому квиток в один кінець коштує несусвітні '''''295 крон''''', при покупці онлайн за 7 днів — 195 крон (квиток діє протягом дня і не прив'язаний до певного поїзду). Якщо ж ви не купили квиток, в самому поїзді доведеться понад звичайної ціни заплатити ще 100 крон, щоб не було нудно. Знижки у цієї компанії досить своєрідні: можна купити квиток на двох за 350 крон, але тільки з четверга по неділю. А найбільш правильним рішенням буде скористатися іншими видами транспорту. * ''Звичайні поїзди'' — [[Pendeltåg (міська електричка)|міські електрички Pendeltåg]] в напрямку [[Уппсала | Уппсали]] і швидкі від SJ. Всі вони зупиняються на [[Arlanda C (станція)|станції ''Arlanda C'']], розташованої під галереєю Sky City, але мають вкрай неприємну особливість: до звичайної ціни квитка додається ''аеропортовий збір'' у розмірі '''''120 крон''''' (він не стягується з пасажирів молодше 18 років). У міських електричках можна користуватися звичайними квитками, однак на вході / виході доведеться доплатити ті самі 120 крон; разовий квиток коштує таким чином 163 крони або трохи дорожче, якщо ви поїхали швидким поїздом. Електрички йдуть 35 хв, швидкі поїзди — 20 хв, але ходять вони рідко. * '' Автобуси [https://www.flygbussarna.se Flygbussarna] '' ходять кожні 15 хвилин до автобусного терміналу при залізничному вокзалі, час у дорозі: 40 хв. Квиток коштує '''''119 крон''''' в автоматах і '''''99 крон''''' онлайн, в тому числі через мобільний додаток * '' Автобуси Flixbus '' до того ж автобусного терміналу; ходять порівняно рідко, в середньому раз на дві години, зате можна порівняти за ціною з міським транспортом. * '' Таксі '' з аеропорту до центру Стокгольма має коштувати близько '''''500 крон''''', проте багато неуважні мандрівники платили і вдвічі, і втричі більші суми; обов'язково перевіряйте вказану на склі вартість посадки або шукайте таксі, яке працює за фіксованим тарифом; ''див. також'' [[#Таксі |Таксі]] ==== Інші аеропорти ==== {{listing|type=go| lat=59.3555 | long=17.9457 |wdid= Q29863 | name= Аеропорт Бромма | alt= Bromma flygplats, IATA:BMA | image= Bromma arrivals.jpg | address= | directions= | url= https://www.swedavia.com/bromma/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-15 | description= Старий стокгольмський аеропорт розташований всього за 8 км від центру міста і обслуговує внутрішні рейси авіакомпанії BRA, а також регулярні рейси Finnair до [[Гельсінкі]]. Через коротку злітно-посадкову смугу сучасні реактивні літаки сюди не літають, тому в аеропорту можна насолодитися старими гвинтовими і таким раритетом як чотирьох-рухові реактивні Avro RJ100, придумані саме для маленьких «міських» аеропортів. Доїхати до Бромма можна автобусами [https://www.flygbussarna.se Flygbussarna] від терміналу при залізничному вокзалі (кожні 20 хв, в дорозі 20 хв), квиток коштує 75 крон. Якщо ж ви віддаєте перевагу міському транспорту, скористайтеся автобусом № 152 до станції Sundbyberg, звідки до центру ходить міська електричка (загальний час в дорозі - 35 хв). }} {{listing|type=go| lat=58.7851 | long=16.9218 |wdid= Q664946 | name= Аеропорт Скавста | alt= Skavsta flygplats, IATA:NYO | image= SkavstaTerminal.JPG | address= | directions= | url= https://www.skavsta.se | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-15 | description= Аеропорт міста Нючепінг ('' Nyköping '') за 100 км на південний захід від Стокгольма обслуговує рейси Ryanair і Wizz Air. З Стокгольма в аеропорт 1-2 рази на годину ходять автобуси [https://www.flygbussarna.se Flygbussarna], в дорозі 80 хв, квиток коштує 139 крон. Місцевий автобус № 515 доставляє бажаючих до залізничної станції Нючепінг, звідки можна виїхати до Стокгольма (не має сенсу, оскільки все разом дорожче і довше прямого автобуса) або на південь в напрямку [[Лінчепінг]]а. }} {{listing|type=go| lat=59.6019 | long=16.6286 |wdid= Q29864 | name= Аеропорт Вестерос | alt= Hässlö Flygplats, IATA:VST | image= Stockholm-Västerås flygplats.jpg | address= | directions= | url= http://vasterasairport.se | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-15 | description= Аеропорт міста [[Вестерос]] (''Västerås'') за 100 км на захід від Стокгольма використовується для тренувальних польотів, санітарних рейсів і тому подібного. Для різноманітності сюди зрідка виконуються регулярні рейси Ryanair, до їх прибуття ходить автобус [https://www.flygbussarna.se Flygbussarna] зі Стокгольма (80 хв, 139 крон). В інший час міський автобус № 3 доставляє бажаючих до залізничного вокзалу Вестерос. }} === {{Потягом}} === [[Файл:Stockholm Central Station September 2013.jpg|thumb|upright=1.35|Центральна зала стокгольмського вокзалу]] [[Файл:Väggmålning_Centralen_Saltoluokta_mot_Stora_Sjöfallet.jpg|thumb|upright=1.35|Одне з полотен в залі очікування]] Якщо ви перебуваєте за межами Швеції, їхати до Стокгольма поїздом — сумнівне задоволення. Зробити це можна лише з двох напрямків. З [[Копенгаген]]а поїзди ходять кожні 2-3 год, в дорозі 5 год, а якщо немає прямого поїзда, можна поїхати через [[Лунд]]. З [[Осло]] — тричі на день, в дорозі 6 год. На обох лініях курсують шведські швидкісні [[X2000 (поїзд)|X2000]], які їдуть досить швидко, а на повротах нахиляються так, що дуже сильно заколисує. У звичайному продажі квитки коштують близько '''''500 крон''''', за попереднього продажу можуть бути вдвічі дешевше. Нічні поїзди ходять зі Стокгольма на [[Норрланд | північ Швеції]] і далі до [[Нарвік]]а (18,5 год.). {{listing|type=go| lat=59.3300 | long=18.0576 |wdid= Q54315 | name= Центральний вокзал | alt= Stockholm C | image= Stockholm Central Station September 2013.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-15 | description= Величезний і дещо заплутаний вокзал, в центрі якого стара будівля, побудоване в 1867-1871 роках лише через 10 років після появи в Швеції першої залізниці. З тих пір вокзал не раз розширювали і модернізували - особливо сильно наприкінці 1920-х, коли з центрального залу прибрали платформи, перетворивши його в зал очікування, східна стіна якого прикрашена 8 мальовничими полотнами із зображеннями шведської глибинки (абстрактні зображення на протилежній, західній стіні з'явилися значно пізніше, в 1993 році). Якщо ж придивитися, ви побачите на вокзалі чимало цікавих декоративних елементів - годинник, люстри, фігурні перила і огорожі початку XX століття, та й сувора геометрична естетика 1930-х рр. подекуди проступає. У нижньому поверсі знаходяться [[Coop (супермаркет )|супермаркет Coop]] ({{hours|||6||23|30}}) і комірки камери схову (60 крон за 4 год, 70 крон за 24 год), а на середньому поверсі багато точок харчування. Найдешевша — McDonalds, який знаходиться тут в дуже красивому і на подив тихому залі в південній частині будівлі. }} === {{Автомобілем}} === Приїхати до Стокгольма суходолом можна з [[Копенгаген]]а (615 км) або [[Осло]] (530 км). В сторону [[Данія | Данії]] весь час йде автобан, в сторону [[Норвегія | Норвегії]] є й повільні ділянки. З [[Фінляндія | Фінляндії]] і [[Прибалтика | Прибалтики]] потрібно плисти на поромі, якщо тільки вам чогось не треба на сама північ Скандинавського півострова, наприклад, на [[Нордкап]]. Туди через [[Уппсала | Уппсалу]] і [[Умео]] веде дорога, де спочатку ділянки з розділеними смугами чергуються зі звичайними, а потім пропадають зовсім. === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=59.3314 | long=18.0555 |wdid= Q3497809 | name= Центральний автобусний термінал | alt= | image= Cityterminalen 2014.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-15 | description= Сусідить із залізничним вокзалом і дещо нагадує аеропорт, оскільки перед кожним пероном свій вихід на посадку. Інфраструктура така ж, що і на вокзалі. }} === {{Кораблем}} === Один з найкращих та найцікавіших варіантів подорожі. Щоденні нічні пороми йдуть з [[Гельсінкі]], [[Рига | Риги]] і [[Таллінн]]а, [[Санкт-Петербург]]а. В [[Турку]] пороми ходять кілька разів на день, бувають також і денні. Всі пороми крім ризьких заходять в [[Марієгамн]]. Практично на будь-якому поромі набагато дешевше брати круїз (квиток туди-назад з інтервалом в день), ніж квиток в один кінець або туди-назад з ночівлею в пункті призначення. == Транспорт == {{Mapframe|59.32502|18.07083|zoom=13|height=370|width=620|layer=|staticmap=|align=|name=|чого=Стокгольма}} {{mapshapes|Q887043}} <!-- Tunnelbanan Blue Line --> {{mapshapes|Q766945}} <!-- Tunnelbanan Red Line --> {{mapshapes|Q1185773}} <!-- Tunnelbanan Green Line --> У Стокгольмі практично всі види транспорту — метро, ​​трамваї, автобуси, пороми і міська електричка. Всі вони перебувають у віданні компанії [https://sl.se/ SL] (Storstockholms Lokaltrafik), на сайті якої є планувальник маршрутів і багато іншої корисної інформації. === Квитки === У Стокгольмі немає тарифних зон — будь-який квиток діє по всьому місту і навіть в передмістях. На жаль, зручність для мандрівників на цьому закінчується, а далі починаються незручності. Передбачається, що ви купите за '''''20 крон''''' '''смарт-карту''' (SL Access card, reskassa) і будете платити нею: '''разовий квиток''' за '''''39 крони''''' дозволяє їздити з пересадками протягом ''75 хвилин''. За відсутності карти аналогічний разовий квиток коштує '''''45 крон'''''. Придбати їх можна в газетних кіосках, касах або автоматах. ''Якщо ви купуєте разовий квиток, але не хочете відразу його використовувати — попередьте продавця про це''. ==== Придбання квитків ==== '''Купити''' квитки або смарт-карту можна на вході станцій метро, міської електрички, або прямо в аеропорту Arlanda на стійкі «Info» в приміщенні «Sky City». Краще йти в живу касу, оскільки квиткові автомати часто нічого не продають, а лише дозволяють покласти гроші на вже наявну карту. Якщо станції поблизу немає, шукайте '''магазинчики Pressbyrån''' або ще що-небудь газетно-тютюнове. У наземному транспорті водії квитки не продають, виняток становить трамвай № 7, де вам все-таки продадуть разовий квиток, але за '''''64 крони''''', тобто ще дорожче, ніж в інших місцях. За звичайної ж ціною в 45 крон разовий квиток можна купити через [https://play.google.com/store/apps/details?id=com.sl.SLBiljetter мобільний додаток]. ;Купити проїзний або квиток на громадський транспорт можна: Використовуючи '''мобільний додаток''' «SL-Reseplanerare och biljetter»; У '''спеціальних автоматах''' для продажу квитків ''в метро або на зупинках громадського транспорту''; У касах або у контролерів '''біля турнікетів метро'''; У касах партнерів: в деяких готелях і магазинах; У спеціальних SL сервісах. SL сервіси розташовані в нижньому залі Центрального вокзалу Стокгольма, а також на станціях метро T-Centralen, Slussen, Gullmarsplan, Fridhemsplan and Tekniska högskolan. Існує '''три види квитків: access card, travel card і разові квитки'''. [[SL Access card]] — це пластикові карти, якими користуються місцеві жителі і гості міста, які планують скористатися громадським транспортом більш ніж один раз. Вона коштує 20 крон і дійсна протягом 6 років з моменту покупки. Карта може працювати в двох режимах: «Reskassa» або «Travel card». '''Режим «Reskassa'''» працює так: на карту кладеться депозит (від 100 до 1000 шведських крон) і з кожною поїздкою гроші списуються з рахунку. Вартість однієї поїздки складе '''''39 крони''''' або 26 крони, якщо ви належите до пільгової категорії громадян (наприклад ви молодше 20 років). Рахунок можна поповнювати знову і знову. '''Режим Travel card''' Це спеціальний режим роботи SL card, створений спеціально для мандрівників, які приїжджають в місто на короткий термін. [https://sl.se/en/eng-info/fares/travelcards/ Вартість квитків з SL Access card]: * на ''24 години'' — '''''160 крон''''' для людей у віці 20-64 роки (знижка для молодших і старших цього віку складає 70 крон), * на ''72 години'' — '''''330 крон''''' (110 крон) * на ''7 діб'' — '''''430 крон''''' (140 крон) Два перших діють з моменту першого використання, їх вам завантажать на одноразову карту без можливості перезарядки. Разові квитки теж бувають на таких одноразових картах, але бувають і просто в формі паперових чеків, що діють з моменту покупки. Усі туристичні картки дійсні для подорожей на поромах Джурґерден між Слуссеном і Дюргерденом, а також на маршрутах 80-89. Карти на 24/72 години дійсні протягом відповідної кількості годин від часу першого використання. Карти на 7 днів дійсні з 00.00 першого дня поїздки до 04.30 дня після дня закінчення терміну дії карти. ;Знижки та пільги на проїзд в громадському транспорті Стокгольма * діти до 7 років в супроводі дорослих їздять безкоштовно, а також з обіду п'ятниці до вечора неділі діти до 12 років разом з дорослими також користуються громадським транспортом безкоштовно, але при собі потрібно мати при собі посвідчення особи дитини. * люди молодше 20 років (при наявності посвідчення особи, яке може підтвердити вік); * студенти шведських вузів (при наявності студентського); * особи старше 65 років (при наявності посвідчення особи, яке може підтвердити вік), пенсіонери, які мають шведське пенсійне посвідчення. ;Сервіс sl.se для побудови маршруту з однієї точки в іншу. [https://sl.se/en/ Англомовна версія сервісу]: достатньо ввести адресу місця де ви знаходитесь, і адресу, за якою вам треба потрапити, і сервіс побудує детальний маршрут, із зазначенням пересадок, а так же розрахує досить точно передбачуваний час шляху. При покупці '''[https://www.stockholmpass.com/ Stockholm Pass]''' (раніше — Stockholm Card) поїздки на громадському транспорті (крім поромів) та вхід до більш як 60 музеїв та інших закладів безкоштовні. Але коштує вона на 1 добу: 719 крон для дорослого і 359 — для дітей, на 2 доби (1010/509 крон), 5 діб (1619/815 крон) === Автобуси === Для того, щоб зайти всередину автобуса скористайтеся передніми дверима і прикладіть куплену вами SL Access card до спеціальних блакитних автоматів для зчитування карт. Якщо ви придбали квиток за допомогою спеціального додатку «SL-Reseplanerare och biljetter» — покажіть ваш телефон водію. Так само якщо у вас паперовий одноразовий квиток, так само просто покажіть його водієві автобуса. Для того, щоб вийти з автобуса на потрібній вам станції необхідно заздалегідь натиснути на ''спеціальну кнопку «Stop»'' (назва наступної станції висвічується на табло, і як тільки ви зрозуміли, що під'їжджаєте до потрібної вам станції, тисніть «Stop», інакше можете проїхати мимо). У деяких міських автобусах вам так само потрібно буде натиснути на спеціальну кнопку біля дверей, щоб відкрити їх коли автобус зупинився. === Метро === Якщо ви користуєтеся картою в метро, ​​вам потрібно прикласти карту до табло на турнікеті або підійти до контролера і попросити його пробити вам поїздку. Так само, якщо у вас одноразовий паперовий квиток або квиток на смартфоні, то покажіть його контролеру, який сидить в будці навпроти турнікета, і він вам відкриє турнікет вручну. === Трамвай === У трамваї карту необхідно докласти до блакитного пристрою для зчитування SL Access card, якщо таке розташоване на поручні біля входу. Якщо таким пристроєм трамвай не обладнаний, то значить до вас підійде контролер з ручним терміналом для перевірки SL Access card. Якщо у вас одноразовий квиток, то так само просто покажіть його контролеру. === Паром === На поромних маршрутах, які є частиною мережі громадського транспорту, ви так само повинні пред'явити SL Access card або діючий одноразовий квиток співробітнику на поромі. === Міська електричка === === Велосипеди === Жителі міста активно користуються велосипедами, для яких прокладені виділені доріжки, окремі світлофори тощо. У різних місцях міста є автоматичні парковки для велосипедів напрокат. Щоб ними скористатися, треба попередньо зареєструватися. === Таксі === [[Файл:Stockholm taxi pricey vs cheap.jpg | thumb | upright = 1.35 | Вартість таксі, зазначена на склі машини]] Ціни на таксі в Швеції не регулюються. Кожна компанія призначає той тариф, який захоче, і повинна лише позначити його на склі автомобіля. У деяких компаній тариф непристойно високий в розрахунку на те, що клієнт не помітить, а потім заплатить за коротку поїздку 1000–1500 крон. З урахуванням того, що ціни в Швеції в принципі високі, користуватися громадським транспортом простіше, спокійніше і '' набагато '' дешевше. Якщо ж без таксі не обійтися, обов'язково перевіряйте вказану на склі ціну, '''перш''' ніж сідати в машину. Коли справа відбувається в аеропорту або в іншому місці, де машини таксі стоять в ряд і чекають пасажирів, необов'язково сідати в першу: можна вибрати ту, в якій нижче ціна. Стікер на склі містить зазвичай кілька чисел. Всі вони позначають ціну поїздки за 15 хв або 10 км шляху, але в різний час доби. Ціна, зазначена великим шрифтом, повинна бути близько '''''300 крон'''''. Все, що дорожче — відверте обдурювання. При замовленні таксі через інтернет або по телефону краще просити поїздку з фіксованою вартістю — це надійніше. У місті також працює [[Uber (таксі)|Uber]], але він лише трохи дешевше офіційного таксі. == Що відвідати == === Старе місто === {{see|type=see | name=Кафедральний собор Стурчюркан | alt=Storkyrkan | url= | email= | address= | |wdid=Q1133075| lat=59.32576 | long=18.07039 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Німецька церква | alt=Tyska kyrkan | url=https://www.svenskakyrkan.se/deutschegemeinde | email= | address= | wdid=Q2164087 | lat=59.32408 | long=18.07184 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= |image= | description= }} {{listing|type=see |lat =59.32465 |long =18.06461 |name =Церква Ріддаргольмена |alt =Riddarholmskyrkan |image =Riddarholmskyrkan Stockholm 2016 01.jpg |address =Рицарський острів |directions = |wdid=Q657118 |url =https://www.kungligaslotten.se/english/royal-palaces-and-sites/the-riddarholmen-church.html |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = Відкрита в літню пору | price = | description = Одна з найкрасивіших і найстаріших будівель в Стокгольмі, місце поховання багатьох шведських монархів. За рахунок численних прибудов має різноманітну архітектуру. Ажурний металевий шпиль дозволяє легко упізнати будівлю на панорамах центру міста. Ще цікавіша церква зсередини, бо поховання багато прикрашені, але фотографування всередині заборонено. }} {{listing|type=see| lat=59.32688 | long=18.07028 |wdid=Q750444 | name=Королівський палац | alt= | image=Slottet September 2014 01.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-06 | description= Щодня о 12.00 за місцевим часом біля Королівського палацу відбувається ефектна зміна варти. }} {{listing|type=see| lat=59.32676 | long=18.07339 |wdid=Q1636176 | name=Королівська скарбниця | alt=Livrustkammaren | image= | address=Slottsbacken 3 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-06 | description= }} {{listing|type=see |lat =59.325528 |long =18.072402 |name =Хлопчик, що дивиться на Місяць |alt =Pojke som tittar på månen |image = |address = Гамла Стан |directions = у дворі за Фінською церквою |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Дуже маленький пам'ятник, який важко побачити випадково.}} {{listing|type=see |lat =59.324550 |long =18.061700 |name =Сонячний парус |alt = Сонячний човен, Solbåten |image = |address = Гамла Стан |directions = на західному березі Лицарського острова |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Популярна абстрактна скульптура, жартома звана «Вухо КДБ». }} {{listing|type=see| lat=59.325125 | long=18.073760 | wdid= | name=Святий Георгій та дракон | alt=Sankt Göran och draken | image= | address=Гамла Стан | directions=від головної площі Stortorget на схід по Köpmangatan | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-02 | description=Фактично цей пам'ятник існує в трьох примірниках - оригінальна скульптура (XV століття) знаходиться в Кафедральному соборі Storkyrkan, бронзова копія (початок XX століття) встановлена на вулиці, і бронзова позолочена копія на будівлі Міської Ратуші Стокгольма. Рекомендується оглянути всі. }} === За межами Старого міста === [[Файл:Stockholms stadshus September 2011c.jpg|thumb|upright=1.35|Стокгольмська ратуша]] [[Файл:Gyllene salen Mälardrottning 2012.jpg|thumb|upright=1.35|Золотий зал ратуші — мозаїка Mälardrottningen (заснування Стокгольма)]] [[Файл:Kungsholmen, Stockholm, Sweden - panoramio (27).jpg|thumb|upright=1.2|Ісламські мотиви всередині ратушної вежі]] {{listing|type=see | lat=59.32754 | long=18.05416 | wdid=Q648483 | name=Міська ратуша | alt= | image=Stockholms stadshus Mars 2014.jpg | address= Hantverkargatan 1 |directions= | url= | email= | phone= | fax= | hours= {{hours|||10||15}} | price= Екскурсія: з квітня по жовтень 120 крон, в решту часу 90 крон, вежа: 60 крон (тільки влітку) | lastedit=2019-02-17 | description= Найвиразніша стокгольмська пам'ятка першої половини XX століття — того часу, коли Швеція давно перестала бути великою європейською державою і посилено шукала своє архітектурне обличчя. Будівлю почали будувати до Першої Світової війни, в 1911 році, а закінчили тільки в 1923-му. Із запропонованих на конкурс проектів був обраний самий еклектичний, авторства Рагнар Естберг, але еклектика тут — зовсім не той «гладкий» стиль, в якому будували на рубежі XIX–XX ст., а швидше за прообраз постмодернізму, коли в одному «флаконі» суміщені національний романтизм, північна темно-червона цегла і венеціанська архітектура. Якщо не вдивлятися в деталі, стокгольмська ратуша — сплав палацу Дожів і кампаніли церкви Святого Марка, двох найвідоміших [[Венеція | венеціанських]] будівель, які в деяких ракурсах виглядають так само, як ратуша з боку Старого міста, тільки вежа знаходиться з іншого боку. <br/> В '''інтер'єрах''' еклектика навіть гірша: в стелі сходового залу всередині вежі проглядається ісламський міхраб, '' блакитний зал '' (той самий, де проходять нобелівські банкети) перегукується з венеціанськими двориками і при цьому не містить нічого блакитного, але остаточне знесення даху відбувається в ''золотому залі '', оформленому візантійською мозаїкою з модернистськими, часом відверто гіпертрофованими зображеннями на тему шведської історії. Хоча частина цієї дивної, нелогічної і, треба чесно сказати, дещо позбавленої смаку мішанини була авторським задумом, багато тут вийшло випадково через тривале будівництва, постійних змін у проекті та загального браку коштів. Наприклад, блакитний зал був запланований саме блакитним, однак архітектору так сподобався цегла (яку для ратуші робили спеціально і більшого ніж зазвичай розміру), що він вирішив зберегти текстуру, відмовившись від блакитного кольору. У золотом же залі екскурсоводи звернуть вашу увагу на обрізане зображення Святого Еріка: мозаїку не розрахували по висоті, і древньому шведському герою довелося залишитися без голови, що, втім, з ним і в реальному житті трапилося. <br/> У ратуші знаходяться органи міської влади, тому просто так всередину нікого не пускають, але кожну годину проводять годинні екскурсії англійською. Вони незручні тим, що ходити доводиться у великому натовпі, відстати від якої вам не дадуть, та ще й обкладуть обмеженнями на кшталт того, що всередині ратуші можна носити рюкзак на спині, щоб випадково не пошкодити їм такі видатні інтер'єри. Хороший вид на ратушу відкривається зі Старого міста, хоча, навіть якщо ви не плануєте йти всередину, варто прогулятися до самої будівлі, оскільки від ратуші теж відмінний вид, та й порозглядувати її зблизька може бути цікаво. На вежу (з неї чудовий вид Стокгольма) пускають тільки влітку і за окрему плату. }} {{listing|type=see | name=Лісове кладовище | alt=Скугсчюркогорден | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description={{ЮНЕСКО}} }} * Глобен-Арена (Globen) — найбільшеа сферичне споруда у світі, спортивна арена. Для туристів передбачений [http://www.globearenas.se/en/skyview.aspx підйом на вершину будівлі в скляній гондолі]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Крім використання будівлі за прямим призначенням, воно служить центром [http://en.wikipedia.org/wiki/Sweden_Solar_System шведської моделі Сонячної системи] і зображує Сонце. У цьому ж масштабі на відповідних відстанях по Швеції розміщені інші об'єкти Сонячної системи, найближчий з яких — Меркурій — розташований у дворі міського музею Стокгольма (Stockholms stadsmuseum), поруч з Гамла Станом. * Метрополітен. Деякі станції, в основному в центрі, мають незвичайне оформлення — наприклад, вирубані в скелі, а стіни і стеля залишені необробленими. Рекомендується оглянути '''станції синьої лінії''' — Т-Централь (T-Centralen), Кунгстредгорден (Kungsträdgården) та інші. {{listing|type=see |lat =59.319510 |long =18.071684 |name =Пам'ятник водопровідникові |alt = |image = |address =Слуссен |directions =зліва від будівлі міського музею Стокгольма |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Скульптура зображує робітника, що визирає з каналізаційного люка на рівні землі. }} == Чим зайнятись == === Музеї === У Стокгольмі налічується близько 70 музеїв [http://stockholmsmuseer.se/]. Типова ціна відвідування музею складає близько '''''100 крон''''', при цьому зазвичай для людей старшого віку передбачені знижки, а діти / підлітки потрапляють до музею зі значною знижкою або безкоштовно. У деяких музеях передбачені дні безкоштовного відвідування. {{listing|type=do | name=Королівський галеон Vasa | alt=Vasamuseet | url=http://www.vasamuseet.se/sv/Sprak/10/ | email= | address=остров Юргорден (Djurgården) | lat=59.328034| long=18.091625|wdid=Q219821|image=Vasa stockholm.JPG| directions=з правого боку відразу після мосту на острів| phone= | fax= | hours=10-17, по середам 10-20, червень - серпень 8:30-18 | price=Дорослі '''''130 крон''''', студенти 100, діти до 18 безкоштовно | description=Вітрильний корабель початку XVII століття, який зберігся через те, що затонув в першому ж плаванні. Корабель експонується в спеціальному ангарі з особливим кліматом. Експозиція розповідає, як корабель влаштований, як його будували, якими скульптурами він прикрашений, через які помилки він затонув, як через 300 років було знайдено місце аварії, як вдалося корабель підняти і зібрати з уламків, і які зусилля докладаються для консервації цього унікального об'єкта. Хоча зовсім поруч знаходиться Скансен, відвідування обох місць в один день потребуватиме великої поспіху і навряд чи виправдано. }} {{listing|type=do| lat=59.326972 | long=18.102688 | wdid=Q725108 | name=Музей під віткритим небом Скансен | alt=Skansen | image=Windmill in Skansen.jpg | address=остров Юргорден (Djurgården) | directions=автобус 44, трамвай 7, або на паромі від Гамла Стана | url=http://www.skansen.se/ru/русский | facebook= | vkontakte= | phone= | email=info@skansen.se | hours=Відкривається о 10 годині, закривається о 15, 16, 18, 19, 22 в залежності від сезону | price = Для дорослих '''''100-160 крон''''' залежно від сезону, для дітей 60 крон | lastedit=2019-02-15 | description=Перший в світі '''етнографічний музей під відкритим небом''', що дав назву іншим скансен-подібним територіям. Зразки сільських, садибних і міських будівель, діючі майстерні, проводяться майстер-класи. На цій же території - звіринець зі свійськими та дикими тваринами Скандинавії. Розваги для дітей, кафе, ресторани. Краще планувати похід на цілий день. }} {{listing|type=do | name=Музей персонажів Астрід Лідгрен - Юнібакен | alt=Junibacken | url= | email= | address= | lat=59.329416 | long=18.089005 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=do |lat =59.329197 |long =18.093994 |name =Музей північних країн |alt =Nordiska museet |image = |address =острів Юргорден (Djurgården), Djurgårdsvägen 6–16 |directions =з правого боку після мосту на острів |wdid= |url =http://www.nordiskamuseet.se/en |facebook = |vkontakte = |phone = |email =info@nordiskamuseet.se |skype = |hours =понеділок - неділя 10-17, по середах (але не в червні-серпні) з 17 до 20 годин вільне відвідування |price = '''''100 крон''''', діти до 18 бекоштовно |description =Музей етнографії та шведської культури, розташований в спеціально збудованому для музею будинку. Експозиція велика, але не така величезна, як може здатися зовні - всередині будівлі є великий внутрішній простір. }} {{listing|type=do |lat =59.327104 |long =18.097723 |name =Біологічний музей |alt =Biologiska museet |image = |address =острів Юргорден (Djurgården) |directions =зліва від дороги, після Музею північних країн, але до [[Скансен|Скансена]] |wdid= |url =http://www.biologiskamuseet.com/ |facebook = |vkontakte = |phone = |email =bokning@skansen.se |skype = |hours =жовтень-березень 12-15, субота-неділя 11-15; квітень-вересень щодня 11-16|price = Дорослі '''''65 кро''н''', діти від 6 до 15 років - 25 крон, студенти та пенсіонери 50 крон |description = Затишний невеликий музей з першою в світі діорамою, яка зображує тварин в природному середовищі. Огляд з двох рівнів. Музей освітлюється тільки природним світлом, тому й обмежені години відвідування. }} {{listing|type=do | name=Музей Армії | alt=Armémuseum | url=http://www.armemuseum.se | email=info@armemuseum.se | address=Riddargatan, 13 | lat=59.334590 | long=18.080084 | directions=можно пройти від Драматичного театру <!-- T Östermalmstorg, трамвай 7, автобуси 69, 52 (зупинка Nybroplan) та 76 (зупинка Styrmansgatan)--> | phone=+468-51 95 63 00 | fax= | hours=ОВідкрито по вівторках з 11 до 20, з середи по неділю з 11 до 17, понеділок - вихідний. Липень-серпень по вівторках з 10 до 20, в інші дні з 10 до 17 | price= Дорослі '''''80 крон''''', пенсіонери або студенти 50 крон, до 19 років безкоштовно | description= Опис шведської армії часів могутності, і оповідання про історію Швеції в подальші 200 років мирного життя. }} {{listing|type=do | name=Музей світлин | alt=Fotografiska | url=http://fotografiska.eu/en/ | email= | address= | lat=59.317962 | long=18.084912 | directions=от Слуссен на схід набережною | phone= | fax= | hours=Відкрито з неділі по середу з 9 до 21, з четверга по суботу з 9 до 23 | price=Дорослі '''''120 крон''''', пенсіонери або студенти 90 крон, до 12 років безкоштовно | description= Даний «музей» відкрився відносно нещодавно, і скоріше є виставковим залом. Відсутність постійної експозиції може привести до того, що найцікавішим в музеї виявиться вид з вікна, а ціна явно не відповідає змісту. }} {{listing|type=do |lat =59.325872 |long =18.073411 |name =Королівський кабінет монет |alt =Kungliga Myntakabinettet, Sveriges Ekonomiska Museum |image = |address =Slottsbacken, 6 |directions =на південь від Королівського палацу|wdid= |url =http://www.myntkabinettet.se |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours =Щоденно з 10 до 16 |price =Щопонеділка безкоштовно, в інші дні дорослі '''''70 крон''''', пенсіонери або студенти 50 крон |description = Нумізматичний музей, один з найстаріших музеїв Швеції. Крім монет - банкноти, медалі, розповіді про фінанси, про заощадження, про скарби тощо.}} === Екскурсії === ==== Піші ==== [http://njtravels.se/ru/viewpage.php?page_id=101 Піші екскурсії]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} російською мовою, тривалістю близько години, відправляються від Köpmangatan 22 по буднях о 12:00, в розпал сезону частіше. Ціна для дорослих '''''250 крон''''', діти 6-12 років 125 крон; має сенс розглянути покупку Stockholm Card, до якої ця екскурсія включена. ==== Автобусні ==== Містом курсують автобуси системи [[hop-on]] / [[hop-off]]. ==== Водні ==== Водні маршрути діють в теплу пору року, навесні і восени працює тільки частина маршрутів. У літню пору від пристаней відходять екскурсійні кораблі по маршрутам «Royal Canal Tour» ('''''170 крон''''', 50 хвилин), «Under the Bridges of Stockholm» і деякі інші. Поїздка супроводжується аудіогідом, включаючи російською мовою. Також є кораблі системи hop-on / hop-off. == Що купувати == == Де поїсти == Громадське харчування в Стокгольмі навіть дорожче, ніж по країні в цілому. Якщо ви не готові витрачати на їжу по € 50 щодня, шукайте на обід ті заклади, в яких пропонують [[шведський стіл]] (де ще, як не в Швеції?) Він не буде абсолютно різноманітним, але за 100–120 крон з людини ви отримаєте необмежену кількість їжі і, можливо, обійдетеся без вечері. На відміну від американського варіанту, шведський стіл у Швеції зазвичай включає в себе воду, каву і чай, причому без обмежень. Коли шведського столу немає, а душа не лежить до Макдональдсу, самим недорогим варіантом будуть кафе з мексиканською або грецькою «вуличною» їжею: буріто, такос і гіроса в піті коштують приблизно 100 крон. За ту ж ціну можна поїсти в азійських або арабських кафе, причому останні нерідко мімікрують під італійські, так як навчилися готувати велику і ситну піцу. Як і всюди в Швеції, дешево не буде, але при деякій вправності за ці гроші можна хоча б наїстися. === Дешево === {{listing|type=eat| lat=59.32769 | long=18.05562 |wdid= | name= Ragnars Skafferi | alt= | image= | address= Hantverkargatan 1 | directions= | url= http://www.ragnarsskafferi.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|7|30|16}} | price= | lastedit=2019-02-16 | description= Симпатичне кафе в будівлі ратуші, що пропонує по буднях ''з 11 до 14'' шведський стіл за '''''105 крон''''' з людини. Гарячих страв трохи, і деякі з них досить своєрідні, оскільки розраховані на веганів (не дивуйтеся котлет з капустою), але є непоганий салат-бар, а також чай-кава і що-небудь солодке. В районі полудня буває дуже тісно, зате ближче до початку або до кінця обіду в кафе досить вільно, і вам не доведеться відвойовувати собі місце ні біля шведського столу, ні за звичайним. Вранці шведського столу немає, тільки чай-кава і недешева випічка. }} === Середні ціни === === Дорого === {{listing|type=eat| lat=59.32785 | long=18.05580 |wdid= | name= Stadshuskällaren | alt= | image= | address= | directions= | url= http://www.stadshuskallarensthlm.se | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= Обід: {{hours|Пн|Пт|11|30|14|30}}, вечеря: {{hours|Ср|Сб|17||23}} | price= Гаряче: від 300 крон | lastedit=2019-02-16 | description= Пафосний ресторан в підвалі стокгольмської ратуші цікавий, наприклад, тим, що тут можна відчути себе нобелівським лауреатом, повечерявши меню нобелівського банкету і витративши на це помітну частину ще не отриманої премії. Стравами минулого року вас погодують приблизно за '''2000 крон''' з людини, а на страви інших років ціна договірна. }} === Кава і солодощі === У місті десятки, якщо не сотні '''мережевих кав'ярень''' типу ''Espresso House'' та ''Wayne's Coffee'', не кажучи вже про всюдисущий ''Старбакс''. У них буває абсолютно безмежний вибір кави, розрізняється, однак, не видом зерен або заварки, а десятками варіантів латте та інших солодкуватий напоїв, одержуваних додаванням кави до молока. Коштує все це '''''від 30 до 45 крон''''' за чашку. Інший, й набагато більш цікавий варіант — '''кондитерські''', де вам запропонують кремові тістечка і торти в дещо манірній, але традиційній обстановці. Широкого асортименту кави тут вже не буде, а найтиповіший варіант — просто кави з кавоварки ('' bryggkaffe ''), причому, якщо пощастить, прямо з великого чана і в необмежених кількостях. У будь-якому кафе випічка коштує '''''30-40 крон''''' за штуку, тістечка і торти — близько 50 крон. == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Стокгольм, розташовуючись в центрі Швеції, може служити відправною точкою для подорожі практично в будь-яке місце цієї країни. З найближчих околиць можна відзначити стародавнє місто [[Уппсала]]. {{listing|type=vicinity| lat=59.4907 | long=18.0567 | wdid=Q1500750 | name=Церква в Тебю | alt=Täby kyrka | image=Taby view3.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-14 | star=yes | description=У церкві збереглися розписи найвідомішого середньовічного шведського художника Альбертусома Піктора. У стінах церкви не пропустіть рунний камінь, який був розділений на дві частини, замуровані окремо (одна частина біля входу, інша в бічній стіні). }} {{Перекладено|мова=ru|стаття=Стокгольм}} {{footer|ispartof=Швеція|type=Місто}} 13tmkbw23w5drihriw7kd45309xnnt4 0 1740 28661 28660 2021-01-23T00:45:37Z Dylsss 5088 Undid edits by [[Special:Contribs/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|talk]]) to last version by Voll 28661 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Saturn (Romania) 06.jpg| caption= | city= Пляж та готелі | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Сатурн''' знаходиться в [[Румунія|Румунії]]. == Зрозуміти == Бальнеокліматичний курорт на Чорноморському узбережжі [[Румунія|Румунії]]. Розташований поблизу міста [[Мангалія]] (фактично з'єднаний з містом). == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У центральній частині міста Мангалія є залізнична станція. Постійне сполучення з Констанцою, рідше з Бухарестм та з іншими містами. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Розташований по дорозі від Констанци до Мангалії. Виходити з автобуса потібно перед містом. Найближча автостанція знаходиться за 1,5 км від курорту. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == У Сатурні немає визначних пам'яток, тому рекомендується пішки пройтися до міста [[Мангалія]] та відвідати визначні місця. == Чим зайнятись == Пляжний відпочинок, відпочинок в басейні (готель Balada), бальнеологічне лікування. == Що купувати == У Сатурні є продуктові магазини та ринки. Можна придбати румунські сувеніри, зокрема магніти. == Де поїсти == На курорті є достатня кількість кафе. Також є продуктові магазини та ринки. Є точки де можна купити їжу та взяти з собою. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Одним з найдешевших варіантів є приватний сектор. При в'їзді до Сатурна, туристам пропонують житло. Як правило такі люди стоять з табличкою "Cazare". === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Можна відвідати сусідні курорти, подорожувати по [[Румунія|Румунії]] або поїхати до сусідньої [[Болгарія|Болгарії]], кордон з якою знаходиться в декількох кілометрах від [[Мангалія|Мангалії]]. {{footer|ispartof=Румунія|type=Місто}} 97wdpcj9nepdqyz82z8rxwqwj4g3r68 0 1741 29160 29159 2021-01-24T10:11:36Z Visem 502 Змінив рівень захисту для "[[Вама-Веке]]": частий вандалізм ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 10:11, 24 лютого 2021 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 10:11, 24 лютого 2021 (UTC))) 16932 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Vama Veche beach.jpg | caption=Пляж у Вама-Веке | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Вама-Веке''' знаходиться в [[Румунія|Румунії]]. == Зрозуміти == Село на самому півдні Чорноморського узбережжя Румунії. Розташоване на кордоні з Болгарією, поблизу села діє пункт пропуску через державний кордон. Відоме як пляжний курорт. Назва села перекладається з румунської як ''"стара митниця"''. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найкращим способом є політ до аеропорту Варни (Болгарія). === {{Потягом}} === До станції [[Мангалія]], а звідти маршрутним таксі. === {{Автомобілем}} === По автодорозі, що веде від Констанци до Варни. === {{Автобусом}} === Підходить будь-який рейсовий автобус що їде до Болгарії через пункт пропуску "Вама-Веке". Якщо є нагода, то можна домовитися і з туристичними автобусами. Також з міста [[Мангалія]] постійно ходять маршрутні автобуси до кордону з Болгарією. З болгарської сторони автобусний рух ускладнений та до кордону (5 км на північ від села Дуранкулак) ходить танспорт лише двічі на день. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Констанца]] * [[Мангалія]] * [[Варна]] {{footer|ispartof=Румунія|type=Місто}} gt669raxfy4g0ve3co0fjwbu9c4wnzd 0 1742 37164 25012 2025-04-30T14:56:21Z Kurant Taras 7234 /* Літаком */ 37164 wikitext text/x-wiki {{geo|43.2077777778|27.9169444444|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = | caption = | city = | citylocal = | map = | arm = | population = 352 770 | callingcode = }} '''Варна''' знаходиться в [[Болгарія|Болгарії]]. == Зрозуміти == Третє за величиною місто в країні. Розташоване на узбережжі Чорного моря. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Аеропорт Варна|alt=Letishte Varna|address=9154 Варна, Болгарія|phone=+35952573323|url=https://varna-airport.bg/|lat=43.23727760354217|long=27.825908796035485|content=Аеропорт Варни , історичної морської столиці Болгарії . Аеропорт Варна є третім за величиною аеропортом у Болгарії. Він розташований за 10 кілометрів від центру Варни, поблизу міста Аксаково . Аеропорт обслуговує Варну , Золоті піски та північно-східну Болгарію. Найбільш завантажений сезон для аеропорту — з кінця травня до початку жовтня.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNhbtNQ79WC4ik13o1baeKY5jC_QK4p1QhIL_Jq=w461-h240-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Varna_Airport|wikidata=Q1423410}} * Аеропорт Варна - більшість рейсів чартерні, здійснюються в літню пору року. === {{Потягом}} === Є залізничне сполучення з містами країни, а в літню пору року є рейси до Румунії, України, Молдови, Білорусі, Росії, Чехії, Польщі. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Тролейбус|alt=Gradski Transport|address=Северна промишлена зонаМладост, ул. „Тролейна“ 48, 9009 Варна, Болгарія|phone=+35952572208|url=http://www.gtvarna.com/|hours=Орієнтовний час роботи транспорту – з 05:00 до 22:00|price=Ціни квитків: 1 лев, 1,50 лев та 1,80 лев, відповідно на 60 хв., 90 хв. І 120 хв|lat=43.22965545956857|long=27.89070768207512|content=Тролейбусна система є частиною мережі громадського транспорту Варни, третього за чисельністю населення міста Болгарії. Систему було відкрито 1 січня 1986 року; це була четверта мережа, що відкрилася в Болгарії після Софії , Пловдіва та лише кількома місяцями раніше Плевена.|image=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%C5%A0koda_26Tr_Solaris_%D0%B2%D1%8A%D0%B2_%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Trolleybuses_in_Varna|wikidata=Q4463700}} == Що відвідати == {{See|name=Успенський собор|alt=Катедрален храм Успение на Пресвета Богородица|address=Христо БотевОдесос, пл. „Свети Свети Кирил и Методий“ 2, 9000 Варна, Болгарія|phone=+35952613005|url=http://mitropolia-varna.org/|hours=07:00–17:30|lat=43.2053430929497|long=27.909968396033612|content=Найбільший храм міста Варна у Болгарії і катедральний собор Варненської митрополії Православної церкви Болгарії. Розташований в центрі міста на площі Кирила і Мефодія. Тринефний баневий собор був офіційно відкритий у 1886 році як пам'ятник звільненню Варни від османського панування. Належить до кафедри митрополита Варненського|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipO83KasKxA3rKcAOUbVLxhqKZGmIzXgzcuRlWw0=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0)|wikidata=Q2655068}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=Staria Chinar - Cherno More|alt=Стария чинар Черно море|address=Гръцки кварталОдесос, бул. „Сливница“ 33, 9000 Варна, Болгарія|phone=+359878922822|url=http://www.stariachinar.com/|price=http://www.stariachinar.com/cherno-more/wp-content/uploads/2020/11/Menu_hrana_BG_April_web-1.pdf|hours=09:00–23:00|lat=43.205298911745736|long=27.919600353705036|content=Ресторан страв європейської кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPa0KFHIUBZR_KWj1nK-tksbRGWVRS3O544Lwwc=w507-h240-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Варненський археологічний музей|address=Варна ЦентърОдесос, бул. „Княгиня Мария Луиза“ 41, 9000 Варна, Болгарія|phone=+35952681030|url=https://www.museumvarna.com/|hours=10:00–17:00, неділя і понеділок зачинено|price=241 грн за квиток на офіційному сайті|lat=43.207464491317666|long=27.915029411376537|content=Регіональний археологічний музей у болгарському місті Варні, містить значне зібрання археологічних знахідок. Входить до переліку 100 туристичних об'єктів Болгарії під № 9.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNJW2nd_UiUK0uMIqiKo1oSpfIL3aEnINm5Ir-3=w408-h544-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9|wikidata=Q637089}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Hotel Panorama|alt=Панорама|address=Варна ЦентърОдесос, бул. „Приморски“ 31, 9000 Варна, Болгарія|phone=+35952687300|url=http://www.panoramabg.com/|checkin=14:00|checkout=12:00|long=27.9198234712626|price=близько 4000 грн за ніч|lat=43.1982210931079|content=Готель Panorama з видом на затоку і знаменитий Морський сад розташований безпосередньо поруч із пляжем на Приморському бульварі у центрі Варни, лише за 20 метрів від смуги пляжних клубів та плавального комплексу "Приморський". Номери готелю Panorama оснащені кондиціонером, центральним опаленням, холодильником, супутниковим телебаченням та безкоштовним Wi-Fi. Для гостей щоранку із 07:00 до 10:30 сервірують сніданок "шведський стіл". У лобі-барі подають різноманітні закуски та напої. За додаткову плату гості можуть відвідати сауну та замовити масажні процедури. Також на території закладу обладнано конференц-зал на 25 місць.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhH1lIvFRua5EuXpOHM9A8TydRIhlKm4U1tovr3i1kFcUcHwZYwuc436aDMB1QEPu_s6lAblZMeMdnZKVI3ueUvA78zGspyofB-4QfmSwi5Huyk3pqUzuYVC8o7bIIx6OkAst0o0s_SemazIr2pAM4owDRKta2JDP4Hgfa2tUFhZLJUIeVCN7ROl=w408-h271-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Бухарест|alt=Румунія|directions=на північний захід від Варни|lat=44.42649648477642|long=26.105280141087356|content=Бухаре́ст, також Букаре́шт — столиця Румунії, індустріальний та комерційний центр країни. Місто розташоване на південному сході країни, на берегах річки Димбовиці. За європейськими стандартами Бухарест — не старе місто. Перші згадки про нього з'являються 1459 року|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNNRw-8fWPGPcn6i2E1Eapkm77lCXZT31xXgakt=w408-h510-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82|wikidata=Q19660}} * [[Софія]] * [[Албена]] * [[Золотий берег]] * [[Бургас]] {{footer|ispartof=Болгарія|type=Місто}} iidz2m8b9h0ypn69nfnv93ccprkvwo1 0 1743 24985 16930 2019-06-14T11:48:50Z Voll 30 24985 wikitext text/x-wiki {{geo|40.67693|117.23193|zoom=11}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Великий китайський мур''' знаходиться в [[Китай|Китаї]]. == Зрозуміти == Великий китайський мур - низка кам'яних та земляних укріплень в північній частині Китаю, збудованих з метою захисту північних кордонів Китайської імперії від вторгнень різних кочових племен. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Від Аеропорту Пекіна можна дістатися на таксі до найпопулярнішої частини китайського муру. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Китай|type=Місто}} eyn6cxqjpisvlf8tinvhxeab81ynbdm 0 1744 28362 28352 2021-01-19T23:55:00Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Встречайте|Встречайте]] ([[User talk:Встречайте|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 25075 wikitext text/x-wiki {{geo|48.0591666667|23.3491666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Шаян''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Село та курорт, що розташований у Закарпатській області поблизу [[Хуст]]а. Відоме через мінеральну воду "Шаянська". Тут створена відповідна туристична інфраструктура. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Їхати потягом Львів-Солотвино або дизель-потягами до станції Хуст або Буштина. Також можна дістатися до станції Рахів (іншої залізничної гілки), але тоді доведеться значно довше добиратися автобусом чи автомобільним транспортом. * {{go | name=Станція "Хуст" | alt= | url= | wikipedia=Хуст (станція) | wikidata= | email= | address= | lat=48.161548 | long=23.298376 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-08 | content= }} * {{go | name=Станція "Буштина" | alt= | url= | wikipedia=Буштина | wikidata=Q16693532 | email= | address= | lat=48.056398 | long=23.493662 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-08 | content= }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Раз на день курсує автобус до Ужгорода через Хуст та Мукачево. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == Санаторне лікування, піші прогулянки, відпочинок на озері, купання в термальних джерелах села Велятино. == Що купувати == Є декілька типів мінеральної води "Шаянська". Також є можливість придбати домашнє вино, традиційні карпатські сувеніри, сільськогосподарські продукти, цукерки типу "чорнослив в шоколаді" (виробництво смт Буштино та с. Нижня Апша). У селі є декілька точок з продажу товарів з Європи. == Де поїсти == * {{sleep | name=Санаторій "Шаян" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=48.059324 | long=23.350518 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-08 | content=Найвідоміший санаторій курорту }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Працюють оператори мобільного зв'язку, є відділення Укрпошти та Нової пошти. == Куди далі == Можна планувати подорожі по Закарпаттю. Найближчим містом є [[Хуст]]. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} r0840mdzmndhdrwg26bpch0cyhk8kaw 0 1745 36094 35477 2024-10-19T17:43:23Z Сергій Липко 1180 36094 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Золоті Піски''' знаходиться у [[Болгарія|Болгарії]]. == Зрозуміти == Популярний курорт на Чорноморському узбережжі Болгарії. Золоті піски здобули широку популярність завдяки широкому та довгому пляжу з дрібнозернистим піском золотисто-жовтого кольору, мінеральній воді та цілющим грязям. Літо тепле, середня температура липня 22,5 °C, максимальна — 25…30 °C. Зима м'яка, середня температура у січні становить −2 +5 °C. Опадів небагато, переважно в червні та листопаді. Серпень та вересень — найсухіший період року. Вздовж усього курорту суцільною смугою тягнеться пляж шириною від 50 до 100 метрів, який відзначений Блакитним прапором (міжнародною нагородою за якість води та безпеку). Пісок дрібнозернистий, золотистого кольору. До пляжу примикають кілька рядів санаторіїв та готелів, безпосередньо за якими починається територія національного парку. Бальнеологічні центри Золотих Пісків спеціалізуються на лікуванні артритів, артрозів, неврозів, астми, бронхітів та хронічних фарингітів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт знаходиться у [[Варна|Варні]], куди виконуються чартерні рейси в літню пору року. === {{Потягом}} === До залізничної станції Варна курсують потяги, у літній період — міжнародні. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Монастир Аладжа|address=Приморски, Абай 61, 9000 Розташований за 4 км на південь від морського курорту Золоті піски|phone=+359 88 893 9277|wikipedia=Монастир Аладжа|wikidata=Q1767605|long=28°00′59″ сх. д.|lat=43°16′39″ пн. ш.|price=108,4 грн|hours=9:00 - 17:00 щодня|description=Монастир Аладжа – це скельний монастир, розташований за 4 км на південь від курорту Золоті Піски в Болгарії. Він був заснований у XII столітті і використовувався до XIV століття. Монастир складається з двох церков, кількох келій, трапезної та інших приміщень, які були висічені в скелі. Монастир названий на честь імені Аладжа, турецького слова, яке означає "строкатий". Це, ймовірно, походить від кольорових фресок, які колись прикрашали стіни монастиря Монастир був важливим центром релігійного та культурного життя в середньовічній Болгарії. Був покинутий у XIV столітті після османського завоювання Болгарії. Монастир Аладжа був оголошений національною пам'яткою культури в 1920 році. Включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1979 року.|directions=До монастиря можна дістатися пішохідною стежкою від курорту Золоті Піски. Похід займає близько 30 хвилин. Машиною по ґрунтовій дорозі від курорту Золоті Піски. Поїздка займає близько 10 хвилин. До монастиря можна дістатися автобусом з центру Варни. Поїздка займає близько 45 хвилин.}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == На курорті є достатня кількість закладів харчування, проте ціни дорожчі ніж в сусідніх курортних селах. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Болгарія|type=Місто}} 1osrk0t53qy80819rkgbzga7ttu4n6n 0 1746 36505 36504 2025-02-08T15:18:27Z Пан Хаунд 2 7050 36505 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Сонячний Берег''' знаходиться в [[Болгарія|Болгарії]]. == Зрозуміти == Популярний курорт на Чорноморському узбережжі Болгарії. Заснований 1959 року, з того часу дуже розширився. Забудова переважно готельна і сучасна. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі аеропорти розташовані у містах [[Бургас]] та [[Варна]], куди в літню пору є багато чартерних рейсів. === {{Потягом}} === Дістатися до Сонячного Берега безпосередньо з використанням залізничного транспорту не вийде, оскільки в цьому регіоні відсутня відповідна інфраструктура. Найближчою станцією буде вокзал міста Бургас Автогара Південь, куди можна дістатися з Києва. === {{Автомобілем}} === Найпростіший спосіб дістатися автомобілем до Сонячного Берега — це взяти таксі. Наприклад, з Бургаса, якщо ви прилетіли туди. Середня ціна на дорогу до курорту 36 кілометрів в дорозі НЕ повинна складати у високий сезон (липень — серпень) вище 20 €. Проте таксисти будуть вимагати і 30 €, і 50 €, і навіть 100 €. Не йдіть на поводу таких маніпуляцій, вимагайте адекватної вартості. Нюанс: знаючі люди не полінуються пройти до зупинки автобуса (її розташування див. вище), яка знаходиться поруч з аеропортом, там таксі обійдеться значно дешевше. === {{Автобусом}} === Незалежно від того, ви прилетіли літаком або не відмовили собі в задоволенні дістатися поїздом, до автовокзалу Сонячного Берега вас доставить комфортабельний автобус «М-бус», який ходить щодня кожні 15 хвилин. Автобуси з України мають початкові зупинки у великих містах (Львів, Івано-Франківськ, Житомир). Станом на 2025 зі Львова з зупинкою в Сонячному Березі курсує автобус "Львів—Поморіє" через Стрий, Долину, Івано-Франківськ та Чернівці, де автобус зупиняється і збирає людей до того, як перетнути українсько-румунський кордон. З 2025 між Румунією і Болгарією діє спрощений перетин кордону (Шенгенська зона). == Транспорт == === Автобус === Довжина Сонячного Берега становить 8 кілометрів. Тому традиційно найзручніше тут користуватися автобусом. Міські (муніципальні) автобуси ходять розкладом яке можна побачити на кожній зупинці. Найчастіше туристи користуються маршрутом № 1 Сонячний Берег — Несебр. Це автобуси яскравого помаранчевого кольору. На ньому можна доїхати до пошти, міста-музею Несебра, дискотеки Orange, готелю Kuban. Вартість поїздки маршрутом  № 1  — 0,7 € (1,3 лева). Якщо ви скористаєтеся автобусами № 5 і № 8 при поїздці до Святого Власа або Еленіте, вартість буде вже 0,75 € (1,5 лева) і 2 € (4 льова) відповідно. Квиток можна придбати в автобусі у кондуктора. === Таксі === Таксі тут користуються попитом повсюдно. Якщо туристи приїхали не по туристичній путівці, то, як правило, для поїздки з аеропорту Бургаса на Сонячний Берег найчастіше використовують цей вид транспорту. На далекі відстані в основному використовують фіксований тариф: Сонячний Берег — Бургас — 30 € (60 левів). Сонячний Берег — Варна — 90 € (180 левів) Поїздки по Сонячному Березі вважаються за лічильником. Тому, коли робите посадку в таксі, зверніть увагу на вартість поїздки за 1 кілометр. Вона коливається від 0,25 до 1,75 € (від 0,5 до 3,5 левів). Різниця дуже велика, тому будьте уважні. Ціна за кілометр на всіх таксі написана на задній правій дверці, через яку найчастіше сідає пасажир. Викликати машину можна за телефоном, вказаним на ній, зробити замовлення через сайт або в готелі, взяти автомобіль на стоянках, які розташовані у великих клубів (Orange), готелів (Kuban), магазинів (Aldo, Mladost). == Що відвідати == {{See|name=Церква Христа Пантократора|address=Стария Град, ул. „Митрополитска" 13, 8231 Несебър, Болгарія|directions=Найдешевший і найпростіший спосіб дістатися з Сонячного Берега до Церкви Христа Пантократора в Несебирі – це автобус. Автобуси ходять щогодини з зупинки біля головного поштового відділення в Сонячному Березі. Поїздка займає близько 20 хвилин. Вартість квитка в один бік становить 2 лева (близько 1 євро). Якщо ви хочете дістатися до Несебиру швидше та комфортніше, ви можете взяти таксі. Поїздка на таксі займає близько 15 хвилин і коштує близько 15 левів (близько 8 євро). Також ви можете дійти до Несебиру з Сонячного Берега. Прогулянка займає близько 1 години 30 хвилин. Шлях проходить вздовж мальовничого узбережжя Чорного моря.|hours=10:00-19:00 щодня|price=Ціна становить 10 левів (приблизно 5 євро) для дорослих та 5 левів (приблизно 2,5 євро) для дітей до 12 років.|long=27°44′00″ сх. д.|lat=42°39′31″ пн. ш.|wikipedia=Церква Христа Пантократора (Несебир)|wikidata=Q3656756|description=Церква Христа Пантократора, також відома як церква Пантократора, – це середньовічна православна церква, розташована в місті Несебирі, Болгарія. Вона була збудована в першій половині XIV століття і вважається однією з найкрасивіших церков у Болгарії. Церква включена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та є популярною туристичною пам'яткою. Церква Христа Пантократора була збудована за правління царя Івана Александра (1331-1371). Її будівництво, ймовірно, фінансували багаті купці з Несебиру.}} {{See|name=Заповідник "Ропотамо"|address=Созопіль, Болгарія|directions=Найдешевший і найпростіший спосіб дістатися з Сонячного Берега до Созополя - це автобусом. Прямі автобуси курсують щодня, поїздка триває близько 45 хвилин. Квиток в один бік коштує близько 5 левів (приблизно 2,5 євро). Автобуси відправляються з автовокзалу Сонячного Берега, який розташований у центрі міста. Таксі - це зручний, але дорожчий спосіб дістатися з Сонячного Берега до Созополя. Поїздка триває близько 30 хвилин, а вартість проїзду становить близько 40 левів (приблизно 20 євро).|phone=+359 056 83 95 49|hours=9:00 - 18:00 щодня|price=Діти 7 лв. Дорослі 12 лв|lat=42°20′ пн. ш.|long=27°46′ сх. д.|wikipedia=Ропотамо|wikidata=Q2119511|description=Мальовнича природна зона, розташована в південній частині Болгарії. Він охоплює територію річки Ропотамо, її долини, а також прибережні дюни та ліси. Цей заповідник є домом для різноманітних рослин і тварин, багато з яких є рідкісними або зникаючими видами. Заповідник Ропотамо був заснований у 1940 році і є одним із найстаріших заповідників у Болгарії. Він має площу 1000,7 га, а його межі охоплюють різноманітні екосистеми, включаючи річки, озера, болота, луки, ліси та дюни. Річка Ропотамо – це найдовша річка в Болгарії, що впадає в Чорне море. Вона відома своїми мальовничими пейзажами та багатою флорою та фауною. У річці водиться багато видів риб, а також є домом для багатьох птахів, таких як чаплі, лебеді та дикі качки. Долина річки Ропотамо – це родюча зелена зона, де вирощують різноманітні сільськогосподарські культури. У долині також є багато фруктових садів і виноградників.}} {{See|name=Природний парк Странджа|address=ул. „Устие“ 149, 8279 Синеморец, Болгарія|directions=Парк розташований на гірському хребті Странджа, недалеко від Сонячного Берега. Найдешевший і найпростіший варіант дістатися - автобус. Прямі автобуси щодня курсують до Малко-Тирново, де можна дослідити мальовничі куточки парку. Поїздка триває 2 години, квиток в один бік коштує 10 левів (приблизно 5 євро). Автомобіль - зручний спосіб, що дає свободу та гнучкість. Поїздка займає 1 годину 30 хвилин від Сонячного Берега, відстань становить 90 кілометрів. У парку є безкоштовні парковки. Таксі - найдорожчий, але найзручніший спосіб. Поїздка з Сонячного Берега до Малко-Тирново обійдеться в 100 левів (приблизно 50 євро). Таксі можна знайти біля головного готелю в Сонячному Березі.|phone=+359 59 523 635|hours=Відчинений цілодобово|long=27°36′30″ сх. д.|lat=42°00′45″ пн. ш.|wikipedia=Странджа|wikidata=Q12295654|description=Природний парк Странджа - це мальовнича природна зона, розташована на південному сході Болгарії. Він охоплює площу 1165 квадратних кілометрів і включає гори, ліси, річки, водоспади, печери та інші природні пам'ятки. Парк є домом для різноманітних рослин і тварин, включаючи деякі рідкісні та зникаючі види. Природний парк Странджа був заснований у 1995 році з метою захисту природної краси та біологічного різноманіття регіону. Парк названий на честь гори Странджа, яка проходить через його територію.|url=https://www.strandja.bg|price=Вхід безкоштовний}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === {{Eat|name=La Flor Bar & Grill Sunny Beach|address=9 8240, 8240 Слънчев бряг, Болгарія|directions=Атмосфера затишна, страви смачні, порції великі, сервіс на рівні. Дуже різноманітне меню, є і азіатська кухня, і класична болгарська, і трохи італійської кухні.|phone=+359 89 588 8388|url=https://menu.tabl.bg/laflor|hours=8:00 - 00:00 щодня|price=Середні ціни}} === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Sunny Beach, 8240 Сонячний Берег, Болгарія|address=Sunny Beach, 8240 Сонячний Берег, Болгарія|directions=Готель пропонує трансфер з та до аеропорту.|phone=Рецепція +359 554 200 10 +359 554 200 11 SPA центр +359 554 200 50 Головний ресторан +359 554 200 58 Резервація +359 554 200 07 +359 554 200 43|email=sales@helenaresort.com|url=https://www.helenaresort.com/en/helena-sends/highlights/|checkin=Час заїзду у помешканні Helena Sands – з 14:00|checkout=Час виїзду – до 12:00.|price=Ціна варіюється від 5 до 7 тисяч грн за ніч на двох.|counter=Розкішний готель Royal Palace Helena Sands зручно розташований на пляжі курорту Сонячний Берег. До послуг гостей спа-центр і плавальні басейни. Готель розміщений поруч із природним струмком із мальовничими містками, в оточенні пишної рослинності. Гостям пропонуються просторі номери з кондиціонером і супутниковим телебаченням. З багатьох номерів відкривається чудовий краєвид на море. Для дітей обладнано розважальну зону.|content=2 басейни Приватна автостоянка Узбережжя Безкоштовний Wi-Fi Сімейні номери Трансфер з/до аеропорту Оздоровчий спа-центр Бар Приватна пляжна зона Відмінний сніданок}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Болгарія|type=Місто}} cb73ygx786ikkxyrlwylytm8qcgynys 0 1747 36159 34861 2024-11-07T07:24:29Z Вовк Таня 7232 36159 wikitext text/x-wiki {{geo|50.1136111111|8.67972222222|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Франкфурт-на-Майні''' розташований в [[Німеччина|Німеччині]] на річці Майн. Найбільше місто землі Гессен. Є одним з найважливіших бізнес-міст Німечиини. == Зрозуміти == Франкфурт — місто контрасту. Тут розміщені як і доглянуті старі будівлі, так і одні з найбільших хмарочосів Європи. Центр міста, особливо площа Römer та музеї на річці Майн, щороку приваблюють мільйони туристів. Багато забудованих кварталів, таких як Бокенхайм, Борнхайм, Норденд та Заксенхаузен, з їхніми непорушними прекрасними вулицями та парками XIX століття відвідувачі часто залишають поза увагою. Населення Франфурта становить бл. 700 тисяч, але агломерація Франкфурта налічує більше 2-ох мільйонів === Туристична інформація === * {{listing | name=Hauptbahnhof | alt=Туристична інформація на центральному вокзалі | url=http://www.frankfurt-tourismus.de | email=info@infofrankfurt.de | address= | lat=50.10710 | long=8.66424 | directions=біля головного виходу | phone =+49 69 2123-8800 | tollfree= | fax=+49 69 2123-7880 | hours=пн-пт 08:00-21:00, вихідні 09:00-18:00; різдвяні свята 08:00-13:00; зачиняється 25-26 грудня | price= | content= }} * {{listing | name=Туристична інформація в Römer | alt= | url=http://www.frankfurt-tourismus.de | email=info@infofrankfurt.de | address=Römerberg 27 | lat=50.11063 | long=8.68176 | directions=Dom/Römer U4/U5 | phone=+49 69 2123-8800 | tollfree= | fax=+49 69 21 23 78 80 | hours=пн-пт 09:30–17:30, вихідні 10:00-16:00, різдвяні свята 10:00-13:00; зачиняється 25-26 грудня | price= | content= }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | type=go| name=Франкфуртський аеропорт | alt= | url= https://www.frankfurt-airport.com/de.html| email= | address= | lat=50.0330556 | long=8.57055556 | directions= | phone=+49 180 6 3724636| tollfree= | fax= | hours=5:00 = 23:00 | price= | wikidata=Q46033 |wikipedia= Франкфурт-на-Майні (аеропорт) | lastedit=2021-01-24 | content=один з найбільших хабів світу. Сюди літають рейси майже з будь-якої точки світу. З аеропорту до вокзалу міста ходять поїзди гілок S8 та S9. Тривалість поїздки - 20-25 хвилин, вартість — бл. 5 євро. }} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Römerberg | alt= | url= | wikipedia= | wikidata=Q195141 | email= | address= | lat= | long= | directions=U4/U5 | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-01-24 | content=Центр міста з великою кількістю історичних будівель |type=see}} * {{listing | name=Dom-Römer-Areal | alt= | url= | wikipedia= | wikidata=Q1236497 | email= | address= | lat= | long= | directions=U4/U5 | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-01-24 | content=Новий-Старий Франфурт. Історичний центр, який було практично повністю зруйновано під час 2 світової війни та перебудовано з нуля. Деякі будівлі були відновлені нашвидкоруч після війни, тому тут ви можете побачити старий та новий стиль в одній будівлі. |type=see}} {{Mapframe}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Франкфурт-на-Майні - найбільш небезпечне місто в Німеччині згідно з багаторічною статистикою. Це звичайно все відносно, бо навіть в цьому випадку загалом тут набагато безпечніше, ніж у великих містах України. Однак квартал навколо центрального залізничного вокзалу заповнений майже постійно особами без певного місця проживання. Також багато там наркоманів і тих, хто продає травку та наркотики. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Німеччина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Німеччини]] dtdkeol57kaz8mmhwmgl4i362xy1kee 0 1748 25017 16913 2019-06-14T14:25:47Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25017 wikitext text/x-wiki {{geo|37.0666666667|37.3833333333|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= 2 000 000 | callingcode= }} '''Газіантеп''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. == Зрозуміти == Знаходиться на південному сході країни, поблизу кордону з [[Сирія|Сирією]]. Місто, як для невишуканих мандрівників, незвично велике (близько 2 млн) і сучасне. При тому всьому, воно одне з найдревніших міст на Землі. До геноциду вірмен був заселений вірменами. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * '''Аеропорт Газіантеп''' розташований за 15 км від центру міста. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[File:Gaziantep castle.JPG|thumbnail|Газіантепська фортеця]] * {{listing | name=Газіантепська фортеця | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-10 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == Традиційні турецькі сувеніри і товари на Bakırcılar Çarşısı — турецькому базарі в центрі міста. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} 58k2rnko0sxkeziqrd06w40f9a7ncf4 0 1749 32778 32669 2022-07-28T10:55:23Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 16909 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Лефкара''' знаходиться на [[Кіпр]]і. == Зрозуміти == Село в області Ларнака, що розташоване у підніжжі гір Троодос. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === Село розташоване за 10 км від автодороги Нікосія-Лімасол. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == Ручні вироби зі срібла, турецькі солодощі місцевого виробництва, місцеві вироби з меду та мигдалю. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Кіпр|type=Місто}} 1cslo62opq7m4vcc5cwlrh7660ecc5w 0 1750 31773 29329 2021-12-25T21:11:53Z Riwnodennyk 116 /* Транспорт */ 31773 wikitext text/x-wiki {{geo|41.6052777778|1.81138888889|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Монтсеррат (Іспанія)''' знаходиться в [[Каталонія|Каталонії]], [[Іспанія]]. == Зрозуміти == Гора в Каталонії, де розташований монастир. Одне з найпопулярніших місць Каталонії. == Як дістатись == Місце роташоване неподалік [[Барселона|Барселони]] і можна дістатися потягом, машиною або автобусом. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == На гору зручно піднятися як канатною дорогою, так і зубчастою залізницею. == Що відвідати == * {{listing | name=Монастир та зображення Чорної Богоматері Монтсеррату | alt= | url= | wikipedia=Монсеррат (монастир) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-12 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Каталонія|type=Місто}} hgolhvrsyzqpp3phdhpiwukomuztaq4 0 1751 33252 25040 2022-08-24T01:45:52Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Житомирської області]] з допомогою HotCat 33252 wikitext text/x-wiki {{geo|51.3244444444|28.8080555556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm=Ovruch gerb.png | population= | callingcode= }} '''Овруч''' знаходиться в [[Україна|Україні]]. == Зрозуміти == Місто на півночі [[Житомирська область|Житомирської області]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type= go | name=Залізнична станція "Овруч" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=51.324994 | long=28.817289 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-30 | content= Залізнична станція Овруч - прикордонна станція на кордоні України та Білорусі. Тут переважно слідують транзитні потяги, що сполучають Україну, Білорусь, Росію та Молдову. Зокрема можна добратися з Києва, Мінська, Санкт-Петербурга та Кишинева. }} === {{Автомобілем}} === Місто розташоване на автомагістралі Виступовичі-Могилів-Подільський. === {{Автобусом}} === Є рейсові автобуси з Києва (відправляються від ст. метро Академмістечко та з автостанції Полісся) та з інших міст. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Свято-Василівський собор | alt= | url= | wikipedia=Свято-Василівський собор (Овруч) | email= | address= | lat=51.315519 | long=28.799860 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-14 | content= }} * {{see | name=Спасо-Преображенський собор | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=51.315841 | long=28.796464 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-14 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Гостинний двір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Прикордонна, 6 | lat=51.329542 | long=28.80372 | directions= | phone=+38 04148 4-20-87 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-14 | content=Є стоянка для авто, ресторан }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Житомирської області]] b8oodm1kpukzd4a00de50rv5jzwe8it 0 1753 28155 25046 2021-01-02T11:18:45Z Voll 30 /* Куди далі */ 28155 wikitext text/x-wiki {{geo|57.8166666667|28.3333333333|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Псков''' знаходиться в [[Росія|Росії]]. == Зрозуміти == Велике місто на південному заході Росії. Розташоване на річці Велика. Адміністративний центр [[Псковська область|Псковської області]]. Одне з найстаріших міст країни. Місто тісно пов'язане з ім'ям київської княгині Ольги. Тут збереглося багато пам'яток. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Псковська фортеця | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-15 | content= }} * {{listing | name=Церква Михаїла Архангела | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-15 | content= }} * {{listing | name=Церква Василя Великого з Горки | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-15 | content= }} * {{listing | name=Церква Миколи з Усохи | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-15 | content= }} * {{listing | name=Церква Одигитрії | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-15 | content= }} * {{listing | name=Церква Петра і Павла з Буя | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-15 | content= }} * {{listing | name=Церква Анастасії Римлянки | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-15 | content= }} * {{listing | name=Успенська Церква з Пароменья | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-15 | content= }} * {{listing | name=Пам'ятник княгині Ользі | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-15 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Псковська область|type=Місто}} if14m7fck0ir0bxoolihru0f6elrv5m 0 1754 25047 16938 2019-06-14T14:26:48Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25047 wikitext text/x-wiki {{geo|57.0166666667|28.9166666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Пушкінські Гори''' знаходиться в [[Росія|Росії]]. == Зрозуміти == Селище міського типу у [[Псковська область|Псковській області]]. Відоме перш за все завдяки розташованому на його території Меморіальному музею-заповіднику О.С. Пушкіна «Михайлівське». На території музею, крім Святогорського монастиря з могилою поета, знаходиться декілька садиб, включаючи родові маєтки пращурів О.С. Пушкіна Михайлівське та Петровське. Пушкінські Гори - одне з мальовничих місць Псковської області з прекрасними видами. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Успенський Святогірський Собор | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-20 | content=Тут знаходиться могила О.С. Пушкіна }} * {{listing | name=Пам'ятник Пушкіну | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-20 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Місто}} czzdkagc77vr6btahjol68k4yd2r3ny 0 1755 33234 28985 2022-08-24T01:39:23Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat 33234 wikitext text/x-wiki {{geo|48.9794444444|28.8438888889|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Немирів костел 2012.jpg | caption= | city= | citylocal= | map= | arm=Nemyriv_gerb.png | population= | callingcode= }} '''Немирів''' знаходиться в [[Україна|Україні]] у [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == Районний центр у Вінницькій області. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Є залізнична станція, проте пасажирський рух досить малий. З 27.07.2016 тричі на тиждень курсує приміський поїзд [[Вінниця]]-Гайворон. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * {{listing |type=go | name=Автостанція | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Горького, 10 | lat=48.957200 | long=28.841493 | directions= | phone=+380433122989 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-05 | content=З центрального автовокзалу Вінниці відправляються автобуси в напрямку Немирова, Тульчина, Гайсина, Піщанки, Чечельника, Крижополя та інших населених пунктів, що слідують через Немирів. Багато автобусів не заїжджають на автостанцію, а роблять зупиняються на зупинці по автодорозі (неподалік автостанції). }} == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Палац графині Щербатової | alt= | url= | wikipedia=Немирівський палац | email= | address= | lat=48.967935 | long=28.842158 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-20 | content= }} * {{see | name=Парк | alt= | url= | wikipedia=Немирівський парк | email= | address= | lat=48.968569 | long=28.840592 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-20 | content= }} * {{see | name=Костел Святого Йосипа | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.967722 | long=28.834935 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-20 | content= }} * {{see | name=Собор Архістратига Михаїла | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.968428 | long=28.836257 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-20 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == Немирів відомий у світі завдяки бренду горілчаних виробів Nemiroff, які тут також виробляються. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Серед найближчих напрямків - історичне містечко Брацлав. Неподалік розташовані, [[Вінниця]], Вороновиця, [[Тульчин]]. {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] ljy0joitnmooj1qlvd04pmwuwuxfkw8 0 1756 37338 37336 2025-05-11T15:09:58Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37338 wikitext text/x-wiki {{geo|27.9786111111|34.3936111111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Шарм-еш-Шейх''' знаходиться в [[Єгипет|Єгипті]]. == Зрозуміти == Курортне місто, розташоване в південній частині Синайського півострова. На узбережжі Червоного моря. Популярний та недорогий курорт. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Шарм-еш-Шейх|alt=раніше відомий як міжнародний аеропорт Офіра|address=2 El-Salam, Sharm El Sheikh 2, South Sinai Governorate 8752202, Єгипет|phone=+20693623304|url=https://www.civilaviation.gov.eg/Airport/getAirport/2|lat=27.98060227603546|long=34.38340515111949|content=Міжнародний аеропорт, розташований в єгипетському місті Шарм-еш-Шейх. Аеропорт, відкритий 14 травня 1968, спочатку був ізраїльською базою ВПС, а також обслуговував невелике поселення Офіра, перш ніж територія була повернена Єгипту згідно з Кемп-Девідськими угодами. У 2008 році аеропорт обслужив 7,758,859 пасажирів (зростання 20,8% у порівнянні з 2007). Це другий по завантаженості аеропорт в Єгипті після Каїрського міжнародного аеропорту.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82+%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BC-%D0%B5%D0%BB%D1%8C-%D0%A8%D0%B5%D0%B9%D1%85/@27.9806023,34.3834588,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipN6lwNTRL4J4kzXXDBNWI5KlaQW01MlECZ8mVjN!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipN6lwNTRL4J4kzXXDBNWI5KlaQW01MlECZ8mVjN%3Dw89-h86-k-no!7i1500!8i1439!4m7!3m6!1s0x1453490c567ad3f5:0xd7c9395cfa2ded6d!8m2!3d27.9806023!4d34.3834588!10e5!16s%2Fm%2F027xs0n?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNy4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BC-%D0%B5%D0%BB%D1%8C-%D0%A8%D0%B5%D0%B9%D1%85_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q326268}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Основні види транспорту: пасажирські мікроавтобуси та таксі. Зупиняються будь-де у великій кількості. Основне правило: називайте вашу ціну при посадці (між основними районами міста 1-5 фунтів на маршрутці та 10-15 на таксі). А якщо ні, то завищену ціну в кінцевому пункті вам оголосить водій. Щоб не набридали таксисти запрошуючими сигналами, йдіть тротуаром зустрічної сторони. {{Go|name=Мікроавтобуси Шарму|alt=фірма Blue bus|address=V8M2+6MW, El-Salam, Sharm El Sheikh 2, South Sinai Governorate 8762121, Єгипет|phone=+201223434389|url=https://bluebus.com.eg/|hours=08:00–00:00|lat=27.88307859246803|long=34.30168135163723|content=Місцевий перевізник|image=https://www.google.com/maps/place/Blue+bus+sharm+el+sheikh/@27.8830835,34.3018599,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICBhfW7Mg!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqGjldVg_PovIhyk9N8mL3wrr1W9cK0IOQ52my2E8YAneSDXbH1jXEOuSpcJMLNjAGI0K5qmiH7feeXNLEm1is0r8A5-rAmFBaxDMIK-6-lzZnZ_-XOX-d4M-GE31wJveeDoBI9%3Dw86-h114-k-no!7i3000!8i4000!4m11!1m2!2m1!1z0LDQstGC0L7QsdGD0YHQuCDRiNCw0YDQvA!3m7!1s0x1453395880a8decb:0x9df8aa30d5f68b91!8m2!3d27.8831146!4d34.3017056!10e5!15sChnQsNCy0YLQvtCx0YPRgdC4INGI0LDRgNC8kgEQY29ycG9yYXRlX29mZmljZaoBYgoIL20vMDFianYQASoUIhDQsNCy0YLQvtCx0YPRgdC4KCIyHxABIhuY2sKKnVp1_px3H9-rZw4567OstR5AsVI1WSoyHRACIhnQsNCy0YLQvtCx0YPRgdC4INGI0LDRgNC84AEA!16s%2Fg%2F11fkyxz1g9?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNy4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#}} == Що відвідати == Саме місто є переважно курортом для пляжного та морського відпочинку. Проте у місті багато туристичних агентств пропонують туристичні поїздки по Сінайському півострову, Єгипту, короткострокові поїздки до Ізраїлю та Йорданії. {{See|name=Національний парк Рас-Мухаммад|alt=محمية رأس محمد|address=Sharm Al Sheikh - Raas Mohammed, Sharm El Sheikh 2, South Sinai Governorate 8750001, Єгипет|phone=+20693660668|url=https://national-parks.org/egypt/ras-muhammad|hours=09:00–17:00|long=34.17895018040576|lat=27.79442878257902|content=Національний парк в Єгипті, розташований на південному краю Синайського півострова, між Суецькою та Акабською затоками. Два великих острова, Тиран і Санафір, що також входять до парку, знаходяться на вході до Акабської затоки. Парк розташований на території туристиного району Червономорська Рив'єра та дуже популярний серед відвідувачів. Найближче місто до нього — Шарм-ель-Шейх, розташоване за 12 км на північ від основної частини парку. Парк включає як наземні території (135 км²), так і акваторію біля них (345 км²)|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Coral_reef_in_Ras_Muhammad_nature_park.JPG|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%A0%D0%B0%D1%81-%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%B4|wikidata=Q1028367}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Fares Seafood Restaurant Old Market al-shaba|alt=Фарес|address=Old market, Sharm El Sheikh 1, South Sinai Governorate 8761131, Єгипет|phone=+201024870004|url=http://www.faresseafood.com/|hours=11:00–01:00|lat=27.866640780643632|long=34.29403286311594|content=Рибні ресторани мережі «Фарес» – це популярні заклади серед місцевого населення та туристів, вони вважаються одними з найкращих ресторанів із морепродуктами у Шарм-ель-Шейху. Перший заклад в районі Оld Мarket було відкрито в 1994 р. і на сьогоднішній день в мережі налічується 3 ресторани в південній частині міста: у вже згаданому Оld Мarket у Старому місті, на вулиці Ель Меркато (Il Mercato) та в Наама Бей. У меню тут пропонуються свіжі страви середземноморської кухні, риба та морепродукти. Особливо варто відзначити фірмовий суп із морепродуктів та страву з омарів та креветок у вигляді піраміди.|image=https://www.google.com/maps/place/Fares+Seafood+Restaurant+Old+Market+al-shaba+%D9%85%D8%B7%D8%B9%D9%85+%D9%81%D8%A7%D8%B1%D8%B3+%D9%84%D9%84%D9%85%D8%A7%D9%83%D9%88%D9%84%D8%A7%D8%AA+%D8%A7%D9%84%D8%A8%D8%AD%D8%B1%D9%8A%D8%A9%E2%80%AD/@27.8665886,34.2940221,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgMCY2u_JqQE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nr_ZeOGIQGSV7NZV6va3lHCnH09zkRoEcf0m3NqzIhTpyAELNP3xCAwM6YUNe88LWlyu9OV56nSyffyEQSsgKJkwlK0qR7flRjhtAhZOFYd3mBMC590Yu-jl_aDp2arXjhCyLF9EA%3Dw216-h100-k-no!7i4624!8i2136!4m7!3m6!1s0x14533a2314524fb1:0x52bf033803509f5!8m2!3d27.8665886!4d34.2940221!10e5!16s%2Fg%2F1tcwz5tm?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNy4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Farsha Cafe|alt=Кафе Фарша (чайхана)|address=هضبة ام السيد, Sharm El Sheikh 1, South Sinai Governorate 46619, Єгипет|phone=+201200300162|hours=11:00–01:00|lat=27.8497443931819|long=34.30743749529315|content=Стилізоване під Стародавній Єгипет кафе з різноманітною кухнею, напоями та кальяном. З кафе відкривається краєвид на море, а ввечері — і на зоряне небо.|image=https://www.turpravda.com/newimg/2/300x200/00/02/59/78/2597871.webp}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Reef Oasis Beach Resort|alt=Риф Оазис Біч (РОБ)|address=V825+9QH, El-Bahr, Sharm El Sheikh 2, South Sinai Governorate 8762301, Єгипет|url=http://egypt.obnovlenie.ru/hotel_price/reef-oasis-beach-resort/326/|lat=27.851006937934358|long=34.309454735854835|image=https://cf.bstatic.com/xdata/images/hotel/max300/599853935.jpg?k=48cabe3ba247c93e2e79c00d9370f35d16bb111fa872d72be7dc33d2a1d831d6&o=|content=На території цього курортного готелю облаштовано ландшафтну зону із 13 басейнами. До послуг гостей номери з кондиціонером і балконом із видом на Червоне море або басейни. Серед інших зручностей – власний пляж і тенісний корт. Курортний готель Reef Oasis Beach оточений Синайськими горами. Просторі номери оснащені кондиціонером і супутниковим телебаченням. Усі вони оформлені в нейтральних тонах і обставлені сучасними меблями. У готелі Reef Oasis працюють 6 ресторанів, де подають страви італійської кухні та страви, приготовані на грилі. Також на території працюють 10 барів, у деяких з яких подають напої впродовж дня, а в інших влаштовують вечірні розваги. Гості можуть відпочити на шезлонгах біля басейну або відвідати фітнес-центр. Для маленьких гостей працює дитячий клуб Nemo's. У спа-центрі готелю Reef можна відвідати гідромасажну ванну, сауну та масажний кабінет. Відстань від курортного готелю до міжнародного аеропорту Шарм-еш-Шейха становить 14 км. На території облаштована безкоштовну парковку.|checkin=12:00|checkout=14:00}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Луксор|directions=місто на півдні Єгипту, адміністративний центр мухафази Луксор, на південний захід від Шарм-ель-Шейху|lat=25.694316616352054|long=32.64607615633262|wikipedia=Луксор|wikidata=Q130514|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D1%81%D0%BE%D1%80,+Luxor+City,+Luxor,+%D0%9B%D1%83%D0%BA%D1%81%D0%BE%D1%80,+%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82/@25.6872431,32.6396357,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgICm2tf-IA!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqKB22-nvUF_5D1ObtG9e37qnXRA34UGayIDXdQcYSok8DxLc4PXaSFkB9C-QEH4iEySFrCvLqJQWgcd27QeNb8Inr5FmbShttzTphkgoNEAa385V8JpmmViUMgFiuQGmvhppUD%3Dw152-h86-k-no!7i4000!8i2252!4m7!3m6!1s0x144915cf52cd95cd:0xe0f5dd2b8b1c0e96!8m2!3d25.6872431!4d32.6396357!10e5!16zL20vMDE4MGI1?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNy4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#|content=Луксо́р — місто у Верхньому Єгипті, адміністративний центр мухафази Луксор, на південний захід від Шарм-ель-Шейху. Населення — 487 896 осіб. Кліматичний курорт, туристичний центр.}}{{footer|ispartof=Єгипет|type=Місто}} liwtnu712jfksodkgeon5f198n4yn2k 0 1757 33360 25871 2022-08-24T02:18:09Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat 33360 wikitext text/x-wiki {{geo|51.5225|30.718056|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= 25 000 | callingcode= }} '''Славутич''' знаходиться в [[Україна|Україні]]. == Зрозуміти == Місто на півночі України. Територіально розташоване у [[Чернігівська область|Чернігівській області]], проте формально є частиною [[Київська область|Київської області]] (анклав). Славутич — наймолодше місто України, яке виникло після аварії на ЧАЕС та складається переважно з переселенців [[Чорнобильська зона|Чорнобильської зони відчуження]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Є залізнична станція на лінії Чернігів-Йолча-Семиходи. До Києва та Чернігова можна дістатися лише електропотягами та електропотягами підвищеного комфорту. Також періодично курсують електропотяги до ст. Йолча ([[Білорусь]]). Також у західній частині міста є інша залізнична платформа, де відправляються електропотяги до ст. Семиходи (Зона відчуження). Цей електропоїзд призначений лише для працівників, які обслуговують зону відчуження. Як турист скористатися потягом можливо лише за погодженням з адміністрацією Зони відчуження. Дехто також користується нелегально (проте на станції Семиходи здійснюється перевірка документів). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Із центрального автовокзалу Чернігова кілька разів на день відправляються автобуси до (та із) Славутича. == Транспорт == Біля залізничного вокзалу (південь міста) є зупинки таксі. Також можна викликати таксі по телефону. В принципі місто досить компактне, тому таксі потрібне лише у надзвичайних випадках — або коли кудись терміново потрібно дістатися, або великий вантаж тощо. == Що відвідати == Славутич є новим містом, тому найбільш цікавим є відвідування тринадцяти кварталів, з яких складається місто: Бакинський, Бєлгородський, Вільнюський, Добринінський, Єреванський, Київський, Невський, Московський, Печерський, Ризький, Талліннський, Тбіліський, Чернігівський. Це пов'язано з тим, що після аварії на ЧАЕС місто будували з усього колишнього СРСР. Кожен квартал вирізняється своєю особливою архітектурою. В центрі міста знаходиться центральний парк. Там є дитячий майданчик і майданчик для катання на скейті та велобайку. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === Кафе-піцерія біля залізничного вокзалу. === Середні ціни === * Авалон — ресторан по центральній вулиці. Українська та європейська кухня (піца, жульєн, картопля селянська, деруни, салати, чай, кава). * Суші — суші із дуже великим вибором, в тому числі вегетаріанські. Теж центральна вулиця. За 100 м від Авалона. * Різноманітні кафе в центральній частині. === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === Готель "Славутич" у центрі міста, ближче до центрального парку. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Любеч]] * [[Чернігів]] {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] 569w8dczpbvivj1lf3b1ztbgp5d98uf 0 1758 37346 37345 2025-05-11T18:16:56Z Assyrian Human 6497 37346 wikitext text/x-wiki {{geo|52.4|16.9166666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = | caption = | city = | citylocal = | map = | arm = | population = 553 тис. (2010) | callingcode = }} '''Познань''' знаходиться в [[Польща|Польщі]]. == Зрозуміти == Розташоване в західній частині Польщі, центр Великопольського воєводства. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Listing|type=go|lat=52.42103|long=16.82633|name=Аеропорт Познань-Лавиця ім. Генрика Венявського|address=вул. Буковська, 285|directions=Автобусний маршрут № 59 зупиняється в зоні прильоту аеропорту і прямує до головного залізничного вокзалу Познані. Час в дорозі близько 20 хвилин.|fax=|wikipedia=Познань (аеропорт)|description=Один з найстаріших аеропортів у Польщі, побудований в 1913 році. Розташований за 5 км на захід від центру Познані. Назва походить від передмістя Лавиця, що наразі у складі району (дільниці) Грюнвальд Познані, а аеропорт фактично розташований у районі Єжиці.|alt={{IATA|POZ}}|url=https://poznanairport.pl/en/homepage/|phone=+48 61 849 22 99|email=info@poznanairport.pl|wikidata=Q1361639}} === {{Потягом}} === Головний залізничний вокзал має залізничне сполучення з багатьма містами країни, а залізничний вузол є одним з найбільших в країні. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Mapframe}} == Що відвідати == {{See|name=Познанська ратуша|address=ul. Stary Rynek 1|lat=52.408611|long=16.934167|wikidata=Q53211|description=|wikipedia=Познанська ратуша|content=Перша письмова згадка про ратушу походить з 1310 року. Через півстоліття на її місці звели ратушу в готичному стилі, яка уже мала вежу, і простояла до великої пожежі в місті у 1536 році. З тих часів дотепер збереглися лише готичні підвали. Ратуша в Познані є однією з найкращих пам'яток архітектури епохи Відродження в Польщі на північ від Альп. Хоча тепер вона повернена тильною стороною до сучасного центру міста, однак цим вона нагадує жителям і гостям, що в момент її побудови найважливішою «автострадою» у Великопольщі була річка Варта, до якої спрямований її фасад, що складається з трьох поверхів лоджій. Ратушу вінчає аттик з трьома вежами. Між першим і другим поверхами фасаду розміщені медальйони, на яких намальовані голови вчених людей і древніх героїв. Аттик прикрашають портрети королів династії Ягеллонів.}} * {{listing | name=Костел Діви Марії | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-29 | content= }} * {{listing | name=Собор Святого Петра і Павла | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-29 | content= }} * {{listing | name=Церква Божої Матері Неустанної Помочі та Святої Марії Магдалини | alt= | url= | wikipedia=Церква Божої Матері Неустанної Помочі та Святої Марії Магдалини (Познань) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-29 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Мобільний зв'язок досить дешевий, як для Європи. Так, сім-картка коштує 5 злотих (близько 37 грн на 2019), а середній пакет послуг на місяць коштує 30 злотих (Play). == Куди далі == * [[Вроцлав]] * [[Варшава]] {{footer|ispartof=Польща|type=Місто}} [[Категорія:Міста Польщі]] q1v6t9caoxhiuiwp8jf2xiinxw7rdo6 0 1762 30343 30341 2021-02-26T12:56:52Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/46.211.11.232|46.211.11.232]] ([[User talk:46.211.11.232|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 25028 wikitext text/x-wiki {{geo|64.95|34.6|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = | caption = | city = | citylocal = | map = | arm = | population = 13051 (2010) | callingcode = 81458 }} '''Кем''' знаходиться в [[Росія|Росії]] в Республіці Карелія. == Зрозуміти == Портове місто у гирлі однойменної річки. Розташоване у регіоні Біла Карелія. Старовинне поморське місто. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Через місто проходить залізнична гілка Петрозаводськ-Мурманськ. === {{Автомобілем}} === По автотрасі М18 "Кола" до річки Кем, далі з'їзд у східному напрямі і 20 км до міста. === {{Автобусом}} === У місті є автовокзал, звідки є рейси до Петрозаводська, Санкт-Петербурга. === {{Кораблем}} === Точка для здійснення поїздок на [[Соловецькі острови]]. Порт розташований в сусідньому селищі Рабочеостровськ. == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Успенський Собор | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-31 | content= }} * {{listing | name=Благовіщенський Собор | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-31 | content= }} * {{listing | name=Будівля казначейства | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-31 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Найкращим продовженням мандрівки стане подорож на [[Соловецькі острови]]. {{footer|ispartof=Росія|type=Місто}} pmavvjy54qd555m3t3cwybutef440wx 10 1763 15680 2016-01-03T13:25:14Z RLuts 5 Створена сторінка: <div class=noprint> {{DISPLAYTITLE:<span style="display:none">{{FULLPAGENAME}}</span>}} <div class="topbanner"> <div class="name">{{#if: {{{pgname|}}}|'''{{{pgn... 15680 wikitext text/x-wiki <div class=noprint> {{DISPLAYTITLE:<span style="display:none">{{FULLPAGENAME}}</span>}} <div class="topbanner"> <div class="name">{{#if: {{{pgname|}}}|'''{{{pgname}}}'''|'''{{PAGENAME}}'''}}</div> {{#switch: {{{banner|{{{1|}}}}}} | none = [[Файл:Pagebanner default.jpg|frameless|1800px]] | = {{#if:{{#property:P948}}|[[File:{{#property:P948}}|frameless|1800px]]|[[Файл:Pagebanner default.jpg|frameless|1800px|{{{caption|}}}]]}} | #default = [[Файл:{{{banner|{{{1|}}}}}}|frameless|1800px|{{{caption|}}}]]}} <div style="position: absolute; bottom: 6px; left: 0; z-index: 3; width:100%;"> <div class="hlist tocbox-{{#switch: {{{box|}}} | black=b| white=w| grey=s| gray=s| #default=b}}">__TOC__</div></div> <div style="position: absolute; top: 6px; right: 0; padding: 3px; z-index: 3; background: rgb(16,16,16); background: rgba(0,0,0,0.7); border-bottom-left-radius: 5px; "> {{#switch: {{{star|}}} | yes = [[Файл:Cscr-featured.png|{{{size|25}}}px|link=Star articles|Star article]] | #default = }} {{#switch: {{{unesco|}}} | yes = [[Image:MaailmanperintökohdeBlau.svg|{{{size|25}}}px|link=Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] | #default = {{#if:{{#property:P757}}|[[Image:MaailmanperintökohdeBlau.svg|{{{size|25}}}px|link=Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]|}}}} {{#switch: {{{dotm|}}} | yes = [[Image:WV-RU-DOTM-LOGO.png|{{{size|25}}}px|link=Вікімандри:Співпраця місяця|Вікімандри:Співпраця місяця]] | #default = }} {{#switch: {{{otbp|}}} | yes = [[Файл:Question_Circle.svg|{{{size|25}}}px|link=Previously Off the beaten path|Previously Off the beaten path]] | #default = }} {{#switch: {{{dotm|}}} | yes = [[Файл:Yes_Check_Circle.svg|{{{size|25}}}px|link=Previous_Destinations_of_the_month|Previous destination of the month]] | #default = }} </div></div></div> <includeonly> {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:}} | {{#switch: {{{1|}}} | = {{#if:{{#property:P948}}|[[Category:Статті із спільним банером]]|[[Category:Статті з банером за умовчанням]]}} | TT Banner.jpg | Itinerary banner.jpg | Welcome banner.jpg | Generic banner country.jpg | Disambiguation banner.png = {{#if:{{#property:P948}}|[[Category:Статті із стандартним банером, відмінним від спільного]]|[[Category:Статті із стандартним банером]]}} | #default = {{#if:{{#property:P948}}|[[Category:Статті з локальним банером, відмінним від спільного]]|[[Category:Статті з локальним банером]]}} }} }}</includeonly> epxlvzyojfp9pmshy9wzgk9ox1lceab 0 1764 25052 21980 2019-06-14T14:26:58Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25052 wikitext text/x-wiki {{geo|40.555|44.9536111111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Севан''' знаходиться у [[Вірменія|Вірменії]]. == Зрозуміти == Місто, що розташоване на узбережжі озера Севан - гірського озера, найбільшого у Вірменії. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Севанаванк | alt= | url= | wikipedia=Севанаванк | email= | address= | lat=40.565133 | long=45.009699 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-01-05 | content=Стародавній вірменський монастир на північно-західному узбережжі озера Севан. }} * {{listing | name=Норатус | alt= | url= | wikipedia=Норатус | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-01-05 | content=Середньовічне кладовище з хачкарами. }} == Чим зайнятись == Гарним варіантом є відпочинок на узбережжі озера. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вірменія|type=Місто}} ruuiw50ajlg6r1kona4e94nmdp4k4vi 0 1766 16923 15698 2017-06-29T19:03:43Z Voll 30 16923 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Рамсар''' знаходиться в [[Іран]]і. == Зрозуміти == Місто на півночі Ірану в остані [[Мазандеран]], на узбережжі Каспійського моря. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є постійне автобусне сполучення з [[Тегеран]]ом, містами Решт та Сарі. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Іран|type=Місто}} 8f2vi92nxbc72lb5zqlxoe7a3464j6w 0 1768 24999 16850 2019-06-14T14:23:53Z Voll 30 Fill with geo parameters. 24999 wikitext text/x-wiki {{geo|36.545|31.995|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Аланія''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. == Зрозуміти == Місто на Середземноморському узбережжі Туреччини. Популярний курорт. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Стародавня візантійська фортеця XIII ст. | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-01-27 | content= }} * {{listing | name=Кизил Куле (Червона Вежа) | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-01-27 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} p9khx9dbpkuun9ifoek79844ctwdcrm 0 1769 28467 28459 2021-01-20T08:37:46Z Visem 502 Захистив «[[Мармароський заповідний масив]]» ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 08:37, 20 лютого 2021 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 08:37, 20 лютого 2021 (UTC))) 28253 wikitext text/x-wiki ''Мармароський заповідний масив'' – природоохоронна територія в Українських Карпатах. Розташований у південній частині Рахівського району Закарпатської області. Масив розміщений в межах висот 750-1940 м над рівнем моря. Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. Окрім того, Мармароси - дуже цінний рекреаційний ресурс, що завдячує своєю недоторканістю своїй віддаленості від найбільш відомих туристичних об’єктів Карпат, а також межуванню з державним кордоном. Саме останній фактор робить цей туристичний об’єкт менш доступним через бюрократичні складнощі в організації походу. == Зрозуміти == Мармароський заповідний масив входить до складу транскордонного природного об'єкту Бу́кові пра́ліси Карпа́т. Простягається від Рахівських гір і Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Верхи (Bukovské vrchy) та Вигорлат (Vihorlatské vrchy) у Словаччині. === Ландшафт === === Флора і фауна === Мармароський заповідний масив характеризується своєрідним рослинним покривом, що обумовлено його геологічною будовою. На нижчих рівнях широко поширені мішані листяно-хвойні та листяні ліси. Букові праліси поширені на південних схилах та на багатих кальцієм ґрунтах. Найбільші площі займають мішані угруповання. В холодному кліматі на верхній межі лісу, яка проходить тут на висоті 1600–1700 м, поширені чисті смеречники. Вище розташовані субальпійські та альпійські луки з фрагментами заростей криволісся, здебільшого з гірської сосни. В субальпійському та альпійському поясах зростає кілька рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України. Серед підстилки у лісі можна побачити такі рідкісні рослини, як [[Гніздівка звичайна]], [[Папороть чоловіча|Щитник чоловічий]], [[Аспленій волосоподібний]], та [[Багатоніжка_звичайна]]. Якщо пощастить, можна побачити беркута, що вишукує здобич, пливучи за повітряними потоками. === Клімат=== Середня температура в горах в січні складає −4 С, середня температура липня становить 18,5 С. Середньорічна температура складає 7,9 С. В середньому за рік випадає 1087 мм опадів. Представлені дані є усередненими, реальні температурні значення можуть відносно сильно коливатися. Зокрема, взимку поночі температура може падати нижче -20, тому зимовий похід вимагає певного досвіду, підготовки та спорядження, з запасом на випадок непередбачених складнощів. Для приблизного уявлення кліматичних умов, наведено дані щодо найближчого адміністративного центру, Рахова. Треба зауважити, що на високогірї клімат більш холодний, різкий і вологий. {| class="wikitable collapsible" style="font-size:90%;width:100%;border:0px;text-align:center;line-height:120%;" ! colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white; font-size: 1.2em;" | <div style="float:left; width:6em;">&nbsp;</div> Клімат Рахова |- ! colspan= "15" style="background: #446688; color: white;" | Температура |- ! style="background: #DDDDDD;" height="16" | Місяць ! style="background: #DDDDDD;" | [[Січень|Січ]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Лютий|Лют]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Березень|Бер]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Квітень|Кві]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Травень|Тра]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Червень|Чер]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Липень|Лип]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Серпень|Сер]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Вересень|Вер]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Жовтень|Жов]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Листопад|Лис]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Грудень|Гру]] ! style="background: #DDDDDD;" | <!-- Leave this blank! --> ! style="background: #DDDDDD;« |Рік |- ! height=»16;« |Середня температура, градусів Цельсія | style="background: #6F7C8F; color: black;" | −4,2 | style="background: #6F7C8F; color: black;" | −2,1 | style="background: #878177; color: black;" | 2,6 | style="background: #9F845F; color: black;" | 8,4 | style="background: #AF864F; color: black;" | 13,4 | style="background: #BF883F; color: black;" | 16,4 | style="background: #C78937; color: black;" | 17,9 | style="background: #C78937; color: black;" | 17,4 | style="background: #B78747; color: black;" | 13,7 | style="background: #A78557; color: black;" | 8,6 | style="background: #8F826F; color: black;" | 3,0 | style="background: #777D87; color: black;" | -1,6 | <!-- Leave this blank! --> | style="background: #9F845F; color: black;" | 7,8 |- ! colspan= "15" style="background: #446688; color: white;" | Кількість опадів |- ! style="background: #DDDDDD;" height="16" | Місяць ! style="background: #DDDDDD;" | [[Січень|Січ]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Лютий|Лют]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Березень|Бер]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Квітень|Кві]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Травень|Тра]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Червень|Чер]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Липень|Лип]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Серпень|Сер]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Вересень|Вер]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Жовтень|Жов]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Листопад|Лис]] ! style="background: #DDDDDD;" | [[Грудень|Гру]] ! style="background: #DDDDDD;" | <!-- Leave this blank! --> ! style="background: #DDDDDD;" | Всього |- ! height=»16;" |Норма опадів, мм | style="background: #789EB5; color: black;" | 44 | style="background: #789EB5; color: black;" | 40 | style="background: #789EB5; color: black;" | 40 | style="background: #6C9BB5; color: black;" | 57 | style="background: #689AB5; color: black;" | 83 | style="background: #6499B5; color: black;" | 105 | style="background: #5C97B5; color: black;" | 94 | style="background: #689AB5; color: black;" | 79 | style="background: #689AB5; color: black;" | 51 | style="background: #789EB5; color: black;" | 43 | style="background: #689AB5; color: black;" | 49 | style="background: #6C9BB5; color: black;" | 56 | <!-- Leave this blank! --> | style="background: #3086B5; color: black;" | 741 |- ! colspan= "15" style="background: #DDDDDD;" | <small> Джерело: http://en.climate-data.org/location/31600/ </small> |} == Плата/Дозвіл на відвідування == [[File:Гора Неняска.jpg|200px|thumb|right|Більшу частину шляху маршрут прямує вздовж колишньої Залізної завіси]] Плата за відвідування Мармарошів станом на 1 січня 2016 року не передбачена. Перебування тут і як в заповіднику і як в прикордонній зоні потребує лише отримання дозволу та дотримання відповідних правил знаходження на території. == Що відвідати == Важливими об’єктами Мармароського заповідного масиву є гірські вершини [Піп Іван Мармароський], [Берлебашка], [Петрос (Мармароси)|Петрос Мармароський], [Щербан] (Журбан) та [Ялинський водоспад]. Дорогою від с.Ділове також дуже цікавими є стінки каньйону річки Біла, вдовж якої простує дорога у гори. == Як дістатись, туристичні маршрути== Оскільки для відвідування Мармароського заповідного масиву необхідно отримати дозвіл на перебування у прикордонній зоні, усі маршрути будуються починаючи з с. Ділове (Требушани) Рахівського району Закарпаатської області. При проходженні у зворотному напрямку, час вказаний нижче для підйомів можна орієнтовно ділити навпіл для спусків. Взимку, в залежності від товщини снігу, час підйомів необхідно збільшувати у півтора-два рази. Усі береги річок і потоків вказані орографічно. ===Логістика. Ч.1. Як дістатись === Дістатися до с. Ділового можна або з боку Івано-франківська, або з боку Хуста. Потяг прибуває до Івано-Франківська о пів шостої ранку, до Ділового можна дістатися на рейсовому автобусі Івано-Франківськ - Хуст, який відправляэється о 7-40, але є імовірність зустріти бус, який збирає пасажирів безпосередньо біля виходу з залізничного вокзалу. Дорога від Івано-Франківська до Ділового займає приблизно 3 - 3,5 години. З Хуста через Ділове їде автобус Хуст - Івано-Франківськ, розклад якого вказаний, наприклад, тут <ref>http://www.karpaty.com.ua/?chapter=14&item=329</ref>. Час в дорозі складає приблизно 3 години. ===Логістика. Ч.2. Дозвіл на перебування === Варто мати на увазі, що отримання дозволу на перебування в прикордонній зоні може зайняти деякий час. Оскільки прикордонники спілкуються лише з керівником групи, інші учасники можуть докупити провіант в магазинах села, один з яких знаходиться в 200 м від прикордонної застави в бік румунського кордону, та двоє інших - в 500 м перед заставою, біля мосту через Тису. Для того щоб отримати дозвіл на перебування у прикордонній зоні, за 10 діб до вашої мандрівки необхідно надіслати факсом лист на номер Мукачівського прикордонного загону, адресований його командиру (слід уточнити на сайті загону). Перш ніж надсилати лист факсом його слід роздрукувати і підписати. У листі має бути зазначено хто керівник експедиції, маршрут, дати, повні паспортні дані і телефони всіх учасників. Після надсилання факсу слід телефоном пересвідчитись що він отриманий. Протягом 10 діб так само телефоном можна отримати інформацію, що дозвіл Вам надано. ===Початок маршрутів=== [[File:Маршрути 1,2.svg|250px|right|thumb|Схематичне зображення туристичних маршрутів підйому з села Ділове до полонини Лисичої: Маршрут №1 (співпадає з маршрутом, маркованим фундацією "Карпатські стежки" червоним маркером.) та Маршрут №2 (не маркований, він проходить по прокладеній радянськими прикордонниками дорозі)]] Від с. Ділового можливо дістатися до вершини Попа Івана Марамороського двома маршрутами, отже, отримавши дозвіл прикордонників, повертаємось до мосту через Тису, в місці впадіння в нього потоку Білий (на деяких мапах він позначений як Великий Росош). Переходимо Тису, рухаємось по дорозі вздовж р. Біла (Великий Росош). Дорога спочатку проходить селом, в кінці якого знаходиться пост прикордонників (тут вас попросять продемонструвати перепустку), далі, оминаючи мармуровий кар'єр, виходимо до закинутої різарні (приблизно півтори години руху). Між кар'єром та різарнею знаходиться платне місце відпочинку, на лівому березі Білого, Одразу за різарнею, дорога переходить на лівий берег. Тим часом вправо відходить дорога вбік румунського кордону. Це місце є розвилкою маршрутів №1 та №2. [[File:Маршрути по Мармарошах.svg|450px|right|thumb|Схематичне зображення туристичних маршрутів з села Ділове до Мармароського гірського масиву: 2 варіанти підйому до полонини Лисичої: маршрут №1 (червона лінія; співпадає з маршрутом, маркованим фундацією "Карпатські стежки" червоним маркером) та маршрут №2 (синій пунктир; не маркований, проходить по прокладеній радянськими прикордонниками дорозі); підйом на Берлебашку (1734 м) та Петрос Мармароський (1781 м) - жовта лінія; траверс Попа Івана Мармароського (1936 м) - зелена лінія; проходження Марамароського хребта (вздовж прикордонної роздільної смуги) - фіолетова лінія.]] ===Маршрут №1=== [[File:Піп Іван Мармароський з сідловини.jpg|250px|thumb|left|Піп Іван Мармароський, вид з полонини Лисичої.]] Тривалість 16 км, 4-5 годин. Даний маршрут співпадає з маршрутом, маркованим фундацією "Карпатські стежки" червоним маркером (його ми можемо побачити на туристичних мапах). Продовжуємо рух вздовж потоку Білий по його лівому берегу. Приблизно через 20-30 хвилин зліва буде жовта альтанка, від якої іде маркований шлях до Ялинецького водоспаду. До водоспаду також можна дістатись вздовж потоку Ялин, початок підйому позначено щитом з надписом "Урочище Ялин", даний шлях підйому не марковано. Приблизно за годину від різарні, дорога знову переходить на правий бік Білого, а ще через півгодини після лівий бік потоку. Потім, через приблизно 100 метрів, робить крутий лівий поворот і уходить від потоку під прямим кутом. В місці повороту дороги є можливість зрізати шлях підйому. Коротка дорога стежка починається в 20 метрах від переходу дороги через потік білий і йде траверсом по правому схилу долини Білого до місця відпочину в урочище Луги, від якого треба взяти вправо зі стрімким набором висоти і виходом по гребеню до колиби на полонині Лисича. Підйом по стежці дозволяє зекономити до години часу але є більш виснажливим. Якщо рухатися по дорозі, по маркованому шляху, за півгодини буде галявина з щитом КБЗ та закинутою хатою. Є місце під багаття, вода в 20 метрах вверх по дорозі, сама хата для ночівлі, особливо взимку, не пристосована. Далі дорога робить плавний поворот праворуч, перетинаючи декілька струмків. Приблизно за годину-півтори, підйом закінчується, дорога знову повільно повертає праворуч, де видно масив Попа Івана Марамороського. Проходимо півгодини по дорозі, виходимо на гребінь, вздовж якого проходить підйом на Піп Івана Марамороський, в місці виходу дорогі на гребінь встановлено вказівник. Дорога повертає праворуч, в бік колиб на полонині Лисича, виходимо прямо вгору на стежку, що йде по гребеню з некрутим набором висоти в невисокому смерековому лісі. На гребені, на початкустежки, розташовано гарний притулок, в якому може розміститися до 10-12 чоловік. Джерело обладнане внизу, в 20 м від хати, у порості вільшаника, взимку воно замерзає, воду можна знайти на обладнаному джерелі приблизно в 300 м по дорозі вбік полонини Лисича. Від притулку стежка піднімається по гребеню, а потім переходить на його лівий бік, порослий ялівцем та рододендронами, в сезон трапляються нарциси. Стежка по гребіню виходить на трав'янистий схил вершини Попа Івана Марамороського, траверсуючи його вліво в напрямку вершинного гребеня. Перед початком підйому на вершину стежка перетинає автомобільну дорогу від полонини Лисича, необхідно піднятися трохи вверх-вліво по дорозі, до майданчика, від якого починається стежка по гребеню на вершину та відкривається вид на один з карових цирків Попа Івана Марамороського. Перетин з дорогою є місцем сходження маршрутів №1 та №2. ===Маршрут №2=== Тривалість 19,8 км, 7-8 годин руху. Даний маршрут не маркований, він проходить по прокладеній радянськими прикордонниками дорозі. Від розвилки повертаємо вправо під шлагбаум зі знаком "Проїзд закрито", піднімаємось по дорозі вздовж гребеня г . Прелука (1423 м) в напрямку на південний схід приблизно 2-2,5 годин до поста прикордонників (закритий). Далі, від прикордонного поста дорога стрімко набирає вверх, обходячи вершину г . Полонинка (1625 м) зліва. Далі вона також зліва обходить вершини г. Щербан (1793 м) та г. Струнга (1736 м) набираючи висоту та траверсуючи схил. Ця дорога виводить в ліс між полонинами Струнга та Лисича, звідки підіймається на схил Попа Івана Марамороського до місця сходження маршрутів та вказівника. ====Підйом на Берлебашку (1734 м) та Петрос Мармароський (1781 м)==== Тривалість 4,8 км, 2 години. Від вказівника на полонині Лисича вліво по дорозі починається підйом на Берлебашку. Обходимо по ґрунтовій дорозі гребінь, проходимо близько двохсот метрів, до розвилки доріг, на якій беремо вверх-вліво, на стежку, зарослу вільшаником, яка плавно підіймається вверх, проходимо ще приблизно 600-650 метрів і повертаємо вліво на стежку вверх, яка веде на відкриту вершину г. Берлебашка по неявному гребеню. Дорога, з якої починається підйом на Берлебашку, траверсом проходить по Берлебашці та Петросу Марамороському, спускається на північний схід в долину потоку Квасний та виводить в с. Богдан. Весь підйом займає приблизно годину від вказівника. На вершині знаходиться рештки зруйнованого триангуляційного знаку. Від триангули стежка повертає вниз на схід і гребенем, порослим ялівцем та смереками виводить на вершину Петроса Мармароського. На відміну від Берлебашки, Петрос Мармароський вкрито смереками, з нього відкривається панорама на Чорногорський хребет від масиву Шешула до гори Стіг, гори Неняска та Піп-Іван Мармароський. Спуститися з Петроса Мармароського можливо до сідловини по шляху підйому, з якої вийти на дорогу до полонини Лисича і вказівника. Всього від вершини Берлебашки до вершини Петроса Марамороського - 40 хвилин, від сідловини між ними до знаку - хвилин 15-20 ====Траверс Попа Івана Мармароського (1936 м)==== [[File:Піп Іван Мармароський гребінь.jpg|250px|left|thumb|Гребінь і вершина Попа Івана Мармароського.]] [[File:Піп Іван і Берлебашка.svg|300px|right|thumb|Схематичне зображення туристичних маршрутів з полонини Лисичої: "Підйом на Берлебашку (1734 м) та Петрос Мармароський (1781 м)" та "Траверс Попа Івана Мармароського (1936 м)"]] Тривалість 4,8 км, 2-3 години. Підйом по стежці на гребені досить крутий, з набором приблизно 100-150м висоти. В кінці підйому стоїть прикордонний стовп Україна/Румунія. Фактично, стежка по гребеню прокладена по території Румунії. Сама вершина являє собою доволі довгий пологий гребень, протягнений з північного заходу на південний схід, з окремо стоячими підвищеннями, на одному з яких обладнано геодезичний знак, власне це і є найвища точка гребеня ПІМ. Підйом від притулку до знаку займає дві години. Від вершини рухаємось на південний схід, проходимо два місцевих підвищення, на другому підвищенні стежка повертає ліворуч, на схід (орієнтир - прикордонний ствоп №366), потім, на третьому підвищенні (г. Рапа, 1872 м)- на південний схід. Біля стовпа №368 стежка повертає знову на схід і починається доволі крутий спуск по заростям ялівця, який складає приблизно 400 м по вертикалі. Наприкінці спуску, в місці його виходу на хребет, є невеличке джерельце. ====Марамароський хребет==== Тривалість 23,3 км, 10-12 годин. На Марамороському хребті за радянських часів було обладнано прикордонну роздільну смугу, рештки якої, саме повалені стовпи, ізолятори, колючий дріт, періодично помітні в заростях обабіч шляху. Від виходу стежки на хребет дорога по кордону іде в північно-західному напрямку, або по гребеню, або зліва від гребеня хребта, по український частині кордону. до гори Межипотоки (1713 м) хребет вкрито мішаним лісом (смерека, горобина, вільха), з заростями чорниці. Взагалі, від джерела до початку підйому на Межипотоки дорога проходить по чотирьох явно видних підвищеннях. [[File:Гора Феркеу.jpg|200px|left|thumb|Гора Феркеу, вид з прикордонної дороги радянських часів.]] [[File:Гора Феркеу кордон.jpg|200px|left|thumb|Гора Феркеу, і стовпи, що позначають державний кордон.]] [[File:Мармароський хребет.svg|400px|right|thumb|Схематичне зображення туристичного маршруту проходження Мармароського хребта (вздовж прикордонної роздільної смуги радянських часів)]] [[File:Кордон Мармароси.jpg|200px|left|thumb|Старі ворота на полонині Радунь]] Приблизно за годину від джерела дорога повертає на північ на вершині г. Головачин (1545 м), потім, через 30-40 хвилин, робить різкий обхід вершини г. Бендряска (1549 м). Ще через 40 хвилин від вершини г. Лечен (1480 м, прикордонний стовп №382) вліво вниз уходить чітко видна стежка до полонини Лечен, на який є джерело та місце для табору. Далі дорога проходить по довгому пологому підйому на вершину г. Мік (1556 м, прикордонний стовп №387), від якої дорога йде не скидаючи висоти до початку підйому на г. Межипотоки. На початку підйому на г. Межипотоки від основної дороги вліво відходить дорога до прикордонного пункту (приблизно 700 м від хребта), біля якого знаходиться обладнане джерело, є місця для облаштування табору. Поворот вліво позначений вказівником (зелений маркер). Будівля прикордонного пункту туристами не використовується за звичайних умов. Всього часу від спуску з Попа Івана Мармароського до прикордонного пункту - чотири години руху. Від галявини можливо спуститися в с. Богдан та на полонину Межипотоки, де можна купити молоко та сир (приблизно година від пункту прикордонників). Від розгалуження, основна дорога доволі круто підіймається на г. Межипотоки, яка має пологу пласку вершину (приблизно година від розгалуження). Далі шлях іде на г. Неняска (1816 м), від вершини якої відходить велике пологе ребро на український бік, на якому знаходиться полонина Межипотоки. Від вершини г. Межипотоки до г. Неняска - приблизно 40 хвилин. На вершині Неняски вправо відкривається вид на румунські вершини Феркеу (1958) та Михайлечу (1918 м), трохи спустившись з вершини - вліво на т.з. "Скелі Смерті" - кам'яні осипи, на яких, згідно ЧКУ, знаходиться єдине місце зростання едельвейсу в Україні. Спустившись з Неняски, дорога розгалужується, основний та більш зручний шлях іде траверсом по лівому боку хребта, права стежка іде по гребеню. Дорога обходить г. Міка Маре (1816 м), г. Щаул (1762 м), г. Бірсенеску (1682 м) в загальному напрямку на схід, не маючи значних підйомів-спусків. Перед г. Корбул (1696 м) дорога повертає на північ, перерізаючи струмок, починає доволі круто набирати висоту, перетинаючи бокове ребро г. Корбул, спрямоване на північний захід. Зверху, по ребру іде дорога в бік г. Кам'яна та г. Олан, якою можливо спуститися в с. Луги, також з ребра видно г. Стіг. Від вершини Неняски шлях до г. Корбул займає приблизно 2,5 - 3 години. Дорога плавно спускається до початку підйому на г. Юрческу-Маре (1586 м), де підіймається та виходить на гребінь. Зліва від дороги, в заростях смереки та ялівцю знаходяться витоки Білої тиси, до яких веде стежка, позначена вказівником на основній дорозі. Від г. Юрческу-Маре дорога майже не змінюючи висоту підходить до г. Стіг (1650 м), яка є місцем перетину трьох гірських систем - Мармаросів, Чивчин та Чорногори. Стіг вкрито лісом, по якому прокладено просіку через вершину. Перед розгалуженням дороги та кордону зліва знаходиться галявина з джерелом, яку позначено вказівником "Місце для кемпінгу". Дорога йде лівіше, траверсуючи схил гори і, фактично, виходить на Чоргоріський хребет. В місці сходження ґрунтових доріг з Чорногори, Чивчин та Мармарос, на полонині Радуль, встановлено металеві ворота. Далі можливо продовжити маршрут вздовж кордону по Чивчинам або повернути на північ та пройти Чорногірский хребет. Повернутися в цивілізацію можливо спустившись в с. Луги через г. Щівник, або траверсувавши Піп Іван Чорногірський та Смотрич, спуститися в с. Дземброня. <gallery> File: Джерело, що не замерзає.webm|thumb|Біля туристичного притулку, на відстані 400 м є джерело, що не замерзає взимку File: Відріг Попа Івана Мармороського.webm|thumb|Під час спуску до м. Рахів, в передостанній день експедиції, групі пощастило з сонячною погодою File:Спуск групи з Бербалашки.webm |thumb|На другий день експедиції на Мармарош група спробувала дістатись Петроса Мармароського. Проте, вдалось дійти тільки до г. Бербалашки File:Річка Білий.webm|thumb|Потік Білий File:Ялинський водоспад збизька.webm |thumb|Взимку на водоспаді намерзає льод, що водночас красивий та небезпечний (під час відлиги він падає й може завдати шкоди тим, хто поряд) File:Спуск з Попа Івана Мармароського.webm|thumb|Під час зимової експедиції на Мармароський хребет була спроба піднятись на Піп Іван Мармароський. Проте, туман і льодяний наст не дали цього зробити File:Сонячна погода зі сторони г. Бербалашки.webm|thumb|В передостанні день експедиції на Мармарош пощастило з сонячною погодою File:Підйом на Піп Іван Мармароський.webm|thumb|Під час зимової експедиції на Мармароський хребет була спроба піднятись на Піп Іван Мармароський. Проте, вона виявилась невдалою через погоду File:Ялинський водоспад в усій красі взимку.webm|thumb|Ялинський водоспад - найвищий водоспад Україських Карпат. Захований в урочищі Ялин </gallery> == Чим зайнятись == Зупинившись на стоянку на одному з призначених для кемпінгу місць, і залишивши там важке спорядження, можна прогулятися околицями, піднявшись на кілька вершин, що знаходяться поряд. Також можна заглибитися у ліс, і ознайомитися з його цікавою природою, тваринним та рослинним світом. == Де поїсти == Нажаль (або на щастя, з точки зору недоторканості природи), торгові точки на маршрутах не передбачені. Оскільки найближча продуктова крамниця знаходиться у селі Ділове, харчування необхідно запланувати і запасти заздалегідь. На шляху від гори Стіг до Попа Івана Чорногорського зустрічаються місцеві ферми, де можна скуштувати карпатський сир чи бринзу. Також радує величезна кількість чорниці, що нею встелені галявини вздовж маршрутів. == Де зупинитись == [[File:Туристичний будиночок Піп Іван Мармароський.jpg|400px|left|thumb|Туристичний будиночок на сідловині біля Попа Івана Мармароського]] На маршруті є кілька облаштованих для кемпінгу місць, зі зручним рельєфом, джерелом води, та, інколи, столами (дорога вздовж струмка Білий). Зокрема, на сідловині між Попом Іваном Мармароським і Берлебашкою, біля початку підйому на Піп Іван, облаштований зручний туристичний будиночок з пічкою, спальними місцями, та навіть мінімальним запасом їжї й дров. Єдина умова користування - залишити після себе такий самий чи еквівалентний за цінністю запас необхідного (їжа, дрова, засоби гігієни) === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == #Взимку є велика небезпека сходження лавин, снігових заметів, різкої переміни погоди та стрімкого зниження температури. На полонинах всіх гірських вершин в різні періоди зими може утворюватись фірн, підйом по якому без спеціального спорядження практично неможливий. #Район є важкодоступним тому прибуття оперативно-рятувальної служби як і самостійне пересування до населених пунктів може зайняти значний проміжок часу та потребувати чималих зусиль. # На вершинах гір а також на самому Мармароському хребті працює зв'язок деяких українських мобільних операторів, натомість регулярно відбуваються автоматичні переключення на мережі покриття румунських операторів-партнерів, переводячи телефони українських туристів у роумінг. === Правила поведінки === # Бережливо відноситись до пам`яток природи та історичних пам`яток. # Не заходити на територію заповідної зони. # Не зривати червонокнижні види рослин. # Не залишати після себе сміття. # Не турбувати тварин,не руйнувати їхніх осель, не підбирати молодих звірят. # Не руйнувати пташиних гнізд,не забирати яйця та маленьких пташенят. # Полювання та перебування на території з вогнепальною зброєю заборонено. # Не розпалювати багаття у місцях, не призначених для цього. # За необхідністю допомагати один одному на природі. # Не зловживати алкогольними напоями. # Не псувати інформаційні щити, стенди, межові знаки та інші елементи рекреаційної інфраструктури. == Зв'язок == На вершинах гір, а також на самому Мармароськомухребті працює зв'язок деяких українських мобільних операторів, натомість регулярно відбуваються автоматичні переключення на мережі покриття румунських операторів-партнерів, переводячи телефони українських туристів у роумінг. == Куди далі == *[[Чорногірський заповідний масив]] obmuuty5ik75nqo6ad245tvsxx6b554 0 1774 33818 33804 2022-10-28T23:08:01Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 25006 wikitext text/x-wiki {{geo|35.30553052|33.35400864|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Беллапаїс''' знаходиться на [[Кіпр]]і. Контролюється невизнаною [[Північний Кіпр|Турецькою Республікою Північного Кіпру]]. == Зрозуміти == Село відоме перш за все завдяки руїнам колишнього монастиря. [[Файл:Bellapais Abbey Cyprus.jpg|міні|Абатство Беллапаїс]] == Як дістатись == Село розташоване за 10 км від [[Кіренія|Кіренії]]. === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт Ерджан, до якого є рейси лише з Туреччини. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === Паромом можна дістатися до міста [[Кіренія]]. == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Абатство Беллапаїс | alt= | url= | wikipedia=Абатство Беллапаїс | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-02-24 | content=Одна з найкрасивіших пам'яток готичної архітектури Кіпру, яку спорудили хрестоносці на початку XIII століття поблизу Кіренії. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == Поблизу руїн Аббатства Беллапаїс є декілька кафе та ресторанів. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північний Кіпр|type=Місто}} jadjwyo4nkbrhshyhejecvs4qgts0o9 0 1775 33912 33911 2022-12-06T17:06:28Z Trident of Neptun 6004 33912 wikitext text/x-wiki {{geo|50.55|30.15|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Ворзель | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Ворзель''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Київська область|Київській області]]. == Зрозуміти == Ворзель — курортне селище неподалік від [[Київ|Києва]]. Засноване у 1900 році при будівництві залізничної гілки Київ — [[Ковель]]. Завдяки винятковим природно-кліматичним умовам Ворзель набув широкої популярності насамперед як оздоровча місцевість. Цьому значною мірою сприяли спостереження за позитивними результатами лікування осіб із захворюваннями серця та нервової системи, що їх провели академіки М. Д. Стражеско, Б. М. Маньковський та професор Ф. Г. Яновський. Вони називали Ворзель українським Кисловодськом. Нині у санаторіях селища успішно використовують штучні водні процедури, озокеритолікування, кліматотерапію. Широко застосовуються лікувальна фізкультура, апаратна фізіотерапія, киснева терапія, лікувальне харчування тощо. Санаторії курорту мають належну лікувально-діагностичну базу: функціонують клінічні та біохімічні лабораторії, кабінети функціональної діагностики, рентгенологічні, фізіотерапевтичні та масажні кабінети, ванні відділення, озокеритолікувальниці, зали лікувальної фізкультури, інгаляторії, аеросолярії тощо. У санаторіях курорту Ворзель з успіхом лікують ішемічну хворобу серця, атеросклероз вінцевих артерій серця, пороки серця, гіпертонічну хворобу, гіпотонічну хворобу, дистрофічні захворювання міокарда, мікседему, цукровий діабет, ожиріння, неврози. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найкраще використовувати аеропорти міста Києва, проте ближчим і зручнішим буде аеропорт «Жуляни». === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=З.п. "Ворзель" | alt= | url= | wikipedia=Ворзель (зупинний пункт) | email= | address= | lat=50.540656 | long=30.161432 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-12 | content=Зупинний пункт розташований на залізничній гілці між Києвом і Коростенем, зупиняються лише електропоїзди. Якщо подорожувати із Києва то найкраще використовувати залізничну станцію Святошин (ст. метро Святошин). Також є електропотяги якими можна добратися від залізничного вокзалу та аеропорту "Жуляни" (станція Київ-Волинський). }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є регулярні маршрутні автобуси з Києва. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Готель IRIS | alt= | url=http://irishotels.com.ua/hotel_vorzel.php | wikipedia= | email=irisvorzel@mail.ru | address=вул. Декабристів, 10 | lat=50.549558 | long=30.150411 | directions= | phone=+380938842468 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-03-05 | content=Бюджетне житло з пристойними умовами для відпочинку та уїк-енду. }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Київська область|type=Місто}} 8q7j6qr9onzjyevnothwk6d9f6eu5m3 0 1776 36528 33904 2025-02-23T00:25:40Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36528 wikitext text/x-wiki {{geo|50.955982|28.633816|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Коростень | citylocal= | map= | arm= | population=64 128 (2017) | callingcode=+3804142 }} '''Коростень''' - місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Коростенського району Житомирської області України. Розташований на р. Уж. Відстань до Житомира - 87 км., до Києва - 153 км. Населення міста складають українці та росіяни, також в місті проживають представники інших національностей: поляки, чехи, роми. Чисельність населення станом на 2017 рік - 64 128 чоловік, площа міста - 4230,8441 га. == Зрозуміти == Коростень — це особливе місце на півночі Житомирської області. Вперше Іскоростень згадується в Повісті минулих літ в 945 році як центр племені древлян. Після повстання древлян, які в 945 році вбили князя Ігоря, його дружина Ольга помстилася за смерть чоловіка і спалила місто. Після того Іскоростень втратив своє значення і в 1375 році був захоплений Великим Князівством Литовським. В 1589 році місто отримало Магдебурзьке право. Далі Іскоростень переходив від польської до російської влади. В 1902 році по дивним обставинам через Іскоростень було прокладено важливі залізничні колії по маршруту Київ-Ковель і місто стало великою вузловою станцією. В 1917 році місто було перейменовано в Коростень, а 12 лютого 1918 року Коростень на один день став столицею України для того, щоб Мала Рада змогла проголосити Малий державний Герб України. В 1926 році Коростень отримує статус міста. Сьогодні Коростень — це затишний куточок українського Полісся, де швидкими темпами будуються великі промислові підприємства та розвивається найбільший в області індустріальний парк, місто, де проводяться міжнародні та всеукраїнські фестивалі. Кожен турист знайде тут для себе щось нове та захоплююче. === Екскурсії === Якщо потрібен професійний екскурсовод, який зміг би показати місто та розповісти цікаву інформацію, звертайтеся до [http://www.korosten.in.ua/korosten-istoriko-turistichniy-tsentr/ Туристично-інформаційного центру міста]{{Dead link|date=лютого 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} за адресою вул. М. Грушевського, 20, тел. +38 (04142) 4-79-14. == Як дістатись == === {{Потягом}} === * {{listing |type = go | name=Залізнична станція "Коростень" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=50.957149 | long=28.634630 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-01-02 | content= Коростень є важливим залізничним вузлом Південно-Західної залізниці, тому в місто з легкістю можна дістатися з багатьох міст України, особливо зі столиці. На сьогоднішній день через місто курсують поїзди з Києва, Ужгорода, Івано-Франківська, Львова, Ковеля, Москви (Росія), Пшемиселя (Польща), Лисичанська (Луганська область), Харкова, Кишинева (Молдова), Санкт-Петербурга (Росія), Мінська (Білорусь). Також курсують приміські поїзди з Житомира, Козятина, Бережестя, Звягеля, Шепетівки, Олевська, Вінниці, Виступовичів, Овруча, Яблунця. }} === {{Автомобілем}} === Коростень також має розвинуту мережу автомобільних шляхів. Через місто проходить Європейський маршрут Е373, що з'єднує Україну та Польщу. Траса пролягає від Києва через Коростень, Сарни, Ковель, міжнародний пункт пропуску Ягодин-Дорогуськ, Холм, П'яскі до Любліна. На території України збігається з автомобільним шляхом М07, яку в народі прийнято називати "Варшавка". Головними внутрішньообласними автомобільними шляхами є Р-28, що починається в с. Виступовичі, яке є контрольно-пропускним пунктом з України до Білорусі та закінчується в м. Житомирі. Автошлях Р-49 є шляхом регіонального значення, проходить територією Житомирської та Хмельницької областей та бере свій початок в с. Васьковичі через Коростень, Звягель і закінчується в Шепетівці. === {{Автобусом}} === З Коростеня курсують автобуси до Києва (відправка з залізничного вокзалу міста), Житомира, Звягеля, Хорошева, Лугин, Овруча, Олевська, Вінниці, Рівного (відправка з автовокзалу міста). * {{listing | name=Автостанція "Коростень" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Базарна площа, 2А | lat= | long= | directions=Зупинка "Міський центральний ринок" | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-04 | content= }} == Транспорт == В Коростені є розвинута транспортна інфраструктура всередині самого міста. Рейсові автобуси Коростеня курсують по 16 маршрутах, які з'єднують самі віддалені куточки міста: №1 Вокзал - с. Поліське, №2 Вокзал - м-рн Пашини, № 2Б Пашини - Вокзал - вул. Гастелло, №3 Вокзал - м-рн Коростень-Подільський - Чигирі, №4 Вокзал - м-рн Київська, №5 Вокзал - Білокоровицьке шосе, №6 Вокзал - м-рн Кірпічний - Вокзал - ст. Житомирська, №6А вул. Київська - ст. Житомирська, №6Б м-рн Кірпічний - завод ЗБШ, №7 Вокзал - вул. Гастелло, №7А Вокзал - вул. Гастелло (через центр), №8 м-рн Бровар - Вокзал - вул. Гастелло, №10 вул. Гастелло - завод "Хіммаш", №11 вул. Київська - завод "Хіммаш", №12 вул. Київська - завод ЗБШ, №14 вул. Київська - вул. Гастелло. В місті також курсують таксі. Вартість проїзду часто змінюється, що не дає змоги розмістити актуальну ціну. В цілому при формуванні ціни на проїзд таксисти беруть до уваги довжину поїздки, якість дороги, час доби, робочий чи святковий день. В цілому всі компанії дотримуються однакових умов перевезення. Приїхавши в місто можна скористатися наступними службами таксі: {| class="wikitable" |«Економ таксі» | +38 (04142)5-05-10, (096)-485-58-00, (093)-380-00-7, 5-35-55 |- |«Універсал» | +38 (04142)5-08-08, +38 (04142)5-07-55, 5-08-09, (093)-690-08-08, (098) 109-08-08 |- |«СК» | +38 (04142)5-06-02, +38 (04142)5-61-21, +38 (04142)5-61-22 |- |«Люкс» | +38 (04142)5-06-01, +38 (04142)5-07-77 |- |«1550» | +38 (04142)4-10-11 |- |«Наше» | +38 (04142)5-00-93, +38 (04142)5-07-93, (093) 140-81-93 |} Місць стоянок таксі в Коростені, як і в будь-якому іншому місті, дуже багато. Найбільш масовими стоянками є: - залізничний вокзал; - автовокзал; - центральна площа міста; - вул. Базарна площа (біля магазину "Фокстрот"); - парк "Древлянський" (біля зупинки); - готель "Коростень". [[Файл:Korosten (2015).jpg|міні|271x271пкс| Парк "Древлянський" ]] == Що відвідати == '''Парк "Древлянський".''' Входить до ТОП-15 найкращих парків України. Розташований по обох берегах річки Уж. На території парку знаходиться 3 древлянське городище, яке віднесене до археологічної пам'ятки. Зберігся природний ландшафт - виходи скельних порід та мальовнича флора. У світових довідниках дана зона має назву "Маленька Швейцарія". За своєю красою "Древлянський" парк може сміло змагатися зі знаменитою Софіївкою в Умані, адже якщо Софіївка має штучний ландшафт, то в Коростенський парк - природний. Не дарма парк має назву "Древлянський". В парку знаходяться всі пам'ятки часів древлянського періоду. '''Пам'ятник Рівноапостольній Київській княгині Ользі, річка Уж та купальня княгині Ольги.''' Стрімка річка Уж звивається між величезними гранітними валунами. Вона схожа чимось на гірську річку, така ж прозора, холодна та швидка. Річка перерізає місто навпіл і протікає в стародавньому каньйоні під тридцятиметровою кручею. Літописи запевняють, що в стародавні часи річка Уж була глибшою та ширшою, ніж сьогодні. До самого Іскоростеня з Прип'яті ходили човни. На річці встановлено річковий фонтан, який радує відвідувачів парку в теплу пору року. За легендою древляни пробачили Ольгу за спалене до тла місто, яке вона звела нанівець щоб помститися за смерть свого чоловіка Ігоря, який несправедливо збирав велику данину з древлян. Після прийняття хрещення в 957 році княгиня Ольга повернулася до Іскоростеня, де і оселилася жити. На руїнах одного з городищ за її наказом був побудований високий терем, у якому вона жила у повній самотності, шукала порятунки у молитві та праці. Неподалік від терема Ольга звела церкву. Це була перша християнська церква, побудована задовго до хрещення Київської Русі. Внизу, під кручею недоступних скель, Ольга облюбувала місце для купання. Це було кам'яне русло, де під струменями води княгиня омивала своє тіло. За переказами цю "ванну" (з висоти пташиного польоту дане місце дійсно нагадує форму ванної) нібито влаштувала сама княгиня Ольга. Сьогодні на одному з каменів встановлено табличку, що засвідчує, що саме тут купалася Ольга. '''Пам'ятник Володимиру Великому.''' Не можна оминути і пам'ятник на честь хрестителся Русі Володимира Великого. Цілком справедливо, що розташований він в Коростені. Історія християнства розпочалася саме звідси, від княгині Ольги, яка принесла християнство у князівську династію. Пам'ятник зустрічає відвідувачів з центрального входу у парк "Древлянський" та представляє собою гранітну скульптуру князя, який тримає у правій руці хрест, а у лівій уриков із Святого письма. На виготовлення пам'ятника було витрачено більше, ніж 1 млн. гривень. '''Пам'ятник Малуші та її сину Володимиру.''' Пам'ятник показує те, як княжа Малуша відправляє свого сина Володимира хрестити Київську Русь. Після того, коли у 946 році княгиня Ольга спалила місто, Малуша була взята до княжого полону, де пробула довгих 10 років у ролі служниці. Аж через 10 років вона отримала ключі від княжих клітей. Коли Малуша народила від Святослава сина Володимира, Ольга визнала його князем і він виховувався разом з братами Ярополком і Олегом, а вихователем племінника став Добриня Нікітич. '''Скульптура Добрині Нікітичу.''' У 969 році, перед повторним походом на Візантійську Болгарію, князь Святослав ділить свою військову дружину між трьома синами. Онуку князя Мала випало сісти на престол Новгородської землі. З ним йде і його дядько Добриня, щоб продовжити навчати малолітнього князя державній мудрості. Отже, коростенцю довелося керувати землею, в якій народився Ігор, що вже чверть століття покоїться на Коростенщині. Таку витівку долі можна сприймати не інаке, як тріумфальний вихід Добрині Нікітича на арену української історії. Не раз дружина під керівництвом Добрині здобувала перемогу в битвах, результатом яких стало вигнання варяг-грабіжників і встановлення миру в слов'янських землях. '''Пам'ятник князю Малу.''' За життя князь Мал Древлянський був високим і гарним, сміливим і розумним, розсудливим та мудрим чоловіком. Древляни дуже любили його та називали "пастухом землі древлянської". Любили його і сіверяни. Поважали князя Мала не лише за розум та сміливість, а і за те, що він мав законні права на Київ. Пам'ятник видно майже в кожному куточку парку "Древлянського", а сам князь ніби оглядає місто з висоти. '''Пам'ятник Деруну.''' Кожного року, у другу соботу вересня в Коростені проходить Міжнародний фестиваль дерунів. На Поліссі деруни - священна страва. Кожна господиня має десятки рецептів і знає стільки ж секретів приготування цієї страви. На Першому фестивалі дерунів в 2008 році місцеві умільці виготовили дерун вагою понад 100 кг і довжиною 2 м. Рекорд було зафіксовано у Книзі рекордів України. На Другому фестивалі Дерунів в 2009 році було відкрито і сам пам'ятник на честь страви за підтримки голови Верховної Ради України В. Литвина. '''Парковий фонтан.''' Створений ще в далекому 1985 році з червоного граніту. Практично по всій території міста залягають породи червоного граніту, які класифікуються вченими як граніти саме коростенського походження. З даного граніту було побудовано Московський Мавзолей та будівлю залізничного вокзалу у Києві. '''Пам'ятник до 1300 річниці з дня заснування міста.''' Назва міста походить від давньослов'янського слов "кари" або "кору" - камінь, гора. Територія міста була заселена в давні часи. Тут, починаючи з 6 ст. н.е. вже проживало плем'я східнослав'янських народів - древляни. До входження в Київську Русь древляни мали своє окреме князівство з високим рівнем самоврядування та технологіями різних ремесел. '''Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам.''' Пам'ятник присвячено тим, хто воював в Афганістані. Пам'ятник нагадує форму надрізаної ракети, яка повинна була злетіти в небо, але так і залишилась зламаною на землі. Дане відображення показує зламані молоді долі. Орден Червоної зірки, Орден Афганської революції, "За відвагу", Герой СРСР, герой Росії - це далеко не повний перелік нагород, деяких - посмертно. '''Геологічні пам'ятки природи місцевого значення "Баранячі лоби", "Ольжині купальні", "Велетенські Котли".''' З перехідного мосту, що ділить парк на дві частини можна побачити скелі, що виступають прямо з води. У всьому світі відомий "Коростенський плутон" - величезний масив геологічних порід. Геологічна будова території Коростенщини є дуже складною. Вона формувалася упродовж довгого періоду в загальній історії утворення земної кори. Дані скелі мають свої власні назви, наприклад, "Плечі Перуна", "Баранячі лоби", "Ольжині купальні", "Гігантські котли". Скелі складаються з червоного граніту та мають зглажені верхівки, що пояснюється дією льодовика. За часів крейдового періоду Коростень омивався морем, доказом чого є відкладення кременю з відбитками раковини молюсків. '''Військово-історичний комплекс "Скеля".''' У 1935 році на місці природних печер розпочалося велике секретне будівництво. За наказом Головкому Західний військ об'єкт "Скеля" став командним пунктом армійського типу Коростенського укріпрайону №5 так званої "лінії Сталіна" (велася підготовка до війни). До планування будівництва мав відношення знаменитий генерал Карбишев. Це унікальна інженерна споруда, якій немає аналогів у світі. З цього місця велося управління 456 довготривалими вогняними точками. Підземний комплекс і сьогодні є автономним об'єктом, має працездатні системи опалення, вентеляції, водопостачання, каналізації, телефонію. Загальна довжина коридорів - 156 м. На базі об'єкта "Скеля" створено музей військової фортифікації, в якому зібрані унікальні експонати, деякі єдині у своєму роді. '''Пам'ятний знак на честь затвердження Тризуба.''' 12 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради були прийняті закони про введення в Українській Народній Республіці нового григоріанського календаря (нині діючого) і затверджений герб УНР - знак Київської держави - Тризуб. Це єдиний пам'ятник Тризубу в Україні. Розташований на залізничній станції Коростень. '''Пам'ятний знак "Борцям за незалежність України" (біля будівлі виконавчого комітету Коростенської міської ради).''' '''Пам'ятнийк знак на честь надання місту Магдебурзького права (біля будівлі виконавчого комітету Коростенської міської ради).''' Історія місцевого самоуправління в Коростені почалася в далекому 1589 році, коли місту було надано право вільного міста або Магдебурзьке право. Цей важливий документ намагалося отримати кожне місто, адже тоді містяни звільнялися від управління та суду великих землевласників і створювали особисті органи місцевого самоуправління. Документ закріплював права міських станів - купців, міщан, ремісників, регулював торгівлю, опіку, успадкування, визначав покарання за окремі види злочинів. В 1507 році Прокопій Мержевицький, в тей час голова древнього Іскоростеня, подав прохання в Велике князівство Литовське про надання місту Магдебурзького права. В 1589 році литовським князем Сигізмундом ІІІ це право було надане. Цей документ є письмовим підтвердженням надання Коростеню Магдебурзького права, поскільки він закріплений печаткою і підписом від 21 травня 1598 року. '''Фонтан з світло-музичним супроводом.''' Урочисто відкритий в 2016 році на центральній площі міста. '''Коростенський краєзнавчий музей.''' Музей, який має найбільше зібрання з матеріалів природи, історії, етнографії та культури Коростенщини (загалом понад 25 тис. експонатів основного фонду); діють 3 відділи: "Природа", "Історія" та працює на правах філії відділення Житомирського краєзнавчого музею. '''Музейна кімната виробів Коростенського фарфорового заводу "Коростенський фарфор".''' Відкрита 16 лютого 2012 року в приміщенні Палацу культури ім. Т.Г. Шевченка, що знаходиться за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського,3. Даний завод був провідним підприємством міста в радянські часи, однак в наші дні він перестав функціонувати. Коростенський фарфоровий посуд та інші вироби були найкращими в Україні та славилися далеко за її межами. '''Коростенський музей Локомотивного депо (залізничний музей).''' Музей розповідає про історію розвитку залізничного транспорту та про будівництво Києво-Ковельської залізничної дороги. Спорудження станції Коростень почалося в 1902 році. Зараз це важкий траспортний вузол - один із найважливіших в країні. Колекцію раритетів для музею збирали ентузіасти із числа його працівників. == Чим зайнятись == Перше знайомство завжди починається з вокзалу міста. Коростенський вокзал - це лице всього міста в цілому. Велика та оснащена всіма необхідними зручностями будівля, зручні залізничні колії, ось що побачить турист прибувши в місто. Одразу ж ідіть до пам'ятного знаку з нагоди прийняття Тризуба державним гербом України. Далі вирушайте на вул. Героїв Небесної Сотні до будинку №15, де нині знаходиться Коростенська дирекція залізничних перевезень. Меморіальна дошка встановлена на честь залізничників - коростенців, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не заради слави, а заради життя на землі. Наступна зупинка для туристів - Пам'ятний знак присвячений 140-річчю Південно-Західної залізниці та відкриттю залізничного руху на дільниці Київ-Коростень-Ковель (1902 рік). Далі можна підійти до старого кладовища по вул. І. Франка, де знаходяться кургани-могильники і братські могили, де поховані люди, які загинули в часи Української революції (1917-1921 рр.) та Другій Світовій війні, а також тут встановлено хрест жертвам Голодомору 1932-1933 рр. Наступна зупинка - парк "Древлянський", де розташовані всі пам'ятки часів древлянського періоду, Пам'ятник деруну, Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам, Пам'ятний знак на честь 1300-річчя з заснування Коростеня, геологічні пам'ятки місцевого значення, Військово-історичний комплекс "Скеля". Після прогулянки "Древлянським" парком можна оглянути центральну площу міста, пам'ятник Т.Г. Шевченку та скульптуру Покрови Божої Матері, Собор Різдва Христова (Ольгинська церква). Також можна відвідати музеї міста: Коростенський краєзнавчий музей та кімнату-музей Коростенського фарфорового заводу. Якщо напередодні домовитися з керівництвом Військово-історичного комплексу "Скеля" про екскурсію, то є можливість побувати всередині комплексу та оглянути безліч кімнат під цікаву розповідь про об'єкти, що там знаходяться. Якщо маєте час, то сміливо їдете міським автобусом №3 Вокзал - м-рн Коростень-Подільський до зупинки "ЗОШ №8", де повертаєте на вулицю Деповську і де матимете змогу відвідати музей Локомотивного депо (залізничний музей Коростеня). Гостям міста також пропонується відвідати щорічний Міжнародний фестиваль дерунів, Всеукраїнський літературний фестиваль "Просто так на Покрову", Міжнародну археологічну конференцію та Міжнародний фестиваль авторської православної пісні "Утренняя Заря". == Що купувати == В Коростені можна купити традиційні сувеніри і подарунки (робота місцевих етномайстрів). В різних магазинах продаються магніти, фотокартки та шоколад в упаковці з зображенням визначних місць в Коростені. == Де поїсти == === Дешево === * Піцерія "Sergio", вул. Героїв Чорнобиля, 29, тел. (097) 510-65-65. * Кафе "Ромашкин дом" (ТРЦ "Місто"), вул. Героїв Чорнобиля, 11, тел. (093) 119-73-72. * Кафе-бар "У фонтана", парк "Древлянський", тел. (067) 948-71-21. * Кафе-бар "Дерунярня", вул. М. Грушевського, 5, тел. (096) 432-80-68. === Середні ціни === * Кафе "Мій Патіо", вул. М. Грушевського, 34, тел. (093) 878-00-38. * Піцерія "Клондайк", вул. Героїв Чорнобиля, 4, тел. (093) 804-63-46. * Рок Бургер Бар "The AV art squad", вул. І. Франка 18, тел. (063) 108-53-65. * Ресторан "Континент", вул. М. Грушевського, 26, тел. (097) 745-07-08. * Кафе-піцерія "Сієста", вул. Київська 19г, тел. (098) 290-98-47. * Піцерія "Джельсоміно", вул. В. Сосновського, 30, тел. +38 (04142) 3-20-24. * Ресторан "Мисливська Ялинка", вул. Шатрищанська, 57, тел. (096) 174-53-63. * Ресторан "Новинка", вул. М. Грушевського, 112, тел. +38 (04142) 4-31-31 === Дорого === * Ресторан-готель "Колиба", вул. В. Сосновського, 36-в, тел. +38 (04142) 5-09-40. * Ресторан та міні-готель "Шато", вул. І. Франко, 18, тел. +38 (04142) 2-29-32, 5-05-01. * Ресторан та міні-готель "Гостинний двір", вул. Маяковського, 16а, тел. (068) 421-30-26. * Ресторан-сауна та міні-готель "Paradise", вул. 1-й Гранітний провулок 14а, тел. (063) 311-57-98. == Де розважитись == Культурне життя Коростеня представлене закладами культури, кінотеатром "Прем'єра" в ТРЦ "Місто", музеями, бібліотеками. == Де зупинитись == * Готель "Коростень", вул. М. Грушевського, 26, тел. +38 (04142) 9-61-90. * Міні-готель та ресторан "Шато", вул. І. Франко, 18, тел. +38 (04142) 2-29-32, 5-05-01. * Сауна-готель та ресторан "Paradise", вул. 1-й Гранітний провулок 14а, тел. (063) 311-57-98. * Ресторан-готель "Колиба", вул. Сосновського, 36-в, тел. +38 (04142) 5-09-40. * Ресторан та міні-готель "Гостинний двір", вул. Маяковського, 16а, тел. (068) 421-30-26. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == У разі виникнення проблем можна звернутися за допомогою до відділення поліції, що знаходиться за адресою: вул. М. Грушевського,5 або якщо справа стосується здоров'я, то заталефонувати в швидку медичну допомогу за номером 103. Якщо потрібно вирішити питання з перевезеннями або квитками, то телефонуйте диспетчеру автовокзалу за телефоном +38 (04142) 4-22-87 або в довідкове бюро залізничного вокзалу за телефоном +38 (04142) 2-21-31. Також можна звернутися за допомогою до туристично-інформаційного центру, що розташований за адресою: вул. М. Грушевського, 20, тел. +38 (04142) 4-79-14. == Зв'язок == '''Телефонний''' Телефонний код міста +3804142, далі іде п'ятизначний номер. '''Мобільний''' На території міста діє покриття операторів мобільного зв'язву Lifecell, Kyivstar, Vodafone Україна. В місті працює покриття 3G, 4G '''Пошта''' На території міста діє багато відділень "Укрпошти", головне із яких розташоване в центрі міста по вул. М. Грушевського, 9, а також 3 відділення "Нової пошти", одне з яких розташоване в центрі міста по вул. Шевченка, 8. == Куди далі == * [[Житомир]] * [[Київ]] * [[Білорусь]] * [[Рівненська область]] {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Житомирської області]] hyz7amvbg6pw6pvh9v9izu2vkyu8slx 10 1780 15877 15876 2016-03-25T06:04:38Z Voll 30 15877 wikitext text/x-wiki <noinclude> <pre> {{kpoi | color=#0000cf | symbol=-number-museum | name=Exploratorium | long=-122.3988 | lat=37.8013}} </pre> {{KPoi | color=#0000cf | symbol=-number-museum | name=Exploratorium | long=-122.3988 | lat=37.8013}} </noinclude><includeonly>{{#tag:maplink| [ { "type": "Feature", "geometry": { "type": "Point", "coordinates": [{{{long|-122.3988}}}, {{{lat|37.8013}}}] }, "properties": { {{#if: {{{name|}}} | "title": "{{{name|}}}", }} {{#if: {{{description|}}} | "description": "{{{description|}}}", }} {{#if: {{{size|}}} | "marker-size": "{{{size|}}}", }} {{#if: {{{color|}}} | "marker-color": "{{{color|}}}", }} {{#if: {{{symbol|}}} | "marker-symbol": "{{{symbol|}}}", }} } } ] | longitude={{{long|-122.3988}}} | latitude={{{lat|37.8013}}} | zoom={{{zoom|13}}} | group=poi | style="font-weight:bold;color:#fff;background:{{{color|#7e7e7e}}};display:inline-block;width:2em;text-align:center;font-size:120%;" }}&nbsp;&nbsp;'''{{{name|}}}'''{{#if: {{{description|}}} | &nbsp;—&nbsp;{{{description|}}} }}</includeonly> iwydj1ako6nnpr8ptxyosuob9eg9obu 0 1781 25079 17874 2019-06-14T14:35:09Z Voll 30 25079 wikitext text/x-wiki {{geo|55.3007|58.1398|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Янган-Тау''' знаходиться в [[Башкортостан]]і. Низькогірний, багатопрофільний бальнеологічний курорт у Салаватському районі Башкортостану. Розташований на горі Янгантау, підніжжя якої омиває річка Юрюзань, за 200 км від Уфи та за 45 км від залізничної станції Кропачово. == Зрозуміти == Багатопрофільний бальнеологічний курорт, який дає широкі можливості для лікування та відпочинку. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчим аеропортом є аеропорт міста Уфа, трохи далі розташований аеропорт Челябінська. === {{Потягом}} === Курорт розташований за 45 км від станції Кропачово, що в Челябінській області. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Джерело Кургазак | alt= | url= | wikipedia=Кургазак | email= | address=Башкортостан, Салаватський район, с. Комсомол | lat=55.273611 | long=58.135833 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Башкортостан|type=Місто}} eqwqhavmzac51l6ltqyawhvmxb3ier4 10 1782 16458 15894 2017-01-31T07:24:35Z Ah3kal 1294 fixed double redirect 16458 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Clickable button 2/doc]] 4ql0um0yi2fmihdszw7zx47tifrhz7h 10 1783 15898 2016-03-31T18:49:04Z Green Zero 270 Green Zero перейменував сторінку з [[Шаблон:Clickable button 2/Документація]] на [[Шаблон:Clickable button 2/doc]] 15898 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Clickable button 2/doc]] 4ql0um0yi2fmihdszw7zx47tifrhz7h 0 1784 15906 2016-04-12T21:57:58Z Andrew J.Kurbiko 997 Andrew J.Kurbiko перейменував сторінку з [[Папуа-Нова Гвінея]] на [[Папуа Нова Гвінея]] 15906 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Папуа Нова Гвінея]] 97fp6zz62o6u2j22qexhgwhb0iak229 0 1787 15955 2016-05-19T23:55:25Z EUvin 1880 EUvin перейменував сторінку з [[Дніпропетровськ]] на [[Дніпро]]: місто було перейменовано 15955 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Дніпро]] b2i86ywh6zwi2bda90vnmuc9phtjyr9 0 1789 36007 36006 2024-08-24T09:38:35Z Assyrian Human 6497 /* Козацька доба */ 36007 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption=Будівля Нікопольської міської ради | city=Нікополь | citylocal= | map= | arm=Nikopol city gerb.png | population=114 911 (01.05.2016) | callingcode=+380-5662, 566 |flag=Nikopol city prapor.png}} == Про місто == '''Нíкополь''' (Никипіль, Нікопіль, Микитино) — місто обласного підпорядкування у Дніпровській області. Адміністративний центр Нікопольського району. Четверте за чисельністю населення місто області, центр Нікопольського марганцевого басейну, в місті працюють два підприємства металургійної та декілька машинобудівної промисловості. '''Населення:''' 114 911 (01.05.2016). '''Площа:''' 50 км². '''Дата заснування:''' 1639 == Географія == Нікополь розташований у південній частині області на правому березі Каховського водосховища. Відстань до великих промислових міст становить: 65 кілометрів до Запоріжжя, 80 кілометрів до Кривого Рогу і 120 кілометрів до Дніпра. Клімат міста помірно-континентальний із посушливим літом та малосніжною зимою. Середньорічна температура повітря +9,2 °C. Суттєво впливає на клімат міста Каховське водосховище, створюючи додатковий тепловий ефект. Фізико-географічна зона — Причорноморська низовина. Висота над рівнем моря в місті коливається від 13 до 78 метрів. На одному з рукавів Дніпра — на косі біля р. Лапинки поблизу Нікополя можна побачити і почути досить рідкісне у світі явище — «співучі» піски. Їх дивовижний «спів» можна чути після дощу, коли верхній шар злипається, і з нього утворюється тендітна кірка. Якщо ви пройдетеся по ній, то почуєте звуки на зразок свисту повітря, випущеного з автомобільної камери. Обсипаючися, пісок може видавати звук, який триватиме від декількох секунд до 15 хв. == Історія == Заселення території, де розташоване сучасне місто Нікополь, за результатами археологічних досліджень належить до часів [[Неоліт|неоліту]], доби міді-бронзи, [[Скит (міфологія)|скіфо]]-[[Сармати|сарматського]] періоду. Вона була зручна для заселення внаслідок перетину саме тут торгового водного (по [[Дніпро|Дніпру]]) та сухопутного шляхів, зокрема відомого в [[VI]]–[[XIII]] ст. «із варяг у греки» та Соляного з [[Кримський півострів|Криму]]. Тривалий час (із [[IV]] по [[XIV]] ст.) цей край входив до складу володінь різних кочових народів — [[Гуни|гунів]], [[Авари|аварів]], [[Болгари|болгар]], [[Болгари|хозар]], [[Угорська група|угрів]], [[Печеніги|печенігів]], [[Половці|половців]], [[Ногаї|ногаїв]]. Це була південна точка улусу Мамая. === Козацька доба === Наприкінці XV століття землі за Дніпровськими порогами починають освоювати українські козаки. Наприкінці 16 століття на місці сучасного Нікополя існувала козацька переправа через Дніпро — ''Микитин Ріг''. Сама назва Микитин Ріг належить до часів готської держави. Саме в цих місцях загинув великомученик Микита, готський воїн. Зараз він є святим покровителем Нікополя. Перше документальне свідчення про цю переправу є у щоденнику посла німецького імператора Еріха Лясоти, який побував у Запорізькій Січі 1594 року. З 1639 по 1652 роки у районі Микитиного Рогу (в парку Перемоги, центр сучасного міста) була розташована Січ, яку називають Микитинською або ще Першою чи Старою. Саме сюди 1647 року, рятуючись втечею від переслідувань польської влади, прибув Богдан Хмельницький. Під його керівництвом у січні 1648 року козаки розгромили польський гарнізон, який стояв на Січі. Тут же Хмельницького, на початку лютого, було обрано гетьманом України. У джерелах 1652 року згадується невелике поселення ''Микитине'', розташоване в цій же місцевості. За умовами Андрусівського договору у Микитиному козаки, що їздили по сіль у Крим, мали переправлятися через Дніпро. З цього часу в документах поселення згадується під назвою ''Микитинський Перевіз''. Січ звідси була перенесена на острів Чортомлик у 1652 році. 1764 року російський уряд прийняв рішення про будівництво в цій місцевості пристані з фортецею. 1779 року розпочалося спорудження фортеці, якій було дано назву ''Слов'янськ''. За наказом новоросійського губернатора Г. Потьомкіна разом з фортецею мали побудувати і місто Слов'янськ, майбутній центр губернії. Але ні фортеці, ні міста так і не було збудовано. 1782 року поселення було перейменоване на Нікополь (грец. ''місто Микити''). На той час у ньому налічувалося 200 будинків, переважно запорозьких козаків, котрі переселилися до містечка після зруйнування Нової Січі. [[Файл:Общий вид города в начале XX века.jpg|міні|Загальний вигляд міста на поч. ХХ ст.]] Мешканці Нікополя займалися в основному торгівлею, рільництвом та рибальством. В описі до атласу Новоросійської губернії за 1798 рік зазначено, що у казенному містечку Нікополі було 3 водяні млини, 21 вітряк. Містечком проходив чумацький шлях, яким возили сіль з Криму. У першій половині XIX століття Нікополь починає розвиватися як торгово-ремісниче містечко. Важливу роль у цьому відігравала Нікопольська пристань. Щороку тут відбувалося 4 ярмарки. Першим заводом у 1832 р. став цегляний. 1836 року було засновано матроський цех, який здійснював перевезення товарів водними шляхами. А з 1853 року почалося регулярне судноплавство з Нікополя до [[Одеса|Одеси]]. Станом на 1886 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Нікопольської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 6570 осіб, налічувалося 1251 дворове господарство, існували 2 школи, салотопний завод, 2 цегельних заводи й 2 крамниці. [[Файл:Ул.Екатеринославская, конец XIX века.jpg|міні|Вулиця Єкатеринославська, нині Микитинська, кін. XIX ст.]] За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 17097 осіб (8276 чоловічої статі та 8821 — жіночої), з яких 13432 — православної віри, 3284 — іудейської. === Новий час === В середині XIX століття у Нікополі з'явилися перші промислові підприємства — салотопні, цегельні, тютюнові. Населення поступово відходить від сільського господарства. На розвиток Нікополя мали великий вплив початок видобування [[Марганцеві руди|марганцевої руди]] у басейні з [[1886]] року та введення в експлуатацію залізниці [[Кривий Ріг]] — [[Нікополь (станція)|Нікополь]] — [[Запоріжжя|Олександрівськ]] у [[1903]] році, у 1905 р. було збудовано вокзал. З початком видобування руди були засновані чавуноливарний і механічний завод Худякова (згодом завод «Більшовик»), який виготовляв дрібне обладнання для гірничої промисловості. 1895 року почав діяти ще один механічний завод Каршевських. Крім цих підприємств на 1896 рік у Нікополі діяло ще понад 20 невеликих заводів (цегельно-черепичний, олійний, миловарний, пивоварний та ін.), на яких працювало близько 300 робітників. Також у місті було 154 ремісничі майстерні. Розвиток промисловості і торгівлі сприяв зростанню чисельності населення. 1867 року у Нікополі проживало 17 650 мешканців, а у 1896 — вже 19 472. В місті налічувалося 2763 житлові будинки, 101 вулиця і 7 провулків. Тривалий час у місті не було жодного медичного закладу, 1896 року було відкрито лікарню на 25 ліжок. [[Файл:Здание горсовета, 1934 год.jpg|ліворуч|міні|''Будівля міськради, [[1934]]'']] Перший навчальний заклад — парафіяльне училище — відкрили 1808 року. 1838 року воно перетворене на морське парафіяльне училище. === Новітній час === Напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]] у Нікополі проживало 26 тисяч мешканців. Кількість будинків становила 2692, в місті діяло 2 лікарні і 14 навчальних закладів. Була бібліотека, кінотеатр і громадський сад. Під час подій Першої світової війни і [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] у Нікополі неодноразово змінювалася влада. Після [[Жовтневий переворот (1917)|жовтневого перевороту]]1917 року в Нікополі в січні 1918 року створюються органи влади під керівництвом партії більшовиків. За Берестейською угодою влада УНР дозволила увійти на свою територію німецько-австрійським військам і у квітні 1918 року австрійці зайняли Нікополь. З листопада 1918 року внаслідок революції у Німеччини австрійці покинули місто і владу захопили більшовики. У червні 1919 р. в місті відбулося народне повстання (Троїцьке) проти комуністичної влади, яке було потоплено у крові угорцями і китайцями. У серпні 1919 року Нікополь окупували війська [[Добровольча армія|Добровольчої армії]] під командуванням генерала [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]]. Але у вересні в місто увійшла Українська народно-повстанська армія [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]]. До січня 1920 р. Нікополь був центром анархістської республіки. В січні 1920 року знову захоплений [[Червона армія|Червоною армією]] і встановлено радянську владу. У жовтні того ж року до міста підійшли війська під командуванням [[Врангель Петро Миколайович|П. Врангеля]] і на декілька днів захопили місто. Біля с. Шолохове відбувся найбільший кінний бій Громадянської війни між 2-ю Кінною армією і кінним корпусом генерала Бабієва. Білі програли і 18 жовтня з Нікополя їх витіснили війська більшовиків. Після входження до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] [[1921]] року Нікополь став центром однойменного повіту, з [[1923]] року — райцентром у складі [[Криворізька округа|Криворізької округи]]. Голодомор 1921–1922 рр. забрав життя тисяч нікопольців, фіксувалися випадки людожерства, лише допомога американської благодійної організації АРА допомогла вижити нікопольцям. На 1 січня 1925 року в місті проживало 9 955 жителів. У 1932 р. в Нікополі розпочалося масштабне будівництво Південнотрубного заводу. на його будівництві люди рятувалися від голодної смерті. але все одно у місті померло більш як 2 тисячі осіб. У квітні 1935 року почав діяти [[Нікопольський південнотрубний завод]], який згодом став одним з найбільших виробників прокатних труб у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Значно розширили виробництво інші 23 промислових підприємства. У [[1937]] році Нікополю був наданий статус міста обласного підпорядкування. До 1941 року чисельність населення зросла до 70 тисяч. [[Файл:70 rokiv viz Nikipol a.jpg|міні|100x100пкс|Ювілейна монета НБУ присвячена визволенню Нікополя від фашистських загарбників]] Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] Нікополь був окупований німецькими військами з 17 серпня 1941 року. 8 лютого 1944 року в ході [[Нікопольсько—Криворізька операція|Нікопольсько—Криворізької операції]]<nowiki/>звільнений від окупації. У [[1950-ті|1950]]—[[1980-ті]] роки Нікополь став центром промислового вузла, основу якого становили підприємства металургії — Південнотрубний завод та [[Нікопольський завод феросплавів|завод феросплавів]] (з [[1966]] року), машинобудування — заводи кранобудівний, легкої та харчової промисловості, будматеріалів. Місто нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. == Населення == Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений наступним чином: українці — 71,3%; росіяни — 26,6%; білоруси — 0,7%; інші національності — 1,4%[12]. == Економіка == [[Файл:Центральный универмаг Никополя.jpg|ліворуч|міні|Центральний універмаг]] Економічну основу міста становлять: ЗАТ «Нікопольський завод феросплавів» (основний виробник в Україні агломерату, флюсів, феросплавів), ЗАТ «Нікопольський Південнотрубний завод» із системою закритих акціонерних товариств «Ют. і Ст.», «Нікопольський завод нержавіючих труб», «Нікотьюб», «Труболіт» (асортимент труб), ВАТ «Нікра» (запчастини для сільськогосподарської техніки, крани), ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» (засувки для трубопроводів), ВАТ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат» (нитки, [[пряжа]]), ЗАТ «Рибокомбінат» (рибопродукти), ВАТ «Пивзавод» (напої), ВАТ «Механік» (товари широкого вжитку), ВАТ «Хлібокомбінат» (хлібопродукти), ЗАТ «Надія» (швейні вироби) та інші. Промислові підприємства є основними наповнювачами міського [[Бюджет|бюджету]], на які припадає понад половина від загального обсягу надходжень. Загальний обсяг реалізованої продукції по місту становив: за 2007 рік — 8818 млн грн., за 2008 рік — 11986,8 млн грн. Основною складовою промисловості міста є [[металургія]] і [[Металообробка|обробка металів]]. На їх частку припадає 95,6% від загального обсягу виробництва промислової продукції міста. На промислових підприємствах Нікополя працюють понад 19 тисяч осіб, або 45% від загальної кількості працюючих (42 тис.)<sup>[[Нікополь#cite note-13|[13]]]</sup>. На відстані 3 км на північ від міста розташований [[Нікопольський завод феросплавів]] (НЗФ), найбільший у [[Європа|Європі]] та другий за розмірами у світі (за іншими даними — найбільший у світі).<sup>[[Нікополь#cite note-.D0.9D.D0.B8.D0.BA.D0.BE.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D1.81.D0.BA.D0.B8.D0.B9 .D0.B7.D0.B0.D0.B2.D0.BE.D0.B4 .D1.84.D0.B5.D1.80.D1.80.D0.BE.D1.81.D0.BF.D0.BB.D0.B0.D0.B2.D0.BE.D0.B2-14|[14]]]</sup> == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто '''Нікополь''' не має аєропорту. Існує багато рейсів з аєропортів міст: '''Дніпро, Київ, Запоріжжя'''. Після можна дістатися залізничним чи автобусним сполученням. === {{Потягом}} === '''Прямі сполучення потягом із обласних міст:''' '''120П''' Запоріжжя-Львів '''318Ш''' Одеса-Кривий Ріг (Можна дістатись з Миколаєва) '''120Л''' Львів-Запоріжжя (Можна дістатись з Вінниці) '''076К''' Київ-Запоріжжя '''073Я''' Москва-Кривий Ріг (Можна дістатись з Харкова) '''Потяги міжнародного сполучення:''' '''086Б''' Мінськ-Київ пересадка на потяг '''076К''' Київ-Запоріжжя '''073Я''' Москва-Кривий Ріг '''068Л''' Варшава-Київ пересадка на потяг '''076К''' Київ-Запоріжжя '''074Щ''' Кишинев-Київ пересадка на потяг '''076К''' Київ-Запоріжжя '''Потяги приміського сполучення:''' '''6489,6492, 6491, 6493, 6495''' Запоріжжя-Нікополь '''6901''' Запоріжжя-Кривий Ріг '''6906, 6904''' Генічеськ-Кривий Ріг '''6472''' Кривий Ріг-Нікополь '''6476, 6478''' Тимкове-Нікополь === {{Автобусом}} === '''Прямі рейси з обласних міст:''' Київ, Дніпро, Миколаїв, Одеса, Херсон, Полтава === {{Кораблем}} === '''Паромна переправа:''' Кам'янка-Дніпровська-Нікополь == Транспорт == Нікополь має річковий порт, залізничну станцію на магістралі [[Апостолове]] — [[Запоріжжя]]. Містом проходить автомобільна дорога національного значення [[Автошлях Н 23|Н23]]([[Кропивницький]] — [[Запоріжжя]]). Відстань до [[Дніпро (місто)|обласного центру]] становить 122 км і проходить автошляхом [[Автошлях Н 08|Н08]], який переходить в [[Автошлях Т 0809|Т 0809]]. Нікополь має всі сучасні види зв'язку, є телевізійний ретранслятор, [[телеграф]], міжміська телефонна станція, радіовузол, виходять 6 міських газет, працюють 3 міські телестудії. == Що відвідати == '''У місті:''' * Нікопольский краєзнавчий музей * Міську набережну * Пам'ятник Б.Хмельницькому * Парк Перемоги * Пам'ятник Осипу Шору * Пам'ятник Нестору Махно * Пам'ятний знак з фрагментом карти «Запорожжя» * Алею скіфських скульптур біля краєзнавчого музею * Інсталяцію <nowiki>''I love Nikopol''</nowiki> * Атр-об'єкт «Летючий колодязь» * Церква Різдва Пресвятої Богородиці * Спасо-Преображенський собор '''За містом:''' * Скіфське кургане поле * Могилу кошового отамана Івана Сірко * Токівський каскадний водоспад * Борисівське цілюще джерело * Курган Нечаєва Могила * Панські кручі * Нікопольскі плавні == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == У місті широко розвинута система освіти, тут 33 дошкільних заклади та 26 загальноосвітніх шкільних закладів. 2 професійно-технічних училища, серед яких Нікопольський центр професійної освіти, та 4 вищих навчальних заклади I–II рівня акредитації, в тому числі Нікопольський технікум Національної металургійної академії України і Нікопольський коледж Дніпропетровського державного аграрного університету. 5 вищих навчальних закладів III–IV рівня акредитації, серед яких Нікопольський економічний університет, Нікопольський факультет Національного університету «Одеська юридична академія» == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Примітки == == Куди далі == Спільноти у соц.мережах присвячені темі туризму на Нікопольщині: [http://Нікопольщина%20туристична%20Вконтакті https://vk.com/niktravel1 ] — «Нікопольщина туристична» Вконтакті <nowiki>https://facebook.com/groups/niktravel</nowiki> — «Нікопольщина туристична» Facebook http://visit-nikopol.com/ - Туристичний сайт міста. (Знаходиться у розробці) {{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}} __БЕЗ_ЗМІСТУ__ [[Категорія:Міста Дніпропетровської області]] 5ga11qu4w1pjvjgjtsalleh84socjyf 0 1791 37038 34654 2025-04-13T19:53:14Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37038 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner|Миргород banner-001.jpg}} {{citybar | image= | caption= | city=Миргород | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Миргород''' знаходиться в [[Полтавська область|Полтавській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Паркова зона комплексу «Миргород-курорт», куди входять санаторії «Березовий гай», «Полтава», «Хорол» та «Миргород». На території пішохідні мости через річку Хорол. ===Культові споруди=== * {{see | name=Миргородська міська мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-myrhorod | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Робоча, 2а | lat=49.9445618 | long=33.623325 | directions= | phone=+38(066)68-32-512, +38(095)601-66-30 | tollfree= | fax= | hours=Щодня з 09:00 до 20:00, без вихідних | price= | lastedit=2025-04-13 | content=Центр мусульманської громади міста та підпорядковується Духовному управлінню мусульман України (ДУМУ). Мечеть проводить п’ятничні молитви (Джуму'а), щоденні п’ятикратні молитви, святкові молитви, релігійні уроки для чоловіків, жінок та дітей, а також обряди одруження (Нікях) та інші релігійні ритуали. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * Приватний готель «Villa OTTE».[http://www.otte-hotel.com.ua/ua/]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Полтавської області]] ir5gfu2dzz2mxv8bhf45abqslkqpcp8 0 1793 34982 30484 2024-01-21T00:07:03Z MarianaSenkiv 5081 /* Де зупинитись */ 34982 wikitext text/x-wiki == Зрозуміти == '''Іван Миколайчук''' - один з найвидатніших постатей українського кінематографу. Цього року йому б мало виповнитись 75 років. З цієї [[Файл:Вікіекспедиція Миколайчуку 75 - 1.jpg|міні|праворуч|Маршрут подорожі по Чернівецькій області]] [[Файл:Вікіекспедиція Миколайчуку 75 - 2.jpg|міні|праворуч|Загальний маршрут подорожі]] нагоди у його рідному селі та по усій Буковині 15 червня та на протязі всього того тижня проходили масштабні заходи зі святкування та вшанування пам'яті великого актора. То ж в рамках Вікіекспедиції двома шанувальникаи творчості Миколайчука з Харкова було вирішено відвідати усі ці події. == Підготуватись == === Де зупинитись === Відвідувати Чорторию краще без ночівлі, так як в селі нема ані готелів, ані інших місць для ночівлі. Як варіант - ночівля у наметах: навколо села дуже багато мальовничих місць, де можна розбити табір. Вижниця та села далі вглиб Карпат вже мають більш розвинену туристичну інфраструктуру: знайти готель, пансіонат чи базу відпочинку не викликає труднощів. === Де поїсти === Протягом фестивалю у Чорториї вибір кухні нічим не поступається Чернівцям - через ярмарок. Але в інший час їжу або брати з собою, або щось купувати у місцевому магазині чи кафе, яке знаходиться поряд з відділенням Укрпошти. У Вижниці багато магазинів та кафе, де можно підкріпитись або запастись. == Як дістатись == До Чернівців найзручніше їхати потягом. Далі в бік Вижниці повз Чорторию курсують маршрутні автобуси. Місце відправлення - центральний автовокзал, або краще автостанція №3 (біля Дріжзаводу). Ходять маршрутки досить часто. Пересуватись від Вижниці краще попутним транспортом, пішки або автостопом. == Пересуваємось по маршруту == === День перший === У зв'язку з тим, що прямого сполучення між Харковом та Чернівцями нема, було вирішено добиратись до Києва, а вже звідти вечірнім потягом до Чернівців. Увесь цей день до наступного ранку пройшов у потязі, або його очікуванні. === День другий === ==== Частина перша: Чернівці ==== [[Файл:Урочистості у Чернівцях з нагоди 75-річчя Івана Миколайчука 26.jpg|міні|ліворуч|Театралізований виступ на Театральній площі у Чернівцях начесть 75-річчя Івана Миколайчука.]] По ранньому прибутті до Чернівців (близько 7 ранку) вже був план подальших дій. О 10:00 на Театральній площі, біля Чернівецького академічного музично-драматичного '''театрі ім.О.Кобилянської''', в якому, до речі, вчився Миколайчук, було заплановане урочисте погашення ювілейної марки з зображенням актора. Перебуваючи вперше в Чернівцях, було вирішено пройтись пішки: піднявшись від вокзалу по вулицях Ніжинській та 28-го Червня, за 10-15 хвилин неспішного кроку, опиняєшся біля '''Чернівецького національного університету ім. Федьковича''', а там вже й центр міста. До речі, на перехресті з вул. М. Вовчка була знайдена студентська столова, яка о 8-й вже працювала - відмінне місце, де подорожуючим можна дешево та якісно поснідати. Опісля біглої прогулянки ранішними Чернівцями, було відвідані урочистості на '''Театральній площі'''. На ній є свого роду алея слави, де красується й зірка з іменем Івана Миколайчука. На урочистостях були присутні представники місцевої влади, Міністр культури України та багато акторів режисерів та інших діячів культури, пов'язаних з Миколайчуком та його спадщиною. ==== Частина друга: Чортория ==== По завершенні урочистостей у Чернівцях усіх гостей та учасників було посаджено по автобусах та великою колоною доправлено у село '''Чорторию''', де народився Іван Миколайчук, а нині у його відновленій хаті там знаходиться '''музей-садиб'''а. Приголомшливо виглядало те, як автоколону зустрічали мешканці попутніх населених пунктів: біля воріт багатьох осель стояли люди у святкових вишиванках поряд зі столами, на яких було зображення Івана Миколайчука разом з рушниками та короваями. Інші зустрічали цілими групами навіть з оркестром! У самій Чорториї у день народження актора свято проходить кожного року і має назву "На гостини до Івана". Воно збирає усіх: як родичів і знайомих Миколайчука, так усіх небайдужих до його творчості. Село Чортория знаходиться в 30 км від Чернівців на дорозі Т2601 на правому березі Черемошу. Що відвідати: * '''Мистецько-меморіальний музей-садиба Івана Миколайчука''': відбудована хата актора та його сім'ї. На дворі встановлено бюст, а в середині експозиція з особистих речей Миколайчуків, меблів, фотографій, літератури тощо. * '''Дерев'яна церква хатнього типу''': за легендою переправлена Черемошем з Карпат. * '''Палац Манеску''' (у інших джерелах '''Рутковського'''): маєток 18 сторіччя з чарівною архітектурою, у різні часи мав різних хазяїв. Зараз в його приміщенні розташовано психоневрологічний інтернат. * '''Іванові (Лебедині) озера''': комплекс штучних озер ближче до Черемошу, в яких з зими після смерті Миколайчука й понині прилітають зимувати лебеді. Ювілейний фестиваль "На гостини до Івана" у Чорториї пройшов дуже гучно: тисячі гостів звід усієї Чернівецької області та України, дві концертні сцени, поважні гості на урочистостях біля садиби-музею актора, погашення ювілейної марки у місцевому відділенні Укрпошти та великий ярмарок. <gallery> Фестиваль На гостини до Івана у Чорториї 08.jpg|Зустріч почесних гостей та учасників ювілейного фестиваля На гостини до Івана. Фестиваль На гостини до Івана у Чорториї 109.jpg|Чорторийский психоневрологічний будинок-інтернат у приміщенні палацу Манеску. Фестиваль На гостини до Івана у Чорториї 108.jpg|Пам'ятник Івану Павлову у селі Чортория біля психоневрологічного будинку-інтернату. Фестиваль На гостини до Івана у Чорториї 34.jpg|Музей-садиба Івана Миколайчука підчас урочистостей з нагоди його ювілею. Фестиваль На гостини до Івана у Чорториї 32.jpg|Всередині Музею-садиби Івана Миколайчука. Церква у Чорториї 04.jpg|Стара дерев'яна церква хатнього типу у Чорториї Кіцманського району Чернівецької області. </gallery> ==== Частина третя: Вижниця ==== [[Файл:Вижниця 05.jpg|міні|праворуч|На в'їзді до Вижниці з боку Кутів]] З 15 по 19 червня у місті '''Вижниця''' Чернівецької області було проведено фестиваль кіно і пісні ''Миколайчук-Фест'' на честь актора. Прямий автобус Чернівці - Вижниця курсує повз Чорторию майже кожні півгодини, то ж оперативно переїхати не викликало труднощів. Ночівлю було заплановано у готелі "Стожари", та після розміщення було відвідано відкриття Миколайчук-Фесту, яке проходило у районному будинку народної творчості та дозвілля у центрі Вижниці. Це приміщення колись було синагогою. === День третій === ==== Частина перша: Вижниця ==== Зранку до початку святкової програми фестивалю вільний час було вирачено на знайомство з Вижницею. Вижниця - місто, розташоване у підніжжя Карпат на ручці Черемош на кордоні Чернівецької та Івано-Франківської областей. За свою багатовікову історію воно встигло побувати під владою багатьох держав, що позначилося на архітектурі, культурній, релігіозній спадщині. До подій Другої світової віни та встановлення радянської влади у Вижниці проживала дуже обширна єврейська громада. У північно-східній частині міста залишилось достатньо велике єврейське кладовище. Серед важливих пам'яток міста треба відмітити такі місця: * '''Дмитрівська церква''' * '''Миколаївська церква''' * '''Петропавлівський костел''' * '''Свято-Троїцька православна церква''' * '''греко-католицький Троїцький храм''' (зараз відбудовується) * '''синагога''' (зараз районний будинок народної творчості та дозвілля) * '''вокзал станції Вижниця''' * '''Вижницька ратуша''' * '''будинок Москви-Голоти''' * '''будівля краєзнавчого музею''' (коледжу прикладного мистецтва) * '''музей-садиба Назарія Яремчука''' при місцевій школі-інтернаті * '''музей поета Миколи Марфієвича''' * '''музей коледжу прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка''' * '''міст через Черемош''' між Івано-Франківською та Чернівецькою областями * '''саморобні дерев'яні скульптури''' * '''пам'ятник Василю Шкрібляку''' * '''пам'ятник Лук'яну Кобилиці''' * '''пам'ятник Тарасу Шевченко''' * '''кінотеатр ім. Шевченка''' (на будівлі якого встановлено велику меморіальну дошку Іванові Миколайчуку, що представляв свої фільми у цих стінах) * '''пам'ятник писанці''' * '''пам'ятник Юрію Федьковичу''' у однойменному парку * '''старе єврейське кладовище''' * '''вижницька пожежна частина''' (в минулому румунська прикордонна застава) <gallery> Єврейське кладовище у Вижниці 07.jpg|Старе єврейське кладовище Вижниця 11.jpg|Меморіальна дошка Івану Миколайчуку на будівлі уінотеатру ім. Шевченка Вижниця 04.jpg|Пожежна частина Вижниці Вижниця 13.jpg|Районний будинок народної творчостi та дозвiлля. У минулому - синагога. Вижниця 06.jpg|Міст через ріку Черемош Вижниця 15.jpg|Памі'ятнику Лук'яну Кобилиці на фоні міської ради Вижниці. Вижниця 20.jpg|Аматорські дерев'яні скульптури у Вижниці. Вижниця 23.jpg|Вулицями Вижниці Вижниця 26.jpg|Троїцький храм Вижниця 28.jpg|Свято-Троїцька православна церква Миколайчук - Фест 43.jpg|Члени ансамблю Господиня вручають коровай почесному голові журі Марічці Миколайчук. </gallery> ==== Частина друга: Розтоки ==== [[Файл:Миколайчук-Фест їде у Розтоки 16.jpg|міні|праворуч|На в'їді до Розток]] Після пісенного конкурсу та показу фільмів учасників та гостей Миколайчук-Фесту було відвезено до села '''Розтоки''' вище у Карпатах по Черемошу, де колись проходили зйомки фільму Юрія Іллєнка "'''Білий птах з чорною ознакою'''", у якому знімався Іван Миколайчук. Дорогою були помічені сліди минулих повеней біля Черемошу. У мальовничому місці - біля '''Тюдівської стінки (Сокільської гори)''' навпроти села Міжброди було зроблено зупинку. Усі могли вмитися у водопаді '''Сикавка''', та подивитися на встановлений вище над ним пам'ятник Тарасу Шевченко. [[Файл:Миколайчук-Фест їде у Розтоки 26.jpg|міні|ліворуч|Капличка, біля якої проходили зйомки фільму "Білий птах з чорною ознакою", село Розтоки.]] [[Файл:Миколайчук-Фест їде у Розтоки 20.jpg|міні|праворуч|Гуцульскі співи у Розтоках]] У Розтоках гостей було зустрінуто з троїстими музиками, великим столом з гуцульскими стравами та піснями. Ближче до села Околена було здійснено підйом до '''каплички в горах''', де саме біля якої відбувалися зйомки "Білого птаха з чорною ознакою". === День четвертий === Цього дня гості та учасники фестиваля їхали до Берегомета, але тільки ті, що не відвідували Розтоки. То ж залишалося далі продовжити ознайомлення з Вижницею. Цього дня був запланований від'їзд з Чернівців, то ж вдень Вижницю довелося залишити, від'їхавши маршрутним таксі з '''автовокзалу'''. До речі, поряд з ним знаходиться місцевий '''ринок''', де можна придбати щось корисне у подорожі або на сувеніри (саме тут учасними подорожі придбали місцевий сир буц). По приїздї до Чернівців було відвідано в першу чергу '''Чернівецький обласний краєзнавчий музей''', де окрім основної експозиції, була експозиція присвячена ювілею Івана Миколайчука. Залишок дня в очікуванні потягу було проведено в ознайомчій прогулянці старими вулочками Чернівців. === День четвертий === [[Файл:Байкове кладовище (діячі кіно) 03.jpg|міні|праворуч|Могила Івана Миколайчука на Байковому кладовищі, Київ]] В цей день у час між пересадкою з потягів Чернівці-Київ на Київ-Харків було відвідано '''Байкове кладовище''', де поховано Івана Миколайчука. Було покладено квіти на його могилу та знайдено поряд ще багато імен тих, з ким працював актор. Наприклад, актор Борислав Брондуков та режисер Леонід Осика. == Застереження == == Куди далі == * [[Чернівці]] == Джерела == #[https://ua.wikimedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA-FEST Вікіекспедиція] #[https://uk.wikinews.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_75-%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8E%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%8E_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0 Вікіновина] {{related|Чернівецька область}} {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} gsw4dnovb0onm9xkpmmw5vhxrr12136 0 1797 24989 18149 2019-06-14T11:50:40Z Voll 30 24989 wikitext text/x-wiki {{geo|47.78|24.05|zoom=8}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image=Мармороський масив.JPG | caption = }} '''Мармарощина''' розташована на території [[Україна|України]] та [[Румунія|Румунії]]. == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == '''Мармаро́щина''' або '''Марамарощина'''&nbsp;— історична область в Карпатах. Ділиться на Південний Марамарош&nbsp;— українська етнічна територія в закарпатській [[Румунія|Румунії]] та [[Північна Мармарощина|Північний Марамарош]]&nbsp;— східна частина українського [[Закарпаття]]. Багато лісів які ростуть у передгір'ях та в горах, а також яблуневих садів які ростуть на півдні української (в долині Тиси) та по долинах румунської частин області. Площа історичної області становить 9 716 км²&nbsp;— з них [[Україна|Україні]] належить 6148 км² та 3568 км² [[Румунія|Румунії]]. Головні міста: [[Південна Мармарощина|Південний Марамарош]]&nbsp; — [[Сигіт]]; часто до Південного Марамарошу відносять і головне місто сьогоднішнього жудеця Марамуреш місто Бая-Маре, іноді також і місто Сату-Маре (укр. ''Сатмір''). Північний Марамарош&nbsp; — [[Хуст]], [[Тячів]], [[Рахів]], [[Міжгі́р'я]] та села Міжгірського району, Довге Іршавського району. Річки краю: Південний Марамарош&nbsp;— Тиса, Самош і Красна; Північний Марамарош&nbsp;— Тересва, Ріка, Теребля. Озера: [[Синевір]] В межах Мармарощини розміщений [[Мармароський заповідний масив]] [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатського біосферного заповідника]]. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Сільський музей Мармарощини | alt= | url= | wikipedia=Сільський музей Мармарощини | email= | address=м. Сіґету-Мармацієй (Сигіт) | lat=47.920095 | long=23.929403 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=4 lei | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-07-26 | content= }} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Регіон}} jbevo8tm91vcqtr4zr9tehqtffpgycl 0 1799 16070 2016-07-15T14:24:10Z Alan ffm 178 Alan ffm перейменував сторінку з [[Кіровоград]] на [[Кропивницький]] 16070 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Кропивницький]] 6nl3nzsfftpklb5xmdjdpnjo7thtqfy 0 1801 34739 33243 2023-11-18T06:30:33Z Assyrian Human 6497 34739 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Має пасажирське залізничне сполучення з Києвом, Львовом та Ковелем. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусне пасажирське сполучення з Києвом, Львовом, Луцьком, Ковелем, Брестом, Варшавою, Грубешовом. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == * Прогулянки містом * Відвідування історичних пам'яток * Відвідування природних пам'яток == Що купувати == Оригінальні місцеві колоритні товари відсутні. На ринку можна купити товари польського виробництва. Є обмежена кількість сувенірної продукції – набори фотокарток, тарілки, магніти, картини, посуд з міською символікою, памʼятками, портретом уродженця міста, відомого сходознавця Агатангела Кримського. Сувеніри продаються тільки в одному магазині на центральній площі міста. У книгарні та музеї можна купити кілька книжок з історії міста. Цікавим сувеніром може бути квиток до музею, на якому написано, що це квиток до кінотеатру. == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» == Де розважитись == == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == [[Зимне|Зимне]], [[Луцьк|Луцьк]], [[Ковель|Ковель]] {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] ekkmcjydmb0bg8pnzxrjhnpvl4hjkqx 0 1803 35115 34331 2024-02-21T20:06:58Z Assyrian Human 6497 /* Мова */ 35115 wikitext text/x-wiki {{geo|45.626|34.939|zoom=10}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Арабатська стрілка | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= Арабатська стрілка 2.JPG | caption = }} '''Арабатська стрілка''' - коса на західному узбережжі Азовського моря, частина Кримського півострова. В адміністративно-територіальному відношенні північна частина належить до [[Херсонська область|Херсонської області]], південна - розташована в [[Крим]]у. Тимчасово окупована Російською Федерацією з 2014 року. == Регіони == == Населені пункти == * [[Генічеська Гірка]] * [[Щасливцеве]] * [[Стрілкове]] == Інші місця == == Зрозуміти == Більшість населених пунктів та основні курорти розташовані на півночі Арабатської стрілки (Херсонська область), неподалік від міста [[Генічеськ]]а. Зі сторони Криму популярний більше "дикий" відпочинок. Арабатська стрілка розташована на заході Азовського моря та розділяє море та солене озеро Сиваш. На косі розташовані також солені озера та термальне джерело, які також є популярним місцем серед туристів. == Мова == Спілкування переважно українською та російською мовами. Також є значна частина кримських татар, які також володіють [[Кримськотатарський розмовник|кримськотатарською мовою]]. == Як дістатись == До північних курортів Арабатської стрілки краще всього дістатися за допомогою залізничних станцій Генічеська та Новоолексіївки, а далі за допомогою послуг місцевих перевізників та таксі. У курортний сезон організовуються автобусні перевезення до різних українських міст. == Транспорт == На косі Арабатська стрілка переважно надають транспортні послуги місцеві перевізники. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == Популярна морська кухня, а також страви української, кримськотатарської, європейської та східної кухні. == Нічне життя == == Застереження == Незважаючи на окупацію [[Крим]]у Російською Федерацією у 2014 році та напружену ситуацію на адміністративному кордоні з Кримом, курорти Арабатської стрілки у Херсонській області є доволі спокійними та приймають велику кількість туристів. Тому жодних особливих застережень з питань безпеки немає, вони носять виключно загальний характер, що притаманний для всіх курортів України. Більш уважнішим слід бути лише у районі лінії адміністративного розмежування, де розташовані українські прикордонники, а з кримського боку війська російської армії. Відповідно до наказу ФСБ РФ від 26.11.2014 № 659 окупаційною владою Криму територію на північ від села Соляне Ленінського району до кордону з Україною оголошено прикордонною територією, перебування на якій потребує спеціального дозволу. == Куди далі == {{footer|ispartof=Україна|type=Регіон}} gezj3xv30pj9ahvk9dts297lm966xcl 0 1807 35709 35558 2024-06-02T14:03:01Z Сергій Липко 1180 /* Застереження */ 35709 wikitext text/x-wiki {{geo|46.0322222222|34.8355555556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Beach in Shchaslyvtseve.jpg | caption=Пляж у Щасливцевому | city= Щасливцеве | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Щасливцеве''' знаходиться в [[Україна|Україні]], на [[Арабатська стрілка|Арабатській стрілці]] ([[Херсонська область]]). == Зрозуміти == Одне з курортних сіл [[Арабатська стрілка|Арабатської стрілки]]. Відоме не лише морським відпочинком на узбережжі Азовського моря, але й соленими озерами та гарячим джерелом. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближчою є {{listing |type = go|name =залізнична станція Генічеськ |lat = 46.173681 |long = 34.774082}} Також рекомендується використовувати станцію Новоолексіївка, так як там є круглорічне регулярне сполучення з багатьма містами України. Звідти краще добиратися на таксі (сплачувати за місце в машині разом з іншими пасажирами). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Є приватний транспорт, який доставляє відпочиваючих з центру села до гарячого джерела та солених озер. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Після окупації 24 лютого 2022 року Арабатської стрілки російськими окупантами пляжі стали безлюдними, магазини, атракціони не працюють. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Херсонської області]] 72mw5plytxkc2amiqqbbdn6p5yybi6o 0 1814 33263 29058 2022-08-24T01:48:54Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat 33263 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Volovets.jpg | caption=Воловець | city=Воловець | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Воловець''' знаходиться на [[Закарпаття|Закарпатті]]. == Загальна інформація == Селище міського типу на Бойківщині, районний центр Воловецького району Закарпатської області України. Воловець розташований у високогір'ї Українських Карпат, на південь від Вододільного хребта та на північ від масиву Полонина Боржава, в долині річок Вича (притока Латориці) та Волівчика, при підніжжі гір Темнатик та Плай, на висоті біля 500 м над рівнем моря. Через Воловець проходить залізниця, котра сполучає Київ та Чоп. За 11 км від Воловця через с. Нижні Ворота проходить міжнародна траса М06 (Київ — Чоп). Відстань до обласного центру (Ужгород) 115 км, до Львова 190 км, до Києва 750 км. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Поїздом, що проходять трасою Львів-Ужгород, або приміським зі Львова. === {{Автомобілем}} === За 11 км від Воловця проходить міжнародна траса М06. == Транспорт == Необхідності в транспорті немає: відстані в селищі не перевищують 1 км. == Що відвідати == Від Воловця йдуть туристичні маршрути на гірський хребет Полонина Боржава. Поруч - гори Темнатик та Плай. Підйом на Темнатик "червоним маршрутом" займатиме 2 години, на Плай - 3,5 години. Неподалік від Воловця розташовано водоспад Шепіт. <gallery> Temnatyk-3-w IMG-3072.jpg|Знак при в'їзді в місто Воловець 01.jpg|Вказівник на залізничній станції Воловець 02.jpg|Пам'ятник костилю Воловець 03.jpg|Залізнична станція Воловець 04.jpg|Грекокатолицький храм Воловець 05.jpg|Вид з гори Темнатик </gallery> == Куди далі == * Водоспад Шипіт (лежить приблизно за 10 км від смт Воловець) {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] adbtbjz8b4tn59kcire7sm0yq26qn0m 0 1815 28382 28375 2021-01-19T23:57:43Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Встречайте|Встречайте]] ([[User talk:Встречайте|обговорення]]) до зробленого [[User:Negus73|Negus73]] 16249 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Трахтемирівський півострів | зображення= Ландшафт на заході Трахтемирівського півострова ( по дорозі із с.Ходорів на с.Великий Букрин ). фото 4.jpg | розмір= 250px | підпис= | регіон= Кагарлицький та Миронівський райони Київської області, Канівський район Черкаської області | маршрут= с.Балико-Щучинка - с.Ходорів - с.Великий Букрин - с.Трахтемирів - ур.Монастирьок - с.Луковиця - с.Григорівка - м.Канів | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 45км | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 2 дні | складність= }} '''Маршрут «Трахтемирівський півострів»''' проходить по Трахтемирівському півострові в середній течії Дніпра. [[File:Trakhtemyriv peninsula route map.jpg|thumb|Маршрут "Трахтемирівський півострів"]] == Зрозуміти == Трахтемирівський півострів — півострів в середній течії Дніпра (Канівське водосховище). Розташований в межах Миронівського району Київської та Канівського району Черкаської областей. Має природне, історичне та туристичне значення. На території півострова розташований Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів». Територія Трахтемирівського півострову знаходиться на Придніпровській височині і являє собою хвилясто-пасмову рівнину, розчленовану ярами та балками. Геологічно територія півострову утворює Трахтемирівсько-Бучацький масив Канівських гір. Найвища точка півострову розташована неподалік села Григорівка (242 метри над рівнем моря). Тут розташовані давньоруські городища та інші археологічні пам'ятки. Трахтемирівський монастир був важливим козацьким центром. У 1943р. тут йшли кровопролитні бої за Букринський плацдарм. Поєднання природної краси, історичної значимості та деякої "відлюдності" роблять Трахтемирівський півострів чудовим вибором для пішого та вело-походу. == Підготуватись == Стандартне туристичне спорядження: намет, спальні мішки, каремати, казанок, посуд, пляшки для води. Карта Канівського водосховища Київської військово-топографічної фабрики(1x50000). Великою перевагою буде газовий пальник для приготування їжі та GPS-навігатор. == Як дістатись == Маршрут починається в с.Балико-Щучинка Кагарлицього району Київської області. Дістатися туди можна автобусом/маршрутним таксі із сусіднього міста Ржищів, або напряму з київської автостанції "Видубичі". == Пересуваємось по маршруту == '''День 1.''' В Балико-Щучинці відвідуємо [[:wikipedia:uk: Національний музей-меморіальний комплекс «Букринський плацдарм» | Національний музей-меморіальний комплекс «Букринський плацдарм»]]. Звідки - через дуже красивий ліс понад дніпровими кручами - до с.Ходорів. По дорозі - прекрасні види на Канівське водосховище та Трахтемирівський півострів, а також екопоселення Роси. В Ходорові є братська могила, магазин та чудова затока Дніпра. Звідки - польовою дорогою, про яку краще уточнити у місцевих жителів, - до с.Великий Букрин. За Ходоровим починається власне Трахтемирівський півострів. У Великому Букрині - так само братська могила і магазин. З села починається практично ідеальна асфальтова дорога до с.Трахтемирів, збудована за часів І.Бакая. Під вечір приходимо в Трахтемирів, ставимо намет на пляжі чи на кручі. Важливо - в Трахтемирові вода є лише у єгеря місцевого заповідника, тому є резон запастися нею у Великому Букрині. '''День 2.''' Зранку приємним початком дня буде купання в Дніпрі. І - продовження маршруту. Йдемо в напрямку урочища Монастирьок повз будинку єгеря, з яким корисно і приємно буде поспілкуватися та набрати води. В Трахтемирові можна відвідати братську могилу, старе кладовище козацьких часів, рештки маєтку І.Бакая. На Монастирку відкривається чудовий вид на Дніпро та місто Переяслав-Хмельницький на іншому березі. Тут стоїть триангуляційний знак - висота 222. Далі звертаємо вглиб півострова - повз Трахтемирівське городище доходимо до с.Луковиця. Не доходячи до села буде з'їзд вліво - на урочище Зарубинці. Після Луковиці - останній ривок - до с.Григорівка. Важливо - графік автобусу до Канева змінюється, він ходить не кожен день, тому слід дізнатись актуальну інформацію по телефону Канівського автовокзалу (04736 32213). З Григорівки до Канева їдемо автобусом. Кінець! == Застереження == Особливих застережень нема == Галерея == <gallery> File:Ансамбль меморіального комплексу в с.Балико-Щучинка. фото 15.jpg File:Вид на Дніпро і Трахтемирівський півострів із заходу (біля с.Балико-Щучинка).jpg File:Вид на Канівське водосховище з дніпровської кручі (біля с.Балико-Щучинка). фото 2.jpg File:Дорога через дубовий ліс між с.Балико-Щучинка і Ходорів.jpg File:Затока Дніпра в с.Ходорів. фото 3.jpg File:Вид на Дніпро (Канівське водосховище) із пагорба поблизу с.Ходорів. фото 2.jpg File:Польова дорога між селами Ходорів і Великий Букрин.jpg File:Захід сонця над Канівським водосховищем у с.Трахтемирів. фото 3.jpg File:Камінь з написами у с.Трахтемирів.jpg File:Рельєф Трахтемирівського півострова.jpg File:Урочище Монастирьок на Трахтемирівському півострові. фото 5.jpg File:Дорога із с.Трахтемирів до урочища Монастирьок. фото 2.jpg </gallery> == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 7z451gaq5m1949pp08y2ud0ijzxy5aq 0 1818 33265 33022 2022-08-24T01:49:20Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat 33265 wikitext text/x-wiki {{geo|48.1781|23.8862916667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Dubove II.JPG | caption= Вид на селище Дубове | city= Дубове | citylocal= | map= | arm= Dubove_CoA.jpg | population= 9591 (01.01.2011) | callingcode= }} '''Дубове''' — селище міського типу, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Межує із селом Калини (на півдні) та селом Красна (на півночі). Оточене горами. Вздовж села протікає річка Тересва. В травні тут святкують «Проводи на полонину». == Як дістатись == === {{Потягом}} === Раніше в Дубовому функціонувала вузькоколійна залізниця, проте вона була частково пошкоджена під час сильної повені і станом на сьогодні повністю зруйнована. Іншого залізничного сполучення із смт Дубове немає. Найближча залізнична станція у Тячеві. === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського — то направо. [[Файл:Вид на гору Кобилу.jpg|міні|праворуч]] === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з іншими містами Закарпаття та з іншими областями України. До Дубового можна дістатися автобусом, що вирушає із Тячева (наприклад, о 13.40). Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. Дорога з Тячева до Дубового займе приблизно 1,5 — 2 години. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу. Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників. == Що відвідати == * місцевий будинок культури, що був колись синагогою; * єврейське кладовище; * циганський табір; * православний (Свято-Іллінський скит Архангело-Михайлівського чоловічого монастиря) та греко-католицький монастирі; * колишній вертолітний завод повного циклу; [[Файл:Старий єврейський цвинтар.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * піднятися на місцеву вершину Делуц та на Дубівську телерадіовишку; * влітку купатися у річці Тересві. Якщо в горах не було дощу, то вода у річці не каламутна і тепла; * сплавлятися по річці Тересві; * піднятися на гору і полонину Апецьку; * піти в гори по гриби, чорниці, ягоди та різнотрав'я; * взимку кататися на лижах, санях, сноуборді; [[Файл:Полонина Апецька (2).jpg|міні|праворуч]] == Що купувати == Можна купувати гриби та ягоди. == Де поїсти == Найпопулярнішим закладом харчування у місцевих жителів є кафе «Меделін». Тут не продають алкоголь, але відвідувачів завжди вистачає. Ціни демократичні, страви смачні, а порції великі. Особливо смачними є десерти. Все домашнє можна дешево купити на базарі, та в бабусь вздовж вулиці. Все дуже смачне а головне натуральне. Домашній сир, яфини (чорниці), молоко, форель. == Де зупинитись == Готель «Golden Palace», де можна забронювати номер заздалегідь. Є номери економ, стандарт та люкс. == Застереження == Краще не підніматись в гори наодинці, а пошукати когось із місцевих, хто за мінімальну додаткову оплату покаже красиві гірські місця. == Зв'язок == У Дубовому працюють українські мобільні оператори. == Куди далі == Можна поїхати через Усть-Чорну до Колочави, або повернутися до траси і поїхати до сусідньої [[Румунія|Румунії]]. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] ep9cmtlheb67hg3xr2v801tqhl8dj9w 0 1819 35207 33271 2024-04-03T14:17:30Z Assyrian Human 6497 35207 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Lopukhiv View.jpg | caption=Вид на село Лопухів | city=Лопухів | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Лопухів''' - село, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Межує із селом Усть-Чорна. Є одним із найвіддаленіших поселень Тячівського району. Розкинулося на берегах річки Брустурянка. Кожного року проводиться фестиваль в честь дня села "Брусторянська кедровиця". == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. Коли доїдете до села Усть-Чорна, потрібно буде проїхати до місця, де річки Брустурянка та Мокрянка зливаються в одну і повернути вправо. == Транспорт == В селі немає громадського транспорту. Можете спробувати застопити лісовоз. [[Файл:Річка Брустурянка (с. Лопухів).jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * Лопушанську телерадіовишку; * Свидовецький масив і на полонини (наприклад, Торговиця). На цій полонині колись збиралися пастухи зі всіх усюд і продавали скот; * церкву св. Івана Предтечі та греко-католицьку церкву; * залишки воєнної захисної лінії Арпада; * залишки вузькоколійної залізниці. [[Файл:Веселка зі сторони Лопухівської телерадіовежі.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * прогулятися вздовж села; * купатися в річці Брустурянка; * піднятися на полонини та до телерадіовишки. == Що купувати == Місцеві наливки, гриби, ягоди, бринзу та вурду. == Де поїсти == В місцевих генделиках. Жодного кафе не було виявлено. == Де зупинитись == Запитати у місцевих. Жодного готелю чи хостелу не було виявлено. == Зв'язок == У Лопухові працюють українські мобільні оператори (можливі збої в мережі). == Куди далі == Можна відвідати село [[Усть-Чорна]]. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] sney3oh2o30k58s3e6xkhy8eeujohrj 0 1820 33270 26150 2022-08-24T01:50:14Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat 33270 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Ruskamokra1.jpg | caption= Панорама села Руська Мокра | city= Руська Мокра | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Руська Мокра''' - село, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Знаходиться на висоті 600 м над рівнем моря. Межує із селом Усть-Чорна (на півдні) та селом Німецька Мокра (на півночі). Через село протікає річка Мокрянка. Навідоміші полонини в окрузі - Кичери і Красна. == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. Їхати до села Руська Мокра довго, бо відтинок дороги Красна - Руська Мокра знаходиться в аварійному стані. === {{Автобусом}} === До Руської Мокрої можна дістатися лише одним автобусом, що вирушає із Тячева. Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. Автобусом до із Тячева до Руської Мокрої можна заїхати приблизно за 3 години. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу. Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників або застопити лісовоз. [[Файл:Православна церква в селі Руська Мокра (панорама).jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * місцеві гори та полонини; * цервку православну та греко-католицьку Успіння Пресвятої Богородиці; * мінеральне джерело; * центр села. [[Файл:Мостик через річку Мокрянку.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * піднятися на гору Гропа або Ружа; * піднятися на полонину Прибуй. == Що купувати == Вурду, бринзу. Набрати мінеральної води у джерелі. == Де поїсти == Можна купити їжу в центральному магазині. Інших закладів харчування не було виявлено. == Де зупинитись == Є три туркомплекси "Діана", "Ялинка" та "Карпати". == Зв'язок == У Руській-Мокрій працюють українські мобільні оператори (інколи з перебоями). == Куди далі == Можна відвідати Німецьку Мокру та Колочаву. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] ai9azqhqtztae9xvgv6dw5g8is25q7o 0 1821 33704 33269 2022-10-15T18:11:10Z Trident of Neptun 6004 33704 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Вид на село Німецька Мокра.jpg | caption= Вид на село Німецька Мокра | city= Німецька Мокра | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Німецька Мокра''' — село, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Заснована німецькими колоністами, Німецька Мокра межує із селом Руська Мокра (на півдні) та селом Колочава (на півночі). Крізь село протікає річка Мокрянка. Село оточене горами. == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського — то направо. === {{Автобусом}} === До Німецької Мокрої можна дістатися лише одним автобусом, що вирушає із Тячева. Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві, де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. Автобусом до із Тячева до Німецької Мокрої можна заїхати приблизно за 3,5 години. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу (особливо лісовозів). Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників. [[Файл:Типовий пейзаж сільської вулиці.jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * центр села; * церкву Святого Івана Непомуцького та православний храм Свято-Вознесенський; * чоловічий монастир в урочищі «Сеглянський»; * полонину Прибуй. [[Файл:Церква св. Іоана Непомуцького в с.Німецька Мокра (2).jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * ходити в гори; * купатися в річці Мокрянка; * сходити у Брадульський заказник. == Що купувати == Вурду та бринзу. == Де поїсти == Можна купити їжу в центральному магазині. Інших закладів харчування не було виявлено. == Де зупинитись == Готелів чи хостелів не було виявлено. Є можливість поселення у приватній садибі. Питайте господарів. == Зв'язок == У Німецькій Мокрій працюють українські мобільні оператори (інколи з перебоями). == Куди далі == Можна відвідати Колочаву та Усть-Чорну. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] pu0yt2ciz1jgsffz5r6w6i5lpo1y418 0 1822 33268 32787 2022-08-24T01:49:53Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat 33268 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Ust-Chorna.JPG | caption= На в'їзді в Усть-Чорну | city= Усть-Чорна | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Усть-Чорна''' - селище, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Засноване німецькими та австрійськими колоністами, селище межує із селом Красна (на півдні) та селом Німецька Мокра (на півночі). Розташоване на стику трьох гірських масивів: Внутрішніх Ґорґан (на півночі), Свидівця (на сході) та хребта Красна (на заході). == Як дістатись == === {{Потягом}} === Раніше в Усть-Чорній функціонувала вузькоколійна залізниця, проте вона була частково пошкоджена під час сильної повені і станом на сьогодні повністю зруйнована. Іншого залізничного сполучення із Усть-Чорною немає. === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з іншими містами Закарпаття та з іншими областями України. До Дубового можна дістатися автобусом, що вирушає із Тячева (напркилад, о 13.40). Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. З Тячева до Усть-Чорної приблизно 2,5 години в дорозі. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу. Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників. Якщо зупинетесь у хостелі, то зможете взяти велосипед напрокат. [[Файл:Костел Марії Магдалини (вид на центральний вхід).jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * Чорний потік та водоспад в центрі селища; * костел Марії Магдалини; * Керничний ботанічний заказник; * турбазу "Ялинка", яка вже не працює; * залишки воєнної захисної лінії Арпада; * залишки вузькоколійної залізниці; * полонину Красна. [[Файл:Полонина Красна. Зимові дерева.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * взяти напрокат велосипед і кататися селом; * покататися на квадроциклі; * піднятися на місцеву гору Любові; * піднятися на полонину Красна. [[Файл:Будинок милосердя (для пристарілих).jpg|міні|праворуч]] == Що купувати == Бринзу та вурду, овече молоко, сушені білі гриби. == Де поїсти == Піцерії Domino та La Donatto порадують різноманіттям страв та демократичними цінами. Є страви української та традиційної закарпатської кухні. Спробуйте банош та купати. == Де зупинитись == Є хостел в центрі села та приватні садиби. На околиці є готель "Водограй" та "Боркут". Турбаза "Ялинка" не працює. == Зв'язок == В Усть-Чорній працюють українські мобільні оператори. == Куди далі == Можна відвідати Колочаву, Дубове. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] 72vw47mpokas31jep0v0vcv98d29b4l 0 1823 33267 26147 2022-08-24T01:49:41Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat 33267 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Вид на село Красна з Краснянської телерадіовежі.jpg | caption= Вид на село Красна з Краснянської телерадіовежі | city= Красна | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Красна''' - село, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Красна розкинулась у долині річки Тересви та її приток — Красний, Тиховець, Плайська. З усіх боків село оточене Карпатськими горами: Темпа (на північному сході), Апецька (на південному сході), Полонина Красна (на північному заході). Межує із селом Дубове (на півдні) та селом Усть-Чорна (на півночі). == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з іншими містами Закарпаття та з іншими областями України. До Дубового можна дістатися автобусом, що вирушає із Тячева (напркилад, о 13.40). Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. Час в дорозі із Тячева - приблизно 2 години. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу. Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників. [[Файл:Церква Успіння Божої Матері в с.Красна (2).jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * полонину Апецька, Красна та гору Темпа; * церкву Успіння Божої Матері; * Краснянську телерадіовежу; * мінеральні джерела; * форелеве господарство. [[Файл:Вид на гори в с.Красна.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * гірським туризмом: пішки або на квадроциклі. == Що купувати == Бринзу, вурду, білі гриби. == Де поїсти == Можна купити їжу в центральному магазині. Поблизу місцевий бар. == Де зупинитись == Готелів чи хостелів не було виявлено. Є можливість поселення у приватній садибі. Питайте господарів. == Зв'язок == У Красній працюють українські мобільні оператори. == Куди далі == Можна відвідати інші місця на Закарпатті, або поїхати до сусідньої [[Румунія|Румунії]]. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] pg7fjwx2njo81d64rqa6llsupxk3sqv 0 1824 35206 33266 2024-04-03T14:15:30Z Assyrian Human 6497 35206 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Сільрада в Калинах.jpg | caption= Село Калини | city= Калини | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Калини''' - село, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Село лежить на обидвох берегах гірської річки Тересва. Калини оточують гори Плеша, Качулка, Климбак. Межує із селом Ганичі (на півдні) та смт. Дубове (на півночі). == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з іншими містами Закарпаття та з іншими областями України. До Дубового можна дістатися автобусом, що вирушає із Тячева (напркилад, о 13.40). Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. Із Тячева до Калин можна доїхати за 1,5 години. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу. Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників. [[Файл:Греко-католицька церква Покрови 2.jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * гори Плеша, Качулка, Климбак; * місцевий музей побуту; * закинутий будинок культури; * греко-католицьку церкву Покрови. [[Файл:Будинок культури в Калинах.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * гірським туризмом: пішим або на квадроциклі; * купатися або риболовити у річці Тересва; * взимку кататися на лижах, санях та на сноуборді. == Що купувати == Бринзу, вурду, чорниці, білі гриби. == Де поїсти == В центрі села є місцевий бар, а також кав'ярня. == Де зупинитись == Котедж "Гірська поляна". Є можливість поселення у приватній садибі (наприклад, "У Михайла"). Питайте господарів. == Зв'язок == У Калинах працюють українські мобільні оператори. == Куди далі == Можна відвідати [[Дубове]] та [[Усть-Чорна|Усть-Чорну]]. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] 30e883sj2ch3dkpntnlw1xp7bylflr2 0 1837 33223 32761 2022-08-24T01:32:52Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Луганської області]] з допомогою HotCat 33223 wikitext text/x-wiki {{geo|49.4091666667|38.1619444444|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Svatovo Railway Station.JPG | imagewidth = 280px | caption= Залізнична станція Сватове | city= Сватове | citylocal= Сватова Лучка | map= | arm= Svatovo coa.png | population= 17 844 (01.01.2016) | callingcode= +380 6471 }} '''Сватове''' розташоване на північному заході [[Луганська область|Луганської області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Потягом}} === Потяг Київ — Лисичанськ скасовано, натомість є поїзди № 045 Л Ужгород — Лисичанськ (відправлення з Ужгорода о 19:50, прибуття до Києва об 11:46 наступного дня, прибуття до Сватового о 02:45 післязавтра) та № 138 К Хмельницький — Лисичанськ зі зручнішим графіком (відправлення з Хмельницького о 16:55, прибуття до Києва о 22:57, прибуття до Сватового о 12:13) === {{Автомобілем}} === Містом проходять автошляхи Р 07 та Т 1307. === {{Автобусом}} === ====Міські та приміські==== '''№101''' ''Залізнчиний вокзал – селище Сосновий'' (оборотні рейси №1 і №2) '''№108''' ''Залізничний вокзал – Гончарівський переїзд'' '''№127''' ''Старобільський переїзд – РТМО'' '''№128''' ''Старобільський переїзд – вулиця Новоселівка'' ''Кільце-1'' ''Кільце-2'' ==== Міжміські ==== == Транспорт == == Що відвідати == === Сватівський районний народний музей === === Сватівський будинок культури === == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing | name=Кафе «Непоседа» | alt=| url=http://svatovobiz.pp.ua/semeynoe-kafe-neposeda-v-svatovo/ | wikipedia= | email= | address=майдан Злагоди, Сватове, Луганська область | lat= | long= | directions= | phone=+380 95 333 1367 | tollfree=+380 95 333 1367 | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club131966534 | lastedit=2019-03-17 | content=Затишне місце, де можна поїсти }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Сватове має 5 шкіл: №1, №2, №7, №8, а також ЗОШ І ст. — гімназію. У місті є філія ДПТНЗ "Сватівський професійний аграрний ліцей" (місцева назва — "Бомбей"). == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == === Сватівський відділ поліції === Адреса: вул. Державна, 11 Телефони: 102, 3-19-05 === Сватівський окружний суд === Адреса: площа 50-річчя Перемоги, 34 === Сватівське міжрайонне управління ГУ Держспоживслужби в Луганській області === Адреса: вул. Державна, 58 Телефон: 3-19-06 == Зв'язок == Поштові індекси — 92601 (адреса відділення: площа Привокзальна, 1) та 92603 (вулиця Шевченка, 4). Телефонний код — +380-6471. == Куди далі == * у північному напрямі — [[Троїцьке]]; * у східному — [[Старобільськ]]; * у західному — [[Куп'янськ]], [[Харків]]; * у південному — [[Сєвєродонецьк]], [[Луганськ]]. {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста]] [[Категорія:Міста Луганської області]] eqfzdonez1j6q96evcyp632m09uz486 0 1838 36177 35825 2024-11-07T08:57:31Z Vikamura 7239 36177 wikitext text/x-wiki {{geo|52.1|21.0}} {{pagebanner|Warsaw banner.jpg}} {{citybar | image= Warszawa-pano.jpg | imagewidth = 280px | caption=Вид на Замкову Площу. | city=Варшава | citylocal=Warszawa | map= | arm = POL Warszawa COA 1.svg | armwidth = 80px | website = http://www.e-warsaw.pl/russia/index.php | population= 1,8 млн. (2012) | callingcode= +48 22 | timezone = UTC+1, влітку UTC+2 }} {{ДрукРайони}} '''[http://www.e-warsaw.pl Варшава]''' ({{lang-pl|Warszawa}}) є столицею і найбільшим містом [[Польща|Польщі]]. Знаходиться в [[Мазовія|Мазовії]] на річці Вісла ({{lang-pl|Wisła}}), приблизно на однаковій відстані (350 км) до [[Балтійське море|Балтійського моря]] ({{lang-pl|Bałtyk}}) на півночі і [[Карпати|Карпат]] ({{lang-pl|Karpaty}}) на півдні. Після багатьох воєн, які спустошили і зруйнували місто, Варшава бурхливо розвивалася, заробивши репутацію міста-"фенікса", здатного щоразу підійматися з руїн і відновлювати свою колишню славу. Під час Другої світової війни вона, подібно до [[Роттердам]]а і [[Дрезден]]а, була майже повністю зруйнована, хоча у випадку Варшави це була набагато трагічніша історія послідовного руйнування. Величезними зусиллями її уцілілих жителів і всієї нації вона була відновлена з уламків, а її історичний центр відтворено, але більша частина спадщини була втрачена. Варшава також була одним з найбільших скупчень євреїв у Європі, які здебільшого загинули під час війни, тож Варшава є важливою пам'яткою Голокосту. Сьогодні Варшава є жвавим мегаполісом, однією із столиць Європейського Союзу, що найдинамічніше розвиваються, і дев'ятим за населенням містом ЄС. В її еклектичній суміші архітектур є як старе, так і нове, вона постійно змінюється. Незважаючи на ріст міста, туристи легко орієнтуються завдяки чудовій системі громадського транспорту, до того ж найважливіші пам'ятки знаходяться досить близько одна до одного. Там не бракує помешкань і широкий вибір ресторанів і барів. Нічне життя Варшави також розвивається, і відроджена культура кафе захопила місто. Є чимало різноманітних музеїв, галерей та інших визначних туристичних пам'яток, і протягом усього року відбуваються якісь події. == Райони == {{Regionlist |regionmap=Wikivoyage Regions Warsaw District Map.png |regionmapsize=330px |regionmapprint=print=full |regionmaptext=Райони Варшави |region1name=[[Варшава/Середмістя|Середмістя]] |region1color=#d56d76 |region1items= |region1description=Як зрозуміло з назви, центральний район Варшави. Більшість туристів проведуть майже всю мандрівку до Варшави саме тут, адже тут знаходяться більшість визначних місць та готелів. За адміністративним поділом воно оточує Старе та Нове Місто, описані в окремій статті. |region2name=[[Варшава/Старе та Нове Місто|Старе та Нове Місто]] |region2color=#e2ca27 |region2items= |region2description=Історичний центр міста, що колись був оточений міським муром. Нове Місто, прямо на півночі, — перша приєднана до Варшави територія за межами мурів, що доповнила її будівлями часів 16-17 століття. Обидва райони були майже повністю знищені під час Другої світової і пізніше відбудовані. |region3name=[[Варшава/Центральний захід|Центральний захід]] |region3color=#cea8ce |region3items=Воля, Охота, Жолібож |region3description=У районах на захід від Середмістя є чимало історичних будівель та визначних місць. Воля колись була індустріальним районом, була частиною єврейського гетто під час Другої світової, а ще тут найстаріше варшавське кладовище. Жолібож і Охота були переважно житловими районами, та нині там існують і заклади. |region4name=[[Warsaw/Прага|Прага]] |region4color=#c4cd81 |region4items=Прага-Пулноц, Прага-Полуднє |region4description=До 19 століття східний берег Вісли був окремим містом і має неабияку частку історії та пам’яток. Колись неблагополучний район напочатку 21 століття розвинувся у "модну" частину міста. |region5name=[[Варшава/Південь|Південна Варшава]] |region5color=#eec1a2 |region5items=Мокотув, Урсинув, Вілянув |region5description=Південь Варшави дуже потужно розвивався з кінця Другої світової війни. У тісних мирних Мокотуві та Урсинуві серед житлових будинків трапляються справжні скарби. У південному пункті "Королівського маршруту" Вілянуві розташований Вілянівський палац. |region6name=[[Варшава/Північ|Північна Варшава]] |region6color=#cfe4ad |region6items=Беляни, Бялоленка, Тарґувек |region6description=Північні райони Варшави - "спальні" райони, і туристові навряд чи туди потрібно. |region7name=[[Варшава/Захід|Західна Варшава]] |region7color=#86b5bb |region7items=Бемово, Влохи, Урсус |region7description=Крім аеропорту імені Шопена, тут для туриста теж нічого цікавого. |region8name=[[Варшава/Схід|Східна Варшава]] |region8color=#b2d9e7 |region8items=Рембертув, Вавель, Весола |region8description=Зелені житлові райони, що контрастують з іншими, тісними, з високими будівельними комплексами, але туристові тут шукати майже нічого. }} == Зрозуміти == [[Файл:Metropolitan-Warszawa-Zachód.jpg|250px|thumb|Сучасна Варшава - це суміш старого та нового]] ===Історія=== ====До перенесення столиці==== Сліди людської діяльності в районі сучасної Варшави існують, починаючи з 9 століття, але саме місто було засноване князями [[Мазовія|Мазовії]] аж у 13 столітті. Як адміністративний та економічний центр, що розвивався, місто мало другорядну роль в Мазовії порівняно з [[Плоцьк]]ом до 15-го століття і аж ніяк не було рівнею колишній столиці Польщі [[Краків|Кракову]]. Завдяки своїй економічній могутності й стратегічно важливому розташуванню міста в Польщі Варшава отримувала все більше значення, яке закріпилося, коли польський сейм (парламент дворян) перемістився сюди в 16 столітті, і вона став місцем королівських виборів. ====Столиця Польщі==== [[Файл:Oś Saska.JPG|250px|thumb|Саксонська Вісь, один з перших проектів плану міста, на карті 1781 року]] У 1596 році місто стало ''де-факто'' столицею країни, коли король Сигізмунд III вирішив остаточно переїхати до нинішнього Королівського замку у Варшаві. Місто почало швидко розвиватися за межі теперішніх Старого і Нового Міста, а дворяни оселилися у особняках і палацах по всьому місту. У 17 столітті Прага на правому березі Вісли набула статусу окремого міста (і не входила до складу Варшави до 19 століття). Як і багато інших міст Європи в цей час, Варшава руйнувалася війнами і стихійними лихами, але продовжувала рости і прогресувати. Барокові резиденції, як-от [[Варшава/Південь#Що відвідати|Вілянівський палац]], будувалися в 17 столітті, а саксонські королі вперше створили амбіційні проекти міського планування на початку 1700-х років. У другій половині 18 століття останній король незалежної Польщі, Станіслав Август Понятовський, ще більше модернізував місто згідно з ідеалами Просвітництва. В кінці 18-го століття, ослаблена Річ Посполита була розділена методами дипломатії, військових дій і повстань, і Варшава спочатку відійшла до Пруссії, втративши своє значення. Герцогство Варшавське, маріонетка Наполеона зі столицею у місті, проіснувало деякий час, але після поразки Наполеона ввійшло до складу Російської імперії. ====Під владою Росії==== [[Файл:Karte Warschau MKL1888.png|250px|thumb|Німецька карта Варшави 1888 року]] Варшава залишилася головним містом під російським пануванням, оскільки Королівство Польща було відновлене, хоча з російськими царями як спадковими королями і майже без політичної незалежності. Варшава була найзахіднішим з головних міст Російської імперії і розвивалася як торгово-промисловий центр. Хоч усі повстання і спроби відновити незалежність зазнали невдачі, Варшава все ще збагачувалася на культурні й освітні заклади, багато з яких існують і досі. Ріст Варшави обмежили створенням подвійної лінії військових фортів, тож у другій половині 19 століття Варшава була одним з найщільніших і перенаселених міст свого часу. Щоб виправити санітарний стан, влада запустила будівництво першого варшавського водопроводу (під керівництвом Вільяма Ліндлі), і було створено першу систему обігріву та водонагрівні установки. На зламі століть Варшаву електрифікували, надбавши електросилову установку, електричні трамваї та телефонну мережу. На початку Першої світової війни, Варшава була шумним, сучасним містом з майже мільйоном мешканців та унікальною архітектурою. ====Між світовими війнами==== [[Файл:Warszawa 1935.png|250px|thumb|Варшава у 1935 році]] Коли Польща відновила незалежність, Варшава знову стала головним містом незалежної країни. Воно сильно постраждало під час війни, і невдовзі піддалося загрозі окупації Червоною армією, яка була розгромлена у битві за Варшаву 1920 року. При політичній нестабільності цього часу, Польща зазнала економічного зростання, оптимізму і належної уваги до планування міст, і Варшава від цього чимало виграла, особливо за останнього міжвоєнного мера Стефана Стажинського. Варшава отримала сучасний аеропорт у Окенце, центральну залізницю через станцію, що з'єднала всі найважливіші маршрути, що проходили або закінчувалися у місті, та експериментальну телевізійну станцію. Сучасні та привабливі житлові райони утворилися поза межами історичних укріплень, зокрема на півночі, у Жолібожі та Білянах. У Варшаві й далі перемішувалися старе й нове, а багато сучасних будинків заповнили порожнини або замінили старіші будівлі по всьому місту, забезпечивши відомий еклектичний вигляд Варшави. Напрацювання цього часу, хоч і зникли під час Другої світової, сформували місто у його сучасному вигляді. Більшість з них були відбудовані у тих же або схожих місцях, втім деякі з них збереглися. ====Друга світова війна==== [[Файл:Destroyed Warsaw, capital of Poland, January 1945.jpg|250px|thumb|Під час війни Варшава була стерта з лиця землі]] Більшу частину війни Варшава була окупована нацистською Німеччиною. Вона здалася після затяжних боїв, що знищили десяту частину міста та пошкодили чимало будівель та інфраструктуру. Нацисти не збиралися відновлювати місто, а планували абсолютно його перебудувати у німецькому стилі, знищивши все польське. Цього не сталося, та все ж для збереження місто робилося мало, та ще й радянська авіація періодично бомбардувала місто після 1941 року. Цей період особливо трагічний для євреїв Варшави, які завжди становили значну частку її населення. Нацисти загнали євреїв у гетто (в районі Воля) і почали їх винищували. У 1943 році це спричинило повстання. Наприкінці війни, у 1944 році, на хвилі поразки німців і радянського наступу відбулося драматичне і трагічне Варшавське повстання. (Не варто плутати з повстанням у варшавському гетто - це дві різні події). Внаслідок повстання більшість уцілілих будинків у Варшаві зруйнували, а повстанці й далі гинули, так і не звільнивши місто від німців перед вступом туди Червоної армії. Радянські війська зайняли цілковито спустошене місто, остаточно визначивши майбутнє Польщі як сателіта Радянського Союзу. ====Післявоєнна відбудова==== [[Файл:Pałac Kultury i Nauki Warszawa (0069).jpg|250px|thumb|Сталіністський Палац культури та науки став символом післявоєнної Варшави]] [[Файл:2605201117DSC 0967.JPG|250px|thumb|Сьогодні Палац оточений сучасними висотками]] У 1945 році Варшава була майже повністю знищена. Вважається, що було зруйновано майже 80% міста, включаючи майже всі визначні будівлі. З 1,4 млн жителів половина загинули (в тому числі більшість євреїв), інші були виселені або самостійно втекли, тож у руїнах міста залишилися лише 10% населення. Відбудова міста була архіскладним завданням, але сумнівів у її потрібності не було. Спеціальний комітет з архітекторів та планувальників керувала роботами. Їхні ідеї визначили "обличчя" сучасної Варшави. З одного боку, найстарші і найважливіші будівлі педантично відновлювалися за залишками документації, фотографіями та навіть малюнками. З іншого боку, комуністична ідеологія не схвалювала характеру довоєнної Варшави, а нагальні потреби і нові можливості дозволили ширше планування, зумовивши більше й просторіше місто. Більшість архітекторів та істориків мало цінували архітектуру кінця 19 століття, тому багато історичних будівель та місць переробили, щоб відтворити їх вигляд часів 18 століття, а то й більш ранній. Втім, ідеологічні й практичні причини обмежили відновлення візерунків на менш важливих будинках, а централізоване планування дало відновленим районам міста вигляд гармонічніший, ніж це уявлялося до війни. Відбудова переважно завершилася у 40-х-50-х роках, але Королівський палац завершили аж у 1974 році. Після цього відновили мало будівель, серед них - відбудований у 90-х роках північний бік Театральної площі. Крім відбудови старих будівель, у Варшаві будували ще й чимало нових соцреалістичних, які були монументальними й ідеологічно витриманими. Найвідомішою з них є неоднозначний Палац культури та науки, що став одним із символів Варшави. Все ж більша увага зверталася на розміщення постійно зростаючого населення, тому у Варшаві з'явилося багато непоказних сірих житлових будинків. Оскільки населення все росло, а ресурсів у плановій економіці не вистачало, влада надала перевагу збірним будинкам, створивши у місті великі скупчення панельних будинків. ====Сучасна Варшава==== Відколи у 1989 році комунізм упав, Варшава розвивалася швидше, ніж Польща у цілому. Ви не впізнаєте місто, якщо були тут востаннє десять років тому, а зміни й далі відбуваються. Довгий час у Польщі було найлегше знайти роботу у Варшаві, тому багато міських поляків - варшав'яни у першому-другому поколінні, які походять з усієї Польщі. Хоч більша частина Варшави схожа на західні міста, тут є чимало власних особливостей. Наприклад, ''bary mleczni'' часів комуністичного режиму ще досі працюють, залишаючись популярними незважаючи на вестернізацію: адже для невибагливих тут низькі ціни, а подають традиційну польську кухню. Колись навколо старого стадіону був найбільший у Європі ринок просто неба, втім, він поступився місцем новому стадіону, збудованому до Євро-2012. ===Клімат=== {{Climate | units = Metric | janhigh =-1 | febhigh =2 | marhigh =7 | aprhigh =13 | mayhigh =19 | junhigh =22 | julhigh =23 | aughigh =23 | sephigh =20 | octhigh =13 | novhigh =6 | dechigh =-1 | janmean = | febmean = | marmean = | aprmean = | maymean = | junmean = | julmean = | augmean = | sepmean = | octmean = | novmean = | decmean = | janlow =-6 | feblow =-5 | marlow =-2 | aprlow =3 | maylow =8 | junlow =11 | jullow =12 | auglow =13 | seplow =10 | octlow =4 | novlow =1 | declow =-3 | janprecip =21 | febprecip =25 | marprecip =24 | aprprecip =33 | mayprecip =44 | junprecip =62 | julprecip =73 | augprecip =63 | sepprecip =42 | octprecip =37 | novprecip =38 | decprecip =33 | jansun = | febsun = | marsun = | aprsun = | maysun = | junsun = | julsun = | augsun = | sepsun = | octsun = | novsun = | decsun = | janh2o = | febh2o = | marh2o = | aprh2o = | mayh2o = | junh2o = | julh2o = | augh2o = | seph2o = | octh2o = | novh2o = | dech2o = }} Літо у Варшаві може бути як теплим, так і надзвичайно жарким. У більшості помешкань і деяких готель немає кондиціонерів, а це означає, що і вдень, і вночі спека може заважати спати. Мандрівниками слід одягнути легкі літні речі вдень, але на випадок вечірньої прохолоди захопити верхній одяг. Зими морозні. Місто може завмерти через погоду. Коли сніжить, кілька кварталів доводиться долати годину, адже дорожній рух зупиняється, а комунальні служби зазвичай захоплені негодою зненацька (хоч синоптики й попереджають про неї заздалегідь). Громадський транспорт також буде у безладді: автобуси й трамваї запізнюватимуться. Коли у 2010 році вперше йшов сніг, дорога від [[Варшава/Центральний захід|Волі]] до [[Варшава/Південь|Мокотува]] зайняла 3 години замість 30-45 хвилин. Якщо ви приїхали до Варшави у жовтні-березні, краще візьміть тепле водонепроникне взуття. ===Туризм=== [http://www.warsawtour.pl '''Столичне туристичне бюро'''] (''Stołeczne Biuro Turystyki'') - офіційне інформаційне турагентство у Варшаві, яке може забезпечити відвідувачів інформацією про готелі, визначні місця та події. Також там є туристичні карти. Бюро діє у [http://www.warsawtour.pl/en/warsaw-essentials/tourist-information/warsaw-tourist-information-1809.html трьох місцях]: * у Палаці культури та науки, неподалік від залізничної станції "Варшава-Центральна", вхід з вул. Емілії Платер * у Старому Місті, на Ринковій площі (НЕ Замковій площі) * у аеропорту імені Шопена == Як дістатись == {{Mapframe}} === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Чим зайнятись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Що купувати == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де поїсти == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де розважитись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де зупинитись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == ===Посольство=== * {{listing | name=Посольство України в Польщі | alt= | url= | wikipedia= | wikidata=Q2339271 | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2024-06-28 | content= }} == Зв'язок == Мобільний зв'язок досить дешевий, як для Європи. Так, сім-картка коштує 5 злотих (близько 37 грн на 2019), а середній пакет послуг на місяць коштує 30 злотих (Play). == Куди далі == * [[Вроцлав]] * [[Краків]] * [[Познань]] * [[Катовіце]] * [[Пшемисль]] {{footer|ispartof=Польща|type=Мегаполіс}} [[Категорія:Міста Польщі]] 5aypg0gptvej955ulaibg7kcwi9aen5 14 1839 16398 2017-01-08T16:01:41Z AtUkr 74 Створена сторінка: [[Категорія:Технічні категорії]] 16398 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Технічні категорії]] 684u8f6idjce8w35rbo5tv1lbafhd16 0 1842 33238 25960 2022-08-24T01:40:10Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat 33238 wikitext text/x-wiki {{geo|48.245|28.2777777778|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Ямпіль | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Ямпіль''' знаходиться в [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З Вінниці (щоденно кілька рейсів), також є автобусне сполучення з Києвом. === {{Кораблем}} === Існує поромне сполучення з [[Молдова|Молдовою]]. Діє міжнародний поромний пункт пропуску "Ямпіль" (на іншому березі розташоване село Косеуць). == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Урочище "Мохната Гора" | alt=Підкова | url= | wikipedia=undefined | email= | address= | lat= | long= | directions=На авто з Ямполя. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-01-16 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == Наклейки "Дирижаблю" ''(фішка цього міста)'' == Де поїсти == === Дешево === Кафе "Бульвар" === Середні ціни === Кафе "Black and White" === Дорого === Піцерія "Чікаго" == Де розважитись == Нічний клуб "Atlantis"''(П'ятниця, Субота з 21:00)'' == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == Гружчиком в АТБ, ГРОШекспрес, або на продуктових базах. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] 08vxna6qroyci3fyxdphtxt3dj4hj7z 10 1843 16426 16425 2017-01-17T14:16:09Z Voll 30 16426 wikitext text/x-wiki [[Польський розмовник|пол.]] ''<span lang="pl">{{{1}}}</span>''<noinclude> [[Category:Шаблони|Lang-pl]]</noinclude> c46p8tuavsqw3aacedyk7qpj4buyekz 0 1847 16444 16434 2017-01-23T20:21:41Z Voll 30 Перенаправлено на [[Північно-Східний Китай]] 16444 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Північно-Східний Китай]] j6rr1jeiuk7f64wrmgtibdv0xxhzc9j 0 1849 37789 33004 2025-06-13T12:30:16Z DutkoViktoria 7229 /* Як дістатись */ 37789 wikitext text/x-wiki {{geo|44.995883|127.829589|zoom=7}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Північно-Східний Китай | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image=Harbin_Ice_Festival_02094.JPG | caption = }} '''Північно-Східний Китай''' (東北，东北, Дунбей) — один з регіонів Китаю, має в своєму складі три провінції, що розташовані на північному сході країни. == Регіони == == Міста == * [[Аньшань]] * [[Далянь]] * [[Фушунь]] * [[Харбін]] * [[Шеньян]] == Інші місця == == Зрозуміти == Північно-Східний Китай — один з провідних економічних районів Китаю. Паливно-енергетичний, металургійний та лісопро­мисловий комплекси визначають господарськи профіль регіону. Багатогалузеве сільське господарство (пшениця, рис, гаолян, соя) також досить добре розвинене. Найважливіші міста в центральній частині району — Шеньян, Аньшань, Фушунь, на півночі — Харбін, на узбережжі — Далянь. == Мова == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Шеньян Таосянь|alt=Shenyang Taoxian International Airport|address=JFPW+4J2, Airport Rd, Hunnan District, Shenyang, Liaoning, Китай, 110169|phone=+862496833|long=123.49623353213367|lat=41.63539926819964|content=Міжнародний аеропорт, що обслуговує Шеньян , столицю провінції Ляонін на північному сході Китаю . Він розташований приблизно за 20 км на південь від центру міста в районі Хуннань. Це хаб авіакомпанії China Southern Airlines і 23-й за завантаженістю аеропорт у Китаї з 19 027 398 пасажирами станом на 2018 рік.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Shenyang_Taoxian_International_Airport_Terminal_3.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Shenyang_Taoxian_International_Airport|wikidata=Q1144167}} == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Музей провінції Хейлунцзян|alt=Heilongjiang Museum|address=Nangang, Харбін, Китай, 150001|phone=+8645153644151|url=https://www.hljmuseum.com/|lat=45.757619624065825|long=126.64111263534008|content=Комплексний провінційний музей у Китаї. У 2005 році будівлю музею було внесено до п'ятої групи підрозділів охорони культурних реліквій провінції Хейлунцзян під назвою «Будівля провінційного музею Хейлунцзяна».|image=https://www.google.com/maps/place/Heilongjiang+Museum/@45.7571978,126.6415395,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIC48-LlBg!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4noh1NaZ41niNb9MfGAVIY8tGgvdx3vgSLRopM8d8maltxEdEwH4QMnu-gxKGUoIpyTHH8MmGTXeynISLwBUWUKXXYURFNxfQLbaRxF3Xy4yzdFPuVOneWmECs_G0LseyTBxEWL0%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m11!1m2!2m1!1z0JzRg9C30LXQuSDQv9GA0L7QstGW0L3RhtGW0Zcg0KXQtdC50LvRg9C90YbQt9GP0L0!3m7!1s0x5e447f8e962822a1:0xf5bff7833a940604!8m2!3d45.757535!4d126.64101!10e5!15sCjLQnNGD0LfQtdC5INC_0YDQvtCy0ZbQvdGG0ZbRlyDQpdC10LnQu9GD0L3RhtC30Y_QvZIBBm11c2V1baoBfRABKiEiHdC80YPQt9C10Lkg0L_RgNC-0LLRltC90YbRltGXKCIyHhABIhrMtV9ccSBKbOf8-bAH4JG7sy_0vhzXWUwDOzI2EAIiMtC80YPQt9C10Lkg0L_RgNC-0LLRltC90YbRltGXINGF0LXQudC70YPQvdGG0LfRj9C94AEA!16s%2Fg%2F11b5pm37hx?entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDYxMC4xIKXMDSoASAFQAw%3D%3D#}} == Чим зайнятись == == Де поїсти == {{Eat|name=Chonju BibimBab Restaurant|address=V8RG+VC3, Qingming St West 2 Hu Tong, 重庆路 Nanguan District, Changchun, Jilin, Китай, 130042|lat=43.89213804116674|long=125.32604131351866|content=Ресторан китайської кухні}} == Де зупинитись == {{Sleep|name=Shangri-La Hotel Changchun|address=569 Xi'an Rd, Chaoyang District, Changchun, Changchun, Jilin, Китай, 130061|phone=+8643188981818|url=http://www.shangri-la.com/cn/changchun/shangrila/|checkin=14:00|checkout=12:00|price=4700 грн за ніч|lat=43.889701084406155|long=125.31856300858793|content=5-зірковий готель. Є басейн, ресторан, платний сніданок, не можна з тваринами|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhGiJbF3P3p1c2br2CQKzyy8gZrVwCDq7MsOj3Q5vcWDFxINRyGcnMZauVQ0ibtQ31wUaacC_kb41EaokAoQGmTn3uR4XzEKBdKwZRJsk2_nIpUb4thr21SMp0g3KQwlhGTaaPDRgHOMyAG8hm2dUuDeolMM7tWuER5fNcGlxD9hgwki-N0H37Kd=w408-h617-k-no}} == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == Са́ппоро — місто державного значення в Японії округу Ісікарі префектури Хоккайдо. 1 грудня 2024 року населення міста становило 1 968 326 осіб, найбільше місто острову Хоккайдо та п'яте місто Японії за населенням. Є культурним, економічним і політичним центром Хоккайдо.{{footer|ispartof=Китай|type=Регіон}} l9oyujsz4jxol098dv69tcoay5u2n3r 4 1850 30275 16842 2021-02-24T22:28:38Z Mykola7 4555 Захистив «[[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2016]]»: Архів минулих років ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) 16842 wikitext text/x-wiki == Новини Вікімедіа, грудень 2015 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''Ознайомтеся з [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|головними новинами]] '''[https://blog.wikimedia.org блогу Вікімедіа]''' за грудень 2015.''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2015/uk#Вікіпедія святкує 15 років вільних знань|Вікіпедія святкує 15 років вільних знань]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2015/uk#П'ятнадцять років тому Вікіпедія була зовсім інакшою: Магнус Манске|П'ятнадцять років тому Вікіпедія була зовсім інакшою: Магнус Манске]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2015/uk#Покращення доступу до даних на сторінках|Покращення доступу до даних на сторінках]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_December_2015/uk#Коротко|Коротко]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 00:08, 30 січня 2016 (EET)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:ASherman (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Maps for Wikivoyage == Dear Wikivoyage community, I would like to update you on the progress with our [[mw:Maps|Maps]] efforts, and make a small request. Our [https://maps.wikimedia.org maps service] has been running without problems for many months. It is a stable and secure map tile platform, capable of much higher web traffic than our current labs OSM service, which is slow, unmaintained, and has crashed on numerous occasions. You may include new maps on every Wikivoyage page without causing any server overload problems. Very soon we plan to roll out [[mw:Extension:Kartographer|Kartographer extension]] to Wikivoyage. You can try it [http://vem3.wmflabs.org/wiki/Main_Page here]. Kartographer supports many styles of marks, with icons and auto-numbering. Kartographer also has Visual Editor support. While we are getting ready for the release of Kartographer, we are asking the community to help switch to this new maps tile service. The English and Russian Wikivoyage projects have already moved to this service (Here's an example - [[:en:Albany (New York)#Get around|Albany]]). With the benefits we mentioned, we are asking projects to switch for one important reason. Right now, any visitor viewing a page that contains a map not hosted by the WMF sends information to a third-party (for example, Mapquest). This violates our privacy policy. Visitors may choose to switch to an external map, but they should be aware of that decision. For more information, please see the discussion below about this important topic at the English Wikivoyage. The Wikimedia Maps service may not be perfect, but we think it is important to not compromise user's privacy by just visiting a page. There are two places that need to change: * In the '''[[Template:Mapframe]]''', change <code><nowiki>data-layer="{{{...|O}}}"</nowiki></code> to <code><nowiki>data-layer="W"</nowiki></code>. * In the '''[[Template:PoiMap2]]''', change <code><nowiki>&layer={{{...|M}}}&</nowiki></code> to <code><nowiki>&layer=W&</nowiki></code>. The new maps service will be further improved with the upcoming Kartographer extension. While we are not ready to deploy Kartographer just yet, we also ask to help review the extension ahead of time. Please help review [[mw:Extension:Kartographer|Kartographer extension]] documentation and [http://vem3.wmflabs.org/wiki/Main_Page our demo], and see if it meets your needs, or if anything should be changed. Please leave us a note on the Kartographer extension [[mw:Extension talk:Kartographer|talk page]] if you have any feedback. ; Relevant discussions at English Wikivoyage * [https://en.wikivoyage.org/w/index.php?title=Wikivoyage:Travellers%27_pub&oldid=2921316#Grayed-out_maps Grayed-out maps] - Discussion on how to make Template:PoiMap2 point to the right default. * [https://en.wikivoyage.org/w/index.php?title=Wikivoyage:Travellers%27_pub&oldid=2885881#Announcing_the_launch_of_Maps Announcing the launch of Maps] - Initial announcement of the new maps service with a long discussion. CC: [[User:CKoerner (WMF)|CKoerner (WMF)]], [[user:Voll|Voll]]. --[[User:Yurik|Yurik]] ([[User talk:Yurik|talk]]) 02:27, 24 February 2016 (UTC) : [[user:RLuts|RLuts]], не бачу причин сперечатись про '''[[Template:Mapframe]]''' (а також і '''[[Template:Geo]]''') - там у нас використовується шар О і карта практично не поміняється. : Щодо '''[[Template:PoiMap2]]''' - то це вплине на карту, на яку ми переходимо, коли натискуємо на квадратик перед шаблоном Listing. Оскільки шар Mapnik поміняється на Wikipedia - то ми втратимо на карті різноманітні позначки локацій, номери будинків і т.д. Навіть не знаю - чи нам приєднуватись до німців та голандців, та разом тиснути на розробників, щоби вони спершу зробили карту з позначками, чи тихо все поміняти? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 20:54, 27 лютого 2016 (EET) :: [[Користувач:Voll|Voll]], '''mapframe''' needs to change for the privacy reasons - we cannot break the promise we give to the users in our [https://wikimediafoundation.org/wiki/Privacy_policy privacy policy]. '''[[Template:PoiMap2]]''' is more up to you, as long as you indicate that this link is an "external" link. It would be good if you also switch it so that everyone can see the problems and report them earlier. If very few people use the new service, not many people will work on it to make it better. Thanks! --[[Користувач:Yurik|Yurik]] ([[Обговорення користувача:Yurik|обговорення]]) 22:44, 1 березня 2016 (EET) == VisualEditor News #1—2016 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> ''[[:m:VisualEditor/Newsletter/2016/February|Читати це іншою мовою]] • [[:m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]'' <div style="margin:0.5em;width:230px;{{#switch:ltr|rtl=float:left;margin-left:0;|#default=float:right;margin-right:0;}}border:1px solid #AAA;padding:0.5em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200x70px|center|alt=Візуальний редактор]] '''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Серед досвідчених редакторів, редагування таблиць у візуальному редакторі є однією з найпопулярніших функцій. [[File:VisualEditor table menu move column.png|alt=Скріншот, що демонструє спливне меню для дій зі стовпцями у таблиці|centre|frameless|230x230px]] Якщо вибрати верхню комірку стовпця або останню комірку рядка, можна швидко вставляти та вилучати стовпці та рядки. Тепер Ви можете також переставляти стовпці та рядки. Клацніть «Перемістити вліво» або «Перемістити вправо», щоб поміняти місцями два сусідні стовпці або рядки. Ви можете ознайомитися й допомогти з перекладом [[:mw:VisualEditor/User guide|посібника користувача]], який містить інформацію про те, як користуватися візуальним редактором.</div></div> З останнього випуску розсилки новин [[:mw:VisualEditor/Portal|Команда візуального редактора]] виправила чимало багів. Їхню робочу панель можна переглянути [[phab:project/board/483/|на Фабрикаторі]]. Їхніми [[:mw:VisualEditor/Current_priorities|поточними пріоритетними завданнями]] є вдосконалення підтримки японського, корейського, арабського, індо-арійського, ганьського письма, а також покращення інтерфейсу єдиної вкладки редагування. === Останні зміни === Ви можете '''перемкнутися з редактора вікірозмітки на візуальний редактор''' після того, як починаєте редагування. Ця функція доступна майже для всіх редакторів у більшості вікі, за винятком Вікісловника та Вікіджерел. Чимало локальних '''сторінок для відгуків''' щодо візуального редактора були перенаправлені на [[:mw:VisualEditor/Feedback]]. Тепер Ви можете переставляти стовпці та рядки у '''таблицях''', а також копіювати рядок, стовпець чи будь-який інший набір комірок, та вставляти їх на нове місце. '''Редактор формул''' має дві опції: Ви можете вибрати «Швидке редагування», аби переглядати та змінювати лише код LaTeX, або «Редагувати», аби використовувати весь функціонал інструмента. Весь функціонал пропонує перегляд наживо, і має значний список символів. === Майбутні зміни === Проект '''[[:mw:VisualEditor/Single edit tab|єдиної вкладки редагування]]''' поєднає вкладки «{{int:vector-view-edit}}» та «{{int:visualeditor-ca-editsource}}» у єдину вкладку «{{int:vector-view-edit}}». Ця система така ж, що й у мобільній версії сайту. ([[phab:T102398|T102398]]) Початково вкладка «{{int:vector-view-edit}}» відкриватиме те редакторське середовище, яке Ви використали востаннє. Ваш останній вибір редагування зберігатиметься як налаштування облікового запису для зареєстрованих користувачів, і в формі кук для анонімних користувачів. Зареєстровані редактори знайдуть ці опції у вкладці {{int:prefs-editing}} на сторінці [[Special:Preferences]]: * {{int:visualeditor-preference-tabs-remember-last}}, * {{int:visualeditor-preference-tabs-prefer-ve}}, * {{int:visualeditor-preference-tabs-prefer-wt}}, і * {{int:visualeditor-preference-tabs-multi-tab}}. (Цей той вигляд, який мають вкладки зараз у редакторів, що користуються візуальним редактором.) Візуальний редактор для пошуку посилань та файлів використовує ту ж саму пошукову систему, що й [[Special:Search|Спеціальна:Пошук]]. Цей пошук невдовзі стане кращим у справі виявлення орфографічних та правописних помилок. Це вдосконалення пошукової системи проявиться і у візуальному редакторі. Візуальний редактор пропонуватиметься всім користувачам у більшості [[:mw:VisualEditor/Rollouts|Вікіпедій «Фази 6»]] протягом декількох наступних місяців. Це вплине на такі мови, серед інших: [[:w:ja: |'''японська''']], [[:w:ko:|'''корейська''']], [[:w:ur: |'''урду''']], [[:w:fa: |'''перська''']], [[:w:ar: |'''арабська''']], [[:w:ta: |'''тамільська''']], [[:w:mr: |'''маратхі''']], [[:w:ml: |'''малаялам''']], [[:w:hi: |'''гінді''']], [[:w:bn: |'''бенгальська''']], [[:w:as: |'''асамська''']], [[:w:th: |'''тайська''']], [[:w:arc: |'''арамейська''']]. === Працюймо разом === * Будь ласка, випробуйте найновішу версію '''[[:mw:VisualEditor/Single edit tab|єдиної вкладки редагування]]''' на [[test2wiki:Special:Random|test2.wikipedia.org]]. Ймовірно, Ви захочете відновити стандартні налаштування (внизу [[test2wiki:Special:Preferences]]), щоб побачити початкову пропозицію опцій. Чи знайшли Ви таке налаштування, яке буде придатним саме для Вашого способу редагування? Чи бачили Ви [[:c:File:VisualEditor single edit tab preference dialog.png|велике діалогове вікно налаштувань]], коли починали там редагувати статтю? * <mark>Чи можете Ви читати та друкувати, використовуючи корейське, арабське, японське, індо-арійське або ганське письмо?</mark> Мовному інженерові [[:mw:User:DChan (WMF)|Девідові Чану]] треба знати. Будь ласка, ознайомтеся з інструкціями на сторінці [[:mw:VisualEditor/IME Testing#What to test]], якщо можете чимось допомогти. А також залиште коментарі та вкажіть мову/мови, які Ви тестували, на [[:mw:Topic:St8y4ni42d0vr9cv|сторінці для відгуків на mediawiki.org]]. * Якщо Ви читаєте це не своєю улюбленою мовою, будь ласка, допоможіть нам з перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму, аби ми могли повідомити Вас, коли буде готовий новий випуск. {{int:Feedback-thanks-title}} </div> [[:mw:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]], 21:21, 26 лютого 2016 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=15385167 --> == Maps trial has began! == <mapframe latitude="51.50703296721856" longitude="-0.127716064453125" zoom="8" width="400" height="400"> { "type": "FeatureCollection", "features": [ { "type": "Feature", "properties": { "title": "[[:en:London|London]] is the capital of [[:en:United Kingdom|United Kingdom]]", "description": "[[File:Houses_of_Parliament.jpg|Houses of Parliament|280px]]", "marker-symbol": "town-hall", "marker-size": "large", "marker-color": "f00" }, "geometry": { "type": "Point", "coordinates": [ -0.1226806780323386, 51.515268213580114 ] } } ] }</mapframe> We just enabled the new maps support for WikiVoyage. Please see (and help translate) [[mw:Kartographer documentation|documentation]]. This is a new functionality, it does not change any existing funcionality. This is a test version, and has many bugs, please do not use it for real pages yet. The goal of this release is for the community to experiment with the early release and steer our development efforts towards what you really need. If you have any requests, please create them [https://phabricator.wikimedia.org/maniphest/task/edit/form/1/?tags=kartographer,maps&subscribers=yurik,maxsem here] (login by clicking the MediaWiki button).<br> New features: * add maps to pages using &lt;mapframe> * add map links to pages using &lt;maplink> * add markers and polygons to maps using Visual Editor * edit geojson and see how it changes the map on each keystroke * add auto-numbered markers (either numbers or letters), and have multiple counters * have multiple "groups" of markers/polygons and showing them on the same map or on separate maps (e.g. all food and all drink maps and one combined map) * markers and polygons can be of any color * markers and polygons can be clicked and will show popups with wiki text and images * fast full screen popup maps --[[Користувач:Yurik|Yurik]] ([[Обговорення користувача:Yurik|обговорення]]) 05:12, 8 березня 2016 (EET) * Please see [[mw:Talk:Maps#Discussion_from_WikiVoyage_NL|this discussion]] by the WikiVoyage community. Add your suggestions there. Thanks! --[[Користувач:Yurik|Yurik]] ([[Обговорення користувача:Yurik|обговорення]]) 17:52, 9 березня 2016 (EET) == Семінар на тему переслідувань == Привіт усім! Це повідомлення всім про [[:m:Harassment workshop|семінар з переслідувань]], який зараз відбувається на Меті. Семінар — це місце для обговорення методів, якими можна покращити вирішення питань переслідування у проектах Вікімедіа. Ми сподіваємося, що Ви приєднаєтесь! З найкращими побажаннями, [[:m:Support and Safety|Команда підтримки і безпеки]] via [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 19:12, 11 березня 2016 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:PEarley (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:PEarley_(WMF)/Inspire_Mass_Message_Manual/uk&oldid=15430955 --> == Wikimania 2016 scholarships == Dear Wikimedians, As every year, Wikimedia Polska Association is accepting scholarship requests for this year's Wikimania, to be held at the Italian town of Esino Lario, June 22-28. The scholarship encompasses travel expenses, accomodation, insurance and the possible conference fee. Please submit your requests by email to wikimania@wikimedia.pl from March 14, 00:00:01 (CET) by March 27, 23:59:59 (CET). Up to two international scholarships will be funded. The scholarship request, submitted in English or Polish, ought to contain: * short description of your activity within the Wikimedia movement, your real name, your global username or local usernames, Wikimedia activity outside project editing (including local chapter activity), prior input into the Wikimedia conferences, especially international ones; * information about your desired participation in the conference: planned or submitted lectures or other activities during Wikimania or its associated events; * information about your forecast activity in pre- and post-conference activities, with the justification for participating in these non-core conference activities; * declaration of your command of English sufficient to actively participate in the conference; * information about the international airport closest to your place of residence; * declaration of being 18 years or older; in case of younger applicants, 16-18, a scan of a parent's or legal guardian's consent to the participation in the conference; * the information on citizenship(s) held; * agreement to provide and process your personal data (name, address, bank account details, passport number) if the scholarship is granted. '''Please, do not provide these personal details in the application itself, apart from your real name.''' On the behalf of the Scholarship Commitee, [[Користувач:Wpedzich|Wpedzich]] ([[Обговорення користувача:Wpedzich|обговорення]]) 22:40, 13 березня 2016 (EET) == No editing two times this week == [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводитиме тестування свого нового дата-центру в Далласі. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Щоб пересвідчитись, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно переключатись з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно багато команд як для підготовки до тестування, так і для доступності у випадку необхідності виправлення будь-яких неочікуваних проблем. Весь трафік переключать на новий дата-центр у '''вівторок 19 квітня'''.<br> У '''четвер 21 квітня''', трафік знову переключать на основний дата-центр. На жаль, через обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|МедіаВікі]], під час цих двох переключень все редагування повинне зупинитись. Ми вибачаємось за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. '''Протягом короткого часу, Ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Редагування буде недоступне впродовж близько 15-30 хвилин у вівторок 19 квітня та четвер 21 квітня, починаючи з 14:00 UTC (17:00 за Східноєвропейським літнім часом). *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, Ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо Ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього Ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію Ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватись повільніше, ніж звичайно. Якщо Ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж звичайно. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. *Протягом тижня починаючи з 18 квітня будуть заморожені коди. Не буде проводитись ніяке кодування, за винятком необхідного. Цей тест початково планувалось провести 22 березня. 19 та 21 квітня — це нові дати. [[wikitech:Switch Datacenter#Schedule for Q3 FY2015-2016 rollout|З графіком можна ознайомитись на wikitech.wikimedia.org]]. Там будуть оприлюднені будь-які зміни до графіка. Про це будуть ще додаткові повідомлення. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з Вашою спільнотою.''' /[[Користувач:Johan (WMF)|Johan (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Johan (WMF)|обговорення]]) 02:00, 18 квітня 2016 (EEST) == Новини Вікімедіа, Квітень 2016 == <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">''Ознайомтесь з [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|новинами]] '''[https://blog.wikimedia.org блогу Вікімедіа]''' за квітень 2016.''</div>[[File:Wikimedia_Foundation_RGB_logo_with_text.svg|80px|right]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2016/uk#Знайти, упорядкувати та рекомендувати: система рекомендації статей для заповнення пробілів у знаннях по всій Вікіпедії|Знайти, упорядкувати та рекомендувати: система рекомендації статей для заповнення пробілів у знаннях по всій Вікіпедії]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2016/uk#Перший хакатон Вікімедіа в індійському Інституті технології Руркі|Перший хакатон Вікімедіа в індійському Інституті технології Руркі]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2016/uk#Удар по свободі панорами: шведський суд виніс рішення проти Wikimedia Sverige|Удар по свободі панорами: шведський суд виніс рішення проти Wikimedia Sverige]] *[[m:Wikimedia_Highlights,_April_2016/uk#Коротко|Коротко]] <div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">'''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Highlights|About]]''' &middot; [[m:Global message delivery/Targets/Wikimedia Highlights|Subscribe]] &middot; <small>Distributed via [[m:Special:Mylanguage/MassMessage|MassMessage]] (wrong page? [[m:Distribution list/Global message delivery|Correct it here]])</small>, 22:17, 20 травня 2016 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:ASherman (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == You can switch between wikitext and visual editing == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Editors at this Wikivoyage have access to both the wikitext and visual editors. You can switch between the two systems in the middle of an edit. These images show where to find the button to do this: <gallery mode="nolines" widths=300px> File:VisualEditor bi-directional switching pencil icon in wikitext.png|alt=The upper right corner of the wikitext editing toolbar, showing a pencil icon|thumb|In the wikitext editor, the pencil icon allows you to switch to the visual editor. File:VisualEditor toolbar Page options - Switch to wikitext - Save.png|alt=The toolbar in the visual editor, showing the square brackets icon next to the Save button.|thumb|In the visual editor, the <nowiki>[[ ]]</nowiki> (square brackets) icon allows you to switch to the wikitext editor. </gallery> I've asked the devs to turn on an option in [[Special:Preferences]] for all of the Wikivoyages. They will probably do this on Monday, 6 June 2016. For people who use both editing systems, this preference setting will let you choose whether to have two tabs (how it works today) or just one. I like having two tabs, but many editors want just one, to always open their favorite editing system. They can use these buttons to temporarily switch to the other whenever they want. This option works well for most people. However, experience on other wikis shows that a few people who are used to two tabs usually get "stuck" in one and can't figure out how to switch to the other editing system. So please look for these icons the next time you open an article to edit; they're available to you today, and they'll help if anyone gets stuck next week. Here are the three things that I want you to know about this: * If you haven't enabled the visual editor, then you already have just one "{{int:vector-view-edit}}" tab, and this change should not affect you. * If you have two editing tabs now ("{{int:vector-view-edit}}" and "{{int:visualeditor-ca-editsource}}"), then on Monday, you will only have one. (Don't worry!) As soon as the second editing tab disappears, the new prefs setting will appear. You can go to [[Special:Preferences#mw-prefsection-editing]], find the drop-down menu named "Editing mode", and choose whatever you want. (You won't see this option if you have the visual editor disabled.) * If you get stuck, remember that you can use those two buttons to switch to the other editing system. There is more information about this feature at [[:mw:VisualEditor/Single edit tab]]. I'll be around Monday when this happens, so please ping me if you encounter any unexpected problems. By the way, for those of you who want to try out the visual editor, please remember it will be easier to add templates in the visual editor if you've added [[Mw:TemplateData|TemplateData]] information to their documentation pages. [[Користувач:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Whatamidoing (WMF)|обговорення]]) 20:29, 3 червня 2016 (EEST) </div> == The visual editor is coming to this wiki soon == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {{Int:please-translate}}. ''{{Int:Feedback-thanks-title}}'' Hello, Wikivoyagers! '''[[:mw:VisualEditor/Portal|The visual editor]] is coming to this Wikivoyage soon.''' The visual editor allows people to edit Wikivoyage articles as if they were using a typical word processor. '''The target date is 14 June 2016.''' After the deployment, everyone will automatically have the option to use either the visual editor or the current wikitext editor. For more information about how to use the visual editor, see [[:mw:Help:VisualEditor/User guide]]. Here's what the two editing systems look like: [[File:VisualEditor and wikitext side-by-side.png|alt=Side by side screenshots, showing the visual appearance of both editing systems |center|frameless|757px]] You can use the visual editor right now. To turn it on, select [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|"{{int:betafeatures-toplink}}"]] in your preferences. Choose "{{int:visualeditor}}" and click save. When it is enabled, press the "{{int:vector-view-edit}}" button to edit an article in the new software. When the visual editor is open, you can switch to the wikitext editor any time you want. Just click the '''<nowiki>[[ ]]</nowiki>''' icon in the toolbar, next to the "Save" button. Inside the wikitext editor, click the pencil icon ([[File:OOjs UI icon edit-ltr.svg|20px]]) in the upper right corner to switch to the visual editor. If you prefer having two tabs, or if you want to change the editing system that opens first, go to Special:Preferences#mw-prefsection-editing and choose your favorite option for the "Editing mode". There is a '''[[:mw:Help:VisualEditor/VE as the main editor|short guide at mediawiki.org]]''' that has some tips about getting the best value out of the visual editor for your project. * It's much easier to add templates if you've added [[:mw:Help:TemplateData|TemplateData]] information. This is particularly important for popular templates, such as [[:en:Template:Eat|Template:Eat]]. * If you think that 14 June 2016 is not a good date for your wiki, then please [[:mw:User talk:Whatamidoing (WMF)|contact me as soon as possible.]] * Please let me know if you find any problems. You can report issues in [[phab:|Phabricator, the new bug tracking system]] or on the [[:mw:VisualEditor/Feedback|central feedback page]] on MediaWiki.org. If you notice major issues affecting your project, please leave a note [[:mw:User talk:Whatamidoing (WMF)|on my talk page]]. * [[:m:VisualEditor/Newsletter|Sign up for the visual editor's multilingual newsletter]] if you want to hear about new features. <div style="float: right;"> </div> Thank you, and happy editing! – [[Користувач:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Whatamidoing (WMF)|обговорення]]) 08:49, 8 червня 2016 (EEST) </div> Співчуваю. --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 17:03, 10 червня 2016 (EEST) == Compact Language Links enabled in this wiki today == {{int:Please-translate}} <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> [[File:Compact-language-links-list.png|thumb|Screenshot of Compact Language Links interlanguage list]] [[:mw:Universal_Language_Selector/Compact_Language_Links|Compact Language Links]] has been available as a beta-feature on all Wikimedia wikis since 2014. With compact language links enabled, users are shown a much shorter list of languages on the interlanguage link section of an article (see image). Based on several factors, this shorter list of languages is expected to be more relevant for them and valuable for finding similar content in a language known to them. More information about compact language links can be found in [[:mw:Universal_Language_Selector/Compact_Language_Links|the documentation]]. From today onwards, compact language links has been enabled as the default listing of interlanguage links on this wiki. However, using the button at the bottom, you will be able to see a longer list of all the languages the article has been written in. The setting for this compact list can be changed by using the checkbox under ''User Preferences -> Appearance -> Languages'' The compact language links feature has been tested extensively by the Wikimedia Language team, which developed it. However, in case there are any problems or other feedback please let us know on the [[:mw:Talk:Universal_Language_Selector/Compact_Language_Links|project talk page]]. It is to be noted that on some wikis the presence of an existing older gadget that was used for a similar purpose may cause an interference for compact language list. We would like to bring this to the attention of the admins of this wiki. Full details are on [[phab:T131455|this phabricator ticket]] (in English). Due to the large scale enablement of this feature, we have had to use [[:m:Global_message_delivery|MassMessage]] for this announcement and as a result it is only written in English. We will really appreciate if this message can be translated for other users of this wiki. Thank you. On behalf of the Wikimedia Language team: [[:mw:User:Runab_WMF|Runa Bhattacharjee (WMF)]] ([[mw:User talk:Runab_WMF|talk]]) 10:39, 22 червня 2016 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Runab WMF@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/ULS_Compact_Links/22_June&oldid=15715815 --> == Editing News #2—2016 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> ''[[m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter/2016/June|Читати це іншою мовою]] • [[:m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]'' <div style="float:right;width:230px;{{#switch:ltr|rtl=float:left;margin-left:0;|#default=float:right;margin-right:0;}}margin-left:1em;border-style:solid;border-width:1px;padding:1em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200px|center|alt=Візуальний редактор]]'''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Вставляти список приміток — швидко й просто. [[File:VisualEditor References List Insert Menu-uk.png|alt=Скріншот, що демонструє випадне меню з багатьма елементами|center|frameless|150px]] Помістіть курсор туди, де Ви хочете, щоб відобразився список приміток (зазвичай внизу сторінки). Відкрийте меню «{{int:visualeditor-toolbar-insert}}» та клацніть іконку «{{int:cite-ve-dialogbutton-referenceslist-tooltip}}» (три книги). Якщо Ви використовуєте декілька груп приміток, що відбувається порівняно рідко, Ви матимете можливість уточнити групу. Якщо Ви зробите це, то лише ті примітки, що належать до вказаної групи, будуть відображатися у цьому списку приміток. І насамкінець, натисніть «{{int:visualeditor-dialog-action-insert}}» в діалоговому вікні, аби вставити {{int:cite-ve-dialogbutton-referenceslist-tooltip}}. Цей список зміниться, якщо Ви додасте більше виносок до сторінки. Ви можете прочитати та допомогти з перекладом [[:mw:Special:MyLanguage/VisualEditor/User guide|посібника користувача]], який має більше інформації про візуальний редактор.</div></div> З останнього випуску розсилки новин [[:mw:Special:MyLanguage/VisualEditor|Команда візуального редактора]] виправила чимало багів. Їхню робочу панель можна переглянути [[phab:project/board/483/|на Фабрикаторі]]. Їхніми [[:mw:VisualEditor/Current_priorities|поточними пріоритетними завданнями]] є вдосконалення підтримки для арабського та індо-арійського письма, а також адаптування візуального редактора до потреб Вікімандрів та Вікіджерел. === Недавні зміни === Візуальний редактор тепер доступний для усіх користувачів більшості [[Wikivoyage:|Вікімандрів]]. Його також увімкнули для усіх користувачів французьких Вікіновин. Функція '''[[:mw:Special:MyLanguage/VisualEditor/Single edit tab|єдиної вкладки редагування]]''' об'єднує вкладки «{{int:vector-view-edit}}» та «{{int:visualeditor-ca-editsource}}» у єдину вкладку «{{int:vector-view-edit}}». Її вже було впроваджено у декілька Вікіпедій, зокрема в угорську, польську, англійську та японську Вікіпедії, а також в усі мовні версії Вікімандрів. В усіх цих вікі Ви можете змінити свої налаштування цієї функції у вкладці «{{int:prefs-editing}}» на сторінці [[Special:Preferences|Спеціальна:Налаштування]]. Команда тепер переглядає відгуки і роздумує над методами вдосконалення дизайну цієї функції, перед тим як впровадити її для більшої кількості користувачів. === Майбутні зміни === Кнопка «{{int:Savearticle}}» тепер називатиметься «{{int:Publishpage}}». Це вплине як на візуальну, так і на вікітекстову систему редагування. Більше [[M:Editing/Publish|інформації можна знайти на Меті]]. Протягом наступних декількох місяців візуальний редактор пропонуватиметься всім редакторам [[:mw:VisualEditor/Rollouts|Вікіпедій «Фази 6»]] — Вікіпедій, що залишилися. Розробники хочуть знати, чи друкування тексту Вашою мовою відчувається природним у візуальному редакторі. Будь ласка, залишайте свої коментарі та назви мов, які Ви тестували, у [[:mw:Topic:St8y4ni42d0vr9cv|гілці для відгуків на mediawiki.org]]. Це вплине на декілька мов, такі як: [[:w:ar: |'''арабська''']], [[:w:hi: |'''гінді''']], [[:w:th: |'''тайська''']], [[:w:ta: |'''тамільська''']], [[:w:mr: |'''маратхі''']], [[:w:ml: |'''малаялам''']], [[:w:ur: |'''урду''']], [[:w:fa: |'''перська''']], [[:w:bn: |'''бенгальська''']], [[:w:as: |'''ассамська''']], [[:w:arc: |'''арамейська''']] та інші. Команда співпрацює з розробниками-волонтерами, що підтримують Вікіджерела, аби впровадити Візуальний редактор і на цей вікіпроект прямо зараз для тестування всіма охочими, а згодом — і для повноцінного використання всіма користувачами. ([[phab:T138966|T138966]]) Команда працює над сучасним редактором вікірозмітки. Він виглядатиме як візуальний редактор, і зможе використовувати сервіс citoid, а також інші сучасні інструменти. Ця нова система редагування стане доступною як бета-функція для комп'ютерної версії приблизно в серпні 2016. Ви можете прочитати про цей проект у [[mediawikiwiki:Special:MyLanguage/VisualEditor/Roadmap/Update_2016-06-23|загальному оновленні стану роботи у списку розсилки Вікімедіа]]. === Працюймо разом === * Чи Ви вчите нових редакторів користуватися візуальним редактором? Чи допомагали Ви [[:mw:Citoid/Enabling Citoid on your wiki|налаштувати функцію автоматичного генерування зовнішніх посилань Citoid у Вашій вікі]]? Чи писали або імпортували Ви [[:mw:Special:MyLanguage/Help:TemplateData|TemplateData]] для важливих шаблонів цитувань? <mark>Чи маєте Ви бажання допомогти новим редакторам та невеликим спільнотам із візуальним редактором? Будь ласка, долучіться до нової [[:mw:Help:VisualEditor/Community Taskforce|'''Оперативної групи спільноти візуального редактора''']].</mark> * Дізнайтеся, як вдосконалити «автомагічну» систему генерування посилань [[:mw:citoid|citoid]] у візуальному редакторі, створивши перекладачів [[w:uk:Zotero|Zotero]] для популярних джерел Вашою мовою! Перегляньте [[Mw:Citoid/Zotero's Tech Talk|технічну лекцію Себастьяна Карчера]], аби дізнатися більше. Якщо Ви читаєте це не своєю улюбленою мовою, будь ласка, допоможіть нам з перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму, аби ми могли повідомити Вас, коли буде готовий новий випуск. {{int:Feedback-thanks-title}} </div> [[:m:User:Elitre (WMF)]], 20:20, 3 липня 2016 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=15741003 --> == Save/Publish == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> Команда [[:mw:Editing|редагування]] планує змінити назву кнопки [https://translatewiki.net/w/i.php?title=Special:Translations&namespace=8&message=Savearticle «<bdi>{{int:Savearticle}}</bdi>»] на [https://translatewiki.net/w/i.php?title=Special:Translations&namespace=8&message=Publishpage «'''<bdi>{{int:Publishpage}}</bdi>'''»] та [https://translatewiki.net/w/i.php?title=Special:Translations&namespace=8&message=Publishchanges «'''<bdi>{{int:Publishchanges}}</bdi>'''»]. «<bdi>{{int:Publishpage}}</bdi>» використовуватиметься, коли Ви створюєте нову сторінку. «<bdi>{{int:Publishchanges}}</bdi>» використовуватиметься, коли Ви змінюєте наявну сторінку. Назви будуть однакові у всіх середовищах редагування.[https://phabricator.wikimedia.org/T131132][https://phabricator.wikimedia.org/T139033] Ця зміна, вірогідно, станеться близько 30 серпня 2016 року. Ця зміна буде анонсована у [[:m:Special:MyLanguage/Tech/News|Тех. новинах]], коли матиме статися. Якщо Ви досконало володієте іншою мовою, крім англійської, будь ласка, перевірте стан перекладів на translatewiki.net елементів [https://translatewiki.net/w/i.php?title=Special:Translations&namespace=8&message=Publishpage «'''<bdi>{{int:Publishpage}}</bdi>'''»] та [https://translatewiki.net/w/i.php?title=Special:Translations&namespace=8&message=Publishchanges «'''<bdi>{{int:Publishchanges}}</bdi>'''»]. Головна причина цієї зміни — уникнути плутанини для нових редакторів. Повторювані дослідження щодо поведінки нових користувачів показали, що деякі новачки вважають, що «<bdi>{{int:Savearticle}}</bdi>» збереже приватну копію нової сторінки у їхніх облікових записах, а не одразу опублікує їхні зміни в мережі. Важливо, щоб ця частина користувацького інтерфейсу була чіткою, бо складно вилучити публічну інформацію після того, як її було опубліковано. Ми вважаємо, що плутанина, спричинена кнопкою «<bdi>{{int:Savearticle}}</bdi>», збільшує навантаження на досвідчених редакторів, яким доводиться чистити інформацію, яку люди ненавсмисно розкривають, і повідомляти функціонерам і стюардам, щоб її приховували. Уточнення того, що робить кнопка, зменшить цю проблему. Крім цього, метою є зробити усі вікі і мови більш послідовними: деякі вікі змінили цю кнопку багато років тому. [[:m:Legal|Правова команда]] Фонду Вікімедіа підтримує цю зміну. Полегшення інтерфейсу редагування для розуміння спростить роботу з питаннями ліцензування і приватності, що можуть виникати. Усі сторінки довідки та іншої базової документації про те, як редагувати сторінки, теж мають бути оновлені, і у вікі і будь-де ще. На вікісторінках Ви можете використовувати вікітекстовий код <code><nowiki>{{int:Publishpage}}</nowiki></code> та <code><nowiki>{{int:Publishchanges}}</nowiki></code>, щоб відображати нові назви кнопок мовою користувача. Залежно від налаштувань мови у [[Special:Preferences|Вашому обліковому записі]], ці вікітекстові коди дають «<bdi>{{int:Publishpage}}</bdi>» та «<bdi>{{int:Publishchanges}}</bdi>». Будь ласка, поділіться цією новиною з членами спільноти, які навчають нових редакторів, та іншими зацікавленими людьми. </div> [[m:User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[m:User talk:Whatamidoing (WMF)|talk]]) 21:02, 9 серпня 2016 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=15790914 --> == RevisionSlider == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> З 13 вересня [[mw:Special:MyLanguage/Extension:RevisionSlider|RevisionSlider]] буде доступним у вашій вікі як [[mw:Special:MyLanguage/Beta Features|бета-функція]]. Розширення RevisionSlider додає інтерфейс-слайдер до перегляду різниці версій, яке дозволяє Вам легко рухатись між ними. Цю функцію створено у відповідь на запит зі [[m:WMDE Technical Wishes|списку технічних побажань німецькомовної спільноти]]. Запрошуємо всіх тестувати функцію, і сподіваємося, що вона буде корисною у вашій роботі! </div> [[user:Birgit Müller (WMDE)|Birgit Müller (WMDE)]] 18:08, 12 вересня 2016 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Birgit Müller (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_2&oldid=15903627 --> == Відкритий конкурс проектних грантів == [[File:IEG barnstar 2.png|right|100px]] Вітаємо! Від 12 вересня до 11 жовтня '''[[m:Special:MyLanguage/Grants:Project|Програма проектних грантів]] приймає заявки''' на фінансування нових інструментів, досліджень, живих подій у громаді (включно з редагувальними марафонами, семінарами тощо), а також онлайн-проектів (включаючи конкурси) та інших інноваційних пропозицій для пожвавлення діяльності волонтерів Вікімедіа. Проектні гранти можуть прислужитися для оплати вашого та вашої команди робочого часу на розробку проекту, додатково до витрат самого проекту, таких як матеріали, відрядження та оренда приміщень. * [[m:Special:MyLanguage/Grants:Project/Apply|'''Подайте''' заявку на грант]] або [[m:Special:MyLanguage/Grants:IdeaLab|'''чорновик''' вашого проектуl]] до МайстерніІдей IdeaLab * [[m:Special:MyLanguage/Grants:Project#Upcoming_events|'''Проконсультуйтесь щодо вашої заявки''']] на прийдешній сесії Hangout * '''Звіртеся зі зразками''' заповнених [[m:Special:MyLanguage/Grants:IEG#ieg-engaging|Грантів індивідуальної участі]] або [[m:Special:MyLanguage/Grants:PEG/Requests#Grants_funded_by_the_WMF_in_FY_2015.E2.80.9316|Грантів на проекти та події]] Також приймаються кандидатури на членство в [[m:Special:MyLanguage/Grants:Project/Quarterly/Committee|Комісії з відбору проектних грантів (до 1 жовтня)]]. Щиро ваші, [[m:User:I JethroBT (WMF)|I JethroBT (WMF)]] ([[m:User talk:I JethroBT (WMF)|talk]]) 20:53, 30 вересня 2016 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:I JethroBT (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:I_JethroBT_(WMF)/IEG_2015_Targets/uk&oldid=13481868 --> == Creative Commons 4.0 == Вітання! За дорученням Фонду Вікімедіа прошу вашого відгуку щодо пропонованого переходу від ліцензії CC BY-SA 3.0 до CC BY-SA 4.0 в усіх проектах Вікімедіа. Консультації триватимуть від 5 жовтня до 8 листопад, і ми сподіваємось отримати якомога ширше коло думок і точок зору. Зацікавлених запрошуємо до участі в [[meta:Special:MyLanguage/Terms of use/Creative Commons 4.0|дискусії на Мета-Вікі]]. [[User:JSutherland (WMF)|Joe Sutherland]] ([[User talk:JSutherland (WMF)|talk]]) 04:18, 6 жовтня 2016 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:JSutherland (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:JSutherland_(WMF)/MassMessage/2&oldid=15962241 --> == Editing News #3—2016 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> ''[[:m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter/2016/October|Читати це іншою мовою]] • [[:m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]'' <div style="float:right;width:230px;{{#switch:ltr|rtl=float:left;margin-left:0;|#default=float:right;margin-right:0;}}margin-left:1em;border-style:solid;border-width:1px;padding:1em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200px|center|alt=Візуальний редактор]]'''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Чи знали Ви, що можна легко перевпорядковувати стовпці й рядки у візуальному редакторі? [[File:VisualEditor table editing menu.png|alt=Знімок екрану, що демонструє спадне меню з опціями для редагування структури таблиці|center|frameless|232x232px]] Виберіть клітинку стовпця чи рядка, який Ви хочете перемістити. Клацніть на стрілочку на початку цього рядка чи стовпця, щоб відкрити випадне меню (як показано). Виберіть або «Перемістити вліво» чи «Перемістити вправо», щоб перемістити стовпець, або «Перемістити вгору» чи «Перемістити вниз», щоб перемістити рядок. Ви можете прочитати та допомогти з перекладом [[:mw:Special:MyLanguage/VisualEditor/User guide|посібника користувача]], який має більше інформації стосовно того, як користуватися Візуальним редактором. </div></div> З моменту випуску останньої розсилки новин [[:mw:Special:MyLanguage/VisualEditor|Команда візуального редактора]] працювала в основному над новим редактором вікірозмітки. Вони також випустили деякі незначні функції і новий інструмент для редагування мап. Їхню робочу панель можна переглянути [[phab:project/board/483/|на Фабрикаторі]]. Ви можете знайти посилання на список завдань, виконаних за кожен тиждень на сторінці [[:mw:VisualEditor/Weekly triage meetings|mw:VisualEditor/Weekly triage meetings]]. Їхніми [[:mw:VisualEditor/Current_priorities|поточними пріоритетами]] є виправлення багів, випуск редактора вікірозмітки 2017 у формі [[mediawikiwiki:Beta_Features|бета-функції]], та покращення мовної підтримки. === Останні зміни === *Тепер можна робити текст великим або малим.[https://phabricator.wikimedia.org/T53613] *Раніше невидимі шаблони відображалися як іконка у формі пазла. Тепер поряд з цією іконкою показується також назва невидимого шаблону.[https://phabricator.wikimedia.org/T141861] Схожа функція дозволить відображати першу частину прихованих коментарів HTML.[https://phabricator.wikimedia.org/T147089] *Категорії відображаються внизу кожної сторінки. При клацанні на категорію відкриється діалогове вікно для редагування категорій.[https://phabricator.wikimedia.org/T145267] *У багатьох вікі вже можна додавати [[mediawikiwiki:Maps|мапи]] на сторінки. Перейдіть у меню вставки і виберіть елемент «Мапи». Департамент відкриттів додає більше функцій до цієї області, таких як геоформи (geoshapes). Ви можете прочитати про це на mediawiki.org.[https://www.mediawiki.org/wiki/Wikimedia_Discovery#Maps] *Кнопка «Зберегти» тепер називається «Зберегти сторінку», коли Ви створюєте нову сторінку, і «Зберегти зміни», коли Ви змінюєте вже наявну.[https://phabricator.wikimedia.org/T139033] У майбутньому кнопка «{{int:Savearticle}}» називатиметься «{{int:Publishpage}}». Це вплине як на візуальний редактор, так і на редактор вікірозмітки. Більше [[:m:Editing/Publish|інформації можна отримати на Меті]]. *Галереї зображень тепер використовують візуальний режим редагування. Ви можете бачити мініатюри зображень, додавати нові файли, вилучати небажані, переставляти зображення шляхом простого перетягування, і додавати підписи для кожного з таких зображень. Використовуйте вкладку «Опції», щоб встановити режим відображення галереї, розміри зображень, і щоб додати назву для всієї галереї.[https://phabricator.wikimedia.org/T45037] === Майбутні зміни === Протягом наступного місяця візуальний редактор стане доступним для усіх редакторів у 10 [[:mw:VisualEditor/Rollouts|Вікіпедіях «Фази 6»]], що залишилися. Розробники хотіли б дізнатися, чи набирання тексту Вашою мовою відчувається природним у візуальному редакторі. Будь ласка, публікуйте свої коментарі й мови, які Ви тестували, [[:mw:Topic:St8y4ni42d0vr9cv|у гілці для відгуків на mediawiki.org]]. Це матиме вплив на декілька мов, зокрема, [[:w:th:|'''таїландську''']], [[:w:my:|'''бірманську''']] та [[:w:arc:|'''арамейську''']]. Команда працює над сучасним редактором вікірозмітки. [[Mw:2017 wikitext editor|Редактор вікірозмітки 2017]] виглядатиме як візуальний редактор і в ньому можна буде користуватися сервісом Citoid та іншими сучасними інструментами. Нова система редагування може стати доступною як бета-функція для стаціонарних пристроїв у жовтні 2016. Ви можете прочитати дещо про цей проект [[:mw:Special:MyLanguage/VisualEditor/Roadmap/Update_2016-06-23|у загальному оновленні статусу в списку розсилки Вікімедіа]]. === Працюймо разом === * Чи Ви вчите нових редакторів користуватися візуальним редактором? Чи допомагали Ви [[:mw:Citoid/Enabling Citoid on your wiki|налаштувати функцію автоматичного генерування зовнішніх посилань Citoid у Вашій вікі]]? Чи писали або імпортували Ви [[:mw:Special:MyLanguage/Help:TemplateData|TemplateData]] для важливих шаблонів цитувань? <mark>Чи маєте Ви бажання допомогти новим редакторам та невеликим спільнотам із візуальним редактором? Будь ласка, долучіться до нової [[:mw:Help:VisualEditor/Community Taskforce|'''Оперативної групи спільноти візуального редактора''']].</mark> *Якщо Ви читаєте це не своєю улюбленою мовою, будь ласка, допоможіть нам з перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму, аби ми могли повідомити Вас, коли буде готовий новий випуск. {{int:Feedback-thanks-title}} —[[:mw:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]] </div> 20:49, 15 жовтня 2016 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=15960088 --> == внесок користувача == Колеги, чи не підкажете куди дівався мій внесок? Він точно у мене був у перші місяці існування вікімандрів, а тепер чомусь не відображається. WTF? --[[Користувач:A1|A1]] ([[Обговорення користувача:A1|обговорення]]) 23:09, 19 жовтня 2016 (EEST) : Здається мені, що то буде важко - знайти ті перші правки Вікімандрів. Робот ще може до них дістатись, а де їх шукати в вебі - не знаю. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:05, 24 жовтня 2016 (EEST) :: Якщо пам'ятаєте статтю, яку Ви точно редагували, то можна пошукати в історіі статті. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:16, 24 жовтня 2016 (EEST) І щоби два рази не вставати - почитайте, будь-ласка, [[Вікімандри:Кістяки статей]]. Там є кілька правил, що стосуються Ваших останніх змін. Дякую. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:08, 24 жовтня 2016 (EEST) == Скидання пароля == У нас проблема: піддано атаці облікові записи користувачів з розширеними правами (наприклад, адміни, бюрократи, приховувачі, чек'юзери). Може бути, що причиною є слабкі або повторно використані паролі. Члени спільноти працюють разом з членами різних команд Фонду, щоб вирішити цю проблему. А поки що ми просимо всіх ще раз оцінити свої паролі, які ви обрали для своїх облікових записів у вікі. Якщо ви знаєте, що обрали слабкий пароль або такий, який ви використовуєте десь іще, будь ласка, змініть паролі! Обирайте сильні паролі: довжиною понад вісім символів, з літерами, цифрами і знаками пунктуації. [[m:User:JSutherland (WMF)|Joe Sutherland]] ([[m:User talk:JSutherland (WMF)|{{int:Talkpagelinktext}}]]) / [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 01:52, 14 листопада 2016 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:JSutherland (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:JSutherland_(WMF)/MassMessage/2&oldid=16060697 --> == listings editor… == …поламавсь. Принаймні в мене замість іконок якась абракадабра, хоча працює ок. --[[Користувач:Ата|<span style="color:SteelBlue">Ата</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Ата|'''<span style="color:#80A0FF">'''(обг.)'''</span>''']]</sup> 09:58, 24 листопада 2016 (EET) == New way to edit wikitext == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> '''Коротко''': З'явилася нова бета-функція [[:mw:2017 wikitext editor|режиму вікітексту для візуального редактора]]. Будь ласка, [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|спробуйте]]. Ми у відділі Редагування Фонду Вікімедіа відповідальні за те, щоб зробити редагування кращим для усіх дописувачів, і новачків, і досвідчених. Ми поступово покращуємо [[:mw:VisualEditor|візуальний редактор]] на основі відгуків, користувацьких тестів та запитів на функції. Одна це не задовольняє усі потреби користувачів: щоб відредагувати сторінку обговорення, створити шаблон або відредагувати поламаний синтаксис примітки таки треба користуватися вікітекстом і йому віддають перевагу багато досвідчених редакторів. Саме тому ми вже давно запланували для візуального редактора «режим вікітексту». Він максимально дає можливості візуального редактора для тих випадків, коли ви потребуєте чи хочете вікітексту. Це той самий користувацький інтерфейс, що й у візуальному редакторі, включно з верхньою панеллю інструментів з тими ж кнопками. Він надає доступ до [[:mw:citoid|інструмента Citoid]] для форматування посилань на джерела, має інтегрований пошук зображення для вставки і можливість додавати нові шаблони з допомогою простого діалогу. Подібно до візуального редактора, якщо ви вставляєте форматований текст, скопійований з іншої сторінки, форматування (наприклад, жирний текст) автоматично конвертується у вікітекст. Усі вікі зараз мають доступ до цього режиму як [[:mw:Beta Features|бета-функції]]. Після увімкнення він скрізь замінює ваш наявний [[:mw:Editor|редактор вікітексту]]. Якщо вам не сподобається, бета-функцію можна вимкнути у своїх налаштуваннях у будь-який час. Ми не хочемо нікого здивувати, тому це бета-функція виключно за бажанням. Вона ні для кого не увімкнеться автоматично, навіть якщо ви поставили галочку «{{Int:Betafeatures-auto-enroll}}». Новий режим редагування вікітексту базується на візуальному редакторі, тому потребує JavaScript (як і [[:mw:Extension:WikiEditor|поточний редактор вікітексту]]). Він не працює з додатками, які були розроблені для старого (і навпаки), тому у деяких користувачів зникнуть важливі для них додатки. Ми будемо раді [[:mw:VisualEditor/Gadgets|працювати з авторами додатків, щоб допомогти їм оновити свій код для роботи]] з обома редакторами. Ми не плануємо позбуватися нинішнього головного редактора вікірозмітки для комп'ютерів у близькому майбутньому. Ми також не збираємося прибирати поточну можливість редагувати вікітекст без JavaScript. Врешті, хоча це має бути зрозуміло і так, якщо ви віддаєте перевагу користуватися поточним редактором вікітексту, то на здоров'я. Це рання версія, тож ми б хотіли знати, що ви думаєте, щоб ми могли її покращити. Будь ласка, надсилайте відгук про новий режим [[:mw:2017 wikitext editor/Feedback|на сторінку відгуку]]. Ви можете залишати коментарі будь-якою мовою. Дякуємо. </div> [[:mw:User:Jdforrester (WMF)|James Forrester]] (Product Manager, Editing department, Wikimedia Foundation) --21:32, 14 грудня 2016 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=15942009 --> nojud2lixainuiz422nkm09x1eh4e50 0 1854 28435 28430 2021-01-20T00:06:13Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Встречайте|Встречайте]] ([[User talk:Встречайте|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 24987 wikitext text/x-wiki {{geo|32.313|-64.765|zoom=12}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = |location = |capital = [[Гамільтон]] |government = |currency = |area = 53.2 км² |population = 64 237 (2010) |language = |religion = |electricity = |callingcode = +1-441 |tld = |timezone = }} '''Бермудські острови''' (англ. Bermuda Islands) — британська заморська територія в північно-західній частині Атлантичного океану. == Зрозуміти == Територія повністю займає архіпелаг Бермудські острови з 150 малих островів, яких близько 20 ненаселені, пов'язаних мостами і дамбами. Бермуди — найстарша англійська колонія, на островах добре розвинений туризм. == Регіони == == Міста == * [[Гамільтон]] * [[Сент-Джордж]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Північна Америка|type=Країна}} 5ofumpcl32xmuigo7w1qr8df3qs36cr 0 1856 36300 36299 2024-12-14T21:12:22Z 7burnedbunny7 7228 /* Що відвідати */ 36300 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Бреслау | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Вроцлав''' знаходиться в [[Німеччина|Німеччині]]. == Зрозуміти == [https://www.polscha.travel/uk/m%D1%96sta/vrotslav-m%D1%96sto-sta-most%D1%96v '''Вроцлав''']{{Dead link|date=серпня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} — місто в [[Польща|Польщі]], в Нижній Сілезії. Займає четверте місце за чисельністю населення. Одне з найстаріших міст Польщі, столиця Нижньосілезького воєводства. До 1945 року місто мало назву Бреслау і належало Німеччині. У 1945 році було передано СРСР Польщі. За кілька років із міста були виселені німці і заселені поляки (переважно зі Львова, але також із інших міст України та інших країн - Білорусії, Литви, Бельгії). У 2016 році місто стало культурною столицею Європи. Вроцлав називають містом мостів. Вроцлав є одним з найстаріших міст у Польщі. Розташоване місто поблизу кордону з Чехією, у центрі Сілезької низовини, біля підніжжя Судет над річкою Одрою, Вроцлав є містом 12 островів і 112 мостів. Як місто з понад тисячолітньою історією, Вроцлав пишається прекрасними історичними пам'ятками всіх епох і є особливим туристичним центром. На перший погляд, краєвиди Вроцлава не відрізняються від інших польських міст: тут і симпатичні кольорові будиночки, й усюдисуща площа Ринок, і костел, і ратуша, і бруківка. Одним словом, усе в найкращих традиціях старої Польщі. Та є й дещо особливе в цьому місті. По-перше — символ Вроцлава. Гноми або красналі (іноді krasnoludki), як їх називають поляки, настільки популярні серед гостей і мешканців міста, що у них є навіть свій сайт. Всього таких фігур у місті понад 300 (станом на 2019 рік), кожен гном має своє значення та професію.  == Як дістатись == === {{Літаком}} === Від 2017 року, коли Україна отримала безвіз із ЄС, до Вроцлава почали літати значно більше авіакомпанцій. Станом на 2019 до Вроцлава можна долетіти із Києва (Бориспіль та [[Міжнародний аеропорт «Київ»|Жуляни]]) або Львова. Треба пам'ятати, що літаком '''безкоштовно можна перевозити досить обмежену кількість багажу''' (зазвичай до 10-15 кг, але деякі лоукости дозволяють безкоштовно провозити лише до 5 кг), за решту доводиться доплачувати значну суму, іноді навіть більшу, ніж сам авіаквиток. Тому якщо плануєте перевозити значну кількість багажу, можливо, варто пересуватися потягом. === {{Потягом}} === Один з найзручніших способів відвідання міста. Ходять потяги із Києва та Одеси (через [[Львів]]). Також можна їхати з пересадками у Львові, а далі у Пшемислі або й іншими маршрутами. Через [[Пшемисль]], станом на 2019 рік, їздить більшість українців. Прямий потяг крім єдиної зручності (безпересадковий маршрут) має, тим не менше, і недоліки: досить дорогий (близько 3000 грн) і значний час у дорозі (близько 30 годин, з них 6 на кордоні під час заміни колес). Треба врахувати стандартні вимоги до мандрівників до ЄС - не перевозити із собою значні кількості алкоголю, тютюну і виключити зі своїх речей м'ясні продукти (часті випадки, коли польські прикордонники, побачивши м'ясо у пасажирів, викидують його). === {{Автомобілем}} === Менш зручний спосіб відвідання міста через значні затримки автомобілів на кордоні. Авто буває стоять до 6, а то й 11 годин на кордоні. Особливо критично це взимку, коли пасажирів можуть вигнати на холод із авто, або влітку, коли досить спекотно. В той же час до плюсів можна віднести можливість завантажити безкоштовно досить значну кількість багажу (на відміну від літаків) і вільно обирати шлях та зупинки. Можна скористатися бла-бла-каром і взяти попутчика за певну суму, таким чином зменшивши ціну поїздки. Також слід мати на увазі, що до мандрівників в авто пред'являють найбільше претензій зі сторони прикордонників (хіба що пасажирів автобусів більше). Тому запасіться всіма необхідними документами і коштами. В першу чергу - це віза (для робітників), страховка і кошти в розрахунку від 100 злотих на день. Також додатковим бонусом буде бронь готелю або іншого місця проживання. Для поїздки потрібна зелена карта (автоцивілка), яка коштує десь 700 грн (на 2017). Ціна бензину в Польщі приблизно така ж, як і в Україні. Можливо, трохи вища. === {{Автобусом}} === Менш зручний спосіб відвідання міста через значні затримки автобусів на кордоні. Автобуси буває стоять до 6, а то й 11 годин на кордоні. Особливо критично це взимку, коли пасажирів можуть вигнати на холод із автобуса, або влітку, коли досить спекотно. Також незручно перебувато досить значний час в замкненому просторі (зазвичай не можна вставати зі своїх місць в автобусі протягом всієї подорожі, яка може затягнутися до 30 годин). В той же час до плюсів можна віднести можливість завантажити безкоштовно досить значну кількість багажу (на відміну від літаків) і відносно дешевий квиток - близько 700-1000 гривень для автобуса Вроцлав-Київ (2019 рік). Автобусом можна передавати посилки із Польщі в Україні і навпаки. Ціна питання - від близько 20-30 злотих або 100-200 гривень для маленької посилки. Також слід мати на увазі, що до мандрівників в автобусі пред'являють найбільше претензій зі сторони прикордонників. І таких пасажирів найчастіше знімають з рейсу за порушення або якісь (і вмотивовані, і не зовсім) підозри щодо мети перебування у Польщі. Тому запасіться всіма необхідними документами і коштами. В першу чергу - це віза (для робітників), страховка і кошти в розрахунку від 100 злотих на день. Також додатковим бонусом буде бронь готелю або іншого місця проживання. Також може знадобитися і зворотній квиток. Всі ці документи хоч і не обов'язокові, але чим більше буде у вас документів (особливо, коли перший раз їдете), тим спокійніше будете себе почувати. Багато чого залежить від конкретного прикордонника - іноді взагалі нічого не питають і не вимагають, а іноді (досить рідко, але ж буває!) вимагають всі можливі документи! Щоправда, особливо хвилюватися не треба, якщо ви жодних законів не порушували - пропустять у 99% випадків. == Транспорт == У місті дуже комфортний транспорт. Місто має дуже розгалужену трамвайну мережу (одну з найкращих у Польщі, та й у Європі загалом). Крім трамваїв можна скористатися автобусами або таксі. Також можна взяти в оренду автомобіль (найпопулярніший сервіс Возілла, що надає в оренду електромобілі Ніссан Ліф) або велосипед. Або навіть скутер або електричний самокат (самокати стали досить популярними серед молоді десь від 2016-17 років). Квитки продаються у спеціальних автоматах біля зупинок. В середньому квиток коштує 3 злотих (21 грн у 2019), який дає право на пересування транспортом протягом 1 години. Можна вибрати інші варіанти квитків - від 15 хв (2,4 злотих) до проїздних на всі види транспорту на рік. Проїздний на всі види транспорту коштує 100 злотих на місяць. Для інвалідів і студентів продаються пільгові квитки за 50% вартості. Із 2018 року меню білетних автоматів підтримують українську мову. На більшості зупинок є цифрове табло, яке показує час прибуття найближчого маршруту, але треба врахувати, що на околицях такі табло відсутні. У середньому, в робочі дні, вдень, через кожні 5-10 хвилин прибуває якийсь транспорт, на вузлових станціях цей час скорочується до однієї-двух хвилин. Вночі їздять лише нічні автобуси. В середньому раз на годину. Маршрути досить продумані. Навіть якщо потрібний номер траспорту буде не скоро, можна через гугл-карту знайти інші подібні маршрути в потрібному напрямку і далі пересісти на інший номер. Трамваї їздять від 5-6 години ранку до 22-23 години вечора. У вихідні дні транспорт ходить значно рідше (приблизно в два рази рідше). Якщо у робочий день, наприклад, трамваї їздять з інтервалом в 15 хвилин, то у суботу і неділю з інтевалом у 30 хвилин. Розклад руху можна побачити на більшості зупинок. В центрі транспорт ходить досить точно. У вечірні години (особливо на околицях) можливі перебої у роботі траспорту. Більше перебоїв трапляється у роботі автобусів через автомобільні затори. Зупинки оголошуються польською мовою (іноді англійською), також більшість транспорту обладнані табло, де висвічується назва зупинки і маршрут. Досить зручно проглянути маршрут заздалегіть у гуглкарті і спланувати подорож. Увага! '''Практично весь траспорт обладнаний кнопками вимоги виходу'''. Вони знаходяться на поручнях біля дверей або й на самих дверях. Для виходу потрібно натиснути кнопку, як правило, або червоного, або зеленого кольору. Водій не відчиняє двері, якщо ізсередини ніхто не натиснув кнопку. Такі кнопки є ззовні вагонів і їх теж потрібно натискати для входу. == Що відвідати == {{Mapframe|51° 6′ 36″|17° 1′ 57″}} * [https://www.votpusk.ru/country/dostoprim_info.asp?ID=9877 Ратуша] — неодмінно потрібно відвідати. Ратуша відкрита для туристів щодня з 10:00 до 17:00, крім понеділка й вівторка. * [https://intravel.net/wroclaw/attractions/wroclaw-historical-museum «Палац Королівський»] від Ратуші прямуємо до вулиці Kazimierza Wielkiego 35, де розташований історичний музей «Палац Королівський». Тут представлена виставка «1000 років Вроцлава», до якої входить майже 3 тис. об'єктів. Сама будівля музею виконана у розкішному бароковому стилі.  * [http://www.prostoturist.com.ua/spravochniki/dostoprimechatelnosti/id/10005 Костел Святої Ельжбети.] Довго шукати його не доведеться, адже з будь-якого місця старого Вроцлава видно його вежу, яка має 86 метрів. Костел відкритий щодня, вхід вільний. Якщо наважишся піднятись на самий вершечок вежі, то побачиш незабутню панораму, а фото будуть казковими.  * [http://ua.info-pics.biz/tourism2/poland/607-tumskiy-ostrv-polscha-vroclav-naykrasivshiy-ostrv-vroclava.html Тумський острів]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}.  Колишній річковий острів на Одрі. Це найдавніша частина Вроцлава, розташована в старому руслі Одри. Назва острова перекладається як «Кафедральний острів» на честь побудованого тут собору Святого Іоанна Хрестителя. На території Тумського острову збереглися руїни деяких будов, датовані ще IX століттям. * [http://wroclaw.kolejkowo.pl/ Колейково.]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Найбільший залізничний макет у Польщі! * [http://muzeum.uni.wroc.pl/plan-zwiedzania/aula-leopoldina/ Аула Леопольдівна] Неповторний зал виконаний в стилі барокко, розташований на ІІ поверсі Вроцлавського університету. * [https://www.votpusk.ru/country/dostoprim_info.asp?ID=9910 Дім Яся і Маглосі.] * [https://www.polscha.travel/uk/u-muzeyach-%D1%96-galereyach/ratclavitcka-panorama Рацлавицька панорама.]{{Dead link|date=серпня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * {{See|name=Вроцлавський театр ляльок|address=Театральна площа, буд. 4|wikidata=Q8038590|phone=71 335 49 11|email=widownia@teatrlalek.wroclaw.pl|hours=9:00 - 12:00 i 14:00 - 18:00 Понеділок вихідний|wikipedia=Вроцлавський театр ляльок|lat=51° 6′ 18.36″|long=17° 1′ 59.16″}} == Чим зайнятись == === Театри === {{See|name=Польський театр|address=вулиця Gabrieli Zapolskiej 3|phone=(+48) 71 316 07 80|email=sekretariat@teatrpolski.wroc.pl|hours=7.00 – 15.00 Субота-Неділя вихідний|lat=51° 6′ 4.32″|long=17° 1′ 35.04″|wikipedia=Польський театр (Вроцлав)}} {{See|name=Музичний театр Капітоль|address=Marszałka Józefa Piłsudskiego 67|phone=+48717890451|email=kasa@teatr-capitol.pl|lat=51.10062350237589,|long=17.029755437052028|wikipedia=Капітолій (театр)}} * Оперета; == Що купувати == Напередодні Різдва у Вроцлаві вирує різдвяний ярмарок. Різдвяний ярмарок — це не просто базар, де можна накупити сувенірів, подарунків й усіляких смаколиків. То ціле дійство, де панує особлива атмосфера. Це ще не свято, але вже його передчуття.  * Солодощі * Іграшки. * Гірлянди. * Різблені дрібнички. * Пряникове серце. == Де поїсти == * Mewa milk-bar (Drobnera 6) якщо ви бажаєте домашньої кухні, то вам сюди. Ціни досить низькі, кухня смачна. * Pierogarnia Stary Młyn (Rynek 26) тут можна скуштувати вареники та пироги схожі до українських, та різновиди соусів, які додаються до них вражають навіть досвічених гурманів. === Дешево === === Середні ціни === * Макдональдс * Бургер Кінгс * Етно-кафе === Дорого === == Де розважитись == * Вроцлавський аквапарк; * Зоопарк. == Де зупинитись == === Дешево === Хостели. === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Вроцлавський університет. Вроцлавська політехніка. Вроцлавський економічний університет. Різноманітні поліцеальні школи (аналоги наших технікумів і училищ). Освіта досить часто безкоштовна або за символічну плату. Для навчання, як правило, потрібне знання польської мови. Польську мову досить часто викладають в тих же поліцеальних школах. == Як заробити == Багато українців працює на будівництві, заводах і фабриках. На будівництво часто беруть прямо з вулиці, на заводи та інші праці іноді потрібно почекати до 5-10 днів на оформлення документів. Більшість працедавців беруть на роботу по безвізовому паспорту, в той же час деякі вимагають робочу візу (від 4 місяців або навіть лише повну візу від 6 місяців). Більшість працедавців офіційно оформляють на роботу, самі роблячи потрібні документи (іноді за це стягують кауцію-задаток у сумі 100 або 200 злотих, після закінчення контракту його повертають). Зарплату в такому випадку практично завжди виплачують на банківську карточку. Банківську карточку бажано оформити заздегідь, бо її оформлення займає в середньому тиждень - її присилають по пошті за адресою проживання. Найкращий варіант - банк Польський або Пекао. Значна частина працедавців співпрацюють саме із цими банками. Карточки безконтакті, якщо купуєте до 50 злотих, то вводити пін-код не треба. Українські карточки теж скрізь приймають до оплати (але все ж таки, бажано оформити безконтакту карточку в Україні), знімаючи в середньому 3-4% комісії. Найвигідніше - відразу зняти всю суму готівки із української карточки і розраховуватися вже знятими злотими, оскільки комісія за зняття готівки трохи менше, приблизно 2%. Частина банкоматів мають український інтерфейс. Часто у віділенні серед банківських працівників є українці. В крайньому випадку (якщо не володієте польською) можна спілкуватися англійською (банківські працівники, як правило, знають добре англійську) або скористатися гуглоперекладачем. Увага! Деякі польські банки беруть велику комісію за зняття готівки - наприклад, Євронет знімає мінімум 16 злотих (140 грн на 2019). Оплата праці. У Польщі мінімальна оплата праці 10 злотих за годину. В середньому мінімальна зарплата за місяць від 2100 злотих. == Застереження == Не розпивати алкоголь із сумнівними особами. Уникати бомжів (особливо п'яних) і агресивно налаштованих людей. Хоча такі випадки (агресивного ставлення до іноземців, і українців у тому числі) поодинокі, але варто пам'ятати, що береженого Бог береже! :-) == Як вирішувати проблеми == Звернутися до українців (їх досить чимало у місті, особливо у центрі і у великих магазинах, у місцях скупчення людей) або до поліції за порадою. Поліція патрулює вокзал. На вокзалах (на відміну від України) досить мало бомжів. У крайньому випадку (або за потреби) можна звернутися до консульства. Воно, щоправда, працює лише кілька днів на тиждень. * {{listing | name=Генеральне консульство України у Вроцлаві | alt= | url=https://wroclaw.mfa.gov.ua/ | wikipedia=Генеральне консульство України у Вроцлаві | wikidata=Q112829331 | email= | address= | lat=51.112314 | long=17.03765 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2024-06-28 | content= }} == Зв'язок == Мобільний зв'язок досить дешевий, як для Європи. Так, сім-картка коштує 5 злотих (близько 37 грн на 2019), а середній пакет послуг на місяць коштує 30 злотих (Play). == Куди далі == * [[Познань]] * [[Варшава]] * [[Краків]] * [[Свідниця]] * [[Прага]] * [[Берлін]] * [[Дрезден]] {{footer|ispartof=Польща|type=Місто}} [[Категорія:Міста Польщі]] 0or7lluv7zx96j0ftoj3d8fd2m7pbnu 0 1857 33280 32711 2022-08-24T01:53:20Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat 33280 wikitext text/x-wiki {{geo|48.1547|24.8294|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Verkhovyna4.JPG | caption= Панорама міста | city= Верховина | citylocal= | map= | arm= | population= 5412 | callingcode= }} '''Верхови́на''' (до 1962 р. — село Жаб'є) — місто в Україні в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]], адміністративний центр Верховинського району та Верховинської районної ради. Розташоване на висоті 620 м над рівнем моря, на березі річки Чорний Черемош, за 150 км від Івано-Франківська і за 31 км від залізничної станції Ворохта. == Зрозуміти == Перша писемна згадка про місто датується 1424 роком. В давнину ділилося на дві частини: Жаб'є-Ільці та Жаб'є-Слупійка, мало багато присілків: Красний Луг, Кривополе, Волова, Ходак, Віпче, Замагура. У різні часи до ґміни Жаб'я належали села Бистрець, Дземброня, Топільче, Зелене, Явірник, Буркут. == Як дістатись == Дістатись Верховини можна власним автомобілем або автобусом, з місцевої автостанції курсують автобуси до [[Івано-Франківськ|Івано-Франківська]], інших населених пунктів області, а також до [[Київ|Києва]] та [[Чернівці|Чернівців]]. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція розташована у Ворохті, з якої до Верховини без проблем можна добратись автобусом або таксі. Також можливий варіант добирання з Коломиї, між містами досить часто їздять автобуси. === {{Автомобілем}} === Верховина розташована на трасі Р-24 Татарів - [[Кам'янець-Подільський]] === {{Автобусом}} === Верховина має транспортне сполучення з Івано-Франківськом та іншими районними центрами області, з яких найзручніше добиратись. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Громадського транспорту окрім таксі у місті немає. == Що відвідати == *регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини *приватний Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика *Музей гуцульської магії. *[http://verkhovyna.life/starozhytnostey/ Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини] *церква Успіння Пресвятої Богородиці, УПЦ КП *церква Святого Юрія Побідоносця, УГКЦ *церква Святої Анни, УПЦ МП == Чим зайнятись == У Верховині швидкими темпами розвивається туризм. Функціонує табір та школа рафтингу. Охочі мають змогу спливати на байдарках, рафтах, каяках, сходити на вершини Карпат, рибалити та займатися скелелазанням. Молоді люди віком до 18 років мають можливість відпочити у дитячому оздоровчому комплексі «Верховина». == Що купувати == Поблизу автостанції є ринок, де можна купити сувеніри та речі ручної роботи. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == З перебоями працюють всі мобільні оператори. == Куди далі == {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] qxt9o1sblerr38rfjbyb3x9utsibmx8 0 1858 36274 36168 2024-12-06T09:59:43Z AtUkr 74 /* Що відвідати */ 36274 wikitext text/x-wiki {{geo|48.5416|25.0386|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Kolomyia2.jpg | caption= | city= Коломия | citylocal= | map= | arm= | population= 60 941 | callingcode= }} '''Коломи́я''' — центр Коломийського району [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], адміністративний центр Коломийської районної ради, місто обласного підпорядкування, розміщене на річці Прут, у південно-східній частині області, за 65 км від [[Івано-Франківськ]]а. Вузол залізничних і автомобільних шляхів. Населення — 61 тис. жителів (2017). == Зрозуміти == Історики й досі не мають одностайної відповіді на питання, коли і як виникла Коломия, хто був її засновником, звідки походить назва міста. Ось як про це чи не вперше у XIX столітті зазначив Л. Вайґель: «… Коломия належить до найстаріших у Галичині міст. Дехто, захоплений схожістю вислову, вводить назву слова ''колонія'', тобто римське поселення. Тутешній люд провадить назву міста від назви потоку ''Коломийка'', який так звуть тому, що в нім мили кола». Сьогодні найпоширенішими версіями щодо походження назви міста є припущення, побудовані на основі переказів і легенд. Зокрема, це версії, що виникли від сполучення іменника «коло» (колесо) і дієслова «миє» (мити, обмивати), від сербо-хорватського слова ''«коломий'я»'', власного чоловічого імені ''Коломий''. Існує також версія, що Коломию було закладено на честь галицького короля і угорського королевича Коломана (Кальмана) (1209–1241) у 1214 році, вперше висловлена у XIX столітті. Є ще варіант, що назву місто отримало від назви річки Прут. Колись Прут мав назву «Мий», відповідно місто назвали «Коло Мия», тобто коло Прута. == Як дістатись == Дістатись Коломиї можна власним автомобілем або автобусом, з місцевої автостанції курсують автобуси до [[Івано-Франківськ]]а, інших населених пунктів області, також є залізнична станція. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У Коломиї розташований залізничний вокзал на якому зупиняються потяги з Києва та Львова, Одеси, Мінська, Харкова. Також курсує електричка до Івано-Франківська та Рахова. === {{Автомобілем}} === Коломия — Івано-Франківськ: 64 км. Коломия — Львів: 198 км. Коломия — Чернівці: 79,0 км. === {{Автобусом}} === Коломия має транспортне сполучення з Івано-Франківськом та іншими районними центрами області, також курсують автобуси у інші міста, такі як , [[Львів]], [[Чернівці]], [[Київ]]. === {{Кораблем}} === == Транспорт == У місті є громадський транспорт та таксі. == Що відвідати == {{Mapframe}} * {{See|name=Музей писанкового розпису|lat=48.5283284|long=25.0391421|address=проспект В'ячеслава Чорновола, 43Б}} * {{See|name=Міська ратуша|address=вулиця Михайла Грушевського, 1|lat=48.525|long=25.037222}} * {{See|name=Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття|address=вулиця Театральна, 25|lat=48.528861|long=25.037528}} * {{See|name=Благовіщенська(Спаська) церква|address=вулиця Карпатська, 2|lat=48.527222|long=25.023056}} * {{See|name=Катедральний собор преображення Христового (УГКЦ)|address=вулиця Театральна, 31|lat=48.5300669|long=25.0372641}} * {{See|name=Музей історії міста|address=вулиця Романа Шухевича, 80|lat=48.528333|long=25.043889}} * {{See|name=Гімназія імені Грушевського (монастир Урсулянок)|address=вулиця Івана Франка, 19|lat=48.5313351|long=25.036179}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == * Синьйор Помідор, вул. СічовихСтрільців, 23 * Фреш пр. Грушевского, 8а * Паб Underground пл. Вічевий Майдан, 6 * Карпати вул. Театральна, 15 === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == * Оазис вул. Ковцуняк, 1 -б * Надія проспект Чорновола, 26 * Ворота Карпат вул. Ніщинського, 26а * Писанка пр-т Чорновола, 41 * Silver Lake cottage * Локомотив вул. Яворницького, 28 === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Нині у Коломиї діє одинадцять ЗОШ, одинадцять дитячих садочків, дитячий будинок-інтернат, Будинок дитячої та юнацької творчості, Станція юних туристів, Коломийський навчально-виробничий центр творчості учнівської молоді, Музична студія, ДЮСШ № 1, ДЮСШ № 2. Коледжі: Коломийський економіко-правовий коледж КНТЕУ Коломийський медичний коледж ім. Івана Франка Коломийський педагогічний коледж Коломийський політехнічний коледж Коломийський коледж комп'ютерних наук Технікуми, ліцеї та училища: Коломийський індустріально-педагогічний технікум Коломийський професійний ліцей сфери послуг Вище професійне училище № 14 Вище професійне училище № 17. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У місті присутні усі українські оператори мобільного зв'язку. == Куди далі == {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] colgdaxsh8z9v387d6i9dyu1yz0rnls 4 1863 21779 21689 2018-07-22T07:55:07Z Visem 502 /* Посилання */ 21779 wikitext text/x-wiki {{Підтримай Вікімандри українською navbar}} [[Файл:Wikiposter.pdf|200px|міні|праворуч|Коротка адреса сторінки конкурсу [http://mandry.wikimedia.org.ua/ '''mandry.wikimedia.org.ua''']]] '''Ідея конкурсу''': Проект Вікімандри святкує 5-річчя. Тому є чудова нагода поділитися своїми враженнями з мандрівниками та підготуватися до нових мандрівок, а головне — створити якісний контент про куточки України й одночасно доповнити вільний путівник українською мовою. Проект Вікімандри створено саме для цього! Наразі поки тут ще мало інформації, тож долучайтеся та допомагайте у створенні якісного путівника українською мовою! Гарних Вікімандрів! '''Дати проведення''': 1-28 лютого 2018 року '''Партнери конкурсу''': ГО «Вікімедіа Україна» '''Правила участі у конкурсі''': У конкурсі можуть взяти участь усі охочі. Учасники мають бути зареєстрованими у Вікіпроектах (зробити це можна за посиланням у правому верхньому куті). Конкурсними вважаються нові та покращені статті у Вікімандрах українською мовою, а також нові статті про Україну у Вікімандрах іноземними мовами (обов'язково додавайте їх до списку створених на цій сторінці). Організатори та члени журі також запрошуються до написання статей, проте не можуть претендувати на отримання нагород, що передбачені для переможців та призерів (за бажанням та можливістю партнерів можуть бути нагороджені окремими заохочувальними призами). Статті мають бути подані протягом конкурсного періоду, за розрахунок береться київський час. Учасникам пропонується писати статті як про окремі населені пункти, так і про маршрути, регіони, великі національні парки та заповідники, важливі аеропорти, розмовники чи навіть просто щось на [[загальні теми]]. Приклади оформлення статей: [[Київ]], [[Будапешт]], [[Севастополь]], [[Німецький розмовник]], [[На Говерлу і Прутецькі водоспади]], [[Мехіко (аеропорт)]]. Будь ласка, зверніть увагу, що Вікімандри не є Вікіпедією, тут діють трохи інші принципи. Перед написанням статті рекомендується ознайомитись з матеріалами на сторінці [[Вікімандри:Довідка]] або хоча би прочитати про те, [[Вікімандри:Як написати добрий путівник?|як написати добрий путівник]]. Ви також можете поєднати свою участь з паралельними конкурсами іноземними мовами, список яких доступний за посиланнями ліворуч (по назві мови), відповідно до встановлених там правил. Детальніше читайте [[Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською/Умови конкурсу|Умови конкурсу]]. '''Призи''': Переможець отримає приз у вигляді оплати (компенсації) поїздки по Україні та оплати готелю в обраному місці на одну добу для двох осіб. Інші призери отримають заохочувальні [[Вікімандри:Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»/Призи|призи]]. '''Нагородження''' планується провести під час [[:wmua:Вікіконференція 2018|Вікіконференції]] у Києві (24—26 серпня 2018 року). '''Організаційний комітет''': * [[Користувач:Antanana|Antanana]] * [[Користувач:Visem|Visem]] '''Журі''': # --[[Користувач:Звірі|Звірі]] ([[Обговорення користувача:Звірі|обговорення]]) 14:43, 20 червня 2017 (EEST) # --[[Користувач:Taras r|Taras r]] ([[Обговорення користувача:Taras r|обговорення]]) 23:54, 22 червня 2017 (EEST) # --[[Користувач:Jbuket|Jbuket]] ([[Обговорення користувача:Jbuket|обговорення]]) 12:41, 28 червня 2017 (EEST) # --[[Користувач:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] ([[Обговорення користувача:Андрій Гриценко|обговорення]]) 13:01, 28 червня 2017 (EEST) (можливо буду писати статті) # --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 20:22, 17 січня 2018 (EET) '''Контакти''':</br> wmua-staff{{@}}wikimedia.org.ua == Посилання == * [https://wikimediaukraine.wordpress.com/2018/01/17/wikimandry/ Прес-анонс конкурсу] * [https://ua.wikimedia.org/wiki/Вікімедіа_Україна Сайт Вікімедіа Україна] == Див. також == * [[Вікімандри:Публікації про Вікімандри]] 3zudaaqwokduekkhy0lsv3w1e4ytdte 0 1865 19688 19685 2018-02-20T19:08:53Z Voll 30 19688 wikitext text/x-wiki {{geo|50.406944|29.892222|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Копилів | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Копилів''' - село, яке знаходиться в Україні, в [[Київська область|Київській області]], в [[w:Макарівський_район|Макарівському районі]]. == Зрозуміти == Розташоване на березі р.[[w:Буча_(річка)|Бучанка,]] 11км від райцентру. Перша писемна згадка 1392 р. Згодом згадується як урочище “Копиловка” і знову як село у 1602 р. Із 1738 р. почергово належало польським шляхтичам: Косаківському, Іосифу Дзявяловському, Іосифу Шимановському. У 1840 р. за борги маєтність розпродали частинами Францу Яцковському, Мухановим, Кетнеру, Глоговським, Рогальскому, Буржинській. У 1882 р. його придбав [[w:Микола_Карлович_фон_Мекк|Микола Карлович фон Мекк]], який побудував тут маєток. Опісля 1910 р. маєток був проданий == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Житомирська траса, або М06, далі поворот на ліво === {{Автобусом}} === До [[Копилів|Копилова]] можна дістатися із Києва автобусом № 373, що вирушає із [[w:Святошин|Святошино]]. Робить зупинку на м. Житомирська (напроти кінотеатру). Відправлення з Святошино о 8.00, 12. 45. Назад можна дістатись 13.30. 16.30. На зупинці треба бути заздалегідь, оскільки автобус не дотримується жорстко графіку. == Транспорт == В селищі не поширене явище автостопу. Варто чекати автобуса. До траси десь близько 2км == Що відвідати == *маєток фон Мекк (садибний будинок, парк із двома старими алеями, руїни молочної ферми, панський став, водонапірна башта). Вхід до маєтку вільний. Будинок в аварійному стані, тому варто бути обережним, якщо заходити до середини. Прохання не кидати там сміття, його і так там вистачає. Тому хто наважиться зайти до садибного будинку розраховуйте, що можете вийти брудними (принаймні взуття). * парк * гольф клуб * стадіон == Чим зайнятись == * гуляти в парку * грати в гольф * грати у футбол * фотографувати старий маєток == Що купувати == == Де поїсти == * Придорожній ресторан "Шашличний двір" (вул. Заводська, 1-б) * Можна купити їжу в місцевому магазині. Асортимент невеликий. == Де зупинитись == Готель є принаймні при гольф-клубі == Зв'язок == У Копилові працюють українські мобільні оператори == Куди далі == {{footer|ispartof=Київська область|type=Місто}} ojh67gfp7a8ixi96cdtvojx72u19rmg 0 1866 33692 25453 2022-10-15T18:07:26Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33692 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|View from Chora Hora.jpg}} {{Itinerary | назва= Похід Чорногірським хребтом | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= Івано-Франківська та Закарпатська області | маршрут= с. Шибене - пол. Веснарка - оз.Марічейка - г.Піп-Іван Чорногірський - г.Дземброня - г.Менчул - г.Бребенескул - г.Гутин-Томнатик - г.Ребра - оз.Несамовите - г.Туркул - г.Данціж - г.Пожижеська - г.Брецкул - г.Говерла - пол.Скопеська - г.Петрос - ур.Козьмещик (Лазещина) | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 60 км | висота_виходу= | найвища_точка= Говерла | тривалість= 4 дні | складність= середня }} '''Маршрут «Похід Чорногірським хребтом»''' проходить по українських Карпатах у Івано-Франківській та Закарпатській областях. == Зрозуміти == Чорногора – це найвищі вершини Українських Карпат, найвисокогірніші озера, будівлі… Саме тут проходить мабуть один з найпопулярніших туристичних маршрутів в Українських Карпатах. Чорногора - це також миттєва зміна погоди: від нещадно-палючого сонця до холодного дощу і мокрого снігу. А ще Чорногора – це майже 40 кілометрів високогірних стежок, широкі полонини, стрімкі скелі та неповторні, незабутні краєвиди. Влітку на Чорногорі можна жаритись від неймовірної спеки, а взимку – замерзнути від лютого холоду. == Підготуватись == '''В залежності від сезону список спорядження може змінюватись''' # Намет # Казанок # Газові балони та пальники # Легка водозахисна куртка (наприклад, сучасні мембранні куртки) # Водозахисні штани. # Трекінгові штани або шорти # Легкі штани для табору і сну. # Флісовий светр. # Віндстопер або вітрівка. # Футболка (2-3 на 6 днів, не більше). # Дощовик або пончо. # Шапка тепла. # Кепка від сонця. # Окуляри сонцезахисні. # Легке запасне взуття (сандалі, пластикові шльопанці) # Взуття для денних переходів (якісні трекінгові черевики з хорошою підошвою та мембраною). # Ліхтарики від снігу (бахали, гамаші) # Шкарпетки (з розрахунку 1 пара на 1 день, а також для сну і запасна пара) # Термобілизна # Рюкзак 65-80 літрів (бажано з рейнковером). # Спальний мішок(з температурою комфорту від -3 до +5). # Килимок (карімат). # Налобний ліхтарик. # Індивідуальна аптечка. # Поліетиленові пакети або водозахисні герм-мішки для речей. # Гігієнічний набір. # Посуд (тарілка, чашка, ложка, бажано ніж). # Сідачка. # Трекінгові палиці == Як дістатись == До с. Шибене можна дістатись автобусом з Верховини який відправляється о 12:00 14:00 17:50 та вартує 25 грн станом на 2017 рік. Також можна винайняти таксі. == Пересуваємось по маршруту == === 1 день === '''''с. Шибене - пол.Веснарка - оз. Марічейка - г.Піп-Іван Чорногріський''''' Від прикордонної застави йдемо дорогою вздовж потоку Шибений в напрямку присілка Погорілець, де розташоване Високогірне ПОНДВ КНПП від якого починаємо стрімкий підйом вгору на північ до полонини Веснарка. Полонина розташована на південному схилі г.Шурин на висоті 1500м з якої відкриваються чудові краєвиди на Чивчинський хребет та гори Марамурешу в Румунії. Підйом до полонини займає більше години, влітку тут можна придбати гуцульську бринзу та вурду. [[Файл:Lake Maricheika.jpg|міні|праворуч|Озеро Марічейка взимку]]Через полонину прямуємо далі тією ж дорогою до високогірного озера Марічейка яке розташоване в невеликому льодовиковому карі. По дорозі ми може спостерігати як смерековий ліс з набором висоти переходить у субальпійське криволісся, а потім виходить на широкі простори альпійського високогір'я які виводять нас до г.Піп-ІВан Чорногірський. Вершину легко впізнати серед інших, завдяки руїнам старої обсерваторії, в якій зараз розташований Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост. Спускаємось з гори йдучи хребтом до Говерли і через 2 км звертаємо праворуч до місця з джерелом де зупиняємось на ночівлю. === 2 день === '''''г. Дземброня - г.Менчул - г.Бребенескул - г. Гутин-Томнатик - г.Ребра - оз.Несамовите ''''' [[Файл:Dzembronya winter.jpg|міні|ліворуч|на схилі г. Дземброня]] Зранку повертаємось на головний хребет та продовжуємо маршрут на північний захід до г. Дземброня. З вершини продовжуємо рух у тому ж напрямку до г.Менчул на якій зберігся напівзруйнований бліндаж часів Першої світової війни. Звідси відкривається чудовий вид на наступну гору - Бребенескул до якої залишилось йти близько години. Рухаючись до г.Ребра зупиняємось на перемичці між головний хребтом та г.Гутин-Томнатик звідки можна зробити радіальний вихід на ще один двох тисячник, а дорога туди з поверненням займе менше години. Повернувшись рухаємось далі головною дорогою, яка траверсує г.Ребра, також можна і піти через вершину. З гори йде пологий спуск до найнижчого місця на хребті, саме тут у льодовиковому карі розташоване озеро Несамовите. Тут чудове місце щоб поставити намети та зупинитись на ночівлю. === 3 день === '''''оз.Несамовите - г.Туркул - г.Пожижевська - г.Брецкул - г.Говерла - пол.Скопеська''''' [[Файл:Pol. Skopeska8.jpg|міні|праворуч|Полонина Скопеська]] Наступного дня, від озера піднімаємось стежкою на хребет до г.Туркул. Цю вершину можна обійти траверсною стежкою та якщо піднятись на вершину то в гарну погоду з неї відкривається чудовий краєвид. Проходимо г.Данціж і виходимо на г.Пожижевську з якої видно г.Говерлу, але слід ще перейти одну вершину — г. Брецкул. На сідловині між Брецкулом та Говерлою є джерело питної води, а поновивиши запас стрімким підйомом виходимо на найвищу вершину Українських Карпат та всієї України - г.Говерла. Спускаємось з Говерли та прямуємо до г.Петрос, минаючи будинок лісників та працівників КБЗ повертаємо ліворуч до полонини Скопеська. Тут чудове місце для ночівлі. === 4 день === '''''пол. Скопеська - г.Петрос - пол. Головчеська - ур.Козьмещик - с.Лазещина)''''' [[Файл:View from pol. Holovcheska2.jpg|міні|ліворуч|Петрос з пол.Головчеська]] В останній день нам потрібно здійснити сходження на г.Петрос, цей підйом можна здійснити без рюкзаків залишивши їх у підніжжі гори або на пол.Головчеська через яку ми будемо повертатися додому. Підніматися на г.Петрос досить стрімко, стежка серпантином звивається ребром гори, на якому є виходи скельних порід пісковика. З Петроса є кілька маршрутів, це до с.Кваси через пол.Менчул-Квасівський, до смт.Ясіня через пол.Шасса, та повернення назад до пол.Головчеська і через ур.Козьмщик до с.Лазещина. == Застереження == Маршрут починається в прикордонному селі Шибене і проходить прикордонною зоною поряд з державним кордоном України та Румунії. Кожен турист повинен мати при собі паспорт. == Куди далі == Дивіться також всі статті серії «[[Маршрути Карпатами]]». {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] qyurdqwvc8golsdv92kfxmlxwbrfnxj 0 1867 33694 28368 2022-10-15T18:07:51Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33694 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary|назва=На полонину Маришевська|зображення=Полонина Маришевська.jpg|розмір=250px|підпис=Краєвид на г. Говерла з полонини Маришевська|регіон=[[Івано-Франківська область]]|маршрут=КПП Карпатського НПП – полонина Маришевська –КПП Карпатського НПП|тип=пішохідний|загальна_протяжність=16 км|найвища_точка=1567 м|тривалість=1-2 дні|складність=легка}} '''Маршрут «На полонину Маришевська»''' проходить по [[Чорногірському масиву]]. == Зрозуміти == Одна з найкращих панорам головного хребта Чорногірського масиву відкривається із полонини Маришевськогої, оскільки, вона перебуває у безпосередній близькості до Чорногірського хребта. == Підготуватись == == Як дістатись == Вихідний пункт – КПП Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП , яке знаходиться на 10-му кілометрі дороги смт. Ворохта – спортбаза “Заросляк”, поблизу хутора Завоєля. Сюди добратися можна як пішки, так і за допомогою автомобіля. == Пересуваємось по маршруту == Зробивши оплату слід рухатися далі вгору дорогою в сторону г. Говерла. Через 4 км слід звернути увагу на форельне господарство, яке знаходитиметься по праву сторону від дороги. Тут розводять такі види риб, як голець (Nemachilus barbatulus), форель райдужна (Salmo gardneri). та осетер (Acipenser oxyrinchus). На форельному господарстві є можливість організувати екскурсію по господарству та, за окрему плату, придбати рибу. Рухаючись далі дорогою вверх, ми минаємо Чорногірський географічного стаціонар ЛНУ ім. Івана Франка та ідучи попри р. Прут, ми повинні йти далі до нижнього моста через цю річку. Одразу за мостом є альтанка, де можна перепочити, перевірити спорядження, також за мостом є майданчик, де можна залишити автомобіль. Для того ж щоб потрапити на полонину Маришевська нам потрібно за мостом повернути ліворуч на добре витоптану стежку, яка плавно веде вгору. Хорошим вказівником біля місця, де потрібно повернути є інформаційний щит, який нагадує, що ми знаходимося на території Говерлянського ПОНДВ КНПП. Частково маршрут проходить невеликим потоком, тому потрібно мати хороше взуття та бути обережним, оскільки, є ризик підсковзнутися та зазнати травми. Також варто звернути увагу на масові вітровали та буреломи, які відбулися через діяльність вітру, тому стежка може бути перегороджена деревами, проте працівники Говерлянського ПОНДВ КНПП регулярно очищають стежку від дерев. Рухаючись вверх ми потрапляємо на невелику відкриту ділянку, звідки відкривається краєвид на головний Чорногірський хребет. Можемо спостерігати г. Говерла, г. Брецкул, г. Пожижевська, г. Данціж. Також ми можемо побачити сніголавинну метеостанцію державної гідрометеорологічної служби України “Пожижевська” та високогірний біологічний стаціонар Інституту екології Карпат НАН України. Також тут є покриття мобільного зв’язку (Kyivstar). Після цієї галявини починається доволі крутий підйом схилом, який триває приблизно 30-40 хв. Вздовж стежини поступово ліс змінюється заростями малини (Rubus idaeus). Після підйому ми виходимо на виположену лучну ділянку. Ця ділянка утворилась внаслідок ведення полонинського господарства на місці вирубування лісу біля її верхньої межі. Далі нам слід рухатися далі стежиною, яка виводить нас на місцевість, де колись була колиба та функціонувало полонинське господарство. Тут є покриття мобільного зв’язку (Kyivstar, MTC). Ця ділянка і є кінцевою точкою нашого маршруту. Звідки відкривається краєвид на головний хребет Чорногори, добре видно г. Гомул (1787,6 м). Поблизу трапляється чорниця (Vaccinium myrtillus), тому можна поласувати ягодами. Поблизу є джерело питної води, тому тут можна зробити тривалий привал та насолоджувати краєвидами. Після привалу слід вернутися тією ж стежиною до мосту через р. Прут, а згодом до КПП Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП. == Застереження == Відвідування території Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку є платним. == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{footer|ispartof=Маршрути Карпатами|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] rzf369w562wfz1vngirib3xqx93wynx 4 1876 30276 25622 2021-02-24T22:28:42Z Mykola7 4555 Захистив «[[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2017]]»: Архів минулих років ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) 25622 wikitext text/x-wiki == Review of initial updates on Wikimedia movement strategy process == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> ''Note: Apologies for cross-posting and sending in English. [[m:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/Initial announcements review|Message is available for translation on Meta-Wiki]].'' The Wikimedia movement is beginning a movement-wide strategy discussion, a process which will run throughout 2017. For 15 years, Wikimedians have worked together to build the largest free knowledge resource in human history. During this time, we've grown from a small group of editors to a diverse network of editors, developers, affiliates, readers, donors, and partners. Today, we are more than a group of websites. We are a movement rooted in values and a powerful vision: all knowledge for all people. As a movement, we have an opportunity to decide where we go from here. This movement strategy discussion will focus on the future of our movement: where we want to go together, and what we want to achieve. We hope to design an inclusive process that makes space for everyone: editors, community leaders, affiliates, developers, readers, donors, technology platforms, institutional partners, and people we have yet to reach. There will be multiple ways to participate including on-wiki, in private spaces, and in-person meetings. You are warmly invited to join and make your voice heard. The immediate goal is to have a strategic direction by Wikimania 2017 to help frame a discussion on how we work together toward that strategic direction. Regular updates are being sent to the [[mail:Wikimedia-l|Wikimedia-l mailing list]], and posted [[m:Strategy/Wikimedia_movement/2017/Updates|on Meta-Wiki]]. Beginning with this message, monthly reviews of these updates will be sent to this page as well. [[m:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/Signup|Sign up]] to receive future announcements and monthly highlights of strategy updates on your user talk page. Here is a review of the updates that have been sent so far: * [[m:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/15 December 2016 - Update 1 on Wikimedia movement strategy process|Update 1 on Wikimedia movement strategy process]] (15 December 2016) ** Introduction to process and information about budget spending resolution to support it * [[m:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/23 December 2016 - Update 2 on Wikimedia movement strategy process|Update 2 on Wikimedia movement strategy process]] (23 December 2016) ** Start of search for Lead Architect for movement strategy process * [[m:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/8 January 2017 - Update 3 on Wikimedia movement strategy process|Update 3 on Wikimedia movement strategy process]] (8 January 2017) ** Plans for strategy sessions at upcoming Wikimedia Conference 2017 * [[m:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/11 January 2017 - Update 4 on Wikimedia movement strategy process|Update 4 on Wikimedia movement strategy process]] (11 January 2017) ** Introduction of williamsworks * [[m:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/2 February 2017 - Update 5 on Wikimedia movement strategy process|Update 5 on Wikimedia movement strategy process]] (2 February 2017) ** The core movement strategy team, team tracks being developed, introduction of the Community Process Steering Committee, discussions at WikiIndaba conference 2017 and the Wikimedia movement affiliates executive directors gathering in Switzerland * [[m:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/10 February 2017 - Update 6 on Wikimedia movement strategy process|Update 6 on Wikimedia movement strategy process]] (10 February 2017) ** Tracks A & B process prototypes and providing feedback, updates on development of all four Tracks More information about the movement strategy is available on the [[m:Strategy/Wikimedia movement/2017|Meta-Wiki 2017 Wikimedia movement strategy portal]]. ''Posted by [[m:Special:MyLanguage/User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] on behalf of the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation|Wikimedia Foundation]], 22:31, 15 лютого 2017 (EET) • [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/Initial announcements review|{{int:please-translate}}]] • [[m:Talk:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates|Get help]]'' </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:GVarnum-WMF@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=16297862 --> == Overview #2 of updates on Wikimedia movement strategy process == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> ''Note: Apologies for cross-posting and sending in English. [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/Overview 2 of updates on Wikimedia movement strategy process|This message is available for translation on Meta-Wiki]].'' As we mentioned last month, the Wikimedia movement is beginning a movement-wide strategy discussion, a process which will run throughout 2017. This movement strategy discussion will focus on the future of our movement: where we want to go together, and what we want to achieve. Regular updates are being sent to the [[mail:Wikimedia-l|Wikimedia-l mailing list]], and posted [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia_movement/2017/Updates|on Meta-Wiki]]. Each month, we are sending overviews of these updates to this page as well. [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/Signup|Sign up]] to receive future announcements and monthly highlights of strategy updates on your user talk page. Here is a overview of the updates that have been sent since our message last month: * [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/16 February 2017 - Update 7 on Wikimedia movement strategy process|Update 7 on Wikimedia movement strategy process]] (16 February 2017) ** Development of documentation for Tracks A & B * [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/24 February 2017 - Update 8 on Wikimedia movement strategy process|Update 8 on Wikimedia movement strategy process]] (24 February 2017) ** Introduction of Track Leads for all four audience tracks * [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/2 March 2017 - Update 9 on Wikimedia movement strategy process|Update 9 on Wikimedia movement strategy process]] (2 March 2017) ** Seeking feedback on documents being used to help facilitate upcoming community discussions More information about the movement strategy is available on the [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017|Meta-Wiki 2017 Wikimedia movement strategy portal]]. ''Posted by [[m:Special:MyLanguage/User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] on behalf of the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation|Wikimedia Foundation]], 21:44, 9 березня 2017 (EET) • [[m:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/Overview 2 of updates on Wikimedia movement strategy process|{{int:please-translate}}]] • [[m:Talk:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates|Get help]]'' </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:GVarnum-WMF@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=16350625 --> == We invite you to join the movement strategy conversation (now through April 15) == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"><div class="plainlinks"> : ''This message, "[[mailarchive:wikimediaannounce-l/2017-March/001383.html|We invite you to join the movement strategy conversation (now through April 15)]]", was sent through multiple channels by [[m:User:GVarnum-WMF|Gregory Varnum]] on 15 and 16 of March 2017 to village pumps, affiliate talk pages, movement mailing lists, and MassMessage groups. A similar message was sent by [[m:User:Nicole_Ebber_(WMDE)|Nicole Ebber]] to organized groups and their mailing lists on 15 of March 2017. This version of the message is available for translation and documentation purposes'' Dear Wikimedians/Wikipedians: Today we are starting a broad discussion to define Wikimedia's future role in the world and develop a collaborative strategy to fulfill that role. You are warmly invited to join the conversation. There are many ways to participate, by joining an existing conversation or starting your own: [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia_movement/2017/Track_A|Track A (organized groups)]]: Discussions with your affiliate, committee or other organized group (these are groups that support the Wikimedia movement). Track B (individual contributors): [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia_movement/2017/Cycle_1|On Meta]] or your [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia_movement/2017/Participate|local language or project wiki]]. This is the first of three conversations, and it will run between now and April 15. The purpose of cycle 1 is to discuss the future of the movement and generate major themes around potential directions. What do we want to build or achieve together over the next 15 years? We welcome you, as we create this conversation together, and look forward to broad and diverse participation from all parts of our movement. * [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia_movement/2017|Find out more about the movement strategy process]] * [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia_movement/2017/Toolkit/Discussion_Coordinator_Role|Learn more about volunteering to be a Discussion Coordinator]] Sincerely, Nicole Ebber (Track A Lead), Jaime Anstee (Track B Lead), & the [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia_movement/2017/People|engagement support teams]]</div></div> 07:09, 18 березня 2017 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:GVarnum-WMF@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Strategy/Wikimedia_movement/2017/Updates/Global_message_delivery&oldid=16453957 --> == Read-only mode for 20 to 30 minutes on 19 April and 3 May == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch 2017|Читати це повідомлення іншою мовою]] • {{int:please-translate}} [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводитиме тестування свого допоміжного дата-центру в Далласі. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Щоб пересвідчитись, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести заплановане тестування. Тестування покаже, чи вони можуть надійно переключатись з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно багато команд як для підготовки до тестування, так і для доступності у випадку необхідності виправлення будь-яких неочікуваних проблем. Вони перемкнуть увесь трафік на допоміжний дата-центр у '''середу, 19 квітня 2017'''. У '''середу, 3 травня 2017''', трафік знову перемкнуть на основний дата-центр. На жаль, через обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], під час цих двох перемикань все редагування повинне зупинитись. Перепрошуємо за такі незручності й докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації в майбутньому. '''Протягом короткого часу Ви зможете читати всі вікі, але не матимете змоги їх редагувати.''' *Редагування буде недоступним впродовж 20—30 хвилин у середу, 19 квітня, і в середу, 3 травня. Тестування розпочнеться о [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20170419T14 14:00 UTC] (15:00 BST, 16:00 CEST, 10:00 EDT, 07:00 PDT, 23:00 JST). *Якщо Ви спробуєте редагувати чи зберегти сторінку в цей час, то побачите повідомлення про помилку. Сподіваємось, що протягом цих хвилин не буде втрачено жодних редагувань, але ми цього не можемо гарантувати. Якщо побачите повідомлення про помилку, будь ласка, почекайте, доки все відновиться. Після цього Ви зможете зберегти своє редагування. Але рекомендуємо Вам спершу про всяк випадок скопіювати Ваші зміни. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватись повільніше, ніж звичайно. Якщо Ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. *Протягом тижнів, які починаються з 17 квітня 2017 та 1 травня 2017, відбуватимуться замороження коду. Не буде проводитись впровадження будь-якого коду, за винятком необхідного. Якщо буде така необхідність, цей проект можуть відкласти. [[wikitech:Switch Datacenter#Schedule for 2017 switch|З розкладом можна ознайомитись на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни буде оголошено в цьому розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. '''Будь ласка, поділіться цією інформацією зі своєю спільнотою.''' /<span dir=ltr>[[m:User:Whatamidoing (WMF)|User:Whatamidoing (WMF)]] ([[m:User talk:Whatamidoing (WMF)|talk]])</span> </div></div>[[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 20:34, 11 квітня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=16545942 --> == Rasht == Hi everybody. :May you create [[:en:Rasht|Rasht's]] article in Українська?--[[Користувач:Pirsharafshah|Pirsharafshah]] ([[Обговорення користувача:Pirsharafshah|обговорення]]) 02:35, 14 квітня 2017 (EEST) == Wikivoyage at the Wikimania 2017 == Dear Wikivoyage community members. The [https://wikimania2017.wikimedia.org/wiki/Wikimania Wikimania 2017] conference will take place in August 2017. I am going to take part and I hope to meet some other community members. To prepare for the conference properly I would like to know more about all your wishes, problems and ideas related to Wikivoyage. I have created a [[:meta:Wikivoyage/Wikimania 2017|small site on the meta-wiki]] where you can drop all your thoughts, wishes and concerns. Feel free to create sub sites if needed. It would be great to have a meeting at the conference venue or anywhere in town. -- [[m:User:DerFussi|DerFussi]] ([[m:User talk:DerFussi|talk]]) -- [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 23:04, 23 квітня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:DerFussi@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Wikivoyage_Communities&oldid=16618100 --> == Конкурс банерів Вікімандрів у рамках ВікіЛюбитьЗемлю == Приєднуйтесь. Нам дуже не вистачає банерів для українських міст. Подробиці [https://ru.wikimedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_2017/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0#.D0.9C.D0.B5.D0.B6.D0.B4.D1.83.D0.BD.D0.B0.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.BD.D1.8B.D0.B5_.D0.B1.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D0.B5.D1.80.D1.8B тут]. --[[Користувач:Wanderer777|Wanderer777]] ([[Обговорення користувача:Wanderer777|обговорення]]) 17:39, 2 травня 2017 (EEST) == New notification when a page is connected to Wikidata == Hello all, (Sorry for writing in English. It’d be great if someone could translate it if necessary.) The Wikidata development team is about to deploy a new feature on all Wikivoyages. It is a new type of notification (via Echo, the notification system you see at the top right of your wiki when you are logged in), that will inform the creator of a page, when this page is connected to a Wikidata item. You may know that [[d:Wikidata:Main page|Wikidata]] provides a centralized system for all the interwikilinks. When a new page is created, it should be connected to the corresponding Wikidata item, by modifying this Wikidata item. With this new notification, editors creating pages will be informed when another editor connects this page to Wikidata. [[File:Screenshot Echo Wikibase notification.png]] This feature will be deployed on May 9th on all the Wikivoyages. This feature will be disable by default for existing editors, and enabled by default for new editors. This is the first step of the deployments, the Wikipedias and other Wikimedia projects will follow in the next months. If you have any question, suggestion, please let me know by pinging me. You can also follow and leave a comment [[phab:T142102|on the Phabricator ticket]]. Thanks go to [[d:user:Matěj Suchánek|Matěj Suchánek]] who suggested and developed this feature! Cheers, [[:d:User:Lea Lacroix (WMDE)|Lea Lacroix (WMDE)]] ([[:d:User talk:Lea Lacroix (WMDE)|talk]]) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Lea Lacroix (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Lea_Lacroix_(WMDE)/List_running&oldid=16680842 --> == [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:SecurePoll/vote/341?setlang={{CONTENTLANG}} Voting has begun in 2017 Wikimedia Foundation Board of Trustees elections] == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">[[File:Wikimedia-logo black.svg|{{#switch:{{CONTENTLANG}}|ar=left|he=left|right}}|125px|link=m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Updates/Board voting has begun]]''This is a message from the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee|Wikimedia Foundation Elections Committee]]. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Updates/Board voting has begun|Translations]] are available.'' [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:SecurePoll/vote/341?setlang={{CONTENTLANG}}&uselang={{CONTENTLANG}} Voting has begun] for [[m:Wikimedia Foundation elections/2017#Requirements|eligible voters]] in the 2017 elections for the ''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Board of Trustees|Wikimedia Foundation Board of Trustees]]''. The [[m:Wikimedia Foundation Board of Trustees|Wikimedia Foundation Board of Trustees]] is the ultimate governing authority of the Wikimedia Foundation, a 501(c)(3) non-profit organization registered in the United States. The Wikimedia Foundation manages many diverse projects such as Wikipedia and Commons. The voting phase lasts from 00:00 UTC May 1 to 23:59 UTC May 14. '''[https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:SecurePoll/vote/341?setlang={{CONTENTLANG}}&uselang={{CONTENTLANG}} Click here to vote].''' More information on the candidates and the elections can be found on the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Board of Trustees|2017 Board of Trustees election page]] on Meta-Wiki. On behalf of the Elections Committee,<br/> [[m:User:KTC|Katie Chan]], Chair, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee|Wikimedia Foundation Elections Committee]]<br/> [[m:User:JSutherland (WMF)|Joe Sutherland]], Community Advocate, Wikimedia Foundation Posted by the [[m:Special:MyLanguage/User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] • [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Updates/Board voting has begun|Translate]] • [[m:Talk:Wikimedia Foundation elections/2017|Get help]]</div> 22:14, 3 травня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:GVarnum-WMF@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=16683836 --> == Beta Feature Two Column Edit Conflict View == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> З 9 травня [[mw:Special:MyLanguage/Help:Two_Column_Edit_Conflict_View|перегляд конфлікту редагувань у вигляді двох колонок]] стане доступним у всіх вікі як [[mw:Special:MyLanguage/Beta Features|бета-функція]]. Двоколонтовий перегляд конфлікту редагувань у— це новий інтерфейс стрінки вирішення конфлікту редагувань. Він підсвічує різницю між зробленим і конфліктним редагуванням, так щоб було легко копіювати-вставляти частини тексту для вирішення конфлікту. Ця функція відповідає на запит зручнішої форми вирішення конфліктів редагувань з [[m:WMDE Technical Wishes|технічного списку побажань німецькомовної спільноти]]. Запрошуємо усіх тестувати функцію і сподіваємося, що вона буде корисною! </div> [[m:user:Birgit Müller (WMDE)|Birgit Müller (WMDE)]] 17:41, 8 травня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Birgit Müller (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_2&oldid=16712264 --> == Editing News #1—2017 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> ''[[:m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter/2017/May|Читати це іншою мовою]] • [[:m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]'' <div style="float:right;width:230px;{{#switch:ltr|rtl=float:left;margin-left:0;|#default=float:right;margin-right:0;}}margin-left:1em;border-style:solid;border-width:1px;padding:1em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200px|center|alt=Візуальний редактор]]'''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Чи знали Ви, що є можливість візуального перегляду змін? [[File:VisualEditor visual diff tool - visual diff.png|alt=Скріншот, на якому показані деякі зміни до статті. Більшість змін виділені за допомогою форматування тексту.|center|frameless|245x245px]]Після завершення редагування сторінки введіть свій опис редагування і виберіть «{{Int:visualeditor-savedialog-label-review}}». У візуальному режимі Ви побачите виділені додавання й вилучення тексту, нові посилання і зміну форматування. Інші зміни, такі як зміна розміру зображення, описані у примітках збоку. [[File:VisualEditor_visual_diff_tool_-_toggle_button-uk.jpg|alt=Кнопка перемикання, яка демонструє можливість зміни режиму редагування на візуальний або вікірозмітку; вибрано опцію візуального редагування.|center|frameless|220x220px]] Клацніть кнопку для перемикання режиму, щоб перемкнутися між режимами перегляду змін — візуальним та вікірозміткою. [[File:VisualEditor visual diff tool - wikitext diff.png|alt=Скріншот, що демонструє ті ж зміни у двостовпцевому режимі перегляду вікірозмітки.|center|frameless|245x245px]] Режим перегляду змін у форматі вікірозмітки — це той же інструмент перегляду змін, який використовується й у редакторах вікірозмітки та при перегляді історії сторінки. Ви можете прочитати та допомогти з перекладом [[:mw:Special:MyLanguage/VisualEditor/User guide|посібника користувача]], який має більше інформації стосовно того, як користуватися Візуальним редактором. </div></div> З моменту випуску останньої розсилки новин [[:mw:VisualEditor|команда візуального редактора]] витратила більшість свого часу на підтримку [[:mediawikiwiki:2017_wikitext_editor|редактора вікірозмітки 2017]], який доступний у межах візуального редактора як бета-функція, а також на додавання [[:mediawikiwiki:VisualEditor/Diffs|нового інструмента візуального перегляду здійснених змін]]. Їхню робочу панель можна переглянути [[:phab:project/board/483/|на Фабрикаторі]]. Ви можете знайти посилання на список завдань, виконаних за кожен тиждень на сторінці [[:mw:VisualEditor/Weekly triage meetings|mw:VisualEditor/Weekly triage meetings]]. Їхніми [[:mw:VisualEditor/Current_priorities|поточними пріоритетами]] є виправлення багів, підтримка редактора вікірозмітки 2017 як [[:mw:Beta Features|бета-функції]], і покращення інструменту візуального перегляду змін. === Останні зміни === *'''Новий режим редагування вікірозмітки''' доступний як бета-функція на стаціонарних пристроях. [[:mw:2017 wikitext editor|Редактор вікірозмітки 2017]] має таку ж панель інструментів, як і візуальний редактор, і може використовувати сервіс Citoid та інші сучасні інструменти. Перейдіть на сторінку [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures]], щоб увімкнути {{Int:Visualeditor-preference-newwikitexteditor-label}}. * '''[[:mediawikiwiki:VisualEditor/Diffs|Новий інструмент перегляду змін]]''' доступний у візуальному режимі візуального редактора. Можна перемикатись між режимами візуального перегляду змін й перегляду у форматі вікірозмітки. Згодом цей функціонал буде розширено. В майбутньому цей інструмент, ймовірно, буде інтегровано в інші компоненти MediaWiki. [https://phabricator.wikimedia.org/T143350] * Команда додала [[:mediawikiwiki:Editing/Projects/Columns_for_references|багатостовпцеву підтримку для списків приміток]]. Блок <code><nowiki><references /></nowiki></code> може автоматично показувати довгі списки приміток у форматі двох і більше стовпців на широких екранах. Це полегшує читання приміток. Можете [https://phabricator.wikimedia.org/maniphest/task/edit/form/1/?projects=Cite,VisualEditor,Wikimedia-Site-requests&title=Convert%20reference%20lists%20over%20to%20`responsive`%20on%20XXwiki&priority=10&parent=159895 '''подати запит на увімкнення багатостовпцевої підтримки'''] у своїй вікі. [https://phabricator.wikimedia.org/T33597] * Тепер Ви можете використовувати функціонал свого браузера для перемикання напрямку письма в новому режимі редагування вікірозмітки. Це особливо корисно для користувачів, які використовують письмо справа наліво (RTL), таке як урду чи іврит, і яким для цього раніше доводилось писати JavaScript або CSS. Для перемикання використовуйте комбінацію Command+Shift+X або Control+Shift+X. [https://phabricator.wikimedia.org/T153356] * Спосіб перемикання між режимами візуального редагування й редагування вікірозмітки тепер став послідовним. Є випадне меню, яке показує ці дві опції. Цей спосіб перемикання тепер однаковий для стаціонарної та мобільної версії, а також і в межах інших інструментів, які включають можливість редагування, таких як Flow. [https://phabricator.wikimedia.org/T116417] * Елемент {{Int:visualeditor-categories-tool}} переміщено вгору меню {{Int:visualeditor-pagemenu-tooltip}} (запускається через натискання іконки у формі трьох паралельних горизонтальних рисок) для швидшого доступу. [https://phabricator.wikimedia.org/T74399] Там також з'явилась функція «Використані шаблони». [https://phabricator.wikimedia.org/T149009] * Тепер у межах візуального редактора можна створювати теги <code><nowiki><chem></nowiki></code> (іноді використовуються як <code><nowiki><ce></nowiki></code>) для хімічних формул. [https://phabricator.wikimedia.org/T153365] * Таблиці можна робити згорнутими чи розгорнутими. [https://phabricator.wikimedia.org/T157989] * Меню {{Int:visualeditor-specialcharacter-button-tooltip}} тепер включає символи канадського складового письма та кутові лапки (‹› і ⟨⟩). Команда висловлює подяку волонтерові-розробнику, [[:S:en:User:Tpt|Tpt]]. [https://phabricator.wikimedia.org/T108626] * Баг став причиною того, що деякі конфлікти редагування при редагуванні розділів очищали решту сторінки. Це вже виправлено. Команда перепрошує за цю проблему. [https://phabricator.wikimedia.org/T154217] * Для цитувань є нове клавіатурне скорочення: <code>Control</code>+<code>Shift</code>+<code>K</code> на ПК, або <code>Command</code>+<code>Shift</code>+<code>K</code> на Mac. Воно базується на клавіатурному скороченні для створення посилань, а саме — <code>Control</code>+<code>K</code> або <code>Command</code>+<code>K</code>, відповідно. [https://phabricator.wikimedia.org/T99299] === Майбутні зміни === * Команда працює над інструментом для підсвічування синтаксису. Він виділятиме відповідні пари тегів <code><nowiki><ref></nowiki></code> та інші типи синтаксису вікірозмітки. Його можна буде вмикати й вимикати. Він стане доступним у вбудованому режимі редагування вікірозмітки у Візуальному редакторі, можливо, наприкінці 2017. [https://phabricator.wikimedia.org/T101246] * Кнопка, яка використовується, щоб запустити {{Int:Showpreview}} чи {{Int:showdiff}}, і завершити редагування, зміниться в усіх редакторах вікірозмітки, підтримуваних ФВМ. Нові кнопки використовуватимуть [[Mw:OOjs UI|OOjs UI]]. Ці кнопки стануть більшими, яскравішими, і легшими для читання. Написи залишаться такими ж. Нові кнопки можна протестувати, відредагувавши сторінку й додавши <code>&ooui=1</code> наприкінці URL-адреси, ось так: https://www.mediawiki.org/wiki/Project:Sandbox?action=edit&ooui=1 Старий вигляд кнопок стане недоступним, навіть при застосуванні локальних змін до CSS. [https://phabricator.wikimedia.org/T162849] * [[:mediawikiwiki:File:Edit_toolbar_-_2.png|Застарілий редактор вікірозмітки 2006 року]] трохи пізніше цього року буде усунено. Він використовується приблизно 0.03% активних редакторів. Див. [[:mw:Editor|список інструментів редагування на mediawiki.org]], якщо Ви не впевнені, який саме редактор Ви використовуєте. [https://phabricator.wikimedia.org/T30856] *Якщо Ви читаєте це не своєю улюбленою мовою, будь ласка, допоможіть нам з перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму, аби ми могли повідомити Вас, коли буде готовий новий випуск. {{int:Feedback-thanks-title}} —[[:mw:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]] </div> 21:06, 12 травня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=16160401 --> == RevisionSlider == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> 17 травня [[mw:Special:MyLanguage/Extension:RevisionSlider|RevisionSlider]] буде за замовчуванням увімкнуто у всіх вікі для усіх користувачів. RevisionSlider додає слайдер до сторінки порівняння версій, так щоб було було легко переміщатися між версіями. За замовчуванням перегляд слайдера згорнуто, він завантажується після натискання на нього. У налаштуваннях користувача його можна повністю вимкнути. Уже впродовж 6 місяців RevisionSlider увімкнуто за замовчуванням у Вікіпедіях німецькою, арабською та івритом, і впродовж 8 місяців він доступний у всіх вікі як бета-функція. Ця функція відповідає на запит із [[m:WMDE Technical Wishes|списку технічних побажань німецької спільноти]]. Дякуємо всім, хто тестував слайдер версій і давав важливі відгуки для покращення цієї функції! Ми сподіваємося, що RevisionSlider надалі допоможе вам у вашій роботі. </div> [[m:user:Birgit Müller (WMDE)|Birgit Müller (WMDE)]] 17:44, 16 травня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Birgit Müller (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_2&oldid=16715712 --> == [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Cycle 2|Join the next cycle of Wikimedia movement strategy discussions (underway until June 12)]] == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> :''[[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/Cycle 2 discussions launch|Message is available for translation on Meta-Wiki]]'' [[File:Wikimedia-logo.svg|{{#switch:{{CONTENTLANG}}|ar=left|he=left|right}}|150px]] The Wikimedia movement strategy core team and working groups have completed reviewing the more than 1800 thematic statements we received from the first discussion. They have identified [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Cycle 2|5 themes that were consistent across all the conversations]] - each with their own set of sub-themes. These are not the final themes, just an initial working draft of the core concepts. You are invited to [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Participate|join the online and offline discussions taking place]] on these 5 themes. This round of discussions will take place between now and June 12th. You can discuss as many as you like; we ask you to participate in the ones that are most (or least) important to you. Here are the five themes, each has a page on Meta-Wiki with more information about the theme and how to participate in that theme's discussion: * [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Cycle 2/Healthy, Inclusive Communities|Healthy, Inclusive Communities]] * [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Cycle 2/The Augmented Age|The Augmented Age]] * [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Cycle 2/A Truly Global Movement|A Truly Global Movement]] * [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Cycle 2/The Most Respected Source of Knowledge|The Most Respected Source of Knowledge]] * [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Cycle 2/Engaging in the Knowledge Ecosystem|Engaging in the Knowledge Ecosystem]] On the [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Participate|movement strategy portal on Meta-Wiki]], you can find more information about each of these themes, their discussions, and how to participate. ''Posted by [[m:Special:MyLanguage/User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] on behalf of the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation|Wikimedia Foundation]] • [[m:Special:MyLanguage/Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates/Cycle 2 discussions launch|{{int:please-translate}}]] • [[m:Talk:Strategy/Wikimedia movement/2017/Updates|Get help]]''</div> 00:08, 17 травня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:GVarnum-WMF@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Strategy/Wikimedia_movement/2017/Updates/Global_message_delivery&oldid=16773425 --> == [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Updates/Start of the 2017 Wikimedia Foundation Funds Dissemination Committee elections|Start of the 2017 Wikimedia Foundation Funds Dissemination Committee elections]] == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr">[[File:Wikimedia-logo black.svg|{{#switch:{{CONTENTLANG}}|ar=left|he=left|right}}|125px|link=m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Updates/Start of the 2017 Wikimedia Foundation Funds Dissemination Committee elections]] :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Updates/Start of the 2017 Wikimedia Foundation Funds Dissemination Committee elections|Translations of this message are available on Meta-Wiki]].'' On behalf of the Wikimedia Foundation Elections Committee, we are pleased to announce that self-nominations are being accepted for the [[m:Wikimedia Foundation elections/2017/Funds Dissemination Committee/Call for candidates|2017 Wikimedia Foundation Funds Dissemination Committee]] and [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Funds Dissemination Committee Ombudsperson|Funds Dissemination Committee Ombudsperson]] elections. Please read the letter from the Wikimedia Foundation calling for candidates at [[m:Wikimedia Foundation elections/2017/Funds Dissemination Committee/Call for candidates|on the 2017 Wikimedia Foundation elections portal]]. ''Funds Dissemination Committee''<br /> The Funds Dissemination Committee (FDC) makes recommendations about how to allocate Wikimedia movement funds to eligible entities. There are five positions being filled. More information about this role can be found at [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Funds Dissemination Committee|the FDC elections page]]. ''Funds Dissemination Committee Ombudsperson''<br /> The Funds Dissemination Committee Ombudsperson receives complaints and feedback about the FDC process, investigates complaints at the request of the Board of Trustees, and summarizes the investigations and feedback for the Board of Trustees on an annual basis. One position is being filled. More information about this role can be found at [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Funds Dissemination Committee Ombudsperson|the FDC Ombudsperson elections page]]. '''The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Funds Dissemination Committee/Candidates|candidacy submission phase]] will last until May 28 (23:59 UTC).''' '''We will also be accepting questions to ask the candidates until May 28. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Funds Dissemination Committee/Questions|You can submit your questions on Meta-Wiki]].''' Once the questions submission period has ended on May 28, the Elections Committee will then collate the questions for the candidates to respond to. The goal of this process is to fill the '''five community-selected seats''' on the Wikimedia Foundation Funds Dissemination Committee and the '''community-selected ombudsperson'''. The election results will be used by the Board itself to make the appointments. The full schedule for the FDC elections is as follows. All dates are '''inclusive''', that is, from the beginning of the first day (UTC) to the end of the last. * May 15 (00:00 UTC) – May 28 (23:59 UTC) – '''Nominations''' * May 15 – May 28 – '''Candidates questions submission period''' * May 29 – June 2 – '''Candidates answer questions''' * June 3 – June 11 – '''Voting period''' * June 12–14 – '''Vote checking''' * June 15 – '''Goal date for announcing election results''' More information on this year's elections can be found at [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017|the 2017 Wikimedia Foundation elections portal]]. Please feel free to post a note about the election on your project's village pump. Any questions related to the election can be posted on [[m:Talk:Wikimedia Foundation elections/2017|the talk page on Meta-Wiki]], or sent to the election committee's mailing list, <tt dir="ltr" style="white-space:nowrap;font-size:12px;line-height:1.5">board-elections[[File:At sign.svg|15x15px|middle|link=|alt=(at)]]wikimedia.org</tt>. On behalf of the Election Committee,<br /> [[m:User:KTC|Katie Chan]], Chair, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee|Wikimedia Foundation Elections Committee]]<br /> [[m:User:JSutherland (WMF)|Joe Sutherland]], Community Advocate, Wikimedia Foundation ''Posted by the [[m:Special:MyLanguage/User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] • [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2017/Updates/Start of the 2017 Wikimedia Foundation Funds Dissemination Committee elections|Translate]] • [[m:Talk:Wikimedia Foundation elections/2017|Get help]]''</div> 00:05, 24 травня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:GVarnum-WMF@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=16804695 --> == [[Вікімандри:Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»]] == Усім привіт! А чи є бажання у членів спільноти підтримати такий конкурс? Потрібна допомога :) Як мінімум, хотілося б знайти ще члена журі. І щоб перечитали правила на баги (для прикладу правила з конкурсів Вікімедіа Україна: [[:wmua:Військова справа у Вікіпедії/Умови конкурсу]]). І потрібні ідеї для призів. Детальніше тут: [https://lists.wikimedia.org/pipermail/wikimedia-ua-announce/2017-June/000291.html] --[[user talk:antanana|アンタナナ]] 11:55, 28 червня 2017 (EEST) : [[Користувач:Visem|Visem]], [[Користувач:antanana|antanana]], [[Користувач:RLuts|RLuts]], підтримаю з радістю, надіюсь вистачить часу і сил. Правила перечитаю. Давайте конкурс проводити в вересні, бо треба час тут пройтися з віником, повернути статус адміна і таке інше. Та й нагороджувати тоді будемо саме на п'ятиріччя Вікімандрів, яке буде 13 листопада :-). --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:57, 29 червня 2017 (EEST) :: Хотів звичайно на початку літа провести, але можна і в кінці серпня розпочати щоб приурочити до цієї дати і сильно не перетинатися з конкурсом Вікі любить пам'ятки. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 23:34, 29 червня 2017 (EEST) ::: А в українській Вікіпедії коли краще пишуть статті - в серпні чи в вересні? --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 12:42, 30 червня 2017 (EEST) ::Звичайно підтримаю:). Правда не знаю чи зможу бути членом журі, якщо це буде 2 половина серпня. Але хотілося б когось із старожилів туди записати. [[User:Voll|Voll]]? А в підготовці допомогти зможу:) --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 19:22, 30 червня 2017 (EEST) == Кандидатура в адміністратори == Прошу всіх взяти участь у голосуванні: [[Вікімандри:Адміністратори#Voll (четверта номінація)]] --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 12:53, 2 липня 2017 (EEST) == Improved search in deleted pages archive == {{int:please-translate}} During Wikimedia Hackathon 2016, the [[mw:Wikimedia_Discovery|Discovery]] team [https://phabricator.wikimedia.org/T109561 worked] on one of the items on the 2015 community wishlist, namely [[m:2015_Community_Wishlist_Survey/Search#Provide_a_means_of_searching_for_deleted_pages|enabling searching the archive of deleted pages]]. This feature is now ready for production deployment, and will be enabled on all wikis, except Wikidata. Right now, the feature is behind a feature flag - to use it on your wiki, please go to the <code>Special:Undelete</code> page, and add <code>&fuzzy=1</code> to the URL, like this: https://test.wikipedia.org/w/index.php?title=Special%3AUndelete&fuzzy=1. Then search for the pages you're interested in. There should be more results than before, due to using ElasticSearch indexing (via the CirrusSearch extension). We plan to enable this improved search by default on all wikis soon (around August 1, 2017). If you have any objections to this - please raise them with the Discovery team via [http://mailto:discovery@lists.wikimedia.org email] or on this announcement's discussion page. Like most Mediawiki configuration parameters, the functionality can be configured per wiki. Once the improved search becomes the default, you can still access the old mode using <code>&fuzzy=0</code> in the URL, like this: https://test.wikipedia.org/w/index.php?title=Special%3AUndelete&fuzzy=0 Please note that since Special:Undelete is an admin-only feature, this search capability is also only accessible to wiki admins. {{Int:Feedback-thanks-title}} [[m:User:CKoerner (WMF)|CKoerner (WMF)]] ([[m:User talk:CKoerner (WMF)|talk]]) 21:39, 25 липня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:CKoerner (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:CKoerner_(WMF)/Archive_search_announce/Distribution_list&oldid=17036927 --> == Accessible editing buttons == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr">Розробини MediaWiki потроху покращують доступність користувацького інтерфейсу. Наступний крок у цьому переході змінить вигляд деяких кнопок і може зламати деякі застарілі (неоновлені чи непідтримувані) користувацькі скрипти і додатки. Ви можете бачити і використовувати зараз [https://www.mediawiki.org/wiki/Project:Sandbox?action=submit&ooui=0 стару] і [https://www.mediawiki.org/wiki/Project:Sandbox?action=submit&ooui=1 нову] версії. Більшість редакторів помітять лише те, що деякі кнопки стали дещо більші і мають інакший колір. <gallery mode="nolines" caption="Порівняння старого і нового стилів" heights="240" widths="572"> File:MediaWiki edit page buttons accessibility change 2017, before.png|Кнопки до зміни File:MediaWiki edit page buttons accessibility change 2017, after.png|Кнопки після зміни </gallery> Однак ця зміна також вплине на деякі користувацькі скрипти і додатки. На жаль, деякі з них можуть погано працювати з новою системою. <mark>Якщо Ви підтримуєте якийсь користувацький скрипт чи додаток, які використовуються для редагування, будь ласка, ознайомтеся з інформацією про те, як протестувати і виправити свій скрипт, на цій сторінці: '''[[:mw:Contributors/Projects/Accessible editing buttons]]'''. Застарілі скрипти можна протестувати і полагодити вже зараз.</mark> За планом, ця зміна станеться у '''вівторок 1 серпня 2017'''. Якщо Вам потрібна допомога, будь ласка, пишіть на [[:mw:Talk:Contributors/Projects/Accessible editing buttons]].</div> --[[m:User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[m:User talk:Whatamidoing (WMF)|talk]]) 19:57, 27 липня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Whatamidoing_(WMF)/Sandbox&oldid=17043399 --> == Fixing the toolbar == It looks like some of the buttons in the (light blue) toolbar aren't displaying the correct icons. This was a problem at several Wikivoyages last year. According to [[:m:Wikivoyage/Lounge#The_visual_editor|this discussion]], this edit: https://es.wikivoyage.org/w/index.php?diff=128406 seems to be the way to fix it. Search in your [[MediaWiki:Common.js]] for customizeToolbar (the first one) to find the correct part of the scripts. Please ping me and tell me whether [[User:Voll|you]] have been able to fix this, or if you need help. [[Користувач:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Whatamidoing (WMF)|обговорення]]) 23:14, 11 серпня 2017 (EEST) : [[Користувач:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]], I have fixed it. Thank you for the message. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 17:48, 12 серпня 2017 (EEST) ::Дякую! [[Користувач:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Whatamidoing (WMF)|обговорення]]) 00:27, 13 серпня 2017 (EEST) == Pagebanner == Коллеги, собирая данные по баннерам городов Украины в трех языковых разделах, обратил внимание на большое количество статей без баннера. Может быть стоит какого-нибудь бота запустить? [[Користувач:Digr|Digr]] ([[Обговорення користувача:Digr|обговорення]]) 21:15, 23 серпня 2017 (EEST) : [[Користувач:Digr|Digr]], извини, но я не понял что должен сделать бот. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 23:13, 23 серпня 2017 (EEST) :: Пройти по всем страницам и поставить в начале шаблон pagebanner. [[Користувач:Digr|Digr]] ([[Обговорення користувача:Digr|обговорення]]) 08:04, 24 серпня 2017 (EEST) == Columns for references == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr">''{{Int:Please-translate}}'' • ''[[:m:Special:MyLanguage/Editing/Columns for references|Читати це іншою мовою]]'' Привіт! На прохання редакторів Вікіпедії, у MediaWiki додається нова функція. Довгі списки приміток (зносок, виносок) будуть автоматично відображатися колонками. Більшості людей так буде легше читати примітки, особливо на вузьких екранах. На короткі списки приміток це не вплине. За планом цю нову функцію буде увімкнено у понеділок 11 вересня 2017. Після цього дня ця функція працюватиме на будь-якій сторінці з багатьма примітками і тегом <code><nowiki><references /></nowiki></code>. Якщо ви не хочете, щоб на певній сторінці відображались колонки, використайте натомість таку вікірозмітку: <code><nowiki><references responsive="0" /></nowiki></code> Якщо ви вважаєте, що цій вікі ця функція не підходить або вам потрібна допомога з підлаштуванням шаблонів, будь ласка, напишіть мені на [[mw:Contributors/Projects/Columns for references]]. --[[User:Whatamidoing (WMF)]] ([[User talk:Whatamidoing (WMF)|talk]])</div> 21:15, 1 вересня 2017 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/Wikivoyage&oldid=17170318 --> == PDF == З першого жовтня не можна буде скористатися [[mw:Offline content generator|OCG]], щоб створити PDF, через технічні проблеми. Натомість ви можете використовувати [[mw:Special:MyLanguage/Extension:ElectronPdfService|Electron]], і більшість PDF уже створюються з його допомогою. Функції, яких поки бракує, з'являться в Electron перед 1 жовтня. Ви можете створювати книжки, але усіх запланованих функцій у них не буде до листопада чи й грудня. [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/PDF Functionality|Більше про це читайте на mediawiki.org]]. /[[Користувач:Johan (WMF)|Johan (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Johan (WMF)|обговорення]]) 03:27, 14 вересня 2017 (EEST) :Terribly sorry for writing in English. Please feel free to translate this to your language. :Unfortunately, we’ve discovered we were wrong. In a couple of weeks – October 1 – the function to create PDFs from articles you have added to a book will stop working temporarily. We’ll work on getting it back up again. We aim to have it up within the next few months, but honestly, this has been forced upon us and it could take longer. We apologise. :Creating PDFs from single articles will work as previously stated. :You can follow the work in Phabricator: [[phab:T150871]] and [[phab:T175853]]. /[[Користувач:Johan (WMF)|Johan (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Johan (WMF)|обговорення]]) 00:55, 20 вересня 2017 (EEST) == Changes to the global ban policy == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Hello. Some changes to the [[m:Global bans|community global ban policy]] have been proposed. Your comments are welcome at [[:m:Requests for comment/Improvement of global ban policy]]. Please translate this message to your language, if needed. Cordially. [[:m:User:Matiia|Matiia]] ([[:m:User talk:Matiia|Matiia]]) 02:34, 12 листопада 2017 (EET)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Matiia@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=17241561 --> == New print to pdf feature for mobile web readers == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> '''Нова функція збереження у pdf для читачів мобільної версії''' Цього тижня буде впроваджено нову функцію, яка [[mw:Reading/Web/Projects/Mobile_PDFs|полегшить завантаження PDF-версій статей з мобільної версії веб-сайту]]. Надання кращого офлайн-функціоналу було одною з ключових частин [[m:New_Readers/Offline|дослідження, проведеного командою «Нові читачі» у Мексиці, Нігерії та Індії]]. Команда створила прототип мобільних PDF, який пройшов оцінку дослідженням користувачів і відгуками спільноти. [[m:New_Readers/Offline#Concept_testing_for_mobile_web|Прототип]] отримав позитивні відгуки, тож розробка продовжилася. Для першого впровадження функція буде доступною у браузерах Google Chrome browsers на Android. Підтримка інших мобільних браузерів буде додана у майбутньому. У Chrome функція використовуватиме рідний функціонал друку в Android. Користувачі можуть обрати, чи завантажити веб-сторінку як PDF. Для цих PDF-файлів використовуватимуться [[mw:Reading/Web/Projects/Print_Styles#Mobile_Printing|стилі мобільного друку]], щоб забезпечити оптимальну читабельність на менших екранах. Функція доступна з середи 15 листопада. Більше інформації читайте на [[mw:Reading/Web/Projects/Mobile_PDFs|сторінці проекту на MediaWiki.org]]. {{Int:Feedback-thanks-title}} </div> [[m:User:CKoerner (WMF)|CKoerner (WMF)]] ([[m:User talk:CKoerner (WMF)|talk]]) 00:07, 21 листопада 2017 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:CKoerner (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:CKoerner_(WMF)/Mobile_PDF_distribution_list&oldid=17448927 --> == Kartographer improvements on the Wikimedia wishlist == The kartographer is one of our most important features. [[User:RolandUnger|RolandUnger]] has proposed some urgently needed improvements. If you want to support these wishes please vote on meta wiki for the [[:m:2017 Community Wishlist Survey/Miscellaneous#Kartographer improvements|Kartographer improvements]]. I wish you a very merry Christmas. Thank you very much. Sent with [[:m:Global message delivery|Global message delivery]] -- Nov, 28th 2017 - [[User:DerFussi|DerFussi]] <!-- Повідомлення надіслано користувачем:DerFussi@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Wikivoyage_Communities&oldid=17476377 --> == Please help expand [[Вікімандри:Віхи]] with documentation of the site's main efforts/milestones over the years (especially if you are one of the most active editors) == We at the Hebrew Wikivoyage have recently created and expanded [https://translate.google.com/translate?sl=auto&tl=en&js=y&prev=_t&hl=en&ie=UTF-8&u=https%3A%2F%2Fhe.wikivoyage.org%2Fwiki%2F%25D7%2595%25D7%2599%25D7%25A7%25D7%2599%25D7%259E%25D7%25A1%25D7%25A2%3A%25D7%25A6%25D7%2599%25D7%2595%25D7%25A0%25D7%2599_%25D7%2593%25D7%25A8%25D7%259A&edit-text= this page] in which we have (1) documented, as best as we could, the most important milestones our community achieved over the years in the development of the site (2) added the current most important milestones we are trying to achieve in the development of the Hebrew Wikivoyage in the present. I noticed that most of the Wikivoyage communities have not created this page and/or haven't written yet a more well documented page with the most important milestones achieved in the development of their own Wikivoyage edition over the years. Most likely, because usually only a handful of highly active editors are the ones whom usually lead the way trying to reach various BIG goals in the development of the site instead of just editing the content article by article, and in my opinion, these pages would probably be written in the best way possible if they were written by each Wikivoyage edition's most highly active editors. Either way, if possible, please help expand this page on your Wikivoyage edition (especially if you are one of the most active editors in your Wikivoyage edition over the years) and help document, as best as we could, the most important milestones achieved in the development of your Wikivoyage edition over the years + add the current most important milestones your Wikivoyage community is trying to achieve in the present. I am hoping that if each/most of the Wikivoyage editor communities do this we'll all have a much better understanding about where each community has chosen to focus all of their efforts throughout their site's existence (and perhaps, in this way, each Wikivoyage community might inspire the rest of the Wikivoyage editor communities to adopt new ideas for new important initiatives on our own edition of Wikivoyage which we haven't even considered so far). What do you think ? [[Користувач:ויקיג&#39;אנקי|ויקיג&#39;אנקי]] ([[Обговорення користувача:ויקיג&#39;אנקי|обговорення]]) 23:11, 4 грудня 2017 (EET) == Edit-a-thon "5 years Wikivoyage" == We propose an '''edit-a-thon''' dedicated to the 5th anniversary of the Wikivoyage launch at the WMF servers that took place on January 15, 2013. At Russian Wikivoyage it will be combined with the celebration of our 5000th article that we expect in early January. In a nutshell, we plan to request '''central banner''' on relevant language versions of Wikipedia, and offer small presents to everyone who makes useful edits to Wikivoyage articles during the period of January 16 - February 15, 2018. We prepared several pages: * '''[[:ru:Wikivoyage:Первые шаги|Landing page]]''' that explains the basics of adding new objects and editing the existing ones; how to use Listing Editor and what to write in the description field * '''[[:ru:Wikivoyage:Как пользоваться путеводителями?|Getting started]]''', where we explain how to use Wikivoyage (dynamic maps, images, GPX files, offline usage) and what is special about our project; how we are different from other travel guides * '''[[:ru:Wikivoyage:Марафон-2018|Rules of the edit-a-thon]]'''. The participants will score 1 point for each object added to an article, provided that they add practical information and write a meaningful description based on their first-hand knowledge. Copying information from the web is strongly discouraged. : Every participant who scored more than 10 points, will receive postcards (this is equivalent to the prizes given for the [[:wikipedia:en:Wikipedia:Wikipedia_Asian_Month|Asian Month in Wikipedia]]). Those participants who will write at least 2 articles with the usable or guide status will receive printed travel guide for the region of their choice. These are the rules at Russian Wikivoyage. You should feel free to modify them in your own way, but please, stick to several general guidelines: * Prepare the '''landing page''' that will include brief instructions on which articles to edit, how to edit them, as well as links to relevant policies and guidelines ''in your language'' * Provide the '''text of the central notice''' in your language * '''Name one person''' who will be responsible for the communication * If you plan to give presents, draft '''formal rules''' and '''find the presents'''. Our presents are partly funded by Wikimedia Russia and partly by ourselves. Talking to your regional chapter or even writing a [[:meta:Grants:Project/Rapid|rapid grant application]] may be a good idea. The prizes are not compulsory, but they are likely to increase the number of participants and motivate them to work harder. '''Deadline: January 4, 2018'''. After this date I will initiate the Central Notice request on meta. Without the landing page and other relevant information, I won't be able to include your language into the request, and you won't have the central banner. Should you have question, please, ask them here or [[:ru:User_talk:Atsirlin|on my talk page]]. Happy New Year, and all the best in 2018! --[[User:Atsirlin|Alexander]] ([[User_talk:Atsirlin|talk]]) 21:50, 27 December 2017 (UTC) neymkwojhvk9x9w635vq40yhtm2epfa 0 1877 16868 2017-06-29T10:09:53Z Voll 30 Voll перейменував сторінку з [[Макарска]] на [[Макарська]]: Назва в Вікіпедії 16868 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Макарська]] pyw01jxpbpt2aadfypwb4fn2m2riev3 0 1878 16965 16964 2017-07-01T08:47:19Z Svyatko eco 2489 16965 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary|назва=Полонинами Чорногори|зображення=[[Файл:з Петроса.jpg|міні|Краєвид на г.Говерла]]|регіон=масив Чорногора|маршрут=КПП Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП – полонина Маришевська – г.Шпиці (1882м.) – г. Брецкул (1911м) – г. Говерла (2061м) – КПП Карпатського біосферного заповідника – полонина Рогнєска – полонина Шумнєска – полонина Менчул Квасівський – с.Кваси|тип=пішохідний|загальна_протяжність=50 км|найвища_точка=2061м.|тривалість=4-5 днів|складність=висока}} '''Маршрут "Полонинами Чорногори"''' проходить по [[Чорногірському масиві]], що знаходиться в межах Івано-Франківської та Закарпатської областей. == Зрозуміти == Масив Чорногора - одне з найкрасивіших місць в Українських Карпатах. Це пояснюється великим перепадом висот, що забезпечує високу оглядовість та мальовничість масиву. Також в межах головного хребта знаходяться всі вершини України, висота яких перевищує 2000 м над рівнем моря., зокрема, і найвища вершина України, гора Говерла. == Підготуватись == Маршрут проходить гірською місцевістю. Відповідно потрібно мати добру фізичну підготовку, бути готовим до складних погодніх умов. Також потрібно мати хороше взуття на твердій підошві, змінний одяг, намет, спальники, карімати, засоби особистої гігієни. == Як дістатись == Вихідний пункт – КПП Карпатського НПП . Сюди добратися можна як пішки, так і за допомогою автомобіля. == Пересуваємось по маршруту == У '''''перший день''''' від КПП Карпатського національного парку слід йти [[На полонину Маришевська|на полонину Маришевську]]. Тут на місцині поблизу згарища старої колиби слід розбити наметовий табір. Горизонтальної ділянки вистачить, щоб розбити поруч до шести наметів. Джерело питної води знаходиться в 5 хвилинах ходьби від таборування, тому з цим проблем немає. Для приготування їжі поблизу можна назбирати дрів та розвести вогнище. [[Файл:Шпиці2.jpg|міні|238x238пкс|Краєвид з г.Шпиці]] На '''''другий день''''' перед виходом слід поповнити запаси питної води, адже вихід на хребет буде без джерел питної води. Наш маршрут продовжується стежиною дальше по схилу хребта Маришевська. Стежка виводить нас до хреста воїнам УПА, де нам слід повернути праворуч та продовжити маршрут на г. Шпиці. Відрізок дороги від хребта на вершину г. Шпиці є промаркований зеленими знаками (зелений маркований маршрут йде від г. Шпиці до с. Бистрець). Підйом є досить складним, оскільки, окрім того, що потрібно набрати близько 500м відносної висоти, стежка проходить через зарості жерепу (Pinus mugo). Проте цей підйом є вартим того, щоб його подолати, адже хребет Шпиці – одне з найкращих оглядових місць Чорногори. Звідси відкривається вид на унікальні польодовикові форми – карлінги, які називають Великий і Малі Кізли. Також варто бути обережним, оскільки, уступи хребта є дуже стрімкі, обривисті, хоча і надзвичайно красиві. Особливої краси додає унікальне залягання пластів порід, які тут мають субвертикальне розміщення (звідси і назва – “шпиці”), хоча в межах масиву поширене моноклінальне залягання пластів гірських порід. Велику естетичну цінність має урочище Гаджина, яке розташоване у карі між горами Шпиці та г.Ребра (2001м), адже воно, окрім цікавих геоморфологічних особливостей, ще є одним з найбільш різноманітних урочищ за флористичним різноманіттям. Пройшовши г. Шпиці, ми виходимо на добре втоптану стежку, що йде по гребеню хребта, вона прознакована червоним кольором (ця стежка з’єднює г. Говерла та г. Піп-Іван Чорногірський). Тут повертаємо праворуч та рухаємося в сторону г. Говерла. Дорога хребтом є нескладною та без тривалих підйомів та спусків. Дорогою минаємо Великі та Малі Кізли, підходимо г. Туркул (1933м). Тут ми можемо побачити один із символів Чорногори, унікальне гірське озеро Несамовите, яке має льодовикове походження. Якщо дивитися зверху, то воно нагадує форму серця, тому в народі й отримало назву “серце Чорногори”. Підійматися на г. Туркул не рекомендовано, для того, щоб зберегти популяцію рідкісних видів рослин таких, як горянки дворядної (''Oreochloa disticha''), від витоптування, тому ми траверсуємо цю вершиною стежиною, що розпочинається з правого схилу гори. Також по дорозі ми траверсуємо вершини Данціж (1848м) та Пожижевська (1822м), і підіймаємося на г. Брецкул (1911м). Звідси спускаємося у перемичку з г. Говерла та потрапляємо на роздоріжжя стежок. Тут можна поповнити запас води у джерелі, яке є, по суті, витоком р.Прут, та рухатися дальше на г. Говерлу – найвищу вершину України. Підйом неважкий, займає приблизно 40 хв. Гора Говерла – не лише найвища гора України, але й найвідоміша, тому тут прекрасні краєвиди дещо знівельовані жахливим станом вершини гори, яка є затоптаною та засміченою. Проте тут варто зробити великий привал.З вершини маршрут продовжується у західному напрямку до місця відпочинку, яке облаштували працівники Карпатського біосферного заповідника. Тут знаходиться колиба, в якій при потребі можна заховатися від негоди. [[Файл:Озеро_Несамовите2.jpg|міні|236x236пкс|Вид на озеро Несамовите - "серце Чорногори"]] У негоду також варто відмовитися від підйому на гору Говерла й у її підніжжі на вищезгаданому роздоріжжі повернути ліворуч на добре помітний траверс. Тут ми проходимо під своєрідною стінкою, яка є субвертикально залягаючою масивною плитою пісковиків . Стежка поступово зводить в урочище Сідловина,у якому є збудована капличка та КПП Карпатського біосферного заповідника. Тут облаштовано притулок для туристів, тому тут варто залишитися на нічліг, особливо, у негоду, коли ставити намети є незручно, натомість у колибі можна зготувати їсти, просушити речі коло ватри у сторожів. Джерело з водою знаходиться з правої сторони дороги, що веде у с. Луги. [[Файл:Говерла3.jpg|міні|236x236пкс|Краєвид на г. Петрос  з найвищої вершини України, г. Говерла]] На '''''третій день''''' наш маршрут продовжується на г.Петрос. Найкоротшою дорогою буде стежина, яка веде в урочище Скопєска, та починається справа від будинку КПП. Підйом на гору триватиме близько 3-4 год. З вершини добре видно масив Горгани, г. Шешул, хребет Свидовець та головний хребет Чорногори. Також на вершині встановлено хрест, який зігнувся під вагою намерзлого льоду та каплиця, яка згоріла внаслідок попадання блискавки. Тут, перепочивши варто, рухатися далі у південно-західному напрямку в сторону г. Шешул ( 1727м). Тут відкривається краєвид на одну з найкрасивіших полонин Чорногори – Рогнєску. На полонині ведеться традиційне господарство, на ній здійснюється випас овець, корів та коней. Також тут водні потоки, які беруть свій початок на схилах хребта Петроса, зливаються та утворюють невеликий водоспад. Далі ми виходимо на велике роздоріжжя доріг, на якому стоїть стовп із вказівником на г. Шешул та полонину Менчул Квасівський. Також на цьому роздоріжжі знаходиться відремонтована колиба, де можна зупинитися при негоді. Всередині знаходиться пічка та певний запас дрів, тому в притулку можна погрітися та просушитися. Але варто пам’ятати, що бажано після себе залишати порядок та запас дрів, щоб інші туристи також могли скористатися цим. Повернувши на цьому роздоріжжі праворуч, ми різким схилом спускаємося до полонини Менчул Квасівський. Дорогою ми минатимемо полонину Шумнєску. На полонині Менчул Квасівський варто зупинитися на нічліг. При негоді можна попроситися переночувати у колибу до вівчарів, проте на полонині є місця, де можна розмістити намети. З полонини відкриваються прекрасні краєвиди на хребет Свидівець, а якщо піднятися трішки вище полонини, то можна побачити Горгани та Мармарош. На '''''четвертий день''''' ми прибираємо табір та спускаємося у с. Кваси. Для цього нам потрібно спускатися вниз дорогою, що проходить повз полонину Менчул Квасівський. Дорога є маркована червоним кольором. Спуск не є складним, проте доволі затяжний. Тому по дорозі можна організувати привал  на полонині “Джорджева прелука”, звідки до с.Кваси  можна спуститися за 1- 1,5 год. З села дуже зручно добиратися додому, оскільки, тут є як автомобільний транспорт, так і залізниця, тому без проблем можна добратися до обласних центрів Західної України. == Застереження == Для того, щоб пройти таку складну та довготривалу дистанцію із значними набором висот, потрібно не мати ніяких застережень в плані фізичного здоров'я. Заборонено брати участь в таких походах людям із серцево-судинними захворюваннями та із захворюваннями дихальних шляхів. Також варто пам'ятати, що маршрут проходить територіями Карпатського національного парку та Карпатського біосферного заповідника, відвідування яких є платним. == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{footer|ispartof=Маршрути Карпатами|type=Маршрут}} bfcy91s3z6jvdpzlhzxvay5a9kytzs2 0 1879 36630 18967 2025-03-09T08:34:38Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 36630 wikitext text/x-wiki {{geo|51.708611|30.664167|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= Любеч | city= | citylocal= | map= | arm= | population= 2 000 | callingcode= }} '''Любеч''' знаходиться на півночі [[Україна|України]], в Чернігівській області, на річці Дніпро. == Зрозуміти == Селище міського типу (колись місто) дуже древнє, більше 1000 років. Вперше згадується у 882 році. == Як дістатись == Маршруткою або автобусом з Чернігова. Ходять кілька разів на день. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Чернігів]] {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} brznw1z1f1pikhpj86dv32br2ccwovd 0 1880 36972 35394 2025-04-08T13:42:25Z Voitovychviktoria16 7479 /* Літаком */ 36972 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image = | caption = | city = | citylocal = | map = | arm = | population = 1.4 млн (агломерація) | callingcode = }} '''Софія''' — столиця [[Болгарія|Болгарії]]. == Зрозуміти == Найбільше місто країни. Розташоване на заході країни. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Аеропорт Софія|alt=Летище София, SOF|address=булевард „Христофор Колумб“ 1, 1540 София, Болгарія|url=https://sofia-airport.eu/|lat=42.69374560737848|long=23.407789207971042|content=Головний міжнародний аеропорт Болгарії розташований за 10 км до сходу від центру Софії.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F/@42.6895302,23.4025295,3a,91.3y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipPU_OS3MoaWUtdrITwp_zwT0P6qgjbPrff5b4-y!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipPU_OS3MoaWUtdrITwp_zwT0P6qgjbPrff5b4-y%3Dw118-h86-k-no!7i800!8i580!4m7!3m6!1s0x40aa860492714acf:0x90abe0ffbec8d59f!8m2!3d42.6932748!4d23.4078584!10e5!16zL20vMDN0dHl6?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQwMi4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q127951|phone=+35929372211}} === {{Потягом}} === Є залізничне сполучення з містами країни та іншими країнами — Румунії, України, Молдови, Білорусі, Росії, Чехії, Польщі. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Софійський тролейбус|address=ж.к. Банишора, ул. „Подполковник Калитин“ 28, 1233 София, Болгарія|content=Діюча в столиці Болгарії місті Софії тролейбусна система. Експлуатуючою організацією мережі софійського тролейбусу є Софійський центр громадського транспорту|url=http://www.elektrotransportsf.com/|phone=+35928318135|price=1,60 лева|lat=42.71433674332307|long=23.30907610764813|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Buses_in_Sofia_2012_PD_32.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%81|wikidata=Q2561683}} == Що відвідати == {{See|name=Собор Святої Софії|content=Візантійська церква VI століття з переважно цегляним інтер’єром, картинами й підземним склепом.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMCczEQOPIm2TqUOwO1EaVL7BiXyNreCttK0M6F=w408-h306-k-no|address=София център, ул. „Париж" 2, 1000 София, Болгарія|phone=+35929870971|hours=07:00–18:00|url=http://www.hramsvetasofia.com/|lat=42.696713534423864|long=23.331333896004246|wikidata=Q602853|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97_(%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F)}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Manastirska Magernitsa Restaurant|address=София център, ул. „Хан Аспарух“ 67, 1000 София, Болгарія|phone=+359899949400|url=http://www.magernitsa.com/|hours=12:00–23:00|lat=42.68946774914461|long=23.324563538332452|content=Cтаровинний історичний будинок, який нині є домом болгарських традицій і гарного смаку. Ця чарівна будівля належала першому болгарському літературознавцю після звільнення Болгарії – професору Крастьо Крастеву. Понад сто років тому професор виступав тут разом із великими Пенчо Славейковим, Пейо Яворовим, Петко Тодоровим і Тодором Влайковим. Разом із цими болгарськими письменниками – однодумцями, проф. Крастев заснував перший літературний клуб і журнал «Думка».|image=https://dynamic-media-cdn.tripadvisor.com/media/photo-o/26/6e/71/0f/29.jpg?w=1000&h=600&s=1|alt=Манастирска Магерница}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Tempus Vini Wine Point|address=81 1000, ул. „Княз Борис I“, Софія, Болгарія|phone=+359887708704|url=http://www.tempusvini.shop/|hours=10:00–20:00 щодня окрім суботи (10:00–18:00) та неділі (зачинено)|price=Екскурсія від 900 грн|lat=42.69476086570036|long=23.31811021134702|content=5 унікальних для Болгарії винних сортів місцевого винограду для дегустації в центрі Софії. Є такі вина, як Сампл Рікат, Мельник, Мавруд і Памід у поєднанні з місцевими сирами і хлібом.|image=https://www.google.com/maps/place/Tempus+Vini/@42.6945953,23.3180673,3a,97.3y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipPTI4fVTGzNch1hUM5BxQluil9mF4QFe-pGCGrF!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipPTI4fVTGzNch1hUM5BxQluil9mF4QFe-pGCGrF%3Dw398-h298-k-no!7i720!8i538!4m9!3m8!1s0x40aa856b802551ed:0xa207c0d52161107c!8m2!3d42.6945953!4d23.3180673!10e5!14m1!1BCgIgARICEAE!16s%2Fg%2F11g7z7p2hf?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQwMi4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Grand Hotel Millennium Sofia|address=Милениум център, Иван Вазов, бул. „Витоша“ 89B, 1463 София, Болгарія|phone=+35924456789|url=https://grandhotelmillenniumsofia.bg/|checkin=15:00|checkout=12:00|price=Від 5800 за ніч|lat=42.68245557636763|long=23.31447962483922|content=Гранд-готель Millennium Sofia розташований у самому центрі міста, за декілька хвилин ходьби від жвавого центрального району міста, наповненого знаковими історичними та культурними пам'ятками, великими зеленими парками та численними державними установами. У готелі є спа-центр за додаткову плату, 5 ресторанів, фітнес-центр, бари та спільні лаунжі. До послуг гостей цілодобова стійка реєстрації, вертолітний майданчик, конференц-центр, обслуговування номерів і квиткова каса.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipP7dOLwJ_7qVdzBu21QzKmnQFd8gSnJrVYUUCpD=w408-h271-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Скоп'є (Північна Македонія)|lat=41.99785236480175|long=21.421449174159033|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%27%D1%94|wikidata=Q384|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Skopje_landmarks.jpg|content=Столиця та найбільше місто Республіки Північна Македонія, адміністративно-політичний, культурний, освітній центр македонської нації.}} bvfluqh5gjylypny89akczqvq7pvf4g 0 1881 36178 36062 2024-11-07T08:57:46Z Viktoria Nesterchuk 7237 36178 wikitext text/x-wiki {{geo|44.4325|26.1039}} {{pagebanner}} '''Бухарест''' ({{Lang|ro|București}})— столиця та найбільше місто [[Румунія|Румунії]], а також найважливіший промисловий і комерційний центр країни. Одне з найбільших міст Південно-Східної Європи. == Зрозуміти == [[File:Liscani_Street_3.jpg|посилання=https://en.wikivoyage.org/wiki/File:Liscani_Street_3.jpg|праворуч|міні|Вулиця Ліпскані, серце історичного Бухаресту]] Бухарест - це процвітаюче місто, що має багато великих інфраструктурних проектів, що змінюють старе обличчя міста. В минулому відомий як "Маленький Париж", Бухарест останнім часом сильно змінився, і сьогодні він став дуже цікавим поєднанням старого і нового. Знайти 300-річну церкву біля сучасного хмарочосу поруч зі спорудою комуністичного стилю, є звичайною справою в Бухаресті. Бухарест пропонує чудові пам’ятки та показує витончений, модний та сучасний підхід до історії, якого багато хто очікував від європейської столиці. Бухарест скористався економічним бумом, а також грантами ЄС, які допомогли відновити частини міста, включаючи оновлене старе місто. Ті, хто знав Бухарест у минулому, але давно не відвідував, будуть здивовані змінами. Найбільш вражаючою єестакада Басараб, яка є найширшим підвісним мостом у Європі. {{Climate|units=Metric|aprprecip=46|octlow=5.7|novlow=1.6|declow=-2.6|janprecip=40|febprecip=36|marprecip=38|mayprecip=70|auglow=15.0|junprecip=77|julprecip=64|augprecip=58|sepprecip=42|octprecip=32|novprecip=49|decprecip=43|seplow=11.1|jullow=15.6|janhigh=1.5|sephigh=24.6|febhigh=4.1|marhigh=10.5|aprhigh=18.0|mayhigh=23.3|junhigh=26.8|julhigh=28.8|aughigh=28.5|octhigh=18.0|junlow=14.0|novhigh=10.0|dechigh=3.8|janlow=-5.5|feblow=-3.3|marlow=0.3|aprlow=5.6|maylow=10.5|description=Джерело:[[:w:en:Bucharest#Climate]]}} === Мова === Офіційна мова - румунська, належить до романських мов, яка, як стверджується, є найбільш близькою в даний час відносно давньої латини, але містить близько 20% запозичених слів зі слов'янських мов. Більшість молодих освічених людей досить добре розмовляють англійською мовою і, ймовірно, володіють однією або кількома іншими романськими мовами; більшість освічених людей, народжених до 1970 року, досить добре розмовляють французькою, іспанською чи італійською мовами. Роми (цигани) розмовляють рідною романською, а також румунською, а іноді й англійською. Крім цього, як і в будь-якому великому місті, ви можете зустріти такі мови, як китайська, арабська, турецька, угорська та німецька. === Клімат === Бухарест, як і більша частина Румунії, має помірно-континентальний клімат із жарким літом та холодною зимою. Весна коротка і припадає переважно на квітень. Середня висока добова температура влітку становить близько 29 °C, а взимку близько 2 °C. Влітку тут може бути дуже жарко і сухо (30 °C), а взимку - холодно (-20 °C), хоча температура нижче -12 °C вкрай рідкісна. Найкращий час для відвідування - з квітня по червень, із вересня по жовтень та початок грудня. === Час === Бухарест знаходиться у Східноєвропейській часовій зоні (UTC+2, літній час - UTC+3 з квітня по жовтень). == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[File:Henri_Coandă_International_Airport,_March_2013.jpg|посилання=https://en.wikivoyage.org/wiki/File:Henri_Coand%C4%83_International_Airport,_March_2013.jpg|праворуч|міні|Міжнародний аеропорт імені Анрі Коанди]] Усі рейси до Бухареста ({{IATA|BUH}}), включно з лоукостними авікомпаніями, використовують '''аеропорт імені Анрі Коанди''', приблизно у 18 км на північ від центру міста вздовж 1 Шосе. Здійснюються внутрішні рейси до таких міст, як [[Клуж-Напока]], [[Ясси]], [[Орадя]], [[Сучава]] та [[Тімішоара]] державною авіакомпанією Tarom (частина Sky Team), головний хаб якої знаходиться в Бухаресті. Є прямі рейси до більшості європейських столиць та великих міст. Прямих рейсів за межі Європи є небагато, але є рейси до [[Доха|Дохи]], [[Дубай|Дубая]], [[Стамбул|Стамбула]] та [[Тель-Авів|Тель-Авіва]]. Рейси до Північної Америки зазвичай передбачають зупинку в [[Амстердам|Амстердамі]] чи [[Париж|Парижі]] та виконуються іншими авіакомпаніями Sky Team. * {{go | name=Міжнародний аеропорт імені Анрі Коанди | alt=Henri Coandă International Airport | url=http://www.bucharestairports.ro/otp/ | wikipedia=Міжнародний аеропорт імені Анрі Коанди | wikidata=Q257631 | email= | address=Calea Bucureştilor 224E, місто Отопені | lat=44.5726 | long=26.0947 | directions=18&nbsp;км на північ від центру Бухареста | phone=+40 21 204 1000 | tollfree= | fax= | image=Henri Coandă International Airport, March 2013.jpg | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-04-12 | content=Аеропорт великий і сучасний. Магазини, кафе та ресторани дорогі, особливо в зоні відправлень (Departures). Супермаркет Billa має такі ж ціни, як і в центрі міста. Ще є Carrefour Express, хоча він дорогий, але дешевший, ніж де-небудь в аеропорту. Знаходиться приблизно за 300 м від зони міжнародних відправлень (International departures), це гарне місце, щоб перекусити або витратити останні кілька леїв перед відльотом. }} Обмінний пункт аеропорту знаходиться на верхньому поверсі, ціни не дуже хороші, приблизно на 10% нижче офіційного курсу. Тож використовуйте кредитну карту в банкоматі у вестибюлі для негайних потреб (вони також стягують здоровенні збори та дають жахливий курс) та обмінюйте гроші в центрі міста. У зоні прибуття немає спеціалізованих постачальників послуг SIM/мобільного зв'язку, але ви можете придбати SIM-картки у місці, де продаються газети. '''Основним транспортом до міста''' є експрес-автобус, потяг, приватний трансфер і таксі. В зоні прибуття є столи з прокату автомобілів, але якщо ви не плануєте залишати міста - машина вам не знадовиться. * '''[http://stbsa.ro/eng/index.php Експрес-автобус]{{Dead link|date=вересня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}'''зазвичай є найкращим варіантом через його дешевість та те, що його не доводиться довго чекати. Однак він може бути забитим людьми (і вам не вистачить місця для багажу) і може довго стояти в заторах: шлях до міста може тривати 50 хв. Станом на 1 березня 2019 року в аеропорту працюють чотири лінії експрес-автобусів. :Автобусна зупинка знаходиться прямо на виході на першому поверсі. Вартість двох поїздок становить 8,60 леїв (включаючи вартість картки) - ви не можете розрахуватися в автобусі, ви повинні придбати карту в кабінці поруч із автобусною зупинкою. Є ще одна кабінка, де продаються картки, у зоні відправлень (Departures) та одна на Союзній площі (''Piaţa Unirii''). Вам потрібно купити мінімум 2 поїздки на картку, навіть якщо вам треба лише одна, хоча також декілька людей можуть використовувати одну і ту ж карту. Відскануйте свій квиток, щоб підтвердити його на посадці (і якщо карткою користується двоє людей, тоді натисніть кнопку 2 та відскануйте картку ще раз, щоб підтвердити другий квиток); в автобусах дуже часто ходять контролери. :Експрес-автобус '''№ 783''' їде до центру Бухареста через Тріумфальну арку (''Arcul de Triumf'') та Площу Перемоги (''Piaţa Victoriei'') до Союзної площі (''Piaţa Unirii)'' (2-га автобусна зупинка, південа частина площі). Курсує щодня кожні 15 хвилин із 07:00 до 21:30 (але трохи рідше у вихідні), вночі курсує кожні 40 хвилин. : Новий експрес-автобус '''784''' також їде до центру Бухареста через Тріумфальну арку (''Arcul de Triumf'') та Площу Перемоги (''Piaţa Victoriei'') до Союзної площі (''Piaţa Unirii'') (2-га автобусна зупинка, південа частина площі), але проходить інший маршрут між Площею Перемоги та Союзною площею, через Площу Міхаїла Коґельнічану (''Piaţa Mihail Kogalniceanu'') та Площу Арсенальну (''Piaţa Arsenalului'') в центрі міста по проспекту Перемоги (''Caleo Victoriei''). Автобус 784 має менше зупинок, ніж автобус 783 між аеропортом та містом, але проходить повільнішим маршрутом у центрі міста і курсує кожні 35-40 хвилин з 06:30 до 22:30. : Експрес-автобус '''780''' курсує через головний залізничний вокзал (''Bucuresti Gara de Nord'') до станції метро Басараб. На вокзалі автобус зупиняється прямо перед головним залом. Автобус до аеропорту під’їжджає через бульвар Дініку Голеску (''Bulevardul Dinicu Golescu'') на південній стороні станції (на перехресті стежте за трамваями, потім поверніть ліворуч до зупинки). Автобус курсує щодня приблизно кожні 40 хв з 06:00 до 23:00. Новий експрес-автобус '''782''', що курсує кожні 20 хвилин з 08:30 до 22: 30 між аеропортом та торговим центром Baneasa. Він не заїжджає у центр міста, тому навряд чи буде корисним для відвідувачів міста, але використовує ті ж зупинки в аеропорту, що і автобуси 780, 783 та 784, тому подбайте про те, щоб ви не потрапили в неправильний автобус! * '''Потяг:''' ''Henri Coandă Express'' це трансфер маршрутками (20 хв) та приміським поїздом (ще 30 хв) між аеропортом та головним залізничним вокзалом. Придбайте свій квиток (8,10 леїв) у CFR після посадки. Тоді мікроавтобус доставляє вас на 2 км на північ. «Станція» - це просто платформа посеред поля, сподіваємось, поїзд чекає, щоб доставити вас до зал. вокзалу Gara de Nord: зручно, якщо після прибуття на вокзал далі знову поїдете поїздом, але не зручно, якщо вам потрібно в центр міста. Потяг курсує щодня між 05:00 та 20:00, але протягом більшої частини року лише п’ять разів на день. Оскільки це приміський поїзд, його розклад не відображається в онлайн-розкладах основних маршрутів, краще шукайте на [http://www.cfrcalatori.ro/ Romanian railways]{{Dead link|date=березня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. * '''Приватний трансфер''': ціна за оренду авто майже незмінна і дуже вигідна, якщо вас 2 або більше, або ви сильно навантажені, або ваше місце призначення недалеко від центру. Вартість 20 € за невелику машину (як таксі, максимум 3 пасажири), 40 € за 7-місний мікроавтобус; доступні більші транспортні засоби та автобуси. Вони доставлять вас куди завгодно в Румунії, до болгарських пляжних курортів та до Молдови. [http://www.bucharesttransfer.com/ Bucharest Transfer] - один з декількох таких операторів. * '''Таксі''' чекають біля виходу з аеропорту. Спершу - перевірте норму лічильника, яка вдень та рано ввечері повинна становити 1,69-1,79 леїв/км, так що це загалом 35-40 леїв до центру міста чи старого міста (вересень 2018 року). Вночі норма може становити 3,50 леїв/км; не беріть, якщо вимагають більше. Ви можете зателефонувати на таксі з одного з жовтих електронних кіосків біля виходу. На сенсорному екрані буде надруковано платівку з назвою перевізника, тарифом, номерами машини. Переконайтеся, що лічильник працює, оскільки деякі таксі, що викликаються з кіосків, намагатимуться вас обдурити (наприклад, "Taxi Cobalcescu" має деяких водіїв, які роблять це). Uber також доступний у Бухаресті, за нього ви заплатите 40 леїв за трансфер з аеропорту в місто. === {{Автобусом}} === Автобуси - це хороший варіант дістатися до Бухаресту з України, Молдови, Туреччини, Греції та певною мірою з Болгарії, враховуючи низьку частоту та повільну швидкість руху поїздів між цими країнами та Румунією. Якщо ви готові здійснити надзвичайно довгу автобусну поїздку, також можна дістатися до Бухаресту з великої кількості міст Західної та Південно-Західної Європи; оператором таких поїздок є '''[http://www.eurolines.com/ Eurolines]''', їхні місцеві філії '''[http://atlassib.ro/# Atlassib]''' та [https://www.flixbus.de/ Flixbus]. * {{listing | type=go | name=Автобусний термінал Băneasa | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вулиця Ion Ionescu de la Brad буд. 10, Sector 1 | lat=44.4955 | long=26.0777 | directions=північна частина міста - можна дістатися автобусами 112, 149, 205, 261, що їдуть до "Brodina" | phone=+40 21 2305645 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= }} * {{listing | type=go | name=Автобусний термінал Obor | alt=Autogara Obor | url=http://www.autogari.ro/bucuresti/autogara_obor/Autogara74?lang=en | wikipedia= | wikidata= | email= | address=бульвар Garii Obor буд. 5A, Sector 2 | lat=44.44826 | long=26.14152 | directions=східна частина міста - тролейбуси 69, 85 до "gara Obor" | phone=+40 21 2523486 | tollfree= | fax=+40 21 2527646 | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= }} * {{listing | type=go | name=Автобусний термінал Filaret | alt=Autogara Filaret | url= | wikipedia= | wikidata=Q678737 | email=office@acfilaret.ro | address=площа Piata Garii Filaret, Sector 4 | lat=44.41567 | long=26.09221 | directions=південна частина міста - можна дістатися трамваєм 7 та автобусом 232 | phone=+40 21 3360692, +40 723 671011, +40 733 452738 | tollfree= | fax= | image=Filaret 2.jpg | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Автобуси та маршрутки до [[Кинишів|Кишинева]] (7-8 автобусів за день, близько 10 год їзди, квитки коштують близько 15 євро) }} * {{listing | type=go | name=Автобусний термінал Rahova | alt=Autogara Internationala Rahova | url=http://www.autogararahova.ro/csp/autogari/site/index.csp | wikipedia= | wikidata= | email= | address=шосе. Alexandriei (Șoseaua Alexandria) буд. 164, Sector 5 | lat=44.39818 | long=26.04333 | directions=південно-західна частина міста - трамвай 2 (зупинка "Depoul Alexandriei") | phone=+40 21 4204795 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Автобуси із Західної Європи зазвичай прибувають сюди. }} * {{listing | type=go | name=Військова автостанція | alt=Autogara Militari | url= | wikipedia= | wikidata= | email=office@autogaramilitari.ro | address=Вул. Valea Cascadelor (Strada Valea Cascadelor) буд.1 | lat=44.4295 | long=26.0029 | directions=західна частина - трамваї 8, 25 зупинка 'C.F.R. Cotroceni', лінія метро M3 станція "Pacii" | phone=+40 72 5939939 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= }} * {{listing | name=Автобусний термінал Griviţa | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions=Північно-західна частина міста | phone=+491 761 1224002, +491 761 1224006 (Mobil) | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= }} * {{listing | type=go | name=Автобусна зупинка Viilor road | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Шосе Viilor, буд. ~20 | lat=44.41592 | long=26.08443 | directions=- трамваї 23, 32 зупинка 'Piata Chirigiu' із північного кінця і трамвай 7 із південного - | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Автобуси з [[Афіни|Афінів]] (декілька разів на тиждень, 16–20 год поїздки, квитки вартістю 60 євро) та зі [[Стамбул]]а (три-чотири на день, 12–14 год поїздки вартістю 45 євро) }} Із конкретних міст: *[[Софія]] &#x2013; є щоденний автобус (тривалість поїздки 7 год, 18 євро). Зупиняється біля станції метро "Тіренетулуй" (за одну станцію до центру Бухареста). *[[Варна]] &#x2013; один-два щоденних автобуси, але лише з травня по ранній версень, 5–6 год подорожі, вартість 30 євро. Зазвичай зупиняється на декількох площах у центрі. *[[Констанца]] &#x2013; автобуси їздять кожні 45 протягом літа і в деяких із них є Wi-Fi. Станція знаходиться біля зал. вокзалу Gara de Nord на перехресті вулиці Мірча Вулканеску (''Strada Mircea Vulcanescu'') і бульвару Дініку Голеску (''Bulevardul Dinicu Golescu''). *[[Кишинів]] &#x2013; щогодинно відправляється повечорам. Вартість поїздки 225 леїв, тривалість - 8-9 годин. В автобусах немєа туалетів Бухарест також має автобусні сполучення з великою кількістю інших міст Румунії. Їх рекомендовано брати в першу чергу, якщо їдете з місць, у яких залізниці ремонтуються, або занадто непрямі чи довгі (наприклад, [[Сібіу]]). Розклади більшості внутрішніх рейсів можете знайти '''[http://www.autogari.ro/?&lang=UK тут]'''. ==={{Потягом}}=== [[File:P. O. Carpati.jpg|thumb|right|Бухарест має інтенсивне внутрішнє та міжнародне залізничне сполучення]] Усі головні поїзди до Бухареста прибувають на залізничну станцію Gara de Nord. Прямі міжнародні поїзди курсують із [[Будапешт|Будапешта]] (двічі на день, поїздка триває 16 годин), [[Кишинів|Кишинева]] (3 на тиждень, 14 годин), [[Стамбул|Стамбула]] (18 годин, щодня, влітку без пересадок, взимку з пересадками, але тривалість поїздки від цього не змінюється) та [[Відень|Відня]] (щодня, 19 годин). Потяги із [[Софія|Софії]] займають 10 годин, але мають пересадку в [[Русе]]. Поїздки потягом із [[Белград|Белграда]], [[Київ|Києва]] та [[Москва|Москви]] надзвичайно довгі, краще сідайте на автобус або летіть. Варто поїхати на потяг для ночівлі до Кишинева лише для досвіду та з цікавості. Цей потяг - це стара радянська банка з домашнім декором, а навколо місцеві жителі завжди бажають провести подорож, попиваючи місцевий коньяк із деякими мандрівниками. Близько 03:00 поїзд зупиняється на кілька годин, щоб змінити колеса вручну перед молдавським кордоном; в радянську епоху колії в Молдові прокладали не такими, як в Румунії, щоб затримати будь-які поїзди, що надходять з півдня, і вони не змінювалися з того часу. Найпопулярнішими поїздами по Румунії є рейси до [[Брашов|Брашова]] (2-3 години), [[Констанца|Констанци]] (2 год), [[Сібіу]] (5-6 год) та [[Тімішоара|Тімішоари]] (9 год). Якщо вам потрібно до [[Клуж-Напока]], доведеться робити пересадку в Брашові. Розклати поїздів по Румунії можна знайти на '''[http://www.cfrcalatori.ro/ CFR]{{Dead link|date=березня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''', але лише на 4 тижні. [[File:Gara de Nord vedere coloane.jpg|thumb|right|''Gara de Nord'']] * {{go | name=Gara de Nord | alt=Північний залізничний вокзал Бухареста | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=București Nord, Piața Gării de Nord 1-3, Sector 1 | lat=44.4467 | long=26.0742 | directions=2 км на північ від центру, сполучений автобусами 105, 123, 178, тролейбусами 62, 79, 85, 86, 93, 96, трамваями 42, 44, 45, 46, метро M1, M4: Gara de Nord | phone=+40 21 223 0880, +40 21 319 0358 | tollfree= | fax= | image=Gara de Nord - vedere dinspre str.Gara de Nord.jpg | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-04-12 | content=Якщо бути точним, це Gara de Nord-А з усіма від'їздами магістралі. (Gara de Nord-B знаходиться в 500 м на північ і більш відомий як Басараб, має лише приміські сполучення). Основна кількість кас із квитками знаходиться на північній стороні залу, в сторону виходу на Calea Grivitei і сходами до метро. На станції багато кафе і банкоматів - плюс обмін грошей, але тарифи тут дуже низькі, пройдіть пару кварталів для більш вигідних тарифів. Зберігання багажу цілодобове, кілька туристичних агентів, аптека та (необхідне для румунів) кіоск, де можна легально зробити ставки. Єдина дозволена компанія таксі, - Meridian Taxi, дивіться попередження у розділі "[[#Транспорт|Транспорт]]". Щоб дістатися автобусів до аеропорту, ідіть на південь до виходу на Bvd Golescu, перейдіть дорогу (пам'ятайте про трамваї!) та поверніть ліворуч на автобусну зупинку. }} === {{Автомобілем}} === В'їзди в місто з півночі (дорога E60, що йде від Брашова, і шосе А3 від Плоєшти), із заходу (шосе А1 від Пітешти), зі сходу (шосе А2 від Констанци), з півдня (дорога Е20 від Джурджу) та проспект у центрі міста дуже завантажені, особливо в години пік. Прямо в центрі міста, навпроти університету, знаходиться головне підземне паркувальне місце. Хоча воно сучасне і безпечне, знайти вхід може виявитися трохи важко. Ще більше паркувальне місце (на 5 поверхів) знаходиться біля Союзної площі (''Piaţa Unirii''), позаду торгового центру Unirii, який також знаходиться поблизу центральної площі та за 10 хвилин (пішки) від центру старого міста. Проїзд по деяких другорядних вулицях може виявитись дещо запитим через лише відносно хороший стан цих доріг. {{Mapframe|44.437|26.102|zoom=11|чого=Бухареста}} {{Mapshape|wikidata=Q2056949|type=geoline|stroke=#FFC62D|stroke-width=4|stroke-opacity=1}} {{Mapshape|wikidata=Q1884455|type=geoline|stroke=#3E618A|stroke-width=4|stroke-opacity=1}} {{Mapshape|wikidata=Q2735258|type=geoline|stroke=#CC3333|stroke-width=4|stroke-opacity=1}} {{Mapshape|wikidata=Q2552821|type=geoline|stroke=#006633|stroke-width=4|stroke-opacity=1}} {{Mapshape|wikidata=Q19660}} === {{Велосипедом}} === З півдня України лише один варіант є - через пункт пропуску [[Рені]]. Треба біометричний паспорт або старий паспорт із візою. Можуть запитати про шолом та світловідбиваючу жилетку. == Транспорт == Бухарест має одну з найпотужніших систем громадського транспорту в Європі, хоча іноді він буває переповненим. === ''Квитки на громадський транспорт'' === Найпростішим варіантом для туриста, напевно, є картка '''[http://stbsa.ro/eng/card_activ_eng.php Activ]{{Dead link|date=травня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''', яка коштує 3.70 леїв у будь-якій точці продажу STB (включно з аеропортом) і може бути завантажена кредитним платежем і різноманітними пропусками (від денного до місячного). Ви можете прочитати про [http://stbsa.ro/eng/portofel_electronic_eng.php ціни]{{Dead link|date=травня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} та [http://stbsa.ro/eng/abonamente_eng.php передплату в інтернеті]{{Dead link|date=травня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Картка Activ не використовується в метро. Під час входу в транспортний засіб або станцію метро ви повинні підтвердити свій квиток: потримайте карту на помаранчевому зчитувачі, доки не почуєте короткий звуковий сигнал, загориться зелений світлодіод, і ви зможете прочитати на дисплеї повідомлення «Călatorie plăcută (Приємної подорожі)». Якщо у вас з'явилося червоне світло та довгий звуковий сигнал (перевірка не вдалася), спробуйте ще раз. Одна картка може бути використана для оплати більш ніж однією людиною. Для того, щоб підтвердити карту для додаткових людей, натисніть кнопку «2», а потім поставте картку вдруге. Для того, щоб перевірити кількість людей, для яких картка була підтверджена, та залишок на картці, що залишився, натисніть «1» перед тим, як забрати картку. === Метро === [[Файл:Bucharestmetro.svg|праворуч|міні|Карта метро Бухареста]] [[Файл:Metro_pipera_bucharest_RO.jpg|праворуч|міні|Станція метро "Піпера"]] Метро, яке має чотири лінії (M1, M2, M3 і M4) і охоплює досить велику частину міста, зазвичай є дешевим і простим способом переміщення по місту, хоча в центрі міста є напрочуд мало станцій, оскільки система була побудована для перевезення робітників та приміських людей з околиць міста через місто до периферійних промислових районів. Якщо ви перебуваєте за межами центру міста, або навіть якщо хочете подорожувати всередині нього, метро зазвичай є дуже швидким і зручним способом подорожі, уникаючи пробок і натовпу, які часто характеризують наземний транспорт. Поїзди їздять часто, є досить зручними, надійними та простими в користуванні. Квитки можна придбати в електронних кіосках на станціях, які пропонують інструкції англійською та іншими мовами. Вони приймають більшість румунських банкнот і видають здачу. 5 леїв за квиток на 2 поїздки, або 20 леїв за квиток на 10 поїздок (станом на вересень 2018 року). Лінія '''M1''' починається в східній частині міста і потім іде до центру по коловій дорозі, проходячи поруч із ''Gara de Nord'' і зустрічаючись із лініїю '''M2''' (яка проходить із півночі на південь) біля Союзної площі на Площі перемоги. Лінія '''M3''' з'єднує західну та східну частини міста. Центральні станції лінії '''M3''' ''Еройлор'' та ''Ніколае Грігореску'' з'єднуються із лінією '''M1'''. Лінія '''M4''' є короткою і починається біля ''Gara de Nord 2'' і закінчується в ''Străulești''. Навіть незважаючи на те, що ''Gara de Nord'' та ''Gara de Nord 2'' знаходяться в безпосередній близькості, якщо ви перейдете між ними, то доведеться платити ще раз. Єдине місце, де можна перейти із '''M4''' на '''M1'''- станція Басараб (''Basarab''). Карти метро ви можете знайти на офіційному сайті [http://www.metrorex.ro/ Metrorex]{{Dead link|date=липня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. === Автобус, трамвай або тролейбус === [[Файл:Tramway_32_Buc.JPG|праворуч|міні|Бухарестський трамвай]] Бухарест має дуже складну мережу автобусів, трамваїв та тролейбусів. Ця мережа сотень автобусних, трамвайних та тролейбусних маршрутів спочатку може здатися заплутаною. Однак, коли ви сплануєте свою поїздку по цій мережі, громадський наземний транспорт може бути дуже хорошим способом подорожі, оскільки автобусна, трамвайна або тролейбусна зупинки є практично всюди в місті. Транспортні засоби, як правило, ходять дуже часто, хоча вони все ще можуть жахливо переповнюватися в години пік. Переконайтеся, що ви знаєте, коли слід вийти — хоча на більшості транспортних засобів наступні зупинки оголошуються та відображуються на екрані, ці дисплеї можуть бути ненадійними. Якщо ви невпевнені, чи це ваша зупинка, запитайте у пасажирів. Також є нічні автобуси. Вони ходять кожні 30 хвилин з 23:30 до 01:00, та кожні 45 хвилин з 03:00 до 05:00. Між 01:00 та 03:00 автобуси не їздять. Транспортні лінії можете знайти [http://www.ratb.ro/v_noapte.php тут], а карту [http://www.ratb.ro/maps1/Trasee_noapte.pdf тут]. === Оренда авто === Оренда авто доступна як у місті, так і в аеропорту. Середня ціна за день користування невеликою машиною близько 10 євро. === Таксі === У Бухаресті дуже багато компаній таксі, і ви легко знайдете вільну машину. Але будьте обережні; користуйтеся послугами лише великих компаній таксі, а не малих незалежних таксі (які можуть стягувати в десять разів більше грошей). На автомобілях цих компаній ціни відображаються на дверях; наведена ціна це ціна за один кілометр. Існує також часова ціна, що базується на часі, яка не вказана, але повинна становити приблизно в десять разів більше плати за кілометр. Якщо таксі не відображає ці ціни на дверях, то краще не брати його та знайти інше, оскільки ви, мабуть, сильно переплатите. Деякі таксі мають низьку «нічну ставку», вказану великим шрифтом, а дорогий «денний тариф», вказаний меншим шрифтом. Тож читайте уважно та пам'ятайте, що ''noapte'' означає ніч. На початку вашої поїздки водій повинен запустити лічильник; якщо він цього не зробив, обов'язково нагадайте йому. Якщо ви подорожуєте за межами міста (скажімо, до аеропорту чи від нього), ціни за км та годину часто подвоюються, або додаткові 10-15 леїв додаються до вартості проїзду. Обережно приймайте таксі з туристичних районів. Відомо, що Conmen вимагає великі гроші для пасажирів, щоб повернути їх багаж із багажника. Однак більшість водіїв таксі приємніші, ніж зазвичай, з іноземцями, оскільки вони розраховують не видати здачі, коли їм виплатять в кінці поїздки. Можете завантажити на смартфон додаток Clever Taxi. Додаток дозволить вам вибрати та викликати таксі до місця розташування на карті залежно від району та ціни. '''Uber''' і Bolt доступні в Бухаресті, також в районі аеропорту. Принаймні, Uber дозволяє здійснювати оплату за допомогою кредитної/дебетової картки та готівкою. Водіїв в Uber не бракує, а деякі вважають Uber більш безпечним та легким. == Що відвідати == {{Mapframe}} ===Головні пам'ятки=== * {{see | name=Палац Парламенту | alt=Palatul Parliamentului | url=http://cic.cdep.ro/en/opening-hours-and-tariffs | wikipedia=Палац Парламенту | wikidata=Q164150 | email= | address=strada Izvor 2-4 | lat=44.4275 | long=26.0875 | directions=біля Союзної площі (Piaţa Unirii). - лінії метро M1, M3 станція "Izvor" - вхід із північної сторони | phone=+ 40 733 558 102 | tollfree= | fax= | image=Boulevard Unirii 2007.jpg | hours= | price=Дорослі 40 леїв, студенти 20 леїв (19-26 років із дійсним студентським посвідченням), діти 10 леїв (7-18 років), дітям до 7 років безкоштовно | facebook= | instagram= | lastedit=2019-09-03 | content=Друга за величиною споруда у світі (після Пентагону США), яка раніше називалася "Casa Poporului" (Народний дім). Будівництво розпочато у 1983 році Ніколае Чаушеску та досі не закінчено повністю (2019). Він має 12 поверхів, близько 1000 кімнат та займає понад 330 000 м². 1/9 Бухареста було реконструйовано для розміщення цієї чудової масивної будівлі та її околиць. Тут часто проводяться 1 год 20 хв тури, які ведуть через величезну колекцію мармурових приміщень будівлі і завершуються вражаючим видом з балкона Ніколае Чаушеску. Усі будівельні матеріали були доставлені з різних частин Румунії, хоча переважно з Трансильванії. Тури можна забронювати в Інтернеті як мінімум на день заздалегідь або просто замовити на місці. Перша екскурсія дня англійською мовою розпочинається о 09:15. Ви повинні обов'язково мати при собі паспорт під час туру. }} * {{see | name=Старе місто | alt= | url= | wikipedia= | wikidata=Q12723820 | email= | address= | lat=44.43123 | long=26.10085 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | image=Sunset in the Old Town - Bucharest, Romania - Travel photography (35031271856).jpg | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Частина історичного серця міста, що не була знесена Ніколаєм Чаушеску. Територія (простягається приблизно між річкою Дамбовиця на півдні, проспектом Перемоги на заході, проспектом Мошилор на сході та бульваром Регіни Елісабети на півночі) містить велику кількість будівель середини 19 століття, руїни середньовічного князівства Валахії, церкви, штаб-квартира банку, кілька готелів, клубів, ресторанів та магазинів. Вузькі бруковані вулиці пам'ятають давні гільдії, що проживали на них. Територія в основному була реконструйована і зараз є місцем збору молодого покоління міста. }} * {{see | name=Площа Революції | alt=Piaţa Revoluţiei | url= | wikipedia= | wikidata=Q3390456 | email= | address= | lat=44.43856 | long=26.0975 | directions=За 600 м від станції метро 'Universitate' - недалеко від інших площ, зал. вокзалу або Палацу Парленту | phone= | tollfree= | fax= | image=Piata Revolutiei, Statuia lui Carol.jpg | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Місце, де розгорнулася частина румунської революції 1989 року. У центрі площі встановлено високий пам'ятник загиблим під час революції. }} * {{see | name=Тріумфальна арка | alt=Arcul de Triumf | url= | wikipedia= | wikidata=Q638278 | email= | address=Piața Arcul de Triumf | lat=44.467278 | long=26.078361 | directions=Знаходиться у північній частині міста, недалеко від парку Херестреу - сюди ходить 41 трамвай, зупинка 'Casin' і лінія метро M2, станція 'Aviatorilor', від якої потрібно буде 500 м пройтися | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Нинішня арка була відкрита в 1936 році, проте попередні арки були тут ще із 1878 року. }} [[File:RomanianAthenaeumHDR.jpg|thumb|right|''Ateneul Român'' (The Romanian Athenaeum)]] * {{see | name=Румунський Атенеум | alt=Ateneul Roman | url=http://www.hotel-bucuresti.com/blog/2015/05/14/ateneul-roman-un-simbol-al-culturii-romanesti/ | wikipedia=Румунський Атенеум | wikidata=Q755457 | email= | address=вулиця Бенджаміна Франкліна, 1-3 | lat=44.4414 | long=26.0971 | directions=Біля Площі Революції.- лінія метро M2, станція 'Piata Romana' | phone= | tollfree= | fax= | image=Ateneul Roman.jpg | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Прекрасна будівля, всередині якої знаходиться будинок філармонії Джорджа Енеску. Якщо маєте час, завітайте і зайдіть у середину, оскільки там є фреска, що зображує сцени румунської історії. Будівля була відкрита в 1888 році. }} ===Музеї=== [[File:Muzeul de Arta curte.jpg|thumb|right|The Royal Palace, housing the National Museum of Art]] * {{see | name=Національний музей мистецтв | alt=Muzeul Național de Artă al României | url=http://www.mnar.arts.ro/ | wikipedia=Національний музей мистецтв Румунії | wikidata=Q1319192 | email=national.art@art.museum.ro | address=Проспект Перемоги (Calea Victoriei), 49-53 | lat=44.43978 | long=26.09598 | directions=Лінія метро M2 'Piața Victoriei' або M2 'Universitate', від останньої доведеться пройтися 600 метрів | phone=+40 21 3133030, +40 21 3148119 | tollfree= | fax= | image=Muzeul de Arta curte.jpg | hours=Ср-Сб 10:00-18:00, не впускають після 17:00 | price=15 леїв для Румунської колекції, 15 леїв для Європейської колекції, або 25 леїв до обох; 75% знижка для учнів, студентів (із дійсним посвідченням), власники карток Євро-26, які молодші 30 років, та людям з інвалідністю; 50% знижка пенсіонерам. За 30 леїв можна придбати квиток і сюди, і в Музей художніх колекцій | facebook= | instagram= | lastedit=2019-09-03 | content=Знаходиться у будівлі колишнього Королівського палацу. Цей музей має колекції давнього, сучасного та сучасного румунського мистецтва, а також виставки рідкісного європейського мистецтва, що датуються ще 14 століттям }} * {{see | name=Aviation Museum | alt=Muzeul Aviației | url=http://www.roaf.ro/?page_id=854 | email= | address=Fabrica de Glucoza (Șoseaua Fabrica de Glucoză) street, 4, in District 2 | lat=44.4775 | long=26.1110 | directions=on the former Airport Pipera | phone=+40 21 2320404 | tollfree= | fax= | hours=Tu-F 09:00-16:00, Sa Su 10:00-17:00 | price= | image=Muzeul Aviatiei.jpg | wikidata=Q12736079 | lastedit=2017-04-02 | content=Open-air display of various types of aircraft. }} [[File:Palatul Romanit - Muzeul Colecțiilor (5).jpg|thumb|Museum of Art Collections]] * {{see | name=National Museum of Contemporary Art | alt=Muzeul Național de Artă Contemporana | url=http://www.mnac.ro/ | email=info@mnac.ro | address=Strada Izvor | lat=44.4284 | long=26.0864 | directions=M1,M3 'Izvor' or Bus 136, 385 | phone= | tollfree= | fax= | hours=Cafe, 4th floor: Open: Tu-Su 10:00-18; Library (Libraria Jumatatea Plina): W-Su 10:00-18:00; Annex NMCA. W-Su 10:00-18:00. Address: Mosilor 64-68, free entry; Dalles Hall (SALA Dalles) Open: W-Su 10:00-18:00; Address: 18 Avenue N. Balcescu | price=10 lei | wikipedia=National Museum of Contemporary Art (Romania) | wikidata=Q6963033 | content=Inside a converted wing of the Palace of the Parliament, in what had been the private apartments of Ceauşescu, the museum features fresh exhibitions from Romania's burgeoning art scene.}} **Branch Museums: '''[http://www.mnar.arts.ro/The-Art-Collections-Museum The Art Collections Museum]{{Dead link|date=вересня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' (Muzeul Colecţiilor de Artă), 111, Calea Victoriei, phone:+40 21 2129641; +40 21 2121749. May-Sep: Sa-W 11:00-19:00; Oct-Apr: Sa-W 10:00-18:00. Huge collection of Romanian artworks, and some wonderful textiles and sculpture from the East. Joint ticket with the National Art Museum for 30 lei. **'''[http://www.mnar.arts.ro/Zambaccian-Museum K.H. Zambaccian Museum]{{Dead link|date=вересня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' (Muzeul K. H. Zambaccian). 21A, Muzeul Zambaccian Street, phone:+40 21 2301920. May-Sep: W-Su 11:00-19:00, Oct-Apr: W-Su 10:00-18:00. Collection of Romanian artworks collected by a prominent Armenian businessman. Also has works by Cézanne, Monet, Picasso and Matisse.<br />'''[http://www.mnar.arts.ro/Theodor-Pallady-Museum Theodor Pallady Museum]{{Dead link|date=вересня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' (Muzeul Theodor Pallady). 22, Spătarului Street, phone: +40 21 2114979. May-Sep: W-Su 11:00-19:00, Oct-Apr: W-Su 10:00-18:00. * {{see | name=Curtea Veche Museum | alt=Old Princely Court Museum | url=http://museum.ici.ro/mbucur/romanian/curteaveche.htm | email= | address=Strada Franceză, nr. 25-31 | lat=44.430139 | long=26.100944 | directions=M 'Piața Unirii 2' | phone=+40 21 3140375 | tollfree= | fax= | hours= Closed for renovations in Sep 2018 | price= | wikipedia=Curtea Veche | image=Ansamblul medieval Curtea Veche.jpg | wikidata=Q1855757 | content=The ruins of the crown palace of the Wallachian princes, some parts dating as early as the 16th century. It’s around an earlier fortification in this place that Bucharest began to develop. }} * {{see | name=Cotroceni Palace Museum | alt=Muzeul Național Cotroceni, Palatul Cotroceni | url=http://www.muzeulcotroceni.ro/ | email=adinarentea@muzeulcotroceni.ro | address=Bulevardul Geniului 1 | lat=44.434108 | long=26.061669 | directions=Buses and trolleys to 'Gradina Botanica' or M 'Politehnica' | phone=+40 21 3173100 | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Cotroceni Palace | image=Cotroceni Palace Garden - Bucharest 07.jpg | wikidata=Q733838 | content=Has collections of objects that belonged to the former Romanian royal family. Today it is also the residence of the Romanian president. }} * {{see | name=Firefighters Museum | alt=Muzeul National al Pompierilor | url=http://www.muzeulpompierilor.ro/ | email=contact@muzeulpompierilor.ro | address=Bd. Ferdinand I, nr. 33 (Foişorul de Foc), sector 2 | lat=44.4403 | long=26.1205 | directions= | phone=+40 21 2522884 | tollfree= | fax= | image= | hours=rarely opened | price=Tram 14 to 'Bd. Pache Protopopescu' | content=A 42-metre high building between Obor, Calea Moșilor and Nerva-Traian. It was used in the past as an observation tower by the firemen. }} [[File:Muzeul Satului 11.jpg|thumb|right|Village Museum]] * {{see | name=Village Museum | alt=Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” | url=http://www.muzeul-satului.ro/ | email=contact@muzeul-satului.ro | address=Șoseaua Pavel Dimitrievici Kiseleff, 28-30 | lat=44.473361 | long=26.076556 | directions=Tram 41 to 'Agronomie' or M2 'Aviatorilor' and walk across the park ~15 min | phone=+40 720 220132 | tollfree= | fax= | hours=Tu-Su 09:00-19:00 | price=Adult 15 lei; pupils and students (with valid cards) 4 lei; pensioners and Euro 26 card holders 8 lei | wikipedia=Dimitrie Gusti National Village Museum | image=Bucharest - Village Museum 6.JPG | wikidata=Q1956214 | lastedit=2018-09-07 | content=An open air museum created in 1934, it now has around 300 traditional buildings (including churches, workshops, mills) and furniture, pottery, clothing gathered from villages in every region of the country in an effort to showcase the traditional way of life of the Romanians. Occasionally hosts folkloric and traditional crafts festivals. }} * {{see | name=Museum of the Romanian Peasant | alt=Muzeul Național al Țăranului Român | url=http://www.muzeultaranuluiroman.ro | email=info@muzeultaranuluiroman.ro | address=Şoseaua Kiseleff, 3 | lat=44.454383 | long=26.083678 | directions=M2 'Piața Victoriei 1, 2'; bus 205, 300, 381, 783 | phone=+40 21-317-96-61 | tollfree= | fax= | hours=Tu-Su 10:00-18:00 | price= | wikipedia=Romanian Peasant Museum | image=RO B Romanian peasant museum 1.JPG | wikidata=Q623662 | lastedit=2019-09-03 | content=Also dedicated to the traditional way of life, it focuses mainly on traditional interior decoration, tools, clothing and artifacts. Again, it sometimes hosts folkloric and traditional crafts festivals. The museum closed in 2018 for a three year renovation. }} [[File:Muzeul National de Geologie night HDR.jpg|thumb|right|''Muzeul National de Geologie'' at night]] * {{see | name=Geology Museum | alt=Muzeul Național de Geologie | url=http://www.geology.ro/ | email= | address=Șoseaua Pavel Dimitrievici Kiseleff, 2 | lat=44.454853 | long=26.085411 | directions=M2 'Piața Victoriei' | phone= | tollfree= | fax= | hours=Daily10:00-18:00 | price=10 lei | wikipedia=Geology Museum (Romania) | wikidata=Q5535333 | lastedit=2018-09-29 | content=Has a large collection of minerals, rocks and fossils. }} * {{see | name=National History Museum | alt=Muzeul Național de Istorie a României | url=http://www.mnir.ro/ | email=direct@mnir.ro | address=Calea Victoriei, nr. 12 | lat=44.431531 | long=26.097225 | directions=M 'Piața Unirii 2' 600 m | phone=+40 21 3158207 | tollfree= | fax=+40 21 3113356 | hours=W-Su 10:00-18:00 | price=10 lei | wikipedia=National Museum of Romanian History | image=Museo Nacional de Historia de Rumanía, Bucarest, Rumanía, 2016-05-29, DD 63.jpg | wikidata=Q179283 | lastedit=2018-09-06 | content=It's in a neoclassical late 19th-century building, and has exhibits documenting the evolution of society on Romania’s territory from the Paleolithic until today, a replica of Trajan’s Column in [[Rome]] and a very interesting collection of jewellery and bronze articles from Roman times up to the Kingdom of Romania. }} * {{see | name=Nicolae Minovici Folk Art Museum | alt=Muzeul de Artă Populară Prof. Dr. Nicolae Minovici | url=http://www.minovici.ro/index.php?option=com_content&task=view&id=4 | email=prietenii@minovici.ro | address=Strada dr. Nicolae Minovici 3 | lat=44.48417 | long=26.07444 | directions=in front of the station Baneasa; bus 131, 205, 335 | phone=+40 21 6657334 | tollfree= | fax= | hours=Tu-Su 09:00-17:00 | price= | image=20110930 082743 Vila Dr Minovici Minovici B-II-m-A-19206.jpg | wikidata=Q12736104 | content=Also here is Museum of Old Western Art the (Muzeul de Artă Veche Apuseană Minovici). There are collections of the various works of art, such as stained glass from the 16th-17th centuries, engravings, paintings, rare books, tapestries, carpets, furniture. }} * {{listing | type=see | name=Military History Museum | alt=Muzeul Militar Naţional | url=http://muzeumilitar.defense.ro/ | email= | address=Strada Mircea Vulcănescu, 125-127 | lat=44.441364 | long=26.076393 | directions=M 'Gara de Nord' , bus - 122, 126, 168, 226, 268, 368 to stop 'Str.Berzei', trolley - 62, 85, 93, 96 to (Str.Mircea Vulcănescu), | phone=+40 21 319 59 04 | tollfree= | hours=W-Su 09:00-17:00 | price=10 lei | wikipedia=National Military Museum, Romania | image=NationalMilMusBuc.JPG | wikidata=Q3488935 | content=Has collections of weapons dating since the prehistoric times and permanent exhibitions dedicated to important military events, including the Romanian revolution of 1989, and an outdoor exhibit of relatively modern weaponry, including cannons, tanks, helicopters. }} * {{see | name=National Museum of Romanian Literature | alt=Muzeul Naţional al Literaturii Române, Casa Krețulescu | url=http://mnlr.ro/ | email=relatiipublice@mnlr.ro | address=Bulevardul Dacia nr. 12, sector 1 | lat=44.446099 | long=26.093099 | directions=M 'Piata Romana' 500 m east | phone=+40 21 2129654 | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikidata=Q18542251 | content= }} * {{see | name=D. Minovici Western European Arts Museum | alt= | url= | email= | address=strada N. Minovici, nr.3 | lat=44.484256 | long=26.074651 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | image=20110930 082721Muzeul de Artă Medievală Ing. D. Minovici B-II-m-A-19207.jpg | wikidata=Q18542195 | content=Located in a beautiful eclectic villa }} * {{listing | type=see | name=Frederic and Cecilia Cuțescu-Storck Art Museum | alt=Muzeul de Artă Frederic Storck și Cecilia Cuțescu-Storck | url=https://muzeulbucurestiului.ro/en/the-frederic-storck-and-cecilia-cutescu-storck-museum.html | email=muzeul.storck@muzeulbucurestiului.ro | address=Str. Vasile Alecsandri nr.16, sector 1 | lat=44.451 | long=26.094 | directions=M 'Piaţa Victoriei' 300 m | phone=+40 21 2113889 | tollfree= | hours=10:00-18:00 | price= | wikipedia=Frederic and Cecilia Cuțescu-Storck Art Museum | wikidata=Q4683857 | lastedit=2017-04-02 | content=This museum presents works of artists of the Storck family. }} * {{see | name=Railways Museum | alt=Muzeul Căilor Ferate Române | url=http://www.cenafer.ro/ | email=muzeu.cfr@cenafer.ro | address=Calea Griviţei, nr. 139B | lat=44.448360 | long=26.072965 | directions=M "Gara de Nord", bus 105; trolley 86, 97 | phone= | tollfree= | fax= | hours=Rarely opened, W-Su 10:00-16:00 | price= | wikidata=Q12736072 | content=Shows all sorts of different exhibits from different ages of the railway network. Also has a model railway. }} [[File:Muzeul Enescu - intrare.jpg|thumb|right|George Enescu Museum]] * {{see | name=National Museum of "George Enescu" | alt=Muzeul Național „George Enescu” | url=http://www.georgeenescu.ro/ | email=office@georgeenescu.ro | address=Strada Gheorghe Manu, 141 | lat=44.4488 | long=26.0884 | directions=Located in Cantacuzino Palace | phone=+40 21 3181450 | tollfree= | fax= | hours=Tu-Su 10:00-17:00, | price=Adults 6 lei, seniors 2 lei, students 1.5 lei | image=Bucuresti, Romania, Casa Memoriala George Enescu, Palatul Cantacuzino, Calea Victoriei nr. 141, sect. 1 (detaliu 4).JPG | wikidata=Q12736099 | content=Music, memorial museum. }} * {{see | name=National Philatelic Museum | alt=Muzeul Național Filatelic | url=http://www.muzeulfilatelic.ro/ | email=info@muzeulfilatelic.ro | address=Calea Victoriei, nr. 12 | lat=44.4325 | long=26.0974 | directions=Bus to 'Piata Natiunile Unite' 200 m or M 'Universitate' 600 m | phone=+40 21 3125542, +40 21 3127491 | tollfree= | fax=+40 21 3125585 | hours= | price= | wikidata=Q12736094 | lastedit=2018-03-21 | content=Come here for stamps, stamp collections, postal items: boxes of values, old paintings, seals, horns, prints, old letters, maps postal coachmen costumes, furniture used in post offices, etc. }} * {{see | name=Museum of Mary and Dr. G. Severeanu | alt=Muzeul Maria și dr. George Severeanu | url= | email= | address=Strada Henri Coandă (fostă I.C. Frimu) nr. 26, sector 1 | lat=44.447315 | long=26.092963 | directions=M 'Piata Romana' 500 m SE | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=6 lei | image=Bucuresti, Romania, Str. Henri Coanda nr. 26, Casa Maria si George Severeanu; B-II-m-B-18442 (plafon 1).JPG | wikidata=Q18542254 | content=The exhibition includes a variety of objects: pieces of archeology - ancient Greek vases, statuettes of Tanagra, bronze and marble, glass Roman items, ancient Greek, Dacian Roman, Byzantine and medieval coins. Romanian and foreign orders and decorations. }} * {{see | name=Bucharest History Museum | alt=Muzeul Municipiului București, Palatul Sutu | url=http://www.muzeulbucurestiului.ro/ | email= | address=Bulevardul Ion C. Brătianu. 2 | lat=44.4348 | long=26.1022 | directions=In the Şuţu Palace | phone=+40 21 315 6858 | tollfree= | fax=+40 21 3102562 | hours=Tu-Su 10:00-18:00 | price=10 lei and 15 lei extra to take photos (not worth it) | image=Palatul Sutu - Poarta.jpg | wikidata=Q12736096 | lastedit=2019-09-03 | content=Housed in a palace built in 1834, has collections related to the development of Bucharest from a small 14th-century fortress into Romania’s capital. }} * {{see | name=National Museum of Antiquities | alt=Muzeul Național de Antichități | url=http://www.instarhparvan.ro/mna.htm | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikidata=Q18537452 | content= }} * {{see | name=National Museum of Old Maps and Books | alt=Muzeul Național al Hărților și Cărții Vechi | url=http://www.muzeulhartilor.ro/ | email=comunicare@muzeulhartilor.ro | address=Str. Londra nr. 39, sector 1 | lat=44.456947 | long=26.092831 | directions=M 'Piața Victoriei' or Bus 131,182, 301, 330, 331, 335 to stop 'Liceul I.L.Caragiale' | phone= | tollfree= | fax= | hours=W-Su 10:00-18:00 | price=10 Lei / 2,5 Lei for students | image=LondraNr39 (2).JPG | wikidata=Q18542278 | lastedit=2018-08-17 | content=Small, but amazing museum with maps on 3 floors. Don’t forget to borrow one of the green magnifying glasses to discover the fine print. Historical maps from 15th-20th century from the whole world with an emphasis on Romania and the Balkan Peninsula. }} * {{see | name=Jewish Community History Museum | alt= | url= | email= | address=Strada Mămulari, nr. 3 | lat=44.428492 | long=26.108089 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Donation | wikipedia=Jewish Museum (Bucharest) | image=Jewish Museum Bucharest 01.jpg | wikidata=Q2814260 |lastedit=2019-09-03| content=Housed in a beautiful mid 19th century synagogue. Documents the life of this community in the region since ancient times and through the Holocaust. Passport required to enter. }} * {{see | name=Grigore Antipa Natural History Museum | alt= | url=http://www.antipa.ro | email= | address=Şoseaua Kiseleff, nr. 1 | lat=44.4531 | long=26.0846 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Grigore Antipa National Museum of Natural History | image=LogoAntipaNou.jpg | wikidata=Q3330898 | lastedit=2015-02-23 | content=This has over 300,000 exhibits illustrating the transformations of Earth and the evolution of species. }} * {{see | name=“Dimitrie Leonida” Technology Museum | alt= | url=http://www.mnt-leonida.ro/_start0.html | email= | address= | lat=44.41769 | long=26.09617 | directions=Set to be relocated in a wing of the 'Parliament Palace' | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Dimitrie Leonida Technical Museum | image=RO B Dimitrie Leonida Tech Museum 1.jpg | wikidata=Q3080132 | content= }} * {{see | name=Primăveri Palace | alt=Casa Ceaușescu | url=http://casaceausescu.ro/ | email= | address= | lat=44.46917 | long=26.09241 | directions=Metro Stop Aviatorilor | phone=+40 213180989 | tollfree= | fax= | hours=Closed Mondays | price=50 lei | image=Palatul Primǎverii-1286-a.jpg | wikidata=Q28649190 | lastedit=2019-09-03 | content=The former residence of Ceaușescu, incredibly opulent, one of the most fascinating places to visit in Bucharest. Book online at least a day in advance. Tours last 45 minutes and cover all the main living areas, including the mosaic surrounded swimming pool and indoor garden }} ===Галереї=== * {{see | name=Sala Dalles | alt= | url=http://www.dallesrevolution.ro/ | email= | address= | lat=44.438315 | long=26.101302 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikidata=Q12740329 | lastedit=2015-07-16 | content= }} ===Церкви та монастирі=== * {{see | name=Curtea Veche Church | alt=Old Court Church, Biserica Curtea Veche | url= | email= | address=Strada Covaci and Strada Franceză, sector 3 | lat=44.430133 | long=26.102014 | directions=Close to M 'Piața Unirii 2' | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | image=Biserica Curtea Veche2.jpg | wikidata=Q2740973 | content=The Church of the Old Princely Court, built around 1559, used to be the coronation church of the Wallachian princes. }} * {{see | name=Patriarchal Cathedral | alt=Catedrala Patriarhală din București | url= | email= | address=Strada Patriarhiei | lat=44.42457 | long=26.09782 | directions= on the hill overlooking Piata Unirii, take tram 7, 27, 32 to stop '11 Iunie' 100 m or M: 'Piața Unirii 1' 500 m | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Romanian Patriarchal Cathedral | image=Catedrala Patriarhală 2009.jpg | wikidata=Q1514860 |lastedit=2019-09-03| content=Built in 1658. Next to it is the '''Mitropoliei Palace''' (1708) – the residence of the Orthodox Patriarch, a sort of small 'Romanian Vatican'. It’s the only church in Bucharest in which photography is prohibited }} [[File:Stavropoleos-.jpg|thumb|The Stavropoleos Church]] * {{see | name=Stavropoleos Church | alt=Biserica Stavropoleos | url=http://www.stavropoleos.ro/en | email=manastireastavropoleos@gmail.com | address=Strada Stavropoleo/Strada Poștei nr. 6, sector 3 | lat=44.431742 | long=26.098789 | directions=in the old center area, M: Piața Unirii 2 walk half km northwest | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Stavropoleos Monastery | image=Biserica Stavropoleos - B-II-m-A-19464.jpg | wikidata=Q3119683 | content=Built in the early 18th century, has some stunning decorative sculpture and amazing frescoes. A little jewel. }} * {{see | name=Colţea Church | alt=Biserica Colțea, Biserica "Trei Ierarhi" | url= | email= | address=Bulevardul Ion C. Brătianu 1 | lat=44.434658 | long=26.102556 | directions=near to Piaţa Universităţii. M: Universitate | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | image=Biserica "Trei Ierarhi" - Colţea.jpg | wikidata=Q12721800 | content=The first church in Bucharest built in the Brancovenesc style (1702). }} [[File:Picturi murale in stil ortodox situate in exteriorul bisericii Sf.gheorghe -Bucuresti.JPG|thumb|Exterior Painting of New St. George Church]] * {{see | name=New St. George Church | alt=Biserica Sfântul Gheorghe Nou din București | url= | email= | address=Bulevardul Brătianu I. C. 49, sector 3 | lat=44.4327 | long=26.1037 | directions=half way between Piaţa Universităţii and Piaţa Unirii. Take tram 5, 16, 21 to stop 'Piata Sf. Gheorghe' | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | image=Biserica Sfantul Gheorghe 04.jpg | wikidata=Q18543761 | content=Dating from the 18th century, houses the tombs of princes Constantin Brâncoveanu and Ion Mavrocordat. }} * {{see | name=Kretzulescu Church | alt=Biserica Crețulescu | url=http://www.stavropoleos.ro | email= | address=Calea Victoriei, 45 | lat=44.438086 | long=26.096639 | directions=M: Universitate 400m, on the left side of the National Art Museum | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Kretzulescu Church | image=Creţulescu church.JPG | wikidata=Q3394199 | content=An interesting example of the Brancovenesc style (1722). }} * {{see | name=Plumbuita Monastery | alt=Manastirea Plumbuita | url=http://www.manastirea-plumbuita.ro/ | email= | address=off Şoseaua Colentina, Str. Plumbuita nr. 58, sector 2 | lat=44.47223 | long=26.13521 | directions=relatively far from the city center, on Lake Plumbuita shore. Take tram #21 to stop 'Doamna Ghica' and walk toward north a half km | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | image=Biserica mănăstirii - vedere semi-laterală.jpg | wikidata=Q12736256 | content=Built in the last half of the 16th century, it once housed the first printing house in the region (1582), today it has a religious objects museum and a large park. }} * {{see | name=Oţetari Church | alt=Biserica Oţetari | url=http://urbo.ro/biserici/biserica-otetari-69107 | email= | address=4, Strada Oţetari | lat=44.447411 | long=26.107204 | directions=close to the Rosetti Square, National Theatrer and the Spiru Haret National College | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | image=Bucharest - Biserica Sfintii Voievozi - Otetari 01.jpg | wikidata=Q12721852 | content=The Oţetari Church is a very discreet, spiritual place, giving some religious comfort in the centre of the city. It's name means "cruet", because of the street it is on. It was built in the 18th century and it features a number of interesting paintings and stained glass. }} * {{see | name=Great Synagogue of Bucharest | alt=Sinagoga Mare din București, בית הכנסת הגדול של בוקרשט | url=http://www.biserici.org/index.php?menu=BIB3&code=4143&criteria=&quick=&order=P.TOWN,C.NAME,P.NAME | email= | address=Strada Vasile Adamache 11 | lat=44.42952 | long=26.10861 | directions=Tram 14, 40 and 56 to stop 'Piata Sf. Vineri' | phone=+40 21 3110870 | tollfree= | fax= | hours=Religious services on weekends | price= | wikipedia=Great Synagogue (Bucharest) | image=Sinagoga Mare, Bucureşti 01.JPG | wikidata=Q2916042 |lastedit=2019-09-03| content=This decorative temple was raised in 1845 by the Polish-Jewish community. It was repaired in 1865, baroque style, redesigned in 1903 and 1909, repainted in Rococo style in 1936. It hosts an exhibition on the Holocaust in Romanian. Entry by donation. Security checks require your passport }} * {{see | name=All Saints' Antim Monastery | alt=Mănăstirea Antim | url=http://manastireaantim.ro | email= | address=Strada Mitropolit Antim Ivireanul 29, București 030167 | lat=44.42629 | long=26.09402 | directions=In a side street on the south side of the Bulevardul Unirii near the front of the Parliamentary Palace | phone= | tollfree= | fax= | hours=M-Sa 10:00 - 19:00, Su 08:45 - 09:45 and 12:00 - 19:00 | price=Free | wikipedia=Antim Monastery | image=Eglise monastere antim.jpg | wikidata=Q3320254 | lastedit=2018-08-08 | content=An Orthodox monastery in Brâncovenesc style from 1715 with a church, a museum and a shop. The church, museum and shop are open to the public. The church is in the center of a courtyard with the museum and shop in buildings around the sides. The church is richly decorated with distinctive carved wooden doors. The shop sells mainly religious texts and iconography but also has a leaflet in English and other languages for 2 lei so go there before the main church. There is a toilet that visitors can use next to the shop. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === Різні хостели. Навіть у центрі Бухареста є хостели за 300 грн за ніч. Наприклад, Старий Будапешт. Плюси такого розміщення - близько до центру міста. Мінуси - у вихідні дні гамірно просто неймовірно! Потрібно використовувати біруші для вуш, щоб заснути. === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Зв'зок у роумінгу (українських операторів) досить дорогий, тому краще купити сім-картку місцевих операторів. Це, як правило, від 5 євро, причому це фактично, відразу і буде поповнення на місяць. Входить десь від 5 Гб інету. За 7-8-10 євро можна придбати сімку із таким тарифом, що з головою вистачить і на місяць (до 80 Гб інету). Хоча до пакету входять вільні хвилини до ЄС, але це не стосується України, тому оптимальний варіант - користуватися Вайбером або Вотсапом через інет - інет просто шикарний у порівнянні із Україною - 3ж працює навіть у селах! Причому конект стабільний. == Куди далі == * [[Софія]] * [[Варна]] * [[Констанца]] * [[Галац]] * [[Браїла]] {{footer|ispartof=Мунтенія|type=Місто}} o03cye5kvfjb22mx1ptphp0s52bfl8x 0 1883 37299 25013 2025-05-08T19:50:27Z KaraimJuliia 7243 Як дістатись, транспорт, що відвідати, де зупинитись, де поїсти, де розважитись, куди далі 37299 wikitext text/x-wiki {{geo|-41.2888888889|174.777222222|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Веллінгтон''' — столиця [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]]. == Зрозуміти == Найбільше місто країни. Розташоване на півдні північного острова. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * Аеропорт Веллінгтона. Прямі рейси із великих аеропортів Австралії та інших міст Нової Зеландії. {{Go|name=Міжнародний аеропорт Веллінгтона|alt=аеропорт Ронготаї|address=Stewart Duff Drive, Rongotai, Wellington 6022, Нова Зеландія|phone=+6443855100|url=https://www.wellingtonairport.co.nz/|lat=-41.32694045758541|long=174.807554323231|content=Це міжнародний аеропорт, розташований у передмісті Ронготаї у Веллінгтоні , столиці Нової Зеландії . Він розташований за 5,5 км на південний схід від центру міста. Це хаб для Air New Zealand та Sounds Air . Аеропортом керує компанія Wellington International Airport Limited, спільне підприємство Infratil та міської ради Веллінгтона.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Wellington_International_Airport_logo.svg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Wellington_Airport|wikidata=Q1150574}} === {{Потягом}} === Лише з кількох міст Нової Зеландії, що знаходяться на цьому ж острові. === {{Автомобілем}} === Лише з кількох міст Нової Зеландії, що знаходяться на цьому ж острові. === {{Автобусом}} === Лише з кількох міст Нової Зеландії, що знаходяться на цьому ж острові. === {{Кораблем}} === З Австралії та інших морських країн. == Транспорт == {{Go|name=Веллінгтонський тролейбус|content=Тролейбуси у Веллінгтоні були частиною системи громадського транспорту, мережа експлуатувалася з 1949 по 2017 рік.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:WellingtonNewTrolleybus.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%81|wikidata=Q2010231|lat=-41.24661910454094|long=174.78424526768322}} == Що відвідати == {{See|name=Museum of New Zealand Te Papa Tongarewa|alt=Музей Нової Зеландії «Те Папа Тонгарева»|address=55 Cable Street, Te Aro, Wellington 6011, Нова Зеландія|phone=+6443817000|url=https://www.tepapa.govt.nz/|hours=10:00–18:00|price=860 грн квиток|lat=-41.2904240258226|long=174.78208939624304|content=Це національний музей Нової Зеландії , розташований у Веллінгтоні. Зазвичай відомий як «Те Папа» (мовою маорі «скринька зі скарбами»), він відкрився в 1998р після об'єднання Національного музею Нової Зеландії та Національної художньої галереї. Щороку його відвідують в середньому понад 1,1 мільйона людей, що робить його 58-ю за відвідуваністю художньою галереєю у світі у 2023р. «Те Папа» працює за принципом бікультури та наголошує на живих історіях, що стоять за його культурними скарбами.|image=https://www.google.com/maps/place/Museum+of+New+Zealand+Te+Papa+Tongarewa/@-41.2904563,174.7820894,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDRzdy4_AE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqKWL3tzECkR9LsVaGA1BmjwdU1SPdfc3jnx7aq8-3nszxbzVdn6x4OtkIlhLtooBBBUayDdMgapzZfc6nMIAtyy_Gzmnkc9O5lJ_KZB9jKc41-_MGIgL50jTUowgoYZYrFrp2VWA%3Dw137-h86-k-no!7i4032!8i2526!4m7!3m6!1s0x6d38afd1ad98169d:0x9a409ffce82d9a30!8m2!3d-41.2904563!4d174.7820894!10e5!16zL20vMDRrMGtr?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Te_Papa|wikidata=Q915603}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Oak & Vine Restaurant Wellington|address=89 Courtenay Place, Wellington 6011, Нова Зеландія|phone=+6448010920|url=https://www.oakshotels.com/en/oaks-wellington-hotel/restaurants|hours=07:00–21:00|price=https://www.oakshotels.com/en/oaks-wellington-hotel/restaurants|lat=-41.2930373050239|long=174.7793826232289|content=Ресторан у Веллінгтоні, їжа з собою/в закладі/доставка|image=https://www.google.com/maps/place/Oak+%26+Vine+Restaurant+Wellington/@-41.2929105,174.7794092,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOtFTwvzUpwiQpQPaLsqtk7jiyTZjp_D8UWTDqU!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOtFTwvzUpwiQpQPaLsqtk7jiyTZjp_D8UWTDqU%3Dw114-h86-k-no!7i2048!8i1536!4m16!1m8!3m7!1s0x6d38afea24e0a405:0xc20a8373d662cbc6!2sOak+%26+Vine+Restaurant+Wellington!8m2!3d-41.2930857!4d174.779447!10e2!16s%2Fg%2F11pyllnq9q!3m6!1s0x6d38afea24e0a405:0xc20a8373d662cbc6!8m2!3d-41.2930857!4d174.779447!10e5!16s%2Fg%2F11pyllnq9q?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Wellington Zoo|alt=Зоопарк Те Нукуао Веллінгтон|address=200 Daniell Street, Newtown, Wellington 6021, Нова Зеландія|phone=+6443816755|url=http://wellingtonzoo.com/|hours=09:30–17:00|price=590 грн за вхід|long=174.78453335018287|lat=-41.319525175561566|content=Зоопарк площею 13 гектарів в зеленій зоні Веллінгтона, Нова Зеландія. Відкритий у 1906р покійним прем'єр-міністром Річардом Седдоном після того, як цирк Бостока та Вумвелла подарував йому молодого лева, якого пізніше назвали Кінг Дік. З часом зоопарк розширювався та модернізувався.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nojg0c0w3cBBD_o2aKw2TgWHBIma84unO0qyYBUHftsZrSIMxNAeyw-SfPMSQg56QzqyQ5jry-aA0bPST7eoUrhNNB-RGBIJmi2we2AlEdkVdrjiTWZYe3grcGJsqftXyZVdNUoTQ=w408-h306-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Wellington_Zoo|wikidata=Q7981545}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=James Cook Hotel Grand Chancellor|address=147 The Terrace, Wellington Central, Wellington 6011, Нова Зеландія|phone=+6444999500|url=http://www.grandchancellorhotels.com/james-cook-hotel-grand-chancellor|checkin=14:00|checkout=11:00|price=близько 4200 грн за ніч|lat=-41.28480929202365|long=174.77464392692835|content=Готель James Cook розташований у самому центрі Веллінгтона, лише за 500 метрів від гавані Лембтон. До послуг гостей фітнес-центр та ресторан із видом на гавань. Помешкання James Cook Wellington розміщене всього за 15 хвилин ходьби від вулиці Куба-стріт та району Кортні-Плейс. Поїздка до міжнародного аеропорту Веллінгтона займає 20 хвилин. Прямо з готелю можна спуститися на ліфті до вулиці Лембтон-Кі. У представницьких номерах із двоспальним ліжком розміру king-size або 2 односпальними ліжками проводився капітальний ремонт. Серед стандартних зручностей: кондиціонер, окрема ванна кімната й робочий стіл. У кожному номері є безкоштовний Wi-Fi, телевізор із кабельним телебаченням, холодильник та все необхідне для приготування чаю і кави. З деяких номерів відкривається вид на місто або гавань.|image=https://cf.bstatic.com/xdata/images/hotel/max500/239010937.jpg?k=1cda2dc06abf377d36c862ca539d74c164e2bd5bea5fccc18017fa18d1dafb5d&o=}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Окленд|alt=Auckland|directions=на північ від Веллінгтона, найпівнічніше велике місто острова Нова Зеландія|lat=-36.8939673096707|long=174.8039115661675|content=О́кленд — найбільше місто Нової Зеландії з населенням приблизно 1,3 мільйона осіб, при тому, що населення всієї країни становить приблизно 4,1 мільйона. Територія, яку займає Великий Окленд, є найбільшою урбанізованою частиною Нової Зеландії.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nroIttFQ2RZXW2S5WX2K6azS_kspzO5NjrFZL2ZfOCmoayDGsR5tGWC6ktU6ywx1pbGUFs7L3v87vOa1VdtOKlyOB4I7F489eBlSsHIiNdG-0uov0Zs2dwEKJ6M3U3zWdpEH5jc=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4_%28%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F%29|wikidata=Q37100}} * [[Сідней]] * [[Аделаїда]] * [[Мельбурн]] {{footer|ispartof=Нова Зеландія|type=Місто}} mqa5fqg5jfb0eikb1lx8dycnjtdfhss 0 1884 37731 34675 2025-06-09T10:09:02Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37731 wikitext text/x-wiki {{geo|50.3|19.166667}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Sosnowiec_Collage.png | caption= | city=Сосновець | citylocal=Sosnowiec | map= | arm=POL Sosnowiec COA.svg | website = http://www.sosnowiec.pl/ | population=219 300 | callingcode=+48 32 | timezone = UTC+1, влітку UTC+2 }} {{Poi|20|ver|50.276667|19.139444}} '''Сосновець''' (пол. ''Sosnowiec'') — промислове місто в південно-західній Польщі, у Верхньосілезькому вугільному басейні. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === * [https://www.katowice-airport.com/ua/ Катовице Пыжовице Аэропорт]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} (KTW) знаходиться за 24 км від міста * [http://www.krakowairport.pl/ Аеропорт Краків-Баліце] (Аеропорт ім. Іоана Павла ІІ) (KRK) знаходиться за 70 км від міста === {{Потягом}} === {{listing | name=Сосновец Головний (Sosnowiec Główny) залізничний вокзал | alt= | url=http://www.rozklad-pkp.pl/pl/sq?ld=s38&input=5100133&boardType=&time=&maxJourneys=15&&E=0&ignoreMasts=1&start=yes | wikipedia=undefined | email= | address=3 Maja 16 | lat=50.278595| long=19.126495| directions=знаходиться в самому центрі міста | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-17 | content= }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == Автобуси та трамваї [https://rj.metropoliaztm.pl/?lang=uk ZTM] курсують до багатьох міст по всьому мегаполісу. Крім того, у місті є ряд приватних перевізників, які пропагують громадський транспорт, а [https://www.pkm.jaworzno.pl/www/ PKM Jaworzno] керує сполученням з цим містом. === Тренери === Сосновець обслуговують 64 автобусні лінії PKM Sosnowiec (KZK GOP), 14 ліній інших перевізників та 7 ліній маршруток. Основні сполучення з сусідніми містами: * Бендзін - 90, 116 * Czeladź - 35, 91, 723, C * Dąbrowa Górnicza - 18, 34, 115, 690, 808, 902N, 903N, G, KayaTrans * Явожно - С * Катовіце - 40, 154, 805, 808, [https://rj.metropoliaztm.pl/rozklady/1-835/?lang=uk 835], [https://rj.metropoliaztm.pl/rozklady/1-m4/ M4], Д, * Краків - KayaTrans * Olkusz - P,, KayaTrans * Мисловіце - 26, 35, 106, 150, 160, 935, К. * Славків - П * Wolbrom - MatBus === Трамваї === * 15 - Katowice – Sosnowiec * 21 – Dąbrowa Górnicza – Sosnowiec * 24 – Będzin – Sosnowiec * 26 – Mysłowice – Sosnowiec * 27 – Sosnowiec Pogoń Akademiki - Sosnowiec Kazmierz Górniczy Pętla === Велосипеди === У Сосновці 50 км велосипедних доріжок. Це забезпечується велосипедним сполученням з Катовіце (район Шопеніце), Домбровою Гурничою та Бендзіном. Дивіться: Велосипедний транспорт у Сосновці З 2017 року запущено міський прокат велосипедів з 22 станціями, інтегрованими з системами сусідніх міст: Катовіце, Семяновіце-Сленські, Тихи. === Електричні скутери === У Сосновці працює система Blinkee, яка надає електросамокати. == Що відвідати == * {{see | name=Замок Сілецький | alt=Zamek Sielecki | url= | wikipedia=undefined | email= | address=Zamkowa 2 | lat=50.28561 | long=19.14610 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} * {{see | name=Палац Оскар Schön | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=1 Maja 19 | lat=50.272928 | long=19.139077 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} * {{see | name=Церква святих Віри, Надії, Луби і матері їх Софії | alt= | url=http://www.sosnowiec.cerkiew.pl/ua/ | wikipedia=undefined | email= | address=Jana Kilińskiego 39 | lat=50.2806 | long=19.1278 | directions=в безпосередній близькості від залізничної станції Sosnowiec Główny | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/cerkiewsosnowiec | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} * {{see | name=Кут Трьох Імператорів | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=Szlak Dawnego Pogranicza | lat=50.229796 | long=19.158112 | directions=здити на велосипеді або йти по маршруту Szlak Dawnego Pogranicza (Mаршрут Kолишнього Kордону) | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content=колись знаменитий стик кордонів трьох держав: Російської імперії, Пруссії (пізніше Німецької імперії) і Австрійської імперії (пізніше Австро-Угорщини) }} * {{see | name=Палац Дієтеля | alt=Pałac Dietla | url=http://www.palacdietla.pl | wikipedia=undefined | email= | address=Stefana Żeromskiego 2 | lat=50.28508 | long=19.13812 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == У строгому центрі міста - близько 20 ресторанів та піцерій, а також багато інших барів із закусками, їжею та швидким харчуванням. Найбільш популярні та рекомендовані перераховані нижче. === Дешево === * {{eat | name=Mолочно-бар | alt= | url=https://www.facebook.com/barmlecznysosnowiec/ | wikipedia=undefined | email= | address=Warszawska 3/35 | lat=50.277938 | long=19.127337 | directions= | phone=+48 32 368 17 41 | tollfree= | fax= | hours=08:00 - 22:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} * {{eat | name=Mолочно-бар Smakosz (Гурман) | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=Kościelna 52 | lat=50.271641 | long=19.127414 | directions= | phone=+48 668 164 243 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} === Середні ціни === * {{eat | name=Pezzo Pizza | alt= | url=http://pezzopizza.pl | wikipedia=undefined | email= | address=Kościelna 48 | lat=50.2717 | long=19.1281 | directions=центр, всього 5 хв | phone=+48 505 543 020 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content=Оригінальна італійська піца }} * {{eat | name=Pistacja Cafe | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=Modrzejowska 33 | lat=50.275566 | long=19.130802 | directions=у дворі | phone=+48 604 249 527 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/pistacja-1629393417338492/ | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} * {{eat | name=Kaprys Ресторан, Кафе | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=Stanisława Małachowskiego 2 | lat=50.27882 | long=19.13008 | directions= | phone=+48 792 781 398 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/Kaprys-FoodCoffee-165329846963965/ | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content=Європейська кухня }} === Дорого === * {{eat | name=Ресторан Warszawska | alt=Pесторан Варшава | url=http://www.hotelcentrumsosnowiec.pl/restauracja-warszawska/ | wikipedia=undefined | email= | address=Warszawska 18 | lat=50.2772 | long=19.1273 | directions= | phone=+48 32 256 70 94 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} * {{eat | name=Magiel Kulinarny | alt= | url=http://www.magielkulinarny.pl | wikipedia=undefined | email= | address=Warszawska 5A | lat=50.27717 | long=19.12630 | directions= | phone=+48 602 429 376 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content=Традиційна регіональна кухня від Сосновець і Домброва басейну }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Головна Cпортсмен MOSiR | alt=Dom Sportowca MOSiR | url=http://www.mosir.sosnowiec.pl/obiekty/dom-sportowca.html | wikipedia=undefined | email= | address=Kresowa 1 | lat=50.27747 | long=19.10225 | directions= | phone=+48 32 299 64 37 | tollfree= | fax= | hours= | price=Від €12 | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} * {{sleep | name=Xостел Бруклін | alt=Hostel Brooklyn | url=http://www.brooklynhostel.pl/ | wikipedia=undefined | email= | address=Plonów 1 | lat=50.2909 | long=19.1092 | directions=Від центру міста автобусом № 723; зупинка Rudna Plonów | phone=+48 32 267 20 60 | tollfree= | fax= | hours= | price=від €9 | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} * {{sleep | name=Mikołajczyka59.pl | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=Mikołajczyka 59 | lat=50.256267 | long=19.152840 | directions= | phone=+48 509 760 509 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} * {{sleep | name=Xостел Сосновець | alt=Hostel Sosnowiec | url=http://hostelsosnowiec.pl | wikipedia=undefined | email= | address=Orląt Lwowskich 38 | lat=50.2398 | long=19.1537 | directions=від центру міста на автобусі № 935, 26, 35; напрямок Sosnowiec Niwka; зупинити Niwka Kościół | phone=+48 791 934 974 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Готельний Центр | alt=Hotel Centrum | url=http://hotelcentrumsosnowiec.pl/ | wikipedia=undefined | email=recepcja@hotelcentrumsosnowiec.pl | address=Modrzejowska 3 | lat=50.27733 | long=19.12734 | directions=розташований в самому центрі | phone=+48 32 266 97 23 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} * {{sleep | name=Botique Hotel | alt= | url=http://www.hotels24.com.pl/ru/objects/sosnowiec/ | wikipedia=undefined | email= | address=Partyzantów 11 | lat=50.2697 | long=19.1409 | directions=в безпосередній близькості від центру | phone=+48 32 266 11 22 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-14 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == * {{listing | name=Університет Humanitas (WSH) | alt=Humanitas | url=http://www.humanitas.edu.pl/ua/ | wikipedia=undefined | email= | address=Kilińskiego 43 | lat=50.281689 | long=19.128540 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-17 | content= }} ** [http://www.humanitas.edu.pl/ua/Student/Kursi_i_stazhuvannya Курс польської мови]{{Dead link|date=червня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Польща|type=Місто}} tc5ojskdqs1k5kkpb5ka80b0bxc42fs 0 1885 17175 17174 2017-08-13T19:48:37Z Visem 502 Скасування редагування № 17174 користувача [[Special:Contribs/Visem|Visem]] ([[User talk:Visem|обговорення]]) 17175 wikitext text/x-wiki {{geo|53.15|27.0917}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Kapyl.jpg | caption= | city=Копиль | citylocal=Капыль | map= | arm= | population=9 526 | callingcode=+375 1719 }} '''Копиль''' знаходиться в [[Білорусь|Білорусі]], у [[Мінська область|Мінській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт розташований у Мінську. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Спасо-Вознесенська церква | alt= | url= | wikipedia=Спасо-Вознесенська церква (Копиль) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-21 | content=пам'ятка архітектури середини XIX століття }} * {{listing | name=Каплиця Мартина Туровського | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-21 | content= }} * {{listing | name=Копильський районний краєзнавчий музей | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-21 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{listing | name=Агросадиба "Околиця" | alt=Агроусадьба "Околица" | url=http://okolitsa.by/ | wikipedia= | email= | address=Мінська область, м. Копиль, вул. Тимковицька, 73 | lat= | long= | directions= | phone=+375 44 576 33 76 | tollfree= | fax= | hours= | price=від 20 рублів | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-07-21 | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} g2l2dpg5659kl1rzh3leurqzllzb1yh 0 1887 36522 33240 2025-02-19T21:58:50Z 178.94.122.69 9:00-15:30 36522 wikitext text/x-wiki {{geo|49.375|28.795|zoom=12}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Турбів | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Турбів''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Вінницька область|Вінницькій області]]. Центр Турбівської селищної громади. == Зрозуміти == Селище міського типу неподалік від [[Вінниця|Вінниці]], що є центром Турбівської громади Вінницького району (раніше входило до складу Липовецького району) на березі річки Десна та її приток. Відоме як промисловий центр, але має декілька цікавих місць для туристів. Також туристів зацікавлять околиці Турбова, що входять до складу селищної громади. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт розташований у місті Вінниці (поблизу с. Гавришівка). Виконуються рейси до/з [[Варшава|Варшави]] та [[Тель-Авів]]а та сезонні чартери. Найближчим часом з'явиться пряме сполучення з Києвом, що досить зручно для дальньомагістральних напрямків, оскільки квитки з пересадкою в аеропорту Бориспіль можуть коштувати дешевше, ніж просто прямі рейси до Києва. === {{Потягом}} === Найближчими залізничними станціями є Вінниця та Калинівка-1, проте найближчим за відстанню є блокпост Варшиця. === {{Автомобілем}} === Турбів сполучений автомобільними дорогами з Вінницею, Калинівкою, Липовцем та Погребищем. === {{Автобусом}} === У денний час є регулярне автобусне сполучення з Вінницею (автобуси відправляються з автостанції у мікрорайоні Тяжилів). Також є сполучення з Погребищем, Липовцем, рідше з Оратовом та Калинівкою. Проходить 1 автобус що сполучає Вінницю та Київ (слідує через Погребище, Сквиру, Білу Церкву). Перший автобус у напрямку Турбова відправляється з Вінниці о 4:45, останній о 20:30. Дані рейси виконуються від залізничного вокзалу. == Транспорт == Враховуючи відстані для великої кількості мешканців зручно пересуватися на велосипеді. Також можна скористатися автобусами, що проходять повз селище (у селищі є декілька зупинок). Популярним у селищі є таксі (телефон служби таксі: +380973555040). == Що відвідати == * {{see | name=Турбівський парк | alt= | url= | wikipedia=Турбівський парк | email= | address= | lat=49.332820 | long=28.723476 | directions=Поруч з парком розташована автобусна зупинка (зі сторони Вінниці) | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-01-31 | content=Парк, де проростають дуби віком понад 100 років, пам'ятка природи. }} * {{see | name=Церква Св. Дмитрія | alt= | url= | wikipedia=Свято-Дмитрівська церква (Турбів) | email= | address= | lat=49.343564 | long=28.723323 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2022-04-14 | content=Дерев'яний храм (пам'ятка архітектури) }} * {{see | name=Комплекс земської лікарні | alt=Турбівська міська лікарня | url= | wikipedia=Комплекс земської лікарні (Нова Прилука) | email= | address= | lat=49.362686 | long=28.713241 | directions=Перша автобусна зупинка у с. Нова Прилука як їхати з Турбова | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-09-02 | content=Пам'ятка архітектури початку XX століття. Географічно розташована у сусідньому селі Нова Прилука, проте відноситься до Турбова. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Cafe Mariana | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Миру, 5 | lat=49.328821 | long=28.728840 | directions= | phone=+380977481702 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-07-11 | content=Ззовні непримітна будівля, проте з гарним інтер'єром, порадує відвідувачів хорошею кухнею та стравами від шеф-повара, майстра своєї справи. Заклад розташований у напрямку Вінниці поруч із невеликою автобусною зупинкою. }} * {{eat | name=Антарес | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Миру, 42а | lat=49.340762 | long=28.718433 | directions= | phone=+380979639195 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-04 | content=Хороше місце у центрі, щоб поїсти та купити продукти. Працює доставка. }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Нині у Турбові функціонують два недорогих готелі, розташовані відносно поруч (за центром у напрямку села Нова Прилука), що також може бути зручним варіантом для тих хто відвідує місто [[Вінниця|Вінницю]]. * {{sleep | name=Готельно-ресторанний комплекс "Олена" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Миру, 159 | lat=49.347270 | long=28.715944 | directions= | phone=+380631151688 | tollfree=+380988707756 | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-01-31 | content= }} * {{sleep | name=Торгово-розважальний центр "Україна" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Миру | lat=49.351834 | long=28.715086 | directions=поруч із машинобудівним заводом | phone=+380687569160 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-01-31 | content=є готель та супермаркет }} Також є * {{sleep| name=база відпочинку | lat=49.330240 | long=28.755083 | directions=поруч з лісом та річкою | lastedit=2018-01-31 | content=На базі можна орендувати будиночки, поставити намет, відпочити на природі та орендувати човен за низькими цінами. }} У лісі є * {{sleep| name=LAGER територія відпочинку | lat=49.314256 | long=28.7761611| directions= | phone=+380955894693 | lastedit=2022-04-14 | content=Територія колишнього піонерського табору. Підходить для ночівлі та відпочинку компаній, а також дітей, проведення заходів, активних розваг}} == Де навчатись == Турбівський ліцей номер 2 == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Працюють усі мобільні оператори. У центрі селища є відділення Укрпошти (працює з понеділка по п'ятницю) та Нової пошти (працює щоденно та приймає великогабариті вантажі). == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] 59neil0s86ha99c53h8yta2ivvn5cwd 10 1891 30676 25623 2021-03-17T02:30:48Z Eihel 4022 corr. 30676 wikitext text/x-wiki <includeonly> {{pagebanner|{{#if:{{#property:P948}}|{{#property:P948}}|{{#if:{{{banner|}}}|{{{banner|}}}|Cultural Property Banner.jpg}}}}|pgname={{#if:{{{pgname|}}}|{{{pgname|}}}|{{#titleparts: {{PAGENAME}} | | -1 }}}} }}<!-- ##### First header (general) ##### {{Monument-title-Ru/WLM-warning}} --> {| style="width:100%; background-color:#FFFACD; border-top:1px solid; border-bottom:1px solid; margin-top:10px; margin-bottom:{{#switch:{{#invoke:String|sub|{{{region|}}}|1|2}}|ru=0|15}}px; text-align:center; padding:10px" | colspan="5" style="padding-bottom:5px" | ''Завдання проекту — зібрати повну і актуальну інформацію про пам'ятки культурної спадщини Росії'' |- | '''[[Культурна_спадщина_Росії#Цілі, завдання та правила|Цілі, завдання та правила]]''' | '''[[Культурна_спадщина_Росії#Умовні позначення|Умовні позначення]]''' | '''[[Культурна_спадщина_Росії#Номери об'єктів|Номери об'єктів]]''' | '''[[Культурна_спадщина_Росії#Як допомогти?|Як допомогти?]]''' | '''[[Обговорення:Культурна_спадщина_Росії/Питання і коментарі|Задати питання, повідомити про помилку]]''' |}<!-- ##### Second header (list of regions) ##### --> {{#switch:{{#invoke:String|sub|{{{region|}}}|1|2}} |ru=<!-- --><div class="mw-customtoggle-myDiv1" style="background:#DDFFDD; padding-top:7px; padding-bottom:7px"><center>'''''Розгорнути список регіонів'''''</center></div> <div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDiv1" <!-- -->style="text-align:center; {{#switch:{{{region|}}}|ru=margin-bottom:20px; border-bottom:1px solid;|#default=}} padding-left:12px; padding-right:12px"> <div class="mw-collapsible-content" align="center"> <small>{{monument-title-Ru/allregions|prefix=Культурна спадщина Росії}}</small> </div></div><!-- ##### Third header (list of districts) ##### --><div class="mw-customtoggle-myDiv2" style="background:#F0F0F0; border-top:1px solid; padding-top:7px; padding-bottom:5px; padding-left:7px; padding-right:7px"><center>'''''Розгорнути список районів'''''</center></div><!-- --><div class="mw-collapsible {{#if:{{#titleparts:{{PAGENAME}}|3|3}}|mw-collapsed|}}" id="mw-customcollapsible-myDiv2" style="text-align:center; border-bottom:1px solid; margin-bottom:20px"><!-- --><div class="mw-collapsible-content" align="center"> <small>{{ #switch: {{{region|}}} |ru-ad = {{monument-title-Ru/01rus}} |ru-ba = {{monument-title-Ru/02rus}} |ru-bu = {{monument-title-Ru/03rus}} |ru-al = {{monument-title-Ru/04rus}} |ru-da = {{monument-title-Ru/05rus}} |ru-in = {{monument-title-Ru/06rus}} |ru-kb = {{monument-title-Ru/07rus}} |ru-kl = {{monument-title-Ru/08rus}} |ru-kc = {{monument-title-Ru/09rus}} |ru-krl = {{monument-title-Ru/10rus}} |ru-ko = {{monument-title-Ru/11rus}} |ru-me = {{monument-title-Ru/12rus}} |ru-mo = {{monument-title-Ru/13rus}} |ru-sa = {{monument-title-Ru/14rus}} |ru-se = {{monument-title-Ru/15rus}} |ru-ta = {{monument-title-Ru/16rus}} |ru-ty = {{monument-title-Ru/17rus}} |ru-ud = {{monument-title-Ru/18rus}} |ru-kk = {{monument-title-Ru/19rus}} |ru-ce = {{monument-title-Ru/20rus}} |ru-chv = {{monument-title-Ru/21rus}} |ru-alt = {{monument-title-Ru/22rus}} |ru-kda = {{monument-title-Ru/23rus}} |ru-kya = {{monument-title-Ru/24rus}} |ru-pri = {{monument-title-Ru/25rus}} |ru-sta = {{monument-title-Ru/26rus}} |ru-kha = {{monument-title-Ru/27rus}} |ru-amu = {{monument-title-Ru/28rus}} |ru-ark = {{monument-title-Ru/29rus}} |ru-ast = {{monument-title-Ru/30rus}} |ru-bel = {{monument-title-Ru/31rus}} |ru-bry = {{monument-title-Ru/32rus}} |ru-vla = {{monument-title-Ru/33rus}} |ru-vgg = {{monument-title-Ru/34rus}} |ru-vol = {{monument-title-Ru/35rus}} |ru-vor = {{monument-title-Ru/36rus}} |ru-iva = {{monument-title-Ru/37rus}} |ru-irk = {{monument-title-Ru/38rus}} |ru-kal = {{monument-title-Ru/39rus}} |ru-klu = {{monument-title-Ru/40rus}} |ru-kam = {{monument-title-Ru/41rus}} |ru-kem = {{monument-title-Ru/42rus}} |ru-kir = {{monument-title-Ru/43rus}} |ru-kos = {{monument-title-Ru/44rus}} |ru-kgn = {{monument-title-Ru/45rus}} |ru-krs = {{monument-title-Ru/46rus}} |ru-len = {{monument-title-Ru/47rus}} |ru-lip = {{monument-title-Ru/48rus}} |ru-mag = {{monument-title-Ru/49rus}} |ru-mos = {{monument-title-Ru/50rus}} |ru-mur = {{monument-title-Ru/51rus}} |ru-niz = {{monument-title-Ru/52rus}} |ru-ngr = {{monument-title-Ru/53rus}} |ru-nvs = {{monument-title-Ru/54rus}} |ru-oms = {{monument-title-Ru/55rus}} |ru-ore = {{monument-title-Ru/56rus}} |ru-orl = {{monument-title-Ru/57rus}} |ru-pnz = {{monument-title-Ru/58rus}} |ru-per = {{monument-title-Ru/59rus}} |ru-psk = {{monument-title-Ru/60rus}} |ru-ros = {{monument-title-Ru/61rus}} |ru-rya = {{monument-title-Ru/62rus}} |ru-sam = {{monument-title-Ru/63rus}} |ru-sar = {{monument-title-Ru/64rus}} |ru-sak = {{monument-title-Ru/65rus}} |ru-sve = {{monument-title-Ru/66rus}} |ru-smo = {{monument-title-Ru/67rus}} |ru-tam = {{monument-title-Ru/68rus}} |ru-tve = {{monument-title-Ru/69rus}} |ru-tom = {{monument-title-Ru/70rus}} |ru-tul = {{monument-title-Ru/71rus}} |ru-tyu = {{monument-title-Ru/72rus}} |ru-uly = {{monument-title-Ru/73rus}} |ru-che = {{monument-title-Ru/74rus}} |ru-zab = {{monument-title-Ru/75rus}} |ru-yar = {{monument-title-Ru/76rus}} |ru-mow = {{monument-title-Ru/77rus}} |ru-spb = {{monument-title-Ru/78rus}} |ru-jew = {{monument-title-Ru/79rus}} |ru-km = {{monument-title-Ru/82rus}} |ru-nen = {{monument-title-Ru/83rus}} |ru-khm = {{monument-title-Ru/86rus}} |ru-chu = {{monument-title-Ru/87rus}} |ru-yam = {{monument-title-Ru/89rus}} |ru-sev = {{monument-title-Ru/92rus}} |}}</small> </div></div>|}}<!-- ##### Attributions and disclaimer about Crimea -->{{#switch:{{{region|}}}<!-- -->|ru-ark|ru-klu|ru-iva|ru-mos|ru-mur|ru-niz|ru-nvs|ru-smo={{monument-title-Ru/attribution|region={{{region}}}}}<!-- -->|ru-km|ru-sev={{monument-title-Ru/crimea}}<!-- -->|}}<!-- ##### Map and gpx ##### !!! normally, we show the map only for district (third-level) lists !!! -->{{#if:{{#titleparts:{{PAGENAME}}|3|3}}|<div class=noprint id="geoCoord-heritage">[[File:Gpx_icon.png|20px|link=http://tools.wmflabs.org/wikivoyage/w/poi2gpx.php?print=gpx&lang={{CONTENTLANG}}&name={{FULLPAGENAMEE}}|Завантажити GPX-файл]]</div> {{#if:{{{lat|}}}|<!-- --><div class="mw-customtoggle-myDivision" style="cursor:pointer" style="text-align:right;margin-top:-1.5em">[[File:Map mag16.png|20px|right|link=|title=Click me!]] Открыть карту<div style="clear:both"></div></div><!-- --><div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDivision"><!-- --><div class="center" style="margin-top:2em"><div id="mapwrap" class="thumb t{{{align|none}}}"><div class="thumbinner" style="width:95%"><div id="mapdiv" data-type="1" data-lat="{{{lat|51.47766}}}" data-long="{{{long|-0.00115}}}" data-zoom="{{{zoom|14}}}" data-height="{{{height|400}}}" data-width="{{{width|1000}}}" data-layer="{{{layer|W}}}"></div><!-- --><div class="thumbcaption noprint">[{{MonMap|{{{lat|51.47766}}}|{{{long|-0.00115}}}|{{{zoom|14}}}|{{{layer|M}}}}} Відкрити детальнішу мапу в новому вікні]</div></div></div></div></div>|}}|}}<!-- !!!! in a few cases, we also have to show the map for regional (second-level) lists !!!! -->{{#ifeq:{{{map}}}|show|<div class=noprint id="geoCoord-heritage">[[File:Gpx_icon.png|20px|link=http://tools.wmflabs.org/wikivoyage/w/poi2gpx.php?print=gpx&lang={{CONTENTLANG}}&name={{FULLPAGENAMEE}}|Завантажити GPX-файл]]</div> {{#if:{{{lat|}}}|<!-- --><div class="mw-customtoggle-myDivision" style="cursor:pointer" style="text-align:right;margin-top:-1.5em">[[File:Map mag16.png|20px|right|link=|title=Click me!]] Открыть карту<div style="clear:both"></div></div><!-- --><div class="mw-collapsible mw-collapsed" id="mw-customcollapsible-myDivision"><!-- --><div class="center" style="margin-top:2em"><div id="mapwrap" class="thumb t{{{align|none}}}"><div class="thumbinner" style="width:95%"><div id="mapdiv" data-type="1" data-lat="{{{lat|51.47766}}}" data-long="{{{long|-0.00115}}}" data-zoom="{{{zoom|14}}}" data-height="{{{height|400}}}" data-width="{{{width|1000}}}" data-layer="{{{layer|W}}}"></div><!-- --><div class="thumbcaption noprint">[{{MonMap|{{{lat|51.47766}}}|{{{long|-0.00115}}}|{{{zoom|14}}}|{{{layer|M}}}}} Відкрити детальнішу мапу в новому вікні]</div></div></div></div></div>|}}|}}<!-- --></includeonly><noinclude> <br /> Шаблон-шапка для сторінок списків об'єктів культурної спадщини Росії. [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> od4r4smyfmt18pndvvia2cr4eycetz5 10 1892 17262 2017-10-02T19:14:19Z SimondR 2601 Створена сторінка: <includeonly>{{#switch:{{{1|}}}|<!-- -->l2g='''Див. також у путівниках Вікімандрів:'''<br><!-- -->{{#if:{{{2|}}}|:File:Wikivoyag... 17262 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#switch:{{{1|}}}|<!-- -->l2g='''Див. також у путівниках Вікімандрів:'''<br><!-- -->{{#if:{{{2|}}}|:[[File:Wikivoyage-logo.svg|18px]]&nbsp;{{{2}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{3|}}}|:[[File:Wikivoyage-logo.svg|18px]]&nbsp;{{{3}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{4|}}}|:[[File:Wikivoyage-logo.svg|18px]]&nbsp;{{{4}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{5|}}}|:[[File:Wikivoyage-logo.svg|18px]]&nbsp;{{{5}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{6|}}}|:[[File:Wikivoyage-logo.svg|18px]]&nbsp;{{{6}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{7|}}}|:[[File:Wikivoyage-logo.svg|18px]]&nbsp;{{{7}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{8|}}}|:[[File:Wikivoyage-logo.svg|18px]]&nbsp;{{{8}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{9|}}}|:[[File:Wikivoyage-logo.svg|18px]]&nbsp;{{{9}}}<br>|}}<!-- -->|l2l='''Інші списки за тим же регіоном:'''<br><!-- -->{{#if:{{{2|}}}|:[[File:Distinctive emblem for cultural property.svg|13px]]&nbsp;&thinsp;{{{2|}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{3|}}}|:[[File:Distinctive emblem for cultural property.svg|13px]]&nbsp;&thinsp;{{{3|}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{4|}}}|:[[File:Distinctive emblem for cultural property.svg|13px]]&nbsp;&thinsp;{{{4|}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{5|}}}|:[[File:Distinctive emblem for cultural property.svg|13px]]&nbsp;&thinsp;{{{5|}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{6|}}}|:[[File:Distinctive emblem for cultural property.svg|13px]]&nbsp;&thinsp;{{{6|}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{7|}}}|:[[File:Distinctive emblem for cultural property.svg|13px]]&nbsp;&thinsp;{{{7|}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{8|}}}|:[[File:Distinctive emblem for cultural property.svg|13px]]&nbsp;&thinsp;{{{8|}}}<br>|}}<!-- -->{{#if:{{{9|}}}|:[[File:Distinctive emblem for cultural property.svg|13px]]&nbsp;&thinsp;{{{9|}}}<br>|}}<!-- -->|nature= [[File:WLE nature.svg|28px]]&nbsp;''Див. також {{ #if: {{{2|}}}|[[Природні пам'ятки Росії/{{{2|}}}|список особливо охоронюваних природних територій Росії]]|}}<!-- -->|[[File:Distinctive emblem for cultural property.svg|13px]]&nbsp;&thinsp;''Див. також {{ #if: {{{1|}}}|[[Культурна спадщина Росії/{{{1|}}}|список пам'яток культурної спадщини Росії]]|}}}}''</includeonly> <noinclude>Шаблон створює посилання до списків пам'яток культурної спадщини Росії. Використовує один параметр: * 1 — адреса сторінки у Вікімандрах (Культурна спадщина Росії/1), зазвичай область/район. Наприклад, 1=Калузька область/Козельський район Можна використовувати шаблон й інакше. Якщо 1=l2g (що значить list-to-guide), то з'явиться посилання на Вікімандри зі списку пам'яток. Відповідну статтю/статті Вікімандрів потрібно вибрати самостійно і задати другим-третім-четвертим-... параметрами шаблону. Наприклад: <nowiki>{{monument-link-Ru | l2g | [[Алапаєвськ]] | [[Алапаєвськ#Нижня Синячиха|Нижня Синячиха]]}}</nowiki> створить наступний текст: {{monument-link-Ru | l2g | [[Алапаєвськ]] | [[Алапаєвськ#Нижня Синячиха|Нижня Синячиха]]}} <br> -------------------------------------------- Якщо 1=l2l (list-to-list), то з'являється можливість зробити посилання з одного списку на інший. Наприклад: <nowiki>{{monument-link-Ru | l2l | [[Культурна спадщина Росії/Московська область/Зарайськ|Зарайськ]]}}</nowiki>: додає посилання {{monument-link-Ru | l2l | [[Культурна спадщина Росії/Московська область/Зарайськ|Зарайськ]]}} <br> -------------------------------------------- Якщо 1=nature, то вийде посилання до списку природних об'єктів. Наприклад: <nowiki>{{monument-link-Ru | nature | Тюменська область}}</nowiki>: додає посилання {{monument-link-Ru | nature | Тюменська область}} </noinclude> 244kh42jdsjo517s4ewoqo11s9m8ezf 0 1893 36351 34646 2025-01-02T00:23:20Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36351 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Cultural Property Banner.jpg}} ''Можливо, вас також зацікавлять [[Природні пам'ятки Росії|списки природних пам'яток Росії]]'' <div style="-moz-column-count:3; column-count:3; -webkit-column-count:3;"> * [[Культурна спадщина Росії/Адигея|01 — Адигея]] * [[Культурна спадщина Росії/Башкортостан|02 — Башкортостан]] * [[Культурна спадщина Росії/Бурятія|03 — Бурятія]] * [[Культурна спадщина Росії/Алтай|04 — Алтай]] * [[Культурна спадщина Росії/Дагестан|05 — Дагестан]] * [[Культурна спадщина Росії/Інгушетія|06 — Інгушетія]] * [[Культурна спадщина Росії/Кабардино-Балкарія|07 — Кабардино-Балкарія]] * [[Культурна спадщина Росії/Калмикія|08 — Калмикія]] * [[Культурна спадщина Росії/Карачаєво-Черкесія|09 — Карачаєво-Черкесія]] * [[Культурна спадщина Росії/Карелія|10 — Карелія]] * [[Культурна спадщина Росії/Комі|11 — Комі]] * [[Культурна спадщина Росії/Марій Ел|12 — Марій Ел]] * [[Культурна спадщина Росії/Мордовія|13 — Мордовія]] * [[Культурна спадщина Росії/Якутія|14 — Якутія]] * [[Культурна спадщина Росії/Північна Осетія|15 — Північна Осетія]] * [[Культурна спадщина Росії/Татарстан|16 — Татарстан]] * [[Культурна спадщина Росії/Тува|17 — Тува]] * [[Культурна спадщина Росії/Удмуртія|18 — Удмуртія]] * [[Культурна спадщина Росії/Хакасія|19 — Хакасія]] * [[Культурна спадщина Росії/Чечня|20 — Чечня]] * [[Культурна спадщина Росії/Чувашія|21 — Чувашія]] * [[Культурна спадщина Росії/Алтайський край|22 — Алтайський край]] * [[Культурна спадщина Росії/Краснодарський край|23 — Краснодарський край]] * [[Культурна спадщина Росії/Красноярський край|24 — Красноярський край]] * [[Культурна спадщина Росії/Приморський край|25 — Приморський край]] * [[Культурна спадщина Росії/Ставропільський край|26 — Ставропільський край]] * [[Культурна спадщина Росії/Хабаровський край|27 — Хабаровський край]] * [[Культурна спадщина Росії/Амурська область|28 — Амурська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Архангельська область|29 — Архангельська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Астраханська область|30 — Астраханська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Бєлгородська область|31 — Бєлгородська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Брянська область|32 — Брянська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Володимирська область|33 — Володимирська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Волгоградська область|34 — Волгоградська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Вологодська область|35 — Вологодська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Воронезька область|36 — Воронезька область]] * [[Культурна спадщина Росії/Іванівська область|37 — Іванівська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Іркутська область|38 — Іркутська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Калінінградська область|39 — Калінінградська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Калузька область|40 — Калузька область]] * [[Культурна спадщина Росії/Камчатський край|41 — Камчатський край]] * [[Культурна спадщина Росії/Кемеровська область|42 — Кемеровська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Кіровська область|43 — Кіровська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Костромська область|44 — Костромська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Курганська область|45 — Курганська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Курська область|46 — Курська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Ленінградська область|47 — Ленінградська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Липецька область|48 — Липецька область]] * [[Культурна спадщина Росії/Магаданська область|49 — Магаданська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Московська область|50 — Московська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Мурманська область|51 — Мурманська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Нижегородська область|52 — Нижегородська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Новгородська область|53 — Новгородська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Новосибірська область|54 — Новосибірська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Омська область|55 — Омська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Оренбурзька область|56 — Оренбурзька область]] * [[Культурна спадщина Росії/Орловська область|57 — Орловська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Пензенська область|58 — Пензенська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Пермський край|59 — Пермський край]] * [[Культурна спадщина Росії/Псковська область|60 — Псковська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Ростовська область|61 — Ростовська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Рязанська область|62 — Рязанська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Самарська область|63 — Самарська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Саратовська область|64 — Саратовська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Сахалінська область|65 — Сахалінська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Свердловська область|66 — Свердловська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Смоленська область|67 — Смоленська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Тамбовська область|68 — Тамбовська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Тверська область|69 — Тверська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Томська область|70 — Томська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Тульська область|71 — Тульська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Тюменська область|72 — Тюменська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Ульянівська область|73 — Ульянівська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Челябінська область|74 — Челябінська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Забайкальський край|75 — Забайкальський край]] * [[Культурна спадщина Росії/Ярославська область|76 — Ярославська область]] * [[Культурна спадщина Росії/Москва|77 — Москва]] * [[Культурна спадщина Росії/Санкт-Петербург|78 — Санкт-Петербург]] * [[Культурна спадщина Росії/Єврейська АО|79 — Єврейська АО]] * [[Культурна спадщина/Крим|82 — Крим]]* * [[Культурна спадщина Росії/Ненецький АО|83 — Ненецький АО]] * [[Культурна спадщина Росії/Ханти-Мансійський АО|86 — Ханти-Мансійський АО]] * [[Культурна спадщина Росії/Чукотський АО|87 — Чукотський АО]] * [[Культурна спадщина Росії/Ямало-Ненецький АО|89 — Ямало-Ненецький АО]] * [[Культурна спадщина/Севастополь|92 — Севастополь]]* </div> <small>* Включення цих регіонів пов'язано з їх появою в офіційних списках культурної спадщини РФ. Питання державної належності регіонів лежить поза проектів культурної і природної спадщини.</small> == Цілі, завдання та правила == Об'єктів культурної спадщини в Росії дуже багато — так багато, що ніхто не знає, скільки саме. Вичерпного '''реєстра пам'яток Росії досі немає''', хоча інтерес до створення такого реєстру є, мабуть, і в державних органах, і серед волонтерів. Проект списків культурної спадщини Росії створено з '''двох причин'''. По-перше, списки містять масу інформації про міські пам'ятки, зокрема маловідомих. По-друге, списки допомагають поширювати інформацію про культурну спадщину — наприклад, за допомогою конкурсу [[:wmru:Вики любит памятники|Вики любит памятники]]. На сьогоднішній день є досить багато місцевих краєзнавчих сайтів, де в красивій формі зібрані всі об'єкти культурної спадщини в межах одного міста або, значно рідше, одного регіону. Наші списки є, мабуть, єдиним суспільним проектом, що охоплює всю територію Росії. А що '''на державному рівні'''? * Протягом довгого часу інформаційно-обчислювальний центр Міністерства культури РФ створював реєстр на сайті [http://old.kulturnoe-nasledie.ru kulturnoe-nasledie.ru], де були зібрані близько 120 тис. пам'яток, проте кількість помилок в цьому реєстрі виявилася вельми велика, і кількість неохоплених реєстром об'єктів — теж. Характерна ознака цього реєстру — ''10-значні номери об'єктів''. * З 2012 року Міністерство культури РФ почало створення [http://base.garant.ru/12127232/4/ нового реєстру], роботу над яким можна бачити в [http://pravo.roskultura.ru/documents/rubric4213/ наказах міністерства]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, що з'являються щомісяця, зі включення того чи іншого об'єкта до реєстру. Навесні 2016 року новий реєстр став доступний [http://mkrf.ru/ais-egrkn/ на сайті Міністерства культури РФ]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, хоча його повнота і точність залишають бажати кращого. Відмінна риса цього реєстру — ''15-значні номери об'єктів''. * У кожному регіоні є своя система обліку об'єктів культурної спадщини. Десь вона розвинена краще, десь гірше. Десь створені місцеві реєстри і навіть бази даних, а десь про об'єкти культурної спадщини можна дізнатися тільки з постанов і наказів, і не факт, що співробітники регіонального департаменту культури взагалі в курсі, що саме в них у регіоні охороняється. '''Якими є наші цілі?''' * По-перше, зібрати всі об'єкти, про які відомо, що вони числяться культурною спадщиною або, може бути, значилися раніше, а потім були перебудовані або знесені. * По-друге, зібрати потенційно цікаві об'єкти (старі будинки, унікальні пам'ятники), які можуть розглядатися як кандидати в об'єкти культурної спадщини. Ця частина суб'єктивніша, тому ми намагаємося ретельно відокремлювати подібні «неофіційні» об'єкти від офіційних. Окрім того, ми зазвичай не додаємо такі об'єкти без попереднього обговорення. На сьогоднішній день ми не ставимо перед собою цілі з'ясовувати юридичні подробиці, такі як категорія охорони або номер постанови щодо віднесення того або будівлі до об'єктів культурної спадщини. Проте, у нас є технічна можливість цю інформацію додавати, якщо у когось виникне таке бажання. [http://ru.wikivoyage.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B5_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8&action=edit&section=new Задавайте питання] — ми обов'язково відповімо! == Як допомогти? == Перед вами список об'єктів культурної спадщини. Що з ним потрібно зробити? * Пройти списком, виправити очевидні друкарські помилки і '''проставити координати''' * Якщо Ви бачите '''повторювані об'єкти''', залиште тільки один, а другий (третій-четвертий-п'ятий) вкажіть на [[Культурна спадщина Росії/Дублі|цій сторінці]] * Якщо Ви бачите '''втрачений об'єкт''', відзначте його за допомогою status=destroyed * Додавайте '''посилання до Вікіпедії і Вікісховища''' * Швидше за все, в списку є далеко не всі потрібні нам об'єкти. На сторінці кожного регіону Ви знайдете розділ Джерела (наприклад, [[Культурна спадщина Росії/Володимирська область#Джерела|тут]]), де є посилання на регіональні реєстри пам'яток, закони, постанови та інші корисні матеріали. Порівняйте їх з наведеними тут списками і '''додайте відсутні об'єкти'''. Якщо об'єктів мало, це простіше зробити вручну. Якщо об'єктів сотні — [[:ru:User_talk:Atsirlin|пишіть]], ми постараємося Вам допомогти * '''Шукайте інші матеріали''', пов'язані з культурною спадщиною. Найповніша інформація буває деколи в кадастрових зйомках і документах, пов'язаних із землекористуванням, а аж ніяк не на сайті департаменту культури, як можна було б подумати. Кращий спосіб пошуку — за назвами і адресами маловідомих об'єктів, які згадуються в інтернеті тільки в контексті культурної спадщини. <!-- * '''Координати''' ** ''Уточнення:'' якщо в правій колонці стоїть значок <span style="color:#FF0000">!</span>, це означає, що координати вказані приблизно. Намагайтеся визначити точні координати (скористайтеся Яндекс-картами, Вікімапією) і вкажіть у шаблоні precise=yes. Після цього значок <span style="color:#FF0000">!</span> зникне. ** ''Визначення:'' якщо в правій колонці немає значка з картою, координати об'єкта відсутні. Визначте координати (lat=, long=). Для точних координат відразу вкажіть precise=yes. Пам'ятайте, що координати задають положення значка на мапі. Для комплексів бажано вказувати точні, що не збігаються один з одним, координати кожного з елементів: тоді значки на мапі будуть помітні. * '''Населені пункти:''' крім назви населеного пункту ми використовуємо параметр munid=. Це номер елемента Вікіданих, відповідного даному населеному пункту. Знайдіть у Вікіпедії статтю про цей населений пункт, в лівій колонці буде посилання «Редагувати посилання». Воно веде на сторінку з адресою типу Q123456. Впишіть в шаблон цей номер (munid=Q123456): тоді поруч з назвою нас. пункту з'явиться посилання на сторінку Вікіданих. Так вийде однозначна прив'язка нашого об'єкта до населеного пункту. * '''Адреси:''' в списках безліч адрес, які відсутні, неточні або неправильно відформатовані. Звіряйте адреси з незалежних джерел (Яндекс-карти, місцеві списки пам'яток), уточнюйте номера будинків, виправляйте неправильне форматування. Переважний формат адреси — «вулиця Леніна, 5»; «Проспект Просвітництва, 110». Якщо необхідне пояснення у вільній формі, додайте його в дужках: наприклад, «вулиця Леніна, 5 (у дворі)» * '''Описи:''' багато об'єктів мають паспорта, які викладені в каталозі міністерства культури. З паспорта можна почерпнути безліч корисної інформації, в тому числі рік побудови, ім'я архітектора тощо. * '''Світлини:''' в ідеалі нам потрібна світлина кожної пам'ятнки. Дещо вже є на Вікісховищі, але малими містами його ресурси, м'яко кажучи, обмежені. Шукайте світлини в незалежних джерелах. Запитуйте у авторів дозвіл на використання світлин і завантажуйте їх до Вікісховища. Для Європейської частини Росії дуже хорошим ресурсом є [http://nordprod.nm.ru/foto-town.htm колекція світлин nordprod]. Їх можна використовувати без обмежень (завантажувати на Вікісховища з ліцензією public domain і [http://nordprod.livejournal.com/31955.html посиланням на дозвіл автора]). * '''Посилання:''' для кожної пам'ятки можна вказати категорію у Вікісховищі, статтю у Вікіпедії, а також одне або два зовнішніх посилань. Для кожного пам'ятника бажано мати хоча б одне зовнішнє посилання зі світлинами і/або описами. Наприклад, для Церков потрібно додавати посилання на [http://sobory.ru sobory.ru], де зібрано кращий на сьогоднішній день каталог пам'ятників православної архітектури * '''Нові об'єкти:''' на сторінці кожної області Ви знайдете список джерел інформації. Деякі з них вже опрацьовано. Інші вимагають перегляду і зіставлення з базою. Якщо у Вас є запитання, не соромтеся задавати їх на сторінці обговорення. --> ''Якщо списку за потрібним Вам регіону доки немає — [[:ru:User_talk:Atsirlin|напишіть]], зробимо!'' == Як влаштовані списки? == Списки слідують '''адміністративним поділом на регіони і райони''' (міські та муніципальні округу). Усередині великих міст ми також намагаємося розбивати списки за адміністративними районами, хоча в деяких випадках мають сенс окремі списки для добре локалізованих об'єктів, таких як [[Культурна спадщина Росії/Нижегородська область/Нижній Новгород (Кремль і монастирі)|Нижегородський кремль]] або, навпаки, [[Культурна спадщина Росії/Нижегородська область/Нижній Новгород (кладовища)|надгробки на міських кладовищах]]. Усередині кожного списку об'єкти '''сортуються за алфавітом''' відповідно до їх адреси. На '''початку списка''' стоїть шаблон {{tl|monument-title-Ru}}, що створює вбудовану карту об'єктів і вказує на район через параметр districtid= (ID елемента Вікіданих для відповідного району). В '''кінці списку''' стоїть шаблон <nowiki>{{footer|type=Спадщина}}</nowiki>, що поміщає списки в потрібну категорію. Кожен об'єкт культурної спадщини заданий за допомогою шаблону {{tl|monument}}, параметри якого дозволяють структурувати інформацію про об'єкт. '''Інформація про об'єкт:''' * ''type='' ''architecture'' (пам'ятка архітектури), ''history'' (пам'ятка історії), ''monument'' (пам'ятка монументального мистецтва), ''archeology'' (пам'ятка археології). Тип пам'ятки вказується на підставі офіційних документів і здорового глузду * ''status=destroyed'' для втрачених об'єктів. У полі description= корисно вказати, коли об'єкт був втрачений, і що саме з ним сталося * ''lat''=, ''long''= координати об'єкта в десятковому форматі (взяти можна [http://maps.wikivoyage-ev.org/w/geomap.php звідси]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, а також з [http://maps.yandex.ru Яндекса], [http://2gis.ru 2ГИС], [http://wikimapia.org Вікімапії]). ''precise''=yes означає, що координати об'єкта вказані точно (це особливо важливо в сільській місцевості, де легко локалізувати село, але набагато важче — конкретний будинок) * ''name''= назва об'єкта (тільки назва, без року будівлі і архітекторів!) * ''knid''= [[Культурна спадщина Росії#Номери об'єктів|10-значний номер об'єкта]] (якщо Ви не впевнені, як правильно привласнити номер — не робіть цього, і ''ніколи'' не додавайте до списків другий об'єкт з тим же номером) * ''knid-new''= 15-значний номер об'єкта в [http://mkrf.ru/ais-egrkn/ єдиному державному реєстрі]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Цей номер є допоміжним. У нашій базі головними є 10-значні номери (параметр knid=) * ''complex''= номер головного елемента комплексу (для ансамблів, монастирів тощо). Якщо сам об'єкт і є головним елементом, то complex=knid * ''region''= ISO-код регіону * ''district''= адміністративний район. Вказується в довільній формі, але одноманітно для всього списку. Ми намагаємося використовувати короткі назви: наприклад, district=Тобольськ, а не district=Міський округ місто Тобольськ * ''municipality''= назва населеного пункту (у великих містах — назва муніципального району) * ''munid''= ID Вікіданих для населеного пункту * ''address''= адреса, вказується в форматі «вулиця назва, номер будинку» — наприклад, «вулиця Металостроєвцев, 1». Якщо потрібні пояснення, пишіть в дужках * ''description''= короткий опис, що допомагає ідентифікувати об'єкт або дає додаткову інформацію щодо нього як про культурну спадщину. Наприклад, «в цьому будинку 1918 року пили чай Ленін і Крупська» або «зараз середня школа № 2» * ''image''= посилання на фотографію (''без'' префікса Файл: і без будь-яких додаткових команд типу thumb або mini) * ''wiki''= назва статті в українській Вікіпедії * ''wdid''= ID Вікіданих (для самого об'єкта культурної спадщини) * ''commonscat''= категорія на Вікісховищі * ''link''=, ''linkextra''= зовнішнє посилання з додатковою інформацією про об'єкт. Для церков ми зазвичай ставимо посилання на [http://sobory.ru sobory.ru] і [http://temples.ru temples.ru] як хороші і незалежні бази даних. Це також можуть бути посилання на сторінки місцевих краєзнавців або на блоги з публікаціями про об'єкт культурної спадщини, але, в будь-якому випадку, посилання повинні бути змістовними! * ''document='' код документа або іншого джерела, на підставі якого об'єкт поміщений у список. Інформація про документ вказується внизу сторінки за допомогою теґів <nowiki><references>, </references> і, всередині них, <ref name="d01011980">Постанова Урюпинської ради районних депутатів від 01.01.1980</ref></nowiki>, де d01011980 — це код посилання, що вказується для об'єкта як document=d01011980. Один документ може стосуватися відразу до декількох об'єктів списку. == Номери об'єктів == Для зручності організації списків ми присвоюємо кожному об'єкту унікальний десятизначний номер. Багато об'єктів вже мають такий номер: важко сказати, ким і коли він присвоєний, але так чи інакше він є в базі Міністерства культури РФ, і багато проектів (в тому числі Вікіпедія, Вікісховище) на нього орієнтуються. Якщо ж об'єкта немає в базі, але він є в наших списках, то це означає, що номер згенерований при первинному складанні списків. Номери побудовані таким чином: ''AABCCCCDDD'' * Перші дві цифри (''AA'') це номер регіону * Третя цифра (''B'') вказує на категорію охорони: ** 0 — місцева або регіональна (об'єкти з бази міністерства культури) ** 1 — федеральна (об'єкти з бази міністерства культури) ** 2 — до пуття не з'ясована (об'єкти з бази міністерства культури) ** 3 — об'єкт відсутній в базі Міністерства культури, номер присвоєно Вікімандрами незалежно від категорії охорони (найчастіше вона невідома) ** 4 — об'єкт не знайдено ні в одному зі списків, але на нашу думку відноситься до пам'яток культурної спадщини * Цифри з четвертої по сьому (''CCCC'') — порядковий номер об'єкта. У базі міністерства культури ці номери йдуть вроздріб. Наші власні номери — поспіль. * Останні три цифри (з восьмої по десяту, ''DDD'') — номер об'єкта всередині комплексу. Наприклад, для монастиря або садиби номер буде закінчуватися на 000. Окремі будівлі всередині монастиря матимуть номери, що закінчуються на 001, 002, 003 і т. д. Відзначимо, втім, що в базі міністерства культури цей принцип дотримується не завжди. У будь-якому випадку, в наших списках елементи комплексу завжди пов'язані з самим комплексом за допомогою параметра complex= '''Додавання нових пам'ятників ''', у яких немає номерів: для того, щоб уникнути помилок, ми намагаємося давати номери централізовано. Якщо ви хочете додати нові об'єкти, залиште поле knid порожнім і напишіть на сторінці обговорення, що новим об'єктам потрібно привласнити номер. Ми зробимо це, виходячи з існуючої нумерації. Деякі пам'ятники у вихідній базі даних '''дублюються'''. Щоб це врахувати, ми створили [[Культурна спадщина Росії/Дублі|спеціальну сторінку]]. У списках такі об'єкти зустрічаються тільки один раз. ''Див. також [[Культурна_спадщина_Росії/Номери|останні зайняті номери]]'' == Умовні позначення == * '''Типи пам'яток:''' ** [[Файл:PorticoIcon.svg|24px]] — пам'ятка архітектури ** [[Файл:HistoryIcon .svg|22px]]&thinsp; — пам'ятка історії ** [[Файл:ArcheologyIcon.svg|24px]] — пам'ятка археології ** [[Файл:MonumentIcon .svg|24px]] — пам'ятка монументального мистецтва * '''Комплекси:''' ** <span style="background-color:#EFFBEF;padding-left:3em">&nbsp;</span> — елементи комплексу ** [[Файл:Location dot darkslategray.svg|10px]] — головний елемент комплексу (ансамбль, садиба тощо) * '''Адреси:''' ** [[Файл:Wikidata-logo.svg|28px]] — населений пункт прив'язаний до Вікіданих (вказано параметр munid=) * '''Координати:''' ** [[Файл:Map mag.png|18px]] — є точні координати ** [[Файл:Map mag.png|18px]]<span style="color:#FF0000">!</span> — координати визначені приблизно, вимагають уточнення * '''Посилання:''' ** [[Файл:Commons-logo.svg|18px]] — добірка фотографій на [[:commons:Головна сторінка|Вікісховищі]] ** [[Файл:Wikipedia-logo-v2.svg|20px]] — стаття в [[:w:Головна сторінка|українській Вікіпедії]] ** [[Файл:Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg|18px]] — путівник у [[Головна сторінка|Вікімандрах]] ** [[Файл:P geography 3 b.png|22px]] — зовнішнє посилання з додатковою інформацією про об'єкт == Існуючі списки пам'яток Росії == === Загальні === * {{ref-ru}} [http://kulturnoe-nasledie.ru/ База міністерства культури РФ] — наш стартовий ресурс * {{ref-ru}} [http://www.nasledie-archive.ru/ Стара версія порталу Культурної спадщини]{{Dead link|date=січня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * {{ref-ru}} [http://wikilovesmonuments.ru/ Списки пам'яток для конкурсу Wiki Loves Monuments]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} — дуже неповне і не зовсім правильне вивантаження попередньої бази. Багато плутанини з регіонами, додані координати, але в більшості випадків вони приписані за центрами населених пунктів, а тому не приносять користі * [[:commons:Commons:Monuments_database|База на Вікісховищі]] — переважно копіює попередню і лише множить тамтешні помилки. Марна. Те ж, але у вигляді списків [[:wikipedia:ru:Проект:Вики любит памятники/Списки|у Вікіпедії]] * {{ref-ru}} [http://ru.wikisource.org/wiki/Перечень_объектов_исторического_и_культурного_наследия_федерального_(общероссийского)_значения Перелік об'єктів історичної та культурної спадщини федерального (загальноросійського) значення] * {{ref-ru}} [http://arni.petrsu.ru/ Архітектура російської Півночі] === 02 Башкортостан === * [[:wikipedia:ru:Список_объектов_культурного_наследия_Ишимбайского_района|Ішимбайський район у російській Вікіпедії]] === 18 Удмуртія === * [[:wikipedia:ru:Участник:Виктор_В/Список_объектов_культурного_наследия_города_Ижевска|Іжевськ у російській Вікіпедії]] === 43 Кіровська область === * [[:wikipedia:ru:Памятники_Кирова|Кіров у російській Вікіпедії]] === 44 Костромська область === * [[:commons:User:Ymblanter/44|Частковий список на Вікісховищі]] + [[:commons:User:Ymblanter/44bis|частина 2]] === 57 Орловська область === * [[:wikipedia:ru:Список_объектов_культурного_наследия_Орловского_района|Орловський район у російській Вікіпедії]] === 75 Забайкальський край === * [[:commons:User:Ymblanter/75|Частковий список на Commons]] {{footer|type=Спадщина}} kgkqusseyqoek052yajmm97vkshex89 0 1894 34647 17264 2023-10-30T00:46:32Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34647 wikitext text/x-wiki {{monument-title-Ru|region=ru-da|districtid=Q5118}} {{monument-link-Ru|l2g|'''[[Дагестан]]'''}} == Джерела == * {{ref-ru}} [http://minkultrd.ru/obyekty_kulturnogo_naslediya/folder/ Республіканський реєстр] * {{ref-ru}} [https://www.rzopik.ru/dokumenty/dokumenty.html Ще один реєстр]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{footer|type=Cпадщина}} 502ua8qlscgr54ttwyovr8npikvg90v 10 1895 17265 2017-10-03T12:11:29Z SimondR 2601 Створена сторінка: <includeonly>'''[[Культурна спадщина Росії/Дагестан|Дагестан]]''' Культурна спадщина Росії/Даг... 17265 wikitext text/x-wiki <includeonly>'''[[Культурна спадщина Росії/Дагестан|Дагестан]]''' [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Буйнакськ|Буйнакськ]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Дагестанські Вогні|Дагестанські Вогні]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Дербент|Дербент]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Ізбербаш|Ізбербаш]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Каспійськ|Каспійськ]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Кизилюрт|Кизилюрт]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Кизляр|Кизляр]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Махачкала|Махачкала]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Хасав'юрт|Хасав'юрт]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Южно-Сухокумськ|Южно-Сухокумськ]] [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Агульський район|Агульський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Акушинський район|Акушинський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Ахвахський район|Ахвахський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Ахтинський район|Ахтинський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Бабаюртівський район|Бабаюртівський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Ботлихський район|Ботлихський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Буйнакський район|Буйнакський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Гергебільський район|Гергебільський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Гумбетівський район|Гумбетівський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Гунібський район|Гунібський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Дахадаєвський район|Дахадаєвський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Дербентський район|Дербентський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Докузпаринський район|Докузпаринський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Казбеківський район|Казбеківський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Кайтагський район|Кайтагський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Карабудахкентський район|Карабудахкентський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Каякентський район|Каякентський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Кизилюртівський район|Кизилюртівський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Кізлярський район|Кізлярський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Кулинський район|Кулинський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Кумторкалинський район|Кумторкалинський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Курахський район|Курахський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Лакський район|Лакський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Левашинський район|Левашинський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Магарамкентський район|Магарамкентський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Новолакський район|Новолакський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Ногайський район|Ногайський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Рутульський район|Рутульський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Сергокалинський район|Сергокалинський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Сулейман-Стальський район|Сулейман-Стальський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Табасаранський район|Табасаранський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Тарумовський район|Тарумовський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Тляратинський район|Тляратинський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Унцукульський район|Унцукульський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Хасав'юртівський район|Хасав'юртівський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Хівський район|Хівський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Хунзахський район|Хунзахський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Цумадинський район|Цумадинський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Цунтинський район|Цунтинський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Чародинський район|Чародинський&nbsp;район]] · [[Культурна спадщина Росії/Дагестан/Шамільський район|Шамільський&nbsp;район]] </includeonly> jio54v8t9ifk5xrlxenfd8xxtnrtkwt 10 1896 17267 2017-10-03T12:50:21Z SimondR 2601 Створена сторінка: <includeonly> '''Республіки''':&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[{{{prefix}}}/Адигея|Адигея]] • [[{{{prefix}}}/Алтай|Алтай]] • {{{prefix... 17267 wikitext text/x-wiki <includeonly> '''Республіки''':&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[{{{prefix}}}/Адигея|Адигея]] • [[{{{prefix}}}/Алтай|Алтай]] • [[{{{prefix}}}/Башкортостан|Башкортостан]] • [[{{{prefix}}}/Бурятія|Бурятія]] • [[{{{prefix}}}/Дагестан|Дагестан]] • [[{{{prefix}}}/Інгушетія|Інгушетія]] • [[{{{prefix}}}/Кабардино-Балкарія|Кабардино-Балкарія]] • [[{{{prefix}}}/Калмикія|Калмикія]] • [[{{{prefix}}}/ККарачаєво-Черкесія|Карачаєво-Черкесія]] • [[{{{prefix}}}/Карелія|Карелія]] • [[{{{prefix}}}/Комі|Комі]] • [[{{{prefix}}}/Крим|Крим]]* • [[{{{prefix}}}/Марій Ел|Марій Ел]] • [[{{{prefix}}}/Мордовія|Мордовія]] • [[{{{prefix}}}/Північна Осетія|Північна Осетія]] • [[{{{prefix}}}/Татарстан|Татарстан]] • [[{{{prefix}}}/Тува|Тува]] • [[{{{prefix}}}/Удмуртія|Удмуртія]] • [[{{{prefix}}}/Хакасія|Хакасія]] • [[{{{prefix}}}/Чечня|Чечня]] • [[{{{prefix}}}/Чувашія|Чувашія]] • [[{{{prefix}}}/Якутія|Якутія]] '''Краї''':&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[{{{prefix}}}/Алтайський край|Алтайський]] • [[{{{prefix}}}/Забайкальський край|Забайкальський]] • [[{{{prefix}}}/Камчатський край|Камчатський]] • [[{{{prefix}}}/Краснодарський край|Краснодарський]] • [[{{{prefix}}}/Красноярський край|Красноярський]] • [[{{{prefix}}}/Пермський край|Пермський]] • [[{{{prefix}}}/Приморський край|Приморський]] • [[{{{prefix}}}/Ставропільський край|Ставропільський]] • [[{{{prefix}}}/Хабаровський край|Хабаровський]] '''Області''':&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[{{{prefix}}}/Амурська область|Амурська]] • [[{{{prefix}}}/Архангельська область|Архангельська]] • [[{{{prefix}}}/Астраханська область|Астраханська]] • [[{{{prefix}}}/Бєлгородська область|Бєлгородська]] • [[{{{prefix}}}/Брянська область|Брянська]] • [[{{{prefix}}}/Володимирська область|Володимирська]] • [[{{{prefix}}}/Волгоградська область|Волгоградська]] • [[{{{prefix}}}/Вологодська область|Вологодська]] • [[{{{prefix}}}/Воронезька область|Воронезька]] • [[{{{prefix}}}/Ивановская область|Ивановская]] • [[{{{prefix}}}/Іркутська область|Іркутська]] • [[{{{prefix}}}/Калінінградська область|Калінінградська]] • [[{{{prefix}}}/Калузька область|Калузька]] • [[{{{prefix}}}/Кемеровська область|Кемеровська]] • [[{{{prefix}}}/Кіровська область|Кіровська]] • [[{{{prefix}}}/Костромська область|Костромська]] • [[{{{prefix}}}/Курганська область|Курганська]] • [[{{{prefix}}}/Курська область|Курська]] • [[{{{prefix}}}/Ленінградська область|Ленінградська]] • [[{{{prefix}}}/Липецька область|Липецька]] • [[{{{prefix}}}/Магаданська область|Магаданська]] • [[{{{prefix}}}/Московська область|Московська]] • [[{{{prefix}}}/Мурманська область|Мурманська]] • [[{{{prefix}}}/Нижегородська область|Нижегородська]] • [[{{{prefix}}}/Новгородська область|Новгородська]] • [[{{{prefix}}}/Новосибірська область|Новосибірська]] • [[{{{prefix}}}/Омська область|Омська]] • [[{{{prefix}}}/Оренбурзька область|Оренбурзька]] • [[{{{prefix}}}/Орловська область|Орловська]] • [[{{{prefix}}}/Пензенська область|Пензенська]] • [[{{{prefix}}}/Псковська область|Псковська]] • [[{{{prefix}}}/Ростовська область|Ростовська]] • [[{{{prefix}}}/Рязанська область|Рязанська]] • [[{{{prefix}}}/Самарська область|Самарська]] • [[{{{prefix}}}/Саратовська область|Саратовська]] • [[{{{prefix}}}/Сахалінська область|Сахалінська]] • [[{{{prefix}}}/Свердловська область|Свердловська]] • [[{{{prefix}}}/Смоленська область|Смоленська]] • [[{{{prefix}}}/Тамбовська область|Тамбовська]] • [[{{{prefix}}}/Тверська область|Тверська]] • [[{{{prefix}}}/Томська область|Томська]] • [[{{{prefix}}}/Тульська область|Тульська]] • [[{{{prefix}}}/Тюменська область|Тюменська]] • [[{{{prefix}}}/Ульянівська область|Ульянівська]] • [[{{{prefix}}}/Челябінська область|Челябінська]] • [[{{{prefix}}}/Ярославська область|Ярославська]] '''Автономні округи''':&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[{{{prefix}}}/Ненецький АО|Ненецький]] • [[{{{prefix}}}/Ханти-Мансійський АО|Ханти-Мансійський]] • [[{{{prefix}}}/Чукотський АО|Чукотський]] • [[{{{prefix}}}/Ямало-Ненецький АО|Ямало-Ненецький]]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Автономна область''':&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[{{{prefix}}}/Єврейська АО|Єврейська]] '''Міста федерального значення''':&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[{{{prefix}}}/Москва|Москва]] • [[{{{prefix}}}/Санкт-Петербург|Санкт-Петербург]] • [[{{{prefix}}}/Севастополь|Севастополь]]* <small>* Включення цих регіонів пов'язано з їх появою в офіційних списках культурної спадщини РФ. Питання державної належності регіонів лежить поза проектів культурної і природної спадщини.</small> </includeonly> b5c2z5cr6lndbkukdq4dl88a61ma3cd 0 1902 17293 2017-10-23T18:59:09Z Сергій Липко 1180 Перенаправлено на [[Івано-Франківськ]] 17293 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Івано-Франківськ]] fjoc53k7ogf5z0c6i5gmv8mxsto576x 0 1903 17294 2017-10-23T18:59:55Z Сергій Липко 1180 Перенаправлено на [[Івано-Франківськ]] 17294 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Івано-Франківськ]] fjoc53k7ogf5z0c6i5gmv8mxsto576x 0 1904 17295 2017-10-23T19:00:43Z Сергій Липко 1180 Перенаправлено на [[Івано-Франківськ]] 17295 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Івано-Франківськ]] fjoc53k7ogf5z0c6i5gmv8mxsto576x 0 1905 17296 2017-10-23T19:01:11Z Сергій Липко 1180 Перенаправлено на [[Івано-Франківськ]] 17296 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Івано-Франківськ]] fjoc53k7ogf5z0c6i5gmv8mxsto576x 4 1906 21842 18963 2018-08-20T09:06:17Z Visem 502 21842 wikitext text/x-wiki '''1 місце''' - мандрівка Україною. Оплачується подорож територією України (або компенсується вартість) для двох осіб та 1 доба в готелі (двомісний номер) у будь-якій точці України. Вартість не може перевищувати 2500 гривень. Якщо подорожують два пасажира, то поїздка має здійснюватися одночасно (при неможливості, може бути використаний різний транспорт, але час поїздки має співпадати). Бронювання готелю здійснюється на ім'я тих самих осіб. При виборі транспортування, не компенсуються подорожі автомобілем. Таксі може компенсуватися на розгляд організаторів, у випадку неможливості дістатися до місця призначення іншим транспортом та лише за наявності підтвердних документів, про що має бути попередньо домовлено з організаторами та партнерами конкурсу. Учасник зобов'язаний надати ГО "Вікімедіа Україна" оригінали усіх підтвердних документів, що стосуються поїздки та проживання. Час бронювання поїздки - до кінця березня 2018 року. У разі відмови від подорожі, учасник отримує інший приз на суму що не може перевищувати 2000 гривень. '''2-3 місця''' - призи на суму до 1000 гривень. '''4-6 місця''' - призи на суму до 500 гривень. '''7-10 місця''' - призи на суму до 200 гривень. Організатори та партнери (спонсори) конкурсу залишають за собою право змінювати вартість призів, та у разі можливості, надавати додаткові призи. Вибір призів узгоджується з партнерами (спонсорами) конкурсу. Безкоштовна доставка призів передбачена лише по території України. Формат доставки в інші країни узгоджується з партнерами (спонсорами). == Спецномінації == * [https://www.youtube.com/watch?v=fugxZH8wuhY Призи від Історико-культурного заповідника "Меджибіж"] 7ijgpkvh6pyon1x8uljid24h1ehiadj 0 1907 17335 2017-11-14T22:23:19Z Vity OKM 258 Vity OKM перейменував сторінку з [[Гайана]] на [[Гаяна]] 17335 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Гаяна]] flvd8dvwf0q9k51cltvm9ln0q56pvau 0 1908 33224 25060 2022-08-24T01:33:06Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Луганської області]] з допомогою HotCat 33224 wikitext text/x-wiki {{geo|49.2666666667|38.9166666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Старобільськ | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Старобільськ''' знаходиться в [[Луганська область|Луганській області]] [[Україна|України]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на березі річки Айдар у Слобідській Україні. Районний центр у Луганській області. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий діючий в Україні аеропорт розташований у Харкові. === {{Потягом}} === У місті є однойменна залізнична станція, проте залізнична гілка внаслідок конфлікту залишилась відірваною від іншої залізничної інфраструктури України. Тут курсує лише приміський поїзд що сполучає Станицю Луганську і Троїцьке. Щоб дістатися з інших регіонів України, найзручніше добиратися до станції Сватове. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є прямі автобусні сполучення з різними містами Луганщини та з Харкова. Автостанція у Старобільську розташована за адресою: пл. Базарна, 1а. == Транспорт == Міського транспорту немає, але цілодобово функціонує служба таксі. Вартість поїздок містом станом на листопад 2017 року становила 30-35 гривень. == Що відвідати == * {{see | name=Старобільський жіночий монастир | alt= | url= | wikipedia=Старобільський жіночий монастир | email= | address= | lat=49.028611 | long=37.567778 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-01-29 | content= }} * {{see | name=Собор святого Миколая Чудотворця | alt= | url= | wikipedia=Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ) | email= | address= | lat=49.281711 | long=38.892231 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-01-29 | content= }} * {{see | name=Старобільський краєзнавчий музей | alt= | url= | wikipedia=Старобільський краєзнавчий музей | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-01-29 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == У місці функціонують супермаркет, крамниці, а також місцевий ринок. == Де поїсти == * {{eat | name=Старгород | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Слобожанська, 33 | lat=49.280740 | long=38.894348 | directions= | phone= | tollfree=+380661666410 | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-28 | content=Вважається одним з найпопулярніших місцевих закладів харчування. Домашня та авторська кухня. Розташований неподалік від готелю "Айдар". }} * {{eat | name=Грузия | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Горького | lat= | long= | directions= | phone=+380509553861 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-28 | content=Можна скуштувати страви грузинської та кавказької кухні. }} == Де розважитись == * {{listing | name=Кальян-бар "Brooklyn" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-28 | content= }} == Де зупинитись == * {{sleep | name=Готель "Айдар" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Слобожанська, 40 | lat=49.280649 | long=38.896451 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-27 | content= }} == Де навчатись == * [[:w:Луганський національний університет імені Тараса Шевченка|Луганський національний університет імені Тараса Шевченка]] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Працюють усі українські оператори мобільного зв'язку. У багатьох закладах можна знайти WiFi. == Куди далі == Старобільськ є досить вдалою відправною точкою для відвідування інших місць Луганщини. {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Луганської області]] izn8ag78evzb9d5o75yqge9hrilpt18 10 1915 17463 2018-01-14T15:05:06Z Antanana 323 ++ 17463 wikitext text/x-wiki [[File:Symbol neutral vote.svg|15px|link=]] '''{{{1|Утримуюсь}}}'''<noinclude> [[Категорія:Шаблони:Обговорення]] </noinclude> 2b39a80gft0iihk9vyw13elkftmslfv 10 1916 17464 2018-01-14T15:11:52Z Antanana 323 per [[:wmua:Шаблон:U]] 17464 wikitext text/x-wiki [[Користувач:{{{1}}}|{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}|{{{2|}}}|{{{1|}}}}}]]<noinclude> [[Категорія:Шаблони:Обговорення]] </noinclude> 9dntw9zio5sfgzpvsk9eiv5jqvq1j31 4 1917 17504 2018-01-16T22:01:24Z Antanana 323 Antanana перейменувала сторінку з [[Вікімандри:Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»]] на [[Вікімандри:Підтримай Вікімандри українсько... 17504 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською]] rh8s16wc309rg77xn8d648nuonv15u4 10 1919 21540 17507 2018-05-07T14:43:08Z Antanana 323 +результати 21540 wikitext text/x-wiki {| style="align:center; background-color:#54FF9F; text-align:center; border-radius: 0.5em;" width=100% |width="15%"|{{Clickable button 2|Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською|Головна|style=width:93%;border-radius: 1em; padding:0;}} |width="15%"|{{Clickable button 2|Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською/Умови конкурсу|Умови конкурсу|style=width:93%;border-radius: 1em; padding:0;}} |width="20%"|{{Clickable button 2|Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською/Статті до створення|Статті до написання|style=width:93%;border-radius: 1em; padding:0;}} |width="20%"|{{Clickable button 2|Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською/Статті до поліпшення|Статті до поліпшення|style=width:93%;border-radius: 1em; padding:0;}} |width="15%"|{{Clickable button 2|Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською/Конкурсні статті|Конкурсні статті|style=width:93%;border-radius: 1em; padding:0;}} |width="20%"|{{Clickable button 2|Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською/Результати|Результати|style=width:93%;border-radius: 1em; padding:0;}} |} <noinclude>[[Категорія:Шаблони конкурсів]]</noinclude> fvl4xq08p01qs4u9dvth6f7hn3yr652 4 1920 23720 20921 2019-04-14T14:28:54Z Voll 30 /* Туреччина */ 23720 wikitext text/x-wiki {{Підтримай Вікімандри українською navbar}} Цей список носить рекомендаційний характер, та в жодному разі не є вичерпним. Ви також можете доповнювати його та рекомендувати учасникам статті до написання. </br>Якщо Ви плануєте працювати над якоюсь сторінкою протягом конкурсу, поставте код '''<nowiki>{{Пишу}}</nowiki>''' на початку статті. Тоді інші користувачі будуть бачити, що триває робота. <div style="-moz-column-count:4; column-count:4; -webkit-column-count:4;"> == Україна == * [[Асканія-Нова]] * [[Батурин]] * [[Бердичів]] * [[Бердянськ]] * [[Берегове (Закарпаття)]] = [[Берегове]] * [[Берегове (Феодосія)]] * [[Берегове (Ялта)]] * [[Брацлав]] * [[Бровари]] * [[Буча]] * [[Бучач]] * [[Буша]] * [[Велятин]] * [[Вилкове]] * [[Виноградів]] * [[Володимир-Волинський]] * [[Вишгород]] * [[Ворохта]] * [[Вузькоколійна залізниця Антонівка — Зарічне]] * [[Вузькоколійна залізниця Рудниця — Гайворон — Голованівськ]] * [[Гайворон]] * [[Генічеськ]] * [[Генічеська Гірка]] * [[Глухів]] * [[Горішні Плавні]] * [[Грибівка]] * [[Гурзуф]] * [[Драгобрат]] * [[Залізний Порт]] * [[Знам'янка]] * [[Ізяслав]] * [[Ірпінь]] * [[Калуш]] * [[Канів]] * [[Карпатський біосферний заповідник]] * [[Карпатський трамвай]] * [[Качанівка]] * [[Кирилівка]] * [[Кінбурнська коса]] * [[Клевань]] * [[Косів]] * [[Кременець]] * [[Кролевець]] * [[Лазурне]] * [[Липовець]] * [[Маріуполь]] * [[Міжводне]] * [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]] = [[Міжнародний аеропорт Бориспіль]] * [[Миколаївський район (Львівська область)]] * [[Мілове]] * [[Муровані Курилівці]] * [[Надвірна]] * [[Новоазовськ]] * [[Новомосковськ]] * [[Олевськ]] * [[Олександрія]] * [[Олешки]] * [[Опішня]] * [[Охтирка]] * [[Очаків]] * [[Павлоград]] * [[Переяслав-Хмельницький]] * [[Почаїв]] * [[Прилуки]] * [[Приморське (Голопристанський район)]] (кол. Більшовик) * [[Радомишль]] * [[Рахів]] * [[Рибаківка]] * [[Рогатин]] * [[Саки]] * [[Сатанів]] * [[Святогірськ]] * [[Сергіївка]] * [[Синевир]] * [[Сєдове]] * [[Старий Крим]] * [[Сторожинець]] * [[Стрілкове]] * [[Східниця]] * [[Тячів]] * [[Урзуф]] * [[Холодний Яр]] * [[Хортиця]] * [[Хмільник]] * [[Хуст]] * [[Чигирин]] * [[Чоп]] * [[Чорноморськ]] * [[Чугуїв]] * [[Шацькі озера]] * [[Ялта (Донецька область)]] == Сусідні країни == === Білорусь === * [[Берестейська область]] * [[Біловезька пуща]] * [[Браславські озера]] * [[Вітебськ]] * [[Вітебська область]] * [[Гомельська область]] * [[Гродненська область]] * [[Гродно]] * [[Мінська область]] * [[Могильов]] * [[Могильовська область]] * [[Несвіж]] * [[Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник]] * [[Речиця]] === Молдова === * [[Бєльці]] * [[Гагаузія]] * [[Комрат]] * [[Рибниця]] * [[Старий Орхей]] === Польща === * [[Бескиди]] * [[Білосток]] * [[Вісла]] * [[Гдиня]] * [[Закопане]] * [[Лодзь]] * [[Перемишль]] * [[Свіноуйсьце]] * [[Торунь]] * [[Щецін]] === Росія === * [[Адигея]] * [[Байкал]] * [[Бурятія]] * [[Грозний]] * [[Дагестан]] * [[Дербент]] * [[Єйськ]] * [[Йошкар-Ола]] * [[Казань]] * [[Калінінград]] * [[Камчатка]] * [[Краснодарський край]] * [[Курильські острови]] * [[Марій Ел]] * [[Онезьке озеро]] * [[Псковська область]] * [[Ростов-на-Дону]] * [[Ростовська область]] * [[Сахалін]] * [[Стерлітамак]] * [[Таганрог]] * [[Тамань]] * [[Татарстан]] * [[Тива]] * [[Чебоксари]] * [[Чечня]] * [[Чувашія]] * [[Чукотка]] * [[Якутія]] * [[Якутськ]] === Румунія === * [[Брашов]] * [[Галац]] * [[Дельта Дунаю]] * [[Клуж-Напока]] * [[Констанца]] * [[Румунський розмовник]] * [[Сигіт]] * [[Суліна]] * [[Сучава]] * [[Тімішоара]] * [[Трансільванія]] * [[Тульча]] * [[Ясси]] === Словаччина === * [[Банська Бистриця]] * [[Братислава]] * [[Братиславський край]] * [[Жиліна]] * [[Кошицький край]] * [[Пряшів]] * [[Пряшівський край]] * [[Рожнява]] * [[Словацький розмовник]] * [[Татри]] * [[Трнава]] === Угорщина === * [[Дебрецен]] * [[Дьйор]] * [[Егер]] * [[Кечкемет]] * [[Мішкольц]] * [[Озеро Балатон]] * [[Озеро Хевіз]] * [[Сегед]] * [[Секешфехервар]] * [[Хайдусобосло]] * [[Угорський розмовник]] == Країни Центральної і Східної Європи == === Австрія === * [[Грац]] * [[Зальцбург]] * [[Каринтія]] * [[Клагенфурт]] * [[Інсбрук]] * [[Лінц]] * [[Тіроль]] === Азербайджан === * [[Азербайджанський розмовник]] * [[Баку]] * [[Гянджа]] * [[Нахічевань]] * [[Сумгаїт]] === Албанія === * [[Албанський розмовник]] * [[Дуррес]] * [[Саранда]] * [[Шкодер]] === Болгарія === * [[Албена]] * [[Болгарський розмовник]] * [[Бургас]] * [[Кранево]] * [[Несебир]] * [[Пловдив]] * [[Обзор]] * [[Созополь]] === Боснія і Герцеговина === * [[Баня-Лука]] * [[Брчко]] * [[Герцеговина]] * [[Неум]] * [[Сараєво]] * [[Сребрениця]] === Вірменія === * [[Вірменський розмовник]] * [[Гюмрі]] * [[Ґоріс]] * [[Джермук]] * [[Діліжан]] * [[Озеро Севан]] * [[Севанаванк]] * [[Татев]] * [[Хор Вірап]] * [[Цахкадзор]] === Греція === * [[Афон]] * [[Коринф]] * [[Крит]] * [[Салоніки]] * [[Ханья]] === Грузія === * [[Аджарія]] * [[Боржомі]] * [[Гагра]] * [[Зугдіді]] * [[Кутаїсі]] * [[Мцхета]] * [[Новий Афон]] * [[Очамчіра]] * [[Піцунда]] * [[Сухумі]] * [[Тбілісі]] * [[Телаві]] * [[Цхінвалі]] === Естонія === * [[Гіюмаа]] * [[Курессаре]] * [[Нарва]] * [[Пярну]] * [[Сааремаа]] === Казахстан === * [[Алмати]] * [[Астана]] * [[Атирау]] * [[Казахський розмовник]] === Кіпр === * [[Кіренія]] * [[Ларнака]] * [[Лімасол]] * [[Нікосія]] * [[Пафос]] * [[Протарас]] === Латвія === * [[Вентспілс]] * [[Даугавпілс]] * [[Єлгава]] * [[Лієлварде]] === Литва === * [[Вільнюс]] * [[Друскінінкай]] * [[Каунас]] * [[Клайпеда]] * [[Литовський розмовник]] * [[Паланга]] * [[Тракай]] * [[Шяуляй]] === Македонія === * [[Бітола]] * [[Македонський розмовник]] * [[Охрид]] * [[Охридське озеро]] * [[Скоп'є/Стара Чаршія]] === Сербія === * [[Воєводина]] * [[Ніш]] * [[Нові-Сад]] * [[Суботіца]] ==== ''Косово'' ==== * [[Приштина]] * [[Прізрен]] === Словенія === * [[Копер]] * [[Любляна]] * [[Марибор]] * [[Словенський розмовник]] === Туреччина === * [[Адана]] * [[Ані]] * [[Анталія]] * [[Бодрум]] * [[Бурса]] * [[Едірне]] * [[Ізмір]] * [[Каппадокія]] * [[Кемер]] * [[Конья]] * [[Кушадаси]] * [[Мармаріс]] * [[Мерсін]] * [[Памуккале]] * [[Трабзон]] * [[Турецький розмовник]] * [[Фетхіє]] === Хорватія === * [[Брач]] * [[Далмація]] * [[Загреб]] * [[Крк]] * [[Плитвицькі озера]] * [[Пула]] * [[Рієка]] * [[Спліт]] * [[Хвар]] * [[Хорватський розмовник]] === Чехія === * [[Брно]] * [[Карловарський край]] * [[Кутна Гора]] * [[Острава]] * [[Чеський розмовник]] === Чорногорія === * [[Бар (Чорногорія)]] * [[Бечичі]] * [[Будва]] * [[Котор]] * [[Которська бухта]] * [[Нікшич]] * [[Подгориця]] * [[Цетинє]] == Інші країни == === Алжир === * [[Аннаба]] * [[Константіна]] * [[Таманрассет]] === Бельгія === * [[Брюгге]] * [[Брюссель]] * [[Валлонія]] === Велика Британія === * [[Англія]] * [[Белфаст]] * [[Глазго]] * [[Единбург]] * [[Кардіф]] * [[Північна Ірландія]] === Данія === * [[Данський розмовник]] * [[Копенгаген]] * [[Ольборг]] * [[Орхус]] * [[Оденсе]] === Еквадор === * [[Галапагоські острови]] * [[Кіто]] === Єгипет === * [[Александрія]] * [[Асуан]] * [[Луксор]] * [[Таба]] * [[Хургада]] === Ізраїль === * [[Ейлат]] * [[Тверія]] * [[Хайфа]] === Іран === * [[Ісфахан]] * [[Мешхед]] * [[Острів Кешм]] * [[Острів Кіш]] * [[Тебриз]] * [[Тегеран]] * [[Урмія]] === Ірландія === * [[Дублін]] * [[Корк]] === Ісландія === * [[Акюрейрі]] * [[Голуба лагуна]] * [[Ісландський розмовник]] * [[Кефлавік]] * [[Рейк'явік]] === Іспанія === * [[Балеарські острови]] * [[Валенсія]] * [[Ґран Канарія]] * [[Севілья]] * [[Сеута]] === Італія === * [[Венеція]] * [[Італійський розмовник]] * [[Мілан]] * [[Неаполь]] * [[Піза]] * [[Сардинія]] * [[Сицилія]] * [[Флоренція]] === Канада === * [[Едмонтон]] * [[Квебек (місто)]] * [[Монреаль]] * [[Онтаріо]] * [[Оттава]] === Киргизстан === * [[Бішкек]] * [[Іссик-Куль і Тянь-Шань]] * [[Ош]] === Китай === * [[Гуанчжоу]] * [[Нанкін]] * [[Нінся-Хуейський автономний район]] * [[Тибетський автономний район]] * [[Урумчі]] * [[Хайнань]] * [[Харбін]] * [[Шанхай]] === КНДР === * [[Пхеньян]] === Ліван === * [[Захле]] * [[Тір]] * [[Триполі (Ліван)]] === Ліхтенштейн === * [[Вадуц]] * [[Шан]] === Мальта === * [[Валетта]] * [[Гоцо]] * [[Коміно]] * [[Мальта (острів)]] * [[Мальтійський розмовник]] === Марокко === * [[Ель-Джадіда]] * [[Ес-Сувейра]] * [[Касабланка]] * [[Маракеш]] * [[Мекнес]] * [[Рабат]] * [[Танжер]] === Непал === * [[Катманду]] === Німеччина === * [[Баварія]] * [[Бонн]] * [[Гамбург]] * [[Кельн]] * [[Потсдам]] * [[Саар]] === Норвегія === * [[Норвезький розмовник]] * [[Осло]] * [[Тромсе]] * [[Тронхейм]] * [[Шпіцберген]] === Португалія === * [[Азорські острови]] * [[Брага]] * [[Лісабон]] * [[Порту]] === США === * [[Гавайські острови]] * [[Маямі]] * [[Сан-Франциско]] * [[Сіетл]] === Таджикистан === * [[Душанбе]] * [[Памір]] * [[Худжанд]] === Таїланд === * [[Паттая]] === Танзанія === * [[Занзібар]] === Туркменістан === * [[Ашгабад]] * [[Туркменбаші]] === Туніс === * [[Гафса]] * [[Ель-Джем]] * [[Джерба]] * [[Кайруан]] * [[Карфаген]] * [[Керкенна]] * [[Сіді-Бусаїд]] * [[Сфакс]] * [[Табарка]] * [[Тозер]] * [[Туніська Сахара]] * [[Хаммамет]] === Узбекистан === * [[Бухара]] * [[Самарканд]] * [[Ташкент]] * [[Ферганська долина]] === Фінляндія === * [[Лапландія]] * [[Рованіемі]] * [[Тампере]] * [[Турку]] * [[Фінський розмовник]] === Франція === * [[Бордо]] * [[Лілль]] * [[Ліон]] * [[Марсель]] * [[Ніцца]] * [[Страсбур]] === Швейцарія === * [[Берн]] * [[Базель]] * [[Женева]] * [[Лозанна]] * [[Лугано]] * [[Цюрих]] === Швеція === * [[Лінчепінг]] * [[Мальме]] * [[Уппсала]] * [[Шведський розмовник]] === Японія === * [[Кіото]] * [[Осака]] * [[Японський розмовник]] </div> eyrvawikwidoiu8ziap95sweixdqlm1 4 1921 17509 2018-01-16T23:52:25Z Antanana 323 from [[Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською]] 17509 wikitext text/x-wiki {{Підтримай Вікімандри українською navbar}} [[Файл:Wikiinsta.png|безрамки|праворуч]] '''Правила участі у конкурсі''': У конкурсі можуть взяти участь усі охочі. Учасники мають бути зареєстрованими у Вікіпроектах (зробити це можна за посиланням у правому верхньому куті). Конкурсними вважаються нові та покращені статті у Вікімандрах українською мовою, а також нові статті про Україну у Вікімандрах іноземними мовами (обов'язково додавайте їх до списку створених на цій сторінці). Організатори та члени журі також запрошуються до написання статей, проте не можуть претендувати на отримання нагород, що передбачені для переможців та призерів (за бажанням та можливістю партнерів можуть бути нагороджені окремими заохочувальними призами). Статті мають бути подані протягом конкурсного періоду, за розрахунок береться київський час. Приклади оформлення статей: [[Київ]], [[Будапешт]], [[Севастополь]], [[Німецький розмовник]], [[На Говерлу і Прутецькі водоспади]], [[Мехіко (аеропорт)]]. Будь ласка, зверніть увагу, що Вікімандри не є Вікіпедією, тут діють трохи інші принципи. Перед написанням статті рекомендується ознайомитись з матеріалами на сторінці [[Вікімандри:Довідка]]. '''Критерії оцінювання''': Оцінка складається із сукупності показників: бали за статтю відповідно до обраної тематики та бали від членів журі. Переможці визначаються за сумарною кількістю балів відповідно до загального внеску протягом конкурсного періоду. ''Бали за статтю'': * Стаття про Україну — 5 балів; * Стаття про країну-сусіда — 3 бали; * Стаття про інші країни Центральної та Східної Європи (CEE) — 2 бали; * Стаття про інші країни та регіони та на іншу тематику — 1 бал; * Покращені статті — 1 бал; * Статті про Україну іноземними мовами (нові, за умови що вже є статті в українських Вікімандрах) — 4 бали. ''Бали від членів журі'': Члени журі оцінюють кожну статтю у діапазоні від 0,1 до 5 балів. Якщо статті не підходять по формату проекту, то їх необхідно ставити на видалення. Розмір балів за статтю визначається організатором (у випадку колізії щодо віднесення тематики статті до тієї чи іншої балової категорії, може обиратися бал між даними категоріями, наприклад 2,7, проте рекомендується виставляти бал в сторону завищення). Кінцевий бал, отриманий учасником за статтю, визначається за формулою: бал за статтю х бал від членів журі = загальний бал. Ви також можете поєднати свою участь з паралельними конкурсами іноземними мовами, список яких доступний за посиланнями ліворуч (по назві мови), відповідно до встановлених там правил. '''Призи''': Переможець отримає приз у вигляді оплати (компенсації) поїздки по Україні та оплати готелю в обраному місці на одну добу для двох осіб. Інші призери отримають заохочувальні [[Вікімандри:Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»/Призи|призи]]. cj50talfo7dx03armtzw1ub7ebwpfzb 4 1922 21472 21188 2018-04-03T19:39:54Z Visem 502 21472 wikitext text/x-wiki {{Підтримай Вікімандри українською navbar}} Тут перелік конкурсних статей. == Створені статті == <div class="references-small" style="-moz-column-count:3; column-count:3; -webkit-column-count:3;"> # [[Оброшине]] # [[На Молдов'яну - найвищу вершину Румунії]] # [[Вишгород]] # [[Наварія]] # [[Ворохта]] # [[Озеро Ворожеска]] # [[На Синяк, Хом'як та Явірник з Буковеля]] # [[Городок (Львівська область)]] # [[Мунтенія]] # [[Олтенія]] # [[Південна Буковина]] # [[Банат]] # [[Північна Добруджа]] # [[Кришана]] # [[Південна Мармарощина]] # [[Західна Молдова]] # [[Великий Любінь]] # [[Самбір]] # [[Трансильванія]] # [[Перемишль]] # [[Болгарський розмовник]] # [[Інтернет-ресурси для мобільних приладів]] # [[Ізюм]] # [[Старий Самбір]] # [[Англія]] # [[Лазурне]] # [[Турка]] # [[Бойківщина]] # [[На Полонину Рівну]] # [[Національний природний парк «Сколівські Бескиди»]] # [[Катовіце]] # [[Міжнародний аеропорт Бориспіль]] # [[Полонне]] # [[Тустань]] # [[Олесько]] # [[Гуцульщина]] # [[Лемківщина]] # [[Свірж]] # [[Міжнародний аеропорт Львів]] # [[Золочів]] # [[Маршрути Мармароським масивом]] # [[Батурин]] # [[Стежка Довбуша]] # [[Червоноград]] # [[Східниця]] # [[Сколе]] # [[Бердичів]] # [[Вільнюс]] # [[Берегове]] # [[Джуринський водоспад]] # [[Виноградів]] # [[Вітебськ]] # [[Шацькі озера]] # [[Розлуч]] # [[Преторія]] # [[Сатанів]] # [[Прилуки]] # [[Качанівка]] # [[Новгород-Сіверський]] # [[Борзна]] # [[Сокаль]] # [[Короп]] # [[Хмільник]] # [[Дземброня]] # [[Дублін]] # [[Діліжан]] # [[Бердянськ]] # [[Глухів]] # [[Путивль]] # [[Чигирин]] # [[Переяслав-Хмельницький]] # [[Бровари]] # [[Бориспіль]] # [[Буча]] # [[Італійський розмовник]] # [[Тбілісі]] # [[Карпатський біосферний заповідник]] # [[Хуст]] # [[Бар]] # [[Нижні Сірогози]] # [[Маріуполь]] # [[Приазов'я]] # [[Рахів]] # [[Ланьцут]] # [[Миколаїв (Львівська область)]] # [[Миколаївський район (Львівська область)]] # [[Чорноморський біосферний заповідник]] # [[Генічеськ]] # [[Тінмут]] # [[Гора Ротило]] # [[Національний музей народної архітектури та побуту України]] # [[Зеленодольськ]] # [[Старий Крим]] # [[Драгобрат]] # [[Опішня]] # [[Національний природний парк «Синевир»]] # [[Тячів]] # [[Косів]] # [[Меджибіж]] # [[Народний музей Хліба (с. Білопілля Козятинського району)]] # [[Сторожинець]] # [[Поморяни]] # [[17-те століття в серці Львова]] # [[Мцхета]] # [[Хортиця]] # [[Чернівецький район]] # [[Добропілля]] # [[Севілья]] # [[Білий Камінь]] # [[Сухумі]] # [[Олександрівка (Кіровоградська область)]] # [[Гущинці]] # [[Гродненська область]] # [[Міжнародний аеропорт Одеса]] # [[Покровськ]] # [[Залізний Порт]] # [[Кілія]] # [[Вилкове]] # [[Мелітополь]] # [[Антоніни]] # [[Список бюджетних авіакомпаній]] # [[Муровані Курилівці]] # [[Очаків]] </div> == Покращені статті == <div class="references-small" style="-moz-column-count:3; column-count:3; -webkit-column-count:3;"> # [[На гору Ключ]] # [[Маршрути Карпатами]] # [[На Парашку через Гуркало]] # [[Румунія]] # [[Вінницька область]] # [[Краків]] # [[Львівська область]] # [[Берлін]] # [[Вінниця]] # [[Коростень]] # [[Хмельницький]] # [[Львів]] # [[На гору Пікуй]] # [[Моршин]] # [[Стрий]] # [[Трускавець]] # [[Берестя]] # [[Центральна Україна]] # [[Яремче]] # [[Асканія-Нова]] # [[Житомир]] # [[Миргород]] # [[Суми]] # [[Кременчук]] # [[Запорізька область]] # [[Конотоп]] # [[Запоріжжя]] # [[Чернівці]] # [[Черкаси]] # [[Буковель]] # [[Волинська область]] # [[Гоща]] </div> == Статті про Україну іншими мовами == <div class="references-small" style="-moz-column-count:3; column-count:3; -webkit-column-count:3;"> # [[:ru:Вышгород]] # [[:ru:Лазурное]] # [[:ru:Киев/Международный аэропорт Борисполь]] # [[:ru:Львов/Международный аэропорт Львов]] </div> a5ivrpwx9kl96seva18c3rpvtfo87xm 0 1923 26964 25746 2020-08-16T15:12:43Z RLuts 5 26964 wikitext text/x-wiki {{DISPLAYTITLE:<span style="display:none">Головна сторінка/тест</span>}} __NOTOC__ __NOEDITSECTION__<div> {{Welcomeblock}}</div> <table style="width:100%; height:100%; cellspacing:1000px;"> <tr> <td style="width:50%; height:100%; padding: 10px 5px 5px 0; vertical-align:top;"> <!--***************Ліві верхні блоки*****************--> {{Bestarticles}} <!--************Кінець лівих верхніх блоків***********--> </td> <td style="width:50%; height:100%; padding: 10px 5px 5px 0; vertical-align:top;"> <!--****************Праві верхні блоки***************--> {{Bottomblock}} {{Imageblock}} {{Inter}} <!--*************Кінець правих верхніх блоків*********--> </td> </tr> <tr> <td style="width:50%; height:100%; padding: 10px 5px 5px 0; vertical-align:top;"> {{Майбутні події}} </td> <td style="width:50%; height:100%; padding: 10px 5px 5px 0; vertical-align:top;"> {{Поточні події}} </td> </table> {{Projects}} {{mobile}} {{Мета-стаття}} ihctfytk39tjcyka4o91btjf30wt5uy 4 1925 34980 19862 2024-01-20T22:30:02Z MarianaSenkiv 5081 34980 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} Ви завітали до Вікімандрів та хочете написати статтю про своє місто, або про місто, яке ви добре знаєте. Вам допомогли з посиланнями на правила. Проте правил занадто багато, вони часом незрозумілі, а іноді, здається, що вони перечать один одному. Що робити? Про що писати? '''Найголовніше:''' Уявіть, що ви пишете не про своє місто, де і так все знаєте, а про якесь інше, де ви ніколи не були, і куди збираєтесь поїхати вперше як турист. У реальному житті ви зайняті. За півгодини до виходу з дому ви надрукували сторінку Вікімандрів про місто Х, куди ви їдете, або завантажили її на планшет / в смартфон. В поїзді, а тим більше в літаку ви матимете час її прочитати, але не буде інтернету. Це всі ваші знання про місто Х. Вам з ними потрібно буде скласти програму подорожі, спланувати, що і в якому порядку ви будете дивитися, де поїсти, і, якщо ви не встигли замовити готель заздалегідь, де ви будете ночувати. В першу чергу, із статті має бути зрозуміло, '''навіщо взагалі їхати в місто'''. Це означає, що розділ «Визначні місця» має бути чимось заповнений. Якщо ви не знаєте, чим ваше місто могло би бути цікавим мандрівнику, та відчуваєте труднощі із заповненням цього разділу, можливо, поки не варто [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті|писати про це окрему статтю]], а спочатку спробувати з'ясувати, що в ньому цікавого для людини, яка приїхала сюди вперше. У вашому місті є декілька музеїв. Звичайно, в інтернеті завжди знайдеться список цих музеїв, скопіювати його до Вікімандрів нескладно. А тепер поставте себе на місце мандрівника, який бачить лише назви, не знаючи, що за ними стоїть: Краєзнавчий музей, Художній музей, Музей декоративно-прикладного мистецтва... Сумно? Звичайно. Постарайтесь розповісти, ''що цікавого є в цих музеях'', чим вони особливі, чому їх варто відвідати. Не забудьте також про години роботи, адреси, контактну інформацію: вам це, можливо, не так важливо, а ось людині, що вперше їде до міста — для планування маршруту дуже необхідно. Якщо музеїв не один і не два, виберіть найголовніші і незвичайні. Навряд чи когось зацікавить шкільний музей чи музей трудової слави ТОВ «Роги і копита», а ось звичайний краєзнавчий музей цілком може стати цікавим мандрівнику, особливо якщо в ньому є рідкісні експонати (напишіть, які саме!). Той же принцип стосується усіх розділів путівника: '''не вивалюйте на читача''' список всіх церков, всіх кафе, всіх торгових центрів і всіх автомийок. Останім, до речі, в путівнику взагалі не місце, а згадки про інші залежать від того, наскільки вони незвичайні, цікаві чи корисні для гостей міста. Пам'ятайте, що сама по собі назва (церква Святого Миколая, кафе «Зустріч» чи торговий центр «Панорама») нікому ще ні про що не говорить. Чи варто мандрівнику витрачати час, щоб добратись до окраїни та поглянути на церкву Святого Миколая, чи він просто потратить свій час? Списки з десятків об'єктів ще не роблять статтю путівником. Важливо розповісти про всі визначні місця; написати, коли вони побудовані, чим і чому цікаві. Так само необхідні короткі описи кафе і ресторанів (чи є обслуговування? чим годують? що є такого, що запам'ятовується?). Не піддавайтесь бажанню перерахувати всі підприємства громадського харчування, які є у вашому місті. Краще менше, і краще. Мандрівникам важливо знати, де поїсти в центрі міста, в околицях вокзалів і головних пам'яток. Кафе поруч з вашим будинком може бути дуже хорошим, але навряд чи варто туди йти, якщо в центрі є кафе не гірше, а вже торговий центр в п'ятому мікрорайоні Заріччя — відверто зайва інформація, яка лише захламлює путівник. Отже, постарайтесь поглянути на своє місто очима мандрівника. Це часом незвично, але цікаво і навіть пізнавально. [[Вікімандри:Вперед!|Вперед!]] bmfeuwik5s7u3wgsfq8toyygiyni8e2 4 1929 19375 18756 2018-02-18T22:42:59Z Visem 502 /* Україна */ 19375 wikitext text/x-wiki {{Підтримай Вікімандри українською navbar}} Цей список носить рекомендаційний характер, та в жодному разі не є вичерпним. Ви також можете доповнювати його та рекомендувати учасникам статті до поліпшення. В рамках конкурсу поліпшувати можна будь-яку статтю, що створена до початку конкурсного періоду. </br>Якщо Ви плануєте працювати над якоюсь сторінкою протягом конкурсу, поставте код '''<nowiki>{{Пишу}}</nowiki>''' на початку статті. Тоді інші користувачі будуть бачити, що триває робота. <div style="-moz-column-count:4; column-count:4; -webkit-column-count:4;"> == Україна == * [[Бахчисарай]] * [[Буковель]] * [[Вінниця]] * [[Волинська область]] * [[Диканька]] * [[Дніпро]] * [[Дніпропетровська область]] * [[Донецька область]] * [[Житомирська область]] * [[Запорізька область]] * [[Запоріжжя]] * [[Івано-Франківськ]] * [[Івано-Франківська область]] * [[Кам'янець-Подільський]] * [[Київська область]] * [[Кіровоградська область]] * [[Конотоп]] * [[Кременчук]] * [[Кропивницький]] * [[Луганська область]] * [[Львівська область]] * [[Любеч]] * [[Миргород]] * [[Моршин]] * [[Ніжин]] * [[Полтава]] * [[Полтавська область]] * [[Рівненська область]] * [[Свалява]] * [[Сватове]] * [[Сімферополь]] * [[Скадовськ]] * [[Славське]] * [[Стрий]] * [[Суми]] * [[Сумська область]] * [[Тернопільська область]] * [[Трускавець]] * [[Тульчин]] * [[Умань]] * [[Харків]] * [[Харківська область]] * [[Херсонська область]] * [[Хмельницька область]] * [[Хмельницький]] * [[Шаргород]] * [[Черкаси]] * [[Черкаська область]] * [[Чернівецька область]] * [[Чернівці]] * [[Чернігівська область]] * [[Чорнобильська зона]] * [[Чортків]] * [[Ямпіль]] * [[Яремче]] == Інші країни та місця == * [[Загальні теми]] * [[Абхазія]] * [[Австрія]] * [[Азербайджан]] * [[Албанія]] * [[Аляска]] * [[Амстердам]] * [[Анкара]] * [[Антак'я]] * [[Афіни]] * [[Балкани]] * [[Балтійські країни]] * [[Бангкок]] * [[Барселона]] * [[Батумі]] * [[Башкортостан]] * [[Белград]] * [[Бендери]] * [[Берестя]] * [[Берлін]] * [[Бєлгород]] * [[Бізерта]] * [[Білорусь]] * [[Болгарія]] * [[Боснія і Герцеговина]] * [[Британські острови]] * [[Будванська рів'єра]] * [[Бутан]] * [[Бухарест]] * [[Варна]] * [[Вашингтон]] * [[Велика Британія]] * [[Великий китайський мур]] * [[Відень]] * [[Вірменія]] * [[Ганновер]] * [[Греція]] * [[Грузія]] * [[Ґорі]] * [[Ґданськ]] * [[Данія]] * [[Далянь]] * [[Дрезден]] * [[Дубровник]] * [[Естонія]] * [[Єреван]] * [[Золоті Піски]] * [[Ірландія]] * [[Ісландія]] * [[Іспанія]] * [[Італія]] * [[Казахстан]] * [[Каїр]] * [[Каліфорнія]] * [[Карлові Вари]] * [[Китайський розмовник]] * [[Кишинів]] * [[Кіпр]] * [[Косово]] * [[Кошице]] * [[Краків]] * [[Латвія]] * [[Лефкара]] * [[Литва]] * [[Лондон]] * [[Лос-Анджелес]] * [[Люблін]] * [[Люблінське воєводство]] * [[Мадрид]] * [[Македонія]] * [[Мальдіви]] * [[Мальта]] * [[Мангалія]] * [[Маріанські Лазні]] * [[Махдія]] * [[Мексика]] * [[Мехіко]] * [[Молдова]] * [[Москва]] * [[Мостар]] * [[Нагірний Карабах]] * [[Непал]] * [[Нідерланди]] * [[Німеччина]] * [[Норвегія]] * [[Нью-Йорк]] * [[Париж]] * [[Пекін]] * [[Південна Корея]] * [[Північна Корея]] * [[Північний Кіпр]] * [[Познань]] * [[Польща]] * [[Прага]] * [[Рига]] * [[Рим]] * [[Росія]] * [[Румунія]] * [[Санкт-Петербург]] * [[Севан]] * [[Сербський розмовник]] * [[Сеул]] * [[Сігулда]] * [[Скандинавія]] * [[Скоп’є]] * [[Словаччина]] * [[Словенія]] * [[Сонячний Берег]] * [[Сороки]] * [[Софія]] * [[Сполучені Штати Америки]] * [[Стамбул]] * [[Стокгольм]] * [[Сус]] * [[Таїланд]] * [[Таллінн]] * [[Танзанія]] * [[Тарту]] * [[Тирана]] * [[Токіо]] * [[Туніс (місто)]] * [[Угорщина]] * [[Уельс]] * [[Урал]] * [[Уфа]] * [[Фамагуста]] * [[Флорида]] * [[Франкфурт-на-Майні]] * [[Франція]] * [[Херцег-Нові]] * [[Хорватія]] * [[Чехія]] * [[Шарм-еш-Шейх]] * [[Швеція]] * [[Шотландія]] * [[Шрі-Ланка]] * [[Юрмала]] * [[Японія]] </div> 0rz6h3l7obxx8lhgdw128trbmfhkl89 14 1930 17675 2018-01-22T09:05:29Z Dcljr 22 creating category used by {delete} -- if we don't want this, we probably should redirect {delete} to {db}, as has been attempted (and undone) in the past 17675 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Технічні категорії]] 684u8f6idjce8w35rbo5tv1lbafhd16 0 1932 33891 32719 2022-11-23T04:47:34Z Trident of Neptun 6004 33891 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{parkbar | park=Асканія-Нова | parklocal= | website = http://askania-nova-zapovidnik.gov.ua/ | image= | caption= | city= | landscape= | attraction = | fauna = | flora = }} '''Біосферний заповідник «Асканія-Нова»''' — науково-дослідна установа в системі Національної академії аграрних наук України, державний заповідник. Розташований біля смт Асканія-Нова Чаплинського району [[Херсонська область|Херсонської області]] (звідки і колишня назва заповідника — «Чаплі»). == Зрозуміти == Назву місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Фрідріх Фердинанд Ангальт-Кетен-Плесський у 1841 році на честь маєтку Асканії в Німеччині. === Історія === === Ландшафт === === Флора і фауна === === Клімат === == Як дістатись == Автобус до смт. Асканія-Нова : * з [[Херсон]]у (час їзди приблизно 3.30 годин) * з [[Скадовськ]]а (час їзди приблизно 3 години) * з [[Генічеськ]]а (час їзди приблизно 2 години) * з [[Новоолексіївка|Новоолексіївки]] (час їзди приблизно 1:40 хвилин) При вході в зоопарк (на початку маршруту) є платна автомобільна стоянка. == Плата/Дозвіл на відвідування == Каса Біосферного заповідника «Асканія-Нова» з 11 листопада працює за графіком: Пн-Пт з 8:00 до 15:00. Сб-Нд вихідні. У зимовий період туристи обслуговуються тільки за попереднім замовленням. Тел. (099)6562344 == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == Біля виходу із зоопарку розташований ринок сувенірів, де ви зможете купити собі щось на згадку про гарний відпочинок. == Де поїсти == * кафе «Асканія» тел. (05538) 6-13-66 * кафе «Канна» тел. (05538) 6-15-99 * кафе «Уют» тел. (05538) 6-16-16 * барі-ресторані «Сафарі» тел. (05538) 6-13-37 == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === * Готель «Канна» === Кемпінг === * Кемпінг «Фортуна» === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Національний парк}} hpow66tpmv0whgk3lbgxzdjfazpp8cr 0 1940 34425 33907 2023-08-31T11:37:24Z 45.151.236.24 /* Зрозуміти */ 34425 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Садиба у Гощанському парку.jpg | caption=Садиба у Гощанському парку | city=Гоща | citylocal= | map= | arm= | population=5353 | callingcode=+380-3650 }} '''Гоща''' — центр Гощанського району, що знаходиться у центрально-східній частині [[Рівненська область|Рівненської області]]. == Зрозуміти == Селище розташоване на березі річки Горинь. Відстань від обласного центру - 32 км. Межує з Острозьким районом на півдні, з Рівненським - на заході, з Костопільським та Березнівським - на півночі, з Корецьким - на сході, з Новоград-Волинським районом Житомирської області - на південному сході. === Історія === Перша згадка у літописах про Гощу датується 1152 роком. З історичних джерел відомо, що в XIV ст. село належало боярину Кирдєєву, а пізніше магнатам Гойським. Наприкінці XIV ст. у Гощі збудували замок, обнесений з усіх боків муром і валами. Рештки одного з валів збереглися й досі. В середині XIV ст. Гоща опинилася під владою Литви, а після Люблінської унії — шляхетської Польщі. Прагнучи знищити режим жорстокого соціального і національного гноблення, населення не раз вставало на боротьбу проти панів. Чимало селян брало участь в селянсько-козацькому повстанні 1594—1596 рр. під керівництвом Северина Наливайка. Гоща отримала магдебурзьке право та статус міста у XVI ст. З кінця XVI і майже до середини XVII ст. Гоща була одним з центрів протестантської течії — социніанства, котру католики проголосили еретичною. В XVII ст. Гоща належала князям Соломирецьким. Зокрема, княгиня Регіна Соломирецька виступила фундатором й меценатом Михайлівського монастиря, з умовою відкриття при монастирі школи. 1639 року до обителі перенесено школу-філію Києво-Могилянського колегіуму з Вінниці. У Гощанській філії Києво-Могилянської академії викладав видатний православний діяч, богослов, філософ, архімандрит Києво-Печерського монастиря Інокентій Гізель. Після Соломирецьких власником Гощі став Адам Кисіль. В 1775 р. володіли Гощею Ленкевичі, які наприкінці XVIII ст. заклали парк, який відтоді став «зеленою окрасою» містечка з рідкісними видами флори, що привертали увагу подорожуючих, природодослідників, ботаніків. На території близько 7 га височіють 50 видів дерев та чагарників, завезені з південної півкулі. Справжнім символом парку та Гощі стало рідкісне дерево гінкго, що росло на території України ще в дольодовиковий період. У XIX ст. власниками були Валевські. Валевські спорудили на території парку власний маєток у 1840-х роках. Садиба побудована у стилі шале з фахверковим фасадом та мансардовим поверхом. Такі будинки були поширені у Швейцарських Альпах, Німеччині, Франції, Австрії. «Шале» перекладається як «хатина пастуха». І це цілком логічно, що вони були популярними у Альпах, у гірських місцевостях. В Україні шале – рідкісна форма зодчества. Однак оскільки Валевські утримували одну з найбільших на Волині вівчарень (3 тис. овець) та стайні на 300 коней, таку архітектурну форму європейського типу можна вважати виправданою. За радянську добу південний фасад садиби був обкладений облицювальною плиткою, що надало будівлі соціалістичних рис. Нині Садиба пустує та потребує проведення реставраційних робіт. У 1959 році Гоща набула статус селища міського типу. === Природно-географічні та кліматичні умови === Загальна площа Гощанського району – 690 км ². [[Файл:Річка Горинь у Гощі.jpg|міні|Річка Горинь у Гощі]] Площа смт. Гоща – 7,09 км². Середня температура повітря у січні – -4,0°С, у липні – +19,1°С. Висота над рівнем моря – 192 м. Кількість сонячних днів у році – 70. Територією району протікає ріка Горинь, що впадає в р. Прип’ять. У районі нараховується 37 ставків, що розташовані на території різних сільських рад району. Кількість опадів – 600 – 650 мм за рік, більше у літній період. Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. == Як дістатись == === Автомобілем === Через селище проходять автошлях міжнародного значення Київ—Житомир—Рівне—Дубно—Львів—Чоп (М06, частина E40) та автошлях регіонального значення Рівне-Тучин-Гоща-Вельбівно (Р 77). === '''Автобусом''' === [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=560100 Розклад руху автобусів із автовокзалу міста Рівне.] == Що відвідати == * '''Свято-Михайлівський монастир''' (спершу чоловічий, тепер – жіночий) – пам'ятка архітектури національного значення, закладена у 1639 році. Адреса – смт Гоща, вул. Шевченка,3. [[Файл:Свято-Михайлівська церква в Гощі.jpg|міні|Свято-Михайлівська церква у Гощі, XVII ст.]] * '''Дзвіниця церкви Св. Михаїла'''. * '''Свято-Покровський жіночий монастир''' – у 1629 році Реґіна (Ірина) Соломирецька, уроджена княгиня Гойська, прихильниця православної церкви, заснувала в Гощі православний монастир св. Михаїла з школою. У 1672 році, під час нападу кримських татар на містечко, окремі дерев’яні приміщення цього монастиря були спалені. В період 1629 – 1672 років Гощанський Михайлівський чоловічий православний монастир був культурно-освітнім центром на Волині. Про це свідчить існування при ньому вищої школи, де працювали видатні постаті національної культури І.Гізель, Г.Старушич, Л.Баранович. У 1672 році під час нападу кримських татар на містечко окремі дерев’яні приміщення цього монастиря були спалені. Після пожежі монастир поступово відбудовувався, наприкінці ХVІІ століття перейшов з православної до греко-католицької єпархії. У радянський період (1939 – 1991 рр.) монастир був ліквідований. Відновив свою діяльність у 2004 році, як Покровський жіночий православний монастир Української православної церкви Московського Патріархату. * '''Гощанський парк''' – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, закладена у XVIII ст. [[Файл:Гощанський парк, XVIII ст..jpg|міні|Гощанський парк, XVIII ст.]] * '''Кована карета в Гощанському парку''', виготовлена 2016 р. до 25-річчя Незалежності України майстрами ковальського мистецтва. [[Файл:Кована карета у Гощанському парку.jpg|міні|Кована карета у Гощанському парку]] * '''Садиба Валевських''' – пам’ятка архітектури місцевого значення, XIX ст. [[Файл:Садиба Валевських у Гощі.jpg|міні|Садиба Валевських у Гощі]] * '''Каплиця у Гощі.''' [[Файл:Каплиця у Гощі.jpg|міні|Каплиця у Гощі]] * '''Водяний млин''' – пам'ятка дерев'яної архітектури XIX ст. Збудований млин був у 1882 році представниками роду Валевських, котрі привезли устаткування для спорудження млину з Голландії. [[Файл:Вітряний млин у Гощі.jpg|міні|Вітряний млин у Гощі]] * '''Красносільський вітряк''' – пам'ятка дерев'яної архітектури, збудована чехом Іваном Клічником у с. Красносілля Гощанського району 1895 р. * '''Вітряний млин у с. Витків''' - пам'ятка народної архітектури. Вік Витківського млина – понад 200 років. Конструкція вітряка у Виткові дуже подібна до красносільського вітряного млина. Правда, він в дещо гіршому стані ззовні, ніж красносільський, хоча всі основні механізми теж збереглися. За конструктивно-технічним вирішенням вітряк стовпового типу. У 50 – 60-ті роки, вітряки працювали на повну потужність, довго і плідно служили хліборобам. До війни у Виткові було чотори вітряки. Один з них згорів за Польщі, інший гітлерівці спалили у війну. До війни серед власників вітряків були і німці, зокрема, у Виткові власником вітряка був німець Густав. * '''Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Дорогобужі''', що стала відомою завдяки унікальній знахідці – шедевру волинського іконопису Ікони Пресвятої Богородиці Одигітрії, створена в кінці XIII – початку XIV століть. Особливість ікони полягає у її східних рисах, адже лице Богоматері не українізоване, як у іконописі наступних століть. Нині ікона зберігається у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. * '''Дорогобузьке городище''' XI – XIII століть. * '''Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею''' – пам'ятка релігійного зодчества національного значення у с. Дорогобуж, датована другою половиною XVI ст. * '''Церква Преображення Господнього з дзвіницею''' – пам'ятка дерев'яної архітектури національного значення у с. Тучин, створена у 1730 р. == Чим зайнятись == * Польоти на літаках та планерах з аеродрому Воронів, який розташований в 33 км на схід від міста Рівне, неподалік села Воронів, Гощанського району. * Відвідати Обласний фестиваль народної творчості, історії та побуту "Красносільські вітряки" у с. Красносілля Гощанського району, що проходить щороку на початку осені на території села. * Відвідати музей-криївку УПА у Бабині. == Що купувати == * '''[http://gzpt.com.ua/ Продукцію ПрАТ "Гощанський завод продтоварів]"''', смт. Гоща, вул. Рівненська, 19; тел.: +38 (068) 440-32-99, +38 (050) 151-14-90. * '''[https://www.facebook.com/oleh.yarynich/posts/1570194749715727?pnref=story Поштові листівки з символікою Гощі]''' == Де поїсти == '''Кафе «Щедрий млин»''', смт Гоща, вул. Рівненська, 76, тел.(03650)2-17-93 '''Ресторан «Україна»''', смт Гоща, вул. Незалежності, 7, тел.(03650)2-10-93 '''Кафе «Монастирське»''', смт Гоща, вул. Шевченка, 1, тел.(03650)2-14-63 '''Кафе «Рікос»''', смт Гоща, вул. Радянська, 2. '''Кафе «Гарячі страви»''', смт Гоща, вул. Рівненська. '''Кафе «Лео»''', смт Гоща, вул. Незалежності. '''Кафе «Застав’я»''', смт Гоща, вул. Застав’я, тел.: 097 130 3259. == Де зупинитись == === Дешево === '''[https://stejka.com/ukr/rovenskaja/gowa/oteli/motel/ Комплекс дорожнього сервісу "Щедрий млин"]'''. Адреса: смт Гоща, вул. Рівненська,76. Тел.: (03650)2-17-93. Комплекс включає готель, паркінг, ресторан. Вартість двомісного номеру - 100 - 200 грн., тримісного стандарт - 150 грн. === Середні ціни === '''[https://www.booking.com/hotel/ua/oazis-m.uk.html?aid=356938;label=metagha-link-localuniversalUA-hotel-444898_dev-desktop_los-1_bw-14_dow-Sunday_defdate-1_room-0_lang-uk_curr-UAH_gstadt-2_rateid-0;sid=893d8e329d3d8564b3fe607934e6d151;all_sr_blocks=44489801_108323385_0_0_0;bshb=0;checkin=2018-02-11;checkout=2018-02-12;dest_id=-1034755;dest_type=city;dist=0;group_adults=1;group_children=0;hapos=1;highlighted_blocks=44489801_108323385_0_0_0;hpos=1;no_rooms=1;room1=A;sb_price_type=total;srepoch=1517134923;srfid=9150c6934ce76c235f826b79929a1916879cbb24X1;srpvid=e8b648e5ecc9027e;type=total;ucfs=1&#hotelTmpl Готель "Оазис-М"]'''. Адреса: вул. Незалежності, 53-а, Бабин, Рівненська область. Тел.: 0362 438 183. Вартість одномісного номеру - 440 грн. === Дорого === == Зв'язок == '''Поштовий індекс''' - 35400. '''Телефонний код''' - +380-3650. == Куди далі == * У західному напрямку – '''[[Рівне]]'''. * У південному напрямку – '''[[Острог]]'''. {{footer|ispartof=Рівненська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Рівненської області]] qnaxcr4m5qp86vnfia60nlzz5rp1ukd 0 1944 36154 34780 2024-11-07T07:14:56Z Olena Zvarych07 7231 36154 wikitext text/x-wiki {{geo|48.460278|24.558611}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Yaremche from Makovytsa.jpg | caption=Краєвид на Яремче з гори Маковиця | city=Яремче | citylocal= | map= | arm=Yaremche coa.png | population= 8198 осіб | callingcode= +380-3434 }} '''Яремче (до 2006 року - Яремча)''' - місто обласного значення на [[Західна Україна|Заході України]] в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Яремче входить до складу Карпатського національного природного парку. Розташоване в улоговині Карпат на території Горган. З усіх сторін місто оточують вершини. З півдня і південного заходу лежить хребет Явірник, з заходу розмістились гори Щивка, Чорногориця і Синечка, зі сходу — гора Маковиця. Висоти навколишніх гір коливаються від 400 м до 1500 м і вище. Через всю територію міста протікає річка Прут. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * У місті працює {{listing |type= go | name= залізнична станція Яремче| alt= | url= | email= | address= | lat=48.4489 | long=24.5527 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}, що приймає міжміські та приміські поїзди: '''Пасажирські поїзди''' * Щоденний пасажирський поїзд "Гуцульщина" сполученням Київ-Рахів. Вагони люкс, купе, плацкарт. * Щоденний пасажирський поїзд "Львів-Рахів". Вагони купе, плацкарт, загальні. * Швидкий потяг 143/144 Київ — Ворохта (через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів). Курсує в холодне півріччя. '''Приміські поїзди''' * Ворохта - Коломия - Ворохта * Яремче - Івано-Франківськ - Яремче * Коломия - Рахів - Коломия * Івано-Франківськ - Рахів - Івано-Франківськ Розклад поїздів по станції Яремче [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23255&by_station=1 на сайті Укрзалізниці]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing |type= see | name=Багровецький водоспад | alt= | url= | wikipedia=Багровецький водоспад | wikidata= | email= | address= | lat=48.419056 | long=24.522639| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2023-08-17 | content= }}{{Mapframe}} * {{see | name= водоспад Пробій| alt= | url= | wikipedia=Пробій (водоспад) | email= | address= | lat=48.4400 | long=24.5402| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} - каскадний водоспад на річці Прут. * {{see | name=водоспад Дівочі сльози | alt= | url= | wikipedia=Дівочі Сльози (Яремче) | wikidata= | email= | address= | lat=48.4448 | long=24.5189 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=водоспад Женецький Гук | alt= | url= | wikipedia=Женецький водоспад | wikidata= | email= | address= | lat=48.39119 | long=24.49981 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=Нарінецький водоспад | alt= | url= | wikipedia=Нарінецький водоспад | wikidata= | email= | address= | lat=48.38431 | long=24.52162 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=Капливець | alt= | url= | wikipedia=Капливець | wikidata= | email= | address= | lat=48.433889 | long=24.594417 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-20 | content= }} * {{listing |type= see | name= Скелі Довбуша| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4399 | long=24.5639| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} — нагромадження кам’яних брил ямненського пісковику. * {{listing |type= see | name= Церква Чуда Архистратига Михаїла| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4763 | long=24.5771| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} 1844 року * {{listing |type= see | name= Успенська церква| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4543 | long=24.5546| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} 1884 року. * {{listing |type= see | name= Церква св. Іоанна Милостивого| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4304 | long=24.5659| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} — дерев'яна церква XVIII ст. * {{listing |type= see | name= Церква св. Апостолів Петра і Павла| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4800 | long=24.5557| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} — дерев'яна церква збудована у 2000 році. * {{listing |type= see | name= Музей етнографії та екології Карпатського краю| alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Свободи, 269 | lat=48.44983 | long=24.55471| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 10:00-18:00| price=25 грн | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= see | name= відслонення гірської породи на правому березі річки Прут| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4431 | long=24.5544| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= see | name= Вольєрне господарство| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4458 | long=24.5393| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 9:00-18:00| price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= see | name= перевал Пересліп| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4442 | long=24.4631| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} == Чим зайнятись == * '''Піший туризм''' ** маршрут «[[Стежка Довбуша]]». Завдовжки 4 км, тривалість прогулянки 4 год. ** маршрут «На гору Маковицю». Довжина 9 км, тривалість 5 год. ** «на полонину Туршугувата». 16 км. 5 год. ** «на хребет та полонину Чорногориця». 20 км. 5,5 год. ** «на полонини Явір та Вовча». 16 км. 6 год. ** «на полонину Явірник». 15 км. 6 год. ** «на Делятин через гору Синячка». 25 км. 6 год. ** «на гору Смерічок». 14 км. 7 год. ** «на Яремче через полонину Явірник». 27 км. 2 дні. ** «на село Бистриця через гору Довбушанка». 36 км. 2 дні. * '''Велосипедний туризм'''. Маршрути: ** «Оглядовий» по місту Яремче. 7 км. 1 год 20 хв. ** «Легенда». Яремче — монастир — база "Легенда". 17 км. 1 год. ** «Багрівець». Яремче (центр) — вольєри — присілок Багрівець — база "Карпати" — водоспад Пробій. 6 км. 1,5 год. ** «Дівочі сльози». Яремче (центр) — вольєри — водоспад Дівочі сльози. 7 км. 1,5 год. ** «Маливо». Яремче (центр) — село Заріччя — гора Маливо — місто Яремче (центр). 27 км. 3 год. ** «Білий Камінь». Яремче (центр) — село Делятин — гора Пірс-Дора — скеля Білий Камінь — місто Яремче (центр). 23 км. 4 год. * '''Рафтинг''' по річці Прут. * '''Кінні прогулянки''' * '''Політ на аерошуті''' == Що купувати == Сувенірні ринки: *'''[https://goo.gl/maps/Akn1KxRoStn4zyZRA Сувенірний ринок "ДОРА"] (Свободи 59/2), присілок Дора, в напрямку Івано- Франківська.''' *{{listing |type= other | name= біля водоспаду Пробій| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4395 | long=24.5409| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= other | name= біля стежки Довбуша| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.43492 | long=24.55295| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= other | name= біля моста| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.44191 | long=24.54807| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= other | name= біля вольєрного господарства| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4455 | long=24.5393| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} == Де поїсти == === Дешево === * {{listing |type= eat | name= Варенична| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4484 | long=24.5540| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=Пропонує вареники з різноманітною начинкою за помірну ціну. }} === Середні ціни === * {{listing |type= eat | name= ресторан «Гуцульщина»| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.43945 | long=24.54065| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=Ресторан-музей побудований архітектором І. Бондарчуком з дерева за канонами гуцульської архітектури без єдиного цвяха. }} * {{listing |type = eat |lat =48.449311 |long = 24.554036 |name = McDonald's |alt = |address = вул. Свободи, 263|directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =099 227 1873 |fax = |email = |skype = |hours =07:00 до 22:00, під час повітряної тривоги заклад зачиняється, і відкривається орієнтовно через годину після її скасування|price = |lastedit = 2023-11-18 |description = }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Карпатські джерела | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= вул. Івана Франка, 60/2, мікрорайон «Ямна» | lat=48.4387 | long=24.5743 | directions= | phone=+38 097 888 3801 | tollfree= | fax= | hours= | price=700 грн за двомісний номер | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-19 | content= }} * {{listing | type=sleep| name=Ведмежа гора | alt= | url= https://vedmezhagora.com | wikipedia= | email=goraifua@gmail.com | address= вул. Михайла Грушевського, 29| lat= 48.443165| long= 24.544651| directions= за 1 км від ж/д вокзалу м. Яремче, за 49 км від гори Говерла, та за 60 км від вокзалу м. Івано-Франківськ. | phone= + 38 098 371 5152| tollfree= | fax= | hours= Час заїзду в номер — після 13:00. Час виїзду з номеру — до 11:00. Час відвідування для сторонніх гостей – з 9:00 до 23:00. Для цього необхідно зареєструвати візит в адміністратора готелю| price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2023-11-29 | content=Сімейний курорт, який швидко розбудовується і робить акцент на оздоровленні та еко-туризмі. }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Ворохта]], [[Буковель]] {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] 55kji485uvbpqlzce3733uxtfokdue7 0 1949 34446 18023 2023-09-20T15:54:59Z CommonsDelinker 1602 Replacing Памятник_С.Б.Фальц-Фейн,_с._Хорли,.JPG with [[File:Памятник_С.Б.Фальц-Фейн,_с._Хорли.jpg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR6|Criterion 6]], remove extra , from title). 34446 wikitext text/x-wiki {{geo|46.082222|33.296389|14}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Хорли | citylocal= | map= | arm= | population=795 | callingcode= }} '''Хорли''' розташований у [[Україна|Україні]], у [[Херсонська область|Херсонській області]]. Півострів Хорли знаходиться у Каркінітській затоці Чорного моря. == Зрозуміти == == Як дістатись == Відстань від м. Херсон до с. Хорли - 106 км === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == Необхідності в транспорті немає: відстані в селі не перевищують 1 км. == Що відвідати == <gallery> Файл:Памятник С.Б.Фальц-Фейн, с. Хорли.jpg|Пам’ятник Софії Богданівни Фальц-Фейн, засновниці села Хорли, споруджений її онуком Едуардом Фальц-Фейн </gallery> == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} j2oqa35eprh58zgunwl0y7ujbmf7ih9 0 1957 36932 34128 2025-04-03T00:18:25Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36932 wikitext text/x-wiki {{geo|49.785|23.868}} {{pagebanner}} {{citybar | image=46-236-0027 Obroshyno Palace RB.jpg | caption=Єпископський палац в Оброшине | city= Оброшине | citylocal= | map= | arm= | population=4186 осіб | callingcode=032230 }} Село '''Оброшине''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у Пустомитівському районі [[Львівська область|Львівської області]] == Зрозуміти == Село Оброшине розташоване на відстані 8 км на південний захід від околиць Львова. Через село проходить автошлях національного значення [[File:N-road-13-Ukraine.svg|30px]] за маршрутом '''Львів-Самбір-Ужгород'''. Населення - понад 4 тис осіб. === Історія === Перша письмова згадка про Оброшине датується 1456 року, коли король Казимир Ягеллончик передав королівські володіння у селі каштелянові Петру Шамотульському (Piotr Szamotulski). Через 10 років селище у Шамотульського викупив львівський архієпископ — Григорій з Сяніка. З 1466 по 1939 рік Оброшине належало львівським римо-католицьким архієпископам. У 1730 році тут побудована архієпископська літня резиденція. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - {{listing|type=go| | name= Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького | alt=аеропорт Львів | url=http://lwo.aero/ | wikipedia=Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького | email= | address= | lat=49.8136 | long=23.9605 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} у місті [[Львів]]. До Оброшиного з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 12 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === Поруч з селом проходить приміська залізнична лінія Стрийського та Самбірського напрямків. В Оброшине розташована залізнична станція {{listing|type=go | name=Оброшин | alt= | url= | wikipedia=Оброшин (станція) | email= | address= | lat=49.7813 | long=23.8926 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Сюди можна дістатись з Приміського вокзалу Львова приміською електричкою. Вартість квитка - 8 грн, студентського - 4 грн. Поїздка триває 17-23 хв. Розклад поїздів та вартість квитків подана станом на 1 лютого 2018 року. За змінами потрібно стежити на сайті Укрзалізниці (http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) === {{Автомобілем}} === Мандрівка автомобілем з Головного залізничного вокзалу Львова триватиме 21 хв (відстань 13,4 км): * з Головного вокзалу потрібно їхати вулицею Городоцька до виїзду з міста; * минувши Кільцеву дорогу, продовжити рух прямо по автошляху [[File:M-road-11-Ukraine.svg|30px]]; * через 1,6 км повернути наліво на автошлях [[File:N-road-13-Ukraine.svg|30px]]; * через 4,4 км - пункт призначення (центр села). === {{Автобусом}} === До Оброшиного зі Львова можна дістатися приміськими автобусами: * маршрут '''187''' Львів-Ставчани (відправлення з Приміського вокзалу) * маршрут '''190''' Львів-Великий Любінь (з Головного Вокзалу) * маршрут '''190''' Львів-Комарно (з АС N3) * маршрут '''685''' Львів-Самбір (з АС Західна) Вартість квітка становить 10 грн (станом на 1 лютого 2018). У селі облаштовано три зупинки для громадського транспорту (за межами зупинок маршрутки не здійснюють посадку-висадку пасажирів). Міжміські автобуси (Львів-Самбір, Львів-Турка) зупиняються лише на центральній зупинці {{listing|type=go| | name= Оброшино | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7877 | long=23.8659| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }}. Приміські також зупиняються на зупинках {{listing|type=go| | name= Інститут| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7923 | long=23.8729| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} та {{listing|type=go| | name= Ґудзівка| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7767 | long=23.8577| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }}. == Що відвідати == * {{listing|type=see | name=Палац архієпископів | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=49.7829 | long=23.8683| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} (фото див. у картці статті). Збудована у 1730 році резиденція римо-католицьких архієпископів. Зараз тут знаходиться старий корпус Інституту сільського господарства Карпатського регіону. Гуляти навколо палацу можна вільно. Вхід у середину обмежений. * {{listing|type=see | name=Оброшинський дендропарк | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=49.7813 | long=23.8681| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Дендрологічний парк загальнодержавного значення. Розташований у парку XVIII століття поруч з палацом архієпископів. У парку, крім рідкісних рослин, є олені, вівці, водоплавні птахи (гуси, качки, казарки), вінценосні та сірі журавлі тощо. Вхід у парк вільний. Вхід, де утримують тварин обмежений. [[File:Стадо оленів Оброшино2.JPG|200px]][[File:Журавель сірий (Grus grus), Оброшине.jpg|200px]][[File:White goose Obroshyno.jpg|108px]] * {{listing|type=see | name=Церква святого Дмитрія | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=49.7808 | long=23.8714| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Збудована у 1914 році. [[Файл:St. Demetrius church. Obroshyne, Lviv region.jpg|200px]][[File:Дзвіниця церкви Св. Дмитрія (дер.), с. Оброшино.Фото.jpg|140px]] * {{listing|type=see | name= Руїни костелу | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=49.7805 | long=23.8720| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} 1791 року. [[Файл:Holy Cross Obroshyn.jpg|200px]] * {{listing|type=see | name= Пам'ятник Тарасу Шевченку | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=49.7855 | long=23.8686| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. [[File:46-236-0091 Obroshyno Shevchenko Monument RB.jpg|200px]] * {{listing|type=see | name= Пам'ятник загиблим борцям за волю України | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=49.7850 | long=23.8703| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. * {{listing|type=see | name=Козацький хрест XVI століття | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=49.7861 | long=23.8360| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Знаходиться на хуторі Морози. Його точне місцезнаходження відоме лише деяким місцевим жителям села. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Середні ціни === * {{listing|type=eat | name=Етноресторан Комора | alt= | url=http://komora.virtual.ua | wikipedia= | email= | address=Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Оброшине, вул. Довга, 11 | lat=49.79180 | long=23.88036 | directions= | phone=+38(067) 3688000 | tollfree= | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{listing|type=eat | name=ресторан «Гостинна хата». | alt= | url=http://gostynnahata.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=с. Оброшино вул. Самбірська 51 | lat=49.79515 |long=23.88188 | directions= | phone=+38 (067) 707 95 09 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{listing|type=eat | name=Кафе-ресторан «Венеція» | alt= | url=https://cafevenice.jimdo.com/ | wikipedia= | email= | address= пр. Вольського 4 Оброшине | lat=49.78574 | long=23.86686 | directions= | phone=+38(096) 522 9230 | tollfree= | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{listing|type=eat | name=Готель-ресторан «Вікторія» | alt= | url=http://viktoriya-hotel.com.ua/ | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7791 | long=23.8767 | directions= | phone=+38 (096) 241 83 79 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{listing|type=eat | name=Відпочинковий комплекс «Козачок» | alt=https://www.dlab.com.ua/id/5190 | url= | wikipedia= | email= | address=Оброшине, вул. Самбірська, 101 | lat=49.77213 | long=23.85189 | directions= | phone=+38(067) 6072372 +38(098) 4519137 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep | name=Готель-ресторан «Вікторія» | alt= | url=http://viktoriya-hotel.com.ua/ | wikipedia= | email= | address= | lat=49.77913 | long=23.87654| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} === Дорого === * {{listing|type=sleep | name=Готель «Бюргер-клуб» | alt= | url=http://www.burger.com.ua/ru/ | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7898 | long=23.8770 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} == Застереження == * В Оброшині немає банкомату, тому платіжною карткою можна скористуватися у магазинах та ресторанах. * Центральні вулиці села асфальтовані та відремонтовані, а ось бічні, переважно, у жахливому стані. Тому потрібно подбати про відповідне взуття у дощові дні. == Як вирішувати проблеми == Якщо виникли проблеми зі здоров'я потрібно дзвонити на номер телефону '''103'''. Найближча лікарня та пункт швидкої допомоги знаходиться за місті Пустомити за 8 км від Оброшиного. Медики прибудуть за 10-15 хв. == Зв'язок == * {{do | name=Відділення зв'язку Укрпошти| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7857 | long=23.8671| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Індекс 81115 * {{do | name=Відділення Ощадбанку| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7857 | long=23.8673| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. == Куди далі == Можна відвідати село [[Наварія]], де є діючий римо-католицький костел, або давні міста [[Великий Любінь]], [[Городок (Львівська область)|Городок]]. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} dllupzbmkjlhyb7pigss4grqi1q8pnx 0 1960 37636 37635 2025-05-25T10:33:01Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37636 wikitext text/x-wiki {{geo|50.35|30.29}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Вишгород (Vyshhorod) - Історичний ландшафт Вишгорода (пвд. вал).jpg | caption=Вишгородська набережна і південна частина захисного валу. | city=Вишгород | citylocal=Вишгород | website=https://vyshgorod.city | arm=Герб Вишгорода.png | population=27 825 | callingcode= +380-4596 }} '''Вишгород''' знаходиться в [[Київська область|Київській області]]. == Зрозуміти == '''Вишгород''' — невелике місто, що розташовується на півночі Києва і лежить в заповідній зоні. Історичний ландшафт та городище давньоруського Вишгорода внесено до пам'яток національного значення. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} * '''[[Міжнародний аеропорт Київ|Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)]]''' (IATA: IEV) — аеропорт компанії WizzAir. Віддаленість від Вишгороду — 24,6 км. Доїдати можна шляхом {{Автошлях|Р|69}}. * '''[[Міжнародний аеропорт Бориспіль|Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]]''' (IATA: KBP) — основний аеропорт Києва. Знаходиться за 53,4 км від Вишгорода. Доїдати можна шляхом {{Автошлях|Е|40}}. === {{Автомобілем}} === * {{Автошлях|Р|02}} — з Києва чи Чорнобиля. * {{Автошлях|М|06}} — з Житомира. * {{Автошлях|М|03}} — з Полтави * {{Автошлях|Н|08}} — з Черкас. * {{Автошлях|Т|0203}} — з Вінниці. === {{Автобусом}} === З Києва дістатись досить просто, так як ходить декілька приміських автобусів. * {{listing | name=397 | alt=Станція метро «Героїв Дніпра» — Вишгород (центр) | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/483 | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=06:05-23:04 | price=8 ₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-03 | content=Інтервал руху — 5-9 хв. }} * {{listing | name=398 | alt=Автостанція «Полісся» — Вишгород (центр) | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/503 | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=05:45-21:37 | price=7 ₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-03 | content=Інтервал руху — 5-12 хв. }} * {{listing | name=354 | alt=Станція метро «Героїв Дніпра» — село Козаровичі | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/10093 | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=08:20-22:26 | price=20 ₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-03 | content=Інтервал руху — 60-128 хв. }} Також, досить популярним є такий вид транспорту як попутки. На зупинці ст.м. «Героїв Дніпра» стоять водії, які закликають "На Вишгород". Вартість проїзду — 10₴, в пізній час — 15₴. == Транспорт == По місту їздить всього одне маршрутне таксі. * {{listing | name=MT-1 | alt= | url=https://www.marshrutka.com.ua/3275/ | email= | address= | lat= | long= | directions=Чайка (вул. Київська) - вул. Кургузова - вул. Михайла Грушевського - вул. Шолуденка - вул. Межигірського Спаса - Ж/К "Чотири карата" (вул. Ватутіна) | phone= | tollfree= | type=go | hours=з 06:50-18:00 щогодини | price= 4,00₴ | lastedit=2018-02-18 | content=}} == Що відвідати == * {{see | name=Будинок Клюкви | alt= | url=https://vikz.org.ua/ | email=vimus@ukr.net | address= вул. Шкільна, 58, 07301| lat=50.583380 | long= 30.488982 | directions= | phone= +38(04596)52-859, | hours= ПН-ПТ 10:00-17:00 | price= | lastedit=2018-02-03 | content=Частина вишгородського історико-культурний заповідника. }} * {{see | name=Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років | alt= | url=https://vyshgorod.city/pamyatnyy-znak-zhertvam-holodomoru-1932-1933-r/ | wikipedia= | email= | address=на розі вулиць Ватутіна та П. Калнишевського | lat=50.596091 | long=30.494649 | directions=біля старого кладовища | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-14 | content=4-метровий пам'ятник штучному голоду 30-х років із граніту і бронзи. Відкрито у 2008 році. }} * {{see | name=Набережна | alt= | url= | email= | address=біля траси {{Автошлях|P|69}}, по якій проходить вул. Набережна | lat=50.591311 | long=30.501182 | directions=в напрямку до Київської ГЕС | lastedit=2018-02-16 | content=Вздовж річки Дніпро. Є скейт-парк і дитячий майданчик, багато кафе. }} == Чим зайнятись == * {{do | name=Комплекс “Вишгора” | alt= | url= http://vishgora.ua/| email= | address=вул. Ватутіна, 102 | lat=50.602913 | long=30.488370 | directions= | phone= +38(099) 280 55 05, +38(073) 102 02 21 (ресторан) | hours= ПН 16:00–22:00, ВТ-НД 10:00-22:00 | price=''Зима:'' 550 ₴ (день), 250 ₴ (вночі, 23:00-04:00). ''Літо:'' будні 150/120 ₴ (дорослий/дитячий), вихідні 190/140 ₴ | lastedit=2018-02-03 | content= Комплекс має 200-метровий гірськолижний схил для сноутюбінгу, лиж чи сноубордінгу. Є прокат лижного і сноубортингового спорядження (для дітей і дорослих). Влітку тут розміщуються водні гірки (для акватюбінгу), кальяни, є басейн 20*20 м і дітям до 3 років вхід вільний. На території працює ресторан «Фerma».}} ===Музеї === * {{do | name=Історичний музей | alt= | url=https://vikz.org.ua/ | email=vimus@ukr.net | address= вул. Грушевського, 1, 07300| lat=50.587709 | long=30.487609 | directions= | phone= +38(04596)56-219, | hours= ПН-ПТ 10:00-17:00 | price= | lastedit=2018-02-03 | content=Частина вишгородського історико-культурний заповідника. }} * {{do | name=Музей гончарства | alt= | url=https://vikz.org.ua/ | email=vimus@ukr.net | address= вул. Межигірського Спасу, 11, 07300| lat=50.589593 | long=30.494470| directions= | phone= +38(04596)56-219, | hours= ПН-ПТ 10:00-17:00 | price= | lastedit=2018-02-03 | content=Частина вишгородського історико-культурний заповідника. Проводять екскурсії та дають майстер-класи з гончарства. }} == Що купувати == === Продукти харчування === * {{buy | name=АТБ | alt= | url=http://www.atbmarket.com/ | email= | address=проспект Шевченка, 2Г, 07301 | lat=50.58172 | long=30.48847| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово| lastedit=2018-02-16 | content=}} * {{buy | name=Billa | alt=Білла | url=http://www.billa.ua | wikipedia= | email= | address=проспект Мазепи, 1, 07301 | lat=50.583419 | long=30.485519 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=щодня 07:00–23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} == Де поїсти == === Піцерії === * {{eat | name=Оlivia's | alt= | url=http://olivias-pizza.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=провулок Квітневий,2 | lat=50.58954 | long=30.48747 | directions=1 поверх | phone=+38 (095) 146 2020, +38 (096) 106 2020, +38 (063) 506 2020 | tollfree= | fax= | hours=щоденно 10:00-22:00 | price=Піцца від 82₴, роли від 39₴, набори від 226₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content=Безкоштовна доставка по місту. Меню: піцца, роли і суші. }} * {{eat | name=Cosa Nostra | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=проспект Шевченка, 1A | lat=50.583098 | long=30.486623 | directions= | phone=+38 (063) 651 97 97 | tollfree= | fax= | hours=щодня 12:00-00:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/356139641173216/ | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{eat | name=Margarita | alt=Маргарита | url=http://www.margarita-cafe.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=проспект Шевченка, 2д | lat=50.581426 | long=30.489258 | directions= | phone=+38 (097) 777 09 02 | tollfree= | fax= | hours=щодня 11:00-00:00 | price=Піцца від 70₴, салати від 55₴, роли від 60₴, набори від 185₴ | facebook=https://www.facebook.com/margaritauptown/ | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content=Меню: піцца, суші, супи і другі страви, десерти, алкогольні та безалкогольні напої, закуски. }} * {{eat | name=Суші-Land+ | alt=Суши-Land+ | url=https://xn--d1abimluo4b.kiev.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=sushiland_admin@ukr.net | address=ул. Шолуденко 3А | lat= | long= | directions=навпроти центральної аптеки | phone=+38(050)687-12-47 | tollfree= | fax= | hours=10.00 - 23.00 пн | price=26€ | facebook=https://www.facebook.com/SushiLandPlusKiev/ | instagram=https://www.instagram.com/plus.sushiland.kiev.ua/ | lastedit=2020-03-12 | content=Суші-Land+ Доставка суші та піци }} *{{eat | name=Doma Pizza | alt=DomaPizza | url=https://domapizza.com.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@domapizza.com.ua | address=вул. Набережная, 8Д | lat= | long= | directions= | phone=+38 (067) 112 77 33 | tollfree= | fax= | hours=10.00 - 22.00 пн-нд | price=Піца від 90 грн. | facebook=https://www.facebook.com/DomaPizza-102677438274837 | instagram=https://www.instagram.com/domapizza2020/ | lastedit=2021-02-28 | content=DomaPizza Безкоштовна доставка протягом 30 хвилин піци, крил, картоплі та суші по місту. }} === Дешево === * {{eat | name=Walker | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=проспект Мазепи, 1 | lat=50.58339 | long=30.48622 | directions= | phone=+38 (066) 726 26 66 | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Пт. 08:00-23:00, Сб.-Нд. 09:00-23:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/139006233316363/ | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content=Меню: хот-доги, сендвічі, локшина і рис, картопля фрі. }} === Середні ціни === * {{eat | name=Козацькі забави | alt= | url=http://ko-zabavi.com.ua | wikipedia= | email= | address=вул. Набережна, 4-В | lat=50.585356 | long=30.495859 | directions= | phone=+38 (045 96) 22-686 | tollfree= | fax= | hours=щоденно 12:00-00:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content=Широкий вибір українських страв. }} * {{eat | name=Сушил-Land+ | alt= | url=http://xn--d1abimluo4b.kiev.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Шолуденко, 3A | lat=50.587765 | long=30.493544 | directions= | phone=+38 (096) 430 67 72, +38(050) 687 12 47, +38 (093) 198 09 60 | tollfree= | fax= | hours=10.00 -23.00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/sushiland24/ | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == * {{drink | name=Гриль-бар "Uprising" | alt=Апрайзінг | url=http://www.uprisingrillbar.top/ | wikipedia= | email= | address=Провулок Квітковий, 2-г | lat=50.58969 | long=30.48746 | directions=2-й поверх | phone=+38 (073) 038 61 49 | tollfree= | fax= | hours=13:00-01:00 | price=Бургери від 100₴, стейки від 41₴/100г, салати від 83₴, пиво від 33₴/келих, коктелі від 79₴ | facebook=https://www.facebook.com/Uprisingrillbar/ | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content=Інтер'єр в стилі лофт, пов'язаний з музичною тематикою. Інколи проводять покази футбольних матчів і фільмів. Є термінал. Меню: стейки, бургери і сендвічі, салати і супи, напої (алкоголь, б/а, кава, чай), а також дитяче, пісне і вегетаріанське меню. }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Взморье | alt= | url=https://gotel-uzmoria.uaprom.net/ | wikipedia= | email= | address=вул. Калнишевського, 75-б | lat=50.592174 | long=30.497509 | directions= | phone=+380 (4596) 584 52 | tollfree= | fax= | hours= | price=Одномісне розміщення від 170₴/добу | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content=Стандартні номери, напівлюкс і люкс. В ціну входить сніданок, wi-fi.}} === Середні ціни === === Дорого === * {{sleep | name=Готель "Вышеград"| alt= | url= http://vyshegrad.kiev.ua/| email=hotelvyshegrad@ukr.net | address= вул.Спаська, 25| lat=50.599726 | long=30.454227| directions= | phone= +38 (044) 331 75 75, +38 (095) 274 40 90 | checkin= 14:00-18:00| checkout= до 12:00| price=800-2000 ₴/ніч | lastedit=2018-02-05 | content= }} * {{sleep | name=Міні-готель "Вышеград"| alt= | url= http://vyshegrad.kiev.ua/| email=hotelvyshegrad@ukr.net | address= вул. Шолуденка 17а| lat=50.593003 | long=30.485371 | directions= | phone= +38 (‎050) 380 90 09 | checkin= 14:00-18:00| checkout= до 12:00| | price=800-2500 ₴/ніч | lastedit=2018-02-05 | content= }} == Де навчатись == У Вишгороді є дитячі садки, загальноосвітня і спеціалізована школа, гімназія. Вищих навчальних закладів немає, тому як можна навчатись в [[Київ#Де навчатись|Києві]]. * {{listing | name=Вишгородська районна гімназія "Інтелект" | type=other | url=http://gimnazyintelekt.at.ua | email=intelekt2007@ukr.net | address=вул. Шкільна, 14 | lat=50.580178 | long=30.485467 | directions= | phone=+380 (4596) 539-88 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | content= }} м. Вишгород тел.: E-mail.: * {{listing| type=other | name=Технічний ліцей НТУУ "КПІ" | alt= | url=http://tl-v.at.ua/ | email=tehlicey_vyshgorod@ukr.net | address=вул. Симоненка, 3а | lat=50.581018 | long=30.480942 | directions= | phone=+380 (4596) 223-41 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-16 | content= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код: +380-4596 Поштові індекси: 07300—07304. * {{listing|type=other | name=Укрпошта - відділення поштового зв'язку № 1 | alt= | url= | email= | address=площа Шевченка, 3, 07301 | lat= 50.582812 | long=30.484226 | directions= | phone=+380 (4596) 549-17 | hours=Пн.-Пт. 08:00–19:00, Сб. 08:00–18:00, Нд. вихідний | lastedit=2018-02-14 | content=}} ;Нова Пошта * {{listing|type=other | name=Відділення №1 | alt= | url= | email= | address=вул. Кургузова, 14 | lat=50.577875 | long=30.475154 | directions= | phone=+380800 500 609 | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Пт. 09:00–20:00, Сб. 09:00-17:00, Нд. вихідний| lastedit=2018-02-14 | content=}} * {{listing|type=other | name=Відділення №2 | alt=до 30 кг | url= | email= | address=вул. Київська, 2 | lat=50.574113 | long=30.490019 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Пт. 09:00–20:00, Сб. 09:00-17:00, Нд. вихідний | lastedit=2018-02-14 | content=}} * {{listing|type=other | name=Відділення №3 | alt= | url= | email= | address=вул. Тараса Шевченка, 2д, 07300| lat=50.581245 | long=30.489587| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Пт. 09:00–20:00, Сб. 09:00-17:00, Нд. вихідний | lastedit=2018-02-14 | content=}} == Куди далі == [[Межигір'я]] знаходиться в 3,7 км від Вишгороду. Туди можна дістатись, виїхавши на {{Автошлях|Р|02}}. {{footer|ispartof=Київська область|type=Місто|status=Придатний}} rudxcq7sg9sh8ekf8gj1e7yeeg2mb5v 0 1961 25144 18260 2019-06-22T07:43:39Z 192.162.35.56 помилка 25144 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Фегераш.jpg}} {{Itinerary | назва= На Молдов'яну з Вікторії | зображення= Хребет Фегераш.jpg | розмір= 250px | підпис= | регіон= Південні Карпати | маршрут= Вікторія - Притулок Турнурі - Притулок Подрагу - Молдов'яну (2544 м) - притулок Валя Симботей - монастир Бранков'яну | тип= пішохідний <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= 41 км | висота_виходу=600 м | найвища_точка= 2544 <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 3-4 дні | складність= висока }} '''Маршрут «На Молдов&#39;яну - найвищу вершину Румунії»''' проходить по [[Південні Карпати|Південних Карпатах]]. == Зрозуміти == Вершина Молдов'яну - найвища вершина Румунії та Південних Карпат. Південні Карпати ще називають Трансильванськими Альпами через їх стрімкі та скелясті вершини і схили. Найпопулярніші маршрути підйому пролягають з північної сторони через вершину Віштя-Маре 2527 м, долинами Подрагу, Симбота чи Віштя. Румунія є близьким сусідом України, тож якщо ви хочете в гори які відрізняться від лагідних і домашніх Українських Карпат можете відвідати гори Румунії == Підготуватись == Для багатоденного походу вам однозначно потрібно мати відповідне спорядження: намет, спальний мішок, каремат, місткий наплічник, зручне взуття та одяг, а також їжу на відповідну кількість днів та аптечку. Також не забудьте про достатню кількість газових балонів чи бензину, для приготування їжі та пальники, оскільки ночівлі швидше за все будуть за межею лісу. == Як дістатись == Найзручніше перетинати кордон з Румунією на пунктах переходу Вадул-Сірет в Чернівецькій області та Солотвино-Сігету Мармаціє на Закарпатті. '''В першому випадку''' найкраще сісти на автобус Чернівці-Сучава, а із Сучави потягами з пересадками в Клужі або Плоєшть дістатись станцій Фегераш або Сібіу. Звідти до Вікторії ходять автобуси. '''В другому випадку''' із Сігету Мармаціє ходять прямі потяги на Брашов, звідти потягом чи автобусом до міста Фегераш, потім автобусом до Вікторії. Ось посилання на румунський сайт із пошуку потягів [https://www.cfrcalatori.ro] == Пересуваємось по маршруту == Після приїзду до Вікторії потрібно дійти до південно західного краю міста до входу на місцевий хімічний комбінат. Справа буде поворот на другорядну дорогу, якою потрібно іти. Потрібно постійно іти за марками у вигляді червоно-білого трикутника. Через 1.5 км ця дорога виходить до величезної обгородженої території на якій розміщені панелі СЕС. [[Файл:Сонячна електростанція Green Vision Seven.jpg|альт=Сонячні панелі електростанції|ліворуч|міні|Сонячна електростанція]] [[Файл:Туристичний притулок Турнурі.jpg|альт=Туристичний будинок на схилі над лісом з червоним дахом|міні|Туристичний притулок Турнурі [http://www.turnuri.ro]]] [[Файл:Притулок Подраґу.jpg|альт=Кам'яна будівля під крутим схилом скелястого хребта над озером. |ліворуч|міні|Туристичний притулок Подраґу [http://www.podragu.ro]]] Йдемо вздовж огорожі та частково через населений пункт ще 900 м до повороту направо. Повертаємо і йдемо на захід ще 2,8 км до туристичного вказівника, де пише що до туристичного притулку Турнурі 4 години ходу. Звідси починається довгий підйом на хребет, який іде в лісі практично до притулку Турнурі на висоті 1520 м. Вздовж підйому зустрічаються рукотворні печери, скелі, водоспади. небезпечні місця обладнані тросами та ланцюгами. Притулок (Cabana) Турнурі знаходиться на межі лісу і за бажання можна заночувати в ньому. Вартість восени 2014-го була близько 30 лей. З наметами краще піднятись трохи вище і отаборитись біля потоку. Можна також піднятись до наступного притулку Подраґу і заночувати біля озера під стрімким схилом хребта. [[Файл:Південні долини на хребті Фегераш.jpg|альт=Циркоподібні долини на схилі хребта. З водою, зручні для ночівлі з наметом|міні|Південні долини, зручні для ночівлі]] Над притулком нависає вершина із назвою Тирица вище 2000 метрів. Справа від неї іде стежка, що здіймається на перевал і виходить на хребет. Саме туди потрібно іти. Вийшовши на хребет повертаємо наліво і стежкою вздовж нього, оминаючи стрімкі вершини рухаємося в сторону Молдов'яну. Обійшовши дві вершини справа нижче 100 м від стежки буде гарне місце для ночівлі з водою. Взагалі на південних схилах є багато гарних місць для ночівлі, в колишніх льодовикових долинах. [[Файл:Молдов'яну з Вішті Маре.jpg|міні|Вид на Молдов'яну з Вішті Маре]] [[Файл:На вершині Молдов'яну.jpg|альт=На вершині гори Молдов'яну|ліворуч|міні|291x291пкс|На вершині Молдов'яну 2544 м.]] Рухаємось і надалі хребтом до вершини Віштя Маре, яка є сусідньою до Молдов'яну. Відстань від перевалу над притулком Подраґу до Віштя Маре близько 5 км, але перепади висот іноді 200-300 м. Підйом на вершину доволі стрімкий, проте не складний. З вершини Віштя Маре вже відкривається вид на більшу частину масиву Фегераш. З Віштя Маре до Молдов'яну веде скеляста стежка довжиною близько 500 м. На вершині знаходиться хрест і багато інших пам'ятних знаків. Після вершини потрібно знову повернутись на Віштя Маре і спуститись стрімким схилом в протилежну сторону від напрямку підйому на неї та продовжити шлях хребтом. Одразу після спуску знаходиться безкоштовний сховок для туристів - цегляний будиночок з нарами, де також можна заночувати за потреби. Ще через 5 км на перевалі Фереастра Міка буде пластиковий будиночок з нарами та освітленням від невеличкої сонячної батареї. Вода знаходиться трохи нижче на південних схилах хребта. [[Файл:Спуск на північ з перевалу Фереастра Міка .jpg|міні|Спуск з перевалу Фереастра Міка]] З північної сторони хребта на дуже стрімкому схилі з осипищами можна розгледіти старе туристичне маркування жовтого кольору, яке веде вниз. Тут потрібно бути дуже обережним на стрімкому небезпечному спуску. Поступово спуск виположується і спускається в долину, а через 3 км доходить до туристичного притулку Валя Симбота та бази гірських рятувальників. Від притулку вас чекає 8 км пологого спуску вздовж ріки до монастиря Бранков'яну. Навколо монастиря знаходиться населений пункт де можна спитати за таксі чи автобус до міста Фегераш чи Сібіу - найближчих велих міст, або до траси між ними, де активно ходять автобуси. [[Файл:Туристичний рефугіум на перевалі Фереастра Міка.jpg|альт=Пластиковий будиночок на перевалі в горах|ліворуч|міні|Пластиковий сховок на перевалі Фереастра Міка]] == Застереження == Якщо у вас проблеми із здоров'ям, перед таким походом краще проконсультуватись з вашим лікарем. == Куди далі == Ви знаходитесь в регіоні Трансильванія, дуже багатому на історію та архітектурні пам'ятки. Зовсім близько знаходяться міста збудовані німецькими колоністами - Брашов та Сібіу. Також зовсім поряд міста повязані із життям Влада Цепеша "Графа Дракули" - Сігішоара та замок Бран. Один з найкращих архітектурних ансамблів Румунії та резиденція румунських королів - Сіная, знаходитьс я в 60 км від Брашова. Уваги варті руїни фортеці Ришнов. Також навколо знаходяться інші гірські масиви Південних Карпат: Ретезат, П'ятра Краюлуй, Бучеджі, кожен з яких має відмінну геологічну будову та ландшафти. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} 9ag7op7vcedl23nq9oezbjbpys3lrt5 0 1964 37004 29173 2025-04-12T00:36:29Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37004 wikitext text/x-wiki {{geo|49.7475|23.9213888889|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Church of the Assumption, Navaria (01).jpg | caption= Костел у селі Наварія | city= Наварія | citylocal= | map= | arm=UKR Nawaria COA.png | population=1493 | callingcode= +380 3230 }} '''Наварія''' знаходиться у Пустомитівському районі [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == Село знаходиться на відстані 6 км від південного краю міста [[Львів]]. Через село проходить автошлях регіонального значення {{Автошлях|Т| 1416}} за маршрутом '''Львів-Пустомити-Щирець-Меденичі'''. Населення - 1493 осіб. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - {{listing|type=go| | name= Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького | alt=аеропорт Львів | url=http://lwo.aero/ | wikipedia=Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького | email= | address= | lat=49.8136 | long=23.9605 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} у місті Львів. З аеропорту до Наварії можна доїхати на таксі (відстань 11 км). === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція {{listing|type=go| | name= Глинна-Наварія | alt=| url=| wikipedia= | email= | address= | lat=49.7374 | long=23.8971| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} знаходиться за 4 км від Наварії. Від станції до села потрібно йти пішки або на автомобілі. Можна пройти до Пустомит (приблизно 1 км), а звідси доїхати маршрутним автобусом. [http://railway.lviv.ua/scripts/rozklad_2018/station.php?station=141 Розклад руху приміських поїздів через станцію Глинна-Наварія]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === {{Автомобілем}} === Мандрівка автомобілем з Головного залізничного вокзалу Львова триватиме 20 хв (відстань 13,6 км). === {{Автобусом}} === До Наварії зі Львова можна дістатися приміськими автобусами: * маршрут '''141''' Львів-Пустомити (відправлення з АС-3) * маршрут '''171''' Львів-Басівка (відправлення від церкви Юра) * маршрут '''614''' Львів-Щирець (відправлення з Приміського вокзалу) Вартість квитка становить 9 грн (станом на 1 лютого 2018) == Що відвідати == * {{listing|type=see | name= Костел святого Валентина | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7511 | long=23.9354| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} (1626 року), діючий римо-католицький храм. == Чим зайнятись == Наварійське озеро - улюблене місце відпочинку жителів та гостей Наварії. На озері діє веслярські бази «Веслярик», «ДЮСШ», «Трудові резерви», де тренуються професійні байдарочники та каноїсти, у тому числі і медалісти Олімпійських та Паралімпійських ігор. На озері працюють професійні рятувальники. Крім купання та плавання на човнах, на озері можна рибалити. Особливо популярна зимова риболовля. == Де поїсти == === Дешево === * {{listing|type=eat | name= кафе-бар Крайня Хата| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7500 | long=23.9346| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{listing|type=eat | name= бар Колесо| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7501 | long=23.9348| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} === Дорого === * {{listing|type=eat | name= ресторан Наварія Нова| alt= | url=http://navaria-nova.com.ua/ukr/nn_restauran.html | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7501 | long=23.9388| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{listing|type=eat | name= ресторан Сантіно| alt= | url=http://santino.virtual.ua/ua/ | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7399 | long=23.9439| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} == Де зупинитись == === Дорого === * {{listing|type=sleep | name= готель Наварія Нова| alt= | url=http://navaria-nova.com.ua/ukr/nn_restauran.html | wikipedia= | email= | address= | lat=49.7499 | long=23.9382| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} (1500 грн за двомісний номер) == Зв'язок == * у селі працює відділення Укрпошти. Поштовий індекс - 81105. == Куди далі == * [[Пустомити]], [[Оброшине]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} qll8qtu0iuq081hb92a4iug6lwo5g3a 0 1965 37637 33288 2025-05-25T11:23:46Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37637 wikitext text/x-wiki {{geo|48.2825|24.562778}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Ворохта | citylocal= | map= | arm= | population=4200 | callingcode= }} '''Ворохта''' знаходиться в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Ворохта - селище міського типу, що знаходиться в Івано-Франківській області ([[Україна]]). Населення близько 4200 тис. людей. Селище відоме завдяки своєму розташуванню. Ворохта є своєрідним туристичним осередком. Звідси зручно діставатись до гірського курорту [[Буковель]] та виїжджати до гір. Через цей населений пункт проходить багато автобусних маршрутів, тож можна дістатись майже до будь-якого міста чи села в Івано-Франківській та Закарпатській областях. Велика кількість туристичних маршрутів починається та завершується у Ворохті. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Дістатись до Ворохти літаком наразі не можливо через відсутність аеропорту. === {{Потягом}} === Потрапити до Ворохти можна поїздами Київ-Ворохта (прямий рейс з кінцевою станцією у селищі), Київ-Рахів (станція Ворохта є проміжною), або іншими, які проходять через залізничну станцію Ворохта. === {{Автомобілем}} === Завдяки новій та комфортній дорозі до Ворохти з легкістю можна дістатись автомобілем з будь-якої точки України. === {{Автобусом}} === Територією Закарпатської та Івано-Франківської областей курсує достатня кількість рейсових автобусів, що проходить через автобусну станцію Ворохти. Більшість автобусних маршрутів з інших областей передбачають доїзд до міста [[Івано-Франківськ]] і пересадку на рейсовий автобус до Ворохти. == Транспорт == Транспорт представлений здебільшого рейсовими автобусами, що проходять через автостанцію Ворохти. == Що відвідати == [[Файл:Ворохта .трамплін..jpg|міні|315x315пкс|Лижний трамплін у Ворохті]] За 4 години пішої прогулянки можна відвідати гору Кукул. На території Ворохти розташований австрійський 100-річний віадук, що є історичною пам'яткою. Можна відвідати декілька ресторацій української кухні. У Ворохті є лижний трамплін, де колись тренувались до змагань лижники. [[Файл:Залізничний віадук Ворохта.JPG|міні|Залізничний віадук у Ворохті]] == Чим зайнятись == Найпопулярніші види занять у Ворохті - дегустація вина, піші прогулянки горами, кінні прогулянки горами, екскурсійні тури Карпатами. == Що купувати == У Ворохті можна придбати карпатські сувеніри на різних смак, сувенірні футболки, магніти, статуетки, спробувати місцеві страви, тощо. == Де поїсти == === Дешево === * Кафе "Могул" * Кафе-колиба "Гуцулочка" * Кафе "Sova" [[Файл:Казковий Кукул.jpg|міні|Гора Кукул]] === Середні ціни === * Ресторан "Оксамит" * Ресторан "Стара Ворохта" === Дорого === * Ресторан "Високий Грунь" * Готельно-ресторанний комплекс "Хатки Руслани" [[Файл:Кінна прогулянка Ворохта.jpg|міні|Кінні прогулянки Карпатськими лісами]] == Де розважитись == Ворохта є важливим туристичним осередком, тому більшість розваг представлені різними видами активного туризму. Взяти участь у подібних активностях можна замовивши послугу у пунктам надання туристичних послуг, або через мережу Інтернет. == Де зупинитись == [[Файл:Сувеніри Ворохта.jpg|міні|Точка продажу сувенірів у Ворохті]] === Дешево === * Котедж "Близнюки" === Середні ціни === * Готель "Десятка" * Туристичний комплекс "Керманич" * Готель "Гетьман" === Дорого === * Гостинний двір М * Готельно-ресторанний комплекс "Хатки Руслани" == Де навчатись == Вищих навчальних закладів у Ворохті немає. Є середня загальноосвітня школа. Більшість місцевого населення виїжджають на навчання до Івано-Франківська. == Як заробити == Більшість місцевого населення заробляє за допомогою надання туристичних послуг (послуги гірського провідника, продаж сувенірів, екскурсії, пасажирські перевезення), інші заробляють продаючи ягоди та гриби, що збирають у горах, або сир власного виробництва. == Застереження == Потрібно з обережністю ставитись до алкоголю, що продають місцеві жителі на сувенірних ринках, оскільки більшість виготовлена в неналежних для цього умовах та зберігається у пластикових пляшках. Якщо ви маєте алергію на молочні продукти, варто утриматись від вживання гуцульського сиру та страв, що його містять. З обережністю варто ставитись до купівлі грибів (особливо сушених) та ягід у літній період. == Як вирішувати проблеми == У більшості випадків можна попросити допомоги у місцевих жителів. Протягом доби чергують швидка медична допомога (телефон 103), поліція (телефон 102) та пожежна служба (телефон 101). Також на вказівках туристичних маршрутів та у туристичних центрах можна знайти телефони рятувальних служб. == Зв'язок == На території Ворохти зв'язок забезпечується усіма операторами мобільних мереж України. == Куди далі == Далі можна вирушити до підніжжя найвищої точки України г. Говерли й вирушити туристичним маршрутом Чорногірським хребтом. Звідси зручно їхати на гірські курорти [[Буковель|Буковелю]] та [[Драгобрат]]у. Також близько до селища міського типу [[Яремче]], яке відоме природним парком із дикими звірами, скелями Довбуша, водоспадами та найбільшим сувенірним ринком у Карпатах. {{footer|type=Місто|ispartof=Івано-Франківська область}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] tbvmqmep0bualnzi4jz1utonxycoimj 0 1966 28769 28767 2021-01-23T01:02:15Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 20846 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Озеро Ворожеска | зображення= Краєвиди Свидовця.jpg | розмір= 250px | підпис= Вигляд озера з підйому | регіон= Карпатський біосферний заповідник | маршрут= | тип= пішохідний | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= | тривалість= | складність= }} '''Маршрут «Озеро Ворожеска»''' проходить [[w:Карпатський_біосферний_заповідник|Карпатським біосферним заповідником]]. == Зрозуміти == Ворожеска - озеро льодовикового походження, розташоване в [[w:Карпатський_біосферний_заповідник|Карпатському біосферному заповіднику]] на масиві Свидовець. Озеро знаходиться в улоговині, що була сформована льодовиком близько 10тис. років тому. В околицях знаходиться загалом більше 10 високогірних озер. Щороку це місце відвідують сотні туристів. Температура води в озері влітку близько +16 градусів, тож багато охочих у ньому купається. Взимку озеро замерзає. Поповнюється оз.Ворожеска завдяки підземним джерелам та дощовим водам. == Підготуватись == Якщо ви робите одноденний вихід із [[w:Драгобрат|Драгобрату]] і потім маєте на меті повернутися назад, то вам бажано взяти із собою легкий перекус та потурбуватися про зручне взуття. У разі проходження повноцінного туристичного маршруту важливо мати базове туристичне спорядження (намет, рюкзак, спальник, трекінгові черевики (або зручні кросівки), за бажанням трекінгові палиці), також потрібно взяти достатньо харчування, посуд, ємності для води, пальник, тощо. У літній період теплі речі можуть не знадобитися, але наявність дощовиків є обов'язкова. == Як дістатись == Найближчими населеними пунктами із залізничним сполученням є селище міського типу [[w:Ясіня|Ясіня]] та село [[w:Кваси|Кваси]]. Туди можна з легкістю дістатись поїздами Київ-Рахів, Харків-Рахів, Львів-Рахів. Можна доїхати рейсовими автобусами з Івано-Франківська. З [[w:Ясіня|Ясіня]] чи [[w:Кваси|Квасів]] варто вийти на туристичний маршрут і рухатися по хребту Свидовець на північ. Якщо оминути маршрут, можна вийти до озера з курорту Драгобрат, до якого з [[w:Ясіня|Ясіня]] та [[w:Кваси|Квасів]] можна доїхати, скориставшись послугами приватних перевізників. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Ворожеска хр свидовець.jpg|міні|Купання туристів у кришталево-чистому озері]] [[Файл:Панорама Свидовця.jpg|міні|Панорама Свидовця зроблена учасниками Туристичного клубу "Сині гори"]] Дістатись до оз.Ворожеска можна трьома основними маркованими туристичними маршрутами: * З [[w:Кваси|с.Кваси]] (червоний маршрут): починаємо повільний набір висоти, йдемо лісовою стежкою вгору до полонини Браївка. Звідти виходимо на хребет Свидовець, рухаємося по хребту на північ до полонини Стремчеська. Далі піднімаємося на г.Близниця (1872м) і одразу за нею виходимо на г.Близниця Велика (1881м). Просуваємося далі хребтом у напрямку Перемички (1554м). На Перемичці буде видно [[w:Драгобрат|Драгобрат]], саме звідси маршрут починатимуть ті, хто підніматиметься з цього села. В подальшому маршрут пролягає через г.Стіг (1704м) та виходить до полонини Геришаска. Одразу за полониною, далі по хребту побачите різкий спуск та озеро біля підніжжя цього спуску. За бажанням можна зупинити свій маршрут тут, або пройти трохи далі хребтом до більшого озера Геришаска (інакше Догяска). Повернутись від оз.Ворожеска можна або тим самим шляхом, або спустившись стежкою, що йде до [[w:Чорна_Тиса_(село)|с.Чорна Тиса]], донизу. * З [[w:Ясіня|с.Ясіня]] (жовтий маршрут): починається маршрут наприкінці села. Потрібно рухатися вздовж річки Свидовець на північний захід до [[w:Драгобрат|Драгобрату]]. Потім піднятись на Перемичку, звідки маршрут дублює червоний. * З [[w:Ясіня|с.Ясіня]] (зелений маршрут): починати варто від Струківської церкви і рухатися по зеленим маркуванням до [[w:Драгобрат|Драгобрату]]. Далі маршрут дублює червоний. == Застереження == Протягом літнього періоду на території [[w:Карпатський_біосферний_заповідник|Карпатського біосферного заповідника]] росте чимало грибів та ягід, деякі з них бувають отруйні, тому не варто вживати у їжу продукти у безпеці яких ви не впевнені. В лісах біля підніжжя хребта зустрічаються дикі звірі. З собою варто брати пальники й газові балони, оскільки знайти дрова для вогнища буває вкрай важко. == Куди далі == Далі можна рухатися по хребту Свидовець на г.Татарука (1707м), звідти видно оз.Апшинець. З г.Татарука спускаємося на полонину Ріпта звідки через перевал Околе переходимо на масив Горгани, підіймаємося на г.Братківська (1788м). Потім рухаємося масивом Горгани. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} anji2xifg4d6n8t8l0o5j0xulu5pmmk 0 1967 33693 33010 2022-10-15T18:07:38Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Маршрути Карпатами]] з допомогою HotCat 33693 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Синяк, Хом'як та Явірник з Буковеля | зображення= Гора Хом'як із Синяка.jpg | розмір= 250px | підпис= Гора Хом'як | регіон= Івано-Франківська область | маршрут= Буковель - г.Синяк - г. Хом'як - водоспад Женецький Гук - полонина Явірник - м. Яремче | тип= пішохідний <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= 26 км | висота_виходу= 650 | найвища_точка= 1665 <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 2-3 дні | складність= середня }} '''Маршрут «На Синяк, Хом'як та Явірник з Буковеля»''' проходить по [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Ґорґани є унікальними горами в усій Європі. Таких кам'яних розсипів порослих гірською сосною на гребенях хребтів більше ніде немає. Хом'як, Синяк і Явірник є, напевне, найбільш легкодоступними вершинами Ґорґан для пересічного туриста, оскільки знаходяться неподалік великих туристичних центрів: Буковеля, Ворохти, Яремчі. Більшість території Ґорґан є дикими й малоосвоєними з важким доїздом. Гору Хом'як називають Гуцульською Пірамідою, а в долині між Синяком та Явірником знаходиться мальовничий [[Женецький водоспад]]. == Підготуватись == Щоб відправитись в похід не потрібно багато спорядження, в основному потрібні намет, спальний мішок, каримат, рюкзак, а також їжа та засоби її приготування. Також обов'язково потрібне міцне високе взуття, адже по камінню ходити не надто зручно, а й небезпечно. == Як дістатись == До Буковеля найзручніше можна дістатись автобусами з Івано-Франківська. Ось посилання на графік та наявність квитків на ці автобуси — [http://ticket.bus.com.ua/order/forming_bn?count=1&point_to=UA2611092001-001&p=1&lang=ua&date_add=1&point_from=UA2610100000&fn=round_search]. Назад з Яремчі можна виїхати також автобусами або потягами: {| class="wikitable" |+Графік потягів Яремче — Івано-Франківськ !Номер !Назва потяга !Відпр. з Яремче |- |606 Л |Рахів — Львів |3:00 |- |144 Л |Ворохта — Київ |14:38 |- |016 Ш |Рахів — Харків |17:46 |- |026 Л |Яремче — Одеса |18:43 |} А також приміським потягам: {| class="wikitable" |+Графік приміських потягів Яремче — Івано-Франківськ !Номер !Назва потяга !Відпр. з Яремче |- |6402/6401 |Яремче-Ів.-Франківськ |5:50 |- |6406/6405 |Яремче-Ів.-Франківськ |12:15 |- |6404/6403 |Рахів-Ів.-Франківськ |16:54 |} Але перед поїздкою уточняйте графіки потягів, оскільки вони можуть мінятись. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Полонина Темнатик.jpg|альт=Полонина Темнатик і вид на кам'янистий хребет Синяка|міні|Полонина Темнатик]] [[Файл:Підйом на гору Синяк.jpg|альт=Вид на полонину Темнатик з кам'янистих схилів гори Синяк|ліворуч|міні|Підйом на Синяк і вид на полонину Темнатик. ]] Прибуваємо в Буковель і шукаємо нижню станцію підіймача № 7. Спочатку наш шлях лежатиме вздовж підіймачів: спочатку № 7, а потім № 13. Після верхньої станції тринадцятого підіймача стежка заходить в ліс і йде за червоно-білими маркерами. Стежка виходить з лісу перед вершиною гори Бульчиньоха (Люда), де з галявини відкривається вид на довколишні Карпати. З вершини стежка на північний схід знову різко спускається лісом до полонини Темнатик. З неї відкривається чудова панорама на хребет Синяка та Хом'як. З Буковеля до полонини Темнатик близько 5 км. На полонині можна пообідати, періодично там є джерело з водою на схилі справа, але краще воду на весь день взяти з собою. Після полонини починається стрімкий підйом на Синяк. За межею лісу починаються кам'яні розсипи — ґреґоти, тому потрібно бути обережним. Відстань з полонини Темнатик до вершини близько 2 км. Дійшовши до розвилки перед вершиною, потрібно взяти ліворуч та знайти знак на вершині, дещо захований в заростях гірської сосни. [[Файл:Вершина гори Синяк.jpg|альт=Гірський краєвид з вершини Синяка|міні|На вершині Синяка]] [[Файл:Полонина Хом'яків і вид на гору Хом'як.jpg|альт=Гора Хом'як Карпатська піраміда|ліворуч|міні|Полонина Хом'яків і гора Хом'як]] Синяк — найвища вершина на маршруті, хоча і досить плоска, проте з неї відкриваються непогані краєвиди на Явірник, Довбушанку, Хом'як, Буковель та навіть Чорногірський хребет. Щоб рухатися в сторону Хом'яка потрібно повернутись до розвилки й піти в протилежну сторону на південний схід кам'янистою стежкою через зарості гірської сосни, а потім спускається в ліс. Постійно потрібно дивитись за червоним туристичним маркером на камінні та деревах. Через 3 км спуску стежка виходить з лісу на полонину Хом'яків. Полонина дуже мальовнича, з неї відкривається чудовий краєвид на гору Хом'як. На полонині можна розбити намети, там є вода. Також влітку працює полонинське господарство де можна купити сиру. Також варто піднятись на вершину мальовничого Хом'яка. На вершині знаходится статуя Матері Божої. [[Файл:Женецький Гук.jpg|альт=Женецький водоспад|міні|Женецький водоспад]] [[Файл:Водоспад Нарінецький.jpg|альт=Нарінецький водоспад|міні|Нарінецький водоспад]] [[Файл:Вид на г. Хом'як по дорозі на Нарінецький водоспад.jpg|альт=Вид на г. Хом'як по дорозі на Нарінецький водоспад|міні|Вид на г. Хом'як по дорозі на Нарінецький водоспад]] [[Файл:Полонина Явірник.jpg|альт=Полонина Явірник|ліворуч|міні|Полонина Явірник]] З полонини в північно-східному напрямку іде стрімкий спуск у долину річки Женець до колиби «Два брати». Над колибою розташована приватна садиба біля якої є маловідомий [[Нарінецький водоспад]], а на відстані 1.5 км вверх по течії Женця знаходиться популярний і мальовничий Женецький водоспад. Варто сходити до водоспадів і повернутись назад до колиби. Від колиби йде дорога на невеличкий хутір вище, а від хутора на північ в ліс заходить спочатку дорога, а потім малопомітна стежка в північному напрямку з крутим підйомом. Вона є промальована на картах MAPS.ME, тому рекомендовано завантажити цю програму. Попри те що стежка стрімка — вона дуже коротка. Через 2.5 км стрімкого підйому стежка виходить на полонину Явірник. Перед кінцем лісу стежка малопомітна і губиться, але вже проглядається просвіт полонини. На полонині Явірник можна поставити намети, на ній є джерело, яке, щоправда, може пересохнути в жарке літо. Вночі відкривається чудовий краєвид на Яремче. З полонини можна зробити радіальний похід на вершину Явірник-Горгана. На хребті Явірник-Ґорґана знаходяться наймасивніші ґреґоти в Карпатах. Розмір брил може сягати і 10 м. Відстань з полонини Явірник — 2,6 км. З самої полонини Явірник є пологий спуск до Яремче. На маршруті присутні вказівники та марки. Відстань близько 8 км. [[Файл:На хребті Явірник.jpg|альт=Ґреґоти — великі брили на вершині хребта Явірник|ліворуч|міні|Ґреґоти на хребті Явірник]] == Застереження == Якщо у вас проблеми із здоров'ям, перед таким походом краще проконсультуватись з вашим лікарем. == Куди далі == * Дивіться всі статті серії [[Маршрути Карпатами|«Маршрути Карпатами»]] {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] e8nbzllf4xxjh86enucej6uv1yyzjbj 0 1968 36931 34630 2025-04-03T00:03:58Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36931 wikitext text/x-wiki {{geo|49.784722|23.679722}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Будні міста.JPG | caption=Центр міста | city=Городок | citylocal=Львівська область | map= | arm=COA of Horodok in Lviv Oblast.svg | population=16257 осіб | callingcode=+380-3231 }} '''Городок''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Старовинне місто. Один з районних центрів Львівської області. Поруч з містом протікає річка Верещиця. Населення — понад 16200 осіб. Через місто пролягає міжнародна автомагістраль [[Файл:Tabliczka E40.svg|30px]], найдовший автошлях у Європі, що з'єднує французьке місто [[Кале]] з [[Казахстан]]ом. Український відрізок автомагістралі, що проходить через Городок має номер [[File:M-road-11-Ukraine.svg|30px]]. === Історія === Вперше місто згадується Нестором-літописцем у 1213 році, як поселення Галицько-Волинського князівства. У літописі говориться, що місто відоме далеко на схід як центр торгівлі сіллю, а тому мало назву «Городок сольний». Справжній розвиток Городка припадає на 1387-1434 роки, коли містечком володіє польський король Владислав II Ягайло. Завдяки ньому місто в 1389 р. отримало Магдебурзьке право. У ΧΙV-ΧVΙΙ століттях це великий ремісничий центр (діяло 12 цехів). За часів Австро-Угорщини довкола Городка засновано численні німецькі колонії. Під час Першої світової війни на околицях Городка відбулася масштабна битва між австрійцями і росіянами. Великих руйнувань і втрат Городок зазнав під час Другої світової війни. В радянський час поблизу Городка у Черлянах побудували військовий аеропорт. Городоцьке летовище окрім військових цілей використовувалося як резервне Львівського аеропорту. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Городка з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 24 км). === {{Потягом}} === Через місто проходить приміська залізнична лінія Мостиського напрямку. В Городку розташована залізнична станція '''Городок-Львівський'''. Сюди можна дістатись з Приміського вокзалу Львова приміською електричкою. Вартість квитка - 9 грн, студентського - 6 грн. Поїздка в середньому триває 55 хв. {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення зі Львова !! Періодичність !! Прибуття на станцію Городок |- | Львів-Держ.Кордон||5:25|| щоденно || 6:18 |- | Львів-Держ.Кордон|| 8:50|| щоденно || 9:42 |- | Львів-Держ.Кордон|| 14:05|| щоденно ||14:59 |- | Львів-Держ.Кордон|| 17:55|| щоденно || 18:50 |- | Львів-Мостиська-2|| 19:50|| щоденно || 20:46 |- | Львів-Мостиська-2|| 20:50|| щоденно || 21:43 |} {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення з Городка!! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Мостиська-2-Львів ||6:18|| щоденно || 7:06 |- | Держ.Кордон-Львів || 7:25|| щоденно || 8:17 |- | Держ.Кордон-Львів || 9:15|| щоденно || 10:02 |- | Держ.Кордон-Львів || 13:59|| щоденно || 14:48 |- | Держ.Кордон-Львів || 17:56|| щоденно || 19:04 |- | Держ.Кордон-Львів || 21:46|| щоденно || 22:36 |- |} Розклад поїздів та вартість квитків подана станом на 1 лютого 2018 року. За змінами потрібно стежити на сайті Укрзалізниці (http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) === {{Автомобілем}} === * Зі Львова до Городка проходить автошлях міжнародного значення [[File:M-road-11-Ukraine.svg|30px]] за маршрутом '''Львів — Шегині'''. Мандрівка автомобілем з Головного вокзалу Львова триватиме приблизно 30 хв (відстань 25,5 км). Відповідно, цією дорогою до Городка можна дістатися з Державного кордону з Польщею від пункту пропуску Шегині (автомобілем їхати 50 хв, відстань — 52 км). * Також через Городок проходить дорога територіального значення {{Автошлях|Т|1425}} за маршрутом '''[[Миколаїв (Львівська область)|Миколаїв]] — Городок — [[Бібрка]]'''. === {{Автобусом}} === Зі Львова до Городка можна доїхати маршрутними автобусами: * '''140''' Львів-Городок (відправлення з АС 3) * Львів-Шегині (відправлення з АС Західна) == Що відвідати == * '''Городоцька ратуша'''. Збудована в 1832 році. Споруда має риси класицизму, збереглася майже в первозданному вигляді за виключенням шпилю. * Дерев'яна '''церква св. Івана Хрестителя'''. Датується 1752 роком та відноситься до галицької народно-будівної архітектурної школи. Розписи в середині храму виконані в ХІХ ст. Федором Щербокоським. Тоді ж поруч з церквою було зведено муровану дзвіницю. * '''Церква святого Миколая''' з дзвіницею (1510). * '''Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці''' (1633) * '''Церква Івана Хрестителя''' (1754). * '''Костел Воздвиження Чесного Хреста''' з дзвіницею (ΧV–ΧVΙΙΙ ст.). * '''Францисканський монастир''' * '''Парк''' XVIII ст. == Чим зайнятись == * '''Риболовля'''. Річка Верещиця та Городоцький став (він же Городоцьке водосховище) улюблене місце для рибалок. * '''Парашутний спорт'''. Неподалік Городка знаходиться навчальний аеродром «Цунів», де можна зайнятись парашутним спортом, політати на повітряній кулі чи легкомоторному літаку. Але для цього потрібно попередньо записатися у групу (шукайте в інтернеті). == Що купувати == == Де поїсти == * ресторан '''«Княжий двір»''' * ресторан '''[http://www.nash-gorodok.com/ «Наш Городок»]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' * ресторан-паб «Старий млин» == Де розважитись == У ресторані-пабі «Старий млин» можна розважитись. У закладі влаштовують дискотеки, рідше - й живу музику. == Де зупинитись == * готель «Мрія». Серед зручностей в цьому готелі є безкоштовна парковка і сауна.Готель розташований на відстані 1 км від Городока і 25 км від аеропорту Міжнародний «Львів».Щоранку гості можуть поснідати у барі.Wi-Fi надається у всьому готелі безкоштовно.На території надається безкоштовна приватна парковка. Кількість номерів: 12. == Де навчатись == У місті діє 4 школи: * Городоцький НВК № 2 «Загальноосвітня школа І ступеня-гімназія» * Городоцька загальноосвітня школа № 3 І-ІІІ ступенів імені Героя України Івана Бльока; * Городоцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 4 ім. Т. Кулєби та А. Одухи; * Городоцький НВК № 5 «Загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад». * Також у Городку працює Городоцька дитяча музична школа. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Якщо виникли проблеми зі здоров'я потрібно дзвонити на номер телефону '''103'''. У Городку працює Городоцька центральна районна лікарні та пункт швидкої допомоги. == Зв'язок == Поштовий індекс '''81500''' == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] in22x3tlydxm130odugf87w2ybm4u6c 0 1972 37634 36930 2025-05-25T10:17:38Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37634 wikitext text/x-wiki {{geo|49.723889|23.733611}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Palace Brunyckyh (Wel. Lubin, Ukraine).JPG | caption=Палац Бруницьких у Великому Любіні | city= Великий Любінь | citylocal= | map= | arm= | population=4603 | callingcode=+380 3231 }} Селище міського типу '''Великий Любінь''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Великий Любінь розташований за 22 км на південний захід від [[Львів|Львова]] по автошляху '''Львів-Самбір-Турка'''. Селище має багату історію і архітектурну спадщину. В минулому Великий Любінь був відомим бальнеологічним курортом. Сьогодні - просто селище районного значення з невеликим переліком пам'яток старовини - палацом, костелом, дерев'яною церквою. В околицях протікає річка Верещиця та знаходиться озеро Любінський став. === Історія === Поселення Любень вперше згадується у 1441 році. Хоча багато дослідників ідентифікують його з літописним Любингородом, який у 1241 році під час боротьби з монголами зруйнував князь Данило. Під кінець XIII ст. в місті з'явився замок з оборонними валами. Після завоювання Галичини королем Казимиром Великим у другій половині XIV ст. Любінь спочатку був королівським містом, а згодом ставав власністю різноманітних представнив шляхти. Про лікувальні властивості великолюбінських сірководневих джерел вперше згадав у своєму трактаті краківський лікар Войцех Очко ще у 1578 році. Наприкінці століття власник Любеня Великого навіть створив якусь подібність лікарні, що дійсно користувалася попитом і була однією з перших на Галичині. У другій половині XVII ст. Любінь перейшов до подільського воєводи Стефана Гумецького. Останній, як вважається, розбудував замок під резиденцію - один з найцікавіших і незвичайних садибних палаців Львівщини. Напевно, тоді ж заклали парк, в якому до сьогодні збереглися рідкісні дерева: платани, ялини і тополі. У 1849 році Великий Любінь купив барон Констянтин Бруницький. Він продовжив курортну забудову у місті. Він збудував нові купальні, декілька пансіонатів-вілл та готелів. Його бізнес продовжив син Адольф Бруницький – останній приватний власник Любіня. У 1909 – 1910 роках він зробив перебудову палацу за проектом архітектора Яна Шульца, під час якої він отримав сьогоднішній зовнішній вигляд. Після Першої світової війни Бруницькі здійснили реставрацію пошкодженого під час бойових дій палацу. Курорт діяв до 1939 року. Тут працювала найбільша в Польщі сірководнева лікарня, що приймала до 2000 пацієнтів щороку. Після Другої світової війни у 1946 році курорт знову відкритий, а потім розбудований до рівня всерадянського курорту. У 1964 році поселення набуло статусу селища міського типу. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - {{listing |type = go |name = Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького |lat = 49.8125 |long = 23.956111}}До Великого Любіня з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 25 км). === {{Потягом}} === Через Великий Любінь проходить приміська залізнична лінія Самбірського напрямку. У селищі розташована {{listing |type = go |name = залізнична станція Любінь-Великий |lat = 49.715343 |long = 23.731703}}Сюди можна дістатись з Приміського вокзалу Львова приміською електричкою. Вартість квитка - 9 грн, студентського - 6 грн. Поїздка триває 40-45 хв. {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення зі Львова !! Періодичність !! Прибуття на станцію Любінь-Великий |- | Львів-Сянки ||6:38|| щоденно || 7:22 |- | Львів-Сянки || 9:23 || щоденно || 10:06 |- | Львів-Сянки || 12:38|| щоденно ||13:19 |- | Львів-Сянки || 17:40|| щоденно || 18:18 |- | Львів-Сянки || 20:47|| щоденно || 21:35 |} {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення з Любіня Великого !! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Сянки-Львів ||06:26|| щоденно || 07:06 |- | Сянки-Львів || 8:49|| щоденно || 9:30 |- | Сянки-Львів || 15:26|| щоденно || 16:13 |- | Сянки-Львів || 18:44|| щоденно || 19:27 |- | Сянки-Львів || 21:40|| щоденно || 22:32 |} Розклад поїздів та вартість квитків подана станом на 1 лютого 2018 року. За змінами потрібно стежити на сайті Укрзалізниці (http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) === {{Автомобілем}} === * Автомобілем найзручніше добиратися зі Львова по автошляху національного значення [[File:N-road-13-Ukraine.svg|30px]] за '''Львів-Самбір-Турка'''. Поїздка з Головного вокзалу триватиме 30 хв (відстань 25 км) * Зі сторони Державного кордону з [[Польща|Польщею]] потрібно їхати: ** від пункту пропуску [[Шегині]] по автостраді [[File:M-road-11-Ukraine.svg|30px]] (частина європейської автодороги [[Файл:Tabliczka E40.svg|30px]]) до міста [[Городок (Львівська область)|Городок]] (51 км) ** У Городку повернути направо на автодорогу {{Автошлях|Т|1425}} і їхати 7,8 км до перехрестя з дорогою [[File:N-road-13-Ukraine.svg|30px]]. ** Повернути наліво і їхати дорогою [[File:N-road-13-Ukraine.svg|30px]] до початку Великого Любіня ще 4 км. ** Поїздка триватиме приблизно 50-60 хв. === {{Автобусом}} === До Великого Любіня зі Львова можна дістатися приміськими автобусами: * маршрут '''126''' Львів-Великий Любінь (з Головного Вокзалу) * маршрут '''190''' Львів-Комарно (з АС 3) * маршрут '''685''' Львів-Самбір (з АС Західна) Вартість квитка становить 15 грн (станом на 1 лютого 2018). == Транспорт == == Що відвідати == * '''Палац Бруницьких''' (XVIII ст). Зараз у палаці міститься один із корпусів Великолюбінської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату. * Парк (XVIII ст). * Костел Матері Божої Ченстоховської (1932 року). * Деревяна церква св. Миколая (1854 року). == Чим зайнятись == * '''Лікування'''. У Великому Любіні знаходиться один з найстаріших в Європі '''[http://ukrzdrav.com/dp-sanatorij-lyubin-velikij.html бальнеологічний і кардіологічний курорт]''', санаторій. Основний лікувальний фактор — сірководнева вода "Мацеста" і торф'яні багна (грязі). Тут лікуються та проходять реабілітацію люди з серцево-судинними, неврологічними, дерматологічними захворюваннями та з проблемами опорно-рухового апарату. * '''Риболовля'''. Річка Верещиця та Любінський став (він же Великолюбинське водосховище) улюблене місце для рибалок. Риболовля на Верещиці вільна, на озері — платна. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * готель «Легенда». (двомісний номер - 400 грн) === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * Відділення Укрпошти. Індекси '''81556'''; '''81555''' * Відділення Нової Пошти == Куди далі == [[Городок (Львівська область|Городок]], [[Рудки]], [[Самбір]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} ni660m0epw2q104jrum2y2qd2y8yzyv 0 1973 18141 18125 2018-02-03T17:20:12Z Voll 30 /* Міста */ 18141 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Мунтенія | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Мунтенія''' — історичний регіон [[Румунія|Румунії]]. == Регіони == == Міста == * [[Бухарест]] — столиця та найбільше місто країни, найбільший центр румунскої культури. * [[Плоєшті]] * [[Пітешть]] * [[Тирговіште]] * [[Бузеу]] * [[Куртя-де-Арджеш]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Регіон}} 4xa4l83nnnhgr6nt7t1zsxcoub6k5dp 0 1974 28683 28682 2021-01-23T00:48:53Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 18131 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Олтенія | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Олтенія''' — історичний регіон [[Румунія|Румунії]]. == Регіони == == Міста == * [[Дробета-Турну-Северин]] * [[Крайова]] * [[Римніку-Вилча]] * [[Тиргу-Жіу]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Регіон}} fnjlrfqjkt4cwea1lzyzspa21egfmy9 0 1975 29401 29399 2021-01-30T13:38:57Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Щебінь за пів сотні|Щебінь за пів сотні]] ([[User talk:Щебінь за пів сотні|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 18142 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Південна Буковина | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Південна Буковина''' — історичний регіон [[Румунія|Румунії]]. == Регіони == == Міста == * [[Сучава]] — історична столиця Молдови. * [[Ґурагумора]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Регіон}} hg7f5tnprfuhxu194zybj45xayxyvqk 0 1976 24988 18133 2019-06-14T11:50:09Z Voll 30 24988 wikitext text/x-wiki {{geo|45.70|20.90|zoom=9}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Банат | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Банат''' — історичний регіон [[Румунія|Румунії]]. == Регіони == == Міста == * [[Тімішоара]] * [[Решица]] * [[Карансебеш]] * [[Лугож]] * [[Жимболія]] * [[Оршова]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Регіон}} 1w9v6conjb5ksr204bnf95ewinqavw0 0 1977 18146 18140 2018-02-03T22:13:40Z Visem 502 18146 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Північна Добруджа | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Північна Добруджа''' — історичний регіон [[Румунія|Румунії]]. == Регіони == == Міста == * [[Констанца]] * [[Мамая]] * [[Мангалія]] * [[Тулча]] == Інші місця == * [[Сатурн]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Регіон}} 2a3epuz2a4bf3wturwnqr6qjjkit4nv 0 1978 28901 28887 2021-01-23T01:29:32Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 18135 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Кришана | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Кришана''' — історичний регіон [[Румунія|Румунії]]. == Регіони == == Міста == * [[Арад]] * [[Карей]] * [[Орадя]] * [[Залеу]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Регіон}} 0tco68iohtawhv1ogpgz0zxgsd0ovvt 0 1979 32768 32658 2022-07-28T10:55:19Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 18136 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Південна Мармарощина | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Південна Мармарощина''' — історичний регіон [[Румунія|Румунії]]. == Регіони == == Міста == * [[Бая-Маре]] * [[Кавнік]] * [[Сату-Маре]] * [[Сигіт]] * [[Вишово-Вижнє]] * [[Борша]] * [[Сепинца]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Регіон}} b59r688bmj833dk1zop0745p1onk1be 0 1980 18143 18137 2018-02-03T17:22:12Z Voll 30 /* Міста */ 18143 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Західна Молдова | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Західна Молдова''' — історичний регіон [[Румунія|Румунії]]. == Регіони == == Міста == * [[Ясси]] * [[Бакеу]] * [[Сленік-Молдова]] * [[Ботошані]] * [[П'ятра-Нямц]] * [[Біказ]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Регіон}} 9fsra9v0750ogkhvqen12ipy5qj09ku 0 1981 36934 34668 2025-04-03T00:21:59Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36934 wikitext text/x-wiki {{geo|49.518056|23.1975}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Самбір.jpg | caption=Краєвид центру міста з ратуші | city=Самбір | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Sambir.svg | population= 34 444 | callingcode= +380-3236 }} '''Самбір''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Самбір - адміністративний центр Самбірського району. Місто знаходиться у Дністровській низовині на березі річки Дністер. Засноване 1241 року. В Самборі працюють підприємства меблевої галузі, продукція яких має попит за кордоном. Місто розташоване на відстані 76 км від Львова автошляхами та 78 км залізницею. Населення Самбора становить 34 444 осіб (станом на 01.01.2021) === Історія === Виникненя Самбора пов’язане із сусіднім районним центром – Старим Самбором. В 1241 р. монгольська орда зруйнувала теперішній [[Старий Самбір]], а містяни переселилися до села Погоничі. Його спочатку називали Новим Самбором. Новостворене місто розвивалося досить швидкими темпами, вже за півтора століття йому було надано Магдебургське право. Новий Самбір став великим ремісничним і торгівельним центром на Прикарпатті. Окрім того тут осіло багато монаших орденів (домініканці, бернардинці, бригітки та єзуїти), які мали в місті свої кляштори. Від 1573 р. в Самборі існувала школа. Пізніше діяли парафіяльна русинська школа та єзуїтський колегіум. Освітні традиції продовжила гімназія, відкрита вже за часів Австро-Угорщини. В 1738-1754 р. довкола Самбора діяли загони Олекси Довбуша. Місто зазнало значних руйнувань під час Першої світової війни. Особливо великих збитків завдали російські солдати. Під час німецької окупації знищено все єврейське населення Самбора. За часів ЗУНР Самбір був повітовим центром. Повітовим комісаром, тобто керівником, було призначено визначного письменника Андрія Чайковського. Зараз Самбір – значний промисловий центр Львівщини, знаходиться на перетині важливих залізничних і автомобільних шляхів. Місто має статус обласного підпорядкування. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Самбора з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 71 км). === {{Потягом}} === Самбір насамперед є важливим залізничним вузлом. Вокзал знаходиться у східній частині міста. Поїздка зі Львова приміською електричкою триватиме приблизно 1 год 50 хв. Вартість проїзду зі Львова до Самбора — 41 грн (студентський 20,50 грн). Вартість проїзду зі Стрия — 20 грн (студентський квиток 10 грн). Від станції відходять чотири лінії: * Самбір — Львів, одноколійна електрифікована, відкрита у 1903 році, довжина 73 км * Самбір — Стрий, одноколійна електрифікована у 1973–1974 роках, відкрита у 1872 році, довжина 70 км * Самбір — Ужгород, одноколійна електрифікована у 1968 році, збудована у 1872–1905 роках, довжина 193 км * Самбір — Хирів, одноколійна неелектрифікована, відкрита у 1872 році, довжина 31 км. Розклад поїздів по станції «Самбір» на сайті Укрзалізниці (http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}). Вартість проїзду подана станом на 20.01.2019. === {{Автомобілем}} === Через місто проходять автомобільні дороги державного значення [[File:N-road-13-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]] — Самбір — [[Ужгород]]), {{Автошлях|Т|1418}}([[Нижанковичі]] — Самбір — [[Дрогобич]] — [[Стрий]]) , {{Автошлях|Т|1415}} ([[Мостиська]] — Самбір — [[Борислав]]). * Поїздка автомобілем зі Львова по трасі {{Автошлях|Н|13}} триватиме 55-60 хв. Відстань — понад 65 км. * Поїздка зі Стрия по автодорозі {{Автошлях|Т|1418}} триватиме 1 год 15 хв. Відстань — 62 км. * Поїздка від Державного кордону з Польщею (пункт пропуску Шегині) по автодорозі {{Автошлях|Т|1415}} триватиме 55 хв. Відстань — 52 км. === {{Автобусом}} === У місті діють дві автобусні станції: у центрі та станція біля залізничного вокзалу, яка складається з двох частин: зі сторони вокзалу курсують автобуси у львівському напрямку, а зі сторони собору — у всі інші. Діють міжобласні автобусні перевезення з міста: Самбір — [[Тернопіль]], Самбір — [[Івано-Франківськ]], Львів — Ужгород. Вартість проїзду зі Львова до Самбора маршрутним автобусом — 75 грн. Автобуси відправляються зі Львова з АС «Західна» (станом на 1.02.2018). Тривалість поїздки — близько 1 год. == Транспорт == По місті можна добиратися маршрутним таксі, які ходять за маршрутом: * Автобусна станція (вул. Валова) — вул. Снігурського * Цегельний завод — 3-тя школа — вул. Валова — Ралівка == Що відвідати == '''Пам'ятки''' * Міська ратуша (1606 р); * '''Костел св. Станіслава''' 18 ст. в стилі бароко та органний зал; * '''Бернандинський монастир''' 1751 року; * '''Єзуїтська колегія''' 18 ст.; * '''Церква Різдва Пресвятої Богородиці''' - греко-католицька церква є візитівкою Самбора, завдяки Чудотворній іконі Самборської Богородиці та мощам святого Валентина; * '''Костел Івана Хрестителя''' 1530 року; * Рештки Самбірського замку XVI ст. — мисливський будинок та залишки валів. * Вілли та будиночки на вулиці Шопена, Мазепи, Хмельницького, Вузька, Стебельського; * Військовий госпіталь - частина монастиря Бригідок, збудованого в XVII столітті; * Пам’ятники Богдану Хмельницькому, Лесю Курбасу, Івану Франку, Андрію Чайковському, жертвам сталінських репресій та тоталітаризму. [[File:Костел Івана Христителя.JPG|200px]][[File:Самбор. Храм Рождества Богородицы..jpg|180px]] [[File:Самбір Пам’ятник Хмельницькому.jpg|200px]] [[File:Sambir Shevchenka Str. Monument of T.Shevchenko (YDS 9708).jpg|200px]] [[File:Sambir Mitskevicha Str. 5a Bell Tower of Bernardines Monastery (YDS 9721).jpg|200px]] '''Музеї''' * Історико-етнографічний музей «Бойківщина». * Меморіальний музей Леся Курбаса '''Інше''' * '''Страусина ферма «Білаки»'''. Можна побачити страусів, буйволів, оленів, кабанів, вовків, лисиць, борсуків та інших тварин. Страусів можна годувати з руки. Поруч є кафе та ресторан. Вхід на ферму вільний. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === *Найкрутіше в Old city pub* https://oldcity.choiceqr.com/ * кафе «Кайзер» * кафе-бар «Ретро» * кафе «Софія» === Середні ціни === *Ресторан піцерія "Old city pub" * ресторан «Маніфік» * ресторан «Палермо» * ресторан «Соната» + мотель * ресторан «Магнат» * {{eat | name=HAMARA | alt= | url=http://@hamara.sambir | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Hspybwmrf 16 | lat= | long= | directions=центр міста | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=150-200 | facebook= | instagram=@hamara.sambir | lastedit=2022-10-19 | content=Самі смачні суші та піца в Самборі! }} === Дорого === * ресторан «Каштан» == Де розважитись == * нічний клуб «Ейва» * на вихідні дискотека у готелі «Аквамарин» == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * готель «Аквамарин» * готель «[http://imperial.co.ua Імперіал]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}» * готель «Білаки» === Дорого === == Де навчатись == '''Середня освіта''' * 7 середніх шкіл (СШ №1 ім.Т.Г.Шевченка, СШ №3 ім. В.Юричка, СШ №4, СШ №7, СШ №8 з поглибленим вивченням англійської мови, СШ №10, Школа-ліцей ім. Андрія Струся); * дві початкові школи (№2, №7); * Самбірська гімназія. '''Професійна та вища освіта''' * Самбірський технікум економіки та інформатики * Самбірське училище культури * Самбірський медичний коледж * Самбірський факультет прикладного програмного забезпечення Тернопільського національного економічного університету * Самбірський державний педагогічний коледж == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Старий Самбір]], [[Турка]] або [[Дрогобич]], [[Трускавець]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 5ej1b7n1oswlpilxcu2zv7zbr2husg8 0 1983 26309 26308 2020-04-26T17:25:11Z Dimon2712 4613 26309 wikitext text/x-wiki {{geo|46.33|24.85|zoom=8|map=region}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= {{PAGENAME}} <!-- официальное название региона --> | regionlocal= {{lang|ro|Transilvania}}, {{lang|de|Siebenbürgen}} | arm = <!-- герб региона (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | location = Transylvania,_Banat,_Crisana_and_Maramures.svg | website = <!-- официальный сайт или сайт с туристической информацией --> | image= Kirchenburg Birthälm.jpg | caption = Укріплена церква в Бьєртані }} '''Трансильванія''' — історичний регіон у центральній частині [[Румунія | Румунії]], де суворі [[Карпатські гори]] служать фоном для середньовічних міст, готичних храмів і просто укріплених церков, а також чудових за своєю архітектурою фортечних споруд і замків. Культуру Трансильванії сформували жили тут століттями німці, доповнили угорці і перейняли румуни, результатом чого стали ансамблі, немислимі ні в жодній іншій точці Європи. == Зрозуміти == == Міста == [[Файл:Alba Iulia Catedrala ortodoxa (4).jpg||thumb|260px|Православний собор в Альба-Юлія]] {{listing |type=city |lat=46.070 | long=23.575 |name= [[Альба-Юлія]] |image= |caption= Православний собор |description= — колишня столиця Східно-Угорського королівства і князівства Трансильванія. Старе місто майже без змін збереглося усередині величезної фортеці, в сучасному вигляді побудованої наприкінці XVIII століття будівлі. }} [[Файл:Biserica Sfantu Nicolae.JPG|thumb|260px|Православна церква Святого Миколая в Брашові]] {{listing |type=city |lat=45.659 | long=25.613 |name= [[Брашов]] |image= Biserica Sfantu Nicolae.JPG |caption= Православна церква Святого Миколая |description= — один з трьох (поряд з Сібіу та Сігішоарою) найкраще збережених середньовічних міст Трансильванії, а заодно і найбільш відвідуване туристами Трансильванське місто. Цьому чимало сприяє не тільки середньовічний центр, а й найвидовищний в Румунії '''[[Бран|замок Дракули]]''' в околицях Брашова, а також близькість румунських Карпат. }} [[Файл:CatedralaOrtodoxa.JPG||thumb|260px|Православний Успенський собор в Клуж-Напока]] {{listing |type=city |lat=46.777 | long=23.596 |name= [[Клуж-Напока]] |image= CatedralaOrtodoxa.JPG |caption= Православний Успенський собор |description= — найбільше місто Трансильванії. За рівнем середньовічності воно досить поступається Трансильванським «хітам», [[Брашов]]у та [[Сігішоара | Сігішоарі]], зате - і це, взагалі кажучи, важлива перевага - не страждає від напливу туристів, дозволяючи мандрівнику, не поспішаючи, скуштувати весь складний «коктейль» Трансильванської історії: німецька готика, австро-угорська сецесія, румунський модернізм, насичений етнографічний музей, багата художня колекція - і це далеко неповний список того, що в Клужі можна і потрібно побачити. До Клужа можна прилетіти, а можна приїхати поїздом з [[Угорщина | Угорщини]]. Він також є відправною точкою для подорожей по мальовничих і не дуже популярних Західно-Румунських Карпатах. }} [[Файл:Mediasch-zentrum.jpg||thumb|260px|Центр Медіаша та лютеранська церква]] {{listing |type=city |lat=46.163 | long=24.353 |name= [[Медіаш]] |image= Mediasch-zentrum.jpg |caption= Центр Медіаша та лютеранська церква |description= — невелике містечко, що губиться на тлі укріплених церков, що його оточують. Для багатьох туристів це не більше ніж місце вимушеної пересадки по дорозі з [[Сібіу]] до [[Сігішоара | Сігішоара]], але, насправді, в місті є, на що подивитися. У Медіаші збереглися фрагменти стіни і чарівні вежі міських укріплень, історична забудова центру і, що найголовніше, стара лютеранська церква, в якій можна побачити не тільки середньовічні фрески, а й турецькі килими, звезені зі скарбниць сільських церков. Туристів в Медіаші мало, що йде місту тільки на користь. }} [[Файл:Sibiu Rooftops, Romania (8136341762).jpg||thumb|260px|Вигляд на Старе місто та лютеранську церкву в Сібіу]] {{listing |type=city |lat=45.799 | long=24.162 |name= [[Сібіу]] |image= Sibiu Rooftops, Romania (8136341762).jpg |caption= Вигляд на Старе місто та лютеранську церкву |description= — друга вершина Трансильванського трикутника, колись столиця саксів, що населяли Трансильванію. Німецького в місті небагато, а ось по своїй бароковій архітектурі Сібіу легко посперечається з [[Австрія | Австрією]] або [[Чехія | Чехією]]. Розташоване на пагорбі старе місто неймовірно мальовниче - головним чином, завдяки тому, що оточене середньовічними укріпленнями, які частково збереглися, а з півдня до нього підступають гори. Крім архітектури Сібіу знаменитий своїми музеями, в тому числі художніми та етнографічними колекціями. Ця насиченість має, звичайно, свою зворотну сторону - туристи бувають в місті в будь-який сезон - але при бажанні знайти тут тихі і затишні куточки зовсім неважко. }} [[Файл:Sighisoara. Biserica din deal.jpg||thumb|260px|Старе місто в Сігішоара]] {{listing |type=city |lat=46.220 | long=24.792 |unesco= yes |name= [[Сігішоара]] |image= Sighisoara. Biserica din deal.jpg |caption= Старе місто |description= — перлина Трансильванії: іграшкове середньовічне місто, що розмістилося на вершині крутого пагорба. Пам'яток в Сігішоарі небагато, але це з лишком компенсується загальною чарівністю і затишком. Крім туристичних цікавинок на зразок будинку, де народився Дракула, в Старому місті два середньовічних храми, один з яких розташований так високо на пагорбі, що до нього ведуть спеціальні - криті! - дерев'яні сходи, теж побудовані за Середньовіччя. Центральна площа Старого міста не може поскаржитися на відсутність туристів, але, як не дивно, за два кроки від неї збереглися тихі вулички, де йде звичайне міське життя. }} [[Файл:Palatul Culturii din Târgu Mureș 01.jpg||thumb|260px|Будівля мерії в Тиргу-Муреш]] {{listing |type=city |lat=46.544 | long=24.557 |name= [[Тиргу-Муреш]] |image= Palatul Culturii din Târgu Mureș 01.jpg |caption= Будівля мерії |description= — місто з приблизно рівним за чисельністю частками угорського та румунського населення, в минулому арена сутичок між ними. Місто чи не найбільше в Трансильванії нагадує габсбургзьку [[Австрія|Австрію]], з її палацами, черепичними дахами і пам'ятниками. }} == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Регіон}} spow06jg6xzu1sy1dsvnlto39qjl669 0 1984 36276 36163 2024-12-06T10:03:09Z AtUkr 74 /* Транспорт */ 36276 wikitext text/x-wiki {{geo|49.786363|22.768207|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | caption= | city=Перемишль | map=POL Przemyśl map.svg | citylocal= Przemyśl | arm= POL_Przemy%C5%9Bl_COA.svg | image=Przemysl and San river from the west 2009-07.jpg | website=https://przemysl.pl| population= 66715 (2006) | timezone=GMT+1 | callingcode=+48 16 }} '''Перемишль''' знаходиться в [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатському воєводстві]]. == Зрозуміти == Перемишль має давню та багату історію завдяки своєму географічному розташуванню. Це друге найстаріше місто Польщі, після [[Краків|Кракова]]. Місто лежить у місцевості, що з'єднує гори і низовини. Через місто пролягає річки Вігор і судноплавна Сян, завдяки чому важливі торговельні шляхи проходили через Перемишль та забезпечили важливість міста. Знаходиться за 12 км від кордону з [[Україна|Україною]] і є важливою станцією на шляху [[Львів]]—[[Краків]]. '''Зверніть увагу!''' Часовий пояс Польщі — GMT+1, влітку — GMT+2. Це на одну годину менше, ніж в Україні. * {{listing |type=other | name=Туристична інформація | alt= | url=http://visit.przemysl.pl/en/ | email=cit@um.przemysl.pl | address=ul. Grodzka 1 | lat=49.781818 | long=22.768821 | directions= | phone=+48 16 675 21 63 | tollfree= | fax= | hours=Піковий сезон (15 квітня- 15 жовтня): Будні: 9:00 - 17:00, Вихідні: 10:00 - 18:00. Низький сезон (16 жовтня- 14 квітня): Будні: 9:00 - 17:00, СБ: 9:00 - 14:00, в неділю зачинено. | price= | content=Можна придбати сувеніри. Є безкоштовні брошури і карти, доступ до WiFi і комп'ютери. Доступний мобільний додаток [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=pl.treespot.przemysl&hl=uk|Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/id826447626?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] }} <!-- === Клімат === {{Climate | units = Metric | janhigh =0 | febhigh =1,2 | marhigh =6,2 | aprhigh =12,8 | mayhigh =18,9 | junhigh =22,8 | julhigh =23,9 | aughigh =22,8 | sephigh =18,9 | octhigh =13,9 | novhigh =6,2 | dechigh =2,8 | janlow =12,8 | feblow =-5 | marlow =-4,5 | aprlow =0 | maylow =3,9 | junlow =8,9 | jullow =11,7 | auglow =13,4 | seplow =12,8 | octlow =10 | novlow =5,6 | declow =0,6 | janprecip =30,5 | febprecip =30,5 | marprecip =33,1 | aprprecip =45,8 | mayprecip =71,2 | junprecip =94 | julprecip =96,6 | augprecip =76,2 | sepprecip =55,9 | octprecip =43,2 | novprecip =40,7 | decprecip =43,2 | description = [http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=59621&refer Weatherbase] }} --> == Як дістатись == '''Зі Львова (самостійний перетин кордону)'''. Найкоротший шлях пролягає через пропускний пункт '''Шегині-Медика''' ({{Автошлях|М|11}}), до якого можна доїхати: * приміською електричкою. {{listing | name= Розклад поїздів «Львів-Держ. Кордон»| alt= | url=http://railway.lviv.ua/scripts/rozklad_2018/?s1=456&s2=177 | address= | phone= +38 (032) 226-10-06 | hours= | price=Вартість квитка ~15 ₴. | lastedit=2018-02-06 | content=В дорозі 2 години}} * автобусом. {{listing | name=Розклад автобусів із автостанції Львів Західна | alt=рейс Львів-Шегині | url=http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=469000 | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=~55 ₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-06 | content= }} Потім необхідно перетнути кордон пішки. З українського боку — це пункт контролю Шегині, з польського — Медика. Транспорт до Перемишля: * приміський поїзд <!-- {{listing | name=R 30468 «Медика-Перемишль-Ряшів-Головний» | alt= | url=http://rozklad-pkp.pl/ru | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Будні: 06:30, 14:31, 18:34; вихідні: 06:30, 18:34 | price=1,90 зл. | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-06 | content=В дорозі 15-17 хв. Проїжджає обидві станції Перемишля.}} --> * міський автобус № 9 ([http://eurobus.net.pl/files/przemysl_-_medyka_.pdf графік]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}), перший рейс о 04:40, останній о 21:50. Проїзд 2,75 зл. * маршрутка від автовокзалу по наповненню з 7.30 до 17.30 в робочі дні. Проїзд 2,5 зл. *Автобуси [https://www.eurobus.net.pl/medyka,13.html місцевого перевізника Eurobus.net] від зупинки MEDYKA GRANICA *Автобуси [https://www.flixbus.com.ua/avtobus/medyka Flixibus]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} від зупинки MEDYKA GRANICA === {{Автомобілем}} === [https://dpsu.gov.ua/ua/border/ Відстеження черг на українських пунктах контролю в режимі реального часу]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. * '''З України''': ** Через ПК {{listing| name=Шегині-Медика | alt=Szeginie-Medyka | type=go| address= | lat=49.7994 | long=22.9514| directions=| content=}} Пямуйте у західному напрямку по шляху {{Автошлях|М|11}}, на польській території прямуйте по {{Автошлях|DK|28}}. ** Через ПК {{listing| name=Корчова-Краківець | alt=Korczowa-Krakowiec | type=go| address= | lat=49.95463 | long=23.11643| content=}} Їдьте по шляху {{Автошлях|М|10}}/{{Автошлях|E|40}}, на польській території з'їзжайте на {{Автошлях|A|4}}. Через 22 км звертайте на {{Автошлях|DK|77}}, прямуючи у південному напрямку. * З інших населених пунктів Польші: ** північ — {{Автошлях|DK|77}}; ** захід/схід — {{Автошлях|DK|28}}; ** північно-захід — {{Автошлях|DW|884}}; ** південь — {{Автошлях|DW|885}}. === {{Літаком}} === У Перемишлі немає аеропортів. Найближчі у [[Ряшів|Ряшові]] та [[Львів|Львові]]. === {{Потягом}} === [[Файл:Przemyśl - dworzec kolejowy.JPG|thumb|Вокзал Перемишль-Головний]] У місті 2 залізничних вокзали. * {{listing |type=go | name= Перемишль-Головний| alt= Przemyśl Główny| url= https://www.intercity.pl/ru/| email= | address= plac Legionów 1| lat= 49.783430 | long=22.776416 | lastedit=2018-02-05 | content= Сюди прибувають українські поїзди. }} * {{listing |type=go | name=Перемишль-Засане| alt=Przemyśl Zasanie | url= https://www.intercity.pl/ru/| email= | address= Mariana Langiewicza| lat= 49.793005 | long=22.772757 | lastedit=2018-02-05 | content= Станція на шляху Краків-Головний—Медика }} '''З України:''' * {{listing | name= Інтерсіті+ «Київ—Львів—Перемишль» 705 К | url=http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=2156&by_station=1 | hours= Відправлення 06:00. Прибуття 12:25| price=Повна вартість квитка — 820/580 ₴ (С1/С2), зі Львова — 340/245 ₴. | lastedit=2018-02-05 | content=''Зупинки:'' Святошин, [[Коростень]], Підзамче, Львів. }} * {{listing | name=Інтерсіті+ «Київ—Львів—Перемишль» 715 К | url= http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=2156&by_station=1 | hours= Відправлення 06:51, прибуття 15:03. | price=Повна вартість квитка — 890/630 ₴, зі Львова — 340/245 ₴. | lastedit=2018-02-05 | content=''Зупинки'' [[Вінниця]], [[Хмельницький]], [[Тернопіль]], Львів. }} * {{listing | name=Нічний швидкісний «Одеса-Головна—Пшемисль» 036 Ш| alt= | url= http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=2156&by_station=1 | hours= Відправлення 18:26, прибуття 09:45.| price= | lastedit=2018-02-05 | content= ''Зупинки:'' Подільськ, Рудниця, Вапнярка, Рахни, Жмеринка, Хмельницький, Волочиськ, Підволочиськ, Тернопіль, Злочів, Красне, Львів }} * {{listing | name=Поїзд «Львів—Вроцлав» 051 Л | alt= | url=https://uz.gov.ua/passengers/timetable/?ntrain=60631&by_id=1 | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Відправлення 23:40, прибуття 03:10. | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-05 | content= }} '''З Польші:''' до Перемишля курсують щоденні поїзди з Кракова, [[Варшава|Варшави]], [[Познань|Познані]] та нічні поїзди до [[Щецин]]у. === {{Автобусом}} === * {{listing | name= 7002 «Львів 8—Перемишль»| alt= | url= http://bus.com.ua/cgi-bin/bus-order?b=460800&r=7002 | phone=+38 0322-388308 | address= площа Двірцева, 1, 79000 (Залізничний вокзал) | hours= Щоденно, відправлення 06:45; прибуття 10:35| price=~150₴ | lastedit=2018-02-06 | content= Автобус - Ikarus 250. }} * {{listing | name= 1КВРЦ «Київ—Вроцлав» | alt=ALTRANS | url= http://bus.com.ua/cgi-bin/bus-order?b=309901&r=1%CA%C2%D0%D6 | address=проспект Науки, 1/2 | phone= +38 099 287-80-63, +38 099 287-80-64 | hours= Щоденно, відправлення 23:15/08:00 (Київ/Львів); прибуття 10:55| price=~510/300₴ | lastedit=2018-02-06 | content=''Зупинки'': Житомир, Рівне, Дубно, Львів. Комфортабельні автобуси. }} * {{listing | name=188101 «Київ (Видубичі)−Прага» | alt= Ecolines| url=https://booking.ecolines.net/information/schedule/3431353330307c313039332d373235/outward| email= | address= | phone= | hours= Щоденно, відправлення 07:00/15:20 (Київ/Львів); прибуття 18:55| price= ~465/300 ₴ | lastedit=2018-02-06 | content= ''Зупинки'': Житомир, Рівне, Дубно, Львів. }} * {{listing | name=7060 «Нова Каховка—Щецін» | alt= | url=http://bus.com.ua/cgi-bin/bus-order?b=460800&r=7060 | address= Львів - площа Двірцева, 1, 79000 (Залізничний вокзал) | phone= | hours= Щоденно, 15:45/13:00 (КН/ЛВ); прибуття 15:50| price=~700 ₴ | lastedit=2018-02-06 | content= ''Зупинки'': Херсон, Миколаїв, Одеса, Умань, Вінниця, Хмельницький, Волочиськ, Тернопіль. Автобус − MAN-49. }} * {{listing | name= 7672 «Чернівці—Ченстохова»| alt= | url=http://bus.com.ua/cgi-bin/bus-order?b=460100&r=7672 | address= | phone= | hours= Через день, відправлення 07:30/13:10 (Чернівці/ЛВ); прибуття 15:20| price= .../525₴ | lastedit=2018-02-06 | content=''Зупинки'': Львів. Автобус − Сканія 49.}} == Транспорт == По місту їздять автобуси. Електротранспорту немає. == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:2015, Przemyśl, Zamek Kazimierzowski (02).jpg|thumb|Перемишльський замок]] * {{see | name=Замок Казимира| alt=Перемишльський замок, Замок у Перемишлі | url=http://kultura.przemysl.pl/zamek-kazimierzowski/ | email=sekretariat@kultura.przemysl.pl | address=Aleje 25 Polskiej Drużyny Strzeleckiej | lat=49.780139 | long=22.765907 | phone=+48 16 678 39 48 | tollfree= | fax= | hours= 10:00-16:00| price=4-6 zł. | lastedit= | content=Збудований Казимиром III Великим в 14 столітті на місці замку руських княців, після анексії Перемишля до складу Польщі. }} * {{see | name=Площа ринок | alt= | url= | email= | address= | lat=49.78220 | long=22.76956 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2017-05-22 | content= }} * {{see | name=Костел францисканців | alt=Kościół św. Marii Magdaleny i Matki Bożej Niepokalanej | url=http://przemysl.franciszkanie.pl/ | wikipedia=Костел францисканців (Перемишль) | email=przemysl@franciszkanie.pl | address=Franciszkańska, 2A | lat=49.781538 | long=22.770540 | directions= | phone=+48 16 678 24 60, +48 16 675 08 26 | tollfree= | fax=+48 16 676 71 17 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-22 | content=Збудовано в стилі барокко. }} * {{see | name=Греко-католицький Собор святого Івана Хрестителя | alt=колишній Костел єзуїтів, Sobór św. Jana Chrzciciela | url= | wikipedia=Собор святого Івана Хрестителя — V (Перемишль) | email= | address= | lat=49.780908 | long=22.770426 | directions=роза вулиць Asnyka та Katedralna | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-22 | content=Колишній єзуїтський костел, тепер греко-католицький собор з іконостасом з XVII ст. }} * {{see | name=Костел (святої Терези) та монастир Кармелітів босих | alt=Kościół i klasztor Karmelitów bosych, Carmelite Church | url= | wikipedia=Собор святого Івана Хрестителя — IV (Перемишль) | email= | address= | lat=49.780042 | long=22.771280 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-22 | content=Костел пізнього ренесансу (XVII століття). Колись греко-католицька катедра (між 1784 та 1948 роками). }} * {{see | name=Римо-католицький (латинський) собор (катедра) Св. Івана Хрестителя | alt= | url= | wikipedia=Римо-католицький (латинський) собор (ктедра) (Перемишль) | email= | address=Katedralna 1 | lat=49.780950 | long=22.768194 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-22 | content= }} * {{see | name=Нова Синагога | alt=New Synagogue | url= | email= | address=Słowackiego 15 | lat=49.781140 | long=22.775934 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2017-05-23 | content= }} * {{see | name=Воєний цвинтар | alt= | url= | email= | address= | lat=49.769932 | long=22.777520 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2017-05-22 | content=Victims of the biggest WWI battles are buried here. }} * {{see | name=Татарський курган | alt=Kopiec Tatarski | url= | wikipedia= | email= | address=ul. Przemysława | lat=49.770355 | long=22.772466 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Безкоштовно | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-22 | content=Розташований на пагорбі, це забезпечує один з найкращих видів на Пшемишль. За легендою, маленький штучний пагорб на вершині пагорба був зроблений татарами як могила свого вождя, який загинув у бою. }} * {{see | name=Єврейський цвинтар | alt= | url= | email= | address=ul. Słowackiego | lat=49.768950 | long=22.784282 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2017-05-23 | content= }} === Музеї === * {{see | name=Національний музей Перемищини | alt=Muzeum Narodowe Ziemi Przemyskiej w Przemyślu, Музей Перемишльської землі, The National Museum Branch in Przemyśl | url=http://mnzp.pl/ | wikipedia=Національний музей Перемишльщини (Перемишль) | email=sekretariat@mnzp.pl | address=Plac płk. Berka Joselewicza 1, 37-700 | lat=49.783048 | long=22.771786 | directions= | phone=+48 16 679 30 00 | tollfree= | fax=+48 16 679 30 10 | hours=Вт-Пт 09:00-16:00, Нд 12:00–16:00, Пн - вихідний | price=10 zł. Екскурсовод - 20 zł | facebook= | vkontakte= | content=Представлені експонати з археології, історії, мистецтва та етнографії. }} * {{see | name=Музей дзвонів та люльок | alt=Wieża zegarowa | url=http://mnzp.pl/ | wikipedia= | email= | address=ul. Władycze 3 | lat=49.781849 | long=22.773744 | directions= | phone=+48 16 678 96 66 | tollfree= | fax= | hours=Пн — вихідний, Вт, Пт 10:30-17:30; Ср 10:00-14:00; Чт 9:00-15:00; Сб 9:00-16:00; Нд 11:00-15:00 | price=8 zł. Екскурсовод - 20 zł | facebook= | vkontakte= | content=Знаходиться у Годинниковій вежі. }} * {{see | name=Музей історії Перемишля | alt=Muzeum Historii Miasta Przemyśla | url=http://mnzp.pl/ | wikipedia=pl:Muzeum Historii Miasta Przemyśla | email= | address=Rynek 9 | lat=49.782258 | long=22.770458 | directions= | phone=+48 16 678 65 01 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-01-02 | content= }} * {{see | name=Архієпархіальний музей | alt=Muzeum Archidiecezjalne im. św. Józefa Sebastiana Pelczara Biskupa | url=http://www.muzeum.przemyska.pl/ | wikipedia=pl:Muzeum Archidiecezjalne w Przemyślu | email= | address=plac Katedralny 2 | lat=49.780722 | long=22.767687 | directions= | phone=+48 16 678 27 92 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-01-02 | content= }} * {{see | name=Archeological Museum | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-22 | content= }} === На околицях === * {{see | name=Замок і парк Красицьких | alt=Zamek Krasickich | url=http://www.krasiczyn.com.pl/ | wikipedia= | email= | address=Krasiczyn 179, Przemyśl | lat=49.776318 | long=22.649513 | directions=10 км на захід від центру Перемишля, по дорозі 28 | phone=+48 016 671 83 21 | tollfree= | fax= | hours= | price=15 zł за екскурсію (щогодини). Вхід до кімнати катувань і годинникової вежі - по 5zł | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-22 | content=Один з сучасних культурних визначних пам'яток регіону. Часто класифікується як одна з найбільших будівель Ренесансу в Польщі та один з найкрасивіших замків Європи. Цей замок був побудований сімейством Красицьких у XVI і XVII століттях. В даний час, там є готель та ресторан. }} * {{see | name=Wooden Greek Catholic church | alt= | url= | email= | address=Kruhel Wielki, in the center of the village | lat=49.764426 | long=22.731391 | directions=3,5km southwest of the city centre | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2017-05-22 | content=This wooden Greek catholic church was built in 1630 and got renovated a few years ago. It is one of the oldest examples of this type in the country. }} * {{see | name=Kalwaria Pacławska | alt= | url= | email= | address= | lat=49.635153 | long=22.706033 | directions=25km south of Przemyśl | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2017-05-22 | content=The sanctuary in Kalwaria Pacławska has received many thousands of pilgrims since it houses the image of Mother of God from [[Kamianets Podilskyi]]. The place has earned fame as the Jasna Góra (''holy place in [[Częstochowa]]'') of the Podkarpackie region. The village and surrounding fields and forests are dotted with beautiful Baroque churches and chapels. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == * {{listing|type=buy|hours=|skype=|fax=|instagram=|facebook=|wikipedia=|lastedit=2020-01-06|price=|tollfree=|name=Galeria Sanowa|phone=+48 16 733 1210|directions=|long=22.7824994|lat=49.7905317|address=ul. Wojciecha Brudzewskiego 1|email=biuro@galeriasanowa.pl|url=http://galeriasanowa.pl/pl/strona-glowna/|alt=|description=торгівельний центр з десятками магазинів}} * {{listing|type=buy|hours=|skype=|fax=|instagram=|facebook=|wikipedia=|lastedit=2020-01-06|price=|tollfree=|name=Księgarnia Bosz Przemyśl|phone=+48 16 676 92 20|directions=|long=22.7675871|lat=49.7834947|address=Kościuszki 7|email=|url=https://www.facebook.com/ksiegarniaboszprzemysl/|alt=|description=книгарня з приємним вибором сувенірів}} * [https://inpost.pl/znajdz-paczkomat За допомогою поштоматів InPost] у Пшемишлі можна забирати покупки зроблені в польських інтернет-магазинах. Для того, щоб забрати відправлення, достатньо мати електронну пошту і валідний польський номер == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == === Клуби === * Rutyna Art * Neo Club w podziemiach DH Szpak * Grota * Klub «Zebra» * Japa * Bar Secesja ceglane piwnice restauracji CK Monarchia == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | name=Молодіжний готель Matecznik | alt=Schronisko Młodzieżowe PTSM "Matecznik" | url=http://www.ptsm-matecznik.pl/en/ | wikipedia= | email=recepcja@ptsm-matecznik.pl | address=ul. Lelewela 6 | lat= 49.791965| long=22.763439 | directions= | phone=+48 16 670 61 45 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=34-140 zł | type=sleep | facebook= | lastedit=2018-02-07 | content=Хостел має загальні номери (4 ліжка), 1-,2-і 3-місні номери. Поруч станція Перемишль-Засяння. }} * {{sleep | name=Апартаменти Noclegi na Wzgórzu Zamkowym | alt= | url=https://www.booking.com/hotel/pl/noclegi-na-wzgorzu-zamkowym.uk.html | wikipedia= | email= | address=Grodzka 17, m.10, 37-700 | lat=49.781827 | long=22.766221 | directions= | phone=+48 664 661 350 | tollfree= | fax= | hours= | checkin=13:00 - 22:00 | checkout=06:00 - 11:00 | price=110 zł | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-07 | content=Двомісні апартаменти з балконом, облаштованою міні-кухнею і технікою (холодильник, пральна машина, телевізор). Ванна кімната з душем. Проживання дітей безкоштовно, але немає можливості розмістити додаткові ліжка. Дозволяється з домашніми тваринами. }} * {{sleep | name=Підзамче | alt=Podzamcze | url=http://przemysl.pttk.pl/index.php/noclegi | wikipedia= | email= | address=Walerego Waygarta 3, 37-700 | lat=49.782352 | long=22.766754 | directions= | phone=+48 16 678 53 74 | tollfree= | fax= | hours=24/7 | checkin=12:00-10:00 | price=Оплата за людину (76 zł за двох, 33 zł/люд. якщо більше), одномісне поселення в номері - 51 zł, ліжко в заг.номері - 28 zł (але мінімум на 2 ночі). | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-07 | content=Готель на 46 місць має 2-, 3- і 4-місні номери і 19-місний загальний номер. Зручності: центральне опалення, гаряча вода, доступ в Інтернет Wi-Fi і міні-піч для самостійного приготування їжі. Рушники платні (1 zł). Поруч з готелем - ресторан, кафе, бар, піцерія і всі основні пам'ятки. }} === Середні ціни === * {{sleep | name= Апартаменти Галицькі| alt=Apartamenty Galicyjskie | url=https://www.booking.com/hotel/pl/apartamenty-galicyjskie.uk.html | wikipedia= | email= | address= Aleksandra Puszkina 17, 37-700 | lat=49.778838 | long= 22.784199| directions= | phone= +48 601 150 302 | checkin= 14:00 - 23:00 | checkout=10:00-12:00 | price=194-280 zł за 2 ночі. | facebook= | lastedit=2018-02-07 | content=Типи номерів: двомісні, сімейні (до 4 гостей). Проживання мінімум 2 дні. У всіх номерах є чайник, телевізор із плоским екраном та ванна кімната. Є загальна кухня. Дозволяється з домашніми тваринами. }} * {{listing|type=sleep | name=Готель Accademia | alt= | url=http://www.hotelaccademia.pl/hotel-w-przemyslu.html | wikipedia= | email=przemysl@hotelaccademia.pl | address=Wybrzeże Marszałka Józefa Piłsudskiego 4, 37-700 | lat=49.781456 | long=22.759626 | directions= | phone=+48 (16) 676 11 11, +48 (16) 676 11 12 | tollfree= | fax=+48 (16) 676 11 13 | hours= | price=110-260 zł за одномісне розміщення |facebook = https://www.facebook.com/accademiaprzemysl | lastedit=2018-02-07 | content=3-зірковий готель, має 1-, 2- і 3-місні номери. У кожному: ванна кімната, супутникове телебачення, телефон, безкоштовний Wi-Fi Інтернет. }} * {{sleep | name=Готель Trojka | alt=Hotel Trojka | url=http://www.hoteltrojka.pl/ | wikipedia= | email=hotel@hoteltrojka.pl | address=ul. Lwowska 20, 37-700 | lat=49.782549 | long=22.799230 | directions= | phone=+48 16 678 79 88 | tollfree= | fax= | checkin=з 14:00 | checkout=до 12:00 | price=140-370 zł | facebook=https://www.facebook.com/hoteltrojka/ | vkontakte= | lastedit=2018-02-07 | content=Є номери 2-, 3- і 4-місні, люкс і номери, пристосовані для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Сніданок - шведський стіл, може бути включений в ціну номеру (окремо коштує 15 zł). Проживання дітей до 3-х років безкоштовно. Дозволяється з домашніми тваринами. }} === Дорого === == Де навчатись == * {{listing | name=Державна вища східноєвропейська школа | alt= Państwowa Wyższa Szkoła Wschodnioeuropejska | url= http://pwsw.pl/ | email= | address=Książąt Lubomirskich 6, 37-700 | lat= 49.774146| long= 22.793302| directions=Знаходиться в Палаці Любомирських | phone= +48 16 7355 100| type=other| fax=+48 16 7355 101 | hours= | price= | lastedit=2018-02-07 | content=Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр. Термін навчання: гуманітарні науки - 6 семестрів, технічні спеціальності - 7. Є аспірантура. }} Освітні напрямки: ** Дизайн інтерєр ** Безпека і виробництво харчових продуктів ** Філологія: англійська ** Прикладна лінгвістика (англійська та українська) ** Польська філологія історія ** екологічна інженерія ** Мехатроніка ** політологія ** Графічний дизайн ** соціологія ** Міжнародні відносини ** Транспорт і логістика * Wyższa Szkoła Administracji i Zarządzania ** Wydział zamiejscowy w Rzeszowie * Wyższa Szkoła Gospodarcza * Wyższa Szkoła Informatyki i Zarządzania * [http://www.nkjo-przemysl.pl/ Nauczycielskie Kolegium Języków Obcych]{{Dead link|date=травня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Nauczycielskie Kolegium Języka Polskiego == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Ярослав, Пшеворськ і Ланьцут * [[Варшава]], [[Вроцлав]] * [[Львів]] [https://www.krasiczyn.com.pl/ Палац у Красичині]{{Dead link|date=листопада 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Дістатись можна [https://www.pks-przemysl.pl/ муніципальними автобусами з понеділка по п'ятницю.] На вихідні можна дістатись автобусами [https://www.eurobus.net.pl/lipa,17.html інших приватних перевізників] на напрямі Пшемишль - Липа {{footer|ispartof=Польща|type=Місто}} [[Категорія:Міста Польщі]] dgmnihnop8mm9qfmecz232on2wqr6rx 0 1985 18243 2018-02-05T18:43:19Z JTs 2576 Перенаправлено на [[Перемишль]] 18243 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Перемишль]] nf7bq4qvffy2ed0mqjcnflz1sy3kur6 0 1986 18244 2018-02-05T18:43:49Z JTs 2576 Перенаправлено на [[Перемишль]] 18244 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Перемишль]] nf7bq4qvffy2ed0mqjcnflz1sy3kur6 0 1987 32406 26978 2022-06-01T10:56:14Z 151.237.42.226 /* Їжа */Виправлено неправильний переклад 32406 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} Ви читаєте розмовник '''болгарської мови'''. == Довідник з вимови == Болгарська мова більше схожа на Сербо-хорватські або словенську, ніж на російську. Є вплив польської та румунської. Болгарський алфавіт схожий на російський, так і мова, знаючи російську, легко читається. Але є деякі відмінності. === Голосні === * ъ (ер голям) читається як коротке "и"; * и - і. Відсутня "є". Буквосполучення '''''ЬО''''' позначає звук '''ЙО'''. В деяких словах безударна буква '''''О''''' може читатися як '''"У"''' (наприклад, ''голям'' (великий) - ''г'''у'''лям'', наголос на останньому складі). В болгарській мові, як і в українській, немає строгих правил постановки наголосу; наголос може бути і на першому, і на останньому складі. === Приголосні === Ті самі, що і в українській, окрім букви щ, яка читається як шт (о'''щ'''е (ще) - о'''шт'''е, наголос на першому складі). === Поширені дифтонги === === Інші особливості === У болгарській мові немає інфінітива, тому його замінює форма дієслова 1-ої особи однини (наприклад, '''''искам''''' — хотіти, хочу, '''''обичам''''' — любити, люблю і т. д.), або тієї особи, стосовно до якої використовується дієслово (наприклад, '''''трябва да посетите Родопите''''' — (вам) потрібно відвідати Родопські гори). На відміну від української та інших слов'янських мов, в болгарській немає відмінків, замість них вживаються прийменники. Також в болгарській, єдиній із всіх слов'янських мов, застосовується визначений артикль. Він має форми: '''''-ът, -ят''''' (чоловічий рід); '''''-то''''' (середній рід); '''''-та''''' (жіночий рід); '''''-те, -та''''' (множина). Болгарський артикль ставиться після означуваного слова (іменника, або прикметника перед ним), пишеться як закінчення слова: Родопи'''''те'''''; «курорт'''''ът''''' Пампорово» - але «планински'''''ят''''' курорт» == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Здрастуйте. || Здраве́йте || |- | Привіт. || Здра́сти || Здрасті |- | Як у вас справи? || Как сте? || |- | Добре, дякую. || Добре, благодаря́ || |- | Як Вас звати? || Как се ка́звате? || |- | Мене звати _____ || Казвам се _____ || кАзвам се _____ |- | Дуже приємно познайомитися. || Много ми е приятно да се запознаем. || мнОго пріЯтно да се запознАем. |- | Будь ласка (прохання) || Моля || мОля |- | Спасибі. || Благодаря́. || |- | Будь ласка (відповідь на подяку) ||Моля || мОля |- | Так. || Да || |- | Ні. || Не || |- | Вибачте (звернути увагу) || Извине́те || ізвінЕте |- | Пробачте (просити вибачення) || Извинявайте || |- | До побачення. || Дови́ждане || довІждане |- | Бувай (прощання) || Сбогом || |- | Я не розмовляю по-''назва мови'' [добре] || Аз не говоря ''назва мови'' език (добре) || Аз не говОря _____ Езік (добрЕ) |- | Ви розмовляєте англійською/українською/російською? || Говорите ли английски/украински/руски? || говОріте по англійскі/украінскі/рускі? |- | Чи тут хтось розмовляє англійською/українською/російською? || Някой тук говори ли английски/украински/руски? || нЯкой тук да говорі на англійскі/украінскі/рускі? |- | Допоможіть! || Помогнете! || |- | Обережно! || Внимателно! || внімАтелно! |- | Доброго ранку. || Добро́ у́тро || |- | Доброго дня. || До́бър ден || дОбир ден |- | Добрий вечір. || До́бър ве́чер || дОбир вечер |- | Добраніч. || Ле́ка нощ || лЕка ношт |- | Я не розумію. || Аз не разбирам || аз не разбІрам |- | Де знаходиться туалет? || Къде е тоалетната? ||кидЕ е тоалетната? |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || Махай се! || |- | Не чіпай мене! || Не ме пипай! || |- | Я викличу поліцію! || Ще извикам полиция || |- | Поліція! || Полиция! || |- | Тримайте злодія! || Спри! Крадец! || |- | Мені потрібна ваша допомога. || Имам нужда от помощ || Імам нужда от помошт |- | Це терміново! || Спешен случай! || |- | Я заблукав. || Загубих се || |- | Я загубив свою сумку. || Изгубих си чантата || |- | Я загубив свій гаманець. || Изгубих си портфейла|| |- | Я хворий(а). || Аз съм болен/болна || |- | Я поранений(а). || Ранен(а) съм || |- | Мені потрібен лікар. || Имам нужда от лекар || |- | Вибачте, можна від вас подзвонити? || Извинете, мога ли да ползвам телефона ви? || |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Текст заголовка !! Текст заголовка !! Текст заголовка |- | 0 || ну́ла || |- | 1 || едно́ || |- | 2 || две || |- | 3 || три || |- | 4 || че́тири || |- | 5 || пет || |- | 6 || шест || |- | 7 || се́дем || |- | 8 || о́сем || |- | 9 || де́вет || |- | 10 ||де́сет || |- | 11 || единáйсет || |- | 12 || дванáйсет || |- | 13 || тринáйсет || |- | 14 || четиринадесет|| |- | 15 || петнайсет || |- | 16 || шестнайсет || |- | 17 || седемнайсет || |- | 18 || осемнайсет || |- | 19 || деветнáйсет || |- | 20 || двадесет || |- | 21 || двадесет и едно || |- | 22 || двадесет и две || |- | 23 || двадесет и три || |- | 30 || тридесет || |- | 40 || четиридесет || |- | 50 || петдесет || |- | 60 || шестдесет || |- | 70 || седемдесет || |- | 80 || осемдесет || |- | 90 || деветдесет || |- | 100 || сто || |- | 150 || сто и петдесет || |- | 200 || двеста || |- | 300 || триста || |- | 400 || четиристотин || |- | 500 || петстотин || |- | 1000 || хиляда || |- | 2000 || две хиляди || |- | 5000 || пет хиляди || |- | 1 000 000 || един милион || |- | 1000 000 000 || един милиард || |- | Номер ||номер || |- | Половина || половина || |- | Більше || по-голямо (повече) || по-голЯмо (пОвече) |- | Менше || по-малко || по-мАлко |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || сега | |- | Раніше || преди | |- | Пізніше || по-късно | |- | Ранок || утрó | |- | День || ден || |- | Вечір || вечер | |- | Ніч || нощ | ношт |- | Вранці || сутринта || |- | Вдень || следобед || |- | Ввечері || вечерта || |- | Вночі || през нощта || |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || Кoлкo e чacът? | |- | Половина _____ || _____ и половина || |- | Пˈятнадцять хвилин _____ || _____ и петнайсет || |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || _____ без петнайсет || |- | 2:00 || два часа || |- | 3:00 || три часа || |- | 4:00 || четири часа || |- | 5:00 || пет часа || |- | 6:00 || шест часа || |- | 7:00 || седем часа || |- | 8:00 || осем часа || |- | 9:00 || девет часа || |- | 10:00 || десет часа || |- | 11:00 || единайсет часа || |- | 12:00 || дванайсет часа || |- | Полудень || обяд || |- | Північ || || |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин ||_____ минута/минути || |- | _____ день/дні/днів ||_____ ден/дни || |- | _____ тиждень/тижні/тижнів ||_____ седмица/седмици || |- | _____ місяць/місяці/місяців ||_____ месец/месеца|| |- | _____ рік/роки/років || _____ година/години || |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || днес | |- | Вчора || вчера | |- | Завтра || утре | |- | Цього тижня/місяця/року || тази седмица/този месец/тази година || |- | Минулого тижня/місяця/року || миналата седмица/миналият месец/миналата година || |- | Наступного тижня/місяця/року || следващата седмица/следващият месец/следващата година || |- | Понеділок || понеде́лник || |- | Вівторок || вто́рник || |- | Середа || сря́да || |- | Четвер || четвъ́ртък || четвиртик |- | Пˈятниця || пе́тък || петик |- | Субота || съ́бота || сибота |- | Неділя || неде́ля || |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || янyapи || |- | Лютий || фeвpyapи || |- | Березень || мapт || |- | Квітень || апpил || |- | Травень || мaй || |- | Червень || юни || |- | Липень || юли || |- | Серпень || авгycт || |- | Вересень || сeптeмвpи || |- | Жовтень || октoмвpи || |- | Листопад || нoeмвpи || |- | Грудень || дeкeмвpи || |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || Черeн/o/a || |- | Білий || Бял/o/a || |- | Сірий || Сив/o/а || |- | Червоний || Червeн/o/a || |- |Рожевий || Розов/о/а || |- | Синій || Cин/синьo/синя || |- | Жовтий || Жълт/o/a || |- | Зелений || Зeлeн/o/a || |- | Помаранчевий || Opaнжeв/o/a || |- | Фіолетовий || Лилав/o/a || |- | Коричневий || Кaфяв/о/а || |} === Транспорт === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Авто || Кола || Кола |- | Літак || Самолет || Самолет |- | Потяг || Влак || Влак |- | Вантажний автомобіль || Камион || КаміОн |- | Трамвай || Трамвай || Трамвай |- | Тролейбус || Тролейбус || ТролейбУс |- | Автобус || Автобус/Бус || АвтобУс/Бус |- | Мікроавтобус || Мікробус/Мінібус || МікробУс/МінібУс |- | Фургон || Фургон || Фургон |- | Паром || Ферибот || Ферібот |- | Корабель || Кораб || Кораб |- | Човен || Лодка || Лодка |- | Гелікоптер || Хеликоптер || Хелікоптер |- | Велосипед || Велосипед || Велосипед |- | Мотоцикл || Мотоциклет || Мотоциклет |} ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || Колко струва билетът до _____? || кОлко стрУва білЕтит до _____? |- | Один квиток до _____, будь ласка. || Трябва ми билет до _____, моля. || Трябва мі білЕт до _____, мОля. |- | Куди їде цей потяг/автобус? || До къде пътува влака/автобуса? || |- | Де потяг/автобус до _____? || Къде влакът/автобусът до _____?|| Киде влакит/автобУсит до _____? |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || Този влак/автобус спира ли в _____?|| |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || Кога тръгва влакът/автобусът до _____? || кОга тригва влАкит/автобУсит до _____? |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || Как да стигна до _____? || |- | ... автовокзалу? || ...автогарата? || ...автогАрата? |- | ... аеропорту? || ...летището? || ...лЕтиіштето? |- | ... вокзалу? || ...гарата? || ...гАрата? |- | ... готелю _____? || ...хотел ____? || |- | ... хостелу? || ...хостел? | |- | ... українського консульства/посольства? || ... украинското посолство? | |- | ... центру? || ...центъра? | |- | Де є багато _____? || Къде има много_____? ||КидЕто іма много_____? |- | ... барів? || ...барове/кръчми? | |- | ... готелів? || ...хотели? | |- | ... пам'яток? || ...забележителности? | |- | ... ресторанів? || ...ресторанти? | |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || Можете ли да ми покажете ... на картата? | |- | ... вулицю || улица | |- | Поверніть направо || Завийте надясно | |- | Поверніть наліво || Завийте наляво | |- | До _____ || До _____|| |- | Повз _____ || От _____ || |- | Перед _____ || Пред _____ || |- | Шукайте _____ || Потърсете _____ || Потирсете _____ |- | Перехрестя || Кръстовище/пресечка || Кристовіште/пресечка | |- | Північ || Север | |- | Південь || Юг | |- | Схід || Изток | |- | Захід || Запад | |- | Вгору || Нагоре || |- | Вниз || Надолу || |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || Такси! |Таксі! |- | Можете відвезіть мене до _____, будь ласка? || Ще може ли до ___, моля? |Ште може лі до ___, моля? |- | Скільки коштує доїхати до _____? || Колко струва до _____? |кОлко стрУва до ___? |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || || |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || Имате ли свободни стаи? ||Імате лі свобОдні стАі? |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || Колко струва единична/двойна стая? || кОлко стрУва Единична/двойнА стАя? |- | В цій кімнаті є _____ || Има ли в стаята ___ |Іма лі в стАята ... |- | ... простирадла? || ...чаршафи? | |- | ... ванна? || ...баня? | |- | ... телефон? || ...телефон? | |- | ... телевізор? || ...телевизия? | |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || Мога ли да видя стаята първо? |мОга лі да вІдя стАята пИрво? |- | У вас є _____ кімнати? || Имате ли _____ стаи? || |- | … тихіші …? || || ... по-тихо ...? |- | ... більші ...? || ...по-голямо... | |- | ... чистіші …? || ...чисто... | |- | ... дешевші …? || ...по-евтино... | |- | Добре, я беру. || Добре, аз ще я наема |добрЕ, аз ште я наема |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || Аз ще остана за _____ нощ/нощувки |аз ште остАна за ___ ношт/ноштувкі |- | Ви можете запропонувати інший готель? || Можете ли да предложите друг хотел? |мОжете лі да предложіте друг хОтел? |- | У вас є _____ ||Имате ли ___ | |- | … сейф? || ...сейф? | |- | ... індивідуальні сейфи? || ...шкафчета? | |- | Сніданок/вечеря враховані? || включена закуска/вечеря? | |- | О котрій сніданок/вечеря? || По кое време е закуската/вечерята? |по кОе време е закуската/вечерята? |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || Моля, почистете стаята ми. | |- | Розбудіть мене о _____ годині, будь ласка. || Събудете ме в _____ часа, моля. || сибудЕте ме в _____ чАса, мОля. |- | Дайте рахунок. || Искам да проверя. | |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || Приемате ли кредитни карти? || пріемате лі кредітні карті? |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || Бихте ли могли да обмените пари? || |- | Де можна обміняти гроші? || Къде мога валутна обмяна? | |- | Який курс обміну? || Какъв е курса? || какИв к кУрса? |- | Де найближчий банкомат? || Къде е най-близкото банкомат? || кидЕ е най-блізкОто банкомат? |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для однієї особи/двох осіб, будь ласка. || Маса за един човек/двама души, моля |мАса за Едын човек/двама душі, моля |- | Можна меню? || Може ли меню? || |- | У вас є фірмові страви? || Имате ли специалитети? || |- | У вас є страви місцевої кухні? || Имате ли местна кухня? || |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || Аз съм вегетарианец/вегетарианка. || |- | Я не їм свинину. || Не ям свинско. || |- | Сніданок || Закуска || |- | Обід || Обяд || |- | Вечеря || Вечеря || |- | Я хочу ____. || Искам ____.|| |- | ... курку || ...пиле || |- | ... яловичини || ...говеждо || |- | ... рибу || ... риба || |- | ... свинини || ... свинско || |- | ... ковбасу || ... наденица || |- | ... сир || ... сирене || |- | ... яйця || ... яйца || |- | ... салат || ... салата || |- | ... (свіжі) овочі || ... (пресни) зеленчуци || |- | ... (свіжі) фрукти || ... (пресни) плодове || |- | ... тост || || |- | ... макарони || ... макарони || |- | ... рису || ... ориз || |- | ... квасолі || ... боб || |- | ... гамбургер || ... хамбургер || |- | ... біфштекс || ... бифтек || |- | ... гриби || ... гъби || |- | ... апельсин || ... портокал || |- | ... яблуко || ... ябълка || |- | ... банан || ... банан || |- | ... ананас || ... ананас || |- | ... полуницю || ... ягода/и || |- | ... виноград || ... грозде || |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || Дайте ми, моля, чаша/бутилка _____ || |- | ... кави || ... кафе || |- | ... чаю || ... чай || |- | ... соку || ... сок || |- | ... мінеральної води || ... минерална вода || |- | ... води || ... вода || |- | ... пива || ... бира || |- | ... червоного/білого вина || ... червено/бяло вино || |- | ... горілки || ... водка || |- | ... віскі || ... уиски || |- | ... рому || ... ром || |- | ... газованої води || ... газирана вода || |- | ... апельсинового соку || ... портокалов сок || |- | ... коли || ... кола || |- | Дайте, будь ласка ____. || Подайте ми, моля ____.|| |- | … солі || ... сол || |- | … перцю || ... пипер || |- | … масла || ... масло || |- | Офіціант! || Сервитьор!/Келнер! || |- | Я закінчив. || Приключих. || |- | Я наївся. || || |- | Це було чудово. || Беше вкусно. || |- | Можете прибрати зі столу. || Може да ги вдигнете от масата. || |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || Сметката, моля. || |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || || |- | Є столики? || || |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || || |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || || |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || || |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || || |- | Тут є буфет? || || |- | Ще одну, будь ласка. || || |- | Коли ви зачиняєтеся? || || |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || || |- | Скільки це коштує? ||колко това струва? | |- | Це занадто дорого. || това много скъпо || |- | Ви приймете _____? || || |- | Дорого ||скъпо | |- | Дешево || || |- | Я не можу собі цього дозволити. || || |- | Я цього не хочу. || || |- | Ви мене обманюєте. || || |- | Мені це не цікаво. || || |- | Добре, я візьму. ||добре,аз ще взема | |- | Дайте, будь ласка, пакет. ||моля, дайте ми торбичка | |- | У вас є доставка (за кордон)? || || |- | Давайте дві. || || |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні ... || || |- | ... зубна паста || || |- | ... зубна щітка || || |- | ... тампони || || |- | ... мило || || |- | ... шампунь ||шампоан | |- | ... аспірин (знеболююче) || || |- | ... ліки від застуди || || |- | ... ліки від живота || || |- | ... бритва || || |- | ... парасолька ||чадър | |- | ... лосьйон від засмаги || || |- | ... листівка || || |- | ... поштові марки || || |- | ... батарейки || || |- | ... папір || || |- | ... ручка ||химикалка | |- | ... книги українською мовою || || |- | ... журнали українською мовою || || |- | ... газета українською мовою || || |- | ... ''Назва мови''-український словник || || |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || Искам да наема кола. || |- | Я можу взяти страховку? || Мога ли да купя застраховка? || |- | СТОП || СТОП || |- | Односторонній рух || Еднопосочно движение || |- | Поступіться дорогою || || |- | Парковки немає || Няма място за паркиране || |- | Обмеження швидкості || Ограничителна скорост || |- | Заправка || || |- | Бензин || Бензин || |- | Дизельне паливо || Дизелово гориво || |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || Не съм направил нищо лошо. || |- | Ми один одного не зрозуміли. || Не се разбрахме. || |- | Куди ви мене везете? || Къде ме водите? || |- | Мене заарештовано? || Задържан ли съм? || |- | Я громадянин України. || Аз съм гражданин на Украйна. || |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || Искам да говоря с консулството/посолството на Украйна. || |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || Искам да говоря с адвокат. || |- | Я можу сплатити штраф зараз? || Мога ли да платя глобата? || |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} shqbf57vm607iooj742zec1h3bdmd22 0 1988 36788 36767 2025-03-25T00:01:18Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36788 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Geocaching3 (cropped).jpg}} {{Загальні теми}} На даній сторінці збираються корисні для мандрівника посилання на ресурси для мобільних пристроїв. * '''[https://www.couchsurfing.com/ CouchSurfing]''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.couchsurfing.mobile.android&hl=uk|Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/app/apple-store/id525642917?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — безплатний сервіс для мандрівників, що дає можливість поділитися одне з одним місцем для ночівлі під час подорожей, організувати спільні подорожі чи просто поспілкуватись. Налічує понад 15 млн користувачів. == Перекладачі == * '''[https://translate.google.com.ua/ Перекладач Google]''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.google.android.apps.translate&hl=uk|Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/app/apple-store/id414706506?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] вміє синхронно перекладати текст. Словники можна звантажити й користуватись застосунком без інтернету. * [https://context.reverso.net/переклад/українська-англійська/ '''Reverso Context'''] [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.google.android.apps.translate&hl=uk|Завантажити з Google Play Store]][[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/app/apple-store/id414706506?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — безплатний сервіс з перекладу слів, тексту і фраз багатьма мовами. Є приклади вживання для слів, вбудовано ШІ, присутні навчальні картки тощо. * '''[https://chatgpt.com/ Chat GPT] чи інший ШІ''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.google.android.apps.translate&hl=uk|Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/app/apple-store/id414706506?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] може допомогти з перекладом тексту в правильному контексті на більшість мов світу. В голосовому режимі можна перекладати діалог. == Транспорт і навігація == * '''[https://www.google.com.ua/maps/ Карти Google]''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.google.android.apps.map&hl=uk|Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/2gis-offline-maps/id585027354?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]], окрім прокладання маршрутів, показують ситуацію на дорогах (затори), різні місця, до яких, за потреби, можна внести зміни, поставити відгук, завантажити чи переглянути фото. Є завантаження карт, голосова навігація. * '''[https://www.openstreetmap.org/ OsmAnd]''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.google.android.apps.map&hl=uk|Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/2gis-offline-maps/id585027354?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — некомерційний картографічний сервіс з детальною та вільною мапою світу. На відміну від Google Maps не має відгуків, інформації про затори тощо, однак має кращу деталізацію мап у деяких районах, особливо віддалених. Є офлайн мапи й навігація. * '''[https://ru.maps.me/ MAPS.ME]''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.mapswithme.maps.pro&hl=uk|Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/id510623322?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — зручніший застосунок для перегляду мапи OSM, що має дещо спільне з Google Maps. Є офлайн мапи (можуть рідко оновлюватися) й навігація. * '''[https://www.eway.in.ua/ EasyWay]''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.eway&hl=uk|Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/id610471209?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — сервіс, що надає інформацію про всі маршрути та зупинки громадського транспорту 50 міст України, Молдови, Болгарії, Сербії, Хорватії та Казахстану. Можна відстежити рух транспорту в реальному часі (якщо на них встановлені GPS-датчики). === Квитки === * '''[https://booking.uz.gov.ua/ Залізничні квитки]{{Dead link|date=березня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' від ''Укрзалізниці'' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.uz.bookinguz&hl=uk |Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/id1255968607?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — застосунок для купівлі квитків на потяги Укрзалізниці. Можливе пред'явлення проїзних документів прямо із застосунку й експорту квитка в PDF. * '''[https://tickets.ua/uk Tickets.ua]''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.tickets.gd&hl=uk |Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/id534208857?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — сервіс з продажу різноманітних квитків. На сайті також є можливість забронювати готель, купити туристичне страхування, купити квитки на автобуси та літаки. ==== Авіа ==== * '''Skyscanner''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=net.skyscanner.android.main&hl=uk |Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/id415458524?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — відомий пошуковий агрегатор авіаквитків, готелів та оренди автомобілів. * '''[https://tripmydream.ua/flights Trip My Dream]''' — вебсайт-агрегатор. Схожий на Skyscanner, але ще пропонує купівлю авіаквитків разом з готелем і екскурсії, є постійний розділ авіазнижки й путівники. * [https://aviatickets.com.ua/ '''AviaTickets.com.ua'''] — пошуковий агрегатор лоукостів на авіаквитки. * [https://e-bilet.com.ua/ua/ E Bilet] — український сервіс пошуку та бронювання авіаквитків. Також пропонує рейси лоукостерів та знижки для Premium підписників. * '''WizzAir''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.wizzair.WizzAirApp&hl=uk |Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/id583348801?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — застосунок угорської [[Список бюджетних авіакомпаній|бюджетної авіакомпанії]]. В Україну співпрацювали з аеропортами [[Міжнародний аеропорт Львів|Львів]] і «Київ» (Жуля́ни). * '''FlyUIA Check-in''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.wenor.uia.checking&hl=uk |Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/id1031532600?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — застосунок для онлайн-реєстрації на рейси Міжнародних Авіаліній України (МАУ). == Пошук активностей == * '''Foursquare ''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.joelapenna.foursquared&hl=uk |Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/id306934924?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] — сервіс для пошуку різних закладів і місць, таких як ресторани, бари, магазини, клуби і визначні пам'ятки. Про заклад доступна така інформація: телефон, рівень цін, відгуки. * '''Yelp''' [[Файл:Google Play 2012-2016 icon.svg|15px|link=https://play.google.com/store/apps/details?id=com.yelp.android&hl=uk |Завантажити з Google Play Store]] [[Файл:Apple logo black.svg|15px|link=https://itunes.apple.com/ua/app/id284910350?l=uk&mt=8|Завантажити з AppStore]] <small>(англійською)</small> — схожий на попередній, але орієнтований на Європу. {{footer|ispartof=Загальні теми|type=Загальні теми|status=Кістяк}} j38plz594rewkkj8xigtcrtc2w50ba3 0 1993 33340 21471 2022-08-24T02:11:53Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Харківської області]] з допомогою HotCat 33340 wikitext text/x-wiki {{geo|49.205610|37.277234|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Izyum central square.jpg | caption= Майдан Джона Леннона | city= Ізюм | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Izium.svg | population=49 370 (2017) | callingcode=+380-5743 }} '''Ізюм''' знаходиться в [[Харківська область|Харківській області]]. == Зрозуміти == Ізюм — місто на сході України, центр Ізюмського району Харківської області. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий до Ізюма аеропорт розміщений у місті Харкові. === {{Потягом}} === На території міста розташована однойменна залізнична станція Південної дирекції Укрзалізниці (лінія Безлюдівка-Святогірськ). До 2014 року Ізюм мав сполучення з містами Донбасу, зокрема з Донецьком і Луганськом, проте через Війну на сході України залізничне сполучення з окупованими територіями припинилося. Станом на 2018 рік через Iзюм прямують поїзди дальнього сполучення Бахмут-Маріуполь, Івано-Франківськ-Костянтинівка, Київ-Костянтинівка, Костянтинівка-Харків, Лисичанськ-Харків та у зворотному напрямку. Приміським сполученням Ізюм поєднаний з Харковом (станції Харків-Пасажирський та Харків-Левада), Лиманом, Краматорськом, Слов'янськом та Новгородським (станція Фенольна) Донецької області. === {{Автомобілем}} === Ізюм лежить на міжнародній трасі М 03, яка сполучає Київ і Харків з державним кордоном України на Луганщині, а далі прямує до російського Ростова-на-Дону (так звана ростовська траса). Через війну на сході України, з 2014 року рух на трасі суттєво скоротився, оскільки великий відтинок шлях аж до кордону перебуває на окупованих територіях. Міжнародна траса М 03 в свою чергу є частиною європейського шляху E40, який сполучає французьке місто Кале з казаським містом Ріддер. Ця траса проходить територіями Львівської (через Львів), Рівненської (через Дубно та Рівне), Житомирської (через Житомир), Київської (через Київ), Полтавської (через Дубни і Полтаву), Харківської (через Харків і Чугуїв), Донецької (через Слов'янськ і Дебальцеве) та Луганської (через Луганськ) областей України. === {{Автобусом}} === З ізюмської автостанції ходять автобуси за маршрутами до міста Харків та деяких насеоених пунктів Харківської та Донецької областей, зокрема, до Краматорська, Слов'янська, Святогорська, Дружківки, Костянтинівки, Курахового, Селидового, Волновахи, Маріуполя, Барвінкового, Чугуєва, Куп'янська, Балаклії та інших. == Транспорт == Мережа міського транспорту налічує 17 автобусних маршрутів, що сполучають різні частини міста. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Харківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Харківської області]] jnsm5itmcj845lbz5a4ce5c9hla4fx9 0 1995 36936 34678 2025-04-03T00:25:15Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36936 wikitext text/x-wiki {{geo|49.441111|23.008056}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Старий Самбір-2.jpg | caption= Вітроелектростанція «Старий Самбір-2» | city=Старий Самбір | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Staryi Sambir.svg | population=6630 | callingcode=+380-3238 }} '''Старий Самбір''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]] == Зрозуміти == Старий Самбір — адміністративний центр Старосамбірського району (Львівська область). Розташоване місто на відстані 98 км від Львова — автошляхами та залізницею. Населення міста — 6266 осіб (станом на 01.0.1.2011р). Поблизу міста розташована вітрова електростанція — одна з найпотужніших в Україні. '''Історичні райони''': : Затиля, Поваліско, Посада Горішня, Посада Долішня, Посадка, Смільниця; '''Сучасні райони''': : Високий Замок, Військове містечко. === Історія === Вперше місто згадується як Самбір у Воскресенському літописі під 1071 роком. Коли поселення у 1241 році зруйновали татари, частина мешканців переселилася до села Погонич, яке відтак отримало назву Новий Самбір. З 1390 року старе поселення почало називатися Старим Самбором або Старим Містом — на відміну від Нового Самбора. Невдовзі Новий Самбір став просто Самбором. Попри те, що ще з 1375 р. Старий Самбір став центром повіту, однак Магдебурзьке право йому було надано тільки в 1553 р. Місто розвивалось як ремісничий центр, тут існували цехи, а продукція тутешніх майстрів користувалася попитом. У 1837 році місто сильно зруйнував землетрус. За радянських часів Старий Самбір був типовим районним центром, тут працювали невеликі фабрики і заводи харчової і легкої промисловості. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт — '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Старого Самбора з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 92 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === У місті розташована залізнична станція '''Старий Самбір'''. Сюди можна дістатись з Приміського вокзалу Львова приміською електричкою. Вартість квитка — 25 грн, студентського — 12,50 грн. Поїздка триває 2,5-3 год. {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення зі Львова !! Періодичність !! Прибуття на станцію Старий Самбір |- | Львів-Сянки ||7:15 || щоденно || 10:13 |- | Львів-Сянки || 9:25 || щоденно || 11:51 |- | Львів-Сянки || 12:38|| щоденно ||15:10 |- | Львів-Сянки || 17:40|| щоденно || 20:45 |- | Львів-Сянки || 20:47|| щоденно || 23:33 |} {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення з Старого Самбора !! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Сянки-Львів ||04:30|| щоденно || 07:07 |- | Сянки-Львів || 6:48|| щоденно || 9:30 |- | Сянки-Львів || 14:27|| щоденно || 16:57 |- | Сянки-Львів || 16:12|| щоденно || 19:13 |- | Сянки-Львів || 19:26|| щоденно || 22:30 |} Розклад поїздів та вартість квитків подана станом на 20 січня 2019 року. За змінами потрібно стежити на сайті Львівської залізниці (http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) === {{Автомобілем}} === * Мандрівка автомобілем зі Львова триватиме 1,5 год (відстань 92 км) автодорогою [[Файл:N-road-13-Ukraine.svg|30px]]. * З Державного кордону з Польщею можна до Старого Самбора доїхати від пункту пропуску Смільниця автодорогою {{Автошлях|Т|1401}}. Поїздка триватиме 37 хв (відстань 31 км). === {{Автобусом}} === Розклад автобусів по Автобусній станції «Старий Самбір»: [http://starosambir.rk.ua/?p=462]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Транспорт == == Що відвідати == * Синагога. Приміщення дуже занедбане. * Єврейський цвинтар, один з найстаріших в Україні. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * Кафе «Бережок» * Кафе «Едем» * Кафе «Затишок» * Кафе «Кварта» * Кафе «Палермо» * Кафе «Рандеву» === Середні ціни === * Відпочинковий комплекс «Saltzbork» === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * Готель «[http://starosambir.net.ua/staryj-sambir/hoteli/ Я і Ти]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}» === Дорого === == Де навчатись == * Середня школа № 1, кількість місць 1000 осіб; * Середня школа № 2, кількість місць 320 осіб. * Дошкільний заклад № 1- 105 місць * Дошкільний заклад № 2 — 32 місця, == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Турка]], [[Самбір]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] qzva6t4kbvpergn83glq18zj3je9b65 0 1997 24947 18358 2019-06-13T15:16:00Z Voll 30 24947 wikitext text/x-wiki {{geo|52.499|-1.377|zoom=7}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Англія''' розташований у [[Велика Британія|Великій Британії]]. == Регіони == === Південна Англія === {{Regionlist | regionmap=England Regions map.png | regionmaptext=Regions of England | regionmapsize=410px | region1name=[[Лондон]] | region1color=#ac5c91 | region1items= | region1description=Різноманітний і величесний столичний регіон, столиця Англії та Великобританії, світова столиця фінансів, моди і культури. | region2name=[[Південно-Східна Англія]] | region2color=#71b37b | region2items= | region2description=Територія навколо і південніше [[Лондон]]у, включаючи територію вздовж Ла-Маншу. | region3name=[[Південно-Західна Англія]] | region3color=#73a2c1 | region3items= | region3description=Неофіційна, але популярна назва - Західна Англія (West Country, чит. як ''вест кантрі''). }} == Міста == * [[Лондон]] * [[Манчестер]] * [[Ліверпуль]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == [[Англійський розмовник|Англійська]]. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Велика Британія|type=Регіон}} gjq30u73vr8kseva9tlpibnmxu03fh3 0 1998 33344 33007 2022-08-24T02:13:14Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Херсонської області]] з допомогою HotCat 33344 wikitext text/x-wiki {{geo|46.0808333333|32.52|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Пляж Лазурное.JPG | caption= | city=Лазурне | citylocal= | website=https://lazurnoe.com/ | arm=Lazurne smt gerb.png | population= 3 140 | callingcode=+380 5537 }} '''Лазурне''' знаходиться в Скадовському районі [[Херсонська область|Херсонської області]]. == Зрозуміти == Це курортне селище знаходиться на узбережжі Чорного моря за 28 км від [[Скадовськ]]а і за 100 км від [[Херсон]]а. Тут розташовано близько 30 баз відпочинку та дитячих таборів, також можна зняти житло у приватному секторі. Узбережжя пологе, пляжі піщані. Більшість пляжів обладнані тіньовими навісами, парасольками й роздягальнями. У 20-ти хвилинах ходьби знаходиться острів [[Джарилгач]]. На захід від села розташоване озеро Устричне. === Історія === Перша письмова згадка датована 1803 роком. Селище засноване французом Вільгельмом Рувье і було названо було в честь його дочки Софії (Софіївка), на якій згодом одружився його керуючий — Рене Вассаль. В кінці листопада 1905 року місцеві селяни розгромили економію поміщика-колоніста Вассаля. В 1920 селище отримало назву Новоолексіївка. У 1923 році Лазурне входить в новостворений Скадовський район. Новоолексіївський сільська рада утворений в 1921 році, до якого увійшли хутір Устричне (розформований в 1958 році) і село Новогригорівка (розформоване в 1973 році). У 1975 році жителі Устричного і Новогригорівка переселені в Новоолексіївку. Сучасну назву і статус селища міського типу, Лазурне отримало 4 грудня 1975 року. === Клімат === Температура води в червні 17-20 °C, в липні-серпні 22-24 °C, у вересні 18-22 °C. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт: * {{listing|map = |type = go| name=Міжнародний аеропорт «Херсон» |alt=KHE |address= | lat=46.668056 | long= 32.502222 | lastedit=2018-02-07|phone= +38 (0552) 33 71 87 |email= airport_dispatcher@i.ua | fax= | url=http://www.airport.kherson.ua/ |hours= |price= |content=Знаходиться у селі Чорнобаївка поблизу Херсона. Приймає повітряний транспорт по Україні з та в [[Дніпропетровськ]], [[Київ]], [[Львів]]; географія міжнародних рейсів - [[Туреччина]], [[Греція]], [[Італія]], [[Словенія]], [[Франція]], [[Чехія]].}} === {{Потягом}} === У селищі відсутні залізничні шляхи. Найближча станція — {{listing| name=Брилівка | lat=46.42304 | long=33.16007 | lastedit=2018-02-10 | type=go }} === {{Автомобілем}} === ;З Херсону (~100 км) * Виїжджайте в сторону Антонівки, на трасу {{Автошлях|E|97}}/{{Автошлях|М|17}}. * В Житлоселищі поверніть на кільці на 2-ий з'їзд до {{Автошлях|Р|57}}. * Після Нової Збур'ївки ({{Автошлях|Р|57}} повертає ліворуч, їхати прямо по {{Автошлях|T|2216}}) на перехресті продовжуйте рух прямо на захід. ;Зі Скадовська (~30 км) * Виїжджайте на захід, на трасу {{Автошлях|Р|57}}. Проїхавши орієнтовно 4 км, звертайте лівруч (~7-й поворот). * Прямуйте дорогою на захід. Проїждете через село Красне, далі біля сел Лиманське і Новоросійське. Наступним буде Лазурне. ;З Залізного Порту (~30 км) * Виїзджайте на східну трасу, де закінчується вулиця Степова. * Наступним буде село Круглоозерка. Потрібно їхати до північно-східної частини села, аби виїхати на дорогу, що веде на схід. * Перед селом Новософіївка зверніть праворуч і їдьте на південь. === {{Автобусом}} === В курортний сезон велика кількість маршрутних перевізників зустрічають туристів на залізничному вокзалі Херсону. Вартість коливається в межах 100–200₴. * {{listing | name=Автостанціїя Лазурне | type=go | url=http://bus.lazurne.info/ | wikipedia= | email= | address=вулиця Набережна | lat=46.076902 | long=32.521996 | directions=біля вул. Жовтнева, 132 | phone=+38 (050) 61-79-473, +38 (067) 58-78-080, +38 (055) 37-30-781 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=З Херсону щоденно курсують автобуси, вартість ~90₴. Розклад: 09:10, 14:55, 15:15, 18:30}} == Транспорт == Селище невелике, тому громадського транспорту немає. Однак по місту їздять таксі. == Що відвідати == Могилу радянського льотчика Хрюніна, що знаходиться на кладовищі, віднесено до пам'яток історії місцевого значення. * {{see | name=Пам'ятник воїнам-односельцям | alt= що загинули у Великій Вітчизняній Війні | address= |lat=46.08454 | long=32.52784 | directions=сквер в центрі, навпроти вул. Металургів, 8 | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content=}} === Релігійні споруди === * {{see | name=Українська автокефальна православна церква | alt= | url= | email= | address= | lat=46.083331 | long=32.528014 | directions=по вул. Центральна | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{see | name=Свято-Олексіївський храм УПЦ | alt= | url= | email= | address=вулиця Дружби, 53| lat=46.08500 | long=32.52313 | directions= | phone=+38 (050) 284 2847 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} == Чим зайнятись == * {{do | name= Контактний міні-зоопарк «Будинок з хвостом»| alt= | url= | email=more@minizoo.in.ua | address=вулиця Миру, 118| lat= 46.077759 | long=32.529235 | directions= | phone=+38 (095) 37-30-957, +38 (050) 56-91-542 | tollfree= | fax= | hours=Пт-Нд 10:00–17:00 | price=Дорослий квиток 30₴, дитячий 20₴. | lastedit=2018-02-10 | content=Також, організовують невеликі екскурсії (45₴). }} * {{listing|type=do | name=Кайт-школа Windrider | alt= | url=https://www.kitecenter.com.ua/kite-school-windrider-yagorlik | email=kitecenter.com.ua@gmail.com | address=вулиця Чорноморська, 89, 75722 | lat=46.080122 | long=32.537799 | directions= | phone= +38 (050) 933 40 80, +38 (067) 297 74 60 | tollfree= | facebook=https://www.facebook.com/groups/windrider.yagorlik/ | hours= | price= | lastedit=2018-02-10 | content=Навчають кайтсерфінгу у великій мілкій Джарилгацькій затоці. }} * {{do | name= Навчання кайтсерфінгу в "Кайт Академії"| alt= | url=https://kiteacademy.com.ua/ | email=info@kiteacademy.com.ua | address=вулиця Лісова, 1, 75722| directions= | phone=+38 (095) 783 97 68, +38 (098) 177 57 57 | tollfree= | fax= | hours=Пт-Нд 9:00–17:00 | price=Пробне заняття 3000₴, повний курс 9500₴. | lastedit=2022-01-10 | content=Уроки кайтингу з "нуля" }} == Що купувати == === Продукти харчування === В селищі є 2 ринка. Один — біля автостанції (''як йти на південь до моря'') і {{listing | name=Центральний | type=other | url= | email= | address= | lat=46.085109 | long=32.529998 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{buy | name=Супер САМ | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вулиця Центральна, 47 | lat=46.084789 | long=32.529694 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=щоденно 07:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{buy | name=Супер САМ | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=46.076261 | long=32.521639 | directions=вулиця Торгова | phone= | tollfree= | fax= | hours=щоденно 07:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=Причал | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=46.0705 | long=32.5195 | directions= | phone=+38 (098) 244 11 63 | tollfree= | fax= | hours=щоденно 07:00-01:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{eat | name=Італійський дворик | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Курортна, 5 | lat=46.06938 | long=32.52746 | directions= | phone=+38 (066) 286 65 13 | tollfree= | fax= | hours=щоденно 08:00-21:30 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content=Європейська кухня }} === Дорого === == Де розважитись == * {{drink | name=Клуб "Апельсин" | alt=Apelsin | url= | email= | address= | lat=46.070489 | long=32.521112 | directions=вулиця Пляжна | phone= | tollfree= | fax= | hours=щодня 12:00-06:00 | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} == Де зупинитись == === Дешево === Приватний сектор. Прямо на автостанції є чимало власників житла, деякі з них на авто відвезуть прямо до номера. Найнижчі ціни на початку літа (кінець травня-початок червня) або в кінці літа (після 25 серпня і до останнього відпочивальника). Чим далі від моря, тим нижчі ціни. Також чим менше умов у номері. Можна зняти за 100 гривень номер на двох (не в сезон) і кухню загальну на всіх і душ загальний. * {{sleep | name=Жемчужина | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Торгова | lat=46.073900 | long=32.519971 | directions= | phone= | tollfree=+380973587943 | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-02 | content=Бюджетний варіант з достатніми зручностями. Спільна кухня. Поруч ринок, супермаркет та автостанція }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Пансіонат Каспер | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вулиця Жовтнева, 79, 75722 | lat=46.0811866 | long=32.5245845 | directions= | phone=+3805537 30303 | tollfree= | fax= | hours= | price=від 300₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=Є парковка, літній душ, загальня кухня. }} * {{sleep | name=База відпочинку Корабел | alt= | url=https://korabel.org/ | wikipedia= | email=info@korabel.org | address=провулок Будівельний, 1, 75722 | lat=46.071641 | long=32.511718 | directions=1 лінія | phone=+38 099 281-80-90, +38 096 574-20-49 | tollfree= | fax= | hours= | price=від 230₴/люд., 528₴/номер | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=Номери стандарт, напівлюкс, люкс в 5-поверховій будівлі, дерев'яні будиночки (з і без зручностей). 3-разове харчування входить в ціну. На території крита парковка, дитячі і спортивні майданчики, безкоштовний Wi-Fi. }} === Дорого === [[Файл:Chayka lazyrnoe.jpg|thumb|Пляж біля саніторію Чайка]] * {{sleep | name=Санаторій Чайка | alt= | url=https://lazurnoe.com/chayka.html | wikipedia= | email= | address=вулиця Причальна, 5, 75722 | lat=46.06796 | long=32.53852 | directions=1 лінія | phone=+38 066-36-88-844, +38 098-20-58-566 | tollfree= | fax=+38 055 37-30-023 | hours= | price=від 520₴ | lastedit=2018-02-10 | checkin=12:00| checkout=до 11:00 | content=Номери економ, стандартні, напівлюкс, люкс. В ціну входить 3-х разове харчування (є дієтичне меню), медичне обслуговування і процедури (відповідно до захворювання і призначені лікарем), страховка. Проводять лікування в таких областях: ендокринологія, неврологія, органи дихання і системи кровообігу. Методи: грязелікування (електрофорез, аплікації), фізіотерапевтичні процедури, фітотерапія, механічний і ручний масаж, сінгалетна киснева і магніто-лазерна терапія. На території є дитячий і спортивний майданчик, дискотека, бар, кафе, більярд, настільний теніс, WI-FI, платна автостоянка. }} * {{sleep | name=Гостинний дім "Пані Ірина" | alt= | url=http://pani-irina.lazurne.info/gd-pani-irina | email=pani-irina@lazurne.info | address=вул. Західна, 89, 75722 | lat=46.079692 | long=32.506269 | directions= | phone=+38 096 826 46 31, +38 093 049 30 91 | hours= | price=Номер економ двомісний 400-600₴, Дерев'яні будинки (Номер VIP) 1200-1500₴ | lastedit=2018-02-07 | checkin=після 13:00 | checkout= до 11:00 | content=При бронюванні номерів проводиться передоплата 10% від суми за проживання.Озеленена територія. }} == Де навчатись == У селищі є такі освітні заклади: * {{listing|type=other | name=Дитячий садок Сонечко | alt= | url= | email= | address=вулиця Металургів 15, 75722 | lat=46.085635 | long=32.525819 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-10 | content=}} * {{listing|type=other | name=Лазурненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів | alt= | url=http://school.lazurne.info/ | email=lazurneschool@gmail.com | address=вулиця Жовтнева, 55 | lat=46.083261 | long=32.526108 | directions= | phone=+38 (055) 37-30-667 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-10 | content=}} * {{listing|type=other | name=Клинівська загальноосвітня школа| alt= | url= | email= | address=вулиця Ювілейна, 13, 75722 | lat=46.086218 | long=32.521934 | directions= | phone=+38 (055) 42-59-428 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-10 | content=}} == Як заробити == == Застереження == Якщо хочете потрапити на косу острова [[Джарилгач]] самостійно, будьте обережні, бо течія в протоці сильна і може змінювати напрям. * {{listing | name=Лазурнянська лікарня | type=other | url= | email= | address=вулиця Центральна, 55 | lat=46.08323 | long=32.52938 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content=з поліклінічним відділенням на 15 ліжок }} ** {{listing| type=other | name=Аптека | alt=Максім | url= | email= | address=вулиця Металургів, 53 А| lat=46.08323 | long=32.52900 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=щоденно 08:00-20:00 | price= | lastedit=2018-02-22 | content=}} ** {{listing| type=other | name=Аптека №3| alt=Креатрейд| url= | email= | address=вулиця Жовтнева, 60| lat=46.08419 | long=32.52890 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=щоденно 08:00-20:00 | price= | lastedit=2018-02-22 | content=}} == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код: +380 5537 Поштові коди: 75722-75723 * {{listing | name= Укрпошта | alt=75722 | url=http://ukrposhta.ua/ | type=other | address= вулиця Металургів, 8| lat=46.08546 | long=32.52775| directions= | phone=+38 (067) 693 6817 | tollfree= | fax= | hours=Вт.-Сб. 08:00–17:00, перерва 13:00-14:00 | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{listing| type=other | name=Нова пошта №1 | alt= | url=https://novaposhta.ua/ | email= | address=вулиця Весняна, 35 | lat=46.08467 | long=32.53634 | directions= | phone=0800 500 609 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} == Куди далі == На захід — [[Приморське]] (колишній Більшовик), [[Залізний Порт]], [[Чорноморський біосферний заповідник]]. <br/>На схід — [[Джарилгач]], [[Скадовськ]], [[Хорли]]. {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Херсонської області]] jhzoj7u4f9yjy17km7wt1lkkvmaxpvz 0 1999 36937 34681 2025-04-03T00:26:51Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36937 wikitext text/x-wiki {{geo|49.1575|23.0225}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Turka Panoramic View 1.jpg | caption= Панорама Турки | city=Турка | citylocal=[[Львівська область]] | map= | arm= Modern Turka coat.gif | population=7153 осіб (2017 рік) | callingcode=+380-3269 }} '''Турка''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на півдні Львівщини, у [[Карпати|Карпатах]] (Високих Бескидах), на лівому березі річки Стрий, з його притоками р. Яблунька та р. Літмир, між горами Шименка, Кичера, Вінець та Осовня. Адміністративний центр однойменного району. Неофіційна столиця [[Бойківщина|Бойківщини]]. Місто знаходиться за 137 км від [[Львів|Львова]], за 107 км від [[Ужгород]]а, на висоті 557 метрів над рівнем моря. Турка складається з кількох частин: Горішня Турка (над річкою Літмир), Середня Турка (над річкою Яблунька), Нижня Турка (над річками Яблунька і Стрий), Слобода (над річкою Стрий), Звіринець, Городище, Торговиця, Ровінь, Завалина, Старе Село. === Історія === Перша письмова згадка про Турку датується 27 червня 1431 року. У кінці XVI ст. власники поселення Турецькі спорудили дерев'яний замок над річкою Яблунькою, оточений зі всіх сторін ровами з водою. В 1730 році Турка стає містом. Тут розвивається торгівля ремесел, формується центр міста з ратушею і замком. У 1772 році Турківщина входить до Австро-Угорської імперії. В 1904 році була збудована залізниця, яка з'єднала Турку зі Львовом і Закарпаттям. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі аеропорти: * '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]] (відстань 135 км). * Міжнародний аеропорт Ужгород (відстань 118 км). В аеропорті діє лише один авіарейс '''Жуляни-Ужгород'''. До Турки з аеропортів можна доїхати на таксі або громадським транспортом (див. нижче). === {{Потягом}} === У місті розташована залізнична станція '''Турка'''. Сюди можна дістатись з Приміського вокзалу Львова приміською електричкою. Вартість квитка — 23 грн, студентського — 11,50 грн. Поїздка триває 3 год 45 хв −4 год 15 хв. {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення зі Львова !! Періодичність !! Прибуття на станцію Турка |- | Львів-Сянки ||6:24 || щоденно || 10:37 |- | Львів-Сянки || 9:23 || щоденно || 13:08 |- | Львів-Сянки || 12:38|| щоденно ||16:21 |- | Львів-Сянки || 17:40|| щоденно || 20:44 |- | Львів-Сянки || 20:47|| щоденно || 21:57 |} {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення з Турки !! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Сянки-Львів ||03:17|| щоденно || 07:06 |- | Сянки-Львів || 5:30|| щоденно || 9:30 |- | Сянки-Львів || 12:29|| щоденно || 16:13 |- | Сянки-Львів || 15:34|| щоденно || 19:27 |- | Сянки-Львів || 18:06|| щоденно || 22:32 |} Розклад поїздів та вартість квитків подана станом на 1 лютого 2018 року. За змінами потрібно стежити на сайті Укрзалізниці (http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) З Києва через станцію Турка курсують потяги '''Київ-Солотвино''' та '''Київ-Кошице'''. Розклад див. на сайті Укрзалізниці ([http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?from_station=47548%2C23092%2C23081%2C23215%2C36921%2C23200&to_station=23235&select_time=2&time_from=00&time_to=24&by_route=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA розклад]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) === {{Автомобілем}} === * Зі Львова автошляхом національного значення [[Файл:N-road-13-Ukraine.svg|30px]] «Львів — Самбір — Ужгород». Поїздка триватиме 2,5 год (відстань 135 км). * З Ужгорода автомобілем можна доїхати автошляхом [[Файл:N-road-13-Ukraine.svg|30px]]. Поїздка триватиме 2,5 год (відстань 118 км). * З [[Трускавець|Трускавця]] — автодорогою {{Автошлях|Т|1402}}. Відстань 65 км, але через поганий стан дорого поїздка триватиме 2,5 год. * Від Державного кордону з [[Польща|Польщею]] автомобілем найкраще добиратися через пропускний пункт «Смільниця» автодорогою {{Автошлях|Т|1401}} до [[Старий Самбір|Старого Самбора]], а звідси автодорогою [[Файл:N-road-13-Ukraine.svg|30px]]. Тривалість — 1 год 20 хв, відстань — 74 км. === {{Автобусом}} === До Турки ходять регулярні автобусні рейси зі Львова, Ужгорода та Борислава. Також з автобусної станції Турка ходять маршрутні автобуси у села Турківського району. ([https://zabytki.in.ua/service/timetable/bus_station/307?lang=uk Розклад автобусів]). === Велосипедом === Через Турку проходить міжнародний велосипедний маршрут «Зелені ровери» / «Зелене коло» завдовжки 350 км. Пункти маршруту: [[Словаччина]] (Сніна — Убля) — [[Україна]] (Малий Березний — Великий Березний — Ужоцький перевал — Бориня — Турка — Розлуч — Стрілки — Старий Самбір — Хирів — Смільниця) — Польща (Кросценко — Ущикі Дольне — Леско — Соліна — Цісна) — Словаччина (Сніна) == Транспорт == == Що відвідати == * Площа Ринок * Народний музей «Бойківщина» * Синагога (ХІХ ст.) * Успенський костел (1778 р.) * Церква Покрови Богородиці (1780 р.) * Церква перенесння мощів св. Миколая (1776 р.) * Церква св. Миколая (1739 р.) * Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1750 р.) * Колишній кар’єр (гора Кичера) * Гора Шименка == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Старий Самбір]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} pla3up8ybv8d3qf8iwtvhzl9mntj6px 0 2000 18732 18727 2018-02-11T10:30:45Z Стефанко1982 777 /* Регіональна кухня */ 18732 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Бойківщина | regionlocal= [[Західна Україна]] | arm = | armwidth= | location = | website = | image=Krivki church.jpg | caption =Типова бойківська церква }} Історичний регіон '''Бойківщина''' розташований у [[Західна Україна|Західній Україні]] у гірських районах [[Львівська область|Львівської]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської]] та [[Закарпатська область|Закарпатської]] областей. == Регіони == Бойківщина - суміжний з [[Гуцульщина|Гуцульщиною]] на заході етнографічний район, що займає центральну частину Українських Карпат. Гуцульсько-бойківське пограниччя проходить приблизно по межиріччі Лімниці і Бистриці-Солотвинської на північних схилах Карпат і Тересви у Закарпатті, на заході межує з [[Лемківщина|Лемківщиною]] у верхів'ях Сяну та Ужа. Північна межа проходить карпатським передгір'ям, а південною можна вважати Полонинський хребет у Закарпатті. Окреслена територія охоплює південно-західну частину Рожнятівського і Долинського районів Івано-Франківської області, Сколівський, Турківський, південну смугу Стрийського, Дрогобицького, Самбірського і більшу частину Старосамбірського районів Львівської області, північну частину Великоберезівського, Воловецький і Міжгірський райони Закарпатської області. У верхів'ї Стривігору частина етнографічної Бойківщини належить тепер до території Польщі. == Міста == * [[Турка]] * [[Сколе]] * [[Бориня]] * [[Воловець]] * [[Міжгір'я]] * [[Старий Самбір]] * [[Борислав]] * [[Долина]] * [[Калуш]] == Інші місця == == Зрозуміти == === Історія === Вперше про край, названий землею бойків, читаємо у Костянтина Багряногродного, за свідченням якого, в ХІ ст. вона займала територію сучасних Бойківщини і Лемківщини, а також суміжних територій. У ХVІ ст. етнонім “бойко” зустрічається в судових документах. Сучасна етнографічна наука першою згадкою в літературі про бойків вважає твори українського народознавця Климентія Зіновієва кінця ХVІІ - початку ХVІІІ ст. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == Основу бойківської кухні складають кукурудзяні борошно й крупа, картопля, квасоля, гриби. Основні страви: * деруни - смажені млинці з тертої сирої картоплі * киселиця - вівсяний кисіль. * квасненка - страва, схожа на борщ з додаванням слив. * мачанка - м'ясо птиці дрібно ріжуть, варять, додають нарізану моркву, петрушку, підсмажену цибулю. В кінці з'єднують з підсмаженим борошном, розведеним бульйоном або водою, додають сіль, перець, прикрашають зеленню петрушки. Страви можна готувати також з грибів. Їдять мачанку без приборів, вмочуючи в неї хліб. * ощипок - прісний корж із вівсяного борошна. ** бульбяник — ощипок з додаванням вареної м'ятої картоплі. * палюшки - варені пальчики з тіста на основі картоплі і борошна. * пироги - вареники з квашеною капустою, вареною м'ятою картоплею, бринзою, сиром і картоплею, влітку - з чорницею. Змащують вареники салом, олією, рідше - маслом. * чир - вівсяне борошно, зварене на воді. Аналогічним чином готують голомбець (гембуля, гамбець) - густу заміску з вівсяного та кукурудзяного борошна. Їдять ці страви з молоком, сметаною чи подсолнечнис маслом. == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == [[Гуцульщина]], [[Лемківщина]] {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} s0yimzexu3en2ut4hbfg6riwn136dje 0 2001 36261 35752 2024-11-24T00:20:21Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36261 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Полонину Рівну | зображення= Ялівець на Полоні Руні.jpg | розмір= 220px | підпис= | регіон= Закарпатська область | маршрут= Перехресний - гора Остра - полонина Прелука - Полонина Рівна - Лумшори; або: Пашківці - полонина Прелука - полонина Прелука - Полонина Рівна - Лумшори | тип= пішохідний <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= 24-26 км | висота_виходу= 540 - 570 м | найвища_точка= 1482 <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 2 дні | складність= середня }} '''Маршрут «На Полонину Рівну»''' проходить по [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == [[w:Рівна_(гори)|Полонина Рівна]] знаходиться в західній частині Українських Карпат, є найзахіднішою та нийнижчою частиною [[w:Полонинський_хребет|Полонинського хребта]]. Масив знаменитий своєю величезною практично плоскою вершиною. На вершині знаходяться руїни військової бази, ланки Тропосферної мережі зв'язку та управління "Барс". Ця мережа кодувала та передавала дані між країнами [[w:Варшавський_договір_(1955)|Варшавського договору]] . Навколо Полонини Рівної знаходяться цікаві туристичні об'єкти: [[w:Лумшорські_водоспади|Лумшорські водоспади]] та водоспад [[w:Воєводин_(водоспад)|Воєводин]], озеро [[w:Льодовикове_озеро_Велике_Тростя|Тростя]], природо-заповідні об'єкти [[w:Соколові_Скелі|"Соколові скелі"]] та [[w:Тур'є-Полянський_заказник|Тур'є-Полянський заказник]]. Також поряд із Полониною Рівною можна прийняти купелі в знаменитих чанах у [[w:Лумшори|Лумшорах]]. == Підготуватись == Маршрут передбачає ночівлю в наметі, тому потрібно мати його із собою. Також знадобится рюкзак, спальний мішок, каремат, їжа, аптечка та міцне гірське взуття. == Як дістатись == Маршрут можна почати в селах Пашківці чи Перехресний Воловецького району. Найближча залізнична станція [[w:Воловець|Воловець]], через яку часто курсують потяги на лінії Київ-Львів-Мукачево-Ужгород. З Воловця до Перехресного близько 30 км, які можна подолати маршрутними автобусом, або замовити таксі. Назад із Лумшорів можна виїхати рейсовим автобусом тричі на день, час відправлення уточняйте у місцевого населення. Або замовляйте таксі з Ужгорода. == Пересуваємось по маршруту == Можливі два варіанти маршруту: складніший - через гору Остру з Перехресного та простіший - напряму на полонину Прелуку з Пашківців. '''Маршрут через гору Остра''': Початок маршруту знаходиться в центрі села Перехресний, біля церкви. Зупиняємось на асвальтованій дорозі навпроти церкви, переходимо пішохідний місток і повертаємо наліво вздовж ріки, проходимо магазин і одразу повертаємо направо на вулицю що рухається вверх. Пройшовши 400 метрів вверх по вулиці потрібно повернути наліво і вийти на терасований схил з полями. На цьому схилі дорога знову повертає направо вверх до лісу і гребенем відрогу лісом круто піднімається вверх до полонини під горою [[w:Гостра_Гора|Остра]] (1403 м). Від церкви до початку полонин близько 3,5 км стрімкого підйому. [[Файл:Гора Остра.jpg|альт=Зелені гірські луки Острої гори в червні.|ліворуч|міні|Полонини Острої(Гострої) гори]] Вийшовши на полонину перед вершиною Острої потрібно обійти її зліва і вийти на хребет, а можна вийти і прямо на вершину. Полонина давно не використовується інтенсивно як пасовище, тому стежка може бути малопомітною, зарослою кінським щавлем. По гребеню хребта проходить досить чітка стежка. Ідемо нею до південно-східної вершини на хребті. З вершини Острої відкриваються краєвиди на довколишні Карпати: [[w:Полонина_Боржава|Боржаву]], [[w:Вододільний_хребет|Вододільний хребет]], зовсім близько Полонина Рівна та [[w:Лютянська_Голиця|Лютянська Голиця]]. На північному заході видніються польські [[w:Західні_Бещади|Західні Бєщади]]. [[Файл:Полонина Прелука.jpg|альт=Табун коней на полонині|міні|Табун коней на полонині Прелука]] З другої вершини далі спускаємось на південний схід 500 м і повертаємо стежкою направо на відріг в південно-західному напрямку. Стежка заходить в ліс, потім спускається до потоку і виходить на полонину Прелука через 2,6 км. На полонині знаходитья знаменита кінна ферма. Ось посилання на сайт https://www.hutsulkoni.com/ '''Маршрут з Пашківців (легкий)''': Маршрут починається в південній частині села Пашківці, 600 м на південь по головній дорозі від місцевої церкви. Там починається грунтова дорога, що піднімається в західному напрямку та ховається в лісі. Також там стоїть туристичний вказівник. Через 6,5 км дорога а потім стежка, позначена на місцевості червоно-білими маркерами, виходить на полонину Прелука. Повільний набір висоти близько 500 м. [[Файл:Ялівець на Полоні Руні.jpg|альт=Ялівець на полонині|ліворуч|міні|Вид на Полонину Руну по дорозі з Прелуки ]] '''Полонина Прелука''' знаменита своєю кінною фермою. Дізнатися більше про діяльність ферми можна на сайті https://www.hutsulkoni.com. Ферма не є туристичним обʼєктом. Територія Полонини Прелука є територією ферми і пасовищами коней. Пересуватися по території потрібно чітко по маркованим туристичним маршрутам через перелази, не задіваючи стрічку електропастуха, без шуму та зупинок. Якщо на вашому шляху пересувається, або відпочиває табун коней, його потрібно акуратно пройти - це територія коней. Вода у всіх потоках питна. [[Файл:Лютянська Голиця.jpg|міні|322x322пкс|Вид на Лютянську Голицю]] '''З полонини Прелуки''' можна зробити радіальний маршрут до водоспаду Воєводин. Для цього потрібно спуститись дорогою на південь в сторону Тур'ї Поляни до впадіння в річку Прелучний потоку Воєводин близько 5,5 км. Вздовж потоку Воєводин піднімаємося ще 3,6 км вздовж по течії до водоспаду. [[Файл:Монумент на Полонині Руні.jpg|альт=Мармуровий монумент у формі крила, в честь десанту радянських диверсійників|ліворуч|міні|Монумент радянським диверсійникам. ]] [[Файл:Руїни військової бази на Руні.jpg|міні|235x235пкс|Руїни військової бази на вершині]] '''На полонину Рівну''' веде стежка, яка починається в північній частині полонини. Стежка веде на північний захід і заходить в ліс. Широким серпантином вона виходить до полонин на Рівній через 2.7 км. Полониною до вершини іде чітка дорога. Загальна відстань від Прелуки до вершини Рівної становить 6 км. На полонинах Рівної знаходяться 2 монументи в пам'ять висадки диверсійної групи радянських військ в 1944 році. Також на вершині залишились руїни ланки Тропосферної мережі зв'язку та управління "Барс". Ця військова база слугувала заради звязку між країнами Варшавського договору на випадок війни з НАТО. На самій вершині відсутні джерела тому потрібно спускатись бетонною дорогою кілька кілометрів. З села Липовець на вершину прокладено єдину таку в Карпатах дорогу з бетонних плит, тому вершина доступна для автомобілів і мотоциклів. [[Файл:Бетонна військова дорога на Полонину Руну.jpg|альт=Дорога з бетонних плит на вершину Полонини Руни|ліворуч|міні|Бетонна дорога]] '''З вершини Полонини Рівної''' бетонною дорогою спускаємося 3,8 км до крутого лівого повороту дороги біля руїн гаражів і і вишки мобільного звязку. Не повертаємо а йдемо прямо, а потім повертаємо направо де бетонна дорога закінчуються і починається крутий серпантинний спуск в сторону села Лумшори на північний захід. Через 3 кілометри спуску виходимо до мальовничого озера, яке називають Комсомольським або озером [[w:Льодовикове_озеро_Велике_Тростя|Тростя]]. Через 4 км від озера починається с. Лумшори де одразу по виході з лісу знаходиться садиба [http://www.chanucimbora.com "У Цімбора"]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} де можна прийняти купіль в чанах та гарячій мінеральній воді. Також чани знаходяться у [http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/pr/lumshory/houses/myslyvska.sadyba/ "Мисливській садибі"], та [http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/pr/lumshory/houses/lumshory/ "Лумшори"] та ін. [[Файл:Озеро Тростя(Комсомольське).jpg|міні|239x239пкс|Озеро Тростя]] Якщо біля садиби [http://www.chanucimbora.com "У Цімбора"]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} перейти дорогу і пройти 1 км вверх по ній, то можна побачити Лумшорські водоспади. == Застереження == Якщо у вас проблеми із здоров'ям, перед таким походом краще проконсультуватись з вашим лікарем. Якщо відправляєтесь у похід, то обовязково візьміть із собою карту тієї місцевості та навігатор або встановіть навігатор на телефон. == Куди далі == З Лумшор можна відправитись в Ужгород та відвідати його пам'ятки. В зимовий період можна відвідати лижний курорт [http://krasiya.info/ua/Karta-shiliv "Красія"]{{Dead link|date=листопада 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} з найдовшою в Україні гірськолижною трасою. Неподалік знаходиться також [[w:Ужанський_національний_природний_парк|Ужанський НПП]] з його буковими пралісами. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} f7lj37xveh5sooe5tjx7riqg076g500 0 2002 34659 25940 2023-10-30T01:02:48Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34659 wikitext text/x-wiki {{geo|49.2|23.21}} {{pagebanner}} {{parkbar | park= Національний природний парк «Сколівські Бескиди» | parklocal= | website =http://skole.org.ua/ | image=Beskydy autumn.jpg | caption = Осіння панорама Сколівських Бескидів | city= [[Сколе]] | landscape= гори вкриті лісом | attraction = гора Парашка, водоспади Кам'янка і Гуркало, скелі Тустань | fauna = зубр, ведмідь, вовк, рись, дикий кіт, олень, косуля, борсук | flora = смерека }} '''Національний природний парк «Сколівські Бескиди»''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Національний природний парк в Українських Карпатах. Розташований у південній частині Львівської області, в межах Сколівського і (частково) Турківського та Дрогобицького районів. Знаходиться у басейні річок Стрий та Опір. Загальна площа парку — 35261 га. === Історія === Парк створений 1 лютого 1999 року з метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення. === Офіс парку === Адреса: Львівська область, Сколівський район, м. Сколе, вул. Князя Святослава, 3 Тел.: +38 (03251) 2-14-11 +38 (03251) 2-15-65 Час роботи: 9:00-18:00, СБ і НД — вихідні. === Ландшафт === За фізико-географічним районуванням парк розташований у межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескид, займає північні макросхили останніх з абсолютними висотами від 600 до 1200 м. Основні хребти простягаються з північного заходу на південний схід і розчленовані на окремі вершини верхів'ями численних потоків. Переважають ландшафтні комплекси крутосхилого ерозійного денудаційного лісистого середньогір'я. В геологічному відношенні це Скибова та Кросненська тектонічні зони, які складені осадовими породами крейдового та палеогенового віків і представлені переважно вапнистим пісковиковим флішем, що накладає певний відбиток на характер ґрунтового та рослинного покриву. На північному заході хребет Сколівських Бескид межує з хребтом Парашки з найвищою вершиною (гора Парашка) 1268 м. Внутрішня частина Сколівських Бескид межує із Стрийсько-Санською верховиною. === Флора і фауна === Флора парку налічує понад 600 видів судинних рослин. З них до Червоної книги України занесено 40 видів. На території парку виявлено також 133 видів рослин, що є рідкісними. Тут зростає майже 200 видів лікарських рослин. З представників фаунаи тут зареєстровано 86 видів комах та 204 види хребетних тварин, із них: 18 видів риб, 9 - земноводних, 6 - плазунів, 121 - птахів та 50 видів ссавців. Тут водяться олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, куниці лісова і кам'яна, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів - борсук, кутора мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна, нічниця довговуха, нічниця Наттетера, підковоніс малий. Серед червонокнижних видів особливу увагу приділяють популяції зубрів, відновленням якої у Парку займаються з 2009 р. Тоді на територію Майданського лісництва завезли 11 особин з Австрії, Німеччини і Польщі. Перший рік, поки тривала адаптація, зубрів тримали у загорожі, а потім випустили. Лісники охороняють їх та підгодовують взимку. Станом на початок 2018 поголів'я збільшилося до 33 тварин. Також у парку налічується 20-25 ведмедів Із птахів гніздяться тетерев, рябчик, дятли зелений і трипалий, шишкар ялиновий, плиска гірська, щеврик гірський, сова сіра, сапсан, а також занесені до Червоної книги України глухар, лелека чорний, підорлик малий, беркут, шуліка рудий, сорокопуд сірий. Характерними плазунами є гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірки прудка, зелена та живородна. До Червоної книги України занесені полоз лісовий, тритони карпатський і гірський, саламандра плямиста та гадюка звичайна. Загалом на території парку охороняються 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку та 30 видів, занесених до Червоної книги України. === Клімат === Клімат парку м'який, помірно теплий і вологий. Зима з частими відлигами та температурою від 0°С до +5°С. Середня температура січня — біля -5°С, липня — +17°С. Тут випадає 800-1100 мм на рік опадів. Середня висота снігового покриву становить 39 см. == Як дістатись == * {{Автошлях|E|471}} — зі [[Львів|Львова]]. Відстань — 111 км. Тривалість мандрівки 1 год 40 хв. Потрібно звернути із траси навпроти зупинки в селі Дубина, потім їхати через залізничний переїзд до контрольно-пропускного пункту «Сколівські Бескиди». * Маршрутними автобусами слід доїхати до зупинки в селі Дубина. * Приміською електричкою можна дістатися до Сколе. Далі доведеться пройти кілька кілометрів пішки. == Плата/Дозвіл на відвідування == Вхід на територію парку платний у двох місцях: * на дорозі з Дубини до Кам'янки: ** Для дорослих — 6 грн; ** Для дітей (до 14 років) — 4 грн; ** Автобус — 28 грн; ** Мікроавтобус — 22 грн; ** Автомобіль — 9 грн. * в селі Урич до фортеці Тустань — 35 грн. == Транспорт == == Що відвідати == * '''Кам'янський водоспад''' * '''озеро Журавлине''' * '''болото «Завадковське»''' * '''водоспад Гуркало''' * '''наскельна фортеця [[Тустань]]''' * гора '''Парашка''' (1268 м) <gallery mode=packed-hover heights="100px" > Файл:Кам'янецький водоспад.jpg|Кам'янський водоспад File:Журавлине озеро.jpeg|Журавлине озеро File:Gurkalo.JPG|Водоспад Гуркало File:Бескиди.jpg| Тустань File:Городище літописного міста. Тустань. фото5.jpg|Тустань File:Parashka.JPG|гора Парашка </gallery> == Чим зайнятись == * '''Піший туризм'''. У Сколівських Бескидах діє 11 піших маршрутів різного рівня складності. Деякі можна подолати на велосипедах: ** «На гору Лопата» – маршрут на 12 км, який починається у Сколе передбачає відвідування водоспаду Кам'янка та Журавлиного озера. Тривалість — 5 год. ** еколого-пізнавальний маршрут «Бутивля–Майдан» (28 км). Маршрут починається у Сколому, далі пролягає долиною річки Бутивля та вздовж потічка Красний (притоки Бутивлі) до вершини Парашки; через гору Кривий Верх та хребет Середній (Мальманстальську складку), в обхід гори Виднога; через річку Майдачанка — до Майдану. Розрахований на 2 дні. ** «Бучина» (1,4 км). Може бути використаний при проведенні "уроків природи" для учнів шкіл. ** «По долині річки Кам'янка» (4 км). Маршрут починається біля траси Київ—Чоп, від автобусної зупинки "Дубина", далі повертає дорогою (за вказівником), проходить через залізниичну колію, міст на річці Опір та контрольний пункт (вхід на територію НПП "Сколівські Бескиди"); пізніше — вздовж річки Кам'янка до однойменного водоспаду; неподалік розміщене Журавлине, або Мертве озеро, а також рекреаційна зона. ** «До водоспаду на річці Кам'янка» (3,5 км). Маршрут починається у Сколому, проходить через урочище Павлів потік, вздовж річки Опір, повз трасу нафтопроводу "Дружба" та Чудиловий потік, далі — лісом через полянки до річки Кам'янка, де є водоспад. Тривалість 2 год. ** «Урочище Святослав — Павлів потік». Довжина маршруту 8 км. На маршруті можна попити "залізної води", оглянути краєвиди з хребта Зелем'янка, зокрема прилеглі гори та панораму Сколого. ** «На Парашку через водоспад Гуркало». с. Корчин — водоспад Гуркало — г. Парашка — м. Сколе; Загальна протяжність — 21 км. * '''[http://gazeta.lviv.ua/2018/01/16/skolivski-beskidi-zaproshuyut-na-progulyanku-iz-zubrami/ Прогулянка із зубрами]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}'''. Пізнавальна екскурсія з працівниками парку у Майданівському лісництві. == Що купувати == Поблизу Кам'янського водоспаду та фортеці Тустань облаштовано сувенірні базарчики, де можна придбати типові карпатські сувеніри. == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == [[Сколе]], [[Скелі Довбуша]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Національний парк}} kn0buwrqqwvgivup0mmoc6zm41pqfc7 0 2003 18455 2018-02-07T23:41:39Z Стефанко1982 777 Стефанко1982 перейменував сторінку з [[Сколівські Бескиди (національний природний парк)]] на [[Національний природний парк «Сколівські Беск... 18455 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Національний природний парк «Сколівські Бескиди»]] hjiyhn0188x4rmrvuof4qe4tcptobky 0 2006 18487 2018-02-08T09:58:30Z JTs 2576 Перенаправлено на [[Ґданськ]] 18487 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ґданськ]] dgszotmnpv1pg5dmwyx7yahyku7g72u 0 2007 37777 36160 2025-06-12T18:21:19Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37777 wikitext text/x-wiki {{geo|50.25|19}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Katowice.jpg | caption= | city=Катовиці | citylocal=Katowice | website=http://www.katowice.eu/en | arm=Katowice Herb.svg | population=298 111 | callingcode=+48 (032) }} '''Катовиці''' або '''Катовіце''' — найбільше місто Сілезького воєводства та основний промисловий центр [[Польща|Польщі]]. == Зрозуміти == Місто знаходиться на перетині основних автомобільних та залізничних магістралей, що з'єднують Польщу з рештою Європи у всіх напрямках, з [[Міжнародний аеропорт Катовіце|аеропортом Катовиці]] в сусідньому Піржовиці. Донедавна домінуючими секторами економіки Катовицького регіону були гірничодобувна промисловість, сталь, електротехніка, електроніка та хімікати. Та внаслідок економічних змін в країні, важка промисловість поступилася місцем торгівлі та послугам. Культурне життя багате театрами, філармонічними оркестрами, Силезьким музеєм та знаменитим концертним залом «Сподек». В місті близько 300 тисяч жителів, та якщо враховуватимуть передмістя — 2 млн. Розташований у самому центрі Сілезії на березі річки Рава, Катовиці поєднують в собі сучасною та історичною архітектурою, легкий доступ до Бескидів та інших сілезьких міст робить його найкращим місцем для відвідування. === Історія === Земля навколо Катовиці, Верхня Сілезія, була населена етнічними Сілезцями з перших століть н. е. Першими її власниками була династія Польських Сілезьких П'ястів. Саме місто було засноване у 19-му столітті, в період, коли територія була під владою Пруського королівства — у 1865 році Катовиці отримали статус міста. Населене німцями, сілезійцями, євреями та поляками, місто стало частиною Другої Польської Республіки, слідом за Сілезійськими повстаннями, що прокотилося по Сілезії у 1918–1921 роках. Територія була послідовно розділена об'єднаною комісією, що розділила Катовіце між Польщею та значимою автономією. В період 1953–1956 рр. місто було перейменоване на Сталінград. Серйозний удар по екології міста був завданий після другої світової війни — в час комуністичної влади у Польській Народній Республіці, але останні зміни в законодавстві багато що повернули на свої місця. === Клімат === {{Climate | units = Metric | janhigh =1 | febhigh =3 | marhigh =7 | aprhigh =13 | mayhigh =19 | junhigh =21 | julhigh =23 | aughigh =23 | sephigh =18 | octhigh =13 | novhigh =6 | dechigh =2 | janlow =-4 | feblow =-4 | marlow =-1 | aprlow =3 | maylow =8 | junlow =11 | jullow =13 | auglow =12 | seplow =9 | octlow =5 | novlow =0 | declow =-3 | janprecip =30.4 | febprecip = 29.2 | marprecip = 32.4 | aprprecip = 36.8 | mayprecip = 52.9 | junprecip = 59.5 | julprecip = 73.7 | augprecip = 51.1 | sepprecip = 44.9 | octprecip = 35.2 | novprecip = 37.6 | decprecip = 32.8 | description = [http://weather.msn.com/local.aspx?wealocations=wc:PLXX0010&q=Katowice%2c+POL MSN Weather]}} Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура у місті становить 7,9° C, середня температура в липні 17,4 °С, в січні −2,7 °C. Більшість опадів — у липні (110 мм), в середньому за рік — 721 мм. Вітри переважно слабкі, в середньому швидкістю 3,3 м/с, переважають західні (21%) та південно-західні (20, 1%). Сніговий покрив тримається близько 60 днів на рік. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{listing | name=Міжнародний аеропорт Катовіце| alt=Катовіце-Пижовіце, {{IATA|KTW}} | url=https://www.katowice-airport.com/ua/ | email= informacja@gtl.com.pl | address=Wolności 90, 42-625 Ożarowice | lat=50.474167 | long=19.08 | directions=за 30 км на північ від центру міста | phone= +48 32 39 27 000 | type=go | fax= +48 32 39 27 376 | wikipedia=Катовіце-Пижовіце (аеропорт) |facebook=https://www.facebook.com/KatowiceAirport/ | price= | lastedit=2018-02-20 | content= По кількості пасажирів і авіаперевезень посідає четверте місце серед польських аеропортів. Аеропорт має три пасажирські термінали A, B (відправлення) і C (прибуття), а також вантажний термінал. Термінал А обробляє всі не-шенгенські рейси, Термінал B — шенгенські. Найбільше напрямків пасажирських перевезень має компанія WizzAir. З аеропорту можна доїхати автобусом ''Airport Bus'' (Аеропорт-Катовиці), [http://pkm.katowice.pl/lotnisko/ Лінія Аеропорт] (Аеропорт-Катовиці Центр), [http://www.matuszek.com.pl/ua_transfery.html Матушек], [http://www.pyrzowiceekspres.pl/ua P-Air від WizzAir].}} === {{Потягом}} === Головна станція міста — {{listing| type=go | name=Катовіце | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=plac Szewczyka 1 | lat=50.2569 | long=19.0241 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=[http://rozklad-pkp.pl/ru/sq?maxJourneys=100&start=yes&dirInput=&REQStationS0F=excludeStationAttribute%3BM-&GUIREQProduct_0=on&GUIREQProduct_1=on&GUIREQProduct_2=on&GUIREQProduct_3=on&boardType=dep&input=5100020 Розклад руху поїздів по станції].}} ;Поїзди Укрзалізниці: * {{listing | name=51 | alt=Львів - Вроцлав-Головний | url=http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?ntrain=57292&by_id=1 | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Відправлення: 16:49, прибуття: 04:07 | price= | lastedit=2018-02-20 | content=}} * {{listing | name=63170 | alt=Вроцлав-Головний - Львів | url=http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?ntrain=57298&by_id=1 | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Відправлення: 22:18, прибуття: 00:55 | price= | lastedit=2018-02-20 | content=}} ;Міжнародні * {{listing | name=EIC 103 POLONIA | alt=Варшава-Східна - Відень | url=http://rozklad-pkp.pl/ru/ti?trainlink=2193/179307/831428/414983/51&ld=s33&date=21.02.18&station_evaId=5100020&station_type=dep&input=5100020&boardType=dep&time=08:56&maxJourneys=100&dateBegin=&dateEnd=&selectDate=&productsFilter=1111&dirInput=&backLink=sq& | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} ;З інших міст Польщі * {{listing | name=TLK62102 BOLKO| alt=Вроцлав - Радом | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=Ч/з Олава, Ополе, Стшельце-Опольські}} * {{listing | name=KS 40755 | alt=Заверце - Глівіце | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing | name=KS 40566 | alt=Тихи - Сосновець-Головний| url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=Проїжджає через 7 станцій Катовіце.}} * {{listing | name=KS 40616 | alt=Глівіце - Ченстохова | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=}} * {{listing | name=TLK48108 KLIMCZOK | alt=Бельсько-Бяла - Щецин | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=Ч/з Тихи}} * {{listing | name= IC 1429 KORFANTY | alt=Варшава-Східна - Бельсько-Бяла | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=}} * {{listing | name=KS 40659 | alt=Ченстохова - Глівіце | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=}} === {{Автомобілем}} === * Зі сходу на захід проходить платна траса {{Автошлях|A|4}}/{{Автошлях|E|40}} (Краків-Вроцлав). ** Альтернативна дорога — {{Автошлях|DK|94}}. * Північні траси: {{Автошлях|DK|1}}/{{Автошлях|E|75}} {{Автошлях|DK|11}}, {{Автошлях|DK|44}}. * Південні: {{Автошлях|DK|1}}, {{Автошлях|DK|81}}, {{Автошлях|DK|44}}, {{Автошлях|DK|79}}. === {{Автобусом}} === {{listing | type=go | name=Центральний автовокзал Катовіце | alt=Katowice Dworzec autobusowy | url=http://www.pks-katowice.pl | email= | address=ul. Rzepakowa 1 | lat=50.262726 | long=19.017117 | directions= | phone=+48 32 258 94 65 | tollfree= | fax=+48 32 252 47 85 | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=}} * {{listing | name=Bus 42153 | alt=Краків - Берлін | url=http://rozklad-pkp.pl/ru/ti?trainlink=182448/101242/769390/323879/51&ld=s33&date=21.02.18&station_evaId=5104614&station_type=dep&input=5100020&boardType=dep&time=08:56&maxJourneys=100&dateBegin=&dateEnd=&selectDate=&productsFilter=1111&dirInput=&backLink=sq& | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=9-12€ | lastedit=2018-02-20 | content=}} * {{listing | name=Bus 42152 | alt= Берлін - Краків | url=http://rozklad-pkp.pl/ru/ti?trainlink=182448/101242/769390/323879/51&ld=s33&date=21.02.18&station_evaId=5104614&station_type=dep&input=5100020&boardType=dep&time=08:56&maxJourneys=100&dateBegin=&dateEnd=&selectDate=&productsFilter=1111&dirInput=&backLink=sq& | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=37-48€ | lastedit=2018-02-20 | content=Ч/з Вроцлав }} * {{listing | name=Прага - Катовіце | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=37€ | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing | name=Львів - Катовіце | alt= | url=https://czech-transport.com/index.php?menu_id=busres&lang=ru | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=щоденно 06:05, 06:40, 22:00, 22:35 | price=30€ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-20 | content= }} == Транспорт == У місті 14 залізничних станцій і платформ, зокрема важливі станції Катовіце-Заводзе і Катовіце-Лігота, 10 трамвайних ліній, що входять в систему «Сілезькі Трамваї», яка охоплює 13 міст Сілезького воєводства. На територію міста функціонує більше ніж 100 трас автобусів міського та міжміські сполучення. {{Mapframe}} == Що відвідати == [[File:Muzeum Slaskie2.jpg|міні|Сілезький музей]] === Музеї === * {{see | name=Сілезький музей | alt=Muzeum Śląskie (venue at T. Dobrowolskiego) | url=https://muzeumslaskie.pl/en/ | wikipedia=Сілезький музей (Катовіце) | email= | address=ul. T. Dobrowolskiego 1 | lat=50.263516 | long=19.034893 | directions= | phone=+48 32 213 08 70 | tollfree= | fax= | hours=Вт.-Нд. 10:00-20:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-20 | content=Щовівторка вхід безкоштовний. }} * {{see | name=Сілезький музей | alt=Muzeum Śląskie (venue at W. Korfantego) | url=https://muzeumslaskie.pl/en/ | wikipedia=Сілезький музей (Катовіце) | email= | address=al. W. Korfantego 3 | lat=50.260612 | long=19.022770| directions= | phone=+48 32 213 08 70 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-20 | content=Щовівторка вхід безкоштовний. }} * {{see | name=Музей Історії Катовіце | alt=Muzeum Historii Katowic | url=http://www.mhk.katowice.pl/ | wikipedia= | email= | address=ul. Ks. J. Szafranka 9 | lat=50.255335 | long=19.028507 | directions= | phone=+48 32 256 18 10, +48 32 209 00 21 | tollfree=| fax=+48 32 256 21 34 | hours=Вт. Нд. 10:00-16:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=Музей Архідієцезії | alt=Muzeum Archidiecezjalne | url=http://www.muzeum.archidiecezjakatowicka.com.pl/ | wikipedia= | email=sekretariat.muzeum@archidiecezjakatowicka.pl | address=ul. Jordana 39 | lat=50.250853 | long=19.018940 | directions= | phone=+48 519 546 023 | tollfree= | fax= | hours=Вт.-Пт. 14:00-18:00, Сб. 11.00-15.00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=Біографічний музей П. Штеллера | alt=Dział Grafiki im. Pawła Stellera Muzeum Historii Katowic | url=http://www.mhk.katowice.pl/ | wikipedia= | email= | address=ul. Tadeusz Kościuszki 47 | lat=50.252033 | long=19.015019 | directions= | phone=+48 32 728 85 57 | tollfree= | fax= | hours=Вт.-Пт. 11:00–15:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-20 | content=Філія Музею історії Катовіце, розташована в багатоквартирному будинку, в якому була графічна студія Павла Стеллєра }} * {{see | name=Музей мініатюрних книг Зигмунта Скочного | alt=Muzeum Najmniejszych Książek Świata Ręcznie Pisanych Zygmunta Szkocnego | url= | wikipedia= | email= | address=Traktorzystów 5 | lat=50.214445 | long=18.969116 | directions= | phone=+48 32 252 52 83 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=Камера Сілезька | alt=Izba Śląska | url= | wikipedia= | email= | address=ul. Gościnna 3 | lat=50.222781 | long=19.067398 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=Центр польської сценографії | alt=Centrum Scenografii Polskiej | url=http://www.muzeumslaskie.pl/ | wikipedia= | email= | address=Dobrowolskiego 1 | lat=50.263828 | long=19.035208 | directions= | phone=+48 32 213 08 00 | tollfree= | fax= | hours=щоденно 10:00-20:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=Сілезький центр культурної спадщини | alt=Śląskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego | url=http://www.scdk.pl/ | wikipedia= | email=sekretariat@rik.katowice.pl | address=Ligonia 7 | lat=50.253355 | long=19.018158 | directions= | phone=+48 32 251 75 63 | tollfree= | fax= | hours=Будні 08:00–16:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-20 | content= }} == Чим зайнятись == [[File:Katowice - Teatr Śląski im. St. Wyspiańskiego 01.jpg|thumb|Театр Сілезії]] [[File:Katowice - Spodek by night.jpg|thumb|Комплекс Spodek]] === Кінотеатри === * {{do | name=Światowid | alt= | url=http://www.swiatowid.katowice.pl/ | email= | address=7 3-rd Maja Street | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Основне місце для арт-хаус фільмів у центрі міста }} * {{do | name=Rialto | alt= | url=http://www.rialto.katowice.pl/ | email= | address=24 St Jana St | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Місце експериментального кіно та музики, а також тут є кафе. }} * {{do | name=Cinema City - Punkt 44 | alt= | url=http://www.cinema-city.pl/indexa.php?cid=1065/ | email= | address=44 Gliwicka St | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Сучасний мультиплексний кінотеатр з приблизно 13 залами та системою IMAX 3-D.}} * {{do | name=Cinema City - Silesia City Center | alt= | url=http://www.cinema-city.pl/indexa.php?cid=1079/ | email= | address=107 Chorzowska St | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Сучасний мультиплексний кінотеатр з приблизно 13 залами. Він розташований всередині найбільшого торгового центру в Катовіце - Silesia City Center. }} * {{do | name=Centrum Sztuki Filmowej - Kino Kosmos | alt= | url=http://www.csf.katowice.pl/ | email= | address=66 Sokolska Pl | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Тут показують фільми, в жанрі арт-хаус. }} === Театр === * {{do | name=Театр Сілезії | alt=Teatr Śląski im. Stanisława Wyspiańskiego | url=http://www.teatrslaski.art.pl/ | wikipedia=Сілезький театр | email=teatrslaski@teatrslaski.art.pl | address= ul. Rynek 10 | lat=50.259705 | long=19.022961 | directions= | phone=+48 32 258 72 51 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content=Головний театр міста, розташований в центрі. }} * {{do | name=Театр Корез| alt=Teatr Korez | url=http://www.korez.art.pl/ | email= | address=2 Plac Sejmu Slaskiego | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=}} * {{do | name=Театр A PART| alt=Teatr A PART | url=http://www.apart.art.pl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Сучасна візуально-фізична театральна група, сформована Марціном Херічем (Marcin Herich) - актором, режисером та організатором театральних заходів. Вони також є організаторами Театрального фестивалю ''A Part''.}} * {{do | name=Театр Атенеум | alt=Teatr Ateneum | url=http://www.ateneum.art.pl/ | email= | address=10 Sw. Jana St | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Один з найстаріших лялькових театрів Польщі.}} * {{do | name=Театр Ігри і люди| alt= Teatr 'Gry i ludzie'| url=http://www.gryiludzie.pl/ | email= | address=2 Niepodległości Av | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Експериментальна вулична театральна група, що має свою сцену на старій залізничній станції. }} * {{do | name=Театр Цогітатур | alt=Teatr Cogitatur | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{do | name=Театр та кінотеатр Ріалто | alt=Kinoteatr Rialto | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} === Музика === * {{do | name=The Spodek | alt= | url=http://www.spodekkatowice.pl/en/ | email=kontakt@spodekkatowice.pl | address=35 W. Korfantego Ave | lat=50.266132 | long=19.025402 | directions= | phone= +48 32 438 40 30 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Спортивно-концертний комплекс відкритий у 1971 році. Тут проходять концерти, шоу та спортивні заходи. }} * {{do | name=Сілезька філармонія | alt=Filharmonia Śląska | url=http://www.filharmoniaslaska.art.pl/ | wikipedia=Сілезька філармонія | email=kasa@filharmonia-slaska.eu | address=2 Sokolska St | lat=50.260670 | long=19.013839 | directions= | phone=+48 32 351 17 13, +48 503-774-949 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{do | name=National Polish Radio Symphony Orchestra Katowice | alt= | url=http://www.nospr.org.pl/en/| email=dow@nospr.org.pl | address=plac Wojciecha Kilara 1 | lat= 50.263937 | long=19.028519 | directions= | phone=+48 32 73 25 312 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Що купувати == * {{buy | name=Silesia City Center | alt= | url=http://www.silesiacitycenter.com.pl/ | email=infopunkt@silesiacitycenter.com.pl | address=ul. Chorzowska 107 | lat=50.270385 | long=19.004726 | directions= | phone=+48 32 60 50 000 | tollfree= | facebook=https://www.facebook.com/SilesiaCityCenterKatowice | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content=Найбільний торговий центр міста. Підземна парковка на 3500 місць. [http://www.silesiacitycenter.com.pl/sklepy Перелік магазинів]. }} == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Bar Mleczny "Europa | alt= | url= | email= | address=ul. Mickiewicza 8 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content=}} * {{eat | name=Deka Smak | alt= | url=http://www.dekasmak.pl/ | email= | address=Ul. Stawowa 10 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Ресторан зі самообслуговуванням, де оплата за вагою тієї їжі, яку ви вибрали.}} * {{eat | name=Dobra Karma | alt= | url=http://dobrakarma.com/ | email= | address=Ul. św. Jacka 1 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Здорова їжа (сніданки, піци, супи, паста), приємний інтер'єр.}} * {{eat | name=Złoty Osioł | alt= | url=http://wegebar.com/ | email= | address=Ul. Mariacka 1 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Вегетаріанський бар, що має незвичайну атмосферу, проводять культурні події (зустрічі поетів, концерти).}} * {{eat | name=Kafej | alt= | url=http://www.kafej.pl | wikipedia= | email=kawiarnia@kafej.pl | address=Chorzowska 5 | lat=50.265373 | long=19.021722 | directions= | phone=+48 794 739 999 | tollfree= | fax= | hours=Будні 08:00-22:00, вихідні 10:00-22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/kafejkawiarnia | vkontakte= | lastedit=2018-02-21 | content= }} === Середні ціни === * {{eat | name=Amir Kebab | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=3 Maja 23 | lat=50.259819 | long=19.016402 | directions= | phone=+48 794 739 999 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/amirkebabkato/ | vkontakte= | lastedit=2018-02-21 | content=Ресторан узбецької кухні }} * {{eat | name=At Wooden Stork | alt= | url=http://drewnianybocian.com.pl/ | wikipedia= | email=marzena@drewnianybocian.pl | address=ul. Gliwicka 49 | lat=50.262902 | long=19.006699 | directions= | phone=+48 532 532 222 | tollfree= | fax= | hours=Нд..-Чт. 12:00-22:00, Пт.-Сб. 12:00-23:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/drewnianybociankatowice/ | vkontakte= | lastedit=2018-02-21 | content= }} === Дорого === * {{eat | name=Patio-Park | alt= | url=http://patio-park.pl/ | wikipedia= | email=restauracja@patio-park.pl | address=Kosciuszki 101 | lat=50.244861 | long=19.008008 | directions= | phone=+48 511 191 190 | tollfree= | fax= | hours= | price=щоденно 10:00-23:00 | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-21 | content=Чудова польська кухня, в тому числі сезонне меню для дегустації. Красива обстановка. }} * {{eat | name=Karcma pod Strzechom | alt= | url=http://restauracja-katowice.com.pl/karcma/ | wikipedia= | email= | address=Ul. Grzyśki 13B | lat=50.230766 | long=18.978490 | directions= | phone=+48 32 252 76 50 | tollfree= | fax= | hours=щоденно 11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | content=Польський котедж в гірничому стилі в районі багатоквартирних будинків. Вони подають головним чином народні страви. }} == Де розважитись == * {{drink | name=Паб Biała Małpa | alt= | url=http://www.bialamalpa.pl/ | wikipedia= | email=info@bialamalpa.pl | address=3 Maja 38 | lat=50.259579 | long=19.016286 | directions= | phone=+48 720 866 173 | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Чт. 12:00-00:00, Пт. 12:00-01:00, Сб. 14:00-01:00, Нд. 14:00-00:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/BialaMalpa/ | vkontakte= | lastedit=2018-02-21 | content= }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Хостел Centrum | alt=Hostel Katowice Centrum | url=http://www.hostelkc.pl/ | wikipedia= | email=rezerwacje@hostelkc.pl | address=Ul. Andrzeja 19 | lat=50.256575 | long=19.015234 | directions= | phone=+48 32 733 10 79 | checkout=До 12:00|checkin=після 14:00 | hours=Щоденно цілодобово | price=30-33 zł за ніч в загальному номері, одномісне розміщення 70-80 zł /ніч | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-21 | content=Немає комендантської години. Надається безкоштовно: доступ до Інтернету (Wi-Fi), чай та кава, камера схову, фен, праска і прасувальна дошка. Рушники платні. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Готельний комплекс "Zgoda" | alt=Kompleks Hotelarski Zgoda | url=https://www.booking.com/hotel/pl/kompleks-hotelarski-zgoda.uk.html | wikipedia= | email=recepcja@zgoda.info | address=Wojska Polskiego 81 | lat=50.282156 | long=18.907448 | directions= | phone=+48 32 441 78 78 | tollfree= | fax= | checkout=До 11:00|checkin=З 14:00| price=від 55 zł | facebook=https://www.facebook.com/zgoda.info/ | vkontakte= | lastedit=2018-02-21 | content=Стандартні номери, 1-, 2-, 3- і 4-місні. Пропонують сніданок за 20 zł. }} === Дорого === * {{sleep | name=Marysin Dwór | alt= | url=http://restauracja-katowice.com.pl/restauracja/ | wikipedia= | email=recepcja@restauracja-katowice.com.pl | address=Ul. Pukowca 17a | lat=50.263077 | long=18.989938 | directions= | phone=+48 32 254 44 28, +48 32 254 40 89, +48 530 635 639 | tollfree= | fax= | hours= | price=Будні - від 300 zł, вихідні - від 200 zł. | facebook= | vkontakte= | content=Стилізовано під сільську дворянську резиденцію давніх часів і розташовується в промисловій зоні (за 3 км від центру міста). Номери: апартаменти, одномісні, двомісні та номери делюкс. У ванній кімнаті: душ, фен, рушники та безкоштовні туалетно-косметичні засоби. Є сейф (за запитом). На території є ресторан, тому ціна може включати в себе сніданок. Діти до 3 років проживають безкоштовно. }} == Де навчатись == * {{listing |type=other | name=Музична академія в Катовіце | alt=Akademia Muzyczna im. Karola Szymanowskiego w Katowicach | url=http://www.am.katowice.pl/?a=am-katowice-en | email=erasmus@am.katowice.pl | address= | lat=50.255278 | long=19.03 | directions= | phone=+48 32 7792354 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=Має 2 відділи - кафедра композиції, інтерпретації, освіти та джазу; вокально-інструментальний відділ. Серед відомих випускників - Шальонек Вітольд, Генрик Миколай Гурецький, Еугеніуш Кнапік. }} * {{listing|type=other | name=Силезьска вища духовна семінарія | alt=Wyższe Śląskie Seminarium Duchowne w Katowicach | url=http://www.seminarium.katowice.pl | email=sekretariat@seminarium.katowice.pl | address=ul. Wita Stwosza 17a | lat=50.250586 | long=19.017734 | directions= | phone=+48 519 546 150 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content=Готують католицьких священників }} * {{listing|type=other | name=Сілезький університет | alt=Uniwersytet Śląski | url=http://www.us.edu.pl/ | wikipedia=Сілезький університет у Катовицях | email=admission@us.edu.pl | address= ul. Bankowa 12 | lat=50.260556 | long=19.028056 | directions= | phone= +48 32 359 20 71, +48 32 359 22 72, +48 32 359 22 73, +48 32 359 21 83 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/UniversityofSilesiainKatowice | vkontakte= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{listing|type=other | name=Економічний університет ім. Кароля Адамецького| alt=Uniwersytet Ekonomiczny im. Karola Adamieckiego w Katowicach | url=http://www.ue.katowice.pl/en/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{listing|type=other | name=Сілезька академія спорту | alt=Akademia Wychowania Fizycznego w Katowicach | url=http://www.awf.katowice.pl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{listing|type=other | name=Медичний університет Сілезії | alt=Śląski Uniwersytet Medyczny | url=http://www.sum.edu.pl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{listing|type=other | name=Сілезська академія образотворчого мистецтва | alt=Akademia Sztuk Pięknych w Katowicach | url=https://www.asp.katowice.pl/en | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{listing|type=other | name=Силезський технологічний університет | alt= | url=http://www.polsl.pl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content=Факультет матеріалознавства та металургії, транспортний факультет та факультет менеджменту (весь інший університет знаходиться в сусідніх містах) }} == Як заробити == Катовіце, як найбільше місто регіону, пропонує багато можливостей для заробітку для місцевого та іммігрантського населення. У місті зареєстровано понад 52 тисячі суб’єктів підприємницької діяльності – від невеликих ФОП до міжнародних корпорацій. Можливості для тимчасової роботи створюють такі сектори, як туризм, торгівля, послуги та транспорт. У місті багато готелів, конференц-центрів, закладів громадського харчування та центрів популяризації культури. Місто є одним із найбільших центрів у Польщі, організовуючи концерти та залучаючи шанувальників також із сусідніх країн. ІТ, будівництво та промисловість також процвітають у Катовіце. Найпростіше працевлаштуватися за такими професіями: * водії автобусів * медсестри * акушерки * медичні рятувальники * лікарі * електрики * будівельники * IT-спеціалісти * психологи * психотерапевти == Застереження == Катовіце - це загалом безпечне місто. Остерігайтеся звичайних дрібних крадіжок, особливо на залізничному вокзалі. Важливі телефонні номери: * міліція: 997, * пожежна служба: 998, * швидка допомога: 999, * всі три за універсальним номером 112, * муніципальна охорона: 986. Припарковуйте свій автомобіль у безпечному місці, на охоронюваній стоянці, якщо це можливо. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Місцевий телефонний код 32 (з Польщі) чи +48 32 у міжнародному форматі. Не так багато місць, які пропонують веб та інший доступ в Інтернет. Ось деякі з них: * '''Аеропорт Катовіце-Пижовіце''' * {{eat | name=Costa Coffee | alt= | url= | email= | address=ul. Mickiewicza 22, Stawowa| lat=50.260889 | long=19.018433 | directions=поруч із залізничним вокзалом | phone=+48 32 350 00 70 | tollfree= | facebook=https://www.facebook.com/800212710087078/ | hours=Пн.-Сб. 07:30–21:00, Нд. 11:00-20:00 | price= | lastedit=2018-02-21 | content=Хороша безкоштовна мережа. }} * {{listing | name=Приватний клуб Dekadencja | alt= | urlhttp://www.dekadencja.com/= | email=info@dekadencja.com | address=ul. 20 Mariacka | lat= | long= | directions= | lastedit=2018-02-21 | content=Надають безкоштовний доступ, тільки мережа не завжди працює. }} Поштові індекси міста лежать в діапазоні 40-001 — 40-999. Відділення пошти поруч із залізничним вокзалом: {{listing |type=other | name=Poczta Polska 25 | alt=40-925 | url=http://www.poczta-polska.pl/ | email= | address=plac Oddziałów Młodzieży Powstańczej 6 | lat=50.257104 | long=19.016727 | directions= | phone=+48 801 333 444 | tollfree= | fax= | hours=Будні 07:00-20:00, Сб. 08:00-14:00 | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} == Куди далі == * Північ: [[Ченстохова]]<br />Південь: [[Острава]] ([[Чехія]]) * Південний схід: [[Освенцим]] (33 км) * Схід: [[Краків]] * Захід: [[Забже]] -> [[Ополе]] -> [[Вроцлав]] {{footer|ispartof=Польща|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Міста Польщі]] 62pb658qyha8l2r7qqevgbxzr22dl07 10 2008 36853 22349 2025-03-27T17:35:20Z Тітаренко Михайло 6121 36853 wikitext text/x-wiki {{mbox|'''{{#if:{{{section|}}}|Цей розділ|Ця стаття}} в процесі редагування певний час.''' Будь ласка, не редагуйте та не змінюйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка давно не редагувалася (впродовж кількох днів), будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для допомоги уникнення конфліктів редагування; будь ласка, приберіть його між сеансами редагувань, щоб дати іншим користувачам можливість поліпшити цю сторінку.</center>|image=Crystal Clear action configure.png}} [[Категорія:Статті в процесі редагування]] <noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 4f0yw5ucw3asnh39bw4tfg6awhui9hp 0 2011 34356 33754 2023-07-03T00:53:12Z 2600:1700:2420:1F50:DA12:11CB:DC31:D29E 34356 wikitext text/x-wiki {{geo|50.344722|30.893333|zoom=15}} {{pagebanner}} {| border="1" cellpadding="5" cellspacing="0" align="right" |+'''Міжнародний аеропорт «Бориспіль»''' |- | align="center" width="250px" | [[Файл:Aerial of KBP.jpeg|200px|Аеропорт з висоти]]<br/>Аеропорт з висоти |- | align="center"|{{IATA|KBP}} [[w:ICAO|ICAO]]: '''UKBB''' |- | align="left"| Офіційний сайт&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;[https://kbp.aero www.kbp.aero] |} '''Аеропорт «Бориспіль»''' знаходиться за 6 км від [[Бориспіль|Борисполя]] і за 29 км від [[Київ|Києва]]. == Зрозуміти == '''Міжнародний аеропорт «Бориспіль»'''— основні повітряні ворота до Києва і найбільший пасажирський аеропорт України, базовий аеропорт авіакомпанії Міжнародні авіалінії України. Має дві злітні смуги довжиною 4.000 м і 3.500 м, п'ять терміналів (A, B, C, D, F). Працює тільки термінал D, інші − законсервовані. Також здійснюють вантажні перевезення. Послуги і сервіси: * [https://kbp.aero/transport/carrent/ Оренда авто] * {{listing | name=Fast line | alt= | url=https://kbp.aero/pass/fast-line/ | email=fast.line@aeh.aero | phone=+380 50 415 09 09| price=від 300₴| lastedit=2018-02-08 | content=Прискорене проходження до літака без черги.}} === Інфраструктура === * {{listing| type=other | name=Камера зберігання| url=https://kbp.aero/pass/lugstor/ | address=Термінал D |lat=50.35139 | long=30.89657 | price=1 година 9₴, доба 120₴ | directions=1 рівень | lastedit=2018-02-08 | content= Видається і отримується за паспортом. Максимальний термін зберігання — 3 місяці.}} * {{listing | name=Кімнати матері та дитини | alt= | url=https://kbp.aero/infra/child/ | email= | address= | lat= | long= | directions=3 рівень | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-09 | content= Три кімнати, де можна переодягнути, погодувати дитину. Розташовані на третьому рівні.}} * {{listing| type=other | name= Дитячий майданчик | lat=50.350548 | long=30.897781 | directions=3 рівень}} * {{listing | name=Медичний пункт | alt= | url= https://kbp.aero/infra/med/| type=other | lat=50.35236 | long=30.89661 | directions=1 рівень | hours= Цілодобово| lastedit=2018-02-09 | content=Тут надається невідкладна медична допомога.}} * {{listing | name=Аптека | alt= | url= https://kbp.aero/infra/med/| type=other | lat=50.35226 | long=30.89661 | directions=1 рівень | hours= Цілодобово| lastedit=2018-02-09 | content=}} * {{listing | type=other | name=VIP-зала | url=https://kbp.aero/infra/vip/ | email= | address= |lat=50.34917 | long=30.89750 | directions=2 рівень | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-09 | content=}} * {{listing| type=other | name= Бізнес-зали очікування | url=https://kbp.aero/infra/business/ | price= Міжнародні 650₴, внутрішні рейси 720₴ | lastedit=2018-02-08 | content=Два зали для пасажирів, що подорожують міжнародними рейсами, 1 зал для пасажирів, що подорожують Україною. Обслуговування дітей, віком до 4-х років безкоштовне (у супроводі дорослих).}} <gallery mode="packed-hover" heights="150px"> File:Check-in counters of Terminal D of Boryspil International Airport (01).jpg|Стійка реєстрації File:Boryspil departure hall.jpg|thumb|Зал вильоту File:Сhildren's playground at Terminal D of Boryspil International Airport.jpg|Дитячий майданчик File:Smoking room at Boryspil Airport (2).jpg|Кімната для паління </gallery> == Авіарейси == {{listing | name=Термінал D| alt= | url=https://kbp.aero/airport/map/ | type=other | address= | directions= | phone=+38 (044) 364-45-05 (довідкова служба) | tollfree= | fax= | hours= | lastedit=2018-02-09 | content=Має 3 рівні. На першому — прибуття, на другому обслуговують польоти в межах України, на третьому — міжнародні рейси. Є ліфти, ескалатори і траволатори. }} {{hidden begin |title = <h3>'''Список компаній та напрямів пасажирських перевезень'''</h3> |titlestyle = background:light blue; text-align:center; }} {| class="wikitable" |+ !Авіакомпанія !Пункт призначення |- |Aegean Airlines |Афіни |- |Air Arabia |Шарджа |- |Air Astana |Алмати, Астана |- |Air France |Париж-Шарль де Голль |- |airBaltic |Рига |- |Air Malta |Валетта |- |Air Moldova |Кишинів |- |Air Serbia |Белград (з 2 червня 2019) |- |Anda Air |'''Сезонний чартер:''' Анталія, Шарм-ель-Шейх |- |AtlasGlobal |'''Сезонний чартер:''' Анталія |- |Austrian Airlines |Відень |- |Azerbaijan Airlines |Баку |- |Azur Air Ukraine |'''Сезонний чартер:''' Анталія, Барселона, Бодрум, Бургас, Коломбо, Даламан, Енфіда, Гоа, Хургада, Ла-Романа, Камрань, Пхукет, Пунта-Кана, Шарм-ель-Шейх |- |Belavia |Мінськ |- |Bravo Airways |'''Чартер:''' Хургада, Шарм-ель-Шейх '''Сезонний чартер:''' Аліканте |- |British Airways |Лондон-Хітроу |- |Brussels Airlines |Брюссель |- |El Al |Тель-Авів |- |Ellinair |'''Сезонний''': Салоніки |- |flydubai |Дубай |- |Georgian Airways |Тбілісі |- |Iraqi Airways |Багдад |- |KLM |Амстердам |- |LOT Polish Airlines |Варшава-Шопен |- |Lufthansa |Франкфурт, Мюнхен |- |Nordica |Таллінн |- |Qatar Airways |Доха |- |Ryanair |Афіни (з 2 квітня 2019), Барселона, Берлін-Шенефельд, Братислава, Бидгощ, Дублін (з 2 травня 2019), Гданськ, Франкфурт-Хан (з 20 жовтня 2019), Карлсруе/Баден-Баден (з 21 червня 2019), Катовіце (з 30 жовтня 2019), , Краків, Лондон-Станстед, Манчестер (з 1 квітня 2019), Мадрид (з 27 жовтня 2019), Нюрнберг (з 21 жовтня 2019), Пафос (з 3 квітня 2019), Познань, Софія (з 3 квітня 2019), Стокгольм-Скавста, Вільнюс, Варшава-Модлін, Веце (з 20 жовтня 2019), Вроцлав |- |SkyUp |Барселона (з 31 березня 2019), Батумі (з 25 травня 2019), Ларнака (з 31 березня 2019), Неаполь(з 26 квітня 2019), Одеса (з 2 червня 2019), Тбілісі, Єреван (з 18 травня 2019) '''Чартер:''' Хургада (з 31 березня 2019), Шарм-ель-Шейх (з 31 березня 2019) '''Сезонний:''' Аліканте (з 2 червня 2019), Бургас (з 31 травня 2019), Катанія (з 2 червня 2019), Фару(з 1 червня 2019), Пальма-де-Мальорка (з 2 червня 2019), Ріміні (з 1 червня 2019), Тенерифе-Південний (з 26 квітня 2019), Варна (з 14 червня 2019) '''Сезонний чартер:''' Анталія, Бодрум (з 24 травня 2019), Даламан, Іракліон (з 24 квітня 2019), Марса-Алам, Монастір, Пула (з 15 червня 2019), Спліт (з 6 червня 2019), Тирана, Тиват |- |Swiss International Air Lines |Цюрих |- |Turkish Airlines |Бодрум (з 6 квітня 2019), , Стамбул-Ататюрк (до 5 квітня 2019), Стамбул (з 6 квітня 2019) |- |Ukraine International Airlines |Алмати, Амман, Амстердам, Анкара, Афіни, Баку, Бангкок-Суварнабхумі, Барселона, Пекін, Бергамо, Берлін-Тегель, Брюссель, Будапешт, Каїр, Чернівці, Кишинів, Коломбо, Копенгаген, Делі-Індіра Ганді, Дніпро, Дубай, Дюссельдорф, Франкфурт, Женева, Гельсінкі, Стамбул-Ататюрк, Івано-Франківськ, ХерсонХарків, Ларнака, Лондон-Гатвік, Львів, Мадрид, Мілан-Мальпенса, Мінськ, Мюнхен, Нью-Йорк-Дж. Кеннеді, Одеса, Париж-Шарль де Голль, Прага, Рига, Рим-Ф'юмічіно, Стокгольм-Арланда, Тбілісі, Тегеран-Імам Хомейні, Тель-Авів-Бен-Гуріон, Торонто-Пірсон, Венеція, Відень, Вільнюс, Варшава-Шопен, Вінниця, Єреван, Запоріжжя, Цюрих '''Сезонний:'''Ізмір (з 15 червня 2019), Ніцца, Пальма-де-Мальорка, Зальцбург '''Сезонний чартер:''' Анталія, Бодрум, Бургас, Даламан, Гоа, Кайсері, Хургада, Ла-Романа, Шарм-ель-Шейх. Тенерифе-Південний |- |Windrose Airlines |Дніпро, Бухарест, Софія '''Сезонний''': Анкона, Барселона, Бургас, Ларнака, Пула, Тиват '''Сезонний чартер:''' Анталія, Бодрум, Даламан, Іракліон, Хургада, Ізмір, Ламеція-Терме, Араксос, Родос, Шарм-ель-Шейх, Спліт |- |Yanair |'''Сезонний:''' Тель-Авів '''Сезонний чартер:''' Барселона, Ріміні, Шарм-ель-Шейх, Тенерифе-Південний |} {{hidden end}} == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === В'їзд до аеропорту один — через дорогу {{Автошлях|М|03}}. === {{Автобусом}} === {{listing |type=go | name= Автобусна зупинка | alt=Автостанційний комплекс | url= | email= | lat=50.34193 | long=30.89380 | directions=поруч із залом вильоту терміналу В | lastedit=2018-02-09 | content=[https://kbp.aero/transport/bus/ Офіційний список перевізників] }} ;З Києва Якщо їхати в аеропорт і час підтискає, то краще всього доїхати до станції «Харківська», перейти на іншу сторону просп. Бажана, і легко знайти попутку. * {{listing|type=go | name=322 "Sky Bus" | alt= | url= http://skybus.kiev.ua/ua/| email= | phone= +38 (095) 431 07 17, +38 (045) 956 48 14 | hours=Вдень: кожні 15 хв., вночі: кожні 30-45 хв.| price=Вартість проїзду − 100₴ з вокзалу, 60₴ з станції «Харківська». | lastedit=2018-02-08 | content= Цей цілодобовий автобус-експрес курсує від Південного вокзалу залізничної станції Київ-Пасажирський через станцію метро «Харківська» до аеропорту. Біля станції метро «Харківська» автобус зупиняють на вимогу, хоча офіційно зупинка там не дозволена, при цьому сидячі місця як правило вже зайняті. Офіційний час у дорозі — 45-70 хвилин, але в годину пік може досягати двох годин. Стоянка автобусів: в аеропорті - терінали B і D, на залізничній станції - праворуч від виходу в місто з Південного вокзалу; на ст.м. «Харківська» — біля виходу метро з боку останнього вагона. Якщо їхати з аеропорту до Києва в годину пік, швидше за все буде вийти на станції метро «Харківська» і доїхати в центр на метро. }} ;З Борисполя * {{listing |type=go | name= 2 | alt=вул. Каховська—Аеропорт "Бориспiль" | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/boryspil/routes/4| email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= з 07:00-20:05 кожні 20-55 хв| price=3,50₴ | lastedit=2018-02-09 | content=}} * {{listing |type=go | name= 3В | alt=вул. Каховська—Аеропорт "Бориспiль" | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/boryspil/routes/8| email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= з 06:50-20:22 кожні 1-2 год| price=4,50₴ | lastedit=2018-02-09 | content=Через залізничну станцію Бориспіль}} * {{listing |type=go | name= 16 | alt=УМБ-17—Аеропорт "Бориспiль" | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/boryspil/routes/23| email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= з 07:00-21:11 кожні 1-2 год| price=5,00₴ | lastedit=2018-02-09 | content= }} * {{listing |type=go | name= 17 | alt=вул. Дубечанська—Аеропорт "Бориспiль" | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/boryspil/routes/24| email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= з 06:20-20:39 кожні 1-2 год| price=3,50₴ | lastedit=2018-02-09 | content=}} Вул. ;З інших регіонів України * {{listing|type=go | name=Дніпро-Київ | alt=[https://gunsel.ua/rejs-0036/ 0035, 361К, 613] | url=https://gunsel.ua/passazhirskie-perevozki/raspisanie/ | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+380 0 800 30 30 10 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 08:30, 13:30, 23:00 | price=З Дніпра 365₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-08 | content=Ч/з [[Кам'янське]], [[Кременчук]], Верхньодніпровськ. Перевізник − [https://gunsel.ua/ Гюнсел] }} * {{listing|type=go | name=Харків-Київ | alt=[https://gunsel.ua/rejs-773/ 773, 1369, 159] | url=https://gunsel.ua/passazhirskie-perevozki/raspisanie/ | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+380 800 30 30 10 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 00:15, 06:15, 17:00 | price=З Харкова 345₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-08 | content=Ч/з [[Полтава]], Хорол, Лубни, Пирятин. Перевізник − [https://gunsel.ua/ Гюнсел] }} * {{listing|type=go | name=Херсон-Бориспіль АП | alt=[https://gunsel.ua/rejs-670/ 670, 740] | url=https://gunsel.ua/passazhirskie-perevozki/raspisanie/ | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+380 0 800 30 30 10 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 08:30, 13:30, 23:00 | price=З Херсона 460₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-08 | content=Ч/з [[Миколаїв]], [[Умань]], Київ. Перевізник − [https://gunsel.ua/ Гюнсел] }} * {{listing|type=go | name=Одеса-Бориспіль АП | alt=[https://gunsel.ua/rejs-436/ 436, 1160, 218, 1158, 640] | url=https://gunsel.ua/passazhirskie-perevozki/raspisanie/ | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+380 0 800 30 30 10 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 08:30, 13:30, 23:00 | price=520₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-08 | content=Ч/з Умань. Перевізник − [https://gunsel.ua/ Гюнсел]}} === Таксі === Якщо необхідно заощадити, то досить почекати біля терміналу. Туди постійно прибувають таксі інших диспетчерів, які, щоб не їхати порожняком назад, з радістю довезуть вас до Києва за помірні гроші. * {{listing|type=go | name=Sky Taxi | alt= | url=https://kbp.aero/transport/taxi/ | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+38(044)281-76-44, +38 (097)828-98-64 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-08 | content=Машини власного таксопарку аеропорту, орієнтується на іноземців і є найдорожчим таксі міста. Всі машини — Hyundai Sonata люксової комплектації, до оплати приймаються готівка і банківські карти. }} * {{listing|type=go | name=Шатл Таксі | alt=Shuttle Taxi | url=http://shuttle.ua/index_ua.php | wikipedia= | email=info@shuttle.ua | address= | lat= | long= | directions= | phone=+38 050 4444 864, +38 067 4444 864, +38 063 4444 864 | tollfree= | fax= | hours= | price=від 149₴ | facebook=https://www.facebook.com/ShuttleTaxi | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=Спільне таксі — збираються попутники по дорозі, що зменшує вартість проїзду, хоча може зайняти більше часу. }} === {{Потягом}} === Найближча до аеропорту — {{listing|type=go | name= станція Бориспіль| alt= | url= | email= | address=Привокзальна площа, 7, Бориспіль, 08301 | lat=50.376669 | long=30.944786 | directions=до аеропорту доїхати автобусом 3В | phone= | tollfree= | fax= | hours= [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22064&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA Розклад потягів] | lastedit=2018-02-09 | content=Тут зупиняються поїзди «Харків-Київ» (63, 719 - в напрямку Києва; 64, 720 - в напрямку Харкова) і 126 «Костянтинівка-Київ» (ч/з Лубни, [[Миргород]], [[Полтава]], Слов'янськ) }} == Транспорт == На території аеропорту курсує міжтермінальний автобус {{Listing |type=other | name=Shuttle Bus | alt=Термінал D – Готель – Термінал В (Автостанційний комплекс) - Готель - Термінал D | url= | phone= +38 044 364-45-05 | hours= [https://kbp.aero/transport/sbus/ Розклад] | price=Безкоштовно | lastedit=2018-02-08 | content= }} == Де поїсти == На території багато закладів харчування (кафе, ресторани, бари). * {{eat | name= Домашні страви | alt= | url= | email= | address= | lat=50.35238 | long=30.89238 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щодня 08:00-18:00 | price= | lastedit=2018-02-09 | content=Столова з низькими цінами. Їжа після 9:00, о 8-й тільки кава. }} * {{eat | name=Spirito di Italiano | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=50.35285 | long=30.89790 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-09 | content=Ресторан знаходиться в темнімалі D. Є вегетаріанські страви, дитячий стул для годування. Приємний інтер'єр, смачна піца. }} == Де зупинитись == * {{sleep | name=Готель “Бориспіль” | alt= | url= | wikipedia= | email=operator-hotel@kbp.aero | address= | lat=50.34644 | long=30.89611 | directions=між терміналами D і B | phone=+38 044 281-71-05, +38 044 281-77-06, +38 063 980 68 00 | tollfree= | fax=+38(044) 281-79-53 | hours= | checkin=з 14:00 (до тільки за наявністю вільних номерів), ранній заїзд +50% вартості обраного номера | checkout=до 12:00 | price=від 700₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-08 | content=Тризірковий, платна парковка, безкоштовний Wi-Fi, є бізнес-кімната і конференц-зал. Сніданок - 150₴. Номери стандарт (1- і 2-місні), напівлюкс, люкс, суперлюкс, студіо підвищеної комфортності }} === У Борисполі === * {{sleep | name= Готель “Аеропорт”| alt= | url= | email=hotel-airport@kbp.aero | address=вулиця Френкеля, 3, Бориспіль, 08300 | lat= 50.365814| long=30.926195 | directions=безкоштовний трансфер Shuttle Bus | phone= +38 044 281-73-76 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=444-1224₴ | lastedit=2018-02-08 | content=Другий готель аеропорту. Номери стандартні, люкс, 1- і 2-місні з загальною ванною кімнатою. Парковка платна, безкоштовний Wi-Fi, є бізнес-кімната. }} * {{sleep | name=Grace apartments | alt= | url=http://grace-apartments.com | email=b.pol.apart@gmal.com | address=провулок Бабкіна, 6, Бориспіль, 08300 | lat=50.361596 | long=30.926403 | phone= +38-068-668-98-48, +38-050-747-20-20, +38-067-232-49-95 | checkin=з 13:00 | checkout=до 11:00 | price=900-1250₴/ніч | lastedit=2018-02-08 | content= Апартаменти мають укомплектовані кухні, ванні кімнати з феном, кондиціонери і телевізори. Надається безкоштовний Wi-Fi. Безкоштовна парковка. Послуги трансфера за додаткову плату. Не дозволяється з тваринами. }} * {{sleep | name=Готель Old Port | alt= | url=https://www.booking.com/hotel/ua/old-port-borispil-ukraine.uk.html | wikipedia= | email= | address=вул. Київський шлях, 2, Бориспіль, 08300 | lat=50.366145 | long=30.917711 | directions= | phone=+38044 281 7957 | tollfree= | fax= | checkin=з 14:00 | checkout=до 12:00 | price=650-1150 | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-09 | content=Безкоштовна парковка, цілодобова стійка реєстрації. Стандтарні та люкс номери і апартаменти з 2 спальнями для некурців. У кожному: кондиціонер, телевізор зі супутниковим телебаченням, міні-бар, ванна кімната. Пристосовано для гостей з обмеженими фізичними можливостями. Безкоштовний Wi-Fi. Платний трансфер з аеропорту. Не дозволяється з тваринами. }} == Що купувати == На другому рівні терміналу D є багато магазинів відомих бренднів, а також є магазини безмитної торгівлі {{listing | name=MyDutyFree Boryspil | alt= МайДьютіФрі Бориспіль | url=https://boryspil.mydutyfree.net/uk | email= | address= | lat= | long= | directions=відразу після паспортного контролю в магазині Exclusive Beauty | phone= | tollfree= | facebook=https://www.facebook.com/mydutyfree.net/ | type=buy | price=При попередньому замовленню через сайт надається знижка 5-10% | lastedit=2018-02-11 | content= Тут можна придбати їжу, напої, косметику, парфумерію, дрібну електроніку, дитячі та канцтовари.}} == Зв'язок == Надається [https://kbp.aero/infra/wifi/ безкоштовний Wi-FI] на території терміналу D і готелю «Бориспіль». == Застереження == {{footer|ispartof=Київ}} [[Категорія:Аеропорти України]] tuafvkb0vhjzfe1s99ytps1rjhnj5hh 0 2016 35100 33906 2024-02-12T18:03:25Z Assyrian Human 6497 честно не дуже впевнений на надання статуса придатного цієї статті, але все одно зробив. просто треба зробити ще шаблони к розділу "що відвідати", і сумнівів у статусу придатного цієї статті вже не буде 35100 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{citybar|image=|caption=|city=Полонне|citylocal=|map=|arm=|population=|callingcode=}} '''Полонне''' розташоване в північно-східній частині [[Хмельницька область|Хмельницької області]] == Зрозуміти == === Географічне розташування === Полонне - адміністративний центр Полонської об'єднаної територіальної громади. Межує на півночі і сході з Баранівським, Романівським і Любарським районами Житомирської області, на півдні із Старокостянтинівським, на заході з Шепетівським районами Хмельницької області. Площа громади становить 533 кв. кілометрів. До громади входять 30 населених пунктів. Найбільшою водною артерією є річка Хомора - притока Случі. Багато невеликих, але мальовничих річечок Дружня, Скрипівка, Хоморець, Поганка, Різанка, Вмивальня. === Історія === [[Полонне]] - місто з багатим історичним минулим, яке своїми коріннями сягає сивої давнини. Час заснування Полонного губиться у глибині віків, але літочислення ведеться з 996 року, відколи князь Володимир Святославович приписав його до Десятинної церкви. Місто в усі часи перебувало у вирі політичних та економічних подій. Стародавня Полонська земля пам'ятає великих князів Володимира Хрестителя і Ярослава Мудрого, Романа Мстиславовича і Данила Галицького. Пам'ятає і монголо-татарське нашестя, і кривавий розбій ординців, і грабежі литовських та польських магнатів, і тверду ходу козацьких загонів Богдана Хмельницького та Максима Кривоноса. Полонне по праву називають містом козацької слави. Свого часу тут перебували видатні козацькі ватажки К.Косинський, С.Наливайко, М.Кривоніс, гетьмани Б.Хмельницький, І.Виговський, І.Мазепа. Полонщина - батьківщина видатного єврейського поета П.Маркіша, відомого оперного співака Леоніда Сибірякова, скульптора з світовою славою Лео Мола та багатьох інших. В 1893 році навідувалась до Полонного видатна українська поетеса Леся Українка. Гордістю Полонного є народна артистка України Валентина Степова. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === {{Listing|type=go|lat=50.140029|long=27.488193|name=Залізничний вокзал|alt=|address=вул. Привокзальна, 76|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=Каса працює цілодобово|price=|description=Є прямі потяги із [[Київ|Києва]], [[Рівне|Рівного]], [[Одеса|Одеси]], Ковелю, Новоолексіївки, [[Харків|Харкова]], Шепетівки.}} === {{Автомобілем}} === Автошляхом від Шепетівки - 34 км. Автошляхом від Хмельницького - 120 км. Автошляхом від Житомира -99 км. === {{Автобусом}} === Автовокзал знаходиться від залізничного вокзалу на іншому виїзді з міста по вул. Юзькова, 56. Маршрути: [[Кам'янець-Подільський]]-Полонне, [[Хмельницький]]-Полонне, Звягель-Полонне, [[Житомир]]-Полонне. Є маршрути Київ-Полонне, Ізяслав-Київ (проходить через Полонне). == Транспорт == === Громадський транспорт === Місто обслуговують автобуси по чотирьох маршрутах. Вартість проїзду по місту 5 грн. Служба таксі "Атлант" 097-646-97-11 == Що відвідати == {{Listing|type=see|lat=50.116794|long=27.501612|name=Костел св. Анни|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Пам'ятка архітектури - костел св. Анни (1607 р.), вул. П. Маркіша, 22<gallery> Файл:Polonne kostel sv.Ganny.jpg|Костел св. Анни </gallery>Полонський музей фарфору, вул. Лесі Українки, 95 Земляна фортеця з мурованим бастіоном Полонський парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва, вул. Боженка,48 Будинок, в якому перебувала в 1893 році Леся Українка, вул. академіка Герасимчука, 148<gallery> Файл:Lesia-ukraiinka-polonne-02.JPG|Будинок, в якому перебувала Леся Українка </gallery> == Чим зайнятись == === Свята === * День міста святкують в кінці вересня. Проводяться різні спортивні змагання, виставки виробів майстрів громади, ярмарок домашніх страв, концерти, конкурси, розваги. == Що купувати == Розрахунок в магазинах і на базарі готівкою - українські гривні. Є достатня кількість банкоматів. == Де поїсти == === Дешево === * {{Listing|type=eat|lat=50.120369|long=27.508129|name=кафе "Tsentrum"|alt=|address=вул. Л. Українки,144а|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Кафе "Tsentrum", вул Л. Українки, 144а * Комплексні обіди (45-50 грн): * {{Listing|type=eat|lat=50.112651|long=27.529582|name=кафе-бар "Казанова"|alt=|address=вул. Л. Українки,97|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}кафе-бар "Казанова", вул. Л. Українки, 97 * кафе "Наш світ", вул. академіка Герасимчука,1 * Комплексні обіди (35-40 грн): * {{Listing|type=eat|lat=50.121399|long=27.506897|name=Pizzeria|alt=|address=вул. академіка Герасимчука,4|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Pizzeria, вул. академіка Герасимчука, 4 * дитячий розважальний центр Smile === Середні ціни === * {{Listing|type=eat|lat=50.120473|long=27.502753|name="Асторія"|alt=|address=вул. Лесі Українки, 141|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|instagram=}}Готельно-ресторанний комплекс "Асторія", вул. Л. Українки, 141 === Дорого === * {{Listing|type=eat|lat=50.153978|long=27.471410|name="Ті Амо"|alt=|address=вул. Залізнична, 141|directions=|url=http://ti-amo.com.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готельно-ресторанний комплекс "Ті Амо", вул. Залізнична, 141 == Де розважитись == * Сквер відпочинку, Площа Слави * {{Listing|type=do|lat=50.119594|long=27.500271|name=міський пляж|alt=|address=вул. Переца Маркіша|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Міський пляж * {{Listing|type=do|lat=50.118900|long=27.510970|name="3D CAFEKINOBAR"|alt=|address=вул. Л. Українки, 109|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Кінотеатр "3D CAFEKINOBAR" (кінотеатр, піцерія, суши-бар), вул. Л. Українки, 109 * 3D cafe, вул Л. Українки, 148 * {{Listing|type=do|lat=50.120349|long=27.502791|name="Асторія"|alt=|address=вул. Л. Українки,141|directions=|url=https://stejka.com/ukr/xmelnickaja/polonnoe/restaurant/grk_quotastorjaquot/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готельно-ресторанний комплекс "Асторія": дискотека, більярд, сауна, кальян, вул. Л. Українки, 141 * {{Listing|type=do|lat=50.153875|long=27.471464|name="Ті Амо"|alt=|address=вул. Залізнична,141|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готельно-ресторанний комплекс "Ті Амо" знаходиться у хвойному лісі, поряд мальовниче озеро * {{Listing|type=do|lat=50.120350|long=27.503228|name="Піраміда"|alt=|address=вул. Л. Українки,141|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Більярдний клуб "Піраміда": караоке, бар, вул. Л. Українки, 141 * {{Listing|type=do|lat=50.112504|long=27.500201|name="Chiloff SPA"|alt=|address=вул. Н. Говорун, 48|directions=|url=http://chiloffs-spa.business.site/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Відпочинково-оздоровчий комплекс "Chilloff Spa": турецька, російська баня, масаж, кімната відпочинку * Дитячий розважальний центр Smile: батутний комплекс, поролонова яма, скалолазна стіна, ігровий лабіринт (розваги 1 грн - 1 хв), дитяче кафе (великий вибір десертів), є послуга няні == Де зупинитись == === Дешево === * {{Listing|type=sleep|lat=50.117654|long=27.512577|name="Полісся"|alt=|address=вул. Л. Українки,97|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готель "Полісся" (номери "стандарт" від 85 грн), вул. Л. Українки, 97 === Середні ціни === * {{Listing|type=sleep|lat=50.120602|long=27.502776|name="Асторія"|alt=|address=вул. Л. Українки,141|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готельно-ресторанний комплекс "Асторія" (стандарт, напівлюкси, люкси від 150 грн), вул. Л. Українки, 141 === Дорого === * {{Listing|type=sleep|lat=50.153875|long=27.471464|name="Ті Амо"|alt=|address=вул. Залізнична,141|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готельно-ресторанний комплекс "Ті Амо", вул. Залізнична, 141 (від 300 грн) == Де навчатись == Навчатись робітничим спеціальностям можна в Державному навчальному закладі "Полонський агропромисловий центр професійної освіти", в який входять два ліцеї: * Полонський професійний аграрний ліцей, вул. Юзькова, 48 * Понінківський професійний ліцей, смт Понінка, вул. Перемоги, 37 == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == * Телефон швидкої допомоги 103. Допомогу можуть надати в центральній районній лікарні ім. Н. С. Говорун, вул. Л. Українки, 177 * Телефон пожежної частини 101 * Телефон поліції 102, (03843)3-23-09 * Телефон ДАІ (03843)3-28-05 * АЗС "Веста" №3, вул. Боженко, 48а * Аптеки, вул. Л. Українки == Зв'язок == Телефонний код міста +380 (3843). Є покриття мобільних операторів Київстар, Білайн, Life, МТС. На території міста діє відділення Укрпошти, вул. Л. Українки, 112 == Куди далі == {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Міста Хмельницької області]] hn9ps318nv62hkh0zmaig6606hj1mrx 0 2017 34682 34442 2023-10-30T01:28:05Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34682 wikitext text/x-wiki {{geo|49.181944|23.405556}} {{pagebanner}} {{parkbar | park= Державний історико-культурний заповідник «Тустань» | parklocal= | website = http://tustan.ua/ | image= Городище літописного міста Тустань. 2015рік.jpg | caption= | city= [[Сколе]] | landscape= скелясті останці | attraction = залишки давньої фотеці | fauna = | flora = }} '''Державний історико-культурний заповідник «Тустань»''' знаходиться знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Пам’ятка природи та археології національного значення. Частина [[Національний природний парк «Сколівські Бескиди»|національного парку «Сколівські Бескиди»]]. Знаходиться за 1,5 км від села Урич Сколівського району Львівської області. Тустань — це залишки давньоруського оборонного комплексу на скелях. Скелі являють собою ерозійні останці масивних пісковиків палеоцену до 50 м заввишки. Тустань є популярною туристичною атракцією, місцем проведення щорічного фестивалю "Ту Стань!". Окрім самих скель, цікавими для оглядин будуть Музей історії Тустані та культурний центр "Хата в Глубокому". === Історія === На думку дослідників, фортифікаційний комплекс на скелях був заснований у ІХ ст. племенами білих хорватів як оборонний та митний пункт. В історичних джерелах уперше Тустань згадується у літописі (1333-1384 рр.) підканцлера короля Казимира Янка з Чарнкова та у польського історика Яна Длугоша під роком 1340. Тоді фортеця була захоплена польським королем Казимиром Великим і наново відбудована. На той час фортеця була досить відомою. Тустань відігравала роль прикордонного та митного центру між Галицько-Волинським князівством та Угорщиною, а пізніше – між Польським королівством та Угорщиною. Фортеця (замок) Тустань проіснувала включно до XVI ст. В XVII ст. Тустань втрачає роль митниці і занепадає. Одним з перших дослідників Тустані який ґрунтовно вивчав це питання, був І. Вагилевич. Учасник «Руської Трійці», вчений з широким діапазоном знань, він один з перших почав пропагувати пам’ятки із слідами наскельної забудови (Тустань, Бубнище, Розгірче). Вагомий внесок у дослідження наскельного міста-фортеці Тустань також внесли такі дослідники ХІХ століття , як А.Петрушевич, Я. Крашевський, С. Смолка, А. Кіркор, І. Шараневич, О. Чоловський. У довоєнний період дослідженнями Тустані займалися такі вчені, як К. Устиянович, В. Дмитрикевич, Я. Пастернак. По Першій та Другій світовій війні інтерес до наскельного міста-фортеці відновлюється у 50-60х роках ХХ століття. Серед дослідників того часу можна виділити О. Ратича, П. Рапопорта, а також Р. Багрія, який досліджував пам’ятку у складі експедиції Львівського історичного музею. З знахідками, археологи виділили ранній та пізній періоди забудови Тустані. Втім, детально та комплексно дослідити історію та побут унікальної твердині вдалося Михайлу Рожкові та його експедиції, яка почалася у 70-х роках ХХ століття. В 1994 році Постановою Кабінету Міністрів України створено Державний історико-культурний заповідник "Тустань". === Ландшафт === Місто-фортеця Тустань сформувалось та розбудовувалось на трьох скельних групах: Камінь, Мала Скеля та Острий Камінь. Центральна частина граду площею 3 га розташувалась на скельній групі Камінь та навколо нього. Дитинець розміщувався на самому скельному плато. Чудернацька форма скель слугувала природними стінами, а проміжки між скелями будівничі заповнили дерев’яними колодами, застосовуючи зрубну конструкцію. В скелі, де прилягали колоди та бруси, видовбували пази та вруби. Таким чином сьогодні залишилось близько 4000 слідів на скелях від дерев’яних конструкцій. Багаторічний дослідник Тустані Михайло Рожко на основі детального дослідження залишених слідів та археологічних розкопів виконав графічну реконструкцію фортеці. За увесь свій період існування (ІХ-ХVІ ст.) фортеця пережила п’ять будівельних періодів дерев’яної забудови та два – кам’яної. == Як дістатись == До Тустань найзручніше добиратись зі Львова: * автомобілем: ** автошляхом [[File:Tabliczka E471.svg|30px]] '''Київ-Чоп'''. За 95 км у селі Верхнє Синєвидне повернути праворуч на автошлях {{Автошлях|Т|1421}} у напрямку Східниці. За 21 км буде Тустань. Мандрівка триватиме 1 год 50 хв, відстань — 116 км. Слід врахувати, що після Корчина дорожнє покриття у поганому стані. Краще діставатись через [[Трускавець]] та [[Східниця|Східницю]], де зроблена гарна траса для туристів. * маршрутним автобусом до Східниці, далі 7 км пішки, таксі або попутками. * електричкою до міста Стрия або Сколе, а відтіля автобусами до Східниці або Підгородців. Відстань від Підгородців - 5 км. Автобусного сполучення з селом Урич немає. Автобуси Львів-Урич та Східниця-Урич запускають тільки під час фестивалю ТуСтань за реєстрацією та попереднім бронюванням. == Плата/Дозвіл на відвідування == * Вхід - 52 грн. Квиток комплексний — за ним можна відвідати скельний комплекс та музей. * Замовлення екскурсії: ** на території скельного комплексу — 100 грн. ** на території скельного комплексу та музеїв — 250 грн. == Що відвідати == * {{see | name= скельний комплекс| alt= | url= | email= | address= | lat= 49.1916 | long= 23.4097| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name= Музей історії Тустані | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.1841 | long=23.4020 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name= культурний центр «Хата в Глубокому»| alt= | url= | email= | address= | lat= 49.1799 | long=23.4100 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name= мотузковий парк «LaZanka»| alt= | url= | email= | address= | lat= 49.1900 | long= 23.4084| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Цікавим буде для дітей. }} <gallery> Городище літописного міста. Тустань. фото7.jpg| Осінь. Тустань. 1.jpg| Тустань. 13.jpg| Скелі (фортеця) ТУСТАНЬ 019.JPG| Тустань. Камінь..jpg| </gallery> == Чим зайнятись == * Відвідати фестиваль [http://tustan.ua/tu-stan/tu-stan-2017/ ТуСтань!]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Щорічний фестиваль середньовічної культури, що проводиться регулярно на початку серпня від 2007 року. == Що купувати == {{buy | name= ринок сувенірів,| alt= | url= | email= | address= | lat=49.189792| long=23.407945 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=облаштований при вході до скельного комплексу. Тут можна придбати характерні для Карпатського регіону сувеніри. }} == Де поїсти == При вході до скельного комплексу облаштовані імпровізовані закусочні. Ціни середні. Можна замовити гарячі страви (вареники, шашлик, гарячі ковбаски), узвар. == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === В Уричі немає готелів чи хостелів, тільки кілька садиб приватного сектору. [http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/sk/urych/houses/ Переглянути детальніше можна тут:] === Кемпінг === За домовленістю можна розкласти намет на території заповідника Тустань. На території є джерело. Загалом можна поставити намет у лісі біля заповідника: від парковки перед пропускним пунктом прямувати дорогою до зручного місця. === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == [[Східниця]], [[Національний природний парк «Сколівські Бескиди»]], [[Сколе]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Національний парк}} 59idbbbyc63mg575rleklw1hjm5np3m 0 2023 37005 18705 2025-04-12T00:41:05Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37005 wikitext text/x-wiki {{geo|49.963056|24.893889}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Olesko Castle.jpg | caption= Олеський замок | city= Олесько | citylocal= | map= | arm= Olesko coa 1936.png | population= 1475 осіб (2017 рік) | callingcode= +380 3264 }} '''Олесько''' знаходиться у Буському районі [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == Селище міського типу. Розташоване за 75 км на схід від міста [[Львів|Львова]]. Селище лежить у низовині, що простягається від лівого берега ріки Стир до північно-західного узгір‘я Вороняк. У північній частині селища на 50-метровому пагорбі розташований Олеський замок (збудований у XIIІ столітті). Замок входить у маршрут "[[Золота підкова Львівщини]]". == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Олеська з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 80 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція знаходиться у селі Ожидів за 6,5 км від Олеська. На станції курсує приміська електричка '''Львів-Здолбунів''' ([http://railway.lviv.ua/scripts/rozklad_2018/station.php?station=539 розклад поїздів]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}). Поїздка електричкою зі Львова триватиме приблизно 1,5 год (вартість квитка - 14 грн, студентського - 7 грн), а з міста [[Здолбунів]] [[Рівненська область|Рівненської області]] — 2,5 год (вартість квитка - 20 грн, студентського - 10 грн). === {{Автомобілем}} === Автомобілем найзручніше їхати зі Львова по автошляху {{Автошлях|М|06}} у напрямку на [[Броди]]. Відстань — 75 км. Тривалість поїздки — 1 год 15 хв. === {{Автобусом}} === До Олеська можна добратися маршруткою Львів - Броди (відправляється щодня із АС 2 майже кожних півгодини - годину). Час в дорозі - приблизно 1,5 год. (до Олеська). == Що відвідати == * Олеський замок (ХІІІ століття). 1975 року у замку було створено музей-заповідник «Олеський замок» та відділ Львівської галереї мистецтв. В галереї зібрано понад п'ятсот творів живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва Західної України X-XVIII ст. Тут знімались фільми “На крутизні”, “Козаки йдуть”, “Час збирати каміння”, “Пастух Янко”, “Дике полювання короля Стаха”, “Королева Бона”, “Три мушкетери”, “Борис Годунов”. На подвір'ї Олеська знімалася фінальна картина польського блокбастеру “Ogniem i mieczem” Єжи Гоффмана. * Монастир капуцинів (1739 року). Розташований неподалік замку і складається з костелу св. Антонія та монастирських келій. * Костел св. Трійці (1481 року). == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * кафе «Любар» * ресторан «Під замком» === Дорого === * ресторан «Гридниця» на території Олеського замку. == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * відділення Укрпошти. Індекс 80533 * відділення Ощадбанку. == Куди далі == [[Підгірці]], [[Золочів]], [[Броди]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} eqnrwz9zjnhiisd1nqflkfcxzwzbax7 0 2025 18733 18731 2018-02-11T10:31:38Z Стефанко1982 777 /* Регіональна кухня */ 18733 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Гуцульщина | regionlocal= [[Західна Україна]] | arm = | armwidth= | location = | website = | image= Ukrainian hutsuls 1.jpg | caption = Гуцули в традиційних одностроях }} Історико-етнографічний регіон '''Гуцульщина''' розташований у [[Західна Україна|Західній Україні]] у гірських районах [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської]], [[Закарпатська область|Закарпатської]] та [[Чернівецька область|Чернівецької]] областей. Територія розселення гуцулів — української етнічної групи. == Регіони == Гуцульщина включає Верховинський, Косівський (без північної смуги), південну частину Надвірнянського та Богородчанського районів Івано-Франківської області, суміжні Путильський, південну частину Вижницького та Сторожинецький райони Чернівецької і Рахівський район Закарпатської областей. == Міста == * [[Берегомет]] * [[Верховина]] * [[Косів]] * [[Рахів]] * [[Яремче]] == Інші місця == * [[Буковель]] * [[Ворохта]] * [[Дземброня]] * [[Криворівня]] * [[Татарів]] * [[Яблуниця]] * [[Ясіня]] == Зрозуміти == == Мова == Традиційно на Гуцульщині поширений гуцульський говір — діалект української мови. Говір значно відзначається від літературної української мови, тому мешканцям інших регіонів України важко зрозуміти багато гуцульський слів. == Як дістатись == Найзручніше добиратись зі [[Львів|Львова]], [[Івано-Франківськ]]а, [[Чернівці]]в та [[Ужгород]]а. == Транспорт == == Що відвідати == * гірськолижний комплекс [[Буковель]] * гора [[Говерла]] — найвища точка України * гора [[Піп Іван]] == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == Гуцульська кухня вирізняється простотою і водночас оригінальністю страв. Найбільш уживані тут продукти: кукурудзяні борошно й крупа, картопля, квасоля, гриби і бринза. Традиційні гуцульські страви: * бануш — готують з кукурудзяного борошна й сметани у чавунному казанку на відкритому вогні. До бануша додають бриндзу, шкварки, або гриби. * борщ гуцульський — з квашеного буряка * борщ дзеровий — борщ приготований на сироватці * грибна зупа * вурда — різновид овечого сиру * гуслянка — кисломолочний продукт * гурка – традиційна гуцульська ковбаса, в яку кладуть різноманітні начинки: кукурудзяну або рисову крупу, печінку чи легені, шкварки, обсмажену цибулю тощо * малай — кукурудзяний солодкий корж * росівниця — суп з квашеної капусти та кукурудзяної крупи * шупеня — страва з квасолі == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == [[Бойківщина]], [[Лемківщина]] {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} m8ygkipegbat6cdofz08rq5qe1r8s0g 0 2026 25558 18744 2019-09-11T09:19:45Z 188.163.113.136 /* Де зупинитись */Виправлено орфографічну помилку 25558 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=SvirzhCastle from the West.JPG | caption=Свірзький замок | city=Свірж | citylocal= | map= | arm=UKR Świrz COA.png | population=795 осіб | callingcode=+380 3263 }} '''Свірж''' знаходиться у Перемишлянському районі [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == Невелике село на річці Свірж. Частина туристичних маршрутів «[[Золота підкова Львівщини]]» та «Три замки за один день». Згадується у XIV столітті як власність руського боярина Гліба Дядковича. Наступна згадка про Свірж датується 1427 р., коли його відвідав польський король Володислав II Ягайло. На ті часи Свірж мав статус міста. Перша згадка про Свірзький замок датується 1484 роком. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Свіржа з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 49 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === Автомобілем найзручніше їхати зі Львова: * по автошляху {{Автошлях|М|09}} до [[Бібрка|Бібрки]]; * у Бібрці повернути ліворуч на вул. Тарнавського (частина автошляху {{автошлях|Т|1425}}). проїхати 600м; * повернути праворуч на автошлях {{автошлях|Т|1411}} та їхати до Свіржа ще 10 км. Відстань — 45 км. Тривалість поїздки — 50 хв. Також до Свіржа можна доїхати з Перемишлян по автодорозі {{автошлях|Т|1411}}. Відстань 14 км. === {{Автобусом}} === До села Свірж кожні півгодини зі Львова (автостанція на вул. Зеленій) ходять маршрутки «Львів - Бібрка - Перемишляни». == Транспорт == == Що відвідати == * '''Свірзький замок''' (XV століття) * '''Церква Святої Трійці та Успіння Богородиці''' (колишній Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, 1546 року) * '''Церква Покрови Пресвятої Богородиці''' (1901 року) * '''Старий млин''' (ХІХ століття) * '''Свірзький ландшафтний заказник'''. У тому числі: ** '''Дуб перемоги під Грюнвальдом''' ** '''Група вікових дубів і лип''' — два дуби і чотири липи віком понад 300 років. ** '''Ясен невідомого повстанця''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == У Свірж туристи приїзджають лише на один день, переважно, щоб відвідати замок, тому місць для ночівлі у селі не передбачено. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Олесько]], [[Золочів]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} 7f701iby6av895348ok0zf3jww763k2 0 2032 36618 34658 2025-03-08T14:01:07Z Пан Хаунд 2 7050 36618 wikitext text/x-wiki {{geo|49.8125|23.956111|zoom=15}} {{pagebanner}} {| border="1" cellpadding="5" cellspacing="0" align="right" |+'''Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького''' |- | align="center" width="250px" | [[Файл:Lviv Airport.jpg|200px]] |- | align="center"|{{IATA|LWO}} [[w:ICAO|ICAO]]: '''UKLL''' |- | align="left"| Офіційний сайт&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;[http://www.lwo.aero www.lwo.aero]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} |} '''Аеропорт Львів''' знаходиться у [[Львів|Львові]]. == Зрозуміти == Міжнародний аеропорт Львів або Аеропорт «Скнилів» було збудовано до Чемпіонату Європи з футболу 2012. Має один термінал — «А», площею 39 000 кв.м. На першому поверсі розміщуються зали очікування та реєстрації пасажирів, обробка багажу, а на другому й третьому поверхах — митний, прикордонний контроль та контроль з авіаційної безпеки. Аеровокзал має 28 стійок реєстрації, 18 стійок паспортного контролю, 12 пунктів контролю проходження на авіаційну безпеку. Послуги і сервіси: * {{listing | name=LWO Експрес | alt= | url=http://www.lwo.aero/uk/lwo+express | email=vip@airport.lviv.ua| address= | directions= | phone=+38 (032) 229 80 21, +38 (032) 229 83 58 | hours= | price=350₴ (12$) | lastedit=2018-02-16 | content=Прискорене проходження до літака без черги.}} * [http://www.lwo.aero/uk/car_rental Оренда авто]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === Інфраструктура === * {{listing | name= Центр туристичної інформації| alt=Tourist Information Centre| url=http://lviv.travel/| email=lviv.tic3@gmail.com | address= | lat=49.813275 | long=23.960178 | directions= | phone=+38 (067) 673 91 94 |facebook=https://www.facebook.com/lviv.tic/ | hours=Пн.-Нд. 11:00-18:30, перерва 13:00-14:00 | type=other | lastedit=2018-02-13 | content=Тут можна отримати різноманітну інформацію про Львів.}} * {{listing | type=other | name=Дитячий майданчик | alt= | url= | email= | address= | lat=49.813237 | long=23.959831 | directions= | content= }} * {{listing| type=other | name=Камера зберігання| url=http://lwo.aero/uk/luggagestorage | address=1 поверх у зоні прильоту|lat=| long= | price=5,83₴/година | directions= навпроти інформаційної стійки | lastedit=2018-02-08 | content= Видається і отримується за паспортом.}} * {{listing | name=Бізнес-зали | alt= | url=http://www.lwo.aero/uk/Business-lounge | email=vip@airport.lviv.ua | address= | lat= | long= | directions= | phone= +38 (032) 229 80 21, +38 (032) 229 83 58| tollfree= | fax= | hours= | price= до 2 годин - 375₴ (13$), кожна наступна - 187,50₴ (6,5$) | lastedit=2018-02-16 | content=Два зали для міжнародних і внутрішніх перельотів.}} <gallery mode=packed-hover heights="150px"> File:Flight information display at Lviv International Airport.jpeg|Інформаційне табло (''1 поверх'') File:Ethiopian Airlines Boeing 767-300ER (ET-AMG) at Lviv International Airport.jpeg| </gallery> == Авіарейси == * {{listing | name=Термінал А | alt= | url=http://www.lwo.aero/uk/map | type=other | email= | address=вулиця Любінська, 168, 79000 | lat=49.813806 | long=23.960092 | directions= | phone=+380 (3222) 98-112 | tollfree= | fax= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-12 | content=Має три поверхи. На першому - стойки реєстрації. Другий і третій діляться на зони внутрішніх і міжнародних рейсів.}} {{hidden begin |title = <h3>'''Список компаній та напрямів пасажирських перевезень'''</h3> |titlestyle = background:light blue; text-align:center; }} {| class="wikitable sortable" |- ! Авіакомпанія !! Напрями |- | AtlasGlobal Ukraine ||Стамбул-Ататюрк |- | Austrian Airlines ||Відень |- | Azerbaijan Airlines ||Баку |- | Azur Air Ukraine ||Сезонний чартер: Анталія, Даламан, Хургада, Шарм-ель-Шейх |- | Belavia ||Мінськ |- | Bravo Airways ||Сезонний чартер: Даламан, Монастір |- | EllinAir ||Сезонний чартер: Салоніки |- | LOT Polish Airlines ||Бидгощ, Ольштин, Познань, Варшава-Шопен |- | Lufthansa ||Мюнхен |- | Pegasus Airlines ||Стамбул-Сабіха Гекчен |- | SkyUp ||Одеса, Прага Сезонний чартер: Барселона, Шарм-ель-Шейх, Ріміні, Анталія, Тиват |- | Turkish Airlines ||Стамбул-Ататюрк |- | Міжнародні авіалінії України ||Київ-Бориспіль, Рим-Ф’юмічіно, Тель-Авів-Бен-Гуріон, Барселона Сезонно: Болонья, Мадрид Сезонний чартер: Анталія, Даламан, Хургада, Шарм-ель-Шейх, Тиват |- | Windrose Airlines ||Сезонний чартер: Анталія, Хургада, Шарм-ель-Шейх |- | Wizz Air ||Берлін-Шенефельд, Вроцлав, Гданськ, Дортмунд, Катовіце, Лондон-Лутон |- | Yanair ||Сезонно: Батумі Сезонний чартер: Шарм-ель-Шейх |} {{hidden end}} == Як дістатись == Так як аеропорт знаходиться в межах міста, див. [[Львів#Потягом|як дістатись Львова]]. === Громадським транспортом === * {{listing | name=Автобус №48 | alt=Ринок "Галицьке перехрестя" — Аеропорт-Термінал "А" | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/lviv/routes/246 | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=щодня 06:00-21:30 кожні 15-25 хв. | price=7₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2021-01-29 | content=ч/з автостанцію №2 (вул. Богдана Хмельницького, 225) }} * {{listing | name=Тролейбус № 9 | alt=Університет - Аеропорт | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/lviv/routes/6 | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=щодня 06:30 - 22:00 кожні 10-15 хв. | price=7₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2021-01-29 | content= }} == Транспорт == Є парковка з погодинною оплатою і добова автостоянка. Парковка знаходиться прямо перед головним фасадом будівлі аеропорту. Розрахована на 238 місць. Перші 15 хвилин безкоштовні, далі— 15₴/година. На добовій стоянці віртість складає 35₴/доба, місткість - 385 місць. [http://www.lwo.aero/uploads/assets/airport/pravyla1.pdf Детальні правила користування]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. == Де поїсти == [http://www.lwo.aero/uk/Food+Court Опис закладів харчування на офіційному сайті]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * {{eat | name=Кафе Ciao | alt=Ciao Cafe| lat=49.813318 | long=23.959340 | directions= 1 поверх - зона вільного доступу, 3 поверх) | hours= 24/7| price=салат - від 64₴, супи - від 42₴, десерти - від 52₴ | lastedit=2018-02-13 | content=Єдине цілодобове кафе. Широкий вибір страв і напоїв, в меню вказаний час приготування.}} == Де зупинитись == На території аеропорту готелів немає. * {{sleep | name=Готель Південний | alt= | url=http://hotelpivdenny.com.ua/ua | wikipedia= | email=hotelpivdennyj@ukr.net | address=вулиця Щирецька, 36 | lat=49.81188 | long=23.97361 | directions=3 км від аеропорту | phone=+38 (032) 295 25 28, +38 (096) 748 20 20, +38 (032) 295 52 55, +38 (032) 295 26 30 | tollfree= | fax= | hours= | checkin=14:00 | checkout=11:00 | price=Від 180₴/добу | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content=В кожному номері кондиціонер, фен, туалетно-косметичні засоби, душова, телевізор, телефон. Домашні тварини не дозволяються. Є номери економ, стандарт і люкс. В економ і стандартних (деяких) номерах загальний туалет. }} == Що купувати == * {{buy | name=Львівська Майстерня Шоколаду | alt= | url=https://www.chocolate.lviv.ua/uk/company/map/lviv-aeroport/ | wikipedia= | email= | address= | lat=49.813116 | long=23.959800 | directions= | phone=+38 (050) 430 47 55 | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Нд. 09:00-19:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/LvivHandmadeChocolate | vkontakte= | lastedit=2018-02-13 | content=Різноманітні солодощі і шоколад ручної роботи. Також продають сувеніри, каву з собою. }} == Зв'язок == Доступ до Інтернет надається в бізнес-залах, де також є комп'ютер загального користування. == Застереження == {{footer|ispartof=Львів}} [[Категорія:Аеропорти України]] mu8ei0fq1b4i5q0175jk9d56026jhz8 4 2035 35528 34829 2024-05-18T18:05:59Z Assyrian Human 6497 35528 wikitext text/x-wiki Це - архів обговорення на сторінці [[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення]]. Всі обговорення-запити повинні бути заархівовані тут, незалежно від результату. === Бердянськ === * Статтю скопіювали її з іншої, що захищена авторським правом. Власне, щоби не забути. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 17:06, 16 лютого 2018 (EET) : Вилучив через порушення авторських прав. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 06:17, 18 лютого 2018 (EET) === [[Копилів]] === * Пропоную вилучити сторінку - дивись [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті]], де є порада не створювати статті про села, які не заслуговують власної статті. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:40, 12 лютого 2018 (EET) ** Враховуючи те, що крім маєтку, розвинута інша туристична інфраструктура, то я би пропонував залишити. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 22:37, 12 лютого 2018 (EET) ** Залишаємо. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:09, 20 лютого 2018 (EET) === [[Асканія-Нова]] === * Пропоную вилучити сторінку, яка виглядає експериментом користувача. Навіть не зрозуміло, що там має бути - маршрут чи містечко. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:30, 12 лютого 2018 (EET) ** Підтримую. --[[Користувач:JTs|JTs]] ([[Обговорення користувача:JTs|обговорення]]) 21:36, 12 лютого 2018 (EET) ** У такому вигляді, то так. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 22:35, 12 лютого 2018 (EET) * Трохи підкрутив. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 21:42, 20 лютого 2018 (EET) ** Тоді залишаємо! --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 21:50, 20 лютого 2018 (EET) ===[[Народний музей Хліба (с. Білопілля Козятинського району)]]=== * Порушує правило [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті]] - в Вікімандрах не повинно бути статей про окремі об'єкти. Всю корисну інформацію перенести до статті [[Козятин]]. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 11:05, 23 березня 2018 (EET) *: {{ping|Visem}} можна Вас попросити закрити обговорення тут? Буду вдячний!--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 01:10, 7 березня 2019 (EET) *:: Треба буде завтра пінг створити. А поки що [[Користувач:Visem]]--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 02:28, 7 березня 2019 (EET) ==== Підсумок ==== Не заслуговує окремої статті. Вилучено.--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 23:44, 15 березня 2019 (EET) ===[[Угриньска печера]]=== * Порушує правило [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті]] - в Вікімандрах не повинно бути статей про окремі об'єкти. Вся корисна інформація вже є в статті [[Чортків]]. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 11:05, 23 березня 2018 (EET) ==== Підсумок ==== Як вище--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 23:47, 15 березня 2019 (EET) ===[[Ведмежа гора]]=== * Оскільки Ведмежа гора - це курортний комплекс, створення статті порушує правило [[Вікімандри:Що заслуговує власної статті]] - в Вікімандрах не повинно бути статей про окремі міські об'єкти, наприклад готелі. Всю корисну інформацію перенести до статті [[Яремче]]. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 11:05, 23 березня 2018 (EET) ==== Підсумок ==== Як вище. Деяку інформацію перенесено до статті Яремче.--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 23:53, 15 березня 2019 (EET) === [[Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]] === Нетуристичне місце.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 19:51, 15 січня 2022 (EET) ==== Підсумок ==== Вилучено. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 20:21, 15 січня 2022 (EET) === [[Щвейцарія]] === Обєднати з [[Швейцарія]].--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 13:08, 3 червня 2023 (EEST) bpwjo5n8gudprpv2w7itq414zndxq2u 0 2036 18884 18883 2018-02-13T18:07:09Z Стефанко1982 777 /* Зрозуміти */ 18884 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= Лемківщина | regionlocal= | arm = Прапор Лемко-Русинської Республіки.svg | armwidth= 200пкс | location = | website = | image=Carpatho-Rusyn sub-groups - Presov area Lemkos (left side) and Przemyśl area Ukrainians in original goral folk-costumes..jpg | caption = Лемки у традиційних одностроях під час фестивалю 2007 року }} Історико-етнографічний регіон '''Лемківщина''' розташований у [[Східна Європа|Східній Європі]] на межі трьох держав — [[Польща|Польщі]], [[Україна|України]] та [[Словаччина|Словаччини]]. Історична територія розселення лемків — етнічної групи українців. == Регіони == == Міста == * [[Новий Сонч]] * [[Сянік]] == Інші місця == == Зрозуміти == Лемки історично проживали в [[Карпати|Карпатах]] (по обох схилах Східних Бескидів) між річками Сяном і Дунайцем у межах сучасної Польщі, та на північний захід від річки Уж у Закарпатті до річки Попрад у Словаччині. 95 тисяч лемків (майже 2/3 усіз лемків в Польщі) після Другої світової війни були переселені до УРСР. Після цього переселення у Польщі залишалося ще близько 30–40 тис. лемків. Але вони були депортовані з Карпат 1947 року під час операції «Вісла» і розпорошені на землях, які відійшли від Німеччини до Польщі після Другої світової війни (північ і захід країни). Словацька Лемківщина (Південна Лемківщина) є частиною регіону [[Пряшівщина]], а польська частина Лемківщини (Західна Лемківщина) зараз відноситься до регіону [[Перемищина]]. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} mk3rl7u5qkq7pu73i5foawqtk7hlmmn 0 2037 37709 35138 2025-06-03T17:54:07Z Assyrian Human 6497 37709 wikitext text/x-wiki {{geo|49.806111|24.896389}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Золочів | citylocal= | map= | arm=Zolochiv COA.PNG | population=24 269 осіб | callingcode= +380-3265 }} '''Золочів''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Місто районного значення, районний центр. Розташований за 64 км від Львова. Населення — 24 тис. мешканців. === Історія === Перша письмова згадка про місто датується 1423 роком. У XV–XVI століттях Золочів успішно розвивається, незважаючи на численні татарські набіги. Золочів був оточений валом, ровом, додатково захищений фортецею на пагорбі. У 1523 році місто отримує Магдебурзьке право. У 1634 році в місті будується новий замок. За австрійських часів на місці колишніх оборонних валів закладаються так звані «спацери» — прогулянкові сквери. Зручне розташування Золочева — на трасі між Львовом і Тернополем, залізниця з 1871 року, мальовнича околиця, містечко Сасів за 10 км від Золочева з відомими на всю Австро-Угорщину водолікарнями, де зупинявся навіть цісар Франц Йозеф І, сприяли розвитку новочасного міста. Золочів набув рис міста емеритів, на постійне проживання їдуть заможні люди з великих міст. Будинки, збудовані у давнину, досі вражають своєю красою, неповторністю. Місто зберігає неповторний образ кінця XIX — початку XX ст., особливо стара частина, що вціліла у воєнні лихоліття XX ст. поки що не дуже осучаснена. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Золочева з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 80 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === Залізнична станція Злочів знаходиться за межами міста наприкінці вулиці Січових стрільців за 2 км від центру міста. Через місто курсує велика кількість потягів та приміських електричок. Тут можна переглянути [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23185&by_station=1 розклад руху поїздів]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} та [https://zolochiv.net/rozklad-ruhu-pojizdiv-po-stantsiji-zolochiv/ електричок] === {{Автомобілем}} === Зі Львова до Золочева автомобілем можна доїхати по автошляху {{Автошлях|Н|02}} '''Львів-Тернопіль-Умань'''. Відстань 70 км. Мандрівка триватиме приблизно 1 год 15 хв. === {{Автобусом}} === У Золочеві дві автостанції - у центрі по вулиці Степана Бандери (тел.03265 4-33-60) та біля залізничного вокзалу на Січових Стрільців; тел.:(03-265) 4-22-55. На сайті міста є оновлюваний розклад руху автобусів [https://zolochiv.net/rozklad-ruhu-avtobusiv-2/ на обох автостанціях] == Транспорт == === Таксі === * "Прем'єр". тел. (03265) 7-04-44, (096) 424-87-00 * Радіо-таксі. тел. (03265) 4-25-35, (067) 255-05-35 == Що відвідати == * '''Золочівський замок''' (1634 року). ** Китайський палац — єдиний в Україні й один з трьох у Європі зразків «східної» архітектури. Знаходиться на подвір'ї Золочівського замку. У палаці працює Музей східних культур. ** Палацовий парк * '''Золочівський двір''' є найстарішою будівлею Золочева. Вона розташована в центрі міста і саме її стосуються перші документальні згадки про місто. Пам'ятка датована кінцем XIV ст. * ''' «Равелін» оборонна споруда у якому знаходиться ресторан, де можна смачно пообідати, а також відвідати музей «Виставкові зали підземелля равеліну»''' (арсенал) (XIV століття) тел. 0686818998 * '''Церква святого Миколая''' (XVI століття) * Дерев'яна '''церква Дмитра Солунського''' * '''Костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії''' (1763) * '''Храм Воскресіння Господнього'''. Побудований 1624-1627. <gallery> Золочів - Костел Небовзяття Пресвятої Діви Марії-1.jpg| Золочів (64).JPG| Золочів (102).JPG| Золочів (27).JPG| Золочів Надбрамний корпус.jpg| Китайський палац.Золочів.JPG| </gallery> == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * кафе «Вернісаж» * кафе «Настуня» * кафе «Равелiн» * піцерія «Ролекс+» * {{eat | name= піцерія «Pizza Prima»| alt= | url= | email= | address= Валова 4а | lat=49.805738 | long=24.899460 | directions= | phone=03265 42453 | tollfree= | fax= | hours= 10-22| price= | content= }} === Середні ціни === * Готельно-ресторанний комплекс «Золота підкова». Вул. Тернопільська 7В, тел. 0676818998, www.zolotapidkova.com.us === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Золота підкова | alt= | url= | email=http://zolotapidkova.com.ua | address= Тернопільська 7в| lat=49.800168 | long=24.905983 | directions= | phone= +38(067) 681-89-98| tollfree= | fax= | checkin= 14:00 | checkout=12:00 | price= 200 за ліжко, 590 за номер стандарт. Покращені номери від 690. Люкс 1100 гривень. | content= }} === Дорого === == Де навчатись == * {{listing | name=Золочівський економічний ліцей | alt= | url= | email=edukit.lviv.ua | address= вулиця Січових Стрільців, 7| lat=49.803644| long= 24.898755 | directions= | phone= 03265 70355| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 80700. Телефонний код +380-3265 == Куди далі == Поряд (відстані 15-55 км) знаходяться [[Підгірці]], [[Олесько]], [[Перемишляни]], [[Свірж]], [[Зборів]]. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] k6wl8hycbs3xwrfyxxezm6sc2cm3zj0 0 2041 20783 20695 2018-02-28T16:51:24Z Maximym44 3157 /* Пересуваємось по маршруту */ завершено статтю 20783 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Маршрути Мармароським масивом | зображення= [[Файл:Піп Іван Мармароський в травні.jpg|міні|Піп Іван Мармароський]] | розмір= | підпис= | регіон= Закарпатська область | маршрут= | тип= пішохідний <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність=Рахів - Піп-Іван Мармароський: 23 км в один бік; Костилівка - Піп-Іван: 17 км в один бік; Вздовж Білого Потоку: 21 км в один бік; Через Ялинський водоспад: 22 км в один бік; Через Щербан: 16 км. | висота_виходу=350-450 м | найвища_точка= Піп Іван Мармароський 1937 м | тривалість= 2-4 дні | складність= висока }} '''Маршрут «Маршрути Мармароським масивом»''' проходить по [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Мармароський масив знаходиться на українсько-румунському кордоні в Рахівському районі Закарпатської області. Мармароси є різко відмінними за рельєфом від решти Українських Карпат своїми стрімкими гострими формами, за що отримали назву "Гуцульські Альпи". Назва "Мармароси" походить від мармуроподібних порід, якими, частково, вони складені. Справді, породи, які утворюють Мармароські гори, є набагато давнішими ніж решти Українських Карпат. В Мармаросах знаходиться найвищий водоспад в Карпатах - Ялинський. Мармароси - унікальні гори в Україні, які варто відвідати. == Підготуватись == Маршрут передбачає ночівлю в наметі, тому потрібно мати його із собою, оскільки за день піднятись на Піп-Іван Мармароський надто важко, великий перепад висот та відстань. Також знадобится рюкзак, спальний мішок, каремат, їжа, аптечка та міцне гірське взуття. Мармароський масив знаходиться в прикордонній зоні, тому варто наперед потурбуватись про дозвіл від Прикордонної служби. Для цього слід надіслати заяву на ім'я начальника загону, із паспортними даними та описом маршруту на електронну адресу Мукачівського прикордонного загону [mailto:mukachevo mukachevo_zagin@dpsu.gov.ua] не менш ніж за три дні до планованого походу. ''Командиру'' ''Мукачівського прикордонного загону'' ''(полковнику? Іваненку Івану Івановичу-уточнити)'' ''керівника туристичної групи Петренка П. П.'' ''паспорт № КС 777777'' ''виданий (ким, коли?)'' ''проживає: (?)'' ''Прошу надати дозвіл на знаходження групи туристів в прикордонній смузі Закарпатської області з 05.05.2017 р. по   08.05.2017 р., яка проходитиме туристичний маршрут: (...?). Детальна схема маршруту та склад групи додаються.'' {| class="wikitable" |+Склад групи !П.І.Б. !Дата народження !Паспорт, серія, номер !Ким і коли виданий !Адреса |- | | | | | |- | | | | | |- | | | | | |} Дата Підпис Потрібно додати яку небудь карту із промальованим маршрутом. == Як дістатись == Є кілька варіантів маршрутів на Піп-Іван Мармароський. Вони можуть починатись із Рахова, Костилівки та з Ділового. До Рахова можна дістатись автобусами із Івано-Франківська та Ужгорода. Оптимальні варіанти - це доїхати до Рахова потягом: з Києва, Харкова і Львова можна добратись потягами 015К Харків-Рахів, Зі Львова - 606К Львів-Рахів, 217Л Київ-Рахів, з Києва - 357К Київ-Рахів. Також можна добратись до Ділового і Рахова із Солотвино. До Солотвино ідуть два потяги: 013К Київ-Солотвино, 601Л Львів-Солотвино. Звідти до Ділового і Рахова можна добратись автобусами. Костилівка знаходиться між Раховом та Діловим. == Пересуваємось по маршруту == Перед початком маршруту заберіть свій прикордонний дозвіл на заставі у с. Ділове [[Файл:Маршрут вздовж Білого Потоку.jpg|альт=Дорога попри річку в горах|міні|Маршрут вздовж Білого Потоку]] '''Маршрут із Ділового вздовж Білого Потоку''': найпопулярніший. Починається в північній частині Ділового біля {{Listing|type=other|lat=47.93740|long=24.17855|name=моста через Тису на другий берег|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=Автомобільний міст через р. Тиса}}. Вздовж всього маршруту іде червоно-біле маркування. Переходимо міст і рухаємося дорогою вздовж Білого Потоку, минаючи {{Listing|type=other|lat=47.92830|long=24.20233|name=Будівлі мармурового кар'єру|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} та старої {{Listing|type=other|lat=47.9270|long=24.2171|name=пилорами|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} Вздовж дороги розташовані місця для відпочинку з альтанками та лавочками. Через 9 км шляху, дорога повертає різко вліво і починається серпантин довжиною 4.2 км. На серпантині розташована {{Listing|type=other|lat=47.93803|long=24.28557|name=галявина зі старою хатиною|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} та джерелом, де можна поставити намети. [[Файл:Хатина на серпантині.jpg|альт=Хатина і галявина посеред лісу в горах|ліворуч|міні|Хатина з галявиною на серпантині]] [[Файл:Полонина Лисича в серпні.jpg|міні|Полонина Лисича]] Серпантин закінчується {{Listing|type=other|lat=47.94809|long=24.28895|name=Т-подібним перехрестям|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}, де наліво - полонина Щевора з вівчарською хатиною, направо - на полонини Берлебашку, Лисичу та Піп Іван Мармароський. ''На'' {{Listing|type=other|lat=47.9486|long=24.2836|name=Полонині Щевора|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} ''досить важко знайти воду, для цього від хатини ми рухаємося дорогою далі на захід, виходимо на довгу галявину розташовану на відрозі та минувши її спускаємось в ліс на південний захід. Там знаходиться облаштоване вівчарське'' {{Listing|type=other|lat=47.9481|long=24.2784|name=джерело|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}''.'' А ми на перехресті ідемо направо повільним підйомом на полонину Лисичу. Через 1.2 км на шляху {{Listing|type=other|lat=47.9510|long=24.3003|name=туристичний знак|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} і поворото на полонину Берлебашку наліво, нам направо. Ще через 2.4 км траверсної дороги виходимо на {{Listing|type=other|lat=47.9402|long=24.3180|name=полонину Лисичу|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Лисича_полонина|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} на висоті 1450 м. На полонині знаходяться: вівчарська хатина, новий будинок, що будується, очевидно, для туристів, та хатина Карпатського біосферного заповідника. Попри притулок іде пряма стежка на {{Listing|type=other|lat=47.9238|long=24.3279|name=Піп Іван Мармароський|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Піп_Іван_Мармароський|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}, відстань близько 2,5 км. Можливий також інший варіант, не йти попри притулок КБЗ а піти направо через полонину та вівчарський будинок. Через 1.5 км дороги полониною перетинаємо потік і бачимо {{Listing|type=other|lat=47.9340|long=24.3169|name=розвилку|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}: направо - на полонину Струнги, наліво - серпантин на Піп Іван Мармароський. Від розвилки до вершини - 2.6 км. [[Файл:Полонина Щевора.jpg|ліворуч|міні|219x219пкс|Полонина Щевора з видом на Піп Іван Мармароський]] [[Файл:Водоспад Ялинський.jpg|міні|Ялинський водоспад]] [[Файл:Піп Іван Мармароський Вид зі сходу.jpg|ліворуч|міні|Піп Іван Мармароський]] '''Маршрут через Ялинський водоспад''': Маршрут відгалужується від дороги вздовж Білого Потоку через 400 м вище від старої пилорами та 3.8 км від моста в Діловому. Він промаркований жовто-білими маркерами. В тому місці {{Listing|type=other|lat=47.92703|long=24.22282|name=перед мостом через Білий Потік|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} не переходимо річку, а повертаємо наліво стежкою. По дорозі буде також {{Listing|type=other|lat=47.92760|long=24.22476|name=альтанка|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}, а від неї починається траверсний підйом до Ялинського водоспаду. Через 2,7 кілометра стежка переходить Ялинський потік, виходить на галявину і повертає наліво круто вверх. Від цього повороту слідкуючи за жовтими маркерами через 1.1 км, піднімаючись вздовж потоку виходимо до {{Listing|type=other|lat=47.9451|long=24.2474|name=Ялинського водоспаду|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Ялинський_водоспад|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} - найвищого водоспаду Українських Карпат. Дорогою буде ще один поворот направо, але ідем наліво слідкуючими за маркерами. Звідси є 2 варіанти: спуститись назад до Білого Потоку і продовжити маршрут на Піп Іван, або піти вузькою '''траверсною стежкою над водоспадом''' не скидаючи висоти. '''''Траверсний маршрут''''': Щоб дістатись траверсної стежки потрібно повернутись від водоспаду до {{Listing|type=other|lat=47.9391|long=24.2456|name=останнього повороту 900 м нижче|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} і цього разу йдемо не за маркерами а направо (якщо дивитись знизу) і піднімаємось впродовж кілометра до {{Listing|type=other|lat=47.9456|long=24.2487|name=траверсної стежки|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} Далі повертаємо на цій травесній стежці направо і продовжуємо іти на схід. Траверсна сежка, огинаючи відроги та перетинаючи потоки, тягнеться 5 км. Наприкінці стежка заросла і її уважно потрібно шукати. Через 100 м зарослої стежки вона виходить на {{Listing|type=other|lat=47.94258|long=24.28224|name=середині серпантину|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} маршруту вздовж Білого Потоку. Стежка позначена на картах OpenStreetMap, тому радимо користуватися навігаторами на їх основі. Далі продовжуємо маршрут як вздовж Білого Потоку на полонину Лисичу. [[Файл:Вид на Щербан.jpg|ліворуч|міні|Вид на Щербан з Попа івана]] [[Файл:Полонина Струнги.jpg|альт=Будиночок на полонині Струнги в Мармаросах. |міні|340x340пкс|Полонина Струнги]] '''Маршрут через Щербан:''' Один з наймальовничіших маршруті Мармаросами. Пролягає по кордону скелястим хребтом Щербана. Доступний лише після зникнення снігового покриву. Взимку небезпечний. Починається там же ж де і маршрут до Ялинського водоспаду, але в цьому випадку ідучи від пилорами потрібно перейти міст через Білий Потік. Після моста буде {{Listing|type=other|lat=47.92699|long=24.22332|name=розвилка|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}: на північний схід вздовж Білого; на південь вверх по його притоці; та на південний схід відрогом. Піднімаємось на південний схід. Через 5 км після пилорами виходимо на галявину, яка називається {{Listing|type=other|lat=47.9090|long=24.2680|name=Прелука|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} з руїнами будинка прикордонників. На ній можна розбити намети, трохи нижче на схід по стежці є джерело. А 250 м перед виходом на галявину справа є поворот направо вверх, що виходить на хребет. А ще через 150 м виходить на основну дорогу по хребту. На цій {{Listing|type=other|lat=47.90844|long=24.26347|name=розвилці|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}різко повертаємо наліво і рухаємося на схід траверсом гори Полонинка. Дойшовши до сідловини між Полонинкою і Щербаном сходимо з головної дороги направо, на стежку, що різко піднімається на гору {{Listing|type=other|lat=47.91243|long=24.29871|name=Щербан|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} ''З сідловини можна піти також направо головною дорогою, що траверсує хребет та виходить на полонину Лисичу через полонину Струнги''. Із сідловини через Щербан до Попа Івана Мармароського близько 3.2 км. Більшість шляху пролягає вузьким скелястим гребенем порослим кущами ялівцю. На полонині {{Listing|type=other|lat=47.9237|long=47.9235|name=Струнги|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} знаходиться новий комерційний туристичний притулок, де можна заночувати, але потрібно домовлятися із власниками в Діловому. Також там є вода і можна поставити намети. З Попа Івана Можна спускатись в зворотньому напрямку по любому з вище описаних маршрутів. [[Файл:Вид на Фаркеу та Міхайлекул.jpg|міні|Вид на Фаркеу та Міхайлекул найвищі вершини румунських Мармаросів з Попа Івана Мармароського]] '''Маршрут із Костилівки''': Починається в центрі с. Костилівка біля {{Listing|type=other|lat=47.9942|long=24.2004|name=моста через Тису|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}. Маршрут маркований жовто-білими маркерами. Перейшовши міст ідемо на південь до церкви проходячи ще один міст. Минувши церкву і {{Listing|type=other|lat=47.9918|long=24.2027|name=школу|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} повертаємо направо до місцевого {{Listing|type=other|lat=47.99032|long=24.20256|name=цвинтаря|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}, за ним дорога різко повертає наліво набираючи висоту на відріг. Через 2 км після цвинтаря дорога виходить на {{Listing|type=other|lat=47.9804|long=24.2146|name=гірський хутір|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} Костилівки і траверсуючи вершину Бутин різко повертає на схід і заходить в ліс аж до полонини Берлебашки{{Listing|type=other|lat=47.9554|long=24.2984|name=полонини Берлебашки|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}. Слідкуйте вздовж маршруту за туристичними біло жовтими маркерами. Від Костилівки до полонини Берлебашки близько 11 км. на полонині є місця для наметів, вода та полонинське господарство влітку. З полонини Берлебашка ідемо на південь до дороги що веде з Ділового маршрутом вздовж Білого Потоку. Далі можна продовжити маршрут на Лисичу та Піп Іван Мармароський або спуститись в Ділове. '''Маршрут з Рахова:''' Найдовший і напевне найменш популярний маршрут Мармаросами. Раніше маршрут не був маркований але планувався до знакування зелено-білим маркером. можна почати в Рахові на лівому березі Тиси біля {{Listing|type=other|lat=48.0514|long=24.2101|name=Хрестовоздвиженської церкви.|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} Вулицями Тичини та Довженка виходимо на {{Listing|type=other|lat=48.05116|long=24.21486|name=ґрунтову дорогу|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}, яка піднімається на хребет у східному напрямку. Тримаючись дороги по гребеню хребта доходимо до {{Listing|type=other|lat=48.0407|long=24.2606|name=висоти 1121 м|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} де повертаємо на південь в сторону гори {{Listing|type=other|lat=48.0222|long=24.2620|name=Менчул|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Гору траверсуємо і далі рухаємося гребенем хребта на південний схід до гори {{Listing|type=other|lat=47.9987|long=24.2911|name=Магури|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}, яку також обходимо траверсом. Далі тримаючись лінії хребта рухаємось на південь до полонини Берлебашка. Звідки можем продовжити маршрут так же ж, як і з Костилівки. == Застереження == Якщо у вас проблеми із здоров'ям, перед таким походом краще проконсультуватись з вашим лікарем. Якщо відправляєтесь у похід, то обовязково візьміть із собою карту тієї місцевості та навігатор або встановіть навігатор на телефон. Пам'ятайте про необхідність прикордонного дозволу та не забудьте взяти із собою паспорт. == Куди далі == За кілометрів від с. Ділове знаходиться монумент одному із обчислених географічних центрів Європи. Монумент встановили австрійці в 1877 р. {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} qrq6hw5kxr2t3y4u4j464qst3vbsqgx 0 2043 35531 33361 2024-05-20T00:47:48Z Shiro D. Neko 1996 ([[c:GR|GR]]) [[File:Baturyn gerb.png]] → [[File:Герб Батурин.svg]] PNG to SVG 35531 wikitext text/x-wiki {{geo|51.338611|32.877222|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Baturyn prapor.png | caption= | city=Батурин | citylocal= | map= | arm= Герб Батурин.svg | population= 2483 мешканців (2012) | callingcode=+380-4635 }} '''Бату́рин''' — місто Ніжинського району [[Чернігівська область|Чернігівської області]] ([[Україна]]), що розташоване на берегах річки Сейм (басейн Дніпра). Статус міста надано 2008 року. Політико-адміністративний та культурний центр України XVII-XVIII ст. Столиця чотирьох гетьманів. == Зрозуміти == Заснований у 1625 році, коли поляки-колоністи збудували Батуринську фортецю. Місто Батурин було Гетьманською столицею у 1669-1708 рр. (часи правління Дем'яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи), а також з 1750 до 1764 рр., коли Україною правив останній гетьман козацької доби Кирило Розумовський. Один із найбільших туристичних центрів Чернігівської області. Окрім історико-культурних пам’яток Батурин має чудові природні ресурси зі значним рекреаційним потенціалом, зокрема, заплава річки Сейм. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Дібратися потягом можливо до станцій Бахмач-Пасажирський чи Бахмач-Київський (до м. Батурин 27 км), або до станції Конотоп (до м. Батурин 31 км). Далі автобусом. До вищезазначених залізничних станцій можливо дібратися потягами з Києва, Львова, Харкова, Одеси, Вінниці, Черкас, Лисичанська, Ужгороду, Шостки, Сум та інших міст. Також курсують електропотяги. === {{Автомобілем}} === Поблизу міста проходить автомобільна дорога М|02 (Київ - Бачівськ), а також автошлях Р|61 (Батурин-Конотоп). Відстань до Києва становить 220 км (орієнтовний час в дорозі - 3 години). Відстань до Чернігова становить 155 км (орієнтовний час в дорозі - 2 години 10 хвилин). === {{Автобусом}} === Курсують автобуси за маршрутами: '''- Конотоп - Короп / Короп - Конотоп''' (без заїзду до центру міста, 2 км до центральної частини необхідно пройти пішки); '''- Бахмач - Каціри / Каціри - Бахмач''' Курсує щоденно, прибуває до автостанції міста. Відправлення з Бахмача щоранку о 7:50, прибуття до Батурина о 8:30. Відправлення з Батурина о 12:10, прибуття до Бахмача о 12:50. '''- Чернігів - Батурин / Батурин - Чернігів''' Відправлення з Батурина щоранку о 4:25, прибуття до Чернігова о 08:40. Відправлення з Чернігова о 16:12 (з центрального автовокзалу міста), прибуття до Батурина близько 20:30. '''- Чернігів - Суми / Суми - Чернігів''' Відправлення з Чернігова (з центрального автовокзалу міста) щоранку о 9:30, прибуття до Батурина о 12:30. Відправлення з Сум о 09:50, прибуття до Батурина 13:50. == Транспорт == Міський транспорт відсутній. Пересування по місту найкраще здійснювати автомобілем, велосипедом або пішки. == Що відвідати == [[File:Батуринська фортеця-11.jpg|thumbnail|350px|Цитадель Батуринської фортеці]] '''Палацово-парковий ансамбль Кирила Розумовського''' {| class="wikitable" !Адреса |Набережна, 1 |} Неокласичний палац, спроєктований Чарльзом Камероном. Єдиний збережений в Україні гетьманський палац. Тривалий час був напівзруйнований. З 2009 р. у відреставрованому палаці діє музей. Відкритий для відвідування з 10:00 до 18:00 квітень – жовтень: без вихідних листопад – березень: вихідний – понеділок '''Воскресенська церква''' {| class="wikitable" !Адреса |Партизанська, 12 |} Усипальниця гетьмана Кирила Розумовського. Діючий православний храм. '''Музей археології Батурина''' {| class="wikitable" !Адреса |Партизанська, 10 |} Музей, діє у приміщенні Воскресенської парафіяльної школи 1904 р. Відкритий для відвідування з 9:00 до 18:00 квітень – жовтень: без вихідних листопад – березень: вихідний – понеділок '''Цитадель Батуринської фортеці''' {| class="wikitable" !Адреса |Партизанська, 2 |} Відтворений у 2008 році образ Батуринського замку початку XVIII ст. Відтворені укріплення та забудова: гетьманський будинок, церква  Воскресіння  Господнього, скарбниця та інші. З оглядового майданчика Цитаделі відкриваються пейзажі р. Сейм та довколишньої території. Територія Цитаделі відкрита для відвідування з 9:00 до 18:00 квітень – жовтень: без вихідних листопад – березень: вихідний – понеділок '''Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року''' Розташований на території Цитаделі Батуринської фортеці. '''Будинок Генерального суду Лівобережної України XVII ст. (будинок В.Кочубея)''' {| class="wikitable" !Адреса |Гетьманська, 74 |} Розташований на території Кочубеївського парку. Одноповерхова кам'яниця XVII ст. з підвалом збереглася до нашого часу. У будинку діє музей. Відкритий для відвідування з 9:00 до 18:00 квітень – жовтень: без вихідних листопад – березень: вихідний – понеділок '''Парк "Кочубеївський"''' {| class="wikitable" !Адреса |Гетьманська, 74 |} Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Площа 9,9 га. Парк характеризується різноманітністю рельєфу та значною кількістю скульптур та пам'яток. '''Музей "Вітрила Міклухо-Маклая"''' {| class="wikitable" !Адреса |Кооперативна, 5 |} Розташований у приміщенні готельно-ресторанного комплексу "Вітрила Міклухо-Маклая", у центральній частині міста, поряд з автостанцією. Неподалік (5 хв. ходу) від Музею археології Батурина та Цитаделі Батуринської фортеці. Музей працює з 9.00 до 18.00 щодня. '''Батуринський Крупицький Миколаївський монастир''' {| class="wikitable" !Адреса |село Вербівка |} Знаходиться за 17 км від Батурина, на правому березі Сейму. Діючий православний жіночий монастир. Святиня обителі - чудотворний образ Святого Миколая (Крупицького). На території збереглися пам'ятки архітектури ХІХ ст. == Чим зайнятись == # Відвідати Музеї міста: - '''Будинок В.Кочубея''' - '''Музей археології Батурина''' - '''Музей "Вітрила Міклухо-Маклая"''' # Відвідати Палац Кирила Розумовського та Цитадель Батуринської фортеці. # Відвідати Батуринський Миколо-Крупицький монастир. # Сплавитися на байдарках (від с. Таранське до м. Батурин) == Де попоїсти == === Дешево === * Кафе '''«Бумеранг»''' Вул. Кооперативна, 10. Тел. (066)9857167, (098)0997655. Харчування туристичних груп здійснюється за попереднім замовленням. * Кафе '''«Оболонь»''' Вул. Кооперативна, 7. Тел. (068)634-69-36, (096)0690915. Харчування туристичних груп здійснюється за попереднім замовленням. * Кафе '''«Сейм»''' Вул. Бутка, 19. Тел. (096)75-488-72, (096)896-98-43. Харчування туристичних груп здійснюється за попереднім замовленням. * Кафе '''«Старий Батурин»''' Вул.Ющенка, 18. Тел. (063)421-87-27, (096)973-88-12. Харчування туристичних груп здійснюється за попереднім замовленням. === Середні ціни === * Кафе '''«Берег»''' Вул. Набережна. Тел. (067)558-55-45. Працює сезонно, з 1 травня до листопада. Харчування туристичних груп від 10 осіб здійснюється за попереднім замовленням. * '''Піцерія''' Вул. Бутка, 22. Тел. (096)38-64-404, (068)094-45-68. Харчування туристичних груп від 10 осіб здійснюється за попереднім замовленням. * Кафе '''«У Гетьмана»''' Вул. Бутка. Тел. (067)830-22-88. Харчування туристичних груп здійснюється за попереднім замовленням. * Ресторан '''«Вітрила Міклухо-Маклая»''' Вул. Кооперативна, 5. Тел. +38 073 415 07 89 www.baturinmaklay.com email: mariya.boychuk@gmail.com www.facebook.com/vitrilamaclaia == Де розважитись == == Де зупинитись == === Середні ціни === Готель '''«Фортеця»'''. Знаходиться на вулиці, що співпадає з автошляхом М|02, тел.(04635) 48-577, (067) 835-58-88. Готель '''«Берег»'''. Знаходиться на березі річки Сейм навпроти центральної частини міста. Працює сезонно, з 1 травня до листопада. Тел. (067) 558-55-45. Готельно-ресторанний комплекс '''«Вітрила Міклухо-Маклая»''', Тел. +38 073 415 07 89. Сайт: www.parusamaklaya.com Готель з найбільшою кількістю номерів, працює цілодобово. == Зв'язок == Місто забезпечене стандартом зв'язку 4G операторів Лайфсел, Водафон і Київстар. Міжміський телефонний код - 4635. Поштові відділення: - '''Нова Пошта''', відділення №1, вул. В.Ющенка, 52 Графік роботи: - будні дні - з 9:00 до 18:00 - субота - з 9:00 до 15:00 - неділя - вихідний. - '''Укрпошта''' (пересувне відділення) вул. В. Ющенка, 52. Поштовий індекс - 16512. == Банкомати == '''Приватбанк''' {| class="wikitable" !Адреса |Кооперативна, 5 |} '''Ощадбанк''' {| class="wikitable" !Адреса |Партизанська, 27 |} == Куди далі == * [[Глухів]] * [[Борзна]] * [[Конотоп]] * [[Короп]] * [[Новгород-Сіверський]] {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] px5zek8mklc8aa0cd0s26wio5xrvr6a 0 2044 25680 20083 2019-10-21T15:38:29Z 46.211.215.54 /* Зрозуміти */Виправлено помилку 25680 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Стежка Довбуша | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= пішохідний<!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= 4 км | висота_виходу= 570 м | найвища_точка= 800 м <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 4 год | складність= }} '''Маршрут «Стежка Довбуша»''' проходить поблизу міста [[Яремче]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. == Зрозуміти == Стежка проходить по місцях, де в 1738–1745 роках діяли опришки, побратими О. Довбуша. Маршрут починається у заповідному урочищі “Дрибка” Ямнянського ПОНДВ (місто Яремче), неподалік від каменя Довбуша, пролягає поміж скелями і виходить на хребет Горган Запрутський. Маршрут промаркований. Колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга. Стежка обладнана малими архітектурними формами з інформаційними щитами та місцями відпочинку. == Підготуватись == Маршрут нескладний, тому особливого приготування не потрібно. Варто одягнути зручні взуття та одяг. Бажано прихопити рюкзак, у який можна покласти воду, їжу, інші речі. == Як дістатись == На виїзді з Яремче в сторону Микуличина (а далі до Яблунецького перевалу), приблизно за 500 м від {{listing | type = other | name= мосту через Тису| alt= | url= | email= | address= | lat=48.4412 | long=24.5468 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} праворуч від дороги, між дорогою та річкою Прут лежить помітний, вкритий зеленню, великий кусок скелі, який називають каменем Довбуша. Неподалік нього є {{listing| type = other | name= вказівник | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.43499 | long= 24.55220| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} на Стежку Довбуша. == Пересуваємось по маршруту == Від Каменя Довбуша прямуємо за вказівником через {{listing| type = other | name= сувенірний ринок | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.43500 | long= 24.55297| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} до {{listing| type = other | name=входу у заповідник | alt= | url= | email= | address= | lat=48.43495 | long= 24.55339| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }}. Вхід платний. Дорослий квиток коштує 20 грн, дитячий — 10 грн. Для дітей до 7 років та пільговиків вхід вільний. Вхід на маршрут оформлений дерев’яною композицією, зробленою в гуцульському стилі, у формі топірців. Зразу ж на початку маршрут проходить через ліс. На деяких деревах є спеціальні позначки, які допомагають не збитися з маршруту. Стежка є ґрунтовою або кам'янистою. В деяких місцях є спеціальні поручні, тримаючись за які йти значно легше. На маршруті можна оглянути: * урочище Дрібка: на всій території урочища залягають поклади каменю — ямненського пісковику; * кам'яні композиції скульптора Дарія Грабаря, що присвячені звільненню галицьких селян від кріпацтва у 1848 р. та опришкам, які діяли у Карпатах у XVIII-XIX ст.; * пам'ятку природи Скелі Довбуша; * краєвид на каньйон річки Прут та присілок Ямна; * місця зростання реліктової сосни; висота дерева сягає 60-70 м. == Застереження == * Часто трапляються ділянки, де доводиться проходити по каменях, покритих мохом та слиззю. Тому варто бути обережним. == Куди далі == маршрут «[[На гору Маковиця]]» {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} palhsytmd6trn2p7tjbv4ivv1leluww 0 2052 37677 36960 2025-05-30T03:27:33Z Чічка (не Аіака) 7542 Оскільки було змінено назву населеного пункту, я подекуди актуалізувало це 37677 wikitext text/x-wiki {{geo|50.389104|24.227282|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Бернардинський монастир (мур.) вул.Б.Хмельницького, 21.jpg | caption=Церква Святого Володимира (колишній костел Святого Духа) | city=Шептицький | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Chervonohrad.svg | population=68300 (01.01.2018) | callingcode=+380-3249 | website=http://www.chervonograd-city.gov.ua }} '''Шептицький''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] в північній частині [[Львівська область|Львівської області]], на правому березі річки Західний Буг. Шептицького адміністративно підпорядковані місто Соснівка та смт Гірник. Місто з цікавою історією, один з центрів вугільної промисловості заходу України. == Зрозуміти == Місто до 1951 року називалося Кристинопіль, бо було засноване 1692 року великим коронним гетьманом Щенсним Казимиром Потоцьким на честь своєї дружини Кристини Любомирської. До середини XIX століття містом володіли чотири різні господарі, а також від 1772 року до початку XX століття Кристинопіль належав одній з наймогутніших династій Австро-Угорщини — Габсбургам. У 1919 році ці землі окупувала [[Польща]]. 15 лютого 1951 містечко передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди. Замість цієї території Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні (пол. Ustrzyki Dolne) з районом в Бещадах (пол. Bieszczady). У 50-х роках XX століття на цих землях знайшли поклади вугілля, що дало потужний поштовх розвитку міста. У 2021 році Шептицький отримав свій брендинг — логотип і слоган. Їх затвердили на сесії 24 червня депутати міської ради, напередодні святкування Дня міста. Логотип із брендбуком зробила дизайнерка Людмила Заставна.При створенні логотипу використано візуальні образи, що ідентифікують місто як промисловий, історичний та вугільний центр. Ілюстративними елементами є вугілля, терикон, вагонетка, труба. «Зміст логознаку та чіткі лінії обраного шрифта логослова передають силу, працьовитість та впевненість. Поєднання темнокоричневого та помаранчевого кольорів асоціюються з видобутими корисними копалинами та теплом. Символ блискавки уособлює енергійність та дієвість», — так обґрунтовує символіку логотипу дизайнер. Слоганом міста стала фраза «Місто сильних!». Його запропонувала компанія Sasquatch Digital та уродженець Шептицького Роман Геращенко. «Згідно з обґрунтуванням, що пояснює слоган, Шептицький – місто з давньою величною історією та яскравим сьогоденням. Столиця знатних та сильних правителів роду Потоцьких; тут бували і жили сильні історичні постаті: Шептицький Андрей, Іван Франко, Бобинський; це індустріальне серце Львівщини та столиця вугільновидобувної галузі західної України з сильною промисловістю; край сильних тілом і волею шахтарів; місто з багатою культурою; сильними традиціями та звичаями», — пояснюють у Шептицькій міськраді == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт — '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Шептицького з аеропорту можна доїхати потягом, автобусом або на таксі (відстань 78 км). === {{Потягом}} === Шептицький знаходиться на перетині залізничних шляхів Львів — Ковель та Сокаль — Рава-Руська. Вокзал знаходиться у центрі міста (вул. Богдана Хмельницького, 25), поряд з автостанцією. З головного вокзалу [[Львів|Львова]] до Шептицького можна дістатися електропотягом за 2 год 25 хв (повна вартість 16 грн.).<BR/>З [[Ковель|Ковеля]] до Шептицького час в дорозі орієнтовно складе 3 год (вартість 19 грн.).<BR/>З [[Рава-Руська|Рави-Руської]] до Шептицького електропотяг доїде за 2 год 10 хв (повна вартість 13 грн.).<BR/> '''[http://railway.lviv.ua/schedule/suburban Розклад руху приміських поїздів по станції «Червоноград» на сайті «Львівської залізниці»]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}'''. Також через Шептицький проходить один пасажирський потяг № 141/142 сполученням Київ — Львів — Київ. Час у дорозі орієнтовно 1 год 40 хв, вартість проїзду складе 24-27 грн.<BR/> '''[http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23245&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA Розклад руху пасажирських поїздів по станції Червоноград на сайті «Укрзалізниці»]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}'''. === {{Автомобілем}} === '''Зі [[Львів|Львова]]:'''<BR/> По вул. Б. Хмельницького до Галицького Перехрестя (великої розв'язки на північному в'їзді в місто) і далі дорогою {{Автошлях|M|09}} до [[Жовква|Жовкви]]. Об'їхати місто по окружній до північного в'їзду, на перехресті повернути праворуч. Продовжити рух дорогоою {{Автошлях|Р|15}}. Дорога до [[Жовква|Жовкви]] хорошої якості, далі до Великих Мостів місцями розбита, після виїзду з міста і до с. Сілець — у жахливому стані. Від Сільця до Червонограда дорога нещодавно відремонтована. На в'їзді у місто біля пам'ятника шахтарям продовжити рух прямо до центру. Відстань 70 км. Мандрівка триватиме орієнтовно 1 год 20 хв. '''З [[Ковель|Ковеля]] і [[Володимир-Волинський|Володимира-Волинського]]:'''<BR/> Автошляхом Ковель-Жовква {{Автошлях|Р|15}} через [[Турійськ]], [[Володимир-Волинський]], Нововолинськ. У с. Острів повернути ліворуч, доїхати до західного в'їзду, продовжити рух прямо до центру міста. Відстань 115 км з [[Ковель|Ковеля]] можна подолати за 2 год. З [[Володимир-Волинський|Володимира-Волинського]] мандрівка триватиме орієнтовно 1 год на відстань 62 км. Дорога середньої якості, місцями присутня колійність та окремі вибоїни. '''З [[Рава-Руська|Рави-Руської]]:'''<BR/> Автошляхом Червоноград — Рава-Руська {{Автошлях|Т|1404}} майже від кордону з [[Польща|Польщею]] через міста [[Угнів]] та [[Белз]] відстань складе 60 км, але стан дороги дуже поганий, краще обрати інший шлях, наприклад через [[Жовква|Жовкву]] по автошляху {{Автошлях|M|09}}, об'їхавши місто ліворуч до перехрестя з автошляхом {{Автошлях|Р|15}}, далі рухаючись ним до Червонограда. У такому разі відстань 75 км можна подолати за 1 год 10 хв. === {{Автобусом}} === Автостанція знаходиться навпроти залізничної станції по вул. Богдана Хмельницького. Зі '''[[Львів|Львова]]''' від АС-2 «Північна» до Червонограда автобуси відправляються кожні 15-20 хв, є декілька рейсів від АС-8 (Двірцева площа). Час в дорозі орієнтовно 1 год 45 хв. Вартість проїзду в межах 50-55 грн.<BR/> З '''[[Ковель|Ковеля]]''' більшість автобусів відправляються до Червонограда зранку, вартість проїзду складе в межах 71 — 91 грн. у залежності від перевізника і триватиме близько 3 год . Дорогою автобус обов'язково проїжджає '''[[Володимир-Волинський]]''', звідки квиток коштуватиме в межах 41 — 54 грн., і мандрівка триватиме 1 год 30 хв. == Транспорт == Громадський транспорт міста представлений 10-ма автобусними маршрутами. === Міські маршрутки === {| class="wikitable sortable" |- ! № маршруту !! Назва маршруту !! Маршрут |- | № 1 || Автовокзал — Застава || Автовокзал — вул. Сокальська — вул. В.Стуса — вул. Шептицького — вул. С.Бандери — вул. В.Iвасюка — вул. Клюсiвська — вул. Перемоги — пл. Соборна — вул. Св. Володимира — вул. Бобинського — вул. Травнева — вул. Й. Слiпого — вул. Б.Хмельницького — Застава (вул. Львiвська) |- | № 2 || Автовокзал — вул. Львівська — вул. Св. Володимира (Автопарк) || Автовокзал — вул. Сокальська — вул. С.Бандери — вул. В.Iвасюка — вул. Клюсiвська — вул. Перемоги — пл. Соборна — вул. Св. Володимира — вул. Бобинського — вул. Травнева — вул. Заньковецької — вул. Львiвська — вул. Св. Володимира- пл. Соборна- вул. Перемоги — вул. Клюсiвська — вул. В.Iвасюка — вул. С.Бандери — вул. Сокальська — Автовокзал |- | № 3 || Автовокзал — Застава || Автовокзал — вул. Сокальська — вул. В.Стуса — вул. В.Iвасюка — вул. Клюсiвська — вул. Перемоги — пл. Соборна — вул. С. Володимира — вул. В. Бобинського — вул. Травнева — вул. Й.Слiпого — вул. Б.Хмельницького — Застава (вул. Львiвська) |- | № 4 || Автовокзал — ВГРЗ || Автовокзал — пр. Шевченка — вул. В, Iвасюка — вул. Клюсiвська — вул. Перемоги — пл. Соборна — вул. Св. Володимира — ВГРЗ (вул. Львiвська) — вул. Б.Хмельницького — Автовокзал |- | № 4а || Автовокзал — ВГРЗ || Автовокзал — вул. Б.Хмельницького — ВГРЗ (вул. Львiвська) — вул. Св. Володимира — пл. Соборна — вул. Перемоги — вул. Клюсiвська — вул. В, Iвасюка — пр. Шевченка — Автовокзал |- | № 5а || Автовокзал — Автовокзал || Автовокзал — пр. Шевченка — вул. Чорновола — вул. Клюсiвська — вул. Iвасюка — вул. Корольова — вул. Гетьмана Мазепи — вул. С.Бандери — вул. Шептицького — вул. В.Стуса — вул. Сокальська — Автовокзал |- | № 7 || Автовокзал — смт. Гiрник по мiсту || Автовокзал — вул. Сокальська — вул. С.Бандери — вул. В.Iвасюка — вул. Клюсiвська — вул. Перемоги — пл. Соборна — вул. Б. Хмельницького — Застава (вул. Львiвська) — смт. Гiрник |- | № 8 || Червоноград АВ — Соснiвка АС || Автовокзал — вул. Б.Хмельницького — вул. Львiвська — Автопарк (вул. Св. Володимира) — Застава (вул. Львiвська) — смт. Гiрник — м. Соснiвка АС |- | № 9 || Червоноград АВ — Соснiвка (Соснiвська мiська лiкарня) || Автовокзал — вул. Б.Хмельницького — вул. Львiвська — Автопарк (вул. Св. Володимира) — Застава (вул. Львiвська) — смт. Гiрник — м. Соснiвка: вул. 22 Сiчня — Соснiвська мiська лiкарня |- | № 10 || Соснiвка АС — Червоноград АВ || м. Соснiвка АС — смт. Гiрник — Застава (вул. Львiвська) — вул. Б.Хмельницького — пл. Соборна — вул. Перемоги — вул. Клюсiвська — вул. В.Iвасюка — пр. Шевченка — Автовокзал |} Вартість проїзду по місту від 5 до 12 грн. у залежності від маршруту.<BR/> Докладніше про міські маршрутки із схемами пасажирських перевезень на сайті міської ради в розділі '''[http://www.chervonograd-city.gov.ua/mm11nn.php Розклад руху транспорту — мiськi маршрутки]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' === Таксі === {| class="wikitable sortable" |- ! Адреса паркування !! Оператор паркування !! Контактні телефони |- | вул. Б.Хмельницького (перед огорожею знесеного залiзничного вокзалу); вул. Б. Хмельницького (навпроти залiзничного вокзалу) || Петрущак А. Р. || 4-62-09 |- | вул. Сокальська (лiва сторона проїзної частини вiд будiвлi ринку, заїзна кишеня бiля житлового будинку № 6); вул. Героїв Майдану (на проїзнiй частинi вулицi перед ринком «Левада»); вул. С. Бандери (на проїзнiй частинi вулицi навпроти житлового будинку № 14); вул. Шептицького (бiля церкви св. Йосафата); вул. Iвасюка (бiля житлового будинку № 20) || Якимчук І. В. || 4-99-99, 0677674856 |- | вул. Стуса,22 (перед будiвлею ТзОВ «Гравiс»); пр. Шевченка (навпроти «Барвiнку»); вул. Шептицького (навпроти центральної пошти); вул. Б.Хмельницького — залiзничний вокзал; вул. В.Стуса (навпроти будинку 19); вул. Шептицького (заїзна кишеня навпроти «Ощадбанку») || Микита В. В. || 4-22-22, 0971642111 |- | вул. С.Бандери (вздовж огорожi ТзОВ «Форсаж»); вул. С.Бандери (навпроти центрального входу ТзОВ «Форсаж») || Єчкалов С. В. || 4-24-24, 2-23-43, 0678462415 |- | пр. Шевченка (навпроти Вiчевої площi); вул. Сокальська (навпроти буд.№ 10) || Мішталь В. В. || 0639775413, 0967844766 |- | вул. В.Iвасюка (бiля ресторану «Ретро») || Костенко В. В. || 4-11-11, 2-76-24, 0984575500 |- | вул. Iвасюка (в районi пам'ятника загиблим воїнам у Другiй свiтовiй вiйнi); пр. Шевченка, 14а (бiля фiлiї «Приватбанку») || Дубецький М. Є. || 097-300-56-53 |} Проїзд у таксі по місту коштуватиме в середньому 40-60 грн., а до сусіднього міста [[Сокаль]] — 120–150 грн. == Що відвідати == [[Файл:Василіянський монастир Червоноград.jpg|thumb| Свято-Юрський монастир оо. Василіян]] [[Файл:Палац Потоцьких, вул. М.Шашкевича,10.jpg|thumb| Палац Потоцьких]] * {{listing|type=see | lat=50.384017 | long=24.233917 | name=Церква святого Володимира (Колишній костел Святого Духа) | alt= | address=вул. Б.Хмельницького, 20 | directions= | url= | facebook= | wikipedia=Церква святого Володимира (Червоноград) | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=культова споруда, храм УПЦ КП }} * {{listing|type=see | lat=50.383378 | long=24.232460 | name=Свято-Юрський монастир оо. Василіян | alt= | address=вул. Б.Хмельницького, 21 | directions= | url=http://www.osbm.org.ua/index.php/2014-11-26-09-44-45/novyny-provintsii/1600-vasyliianskyi-monastyr-sviatoho-yuriia-v-chervonohradi | facebook= | wikipedia=Монастир святого Юра (Червоноград) | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=50.382176 | long=24.236532 | name=Палац Потоцьких | alt= | address=вул. Пушкіна, 10 | directions= | url= | facebook= | wikipedia=Кристинопольський замок | email= | phone=+38 (03249) 20436, +38 (03249) 39743 | fax= | hours=9:00-17:00, вих. - Пн | price= | description= }} == Чим зайнятись == * {{listing|type=do | lat=50.382176 | long=24.236532 | name=Червоноградський музей історії релігії (Палац Потоцьких) | alt= | address=вул. Пушкіна, 10 | directions= | url=http://www.musej-krs.org/ | facebook= | wikipedia= | email=palac_potockyh@bigmir.net | phone=+38 (03249) 20436, 39743 | fax= | hours=9:00-17:00, вих. - Пн | price=для дорослих - 5 грн., для учнiв та студентiв - 3 грн. Вартiсть екскурсiї: для дорослих - 30 грн., для дiтей - 20 грн. | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing |type = eat |lat =50.392720 |long =24.233857 |name = Granat grill&wine |address = вул. Стуса, 14 |url = |facebook= https://https://m.facebook.com/GRANATgrillwine/ |hours = 10:00-23:00 |phone=+38 (067)8888387, +38 (063) 3183117 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =50.392433 |long =24.230488 |name = Кафе-бар «Сузір'я» |address = вул. Будівельна, 7 |url = |facebook=https://www.facebook.com/suzirya1995/ |hours = 10:00-23:00 |phone=+38 (067) 6741682 |price = |description = }} * {{listing | name= Гранат | alt=грузинський ресторан | url=https://georgian-restaurant-77.business.site/?m=true | wikipedia= | email=hinkalnya8@gmail.com | address=вул.В. Стуа 14 |type=| lat= | long= | directions=марширутне таксі №1,№5, №3 | phone=+380678888387 | tollfree=+380633183117 | fax= |skype=| hours=пн-чт 10-22, пт.-нд 11-23 | price=середня |description=| facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-11-29 | content=Для того, щоб відчути колорит Грузії і познайомитися з її кухнею, не обов'язково їхати у Тбілісі чи Батумі. Варто лише відвідати грузинсько-європейський ресторан Granat grill&wine , що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул. Василя Стуса 14 б }} === Середні ціни === * {{listing |type = eat |lat =50.382647 |long =24.234637 |name = Ресторан «Шахтар» |address = площа Соборна, 5 |url = |hours = 10:00-24:00 |phone=+38 (03249) 93308, +38 (063) 9037877, +38 (093) 0233644 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =50.390446 |long =24.236771 |name = Ресторан «Віктор і Я» |address = вул. Грушевського, 5 |url =http://eatrest.com/base/lvov/chervonograd/restoran/viktoriya/ukr.index.html |hours = 13:00-23:00 |phone=+38 (03249) 22494, +38 (050) 3705942 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =50.391287 |long =24.237465 |name = Ресторан «Dolce Vita» |address = вул. Грушевського, 7 |url =http://dolcevita-restaurant.com/ |hours = 12:00-23:00 |phone=+38 (03249) 48723, +38 (067) 3511600 |price = |description = }} === Дорого === == Де розважитись == * {{listing|type=do | lat=50.405297 | long=24.234096 | name=Розважальний центр "Вегас" | alt= | address= вул. Б.Хмельницького, 69 | directions= | url=http://rcvegas.com.ua/ | facebook=https://www.facebook.com/ec.vegas/ | wikipedia= | email= | phone= +38 (093) 4724161, +38 (068) 7091347, +38 (‎063) 5104207 | fax= | hours=вівтрок - п'ятниця з 15:00, субота - неділя з 12:00 | price= | description= }} *2 Ресторан з живою музикою [https://georgian.business.site/ Granat grill_and_wine]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ,вул. Стуса 14 == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep | lat=50.389518 | long=24.242177 | name=Мотель «Саксон» | alt= | address=вул. Героїв Майдану, 16 | directions= | url= | facebook= | wikipedia= | email= | phone=+38 (093) 2255525 | fax= | hours= | price= | description= }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | lat=50.401046 | long=24.237250 | name=Готель «Комфорт» | alt= | address=вул. Стуса, 11-б | directions= | url=http://comfort-hotel.com.ua/ | facebook= | wikipedia= | email=comfort.chervonograd@gmail.com | phone=+38 (03249) 46330, +38 (093) 9152415, +38 (098) 6763727 | fax= | hours= | price=одномісний - 350 грн., двомісний - 450 грн. | description=Біля готелю є загороджене місце для паркування, обладнане відеоспостереженням. Вдале розташування дозволяє швидко добратися до автобусного та залізничного вокзалу. Ми пропонуємо вам 9 комфортабельних номерів на будь-який смак.Всі кімнати облаштовані зручними меблями, душем, туалетом, сателітарним телебаченням, холодильником, безкоштовним Wi-Fi інтернетом. }} === Дорого === * {{listing|type=sleep | lat=50.386519 | long=24.230874 | name=Готельний комплекс «Шато» | alt= | address=вул. Б.Хмельницького, 27А | directions= | url=http://hotelshato.com.ua | facebook= | wikipedia= | email= | phone=+38 (096) 8856697, +38 (050) 7559995, +38 (032) 4947787 | fax= | hours= | price=економ - 700 грн., стандарт - 880-980 грн., напівлюкс - 1200 грн. | description=В інфраструктуру готельного комплексу входить: 31 готельний номер різних категорій; ресторан «Bonsoir» («Бонсуа»), що вміщує до 120 осіб; літня тераса ресторану; барбекю-бар «Le Grill», що вміщує до 70 осіб; конференц-зал, що вміщує до 80 осіб; цілободовий лобі-бар «Cher Ami»; більярдний бар «A la guerre»; дитяча ігрова площадка; кальянна; салон краси; послуги СПА: басейн, сауна, тренажерний зал, гідромасажна ванна, масажний кабінет. }} == Де навчатись == [http://dvnzchgek.edu.ua Державний вищий навчальний заклад «Червоноградський гірничо-економічний коледж»]. [http://www.vpu11.com.ua Вище професійне училище № 11]{{Dead link|date=листопада 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 80100 — 80109. == Куди далі == [[Сокаль]], [[Володимир-Волинський]], [[Ковель]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] ktaf2tr3en0mvn1pbom3u2m7fgybxir 0 2054 19180 19008 2018-02-17T19:53:20Z Wereskowa 1782 19180 wikitext text/x-wiki {{geo|49.223611|23.353056}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Vudnasxidnucu.jpg | caption= панорама на селище | city=Східниця | citylocal= | map= | arm= Shidnyca dro gerb.png | population= 2259 осіб | callingcode= +380 82391 }} '''Східниця''' знаходиться у Дрогобицькому районі [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == Селище міського типу, що розташоване у [[Дрогобич|Дрогобицькій агломерації]], за 10 км на південний захід від міста [[Борислав]]. Бальнеологічний курорт національного значення. Східниця розміщується на висоті 600–900 м над рівнем моря. Гори навколо селища досягають висоти 823 м. === Клімат === Зима тут м'яка, з частими відлигами; літо тепле з чергуванням сонячної та хмарної погоди. Середня температура січня −3,4 °C, липня +19 °C. Опадів 700–800 мм на рік (переважно навесні та влітку). == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Олеська з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 112 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція знаходиться у місті [[Трускавець]]. Від Трускавця можна доїхати на таксі (24 км) або маршрутним автобусом '''Львів-Східниця'''. === {{Автомобілем}} === * Зі [[Львів|Львова]] автомобілем потрібно їхати автошляхом {{автошлях|Е|471}} до села Пісочна. У Пісочній повернути праворуч на автодорогу {{Автошлях|Т|1402}}, далі через [[Дрогобич]], [[Трускавець]], Борислав до Східниця. Відстань Зі Львова — 111 км. Поїздка триватиме приблизно 2 год. * Автошляхом {{Автошлях|Т|1421}} від села Верхнє Синьовидне (27,5 км, 40 хв) * Автошляхом {{Автошлях|Т|1402}} від міста [[Турка]] (46 км, 2 год). === {{Автобусом}} === Східниця має пряме автобусне сполучення зі Львовом, звідки з головного залізничного вокзалу йде автобус «Львів - Східниця». Він знаходиться в дорозі майже 2,5 години і проїжджає через м. Трускавець. (див. [http://zymaghory.com/timeTable/ukr Розклад автобусів]) == Транспорт == == Що відвідати == * '''Два джерела мінеральної води''' — гідрологічна пам'ятка природи, джерела мінеральної води типу «Нафтуся». == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * готель-лікувально-оздоровчий комплекс «ДіАнна» * готель «Київська Русь» * лікувально-оздоровчий комплекс «ТуСтань» == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 82391. Телефонний код 3248. == Куди далі == [[Тустань]], [[Трускавець]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} f3vsfkvfpz61o6dkkqv08fwcf8dm3zz 0 2059 36935 36139 2025-04-03T00:22:16Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36935 wikitext text/x-wiki {{geo|49.033611|23.511667}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Maidan-skole-chs.jpg | caption= Майдан Незалежності | city=Сколе | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Skole.svg | population= 6269 | callingcode=+380-3251 }} '''Сколе''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Місто, районний центр Сколівського району Львівської області. Розташоване в долині річки Опір в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]], один з історичних центрів [[Бойківщина|Бойківщини]]. === Історія === Перша письмова згадка про Сколе датується 5 березня 1397 року, коли польський король Володислав II Ягайло надав братам Микові та Іванкові Волохам королівський привілей на володіння Сколе і довколишніми землями. === Клімат === Клімат у Сколе (Скольому) — помірно-континентальний, середньорічна температура повітря — +7ºС (липень +17,5 +16ºС, січень −4,5, −6ºС). Середня тривалість зими — 4—4,5 місяця. Середньорічний рівень опадів 924 мм. Для весни характерна переважно нестійка хмарна погода з проясненнями, влітку бувають сильні зливи, які часто спричиняють повені. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі аеропорти: * {{listing|type=go| | name= Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького | alt=аеропорт Львів | url=http://lwo.aero/ | wikipedia=Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького | email= | address= | lat=49.8136 | long=23.9605 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }}. Звідси до Сколе можна доїхати на таксі (відстань 109 км) або громадським транспортом (див. нижче). * {{listing|type=go| | name=Міжнародний аеропорт Ужгород | alt= | url= | wikipedia=Ужгород (аеропорт) | email= | address= | lat=48.636 | long=22.262 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }}. Звідси до Сколе можна доїхати на таксі (відстань 159 км) або міжміським автобусом. === {{Потягом}} === * Через Сколе проходить залізниця Київ-Чоп. {{listing|type=go| | name=Залізнична станція Сколе | alt= | url= | wikipedia=Сколе (станція) | email= | address= | lat=49.0339 | long=23.5045 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} приймає міжміські та міжнародні поїзди, зокрема, Львів-Ужгород, Київ-Ужгород, Львів-Мукачево, Київ-Чоп та інші. (детальніший розклад поїздів дивіться на [http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/ сайті Укрзалізниці]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) === {{Автомобілем}} === Через Сколе проходить автошлях {{автошлях|Е|471}} '''Львів-Мукачеве''' (він же {{автошлях|М|06}} — частина {{автошлях|Е|50}}). Зі Львова, обласного центру, поїздка атомобілем триватиме 1 год 40 хв (відстань 109 км). === {{Автобусом}} === * {{listing|type=go| | name=АС Сколе | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.0339 | long=23.5054 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} розташована поруч із залізничним вокзалом. Через автостанцію курсують міжміські автобуси '''Львів-Сколе''', '''Львів-Славсько''', '''Луцьк-Ужгород''', '''Ужгород-Івано-Франківськ''' та приміські маршрутні автобуси. == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Тухольські ворота| alt= | url= | wikipedia=Тухольські ворота | email= | address= | lat=49.05260 | long=23.53221| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} — перевал через північно-східне звуження Сколівської улоговини на в'їзді до Сколе * {{see | name=Храм великомученика Пантелеймона| alt= | url= | wikipedia=Храм великомученика Пантелеймона (Сколе)| email= | address= | lat=49.03574 | long=23.51361| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} — дерев'яна церква 1597 року * {{see | name=Костел Семи Скорбот Діви Марії| alt= | url= | wikipedia=| email= | address= | lat=49.03999 | long=23.51379| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} 1660 року, повністю перебудований 1895 року. * {{see | name=[[Національний природний парк «Сколівські Бескиди»]]| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=| long=| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }}. У тому числі: ** {{see | name=Кам'янецький водоспад| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.0336 | long= 23.5645| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} * {{see | name=Палац Гредлів| alt= | url= | wikipedia=Палац Гредлів | email= | address= | lat=49.0247 | long=23.4924| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} (сер. XIX ст.). Зараз тут діє школа-інтернат. * {{see | name=Пам'ятний знак 600-річчя Сколе| alt= | url= | wikipedia=| email= | address= | lat=49.03547 | long=23.51399| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} * {{see | name=Платан кленолистий| alt= | url= | wikipedia=Платан кленолистий (Сколе)| email= | address= | lat=49.040056 | long=23.52| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення == Чим зайнятись == * '''Рафтинг''' на річці Опір. Проходження ріки має 2-у категорію складності. ** Довжина маршруту «для новачків» '''Сколе — с. Верхнє-Синьовидне''' складає близько 15 км, тривалість такого сплаву в середньому — 3.5 години. ** маршрут '''Сколе — с. Розгірче''' протяжністю 30 км. * '''Піший туризм'''. Маршрути: ** «На гору Лопата» — маршрут на 12 км, який починається у Сколе передбачає відвідування водоспаду Кам'янка та Журавлиного озера. Тривалість — 5 год. ** еколого-пізнавальний маршрут «Бутивля-Майдан» (28 км). Маршрут починається у Сколе, далі пролягає долиною річки Бутивля та вздовж потічка Красний (притоки Бутивлі) до вершини Парашки; через гору Кривий Верх та хребет Середній (Мальманстальську складку), в обхід гори Виднога; через річку Майдачанка — до Майдану. Розрахований на 2 дні. ** «Бучина» (1,4 км). Може бути використаний при проведенні «уроків природи» для учнів шкіл. ** «По долині річки Кам'янка» (4 км). Маршрут починається біля траси Київ—Чоп, від автобусної зупинки «Дубина», далі повертає дорогою (за вказівником), проходить через залізниичну колію, міст на річці Опір та контрольний пункт (вхід на територію НПП «Сколівські Бескиди»); пізніше — вздовж річки Кам'янка до однойменного водоспаду; неподалік розміщене Журавлине, або Мертве озеро, а також рекреаційна зона. ** «До водоспаду на річці Кам'янка» (3,5 км). Маршрут починається у Сколому, проходить через урочище Павлів потік, вздовж річки Опір, повз трасу нафтопроводу «Дружба» та Чудиловий потік, далі — лісом через полянки до річки Кам'янка, де є водоспад. Тривалість 2 год. ** «Урочище Святослав — Павлів потік». Довжина маршруту 8 км. На маршруті можна попити «залізної води», оглянути краєвиди з хребта Зелем'янка, зокрема прилеглі гори та панораму Сколе. ** «На Парашку через водоспад Гуркало». с. Корчин — водоспад Гуркало — г. Парашка — м. Сколе; Загальна протяжність — 21 км. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Славське]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] c6ii6o5ljk83bfyltzknos9vkky8qrl 0 2060 34854 34853 2023-12-31T16:32:33Z Assyrian Human 6497 34854 wikitext text/x-wiki {{geo|49.9120|28.5829}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Berdyczów, klasztor warowny karmelitów Bosych P1350972.jpg | caption= | city= Бердичів | citylocal= | map= | arm= | population=78 523 | callingcode= 4143 }} == Зрозуміти == Перша згадка — 1430 рік, заснований хутір, що дістав назву Бердичів, ймовірно, від слова «бердиш» — бойова сокира. На початку XVIІ століття стає містечком. У цей час збудовано монастир ордену босих кармелітів, фортецю та млин. <br/> Від ХІХ ст. Бердичів стає центром торгівлі та залізничним вузлом. У цей час його також називали «Волинським Єрусалимом». Під час Другої Світової війни було страчено 38 536 людей, більшість з яких були євреями. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Оскільки місто є залізничним вузлом, дістатись до нього потягом з Києва, Харкова, Козятина, Вінниці, Львову, Рівного не є проблемою. З таких міст, як Хмельницький, Чернівці, Івано-Франківськ, доведеться їхати з пересадками. === {{Автомобілем}} === З Києва: 145 км автошляхом Е40 до Житомира, потім по М21 на південь ≈40 км. З Вінниці: 89 км, автошлях М21. З Рівного: 209 км — Т2309, коротша дорога, але місцями жахливе покриття.<br/> 230 км через траси Е40/М06.<br/> Зі Львову: 435 км через М06 и Е40/М06. === {{Автобусом}} === Автобусне сполучення налагоджено добре. Посилання на Бердичівський автовокзал: http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=181800 == Транспорт == Містом курсує 23 міських автобусних маршрути, які обслуговуються приватними перевізниками. == Що відвідати == <gallery> Бердичів (486) Фортечні мури з баштами.jpg| Бердичів - Костел Діви Марії DSC 4696.JPG| Бердичів (86) Костел святої Варвари.jpg| Бердичів (179) Нікольська церква.jpg| Бердичів (508) Троїцька церква.jpg| Кляштор кармелітів, Бердичів P1350971.jpg| </gallery> * {{see | name= Бердичівський костел святої Варвари| alt= | url= | email= | address= Європейська, 25| lat=49.893303 | long=28.588468 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * '''Монастир Босих Кармелітів''' з XVII століття. Комплекс складається з оборонних мурів фортеці, костелу, келій (Соборна пл., 25). * '''Бердичівська велика хоральна синагога''', нині рукавична фабрика (вул. Вінницька, 8). * '''Нікольська церква''' (поч. ХХ ст.), вул. Європейська, 2 * цегляні будинки ХІХ століття: складні візерунки цеглою на фасадах та старовинні ковані елементи варті відвідин. Будинки розкидані по місту, так що відшукати їх є окремим квестом. Можна скористатись списками пам'яток Вікіпедії. * кількаповерхові глиняні будинки — особлива родзинка старої забудови Бердичева. == Чим зайнятись == * відвідати музей історії м. Бердичева та Бердичівський історико-культурний заповідник * відвідати пантеон на могилі цадика Леві Іцхака Бердичівського <gallery> Бердичів (315) Вул. Мостова, 20.jpg| Бердичів (129) Вул. Джозефа Конрада, 7.jpg| Житловий будинок, 1909р. Нині відділ культури та освіти.JPG| Пантеон на могилі цадика Леві Іцхака Бердичівського, Бердичів.jpg| Пантеон на могилі цадика, Бердичів.jpg| Поселення Черняхівської культури в урочищі Дружба (Бердичів) DSC 4929.JPG| </gallery> == Що купувати == * {{buy | name= Бердичівське пиво | alt=berd-pivo.com.ua | url=| email= | address= Європейська 98/2| lat= 49.890705| long=28.601723 | directions= | phone= 04143 22121| tollfree= | fax= | hours= 8:00-18:00| price= | content= }} == Де поїсти == * {{eat | name=Сім бургерів | alt= | url= | email= | address= вулиця Європейська, 45| lat=49.892722| long= 28.591902 | directions= | phone=097 111 6711 | tollfree= | fax= | hours= 8:00-00:00| price= | content= }} * {{eat | name=Чара | alt= | url= | email= | address= вулиця Європейська, 26, | lat= 49.892209| long= 28.589494| directions= | phone= 093 130 0100| tollfree= | fax= | hours= 11:00-03:00| price= | content= }} == Де розважитись == * Пивний бар «Золотий лев» == Де зупинитись == Через зручне розташування з Бердичева завжди можна швидко повернутися до навколишніх міст. * {{sleep | name= Пан Готель| alt= | url= | email= | address= Привокзальна площа, 1А| lat=49.8967245| long=28.6002649 | directions=E | phone= +38 067 510-15-04| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name= Готель Deja Vu| alt= | url= http://hotel-dejavu.com/contact_information.html| email=reception@hotel-dejavu.com.ua | address= вулиця Вінницька, 3 | lat= 49.893820| long=28.581492 | directions= | phone= +38 (04143) 4-00-55| tollfree= | fax= | checkin= 12:00 | checkout=23:59 | price= 470 - 1200 | content= }} == Де навчатись == * Бердичівський медичний колледж * Бердичівський коледж промисловості, економіки та права * Бердичівський педагогічний коледж == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 13300-13309. Телефонний код +380 (4143) == Куди далі == Звідси можна дістатись до Хмільника, Козятина, [[Житомир]]а. {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Житомирської області]] s2ntqmebpwu96cxzh2ijfzf084o1p05 0 2061 36192 35169 2024-11-07T09:15:40Z KaraimJuliia 7243 36192 wikitext text/x-wiki {{geo|54.68594|25.28023|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image =Gediminas Tower.jpg | caption=Башня Гедеміна — один з найбільш впізнаваних символів Вільнюса. | city=Вільнюс | citylocal=Vilnius | website=http://www.vilnius-tourism.lt/ | arm = Grand Coat of arms of Vilnius.svg | population = 527 тис. (2013) | callingcode = +370 5 }} '''Вільнюс''' - столиця [[Литва|Литви]]. Адміністративний центр Вільнюського району і Вільнюського повіту. Знаходиться недалеко від кордону з Білорусією, в місці злиття річок Вільня і Неріс. == Зрозуміти == Ві́льнюс У центрі Вільнюса, на самому березі Няріса знаходиться '''пагорб Гедиміна''' з руїнами замку. Звідси на захід йде '''проспект Гедиміна''' - вісь Нового міста. '''Старе місто''' (''Senamiestis'') примикає до того ж пагорба з півдня і збудоване навколо пішохідної вулиці ''Pilies gatve'', яка плавно піднімається на пагорб і кілометри через два, пару раз змінивши назву, виходить до залізниці неподалік від вокзалу. Старе місто Вільнюса досить велике. На півночі воно обмежене річкою Няріс, на півдні - залізницею, на сході - маленькою річкою Вільня, а на заході - вулицею Pylimo gatve. На відміну від інших прибалтійських столиць, межа між історичним центром і іншим містом на карті Вільнюса начисто стерлася. Мандрівникам будуть цікаві не тільки Старе місто, а й прилеглі до нього райони, в тому числі ті які знаходяться за Вільня і відомі своєю неформальною обстановкою '''Ужупіс''' ( '' Užupis '') або тихий, розташований за Нярясом ''' Жверінас'''(' 'Žvėrynas' '). == Як дістатись == === {{Літаком}} === Власної авіакомпанії в Литві немає. Є прямі рейси зі Львова та Києва до Вільнюса літаками компанії [https://wizzair.com/uk-ua#/ Wizz Air]. Тривалість польоту - 1 година 20 хвилин. Рейси з однією та двома пересадками пропонують компанії airBaltic, Austrian Airlines, Belavia, LOT, Lufthansa та Ukraine International. Рейси Таллінн-Вільнюс, виконує Air Baltic (зазвичай двічі в день), вони призначені для швидкого переміщення між двома прибалтійськими столицями. На відміну від інших прибалтійських столиць, Вільнюс також уподобаний WizzAir'ом з рейсами в усіх можливих напрямках від Лондона і Осло до Кутаїсі і Тель-Авіва. [[Файл:Vilnius Airport main entrance.jpg|альт=|міні|Стара будівля аеропорту]] {{listing|type=go| lat=54.6431 | long=25.2808 | wdid=Q847711 | name=Аеропорт | alt=Oro uostas, IATA:VNO | image=Vilnius International Airport building.jpg | address= | directions= | url=http://www.vilnius-airport.lt/en/ | facebook= | phone={{phone|370||5 273 9305}} | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-07-28 | description=Аеропорт знаходиться на південній околиці Вільнюса і складається з сучасної будівлі, яка прибудована до старого терміналу. Реєстрація та зона вильоту знаходяться в новій будівлі, а приліт - в старій будівлі, де варто звернути увагу на багату ліпнину і інші атрибути нечастого в Прибалтиці сталіанса. Тут також є кіоск Narvesen, в якому продають журнали, кава і всякі дрібниці (в тому числі SIM-карти), стійка туристичної інформації, де дають безкоштовні карти, і два однотипних кафе з помірно дорогою випічкою (вдень буває гаряча їжа). У залі реєстрації знаходиться ще один Narvesen і стійка упаковки багажу Pack & Fly, що надає послуги камери схову (€ 5 за кожні 5 годин). Для очікування рейсу найкраще підходить тихе кафе ''Alaus uostas'' на третьому поверсі будівлі ({{hours ||| 8 | 30 | 22}}), де подають нехитру литовську їжу за помірними цінами. У зоні вильоту досить просторо, до паспортного контролю пара стійок з кавою-сендвічами за цінами, дещо вищим, ніж в Старому місті, але все-таки вони поступаються західноєвропейським. На другому поверсі є два повноцінних кафе: ресторан-піцерія і бар. За паспортним контролем всього одна стійка, на якій варять каву і продають сендвічі. У всьому аеропорту безкоштовний Wi-Fi. }} ''' Як дістатись ''' *''Поїзд'' в аеропорт ходить від вокзалу, час у дорозі 7 хв, квиток € 0.70 (у кондуктора). Інтервал руху не менше години. В аеропорту станція знаходиться в 100 м від терміналу (є вказівники). *''Автобус-експресс 3<sup>G</sup>'' не має, всупереч очікуванням, доступу до інтернету, але курсує кожні 10-15 хв, проходячи по вулиці Švitrigailos g. на деякому віддаленні від Старого міста та центру. *''Зручніше скористатися'' автобусами № 1 і 2 до вокзалу (зупинка знаходиться на стороні автовокзалу) або № 88, який здійснює широку петлю навколо Старого міста. Правда, кожен з цих автобусів ходить всього 1-2 рази на годину. * ''Автобус Airport Express'' курсує між аеропортом і автовокзалом з інтервалом 20-40 хв, в дорозі 10 хв, квиток: €1 (у водія). Всі автобуси зупиняються прямо перед терміналом. В автобусах діють звичайні міські квитки і смарт-карти (див. [[# Транспорт | Транспорт]]). Можна взяти квиток у водія за € 1. ''Таксі'' слід брати на офіційній стоянці біля виходу із залу прильоту: там стоять найдорожчі в місті, але принаймні офіційні машини. Поїздка в центр міста коштуватиме близько €10. Іноді зустрічаються і приватники, з якими потрібно торгуватися. Дешевше ж всього замовити машину з міста. === {{Потягом}} === Прямих поїздів до Вільнуса не має, але є можливість доїхати з Києва через Мінськ. Для мінських поїздів литовський прикордонний контроль проходить на вокзалі Вільнюса, а білоруський - на шляху прямування. У Латвію та Польщу поїздів з Вільнюса немає. [[File:Vilnius sta front.JPG|thumb|upright=1.35|Залізничний вокзал]] {{listing|type=go| lat=54.6702 | long=25.2843 |wdid= Q453936 | name= Залізничний вокзал | alt= Gelezinkelio stotis | image= Vilnius sta front.JPG | address= Geležinkelio g. 16 | directions= | url= | facebook= | phone= | fax= | email= | skype= |lastedit= 2015-07-26 | description= Вокзал знаходиться на південь від Старого міста в 2 км від собору, вежі Гедиміна і інших центральних об'єктів. Перед вокзалом велика площа з зупинками автобусів і тролейбусів, якими можна виїхати в спальні райони або проїхати навколо Старого міста до річки. Будівля вокзалу повоєнного стилю, виглядає досить безлюдно. Залу очікування немає, в його якості можна використовувати будь-які навколишні лавки, а також ''кафе Gusto Blyninė''({{hours|||7||20}}), де годують недорогими млинцями і традиційною литовською їжею. У кафе працює Wi-Fi, на самому вокзалі - не працює. Мандрівникові також будуть корисний крихітний ''супермаркет Maxima'' ({{hours|Пн|Пт|6||22}}, {{hours|Сб|Вс|7||21}}) в підвальному поверсі є автоматичні камери схову (близько € 1 за перші 12 год і потім приблизно стільки ж за кожну добу). Якщо ви бажають скоротати час можна відвідати ''музей литовських залізниць '' ({{hours|Вт|Пт|9||17}}, {{hours|Сб||9||16}}) або порозглядати встановлені на вокзалі макети. Якщо ви увійшли в вокзал з площі, по праву руку буде касовий зал з квитками на місцеві поїзди, а по ліву руку - міжнародні каси ({{hours|Пн|Пт|6|30|20|10}}, {{hours|Сб|Вс|6|30|21|}}). }} Прохід під залізничним шляхами впирається в пункт митного і паспортного контролю, призначений для тих, хто їде за кордон. Якщо ви приїжджаєте до Вільнюса з боку Білорусії, будьте готові до довгої черги, оскільки прикордонників мало, а людей - багато. У зворотньому напрямку ніякої черги зазвичай немає, так як вихід на платформу відкривається аж за 2 години до відправлення поїзда. З іншого боку, пройшовши прикордонний контроль занадто рано, ви ризикуєте стояти і вивчати магазин безмитної торгівлі або безцільно стояти на платформі (крамничок там зовсім мало, сховатися від спеки або холоду крім уже зазначеного магазину ніде). Квитки з Вільнюса до Мінська дорожчі, ніж внутрішні білоруські або литовські, і коштують близько €15 незалежно від того, де ви їх купуєте. === {{Автобусом}} === [[File:Vilnius bus station.JPG|thumb|upright=1.35|Автовокзал]] У Вільнюс регулярно курсують автобуси з Києва. Через Вільнюс проходить переважна більшість автобусів, що зв'язують [[Прибалтика|Прибалтику]] з рештою Європи. Найактивніший напрямок - [[Рига]], куди автобуси відправляються кожні 2 години (в дорозі 4-4.5 ч). До [[Варшава|Варшави]] 7-9 годин шляху, автобусів кілька, але вони в основному проходять і йдуть практично один за одним. Якщо вам потрібно в північні польські міста на кшталт [[Сувалки|Сувалок]] та [[Білосток]] а, краще їхати через [[Каунас]], який стоїть на прямій дорозі в [[Польща|Польщу]]. У напрямку [[Мінськ]]а зручніше їхати поїздом. 1-2 рази на день ходять прямі автобуси в [[Ліда|Ліду]], [[Барановичі]], [[Гродно]] та інші міста [[Білорусь|Білорусії]]. {{listing|type=go| lat=54.6708 | long=25.2818 |wdid= Q15688742 | name= Автовокзал | alt= Autobusų stotis | image= Vilnius bus station.JPG | address= Sodu g. 22 | directions= | url= http://www.autobusustotis.lt | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-07-26 | description= Автовокзал знаходиться поруч із залізничним і виглядає куди менш сучасно. Велика частина будівлі віддана під торгівлю. Праворуч від входу розташований касовий зал, де також є, наприклад, кіоск, зайнятий скупкою золота, а на другому поверсі над ними є безіменний кафе-бар ({{hours|||6||19}}),який якнайкраще з усім цим гармонує. Зліва від входу, в кінці коридору розташована буфет-їдальня ({{hours|||7|30|21}}) з дерев'яними меблями і дуже гуманними цінами. На другому поверсі супермаркет Iki ({{hours|||7||22}}), більший, ніж вокзальна Maxima. Камера зберігання знаходиться в багажному відділенні, представленому маленьким павільйоном в дальній частині платформ ({{hours|Пн||7||20|45}}, {{hours|Вт|Пт|5|25|20|45}}, {{hours|Сб||5|25|21|}}, {{hours|Вс||7||21|}}). }} === {{Автомобілем}} === На автомобілі можна проїхати через Чернігів і потім через Мінськ на Вільнюс. Дорога платна. '''Парковка''' У Вільнюсі є майданчики, призначені для паркування автомобілів, які працюють 7 днів на тиждень, 24 години на добу: * ''пр. Гедіміно 9А'' (підземна автостоянка під проспектом Гедіміно, вулицею Ж.Ляуксміно і площею В.Кудіркос, які мають 262 місць для легкових автомобілів). * ''вул. Тілт 14'' (багатоповерхова автостоянка на вулиці Тілт, яка має в 117 місць для легкових автомобілів). * ''вул. Т. Косцюшкос 1А'' (132 місця для легкових автомобілів; автостоянка розташована неподалік від Старого міста, тому тут зручно залишати автомобіль. Дорога від стоянки до Кафедральної площі, вулиці Пілес або проспекту Гедіміно займе всього близько 5 хвилин). Якщо Ви вирішите залишити автомобіль в центрі міста або в Старому місті, це Вам буде коштувати від 2 до 3 літів на годину. Розрахуватися готівкою можна за допомогою автоматів, встановлених поряд із стоянками або на вулицях, а безготівковий розрахунок можна зробити за допомогою короткого повідомлення (sms). Запам'ятайте, що автомати здачі не дають, тому заздалегідь підготуйте необхідну суму в монетах. ''' Обмеження швидкості ''' Легкові автомобілі в період з 1 квітня по 31 жовтня можуть пересуватися по автомагістралях зі швидкістю не вище 130 км/год, з 1 листопада по 31 березня - зі швидкістю не вище 110 км/год. На швидкісних автострадах з 1 квітня по 31 жовтня швидкість обмежена до 110 км/год, а з 1 листопада по 31 березня - до 100 км/год. На дорогах з асфальтовим або бетонним покриттям - не більше 90 км/год, на інших дорогах - не більше 70 км/год. == Транспорт == === Наземний транспорт === [[Файл:Solaris Trollino 12 in Vilnius.jpg|альт=|міні|Тролейбус Škoda 26Tr Solaris]] [[Файл:Solaris bus and trolleybuses in Vilnius.jpg|альт=|міні|Вільнюська Solaris]] Трамваїв у Вільнюсі немає і ніколи не було. Наземний транспорт представлений 19 тролейбусними і приблизно 60 автобусними маршрутами, що перебувають у власності муніципального оператора Vilniaus viešasis transportas''[http://www.vilniustransport.lt Vilniaus viešasis transportas]''. Хоча парк машин поступово оновлюється, на вулицях міста досі можна побачити старенькі радянські тролейбуси і абсолютно ностальгічні Ікаруси. '''[http://stops.lt/vilnius/ Паланувальник маршрутів]''' доступний на окремому сайті. На деяких зупинках висять електронні табло. Існує постійно оновлювана і випускається на декількох мовах схема громадського транспорту, яку можна безкоштовно взяти в офісах туристичної інформації. '''Квитки:''' водії продають паперові квитки за €1, але за таким квитком не можна робити пересадки. Якщо ви приїхали в місто більше, ніж на день, є сенс придбати за €1.5 смарт-карту (''Vilniečio kortelė''), що працює в якості електронного гаманця з двома типами квитків: на 30 хв (€ 0.64) і 60 хв (€ 0.93) - вибрати між ними потрібно в той момент, коли ви докладаєте карту до автомата в автобусі або тролейбусі. На ту ж карту можна зарядити квитки, що діють 24 год (€ 3.48) або 72 год (€ 6.08). При тривалому перебуванні і частих поїздках можна зарядити карту проїзним на місяць за €29. Продають і заряджають смарт-карти в офісах туристичної інформації або в кіосках Lietuvos spauda, ​​що зустрічаються по місту. Деякі автобуси мають «закінчення» <sup>G</sup>, що означає '''швидкісний маршрут''', тобто маршрут з меншим числом зупинок. На цих автобусах діють звичайні квитки. '''Режим роботи''': 5:30&ndash;23:00, після 11 вечора ще можна поїхати, але не скрізь. Вночі у вихідні ходять кілька спеціальних маршрутів з трьохзначними номерами і закінченням N. '''Вільнюський фунікулер''' піднімає втомлених пасажирів на пагорб Гедиміна в центрі міста. Режим роботи: {{hours|||10||18}}, з квітня по вересень до 21:00. Квиток: €1 в один кінець (2016). === Таксі === Ціни на таксі варіюються в широких межах: від €0.50 до €1.10 за км. Найкраще замовляти таксі по телефону (всі оператори досить вільно говорять по-російськи). * '''Ekipažas''' - 1446 (короткий номер в мережах Omnitel, Bite, Tele2) * '''Martono taksi''' - 240 00 04 або 1422 * інформація - по телефону '''1588'' == Що відвідати == {{Mapframe}} === Старе місто {{ЮНЕСКО}} === {{listing|type=see | name=Собор святих Станіслава і Владислава | alt= | url= | email= | address= | lat= 54.685889 | long=25.287878 | wdid=Q1281237| image=La cathédrale et le beffroi de Vilnius (7662553210).jpg| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} <br> {{listing|type=see | name=Вежа Гедиміна | alt= | url= | email= | address= | lat=54.6867 | long=25.2907 | wdid=Q1497616| image=Gediminas Tower (9654557728).jpg|directions=Потрапити можна або скориставшись фунікулером або піднявшись пішки по вимощеній доріжці | phone= | fax= | hours=Варто звернути увагу на табличку з часом відвідування оскільки ворота через які можна потрапити на гору закриваються без попередження і вийти можна буде тільки перебравшись через паркан | price = Вхід платний 5 літ для дорослих і 2літа для дітей | description= Розташована на замковій горі. З оглядового майданчика відкривається панорама старого міста. У вежі розташована філія Литовського національного музею. }}<br> {{listing|type=see | name=Ансамбль Вільнюського університету | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=Ансамбль відкритий для платного відвідування в березні - жовтні з 9 до 18 години, в листопаді - лютому з 10 до 17 години (вхід з двору Бібліотеки у двір Сарбевія) | price= | description=Ансамбль складається з з'єднуваних один з одним дванадцяти будинків з кількома корпусами, Костел св Яна і дзвіниці, що утворюють 13 дворів різної величини і планування. Займає майже весь квартал Старого міста, окреслений межами вулиць університету, Швянто Йоно, Пілес і Скапена. }}<br> {{listing|type=see | name=Будівля ратуші | alt= | url= | email= | address=Ратушна площа | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Пам'ятник архітектури, будівля побудована в стилі класицизму і без надмірностей. В даний час в фойє першого поверху відбуваються виставки. Основний зал другого поверху використовується при провидіння різних урочистих заходів.}}<br> {{listing|type=see | name=Церква святої Анни | alt= | url= | email= | address= | lat=54.683056 | long=25.293333 |wdid= Q937290 |image=St. Anne's Church in Vilnius (Wilno).JPG | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Одина з церков Вільнюса, побудована в готичному стилі. Є хоч і невеликою, але одною з найкрасивіших сакральних споруд міста. }}<br> {{listing|type=see | name=Президентський палац | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Розташована в Старому місті, поруч з філологічним факультетом Вільнюського університету в будівлі колишнього єпископського палацу, згодом генерал-губернаторського палацу. Вона неодноразово перебудовувалася. У 1824-1832 палац був перебудований за проектом петербурзького архітектора В.П.Стасова (1769-1848) з привнесенням елементів ампіру і тоді палац і отримав нинішній вигляд. До початку XX століття служив резиденцією віленських генерал-губернаторів. У 1898 перед палацом був споруджений пам'ятник М.Н.Муравйову, зараз на його місці звичайна площа. }}<br> {{listing|type=see | name=Бастіон захисної стіни стіни | alt=Барбакан | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=see | name=Гостра брама | alt=Аушрос вартай | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> === Пам'ятники === {{listing|type=see |lat=54.6853 | long=25.2886 | name=Памятник князю Гедимінасу | alt= |image= Gediminas (9630354965).jpg | url= | email= | address= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Досить неодназначний пам'ятник розташований на Кафедральній площі. Вибір монумента було надано населенню. Його можна охарактеризувати як типовий приклад пострадянської скульптури у Литві. }}<br> {{listing|type=see | name=Меморіальні дошки | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=see | name=Три хрести | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=see | name=Меморіальний ансамбль в пам'ять про радянських воїнів Великої Вітчизняної війни на Антакальнісі | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=see | name=Статуя ангела | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Позолочена статуя ангела дмущого в горн поставлений на колону. Знаходиться в районі Ужупіс }}<br> {{listing|type=see| lat=54.6843 | long=25.2762 | wdid= | name=Памятник Пятрасу Цвірка | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-15 | description=Встановлено в 1959 році, скульптор Ю.Мікенас, архітектор В.Мікучяніс. }}<br> {{listing|type=see| lat=54.6815 | long=25.2814 | wdid= | name=Памятник Саломеї Неріс | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-15 | description=Встановлено в 1974 році, скульптор В.Вільджюнас, архітектори Г.Баравікас, Г.Рамуніс. }}<br> ===Ужупіс=== Район відокремлений від старого міста річкою Вільня, потрапити до нього можна через один з 5 мостів. Колись цей квартал займали ремісники і бідна частина населення міста; в наші дні в Ужупіса розташовуються художні галереї, кафе і різноманітні магазини. До середини 1990-х років це був занедбаний район, з високим рівнем злочинності. Але з приходом в політику мера міста А. Зуокаса, почалося поступове відродження району. Серед людей мистецтва цей район завжди був дуже популярним, багато хто з них, жили саме в ньому. В кінці 1990-х років, силами живших там людей творчих професій була проголошена жартівлива "Незалажна Ужупська Республіка" ( "Nepriklausoma Užupio Respublika"). День незалежності Республіки святкується 1 квітня. У республіки є своя конституція, уряд, прапор, гімн, гроші та інші атрибути незалежної держави. ===Жверінас=== {{listing|type=see | name=Церква матері господньої | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} === Лаздінай === {{listing|type=see| lat= 54.6829 | long=25.2131 | wdid= | name=Скульптура «Ранок» | alt= | image= | address=біля будівлі по вул. Architektų, 152 | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | description=Встановлена в 1975 році, скульптор Гядимінаса Каралюса, архітектор В.Чеканауськас, в 1980-х р. вважалася символом нового Вільнюса. }}<br> {{listing|type=see| lat= 54.67369 | long=25.21380 | wdid= | name=Флюгер | alt= | image=Лаздинай4.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-15 | description=Скульптура встановлена в 1973 році. Висота 11 метрів. Скульптор Т.К.Валайтіс. }}<br> ===Інші пам'ятки=== {{listing|type=see | name=Новий центр міста | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=see| lat=54.6872 | long=25.2148 | wdid= | name=Телебашня | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours=10:00-22:00 | price=21 літ для дорослих | lastedit=2018-02-14 | description=Побудована в 1980 році. Є найвищою спорудою в місті. Обладнано кафе «Паукшчю Такасі» (Чумацький шлях) яке робить один оборот за 45 хв, таким чином можна оглянути все місто з висоти пташиного польоту. Ризикніть замовити каву із жолудів }}<br> {{listing|type=see| lat=54.6965 | long=25.2720 | wdid= | name=Скульптура «Перші ластівки» | alt= | image= | address=біля колишнього Музею революції, поточний адреса Konstitucijos prospektas, 22 | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-15 | description=Встановлено в 1987 році, скульптори Ю.Мікенас, К.Богданас, архітектори Г.Баравікас, А.Насвітіс. }}<br> {{listing|type=see | name=Статуї на Зеленому мості | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=see| lat=54.6934 | long=25.2784 | wdid= | name=Вільнюський планетарій | alt= | image=Vilniaus_planetariumas.JPG | address=Konstitucijos pr. 12A | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-15 | description=Відкрився в 1962 році. Бувають цікаві лекції. }}<br> {{listing|type=see| lat=54.7359 | long=25.4036 | wdid= | name=Ботанічний сад Вільнюського університету | alt= | image= | address= | directions=дістатися можна від кільця Антакальніса {{Транспорт|авт|18, 38, 114}} до зупинки Kairėnai | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-15 | description=Заснований в 1974 році. З травня по жовтень відвідування платне. }}<br> ===Парки і сквери=== {{listing|type=see | name=Серейкішкю | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=see | name=Вінгіс | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=see | name=Вяркю | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=see | name=Павільніс | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> ==Чим зайнятись== ===Музеї=== {{listing|type=do | name=Національний музей Литви | alt= | url=http://www.lnm.lt/ | email=muziejus@lnm.lt | address=вул. Арсенало 1 і Арсенало 3 | lat= | long= | directions= | phone=+370 5 262 9426 | fax= | hours=травень - вересень Вівторок–Субота 10.00–17.00, Неділя 10.00–15.00, жовтень - квітень Ср–Нд 10.00–17.00 | price=дорослим - 5 Літ, дітям - 2 Літ | description=Музей розташований в двох будівлях Старому (вул. Арсеналу 1) і Новому (вул. Арсеналу 3) арсеналі. У будівлі старого арсеналу представлена історія Литви та етнокультурна експозиція. У новому арсеналі розташувалася доісторична експозиція (виставлені археологічні знахідки з моменту появи перших людей на території Литви).}}<br> {{listing|type=do | name=Музей прикладного мистецтва | alt= | url=http://www.ldm.lt | email=tdm@takas.lt | address=вул. Арсенало 3А | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=Вівторок–Субота 11.00–18.00, Неділя 11.00–16.00 | price=Дорослим - 6 Літ, дітям дошкільного віку та інвалідам безкоштовно| description=Будівлю музею побудовано на залишках основи захисної стіни нижнього замку. У підвалі можна побачити фрагменти культурних шарів раннього Вільнюса. Експозиція час від часу змінюється. Постійно демонструються знахідки, виявлені при розкопках і реконструкції нижнього замку. }}<br> {{listing|type=do | name=Дом сігнаторів | alt= | url=http://www.lnm.lt | email=signataru.namai@lnm.lt | address=вул. Піліес 26 | lat= | long= | directions= | phone=+370 5 231 4442 | fax= | hours=травень - вересень Вівторок–Субота 10.00–17.00, Неділя 10.00–15.00, жовтень - квітень Вівторок–Субота 10.00–17.00 | price=2 Літ | description=Історична будівля, в якій 16 лютого 1917 був підписаний акт відновлення незалежності Литви. Для того, щоб відзначити цю подію, обладнана ціла кімната. }}<br> {{listing|type=do | name=Музей жертв геноциду | alt= | url=http://www.genocid.lt/muziejus/ | email=muziejus@genocid.lt | address=вул. Ауку 2А | lat= | long= | directions= | phone=+370 5 249 6264 | fax= | hours=Середа–Субота 10.00–18.00, Неділя 10.00–17.00 | price=Дорослим - 6 Літ, діти до 7 років і інвалиди бесплатно | description=Музей організований в будівлі КГБ. }}<br> {{listing|type=do | name=Державний єврейський музей Віленського Гаона | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=do | name=Музеї Вільнюського університету | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=do | name=Музей залізниць | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=do | name=Музей церковної спадщини | alt= | url=http://www.bpmuziejus.lt | email=muziejus@bpmuziejus.lt | address=вул. Шв. Миколо 9 | lat= | long= | directions= | phone=+370 269 7803, +370 5 269 7800 | fax= | hours=Вівторок–Субота 11.00-18.00 | price=Дорослим - 9 Літ, учням, студентам і пенсіонерам - 5 Літ. Останню п'ятницю місяця вхід безкоштовний | description = Експозицію складають церковні книги, інвентар, а також роботи ремісників, які не відносяться до богослужіння. }}<br> {{listing|type=do | name=Музей енергетики і техніки | alt= | url=http://www.emuziejus.lt | email=info@emuziejus.lt | address=вул. Рінктінес 2 | lat= | long= | directions= | phone=+370 5 278 2085 | fax= | hours=Вівторок–Субота 10.00–17.00 | price=Дорослим - 10 Літ, дітям і студентам - 5 Літ | description=Музей розташовується в будівлі колишньої електростанції. В експозиції представлені механізми цієї ж електростанції. Іншу частину експозиції займають автотехніка (кадилак 1904 року Horch 1937 і т. д.), А також історія індустріалізації країни з часів ремісників до розпаду СРСР. }}<br> ===Центри мистецтва=== {{listing|type=do | name=Національний художній музей Литви | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=do | name=Центр сучасного мистецтва | alt= | url= | email=info@cac.lt | address=Vokiečių 2 | lat= | long= | directions= | phone=+370 5 2121945 | fax= | hours= | price= | description= }}<br> ===Спортивні центри=== {{listing|type=do | name=Імпульс | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=do| lat=54.6995 | long=25.2671 | wdid= | name=Литовський центр дітей и молоді | alt=Lietuvos vaikų ir jaunimo centras | image= | address=Konstitucijos prospektas, 25 | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-16 | description=Спорткомплекс для дітей (колишній Палац піонерів і школярів), але в певний час можуть ходити і дорослі. Є 25-метровий басейн. }}<br> ===Кинотеатри=== {{listing|type=do | name=Скальвія | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=do | name=Форум сінема | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> ===Театри и концертні зали=== {{listing|type=do| lat=54.6894 | long=25.2783 | wdid= | name=Театр опери і балету | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | description= }}<br> {{listing|type=do | name=Мяну спаустуве | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=do | name=Утянос прамогу арена | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=do | name=Палац конгресів | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=do| lat=54.6861 | long=25.2837 | wdid= | name=Литовський національний театр драми | alt= | image= | address=Gedimino pr. 4 | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | description=Побудований в 1981 році, тоді ж над головним входом було встановлено скульптурну композицію «Свято муз» (ск. С.Кузма, арх. А. і В.Насвітіс). }}<br> ===Бібліотеки=== {{listing|type=do| lat=54.6830 | long=25.2872 | wdid= | name=Бібліотека Вільнюського університету | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | description=Спочатку потрібно зареєструватися біля входу. Цей же квиток буде дійсний і в читальнях MKIC. }}<br> {{listing|type=do| lat=54.7229 | long=25.3280 | wdid= | name=MKIC читальні бібліотеки Вільнюського університету | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | description= Нова будівля. До 21:00 вхід вільний, пізніше залишатися можуть тільки зареєстровані користувачі. Реєстрація також потрібна для користування комп'ютером.}}<br> {{listing|type=do| lat=54.6908 | long=25.2636 | wdid= | name=Литовська національна бібліотека імені Мартінаса Мажвідаса | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | description=Побудована в 1963 році. Вхід вільний, щоб користуватися комп'ютерами потрібна реєстрація. }}<br> {{listing|type=do| lat=54.68026 | long=25.27994 | wdid= | name=Публічна бібліотека Адама Міцкевича | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | description=Заснована в 1950 році. Зареєстровані користувачі можуть брати книги додому на місяць. }}<br> == Що купувати == ===Торгові центри=== {{listing|type=buy | name=PC Panorama | alt= | url=http://www.panorama.lt | email=info@panorama.lt | address=Saltoniškių g. 9 | lat= | long= | directions= | phone=+370 (686) 39060 | fax= | hours=8:00-23:00 | price= | description= }}<br> {{listing|type=buy | name=VCUP | alt= | url=http://www.vcup.lt | email=info@vcup.lt | address=Konstitucijos pr.16 | lat= | long= | directions= | phone=+370 650 38 853 | fax= | hours=10:00-22:00 | price= | description= }}<br> {{listing|type=buy | name=PC Akropolis | alt= | url=http://www.akropolis.lt | email=vilnius@akropolis.lt | address=Ozo g. 25 | lat= | long= | directions= | phone=1588, +370 659 53 824 | fax=+370 5 249 2771 | hours=8:00-23:00 | price= | description= }}<br> {{listing|type=buy | name=PC Ozas | alt= | url=http://www.ozas.lt/ | email=info@ozas.lt | address=Ozo g. 18 | lat= | long= | directions= | phone=+370 5 210 0150 | fax=+370 5 210 0151 | hours=8:00-23:00 | price= | description= }}<br> ===Ринки=== * Гарюнай (Gariūnai) - вул. Гарюну 71 (Gariūnų g, 71) * Ринок Калварію (Kalvarijų turgūs) - вул. Калварію 61 (Kalvarijų g. 61) * Ринок Тімо (Tymo turgūs) ===Вулична торгівля=== Досить багато творів місцевих умільців продається на вул. Піліес (Pilies g.) В самому серці старого міста. == Де поїсти == Традиційною литовської їжі в Вільнюсі багато, спробувати її можна практично в кожному кафе. Частіше за інші страви вам зустрінеться šaltibarščiai (холодний буряковий суп на кефірі, подається з гарячою картоплею - іноді перекладається як борщ, хоча не має з борщем нічого спільного), cepelinai (цепеліни - великі галушки, зроблені з вареного і протертої картоплі, зазвичай з начинкою), balandėliai (голубці) і koldūnai (пельмені - бувають вареними або смаженими). Традиції м'ясних страв приблизно ті ж, що і в сусідніх країнах, включаючи Україну. Характерні місцеві інгредієнти - це лісові гриби, ягоди, сир і, звичайно ж, картопля, за кількістю якій Литва анітрохи не поступається Білорусії. Традиційна вулична їжа - караїмські пиріжки Кібіна (kibinai), зроблені з прісного пісочного тіста з різноманітною (найчастіше солоною) начинкою. Запивати їжу прийнято пивом (alus), на ринку якого в Вільнюсі (та й у всій Литві) лідирують місцевий Švyturys і зварений за ліцензією бельгійський Grimbergen. Багато хороших соків місцевого виробництва, квас (gira) не менше популярний, ніж в Україні. Каву варять всюди, зазвичай вона середньої міцності (juoda kava - чорна кава), а в більш просунутих місцях бувають і еспресо, і капучино, і інші, більш оригінальні варіанти. Чай в Литві теж дуже поширений. Вільнюські заклади громадського харчування трохи дорожчі, ніж в литовській провінції, а в центрі міста ціни, ясна річ, стають ще вище, місцями наближаючись до західноєвропейських. За винятком їдалень (яких небагато) розраховуйте заплатити €3-4 за просте гаряче блюдо (пельмені, цепеліни), €5-6 за щось велике і м'ясне, €2 за келих пива і €1.20-1.50 за чашку кави. У центрі буде дорожче, хоча за €10-12 цілком реально повечеряти і там. Кафе з розумними цінами часто зустрічаються уздовж вулиці Pylimo gatve і в кварталах на захід від неї. Вдень по буднях багато закладів пропонують недорогі бізнес-ланчі. === Дешево === {{listing|type=eat| lat=54.67546 | long=25.28233 |wdid= | name= Gero alaus kampelis | alt= | image= | address= Raugyklos g. 5 | directions= біля синагоги | url= | facebook= https://www.facebook.com/Gero-alaus-kampelis-1788173637990018/ | phone= | email= | skype= | hours= {{hours|Пн|Пт|11||23}}, {{hours|Сб||13||23}}, {{hours|Нд||13||22}} | price= | lastedit=2016-07-28 | description= Маленьке кафе, добротна литовська їжа і кілька видів розливного пива. }}<br> {{listing|type=eat| lat=54.67596 | long=25.28886 |wdid= | name= Gusto blyninė | alt= | image= | address= Aušros vartų g. 6 | directions= пішохідна вулиця по дорозі від вокзалу | url= http://www.gusto.lt | facebook= | phone= | email= | skype= | hours= {{hours|||9||22}} | price= | lastedit=2016-07-28 | description= Млинцева-кафе з неймовірною різноманітністю не тільки начинок, а й самих млинців: звичайних, гречаних, картопляних, шпинатовий і навіть шоколадних. Меню вражає великою кількістю цін в діапазоні €1-2, хоча повна порція буде коштувати трохи дорожче: своя ціна є і у самого млинця, і у замовленого до нього соусу. Крім млинців перекусити можна супами і гарячими стравами за цінами їдальні. Ще один заклад тієї ж мережі знаходиться на залізничному вокзалі. Wi-Fi. }}<br> === Середня вартість === {{listing|type=eat |lat=54.6840 | long=25.3573 | name=Belmontas | alt= | address= Belmontas g. 17 | directions= | url=http://www.belmontas.lt | email= | phone= | fax= | hours= {{hours|||12||23}} | price= | lastedit=2016-07-28 | description= Ресторан і розважальний парк, що розташувався в реконструйованому старому млині на пагорбах на схід від міста. Місце цікаве саме по собі, а ось в кулінарному плані відвідувачі його не рекомендують. }}<br> {{listing|type=eat| lat=54.68337 | long=25.28953 |wdid= | name= Forto Dvaras | alt= | image= | address= Pilies g. 16 | directions= на пешеходной улице в одном квартале от холма Гедимина | url= | facebook= | phone= | email= | skype= | hours= {{hours|||11||24}} | price= Гаряче: €5-8 | lastedit=2016-07-28 | description= Мережевий ресторан литовської кухні, став для більшості туристів її еталоном. З урахуванням розташування в центрі ціни на подив гуманні, порції великі, а самі страви - смачні, проте вільних столиків в піковий час може не бути. }}<br> {{listing|type=eat| lat=54.6903 | long=25.2642 |wdid= | name= Leleko | alt= | image= | address= Gedimino pr. 49 | directions= | url= | facebook= https://www.facebook.com/lelekorestoranas/ | phone= | email= | skype= | hours= {{hours|Пн|Пт|11||23}}, {{hours|Сб|Вс|11||22}} | price= | lastedit=2016-07-28 | description= Приємний ресторан української кухні. Відвідувачі особливо рекомендують борщ, котлету по-київськи, а також закуску з чорного хліба і сала, яку принесуть безкоштовно, якщо ви замовите правильну комбінацію алкоголю. }} ===Дорого=== {{listing|type=eat| lat=54.67695 | long=25.27654 |wdid= | name= Tbilisi | alt= | image= | address= Naugarduko g. 12 | directions= | url= | facebook= https://www.facebook.com/tbilisirestaurant/ | phone= | email= | skype= | hours= {{hours|||11|30|22}}, П'ятниця и Субота: до 23:00 | price= Хінкалі: €6.50-8, гаряче: біля €15 | lastedit=2016-07-28 | description= Затишний ресторан грузинської кухні, на думку деяких відвідувачів - кращий в Литві. }} === Кондитерські === {{listing|type=eat| lat=54.68041 | long=25.28580 |wdid= | name= Ponių laimė | alt= | image= | address= Stikliu g. 14 | directions= | url= http://www.stikliai.com/delicatessen-vilnius/ | facebook= | phone= | email= | skype= | hours= {{hours|Пн|Пт|9||20}}, {{hours|Сб||10||20}}, {{hours|Вс||11||19}} | price= | lastedit=2016-07-28 | description= Стара, існуюча мало не з радянських часів кондитерська помітна здалеку за своїми писаними ставнями. Тут багато чудових солодощів, для більш серйозного перекусу можна замовити салати, а днем буває і гаряча їжа. Ціни за мірками Старого міста помірні. }} == Де розважитись == Ужупіс - найкраще місце для компанії, яка зібралась попити пива. ==Де зупинитись== ===Дешево=== {{listing|type=sleep | name=А свячу намай | alt=A svečių namai | url=http://www.ahostel.lt {{dead link|July 2017}} | email=info@ahostel.lt | address=вул. Соду 8, Соду 17, Св. Степоно 15 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }}<br> {{listing|type=sleep | name=Дайлес академійос наквінес намай | alt=Dailės akademijos nakvynės namai | url= | email= | address=вул. Латако 2 | lat= | long= | directions= | phone=+370 5 212 0102 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }}<br> {{listing|type=sleep | name=Молодіжний будинок ночівлі Фортуна | alt=Jaunimo nakvynės namai Fortuna | url=http://www.fortunahostel.lt | email=fortunahostel@lha.lt | address=вул. Лієпкальнто 2 | lat= | long= | directions= | phone=+ 370 623 45050 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }}<br> {{listing|type=sleep | name=Come to Vilnius Hostel | alt= | url=http://cometovilnius.eu/ | email=cometovilnius@gmail.com | address=Sv. Stepono 15 Vilnius, LT-01139 | lat= | long= | directions=Пішки 5 хвилин від залізничного і автовокзалу Вільнюса | phone=+37065605036 | fax=+37065602665 | price=от 15 євро за місце | checkin= | checkout= | description=Безкоштовно надаються кава і чай. Можна також вийти в інтернет з громадського комп'ютера. Є Wi-Fi. }}<br> {{listing|type=sleep | name=Panorama Hotel | alt= | url=http://www.panorama-hotel-vilnius.com/ | email= | address=Sodu str. 14, Vilnius 3211, Литва | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }}<br> ===Средньої вартості=== {{listing|type=sleep | name=Rinno | alt= | url=http://www.rinno.lt/ | email= | address=Vingriu g. 25 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price= | checkin= | checkout= | description=Тихий готель. Смачні сніданки. Можна вийти в інтернет з громадського комп'ютера. }}<br> ===Дорого=== {{listing|type=sleep | name=Radisson Blu Astorija | alt= | url= | email= | address=Didzioji g. 35/2 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }}<br> {{listing|type=sleep | name=Shakespeare Boutique | alt= | url= | email= | address=Bernardinu g. 8 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price= | checkin= | checkout= | description=Стильний літературний готель. Кожна кімната присвячена літературному персонажу. Є бібліотека, ресторан, Wi-Fi. }}<br> {{listing|type=sleep | name=Ramada | alt= | url= | email= | address=Subaciaus g. 2 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }}<br> == Застереження == Старе місто - досить безпечне місце в будь-який час доби, чого не можна сказати про інші райони міста. Не варто в темний час доби з'являтися в Шніпішкесе, Науяместісе, Науянінкае і спальних районах міста. == Зв'язок == У місті діє безкоштовна мережа WiFi на Кафедральній площі, вул. Піліес і Вокечу, пр. Гедимінаса, а також на АЗС Лукойл і в багатьох кафе. Крім того, безкоштовно можна підключитися практично в всіх готелях. == Куди далі == * [[Каунас]] — друге за чисельністю місто Литви, стара столиця країни * [[Тракай]] {{Перекладено|мова=ru|стаття=Вильнюс}} {{footer|ispartof=Литва|type=Місто}} kwfh3649aemtbfotkifyirkw6jwkdmc 0 2063 33254 31788 2022-08-24T01:46:59Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat 33254 wikitext text/x-wiki {{geo|48.2025|22.6375|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Берегове (131).jpg | caption= | city= Берегове | citylocal= | map= | arm= | population= 23 926 | callingcode=3141 }} == Зрозуміти == Засноване 1063 року герцогом Лампертом під назвою '''Лампертгаза''' (Lamperthaza). Від 14 ст. дістало статус королівського міста та привілеї. Неодноразово було зруйноване та спалене. Назва '''Береґсас''' вперше згадується у 1504 році.<br> Берегове розташоване на березі річки Вірке, за 75 км від Ужгорода та 5 км від угорського кордону. Відоме термальними водами та виноробним заводом, розташованим у приміщенні колишньої резиденції графів Шенборнів. Більшість населення угорської національності. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Через місто курсують потяги Львів-Солотвино та Київ-Солотвино.<br> Також є електрички Батеве-Королеве, Тячів-Ужгород. Якщо користуватись ними, то час у дорозі до Ужгорода займе 5 годин, до Хуста - 3 години. === {{Автомобілем}} === З Ужгорода: трасою Е50/М06 до Мукачева, потім по М24 на південь.<br> З Хуста: автошлях Н09 до Великих Копань, звідти по трасі М23 через Виноградів, Бене та Мужієве. === {{Автобусом}} === Автостанція знаходиться по вулиці Мужайській, 52. Автобусне сполучення добре налагоджене. == Транспорт == Містом пересуваються переважно пішки або велосипедами, чому сприяє відсутність значного перепаду висот на території міста. На значні відстані можна під'їхати автобусами приміського сполучення. == Що відвідати == <gallery> Берегове_вул._Мукачівська,_3.jpg| Адмінбудинок Берегове (54) Будівля готелю “Орослан”,.jpg|Будівля готелю “Орослан” Берегове (77) Будинок обласного архіву.jpg|Будинок обласного архіву Берегове (166) графський двір.jpg|графський двір Берегово Костел Воздвиження Святого Хреста.jpg|Воздвиженський костел Берегове. Воздвиженський костел.JPG|Воздвиженський костел Берегове, Реформатська церква 1.jpg|Реформатська церква 5. Берегове Комплекс споруд винзаводу.jpg|Комплекс споруд винзаводу Берегове, Будинок райвійськкомату 1.JPG|Будинок райвійськкомату Берегове. Сечені 32.JPG|житловий будинок Берегове (121) вул. Хмельницького, 27.jpg|житловий будинок </gallery> *Дім дегустацій – Шато Чизай (Урочище Чизай,1) - знаходиться на території винного заводу Чизай, екскурсія з дегустацією 145 грн (2021 рік). == Чим зайнятись == *Скупатися в термальних басейнах відпочинкового комплексу "Жайворонок" (вулиця Шевченка, 112). Можна взяти білет на 2 години за 230 грн (ціни 2021 року). На території відкриті й закриті басейни, баня. З собою мати рушник, капці, взимку не зайвим буде халат. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === *Ресторан Шеркерт (вулиця Міговка, 13). *Бар-ресторан Ф Кока (вулиця Мужайська, 71). === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name= Кімнати відпочинку| alt= автостанція | url= | email=http://zakavto.com.ua/hostel-beregovo-avto/ | address= Мужайська 52| lat= 48.195217| long=22.653473 | directions= | phone= +380 50 434 6639| tollfree= | fax= | checkin= 12:00| checkout= 11:00| price=120 | content= }} === Середні ціни === === Дорого === * {{sleep | name= Золота Пава | alt= | url= | email= | address= пл. Ф. Ракоци, 1| lat=48.2061568| long= 22.6467383| directions= | phone=067 510-15-04 | tollfree= | fax= | checkin= 14:00| checkout= 11:00| price= 500-800 гривень за номер | content= Історична будівля казино. Номери обладнані ванними кімнатами, кондиціонерами та телевізорами. }} == Де навчатись == * Закарпатський Угорський институт імені Ференца Ракоці ІІ. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 90200. Код міста - 3141 == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] dvgeqg2gwfss5062rirmais53kavw2q 0 2064 33725 20847 2022-10-15T18:26:32Z Trident of Neptun 6004 33725 wikitext text/x-wiki {{geo|48.805|25.588}} {{pagebanner}} {{parkbar | park=Джуринський водоспад | parklocal= | website = | image=Джуринський водоспад, 07.05.2017.jpg | caption=Верхній каскад водоспаду | city= | landscape= | attraction = | fauna = | flora = }} '''Джуринський водоспад''' знаходиться в Тернопільській області, Україна. == Зрозуміти == Джуринський (Червоногородський) водоспад — найвищий рівнинний водоспад України. Знаходиться в [[w:Червоне_(урочище)|урочищі Червоному]] та входить до складу [[w:Національний_природний_парк_«Дністровськ|Національного природного парку "Дністровський каньйон"]]. Назва водоспаду пов'язана з річкою [[w:Джурин_(річка)|Джурин]]. Дослідники вважають, що водоспад штучного походження втім конкретної інформації не збереглося до наших часів. Повна висота водоспаду 16 м, ширина близько 20 м. Водоспад має 3 каскади. У теплі літні дні тут купаються туристи з усієї України. Найбільш повноводним водоспад є під час рясних опадів та в осінній період. == Як дістатись == Найкомфортніше дістатись у складі екскурсійної групи, або власним автомобілем. Спершу варто їхати до села [[w:Нирків|Нирків]], а звідти за вказівниками. Також комфортно подорожувати до Джуринського водоспаду велосипедом, адже там проходить велосипедний маршрут. == Плата/Дозвіл на відвідування == Плата за відвідування Джуринського водоспаду не стягується. == Що відвідати == Перед спуском до водоспаду на території місцевого дитячого табору знаходяться руїни [[w:Червоногородський_замок|Червоногородського замку]]. Плата за відвідування руїн не стягується. == Чим зайнятись == З розваг тут фотографування, піші та велопрогулянки. У теплу пору року під водоспадом можна скупатися. == Що купувати == Перед спуском до Джуринського водоспаду біля місцевого дитячого табору та перед самим водоспадом можна придбати пам'ятні сувенірні магніти з фотографіями водоспаду. == Де поїсти == Біля точок продажу сувенірів є невеликі кіоски-кафе, де можна попити чаю або кави та поїсти фаст-фуд. == Де зупинитись == Готелів чи хостелів у цій місцевості немає, тож для ночівлі потрібно взяти з собою намет й базове туристичне спорядження. == Застереження == Оскільки місцевість лісиста, то тут водиться багато змій, в тому числі і отруйних. Також варто утриматися від збору ягід та грибів, видів яких ви не знаєте. Біля річки часто бувають комарі та мошки, тому при відвідуванні варто користуватися захисними аерозолями й кремами. == Куди далі == Через Джуринський водоспад йде велосипедний маршрут, який проходить частиною заповідника та виходить до [[w:Дністровський_каньйон|Дністровського каньйону]]. Можна продовжити подорож каньйоном, або дістатися до міста [[w:Заліщики|Заліщики]] і звідти продовжувати подорож країною. {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Національний парк}} eyd3xdi1tlc30rgwatddykmzurynnnm 0 2065 36639 36636 2025-03-10T15:27:10Z Assyrian Human 6497 /* Де поїсти */ 36639 wikitext text/x-wiki {{geo|48.1397222222|23.0330555556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Виноградів Вознесенський костел 4719.jpg | caption= | city= Виноградів | citylocal= | map= | arm=Vynogradiv gerb.png | population=25 543 | callingcode=3143 }} '''Виноградів''' знаходиться в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Виноградів розташований біля підніжжя Чорної гори. Відстань до Ужгорода — 95 км, до угорського кордону — 20 км, до Румунії — 15 км. Дата заснування невідома, у першій згадці, датованій 1262 роком, Севлюшу (угор. ''виноградний'') надані привілеї королівського міста. На початку XIV століття збудовано замок Канків. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Курсують потяги Львів-Солотвино та Київ-Солотвино. Багато електричок. === {{Автомобілем}} === З Ужгорода: трасою Е50 до Мукачева, потім по Н09 до Великих Копань, повернути направо на М23. Відстань 115 км, час у дорозі — 2 години. === {{Автобусом}} === Автовокзал знаходиться по вулиці Чкалова 87. [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=211300 Посилання на табло вокзалу] == Транспорт == Громадського транспорту в містечку немає, хоча автовокзал знаходиться досить віддалено від центральної частини. == Що відвідати == * {{see | name= Маєток графа Жіґмонда Перені| alt= | url= | email= | address= вул. Копанська, 10| lat= 48.138801| long=23.043848 | directions= | phone=+380 96 818 2619 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Садиба, флігелі, в'їздна брама та величний парк позаду маєтку варті відвідин. }} * {{see | name= Севлюшська синагога | alt= | url= | email= | address= Пушкіна 10| lat= 48.142078 | long= 23.035594| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name=Угочанський замок Канків | alt=Канковар | url= | email= | address= вулиця Коцюбинського | lat= 48.140847| long= 23.050034| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name=Вознесенський костел | alt= | url= | email= | address=вулиця Миру, 2| lat=48.140467 | long=23.033836 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Зведений у 13-15 ст. }} * {{see | name= Францисканський монастир | alt= | url= | email= | address= вул. Миру 3| lat=48.139926| long= 23.034104| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} <gallery> Виноградів Угочанський замок.jpg| Виноградів Францисканський монастир.jpg| Виноградів Палац барона Перені.jpg| Виноградів Вознесенський костел.jpg| NagyszolosFotoThalerTamas00011.jpg| Виноградів Дитячий будинок № 3.jpg| Угочанський замок 4670.jpg| Vynohradiv Zakarpatskyi station.jpg| Виноградів 2017 (158) Францисканський монастир.jpg| 21-212-0054 Адміністративний будинок.jpg| Виноградів Чорна Гора (заказник).JPG| Nagyszöllös Izraelita templom ( וינוגרדוב, Виноградів) בית הכנסת בסעליש.JPG| </gallery> == Чим зайнятись == На початку травня проходить фестиваль '''Угочанська Лоза'''. == Що купувати == == Де поїсти == * {{eat | name=пивбар "Севлюшська пивниця" | alt= | url= | email= | address=Площа Миру, 4, | lat= 48.139750| long= 23.037397| directions= | phone= +380 67 263 2644| tollfree= | fax= | hours= 10:00-00:00| price= | content= }} * {{eat | name= Bonna Pizza| alt= | url= | email= | address=вулиця Корятовича, 2 | lat= 48.140417| long= 23.021074 | directions= | phone=050 510 4305 | tollfree= | fax= | hours= 10-23| price= | content= }} * {{eat | name=Three Oaks | alt= Шашлична Три дуби | url= | email= | address= Пушкіна 39| lat= 48.144834| long= 23.035238 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{sleep | name= Готель Виноградів | alt= | url= | email=hotel-vinogradiv.com.ua | address=Площа Миру, 4, | lat= 48.139940| long= 23.036670| directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 400 гривень за номер. | content= }} * {{sleep | name= Guest House Marketti | alt= | url= | email=housemarketti.business.site | address=Гички, 23 | lat=48.137932 | long=23.012550 | directions= | phone= 050 010 4626| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=від 450 гривень за номер. | content= }} == Де навчатись == * '''Виноградівський державний коледж Мукачівського державного університету''' == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 90300-9315. Телефонний код 3143. == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] ayclga47v10s6g39vfi03pew2lt6yzm 0 2066 37638 33724 2025-05-25T11:29:41Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37638 wikitext text/x-wiki {{geo|55.1833333333|30.1666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Вітебськ | citylocal= | map= | arm= | population=369,9 тис (на 1.01.2017) | callingcode=+375 212 }} '''Вітебськ''' знаходиться в [[Білорусь|Білорусі]]. Адміністративний центр [[Вітебська область|Вітебської області]], порт на річці Західна Двіна. == Зрозуміти == Транспортний, промисловий та культурний центр півночі країни вважається «культурною столицею» Білорусі. Місто спочатку було дуже космополітним, місто, в якому мирно співіснували люди різних національностей, віросповідань та культур. Зараз місто набагато однорідніше в лінгво-культорологічному плані. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Вітебськ здійснює пасажирські перевезення чартерними рейсами Вітебськ — Анталья. === {{Потягом}} === Є залізничне сполучення з містами Білорусі. Також є потяги до Росії та України. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобуси до різних міст країни. Також є сполученя з Росією та Україною. == Транспорт == У місті діють: * 11 маршрутів тролейбусного сполучення; * 9 маршрутів трамвайного сполучення; * 50 маршрутів автобусного сполучення; * 53 маршрути маршрутних таксі. Вітебський трамвай був уведений в експлуатацію 1898 року, на рік раніше, ніж у [[Москва|Москві]] і на 9 років раніше, ніж у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] і через 7 років після [[Київ]]ського трамваю. == Що відвідати == [[Файл:ВІЦЕБСК. Дабравешчанская царква - VICIEBSK. Church of the Annunciation - ВИТЕБСК. Благовещенская церковь (XII).jpg|thumb|upright=1.35|Благовіщенська церква]] * {{listing | name=Благовіщенська церква| alt= | url= | wikipedia=| email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content=Храм є пам'яткою сакральної архітектури XII століття. }} * {{listing | name=Воскресенська церква| alt= | url= | wikipedia=Церква Воскресіння Христового (Вітебськ) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content=Чудова пам'ятка архітектури у стилі віленського бароко. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == У Вітебську є торгові центри — «Білорусь», «Евікон», «Континент», «Привокзальний», «Марко-сіті», «Вітебський універмаг», «Мега», «Тріо». З фірмового білоруського зазвичай закуповуються м'ясом-ковбасами, трикотажем, жіночою білизною, взуттям. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Два основні напрямки з Вітебська — на захід у Полоцьк та на схід у Смоленськ. Під час руху на південь вам зустрінеться Орша, великий транспортний вузол з окремими визначними пам'ятками. На півночі — Невель і Великі Луки, далеко не найцікавіша частина Псковської області. На околицях Вітебська є два колишні повітові містечка, не дуже цікаві, але які зберегли якусь частину старої забудови та поодинокі пам'ятки: Містечко та Лепель. {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] dyhp4mjz48cgzqwlpjccdjlx6f8usxz 0 2069 36586 28780 2025-03-04T00:49:59Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36586 wikitext text/x-wiki {{geo|51.5|23.833333|zoom=11}} {{pagebanner}} {{parkbar | park=Національний природний парк "Шацькі озера" | parklocal= | website =http://shpark.com.ua | image=Озеро Світязь з висоти.jpg | caption= | city= | landscape= | attraction = | fauna = | flora = }} == Зрозуміти == '''Шацькі озера''' - група з 23-х озер, розташованих у межиріччі Прип'яті та Західного Бугу. Знаходяться у Шацькому районі Волинської області, найближче місто - Шацьк. Для рекреації найбільше придатні Світязь та Пісочне. Створений національний природний парк, до складу якого входять озера, заболочені території та ліси. === Історія === Шацький НПП створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 р.Початкова площа парку складала 32515 га. 16 серпня 1999 р. указом Президента площу парку було збільшено до 48977 га. У 1995 році — водно-болотні угіддя Шацького НПП в рамках Рамсарської конвенції віднесені до територій, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів. 2002 рік — рішенням 17-ї сесії Бюро координаційного Комітету ЮНЕСКО МАБ парку було надано статус біосферного резервату «Шацький». 2012 рік — за програмою ЮНЕСКО, створено міжнародний біосферний резерват «Західне Полісся», до складу якого увійшли біосферні резервати «Шацький» (Україна), «Західне Полісся» (Польща) та «Прибузьке Полісся» (Білорусь). === Ландшафт === Більшу частину парку займають ліси, переважно соснові (55,3%), луки(7,3%), чорничні-зеленомохові та осокові болота (1300 га (2,7%), водойми (14,1%). Орні землі, сади та дороги займають близько 20,6 % території. === Флора і фауна === В узагальненому списку рослин, що зустрічаються на території Шацького НПП, представлено 974 види. [http://shpark.com.ua/flora/ Детальніше:]{{Dead link|date=березня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} У парку зростають 44 види рослин занесених до «Червоної книги України». Серед них пальчатокорінник Фукса, пальчатокорінник травневий, лілія лісова. Фауна представлена типовими поліськими видами. Всього зареєстровано ссавців – 55 видів, птахів – 241, плазунів – 7, земноводних – 12, риб – 30, з яких 37 видів занесені до Червоної книги України, а 10 – до Європейського Червоного списку. Зустрічається заяць, їжак, сарна, кабан, також гагари, баклани, чаплі, лебеді. <gallery> Шацькі озера, місцеві.jpg| Жабурник звичайний на Пулемецькому озері.jpg| Шацькі озера, мешканці.jpg| </gallery> === Клімат === Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою, нестійкими морозами. Літо не спекотне. Висока вологість та значна кількість опадів. == Як дістатись == '''Автомобілем або автостопом''' Зі Львову: по М09 до Жовкви, трасою Р15 до села Верби, де повернути на дорогу Т0302 до Шацька. Відстань 218 км, приблизний час - три години. З Луцька: по М19(Е85) до Ковеля, звідти по М07(Е373)до повороту на Любомль. Звідти по Т0302. Відстань 155 км, приблизний час - 2 години. З Києва: 520 км по М07. З Хмельницького: по Е550 до Тернополя, звідти по М19 через Кременець та Дубно до Луцька. Відстань 415 км. '''Потягом або автобусом''' Потягом до Ковеля, звідти рейсовим автобусом до Шацька. У Шацьку пересісти на бус до Світязя/Мельників/Гряди. == Плата/Дозвіл на відвідування == При в'їзді в національний парк обладнані КПП, де потрібно сплатити за відвідування парку: 3 гривні/день перебування з людини, 15 гривень за автівку, 20 за в'їзд бусу, 30 за автобус. Після кінця серпня на КПП найчастіше за все нікого немає. == Транспорт == Курсують автобуси до '''Шацьку''' та до пансіонату '''Шацькі озера'''. На зупинках вивішено розклад руху автобусів. Прямим рейсом можна дістатись до Ковеля, Луцька, Львову, Тернополя. Територією парку краще пересуватись на велосипедах або власним автотранспортом. == Що відвідати == * {{see | name=Острів на озері Світязь | alt= | url= | email= | address= | lat=51.502663| long=23.834547 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Можна винайняти човна або катамаран та поплисти до острову, де гніздується велика кількість птахів. }} * {{see | name= Петропавлівська церква| alt= | url= | email= | address=провулок Монастирський, Світязь | lat=51.487406| long=23.855433 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= 1846 рік. }} <gallery> Світязь Петропавлівська церква (35).jpg|Петропавлівська церква Шацький національний природний парк, оз.Світязь, перигелій 22 градуса.jpg|оз.Світязь Пісочне озеро,.jpg|Пісочне озеро Пісочне озеро, берег.jpg|Пісочне озеро Шацький національний природний парк, оз. Пісочне.jpg|оз. Пісочне Schatsk Svytiaz 01.JPG| Старі човни.jpg| Зустрічаємо сонце.jpg| Озеро Світязь з висоти.jpg| Пулемецький заказник, берег озера.jpg| </gallery> == Чим зайнятись == Практично у кожній садибі є можливість винайняти ровер; також в Шацьку та Світязі багато сезонних пунктів прокату, де можна взяти велосипед або квадроцикл. На пляжах діють пункти прокату човнів,катамаранів, яхт та дошок для віндсерфінгу. Влітку облаштовують дитячі майданчики з водними гірками. На центральному пляжі Світязя навпроти готелю Лемарк влітку влаштовують перегляди кіно під відкритим небом. * {{do | name=Парк активного відпочинку | alt= | url= | email= | address= навпроти повороту на пансіонат "Шацькі Озера" | lat=51.472774| long= 23.807743 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10-20 | price= | content= }} * {{do | name= Прокат велосипедів | alt= | url= | email= | address=навпроти повороту на пансіонат "Шацькі Озера" | lat=51.472774 | long=23.807743 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Що купувати == == Де поїсти == * {{eat | name=КітПес | alt= | url= | email= | address= вулиця 17 Вересня, 94А, Мельники| lat= 51.562231| long=23.929138 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10-23| price= | content= }} * {{eat | name= Фелічіта| alt= | url= | email= | address= вулиця 50 років Перемоги, 45, Шацьк | lat=51.490218 | long= 23.920972 | directions= | phone=067 332 7030 | tollfree= | fax= | hours= 10-22| price= | content= }} * {{eat | name= Легенда| alt= | url= | email= | address= вулиця 50 років Перемоги, 20, Шацьк| lat=51.488992 | long=23.922080 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 10-23| price= | content= }} * {{eat | name= Лемарк | alt= | url= | email= lemark.com.ua | address=вулиця Жовтнева, 111Д, Світязь | lat= | long= | directions= | phone= 096 952 7098, (098) 10-26-624| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-18 | content=До послуг відвідувачів готель, ресторан, кафе, сауна. }} == Де розважитись == * {{drink | name=Abu Dhabi lounge bar | alt= | url= | email= | address= | lat= 51.480298| long= 23.848531| directions= | phone=098 718 1646| tollfree= | fax= | hours=15:00-00:00 | price= | lastedit=2018-02-18 | content= }} == Де зупинитись == На території парку дуже багато баз відпочинку. Всі вони користуються попитом і щоб розміститися з комфортом, краще бронювати місця ще за місяць. === Нічліг === [http://www.shatsk.info Більшість баз відпочинку можна переглянути тут.] === Кемпінг === * {{sleep | name=Кемпінг на Пісочному | alt= | url= | email= | address= | lat=51.572134 | long=23.901205 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= '''(ціни 2016)''' 20 гривень/доба за палатку, 20 грн/доба за авто. | content= }} * {{sleep | name=Незабудка | alt= | url= | email= | address= | lat=51.473068 | long=23.817828 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Ціни на добу: палатка від 1 до 4 людей - 20 грн, від 4 - 30 грн. Стоянка авто -20, буса - 30, автобуса - 40, трейлера - 40 '''(ціни 2016)'''. | content= є освітлення, вода, туалети, сміттєві баки. Поруч магазини. }} === Під відкритим небом === Влітку стихійно отаборитись з палатками не вийде: приходять лісники та направляють до кемпінгу. Приблизно з середини вересня лісники вже не приходять. == Застереження == * На пунктах прокату краще взяти широкі легкі човни. Плануючи поплисти на острів, слід пам'ятати, що до нього близько 4 км, а на середині озера вітер та хвилі, навіть коли біля берега штиль. * Займаючись віндсерфінгом, варто пам'ятати, що іноді майстерності початківців недостатньо, щоби повертатися в ту сторону, звідки приплив з попутнім вітром. * У ресторанах, особливо тих, де великий наплив туристів, уважно перевіряйте чек. Не виключена наявність у ньому того, що ви взагалі не замовляли. * Якщо плануєте зупинятись з палаткою, варто взяти багато клейонки, навіть якщо палатка з високою водонепроникністю. Дощить тут часто. == Куди далі == Можна відвідати [[Любомль]], [[Ковель]], [[Володимир-Волинський]]. {{footer|ispartof=Волинська область|type=Національний парк}} nqogjm68v4mqitxrhc3mge4xml7bikx 0 2070 36933 19249 2025-04-03T00:21:49Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36933 wikitext text/x-wiki {{geo|49.235833|22.978056}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Rozluch-1.jpg | caption=Краєвид на село | city=Розлуч | citylocal= | map= | arm= | population= 1251 осіб | callingcode= }} '''Розлуч''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у Турківському районі [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Село Розлуч знаходиться за 15 км від міста [[Турка]]. На південний схід від села розташована гора Розлуч (932 м), неподалік від якої бере початок річка Дністер. При північній околиці села розташований заказник «Розлуч». Тут функціонує декілька будинків відпочинку, є два колишні піонерські табори, дві туристичні бази. Активно розвивається зелений туризм, є гірськолижний підйомник. Також у селі є мінеральні джерела, зокрема типу «Нафтуся». == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - {{listing|type=go| | name= Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького | alt=аеропорт Львів | url=http://lwo.aero/ | wikipedia=Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького | email= | address= | lat=49.8136 | long=23.9605 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} у місті [[Львів]]. До Розлуча з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 122 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === У селі є залізнична станція {{listing|type=go | name=Розлуч| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.2357 | long=22.9774| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} на лінії Самбір — Турка. Сюди можна дістатись з Приміського вокзалу Львова приміською електричкою. Вартість квитка — 20 грн, студентського — 10 грн. Поїздка триває 3 год 10 хв −3 год 40 хв. {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення зі Львова !! Періодичність !! Прибуття на станцію Розлуч |- | Львів-Сянки ||6:24 || щоденно || 10:03 |- | Львів-Сянки || 9:23 || щоденно || 12:34 |- | Львів-Сянки || 12:38|| щоденно ||15:55 |- | Львів-Сянки || 17:40|| щоденно || 20:44 |- | Львів-Сянки || 20:47|| щоденно || 21:29 |} {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення з Розлуча !! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Сянки-Львів ||03:44|| щоденно || 07:06 |- | Сянки-Львів || 6:02|| щоденно || 9:30 |- | Сянки-Львів || 12:58|| щоденно || 16:13 |- | Сянки-Львів || 16:13|| щоденно || 19:27 |- | Сянки-Львів || 18:40|| щоденно || 22:32 |} Розклад поїздів та вартість квитків подана станом на 1 лютого 2018 року. За змінами потрібно стежити на сайті Укрзалізниці (http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}) === {{Автомобілем}} === * Зі Львова автошляхом національного значення [[Файл:N-road-13-Ukraine.svg|30px]] «Львів — Самбір — Ужгород». Поїздка триватиме 2 год (відстань 122 км). * Від Державного кордону з [[Польща|Польщею]] автомобілем найкраще добиратися через пропускний пункт «Смільниця» автодорогою {{Автошлях|Т|1401}} до [[Старий Самбір|Старого Самбора]], а звідси автодорогою [[Файл:N-road-13-Ukraine.svg|30px]]. Тривалість — 1 год 5 хв, відстань — 61 км. === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing|type=see | name=Костел святого Франциска Борджія| alt= | url= | wikipedia=Костел Святого Франциска Борджія | email= | address= | lat=49.2323 | long=22.9808| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} — дерев'яний занедбаний костел 1901 року * {{listing|type=see | name=Церква Різдва Пресвятої Богородиці| alt= | url= | wikipedia=Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Розлуч) | email= | address= | lat=49.2316 | long=22.9769| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} — дерев'яна церква 1876 року * {{listing|type=see | name=Витік річки Дністер| alt= | url= | wikipedia=Витік річки Дністер| email= | address= | lat=49.2115 | long=22.9695| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} — комплексна пам'ятка природи місцевого значення * {{listing|type=see | name=заказник Розлуч| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.2434 | long=22.9831| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} — ландшафтний заказник місцевого значення * {{listing|type=see | name=Джерело «Нафтуся»| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.24048 | long=22.99115| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} * {{listing|type=see | name=Джерело «Содова»| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.24422 | long=22.97660| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} * {{listing|type=see | name=Джерело «Залізна вода»| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.24048 | long=22.98785| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} == Чим зайнятись == * Сходження на гору {{listing|type=other | name=Розлуч| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.2087 | long=22.9790| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} (висота 932 м) * Гірськолижний спорт — на межі зі сусіднім селом Ясениця-Замкова є бугельний витяг. Гірськолижна траса підходить початківцям. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=see | name=ресторан «Альтана»| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.2416 | long=22.9813| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | name=туристична база «Бойківський двір»| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.2538 | long=22.9844| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} * {{listing|type=sleep | name=відпочинковий комплекс «Карпатський замок»| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.22668 | long=22.99461| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} * {{listing|type=sleep | name=готель «Собінь»| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.2439 | long=22.9773| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Турка]], [[Старий Самбір]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} bjbs61asaaricxzaze6emiba915chaa 0 2071 37589 35284 2025-05-22T19:43:43Z Olena Zvarych07 7231 . 37589 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{citybar | city=Преторія | citylocal= Pretoria | arm= Coat of arms of Pretoria.svg | image=SA Pretoria Tshwane city.JPG | caption= | website= | population= | callingcode= | timezone= }} '''Преторія''' знаходиться в провінції [[Гаутенг]]. Адмістративна столиця [[ПАР]]. Преторія входить до складу міського округа Тшване, тому часто місто називають також ТШване. == Зрозуміти == {{geo|-25.72568|28.18422|map=city}} == Як дістатись == === {{Літаком}} === До аеропорта [[Йоганнесбург]]а O.R. Tambo. Далі автомобілем або таксі, по прямій трасі R21 без заїзду до Йобурга до автомагістралі N1, далі до Преторії. {{Go|name=Аеропорт Вандерблум|alt=Wonderboom National Airport|address=Lintvelt Road, Doornpoort, Pretoria, 0110, Південно-Африканська Республіка|phone=+27123585266|url=https://www.wonderboomairport.co.za/|lat=-25.65748549032778|long=28.214766595823598|content=Обслуговує столицю ПАР — місто Преторія. Він знаходиться в Вандерблумі (ПАР). Вандерблум — це малий аеропорт|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wonderboomlughawe,_a,_Pretoria.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BC_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q3644152}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Залізнична мережа Південної Африки є найрозвиненішою в Африці та поєднує усі великі міста країни. Transnet (до цього — Spoornet та його попередники) відомі своїми розкішними пасажирськими послугами, однією з яких є подорож Блакитним поїздом, який курсує з Кейптауна до Преторії. ''Блакитний поїзд'' кілька разів визнавали найкращим поїздом у світі, а подорож ним належить до числа рекомендованих туристичних маршрутів Південною Африкою.[[Зображення:SA Pretoria Church square.JPG|thumb|250px|Церковна площа]] [[Зображення:SA Pretoria Union Buildings.JPG|thumb|250px|Будинок Союза]] == Що відвідати == *{{see| name=Церковна площа | alt=Church square | content=Центр старого міста Навколо площі розташовані як історичні будівлі, наприклад, Ратуша, так і сучасні висотні. В центрі площі розташований пам'ятник П.Крюгеру. }} *{{listing|type=see | name=Будинок Союза | alt=The Union Buildings | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} *{{See|name=Voortrekker Monument|address=Eeufees Rd, Groenkloof 358-Jr, Pretoria, 0027, Південно-Африканська Республіка|phone=+27123266770|url=http://www.vtm.org.za/|hours=08:00–17:30|price=760 грн за квиток|long=28.175652791496706|lat=-25.776221358983715|content=Велична споруда, що вшановує пам'ять африканських поселенців, які прибули в країну в 1830-х роках.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4npaQcTKzxZbtkdzT9NH3sE1RG-9s8qhPFYnIQ14QErYb1S4QyxkleARHArrVE_al2toLh6U58oTTzH92iylmHXNS672HGkCm2nKDXQOCYhIXwLO3paPAsLciuhYlIZts22sfJjmAg=w408-h544-k-no|wikidata=Q963472|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Voortrekker_Monument}} == Чим зайнятись == ===Музеї=== *{{listing|type=see | name=Correctional Services Museum | alt= | url=http://www.museumpark.co.za/dcs.htm | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+27 (0)12 314-1766 | fax= | hours=з 9.00 до 15.00 з пн по пт | price= | description= }} *{{listing|type=see | name=Музей Вікна Африки | alt=African Window | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} *{{listing|type=see | name=Будинок Мелроуз | alt=Melrose House Museum | url= | email=melrosehouse@tshwane.gov.za | address=275 Jacob Maré Street | lat= | long= | directions= | phone=+27 (0)12 322-2805 | fax= | hours= | price= | description=Where the peace treaty that ended the Anglo-Boer War as signed in 1902. }} *{{listing|type=see | name=National Cultural History Museum | alt= | url=http://www.nfi.org.za/NCHM/nchmindex.htm | email= | address=149 Visagie Street | lat= | long= | directions= | phone=+27 (0)11 324-6082 | fax= | hours= | price= | description= }} *{{listing|type=see | name=Pioneer Museum | alt= | url= | email=pioneerm@nfi.co.za | address= | lat= | long= | directions= | phone=+27 (0)12 803-6086 | fax= | hours=з 9.00 до 16.00 щоденно | price=вхідний квиток R7 | description= }} *{{listing|type=see | name=Sammy Marks Museum | alt= | url=http://www.nfi.org.za/sammy/index.htm | email= | address=Zwartkoppies | lat= | long= | directions= | phone=+27 (0)12 802-1150 | fax= | hours= | price= | description= }} *{{listing|type=see| lat= | long= | wdid= | name=Музей Трансвааля | alt=Transvaal Museum | image= | address=ул. Paul Kruger | directions= | url=http://www.nfi.org.za/tmpage.html | facebook= | vkontakte= | phone=+27 (0)12 322-7632 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-05 | description= }} *{{listing|type=see | name=Монумент Фортреккер | alt=Voortrekker Monument і Fort Scanskop | url=http://www.voortrekkermon.org.za | email= | address=Eeufees Road, Groenkloof | lat= | long= | directions= | phone=+27 (0)12 326-6770 | fax= | hours= | price=R32 з людини | priceextra=R15 з машини | description= }} *{{listing|type=see | name=Willem Prinsloo Agricultural Museum | alt= | url=http://www.nfi.org.za/WPAM/wpmindex.htm | email=prinsloo@nfi.co.za | address= | lat= | long= | directions= | phone=+27 (0)12 736-2035 | fax= | hours= | price= | description= }} *{{listing|type=see | name=Будинок-музей Поля Крюгера | alt=Kruger House Museum | url= | email= | address=60 Church Str | lat= | long= | directions= | phone=+27 (0)12 326-9172 | fax=+27 (0)12 328-5173 | hours= | price= | description= }} ===Парки=== *{{listing|type=do | name=Ботанічний сад | alt=Botanical Gardens | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} *{{listing|type=do | name=Національний зоопарк | alt=National Zoological Gardens | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} *{{listing|type=do | name=Парк Свободи | alt=Freedom Park | url=http://www.freedompark.co.za/ | email=info@freedompark.co.za | address=Potgieter Street | lat= | long= | directions= розташований на пагорбі навколо Voortrekker Monument | phone=+27 (0)12 470-7400 | fax=+27 (0)12 361-0021 | hours= | price= | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Poorboys|address=Sinoville, Преторія, 0182, Південно-Африканська Республіка|phone=+27125432222|hours=10:00–20:00|price=50–100 R|lat=-25.678234206478958|long=28.204663255631296|content=Ресторан|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4np73PIGa_YTKxKepgGmKt8wyF8FOTEiRULU759IrQ2_KRQKKs19hhBk6p00TvhKFA4cgEEfEj73MGnWhk7_ruwm_4YdjtV8b4_D62-hce483-OhedRcTGbveRF775d-_AIxqecU4w=w408-h306-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Grizzlies Water Park|address=Ds Krige Ave, Daspoort, Pretoria, 0082, Південно-Африканська Республіка|phone=+27832648128|url=https://grizzlieswaterpark.co.za/|price=230 грн|lat=-25.717139489300628|long=28.149991985617156|content=Аквапарк|image=https://www.google.com/maps/place/Grizzlies+Water+Park/@-25.6787973,28.1988818,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDMvu6lTg!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqL_rOBPaNDYXPjc6O4fM1YqX9NCiFzuziUFJXctE50rdzLZB2h6RJw0AIR4tFEyUX_ogBiBvXbLIlGDsS6xYELG5RfZ29U00U2sOip2Ki9tBqTbbe7C7Tnr8hH8ii4_SQ89jLM%3Dw86-h114-k-no!7i3024!8i4032!4m10!1m2!2m1!1z0LHRg9C00LjQvdC-0Log0YHQvtGO0LfRgyDQv9GA0LXRgtC-0YDRltGP!3m6!1s0x1ebfd92e1942c7a1:0x9c08281e67e5f0ce!8m2!3d-25.7171659!4d28.1499678!10e5!16s%2Fg%2F11fqprrvkn?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Royal Elephant Hotel & Conference Centre|address=Cnr Willem Botha &, Wierda Rd, Eldoraigne, Centurion, 0157, Південно-Африканська Республіка|phone=+27126588000|url=http://www.royalelephant.co.za/|checkout=11:00|checkin=15:00|price=3200 грн за ніч|lat=-25.832148376339426|long=28.137090960884024|content=4-зірковий готель|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNHifxNswC4FsWv2TDGYkUFcrgwwI5tHSYRQaEO=w408-h271-k-no}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Image:Hartbeespoort balloon.jpg|thumb|right|Подорож на повітряній кулі від Hartebeespoort Dam]] [[Кейптаун]], [[Йоганнесбург]], [[Дурбан]]. Кейптаун - друге за чисельністю населення місто Південно-Африканської Республіки. Розташоване на південному заході країни в бухті Столова, недалеко від Мису Доброї Надії. Столиця Західнокапської провінції, законодавча столиця ПАР {{footer|ispartof=Південно-Африканська Республіка|type=Місто}} ejdv5e26esryxwzxrbsi6z4n9tptgyq 0 2072 34669 25049 2023-10-30T01:15:03Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34669 wikitext text/x-wiki {{geo|49.25|26.2666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=68-212-0035 Синагога (Сатанів).jpg | caption= | city=Сатанів | citylocal= | map= | arm=Sataniv_gerb.png | population= | callingcode= 3851 }} '''Сатанів''' знаходиться в [[Хмельницька область|Хмельницькій області]]. == Зрозуміти == Сатанів розташований на лівому березі річки [[Збруч]], на території Національного природного парку Подільські Товтри. Точна дата заснування невідома, перша згадка припадає на 1404 рік. З того часу Сатанів розвивався у статусі прикордонного містечка польсько-литовскої держави. == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === З Хмельницького шляхом Н03 до Ярмолинець, потім через Городок по Р50. З Тернополя: їхати на Теребовлю, звідти по Т0309 через Гримайлів та Вікно. === {{Автобусом}} === [http://satanivska-gromada.gov.ua/rozklad-ruhu-avtobusiv-09-19-15-07-09-2016/ Розклад рейсів за посиланням]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=В'їздна брама | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.251113| long=26.247021 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= 1720-ті роки Адам Миколай Сенявський обніс місто мурами, з яких залишилася тільки південна брама з надписом на латині. }} * {{see | name=Синагога | alt= | url= | email=templesua.jimdo.com | address= | lat=49.252382| long=26.247410 | directions= | phone= 096 766 5970 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Оборонна синагога з 1532 року у стилі ренесансу. У 2015 повністю відреставрована та впорядкована. }} * {{see | name=Замок | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.257644 | long=26.251932 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Точна дата заснування замку невідома. Історики датують його приблизно XV сторіччям. }} <gallery> Синагога (Сатанів).jpg| Сатанів, особняк.jpg| Сатанів (39) Синагога.jpg| Міська брама (Сатанів.jpg| Синагога (Сатанів) 68-212-0035.jpg| 68-212-0049, сатанівський млин.jpg| Сатанівський замок 68-212-0034.jpg| Сатанів (256).jpg| Сатанів-3.jpg| </gallery> == Чим зайнятись == * {{do | name=поплавати у штучному водоспаді | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.245835| long=26.218333 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{do | name=попити води у бюветі Збручанська Нафтуся | alt= | url= | email= | address=вулиця Монастирська | lat=49.243601| long=26.203098 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Що купувати == * {{do | name=Сувенірний ринок| alt= | url= | email= | address= | lat= 49.236996| long=26.205161 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= знаходиться у санаторній частині містечка. }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=Bistro de Provence | alt= | url= | email= | address= | lat=49.235840 | long= 26.207473 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} === Дорого === * {{eat | name=Зоряний | alt= | url= | email= | address= | lat=49.235224 | long=26.209124 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=8-23 | price= | content= }} == Де розважитись == == Де зупинитись == [http://www.sataniv.info про більшість садиб та пансіонатів можна знайти інформацію тут.] === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Сонячний Прованс | alt= | url= | email=http://www.sprovans.com.ua | address=Монастирська, 7 | lat= 49.237032| long= 26.228768 | directions= | phone= +380(03851)42243;(099)7382011;(066)4027213| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 700 грн | lastedit=2018-02-18 | content= Пропонується сніданок. У номері ванна кімната, телевізор та Wi-Fi. Парковка безкоштовна. }} * {{sleep | name=Санаторій Збруч | alt= | url= | email=http://sataniv.com/zbruch.html | address= | lat= 49.234663 | long=26.210697 | directions= | phone= +38(03851)51036 0500528756, 0974087502| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 510 за людину на добу. | content= }} === Дорого === * {{sleep | name=Аква Віта | alt= | url= | email=aquva-vita.com.ua | address= Курортна 19| lat= 49.235166| long= 26.209037 | directions= | phone= 067 505 5810| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 975, сніданок +100 грн. | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс: 32034. Телефонний код +380 3851. == Куди далі == Гусятин, Скалат, Хоростків. {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} bcp5bcd7cxkuhwk9sjox0cfufwtaymu 0 2073 33815 33807 2022-10-28T23:07:59Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 33359 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Cathedral of the Nativity of the Blessed Virgin, Ukraine, Priluki.jpg | caption= Церква Рiздва Богородицi | city={{PAGENAME}} | citylocal=Прилуки | website= | arm = | population = | callingcode = | timezone = }} '''Прилуки''' знаходяться в [[Чернігівська область|Чернігівській області]], на півдні Черніговської області. {{geo|50.59495|32.38692|map=city|zoom=14}} == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусом із Києва або із Чернігова. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=50.598022 | long=32.388779 | wdid=Q12154976 | name=Спасо-Преображенський собор | alt= | image=Спасо-Преображенський собор 1705-1720 рр., вул.Шевченка,1, м.Прилуки.JPG | address=вул. Шевченка, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-11 | description= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] ts0ueobyhsy5a3dto0v5iaaq2p5foyc 0 2074 33366 19492 2022-08-24T02:19:39Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat 33366 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Качанівка палац Тарновських 3.JPG | caption=Палац Тарновських | city=Качанівка | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Качанівка''' знаходиться в [[Чернігівська область|Чернігівській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] mj2uq04brodudao5hankxyvs4mvg2lj 0 2075 35120 33363 2024-02-25T07:51:40Z 178.158.195.102 /* Транспорт */ 35120 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Новгород-Сіверський''' розташований у [[Чернігівська область|Чернігівській області]], на півночі області. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Потягом}} === Новгород-Сіверський сполучений приміським сполученням з такими містами як Шостка, або станція Терещенська, до/від яких, у свою чергу, є залізничне сполучення з Києвом (щоденно) а також в окремі дні є потяг до міста Суми. Також один раз на день з Новгрод-Сіверського та зворотньо курсує потяг до Семенівки. Далі на північ гілка йшла в Росію, але натепер розібрана, і руху в напрямку Росії немає. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З Чернігова або Києва, з останнього лише один раз на добу, ранковий рейс. == Транспорт == Міського транспорта загального користування в місті немає. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == На північ - [[Росія]], на захід - [[Чернігів]]. {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] 1895jk3a0fx120vmrbgalw88jhax60m 0 2076 33362 24504 2022-08-24T02:18:54Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat 33362 wikitext text/x-wiki {{geo|51.25343|32.42666|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Borzna RDA.JPG | caption= Борзнянська РДА | city=Борзна | citylocal= | website= | arm = | population = 10 205 | callingcode = | timezone = }} '''Борзна''' знаходиться в [[Чернігівська область|Чернігівській області]] на річці Борзенці. Місто розташоване за 14 км від найближчої залізничної станції Доч і за 104 км від [[Чернігів|Чернігова]]. == Зрозуміти == Борзна не входить до числа туристичних центрів Чернігівщини, як, наприклад, [[Батурин]], [[Ніжин]], [[Новгород-Сіверський]]. Проте і в цьому невеликому містечку є що подивитися. До того ж в Борзну дуже зручно заїзджати на шляху до Батурина. == Як дістатись == Відстань автодорогами до обласного центру (Чернігів) - 147 км, приблизний час у дорозі ~ 2 години, до Києва - 187 км, приблизний час у дорозі ~ 3 години. Борзна займає вигідне географічне положення поруч із залізничними (лінії Бахмач - Гомель і Київ - Ніжин - Бахмач Південно-Західної залізниці) і автодорогами (автодорога М02E101 Київ - Москва). У місті працює автостанція, з якої ходять автобуси по всій області, і в Київ. Сьогодні нерегулярні транспортні перевезення здійснюють приватні перевізники. === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - Бориспіль. === {{Потягом}} === Проїхати в Борзну з [[Київ|Києва]] зараз зручніше електропоїздом підвищеної комфортності зі станції Київ-Пасажирський до станції Плиски (приблизний час у дорозі ~ 2,5 години) звідки, прямо від будівлі станції, за 20 хвилин вас доставлять в центр Борзни приватні мікроавтобуси. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == Автотрафік в місті незначний. Дороги, головним чином, з асфальтовим покриттям, задовільної якості. Улюблений засіб пересування борзнянців - велосипед. Якщо пощастить, можна побачити віз із конями. == Що відвідати == * Церква Різдва Христова: кінець XIX - початок ХХ ст. * Свято-Миколаєвська церква: середина XVIII ст., дзвіниця - XIX ст. * Церква Василя Великого: початок ХХ ст. * Обласний історико-меморіальний музей-заповідник П. Куліша «Ганнина пустинь» (Борзна, с. Мотронівка); * Художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника України О. Саєнка» (Борзна, вул. Партизанська, 58); * Борзнянський історико-краєзнавчий музей (народний) (Борзна, вул. Радянська, 4); * Монумент землякам, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни (1975); * Пам'ятний знак загиблим землякам, які загинули виконуючи інтернаціональний обов'язок в Афганістані (1990-ті); * Пам'ятник засновникові української гетьманської держави гетьману Богдану Хмельницькому (1954); * Монумент - братська могила захисників Борзни (1958); * Пам'ятник Т. Г. Шевченко (1965) і пам'ятний знак на згадку про перебування поета в місті (1979, скульптор Г. Хусід, архітектор А. Ігнащенко). == Чим зайнятись == == Що купувати == У місті повно магазинів, які можуть запропонувати широкий асортимент товарів. Є місцевий міні маркет "ФОРА", і кілька торгових центрів. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == Працює Районний будинок культури, в котрому можна подивитися концерт. У вихідні дні в будинку культури влаштовують дискотеку. == Де зупинитись == У місті є два готелі - один в центрі міста, а другий на виїзді з Борзни. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Борзна має 100% покриття для державних, обласних телеканалів та мобільний зв'язок 3 операторів - Лайфсел, Водафон і Київстар. У місті функціонує районний вузол зв'язку з відділеннями ДП поштового зв'язку «Укрпошта» та «Укртелеком» (Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, 100). Поштовий індекс - 16400, міжміський телефонний код - 4653. Районний вузол зв'язку обладнаний зручними кабінами для виходу в Інтернет. Підключення до мережі Інтернет приватних користувачів в квартирах і будинках здійснює місцеве відділення ВАТ «Телекомсервіс» через ADSL-доступ. == Куди далі == * [[Батурин]] * [[Ніжин]] * [[Чернігів]] {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] lipsju1zdee6wcmmc9r7cn8weab9zgq 0 2077 36959 35489 2025-04-06T00:39:30Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36959 wikitext text/x-wiki {{geo|50.474444|24.282778|zoom=13}} {{pagebanner|Сокаль Центр міста.jpg}} {{citybar | image=2015 Sokal, Kamienice na placu w centrum miasta.JPG | caption=Кам'яниці на площі в центрі міста | city=Сокаль | citylocal= | map= | arm=Sokal coats of arms.png | population=21 214 (01.01.2017) | callingcode=+380-3257 | website=http://miskrada.sokal.lviv.ua }} '''Сокаль''' — це місто, що знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] в північній частині Галичини, на правому березі річки Західний Буг. Воно є частиною Червоноградського району [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == Сокаль — одне з десятків маленьких міст [[Львівська область|Львівської області]]. Відстань до центру області становить 87 кілометрів. В Сокалі проживає 20 882 особи (дані за 2020 рік). Органом, що представляє міську громаду, є Сокальська міська рада. Вона складається із депутатів, обраних мешканцями міста. Серед символів міста — герб Сокаля, автором якого є А. Гречило. === '''Історія''' === На території міста знайдено археологічні пам'ятки кам'яного віку. Крім них, були виявлені пам'ятки бронзової та княжої доби. У 1377 році Сокаль був вперше згаданий під його сучасною назвою. Тоді він був частиною Белзького князівства. Попередньою назвою міста вважається Всеволож. Перша згадка належить до 1411 року. За переказом, назва походить від слова «сокіл» (нібито колись тут було багато соколів). Проте вірогідніше, що назва походить від ще дохристиянського імені половецького князя Сокала, якого згадує автор «Слова о полку Ігоревім». У 1424 році місто здобуло Магдебурзьке право. У 1462 році Сокаль із Белзького князівства перейшов до Белзького воєводства. 16 століття було епохою спустошливих татарських набігів. У 1519 році місто спалили нападники. Відбудували його вже на правому березі, де Сокаль стоїть і нині. Західний Буг був судноплавною річкою, а Сокаль — містом-митницею, де з возів товари переносили на судна. У 1772 році, після Першого поділу Речі Посполитої, ввійшов до складу Австрії, згодом Австо-Угорщини. Будували новий район, старий став центром життя євреїв. У другій половині 19 століття почалось будівництво доріг та залзничних шляхів для сполучення зі Львовом. До 1891 року Сокаль входив до 30 найбільших міст Галичини. Майбітній президент ЗУНР Євген Петрушевич, що відкрив адвокатська канцелярію у місті, заснував тут ряд український культурно-оствітніх організацій. Під час Першої світової війни Сокаль був окупований російськими військами. Після розпаду Австро-Угорської імперії увійшов до складу Західноукраїнської Народної Республіки. Влітку 1919 місто зайняли поляки, до 1939 року місто було частиною Польщі. Після початку Другої Світової війни, місто розділили по річці Західний Буг, його частина відійшла до німецьких окупаційних тимчасових адміністративних одиниць. Єврейський квартал було зруйновано. Від 1960-х років місто стає центром хімічної промисловості СРСР, що забезпечило населення роботою. Від 1989 року Сокаль став домінантом національно-духовного відродження Сокальщини, завдяки створенню осередків Товариства української мови ім. Т. Шевченка. === '''Клімат''' === У місті вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7.5 °C. Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4,4 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +18 °C. Опадів більше випадає у липні, в середньому 84 мм, найменше у січні — 31 мм опадів. У рік випадає близько 608 мм опадів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Сокаля з аеропорту можна доїхати потягом, автобусом або на таксі (відстань 91 км). === {{Потягом}} === Сокаль знаходиться на перетині залізничних шляхів Львів - Ковель та Сокаль - Рава-Руська.<br> {{listing|type=go| lat=50.4649 | long=24.2570 |wdid= | name= Залізнична станція «Сокаль» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | description= }}<br> З головного вокзалу [[Львів|Львова]] до Сокаля можна дістатися електропотягом за 2 год. 40 хв.<BR> '''Поїзди від ст. Львів до ст. Сокаль''' {| class="wikitable sortable" |- ! № поїзда !! Станція відправлення !! Час відправлення !! Станція прибуття !! Час прибуття |- | 6076 || Львів || 09:25 || Сокаль || 12:10 |- | 6054 || Львів || 18:05 || Сокаль || 20:44 |- | 6056 || Львів || 20:31 || Сокаль || 23:13 |- |} З [[Ковель|Ковеля]] до Сокаля час в дорозі орієнтовно складе 3 год.<BR> '''Поїзди від ст. Ковель до ст. Сокаль''' {| class="wikitable sortable" |- ! № поїзда !! Станція відправлення !! Час відправлення !! Станція прибуття !! Час прибуття |- | 6055 || Ковель || 08:48 || Сокаль || 11:40 |- | 6303 || Ковель || 13:45 || Сокаль || 16:17 |- | 6307 || Ковель || 20:55 || Сокаль || 23:44 |- |} З [[Рава-Руська|Рави-Руської]] до Сокаля лектропотяг доїде за 2 год. 25 хв.<BR> '''Поїзди від ст. Рава-Руська до ст. Сокаль''' {| class="wikitable sortable" |- ! № поїзда !! Станція відправлення !! Час відправлення !! Станція прибуття !! Час прибуття |- | 6055 || Рава-Руська || 05:30 || Сокаль || 07:55 |- |} '''[http://railway.lviv.ua/schedule/suburban Розклад руху приміських поїздів по станції «Сокаль» на сайті «Львівської залізниці»]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}'''. Також через Сокаль проходить один пасажирський потяг №141/142 сполученням Київ - Львів - Київ. Час у дорозі орієнтовно 2 год, вартість проїзду складе 26-29 грн.<BR> '''[http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23062&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA Розклад руху пасажирських поїздів по станції Сокаль на сайті «Укрзалізниці»]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}'''.<br> === {{Автомобілем}} === '''Зі [[Львів|Львова]]:'''<BR> По вул. Б. Хмельницького до Галицького Перехрестя (великої розв'язки на північному в'їзді в місто ) і далі дорогою {{Автошлях|M|09}} до [[Жовква|Жовкви]]. Об'їхати місто по окружній до північного в'їзду, на перехресті повернути праворуч. Продовжити рух дорогоою {{Автошлях|Р|15}}. Дорога до [[Жовква|Жовкви]] хорошої якості, далі до Великих Мостів місцями розбита, після виїзду з міста і до с. Сілець - у жахливому стані. Від Сільця до Червонограда дорога нещодавно відремонтована. На в'їзді у місто біля пам'ятника шахтарям продовжити рух ліворуч по окружній дорозі, повз автостанцію, через с. Жвирка. Відстань близько 85 км. Мандрівка триватиме орієнтовно 1 год 50 хв. '''З [[Ковель|Ковеля]] і [[Володимир-Волинський|Володимира-Волинського]]:'''<BR> Автошляхом Ковель-Жовква {{Автошлях|Р|15}} через [[Турійськ]], [[Володимир-Волинський]], Нововолинськ. На перехресті у с. Савчин повернути ліворуч, обігнувши праворуч залізничну станцію у с. Жвирка, перетнути міст через річку Західний Буг. Відстань 110 км з [[Ковель|Ковеля]] можна подолати за 2 год. З [[Володимир-Волинський|Володимира-Волинського]] мандрівка триватиме орієнтовно 1 год на відстань 60 км. Дорога середньої якості, місцями присутня колійність та окремі вибоїни. Від с. Савчин до с. Жвирка покриття має багато ям. '''З [[Рава-Руська|Рави-Руської]]:'''<BR> Автошляхом Червоноград - Рава-Руська {{Автошлях|Т|1404}} майже від кордону з [[Польща|Польщею]] через міста [[Угнів]] та [[Белз]] відстань складе 60 км, але стан дороги дуже поганий, краще обрати інший шлях, наприклад через [[Жовква|Жовкву]] по автошляху {{Автошлях|M|09}}, об'їхавши місто ліворуч до перехрестя з автошляхом {{Автошлях|Р|15}}, далі рухаючись ним до Червонограда. На в'їзді у місто біля пам'ятника шахтарям продовжити рух ліворуч по окружній дорозі, повз автостанцію, через с. Жвирка. У такому разі відстань 90 км можна подолати за 1 год 40 хв. === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=50.4783 | long=24.2909 |wdid= | name= Автостанція | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | description= }}<br> Зі '''[[Львів|Львова]]''' від АС-2 "Північна" до Сокаля автобуси відправляються кожні 15-20 хв, є декілька рейсів від АС-8 (Двірцева площа). Час в дорозі орієнтовно 1 год 50 хв. Вартість проїзду приблизно 90 грн.<BR> З '''[[Ковель|Ковеля]]''' до Сокаля прямий автобус відправляється тричі на день, або потрібно їхати з пересадкою через [[Червоноград]]. Вартість проїзду складе 73- 82 грн. і триватиме близько 3 год. Дорогою автобус обов'язково проїжджає '''[[Володимир-Волинський]]''', звідки квиток коштуватиме в межах 45 - 50 грн., і мандрівка триватиме 1 год 30 хв. == Транспорт == === '''Громадський транспорт''' === Містом можна пересуватись лише маршрутками. У Сокалі немає ні тролейбусів, ні метрополітену, ні трамваїв, ні електричок. Графік руху міського транспорту можна подивитись на дошці оголошень автостанції або на відповідних сайтах. Заплатити за перевезення можна безпосередньо водію автобуса перед відправленням. === '''Інший транспорт''' === Викликати таксі онлайн не можна. В Сокалі не працюють Убер, Уклон, Болт та ін. Замовити таксі можна по номеру телефона водія. Варто сказати, що такий вид транспорту тут дорожчий, ніж у тих містах, де доступні вище перелічені додатки. == Що відвідати == [[Файл:Інформаційно-туристична стела.jpg|міні|Інформаційно-туристична стела біля ратуші м. Сокаля]] http://mapa.sokal.lviv.ua/ Проєкт '''"Сокаль. По той бік сьогодення"''' команди "IMPROVEри" Сокальського ліцею №1 імені Олега Романіва в рамках Всеукраїнського освітнього проєкту "Відкривай Україну"[[Файл:2015 Sokal, Kościół rzymskokatolicki 02.JPG|thumb| Костел святого Архангела Михаїла]] [[Файл:Sokal Lvivska-Cathedral of Saints Peter and Paul.jpg|thumb| Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла]] [[Файл:Sokal Lvivska-Saint Michael church.jpg|thumb| Церква Архангела Михаїла]] [[Файл:Sokal Lvivska-Saint Nicholas church-south-east view.jpg|thumb| Церква Святого Миколая]] [[Файл:Sokal,synagogue 1.jpg|thumb| Руїни синагоги]] [[Файл:2015 Sokal, Ratusz 04.JPG|thumb| Ратуша]] # '''Церква Святого Миколая'''. Найстаріший храм міста, збудований у 16 столітті. Знаходиться на території Міського парку на березі Річки Західний Буг. Церкву вважають колискою Унії православної церкви з Римом. Саме в Миколаївському храмі у 1594 році відбулася нарада православних українських священиків в присутності перемишльського ''єпископа Михайла Копистинського'' щодо можливості об’єднання з римо-католицькою церквою. # '''Синагога'''. Одна з найдавніших синагог Галичини, була побудована у 17 столітті. Під час другої світової війни була зруйнована і перестала працювати, у радянські часи її використовували під різноманітні склади. Зараз вона перебуває в аварійному стані, але все ще збереглись усі стіни і навіть частково внутрішній та зовнішній декор. # '''Ратуша'''. Атрибут місцевого самоврядування галицького міста. “Завдяки” нещодавно натягнутій на її вежу брунатній металочерепиці споруда столітньою не виглядає. Сьогодні ратуша використовується за своїм прямим призначенням: тут розташована міська рада. # '''Костел.''' Культову споруду почали будувати у 30-ті роки минулого століття, але так і не змогли закінчити через початок Другої світової війни. Ясна річ, що з приходом радянської влади костелобудівництво не було пріоритетним напрямом її діяльності. Так і стоїть незакінчена конструктивістська примара у центрі міста. # '''Церква Святих Апостолів Петра і Павла'''. Святиню будували протягом 1904 – 1909 за проектом відомого львівського архітектора Василя Нагорного в стилі французького класицизму на кошти прихожан стараннями о. Василя Левицького. Металеві конструкції для бань проектував Ян Богуцький, а кам’яна підлога виконана краківською фірмою “Каден”. У 1933 році внутрішні розписи церкви закінчували Михайло Осіньчук та Павло Ковжун, а мистець з Перемишля Володимир Іванюх намалював двоярусний іконостас. Церква діяла і за радянських часів, як православна. # '''Церква Святого Архангела Михаїла.''' Храм будувався протягом 1778 – 1835 років на місці старої дерев’яної церкви. У 1904 році святиню реставрували, розписали інтер’єр, добудували присінок, а за 4 роки провели зовнішню віднову. З 1962 року совіти розмістили у закритій церкві автошколу. # '''Кляштор бригідок.''' З костелом, монастирськими келіями і баштами. У 1655 році монастир було зруйновано козаками Богдана Хмельницького. Від колишнього кляштору залишилися перебудовані під житловий будинок келії. З північного боку келій ще можна роздивитися контрфорси. # '''Монастир Бернардинів.''' Монастир отців бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII століття). Нині на території монастиря міститься Сокальська виправна колонія (пам'ятка національного значення була фактично зруйнована під час велетенської пожежі 27 березня 2012 р.) # '''Держказначейство'''. Колись слугувало будинком позичкової каси. # '''Ліцей № 1 ім. О. Романіва.''' # '''Школа-інтернат.''' == Чим зайнятись == * '''Сокальський історико-краєзнавчий музей''' * '''Художній музей "Людина. Земля. Всесвіт"''' * '''Скейт-парк''' * '''Міський парк''' == Що купувати == Випічку, фермерську продукцію, одяг, канцтовари, товари для рукоділля, електротовари та ін. — Сокальський ринок Випічка — "Ваш Лаваш" (Вул. Шептицького, 59) Сувеніри — "Копійочка", "Аврора" (вул. Шептицького, 25) == Де поїсти == === '''Піцерії:''' === * Піцерія "Фігаро"[https://www.instagram.com/figaro_sokal/] * Піцерія "Каліфорнія" === '''Паби:''' === * Паб "Фігаро"[https://www.instagram.com/figaro_gastro_pub/?utm_medium=copy_link] === '''Кафе:''' === * Розважальний комплекс кафе "Вулик" * Кафе "Підкова" * Кафе "Арома" * Кафе "Центр Поінт" === '''Ресторани:''' === * Ресторан "Сокаль" * Ресторан "Золотий лев" * Ресторан "Весна" * Ресторан-клуб "Танго" === '''Бари:''' === * Бар "Володар" * Кафе-бар "Скриня" == Де розважитись == Сокаль не володіє яскравою розважальною програмою. Гарно провести вечір можна в одному з місцевих закладів харчування або ж у готелі "Вікторія", що пропонує не лише розміщення. == Де зупинитись == === Дешево === У місті нема дешевих закладів розміщення. === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | lat=50.478768 | long=24.277286 | name=Готель "Вікторія" | alt= | address=вул. А.Шептицького, 93 | directions= | url= | facebook= | wikipedia= | email= | phone=+38 (03257) 26253, +38 (03257) 73545, +38 (03257) 22270 | fax= | hours= | price= | description=Готель у центрі Сокаля складається з 18 комфортабельних номерів на 45 місць. Євроремонт у кожному номері. У номерах: нові меблі індивідуального дизайну, металопластикові вікна. У кожному номері є передпокій, ванна кімната з душовою кабіною та санвузлом, кабельне ТБ, холодильник, телефон, доступ до Інтернету. Автономна система опалення, цілодобово гаряча вода. Додатково: диско-клуб, сауна, автостоянка, більярд, кафе, фітнес-клуб. }} === Дорого === У місті нема дорогих закладів розміщення. == Де навчатися == === '''Вищі навчальні заклади:''' === У місті нема ВНЗ. === '''Заклади професійної освіти:''' === [http://sokallicey.lvivedu.com/ Сокальський професійний ліцей] === '''Школи:''' === Сокальський ліцей № 1 імені Олега Романіва Сокальська ЗШ І-ІІІ ст. № 2 ЗЗСО І-ІІІ ст. Сокальський ліцей №3 Сокальська ЗШ І-ІІІ ст. № 4 Сокальська ЗШ І-ІІі ст. № 5 Сокальська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ст. ім. Тараса Шевченка == Як заробити == Багато робочих місць виділяє "Датський текстиль". Люди працюють у школах, дитячих садках, магазинах, на ринку, у приватних та державних компаніях, ведуть свій бізнес. Актуальну інформацію щодо вакансій можна знайти на відповідних сайтах в Інтернеті. == Застереження == Особливих застережень немає. Рівень злочинності невисокий, екологічна ситуація в межах норми. == Як вирішувати проблеми == У разі виникнення проблем потрібно звертатись до відповідних уповноважених органів, які зможуть вам допомогти у вирішенні негараздів. == Зв'язок == Поштові індекси — 80001. Телефонний код міста — 03257. Туристичний портал Червоноградського району — https://krystynopol.info/tag/sokal/{{Dead link|date=березня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Куди далі == '''Північний напрямок:''' Володимир-Волинський, Ковель '''Південний напрямок:''' Львів,Червоноград '''Західний напрямок:''' Польща '''Східний напрямок:''' Дубно, Острог {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] dprib232nfp40rgg8us83vzetvkca74 0 2078 36493 33365 2025-02-01T13:08:39Z Assyrian Human 6497 36493 wikitext text/x-wiki {{geo|51.56720|32.95208|map=city|zoom=15}} {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Korop church.jpg | caption= Церква Успіння (1894) | city={{PAGENAME}} | citylocal= Короп | website= | arm = | population = 5 545 чоловік (2007) | callingcode = +38 4656 | timezone = UTC+2, літом UTC+3 }} '''Короп''' знаходиться в [[Чернігівська область|Чернігівській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing|type=see|lat =51.569585|long =32.956562|wdid= |name =Церква Успіння |alt = |image =Korop church.jpg|address = вул. Успінська, 1|directions = |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content= Збудована у 1894 році в стилі класицизму. Настоятелем церкви був І. Кибальчич — батько революціонера і винахідника М. Кибальчича.}} * {{listing|type=see|lat =51.564231|long =32.951133|wdid= |name =Вознесенська церква|alt = |image =Chernigivska o., Korop, Voznesenska ch.,1764.JPG|address = вул. Вознесенська (колишня Леніна), 19|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Ця церква із восьмигранним барабаном була збудована в 1764 році на кошти козацького отамана П. Юркевича. Усередині храму можна помилуватися зразками станкового олійного живопису кінця XVIII в.}} * {{listing|type=see|lat = |long = |wdid= |name =Іллінська церква|alt = |image =Chernigivska o., Korop,Ilinska ch., XVIII c..jpg|address = вул. Вознесенська (колишня Леніна), 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Єдина на лівобережній Україні церква оборонного типу, зі стінами завтовшки 2 м. Споруджена імовірно у XVIII ст. Під час Другої Світової війни сильно постраждала, в результаті чого була розібрана верхня частина.}} == Чим зайнятись == * {{listing|type=do|lat =51.569443|long =32.953887|wdid=Q12113193|name =Коропський районний історико-археологічний музей|alt =Коропський регіональний історико-археологічний музей|image = Коропський регіональний історико-археологічний музей.jpg|address = вул. Вознесенська (колишня Леніна), 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours ={{hours|Пн|Пт|9||18}} |price = |content = Розташований в будівлі колишньої Феодосіївської церкви (1881), до невпізнання знівеченої. Типовий краєзнавчий музей з геологічною, археологічною та етнографічною колекціями.}} * {{listing|type=do|lat=51.57108 | long=32.95357|wdid= |name =Музей Миколи Кибальчича|alt = |image = |address = пер. Кибальчича, 18|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 2-17-07|email = |skype = |hours = |price = |content = Музей працює в будинку, в якому в 1853 р народився революціонер і винахідник М. Кибальчич.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == {{listing|type=sleep| lat=| long=| name= Космос| alt= | image=| address= вул. Поштова, 6| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= 2-11-99, 2-13-52| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == На захід - [[Чернігів]]. На схід - [[Суми]]. {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] cjxrrr6hog4h3n6rhzeawq2o3zw8qsk 0 2079 36238 35421 2024-11-15T00:36:39Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36238 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Хмільник banner-001.jpg}} {{citybar|image=|caption=|city=|citylocal=|map=|arm=|population=|callingcode=}} '''Хмільник''' знаходиться у Вінницькій області. == Зрозуміти == '''Хмільник''' — відоме курортне містечко в Україні, центр Хмільницького району Вінницької області. Населення містечка становить 28,2 тис. мешканців. З них: 95,3% становлять українці, 2,9% — росіяни, 1,0% — поляки, 0,2% — євреї. Містечко, можливо, існувало в часи монголо-татарської навали. За народними переказами у межах сучасного містечка Хмільник жили мужні поселенці, які робили сміливі набіги на грабіжницькі орди татар, ховались від них на острові, покритому густими заростями лози й калини, поверх якої густо вився хміль. Цей острів називали ''хмільником'' (від слова «хміль»). '''Історія''' Згідно з архівними документами, українське містечко Хмільник — одне з найдревніших міст Поділля. Перша письмова згадка про Хмільник датується 1362-гим роком. Географічне положення містечка визначило його історичну долю. Хмільник розташований недалеко від річки Сниводи, за 6 км від «Чорного шляху», яким у давнину рухались татарські орди, залишаючи за собою сліди страшного насилля та руйнувань. У 1431 році Хмільник перейшов під владу литовських князів, а у 1434 році — став центром Хмільницького староства Подільського воєводства під владою Польщі, Староству підлягало 28 сіл і містечко Уланів. З одержанням в 1448 році Магдебурзького права у місті почали розвиватися ремесло, торгівля. Виникли шевські, кравецькі та інші майстерні. У 1911 році працювало 22 підприємства, 67 різних майстерень з переробки продуктів тваринництва, обробці дерева, металу. У середині липня 1941 року фронт підійшов впритул до Хмільника. А 16 липня німці захопили місто. У грудні 1941 року в Хмільнику була створена підпільна організація для боротьби проти фашистських окупантів. '''Ресурси та клімат''' У 1934 році при пошуках питної води, у Хмільнику були виявлені лікувальні лікарські радонові води. У жовтні 1938 року уряд України оголосив район Хмільника курортною зоною. Свердловину в районі старого міста було передано медикам для практичного використання. Місцевий відділ охорони здоров'я на її базі відкрив невелику водолікарню, яка розпочала роботу 22 вересня 1944 року. Сьогодні це сучасний водолікувальний заклад — обласна фізіотерапевтична водолікарня. Як на більшій частині території правобережного лісостепу України клімат Хмільницького району, в тому числі містечка Хмільник, помірно-континентальний, з переважанням теплих та вологих західних вітрів. Середньорічні температури повітря +6,4<sup>о</sup>С. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Залізнична станція «Хмільник». 2 пари регіональних поїздів Вінниця-Хмельницький, швидкий поїзд Москва-Хмельницький, нічний пасажирський поїзд Київ-Кам'янець-Подільський. === {{Автомобілем}} === Р31 Хмільницька траса Т0610 Житомирська траса === {{Автобусом}} === Автостанція «Хмільник». Міжміські сполучення з Києва, Вінниці, Кам'янця-Подільського, Тернополя, Одеси, Львова, Чернівців, Хмельницького і ін. Міжнародне сполучення: Хмільник — Прага. '''Детальніше: [http://hmilnyk.osp-ua.info/?ch=2&fl=prodomis Проїзд до міста]{{Dead link|date=травня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' === {{Кораблем}} === == Транспорт == По місту курсують маршрутні таксі. Служби таксі: * '''Мінімум''' +38(067) 698-50-56 * '''Таксі ЛАЙФ''' +38(04338) 244-44 * '''Експрес''' +38(04338) 218-18; +38(097) 35-38-200; +38(063) 461-77-77 * '''Еліт-таксі''' +38(04338) 2-65-67; +38(093) 979-42-22; +38(097) 144-64-44 * '''Нове таксі''' +38(04338) 2-01-25; +38(096) 324-68-28 * '''Комфорт''' +(380)97-895-90-90 * '''Таксі VIP (міжміське)''' +38 (067) 991-85-69 == Що відвідати == * {{see | name=Палац графа Ксідо | alt= | url= | wikipedia=Хмільницький палац | email= | address= | lat=49.555359 | long=27.946274 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit= | content= }} * Костел Усікновення Глави Іоана Предтечі * Церква Різдва Богородиці * Старе єврейське кладовище * Історичний музей * Арт-галерея «Art-Life» == Чим зайнятись == Санаторно-курортне лікування здійснюється в таких закладах: Ø Санаторій «[http://radon.com.ua/uk/ Поділля]{{Dead link|date=січня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}», <nowiki>http://radon.com.ua/uk/</nowiki> Ø Санаторій «[http://radon.hm.ua/ Радон]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}», <nowiki>http://radon.hm.ua/</nowiki> Ø Санаторій «[http://khmilnyk-zdrav.com.ua/ Хмільник]», <nowiki>http://khmilnyk-zdrav.com.ua/</nowiki> Ø Санаторій «[http://sanatory.vn.ua/ Березовий Гай]», <nowiki>http://sanatory.vn.ua/</nowiki> Ø Санаторій «[http://juzhbug.com.ua/ Південний Буг»,]{{Dead link|date=листопада 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} <nowiki>http://juzhbug.com.ua/</nowiki> Ø [http://www.medicalcentr.com/ua/main/ Медичний центр реабілітації залізничників,] <nowiki>http://www.medicalcentr.com/ua/main/</nowiki> Ø [http://obfiztermed.at.ua Хмільницька обласна фізіотерапевтична лікарня,] <nowiki>http://obfiztermed.at.ua</nowiki> == Що купувати == У місті працює речовий ринок та сувенірні лавки. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * Кафе «Старе місто» * Кафе «Ягуар» * Кафе «Імперіал» * Кафе «Вікторія» * Кафе «Ольгерд» * Кафе «Міраж» * Кафе «Коктебель» * Кафе «Хмільник» * Кафе «Ярмарок» * Кафе «Вояж» * Кафетерій «Затишок» * Кафетерій «Нью-Йорк-стріт-піца» * Кафетерій «Холодок» * Літній майданчик «Едельвейс» * Літній майданчик «Тропік» * {{eat | name=Ecotown | alt= | url=https://ecotown.vn.ua/kafe/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вулиця 1-го Травня, 40, Хмільник, Вінницька область, 22001 | lat= | long= | directions= | phone=+38 (093) 930-43-73 | tollfree= | fax= | hours=9:00-21:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/ecotownkhmilnyk-113051726741945/ | instagram=https://www.instagram.com/ecotown.khmilnyk/ | lastedit=2022-06-30 | content= }} === Дорого === * Готельно-ресторанний комплекс «Візит» * Готельно-ресторанний комплекс «Айст» * Ресторан «Ковбой» * Ресторан «Віктан» * Ресторан «Дежавю» * Ресторан «Еталон» * Ресторан «Лісний» * Ресторан «Маестро-С» == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * Готельно-ресторанний комплекс «[http://radon.hm.ua/ru/vizit Візит]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}». Адреса: 22000, м. Хмільник, Пл. Перемоги,10     * Готель «[http://deluxehotel.com.ua/ Де Люкс]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}». Адреса: 22000, м. Хмільник, вул. Соборності,6, e-mail: deluxehotel.com.ua * Готель [http://www.hmilnyk.com.ua/aist.html «Айст»]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Адреса: 22000, м. Хмільник, вул. Курортна, 33 , email: [[Mailto:rostislav-boy@mail.ru|rostislav-boy@mail.ru]] === Дорого === == Де навчатись == * '''Професійний ліцей сфери послуг''' * Державний. Рівень акредитації II. Адреса: пл. Перемоги, 7, м. Хмільник, Вінницька обл. * '''Хмільницький професійний аграрний ліцей'''. Державний. Рівень акредитації I. '''Адреса:''' вул. Північна, 65, м. Хмільник, Вінницька обл. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Хмільницький ВП ГУНП у Вінницькій області, Адреса: вулиця Небесної Сотні, 47, Хмільник, Вінницька область, 22000 Телефон: 04338 23723 == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] c6cw2iho5esammkyefldr8nho2lgf9i 0 2081 36188 35331 2024-11-07T09:12:12Z Zvwhuw 7242 36188 wikitext text/x-wiki {{geo|53.3455|-6.2634|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | city= Дублін | citylocal=Dublin (англ.)</br>Baile Átha Cliath, Duibhlinn (ірл.) | arm = | image= Dublinia, Dublin, Southeast View 20150808 1.jpg | caption = Дім сінода | website =http://www.visitdublin.com/home/ | callingcode = +353 | timezone = UTC+0/UTC+1 }} '''Дублін''' — столиця [[Ірландія|Ірландії]] і головні ворота країни. Це місто переможного класицизму, найближчий європейський «родич» старих американських міст і одна з найпопулярніших у туристів європейських столиць. == Зрозуміти == У Дубліні багато туристів, особливо влітку. Сприйняттю міста це не заважає, оскільки воно просторе і готове прийняти всіх: тут немає ні вузьких середньовічних вуличок, ні затишних двориків, а в центрі формується цілком однорідний і гармонійний натовп з приїжджих і місцевих. Проблеми виникають у сфері обслуговування: в піковий час може не бути вільних місць в готелях, до основних визначних пам'яток шикуються черги. На багатьох популярних об'єктах квитки продають заздалегідь через інтернет - не нехтуйте цією можливістю! === Історія === === Орієнтація === Центр Дубліна тягнеться уздовж ''річки Ліффі'' - не дуже широкою, з рівними берегами, які місцями нагадують канал. Із заходу на схід центр можна пройти приблизно за півгодини, з півночі на південь - вдвічі швидше. Південний берег більш офіційний: там знаходяться головні міські площі, Трініті-коледж і різні урядові установи. На північному березі забудова нижче і кілька більш хаотична. Пам'ятки є на обох, промислові об'єкти - теж: на південному березі варять Гіннес, а на північному розташувалася винокурня Jameson. Західний кордон центру позначає вокзал Х'юстон, східний кордон доволі розмитий: старі будинки поступово змінюються новобудовами колишнього портового району (Docklands). === Інформація === У Дубліні немає великого і «офіційного» центру туристичної інформації, його функції виконують кілька дрібних турбюро, що туляться в крихітних приміщеннях, зазвичай разом з хостеламі або кафе. У цих турбюро допоможуть побудувати свій маршрут, продадуть квиток або екскурсію, а крім того візьмуть речі на зберігання за ціною €5 в день (2017). На вокзалах камер зберігання немає. {{listing|type=other| lat=53.34415 | long=-6.25965 |wdid= | name= Dublin Tourist Office | alt= | image= | address= 37 College Green | directions= навроти Трініті-коледж | url= http://www.touristofficedublin.com | facebook= | phone= | email= | hours= {{hours|||8|30|22}} | price= | lastedit=2017-08-15 | description= Мабуть, краще місце в центрі, де можна залишити речі. }}<br> У місті існують всі види організованих екскурсій: hop on - hop off двоповерхові автобуси декількох компаній, тур в стилі вікінгів, де на учасників надягають шапки з рогами, велосипедні екскурсії та, зрозуміло, прогулянки по пабах - pub crawls. Можна купити [https://www.dublinpass.com Dublin Pass], що покриває багато (проте не всі!) музеї, але він не включає громадський транспорт (лише туристичний автобус) і тому має сенс тільки в триденному варіанті (близько €80 з людини) і тільки якщо ви плануєте оглянути всі масові пам'ятки, віддаючи перевагу дорогим експозиціям взамін на не менш цікаві безкоштовні музеї. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Дублін - головний аеропорт [[Ірландія | Ірландії]], хаб авіакомпаній Aer Lingus і Ryanair. Сюди можна прилетіти з будь-якої точки Європи, бувають рейси з Азії та Північної Америки, причому для рейсів в США діє pre-clearance, тобто американський паспортний і митний контроль перед вильотом. Прямого рейсу в Дублін не має, потрібно буде здійснювати не менше двох пересадок. [[File:Dublin Airport, May 2011 (02).JPG|thumb|upright=1.35|Сучасна архітектура терміналу 2]] {{listing|type=go| lat=53.4243| long=-6.2524 |wdid= Q178021 | name= Аеропорт | alt= IATA: DUB | image= | address= | directions= | url=http://www.dublinairport.com | facebook= | phone= | fax= | email= | skype= | lastedit= 2017-08-15 | description= Аеропорт складається з двох терміналів, розташованих поруч один з одним. З терміналу 2 літають Aer Lingus, Emirates і американські авіакомпанії. З терміналу 1 - всі інші. В обох терміналах непоганий безкоштовний Wi-Fi. }}<br> '''Термінал 1 (Т1)''' - старіший, з низькими стелями, але відремонтований і в цілому досить зручний. У загальній зоні є непримітний ескалатор на третій поверх, де розташований хороший і за мірками аеропорту дуже тихий фудкорт, що включає в себе McDonalds, кафе Alcock & Brown з роздачею (гарячі страви по €10-12) і величезна кількість столів, серед яких неважко знайти вільний. У чистій зоні місця теж достатньо, кафе і столи з розетками є безпосередньо перед виходами на посадку. '''Камера схову''' працює під вивіскою [https://www.leftluggage.ie/ Excess Baggage Company]{{Dead link|date=лютого 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} в зоні прильоту. '''Термінал 2 (Т2)''' - новий, просторий, з досить цікавим внутрішнім оформленням: на першому поверсі реєстрація, на другому - приліт, на третьому - виліт. У загальній зоні всі місця харчування знаходяться на другому поверсі - це невеликий фудкорт, магазинчик SPAR і кафе з обслуговуванням. Ціни приблизно ті ж, що в центрі Дубліна. '' Як дістатися: '' аеропорт розташований в 12 км на північ від центру Дубліна, поруч з трасою М1 в сторону [[Белфаст]]у. Громадський транспорт обмежується автобусами, на машині можна доїхати з центру за 10-15 хв, якщо скористатися платним Port Tunnel (і якщо немає пробок). Таксі в центр коштує €25-30. * Автобуси [http://www.dublinbus.ie/en/Your-Journey1/Timetables/Airport-Services/ AirLink] № 747 і 757 їдуть через Port Tunnel до автовокзалу, після чого роблять кола по центру з кінцевими біля вокзалу Х'юстон ( № 747) і Camden Street південніше центру (№ 757). Інтервал руху: 15-20 хв у № 747, 30 хв у № 757, від терміналу 2 до автовокзалу 20-25 хв шляху. Квиток можна купити у водія: €7 в один кінець, €12 туди-назад (з відкритою датою), по Leap Card €6 за поїздку, з Leap Visitor Card - безкоштовно. * Автобуси [http://www.aircoach.ie/ Aircoach] (№ 700, днем ​​кожні 15 хв, вночі - щопівгодини) слідують по N1 і O'Connell Street з кінцевої в районі Трініті-коледж, до автовокзалу не заїжджають. Ціни ті ж, що у AirLink. Час в дорозі можна порівняти, хоча в будні дні можуть бути затримки через затори. На відміну від AirLink, автобуси Aircoach працюють цілодобово. * Автобуси по міському тарифу (№ 16 і 41) слідують до O'Connell Street (головна вулиця на північному березі річки) і, в загальному, нічим не гірше експресів, хіба тільки їдуть трохи довше, 40-50 хв. Інтервал руху: 15-20 хв. Квиток на одну поїздку коштує €3.30, з Leap Card - €2.60. Автобуси відправляються від Т1 і заїжджають до Т2, після чого їдуть в місто. === {{Потягом}} === [[File:Heuston9 (8193623109).jpg|thumb|upright=1.35|Ліхтарі на вокзалі Х'юстон]] [[File:Dublin Connolly, Commonly Called Connolly Station - panoramio (9).jpg|thumb|upright=1.35|Віадуки та стара промислова архітектура в районі Connolly Station]] Потяги ходять, зрозуміло, тільки в межах Ірландії. Єдине міжнародний напрямок - [[Белфаст]], куди кожні 2 години ходять дизелі, в дорозі 2 год 15 хв. Приїхати залізницею з Великобританії теж цілком реально: [[Холіхед]] ([[Уельс]]), звідки відправляються пороми в Дублін, має відмінне залізничне сполучення, а станція знаходиться прямо поруч з пристанню. Загальний час у дорозі від [[Лондон]]а складе 8 годин, комбінований квиток Sailrail на паром і поїзд можна купити на залізничному касах на території Великобританії. * {{listing|type=go| lat=53.3464 | long=-6.2940 | wdid=Q2377845 | name=Вокзал Х'юстон | alt=Heuston Station | image=Hueston Station.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-16 | description=Головний дублінський вокзал займає величезний будинок в стилі неокласицизму. З цього вокзалу відправляються потяги західного і південного напрямів. Усередині непогане кафе і ресторанчик із звичайними для Дубліна цінами. Поруч зупинка червоної лінії трамвая. }} * {{listing|type=go| lat=53.3515 | long=-6.2492 |wdid= Q2543742 | name= Вокзал Коннолі | alt= Connolly Station | image= Connolly Station, Dublin - geograph.org.uk - 704871.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-15 | description= Обслуговує поїзди північного (Белфаст), північно-західного ([[Слайго]]) і південно-східного ([[Уексфорд]]) напрямків, а також приміські, які прибувають на бічну платформу, слідуючи через вокзал наскрізь. Кілька кафе, причому два з них - зі столиками. У 100 метрах на південь знаходиться автовокзал, поруч з яким трамвайна зупинка тієї ж червоної лінії. Будівля вокзалу стара, в стилі неокласицизму, але на відміну від Х'юстона, втиснута в квартал з досить щільною червоно цегляною забудовою. Поруч віадук, за яким раз у раз ходять приміські поїзди: разом це виглядає досить цікаво, місцями нагадуючи промислову Англію початку XX століття. }} === {{Автобусом}} === Крім міст у самій Ірландії дуже жвавий рух з Белфастом. Існують нічні автобуси з [[Лондон]]у в Дублін, наступні в Холіхед і переправляються звідти на поромі, всього близько 12 год шляху. Коштує це задоволення стільки ж, скільки авіаквиток, куплений за пару тижнів до вильоту. Якщо ж брати квиток в останній момент, автобус стає помітно вигідніше літака. {{listing|type=go| lat=53.3498 | long=-6.2520 |wdid= Q924495 | name= Автовокзал | alt= Busáras | image= Busaras-2.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-15 | description= Усередині просторий зал з достатньою кількістю крісел, зате кафе зі столиками немає - можна тільки взяти що-небудь на винос. У підвалі довгий ряд давно непрацюючих камер зберігання. Здалеку будівля автовокзалу не виглядає чимось особливим, але побудована воно аж на початку 1950-х років. і є одинією з ранніх зразків Європейського функціонального стилю: зверніть увагу на хвилясті козирки і хитрі вікна, що забезпечують природне освітлення всередині будівлі. }} === {{Автомобілем}} === У Дубліні сходиться нехитра мережу ірландських автобанів. Вони ведуть в усі значні міста країни - [[Корк]] (М8, 260 км), [[Лімерик]] (М7, 200 км) і [[Уотерфорд]] (М9, 170 км). Дорога в [[Белфаст]] (М1, 155 км) має статус автобана тільки до кордону з [[Північна Ірландія|Північною Ірландією]], далі звичайна четирьохполоска, хоча на швидкість це майже не впливає, доїхати можна менш ніж за 2 год. '''Окружна Дубліну''' - платна траса М50, де немає пунктів оплати, а номери машин зчитують камерами. Проїхавши по такій дорозі, потрібно відразу зайти в інтернет і заплатити свої €3.10 за легкову машину. Автобан з Белфаста (М1) проходить платним тунелем (''Port Tunnel'') за ціною €3, а з понеділка по п'ятницю з 6 до 10 ранку - €10. Це найшвидший і найзручній спосіб потрапити в центр міста. === {{Кораблем}} === Дублін пов'язаний з [[Великобританія|Великобританією]] двома паромними лініями: * [[Холіхед]] ([[Уельс]]) - найближчий до Дубліну порт Великобританії і єдиний, куди можна переправитися без машини. Пароми [http://www.irishferries.com Irish Ferries] і [https://www.stenaline.ie StenaLine], 7-8 раз в день, в дорозі 2-3 год. Середні розцінки: від €100 за машину і €35-40 за кожного пасажира. * [[Ліверпуль]] - пароми [http://www.poferries.com P & O Ferries] 2-3 рази на день, в дорозі близько 8 год. Тільки з машиною. Раз в тиждень ходить нічний паром до французького [[Шербур-Октевіль|Шербур]] ([[Нормандія]]), але і він виключно для автомобілістів. {{listing|type=go| lat=53.3490 | long=-6.1956 |wdid= Q2182478 | name= Дублінський порт | alt= Dublin Port | image= | address= | directions= | url= http://www.dublinport.ie/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-16 | description= Порт розташований на схід від центру міста. Термінали 1 і 2, звідки відправляються пароми в Холіхед, знаходяться на найдальшому краю мису, тому найкраще скористатися спеціальними автобусами, які доставляють пасажирів з центру Дубліна в термінал до відправлення порома. Також в порт ходить рідкісний (один раз на годину) автобус 53. Кінцева The Point червоної лінії трамвая знаходиться у західного кордону порту - до пасажирських терміналів звідти ще 1.5 км. }} == Транспорт == [[File:AV275 - Flickr - D464-Darren Hall.jpg|thumb|upright=1.35|Дублінський автобус]] [[File:The LUAS stop on Harcourt Street (2854600192).jpg|thumb|upright=1.35|Трамвай]] В Дубліні три види громадського транспорту - автобуси, трамваї і приміські поїзди. Система досить заплутана, але є [https://www.transportforireland.ie/ единый сайт] і [http://www.a-b.ie/cp3/XSLT_TRIP_REQUEST2?language=en планувальник маршрутів]. '''Автобуси''' ([https://www.dublinbus.ie Dublin Bus]) двоповерхові в стилі лондонських і розфарбовані в кольори українського прапора. Міські маршрути мають номери менше 100, приміські - тризначні. '''Трамвай''' ([https://www.luas.ie/ Luas]) — дві лінії, що перетинаються в центрі міста: червона і зелена. Червона йде із заходу на схід (з'єднуючи, в тому числі, два дублінських вокзали), а зелена - з півдня на північ. Обидві лінії нові, трамвай з'явився в Дубліні тільки в 2004 році. Вдень інтервал руху 6-7 хв, ввечері збільшується до 15 хв. '''Приміські поїзди''' (DART) проходять через центр міста, зупиняючись на вокзалі Connolly. Вам ці поїзди знадобляться тільки для того, щоб їхати в передмістя. Проте, може бути цікаво покататися кілька зупинок в центрі міста і подивитися на Дублін зверху - лінія весь час йде по естакаді, що проходить іноді всього в парі метрів від будинків. Мости і опори старі, часів Британської імперії. '''Білети:''' тарифна система на рідкість складна. Найкраще, що ви можете зробити - це купити ''[https://about.leapcard.ie/leap-visitor-card Leap Visitor Card]'' за ціною €10 на 24 год, €19.50 на 72 години і €40 на тиждень. Смарт-карта покриває будь-які переміщення усередині Дубліна і приміські поїзди, а також автобуси-експреси в аеропорт (тільки 747 і 757). Карта продається в аеропорту (стійка Bus & Travel Information в Т1, магазин SPAR в Т2) і в трьох місцях усередині міста. Версія для місцевих жителів - просто ''Leap Card'' із заставною вартістю в €5. Вона працює в режимі електронного гаманця з обмеженням €7 в день на міський транспорт і €10 на приміські поїзди, але автобуси в аеропорт не включені в цю ціну. Купити картку можна в квиткових автоматах і в багатьох точках міста - найпростіше, мабуть, в магазинчиках SPAR. Окремі поїздки коштують по карті на 10-20% дешевше, ніж одноразові квитки. В обох випадках діє мудрована тарифікація з десятком зон тільки всередині міста, одноразовий квиток і центрі міста коштує €2. Купити одноразовий квиток можна у водія автобуса або в автоматах, що стоять на великих трамвайних зупинках. '''Машина''' буде в Дубліні абсолютно зайвою. Як і в будь-якому великому місті, тут дуже дорога парковка, яку до того ж важко знайти. Якщо ви приїхали на машині, вибирайте готель з парковкою або користуйтеся park & ride. == Що відвідати == {{Mapframe}} ===Район Grafton Street=== [[File:Long Room Interior, Trinity College Dublin, Ireland - Diliff.jpg|thumb|upright=1.35|Бібліотека Трініті-коледж]] [[File:KellsFol114rArrestOfChrist.jpg|thumb|upright=1|Арешт Ісуса Христа - фрагмент Келлської книги]] ''Grafton Street'' — головна пішохідна вулиця Дубліна. Вона з'єднує дві ключові точки міста - Трініті-коледж, що виходить фасадом на площу ''College Green'', і великий сквер ''St. Stephen's Green'' в декількох кварталах південніше. {{listing|type=see| lat=53.3444 | long=-6.2581 |wdid= Q258464 | name=Трініті-коледж | alt=Trinity College | image= Trinity College (8101930425).jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Заснований в 1592 році Єлизаветою першою, на місці знищеного в 1537 році августинського абатства, - з метою викорінення католицького впливу і створення протестантської еліти. Будинки виконано в неокласичному стилі і сучасний вигляд набуло в кінці 18 століття. }}<br> {{listing|type=see| lat=53.3439 | long=-6.2568 |wdid= Q856559 |star= yes | name= Бібліотека Трініті-коледж | alt= Trinity College Library | image= Bookofkells.jpg | address= | directions= | url= https://www.tcd.ie/visitors/book-of-kells/ | facebook= | phone= | email= | hours= З травня по вересень: Пн-Сб-8:30/17:00, {Неділя 9:30-17:00; в інший час: Пн-Сб 9:30-17:00, Неділя 12||16|30}} | price= €10-13 в залежності від часу відвідування | lastedit=2017-08-18 | description= Головна цінність Трініті-коледжу - його бібліотека, в якій з початку XIX століття збирали всі випущені в Британії книги. Виникла ця традиція, мабуть, після того, як в 1661 році коледж віддали на зберігання книгу ''Келлська книга'' ( '' Book of Kells '') - рукописне Євангеліє початку IX століття, створене в монастирі десь на островах [[Шотландія|Шотландії]] і незабаром вивезене в Ірландію (Келлська абатство) через часті набігів вікінгів. Це одна з найстаріших книг християнського світу, що представляє інтерес і як неймовірна старовина (уявіть собі, що на момент її створення в Східній Європі ще не було ні писемності, ні державності!), І як чудовий зразок релігійного мистецтва, наповнений чудовими ілюстраціями, а також просто художніми елементами - фігурними літерами, вензелями та іншими подібними штуками. Огляд книги супроводжується непоганою експозицією, що пояснює значення символів які зустрічаються в книзі і технологію створення цього шедевра. Книга входить в число головних і, дійсно, дуже цікавих ірландських пам'яток, маючи той очевидний недолік, що всі хочуть на неї подивитися. Відвідування організовано так, щоб частково контролювати цей процес, і якщо ви не купили квиток заздалегідь, доведеться постояти в черзі, яка влітку може розтягнутися на годину-півтори (на вулиці, без даху). Має сенс купити квиток заздалегідь через інтернет, вибравши час відвідування: почекати все одно доведеться, але в зазначений півгодинний інтервал вас запустять всередину, після чого не стануть виганяти. Майте на увазі, що сама книга відкрита на певному розвороті і погортати її, зрозуміло, не можна - залишається задовольнятися стендами з репродукціями, які, в загальному, цікавіше того, що ви зможете побачити в оригіналі. }}<br> {{listing|type=see| lat=53.3449 | long=-6.2600 |wdid= | name= Банк Ірландії | alt= Bank of Ireland | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-18 | description= }}<br> {{listing|type=see| lat=53.3380 | long=-6.2591 |wdid= Q1432605 | name= Сант-Стівенс-Грін | alt= St. Stephen's Green | image= Park in Dublin St Stephen's Green aerial (21951006350) (2).jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-18 | description= }}<br> ===Temple bar=== {{listing|type=see| lat=53.3461| long=-6.263 |wdid= Q1034624 | name=Міст Ліффі | alt=Liffey Bridge, Ha'penny Bridge | image= 2HaPenny Bridge11 (8158668385).jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Арочний пішохідний міст через річку Ліффі. Неофіційна назва "Міст півпенні", отримав свою назву в зв'язку з тим, що прохід по ньому був платним і коштував півпенні. }}<br> ===The Liberties=== {{listing|type=see| lat=53.3433| long=-6.2675 |wdid= Q742767 | name=Дублінський замок | alt= Dublin Castle | image= Dublin castle bedford tower.JPG | address= | directions= | url=http://www.dublincastle.ie/ | facebook= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Замок був закладений за наказом англійського короля Іоанна Безземельного в 1204 році після нормандського вторгнення. До 1922 року в замку розташовувалася британська адміністрація, потім він був переданий першому ірландському уряду. }}<br> {{listing|type=see| lat=53.339509| long=-6.2715 |wdid= Q846365 | name=Кафедральний собор Святого Патрика | alt= St Patrick's Cathedral | image= St Patrick's Cathedral Exterior, Dublin, Ireland - Diliff.jpg | address= | directions= | url=http://www.stpatrickscathedral.ie | facebook= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }}<br> {{listing|type=see| lat=53.3435 | long=-6.2713 |wdid= Q1067803 | name= Собор Христа | alt= Christ Church Cathedral | image= Dublin Christ Church Cathedral 2012 09 26.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-18 | description= }}<br> {{listing|type=see| lat=53.3421 | long=-6.2860 |wdid= Q2319266 | name= Пивоварня Гіннесс | alt= Guinness Brewery | image= View from Gravity Bar at the top of Guinness Storehouse (Dublin, Ireland) (8117572090).jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-18 | description= }}<br> ===Північний берег=== {{listing|type=see| lat=53.3460 | long=-6.2735 |wdid= Q1439960 | name= Будівля чотирьох судів | alt= Four Courts | image= Four Courts, Dublin, Ireland.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-18 | description= }}<br> {{listing|type=see| lat=53.3498 | long=-6.2602 |wdid= Q1134365 | name= Дублінська голка | alt= Spire of Dublin, Dublin Needle | image= DublinSpire.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-18 | description= }}<br> == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == [[File:Irish stew.jpg|thumb|upright=1.3|Irish stew]] [[File:Guinness 7686a.jpg|thumb|upright=1.2|Символ Ірландии]] Їжа в Ірландії дорога, а в Дубліні до цього додається звичайна столична націнка, складова від 10-20% до нескінченності. Кафе і ресторани пропонують всі характерні ірландські страви, але, в порівнянні з західним узбережжям, меню біднуваті на рибу і морепродукти - найчастіше ви зустрінете банальні ''Fish & chips'' в поєднанні з бургерами і ''Irish stew'' - м'ясним рагу з овочами. Пошукайте ''seafood chowder'' (крем-суп з дарами моря) і ''Shepherd's pie'' (картопляну запіканку з м'ясом). У пабах гаряче коштує €12-15. Якщо ви бачите більш високі ціни, це або щось дуже туристичне, або ресторан, де є сенс поцікавитися комплексними пропозиціями: в звичайних місцях вечеря з 2-3 страв зазвичай коштує від €20 до €30 і буває набагато вигідніше, ніж замовлення тих же страв окремо. Ніша недорогого харчування представлена в Дубліні не надто дешевою їжею. В обідній час багато ресторанів і пабів влаштовують спецпропозиції по €8-10, в кафе можна взяти суп за €4-5 або сендвіч за €6-8. Кафе з кебабами і фаст-фуди з піцою зустрічаються не дуже часто і тримають ті ж ціни, €7-10 за тарілку гарячої їжі, а найдешевший варіант харчування - кулінарії, наявний майже в кожному з численних магазинчиків SPAR: там можна взяти випічку типу сосисок в тісті (''sausage roll'') або різноманітні сендвічі і Врапі на €5-6 можна непогано поїсти. У центрі не бракує в кав'ярнях і булочних, що пропонують десерти і випічку. Спробуйте чизкейки, помітно відрізняються від поширився по світу американського варіанту, і англійські здобні булочки ('' scone ''), є які потрібно з маслом і джемом. Чай коштує € 2-2.5, кава - € 2-3, булочка - € 2, тістечка і торти - € 3-4. Гіннес - це Ірландія, а Ірландія - це Гіннес. Його тут наливають, на кожному кроці, але ціни в барах вище, ніж по країні в цілому: пінта рідко коштує дешевше €5, ціна в €6-7 теж в порядку речей. Крім Гіннесса в Ірландії варять досить багато пива з розряду не міцних елів. Поціновувачам віскі варто шукати спеціалізовані бари, оскільки в звичайних наливають той же, що і скрізь, тобто Jameson та Bushmills. Хоча джини більш характерні для Британії, в Дубліні вони теж є. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Житло в Дубліні коштує недешево, і особливо це проявляється влітку, коли готелі забиті, а випадкові вільні номери коштують від €150 за двомісний номер (в межах €100 можна зняти тільки ліжко в хостелі). В не сезон ціни падають до €60-80 за двомісний номер в двозіркових готелях, хоча, якщо поквапитися і бронювати заздалегідь, за ту ж ціну можна зловити спецпропозицію від готелю вищого класу. Влітку, якщо тільки ви не бронювали готель за пару місяців, залишається сподіватися на передмістя, де місця розбирають не так швидко, а ціни злітають не так сильно, як в самому Дубліні. === Дешево === {{listing|type=sleep| lat=53.3801 | long=-6.5957 |wdid= | name= Maynooth Campus Conference & Accommodation | alt= | image= | address= | directions= 40 мин от центра Дублина пригородным поездом | url= https://www.maynoothcampus.com/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | price= Одномістний/двухмістний: від €33/54 | lastedit=2017-08-18 | description= Наймолодший ірландський університет знаходиться в містечку Мейнут (Maynooth) під Дубліном і влітку пропонує свої просторі гуртожитки всім бажаючим по досить скромними цінами, які, навіть з урахуванням дороги, свідомо перекривають те, що ви заплатите в самому Дубліні. Є досить аскетичні номери без зручностей, а більш просунуті, з ванною кімнатою, коштують лише на €15-20 дорожче. Додаткову родзинку цього місця надає величезний будинок XIX століття, де ви в буквальному сенсі слова потрапите в декорації фільмів про Гаррі Поттера - особливо цікаво приїхати сюди в темряві. }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Дублін - цілком безпечне місто. У ньому є неблагополучні околиці, але туристу робити там нічого. У центрі дуже багато жебраків, серед яких бувають «пасивні» (сидять десь на тротуарі) і «активні», які підходять до всіх перехожих зі стаканчиком і намагаються встановити візуальний контакт. Небезпеки ні ті, ні інші не представляють, але їх велика кількість і настирливість залишають неприємний осад. У Дубліні, як і всюди на Британських островах, лівосторонній рух. Якщо ви переходите дорогу, машини будуть їхати не з того боку, звідки ви їх чекаєте. Будьте дуже уважні, особливо переходячи дорогу на червоне світло (що роблять тут геть усі, оскільки у світлофорів дуже довгі інтервали). == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Ірландія - не дуже велика країна. Всі її міста досяжні з Дубліна за 2-3 години, дуже популярні одноденні автобусні екскурсії до середньовічних руїн в районі Кілкенні або куди-небудь на західне узбережжя, де гори і скелі. Купуючи таку екскурсію, особливо в розпал літа, пам'ятайте про те, що де екскурсії - там і люди, тому ви неминуче опинитеся в натовпі і ніякого задоволення не отримаєте. Кращий спосіб дивитися Ірландію - взяти напрокат машину і поїхати туди, де немає автобусних екскурсій, або хоча б підібрати час так, щоб з екскурсіями не перетинатися. Якщо ж ні машини, ні часу на такі поїздки у вас немає, з Дубліна найкраще відправитися на південний схід, у Вотерфорд або Уексфорд - тихі і затишні історичні міста, масовим туристам невідомі. Друге за величиною місто країни, Корк, теж поки уникнуло туристичного ажіотажу. Воно не дуже цікаве саме по собі, але знаходиться поруч з морем, тому з нього зручніше за все їхати до мальовничих місць на узбережжі. Те ж (навіть більшою мірою) відноситься до Лімерика, хоча він дуже схожий на Дублін для того, щоб їхати туди спеціально. Кілкенні і Голуей - два найвідоміших ірландських «малих міста» - при всій своїй красі і значущості зіпсовані туризмом настільки, що влітку робити там абсолютно нічого, хоча в мало відвідуваний сезон обидва більш ніж заслуговують окремої поїздки. Північна Ірландія представляє самостійний інтерес: наприклад, Белфаст - антипод Дубліна, місто не класицизму, а електікі і робочих кварталів, що зберігли до того ж виразні сліди недавнього національного протистояння. Не менш цікаві малі міста, оскільки неспокійна Північна Ірландія навіть в більшій мірі, ніж решта Ірландії, уникла міграції і зараз являє собою абсолютно особливий осколок Британської імперії. З'їздити в Белфаст можна хоч на один день, але вирушаючи в поїздку, пам'ятайте, що при всій відсутності кордонів і паспортного контролю Північна Ірландія - це інша країна зі своїми візовими правилами. {{footer|ispartof=Ірландія|type=Місто}} qzt8psv1men1x8aqky45gispdma2ror 0 2082 33289 32736 2022-08-24T01:55:07Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat 33289 wikitext text/x-wiki {{geo|48.105833|24.680278}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Dzem 2.jpg | caption=Околоця села | city=Дземброня | citylocal= | map= | arm= | population= 245 осіб | callingcode= }} '''Дземброня''' знаходиться у Верховинському районі [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. == Зрозуміти == Гірське село, найвищий населений пункт України. Село лежить у долині річки Дземброня і є частиною Карпатського національного природного парку. У селі розвинутий зелений туризм. Дземброня є місцем початку пішохідних маршрутів на Чорногірський хребет. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція знаходиться у смт [[Ворохта]]. З Ворохти доїхати на таксі або маршруткою до села Ільці, а звідси 12 км пішки або попутним автотранспортом. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З Івано-Франківська до Верховини доїхати автобусом. З Верховини до Дземброні маршрутний автобус відправляється щодня о 12:00, 15.40 та 17:50, вартість проїзду 20 грн. Час у дорозі: в середньому 1 год 10 хв. == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing|type=see | name=гора Вухатий камінь | alt= | url=| wikipedia= Вухатий камінь| email= | address= | lat=48.0752 | long=24.6321| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Висота 1864 м. * {{listing|type=see | name=гора Смотрич | alt= | url=| wikipedia= Смотрич (гора)| email= | address= | lat=48.0690 | long=24.6447| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Висота 1864 м. * {{listing|type=see | name=Дзембронські водоспади | alt=Смотрицькі водоспади | url=| wikipedia=Дзембронські водоспади | email= | address= | lat=48.0767 | long=24.6450| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} — каскад водоспадів на потоці потоці Мунчель, що впадає в річку Дземброню. Висота найвищого водоспаду 10 м. Загальна висота каскаду — близько 100 м. Відстань від Дземброні приблизно 5 км. * {{listing|type=see | name=полонина Косарище | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=48.1145 | long=24.6752| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{listing|type=see | name=полонина Степанський | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=48.1081 | long=24.7018| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} == Чим зайнятись == * '''Піший гірський туризм'''. Дземброня є початковим пунктом багатьох туристичних маршрутів: ** '''На гору Піп Іван через Вухатий Камінь'''. Маршрут: Село Дземброня — гора Вухатий Камінь — гора Піп Іван — гора Смотрич — полонина Смотрич — село Дземброня. Довжина маршруту 24 км, тривалість 8-10 год. Перепад висот — 1230 м; ** '''На гору Мунчел'''. Маршрут: Село Дземброня — полонина Чуфрова — гора Мунчел — Довбушевий сідець — село Бистрець. Довжина маршруту 22 км, тривалість 9-10 год. Перепад висот — 1200 м; ** '''На гору Крента'''. Маршрут: Селище Верховина — гора Крента — село Дземброня. Довжина маршруту 19 км, тривалість 7-8год. Перепад висот — 780 м. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Є кілька варіантів, де можна зняти житло у Дземброні. Це комфортабельні котеджі і садиби, кемпінги. Ціни досить різні, все залежить від послуг, які надає заклад. Є можливість зняти кімнату в приватному секторі за прийнятнішими цінами. Все залежить від потреб і можливостей гостей. === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | name= відпочинковий комплекс «Білий Слон» | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=48.1053 | long=24.7302| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Ціни різні, залежно від того що Вам потрібно. Здаються котеджі, окремі номери, а також можна переночувати у палатці на кемпінгу. === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Село Дземброня знаходиться у горах, на висоті близько тисячі метрів над рівнем моря. Це треба враховувати, готуючись перебувати у цих місцях. Рекомендуємо не забути такі речі: легка куртка або теплий светр; накидка від дощу; легкі гумові чоботи; надійні кросівки; головний убір від сонця; невеличкий рюкзак для екскурсій та подорожей; ліхтарик. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У селі Дземброня відмінний зв'язок оператора “Київстар”. Зв'язок оператора МТС майже відсутній. == Куди далі == [[Верховина]] {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] 6dqoopt6mmfoaq12ter819jnzevcmay 0 2083 37676 19591 2025-05-29T17:01:02Z Assyrian Human 6497 37676 wikitext text/x-wiki {{geo|40.740833|44.863056}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Downtown Dilijan.jpg | caption=Краєвид на місто | city=Діліжан | citylocal= | map= | arm= | population=15656 осіб | callingcode= +3 74 (268) }} '''Діліжан''' знаходиться на північному сході [[Вірменія|Вірменії]]. == Зрозуміти == Діліжан розташований на північному сході Вірменського нагір'я, на північ від хребта Арегуні та на схід від хребта Гугарац. Діліжан є місцем перетину доріг, що поєднують міста марзів Тавуша, Лорі та Гегаркуніка. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт Звартноц у [[Єреван]]і. Звідси до Діліжана можна доїхати на таксі (103 км) або на таксі до Північного вокзалу Єревана, а звідси автобусом (див. нижче). === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Щоб дістатися в Діліжан з Єревана, треба спочатку приїхати на Північний автовокзал Єревана. Звідти відправляються маршрутки за ціною 1000 драм. Тривалість поїздки близько 3 годин. Маршрутки відправляються щогодини з 09:00 до 15:00. == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=монастир Агарцин | alt= | url= | wikipedia= Агарцин| email= | address= | lat= 40.7500 | long= 44.8039| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-19 | content= }} — монастирсько-храмовий комплекс XI століття. * {{see | name=Діліжанський національний парк | alt= | url= | wikipedia= Діліжанський національний парк| email= | address= | lat= 40.7325 | long= 44.8501| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-19 | content= }} * {{see | name=пам'ятник Міміно | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= 40.74035 | long= 44.86547| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-19 | content= }} * {{see | name=Старе місто | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= 40.7395 | long= 44.8689| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-19 | content= }} * {{see | name=озеро Парз | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= 40.7514 | long= 44.9600| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-19 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * {{listing|type=sleep | name= Діліжан Резорт | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= 40.7382 | long= 44.8405| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-19 | content= }} * {{listing|type=sleep | name= Туфенкян Старий Діліжан | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= 40.7397 | long= 44.8696| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-19 | content= }} == Де навчатись == * {{listing|type=other | name=Діліжанський коледж об'єднаного світу | alt= | url= | wikipedia= Діліжанський коледж об'єднаного світу| email= | address= | lat= 40.7398 | long= 44.8339| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-19 | content= }} — неурядовий міжнародний коледж-інтернат. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вірменія|type=Місто}} isromq2inf1gdtfhnz8f5mtu8ocdno2 0 2088 36454 34319 2025-01-20T20:01:33Z Assyrian Human 6497 /* {{Літаком}} */ 36454 wikitext text/x-wiki {{geo|46.759786|36.7845}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Berdyansk The Heart Of Azov.jpg | caption= | city=Бердянськ | citylocal=Бердянськ | website=http://berdyansk.travel/index.html | arm=Герб Бердянська.svg | population=113 139 | callingcode= +380-6153 }} '''Бердянськ''' знаходиться в [[Запорізька область|Запорізькій області]]. == Зрозуміти == '''Бердя́нськ''' — курортне місто на північному узбережжі Азовського моря, що славиться цілющими грязями і мінеральними джерелами. Засноване 1827 року на місці рибальського поселення. Розвинулося на базі морського порту в затоці Бердянської коси. У 2005 місто дістало статус курорту державного значення. Лимани й солоні озера розташовані біля гирла ріки Берда на початку Бердянської коси. ''Основні лікувальні фактори'': грязі та ропа лиманів, таласотерапія. ''Показання'': захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, гінекологічні, органів дихання нетуберкульозного походження. === Клімат === Помірно-континентальний клімат міста зумовлює тривале сухе і спекотне літо з великою кількістю сонячних днів, і коротку, малосніжну, м'яку, з частими відлигами зиму. Середньорічна температура повітря змінюється від 8,0°С до 11,7°С, у середньому за багаторічний період вона становить 9,8°С. Число сонячних днів на рік становить у середньому 179 днів. Переважальними вітрами є вітри східних і південно-східних румбів, повторюваність яких становить 40-50%. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} Найближчий аеропорт — [[Міжнародний аеропорт Запоріжжя]]. * {{listing | name=Міжнародний аеропорт «Запоріжжя» | alt=Аеропорт Мокре | url=http://www.avia.zp.ua/ | email=office@avia.zp.ua | address=Донецьке шосе, Запоріжжя| lat=47.873459 | long=35.302915 | directions= | phone=+38 (061) 227-05-79, +38 (061) 721-46-09 | tollfree= | type=go | hours= | price= | lastedit=2018-02-19 | content=Постійні рейси: [[Міжнародний аеропорт Бориспіль|Київ-Бориспіль]], [[Тель-Авів]]-Бен-Гуріон, [[Стамбул]]-Сабіха Гекчен, Стамбул-Ататюрк }} === {{Потягом}} === Є {{listing| name=станція Берда | alt=лінійна вантажно-пасажирська | url=http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22829&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA | email= | address= | lat=46.794261 | long=36.770418 | directions=на північному заході міста | phone= | tollfree= | fax=| type=go | hours= | price=| content= }} та {{listing | name=станція Бердянськ | alt= | url=http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22690&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA | email= | address= | lat=46.751139 | long=36.803682 | directions= | phone= +38 (06153) 6-12-55, +38 (06153) 41-7-05 | tollfree= | fax= | hours= | price=| type=go | content= }}, до якої прибуває потяг {{listing | name=608 | alt=«Запоріжжя — Пологи — Бердянськ» | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | type=go | hours=щоденно о 10:35 | price=~65 | lastedit=2018-02-19 | content=Ч/з Пологи, [[Кирилівка]], Берда }}. Влітку запускають сезонні поїзди з інших міст. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === {{listing | name=Автовокзал | type=go | url=http://bus.brd24.com/ | email= | address=вул. 12 Грудня, 4 | lat=46.759100 | long=36.778222 | directions= | phone=+38 (06153) 3 64 23 | tollfree= | fax= | hours=[http://bus.brd24.com/service/ Розклад автобусів] | price= | lastedit=2018-02-19 | content=}} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{Listing | type = see | lat = 46.7547 | long = 36.7854 | name = Парк ім. Шмідта | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Парк загальною площею 3,5 га в центрі міста. На території парку розташовані особняк купця Езрубільского (в даний час - музична школа), пам'ятники П.П. Шмідту, «Матросам Великої вітчизняної війни» і «Дітям лейтенанта Шмідта».}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = "Ерлёзеркірхе» (кірха Христа Спасителя) | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Зведена в 1903 році громадою німців-колоністів. В даний час - лютеранська церква.}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Будинок Костянтинових | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= побудови в XIX столітті. Одне з перших двоповерхових будівель Бердянська. В даний час - Клуб моряків.}} === Пам'ятники === [[Файл: Памятник дачникам.jpg | thumb | upright = 1.35 | Пам'ятник дачникам]] У місті велика кількість пам'яток, як серйозних, так і жартівливих: * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = «Матросам Великої вітчизняної війни» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник ліквідаторам аварії ЧАЕС | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник «Не повернулися з моря» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = 46.7500 | long = 36.7886 | name = Пам'ятник "Бичкові-годувальнику" | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Присвячений рибці, що неодноразово рятувала від голоду.}} * {{Listing | type = see | lat = 46.74644 | long = 36.79296 | name = Пам'ятник жабі | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= З написом «Зависть — порок»}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник сантехніку Михайлу | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = 46.72777 | long = 36.82074 | name = Пам'ятник хірономіди | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник чайці-господині | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник дачникам | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник доктору Айболиту | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} == Чим зайнятись == *{{Listing | type = do | lat = 46.72053 | long = 36.82389 | name = Аквапарк «Мис Доброї Надії» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} *{{Listing | type = do | lat = 46.72187 | long = 36.82218 | name = Дельфінарій «Немо» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} *{{Listing | type = do | lat = 46.7333 | long = 36.8235 | name = Приватний зоопарк «Сафарі» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} *{{Listing | type = do | lat = | long = | name = зооклуб «Неон» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= В колекції - риби, птиці, рептилії.}} *{{Listing | type = do | lat = | long = | name = Зоовиставка в магазині «Какаду» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} === Музеї === [[Файл: Музей Бродського.jpg | thumb | upright = 1.35 | Художній музей]] *{{Listing | type = do | lat = 46.75381 | long = 36.79392 | name = Художній музей ім. Бродського | alt = | image = | address = вул. Центральна, 29/23 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = 4-51-58 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Заснований в 1930 році І.І. Бродським. В експозиції - твори Крамського, Айвазовського, Куїнджі, Маковського, Левітана, Бенуа, Коровіна і багатьох інших}} *{{Listing | type = do | lat = 46.7545 | long = 36.7944 | name = Бердянський краєзнавчий музей | alt = | image = | address = пр. Перемоги, 14 | directions = | url = http://www.bkm.zp.ua/ | facebook = | vkontakte = | phone = 3-65-70 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= розповідають про природу краю та його історії. Є етнографічні матеріали про українських, болгарських і грецьких поселенців. Екскурсії проводяться українською, російською та болгарською мовами.}} * І його філії: * {{Listing | type = do | lat = | long = | name = Музей історії міста Бердянська | alt = | image = | address = вул. Італійська, 15 | directions = | url = http://www.bkm.zp.ua/ | facebook = | vkontakte = | phone = 3-63-16 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Розповідає про історію міста, його жителів, особливості побуту від заснування до сучасності.}} * {{Listing | type = do | lat = 46.7486 | long = 36.7908 | name = Музей «Подвиг» | alt = | image = | address = вул. Вітальня, 10 | directions = | url = http://www.bkm.zp.ua/ | facebook = | vkontakte = | phone = 4-05-12 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Розповідає про окупацію про звільнення міста, про героїзм його жителів.}} * {{Listing | type = do | lat = 46.75363 | long = 36.78552 | name = Будинок-музей родини П. П. Шмідта | alt = | image = | address = вул. Шмідта, 8 | directions = | url = http://www.bkm.zp.ua/ | facebook = | vkontakte = | phone = 7-09-80 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Розташований в двоповерховому особняку, в якому проживала сім'я начальника міста і порту П. П. Шмідта і пройшли дитячі роки майбутнього лейтенанта Петра Шмідта. Є експозиція під відкритим небом.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == У місті є 2 університети та інститут. * {{listing | name=Бердянський державний педагогічний університет | alt=БДПУ | url= | email= | address= вул. Шмідта, 4 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-19 | content= }} * {{listing | name=Бердянський інститут державного та муніципального управління Класичного приватного університету | alt=БІДМУ КПУ | url= | email= | address=вул. Портова, 3Д | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-19 | content= }} * {{listing | name=Бердянський університет менеджменту і бізнесу | alt=БУМіБ | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-19 | content= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == На захід — [[Приморськ]], на схід — [[Ялта]]. {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Запорізької області]] 3bazq4ifwwz936fov0vu9vwnx2zwcxx 0 2091 33331 32792 2022-08-24T02:09:13Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Сумської області]] з допомогою HotCat 33331 wikitext text/x-wiki {{geo|51.6781|33.9192|zoom=15|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Gluhiv arka.jpg | caption= Київські ворота | city= {{PAGENAME}} | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode = +380 5444 }} '''Глухів''' знаходиться в [[Сумська область|Сумській області]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на річці Есмань. Площа — 83,74 км². Одне з найстаріших міст Київської Русі. Перша згадка про нього як про місто-фортецю Чернігівського князівства зустрічається в Іпатіївському літописі і датується 1152 роком. Непрямі історичні джерела (церковна література) згадують про існування міста в 992 році, коли була створена Чернігівська єпархія, і Глухів увійшов до її складу. Першими оселилися тут сіверяни, які жили в цих лісових і болотистих місцях в VI-VIII століттях. Свідченням цього є Глухівське городище тих часів. Глухів одна із столиць Війська Запорозького впродовж 1708–1764 років. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === Через Глухів проходить кілька автомобільних доріг, основними із яких є магістралі: Глухів — [[Курськ]] E 38; Глухів — [[Суми]] Р-44, котра далі продовжується до [[Харків|Харкова]]а; за 2,5 км від міста проходить автомагістраль [[Київ]] — [[Москва]] М-02E 101. * {{listing | name=глухів | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-13 | content= }} === {{Автобусом}} === В місті працює автовокзал «Глухів», з котрого відправляються місцеві і через котрий проходять транзитні автобусні маршрути за напрямками: [[Суми]], [[Харків]], [[Полтава]], [[Київ]], [[Короп]], [[Курськ]], [[Орел]], [[Шостка]], [[Конотоп]], [[Москва]] та ін. == Транспорт == У 2008 році в Глухові вперше було введено маршрутні таксі, котрі здійснюють перевезення по місту за 6-ма маршрутами. Також є п'ять служб радіотаксі. == Що відвідати == В Глухові є більше 50 історико-архітектурних пам'яток, серед них: {{listing|type=see |lat = |long = |name =Миколаївська церква |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Миколаївська церква — головна пам'ятка Соборної площі, в якій наставляли на гетьманство Д. Апостола і К. Розумовського, а раніше оголосили анафему Мазепі. Є пам'яткою історії та архітектури національного значення. Створена майстром М. Єфімовим в 1693-1695 роках. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Анастасієвський кафедральний собор |alt =собор Трьох Святих Анастасій |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Собор споруджений російським архітектором А. Л. Гуном в 1884-1897 роках завдяки місцевим меценатам братам М. Л. і Ф. А. Терещенко і зараз є найбільшим храмом Глухова. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Спасо-Преображенська церква |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Спасо-Преображенська церква — тетраконховий кам'яний храм, побудований в 1765 році замість дерев'яного, який згорів під час пожежі 1748 року. У 1979 році вона оголошена пам'ятником архітектури. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Вознесенська церква |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Храм збудований в 1767 році на міському старовинному Вознесенському кладовищі, яке відоме ще з XVIII століття, артіллю народних майстрів під загальним наглядом архітектора А. В. Квасова на північно-східній околиці Глухова. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Міський краєзнавчий музей |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Музей розташований в будівлі колишнього Дворянського зібрання, яке було споруджено в 1811 році. Є пам'ятником архітектури XIX століття. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Київські ворота |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Київські ворота — єдина споруда Глухівської фортеці, яка збереглася до наших днів. Ворота були споруджені на земляному валу фортеці в 1749 році інженером Юхимом Наумовим спочатку дерев'яними, а в 1766-1769 роках перебудовано в кам'яні. Є пам'яткою історії, архітектури та містобудування XVIII століття. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Архитектурний ансамбль на Києво-Московській вулиці |alt =«стометрівка» |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =На його місці знаходилася будівля другої Малоросійської колегії, збудована в 1768-1782 роках. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Водонапірна башта |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Водонапірна башта, пам'ятника місцевого значення, збудована в 1927—1929 роках. }} У сучасному Глухові встановлено близько трьох десятків пам'ятників, пам'ятних знаків, скульптур і монументів, зокрема: композиторам Д. Бортнянському і М. Березовському, а також загиблим солдатам в роки ВВВ і партизанам Глухівщини, пам'ятники Олександру Пушкіну, Володимиру Леніну (демонтований) і Карлу Марксу (демонтований), пам'ятники історичній техніці і пам'ятні знаки на честь 1000-річчя Глухова, а також багато інших. {{listing|type=see |lat = |long = |name =Пам'ятник композитору Д. Бортнянському |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =скульптор — Інна Коломієць. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Пам'ятник композитору М. Березовському |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = скульптор — Інна Коломієць. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=eat |lat = |long = |name =Кафе «Мороженое» |alt = |image = |address =вул. Терещенків, б. 55 |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone =(05444) 2-60-82 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Дорого === == Де розважитись == {{listing|type=drink |lat = |long = |name =Клуб «Парус» |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type=drink |lat = |long = |name =Клуб «Парк» |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Де зупинитись == Готелі: «Європа», «Озерний», «Постоялый двор», «Стиль» та інші. === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=stay |lat = |long = |name =Готель «Європа» |alt = |image = |address =вул. Ціолковського, б. 4а |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone =(099) 440-4-440 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == В Глухові 5-значні телефонні номери. Код міста 05444. Основний і єдиний оператор фіксованого зв'язку — ВАТ «Укртелеком». Послуги стільникового зв'язку GSM стандарту тут надають три оператори: Київстар, Водафон Україна та life :), CDMA — Інтертелеком. == Куди далі == {{listing|type=other |lat = |long = |name =Монастир Глинська пустинь |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] 6ydhrmetu270yyd0r53muxe4dmvptqs 0 2092 33333 19525 2022-08-24T02:09:36Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Сумської області]] з допомогою HotCat 33333 wikitext text/x-wiki {{geo|51.33512|33.86733|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Молчанский Монастырь 5.jpg | caption=Мовчанський монастир | city=Путивль | citylocal= | map= | arm=Putivl1.gif | website=http://www.putivl.com.ua/ | population= 20 000 (2004) | callingcode= 05442 }} '''Путивль''' знаходиться в [[Сумська область|Сумській області]]. == Зрозуміти == Древнє місто Київської Русі, відоме з 989 року. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Станція знаходиться за 24 км від міста в сусідньому місті Буринь. Називається вона теж "Путивль", і через це багато хто плутається. Доїхати від станції до Путивля можна на автобусі або таксі. === {{Автомобілем}} === Через місто проходять автомобільні шляхи Т-1908 році, Т-1911 і Т-1914. === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == === Храмова архітектура === * Молчанський монастир * Преображенський собор * Церква Миколи Козацького. == Чим зайнятись == * Відпочинок на річці Сейм. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Можна зупинитися в готелі "Монастырская" за адресою: вул. Калініна 2. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Послуги стільникового зв'язку GSM стандарту тут надають три оператори: Київстар, Водафон Україна та life :), CDMA — Інтертелеком. == Куди далі == {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] kbkz6l3h6ts1ft0c9dsr6vrno1fmq2e 0 2093 33731 33351 2022-10-15T18:30:33Z Trident of Neptun 6004 33731 wikitext text/x-wiki {{geo|49.0833333333|32.6666666667|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Чигирин ПП.jpg | imagewidth=200px | caption=Церква Петра і Павла | city =Чигирин | citylocal= | arm = Coat of arms of Chyhyryn.jpg | website= | population= 11 960 | callingcode= 4730 | timezone= }} '''Чигирин''' знаходиться в [[Черкаська область|Черкаській області]]. Місто розташоване за 50 км від Черкас, від річки Дніпро 5 км на схід. == Зрозуміти == Славетне і важливе для української історії місто Чигирин — козацька столиця часів Хмельницького. Перша згадка про місто пов'язана з наданням місту 1582 р Магдебурзького права. За наказом польського короля Сигізмунда III 1589 р в Чигирині на високій горі будується замок. У 1630–1640 рр. місто постійно розвивається, а з 1648 р стає першою гетьманською столицею Української держави — тут знаходиться резиденція Богдана Хмельницького. Чигирин був розорений і зруйнований в часи руїни під час турецьких походів. Місто з 50 тис. населення витримав облогу 100 тис. турецького війська в 1677 році, але вже на наступний 1678 рік 150 тисячне турецьке військо взяло фортецю після тривалої облоги і зруйнувало її. Відновлений у середині XVIII ст. замок вже не грає важливої ролі. У 1795 р. Чигирин входить до складу Російської імперії. У 1806 р в місті зводиться будівля Присутніх місць, де в листопаді 1917 р відбувається з'їзд Українського козацтва, на якому обрано гетьманом генерала Павла Скоропадського. Зараз в місті проведені масштабні реконструкції. Відбудована частина фортеції на горі, зокрема Бастіон Дорошенка, під горою була реконструйована резиденція Б. Хмельницького і Спаська церква (XVII ст.). Також, прогулюючись по музейному комплексу, ви зможете побачити кілька посольств на посольській вулиці. Поруч із Замковою горою знаходиться музей Б. Хмельницького з прекрасною експозицією, присвяченою Б. Хмельницькому, козакам і подій 16-18ст. === Планування міста === Місто витягнуте із північного заходу на південний схід. У місті дві головні вулиці — вулиця Богдана Хмельницького (із пн заходу на пд схід) і перпендиклярно їй вулиця Фундукліївська. Більша частина вулиць прямі, тобто формою місто нагадує пересічення прямих вулиць під прямими кутами. На півночі міста (вул. Б. Хмельницького) знаходиться Музей Богдана Хмельницького і його резиденція. Далі на південь адміністрація міста. Ще далі, у центрі міста (також вул. Б. Хмельницького) знаходиться парк Шевченка. Більшість висотних будинків знаходяться на півночі і в центрі Чигирина, більша частина міста забудована приватними одноповерховими будинками. == Як дістатись == === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === На автомобілі відстань від Києва 250 км, їхати через Черкаси. З Дніпра краще їхати через [[Кременчук]] і [[Світловодськ]], відстань 220 км. З боку [[Кіровоград]]а краще їхати через [[Олександрія|Олександрію]], відстань 100 км === {{Автобусом}} === Будь-яким транспортом до Черкас, в Черкасах з автостанції на перехресті вул. Гоголя та вул. Леніна кожні пів-години відправляється маршрутка на Чигирин, ціна квитка 20 грн.(ціна застаріла), час у дорозі 40-60 хв. === {{Кораблем}} === Раніше, ще за радянських часів, до міста можна було дістатися Дніпром, проте із 90-тих років регулярне сполучення відсутнє. == Транспорт == == Що відвідати == * Замкова гора * Монумент і пам'ятний знак на Замковій горі * Археологічний музей (вул. Першотравнева, 30 у центрі міста біля парку Шевченка) * Усипальниця Богдана Хмельницького — Іллінська церква в селі Суботів == Чим зайнятись == Обов'язково варто відвідати всі пам'ятники розташовані як в місті так і в околицях. В ідеалі для цього потрібно два дні, два повних дні і одна ніч в самому Чигирині, благо є гарний недорогий готель. Перший день варто приділити самому Чигирину і с. Стецівка, у другий день поїхати до Суботова, Медведівку, Будду, Холодний Яр. Також можна з'їздити на пляж на Дніпро. Річка знаходиться за 5 км на схід від міста. == Що купувати == Є велика кількість сувенірів. == Де поїсти == У місті та околицях більше 10 кафе, ресторанів. Піцерія «Status», «Чудо піч», Ресторан «Чигирин», Ресторан «Тясмин», «Гетьман», «Посольський Шинок», «Дикий хутір» (Буда), «Гетьманська корчма» (Суботів), «У Пані Олі» (Суботів), «Яр» (Медведівка), та кілька інших менших. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == Більярдний клуб «Status» працює довше всіх, крім більярду там ще роблять 6 видів відмінної піци (за твердженням кращу в світі). Знаходиться на в'їзді з боку Черкас по правій стороні не доїжджаючи 1 км до музею. (Вул. Черкаська 59). == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === У місті є один готель «Чигирин», може прийняти до 50 чоловік, ціни дуже прийнятні, при готелі працює хороший ресторан «Чигирин». Знаходиться біля підніжжя «Замкової гори» і в ста метрах від музею Б. Хмельницького. Адреса вул. Грушевського 29. (04730) 2 58 49. === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Черкаси]] на північ, [[Олександрія]] на захід. {{footer|ispartof=Черкаська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Черкаської області]] 97b4nyswqtre0uk9xn0i860h5pimxo8 0 2094 25874 25872 2019-12-03T15:50:10Z Ales sandro 3269 25874 wikitext text/x-wiki {{geo|50.0669|31.4447|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Переяслав-Хмельницький. Покровська церква з села Острійки. 1650 р.jpg | caption =Дерев'яні храми<br> в етнографічному музеї | city={{PAGENAME}} | citylocal= | map= | arm= | website = http://perejaslav.org.ua/ | population = 30 000 | callingcode = +380 4567 }} '''Переяслав''' знаходиться в [[Київська область|Київській області]]. Переяслав— одне з найдавніших міст Київської Русі, відоме також як місце Переславської ради, де в 1654 році було прийнято рішення про приєднання українських земель до Росії. Хоча ні з тих часів, ні, тим більше, з давньоруських в Переяславі майже нічого не залишилося, містечко це цікаве і просто створене для короткої одноденної поїздки з [[Київ|Києва]]. У Переяславі близько 30 музеїв, головний з яких — музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. == Зрозуміти == Переяслав розташований на річці Трубіж за 4 км від лівого берега Дніпра і 90 км від Києва. В літописі місто вперше згадується під 907 роком у зв'язку з мирним договором між київським князем Олегом і Візантією, хоча багато хто вважає цю згадка недостовірною. Назва Переяслав (Переславль) означає «перейняти славу» і відбувається, знову-таки за легендою, від битви на Трубежі між дружиною якогось київського князя і печенігами. Битва традиційно розпочалася поєдинком богатирів, в якому невідомий представник Києва переміг печеніга, чим перейняв славу. Першим переяславським містобудівником був Володимир Великий, який облаштував у місті велику фортецю для захисту Києва від печенігів. У XI-XII ст. Переяслав (відомий також як Переславль-Русский) — столиця самостійного князівства. На честь міста був, зокрема, названий заснований Юрієм Долгоруким [[Переславль-Залеський]], і навіть річку в тому далекому, північно-східному куточку Русі теж назвали Трубежем. До початку XIII століття в Переяславі було принаймні два кам'яних храми. У 1239 монголи зруйнували місто вщент. Про його подальше життя відомо мало. До XVI століття Переяслав опинився на периферії польсько-литовських земель і навіть якимось чином отримав Магдебурзьке право. У 1648 році після повстання Богдана Хмельницького Переяслав входить до складу Гетьманщини, стаючи центром одного з 16 козацьких полків. П'ять років по тому Богдан Хмельницький відправляє до Москви посольство з проханням про прийняття Гетьманщини під заступництво російського царя. Порадившись із Земським собором, цар на цю авантюру погоджується, і пізньої осені 1653 року направляє зустрічне посольство в Україну для приведення гетьманських земель до присяги. 8 січня 1654 року в Переяславі збирається рада, тобто зустрічаються представники різних козацьких військ і стверджують договір про дружбу з Росією. За Переяславською радою пішли півсотні років нерозберихи, коли всі воювали з усіма: поляки і кримські татари — з царським військом з Москви, а правобережне Гетьманство — з лівобережним. Переяслав ніякої серйозної ролі в цих подіях вже не грав. Коли політична ситуація, нарешті, стабілізувалася, він став звичайним повітовим містом, пізніше райцентром Київської області, який отримав в 1943 році, з нагоди звільнення від окупації, назву Переяслав-Хмельницький. Після війни в Переяславі і його околицях багато працювали археологи, з ініціативи яких в місті було відкрито десятки музеїв. Подивитися тут і правда є на що — від чудесного музею під відкритим небом до розкопок давньоруських храмів і доісторичних пам'яток трипільської культури. За загальною кількістю музеїв Переяслав обганяє, напевно, всі українські міста крім Києва, хоча ця кількість не повинна вводити в оману: на огляд кожної з цих колекцій у вас навряд чи піде більше 10-15 хв, причому частина часу займе спілкування із працівниками музею, які дуже віддані своїй справі і в масі своїй дуже балакучі. У місті переважає українська мова. == Як дістатись == === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === Переяслав стоїть на трасі Київ — [[Дніпропетровськ]] за 90 км від Києва і 110 км від [[Черкаси|Черкас]]. Дорога двосмугова, відносно пристойної якості. Вона досить завантажена, але проходить осторонь від населених пунктів і не має надмірних швидкісних обмежень, тому, вслід за маршрутками, від межі Києва до Переяслава цілком реально доїхати за годину. === {{Автобусом}} === В Переяслав ходять маршрутки з Києва від станцій метро зеленої гілки — Харківської, Бориспільської та Позняків. Маршрутки належать принаймні трьом різним компаніям, які якось ділять між собою ці станції метро, а в самому Переяславі відправляються з різних місць в радіусі 100 м від автостанції. Час в дорозі — близько години, відправлення по наповненню. По дорозі маршрутки проходять через місто [[Бориспіль]] (поруч з однойменним київським аеропортом) і зупиняються там на вимогу, хоча, якщо ви сідаєте на маршрутку в Борисполі, то до самого Переяслава будете, швидше за все, стояти. Через Переяслав проходять автобуси черкаського напрямку, а ось за Дніпро, в сторону [[Канів|Канева]], прямого транспорту немає. {{listing|type=go| lat=50.06481 | long=31.44497 |wdid= | name= Автостанція | alt= | image= | address= вул. Богдана Хмельницького | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-07 | content = Невеликий будинок з буфетом. }} === {{Кораблем}} === Раніше, ще за радянських часів, до міста можна було дістатися Дніпром, проте із 90-тих років регулярне сполучення відсутнє. == Транспорт == Кілька міських автобусних маршрутів починаються від автостанції, міські автобуси ходять з інтервалом приблизно раз на годину. Будь-який з цих автобусів підвезе вас в центр міста. До етнографічному музею автобуси не ходять, але прямо там же, на площі перед автостанцією, можна взяти таксі. == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=50.0684 | long=31.4635 |wdid= | name= Пам'ятник Переяславській раді | alt= | image= | address= пл. Переяславської Ради | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-07 | content= Пам'ятник, який зображає козацьких прохачів і царських посланців, встановлений в 1982 році з нагоди 325-річчя події. У силу поточної політичної ситуації пам'ятник закинутий, та й стоїть по сусідству громада недобудованого історичного музею позначає Переяславську раду як пройдений етап української історії. }} {{listing|type=see| lat=50.0731 | long=31.4632 | wdid= | name=Пам'ятник «Навіки разом» | alt= | image= | address=пл. Богдана Хмельницького | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-08 | content=Ще один пам'ятник Переяславській раді (1961 рік, до 300-річчя події) встановлено перед будівлею міської адміністрації. Дві жінки неясної професії символізують сестер Росію і Україну. Виглядають вони досить аполітично, але, на свою біду, тримають в руках конституцію СРСР і супроводжуються підписом «Навiки з росiйським народом». Як не дивно, пам'ятник вцілів, але для балансу обох сестер обмотали рушниками і прапорами. У художньому плані пам'ятник цікавий тим, що це нечастий в українській провінції (і взагалі в провінції) зразок кондового античного стилю з барельєфами і величезним постаментом. }} == Чим зайнятись == {{listing|type=do| lat=50.0607 | long=31.4724 |wdid= Q4306387 | name= Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-07 | content= Музей зібрав все найкраще, що є в Переяславі — від половецьких святилищ і реконструкції давньоруських жител до традиційних хат і старої сільгосптехніки. Для музею під відкритим небом ця мішанина досить незвичайна, але дуже зворушлива і в чомусь зручна: за пару годин ви побачите чималу частину української історії та етнографії. На окрему увагу заслуговують дерев'яні церкви, вивезені із зони затоплення Канівського водосховища. Половина переяславських музеїв знаходиться всередині етнографічного: наприклад, в одні дерев'яні церкви можна зайти просто так, а в інші — за символічну додаткову плату (2-3 грн), оскільки всередині представлена колекція ікон або, скажімо, рушників. Асортимент величезний: музей хліба, музей старої поштової станції, музей рушника і, нарешті, '''музей космосу''' — правда, деякі з них напевно будуть закриті: години роботи цих міні-музеїв чомусь не корелюють з годинником роботи основного. На відвідування відкритої експозиції піде пара годин. Якщо ж дивитися все, в музеї легко можна провести пів-дня. Повноцінного кафе немає ні в музеї, ні поруч з ним, але прямо на території торгують напоями, морозивом та навіть борщем або підігрітими варениками, і тільки лише повноцінного шинка тут дуже не вистачає. }} {{listing|type=do| lat=50.07594 | long=31.46380 |wdid= | name= Музей трипільської культури | alt= | image= | address= вул. Шевченка | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-07 | content= Трипільська — одна з декількох стародавніх культур, що існували в середній течії Дніпра задовго до виникнення київської державності. Пам'ятники трипільської культури датуються серединою I тисячоліття до н.е. і досить цікаві, особливо якщо доглядачка розповість вам про їх походження. Зверніть увагу на горщики, створені до винаходу гончарного круга. У тій же будівлі знаходиться музей козацької культури, який не має до трипільської культури ані найменшого стосунку. У двох з половиною залах показують сучасні картини і дерев'яні скульптури на тему козацької історії. }} {{listing|type=do| lat=50.072365 | long=31.458307 | wdid= | name=Археологічний музей | alt= | image= | address=вул. Шевченка, 17 | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-07 | content=Музей створений навколо фундаментів давньоруської церкви, які зберегли фрагменти оригінальної розмальовки — їх гордо називають фресками, хоча про повноцінні фрески мова тут, звичайно, не йде. На додаток до фундаментів показують фрагменти підлоги мозаїки з іншого переяславського храму — Михайлівського — і пару цікавих реконструкцій давньоруського міста. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Київська область|type=Місто}} egg3pqzbht94ymxblvwx8j9a0ojc6hg 0 2095 36425 36281 2025-01-18T11:58:52Z Assyrian Human 6497 /* {{Літаком}} */ 36425 wikitext text/x-wiki {{geo|50.5113888889|30.7902777778|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Бровари 17 квітня 2010.PNG | caption = | city = | citylocal = | map = | arm = Brovary gerb new.jpg | website = http://brovary-rada.gov.ua | population = 103 000 (2017) | callingcode =+380 4594 }} '''Бровари''' знаходиться в [[Київська область|Київській області]]. Це найбільше місто-супутник [[Київ|столиці України]], розташоване за кілька кілометрів на північний схід від Києва. == Зрозуміти == Бровари — сучасне місто, що бурхливо розвивається останніми роками. Населення міста постійно зростає ще з 90-х років, коли в більшості міст України населення все ще зменшувалося. Кількість жителів перевалила за 100 тисяч — цьому сприяє близькість до Києва (близько 10 км по прямій трасі) і менша вартість життя, ніж у столиці. З 2000-х років місто розбудовується хмарочосами, проте все ще лишаються відносно відсталі райони із хрущовками. Із 2014 року вже будуються будинки із 30 поверхами і більше. Назва міста значить ''Пивовари''. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} {{listing|type=go |lat=50.3518 | long=30.8953 |wdid= |name = Аеропорт «Бориспіль»|alt = |image = |address = |directions = |url = https://kbp.aero|facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Найближчий аеропорт — «Бориспіль», розташований за 25 км від міста. (для більш детальної інформації див. [[Київ#Літаком|Київ]])}} === {{Потягом}} === {{listing|type=go |lat=50.51452 | long=30.81353 |wdid= |name =Залізничний вокзал Бровари |alt = |image = |address =вул. С. Бандери, 18 |directions = |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === {{Автомобілем}} === Через місто проходить міжнародна траса {{Автошлях|М|01}} (як окружна, але можна їхати через місто) і дорога національного значення {{Автошлях|Н|07}} на [[Суми]], {{Автошлях|Е|40}}. === {{Автобусом}} === З Києва: на маршрутному автобусі від станції метро «Лісова», час в дорозі — близько 15 хвилин. == Транспорт == У місті є власна мережа маршруток, не пов'язана з київськими. Станом на квітень 2017 року в місті діють 3 електрозаправки. == Що відвідати == {{Mapframe}} {{listing|type= see|lat=50.5112 | long=30.7900 |wdid= |name = Сонячний годинник|alt = |image = Сонячний годинник, Майдан Свободи, Бровари.JPG |address = |directions = |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type= see|lat = |long = |wdid= |name = Пам'ятний знак в честь зупинки процесії перезаховання Тараса Шевченка|alt = |image = |address = |directions = |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type= see|lat =50.506667 |long = 30.787778 |wdid= |name = Парк Перемоги |alt = |image = |address = |directions = |wikipedia = Парк Перемоги (Бровари) |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == {{listing|type=do| lat=50.5132 | long=30.7860 |wdid=| name= Краєзнавчий музей| alt= | image=| address= вул. Гагаріна, 6| directions=| url=| wikipedia= Броварський краєзнавчий музей | facebook= | phone= +38 (04594) 5-03-32| email= | skype=| hours= | price=| lastedit=2016-01-08| content=Досить таки звичайний краєзнавчий музей зі стандартними експозиціями, що розповідають про природу, історію та етнографії. Висвітлюється життя і діяльність Т. Шевченка та А. Макаренко (він з 1932 по 1933 рік очолював Броварську дитячу трудову колонію). Частина експозиції присвячена колективізації і Голодомору 1932-33 років. Тут же можна побачити макети броварських храмів, зруйнованих за роки радянської влади.}} == Що купувати == {{listing|type=do| lat=50.5260 | long=30.7950 |wdid=| name= Торгово-розважальний центр «Термінал»| alt= | image=| address= вул. Київська, 316| directions=| url= https://trc-terminal.com.ua | wikipedia = Торговельно-розважальний центр «Термінал» | facebook=https://www.facebook.com/TRC.TERMINAL.BROVARI/ | phone= (044) 200-13-30 | email= info@trc-terminal.com.ua| skype=| hours= 8:00-2:00 | price=| lastedit=2016-01-08| content=Величезний розважальний центр, розташований на околиці міста, на півночі міста. У ТРЦ багато бутіків і магазинів:}} * МЕГАМАРКЕТ; * Фокстрот, Ельдорадо, ЖЖУК; * ЗОЛОТИЙ ВІК; * Одяг: INTERTOP, A.TAN OUTLET, OODJI. == Де поїсти == === Дешево === {{listing|type= eat|lat=50.5152 | long=30.7967 |wdid= |name = Піцерія «Челентано»|alt = |image = |address = бульв. Незалежності, 9|directions = |url = |facebook = |phone = (4594) 6-22-75, (044) 230-60-95|email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type= eat|lat=50.5140 | long=30.7965 |wdid= |name = Піцерія «Пронто»|alt = |image = |address = |directions = |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Середні ціни === {{listing|type=do| lat=50.5260 | long=30.7950 |wdid=| name= Торгово-розважальний центр «Термінал»| alt= | image=| address= вул. Київська, 316| directions=| url= https://trc-terminal.com.ua/poslygi/dostavka-syshi-ta-pici | facebook= | phone= (044) 200-13-30 | email= info@trc-terminal.com.ua| skype=| hours= 8:00-2:00 | price=| lastedit=2016-01-08| content=Величезний розважальний центр, розташований на околиці міста, на півночі міста. БІЛЬШІСТЬ ВІДПОЧИВАЮЧИХ ПРИЇЗДИТЬ САМЕ ЗАРАДИ АКВАПАРКУ! Наявні заклади харчування, ціни середні (по місту доставка піци і суші):}} * Піца (в тому числі вегетаріанська); * Суші-бар (вегетаріанські із авокадо і огірком). {{listing|type=do| lat=50.5260 | long=30.7950 |wdid=| name= Торгово-розважальний центр «Термінал»| alt= | image=| address= вул. Київська, 316| directions=| url= https://trc-terminal.com.ua/poslygi/magazini-ta-restorani/kafe-ta-bari | facebook= | phone= (044) 200-13-30 | email= info@trc-terminal.com.ua| skype=| hours= 8:00-2:00 | price=| lastedit=2016-01-08| content=Величезний розважальний центр, розташований на околиці міста, на півночі міста. Інші заклади:}} * БАР КІНОТЕАТРУ «БАТТЕРФЛЯЙ»; * PIT-STOP BAR; * КАФЕ «ФРЕКЕН-БОК»; * СПОРТ-КАФЕ «ШАЙБА». {{listing|type= eat|lat=50.5098 | long=30.7904 |wdid= |name = «Олівер Твіст»|alt = |image = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Дорого === {{listing|type=do| lat=50.5260 | long=30.7950 |wdid=| name= Торгово-розважальний центр «Термінал»| alt= | image=| address= вул. Київська, 316| directions=| url= https://trc-terminal.com.ua/poslygi/magazini-ta-restorani/restorani | facebook= | phone= (044) 200-13-30 | email= info@trc-terminal.com.ua| skype=| hours= 8:00-2:00 | price=| lastedit=2016-01-08| content=Величезний розважальний центр, розташований на околиці міста, на півночі міста. Дорожчі заклади (ресторани):}} * Ресторан "Конгрес-холл"; * Броварня «БРОВАР-ХОФ»; * Морозиво Dolce Italia. {{listing|type= eat|lat=50.5204 | long=30.8069 |wdid= |name = «Терасса»|alt = |image = |address = |directions = в приміщенні Трикотажної фабрики|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type=eat| lat=50.51150 | long=30.79273 | wdid= | name=«Лимон» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit= | description= }} == Де розважитись == {{listing|type=do| lat=50.5260 | long=30.7950 |wdid=| name= Торгово-розважальний центр «Термінал»| alt= | image=| address= вул. Київська, 316| directions=| url= https://trc-terminal.com.ua | facebook=https://www.facebook.com/TRC.TERMINAL.BROVARI/ | phone= (044) 200-13-30 | email= info@trc-terminal.com.ua| skype=| hours= 8:00-2:00 | price=| lastedit=2016-01-08| content =Величезний розважальний центр, розташований на околиці міста, на півночі міста. БІЛЬШІСТЬ ВІДПОЧИВАЮЧИХ ПРИЇЗДИТЬ САМЕ ЗАРАДИ АКВАПАРКУ! До складу входять:}} ** ''Критий аквапарк'' — 5 басейнів, 9 гірок (для дорослих 1 квиток на цілий день коштує 230 грн.); ** Фітнес та салон краси; ** Магазини та бутіки; ** ''«Гіперболоїд»'' (Лазертаг) — командна гра в напівтемному лабіринті. Нагадує пейнтбол, тільки стрілянина ведеться лазерами; ** ''Каток «Льодова арена»''; ** ''Картінг-центр''; ** ''Боулінг''; ** ''Кінотеатр «Батерфляй»''; ** ''Концерт-холл''. == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type= sleep|lat = |long = |wdid= |name = Хостел «Термінал»|alt = |image = |address = |directions = На території однойменного торгово-розважального комплексу|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Загальна кухня. Телевізор є, інтернета — немає. Харчування — на території торгового комплексу.}} === Середні ціни === {{listing|type= sleep|lat=50.50787 | long=30.79441 |wdid= |name = Grand Sport Hotel|alt = |image = |address = вул. Гагаріна, 28|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Безкоштовна парковка. В номерах кондиціонер, телевізор і Wi-Fi.}} {{listing|type= sleep|lat = |long = |wdid= |name = Отель «Круиз»|alt = |image = |address = вул. Гагаріна, 5/2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Є безкоштова парковка и Wi-Fi.}} === Дорого === {{listing|type=do| lat=50.5260 | long=30.7950 |wdid=| name= Гостель «Ландхаус» | alt= | image=| address= вул. Київська, 316| directions= В торгово-розважальному центрі «Термінал»| url= https://trc-terminal.com.ua/poslygi/gotel | facebook=https://www.facebook.com/TRC.TERMINAL.BROVARI/ | phone= (044) 200-13-30 | email= info@trc-terminal.com.ua| skype=| hours= Цілодобово | price= від 1500 до 2250 | lastedit=2016-01-08| content=Величезний розважальний центр, розташований на околиці міста, на півночі міста. Також є готель Ландхауз. Номери:}} * СТАНДАРТНИЙ НОМЕР “TWIN” на двох (входить до 2 годин в Аквапарку і 10% знижка у кафе та ресторанах) 1500 - 1750 грн; * НАПІВЛЮКС “QUEEN” на двох (входить до 2 годин в Аквапарку і 10% знижка у кафе та ресторанах) 1750 - 2000 грн; * ЛЮКС на двох (входить до 2 годин в Аквапарку і 10% знижка у кафе та ресторанах) 2000 - 2250 грн; {{listing|type= sleep|lat = |long = |wdid= |name = «Петровський Бровар»|alt = |image = |address = вул. Осипова, 131|directions = на окружній дорозі|url = http://petrovskybrovar.com.ua/rooms/ |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 599-45-00|email = pbrovar@ukr.net|skype = |hours = |price = від 2-х містний стандарт - 850 грн./доба до 1700 грн./доба (ВІП) |description = }} == Де навчатись == Мережа дошкільних і загально-освітніх закладів включає в себе: * два десятки дошкільних закладів; * 10 загальноосвітніх шкіл; * приватна школа нового зразка; * гімназія ім. С.&nbsp;І.&nbsp;Олійника. Позашкільними закладами освіти для талановитих дітей є: * [http://bdut.org.ua Будинок дитячої та юнацької творчості] * 2 дитячо-юнацькі спортивні школи; * Броварська міська дитяча школа мистецтв; * Броварська міська дитяча музична школа; * Дитячий естетико-натуралістичний центр "Камелія". Спеціальну середню і вищу освіту можна здобути в наступних навчальних закладах і філіях інших вишів у місті: * Поліцейський фінансово-правовий коледж; * Професійне технічне училище №&nbsp;4; * Броварське вище училище фізичної культури; * Економіко-технологічний університет; * Броварське представництво вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна“». == Застереження == Найбільше застереження стосується поведінки в Аквапарку - бути тверезим (за можливості), оскільки там водні атракціони і це потрібно для безпеки вашої і оточуючих. Необхідно пильнувати за браслетом (за втрату браслета штраф 1000 грн) і за часом, якщо у вас обмежена кількість часу (особливо це стосується лазні, де похвилинна тарифікація). == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid=| name= Спортивно-стрілковий комплекс «Сапсан»| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | phone= | email= | skype=| hours= | price=| lastedit=2016-01-08| content=Великий спортивно-стрілковий комплекс України (26 гектарів).}} {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid=| name= «Довоєнний» аеропорт| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | phone= | email= | skype=| hours= | price=| lastedit=2016-01-08| content= До Другої світової тут був розташований головний аеропорт України. До теперішнього часу збереглася колонада на в'їзді на аеродром. }} {{listing|type= vicinity|lat=50.5124 | long=31.0174 |wdid= |name = Церква Різдва Богородиці |alt = |image = |address = с. Гоголів Броварського р-ну|directions = |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Діюча дерев'яна церква, зведена в 1827 році на місці старовинного козацького храму.}} {{footer|ispartof=Київська область|type=Місто}} 7a5hdcpurm5u5c6rp7sofhb97tij6vo 0 2096 37060 36426 2025-04-15T17:43:39Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 37060 wikitext text/x-wiki {{geo|50.3669595|30.956525|zoom=12}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population=50000 | callingcode= }} '''Бориспіль''' знаходиться в [[Київська область|Київській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == ===Культові споруди=== * {{see | name=Мечеть | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київський шлях, 1-Д | lat=50.3672411 | long=30.9187248 | directions=поряд з аеропортом «Бориспіль» | phone=+38(095)577-79-87 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-15 | content=Ця мечеть є філією Духовного управління мусульман України (ДУМУ), що сприяє розвитку ісламської культури та міжрелігійного діалогу в регіоні. Цей центр обслуговує місцеву мусульманську громаду, надаючи можливість для проведення п’ятничних молитв, релігійних свят та освітніх заходів. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing |type = eat |lat = 50.3531595|long = 30.9494228 |name = McDonald's №80 «Колосся»|alt = |address = ТЦ «Park Town», вул. Київський шлях, 67|directions = |url = https://mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = (095) 272-09-30|fax = |email = UA-00080.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 09:00 - 22:00|price = |lastedit = 2024-01-05 |description = }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Київська область|type=Місто}} ogd8ecv1lcuzcxtitn74xem0z2a3hsm 0 2097 34878 33930 2024-01-05T15:49:32Z Assyrian Human 6497 додав шаблон макдональдза 34878 wikitext text/x-wiki {{geo|50.5463888889|30.235|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population=50000 | callingcode= }} '''Буча''' знаходиться в [[Київська область|Київській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Екстрім-парк Божевільна білка, Institutska st. 54 Bucha 08293 == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing |type = eat |lat = 50.5536684|long = 30.212301 |name = McDonald's №107 «Варшавський»|alt = |address = вул. Нове шосе, 10 Б|directions = |url = https://mcdonalds.com|wikipedia = |wikidata = |phone = |fax = |email = UA-00107.store@ua.mcd.com |skype = |hours = 08:30 - 22:00|price = |lastedit = 2023-01-05 |description = }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Київська область|type=Місто}} l8dztpv20qqofy7utmd021wj2shp3qt 0 2098 25655 25654 2019-10-20T13:11:27Z N.Pidmalivski. 4331 /* Основні */ 25655 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Welcome banner.jpg}} Ви читаєте розмовник '''італійської мови'''. Ця мова є офіційною (державною) в Італії. Також поширена в Швейцарії, Словенії та кількох країнах Африки (переважно Лівія і Сомалі). == Довідник з вимови == === Голосні === ;A a (a) ;E e (e) ;I i (і) ;О о (о) ;U u (у) === Приголосні === ;B b (б) ;C c (чі) ;D d (д) ;F f (ф) ;G g (ґ) ;H h (г) ;L l (л) ;M m (м) ;N n (н) ;P p (п) ;Q q (к) ;R r (р) ;S s (ессе) ;T t (т) ;V v (в) ;Z z (з) === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні === ; Здрастуйте. Salve. (''Салве''). ; Привіт. Ciao. (''Чао''). ; Як у вас справи? Come va? (''Коме ва ?''). ; Добре, дякую. Bene, grazie. (''Бене, граціє'') ; Як Вас звати? Come si chiama, Lei? (''Коме сі кьяма, лей ?'') ; Мене звати ______ . Mi chiamo ______ . (''Мі кьямо _____ .'') ; Дуже приємно познайомитися. Piacere. (''Пьячере '') ; Будь ласка (прохання). Per favore. (''Пер фаворе '') ; Дякую. Grazie. (''Граціє '') ; Будь ласка (відповідь на подяку). Prego. (''Прего '') ; Так. Si. (''Сі '') ; Ні. No. (''Но '') ; Вибачте (звернути увагу). Scusi. (''Скузі '') ; Пробачте (просити вибачення). Chiedo scusa. (''Кьєдо скуза '') ; До побачення. Arrivederci. (''Арріведерчі '') ; Бувай (прощання). Ciao. (''Чао '') ; Я не розмовляю італійською Non parlo [bene] italiano. (''Нон парло [бене] італіано'') ; Ви розмовляєте українською Parla Ukraina? (''Парла украіна?'') ; Кто-нибудь здесь говорит по-русски? Qui c'è qualcuno che parla russo ? (''Куі че куалькуно ке парла руссо?'') ; Допоможіть! Aiuto! (''Айуто !'') ; Обережно! Attenzione! (''Аттенціоне !'') ; Доброго дня. Bon giorno. (''Бон джорно '') ; Добрий вечір. Buona sera. (''Буона сера '') ; Добраніч. Buona notte. (''Буона нотте '') ; Я не розумію. Non capisco. (''Нон капіско '') ; Де знаходиться туалет? Dov'è il bagno ? (''Дове іль баньо ?'') {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} lyedyrlrtf0qjrucppyskzdrhiaibzp 0 2099 37852 36182 2025-06-18T23:13:17Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37852 wikitext text/x-wiki {{geo|41.7093|44.8548|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Тбілісі | citylocal=თბილისი | map= | arm= | population=1082400 (2016) | callingcode=+995 32 }} '''Тбілісі''' знаходиться в [[Грузія|Грузії]]. Столиця країни, розташована на сході країни, на берегах річки Кура. == Зрозуміти == [[Файл:Tbilisi panorama from left bank.jpg|right|thumb|upright=1.35|Панорама старого Тбілісі з лівого берега Кури. Зліва зверху Нарікала.]] Тбілісі для українського мандрівника — "легка версія" Сходу. З одного боку, це мільйонне місто, побудоване в основному за радянських часів, з метрополітеном і багатоповерховими будинками. З іншого — в Тбілісі є величезний історичний центр, частково відреставрований "під туристів", почасти не реставрований, напевно, з часів Пушкіна, і це одне з небагатьох великих міст колишнього СРСР, де реально збереглося міське середовище. Місто відновлюється після важкої економічної депресії, переорієнтовується на туризм, і поступово намагається відтворити ту інтернаціональну атмосферу, яка була тут протягом двохсот років. Ну і, крім усього іншого, в Тбілісі збереглися одні з найдавніших архітектурних та історичних пам'яток колишнього СРСР. Місто також представляє зручну базу для одноденних подорожей по околицях, наприклад, в [[Мцхета]] або [[Ґорі|Уплісціхе]]. === Історія === Коли заснований Тбілісі, точно незрозуміло, але в будь-якому випадку в 6 столітті він вже був столицею Іверії. Практично всю його історію місту загрожували сусіди, значно сильніші, ніж Грузія. У 737 році місто завоювали араби, які встановили Тбіліський Емірат. Вони протрималися тут до 11 століття, поступово втрачаючи владу, і 1068 року Тбілісі був завойований і повністю розграбований турками-сельджуками. У 1122 році в Тбілісі увійшла армія грузинського царя Давида Будівельника, який переніс сюди столицю. Період в другій половині 12 століття, головним чином пов'язаний з правлінням цариці Тамари, вважається найуспішнішим в історії незалежної Грузії, і, зокрема, Тбілісі. У 1236 року місто взяли і зруйнували монголи, і єдина Грузія припинила своє існування. Надалі Грузія маневрувала між сильнішими сусідами, зберігаючи свою незалежність. Для Тбілісі це скінчилося тим, що в 1795 перська армія шаха Ага-Мохаммад Хана взяла місто і зруйнувала його дощенту. Від усієї історії Тбілісі до 19 століття до нас дійшли лише три будівлі. Після цього Грузія добровільно-примусовим чином увійшла до складу Росії, а Тбілісі (Тифліс, як його називали до 1920-х років) став рядовим губернським містом. ===Орієнтація=== Історичний центр Тбілісі розташований на двох берегах Кури, при цьому велика його частина — на правому березі. Нижче центру Кура йде в ущелину. Сам центр обмежений площею Мейдані на південному заході і міською стіною, яка йде від Кури до площі Свободи, на північному сході. Окультурена частина центру розташована між вулицею Коте Апхазі (колишня Леселідзе) і Курою. На заході центр переходить в район Сололакі, також в основному дореволюційної забудови, який розташований в долині між двома горами: Мтацмінда на півночі і хребтом, на якому стоїть фортеця Нарікала, на півдні. На південний захід від Мейдані розташовані тбіліські лазні. Навпроти центру на лівому березі Кури знаходиться історичний район Авлабарі, колись населений вірменами. За межами описаних районів практично вся забудова в Тбілісі радянського періоду. Багато музеїв і визначні пам'ятки цього часу розташовані на проспекті Руставелі, який починається від площі Свободи і йде на північний захід, або поблизу нього. Етнографічний музей, розташований на Черепашій горі, знаходиться досить далеко на північ від центру. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Тбіліський міжнародний аеропорт знаходиться на схід від міста. Тел. довідкової +995 32 310 421 Добиратися автобусом 35, таксі або трансфером із готелю === {{Потягом}} === Батумі-Тбілісі-Баку - основна гілка грузинських залізниць. Потяги ходять із Батумі (через Кутаїсі), Зугдіді і Баку. Сайт (грузинською, російською і англійською) - www.railway.ge === {{Автомобілем}} === Єдиний автомобільний перехід із РФ знаходиться між містом Казбегі і осетинським селищем Верхній Ларс. Ця ділянка високогірної траси періодично засипає селем, каменепадом і лавиною. Тоді шлях на колесах подовжується на кілька тис. км, гаком через Азербайджан. Через Абхазію і Південну Осетію проїхати не можна. === {{Автобусом}} === З автовокзалу Владикавказа ходять грузинські маршрутки до ст. метро "Дідубе". == Транспорт == Метро складається з двох ліній. Найближчі до центру станції - Площа Свободи (розташована на проспекті Руставелі) і Авлабарі (від неї треба спускатися вниз і переходити Куру). Є також станції біля вокзалу (пересадочна з лінії на лінію) і біля автовокзалу Дідубе. Кожна станція метро відкривається о шостій ранку, закривається опівночі. Для користування метро треба купити у касира транспортну картку і покласти на неї певну суму грошей. Потім можна перезаряджати, а в кінці здати карту і отримати вартість застави (для цього знадобиться чек про покупку картки). Одна транспортна карта коштує два ларі. Вартість поїздки від 50 тетрі. Транспортною картою можна розплачуватися також в автобусах, маршрутних таксі, канатних лініях і фунікулері. [http://ttc.com.ge/?lang_id=ENG Сайт транспортної компанії міста]{{Dead link|date=червня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. На сайті можна планувати поїздки з пересадками, а також бачити рух автобусів в реальному часі. {{listing |type=go |lat=41.692062 |long=44.810699 |name= Канатна дорога |alt= |address= |directions= |url= |phone= |content= В даний час в Тбілісі діє лише одна канатна дорога, з площі Європи на Нарікалу. На Мтацмінда і на Черепашу гору доведеться підніматися пішки. }} == Що відвідати == {{Mapframe}} ===Центр=== {{listing|type= see|lat =41.696302 |long =44.80544 |name =Залишки міської стіни |alt = |image =Remains of old city wall, Tbilisi (Photo A. Muhranoff, 2011).jpg |address = |directions = Краще всього видні у сквері вздовж вулиці Бараташвілі і ближче до Площаі Свободи|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Залишки старих стін, що колись оточували місто, збереглися в північній околиці старого міста. Історія тут така. У 1970-ті роки центр Тбілісі був дуже сильно перебудований, і проектувальники постаралися йому надати вигляду, максимально схожого зі старим Тбілісі, наскільки це взагалі можливо в сучасному місті. Серед іншого, на вулиці Бараташвілі розкопали залишки стіни, а частину просто побудували заново так, як це бачилося архітекторам. Зараз розрізнити справжні і нові ділянки стіни практично неможливо. Крім того, в 2012-2013 роках під час розкопок біля Площі Свободи знайшли ще фрагменти стіни. Закопувати їх назад поки не стали, і вони виставлені на загальний огляд. Треба при цьому розуміти, що при всіх фантазіях архітекторів частина стіни являє собою реальні фрагменти середньовічного міста. У Закавказзі їх не так багато.}} {{listing|type= see|lat =41.695507 |long =44.806821 |name =Базиліка Анчісхаті |alt = |image =065 Tbilissi Eglise d'Antchistaki la plus vieille de la ville -VIe siècle-.JPG |address = |directions =вулиця Іоане Шавтелі|wdid=Q609419|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Найстаріша церква Тбілісі була побудована в VI столітті. Назву Анчісхаті було дано пізніше за перенесеною сюди в XVII столітті Анчійською іконою, що раніше зберігалася в Анчійському соборі на сучасній території Туреччини. Дзвіниця поруч із церквою (через неї ви спуститесь до входу) була побудована в 1675 році. Базиліка має три нефи, тобто приміщення всередині розділено на три частини двома рядами колон. Ікони XIX століття.}} {{listing|type= see|lat =41.691421 |long =44.807524 |name =Сіонський собор |alt = |image =Sioni Cathedral, December.JPG |address =вулиця Сіоні |directions = У пішохідній частині вулиці Сіоні, виходить на набережну |wdid=Q248050|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = До недавнього часу собор, присвячений Успінню Богородиці, був головною церквою країни, і продовжує залишатися однією з найбільш значущих. Спочатку він будувався з V по VII століття, що добре помітно по його простій архітектурі — практично квадратний храм із циліндричним куполом. Собор багаторазово руйнували, перший раз араби, останній раз його сильно пошкодили перси в 1795 році, і кожного разу його відновлювали, тому зараз собор несе в собі риси різних епох і стилів. При цьому декору і прикрас в ньому досить мало, що незвично для грузинських середньовічних храмів. Фрески були виконані Григорієм Гагаріним в 1850-60 роках, і, так як Гагарін був російським художником і намагався виконати їх в грузинській традиції, вийшло щось зовсім незвичайне. Розписані всі доступні внутрішні поверхні собору. Крім того, всередині собору зберігається хрест святої Ніно, одна з найголовніших реліквій грузинської церкви. Зовні кращий вигляд на собор з іншого берега Кури. }} {{listing|type=see|lat =41.691049|long =44.80659|name =Церква Норашен|alt = |image =Norashen Armenian Church, Old Tbilisi.jpg|address =вулиця Коте Афхазі|directions = |wdid=Q2046924|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Велика церква традиційної закавказької архітектури. Побудована в XV столітті, хоча не дуже зрозуміло, чи сучасна будівля є XV століття, або церква була зруйнована, і відновлена в 1793 році (обидві версії представлені в інтернеті). Є предметом спору грузинської та вірменської церков (хоча аргументи, що спочатку церква вірменська, виглядають дещо більш переконливо), тому закрита і для богослужіння не використовується.}} {{listing|type=see|lat =41.69064|long =44.806494|name =Церква Джваріс Мама|alt = |image =Jvris-Mama and Norashen Holy Mother of God Armenian Church in Old Tbilisi.jpg|address =вулиця Коте Афхазі|directions = |wdid=|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Грузинська церква XVI століття, що стоїть поруч з Норашен. Усередині чудові фрески.}} {{listing|type=see |lat=41.68991 | long=44.80734 |name =Велика Синагога |alt = |image =Synagogue in Tbilisi, Georgia.JPG|address =вулиця Коте Афхазі |directions = |wdid=|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Цегляна будівля кінця XIX століття. Синагога, єдина в Тбілісі, діє.}} {{listing|type=see|lat =41.689911|long =44.808961|name =Площа Мейдані|alt = |image =Saint Gevorg Armenian Church, Old Tbilisi 001.jpg|address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Ця площа (назва якої на тюркських мовах означає просто "площа", і звідси ж походить українське слово "майдан") не перебуває у центрі Старого міста, і сама по собі не особливо цікава. Проте не вийти на неї, гуляючи по Тбілісі, практично неможливо - сюди виходить зі сходу вулиця Коте Афхазі, по якій йде основний потік туристів старого міста, звідси починається підйом на Нарікалу, звідси ж найзручніше вийти до тбіліських лазень і мечеті, і, нарешті, сюди виводить міст через Куру, перейшовши який, ви вийдете до церкви Метехі. З одного боку площі знаходиться Кура, а з трьох інших починаються досить атмосферні квартали із характерними величезними тбіліськими балконами. Якщо у вас немає часу погуляти по вузьких вулицях, що піднімається вгору по схилу, хоча б подивіться на балкони, що виходять на західну частину вулиці Коте Апхазі.}} {{listing|type=see |lat=41.68877 | long=44.80469|name =Церква святого Георгія в Клдісубані |alt = |image =Qarapi Saint Gevorg church-Kldisubani1.jpg|address = |directions = |wdid=Q2082869|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Невелика витончена вірменська церква 1753 року будівництва (зараз переосвячена і функціонує як грузинська) розташована в тій частині центру, яка піднімається по схилу Нарікали, а тому добре видно з багатьох точок старого міста.}} {{listing|type=see|lat =41.689218|long =44.808907|name =Собор святого Георгія|alt =Сурб-Геворк|image =St. Kevork Armenian Apostolic Church, Tbilisi - Front view.JPG|address = |directions =в кварталі від площі Мейдані по дорозі на Нарікалу|wdid=Q3653178|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type=see |lat=41.687291 | long=44.810206|name =Суннітська мечеть |alt = |image =Tbilisi mosque and Tabori mount.JPG|address =Ботанічна вулиця |directions = |wdid=Q4453131|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Єдина тбіліська мечеть, яка пережила радянську владу. Цю мечеть неодноразово будували і руйнували, даний будинок побудований в 1895 році. Здалеку видно мінарет, цегельний і з незвичайної форми куполом, якщо підійти ближче, стає видно і всю цегляну будівлю з великими вікнами.}} {{listing|type=see|lat =41.68814|long =44.811048|name =Тбіліські лазні|alt = Тбіліські бані|image = |address = |directions =Від площі Мейдані вниз уздовж Кури|wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type=see|lat =41.688104|long =44.808885|name =Фортеця Нарікала|alt = |image =Kala, Tbilisi1-3.jpg|address = |directions = |wdid=Q155453|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ===Лівий берег і Авлабарі=== {{listing|type=see |lat=41.690228 | long=44.811246 |name =Церква Метехі |alt = |wdid=Q2167331|image =Tbilisi Metekhi.png|address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Церква, одна з основних визначних пам'яток Тбілісі, дуже мальовничо розташована на скелі, що прямовисно обривається до Кури. Вона була спочатку побудована в кінці XIII століття і після цього багаторазово руйнувалася і відновлювалася, але при цьому вважається, що вона зберігає початкові форми. Це одна з декількох будівель, які пережили руйнування Тбілісі іранськими військами в кінці XVIII століття. Їй також вдалося пережити радянську владу, хоча Берія збирався знести церкву. Церква діє і присвячена Успінню Богородиці.}} {{listing|type=see |lat=41.692595 | long=44.81372 |name =Собор Нор Ечміадзін |alt = |image = |address = |directions =біля метро Авлабарі |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * Президентський палац {{listing|type=see|lat =41.697662|long =44.816632|name =Собор святої Трійці|alt =Цмінда Самеба|image = |address = |directions =на пагорбі, від президентського палацу підніматися по вулиці Самрекло|wdid=Q36996|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Побудований в 2002 році. З великим відривом найбільша за розміром церква Тбілісі (висота 105 м). Після освячення сюди із Сіонського собору була перенесена кафедра католікоса — глави грузинської православної церкви.}} ===Проспект Руставелі=== * Будинок парламенту * Церква Кашветі ===Далеко від центру=== * Мтацмінда * Пантеон Дідубе * Черепахове озеро == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep | name=Гостьовий дім (гестхауз) | alt= | url= | email=nataliaangelova77@gmail.com | address=вул. Міхеїла Цінамдзгврішвілі 53 (стара назва - вул. Клари Цеткін) | lat= | long= | directions=Станція метро Марджанішвілі | phone=+995599517166 | fax= | price=€10.00 з людини | checkin= | checkout= | content = Знаходиться в декількох хвилинах ходьби від станції метро. Номери з високими стелями, є балкон. В наявності: кабельне ТБ, WI-FI, пральна машина, холодильник, плита, праска, електрочайник, центральне опалення. На гестхауз є дві ванні кімнати. }} * {{sleep | name= Гостьовий дім «Кеті». | alt= | url= | email= | address= Мцхетський перший тупик, будинок №5. | lat= | long= | directions= | phone= Тел: +(995 32) 222 02 74 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=20 євро з людини, у вартість входить сніданок. | lastedit=2018-02-25 | content= 2-місні і 3-місні номери. Безкоштовне користування: холодильником, кабельним телебаченням, Wi-Fi (з Інтернетом). Платне: організація трансферу із аеропорту - 15 євро. }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Найголовніша небезпека для російськомовного туриста в Грузії - це померти від обжерливості і грузинського вина. Почувши російську мову, Вас будуть регулярно зазивати в гості зовсім незнайомі люди - на вулиці, в магазині, на ринку і навіть в маршрутці. Так що, якщо у Вас немає часу на дегустацію домашніх вин і національної кухні, потрібно проявляти достатню стійкість, щоб не погоджуватися. У плані "криміналу" сучасна Грузія абсолютно безпечна. Навіть в столиці місцеві жителі не замикають двері квартир і вікна на перших поверхах. Часто можна побачити припарковані машини з відкритими вікнами. У багатоквартирних будинках немає не тільки домофонів, але часто навіть і дверей в під'їздах. Грузинська поліція ввічлива, акуратна і навчена за американськими стандартами. ДАІ ліквідована. На трасі немає ні постів, ні "поліцейських засідок". Але порушника може зупинити екіпаж патрульної поліції і тоді штраф неминучий. "Домовитися на місці" не вийде! == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * {{ЮНЕСКО}} [[Мцхета]] * [[Ґорі]], Уплісціхе і долина Атені {{footer|ispartof=Грузія|type=Місто}} ifzd7qbxpyrrm8ged6037hdqthdp342 0 2100 32735 32625 2022-07-28T10:54:43Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Стефанко1982|Стефанко1982]] 19823 wikitext text/x-wiki {{geo|48.021186|24.210252}} {{pagebanner}} {{parkbar | park=Карпатський біосферний заповідник | parklocal=[[Закарпатська область]] | website = http://cbr.nature.org.ua/ukrainian.htm | image=Вид на Петрос зі схилів Говерли.jpg | caption=Вид на Петрос зі схилів Говерли | city=[[Рахів]] | landscape= | attraction = | fauna = | flora = }} '''Карпатський біосферний заповідник''' знаходиться у [[Закарпатська область|Закарпатській області]] у [[Західна Україна|Західній Україні]]. == Зрозуміти == Управління заповідника знаходиться у місті [[Рахів]]. До складу заповідника входять кілька вiдокремлених заповідних ділянок: * {{listing |type = other | name= Чорногірський заповідний масив| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.1350 | long= 24.4512| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}. Розмiщений на пiвденному макросхилi Чорногiрського хребта в межах висот вiд 700 до 2061 м.н.р.м. На територiї масиву, площа якого складає 16375 га, знаходиться найвища вершина Українських Карпат - гора Говерла (2061 м). * {{listing |type = other | name=Свидовецький заповідний масив | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.225 | long= 24.241| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}. Займає площу 6580 га в найвищій частині Свидовецьких гір в межах висот вiд 600 до 1883 м * {{listing |type = other | name=Марамороський заповідний масив | alt= | url= | email= | address= | lat= 47.972 | long= 24.324| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}. Розмiщений на пiвнiчному мегасхилi Рахiвських гiр - одному з вiдрогiв Марамороського кристалiчного масиву. Заповiдна територiя, площею 8990 га, лежить в межах висот 750 - 1940 м.н.р.м. Основним гiрським вузлом є гора Пiп Iван Марамороський (1940 м). * {{listing |type = other | name=Кузій-Трибушанський заповідний масив | alt= | url= | email= | address= | lat= 47.985 | long= 24.178| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}. Розмiщений в пiвденних вiдрогах Свидовецького хребта на висотах від 350 до 1409 м.н.р.м. Займає площу 4925 га, яка повнiстю знаходиться в межах лісового поясу. Найвища вершина - г. Лисина (1409 м). * {{listing |type = other | name=Угольсько-Широколужанський заповідний масив | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.328 | long= 23.719| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}. Розмiщений на пiвденних схилах полонини Красної i її потужного вiдрогу полонини Менчiл в межах висот 400-1280 м. н.р.м. Загальна площа заповiдної територiї складає 15580 га. * {{listing |type = other | name=заповідний масив Долина нарцисів| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.1864 | long= 23.3621| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}. Розмiщений на висотi 180-200 м.н.р.м. в захiднiй частинi Хустсько-Солотвинської долини на стародавнiй терасi Тиси. Заповiдна територiя площею 257 га займає рiвнинну дiлянку в заплавi рiчки Хустець. Унiкальний ботанiчний об’єкт, в якому охороняється найбiльший в Середнiй Европi осередок нарцису вузьколистого. * {{listing |type = other | name=ботанічний заказник Чорна гора| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.153 | long= 23.074| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}. Розташований у Вулканнічних Карпатах на площі 747 га на одній з найбільш цікавих у флористичному та фітоценотичному відношеннях вершин Гутинського хребта - Чорній горі (508 м н.р.м.). * {{listing |type = other | name=ботанічний заказник Юлівська гора| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0306 | long= 23.0982| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}. Розташований на площі 176 га на схилах однойменного острівного масиву Вигорлат-Гутинського хребта. Юлівські гори відзначаються найтеплішим кліматом в Українських Карпатах, що істотно вплинуло на формування рослинного покриву, для якого характерна наявність багатьох балканських та середземноморських видів. Загалом рослинність заказника поібна до Чорної гори. === Історія === Ідея про охорону природи цієї частини Карпат з'явилася ще на початку XX ст. Згодом було створено кілька лісових резерватів — у районі Чорногори та Марморосів. 1958 року на південних схилах масиву Красна створений Угольський лісовий заказник площею 4600 га. 1969 року в басейні річки Лужанки створено Широколужанський флористичний заказник площею 5644 га. В 1968 році на основі існуючих природоохоронних територій організовано Карпатський біосферний заповідник, площа якого тоді становила 12600 га. У 1997 та 2010 роках були прийняті Укази Президента України про розширення території біосферного заповідника. Станом на 2018 рік площа заповідника становить 53 630 га. З 1992 року заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО === Ландшафт === === Флора і фауна === === Клімат === Заповiдник розташований на висотах 180-2060 м над рівнем моря (найвища точка — гора Говерла, 2061 м) і в межах трьох районів Українських Карпат (захiдний, центральний, схiдний). З цим тісно пов'язані різні кліматичні умови цієї території — від помірно теплого до холодного: середні червневі температури коливаються від +11 до +19°C, січневі — від -1,7 до -8,5°C; кількість річних опадів різняться від 650 до 1500 мм. == Як дістатись == == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == == Що відвідати == Гори: * {{listing |type =see | name= Говерла| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.1600 | long= 24.5005| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} — найвища гора України * {{listing |type = see | name= Петрос | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.172 | long= 24.421| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} Інше: * {{listing |type =see | name= Долина нарцисів| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.1768 | long= 23.3566| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type =see | name= Географічний центр Європи | alt= | url= | email= | address= | lat= 47.9629 | long= 24.1876| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type =see | name= водоспад Труфанець | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.2136 | long= 24.3090| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}. Найвищим природний водоспад Закарпаття, висота якого сягає 36 м. * {{listing |type =see | name= Карстовий міст| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.2631| long= 23.6413| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type =see | name= печера Молочний камінь| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.2575| long= 23.6827| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}. Карстова печера; геологічна пам'ятка природи місцевого значення. У Молочному Камені виявлена стоянка давніх печерних людей, що заселяли територію Карпат за часу пізнього палеоліту. == Чим зайнятись == * '''Піший туризм'''. У заповіднику можна вирушити у туристичні гірські походи у т. ч. і багатоденні. Найпопулярніші маршрути: ** «На гору Туркул». Місто Рахів — село Говерла — пропускний пункт "Білий" — потік Бребенескул — гора Туркул. 10 км. 4 год. ** «До озера Бребенескул». Місто Рахів — село Говерла — пропускний пункт "Білий" — потік Бребенескул — гора Гутин-Томнатик — озеро Бребенескул. 13 км. 6 год. ** «На полонину Балцатул». Місто Рахів — село Говерла — долина річки Біла Тиса — урочище Лемський Ліс — долина потоку Великий Балцатул — гора Васкул — гора Піп Іван — полонина Балцатул. 17 км. 9 год. ** «До перевалу на Косівську Поляну». Потік Буркут (місто Рахів) — перевал на Косівську Поляну — місто Рахів. 12,5 км. 1 день. ** «Долиною річки Біла Тиса». Село Розтоки — село Богдан — село Луги — потік Стоговець (витік Білої Тиси). 39 км. 2 дні. ** «На Ясіню через туристичний притулок "Перелісок" та полонину Драгобрат». Місто Рахів — гора Теринтин — турпритулок "Перелісок" — гора Близниця-Велика — полонина Драгобрат — селище Ясіня. 52 км. 3 дні. ** «По Чорногорському хребту від Говерли до Шешула». Туристична база "Олеся" (село Богдан) — село Луги — гора Говерла — гора Петрос — гора Шешул — потік Павлик — село Видричка — місто Рахів. 76 км. 4 дні. ** «По Чорногорському хребту від Шешула до Попа Івана». Місто Рахів — долина річки Біла Тиса — потік Павлик — гора Шешул — гора Говерла — гора Піп Іван — гора Вихід — cело Луги. 104 км. 5 днів. ** «Закарпатський туристичний шлях (Рахівська ділянка)». Місто Рахів— село Ділове — полонина Берлебашка — гора Піп Іван Мармароський — гора Межипотоки — гора Стіг — полонина Гропа — гора Піп Іван Мармароський — озеро Бребенескул — гора Говерла — гора Петрос — село Кваси — гора Близниця — урочище Драгобрат — озеро Герисашка (Догяска) — селище Усть-Чорна. 139 км. 10 днів. * '''Риболовля''' ** {{listing |type =do | name=Форелеве господарствоКарпатського біосферного заповідника | alt= | url= | email= | address= | lat= 47.97065 | long= 24.19859| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Національний парк}} m5gt1443dmgyo4x5rj8s4o2885ohdvr 0 2104 37383 34602 2025-05-13T18:58:36Z Андрій Гриценко 2491 /* {{Автомобілем}} */ 37383 wikitext text/x-wiki {{geo|48.1813888889|23.2977777778|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Хуст | citylocal= | map= | arm=Hust_xvii_xviii.gif | population=28 473 | callingcode=3142 }} == Зрозуміти == Хуст знаходиться на півдні Закарпатської області, за кілька кілометрів від кордону з Румунією. Розташовий біля підніжжя Замкової гори вулканічного походження. Містечко розвивалось, як центр торгівлі на шляху від Солотвинських соляних шахт до Дунаю. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Можна дістатися потягами Львів-Солотвино та Київ-Солотвино. Через місто курсують електрички Солотвино-Батево, Тячів-Ужгород, Батево-Тересва, Тересва-Королево. === {{Автомобілем}} === З Ужгорода: через Е50 та Середнє до Мукачева, звідти по Н09. Орієнтовний час у дорозі 2 години 20 хвилин, відстань 111 км.<br> З Івано-Франківська: по Н09 через Яремче, Ворохту, Рахів та Ділове. Відстань 240 км.<br> Зі Львова: трасою Е471 через Стрий та [[Чинадієво]] до Мукачева, звідти по Н09 на Хуст. Відстань 290 км. Є можливість звернути у Стрию на Моршин, та їхати через Болехів, Долину і Міжгір'я, відстань 240 км, але місцями може бути погане дорожнє покриття. Як правило, цей маршрут обирають, якщо планують зазирнути до оз. Синевир. Відстань до озера від Міжгір'я 31 км. Поруч дороги до села Синевирська Поляна знаходиться Центр реабілітації бурого ведмедя. === {{Автобусом}} === Автостанція знаходиться на вул. І.Франка, 118. Довідкова служба: +380(242) 4-36-84; Диспетчерська: 050-434-66-31 [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=211400 Розклад руху автобусів:] == Що відвідати == <gallery> Руїни_Хустського_замку_(нічний_замок).jpg| Хустський_замок._Веселка_над_руїнами.jpg| Хуст_Хустський_замок.jpg| Хуст_Єлизаветинський_костел.jpg| Huszt_reformatus.jpg| Roman_Catholic_church_in_Khust.jpg| </gallery> * {{see | name= руїни Хустського замку | alt=| url=| email= | address= | lat=48.168270 | long= 23.301814 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Замок збудований близько XI—XII ст. Був знищений під час бурі від удару блискавкою в порохові склади. Наприкінці XVIII ст. владою міста був наданий дозвіл використовувати каміння замку для будови. З каміння замку збудовано костел та більшість офіційних будівель міста. }} * {{see | name=Реформатський храм | alt=костел святої Єлизавети | url= | email= | address= вулиця Конституції| lat= 48.173652 | long=23.293687 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Оборонний храм у готичному стилі, датований XII-XV ст. }} * {{see | name=Синагога | alt= | url= | email= | address= майдан Незалежності, 11| lat=48.174462| long= 23.291152 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Зведена у 1872 – 1875 рр. Єдина синагога на Закарпатті, що постійно діяла з часів заснування. }} * {{see | name= Чеський квартал | alt= | url= | email= | address= вулиці Карпатської України, Вакарова, Лермонтова, Пушкіна| lat= 48.174620 | long=23.287438 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} <gallery> Хуст_Чеський_квартал_3.jpg| Хуст_Чеський_квартал_1.jpg| Хуст_Чеський_квартал_3_Зінькевич.JPG| Хуст_Чеський_квартал_2.JPG| Khust_Zakarpatska-building_complex-2.jpg| Хуст_Чеський_квартал_5.jpg| </gallery> == Чим зайнятись == * {{do | name= відвідати ''Долину Нарцисів''| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.181576 | long=23.356252 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= що є частиною Карпатського біосферного заповідника. Квітне долина приблизно на початку травня. Вхід платний: дорослі - 20, студенти - 15 гривень. Дістатися можна:<br> автівкою в керунку села Кіреші; <br> таксі;<br> пішки - з центру містечка до Долини нарцисів близько 8 км. }} [[Файл:Дикі вузьколисті нарциси, Долина нарцисів, Хуст (1).jpg|безрамки]] [[Файл:Дикі вузьколисті нарциси, Долина нарцисів, Хуст (3).jpg|безрамки]] [[Файл:Ostriches in Khust 1.jpg|безрамки|Страусина ферма у м. Хуст|праворуч]] * {{do | name= відвідати ''Хустський Краєзнавчий Музей'' | alt= | url= | email=khustmuzey.wix.com | address=Пирогова 1 | lat=48.172879 | long= 23.298327 | directions= | phone= +380 3142 42320| tollfree= | fax= | hours= 09-16, сб-вс 9-14.| price= | content= }} * {{do | name= відвідати ''Страусину ферму''| alt= | url= | email= | address= вулиця Львівська 204, поворот направо за заправкою.| lat=48.192607 | long=23.310788 | directions= | phone= 067 260 1453| tollfree= | fax= | hours= 9-18 | price= | content= }} == Що купувати == == Де поїсти == * {{eat | name= Піцерія Варош | alt= | url= | email= | address= вулиця Свободи| lat= 48.173764 | long=23.294840 | directions= | phone= 067 953 5001| tollfree= | fax= | hours=8-23 | price= | content= }} ===Дорого=== * {{eat | name=Grill House | alt= | url= | email= prince-hotel.com | address= вулиця Карпатської Січі| lat= 48.176501 | long=23.289855 | directions= | phone=068 000 9015 | tollfree= | fax= | hours= 9-23| price= | content= }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * {{sleep | name=''Готельно-ресторанний комплекс PRINCE'' | alt= | url= | email= hotel.prince.ua@gmail.com, prince-hotel.com | address=вулиця Карпатської Січі, 20, | lat= 48.176501| long=23.289855 | directions= | phone=+38 068 929 54 15 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= 490-1950 гривень за номер | content= }} == Де навчатись == * {{listing | name=Хустський професійний ліцей | alt= | url= | email= | address= вулиця Свободи, 1| lat=48.173961| long= 23.294540 | directions= | phone= +380 3142 43016| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Закарпатський лісотехнічний коледж | alt= | url= | email= | address= вулиця Волошина, 66| lat=48.180485 | long= 23.280333 | directions= | phone= +380 3142 53093| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 90400 — 90408. Телефонний код+380-3142 == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] dkq7tyi4pnojdyo238e25z9w15gij9a 0 2105 33232 28788 2022-08-24T01:38:59Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat 33232 wikitext text/x-wiki {{geo|49.0780555556|27.6830555556|zoom=13}} {{pagebanner|Bar banner-001.jpg}} {{citybar | image=Podoliabar.jpg | caption= | city=Бар | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Бар''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == '''Бар''' - місто районного значення у Вінницькій області. Одне із найдавніших міст Поділля. Перша документальна згадка про місто і замок Рів датується 1401 роком. Місто стоїть на одному з найважливіших древніх шляхів - Кучманському і протягом століть вважалося ключем до Східного Поділля. Місто розташоване на лівому березі річки Рів. Головні вулиці міста в його історичній частині:Соборна та * {{see|name=Героїв Майдану|alt=|url=|wikipedia=Вулиця Героїв Майдану (Бар)|email=}}. Пішохідна вулиця Гагаріна, яка з'єднує Героїв Майдану із Соборною. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Залізнична станція «Бар» за 7 км від міста (у напрямку Жмеринка -Могилів –Подільський). Залізнична зупинка «Васютинці» за 12 км від міста (у напрямку Жмеринка - Хмельницький). Зупинка в селі Васютинці поряд з автошляхом Вінниця - Бар. === {{Автомобілем}} === Траси Т0229 і Т0610. === {{Автобусом}} === З автостанції «Вінниця 2 Західна». В дорозі 1 година 10 хвилин. Міжміські сполучення з Вінниці в денний час кожні півгодини, останній рейс о 19-10. == Транспорт == Стоянка маршрутних таксі біля автовокзалу. == Що відвідати == * Історико-краєзнавчий музей * "Барський" орнітологічний заказник * Кармелітський монастир * Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці * Костел Святої Анни * Руїни Барської фортеці == Чим зайнятись == У жовтні в місті відбувається міжнародний фестиваль-ярмарок '''Apple Bar''', свято яблучного фестивалю. З 2017 року у місті відновлено музичний фестиваль «БарРокКо», відбувається у липні місяці. * {{see | name=Міжнародний фестиваль-ярмарок '''Apple Bar'''| alt= | url= | wikipedia=Apple Bar | email= }} * {{see | name=Музичний фестиваль '''БарРокКо''' | alt= | url= | wikipedia=БарРокКо | email=https://barrockco.org.ua/ }} <gallery mode="packed" heights="160" caption=""> Фестиваль Apple Bar 2017.jpg </gallery> == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс — 23000. Телефонний код — +380-4341. Поштове відділення Укрпошти знаходиться за адресою вул. Святого Миколая, 20. Відділення Нової Пошти: №1 - вул. Леонтовича, 14, №2 - вул. Соборна, 15. Відділення ІнТайм №1 - вул. Григоровичів-Барських, 11. == Куди далі == До селища [[Муровані Курилівці]] (Палац Комарів), Чернятин (Палац Вітославських — Львових), Нова Ушиця, Віньківці, та до села Митки в якому палац Чихачова. До садиби зеленого туризму "Подільська родина", що в селі Гайове (за 5 км від міста). * {{see | name=Палац Чихачова в Митках | alt= | url= | wikipedia=Палац Чихачова | email= }} * {{see | name=Палац Комарів| alt= | url= | wikipedia=Палац Комарів | email= }} * {{see | name=Палац Вітославських — Львових | alt= | url= | wikipedia=Палац Вітославських — Львових | email= }} {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] g1k2snge58kymj7lpldyogoi1qgye1k 0 2111 33228 33160 2022-08-24T01:36:48Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Донецької області]] з допомогою HotCat 33228 wikitext text/x-wiki {{geo|47.09701|37.54337|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Mariupol 02.JPG | caption= Пам'ятник металургу на в'їзді в місто | city=Маріуполь | website=http://mariupolrada.gov.ua/page/turistovi | arm = Mariupol gerb.png | population = 464 457 | callingcode = +38 0629 }} '''Маріуполь''' знаходиться в [[Донецька область|Донецькій області]], в районі [[Приазов'я|Приазов'ї]]. == Зрозуміти == Великий багатонаціональне місто, в якому мирно уживаються українці, росіяни, греки і ще кілька десятків національностей. Земля, на якій стоять православні храми, мечеть і синагога; грецький і турецький культурні центри. Місце, де «Конгрес азербайджанців» і «Вірменська громада» одночасно можуть брати участь в народних гуляннях на День міста. === Історія === Історія сучасного міста починається з 1780 року, коли місто Павлопіль, який налічував менше 200 жителів, було перейменовано в Маріуполь і заселений вийшли з Криму греками. Довгий час місто залишався невеликим купецьким містечком, але до кінця 19 століття, з будівництвом залізниці, глибоководного порту і металургійних заводів, Маріуполь перетворився у великий торговий і промисловий центр. Після революції 1917 року продовжилося будівництво нових металургійних і машинобудівних заводів, значно розширено порт. === Клімат === Клімат — помірно-континентальний з тривалим жарким літом і короткою м'якою зимою, тривалість сонячного періоду — з травня по вересень. Середня температура повітря в січні — мінус 5,2 ° C, в липні — 22,7 ° C. Бризової явища формують природну вентиляцію узбережжя, зменшують відчуття спеки; морське повітря насичене озоном, мінеральними солями і мікроелементами. Температура води з травня по вересень 18-23 ° C, червні-серпні може досягати 26-30 ° C. === Орієнтація === [[Файл: Map ukr Mariupol2.jpg | thumb | upright | Адміністративний поділ]] Територіально місто ділиться на чотири райони. '''Центральний район''' — центр міста, його східна (історична) частина зазвичай називається просто '' місто ''. Саме тут розташовані пам'ятники архітектури, Міський Сквер і Міський Сад, шаховий клуб, центральна бібліотека і главпочтампт; західна частина Центрального району майже суцільно забудована житловими будинками. На північ від Центрального району, між річками Кальчик (обмежує район з півдня) і Кальміус (є східним кордоном району), розташований '''Кальміуський район''' ('' Завод Ілліча '' або просто '' завод ''). Там розташовані металургійний комбінат ім. Ілліча, Азовмаш і житлові квартали. У південно-західній частині району знаходяться Лугопарк, Екстрім-парк і ДК Металургів; в північно-західній — Парк ім. Петровського, стадіон «Іллічівець», баскетбольний зал «Азовмашевец», зал греко-римської боротьби, критий льодовий каток і плавбасейні «Нептун». На схід від Центрального і Кальміуського районів, за річкою Кальміус, розташований '''Лівобережний район''' ('' Лівий берег ''). На його території знаходиться металургійний комбінат «Азовсталь» і численні житлові мікрорайони. На південному заході Центрального району знаходиться '''Приморський район''' ('' Порт ''). Тут знаходяться спортивний критий комплекс «Іллічівець», Приморський парк, пляж «Піщаний», кілька санаторіїв і пансіонатів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Listing | type = go | lat = 47.07807 | long = 37.45900 | name = Маріупольський міжнародний аеропорт | alt = | image = Mariupol airport 01.JPG | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | content = Розташований на північний захід від міста.}} В даний час, у зв'язку з проведення антитерористичної операції в центральній частині Донецької області, пасажирські рейси в маріупольський аеропорт не здійснюються. === {{Потягом}} === Маріуполь є кінцевим пунктом Донецької залізниці. У місто ходять потяги з [[Київ]] а, і [[Львів]] а, а також приміські електрички від Волновахи. {{Listing | type = go | lat = 47.08529 | long = 37.55505 | name = Залізничний вокзал | alt = | image = Vokzal Mariupol 2007.jpg | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | content = Будівля вокзалу розташоване недалеко від центру міста. На прилеглій до нього площі Мічмана Павлова розташована кінцева зупинка тролейбуса і маршрутних таксі.}} === {{Автомобілем}} === До Маріуполя можна потрапити із заходу, через [[Бердянськ]] або з північного заходу, через [[Запоріжжя]]. Зі сходу, через [[Таганрог]] по трасі {{Автошлях | M | 14}} [[Ростов-на-Дону]] — [[Одеса]] ({{Автошлях | 58}}) на час проведення антитерористичної операції рух закрито. Проїзд з півночі, через [[Донецьк]] по трасі P19 (Н20) ускладнений необхідністю проходження декількох блок-постів. === {{Автобусом}} === Маріуполь з'єднаний регулярними рейсами з [[Волгоград]]ом, [[Краснодар]] ом, [[Ростов-на-Дону | Ростовом-на-Дону]], [[Київ]] ом, [[Одеса | Одесою]], [[Ялта | Ялтою]], [[Севастополь | Севастополем]], [[Херсон]] ом, [[Миколаїв]] ом, [[Бердянськ]] ом, [[Дніпропетровськ]] ом, [[Запоріжжя]], [[Донецьк]] ом, а також з більшістю міст і селищ Донецької області. Всі маршрути в міста Росії проходять через [[Харків]]. {{Listing | type = go | lat = 47.10901 | long = 37.56329 | name = Автовокзал | alt = | image = Автовокзал Маріуполь.jpg | address = вул. Куїнджі, 115 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = (0629) 33-13-45 | email = | skype = | hours = | price = | content = Працює цілодобово. Розклад рейсів і наявність квитків можна дізнатися на сайті http://bus.com.ua. Там же можна забронювати або купити квиток.}} {{Listing | type = go | lat = 47.09918 | long = 37.51007 | name = Приміська автостанція №2 ( «Південна») | alt = | image = | address = на перетині Проспекту Миру та вулиці Купріна | directions = | url = http://mariupolavto.com/avtovokzal.php | facebook = | vkontakte = | phone = (0629) 51-15-88 | email = | skype = | hours = | price = | content = Через неї йдуть деякі рейси Запорізького напряму.}} === {{Кораблем}} === Пасажирський морський вокзал не функціонує. == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Mariupol vodnapornaya bashnya.jpg|thumb|upright| Стара водонапірна вежа]] Найбільший інтерес в місті представляє архітектурний ансамбль в районі Театральної площі. На самій площі розташовано '' 'будівля драматичного театру' '', побудованого в 1960 році за проектом А. А. Крилова і С. А. Малишенко. Матеріалом для нього послужив кримський инкерманский сірий камінь. Головний фасад має чотириколонним портик з конічним ордером і фронтон зі скульптурною групою. З півночі розташовані два житлових {{listing | map = | type = see | lat = 47.09699 | long = 37.55030 | name = будинки зі шпилями | image = Mariupol 2007 (30) .jpg | format = poi}}, побудовані в 1953 році за проектом Л. А. Ясновіцкого. Будинки є головними орієнтирами старій частині міста, так як виділяються з навколишньої забудови і видно з усіх точок міста. Центральна (кутова) частина кожного будинку має сім поверхів і увінчана шпилем, до неї примикають одне чотирьох- і одне п'ятиповерхова крило. Будинки прикрашені еркерами, колонами і пілонами іонічного ордера, ліпниною і фігурними парапетами. На заході знаходиться {{listing | map = | type = see | lat = 47.09769 | long = 37.54691 | name = Стара водонапірна вежа | image = Водонапірна башта! .jpg | format = poi}}, побудована в 1910 році за проектом В. А. Нільсен. Це 33-х метрове цегляна будівля, прикрашене декоративними арками і пілястрами, служило за прямим призначенням до 1932 року. В даний час вважається одним із символів міста. На півдні театральній площі розташована {{listing | map = | type = see | lat = 47.09477 | long = 37.54829 | name = група старовинних особняків | image = Азовінтекс Маріуполь.jpg | format = poi}}. Ще одним пам'ятником архітектури є {{listing | map = | type = see | lat = 47.09448 | long = 37.55713 | name = Палац культури «Молодіжний» | image = Palace of Culture Youth.JPG | format = poi}}, розташований на перетині проспекту Миру і вулиці Харлампіївська. Побудовано було в 1897 році і спочатку в ньому розташовувався готель «Континенталь» і зал купецьких зборів. «Старий Маріуполь» представлено в основному малоповерховими будинками. Однак можна побродити по Торговій, Італійської, Грецької і Харлампіївська вулицях, де є кілька будівель, які претендують на статус «пам'ятник архітектури». Почати можна або від Краєзнавчого музею або від будівлі {{listing | map = | type = see | lat = 47.09309 | long = 37.56296 | name = ДОССАФ | image = | format = poi}} ДОСААФ. <gallery> File: Mariupol_2007 (27).jpg | Драматичний театр File: Mariupol 2007 (30).jpg | Східний Будинок зі шпилем File: Palace of Culture Youth.JPG | Готель Континенталь, нині Палац культури «Молодіжний» </gallery> === Парки === * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.09582 | long = 37.54981 | name = Міський сквер | image = Mariupol 2007 (46) .jpg | format = poi}}. Розташований позаду драмтеатру, з усіх боків оточений проїзною частиною пр. Миру. Є фонтан, дитяче містечко, літні кафе. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.08883 | long = 37.54505 | name = Міський парк (Міський сад) | image = Mariupol 2007 (85) .jpg | format = poi}}. Центральний парк культури і відпочинку, заснований в 1863 році. Загальна площа — 8,34 га. Є атракціони, канатний містечко, два кафе. На території парку розташовані: братська могила Героїв Радянського Союзу В. Г. Семенишина і Н. Е. Лавицького, пам'ятник героям Громадянської Війни («Пушка»), пам'ятник героям Великої Вітчизняної війни. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.12321 | long = 37.56105 | name = Парк імені Н. А. Гурова (Лугопарк) | image = Парк імені Гурова (Лугопарк) .jpg | format = poi}}. Є світломузичний фонтан, торговельні павільйони. Межує з Екстрім-парком. * {{Listing | map = | type = see | lat = | long = | name = Приморський парк | image = | format = poi}}. Площа — 6,4 га. Працюють атракціони, кафе. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.14151 | long = 37.55990 | name = Парк імені Петровського | image = | format = poi}}. На території розташовані льодовий каток, боулінг, кафе. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Приазов'я|type=Місто}} [[Категорія:Міста Донецької області]] 2n158rkc3dwrmmct9qrmcpuzcbzgqgl 0 2112 28626 28625 2021-01-22T21:12:16Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Тут все п~и~д~а~р~а~с~ы|Тут все п~и~д~а~р~а~с~ы]] ([[User talk:Тут все п~и~д~а~р~а~с~ы|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 24991 wikitext text/x-wiki {{geo|46.73610|36.54053|zoom=8}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Приазов'я | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image=Пляж. Район Юрьевки Першотравневого района Донецкой области.JPG | caption = Пляж. Район Юр'ївки (Мангушський район, Донецька область) }} '''Приазов&#39;я''' знаходиться на [[Східна Україна|південному сході України]]. Адміністративно складається з південних частин [[Донецька область|Донецької]] і [[Запорізька область|Запорізької областей]] і східній частині [[Херсонська область|Херсонської області]]. Мілке тепле лікувальне море робить цей район привабливим для сімейного та дитячого відпочинку. == Міста == * [[Маріуполь]] — великий промисловий центр, кліматичний і грязьовий курорт. * [[Бердянськ]] — кліматичний і грязьовий курорт. * [[Генічеськ]] — популярний курорт. * [[Кирилівка]] — невелике, але популярне курортне селище в Запорізькій області. Кліматичний, грязьовий і бальнеологічний курорт. * [[Мелітополь]] — промисловий центр і транспортний вузол. * [[Новоазовськ]] — невелике курортне місто, прикордонний перехід в Ростовську область Росії. * [[Приморськ]] — невелике містечко, кліматичний і грязьовий курорт. == Інші місця == * [[Азово-Сиваський національний природний парк]] — охоплює північно-західну частину затоки Сиваш і косу Бірючий острів. * [[Хомутовський степ]] - заповідник, в котрому збереглися відомі скіфські баби, а також є кургани монгольського періоду. == Зрозуміти == [[File:BiruchiyIsland01.jpg|thumb|Коса Бирючий острів]] Перше, заради чого їдуть до Північного Приазов'я — це море. Азовське море унікальне — дуже прісне (солоність близько 11‰) і мілке (середня глибина близько 7 метрів, максимальна — 13,5 метрів). Типовою особливістю прибережної смуги є наявність низки мілин («узвалів»). В міру віддалення від берега глибина поступово збільшується, але приблизно в 20-40 метрах від берега знаходиться мілина — перший узвал; потім глибина знову починає збільшуватися і в 100–120 метрах знову повториться узвал. Залежно від місцевості, справжня «глибина» 4-5 метрів може бути після другого, третього або навіть п'ятого-шостого узвала. Особливістю узбережжя є велика кількість морських кіс. Всі вони практично однакові — з широкою основою в кілька кілометрів, після якого часто є вузьке місце («пересип»), після якого коса знову розширюється і йде в море, згинається в південно-західному напрямку і на кінці утворює дивиться на захід мис. Східний берег коси є чудовим пляжем, а в більшості солоних лиманів і заток залягають лікувальні грязі, що успішно використовуються для лікування радикуліту, поліартриту і жіночого безпліддя. Морська вода містить лікувальну кількість розчинених мінералів, але з цієї переваги слідує і логічний недолік — при вітряній погоді вода швидко стає непрозорою. == Мова == У Приазов'ї практично повсюдно поширена [[російський розмовник|російська мова]]. Хоча офіційною, як і у всій Україні є українська, але в повсякденних розмовах у великих містах українскьа практично не використовується. У селах можуть говорити українською мовою або суржиком, в окремих селах — грецькою (румейських або урумських діалектах) або [[болгарський розмовник|болгарською мовами]]. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Застереження == Приазов'я — ареал проживання каракуртів (павучки довжиною близько одного сантиметра, черевце чорне з великими червоними цятками, отруйний, укус може бути смертельним), тарантулів (волосатий, буро-сіро-чорний, з чорним черевцем великий павук, болісно-отруйний, але не смертельний), сколопендр (темно-коричнева багатоніжка довжиною до 15 см, болісно-отруйна, але не смертельна) і гадюк (буро-сіра змія з характерним зигзагоподібним малюнком на спині уздовж хребта, отруйна, укус може бути смертельний). Зазвичай вони неагресивні і нещасні випадки практично завжди пов'язані з засуванням пальців в павукові нори і зі спробами зловити змію. На узбережжі ростуть деякі отруйні рослини: блекота (листя липкі, з неприємним запахом; квіти брудно-жовті з фіолетовими прожилками; насіння розміщуються в кувшновідних коробочках і нагадують мак) і паслін солодко-гіркий (лазить напівчагарник, цвіте в травні, незрілі ягоди - гіркі , дозрілі - яскраво-червоні, солодкуваті). Останній можуть плутати з пасльоном чорним, зрілі ягоди якого їстівні (але незрілі, зелені - теж отруйні). {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} cvwsl9pu2vrmrurx9qcvgg062x8feej 0 2113 35204 35203 2024-04-03T11:18:45Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 35204 wikitext text/x-wiki {{geo|48.053611|24.216111}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Rakhiv.jpg | caption= | city=Рахів | citylocal= | map= | arm=Rahiv gerb.png | population= 15 489 осіб, | callingcode=+380-3132 }} '''Рахів''' знаходиться у [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Місто та районний центр на південному сході Закарпатської області. Лежить в улоговині вздовж річки Тиси між гірськими хребтами. Найвисокогірніше місто України. Висота центру 820 м, проте найвища вулиця знаходиться на висоті 1200 м. Туристично-рекреаційний центр. У місті працюють турбаза, готелі і ряд приватних будинків. Тут розташоване правління [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатського біосферного заповідника]]. == Як дістатись == === {{Потягом}} === * {{listing|type = go | name= Залізнична станція Рахів| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0547 | long= 24.2087| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} є кінцевою зупинкою пасажирських поїздів з '''Київ-Рахів''', '''Львів-Рахів''', '''Одеса-Рахів''', '''Харків-Рахів'''. За розкладом поїздів потрібно стежити на сайті Укрзалізниці ([http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23270&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA розклад]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}). === {{Автомобілем}} === * З [[Ужгород]]а (обласного центру) автошляхом {{автошлях|Н|09}} на схід. Відстань 207 км. Тривалість поїздки 4 год 15 хв. * З [[Івано-Франківськ]]а автошляхом {{автошлях|Н|09}} на південь. Відстань 135 км. Тривалість поїздки 2 год 40 хв. * З [[Чернівці]]в автошляхом {{автошлях|Н|10}} до [[Делятин]]а, далі автошляхом {{автошлях|Н|09}} до Рахова. Відстань 201 км. Тривалість поїздки 3 год 40 хв. * Від Державного кордону з [[Румунія|Румунією]] їхати від пропускного пункту Солотвино автошляхом {{автошлях|Н|09}}. Відстань 49 км. Тривалість поїздки 1 год 10 хв. === {{Автобусом}} === Автостанція знаходиться на вул. Привокзальна, 11; тeлeфон: (03132) 2-15-58. [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=210600 Розклад руху автобусів у Рахові] == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name= Географічний центр Європи | alt= | url= | email= | address= с. Ділове| lat= 47.9629 | long= 24.1876| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name=Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0250 | long=24.1667 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name=Костел св. Івана Непомука | alt= | url= | email= | address= | lat=48.05553 | long=24.20548 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }}, побудований у 1822-1825 роках. * {{see | name=Парк культури і відпочинку | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0556 | long= 24.1934| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{see | name=Устеріки | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0749 | long= 24.2449| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }}. Початок річки Тиса, утворюється злиттям рік Чорної та Білої Тиси. * {{see | name=Пам'ятник гуцулу | alt= | url= | email= | address= | lat=48.05487 | long= 24.20395| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{see | name=Кузійський заповідний масив | alt= | url= | email= | address= | lat=48.030 | long= 24.225| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{see | name=заповідний масив Трибушани | alt= | url= | email= | address= | lat=47.986 | long=24.172 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} Безпосередньо у місті та його найближчих околицях є близько 20 джерел мінеральної води, зокрема: * {{drink | name= Джерело Б/н (урочище «Підділ»)| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0272| long= 24.1630| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{drink | name= Джерело № 3| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0641 | long= 24.1820| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{drink | name=Джерело № 4 | alt= | url= | email= | address= | lat=48.0561 | long= 24.1957| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{drink | name= Джерело № 6| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.04550 | long=24.21675 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{drink | name= Джерело № 7| alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} == Чим зайнятись == * Гуцульський фестиваль бринзи, який проводиться поблизу Рахова на горі Буркут. == Що купувати == У містечку багато крамниць із типовою для Карпат сувенірною продукцією. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name= Веранда| alt= | url= | email= | address=вулиця Вербник, 2 | lat=48.054946| long=24.205546| directions= | phone=063 416 0306 | tollfree= | fax= | hours= 8:30-22:30| price= | content= }} * {{eat | name=Піцерія Dolce Vita | alt= | url= | email= orlanburkut.com.ua | address=Буркут, 21 | lat=48.054196 | long=24.198860 | directions= | phone= 066 265 4888| tollfree= | fax= | hours= 11:00-22:30 | price= | content= }} * {{eat | name= Піцерія La Pasta | alt= | url= | email= | address= вулиця Миру, 44| lat= 48.053741 | long=24.201505 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 9-23 | price= | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == [http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/rh/rakhiv/ Тут можна переглянути житло приватного сектору у Рахові] === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=готель Європа | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вулиця Миру, 42 | lat=48.05388 | long=24.20218 | directions= | phone=+3803132 25653 | tollfree= | fax= | hours= | price=600 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{sleep | name=готель Рахів | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вулиця Миру, 52 | lat=48.05268 | long=24.20049 | directions= | phone=+38096 890 4777 | tollfree= | fax= | hours= | price=625 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Хуст]], [[Солотвино]], [[Яремче]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто|status=Придатний}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] 9per2aaxl7umhedx7bws90mgye6puh1 0 2119 20812 20039 2018-02-28T18:32:02Z Voll 30 шаблон! 20812 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Ланьцут | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Ланьцут''' - місто у Польщі, яке є адміністративним центром Ланьцутського повіту Підкарпатського воєводства. Розташовується на відстані 70 кілометрів від українсько-польського кордону та на відстані 18 кілометрів від міста Ряшів. == Зрозуміти == Місто заснували в період раннього середньовіччя при Казимирі Великому у 1349 році. Замок Любомирських у місті був побудований у 1629-1642 роках, а у другій половині XVIII століття його нова володарка Ізабелла Любомирська перетворила його у палац. В цей період був заснований парковий комплекс, з'явились дороги, сади та оранжерея. В місті проживає близько 18 тисяч осіб. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == *Замок Любомирських - палацо-парковий ансамбль, на території якого є ботанічній сад.На території парку розташовані архітектурні споруди та об'єкти, які викликають інтерес у туристів - сонячний годинник, головна північно-західна брама, конюшні, манеж та альтанка. Вхід на територію парку вільний, а ось для прогулянки внутрішніми приміщеннями замку необхідно придбати вхідний квиток. *Колекцію карет, що розташована поблизу замку. *Ратуша *Костели *Музей при лікеро-горілчаному заводі == Чим зайнятись == ===Бібліотеки=== Поблизу замку розташована міська бібліотека (адреса Moniuszki 2) - чудовий взірець сучасної європейської бібліотеки. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === *'''Hotel Łańcut''', який розташований поблизу Ланьцутського замку. Є безкоштовна автомобільна стоянка на території. Є тенісний корт, фітнес-центр та дитячий майданчик. *'''Hotel Zamcowy''', що розташований на території замку. === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Польща|type=Місто}} sftokh5lle36v01igxz4bpr41fydu6c 0 2121 33317 32357 2022-08-24T02:03:09Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat 33317 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Миколаїв | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Миколаїв''' розташований в південно-західній частині Львівської області [[України]]. Корінні миколаївці себе називали «копачами». Ця історична самоназва пов’язана з тим, що упродовж століть місто славилося своїм гончарством. Глину копали тут же, гончарський цех був чи не найпотужнішим у місті, а вироби місцевих майстрів продавалися по всій Галичині і навіть в Угорщині. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == У лісі, за 2 кілометри від центра міста, є мальовничий старовинний грот, а точніше – трирівнева печера-пісковик, вік якої складає понад 45 тисяч років. У цій печері прадавні люди, перші мисливці на території України, мали зимовий сховок від негоди. Тут вперше на Галичині були знайдені кістки давньої людини-неандертальця. Кажуть, що грот стоїть на кістках велетнів, один з яких пильнує вхід у печеру й тепер. В околицях Миколаєва, на тиловому скаті гори Тарандова є сім печер – це підземні тоннелі, потерни, вирубані в пісковику в 1910-1913 рр в рамках будівництва миколаївського оборонного передмостового укріплення. Зведена у найвищій точці міста на Адамовій горі (інші назви — Високий камінь, Галя). Цей унікальних храм спроектував місцевий скульптор Андрій Величко. Каплиця "Писанка" стала справжнім символом міста, її видно з будь-якої точки Миколаєва. Для того, щоб її відвідати необхідно пішки піднятися вгору. У Миколаєві відкрили пам’ятник гончару на честь Мирослава Однорога. Пам’ятник виготовили із каменю із демнянського кар’єру. Площу, де розмістили пам’ятник, назвали площею Копачів. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Миколаївська гімназія; Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1; Миколаївський НВК (раніше Миколаївська ЗОШ № 2); Державний професійно-технічний навчальний заклад «Миколаївський професійний ліцей», (Бурса). == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 67hiw4ko945cap8ldfbbrbquqehemmq 0 2122 36403 36402 2025-01-09T11:47:27Z 95.47.164.191 У районі всього лиш два міста 36403 wikitext text/x-wiki {{geo|49.500556|23.973333|zoom=12}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= | regionlocal= | arm = | armwidth= | location = | website = | image= | caption = }} '''Миколаївський район (Львівська область)''' розташований у південно-східній частині Львівської області і межує на півночі з Пустомитівським, сході і південному сході - з Жидачівським, північному сході - з Перемишлянським, півдні - Стрийським, заході - Дрогобицьким та Городоцьким районами. Протяжність району зі сходу на захід - 36,5 км, з півночі на південь - 34,5 км. Площа району - 675 км. кв., що складає 3,2 % території області. Через район з півночі на південь пролягає автострада міжнародного значення М-06/Е40 Львів - Стрий - Чоп. Проходить також електрифікована залізнична магістраль Львів - Стрий. == Регіони == == Міста == В Миколаївськім районі є два міста : Миколаїв і Новий Розділ. == Інші місця == == Зрозуміти == Районним та адміністративним центром Миколаївського району являється місто Миколаїв - єдине місто району. Миколаївський район має цілий ряд своїх особливостей, чим гордиться кожен житель району. Однією із головних таких особливостей є його територія. Розглянемо її детальніше. Площа Миколаївського району - 675 км. кв., а це означає, що він є найменшим районом з усіх 20-ти у Львівській області. Також район-крихітка є власником титулу "Найменше населених пунктів". Всього у ньому розташовано 58 населених пунктів разом з районним центром. Не зважаючи на невелику територію, у Миколаївському районі присутні практично усі можливі об'єкти рельєфу: гори, скали, ріки, озера, рівнини, долини, степи, ліси, сади та гаї. Ще однією особливістю району-крихітки є те, що кожен населений пункт має свою багатовікову історію. Колись, у свій час, кожен хутір, кожне село, селище, селище міського типу і навіть місто внесли свій значний внесок в історично-культурний розвиток нашої Батьківщини. Наприклад, на території сучасного Миколаївського району існувала перша незалежна держава в Україні - Стільське городище. Миколаївський район славиться своїми борцями за незалежність. Споконвіку тут жили волелюбні, працьовиті та щирі люди. Ще від часів Стільського городища жителі боролися за незалежність своєї землі. Часи йдуть, а характер і патріотизм людей не змінюється. == Мова == Абсолютна більшість жителів району розмовляють українською. Але є невеличка кількість тих що розмовляють російською,польською,румунською,угорською,циганською. == Як дістатись == Дістатися до Миколаївського району з одного боку зовсім легко, а з іншого - дуже важко. Все залежить від того, куди саме Ви хочете потрапити. Через Миколаївський район проходять безліч маршрутних таксі, автобісів, а по залізниці - поїздів та електричок. Якщо Ви їдете зі Львова, то на автовокзалі курсують маршрутки маршрутом Львів - Миколаїв, Львів - Гірське, Львів - Демня (ч/з Миколаїв), Львів - Жидачів - Журавно - Калуш (ч/з Миколаїв), Львів - Новий Розділ, Луцьк - Новий Розділ. З головного вокзалу курсують автобуси рейсом Львів - Івано-Франківськ, Львів - Моршин, Львів - Трускавець, Львів - Стрий - Сколе (ч/з Миколаїв), Львів - Стрий - Моршин, Львів - Дрогобич. Якщо ж Ви подорожуєте через Жидачівський район, то можете їхати маршрутами Стрий - Жидачів - Новий Розділ, Ходорів - Новий Розділ, або машиною тією ж трасою. З Дрогобича - дрогобицькою маршруткою або машиною трасою Київ - Чоп. З Городоцького - трасою Городок- Комарно - Миколаїв. З Пустомицького району - трасою Київ - Чоп або маршрутками, які курсують через Миколаївський район. == Транспорт == Через район з півночі на південь пролягає автострада міжнародного значення М-06/Е40 Львів - Стрий - Чоп. Проходить також електрифікована залізнична магістраль Львів - Стрий. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|type=Регіон}} 5d7gf6492ynpzxw2klezm6nnb63rfui 0 2128 34692 32803 2023-10-30T01:52:02Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34692 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{geo|46.36|31.89|zoom=11}} {{parkbar | park=Чорноморський біосферний заповідник Національної академії наук України | parklocal= | website =http://bsbr.org.ua/ | image=Івано-Рибальчанська ділянка ЧБЗ.jpg | caption=Піщаний степ та лісові гайки на ділянці "Івано-Рибальчанська" | city=Гола Пристань | landscape= | attraction = | fauna =Птахи, комахи, павукоподібні і молюски | flora = }} '''Чорноморський біосферний заповідник''' — один із найстаріших заповідників України, знаходиться в [[Херсонська область|Херсонській]] і [[Миколаївська область|Миколаївській обасті]], [[Україна]]. == Зрозуміти == [[Файл:Ягорлицька затока, частина Чорноморського біосферного заповідника.jpg|thumb|Ягорлицька затока]] Географічно заповідник розташований на північному узбережжі Чорного моря і охоплює акваторію та дрібні острови у Тендрівській і Ягорлицькій затоках (острови Орлов, Смалений, Бабин, Довгий та інші). У зв'язку з великою природоохоронною та науковою цінністю, акваторії цих заток мають статус водно-болотних угідь з міжнародним значенням як місця оселення водоплавних птахів. Ділянки, що входять до заповіднику: # Акваторії Чорного моря, Тендрівської та Ягорлицької заток, у тому числі мілководна частина Тендрівської затоки, район затоки, що прилягає до північного берега Ягорлицького півострова, 1-кілометрова смуга вздовж північного берега затоки у межах ділянки Солоноозерної, а також навколо Кінських островів; 1-кілометрова смуга навколо островів Довгий та Круглий; # Острови: частина острова Тендрівська коса, Бабин, Смалений, Орлов, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий (знаходяться у Тендрівській і Ягорлицькій затоках Чорного моря); # Материкові: Ягорлицький Кут (5540 га), Івано-Рибальчанська (3104 га), Солоноозерна (2293 га), Потіївська (1064 га), Волижин ліс (203 га) та Потіївська Стрілка (91 га). === Історія === Чорноморський заповідник створений 1927 року для вивчення й охорони природного середовища, зокрема масового гніздування та міграцій птахів. На час створення його площа становила 27 тис. га. У 1976 році, вона збільшилась до 64 806 га. Станом на 2018 рік, загальна площа території, що підлягає охороні — 117 268,6 га. === Ландшафт === Чорноморський заповідник складається з З ділянок: лісостепової, приморської та острівної. === Флора і фауна === [[Файл:Мартин каспійський Larus ichthyaetus.jpg|thumb|Мартин каспійський<br/>(''Larus ichthyaetus'')]] Фауна заповідника нараховує близько 3500 видів, з них найбільш різноманітні комахи, яких тут відомо близько 2200 видів, павукоподібні — 168 видів та молюски — 65 видів. Хребетні тварини представлені 462 видами, з яких найбільше різноманітних птахів — їх відмічено 304 види. Фауна плазунів налічує 9 видів і є однією з найрізноманітніших серед заповідників України. Наземна фауна ссавців нараховує 50, а морська — 3 види. У межах заповідника гніздяться такі рідкісні види, як кулик-сорока, пісочник морський, пухівка, кулик-довгоніг, крех середній, мартин каспійський, орлан-білохвіст, дрохва, пелікан рожевий та інші. Загалом гніздяться 110 видів птахів, а решта зустрічаються під час зимівлі та перельотів. Загальна кількість птахів, що зимують у Тендрівській та Ягорлицькій затоках, становить понад 120 тис. особин. Найважливішим для птахів є прибережно-острівний комплекс, на якому зареєстровано 125 видів водно-болотних птахів і де зосереджується до 60-70% загальної кількості морських птахів півдня України. Заповідник є базовим місцем гніздування мартина середземноморського в Європі. Орнітокомплекс лісостепових ділянок налічує 100–120 видів, з яких тут гніздяться 40; ще 60 використовують ці місцини як кормові біотопи і місця відпочинку. У приморському степу трапляються до 180 видів птахів. Загалом на території заповідника мешкають 29 видів тварин, занесених до Європейського Червоного списку, та 124 види, занесених до Червоної книги України. У межах заповідних акваторій трапляються рідкісні нині морські ссавці: афаліна чорноморська, білобочка чорноморська та тюлень-монах середземноморський. == Плата/Дозвіл на відвідування == [[File:М.Гола Пристань, вул. Лермонтова 1 на територіії правління Чорноморського біосферного заповідника (музей).jpg|thumb|]] Відвідування Чорноморського біосферного заповідника дозволено тільки у разі проведення наукових досліджень ([http://bsbr.org.ua/downloads/BSBR_Pravula.pdf Правила для сторонніх установ]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}). Для не науковців, є музейна експозиція на базі еколого-освітнього центру. * {{see | name=Музей Чорноморського біосферного заповідника | alt= | url=http://bsbr.org.ua/uk/paidserv/ecoeducation | wikipedia= | email=bsbr-priemn@ukr.net | address=вул. Лермонтова, 1, [[Гола Пристань]] | lat= | long= | directions= | phone=+380-5539-2-64-71, +380-5539-2-10-04 | tollfree= | fax= | hours=Пн.—Чт. 8:30—17:30 (перерва 13:00—13:45); Пт. 8:30—16:15 (перерва 13:00—13:45) | price=10₴, з екскурсійною групою мін. 5 людей - 15₴/з кожного, для школярів - 4₴, студентів та пенсіонерів - 5₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content=За додаткову плату проводять покази відеофільмів. }} == Як дістатись == Див. [[Гола Пристань#Як дістатись|як дістатись Голої Пристані]]. == Де зупинитись == Див. [[Гола Пристань#Де зупинитись|де зупинитись в Голій Пристані]].<br/> Для тих, хто проводить дослідження в заповіднику пропонують розміщення в гуртожитку (60₴/доба) чи на кордонах (44,50₴/доба). == Куди далі == * [[Херсон]] * [[Очаків]] {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Національний парк}} 5mh6qml776yvctzi5uc0x4d23i59cxy 0 2129 34628 31853 2023-10-30T00:08:34Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34628 wikitext text/x-wiki {{geo|46.176944|34.798889}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Генічеськ | citylocal= | website=http://genichesk-rda.gov.ua/ | arm=Henichesk_gerb.png | population=19 869 | callingcode=+380-5534 }} '''Генічеськ''' — невелике місто в західній частині [[Приазов'я]], біля закінчення [[Арабатська стрілка|Арабатської стрілки]], від якої відділений протокою Тонким. Морський порт і популярний курорт. == Зрозуміти == Розташоване на березі Утлюцького лиману та Генічеської протоки. Разом з Арабатською стрілкою є морським, кліматичним, частково грязьовим курортом. Населення говорить переважно російською мовою. === Історія === Генічеськ був побудований в 1784 році як переправа і прикордонне укріплення на місці турецької фортеці Еничі, хоча ця місцевість була заселена ще з часів сивої давнини. Легендарні амазонки, скіфи, сармати, арії, кімерійці, греки і татари жили в цих краях у різні часи. Міста-колонії Північного Приазов'я жили повнокровним життям вже в середині I тисячоліття до нашої ери. Перші грецькі поселення північно-західного узбережжя Азовського моря Акра і Лейа, розташовувалися по сусідству з сучасним Генічеськом. У період російсько-турецьких воєн, тобто фактично до початку XX століття, Генічеськ був евакуаційним, продовольчим і оборонним пунктом Росії на Азовському узбережжі. У роки Кримської війни 1853–1856 років він успішно протистояв просуванню ворожих військ на материк. На початку XX століття славився рибо-, соле- і хліботоргівлею. На околицях, в основному на півострові Чонгар, вирощувалася знаменита пшениця «арнаутка», а у порту швартувалися судна з [[Англія|Англії]], [[Франція|Франції]] та інших країн. Генічеськ став містечком у 1837 та містом у 1903 рр. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Церква Різдва Богородиці | alt = | image = | address = вул. Монастирська | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | description = Побудована в 1906 р в російсько-візантійському стилі. За радянських часів використовувалася як спортзал і зерносховище. У 1996 році повернуто церкві і отреставрірованаю В даний час - діюча.}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Арочні ворота Калімбет | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | description = Єдине, що збереглося від садиби поміщика Р.Калімбета. Побудовано в 1909 році.}} == Чим зайнятись == * {{Listing | type = do | lat = | long = | name = Краєзнавчий музей | alt = | image = | address = вул. Відродження, 1 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = +38 (05534) 2-21-92 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | description = Колекція музею присвячена природі краю та історії виникнення міста. Серед експонатів: кістки мамонта, стела сарматського періоду, бушпріт середньовічного судна - «голова туру», античні амфори, картини Купріянова. Є дві діорами: «Азовське море» і «Острів Бірючий». В етнографічній колекції предмети побуту, одяг і посуд XVIII-XIX ст.}} * [http://genichesk-rda.gov.ua/?page_id=12002 Пройтись туристичними маршрутами]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. === Спорт та розваги === * {{Listing|type=do|lat=46.14494|long=34.8173113|name=Кайт школа ВіндЕкстрим Генічеськ|alt=|address=вул. Арабатська, 73|directions=|url=https://www.kitebanda.com.ua|wikipedia=|facebook=https://www.fb.com/kitegenichesk|vkontakte=|phone=+380675545556|fax=|email=info@kitebanda.com|skype=|hours=|price=|description=Професійне навчання кайтсерфінгу з видачею міжнародного сертифікату IKO в Україні.}}Професійне навчання кайтсерфінгу з видачею міжнародного сертифікату IKO в Україні. === Пляжі === * {{do | name=Дорослий пляж | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content=Розташований на березі Генічеської протоки. При щонайменшій зміні рівня моря можливі досить сильні течії як з Сиваша, так і в Сиваш. Трапляється це нечасто, але потрібно бути обережним. }} * {{Listing | type = do | lat = 46.1655 | long = 34.8181 | wdid = | name = Дитячий пляж | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | hours = | price = | lastedit = 2017-09-09 | content= Розташований в Утлюкському лимані. Приблизно на відстані до 200 м від берега глибина «по коліна», потім «по горло», а ще через ~ 60 м починається фарватер з глибиною 10 м і великою течією. Дно - тягуча глина. З одного боку вважається цілющою, з іншого - вже до середини дня вода стає дуже каламутною. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код: +380-5534 Поштові індекси: 75500-75509 ;Украпошта * {{listing | type=other | name=Відділення | alt=75500 | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Свободи, 2 | lat=46.166543 | long=34.811045 | directions= | phone=+38 (055)-34-3-40-36 | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Пт. 7:30-20:00 (перерва: 12:00 - 13:00), Сб. 7:30-14:00 (перерва: 12:00 - 13:00) | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{listing | type=other | name=Відділення | alt=75502 | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Дружби Народів, 64 | lat=46.173764 | long=34.811562 | directions= | phone=+38 (055) 34-3-40-36 | tollfree= | fax= | hours=Вт.-Сб. 8:00-13:00, Нд. 8:00-12:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{listing | type=other | name=Відділення | alt=75504 | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Курасова, 5А | lat= | long= | directions= | phone=+38 (055) 34-2-25-56 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} ;Нова пошта * {{listing | name=Відділення №1 | type=other | url=https://novaposhta.ua/office/view/id/1/city/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA | wikipedia= | email= | address=вул. Чкалова, 93 | lat=46.17271 | long=34.78319 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Пт. 09:00-19:00, Сб. 09:00-15:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{listing| type=other | name=Відділення №2 | alt= | url=https://novaposhta.ua/office/view/id/2/city/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA | wikipedia= | email= | address=вул. Братів Коваленко, 54 | lat=46.183995 | long=34.815048 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Пт. 09:00-19:00, Сб. 09:00-15:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content=Обмеження до 30 кг. }} == Куди далі == * [[Арабатська стрілка]] * [[Асканія-Нова]] * [[Азово-Сиваський національний природний парк]] {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} 5lno71meb296dc8xean0ywlnrjbbkau 0 2130 20159 20158 2018-02-22T22:16:59Z JTs 2576 /* {{Автомобілем}} */ 20159 wikitext text/x-wiki {{geo|50.5515|-3.4886|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Тінмут | citylocal= Teignmouth | arm = Arms Of Teignmouth Devon.png | image=Teignmouth - geograph.org.uk - 413689.jpg | population=15 129 | callingcode=01626 }} [[Файл:Teignmouth Pier.jpg|thumb|300px|Пірс Тінмута]] '''Тінмут''' — прибережне місто в [[Девон]]і. Він розташований на північному березі гирла ріки Тейнь в районі узбережжя Південного Девона, що славиться своїми червоними піщаниковими скелями. Населення складає близько 15 100 чол. == Зрозуміти == Місто виросло з рибальського порту, пов'язаного з виробництвом Ньюфаундлендської тріски, в модний курорт який деякі відзначають як курорт часів Георгіївської епохи. Сьогодні, порт Тінмута й досі діє, а місто залишається популярним місцем відпочинку на узбережжі. === Історія === Тінмут відомий з 1044 року, в середні віки суперничав з Дартмутом за звання головного порту Девона, потім його значення скоротилося. У XVII столітті місцевих турбували дюнкеркські корсари. У XVIII столітті місто розрослося завдяки наявності рибальства, порту і модного курорту, який відвідували люди середнього достатку. Позитивне значення для місцевої економіки мало відкриття залізничної компанії Південного Девона в 1846 році. Також Тінмут прославився, як місце утворення рок-гурту Muse у 1994 році. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === * З півночі {{Автошлях|B|3192}}, що знаходиться біля {{Автошлях|А|380}} (Telegraph Hill), який є маршрутом, який проходить переважно через ліси. * Зі сходу {{Автошлях|А|370}} з [[Екстер]]а дорога довша, хоча мальовничий маршрут уздовж лиману Екс проходить через Кентон, Старкросс і Дауліш. * З заходу {{Автошлях |A|381}}, знову з {{Автошлях | А | 380}}, у Кінгстеінгтона відкривається панорамний вид на річку Тейн аж до Тінмуту. * З півдня {{Автошлях|B|3199}} з Торкі через Шелдон (який знаходиться на протилежному березі річки Тейн з видом на Тінмут). === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == ;Музеї * {{listing|type=see |lat =50.547402 |long =-3.493946|url=http://www.teignheritage.org.uk |name = Teignmouth & Shaldon Museum|address =29 French St, TQ14 8ST |directions = |facebook = |vkontakte = |phone =+44 1626 777041 |fax = |email =info@teignheritage.org.uk |skype = |hours =з вівторка по суботу 10:00-17:00 (квітень-вересень); 10.00-16:30 (березень і жовтень)|price =для дорослих - £2.20, діти до 18 років у супроводі дорослих безкоштовно (без супроводу - £1)|content = Локальний історичний музей.}} ;Театри * {{listing|type=see |lat =50.547402 |long =-3.493946 |url=http://www.teignmouthplayers.com |name = Teignmouth Players |address =The Ice Factory, r/o 10 Somerset Place, TQ14 8EN |phone =+44 1626 778991 |email =info@teignmouthplayers.com |hours = |content = Драматичний театр на 50 місць, знаходиться на території колишнього льодового заводу.}} == Чим зайнятись == * '''Рибальство''' * {{do | name=Pavilions Theatre | alt=раніше Carlton Theatre | url=http://www.pavilionsteignmouth.org.uk/ | email= | address=Den Crescent, TQ14 8BG | lat=50.545515 | long=-3.494457 | directions= | phone=+44 1626 249049 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Невеликий місцевий театр. }} * {{do | name=Teignmouth Lido | alt= | url= | wikipedia=Teignmouth Lido | email= | address=Eastcliff Walk, TQ14 8TA | lat=50.548446 | long=-3.491558 | directions= | phone=+44 1626 779063 | tollfree= | fax= | hours= | price=Дорослі $4.00, Діти $2.50 | facebook= | vkontakte= | wikidata=Q7695000 | content=Вуличний басейн з підігрівом. Розташований на набережній. Є кваліфіковані рятувальники. Дітям до 4 років безкоштовно. Ціна зменшується після 14:00. }} * {{do | name=Teignmouth Golf Club | alt= | url=http://www.teignmouthgolfclub.co.uk | email= | address=Haldon Moor, TQ14 9NY | lat=50.565467 | long=-3.527158 | directions= | phone=+44 1626 777070 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{do | name=Teign Diving Centre | alt= | url=http://www.teigndivingcentre.co.uk | wikipedia= | email=info@teigndivingcentre.co.uk | address=Quay Rd, TQ14 8ER | lat=50.545516 | long=-3.498708 | directions= | phone=+44 1626 773965 | tollfree= | fax= | hours=Пн.-Сб. 9:00-17:30, Нд. 10:00-16:00 | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} === Фестивалі === Щороку у Тінмуті проходять фольк і джазовий фестиваль, карнавал. * {{do | name=Teignmouth Folk Festival | alt= | url=http://teignmouthfolk.co.uk/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{do | name=Teignmouth Jazz and Blues Festival | alt= | url=http://www.teignmouthjazz.org | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{do | name=Teignmouth Carnival | alt= | url=http://www.teignmouthcarnival.co.uk | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=The Jolly Good Fish Cafe | url=http://the-jolly-good-fish-cafe.business.site/ | email= | address= 6 Teign St, TQ14 8EA| lat=50.546359 | long= -3.497881 | phone= +44 1626 870490 | hours= 11:00-22:00 | price= | lastedit=2018-01-10 | content= }} * {{eat | name=Teign Indian Cuisine | url=http://www.loveteignmouth.co.uk/eat-drink/eat-drink-teignmouth/restaurants-and-cafes/teign-indian-cuisine/ | email= | address= 47 Teign Street, TQ14 8E| lat=50.546399| long= -3.497956| phone=+44 1626 776559| hours=6pm - 11pm | lastedit=2018-01-10 | content= Традиційні індійські страви. Є вегетаріанські страви.}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name = Brunswick House | url =http://www.brunswick-house.com/index.php | email = | address = 5 Brunswick St, TQ14 8AE| lat = 50.544456 | long = -3.497017 | phone = +44 1626 774102 | checkin = з 14:30, якщо не обумовлено інше | checkout = до 10:00 | price =£39-89/за добу | content = Гостьовий дім Brunswick House пропонує одно-, дво- та тримісні номери з телевізором, приладдям для приготування чаю та кави. В ціну входить сніданок. У разі необхідності, гості можуть скористатися праскою, феном та брючним пресом. Діє постійна знижка 10% на проживання від семи ночей і більше. }} * {{sleep | name = Seaway | url = http://seawayteignmouth.co.uk/| email = guest@seawayteignmouth.co.uk | address =27 Northumberland Place, TQ14 8BU | lat =50.544074 | long =-3.497653 | directions = | phone = +44 1626 879024 | checkin = з 15:00, якщо не обумовлено інше | checkout = | price = £43-100/за одну добу; £38-90/за добу від більше 2 днів перебування; £240-565 за тиждень. | content = Гостьовий дім Seaway пропонує 5 кімнат, кожна з яких має душову кабіну (у 2 номерах є ванна і душ), телевізор і DVD-плеєр, приладдя для приготування чаю та кави, фен. Праска та прасувальна дошка надається за потреби. В ціну входить сніданок. Дозволяється собак у спеціальних кімнатах за додаткову плату в розмірі £ 5,00 за ніч. В номерах та на території не курять. }} * {{sleep | name = Teign Court | url = http://www.teigncourt.co.uk| email = info@teigncourt.co.uk | address = The Sea Front, 10 Courtenay Place, TQ14 8AY | lat = 50.546336657959266| long =-3.494134713225343 | directions = | phone = +44 1626 774597 | price = £245-485/тиждень за апартаменти | content = Готель пропонує 6 апартаментів, місткістю до 4 людей. Ціни залежать від періоду відвідання (влітку дорожче) і включає в себе постільну білизну та рушники, одне місце на автостоянці, центральне опалення в основній кімнаті (за потреби) та доступ до Інтернету (Wi-Fi). Проживання собак, що добре поводяться, без додаткових доплат. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=The Thornhill | url=http://www.hotelsinteignmouth.co.uk | email= info@hotelsinteignmouth.co.uk | address=Mere Lane, TQ14 8TA | lat= 50.547936 | long=-3.491836 | directions= | phone=+44 1626 773460 | fax= | hours= | price= £50-105/доба | checkin= | checkout= | content=3-зірковий готель має одно-, двомісні та сімейні номери. Знаходиться поруч з набережною. Зручності: автостоянка, електрочайник у всіх номерах, безкоштовний Wi-Fi. }} * {{sleep | name= Cliffden Hotel| url=http://www.visionhotels.co.uk/cliffden-hotel/ | email=cliffden@visionhotels.co.uk | address= 20 Dawlish Rd, TQ14 8BL | lat=50.550834 | long= -3.492185| directions= | phone=+44 1626 774123 | fax=+44 (0)1626 770594 | hours= | price=Від £75/добу | content=3-зірковий готель має двомісні, клубні та сімейні номери. Має безкоштовну стоянку, критий басейн, ресторан та безкоштовний Wi-Fi.|checkin=16:00 - 22:00 | checkout= 07:30 - 11:00}} * {{sleep | name=The Bay Hotel | url=http://www.bayhotelteignmouth.co.uk/ | email= | address=15 Powderham Terrace, TQ14 8BL | lat=50.543685 | long=-3.497070 | directions= | phone=+44 1626 774123 | fax= | hours= | price= | checkin= | checkout= | content=17 кімнат. }} * {{sleep | name= Potters Mooring Hotel| url=http://www.pottersmooring.co.uk | email= info@pottersmooring.co.uk | address= 30 The Green, Shaldon, TQ14 0DN | lat=50.541385 | long=-3.506550 | directions= | phone=+44 1626 873225 | fax=+44 (0)1626 770594 | hours= | price= £55-125/добу | content=4-зірковий готель знаходиться у Шелдоні, має двомісні та сімейні номери. Має безкоштовну парковку, Wi-Fi, кавоварку і ванні кімнати у кожному номері.|checkin=16:00 - 00:00 | checkout= 08:00 - 11:00}} === Дорого === * {{sleep | name= Riviera Apartments | url=https://www.rivieraapartments.co.uk/ | email= stay@rivieraapartments.co.uk | address=Mere Lane, TQ14 8TA | lat= 50.545443 | long=-3.49565 | directions= | phone=+44 1626 772660 | fax=| hours= | price= Приблизно £165/доба | checkin= 15:00 - 00:00| checkout=00:00 - 10:00 | content=5-зіркові апартаменти. Знаходиться поруч з набережною. Номер-пентхаус має балкон з видом на Ла-Манш, безкоштовний Wi-Fi, 2 ванні кімнати і вміщує до 6 осіб.}} * {{sleep | name = The Minadab Cottage | url =http://www.minadab.co.uk/ | email =enquiries@devonbreakfast.co.uk | address =60 Teignmouth Road, TQ14 8UT | lat =50.559603 | long =-3.483886 | directions = | phone = +44 1626 772044| fax = | checkin = | checkout = | price =Приблизно £165/доба | content = 3 двомісні кімнати. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Девон|type=Місто}} ntwqveswj25vehjw3ofwepuspt6kvf2 0 2132 34629 33695 2023-10-30T00:11:39Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34629 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Гора Ротило | зображення= На горі Ротило.jpg | розмір= 240px | підпис= Гора Ротило, на задньому плані г. Говерла та г. Петрос | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Маршрут «Гора Ротило»''' проходить по Покутським Карпатам. == Зрозуміти == Гора Ротило — найвища вершина [[w:Покутсько-Буковинські_Карпати|Покутських гір]] українських Карпат. Її висота 1483 метри над рівнем моря. Вершина гори вкрита великим кам'яним розсипом, окремі каміння досягають 2-3 метрів. Вершина гори Ротило є чудовим панорамним майданчиком, з неї відкриваються краєвиди на [[w:Чорногора|Чорногірський хребет]], [[w:Свидівець|Свидовецький масив]] та [[w:Синяк_(хребет)|хребет Синяка]]. == Підготуватись == Початок підйому на гору Ротило є досить стрімким, але після виходу на полонини стає значно пологішим. Для комфортного пересування по горах знадобиться зручне вологостійке взуття, куртка від дощу та вітру та трекінгові палиці за бажанням. Не спішний підйом займе близько 4 годин з [[w:Волова_(Верховинський_район)|с. Волова]], та приблизно стільки ж знадобиться на спуск, тож варто взяти їжу з собою на цілий день. По маршруту будуть джерела, багато води собою брати не варто. == Як дістатись == Підніматися на гору Ротило можна з [[w:Ворохта|смт. Ворохта]] та [[w:Татарів|с.Татарів]], якщо ви хочете у похід на 2-3 дні, та з с. Волова, якщо на один день. Отже, до смт. Ворохти та с. Татарова можна доїхати [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23217&by_station=1 потягами]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Київ — Ворохта, Київ — Рахів, Львів — Рахів, Харків — Рахів, Одеса — Рахів, та рейсовими автобусами. Якщо плануєте підніматись з с. Волова, то вам слід доїхати до смт. Ворохта, або до [[w:Верховина|смт.Верховина]] і звідти рейсовим автобусом Івано-Франківськ — Верховина до с. Волова. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Капличка на хребті Ліснів.jpg|міні|капличка на хребті Ліснів]] [[Файл:Мунчели.jpg|міні|вид з пол. Мунчели на Чорногору]] Похід на 2-3 дні найкраще почати у с. Татарів. В п'ятистах метрів від залізничної станції вище по течії річки [[w:Прут|Прут]] починається туристичний маршрут, який веде на гору [[w:Ліснів|Ліснів]] та полонину Куніклива — маршрут позначений зеленими туристичними мітками. На полонині Куніклива є джерело з питною водою, колиба та невелика капличка. Підйом на хребет займе близько 3 годин. Далі рухаємося на південний схід через вершини Чорний Погар, Буковинка, Горді Добротівська. На горі Горді Добротівська наш маршрут з'єднується з маршрутами, які починались з смт. Ворохти та [[w:Кривопільський_перевал|Кривопільського превалу]].Шлях сюди від гори Ліснів займе близько 3 годин. Ми продовжуємо рух у південно-східному напрямку до полонини Мунчели. Тут зручно заночувати у наметі, є багато рівного місця, питне джерело, чудовий вид на Чорногору та колиба, де у літній сезон можна купити місцевого сиру. [[Файл:Панорама Ротило.jpg|міні|панорама з Ротило]] З полонини Мунчели рухаємось на південь, тут наш маршрут має жовте маркування до полонини Ротило. На полонині є питна вода, до вершини однойменної гори залишається близько 500 метрів. Перед сходженням рюкзаки можна залишити на полонині, оскільки назад ви будете спускатись тим же шляхом. Підйом на вершину займе близько 15 хвилин по хвойному лісу, стежка добре натоптана та маркована. Вершина Ротило вкрита незвично великим для українських Карпат камінням. З вершини відкриваються чудові краєвиди на найвищі хребти Карпат. Далі спускаємось на полонину Ротило звідки маркованим синім маршрутом спускаємось на полонину Германівка, спуск доволі крутий, по добре натоптаній лісовій стежці. На полонині є колиба та питна вода, за потреби зручно зупинитись на ночівлю в наметі. З полони Германіка продовжуємо спуск у село Волова, дорога займе близько 2-3 годин. Якщо ви бажаєте в одноденну прогулянку на гору Ротило, то з села Волова слід рухатись на північ синім туристичним маршрутом, у зворотньому напрямку наведеному вище. == Застереження == У теплий період року на маршруті можуть зустрічатися змії та інші дикі тварини. На вершині гори Ротило після дощу та особливо взимку пересувайтесь обережно, велике каміння може бути слизьке та нестабільно зафіксоване. == Куди далі == З села Волова туристичний похід можна продовжити з Кривопільського перевалу на хребет Кострича, або ж відвідати Верховину чи [[w:Косів|м.Косів]] {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} [[Категорія:Маршрути Карпатами]] 0ol05wdbre9ft8q8xw8gb5ycfhw53ft 0 2138 24494 23580 2019-05-15T02:42:06Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:Схема_музею.jpg|Схема_музею.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Jameslwoodward|Jameslwoodward]] because: per [[:c:Commons:Deletion requests/File:Схема музею.jpg|]]. 24494 wikitext text/x-wiki '''Національний музей народної архітектури та побуту України''' знаходиться в [[Київ|Києві]], [[Україна]]. == Зрозуміти == Національний музей народної архітектури та побуту України - в народі музей Пирогів (Пирогово) - музей під відкритим небом, що знаходиться на околиці м. Київ. Є популярним серед киян та туристів з усієї України. На свята тут часто проходять народні гуляння, долучитися до яких можуть усі бажаючі. === Історія === [[Файл:Масляна в Пирогово.jpg|міні|Святкування Колодія (масляної)]] Музей часто називають "музей Пирогів", що походить від назви села Пирогів, що розташовувалось тут у 17 ст. Створення музею почали 1969 року з ініціативи Тронько Петра Тимофійовича. З того часу почали формування експозицій. З різних регіонів України звозили зразки місцевої архітектури (хати, хліви) та побуту (посуд, одяг, образи, тощо). Кожна експозиція в повному обсязі розкриває етнічні особливості різних куточків країни. Загалом збір експонатів тривав 7 років. Музей відкрили в 1976 році, не дивлячись на критичні відгуки багатьох представників радянської влади, що вважала формування етнічного музею виявом українського націоналізму. З того часу музей постійно розвивався і зараз його площа становить 150 га, кількість споруд близько 300, а етнографічних експонатів більше 35000. === Ландшафт === [[Файл:Млин Пирогово.jpg|міні|Млин - частина експозиції музею]] Місцевість музею гориста, оточена лісом, є велике і просторе "співоче" поле, де зазвичай відбуваються масові гуляння. На території музею прокладено багато доріжок та стежок, тож ходити зручно. === Флора і фауна === У лісистій частині музею зустрічаються дуби, ялини, берези, ліщина та граб. Усюди присутній трав'янистий покрив. Біля хат часто засаджують квіткові рослини, а на співочому полі сіють пшеницю. На території музею часто можна побачити коней. == Як дістатись == [[Файл:Національний музей народної архітектури та побуту України 80-361-9014 11.jpg|міні|Випас коней на території музею]] Від метро «Либідська» - Тролейбус № 11; від Бесарабського ринку - Маршрутка № 156; від Ленінградської площі, метро «Дружби народів» - Маршрутка № 172; від метро «Академмістечко» - Маршрутка № 576; від метро «Лук'янівська» - Маршрутка № 496. == Плата/Дозвіл на відвідування == Музей працює щоденно крім середи з 10:00 до 18:00. О 18:00 закривають хати для відвідування, але на території музею можна вільно знаходитися до 21:00.Плата за відвідування становить для дорослих - 40 грн, для дітей від 10 років - 20 грн. Дятім до 7 років - вхід вільний. Також можна замовити екскурсію вартістю від 100 грн за академічну годину. == Чим зайнятись == В музеї представлені усі етнічні регіони України, тому відвідування в середньому займає 4 години. У теплі пори року в музеї під відкритим небом можна поїздити верхи, взяти участь у майстер-класах з кування монет, або створення гончарних виробів. Для дітей часто бувають майстер-класи з малювання. Щоб точно взяти участь у таких розвагах, варто відвідувати масові святкування, що проводяться на території музею. У теплу пору року можна влаштовувати пікніки, але розводити вогнище на території музею заборонено. == Що купувати == При вході до музею є декілька сувенірних лавок, де можна придбати різноманітні етнічні сувеніри (вишиванки, вінки, сопілки, різьблений посуд, тощо). Часом на території відбуваються різні виставки-ярмарки майстрів, де можна придбати товари ручної роботи. == Де поїсти == На території музею є кафе, де можна смачно поїсти. Всі представлені страви належать до української кухні. Тут можна скуштувати куліш, м'ясо та картоплю печену на вогні, спробувати українську медовуху. Під час масових заходів на свята відбуваються фестивалі вуличної їжі, в рамках яких можна скуштувати безліч етнічних страв та напоїв, придбати сувеніри для родичів та друзів. == Застереження == Під час святкувань музей відвідує велика кількість людей, тому відвідувачам із дітьми варто заздалегідь вжити заходів, щоб не загубити молодших членів родини. За в'їзд автомобілю на територію музею стягується додаткова плата в розмірі 150 грн, тож авто доцільно залишити на стоянці перед входом до музею. Часто продавці сувенірних лавок завищують ціни на вишиванки. t0sji7oheur7bwiz1gqa1i6ea2g4v7u 0 2140 20486 20481 2018-02-26T20:58:40Z JTs 2576 20486 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Зеленодольськ | citylocal= | website=http://zelenodolsk.com.ua | arm=Герб-Зеленодольськ.jpg | population=13 683 | callingcode=+380-5655 }} '''Зеленодольськ''' знаходиться в [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській області]]. == Зрозуміти == Місто лежить на березі водосховища Криворізької теплової електростанції (Зеленодольське водосховище), з будуванням якого і пов'язана історія його виникнення. Перші будинки було збудовано в 1961 році, а статус міста присвоєно у 1963. == Як дістатись == Щодня з [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]] курсують автобуси до Зеленодольску, відправлення з автостанцій та від залізничного вокзалу "Кривий Ріг-Головний" (Довгинцеве) майже кожну годину. Через місто проходить автомобільна дорога {{Автошлях|Т|0419}}. За 3 км знаходиться станція Дубки. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}} mhebc2fkd6n0m1zz2pfbe8uvx5l2acl 0 2141 36089 32500 2024-10-15T07:26:28Z Wolfigelkott 6490 36089 wikitext text/x-wiki {{geo|45.0291666667|35.0886111111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Stary Krym Meczet Chana Uzbeka.jpg | caption=Мечеть Хана Узбека | city=Старий Крим | citylocal= Eski Qırım | website = | population = 9478 (2014) | callingcode = }} {{Крим}} '''Старий Крим''' — перша столиця Кримського ханства, а нині невелике місто на керченській трасі по дорозі з [[Феодосія|Феодосії]] в [[Сімферополь]]. Незважаючи на свою багату історію, обділений увагою як мандрівників, так і відпочиваючих. Приїхати сюди варто заради середньовічної мечеті — найдавнішої в [[Крим]]у, літературних музеїв і розташованого неподалік вірменського монастиря Сурб-Хач. == Зрозуміти == Старий Крим знаходиться в північних передгір'ях Кримських гір на висоті 400 м над рівнем моря, в затишній долині, над якою нависає гора Агармиш. Основний хребет проходить трохи південніше, відокремлюючи Старий Крим від прибережних Судака і Коктебеля. У самому місті рельєф досить плоский. === Історія === Коли Старий Крим виник — достеменно невідомо. Археологічні розкопки вказують на існування античних поселень. В XIII столітті степовий Крим захопили ординці, які заснували тут місто Керим — столицю Кримського юрта Золотої Орди. На узбережжі при цьому панували генуезці, які називали це місто Солхат. Що всі ці назви означали — зараз ніхто вже не знає і не дізнається. Важливим є те, що генуезцям незабаром довелося Крим покинути, тому їх топоніміка нікого більше не цікавила, а кримські татари, які сформувалися у той час на півострові, затвердили його нову назву — Керим. У XIII–XIV ст. Старий Крим був одним з найбільших кримських міст. Передбачається, що тут жили не тільки кримські татари-мусульмани, але й християни — вірмени, генуезці — хоча взагалі інформації про цей період вкрай мало, а майже всі архітектурні пам'ятники того періоду перетворились в руїни. Розквіт Керима закінчується в XV столітті, коли Кримське ханство відділяється від Золотої Орди, столицю переносять в Чуфут-Кале, а колишню столицю починають називати Eski Qırım, тобто Старий Крим. Не можна сказати, що Старий Крим був у занепаді, але й конкурувати з новою ханською столицею — Бахчисараєм — а тим більше з прибережною торговою Кафою (Феодосією) він точно не міг. В кінці XVIII століття, після окупації та анексії Криму Росією, Старий Крим у рамках "грецького проєкту" на десякий час перейменовують на Левкополь. Місто отрима нову забудову, чому зобов'язане своїм рівним прямокутним плануванням, а також низкою одноповерхових дореволюційних особняків. В принципі, аналогія з позаштатним містом цим не обмежується: розбиті дороги, місцями неасфальтовані вулиці — Старий Крим виглядає вкрай непрезентабельно, але в ньому збереглося кілька унікальних старожитностей, і є цікаві музеї, яким місто зобов'язане творчій інтелігенції: спочатку письменникам Олександрові Гріну і Костянтину Паустовському (які опинилися тут не по своїй волі і не від хорошого життя), і місцевим краєзнавцям, що ініціювали створення музеїв. З етнографічної точки зору Старий Крим не дуже цікавий: крім росіян і українців, в місті жили і живуть кримські татари, але за останні двісті років вони вже ніколи не були тут в більшості. === Клімат === Так як знаходиться біля підніжжя гори Агармиш, місто має сприятливі умови ддя лікувальння легеневих хвороб. Нагріваючись вдень, Агармиш створює до вечора висхідний повітряний потік, що в свою чергу призводить до того, що в Старий Крим надходить повітря з боку Чорного та Азовського морів, а також повітря зі степів Керченського півострова. Змішуючись з повітрям потужного лісового масиву Агармиш і прилеглих околиць морське повітря створює неповторний клімат східного краю кримських гір. === Туристична інформація === {{Listing | type = other | lat = 45.02743 | long = 35.08819 | name = Туристичний інформаційний центр | address = вул. Карла Лібкнехта, 56 }} == Як дістатися == Старий Крим знаходиться на керченській трасі. Тут зупиняється численний транспорт на [[Сімферополь]] (в західному напрямку) і [[Феодосія | Феодосію]] / [[Керч]] (в східному): автобуси і маршрутки ходять кожні 30-40 хв, а то й частіше. Від Сімферополя 90 км, від Феодосії 25 км. Якщо їхати з Сімферополя, то поворот на [[Судак]] знаходиться кілометрів за 10 не доїжджаючи Старого Криму. Таким чином, транспорт, що йде з Судака на захід, що не заїжджає до Старого Криму, тому що він просто не по дорозі, а численні автобуси Судак-Феодосія зазвичай йдуть по південній дорозі і в Старий Крим теж не потрапляють. Пряме сполучення Судак-Старий Крим можливо лише кілька разів в день. В інший час доведеться їхати з пересадкою або ловити машину. Потрапити в Старий Крим з [[Коктебель | Коктебеля]] можна через гори пішки, [[# Стежка Гріна|стежкою Гріна]]. {{Listing | type = go | lat = 45.03273 | long = 35.08785 | name = Автостанція | alt = | image = | address = вул. Чапаєва, 30 | directions = | url = http://krimavtotrans.info/avtostanciya-staryy-krym.html | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = 06: 00 - 18:00 | price = | content = Розташована прямо на трасі, біля перетину з вулицею Свободи, рухаючись по якій на південь ви швидко потрапите в центр міста, а потім так само швидко опинитеся на протилежній, південній околиці. У будівлі є зал очікування і камера зберігання, що працює в режимі роботи автостанції. Електронні квитки можна купити на сайті перевізника [https://www.gosbus.ru gosbus.ru]. }} == Транспорт == Ніякого міського транспорту в Старому Криму, мабуть, немає, хоча саме місто досить великий і витягнуть майже на 5 км уздовж траси, що проходить в північній частині міста (це щось на зразок об'їзної). Центральна вулиця Леніна йде паралельно трасі в півкілометра на південь від. Центр Старого Криму — це перетин вулиці Леніна з вулицею Свободи, де знаходяться старі дореволюційні будинки. == Що відвідати == [[Файл:Main Entrance of Özbek Han Mosque (1314), Eski Kirim, Crimea, Ukraine .jpg|thumb|upright=1.35|Портал мечеті хана Узбека]] [[Файл:Baibarsmosque.jpg|thumb|upright=1.35|Руїни мечеті Бейбарса]] * {{Listing | type = see | lat = 45.03233 | long = 35.09463 | name = Мечеть хана Узбека | alt = | image = Stary Krym Meczet Chana Uzbeka.jpg | address = вул. Халтуріна | directions = | content = Побудована в 1314 році за вказівкою хана Узбека - могутнього правителя Золотої Орди і першого з татарських ханів, що прийняв іслам. Важко сказати, якою була мечеть спочатку, але навіть її нинішній вигляд представляє безперечний інтерес: з боку вона дуже схожа на християнську базиліку, якби не мінарет і не чудовий різьблений портал, візерунки якого, втім, недалеко пішли від вірменської традиції. Загляньте також всередину (іновірців дозволяють постояти в дверях, але килими просять не бруднити): ряди колон розбивають простір мечеті на три частини, чим лише підсилюють схожість з традиційною трехнефной базилікою. Все це разом наводить на думку про те, що на початку XIV століття у щойно прийнявших іслам татар ще не було ні хороших майстрів, ні хорошого уявлення про ісламську архітектуру, тому для мечеті запозичили стиль християнських храмів сусідній [[Феодосія | Кафи]]. <br> Навпроти двері михраб - прикрашена кольоровими розписами ніша в стіні, звернена в сторону Мекки. Розписи молодше самої мечеті і неодноразово подновлялись або, правильніше сказати, перефарбовувалися. Якщо ж пройти навколо мечеті, ви виявите ще одну старовину - вражаючі руїни, які зазвичай називають '' медресе '', хоча деякі дослідники вважають, що це '' текіе '', тобто притулок подорожніх (дервішів). З датуванням твориться така ж плутанина - імовірно 1336 рік, але в будь-якому випадку цінність цих руїн в їхній масштаб, а не в конкретних елементах татарської архітектури, розрізнити які зараз практично неможливо. }} * {{Listing | type = see | lat = 45.03371 | long = 35.09525 | name = Мечеть Бейбарса | alt = | image = Baibarsmosque.jpg | address = вул. Червоноармійська, 59 | directions= поруч з мечеттю хана Узбека | content = Відомо, що в 1287-88 рр., тобто ще до прийняття татарами ісламу, в Кирим на гроші єгипетського султана Бейбарса була побудована велика мечеть. Існують різні думки про походження Бейбарса, але сам він, судячи з усього, вважав себе уродженцем Кирима і бажав увічнити пам'ять про себе на історичній батьківщині. Йому це, безумовно, вдалося: ніхто точно не знає, де знаходилася мечеть Бейбарса, однак одну з старокримських руїн прийнято називати саме так. Хоча скласти уявлення про архітектуру мечеті зараз вже навряд чи можливо, що збереглися фрагменти стін досить великі і дозволяють оцінити розмір споруди. }} * {{Listing | type = see | lat = 45.03381 | long = 35.09851 | name = Мечеть Мюск-Джамі | alt = Мускусна мечеть | image = | address = вул. Садова, 18 | directions = поруч з двома попередніми | content = Сама зруйнована з старокримських мечетей: від неї вціліли лише пара стовпів, що датуються XIV століттям. Назва, за легендою, пов'язане з тим, що при будівництві в розчин додавали мускус - зовсім не заради міцності, а тільки для того, щоб продемонструвати багатство замовника. }} * {{Listing | type = see | lat = 45.03576 | long = 35.10209 | name = Мечеть Куршум-Джамі | alt = Свинцева мечеть | image = | address = вул. Стамова, 40 | directions = в східній частині міста | content = Історія, схожа на попередню: за легендою, камені мечеті скріплювали свинцем, однак ніякого свинцю в руїнах не знайшли: замість нього тут прошарку з червоної цегли (плінфи), що нагадують церква Іоанна Предтечі в [[Керч | Керчі]]. І віднесення, і вже тим більше датування всіх старокримських мечетей дуже умовні. Де була Свинцева мечеть, а де Мускусна ніхто точно не знає, та й не так це важливо. Цікавіше велика кількість середньовічних руїн і їх чималі розміри. }} * {{Listing | type = see | lat = 45.02818 | long = 35.10291 | name = Руїни караван-сараю | alt = | image = | address = вул. партизанська | directions = в південній частині міста | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content = Караван-сарай також датується епохою хана Узбека, початком XIV століття. Це була досить велика і, за східною традицією, добре укріплена споруда, від якої залишилися лише шматки стін. Караван-сарай — заїжджий двір для караванів в Старому Криму. Цілком імовірно, побудований наприкінці XIII або на початку XIV ст. - у період найбільшого розквіту Солхату. Саме в цей час місто стає важливим пунктом міжнародної торгівлі на півострові, що потребувало такої споруди, як караван-сарай (заїжджий двір для караванів на торгових шляхах і в містах Переднього Сходу, Середньої Азії, Закавказзя, Криму). Велика п’ятикутна споруда займає площу 2 500 м². }} * {{Listing | type = see | lat = 45.03189 | long = 35.09132 | name = Церква Іоанна Хрестителя | alt = | image = | address = вул. Осипенко, 2 | directions = | content = Подібно древнім мечетей, історія цієї церкви відома погано. Іноді її датують X століттям, але частіше XIII або навіть XIV ст. Це невелика, але, безумовно, найбільш вражаюча з старокримських руїн, оскільки в ній добре видно і дверні прорізи, і апсиди, а сама церква в деякому сенсі є чинною: в ній зрідка проводять богослужіння (прямо під відкритим небом). Зазвичай вважається, що церква була візантійської, але дехто приписує її місцевим вірменам. }} * {{Listing | type = see | lat = 45.02208 | long = 35.07752 | name = Успенська церква | alt = | image = | address = вул. Калініна, 5 | directions = в західній частині міста | content = Вперше побудована в 1834 році, зруйнована за радянських часів, потім відновлена. З архітектурної точки зору храм абсолютно не презентабельна. Найцікавішим є "старовинний фонтан" початку XIX століття, що знаходиться на території церкви. На ньому проглядається напис, увічнивший ім'я автора - Петра Михайлова з села Малко Тирнове. Це все, що залишилося від колись великої болгарської колонії в Старому Криму. }} * {{Listing | type = see | lat = 45.02049 | long = 35.09664 | name = Каплиця цілителя Пантелеймона | alt = | image = | address = на схилі гори на південь від міста | directions = вийдіть з міста по вул. Калініна і рухайтеся по стежці вгору | content = Святе джерело на горі не раз допомагав жителям Старого Криму. Каплицю поставили в 1893 році, за радянських часів її зруйнували, в 2001 році відновили. Все це знову-таки малоцікаво з точки зору архітектури, але показує важливість православ'я для жителів Старого Криму: татари ніколи не були тут в більшості. }} * {{Listing | type = see | lat = 45.03429 | long = 35.09089 | name = Міське кладовище | alt = | image = | address = вул. Чапаєва | directions = за автостанцією | content = Тут знаходиться могила Олександра Гріна, на якій встановлена ​​маленька зворушлива скульптура «Та, що біжить по хвилях». На тому ж цвинтарі поховані радянський кінорежисер Олексій Каплер і його дружина, поетеса Юлія Друніна. Обидва ніколи не жили в Старому Криму, але заповідали поховати себе саме в цьому місті, що, в поєднанні з біографією здійснила самогубство Друніній, наводить на сумні думки про роль Старого Криму в житті літераторів. }} '''Забудова Старого Криму''' навряд чи вразить різноманітністю, хоча дореволюційних будинків тут досить багато, і знаходяться вони в непоганому стані. Також, в місті є нова ''церква святого Пантелеймона'' і ''сучасна мечеть'', яка стоїть прямо на трасі, а це значить, що її ви не пропустите ні при якому розкладі. == Чим зайнятись == [[Файл:Grin v Starom Krymu IMG 3816.JPG | thumb | upright = 1.35 | Будинок-музей Гріна]] * {{Listing | type = do | lat = 45.02559 | long = 35.08268 | wdid = Q4165184 | name = Будинок-музей А. Гріна | alt = | image = Grin v Starom Krymu IMG 3816.JPG | address = вул. Карла Лібкнехта, 52 | directions = | url = http://voloshin.crimea.ua/zapovednik/dom-muzej-as-grina.html | facebook = | vkontakte = | phone = + 7 (36555) 5-11-19 | fax = | email = | skype = | hours = 9:00-17:00 | price = 50 руб, дитячий - 25 руб, тривалість екскурсії 45-50 хв | lastedit = 2015-12-21 | content= Письменник-романтик Олександр Грін прожив важке і зовсім неромантичне життя, наповнене арештами і зісланнями до революції і глухим забуттям після. Короткий період його масового визнання припав на першу половину 1920-х, коли вийшли в світ «Червоні вітрила», і письменник отримав можливість купити квартиру в Феодосії: він дуже любив Крим, а ще більше тихий і спокійний Крим любила його дружина, оскільки тут, на відміну від Петербурга, не було можливостей для гульб і п'янок. Останні роки Грін прожив в бідності, його книги відмовлялися друкувати і по суті заборонили: через брак коштів і хвороб в 1930 році Грін з дружиною були змушені перебратися з Феодосії в більш дешевий Старий Крим, де Грін і помер в 1932, все в тій ж злиднях і забутті. Його дружина залишалася в Старому Криму до війни, пережила примусові роботи в Німеччині і сибірські табори, після чого повернулася в Старий Крим і домоглася створення будинку-музею. <br> У будинку на вулиці Лібкнехта Грін провів останні місяці свого життя. До цього вони з дружиною продовжували поневірятися по знімних квартирах, а покупка нехай невеликого, але власного будинку - на гроші, виручені від продажу золотих годинників - була, мабуть, жестом відчаю і спробою скрасити останні дні смертельно хворого письменника. Експозиція складається з двох кімнат: в одній меморіальна обстановка (ліжко, ломберний стіл - все дуже бідно і скромно), в інший документи і фотографії. Оформлення та експонати навряд чи можуть конкурувати з музеєм-кораблем в [[Феодосія | Феодосії]], хоча певну історичну цінність вони представляють. }} == Що купувати == == Де поїсти == * {{Listing | type = eat | lat = 45.02914 | long = 35.09159 | name = Ресторан «Гірський» | alt = | image = | address = перехрестя вул. Леніна / вул. Калініна | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = Гарячі страви 150-200 руб | lastedit = 2015-12-21 | content = З'явився незабаром після війни; кажуть, що тут бував Паустовський. Зараз ресторан оновлений, відремонтований і, на думку місцевих жителів, є найкращим в місті. }} Приблизно там же, на вулиці Леніна, знаходиться '' їдальня '', що пропонує гарячі пиріжки і обіди. * {{Listing | type = eat | lat = 45.0311 | long = 35.0976 | name = Кафе «Крим» | alt = | image = | address = вул. Леніна | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = Перші і другі страви - 100 руб, чай за рахунок закладу | lastedit = 2015-12-21 | content = Добротне кафе з шістьма великими дерев'яними столами. Пропонують невеликий вибір страв кримскотатрской кухні. Привітні господарі обіцяють, що все готується з нуля і ніякі страви не розігріваються. Великі порції. При кафе є сауна. }} * {{Listing | type = eat | lat = 45.03055 | long = 35.08927 | name = Кафе «Гунеш» | alt = | image = | address = вул. свободи | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | lastedit = 2015-12-21 | content = Невеликий невибагливо виглядещее кафе кримськотатарської кухні. }} * {{Listing | type = eat | lat = 45.0326 | long = 35.0870 | name = Корчма | alt = | image = | address = | directions = на трасі поруч з австостанціей | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | lastedit = 2015-12-21 | content = Придорожнє кафе з російсько-українською кухнею. Судячи з відгуків, непогано годують. }} * {{Listing | type = eat | lat = 45.0384 | long = 35.0998 | name = Кафе «Солхат» | alt = | image = | address = вул. Чапаєва / вул. Стамова | directions = на трасі, перед входом в торговий центр «Солхат» | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = Незрозумілий час роботи, поза туристичним сезоном може не працювати | price = | lastedit = 2015-12-21 | content = }} == Де розважитись == * {{Listing | type = drink | lat = 45.02854 | long = 35.08875 | name = Клуб «Diesel» | alt = | image = | address = вул. Леніна | directions = кут з вул. свободи | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | lastedit = 2014-01-21 | content = Тут же, знаходиться кінотеатр. }} * {{Listing | type = drink | lat = 45.0290 | long = 35.0912 | name = Бар «Золотая рыбка» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | lastedit = 2015-12-22 | content = Столики під відкритим небом. Пиво, невеликий вибір їжі. }} == Де зупинитись == Великих готелів в місті немає. Всі варіанти ночівлі приватні - від зовсім кустарних до організованих гостьових будинків, які не мають, втім, ні назви, ні власного веб-сайту. Механізм пошуку такої ж як і в будь-якій точці Криму: запитуйте на вулицях, в кафе, в музеях. {{Listing | type = sleep | lat = 45.02886 | long = 35.09088 | name = Міні-готель «Масіс» | alt = | image = | address = вул. Леніна / вул. Калініна | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = + 7 (978) 741 40 80 | fax = | email = | skype = | hours = | price = Двомісний номер 1500 руб | lastedit = 2015-12-21 | content = 4 кімнати зі зручностями, сауна, більярд. У туристичний сезон у внутрішньому дворику відкривається місткий '' кафе-бар '' під відкритим небом. }} {{Listing | type = sleep | lat = 45.02202 | long = 35.06997 | name = Будинок мисливця | alt = | image = | address = вул. Інтернаціональна, 108 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | price = | lastedit = 2014-01-21 | content = Номери на 1-4 чоловік із зручностями. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Кримські гори|type=Місто}} 6x8wbic7ah0ih46jzditowzsvv81yhp 0 2143 37001 34632 2025-04-12T00:12:10Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37001 wikitext text/x-wiki {{geo|48.249167|24.247222}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Svydovec, Drahobrat, Gorgany.jpg | caption= | city=Драгобрат | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Драгобрат''' знаходиться у [[Закарпатська область|Закарпатській області]] на [[Західна Україна|заході України]]. == Зрозуміти == Гірськолижний курорт у міжгірній долині гірського хребта Свидовець за 12 км від села [[Ясіня]]. Долина розташована на висоті 1300—1400 м над рівнем моря. Драгобрат розмістився серед хвойних лісів, поблизу підніжжя гори Стіг (1707 м). Поруч розташовані гори Жандарми (1800 м) і Близниця (1883 м). === Клімат === Зима тут, як правило, м'яка, сніжна. Середня температура -3° ... -5° С. Сніг на Драгобраті випадає в кінці листопада і лежить до кінця квітня, а подекуди і до самого літа. Весна настає в горах пізніше, ніж на рівнині, але вже у квітні з-під снігу пробиваються проліски та шафран. У травні — червні цвітуть сади, ліси й гори покриваються буйною зеленню. Восени в цьому районі випадає мало опадів, дні стоять теплі, вночі бувають заморозки. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція — {{listing| type = go | name= Ясіня| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.2561 | long=24.3533 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. На станції зупиняються приміські електрички '''Івано-Франківськ—Рахів''' та '''Коломия—Рахів''' ([http://railway.lviv.ua/scripts/rozklad_2018/station.php?station=907 розклад)]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} та пасажирські поїзди '''Київ—Рахів''', '''Львів—Рахів'''. На період зимового туристичного сезону курсують додаткові поїзди '''Харків—Рахів''' та '''Одеса—Рахів''' ([http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23213&by_station=1 розклад]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}). Зі станції в Ясіні на Драгобрат можна дістатися на таксі-позашляховиках (УАЗ, ГАЗ-66), вартість проїзду складає від 100 грн з людини. === {{Автомобілем}} === Поруч з Драгобратом проходить автошлях {{Автошлях|Н|09}} (відрізок Івано-Франківськ-Рахів). За селом Ясіня, поблизу струмка Свидовець, потрібно повернути на дорогу до Драгобрат. Від траси до курорту їхати ще 7,5 км по кам'янистій дорозі (приблизно 35 хв). Узимку по цій дорозі можливо проїхати лише на позашляховику. === {{Автобусом}} === Громадський транспорт їздить лише до Ясіні з Рахова або Івано-Франківська. Далі потрібно їхати на таксі. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Трансфер на Драгобрат, автостоянка, проживання, екскурсії, походи, фото-тури. 📞(068) 064 91 71 Працюємо цілодобово 🚀24/7. == Що відвідати == * {{see | name=водоспад Свидовець (Драгобратський водоспад)| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.266667| long= 24.175833| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} — каскадний водоспад заввишки 7 м у верхів'ях річки Кісва; '''Гірські вершини''' * {{see | name=Стіг | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.2507 | long=24.2237 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. 1704 м. На гору можна піднятися витягом. * {{see | name=Жандарм | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.2317 | long= 24.2307| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. 1763 м. * {{see | name=Жандарм Другий | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.2274 | long=24.2290 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. 1785 м. * {{see | name=Близниця Велика | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.2220 | long=24.2314 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. 1881 м. Найвища точка Свидонецького хребта. * {{see | name=Близниця | alt= | url= | email= | address= | lat=48.2160 | long=24.2379 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. 1872 м. * {{see | name=Близниця Мала | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.201 | long= 24.229| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} * {{see | name=Котел | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.274 | long= 24.208| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. 1770 м. * {{see | name=Геришаска | alt= | url= | email= | address= | lat=48.274 | long=24.163 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. 1762 м. * {{see | name=Догяска | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.2674 | long=24.1620 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} '''Озера''' * {{see | name=озеро Догяска (або Герашаска) | alt= | url= | email= | address= | lat=48.269997 | long=24.164894 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} — високогірне карстове озеро на висоті 1577 м поблизу гори Догяска; * {{see | name=озеро Ворожеска | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.276139| long=24.192406 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} — високогірне озеро на висоті 1460 м; * {{see | name=озеро Апшинець | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.280865| long= 24.156983| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} — високогірне карстове озеро на висоті 1487 м на схід від гори Трояска; * {{see | name=Драгобратське озеро | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.2283 | long= 24.2350| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} (інша назва Івор) — озеро льодовикового походження на висоті 1600 м над р. м. серед північних схилів гори Близниці. == Чим зайнятись == * '''Гірськолижний спорт'''. Основні підйомники Драгобрата розташовані на схилах гори Стіг: * «Вершина Карпат» - крісельний, 1250 м. * «Карпатська чайка» - крісельний, 1500 м. * «Вершина Карпат» - бугельний, 800 м. * «Драгобрат – 1» - бугельний, 1000 м. * «Драгобрат – 2» - бугельний, 800 м. * «Оаза» - бугельний, 800 м. Витяги працюють з 9:00 до 17:00. На курорті облаштовано 9 трас для гірськолижного спуску: синя — 1, чорні — 3, червоні — 5. * '''Фрірайд'''. Можливість гірськолижного спуску поза підготовлених трас. Організовані групові та індивідуальні тури різної складності від вершин Мала та Велика Близниця до Герешаски та Догяски у супроводі високодосвідчених інструкторів. * '''Фристайл'''. У Драгобраті знаходяться трампліни для фристайлу міжнародного класу. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Зелена Дача | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.2495 | long=24.2435 | directions= | phone=096 511 1733 | tollfree= | fax= | hours= | price=1400 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-23 | content= }} === Дорого === * {{sleep | name=Пік Готель | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.2446 | long=24.2446 | directions= | phone=0342 544 302 | tollfree= | fax= | hours= | price=2000 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-23 | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Буковель]], [[Рахів]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} 13g623dp2urm9zv702l1kku9kgrazc4 0 2148 20203 2018-02-23T15:46:30Z Стефанко1982 777 Перенаправлено на [[Національний природний парк «Синевир»]] 20203 wikitext text/x-wiki #redirect[[Національний природний парк «Синевир»]] jglg4k2ucxfyqr137i3opp9c6lri6fi 0 2149 20264 20263 2018-02-24T01:50:27Z Стефанко1982 777 /* Куди далі */ 20264 wikitext text/x-wiki {{geo|48.5|23.7}} {{pagebanner}} {{parkbar | park=Національний природний парк «Синевир» | parklocal=[[Закарпатська область]] | website = | image=Synevyr lake 1.jpg | caption= | city= | landscape= | attraction = | fauna = | flora = }} '''Національний природний парк «Синевир»''' знаходиться в [[Закарпатська область|Закарпатській область]], у [[Західна Україна|Західній Україні]]. == Зрозуміти == Національний парк створений для охорони ряду природних об'єктів, зокрема озер Синевир і Озірце, болотних угідь Глуханя і Замшатка, гір Стримба і Негровець. === Історія === У 1974 році було організовано ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Синевирське озеро». 1989 року йому надано статус національного парку. З 13 липня 2017 року національний парк «Синевир» входить у світову спадщину Юнеско як один з масивів Букових пралісів Карпат та інших регіонів Європи. === Ландшафт === територія НПП “Синевир” охоплює західну частину Горган і розміщена в двох областях: північна частина – у Водороздільно-Верховинській області, південна – у Полонинсько-Чорногірській області Східних Карпат. Більшість території НПП відноситься до Горганського високогір’я, з висотами від 440 до 1719 м н. р. м. Найвищі гори – це Стримба (1719 м), Негровець (1707 м), Канч (1579 м), Тяпеш (1549 м), Дарвайка (1502 м), Озірна (1496 м), Барвінок (1461 м), Попадя (1448 м), Великий Горган (1438 м.), Секул (1389 м), Малий Горган (1365 м), Менчіл (1343 м), Клева (1228 м), Болотняк (1181 м), Кругла Млака (1242 м), Буковина (1112 м). === Флора і фауна === Флора національного природного парку "Синевир" представлена чималою кількістю різних видів. Зокрема значним рослинним багатством відзначаються полонини та висячі трав'яні болота. Найбільші площі займають хвойні ліси; збереглися також ділянки корінних смерекових та букових лісостанів, серед яких велика кількість пралісів. Загалом тут зростає 1726 видів рослин, з яких 53 види занесені до Червоної книги України. Багато у парку фауна. Найпоширеніші тут ссавці — бурий ведмідь, вовк, дикий кабан, рись, куниця лісова, видра, борсук, горностай; часто зустрічаються олень, козуля, білка та інші. Орнітофауна вирізняється багатим видовим складом: у смерекових лісах та криволіссі мешкають глухар, рябчик, канюк, пугач, довгохвоста сова, різні види дятлів, біловолий дрізд тощо. На торф'яні болота прилітають білий і чорний лелека, на озеро Синевир — дикі качки. Хребетні тварини представлені такими класами: круглороті — 1 вид, кісткові риби — 19, земноводні — 12, плазунів — 7, птахів — 89, ссавців — 42 види. До Червоної книги України занесені 43 види тварин. === Клімат === Територія парку розміщена в чотирьох вертикальних кліматичних зонах — помірній, прохолодній, помірно-холодній та холодній. Середньорічна температура повітря становить 4,4оС, максимальна температура повітря 31оС (липень), мінімальна −34оС (січень). Середня температура серпня коливається від 16,5 до 10оС, січня — у межах −4-6оС (Анучин, 1956). Останні весняні заморозки бувають в середині червня, перші осінні приморозки — початок вересня. Тривалість вегетаційного періоду становить 180–200 днів, вегетація рослин починається у першій половині квітня й закінчується у другій половині вересня. == Населені пункти == На території національного парку розташовані села: * Береги * Горб * Заверхня Кичера * Загорб * Колочава * Мерешор * Негровець * Свобода * Синевир * Синевирська Поляна == Як дістатись == Через національний парк проходить автошлях {{Автошлях|Т|0720}} '''Міжгір'я-Буштино''' через села Синевир та Колочава. На півночі від автошляху відгалужується дорога {{Автошлях|Т|0724}}, що прямує до Синевирської Поляни і далі до озера Синевир. == Плата/Дозвіл на відвідування == * За відвідування території в ур.Чорна Ріка (оплата здійснюється на КП „Остріки” ) — 9 грн з особи + 75 грн за автомобіль. * За відвідування території озера Синевир (оплата здійснюється на КП „Красний”) — 15 грн з особи + 75 грн за автомобіль. * За відвідування реабілітаційного центру бурого ведмедя — 20 грн з особи == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=озеро Синевир | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.61687 | long= 23.68347| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} * {{see | name=озеро Озірце | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.5217 | long=23.6837 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} * {{see | name=Реабілітаційний центр бурого ведмедя | alt= | url= | email= | address= | lat=48.5547 | long= 23.6576| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 9:00-18:00 | price=20 грн | lastedit=2018-02-23 | content= }}. Велика, екологічно чиста територія, площею 12 га. Вона огороджена парканом, який знаходиться під напругою. Сюди привозять ведмедів, з якими погано поводилися попередні господарі. Ведмедів вчать пристосовуватися до природних умов життя. * {{see | name=Церква Святого Духа | alt= | url= | email= | address= | lat=48.43912 | long= 23.68708| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} — дерев'яна церква 1795 року '''Музеї''' * {{see | name=Музей лісу і сплаву | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.5291 | long= 23.6876| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. Розташований біля села Синевир на річці Озерянці (Чорна Річка), по якій колись сплавляли ліс, постачаючи його до Угорщини. * {{see | name=музей-скансен «Старе Село» | alt= | url= | email= | address= | lat=48.42294 | long=23.70852 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. музей архітектури та побуту. На його території відтворено село стародавньої Верховини із колочавських експонатів. * {{see | name=Колочавська вузькоколійка | alt= | url= | email= | address= | lat=48.42295 | long= 23.70661| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. Музей складається із раритетного паровозу та ешелону з десяти вагонів. Кожний вагон відтворює процес транспортування за різної влади, яка панувала у цьому регіоні. Є тут три чеські пасажирські вагони, радянський товарняк, угорський вагон для перевозу худоби та бочка для води, і звичайно ж, вагони для транспортування деревини – рубанців та бокорів. * {{see | name= Музей Івана Ольбрахта | alt= | url= | email= | address= | lat=48.42739 | long= 23.69584| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }}. Відкритий у 1981 році, на честь сторіччя з дня народження відомого чеського письменника та громадського діяча. * {{see | name=Лінія Арпада | alt= | url= | email= | address= | lat=48.42377 | long= 23.69286| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-23 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == [[Карпатський біосферний заповідник]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Національний парк}} ns7ni7roflbque0x1312vy3e8zxe54z 0 2150 20880 20879 2018-02-28T20:06:22Z Voll 30 /* Де навчатись */ 20880 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Опішня | citylocal= | map= | arm= | population=5349 | callingcode= }} '''Опішня''' знаходиться в [[Полтавська область|Полтавській області]]. == Зрозуміти == '''Опішня'''- селище міського типу на Полтавщині. Вважається столицею гончарства України. У XIX-XX століттях тут проживало близько 1000 сімей гончарів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === * H12 - з Полтави * P42 - з Лубен або Миргорода * T1706 - із Зінькова === {{Автобусом}} === З Полтави ходять рейсові автобуси до Зінькова, Гадяча, які проїжджають через Опішню === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == # Національний музей гончарства [[http://opishne-museum.gov.ua]], вул. Партизанська, 102, тел. (05353) 42416, 42417, 42415; e-mail: opishne-museum@ukr.net. Графік роботи: щодня з 8:00 до 17:00 (понеділок-четвер, субота) та з 8:00 до 16:00 (неділя). У музеї знаходяться різноманітні експонати та вироби, як з глини так і керамічні. Проводяться майстер-класи по виготовленню виробів з глини. # Колегіум мистецтв, вул. Партизанська, 21, тел. (05353) 42001 # Музей-садиба родини Кричевських == Чим зайнятись == * Можна придбати квиток у Національному музеї гончарства, який окрім нього дає право на відвідування садиб сімей-гончарів (Кричевських, Селюченко). * На території Опішні та її околиць знаходяться 2 промарковані маршрути "Оглядовий" (9,9 км) та "Міські Млини" (10,3 км), які можна використовувати для вело- або пішого туризму. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == * Туристичний комплекс "Старий Хутір" [[http://staryj-xutir.com.ua]], вулиця Ватутіна, 15; тел. + 38097 678 4842. Ціни в хатинах 1914, 1928 та 1930 років - 600 грн/доба (4 місця). === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == У Опішні є дитячий садок, спеціалізована школа I-III ступенів, дитяча музична школа та Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Коле́гіум мисте́цтв". Вищих навчальних закладів немає. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код +380 5353 Поштові індекси: 38161, 38163, 38164, 38165 * Укрпошта - вулиця Жовтнева, 23, 38164, тел. (05353) 42330. Графік роботи: пн-сб з 8:00 до 17:00 (перерва з 13:00 до 14:00) == Куди далі == {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} cjdvrr6d7acb2tume5zfktccv16j7a8 0 2153 37006 33260 2025-04-12T00:51:55Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37006 wikitext text/x-wiki {{geo|48.016111|23.571944}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Tecso kozpont - Tiachiv main street.png | caption=Головна вулиця Тячева | city=Тячів | citylocal=[[Закарпатська область]] | map= | arm=Tjachv gerb.png | population=8980 мешканців | callingcode=+380-3134 }} '''Тячів''' знаходиться у [[Закарпатська область|Закарпатській області]] на [[Західна Україна|заході України]]. == Зрозуміти == Місто та районний центр на південному сході Закарпатської області. Місто розташоване у Хустській Мармароській котловині, на правому березі р. Тиса. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * Найближчий аеропорт — {{listing|type=go | name=Міжнародний аеропорт Ужгород | alt= | url= | email= | address= | lat=48.6379 | long=22.2728 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }}. В аеропорті діє лише один авіарейс '''Жуляни-Ужгород''' з Києва. З аеропорту до Тячева можна доїхати на таксі (відстань 133 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === * {{listing|type=go | name= Залізнична станція Тячів | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0147| long=23.5759 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} приймає приміські електрички з [[Ужгород]]а, [[Солотвино]], Батьово та Королеве (розклад на сайті [http://railway.lviv.ua/scripts/rozklad_2018/station.php?station=822 Укрзалізниці]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} та пасажирські поїзди '''Львів-Солотвино''' та '''Київ-Солотвино'''. === {{Автомобілем}} === Через Тячів проходить автошлях національного значення {{Автошлях|Н|09}} '''Мукачево - Івано-Франківськ - Львів'''. * З Ужгорода (обласного центра) по {{Автошлях|Н|09}} відстань 134 км, а поїздка автомобілем триватиме 2 год 20 хв. * З Івано-Франківськ також автошляхом {{Автошлях|Н|09}} відстань 206 км, тривалість поїздки — 4 год. * Від Державного кордону з [[Румунія|Румунією]] найкраще їхати через пункт пропуску Солотвино. Відстань від пункту пропуску до Тячева 29 км. === {{Автобусом}} === На автобусній станції Тячева зупиняються автобуси з Києва, Одеси, Львова, Стрия, Івано-Франківська, Коломиї, Ужгорода, Рахова, Мукачевого, Чернівців, Тернополя, Праги (Чехія). === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Реформатська церква| alt= | url= | email=| wikipedia = Реформатська церква (Тячів) | address= вул. Незалежності, 29| lat=48.0121 | long=23.5723| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} (XIII-XVIII ст.). * {{see | name=Церква Покрови Пресвятої Богородиці | alt= | url= | email= | address= вул. Л. Кошута, 91| lat= 48.0125 | long= 23.5741| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} (1889) * {{see | name=Римокатолицький костел cв. Стефана | alt= | url= | email= | address= вул. Незалежності, 27| lat= 48.0127 | long= 23.5716| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} 1780 року. * {{see | name=гора Капуна | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0421 | long=23.5457 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing| type = eat | name=бістро «Пані Марія» | alt= | url=http://panimaria.com.ua | wikipedia= | email=hotel.serpanok.tyachiv@gmail.com | address=вул. Незалежності, 114 | lat=48.01068 | long=23.57587 | directions= | phone=+38 (098) 617-37-37, +38 (068) 618-00-18, +38 (099) 337-66-03 | tollfree= | fax= | hours=8:00-22:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-24 | content= }} === Середні ціни === * {{listing| type = eat | name=кафе «Золота троянда» | alt= | url= | wikipedia= | email=troyanda@tyachiv.uz.ua | address=вул. Л. Кошута, 81 | lat=48.01307 | long= 23.5725 | directions= | phone=+38 (03134) 2-11-52 | tollfree= | fax= | hours=8:00-22:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-24 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=готельний комплекс Нересен | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Толстого, 12 | lat=48.0094 | long=23.5791 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=380 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-24 | content= }} * {{sleep | name=готель Світлиця | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Л. Кошута, 34 | lat=48.0132 | long=23.5727 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=400 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-24 | content= }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * '''Пошта'''. Індекс 90500 * '''Телефонна довідка''': +38 (031) 991-09-11 == Куди далі == [[Хуст]], [[Солотвино]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] lejqtk4pi94f7pehswrl0nccvbfwk41 0 2154 37002 33285 2025-04-12T00:20:20Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37002 wikitext text/x-wiki {{geo|48.320833|25.0925}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Панорама Косіва.JPG | caption=панорама Косова | city=Косів | citylocal=[[Івано-Франківська область]] | map= | arm=Kosów COA.png | population= 8627 мешканців | callingcode= +380-3478 }} '''Косів''' знаходиться в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]] на [[Західна Україна|заході України]]. == Зрозуміти == Місто та районний центр в Івано-Франківській області. Розташований біля підніжжя Українських Карпат, у долині річки Рибниці. Навколо Косова височіє сім вершин: Зіняків верх — 710 м, Каменистий — 632 м, Острий — 584 м, Голиця — 691 м, Михалків — 812 м, Баранівка — 561 м, Хоминський — 816. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція у місті [[Вижниця]] за 17 км від Косова. Станція приймає лише приміську електричку '''Чернівці-Вижниця'''. ([http://railway.lviv.ua/scripts/rozklad_2018/station.php?station=107 Розклад]{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}). === {{Автомобілем}} === * Через Косів проходить автошлях {{Автошлях|Р|24}} '''Коломия-Ворохта'''. Відстань від Коломиї 36,5 км. Автомобілем потрібно їхати 45 хв. === {{Автобусом}} === Автобусна станція Косів приймає міжміські автобуси з Івано-Франківська, Коломиї, Чернівців, Львова, Ворохти тощо ([https://zabytki.in.ua/service/timetable/bus_station/490?lang=uk Розклад автобусів]) === {{Кораблем}} === == Транспорт == З автовокзалу відправляються автобуси та мікроавтобуси («маршрутки») до більшості населених пунктів району. == Що відвідати == * ТУРИСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР м. Косів * {{see | name=Косівський Гук | alt= | url= | wikipedia=Косівський Гук | wikidata= | email= | address= | lat=48.310556 | long=25.075 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-02-24 | content= }} — каскадний водоспад заввишки 2,5 м на річці Рибниця. * {{see | name=Таємничі водоспади | alt= | url=http://mapakosiv.if.ua/2311/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=48.30165 | long=25.068712 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-05-03 | content= }} — п'ять водоспадів, середня висота яких біля 2-ох метрів * {{see | name=Косівська гора | alt= Міська гора, Замкова гора | url= | email= | address= | lat= 48.3220 | long= 25.0903| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} геологічна пам'ятка природи місцевого значення, відслонення неогенових відкладів. * {{see | name=Старий єврейський цвинтар | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.3211985 | long=25.0930799 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} з надгробками XVIII–XX ст * {{see | name=Музей визвольних змагань Карпатського краю та Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини| alt= | url= | email= | address= вул. Незалежності, 55| lat=48.31965 | long=25.09233| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=9:00-17:00 | price= | lastedit=2018-02-25 | content= }} == Чим зайнятись == * '''Піший туризм'''. Облаштовані піші маршрути: ** '''Каменистий хребет — Камінь Довбуша''' (Косів — туристичний комплекс «Карпатські зорі» — Камінь Довбуша). Відстань 6 км. Тривалість 2,5 год. ** '''До водяного млина''' (Косів — туристичний комплекс «Карпатські зорі» — село Город — водяний млин). 5,5 км. 2,5 год. ** '''На гору Стіжки (Зіняків Верх)''' (Косів — туристичний комплекс «Карпатські зорі» — сірководневе джерело — гора Стіжки). 4,2 км. 3 год. ** '''На гору Михалків''' (Косів — туристичний комплекс «Карпатські зорі» — гора Михалків). 4,8 км. 3,5 год. ** '''На хребет Сокільський''' (Косів — село Бабин — хребет Сокільський — село Тюдів). 15 км. 4,5 год. * '''Велотуризм'''. Облаштовані велосипедні маршрути: ** '''Оглядовий'''. 12 км. 2 год. ** '''На гору Кичера''' (Косів — водоспад Гук — гора Кичера — село Вербовець — Косів). 21 км. 4 год. ** '''Здвижин''' (Косів — село Смодна — село Кобаки — село Смодна — місто Косів). 25 км. 4 год. ** '''На Хоминський хребет''' (Косів — урочище Левади — Хоминський хребет — село Малий Рожен — село Бабин — село Город — місто Косів). 26 км. 4 год. ** '''На Сокільський хребет''' (Косів — село Город — село Соколівка — село Яворів — Сокільський хребет — село Великий Рожен — річка Черемош — село Тюдів — село Старі Кути — селище Кути — місто Косів). 50 км. 7 год. ** '''Снідавка—Шепіт''' (Косів — село Город — село Соколівка — село Яворів — село Снідавка — село Шепіт — село Брустурів — село Прокурава — село Шешори — село Пістинь — місто Косів). 65 км. 12 год. * '''Гірськолижний спорт'''. На горі Михалкова облаштовано 5 гірськолижних трас. Тут є траси для видкісного спуску — 1200 м, слалом-гіганту — 1000 м, слалому — 500 м. Перепад висот — 250 м. Наразі канатно-бугельний витяг завдовжки 900 м не працює. == Що купувати == {{buy | name=Косівський базар | alt= | url= | email= | address= | lat=48.3160 | long=25.1139 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Чт і Сб 6:00-10:00| price= | lastedit=2018-02-25 | content= }}. Найбільший ярмарок гуцульського народного мистецтва в Прикарпатті. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=ресторан «Водограй» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. І. Франка, 2 | lat=48.31123 | long=25.0808 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=11:00-24:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{eat | name=«Колиба» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Туристична | lat=48.31354 | long=25.07523 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{eat | name=ресторан «Скарби Лодкера» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Незалежності, 65а | lat=48.31953 | long=25.09113 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-24:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{eat | name=паб-кафе «Just Cafe» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Незалежності, 55 | lat= 48.31954 | long=25.09267 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-02:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=готель Байка | alt= | url=http://bayka.in.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Над Гуком, 125 | lat=48.31148 | long=25.05666 | directions= | phone=03478 23633 | tollfree= | fax= | hours= | price=500 | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{sleep | name=готель-ресторан Старий Косів | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Лесі Українки, 62 | lat=48.3229 | long=25.1233 | directions= | phone=068 311 7711 | tollfree= | fax= | hours= | price=480 | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == * Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * Поштовий індекс 78600-78604. * Телефонний код +383478. == Куди далі == [[Коломия]], [[Верховина]] {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] 7wao4lfnh629o4xzzlg25fb4tcs6skh 0 2156 36741 34701 2025-03-20T17:37:20Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 36741 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{citybar| image=Меджибіж - Комплекс житлових будинків DSC 1249.JPG| caption=| city=Меджибіж| citylocal=| map=| arm=Medzhybizh.png| population= 1 731 осіб| callingcode= +380 3857 }} '''Меджибіж''' знаходиться в [[Україна|Україні]]. == Зрозуміти == Cелище міського типу у Хмельницький області, у якому розташована відома пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття. Назва походить від місця злиття річок Південний Буг і Бужок. Звідси бере свій початок хасидизм, тому Меджибіж на сьогодні є знаковим місцем для тисяч паломників-юдеїв з усього світу. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Можна дістатись до Хмельницького або Вінниці, а звідти автобусом до Меджибожу. === {{Автомобілем}} === Трасою Хмельницький — Вінниця {{Автошлях|М|12}} (32 км від Хмельницького в напрямку Вінниці), далі біля автотуристичного комлексу, що розташований на трасі, звернути до містечка Меджибіж, через 1,5 кілометри перетнути міст через Південний Буг. Для зручного паркуванння об'їхати фортецю проти годинникової стрілки, дорога виведе до зручного майданчика біля входу до фортеці та центральної вулиці. === {{Автобусом}} === Більшість автобусів з Хмельницького та Вінниці не заїзжає до містечка, тому від траси доведеться пройтись пішки, але ця прогулянка не займе в вас більше ніж 20 хвилин. === Транспорт === Транспортного сполучення у селищі немає. Місцеві користуються приміськими автобусами та велосипедами. == Що відвідати == * {{see | name=''Меджибізький замок'' | alt= | url= | email= | address= Жовтнева, 1| lat=49.436346 | long= 27.411880 | directions= | phone= (03857) 97130 | tollfree= | fax= | hours= Години роботи: 9-18, без вихідних | price= | content=(дорослі – '''60 грн.''', школярі і студенти – '''30 грн.'''). Вхідний квиток дає право відвідувачам оглянути територію замку, його споруди, Музей пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років на Хмельниччині (музей розташований в Каретному корпусі). }} * {{see | name=''Руїни Троїцького костелу'' | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.436115 | long=27.409605 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name= Електростанція та млини | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.434975| long=27.411591 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= біля мосту через Південний Буг. }} * {{see | name=Старовинне єврейське кладовище | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.441253| long=27.404124 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= На старому цвинтарі знаходиться сучасна синагога та могила засновника хасидизму Баал Шем Тора. }} * {{see | name=Католицька колона-каплиця | alt=в народі - "турецька колона" | url= | email= | address= | lat=49.433035 | long=27.412259 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= В околицях міста знаходиться кілька колон-каплиць. Ця колона примітна лелечим гніздом на ній. Діставатись до неї краще по берегу озера, а тоді навпростець через поле. Координати іншої колони: 49.437008, 27.399300 }} У центральній частині можна побачити старі будинки та торговельні ряди, синагогу Апта з 19 століття. <gallery> Замок у смт. Меджибіж Хмельницької області.jpg| | Стайня (Меджибіж) DSC 1150.JPG|Музей пам'яті жертв голодомору в приміщенні колишьої стайні Меджибіж, Колони-каплиці (мур.).jpg| Ротонда-каплиця (Меджибіж) DSC 1326.JPG| Єврейський некрополь Меджибіж.jpg| Меджибіж - Костел Св. Трійці DSC 1064.JPG| Меджибіж.замок.jpg| Костел Св. Трійці. Меджибіж (48).jpg| Єврейська синагога Меджибіж вул. Островського.JPG| Меджибіж - Єврейський некрополь DSC 1343.JPG| Костел Св.Трiйцi (Меджибіж) DSC 1270.JPG| Меджибіж, колонна-каплиця.jpg| </gallery> == Чим зайнятись == * Відвідати експозиції музеїв, що діють при Меджибізькій фортеці: історія Меджибізької фортеці та містечка Меджибіж — 60 грн. == Що купувати == При касі музею, наліво від входу до фортеці, можна придбати сувеніри: поштівки, магніти. Вихідними перед входом з'являються сувенірні ятки. == Де поїсти == * {{eat | name= Автотуристичний комплекс Меджибіж| alt= | url= | email= | address=Требухівці, Б. Хмельницького, 1/1 | lat=49.423426 | long=27.406755| directions= | phone= (097) 118-53-50| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{sleep | name= Автотуристичний комплекс Меджибіж| alt="Меджибізький замок" | url= | email= medzybizh.com | address= знаходиться біля траси, за 2 км від фортеці, село Требухівці, Б. Хмельницького, 1/1 | lat=49.423426 | long=27.406755 | directions= | phone=(097) 365-81-82 | tollfree= | fax= | checkin= 14| checkout= 12| price= від 550 гривень | content= Складається з номерів та окремих котеджів. При поселенні у стандартні номери великої кількості людей можливі знижки до 250 гривень. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Нижче по течії річки у болотах заказника Башта знаходяться фундаменти 16 ст., відомі як «Замок Ракочі». Шукати його краще у ясну та посушливу погоду, маючи водонепроникне взуття. Значно полегшує пошук та фотографування квадрокоптер. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код +380 3857. Поштовий індекс == Куди далі == * Летичів — відвідати Санктуарій Божої Матері, залишки замку. * У селі Головчинці можна відвідати монастир та озеро, що утворилось на місці гранітного кар'єру. {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} b6w9oykucil0w2om5goptbb97bcwr4l 4 2157 29803 20305 2021-02-05T12:54:48Z Бучач-Львів 1797 29803 wikitext text/x-wiki 15 -17 вересня 2017 року учні військово – патріотичних гуртків «Сокіл», «Джура» Новотроїцької ЗОШ І – ІІІ ступенів №1 та вихованці Будинку дитячої та юнацької творчості здійснили триденний піший похід. Маршрут проходив через «м. Каховка - Каховське лісництво – м. Таврійськ – м. Нова Каховка – с. Козацьке – с. Веселе». Таврія – це справжня перлина степового краю України. Її оспівували у віршах, складали про неї пісні. Велике враження на дітей справила садиба винного господарства Трубецьких, яка знаходиться на протилежному березі від Нової Каховки,де закінчується дамба Каховської ГЕС, знаходиться село Козацьке, в якому колись красувалася садиба князя Петра Миколайовича Трубецького (1858-1911). Серед місцевих жителів ходять абсолютно різні легенди : одні кажуть,що князь не полюбляв цей дім і не жив в ньому, інші кажуть,що і жив і любив. Насправді Петро Миколайович вперше приїхав в Козацьке в 1875 р. В 90-х рр. побудував маєток і тут ріс та виховувався його спадкоємець. Маєток споруджений на межі 19-20 ст. у стилі французького ренесансу. До наших днів збереглися руїни палацу, огорожа, господарські будівлі, льохи 1897 р., склад 1897р. та флігель 1884р. в стилі псевдоготики, місток. Головною дорогою до садиби був Дніпро, тому парадний фасад та центральні ворота були направлені до річки. На території садиби знаходився великий кінний завод та численні виноградники закладені в 1896 р. за порадою князя Лева Сергійовича Голіцина. В 2008 р. прийнято рішення відновити маєток в первинному вигляді. До садиби можна потрапити повернувши направо перед дамбою Каховської ГЕС. Територія охороняється і знаходиться за високим залізним парканом, тому потрапити туди можна лише, якщо пощастить. Цікаво, що за архівними даними, Козацьке було засновано 9 червня 1782 р., як володіння Івана Андрійовича Остермана і охоплювало територію близько 164 кв. км. При Катерині ІІ він був російським посланцем в Стокгольмі, а потім віце - канцлером. При Павлі І – державним канцлером та президентом колегії іноземних справ. Назва населеного пункту походить від дніпровського рукава Козак,на яком лежить село. Вперше згадується в “Великому кресленні” 1672 р. Людей в Козацьке переселили з Курської, Могилевської та Тамбовської губерній. В 1860 р. в козацькому побував етнограф-мандрівник Афанасєв-Чужбинський та зустрічав ще перших поселенців: “Крестьянские избы и прочие постройки каменные, по случаю изобилия этого материала на всём прибережье. Народ живёт хорошо и много достаточных крестьян. У моего хозяина, например, 5 пар волов, 20 штук рогатого скота и около 200 овец. В Малороссии не у всякого мелкопоместного дворянина такое хозяйство.… Сам владелец не живет в имении, но оно вверено отличному управляющему, который кроме опытности обладает основательными сведениями в астрономии и, вообще, слывет прекрасным хозяином. Главное внимание его обращено на овцеводство – отрасль, составляющую в Новороссии капитальный доход и приносящую большую выгоду, чем само хлебопашество”. Про зміну власників існує сімейна легенда, переказана Володимиром Трубецьким: “В восьмидесятых годах XVIII столетия прадед мой граф Василий Васильевич Орлов-Денисов, впоследствии генерал-адъютант государя Александра Павловича, проходя с казаками из Крыма на Север, остановился на ночёвку в 70-ти верстах севернее Херсона. Заехав к соседней помещице графине Браницкой, в ее село Каменку, провел там вечер, поспорил с хозяйкою и на пари выиграл это ее имение с прилегавшей к нему землей в количестве 18 000 десятин. Место это понравилось прадеду, и он велел построить на высоком берегу Днепра из местного камня дом – копию Московского Румянцевского музея, обмеблировал его полностью, построил казарму, конюшню и хозяйственные постройки и, наконец, переселил из Рязанской губернии, из другого своего имения “Борки” – крестьян. Переселяя крестьян “в дальнюю губернию”, он приказал отобрать элемент наиболее дурной, строптивый и ленивый – в наказание за все эти недостатки. Эти свойства переселенцев по наследству перешли потомству, и нам – наследникам прадеда, пришлось непосредственно на себе и на своем хозяйстве ощущать их”. Зараз ця велич минулого поросла чагарником, але архітектурна композиція і живописні краєвиди з видовищними водоспадами чистої джерельної води не залишають байдужими відвідувачів. p39spl8lh9tb602wbblqry1qd0jjbgf 0 2166 36010 35186 2024-08-31T18:49:08Z Константинъ 2570 36010 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Сторожинець | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Сторожинець''' — місто на Буковині, районний центр Сторожинецького району [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. Місто розташоване над річкою Серет біля підніжжя Карпат, на українсько-румунському етнічному кордоні. Відстань до облласного центру Чернівці становить близько 23 км. Населення 14 248 на 01.01.2017. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Місто має залізничну станцію Сторожинець. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З міста Чернівці з центрального автовокзалу рейсовим автобусом. І від зупинки на початку вулиці Сторожинецької, там зупиняються рейсові автобуси та маршрутні таксі. В дорозі 25-30 хв. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == В центрі міста: * Сторожинецька ратуша, на даний час приміщення Сторожинецької міської ради * Костел Святої Анни * Свято-Георгіївська церква == Чим зайнятись == * У третю неділю травня місто святкує День міста * Парк ім.Федьковича в центрі міста * Сторожинецький державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму по вул. Видинівській у напрямку міста Вижниця. В парку росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Особливо гарний парк весною під час цвітіння перших весняних квітів - шафранів, пролісків, первоцвіту та підсніжників. В парку також росте тюльпанове дерево. Є два штучні ставки. У парку розташований маєток Оренштайнів (1912 р.) == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Сторожинецький лісовий коледж == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 59000–59004 Телефонний код +380-3735 == Куди далі == До міста Вижниця, або повернутись до Чернівців. {{footer|ispartof=Чернівецька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернівецької області]] 6n9e2sguhud2zyrecy9ts89z9jkr8sf 0 2168 33305 21605 2022-08-24T02:00:28Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat 33305 wikitext text/x-wiki {{geo|49.6315749|24.9370763|zoom=10}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Замок Поморяни (7).jpg | caption= Панорама селища | city= Поморяни | citylocal= | arm = | population = | callingcode = +380-3265 |}} Поморяни — селище міського типу Золочівського району Львівської області. == Зрозуміти == Як стверджують історики, ще за княжих часів тут існувало поселення. Є версія, що колись ці землі належали теребовлянському старості Сигізмунду Кердею, який загинув, обороняючи їх від татарської навали. Згодом, Поморяни згадуються в документі 1437 року, коли шляхтич Микола Свинка отримав ці землі від короля Казимира і збудував тут поселення та дерев’яну фортецю, схожу на корабель. А в 1504 році Поморяни отримали статус міста з магдебурзьким правом. У першій половині XVI століття містечко стало власністю родини Сенинських. За віросповіданням Ян Сенинський був кальвіністом, тому він перетворив костел на молитовний будинок. У 1620 році ці землі викупив Якуб Собеський, батько майбутнього короля Польщі Яна ІІІ Собеського. Якуб всіляко сприяв тому, щоб місто розвивалося, розбудував замок, заклав мурований костел і церкву. У 1654 році він надав єврейській громаді міста привілеї – дозволив заснувати свою школу, цвинтар, торгувати різними товарами. Продовжив справу батька його син Ян ІІІ Собеський. Він зміцнив замкові мури, викопав вали, а на відбудову замку після татарських набігів та турецьких облог грошей не шкодував ніколи. Після смерті Яна ІІІ в 1696 році господарями Поморян стали шляхтичі Радзивіли. Приблизно в цей час в замку сталася пожежа. Наступні власники містечка Прушинські відбудували замок вже у вигляді розкішного палацу. Після смерті Ю.Прушинського палац викупила родина Потоцьких, які і стали останніми його власниками. Кажуть, що саме граф Єжи Потоцький завдяки знайомству з Юзефом Пілсудським врятував жителів Поморян від пацифікації 1930 р. Далі на Поморяни чекало ще багато історичних перипетій, саме тому історія цього містечка є неймовірно цікавою. Поморяни включено до списку історичних міст і селищ України. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Електричка Львів-Тернопіль зупиняється на станції Зарваниця (двічі на день), повернувшись до переїзду можна сісти на автобус, який приїжджає в той самий час. Інтервал до зворотного потягу складає 7 годин, час у дорозі - приблизно 2 год. Вартість проїзду - 34 грн. === {{Автомобілем}} === Поморяни розташовані за 15 км від траси Н-2 Львів - Тернопіль. '''Зі Львова:''' По вул. Личаківській і далі по трасі на Тернопіль. Дорога хорошої якості. З траси поверніть вправо на переїзді за м.Золочів. '''З Тернополя:''' По вул. Львівській і далі по трасі на Львів. Дорога хорошої якості. З траси поверніть вліво після м.Зборів. === {{Автобусом}} === Зі Львова можна дістатися з автостанції № 6 (Львів, вул. Личаківська,154 ) до м.Золочів, далі автобусом до смт.Поморяни.  Інтервал руху  у Львові - приблизно 30 хвилин, з Золочева кожні 2 години.  Час у дорозі – 2 год., вартість проїзду – 67 грн (2018). == Що відвідати == {{listing|type=see |lat=49.629611 |long=24.938392 |name= Поморянський замок}} [[Файл:5.Поморяни .Поморянський замок.JPG|міні|Поморянський замок|276x276px]] [[w:Поморянський_замок|Поморянський замок]] був улюбленим місцем перебування короля Яна Собєського. Дотепер збереглись два двоповерхові корпуси і кругла кутова вежа. Замок 15 століття  міг стати доповненням «Золотої підкови», але знаходиться у занедбаному стані. По його реставрацію говорять щороку. Не відомо чи переживе він ще одну зиму. {{listing|type=see |lat=49.631502 |long=24.937877 |name= Костел Пресвятої Трійці}} [[Файл:Поморяни Костел Трійці.jpg|міні|173x173px|Костел Пресвятої Трійці|ліворуч]] [[w:Костел_Пресвятої_Трійці_(Поморяни)|Костел]] будувався дуже довго, його будівництво завершилося на початку 19 століття. Архітектурний стиль костелу – класицизм. У крипті костелу поховано одного з найвідоміших полководців Речі Посполитої 17 сторіччя Костянтина Загоровського. У храмі зберігається старовинна хоругва, пошита з трофейних турецьких стягів. А храмовий дзвін відлито з турецьких гармат, здобутих у тій битві. {{listing|type=see |lat=49.632016 |long=24.937195 |name= Поморянська ратуша}} [[Файл:ПОМОРЯНИ 8011.jpg|міні|Поморянська ратуша|200x200px]] Стоїть на центральній площі, вона має три неоготичні башти по кутах. У даний час її почали реставрувати, тому сподіваємося, що скоро Поморянську ратушу можна буде споглядати як і  в ХІХ ст. {{listing|type=see |lat=49.636234 |long=24.933695|name= Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці}} [[Файл:46-218-0030 Церква Собору Богородиці Поморяни.jpg|міні|224x224px|Церква Собору Пресвятої Богородиці|ліворуч]] В народі називається «Горішньою», бо зведена на горбку. За місцевою легендою, її звели козаки з загонів Максима Кривоноса і полковника Морозенка (1648р). Всередині зберігається чудотворна ікона Матері Божої. Знаходиться церква в задовільному стані, але потребує реставрації. {{listing|type=see |lat=49.634837 |long=24.935186||name= Храм Пресвятої Трійці}} [[Файл:ПОМОРЯНИ 8021.jpg|міні|189x189px|Храм Пресвятої Трійці]] Була ще Долішня Троїцька церква, зведена в 1718 р. (не збереглася). На її місці 1890 році  був освячений новий мурований храм. Як відомо з запису на Євангелії, його також відвідував Митрополит Андрей Шептицький. == Де поїсти == :*{{listing|type=eat|lat=49.632641 |long=24.937305||name=Кафе-бар "Цезар"}} :*{{listing|type=eat|lat=49.632394 |long=24.937241||name=Кафе "У Зоряни"}} == Де зупинитись == Найближчі готелі: '''м.Золочів''' *{{listing|type=sleep |lat=49.806484 |long=24.875163 |name= Мотель "Носорох" |alt= |address= вул. Львівська, 54 |phone= +38 (067) 670-03-82 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} *{{listing|type=sleep |lat= 49.807264 |long=24.898393 |name= Міні-готель "Гостинний двір" |alt= |address= вул. Валлова, 4 |phone= +38 (097) 077-95-91}} *{{listing|type=sleep |lat=49.800108 |long=24.905904 |name= Готель [http://zolotapidkova.com.ua/ "Золота підкова"] |alt= |address= вул. Тернопільська, 7в |phone= +38 (097) 077-95-91}} '''м.Бережани''' *{{listing|type=sleep |lat=49.436895|long=24.942222 |name= Мотель "Надія" |alt= |address= вул. Замость 3 |phone= +38 (067) 352 8965}} *{{listing|type=sleep |lat=49.453123 |long=24.952452 |name= Готель [http://edem.te.ua/ "Едем"] |alt= |address= вул. Замость 3 |phone= +38 (050) 615-52-94}} == Як вирішувати проблеми == В разі необхідності можна звернутися до голови селищної ради або місцевих жителів, які привітно допомагають. == Куди далі == {{listing|type=see |lat=49.802616 |long=24.906328 |name= [[w:Золочівський_замок|Золочівський замок]] |address= вул. Тернопільська, 4}} - замок, пам'ятка історії і культури національного значення. Замок входить до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини». {{listing|type=see |lat=49.446077 |long=24.945252 |name= [[w:Бережанський_замок|'''Бережанський замок''']] |address= , вул. Івана Франка }} - пам'ятка архітектури національного значення. Будівництво-1554 рік. {{listing|type=see |lat=49.666110 |long=25.137497 |name= Поле зборівської битви|address= вул. Козацька, 45}} - «Поле Зборівської битви 1649 року» може стати унікальним історико-культурним заповідником на Тернопільщині. Адже це чи не єдине в Україні збережене і точно ідентифіковане місце битви. Тут військо на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким отримало перемогу над поляками. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 945g7lf6lp2kgq9iqbktlbskswpi4qy 0 2169 21376 20859 2018-03-14T22:15:53Z RLuts 5 21376 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Lviv banner 1.jpg}} {{Itinerary |назва=17-те століття в серці Львова |зображення= Панорама Львова з місцевої ратуші. - panoramio (1).jpg |розмір= 250px |підпис= Панорама Львова з ратуші |регіон=м. Львів |маршрут=пл. Ринок - вул. Театральна - вул. Руська - вул. Підвальна |тип=пішохідний |загальна_протяжність=900 м. |висота_виходу= |найвища_точка=<!-- для гірських маршрутів --> |тривалість=1 - 1,5 год. |складність=низька }} '''Маршрут "17-те століття в серці Львова"''' проходить у історичному центрі [[Львів|м. Львів]]. == Зрозуміти == У XVII столітті м. Львів активно розвивалось. Економічне піднесення сприяло культурному: значна частина пам’яток культури історичного центру Львова, який занесений до Світової спадщини ЮНЕСКО, були збудованими чи добудованими до приблизно сучасного вигляду саме у цьому столітті. У маршрут включені головні церковні святині 17-го ст., а саме костел Єзуїтів і комплекс Успенської церкви, кам’яниці на пл. Ринок тих часів, Міський арсенал і, звичайно, ратуша. == Підготуватись == Маршрут триває декілька годин, тому особливих підготувань не передбачає. Усі пункти можна оглянути зовні безкоштовно, але у деяких всередині розташовані музеї, вхід у які платний. Також платити за вхідний квиток потрібно при піднятті на оглядовий майданчик ратуші. Вартість, графік роботи і інші деталі вказані після опису кожного пункту маршруту у розділі "Пересуваємось по маршруту". == Як дістатись == До центру м. Львів можна доїхати: *Від Головного Залізничного вокзалу Львова (30 хв.): трамваєм № 1 (3 грн.), тролейбусом № 9 (3 грн.), маршрутко № 29 (5 грн.). *Від Центрального автовокзалу Львова (40 хв.): автобусом № 3А (5 грн.). *Від аеропорту у Львові (50 хв.): тролейбусом № 9 (3 грн.), маршруткою № 48 (5 грн.) == Пересуваємось по маршруту == *'''Львівська ратуша''' (пл. Ринок №1). [[File:Львівська Ратуша 1620.jpg|ліворуч|міні|Ратуша, 1620 рік]] У 17-му столітті будинок міської ратуші мав зовсім інший вигляд, ніж у 21-му. Вежа була восьмигранною, з чотирма циферблатами годинників, обведена балконом, який спирався на 20 консолей, вісім з яких мали вигляд левів  з родинними емблемами членів міської ради у лапах. При вході у ратушу стояла колона з скульптурою лева, який у руках тримав геральдичний щит. На балконі постійно перебував стражник-сурмач. Його обов'язком було сурмити з чотирьох кутів ратуші після кожного удару годинника, а також сурмити тривогу у разі пожежі або якогось іншого нещастя. Свою сурму при цьому він вкладав у пащу кам'яного лева. Цю традицію частково відновили у 2011 р. – щодня о 12 годині з вежі ратуші лунають звуки сурми. У ратуші розташовувались міські в'язниці, на той час їх було п’ять: 2 у будівлі, 3 — під нею, у землі. Вхід у ратушу вільний, але, щоб піднятись на оглядовий панорамний майданчик на верхівці вежі, потрібно сплатити дорослим – 20 грн з особи, дітям – 10 грн. Він відкритий щоденно з 9:00 - 20:00 (літній графік) та з 9:00 - 18:00 (зимовий графік). *'''Кам'яниця Бандінеллі''' (пл. Ринок №2). [[File:Львів, житловий будинок (Кам'яниця Бандінеллі) — будинок в якому була організована регулярна пошта, Ринок пл. 2.jpg|праворуч|міні|Кам'яниця Бандінеллі]] Будинок звели наприкінці 16-го століття. На початку 17-го його придбав купець з Італії Роберто Бардінеллі  і започаткував тут класичну пошту європейського зразка — першу в Україні, звідки поштові кур'єри двічі на тиждень відвозили кореспонденцію в різні куточки Європи. На фасаді будинку зображені дельфіни, які є символом успішної торгівлі. Тогочасний польський король надав Роберто привілей утримання регулярної королівської пошти і титул королівського поштмагістра. Львів'яни могли щосуботи відправляти й одержувати листи з усієї Європи, але ці послуги коштували досить дорого. Зараз у будівлі розміщено один із відділів Львівського історичного музею (ЛІМ) - “Палаццо Бандінеллі”. Як і у інших відділах ЛІМ, що включені у маршрут, він працює за графіком з 10:00 по 17:00 усі дні тижня, окрім середи. Вхідні квитки для дорослих коштують 30 грн.; для учнів, студентів, пенсіонерів — 10 грн.; сімейний квиток – 60 грн.  (2 дорослих, 2 дітей). Можна замовити екскурсію за 200 грн. (до 20 осіб). *'''Чорна кам'яниця''' (пл. Ринок №4). [[File:Львів Чорна кам'яниця.JPG|ліворуч|міні|Чорна кам'яниця]] Збудована наприкінці 16-го століття італійськими архітекторами. Згодом Ян Лоренцович — власник будівлі на початку 17-го століття — відкрив у ній одну з перших у Львові аптек. Коли його онука вийшла заміж за лікаря Анчевського, кам’яницю прозвали “докторівською”. Анчевський відкрив крамниці, займався торгівлею, привіз у Львів із Рима скульптуру свого патрона Святого Мартина, яка донині прикрашає фасад Чорної кам’яниці. Це постать вершника, який відрізає і віддає жебракові полу свого плаща.  Подружжя доньки Анчевського з її чоловіком стало наступним власником маєтку, проте часто серед дня міщани чули галас з кам’яниці, а сходами летіли капелюхи. Жінка мала психічні розлади. Зараз у кам’яниці розміщено відділи історії української діаспори та історії західноукраїнських земель Львівського історичного музею. Графік роботи музею, вартість вхідних квитків і екскурсії такі ж, як у інших будівлях відділів ЛІМ (наприклад, у музеї “Палаццо Бандінеллі”). *''' Палац Корнякта або королівська кам’яниця''' (пл. Ринок №6). [[File:Львів Палац Корнякта.JPG|праворуч|міні|Палац Корнякта]] Найбагатший львів’янин 17-го століття, купець-виноторговець Костянтин Корнякт отримав дворянство за вірну службу королівським секретарем, а також дозвіл спорудити  палац з 6-ма вікнами , що було особливим привілеєм. Згодом кам’яницю викупила родина Собеських і, як спадок, вона перейшла польському королю Яну ІІІ Собеському, після чого її називають королівською. Окрасою експозиції палацу Корнякта є так звані «королівські зали», включно з унікальною в Україні готичною залою. Також у кам’яниці є антикварний магазин та італійський дворик, яким його називають через схожість з ренесансними двориками Флоренції та Рима. У подвір'ї дворику можна оглянути ганебний стовп, біля якого у середньовіччі виконували покарання злочинців. У ньому ж знаходиться кафе, що працює в теплу пору року, а вечорами бувають концерти класичної музики. Зараз у кам’яниці розміщено відділ Львівського історичного музею. Графік роботи музею, вартість вхідних квитків і екскурсії такі ж, як у інших будівлях відділів ЛІМ. Окремо потрібно платити за вхід у італійський дворик: для дорослих – 10 грн.; - для учнів, студентів та пенсіонерів – 5 грн.; *'''Венеційська кам'яниця''' (пл. Ринок №14). [[File:Кам'яниця Венеційська.JPG|ліворуч|міні|Венеційська кам'яниця]] Будинок збудували наприкінці 16-го ст. на замовлення венеційського консула і купця Антоніо Массарі. Оскільки тут уже стояв старий дім, то перебудова торкнулася тільки фасаду. Має над вхідним порталом кам'яний герб Венеції — лева з розкритою книгою, на якій написано «1600» - це рік реставрації, а також виведений латинський напис, що у перекладі означає: "Світ буде з вами, Марк, мій євангеліст". Зараз у будівлі цілодобово працює ресторан-крайпа “Криївка”. Кухня — українська, польова. Страви подають у військовому посуді. У ресторані є такі атракції, як тир та вільне користування зброєю. *'''Кам'яниця Шольц-Вольфовичів''' (пл. Ринок №23). [[File:Кам'яниця Шольц-Вольфовичів.JPG|праворуч|міні|Кам'яниця Шольц-Вольфовичів]] Збудований в стилі ренесанс у 1570 р. на замовлення вихідців зі Сілезії Шольц-Вольфовичів - однієї із гілок могутнього клану Шольців. Родина Шольців була дуже заможною і володіла ще кількома кам'яницями на Ринку. Фасад будинку багато декорований як біблійними скульптурними композиціями, так і скульптурними портретами звичайних львів'ян. На будинку є кілька написів латинською мовою: «Ubi uber ibi tuber» (вщерть добра є — випирає), «Ubi charitas ibi Deus» (де милосердя, там Бог), «Ubi opes ibi amici» (де багатство, там і друзі), «turris fortissima nomen Domini. Prov 18» (Господнє ім'я несхитна вежа. Приповідки, 18.10).  *'''Кам'яниця Массарівська''' (пл. Ринок №24). [[File:Кам'яниця Массарівська.JPG|ліворуч|міні|Кам'яниця Массарівська]] Споруджена у 16-му, належала родині Шольців, але згодом  Антоніо Массарі одержав її у придане від дружини, після чого кам’яниця отримала таку назву. У другій половині XVII ст. будинок перейшов у власність радника Ґордона, шотландця за походженням. Зараз у будівлі знаходиться відділи археології та давньої історії України Львівського історичного музею. Графік роботи музею, вартість вхідних квитків і екскурсій такі ж, як у інших будівлях відділів ЛІМ. *'''Кам'яниця Гепнерівська''' або '''«Кам'яниця з афоризмами»''' (пл. Ринок №28). [[File:Львів. Площа Ринок 28. Кам'яниця Гепнерівська.JPG|праворуч|міні|Кам'яниця Гепнерівська]]  Зберігся у незмінному виді з часу своєї відбудови на початку XVII ст. Це одна з найкращих пам'яток львівської житлової архітектури епохи Ренесансу. Будівлю спорудив львівський райця і доктор медицини Павло Домінік Гепнер. Він поселився у приміщенні 1610 року. Відтоді будинок називали Гепнерівським, Докторівським та Домініківським. На фасаді вирізьблені латинські вислови моралізаторського змісту. Переклад: «Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто вбогий? Захланний», «Ніколи не дисонує корисне з красивим», «Ти мій Бог і моє все», «Де милосердя, там Бог», «Вщерть добра є — випирає», «Де багатство, там і друзі», «Добрий не заздрить нікому», «Чеснота долає все», «Нагорода за доброчесність — шана», «Лише доброчесність тріумфує», «Низьким висока». *'''Костел єзуїтів - Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла''' (вул. Театральна №11). [[File:Гарнізонний храм Святих Апостолів Петра і Павла УГКЦ, центр військового капеланства. - panoramio (1).jpg|ліворуч|міні|Костел єзуїтів]] Єзуїти, утвердившись у Львові на початку XVII століття, 1610 року розпочали будівництво свого храму у стилі бароко, завершили 1630 р. За зразок своєї творчості архітектори взяли римський костел Іль Джезу. Львівський костел став для єзуїтів третім за числом на теренах Речі Посполитої та найбільшим храмом у Львові, він може вмістити 5000 вірян.  Храм був найбільшою й найвищою спорудою міста. У нішах головного східного фасаду – фігури єзуїтських святих. В інтер’єрі храму багато творів декоративного живопису та скульптури XVIII-XIX століть. У костелі знаходяться надгробки видатного полководця, оборонця Львова від татар Станіслава Яблоновського та родини магнатів Дідушицьких. Сьогодні, в Єзуїтському храмі проводяться Богослужіння, вхід вільний. Має костел і своє підземелля — ще з 13-го століття. Тут можна побачити залишки побутової кераміки 16 ст. і фрески 17 ст., різьблений саркофаг архиєпископа М. Вижицького і пластичні панорами княжого, готичного і барокового Львова. Вхідний квиток коштує 15 грн. (з дорослого) і 5 грн. (учнівський). З 10:00 по 18:00 щодня додатково можна замовити екскурсію. По п'ятницях і суботах проходять нічні екскурсії. Вартість залежить від кількості учасників групи (від 170 грн. до 290 грн.). *'''Львівська єзуїтська колегія''' (вул. Театральна №13). До костелу єзуїтів примикає будівля Єзуїтської колегії, що споруджувалась одночасно з костелом єзуїтів на початку 17-го ст. Львівська єзуїтська колегія - вищий навчальний заклад, що існував з 1608 року у Львові. Датою припинення існування колегії вважається січень 1661, коли своїм указом польський король Ян Казимир присвоїв єзуїтській колегії статус академії та «титул університету». Єзуїтська академія стала першим в Україні (і загалом у Східній та Центральній Європі) університетом. Дата її заснування вважається днем заснування Львівського університету (ЛНУ ім. І. Франка). У колегії навчався Богдан Хмельницький, що засвідчує меморіальна таблиця на будівлі. *'''Храмовий комплекс Успенської церкви''' (вул. Руська 5/7). [[File:Львів. Успенська церква.JPG|міні|ліворуч|Успенська церква і Вежа Корнякта]] [[File:Каплиця Трьох Святителів, Львів (01).jpg|міні|праворуч|Каплиця Трьох Святителів]] **'''Храм Успення Пресвятої Богородиці'''. Вважається, що святиня на цьому місці була ще у княжі часи. Велике місце мала відбудова у 1591 – 1629 роках. Нею займались одні з найвідоміший архітекторів того часу. Ренесансний стиль підкреслює тип тринавної базиліки, а українські архітектурні тенденції виявляють традиційні куполи святині. Цінними пам’ятками мистецтва XVII–XVIII століть у інтер’єрі Успенської церкви є двадцять унікальних ікон, виконаних відомими малярами. На стінах Успенської церкви зберігся оригінальний станковий живопис XVII століття. Під час Богослужінь вхід у церкву вільний. **'''Каплиця Трьох Святителів'''. Її було побудовано у кінця 16-го ст. на кошти грецького купця Костянтина Корнякта. Каплицю виконано в стилі ренесансу з народними елементами. У художньому оформленні каплиці використано орнамент з виноградної лози, який вважають архітектурним шедевром міста Львова. У 17-му столітті вона ще не була сполученою із храмом. **'''Вежа Корнякта'''. Дзвіниця у ренесансному стилі була завершена у 1578 р. за кошти К.Корнякта. Вона повинна була виконувати відразу кілька функцій: презентаційну, оборонну, релігійну та пожежної безпеки. Першопочатково вона складалася з трьох ярусів, однак після пожежі у другій половині 17-го ст. було зведено ще один ярус (бароковий) – саме такий вигляд вежа Корнякта має і у наш час. Її головний дзвін “Кирило” важить 6,5 тонн. Вважається, що саме вежа Корнякта стала своєрідним символом Львівського Успенського братства, адже саме її зображення зберігається на печатках та видавничій марці братства. *'''Міський арсенал''' (вул. Підвальна № 5). [[File:Міський арсенал,Львів, Підвальна, 5 489.JPG|міні|праворуч|Міський арсенал]] Міський арсенал — фортифікаційна споруда у Львові, побудована в 1554—1556 роках. Пам'ятка ренесансної оборонної архітектури. В Арсеналі зберігали і лагодили зброю. Поряд з ним містився склад боєприпасів. З кінця 16-го століття при будівлі існувала ливарня гармат, що їх відливали для оборони міста і на продаж. Чергова реконструкція міського арсеналу відбулася у середині 17-го ст. за активної підтримки короля Владислава IV Вази. Відтоді міський арсенал почав носити назву Королівський. Аж під час чергової реконструкції у зв'язку з падінням Шевської вежі на споруду 1670-х років арсенал отримав свій третій ярус та набув схожості з тією спорудою, яку ми звикли зараз бачити. Після здобуття незалежності у 1991 р. в будівлі було влаштовано "Музей-Арсенал", який нині є самостійним відділом Львівського історичного музею і єдиним музей зброї в Україні. Графік роботи музею, вартість вхідних квитків і екскурсії такі ж, як у інших будівлях відділів ЛІМ. Музейні експонати представляють зброю від Х до ХХ століть 30 країн світу. У приміщенні музею працює антикварна крамниця. У будівлі працює реберня "Під Арсеналом". Про кухню і атмосферу закладу відгуки, зазвичай, дуже позитивні, але є і мінуси: тривалі черги та високі ціни. == Застереження == Особливих застережень немає, потрібно лише добре врахувати графіки роботи музеїв, вартість вхідних квитків, екскурсій і дні роботи. == Куди далі == *Каплиця Боїмів [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%91%D0%BE%D1%97%D0%BC%D1%96%D0%B2] *Костел і шпиталь святого Лазаря [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F] *Каплиця Кампіанів [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2] *Церква Святого Хреста [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0_(%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2)] *Палац латинських архієпископів [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%94%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B2] *Костел святого Лаврентія, монастир і шпиталь боніфратрів [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%84%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2] {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} frms66xzdy947vladon4j1hcb3tcbss 0 2170 35199 34933 2024-04-03T08:30:05Z Assyrian Human 6497 /* Джварі */ 35199 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= груз. მცხეთა | arm = | image= Svetitskhoveli1.jpg | caption = Cобор Светіцховелі | website = http://www.mtskheta.org.ge/ | population = 7500 | callingcode = +995 32 | timezone = UTC+4 }} '''Мцхета''' — місто в [[Грузія|Грузії]], за 15 км на північ від [[Тбілісі]], де Арагва впадає в Куру.{{geo|41.8463|44.7215|map=city|zoom=15}} ==Зрозуміти== Мцхета була заснована в I тисячолітті до н.е. і була столицею стародавнього східного грузинського царства Іберія з III в. до н.е. до V ст. н.е. (після чого столиця була перенесена в Тбілісі). Стара Мцхета була знищена арабами в 736 році і ніколи повністю не відновилася. Довгий час вона була фактично селом, і статус міста отримала вже в 1950-і роки. Проте, не дивлячись на те, що Мцхета за останню тисячу років нічим особливим не відзначилася, вона до цих пір має виняткове значення для Грузії. Тут, за легендою, за часів правління царя Міріана в 334 р н.е., Грузія прийняла християнство. Мцхета досі залишається центром грузинської православної церкви. У соборі Светіцховелі поховано більшість грузинських царів і членів царської династії. Мандрівники рідко виїжджають з Грузії, не відвідавши Мцхету. При всьому тому власне старожитностей в місті залишилося досить мало — собор Светіцховелі, монастир Самтавро з двома церквами і дзвіницею, Антіохійська церква і кілька археологічних пам'яток, включаючи мальовничі руїни фортеці Бебрісціхе. Нещодавно місто трохи привели в порядок, а після включення пам'ятників Мцхета в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Мцхеті з'явилися і сувенірні магазини, і ресторани, і невеликі готелі. Близько від Светіцховелі з цивільністю навіть трохи перестаралися, але вже в кілометрі від собору місто куди більше нагадує глухий радянський райцентр, ніж колишню столицю одноєї з перших християнських держав. Назва міста формально не відмінюється, однак на практиці його давно вже відміняють у всіх відмінках. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт в Тбілісі. === {{Потягом}} === {{listing|type=go|lat=41.8384 | long=44.7007|wdid= |name =Залізнична станція|alt = |image = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content=Розташована на краю міста, там, де Кура виходить із вузької ущелини перед тим, як злитися з Арагві. У Мцхете зупиняються всі: як далекі, так і приміські поїзди. З огляду на дешевизну залізничних квитків, це було б чудовим способом потрапляння в місто, якби не той факт, що в кожну сторону проходять лише три електрички і три дальніх поїзда, і більшість в незручний час. Якщо розклад вам підходить, то за двадцять хвилин без всяких пробок ви потрапите сюди з центру Тбілісі, але, з великою ймовірністю, воно вас абсолютно не влаштує.}} === {{Автомобілем}} === За містом проходить швидкісна дорога 1 Тбілісі—[[Ґорі]], основний спосіб потрапляння із Тбілісі на північ і захід країни, включаючи [[Кутаїсі]] і [[Батумі]]. Є два основних в'їзди в місто — з південного заходу (поруч з мостом Помпея) і з півночі, обидва досить далеко від історичного центру. На південь швидкісна дорога йде в Тбілісі, на північ — по правому березі Арагви, потім звертає на захід в Горі, а вздовж Арагви йде [[Військово-Грузинська дорога]], що веде в [[Стапанцмінда|Степанцмінду]] і далі в [[Північна Осетія|Північну Осетію]]. Вгору по ущелині Кури йде дорога на [[Каспі]] і Ґорі. Численні дорожні знаки приведуть вас до великої і облаштованій ''парковки'' {{listing | type = go | lat = 41.84249 | long = 44.723003 | name = Парковка | format = poi}}, що розташована майже на березі Арагві, на схід від центру міста. Стоянка тут може бути платною або безкоштовною залежно від часу доби, сезону і настрою доглядачів. Навколо активна торгівля сувенірами, до всіх основних визначних пам'яток не більше 10 хв ходьби. Вулиці в Мцхеті досить вузькі, стоянка там зазвичай заборонена: не залишайте машину де попало, щоб не накликати гнів місцевих жителів і співробітників поліції. Тим паче не намагайтеся заїхати на машині в квартали «старого міста» навколо Светіцховелі, та й дорожні знаки вам цього не дозволять. === {{Автобусом}} === У Грузії існує тільки один вид колісного міжміського громадського транспорту — маршрутка. З Тбілісі вони відправляються з автовокзалу Дідубе (однойменна станція метро), ніякого очевидного розташування їх на автовокзалі немає, питайте. Перед посадкою треба купити квиток в касі. Відправляються маршрутки досить часто, йдуть близько півгодини, в Мцхеті роблять зупинки по місту. Назад найзручніше сідати на маршрутку біля монастиря Самтавро. Гірше, якщо вам треба потрапити в Мцхету не із Тбілісі, так як весь транспорт їде по автодорозі в Тбілісі і в місто не входить. Маршрутки із, скажімо, Горі або [[Душеті]] в Тбілісі візьмуть вас до Мцхета, але висадять на далекому в'їзді в місто з автодороги {{listing | type = go | lat = 41.8815 | long = 44.7198 | name = Дальній в'їзд в Мцхету | format = poi}}, звідки ще чотири кілометри пішки до центру. ==Транспорт== Центр міста досить компактний, але, якщо треба, маршрутки їдуть через все місто із частими зупинками. == Що відвідати == [[Файл:Antiochia Church Mtskheta 2.jpg|міні|upright=1.2|Антіохська церква]] [[Файл:Samtavro Small Church.jpg|міні|upright=1.2|Церква святої Ніни, Самтавро]] [[Файл:Samtavro church (Photo A. Muhranoff, 2010).jpg|міні|upright=1.2|Панорама Самтавро]] [[Файл:Bebristsikhe Fortress.jpg|міні|upright=1.2|Фортеця Бебрісціхе]] [[Файл:Mtskheta (9458161641).jpg|міні|upright=1.2|Ємності для вина]] Центр міста — традиційна грузинська забудова, чим ближче до Светіцховелі — тим більший відсоток старих будівель і тим краще вони доглянуті. На рівні Самтавро вже нічого немає, тільки п'ятиповерхівки. Якщо вам доведеться йти пішки від далекого виїзду на автотрасу до центру, перед фортецею будуть цікаві райони. Наприклад, зліва напівзакопані в землю ємності для зберігання вина. {{listing|type=see|lat=41.84224|long=44.72104|wdid=Q1152972|star=yes|name ={{ЮНЕСКО}} Кафедральний собор Светіцховелі|alt =სვეტიცხოველი|image =Svetitskhoveli Cathedral from the north.jpg|address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Светіцховелі — одне з найбільш шанованих місць в грузинській православній церкві, кафедра католікоса — глави церкви. Тут коронували грузинських царів, тут же до цих пір проходить церемонія інтронізації католікоса. Церква на цьому місці існує, швидше всього, із IV століття, але існуючу будівлю було побудовано з 1010 по 1029 рік. Будівельником собору був якийсь Арсукідзе (ім'я відоме лише з напису). Огорожа, досить висока, набагато вище людського зросту, була додана в 1787 році, так що вийшов великий внутрішній двір, який зараз порожній і покритий газоном. У 1970-71 роках була проведена реставрація, в результаті якої відкрито основу тієї самої базиліки V століття. Собор в традиціях, типових для грузинської архітектури, побудований як хрестово-купольний храм, з круглим барабаном нагорі. Всередині собору в дуже невеликій кількості збереглися фрески XIII століття, в тому числі Звір з Апокаліпсису (велика частина фресок була знищена в XIX столітті). У центрі храму знаходиться Животворящий Стовп, який є символом грузинської церкви і, за переказами, виник тут сам собою за часів царя Міріана, вказавши тим самим місце будівництва собору. На Стовпі є відносно пізні фрески, на яких по обидва боки розп'яття зображені сонце і місяць (червоне і сірий), які за формою нагадують літаючі тарілки. Ікони здебільшого відносяться до XIX і XX століття. В східний фасад церкви, над порталом, вмонтовані дві голови биків, які залишилися від початкового собору V століття. Праворуч від входу в собор — купіль, за легендою IV століття, в якій, за тією ж легендою, хрестилися цар Міріан, який встановив в Грузії християнство як державну релігію, і його дружина цариця Нана. Частково зберігся фундамент базиліки V століття. Нарешті, вся підлога собору покрита могильними плитами. Ці поховання можна там розглядати цілий день (хоча вам швидко набридне, якщо ви не знаєте грузинський алфавіт). У соборі поховані як мінімум десять грузинських царів (збереглися шість могильних плит) і величезна кількість членів царської династії Багратіоні.}} {{listing|type=see|lat=41.84128 | long=44.72447|wdid=Q12861755|star=yes|name =Антіохська церква|alt =церква святого Стефана|image =Antiochia Church Mtskheta 1.jpg|address = |directions =вулиця, що йде вздовж стіни Светіцховелі, виводить до церкви|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Церква побудована чи то в IV, чи то в V столітті, спалена арабами в VIII столітті і відновлена значно пізніше, не раніше XV століття. Побудована у вигляді однонефної базиліки, що характерно для ранньої грузинської архітектури. Зовні, при всьому тому, церква виглядає не дуже презентабельно. Всередині, якщо вам вдасться туди потрапити, збереглися фрагменти фресок. Сама церква зараз входить до складу чинного Антіохського монастиря, обнесеного огорожею. Це найближча точка в місті до злиття Арагві і Кури; гарний вигляд на гирлі Арагві і, якщо ви піднімете голову, на Джварі.}} {{listing|type=see|lat=41.8433|long=44.7214|wdid= |name =Сад Михаїла Мамулашвілі|alt = |image = |address = |directions =безпосередньо на північ від Светіцховелі|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Сад створений місцевим квіткарем і колись був відомим на всю Грузію твором мистецтва, але після його смерті прийшов в занепад. Приватне володіння. Якщо вас не запросять всередину, відвідування неможливо.}} {{listing|type=see|lat=41.84521|long=44.71942|wdid= |name =Карібче|alt = |image = |address = |directions =напроти археологічного музея|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Залишки міських воріт Мцхета, виявлені при будівництві кінотеатру за радянських часів. Знаходяться, відповідно, на першому поверсі кінотеатру, який встиг за цей час заритися і прийти в непридатність. Безкоштовним бонусом є мозаїки на другому поверсі кінотеатру.}} {{listing|type=see|lat =41.846198|long =44.718548|wdid=Q2038190|star=yes|name ={{ЮНЕСКО}} Монастир Самтавро|alt =სამთავრო|image =Samtavro Small Church.jpg|address = |directions =від головного входу в Светіцховелі праворуч, потім знову праворуч, потім перший поворот ліворуч|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Комплекс складається із жіночого монастиря святої Ніни (найцікавіша будівля якого — церква святої Ніни, вона ж Мала церква), Преображенської церкви та дзвіниці, оточений огорожею. Вважається, що заснування монастиря пов'язане з подіями IV століття, коли, за легендою, свята Ніна переконала царя Міріана і царицю Нану прийняти християнство і зробити його державною релігією Грузії. Сама Ніна деякий час жила при дворі, тобто в сучасному центрі Мцхета, а потім пішла на територію сучасного монастиря і жила тут в курені. Після її смерті Міріан побудував тут церкву. Монастир (жіночий) існує в Самтавро лише з 1820 року, за радянської влади він був закритий. Сама '''церква святої Ніни''', абсолютно мініатюрна, збереглася з IV століття і є найстарішою будівлею Мцхета і однією з найстаріших в Грузії. У той час грузинська архітектура не відрізнялася вишуканістю, і церква виключно проста за своїм устроєм. Всередині є розписи (погано збереглися), але, звичайно, не IV століття. Сучасна будівля '''Преображенської церкви''' відноситься до XI століття, хоча спочатку церква на цьому місці була побудована, як вважається, тим же Міріаном. До того ж церква багато разів відновлювалася і перебудовувалася, особливо серйозно в XIV столітті. Це традиційний для грузинської архітектури хрестово-купольний храм, нагорі стоїть круглий барабан з конусним завершенням, стіни прикрашені різьбленим декором. Всередині є поховання Міріана та Нани, крім того, в соборі довгий час ховали глав грузинської церкви. Міріан і Нана є фактично міфологічними персонажами, а надгробки зробили лише в XIX столітті, так що не слід ставитися до них надто серйозно. Фрески відносяться до XVII століття. '''Дзвіниця''' була побудована в XV столітті. У ній в кінці XX століття жив монах Гавриїл, який помер в 1995 році і пізніше оголошений святим.}} {{listing|type=see|lat =41.851452|long =44.718741|wdid= |name =Могильник Самтавро|alt = |image = |address = |directions =між монастирем Самтавро і фортецею Бебрісціхе, західніше головної вулиці|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Залишки одного із найдавніших кладовищ Грузії, від неоліту до ранньохристиянської епохи. Усі археологічні знахідки давно вивезені в музей, так що любителям скарбів там робити нічого, але самі залишки кладовища можуть бути цікаві. Відкрито випадково в 1871 році.}} {{listing|type=see|lat =41.855343|long =44.722707|wdid= |name =Фортеця Бебрісціхе|alt = |image =Bebristsikhe Fortress.jpg|address = |directions = на півночі Мцхети, від Самтавро далі на північ по головній вулиці|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Фортеця вперше згадується в 1156 році. Збереглася в напівзруйнованому стані, до того ж в 2010 році сильно постраждала через зсув, і заходити всередину вважається небезпечним. На щастя, зовні все прекрасно видно.}} {{listing|type=see|lat=41.8384 | long=44.7212|wdid= Q1280770 |name =Городище Армазі |alt = Армазісціхе-Багінеті, არმაზციხე | image= Armazi ruins -1 (Photo A. Muhranoff, 2010).jpg |directions =на правому березі Кури, від моста біля станції близько кілометра по шосе на Тбілісі і потім стежкою вгору |content = Місто Армазі існувало з III в. до н.е. і назване за іменем верховного язичницького божества, якому в Іберії поклонялися до прийняття християнства. Неясно, чи вважали Армазі столицею Іберії, але духовним центром він був точно — тим цікавіше, що духовний центр нової, християнської Грузії виник прямо на іншій стороні річки, в Мцхеті: за легендами, Свята Ніна якраз протиставляла скромне християнське вчення грубим золотим ідолам язичницьких богів, що стояли в Армазі. Після повалення язичництва місто проіснувало до 736 року, коли було зруйноване арабами і паче не відбудовувалося. <br> Зараз це не дуже видовищне, але вкрай важливе в культурному відношенні місце: наприклад, тут виявлена «армазька білінгва» — особлива графіка, що символізує плавне перетворення арамейської мови в грузинську. Музей під відкритим небом доступний цілодобово і забезпечений хорошими інформаційними стендами. Збереглися руїни двох будівель лазень, винного льоху, залу з колонами, будівель невідомого призначення, а також контури язичницького храму. Крім того, в Армазі є оглядовий майданчик, з якого видно Мцхету і Джварі одночасно, що з інших ракурсів неможливо. }} {{listing|type=see|lat=41.8385|long=44.7064|wdid= |name =Міст Помпея|alt = |image =Pompeybridge1.JPG|address = |directions =біля залізничної станції|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Справжній римський міст, побудований в 65 році до н.е. Міст використовувався за призначенням до середини XX століття, але був затоплений при будівництві електростанції на Курі. Зараз міст повністю знаходиться під водою. Якщо вам пощастить, можна його побачити, коли електростанція знижує рівень води.}} == Чим зайнятись == {{listing|type=do|lat=41.84476|long=44.72048|wdid= |name =Археологічний музей|alt = |image = |address = |directions =в центрі міста|url = |facebook = |vkontakte = |phone = +995 (590) 880 112 |email = |skype = |hours = Станом на 2014 закритий. Вт–Нд 10:00 – 17:00.|price = |content = У музеї зібрані фонди з археологічних пам'яток Мцхета і її околиць, включаючи могильник Самтавро, Армазісціхе-Багінеті і Бебрісціхе}} == Що купувати == Кілька сувенірних магазинів у центрі. == Де поїсти == З розвитком туризму в центрі Мцхети з'явилося безліч кафе і ресторанів, їжа в яких істинним знавцям Грузії здасться розрахованою на туристів — невиправдано дорогою і недостатньо автентичною. Втім, за мірками Тбілісі ціни тут помірні, а якість, як і всюди в Грузії, цілком на рівні. Навколо міста, зазвичай вздовж доріг, чимало ресторанів «для місцевих»: дешевших, але і менш елегантних, ніж в центрі. Зустрічаються ресторани, де всередині тільки столики і барна стійка, а кухня винесена, і замовлення привозять на скутері. {{listing|type=eat| lat=41.84840| long=44.71918 | name= Ресторан «Гуджарі» | alt= გუჯარი | image= | address= | directions= трохи на північ від Самтавро | url= | facebook= http://www.facebook.com/gujari.restaurant | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 11:00 – 2:00 | price= | content = Не позбавлений пафосу ресторан оточений красивим парком із підстриженими газонами. На вибір грузинська та європейська їжа аж до небачених в Грузії десертів на основі кави. Величезний вибір вина та імпортних алкогольних напоїв. }} {{listing|type=eat| lat=41.84475| long=44.72108 | name= Ресторан «Опізарі» | alt= | image= | address= вул. Мамулашвілі, 2 | directions= навпроти археологічного музею | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | content = Гарні відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=41.82835| long= 44.72516 | name= Ресторан «Салобіо» | alt= სალობიე | image= | address= | directions= правий берег Кури, біля поворота на Мцхету з батумської траси | url= | facebook= http://ka-ge.facebook.com/Salobie | vkontakte= | phone= {{phone|995|322|36-53-65}} | fax= | email= | skype= | hours= 10:00 – 22:00}} | price= | content = У всіх відношеннях культовий ресторан, який працює на цьому місці з 1960 року, а на думку його працівників — і зовсім пригощав Пушкіна, що проїжджав мимо. Традиційна грузинська їжа в кращому вигляді. Замовляти потрібно біля стійки.}} == Де зупинитись == У Тбілісі вибір набагато більший, і доїхати в Мцхету ніяких труднощів не складає; крім того, кілька сучасних готелів побудовано вздовж батумського шосе. У Мцхеті є деяка кількість щодо нових готелів в ціновому інтервалі приблизно від € 25. {{listing|type=sleep|lat=41.84169 | long=44.72122|wdid= |name =Гестхаус Тамарінді|alt = |image = |address =вулиця Арсукідзе, 23|directions =навпроти південної стіни Светіцховелі|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content= Готель невеликий, на 6 осіб; досить комфортабельний. Хороші відгуки.}} {{listing|type=sleep| lat=| long=| name= Гостьовий дім Лізі| alt= Guesthouse Lizi| image=| address= вулиця Агмашенеблі, 52| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| content= Невеликий гестхауз на три номери.}} {{listing|type=sleep|lat=41.84133 | long=44.72120| name= Гестхаус Мцхета Санапіро| alt= | image=| address= вулиця Санапіро, 6| directions=100 м від стіни Светіцховелі| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=від €30 (2014)| content=Дуже гарні відгуки, скаржаться тільки на те, що складно знайти, покажчиків немає. 9 кімнат, безкоштовний wi-fi.}} {{listing|type=sleep|lat=41.8414|long=44.7224|wdid= |name =Гестхаус Мцхета-Капанадзе|alt = |image = |address =вулиця Арсукідзе, 62|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price =від €30|content=4 номера, гарні відгуки. Безкоштовний wi-fi, є загальна кухня.}} {{listing|type=sleep|lat=41.84107 | long=44.72300|wdid= |name =Гестхаус Давид|alt = |image = |address =вулиця Арсукідзе, 67|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price =від €30|content=11 номерів. Безкоштовний wi-fi, безкоштовна парковка.}} {{listing|type=sleep|lat=41.84391 | long=44.72025|wdid= |name =Готель Багінеті|alt = |image = |address =вулиця Мераба Костави, 39|directions =в центрі, на північ від Светіцховелі|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price =від €30|content=6 номерів, безкоштовний wi-fi, є загальна кухня. Добрі відгуки, скаржаться тільки на погану шумоізоляцію}} {{listing|type=sleep|lat=|long=|wdid= |name =Hotel Mtskheta Palace|alt = |image = |address =David Agmashenebeli Alley 7a|directions =через міст від залізничної станції |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content=11 номерів. Відвідувачі скаржаться на шум і досить зношений стан готелю, але задоволені персоналом.}} == Околиці == ===Джварі=== [[File:Mtskheta, Georgia — Jvari Monastery.jpg|thumb|upright=1.35|Храм Джварі]] [[File:Jvari Church 11.jpg|thumb|upright=1|Барельєфи Джварі]] {{listing|type=vicinity| lat=41.838202 | long=44.733315 | wdid=Q1262226 | name={{ЮНЕСКО}} Монастир Джварі | alt=ჯვარი | image=Qristianuli-tadzris-moxatvis-sistema-jvari-3.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-05-08 | content = Найвідоміша і вже точно найвідвідуваніша грузинська пам'ятка. Колись тут був цілий монастир, але зараз залишився один-єдиний храм, який чудовий своєю архітектурою, розташуванням і взагалі всім. Він стоїть на горі на лівому березі Арагві і добре видно практично з будь-якої точки Мцхети. Від храму же відкриваються чудові панорами самої Мцхети і навколишніх долин. Вважається, що на цьому місці після хрещення Грузії свята Ніно встановила хрест, і саме слово «Джварі» означає хрест. Собор будувався з 590 року і був закінчений в 600-і роки. Багато хто думає, що саме монастир Джварі згаданий Лермонтовим в поемі «Мцирі»: Там, де, зливаючись, шумлять, // Обійнявшись, ніби дві сестри, // Струмені Арагві і Кури, // Був монастир — ці рядки, вимовлені з чарівним грузинським акцентом, вам напевно нагадають екскурсоводи, але насправді деталі не сходяться, і чи то Лермонтов мав на увазі інший монастир, чи то щось додумав, а, може бути, вигадав монастир цілком: офіцерів російської армії навряд чи возили на екскурсію в Джварі. <br> З архітектурної точки зору Джварі цікавий тим, що це один з перших на Закавказзі хрестово-купольних храмів. До того всі великі грузинські і вірменські храми були бескупольнимі базиліками і мали прямокутну форму. Тут же можна бачити, як прямокутник буквально «накладено» на хрест із закругленими кінцями-апсидами, і на всьому цьому стоїть немаленький купол. Така конструкція називається ''тетраконх ''. У VII столітті, після будівництва Джварі, її використовували по всьому Закавказзі, домагаючись, втім, абсолютно різної форми куполів і зовнішнього вигляду будівлі, як, наприклад, в більшому і масивному храмі Ріпсіме у вірменському [[Ечміадзін]]і, збудованому близько 620 року. Зовні Джварі прикрашений різьбленням і декількома барельєфами, про датування яких мало що відомо: вони здаються менш архаїчними, ніж в інших грузинських храмах того ж періоду. У центрі храму стоїть великий хрест — за переказами, той самий хрест, встановлений святою Ніною. Зверніть увагу на обсяг храму і природне освітлення в ньому: все гармонійно і для VI століття і Грузії, що роздирається війнами, така конструкція здається просто неймовірною. <br> ''Як дістатися:'' від центру Мцхети до Джварі по прямій менше 2 кілометрів, але йти вам доведеться все більше вгору. Автомобільна дорога (вузька і звивиста, однак асфальтована) відходить від автобана в тому місці, де він зливається з тбіліською об'їзною. За наявності власного транспорту Мцхету і Джварі можна відвідувати абсолютно незалежно: і те, й інше вимагає з'їзду з траси, причому в абсолютно різних напрямах. Піші мандрівники можуть спробувати піднятися до Джварі прямо з Мцхета, але розміченої стежки там немає, і до того ж доведеться переходити автобан, що небезпечно. Найпоширеніший варіант — взяти таксі; в Мцхеті таксисти знайдуть вас самі. В середині дня навколо Джварі може бути вельми людно, що не йде на користь давній архітектурі. Постарайтеся приїхати сюди рано вранці або під вечір. | star=yes }} ===Долина Кури=== Вище Мцхети Кура кілометрів 15 тече по вузькій Армазькій ущелині. По правому (південному) березі йдуть залізниця і автомобільна дорога в Горі. На лівому (північному) березі дорога приходить в монастир Шіо-Мгвіме і там закінчується. [[File:Schiomgwime1.jpg|thumb|upright=1.35|Церква Іоанна Хрестителя в Шіо-Мгвіме]] [[File:Shiomgvime convent (Photo A. Muhranoff, 2011).jpg|thumb|upright=1.35|Монастир Шіо-Мгвіме]] {{listing|type=vicinity|lat =41.862664|long =44.640819|wdid=Q2236298|star=yes|name =Монастир Шіо-Мгвіме|alt =შიომღვიმე|image =Shiomgvime. View from the Ridge (Photo A. Muhranoff, 2011).jpg|address = |directions = 11 км від Мцхети |hours = |price = |content = За легендою, монастир заснований в VI столітті ченцем Шіо (Шіо Мгвімський), одним з ассірійських батьків - християнських проповідників, які прийшли, насправді, із [[Сирія | Сирії]]. З VI по XII століття Шіо-Мгвіме був найбільшим монастирем Грузії, але прийшов в занепад із розпадом єдиної держави. Кілька разів він руйнувався персами в XVII і XVIII століттях, був відновлений, але свого первісного значення так і не досяг. Близько 300 років був фамільною усипальницею князів Амілахварі. * '''Церква Іоанна Хрестителя''' побудована в другій половині VI століття, одна із найстаріших церков Грузії — хрестовий в плані храм з восьмериком і дахом у вигляді конуса. Це перший, що зберігся хрестовий храм Грузії і він же один із перших купольних, але за розміром поступається побудованому на 30-40 років пізніше Джварі. Дзвіницю біля храму збудував один із князів Амілахварі в 1733 році, хоча і виглядає вона набагато старше. Входити в собор треба через неї. Також в VI столітті були облаштовані печери. * '''Церква Богоматері''' побудована в XII столітті, зруйнована і відновлена в 1678 році у формі звичайної базиліки. Каплиця із фресками була побудована в XII столітті, трапезна — в XVII столітті. Фрески не надто цікаві і в більшості своїй нові, а то і просто наклеєні на папір поверх стін.Монастир діючий, води немає, беріть із собою. Відкритий у світлий час доби. Цікавий тим, що знаходиться не на горі, а в ущелині і чудово виглядає на тлі скель. ''Як дістатися:'' дорога в монастир починається в Мцхеті поруч із Самтавро і в'ється по схилу гори високо над Курою. Асфальт закінчується майже відразу ж, далі не дуже рівно і багато каменів, але пройде навіть легкова машина, хоча 11 км ви будете їхати досить довго, насолоджуючись гірськими пейзажами і капличками невідомого віку. Пішим мандрівникам краще піднятися 4 км до монастиря від села Дзегві (перейти Куру по мосту і далі єдиною тупиковою0 дорогою вгору). У Дзегві є залізнична станція, і туди можна заїхати, наприклад, на ранковій електричці, але назад, якщо ви не хочете чекати електричку півдня, до Мцхета доведеться йти пішки або ловити попутки. Інший варіант — лізти далі в гору, перетнути хребет і потрапити в село Чардахі, що поруч з батумської трасою. Із хребта відмінні види на монастир. }} [[File:Armazi Citadel ruins, Georgia.jpg|thumb|upright=1.35|Вид від цитаделі Армазі]] {{listing|type=vicinity| lat= 41.8268 | long= 44.6790 |wdid= | name= Цитадель Армазі | alt= არმაზის ციხე | image= Armazi Citadel ruins, Georgia.jpg | address= | content = Руїни фортеці XIII-XV ст, яка не мала ніякого відношення до стародавнього міста Армазі. Знаходяться в горах на правому березі Кури. Доріг до фортеці немає, потрібно здійснювати піше сходження приблизно від залізничної станції Мцхета. По дорозі буде ''Армазький монастир''. {{listing|type=vicinity|lat=41.8332|long=44.6808|name=Армазький монастри|image=|format=poi}} з парою не дуже цікавих будівель XII століття. }} ===Долина Арагві=== {{listing|type=vicinity|lat=41.8921|long=44.7604|wdid= |name =Дом-музей Іллі Чавчавадзе|alt = |image = |address =Сагурамо|directions = громадського транспорту немає. Від повороту на Сагурамо (приблизно навпроти північного виїзду із Мцхети) пара кілометрів пішки|url = |facebook = |vkontakte = |phone =+995(593) 310 239|email = |skype = |hours = Вт-Нд 10:00-17:00 |price = |content=Ілля Чавчавадзе, що жив у другій половині XIX століття — один із найзнаменитіших грузинських поетів, він також відомий як громадський діяч. Збережені будинок, парк і сад з виноградником належали його дружині, Ользі Гурамішвілі, і були побудовані в 1905 році. Виставлені меморіальні речі і рукописи Чавчавадзе.}} {{listing|type=vicinity| lat=41.8711 | long=44.7675 |wdid= Q2363624 | name= Монастир Зедазені | alt= ზედაზნის მონასტერი | image= | address= | directions= 5 км на північний схід від Мцхети | content= Подібно Шіо-Мгвіме, Зедазені заснований в VI столітті одним із ассірійських батьків. Із храмів тут тільки базиліка невизначеного віку, однак монастир цінний іншим — своїм високогірним розташуванням з видами взагалі на все, що тільки можна: від Мцхети до Тбілісі і від Арагві до Кури. Можливо, якраз монастир Зедазені згаданий Лермонтовим в «Мцирі», але й ця версія неоднозначна. Не варто також думати, що в монастирі виробляють однойменне пиво — його роблять зовсім в іншому місці, і збіг назв мало не випадковий. <br> ''Як дістатися:'' до монастиря веде ґрунтова дорога від села Сагурамо.}} {{footer|ispartof=Грузія|type=Місто|status=Придатний}} omo1pmzg08wng2vbxgoeitruu5hjz1z 0 2175 34771 34318 2023-11-28T12:17:53Z Assyrian Human 6497 34771 wikitext text/x-wiki {{geo|47.821111|35.091111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{parkbar | park= Національний заповідник «Хортиця» | parklocal= Україна, Запорізька область, місто Запоріжжя | website = http://ostriv.org/ | image= Панорама Січі.jpg | caption= Церква Покрови на острові «Хортиця» | city= [[Запоріжжя]] | landscape= острів в долині річки Дніпро вкритий степовою рослинністю (різнотравно-ковилові степи), ростуть дубові і хвойні ліси та луки. | attraction = острів Хортиця і прилеглі острови та скелі: Байда, Дубовий, Ростьобин, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра. | fauna = 165 видів тварин: 30 видів ссавців, 120 видів птахів, 10 видів плазунів, 5 видів земноводних. | flora = 960 видів рослин: татарський клен, дуб, в'яз, чорна і срібляста тополя, груша, тощо. }} '''Хортиця''' знаходиться в місті [[Запоріжжя]], [[Україна|Україні]]. == Зрозуміти == Хортиця — найбільший острів на Дніпрі та найбільший річковий острів у Європі. Розташований у районі міста Запоріжжя нижче Дніпрогесу, унікальний природний та історичний комплекс. Протягнутий з північного заходу на південний схід, довжина 12,5 км та ширина 2,5 км. Площа острову сягає 2,5 тис. гектарів. У 2007 році був названий одним з «Семи чудес України». Хортиця є історико-культурним заповідником, частиною геологічного заказника «Дніпровські пороги». Острів є колискою зародження українського козацтва. Острів розсікає води Дніпра на два рукави — Нове Дніпро і Старе Дніпро. Долина Дніпра у районі Хортиці є єдиною ділянкою порогової частини річки, що зберігся. Хортиця й острови, що прилягають до неї оголошені геологічним заказником «Дніпровські пороги». === Історія === За даними археологічних досліджень, цей острів населений вже з епохи палеоліту. Зокрема, тут можна знайти і пам'ятники ранніх слов'ян: залишки поселень, могильники племен черняхівської культури та антів. Острів відвідував давньогрецький історик Геродот. На острові Геродот записав легенду про родоначальника скіфів, сина Геркулеса і Табіті, зміїної богині. У 1223 році Хортиця була місцем збору руських князів перед битвою з татаро-монголами на річці Калці. Але найславетнішими часами для цих територій, мабуть, все ж так, були часи існування славетного лицарства — запорозького козацтва. Тут на невеличкому острові Мала Хортиця (біля острова Хортиця) у 1552-58 роках князь Дмитро Вишневецький побудував «укріплений городок» — фортецю. Вона стала праобразом всіх майбутніх січей. [[Файл:Козацька вистава.jpg|міні|ліворуч|Хортиця — центр зародження українського козацтва]] Після Вишневецького, за різними джерелами на Хортиці побували такі козацькі ватажки як Яків Шах, Петро Конашевич-Сагайдачний, Марк Жмайло, Іван Сулима. Біля острова Хортиця, в січні 1648 року, починалося повстання козаків під проводом Богдана Хмельницького. Не залишила поза своєю увагою цей острів і армія Російської імперії. В часи російсько-турецької війни 1735-39 років на прилеглих біля нього територіях, та безпосередньо на ньому була споруджена система укріплень — так званих редутів, для прикриття армії. А вже на, згадуваному, острові Мала Хортиця побудована суднобудівна верф. В той час біля Хортиці перебувало 408 кораблів різних типів, і в наші часи багато цих суден лежать на дні Дніпра, під товщею води. Археологи заповідника змогли підняти, дослідити й реставрувати декілька з них, зокрема, «Козацький човен», «Бригантину» та «Дубок». У XVIII ст. Хортиця стає місцем козацьких промислів, тут вони облаштовували свої господарства — зимівники, де займалися мисливством, скотарством землеробством та бджолярством, але особливо популярним, звичайно, було рибальство. Після розгрому Січи царськими військами 5 червня 1775 року Хортиця як подарунок Катерини ІІ дісталася князю Потьомкіну. У 1789 році Потьомкін передав острів до казни, а через рік у Хортиці з'явилися нові господарі — німці-меноніти. Колонізуючи січові місця, цариця планувала знищити волелюбний дух Запоріжжя. Її розрахунки виправдалися: колоністи по-варварськи знищували вікові дібрави, липові гаї, зарості диких груш. Торгівля лісом була однією з найбільш прибуткових статей доходу. У грудні 1916 року німці, що жили на Хортиці, продали острів Олександрівській міській управі за 772 тисячі 350 рублів. [[Файл:Дніпрогес у місті Запоріжжя.jpg|300px|міні|ліворуч|Вигляд на Дніпрогес із острову Хортиця]] Хортицю часто відвідували видатні люди. На її схилах є тропа великого Кобзаря, що побував тут у серпні 1843 року. У 1878 році сюди приїжджав композитор М. В. Лисенко, у 1880-му І. Є. Рєпін з юним Валентином Сєровим. У 1891 році Хортицю відвідав Максим Горький, трохи пізніше — Іван Бунін. У 1927 році прямо напроти північних скель острова починалося будівництво Дніпрогесу. З 1930 територія острова стає майданчиком для випробовування нових ідей Всесоюзного науково-дослідного інституту електрифікації сільського господарства, і поступово вкривається мереживом полів, садів, ферм та селищ. Із серпня 1941 по листопад 1943 острів Хортиця був окупований німецькими військами. Після Другої Світової війни, у 1958 році, увага до Хортиці з боку держави вилилась у оголошення острову Хортиця пам'яткою природи місцевого значення. 1965 рік — Хортиця стає Державним історико-культурним заповідником, який у 1994 році отримує статус Національного. [[Файл:Майская степь в южной части острова Хортица.jpg|міні|Степова рослинність в південній частині острову]] === Ландшафт === На острові зустрічаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові і хвойні ліси та луки. Найбільша за площею рівнинна частина острова зазнала максимального втручання людини. Раніше вона майже повністю була вкрита степовою рослинністю. Зараз північна частина острова вкрита штучними листяними та хвойними насадженнями, центральна зайнята сільськогосподарськими угіддями. Лише 25% території острова займають природні біоценози. Вузькою смугою уздовж берега простягаються залишки різнотравно-типчаково-ковилових степів та чагарникових заростей. Подекуди зустрічаються невеликі ділянки лучних степів та невеликі висячі болітця (у місцях вклинювання ґрунтових вод). Степ зазнав найбільшого впливу людської діяльності. Нині справжній — різнотравно-типчаково-ковиловий степ можна побачити на Хортиці тільки по схилах балок та уздовж східного й західного узбережжя, де дивом збереглися безцінні степові осередки. Угруповання ковили волосистої, найкрасивішої, пірчастої та мигдалю низького занесені до Зеленої книги України (тобто книги рідкісних рослинних угруповань). Крім того, усі види ковили (а їх на Хортиці 5) занесено до Червоної книги України. На Хортиці поширені три підтипи степової рослинності: петрофітний (кам'янистий) степ; справжній різнотравно-типчаково-ковиловий степ (узбережжя, схили балок); лучний степ (на узліссях байрачних лісів, в пониззях). === Флора і фауна === [[Файл:Чарівний ранок на Хортиці.jpg|міні|Дубові ліси на острові Хортиця]] [[Файл:Fauna Khortytsa Mammalia buklet saze2.jpg|міні|Основні види тварин острову Хортиця]] Всього на Хортиці росте біля 960 видів рослин. У балках ростуть залишки лісу (байраки), де переважають татарський клен, дуб, в'яз, чорна і срібляста тополя, груша. Більша частина острову вкрита молодим штучним лісом з сосни і клену. Всього у заповіднику близько 10 багатовікових дерев і кілька десятків дубів віком у 100 років і більше (найстаріші з них — 300-річні), є і сторічна груша. Знаменитому запорізькому дубові (що знаходиться поза о. Хортиця), на думку істориків і біологів, — трохи більше 500 років. Під деревами ростуть чагарники — бузина чорна, різні види глоду та шипшини, барбарис звичайний, а також слива степова та колюча (терен). Внаслідок значної зімкнутості крон по днищу балок травостій часто майже відсутній. Ранньою весною цвітуть пшінка, різні види рясту, фіалки, конвалія звичайна, проліска дволиста та занесені до Червоної книги України тюльпан дібровний, рябчик руський, брандушка різнокольорова й рястка Буше. У байраках південної частини острова мешкають більше 30 видів ссавців, 120 видів птахів, 10 видів плазунів, 5 видів земноводних. Найчисельніші серед пернатих — водоплавні (крижні, чирки, лиски). Саме у байраках можна зустріти хижих птахів — яструбів, канюків, соколів, сову, совку та хатнього сича (троє останніх полюють вночі, тому побачити їх значно важче). Взимку серед чагарників можна часто побачити занесеного до Червоної книги сірого сорокопуда, на прольоті іноді відмічаються орел-карлик, малий та великий підорлики, також занесені до Червоної книги України. Знайшли притулок на острові ондатри, лисиці, зайці, куниці, іноді запливають лосі. Серед безхребетних в байраках зустрічається багато видів комах, що охороняються: красотіл пахучий, вусач мускусний, жук-олень, стрічкарка велика червона, бражники (дубовий, скабіозовий і Мертва Голова). === Клімат === Клімат&nbsp;— атлантично-континентальний, з вираженими в літній період посушливими суховійними явищами, які в окремі роки виявляються особливо інтенсивно. Літо тепле, зазвичай починається в перших числах травня і триває до початку жовтня, охоплюючи період близько п'яти місяців. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. У середньому, висота сніжного покриву становить 14&nbsp;см, найбільша&nbsp;— 35&nbsp;см. Середня річна температура +9,0&nbsp;°C, середня температура в липні +22,8&nbsp;°C, а в січні&nbsp;—4,9&nbsp;°C. За умовами забезпеченості вологою територія Хортиці належить до посушливої зони. Середньорічна кількість опадів становить 443&nbsp;мм, а випаровування з поверхні суходолу&nbsp;— 480&nbsp;мм, з водної поверхні&nbsp;— 850&nbsp;мм. При цьому влітку часто спостерігаються зливи, що сильно розмивають поверхню ґрунту. Відносна вологість повітря о 13 годині становить 60&nbsp;%, найменша&nbsp;— 40&nbsp;%&nbsp;— спостерігається в липні — серпні. Переважні напрямки вітру в теплий період&nbsp;— північний і північно-східний, у холодний період&nbsp;— північно-східний і східний. Середня швидкість вітру становить 3,8 м/сек, посилюючись до 4,2 м/сек на околицях міста. Максимальна швидкість вітру, до 28 м/сек, спостерігається один раз на 15-20 років. Щороку, у середньому, острів вкрито туманом 45 днів на рік. Найбільше число туманів&nbsp;— 60 на рік. == Як дістатись == === {{Автобусом}} === Із Запоріжжя: * маршрутне таксі № 46. Йде від зупинки вул. Олімпійська (Космічний мікрорайон) до зупинки вул. Піщана (Ленінський район) через залізничний вокзал Запоріжжя-1 та центральний автовокзал. Проїжджає весь проспект ім. Леніна. Вийти потрібно на зупинці магазин Молодіжний і пройти через парк та арочний міст на о. Хортицю до музею 2 км. * тролейбус № 3. Йде від Кінцевої зупинки Південного мікрорайону до зупинки вул. Піщана (Ленінський район) через залізничний вокзал Запоріжжя-1 та центральний автовокзал. Проїжджає весь проспект ім. Леніна. Вийти потрібно на зупинці магазин Молодіжний і пройти через парк та арочний міст на о. Хортицю до музею 2 км. * маршрутне таксі № 93. Йде від зупинки торговельний центр Ашан (Жовтневий район) до зупинки вул. Піщана (Ленінський район). Вийти потрібно на зупинці магазин Молодіжний і пройти через парк та арочний міст на о. Хортицю до музею 2 км. * маршрут № 50. Йде від зупинки проспект Металургів (Ленінський район) через острів Хортицю вул. Щасливу (Правий берег) та ДніпроГЕС по колу до проспекту Металургів. Вийти потрібно на зупинці біля Музею історії запорозького козацтва і пройти 500 метрів безпосередньо до музею. (на жаль цей маршрут не є достатньо стабільним). * Крім того до зупинки магазин Молодіжний можна дістатись з Бородінського мікрорайону маршрутним таксі № 15. Вартість поїздки громадським транспортом до Хортиці — 10,5 грн. Тривалість у дорозі близько 1 години. Відстань 12,9 км від центрального автовокзалу. == Плата/Дозвіл на відвідування == Вхідна плата на самостійний огляд: * Дорослі — 24 грн * Діти шкільного віку, студенти (за наявністю студентського квитка) — 12 грн * Пенсіонери, інваліди (за наявністю посвідчення) — 12 грн * Тематичні екскурсії мають окрему плату (в залежності від кількості учасників та тематики від 60 до 1500 грн) == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Січ з висоти польоту.jpg|міні|Січ з висоти пташиного польоту]] * {{see | name="Як Харитина Марченко Дніпрогес будувала" | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8365874 | long=35.1383903 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Екскурсія у виставковій залі "Музею міста за порогами" присвячена жінкам на будівництві ДніпроГЕСу зокрема і безпосередньо процесу створення Дніпровської електростанції. На прикладі історій життя звичайних жінок та за допомогою експонатури та експозиційних прийомів виставка розкриває непомітні та залишені поза увагою сучасників труднощі та особливості з якими зтикались наші співгромадяни в роки радянської індустріалізації. }} [[Файл:Хортиця 4.JPG|міні|Козацькі гармати]] * {{see | name= Екскурсія територією ІКК «Запорозька Січ»| alt= | url= | email= | address= | lat=47.8575397 | long=35.072734 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Екскурсія територією ІКК «Запорозька Січ» дасть змогу побачити на власні очі відтворений образ столиці Вольностей Війська Запорозького Низового. Екскурсанти зможуть відвідати житло та господарські будівлі степових лицарів, дізнатись про побут та звичаї як запорожців, так і населення українських земель XVII-XVIIІ ст., відчути дух козацької доби. Найбільш популярна екскурсія Національного заповідника "Хортиця" }} [[Файл:Заповідний степ.jpg|міні|Захід Сонця на фоні ковилового степу острову Хортиці]] * {{see | name= Острів Хортиця на Дніпрі| alt= | url= | email= | address= | lat=47.8622975 | long=35.0695998 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Пішохідна екскурсія північно-східним узбережжям острову. Замовивши її ви отримаєте загальну інформацію про Хортицю, дізнаєтесь про Дніпрові пороги та будівництво Дніпргесу, побачите ймовірне місце загибелі Святослава Хороброго та скіфське городище, відвідаєте стародавнє святилище та лінію укріплень - редутів XVIII ст., а також погуляєте Тарасовою стежкою з видами на оповиті легендами хортицькі скелі. В розширеному варіанті екскурсії ви додатково відвідаєте святилище доби бронзи. Якщо Вас цікавить історія Хортиці і ви любити гуляти на свіжому повітрі милуючись краєвидами - ця екскурсія для Вас. }} * {{see | name=Військове судно XVIII ст. | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8622975 | long=35.0695998 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Екскурсанти ознайомляться з історією козацького судноплавства на прикладі військових суден XVIII ст., які було піднято з дна Дніпра. Туристи не тільки побачать човен, що брав участь в російсько-турецькій війні 1735-1739 рр., але і почути розповідь про принципи будівництва, оснащення, бойові якості. }} * {{see | name=Скіфський стан | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8578387 | long=35.0594263 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Екскурсія по меморіально-туристичному комплексу «Скіфський стан». Тут знаходиться найвища точка острову, звідки відкриваються чудові краєвиди Хортиці та прилеглої території. Деякі історики ототожнюють це місце з міфічним Герросом – могильником скіфських царів. Екскурсанти зможуть побачити збережені і відновлені кургани, а також почути розповідь гіда про володарів степу – скіфів. Крім того, в структуру комплексу включена колекція кам'яних витворів під відкритим небом – лапідарій, в якому зібрана історія краю, втілена в кам'яних ідолах, козацьких хрестах та сільськогосподарських знаряддях праці наших пращурів. }} * {{see | name=Протовче | alt= | url= | email= | address= | lat=47.7911366 | long=35.133636 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Екскурсія по меморіально-туристичному комплексу «Протовче», який знаходиться на місці літописного поселення XI-XIV століть. В цьому місці збиралися руські війська перед битвами з половцями у 1103 та 1190 році та з татарами на р. Калці у 1223р.. І саме тут, можливо, зароджувалась ідея Запорозької Січі. Екскурсанти не тільки дізнаються про цікаві історичні факти, але і зможуть помилуватися чарівною природою унікального природного комплексу – Дніпровських плавнів – залишків Великого Лугу Запорозького. }} * {{see | name=Тарасова стежка | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8620776 | long=35.0692747 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Пішохідна екскурсія спеціально облаштованою стежкою біля Музею історії запорозького козацтва. Екскурсія присвячена перебуванню молодого поета – Т.Г. Шевченка – на Хортиці влітку 1843 року. Вона супроводжується уривками з творів Великого Кобзаря, де згадується Хортиця, пороги Дніпра, Великий Луг Запорозький та запорозьке козацтво. }} [[Файл:На перехресті епох.jpg|міні|Стародавнє капище на Хортиці]] * {{see | name=Священна Хортиця | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8577271 | long=35.0723305 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Сутність Хортиці як «острова святилищ» розкриває екскурсія, присвячена історії мегалітичних пам’яток епохи міді-бронзи. Екскурсанти побачать курганні насипи та кам’яні закладки прадавніх часів. Для наших пращурів вони були не тільки релігійними об’єктами, але і своєрідними обсерваторіями для спостереження за небесними світилами.(довготривала пішохідна екскурсія по пересіченій місцевості, розрахована на фізично міцних, здорових людей). }} [[Файл:Khortytsya Cossacks Festyval Horsemans.jpg|міні|Фестиваль козаків на Хортиці]] == Чим зайнятись == Можна покататись на велосипеді, який можна взяти на прокат. Здійснити сплав на човні по Дніпру навколо острову. Подивитись реконструкцію бою козаків. Відвідати тематичні екскурсії і розглянути архітектуру Запорізької Січі. Покупатись влітку в річці, насолоджуватись флорою та фауною острову. == Що купувати == Є різноманітні сувеніри — магніти, булави і інша козацька атрибутика. == Де поїсти == На острові Хортиця: * Ресторан «Козацьке подвір'я» — тел. (067) 614-0-614; (061) 223-0-700; * Національний клуб «Запорозька Січ» — тел. (061) 224-59-79; 224-79-79; * Кафе «Козацька залога» — тел. (061)701-24-81; (067)619-50-60 * Ресторан «Національ» — тел. 286-53-78; 212-79-59 == Де розважитись == * {{drink | name=Велопрокат Хортиця | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8593827 | long=35.066368 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Тарасова стежка, Запоріжжя, Запорізька область, 69000; тел.: 095 153 3367 }} == Де зупинитись == === Нічліг === На острові Хортиця: * SPA готель «Пектораль» — тел. (061) 286-54-65; (099) 949-80-00, www.pectoral.in.ua * Готельно-ресторанний комплекс «Хортиця» — тел. (061) 286-53-85 * Санаторій-профілакторій «Запорізький трансформаторний завод» — тел. (061) 270-33-05 * Санаторій-профілакторій «Запоріжсталь» — тел. (061) 286-53-12; (бух.) 286-53-15 * Санаторій-профілакторій «Дніпроспецталь» — тел. (061) 286-53-96 В м. Запоріжжя: * Готель «Four Points by Sheraton» — тел. (050)-323-89-5 * Готель «Reikartz» — тел. (061) 228-44-90 * Готель «Україна» — тел. (061) 289-04-04 * Готель «Інтурист» — тел. (061) 223-0-500; (061) 223-0-564 == Застереження == Дотримуватись елементарних правил поведінки. == Куди далі == Найчастіше туристи далі планують мандрівку до [[Запоріжжя]], [[Дніпро|Дніпра]] чи [[Асканія-Нова|Асканії-Нової]]. {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Національний парк}} [[Категорія:Місця в Запоріжжі]] nnocvot2lu0gw52mewcurse6zn40shh 0 2177 34083 33881 2023-03-23T22:44:54Z Wieralee 1501 ([[c:GR|GR]]) [[c:COM:FR|File renamed]]: [[File:Карєр коси.jpg]] → [[File:Кар’єр с. Коси.jpg]] [[c:COM:FR#FR3|Criterion 3]] (obvious error) 34083 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Чернівецький район | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= | маршрут= | тип= <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Маршрут «Чернівецький район»''' проходить по [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == Чернівецький край належить до Придністровської височини, яка розділена каньйоноподібними долинами приток річки Дністер: Мурафи, Лозової, Мурашки, Бушанки. На річці Мурафа побудовано найбільше в районі водосховище. Мурафа вважається однією з найкрасивіших річок Придністров'я, наземна частина схожа на чарівну долину. Вода з шумом виривається серед каміння, утворюючи перекати, водоспади. Ці ділянки річки називають «Дзюбіно», «Попова кладка», «Мурафська Швейцарія». Стрімкий лівий беріг річки вкритий дубово-грабовими лісами, а правий степовими ділянками. Справжнім зібранням шедеврів вважається Гайдамацький Яр. Піскові скелі на березі річки Бушанки утворюють незвичайний ландшафт. Це геологічна та історична державна пам'ятка природи національного значення. За 2 км знаходиться знаменита Буша, історія якої описана М. Старицьким в творах «Буша» та «Облога Буші», тут можна побувати в музеї скульптур, що розміщений на значній території. Авторами є скульптори з усієї України. Серед них О. Альошкін, відомий скульптор, який проживає в селі Букатинка Чернівецького району. Село розташоване на території регіонального ландшафтного парку «Мурафа». Помірний клімат, річки, ліси, стародавні цілющі джерела роблять ці місця привабливими для туризму та відпочинку. == Підготуватись == Пішохідний похід не потребує особливого спорядження. Достатньо взяти намет, казанок, посуд та ін. == Як дістатись == === Від обласного центру м. Вінниця до автобусної станції смт. Чернівці, або до станції Могилів-Подільський. У Могилеві-Подільському можна зупинитись в готелях: Смарагд, готель === [[Файл:Кар’єр с. Коси.jpg|міні|222x222пкс|Голубі озера]] м. Могилів — Подільський, вул. Київська, 35 /1 +38 (04337) 6-80-94 '''Олимп, гостиница, Могилев-Подольский''' г. Могилев-Подольский, пер. 1-й Коцюбинского, 41 +38 (04337) 6-32-69 '''Турист, гостиница, Могилев-Подольский''' г. Могилев-Подольский, пл. Соборная, 3 +38 (04337) 6-76-65, 6-31-72, 2-16-70, 2-55-92 [[Файл:Джерело Гонтівка.jpg|міні|Цілюще джерело. ]] В смт. Чернівцях можна зняти кімнату або будинок. == Пересуваємось по маршруту == Найзручніший спосіб дістатись до Гайдамацького Яру це скористатися послугами таксі, стоянка якого знаходиться на площі біля автобусної станції смт. Чернівці тел.. 097-181-33-81; 96-121-48-52; Діставшись до села Гамулівка, пройшовши сто метрів на південний захід, ви попадаєте в Гайдамацький Яр. Якщо ви подорожуєте на авто, то краще починати подорож з села Буші Ямпільського району. Туристи, які люблять природу, тишу, чисте повітря, ваш шлях повинен пройти від населеного пункту Скалопіль до села Вила-Ярузькі. Це місце називають «Мурафською Швейцарією». Унікальність його полягає в тому, що тут збереглись рідкісні рослини, прояви граніту створили вздовж річки неповторні стіни, в народі це місце називають «Вилянською стіною». Різноманітний тваринний світ: косулі, олені, зайці, борсуки. Серед птахів поселяються: фазани, журавлі, сірі чаплі. На Скалопільське водосховище кожен рік прилітають лебеді, тут також можна порибалити. Найкращий спосіб дістатися до сіл Скалопіль, Коси, Вила-Ярузькі — це таксі. В цих селах можна винайняти кімнату, або будинок за помірну плату. Свіже повітря, віддаленість від великих центрів приваблює міських мешканців, які купують будинки в селах і приїздять на літній відпочинок. Туристи, які цікавляться історією періоду 1768 року (Коліївщина)можуть відвідати місце страти ватажка повстання І. Гонти. Їдучи по трасі обласного значення Могилів-Подільський — Вінниця проїзджаєм с. Гонтівка Чернівецького району, яке простяглося на берегах р. Лозова, поряд із школою стоїть пам'ятник І. Гонті. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} gih3943c5mqxheeim14st0uq1xjfa6b 0 2181 37359 33227 2025-05-13T00:05:07Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37359 wikitext text/x-wiki {{geo|48.4702777778|37.0822222222|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar|image=|caption=|city=Добропілля|citylocal=Донецька область|map=|arm=|population=30186 (01.01.2017)|callingcode=8(06277)|Статус міста=з 1953 року}} [[Файл:Dobropillya gerb.png|міні|239x239пкс]]'''Добропілля''' знаходиться в [[Донецька область|Донецькій області]]. == Зрозуміти == Історія міста бере свій початок у ХІХ ст, коли на лівому березі річки Бик з'явився хуторець Парасковіївка, який станом на 1859 р. налічував 44 жителі і належав поміщику Албанському. У 70-х рр. ХІХ ст. на території сучасного Добропілля почали знаходити кам'яне вугілля, пласти якого подекуди виходили на поверхню. У цей період розпочинається кустарний видобуток вугілля поміщиками Юр'євим, Роговським, Подольським, Розгоном, братами Єніними. Промисловий видобуток розпочинається у 1910 – 1912 рр. Російсько-Бельгійським товариством, що орендує землі у поміщиків. На сьогодні у місті функціонують дві шахти: "Добропільська" (у минулому - "Гігант") та "Алмазна". [[Файл:Терикон шахти "Добропільська".jpg|міні|239x239пкс]] == Як дістатись == [[Файл:Добропілля.jpg|міні|239x239пкс]] === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Зручно дістатися станцій "Краматорськ" або "Покровськ", звідки налагоджене автобусне сполучення із Добропіллям. === {{Автомобілем}} === Маршрут від м. Донецьк, Донецької обл. пролягає через траси T0515/Т0515 і М04. Відстань - 95,3 км. Відстань від м. Дніпро, Дніпропетровської обл. - 195 км (через '''[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82_E50 Е50]'''/М04) Дістатися від Краматорська до Добропілля можна через Т0514 (57 км) Від Покровська маршрут зручно будувати через T0515. Відстань - 27,6 км. === {{Автобусом}} === Тел. довідкової служби автовокзалу у '''м. Добропіллі''' (06277)28183 Автобусні рейси до Добропілля здійснюються '''з м. Краматорську''' Тел. довідкової служби автовокзалу: (06264) 51020 Адреса: бульвар Машинобудівників, 28, Краматорськ, Донецька область, 84300 '''Автовокзал м. Покровськ:''' адрес автовокзалу: вул. Дніпропетровська, 1 Телефон: 050-4770449 == Транспорт == Містом курсують три маршрути автобусу: 1А, 1Б, 2. Інтервал руху – 30 - 45 хв. Вартість проїзду 3 грн 50 коп. Розклад руху автобусів доступний за посиланням: '''[[:Файл:Графік руху автобусу 1А.jpg|1А]]''', [http://www.dobrepole.com.ua/stuff/transport/quot_marshrutki_quot_po_gorodu/grafik_dvizhenija_marshrutok_po_gorodu_dobropole_s_1_oktjabrja_2013_goda/30-1-0-5380 1Б, 2] == Що відвідати == - '''Міський парк (вул. Першотравнева)''' * Меморіал на честь радянських воїнів Південно-Західного фронту і воїнів-земляків * Меморіальна плита на алеї пам’яті О. Єрмакова * Скульптурна група при вході у парк -  '''Стела «Добропілля»''' '''-  [http://dobro-biblio.ucoz.ru/ Центральна міська бібліотека]''' 85000, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 121 (3 поверх) Графік роботи: Вт – Пт: 8.00 – 17.00 Сб, Нд: 8 – 16.00 Вихідний день - понеділок. Контактний телефон: (06277)2-84-49 Блог "Територія методиста" http://territorymetod.blogspot.com/ - '''[http://dobr-bib-fil1.ucoz.ua/ Бібліотека-філія № 1]''' Адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, просп. Шевченка, 17 телефон (06277) 2-44-70 Офіційний веб-сайт http://dobr-bib-fil1.ucoz.ua/ Графік роботи: Понеділок - п'ятниця: 8.00 - 17.00 Вихідний день: субота, неділя '''- [http://lib-kinder.ucoz.ru/ Бібліотека-філія № 5]{{Dead link|date=травня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' Адреса: м. Добропілля, вул. Першотравнева, 105 Телефон: (06277)2-85-39 Блог бібліотеки-філії: http://kinderllibrary.blogspot.com/ Вихідний день: неділя, понеділок '''- Центр культури та дозвілля''' == Чим зайнятись == * '''[http://territorymetod.blogspot.com/2017/07/blog-post.html Клуб шанувальників настільних ігор у Центральній міській бібліотеці]''' * м. Добропілля, вул. Першотравнева, 121 (3 поверх) Графік роботи: Вт – Пт: 8.00 – 17.00 Сб, Нд: 8 – 16.00 Вихідний день - понеділок. Контактний телефон: (06277)2-84-49 '''Спорткомлекс ім. Арутюнова''' Адреса: вул. Незалежності, 24 == Де поїсти == === Дешево === '''Кафе "Домашня кухня"''' Адреса: вул. Івана Франка, 27 Графік роботи: з 8.30 до 16.00. Вихідний - неділя. === Середні ціни === '''Кафе Територія смаку «My family»''' Адреса: мкн Сонячний, 13. Графік роботи: з 10.00 до 23.00 Контакти:  тел. +38 095 170 12 00 '''Арт-кафе «Тролейбус»''' Адреса: Проспект Перемоги, 37 Графік роботи: з 10.00 до 22.00 Контакти: <nowiki>https://www.facebook.com/arttrolleybus/</nowiki> '''Кафе «Пелікан»''' Адреса: вул. Банкова, 37 Графік роботи: з 11.00 до 23.00 Контакти:  тел. +38 098 071 26 81 == Де розважитись == [https://www.06277.com.ua/catalog/index/102497/gostinicno-razvlekatel-nyj-kompleks-luks-v-dobropo '''Готельно-розважальний комплекс "Lux"'''] Адреса: вул. Залізнична, 57 тел. +38(066)6971300 066-771-48-28 (06277) 2-83-21 '''[https://www.06277.com.ua/catalog/index/103985 Готельний комплекс "Алексія"]''' Адреса: вул. Комунальна, 3-а Телефон: +38(050)685-56-67 == Де зупинитись == === Дешево === '''Хостел''' Адреса: вул. Першотравнева, 59 === Середні ціни === [https://www.06277.com.ua/catalog/index/102497/gostinicno-razvlekatel-nyj-kompleks-luks-v-dobropo '''Готельно-розважальний комплекс "Lux"'''] Адреса: вул. Залізнична, 57 тел. [null +38(066)6971300] '''[https://www.06277.com.ua/catalog/index/103985 Готельний комплекс "Алексія"]''' Адреса: вул. Комунальна, 3-а Телефон: [null +38(050)685-56-67] === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Ukraina-Svyatogorsk-1.jpg|міні|239x239пкс|с. Святогірськ, Донецька обл.]] с. Святогірськ {{footer|ispartof=Донецька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Донецької області]] 1bfsypcezfh7zjyxhez46ifufcbvh2g 0 2182 20940 20471 2018-02-28T21:09:40Z Voll 30 20940 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Севілья | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Севілья''' знаходиться в [[Іспанія|Іспанії]]. == Зрозуміти == '''''Історія міста''''' Перші будівлі Севільї датують восьмим століттям до нашої ери. У той час тут жили тартесскіе народи. Тоді місто називали іспано. У стародавній Севільї розквітала торгівля з фінікійськими мореплавцями і грецькими купцями. У наступні століття Севілью хотіли зайняти римляни, фінікійці, вестготи і інші войовничі народи. В один час Севілья була землею римлян. Місто тоді назвали Іспаліс. В часі римського панування відзначається розквіт міського життя. На початку п'ятого століття Севілью атакували кровожерливі вандали. Вони не пощадили нічого і практично зруйнували все, що побудували римляни. Але незабаром вандали були вигнані з міста готами.У другій половині шостого століття один з синів Леовігільда ​​зробив спробу взяти владу Севільї в свої руки, але заколотники були розбиті. На початку восьмого століття Севілью зайняли араби. Вони принесли свою культуру і тут же поміняли назву Іспаліс на Ішбілію, що практично незабаром перейшло в сучасне звучання. Після того, як країна маврів розділилася на окремі князівства, Севілью зробили центром одного з них. У середньовіччі Севілья отримала найбільший розвиток у період правління короля Мутаміда. Однак в політичному плані Мутамід виявився недалекоглядним монархом. Щоб протистояти християнському світу він найняв воїнів з числа альморавідів, які в підсумку самі змістили короля.Альморавіди не змогли втримати владу на довгий час. Їх витіснили Альмохади, чий внесок у зовнішній вигляд міста зберігся і донині. '''''Туристичні місця Севилья''''' Сьогодні місто поділене на дві половини річкою Гвадалквівір. По лівому березі розташувалася історична частина Севільї. На правому березі рясніє район Триана, який вважається одним з найбільш чудових місць на іспанській землі. Саме в Тріані живуть найкращі в світі тореадори, тільки тут танцюють справжнє фламенко і тут найбільше люблять відпочивати моряки після довгих мандрів. В районі зібрано незліченну кількість всіляких ресторанів, які постійно заповнені приїжджими гостями Іспанії. Тут же поруч з Триану розташований район Лос-Ремідос, який знають всі любителі погуляти всю ніч безперервно. З настанням сутінків тут відкриваються бари та паби на будь-який смак.На північному сході міста знаходиться мусульманські квартали Ла-Макарена, а на північному заході туристи знайдуть типово християнські райони Сан-Вінсент і Санта-Клара.Найпопулярніші пам'ятки Севільї можна побачити на вулицях кварталів Санта-Крус. Тут погляду постають готичні собори, що є сусідами з арабськими мечетями і мінаретами. Мало хто може пройти повз краси палацу Алькасар, де колись правили монархи. В обов'язковому порядку туристи відвідують Золоту вежу, дивляться історична будівля Університету, де за легендами бувала сама Кармен. Район названий на честь площі, де стоїть великий хрест. Закохані парочки люблять зустрічатися в тіні апельсинових дерев на площі Доньі Ельвіри.Після довгих екскурсійних походів туристи можуть добре відпочити у площі Лос-Венераблес, де розташовано безліч невеликих кафе, від яких виходять божевільні аромати місцевої кухні. На півдні Севільї є парк Марії Луїзи, який вважається найкрасивішим парком в світі. '''''Севільська ярмарка''''' Севільська квітневий ярмарок (ісп. Feria de Abril) - щорічний ярмарок, що проводиться в Севільї. Зазвичай починається через два тижні після Страсного тижня або на Великодньому тижні. Ярмарок офіційно починається опівночі в понеділок і триває протягом 6 днів, закінчуючись в неділю. Проте, попередні приготування починаються ще в суботу, до початку. Кожен день фестиваль починається з параду возів і вершників, супроводжуваного жителями. До полудня вони підходять до арени на площі Пласа-де-Торос, де проходить корида.Під час свята, ярмаркову площу і берега Гвадалквівіра прикрашають всіляко декорованими наметами, званими касетас. Деякі з них належать шляхетних, інші клубам, торговим асоціаціям, політичним партіям або просто групам друзів. Починаючи приблизно з дев'ятої вечора до шести або семи годин ранку спочатку на вулиці, а потім в кожному з павільйонів можна спостерігати гуляють і танцюючих традиційну севільяну (рус.) Англ., Що насолоджуються хересом або Мансанільо (рус.) Англ. і тапас. [1] Популярністю користується також коктейль ребухіто.Перший ярмарок була проведена в 1847 році двома народилися в північній Іспанії радниками у вигляді, відмінному від сучасного. Тоді вона була базаром, де продавався худобу. Королева Ізабелла II підтримала їхню ідею, і 18 квітня 1847 року було проведено першу офіційна ярмарок на площі Прадо-де-Сан-Себастьян. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Іспанія|type=Місто}} 8hmgwd76owasz0b75q3m0fo1i0t4861 0 2187 28333 28273 2021-01-17T15:38:25Z Alina Voznaya 1497 Захистив «[[Білий Камінь]]»: частий вандалізм ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 15:38, 31 січня 2021 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 15:38, 31 січня 2021 (UTC))) 28273 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar|image=Bilyj Kamin (Zolochiw)-1.jpg|caption=Вигляд на село з півночі|city=Білий Камінь|citylocal=Золочівський район, Львівська область|map=|arm=Герб Білого Каменя.png|population=776|callingcode=+380 32265}} '''''Бі́лий Камі́нь''' — село в [[Україна|Україні]], яке розташоване на правому березі ріки Західний Буг в Золочівському районі, [[Львівська область|Львівської області]].'' == Зрозуміти == Вперше село згадується в документах з 1493 року і його першими жителями були гончарі. Приблизно в другій половині ХV століття графиня Тереза висилила в ліс сім’ї гончарів, щоб своєю роботою не задимлювали містечко. Воно в 1682 році одержало [[w:Магдебурзьке_право|магдебурзьке право]]. В роки Великої Вітчизняної війни в селі відбувалися запеклі бої, під час яких гітлерівцями воно було спалене. В 1943 році через село проходив партизанський загін [[w:Ковпак_Сидір_Артемович|С. Ковпака]]. Після війни село відбудовано. Село розташоване на рівнині, оточеній з північного сходу і сходу пагорбами Вороняків: [[w:Підлиська_гора_або_гора_Маркіяна_Шашкевича|Підлиською горою]], що має висоту 372 м, Святою Горою з максимальною висотою 365 м. Близько до південного сходу розташована [[w:Жулицька_гора,_гора_Сторожиха,_гора_Висока|Жулицька гора]] заввишки 360 м. Далі за нею на схід є гори Висока і Сторожиха. За переказами місцевих жителів, назва гори і села Білий Камінь пов’язана з тим, що тут є багато білого каменю – лопоки. На пологих схилах гори можна побачити брили білого каміння, що свідчить про давнє походження та багату історію цих чарівних місць [[w:Надбужжя|Надбужжя]]. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Електричка Львів - Тернопіль зупиняється на станції Золочів, опісля чого сідаємо на автобус, або ж Електричка Львів - Здолбунів зупиняється на станції Ожидів. === {{Автомобілем}} === Білий Камінь розташований за 9 км від траси Е40 Львів - Броди. Зі Львова: По вул. Б.Хмельницького і далі по київській трасі на Броди. Дорога хорошої якості. З траси поверніть вправо опісля вказівника "Білий Камінь". === {{Автобусом}} === Зі Львова можна дістатися з автостанції №2 сісти на маршрутку Львів - Броди. Або з автостанції №6 сісти на маршрутку Львів - Золочів, а потім Золочів - Білий Камінь. == Транспорт == У другій половині 1970-тих років, для покращення дорожної інфраструктури, між Білим Каменем та київською і тернопільською трасами збудовано сучасні автомобільні дороги, а в центрі села збудовано нову автобусну зупинку. Селом почали курсувати автобусні маршрути «Золочів — Олесько», «Золочів — Розваж», «Золочів — Львів» та «Золочів — Білий Камінь». Тепер через Білий Камінь курсують лише два автобусних маршрути: «Золочів-Олесько» та «Золочів-Гавареччина», які відправлялися від автостанції «Золочів-1» (вул. Ст. Бандери), при чому останній іноді не доїжджає до Гавареччини (брак пасажирів), а має свою кінцеву зупинку на автобусній зупинці у Білому Камені. == Що відвідати == === Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії === [[Файл:2.Білий Камінь (Костел Успіння Богородиці.jpg|міні|323x323пкс|'''Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії''']] Мурований костел у Білому Камені споруджено коштом його власників родини Вишневецьких 1613 року, а парафія тут постала 1615 року. Поруч з костелом був замок, він був завдовжки — 58 м, а завширшки — 54 м, тобто мав форму квадрату. . В ХІХ сторіччі замок позбавили обороноздатності, розібравши частину мурів. Рештки будівель замку вигоріли 1848 року. В роки ІІ світової війни костел був дуже пошкоджений. Після війни костел було закрито, а поляки виїхали захопивши з собою найцінніші речі. Скульптури та інші мистецькі твори опинилися у Львівських музеях: картинні галереї, історичному музеї. Величезний орган, який неможливо було вивезти і він залишився в костелі, було знищено більшовиками. У 1963 році костел Успення Діви Марії  в Білому Камені став пам’яткою архітектури, отримавши охоронний № 430. Так пам’ятку архітектури було пристосовано до філіалу Львівської картинної галереї. Виставочний зал тут було відкрито у кінці грудня 1882 року. Проте у червні 1996 року виставочний зал було закрито. Будівля ніяк не використовується і поволі нищиться.  Проте старовинний костел разом з ажурною арочною огорожею і далі залишається яскравим твором ,  в якому переплелися риси архітектури ренесансу і бароко. [[Файл:Bilyj Kamin (Zolochiw)-6.jpg|ліворуч|міні|427x427пкс|'''Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії''']] === Церква Святої Трійці === Окрасою села білокамінці вважають храм Святої Трійці, збудований 1903 року, який затишно примостився в тіні розлогих крон. Біля церкви була зведена дзвіниця. Вона була з дубового дерева, довкола оббита дошками, верх мала округлий, оббитий латами. На її зведення було витрачено 125 злотих. Щодо церковного життя, то не лише літургія, а й навіть вечірня Служба Божа правилася кожної неділі, тому й відвідування храму парафіянами було дуже частим. Напротязі цілого травня співали маївку — параклис. 19 червня 2000 р. у Білому Камені відбулося урочисте святкування 100-літнього ювілею Троїцької церкви. [[Файл:Церква Святої Трійці.jpg|ліворуч|міні|325x325пкс|'''Церква Святої Трійці''']] [[Файл:Монастир на Святій Горі.jpg|міні|'''Свята Гора''']] === Свята гора === 6 вересня 1948 року сталося чудесне об’явлення Божої Матері. Четверо пастушків зранку цього дня побачили полум’я,  а в ньому  постать Діви у довгих білих шатах. Ця постать з’явилася у лісі недалеко від гроту. Потім люди збирали пожовкле кленове листя на якому було видно, наче на образку цю саму постать. Починаючи з наступного року після чуда, аж до 80-х років атеїстична влада нищила і капличку і джерело. Але жителі навколишніх сіл все наново поправляли. На початку 90-х років тут збудовано дерев’яну капличку. Джерельна вода зі Святої гори допомогла не одним хворим, про що є усні й письмові свідчення. === Капличка на Шну́рах === За селом, з лівого боку при шляху на цвинтар, містилася місцева торговиця із загоном для худоби. Саме торговці худобою, із вдячності за свою працю, збудували тут капличку, освячену в ім'я Пресвятої Діви Марії. Капличка витримала найгірші воєнні та атеїстичні часи, і лише у часи перебудови, коли у СРСР на державному рівні готувалися до величних святкувань, присвячених 1000-літтю Хрещення Русі, в Білому Камені було вчинено акт вандалізму — зруйновано придорожню каплицю. Проте незабаром особи, які зруйнували каплицю, усвідомивши свою провину, наново відбудували її на старому місці. === Старий цвинтар на Шну́рах (не діючий) === Закинутий польсько-український цвинтар, який використовувався за призначенням до 1960-их років. Дотепер збереглися декілька старовинних поховань, датованих 1830-1850роками. Надмогильні пам'ятники (кам'яні хрести) у край поганому стані. Декілька пізніших поховань були перенесені у 1980-их роках на основний цвинтар, що знаходиться неподалік, а сама територія колишнього цвинтару вже понад сорок років використовується, як пасовисько. У другій половині 1990-их років на території цвинтару планувалося побудувати пам'ятник «Борцям за волю України». На ділянці, огороджену невеличким дерев'яним парканом, було встановлено символічний камінь з табличкою, яка сповіщає: «Тут буде встановлено пам'ятник борцям за волю України». Вже пройшло понад двадцять років, надпис стерся, паркан завалився, ділянка поросла травою, а будівництво так і не розпочалося. === Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні. === Урочисто відкритий 8 травня 1983 року, як пам'ятник «воїнам-переможцям у Великій Вітчизняній війні» на майдані перед костелом. Автори монументу — скульптор Л. Біганич, архітектор І. Олійник. == Де поїсти == * Кафе "У Конашевича" == Де навчатись == У селі працює одна школа — Білокамінський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад I—III ступенів — дошкільний навчальний заклад» на 600 учнівських місць. Також відкрито дошкільний підрозділ навчально-виховного комплексу. Всі культурні заходи проходять в сільському Будинку культури. == Як вирішувати проблеми == Для вирішення проблем необхідно звернутись до голови сільської ради або до мешканців селища. Адреса ради: 80710, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Білий Камінь, тел. 5-86-18 == Куди далі == * [[w:Підлиська_гора_або_гора_Маркіяна_Шашкевича|Підлиська гора]] * [[w:Музей_Маркіяна_Шашкевича_(Підлисся)|Музей Маркіяна Шашкевича]] * {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} j1fnblk5yluh0m3yvdzb3xnk3d707h4 0 2188 33222 25031 2022-08-24T01:32:40Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Луганської області]] з допомогою HotCat 33222 wikitext text/x-wiki {{geo|48.9169444444|38.4305555556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Лисичанськ''' знаходиться в [[Луганська область|Луганській області]]. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст Донбасу, великий промисловий центр. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Станція "Лисичанськ" | alt= | url= | wikipedia=Лисичанськ (станція) | email= | address= | lat=48.915505 | long=38.452492 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-26 | content=У місті чотири залізничних станції, проте ця є головною. Після початку бойових дій на Сході України є кінцевою станцією для багатьох потягів, зокрема з Ужгорода, Хмельницького та Харкова, що сполучають Лисичанськ з багатьма містами України. Влітку планується запуск потяга до Одеси. }} * {{listing |type=go | name=Станція "Переїзна" | alt= | url= | wikipedia=Переїзна (станція) | email= | address= | lat=48.895492 | long=38.478380 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-26 | content=Станція підійде для тих мандрівників, які бажають відвідати содовий завод та бельгійські будинки. На станції зупиняються приміські дизель-поїзди, що слідують за маршрутом Сватове - Попасна. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Краєзнавчий музей | alt= | url= | wikipedia=Лисичанський міський краєзнавчий музей | email= | address=пр. Перемоги, 94 | lat=48.915026 | long=38.417087 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Безкоштовний, вітаються благодійні внески | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-26 | content=Містить багато цікавих експонатів, присвячених історії краю. Працівники музею з радістю проведуть вам екскурсію, де розкажуть про історію краю в різні періоди та нададуть інформацію про експонати. }} * {{see | name=Меморіальний музей В. М. Сосюри | alt= | url= | wikipedia=Меморіальний музей В. М. Сосюри | email= | address=вул. Героїв Сталінграду, 1 | lat=48.868372 | long=38.430492 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-26 | content= }} * {{see | name=Бельгійські будинки та колишній содовий завод | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.890737 | long=38.472683 | directions=Їхати дизель-поїздом до ст. Переїзна, або маршруткою № 109. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-26 | content=Ознайомлення з бельгійською спадщиною Лисичанська. Вражають колоритні будинки. На жаль деякі з них у занедбаному стані. Можна зайти всередину, але слід бути обережним, так як всередині багато битого скла та інших будматеріалів, а також небезпечних місць у вигляді провалів. Поруч невелика церква блаженої Мотрони. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == * Сувенірні магніти (можна купити у приміщенні краєзнавчого музею) * Смачне пиво від Лисичанського пивзаводу. == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Любимый | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Сковороди, 115 | lat=48.916408 | long=38.420219 | directions= | phone=+380645175646 | tollfree= | fax= | hours=до 23:30 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-27 | content=Недорогий заклад з цікавим інтер'єром. Із мінусів - прохолодно взимку. }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Сєвєродонецьк]] {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Луганської області]] 81a8fh49bra5i156yxyf5oopl2ag09x 0 2189 21367 20531 2018-03-14T18:19:30Z RLuts 5 21367 wikitext text/x-wiki {{geo|43.0016|41.0142|map=city|zoom=15}} {{pagebanner}} {{citybar | image=2014 Suchum, Widok na Prospekt Leona.jpg | caption= | city=Сухумі | citylocal=(Абх.) Аҟәа | arm= Gerb Sukhum.png | map= | population= 120 000 чоловік | callingcode= +7 840 23 }} '''Сухумі''' — столиця і найбільше місто [[Абхазія|Абхазії]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Літаком можна долетіти до [[Адлер]]а, а далі скористатися наземним транспортом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Абхазія|type=Місто}} 9gshsvqc7r0upkhwrta69opao4w2oai 0 2196 33296 23359 2022-08-24T01:57:48Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] з допомогою HotCat 33296 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar|image=|caption=|city=Олександрівка (Кіровоградська область)|citylocal=|map=|arm=|population=8592 (01.11.2017 р.)|callingcode=+380-05242}} '''Олександрівка (Кіровоградська область)''' знаходиться в [[Кіровоградська область|Кіровоградській області]]. == Зрозуміти == Олександрівка - селище міського типу, районний центр Олександрівського району Кіровоградської області. Олександрівка є північними воротами Кіровоградської області, бо розташована на автомагістралі [[Київ]] - [[Знам'янка]] та залізничній магістралі [[Київ]] - [[Дніпро]] - [[Донецьк]]. В Олександрівці розташована залізнична станція Фундукліївка, названа на честь київського цивільного губернатора, археолога, статистика, доброчинця Івана Фундуклія, якому належала частина земель сучасного селища. На будинку залізничного вокзалу встановлено єдину в Україні меморіальну дошку на честь Івана Фундуклія. Через Олександрівку протікає річка Тясмин - притока Дніпра. Поблизу селища - мальовничий сосновий Георгіївський гай. Тож є зручні місця для відпочинку на природі. Олександрівка розташована в центрі Бовтиської западини метеоритного кратера), що утворилась в результаті падіння Бовтиського метеориту 65 мільйонів років тому. Ця катастрофа, разом з іншими, призвела до загибелі динозаврів на землі. Селище Олександрівка виникло на початку XVII століття. Містечком стала у 1785 році. З Олександрівкою пов'язані життя і діяльність польського письменника української школи Міхала Грабовського, в гості до якого приїздили Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш. Саме в Олександрівці Пантелеймон Куліш розпочав роботу над першим українським історичним романом "Чорна рада". Про це розповідають меморіальні дошки, що їх можна оглянути. В Олександрівці народився перший авіатор-українець, перша жертва вітчизняної авіації, автор проекту першого у світі авіаносця, український громадський діяч, один із засновників РУПу (Революційної української партії) - першої політичної партії в Наддніпрянській Україні - Левко Мацієвич. У селищі зберігся будинок, де він народився. Тут створено його кімнату-музей - філію Олександрівського районного краєзнавчого музею. На будинку встановлено меморіальну дошку на честь Левка Мацієвича, а в центрі селища відкрито пам'ятник видатному українцеві. У XIX - у першій половині XX століття у містечку мешкала значна кількість євреїв. Поблизу селища є місце масового розстрілу єврейського населення, де встановлений пам'ятний знак. Про цікаве й неповторне минуле і сучасне краю можна дізнатись в Олександрівському районному краєзнавчому музеї - одному з найбільших на Кіровоградщині, де є природничий та художній відділи, експозиційний розділ про уродженця села Підлісного Олександрівського району, Героя України, видатного українського хорового диригента Анатолія Авдієвського. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі до Олександрівки аеропорти розташовані у Києві ("Жуляни", "Бориспіль"). === {{Потягом}} === Добратись до Олександрівки (станція Фундукліївка) можна пасажирськими потягами [[Дніпро]] - [[Трускавець]], [[Київ]] - [[Миколаїв]], Ковель - Новоолексіївка, [[Львів]] - [[Херсон]], [[Львів]] - [[Маріуполь]], [[Миколаїв]] - [[Москва]], приміськими поїздами [[Знам'янка]] - Цвіткове, [[Знам'янка]] - станція ім. Т. Г. Шевченка. Тел. для довідок - 05242-3-29-56. === {{Автомобілем}} === До Олександрівки можна доїхати автошляхом національного значення Н 01 ([[Київ]] - [[Знам'янка]]). Відстань від столиці України - 250 км. В Олександрівку веде автошлях національного значення Н 14 (Олександрівка - [[Кропивницький]] - [[Миколаїв]]). Відстань до обласного центру Кропивницький - 54 км. === {{Автобусом}} === В Олександрівці розташований автовокзал (тел. для довідок 05242-3-20-51), куди прибувають автобуси на [[Київ]], [[Кропивницький]], [[Черкаси]], [[Миколаїв]], [[Херсон]], [[Кривий Ріг]]. Автовокзал працює з 5-ї до 18-ї години. === {{Кораблем}} === Найближчий морський порт - [[Одеса]], річковий порт - [[Київ]]. == Транспорт == В Олександрівці працюють приватні перевізники на таксі. Стоянки таксі - біля залізничного вокзалу станції Фундукліївка, в центрі селища - біля районного Будинку культури. Міських автобусів немає. == Що відвідати == * Олександрівський районний краєзнавчий музей (працює кожного дня, крім суботи й неділі з 8-ї до 17-ї години, тел. 05242-3-27-39). * Кімната-музей Левка Мацієвича (працює за попередніми замовленнями в Олександрівському районному краєзнавчому музеї) у будинку, де він народився. * Пам'ятник Левку Мацієвичу. * Єдиний в Україні пам'ятник - Першій Вчительці. * Пам'ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років. * Меморіальні дошки на честь Івана Фундуклія, Левка Мацієвича, Пантелеймона Куліша, Міхала Грабовського. * Пам'ятний знак на честь жертв нацистського терору у роки Другої світової війни. * Свято-Успенська церква. * Пляж на березі річки Тясмин. * Сосновий Георгіївський гай. == Чим зайнятись == == Що купувати == Сувеніри можна придбати на місцевому ринку та в Олександрівському районному краєзнавчому музеї. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * Кафе "Голубий Дунай". * Ресторан "Фенікс". * Кафе "Парадіз". * Кафе-бар "Патріот". === Дорого === == Де розважитись == * Центральний стадіон імені Миколи Шишки (проводяться футбольні матчі, легкоатлетичні змагання, театралізовані свята і концерти, є тренажери). * Олександрівський районний будинок культури (проводяться концерти і свята за участю самодіяльних та професійних артистів). * Ресторан "Фенікс", є більярдні столи. == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === Ресторан-кафе, мотель "Гостинний двір" (на кордоні [[Черкаська область|Черкаськ]]<nowiki/>ої і [[Кропивницький|Кіровоград]]<nowiki/>ської областей, 241 км автомагістралі "[[Київ]] - [[Знам'янка]]"). Тел. для довідок 097-000-77-77. === Дорого === == Де навчатись == В Олександрівці працює підрозділ Маловисківського ПТУ № 16, де готують механізаторів та кухарів. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Обміняти валюту можна у пунктах обміну Ощадбанку, Райфайзен Банк Аваль, [https://privatbank.ua ПриватБанку]. == Зв'язок == В Олександрівці працює кілька операторів мобільного зв'язку ("Київстар", "Водафон Україна" та інші), є відділення поштового зв'язку та електрозв'язку. == Куди далі == [[Холодний Яр]], [[Чигирин]], [[Суботів]], Кам'янка Черкаської області, [[Кропивницький]]. В Олександрівському районі можна відвідати село Розумівка, де поховані отаман Чорний Ворон (Микола Скляр) і триста його козаків та російський генерал Микола Раєвський (є Історико-архітектурний заповідник родини Раєвських та Народний музей історії села Розумівка), село Бірки, пов'язане з іменем гетьмана Богдана Хмельницького, село Підлісне - батьківщину українського театрального діяча Гната Юри та українського хорового диригента Анатолія Авдієвського (є Музей історії села Підлісне). {{footer|ispartof=Кіровоградська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] konubos4v908dxf0tfdr9o71co1c2no 0 2198 37662 21326 2025-05-28T14:52:07Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37662 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Гущинці | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Гущинці''' розташоване у південно-західній частині Калинівського району, що на Вінниччині. == Зрозуміти == Село входить до Іванівської сільської ради. Займає триторію майже 6185 га. Населення близько 2570 чол. == Як дістатись == === {{Потягом}} === * За 5 км знаходиться залізнична станція "Холоневська" * За 10 км знаходиться залізнична станція "Калинівка 2" === {{Автомобілем}} === * Село знаходиться за 15 км від автомагістралі Е 583 (М-21) === {{Автобусом}} === * Щодня із Вінниці(АС 1) курсують рейсові автобуси ( чотири рази на день) * Щодня із Вінниці(АС 2) курсують рейсові автобуси ( три рази на день) == Транспорт == == Що відвідати == * Палац княгині Абамелікової Ще на початку 19 ст. на теренах села Гущинці, що на Калинівщині Вінницької області був зведений палац княгині Любові Абамелікової,яка жила в Парижі та в Петербурзі. Власності княгині належало ¾ орних земель тодішньої території села, половина з яких була орендована. Сам палац розташований у центрі села. «Будівля була одноповерховою, дах вкритий соломою. Вже через десяток років був добудований другий поверх будівлі. Та й статки її були такі, що княгиня могла б дозволити собі купівлю не одного хутора,» - кажуть селяни. Обслуговуючий персонал був чималий: керуючий, садівники, конюхи, псарі, гувернантки. Біля палацу були розташовані парк, сад, алеї, клумби… На княжій території були зведені церква, млин, школа та лікарня. Через 2 роки територія лікарні була подарована кучерові княгині. З часом той наділ назвали «Кучері».У період революції розлючені та збіднілі селяни розгромили палац, храм та лікарню.Як стало відомо вже 1943р., княгиня  виїхала до Польщі, де згодом оселилась. * Свято-Успенський храм На пагорбі Бугу, 1737р., був споруджений дерев'яний храм. Простоявши до 1900р., був зруйнований, а деревина-продана. Згодом на цьому місті княгиня Абамелікова за свій кошт звела новий храм за проектом Освальда в давньоруському стилі. В часи ВВВ церкву зруйнували та розікрали коштовні матеріали. Та лише після 1990р. у храмі відновились богослужіння. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == * У мікрорайоні "Кучері" розташований Готельно-ресторанний комплекс "Білий Камінь" == Де навчатись == * Гущинецька ЗШ І-ІІІ ст. * Державний навчальний заклад "Гущинецьке ВПУ" * Гущинецький ДНЗ == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * Поштовий інддекс - 22434 * Телефонний код - 04333 == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} o9b8fj6ts8ylr16t4yu4ifwwk1ozryp 0 2200 37661 34185 2025-05-28T14:47:00Z Assyrian Human 6497 Фотографію вилучив, тому що на центрі уваги у зображенні — пара людей (див. [[Вікімандри:Зображення#Принципи_ілюстрування_статей]]) 37661 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Гродненська область | regionlocal= Гродзенская вобласць | arm = | armwidth=200px | location =Hrodna Voblast in Belarus.svg | website =http://tourgrodno.by/ | image=Царква Святога Архангела Міхаіла, Сынкавічы, Беларус, 2013.jpg | caption = }} '''Гродненська область''' розташована у [[Білорусь|Білорусі]]. == Регіони == == Міста == * [[Гродно]] * [[Березовка]] * [[Вовковиськ]] * [[Дятлово]] * [[Ів'є]] * [[Ліда]] * [[Мости]] * [[Новогрудок]] * [[Ошмяни]] * [[Свіслоч]] * [[Скідель]] * [[Слонім]] * [[Сморгонь]] * [[Щучин]] == Інші місця == == Зрозуміти == Область утворена 20 вересня 1944 року. Населення складає 1 123 500 чоловік. Площа області 25 000 км². Всього в області 17 районів, обласний центр - Гродно. Телефонні коди: +375-152. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == '''''Архітектура м. Гродно''''' [[Файл:Гродненский Свято-Покровский Кафедральный собор Пресвятої богородиці.jpg|міні|Гродненский Свято-Покровський Кафедральний собор Пресвятої Богородиці|314x314пкс|без]] Збудований з камня у 1904-1905 роках по проекту архітектора М.М. Прозорова, собор був збудований в пам"ять про офіцерів 26-ї артилерійської бригади, загиблих під час російсько - японської війни. Керівництво будівництвом було покладено на гродненського військового інженера Івана Савельєва. При церкві вирішили відкрити музей і невеликий меморіал. Збудована церква отримала назву Кафедральний Свято - Покровський собор. 30 вересня 1907 храм був посвячений. Через деякий час був проведений хресний хід. Для підняття патріотичного духу Гродненський церковно - архіологічний комітет зібрав іконостаси і ікони, які надихали і підтримували дух солдат проти боротьби з ворогами. 14 жовтня 2010 року біля собору було урочисто відкрито бронзову скульптуру Божої Матері, автором якої є скульптор Володимир Пантелеєв. Із 16 червня 2015 року настоятелем Свято - Покровського кафедрального собора є протоірей Георгій Рой. '''''Гродненський обласний драматичний театр''''' Заснований у вересні 1947 року на основі трупи Бобруйського обласного драматичного театра, який в той час був переведений у місто Гродно. Головним режисером став Н. Ковязін. Відкрився 20 жовтня 1947 року спектаклем А.Н. Островського "Правда добре, а щастя краще". Спочатку спектаклі проходили в будівлі театра гродненського старости А. Тизенгаузера, побудованого в 1780 роки . В 1859 будівля була збільшена за рахунок добудов, в 1940 збудований 3 поверх, в 1975 проведена реконструкція збільшена сценічна коробка. == Чим зайнятись == '''''Природо-охоронна зона с.Саннікі''''' Озеро знаходиться між селами Біляни та Саннікі Гродненського району, Гродненської області, Республіки Білорусія. Купатися в цьому озері заборонено.Воно розташоване біля лісу. На березі облаштована зона відпочинку для туристів.Подалі від людського ока проживають дві пари лебедів. Під час свого відпочинку лебеді випливають із власних схованок і туристи можуть пригостити їх хлібом. <gallery heights="200px"> Файл:Озеро с. Саннікі, Гродненська область, Білорусія.jpg Файл:Родина на прогулянці.jpg Файл:Лебеді .jpg </gallery> == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Біловезька пуща]] {{footer|ispartof=Білорусь|type=Регіон}} [[Категорія:Області Білорусі]] d8n7bfjg9ikzpqlv33qpb72d9uobvel 0 2201 34354 33753 2023-07-03T00:49:00Z 2600:1700:2420:1F50:DA12:11CB:DC31:D29E 34354 wikitext text/x-wiki {{geo|46.426944|30.678056|zoom=15}} {{pagebanner}} {| border="1" cellpadding="5" cellspacing="0" align="right" |+'''Міжнародний аеропорт «Одеса»''' |- | align="center" width="250px" | [[Файл:Approaching Odessa airport. September 2007. - panoramio.jpg|200px|Аеропорт з висоти]]<br/>Аеропорт з висоти |- | align="center"|{{IATA|ODS}} [[w:ICAO|ICAO]]: '''UKOO''' |- | align="left"| Офіційний сайт&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;[http://www.odessa.aero/ www.odessa.aero] |} '''Міжнародний аеропорт Одеса''' знаходиться в південно-західній частині [[Одеса|Одеси]]. == Зрозуміти == [[File:Новый терминал аэропорта Одесса.jpg|thumb|Новий термінал]] [[File:Odessaaeroport.jpg|thumb|Старий термінал]] Є один з найбільших аеропортів України за пасажиропотоком і обслуговує південь [[Україна|України]], що примикає до Чорного моря. Перша будівля аеропорту (старий термінал) збудована в 1961 році. У 1982 споруджений вантажний термінал, з 2017 року працює новий термінал, в якому обслуговуються прилітаючі рейси. Послуги: * {{listing| type=other | name=Пакування багажу | alt= | url=http://www.odessa.aero/uk/packing | email= | address=1 поверх | lat= | long= | directions=центральномий зал очікування біля головного входу | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=90₴ | lastedit=2018-02-28 | content= }} ===Інфраструктура === * {{listing | name=VIP-Зал | type=other | url= | email=odessavip@gmail.com | address= |lat=46.44033 | long=30.67787 | directions= | phone=+38 0482 39 35 82 | tollfree= | fax=+38 0482 37 25 71 | hours= | price= | lastedit=2018-02-28 | content=Окрема будівля біля старого терміналу. }} ;Старий термінал * {{listing| type=other | name=Камера схову | alt= | url=http://www.odessa.aero/uk/voult | email= | address=1 поверх | lat=46.44076 | long=30.67713 | directions=біля залу прильоту міжнародних рейсів | phone=+ 38 0482 39 33 16 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price= 125₴/день | lastedit=2018-02-28 | content= }} * {{listing | type=other | name=Медичний пункт | alt= | url= | email= | address=1 поверх | lat=46.44067 | long=30.67720 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-28 | content= }} * {{listing | type=other | name=Бізнес-зал | alt= | url=| email= | address=1 поверх | lat=46.44024 | long=30.67640 | directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-16 | content=}} == Авіарейси == * {{listing |type=other | name=Старий термінал | alt= | url= | email= | address= | lat=46.44051 | long=30.67679 | directions= | phone=+38 (0482) 39-30-25, 974 (з мобiльного) | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-28 | content=Тут здійснюються усі вильоти. }} * {{listing |type=other | name=Новий термінал | alt= | url= | email= | address= | lat=46.44236 | long=30.67492| directions= | phone=+38 (0482) 39-30-25, 974 (з мобiльного) | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-28 | content=Тут приймають прильоти. }} {{hidden begin |title = <h3>'''Список компаній та напрямів пасажирських перевезень'''</h3> |titlestyle = background:light blue; text-align:center; }} {| class="wikitable sortable" |- ! Авіакомпанія !! Напрями |- |airBaltic || Рига |- |Austrian Airlines || Відень |- |Azur Air Ukraine || Сезонний чартер: Анталія, Шарм-ель-Шейх |- |Belavia || Мінськ |- |Bravo Airways || Сезонний чартер: Даламан, Шарм-ель-Шейх |- |Bulgaria Air || Сезонний: Софія |- |DART Ukrainian Airlines || Сезонний чартер: Тиват |- |Ellinair || Сезонний: Салоніки |- |flydubai || Дубай |- |FlyOne || Кишинів |- |LOT Polish Airlines || Варшава-Шопен |- |Motor Sich Airlines || Київ—Жуляни |- |Nordica оператор LOT Polish Airlines || Сезонний: Таллінн |- |Pegasus Airlines || Анкара |- |Sun d'Or оператор El Al || Тель-Авів |- |Turkish Airlines || Стамбул-Ататюрк |- |Ukraine International Airlines || Стамбул-Ататюрк, Київ—Бориспіль, Тель-Авів Сезонні: Баку, Кутаїсі, Вільнюс, Єреван Сезонний чартер: Анталія, Шарм-ель-Шейх |- |Windrose Airlines || Сезонний чартер: Анталія, Шарм-ель-Шейх, Тиват |- |Yanair || Сезонний: Батумі, Тбілісі, Тель-Авів |} {{hidden end}} == Як дістатись == Так як аеропорт знаходиться в межах міста, див. [[Одеса#Як дістатись|як дістатись Одеси]]. ===Громадським транспортом=== * {{listing |type=go | name=Тролейбус № 14 | alt= пл. Привокзальна – Аеропорт | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/odesa/routes/33 | email= | address= | lat= | long= | directions=від залізничного вокзалу | hours=Щодня 05:26-20:18 кожні 15-17 хв| price=3₴ | lastedit=2018-02-28 | content= }} Маршрутки їздять через залізничний вокзал і автостанцію "Привоз". * {{listing|type=go | name=Маршрутне таксі № 117 | altвул. Академіка Воробйова - Аеропорт | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/odesa/routes/62 | hours=Щоденно 06:00 - 21:00 кожні 4-5 хв | price=7₴ | lastedit=2018-02-28 | content= }} * {{listing|type=go | name=Маршрутне таксі № 129 | alt=Ринок "Привоз" - Аеропорт | url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/odesa/routes/70 | wikipedia= | email= | hours=Щоденно 07:00 - 19:00 кожні 30 хв | price=7₴ | lastedit=2018-02-28 | content= }} == Транспорт == Є автостоянка 1 і 2. Перша знаходиться між новим терміналом і старим (ліворуч, якщо стояти до старого терміналу спиною). Перші 15 хвилин безкоштовні, далі— 20₴/година, доба - 480₴. Друга стоянка знаходиться праворуч, якщо стояти до старого терміналу спиною. Перша година безкоштовна, вартість другої години - 40₴, далі 20₴/година. За добу - 120₴/доба. == Що купувати == На території аеропорту є магазини безмитної торгівлі (DutyFree). == Де поїсти == На першому поверсі старого терміналу розміщені 2 кафе, на другому -одне. * {{eat | name=Хижина | alt= | url=http://hijina.com.ua | email= | address= | lat= | long= | directions= Навпроти нового терміналу | phone=+38 (0482) 393 310 | facebook=https://www.facebook.com/pg/hijina.odess | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-28 | content= }} == Де зупинитись == == Зв'язок == == Застереження == {{footer|ispartof=Одеса}} [[Категорія:Аеропорти України]] 0r0kuoyup4o1t8hfl9sdb93f3be5in3 0 2202 36848 34781 2025-03-27T01:28:36Z Mitte27 418 36848 wikitext text/x-wiki [[Файл:Герб Покровська.jpg|міні|319x319px|Герб Покровська]] [[Файл:Pokrovsk prapor.png|міні|319х319пкс|Прапор Покровська]] [[Файл:Місто Покровськ.jpg|міні|В'їзд в Покровськ зі сторони [[Донецьк]]а|2000x200пкс]] {{pagebanner}} '''Покро́вськ''' (1875–1934&nbsp;— пристанційне селище ''Гришине'', у 1934–1938&nbsp;— ''Постишеве'', у 1938—1962&nbsp;— ''Красноармійське'', у 1962—2016&nbsp;— ''Красноармійськ'')&nbsp;— місто в [[Україна|Україні]], адміністративний центр Покровської міської громади й Покровського району [[Донецька область|Донецької області]]. Населення&nbsp;— 63 тис. осіб. == Зрозуміти == '''Покровськ''' - місто на Сході України, адміністративний центр однойменного району. Населення - 63 тис. осіб. Місто є залізничним та дорожнім вузлом у західній частині Донецької області, тому його називають "західними воротами Донбасу". [[Файл:Братська могила радянських воїнів та підпільників.jpg|міні|2000x200пкс|Братська могила радянських воїнів та підпільників]] Історія міста Покровська розпочинається з рішення Міністерства шляхів сполучення Російської імперії придбати у Гришинської общини Бахмутського повіту Катеринославської губернії ділянку землі для будівництва залізничної дороги. Утворена станція отримала назву Гришине. Було це у 1875 році, саме ця дата і вважається датою заснування міста. У 1934 році селище було перейменовано у Постишево. 13 березня 1938 року він отримав статус міста та нову назву Красноармійське. В роки Другої Світової війни місто було окуповано нацистськими загарбниками. Багато місцевого населення було розстріляно, взято в полон, вислано в Германію для примусових робіт. Після визволення від окупантів, місто на 80% було зруйновано. Відбудова міста відбувалася значними темпами. Відновлювалися старі, відкривалися нові заводи і фабрики. 3 січня 1963 року розпочався новий етап в історії міста - воно стало містом обласного підпорядкування та отримало нову назву - Красноармійськ. На початку 1970-х років були побудовані молокозавод, м'ясокомбінат, почалося спорудження шахти «Красноармійська-Західна № 1». Проведено технічне переобладнання залізничного вузла. Постановою Верховної Ради України №1353-VIII від 12 травня 2016 року "Про перейменування деяких населених пунктів" місто отримало сьогоднішню назву Покровськ. За свою історію місто все більше й більше нагадує невеличке європейське містечко. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт знаходиться у місті [[Дніпро]]. Раніше діяв Аеропорт у місті [[Донецьк]] === {{Потягом}} === [[Файл:Станція Красноармійськ (Покровськ), 2013 рік, вид на Добропілля, Авдіївку і Рою.jpg|міні|Станція Покровськ|308x308пкс]] [[Файл:Місце революційних подій 1905 року.jpg|альт=Привокзальна площа|міні|Привокзальна площа|305x305пкс]]На території міста знаходиться залізничний вокзал - одна з перших споруд в місті. Будівля вокзалу була збудована 1883 році. З часом до будівлі було добудовано два крила, декілька разів змінювалося оздоблення фасаду будівлі. Сьогодні вокзал має сучасний вигляд, але все одно залишається однією з найстаріших будівель міста. Розташована на перетині ліній Дніпро — Ясинувата та Лозова — Рутченкове. '''Пасажирське сполучення''' станом на 2017 рік {| class="wikitable" !№ потягу !Маршрут слідування !Прибуття !Стоянка !Відправлення !Періодичність курсування |- !734Л Інтерсіті+ !Київ — Покровськ !01:43 !— ! !цілий рік щоденно |- !734Ш Інтерсіті+ !Покровськ — Київ !— !04:41 !12:50 !цілий рік щоденно |- !826 !Дніпро — Покровськ !12:45 !— !— !з 27/03/2016 щоденно, крім середи |- !825 !Покровськ — Дніпро !— !14:32 !17:20 !з 27/03/2016 щоденно, крім середи |} '''Приміське сполучення''' станом на 2017 рік {| class="wikitable" !№ потягу !Маршрут слідування !Прибуття !Стоянка !Відправлення !Прибуття на кінцеву зупинку |- !6158 !Чаплине — Авдіївка !04:55 !1 !04:56 !06:01 |- !6160 !Чаплине — Авдіївка !06:52 !16 !07:08 !08:19 |- !6331/6332/6255 !Покровськ — Фенольна !— !— !07:18 !16:45 |- !6151 !Авдіївка — Чаплине !07:24 !3 !07:27 !09:03 |- !6155 !Авдіївка — Чаплине !09:46 !3 !09:49 !11:25 |- !6152 !Чаплине — Авдіївка !13:37 !18 !13:55 !15:08 |- !6156 !Чаплине — Авдіївка !16:59 !20 !17:19 !18:30 |- !6157 !Авдіївка — Чаплине !18:20 !2 !18:22 !19:55 |- !6256/6333/6334 !Слов'янськ — Покровськ !19:36 !— !— !— |- !6159 !Авдіївка — Чаплине !21:20 !2 !21:22 !22:55 |} === {{Автомобілем}} === Територією місто проходять автошляхи [[w:Автошлях_E50|E50]] та [[w:Автошлях_М_04|М04]]. '''Європейськи маршрут Е50''' - це європейський автошлях, що бере свій початок у французькому Бресті і закінчується в російській Махачкалі. В Україні починається на кордоні зі Словаччиною на пропускному пункті [[Ужгород]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. Далі збігається з міжнародною автомагістраллю М08 (обхід Ужгорода), М06 (Ужгород — Мукачево — Стрий), М12(Стрий — Тернопіль — Вінниця — Кропивницький — Знам'янка), М04 (Знам'янка — Дніпро — Донецьк — Дебальцеве) і М03 (ділянка Дебальцеве — Довжанське). Закінчується на пропускному пункті Довжанський [[Луганська область|Луганської області]] і переходить у федеральну автомагістраль М-19 у [[Росія|Росії]]. '''Автошлях М 04''' (Знам'янка — Луганськ — Ізварине (<small>державний кордон з Росією</small>)) — автомобільний шлях міжнародного значення на території України, . Відстань від Покровська до обласних центрів України: Покровськ – [[Київ]] 8 г. 54 хв.(665 км.) Покровськ – [[Дніпро]] 2 г. 51 хв. (183 км) Покровськ – [[Запоріжжя]] 3г. 12 хв. (201км.) Покровськ – [[Харків]] 4 г. 34 хв. (274км.) Покровськ – [[Львів]] 15г. 22 хв. (1203км.) Покровськ – [[Одеса]] 11 г. 7 хв. (639км.) Покровськ – [[Чернігів]] 10 г. 4 хв. (832 км) === {{Автобусом}} === '''Автостанція Покровськ''' - розташований при в'їзді в місто зі сторони Донецька. Цей автовокзал приймає автобуси за 53 напрямками. Загалом через автостанцію проходить 126 маршрутів. Найбільш популярні маршрути дозволяють вам дібратись до таких населених пунктів як Донецьк, Слов'янськ, Дніпро, Мирноград та Олександрівка. Автовокзал Покровськ не працює цілодобово. У проміжку часу з 21:30 по 05:00 автостанція не працює. Перший рейсовий автобус відправляється з автостанції о 05:15 за маршрутом Миколаїв — Донецьк. Останній міжміський автобус відправляється з автостанції о 21:15 за напрямком Дніпропетровськ — Донецьк. Інтервал між останнім автобусом в поточній добі і першим в наступній складає 8 годин і 0 хвилин. Квитки на автобус можна придбати в касі за адресою вул. Дніпропетровська, 1. На деякі рейси автобусів можна купити квитки онлайн. Адреса автовокзалу: вул. Дніпропетровська, 1 , телефон для довідок: (06239) 2-16-08 * {{listing | name=ужгород | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2023-11-30 | content= }} === {{Кораблем}} === Дане місто не знаходиться на березі моря або річки, тому дістатися кораблем неможливо. == Транспорт == Для зручного пересування містом, діють міські маршрути, завдяки яким, Ви зможете дістатись у будь який куточок міста. Територією міста проходить автошлях ''М-04'' та ''E-50''. [[File:Sverdlova Street (Krasnoarmiisk). Bus Stop in the center..JPG|міні|Автостанція на вулиці Центральна]] У місті розташована однойменна вузлова залізнична станція на перетині ліній [[Дніпро|Дніпро-Головний]]&nbsp;— Ясинувата-Пасажирська та Лозова-Пасажирська&nbsp;— Рутченкове. Маршрути Покровського автобусу: * %2 (АС)Колгоспний ринок–Дачна, * %3 Залізничний вокзал–Магазин Люкс, * %5 Залізничний вокзал–(АС)Колгоспний ринок, * %8 Сквер соборний–(Кільцевий), * %10 Залізничний вокзал–Мікрорайон «Лазурний», * %25 (АС)Колгоспний–Шахтарська(Родинське), * %28 Залізничний вокзал–Селище Шевченко, * %107 Залізничний вокзал–мікрорайон «Сонячний» * %108 Залізничний вокзал–(АС)«Покровськ» == Що відвідати == [[Файл:Покровський історичний музей.jpg|міні|259x259px| Покровський історичний музей]] [https://pokrovskmuseum.wordpress.com '''Покровський історичний музей'''] - музей складається із 6 тематичних та 1 виставкової зали. В залах музею Ви зможете дізнатись історію заселення краю, виникнення та розвитку міста з початку заснування до сьогодення. У виставковій залі постійно експонуються виставки різної направленості: тематичні виставки з фондових колекцій, виставки декоративно-прикладного мистецтва, виставки картин, пересувні виставки, комерційні виставки тощо. Контакти: м. Покровськ, вул. Європейська 22. тел. (06239)2-09-45 [https://pokrovsk.karabas.com/ua/dk-dneprospecstal/ '''Палац культури ПАТ «ШУ Покровське»''']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Розташований у центрі міста. Досить часто тут виступають з концертами не лише місцеві колективи але й українські зірки, комедійні шоу, театральні вистави, балет тощо. Крім того для дітей в палаці культури діють 17 різноманітних студій та секцій. Адреса: м. Покровськ, площа Шибанкова 1. Віруючи люди можуть відвідати храми нашого міста: '''Свято-Михайлівський храм''' м. Покровська що знаходиться в сквері Соборний. '''Свято-Володимирський храм''' розташований на мікрорайоні Лазурний. У мікрорайоні «Шахтарський» знаходиться '''Православний сімейний центр  «ЖУРАВУШКА»''', відвідувачами якого можуть бути особи різної вікової категорії, від малечі до людей похилого віку. Всі вони зможуть з інтересом провести своє дозвілля, відвідавши гуртки цього закладу. == Чим зайнятись == [[Файл:Пам'ятний знак на честь перебування українського композитора Леонтовича Миколи Дмитровича в м. Гришине.jpg|міні|Меморіальна дошка М.Д.Леонтович]] На території міста Покровськ знаходиться визначні місця пов'язані з історією міста та її мешканцями. На початку ХІХ століття в місті Покровськ проживав відомий український композитор та диригент Микола Дмитрович Леонтович. У 1904 році він зі своєю родиною переїхав на станцію Гришине (нині Покровськ). Тут він викладав співи у Гришинському залізничному двокласному училищі. Організовував на станції перший хор працівників-залізничників та розучував з ними пісні. У роки революційних подій 1905 року разом із хором виконував революційні пісні на вокзалі, проводжаючи або зустрічаючи Гришинську бойову дружину, через що у 1908 році змушений був покинути станцію. Про перебування у м.Покровськ Миколи Леонтовича нагадують меморіальні дошки, встановлені на будівлі залізничної школи, де він вчителював, та на будівлі самого залізничного вокзалу. Ім’я Леонтовича увічнено в назві однієї з вулиць у м.Покровськ. Мешканці міста шанують пам'ять видатного композитора, бо саме він залучив мешканців ст.Гришине до музики та хорового співу, поклавши цим основу культурного життя м.Покровськ. [[Файл:Погруддя К.С.Москаленко м.Покровськ.jpg|альт=Бюст К.С.Москаленко|міні|234x234пкс|Бюст К.С.Москаленко]] У центрі міста по вул. Маршала Москаленко розташований бюст Двічі Герою Радянського Союзу Кирила Семеновича Москаленка, установлений у 1982 році. Він народився на станції Гришине (нині місто Покровськ) 11 травня (по старому календарю 28 квітня) 1902 року. У роки Другої Світової війни брав участь у боях в Україні та в битві на Волзі. Війська під його керівництвом брали участь у боях за Київ, у Курській битві, при форсуванні Дніпра. Генерал Москаленко двічі був нагороджений почесним званням Героя Радянського Союзу, Маршал Радянського Союзу. Він особисто був присутній на відкритті бюста в місті Покровськ. Того ж дня він передав власний кітель та особисті речі до місцевого музею. == Що купувати == В місті є мережа магазинів "АТБ" та "ЄКО-маркет" де ви зможете зробити необхідні покупки. У центральній частині міста розташован Центральний ринок, на захід від нього розташован Авторинок. Біля Центрального ринку розташований "ТЦ Покровськ". Також у місті діє супермаркет "Сім'я" та інші невеликі магазини. == Де поїсти == '''Кафе-столова "Юнона"''' - тут Ви можете скуштувати страви української кухні. Ви будете приємно здивовані асортиментом приготованих страв та інтер'єром. Крім того кафе пропонує сервіс з доставки обідів в офіс або додому, а також доставку святкових страв за адресою. Адреса: м. Покровськ, вул. Шмідта 7а, тел. 095-691-67-77 '''«Крила» -''' українська мережа ресторанів швидкого харчування. Мережа фаст-фудів Крила, поєднує в собі високу якість української кухні з професійним сервісом європейських фаст-фудів. Адреса: м. Покровськ проспект Шахтобудівників 1. '''Пиццерия "Corleone"''' приємно вразить інтер'єром у стилі Чикаго 20-30-х років. Меню має широкий асортимент, а ціни демократичні та доступні кожному. Адреса: м. Покровськ, вул. Центральна 147, тел. 30953333216 . '''Піцерія Gusto''' - територія піцерії має літню терасу, дитячий майданчик з атракціонами та двома залами. Тут можна відпочити в колі родини, друзів, скористатися безкоштовним wi-fi, просто попрацювати, заказавши кави. У зимовий період Gusto гостинно зустрічає гостей у двох залах. Атмосфера стилізована під Італію та Японію. Адреса: м. Покровськ, м-н "Шахтарський" 24А, тел.095 033 6922 '''Торгівельний комплекс "ЛОЗА"''' до якого входять ресторан "Лоза", піцерія "Лоза" та магазин. Адреса: м. Покровськ, м-н Шахтарський 29 В. == Де розважитись == Разом з дітьми, цікаво та весело можна розважитись та відпочити у розважальному Центрі «Малібу». Тут є чудовий гральна кімната для дітей з майданчиком, гральними автомати, тощо… Для дорослих і дітей є 3D кінотеатр "Малібу", який надає широкий вибір фільмів і мультфільмів. Комфортний зал і прийнятні ціни. Для відвідувачів – безкоштовний Wi-Fi доступ. Заклад пропонує організацію та проведення Днів народжень, свят і вечірок, проведення як масштабний захід, так і сімейних свято в колі друзів і близьких. Серед розваг для дорослих є мультимедійна приставка X-BOX, тир, настільний теніс, більярд, бар. Контакти: м. Покровськ, м-н Південний 2 поверх, тел. 066 519 2888, часи роботи: Пн-Пт с 12:00 до 23:00; Сб-Вс с 11:00 до 23:00 На першому поверсі цього закладу розташоване приміщення швидкого харчування «Мак-Дак». == Де зупинитись == * '''Готель «Дружба»''' вул. Центральна 149, м.Покровськ, Донецька область +38 (06239) 2-02-60, (06239) 2-10-53, (099) 713-54-44 * '''Готель «Мелодія»''' вул. Залізнична 189, м.Покровськ, Донецька область ''' ''' +380956325746; +380623920150      melodyhotel@ukr.net * '''Міні-готель''' вул.Чкалова 101, м. Покровськ, Донецька область 050-516-40-06; == Де навчатись == Для дітей дошкільного та шкільного віку в місті функціонують 20 дошкільних навчальних закладів та 16 загальноосвітніх шкіл. Аби отримати фахову освіту для мешканців та приїзжих працюють наступні навчальні заклади: '''[http://kii.donntu.edu.ua/ Індустріальний інститут Донецького національного технічного університету]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' - заснований у 1959 році. Отримати освіту можна за наступним фахом: ''«Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Галузеве машинобудування», «Гірництво», «Економіка», «Менеджмент», «Облік і оподаткування».'' Навчання проходиться як за очною та і за заочною формою навчання. Контакти: м. Покровськ, пл.Шибанкова, 2 тел.(06239) 2-03-09 З кінця 2014 року на базі Індустріального Інституту тимчасово працює [http://donntu.edu.ua Донецький національний технічний університет] Адреса: м.Покровськ пл.Шибанкова, 2 [http://www.kpuch.com.ua/ '''Покровський педагогічний коледж''']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} - вищий навчальний заклад І рівня акредитації в державній системі освіти, який забезпечує фундаментальну, професійну та практичну підготовку вчителів початкових класів та вчителів трудового навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» з додатковими кваліфікаціями «Вчитель англійської мови початкової школи», «Вчитель основ інформатики початкової школи», «Керівник секцій спортивного напряму», «Керівник гуртка декоративно-прикладного мистецтва». Адреса: м.Покровськ, вул.Маршала Москаленка, 149 тел./факс (06239) 2-84-83 [http://kpl38.ucoz.ru '''Красноармійський професійний ліцей'''] - завершивши навчання в ліцеї можна оволодіти наступними професіями: "Електрослюсар підземний", "Електрозварник ручного зварювання", "Контролер зварювальних робіт", "Штукатур", "Лицювальник–плиточник". Контакти: м.Покровськ, вул. Дніпропетровська, 1, тел. приймальня: (0623) 52-21-09, факс, директор: (0623) 52-21-19 == Як заробити == == Застереження == Не радимо користуватися для пересування вул.Шмідта, вона знаходиться у незадовільному стані. == Як вирішувати проблеми == У разі виникнення запитань чи ускладнень ви можете звертатись до [https://contact.pokrovsk-rada.gov.ua/ Контактного Центру м.Покровська] за телефоном 0 800 750 108; 0 800 300 10 == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Донецька область|type=Місто}} {{DEFAULTSORT:Покровськ}} [[Категорія:Міста Донецької області]] ca9nvlvy322pi20unlwwhbz8hq3oyq4 0 2203 33035 25951 2022-08-18T23:25:56Z Trident of Neptun 6004 33035 wikitext text/x-wiki {{geo|46.1154|32.3257|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Zaliznyi Port Beach.jpg | caption = Пляж Залізного Порту | city = Залізний Порт | citylocal = | map = | arm = Zalizniy port gerb.png | website = | population = 1528 чоловік | callingcode = +380 5539 | timezone = UTC+2, літом UTC+3 }} '''Залізний Порт''' знаходиться в [[Херсонська область|Херсонській області]], один із основних курортів [[Херсонська область|Херсонській області]], з добре розвиненою інфраструктурою, орієнтованою на молодіжний відпочинок (тому якщо вам хочеться чогось спокійнішої — обирайте або [[Лазурне]] або [[Скадовськ]]). Всупереч назві, в цьому селі немає і ніколи не було порту. == Зрозуміти == Село Залізний Порт знаходиться на узбережжі Чорного моря, біля початку Тендрівської коси, всього за півкілометра на схід від Чорноморського біосферного заповідника. Згідно з однією з поширених версій свою назву воно отримало від побудованого на початку 20 століття в цьому районі початку довгого залізного пірсу, до якого швартувалися рибальські човни. Згідно з розповідями місцевих жителів його досить швидко занесло піском і перевірити цю легенду не представляється можливим. Берег в цьому районі Залізного Порту — довга, рівна і широка смуга піщаного пляжу. Море біля берега неглибоке, вода в літній період швидко прогрівається до 23-25 градусів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === До Херсону, далі — маршруткою. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=46.12505 | long=32.28551 |wdid=| name= Автостанція| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= (05539) 26-244| email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} В цілому автобусне сполучення із Залізним Портом налагоджено добре. На рейсовому автобусі можна дістатися з Дніпра (близько 400 км.) Або [[Херсон]]а (95 км, автобуси відправляються від залізничного вокзалу та автостанції в районі ринку). Як варіант, можна скористатися приватними автобусами (це швидше, але дорожче), вони їдуть від залізничного вокзалу Дніпра і від Запорізької площі [[Запоріжжя]]. Найкраще все таки їхати із Херсона (прямо від залізничного вокзалу, вартість маршрутки до Залізного Порту в 2017 році 110 гривень). === {{Кораблем}} === Із Лазурного (лише приватні човни). == Транспорт == Таксі. == Що відвідати == Пам'яток в самому селі немає, проте можна самостійно або в складі організованої екскурсії відправитися до розташованих поблизу пам'яток природи та архітектури. == Чим зайнятись == {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Аквапарк| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| content = Не дуже великий. Відвідувачі скаржаться на наявність дефектів поверхні водних гірок.}} {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Дайвінг центр Sea-Port| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| content = Занурення здійснюються з катера, платформи або прямо з берега.}} {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Луна-парк| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=eat| lat=| long= |wdid=| name= Солом'яна шляпка| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} {{listing|type=eat| lat=| long= |wdid=| name= Алі-Баба| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} {{listing|type=eat| lat=| long= |wdid=| name= Сало| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} {{listing|type=eat| lat=| long= |wdid=| name= Піца італьяно| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} === Дорого === == Де розважитись (нічне життя) == {{listing|type=drink| lat=| long= |wdid=| name= Мохіто| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} {{listing|type=drink| lat=| long= |wdid=| name= Бамбінос| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} {{listing|type=drink| lat=| long= |wdid=| name= Цунамі| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} {{listing|type=drink| lat=| long= |wdid=| name= Тарантіно| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} {{listing|type=drink| lat=| long= |wdid=| name= Стамбул| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} {{listing|type=drink| lat=| long= |wdid=| name= BRIZ| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=}} == Де зупинитись == Багато варіантів — від дешевого приватного сектору (дешеві номери із зручностями на вулиці, чим далі від моря — тим дешевше) до ВІП-апартаментів практично на березі моря. === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Пансіонат "Антошка" | alt=Антошка | url=https://pansionat-antoshka.com.ua/ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=info.antoshka@gmail.com | address=Україна, Херсонська область, Голопристанський район, село Залізний порт, вулиця Шкільна 70/21 | lat=46.12062 | long=32.28521 | directions= | phone=+380673823800 +380677000431 | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price=100 - 350 гривень з людини | facebook=fb.com/pansionat.antoshka | instagram= | lastedit=2019-06-02 | content=Пансіонат "Антошка", пансіонат котрий спеціалізується на відпочинку з дітьми, знаходиться неподалік від пляжу 170м, має кафе на території, можна замовити комплексне харчування. На території є пісочниця, дитячий лабіринт, гойдалка. Номери є декількох класів, в всіх номерах - холодильник, телевізор, санвузол, гаряча вода цілодобово, в напівлюксах - кондиціонери, в люксі - супутникове телебачення. Безкоштовний Wi-Fi. <p>Знаходиться неподалік від Лунапарку і Оглядового колеса.<p>З домашніми тваринами - не можна. }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid=| name= Гейзер| alt= | image=| address= | directions=15 км від Залізного Порту| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| content= Термальне джерело вважається цілющим. На його базі споруджені купальні|wikipedia=|instagram=|fax=|skype=|description=}} {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid=| name= [[Чорноморський біосферний заповідник]]| alt= | image=| address= | directions=56 км від Залізного Порту| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| content= Один з найбільших біосферних заповідників України.|wikipedia=|instagram=|fax=|skype=|description=}} {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid=| name= Біосферний заповідник [[Асканія-Нова]]| alt= | image=| address= | directions=220 км від Залізного Порту| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| content=Основна частина заповідника - первозданний степ, який ніколи не знав, що таке плуг.|wikipedia=|instagram=|fax=|skype=|description=}} {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid=| name= Остров [[Джарилгач]]| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| content= Великий острів в Чорному морі. Тут можна повалятися на пляжі, зайнятися дайвінгом або здійснити пішу прогулянку.|wikipedia=|instagram=|fax=|skype=|description=}} {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid=| name= Паланка Запорозької січі| alt= | image=| address= | directions= село Геройське у Голопристанському районі, 92 км від Залізного Порту| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| content = Прогноївська паланка|wikipedia=|instagram=|fax=|skype=|description=}} {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid=| name= Залишки Збур'ївської фортеці| alt= | image=| address= | directions=село Стара Збур'ївка у Голопристанському районі, 50 км від Залізного Порту| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| content= Пам'ятник архітектури 18 століття. Ще у Старій Збурівці є свій шериф, відомий на всю Україну. Про нього навіть у 2015 році зняли документальний фільм «Українські шерифи».|wikipedia=|instagram=|fax=|skype=|description=}} {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} rambrt4o1tdai8ige2t6q2vhotf63g5 0 2204 29083 29065 2021-01-23T23:30:18Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Ночь диких танцев|Ночь диких танцев]] ([[User talk:Ночь диких танцев|обговорення]]) до зробленого [[User:Dƶoxar|Dƶoxar]] 27014 wikitext text/x-wiki {{geo|45.44267|29.26801|zoom=14|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Старовинна вулиця.jpg | caption= Напівпідземна Миколаївська церква | city= Кілія | citylocal= | map= | arm= | population = 20 829 (2011) | callingcode = +380 4843 }} '''Кілія''' знаходиться в [[Одеська область|Одеській області]]. Це невелике портове місто в [[Бесарабія|Південній Бесарабії]] на березі Дунаю. Незважаючи на багату історію, сучасна Кілія є маленьке містечко, в якій є рідкісна напівпідземна православна церква і община старообрядців. == Зрозуміти == [[File:Рисовые чеки.jpg|thumb|300px|Рисові поля в околицях Кілії]] Кілія (вона ж ''Кілія-Нова'', тобто Нова Кілія) стоїть на північному березі однойменного Кілійського гирла посеред заливних рисових полів (чеків). На протилежному боці Дунаю розташована румунське село ''Кілія-Веке'' (Стара Кілія), яка, мабуть, була до сучасної Кілії і з її заснуванням втратила своє колишнє значення. Подібно до інших Бесарабських міст Кілія може вести свою історію від давньогрецьких поселень на Дунаї, однак більш достовірним часом заснування міста є XV століття, коли за дельту Дунаю з перемінним успіхом боролися князівства Молдавія та Волощина за участі Угорського королівства. У 1465 молдавський князь Стефан Великий в черговий раз завоював пониззя Дунаю, зруйнував старі укріплення на правому березі річки (Кілія-Веке) і звів нову фортецю на лівому березі, де і знаходиться сучасне місто. Втім, будівництво фортеці не допомогло молдаванам, оскільки всього через 20 років, в 1484 році, прийшли турки і всіх вигнали, а Кілія на 300 років стала частиною Османської імперії. Турки не запроваджували повної заборони на християнство, тому в Кілії з'являлися православні церкви, а на початку XVIII століття тут, так само як в сусідньому [[Вилкове|Вилковому]], влаштувалися старообрядці, що втекли з [[Росія|Росії]]. За часів турецького панування Кілія була центром нижнього Придунав'я: великим і процвітаючим містом з потужною фортецею, численними мечетями і декількома православними храмами. На рубежі XVIII і XIX століть Кілія пройшла через всі перипетії російсько-турецьких воєн, після чого належала то Росії, то [[Румунія | Румунії]], і після закінчення Другої світової війни увійшла до складу Української РСР. На відміну від [[Ізмаїл]]у, що стрімко розвивався, Кілія деградувала і перетворилася в глухе, мало кому відоме місто. Основними міськими підприємствами є судноремонтний завод і порт. Туристів тут немає, хоча деякі пам'ятки присутні. == Як дістатись == Кілія пов'язана регулярним сполученням з [[Одеса|Одесою]], звідки автобуси (а частіше маршрутки) відправляються в середньому раз на годину з центрального автовокзалу (він же автостанція Одеса Колонтаєвська) або з автостанції Привоз. Час в дорозі: 4&ndash;4.5 години. Є автобуси на [[Вилкове]] (5 разів на день, в дорозі 1.5 год) та [[Ізмаїл]] (6 разів на день, в дорозі 1 год), а також екзотичний рейс в [[Кишинів]] (1 раз в день, 6.5 ч) і нічний автобус з [[Київ|Києва]] (13 год). === {{Літаком}} === До Одеси, далі маршрутками до Кілії. === {{Потягом}} === До Одеси, далі маршрутками до Кілії. === {{Автомобілем}} === В Кілію ведуть '''три дороги''': із [[Вилкове] (30 км), [[Ізмаїл]]а (40 км) і Татарбунар (60 км), куди, в свою чергу, можна приїхати із [[Одеса|Одеси]] по трасі {{Автошлях|M|15}} (всього 200 км). Всі дороги знаходяться в жахливому стані, тому ви напевно встигнете зненавидіти Кілію ще до того, як опинитеся в самому місті. === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=45.45221 | long=29.27007 | name= Автостанція | alt= | image= | address= вул. Пролетарська, 42а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= 380 4843 4-13-05 | fax= | email= | skype= | hours= 3:30- 18:00 | price= | content = Знаходиться в північно-східній частині міста, на розі Пролетарської і Колгоспної вулиць, навпроти ринку. }} === {{Кораблем}} === ''Пасажирського сполучення по Дунаю'' давно немає і, ймовірно, ніколи вже не буде. Переправ в [[Румунія|Румунію]] теж немає. == Транспорт == Подібно [[Ізмаїл]]у, Кілія витягнута з півночі на південь. Берег Дунаю зайнятий ''судоремонтним заводом'' і ''портом'', поряд з якими знаходиться ''міський парк'', розташований на місці колишньої фортеці. Від парку з півдня на північ тягнуться основні вулиці, в тому числі центральна '''вулиця Леніна'''. Паралельно їй проходить '''Дунайська вулиця''' з напівпідземною Миколаївською церквою. ''Центром'' міста є непоказна площа на перетині вулиці Леніна з вулицею Осипенко. Від площі до парку півкілометра (на південь), а до автостанції &ndash; 1.5 км (але на північ). Якщо забудову вулиці Леніна можна з повним правом назвати міською, то решту Кілії не відрізнити від бессарабських сіл. З нескінченної низки приватних будиночків виділяється, хіба що, розташоване на схід від порту ''селище судноремонтного заводу'' (СРЗ) з обшарпаним п'ятиповерхівками. Єдиним міським транспортом є ''маршрутка'', що проїжджає 5-6 разів на день від селища СРЗ через автостанцію в північну частину міста. Дороги жахливі і в кращому випадку складаються з погано покладених бетонних плит, а часом взагалі позбавлені будь-якого покриття. '''Таксі:''' 38 067 795-63-33 (Кілія), 38 067 289-89-89 (Прайс) == Що відвідати == [[File:Монумент храму Святого Миколая.png|thumb|upright=1.35|Древня плита біля Миколаївської церкви]] [[Файл:Собор вночі.jpg|альт=|міні|Покровський собор]] [[Файл:Кілійський єврейський цвинтар.png|thumb|upright=1.35|Старе єврейське кладовище]] {{listing|type=see| lat=45.43889 | long= 29.26425 |wdid= Q4675510 | name= Миколаївська церква | alt= | image= | address= вул. Дунайська | directions= | content = Найдавніша і найнезвичайніша споруда Кілії. Низька, приземкувата церква на два з гаком метра поглиблена в землю і майже позбавлена вікон: зовні видно лише потужні контрфорси. Побудована в XIX столітті дзвіниця виконана в набагато менш суворому стилі і прикрашена грайливим завершенням з п'ятьма маленькими куполами, а ось сама церква нагадує про часи турецького панування, коли існували жорсткі обмеження по висоті &ndash; за легендою, християнські храми не повинні були бути вище яничара, що сидить на коні. Так в Бессарабії з'явилася традиція будівництва ''напівпідземних церков'', з яких крім Миколаївської збереглися вірменська церква в [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]] і Успенська церква в молдавських [[Каушани|Каушанах]]. Остання майже закинута, чому виглядає найбільш древньою. Кілійська ж церква, навпаки, відновлена і життя тут б'є ключем. <br> Церква датується 1647 роком, хоча якісь інші споруди існували на її місці і раніше. Про це, зокрема, свідчать ''мармурові надгробки'', які були виявлені при реставрації, а тепер виставлені прямо на вулиці перед храмом. Хоча написи на плитах досі толком не розшифровані, місцеві краєзнавці вважають надгробки вірменськими і підкреслюють велику роль вірменської громади в житті середньовічної Кілії. Зараз Миколаївська церква діє. Усередині досить тісний і дуже затишний простір: інтер'єри тут зовсім сільські, як і загальний вигляд міста. }} {{listing|type=see| lat=45.45251 | long=29.25648 | name= Старообрядницька Покровська церква | alt= | image= | address= ріг вулиць Соловйова і Чернівецької | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | content = Збудована в 1912&ndash;1916 рр. і дуже схожа на старообрядницькі храми Вилкового: величезні куполи сидять на товстих барабанах, а стіни пофарбовані в бежевий колір. Навколо Покровської церкви був розташований старообрядницький район Кілії: є він, ймовірно, і зараз, але помітити це важко&ndash;тут ті ж обмазані білою або сірою штукатуркою, часом саманні одноповерхові будиночки, що і по всій Бесарабії. }} {{listing|type=see| lat=45.45026 | long=29.26528 | name= Покровський собор | alt= | image=Temple of Protection of the Mother of God, Kiliya, Ukraine.jpg | address= вул. Гагаріна, 94 | directions=центр | content = Багато в чому нагадує однойменний, центральний храм [[Ізмаїл]]а &ndash; той же блакитний колір, той же вигин дороги навколо будівлі, і навіть невеличкий сквер навколо. Стиль, втім, зовсім ординарний: провінційна еклектика замість розкішного ізмаїльського класицизму. }} {{listing|type=see| lat=45.47220 | long=29.25230 | name= Дмитрівський собор | alt= | image= | address= вул. Будьоного | directions=в півчній частині міста | description= Збудований в XIX столітті. Цілком симпатичний, але з архітектурної точки зору тривіальний. }} '''Кілійська фортеця''' знаходилась на березі Дунаю в торці сучасних вулиць Леніна, Гагаріна та Суворова. Під час російсько-турецьких воєн її штурмували двічі (обидва рази успішно), після чого зруйнували від гріха подалі. Зараз на місці фортеці порт, елеватор і ''міський парк'', а про укріплення, що знаходилися тут, нагадують лише ''два ставки'', утворених колишнім ровом: один в міському парку й інший уздовж вулиці Тургенєва. Таким чином, масштаб фортеці легко прикинути на місцевості, а деталі є на макеті, виставленому в краєзнавчому музеї. Якщо пройти через парк і рухатися вздовж паркану порту, то поруч з територією елеватора можна виявити стоїть на пустирі башточку&ndash;дзвіницю зруйнованої в 1947-му році ''Успенської церкви'' {{listing | type = see | lat = 45.43376 | long = 29.26875 | name = Дзвіниця Успенської церкви | image = | format = poi}}. Церква датується XIX століттям, тобто виникла вона вже після руйнування фортеці, але якась інша церква була тут, мабуть, і раніше. '''Єврейський спадок:''' до Другої світової війни в Кілії проживало понад 2000 євреїв (близько 10% населення), тому в місті була принаймні одна синагога, школа і велике '' єврейське кладовище '' {{listing|type=see|lat=45.47894 |long=29.23977 |name=Єврейське кладовище|image=Кілійський єврейський цвинтар.png|format=poi}} зі старовинними надгробками. Після війни євреїв практично не залишилося, а синагога була зруйнована вже за Радянської влади. Зараз на її місці ''меморіал пам'яті жертв Голокосту'' {{listing | type = see | lat = 45.44425 | long = 29.26394 | name = Меморіал пам'яті жертв Голокосту | format = poi}} поруч з будівлею міськради (вул. Леніна, 57). Кладовище ж вціліло і знаходиться в північній частині міста десь в районі вулиці Маяки (за Дмитровським собором). Зазвичай воно закрите. Доглядачку кладовища шукайте в будинку за магазином «Атлантіс». '''Міська забудова''' кінця XIX &ndash; початку XX ст. збереглася уздовж вулиць Леніна і Гагаріна. Будинки тут кам'яні і ґрунтовні, зовсім не схожі на обмазані білою штукатуркою рядові бесарабські споруди в тому ж [[Ізмаїл]]і або Вилковеому. Стиль в основному класичний. Найцікавіше - ''будівля колишньої електростанції'' (нині готель і кафе «Стиль»; вул. Леніна 1) з ознаками модерну. Для любителів радянської архітектури припасено монументальний Будинок культури в районі Шлях Леніна на перехресті вулиць Київської та Будьонного (в північній частині міста, поруч з Дмитровським собором). == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Вилкове]] - на схід. {{footer|ispartof=Одеська область|type=Місто}} 14m6xeqcgqibk60vjmhqfux50a9jkhg 0 2205 22927 22926 2019-03-09T09:34:00Z Dimon2711 4042 /* Куди далі */ 22927 wikitext text/x-wiki {{geo|45.401704|29.585466|map=city|zoom=15}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Вилкове.jpg | caption = Гондоли і гондольеєри<br> «української Венеції» | city = Вилкове | citylocal = | map = | arm = Vilkovo emblem.png | website = | population = 8570 (2011) | callingcode = +380 4843 }} '''Вилкове''' знаходиться в [[Одеська область|Одеській області]]. Відоме як «українська Венеція», великий центр дунайського старообрядництва, а також ворота біосферного заповідника в дельті Дунаю. Офіційний статус міста до Вилково стосується в меншій мірі з усіх придунайських населених пунктів України: на вигляд це типове бесарабське село, яке в сезон заповнюється туристами, а в несезон тут досить колоритна публіка і повна відсутність інфраструктури. == Зрозуміти == Вилкове розташоване в пониззі Дунаю, в самій його дельті, яка по суті визначає обличчя міста: місцевість тут низька і болотиста, тому замість прокладки вулиць жителі здавна рили канали і переміщалися по ним на човнах. Місто виникло в 1746 році як село Липованське, тобто селище ''липован'' — дунайських старообрядців, що втікали на рубежі XVII і XVIII століть з Росії до Туреччини, де на той момент не було проблем зі свободою віросповідання. Після низки російсько-турецьких воєн Вилкове разом з рештою Бесарабії входить до складу Росії, проте ні військової, ні економічної ролі не грає: на відміну від Ізмаїла і Кілії, тут немає навіть торгового порту — можливо, він не витримав конкуренції з місцевими човнярами. За радянських часів був рибний завод, нині зупинився і частково зруйнований. Втім, і до цього дня Вилкове славиться своєю рибою, а також полуницею, яка добре родить на мулистих придунайських полях. [[Файл:UA Vilkovo Erik.jpg|thumb|left|200px|Типовий зарослий канал-єрик у Вилковому]] Напевно, Вилкове так би і залишалося тихим старообрядницьким куточком, якби не було поблизу Дунайського біосферного заповідника, і не придумай одеські турфірми слоган «українська Венеція», який звучить дуже приваблива, але на виглядає як безглузде або навіть зле знущання. У Вилковому дійсно є канали, місцеві називають ''єрики'', по ним дійсно плавають на човнах, а особливості міського середовища («приватні» містки з однієї ділянки на іншу, затоки-стоянки для човнів і т.д.) навіть викликають певний інтерес, але в цілому заболочені канали та похилені паркани залишають враження убогості, і порівняння з Венецією це відчуття тільки підсилює. Не чекайте від Вилкового багато чого: місто хороше як база для поїздки в дельту Дунаю, але саме по собі недалеко пішло від звичайного села. Якщо у вас немає часу їхати в гирло Дунаю, обов'язково домовтеся з місцевими жителями і катайтеся на човні по місту — так ви побачите хоч що-небудь незвичайне. Місцеві бородаті дядьки-старовіри, як ніби зійшли з історичних фотографій також будуть виглядати в очах приїжджого вельми незвично, втім їх потрібно ще знайти. Любителі живої природи повинні пам'ятати, що великих дунайських птахів і взагалі пеліканів у Вилковому немає — за ними доведеться плисти до самого гирла. У місті ви не побачите нічого окрім банальних качок. Може бути, зустрінуться чаплі, але вони теж віддають перевагу тихим заводям десь за містом. === Орієнтація === Дві центральні вулиці - вулиця Різдв'яна (колишня Леніна) і вулиця Татарбунарського Повстання (паралельна ній). Всі основні цікавинки знаходиться тут - дві церкви, банк "Приватбанк", відділення "Нової пошти", аптека, Центральний ринок, готель "Венеція". Автобус зупиняється в центрі біля Центрального ринку. == Як дістатись == === {{Літаком}} === До Одеси, далі маршруткою (автобусом). === {{Потягом}} === До Одеси, далі маршруткою (автобусом). === {{Автомобілем}} === Із Одеси по трасі на Болград, потім поворот на Вилкове в сел. Спаський (210 км). Можна приїхати з Кілії по місцевій дорозі уздовж Дунаю, але є ймовірність, що ця дорога запам'ятається вам сильніше ніж саме Вилкове: 30 км ви будете долати не менше години. === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=45.39997 | long=29.58622 | name= Автостанція | alt= | image= | address= вул. Ленiна | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= +38 04843 3-19-96 | fax= | email= | skype= | hours= | price= | content = Знаходиться в центрі Вилкового під стінами Миколаївської церкви (новообрядницьої). Кілька разів на день приходять автобуси з [[Одеса|Одеси]] (в дорозі 4 години), а також з [[Кілія|Кілії]]. Є один-два прямих автобуса на [[Ізмаїл]] (можна доїхати і з пересадкою в Кілії) і нічний автобус Київ - Кілія, що проходить через Вилкове. [http://vilkovo.info/vilkovo/transport Расписание] }} === {{Кораблем}} === '''Водний транспорт''' по Дунаю давно зник, залишилися лише приватні човни і катери турфірм, що доставляють туристів з Вилкового в Дунайський біосферний заповідник. == Транспорт == == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=45.39987 | long=29.58647 | name= Миколаївська церква | alt= | image=St. Nikolai Church, Vilkove 1.jpg | address= вул. Різдв'яна (Ленiна), 29 | directions= | content = }} {{listing|type=see| lat=45.39874 | long=29.59269 | name= Церква Різдва Богородиці | alt= | image= Nativity of the Virgin Mary, Vilkove.jpg | address= вул. Різдв'яна (Ленiна) | directions= | content = Старообрядницька церква. }} {{listing|type=see| lat=45.394679 | long=29.597436 | name= Свято-Миколаївська церква | alt= | image= Старообрядческая церковь св. Николы 3125752.jpeg | address= вул. Кожедуба, 11| directions= | content = В народі відома як «нова старообрядницька церква». }} {{listing|type=see| lat=45.39742 | long=29.58174 | name= Пам'ятник липовану | alt= | image= | address= Ріг Придунайської і Свято-Миколаївської| directions= | content = Тут же невелика площа, містки над Дунаєм і вимощена дошками стежка вздовж берега: одне з тих місць, де приємно і зручно підійти до річки. }} == Чим зайнятись == [[Файл:Pelicans.jpg|мини|Рожеві пелікани в Дунайському біосферному заповіднику]] [[Файл:Дунайський біосферний заповідник 2.JPG|мини|Нульовий кілометр Дунаю]] {{listing|type=do| lat=45.39814 | long=29.58971 | name= Краєзнавчий музей | alt= | image= | address= вул. Різдв'яна (Ленiна), 11 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= 380 4843 3-24-09, 38 096 819-93-14 | fax= | email= | skype= | hours= | price= | content = Колекція зібрана стараннями місцевого краєзнавця і художника Олександра Шаронова, який, зрозуміло, не пропускає нагоди виставити в музеї картини свого авторства. Вхід в музей з правого боку будівлі, по сходах на другий поверх. Найімовірніше потрапити в музей в першій половині дня (9.00-13.00), також можливо, що певних годин роботи музей не має, телефонуйте господареві. }} {{do| name=Екскурсія в Дунайський біосферний заповідник | url=http://www.dbr.org.ua/ | email=itc_club@ukr.net | address=Інформаційно-туристичний центр заповідника: вул. Нахімова, 4 | lat=45.39858 | long=29.5923 | phone=+38 (04843) 3-23-40 | image=Pelicans.jpg | wdid=Q7277101 | content=У Вилковому є три основних місця, де можна дізнатися і організувати екскурсію в дельту Дунаю. Основне місце - Інформаційно-туристичний центр заповідника, який знаходиться навпроти церкви Різдва. <p>Протягом 30 років екскурсії містом та в дельту Дунаю організує туроператор Вилкове-тур, який розташований на Морвокзалі. Контактні телефони +38 095 937 48 29, +38 067 287 99 94, +38 063 890 86 69. Додаткова інформація про всі екскурсійні пропозиції на сайті компанії [http://www.vilkovo-tour.com www.vilkovo-tour.com]<p>Також можна домовитися про захід на базі «Пелікан» і на площі біля пам'ятника Липовану. }} == Що купувати == {{listing|type=buy |lat=45.40023 | long=29.58735 |name =Центральний ринок |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Розташовується на вулиці Різдв'яній (Леніна) навпроти Миколаївської церкви. Крім традиційних товарів і продуктів тут можна придбати дунайську рибу, як свіжу, так і копчену, а також місцеві делікатеси типу щучої ікри.}} == Де поїсти == {{listing|type=eat| lat=45.39712 | long=29.59586 | name= Кафе-бар «Якорь» | alt= | image= | address= вул. Білгородський канал, 7А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} * Зазвичай екскурсії в дельту Дунаю включають в себе обід з юшки і вареної риби десь в мальовничому місці на островах: це чи не найкращий варіант харчування в усьому місті. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep| lat=45.39880 | long=29.58793 | name= Готель «Венеція» | alt= | image= | address= вул. Різдв'яна (колишня Ленiна), 1 | directions= | url= http://vilkovo-venecia.at.ua/ | facebook= | vkontakte= | phone= 380 4843 3-13-74, 097-00-96-144 | fax= | email= | skype= | hours= | price= Двомістний номер: 190 грн (2012) | content = Є власний ресторан і безкоштовний Wi-Fi. }} {{listing|type=sleep| lat=45.39459 | long=29.61189 | name= Гостьовий дім «Пелікан» | alt= | image= | address= вул. Богдана Хмельницького, 54 | directions= 2 км від центру, на південному сході села | url= http://www.pelican-danube-tour.com.ua/vilkovo/20/gostevoy-dom-pelikan/ | facebook= | vkontakte= | phone= 38 067 483-52-07 | fax= | email= | skype= | hours= | price= від 280 грн за чоловіка із сніданком | content = Двоповерховий будинок (6 двомістних і 2 одномістних номери категорі Економ) на березі Дунаю. }} === Середні ціни === {{listing|type=sleep| lat=45.39459 | long=29.61189 | name= Готель "Дельта" | alt= | image= | address= вул. Богдана Хмельницького, 54 | directions= 2 км від центру, на південному сході села | url= http://www.pelican-danube-tour.com.ua/vilkovo/20/otel-delta/ | facebook= | vkontakte= | phone= 38 067 483-52-07 | fax= | email= | skype= | hours= | price= від 500 грн за чоловіка із сніданком до 1200 | content = 18 номерів (від економ до ВІП) }} {{listing|type=sleep| lat=45.39459 | long=29.61189 | name= Усадьба "Тихая Гавань" | alt= | image= | address= вул. Богдана Хмельницького, 54 | directions= 2 км від центру, на південному сході села | url= http://www.pelican-danube-tour.com.ua/vilkovo/20/usadba-tixaya-gavan/ | facebook= | vkontakte= | phone= 38 067 483-52-07 | fax= | email= | skype= | hours= | price= 200,00 у.о за добу за будинок | content = 4 кімнати, орендується відразу весь будинок. У будинку є: кондиціонер, телевізор, кабельне ТБ, інтернет WiFi. Будинок дерев'яний. }} === Дорого === {{listing|type=sleep| lat=45.39459 | long=29.61189 | name= Котеджі «Pelican-City» | alt= | image= | address= вул. Богдана Хмельницького, 54 | directions= 2 км від центру, на південному сході села | url= http://www.pelican-danube-tour.com.ua/vilkovo/20/razmeschenie-pelikan-siti/ | facebook= | vkontakte= | phone= 38 067 483-52-07 | fax= | email= | skype= | hours= | price= від 800 грн за котедж (3 чол.) (будні) із сніданком до 1700 грн за котедж (у вихідні дні) | content = Симпатичні котеджі на березі Дунаю. }} == Де навчатись == Школа №2 (вулиця Татарбунарського повстання). == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Кілія]] - на захід від Вилково, [[Одеса]] - на схід. {{footer|ispartof=Одеська область|type=Місто}} kgcd19olqpvs4la0vonx3urrs2ijvvl 0 2206 36206 36004 2024-11-09T08:36:01Z SkrylnykVikk22 7241 36206 wikitext text/x-wiki {{geo|46.833333|35.366667|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = | caption = Площа Перемоги | city = Мелітополь | citylocal = | map = | arm = Melitopol COA.png | population = 156 962 (2012) | callingcode = +38 0 619(2) }} '''Мелітополь''' знаходиться на півдні [[Запорізька область|Запорізькій області]] за 30 км від Азовського моря. Через близькість до моря туристи часто вибирають Мелітополь як базу для проживання під час відвідування узбережжя. Саме місто може представляти лише обмежений інтерес: в історичній його частині збереглося кілька вулиць із забудовою кінця 19 століття (зіпсованою зовнішньою рекламою і сильно попсована новобудовою), порівняно великим краєзнавчим музеєм і [[#Кам'яна могила|археологічною пам'яткою «Кам'яна могила»]] в його околицях. == Зрозуміти == Мелітополь — промисловий центр і транспортний вузол на півдні Запорізької області. Був заснований в 1784 році як Новоолександрівка. У 1842 р отримав статус міста і перейменований в Мелітополь. === Орієнтація === Центральний проспект міста, що перетинає його з півночі на південь — проспект Богдана Хмельницького. На ньому ж розташована головна площа сучасного міста {{listing|type=other| lat=46.84213| long=35.37362 |wdid= | name=Площа перемоги | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | format=poi | description= }} Історичний центр дореволюційного Мелітополя знаходиться в районі вулиці Михайла Грушевського, і {{listing|type=other| lat=46.84455| long=35.38429 |wdid= | name=Соборна площа | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | format=poi | description= }} — його головна площа. === Клімат === Клімат помірно-континентальний. Літо посушливе, зима відносно холодна і малосніжна. Середня температура повітря в січні становить −4°С, в липні +23°С. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Через місто проходять електрички, що йдуть від кордону з [[Крим]]ом — з [[Генічеськ]]а, Сиваша, [[Новоолексіївка|Новоолексіївки]] — і йдуть до [[Запоріжжя]] або [[Дніпро|Дніпра]]. Потяги йдуть по тому ж маршруту, тільки після Дніпра йдуть далі в [[Київ]], [[Львів]], [[Хмельницький]], [[Івано-Франківськ]] і [[Харків]]. {{listing|type=go| lat=46.86796| long=35.35694 |wdid= | name=Залізничний вокзал | alt= | image= | address= вул. Гетьмана Сагайдачного, 264 | directions= | url=http://vokzal.org.ua/railway-stations/zheleznodorozhnyj-vokzal-melitopol-3/ | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (6192) 7-83-22 | email= | hours=Цілодобово | price= | lastedit=2017-08-20 | content = Є зал очікування підвищеної комфортності. Камера схову працює цілодобово з чотирма часовими перервами. }} === {{Автомобілем}} === Через місто проходять дві міжнародні траси: {{Автошлях|E|58}} [[Одеса]]—Ростов-на-Дону (українська {{Автошлях|М|14}}) і {{Автошлях|E|105}} [[Харків]]—[[Сімферополь]] (українська {{Автошлях|М|18}}) і дорога місцевого значення {{Автошлях|Т|0401}} «Дніпро — Мелітополь». === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=46.85216| long=35.36029 |wdid= | name= Автовокзал №1| alt= | image= | address= вул. Інтеркультурна, 204 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit = 2018-02-28 | content = Головний автовокзал, звідки відправляються всі міжміські маршрути. }} {{listing|type=go| lat=46.84414| long=35.38399 |wdid= | name=Автовокзал №2 | alt=Приміський автовокзал | image= | address= вул. Університетська, 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (619) 44-82-17 | email= | hours=05:30 – 18:00 | price= | lastedit=2017-08-20 | content =Відправляються автобуси по селам, в тому числі в [[Кирилівка|Кирилівку]] }} == Транспорт == В місті діє близько 30 автобусних маршрутів. == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=46.8378 | long=35.3665| name= Парк культури і відпочинку імені Горького| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| content = Пам'ятник садово-паркової архітектури. Закладено в 1927 р. На території парку зростає близько 50 видів дерев і приблизно 30 видів кущів. Діють атракціони, зоовернісаж, музей історії парку, літня естрада, танцмайданчики, кафе. У центрі парку розташована «Поляна Казок», на якій розміщені дерев'яні скульптури на сюжети казок.}} [[Файл:Alexander Nevsky Cathedral, Melitopol, 1.JPG|thumb|Собор Олександра Невського]] {{listing|type=see| lat=46.8475 | long=35.384722 | wdid=Q4061043 | name=Собор Олександра Невського | alt= | image=Alexander Nevsky Cathedral, Melitopol, 1.JPG | address=вул. Олександра Невського, 5 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (619) 44-03-47, 42-66-52 | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-20 | content =Споруджений в 1884 р як вірмено-григоріанський церква. У 1941 році відкрито як православний. У 2002-2004 роках був капітально реконструйований, фактично від старої будівлі залишилися тільки стіни. }} [[Файл:Cyril and Methodius Church, Melitopol, 1.JPG|thumb|Храм Святих Кирила і Мефодія]] {{listing|type=see| lat=46.842333 | long=35.384750 | wdid=Q4501169 | name=Храм Святих Кирила і Мефодія | alt= | image=Cyril and Methodius Church, Melitopol, 1.JPG | address=вул. Олександра Невського, 24 | directions= | url=http://hram-km.zp.ua/ | facebook= | vkontakte= | phone= | hours= | price= | lastedit=2017-08-20 | content =Був збудований у 1892 році. }} {{listing|type=see| lat=46.835278 | long=35.375556 | wdid=Q4301502 | name=Монастир Cв. Сави Освяченого | alt= | image=Монастырь св. Саввы Освященного город Мелитополь.jpg | address=вул. Монастирська, 45 | directions= | url=http://www.savva.org.ua/ | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (6192) 6-19-16 | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-20 | content =Чоловічий монастир. Заснований в 1995 році, ставши першим монастирем Запорізької і Мелітопольської єпархії.}} {{Mapframe}} == Чим зайнятись == {{listing|type=do| lat=46.8450 | long=35.3814| name= Краєзнавчий музей| alt= | image=| address= вул. М. Грушевського, 18| directions=| url= http://melitopol-museum.jimdo.com/| facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| content = Розташований в триповерховому особняку 1913 року. Є природознавчий фонд, колекція скіфського золота IV ст. до н. е., нумізматична колекція, етнографічна колекція (одяг, посуд, меблі). Виставлені роботи А.Г. Тишлера.}} == Що купувати == {{listing|type=buy| lat=46.845| long=35.38316 |wdid= | name=Центральний ринок | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-28 | description= }} {{buy| name=Супермаркет «Фуршет» | address=вул. Гетьманська, 18/2 | lat=46.84243 | long=35.38047 | lastedit=2017-08-28 | content= }} {{listing|type=buy| lat=46.84326| long=35.37325 |wdid= | name=Супермаркет «Сільпо» | alt= | image= | address=проспект Богдана Хмельницького, 17 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-28 | description= }} {{listing|type=buy| lat=46.84326| long=35.37325 |wdid= | name=Супермаркет «АТБ» | alt= | image= | address= вулиця Університетська, 6/1 | directions= біля Центрального ринку | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= цілодобово| price= | lastedit=2017-08-28 | content = Є ще кілька інших магазинів «АТБ» }} == Де поїсти == === Дешево === {{listing|type=eat| lat=| long=|format=nocoords| name= Піцерія «Челентано»| alt= | image=| address=| directions=| url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club32822233| phone=| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} * {{listing|type=eat| lat=| long=|format = address| name= Піцерія «Челентано»| alt= | image=| address= просп. Б. Хмельницького, 23| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= (06192) 6-77-71| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} * {{listing|type=eat| lat=| long=|format = address| name= Піцерія «Челентано»| alt= | image=| address= просп. 50-років Перемоги, 32/1| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= (06192) 5-13-77| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} * {{listing|type=eat| lat=| long=|format = address| name= Піцерія «Челентано»| alt= | image=| address= вул. Інтеркультурна, 291| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= (06194) 1-06-67| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} === Середні ціни === {{listing|type=eat| lat=46.841702| long=35.372535 |wdid= | name=Хінкальня | alt= | image= | address= проспект Хмельницького, 42| directions= | url=http://www.hinkalnya.com.ua | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (68) 858 3643 | email= | hours=10:00-22:00 | price= | lastedit=2017-08-28 | content =Мережа ресторанів грузинської кухні. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep| lat=46.8417 | long=35.3746 | wdid= | name=Готель «Мелітополь» | alt= | image= | address=пл. Перемоги, 3 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (6192) 6-24-37, 6-76-58 | email= | hours= | price=Двомісний номер від 320 грн | lastedit=2017-08-28 | content = Великий готель радянського типу, розташований на центральній площі. Напевно, колись він був головним готелем міста, але тепер більшу частину її орендують різні комерційні підприємства, власне сам готель займає незначну частину будівлі. Кімнати без ремонту з радянських часів, доброзичливий персонал. }} {{sleep| name=Готель «Воронцовський» | url=http://www.hotel.day.ua/ | email=voroncovskiy@isatex.ua | address=вул. Університетська (колишня Свердлова), 11 | lat=46.843952 | long=35.380308 | directions=Маршрутні таксі № 4,5,8,17,25 до кінцевої зупинки "центральний ринок" | phone=+380 (619) 42-44-64, +38 067 618 98 93; +38 095 9 2007 89; | price=від 410 грн за номер, сніданки сплачуються окремо (за бажанням) | facebook=https://www.facebook.com/voronz.otel/?modal=admin_todo_tour | instagram=https://www.instagram.com/otel2007/ | lastedit=2018-02-28 | content=Номери, в більшості, невеликі та чисті, з добрими меблями та всіма зручностями. Є люкси та напівлюкси. Частина номерів зі свіжим ремонтом. На першому поверсі готеля кафе з прийнятними цінами. }} {{listing|type=sleep| lat=46.872079| long=35.378144| name= Міні-готель «Атріум»| alt= | image=| address= пр. 30 років Перемоги, 22-а| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= +380 (619) 25-41-31| fax= | email= | skype=| hours= | price=від 400 грн | lastedit=2017-08-20 | description=}} {{listing|type=sleep| lat=46.842405 | long=35.383650 | wdid= | name=Готель «Планета МТФ» | alt= | image= | address=вул. Гетьманська, 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/mtfrestoran | phone=+380 (97) 7766931, +380(619) 440 017 | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-28 | content = }} {{listing|type=sleep| lat=| long=| name= Мотель «Лорд»| alt= | image=| address= вул. Ломоносова, 335-а| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= +380 (619) 41-10-81| fax= | email= | skype=| hours= | price= | lastedit=2013-08-20 | description=}} {{listing|type=sleep| lat=| long=| name= Мотель «Південний»| alt= | image=| address= пр. Хмельницького, 100| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= +380 (619) 43-10-21| fax= | email= | skype=| hours= | price= | lastedit=2013-08-20 | description=}} {{listing|type=sleep| lat=46.841363 | long=35.368110 | wdid= | name=Готель «Сім зірок» | alt= | image= | address=вул. Героїв України, 40 | directions= в центрі | url= http://7zirok.com.ua | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (619) 42-25-44 +38 095 703 32 27 +38 067 316 20 07 | email= 7zirok_melitopol@ukr.net | hours= | price= від 430,00 грн до 600 (по безналу дорожче) | lastedit=2018-02-28 | content =Простий готель, займає перший поверх п'ятиповерхового будинку. }} {{listing|type=sleep| lat=46.837625| long=35.371629| name= Міні-готель «Башня»| alt= | image=| address= пр. Б. Хмельницького, 27| directions= центр| url= https://bashnya-hotel.0619.com.ua| facebook= | vkontakte=| phone= +380 (619) 43-48-45, 43-52-65; +380 (68) 179-44-66 | fax= | email= bashnya_hotel@ukr.net| skype=| hours= |price= від 450 грн | lastedit=2018-02-28 | description=}} === Середні ціни === {{listing|type=sleep| lat=46.828483| long=35.359420 |wdid= | name= Готель «Ріо»| alt= | image= | address=пр. Богдана Хмельницького, 83-а | directions= | url= https://planetofhotels.com/ukraina/melitopol/rio | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (619) 43-18-75 | email= | price=від 600 грн | lastedit=2018-02-28 | description= }} === Дорого === == Де навчатись == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Каменная-могила.jpg|thumb|Кам'яна Могила]] [[Файл:Культовий комплекс "Кам'яна Могила", с.Мирне, Мелітопольский р-н., Запорізька обл..jpg|thumb|Кам'яна Могила, с. Мирне, Мелітопольский р-н.]] Найближче велике місто — '''[[Запоріжжя]]''' цікавий як колиска козацтва — островом [[Хортиця|Хортицею]]. За 30 км на південь від міста починається Азовське море, вздовж всього його узбережжя йдуть невеликі курортні містечка — '''[[Кирилівка]]''' (65 км від Мелітополя), '''[[Приморськ]]''', '''[[Бердянськ]]'''. {{listing|type=vicinity| lat=46.949722 | long=35.469444 | wdid=Q926255 | name=Кам'яна Могила | alt= | image=Kamenna2.jpg | address=2 км від селища Мирне| directions=15 км від Мелітополя | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-28 | content =Нагромадження великих кам'яних брил пісковику висотою 12 м на площі 240 на 160 м. За формою нагадує курган. Містить 87 гротів і печер, в 65 з яких збереглися унікальні петрогліфи епох палеоліту, мезоліту, міді, бронзи та середньовіччя (від XVI-XIII тисячоліть до н. е. до X-XII ст.). В даний час всі гроти і печери, що містять петрогліфи, законсервовані. Копії зображень можна побачити в музеї «Кам'яна могила». }} {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Запорізької області]] 2c4c9kavtptbvovr2f616i9s5ro5m6c 0 2207 33349 22684 2022-08-24T02:14:48Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Хмельницької області]] з допомогою HotCat 33349 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Антоніни''' - селище міського типу в Красилівському районі [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. == Зрозуміти == Селище розташоване на річці Ікопоть, відоме парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва. Мандрівники стверджують, що Антоніни схожі на західноєвропейське містечко, а література свідчить, що у ХІХ - на початку ХХ ст. палацово-парковий комплекс був одним із найкращих у Європі. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === З обласного центра м. Хмельницький із залізничного вокзалу (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92) через Антоніни курсує приміський потяг Хмельницький-Шепетівка (чт, пт.,сб,нд., відправлення 09.55 год.). У розкладі руху можливі зміни, тому варто уточнувати інформацію в довідковій служби вокзалу (тел.: (0382) 69-41-01). === {{Автомобілем}} === З Києва: маршрут "Київ - Житомир - Старокостянтинів - Антоніни" (траси Е40 - Н03), 306 км.; З Хмельницького: маршрут "Хмельницький - Старокостянтинів - Антоніни" (траси Н03 - Т2314), 67,8 км. === {{Автобусом}} === З автовокзалу № 2 м. Хмельницький (вул. Шевченка, 66) майже щогодини курсують автобуси до селища Антоніни (деталі за телефоном: 0382-79-54-49). === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Східна брама''', '''Південно-західна брама'''. Зачаровують пілони воріт, оздоблені гербами, вазами, щитами та іншими декораціями. * '''Будинок керуючого маєтками''', '''Будинок із крамницями'''. Фахверкові (каркасні) будівлі з масандрою. * '''Будинок управління цукровими заводами''' Ще одна будівля, побудована фахверковим типом. Фахверковий стиль будівель комплексу надає їм казкового вигляду. * '''Будинок гаражу'''. На перший погляд, назва пам'ятки не надто інтригуюча. Але, мабуть, це одна з найцікавіших будівель комплексу. Будівництво гаража було проведене за Юзефа Потоцького і, в свій час, в гаражі розміщувалось 9 автомобілів. * '''Будинок пасічника'''. Будиночок з мезоніном та декорованим фасадом. * '''Будинок маршалка'''. Маршалком в кінці 18 століття - у 19 столітті був місцевий предводитель дворянства. * '''Будівлі електростанції''' == Чим зайнятись == Замовити екскурсію, послухати цікаві факти та історії про життя Потоцьких в Антонінах, погуляти парком, влаштувати пікнік на річці, спостерігати закат сонця. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Антонінська селищна рада, 31022, Хмельницька обл., Красилівський р-н, смт. Антоніни, вул. Леніна, 6, тел. (03855)5-12-67, galinakondr@gmail.com == Куди далі == {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Хмельницької області]] 4s0s0nbiq8dd1cnazpplogq3o8y20sf 0 2210 20777 2018-02-28T16:14:10Z Visem 502 Visem перейменував сторінку з [[Красноармійськ]] на [[Покровськ]] 20777 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Покровськ]] 48wtwef07pq0tpuq0csv8gvtykr2o7b 0 2212 34677 34351 2023-10-30T01:24:20Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34677 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{Загальні теми}} Нижче приведений список авіакомпаній, що здійснюють бюджетні пасажирські перевезення. {| class=wikitable sortable |- ! Авіакомпанія!! Домашня країна!! Напрямки!! {{comment|Найближча країна|в якій працює компанія відносно України}} !! Примітка |- |{{listing | name= AnadoluJet | url=https://www.anadolujet.com/en}} || Туреччина || [https://www.anadolujet.com/en/corporate/flight-network Туреччина] || '''Туреччина''' * [[Стамбул]] |Дочірня компанія Turkish Airlines |- |{{listing | name= Blue Air Moravia | url=https://www.blueairmoravia.cz/}} |Чехія |Барселона, Брюссель, Мілан, Рим |<br/> * [[Львів]] |Дочірня компанія Blue Air |- |{{listing | name= EasyJet | url=https://www.easyjet.com/ru/}} || Великобританія || [https://www.easyjet.com/ru/routemap?link=meganav Європа]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} || '''Польща''' * [[Люблін]] * [[Краків]] |Друга компанія за величиною в Європі і третя в світі |- |{{listing | name= Eurowings | url=https://www.eurowings.com/}} || Німеччина || Європа, Африка, США || — |Компанія групи Люфтганза, з найбільших міст Німеччини. Спеціалізується на прямих рейсів з Європи до США, Австалії, Африки (160 напрямків). Має дві дочерні компанії: Eurowings Europe і Germanwings |- |{{listing | name= French Blue | url=https://www.frenchbee.com/}} || Франція || [https://www.frenchbee.com/fr/destinations Франція, США, Домінікана] || '''Франція''' * [[Париж]] |Бюджетні далекомагістральні міжнародні авіалінії з Парижа |- |{{listing | name= Helvetic Airways | url=https://www.helvetic.com/en}} || Швейцарія || з Цюріха за європейськими маршрутами || — | |- |{{listing | name= Iberia Express | url=https://www.iberiaexpress.com/en}} || Іспанія || Європа || — |з Мадрида по Іспанії і в країни Європи |- |{{listing | name= Jet2.com | url=https://www.jet2.com/}} || Великобританія || між Великою Британією і країнами Європи || '''Польща''' * [[Краків]] ''' Угорщина''' * Будапешт | |- |{{listing | name= Level | url=https://www.flylevel.com/}} || Іспанія |||| — |Дочірній підрозділ авіакомпанії Iberia для далекомагістральних бюджетних перевезень з Барселони |- |{{listing | name= Norwegian Air Shuttle | url=https://www.norwegian.com/en/}} || Норвегія |||| — |з аеропортів країн Скандинавії |- |{{listing | name= Pegasus Airlines | url=https://www.flypgs.com/ru}} || Туреччина |||| — |Чартерні авіарейси між Європою і курортами Туреччини |- |{{listing | name= Ryanair | url=https://www.ryanair.com/}} || Ірландія || Європа || |Найбільша бюджетна авіакомпанія Європи, широка мережа маршрутів по всьому континенту. |- |{{listing | name= SAS Norge | url=https://www.sas.no/}} || Норвегія |||| — |Бюджетна авіакомпанія, колишні назви Braathens і SAS Braathens |- |{{listing | name= Smart Wings | url=https://www.smartwings.com/}} || Чехія |||| — |з Праги в міста Європи |- |{{listing | name= Transavia Airlines | url=https://www.transavia.com/}} || Нідерланди |||| — |з Амстердама, Роттердама і Ейндховена |- |{{listing | name= TUIfly | url=https://en.tuifly.com/}} || Німеччина |||| — |Чартерні авіарейси з міст Німеччини по курортних напрямках |- |{{listing | name= Volotea | url=http://www.volotea.com/en/}} || Іспанія || Іспанія, Італія та Франція || — |Сезонні чартери в міста Європи |- |{{listing | name= Vueling Airlines | url=https://www.vueling.com/ru}} || Іспанія || з Іспанії в країни Європи || — | |- |{{listing | name= Wizz Air | url=https://wizzair.com/uk-ua}} || Угорщина || [https://wizzair.com/uk-ua/rejsi/%D0%BC%D0%B0%D0%BF%D0%B0 Європа (в тому числі Україна)] || * [[Київ]] * [[Львів]] * [[Харків]] | |- |{{listing | name= Southwest Airlines | url=http://www.southwest.com/}} || США || США, Мексика, Куба || — |Найбільша лоу-кост авіакомпанія в світі за кількістю перевезених пасажирів. |} {{footer|ispartof=Загальні теми|type=Загальні теми|status=}} ds683sqkozs8a7uqrdw0qf3avb7k5ov 0 2213 35201 35200 2024-04-03T08:33:46Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 35201 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner|Murovani Kurilovtsi banner-001.jpg}} {{citybar | image= | caption= | city=Муровані Курилівці | citylocal= | map=File:Vinnitsa province location map.svg | arm= | population= 5 918 (станом на 01.01.2017) | callingcode= }} '''Муровані Курилівці''' - селище, адміністративний центр Мурованокуриловецького району [[Вінницька область|Вінницької області]]. == Зрозуміти == Муровані Курилівці селище міського типу розташоване на південному заході Вінничини на річці Жван, що є лівою притокою Дністра. Селище розташоване за 21 км від залізничної станції Котюжани. Попередньо селище носило назву — Чуриловці, Куриловці, Куриловці Муровані. За легендою тут була резиденція легендарного роду Чурилів. Селище відоме в Україні також за мінеральним джерелом «Регіна», що поряд із ним. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція Котюжани за 21 км. Потяг Київ - Могилів-Подільськ. Приміський потяг Жмеринка - Могилів-Подільськ. === {{Автомобілем}} === До Вінниці з Мурованих Куриловець автошляхами 107 км. === {{Автобусом}} === З Вінниці із західного автовокзалу Вінниця-2. Муровані Курилівці знаходяться на дорозі з Могилів-Подільська до Нова Ушиця - Каам'янець-Подільськ, а також Вінниця до Новодністровськ - Чернівці. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Палац родини Комарів (1871—1873 рр.) оточений старовиним муром. До ансамблю садиби входять також арсенал (конюшня) 1805 р., флігель першої чверті XIX ст. — невеличка двоповерхова будівля в стилі неоготики, арочний міст через р. Жван 1805 р. — мурований, трипролітний, експлуатується до цього часу. Палац Комара височіє на лівому березі річки Жван у затишному парку закладеному відомим ландшафтним дизайнером Діонізієм Міклером. == Чим зайнятись == У Будинку культури працює постійно діюча та краєзнавча виставка, і розміщений невеликий музей. == Що купувати == == Де поїсти == У селищі є невеликі кафе та ресторан "Регіна". === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == У селищній раді смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45 == Зв'язок == Поштовий індекс 23400 Телефонний код +380 4356 == Куди далі == На південь до Могилів-Подільська та Лядовський скельний монастир. На захід до Новодністровська та річка Дністер, Дністровська ГЕС далі [[Чернівці]], до Нової Ушиці далі Дунаєвці та [[Кам'янець-Подільський]]. На північ до [[Вінниця|Вінниці]]. {{footer|ispartof=Вінниця|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] j3ojqza6o2ywia4hndyuxt7mlyxz6gi 0 2214 36447 36446 2025-01-19T14:14:39Z Assyrian Human 6497 /* {{Кораблем}} */ 36447 wikitext text/x-wiki {{geo|46.6186111111|31.5391666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Маяк_(Очаків).jpg | caption= | city= Очаків | citylocal= | map= | arm= | population=14 491 | callingcode= 05154 }} '''Очаків''' знаходиться у [[Миколаївська область|Миколаївській області]]. == Зрозуміти == Очаків розташований на узбережжі Чорного моря, біля гирла Дніпра, за 70 км від Миколаєва. Було закладене 1792 року на місці зруйновано турецької фортеці, як торгове місто. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Потягом можна дістатись до [[Одеса|Одеси]] чи [[Миколаїв|Миколаєва]], звідти діставатись автобусом. === {{Автомобілем}} === З Миколаєва: по М14 трасою на Одесу, за вказівником повернути на Т1315. Відстань 70 км. Дорожнє покриття на Т1315 у поганому стані; те саме стосується будь-якої іншої дороги до Очакова. === {{Автобусом}} === Автовокзал розташований за адресою: вул. Чижикова, 56 Телефон для довідок: 05154-22213 [https://bus-info.in.ua/mikolayivska-oblast/ochakiv/ Розклад автобусів] === {{Кораблем}} === Від пристані №340 "Лісгосп" (46.613333, 31.558333), пристані 333 (46.603387, 31.552599), та Військового порту курсують катери на [[Кінбурнська коса|Кінбурнську косу]]. == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=[http://www.ochakiv.info/dostoprimechatelnosti/muzej-marinisticheskoj-zhivopisi-sudkovskogo Будинок картинної галереї] | alt= | url= | email= | address= вул. Старофортечна, 13| lat=46.612484 | long=31.546143 | directions= | phone=05154 23923 | tollfree= | fax= | hours= 9:30-17:30, неділя, понеділок - вихідні| price= | content= Тут знаходиться музей мариністичного живопису, де збереглись оригінали робіт Судковського та Айвазовського. }} * {{see | name=[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%87%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E._%D0%92._%D0%A1%D1%83%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Очаківський військово-історичний музей імені О.В. Суворова]| alt= | url= | email= | address=Лоцманська, 11| lat=46.611962 | long= 31.546733 | directions= | phone= 05154 22101| tollfree= | fax= | hours= 9:00-17:30, неділя вихідний| price= | content= }} * {{see | name=Маяк XIX ст| alt= | url= | email= | address=Торгова 31| lat= 46.612197| long=31.550641 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= задній маяк Березансько-Очаківського коліна. }} * {{see | name=Свято-Миколаївський собор | alt= | url= | email= | address= Нікольська, 75 | lat= 46.608113 | long= 31.547991| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Храм був побудований початково як мечеть. Після взяття Очакова у 1788 над мечеттю було навседено дерев'яний купол; пізніше прибудовано інші частини церкви та перероблено мінарет на дзвіницю. Біля собору знаходиться пам'ятник Суворова, могила мариніста Судковського та оглядовий майданчик. }} * {{see | name=[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%C2%AB%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D1%8F%C2%BB Археологічний заповідник Ольвія] | alt= | url= | email=olbio.ochakiv.info | address= | lat=46.691621 | long=31.894852 | directions= | phone= 05154 92453| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} <gallery> Миколаївська церква (Очаків).jpg| Будинок картинної галереї (Очаків).jpg| Очаків Пам'ятник бригадиру Горичу І.jpg| Очаків Житловий будинок по вул. Миру, 31.jpg| Пам'ятник О. В. Суворову Очаків.jpg| Очаків порт.JPG| Кафе у аквапарку "Аттика".jpg| </gallery> == Чим зайнятись == Пляжі розташовані у західній частині містечка. * {{do | name=відвідати аквапарк Аттика | alt= | url= | email=www.aquapark.nikolaev.ua | address= Чорноморка, вул. Приморська, 72/1| lat= 46.628089| long= 31.470890 | directions= | phone= 073 070 90 90; 097 070 90 90 | tollfree= | fax= | hours= 10:00–19:00| price= | content= }} == Що купувати == * {{buy | name= Очаківський ринок | alt= | url= | email= | address= Торгова вулиця| lat= 46.611465| long= 31.549950| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= Години роботи: 8-14 | price= | content= }} * {{buy | name= Приморський ринок | alt= | url= | email= | address= вулиця Будівельників| lat= 46.623232| long= 31.525108| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Де поїсти == * {{eat | name=Піцерія Smile | alt= | url= | email= | address= кут вулиці Миру та Соборної| lat= 46.613729 | long= 31.545564| directions= | phone=097 542 4188 | tollfree= | fax= | hours= Працює з 10 до 21| price= | content= }} * {{eat | name= Кав'ярня Coffee&Fastfood | alt= | url= | email= | address= перехрестя Торгової та Спаської| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= Відкрито з 8 до 16| price= | content= }} * {{eat | name=That One | alt= | url= | email= | address= вулиця Будівельників 27а | lat=46.623643 | long=31.525117 | directions= | phone=099 477 0805 | tollfree= | fax= | hours= години праці 10-00| price= | content= }} * {{eat | name=Бістро Світанок | alt= | url= | email= | address= вулиця Будівельників 18| lat=46.623467 | long=31.525707 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 9-22 | price= | content= }} == Де розважитись == Нічні клуби та бари розташовані у курортно-санаторній частині містечка, поряд з пляжами (вулиці Курортна, Будівельників) == Де зупинитись == * {{sleep | name= Форт Геліос | alt= | url= | email=www.fortgelios.com.ua | address= Цокуренко, 125/3 | lat=46.608861 | long=31.538720 | directions= | phone= +380515430530; +380960123157| tollfree= | fax= | checkin= 12 | checkout=10 | price= Ціни стартують від 300 гривень до номер, у вартість включено сніданок. | content= Обов'язковою умовою бронювання є передплата першої доби. }} == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Індекс - 57500-57550. Телефонний код 05154. == Куди далі == * [[Кінбурнська коса]] * [[Миколаїв]] * [[Одеса]] [[Категорія:Міста Миколаївської області]] {{footer|ispartof=Миколаївська область|status=Кістяк|type=Місто}} r0ta8lio7qdofatqjd31ii4ochfksl2 0 2215 34316 33278 2023-06-09T20:33:10Z Keneris 6418 34316 wikitext text/x-wiki {{geo|46.373136|35.36755|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Panoramio - V&A Dudush - Федотова коса (1).jpg | caption= Федотова коса | city=Кирилівка | citylocal= | map= | arm= | population = 3472 (2011) | callingcode = +38 0 6131 }} '''Кирилівка''' знаходиться на півдні [[Запорізька область|Запорізькій області]]. Популярний кліматичний, грязьовий і бальнеологічний курорт державного значення. == Зрозуміти == Кирилівка розташована на берегах Утлюцького та Молочного лиманів Азовського моря, між косою Пересип та косою Федотова. Кирилівка була заснована в 1805 р. сектантами-духоборами, переселеними з Тамбовської та Воронезької губерній. Свою назву отримала на ім'я Кирила Капустіна — сина лідера секти, засновника села та його першого старости. У 1845 духобори були переселені на Кавказ, а село зайняли державні селяни з сусідніх сіл Таврійської губернії. У 1920-х роках тут були побудовані перші лікувальні заклади і Кирилівка стала розвиватися як бальнеологічний та грязьовий курорт. У 1960-1980-х pp. відбувається інтенсивне будівництво пансіонатів, будинків відпочинку та туристичних баз. У 2000-х роках визначальним для Кирилівки стало те, що це селище — найближче морське узбережжя для мешканців Дніпропетровська та Запоріжжя, у зв'язку з чим розпочався бум будівництва приватних міні-готелів та оновлення вже існуючих туристичних об'єктів. Кирилівка має статус курорту державного значення. За офіційними даними щороку тут відпочиває понад 30000 осіб, до послуг яких санаторій, півтора десятки дитячих оздоровчих центрів та понад 350 пансіонатів, будинків відпочинку та готелів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Запорізької області]] 7ow6djzyo9uh50zlfad6ryizj4ci2h8 0 2216 36967 36966 2025-04-07T16:26:01Z Zvwhuw 7242 /* 45.4778484001149.18508106918261 [https://it-it.facebook.com/osteriadafortunata/ https://www.osteriadafortunata.it/en/ Osteria da Fortunata], Via della Moscova, 52, 20121 Milano MI, Італія, ☎ +390250033307. 12:00–01:00. Ресторан Римської кухні 2 */ 36967 wikitext text/x-wiki {{geo|45.464167|9.190278|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image =5314MilanoDuomo.JPG | caption=Фасад Міланського Собору | city=Мілан | citylocal=Milano | arm = CoA Città di Milano.svg | population = 1 350 тис. (2012) | callingcode = +31-2 }} '''Мілан''' — столиця [[Ломбардія|Ломбардії]], [[Італія]]. == Зрозуміти == Мілан — діловий і культурний центр півночі Італії, а також великий транспортний вузол. У місті живе більше мільйона чоловік і ще стільки ж приїжджає у справах і з туристичною метою. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Мілан-Мальпенса "Сільвіо Берлусконі"|alt=Aepoporto internazionale Milano-Malpensa "Silvio Berlusconi"|address=21010 Ferno, Province of Varese, Італія|phone=+3902232323|url=https://www.milanomalpensa-airport.com/it/|lat=45.62473569036843|long=8.72830069485065|content=Найбільший з трьох аеропортів Мілана, Італія. Розташований за 45 км від центру Мілана.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOmUgm_i3mfK5ria-ewW4TM6rh3hk4Qg1yiJJDB=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD-%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0|wikidata=Q60910}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Міланський метрополітен (станція метро Кашіна Ґобба)|alt=Metropolitana di Milano|address=20132 Мілан, Італія|url=http://www.atm.it/|lat=45.51122577399198|long=9.260588069184653|price=Від 2,20 євро до 19,50 євро|content=Діє з 1964 року. Міланський метрополітен найбільший в країні, в столичному метро тільки 74 станції.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Milano_metropolitana_Villa_San_Giovanni.JPG|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD|wikidata=Q2258190}} == Що відвідати == {{See|name=Міланський собор|alt=Duomo di Milano|address=P.za del Duomo, 20122 Milano MI, Італія|phone=+390272023375|url=https://www.duomomilano.it/|hours=09:00–19:00|price=Від 450 грн за особу|lat=45.46418786781553|long=9.191947953838898|content=Один із найбільших соборів у світі, шедевр архітектури, що будувався понад 600 років. Присвячений Різдву святої Діви Марії. Побудований в готичному стилі з білого мармуру.|image=https://cdn.getyourguide.com/img/tour/01e6dcda12c45b19.jpeg/98.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80|wikidata=Q18068}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Osteria da Fortunata|address=Via della Moscova, 52, 20121 Milano MI, Італія|phone=+390250033307|url=https://it-it.facebook.com/osteriadafortunata/ https://www.osteriadafortunata.it/en/|hours=12:00–01:00|price=20–30 € за особу|lat=45.47784840011404|long=9.185081069182637|content=Ресторан Римської кухні|image=https://dynamic-media-cdn.tripadvisor.com/media/photo-o/26/2b/c5/0b/l-eleganza.jpg?w=500&h=400&s=1}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Ла Скала|alt=Teatro alla Scala|address=V. Filodrammatici, 2, 20121 Milano MI, Італія|url=https://www.teatroallascala.org/it/index.html|lat=45.46750741108243|long=9.189551196167686|price=Від 550 грн за особу|content=Оперний театр у Мілані (Італія), один з провідних оперних театрів світу. Будинок театру побудований на місці церкви Санта Марія у 1776—1778 роках архітектором Джузеппе П'єрмаріні|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMOFbjglm7FXKI6u2Yjm9I3B-UDPjv3PVDm6vuS=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0_%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Hotel Da Vinci|address=Via Senigallia, 6, 20161 Milano MI, Італія|phone=+390283993000|url=https://www.hoteldavincimilano.it/|checkin=14:00|checkout=12:00|price=Від 2900 грн за ніч|lat=45.53331411904566|long=9.17095400781447|content=Готель Da Vinci розташований на території парку площею 8 000 кв. м. у передмісті Мілана, за 150 метрів від залізничної станції Бруццано, з якої можна без пересадок доїхати до центру міста. До послуг гостей ресторан і приватна автостоянка. Номери цього сучасного 4-зіркового готелю облаштовані кондиціонером, безкоштовним Wi-Fi, великою ванною, телевізором та міні-баром. На території готелю Da Vinci є бар та кілька приміщень для проведення засідань, які вміщують до 1 000 осіб.|image=https://cf.bstatic.com/xdata/images/hotel/max1024x768/419617691.jpg?k=335d6db71632aa85932872c85d2e8e1f9d35f1fe3dc88f49de819e48891358ce&o=}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Барселона (Іспанія)|directions=На південний захід від Мілану|lat=41.388329203961476|long=2.159440934362499|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Aerial_view_of_Barcelona,_Spain_(51227309370)_(cropped).jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B0|wikidata=Q1492}} {{Go|name=Марсель (Франція)|directions=На південний захід від Мілана|lat=43.306940482705734|long=5.385680984728612|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipN3BWijAMQy1LRJBV9eIUzon9b11qKzm_z8IOZQ=w408-h286-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C|wikidata=Q23482}}{{footer|ispartof=Італія|type=Місто}} g8gxz29ltxcl9dl7u88nbh98kt2lazu 0 2217 34642 33902 2023-10-30T00:33:36Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 8 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34642 wikitext text/x-wiki {{geo|50.4166667|25.75}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Корець | citylocal= | map= | arm= COA_Kopets.png | image = Korets_city_fl.png | population= 7600 (1.10.2013) | callingcode=+380-3651 }} '''Корець''' знаходиться на південному заході [[Рівненська область|Рівненської області]]. == Зрозуміти == Ко́рець — місто районного значення , центр Корецького району Рівненської області, Україна, розташоване на річці Корчик, за 63 км від обласного центру міста Рівного. Досі не вдалося встановити який знак мало давнє місто, тому 18 вересня 1995 р. Корецька міська рада затвердила сучасний герб і прапор міста. Місто Корець є населеним пунктом, занесеним до Списку історичних міст України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878. Перша згадка — 1150 рік (як Корчеськ; Київський літопис). З 01.09.17 в Корці працює туристичний інформаційний центр, який знаходиться за адресою: м. Корець, вул. Київська, 45, контактний телефон: (03651) 2-11-30;+380964859807. 9 фактів, які свідчать про унікальність Кореччини: # Мечі харалужні, опис яких можна зустріти на сторінках ,,Слово о полку Ігоревім”: ,,Яръ туре Всеволод!Стаиши на борони, прищеши на вои стрелами,гремяши в шеломы мечи харалужными! # У 989 р. князь Володимир Великий на р. Корчик провів обряд хрещення корчан. На сучасному етапі місто має статус ,,християнської мекки”. # Києвопечерський Ігумен Варлаам у 1064 заклав одну із перших обителей монашества на Русі – Жіночий Благовіщенський монастир. # Лаврентій Зизаній - Тустановський, філософ, богослов, перекладач, автор першої словянської граматики ,,Наука ку читанию і розуменю писма славенського…” та першого систематичного підручника слов’янської мови ,,Граматика словенська, совершенного искуства осьми частій слова и ин ы х нужд”, останній доробок був написаний в корецькому замку. # Чудотворна ікона ,,Споручниця грішних Корецька”. Ікону подарував Корцю Папа Римський Сікст V. До Споручниці молилась Марія Єгипетська, яка зарахована до лику святих. # Корецька порцеляна стала першими виробами в Україні, а напис золотом від руки ,,Корець” став першою торговою маркою на території України. # Корець у творчості Т.Г.Шевченка. У 1846 році Т.Г.Шевченко відвідав м. Корець, відлуння його вражень залишилось у повістях ,,Варнак” та ,,Прогулянка з задоволенням і не без моралі”. # Корець – місце вічного спочинку трьох цадиків – рабі Ашер Цві (автор твору ,,Мааян га-Хохма”, івр. Джерело мудрості), рабі Іцхака Ізаака га-Когена (автор ,,Бріт Кегунат Олам”, івр. Заповіт вічного священства), рабі Мордехай (голова релігійного суду). # 1776 році в м. Корець засновано першу в Україні друкарня на івриті. === Історія === Місто Корець вперше згадується у 1150 р. у Київському літописі, який є складовою літопису Руського (Іпатіївський список). У перших літописних згадках воно зафіксоване під назвою Корчеськ. Існує кілька версій цієї назви і в усіх за основу взято слово – корінь „корч”, яке в українській мові має декілька значень, основне з яких – „пень, викорчуваний з корінням; кущ, який має дуже розвинуте, покручене коріння”. Хоча стосовно самої назви міста більше підходить білоруське тлумачення слова „корч”: „нова земля на місці, розчищеному від лісу”. Тобто саме на такому місці, можливо, було закладено древній Корчеськ. Досить поширеною є і гідронімічна версія - від назви річки Корчик. Сама згадка про Корець пов'язана з подіями княжої міжусобиці та боротьби за Київський великокнязівський стіл. В 1258 році в місті короткий час перебував зі своєю дружиною Данило Галицький, який готував оборону від монголо-татар, що в свою чергу підтверджує стратегічне значення Корця. Розвиток міста в часи руських князівств і міжусобних воєн визначало, насамперед, його вигідне стратегічне становище. З огляду на обставини Корчеськ виявився прикордонним містом між Волинською та Київською землями. Починаючи з середини ХІІІ століття центр суспільно-політичного життя Галицько-Волинського князівства поступово зміщується на захід, де головна увага приділялась відносинам із сусідніми державами – Польщею, Угорщиною, Чехією та на північ, де почала набирати силу нова держава – Велике князівство Литовське, князі якого починають проводити активну експансію українських земель. У цей період Корець переживає короткочасний занепад і його населення не бере дієвої участі у житті держави. У 1341 році князь Любарт надав праправнуку Данила Галицького, князю Федору Острозькому у володіння Острозький уділ з містами Острог, Заслав і Корець. У 1386 році литовський князь Ягайло Ольгердович підтвердив права Федора Острозького на Острог і цією ж грамотою надав йому право на володіння Корцем з прилеглими селами. Таким чином, князі Острозькі стали першими власниками Корця, який отримав статус приватновласницького міста. На початку ХV століття Корець переходить до представників литовської великокнязівської династії Гедиміновичів, які зробили місто центром своїх володінь і стали зватися князями Корецькими. Протягом другої половини ХV – першої половини ХVІІ століття Корець зріс як місто і був важливим торгово-економічним центром Волинського воєводства. На початку 40-х років ХVІІ століття місто за чисельністю населення (7 тисяч чоловік) поступалося лише Острогу та Луцьку. З ХVІ століття розпочався також активний розвиток релігійного та культурного життя Корця. У 1651 році перервалася лінія князів Корецьких. Останній їх представник, Самійло-Карл, помер бездітним, а тому Корець перейшов до родичів Корецьких – Лещинських, а на початку ХVІІІ століття – до однієї з гілок магнатської родини Чарторийських, які почали зватися Чарторийськими-на-Корці. Відродження населеного пункту розпочалося при останньому представникові цього роду, стольнику Великого князівства Литовського Юзефові Чарторийському. Насамперед, на початку свого володіння містом, у 1780 році, він здійснив велику перебудову замку, внаслідок чого повністю змінився зовнішній вигляд споруди, яка була пристосована під князівський палац і резиденцію. У 1788 році поблизу замку було збудовано малий князівський палац. При ньому була заснована фарфоро-фаянсова мануфактура, бо наприкінці 80-х років ХVІІІ століття на березі Корчика було відкрито поклади високоякісної каолінової глини. На їх основі в 1790 році було засновано виробництво, яке того ж року випустило першу продукцію: чашки, чайники, столові сервізи, свічники – всього понад 20 тис. штук посуду. Це були перші порцелянові вироби саме українського виробництва. На них ставилась власна заводська марка – напис „Korec”, виконаний від руки золотом, що, до речі, теж було першою торговою маркою, яку почали застосовувати в Україні. Окрім неї наприкінці ХVІІІ століття в Корці існувала також полотняна і три шкіряні мануфактури. У 1793 році відбувся другий поділ Польщі, за яким Правобережна Україна увійшла до складу Російської імперії. Корець було включено до складу Волинського намісництва, а з 1797 року він став містечком Новоград-Волинського повіту Волинської губернії,поступово втрачаючи своє господарське і торгове значення. Вигідне положення на Києво-Берестецькому шосе сприяло розвитку в місті торгівлі та промисловості. 17 червня 1902 року в Корці було відкрито лікарську дільницю. Також існували єврейська лікарня, лікарня при цукрозаводі, земська лікарня на 10 ліжок, дві аптеки. З промислових підприємств на початку ХІХ столліття в Корці діяв цукровий завод, суконна фабрика, шкіряна фабрика. Ситуація в краї ускладнилася під час першої світової війни. Кореччина знаходилася у прифронтовій смузі. У Корці розташувалися військові частини царської армії. Корець у 80-х роках ХІХ століття був одним з найгарніших міст Волині. У ньому була поштово-телеграфна контора і станція диліжансів. Місто займало велику територію до якого входило власне містечко (з переважно єврейським населенням) і кілька передмість – Жадківки, Заруддя, Юзефина та інших, де мешкало православне населення. Загальна кількість жителів сягала 12 тис.чоловік, з них 10 тис. становили євреї. Події в Петрограді не пройшли повз Корець – у червні 1917 року повстали наймити та селяни околиць міста, до них приєдналися солдати. Згодом було створено волосну Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів. З квітня по грудень 1918 року в Корці при владі були представники адміністрації гетьмана Павла Скоропадського. 14 грудня 1918 року до Києва вступили війська Директорії, і владу гетьмана було повалено. На початку січня 1919 року більшовицька Червона Армія розпочала наступ на Україну, змушуючи Директорію постійно відступати на захід. 1 травня війська Першої Української радянської дивізії під командуванням Миколи Щорса вступили до Корця. А у серпні 1919 року Польща захопила Корець і він став опорним пунктом з якого поляки вирушили до Новоград-Волинського. З осені 1919 року до весни 1920 року Корець постійно переходив з рук у руки. 15 серпня 1920 року польська армія перейшовши у контрнаступ, розгромила частини Червоної Армії під Варшавою. Наприкінці вересня польські війська окупували Корець. Згідно з мирним договором, підписаним у Ризі 18 березня 1921 року між РРФСР, УСРР і Польщею, Корець ввiйшов до складу Польщі. Він став центром гміни Рівненського повіту Волинського воєводства. Відразу ж за східною околицею міста проліг кордон між Польщею та Радянським союзом. У Корці на той час діяли цукровий завод,фабрика сукна та мила, млин, крупорушка. Добували граніт на березі Корчика та поблизу сіл Голичівка і Головниця. У місті було два готелі – „Europejski” та „Warszawski”, ресторан, кав’ярня. Діяли також два філантропічних і одне спортивне товариства, дві кредитні установи. Двічі на місяць проводились ярмарки. З лікувальних установ в місті існувала „izba chorych” (на шість ліжок) і диспансер (на два ліжка). На території Корецької гміни діяв сеймиковий шпиталь. 17 вересня 1939 року до м. Корець увійшли радянські війська, і у 1940 році він став районним центром. Тоді в ньому проживало 15 тисяч осіб. 22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз. Менше ніж через тиждень бойові дії велися вже під Корцем. У перші тижні німецької окупації в Корці було розстріляно 300 осіб, головним чином партійних і радянських активістів. Частину території міста окупанти відвели під єврейське гетто. Взагалі за роки окупації в Корці i районi німці розстріляли понад 8 тисяч жителів міста. Після закінчення Великої Вітчизняної війни пожвавились розвиток промисловості, сільського господарства, освіти і культури Корецького району. Створено 31 колгосп, у травні 1948 року відбудовано цегельний завод, відкрито клуб піонерів, при якому почала працювати бібліотека, обладнано кімнати для роботи гуртків художньої самодіяльності, а також був відкритий кінотеатр на 250 місць. В 1959 році з містом злилися села Зарів’я і Закорчицьке. На його околицях на східному і західному напрямках виросли нові впорядковані селища. Корець був райцентром до грудня 1962 року. Під час укрупнення районів його було віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Але у 1966 році було знову утворено Корецький район в складі 20 сільських Рад з центром у м. Корець. Нині до складу Корецького району входять 26 місцевих рад, з них 1 – міська та 25 сільських. === Клімат === Клімат району континентальний (помірно-теплий, вологий), і характеризується тривалим вологим теплим літом, м’якою хмарною зимою з частими відлигами, з достатньою для росту лісів кількістю опадів. Основні фактори кліматотворення: сонячна радіація забезпечує приплив тепла від Сонця і виступає як головне енергетичне джерело кліматотворення, яке чітко проявляється у теплу пору року, коли за тривалого світлового дня високо над горизонтом, і хмарність відносно невелика. == Як дістатись == === {{Потягом}} === В Корці залізнична дорога відсутня, проте найближчі залізничні станції знаходяться в м. [[Звягель]] та в м.[[Рівне]]. === {{Автомобілем}} === ({{Автошлях|М|06}}, частина {{Автошлях|E|40}}) Через місто проходить автошлях [[Київ]]—[[Чоп]] === {{Автобусом}} === [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=560400 Розклад руху автобусів на наявність вільних місць] == Що відвідати == * '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA Замок князів Корецьких]''', мур (м. Корець, вул. Б. Хмельницького, 16а) * '''Палац графів Горчицьких''' (м. Корець, вул. Київська, 45) * '''Малий палац Чарторийських''' – сучасний ліцей (м. Корець, вул. Київська, 71) * '''Джерело ,,Єврейська сльоза”''' (м. Корець, вулиця Січових Стрільців) '''Релігійні споруди''' * '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80 Монастир св. Трійці]''' (на території монастиря є могила Анни Андро та пасіка (м. Корець, вул. Київська, 56) * '''Келії монастиря Воскресіння Господнього''' (м. Корець, вул. Старомонастирська, 50) * '''Костел Святого Антонія''' (м. Корець, пр. Костельний, 6) * '''Церква Кузьми та Дем’яна''' (с. Новий Корець, вул. Церковна, 15а) * '''Церква св. Миколая''' (м. Корець, вул. Б.Хмельницького, 1а) * '''Церква Святої Параскеви П’ятниці''' (с. Новий Корець, Замкова, 10) * '''Церква св. Іллі''' (єдина церква на території Корцького району збудована без жодного цвяха (с. Новий Корець). * '''Георгївська церква''' (м. Корець, вул. Київська, 13а) * '''Свято-Воскресенська церква Київського Патріархату''' (м. Корець, вул. Є. Коновальця, 4. ) '''Військові меморіали''' * '''Братська могила радянських воїнів''' (м. Корець, вул. Київська, 15а) * '''Пам’ятний знак землякам, які загинули у роки ВВв''' (м. Корець, вул. Київська, 15, міське кладовище) * '''Братська могила польських воїнів''' (м. Корець, католицьке кладовище) * '''Братська могила радянських воїнів'''(м. Корець, вул. Київська, 45) * '''Меморіальний комплекс ,,воїнам-афганцям”''' (м. Корець, вул. Київська 69/1) * '''Пам’ятник радянським воїнам і партизанам''' (м. Корець, пл. Є. Чорновола) * '''Братська могила польських воїнів''' (м. Корець, пр. Костельний, 6, на території костелу Св. Антонія) '''Туристичні маршрути''' * Релігійно-паломницькі маршрути: ** [http://korc.gov.ua/index.php?page=852 ,,Християнська ,,мекка" Рівненщини"]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ** [http://korc.gov.ua/index.php?page=850 ,,Кореччина для хасидів"]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * Культурно-пізнавальні маршрути: ** [http://korc.gov.ua/index.php?page=849 ,,Єврейські поховання періоду Голокосту"]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ** [http://korc.gov.ua/index.php?page=851 ,,Мальовнича Кореччина"]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ** [http://korc.gov.ua/index.php?page=37 ,,Унікальна Шевченківська Кореччина"]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Чим зайнятись == * Корецький районний історичний музей (м. Корець, вул. Київська, 45); * Корецький районний будинок культури і дозвілля (м. Корець, вулиця Київська, 65); * Корецький туристичний інформаційний центр (м. Корець, вул. Київська, 45); * [http://bibl.korets.in.ua/ Корецька центральна районна бібліотека]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} з інтернет-послугами (м. Корець, вул. Київська, 45); * [http://korecbibl.at.ua/ Дитяча бібліотека] з інтернет-послугами (м. Корець, вул. Київська, 83) * [https://www.facebook.com/groups/292139931231849/about/ Велоклуб ,,Велошок”] == Що купувати == * Вироби із золотошвейного мистецтва; * Сувенірна продукція м. Корець; * Воскові декоровані писанки. == Де поїсти == * Кафе „Діброва” (м. Корець, вул. Київська, 1 (район цукров. заводу) (03651) 22000) * Кафе „Квадрат” (м. Корець, вул. Київська, 61; (03651) 21941; 0667569583) * Ресторан „Ювілейний” (РіКоС) (м. Корець, площа Київська, 7; (03651) 21056) * Кафе „Ретро” (кав’ярня) (м. Корець, площа Київська, 3; (03651) 21054) * Кафе „арамаТ” (м. Корець, вул. Київська, 57 а; 0678115533) * Кафе „Козацька рада” (с. Н.Корець; 0677939289) * Кафе „Людмила” (с. Н.Корець; (03651) 20056) == Де розважитись == === Традиційні щорічні фестивалі на території району: === # ,,Зелене Купало в літо упало” - липень # ,,Дні польської культури” – вересень == Нічні заклади == * Нічний клуб „Lion (м. Корець вул. Київська, 63г; (03651) 22054) * Нічний клуб „Х-zona” (м. Корець, вул. Київська, 3в; 0672729843) * Більярдний клуб (паб - бар) (м. Корець, пл. Київська, 3а; 0986067019) == Де зупинитись == На території м. Корець відсутні засоби розміщення. Найближчий готель „Бастіон” (с. Самостріли) 0978002292; 0661178468. Кількість місць для поселення: 1-ні номери -3, 2-ні номери – 3, 3-ні номери– 3,4-ні номери – 1 == Де навчатися == # Корецьке регентсько-катихізаторське духовне училище # Корецьке вище професійне училище № 24 # Корецький НВК „Школа І-ІІ ступенів-Ліцей" # Корецька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 # Новокорецька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 # Корецька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 # ДЮСШ - спортивна школа # Корецька школа мистецтв == Застереження == # На території замку князів Корецьких потрібно бути обережними так як територія є не пристосована для відвідування туристами, необгороджена територія навколо об’єкту. # Потрібно бути обережними під час переходу через річку Корчик, оскільки не всі кладки облаштовані поручнями; # Нерегульовані перехрестя та пішохідні переходи. == Як вирішувати проблеми == * [http://www.koretsrada.in.ua/ Корецька районна рада]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} (03651)21843 * [http://www.korc.gov.ua/ Корецька районна державна адміністрація]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}((03651)21200) * Швидка медична допомога (м. Корець вул. Володимирська, 14-а 103, (03651) 21643) * Корецький районний сектор головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Рівненській області (102; 03651 21335) == Зв'язок == Поштові індекси — 34700. Телефонний код — +380-3651. == Куди далі == {{footer|ispartof=Рівненська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Рівненської області]] dqb5d1xcekzu0vx69qbg26mthbarn9y 0 2219 37608 37107 2025-05-23T08:52:04Z KanivKaniv 7289 37608 wikitext text/x-wiki {{Geo|49.7505031|31.4595729|zoom=14}} {{pagebanner}} '''Канів''' — невелике містечко в Черкаській області на правому березі Дніпра. {{citybar|image=Успенський собор, Канів.jpg|caption=Успенський собор, <br> 1144 рік|city={{PAGENAME}}|citylocal=|map=|arm=KanivCOA.png|population=23869|callingcode=+380 (4736)|website=https://kaniv-rada.gov.ua/}} Канів розташований на перетині історичних епох, серед унікальних ландшафтів у самісінькому центрі країни. Це місто – Україна в мініатюрі, де величний Дніпро з правого берега омиває Канівські гори, розрізані велетенськими, найбільшими в Європі ярами, а лівий перепнутий греблею Канівської ГЕС зустрічає прекрасними краєвидами водосховища. Славна історія міста налічує багатьох видатних особистостей, які залишили свій слід в історії людства, а історичні пам’ятки та музеї розповідають про Канівщину від палеоліту до сучасності. == Зрозуміти == Перша літописна згадка про Канів датується між 1074 і 1088 роками (1078 рік). Автор «Печерського патерика» занотував, що грецькі іконописці, запрошені ігуменом Києво-Печерського монастиря Никоном для розпису храму, по дорозі до Києва на своїх лодіях проїжджали Канів. Істинний вік міста невідомий. В археологічних культурних шарах території Канева та його околиць знаходять залишки матеріальної та духовної культури, починаючи з палеоліту (25 тис. років тому). Стародавній Канів розміщувався на горі Грецька і був одним з найбільших міст на південному кордоні Давньої Русі. Повз місто проходив великий шлях «з варяг у греки», який був важливою торговою артерією Руської держави. Також про Канів згадується у 1144 році, коли київський князь Всеволод заснував тут церкву св. Георгія, яку пізніше переосвятили на собор Успіння Богоматері. Храм, крім свого основного призначення, служив сховищем для міщан під час нападів ворогів. Так у вересні 1678 року турки і татари підпалили собор, в якому зачинилися канівці. Тривалий час будівля стояла зруйнованою. Перші відновлювальні роботи проводилися у 1781-1787 роках, а в сучасному вигляді ця пам’ятка архітектури була відновлена впродовж 1805 - 1810 років. Це єдина споруда на Черкащині, яка вціліла з часів Київської Русі. Багато століть поспіль місто виконувало оборонні функції. На Дніпровій горі, де нині розміщується меморіальний парк Слави, стояв сторожовий козацький замок. Споруда не збереглася до наших днів, але канівці передають з покоління в покоління перекази про таємничі підземні ходи, які розбігалися від замку і Успенського собору в різні боки, зокрема, до Дніпра і річки Канівки, що зникла в результаті будівництва Канівського водосховища в 1972 році. Поблизу Собору у 1787 році польський князь Станіслав Понятовський збудував муровану будівлю – училище ордену базиліан, в якій сьогодні розміщується Музей народного декоративного мистецтва. За відносно короткий історичний час, від 13-го по 18-те століття місто прожило бурхливе життя, сповнене піднесень і занепадів: монголо-татарська навала змінилася торговельним пожвавленням, коли Канів перебував у складі Великого князівства Литовського; з 1600 року місто перейшло на самоврядування на підставі Магдебурґського права; козаки створили Канівський полк, що брав участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Особливе місце належить Каневу в добу Козацької держави. Козаки за традицією вважали першим своїм гетьманом старосту Черкаського і Канівського - [https://w.wiki/CWGX Остафія Дашкевича]. Старостами канівськими, а згодом і гетьманами України були: засновник Запорізької Січі князь [https://w.wiki/CWGa Дмитро Вишневецький], [https://w.wiki/CWGc Михайло Вишневецький], [https://w.wiki/4gdA Остафій Ружинський]; канівець [https://w.wiki/CWGe Тимофій Орендаренко]. З волі Гетьмана Михайла Дорошенка у 1626 році Канів стає фактично першою столицею української козацько-гетьманської автономії. По заповіту в Каневі поховано гетьмана [https://w.wiki/83Ty Івана Підкову], у Канівському монастирі знайшли свій останній притулок гетьмани [https://w.wiki/CWH3 Яків Шах], [https://w.wiki/CWH5 Самійло Кішка]. Тут було страчено Гетьмана [https://w.wiki/CWH7 Івана Петражицького-Кулагу]. У 1861 році на Чернечій горі був похований великий син українського народу Тарас Шевченко, труну з тілом якого друзі і родичі перевезли із Петербурга, де він помер 10 березня 1861 року. З 20 по 22 травня домовина з прахом Кобзаря стояла в Успенському Соборі. Після похорону над могилою Т.Шевченка був насипаний курган та встановлено дерев'яний хрест (пізніше замінений на чавунний). З цього часу місто стало духовним центром усієї України. Перший пам'ятник на могилі був встановлений у 1923 році. У 1925-му році територія біля могили стала заповідником, а Чернечу гору люди почали називати Тарасовою. У другій половині 19-го – на початку 20-го століть центр Канева займав територію від Торгової площі, вздовж вулиці Великої Богуславської (сучасна вул. Героїв Небесної Сотні), до Другої Митної площі (нині площа Соборна). На Торговій площі в основному оселялося єврейське населення, яке займалося торгівлею. В цей час Торгова площа інтенсивно забудовується. Тут з'являються такі будівлі: 1898 р. - магазин "мужского платья" ( нині - будівля науково-дослідницького відділу Шевченківського національного заповідника "Канів від давнини до сучасності"); 1908 р. - святкова синагога (нині - корпус Канівської школи мистецтв); 1912 року на місці згорілої у 1817 р. церкви св. Василя будується приватний будинок купця Кльопи, тут відкривається магазин та пункт ремонту швейних машин; 1912 р. - пошта (нині - Станція юних техніків); банк акціонерного товариства, який розміщувався через одну ділянку від пошти; торгові ряди Краковича, "пісчебумажний і ювелірний магазин" та ін. Нажаль, частина забудови Торгової площі втрачена. Внизу, на Варшавці, - був театр, у якому було поставлено ряд українських п'єс, зокрема, <nowiki>''</nowiki>Назар Стодоля<nowiki>''</nowiki>; 1916р. - магазин Полісского, а згодом чоловіча гімназія (нині Державна служба охорони при МВС України). У будинку, де після надбудови мансардного поверху, розташовано готель "Старий Канів", раніше (з 1911 року) був один з перших у місті кінотеатрів. Зовсім інакше виглядала Соборна площа. На місці гімназії ім. І. Франка, збудованої в 1939 р., розміщувався заїжджий двір. На місці Районного будинку культури (1961 р.) - "Прісутственниє місця", кам'яна двоповерхова будівля з двома кам'яними флігелями, яка була збудована в 1855 році. Тут розміщувались: міська дума, поліцейське управління, повітовий суд, повітове казначейство та інші державні установи. У тридцяті роки 20-го ст. в Канів приходить залізниця. Перекинутий через Дніпро залізничний міст служив стратегічною переправою. У 1941 році, під час Другої світової війни, міст підірвали відступаючі війська радянської армії. Про жорсткі бої за Канівську переправу нагадують Бронепоїзд №56, катер Дніпровської військової флотилії, а також зруйнований залізничний міст. Спорудження Канівської гідроелектростанції на початку 60-х років 20-го ст. відкрило новий період в історії міста. Центр міста перемістився з нагірної історичної частини Канева вниз, на нову намиту площу, яка нині носить ім'я Тараса Шевченка. В 70-80-х роках розпочалося втілення нового Генерального плану забудови міста. Дев'яти-чотирнадцятиповерхові башти своєю висотою вступили в суперечку з природною окрасою - канівськими пагорбами. {{Listing|type=other|lat=49.7543525|long=31.4737883|name=Туристичний інформаційний центр міста Канева|alt=ТІЦ|address=|directions=|url=https://ua.igotoworld.com/projects/tic/kaniv/|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/developmentagecy2020|vkontakte=|phone=(066) 731 96 70|fax=|email=developmentagency2020@gmail.com|skype=|hours=24/7|price=|description=Сувеніри; Екскурсія; Прокат велосипедів; Прокат SUP-бордів|instagram=https://www.instagram.com/kaniv_info_tour/}} == Як дістатись == === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція [[w:Миронівка_(станція)|Миронівка]] (41 км від Канева). === {{Автомобілем}} === Відстань від Києва - 150 км. Відстань від Черкас - 75 км. === {{Автобусом}} === В місті діє автовокзал {{Listing|type=go|lat=49.7543525|long=31.4737883|name="Авто-ріка"|alt=|address=вул. 206 Дивізії, 1|directions=|url=http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=718000|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=+38 (04736) 32213|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} Щоденно курсують автобуси з міст Черкаси та Київ. З Києва автобуси ходять з [https://zabytki.in.ua/service/timetable/bus_station/339?lang=uk автовокзалу "Видубичі",] адреса: Набережно-Печерська дор., 10А, метро Видубичі === {{Кораблем}} === Річковий транспорт в місті не працює. == Міський транспорт == Міський транспорт представлено автобусами № 1, № 2, № 4 та № 5. Вартість - 13 грн. Автобусом №2 можна дістатися до Шевченківського національного заповідника та могили Т.Г. Шевченка. {{Listing|type=other|lat=|long=|name=Графік маршрутів по місту|alt=|address=|directions=|url=https://kaniv-rada.gov.ua/news/1706539657/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} В Каневі працюють такі служби таксі: * '''Таксі Канів тел.''' ''<u>(067) 673 77 00,</u> <u>(063) 633 77 00,</u> <u>(050) 503 77 00</u>'' * '''OnTахі тел.''' ''<u>2000 або в додатку OnTахі</u>'' * '''Таксі 40-40 тел.''' ''<u>(067) 603 40 40, (050) 961 35 95</u>'' == Що відвідати == ==== <big>Заповідники</big> ==== [[Файл:Шевченко 047.jpg|альт=ааа|міні|'''Пам'ятник Т.Г.Шевченку''']]{{Listing|type=see|lat=49.73227267890328|long=31.51243471827948|name=Шевченківський національний заповідник|alt=Тарасова гора|directions=дістатися можна громадським транспортом маршрут №2|url=https://shevchenko-museum.com/|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/tarasovagora|phone=(04736) 32368|email=tarasovagora.ex@ukr.net|hours=ВТ - НД 9:30 – 17:00 ПН - вихідний|price=Екскурсія по території Заповідника (групи до 20 осіб) - 100 грн; Квест-екскурсія (група до 10 чоловік За попередньою домовленістю) - 500 грн|map=1|description=Розташований за 4 км на південь від центру міста. Тут, на Тарасовій горі, поховано духовного провідника українців Тараса Шевченка. Вершина високої, насипаної у вигляді кургану, могили увінчана 14-ти метровим пам'ятником. Поряд розташований музей Тараса Шевченка. На вершині гори з оглядового майданчика тобі відкриється панорама з заповіту Шевченка: «Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий...»|address=вул. Шевченка, 102}} {{Listing|type=see|lat=49.72285065761401|long=31.53444534077948|name=Канівський природній заповідник|directions=дістатися можна громадським транспортом маршрут №2|url=https://kanivbiosfera.at.ua/|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/kaniv.nature.reserve|instagram=https://www.instagram.com/kaniv_nature_reserve|phone=(04736) 32991|email=kaniv.biosfera@gmail.com|price=Щоб відвідати заповідник, потрібно завчасно записатися за телефоном|description=Межує з Шевченківським національним заповідником. Цей науковий і природоохоронний заклад створено 1923 року для збереження унікальної ділянки лісостепу з його рослинним і тваринним світом. Під захистом держави знаходяться також кілька дніпрових островів, зокрема, Зміїний, на якому ростуть столітні дуби, сосни та деякі рослини, занесені до ''Червоної книги''. На території заповідника діє наукова база Київського національного університету. У цій ''майстерні Природи'' студенти проходять літню практику. Після 1897 року тут жив і працював академік Микола Біляшівський.|map=2}} ==== <big>Музеї</big> ==== {{Listing|type=see|name=Музей Тараса Шевченка|map=3|lat=49.73176364855722|long=31.51224347521607|directions=знаходиться на території Шевченківського національного заповідника|url=https://shevchenko-museum.com/|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/tarasovagora|phone=(04736) 32368|email=eticket-shnz@ukr.net|hours=З 1 жовтня до 30 квітня – 8:15 - 16:45 З 1 травня до 30 вересня – 9:15 - 17:45 Вихідний день - понеділок|price=Вхідні квитки в музей Т.Г.Шевченка: Дорослий - 50 грн, Пільговий - 30 грн; Вхідні квитки на виставки у музеї Т.Г.Шевченка - Дорослий - 30 грн, Пільговий - 20 грн; Екскурсія по музею Т.Г. Шевченка (групи до 20 осіб, українська мова) - 300 грн}} [[Файл:Музей Тарасова світлиця.jpg|міні|'''Музей "Тарасова світлиця"''']] {{Listing|type=see|name=Тарасова світлиця|wikipedia=|map=4|directions=знаходиться на території Шевченківського національного заповідника|url=https://shevchenko-museum.com|facebook=https://www.facebook.com/tarasovagora|hours=З 1 жовтня до 30 квітня – 8:00 - 17:00 З 1 травня до 30 вересня – 9:00 - 18:00 Вихідний день - понеділок|price=Екскурсія по музею (групи до 20 осіб, українською мовою) - 100 грн; Вхідні квитки: Дорослий - 30 грн, Пільговий - 20 грн|phone=(04736) 32368|email=eticket-shnz@ukr.net|lat=49.73109303082612|long=31.512117169464073|description=Проста хатина, в якій жив перший доглядач могили видатного українця Іван Ядловський і знаходилася кімната для паломників.}} [[Файл:Канівський музей народного декоративного мистецтва.jpg|міні|'''Музей "Народне декоративне мистецтво Канівщини"''']] {{Listing|type=see|lat=49.751776176172584|long=31.459395482654244|name=Музей «Народне декоративне мистецтво Канівщини»|address=вул. Героїв Небесної Сотні, 64|wikipedia=|email=eticket-shnz@ukr.net|hours=З 1 жовтня до 30 квітня – 8:00 - 17:00 З 1 травня до 30 вересня – 9:00 - 18:00 Вихідний день - понеділок|price=Вхідні квитки: Дорослий - 30 грн, Пільговий - 20 грн Екскурсія - 200 грн|description=розташований в одній з найстаріших (18 століття) будівель Канева, в колишньому училищі монахів-базиліан. Тут зібрані кращі зразки традиційного одягу та предмети побуту українців Середнього Подніпров'я. Найдавніші експонати - вироби із гутного скла, 13-14 століть. Вироби іменитих сучасних майстрів-склодувів, різьбярів по дереву, художників, яких також чимало в зібранні музею, дають можливість побачити, як розвивалося прикладне мистецтво в індустріальну епоху.|map=5}} {{Listing|type=see|lat=49.75155106734339|long=31.458496977012544|name=Клуб-музей ветеранів війни і праці|address=вулиця Героїв Небесної Сотні, 25|phone=(04736) 35307|map=6}} {{Listing|type=see|lat=49.75989337499576|long=31.41783736638496|name=Музей військової техніки просто неба|alt=|address=вулиця Енергетиків, 142|wikipedia=|map=7|description=на відкритому майданчику на північній околиці міста представлено бронепоїзд №56, часів Другої світової війни, а також зразки військової техніки та зброї післявоєнного часу.}} {{Listing|type=see|lat=49.7244563350968|long=31.53352185582181|name=Музей природи|alt=Музей природи Канівського природного заповідника|url=https://kanivbiosfera.at.ua/index/0-62|instagram=https://www.instagram.com/museum_of_nature_kaniv_reserve/|phone=(04736) 32991|hours=Щоб відвідати музей, потрібно завчасно записатися за телефоном|map=8|description=У природничому музеї, що діє в колишній садибі вченого Миколи Біляшівського, представлені характерні для Канівщини археологічні знахідки - зуби доісторичних акул, закам'янілі молюски та залишки інших мешканців океану, що розливався над цією частиною суходолу 60 млн років тому. Сучасні тварини і рослини, яких можна побачити на Канівщині, теж відображені в експозицію музею - у вигляді опудал та гербаріїв.|directions=знаходиться на території Канівського природного заповідника}} {{Listing|type=see|lat=49.756743154629696|long=31.448645643979074|name=Канівський Центр Культури і Мистецтв|address=|facebook=https://www.facebook.com/groups/1244229742293031|description=Виставки, концерти, театральні вистави, інсталяцій та ін. Етно Галерея «Берегиня», яка знаходиться в залах Центру, познайомить вас з народним українським одягом різних періодів і місцевостей нашої прекрасної країни. Це унікальна подорож в часі з розповідями та легендами українського народу.|map=9|directions=вул. Енергетиків, 24}} == Що побачити == [[Файл:Успенський собор. Канів.jpg|міні|'''Успенський собор''']] {{Listing|type=see|lat=49.75227619168536|long=31.45982849548326|name=Успенський собор Св. Георгія|alt=Храм Успіння Богородиці|directions=дістатися можна громадським транспортом.|description=Пам'ятник архітектури національного значення. Церква Святого Юрія (давня назва) збудована за правління князя Всеволода у 1144 році і є яскравим прикладом архітектури Київської Русі. Вона була свідком важливих подій з історії України від ХІІ століття і до сьогоднення. У 1678 році церкву було зруйновано і лише через півтора століття відновлено у її сучасному вигляді. в рік 700-річчя храм оголошено соборним і освячено як Канівський собор Успіння Богородиці.|map=10}} {{Listing|type=see|lat=49.75251028935298|long=31.4597609890236|name=Пам'ятник Святому Макарію Канівському|directions=знаходиться поруч з Успенським Собором|description=Настоятель Успенського Собору. Був жорстоко страчений турками у Каневі у 1678 році. Його спочатку поховали у Каневі, а у 1688 році перенесли до Переяслава. Мощі Макарія було визнано чудотворними, вони нібито зцілювали хворих та немічних. Врешті решт, Макарія було канонізовано як чудотворця та мученика.|map=11}} {{Listing|type=see|lat=49.75275890549391|long=31.459064244136|name=Меморіал Вічної Слави|alt=Меморіальний парк з оглядовим майданчиком|directions=знаходиться поруч з Успенським Собором|description=Пам'ятний знак жертвам Другої Світової війни. Згідно з історичними джерелами, саме тут розташовувався колишній центр міста і знаменитий Канівський замок (XVI століття). Цей замок існував протягом понад двох століть і був зруйнований під час повстання гайдамаків у 1768 році, коли у ньому вибухнули порохові склади. Під цією горою, за легендами, розташовані відомі підземні ходи, одні з яких простягаються під старим руслом Дніпра на лівий берег, інші - до гори Московки, треті - до Яблунівського лісу, четверті - до підземної церкви.|map=12}} {{Listing|type=see|lat=49.755017660241855|long=31.47432899391901|name=Приплав комплексу "Авто-Ріка"|address=|description=Сучасна будівля, що поєднує автовокзал та річковий вокзал. З приплаву відкривається вид на шлюз, водороздільну смугу та Дніпро.|map=13|directions=вул. 206 Дивізії, 1}} {{Listing|type=see|lat=49.752200022830685|long=31.481463976808026|name=Парк на набережній|directions=Особливе задоволення неспішно прогулятися парком на набережній — пройти по доріжці вишиванці та посидіти на лавці, дивлячись на Дніпро.|description=На вході в парк тебе потішить фонтан поруч з арт-об’єктом «Я люблю Канів». Наступний арт-об’єкт в парковій зоні – Місце побачень над Дніпром, де можна перепочити та зробити красиве фото. Пройшовши далі можна побачити арт-об'єкт присвячений Г.Сковороді, Пам'ятний знак воїнам-морякам Дніпровського загону військової флотилії, скейт-парк, дитячий майданчик "Корабель", майданчик Workout.|map=14}} {{Listing|type=see|lat=49.738807736356804|long=31.50323184874462|name=Шевченкова алея|description=Це понад 20 скульптур за мотивами творів Тараса Шевченка, що доповнюють ландшафт у підніжжя канівських круч.|directions=вздовж вулиці Шевченка до підніжжя Тарасової гори|map=15}} [[Файл:IMGP6782 алея памняті перед Чернечою горою.jpg|міні|'''Козацька Церква Покрови Пресвятої Богородиці та Пам'ятний знак гетьману Івану Підкові''']]{{Listing|type=see|lat=49.73452589288134|long=31.51058078173392|name=Козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці|alt=Козацька церква|description=Відтворена 2014 року пам'ятка давньої козацької архітектури на місці колишнього Свято-Успенського Пустинно-Канівського православного чоловічого монастиря (ХІ століття), зовнішний вигляд якої відповідає малюнку французького художника Ж.А. Мюнца. Храм неодноразово потерпав від завойовників. Востаннє його відроджено з ініціативи гетьмана Івана Мазепи у 1701-1703 рр. Тоді, біля підніжжя Чернечої гори було споруджено дерев'яну козацьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Як розповідають козацькі літописи тут знайшли вічний спочинок українські гетьмани Іван Підкова, Яків Шах і Самійло Кішка.|map=16}} {{Listing|type=see|lat=49.73425942232566|long=31.5108540737011|name=Пам'ятний знак гетьману Івану Підкові|directions=знаходиться поруч з Козацькою церквою.|map=17}} [[Файл:Парк Тарасова гора 10.jpg|міні|'''Підйом на Тарасову гору''']] {{Listing|type=see|lat=49.73293053415802|long=31.51490862136615|name=Сходи на Тарасову гору|directions=знаходиться на території Шевченківського національного заповідника|description=Витончені сходи з 339 сходинок та зрозумій сенс словосполучення «Дніпровські кручі», майданчики для відпочинку та цитати Т. Шевченка шрифтом Брайля.|map=18}} {{Listing|type=see|lat=49.73243653280548|long=31.51171887878659|name=Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка|directions=знаходиться на території Шевченківського національного заповідника|url=https://shevchenko-museum.com/|map=19}} {{Listing|type=see|lat=49.73299893454554|long=31.51162918357535|name=Стела на місці самоспалення Олекси Гірника|description=Український дисидент, політв’язень, Герой України. 21 січня 1978 р., у переддень 60-ї річниці проголошення самостійності України Центральною Радою (22 січня 1918) вчинив акт самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації України.|map=20|directions=знаходиться на території Шевченківського національного заповідника}} {{Listing|type=see|lat=49.73381061136904|long=31.518178522653358|name=Приплав "Тарасова Гора"|map=21|directions=знаходиться поруч з Шевченківським національним заповідником}} {{Listing|type=see|lat=49.74222736538547|long=31.439298816645245|name=Пам'ятник загиблим у Берестовецькому Яру|description=протягом серпня 1941 – січня 1944 рр. було страчено близько 1400 місцевих жителів, зокрема євреїв.|map=22}} {{Listing|type=see|lat=49.728821163856885|long=31.442517257283892|name=Королівська криниця|description=Природна місцева історична пам'ятка. За переказами канівських старожилів її називали Альтанкою. Воду з цієї криниці ще пив польський король Станіслав-Август Понятовський, тому зветься вона тепер Королівською.|map=23}} == Природа == Природа Канева є однією з основних туристичних привабливостей міста. Поєднання мальовничих ландшафтів, багатої флори і фауни з можливістю для активного відпочинку робить це місце ідеальним для любителів природи та екологічного туризму. Ось кілька основних природних аспектів міста та його околиць: '''Дніпро та Канівське водосховище.''' Канів розташований на мальовничих берегах Дніпра, і водосховище є важливим природним об'єктом, що оточує місто. Тут можна зайнятися водними видами спорту (наприклад катання на SUP-бордах, катамаранах, човнах), риболовлею, а також просто насолоджуватися відпочинком на березі. Спокійна водна поверхня та зелений ландшафт навколо створюють атмосферу умиротворення. '''Природні стежки та екологічні маршрути.''' В околицях міста можна знайти кілька природних стежок, які ведуть через ліси та степи. Це ідеальні маршрути для пішохідних турів або велоподорожей. Мандрівники можуть спостерігати за зміною ландшафтів та насолоджуватися красивими видами на Дніпро. [[Файл:Урочище Пилипенкова Гора.jpg|міні|'''Урочище Пилипенкова Гора''']] [[Файл:ЛисаГора Канів.jpg|міні|'''Лиса Гора''']] '''Гори.''' Особливе місце не тільки в природному, а й історико-культурному контексті. В межах міста більшість гір мають власні назви: Дніпрова, Грецька, Лиса, Гончариха, Пилипенкова, Чернеча, Княжа... На '''Княжій горі''' археолог М. Біляшівський 1892 року відкрив залишки Родня - літописного міста перша згадко про яке датується 980 роком. З центральної площі сучасного міста відкривається вид на круту, влітку прикриту зеленню дерев, '''гору Грецьку'''. На вершині гори побувала не одна археологічна експедиція і дослідила людські житла ще другої половини ІІ тисячоліття до н.е. Значно пізніше отримала свою назву "Грецька", бо на ній жили грецькі купці. Донедавна вона зберігала рештки церкви святої Ірини. '''Гора Гончариха''' будучи міцнішою в порівнянні з іншими горами Канева зазнавала руйнацій. Весняні води та літні зливи, розмиваючи й обвалюючи правий край згаданої гори, виявили глину, придатну до гончарства, що спонукало створенню гончарного цеху для виготовлення простого і полив'яного посуду - горшків, макітер, мисок та дитячих іграшок. А '''Пилипенковій горі''' немає рівних за величиною і старожитницями, знайденими археологами. Розкопки відкрили на ній 42 житла та 122 господарські ями. Розкопками 1948 і 1966-1970 років виявлено понад 2100 уламків античних амфор, що дає підставу датувати Пилипенкову гору часом від останньої третини ІІІ століття до нашої ери по середину І століття н.е. '''Лиса''' '''гора''' отримала свою назву через відсутність дерев на її південному схилі. Існує легенда, що тут збираються місцеві відьми. Щоправда, очевидців відьомського шабашу знайти не вдалося. Ці гори - це чудові '''оглядові майданчики'''. З їхніх вершин відкривається неймовірний вигляд на місто та навколишні ландшафти. Слід піднятися на висоту, щоб побачити, як місто розкидається у низині, а вулички, будинки та зелені простори створюють неповторну панораму. На заході чи сході сонця, коли світло м'яке та золоте, вид на місто з гори стає особливо захоплюючим, даруючи відчуття спокою та величі природи. Це ідеальне місце для відпочинку, роздумів і отримання естетичного задоволення від краєвидів, що відкриваються з висоти. == Де поїсти == === '''Ресторани \ Кафе''' === {{Listing|type=eat|lat=49.75023284655092|long=31.483570952178034|name=Ресторан "Бережина"|address=вул. Героїв Дніпра 35-А|url=https://berezhyna.ps.me/?mode=local&fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaZvfS3AiDu6KcNzBwD4MuAMTB3hDzIDXbgOTpA8MpUhpAiY5o_iTwc8vwQ_aem_xGuULWioKX7q0P1kMoafuw|instagram=https://www.instagram.com/berezhyna_rest/|phone=(068) 686 08 88 Telegram|hours=ПН - НД 11:00 - 22:00 СР - 13:00-22:00|description=Заклад з українською душею та автентичною кухнею.|map=1}} {{Listing|type=eat|lat=49.75423700138473|long=31.475118487165176|name=Кафе "Baza"|address=вул. Героїв Дніпра, 2|instagram=|phone=(063) 057 28 57|hours=ПН-НД 11:00-22:00|map=2|description=В меню предсталені: піца, паста, роли, страви на мангалі та ін. Є сніданки.|url=https://www.instagram.com/baza.cafe/}} {{Listing|type=eat|lat=49.75109413022713|long=31.47095189240307|name=Кафе "SHE’KO"|address=вул. Захисників України, 2B|instagram=|phone=(098) 477 30 01|map=3|hours=ПН-НД: 10:00 - 22:00|description=В меню предсталені: піца, паста, бургери, перші страви та ін. Є можливість замовити з собою.|url=https://www.instagram.com/shekocafe/}} {{Listing|type=eat|lat=49.753102900466054|long=31.472291916792756|name="БУЛКА І КОТЛЕТА"|url=https://bulka-i-kotleta.ps.me/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAabmSSCQN7nBUxhF8aG8Lma7Jsz-1ZSOVc6I5iuJKTqP4qIFYeEedAJMKxE_aem_R5S7kPCcYa0dFsYFMAlo4Q|instagram=https://www.instagram.com/bulka_i_kotleta/|phone=(067) 455 78 06|hours=ПН-НД 10:00 до 21:00|description=В меню представлено: бургери, снеки, картопляні бокси та ін. Є доставка.|address=вул. Захисників України, 10}} {{Listing|type=eat|name=Кафе "Абажур"|address=вул. Енергетиків, 160|url=https://www.instagram.com/abazhurcafe/|phone=(068) 601 60 07|hours=ВТ-НД 11:00 - 22:00 ПН - вихідний|description=В меню представлені: піца, паста, роли, гарячі страви та ін. Є сніданки. Є можливість замовити з собою та доставка.|map=5|lat=49.76052065068229|long=31.412943643410234}} {{Listing|type=eat|lat=49.75659186442302|long=31.448008829790176|name=Кафе "Час поїсти"|address=вул. Енергетиків|directions=автобусна зупинка "Баня"|url=https://www.instagram.com/_kruttolino._/|phone=(068) 962 30 93|hours=ПН-НД 8:00-22:00|description=Мангал меню.|map=6}} {{Listing|type=eat|lat=49.75204918573324|long=31.47700182874225|name=Суші-бар "Sushi Room"|address=вул. Героїв Дніпра, 19|phone=(063) 191 85 58; (068) 696 65 24|hours=ПН-НД 10:30-22:00|map=7|url=https://www.instagram.com/sushiroomkaniv/|description=Є доставка.}} {{Listing|type=eat|lat=49.75135839189201|long=31.470318616858282|name=Кафе "Сніжинка"|address=вул. Захисників України, 2/7|phone=(096) 374 70 58|hours=ПН-НД 8:00-21:00|map=8}} {{Listing|type=eat|lat=49.753406744027|long=31.4718477993114|name=Кафе-піцерія "Dolce Vita"|address=вул. Захисників України, 5|phone=(096) 132 95 50|hours=ВТ-НД 10:00-22:00 ПН - вихідний|map=9}} {{Listing|type=eat|lat=49.73338529292551|long=31.518149199846178|name=Кафе "Тарасова гора"|alt=Кафе на пристані|address=вул. Шевченка, 89|phone=(097) 871 33 70|map=10|directions=знаходиться поруч з Шевченківським національним заповідником}} {{Listing|type=eat|lat=49.76368700660966|long=31.390929664164673|name=Ресторан "Хуторець"|address=вул. Енергетиків, 177|phone=(097) 900 14 96|hours=ПН-НД 12:00-23:00|map=11}} {{Listing|type=eat|lat=49.75733575945596|long=31.43861777010368|name=Кафе-їдальня|address=вул. Енергетиків, 82|directions=поруч з відділенням Нова пошта №1|phone=(050) 697 26 36|hours=ПН-ПТ 9:00-17:00 СБ 10:00-15:00 НД - вихідний|description=Можлива доставка обідів або пакування з собою. В меню також є ручна ліпка: чебуреки, вареники, пельмені , млинці.|map=12}} {{Listing|type=eat|lat=49.75338505902543|long=31.472748579872405|name=Кав'ярня "Caffé Amore"|address=вул. Героїв Дніпра, 1а/3|phone=(067) 695 80 95|map=13|hours=ПН-НД 9:00-19:00|description=Кава та десерти.}} {{Listing|type=eat|lat=49.75328878829527|long=31.474607060434597|name=Кав'ярня "MYATA"|address=вул. Героїв Дніпра, 3/а|url=https://www.instagram.com/myata_kaniv/|hours=ПН-НД 7:00-21:00|description=Кава та десерти.|map=14}} {{Listing|type=eat|lat=49.76049172866917|long=31.41114906717328|name=Кавʼярня "Бадьорий"|address=вул. Енергетиків, 178|directions=біля магазину "Талісман", р-н Магніт|url=https://www.instagram.com/stakankaniv/|description=Кава, десерти та різні смаколики.|map=15}} {{Listing|type=eat|lat=49.75199371991716|long=31.471580836776045|name=Кав'ярня "Файна кава"|address=вул. Захисників України, 6|url=https://www.instagram.com/fayna_kava_kaniv/|hours=ПН-НД 8:00-19:00|description=Кава, чай, смаколики, паніні.|map=16}} === Їжа з собою === {{Listing|type=eat|lat=49.754343622863345|long=31.472500194127008|name="НЯМ НЯМ"|directions=знаходиться поруч з Авто-Рікою|url=https://street-food3.ps.me/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaYVTs_Bgqr4AeMX5r1SZyrFIDbG9JVWVM5YaxBoCBwp2b1NjpAisnCAv_c_aem_htUY9U7hnIlpjCuyP1tltA|instagram=https://www.instagram.com/nyam_nyam_kaniv/|phone=(093) 088 63 28|hours=ПН-СБ 8:00 - 19:00 НД 8:00 - 18:00|description=Є доставка.|map=16}} {{Listing|type=eat|lat=49.75348868672517|long=31.47314558498599|name=Doner Маркет|address=вул. Героїв Дніпра, 1а|map=17|directions=знаходиться поруч з Авто-Рікою|url=https://donermarket.com.ua/menu#}} {{Listing|type=eat|name=Sushizoom|address=вул. Трипільська, 3|url=https://sushizoom.com/kaniv?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAabXQXc02u7uHa0Bk_MgEOx7JSb3oDOaaruRTxrnViBOmzYvWMt6PzVi154_aem_TIvyPcyuHQhuK6CHz9W_LQ|phone=(068) 000 86 09; (093) 144 08 54|hours=ПН-НД 10:00-21:00|description=Самовивіз / доставка.|map=18|lat=49.75039051823067|long=31.467925707980193}} {{Listing|type=eat|name=Оsama sushi|address=вул. Шевченка, 41|url=https://www.instagram.com/osama_sushi_kaniv/|phone=(063) 465 92 12|hours=ПН-НД 10:00-22:00|description=Самовивіз / доставка.|map=19|lat=49.748816636871254|long=31.476799501125097}} {{Listing|type=eat|name=Sushiman|address=вул.Шевченка 47-є|url=https://www.instagram.com/sushiman_kaniv/|phone=(063) 266 89 81|hours=ПН-НД 11:00-21:00|description=Самовивіз / доставка.|map=20|lat=49.74858043143379|long=31.481825138128162}} {{Listing|type=eat|name=SUSHI YAMMI|address=вул.Захисників України, 5а|url=https://www.instagram.com/sushiyammi_kaniv/|phone=(099) 787 32 03; (068) 046 12 24|hours=ПН-ЧТ 10:00-23:00 ПТ-НД 10:00-23:45|description=Самовивіз / доставка.|map=21|lat=49.754146471427255|long=31.47211674369446}} === Кава з собою === {{Listing|type=drink|lat=49.752269768796396|long=31.48113661855819|name=Бадьорий Стакан|alt=|address=вул. Героїв Дніпра, 27; вул.206 Дивізії, 1 (біля АТБ); вул. Захисників України, 2|url=https://www.instagram.com/stakankaniv/|hours=ПН-НД 7:00-21:00|map=1}} {{Listing|type=drink|lat=49.75424713480741|long=31.4746823766753|name=Куточок Кави|alt=|address=вул.206 Дивізії, 1|url=https://www.instagram.com/kutochok.kavu|hours=ПН-НД 8:00-21:00|map=2}} {{Listing|type=drink|lat=49.75199371991716|long=31.471580836776045|name=Кав'ярня "Файна кава"|address=вул. 206 Дивізії|url=https://www.instagram.com/fayna_kava_kaniv/|hours=ПН-НД 8:00-15:00|description=Кава, чай, смаколики, паніні.|map=3|directions=міський ринок біля Авто-Ріки}} === Бар === {{Listing|type=drink|lat=49.75129987767845|long=31.480900799999997|name=Лаунж Бар "Sky"|address=вул. Героїв Дніпра, 35а|url=https://www.instagram.com/skybarkaniv/|phone=(067) 994 64 34|hours=ПН-НД 16:00-23:00|map=4}} {{Listing|type=drink|lat=49.747633418837616|long=31.488613428835638|name=Більярдна "Куля"|address=вул. Героїв Дніпра, 45|url=https://biliardna-kulia.ps.me/|phone=(097) 801 13 85|map=5|hours=ПН-НД 13:00-23:00}} == Де зупинитися == {{Listing|type=sleep|lat=49.73754464084861|long=31.505254376921748|name=Готельний комплекс "Княжа гора"|address=вул. Дніпровська, 1|directions=знаходиться поруч з ШНЗ|url=https://www.knyazhahora.com/|phone=(095) 283 38 33;|price=Ціни від 1430 грн за добу|description=13 номерів різного класу; знаходиться на березі р. Дніпро; 15 хв пішки до Тарасової гори. Є парковка та електрозаправка.|map=1|fax=}} {{Listing|type=sleep|lat=49.75223223884513|long=31.466238456098967|name=Готель "Замок Рода"|address=вул. Торгова, 4|url=https://zamokroda.com/uk/|phone=(098) 677 72 92|price=Ціна від 720 грн за добу|description=21 номер, знаходиться в центрі міста (6 хв на авто до Тарасової гори).|map=2}} {{Listing|type=sleep|lat=49.75024607383697|long=31.463317311368677|name=Готель "Старий Канів"|address=вул. Небесної Сотні, 17|phone=(096) 420 37 88;|price=Ціни від 800 грн за добу|description=20 номерів, знаходиться в центрі міста (6 хв на авто до Тарасової гори) в історичній будівлі. Є парковка.|map=3|alt=|url=}} {{Listing|type=sleep|lat=49.75264325731235|long=31.465128342804473|name=Хостел "Кіль House Hostel"|address=вул. Підзамкова, 3/1|url=|phone=(067) 501 31 72|price=Ціна від 400 грн за добу (1 особа)|description=3 кімнати, 6 двоповерхових ліжок; Дозволено проживання дітей віком від 8 років. Знаходиться в центрі міста (8 хв на авто до Тарасової гори).|map=4}} {{Listing|type=sleep|lat=49.75264325731235|long=31.465128342804473|name=Приватна садиба "Кіль House"|address=вул. Підзамкова, 3/1|url=|phone=(067) 501 31 72|price=Ціна від 1400 грн за добу (1 особа)|description=Апартаменти знаходиться в центрі міста (8 хв на авто до Тарасової гори). Власне подвір'я, зона барбекю, є Wi-Fі, парковка, платна електрозаправка.|map=5}} {{Listing|type=sleep|lat=49.747335769951405|long=31.479652910450888|name=Котедж "Home-Hotel"|address=вул. Шевченка, 42|url=https://kanivdom.com.ua/|phone=(097) 923 43 80|price=Ціна залежить від кіслькості гостей та терміну оренди|description=Будинок знаходиться в 5 хв на авто до Тарасової гори. 10 хв пішки від р.Дніпро. Власне подвір'я, 3 спальні, кухня, зона барбекю, більярдний зал, фінська сауна. Є парковка.|map=6}} {{Listing|type=sleep|lat=49.69520468994885|long=31.613900886506922|name=Парк-готель "Тихий ліс"|address=вул. Нова набережна, с.Прохорівка|directions=30 хв на авто від Канева|url=https://tihiyles.com.ua/|phone=(098) 299 77 77|map=7}} {{Listing|type=sleep|lat=49.83224324638351|long=31.555052353044097|name=Глемпінг "Mandra Kanev"|address=вул. Софіївська, 3, с.Ліпляве|directions=11 хв на авто від Канева|url=https://mandra.com.ua/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaaUI5k9VctNdw4a0C4Gfz3O65dddqigknJreAlCO7vBce3-9UlLA5yidC8_aem_BviCaU2oX5iuIpfOKJY0vg#invite|phone=(067) 007 20 00|map=8}} {{Listing|type=sleep|lat=49.82988003397096|long=31.55246579575997|name=Кемпінг "Kaniv Fish Club"|address=вул. Софіївська, 3, с.Ліпляве|directions=13 хв на авто від Канева|url=https://www.kanivfishclub.com.ua/|phone=(095) 485 88 00|map=9}} {{Listing|type=sleep|lat=49.80073037008847|long=31.550735327258284|name=Садиба "Бабусина хатка"|address=с.Ліпляве|directions=17 хв на авто від Канева|url=https://www.instagram.com/babusyna.hatka/|phone=(096) 376 53 68|map=10}} Також на сайті Airbnb, Вooking та ОЛХ представлені квартири та будинки для подобової оренди. == Що купити? == [https://www.instagram.com/kaniv_pyvo/ Канівське пиво] може стати чудовим сувеніром для туристів. Пивоварня виготовляє різні види пива, серед яких особливо популярні такі, як Golden Lager, Пшеничне, Гречане, Фірзенське, 5-й Блокпост. Також в магазині можна придбати сувенірні келихи.{{Listing|type=buy|lat=49.75426842066656|long=31.4747350498067|name="Kancraft"|alt=Канівське пиво|address=вул. 206 Дивізії, 1|directions=поруч біля АТБ|url=https://www.instagram.com/kan_craft_/|phone=|hours=|map=1}}{{Listing|type=buy|lat=49.76038488217839|long=31.40751014151044|name=Магазин "Канівське пиво"|address=вул. Енергетиків, 179|map=2|phone=(050) 937 74 46|hours=ПН-НД 11:00-20:00|url=https://www.instagram.com/kaniv_pyvo/}} Також смачним сувеніром для туристів та гостей міста буде [http://www.cheeseclub.ua/klub-syra/zavod.html Канівський сир], який дозволить не лише відчути смак української гастрономії, а й привезти додому частинку Канева. Його можна придбати в фірмовому магазині {{Listing|type=buy|lat=49.75953389513879|long=31.41237169657067|name="Масло і сир"|address=вул. Гетьмана Михайла Дорошенка|hours=ПН-ПТ 08:00-17:00|map=3}} == Як вирішувати проблеми? == '''Поліція''' {{Listing|type=other|lat=49.75712349904166|long=31.43799117926209|name=Канівське відділення поліції|address=вул. Енергетиків, 86|url=|phone=102|map=1}} '''Заклади охорони здоров'я''' {{Listing|type=other|lat=49.75341991922515|long=31.453923160823443|name=Канівський ЦПМСД|address=вул. Успенська, 15|url=https://kaniv-centr.pmsd.org.ua/|phone=(04736) 35505; 0800 218 424|map=2}} {{Listing|type=other|lat=49.75273348977265|long=31.45347690983234|name=Канівський ЦРЛ|address=вул. Успенська, 43|url=https://kaniv.crl.org.ua/|phone=(04736) 32007|map=3}} == Куди далі == [[Файл:Mezhyrich map.jpg|міні|'''Межирицька карта на слоновій кістці''']] ====== с. Межиріч (22 км від Канева) ====== Знаходиться між річками Рось та Росава. Всесвітньої слави це село набуло відтоді, як тут виявили поселення древніх мисливців на мамонтів. Історія цього відкриття описана в науковій і популярній літературі. 1965 року селянин Захар Новицьки, коли копав погреба у своїй садибі, натрапив на величезну кістку. Археологи знайшли тутзалишки чотирьох жител складених прадавніми мисливцями з бивнів та кісток мамонтів. Одне з цих жител реконструйовано у первісному вигляді і виставлено для огляду в Київському музеї природи. Сенсаційну археологічну знахідку возили на показ до Японії. Залишки останнього, четвертого, житла досі знаходяться на місці розкопок, прикриті від атмосферних опадів тимчасовою металевою конструкцією. Орієнтовне датування стоянки — середина 15 тисячоліття до нашої ери. '''''Екскурсія''' для дітей та дорослих "Країна Мамонтландія"'' - ''(067) 174 35 24'' [[Файл:Трахтемирів. Пам'ятник Сагайдачному.jpg|міні|'''Трахтемирів. Пам'ятник Сагайдачному''']] ====== с. Трахтемирів (45 км від Канева) ====== Історія, легенди, містика, езотеричні практики, надзвичайні краєвиди і природа, що за кілька десятиліть здичавіла майже до свого первісного стану. У давні козацькі часи Трахтемирів вважався містечком і виконував функції столиці реєстрового козацтва. Тут знаходилися манастир та шпиталь для козаків. Протягом останніх кількох століть життя в Трахтемирові занепадало. Після наповнення Канівського водосховища частина села зникла під водою. Залишилося кілька мешканців, які продовжують жити в хатах без електричного освітлення, так, як це робили їхні предки сто років тому. Місцевість навколо багата на археологічні пам'ятки. Серед них: скіфське городище, залишки храмів літописного зарубського монастиря, багатошарове поселення на горі Городки, козацький цвинтар. Охорона пам'яток покладена на створений у 1994 рокі Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів". [[Файл:Церква пророка Іллі (дер).jpg|міні|'''Прохорівська церква''']] ====== с. Прохорівка (15 км від Канева) ====== Обриси Тарасової гори можна спостерігати з лівого берега Дніпра, з Михайлової гори у селі Прохорівка. Захоплений місцевими краєвидами, тут 1839 року оселився вчений і викладач Київського університету Михайло Максимович. Погостювати у садибу до Максимовича заїжджали знамениті письменники, художники, артисти. На Михайловій горі до наших днів збереглися свідки перебування видатних людей. Це вікові сосни та дуби. Патріарха серед них називають дубом Шевченка. Прохорівка - популярне місце відпочинку. ====== с. Бучак (18 км від Канева) ====== [[Файл:Озеро. Бучак.jpg|міні|'''Озеро Бучак''']] Люди, аби підкреслити надзвичайну красу гірських місць Канівщини, часто порівнюють їх зі Швейцарією. Місцевість в околицях села Бучак - саме така. Стрімкі схили пагарбів, укриті дубовим та грабовим лісом, спускаються в глибокі урочища. На цьому місці, наділеному містичною силою, здавна здійснювали свої обряди язичники дохристиянських часів, вшановуючи Рожаниць - давньоруських першобогинь родючості, покровительок роду, сім'ї, домашнього вогнища. Одна з пізніших легенд ролзповідає про Великих Київських князів Святослава, Ігоря та Володимира. Прямуючи на рать з половцями князівське військо зупинялося в урочищі, щоб втамувати спрагу і зробити запас води. Зустрічала і проводжала ратників місцева красуня Рожена. Зараз до Роженої криниці приходять сучасні нащадки прадавніх язичників: туристи, мандрівники. Офіційно криниця вважається пам'яткою історії та культури ІХ століття і знаходиться під захистом держави. '''Озеро Бучак''' — штучно затоплений котлаван у 80-х роках минулого століття, внаслідок нереалізованого будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції. Нині, озеро живе життям природного озера перетворившись в улюблене туристичне місце Черкащини. Влітку, сюди приїжджають відпочити від місцевої метушні, перезавантажити думки, позасмагати на сонці, половити рибу та спостерігати за черепахами, що мешкають в озері. Дорога більш комфортна для позашляховиків. == Джерела == Інформацію взято з відкритих джерел. Також було використано: Кугно І.І. Канів. Путівник містом та околицями. Серія Вибрані місця. - Видання друге, виправлене і доповнене. - ПП "Пандемія", 2016. - 56 с. Сорокопуд І.І. Канів із глибин століть. Канів: Видавництво "Склянка часу", - 2017. - 80 с. Буренко І.Н. Канівська старовина. Нариси про минуле Канева. - Канів, Пандемія, 2018. - 256 с. [https://kaniv-rada.gov.ua/turizm-15-19-30-29-01-2024/ Туристичний путівник. Канів місто у серці. 2016 р.] [https://kaniv-rada.gov.ua/turizm-15-19-30-29-01-2024/ Туристичний путівник. Канів місто у серці. 2018 р.] {{footer|ispartof=Черкаська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Черкаської області]] gestl6bbvzgj0ovpsypr1m29njsrfs4 4 2223 21374 21373 2018-03-14T19:50:49Z RLuts 5 21374 wikitext text/x-wiki == Таблиця конкурсних статей == {| class="standard sortable" ! Назва статті || Автор || Тип (країна) || Бал за статтю || Член журі || Бал журі || Загальна кількість балів || Примітки |- | [[Оброшине]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Звірі | 4,2 | 21 | 1. Є пусті розділи. 2. Неправильно вказаний один з номерів автобусних маршрутів. 3. В шаблоні є незаповнені поля |- | [[На Молдов'яну - найвищу вершину Румунії]] | Maximym44 | Румунія (сусід) | 3 | Taras r | 5 | 15 | |- | [[Вишгород]] | JTs | Україна | 5 | Jbuket | 5 | 25 | |- | [[Наварія]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,3 | 21,5 | |- | [[Ворохта]] | El Burkovska | Україна | 5 | RLuts | 3,8 | 19 | + усі заповнені розділи; - за відсутність координат та адрес місць |- | [[Озеро Ворожеска]] | El Burkovska | Україна | 5 | Звірі | 3,6 | 18 | Непогано, але: 1. Не вистачає розкладу транспорту. 2. Не вистачає карт, мап, координат, опорних точок. |- | [[На Синяк, Хом'як та Явірник з Буковеля]] | Maximym44 | Україна | 5 | Taras r | 4,5 | 22,5 | |- | [[Городок (Львівська область)]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Jbuket | 5 | 25 | |- | [[Мунтенія]] | Voll | Румунія (сусід) | 3 | Андрій Гриценко | 0,3 | 0,9 | Це стаття-заготовка |- | [[Олтенія]] | Voll | Румунія (сусід) | 3 | RLuts | 0,3 | 0,9 | Стаття-заготовка |- | [[Південна Буковина]] | Voll | Румунія (сусід) | 3 | Звірі | 0,2 | 0,6 | Це стаття-заготовка |- | [[Банат]] | Voll | Румунія (сусід) | 3 | Taras r | 0,1 | 0,3 | |- | [[Північна Добруджа]] | Voll | Румунія (сусід) | 3 | Jbuket | 0,3 | 0,9 | |- | [[Кришана]] | Voll | Румунія (сусід) | 3 | Андрій Гриценко | 0,2 | 0,6 | Це стаття-заготовка |- | [[Південна Мармарощина]] | Voll | Румунія (сусід) | 3 | RLuts | 0,3 | 0,9 | Стаття-заготовка |- | [[Західна Молдова]] | Voll | Румунія (сусід) | 3 | Звірі | 0,2 | 0,6 | Це стаття-заготовка. |- | [[Великий Любінь]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Taras r | 4 | 20 | |- | [[Самбір]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Jbuket | 5 | 25 | |- | [[Трансильванія]] | Voll | Румунія (сусід) | 3 | Андрій Гриценко | 0,2 | 0,6 | Це стаття-заготовка |- | [[Перемишль]] | JTs | Польща (сусід) | 3 | RLuts | 4,0 | 12 | - Опис має занадто енциклопедичний стиль; + багато розгорнутих розділів; - не всі розгорнуті розділи; + багато місць з координатами, загалом стаття корисна для туриста |- | [[Болгарський розмовник]] | JTs | Болгарія (CEE) | 2 | Звірі | 4 | 8 | Не всюди є транскрипція, де-не-де треба доперекласти |- | [[Інтернет-ресурси для мобільних приладів]] | JTs | інше | 1 | Taras r | 3 | 3 |не повністю розкрита тема |- | [[Ізюм]] | Lystopad | Україна | 5 | Jbuket | 3 | 15 | |- | [[Старий Самбір]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,2 | 21 | |- | [[Англія]] | JTs | Велика Британія (інше) | 1 | RLuts | 1,5 | 1,5 | заготовка з описами регіонів |- | [[Лазурне]] | JTs | Україна | 5 | Звірі | 5 | 25 | Здається, ідеально |- | [[Турка]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Taras r | 3,8 | 19 | |- | [[Бойківщина]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Jbuket | 4 | 20 | |- | [[На Полонину Рівну]] | Maximym44 | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,8 | 24 | |- | [[Національний природний парк «Сколівські Бескиди»]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | RLuts | 3,8 | 19 | +розгорнута стаття, цікава для туриста; - відсутність координат місць та карт; - енциклопедичний стиль опису |- | [[Катовіце]] | JTs | Польща (сусід) | 3 | Звірі | 5 | 15 | Здається, ідеально. |- | [[Міжнародний аеропорт Бориспіль]] | JTs | Україна | 5 | Taras r | 5 | 25 | |- | [[Полонне]] | Гордійчук Ірина | Україна | 5 | Jbuket | 5 | 25 | |- | [[Тустань]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,5 | 22,5 |Створено Стефанко1982, доповнено ЯдвигаВереск |- | [[Тустань]] | ЯдвигаВереск | Україна (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 4,5 | 4,5 |Створено Стефанко1982, доповнено ЯдвигаВереск |- | [[Олесько]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | RLuts | 2,8 | 14 | багато порожніх розділів |- | [[Гуцульщина]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Звірі | 2,5 | 12,5 | Надто багато пустих розділів |- | [[Лемківщина]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Taras r | 1 | 5 | |- | [[Свірж]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Jbuket | 4 | 20 | |- | [[Міжнародний аеропорт Львів]] | JTs | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,7 | 23,5 | |- | [[Золочів]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | RLuts | 3,0 | 15 |Створено Стефанко1982, доповнено ЯдвигаВереск |- | [[Золочів]] | ЯдвигаВереск | Україна (доповнено) | 1 | RLuts | 3,0 | 3 |Створено Стефанко1982, доповнено ЯдвигаВереск. - Багато порожніх розділів, галерея; |- | [[Маршрути Мармароським масивом]] | Maximym44 | Україна | 5 | Звірі | 4,8 | 24 | Кілька синтаксичних помилок, відсутній таймінг подорожей. |- | [[Батурин]] | LomakaVictory | Україна | 5 | Taras r | 0,1 | 0,5 | |- | [[Стежка Довбуша]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Jbuket | 3,6 | 18 | |- | [[Червоноград]] | Galvm | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,8 | 24 | |- | [[Східниця]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | RLuts | 2,8 | 14 | нерозгонута стаття, непропорційний банер; занадто енциклопедичний опис |- | [[Сколе]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Звірі | 3 | 15 | Не розкриті важливі розділи - де зупинитись, де поїсти, і т.д. |- | [[Бердичів]] | ЯдвигаВереск | Україна | 5 | Taras r | 4 | 20 | Створено ЯдвигаВереск, доповнено Voll |- | [[Бердичів]] | Voll | Україна (доповнено) | 1 | Taras r | 0,1 | 0,1 | Створено ЯдвигаВереск, доповнено Voll |- | [[Вільнюс]] | WayDong | Литва (CEE) | 2 | Jbuket | 4,2 | 8,4 | |- | [[Берегове]] | ЯдвигаВереск | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,1 | 20,5 | |- | [[Джуринський водоспад]] | El Burkovska | Україна | 5 | RLuts | 3,4 | 17 | |- | [[Виноградів]] | ЯдвигаВереск | Україна | 5 | Звірі | 3 | 15 | Не розкрито важливі теми: історія, клімат, і т.д. |- | [[Вітебськ]] | DobryBrat | Білорусь (сусід) | 3 | Taras r | 1 | 3 | |- | [[Шацькі озера]] | ЯдвигаВереск | Україна | 5 | Jbuket | 5 | 25 | |- | [[Розлуч]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,2 | 21 | |- | [[Преторія]] | Nickispeaki | ПАР (інше) | 1 | RLuts | 2,2 | 2,2 | недоперекладено |- | [[Сатанів]] | ЯдвигаВереск | Україна | 5 | Звірі | 4 | 20 | Більшість важливої інфо є, але далеко не вся. |- | [[Прилуки]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Taras r | 0,1 | 0,5 | |- | [[Качанівка]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Jbuket | 0,1 | 0,5 | |- | [[Качанівка]] | Voll | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | 0,2 | 0,2 | |- | [[Новгород-Сіверський]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 1,2 | 6 | |- | [[Борзна]] | Nickispeaki | Україна | 5 | RLuts | 3,2 | 16 | |- | [[Сокаль]] | Galvm | Україна | 5 | Звірі | 4,5 | 22,5 | Незважаючи на дрібні неточності та неповний опис, вся важлива інфо присутня. |- | [[Короп]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Taras r | 0,6 | 3 | |- | [[Хмільник]] | Oksana denysyk | Україна | 5 | Jbuket | 4 | 20 | |- | [[Хмільник]] | Voll | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | 0,2 | 0,2 | |- | [[Дземброня]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4 | 20 | |- | [[Дублін]] | WayDong | Ірландія (інше) | 1 | RLuts | 4,6 | 4,6 | Стаття-заготовка |- | [[Діліжан]] | Стефанко1982 | Вірменія (CEE) | 2 | Звірі | 2,2 | 4,4 | Надто багато пустих розділів. |- | [[Бердянськ]] | JTs | Україна | 5 | Taras r | 3,5 | 17,5 | |- | [[Глухів]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Jbuket | 4 | 20 | |- | [[Путивль]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 3,8 | 19 | |- | [[Чигирин]] | Nickispeaki | Україна | 5 | RLuts | 3,0 | 15 | переклад російської застарілої статті, багато інформації вже неактуальної інформації |- | [[Переяслав-Хмельницький]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Звірі | 4 | 20 | Більшість важливих розділів присутні. |- | [[Бровари]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Taras r | 4,8 | 24 | |- | [[Бориспіль]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Jbuket | 0,1 | 0,5 | |- | [[Буча]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 0,3 | 1,5 | |- | [[Італійський розмовник]] | Nickispeaki | Італія (інше) | 1 | RLuts | 1,0 | 1 | заготовка, шаблон розмовника вилучати не можна |- | [[Тбілісі]] | Nickispeaki | Грузія (CEE) | 2 | Звірі | 4 | 8 | Попри велику кількість корисної інфо, стаття - недовиправлена калька з москвинської |- | [[Карпатський біосферний заповідник]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Taras r | 2,5 | 12,5 | |- | [[Хуст]] | ЯдвигаВереск | Україна | 5 | Jbuket | 5 | 25 | |- | [[Бар]] | Качуровська | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 3,3 | 16,5 | |- | [[Нижні Сірогози]] | Голубоглазка | Україна | 5 | RLuts | 0 | 0 | стаття, яка буде вилучена |- | [[Маріуполь]] | JTs | Україна | 5 | Звірі | 4 | 20 | Відсутні деякі важливі розділи. |- | [[Приазов'я]] | JTs | Україна | 5 | Taras r | 2,5 | 12,5 | |- | [[Рахів]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Jbuket | 3,5 | 17,5 | Створено Стефанко1982, доповнено ЯдвигаВереск |- | [[Рахів]] | ЯдвигаВереск | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | 1,8 | 1,8 | Створено Стефанко1982, доповнено ЯдвигаВереск |- | [[Ланьцут]] | Alina Vozna | Польща (сусід) | 3 | Андрій Гриценко | 3,2 | 9,6 | |- | [[Миколаїв (Львівська область)]] | Руслан Возний | Україна | 5 | RLuts | 0,1 | 0,5 | заготовка |- | [[Миколаївський район (Львівська область)]] | Руслан Возний | Україна | 5 | Звірі | 2,2 | 11 | Надто багато пустих розділів |- | [[Чорноморський біосферний заповідник]] | JTs | Україна | 5 | Taras r | 4,2 | 21 | |- | [[Генічеськ]] | JTs | Україна | 5 | Jbuket | 3,3 | 16,5 | |- | [[Тінмут]] | JTs | Велика Британія (інше) | 1 | Андрій Гриценко | 4,2 | 4,2 | |- | [[Гора Ротило]] | Arsen518 | Україна | 5 | RLuts | 4,8 | 24 | невеличка, але майже ідеальна стаття |- | [[Національний музей народної архітектури та побуту України]] | El Burkovska | Україна | 5 | Звірі | 4,2 | 21 | Майже ідеально, але бракує доброї карти і точок на ній. |- | [[Зеленодольськ]] | JTs | Україна | 5 | Taras r | 0,4 | 2 | |- | [[Старий Крим]] | JTs | Україна | 5 | Jbuket | 4,7 | 23,5 | |- | [[Драгобрат]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,2 | 21 | |- | [[Опішня]] | Milenko andrii | Україна | 5 | RLuts | 2,0 | 10 | |- | [[Національний природний парк «Синевир»]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Звірі | 3,8 | 19 | Надто багато пустих розділів. |- | [[Тячів]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Taras r | 3,2 | 16 | |- | [[Косів]] | Стефанко1982 | Україна | 5 | Jbuket | 3,8 | 19 | |- | [[Меджибіж]] | Anntinomy | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4 | 20 | Створено Anntinomy, доповнено ЯдвигаВереск |- | [[Меджибіж]] | ЯдвигаВереск | Україна (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 2,5 | 2,5 | Створено Anntinomy, доповнено ЯдвигаВереск |- | [[Народний музей Хліба (с. Білопілля Козятинського району)]] | Таня222018 | Україна | 5 | RLuts | 2,4 | 12 | не відповідає стилю Вікімандрів, схожа на копівіо з якоїсь радянської книги або статті |- | [[Сторожинець]] | Качуровська | Україна | 5 | Звірі | 2,5 | 12,5 | Надто багато пустих розділів |- | [[Поморяни]] | Софія Осипчук | Україна | 5 | Taras r | 5 | 25 | |- | [[17-те століття в серці Львова]] | Роксолана Волошин | Україна | 5 | Jbuket | 5 | 25 | |- | [[Мцхета]] | Nickispeaki | Грузія (CEE) | 2 | Андрій Гриценко | 4,6 | 9,2 | |- | [[Хортиця]] | SerhijPetrovich | Україна | 5 | RLuts | 5,0 | 25 | на головну? |- | [[Чернівецький район]] | Кротна Оксана Спартаківна | Україна | 5 | Звірі | 2 | 10 | Залишки автоперекладу, недостатньо інфо. |- | [[Добропілля]] | Darina777-08 | Україна | 5 | Taras r | 4,2 | 21 | |- | [[Севілья]] | Катерина Розгон | Іспанія (інше) | 1 | Jbuket | 2 | 2 | |- | [[Білий Камінь]] | Ірина Креховець | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 5 | 25 | |- | [[Сухумі]] | Nickispeaki | Грузія (CEE) | 2 | RLuts | 0,2 | 0,4 | |- | [[Олександрівка (Кіровоградська область)]] | Олександрівка | Україна | 5 | Звірі | 4,4 | 22 | Добре, але хотілося б посилання на карту |- | [[Гущинці]] | Юрій Довгалюк | Україна | 5 | Taras r | 1,5 | 7,5 | |- | [[Гродненська область]] | Ivanochka99 | Білорусь (сусід) | 3 | Jbuket | 1 | 3 | |- | [[Міжнародний аеропорт Одеса]] | JTs | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,4 | 22 | |- | [[Покровськ]] | Тетяна Костюченко | Україна | 5 | RLuts | 4,7 | 23,5 | От якби ще карти та координати місць; розділ "чим зайнятись" не містить необхідну інформацію |- | [[Залізний Порт]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Звірі | 3 | 15 | Надто багато пустих розділів |- | [[Кілія]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Taras r | 3,9 | 19,5 | |- | [[Вилкове]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Jbuket | 4,7 | 23,5 | |- | [[Мелітополь]] | Nickispeaki | Україна | 5 | Андрій Гриценко | 4,9 | 24,5 | |- | [[Антоніни]] | Iliketraveling | Україна | 5 | RLuts | 2,4 | 12 | занадто багато незаповнених розділів |- | [[Список бюджетних авіакомпаній]] | JTs | інше | 1 | Звірі | 4 | 4 | Список корисний, але без сумніву неповний, навіть для Європи. (див. [https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_low-cost_airlines#Europe сюди]) |- | [[Муровані Курилівці]] | Качуровська | Україна | 5 | Taras r | 3 | 15 | |- | [[Очаків]] | ЯдвигаВереск | Україна | 5 | Jbuket | 4,2 | 21 | |- | [[На гору Ключ]] | Maximym44 | Україна (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 2,4 | 2,4 | |- | [[Маршрути Карпатами]] | Maximym44 | Україна (доповнено) | 1 | RLuts | 0,2 | 0,2 | |- | [[На Парашку через Гуркало]] | Maximym44 | Україна (доповнено) | 1 | Звірі | 0,8 | 0,8 | Надто малий вклад |- | [[Румунія]] | Voll | Румунія (доповнено) | 1 | Taras r | 0,1 | 0,1 | |- | [[Вінницька область]] | Koval lesya | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | 1,2 | 1,2 | Доповнено Koval lesya, Тання222018 та Качуровська |- | [[Вінницька область]] | Таня222018 | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | 1,2 | 1,2 | Доповнено Koval lesya, Тання222018 та Качуровська |- | [[Вінницька область]] | Качуровська | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | 1,2 | 1,2 | Доповнено Koval lesya, Тання222018 та Качуровська |- | [[Краків]] | JTs | Польща (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 2,6 | 2,6 | |- | [[Львівська область]] | Стефанко1982 | Україна (доповнено) | 1 | RLuts | 3,5 | 3,5 | |- | [[Берлін]] | JTs | Німеччина (доповнено) | 1 | Звірі | 3 | 3 | Загалом корисна інфо про ночівлю та харчування, але її потрібно значно більше... |- | [[Вінниця]] | Алін Юн | Україна (доповнено) | 1 | Taras r | 2,5 | 2,5 | |- | [[Коростень]] | Olchik1999 | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | Загальна оцінка - 5 | 5 | Звернути увагу, багато правок аноніма. Olchik1999 і 94.179.208.97, на мою думку, одна і та ж особа |- | [[Хмельницький]] | Alina Vozna | Україна (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 1,2 | 1,2 | Доповнено Alina Vozna та ЯдвигаВереск |- | [[Хмельницький]] | ЯдвигаВереск | Україна (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 1,3 | 1,3 | Доповнено Alina Vozna та ЯдвигаВереск |- | [[Львів]] | Jts | Україна (доповнено) | 1 | RLuts | 3,2 | 3,2 | |- | [[На гору Пікуй]] | Warshyk | Україна (доповнено) | 1 | Звірі | 1,5 | 1,5 | Корисна, але далеко не повна інформація |- | [[Моршин]] | ЯдвигаВереск | Україна (доповнено) | 1 | Taras r | 1 | 1 | |- | [[Стрий]] | ЯдвигаВереск | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | 2 | 2 | |- | [[Трускавець]] | ЯдвигаВереск | Україна (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 0,6 | 0,6 | |- | [[Берестя]] | DobryBrat | Білорусь (доповнено) | 1 | RLuts | 2,0 | 2,0 | |- | [[Центральна Україна]] | Nickispeaki | Україна (доповнено) | 1 | Звірі | 1 | 1 | Стаття так і лишилась заготовкою |- | [[Яремче]] | Стефанко1982 | Україна (доповнено) | 1 | Taras r | 3,5 | 3,5 | |- | [[Асканія-Нова]] | Voll | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | 1,5 | 1,5 | Створена напередодні конкурсу |- | [[Житомир]] | Качуровська | Україна (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 0,3 | 0,3 | |- | [[Миргород]] | Качуровська | Україна (доповнено) | 1 | RLuts | 0,4 | 0,4 | |- | [[Суми]] | Качуровська | Україна (доповнено) | 1 | Звірі | 2,5 | 2,5 | Корисна, але далеко не повна інфо. |- | [[Кременчук]] | Dobrickus | Україна (доповнено) | 1 | Taras r | 4 | 4 | Звернути увагу, потім були правки Voll |- | [[Запорізька область]] | ЯнаТалія | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | 3,5 | 3,5 | |- | [[Конотоп]] | Риська | Україна (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 0,5 | 0,5 | Доповнено Риська та Конотопський краєзнавчий музей |- | [[Конотоп]] | Конотопський краєзнавчий музей | Україна (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 1,5 | 1,5 | Доповнено Риська та Конотопський краєзнавчий музей |- | [[Запоріжжя]] | Качуровська | Україна (доповнено) | 1 | RLuts | 3,8 | 3,8 | Доповнено Качуровська та ЯнаТалія |- | [[Запоріжжя]] | ЯнаТалія | Україна (доповнено) | 1 | RLuts | 3,2 | 3,2 | Доповнено Качуровська та ЯнаТалія |- | [[Чернівці]] | Качуровська | Україна (доповнено) | 1 | Звірі | 1 | 1 | Надто малий вклад |- | [[Черкаси]] | Haidamac | Україна (доповнено) | 1 | Taras r | 4,6 | 4,6 | |- | [[Буковель]] | Саша Володимирець | Україна (доповнено) | 1 | Jbuket | 0,2 | 0,2 | |- | [[Волинська область]] | Саша Володимирець | Україна (доповнено) | 1 | Андрій Гриценко | 0,8 | 0,8 | |- | [[Гоща]] | FellowTraveler | Україна (доповнено) | 1 | RLuts | 4,6 | 4,6 | Створена тим же користувачем напередодні конкурсу |- | [[:ru:Вышгород]] | JTs | Україна (іншомовна) | 4 | Звірі | 5 | 20 | Здається, ідеально |- | [[:ru:Лазурное]] | JTs | Україна (іншомовна) | 4 | Taras r | 2,3 | 9,2 | |- | [[:ru:Киев/Международный аэропорт Борисполь]] | JTs | Україна (іншомовна) | 4 | Jbuket | 3 | 12 | |- | [[:ru:Львов/Международный аэропорт Львов]] | JTs | Україна (іншомовна) | 4 | Андрій Гриценко | 3,1 | 12,4 | |- |} 1lnjtnqdiyi1ftdyvsz8isrlrca9lv0 0 2226 28725 28720 2021-01-23T00:55:55Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 25039 wikitext text/x-wiki {{geo|43.1166666667|-79.0666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Ніагара-Фоллс (Канада)''' знаходиться в [[Канада|Канаді]], у провінції [[Онтаріо]]. == Зрозуміти == Місто з канадської сторони Ніагарського водоспаду. Навпроти однойменне американське місто. Одне з найважливіших туристичних місць у Канаді, так як велика кількість туристів щодня приїжджає, щоб подивитися на Ніагарський водоспад. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Залізнична станція | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=43.108898 | long=-79.063491 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-05 | content=Прикордонна станція, розташована поруч із залізничним мостом до США. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * {{listing |type=go | name=Автостанція | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=43.108158 | long=-79.063722 | directions=розташована поруч із залізничною станцією | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-04 | content=Існує декілька канадських автобусних компаній, що мають автобуси до Ніагара-Фоллс (наприклад Megabus). Переважно це прямі або транзитні автобуси, що слідують до/з Торонто. Ціни як правило залежать від дати та часу. }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Ніагарський водоспад | alt= | url= | wikipedia=Ніагарський водоспад | email= | address= | lat=43.079327 | long=-79.078131 | directions=пішки або на таксі від автобусної чи залізничної станції | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-04 | content=Звісно, це те туристичне місце, заради якого туристи їдуть у це місто, та й в цілому до Канади. Водоспад можна побачити з багатьох точок, а також з американської території. }} * {{see | name=Skylon Tower | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=43.084906 | long=-79.079719 | directions=пішки або на таксі від автобусної чи залізничної станції | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=15 CAD (з урахуванням податку) | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-04 | content=Висотна вежа, з якої відкривається чудовий панорамний вид на Ніагарський водоспад. }} * {{see | name=Українська церква Різдва Пресвятої Богородиці | alt= | url= | wikipedia=Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ніагара-Фоллс) | email= | address=Main St. | lat=43.084571 | long=-79.088020 | directions=розташована неподалік від Skylon Tower (з вулиці Murray звернути на вулицю Main) | phone= | tollfree= | fax= | hours=служба о 10:30 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-04 | content=Дерев'яна українська церква. В першу чергу цікавий об'єкт для українських туристів, а також для тих хто цікавиться історичною та культурною спадщиною. }} == Чим зайнятись == В першу чергу місто пов'язане з відвідуванням Ніагарського водоспаду, який можна оглянути з набережної, так само із Skylon Tower або підпливти близько до самого водоспаду чи спуститися на канатній дорозі. == Що купувати == Поруч з водоспадом є туристичні крамниці, де можна придбати сувеніри, що пов'язані з Канадою чи безпосередньо з Ніагарським водоспадом. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Можна поглянути на водоспад з американського [[Ніагара-Фоллс (США)|Ніагара-Фоллс]], що дозволяє подивитися на той самий водоспад з інших точок. Також можна подорожувати до столиці провінції - міста [[Торонто]]. {{footer|ispartof=Канада|type=Місто}} g4bp9ut3yek0807779vpg5h9t9cnwuc 0 2228 25072 21337 2019-06-14T14:27:39Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25072 wikitext text/x-wiki {{geo|54.5938888889|55.395|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Wiki-Sabantuy 2015 (2015-04-26) 35.jpg | caption=Старі могили та Мавзолей Хусейн-бека на кладовищі Акзірат | city= Чишми | citylocal= Шишмә | map= | arm= | population= 22 021 ос. | callingcode= +7 34797 }} '''Чишми''' знаходиться в [[Росія|Російській Федерації]], у Республіці [[Башкортостан]]. == Зрозуміти == Районний центр у Республіці Башкортостан, відомий давніми пам'ятками. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing |type=go | name=Міжнародний аеропорт Уфа | alt= | url= | wikipedia=Уфа (аеропорт) | email= | address= | lat=54.56485 | long=55.88436 | directions= | phone=http://www.airportufa.ru | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-09 | content= Аеропорт розташований поблизу м. Уфа }} === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Станція "Чишми-I" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Революційна, 1 / вул. Гізатулліна | lat=54.586264 | long=55.391006 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-09 | content= }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[File:Khusein-Bek Mausoleum 9.jpg|thumb|upright=1.35|Мавзолей Хусейн-бека]] [[File:Mausoleum Turahana 06.jpg|thumb|upright=1.35|Мавзолей Тура-хана]] * {{see | name=Мавзолей Хусейн-бека | alt= | url= | wikipedia=Мавзолей Хусейн-бека | email= | address=кладовище Акзірат | lat=54.5812 | long=55.4166 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-10 | content=Розташований на кладовищі Акзірат. Пам'ятка XIV-XV століття. На самому кладовищі також є багато старих могил, де є написи арабською абеткою. }} * {{see | name=Мавзолей Тура-хана | alt= | url= | wikipedia=Мавзолей Тура-хана | email= | address= | lat=54.60489 | long=55.21849 | directions=на пагорбі поблизу с. Нижні Терми | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-10 | content=Пам'ятка XIV-XV століття. }} Крім цих основних пам'яток мандрівник може також відвідати у північній частині селища {{see | name=Успенську православну церкву | alt= | url= | email= | address= | lat=54.592157 | long=55.365021 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit= | content= }} та {{see | name=мечеть | alt= | url= | email= | address= | lat=54.592804 | long=55.367167 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit= | content= }}, що розташована навпроти. Обидва об'єкти будувались спільно мусульманською та християнською громадою селища. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} 6rrtp79zgstjj4qoasfsw821idfuvyi 4 2231 21844 21843 2018-08-20T09:25:52Z 176.38.59.86 21844 wikitext text/x-wiki {{Підтримай Вікімандри українською navbar}} Під час конкурсного періоду 45 редакторам Вікімандрів вдалося створити 123 нових статей, 32 покращених та 4 статті про Україну іноземною мовою. Серед членів журі, які оцінювали статті конкурсантів, — люди різних професій та сфер інтересів. Серед статей, які особливо високо оцінили члени журі: Білий Камінь, Хортиця, Вишгород. Нагородження відбудеться на [[:wmua:Вікіконференція 2018|Вікіконференції]] у Києві 25 серпня 2018 року. Деталі дізнавайтесь на events{{@}}wikimedia.org.ua Детальніше про [[Вікімандри:Конкурс «Підтримай Вікімандри українською»/Призи|призи]]. {| class="wikitable sortable" ! № ! Автор ! Загальна кількість балів ! Створено/Доповнено статей |- | 1 | [[user:Стефанко1982]] | 484,9 | 29 |- | 2 | [[user:JTs]] | 343,6 | 26 |- | 3 | [[user:Nickispeaki]] | 230,3 | 22 |- | 4 | [[user:ЯдвигаВереск]] | 163,2 | 15 |- | 5 | [[user:Maximym44]] | 88,9 | 7 |- | 6 | [[user:El Burkovska]] | 75 | 4 |- | 7 | [[user:Качуровська]] | 53,2 | 9 |- | 8 | [[user:Galvm]] | 46,5 | 2 |- | 9 | [[user:SerhijPetrovich]] | 25 | 1 |- | 10 | [[user:Гордійчук Ірина]] | 25 | 1 |- | 11 | [[user:Ірина Креховець]] | 25 | 1 |- | 12 | [[user:Роксолана Волошин]] | 25 | 1 |- | 13 | [[user:Софія Осипчук]] | 25 | 1 |- | 14 | Arsen518 | 24 | 1 |- | 15 | Тетяна Костюченко | 23,5 | 1 |- | 16 | Олександрівка | 22 | 1 |- | 17 | Darina777-08 | 21 | 1 |- | 18 | Anntinomy | 20 | 1 |- | 19 | Oksana denysyk | 20 | 1 |- | 20 | Iliketraveling | 15 | 1 |- | 21 | Lystopad | 15 | 1 |- | 22 | Таня222018 | 13,2 | 2 |- | 23 | WayDong | 13 | 2 |- | 24 | Руслан Возний | 11,5 | 2 |- | 25 | Alina Vozna | 10,8 | 2 |- | 26 | Milenko andrii | 10 | 1 |- | 27 | Кротна Оксана Спартаківна | 10 | 1 |- | 28 | Voll | 8,4 | 14 |- | 29 | Юрій Довгалюк | 7,5 | 1 |- | 30 | ЯнаТалія | 6,7 | 2 |- | 31 | DobryBrat | 5 | 2 |- | 32 | Olchik1999 | 5 | 1 |- | 33 | FellowTraveler | 4,6 | 1 |- | 34 | Haidamac | 4,6 | 1 |- | 35 | Dobrickus | 4 | 1 |- | 36 | Ivanochka99 | 3 | 1 |- | 37 | Алін Юн | 2,5 | 1 |- | 38 | Катерина Розгон | 2 | 1 |- | 39 | Warshyk | 1,5 | 1 |- | 40 | Конотопський краєзнавчий музей | 1,5 | 1 |- | 41 | Koval lesya | 1,2 | 2 |- | 42 | Саша Володимирець | 1 | 2 |- | 43 | LomakaVictory | 0,5 |1 |- | 44 | Риська | 0,5 | 1 |- | 45 | Голубоглазка | 0 | 1 |} == Див. також == * [[Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською/Оцінювання]] syh6njqz9ti96pbp8zqdgpbbugc50vh 0 2234 36277 36169 2024-12-06T10:04:31Z AtUkr 74 /* Що відвідати */ 36277 wikitext text/x-wiki {{geo|41.1169444444|20.8019444444|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Охрид''' знаходиться в [[Македонія|Македонії]]. == Зрозуміти == Місто на березі Охридського озера, головна туристична перлина Македонії. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{Mapframe}} * {{see | name=Укріплення | alt=Самуїлова фортеця | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=41.11525 | long=20.79113 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-19 | content= }} * {{see | name=Грецький амфітеатр | alt= | url= | email= | address= | lat=41.1146 | long=20.7938 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-03-19 | content= }} * {{see | name=Церква Іоанна Богослова в Канео | alt= | url= | email= | address= | lat=41.11114 | long=20.78865 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-03-19 | content= }} == Чим зайнятись == *'''Міжнародні фестивалі Kostoski'''[http://www.kostoski.mk/festivals] - у них є учасники з усього світу, включаючи фольклорні колективи, мажорети, хори, духові оркестри та ансамблі сучасних танців. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північна Македонія|type=Місто}} 278vm72cwraysspn79ml99gthkwhatp 0 2245 37151 26814 2025-04-28T18:13:19Z Валерія Ванько 7511 /* Автобусом */ 37151 wikitext text/x-wiki {{geo|40.3666555556|49.8351833333|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Баку''' знаходиться в [[Азербайджан]]і. Столиця країни. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing |type=go | name=Аеропорт імені Гейдара Алієва | alt= | url=http://baku-airport.com/ | wikipedia=Бакинський міжнародний аеропорт імені Гейдара Алієва | email= | address= | lat=40.4652 | long=50.0523 | directions=Автобус від ст. метро "28 May" | phone=+994 12 972732 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-05-20 | content=Сучасний аеропорт, що розташований за 25 км від центру міста. Має авіасполучення з багатьма містами за допомогою авіаліній AZAL, Qatar Airways, Turkish Airlines, Міжнародні авіалінії України тощо. }} === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Залізнична станція "Баку-Пасажирський" | alt= | url= | wikipedia=Баку-Пасажирський | email= | address= | lat=40.380192 | long=49.849391 | directions=станція метро "28 May" | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-05-22 | content=Будівля вокзалу є окремою пам'яткою, що має туристичний інтерес. Із/до Баку курсують потяги всередині країни, а також до сусідніх Грузії та Росії. Раз на тиждень курсує потяг до України (до Києва через Харків). Декілька разів на день курсують приміські потяги до/з Сумгаїта (на відміну від звичних електричок - це двоповерхові комфортабельні потяги, де навіть є вагон бізнес-класу). З розкладом руху можна ознайомитись на офіційному сайті залізниці: https://www.ady.az/ }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === {{Go|name=Bakı Beynəlxalq Avtovağzal Kompleksi|address=CQ9X+95V, Bakı, Азербайджан|alt=Автовокзал Баку|phone=+994124060158|url=https://avtovagzal.az/|lat=40.41851604414123|long=49.79787490936976|content=З Бакинського міжнародного автобусного вокзалу здійснюються регулярні автобусні рейси в усі райони республіки і різні міста Нахічеванської Автономної Республіки, Туреччини, Російської Федерації, Грузії, Ісламської Республіки Іран.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOv6l3t1SEwg0oW_hCGxEtmobtaqD-28NAFsbpN=w408-h306-k-no}} === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=ЗАТ Бакинський Метрополітен|address=Баку, Азербайджан|price=Вартість однієї поїздки становила 0,20 $ на 1 жовтня 2009 року|lat=40.38273152412556|long=49.846909538203356|content=Система ліній метрополітену в Баку (Азербайджан). Бакинський метрополітен почав свою роботу 6 листопада 1967 року. Раніше був одним з найдешевших за вартістю проїзду метрополітенів світу.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipO4Fa3wiQ1bzBHaYDsaOjt6-MNzjxvM-uCjMi0x=w408-h262-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD|wikidata=Q213271}} == Що відвідати == {{See|name=Музей килима|alt=Azərbaycan Xalça Muzeyi|address=28 Mikayıl Hüseynov Prospekti, Bakı 1000, Азербайджан|phone=+994124972057|url=http://azcarpetmuseum.az/|hours=вівторок-п'ятниця 10:00–18:00, понеділок зачинено, субота-неділя 11:00–19:00|price=245 грн|lat=40.36009327686741|long=49.83582379587363|content=Заснований у Баку в 1967 році. Розташований у центрі азербайджанської столиці, навпроти приморського бульвару. Є першим у світі музеєм килимів. Має ім'я Лятіфа Керімова, азербайджанського килимаря, відомого своїм внеском як у килимарство Азербайджану, так і в інші різні галузі мистецтва.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPWJ7b5RZmAYL_RkLXDHh1EeQU0F6X4XXQUrlmY=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BA%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B0_%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9B%D1%8F%D1%82%D1%96%D1%84%D0%B0_%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0|wikidata=Q1136822}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Dolma Restaurant|address=53 ул. Истиглалият, Bakı, Азербайджан|phone=+994124981938|url=https://instagram.com/dolma.restaurant?igshid=YmMyMTA2M2Y=|hours=11:00–02:00|price=$$|lat=40.3700914601029|long=49.83687005354554|content=Національна кухня Азербайджану|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOrQrZOZE0AV_-U6S0UQ9IXGCejjdHLdKLROMh_=w408-h544-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Полум'яні вежі|alt=Flame Towers|address=9R5G+QJV, Bakı, Азербайджан|hours=09:00–18:00|lat=40.35957682473806|long=49.82657072470934|content=Комплекс хмарочосів, найвища будівля на Кавказі. Своїм зовнішнім видом вежі нагадують язики полум'я. Іноді проводяться світлові шоу|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNg-BKEzpOiZXrPtuRZ9h_TFR491QI755EnRU1_=w408-h544-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Flame_Towers|wikidata=Q80499}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Holiday Inn Baku by IHG|address=31 Zarifa Aliyeva St, Baku, Азербайджан|phone=+994125259933|url=https://www.ihg.com/intercontinental/hotels/gb/en/baku/bakha/hoteldetail?cm_mmc=GoogleMaps-_-IC-_-AZ-_-BAKHA|checkin=15:00|checkout=12:00|price=в середньому 9-11 тис за ніч|lat=40.37148983196783|long=49.84542916704362|content=Готель Holiday Inn Baku розташований за 1,5 км від Дівочої вежі. До послуг гостей спа- та оздоровчий центр із сауною. На території закладу надається безкоштовний Wi-Fi. Підземний паркінг безкоштовний. Бакинський бульвар, Будинок уряду та великі торгові центри розташовані за декілька хвилин ходьби. Номери оснащені кондиціонером, телевізором із плоским екраном і міні-баром. Вікна можна відкрити. Також надаються капці та фен. Гості можуть пообідати в ресторані Marina 18 з панорамним видом на Каспійське море або замовити обслуговування номерів і сніданки в номер. Гості можуть розслабитися за улюбленим напоєм у лаунж-барі Sagi.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPzqqtApbUoGKoy__sFgprog5CqMbSRD_4ScOSR=w426-h240-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Єреван|alt=Вірменія|directions=на захід від Баку|lat=40.19611580495417|long=44.514556533254556|content=Єрева́н — столиця Вірменії, одне з найдавніших міст, що збереглися. Розташований на лівобережній частині Араратської долини. Населення: 1,356 млн. Висота над рівнем моря: від 900 до 1300 м, частина міста розташована на вулканічному плато на північ від Араратської долини|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMaDZDEH_d5gN8Gyx8_d1X1uYtBBrdyV_Yt4PUK=w408-h393-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD|wikidata=Q1953}}{{footer|ispartof=Азербайджан|type=Місто}} ooiyr8lfdknylfx2jmmmedvphafwy5g 0 2252 32714 32604 2022-07-28T10:54:24Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Visem|Visem]] 26926 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Welcome banner.jpg}} Ви читаєте розмовник '''румунської мови'''. == Довідник з вимови == === Голосні === === Приголосні === === Поширені дифтонги === ;Ce - (че) ;Ci - (чі) ;Ț - (ц) ;Ge - (дже) ;Gi - (джі) ;Ea - (я) ;Che - (ке) ;Chi - (кі) ;Ghe - (ге) ;Ghi - (гі) ;â - (и) ;ă - (е) ;ș - (ш) ;î - (и) ;c - (k) == Список фраз == === Основні === ;Добрий день. Bună ziua-(буна зіуа). ;Привіт. Salut-(салут). ;Дозвольте мені представитися. Permiteți-mi să mă prezint.-(пермітець мі ша ме презінт). ;Як у вас справи? Ce faceți-(че фачець). ;Добре, дякую. Bine, Mulţumesс-(біне.мулцумеск). ;Як Вас звати? Cum vă cheamă?-(кум ве кяме). ;Мене звати _____ Mă cheamă_____(ме кяме). ;Дуже приємно познайомитися. Îmi pare bine.-(имь паре біне). ;Будь ласка ("на Ви"; прохання) Vă rog.-(ве роґ). ;Будь ласка ("на ти"; прохання). Te rog.-(те роґ). ;Спасибі. Mulţumesc.-(мулцумеск). ;Будь ласка (''відповідь на подяку''). : Cu plăcere.-(ку плечере). ;Так. Da-(да) ;Ні. Nu.-(ну). ;Вибачте. (''звернути увагу'') Cer scuze.-(чер скузе). ;Пробачте. (''просити вибачення'') Iertați-mă.-(іертаць мя). ;До побачення. La revedere.-(ла реведере). ;До зустрічі. Pe curând-(пе куринд). ;Пока. (''прощання''). Pa.-(па). ;Я не розмовляю румунською [добре]. Nu vorbesc româna [bine].-(ну ворбеск ромина[біне]. ;Вы розмовляєте російською? : Vorbiți rusește?-(ворбіць русеште?). ;Чи тут хтось розмовляє російською? Cunoaște cineva rusa?-(куноаште чінева руса). ;Допоможіть! : Ajutor!-(ажутор). ;Обережно! : Atenție!-(атенціе). ;Доброго ранку. : Bună dimineaţa-.(буна діміняца). ;Доброго дня. : Bună ziua-.(буне зіуа). Добрий вечір. Bună seara.-(буна сяра). ; ;Добраніч. Noapte bunа-(ноапте буна). ;Не розумію Nu înțeleg-(ну инцелег). Де туалет? Unde este veceul?-(унде есте вечеул). {| class="wikitable" === Проблеми === === Числа === ; 1 Unu -(уну). ; 2 Doi- (дой). ; 3 Trei- (трей). ; 4 Patru- (патру). ; 5 : Cinci -(чінчь). ; 6 Șase -(шасє). ; 7 Șapte- (шаптє). ; 8 Opt -(опт). ; 9 Nouă- (ноуе). ; 10 Zece -(зече). ; 11 Unsprezece- (унспрезече). ; 12 Doisprezece -(дойспрезече). ; 13 Treisprezece- (трейспрезече). ; 14 Paisprezece- (пайспрезече). ; 15 Cincisprezece- (чінчьспрезече). ; 16 Șaisprezece -(шайспрезече). ; 17 Șaptsprezece -(шаптеспрезече). ; 18 Optsprezece -(оптспрезече). ; 19 Nouăsprezece -(''ноуеспрезече''). ; 20 Douăzeci -(''доуезечь''). ; 21 Douăzeci şi unu -(''доуезечь щі уну ''). ; 22 Douăzeci şi doi -(''доуезечь щі дой''). ; 23 Douăzeci şi trei- (''доуезечь щі трей''). ; 30 Treizeci- (''трейзечь''). ; 40 Patruzeci- (''патрузечь''). ; 50 Cincizeci -(''чінчьзечь''). ; 60 Șaizeci -(''шайзечь''). ; 70 Șaptezeci -(''шаптезечь''). ; 80 Optzeci- ('' оптзечь''). ; 90 Nouăzeci -(''ноуезечь ''). ; 100 O sută -(''о суте''). ; 150 O sută si cincizeci- (''о суте чінчьзечь''). ; 200 Două sute -(''доуе суте''). ; 300 Trei sute- (''трей суте''). ; 400 Patru sute -(''патру суте''). ; 500 Cinci sute- (''чінчь суте'') ; 600 Șase sute- (''шасе суте''). ; 1.000 O mie- (''о міє''). ; 2.000 Două mii -(''доуе мій''). ; 3.000 Trei mii- (''трей мій''). ; 4.000 Patru mii- (''патру мій''). ; 5.000 Cinci mii- (''чінчь мій''). ; 1.000.000 Un milion -(''Ун міліон''). ; 1.000.000.000 Un miliard- (''Ун міліард''). ; номер Număr -(''нумир''). ; половина Jumătate- (''Жуматате''). ; менше Mai puțin- (''Май пуцін''). ; більше Mai mult- (''Май мулт''). === Час === ; зараз Acum (''Акум''). ; пізніше Mai tîrziu (''Май тирзіу''). ; раніше Mai devreme (''Май девреме''). ; ранок Dimineața (''Діміняца''). ; день Zi (''Зі''). ; вечір Seară (''Сяре''). ; ночь Noapte (''Ноапте''). ; зранку De dimineață (''Де діміняцэ''). ; вдень Ziua (''Зіуа''). ; вечором Deseară / Diseară (''Десяре''). ; вночі Noaptea (''Ноаптеа''). ==== Годинник ==== ; година Ora unu- (''Ора уну''). ; дві години : Ora două- (''Ора доуе''). ; три години : Ora trei- (''Ора трей''). ; чотири години Ora patru (''Ора патру''). ; п'ять- годин : Ora cinci (''Ора чінчь''). ; шість- годин : Ora șase (''Ора шасе''). ; сім- годин : Ora șapte (''Ора шапте''). ; вісім- годин : Ora opt (''Ора опт''). ; дев'ять- годин : Ora nouă (''Ора ноуе'') ; десять- годин : Ora zece (''Ора зече''). ; одинадцать годин : Ora unsprezece (''Ора унспрезече''). ; дванадцать годин : Ora douăsprezece (''Ора ''). ; полудень : Amiază (''Аміазе''). ; північ : Miez de noapte (''Мієз де ноапте''). ; пів-години : Jumătate de oră (''жумататє де оре ''). <!-- | Котра година? || || |- | Половина _____ || || |- | Пˈятнадцять хвилин _____ || || |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || || |- | 2:00 || || --> ==== Тривалість ==== ; хвилина : un minut (''ун мінут'') ; _____ хвилин : _____ minute (''_____ мінуте'') ; година : o oră (''о ора'') ; _____ годин : _____ ore (''оре'') ; день : o zi (''о зі'') ; _____ днів : _____ zile (''_____ зіле'') ; тиждень : o săptămână (''о сиптимина'') ; _____ тижнів : _____ săptămâni (''_____ сиптиминь'') ; місяць : o lună (''о луни'') ; _____ місяці/місяців : _____ luni (''лунь'') ; рік : un an (''ун ан'') ; _____ роки/років : _____ ani (''ань'') ==== Дні тижня ==== ; сьогодні astăzi -(астизь). ; вчора ieri -(єрь). ; завтра mâine -(миіне). ; цього тижня săptămâna asta- (сиптимина аста). ; минулого тижня săptămâna trecută -(сиптимина трекуту). ; наступного тижня săptămâna viitoare-(сиптимина вітоаре). ; неділя duminică -(думініче). ; понеділок luni- (лунь). ; вівторок marți -(марць). ; середа miercuri -(меркурь). ; четвер joi -(жоі). ; п'ятниця vineri -(вінерь). ; субота sâmbătă/-(симбита). ==== Місяці ==== ; січень ianuarie-(януаріе). ; лютий februarie-(фебруаріе). ; березень martie-(марціе). ; квітень aprilie-(апріліе) ; травень mai-(май). ; червень iunie-(йуніе). ; липень iulie-(йуліе). ; серпень august-(аугуст). ; вересень septembrie-(септембріе). ; жовтень octombrie-(октомбріе). ; листопад noiembrie-(ноіембріе) ; грудень- decembrie-(дечембріе). === Кольори === ; чорний- negru-(негру). ; білий- alb-(алб). ; сірий- gri-(грі). ; червоний- roşu-(рошу). ; синій- albastru-(албастру). ; блакитний- bleu\albastru\deschis\(блеу\албастру\дескіс). ; жовтий- galben -(ґалбен). ; зелений- verde-(верде). ; помаранчевий- oranj\portocaliu -(орандж;\портокаліу). ; фіолетовий- violet\-(віолет). ; коричневий- maro\ cafeniu\- (маро\кафеніу). {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} kn6tc0af710e1yexahfras52bepusg8 0 2258 25048 21748 2019-06-14T14:26:50Z Voll 30 Fill with geo parameters. 25048 wikitext text/x-wiki {{geo|43.8666666667|18.4166666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | city = {{PAGENAME}} | citylocal = {{lang|bs|Sarajevo}}, {{lang|tr|Saraybosna}} | arm = | image = Sarajevo Miljacka.JPG | caption = Мости Сараєво | website = | population = | callingcode = +387 33 }} '''Сараєво''' — столиця [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговини]]. Це «балканський Йєрусалим», місце зустрічі іслама і християнства, сходу і заходу; місто із складною, суперечливою історією і не менш унікальним набором пам'яток, за кількістю і різноманіттям котрих він легко посперечається із більшістю крупніших європейських столиць. Один із ключових міст [[Балкани|Балканського регіона]]. {{geo|43.8577|18.4187|zoom=15|map=city}} ===Історія=== Сараєво найбільш відомий двома, в рівній мірі трагічними обставинами. 28 червня 1914 року сербські терористи вбили тут ерцгерцога Франца-Фердинанда, спадкоємця австрійського престолу, що послужило приводом до Першої Світової війни, а в 1990-і рр. місто майже чотири роки перебувало у блокаді, що стала найстрашнішим епізодом не тільки Боснійської війни, а й усіх збройних конфліктів другої половини XX століття. Спочатку, однак, ніщо не віщувало біди. Сараєво був заснований в 1461 році турками, що наступали на Балкани, і назва міста, отже, турецька — це слов'янська форма тюркського слова "сарай" (місто). Турецька влада із самого початку розглядали Сараєво як столицю і відбудовувала місто відповідно. Зусилля пішли прахом в кінці XVII століття, коли австрійська армія зруйнувала Сараєво. З 1699 року столицю Боснії (в той час це був так званий Боснійський еялет — провінція Османської імперії) перенесли в [[Травник]], але в 1850 році повернули на колишнє місце. У період турецького правління Сараєво був найбільшим містом на Балканах і одним з найзначніших міст Османської імперії. З 1878 року фактичний контроль над Боснією перейшов до Австро-Угорщини, що пішло Сараєво тільки на користь. Щедра імперія не шкодувала коштів на облаштування своїх регіональних «представництв», тому поруч з одноповерховими мусульманськими «сараями» стали будувати розкішні будинки в дусі австрійської сецесії, перемежовуючи їх будівлями в мавританському стилі, чим підтримувався східний колорит. У 1885 році в Сараєво був запущений перший в Австро-Угорщині трамвай — таким чином в імперії тестували технічні новинки перед їх впровадженням в столиці (у ролі випробувального полігону для віденського метро виступив [[Будапешт]]). 35 років австрійського правління — період розквіту міста, що закінчився сумно відомим Пострілом в Сараєво в червні 1914 року. Втім, сама Перша Світова війна обійшла Сараєво стороною, і місто плавно перекочував до складу Югославії, де воно стало столицею боснійського регіону, після 1945 року — республіки Боснії і Герцеговини. Друга Світова війна була ознаменована німецькою окупацією і депортацією євреїв. Євреї-сефарди втекли в кінці XV століття від іспанського переслідування і знайшли собі притулок в Османської імперії, в Сараєво. В іншому ж Сараєво не знав біди, і в соціалістичній Югославії відчував себе досить вільно, обзавівшись автомобільною промисловістю (в 1980-і рр. тут збирали Volkswagen Golf), а також ставши містом зимової Олімпіади-1984. Міжнаціональні протиріччя дали про себе знати на початку 1990-х, коли від Югославії стали послідовно відокремлюватися її республіки. У Боснії і Герцеговині цей процес йшов особливо важко, оскільки половину населення становили серби, які не хотіли відділятися. Сараєво швидко став каменем спотикання і місцем найзапеклішої боротьби. У самому місті влаштувалися боснійці — прихильники незалежності, а серби почали облогу, що тривала майже 4 роки, з 5 квітня 1992 року до 29 лютого 1996 року — довше, ніж блокада Ленінграда. Хоча місто не було повністю позбавлено продовольства — його доставляли через аеропорт, що знаходився під контролем миротворців, війна тут йшла справжня. Опинившись в Сараєві, ви швидко зрозумієте, що при тутешньому рельєфі з навколишніх пагорбів місто прострілюється наскрізь. Число жертв блокади оцінюється в 10 тисяч чоловік, і той факт, що все це відбувалося на очах «миротворців» в самому центрі Європи, залишається ганебною плямою в історії ООН. Зняття блокади стало можливим тільки після того, як восени 1995 року авіація НАТО змусила сербські війська відійти від міста. За підсумками мирного врегулювання, Сараєво виявився в складі федерації Боснії і Герцеговини, проте межа республіки Српской проходить по самій околиці, і деякі сербські поселення як би відділені від міста, хоча, як і скрізь в країні, межа між боснійською та сербською частинами не містить нічого крім скупих інформаційних табличок. ===Сучасність=== [[File:Sarajevo Miljacka 2.jpg|thumb|upright=1.35|Берег Міляцки — мусульманські квартали]] [[File:Academy of fine art and Festina lente.jpg|thumb|upright=1.35|Берег Міляцки — Академія мистецтв]] Після закінчення Боснійської війни Сараєво був повністю відновлений і зараз виглядає чи не краще інших балканських столиць. Він також набирає популярність як один із туристичних напрямків — поки на рівні свого регіону, але притоку туристів з усього світу заважає, здається, лише відносно низька транспортна доступність. Що ж стосується внутрішньої інфраструктури, вона в місті вже є — від інформаційних табличок на пам'ятках до широкого асортименту місць харчування та ночівлі, а також достатнього знання місцевими жителями англійської мови. Ціни при цьому все ще балканські, тобто Сараєво помітно дешевше [[Загреб]]а, не кажучи про [[Любляна|Любляну]] або хорватське узбережжя. Поспішайте побачити його таким: східний колорит звідси нікуди не дінеться, а от західний лоск рано чи пізно буде наведено. До слова, Сараєво — одна з останніх європейських столиць, куди з українським паспортом поки ще можна їхати без візи. ===Орієнтація=== == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Подгориця]] * [[Загреб]] * [[Белград]] {{footer|ispartof=Боснія і Герцеговина|type=Місто}} irttqqnmjeoelgab9p3z8ga9s9dngyc 0 2267 25143 25098 2019-06-21T20:44:25Z Visem 502 25143 wikitext text/x-wiki {{geo|-22.9500|14.5000}} {{pagebanner}} '''Волфіш-Бей''' знаходиться на заході [[Намібія|Намібії]], на узбережжі Атлантичного океану. == Зрозуміти == {{Climate| units = Metric | janhigh =20.4 | febhigh =19.1 | marhigh =20.4 | aprhigh =19.1 | mayhigh =19.6 | junhigh =18.7 | julhigh =18.3 | aughigh =16.5 | sephigh =15.7 | octhigh =16.9 | novhigh =17.6 | dechigh =19.5 | janlow =15.1 | feblow =14.4 | marlow =14.7 | aprlow =12.6 | maylow =12.2 | junlow =11.1 | jullow =10.5 | auglow =9.9 | seplow =10.4 | octlow =11.6 | novlow =12.3 | declow =14.1 | janprecip =0.9 | febprecip =1.4 | marprecip =4.4 | aprprecip =0.4 | mayprecip =0.9 | junprecip =1.0 | julprecip =0.0 | augprecip =0.2 | sepprecip =0.1 | octprecip =0.2 | novprecip =0.4 | decprecip =0.1 | description = Джерело:[[:en:w:Walvis Bay#Climate]] }} == Як дістатись == {{mapframe|lat=-22.9500|long=14.5000|zoom=11|чого=Волфіш-Бея}} === {{Літаком}} === [[Файл:Walvis Bay International Airport 1.jpg|міні|Аеропорт Волфіш-Бей]] * {{go | name=Аеропорт "Волфіш-Бей" | alt= | url= | wikipedia=Волфіш-Бей (аеропорт) | wikidata= | email= | address= | lat=-22.976648 | long=14.644303 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-07-23 | content=Є міжнародні рейси Air Namibia з [[Кейптаун]]а та [[Йоханнесбург]]а. Також є внутрішній рейс до/з [[Віндгук]]а. }} === {{Потягом}} === * {{listing | name=Залізнична станція "Волфіш-Бей" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-07-27 | content=Є пряме сполучення зі столицею - містом Віндгук }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Колонія пеліканів та фламінго | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=Lagoon Promenade | lat=-22.974238 | long=14.481697 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content=Місце, де можна побачити велику кількість пеліканів та фламінго. Саме у лагуні в районі міста Волфіш-Бей є необхідні умови для життєдіяльності цих птахів. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == [[Файл:Dune 7 (July 2018) 12.jpg|міні|праворуч|Катання на квадроциклах на Dune 7 - чудовий варіант для активного відпочинку]] * {{do | name=Dune 7 | alt= | url= | wikipedia=Дюна 7 | wikidata= | email= | address= | lat=-22.969773 | long=14.596281 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-07-23 | content=Чудова нагода поїздити на квадроциклах по дюнах пустелі Наміб. Підходить як для досвідчених, так і для абсолютних новачків. Головне правило - дотримуватись порад інструктора. }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Namibia Skipper Services | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=25, 11th Street (відома як Moses Garoeb Street), 9000 Walvis Bay | lat=-22.954797 | long=14.510407 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-12 | content=Відносно недороге та зручне місце для ночівлі. Є зручності та можливість приготувати їжу. Приймають оплату готівкою в Намібійських доларах. }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Поруч знаходиться місто [[Свакопмунд]], також можна поїхати до [[Віндгук]]а. {{footer|ispartof=Еронго|type=Місто}} s24f8vnq69623ho3scr6tg9gbyy4hti 0 2271 31560 30510 2021-11-12T14:13:26Z 37.53.73.202 кольори 31560 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Welcome banner.jpg}} Ви читаєте розмовник '''угорської мови'''. '''Угорська мова''' — головна мова '''[[Угорщина|Угорщини]]'''. Вона відноситься до [[w:uk:Уральські мови|уральських мов]], які не відносяться до індоєвропейської сім'ї мов. Крім Угорщини, нею спілкуються в деяких районах '''[[Австрія|Австрії]]''', '''[[Словаччина|Словаччини]]''', '''[[Румунія|Румунії]]''', '''[[Україна|України]]''', '''[[Словенія|Словенії]]''', '''[[Хорватія|Хорватії]]''' і '''[[Сербія|Сербії]]'''. Вона оточена германськими, романськими і слов'янськими мовами і містить багато запозичень з них (ö, ü і здатність об'єднання двох слів в одне із німецької мови, м'який знак із слов'янських мов), але не пов'язана з жодною з них. Її найближчими родичами є [[w:uk:Хантийська мова|хантийська]] і [[w:uk:Мансійська мова|мансійська мови]], на котрих розмовляють в [[Ханти-Мансійський автономний округ|Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югра]] [[Росія|Росії]]. Два віддалених родичі угорської мови, на обох з них спілкуються в Європі, — [[Фінський розмовник|фінська]] і [[Естонський розмовник|естонська]] мови. Загальні з ними риси угорської мови: * Відстутність граматичного роду. * Наголос майже завжди приходиться на перший склад (це справедливо і для іноземних слів). * Довгота голосних і приголосних носить розпізнавальний характер; наприклад, значення слів міняються при їх зміні. * Слова маркуються відмінниковими закінченнями ("суфіксами"), голосні в котрих уподібнюються голосним в самих словах (наприклад, ''a vonat Budá'''ra''' vagy Pest'''re''' közlekedik'' = ''поїзд іде '''в''' Буду або Пешт''). Ця властивість робить угорську мову аглютативною. * Важливість подібності голосних — поширене явище серед мов, у котрих є властивість, відома як '''сингармонізм'''. Правила сингармонізму досить складні, але в цілому головне в тому, що "передні" голосні ставляться із "передніми" голосними, а "задні" голосні ставляться із "задніми". Не забувайте, ОДНА відмінність у вимові або навіть довготі голосного звуку може призвести до непорозуміння. == Довідник з вимови == === Голосні === Довгота голосних позначається діакритичним знаком над голосною буквою. Слова часто відрізняються лише довготою голосної: наприклад, ''k'''ó'''r'' "хвороба" і ''k'''o'''r'' "вік". Є три види діакритичних знаків - як український наголос (ó), як дві крапочки (ö) і як два наголоси (ő). ; a -<nowiki>як 'o' в "рот" (коротке "o") → [SYMBOL: å]</nowiki> ; á -як 'a' в "б'''a'''<nowiki>тько" → [SYMBOL: a]</nowiki> ; e -як 'e' в "с'''e'''<nowiki>т" → [SYMBOL: e]</nowiki> ; é -як и в "г'''е'''<nowiki>й" → [SYMBOL: ey]; іноді як 'и'</nowiki> ; i -<nowiki>як i в "вій", але коротше → [SYMBOL: i]</nowiki> ; í -як 'ee' в "s'''ee'''<nowiki>m" → [SYMBOL: ee]</nowiki> ; o -як 'o' в "р'''o'''<nowiki>т" → [SYMBOL: o]</nowiki> ; ó -'o' в "s'''o'''<nowiki>" → [SYMBOL: oa]</nowiki> ; ö -як 'ö' в німецькому "sch'''ö'''n" або англійському "sh'''u'''<nowiki>n" (із заокругленими губами) → [SYMBOL: ø]</nowiki> ; ő -<nowiki>як 'ö' але довше → [SYMBOL: ø̱]</nowiki> ; u -як 'u' в "л'''ю'''<nowiki>к" → [SYMBOL: ou]</nowiki> ; ú -як 'oo' в англійському "m'''oo'''<nowiki>n" → [SYMBOL: oo]</nowiki> ; ü -як 'ü' в німецькому "'''ü'''<nowiki>ber" (як "ee" із заокругленими губами) → [SYMBOL: ů]</nowiki> ; ű -<nowiki>як "ü" але довше → [SYMBOL: ů̱]</nowiki> === Приголосні === Тут наведені лише ті приголосні, прочитання яких відрізняється від українських. Довгота має вирішальне значення: ''tizenegyedik'' (тізенедьєдік) "одинадцятий" і ''tizennegyedik'' (тізеннедьєдік) "чотирнадцятий". Як правило, на письмі це відображається простим подвоєнням приголосних: ''asszony'' (оссонь) "жінка". Виняток: ''tizennyolc'' пишеться як ''tizen-nyolc'' (тізенньолц). ; c -як 'ц' в '''ц'''<nowiki>і → [SYMBOL: ts]</nowiki> ; cs- як 'ч' в '''ч'''<nowiki>ас → [SYMBOL: ch]</nowiki> ; dzs -як 'дж' в '''дж'''<nowiki>іль → [SYMBOL: j]</nowiki> ; gy- як 'дь' в мі'''дь'''<nowiki> → [SYMBOL: dj]</nowiki> ; j -як 'й' в '''й'''<nowiki>ог → [SYMBOL: y]</nowiki> ; ly -''таке ж'' як й; за винятком кінця слова, де читається як м'яке ль ; ny -як 'нь' в кі'''нь'''<nowiki> → [SYMBOL: ny]</nowiki> ; s -як 'ш' '''ш'''<nowiki>околад → [SYMBOL: sh]. Дуже легко сплутати із sz!</nowiki> ; sz -як 'с' в '''с'''<nowiki>ірий → [SYMBOL: s]</nowiki> ; ty -як ''ть'' в ''ть''<nowiki>фу [SYMBOL: ty]</nowiki> ; zs -як 'ж' === Поширені дифтонги === ==Граматика== Якщо ви не збираєтеся серйозно вивчати угорську мову, то вивчення її граматики під час поїздки нереально. Проте воно може допомогти, щонайменше, розпізнавати послідовні відмінювання дієслів і відміни іменників і прикметників. Можливо, найважча риса угорської мови — наявність '''18 граматичних відмінків.''' Зазвичай в угорській мові використовується синтаксична структура «підмет-додаток-дієслово», причому як більшість уральських мов це аглютинативна мова. ===Відмінки=== *Називний відмінок (номінатив): Указує на суб'єкт дії (підмет речення), звичайно без закінчень. *Знахідний відмінок (акузатив): Указує на об'єкт дії (пряме доповнення). *Ілатив: Указує на кінцевий (всередині чогось) пункт траекторії руху суб'єкта. *Інесив (місцевий відмінок): Указує на знаходження в якомусь місці. *Елатив (початковий відмінок): Указує на рух суб'єкта дії ізсередини чогось ззовні (із кого?, із чого?). *Сублатив (верхньоприблизний відмінок): Позначає рух від чогось за напрямком вгору, з під чогось. *Супресив: Указує на рух суб'єкта дії на або до конкретного об'єкту. *Делатив: Указує рух з поверхні чого/когось (з кого?, з чого?, про кого?, про що?). *Алатив (відмінок наближення): Указує на об'єкт, на котрий направлена дія. *Адесив: Біля об'єкта. *Аблатив (початковий відмінок): Указує на початковий пункт траекторії руху (від об'єкта). *Давальний відмінок (датив): кому?, чому?. *Орудний відмінок: ким?, чим?. *Транслатив: Указує на перехід в інший стан або якість. *Каузально-кінцевий відмінок: Указує на причину або мету (за, через, тому що, з причини) *Есив-формальний: бути ким? чим? виступати в якості кого? *Термінатив: до якого місця?, до якого часу?. *Дистрибутив: на, кожний. == Список фраз == === Основнi === ==== ВІДЧИНЕНО– ==== ==== Nyitva- (Нітво). ==== ==== ЗАЧИНЕНО- ==== ; Zárva- (Зарво) Zarvo. ; ВХІД- ; Bejárat- (Бейарот).Beyarot. ; ВИХІД- ; Kijárat- (Кійарот.)Kiyarot.. ; ВІД СЕБЕ- ; Tolni- (Толні).Tolni. ; НА СЕБЕ- ; Húzni-(Гузні). ; ТУАЛЕТ- ; Mosdó-(Мошдоу).Mošdou. ; Ч- ; Férfi- (Фирфі).Fyrfi. ; Ж- ; Nő- (Ноь). ; ЗАБОРОНЕНО- ; Tilos-(Тілош).Tiloš. ; Вітаю- ; Szervusz- (Сервус).Servus. ; Привіт- ; Szia -(Сіо).Sio. ; Як у вас справи?- ; Hogy vagy?-(годь водь). ; Дякую, добре- ; Köszönöm, jól- (Кьосоном, йоул). ; Як Вас звати? - ; Hogy hívják?- (годь гівйак). ; Мене звати - ; Vagyok- (Водьок). ; Дуже приємно познайомитися- ; Örvendek-(Оьрвендек). ; Будь ласка- ; Kérem- (Кирем). ; Дякую. ; Köszönöm- (Кьосоном). ; Будь ласка - ; Szívesen- (Сівешен).Sivešen. ; Так. ; gen- (Іґен).Igen. ; Ні. ; Nem- (Нем). ; Пробачте- ; Elnézést- (Елнизишт).Elnyzyšt. ; Пробачте- ; Bocsánatot kérek- (Бочанотот кирек)-Bočanotot kyrek. ; До побачення. ; Viszontlátásra- (Вісонтлаташро)-Visontlatašro. ; Пока ; Viszlát/Szia- (Віслат/Сіо).Vislat/Sio ; Я не спілкуюся угорською- ; Nem tudok magyarul.- (Нем тудок модьорул). ; Ви спілкуєтеся російською? - ; Beszél oroszul?- (Бесил оросул). ; Хтось тут спілкується російською? ; Beszél itt valaki oroszul?-(бесил ітт волокі оросул?). ; Допоможіть! ; Segítség!- (Шеґітшиґ).Šegitšyg. ; Обережно! ; Vigyázz!- (Відьаз). ; Доброго ранку. ; Jó reggelt!- (Йоу реґґелт).You reggelt. ; Добрий день. ; Jó napot!- (Йоу нопот).You noppot. ; Добрий вечір. ; Jó estét!.- (Йоу ештит).You eštyt. ; Надобраніч. ; Jó éjt!- (Йоу ийт).You yit. ; Спокійної ночі! ; Jó éjszakát!- (Йоу ийсокат). ; Я не розумію. ; Nem értem.- (Нем иртем).Nem yrtem. ; Де знаходиться туалет? - ; Hol van a mosdó?- (гол вон о мошдоу?). ===Проблеми=== ; Відчепись! ; Hagy békén!- (Годь бикин).Hod bykynt. ; Не чіпай мене! ; Ne érj hozzám!- (Не ирй гоззам). ; Я викличу поліцію. ; Hívom a rendőrséget.- (Гівом о рендоьршиґет). ; Поліція! ; Rendőrség!- (Рендоьршиґ). ===Числа=== ===== 1- egy- (едь). ===== ==== 2- kettő-(кетто). ==== ; 3 - három-(гаром). ;4 - négy-(нидь). 5 - öt-(оьт). ; 6 - hat-(гот). 7 - hét-(гит). ; 8 - nyolc-(ньолц). 9 - kilenc-(кіленц). ; 10 - tíz-(тіз). 11 - tizeneg-(тізенедь). ; 12 - tizenkettő-(тізенкетто). 13 - tizenhárom-(тізенгаром). ; 14 - tizennégy-(тізеннидь). 15 - tizenöt-(тізеноьт). ; 16 - tizenhat-(тізенгот). 17 - tizenhét-(тізенгит). ; 18 - tizennyolc-(тізенньолц). 19 - tizenkilenc-(тізенкіленц). ; 20 - húsz-(гус). 21- huszonegy-(гусонедь). ; 22 - huszonkettő-(гусонкетто). 23 - huszonhárom-(гусонгаром). ; 30 - harminc-(гормінц). 40 - negyven-(нидьвен). ; 50 - ötven-(оьтвен). 60 - hatvan-(готвон). ; 70 - hetven-(гитвен). 80 - nyolcvan-(ньолцвон). ; 90 - kilencven-(кіленцвен). 100 -száz-(саз) ; 150 - százötven-(сазоьтвен). 200 - kétszáz-(китсаз). ; 300 - háromszáz-(гаромсаз). 400 - négyszáz-(нидьсаз). ; 500 - ötszáz-(оьтсаз). 1&nbsp;000 - ezer-(езер). ; 2&nbsp;000 - kétezer-(китезер). 5&nbsp;000 - ötezer-(оьтезер). ; 1&nbsp;000&nbsp;000 - millió-(мілліо). 1&nbsp;000&nbsp;000&nbsp;000 - milliárd-(мілліард). ; номер - zám-(зам). ; половина - fél-(фил). ; менше - kevesebb-(кевешебб). ; більше - több-(тоьбб). ===Час.=== ; зараз -most- (мошт). ; пізніше-később- (кишоьбб). ; раніше -előbb- (елоьбб). ; рано вранці -hajnal -(гойнал) ; рано вранці -reggel- (реґґел). ;ранок-délelőtt-(дилелоьтт). ; день-délután-(дилутан). ; вечір-este-(еште) ; ніч-éjszaka/éjjel-(ийсоко/иййел). == Колір == <br /> ; '''Який це колір''' - (milyen színű ez.?) – Мійен сіньу ез?. ;Червоний колір – (Piros szinű) –Пірош сіньу. ; ;Колір поділяється на світлий та темний: ;Világos - світлий (вілагош) ;Sőtét - темний (шютит) ; ;Червоний–(Piros)-Пірош. Фіолетовий–(Lila)-Ліло. ;Білий–(Fehér)-Фегир. Жовтий–(Sárga-)Шарґо. ;Сірий–(Szürke)–Сюрке. Золотий – arany (оронь) ;Срібний – Ezust (езюшт) Чорний–(Fekete) – Фекете ;Синій–(Kék)–Кик. Коричневий – barna (борно) ;Зелений–(Zöld)-Зьолд. Помаранчевий - narancssárga ( норончшарго) Рожевий - rózsaszin (рожосін) Сірий - szürke (сюрке) ; rlazn26sphykpwjxk9ct861yes03ce0 4 2272 21869 21868 2018-08-31T19:33:13Z Wanderer777 65 21869 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|pgname=Міста України, що потребують банерів}} Нижче наведено список міст і населених пунктів України, які потребують власний банер. Цей список можна використати для того, щоб взяти участь у спеціальній номінації у рамках фотоконкурсу пам'яток культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки». Детальніше [http://wikilovesmonuments.org.ua/spetsnominatsiia-banery-2018/ за посиланням]. {| border=1 class='wikitable sortable' !Англійською !! Українською !! Російською !! Польською |- | [[:en:Khmelnytskyi|Khmelnytskyi]] || [[Хмельницький]] || [[:ru:Хмельницкий|Хмельницкий]] || [[:pl:Chmielnicki|Chmielnicki]] |- | [[:en:Kolomyia|Kolomyia]] || [[Коломия]] || Коломыя || [[:pl:Kołomyja|Kołomyja]] |- | [[:en:Ochakiv|Ochakiv]] || [[Очаків]] || Очаков || - |- | [[:en:Perechyn|Perechyn]] || [[Перечин]] || Перечин || - |- | [[:en:Rakhiv|Rakhiv]] || [[Рахів]] || Рахов || - |- | [[:en:Teplodar|Teplodar]] || [[Теплодар]] || - || - |- | [[:en:Terebovlya|Terebovlya]] || [[Теребовля]] || - || - |- | [[:en:Truskavets|Truskavets]] || [[Трускавець]] || [[:ru:Трускавец|Трускавец]] || [[:pl:Truskawiec|Truskawiec]] |- | [[:en:Kropyvnytskyi|Kropyvnytskyi]] || [[Кропивницький]] || [[:ru:Кропивницкий|Кропивницкий]] || [[:pl:Kropywnycki|Kropywnycki]] |- | [[:en:Kherson|Kherson]] || [[Херсон]] || [[:ru:Херсон|Херсон]] || [[:pl:Chersoń|Chersoń]] |- | [[:en:Berehovo|Berehovo]] || [[Берегове]] || - || - |- | [[:en:Lubny|Lubny]] || [[Лубни]] || - || [[:pl:Łubnie|Łubnie]] |- | [[:en:Myrgorod|Myrgorod]] || [[Миргород]] || Миргород || - |- | [[:en:Stina|Stina]] || [[Стіна]] || Стена || - |- | [[:en:Bar (Ukraine)|Bar]] || [[Бар]] || - || - |- | [[:en:Busha|Busha]] || [[Буша]] || - || - |- | - || [[Буковель]] ||[[:ru:Буковель|Буковель]] || - |- | - || [[Славське]] || - || - |- | - || [[Ворохта]] || - || - |- | - || [[Хортиця]] || - || - |- | - || [[Седнів]] || - || - |- | - || [[Любеч]] || - || - |- | - || [[Славутич]] || - || - |- | - || [[Ніжин]] || - || - |- | - || [[Немирів]] || - || - |- | - || [[Тульчин]] || - || - |- | - || [[Шаргород]] || - || - |- | - || [[Хмільник]] || - || - |- | - || [[Ямпіль]] || - || - |- | - || [[Муровані Курилівці]] || - || - |- | - || [[Турбів]] || - || - |- | - || [[Коростень]] || - || [[:pl:Korosteń|Korosteń]] |- | - || [[Бердичів]] || - || [[:pl:Berdyczów|Berdyczów]] |- | - || [[Овруч]] || - || - |- | - || [[Бориспіль]] || - || - |- | - || [[Буча]] || - || - |- | - || [[Олександрівка (Кіровоградська область)]] || - || - |- | - || [[Диканька]] || - || - |- | - || [[Кременчук]] || - || [[:pl:Krzemieńczuk|Krzemieńczuk]] |- | - || [[Глухів]] || - || - |- | - || [[Конотоп]] || - || [[:pl:Konotop|Konotop]] |- | - || [[Путивль]] || [[:ru:Путивль|Путивль]] || - |- | - || [[Канів]] || - || - |- | - || [[Качанівка]] || - || - |- | - || [[Новгород-Сіверський]] || - || - |- | - || [[Прилуки]] || [[:ru:Прилуки|Прилуки]] || - |- | - || [[Володимир-Волинський]] || - || [[:pl:Włodzimierz Wołyński|Włodzimierz Wołyński]] |- | - || [[Виноградів]] || - || [[:pl:Виноградів|Виноградів]] |- | - || [[Тячів]] || - || [[:pl:Tiacziw|Tiacziw]] |- | - || [[Воловець]] || - || - |- | - || [[Солотвино]] || - || - |- | - || [[Дубове]] || - || - |- | - || [[Калини]] || - || - |- | - || [[Красна]] || - || - |- | - || [[Усть-Чорна]] || - || - |- | - || [[Німецька-Мокра]] || - || - |- | - || [[Руська-Мокра]] || - || - |- | - || [[Лопухів]] || - || - |- | - || [[Верховина]] || - || - |- | - || [[Галич]] || - || - |- | - || [[Косів]] || - || - |- | - || [[Дземброня]] || - || - |- | - || [[Городок (Львівська область)]] || - || - |- | - || [[Дрогобич]] || - || [[:pl:Drohobycz|Drohobycz]] |- | - || [[Поморяни]] || - || - |- | - || [[Моршин]] || - || - |- | - || [[Самбір]] || - || [[:pl:Sambor|Sambor]] |- | - || [[Старий Самбір]] || - || - |- | - || [[Сколе]] || - || - |- | - || [[Стрий]] || - || [[:pl:Stryj|Stryj]] |- | - || [[Червоноград]] || - || [[:pl:Czerwonogród|Czerwonogród]] |- | - || [[Острог]] || - || - |- | - || [[Дубно]] || - || - |- | - || [[Гоща]] || - || - |- | - || [[Корець]] || - || - |- | - || [[Полонне]] || - || - |- | - || [[Сторожинець]] || - || - |- | - || [[Затока]] || - || - |- | - || [[Скадовськ]] || - || - |- | - || [[Покровськ]] || - || - |- | - || [[Добропілля]] || - || - |- | - || [[Мелітополь]] || [[:ru:Мелитополь|Мелитополь]] || - |- | - || [[Кирилівка]] || [[:ru:Кирилловка|Кирилловка]] || - |- | - || [[Старобільськ]] || [[:ru:Старобельск|Старобельск]] || - |- | - || [[Сватове]] || - || - |- | - || [[Лисичанськ]] || [[:ru:Лисичанск|Лисичанск]] || [[:pl:Lisiczańsk|Lisiczańsk]] |- | - || [[Ізюм]] || - || - |- | - || [[Бровари]] || [[:ru:Бровары|Бровары]] || [[:pl:Browary|Browary]] |- | - || [[Свалява]] || [[:ru:Свалява|Свалява]] || - |- | - || [[Хотин]] || [[:ru:Хотин|Хотин]] || [[:pl:Chocim|Chocim]] |- | - || [[Короп]] || [[:ru:Короп|Короп]] || - |- | - || [[Каховка]] || [[:ru:Каховка|Каховка]] || [[:pl:Kachowka|Kachowka]] |- | - || [[Новоазовськ]] || [[:ru:Новоазовск|Новоазовск]] || - |- | - || [[Слов'янськ]] || [[:ru:Славянск|Славянск]] || [[:pl:Słowiańsk|Słowiańsk]] |- | - || [[Генічеськ]] || [[:ru:Геническ|Геническ]] || - |- | - || [[Приморськ]] || [[:ru:Приморск (Запорожская область)|Приморск (Запорожская область)]] || - |- | - || [[Богодухів]] || [[:ru:Богодухов|Богодухов]] || - |- | - || [[Сорокине]] || [[:ru:Краснодон|Краснодон]] || - |- | - || [[Залізний Порт]] || [[:ru:Железный Порт|Железный Порт]] || - |- | - || [[Нова Каховка]] || || [[:pl:Nowa Kachowka|Nowa Kachowka]] |- | - || [[Корсунь-Шевченківський]] || || [[:pl:Korsuń_Szewczenkowski|Korsuń Szewczenkowski]] |- | - || [[Кам'янське]] || || [[:pl:Kamieńskie|Kamieńskie]] |- | - || [[Жовті Води]] || || [[:pl:Żółte Wody|Żółte Wody]] |- | - || [[Горлівка]] || || [[:pl:Gorłówka|Gorłówka]] |- | - || [[Краматорск]] || || [[:pl:Kramatorsk|Kramatorsk]] |- | - || [[Макіївка]] || [[:ru:Макеевка|Макеевка]] || [[:pl:Makiejewka|Makiejewka]] |- | - || [[Павлоград]] || [[:ru:Павлоград|Павлоград]] || [[:pl:Pawłohrad|Pawłohrad]] |- | - || [[Ірпінь]] || - || [[:pl:Irpień|Irpień]] |- | - || [[Олександрія]] || - || [[:pl:Aleksandria (Ukraina)|Aleksandria (Ukraina)]] |- | - || [[Светловодск]] || - || [[:pl:Switłowodsk|Switłowodsk]] |- | - || [[Вознесенськ]] || - || [[:pl:Wozniesieńsk|Wozniesieńsk]] |- | - || [[Шостка]] || - || [[:pl:Szostka|Szostka]] |- | - || [[Ромни]] || - || [[:pl:Romny|Romny]] |- | - || [[Бережани]] || - || [[:pl:Brzeżany|Brzeżany]] |- | - || [[Козятин]] || - || [[:pl:Koziatyn|Koziatyn]] |- | - || [[Ковель]] || - || [[:pl:Kowel|Kowel]] |- | - || [[Новоград-Волинський]] || - || [[:pl:Nowogród Wołyński|Nowogród Wołyński]] |- | - || [[Коростишів]] || - || [[:pl:Korosteszów|Korosteszów]] |- | - || [[Кореїз]] || [[:ru:Кореиз|Кореиз]] || - |- | - || [[Гаспра]] || [[:ru:Гаспра|Гаспра]] || - |- | - || [[Лівадія]] || [[:ru:Ливадия|Ливадия]] || - |- | - || [[Партенит]] || [[:ru:Партенит|Партенит]] || - |- | - || [[Кача]] || [[:ru:Кача|Кача]] || - |- | - || [[Зуя]] || [[:ru:Зуя|Зуя]] || - |- | - || [[Перевальне]] || [[:ru:Перевальное|Перевальное]] || - |- | - || [[Соколине]] || [[:ru:Соколиное|Соколиное]] || - |- | - || [[Армянськ]] || [[:ru:Армянск|Армянск]] || [[:pl:Armiańsk|Armiańsk]] |- | - || [[Джанкой]] || [[:ru:Джанкой|Джанкой]] || [[:pl:Dżankoj|Dżankoj]] |- | - || [[Красноперекопск]] || [[:ru:Красноперекопск|Красноперекопск]] || [[:pl:Krasnoperekopsk|Krasnoperekopsk]] |- | - || [[Чорноморське]] || [[:ru:Черноморское|Черноморское]] || - |- | [[:en:Mariupol|Mariupol]] || [[Маріуполь]] || [[:ru:Мариуполь|Мариуполь]] || [[:pl:Mariupol|Mariupol]] |} hugd6izg9rdxoj8i8ljhwkuyqr4obdd 0 2274 33931 33853 2022-12-21T00:22:20Z Lyrivia 6196 /* Що відвідати */ 33931 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | назва = Ірпінь | герб = Irpin gerb.png | опис герба = Герб Ірпеня | city=Ірпінь | citylocal= | map= | arm= | population= 103 265 (01.01.2018) | website= http://www.imr.gov.ua/ | callingcode= +380-4597 }} '''Ірпінь''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Київська область|Київській області]]. == Зрозуміти == Ірпíнь — місто обласного підпорядкування в Київській області України, розташоване на річці Ірпінь. Залізнична станція. Населення — понад 90 тисяч мешканців (2018). Центр Ірпінського регіону. З 2015 року позиціонується як «Ірпінь — місто парків» та «Ірпінь — місто здоров'я». Центр Ірпінського регіону до якого входять селища міського типу Гостомель (Мостище) , Коцюбинське, (з 1967 року) Буча (до 2007 року), та с. Михайлівська рубежівка (з 2015 року). == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Покровський парк == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Київська область|type=Місто}} 11acbsjom5cj9pmb623yp7jv9h9v6oi 0 2284 37684 34115 2025-05-30T16:22:47Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37684 wikitext text/x-wiki {{geo|49.0425|28.0991666667|zoom=13}} {{pagebanner|Zhmerinka banner-001.jpg}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Жмеринка''' знаходиться в Україні у [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Станція "Жмеринка" | alt= | url= | wikipedia=Жмеринка (станція) | email= | address= | lat=49.040006 | long=28.103199 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-11-05 | content=Вузлова станція. Курсують пасажирські та приміські поїзди у напрямку Вінниці, Одеси, Могилів-Подільського, Хмельницького }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] dieg5yk97w6fo5jbjitgk0zcj74g8he 0 2285 21987 2018-11-04T23:02:30Z Nickispeaki 19 Перенаправлено на [[Яремче]] 21987 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Яремче]] lxmkprpru3u3u2tbo6ttxtk9o8i4mj7 0 2301 35222 35221 2024-04-07T16:41:57Z 2A02:14F:17A:F035:94AA:DCFF:FE67:E186 /* Проблеми */виправлено помилки 35222 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} [[Файл:Frank-ruehl.png|міні|праворуч|Абетка]] Ви читаєте розмовник на '''івриті'''. '''Іврит''' — державна мова [[Ізраїль|Ізраїлю]]. Іврит використовує для письма [[:w:uk:Гебрайська абетка|єврейську абетку]] в так званому квадратному шрифті, як і мови арамейська та їдиш. == Довідник з вимови == [[Файл:He-אִחֵה.ogg|міні|праворуч|Вимова слова '''אִחֵה''' «іхе» із «х» (ח, כ)]] [[Файл:Nikud nekudot.jpg|міні|праворуч|Некудот]] В абетці [[:w:uk:іврит|івриту]] 22 літери, всі літери відповідають приголосним звукам. Голосні звуки позначаються за допомогою спеціальних знаків (івр. נקודות‎ — некудот), що складаються з комбінацій крапок і штрихів, які ставляться навколо літери (зверху, знизу, зліва). Написання літер — справа наліво, літери не з'єднуються між собою (хоча в рукописах це не завжди так), а рядки слідують один за одним зверху вниз. Відсутнє подвоєння приголосних. В івриті відсутні великі та малі літери. В івриті нема звуку «и», відповідно замість нього потрібно вимовляти «і». Є «г» (ה), але вона вимовляється трохи легше, ніж українська. Також є «ґ» (ג) та «х» (ח, כ). Останній звук вимовляється як «х», але з відхаркуванням. Звук «л» (ל) є м'якшим, ніж в українській. Ближче до «ль» (при вимовленні «л» треба спробувати язиком торкнутися верхньої частини верхнього ряду зубів, українська «л» утворюється ще до зубів). Приголосні ніколи не пом'якшуються перед голосними «і» або «е». Є «[[:w:uk:шва|шва]]» — різновид голосного звука. Шва читається на початку слова як коротке «е». І не читається всередині слова. Але якщо є дві шва підряд — перша читатиметься із коротким «е». === Голосні === Голосних звуків є п'ять: /а/, /е/, /і/, /о/, /у/. На письмі вони зазвичай не позначаються, переважно зустрічаються у дитячих книгах, релігійних текстах та поезії. === Приголосні === Літери '''א''' (алеф), '''ע''' (айн) переважно є «німими» і використовуються для позначення однієї із голосних. Літера '''א''' (алеф) іноді використовується для позначення наголошеності складу (наприклад, נטאליה — Нат'''а'''лія). Літера '''ו''' (вав) використовується для позначення голосної «о» чи «у», також може позначати сам звук «в» (особливо на початку слова, наприклад, וטרינר ('''в'''етерінар)). Літера '''י''' (юд) теж може використовуватися для позначення голосної «і». Або для звуків «й-а», «й-е», «й-і», «й-у», «й-о». Літери '''ב''' (бет/вет), '''כ''' (каф/хаф), '''פ''' (пе/фе), '''ש''' (шін/сін) пишуться однаково (якщо письмо без некудот), але мають два варіанти прочитання. На початку слова вони переважно читаються за першим способом (б, к, п), а всередині та наприкінці — за другим (в, х, ф). Є приголосні, які мають відмінну форму для написання (не читання), якщо вони є останніми літерами у слові: * '''כ''' (каф/хаф) буде писатися як '''ך''' (хаф софіт) * '''מ''' (мем) — '''ם''' (мем софіт) * '''נ''' (нун) — '''ן''' (нун софіт) * '''פ''' (пе/фе) — '''ף''' (фе софіт) * '''צ''' (цаді) — '''ץ''' (цаді софіт) === Пояснення щодо транскрипції === В івриті не прийнято позначати наголос, тому у транскрипції нижче його передано '''жирним'''. Є означений артикль, який на письмі позначається додаванням ה (га-) на початку іменника, і артикль та сам іменник пишуться разом. Наприклад, ההר (ця гора) буде передано як «га-гар», щоб було зрозуміло, що це не новий іменник, а той самий. Також разом будуть писатися деякі односкладові прийменники (ב, ל, מ, ש). Їх теж у транскрипції позначено через дефіс. Бувають слова, де א/ע виконуватимуть функцію цілого складу, щоб показати у транскрипції, що треба не просто «тягнути» голосну, а вимовити її як окремий склад, використано «'». Наприклад, תעזרו (та'азру — «допоможіть»). Є жіночий та чоловічий роди, нема середнього. Переважно вказано як вимовляти, якщо звертатися до інших людей (жінки, чоловіка та багатьох осіб). == Список фраз == === Основні фрази === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Здрастуйте! || !שלום || шал'''о'''м |- | Привіт! || !היי! הלו || гай! гал'''о'''! |- | Як у вас справи? || ?מה נשמע || ма нішм'''а'''? |- | Добре, дякую || טוב, תודה || тод'''а''', тов |- | Як Вас звати? || ?איך קוראים לך || ейх кор'''і'''м лах? ''(до дівчини)''</br>ейх кор'''і'''м леха? ''(до хлопця)'' |- | Мене звати _____ || ______ שמי || шмі _____ |- | Дуже приємно познайомитися || נעים מאוד להכיר || наім ме'''о'''д легак'''і'''р |- | Будь ласка (прохання) || בבקשה || бевакаш'''а''' |- | Спасибі || תודה || тод'''а''' |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || בבקשה || бевакаш'''а''' |- | Так || כן || кен |- | Ні || לא || ло |- | Вибачте (звернути увагу) || סליחה || сліх'''а''' |- | Пробачте (просити вибачення) || סליחה || сліх'''а''' |- | До побачення! || להתראות || легітраот! |- | Бувай (прощання)! || !ביי! שלום || бай! шал'''о'''м! |- | Я не розмовляю на івриті [добре] || [אני לא מדברת עברית [טוב</br>[אני לא מדבר עברית [טוב || ані ло медаб'''е'''рет івріт [тов] (якщо Ви — дівчина)</br>ані ло медаб'''е'''р івріт [тов] (якщо Ви — хлопець) |- | Ви володієте українською? || ?את מדברת אוקראינית</br>?אתה מדבר אוקראינית || ат медаб'''е'''рет украін'''і'''т? ''(якщо звертаєтеся до дівчини)''</br>ата медаб'''е'''р украін'''і'''т? ''(якщо звертаєтеся до хлопця)'' |- | Чи тут хтось розмовляє по-українськи? || ?מישהו פה מדבר אוקראינית || м'''і'''шегу по медаб'''е'''р украін'''і'''т? |- | Допоможіть! || !תעזרו</br>!תעזרי</br>!תעזור || та'азр'''у''' ''(до кількох людей)''</br>та'азр'''і''' ''(до дівчини)''</br>та'аз'''о'''р ''(до хлопця)'' |- | Обережно! || !זהירות || зегір'''у'''т! |- | Доброго ранку! || !בוקר טוב || бокер тов! |- | Добрий день! || !יום טוב || йом тов! |- | Добрий вечір! || !ערב טוב || ерев тов! |- | Добраніч! || !לילה טוב || лайла тов! |- | Я не розумію || אני לא מבינה</br>אני לא מבין || ані ло мевін'''а''' ''(якщо Ви — дівчина)''</br>ані ло мев'''і'''н ''(якщо Ви — хлопець)'' |- | Де знаходиться туалет? || ?איפה השירותים || ейфо гашерут'''і'''м? |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Припиніть! || תפסיקו</br>תפסיקי</br>תפסיק || тафс'''і'''ку (звернення до кількох людей)</br>тафс'''і'''кі (звернення до дівчини)</br>тафс'''і'''к (звернення до хлопця) |- | Не чіпайте мене! || אל תיגעו בי</br> אל תיגעי בי</br> אל תיגע בי|| аль тіґ'''у''' бі ''(звернення до кількох людей)''</br>аль тіґ'''і''' бі ''(звернення до дівчини)''</br>аль тіґ'''а''' бі ''(звернення до хлопця)'' |- | Я викличу поліцію || אזעיק משטרה || ез'''і'''к міштар'''а''' |- | Поліція! || משטרה || міштар'''а'''! |- | Тримайте злодія! || !עצור! גנב || ацор! ґанав! |- | Мені потрібна ваша допомога. || אני צריכה את העזרה שלך</br></br>אני צריך את העזרה שלך || ані цріха ет га-азра шелах'' (звернення дівчини до дівчини)''</br>ані цріха ет га-азра шельха'' (звернення дівчини до хлопця)''</br>ані царіх ет га-азра шелах'' (звернення хлопця до дівчини)''</br>ані царіх ет га-азра шельха'' (звернення хлопця до хлопця)'' |- | Це терміново! || זה מקרה חירום || зе мікре херум |- | Я заблукав (ла) || הלכתי לאיבוד || гал'''а'''хті ле-іб'''у'''д |- | Я загубив (ла) свою сумку || איבדתי את התיק שלי || іб'''а'''деті ет га-тік шел'''і''' |- | Я загубив (ла) свій гаманець || איבדתי את הארנק || іб'''а'''деті ет га-арнак шел'''і''' |- | Я хворий (а) || אני חולה || ані хола ''(якщо Ви — дівчина)''</br>ані холе ''(якщо Ви — хлопець)'' |- | Я поранений (а) || נפצעתי || ніфц'''а'''ті |- | Мені потрібен лікар || אני צריכה רופא</br>אני צריך רופא || ані цріха рофе ''(якщо Ви — дівчина)''</br>ані царіх рофе ''(якщо Ви — хлопець)'' |- | Можна [від вас] подзвонити? || ?[אפשר להתקשר [ממך || ефш'''а'''р ле-гіткаш'''е'''р [мімех]? ''(якщо звертаєтеся до дівчини)''</br>ефш'''а'''р ле-гіткаш'''е'''р [мімх'''а''']? ''(якщо звертаєтеся до хлопця)'' |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Цифра !! Переклад !! Транскрипція |- | 1 || אחת || ех'''а'''т |- | 2 || שתיים || шт'''а'''їм |- | 3 || שלוש || шал'''о'''ш |- | 4 || ארבע || арб'''а''' |- | 5 || חמש || хам'''е'''ш |- | 6 || שש || шеш |- | 7 || שבע || ш'''е'''ва |- | 8 || שמונה || шм'''о'''не |- | 9 || תשע || т'''е'''йша |- | 10 || עשר || '''е'''сер |- | 11 || אחת עשרה || ех'''а'''д есре |- | 12 || שתים עשרה || шт'''е''' есре |- | 13 || שלוש עשרה || шл'''о'''ш есре |- | 14 || ארבע עשרה || арб'''а''' есре |- | 15 || חמש עשרה || хам'''е'''ш есре |- | 16 || שש עשרה || ш'''е'''ш есре |- | 17 || שבע עשרה || шв'''а''' есре |- | 18 || שמונה עשרה || шмон'''а''' есре |- | 19 || תשע עשרה || тш'''а''' есре |- | 20 || עשרים || еср'''і'''м |- | 21 || עשרים ואחת || еср'''і'''м ве-ех'''а'''т |- | 22 || עשרים ושתיים || еср'''і'''м ве-шт'''а'''їм |- | 23 || עשרים ושלוש || еср'''і'''м ве-шал'''о'''ш |- | 30 || שלושים || шлош'''і'''м |- | 40 || ארבעים || арба'''і'''м |- | 50 || חמישים || хамеш'''і'''м |- | 60 || שישים || шіш'''і'''м |- | 70 || שיבעים || шів'''і'''м |- | 80 || שמונים || шмон'''і'''в |- | 90 || תשעים || тіш'''і'''м |- | 100 || מאה || меа |- | 150 || מאה וחמישים || меа ве-хаміш'''і'''м |- | 200 || מתיים || мат'''а'''ім |- | 300 || שלוש מאות || шлош ме'''о'''т |- | 400 || ארבע מאות || арб'''а''' меот |- | 500 || חמש מאות || хамеш ме'''о'''т |- | 1000 || אלף || '''е'''леф |- | 2000 || אלפיים || ельп'''а'''їм |- | 5000 || חמשת אלפים || хам'''е'''шет алаф'''і'''м |- | 1000000 || מיליון || мілі'''о'''н |- | 1000000000 || ביליון</br>מיליארד || біліон</br>міліард |- | Номер || מספר || місп'''а'''р |- | Половина || חצי || х'''е'''ці |- | Більше || יותר || йот'''е'''р |- | Менше || פחות || пах'''о'''т |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || עכשיו || ахш'''а'''в |- | Перед, до || לפני || ліфн'''е'''й |- | Після || אחרי || ахар'''е'''й |- | Ранок || בוקר || б'''о'''кер |- | День || צהריים || цогор'''а'''їм |- | Вечір || ערב || '''е'''рев |- | Ніч || לילה || л'''а'''йла |- | Вранці || בבוקר || ба-б'''о'''кер |- | Вдень || בצהריים || ба-цогор'''а'''їм |- | Ввечері || בערב || ба-'''е'''рев |- | Вночі || בלילה || ба-л'''а'''йла |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || מה השעה? || ма га-ша'''а'''? |- | Година || שעה || ша'''а''' |- | Півгодини|| חצי שעה || хац'''і''' ша'''а''' |- | Половина [дев'ятої] (8:30 — ''восьма година і половина'') || השעה שמונה וחצי || га-шаа шмон'''е''' ва-хаці |- | Пˈятнадцять хвилин [дев'ятої] (8:15 — ''восьма година і чверть'') || השעה שמונה ורבע || га-шаа шмон'''е''' ва-рева |- | За пˈятнадцять хвилин [дев'ята] (8:45 — ''чверть до дев'ятої'') || השעה רבע לתשע || га-шаа рева ле-тейша |- | 2:00 (''дві години'') || שעתיים || шаат'''а'''їм |- | 3:00 || שלש שעת || шал'''о'''ш ша'''о'''т |- | 4:00 || ארבה שעת || арб'''а''' ша'''о'''т |- | 5:00 || חמש שעת || хам'''е'''ш ша'''о'''т |- | 6:00 || שש שעת || шеш ша'''о'''т |- | 7:00 || שבע שעת || ш'''е'''ва ша'''о'''т |- | 8:00 || שמונה שעת || шм'''о'''на ша'''о'''т |- | 9:00 || תשע שעת || т'''е'''йша ша'''о'''т |- | 10:00 || עשר שעת || '''е'''сер ша'''о'''т |- | 11:00 || אחדאשרה שעת || ех'''а'''т есре ша'''о'''т |- | 12:00 || שתימאשרה שעת || шт'''е'''м есре ша'''о'''т |- | 07:00 [ранку] || [בבוקר] השעה שבע || га-шаа шева ба-бокер |- | 07:00 [вечора] || [בערב] השעה שבע || га-шаа шева ба-ерев |- | Полудень || צהריים || цогораїм |- | Північ || חצות הלילה || хац'''о'''т га-л'''а'''йла |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина</br>_____ хвилини/хвилин || דקה_____</br>דקות_____ || _____дака</br>_____дакот |- | _____ година</br>_____ години/годин|| שעה_____</br>שעות_____ || _____шаа</br>_____шаот |- | _____ день</br>_____ дні/днів || יום_____</br>יוים_____ || _____йом</br>_____йамім |- | _____ тиждень</br>_____ тижні/тижнів || שבוע_____</br>שבועות_____ || _____шавуа</br>_____шавуот |- | _____ місяць</br>_____ місяці/місяців || חודש_____</br>חודשים_____ || _____ходеш</br>_____ходешім |- | _____ рік</br>_____ роки/років || שנה_____</br>שנים_____ || _____шана</br>_____шанім |} ==== Дні тижня ==== [[Файл:FamilySalloon3834.JPG|міні|праворуч|Приклад використання літерних позначень для днів тижня (зазвичай на вивісках магазинів, установ тощо)]] Тиждень починається із неділі (перший день), яка є робочим днем. П'ятниця (шостий день) та субота (шабат) є вихідними днями. Дні також можуть називатися (і позначатися, часто на вивісках) літерами алфавіту, починаючи із неділі (''день алеф''). День у [[:w:uk:Єврейський календар|єврейському календарі]] починається увечері, тому шабат починається надвечір п'ятниці і триває до вечора суботи. {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || היום || га-й'''о'''м |- | Вчора || אתמול || етм'''о'''ль |- | Завтра || מחר || мах'''а'''р |- | Цього тижня/місяця/року || השבוע/החודש/השנה || га-шав'''у'''а/га-ходеш/га-шана |- | Минулого тижня/місяця</br>Минулого року || בשבוע/חודש שעבר</br>בשנה שעברה || ба-шав'''у'''а/ходеш ше-ав'''а'''р</br>ба-шан'''а''' ше-авр'''а''' |- | Наступного тижня/місяця</br>Наступного року || בשבוע/חודש הבא</br>בשנה שבאה || ба-шав'''у'''а/ходеш га-б'''а'''</br>ба-шан'''а''' га-ба'''а''' |- | Неділя (''день перший'') || יום ראשון</br>יום א || йом ріш'''о'''н</br>йом алеф |- | Понеділок (''день другий'') || יום שני</br>יום ב || йом шені</br>йом бет |- | Вівторок (''день третій'') || יום שלישי</br>יום ג || йом шліш'''і'''</br>йом ґімель |- | Середа (''день четвертий'') || יום רביעי</br>יום ד || йом реві''''і'''</br>йом далет |- | Четвер (''день п'ятий'') || יום חמישי</br>יום ה || йом хаміш'''і'''</br>йом гей |- | Пˈятниця (''день шостий'') || יום שישי</br>יום ו || йом шіш'''і''' |- | Субота (''шаб'''а'''т'') || יום שבת || йом шаб'''а'''т |} ==== Місяці ==== В Ізраїлі у повсякденному житті всі користуються [[:w:uk:Григоріанський календар|григоріанським календарем]], але для релігійних свят використовується [[:w:uk:Єврейський календар|місячний календар]]. За ним новий рік починається у вересні (за григоріанським). {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || ינואר || януар |- | Лютий || פברואר || фебруар |- | Березень || מרץ || мерц |- | Квітень || אפריל || апріль |- | Травень || מאי || май |- | Червень || יוני || юні |- | Липень || יולי || юлі |- | Серпень || אוגוסט || оґуст |- | Вересень || ספטמבר || септембер |- | Жовтень || אוקטובר || октобер |- | Листопад || נובמבר || новембер |- | Грудень || דצמבר || децембер |} ==== Як писати час і число ==== Особливістю івриту є те, що літери абетки теж можуть використовуватися для записування чисел, відповідно і дат. Але зазвичай користуються арабськими літерами (але хоча письмо зліва-направо, цифри все одно будуть записані й читатимуться справа-наліво). === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || שחור || шах'''о'''р |- | Білий || לבן || лав'''а'''н |- | Сірий || אפור || аф'''о'''р |- | Червоний || אדום || ад'''о'''м |- | Синій || כחול || ках'''о'''ль |- | Блакитний || תחילת || тех'''е'''лет |- | Жовтий || צהוב || цаг'''о'''в |- | Зелений || ירוק || яр'''о'''к |- | Помаранчевий || כתום || кат'''о'''м |- | Фіолетовий || סגול || сеґ'''о'''л |- | Коричневий || חומ || хум |- | Рожевий || ורוד || вар'''о'''д |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || ?___כמה עולה כרטיס ל || к'''а'''ма ол'''е''' карт'''і'''с ле-____? |- | Один квиток до _____, будь ласка || כרטיס אחד ל___, בבקשה || карт'''і'''с ех'''а'''д ле-____, бевакаш'''а''' |- | Куди їде цей потяг/автобус? || ?לאן הרכבת הזאת נוסעת?/לאן האוטובוס הזה נוסע || ле''''а'''н га-рак'''е'''вет га-з'''о'''т нос'''а''''ат?/ле''''а'''н га-'''о'''тобус га-з'''е''' нос'''е''''а? |- | Де потяг/автобус до _____? || ?___איפה הרכבת ל___?/איפה האוטובוס ל || '''е'''йфо га-рак'''е'''вет ле-___?/'''е'''йфо га-'''о'''тобус ле-___? |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || ?___הרכבת הזאת עוצרת ב___?/האוטובוס הזה עוצר ב || га-рак'''е'''вет га-з'''о'''т оц'''е'''рет бе-___?/га-'''о'''тобус га-з'''е''' оц'''е'''р бе-___? |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || ?___מתי יוצאת הרכבת ל___?/מתי יוצא האוטובוס ל || мат'''а'''й йоц'''е'''т га-рак'''е'''вет ле-___?/мат'''а'''й йоц'''е''' га-'''о'''тобус ле-____? |- | Коли прибуває потяг/автобус до _____? || ?___מתי הרכבת הזאת מגיעה ל___?/מתי האוטובוס הזה מגיע ל || мат'''а'''й га-рак'''е'''вет га-з'''о'''т маґ'і'''а''' ле-___?/мат'''а'''й га-'''о'''тобус га-з'''е''' маґ'і'''а''' ле-___? |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || ?___איך מגיעים ל || ейх маґі'''і'''м ле-__? |- | ... автовокзалу? || תחנה מרכזית || тахан'''а''' мерказ'''і'''т |- | ... аеропорту? || נמל התעופה || нам'''а'''ль атеуф'''а''' |- | ... вокзалу? || תחנת רכבת || тахан'''а'''т рак'''е'''вет |- | ... готелю _____? || ?____מלון || мал'''о'''н_____? |- | ... гостелу? || אכסניית נוער || аксані'''я'''т н'''о'''ар |- | ... українського консульства/посольства? || שגרירות/קונסוליה אוקראינית || шаґрір'''у'''т/конс'''у'''лія україн'''і'''т |- | ... центру? || מרכז || мерк'''а'''з |- | Де є багато _____? || ?___איפה יש הרבה || ейф'''о''' єш гарб'''е'''____? |- | ... барів? || ברים || б'''а'''рім |- | ... готелів? || ?מלונות || малон'''о'''т? |- | ... пам'яток? || דברים לראות || двар'''і'''м лір''''о'''т |- | ... ресторанів? || ?מסעדות || місад'''о'''т? |- | Будь ласка, покажіть на карті _____ || אפשר להראות לי במפה || ефш'''а'''р легар'''о'''т лі ба-мап'''а''' |- | ... вулицю || רחוב || рех'''о'''в |- | Поверніть направо || פנה ימינה || пне яміна |- | Поверніть наліво || פנה שמאלה || пне смола |- | До _____ || לה || ле- |- | Повз _____ || אחרי ה || ахар'''е'''й га- |- | Перед _____ || לפני ה || ліфн'''е'''й га- |- | Шукайте (Зверніть увагу на) _____ || חפש את ה || хап'''е'''с ет га-___ |- | Перехрестя || צומת || ц'''о'''мет |- | Північ || צפון || цаф'''о'''н |- | Південь || דרום || дар'''о'''м |- | Схід || מיזרח || мізр'''а'''х |- | Захід || מערב || ма'ар'''а'''в |- | Вгору (пагорб) || במעלה ההר || бе-ма'ал'''е''' га-г'''а'''р |- | Вниз (пагорб) || במורד ההר || бе-мор'''а'''д га-г'''а'''р |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || מונית || мон'''і'''т |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка || קח אותי ל____, בבקשה || ках от'''і''' ле-_____, бевакаш'''а''' |- | Скільки коштує доїхати до _____? || כמה זה עולה עד ל || к'''а'''ма зе ол'''е''' ад ле-____? |- | Відвезіть мене туди, будь ласка || קח אותי לשם בבקשה || ках от'''і''' ле-ш'''а'''м, бевакаш'''а''' |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || ?האם ישנם חדרים זמינים || га-ім єшнам хедерім замінім? |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || ?כמה יעלה חדר לאדם אחד/שני בני אדם || кама я'але хедер ле-адам ехад/шней баней адам? |- | У цій кімнаті є _____? || ?___האם יש בחדר || га-ім єш ба-хедер _____? |- | … простирадла || סדינים || садінім |- | … ванна || חדר אמבטיה || хедер амбат'я |- | … телефон || טלפון || телефон |- | … телевізор || טלוויזיה || телевізія |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || האם אוכל לראות את החדר ? || га-'''і'''м ух'''а'''ль лір''''о'''т ет га-'''хе'''дер |- | У вас є _____ кімната? || ?____האם יש לכם חדר || га-'''і'''м єш лах'''е'''м х'''е'''дер ____? |- | … тихіша…? || שקט יותר || шак'''е'''т йот'''е'''р |- | … більша …? || גדול יותר || ґад'''о'''ль йот'''е'''р |- | … чистіша …? || נקי יותר || нак'''і''' йот'''е'''р |- | … дешевша …? || זול יותר || золь йот'''е'''р |- | Добре, я беру || טוב, אני אקח אותו || тов, ані ек'''а'''х ото |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей || אני אשאר _____ לילה/לילות || ані еша''''е'''р ___ лайла/лайлот |- | Ви можете запропонувати інший готель? || ?תוכל/י להציע מלון אחר || тухаль/тухлі легаці'а малон ахар? |- | У вас є _____? || ?___האם יש לכם || га-ім єш лахем _____? |- | … сейф || כספת || касефет |- | Сніданок/вечеря враховані? || האם ארוחת בוקר/ערב כלולה במחיר || га-ім арухат бокер/ерев калула бе-мехір? |- | О котрій сніданок/вечеря? || באיזה שעה מתקיימת ארוחת הבוקר/צהריים || бе-ейзо ша'а міткай'''е'''мет арухат га-бокер/цогораїм |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка || אנא נקו את החדר שלי || ана наку ет га-хедер шелі |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || האם אתה יכול להעיר אותי בשעה _____ בבקשה ? || га-ім ата єхоль легаір оті бе-шаа _____ бевакаша |- | Дайте рахунок || חשבון בבקשה || хешбон бевакаша |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || ?האם אתם מקבלים כרטיסי אשראי || га-ім ат'''е'''м мекабл'''і'''м картіс'''е'''й ешр'''а'''й? |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || ?אתם מחליפים כסף || ат'''е'''м махліф'''і'''м к'''е'''сеф? |- | Де можна обміняти гроші? || ?איפה אפשר להחליף כסף || ейф'''о''' ефш'''а'''р легахл'''і'''ф к'''е'''сеф? |- | Який курс обміну? || ?מה שער המטבע || ма ша'''а'''р га-матб'''е'''а? |- | Де найближчий банкомат? || ?איפה יש פה כספומט || ейфо єш по каспом'''а'''т? |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для однієї особи/двох осіб, будь ласка || בבקשה, שולחן לאחד /לשניים || бевакаша, шульхан ле-ехад/лі-шнаїм |- | Можна меню? || אפשר תפריט בבקשה || ефшар тафріт бевакаша |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка || אני צמחוני /אני צמחונית || ані цімоні (''якщо Ви — хлопець'')/ ані цімоніт (''якщо Ви — дівчина'') |- | Я не їм яловичину || אני לא אוכל/ אני לא אוכלת בקר || ані ло охель (''якщо Ви — хлопець'')/ ані ло охелет (''якщо Ви — дівчина'') бакар |- | Я їм тільки кошерну їжу || אני אוכל /אוכלת רק אוכל כשר || ані охель/охелет рак охель кашер |- | Можете зробити їжу «легшою» (менше олії/масла/смальцю) || אפשר עם פחות שמן בבקשה || ефшар ім пахот шемен бевакаша |- | Сніданок || ארוחת בוקר || арухат бокер |- | Обід || ארוחת צהריים || арухат цогораїм |- | Вечеря || ארוחת ערב || арухат ерев |- | Я хочу [їсти] ____ || ____[לאכול] אני רוצה || ані роце/роца [леехоль]____ |- | ... курку || עוף || оф |- | ... яловичини || בקר || бакар |- | ... рибу || דג || даґ |- | ... свинини || בשר חזיר || басар хазір |- | ... ковбасу || נקניק || накнік |- | ... сир || גבינה || ґвіна |- | ... яйця || ביצה || бейца |- | ... салат || סלט || салат |- | ... (свіжі) овочі || ירקות || я'ракот |- | ... (свіжі) фрукти || פירות || пейрот |- | ... хліб || לחם || лехем |- | ... тост || טוסט || тост |- | ... макарони || נודלז || нуделз |- | ... рису || אורז || орез |- | ... хумус || חומוס || хумус |- | ... гамбургер || המבורגר || гембурґер |- | ... біфштекс || סטייק בקר || стейк бакар |- | ... гриби || פטריה || пітріа |- | ... апельсин || תפוז || тапуз |- | ... яблуко || תפוח || тапуах |- | ... банан || בננה || банана |- | ... ананас || אננס || ананас |- | ... виноград || ענבים || анавім |- | Дайте, будь ласка, пляшку _____</br>Дайте, будь ласка, склянку/чашку_____ || אפשר בקבוק </br>אפשר כוס || ефшар бакбук</br>ефшар кос |- | ... кави || קפה || кафе |- | ... чаю || תה || те |- | ... соку || מיץ || міц |- | ... мінеральної води || סודה || сода |- | ... води || מים || маїм |- | ... пива || בירה || біра |- | ... червоного/білого вина || יין אדום. יין לבן || яїн адом/яїн лаван |- | ... апельсинового соку || מיץ תפוזים || міц тапузім |- | Можна ____ || אפשר || ефраш |- | … солі || מלח || мел'''а'''х |- | … перцю || פלפל שחור || пільпель шахор |- | Перепрошую! (''для привернення уваги'') || סליחה || сліха |- | Я закінчив || סיימתי || сіямті |- | Я наївся || אני מלא || ані мале |- | Це було чудово || היה מצוין || гая мецуян |- | Можете прибрати зі столу || אפשר לפנות || ефшар ліфнот |- | Дайте, будь ласка, рахунок || אפשר חשבון, בבקשה || ефшар хешбон бевакаша |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || האם אתם מגישים אלכוהול || га-ім атем маґішім алкоголь |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива || בירה / שתי בירות, בבקשה || біра/штей бірот, бевакаша |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина || כוס יין אדום / לבן, בבקשה || кос яїн адом/лаван, бевакаша |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____ || כוס בירה גדולה, בבקשה || кос біра ґдола, бевакаша |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____ || בקבוק, בבקשה || бакбук, бевакаша |- | Тут є буфет? || ?יש פה מזנון || єш по мізнон? |- | Ще одну, будь ласка. || עוד אחד בבקשה || од ехад бевакаша |- | Коли ви зачиняєтеся? || מתי אתם סוגרים || матай атем соґрім |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки це коштує? || ?כמה זה עולה || к'''а'''ма зе ол'''е'''? |- | Це занадто дорого || זה יקר מדי || зе як'''а'''р мід'''а'''й |- | Я шукаю щось дешевше || אני מחפש/ת משהו זול יותר || ані мехап'''е'''с ''(якщо Ви — хлопець)''/мехапесет ''(якщо Ви — дівчина)'' машегу золь йот'''е'''р |- | Ви приймете _____? || ?____האם אתה לוקח || га-ім ата локеах____? |- | Дорого || יקר || якар |- | Дешево || זול || золь |- | Я не можу собі цього дозволити || אני לא יכול/ה להרשות את זה || ані ло єхоль ''(якщо Ви — хлопець)''/єхола ''(якщо Ви — дівчина)'' легаршот ет зе |- | Я цього не хочу || אני לא רוצה בזה || ані ло роце ''(якщо Ви — хлопець)''/роца ''(якщо Ви — дівчина)'' бе-зе |- | Ви мене обманюєте || אתה מרמה אותי || ата мераме оті |- | Мені це не цікаво || אני לא מעוניין/ת || ані ло меан'єн ''(якщо Ви — хлопець)''/меан'єнет ''(якщо Ви — дівчина)'' бе-зе |- | Добре, я візьму || בסדר, אני אקח את זה || беседер, ані ек'''а'''х ет зе |- | Дайте, будь ласка, пакет || ?אפשר בבקשה לקבל שקית || ефшар бевакаша лекабель сакіт? |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні… || …אני צריך/צריכה || ані царіх ''(якщо Ви — хлопець)''/цріха ''(якщо Ви — дівчина)'' |- | …зубна паста || משחת שיניים || мішхат |- | …зубна щітка || מברשת שיניים || міврешет |- | …тампони || טמפונים || тампонім |- | …мило || סבון || сібон |- | …шампунь || שמפו || шампу |- | …аспірин (знеболююче) || משכך כאבים || мешакех ке'евім |- | …ліки від застуди || תרופה להצטננות || труфа ле-гіцтаннут |- | …ліки від живота || תרופה לכאב בטן || труфа ле-ке'ев бетен |- | …бритва || תער || та'ар |- | …парасолька || מטרייה || мітрія |- | …крем від засмаги || קרם הגנה || крем гаґана |- | …листівка || גלויה || ґелуя |- | …поштові марки || בולים || булім |- | …батарейка || בטריה || батеріа |- | …ручка || עט || ет |- | …олівець|| עיפרון || іпар'''о'''н |- | …книги українською мовою || ספרים באוקראינית || сеферім бе-украініт |- | …газета українською мовою || עיתון באוקראינית || ітон бе-украініт |- | …іврит-український словник || מילון עברית-אוקראינית || мілон івріт-украініт |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат || אני רוצה לשכור רכב || ані роце ''(якщо Ви — хлопець)''/роца ''(якщо Ви — дівчина)'' ліск'''о'''р ракав |- | Я можу отримати страховку? || האם אני יכול/ה לקבל ביטוח || га-ім ані єхоль ''(якщо Ви — хлопець)''/єхола ''(якщо Ви — дівчина)'' лекабель бітуах |- | СТОП || עצור || ацор |- | Односторонній рух || נתיב חד סטרי || натів хад сітрі |- | Поступіться дорогою || תן זכות קדימה || тен зехут кедіма |- | В'їзду немає || אין כניסה || ейн кніса |- | Парковки немає || אין חנייה || ейн ханія |- | Обмеження швидкості || הגבלת מהירות || гаґбалат мегірут |- | Заправка || תחנת דלק || таханат делек |- | Бензин || בנזין || бензін |- | Дизельне паливо || דיזל || дізель |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив(ла) || לא עשיתי שום דבר רע || ло асіті шум дава ра |- | Це було непорозуміння || זאת הייתה אי הבנה || зот гайта і габана |- | Куди ви мене везете? || ?לאן אתה לוקח אותי || леан ата лок'''е'''ах оті? |- | Мене заарештовано? || ?האם אני עצור || га-ім ані ацор? |- | Я громадянин України || אני אזרח אוקראיני || ані езрах украіні |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України || אני רוצה לדבר עם השגרירות / הקונסוליה האוקראינה || ані роце ''(якщо Ви — хлопець)''/роца ''(якщо Ви — дівчина)'' ледабер ім га-шаґрірут / га-консуліа га-укр'''а'''іна |- | Я хочу поговорити з адвокатом || אני רוצה לדבר עם עורך דין || ані роце ''(якщо Ви — хлопець)''/роца ''(якщо Ви — дівчина)'' ледабер ім орех дін |- | Я можу сплатити штраф зараз? || ?אוכל לשלם את הקנס עכשיו || ухаль лешал'''е'''м ет га-кнас ахшав? |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} 1jltxmr7ba48q8xjoilbelwht8v7l8s 0 2306 36894 35244 2025-03-29T12:23:19Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 36894 wikitext text/x-wiki {{geo|55.5931885899|13.021423031|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Мальме''' знаходиться в [[Швеція|Швеції]]. == Зрозуміти == Місто на півдні Швеції. Розташоване в декількох кілометрах від столиці Данії - [[Копенгаген]]а, до якого можна дістатися через Ересуннський міст. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | type= go | name=Аеропорт "Мальме-Стуруп" | alt=Malmö-Sturup Airport | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=55.533682 | long=13.351135 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-01-06 | content=Розташований за 30 км від міста. Перевагою аеропорта є обслуговування рейсів Wizzair. Дістатися можна на автобусі Flygbussarna (https://www.flygbussarna.se/en/malmo). Квитки можна придбати на сайті компанії, на зупинці та в автобусі. Зверніть увагу, до оплати приймається лише банківська картка. Ціна поїздки від 105 SEK (при купівлі в інтернеті, на місці трохи дорожче). Автобус зупиняється неподалік від Центрального вокзалу Мальме (будьте уважні, рейсів протягом доби небагато, особливо в нічний час). }} * {{listing | type= go | name=Аеропорт Копенгагена "Каструп" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=55.626251 | long=12.647667 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-01-06 | content=Враховуючи близькість міст, є також чудовим варіантом щоб дістатися Мальме. Також в аеропорту Копенгагена є значно більше рейсів та напрямків. }} === {{Потягом}} === * {{listing |type= go | name=Центральна залізнична станція | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=55.609069 | long=13.000174 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-01-07 | content= }} === {{Автомобілем}} === Через місто проходять кілька автомагістралей: * Автотраса Е6 пов'язує Мальме з містами [[Треллеборг]], [[Хельсінгборг]], [[Гетеборг]], далі з містами [[Норвегія|Норвегії]]: [[Осло]], [[Ліллехамер]], [[Тронхейм]], [[Нарвік]], [[Нессебю]]; * Автотраса Е20 пов'язує Мальме з містами [[Данія|Данії]] через [[Ересуннський міст]] в західному напрямку і [[Стокгольм|Стокгольмом]] в східному напрямку; * Автотраса Е22 пов'язує Мальме з містами [[Треллеборг]], [[Кальмар|Кальмаром]], [[Норрчепінг]]; * Автотраса Е65 пов'язує Мальме з містом [[Істад]] і далі з містами [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Угорщина|Угорщини]] та іншими країнами Південної Європи. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Замок Мальме | alt=Malmöhus | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=55.60482 | long=12.98743 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit= | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === [https://vollmers.nu/#contact Vollmers], ☎️ +4640579750, e-mail: info@vollmers.nu, понеділок - п'ятниця 10:00 - 16:00. == Де розважитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Найближче подорожувати до [[Копенгаген]]а. {{footer|ispartof=Йоталанд|type=Місто}} sue07j4dgg4sndkr05cyh14xqdlgkrk 0 2307 22235 2019-01-09T21:59:47Z Visem 502 Visem перейменував сторінку з [[Скоп’є]] на [[Скоп'є]] 22235 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Скоп'є]] 78sb4bymhfz98xm6scyftbth0vlpm2a 10 2313 35130 22280 2024-03-08T16:19:55Z Пан Хаунд 5189 35130 wikitext text/x-wiki {{Підсторінка документації}} __NOTOC__ __NOEDITSECTION__ <!-- PLEASE ADD CATEGORIES AND INTERWIKIS AT THE BOTTOM OF THIS PAGE --> ===Function=== This template acts as a frame for an external map. Javascript is used to replace "mapdiv" with an iframe. See [[Wikivoyage:How to use dynamic maps]] and [[Wikivoyage:Dynamic maps Expedition]] for more information. ===Usage=== : <code><nowiki>{{Mapframe|1|2|zoom=|height=|width=|layer=|staticmap=|align=|name=}}</nowiki></code> ====Required parameters==== : <code> |1 </code> latitude of the map's centre, valid range: -90.0 to 90.0 : <code> |2 </code> longitude of the map's centre, valid range: -180.0 to 180.0 ====Optional parameters==== : <code> |zoom= </code> zoom level, default=14, valid range: 0 to 18 or auto (0=Earth, 18=city block, auto=showing all markers) : <code> |height= </code> height of map frame, default is 420px - should be at least 370 to provide enough space for the layers menu to expand : <code> |width= </code> width of map frame, default is 420px : <code> |staticmap= </code> static map image, a normal png or svg file : <code> |align= </code> alignment of map frame, default is right (other values are "left" and "center") : <code> |name= </code> name of the location as you want it to appear in the caption - default display is the article title with parent page and disambiguation removed. For an example of this parameter's usage, see [[Amsterdam/Binnenstad]]. : <code> |layer= </code> see [[Wikivoyage:How to use dynamic maps#Mapframe]] ===Examples=== <pre style="white-space: pre-wrap;"> {{Mapframe|51.47766|0.00115}}</pre> <pre style="white-space: pre-wrap;"> {{Mapframe|zoom=auto}} (lat/long is not required)</pre> <pre style="white-space: pre-wrap;"> {{Mapframe|51.47766|0.00115|zoom=14|height=400|width=400}}</pre> <pre style="white-space: pre-wrap;"> {{Mapframe|51.47766|0.00115|zoom=14|height=400|width=400 |layer=W|staticmap=map.png}}</pre> <pre style="white-space: pre-wrap;"> {{Mapframe|51.47766|0.00115|zoom=14|height=400|width=400 |layer=MLSCG|align=center|name=the Binnenstad}}</pre> ===Associated template=== * {{tl|mapshape}} - Used to create a mask, shape or line using data from the OpenStreetMap database; useful for city or region borders, or for showing routes. * {{tl|mapmask}} - Used to create a mask using manually entered latitude/longitude pairs; useful for drawing city or region borders that aren't available from OpenStreetMap. ===Code=== * [[Module:Map]] used to create &lt;mapframe> tag with all of the parameters <templatedata> { "params": { "1": { "label": "Latitude", "description": "Latitude of the map's centre, -90 to 90", "type": "number", "example": "51.47766", "suggested": true }, "2": { "label": "Longitude", "description": "Longitude of the map's centre, -180 to 180", "example": "0.00115", "type": "number", "suggested": true }, "zoom": { "label": "Zoom level", "description": "Zoom level from 0-18 (0=Earth, 18=city block, auto=fit all markers)", "example": "14", "type": "number", "suggested": true }, "align": { "label": "Alignment", "description": "Alignment of the map frame, left/right/center", "example": "center", "type": "string", "default": "right" }, "name": { "label": "Name", "description": "Name of the location as you want it to appear in the caption", "default": "Article title", "example": "the Binnenstad" }, "staticmap": { "label": "Static map image", "description": "A PNG or SVG file to serve as the static map image", "example": "map.png", "type": "wiki-file-name" }, "width": { "label": "Width", "description": "Width of map frame", "example": "400", "type": "number", "default": "420" }, "height": { "label": "Height", "description": "Height of map frame", "example": "400", "type": "number", "default": "420" }, "layer": { "label": "Layer", "description": "List of layers to show, see [[Wikivoyage:How to use dynamic maps#Mapframe]]", "example": "MLSCG", "type": "string" } }, "paramOrder": [ "1", "2", "zoom", "width", "height", "name", "align", "layer", "staticmap" ], "description": "This template acts as a frame for an external map. Javascript is used to replace \"mapdiv\" with an iframe. See [[Wikivoyage:How to use dynamic maps]] and [[Wikivoyage:Dynamic maps Expedition]] for more information.", "format": "inline" } </templatedata> <includeonly> <!-- CATEGORIES AND INTERWIKIS HERE, THANKS --> [[Category:Dynamic map templates]] </includeonly> njmo9okrmuwi8xjwp2b3sqfm3m48xi6 828 2314 26293 26292 2020-04-26T17:00:01Z Dimon2712 4613 26293 Scribunto text/plain local getArgs = require('Module:Arguments').getArgs local p = {} function dbg(v, msg) mw.log((msg or '') .. mw.text.jsonEncode(v)) end local function has_value (tab, val) for index, value in ipairs(tab) do if value == val then return true end end return false end -- Parse all unnamed string parameters in a form of "latitude, longitude" into the real number pairs function getSequence(args) local coords = {} for ind, val in pairs( args ) do if type(ind) == "number" then local valid = false local val2 = mw.text.split( val, ',', true ) -- allow for elevation if #val2 >= 2 and #val2 <= 3 then local lat = tonumber(val2[1]) local lon = tonumber(val2[2]) if lat ~= nil and lon ~= nil then table.insert(coords, { lon, lat } ) valid = true end end if not valid then error('Unnamed parameter #' .. ind .. ' "' .. val .. '" is not recognized as a valid "latitude,longitude" value') end end end return coords end -- See http://geojson.org/geojson-spec.html -- Convert a comma and semicolon separated numbers into geojson coordinate arrays -- Each geotype expects a certain array depth: -- Point - [ lon, lat ] All other types use point as the basic type -- MultiPoint - array of points: [ point, ... ] -- LineString - array of 2 or more points: [ point, point, ... ] -- MultiLineString - array of LineStrings: [ [ point, point, ... ], ... ] -- Polygon - [ [ point, point, point, point, ... ], ... ] -- each LinearRing is an array of 4 or more points, where first and last must be the same -- first LinearRing is the exterior ring, subsequent rings are holes in it -- MultiPolygon - array of Polygons: [ [ [ point, point, point, point, ... ], ... ], ... ] -- -- For example, for the LineString, data "p1;p2;p3" would be converted to [p1,p2,p3] (each "p" is a [lon,lat] value) -- LineString has the depth of "1" -- array of points (each point being a two value array) -- For Polygon, the same sequence "p1;p2;p3" would be converted to [[p1,p2,p3]] -- Which is an array of array of points. But sometimes we need to specify two subarrays of points: -- [[p1,p2],[p3]] (last point is in a separate array), and we do it with "p1;p2;;p3" -- Similarly, for MultiPolygon, "p1;p2;;;p3" would generate [[[p1,p2]],[[p3]]] -- function p.parseGeoSequence(args) local result = p._parseGeoSequence(args) if type(result) == 'string' then error(result) end return result end function p._parseGeoSequence(args) local allTypes = { -- how many nested array levels until we get to the Point, -- second is the minimum number of values each Points array must have Point = { 1, 1 }, MultiPoint = { 1, 0 }, LineString = { 1, 2 }, MultiLineString = { 2, 2 }, Polygon = { 2, 4 }, MultiPolygon = { 3, 4 }, } if not allTypes[args.geotype] then return ('Unknown geotype ' .. args.geotype) end local levels, min = unpack(allTypes[args.geotype]) local result result = {} for i = 1, levels do result[i] = {} end local gap = 0 -- Example for levels==3, converting "p1 ; p2 ; ; ; p3 ; ; p4" => [[[p1, p2]], [[p3],[p4]]] -- This function will be called after each gap, and all values are done, so the above will call: -- before p3: gap=2, [],[],[p1,p2] => [[[p1,p2]]],[],[] -- before p4: gap=1, [[[p1,p2]]],[],[p3] => [[[p1,p2]]],[[p3]]],[] -- the end, gap=2, [[[p1,p2]]],[[p3]]],[p4] => [[[p1,p2]],[[p3],[p4]]],[],[] -- Here, convert at "p1 ; ; " from [[],[p1]] local closeArrays = function (gap) if #result[levels] < min then error('Each points array must be at least ' .. min .. ' values') elseif min == 1 and #result[levels] ~= 1 then -- Point error('Point must have exactly one data point') end -- attach arrays in reverse order to the higher order ones for i = levels, levels-gap+1, -1 do table.insert(result[i-1], result[i]) result[i] = {} end return 0 end local usedSequence = false for val in mw.text.gsplit(args.data, ';', true) do local val2 = mw.text.split(val, ',', true) -- allow for elevation if #val2 >= 2 and #val2 <= 3 and not usedSequence then if gap > 0 then gap = closeArrays(gap) end local lat = tonumber(val2[1]) local lon = tonumber(val2[2]) if lat == nil or lon == nil then return ('Bad data value "' .. val .. '"') end table.insert(result[levels], { lon, lat } ) else val = mw.text.trim(val) if val == '' then usedSequence = false gap = gap + 1 if (gap >= levels) then return ('Data must not skip more than ' .. levels-1 .. ' values') end elseif usedSequence then return ('Coordinates may not be added right after the named sequence') else if gap > 0 then gap = closeArrays(gap) elseif #result[levels] > 0 then return ('Named sequence "' .. val .. '" cannot be used in the middle of the sequence') end -- Parse value as a sequence name. Eventually we can load data from external data sources if val == 'values' then val = getSequence(args) elseif min == 4 and val == 'world' then val = {{36000,-180}, {36000,180}, {-36000,180}, {-36000,-180}, {36000,-180}} elseif tonumber(val) ~= nil then return ('Not a valid coordinate or a sequence name: ' .. val) else return ('Sequence "' .. val .. '" is not known. Try "values" or "world" (for Polygons), or specify values as lat,lon;lat,lon;... pairs') end result[levels] = val usedSequence = true end end end -- allow one empty last value (some might close the list with an extra semicolon) if (gap > 1) then return ('Data values must not have blanks at the end') end closeArrays(levels-1) return args.geotype == 'Point' and result[1][1] or result[1] end -- Run this function to check that the above works ok function p.parseGeoSequenceTest() local testSeq = function(data, expected) local result = getSequence(data) if type(result) == 'table' then local actual = mw.text.jsonEncode(result) result = actual ~= expected and 'data="' .. mw.text.jsonEncode(data) .. '", actual="' .. actual .. '", expected="' .. expected .. '"<br>\n' or '' else result = result .. '<br>\n' end return result end local test = function(geotype, data, expected, values) values = values or {} values.geotype = geotype; values.data = data; local result = p._parseGeoSequence(values) if type(result) == 'table' then local actual = mw.text.jsonEncode(result) result = actual ~= expected and 'geotype="' .. geotype .. '", data="' .. data .. '", actual="' .. actual .. '", expected="' .. expected .. '"<br>\n' or '' else result = 'geotype="' .. geotype .. '", data="' .. data .. '", error="' .. result .. '<br>\n' end return result end local values = {' 9 , 8 ','7,6'} local result = '' .. testSeq({}, '[]') .. testSeq({'\t\n 1 \r,-10'}, '[[-10,1]]') .. testSeq(values, '[[8,9],[6,7]]') .. test('Point', '1,2', '[2,1]') .. test('MultiPoint', '1,2;3,4;5,6', '[[2,1],[4,3],[6,5]]') .. test('LineString', '1,2;3,4', '[[2,1],[4,3]]') .. test('MultiLineString', '1,2;3,4', '[[[2,1],[4,3]]]') .. test('MultiLineString', '1,2;3,4;;5,6;7,8', '[[[2,1],[4,3]],[[6,5],[8,7]]]') .. test('Polygon', '1,2;3,4;5,6;1,2', '[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2;;11,12;13,14;15,16;11,12', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]],[[12,11],[14,13],[16,15],[12,11]]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2;;;11,12;13,14;15,16;11,12', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]],[[[12,11],[14,13],[16,15],[12,11]]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2;;;11,12;13,14;15,16;11,12;;21,22;23,24;25,26;21,22', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]],[[[12,11],[14,13],[16,15],[12,11]],[[22,21],[24,23],[26,25],[22,21]]]]') .. test('MultiLineString', 'values;;1,2;3,4', '[[[8,9],[6,7]],[[2,1],[4,3]]]', values) .. test('Polygon', 'world;;world', '[[[36000,-180],[36000,180],[-36000,180],[-36000,-180],[36000,-180]],[[36000,-180],[36000,180],[-36000,180],[-36000,-180],[36000,-180]]]') .. '' return result ~= '' and result or 'Tests passed' end function p._tag(args) local tagname = args.type or 'maplink' if tagname ~= 'maplink' and tagname ~= 'mapframe' then error('unknown type "' .. tagname .. '"') end local geojson local tagArgs = { text = args.text, zoom = tonumber(args.zoom), latitude = tonumber(args.latitude), longitude = tonumber(args.longitude), group = args.group, show = args.show, class = args.class, url = args.url, image = args.image, } if (args.wikidata ~= nil) then local e = mw.wikibase.getEntity(args.wikidata) if e.claims ~= nil then if (not tagArgs.latitude or not tagArgs.longitude) then if e.claims.P625 ~= nil then tagArgs.latitude = e.claims.P625[1].mainsnak.datavalue.value.latitude tagArgs.longitude = e.claims.P625[1].mainsnak.datavalue.value.longitude end end if e.labels.en ~= nil then -- always try to fetch title, to get a reference in 'Wikidata entities used in this page' title = e.labels.en.value end if not args.title then args.title = title end --if not tagArgs.url then -- if e.claims.P856 ~= nil then -- tagArgs.url = e.claims.P856[1].mainsnak.datavalue.value -- end --end if not tagArgs.image then if e.claims.P18 ~= nil then tagArgs.image = e.claims.P18[1].mainsnak.datavalue.value end end end end if not args.title then args.title = '' end if not tagArgs.url then tagArgs.url = '' end if not tagArgs.image then tagArgs.image = '' end tagArgs.title = args.title if args.ismarker and (args.latitude == 'NA' or args.longitude == 'NA' or not tagArgs.latitude or not tagArgs.longitude) then return 'nowiki', '', tagArgs end if tagname == 'mapframe' then tagArgs.width = args.width == nil and 420 or args.width tagArgs.height = args.height == nil and 420 or args.height tagArgs.align = args.align == nil and 'right' or args.align elseif not args.class and (args.text == '' or args.text == '""') then -- Hide pushpin icon in front of an empty text link tagArgs.class = 'no-icon' end if args.data == '' then args.data = nil end if (not args.geotype) ~= (not args.data) then -- one is given, but not the other if args.data then error('Parameter "data" is given, but "geotype" is not set. Use one of these: Point, MultiPoint, LineString, MultiLineString, Polygon, MultiPolygon') elseif args.geotype == "Point" and tagArgs.latitude ~= nil and tagArgs.longitude ~= nil then -- For Point geotype, it is enough to set latitude and logitude, and data will be set up automatically args.data = tagArgs.latitude .. ',' .. tagArgs.longitude else error('Parameter data must be set. Use "values" to use all unnamed parameters as coordinates (lat,lon|lat,lon|...), "world" for the whole world, a combination to make a mask, e.g. "world;;values", or direct values "lat,lon;lat,lon..." with ";" as value separator') end end -- Kartographer can now automatically calculate needed zoom & lat/long based on the data provided -- Current version ignores mapmasks, but that will also be fixed soon. Leaving this for now, but can be removed if all is good. -- tagArgs.zoom = tagArgs.zoom == nil and 14 or tagArgs.zoom -- tagArgs.latitude = tagArgs.latitude == nil and 51.47766 or tagArgs.latitude -- tagArgs.longitude = tagArgs.longitude == nil and -0.00115 or tagArgs.longitude if tagArgs.image ~= '' then args.description = (args.description or '') .. '[[file:' .. tagArgs.image .. '|300px]]' end if args.geotype then geojson = { type = "Feature", properties = { title = args.title, description = args.description, ['marker-size'] = args['marker-size'], ['marker-symbol'] = args['marker-symbol'], ['marker-color'] = args['marker-color'], stroke = args.stroke, ['stroke-opacity'] = tonumber(args['stroke-opacity']), ['stroke-width'] = tonumber(args['stroke-width']), fill = args.fill, ['fill-opacity'] = tonumber(args['fill-opacity']), }, geometry = { type = args.geotype, coordinates = p.parseGeoSequence(args) } } end if args.debug ~= nil then local html = mw.html.create(tagname, not geojson and {selfClosing=true} or nil) :attr(tagArgs) if geojson then html:wikitext( mw.text.jsonEncode(geojson, mw.text.JSON_PRETTY) ) end return 'syntaxhighlight', tostring(html) .. mw.text.jsonEncode(args, mw.text.JSON_PRETTY), { lang = 'json', latitude=0, longitude=0, title='', url='' } end return tagname, geojson and mw.text.jsonEncode(geojson) or '', tagArgs end function p.tag(frame) out = {} local args = getArgs(frame) local tag, geojson, tagArgs = p._tag(args) local listingTypes = {'see', 'eat', 'buy', 'drink', 'sleep'} if args.ismarker == 'yes' then if mw.title.getCurrentTitle().namespace == 0 and has_value({'do', unpack(listingTypes)}, string.lower(args.group)) -- prepend to copy of listingTypes, then out[#out + 1] = "[[Категорія:Сторінки, що використовують лістінг \""..string.lower(args.group).."\"]]" end if geojson ~= '' then coordargs = {tagArgs.latitude, tagArgs.longitude, ['title'] = tagArgs.title} out[#out + 1] = '<span class="noprint listing-coordinates" style="display:none">' out[#out + 1] = '<span class="geo">' out[#out + 1] = '<abbr class="latitude">' .. tagArgs.latitude ..'</abbr>' out[#out + 1] = '<abbr class="longitude">' .. tagArgs.longitude ..'</abbr>' out[#out + 1] = '</span></span>' out[#out + 1] = '<span title="Показати на карті">' -- TODO out[#out + 1] = frame:extensionTag(tag, geojson, tagArgs) out[#out + 1] = '&#32;</span>' if mw.title.getCurrentTitle().namespace == 0 then out[#out + 1] = "[[Категорія:Сторінки, що використовують позначки]]" end else if mw.title.getCurrentTitle().namespace == 0 and has_value(listingTypes, string.lower(args.group)) and (args.latitude ~= 'NA' and args.longitude ~= 'NA') then out[#out + 1] = "[[Category:"..string.lower(args.group).." listing with no coordinates]]" end end if mw.title.getCurrentTitle().namespace == 0 and has_value({'city', 'vicinity'}, string.lower(args.group)) and (args.wikidata == nil or args.wikidata == '') and (args.image == nil or args.image == '') then out[#out + 1] = "[[Category:Region markers without wikidata]]" end if tagArgs.title ~= '' then title = '<span id="'.. mw.uri.anchorEncode(tagArgs.title) ..'" class="fn org listing-name">\'\'\''.. tagArgs.title ..'\'\'\'</span>' else title = '' end if tagArgs.url ~= '' then out[#out + 1] = '['.. tagArgs.url ..' '..title..']' else out[#out + 1] = title end return table.concat(out, "") else return frame:extensionTag(tag, geojson, tagArgs) end end return p ex38ixn3mzeir0jhl2c1gj4rzs1uhqj 10 2315 22282 2019-01-25T20:20:42Z MSG17 4011 Створена сторінка: <includeonly>mask,around,buy,city,do,drink,eat,go,listing,other,see,sleep,vicinity,view,black,blue,brown,chocolate,forestgreen,gold,gray,grey,lime,magenta,maroo... 22282 wikitext text/x-wiki <includeonly>mask,around,buy,city,do,drink,eat,go,listing,other,see,sleep,vicinity,view,black,blue,brown,chocolate,forestgreen,gold,gray,grey,lime,magenta,maroon,mediumaquamarine,navy,red,royalblue,silver,steelblue,teal,fuchsia</includeonly><noinclude> This template exists solely to allow a single place to store all map layers, allowing map templates to stay in sync if new layers are added. Current value: {{maplayers}} [[Category:Dynamic map templates]] </noinclude> 5um4908agjx5n1ldro8wrlv1afsn29w 10 2316 22283 2019-01-25T20:21:10Z MSG17 4011 Створена сторінка: <includeonly>{{Mapshape/Inner | wikidata={{{wikidata|{{#invoke:Wikidata|pageId}}}}} | wikicommons={{{wikicommons|}}} | type={{{type|geomask}}} | group={{{group|... 22283 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{Mapshape/Inner | wikidata={{{wikidata|{{#invoke:Wikidata|pageId}}}}} | wikicommons={{{wikicommons|}}} | type={{{type|geomask}}} | group={{{group|mask}}} | fill={{{fill|#555555}}} | opacity={{{opacity|0.5}}} | stroke={{{stroke|#000000}}} | stroke-width={{{stroke-width|1}}} | stroke-opacity={{{stroke-opacity|1}}} | title={{{title|}}} }}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> bikz150g8bgri4uxnbhkprb2tuxg6i0 10 2317 22284 2019-01-25T20:21:48Z MSG17 4011 Створена сторінка: <includeonly>{{#tag:maplink | { "type": "ExternalData", "service": "{{{type}}}", "ids": "{{{wikidata}}}", "title": "{{{wikicommons|}}}", "properties":... 22284 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#tag:maplink | { "type": "ExternalData", "service": "{{{type}}}", "ids": "{{{wikidata}}}", "title": "{{{wikicommons|}}}", "properties": { "fill": "{{{fill}}}", "fill-opacity": {{{opacity}}}, "stroke": "{{{stroke}}}", "stroke-width": {{{stroke-width}}}, "stroke-opacity": {{{stroke-opacity}}}, "title": "{{{title|}}}" } } | text="" | group={{{group}}} | class=no-icon }}</includeonly><noinclude>[[Category:Dynamic map templates]]</noinclude> 8h7bisffzw025o7bi7nmmofokf0kl6b 10 2318 22285 2019-01-25T20:25:32Z MSG17 4011 Створена сторінка: {{#ifeq:{{{islisting|}}}|yes||<span class="vcard">}}<!-- Item type and number holder -->{{#invoke:map | tag | type=maplink | geotype=Point | ismarker=yes | ti... 22285 wikitext text/x-wiki {{#ifeq:{{{islisting|}}}|yes||<span class="vcard">}}<!-- Item type and number holder -->{{#invoke:map | tag | type=maplink | geotype=Point | ismarker=yes | title={{{name|}}} | url={{{url|}}} | marker-symbol=-number-{{{counter|{{{type|listing}}}}}} | marker-color={{#invoke:TypeToColor|convert|{{{type|listing}}}}} | latitude={{{lat|}}} | longitude={{{long|}}} | zoom={{{zoom|17}}} | group={{{group|{{{type|listing}}}}}} | show = {{maplayers}} | image={{{image|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | debug={{{debug|}}} }}<!-- -->{{#ifeq:{{{islisting|}}}|yes||</span>}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> 74r264jpbzjq7kb7y7ye80sc1if64nl 10 2319 22286 2019-01-25T20:35:49Z MSG17 4011 Створена сторінка: <includeonly>{{#invoke: map | tag | type = maplink | zoom = {{{zoom|auto}}} | show = {{{show | {{Maplayers}} }}} | latitude = {{{1|}}} | longitude = {{{2|}}} |... 22286 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#invoke: map | tag | type = maplink | zoom = {{{zoom|auto}}} | show = {{{show | {{Maplayers}} }}} | latitude = {{{1|}}} | longitude = {{{2|}}} | text = {{{name|}}} | class = {{{class|}}} }}</includeonly><noinclude>{{Documentation}}</noinclude> ii3fwixf4wu3dq8v4rt3zr1b01l5qah 828 2320 23210 22289 2019-03-17T01:03:56Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Модуль:Карта/документація]] на [[Модуль:Map/doc]] 22287 wikitext text/x-wiki This module provides input parameters for mapframe and maplink functions supported by [[mw:Extension:Kartographer|Extension:Kartographer]]. Usage: <nowiki>{{#invoke:map|tag|type=maplink|geotype=Point|title=Example|latitude=59.0|longitude=29.0}}</nowiki> {| class="wikitable" !Parameter !Usage |- | '''type''' | <code>maplink</code> or <code>mapframe</code> depending on which function should be invoked |- | '''geotype''' | <code>Point</code> for individual points, <code>Polygon</code> for polygons |- | '''title''' | Object name |- | '''latitude''' and '''longitude''' | use 'NA' to disable coordinates, including the ones from wikidata |- | '''zoom''' | Zoom level of the map |- | '''marker-symbol''' | Symbol, letter, or number for displaying on the map as marker |- | '''marker-color''' | Color of the map marker |- | '''group''' | Group of markers (see, eat, drink, etc.) |- | '''show''' | Which marker groups to show (by default shows the most common groups like see, eat, drink, ...) |- | '''data''' | <code>data=values</code> fills the polygon given by <code>data</code><br> <code>data=world;;values</code> fills the area outside of the polygon |- | '''image''' | Name of the image shown in the thumbnail |- | '''width''' and '''height''' | map width and map height in px or % of screen width, only for mapframe |- | '''wikidata''' | if specified, the missing title/lat/long/image fields will be fetched from the respective wikidata entry fields |} m5mdnu9kpou7eam3rqaclg5iajws5qw 828 2321 25995 22290 2020-01-20T10:28:06Z ~riley 82 Робот: виправлення подвійного перенаправлення → [[Модуль:Map/doc]] 25995 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Модуль:Map/doc]] 87jp4oab8npmchgalx554r3ebrhe7i2 10 2323 22294 2019-01-25T20:50:34Z MSG17 4011 Створена сторінка: <includeonly>{{#invoke:Mapshapes|show|{{{1}}}|{{{2|}}}|{{{3|}}}|{{{4|}}}|{{{5|}}}|{{{6|}}}|{{{7|}}}|{{{8|}}}|{{{9|}}}|{{{10|}}}|stroke-width={{{stroke-width|5}}... 22294 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#invoke:Mapshapes|show|{{{1}}}|{{{2|}}}|{{{3|}}}|{{{4|}}}|{{{5|}}}|{{{6|}}}|{{{7|}}}|{{{8|}}}|{{{9|}}}|{{{10|}}}|stroke-width={{{stroke-width|5}}}|stroke-opacity={{{stroke-opacity|0.8}}}|default-color={{{default-color|000000}}}|group={{{group|mask}}}}}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> nscdxy67jrgw3bx1qrgn3ciy6kkeyem 10 2327 22342 2019-02-05T14:08:20Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: [[Сингальський розмовник|синг.]] ''<span lang="si">{{{1}}}</span>''<noinclude> [[Category:Шаблони|Lang-si]]</noinclude> 22342 wikitext text/x-wiki [[Сингальський розмовник|синг.]] ''<span lang="si">{{{1}}}</span>''<noinclude> [[Category:Шаблони|Lang-si]]</noinclude> bb6j0hhmqjdbsfkj1tgtq8iiknkfkwt 10 2328 22343 2019-02-05T14:09:09Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: [[Тамільський розмовник|там.]] ''<span lang="ta">{{{1}}}</span>''<noinclude> [[Category:Шаблони|Lang-ta]]</noinclude> 22343 wikitext text/x-wiki [[Тамільський розмовник|там.]] ''<span lang="ta">{{{1}}}</span>''<noinclude> [[Category:Шаблони|Lang-ta]]</noinclude> 3683d57tpfvgpvat40kpj3txvyz74gh 14 2329 22351 22350 2019-02-05T21:32:10Z Dimon2711 4042 Сторінка очищена 22351 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 4 2330 22452 22427 2019-02-21T20:48:13Z Voll 30 22452 wikitext text/x-wiki === Оформлення статей === * [[Wikivoyage:Стиль|Стиль]] — мова путівників повинна бути живою, але без перебільшень * [[Wikivoyage:Не нав'язуйте|Не нав'язуйте]] — як зробити опис справедливим * [[Wikivoyage:Займенники|Займенники]] — стилістичні рекомендації: правила використання займенників * [[Wikivoyage:Скорочення|Скорочення]] — уніфікація списку скорочень, що використовуються в статтях * [[Wikivoyage:Зовнішні посилання|Зовнішні посилання]] — правила розміщення зовнішніх посилань * [[Wikivoyage:Міжмовні посилання|Міжмовні посилання]] — правила розставляння інтервікі (міжмовних посилань) * [[Wikivoyage:Зображення|Зображення]] — правила розміщення зображень ahzg9zxszt8b7neib8chu7nzmuhx27x 0 2334 23564 23111 2019-03-30T06:32:54Z Dimon2711 4042 вилучена [[Категорія:Центральна провінція (Шрі-Ланка)]] з допомогою HotCat 23564 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Mena-asia_default_banner.jpg|pgname=Центральна провінція|unesco=yes}} '''Центральна провінція''' - одна з 9 провінцій [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]]. [[File:DevonFalls-Srilanka-May2015 (1).JPG|thumb|Девон-Фоллз недалеко від [[Талавакеле]]]] == Міста == * [[Канді]] * [[Нувара-Елія]] * [[Матале]] == Інші місця == * [[Дамбулла]] &mdash; печерний храм, включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО; * [[Гірський хребет Кнуклес]] &mdash; ідеальний для походів; * [[Сігірія]] &mdash; Всесвітня спадщина ЮНЕСКО з кам'яною фортецею та руїнами палацу, оточеними залишками розгалуженої мережі садів. ==Зрозуміти== == Як дістатись == *[[Аеропорт Сігірія]] ({{IATA|GIU}}) == Що відвідати == [[File:Knuckles Mountain Range 02.JPG|thumbnail|Ландшафт гірського хребта Кнуклес]] Центральне нагір'я Шрі-Ланки включає гірські райони дощових лісів і складається з трьох окремих зон охорони: гірського хребта Кнуклес, [[Пік Адама|Піку Адама]] і національного парку Гортон-Плейнз. Центральне нагір'я є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО * '''[[Пік Адама]]''' ([[:w:uk:Пік Адама|Вікіпедія]]) - Адамів пік можна назвати одним із найсвятіших місць у світі. Він був священним для корінних жителів острова, ведів, які називали його «Саманала Канда» (гора метеликів) на честь Самана, одного із чотирьох містичних богів острова, і завдяки тисячам метеликів, які щороку збираються тут в останні години свого життя. Згодом це загадкове місце стало об'єктом поклонінь для чотирьох основних релігій, які сповідуються на острові: індуїзму, буддизму, християнства та ісламу. На вершині гори знаходиться западина завдовжки близько 1,5 м і шириною 76 см, яка має форму людської ступні, її прекрасно видно і з буддійського храму, і з храму, спорудженого на честь Самана. Існує містичне повір'я, що вода, що скупчується в цій западині, володіє дивною цілющою силою. Індуїсти вірять, що відбиток залишив танцюючий бог Шива при створенні світу. Буддисти, у свою чергу, вважають, що це віддзеркалення сліду Будди, залишеного ним під час свого третього і останнього візиту на острів. Сам же загадковий слід, по легенді збережений на гігантському сапфірі і знаходиться нижче видимої оку западини. * '''[[Національний парк Гортон-Плейнз]]''' - The World's End є головною визначною пам'яткою національного парку Гортон-Плейнз, а [[Охія]] - найближче місто. З [[Хаттон]]а вирушайте на поїзді, який прямує до [[Бадулла|Бадулли]], і вийдіть на залізничній станції Охія. == Чим зайнятись == * '''Походи''' — гірський хребет Кнуклес є прекрасним місцем для походів. Кілька туроператорів пропонують від одноденних поїздок до тижневих походів і турів по табору. == Регіональна кухня == == Як зберегти здоров'я == == Куди далі == До [[Північно-Центральна провінція|Північно-Центральної провінції]] легко дістатися від [[Сігірія|Сігірії]] або [[Дамбулла|Дамбулли]]. {{geo|7.333|80.75|zoom=8}} {{footer|ispartof=Шрі-Ланка|type=регіон}} l7bimqss63osnaswptm30jxfemp38wq 0 2337 34803 34565 2023-12-10T17:08:22Z Assyrian Human 6497 змінив тип шаблону зал. станції та автовокзалу 34803 wikitext text/x-wiki {{geo|7.296389|80.635000}} {{pagebanner|unesco=yes}} '''Канді''' знаходиться в [[Центральна провінція (Шрі-Ланка)|Центральній провінції]] [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]] за 125 км від [[Коломбо]]. Канді входить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === '''[http://www.srilankan.aero/airtaxi Air Taxi]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' (з Коломбо) є останньою можливістю польоту до Канді. Літаки De Havilland Twin Otter, які експлуатуються ланкійськими авіалініями, вилітають з Коломбо о 09:00 (на даний момент від річки Келані) і приземляються на річці Махавелі в Полголлі, Канді о 09:30. Час у дорозі між Коломбо і Канді складає всього 30 хвилин. Переліт коштує 25000 LKR (2016). '''Cinnamon Air''' [http://www.cinnamonair.com/] здійснюють щоденні регулярні рейси з Коломбо (міжнародний аеропорт Бандаранайке) до водосховища Полголла, Канді за годину і від міста Коломбо (Waters Edge), який досягає пункту призначення за 30 хвилин. Вартість перельоту в одну сторону на одну особу 153 долари США (без податку). === {{Потягом}} === З Коломбо - Intercity Express довозить до Канді за 2,5 години. Бронювання обов'язкове. Ви можете забронювати квитки безпосередньо перед від'їздом в залежності від часу, але краще зробити це заздалегідь, особливо якщо ви подорожуєте на вихідні або свята. У цьому поїзді є великий салон спостереження (перший клас). Інші поїзди надто переповнені та їздять пізно. Поїздка з Коломбо коштує 220 LKR у другому класі. Квитки першого класу складають 1250 LKR в один кінець. * {{listing | type=go | name=Залізнична станція Канді | alt= | url=http://eservices.railway.gov.lk/schedule/searchTrain.action?lang=en | wikipedia=Канді (станція) | email= | address= | lat=80.63237 | long=7.28944 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-05 | content= }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З '''Коломбо''' візьміть [http://www.sltb.lk/route_time.php автобус #1]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, який проїжджає там понад 70 разів на день, і будете в Канді за 3 год 15 хв. Або ж сядьте на автобус Intercity з кондиціонером з Коломбо, який є найкращим варіантом після поїзда. Якщо ви жінка і подорожуєте самі, краще сісти поруч з іншою жінкою або спробувати сидіти якомога ближче до провідника (тобто вперед), щоб уникнути зайвих сюрпризів. '''З аеропорту Коломбо''': Прогуляйтеся або візьміть туктук до автовокзалу, де доброзичливі місцеві жителі направлять вас до автобуса до Канді, і прибудете в місто за 3,5 год, всього за 150 LKR (станом на січень 2013 року). Від автовокзалу '''[[Дамбулла|Дамбулли]]''' є прямі автобусні рейси до Канді. На цьому маршруті немає поїзду. Не-air-con автобус буде коштувати 100 LKR та займе приблизно 3 години. Автобуси з кондиціонером також доступні на цьому маршруті, але вони зупиняються лише на короткий час у Дамбуллі, і вони зазвичай зупиняються десь за межами автобусної станції. * {{listing | type=go | name=Міжміський автовокзал | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=80.6295 | long=7.2895 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-05 | content=Велика автобусна зупинка, звідки відправляються автобуси, в тому числі ті, що їдуть до Дамбулли. }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[File:SL Kandy asv2020-01 img43 Royal Palace.jpg|right|200 px|Кандійський Королівський Палац]] * {{see | name=Храм Зуба Будди | alt=Шрі-Далада-Малігава | url=http://www.sridaladamaligawa.lk | wikipedia=Храм Зуба Будди | email=maligawa@sltnet.lk | address= | lat=80.641258 | long=7.293650 | directions= | phone=+94 812234226 | tollfree= | fax=+94 8112236201 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-05 | content=Тут розміщується зуб Будди, і тому вважається однією з найсвятіших святинь Шрі-Ланки. Незважаючи на те, що ви не зможете подивитися на сам зуб, скриньку, в якій він показують двічі на день. Перший раз - о 5:30 ранку, а другий - о 18:30 і є найкращим часом для перегляду цієї надзвичайно прикрашеної скриньки. Крім того, на другому і третьому поверсі знаходиться музей Шрі-Далада-Малігава. }} * {{see | name=Кандійський Королівський Палац | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=80.64114 | long=7.29474 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=до 16:30 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-05 | content=Тут зараз розташований археологічний музей. }} * {{listing | type=see | name=Світовий Біддійський Музей | alt= | url=http://ibm.sridaladamaligawa.lk/ | email= | address=Шрі-Далада-Малігава | lat=7.29472 | long=80.6408 | directions= | phone=+94 81 2 234226 | tollfree= | hours=08:00 - 18:30 | price=Вхідний квиток входить до квитка у Храм Зуба Будди | wikipedia= |wikidata=Q20010624 | lastedit=2019-03 | content=Перший у світі Міжнародний буддійський музей.}} * {{see | name=Музей Раджа | alt= | url= | email= | address=Храмова площа | lat=7.29448 | long=80.64175 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=8:00 – 18:00 | price=Вхідний квиток входить до квитка у Храм Зуба Будди | lastedit=2019-03 | content= }} * {{see | name=Храм св. Павла | alt= | url= | email= | address= | lat=7.29452 | long=80.63976 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-03 | content= }} * {{see | name=Кандійський Національний Музей | alt='''На стадії реконструкції з початку 2016 року''' | url=http://www.museum.gov.lk/web/index.php?option=com_regionalm&task=regionalmuseum&id=4&Itemid=82&lang=en | email= | address= | lat=7.29326 | long=80.64214 | directions=позаду Храма Зуба Будди | phone=+94 81 2223867 | tollfree= | fax= | hours= | price=500 LKR, з фотографіями 250 LKR | lastedit=2019-03 | content=Знаходиться цікава колекція монет Шрі-Ланки. Зазвичай тихо, і працівники музею з радістю надають безкоштовний тур. }} * {{see | name=Королівська Лазня | alt= | url= | email= | address= | lat=7.29288 | long=80.64118 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-03 | content= }} * {{see | name=Британське Гарнізонове Кладовище | alt= | url= | email= | address= | lat=7.29298 | long=80.64308 | directions=під Національним Музеєм | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Вхід безкоштовний | wikidata=Q20859170 | lastedit=2019-03 | content=Тут лежать останки декількох десятків, переважно британських, солдатів, які загинули від різних причин під час колоніальної ери. Кладовище надзвичайно добре підтримується своїм доглядачем, який з радістю проведе вам екскурсію. }} * {{see | name=Храм Бахіраваканда | alt=Статуя Будди Бахіравоканда Віхара | url= | email= | address=Бахіраваканда Лейн, Мулгампола | lat=7.29557 | long=80.63087 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Entrance fee 250 LKR | lastedit=2019-03 | content=Статую Будди видно зі всюди в Канді. Здійсніть прогулянку на туктуці до храму або пішки, лише за 1 км від міста Канді. Шлях до храму може бути нелегко знайти, можливо, вам доведеться взяти туктук або попросити місцевих, коли ви сумніваєтеся просто підійти і слідувати за барвистими буддійськими прапорами над дорогою. Цю статую Будди найкраще розглядати здалека. Як тільки ви потрапите в приміщення, її вже нелегко буде побачити. Плюс це є також не дуже миролюбним місцем. <br/> Статуя Будди дуже висока - 26,8 м та щей розміщається на вершині пагорбу на висоті 259 м над містом. }} * {{see | name=Королівський лісовий заповідник Удаваттакеле | alt=Святилище Удававатта Келе | url= | email= | address= | lat=7.2988835 | long=80.6402146 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=7AM–6PM | price=для іноземців 650 LKR | wikidata=Q7876953 | lastedit=2019-03 | content=Ліс планувався і підтримувався як частина Королівського палацового комплексу королів-сингалів. Наразі зберіглася лише частина тропічних дощових лісів, і якщо ви не зіткнетеся з ними, прогулянка всеодно буде прекрасною. Ви гарантовано знайдете безліч мавп і деяких спокійних ставків. Одягайте довгі брюки після дощу і візьміть солі, тому що там живе багато п'явок. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна провінція (Шрі-Ланка)|type=Місто}} e403h492ydh791v6ou2eam08kxs9obu 0 2345 22671 22657 2019-03-06T22:54:54Z Dimon2711 4042 22671 wikitext text/x-wiki {{geo|6.8|80.8}} {{pagebanner|Horton Plains National Park banner.JPG|unesco=yes}} '''Національний парк Гортон-Плейнз''' знаходиться в центральній [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланці]]. Це лісова місцевість на високогірному плато. Є найбільшим за площею тропічним лісом в Шрі-Ланці. Гортон-Плейнз це один з трьох національних парків, який є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО на [http://whc.unesco.org/en/list/1203 Центральних Нагір'ях Шрі-Ланки]; іншими є Гірський пояс Кнуклес та [[Пік Адама]]. Національний парк займає площу в 3,160 гектарів. == Зрозуміти == === Історія === === Ландшафт === === Флора і фауна === === Клімат === == Як дістатись == Деякі маршрути до парку входять в [[тур про об'єктам Світової спадщини ЮНЕСКО в Шрі-Ланці]]. == Плата/Дозвіл на відвідування == Офіційний відділ, відповідальний за національний парк Гортон-Плейнз: http://www.dwc.gov.lk/ <br/> Ви можете зв'язатися з ними та запитати про плату та дозволи на відвідування. == Транспорт == == Що відвідати == * Horton Plains National Park Circuit Trail (9-кілометрова траса) * Baker's Falls * World's End (Mini & Greater) * Mt. Kirigalpoththa (другий найвищий пік, 2,388 м) * Thotupola Kanda (третій найвищий пік, 2,357 м) == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна провінція (Шрі-Ланка)|type=Національний парк}} c6xsode4lq33flavm2f9i5yiys9cmqm 0 2346 22629 2019-03-06T21:42:36Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Національний парк Гортон-Плейнз]] на [[Гортон-Плейнз]] 22629 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Гортон-Плейнз]] q5lsfu3sj0u5abt8yukkfnyu25scb8u 10 2348 22638 22637 2019-03-06T22:01:00Z Dimon2711 4042 22638 wikitext text/x-wiki <includeonly>__HIDDENCAT__ Основна стаття: [[{{PAGENAME}}]]. {{WarningForPageRedirect|type=region}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:14}}|{{#ifeq:{{PAGESINCAT:{{PAGENAME}}|subcats}}|0|[[Category:Bottom-level region categories]]}}}}</includeonly> <noinclude> {{documentation}} </noinclude> b7gldfew3b2skjc7uir08pk1zx3gyz4 10 2349 22639 2019-03-06T22:02:09Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#ifeq:{{#invoke:IsRedirect|IsRedirect|{{{1|{{PAGENAME}}}}}}}|yes| {{ombox | type = move | text = '''[[{{{1|{{PAGENAME}}}}}]]''' is a redirect, probably due to... 22639 wikitext text/x-wiki {{#ifeq:{{#invoke:IsRedirect|IsRedirect|{{{1|{{PAGENAME}}}}}}}|yes| {{ombox | type = move | text = '''[[{{{1|{{PAGENAME}}}}}]]''' is a redirect, probably due to a page move. {{#ifexpr:{{PAGESINCATEGORY:{{{1|{{PAGENAME}}}}}}}>0|The subpages of this category may need updating to be part of the new category. Look for the {{#ifeq:{{{type|}}}|topic|PartOfTopic|IsPartOf}} template at the end of the articles and change to the new value.[[Category:Categories with articles needing breadcrumbs fixing after page move]]}} }}[[Category:Categories where article is a redirect]] }}<noinclude> </noinclude> brpjntxe57ijzccm4muzexlnn22oosv 0 2354 22669 22668 2019-03-06T22:53:28Z Dimon2711 4042 22669 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner|Adams Peak banner.jpg|pgname=Пік Адама|unesco=yes}} '''Пік Адама''' (також '''Адамів Пік''') — гірська вершина в [[Центральна провінція (Шрі-Ланка)|Центральній провінції]] [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]]. Її висота 2243 м. == Зрозуміти == Адамів пік можна назвати одним із найсвятіших місць у світі. Він був священним для корінних жителів острова, ведів, які називали його «Саманала Канда» (гора метеликів) на честь Самана, одного із чотирьох містичних богів острова, і завдяки тисячам метеликів, які щороку збираються тут в останні години свого життя. Згодом це загадкове місце стало об'єктом поклонінь для чотирьох основних релігій, які сповідуються на острові: індуїзму, буддизму, християнства та ісламу. На вершині гори знаходиться западина завдовжки близько 1,5 м і шириною 76 см, яка має форму людської ступні, її прекрасно видно і з буддійського храму, і з храму, спорудженого на честь Самана. Існує містичне повір'я, що вода, що скупчується в цій западині, володіє дивною цілющою силою. Індуїсти вірять, що відбиток залишив танцюючий бог Шива при створенні світу. Буддисти, у свою чергу, вважають, що це віддзеркалення сліду Будди, залишеного ним під час свого третього і останнього візиту на острів. Сам же загадковий слід, по легенді збережений на гігантському сапфірі і знаходиться нижче видимої оку западини. == Як дістатись == Входить в [[тур по об'єктам Світової спідщини ЮНЕСКО в Шрі-Ланці]] == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == Кожен ланкієць вважає своїм обов'язком піднятися на вершину Піка Адама. Кажуть, що якщо ти за життя ніразу не піднявся на пік, то ти дурень, а якщо двічі піднявся, то двічі дурень. == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна провінція (Шрі-Ланка)|type=Національний парк}} mqt9t40dikef1rfzw46ugixymp35fim 0 2355 22670 2019-03-06T22:54:06Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Пік Адама]] 22670 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Пік Адама]] 86mxis1yz0wsqc1ehu7rvne8gcprd7f 10 2356 22728 22691 2019-03-07T13:53:37Z Dimon2711 4042 22728 wikitext text/x-wiki {{{{{|safesubst:}}}#invoke:Reply to|replyto|<noinclude>example=Example</noinclude>|max=50}}<noinclude> {{документація}} </noinclude> 1qn17btfxgaqjpql44jjhthn2l4awrs 828 2357 22692 2019-03-07T12:36:38Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: local p = {} local htmlerror = require('Module:Error').error function p.replyto(frame) local origArgs = frame:getParent().args local args = {} local maxArg... 22692 Scribunto text/plain local p = {} local htmlerror = require('Module:Error').error function p.replyto(frame) local origArgs = frame:getParent().args local args = {} local maxArg = 0 for k, v in pairs(origArgs) do if type(k) == 'number' then if v:match('%S') then if k > maxArg then maxArg = k end local title = mw.title.new(v) if not title then return htmlerror{'Error in [[Template:Reply to]]: Input contains forbidden characters.'} end args[k] = title.baseText end else args[k] = v end end if maxArg == 0 then if frame.args.example then args[1] = frame.args.example else return htmlerror{'Error in [[Template:Reply to]]: Username not given.'} end end if maxArg > (tonumber(frame.args.max) or 50) then return htmlerror{'Error in [[Template:Reply to]]: More than '..tostring(frame.args.max or 50)..' names specified.'} else local outStr = '<span class="template-ping">'..(args['prefix'] or '@')..'[[:User:'..args[1]..'|'..((args['label1'] or args['label']) or args[1])..']]' for i = 2, maxArg do -- Наступні 5 рядків відрізняються від англійської версії, тому що в нас не ставлять кому перед і/й/та (навіть якщо однорідних членів >2): if (i == maxArg) and (args['c'] ~= '') then outStr = outStr.." "..(args['c'] or "та") else outStr = outStr.."," end outStr = outStr.." [[:User:"..args[i].."|"..(args['label'..tostring(i)] or args[i]).."]]" end outStr = outStr..(args['p'] or ":").."</span>" return outStr end end return p 3d2ycsvc3lohbhaogf22ntst6zzzzt4 828 2358 22693 2019-03-07T12:38:31Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- Модуль для реалізації {{error}}. local p = {} local function _error(args) local message = args.message or args[1] or error('не в... 22693 Scribunto text/plain -- Модуль для реалізації {{error}}. local p = {} local function _error(args) local message = args.message or args[1] or error('не вказано повідомлення', 2) message = tostring(message) local tag = mw.ustring.lower(tostring(args.tag)) -- вибираємо який html-тег нам потрібно. if not (tag == 'p' or tag == 'span' or tag == 'div') then tag = 'strong' end -- генеруємо html. local root = mw.html.create(tag) root :addClass('error') :wikitext(message) return tostring(root) end function p.error(frame) local args if frame == mw.getCurrentFrame() then -- Виклик через #invoke. Аргументи передалі модулю з сторінки шаблону, -- тож використовуємо аргументи, передані в шаблон. args = frame.args else -- Виклик з іншого модуля або з консолі налагодження, -- тож припускаємо, що аргументи передані напряму. args = frame end -- якщо повідомлення присутнє, але порожнє, міняємо його на nil, щоб Lua -- розглянула його як false. if args.message == "" then args.message = nil end return _error(args) end return p mh5ssfwezjessbufu1dg59tj1ajywg4 10 2359 22698 22694 2019-03-07T12:48:14Z Dimon2711 4042 /* Див. також */ 22698 wikitext text/x-wiki {{підсторінка документації}} {{перенаправлення|пінг|ping|re|reply|reply to}} == Використання == === Один одержувач === Використовуйте такий синтаксис: <nowiki>{{ping|Username}} Текст повідомлення. ~~~~</nowiki> Наприклад, {{tnull|ping|Jimbo Wales}} покаже «{{ping|Jimbo Wales}}». '''Увага:''' Щоб сповіщення спрацювало, коментар має бути підписаним і належати до тієї ж секції. {{main|Вікіпедія:Звертання із сповіщенням}} === Декілька одержувачів === Ви можете надсилати повідомлення декільком користувачам (до 50). Використовуйте такий синтаксис: <nowiki>{{ping|User1|User2|User3|User4|User5}} Текст повідомлення. ~~~~</nowiki> Наприклад, {{tnull|ping|Example|Вася|Jimbo Wales}} покаже «{{ping|Example|Вася|Jimbo Wales}}». Увага: Якщо кількість адресатів більше 50, сповіщення не отримає жоден з них. === Інші параметри === Див. [[:en:Template:Reply to/doc|англійську документацію]]. === Альтернативи === Якщо потрібно вставити лише ім'я користувача, необов'язково використовувати цей шаблон. Достатньо написати {{tlx|u|''Ім'я користувача''}} (або навіть <code>&#x5B;[Користувач:''Ім'я користувача''|]]</code>). Це ініціює такі самі сповіщення, як і використання цього шаблону (дасть той самий результат, що {{tnull|ping|''Ім'я користувача''|p{{=}}}}). === Див. також === * {{tl|u}} * [[Вікімандри:Звертання зі сповіщенням]] <includeonly> [[Категорія:Шаблони простору назв Обговорення]] </includeonly> cl3ijcppq5bkb3x7jzeglydkbpwycsp 10 2360 22695 2019-03-07T12:40:53Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly><code>&#123;&#123;{{#ifeq:{{lcfirst:{{{1|}}}}}|{{lc:{{{1|}}}}}|{{lcfirst:{{{1|}}}}}|{{{1|}}}}}{{#if:{{{2|}}}|&#124;{{{2}}}|}}{{#if:{{{3|}}}|&#124;{... 22695 wikitext text/x-wiki <includeonly><code>&#123;&#123;{{#ifeq:{{lcfirst:{{{1|}}}}}|{{lc:{{{1|}}}}}|{{lcfirst:{{{1|}}}}}|{{{1|}}}}}{{#if:{{{2|}}}|&#124;{{{2}}}|}}{{#if:{{{3|}}}|&#124;{{{3}}}|}}{{#if:{{{4|}}}|&#124;{{{4}}}|}}{{#if:{{{5|}}}|&#124;{{{5}}}|}}{{#if:{{{6|}}}|&#124;{{{6}}}|}}{{#if:{{{7|}}}|&#124;{{{7}}}|}}{{#if:{{{8|}}}|&#124;{{{8}}}|}}&#125;&#125;</code></includeonly><noinclude> {{Документація}} </noinclude> it4t8wag0bh5374uf2jcwv8z7e9bpq1 10 2361 22696 2019-03-07T12:42:14Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: :<div class="noprint">''<!-- [[Файл:Exquisite-kfind.png|20px]] -->{{ #if:{{{2|}}}|Докладніше|Докладніше }}&#58; {{ #ifeq:0|{{str find... 22696 wikitext text/x-wiki :<div class="noprint">''<!-- [[Файл:Exquisite-kfind.png|20px]] -->{{ #if:{{{2|}}}|Докладніше|Докладніше }}&#58; {{ #ifeq:0|{{str find|{{{1|}}}|{{!((}}}} |<!--{{{1}}} є невікіфіковано, вікіфікуймо -->[[{{{1}}}|{{{l1|{{{1}}}}}}]] |<!--{{{1}}} є вже вікіфіковано, не чипати -->{{{1|}}}}}{{ #if:{{{2| }}} |{{#if:{{{3|}}}|,&#32;|&#32;та&#32;}}[[{{{2}}}|{{{l2|{{{2}}}}}}]]}}{{#if:{{{3|}}} |{{#if:{{{4|}}}|,&#32;|&#32;та&#32;}}[[{{{3}}}|{{{l3|{{{3}}}}}}]]}}{{#if:{{{4|}}} |{{#if:{{{5|}}}|,&#32;|&#32;та&#32;}}[[{{{4}}}|{{{l4|{{{4}}}}}}]]}}{{#if:{{{5|}}} |{{#if:{{{6|}}}|,&#32;|&#32;та&#32;}}[[{{{5}}}|{{{l5|{{{5}}}}}}]]}}{{#if:{{{6|}}} |{{#if:{{{7|}}}|,&#32;|&#32;та&#32;}}[[{{{6}}}|{{{l6|{{{6}}}}}}]]}}{{#if:{{{7|}}} |{{#if:{{{8|}}}|,&#32;|&#32;та&#32;}}[[{{{7}}}|{{{l7|{{{7}}}}}}]]}}{{#if:{{{8|}}} |{{#if:{{{9|}}}|,&#32;|&#32;та&#32;}}[[{{{8}}}|{{{l8|{{{8}}}}}}]]}}{{#if:{{{9|}}} |{{#if:{{{10|}}}|,&#32;|&#32;та&#32;}}[[{{{9}}}|{{{l9|{{{9}}}}}}]]}}{{#if:{{{10|}}} | та [[{{{10}}}|{{{l10|{{{10}}}}}}]]}}''{{#if:{{{11| }}}|&#32; (забагато параметрів для &#123;&#123;[[Шаблон:main|main]]&#125;&#125;)}}</div><noinclude> {{doc}} </noinclude> f9r7ho78nkf39p8s3if3hipjbfer368 10 2362 22697 2019-03-07T12:44:25Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: =<noinclude>{{doc}}</noinclude> 22697 wikitext text/x-wiki =<noinclude>{{doc}}</noinclude> pj4sbs5x6qmge6ozfksq67xz484mogd 4 2363 23717 22714 2019-04-14T14:26:38Z Voll 30 вилучена [[Категорія:Вікімандри:Довідка]]; додана [[Категорія:Довідка]] з допомогою HotCat 23717 wikitext text/x-wiki {{shortcut|ВМ:ПІНГ|ВМ:Пінгування}} {{Nutshell|Сповіщення до інших користувачів буде надходити тільки при використанні автоматичного [[ВМ:Підпис|підпису]].}} [[Файл:Notification in Wikipedia UA.png|міні|300пкс|Сповіщення користувачу.]] При спілкуванні на [[Довідка:Обговорення статей|сторінках обговорення статей]] та інших службових і технічних сторінках, є можливість звернутися до інших користувачів Вікімандрів так, щоб їм прийшло '''сповіщення (звістка) від Вікімандрів'''. Сповіщення має вигляд червоного дзвоника на верхній панелі. Щоб сповістити користувача, треба скористатися або вбудованим синтаксисом вікірозмітки, або спеціальними шаблонами, проте '''ключовим чинником''' для спрацювання механізму сповіщення у Вікімандрах є необхідність вставити [[ВМ:Підпис|Автоматичний підпис]] <code><nowiki>--~~~~</nowiki></code> у текст звернення до користувача. Вбудована вікірозмітка для звертань до користувачів: * <code><nowiki>[[Користувач:|]]</nowiki></code> або <code><nowiki>[[User:|]]</nowiki></code> Шаблони: * {{tl|u}} * {{tl|ping}} == Приклади == Зверніть увагу на доданий автоматичний підпис в кінці повідомлення: * <code><nowiki>[[Користувач:</nowiki>''Ім'я користувача''|''Ім'я користувача'']], хотів вам повідомити, що ''текст повідомлення''. <nowiki>--~~~~</nowiki></code> * <code><nowiki>{{u</nowiki>|''Ім'я користувача''<nowiki>}}</nowiki>, хотів вам повідомити, що ''текст повідомлення''. <nowiki>--~~~~</nowiki></code> * <code><nowiki>{{пінг</nowiki>|''Ім'я користувача1''|''Ім'я користувача2''<nowiki>}}</nowiki>, хотів вам повідомити, що ''текст повідомлення''. <nowiki>--~~~~</nowiki></code> == Умови == ;Умови спрацьовування при <u>згадці в тексті</u> * Працює лише для повідомлень усередині розділів сторінок обговорень, відмінних від сторінки обговорення згаданого користувача, або в проектних просторах (наприклад, «Вікімандри»); * працює лише якщо коментар містить підпис користувача (тобто чотири <code><nowiki>~~~~</nowiki></code> або три <code><nowiki>~~~</nowiki></code> тильди під час відправки повідомлення, які потім автогенеруються в підпис); * при цьому працює лише за наявності в підписі посилання на Вашу сторінку користувача, Вашу сторінку обговорення або Вашу сторінку внеску в цих Вікімандрах (у подвійних дужках <code><nowiki>[[ ]]</nowiki></code>, не в одиночних або з використанням шаблонів); * працює лише якщо правкою були додані нові рядки, а не змінені чи вилучені вже наявні; * за один раз можливо сповістити лише 50 користувачів. Якщо перераховано більше, повідомлення не будуть отримані; * повідомлення повинно створюватися в уже існуючому розділі (у порівнянні версій не повинно бути додавання нового заголовка розділу) або починати новий розділ (у порівнянні версій зміна починається з додавання нового заголовка розділу). Лише для розділів другого (<code><nowiki>==</nowiki></code>) і вище рівнів; ;Умови спрацьовування при згадці <u>в описі редагування</u> * Працює якщо поставити посилання на сторінку користувача: *: {{ок}} <nowiki>[[Користувач:Хтось там]]</nowiki> *: {{ок}} <nowiki>[[User:Хтось там|Хтось там]]</nowiki> * Не працює: * при використанні шаблонів: {{cross}} <nowiki>{{ping|Хтось там}}</nowiki> * якщо поставити двокрапку на початку посилання: {{cross}} <nowiki>[[:Користувач:Хтось там]]</nowiki> * при редагуваннях, зроблених ботом; * при скасуванні редагування надсилається тільки повідомлення про скасування; якщо користувач відключив отримання повідомлень про скасування, то він не отримає повідомлення; * максимально п'ять користувачів отримають пінг. == Зауваження == * Сповіщення працює незалежно від того, чи має користувач (як відправник сповіщення, так і його отримувач) створену [[Вікімандри:Сторінка користувача|особисту сторінку]], чи ні. * Ви можете увімкнути в [[Спеціальна:Налаштування#mw-prefsection-echo|налаштуваннях]] функцію, що повідомлятиме вам про успішне сповіщення іншого користувача (<code>Налаштування</code>→<code>Сповіщення</code>→<code>Успішне згадування</code>). * Розмітка парсується регулярними виразами. Через складність розмітки, є можливість отримання невірного результату — зустрічаються випадки, коли з нез'ясованих причин сповіщення користувачеві не приходить навіть при правильному використанні звернення. Для особливо важливих повідомлень, залишайте повідомлення користувачеві на його власній [[ВМ:СО_КОРИСТУВАЧА|Сторінці обговорення]]. == Див. також == * [[Вікімандри:Підпис]] * [[Довідка:Повідомлення іншим]] * [[Довідка:Оформлення діалогів]] [[Категорія:Довідка]] jxks44265q0gbsa2sbhuhy3o1qd37pk 10 2364 22700 2019-03-07T12:53:07Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{ombox/shortcut | nocat = {{{nocat|}}} | {{{1|}}}|{{{2|}}} | {{{3|}}}|{{{4|}}} | {{{5|}}}|{{{6|}}} | {{{7|}}}|{{{8|}}} }}<noinclude> {{документа... 22700 wikitext text/x-wiki {{ombox/shortcut | nocat = {{{nocat|}}} | {{{1|}}}|{{{2|}}} | {{{3|}}}|{{{4|}}} | {{{5|}}}|{{{6|}}} | {{{7|}}}|{{{8|}}} }}<noinclude> {{документація}} </noinclude> 762cwyqs1w9c5ynfj1rx27wyq7unmcu 10 2365 22702 22701 2019-03-07T12:54:17Z Dimon2711 4042 22702 wikitext text/x-wiki <table class="shortcutbox noprint" style="background:#fff; border:1px solid #aaa; float:right; line-height:1.1em; padding:1px"> <th><!-- Додавання якорів на сторінку: -->{{#if:{{{1|}}}|<span id="{{{1|}}}"></span>}}{{ #if:{{{2|}}}|<span id="{{{2|}}}"></span>}}{{ #if:{{{3|}}}|<span id="{{{3|}}}"></span>}}{{ #if:{{{4|}}}|<span id="{{{4|}}}"></span>}}{{ #if:{{{5|}}}|<span id="{{{5|}}}"></span>}}{{ #if:{{{6|}}}|<span id="{{{6|}}}"></span>}}{{ #if:{{{7|}}}|<span id="{{{7|}}}"></span>}}{{ #if:{{{8|}}}|<span id="{{{8|}}}"></span>}}<!-- Додавання посилань скорочень: --><small>[[Вікімандри:Перелік скорочень|Скорочення]]{{ #if:{{{1|}}}|<br/>[[{{unlink|{{{1}}}}}]]}}{{ #if:{{{2|}}}|<br/>[[{{unlink|{{{2}}}}}]]}}{{ #if:{{{3|}}}|<br/>[[{{unlink|{{{3}}}}}]]}}{{ #if:{{{4|}}}|<br/>[[{{unlink|{{{4}}}}}]]}}{{ #if:{{{5|}}}|<br/>[[{{unlink|{{{5}}}}}]]}}{{ #if:{{{6|}}}|<br/>[[{{unlink|{{{6}}}}}]]}}{{ #if:{{{7|}}}|<br/>[[{{unlink|{{{7}}}}}]]}}{{ #if:{{{8|}}}|<br/>[[{{unlink|{{{8}}}}}]]}}</small> </table><!-- Перевірка наявності коректно вказаного першого параметра: -->{{#if:{{{nocat|}}}||{{#if:{{unlink|{{{1|}}}}}|{{#ifexist:{{unlink|{{{1|}}}}}|| [[Категорія:Сторінки, що використовують шаблон коротких посилань з некоректно вказаним першим параметром|{{PAGENAME}}]]}} }}}}<noinclude>{{документація}}</noinclude> ftfr7e1lfi3azmortp16oa0r1pro4pn 10 2367 22705 2019-03-07T12:58:27Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#if:{{{1|}}}|{{#invoke:String|match|s={{{1}}}|nomatch={{{1}}}|^%[%[(.*)%]%]$}}}}<noinclude> {{Документація}} <!-- Додавайте катего... 22705 wikitext text/x-wiki {{#if:{{{1|}}}|{{#invoke:String|match|s={{{1}}}|nomatch={{{1}}}|^%[%[(.*)%]%]$}}}}<noinclude> {{Документація}} <!-- Додавайте категорії на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> sz9347cz6a4fu9nh40p5xo6jrc95dr1 10 2368 22709 22707 2019-03-07T13:05:18Z Dimon2711 4042 22709 wikitext text/x-wiki {{mbox |'''Двома словами:'''<br/>{{{1}}} | image = Walnut.png }}<noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> rqhi1zrj6p52vkhfopttzfa73cnmin6 4 2369 22712 2019-03-07T13:17:00Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Вікімандри:Звертання зі сповіщенням]] 22712 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[ВМ:Звертання зі сповіщенням]] 5g28x0g3hq15an12s8g3j2jc4tt7wre 4 2370 22713 2019-03-07T13:17:25Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Вікімандри:Звертання зі сповіщенням]] 22713 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[ВМ:Звертання зі сповіщенням]] 5g28x0g3hq15an12s8g3j2jc4tt7wre 10 2371 22715 2019-03-07T13:28:40Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Шаблон:Aye]] 22715 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Aye]] l122l3gcfmpl4e6h7sq1bmid4zpn1uu 10 2372 22716 2019-03-07T13:29:14Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <onlyinclude>[[File:Green check.svg|13px|alt=Green tick|link=]]<SPAN STYLE="display:none">Так</SPAN></onlyinclude><noinclude>{{документація}}</no... 22716 wikitext text/x-wiki <onlyinclude>[[File:Green check.svg|13px|alt=Green tick|link=]]<SPAN STYLE="display:none">Так</SPAN></onlyinclude><noinclude>{{документація}}</noinclude> slxp4ev9qgp1tmqkmpzaepb5jmm1vga 10 2373 22717 2019-03-07T13:29:56Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Шаблон:Aye]] 22717 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Template:Aye]] etp5mv6l5yz7lnl5ml2in9pu1kax6yx 10 2374 22718 2019-03-07T13:36:25Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: [[Файл:X mark.svg|{{#if:{{{1|}}}|{{{1}}}|20}}px|link=|alt=]]<span style="display:none">Ні</span><!--шаблон:cross--><noinclude> {{документа... 22718 wikitext text/x-wiki [[Файл:X mark.svg|{{#if:{{{1|}}}|{{{1}}}|20}}px|link=|alt=]]<span style="display:none">Ні</span><!--шаблон:cross--><noinclude> {{документація}} </noinclude> chupl4p67alwedsf1424or0co8he2dp 10 2375 22719 2019-03-07T13:41:19Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Шаблон:Ping]] 22719 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Template:Ping]] 2j58jwzntl595hyzdtpmz7rpi1zxa9g 10 2376 22721 2019-03-07T13:44:23Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#switch: <!-- Якщо відсутній або порожній параметр "demospace", то визначити простір --> {{#if:{{{дем... 22721 wikitext text/x-wiki {{#switch: <!-- Якщо відсутній або порожній параметр "demospace", то визначити простір --> {{#if:{{{демопростір| {{{demospace|}}} }}} | {{lc: {{{демопростір| {{{demospace|}}} }}} }} | {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:Template}} | шаблон | інший }} }} | шаблон | template = {{{1|}}} | other | інший | #default = {{{2|}}} }}<!--End switch--><noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> qaaqfwnxjwx15s1qrzwiomrx0t6grhi 10 2377 22722 2019-03-07T13:45:39Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <!-- Початок зеленої області документації --><div id="template-documentation" class="template-documentation iezoomfix"><!--... 22722 wikitext text/x-wiki <!-- Початок зеленої області документації --><div id="template-documentation" class="template-documentation iezoomfix"><!-- Додати заголовок зверху області документації: -->{{#ifeq: {{{heading|¬}}} | <!--Визначений, але порожній--> | <!--"heading=", нічого не робити--> | <div style="padding-bottom: 3px; border-bottom: 1px solid #aaa; margin-bottom: 1ex;"><span style="{{#if: {{{heading-style|}}} | {{{heading-style|}}} | {{#ifeq: {{SUBJECTSPACE}} | {{ns:Template}} | font-weight: bold; font-size: 125% | font-size: 150% }} }}">{{#switch: {{{heading|¬}}} | ¬ = <!--"heading" не визначений на цьому чи попередньому рівні--> {{#switch: {{SUBJECTSPACE}} | {{ns:Template}} = [[Файл:Test Template Info-Icon.svg|50px|alt={<nowiki/>{i}}]] {{{Documentation alt text|Документація шаблону}}} | {{ns:Module}} = [[Файл:Test Template Info-Icon.svg|50px|alt={<nowiki/>{i}}]] {{{Documentation alt text|Документація модуля}}} | {{ns:Gadget}} = [[Файл:Test Template Info-Icon.svg|50px|alt={<nowiki/>{i}}]] {{{Documentation alt text|Документація гаджета}}} | {{ns:File}} = Опис | #default = Документація }} | #default = <!--"heading" має дані, або порожній, але визначений--> {{{heading|}}} }}</span>{{ #if: {{{content|}}} | | <!--Додати посилання [перегляд] [редагувати] [очистити кеш] або [створити]--> <span class="mw-editsection-like plainlinks" id="doc_editlinks">{{ #ifexist:{{{docpage|{{документація/docpage}}}}} | &#91;[[{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}|перегляд]]&#93; [[{{fullurl:{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}|action=edit}} редагувати]] [[{{fullurl:{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}|action=history}} історія]] [{{purge|очистити кеш}}] | <!--/документація не існує--> [[{{fullurl:{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}| action=edit&preload={{ #if: {{{preload|}}} | {{urlencode:{{{preload}}}}} | {{#ifeq: {{SUBJECTSPACE}} | {{ns:File}} | Шаблон:Документація/preload-filespace | Шаблон:Документація/preload }} }} }} створити]] }}</span> }}</div> }}<noinclude><!-- закриваємо div --></div> [[Категорія:Підшаблони шаблонів]] </noinclude> sn1kwjlmlsxckbvvnr7tsgywaokl17r 10 2378 22723 2019-03-07T13:46:30Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#switch: {{SUBJECTSPACE}} | {{ns:0}} | {{ns:File}} | {{ns:Module}} | {{ns:MediaWiki}} | {{ns:Category}} = {{TALKSPACE}} | #default = {{SUBJECTSPAC... 22723 wikitext text/x-wiki {{#switch: {{SUBJECTSPACE}} | {{ns:0}} | {{ns:File}} | {{ns:Module}} | {{ns:MediaWiki}} | {{ns:Category}} = {{TALKSPACE}} | #default = {{SUBJECTSPACE}} }}<noinclude>[[Категорія:Підшаблони шаблонів]]</noinclude> 0tclc70tso9d6ejxt7sz3biwc9ouqyt 10 2379 22724 2019-03-07T13:47:52Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <noinclude><div></noinclude><div style="clear: both;"></div> </div><!--Кінець зеленої області документації--><!-- Област... 22724 wikitext text/x-wiki <noinclude><div></noinclude><div style="clear: both;"></div> </div><!--Кінець зеленої області документації--><!-- Область посилань для метаданих документації: -->{{#if: <!--Перевірка чи ми повинні показувати область посилань--> {{#ifeq: {{{link box|}}} | off | | {{#switch: {{SUBJECTSPACE}} | {{ns:User}} | {{ns:Module}} | {{ns:Gadget}} | {{ns:Template}} = yes | #default = {{#ifexist:{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}|yes}} }} }} | {{fmbox | id = documentation-meta-data | image = none | style = background-color: #ecfcf4; | textstyle = font-style: italic; | text = {{#if: {{{link box|}}} | {{{link box}}} | {{#ifexist:{{{docpage|{{документація/docpage}}}}} | <!--/документація існує, посилаємся на неї--> [[Вікімандри:Документація шаблонів|Документація]] вище включена з [[{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}]]. <small style="font-style: normal">([{{fullurl:{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}|action=edit}} ред.] &#124; [{{fullurl:{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}|action=history}} історія])</small> <br> }}<!-- Додавання посилань до сторінок /пісочниця і /тести: -->{{#switch: {{SUBJECTSPACE}} | {{ns:User}} | {{ns:Module}} | {{ns:Gadget}} | {{ns:Template}} = Дописувачі можуть експериментувати на підсторінках {{ #ifexist: {{{sandbox| {{FULLPAGENAME}}/пісочниця }}} | [[{{{sandbox| {{FULLPAGENAME}}/пісочниця }}}|пісочниці]] <small style="font-style: normal">([{{fullurl: {{{sandbox| {{FULLPAGENAME}}/пісочниця }}} | action=edit }} ред.] <nowiki>|</nowiki> [{{fullurl:Special:ComparePages | page1={{urlencode:{{{template page|{{FULLPAGENAME}}}}}}}&page2={{urlencode:{{{sandbox|{{FULLPAGENAME}}/пісочниця}}}}}}} різн.])</small> | пісочниця <small style="font-style: normal">([{{fullurl: {{{sandbox| {{FULLPAGENAME}}/пісочниця }}} | action=edit&preload=Шаблон:Документація/preload-sandbox }} створити] <nowiki>|</nowiki> [{{fullurl: {{{sandbox| {{FULLPAGENAME}}/пісочниця }}} | action=edit&preload={{urlencode:{{{template page|{{FULLPAGENAME}}}}}}}&summary={{urlencode:Створення версії шаблону [[{{{template page|{{FULLPAGENAME}}}}}]] для пісочниці}} }} дзеркало])</small> }} та {{ #ifexist: {{{testcases| {{FULLPAGENAME}}/тести }}} | [[{{{testcases| {{FULLPAGENAME}}/тести }}}|протестувати зміни]] <small style="font-style: normal">([{{fullurl: {{{testcases| {{FULLPAGENAME}}/тести }}} | action=edit }} ред.])</small> | тести <small style="font-style: normal">([{{fullurl: {{{testcases| {{FULLPAGENAME}}/тести }}} | action=edit&preload=Шаблон:Документація/preload-testcases }} створити])</small> }} цього шаблону. <br> }}<!-- Показ тексту про категорії, але лише тоді, коли не вказано параметру "content" і документація є підсторінкою шаблону. -->{{#if: {{{content|}}} | | {{#ifeq: {{#titleparts:{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}|1}} | {{#titleparts:{{FULLPAGENAME}}|1}} | Будь ласка, додавайте категорії до підсторінки [[{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}|/{{#titleparts:{{{docpage|{{документація/docpage}}}}}||2}}]]. }} }}<!-- Показ посилання "Підсторінки": -->{{#switch: {{SUBJECTSPACE}} | {{ns:File}} = <!--Не показувати--> | {{ns:Template}} = &#32;[[Special:PrefixIndex/{{{template page|{{FULLPAGENAME}}}}}/|Підсторінки цього шаблону]]. | #default = &#32;[[Special:PrefixIndex/{{{template page|{{FULLPAGENAME}}}}}/|Підсторінки цієї сторінки]]. }} }} }} }}<noinclude>[[Категорія:Підшаблони шаблонів]]</noinclude> f3fj3j3gjme7knaufnj53fwa5k54vtz 10 2380 36411 22725 2025-01-16T03:00:21Z Ziv 7338 → File replacement: png to svg 36411 wikitext text/x-wiki <table {{#if:{{{id|}}}|id="{{{id|}}}"}} class="plainlinks fmbox {{#switch:{{{type|}}} | warning = fmbox-warning | editnotice = fmbox-editnotice | system <!-- system = default --> | #default = fmbox-system }} {{{class|}}}" style="{{{style|}}}"> <tr> {{#ifeq:{{{image|}}}|none | <!-- Без зображення. --> | <td class="mbox-image"> {{#if:{{{image|}}} | {{{image}}} | [[Файл:{{#switch:{{{type|}}} | warning = Cmbox deletion.png | editnotice = Information icon4.svg | system <!-- system = default --> | #default = Information icon4.svg }}|40x40px|link=|alt=]] }}</td> }} <td class="mbox-text" style="{{{textstyle|}}}"> {{{text}}} </td> {{#if:{{{imageright|}}} | <td class="mbox-imageright"> {{{imageright}}} </td> }} </tr> </table><noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> 42bhrz31p1yzzt69ykrcgi9ccl5cr3h 10 2381 22726 2019-03-07T13:50:06Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#switch: {{SUBJECTSPACE}} | {{ns:0}} | {{ns:File}} | {{ns:Module}} | {{ns:MediaWiki}} | {{ns:Category}} = {{TALKSPACE}} | #default = {{SUBJECTSPAC... 22726 wikitext text/x-wiki {{#switch: {{SUBJECTSPACE}} | {{ns:0}} | {{ns:File}} | {{ns:Module}} | {{ns:MediaWiki}} | {{ns:Category}} = {{TALKSPACE}} | #default = {{SUBJECTSPACE}} }}<noinclude>[[Категорія:Підшаблони шаблонів]]</noinclude> 0tclc70tso9d6ejxt7sz3biwc9ouqyt 10 2382 22727 2019-03-07T13:51:06Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#switch: {{SUBPAGENAME}} | пісочниця | тести = {{BASEPAGENAME}} | #default = {{PAGENAME}} }}<noinclude>Категорія:Підшаблони... 22727 wikitext text/x-wiki {{#switch: {{SUBPAGENAME}} | пісочниця | тести = {{BASEPAGENAME}} | #default = {{PAGENAME}} }}<noinclude>[[Категорія:Підшаблони шаблонів]]</noinclude> 1sv8ust322uyctccoll9yonej8jc26e 10 2383 22730 2019-03-07T13:56:44Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Шаблон:Ping/документація]] 22730 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Template:Ping/документація]] e40enmnyzlv4x9xa039qv779zwzdmue 10 2384 22731 2019-03-07T13:57:56Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <noinclude> == Приклад роботи шаблону == </noinclude><includeonly>{{ #switch:{{lc:{{SUBPAGENAME}}}} |{{{override|документація}}}... 22731 wikitext text/x-wiki <noinclude> == Приклад роботи шаблону == </noinclude><includeonly>{{ #switch:{{lc:{{SUBPAGENAME}}}} |{{{override|документація}}} |{{{override|doc}}}= <!--(цей шаблон включено на сторінку /документація або /doc, а якщо перекрито параметром {{{override}}} — то /{{{override}}})--> </includeonly>{{ #ifeq:{{{doc-notice|show}}} |show | {{Mbox | type = notice | style = margin-bottom:1.0em; | text = '''Це [[Вікіпедія:Підсторінки|підсторінка]] [[Вікіпедія:Документація шаблонів|документації]] {{{1|{{ #switch:{{SUBJECTSPACE}} |{{ns:Template}}=шаблону {{ti|{{BASEPAGENAME}}}} <span title="Звіт іструмента Templatetiger">[//tools.wmflabs.org/templatetiger/tt-table4.php?template={{urlencode:{{ #titleparts: {{PAGENAME}}|-1}}}}&lang=ukwiki&where=&is= використання]</span>{{·}}<span title="Звіт інструмента Templatetiger">[//tools.wmflabs.org/templatetiger/template-parameter.php?template={{urlencode:{{ #titleparts:{{PAGENAME}}|-1}}}}&lang=ukwiki параметри] <small>[[toollabs:templatetiger|[?]]]</small></span> |{{ns:Module}}=модуля {{mi|{{BASEPAGENAME}}}} |{{ns:Gadget}}=гаджета [[{{SUBJECTSPACE}}:{{BASEPAGENAME}}{{!}}{{BASEPAGENAME}}]] |{{ns:User}}=користувача [[{{SUBJECTSPACE}}:{{BASEPAGENAME}}{{!}}{{BASEPAGENAME}}]] |#default=Вікіпедії [[:{{SUBJECTSPACE}}:{{BASEPAGENAME}}{{!}}{{BASEPAGENAME}}]] }}}}}'''.<br />Вона містить інформацію про використання, [[Вікіпедія:Категоризація|категорії]] та інший вміст, що не є частиною {{ #if:{{{2|}}} |{{{2|}}} |{{ #if:{{{1|}}} |оригінальної сторінки |{{#if:{{SUBJECTSPACE}} |оригінальної сторінки {{#switch:{{SUBJECTSPACE}} |{{ns:Template}}=шаблону |{{ns:Module}}=модуля |{{ns:User}}=користувача |{{ns:Gadget}}=гаджета |#default=Вікіпедії}} |статті}}}}}}.}} }}{{ #if:{{{defaultsort|}}} |{{DEFAULTSORT:{{{defaultsort|}}}}} }}{{ #if:{{{inhibit|}}}{{{nocat|}}} |<!--(don't categorize)--> | <includeonly><!-- -->{{#ifexist:{{NAMESPACE}}:{{BASEPAGENAME}} | {{ #ifeq:{{SUBJECTSPACE}} |{{ns:User}} |<!-- сторінки користувачів не категоризуємо --> |[[Категорія:Сторінки документації {{#switch:{{SUBJECTSPACE}} |Шаблон=шаблонів |Модуль=модулів |Gadget=гаджетів |#default=Вікіпедії}}]]}} | [[Категорія:Підсторінки документації без відповідних сторінок]] }}</includeonly> }}<!-- (закриття #switch: на початку шаблону) --><includeonly> | <!--(щоб відобразився шаблон на саме цій сторінці)--> }}</includeonly><noinclude> {{документація}} </noinclude> jssp8z3nvxu8a7520jsfn97i1kc1yxx 10 2385 22732 2019-03-07T13:59:34Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <div class="plainlinks" style="float:right;margin:0.4em;border:1px solid {{{border|#ccc}}};background:{{{bg|#fff}}};padding:0 10px;text-align:center;font-size:x... 22732 wikitext text/x-wiki <div class="plainlinks" style="float:right;margin:0.4em;border:1px solid {{{border|#ccc}}};background:{{{bg|#fff}}};padding:0 10px;text-align:center;font-size:x-small"> [{{ПОВНА_АДРЕСА:Спеціальна:WhatLinksHere/Шаблон:{{НАЗВА_СТОРІНКИ}}|hidelinks=1&hidetrans=1}} <span style="color: black">Перенаправлення:</span>]<br /><!-- --><nowiki>{{</nowiki>[{{ПОВНА_АДРЕСА:Шаблон:{{{1<noinclude>|приклад</noinclude>}}}|redirect=no}} <span style="color: green">{{{1<noinclude>|приклад</noinclude>}}}</span>]<nowiki>}}</nowiki><!-- -->{{#if:{{{2|}}}|<br /><nowiki>{{</nowiki>[{{ПОВНА_АДРЕСА:Шаблон:{{{2}}}|redirect=no}} <span style="color: green">{{{2}}}</span>]<nowiki>}}</nowiki>}}<!-- -->{{#if:{{{3|}}}|<br /><nowiki>{{</nowiki>[{{ПОВНА_АДРЕСА:Шаблон:{{{3}}}|redirect=no}} <span style="color: green">{{{3}}}</span>]<nowiki>}}</nowiki>}}<!-- -->{{#if:{{{4|}}}|<br /><nowiki>{{</nowiki>[{{ПОВНА_АДРЕСА:Шаблон:{{{4}}}|redirect=no}} <span style="color: green">{{{4}}}</span>]<nowiki>}}</nowiki>}}<!-- -->{{#if:{{{5|}}}|<br /><nowiki>{{</nowiki>[{{ПОВНА_АДРЕСА:Шаблон:{{{5}}}|redirect=no}} <span style="color: green">{{{5}}}</span>]<nowiki>}}</nowiki>}} </div><noinclude> <!-- Додавайте категорії на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> {{Документація}} </noinclude> o93sdlir9lx6xn1wzh70ptxjl1g25sj 10 2386 22733 2019-03-07T14:00:35Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Шаблон:Ping]] 22733 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Ping]] 5k4udqws4xgnl3bn9aug9kxrxvvphrm 10 2388 22735 2019-03-07T14:03:17Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Шаблон:Ping]] 22735 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Ping]] 5k4udqws4xgnl3bn9aug9kxrxvvphrm 10 2389 22736 2019-03-07T14:03:44Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Шаблон:Ping]] 22736 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Ping]] 5k4udqws4xgnl3bn9aug9kxrxvvphrm 10 2390 22737 2019-03-07T14:05:17Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly><!-- --><code><!-- --><nowiki>{{</nowiki>{{#if:{{{subst|}}} |[[Help:Substitution|subst]]:}}<!-- -->{{{LANG|}}}{{... 22737 wikitext text/x-wiki <includeonly><!-- --><code><!-- --><nowiki>{{</nowiki>{{#if:{{{subst|}}} |[[Help:Substitution|subst]]:}}<!-- -->[[{{{LANG|}}}{{{SISTER|}}}{{ns:Template}}:{{{1|}}}|{{{1|}}}]]<!-- -->{{#if:{{{2|}}} |&#124;{{{2}}}}}<!-- -->{{#if:{{{3|}}} |&#124;{{{3}}}}}<!-- -->{{#if:{{{4|}}} |&#124;{{{4}}}}}<!-- -->{{#if:{{{5|}}} |&#124;{{{5}}}}}<!-- -->{{#if:{{{6|}}} |&#124;{{{6}}}}}<!-- -->{{#if:{{{7|}}} |&#124;{{{7}}}}}<!-- -->{{#if:{{{8|}}} |&#124;{{{8}}}}}<!-- -->{{#if:{{{9|}}} |&#124;{{{9}}}}}<!-- -->{{#if:{{{10|}}} |&#124;{{{10}}}}}<!-- -->{{#if:{{{11|}}} |&#124;{{{11}}}}}<!-- -->{{#if:{{{12|}}} |&#124;''…''}}<!-- --><nowiki>}}</nowiki><!-- --></code><!-- --></includeonly><noinclude> {{документація}}</noinclude> si8t8ackmcnlsn1vo25zhqm3tr4ou5x 4 2391 31458 23718 2021-07-13T05:24:08Z CommonsDelinker 1602 Replacing OOUI_JS_signature_icon_LTR.svg with [[File:OOjs_UI_icon_signature-ltr.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:Duplicate|Duplicate]]: Exact or scaled-down duplicate: [[:c::File:OOjs UI icon signature-ltr.svg|]]). 31458 wikitext text/x-wiki {{настанова|ВМ:ПІДПИС}} {{policy-section top}} {{Nutshell|Використовуйте '''власний підпис''' під своїми повідомленнями на сторінках обговорення за допомогою кнопки [[Файл:OOjs UI icon signature-ltr.svg]] у вікні редагування або вставкою чотирьох тильд '''<nowiki>~~~~</nowiki>'''. Старайтеся обмежити довжину підпису та не додавати до нього зайвих елементів, які надто привертають увагу до підпису, сповільнюють роботу сервера чи створюють інші труднощі.}} [[Файл:Signature button.png|left|Кнопка підпису в новому оформленні]] '''Ставлячи підпис під своїми повідомленнями на сторінках обговорення''', але '''не''' в самих статтях, Ви допомагаєте організувати обговорення, у свою чергу полегшуючи розвиток відповідної статті. Це також допомагає стороннім спостерігачам краще вникнути в суть питання і запропонувати свою допомогу. Крім того, підписавшись, Ви полегшуєте іншим користувачам можливість зв'язатися з Вами на Вашій сторінці обговорення. Маючи це на увазі, розробники значно спростили процес підписування. Щоб залишити своє ім'я, під яким Ви зареєстровані у Вікімандрах, і час повідомлення, додайте <nowiki>~~~~</nowiki> в кінці репліки. Замість ручного введення чотирьох тильд користувачі можуть натиснути на символ підпису ([[Файл:OOjs UI icon signature-ltr.svg]]), розташований на панелі інструментів над вікном редагування, отримавши той же результат. Для того, щоб просто залишити ім'я свого облікового запису, наберіть <nowiki>~~~</nowiki>. == Основи == {|class="wikitable" cellpadding="5" border="1" !Що Ви набираєте !Що зберігається !Як це виглядає |- |<code><nowiki>~~~</nowiki></code> |<code><nowiki>[[Користувач:Хтось|Хтось]]</nowiki></code> |[[Користувач:Хтось|Хтось]] |- |<code><nowiki>~~~~</nowiki></code> |<code><nowiki>[[Користувач:Хтось|Хтось]] 08:52, 10 Mar 2007 (UTC)</nowiki></code> |[[Користувач:Хтось|Хтось]] 08:52, 10 травня 2007 (UTC) |- |<code><nowiki>~~~~~</nowiki></code> |<code>08:52, 20 червня 2006 (UTC)</code> |08:52, 20 червня 2006 (UTC) |} Якщо Ви не зареєстровані, то на екрані з'явиться Ваша [[IP-адреса]]. Вона може виглядати приблизно так: '''140.27.98.214'''. Зареєструвавшись, Ви матимете можливість приховувати Вашу IP-адресу від решти користувачів. Краще використовувати символи [[ASCII]] (а не [[Китайська мова|китайський]] [[алфавіт]], наприклад), оскільки користувачі, нездатні сприймати інші символи, бачитимуть на їх місці квадратики або [[крокозябри]]. '''Підпис має містити принаймні одне з посилань: на сторінку користувача / обговорення користувача / внеску користувача.''' == Налаштування підпису == Зареєструвавшись, користувачі отримують можливість персоналізувати свій підпис. Для цього необхідно змінити поле «Підпис» в [[Довідка:Налаштування|налаштуваннях]]. Якщо галочки в полі «Простий підпис (без автоматичного посилання)» у меню налаштувань не поставлено, то Вікімандри автоматично поміщають '''<nowiki>[[Користувач:<ім'я користувача>|<псевдонім>]]</nowiki>''' замість <tt>псевдоніма</tt> (псевдонім — довільний текст), набраного в цьому полі, так що будь-який вибраний Вами псевдонім служитиме посиланням на Вашу [[Довідка:Сторінка користувача|сторінку користувача]]. Хоча це не обов'язково, але вважається ввічливим вибирати ідентичний або близько пов'язаний з Вашим ім'ям користувача псевдонім. Можна також використовувати і справжнє ім'я. Якщо Ви хочете використовувати складніший псевдонім (наприклад, що включає посилання на Вашу сторінку обговорення), Ви можете поставити галочку в полі «Простий підпис (без автоматичного посилання)» у меню налаштувань. У такому разі наберіть у полі «Псевдонім» саме те, що Ви хочете отримати на місці підпису. {|class="wikitable" cellpadding="5" border="1" !Що Ви набираєте на сторінці !Що Ви набираєте в меню налаштувань !Як це виглядатиме |- |<code><nowiki>~~~</nowiki></code> |<code><nowiki>[[Користувач:Хтось|<span style="color:#0040FF">'''Хтось'''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Хтось|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup></nowiki></code> |[[Користувач:Хтось|<span style="color:#0040FF">'''Хтось'''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Хтось|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> |- |<code><nowiki>~~~~</nowiki></code> |<code><nowiki>[[Користувач:Хтось|<span style="color:#0040FF">'''Хтось'''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Хтось|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup></nowiki></code> |[[Користувач:Хтось|<span style="color:#0040FF">'''Хтось'''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Хтось|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 09:00, 10 травня 2007 (UTC) |} У деяких псевдонімах посиланням на сторінку обговорення може бути прізвище, частина імені або просто окремий символ. Навівши курсор на посилання, можна дізнатися, куди воно веде. == Перестороги і заборони == === Довжина === Будь ласка, уникайте довгих псевдонімів (як у візуальному їх відображенні, так і в форматі [[вікірозмітка|вікірозмітки]]), оскільки вони сильно ускладнюють правку сторінки, маскуючи кінець Вашого повідомлення. Довгі псевдоніми, як і картинки, додають повідомленням зайвої пишноти. Зменшуйте псевдонім до розумного мінімуму. === Шаблони === Уникайте [[Вікімандри:Шаблони|шаблонів]] у Вашому псевдонімі, оскільки вони створюють непотрібне навантаження на сервер. Подібні псевдоніми вимагають додаткової обробки, і кожного разу, коли відповідний шаблон буде змінений, всі сторінки з Вашим підписом доведеться оновлювати. Крім того, одноразова зміна шаблону з підписом може призвести до зміни усього змісту дискусії. Замість звичайного підпису рекомендовано використовувати підстановку сторінки з підписом (<tt><nowiki>{{</nowiki>Subst:Користувач:ім'я/підпис}}</tt>). === Зовнішні посилання === {{policy-section}} Розміщення посилань на зовнішній сайт разом з кожним Вашим повідомленням розглядатиметься як [[спам]] або спроба підняти рейтинг цього сайту в пошукових системах, тому розміщення зовнішніх посилань у псевдонімі '''суворо заборонено'''. Якщо Ви хочете розповісти іншим користувачам про хорошу веб-сторінку, з якою Ви пов'язані, будь ласка, використовуйте для цього свою [[Довідка:Сторінка користувача|сторінку користувача]]. === Зображення та анімації === {{policy-section}} Використання зображень та анімацій у підписі '''категорично не рекомендується''', зокрема тому, що: * Вони, так само як і шаблони, створюють додаткове навантаження на сервер, і можуть спричинити його сповільнення. * На місце вибраного Вами зображення може бути завантажене інше зображення, що робить його потенційною ціллю вандалізму, або й [[DoS-атака|DoS-атак]]. * Вони ускладнюють читання та сканування сторінок. * Вони ускладнюють копіювання тексту зі сторінок. * Вони досить часто відвертають увагу від самої теми обговорення. * Рядок із зображенням у підписі, якщо в ньому встановлений надто великий розмір, вертикально займає більше місця, аніж інші рядки, що не містять зображень. * Вони захаращують список «посилань на файл» на відповідній сторінці файлу кожного разу, коли користувач залишає такий підпис на новій сторінці обговорення. * Зображення у підписах надмірно виділяють репліки користувачів, що використовують такий підпис. === Псевдографіка === Не рекомендується також використання у підписі надто яскравої [[псевдографіка|псевдографіки]], оскільки вона привертає надто багато уваги до реплік користувача, що використовує такий підпис, а також відволікає від самої теми обговорення. == Що робити з непідписаними повідомленнями == Шаблон {{tl|Підпис}} може бути використаний в кінці непідписаного повідомлення для того, щоб додати до нього ім'я або адресу IP. '''Використання''' <nowiki>{{subst:Підпис|ім'я або IP|дата}}</nowiki> '''Приклад''' <nowiki>{{subst:Підпис|88.88.88.88}}</nowiki> дає: <small>—&nbsp;''Це написав, але не підписав, користувач [[Користувач:88.88.88.88|88.88.88.88]] ([[Обговорення користувача:88.88.88.88|обговорення]] • [[Спеціальна:Contributions/88.88.88.88|внесок]]){{#if:{{{2|}}}| {{{2}}}|}}.''</small> <nowiki>{{subst:Підпис|Такий-то}}</nowiki> дає: <small>—&nbsp;''Це написав, але не підписав, користувач [[Користувач:Такий-то|Такий-то]] ([[Обговорення користувача:Такий-то|обговорення]] • [[Спеціальна:Contributions/Такий-то|внесок]]){{#if:{{{2|}}}| {{{2}}}|}}.''</small> <nowiki>{{subst:Підпис|Такий-то|~~~~~)}}</nowiki> дає: <small>—&nbsp;''Це написав, але не підписав, користувач [[Користувач:Такий-то|Такий-то]] ([[Обговорення користувача:Такий-то|обговорення]] • [[Спеціальна:Contributions/Такий-то|внесок]]){{#if:16:18, 27 травня 2007 (UTC))| 16:18, 27 травня 2007 (UTC))|}}.''</small> == Див. також == * [[Вікімандри:Звертання зі сповіщенням]] [[Категорія:Довідка]] 31w4dvjkn85gbtc11u156e80ciod4zv 10 2392 22740 2019-03-07T14:11:29Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{ombox | type = notice | image = [[Файл:Blue check.svg|30px|link={{FULLPAGENAME}}]] | imageright = {{#if:{{{1<includeonly>|</includeonly>}}}|... 22740 wikitext text/x-wiki {{ombox | type = notice | image = [[Файл:Blue check.svg|30px|link={{FULLPAGENAME}}]] | imageright = {{#if:{{{1<includeonly>|</includeonly>}}}|{{ombox/shortcut|{{{1|<noinclude>ВМ:СКОР</noinclude>}}}|{{{2|}}}|{{{3|}}}|{{{4|}}}|{{{5|}}} }} }} | text = '''Ця сторінка належить до [[Вікімандри:Правила і настанови|настанов]] українських Вікімандрів.''' Її зміст узгоджено дописувачами й ухвалено як стандарт, якого рекомендується дотримуватись усім користувачам. <br/><small>'''Увага:''' стандарт припускає винятки. При застосуванні настанови керуйтеся [[Вікімандри:Ігноруйте всі правила|здоровим глуздом]]. Перш ніж редагувати цю сторінку, будь ласка, переконайтесь, що ваші зміни відображають [[Вікімандри:Консенсус|консенсус]]. Якщо ви не певні щодо ваших дій, обговоріть їх заздалегідь на [[{{TALKPAGENAME}}|сторінці обговорення]].</small> }}<includeonly>{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:4}}|{{{категорія| [[Категорія:Настанови Вікімандрів|{{PAGENAME}}]]<!-- [[Категорія:Настанови Вікімандрів: {{#switch:{{{підкатегорія|}}} | адміністрування | етикет | зміст статей | вилучення статей | іменування статей | редагування статей | ліцензування | політики = {{{підкатегорія}}} | #default = }}|{{PAGENAME}}]]-->}}}}} </includeonly><noinclude> {{документація}} </noinclude> tphdbv69dhb8rbjwqcljbu4pld3bmch 10 2393 22741 2019-03-07T14:14:02Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#ifeq:{{{small|}}}|yes | {{ombox/core | small = yes | type = {{{type|}}} | image = {{#if:{{{smallimage|}}}| {{{smallimage}}} | {{{image|}}} }} | imag... 22741 wikitext text/x-wiki {{#ifeq:{{{small|}}}|yes | {{ombox/core | small = yes | type = {{{type|}}} | image = {{#if:{{{smallimage|}}}| {{{smallimage}}} | {{{image|}}} }} | imageright = {{#if:{{{smallimageright|}}} | {{{smallimageright}}} | {{{imageright|}}} }} | class = {{{class|}}} | style = {{{style|}}} | textstyle = {{{textstyle|}}} | text = {{#if:{{{smalltext|}}}| {{{smalltext}}} | {{{text}}} }} }} | {{ombox/core | type = {{{type|}}} | image = {{{image|}}} | imageright = {{{imageright|}}} | class = {{{class|}}} | style = {{{style|}}} | textstyle = {{{textstyle|}}} | text = {{{text}}} }} }}<noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> bffzmwubww1oe9kls34ea3d6qmoqj3e 10 2394 26868 22742 2020-06-16T21:40:35Z CommonsDelinker 1602 Replacing Ambox_notice.svg with [[File:Information_icon4.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: file renamed, redirect linked from other project). 26868 wikitext text/x-wiki <table class="plainlinks ombox {{#ifeq:{{{small}}}|yes|mbox-small}} {{#switch:{{{type|}}} | speedy = ombox-speedy | delete = ombox-delete | content = ombox-content | style = ombox-style | move = ombox-move | protection = ombox-protection | notice <!-- notice = default --> | #default = ombox-notice }} {{{class|}}}" style="{{{style|}}}"> <tr> {{#ifeq:{{{image|}}}|none | <!-- Без зображення. --><td class="mbox-empty-cell"></td> | <td class="mbox-image"> {{#if:{{{image|}}} | {{{image}}} | [[Файл:{{#switch:{{{type|}}} | speedy = Ambox warning pn.svg | delete = Ambox warning pn.svg | content = Ambox important.svg | style = Edit-clear.svg | move = Ambox move.svg | protection = Padlock-light-silver.svg | notice <!-- notice = default --> | #default = Information icon4.svg }} | {{#ifeq:{{{small|}}}|yes | 30x30px | 40x40px }}|link=|alt=]] }}</td> }} <td class="mbox-text" style="{{{textstyle|}}}"> {{{text}}} </td> {{#if:{{{imageright|}}} | {{#ifeq:{{{imageright|}}}|none | <!-- Без зображення. --> | <td class="mbox-imageright"> {{{imageright}}} </td> }} }} </tr> </table><noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> ak29nshctb3qux5qs0m5oy78hwxmjfo 10 2395 26960 26187 2020-08-10T18:30:40Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:Don't_panic.svg|Don't_panic.svg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Pi.1415926535|Pi.1415926535]] because: [[:c:COM:L|Copyright violation]]: of a character who solely exists in visual depictions essentially identical to thi 26960 wikitext text/x-wiki [[Файл:{{{{{|safesubst:}}}#switch:{{{{{|safesubst:}}}lc:{{{1|}}}}} |2|сум|сумний|sad|frown|(=Face-sad.svg{{!}}alt{{=}}( |3|підморгування|wink=Face-wink.svg{{!}}alt{{=}};) |4|сором|зашарівся|blush|embarrassed=Face-blush.svg |5|лол|)))|lol|grin=Face-grin.svg{{!}}alt{{=}}))) |6|ого|surprise=Face-surprise.svg{{!}}alt{{=}}8-0 |7|язик|tongue=Face-tongue.svg{{!}}alt{{=}}:-P |8|сплутаний|confused=Face-confused.svg{{!}}alt{{=}}%-[ |9|крутий|shade|shades=Emblem-cool.svg{{!}}alt{{=}}cool |10|сльози|плач|cry|crying|tears=Cry.png{{!}}alt{{=}}:…( |11|ідея|лампочка|lightbulb|idea=Lightbulb.png{{!}}alt{{=}}★ |12|підморгування2|wink2=Smile_eye.png{{!}}alt{{=}}; |13|підморгування3|wink3=Wink.png{{!}}alt{{=}},-! |14|оскал|big-grin|biggrin=Face-grin.svg{{!}}alt{{=}}:-D |15|чорт|диявол|devil-grin|devil|evil=Face-devil-grin.svg |16|поцілунок|цілую|kiss=Face-kiss.svg{{!}}alt{{=}}:-x |17|smirk=Face-smile-big.svg{{!}}alt{{=}}:-]D |18|ридання|big-cry|bigcry|sob=Face-crying.svg |19|заучка|glasses|nerd=Face-glasses.svg |20|янгол|ангел|angel=Face-angel.svg{{!}}alt{{=}}o:-! |21|тсс|тссс|ttth=Face-hand.svg |22|благоговійно|круто|))|awesome=718smiley.svg |23|{{=}}в{{=}}|{{=}}v{{=}}|vsmile=Emoticon_{{=}}v{{=}}.svg |24|нп|бп|безпаніки|dp|dontpanic= |25|?|не розумію=Puzzled.svg{{!}}alt{{=}}? |26|смалить=Comprend pas2.png{{!}}alt{{=}}]j |27|facepalm|Лице горить|голова болить=Facepalm3.svg |1|посмішка|усмішка|)|smile|#default=Face-smile.svg{{!}}alt{{=}})}}|20px|link=]]<noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії на підсторінку /документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> 7koiwq01s4hd5kyx1fntdz5urj859ep 0 2396 28646 28636 2021-01-22T22:06:47Z Visem 502 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Віктор Янукович понад усе|Віктор Янукович понад усе]] ([[User talk:Віктор Янукович понад усе|обговорення]]) до зробленого [[User:Dimon2711|Dimon2711]] 22769 wikitext text/x-wiki {{geo|6.8333333333333|80.083333333333|zoom=9}} {{pagebanner|Westelijke Provincie banner.jpg|pgname=Західна провінція}} '''Західна провінція''' &mdash; провінція [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]]. == Регіони == * [[w:Коломбо (округ)|Округ Коломбо]] * [[w:Гампаха (округ)|Округ Гампаха]] * [[w:Калутара (округ)|Округ Калутара]] == Міста == * [[Берувела]] — пляжний курорт * [[Коломбо]] * [[Панадура]] — місто на західному узбережжі, відоме своїми мальовничими пляжами та історичною віхою «Панадура Вадая» * [[Гампаха]] * [[Негомбо]] * [[Калутара]] * [[Шрі-Джаяварденепура-Котте]] — нинішня національна столиця; не має великого туристичного значення, але там знвходяться хороші ресторани та магазини * [[Ваддува]] == Інші місця == == Зрозуміти == '''Західна провінція''' — найбільш щільно населена провінція [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]]. Адміністративний центр — [[Коломбо]], найбільше місто країни. Населення — 5 837 294 осіб (2012 рік). == Мова == == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | name=Міжнародний аеропорт Коломбо | alt=Міжнародний аеропорт імені Соломона Бандаранаїке | url= | wikipedia=Міжнародний аеропорт імені Соломона Бандаранаїке | email= | address= | lat= | long= | directions=зазвичай, поїздка з та в аеропорт входить у вартість туру | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-07 | content=Є прямі рейси з Борисполя до Коломбо }} * {{listing | name=Аеропорт Ратмалана | alt= | url= | wikipedia=Аеропорт Ратмалана | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-07 | content=Внутрішній аеропорт, обслуговує лише рейси по Шрі-Ланці. }} * {{listing | name=Аеропорт Калутара | alt=Аеропорт Катукурунда | url= | wikipedia=Катукурунда (аеропорт) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-07 | content=Внутрішній аеропорт }} == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == * Відомі пляжі знаходяться в містах [[Бентота]] і [[Берувала]] == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Шрі-Ланка|type=Регіон}} roshmf5au4hrxas40axdtbbi2p4k53u 10 2400 22780 2019-03-07T19:24:37Z Ата 486 Створена сторінка: {{підсторінка документації}} <!-- РЕДАГУЙТЕ ДОКУМЕНТАЦІЮ ШАБЛОНУ НИЖЧЕ ЦЬОГО РЯДКА --> == В... 22780 wikitext text/x-wiki {{підсторінка документації}} <!-- РЕДАГУЙТЕ ДОКУМЕНТАЦІЮ ШАБЛОНУ НИЖЧЕ ЦЬОГО РЯДКА --> == Використання == За допомогою параметрів можна зробити різні смайлики. Наприклад, <nowiki>{{смайл|sad}}</nowiki> дає {{смайл|sad}} Повний список параметрів нижче. Деякі параметри повторюються&nbsp;— наприклад, значення ''10'' або будь-яке зі слів ''cry, crying, або tears'' дасть [[Файл:Cry.png|16px]] По замовчуванню (без параметрів) дає звичайний смайлик. {| class="wikitable" !параметр !результат ! !параметр !результат |- |1, smile, посмішка, усмішка, ) |{{смайл|smile}} | |2, sad, frown, сум, сумний, ( |{{смайл|sad}} |- |3, wink, підморгування |{{смайл|wink}} | |4, blush, сором, embarrassed, зашарівся |{{смайл|blush}} |- |5, grin, lol, лол, ))) |{{смайл|grin}} | |6, surprise, ого |{{смайл|surprise}} |- |7, tongue, язик |{{смайл|tongue}} | |8, confused, сплутаний |{{смайл|confused}} |- |9, shade, shades, крутий |{{смайл|shade}} | |10, cry, crying, tears, сльози, плач |{{смайл|cry}} |- |11, lightbulb, idea, ідея, лампочка |{{смайл|lightbulb}} | |12, wink2, підморгування2 |{{смайл|wink2}} |- |13, wink3, підморгування3 |{{смайл|wink3}} | |14, big-grin, biggrin, оскал |{{смайл|big-grin}} |- |15, devil-grin, devil, evil, чорт, диявол |{{смайл|devil-grin}} | |16, kiss, поцілунок, цілую |{{смайл|kiss}} |- |17, smirk |{{смайл|smirk}} | |18, big-cry, bigcry, sob, ридання |{{смайл|big-cry}} |- |19, glasses, nerd, заучка |{{смайл|glasses}} | |20, angel, ангел, янгол |{{смайл|angel}} |- |21, ttth, тсс, тссс |{{смайл|ttth}} | |22, awesome, благоговійно, круто |{{смайл|awesome}} |- |23, vsmile, {{=}}в{{=}}, {{=}}v{{=}} |{{смайл|vsmile}} | |24, dp, dontpanic, нп, бп, безпаніки |{{смайл|24}} |- |25, ?, не розумію |{{смайл|не розумію}} | |26, смалить |{{смайл|смалить}} |- |27, facepalm, Лице горить, голова болить |{{смайл|facepalm}} | |} 7j5r3vwj9xy6kmvidpgmb2aeqiapzwl 0 2401 24072 24070 2019-04-28T21:05:53Z Dimon2711 4042 /* Міста */ 24072 wikitext text/x-wiki {{geo|8.333333|80.5|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Північно-Центральна провінція''' — провінція у [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланці]]. == Регіони == * [[w:Анурадхапура (округ)|Округ Анурадхапура]] * [[w:Полоннарува (округ)|Округ Полоннарува]] == Міста == {{mapframe|чого=Північно-Центральної провінції}} *{{marker|type=city|name=[[Анурадхапура]]|wikidata=Q5724}} *{{marker|type=city|name=[[Хабарана]]|wikidata=Q5636630}} *{{marker|type=city|name=[[Полоннарува]]|wikidata=Q394443}} *{{marker|type=city|name=[[Япахува]]|wikidata=Q3522473}} *{{marker|type=city|name=[[Міхінтале]]|wikidata=Q1478212}} == Інші місця == * {{marker|name=[[Національний парк «Міннерія»]]|wikidata=Q15253488}} &mdash; головне місце, де можна побачити слонів у цій частині Шрі-Ланки * {{marker|name=[[Національний парк «Каудулла»]]|wikidata=Q6378661}} &mdash; менш відоме місце, щоб побачити слонів приблизно в 20 км від Міннерії * [[Національний парк «Ангаммеділа»]] * [[Національний парк «Сомаватія»]] * [[Національний парк «Вілпатту»]] * [[Флуд-Плейнз]] == Зрозуміти == Адміністративний центр — [[Анурадхапура]]. Одна з найбільш малозалюднених областей, незважаючи на те, що найбільша за територією. Населення — 1 259 421 осіб (на 2012 рік). == Мова == == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{go | name=Анурадхапура | alt=Аеропорт Анурадхапура | url= | wikipedia=Анурадхапура (аеропорт) | email= | address= | lat=8.301667 | long=80.428611 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-08 | content=Внутрішній аеропорт. }} * {{go | name=Хінгуракгода (недалеко від Полоннаруви) | alt=Аеропорт Хінгуракгода | url= | wikipedia=Хінгуракгода (аеропорт) | email= | address= | lat=8.049722 | long=80.981389 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-08 | content=Внутрішній аеропорт. }} === {{Потягом}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Шрі-Ланка|type=Регіон}} q0ui3970cs0yt8yor8ysg04a7j0n6wb 0 2402 37543 28264 2025-05-21T06:23:23Z Assyrian Human 6497 37543 wikitext text/x-wiki {{geo|8.3500|80.3833}} {{pagebanner|unesco=yes}} '''Анурадхапура''' &mdash; місто в [[Північно-Центральна провінція|Північно-Центральній провінції]] [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]]. == Зрозуміти == Анурадхапура - не тільки древня столиця країни, але й святе місце. Складається зі "старого міста", де розташовані храми й археологічні розкопки, і "нового міста", в котрому знаходяться житлові квартали і туристична зона. Історична зона, на північний захід від міста, складається з гарного різноманіття руїн, що поширюються на велику територію (як міні Сієм-Ріп), а також ряд дагоб, які все ще є важливими місцями паломництва. Більшість відвідувачів є білошкірими ланкійськими паломниками, а не зарубіжними туристичними групами, отже, менш туристичною і менш турботливою атмосферою, ніж у Сігірії та [[Полоннарува|Полоннаруві]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{go | name=Аеропорт Анурадхапура | alt={{IATA|ACJ}} | url= | wikidata=Q3504937 | email= | address= | lat=8.301389 | long=80.428333 | directions=розташований приблизно за 5 км на південь від центру Анурадхапури | phone=+94 252 222 138 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-03-08 | content=Цей невеликий аеропорт переважно використовується для внутрішніх рейсів, чартерів та авіації Шрі-ланкійських військово-повітряних сил. Регулярного комерційного авіасполучення з Анурадхапурою наразі немає, однак іноді можливі спеціальні або туристичні рейси зі столиці.<p>Найближчий міжнародний аеропорт — [[Коломбо#Літаком|Міжнародний аеропорт Бандаранаїке]] поблизу Коломбо, звідки до Анурадхапури можна дістатися потягом, автобусом або таксі (приблизно 4–6 годин у дорозі). }} === {{Потягом}} === Є дві залізничні станції, котрі можуть довести вас до/з Коломбо (4½ години, чотири потяги щодня), коштуватиме приблизно 500 рупій. Щоб доїхати до Канді, пересядьте у Полгахавелі. Поїзд також здійснює рейси до Анурадхапури з Матари (8½ години, рано вранці), Галле (7 годин, ранок). Дві станції знаходяться в і поблизу Анурадхапури. === {{Автомобілем}} === До Анурадхапури можна дістатися по шосе A9 від Канді (166 км). Поїздка з Коломбо становить приблизно 4 години на особистому транспортному засобі. Інші близькі міста включають Путталам і, дещо далі, Негомбо. === {{Автобусом}} === Автобусні рейси по шосе A9 з/до Коломбо ви можете знайти в терміналі Bastian Mawatha у Форті (5 годин, кожні півгодини, до 8:30) у не-кондиціонованому громадському автобусі квиток коштуватиме Rs 350, Канді (3 години, кожну годину дві або більше, до 6:30 вечора), Дамбулла (погодинно, до 18:30), Тринкомалі (3½ години, ранок) та інші пункти призначення з автовокзалу Нового міста Анурадхапури. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північно-Центральна провінція|type=Місто}} 1dxrxqt89xem8uzagtcwzz3aqhxw9y8 0 2404 22805 22802 2019-03-07T23:57:55Z Dimon2711 4042 /* Що відвідати */ 22805 wikitext text/x-wiki {{geo|7.9333|81.0000}} {{pagebanner|WV banner Polunnaruwa.jpg|unesco=yes}} '''Полоннарува''' — місто в [[Північно-Центральна провінція|Північно-Центральній провінції]] [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]]. == Зрозуміти == [[Файл:Lankatilaka temple 02.jpg|300px|thumbnail|Храм Ланкатікала]] Друге найдавніше з королівств Шрі-Ланки, Полоннарува було вперше оголошене столицею королем Віджаябаху I в ХІ столітті нашої ери і зберегла свій статус до ХІІІ століття. У 1982 році стародавнє місто Полоннарува було внесено до [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. Приємним в Полоннаруві є те, що руїни знаходяться в одній невеликій області, так що ви можете відвідати їх досить легко. Якщо у вас немає багато часу і ви повинні зробити вибір, то зауважте, що руїни в Полоннаруві набагато краще представлені і цікавіші, ніж часто повторювані руїни [[Анурадхапура|Анурадхапури]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Лише на північ від сучасного міста Полоннарува, 140 км на північ від [[Канді]], знаходяться руїни стародавнього королівства Полоннарува, які датуються кінцем Х століття, коли царі Чола південної [[Індія|Індії]] вторглися в Шрі-Ланку і завоювали [[Анурадхапура|Анурадхапуру]]. * {{see | name=Статуя короля Паракрамабаху I| alt= | url= | email= | address= | lat=7.9263 | long=80.9949 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content=Масивна вирізана з каміння статуя буддійського царя, Паракрамабаху. }} * {{see | name=Потгул Вехера | alt= | url= | email= | address= | lat=7.9245 | long=80.9945 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content=Руїни монастиря, побудованого великим королем Паракрамабаху (1153-1186 рр.). Його первісна назва невідома. За каменним написом, знайденим на місці, він був відремонтований дружиною короля Паракрамабаху. Особливістю монастиря є кругла цегляна споруда, розташована на нижній терасі. }} * {{see | name=Королівський Палац | alt= | url= | email= | address= | lat=7.9424 | long=81.0007 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Королівський суд | alt= | url= | email= | address= | lat=7.942708 | long=81.001658 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Кумара Покуна | alt= | url= | email= | address= | lat=7.942166 | long=81.002506 | directions= | image=Polonnaruwa-Kumara Pokuna (3).jpg | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Палац короля Ніссанки Малли | alt= | url= | email= | address= | lat=7.942633 | long=80.998858 | directions= | image= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Тупарамая | alt= | url= | email= | address= | lat=7.947126 | long=81.000913 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name= Храм Шива Девалая| alt=Siva Devale | url= | email= | address= | lat=7.946297 | long=81.001170 | directions= | image =Shiva_Dewalaya.jpg | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Ватадаге | alt= | url= | email= | address= | lat=7.947423 | long=81.001288 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Атадаге | alt= | url= | email= | address= | lat=7.947881 | long=81.001061 | directions= | image=Polonnaruwa-temple16.jpg | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Гал Пота | alt=Кам'яна Книжка | url= | email= | address= | lat=7.947561 | long=81.001449 | directions= | image = Polonnaruwa-Gal Pota (2).jpg | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Ніссанка Лата Мандапая | alt= | url= | email= | address= | lat=7.947602 | long=81.000950 | directions= | image=Nissanka Latha Mandapaya.jpg | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Ранкот Вехера | alt= | url= | email= | address= | lat=7.95821 | long=81.0034 | directions= | image=Rankoth_Vehera.jpg | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Ланкатілака Гедіге | alt=The Glory of Sri Lanka | url= | email= | address= | lat=7.962927 | long=81.003356 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Кірі Віхара | alt=The White Monastery | url= | email= | address= | lat=7.9633 | long=81.0036 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Гал Віхара або Храм Гал Віхарая| alt=ගල් විහාරය | url= | email= | address=Nissankamallapura | lat=7.965509 | long=81.005222 | directions=5.5 km N form centre | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Ступа Демала Махасея | alt= | url= | email= | address= | lat=7.9699 | long=81.0054 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name=Lotus Pound | alt= | url= | email= | address= | lat=7.974817 | long=81.003924 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * {{see | name= Будинок образів Тіванка| alt= | url= | email= | address= | lat=7.978642 | long=81.006081 | directions= | image = Polonnaruwa 0386.jpg | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-05-08 | content= }} * Комплекс Алахана Пірівена - буддійські храми * Топа-Вева-Лейк та Паракрама-Самудра (Море Паракрама) == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північно-Центральна провінція|type=Місто}} trzyt39ub3ipnmxlnnfqr1iy5gmjw8k 0 2405 22807 2019-03-08T00:02:36Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Македонія]] на [[Північна Македонія]] 22807 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Північна Македонія]] i7qda6luw8ijva8l1zaowmi81uxtil2 10 2415 22849 22847 2019-03-08T17:28:10Z Dimon2711 4042 22849 wikitext text/x-wiki <div id="region_list"> {{ #if: {{{regionmap|}}} | [[Image:{{{regionmap}}}|thumb|{{{regionmapsize|350px}}}|{{{regionmapprint|}}}|{{{regionmaptext|}}}]] }}<!-- -->{{ #if: {{{region1name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region1color}}}|{{{region1name}}}||{{{region1description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region2name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region2color}}}|{{{region2name}}}||{{{region2description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region3name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region3color}}}|{{{region3name}}}||{{{region3description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region4name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region4color}}}|{{{region4name}}}||{{{region4description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region5name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region5color}}}|{{{region5name}}}||{{{region5description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region6name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region6color}}}|{{{region6name}}}||{{{region6description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region7name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region7color}}}|{{{region7name}}}||{{{region7description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region8name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region8color}}}|{{{region8name}}}||{{{region8description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region9name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region9color}}}|{{{region9name}}}||{{{region9description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region10name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region10color}}}|{{{region10name}}}||{{{region10description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region11name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region11color}}}|{{{region11name}}}||{{{region11description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region12name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region12color}}}|{{{region12name}}}||{{{region12description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region13name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region13color}}}|{{{region13name}}}||{{{region13description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region14name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region14color}}}|{{{region14name}}}||{{{region14description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region15name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region15color}}}|{{{region15name}}}||{{{region15description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region16name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region16color}}}|{{{region16name}}}||{{{region16description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region17name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region17color}}}|{{{region17name}}}||{{{region17description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region18name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region18color}}}|{{{region18name}}}||{{{region18description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region19name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region19color}}}|{{{region19name}}}||{{{region19description}}} }} }}<!-- -->{{ #if: {{{region20name|}}} | {{Regionlistitem|{{{region20color}}}|{{{region20name}}}||{{{region20description}}} }} }} </div><noinclude> Шаблон використовується для оформлення списків районів міст із зазначенням його назви, опису та кольору на мапі: <pre><nowiki> {{Regionlist2 | regionmap=Файл з мапою регіону | regionmaptext=Підпис до мапи | regionmapsize=Розмір мапи у px (за замовчуванням використовується розмір 350px) | region1name=Назва першого регіону | region1color=Колір регіону (код за схемою HTML) | region1description=Опис регіону }} </nowiki></pre> [[Category:Шаблони|Regionlist]]</noinclude> ntohsbsphqc6nn5fsvnlonnp7gfu9rg 828 2419 22858 2019-03-08T20:10:57Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- This fetches referenced wikidata entries (P527 - has part, or -- P2670 - has parts of the class ) and adds mapshapes, with colors acc. to -- P465 (sRGB color... 22858 Scribunto text/plain -- This fetches referenced wikidata entries (P527 - has part, or -- P2670 - has parts of the class ) and adds mapshapes, with colors acc. to -- P465 (sRGB color hex triplet) or P462 (color) -- TODO: Ideally, this could be merged into Module:map (incl. the Template:Mapshapes) -- test code: -- frame={["args"]={["default-color"] = "#ff0000"}, ["expandTemplate"] =function(a,b) mw.logObject(b); end} -- p.showOne(frame, "Q2400801", {}) local p = {} local function matches_filter(args, id) if (args[2] == "") then return true end local idx = 2 while (args[idx] ~= "") do if id == args[idx] then return true end idx = idx + 1 end return false end p.showOne = function(frame, subentityID, out) local subentity = mw.wikibase.getEntity(subentityID) if subentity.claims == nil then mw.log("empty mapshape " .. subentityID .. "!") return out end local label = subentity:getLabel() if label == nil then label = '' end local rgb if subentity.claims.P465 ~= nil then for k, v in pairs(subentity.claims.P465) do if v.rank ~= "deprecated" then rgb = subentity.claims.P465[k].mainsnak.datavalue.value break end end end if rgb == nil or rgb == "" then mw.log("no rgb") if subentity.claims["P462"] == nil then mw.log("no color") rgb = frame.args["default-color"] else if subentity.claims.P462[1].qualifiers ~= nil and subentity.claims.P462[1].qualifiers.P465 ~= nil then rgb = subentity.claims.P462[1].qualifiers.P465[1].datavalue.value mw.logObject(rgb) else colorID = subentity.claims.P462[1].mainsnak.datavalue.value.id color = mw.wikibase.getEntity(colorID) rgb = color.claims.P465[1].mainsnak.datavalue.value mw.logObject(rgb) end end end arguments = { wikidata=subentityID, type="geoline", stroke="#"..rgb, } arguments["stroke-width"] = frame.args["stroke-width"] arguments["stroke-opacity"] = frame.args["stroke-opacity"] arguments["group"] = frame.args["group"] arguments["title"] = string.gsub(string.gsub(label, '"', '\\"'), "'", "\'") out[#out + 1] = frame:expandTemplate{title='Mapshape', args=arguments} return out end p.show = function(frame) local itemID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local entity = mw.wikibase.getEntity(itemID) local claims = entity.claims.P527 if claims == nil then claims = entity.claims.P2670 end if claims then if (claims[1] and claims[1].mainsnak.snaktype == "value" and claims[1].mainsnak.datavalue.type == "wikibase-entityid") then local out = {} for k, v in pairs(claims) do local subentityID = v.mainsnak.datavalue.value.id if matches_filter(frame.args, subentityID) then out = p.showOne(frame, subentityID, out) end end return table.concat(out, "") end else return "" end end return p kp34fdva9erp6wg8bqnxlwqjxlcq980 4 2431 24017 23395 2019-04-26T12:04:56Z Dimon2711 4042 24017 wikitext text/x-wiki {{правило}} * У розмовниках транскрипції є невід'ємною частиною, яка допомагає мандрівникам краще зрозуміти вимову слів чи фраз. Хоча звуки у кожній мові свої і не завжди схожі на українські, але розмовник є першою допомогою при перебуванні за кордоном, тому бажано для транскрипцій використовувати як українські літери, так і МФА. Не слід забувати, що не всі знайомі з МФА, а розмовник не є словником. * Обов'язковим є наступне: ** Транскрипції, зроблені за допомогою української абетки, мають іти першими. ** Транскрипції МФА є уточнюючими. ** На початку розмовника мають бути вказані основні буквосполучення та їх прочитання у МФА та українськими літерами. Зокрема слід навести варіанти, як [геллоу/хеллоу], з поясненням причин різних варіантів (оскільки англійське h це щось середнє між г та х). ** Допускаються паралельні написання транскрипцій, на кшталт вище наведеного [геллоу/хеллоу] для варіантів передачі літери Н українською мовою. Додавати нові варіанти слід у зносках для легкості читання основного тексту. oydfq4046uydn1vaovzypdevqcx8sp9 10 2432 22935 22934 2019-03-09T15:43:53Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Шаблон:Проект настанови]] на [[Шаблон:Проект правила]] 22934 wikitext text/x-wiki {{ombox | type = notice | image = [[Файл:Blue question mark icon.svg|30px]] | text = Цю сторінку запропоновано включити до довідкової системи Вікімандрів як [[:Категорія:Правила і настанови Вікімандрів|правило або настанову]]. Зараз усе, що написано на цій сторінці, не є чинним правилом або настановою Вікіпедії. Проект може перебувати у стадії розробки, обговорення або отримання [[w:Вікіпедія:Консенсус|підтримки спільноти]] для ухвалення, а також може бути відхилений. }}<includeonly> [[Категорія:Правила і настанови у розробці|{{PAGENAME}}]] </includeonly><noinclude>{{документація}}</noinclude> a4evljgienwmv4vxhd7bnwoh1a56f6o 10 2433 22936 2019-03-09T15:43:53Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Шаблон:Проект настанови]] на [[Шаблон:Проект правила]] 22936 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Проект правила]] e6uax9gfja91lzqxkhrixy8pxy8ur04 4 2437 22967 2019-03-11T09:56:23Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Вікімандри:Транскрипції]] 22967 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[ВМ:Транскрипції]] g5vxg1bwztmwt9d9gnhp8bci2n4yk36 4 2438 22968 2019-03-11T10:01:01Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення]] 22968 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[ВМ:Статті-кандидати на вилучення]] m2139ya9xv7pb6id151eg1hmf4io0ne 0 2439 23780 23779 2019-04-14T21:13:08Z Dimon2711 4042 23780 wikitext text/x-wiki {{geo|36.9000|30.6833|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | city= Анталія | citylocal= {{lang|tr|Antalya}} | arm = | image= Antalya Hafen.jpg | caption = Марина з яхтами і частиною старого міста Анталії | website = | population = 1 719 751 | callingcode = +90 242 | timezone = UTC+3 }} '''Анталія''' — популярне місто-курорт на півдні [[Туреччина|Туреччини]]. Один з найвідоміших турецьких курортів серед українців. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | name=[[Міжнародний аеропорт «Анталія»]] | alt= | url= | wikipedia=Анталія (аеропорт) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-11 | content=Є прямі регулярні, сезонні та сезонні чартерні рейси з багатьох міст України. З аеропорту до міста можна дістатися новим сучасним трамваєм. }} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == * В Антальї нещодавно з'явився трамвай. Оскільки вони лише набирають популярності, вони не такі забиті як автобуси та проїзд коштує 5 турецьких лір, але також потрібно буде заплатити 5 лір за пластикову картку, на якій будуть зберігатися гроші на квитки. Картку потрібно буде купувати лише раз. ===На велосипеді=== Катаниння на велосипеді може бути небезпечним влітку через сонце і спеку. Проте, біля набережної є велодоріжки, по котрим можна покататися і побачити чудові краєвиди міста. == Що відвідати == Більшість пам'яток можна знайти, ідучи по вузеньким вулицям '''Калєчі''' (Kaleiçi) - старого міста. Історично, архітектурні і археологічні пам'ятки, на котрі варто звернути увагу - це Мінарет Ївлі (Yivli Minaret), Башта Хидирлик (), мечеті Ахі Юсуфа (Ahi Yusuf Mescidi), Іскеле (Iskele ), Текелі Мурат Паша (Tekeli Mehmet Paşa Mosque), деякі інші мечеті, Арка Адрія (Hadrian Arch) і Башта із годинником. Більшість будівель можна віднести до елійських часів. До того ж у '''музея Анаталії''' є цікава археологічна колекція. == Чим зайнятись == == Що купувати == {{Попередження|Експорт предметів античності суворо заборонено, це призведе до купи проблем і величезних штрафів. Купівля і володіння цими товарами в межах Туреччини абсолютно легальна, але '''експорт''' заборонений.}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Анталію для туристів можна розділити на дві частини: Старе місто (Калєйчі) в котрому дуже багато старих відреставрованих будинків із маленькими готелями всередині, котрі можуть бути і бутік-готелями, і Лара, де знаходяться більшість готелів для туристів, що приїхали по пакетним турам із системою "все включено". === Старе місто/Калєйчі === Можна знайти багато готелів 'Pansiyon', котрі більше схожі на хостели, ніж на готелі. Кожен другий будинок - готель із досить високим рівнем сервісу. Раніше можна було не знайти кімнату, але останнім часом кімнату знайти досить легко, через те, що туристи обирають готелі за системою "все включено". === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == У Поліція Антальї є відділ, котрий займається справами туристів, куди можна звернутися, якщо ви загубили паспорт або іншу цінність. *{{listing | name=Туристична поліція | alt=Turizm Polisi | url= | email= | address=Kaleiçi Yat Limanı | lat= | long= | directions= біля марини нижче від старого міста | phone=+90 242 243-10-61 | tollfree= | fax=+90 242 345-41-13 | hours= | price= | content= }} == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} lcrci1wldz3wujr0z6vbcum0bofkhcy 0 2440 22972 2019-03-11T17:33:21Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Анталья]] на [[Анталія]]: у вікіпедії 22972 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Анталія]] 2q86uz6vb3rph53bqyjss239vteq0hx 0 2442 33834 33788 2022-10-28T23:08:10Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 33755 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Міжнародний аеропорт «Анталія»''' — аеропорт в [[Анталія|Анталії]]. == Зрозуміти == Міжнародний аеропорт «Анталія» (IATA: AYT, ICAO: LTAI) — міжнародний аеропорт у місті Анталія. Розташований за 13,1 км на схід від центру міста Анталія. Аеропорт є основним місцем прибуття туристів на курорти, розташовані на середземноморському узбережжі країни. Аеропорт великий і сучасний, приймає майже 19 млн пасажирів щорічно, у тому числі понад 16 млн міжнародних пасажирів. Аеропорт має два міжнародних термінали (TER1, TER2) і один внутрішній (Dış Hatlar). З огляду на прогноз, на основі даних пікових місяців (наприклад, серпень 2008 року), то теоретично, максимальна пропускна спроможність аеропорту становить 35 млн осіб на рік. Будівництво аеропорту велося 2 роки, а у 1998 році він прийняв перших пасажирів. == Як дістатись == == Транспорт == === {{Автобусом}} === З місцевого терміналу аеропорту Анталії і з терміналу-2 щопівгодини відходять автобуси, які проходять через центр міста і кінцева зупинка яких автовокзал, ціна проїзду на одну людину (на 2014 рік) 3 $. Час у дорозі від аеропорту до автовокзалу становить близько півтори години. Щоб виїхати в [[Кемер]], [[Каш]] або [[Аланія|Аланію]] потрібно на автовокзалі пересісти на потрібний автобус. === Таксі === Поруч з виходом з будівлі аеропорту знаходиться стоянка жовтих таксі. Їхніми послугами можна скористатися цілодобово. Ціни на найпопулярніші напрямки (на 2014 рік): * Лара — Кунду — Центр міста: 60 ​​$ за машину на 3-х чоловік. Белек: 90 $ за машину на 3-х чоловік. * Сіде: 120 $ за машину на 3-х чоловік. Аланія: 200 $ за машину на 3-х чоловік. * Кемер: 140 $ за машину на 3-х чоловік. * Текірова: 170 $ за машину на 3-х чоловік. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Зв'язок == {{footer|ispartof=Анталія|type=Аеропорт}} [[Категорія:Аеропорти Туреччини]] 4azwbvou246pg72okqz7pk7mxl9kcrn 10 2445 24859 23118 2019-06-06T15:13:27Z Dimon2711 4042 24859 wikitext text/x-wiki <includeonly><!-- --><span style="white-space: nowrap;"><!-- --><i><small>{{#switch:{{{1|}}} |af= [[Африкаанс розмовник|афр.]] |am= [[Амхарський розмовник|амх.]] |ar= [[Арабський розмовник|араб.]] |az= [[Азербайджанський розмовник|азер.]] |ba= [[Башкирський розмовник|баш.]] |be= [[Білоруський розмовник|біл.]] |bg= [[Болгарський розмовник|болг.]] |bs= [[Боснійський розмовник|босн.]] |ca= [[Каталонський розмовник|катал.]] |ce= [[Чеченський розмовник|чечен.]] |ckb= [[Розмовник сорані|сорані]] |crh= [[Кримскотатарський розмовник|крим.]] |krh= [[Кримскотатарський розмовник|крим.]] |krl= [[Карельський розмовник|карел.]] |cs= [[Чеський розмовник|чес.]] |da= [[Датський розмовник|дат.]] |de= [[Німецький розмовник|нім.]] |ee= [[Естонський розмовник|ест.]] |el= [[Грецький розмовник|грец.]] |en= [[Англійський розмовник|англ.]] |es= [[Іспанський розмовник|ісп.]] |eu= [[Баскський розмовник|баск.]] |fa= [[Персидський розмовник|перс.]] |fi= [[Фінський розмовник|фін.]] |fo= [[Варерський розмовник|фар.]] |fr= [[Французький розмовник|фр.]] |ga= [[Ірландський розмовник|ірланд.]] |gd= [[Гельський розмовник|гел.]] |he= [[Іврит розмовник|івр.]] |hi= [[Хінді розмовник|хінді]] |hr= [[Хорватський розмовник|хорв.]] |hu= [[Угорський розмовник|угор.]] |hy= [[Вірменський розмовник|вірм.]] |inh= інгуш. |it= [[Італійський розмовник|італ.]] |ja= [[Японський розмовник|яп.]] |ka= [[Грузинський розмовник|груз.]] |kbd= кабард.-черк. |kjh= хакас. |kk= [[Казахський розмовник|каз.]] |km= [[Кхмерський розмовник|кхмер.]] |ko= [[Корейський розмовник|кор.]] |krc= карач.-балк |krl= карел. |ku= [[Курдський розмовник|курд.]] |kv= комі |ky= [[Киргизький розмовник|кирг.]] |la= лат. |lez= лезг. |lo= [[Лаоський розмовник|лаос.]] |lt= [[Литовський розмовник|лит.]] |lv= [[Латиський розмовник|лат.]] |mhr= марій. |mi= мао. |mk= макед. |mn= [[Монгольський розмовник|монг.]] |mo= молд. |mr= маратхі |my= бірм. |nl= [[Нідерландський розмовник|нідерл.]] |no= [[Норвежський розмовник|норв.]] |os= осет. |pa= пендж. |pl= [[Польський розмовник|польськ.]] |pt= [[Португальський розмовник|порт.]] |ro= [[Румунський розмовник|рум.]] |ru= [[Російський розмовник|рос.]] |sco= шотл. |sk= [[Словацький розмовник|словац.]] |sl= [[Словенський розмовник|словен.]] |smi=[[Саамський розмовник|саам.]] |sq= [[Албанський розмовник|алб.]] |sr= [[Сербський розмовник|серб.]] |sv= [[Шведський розмовник|швед.]] |sw= [[Суахілі розмовник|суахілі]] |th= тайськ. |ti= [[Тигринья розмовник|тигринья]] |tk= туркм. |tr= [[Турецький розмовник|тур.]] |tt= [[Татарський розмовник|тат.]] |udm= удм. |uk= укр. |ur= [[Урду розмовник|урду]] |uz= [[Узбецький розмовник|узб.]] |vep= веп. |vi= [[В'єтнамський розмовник|в'єт.]] |zh= [[Китайський розмовник|кит.]] |zu= зулу |#default= ориг.{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Категорія:Статті зі словами на мові, котрі не описані в шаблоні Lang]]|}} }} </small></i><!-- --><span lang="{{{1}}}" xml:lang="{{{1}}}" style="font-style:{{#switch:{{{1|}}}|el|zh=normal|italic}}">{{{2}}}</span><!-- --></span><!-- --></includeonly> hsgmfl29zg2f90shhdmyz904rmkqnxb 10 2478 23187 23073 2019-03-16T19:41:20Z Dimon2711 4042 23187 wikitext text/x-wiki ''({{comment|персональний випад|{{#if {{{1}}}|{{{1}}}|персональний випад був прихований повністю}}}} приховано)'' is7mkqtfu088h7z3nwbojcn69rmx59p 10 2479 23076 2019-03-15T17:14:26Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly></div></includeonly><noinclude>{{doc}}</noinclude> 23076 wikitext text/x-wiki <includeonly></div></includeonly><noinclude>{{doc}}</noinclude> lhc0vydi9p0beidz691tpvolv4i90ft 10 2480 37067 36929 2025-04-17T07:31:23Z Тітаренко Михайло 6121 37067 wikitext text/x-wiki {{Comment||У Вікімандрах триває [[Вікімандри:|Вікімандри:]] }} * У Вікіпедії тривають кампанії [[w:Вікіпедія:Кожній книзі свій читач 2025|Кожній книзі свій читач 2025]] і [[w:Вікіпедія:Вікі любить Землю/Документи|Кампанія із завантаження документів про ПЗФ України]], а також [[w:ВВікіпедія:Проєкт:Тематичний тиждень/Тиждень Канади 2025|Тиждень Канади 2025]] 5bfmoiveq1yjtmr8otvj53v245yz2li 10 2481 24659 23091 2019-05-31T10:56:25Z Dimon2711 4042 24659 wikitext text/x-wiki {{#if:{{Поточні вікізустрічі/Вікічетвер}}|{{*}}|}}{{Поточні вікізустрічі/Вікісереда}} {{Поточні вікізустрічі/Вікічетвер}} <!-- {{*}} --><!--{{нове}}--> <noinclude> {{документація}}<br /> </noinclude> 5dqnz2tnn19u1dfob8pnqr5qntfwhln 10 2482 26003 23092 2020-01-23T11:20:18Z Gzhegozh 3382 26003 wikitext text/x-wiki [[w:Вікіпедія:Вікізустрічі/Вікічетвер|Вікічетвер ({{#time:j xg|+{{#switch: {{#time:N|now}} | 1 = 3 | 2 = 2 | 3 = 1 | 4 = 0 | 5 = 6 | 6 = 5 | 7 = 4 }}days}})]]{{#ifexpr:{{#time:N|now}}>4| {{нове}}}}<noinclude> {{документація/inline}} для вставки оголошення про наступний вікічетвер і щоб люди не поламали код якщо функції парсера будуть прямо в {{tl|Поточні вікізустрічі}} [[Категорія:Підшаблони шаблонів]] </noinclude> k8ee61kj6je6da5gq91urvyt71dqns9 10 2483 23093 2019-03-15T22:11:55Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#ifeq: {{FULLPAGENAME}} | Головна сторінка ||<span style='color: red'><sup>''' (нове)'''</sup></span>}}<noinclude> {{документаці... 23093 wikitext text/x-wiki {{#ifeq: {{FULLPAGENAME}} | Головна сторінка ||<span style='color: red'><sup>''' (нове)'''</sup></span>}}<noinclude> {{документація}}</noinclude> etm1mg3zfm7yhc8zuylyb09ju7x9jwa 10 2484 26001 23094 2020-01-23T11:19:55Z Gzhegozh 3382 Gzhegozh перейменував сторінку з [[Шаблон:Doc-inline]] на [[Шаблон:Документація/inline]] 23094 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{Документація/start box|inline=1|editsection=1}}</includeonly><noinclude>{{doc}}</noinclude> s0bdqfr0addn4odfz7srb7xtcqduhmf 10 2485 23096 23095 2019-03-15T22:13:21Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Шаблон:*]] на [[Шаблон:•]] 23095 wikitext text/x-wiki &nbsp;&bull;&#32;<noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> dow0zpam1btnxgewlzfag6yqxmyxlda 10 2486 23097 2019-03-15T22:13:21Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Шаблон:*]] на [[Шаблон:•]] 23097 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:•]] 32p6tsk7y6888kiqhvh1n0pvqfhiqcj 10 2487 26004 23098 2020-01-23T11:20:42Z Gzhegozh 3382 26004 wikitext text/x-wiki {{#ifexpr:({{#time:t|now}}-{{#time:j|now}}<{{#switch: {{#time:N|now}} <!-- не раніше останнього четверга місяця --> | 1 = 2 | 2 = 1 | 3 = 0 | 4 = 6 | 5 = 5 | 6 = 4 | 7 = 3 }}) + (7-{{#time:j|now}}>={{#switch: {{#time:N|now}} <!-- і не пізніше першої середи місяця --> | 1 = 2 | 2 = 1 | 3 = 0 | 4 = 6 | 5 = 5 | 6 = 4 | 7 = 3 }})|[[w:Вікіпедія:Вікізустрічі/Вікісереда|Вікісереда в Харкові ({{#time:j xg|+{{#switch: {{#time:N|now}} | 1 = 2 | 2 = 1 | 3 = 0 | 4 = 6 | 5 = 5 | 6 = 4 | 7 = 3 }}days}})]]{{нове}} {{*}}}}<noinclude> {{Документація/inline}} для вставки оголошення про наступну вікісереду в Харкові, і щоб люди не поламали код, якщо функції парсера будуть прямо в {{tl|Поточні вікізустрічі}}. Оскільки вікісереда в Харкові щомісячна в першу середу місяця, відображається з останнього четверга місяця по першу середу наступного місяця. </noinclude> 8nn0ruf849gxotn5msl81embp7v95sf 10 2488 36779 26344 2025-03-23T19:46:15Z Тітаренко Михайло 6121 Прибрав стару подію 36779 wikitext text/x-wiki <noinclude> <div style="background:#ffffff; border: 1px solid; margin-bottom: 10px; padding: 1em;"> Наперед дякуємо за Ваш внесок! Будь ласка, зверніть увагу на наступні рекомендації. '''Перед тим як додавати новину на Головну сторінку''': * переконайтеся, що в мандрівника достатньо часу для того, щоби спланувати подорож та відвідати подію (1-2 місяці); * бажано, але не обов'язково, додати розширену інформацію про свято на сторінку [[Поточні події]]; </div> </noinclude> <div class="inter" style="width:100%; border: 1px #ccc solid; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; margin-top: 10px; box-shadow: 1px 1px 10px −2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px −2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow: 1px 1px 10px −2px rgba(0,0,0,0.5);"> {{Titleblock|title=[[Template:Поточні події|Майбутні свята та фестивалі]]|color=#CCFF99}} <div style="margin: 5px 10px;"> * Поточні спортивні змагання можна переглянути [[w:Категорія:Поточні спортивні змагання|тут]]. ''[[Поточні події|Докладніше…]]'' </div> </div><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> bk4wo1vztebpgonaipoclzk7pw9kyx7 0 2489 37467 35269 2025-05-19T17:34:12Z Assyrian Human 6497 /* Транспорт */ | Домен walkizmir.com був виставлений на продажу. 37467 wikitext text/x-wiki {{geo|38.43333333|27.15}} {{pagebanner|Izmir banner.jpg}} {{Citybar}} '''Ізмір''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. == Зрозуміти == Ізмір є третім за величиною містом в Туреччині з населенням близько 3,7 млн. осіб, другим за величиною портом після [[Стамбул]]у, і дуже хорошим транспортним вузлом. Колись стародавнє місто Смірна, це сучасний, розвинений і зайнятий торговий центр, розташований навколо величезної бухти та оточений горами. Широкі бульвари, скляні фасади та сучасні торгові центри вирізняються традиційними червоними черепичними дахами, ринком 18-го століття, старими мечетями та церквами, хоча в місті більше атмосфери середземноморської Європи, ніж традиційної турецької. === Клімат === Сухим і сонячним літом в Ізмірі настільки жарко і липко, що, якщо у вашому номері немає кондиціонера, ви, швидше за все, будете не в змозі заснути принаймні на першу ніч, незалежно від того, чи вікна широко відкриті чи ні. Проте, легкий вітер, що приходить на берег з моря (локально називається meltem), може освіжити вечори, принаймні в місцях, розташованих недалеко від набережної. Температура може опускатися до 0°C в переважно вітряні і дощові зими, однак снігопад є певною рідкістю в цих широтах, що відбувається один раз на 20 років. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | type=go | name=Аеропорт Ізмір імені Аднана Мендереса | alt={{IATA|ADB}} | url=http://www.adnanmenderesairport.com | wikipedia=Ізмір (аеропорт) | email= | address= | lat=38.289167 | long=27.155 | directions=розташований за 16 на південь від центру міста | phone=+90 232 274-21-87 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2024-03-18 | content=Є прямі рейси: <p>{{*}} Windrose Airlines &mdash; сезонний чартерний рейс з аеропорту Київ-Жуляни</p><p>{{*}} Bravo Airways &mdash; сезонний чартерний рейс з аеропорту Київ-Жуляни</p> }} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == === {{Пішки}} === Ви можете пішки потрапити до внутрішнього міста Ізмір. Пішохідні маршрути до центру міста дуже легкі для прогулянок і приємного відпочинку. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} 9pkz3edcp4tthcng0w67stjmxtjzjcm 10 2490 23126 2019-03-15T23:36:12Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{{{{|safesubst:}}}#Invoke:String|replace|{{{1|{{{{{|safesubst:}}}PAGENAME}}}}}|%s+%b()%s*$||1|false}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> 23126 wikitext text/x-wiki {{{{{|safesubst:}}}#Invoke:String|replace|{{{1|{{{{{|safesubst:}}}PAGENAME}}}}}|%s+%b()%s*$||1|false}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> jabdjxuyepwttk86u99frfy4yhp4jry 8 2491 23144 2019-03-16T11:23:23Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{mbox|'''Ви практично нічого не написали про регіон. Будь ласка, доповніть статтю перед збе... 23144 wikitext text/x-wiki {{mbox|'''Ви практично нічого не написали про регіон. Будь ласка, доповніть статтю перед збереженням, наприклад, додайте міста в розділ «Міста», або розкажіть як можна дістатись до регіону.'''|image=Gtk-dialog-warning.svg}} fhqjvashccoc2r6b4jumld5tx8da1my 8 2492 23228 23148 2019-03-17T17:43:42Z Dimon2711 4042 Зняв захист з "[[MediaWiki:Підпис у статті]]" 23145 wikitext text/x-wiki {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=warn |friendly=yes |filter=15 |text= '''У тексті виявлено підпис (<nowiki>~~~~</nowiki>).''' У статтях не можна ставити підпис. Див. [[Вікімандри:Підпис]]. |complain=Підпис у статті }} 2kwfqs19eclzftdvq4icfxpgucrghmj 8 2493 23227 23150 2019-03-17T17:43:21Z Dimon2711 4042 Зняв захист з "[[MediaWiki:Abusefilter-template]]" 23150 wikitext text/x-wiki <table id="{{{id|}}}" class="af plainlinks" style="clear: both; margin: 0.2em 0; border: 1px solid #aaa; background: #f9f9f9; width: 100%; {{#switch:{{{action|}}}|disallow|block|degroup = background: #FFDBDB; border: 1px solid #BB7070;}} {{{style|}}}"> <tr> <td width="75px">[[File:{{#switch:{{{action|}}} |warn |#default = {{#ifeq:{{{friendly|}}}|yes| Ambox warning blue.svg | Ambox warning orange.svg }} |throttle = {{#ifeq:{{{friendly|}}}|yes| Ambox warning orange.svg | Ambox warning pn.svg }} |disallow = {{#ifeq:{{{friendly|}}}|yes| Ambox warning pn.svg | Dialog-error.svg }} }}|60px|link=Вікіпедія:Фільтр редагувань|Фільтр редагувань]] </td> <td style="{{{textstyle|}}}"> {{{text}}} {{#if:{{{complain|}}}|<br /><small class="plainlinks">Якщо Ви вважаєте, що фільтр не мав би зреагувати на цю зміну — будь ласка, [{{fullurl:Обговорення Вікімандрів:Фільтр редагувань|action=edit&section=new&preloadtitle={{urlencode:Фільтр «{{{complain|}}}»}}&editintro=template:editintro/ФР&preload=template:preload/ФР}} повідомте про це].</small> }} </td> </tr></table> {{#if:{{{filter|}}}|{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|MediaWiki|:Це повідомлення використовується у [[Special:AbuseFilter/{{{filter}}}|фільтрі {{{filter}}}]]}}}}<noinclude> <div style="background:#F0F8FF; border:1px dotted #8BCBFF; padding:10px; margin-top:10px"> Цей «шаблон» використовується для оформлення повідомлень [[Вікімандри:Фільтр редагувань|фільтра редагувань]], які показуються учасникам при спрацьовуванні. Параметри аналогічні шаблону [[:en:Template:Abuse filter warning]], плюс є додатковий параметр ''complain'', що дозволяє повідомити про можливе помилкове спрацьовування. </div> </noinclude> ephnsw2wsa0kk22ca6wiocev6eq3eu3 8 2497 23226 23155 2019-03-17T17:42:51Z Dimon2711 4042 Зняв захист з "[[MediaWiki:Abusefilter-warning]]" 23154 wikitext text/x-wiki {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=disallow |text= Ця дія автоматично визначена [[w:Вікіпедія:Фільтр редагувань|фільтром редагувань]] як шкідлива, і тому заборонена.<br />Короткий опис зловживання, пов'язаного з вашою дією: ''$1''<br /> |complain = $1 }}<noinclude>[[en:{{FULLPAGENAME}}]]</noinclude> 6mjafhqb24tdoqrnr1wn9or2n7ol23y 8 2499 23181 23180 2019-03-16T18:55:33Z Dimon2711 4042 23181 wikitext text/x-wiki {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=disallow |friendly=yes |filter=13 |text= '''Якщо Ви бажаєте перейменувати свій обліковий запис, будь ласка зверніться на сторінку [[w:Вікіпедія:Перейменування користувачів]].''' Самостійне перейменування своєї сторінки користувача або сторінки обговорення заборонене.<br /> |complain=Самоперейменування }} nuzb30po3o8p33lyy5hzlt99292w0q3 8 2500 23182 2019-03-16T19:21:21Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=throttle |friendly=yes |filter=14 |text=Увага, Ви забули Спеціальна:UserLogin|увійти в... 23182 wikitext text/x-wiki {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=throttle |friendly=yes |filter=14 |text=Увага, Ви забули [[Спеціальна:UserLogin|увійти в систему]]. Ви не зможете відредагувати сторінку користувача поки не в системі. <br />Будь ласка, увійдіть у систему, щоб мати змогу змінити сторінку користувача. |complain=редагування анонімом сторінки користувача }} 6c99l8w2ysfztefdm3ydkx8ifjoeam8 8 2501 23183 2019-03-16T19:26:45Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=warn |friendly=yes |filter=15 |text=Увага, в назві сторінки виявлено суміш розкла... 23183 wikitext text/x-wiki {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=warn |friendly=yes |filter=15 |text=Увага, в назві сторінки виявлено суміш розкладок (поруч стоять кирилична і латинська букви). Перевірте, чи Ви правильно ввели назву сторінки. |complain=Суміш розкладок }} 04gtivs89wg43dnat6a6x20n3mxr7u2 8 2505 23192 23190 2019-03-16T20:07:06Z Dimon2711 4042 23192 wikitext text/x-wiki {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=warn |filter=16 |text= Ви забули [[ВМ:Підпис|підписатися]] після додавання тексту на сторінку обговорення.<br /> |complain = $1 }} 7zfu36op2oaagi7kfj03kz1q68bbwu2 8 2506 23224 23198 2019-03-17T17:41:59Z Dimon2711 4042 Зняв захист з "[[MediaWiki:Abusefilter-warning-zwsp]]" 23198 wikitext text/x-wiki {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=warn |friendly=yes |filter=17 |text=Увага, в назві сторінки виявлено зайвий символ пропуску, що не відображається ("​", %E2%80%8B). Будь ласка, перевірте, чи Ви правильно ввели назву сторінки, і в разі сумнівів введіть її заново вручну. |complain=Zero Width Space }} n6u6t05mg4le2c6jajgf684y5nhxqjj 8 2507 23223 23201 2019-03-17T17:41:25Z Dimon2711 4042 Зняв захист з "[[MediaWiki:Тестове редагування]]" 23200 wikitext text/x-wiki {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=warn |text= Увага, у тій версії, яку Ви хочете зберегти, виявлено текст, який вставляють кнопки з панелі засобів (<nowiki>'''Жирний текст''', ''Курсив'', [[Назва посилання]],</nowiki> тощо). Будь ласка, перед тим як зберегти сторінку, перевірте, чи Ви нічого не прогледіли. |complain = $1 }} mlpnd2ql16zcxwe9jzawy2rdfberrfz 8 2508 23222 23203 2019-03-17T17:40:59Z Dimon2711 4042 Зняв захист з "[[MediaWiki:Abusefilter-warning-doubleredirect]]" 23202 wikitext text/x-wiki {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=disallow |filter=18 |text= Увага, Ви створюєте подвійне перенаправлення<sup><nowiki>[</nowiki>[[w:en:WP:Double redirect|en]]<nowiki>]</nowiki></sup>!<br/> |complain = $1 }} jz7lfl91lx1pfogk458frll065r9s6z 8 2509 23221 23208 2019-03-17T17:40:28Z Dimon2711 4042 Зняв захист з "[[MediaWiki:Abusefilter-disallowed-interwiki]]" 23207 wikitext text/x-wiki {{MediaWiki:Abusefilter-template |action=disallow |filter=24 |text=Ваша дія була автоматично визначена як шкідлива. Ви використали пряме інтервікі посилання (<nowiki>[[код мови:назва сторінки]]</nowiki>) у статті. }} 4ius7r1jpg7x5of7koiiymmiwz6hd1c 828 2510 23211 2019-03-17T01:03:56Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Модуль:Карта/документація]] на [[Модуль:Map/doc]] 23211 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Модуль:Map/doc]] 87jp4oab8npmchgalx554r3ebrhe7i2 10 2513 23238 23237 2019-03-18T11:48:57Z Dimon2711 4042 23238 wikitext text/x-wiki {| align="center" width="650px" border=0 cellpadding=4 cellspacing=4 style="border: 1px solid #afa3bf; background-color: #fffaf5" |- |[[Image:Octagon-warning.svg|left|{{#ifeq: {{{1|}}}|безстроково|15px|30px}}|Блокування]]<center>Вас {{#ifeq: {{{1|}}}|безстроково|[[w:Вікіпедія:Правила блокувань|заблоковано]] безстроково|тимчасово [[w:Вікіпедія:Правила блокувань|заблоковано]]}} у зв'язку з {{{2|порушеннями правил Вікімандрів}}} для запобігання подальшим порушенням. {{#ifeq: {{{1|}}}|безстроково| |{{#if: {{{1|}}}|'''Термін блокування — {{{1}}}.'''}} <br />Коли термін блокування буде вичерпано, ми будемо раді продовженню Вашої '''конструктивної''' участі у проекті.<br /> <small>Після того, як закінчиться строк, блокування зніметься автоматично.</small></center>}} |}<noinclude>{{документація}}<!--Будь ласка, додавайте категорії та інтервікі на підсторінку Документації. Дякуємо!--></noinclude> 1wam3q6pe0igbyv48n3rhnz2sow7gte 10 2527 23710 23289 2019-04-10T15:45:45Z Dimon2711 4042 23710 wikitext text/x-wiki {{Userbox |id= [[Файл:Wikivoyage admin.png|40px|Адміністратор&nbsp;— не володар, адміністратор&nbsp;— слуга народу :)]] |id-c = #AABB99 |info = {{Цей користувач|{{{1|}}}}} є '''[[ВМ:Адміністратори|{{gender switch||адміністраторкою|адміністратором}}]]''' українських Вікімандрів <small>([[Special:Listusers/sysop|перевірити]])</small> |info-c = #EFEFDE |border-c = #AABB99 }}<includeonly>{{#if:{{{nocat|}}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:2}}||не простір користувач&nbsp;— не треба категоризувати}}|| [[Категорія:Адміністратори|{{PAGENAME}}]]}}</includeonly><noinclude>{{документація}}</noinclude> p6ntf84fmuo87aibg5hsrvgjk29iinq 10 2528 23290 2019-03-23T16:22:51Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {| class="wikipediauserbox" style="float: {{{float|left}}}; width: 240px; margin: 1px; background: {{{info-background|{{{2|{{{info-c|#EEE}}}}}}}}}; border: {{{b... 23290 wikitext text/x-wiki {| class="wikipediauserbox" style="float: {{{float|left}}}; width: 240px; margin: 1px; background: {{{info-background|{{{2|{{{info-c|#EEE}}}}}}}}}; border: {{{border-width|{{{border-s|1}}}}}}px solid {{{border-color|{{{1|{{{border-c|{{{id-c|#999}}}}}}}}}}}}; border-collapse: collapse;" ! style="width: {{{logo-width|{{{id-w|45}}}}}}px; height: {{{logo-height|{{{id-h|45}}}}}}px; padding: {{{logo-padding|{{{id-p|1pt}}}}}}; vertical-align: middle !important; background: {{{logo-background|{{{1|{{{id-c|#DDD}}}}}}}}}; color: {{{logo-color|{{{id-fc|black}}}}}}; font-size: {{{logo-size|{{{5|{{{id-s|14}}}}}}}}}pt; line-height: {{{logo-line-height|{{{id-lh|1.25em}}}}}}; {{{logo-other-param|{{{id-op|}}}}}}" | {{{logo|{{{3|{{{id|id}}}}}}}}} | style="padding: {{{info-padding|{{{info-p|4pt}}}}}}; text-align: left !important; vertical-align: middle !important; color: {{{info-color|{{{info-fc|black}}}}}}; font-size: {{{info-size|{{{info-s|8}}}}}}pt; line-height: {{{info-line-height|{{{info-lh|1.25em}}}}}}; {{{info-other-param|{{{info-op|}}}}}}" | {{{info|{{{4|''info''}}}}}} |}<includeonly>{{#if:{{{nocat|}}}||{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:2}}|{{#if:{{{usercategory|}}}|[[Категорія:{{{usercategory}}}]]}}{{#if:{{{usercategory2|}}}|[[Категорія:{{{usercategory2}}}]]}}{{#if:{{{usercategory3|}}}|[[Категорія:{{{usercategory3}}}]]}}}}}}</includeonly><noinclude> {{документація}} </noinclude> rbjjadmkr28fphsojlwuszks8to7t5s 10 2529 23291 2019-03-23T16:23:30Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#switch: {{#if:{{{1|}}}|{{{1}}}|{{GENDER:{{BASEPAGENAME}}|m|f}}}} | f | fem | female | feminine | ж | жін | жіночий = {{{2}}} | m | ma... 23291 wikitext text/x-wiki {{#switch: {{#if:{{{1|}}}|{{{1}}}|{{GENDER:{{BASEPAGENAME}}|m|f}}}} | f | fem | female | feminine | ж | жін | жіночий = {{{2}}} | m | male | masculine | м | ч | чол | чоловічий | #default = {{{3}}} }}<noinclude> <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> {{документація}} </noinclude> ml6khpqwjjjw1i3agh4m306xss1acuj 10 2530 23292 2019-03-23T16:24:21Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{gender switch|{{{1|}}}|Ця користувачка|Цей користувач}}<noinclude> <!-- Додавайте категорії та інтервік... 23292 wikitext text/x-wiki {{gender switch|{{{1|}}}|Ця користувачка|Цей користувач}}<noinclude> <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> {{Документація}} </noinclude> px6zyexbhdhku3omj8ratjmfmcui2wx 14 2532 23305 23301 2019-03-23T16:36:23Z Dimon2711 4042 23305 wikitext text/x-wiki {{catmain|Вікімандри:Адміністратори}} {{Wikipedians category template notice|Адміністратор}} sf9b48xojb7hvbqclqe8cxo6d7w8fm2 10 2533 23302 2019-03-23T16:34:10Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#switch:{{lc:{{{demospace|{{NAMESPACENUMBER}} }}}}} |14|category|категорія=<nowiki/> :<span class="boilerplate" id="catmain">''{{ #ifexist:{{#ifeq:{{... 23302 wikitext text/x-wiki {{#switch:{{lc:{{{demospace|{{NAMESPACENUMBER}} }}}}} |14|category|категорія=<nowiki/> :<span class="boilerplate" id="catmain">''{{ #ifexist:{{#ifeq:{{{1|}}}|lst|{{PAGENAME}}|{{{1|{{PAGENAME}} }}} }} |Основна стаття для цієї категорії: '''[[{{ #ifeq:{{{1|}}}|lst|{{PAGENAME}}|{{{1|{{PAGENAME}} }}}}}]]'''{{ #if:{{{lst|}}}{{#ifeq:{{{2|{{{1|}}}}}}|lst|yes}} |&#32;'''::'''''</span> {{#lsth:{{#ifeq:{{{1|}}}|lst|{{PAGENAME}}|{{{1|{{PAGENAME}} }}} }}}} |.''</span>}} |Ця категорія не має основної статті&nbsp;— '''[[{{{1|{{PAGENAME}}}}}]]'''{{ #if:{{#property:p301}}|<span id="wikidata-catmain-link"> ({{ comment|{{wikidata|p301}}|мітка (label) сторінки Елементу Вікіданих на яке веде посилання із Твердження P301:основна стаття категорії}})</span>}}.<br/>Ви допоможете проекту, якщо напишете або [[Вікіпедія:Переклад|перекладете]] її.''</span>}} |{{головна категорія|{{{1|}}}}}<!-- not category; end#switch -->}}{{ #if:{{{nocat|}}}{{#switch:{{NAMESPACENUMBER}}|14= |інакше: не треба нам категорій тут}}||{{ #ifexist:{{#ifeq:{{{1|}}}|lst|{{PAGENAME}}|{{{1|{{PAGENAME}} }}} }} |[[Категорія:Вікіпедія:Категорії, які мають основні статті]] |[[Категорія:Вікіпедія:Категорії без основних статей]]}} }}<noinclude> <!-- Додавайте категорії на підсторінку /документація, а не сюди. Дякуємо! --> {{Документація}} </noinclude> k17bdf7uzmmgjxkg7hh1uhcupopa7ow 10 2534 23303 2019-03-23T16:34:39Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{Hatnote|1=Головна категорія: {{ #if:{{{1|}}} |'''[[:Категорія:{{{1|{{PAGENAME}}}}}|{{ #if:{{{2|}}}|{{{2|}}}|{{{1|{{PAGENAME}}}}}}}]]... 23303 wikitext text/x-wiki {{Hatnote|1=Головна категорія: {{ #if:{{{1|}}} |'''[[:Категорія:{{{1|{{PAGENAME}}}}}|{{ #if:{{{2|}}}|{{{2|}}}|{{{1|{{PAGENAME}}}}}}}]]''' |{{ #if:{{#property:p1791}} |'''[[:Категорія:{{replace|{{replace|{{ #invoke:Wikibase|page|{{#invoke:Wikibase|id|P1791}}}} |Категорія:|}}|Category:|}}|{{ replace|{{#property:p1791}}|Категорія:|}}]]''' ({{ PAGESINCAT:{{replace|{{replace|{{ #invoke:Wikibase|page|{{#invoke:Wikibase|id|P1791}}}} |Категорія:|}}|Category:|}} }}) |'''[[:Категорія:{{{1|{{PAGENAME}}}}}|{{ #if:{{{2|}}}|{{{2|}}}|{{{1|{{PAGENAME}}}}}}}]]'''}} }} }}<noinclude> {{документація}} </noinclude> civ1jyaencuao7cyc363njwrmhcj6cg 10 2535 23304 2019-03-23T16:35:04Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">{{{1}}}</div><noinclude> {{документація}}</noinclude> 23304 wikitext text/x-wiki <div class="dablink noprint" style="font-style:italic; padding-left:2em;">{{{1}}}</div><noinclude> {{документація}}</noinclude> fkza71pz9er4m8c9qu310wudv3c93bi 10 2536 23306 2019-03-23T16:37:05Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{cmbox | text = Якщо користувач вважає себе причетним до цієї Вікімандри:Категоризація|кате... 23306 wikitext text/x-wiki {{cmbox | text = Якщо користувач вважає себе причетним до цієї [[Вікімандри:Категоризація|категорії]], то може розмістити на [[Вікімандри:Сторінка користувача|своїй сторінці користувача]] шаблон '''{{[[Шаблон:{{{1}}}|{{{1}}}]]}}'''{{#if: {{{2|}}}|&nbsp;з параметром:'''{{[[Шаблон:{{{2|}}}|{{{2|}}}]]}}''', наприклад: <nowiki>{{</nowiki>{{{1|}}}<nowiki>|</nowiki>{{{2|}}}<nowiki>}}</nowiki>}} | textstyle = text-align: center; }} <noinclude> == Див. також == * {{Tl|Category template notice}} [[Категорія:Шаблони простору назв категорій|{{PAGENAME}}]] </noinclude> ldp06p5wyt2ivzeajc3lytk6t70hxar 10 2537 23307 2019-03-23T16:37:31Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#invoke:Message box|cmbox}}<noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторін... 23307 wikitext text/x-wiki {{#invoke:Message box|cmbox}}<noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> 6ik8f13vjkrtiunmmoazkx2ota181n3 828 2538 35890 23308 2024-07-16T19:04:28Z Uzume 4527 strict 35890 Scribunto text/plain -- This is a meta-module for producing message box templates, including -- {{mbox}}, {{ambox}}, {{imbox}}, {{tmbox}}, {{ombox}}, {{cmbox}} and {{fmbox}}. -- Load necessary modules. require('strict') local getArgs local categoryHandler = require('Модуль:Category handler')._main local yesno = require('Модуль:Yesno') -- Get a language object for formatDate and ucfirst. local lang = mw.language.getContentLanguage() -- Define constants local CONFIG_MODULE = 'Модуль:Message box/configuration' -------------------------------------------------------------------------------- -- Helper functions -------------------------------------------------------------------------------- local function getTitleObject(...) -- Get the title object, passing the function through pcall -- in case we are over the expensive function count limit. local success, title = pcall(mw.title.new, ...) if success then return title end end local function union(t1, t2) -- Returns the union of two arrays. local vals = {} for i, v in ipairs(t1) do vals[v] = true end for i, v in ipairs(t2) do vals[v] = true end local ret = {} for k in pairs(vals) do table.insert(ret, k) end table.sort(ret) return ret end local function getArgNums(args, prefix) local nums = {} for k, v in pairs(args) do local num = mw.ustring.match(tostring(k), '^' .. prefix .. '([1-9]%d*)$') if num then table.insert(nums, tonumber(num)) end end table.sort(nums) return nums end -------------------------------------------------------------------------------- -- Box class definition -------------------------------------------------------------------------------- local MessageBox = {} MessageBox.__index = MessageBox function MessageBox.new(boxType, args, cfg) args = args or {} local obj = {} -- Set the title object and the namespace. obj.title = getTitleObject(args.page) or mw.title.getCurrentTitle() -- Set the config for our box type. obj.cfg = cfg[boxType] if not obj.cfg then local ns = obj.title.namespace -- boxType is "mbox" or invalid input if ns == 0 then obj.cfg = cfg.ambox -- main namespace elseif ns == 6 then obj.cfg = cfg.imbox -- file namespace elseif ns == 14 then obj.cfg = cfg.cmbox -- category namespace else local nsTable = mw.site.namespaces[ns] if nsTable and nsTable.isTalk then obj.cfg = cfg.tmbox -- any talk namespace else obj.cfg = cfg.ombox -- other namespaces or invalid input end end end -- Set the arguments, and remove all blank arguments except for the ones -- listed in cfg.allowBlankParams. do local newArgs = {} for k, v in pairs(args) do if v ~= '' then newArgs[k] = v end end for i, param in ipairs(obj.cfg.allowBlankParams or {}) do newArgs[param] = args[param] end obj.args = newArgs end -- Define internal data structure. obj.categories = {} obj.classes = {} return setmetatable(obj, MessageBox) end function MessageBox:addCat(ns, cat, sort) if not cat then return nil end if sort then cat = string.format('[[Категорія:%s|%s]]', cat, sort) else cat = string.format('[[Категорія:%s]]', cat) end self.categories[ns] = self.categories[ns] or {} table.insert(self.categories[ns], cat) end function MessageBox:addClass(class) if not class then return nil end table.insert(self.classes, class) end function MessageBox:setParameters() local args = self.args local cfg = self.cfg -- Get type data. self.type = args.type local typeData = cfg.types[self.type] self.invalidTypeError = cfg.showInvalidTypeError and self.type and not typeData typeData = typeData or cfg.types[cfg.default] self.typeClass = typeData.class self.typeImage = typeData.image -- Find if the box has been wrongly substituted. self.isSubstituted = cfg.substCheck and args.subst == 'SUBST' -- Find whether we are using a small message box. self.isSmall = cfg.allowSmall and ( cfg.smallParam and args.small == cfg.smallParam or not cfg.smallParam and yesno(args.small) ) -- Add attributes, classes and styles. self.id = args.id if yesno(args.plainlinks) ~= false then self:addClass('plainlinks') end for _, class in ipairs(cfg.classes or {}) do self:addClass(class) end if self.isSmall then self:addClass(cfg.smallClass or 'mbox-small') end self:addClass(self.typeClass) self:addClass(args.class) self.style = args.style self.attrs = args.attrs -- Set text style. self.textstyle = args.textstyle -- Find if we are on the template page or not. This functionality is only -- used if useCollapsibleTextFields is set, or if both cfg.templateCategory -- and cfg.templateCategoryRequireName are set. self.useCollapsibleTextFields = cfg.useCollapsibleTextFields if self.useCollapsibleTextFields or cfg.templateCategory and cfg.templateCategoryRequireName then self.name = args.name if self.name then local templateName = mw.ustring.match( self.name, '^[tT][eE][mM][pP][lL][aA][tT][eE][%s_]*:[%s_]*(.*)$' ) or self.name templateName = 'Template:' .. templateName self.templateTitle = getTitleObject(templateName) end self.isTemplatePage = self.templateTitle and mw.title.equals(self.title, self.templateTitle) end -- Process data for collapsible text fields. At the moment these are only -- used in {{ambox}}. if self.useCollapsibleTextFields then -- Get the self.issue value. if self.isSmall and args.smalltext then self.issue = args.smalltext else local sect if args.sect == '' then sect = 'This ' .. (cfg.sectionDefault or 'page') elseif type(args.sect) == 'string' then sect = 'This ' .. args.sect end local issue = args.issue issue = type(issue) == 'string' and issue ~= '' and issue or nil local text = args.text text = type(text) == 'string' and text or nil local issues = {} table.insert(issues, sect) table.insert(issues, issue) table.insert(issues, text) self.issue = table.concat(issues, ' ') end -- Get the self.talk value. local talk = args.talk -- Show talk links on the template page or template subpages if the talk -- parameter is blank. if talk == '' and self.templateTitle and ( mw.title.equals(self.templateTitle, self.title) or self.title:isSubpageOf(self.templateTitle) ) then talk = '#' elseif talk == '' then talk = nil end if talk then -- If the talk value is a talk page, make a link to that page. Else -- assume that it's a section heading, and make a link to the talk -- page of the current page with that section heading. local talkTitle = getTitleObject(talk) local talkArgIsTalkPage = true if not talkTitle or not talkTitle.isTalkPage then talkArgIsTalkPage = false talkTitle = getTitleObject( self.title.text, mw.site.namespaces[self.title.namespace].talk.id ) end if talkTitle and talkTitle.exists then local talkText = 'Relevant discussion may be found on' if talkArgIsTalkPage then talkText = string.format( '%s [[%s|%s]].', talkText, talk, talkTitle.prefixedText ) else talkText = string.format( '%s the [[%s#%s|talk page]].', talkText, talkTitle.prefixedText, talk ) end self.talk = talkText end end -- Get other values. self.fix = args.fix ~= '' and args.fix or nil local date if args.date and args.date ~= '' then date = args.date elseif args.date == '' and self.isTemplatePage then date = lang:formatDate('F Y') end if date then self.date = string.format(" <small>''(%s)''</small>", date) end self.info = args.info if yesno(args.removalnotice) then self.removalNotice = cfg.removalNotice end end -- Set the non-collapsible text field. At the moment this is used by all box -- types other than ambox, and also by ambox when small=yes. if self.isSmall then self.text = args.smalltext or args.text else self.text = args.text end -- Set the below row. self.below = cfg.below and args.below -- General image settings. self.imageCellDiv = not self.isSmall and cfg.imageCellDiv self.imageEmptyCell = cfg.imageEmptyCell if cfg.imageEmptyCellStyle then self.imageEmptyCellStyle = 'border:none;padding:0px;width:1px' end -- Left image settings. local imageLeft = self.isSmall and args.smallimage or args.image if cfg.imageCheckBlank and imageLeft ~= 'blank' and imageLeft ~= 'none' or not cfg.imageCheckBlank and imageLeft ~= 'none' then self.imageLeft = imageLeft if not imageLeft then local imageSize = self.isSmall and (cfg.imageSmallSize or '30x30px') or '40x40px' self.imageLeft = string.format('[[Файл:%s|%s|link=|alt=]]', self.typeImage or 'Imbox notice.png', imageSize) end end -- Right image settings. local imageRight = self.isSmall and args.smallimageright or args.imageright if not (cfg.imageRightNone and imageRight == 'none') then self.imageRight = imageRight end end function MessageBox:setMainspaceCategories() local args = self.args local cfg = self.cfg if not cfg.allowMainspaceCategories then return nil end local nums = {} for _, prefix in ipairs{'cat', 'category', 'all'} do args[prefix .. '1'] = args[prefix] nums = union(nums, getArgNums(args, prefix)) end -- The following is roughly equivalent to the old {{Ambox/category}}. local date = args.date date = type(date) == 'string' and date local preposition = 'from' for _, num in ipairs(nums) do local mainCat = args['cat' .. tostring(num)] or args['category' .. tostring(num)] local allCat = args['all' .. tostring(num)] mainCat = type(mainCat) == 'string' and mainCat allCat = type(allCat) == 'string' and allCat if mainCat and date and date ~= '' then local catTitle = string.format('%s %s %s', mainCat, preposition, date) self:addCat(0, catTitle) catTitle = getTitleObject('Category:' .. catTitle) if not catTitle or not catTitle.exists then self:addCat(0, 'Articles with invalid date parameter in template') end elseif mainCat and (not date or date == '') then self:addCat(0, mainCat) end if allCat then self:addCat(0, allCat) end end end function MessageBox:setTemplateCategories() local args = self.args local cfg = self.cfg -- Add template categories. if cfg.templateCategory then if cfg.templateCategoryRequireName then if self.isTemplatePage then self:addCat(10, cfg.templateCategory) end elseif not self.title.isSubpage then self:addCat(10, cfg.templateCategory) end end -- Add template error categories. if cfg.templateErrorCategory then local templateErrorCategory = cfg.templateErrorCategory local templateCat, templateSort if not self.name and not self.title.isSubpage then templateCat = templateErrorCategory elseif self.isTemplatePage then local paramsToCheck = cfg.templateErrorParamsToCheck or {} local count = 0 for i, param in ipairs(paramsToCheck) do if not args[param] then count = count + 1 end end if count > 0 then templateCat = templateErrorCategory templateSort = tostring(count) end if self.categoryNums and #self.categoryNums > 0 then templateCat = templateErrorCategory templateSort = 'C' end end self:addCat(10, templateCat, templateSort) end end function MessageBox:setAllNamespaceCategories() -- Set categories for all namespaces. if self.invalidTypeError then local allSort = (self.title.namespace == 0 and 'Main:' or '') .. self.title.prefixedText self:addCat('all', 'Вікно повідомлень Вікіпедії, що потребує виправлення параметра', allSort) end if self.isSubstituted then self:addCat('all', 'Pages with incorrectly substituted templates') end end function MessageBox:setCategories() if self.title.namespace == 0 then self:setMainspaceCategories() elseif self.title.namespace == 10 then self:setTemplateCategories() end self:setAllNamespaceCategories() end function MessageBox:renderCategories() -- Convert category tables to strings and pass them through -- [[Module:Category handler]]. return categoryHandler{ main = table.concat(self.categories[0] or {}), template = table.concat(self.categories[10] or {}), all = table.concat(self.categories.all or {}), nocat = self.args.nocat, page = self.args.page } end function MessageBox:export() local root = mw.html.create() -- Add the subst check error. if self.isSubstituted and self.name then root:tag('b') :addClass('error') :wikitext(string.format( 'Template <code>%s[[Шаблон:%s|%s]]%s</code> has been incorrectly substituted.', mw.text.nowiki('{{'), self.name, self.name, mw.text.nowiki('}}') )) end -- Create the box table. local boxTable = root:tag('table') boxTable:attr('id', self.id or nil) for i, class in ipairs(self.classes or {}) do boxTable:addClass(class or nil) end boxTable :cssText(self.style or nil) :attr('role', 'presentation') if self.attrs then boxTable:attr(self.attrs) end -- Add the left-hand image. local row = boxTable:tag('tr') if self.imageLeft then local imageLeftCell = row:tag('td'):addClass('mbox-image') if self.imageCellDiv then -- If we are using a div, redefine imageLeftCell so that the image -- is inside it. Divs use style="width: 52px;", which limits the -- image width to 52px. If any images in a div are wider than that, -- they may overlap with the text or cause other display problems. imageLeftCell = imageLeftCell:tag('div'):css('width', '52px') end imageLeftCell:wikitext(self.imageLeft or nil) elseif self.imageEmptyCell then -- Some message boxes define an empty cell if no image is specified, and -- some don't. The old template code in templates where empty cells are -- specified gives the following hint: "No image. Cell with some width -- or padding necessary for text cell to have 100% width." row:tag('td') :addClass('mbox-empty-cell') :cssText(self.imageEmptyCellStyle or nil) end -- Add the text. local textCell = row:tag('td'):addClass('mbox-text') if self.useCollapsibleTextFields then -- The message box uses advanced text parameters that allow things to be -- collapsible. At the moment, only ambox uses this. textCell:cssText(self.textstyle or nil) local textCellSpan = textCell:tag('span') textCellSpan :addClass('mbox-text-span') :wikitext(self.issue or nil) if (self.talk or self.fix) and not self.isSmall then textCellSpan:tag('span') :addClass('hide-when-compact') :wikitext(self.talk and (' ' .. self.talk) or nil) :wikitext(self.fix and (' ' .. self.fix) or nil) end textCellSpan:wikitext(self.date and (' ' .. self.date) or nil) if self.info and not self.isSmall then textCellSpan :tag('span') :addClass('hide-when-compact') :wikitext(self.info and (' ' .. self.info) or nil) end if self.removalNotice then textCellSpan:tag('small') :addClass('hide-when-compact') :tag('i') :wikitext(string.format(" (%s)", self.removalNotice)) end else -- Default text formatting - anything goes. textCell :cssText(self.textstyle or nil) :wikitext(self.text or nil) end -- Add the right-hand image. if self.imageRight then local imageRightCell = row:tag('td'):addClass('mbox-imageright') if self.imageCellDiv then -- If we are using a div, redefine imageRightCell so that the image -- is inside it. imageRightCell = imageRightCell:tag('div'):css('width', '52px') end imageRightCell :wikitext(self.imageRight or nil) end -- Add the below row. if self.below then boxTable:tag('tr') :tag('td') :attr('colspan', self.imageRight and '3' or '2') :addClass('mbox-text') :cssText(self.textstyle or nil) :wikitext(self.below or nil) end -- Add error message for invalid type parameters. if self.invalidTypeError then root:tag('div') :css('text-align', 'center') :wikitext(string.format( 'This message box is using an invalid "type=%s" parameter and needs fixing.', self.type or '' )) end -- Add categories. root:wikitext(self:renderCategories() or nil) return tostring(root) end -------------------------------------------------------------------------------- -- Exports -------------------------------------------------------------------------------- local p, mt = {}, {} function p._exportClasses() -- For testing. return { MessageBox = MessageBox } end function p.main(boxType, args, cfgTables) local box = MessageBox.new(boxType, args, cfgTables or mw.loadData(CONFIG_MODULE)) box:setParameters() box:setCategories() return box:export() end function mt.__index(t, k) return function (frame) if not getArgs then getArgs = require('Модуль:Arguments').getArgs end return t.main(k, getArgs(frame, {trim = false, removeBlanks = false})) end end return setmetatable(p, mt) bkwckwkuroi1dh8sep0v1qxe23e8zjg 828 2539 23309 2019-03-23T16:39:13Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: local mt = getmetatable(_G) or {} function mt.__index (t, k) if k ~= 'arg' then error('Tried to read nil global ' .. tostring(k), 2) end return nil end fun... 23309 Scribunto text/plain local mt = getmetatable(_G) or {} function mt.__index (t, k) if k ~= 'arg' then error('Tried to read nil global ' .. tostring(k), 2) end return nil end function mt.__newindex(t, k, v) if k ~= 'arg' then error('Tried to write global ' .. tostring(k), 2) end rawset(t, k, v) end setmetatable(_G, mt) gggsv54pq7f94l3up48hr91qtxnskdm 828 2540 23310 2019-03-23T16:40:13Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -------------------------------------------------------------------------------- -- -... 23310 Scribunto text/plain -------------------------------------------------------------------------------- -- -- -- CATEGORY HANDLER -- -- -- -- This module implements the {{category handler}} template in Lua, -- -- with a few improvements: all namespaces and all namespace aliases -- -- are supported, and namespace names are detected automatically for -- -- the local wiki. This module requires [[Module:Namespace detect]] -- -- and [[Module:Yesno]] to be available on the local wiki. It can be -- -- configured for different wikis by altering the values in -- -- [[Module:Category handler/config]], and pages can be blacklisted -- -- from categorisation by using [[Module:Category handler/blacklist]]. -- -- -- -------------------------------------------------------------------------------- -- Load required modules local yesno = require('Модуль:Yesno') -- Lazily load things we don't always need local mShared, mappings local p = {} -------------------------------------------------------------------------------- -- Helper functions -------------------------------------------------------------------------------- local function trimWhitespace(s, removeBlanks) if type(s) ~= 'string' then return s end s = s:match('^%s*(.-)%s*$') if removeBlanks then if s ~= '' then return s else return nil end else return s end end -------------------------------------------------------------------------------- -- CategoryHandler class -------------------------------------------------------------------------------- local CategoryHandler = {} CategoryHandler.__index = CategoryHandler function CategoryHandler.new(data, args) local obj = setmetatable({ _data = data, _args = args }, CategoryHandler) -- Set the title object do local pagename = obj:parameter('demopage') local success, titleObj if pagename then success, titleObj = pcall(mw.title.new, pagename) end if success and titleObj then obj.title = titleObj if titleObj == mw.title.getCurrentTitle() then obj._usesCurrentTitle = true end else obj.title = mw.title.getCurrentTitle() obj._usesCurrentTitle = true end end -- Set suppression parameter values for _, key in ipairs{'nocat', 'categories'} do local value = obj:parameter(key) value = trimWhitespace(value, true) obj['_' .. key] = yesno(value) end do local subpage = obj:parameter('subpage') local category2 = obj:parameter('category2') if type(subpage) == 'string' then subpage = mw.ustring.lower(subpage) end if type(category2) == 'string' then subpage = mw.ustring.lower(category2) end obj._subpage = trimWhitespace(subpage, true) obj._category2 = trimWhitespace(category2) -- don't remove blank values end return obj end function CategoryHandler:parameter(key) local parameterNames = self._data.parameters[key] local pntype = type(parameterNames) if pntype == 'string' or pntype == 'number' then return self._args[parameterNames] elseif pntype == 'table' then for _, name in ipairs(parameterNames) do local value = self._args[name] if value ~= nil then return value end end return nil else error(string.format( 'invalid config key "%s"', tostring(key) ), 2) end end function CategoryHandler:isSuppressedByArguments() return -- See if a category suppression argument has been set. self._nocat == true or self._categories == false or ( self._category2 and self._category2 ~= self._data.category2Yes and self._category2 ~= self._data.category2Negative ) -- Check whether we are on a subpage, and see if categories are -- suppressed based on our subpage status. or self._subpage == self._data.subpageNo and self.title.isSubpage or self._subpage == self._data.subpageOnly and not self.title.isSubpage end function CategoryHandler:shouldSkipBlacklistCheck() -- Check whether the category suppression arguments indicate we -- should skip the blacklist check. return self._nocat == false or self._categories == true or self._category2 == self._data.category2Yes end function CategoryHandler:matchesBlacklist() if self._usesCurrentTitle then return self._data.currentTitleMatchesBlacklist else mShared = mShared or require('Модуль:Category handler/shared') return mShared.matchesBlacklist( self.title.prefixedText, mw.loadData('Модуль:Category handler/blacklist') ) end end function CategoryHandler:isSuppressed() -- Find if categories are suppressed by either the arguments or by -- matching the blacklist. return self:isSuppressedByArguments() or not self:shouldSkipBlacklistCheck() and self:matchesBlacklist() end function CategoryHandler:getNamespaceParameters() if self._usesCurrentTitle then return self._data.currentTitleNamespaceParameters else if not mappings then mShared = mShared or require('Модуль:Category handler/shared') mappings = mShared.getParamMappings(true) -- gets mappings with mw.loadData end return mShared.getNamespaceParameters( self.title, mappings ) end end function CategoryHandler:namespaceParametersExist() -- Find whether any namespace parameters have been specified. -- We use the order "all" --> namespace params --> "other" as this is what -- the old template did. if self:parameter('all') then return true end if not mappings then mShared = mShared or require('Модуль:Category handler/shared') mappings = mShared.getParamMappings(true) -- gets mappings with mw.loadData end for ns, params in pairs(mappings) do for i, param in ipairs(params) do if self._args[param] then return true end end end if self:parameter('other') then return true end return false end function CategoryHandler:getCategories() local params = self:getNamespaceParameters() local nsCategory for i, param in ipairs(params) do local value = self._args[param] if value ~= nil then nsCategory = value break end end if nsCategory ~= nil or self:namespaceParametersExist() then -- Namespace parameters exist - advanced usage. if nsCategory == nil then nsCategory = self:parameter('other') end local ret = {self:parameter('all')} local numParam = tonumber(nsCategory) if numParam and numParam >= 1 and math.floor(numParam) == numParam then -- nsCategory is an integer ret[#ret + 1] = self._args[numParam] else ret[#ret + 1] = nsCategory end if #ret < 1 then return nil else return table.concat(ret) end elseif self._data.defaultNamespaces[self.title.namespace] then -- Namespace parameters don't exist, simple usage. return self._args[1] end return nil end -------------------------------------------------------------------------------- -- Exports -------------------------------------------------------------------------------- local p = {} function p._exportClasses() -- Used for testing purposes. return { CategoryHandler = CategoryHandler } end function p._main(args, data) data = data or mw.loadData('Модуль:Category handler/data') local handler = CategoryHandler.new(data, args) if handler:isSuppressed() then return nil end return handler:getCategories() end function p.main(frame, data) data = data or mw.loadData('Модуль:Category handler/data') local args = require('Модуль:Arguments').getArgs(frame, { wrappers = data.wrappers, valueFunc = function (k, v) v = trimWhitespace(v) if type(k) == 'number' then if v ~= '' then return v else return nil end else return v end end }) return p._main(args, data) end return p 04wak7tej33hhtpcyykrb3jy3tfwenz 828 2541 23311 2019-03-23T16:40:49Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -------------------------------------------------------------------------------- -- Message box configuration -... 23311 Scribunto text/plain -------------------------------------------------------------------------------- -- Message box configuration -- -- -- -- This module contains configuration data for [[Module:Message box]]. -- -------------------------------------------------------------------------------- return { ambox = { types = { speedy = { class = 'ambox-speedy', image = 'Ambox warning pn.svg' }, delete = { class = 'ambox-delete', image = 'Ambox warning pn.svg' }, content = { class = 'ambox-content', image = 'Ambox important.svg' }, style = { class = 'ambox-style', image = 'Edit-clear.svg' }, move = { class = 'ambox-move', image = 'Merge-split-transwiki default.svg' }, protection = { class = 'ambox-protection', image = 'Padlock-silver-medium.svg' }, notice = { class = 'ambox-notice', image = 'Information icon4.svg' } }, default = 'notice', allowBlankParams = {'talk', 'sect', 'date', 'issue', 'fix', 'subst', 'hidden'}, allowSmall = true, smallParam = 'left', smallClass = 'mbox-small-left', substCheck = true, classes = {'metadata', 'ambox'}, imageEmptyCell = true, imageCheckBlank = true, imageSmallSize = '20x20px', imageCellDiv = true, useCollapsibleTextFields = true, imageRightNone = true, sectionDefault = 'article', allowMainspaceCategories = true, templateCategory = 'Шаблони-повідомлення для статей', templateCategoryRequireName = true, templateErrorCategory = 'Шаблони-повідомлення для статей з відсутніми параметрами', templateErrorParamsToCheck = {'issue', 'fix', 'subst'}, removalNotice = '{{не перекладено|Довідка:Вилучення шаблонів підтримки|Дізнайтеся, як і коли вилучати це шаблонне повідомлення||Help:Maintenance template removal}}' }, cmbox = { types = { speedy = { class = 'cmbox-speedy', image = 'Ambox warning pn.svg' }, delete = { class = 'cmbox-delete', image = 'Ambox warning pn.svg' }, content = { class = 'cmbox-content', image = 'Ambox important.svg' }, style = { class = 'cmbox-style', image = 'Edit-clear.svg' }, move = { class = 'cmbox-move', image = 'Merge-split-transwiki default.svg' }, protection = { class = 'cmbox-protection', image = 'Padlock-silver-medium.svg' }, notice = { class = 'cmbox-notice', image = 'Information icon4.svg' } }, default = 'notice', showInvalidTypeError = true, classes = {'cmbox'}, imageEmptyCell = true }, fmbox = { types = { warning = { class = 'fmbox-warning', image = 'Ambox warning pn.svg' }, editnotice = { class = 'fmbox-editnotice', image = 'Information icon4.svg' }, system = { class = 'fmbox-system', image = 'Information icon4.svg' } }, default = 'system', showInvalidTypeError = true, classes = {'fmbox'}, imageEmptyCell = false, imageRightNone = false }, imbox = { types = { speedy = { class = 'imbox-speedy', image = 'Ambox warning pn.svg' }, delete = { class = 'imbox-delete', image = 'Ambox warning pn.svg' }, content = { class = 'imbox-content', image = 'Ambox important.svg' }, style = { class = 'imbox-style', image = 'Edit-clear.svg' }, move = { class = 'imbox-move', image = 'Merge-split-transwiki default.svg' }, protection = { class = 'imbox-protection', image = 'Padlock-silver-medium.svg' }, license = { class = 'imbox-license licensetpl', image = 'Imbox license.png' -- @todo We need an SVG version of this }, featured = { class = 'imbox-featured', image = 'Cscr-featured.svg' }, notice = { class = 'imbox-notice', image = 'Information icon4.svg' } }, default = 'notice', showInvalidTypeError = true, classes = {'imbox'}, imageEmptyCell = true, below = true, templateCategory = 'Шаблони-повідомлення для файлів' }, ombox = { types = { speedy = { class = 'ombox-speedy', image = 'Ambox warning pn.svg' }, delete = { class = 'ombox-delete', image = 'Ambox warning pn.svg' }, content = { class = 'ombox-content', image = 'Ambox important.svg' }, style = { class = 'ombox-style', image = 'Edit-clear.svg' }, move = { class = 'ombox-move', image = 'Merge-split-transwiki default.svg' }, protection = { class = 'ombox-protection', image = 'Padlock-silver-medium.svg' }, notice = { class = 'ombox-notice', image = 'Information icon4.svg' } }, default = 'notice', showInvalidTypeError = true, classes = {'ombox'}, allowSmall = true, imageEmptyCell = true, imageRightNone = true }, tmbox = { types = { speedy = { class = 'tmbox-speedy', image = 'Ambox warning pn.svg' }, delete = { class = 'tmbox-delete', image = 'Ambox warning pn.svg' }, content = { class = 'tmbox-content', image = 'Ambox important.svg' }, style = { class = 'tmbox-style', image = 'Edit-clear.svg' }, move = { class = 'tmbox-move', image = 'Merge-split-transwiki default.svg' }, protection = { class = 'tmbox-protection', image = 'Padlock-silver-medium.svg' }, notice = { class = 'tmbox-notice', image = 'Information icon4.svg' } }, default = 'notice', showInvalidTypeError = true, classes = {'tmbox'}, allowSmall = true, imageRightNone = true, imageEmptyCell = true, imageEmptyCellStyle = true, templateCategory = 'Шаблони-повідомлення для сторінок обговорення' } } bzij2pfzipvvzhqswptgd6b9y6pckuz 828 2542 23312 2019-03-23T16:41:35Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- This module assembles data to be passed to [[Module:Category handler]] using -- mw.loadData. This includes the configuration data and whether the current --... 23312 Scribunto text/plain -- This module assembles data to be passed to [[Module:Category handler]] using -- mw.loadData. This includes the configuration data and whether the current -- page matches the title blacklist. local data = require('Модуль:Category handler/config') local mShared = require('Модуль:Category handler/shared') local blacklist = require('Модуль:Category handler/blacklist') local title = mw.title.getCurrentTitle() data.currentTitleMatchesBlacklist = mShared.matchesBlacklist( title.prefixedText, blacklist ) data.currentTitleNamespaceParameters = mShared.getNamespaceParameters( title, mShared.getParamMappings() ) return data 78n8w21gkhczyvlw8gcx5x8xrk94x14 828 2543 23313 2019-03-23T16:42:24Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -------------------------------------------------------------------------------- -- [[Модуль:Category handler]] configuration data... 23313 Scribunto text/plain -------------------------------------------------------------------------------- -- [[Модуль:Category handler]] configuration data -- -- Language-specific parameter names and values can be set here. -- -- For blacklist config, see [[Модуль:Category handler/blacklist]]. -- -------------------------------------------------------------------------------- local cfg = {} -- Don't edit this line. -------------------------------------------------------------------------------- -- Start configuration data -- -------------------------------------------------------------------------------- -------------------------------------------------------------------------------- -- Parameter names -- -- These configuration items specify custom parameter names. -- -- To add one extra name, you can use this format: -- -- -- -- foo = 'parameter name', -- -- -- -- To add multiple names, you can use this format: -- -- -- -- foo = {'parameter name 1', 'parameter name 2', 'parameter name 3'}, -- -------------------------------------------------------------------------------- cfg.parameters = { -- The nocat and categories parameter suppress -- categorisation. They are used with Module:Yesno, and work as follows: -- -- cfg.nocat: -- Result of yesno() Effect -- true Categorisation is suppressed -- false Categorisation is allowed, and -- the blacklist check is skipped -- nil Categorisation is allowed -- -- cfg.categories: -- Result of yesno() Effect -- true Categorisation is allowed, and -- the blacklist check is skipped -- false Categorisation is suppressed -- nil Categorisation is allowed nocat = 'nocat', categories = 'categories', -- The parameter name for the legacy "category2" parameter. This skips the -- blacklist if set to the cfg.category2Yes value, and suppresses -- categorisation if present but equal to anything other than -- cfg.category2Yes or cfg.category2Negative. category2 = 'category2', -- cfg.subpage is the parameter name to specify how to behave on subpages. subpage = 'subpage', -- The parameter for data to return in all namespaces. all = 'all', -- The parameter name for data to return if no data is specified for the -- namespace that is detected. other = 'other', -- The parameter name used to specify a page other than the current page; -- used for testing and demonstration. demopage = 'page', } -------------------------------------------------------------------------------- -- Parameter values -- -- These are set values that can be used with certain parameters. Only one -- -- value can be specified, like this: -- -- -- -- cfg.foo = 'value name' -- -- -------------------------------------------------------------------------------- -- The following settings are used with the cfg.category2 parameter. Setting -- cfg.category2 to cfg.category2Yes skips the blacklist, and if cfg.category2 -- is present but equal to anything other than cfg.category2Yes or -- cfg.category2Negative then it supresses cateogrisation. cfg.category2Yes = 'yes' cfg.category2Negative = '¬' -- The following settings are used with the cfg.subpage parameter. -- cfg.subpageNo is the value to specify to not categorise on subpages; -- cfg.subpageOnly is the value to specify to only categorise on subpages. cfg.subpageNo = 'no' cfg.subpageOnly = 'only' -------------------------------------------------------------------------------- -- Default namespaces -- -- This is a table of namespaces to categorise by default. The keys are the -- -- namespace numbers. -- -------------------------------------------------------------------------------- cfg.defaultNamespaces = { [ 0] = true, -- main [ 6] = true, -- file [ 12] = true, -- help [ 14] = true, -- category [100] = true, -- portal [108] = true, -- book } -------------------------------------------------------------------------------- -- Wrappers -- -- This is a wrapper template or a list of wrapper templates to be passed to -- -- [[Модуль:Arguments]]. -- -------------------------------------------------------------------------------- cfg.wrappers = 'Шаблон:Category handler' -------------------------------------------------------------------------------- -- End configuration data -- -------------------------------------------------------------------------------- return cfg -- Don't edit this line. h9z7az0v5fffmyznu0puq2alyuxdsrw 828 2544 23314 2019-03-23T16:43:47Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- This module contains shared functions used by [[Модуль:Category handler]] -- and its submodules. local p = {} function p.matchesBlacklist(page, black... 23314 Scribunto text/plain -- This module contains shared functions used by [[Модуль:Category handler]] -- and its submodules. local p = {} function p.matchesBlacklist(page, blacklist) for i, pattern in ipairs(blacklist) do local match = mw.ustring.match(page, pattern) if match then return true end end return false end function p.getParamMappings(useLoadData) local dataPage = 'Модуль:Namespace detect/data' if useLoadData then return mw.loadData(dataPage).mappings else return require(dataPage).mappings end end function p.getNamespaceParameters(titleObj, mappings) -- We don't use title.nsText for the namespace name because it adds -- underscores. local mappingsKey if titleObj.isTalkPage then mappingsKey = 'talk' else mappingsKey = mw.site.namespaces[titleObj.namespace].name end mappingsKey = mw.ustring.lower(mappingsKey) return mappings[mappingsKey] or {} end return p bp32xphhs4z1hm65xu0kp4ezr188cw3 828 2545 23315 2019-03-23T16:45:04Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- This module contains the blacklist used by [[Модуль:Category handler]]. -- Pages that match Lua patterns in this list will not be categorised unless --... 23315 Scribunto text/plain -- This module contains the blacklist used by [[Модуль:Category handler]]. -- Pages that match Lua patterns in this list will not be categorised unless -- categorisation is explicitly requested. return { '^Main Page$', -- don't categorise the main page. -- Don't categorise the following pages or their subpages. -- "%f[/\0]" matches if the next character is "/" or the end of the string. '^Wikipedia:Cascade%-protected items%f[/\0]', '^User:UBX%f[/\0]', -- The userbox "template" space. '^User talk:UBX%f[/\0]', -- Don't categorise subpages of these pages, but allow -- categorisation of the base page. '^Wikipedia:Template messages/.*$', '/[aA]rchive' -- Don't categorise archives. } fpmwzseqgc5pi0m2p14mqttj0wm7kmx 828 2546 23316 2019-03-23T16:45:50Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -------------------------------------------------------------------------------- -- Namespace detect data -... 23316 Scribunto text/plain -------------------------------------------------------------------------------- -- Namespace detect data -- -- This module holds data for [[Модуль:Namespace detect]] to be loaded per -- -- page, rather than per #invoke, for performance reasons. -- -------------------------------------------------------------------------------- local cfg = require('Модуль:Namespace detect/config') local function addKey(t, key, defaultKey) if key ~= defaultKey then t[#t + 1] = key end end -- Get a table of parameters to query for each default parameter name. -- This allows wikis to customise parameter names in the cfg table while -- ensuring that default parameter names will always work. The cfg table -- values can be added as a string, or as an array of strings. local defaultKeys = { 'main', 'talk', 'other', 'subjectns', 'demospace', 'demopage' } local argKeys = {} for i, defaultKey in ipairs(defaultKeys) do argKeys[defaultKey] = {defaultKey} end for defaultKey, t in pairs(argKeys) do local cfgValue = cfg[defaultKey] local cfgValueType = type(cfgValue) if cfgValueType == 'string' then addKey(t, cfgValue, defaultKey) elseif cfgValueType == 'table' then for i, key in ipairs(cfgValue) do addKey(t, key, defaultKey) end end cfg[defaultKey] = nil -- Free the cfg value as we don't need it any more. end local function getParamMappings() --[[ -- Returns a table of how parameter names map to namespace names. The keys -- are the actual namespace names, in lower case, and the values are the -- possible parameter names for that namespace, also in lower case. The -- table entries are structured like this: -- { -- [''] = {'main'}, -- ['wikipedia'] = {'wikipedia', 'project', 'wp'}, -- ... -- } --]] local mappings = {} local mainNsName = mw.site.subjectNamespaces[0].name mainNsName = mw.ustring.lower(mainNsName) mappings[mainNsName] = mw.clone(argKeys.main) mappings['talk'] = mw.clone(argKeys.talk) for nsid, ns in pairs(mw.site.subjectNamespaces) do if nsid ~= 0 then -- Exclude main namespace. local nsname = mw.ustring.lower(ns.name) local canonicalName = mw.ustring.lower(ns.canonicalName) mappings[nsname] = {nsname} if canonicalName ~= nsname then table.insert(mappings[nsname], canonicalName) end for _, alias in ipairs(ns.aliases) do table.insert(mappings[nsname], mw.ustring.lower(alias)) end end end return mappings end return { argKeys = argKeys, cfg = cfg, mappings = getParamMappings() } gynindnuir5evxddvujswbrh2faqenj 828 2547 23317 2019-03-23T16:46:25Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -------------------------------------------------------------------------------- -- Namespace detect configuration data -... 23317 Scribunto text/plain -------------------------------------------------------------------------------- -- Namespace detect configuration data -- -- -- -- This module stores configuration data for Module:Namespace detect. Here -- -- you can localise the module to your wiki's language. -- -- -- -- To activate a configuration item, you need to uncomment it. This means -- -- that you need to remove the text "-- " at the start of the line. -- -------------------------------------------------------------------------------- local cfg = {} -- Don't edit this line. -------------------------------------------------------------------------------- -- Parameter names -- -- These configuration items specify custom parameter names. Values added -- -- here will work in addition to the default English parameter names. -- -- To add one extra name, you can use this format: -- -- -- -- cfg.foo = 'parameter name' -- -- -- -- To add multiple names, you can use this format: -- -- -- -- cfg.foo = {'parameter name 1', 'parameter name 2', 'parameter name 3'} -- -------------------------------------------------------------------------------- ---- This parameter displays content for the main namespace: -- cfg.main = 'main' ---- This parameter displays in talk namespaces: -- cfg.talk = 'talk' ---- This parameter displays content for "other" namespaces (namespaces for which ---- parameters have not been specified): -- cfg.other = 'other' ---- This parameter makes talk pages behave as though they are the corresponding ---- subject namespace. Note that this parameter is used with [[Module:Yesno]]. ---- Edit that module to change the default values of "yes", "no", etc. -- cfg.subjectns = 'subjectns' ---- This parameter sets a demonstration namespace: -- cfg.demospace = 'demospace' ---- This parameter sets a specific page to compare: cfg.demopage = 'page' -------------------------------------------------------------------------------- -- Table configuration -- -- These configuration items allow customisation of the "table" function, -- -- used to generate a table of possible parameters in the module -- -- documentation. -- -------------------------------------------------------------------------------- ---- The header for the namespace column in the wikitable containing the list of ---- possible subject-space parameters. -- cfg.wikitableNamespaceHeader = 'Namespace' ---- The header for the wikitable containing the list of possible subject-space ---- parameters. -- cfg.wikitableAliasesHeader = 'Aliases' -------------------------------------------------------------------------------- -- End of configuration data -- -------------------------------------------------------------------------------- return cfg -- Don't edit this line. 1o6ozz56i8q0xgyl6xa41n2v7kelhli 10 2548 32225 32224 2022-05-13T11:04:30Z Mykola7 4555 32225 wikitext text/x-wiki {{Navbox |bodyclass = |name = Адміністратори |title = [[Вікімандри:Адміністратори|Адміністратори українських Вікімандрів]] |titlestyle = background:#ECECEC; |image = [[File:Wikivoyage admin.png|50 px]]<br/>[[Файл:Wikivoyage interface-admin.png|50 px]] |above = |groupstyle = background:#ECECEC; |state = {{{state<includeonly>|autocollapse</includeonly>}}} |group1 = [[ВМ:Адміністратори|Адміністратори]] ([[Спеціальна:Список_користувачів/sysop|{{NUMBEROFADMINS}}]]) |list1 = {{nobr|[[User:Jphwra|Jphwra]] •}} {{nobr|[[User:Mykola7|Mykola7]]}} <br/> '''[[ВМ:БОТ|Боти]]''': {{nobr|[[User:Фільтр зловживань|Фільтр зловживань]]}} }}<noinclude> == Див. також == {{Navbox |bodyclass = |name = Адміністратори |title = Адміністратори інших проектів |titlestyle = background:#ECECEC; |image = |above = |groupstyle = background:#ECECEC; |state = {{{state<includeonly>|autocollapse</includeonly>}}} |group1 = <small>Адміністратори українських проектів</small> |list1 = {{nobr|[[wmua:Special:ListUsers/sysop|Вікімедіа Україна]] •}} {{nobr|[[w:Special:ListUsers/sysop|Вікіпедія]] •}} {{nobr|[[wikt:Special:ListUsers/sysop|Вікісловник]] •}} {{nobr|[[q:Special:ListUsers/sysop|Вікіцитати]] •}} {{nobr|[[s:Special:ListUsers/sysop|Вікіджерела]] •}} {{nobr|[[b:Special:ListUsers/sysop|Вікіпідручник]] •}} {{nobr|[[betawikiversity:Special:ListUsers/sysop|Віківерситет]] •}} {{nobr|[[n:Special:ListUsers/sysop|Вікіновини]] •}} {{nobr|[http://uk.rodovid.org/wk/Special:Listusers/sysop Родовід]<sup>1</sup> }} |group2 = <small>Адміністратори глобальних проектів</small> |list2 = {{nobr|[[wmf:Special:ListUsers/sysop|Фонд Вікімедіа]] •}} {{nobr|[[m:Special:ListUsers/sysop|Мета-вікі]] •}} {{nobr|[[d:Special:ListUsers/sysop|Вікідані]] •}} {{nobr|[[commons:Special:ListUsers/sysop|Вікісховище]] •}} {{nobr|[[wikispecies:Special:ListUsers/sysop|Віківиди]] •}} {{nobr|[[mw:Special:ListUsers/sysop|MediaWiki]] •}} {{nobr|[[incubator:Special:ListUsers/sysop|Вікіінкубатор]] •}} {{nobr|[[wikitech:Special:ListUsers/sysop|Wikimedia labs]] •}} {{nobr|[[otrswiki:Special:ListUsers/sysop|OTRS]] •}} {{nobr|[[outreach:Special:ListUsers/sysop|Популяризація]] •}} {{nobr|[[wmania:Special:ListUsers/sysop|Вікіманія]] •}} {{nobr|[[translatewiki:Special:ListUsers/sysop|Translatewiki]]<sup>1</sup> •}} {{nobr|[[openstreetmap:Special:ListUsers/sysop|OpenStreetMap]]<sup>1</sup> •}} {{nobr|[[nostalgia:Special:ListUsers/sysop|Стара вікіпедія]] •}} {{nobr|[[testwiki:Special:ListUsers/sysop|Тестова вікі]] •}} {{nobr|[https://test2.wikipedia.org/wiki/Special:ListUsers/sysop Тестова вікі 2] •}} {{nobr|[https://test.wikidata.org/wiki/Special:ListUsers/sysop Тестова вікідата] }} |group3 = Адміністратори інших проектів |list3 = |belowstyle = background:#ECECEC; |below = <small>1 - не є проектом Фонду Вікімедіа</small> }} [[Категорія:Адміністративні шаблони]] </noinclude> nypjd1zwunjexhdl7ai42nee4lg8n9p 10 2549 23319 2019-03-23T16:51:15Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#invoke: Navbox | navbox}}<noinclude> {{Документація}} <!-- Додавайте категорії на підсторінку /Документа... 23319 wikitext text/x-wiki {{#invoke: Navbox | navbox}}<noinclude> {{Документація}} <!-- Додавайте категорії на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> fe5vf9itspbnlw1l488888pvfwv9l4e 828 2550 23320 2019-03-23T16:51:58Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- -- This module will implement {{Navbox}} -- local p = {} local Navbar = require('Модуль:Navbar') local args local frame local tableRowAdded = fals... 23320 Scribunto text/plain -- -- This module will implement {{Navbox}} -- local p = {} local Navbar = require('Модуль:Navbar') local args local frame local tableRowAdded = false local border local listnums = {} function trim(s) return (mw.ustring.gsub(s, "^%s*(.-)%s*$", "%1")) end function addTableRow(tbl) -- If any other rows have already been added, then we add a 2px gutter row. if tableRowAdded then tbl :tag('tr') :css('height', '2px') :tag('td') end tableRowAdded = true return tbl:tag('tr') end -- -- Title row -- function renderTitleRow(tbl) if not args.title then return end local titleRow = addTableRow(tbl) if args.titlegroup then titleRow :tag('th') :attr('scope', 'row') :addClass('navbox-group') :addClass(args.titlegroupclass) :cssText(args.basestyle) :cssText(args.groupstyle) :cssText(args.titlegroupstyle) :wikitext(args.titlegroup) end local titleCell = titleRow:tag('th'):attr('scope', 'col') if args.titlegroup then titleCell :css('border-left', '2px solid #fdfdfd') :css('width', '100%') end local titleColspan = 2 if args.imageleft then titleColspan = titleColspan + 1 end if args.image then titleColspan = titleColspan + 1 end if args.titlegroup then titleColspan = titleColspan - 1 end titleCell :cssText(args.basestyle) :cssText(args.titlestyle) :addClass('navbox-title') :attr('colspan', titleColspan) renderNavBar(titleCell) titleCell :tag('div') :addClass(args.titleclass) :css('font-size', '110%') :newline() :wikitext(args.title) end function renderNavBar(titleCell) -- Depending on the presence of the navbar and/or show/hide link, we may need to add a spacer div on the left -- or right to keep the title centered. local spacerSide = nil if args.navbar == 'off' then -- No navbar, and client wants no spacer, i.e. wants the title to be shifted to the left. If there's -- also no show/hide link, then we need a spacer on the right to achieve the left shift. if args.state == 'plain' then spacerSide = 'right' end elseif args.navbar == 'plain' or args.navbar == 'off' or (not args.name and (border == 'subgroup' or border == 'child' or border == 'none')) then -- No navbar. Need a spacer on the left to balance out the width of the show/hide link. if args.state ~= 'plain' then spacerSide = 'left' end else -- Will render navbar (or error message). If there's no show/hide link, need a spacer on the right -- to balance out the width of the navbar. if args.state == 'plain' then spacerSide = 'right' end titleCell:wikitext(Navbar.navbar({ args.name, mini = 1, fontstyle = (args.basestyle or '') .. ';' .. (args.titlestyle or '') .. ';background:none transparent;border:none;' })) end -- Render the spacer div. if spacerSide then titleCell :tag('span') :css('float', spacerSide) :css('width', '6em') :wikitext('&nbsp;') end end -- -- Above/Below rows -- function renderAboveRow(tbl) if not args.above then return end addTableRow(tbl) :tag('td') :addClass('navbox-abovebelow') :addClass(args.aboveclass) :cssText(args.basestyle) :cssText(args.abovestyle) :attr('colspan', getAboveBelowColspan()) :tag('div') :newline() :wikitext(args.above) end function renderBelowRow(tbl) if not args.below then return end addTableRow(tbl) :tag('td') :addClass('navbox-abovebelow') :addClass(args.belowclass) :cssText(args.basestyle) :cssText(args.belowstyle) :attr('colspan', getAboveBelowColspan()) :tag('div') :newline() :wikitext(args.below) end function getAboveBelowColspan() local ret = 2 if args.imageleft then ret = ret + 1 end if args.image then ret = ret + 1 end return ret end -- -- List rows -- function renderListRow(tbl, listnum) local row = addTableRow(tbl) if listnum == 1 and args.imageleft then row :tag('td') :addClass('navbox-image') :addClass(args.imageclass) :css('width', '1%') :css('padding', '0px 2px 0px 0px') :cssText(args.imageleftstyle) :attr('rowspan', 2 * #listnums - 1) :tag('div') :newline() :wikitext(args.imageleft) end if args['group' .. listnum] then local groupCell = row:tag('th') groupCell :attr('scope', 'row') :addClass('navbox-group') :addClass(args.groupclass) :cssText(args.basestyle) if args.groupwidth then groupCell:css('width', args.groupwidth) end groupCell :cssText(args.groupstyle) :cssText(args['group' .. listnum .. 'style']) :wikitext(args['group' .. listnum]) end local listCell = row:tag('td') if args['group' .. listnum] then listCell :css('text-align', 'left') :css('border-left-width', '2px') :css('border-left-style', 'solid') else listCell:attr('colspan', 2) end if not args.groupwidth then listCell:css('width', '100%') end local isOdd = (listnum % 2) == 1 local rowstyle = args.evenstyle if isOdd then rowstyle = args.oddstyle end local evenOdd if args.evenodd == 'swap' then if isOdd then evenOdd = 'even' else evenOdd = 'odd' end else if isOdd then evenOdd = args.evenodd or 'odd' else evenOdd = args.evenodd or 'even' end end listCell :css('padding', '0px') :cssText(args.liststyle) :cssText(rowstyle) :cssText(args['list' .. listnum .. 'style']) :addClass('navbox-list') :addClass('navbox-' .. evenOdd) :addClass(args.listclass) :newline() :tag('div') :css('padding', (listnum == 1 and args.list1padding) or args.listpadding or '0em 0.25em') :newline() :wikitext(args['list' .. listnum]) if listnum == 1 and args.image then row :tag('td') :addClass('navbox-image') :addClass(args.imageclass) :css('width', '1%') :css('padding', '0px 0px 0px 2px') :cssText(args.imagestyle) :attr('rowspan', 2 * #listnums - 1) :tag('div') :newline() :wikitext(args.image) end end -- -- Tracking categories -- function renderTrackingCategories(builder) local frame = mw.getCurrentFrame() if not frame then return end local s = frame:preprocess('{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:10}}|1|0}}{{SUBPAGENAME}}') if mw.ustring.sub(s, 1, 1) == '0' then return end -- not in template space local subpage = mw.ustring.lower(mw.ustring.sub(s, 2)) if subpage == 'документація' or subpage == 'Документація' or subpage == 'пісочниця' or subpage == 'тести' then return end for i, cat in ipairs(getTrackingCategories()) do builder:wikitext('[[Категорія:' .. cat .. ']]') end end function getTrackingCategories() local cats = {} --if needsHorizontalLists() then table.insert(cats, 'Navigational boxes without horizontal lists') end --if hasBackgroundColors() then table.insert(cats, 'Navboxes using background colours') end return cats end function needsHorizontalLists() if border == 'child' or border == 'subgroup' or args.tracking == 'no' then return false end local listClasses = {'plainlist', 'hlist', 'hlist hnum', 'hlist vcard', 'vcard hlist'} for i, cls in ipairs(listClasses) do if args.listclass == cls or args.bodyclass == cls then return false end end return true end function hasBackgroundColors() return args.titlestyle or args.groupstyle end -- -- Main navbox tables -- function renderMainTable() local tbl = mw.html.create('table') :attr('cellspacing', 0) :addClass('nowraplinks') :addClass(args.bodyclass) if args.title and (args.state ~= 'plain' and args.state ~= 'off') then tbl :addClass('collapsible') :addClass(args.state or 'autocollapse') end tbl:css('border-spacing', 0) if border == 'subgroup' or border == 'child' or border == 'none' then tbl :addClass('navbox-subgroup') :cssText(args.bodystyle) :cssText(args.style) else -- regular navobx - bodystyle and style will be applied to the wrapper table tbl :addClass('navbox-inner') :css('background', 'transparent') :css('color', 'inherit') end tbl:cssText(args.innerstyle) renderTitleRow(tbl) renderAboveRow(tbl) for i, listnum in ipairs(listnums) do renderListRow(tbl, listnum) end renderBelowRow(tbl) return tbl end function p._navbox(navboxArgs) args = navboxArgs for k, v in pairs(args) do local listnum = ('' .. k):match('^list(%d+)$') if listnum then table.insert(listnums, tonumber(listnum)) end end table.sort(listnums) border = trim(args.border or args[1] or '') -- render the main body of the navbox local tbl = renderMainTable() -- render the appropriate wrapper around the navbox, depending on the border param local res = mw.html.create() if border == 'none' then res:node(tbl) elseif border == 'subgroup' or border == 'child' then -- We assume that this navbox is being rendered in a list cell of a parent navbox, and is -- therefore inside a div with padding:0em 0.25em. We start with a </div> to avoid the -- padding being applied, and at the end add a <div> to balance out the parent's </div> res :tag('div', {unclosed = true}) :done() :node(tbl) :tag('div', {unclosed = true}) else res :tag('table') :attr('cellspacing', 0) :addClass('navbox') :css('border-spacing', 0) :cssText(args.bodystyle) :cssText(args.style) :tag('tr') :tag('td') :css('padding', '2px') :node(tbl) end renderTrackingCategories(res) return tostring(res) end function p.navbox(frame) -- ParserFunctions considers the empty string to be false, so to preserve the previous -- behavior of {{navbox}}, change any empty arguments to nil, so Lua will consider -- them false too. local args = {} local parent_args = frame:getParent().args; -- Out of order parsing bug. local temp; temp = parent_args.title; temp = parent_args.above; for i = 1, 20 do temp = parent_args["group" .. tostring(i)]; temp = parent_args["list" .. tostring(i)]; end temp = parent_args.below; for k, v in pairs(parent_args) do if v ~= '' then args[k] = v end end return p._navbox(args) end return p n9kgdp5bq6y788q4vpa6bk3qxrzpec0 828 2551 23325 23321 2019-03-23T17:00:22Z Dimon2711 4042 23325 Scribunto text/plain local p = {} local getArgs function p._navbar(args) local titleArg = 1 if args.collapsible then titleArg = 2 if not args.plain then args.mini = 1 end if args.fontcolor then args.fontstyle = 'color:' .. args.fontcolor .. ';' end args.style = 'float:left; text-align:left' end local titleText = args[titleArg] or (':' .. mw.getCurrentFrame():getParent():getTitle()) local title = mw.title.new(mw.text.trim(titleText), 'Шаблон'); if not title then error('Неприпустима назва ' .. titleText) end local talkpage = title.talkPageTitle and title.talkPageTitle.fullText or ''; local div = mw.html.create():tag('div') div :addClass('plainlinks') :addClass('hlist') :addClass('navbar') :cssText(args.style) if args.mini then div:addClass('mini') end if not (args.mini or args.plain) then div :tag('span') :css('word-spacing', 0) :cssText(args.fontstyle) :wikitext(args.text or 'Цей шаблон:') :wikitext(' ') end if args.brackets then div :tag('span') :css('margin-right', '-0.125em') :cssText(args.fontstyle) :wikitext('&#91; ') end local ul = div:tag('ul'); if args.brackets then div :tag('span') :css('margin-left', '-0.125em') :cssText(args.fontstyle) :wikitext(' &#93;') end if args.collapsible then div :done() :tag('div') :css('font-size', '114%') :css('margin', args.mini and '0 4em' or '0 7em') :cssText(args.fontstyle) :wikitext(args[1]) end return tostring(div:done()) end function p.navbar(frame) if not getArgs then getArgs = require('Модуль:Arguments').getArgs end return p._navbar(getArgs(frame)) end return p 5t66xwtgutfm7e0zeknyomh89g9lp3k 10 2552 23324 2019-03-23T16:57:22Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly><span style="white-space: nowrap;">{{{1}}}</span></includeonly><noinclude>{{doc}} </noinclude> 23324 wikitext text/x-wiki <includeonly><span style="white-space: nowrap;">{{{1}}}</span></includeonly><noinclude>{{doc}} </noinclude> rucewvdvuqn2qcp49htadunj5ymauf1 4 2553 23340 2019-03-24T18:15:18Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Вікімандри:Адміністратори інтерфейсу]] 23340 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Адміністратори інтерфейсу]] 6qt049jetgcxvjgrju8ohkbmcbqobl1 4 2554 31874 29503 2022-02-01T20:16:06Z Mykola7 4555 31874 wikitext text/x-wiki {{Правило}} {{Shortcut|ВМ:АІ}} '''Адміністратори інтерфейсу''' - це користувачі з можливістю редагування сторінки, написані мовами CSS/JS (наприклад, [[MediaWiki:Common.js]] або [[MediaWiki:Vector.css]], або сторінки гаджетів з переліку на сторінці [[Special:Gadgets]]). Ці сторінки виконуються у браузерах усіх редакторів і читачів Вікіпедії як програмний код, який може бути використаний для зміни стилю вмісту, зміни поведінки сторінок або навіть для створення складних інструментів, таких як wikEd (вони також можуть редагувати всі інші сторінки простору імен MediaWiki). == Нинішні адміністратори інтерфейсу == == Колишні адміністратори інтерфейсу == # {{u|Dimon2711}} # {{u|RLuts}} == Заявки == === Поточні === === Завершені === {{Closed}} ==== [[User:RLuts|RLuts]] ==== '''[[User:RLuts|RLuts]]''' 5/0<br /> Хочу оновити трохи наші шаблони-лістинги, за одно і ListingEditor оновлю --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 15:10, 24 січня 2021 (EET) ===== За ===== # Досвідчений екс-адмін.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 22:24, 24 січня 2021 (EET) # --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 22:56, 24 січня 2021 (EET) # --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:42, 24 січня 2021 (EET) # --[[Користувач:Ilya|Ilya]] ([[Обговорення користувача:Ilya|обговорення]]) 11:59, 28 січня 2021 (EET) # --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 16:10, 28 січня 2021 (EET) ===== Проти ===== ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== * Права надано стюардом Wim b [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Steward_requests/Permissions&direction=next&oldid=21030776#RLuts@ukwikivoyage_2 терміном на 1 рік до 31 січня 2022]. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:28, 31 січня 2021 (EET) ==== [[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ==== '''[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]]'''<br /> '''Висунув:''' самовисунення [[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 20:29, 24 березня 2019 (EET)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' Критеріям на [[m:Interface administrators]] відповідаю.--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 20:29, 24 березня 2019 (EET) ===== {{За}} ===== #--[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 22:12, 24 березня 2019 (EET) # --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 00:03, 25 березня 2019 (EET) # Єдина порада: спершу сім разів відміряйте, а тоді ріжте. --[[Користувач:Стефанко1982|Стефанко1982]] ([[Обговорення користувача:Стефанко1982|обговорення]]) 10:14, 26 березня 2019 (EET) # Хіба що єдине прохання - бути уважнішим і менше вестися на провокації (хоча би тут у голосуванні). Більше навіть переконав аргумент - потрібно двоє адмінів - а де то написано? --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 13:46, 26 березня 2019 (EET) #:{{ping|Nickispeaki}} цитую [[m:Interface administrators/uk]]: "Малі вікі-проекти повинні впевнитися, що серед їхніх користувачів є щонайменше двоє осіб, які розбираються в Javascript , щоб вони могли розуміти редагування одне одного (щось на кшталт чек'юзерів)". А щодо провокацій, то буду старатися, просто люблю усе коментувати ) але раз це обговорення, то все залежить від стюардів. Дякую!--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 13:58, 26 березня 2019 (EET) #::{{ping|Dimon2711}} дякую. Може заодно і доперекладете? ;-) --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 14:16, 26 березня 2019 (EET) #:::Добре--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 14:18, 26 березня 2019 (EET) #::"might also want" -- це "можливо також захочуть", а не "повинні впевнитися". Тож це лише побажання, порада.--[[Спеціальна:Внесок/95.91.179.43|95.91.179.43]] 16:09, 26 березня 2019 (EET) #::: Взагалі-то це "бажано переконатися". Наприклад, журнал перевірки користувачів можуть переглядати лише чек'юзери, а якщо буде лише один чек'юзер, то лише він зможе його переглядати. А отже, якщо він буде робити необдумані та дещо вандальні перевірки, про це ніхто не дізнається. Тут схожа ситуація, якщо я правильно переклав.--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 16:42, 26 березня 2019 (EET) #:::: Ні, це не "бажано" (тоді було б шось з "desirable" або "should"). "might also want to make sure" - "можливо також захочуть впевнитись", але аж ніяк не "повинні впевнитися". Might -- це форма імовірності, а не обовязковості. "must" або "have to" -- це "повинні", причому перше сильніше, далі іде "should", як необхідна рекомендація, а далі "might", "may", "could", що можуть в залежності від позиції мати різну силу. Є ще різне, але головне зараз наступне (від найсильнішого до найслабшого): must - should - might.--[[Спеціальна:Внесок/95.91.179.43|95.91.179.43]] 17:02, 26 березня 2019 (EET) ===== {{Проти}} ===== # Чесно кажучи не певен в його якостях адміністратора звласного досвіду спілкування раніше у основному просторі Вікіпедії. --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 16:55, 25 березня 2019 (EET) #: права адміна я і так маю. Та і те раніше було на початку мого вікіжиття. А щодо адміна інтерфейсу, то яке це відношення до нього має? Я відповідаю усім критеріям. З повагою, [[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 17:39, 25 березня 2019 (EET) #:: І це насправді погано що маєте. --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 20:35, 25 березня 2019 (EET) #::: Мені, чесно кажучи, цікаво, чому Ви першим редагуванням одразу сюди? Невже це переслідування через "Димон2711 винен, що я не адмін"? Вибачте.--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 22:44, 25 березня 2019 (EET) #:::: Це не переслідування, це голосування. Я думаю вам і зарано надали права патрульного але то таке. Тепер адміни там самі відслідковують ваші дії і за волосся хапаються. --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 22:57, 25 березня 2019 (EET) #::::: Ні, це не голосування, а обговорення. І при підведенні підсумку Ваш голос, скоріш за все, не буде враховано, оскільки Ви не зробили тут жодного редагування.--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 22:59, 25 березня 2019 (EET) # Колега Dimon2711 дуже швидко і впевнено хапається за все, до чого лише доторкнеться, і на жаль, це втручання іноді (у невеликому відсотковому співвідношенні) шкодить обєктам його діяльності. Користувач не вчитується в тексти правил, робить все "по дотичній". На зауваження реагує в протестній манері. Боюсь, що інтерфейс уже зіщулився в очікуванні. Насправді, і адмінправа для колеги Dimon2711, за багатьма спостереженнями (не лише моїми) надані передчасно. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 21:10, 25 березня 2019 (EET) #: Цікаво, які свої дії я не пояснив? може Вам щось не подобається? Може Ваші зауваження кричать на мене і сприймати їх нормально не хочеться? та і програмувати я вмію наддобре. Навіть перші місця на області були)--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 22:44, 25 березня 2019 (EET) # Я б дуже хотів, щоб користувач спочатку набрався досвіду як адміністратор. Дуже відчувається якийсь чи то поспіх, чи то гарячкуватість. З правами адміністратора інтерфейсу можна ще небезпечніше наламати дров (наприклад, зламавши скрипт), тому я поки не можу підтримати. Хотілося б спочатку побачити спокійне впевнене адміністрування, а вже потім переходити до складнішого — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 01:38, 2 квітня 2019 (EEST) ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== Надано тимчасові права до 02.10.2019--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 14:43, 3 квітня 2019 (EEST) ==== [[Користувач:RLuts|RLuts]] ==== '''[[Користувач:RLuts|RLuts]]'''<br /> '''Висунув:''' є адміном інтерфейсу у Вікіпедії. Багато пише додатків. Я би взагалі лише його номінував би, але, згідно [[m:Interface administrators]], адмінів інтерфейсу повинно бути хочаб двоє[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 20:29, 24 березня 2019 (EET)<br /> '''Підтвердження згоди кандидата:''' Підтверджую --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 22:12, 24 березня 2019 (EET) ===== {{За}} ===== # Тут без заперечень--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 22:22, 24 березня 2019 (EET) # --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 00:03, 25 березня 2019 (EET) # --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 16:55, 25 березня 2019 (EET) # -- Підтримую. [[Користувач:Mykola Swarnyk|Mykola Swarnyk]] ([[Обговорення користувача:Mykola Swarnyk|обговорення]]) 21:11, 25 березня 2019 (EET) # Тут немає що коментувати. Тільки За. --[[Користувач:Стефанко1982|Стефанко1982]] ([[Обговорення користувача:Стефанко1982|обговорення]]) 10:14, 26 березня 2019 (EET) # --[[Користувач:Ата|<span style="color:SteelBlue">Ата</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Ата|'''<span style="color:#80A0FF">'''(обг.)'''</span>''']]</sup> 10:39, 26 березня 2019 (EET) # --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 13:45, 26 березня 2019 (EET) # Досвідчений, буде корисним — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 01:36, 2 квітня 2019 (EEST) ===== {{Проти}} ===== # ===== {{Утримуюсь}} ===== # ===== Підсумок ===== Надано тимчасові права до 02.10.2019--[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] ([[Обговорення користувача:Dimon2711|обговорення]]) 14:43, 3 квітня 2019 (EEST) {{Closed end}} bwvirrlz37o49c3c1pibpm10gz239fm 0 2555 28750 28747 2021-01-23T00:58:38Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 25054 wikitext text/x-wiki {{geo|51.1644444444|4.13916666667|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Сінт-Ніклас''' знаходиться у [[Східна Фландрія|Східній Фландрії]]. == Зрозуміти == '''Сінт-Ніклас''' &mdash; бельгійське місто у провінції Східна Фландрія. Сінт-Ніклас столиця та найбільше місто регіону Васланд, який розташовується на кордоні провінцій Антверп та Східна Фландрія. Місто відомо своєю найбільшою в Бельгії ринковою площею. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Східна Фландрія|type=Місто}} 83ay3hb94o9whufqwnenihp3j0jabci 0 2556 29649 29632 2021-02-02T23:34:10Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Великий Донбас|Великий Донбас]] ([[User talk:Великий Донбас|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 24952 wikitext text/x-wiki {{geo|51.0000|3.7500|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Східна Фландрія''' розташована у [[Фландрія|Фландрії]], [[Бельгія]]. == Міста == * [[Гент]] &mdash; столиця провінції з вражаючою кількістю середньовічної спадщини і великою кількістю студентів. * [[Алст]] &mdash; відомий своїм карнавалом. * [[Берларе]] &mdash; озера Ніувдонк і Донкмер приваблюють багато людей для прогулянок під час відпочинку. * [[Беверен]] * [[Дейнзе]] &mdash; найбільш відомий своїми мальовничими берегами річки Ліс і замком Ойдонк. * [[Дендермонде]] * [[Герардсберген]] * [[Лохрісті]] &mdash; центр регіонального садівництва. * [[Локерен]] * [[Ауденарде]] &mdash; маленьке містечко на півдні провінції. Подібне місце розташування у фламандських Арденнах робить його прекрасним місцем для їзди на велосипеді. * [[Сінт-Ніклас]] * [[Сінт-Мартенс-Латем]] &mdash; колишній рай для художників, в ньому є кілька краєзнавчих музеїв. * [[Васмунстер]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == Основною мовою є нідерландська. Також тут добре розуміють англійську. Але ні в якому разі не потрібно розмовляти тут французькою, бо це можуть сприйняти як образу і ви можете отримати грубу відповідь. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == *{{see | name=Донкмер |alt=Donkmeer | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Велике озеро у [[Берларе]]. }} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Фландрія|type=Регіон}} nzckt678gq489uodu1ylk5gn7ru3ol2 10 2557 23376 23373 2019-03-25T16:57:52Z Dimon2711 4042 23376 wikitext text/x-wiki <!-- begin bar --> <div style="float: right; margin: 0 0 1em 1em"> {| cellpadding="2" cellspacing="0" style="border: 2px solid #008a60; background-color: " width="250" | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #d6f7e8 " | <big>'''{{PAGENAMEBASE}}'''</big> |-{{quickbar topimage|image=[[File:{{#property:p94}}|noframe|80px]]}} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8" | '''{{#property:p1705}}''' }} |-{{quickbar topimage|image=[[File:{{#property:p18}}|noframe|{{{imagewidth|280px}}}]]}} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 0px solid #008a60; border-top: 0px solid #008a60; background-color: #ffffff" | {{#if:{{{caption|}}}|<small>''{{{caption|}}}''</small>|}} |- | colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8" | '''Корисна інформація''' {{fullbar item|heading=Населення|value={{#property:p1082}}}} {{fullbar item|heading=Телефонний код|value={{#property:p473}}}} |- | {{ #if:{{#property:p856}}|colspan="2" style="text-align: center; border-bottom: 1px solid #008a60; border-top: 1px solid #008a60; background-color: #d6f7e8"| colspan="2" style="border-top: {{ #if:{{{monumentlist|}}}|0px|2px}} solid #008a60" }} | {{#if:{{#property:p856}}|<small>'''[{{#property:p856}} Офіційний сайт]'''</small>|}} |} </div> <!-- end citybar --><noinclude> '''Опис:''' шаблон для оформлення базової інформації про населений пункт. <nowiki> {{bar | imagewidth = ширина фотографії (за замовчуванням 280px) | caption = підпис до фотографії | monumentlist | city = найближче місто (для національного парку) }} </nowiki> </noinclude> ntqpm5hq10grbwtad25r29z8vvakxx3 10 2561 36781 26348 2025-03-23T19:55:38Z Тітаренко Михайло 6121 Замінив на поточні події у Вікімандрах, бо цей шаблон по суті не актуальне дублювання "Майбутні свята та фестивалі" 36781 wikitext text/x-wiki <div class="inter" style="width:100%; border: 1px #ccc solid; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; margin-top: 10px; box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow: 1px 1px 10px -2px rgba(0,0,0,0.5);"> {{Titleblock|title=[[Template:Майбутні події|Поточні події]]|color=#D7F5FF}} <div style="margin: 5px 10px;"> * {{Поточний вікітиждень}} </div> </div> {{Останні новини}}<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> asa4sh8c98xi3t7cgppthkjucx1kxte 10 2570 23468 2019-03-28T02:54:23Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <nowiki>{{</nowiki>[[Шаблон:{{{1}}}|{{{1}}}]]<nowiki>}}</nowiki> 23468 wikitext text/x-wiki <nowiki>{{</nowiki>[[Шаблон:{{{1}}}|{{{1}}}]]<nowiki>}}</nowiki> a792i0b1tsy8p90jklwlq9cxio156wr 4 2571 24693 24692 2019-06-03T11:18:11Z Visem 502 /* Поліпшені статті */ 24693 wikitext text/x-wiki {| style="width:100%; margin-bottom:5px; border: 1px solid #ADA; background-color: #E4F2E4; text-align:center; font-size:0.9em;" |- | style="width:20%; text-align:left; font-size:0.9em;" | <!--ВКАЖІТЬ ПОПЕРЕДНІЙ ТИЖДЕНЬ [[Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/...|...]]--> → | style="width:50%;" | Місяць Вікімандрів<!--'''НАЗВА'''--> | style="width:30%; text-align:right;font-size:0.9em;" | → <!--ВКАЖІТЬ НАСТУПНИЙ ТИЖДЕНЬ [[Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/...|...]]--> |} '''Назва ''Тижня''''': {{SUBPAGENAME}} '''Обґрунтування ''Тижня''''': українські Вікімандри, на жаль, сильно відстають від багатьох інших. У нас немає статей про такі великі туристичні міста, як Женева, Брюссель та Маямі, а якщо і є, то багато які є скелетами, як [[Луанда|ця]]. У проекті наразі лише 27 активних (> 0 редагувань за останній місяць) користувачів. ''Легкість редагування Вікімандрів:'' * Не потрібно вказувати джерела * Писати треба від душі, а не від мозку, як у Вікіпедії, і усе як є. Якщо у готелі є таргани - пиши, якщо у ресторані дуже довго готують їжу - пиши * Статті повинні бути повними, але варто уникати довгих текстів, якщо їх можна скоротити * Та і про своє рідне місто можна стільки всього додати '''Період''': 1 - 31 травня 2019 ''У якості заохочення, щотижня найкраща створена або суттєво поліпшена статті буде потрапляти на головну сторінку'' '''Увага! Беріть участь у спецномінації конкурсу [[:w:uk:Вікіпедія:Європейська весна 2019|Європейська весна 2019]] і напишіть статтю в рамках Місяця Вікімандрів, яка стосується країн Центральної та Східної Європи (крім України) й отримуйте призи! Орієнтовний, але далеко не остаточний перелік необхідних статей [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Пропозиції/Місяць Вікімандрів/Європейська весна|дивись та доповнюй тут]]'''. <div style="float: right;">__TOC__</div> Порівняння з іншими мовними розділами Вікімандрів: {| class="wikitable" |+ !Мова !Статей (28.03.19) |- |Англійська |29049 |- |Німецька |16669 |- |Перська |8655 |- |Польська |7426 |- |Французька |7303 |- |Італійська |5845 |- |Російська |5510 |- |Нідерландська |3567 |- |Португальська |3563 |- |Китайська |3373 |- |Іспанська |2470 |- |Іврит |2037 |- |Фінська |1783 |- |В'єтнамська |1625 |- |Шведська |1503 |- |Грецька |1408 |- |Румунська |917 |- !Українська !{{NUMBEROFARTICLES}} |- |Бенгальська |574 |- |Пушту |447 |- |Гінді |116 |} == Таблиця учасників і статей тижня == {| class="wikitable sortable" ! № || Учасник, підпис<ref>для ухвалення позитивного рішення про проведення необхідним є мінімум 3 учасники</ref> || Статті до написання<ref>для ухвалення позитивного рішення про проведення необхідним є мінімум 15 статей</ref> || статті до поліпшення || Статті за можливості<ref>Тут, на відміну від статей ''до створення'' і ''до поліпшення'' можна подати загальні побажання до створення або поліпшення статей</ref> |- |1 | --[[User:{{User:Dimon2711/username}}|<span style="color:blue;">'''Di'''</span>]]<sup>[[User talk:{{User:Dimon2711/username}}|<span style="color:red;">'''Mon'''</span>]]</sup><sub>[[Special:Contributions/{{User:Dimon2711/username}}|<span style="color:green;">'''2711'''</span>]]</sub> | | | |- |2 | --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 22:21, 15 квітня 2019 (EEST) | [[Утрехт]], польські міста | [[Вроцлав]] | |- |3 | --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 09:28, 16 квітня 2019 (EEST) | | | |- |4 | --[[Користувач:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] ([[Обговорення користувача:Андрій Гриценко|обговорення]]) 22:29, 4 травня 2019 (EEST) | | | |- |5 | -- [[Користувач:Learned cat|Learned cat]] ([[Обговорення користувача:Learned cat|обговорення]]) 08:42, 6 травня 2019 (EEST) | [[Далмація]], [[Малопольське воєводство]] | [[Словаччина]] | |- |6 | --[[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитроСавченко]] ([[Обговорення користувача:ДмитроСавченко|обговорення]]) 13:55, 18 травня 2019 (EEST) | [[Саранськ]], [[Таганрог]] | | |} == Статті до створення == === Україна === * [[Ковель]] * [[Козятин]] * [[Могилів-Подільський]] * [[Фастів]] === Європа === ==== Столиці ==== * [[Брюссель]] * [[Андорра-ла-Велья]] * [[Вадуц]] * [[Валетта]] * [[Лісабон]] * [[Копенгаген]] * [[Осло]] * [[Рейк'явік]] * [[Нікосія]] * [[Берн]] * [[Братислава]] * [[Приштина]] * [[Загреб]] * [[Любляна]] ==== Австрія ==== ===== Регіони ===== * [[Бургенланд]] * [[Верхня Австрія]] * [[Зальцбург (район)]] * [[Каринтія]] * [[Нижня Австрія]] * [[Тіроль]] * [[Форарльберг]] * [[Штирія]] ===== Міста ===== * [[Зальцбург]] * [[Інсбрук]] * [[Лінц]] * [[Грац]] * [[Клагенфурт]] * [[Мельк]] ==== Німеччина ==== ===== Регіони ===== * [[Північна Німеччина]] * [[Західна Німеччина]] * [[Південна Німеччина]] * [[Східна Німеччина]] * [[Центральна Німеччина]] ===== Інше ===== * [[Бремен]] * [[Гамбург]] * [[Мекленбург-Передня Померанія]] * [[Нижня Саксонія]] * [[Шлезвіг-Гольштейн]] * [[Рейнланд-Пфальц]] * [[Саар]] * [[Північний Рейн-Вестфалія]] ==== Нідерланди ==== ===== Регіони ===== * [[Західні Нідерланди]] * [[Флеволанд]] * [[Північна Голландія]] * [[Утрехт (провінція)]] * [[Північні Нідерланди]] * [[Східні Нідерланди]] * [[Південні Нідерланди]] * [[Болленстрек]] * [[Роттердам–столична область Гааги]] * [[Альблассервард-Дрехтстеден]] * [[Зейд-Голландсе Ейланден]] ===== Міста ===== * [[Гаага]] * [[Ротердам]] * [[Утрехт]] * [[Ліссе]] * [[Делфт]] * [[Алкмар]] * [[Гарлем]] * [[Лейден]] * [[Алфен-ан-ден-Рейн]] * [[Дордрехт]] * [[Схевенінген]] * [[Східам]] * [[Алмело]] * [[Лелістад]] * [[Алмере]] * [[Девентер]] * [[Зволле]] * [[Апелдорн]] * [[Арнем]] * [[Енсхеде]] * [[Неймеген]] * [[Кампен]] ===== Інші місця ===== * [[Кекенгоф]] * [[Кіндердайк]] ==== Польща ==== ===== Воєводства ===== * [[Вармінсько-Мазурське воєводство]] * [[Великопольське воєводство]] * [[Західнопоморське воєводство]] * [[Куявсько-Поморське воєводство]] * [[Лодзинське воєводство]] * [[Любуське воєводство]] * [[Мазовецьке воєводство]] * [[Малопольське воєводство]] * [[Нижньосілезьке воєводство]] * [[Опольське воєводство]] * [[Підкарпатське воєводство]] * [[Підляське воєводство]] * [[Поморське воєводство]] * [[Свентокшиське воєводство]] * [[Сілезьке воєводство]] ===== Міста ===== * [[Щецин]] * [[Бидгощ]] * [[Лодзь]] === Азія === ==== Столиці ==== * [[Ханой]] * [[Тегеран]] * [[Багдад]] * [[Абу-Дабі]] * [[Дамаск]] * [[Абу-Дабі]] * [[Ер-Ріяд]] * [[Амман]] * [[Нікосія]] * [[Сана]] * [[Маскат]] * [[Ель-Кувейт]] * [[Манама]] * [[Нур-Султан]] * [[Бішкек]] * [[Душанбе]] * [[Ташкент]] * [[Ашгабад]] * [[Ісламабад]] * [[Кабул]] * [[Пхеньян]] * [[Улан-Батор]] * [[Пномпень]] * [[В'єнтьян]] * [[Нейп'їдо]] * [[Дакка]] * [[Тхімпху]] * [[Мале]] * [[Маніла]] * [[Джакарта]] * [[Куала-Лумпур]] * [[Ділі]] * [[Тайбей]] ==== Туреччина ==== ===== Регіони ===== * [[Егейська Туреччина]] * [[Чорноморська Туреччина]] * [[Центральна Анатолія]] * [[Східна Анатолія]] * [[Мармара]] * [[Середземноморська Туреччина]] * [[Південно-Східна Анатолія]] ===== Міста ===== * [[Бодрум]] * [[Едірне]] * [[Трабзон]] * [[Конья]] * [[Шанлиурфа]] * [[Ані]] * [[Каппадокія]] * [[Ефес]] * [[Галліполі]] * [[Немрут-Даг]] * [[Олюденіз]] * [[Памуккале]] * [[Малий Олімп]] * [[Панагія Сумела]] === Розмовники === * [[Нідерландський розмовник]] * [[Японський розмовник]] * [[Розмовник на гінді]] * [[Литовський розмовник]] * [[Латиський розмовник]] * [[Фінський розмовник]] * [[Казахський розмовник]] * [[Грецький розмовник]] * [[Данський розмовник]] * [[Шведський розмовник]] * [[Ісландський розмовник]] * [[Турецький розмовник]] * [[Арабський розмовник]] * [[Сингальський розмовник]] * [[Тайський розмовник]] * [[В'єтнамський розмовник]] * [[Словацький розмовник]] * [[Чеський розмовник]] == Статті до поліпшення == Усі статті, бо усі короткі == Створені статті == {{cmbox | text = В обговорення створених статей, будь ласка, додавайте шаблон {{t|Wikivoyage-week-new}}. Посилання на створені статті додавайте у цей перелік}} {{Div col}} </div> {{стовпці|1}} ::::: '''1 травня''' # [[Доха]] # [[Ліссе]] #::: '''2 травня''' # [[Куала-Лумпур]] #::: '''3 травня''' # [[Лейден]] # [[Таганрог]] # [[Кодня]] # [[Західне Узбережжя (Малайзія)]] # [[Східне Узбережжя (Малайзія)]] #::: '''4 травня''' # [[Джохор]] # [[Сабах]] # [[Гюмрі]] # [[Саранськ]] #::: '''6 травня''' # [[Далмація]] # [[Малопольське воєводство]] # [[Даугавпілс]] #::: '''8 травня''' # [[Техас]] #::: '''14 травня''' # [[Свакопмунд]] #::: '''25 травня''' # [[Орегон]] # [[Тихоокеанський північний захід]] #::: '''25 травня''' # [[Щецин]] # [[Улан-Батор]] #::: '''27 травня''' # [[Могильов]] </div> == Поліпшені статті == {{cmbox | text = В обговорення поліпшених статей, будь ласка, додавайте шаблон {{t|Wikivoyage-week-improve}}. Посилання на покращені статті додавайте у цей перелік}} ::::: '''5 травня''' # [[Хмельницький]] #::: '''6 травня''' # [[Малайзія]] #::: '''8 травня''' # [[Шаян]] # [[Турбів]] #::: '''24 травня''' # [[Словаччина]] #::: '''26 травня''' # [[Нідерланди]] == Примітки == <references/> [[Категорія:Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень|*]] f21x6cbuhyq1qxmqb1z122j985urndl 0 2572 25993 23480 2020-01-20T10:28:05Z ~riley 82 Робот: виправлення подвійного перенаправлення → [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Вікімандрів]] 25993 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Вікімандрів]] thelnpe0pd3eby70vtbc6ehfa5d8clx 0 2575 37076 37075 2025-04-18T10:29:39Z Vikkaduda 7227 /* Куди далі */ 37076 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Larnaca banner.jpg}} [[Файл:Larnaca Kimon.jpg|thumb|Статуя Зено, набережна Ларнаки]] '''Ларнака''' ({{lang|el|Λάρνακα}}) — місто на південному узбережжі [[Кіпр]]у. Маючи населення у 85,000 осіб, Ларнака є третім найбільшим містом на острові. == Зрозуміти == Жителі Ларнаки вважають, що їхнє місто є "найстарішим містом на Кіпрі", з ознаками житла до 6000 років тому. Основними визначними пам'ятками є Церква св. Лазаруса і Хала Султан Текке. Сучасна Ларнака, як і інші прибережні міста Кіпру, ділиться на старий центр міста і широкий розкид готелів і ресторанів уздовж пляжу. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Listing|type=go|lat=34.878|long=33.630|name=Міжнародний аеропорт Ларнака|alt=Diethnís Aeroliménas Lárnakas|address=Larnaka International Airport P.O. Box 43027 P.C. 6650 Larnaka Cyprus|directions=До аеропорту можна дістатися на автомобілі, таксі та громадському транспорті. Автобусною мережею сполучений з Лімасолом, Нікосією та Ларнакою.|url=www.hermesairports.com|wikipedia=Ларнака (аеропорт)|phone=+357 25 123022|fax=+357 24 008117|email=customerservices@hermesairports.com|hours=цілодобово|description=Один з двох діючих цивільних аеропортів на території Республіки Кіпр. Розташований за 4 км на північний захід від міста Ларнака.}} *:: === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Ларнака - це тонке видовжене місто. Приморська набережна Ларнаки (Phinikoudes) особливо приємна для прогулянок увечері. За законом, таксі повинні стягуватися за лічильником, але багато хто з таксистів відмовляться його використовувати. Встановлені тарифи повинні становити 65 відсотків; Для того, щоб піти в плюс 22 цент/км, вночі стягуються доплати після півночі. == Що відвідати == * {{see | name= Храм св. Лазаруса | alt= | url=http://www.mcw.gov.cy/mcw/da/da.nsf/All/8A2AB44D662B5553C225719900325B15?OpenDocument | email= | address=Ayios Lazaros Sq | lat=34.912359 | long=33.633943 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-03-08 | content=Православна церква ІХ століття, побудована навколо гробу біблійного Лазаруса, брата Марії. }} * {{see | name=Ларнака-Солт-Лейк | alt=Солоне озеро Ларнаки | url= | email= | address= | lat=34.8947 | long=33.6176 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-03-08 | content=знаходиться на захід від міста недалеко від аеропорту. Взимку (з листопада по березень) тут можна побачити зграї рожевих фламінго. }} * {{see | name=Хала Султан Текке | alt=Hala Sultan Tekke | url= | email= | address= | lat=34.885530 | long=33.610058 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-03-08 | content=Мечеть знаходиться на березі Солт-Лейку. Тут, як кажуть, знаходиться могила Умма Харама, прийомної матері Мухаммеда. }} *{{see | name=Храм Фанеромені | alt=Ekklisía tis Faneroménis | url=http://www.tripomatic.com/Cyprus/Larnaca/Faneromeni-Church/ | email= | address= | lat=34.910894 | long=33.627986 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=У центрі міста стояв цей машуп різних архітектурних стилів - до 1974 року. Поруч з ним розташований мармуровий мавзолей. }} * {{see | name=Археологічний музей округу Ларнака | alt= | url=http://www.mcw.gov.cy/mcw/da/da.nsf/All/29D729EB7E4EE76FC2257199002074B8?OpenDocument | email= | address=Kalogreon Sq. | lat=34.919173 | long=33.633474 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-03-08 | content=Невеликий, але цікавий музей. Він відображає об'єкти від доісторичних до римських часів. Там також є копія Стели короля Саргона II (722-705 до н.е.) Ассирії. Оригінал виставляється в Берлінському музеї Пергама }} * {{See|name=Старий Турецький Квартал Скеля|address=Touran, Larnaca 6026, Кіпр|lat=34.909|long=33.633|content=Розташований у центрі міста, зберіг свою автентичну атмосферу завдяки вузьким вуличкам, двоповерховим будинкам і численним майстерням, кафе та крамницям.|description=Дорожні знаки тут досі написані турецькою мовою, нагадуючи про часи, коли громада мала змішаний національний склад (до 1974 року). Скала відрізняється від інших частин Ларнаки своєю старовинною архітектурою та традиціями|directions=Район Скала оточений морем з одного боку та проспектом Артеміди – з іншого. Виходить такий витягнутий квартал, обгороджений "грецькою православною", двома "турецькими" та "язичницькою" вулицями.|hours=цілодобово}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === {{Eat|name=To Kazani Traditional Tavern|address=28th october No 5, Aradippou, Larnaca 7104 Cyprus|directions=недалеко від центру|phone=+357 99 313236|url=https://www.facebook.com/ParadosiakiTavernaToKazani?ref=hl|hours=6:00 PM - 1:00 AM|price=20€ - 30€|content=Затишний ресторан грецької кухні з привітним персоналом і хорошою живою музикою}} === == Де розважитись == {{Listing|type=do|name="Go-Karts"|address=Agiou Sergiou & Vankgxou, Larnaca, Cyprus|directions=Спроектований та побудований картинг-центр за світовими стандартами та Європейськими вимогами, де повністю забезпечується безпека та комфорт фанатам швидкості.|hours=9:00 до 24:00|price=150€ - 1000€|description=Одна з найкращих трасів і картинг-центр у Кіпрі з великим вибором гоночних машин|url=https://www.facebook.com/l.sgokarts/}} == Де зупинитись == === {{Sleep|name=Qbic City Hotel|address=153 Ermou street, 6022 Ларнака, Кіпр|phone=+357 24209300|email=info@qbichotel.com.cy|fax=+357 24209310|url=https://qbichotel.com.cy|checkin=14.00|checkout=12.00|price=200€|content=Готель Qbic City розташований у центрі міста Ларнака за 200 метрів від набережної Фінікудес. До послуг гостей ресторан та безкоштовний Wi-Fi на всій території. До пляжу Фінікудес можна дійти пішки за 3 хвилини.}} === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Listing|type=go|name=Айя-Напа|address=Курорт на сході південної частини узбережжя Кіпру.|directions=Курорт недалеко від Ларнаки в 40 хв. їзди машиною|url=agianapa.org.cy|wikipedia=Ая-Напа|phone=+357 23|description=В останні роки це місце стало менш популярним для сімейного відпочинку, та більш популярним серед молоді завдяки великій кількості нічних клубів та барів Айя Напи|lat=34.590|long=34.000}}{{footer|ispartof=Кіпр|type=Місто}} {{geo|34.9167|33.6333}} cjwckiky2awv0uelyrr4vpbmg2sri9f 0 2576 34359 33752 2023-07-03T00:58:58Z 2600:1700:2420:1F50:DA12:11CB:DC31:D29E 34359 wikitext text/x-wiki {{geo|50.4016666667|30.4516666667|zoom=13}} {{pagebanner|111108999 Kiev Flughafen.jpg}} '''Міжнародний аеропорт «Київ»''' &mdash; аеропорт у [[Київ|Києві]], розташований за 8 км на південний захід від центру міста у Жулянах. == Зрозуміти == == Авіарейси == * {{listing | name=Термінал A| alt= | url= | type=other | address= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | lastedit=2018-03-28 | content=Обслуговування міжнародних рейсів. Стійки реєстрації 1-18. }} * {{listing | name=Термінал B| alt= | url= | type=other | address= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | lastedit=2018-03-28 | content=Бізнес-термінал. }} * {{listing | name=Термінал D| alt= | url= | type=other | address= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | lastedit=2018-03-28 | content=Обслуговування пасажирів по прильоту. Стійки реєстрації 1-12. }} {{hidden begin |title = <h3><b>Список компаній та напрямів пасажирських перевезень</b></h3> |titlestyle = background:light blue; text-align:center; }} {| class="wikitable" |+ !Авіакомпанія !Пункт призначення |- |Air Alanna |<b>Сезонний чартер:</b> [[Тирана]], [[Тиват]] |- |Belavia |[[Мінськ]] |- |Bravo Airways |[[Амман]], [[Бейрут]], [[Тегеран|Тегеран-Імам Хомейні]] <b>Сезонний чартер:</b> [[Хургада]], [[Шарм-ель-Шейх]] |- |Buta Airways |[[Баку]] |- |FlyErbil |[[Ербіль]], [[Сулейманія]] |- |Jordan Aviation |[[Амман]] |- |LOT Polish Airlines |[[Бидгощ]], [[Варшава|Варшава-Шопен]] |- |Motor Sich Airlines |[[Львів]], [[Одеса]], [[Ужгород]], [[Запоріжжя]] |- |Pegasus Airlines |[[Анкара]], [[Ізмір]] |- |Vueling |<b>Сезонний:</b> [[Барселона]] |- |Wizz Air |[[Афіни]] (з 21 травня 2019), [[Берлін|Берлін-Шенефельд]], [[Біллунн]], [[Братислава]], [[Бремен]], [[Будапешт]], [[Кельн]]-[[Бонн]], [[Копенгаген]], [[Дортмунд]], [[Франкфурт]], [[Гданськ]], [[Гамбург]], [[Ганновер]], [[Катовіце]], [[Краків]] (з 5 квітня 2019), [[Ларнака]], [[Лісабон]], [[Лондон|Лондон-Лутон]], [[Меммінген]], [[Нюрнберг]], [[Познань]], [[Рига]], [[Таллінн]], [[Салоніки]], [[Відень]], [[Вільнюс]], [[Варшава|Варшава-Шопен]], [[Вроцлав]] |- |Yanair |Батумі <b>Сезонний:</b> [[Одеса]], [[Тель-Авів]] |} {{hidden end}} == Як дістатись == === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === Громадський транспорт === Зупинка знаходиться біля терміналу В. Громадський транспорт ходить з 6:30 до 22:30, квитки можна придбати у водія або у кіосках. * Тролейбус №&nbsp;9, Аеропорт&nbsp;— станція метро Палац спорту, ч/з Південний вокзал залізничної станції Київ-Пасажирський і станцію метро Університет. * Тролейбус №&nbsp;22, Аеропорт&nbsp;— вулиця Ольжича, ч/з станції метро Шулявська, Дорогожичі. * Автобус №&nbsp;80 прямує за маршрутом Кібцентр (проспект Глушкова)&nbsp;— Севастопольська площа. * Маршрутка ** №&nbsp;169, курсує від зупинки Вишневе до вулиці Старовокзальна ** №&nbsp;368 курсує від Боярки до вулиці Старовокзальна ** №&nbsp;302 прямує до станції метро «Контрактова площа». ** №&nbsp;482 курсує від проспекту Глушкова до станції метро «Дорогожичі». ** №&nbsp;496 курсує від лікарні «Феофанія» до станції метро «Лук'янівська». ** №&nbsp;499 курсує від станції метро «Васильківська» до Обласної лікарні. == Транспорт == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Київ|type=аеропорт}} [[Категорія:Аеропорти України]] 707g7k86jat0lui94p0y1qgxpyx9a7m 0 2577 23498 2019-03-28T14:59:10Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Міжнародний аеропорт Бориспіль]] на [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]] 23498 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]] byb0uaffo29jyq4a49pa8u67stts1qd 10 2579 33671 24110 2022-10-15T13:00:05Z Minorax 4482 fix lint 33671 wikitext text/x-wiki <div class="NavFrame" style="background: #FF0000; border:1px solid silver;"> <div class="NavFrame" style="border-style: none; padding: 0;"> <div class="NavHead" style="background:green; color: white; text-align: center;">&nbsp;&nbsp;<span style="color: white; padding: 0.5em; text-align:left; font: 130%; height: 40px; font-weight: normal;" ><big><b>Запрошення взяти участь у [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Пропозиції/Місяць Вікімандрів|Місяці Вікімандрів]]</b></big></span></div> <div class="NavContent" style=" background: #FFFFFF; text-align: left; padding: 0.5em 1em 0.2em 0.5em;"> [[Файл:Wikivoyage-logo.svg|left|150пкс]] Доброго дня, [[Користувач:{{{{{|safesubst:}}}BASEPAGENAME}}|<span style="color:black;">'''{{{{{|safesubst:}}}BASEPAGENAME}}'''</span>]]! Запрошуємо Вас долучитися до «{{{{{|safesubst:}}}nobr|[[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Пропозиції/Місяць Вікімандрів|Місяця Вікімандрів]]}}», що проходитиме з 1&nbsp;по&nbsp;31&nbsp;травня&nbsp;2019&nbsp;року. Українські Вікімандри на даний момент є 4 найгіршими Вікімандрами з 21. У нас відсутні статті про безліч популярних туристичних курортів, як [[Брюссель]], [[Сан-Паулу]] чи [[Маямі]]. '''Найактивніші учасники отримають пам'ятні сувеніри'''--[[User:Dimon2711|<span style="color:blue;">'''Di'''</span>]]<sup>[[User talk:Dimon2711|<span style="color:red;">'''Mon'''</span>]]</sup><sub>[[Special:Contributions/Dimon2711|<span style="color:green;">'''2711'''</span>]]</sub> 21:02, 30 квітня 2019 (EEST) <div style='text-align: right; direction: ltr; margin-left: 1em;'> ''[[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Пропозиції/Місяць Вікімандрів|До тематичного тижня…]]'' </div></div></div></div><noinclude> </noinclude> cis4hxmmeckhid4ihdrgtiqnqb206gb 10 2583 29218 23573 2021-01-25T19:28:20Z RLuts 5 29218 wikitext text/x-wiki {{listing | type=go | counter={{{counter|go}}} | name={{{name|}}} | alt={{{alt|}}} | address={{{address|}}} | directions={{{directions|}}} | phone={{{phone|}}} | tollfree={{{tollfree|}}} | email={{{email|}}} | fax={{{fax|}}} | url={{{url|}}} | hours={{{hours|}}} | price={{{price|}}} | lat={{{lat|}}} | long={{{long|}}} | lastedit={{{lastedit|}}} | content={{{content|}}} | image={{{image|}}} | wikipedia={{{wikipedia|}}} | wikidata={{{wikidata|}}} | inline={{{inline|}}} | {{{1|}}}}}<noinclude>{{documentation}}</noinclude> aiihisxoicn8tjtkxifflw53g4sob2p 828 2584 33845 23577 2022-10-29T21:48:18Z WOSlinker 658 use require('strict') instead of require('Module:No globals') 33845 Scribunto text/plain require('strict') local getArgs = require('Module:Arguments').getArgs local p = {} --[[--------------------------< I S _ S E T >------------------------------------------------------------------ Whether variable is set or not. A variable is set when it is not nil and not empty. ]] local function is_set( var ) return not (var == nil or var == ''); end --[[--------------------------< M A I N >---------------------------------------------------------------------- Template entry point. This function takes up to two unnamed positional parameters: 1 = coordinate string typically from a call to Wikidata like this: {{#property:P625|from=Q...}} 2 = coordinate parameters; see Template:Coord Also takes the named parameters |display=, |format=, |name=, |notes= which it passes on to {{coord}} Reformats the Wikidata coordinate string into unnamed parameters for {{coord}} {{#invoke:WikidataCoord|main|{{#property:P625|from={{{1}}}}}|{{{2}}}|display={{{display}}}|format={{{format}}}|name={{{name}}}|notes={{{notes}}}}} ]] function p.main (frame) local args = getArgs(frame); local lat_long = {}; -- table of lat/long coords extracted from wikidata return if not is_set (args[1]) then -- in case wikidata returns nothing (happens when Q... is wrong) return '<span style="font-size:100%" class="error">{{WikidataCoord}} – missing coordinate data</span>'; -- error message and quit elseif mw.ustring.match (args[1], '%d+°%d+&#39;[%d%.]+&#34;[NS],%s*%d+°%d+&#39;[%d%.]+&#34;[EW]') then -- if the returned data looks like 55°13&#39;12&#34;N, 23°17&#39;17&#34;E lat_long[1], lat_long[2], lat_long[3], lat_long[4], lat_long[5], lat_long[6], lat_long[7], lat_long[8] = -- parse it into the table mw.ustring.match (args[1], '(%d+)°(%d+)&#39;([%d%.]+)&#34;([NS]),%s*(%d+)°(%d+)&#39;([%d%.]+)&#34;([EW])') elseif mw.ustring.match (args[1], '%d+°%d+&#39;[NS],%s*%d+°%d+&#39;[EW]') then -- if the returned data looks like 54°24&#39;N, 25°25&#39;E lat_long[1], lat_long[2], lat_long[3], lat_long[4], lat_long[5], lat_long[6] = -- parse it into the table mw.ustring.match (args[1], '(%d+)°(%d+)&#39;([NS]),%s*(%d+)°(%d+)&#39;([EW])') elseif mw.ustring.match (args[1], '%d+°%d+[′\'][%d%.]+[″\"][NS],?%s*%d+°%d+[′\'][%d%.]+[″\"][EW]') then -- when args[1] is a dms string that uses quotes or primes lat_long[1], lat_long[2], lat_long[3], lat_long[4], lat_long[5], lat_long[6], lat_long[7], lat_long[8] = -- parse it into the table mw.ustring.match (args[1], '(%d+)°(%d+)[′\']([%d%.]+)[″\"]([NS]),?%s*(%d+)°(%d+)[′\']([%d%.]+)[″\"]([EW])') elseif mw.ustring.match (args[1], '%d+°%d+[′\'][NS],?%s*%d+°%d+[′\'][EW]') then -- when args[1] is a dms string that uses quotes or primes, bit shorter format lat_long[1], lat_long[2], lat_long[3], lat_long[4], lat_long[5], lat_long[6] = -- parse it into the table mw.ustring.match (args[1], '(%d+)°(%d+)[′\']([NS]),?%s*(%d+)°(%d+)[′\']([EW])') elseif mw.ustring.match (args[1], '%d+%.?%d*°[NS],?%s*%d+%.?%d*°[EW]') then -- when args[1] is a decimal degrees string lat_long[1], lat_long[2], lat_long[3], lat_long[4] = -- parse it into the table mw.ustring.match (args[1], '(%d+%.?%d*)°([NS]),?%s*(%d+%.?%d*)°([EW])') else return '<span style="font-size:100%" class="error">{{WikidataCoord}} – malformed coordinate data</span>'; -- wikidata returned something else end if is_set (args[2]) then -- coordinate parameters are in second unnammed positional parameter if is_set (lat_long[5]) then -- set when args[1] format is dms lat_long[9] = args[2]; else lat_long[5] = args[2]; -- this one when args[1] is decimal degrees format end end if is_set (args.display) then lat_long.display = args.display; end if is_set (args.format) then lat_long.format = args.format; end if is_set (args.name) then lat_long.name = args.name; end if is_set (args.notes) then lat_long.notes = args.notes; end return frame:expandTemplate{title = 'coord', args = lat_long} -- invoke template {{coord}} with wikidata lat/long end return p; nttk9629c2lzsu32sxr4l6bz4xesyld 10 2585 36780 24868 2025-03-23T19:52:25Z Тітаренко Михайло 6121 Оновив 36780 wikitext text/x-wiki <div class="inter" style="width:100%; border: 1px #ccc solid; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; margin-top: 10px; box-shadow: 1px 1px 10px −2px rgba(0,0,0,0.5); -moz-box-shadow: 1px 1px 10px −2px rgba(0,0,0,0.5); -webkit-box-shadow: 1px 1px 10px −2px rgba(0,0,0,0.5);"> {{Titleblock|title=[[Template:Останні новини|Останні новини]]|color=#CCFF99}} <div style="margin: 5px 10px;"> * Розглядається можливість відкриття [[Львів|львівського]] аеропорту вже у 2025 році <small>(17 березня)</small> * В [[Україна|Україні]] набирає популярности [[w:Військовий туризм|військовий туризм]] <small>(21 січня)</small> * За даними [[w:Міністерство культури та стратегічних комунікацій України|Міністерства культури]], Росія знищила 1390 пам'яток культури в Україні за останні три роки <small>(24 лютого)</small> </div> </div><noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> f6glqbuguxlwsudyjig3bxyz70pgh2r 0 2586 37184 28241 2025-05-01T19:18:00Z Skrylnykviktoriia 7516 /* Літаком */ 37184 wikitext text/x-wiki {{geo|53.480|-2.250|zoom=14|layer=M}} {{pagebanner|Manchester banner Panorama.jpg|disambig=yes|caption=The skyline of central Manchester with the clock tower of the Town Hall visible.|dotm=yes}} '''[http://www.visitmanchester.com Манчестер]''' — яскравий, постіндустріальний дорогоцінний камінь у самому серці [[Північно-Західна Англія|Північно-Західної Англії]]. Місто, яке колись було прозване "Cottonopolis" (його найвідоміший експорт), повісило свої сабо і, завдяки реконструкції, тепер є головним центром культури та торгівлі; бачили багато як столицю півночі [[Англія|Англії]], а колись вважали другим містом Англії. Місце розташування найстарішого у світі пасажирського залізничного вокзалу і, можливо, місце народження соціалізму і промислової революції, Манчестер залишається в авангарді британської культури та технологій із власним настроєм. Цей живий дух доповнюється двома всесвітньо відомими футбольними клубами міста і великим студентським населенням; хоча млини були замінені на зірки Мішлена та склади для магазинів і музеїв світового класу, це все ще місто, яке дуже пишається своїм промисловим минулим і своїм впливом на музику та спорт. Менше, ніж [[Лондон]], Манчестер пропонує "гул" великого міста без переважного масштабу столиці. За межами власне міста знаходиться [[Великий Манчестер]], де мешкають 2,6 мільйона мешканців, а також унікальні місця для шопінгу, міські гавані та красива сільська місцевість. У регіоні також розміщений аеропорт Манчестера, один з найкращих міжнародних аеропортів [[Велика Британія|Великої Британії]] та найнадійніший британський аеропорт за межами [[Південно-Східна Англія|Південно-Східної Англії]]. Протягом усього часу письменники прагнули описати магію Манчестера: Джордж Оруелл назвав його "нутрощами нації"; Едвард Абботт Паррі "синонім енергії і свободи", але Ян Браун, головний співак The Stone Roses, можливо, підвів кращий дух Манкуна, коли сказав: "Манчестер отримав все, крім пляжу". Пісок майже напевно вже на замовлення. == Райони == {{Regionlist2 | regionmap=Manchester_WV_map.png | regionmaptext=The City of Manchester (click to enlarge). | regionmapsize=350px | region1name=[[Манчестер/Пікаділлі-Іст-Сентр|Пікаділлі-Іст-Сентр]] | region1color=#D56D76 | region1items= | region1description=Covers the area of the city centre bounded by the A57 (M), Oxford Road, and the A62. It covers the locales of Piccadilly, Chinatown, the Gay Village, and Piccadilly Gardens. | region2name=[[Манчестер/Норд-Сентр|Норд-Сентр]] | region2color=#4F93C0 | region2items= | region2description=Covers the area in central Manchester north of Piccadilly Gardens and east of Bridge St and Princess St. It covers the locales of the Millennium Quarter, the Northern Quarter, Ancoats and St. Ann's Square as well as the multi-million pound ''Arndale'' shopping centre. | region3name=[[Манчестер/Спіннінгфілдс-Альберт-Сквер|Спіннінгфілдс-Альберт-Сквер]] | region3color=#AC5C91 | region3items= | region3description=Covers the area in central Manchester north of Castlefield and east of Quay St and Peter St. It covers the locales of Deansgate, Albert Square, and the newly developed business district of Spinningfields. | region4name=[[Манчестер/Кастлфілд-Пітерсфілд|Кастлфілд-Пітерсфілд]] | region4color=#71B37B | region4items= | region4description=Covers the area in central Manchester west of Quay St, Peter St and Oxford St. It covers the locales of Castlefield and Petersfield (''also known as St Peter's Fields''). | region5name=[[Манчестер/Норд|Норд]] | region5color=#578E86 | region5items= | region5description=Covers the area north of the centre as far as the M60. Includes Sportcity, Prestwich, Crumpsall, Moston, Newton, Blackley and Beswick. | region6name=[[Манчестер/Саут|Саут]] | region6color=#8A84A3 | region6items= | region6description=Covers the area south of the centre as far as the M60. Includes the neighbourhoods of Hulme, Moss Side, Stretford, Whalley Range, Withington, Didsbury and Chorlton-Cum-Hardy. | region7name=[[Манчестер/Юніверсетіс|Юніверсіті-Коридор]] | region7color=#D5DC76 | region7items= | region7description=Covers the Oxford Rd/Wilmslow Rd corridor from the A57(M) to the bottom of Fallowfield. Includes both universities, Rusholme, and Fallowfield. | region8name=[[Манчестер/Зе Квайс|Зе Квайс]] | region8color=#B383B3 | region8items= | region8description=Covers Salford Quays, Trafford Wharf and Old Trafford, home to award-winning architecture, museums and the northern home of the BBC. | region9name=[[Солфорд|Солфорд та західні райони]] | region9color=#B5D29F | region9items= | region9description=Covers all of the City of Salford and its outlying districts; from urban heartland to open countryside. }} == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === * [[w:RyanAir|RyanAir]] &mdash; прямий регулярний рейс із [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|міжнародного аеропорту «Бориспіль»]] === {{Потягом}} === {{Go|name=Манчестер-Пікаділлі|address=Piccadilly Station, Manchester M1 2WD, Велика Британія|phone=+441612052000|url=https://www.networkrail.co.uk/communities/passengers/our-stations/manchester-piccadilly/|lat=53.47742177925181|long=-2.230882305838144|content=Головна залізнична станція у місті Манчестер, Англія. Відкрита в 1842 році як Store Street, перейменована на Манчестер-Лондон-роуд в 1847 році та на Манчестер-Пікаділлі в 1960 році. Розташована на південно-східній стороні центру Манчестера. Зі станції вирушають потяги далекого сполучення до Лондона, Бірмінгема, Бристоля, Саутгемптона, Уельсу та Шотландії, а також місцеві та регіональні потяги|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOsIyJsvvPoO44JXPSMuWsd89r-dyh33NCWdZQM=w408-h307-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80-%D0%9F%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%96|wikidata=Q600367}} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Манчестер Метролінк|alt=трамвай Манчестера|address=Manchester M1 1WA, Велика Британія|url=https://tfgm.com/ways-to-travel/tram|hours=06:00–01:00, неділя 07:00–00:00|lat=53.481918668700665|long=-2.2385920397867967|content=Трамвайна / легкорейкова система у Великому Манчестері , Англія. Мережа має 99 зупинок вздовж 64 миль (103 км) маршруту стандартної колії, що робить її найрозгалуженішою системою легкорейкового транспорту у Сполученому Королівстві. Протягом 2023/24 фінансового року цією системою було здійснено 42 мільйони пасажирських поїздок|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Greater_Manchester_Metrolink_-_tram_3009A.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Manchester_Metrolink|wikidata=Q18548}} == Що відвідати == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. -->{{See|name=Манчестерська міська художня галерея|alt=Manchester Art Gallery|address=Mosley St, Manchester M2 3JL, Велика Британія|phone=+441612358888|url=https://manchesterartgallery.org/|hours=10:00–17:00|lat=53.478714568115876|long=-2.241275152905844|content=Державний художній музей на вулиці Мослі в центрі Манчестера , Англія. Головне приміщення галереї було побудовано для наукового товариства в 1823 році, і сьогодні її колекція займає три з'єднані будівлі, дві з яких були спроектовані сером Чарльзом Баррі.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Manchester_Art_Gallery_-_geograph.org.uk_-_1748756.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Manchester_Art_Gallery|wikidata=Q2638817}} == Чим зайнятись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Що купувати == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де поїсти == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. -->{{Eat|name=Ribeye Steakhouse|address=Unit 1a, Number 8 First St, Manchester M15 4FN, Велика Британія|phone=+441614702222|url=https://www.ribeyesteakhouse.com/|hours=понеділок-четвер 17:00–22:00, п'ятниця-субота 16:00–22:30, неділя 12:00–15:00 і 16:00–21:30|price=близько 10-20 фунтів за особу|lat=53.47290418346986|long=-2.2478152472665838|content=Стейк-хаус|image=https://www.google.com/maps/place/Ribeye+Steakhouse/@53.4731558,-2.2477325,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipNIISBuMH-RpXwgEyPV3ukiNSxoGlL3cv56aLLW!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipNIISBuMH-RpXwgEyPV3ukiNSxoGlL3cv56aLLW%3Dw86-h86-k-no!7i1080!8i1080!4m11!1m2!2m1!1z0YHRgtC10LnQutC4INC80LDQvdGH0LXRgdGC0LXRgA!3m7!1s0x487bb1d447aa7331:0x14596a9f1fc8f540!8m2!3d53.4728819!4d-2.2478065!10e5!15sCh_RgdGC0LXQudC60Lgg0LzQsNC90YfQtdGB0YLQtdGAWiEiH9GB0YLQtdC50LrQuCDQvNCw0L3Rh9C10YHRgtC10YCSAQtzdGVha19ob3VzZaoBZAoIL20vMGdydGwQASoQIgzRgdGC0LXQudC60LgoDTIfEAEiG5PNkVq3mT6Ql6RLTTvJg1lJVqhdE_ivwsZ5WDIjEAIiH9GB0YLQtdC50LrQuCDQvNCw0L3Rh9C10YHRgtC10YDgAQA!16s%2Fg%2F11hyzdcwft?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyOS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} == Де розважитись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. -->{{Do|name=Бібліотека Джона Райландса|address=150 Deansgate, Manchester M3 3EH, Велика Британія|alt=John Rylands Research Institute and Library|phone=+441613060555|url=https://www.library.manchester.ac.uk/rylands/?utm_source=rylands&utm_medium=click&utm_campaign=google_my_business|hours=10:00–17:00, неділя-вівторок зачинено|lat=53.48033436482889|long=-2.2487621882340223|content=Підрозділ Університетської бібліотеки Джона Райландса в місті Манчестер. Бібліотеку було засновано Енрікетою Августиною Райландс на згадку про свого чоловіка Джона Райландса|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNYv5vMVRshuJf0SQSCYvDhupNldMmFXOjpssbM=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D0%B0|wikidata=Q1236267}} == Де зупинитись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. -->{{Sleep|name=Хаятт Рідженсі Манчестер|alt=Hyatt Regency Manchester|address=55 Booth St W, Manchester M15 6PQ, Велика Британія|phone=+441613595550|url=https://www.hyatt.com/hyatt-regency/en-US/manrm-hyatt-regency-manchester?src=corp_lclb_google_seo_manrm&utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=lmr|checkin=15:00|checkout=12:00|price=близько 6000 грн за ніч|lat=53.46746820555792|long=-2.238200103312804|content=Ідеально підходить для сімей, ділових мандрівників та учасників заходів, з просторими номерами з двоспальними ліжками розміру "king-size", вікнами від підлоги до стелі та смарт-телевізорами. Готель пропонує універсальні конференц-зали, стильний ресторан і бар з терасою. Розташований поруч із діловим районом Манчестера, культурними пам'ятками, театрами та спортивними об'єктами, такими як Олд Траффорд та стадіон "Етіхад", він ідеально підходить для роботи чи відпочинку.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhFQZskBcU0jaX_gAibbschA58233rPdN6hb7Jx4L59I5KTIQVXna06GrXed_WtixqIHRXdFG4MNdF792lylkHqmWinAnNX-M2KXMoczjGJKWe_rqdGOmkv36zXMym8RA2MvKsDllmPXP9V5AokEbL1GiiqkIo31vTPpN8lWCMqGX8JHqHxADypZlg=w408-h272-k-no}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Ліверпуль|alt=Велика Британія|directions=центрально-західна частина Великої Британія|lat=53.41342007878415|long=-2.964647516174929|content=Ліверпу́ль — місто та одне з п'яти метропольних боро у церемоніальному графстві Мерсісайд, регіоні Північно-Західна Англія, Велика Британія. Дев'яте за чисельністю місто в Англії, соціально-економічний, політичний та культурний центр, великий порт. Місто, яке UNESCO внесло до свого Списку всесвітньої спадщини|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNN0iArk4dpowEAWbFVgKgSNDWYYObwTBDHOlze=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8C|wikidata=Q24826}}{{footer|ispartof=Великий Манчестер|type=Мегаполіс}} 0265a97yc79pnaet9uem5xyt9srrtit 0 2587 23738 23615 2019-04-14T19:37:58Z Dimon2711 4042 /* Міста */ 23738 wikitext text/x-wiki {{geo|53.5000|-2.3167|zoom=10}} {{pagebanner|Greater Manchester Banner.jpg|caption=A panoramic view of Greater Manchester from the South East of the county}} [http://www.visitmanchester.com/ '''Великий Манчестер'''] &mdash; місто-графство і міським районом у [[Північно-Західна Англія|Північно-Західній Англії]]. ==Міста== {{Mapframe|53.4707|-2.2145|zoom=9|height=|width=|layer=M|staticmap=|align=|чого=Великого Манчестеру}} {{mapshape}} *{{marker|type=city|name=[[Манчестер]]|url=|lat=53.466667|long=-2.233333|wikidata=Q18125}} *{{marker|type=city|name=[[Солфорд]]|url=|lat=53.487|long=--2.293|wikidata=Q47952}} ===Містечка=== *{{marker|type=city|name=[[Болтон]]|url=|lat=53.578|long=-2.429|wikidata=Q184579}} включаючи {{marker|type=city|name=[[Горвіч]]|url=|lat=53.592|long=-2.54|wikidata=Q1630298}} *{{marker|type=city|name=[[Бері]]|url=|lat=53.593|long=-2.298|wikidata=Q47822}} включаючи Рамсботтом *{{marker|type=city|name=[[Олдем]]|url=|lat=53.5444|long=-2.1169|wikidata=Q202628}} *{{marker|type=city|name=[[Рочдейл]]|url=|lat=53.6136|long=-2.161|wikidata=Q474605}} включаючи {{marker|type=city|name=[[Літтлборо]]|url=|lat=53.644|long=-2.098|wikidata=Q3835082}} *{{marker|type=city|name=[[Стокпорт]]|url=|lat=53.4083|long=-2.1494|wikidata=Q18655}} включаючи {{marker|type=city|name=[[Мерпл (Аннглія)|Мерпл]]|url=|lat=53.397|long=-2.061|wikidata=Q6772452}} та {{marker|type=city|name=[[Чідл]]|url=|lat=53.3933|long=-2.2113|wikidata=Q1615894}} * Теймсайд включаючи {{marker|type=city|name=[[Ештон-андер-Лайн]]|url=|lat=53.4941|long=-2.1032|wikidata=Q659803}} та {{marker|type=city|name=[[Гайд]]|url=|lat=53.4474|long=-2.082|wikidata=Q2080165}} * Треффорд включаючи {{marker|type=city|name=[[Елтрінчем]]|url=|lat=53.3838|long=-2.3547|wikidata=Q445058}} та {{marker|type=city|name=[[Сейл (Англія)|Сейл]]|url=|lat=53.424|long=-2.322|wikidata=Q1022733}} *{{marker|type=city|name=[[Віган]]|url=|lat=53.5448|long=-2.6318|wikidata=Q208143}} == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатися == Більшість людей, що перебувають у Великому Манчестері, їдуть у місто, тому багато інформації, необхідної для Великого Манчестеру, можна знайти у статті [[Манчестер]] або посиланнями на інші міста або райони в агломерації. === {{Літаком}} === {{marker|type=go|name=[[Міжнародний аеропорт «Манчестер»]]|url=|lat=53.353889|long=-2.275}} ({{IATA|MAN}}) Найбільший аеропорт у [[Північно-Західна Англія|Північно-Західній Англії]]. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північно-Західна Англія|type=Регіон}} 4gsfx6x0h7x3rac8r5maabqbrgg1gcn 828 2588 23591 2019-03-31T20:54:39Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- keeping original shape for a circle -- Matroc -- other shapes etc. moved to a Sandbox local p = {} local function newlat(a) -- newlat = math.log(math.tan((... 23591 Scribunto text/plain -- keeping original shape for a circle -- Matroc -- other shapes etc. moved to a Sandbox local p = {} local function newlat(a) -- newlat = math.log(math.tan((90 + a) * math.pi / 360)) / (math.pi / 180) -- worked this code elsewhere in function can remove newlatitude = 180/math.pi * (2 * math.atan(math.exp( a * math.pi/180)) - math.pi/2 ) if newlatitude > 89.5 then point = 89.5 end -- END if -- straight line at top of map if newlatitude < -89.5 then point = -89.5 end -- END if -- straight line at bottom of map return newlatitude end local function checkhex(fill,stroke) if string.len(fill) ~= 7 then error("Incorrect length for argument fill!") end if string.gsub(fill,"#[0-9A-Fa-f][0-9A-Fa-f][0-9A-Fa-f][0-9A-Fa-f][0-9A-Fa-f][0-9A-Fa-f]","") ~= "" then error("Incorrect hexidecimal format for argument fill!") end if string.len(stroke) ~= 7 then error("Incorrect length for argument stroke!") end if string.gsub(stroke,"#[0-9A-Fa-f][0-9A-Fa-f][0-9A-Fa-f][0-9A-Fa-f][0-9A-Fa-f][0-9A-Fa-f]","") ~= "" then error("Incorrect hexidecimal format for argument stroke!") end end local function checkid(id) id = string.gsub(id,"q","Q") id = string.gsub(id,"%s+","") if string.gsub(id,"^[Q]%d+$","") ~= "" then error("Bad format for parameter id!") end return id end -- GET LATITUDE local function latitude(wikidata) local latitude = "" local entity = mw.wikibase.getEntityObject(wikidata) if entity == nil then error("Wikidata ID " .. wikidata .. " not found!") end local claims = entity.claims if claims == nil then error("Wikidata ID found No Data!") end if claims.P625 ~= nil then latitude = entity.claims.P625[1].mainsnak.datavalue.value.latitude return latitude end if latitude == "" then error("Latitude not found in Wikidata!") end return latitude end -- GET LONGITUDE -- P625 local function longitude(wikidata) local longitude = "" local entity = mw.wikibase.getEntityObject(wikidata) if entity == nil then error("Wikidata ID " .. wikidata .. " not found!") end local claims = entity.claims if claims == nil then error("Wikidata ID found No Data!") end if claims.P625 ~= nil then longitude = entity.claims.P625[1].mainsnak.datavalue.value.longitude return longitude end if longitude == "" then error("Longitude not found in Wikidata!") end return longitude end local function parts(lat,long,group,title,description,fill,stroke) local part1a = '<maplink class="no-icon" text="" latitude="' .. lat .. '" longitude="' .. long .. '" ' local part1a = part1a .. 'zoom="5" group="' .. group .. '">\n{"type": "Feature","geometry":\t{"coordinates":\n' local part2a = '\n\t\t"type":"LineString"},\n\t"properties":{\n\t\t"title": "' .. title .. '",\n' local part2a = part2a .. '\t\t"description": "' .. description .. '",\n' local part2a = part2a .. '\t\t"stroke":"' .. stroke .. '",\n\t\t"stroke-width":1\n}}\n</maplink>\n' local part1b = '<maplink class="no-icon" text="" latitude="' .. lat .. '" longitude="' .. long .. '" ' local part1b = part1b .. 'zoom="5" group="' .. group .. '">\n{"type": "Feature","geometry":\t{"coordinates":\n' local part2b = '\n\t\t"type":"Polygon"},\n\t"properties":{\n\t\t"title": "' .. title .. '",\n' local part2b = part2b .. '\t\t"description": "' .. description .. '",\n\t\t"fill": "' .. fill .. '",\n' local part2b = part2b .. '\t\t"stroke":"' .. stroke .. '",\n\t\t"stroke-width":1\n}}\n</maplink>\n' local part1c = '<mapframe text="" latitude="' .. lat .. '" longitude="' .. long .. '" ' local part1c = part1c .. 'zoom="5" group="' .. group .. '" width="600" height="400" >\n{"type": "FeatureCollection",\n\t"features": [\n\t\t{\n\t\t"type": "Feature",\n\t\t"geometry": {"coordinates":\n' local part2ca = '\n\t\t"type":"LineString"},\n\t"properties":{\n\t\t"title": "' .. title .. '",\n' local part2ca = part2ca .. '\t\t"description": "' .. description .. '",\n\t\t"fill": "' .. fill .. '",\n' local part2ca = part2ca .. '\t\t"stroke":"' .. stroke .. '",\n\t\t"stroke-width":1\n}\n}]}\n</mapframe>\n' local part2cb = '\n\t\t"type":"Polygon"},\n\t"properties":{\n\t\t"title": "' .. title .. '",\n' local part2cb = part2cb .. '\t\t"description": "' .. description .. '",\n\t\t"fill": "' .. fill .. '",\n' local part2cb = part2cb .. '\t\t"stroke":"' .. stroke .. '",\n\t\t"stroke-width":1\n}\n}]}\n</mapframe>\n' return part1a,part2a,part1b,part2b,part1c,part2ca,part2cb end -- CIRCLE function p.circle(frame) local shape = "circle" local id = frame.args['id'] or "" local lat,long = "","" local x,y = 0,0 if id == nil or id == "" then if frame.args['lat'] == nil then error("Missing argument lat!") end if frame.args['long'] == nil then error("Missing argument long!") end lat = frame.args['lat'] long = frame.args['long'] if tonumber(frame.args['lat']) > 90 or tonumber(frame.args['lat']) < -90 then error("Latitude must be between 90 and -90!") end if tonumber(frame.args['long']) > 180 or tonumber(frame.args['long']) < -180 then error("Longitude must be between 180 and -180!") end else id = checkid(id) lat = latitude(id) long = longitude(id) end x = string.format("%.6f",lat) y = string.format("%.6f",long) local marker = frame.args['marker'] or "no" if marker == nil or marker == "" then marker = "no" end local mapframe = frame.args['mapframe'] or "no" if mapframe == nill or mapframe == "" then mapframe = "no" end -- FUTURE USE if tonumber(lat) > 85.35 or tonumber(lat) < -85.35 then error("Latitude must be between 85.35 and -85.35!") end -- END if -- I set this as a default - function will not handle the polar circles yet will still handle areas within the majority of a map if tonumber(long) > 180 or tonumber(long) < -180 then error("Longitude must be between 180 and -180!") end -- END if -- this will draw a full circle at 0 lat and 180 long local group = frame.args['group'] or 'circle' local title = frame.args['title'] or 'A circle' local description = frame.args['desc'] or '' local r = frame.args['radius'] or ".5" -- default -- radius of 10 is approx. 500 km - futz with sizes - below 3 would probably be adequate -- .1 is about 20km - .0001 is about 30 m r = tonumber(r) if r > 10 then error("10 for radius is MAX") end -- END if - my default if r <= 0 then error("radius has to be greater than 0") end -- END if local fill = frame.args['fill'] or "#ccef64" local stroke = frame.args['stroke'] or "#0000ff" checkhex(fill,stroke) local data = {} local coordinates = "" local ptx,pty,angle = 0,0,0 local type = frame.args['type'] or "line" -- default line for LineString if type ~= "line" then type = "poly" end -- END if local part1a,part2a,part1b,part2b,part1c,part2ca,part2cb = parts(lat,long,group,title,description,fill,stroke) if tonumber(x) >= 10.5 then x = math.log(math.tan((90 + x) * math.pi/360)) / (math.pi/180) elseif tonumber(x) <= -10.5 then x = math.log(math.tan((90 + x) * math.pi/360)) / (math.pi/180) end -- END if ELSEIF for i = 1, 360 do angle = i * math.pi / 180 ptx = x + r * math.cos( angle ) pty = y + r * math.sin( angle ) -- ptx, pty = x + r * math.cos( angle ), y + r * math.sin( angle ) -- original code split for readability above if tonumber(x) >= 10.5 then ptx = newlat(ptx) -- makes correction to make circle show up on map - upper latitudes end -- END if if tonumber(x) <= -10.5 then ptx = newlat(ptx) -- makes correction to make circle show up on map - lower latitudes end -- END if data[i] = '[' .. string.format("%.6f",pty) .. "," .. string.format("%.6f",ptx) .. ']' end -- END for for i = 5,359, 5 do data[i] = data[i] .. "@@@@@" end -- END for -- cycle through array and build single string of all coordinates to be output for i = 1,360, 1 do coordinates = coordinates .. data[i] end -- END for coordinates = coordinates.gsub(coordinates,'%]%[','],[') coordinates = coordinates.gsub(coordinates,'%]@@@@@%[','],\n[') coordinates = "[" .. coordinates .. ',' .. data[1] .. "]," -- close the circle extra precautionary measure if mapframe == "y" or mapframe == "yes" then if type == "poly" then coordinates = string.gsub(coordinates,'%]%,$',']],') coordinates = part1c .. string.gsub(coordinates,'^%[','[[') .. part2cb else coordinates = part1c .. coordinates .. part2ca end -- END if else if type == "poly" then coordinates = string.gsub(coordinates,'%]%,$',']],') coordinates = part1b .. string.gsub(coordinates,'^%[','[[') .. part2b else coordinates = part1a .. coordinates .. part2a end -- END if end if marker == "yes" or marker == "y" then coordinates = coordinates .. '\n* {{marker|type=vicinity|name=Center Circle|lat=' .. lat .. "|long=" .. long .. '}}\n' end return coordinates end -- END MODULE return p izappp90iodiq4oujiixm243nax5u44 828 2589 23592 2019-03-31T20:56:01Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: local p = {}; function p.trim (frame) local name = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local page = mw.text.jsonEncode(mw.ext.data.get(name)) page = string.ma... 23592 Scribunto text/plain local p = {}; function p.trim (frame) local name = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local page = mw.text.jsonEncode(mw.ext.data.get(name)) page = string.match(page,"%[%[%[..+%]%]%]") return string.sub(page,2,-2) end return p; 224rcjuogeo2dvz2r8p8g8u3w4en61i 828 2590 23593 2019-03-31T20:57:07Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: local p = {} -- Code has been moved to [[Module:Map]] -- this page should probably be deleted after copying documentation return p 23593 Scribunto text/plain local p = {} -- Code has been moved to [[Module:Map]] -- this page should probably be deleted after copying documentation return p jveqhdlvk9cb3ae5c8mg3qelubp7igt 828 2591 23594 2019-03-31T20:57:48Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: local getArgs = require('Module:Arguments').getArgs local p = {} function dbg(v, msg) mw.log((msg or '') .. mw.text.jsonEncode(v)) end -- Parse all unname... 23594 Scribunto text/plain local getArgs = require('Module:Arguments').getArgs local p = {} function dbg(v, msg) mw.log((msg or '') .. mw.text.jsonEncode(v)) end -- Parse all unnamed string parameters in a form of "latitude, longitude" into the real number pairs function getSequence(args) local coords = {} for ind, val in pairs( args ) do if type(ind) == "number" then local valid = false local val2 = mw.text.split( val, ',', true ) -- allow for elevation if #val2 >= 2 and #val2 <= 3 then local lat = tonumber(val2[1]) local lon = tonumber(val2[2]) if lat ~= nil and lon ~= nil then table.insert(coords, { lon, lat } ) valid = true end end if not valid then error('Unnamed parameter #' .. ind .. ' "' .. val .. '" is not recognized as a valid "latitude,longitude" value') end end end return coords end -- See http://geojson.org/geojson-spec.html -- Convert a comma and semicolon separated numbers into geojson coordinate arrays -- Each geotype expects a certain array depth: -- Point - [ lon, lat ] All other types use point as the basic type -- MultiPoint - array of points: [ point, ... ] -- LineString - array of 2 or more points: [ point, point, ... ] -- MultiLineString - array of LineStrings: [ [ point, point, ... ], ... ] -- Polygon - [ [ point, point, point, point, ... ], ... ] -- each LinearRing is an array of 4 or more points, where first and last must be the same -- first LinearRing is the exterior ring, subsequent rings are holes in it -- MultiPolygon - array of Polygons: [ [ [ point, point, point, point, ... ], ... ], ... ] -- -- For example, for the LineString, data "p1;p2;p3" would be converted to [p1,p2,p3] (each "p" is a [lon,lat] value) -- LineString has the depth of "1" -- array of points (each point being a two value array) -- For Polygon, the same sequence "p1;p2;p3" would be converted to [[p1,p2,p3]] -- Which is an array of array of points. But sometimes we need to specify two subarrays of points: -- [[p1,p2],[p3]] (last point is in a separate array), and we do it with "p1;p2;;p3" -- Similarly, for MultiPolygon, "p1;p2;;;p3" would generate [[[p1,p2]],[[p3]]] -- function p.parseGeoSequence(args) local result = p._parseGeoSequence(args) if type(result) == 'string' then error(result) end return result end function p._parseGeoSequence(args) local allTypes = { -- how many nested array levels until we get to the Point, -- second is the minimum number of values each Points array must have Point = { 1, 1 }, MultiPoint = { 1, 0 }, LineString = { 1, 2 }, MultiLineString = { 2, 2 }, Polygon = { 2, 4 }, MultiPolygon = { 3, 4 }, } if not allTypes[args.geotype] then return ('Unknown geotype ' .. args.geotype) end local levels, min = unpack(allTypes[args.geotype]) local result result = {} for i = 1, levels do result[i] = {} end local gap = 0 -- Example for levels==3, converting "p1 ; p2 ; ; ; p3 ; ; p4" => [[[p1, p2]], [[p3],[p4]]] -- This function will be called after each gap, and all values are done, so the above will call: -- before p3: gap=2, [],[],[p1,p2] => [[[p1,p2]]],[],[] -- before p4: gap=1, [[[p1,p2]]],[],[p3] => [[[p1,p2]]],[[p3]]],[] -- the end, gap=2, [[[p1,p2]]],[[p3]]],[p4] => [[[p1,p2]],[[p3],[p4]]],[],[] -- Here, convert at "p1 ; ; " from [[],[p1]] local closeArrays = function (gap) if #result[levels] < min then error('Each points array must be at least ' .. min .. ' values') elseif min == 1 and #result[levels] ~= 1 then -- Point error('Point must have exactly one data point') end -- attach arrays in reverse order to the higher order ones for i = levels, levels-gap+1, -1 do table.insert(result[i-1], result[i]) result[i] = {} end return 0 end local usedSequence = false for val in mw.text.gsplit(args.data, ';', true) do local val2 = mw.text.split(val, ',', true) -- allow for elevation if #val2 >= 2 and #val2 <= 3 and not usedSequence then if gap > 0 then gap = closeArrays(gap) end local lat = tonumber(val2[1]) local lon = tonumber(val2[2]) if lat == nil or lon == nil then return ('Bad data value "' .. val .. '"') end table.insert(result[levels], { lon, lat } ) else val = mw.text.trim(val) if val == '' then usedSequence = false gap = gap + 1 if (gap >= levels) then return ('Data must not skip more than ' .. levels-1 .. ' values') end elseif usedSequence then return ('Coordinates may not be added right after the named sequence') else if gap > 0 then gap = closeArrays(gap) elseif #result[levels] > 0 then return ('Named sequence "' .. val .. '" cannot be used in the middle of the sequence') end -- Parse value as a sequence name. Eventually we can load data from external data sources if val == 'values' then val = getSequence(args) elseif min == 4 and val == 'world' then val = {{36000,-180}, {36000,180}, {-36000,180}, {-36000,-180}, {36000,-180}} elseif tonumber(val) ~= nil then return ('Not a valid coordinate or a sequence name: ' .. val) else return ('Sequence "' .. val .. '" is not known. Try "values" or "world" (for Polygons), or specify values as lat,lon;lat,lon;... pairs') end result[levels] = val usedSequence = true end end end -- allow one empty last value (some might close the list with an extra semicolon) if (gap > 1) then return ('Data values must not have blanks at the end') end closeArrays(levels-1) return args.geotype == 'Point' and result[1][1] or result[1] end -- Run this function to check that the above works ok function p.parseGeoSequenceTest() local testSeq = function(data, expected) local result = getSequence(data) if type(result) == 'table' then local actual = mw.text.jsonEncode(result) result = actual ~= expected and 'data="' .. mw.text.jsonEncode(data) .. '", actual="' .. actual .. '", expected="' .. expected .. '"<br>\n' or '' else result = result .. '<br>\n' end return result end local test = function(geotype, data, expected, values) values = values or {} values.geotype = geotype; values.data = data; local result = p._parseGeoSequence(values) if type(result) == 'table' then local actual = mw.text.jsonEncode(result) result = actual ~= expected and 'geotype="' .. geotype .. '", data="' .. data .. '", actual="' .. actual .. '", expected="' .. expected .. '"<br>\n' or '' else result = 'geotype="' .. geotype .. '", data="' .. data .. '", error="' .. result .. '<br>\n' end return result end local values = {' 9 , 8 ','7,6'} local result = '' .. testSeq({}, '[]') .. testSeq({'\t\n 1 \r,-10'}, '[[-10,1]]') .. testSeq(values, '[[8,9],[6,7]]') .. test('Point', '1,2', '[2,1]') .. test('MultiPoint', '1,2;3,4;5,6', '[[2,1],[4,3],[6,5]]') .. test('LineString', '1,2;3,4', '[[2,1],[4,3]]') .. test('MultiLineString', '1,2;3,4', '[[[2,1],[4,3]]]') .. test('MultiLineString', '1,2;3,4;;5,6;7,8', '[[[2,1],[4,3]],[[6,5],[8,7]]]') .. test('Polygon', '1,2;3,4;5,6;1,2', '[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2;;11,12;13,14;15,16;11,12', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]],[[12,11],[14,13],[16,15],[12,11]]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2;;;11,12;13,14;15,16;11,12', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]],[[[12,11],[14,13],[16,15],[12,11]]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2;;;11,12;13,14;15,16;11,12;;21,22;23,24;25,26;21,22', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]],[[[12,11],[14,13],[16,15],[12,11]],[[22,21],[24,23],[26,25],[22,21]]]]') .. test('MultiLineString', 'values;;1,2;3,4', '[[[8,9],[6,7]],[[2,1],[4,3]]]', values) .. test('Polygon', 'world;;world', '[[[36000,-180],[36000,180],[-36000,180],[-36000,-180],[36000,-180]],[[36000,-180],[36000,180],[-36000,180],[-36000,-180],[36000,-180]]]') .. '' return result ~= '' and result or 'Tests passed' end function p._tag(args) local tagname = args.type or 'maplink' if tagname ~= 'maplink' and tagname ~= 'mapframe' then error('unknown type "' .. tagname .. '"') end local geojson local tagArgs = { text = args.text, zoom = tonumber(args.zoom), latitude = tonumber(args.latitude), longitude = tonumber(args.longitude), group = args.group, show = args.show, } if tagname == 'mapframe' then tagArgs.width = args.width == nil and 420 or args.width tagArgs.height = args.height == nil and 420 or args.height end if args.data == '' then args.data = nil end if (not args.geotype) ~= (not args.data) then -- one is given, but not the other if args.data then error('Parameter "data" is given, but "geotype" is not set. Use one of these: Point, MultiPoint, LineString, MultiLineString, Polygon, MultiPolygon') elseif args.geotype == "Point" and tagArgs.latitude ~= nil and tagArgs.longitude ~= nil then -- For Point geotype, it is enough to set latitude and logitude, and data will be set up automatically args.data = tagArgs.latitude .. ',' .. tagArgs.longitude else error('Parameter data must be set. Use "values" to use all unnamed parameters as coordinates (lat,lon|lat,lon|...), "world" for the whole world, a combination to make a mask, e.g. "world;;values", or direct values "lat,lon;lat,lon..." with ";" as value separator') end end -- Kartographer can now automatically calculate needed zoom & lat/long based on the data provided -- Current version ignores mapmasks, but that will also be fixed soon. Leaving this for now, but can be removed if all is good. -- tagArgs.zoom = tagArgs.zoom == nil and 14 or tagArgs.zoom -- tagArgs.latitude = tagArgs.latitude == nil and 51.47766 or tagArgs.latitude -- tagArgs.longitude = tagArgs.longitude == nil and -0.00115 or tagArgs.longitude if args.image then args.description = (args.description or '') .. '[[file:' .. args.image .. '|300px]]' end if args.geotype then geojson = { type = "Feature", properties = { title = args.title, description = args.description, ['marker-size'] = args['marker-size'], ['marker-symbol'] = args['marker-symbol'], ['marker-color'] = args['marker-color'], stroke = args.stroke, ['stroke-opacity'] = tonumber(args['stroke-opacity']), ['stroke-width'] = tonumber(args['stroke-width']), fill = args.fill, ['fill-opacity'] = tonumber(args['fill-opacity']), }, geometry = { type = args.geotype, coordinates = p.parseGeoSequence(args) } } end if args.debug ~= nil then local html = mw.html.create(tagname, not geojson and {selfClosing=true} or nil) :attr(tagArgs) if geojson then html:wikitext( mw.text.jsonEncode(geojson, mw.text.JSON_PRETTY) ) end return 'syntaxhighlight', tostring(html) .. mw.text.jsonEncode(geoJson, mw.text.JSON_PRETTY), { lang = 'json' } end return tagname, geojson and mw.text.jsonEncode(geojson) or '', tagArgs end function p.tag(frame) local args = getArgs(frame) local tag, geojson, tagArgs = p._tag(args) return frame:extensionTag(tag, geojson, tagArgs) end return p jkfcludu2epbi4sy0c78cjc26k99nzz 828 2592 23595 2019-03-31T20:58:11Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: local getArgs = require('Module:Arguments').getArgs local p = {} function dbg(v, msg) mw.log((msg or '') .. mw.text.jsonEncode(v)) end -- Parse all unname... 23595 Scribunto text/plain local getArgs = require('Module:Arguments').getArgs local p = {} function dbg(v, msg) mw.log((msg or '') .. mw.text.jsonEncode(v)) end -- Parse all unnamed string parameters in a form of "latitude, longitude" into the real number pairs function getSequence(args) local coords = {} for ind, val in pairs( args ) do if type(ind) == "number" then local valid = false local val2 = mw.text.split( val, ',', true ) -- allow for elevation if #val2 >= 2 and #val2 <= 3 then local lat = tonumber(val2[1]) local lon = tonumber(val2[2]) if lat ~= nil and lon ~= nil then table.insert(coords, { lon, lat } ) valid = true end end if not valid then error('Unnamed parameter #' .. ind .. ' "' .. val .. '" is not recognized as a valid "latitude,longitude" value') end end end return coords end -- See http://geojson.org/geojson-spec.html -- Convert a comma and semicolon separated numbers into geojson coordinate arrays -- Each geotype expects a certain array depth: -- Point - [ lon, lat ] All other types use point as the basic type -- MultiPoint - array of points: [ point, ... ] -- LineString - array of 2 or more points: [ point, point, ... ] -- MultiLineString - array of LineStrings: [ [ point, point, ... ], ... ] -- Polygon - [ [ point, point, point, point, ... ], ... ] -- each LinearRing is an array of 4 or more points, where first and last must be the same -- first LinearRing is the exterior ring, subsequent rings are holes in it -- MultiPolygon - array of Polygons: [ [ [ point, point, point, point, ... ], ... ], ... ] -- -- For example, for the LineString, data "p1;p2;p3" would be converted to [p1,p2,p3] (each "p" is a [lon,lat] value) -- LineString has the depth of "1" -- array of points (each point being a two value array) -- For Polygon, the same sequence "p1;p2;p3" would be converted to [[p1,p2,p3]] -- Which is an array of array of points. But sometimes we need to specify two subarrays of points: -- [[p1,p2],[p3]] (last point is in a separate array), and we do it with "p1;p2;;p3" -- Similarly, for MultiPolygon, "p1;p2;;;p3" would generate [[[p1,p2]],[[p3]]] -- function p.parseGeoSequence(args) local result = p._parseGeoSequence(args) if type(result) == 'string' then error(result) end return result end function p._parseGeoSequence(args) local allTypes = { -- how many nested array levels until we get to the Point, -- second is the minimum number of values each Points array must have Point = { 1, 1 }, MultiPoint = { 1, 0 }, LineString = { 1, 2 }, MultiLineString = { 2, 2 }, Polygon = { 2, 4 }, MultiPolygon = { 3, 4 }, } if not allTypes[args.geotype] then return ('Unknown geotype ' .. args.geotype) end local levels, min = unpack(allTypes[args.geotype]) local result result = {} for i = 1, levels do result[i] = {} end local gap = 0 -- Example for levels==3, converting "p1 ; p2 ; ; ; p3 ; ; p4" => [[[p1, p2]], [[p3],[p4]]] -- This function will be called after each gap, and all values are done, so the above will call: -- before p3: gap=2, [],[],[p1,p2] => [[[p1,p2]]],[],[] -- before p4: gap=1, [[[p1,p2]]],[],[p3] => [[[p1,p2]]],[[p3]]],[] -- the end, gap=2, [[[p1,p2]]],[[p3]]],[p4] => [[[p1,p2]],[[p3],[p4]]],[],[] -- Here, convert at "p1 ; ; " from [[],[p1]] local closeArrays = function (gap) if #result[levels] < min then error('Each points array must be at least ' .. min .. ' values') elseif min == 1 and #result[levels] ~= 1 then -- Point error('Point must have exactly one data point') end -- attach arrays in reverse order to the higher order ones for i = levels, levels-gap+1, -1 do table.insert(result[i-1], result[i]) result[i] = {} end return 0 end local usedSequence = false for val in mw.text.gsplit(args.data, ';', true) do local val2 = mw.text.split(val, ',', true) -- allow for elevation if #val2 >= 2 and #val2 <= 3 and not usedSequence then if gap > 0 then gap = closeArrays(gap) end local lat = tonumber(val2[1]) local lon = tonumber(val2[2]) if lat == nil or lon == nil then return ('Bad data value "' .. val .. '"') end table.insert(result[levels], { lon, lat } ) else val = mw.text.trim(val) if val == '' then usedSequence = false gap = gap + 1 if (gap >= levels) then return ('Data must not skip more than ' .. levels-1 .. ' values') end elseif usedSequence then return ('Coordinates may not be added right after the named sequence') else if gap > 0 then gap = closeArrays(gap) elseif #result[levels] > 0 then return ('Named sequence "' .. val .. '" cannot be used in the middle of the sequence') end -- Parse value as a sequence name. Eventually we can load data from external data sources if val == 'values' then val = getSequence(args) elseif min == 4 and val == 'world' then val = {{36000,-180}, {36000,180}, {-36000,180}, {-36000,-180}, {36000,-180}} elseif tonumber(val) ~= nil then return ('Not a valid coordinate or a sequence name: ' .. val) else return ('Sequence "' .. val .. '" is not known. Try "values" or "world" (for Polygons), or specify values as lat,lon;lat,lon;... pairs') end result[levels] = val usedSequence = true end end end -- allow one empty last value (some might close the list with an extra semicolon) if (gap > 1) then return ('Data values must not have blanks at the end') end closeArrays(levels-1) return args.geotype == 'Point' and result[1][1] or result[1] end -- Run this function to check that the above works ok function p.parseGeoSequenceTest() local testSeq = function(data, expected) local result = getSequence(data) if type(result) == 'table' then local actual = mw.text.jsonEncode(result) result = actual ~= expected and 'data="' .. mw.text.jsonEncode(data) .. '", actual="' .. actual .. '", expected="' .. expected .. '"<br>\n' or '' else result = result .. '<br>\n' end return result end local test = function(geotype, data, expected, values) values = values or {} values.geotype = geotype; values.data = data; local result = p._parseGeoSequence(values) if type(result) == 'table' then local actual = mw.text.jsonEncode(result) result = actual ~= expected and 'geotype="' .. geotype .. '", data="' .. data .. '", actual="' .. actual .. '", expected="' .. expected .. '"<br>\n' or '' else result = 'geotype="' .. geotype .. '", data="' .. data .. '", error="' .. result .. '<br>\n' end return result end local values = {' 9 , 8 ','7,6'} local result = '' .. testSeq({}, '[]') .. testSeq({'\t\n 1 \r,-10'}, '[[-10,1]]') .. testSeq(values, '[[8,9],[6,7]]') .. test('Point', '1,2', '[2,1]') .. test('MultiPoint', '1,2;3,4;5,6', '[[2,1],[4,3],[6,5]]') .. test('LineString', '1,2;3,4', '[[2,1],[4,3]]') .. test('MultiLineString', '1,2;3,4', '[[[2,1],[4,3]]]') .. test('MultiLineString', '1,2;3,4;;5,6;7,8', '[[[2,1],[4,3]],[[6,5],[8,7]]]') .. test('Polygon', '1,2;3,4;5,6;1,2', '[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2;;11,12;13,14;15,16;11,12', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]],[[12,11],[14,13],[16,15],[12,11]]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2;;;11,12;13,14;15,16;11,12', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]],[[[12,11],[14,13],[16,15],[12,11]]]]') .. test('MultiPolygon', '1,2;3,4;5,6;1,2;;;11,12;13,14;15,16;11,12;;21,22;23,24;25,26;21,22', '[[[[2,1],[4,3],[6,5],[2,1]]],[[[12,11],[14,13],[16,15],[12,11]],[[22,21],[24,23],[26,25],[22,21]]]]') .. test('MultiLineString', 'values;;1,2;3,4', '[[[8,9],[6,7]],[[2,1],[4,3]]]', values) .. test('Polygon', 'world;;world', '[[[36000,-180],[36000,180],[-36000,180],[-36000,-180],[36000,-180]],[[36000,-180],[36000,180],[-36000,180],[-36000,-180],[36000,-180]]]') .. '' return result ~= '' and result or 'Tests passed' end function p._tag(args) local tagname = args.type or 'maplink' if tagname ~= 'maplink' and tagname ~= 'mapframe' then error('unknown type "' .. tagname .. '"') end local geojson local tagArgs = { text = args.text, zoom = tonumber(args.zoom), latitude = tonumber(args.latitude), longitude = tonumber(args.longitude), group = args.group, show = args.show, class = args.class, url = args.url, image = args.image, } if (args.wikidata ~= nil) then local e = mw.wikibase.getEntity(args.wikidata) if e.claims ~= nil then if (not tagArgs.latitude or not tagArgs.longitude) then if e.claims.P625 ~= nil then tagArgs.latitude = e.claims.P625[1].mainsnak.datavalue.value.latitude tagArgs.longitude = e.claims.P625[1].mainsnak.datavalue.value.longitude end end if not args.title then if e.labels.en ~= nil then args.title = e.labels.en.value end end --if not tagArgs.url then -- if e.claims.P856 ~= nil then -- tagArgs.url = e.claims.P856[1].mainsnak.datavalue.value -- end --end if not tagArgs.image then if e.claims.P18 ~= nil then tagArgs.image = e.claims.P18[1].mainsnak.datavalue.value end end end end if not args.title then args.title = '' end if not tagArgs.url then tagArgs.url = '' end if not tagArgs.image then tagArgs.image = '' end tagArgs.title = args.title if not tagArgs.latitude or not tagArgs.longitude then return 'nowiki', '', tagArgs end if tagname == 'mapframe' then tagArgs.width = args.width == nil and 420 or args.width tagArgs.height = args.height == nil and 420 or args.height tagArgs.align = args.align == nil and 'right' or args.align elseif not args.class and (args.text == '' or args.text == '""') then -- Hide pushpin icon in front of an empty text link tagArgs.class = 'no-icon' end if args.data == '' then args.data = nil end if (not args.geotype) ~= (not args.data) then -- one is given, but not the other if args.data then error('Parameter "data" is given, but "geotype" is not set. Use one of these: Point, MultiPoint, LineString, MultiLineString, Polygon, MultiPolygon') elseif args.geotype == "Point" and tagArgs.latitude ~= nil and tagArgs.longitude ~= nil then -- For Point geotype, it is enough to set latitude and logitude, and data will be set up automatically args.data = tagArgs.latitude .. ',' .. tagArgs.longitude else error('Parameter data must be set. Use "values" to use all unnamed parameters as coordinates (lat,lon|lat,lon|...), "world" for the whole world, a combination to make a mask, e.g. "world;;values", or direct values "lat,lon;lat,lon..." with ";" as value separator') end end -- Kartographer can now automatically calculate needed zoom & lat/long based on the data provided -- Current version ignores mapmasks, but that will also be fixed soon. Leaving this for now, but can be removed if all is good. -- tagArgs.zoom = tagArgs.zoom == nil and 14 or tagArgs.zoom -- tagArgs.latitude = tagArgs.latitude == nil and 51.47766 or tagArgs.latitude -- tagArgs.longitude = tagArgs.longitude == nil and -0.00115 or tagArgs.longitude if tagArgs.image ~= '' then args.description = (args.description or '') .. '[[file:' .. tagArgs.image .. '|300px]]' end if args.geotype then geojson = { type = "Feature", properties = { title = args.title, description = args.description, ['marker-size'] = args['marker-size'], ['marker-symbol'] = args['marker-symbol'], ['marker-color'] = args['marker-color'], stroke = args.stroke, ['stroke-opacity'] = tonumber(args['stroke-opacity']), ['stroke-width'] = tonumber(args['stroke-width']), fill = args.fill, ['fill-opacity'] = tonumber(args['fill-opacity']), }, geometry = { type = args.geotype, coordinates = p.parseGeoSequence(args) } } end if args.debug ~= nil then local html = mw.html.create(tagname, not geojson and {selfClosing=true} or nil) :attr(tagArgs) if geojson then html:wikitext( mw.text.jsonEncode(geojson, mw.text.JSON_PRETTY) ) end return 'syntaxhighlight', tostring(html) .. mw.text.jsonEncode(args, mw.text.JSON_PRETTY), { lang = 'json', latitude=0, longitude=0, title='', url='' } end return tagname, geojson and mw.text.jsonEncode(geojson) or '', tagArgs end function p.tag(frame) out = {} local args = getArgs(frame) local tag, geojson, tagArgs = p._tag(args) if args.ismarker == 'yes' then if geojson ~= '' then coordargs = {tagArgs.latitude, tagArgs.longitude, ['title'] = tagArgs.title} out[#out + 1] = '<span class="noprint listing-coordinates" style="display:none">' out[#out + 1] = '<span class="geo">' out[#out + 1] = '<abbr class="latitude">' .. tagArgs.latitude ..'</abbr>' out[#out + 1] = '<abbr class="longitude">' .. tagArgs.longitude ..'</abbr>' out[#out + 1] = '</span></span>' out[#out + 1] = '<span title="Map for this \''.. args.group ..'\' marker">' -- TODO out[#out + 1] = frame:extensionTag(tag, geojson, tagArgs) out[#out + 1] = '&#32;</span>' if mw.title.getCurrentTitle().namespace == 0 then out[#out + 1] = "[[Category:Has map markers]]" end end if tagArgs.title ~= '' then title = '<span id="'.. mw.uri.anchorEncode(tagArgs.title) ..'" class="fn org listing-name">\'\'\''.. tagArgs.title ..'\'\'\'</span>' else title = '' end if tagArgs.url ~= '' then out[#out + 1] = '['.. tagArgs.url ..' '..title..']' else out[#out + 1] = title end return table.concat(out, "") else return frame:extensionTag(tag, geojson, tagArgs) end end return p 8wfpey5y1ovo8mfsuonhwpjt1arnln0 828 2593 23598 2019-03-31T21:09:44Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: local p = {} function p.convert( frame ) return p.convertImpl(frame.args[1]) end function p.convertImpl(type) local types = { ['do'] = '808080', around... 23598 Scribunto text/plain local p = {} function p.convert( frame ) return p.convertImpl(frame.args[1]) end function p.convertImpl(type) local types = { ['do'] = '808080', around = '800080', buy = '008080', city = '0000FF', drink = '000000', eat = 'D2691E', go = 'A52A2A', listing = '228B22', other = '228B22', see = '4682B4', sleep = '000080', vicinity = '800000', view = '4169E1', } local result = types[type] if result then return result end -- Deprecated usage - trace it types = { black = '000000', blue = '0000FF', brown = 'A52A2A', chocolate = 'D2691E', forestgreen = '228B22', gold = 'FFD700', gray = '808080', grey = '808080', lime = 'BFFF00', magenta = 'FF00FF', maroon = '800000', mediumaquamarine = '66CDAA', navy = '000080', orange = 'FFA500', plum = 'DDA0DD', purple = '800080', red = 'FF0000', royalblue = '4169E1', silver = 'C0C0C0', steelblue = '4682B4', teal = '008080', } local result = types[type] if result then return result -- .. '[[category:Fixme TypeToColor]]' end return 'C0C0C0' -- .. '[[category:Fixme TypeToColor Unknown]]' end return p 12sqrz1fglmit2xayj67dpsfaryftpb 828 2594 23600 23599 2019-03-31T21:11:13Z Dimon2711 4042 23600 wikitext text/x-wiki This template converts a "type" value to a color, using the [https://tools.wmflabs.org/wikivoyage/w/lib/images/icon-set.png supported icon set]. It is used in [[Template:marker]] and [[Template:listing]]. {| class="wikitable" ! type !! css3 color name !! |- | [[Шаблон:Further|see]] || #{{#invoke:TypeToColor|convert|see}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|see}};" | &nbsp;&nbsp; |- | [[Template:Do|do]] || #{{#invoke:TypeToColor|convert|do}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|do}};" | &nbsp;&nbsp; |- | [[Template:Buy|buy]] || #{{#invoke:TypeToColor|convert|buy}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|buy}};" | &nbsp;&nbsp; |- | [[Template:Eat|eat]] || #{{#invoke:TypeToColor|convert|eat}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|eat}};" | &nbsp;&nbsp; |- | [[Template:Drink|drink]] || #{{#invoke:TypeToColor|convert|drink}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|drink}};" | &nbsp;&nbsp; |- | [[Шаблон:Сон|sleep]] || #{{#invoke:TypeToColor|convert|sleep}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|sleep}};" | &nbsp;&nbsp; |- | [[Template:Listing|listing]] || #{{#invoke:TypeToColor|convert|listing}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|listing}};" | &nbsp;&nbsp; |- | || |- | city || #{{#invoke:TypeToColor|convert|city}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|city}};" | &nbsp;&nbsp; |- | go || #{{#invoke:TypeToColor|convert|go}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|go}};" | &nbsp;&nbsp; |- | other || #{{#invoke:TypeToColor|convert|other}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|other}};" | &nbsp;&nbsp; |- | view || #{{#invoke:TypeToColor|convert|view}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|view}};" | &nbsp;&nbsp; |- | vicinity || #{{#invoke:TypeToColor|convert|vicinity}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|vicinity}};" | &nbsp;&nbsp; |- | around || #{{#invoke:TypeToColor|convert|around}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|around}};" | &nbsp;&nbsp; |- | || |- | gold || #{{#invoke:TypeToColor|convert|gold}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|gold}};" | &nbsp;&nbsp; |- | lime || #{{#invoke:TypeToColor|convert|lime}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|lime}};" | &nbsp;&nbsp; |- | red || #{{#invoke:TypeToColor|convert|red}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|red}};" | &nbsp;&nbsp; |- | silver || #{{#invoke:TypeToColor|convert|silver}} | style="background-color:#{{#invoke:TypeToColor|convert|silver}};" | &nbsp;&nbsp; |} '''Examples:''' {| class="wikitable" ! input !! output !! comment |- | <code><nowiki>#{{#invoke:TypeToColor|convert|sleep}}</nowiki></code> || #{{#invoke:TypeToColor|convert|sleep}} || type to color |- | <code><nowiki>#{{#invoke:TypeToColor|convert|red}}</nowiki></code> || #{{#invoke:TypeToColor|convert|red}} || color to color |- | <code><nowiki>#{{#invoke:TypeToColor|convert|wrong}}</nowiki></code> || #{{#invoke:TypeToColor|convert|wrong}} || wrong to default |- | <code><nowiki>#{{#invoke:TypeToColor|convert|}}</nowiki></code> || #{{#invoke:TypeToColor|convert|}} || no to default |} <includeonly> <!-- CATEGORIES AND INTERWIKIS HERE, THANKS --> [[Category:Dynamic map templates]] </includeonly> 3raxkvdu8smnl3l6qxcluo5h9flb34h 828 2595 33846 23603 2022-10-29T21:48:22Z WOSlinker 658 use require('strict') instead of require('Module:No globals') 33846 Scribunto text/plain -- vim: set noexpandtab ft=lua ts=4 sw=4: require('strict') local p = {} local debug = false ------------------------------------------------------------------------------ -- module local variables and functions local wiki = { langcode = mw.language.getContentLanguage().code } -- internationalisation local i18n = { ["errors"] = { ["property-not-found"] = "Property not found.", ["entity-not-found"] = "Wikidata entity not found.", ["unknown-claim-type"] = "Unknown claim type.", ["unknown-entity-type"] = "Unknown entity type.", ["qualifier-not-found"] = "Qualifier not found.", ["site-not-found"] = "Wikimedia project not found.", ["unknown-datetime-format"] = "Unknown datetime format.", ["local-article-not-found"] = "Article is not yet available in this wiki." }, ["datetime"] = { -- $1 is a placeholder for the actual number [0] = "$1 billion years", -- precision: billion years [1] = "$100 million years", -- precision: hundred million years [2] = "$10 million years", -- precision: ten million years [3] = "$1 million years", -- precision: million years [4] = "$100,000 years", -- precision: hundred thousand years [5] = "$10,000 years", -- precision: ten thousand years [6] = "$1 millennium", -- precision: millennium [7] = "$1 century", -- precision: century [8] = "$1s", -- precision: decade -- the following use the format of #time parser function [9] = "Y", -- precision: year, [10] = "F Y", -- precision: month [11] = "F j, Y", -- precision: day [12] = "F j, Y ga", -- precision: hour [13] = "F j, Y g:ia", -- precision: minute [14] = "F j, Y g:i:sa", -- precision: second ["beforenow"] = "$1 BCE", -- how to format negative numbers for precisions 0 to 5 ["afternow"] = "$1 CE", -- how to format positive numbers for precisions 0 to 5 ["bc"] = '$1 "BCE"', -- how print negative years ["ad"] = "$1", -- how print positive years -- the following are for function getDateValue() and getQualifierDateValue() ["default-format"] = "dmy", -- default value of the #3 (getDateValue) or -- #4 (getQualifierDateValue) argument ["default-addon"] = "BC", -- default value of the #4 (getDateValue) or -- #5 (getQualifierDateValue) argument ["prefix-addon"] = false, -- set to true for languages put "BC" in front of the -- datetime string; or the addon will be suffixed ["addon-sep"] = " ", -- separator between datetime string and addon (or inverse) ["format"] = -- options of the 3rd argument { ["mdy"] = "F j, Y", ["my"] = "F Y", ["y"] = "Y", ["dmy"] = "j F Y", ["ymd"] = "Y-m-d", ["ym"] = "Y-m" } }, ["monolingualtext"] = '<span lang="%language">%text</span>', ["warnDump"] = "[[Category:Called function 'Dump' from module Wikidata]]", ["ordinal"] = { [1] = "st", [2] = "nd", [3] = "rd", ["default"] = "th" } } -- Credit to http://stackoverflow.com/a/1283608/2644759 -- cc-by-sa 3.0 local function tableMerge(t1, t2) for k,v in pairs(t2) do if type(v) == "table" then if type(t1[k] or false) == "table" then tableMerge(t1[k] or {}, t2[k] or {}) else t1[k] = v end else t1[k] = v end end return t1 end local function loadI18n() local exist, res = pcall(require, "Module:Wikidata/i18n") if exist and next(res) ~= nil then tableMerge(i18n, res.i18n) end end -- Function below not needed at the moment -- loadI18n() -- this function needs to be internationalised along with the above: -- takes cardinal numer as a numeric and returns the ordinal as a string -- we need three exceptions in English for 1st, 2nd, 3rd, 21st, .. 31st, etc. local function makeOrdinal (cardinal) local ordsuffix = i18n.ordinal.default if cardinal % 10 == 1 then ordsuffix = i18n.ordinal[1] elseif cardinal % 10 == 2 then ordsuffix = i18n.ordinal[2] elseif cardinal % 10 == 3 then ordsuffix = i18n.ordinal[3] end -- In English, 1, 21, 31, etc. use 'st', but 11, 111, etc. use 'th' -- similarly for 12 and 13, etc. if (cardinal % 100 == 11) or (cardinal % 100 == 12) or (cardinal % 100 == 13) then ordsuffix = i18n.ordinal.default end return tostring(cardinal) .. ordsuffix end local function printError(code) return '<span class="error">' .. (i18n.errors[code] or code) .. '</span>' end local function parseDateValue(timestamp, date_format, date_addon) local prefix_addon = i18n["datetime"]["prefix-addon"] local addon_sep = i18n["datetime"]["addon-sep"] local addon = "" -- check for negative date if string.sub(timestamp, 1, 1) == '-' then timestamp = '+' .. string.sub(timestamp, 2) addon = date_addon end local function d(f) local year_suffix local tstr = "" local lang_obj = mw.language.new(wiki.langcode) local f_parts = mw.text.split(f, 'Y', true) for idx, f_part in pairs(f_parts) do year_suffix = '' if string.match(f_part, "x[mijkot]$") then -- for non-Gregorian year f_part = f_part .. 'Y' elseif idx < #f_parts then -- supress leading zeros in year year_suffix = lang_obj:formatDate('Y', timestamp) year_suffix = string.gsub(year_suffix, '^0+', '', 1) end tstr = tstr .. lang_obj:formatDate(f_part, timestamp) .. year_suffix end if addon ~= "" and prefix_addon then return addon .. addon_sep .. tstr elseif addon ~= "" then return tstr .. addon_sep .. addon else return tstr end end local _date_format = i18n["datetime"]["format"][date_format] if _date_format ~= nil then return d(_date_format) else return printError("unknown-datetime-format") end end -- This local function combines the year/month/day/BC/BCE handling of parseDateValue{} -- with the millennium/century/decade handling of formatDate() local function parseDateFull(timestamp, precision, date_format, date_addon) local prefix_addon = i18n["datetime"]["prefix-addon"] local addon_sep = i18n["datetime"]["addon-sep"] local addon = "" -- check for negative date if string.sub(timestamp, 1, 1) == '-' then timestamp = '+' .. string.sub(timestamp, 2) addon = date_addon end -- get the next four characters after the + (should be the year now in all cases) -- ok, so this is dirty, but let's get it working first local intyear = tonumber(string.sub(timestamp, 2, 5)) if intyear == 0 and precision <= 9 then return "" end -- precision is 10000 years or more if precision <= 5 then local factor = 10 ^ ((5 - precision) + 4) local y2 = math.ceil(math.abs(intyear) / factor) local relative = mw.ustring.gsub(i18n.datetime[precision], "$1", tostring(y2)) if addon ~= "" then -- negative date relative = mw.ustring.gsub(i18n.datetime.beforenow, "$1", relative) else relative = mw.ustring.gsub(i18n.datetime.afternow, "$1", relative) end return relative end -- precision is decades (8), centuries (7) and millennia (6) local era, card if precision == 6 then card = math.floor((intyear - 1) / 1000) + 1 era = mw.ustring.gsub(i18n.datetime[6], "$1", makeOrdinal(card)) end if precision == 7 then card = math.floor((intyear - 1) / 100) + 1 era = mw.ustring.gsub(i18n.datetime[7], "$1", makeOrdinal(card)) end if precision == 8 then era = mw.ustring.gsub(i18n.datetime[8], "$1", tostring(math.floor(math.abs(intyear) / 10) * 10)) end if era then if addon ~= "" then era = mw.ustring.gsub(mw.ustring.gsub(i18n.datetime.bc, '"', ""), "$1", era) else era = mw.ustring.gsub(mw.ustring.gsub(i18n.datetime.ad, '"', ""), "$1", era) end return era end local _date_format = i18n["datetime"]["format"][date_format] if _date_format ~= nil then -- check for precision is year and override supplied date_format if precision == 9 then _date_format = i18n["datetime"][9] end local year_suffix local tstr = "" local lang_obj = mw.language.new(wiki.langcode) local f_parts = mw.text.split(_date_format, 'Y', true) for idx, f_part in pairs(f_parts) do year_suffix = '' if string.match(f_part, "x[mijkot]$") then -- for non-Gregorian year f_part = f_part .. 'Y' elseif idx < #f_parts then -- supress leading zeros in year year_suffix = lang_obj:formatDate('Y', timestamp) year_suffix = string.gsub(year_suffix, '^0+', '', 1) end tstr = tstr .. lang_obj:formatDate(f_part, timestamp) .. year_suffix end local fdate if addon ~= "" and prefix_addon then fdate = addon .. addon_sep .. tstr elseif addon ~= "" then fdate = tstr .. addon_sep .. addon else fdate = tstr end return fdate else return printError("unknown-datetime-format") end end -- the "qualifiers" and "snaks" field have a respective "qualifiers-order" and "snaks-order" field -- use these as the second parameter and this function instead of the built-in "pairs" function -- to iterate over all qualifiers and snaks in the intended order. local function orderedpairs(array, order) if not order then return pairs(array) end -- return iterator function local i = 0 return function() i = i + 1 if order[i] then return order[i], array[order[i]] end end end -- precision: 0 - billion years, 1 - hundred million years, ..., 6 - millennia, 7 - century, 8 - decade, 9 - year, 10 - month, 11 - day, 12 - hour, 13 - minute, 14 - second local function normalizeDate(date) date = mw.text.trim(date, "+") -- extract year local yearstr = mw.ustring.match(date, "^\-?%d+") local year = tonumber(yearstr) -- remove leading zeros of year return year .. mw.ustring.sub(date, #yearstr + 1), year end local function formatDate(date, precision, timezone) precision = precision or 11 local date, year = normalizeDate(date) if year == 0 and precision <= 9 then return "" end -- precision is 10000 years or more if precision <= 5 then local factor = 10 ^ ((5 - precision) + 4) local y2 = math.ceil(math.abs(year) / factor) local relative = mw.ustring.gsub(i18n.datetime[precision], "$1", tostring(y2)) if year < 0 then relative = mw.ustring.gsub(i18n.datetime.beforenow, "$1", relative) else relative = mw.ustring.gsub(i18n.datetime.afternow, "$1", relative) end return relative end -- precision is decades, centuries and millennia local era if precision == 6 then era = mw.ustring.gsub(i18n.datetime[6], "$1", tostring(math.floor((math.abs(year) - 1) / 1000) + 1)) end if precision == 7 then era = mw.ustring.gsub(i18n.datetime[7], "$1", tostring(math.floor((math.abs(year) - 1) / 100) + 1)) end if precision == 8 then era = mw.ustring.gsub(i18n.datetime[8], "$1", tostring(math.floor(math.abs(year) / 10) * 10)) end if era then if year < 0 then era = mw.ustring.gsub(mw.ustring.gsub(i18n.datetime.bc, '"', ""), "$1", era) elseif year > 0 then era = mw.ustring.gsub(mw.ustring.gsub(i18n.datetime.ad, '"', ""), "$1", era) end return era end -- precision is year if precision == 9 then return year end -- precision is less than years if precision > 9 then --[[ the following code replaces the UTC suffix with the given negated timezone to convert the global time to the given local time timezone = tonumber(timezone) if timezone and timezone ~= 0 then timezone = -timezone timezone = string.format("%.2d%.2d", timezone / 60, timezone % 60) if timezone[1] ~= '-' then timezone = "+" .. timezone end date = mw.text.trim(date, "Z") .. " " .. timezone end ]]-- local formatstr = i18n.datetime[precision] if year == 0 then formatstr = mw.ustring.gsub(formatstr, i18n.datetime[9], "") elseif year < 0 then -- Mediawiki formatDate doesn't support negative years date = mw.ustring.sub(date, 2) formatstr = mw.ustring.gsub(formatstr, i18n.datetime[9], mw.ustring.gsub(i18n.datetime.bc, "$1", i18n.datetime[9])) elseif year > 0 and i18n.datetime.ad ~= "$1" then formatstr = mw.ustring.gsub(formatstr, i18n.datetime[9], mw.ustring.gsub(i18n.datetime.ad, "$1", i18n.datetime[9])) end return mw.language.new(wiki.langcode):formatDate(formatstr, date) end end local function printDatavalueEntity(data, parameter) -- data fields: entity-type [string], numeric-id [int, Wikidata id] local id if data["entity-type"] == "item" then id = "Q" .. data["numeric-id"] elseif data["entity-type"] == "property" then id = "P" .. data["numeric-id"] else return printError("unknown-entity-type") end if parameter then if parameter == "link" then local linkTarget = mw.wikibase.sitelink(id) local linkName = mw.wikibase.label(id) if linkTarget then -- if there is a local Wikipedia article link to it using the label or the article title return "[[" .. linkTarget .. "|" .. (linkName or linkTarget) .. "]]" else -- if there is no local Wikipedia article output the label or link to the Wikidata object to let the user input a proper label if linkName then return linkName else return "[[:d:" .. id .. "|" .. id .. "]]" end end else return data[parameter] end else return mw.wikibase.label(id) or id end end local function printDatavalueTime(data, parameter) -- data fields: time [ISO 8601 time], timezone [int in minutes], before [int], after [int], precision [int], calendarmodel [wikidata URI] -- precision: 0 - billion years, 1 - hundred million years, ..., 6 - millennia, 7 - century, 8 - decade, 9 - year, 10 - month, 11 - day, 12 - hour, 13 - minute, 14 - second -- calendarmodel: e.g. http://www.wikidata.org/entity/Q1985727 for the proleptic Gregorian calendar or http://www.wikidata.org/wiki/Q11184 for the Julian calendar] if parameter then if parameter == "calendarmodel" then data.calendarmodel = mw.ustring.match(data.calendarmodel, "Q%d+") -- extract entity id from the calendar model URI elseif parameter == "time" then data.time = normalizeDate(data.time) end return data[parameter] else return formatDate(data.time, data.precision, data.timezone) end end local function printDatavalueMonolingualText(data, parameter) -- data fields: language [string], text [string] if parameter then return data[parameter] else local result = mw.ustring.gsub(mw.ustring.gsub(i18n.monolingualtext, "%%language", data["language"]), "%%text", data["text"]) return result end end local function findClaims(entity, property) if not property or not entity or not entity.claims then return end if mw.ustring.match(property, "^P%d+$") then -- if the property is given by an id (P..) access the claim list by this id return entity.claims[property] else property = mw.wikibase.resolvePropertyId(property) if not property then return end return entity.claims[property] end end local function getSnakValue(snak, parameter) if snak.snaktype == "value" then -- call the respective snak parser if snak.datavalue.type == "string" then return snak.datavalue.value elseif snak.datavalue.type == "globecoordinate" then return printDatavalueCoordinate(snak.datavalue.value, parameter) elseif snak.datavalue.type == "quantity" then return printDatavalueQuantity(snak.datavalue.value, parameter) elseif snak.datavalue.type == "time" then return printDatavalueTime(snak.datavalue.value, parameter) elseif snak.datavalue.type == "wikibase-entityid" then return printDatavalueEntity(snak.datavalue.value, parameter) elseif snak.datavalue.type == "monolingualtext" then return printDatavalueMonolingualText(snak.datavalue.value, parameter) end end return mw.wikibase.renderSnak(snak) end local function getQualifierSnak(claim, qualifierId) -- a "snak" is Wikidata terminology for a typed key/value pair -- a claim consists of a main snak holding the main information of this claim, -- as well as a list of attribute snaks and a list of references snaks if qualifierId then -- search the attribute snak with the given qualifier as key if claim.qualifiers then local qualifier = claim.qualifiers[qualifierId] if qualifier then return qualifier[1] end end return nil, printError("qualifier-not-found") else -- otherwise return the main snak return claim.mainsnak end end local function getValueOfClaim(claim, qualifierId, parameter) local error local snak snak, error = getQualifierSnak(claim, qualifierId) if snak then return getSnakValue(snak, parameter) else return nil, error end end local function getReferences(frame, claim) local result = "" -- traverse through all references for ref in pairs(claim.references or {}) do local refparts -- traverse through all parts of the current reference for snakkey, snakval in orderedpairs(claim.references[ref].snaks or {}, claim.references[ref]["snaks-order"]) do if refparts then refparts = refparts .. ", " else refparts = "" end -- output the label of the property of the reference part, e.g. "imported from" for P143 refparts = refparts .. tostring(mw.wikibase.label(snakkey)) .. ": " -- output all values of this reference part, e.g. "German Wikipedia" and "English Wikipedia" if the referenced claim was imported from both sites for snakidx = 1, #snakval do if snakidx > 1 then refparts = refparts .. ", " end refparts = refparts .. getSnakValue(snakval[snakidx]) end end if refparts then result = result .. frame:extensionTag("ref", refparts) end end return result end ------------------------------------------------------------------------------ -- module global functions if debug then function p.inspectI18n(frame) local val = i18n for _, key in pairs(frame.args) do key = mw.text.trim(key) val = val[key] end return val end end function p.descriptionIn(frame) local langcode = frame.args[1] local id = frame.args[2] -- "id" must be nil, as access to other Wikidata objects is disabled in Mediawiki configuration -- return description of a Wikidata entity in the given language or the default language of this Wikipedia site return mw.wikibase.getEntityObject(id).descriptions[langcode or wiki.langcode].value end function p.labelIn(frame) local langcode = frame.args[1] local id = frame.args[2] -- "id" must be nil, as access to other Wikidata objects is disabled in Mediawiki configuration -- return label of a Wikidata entity in the given language or the default language of this Wikipedia site return mw.wikibase.getEntityObject(id).labels[langcode or wiki.langcode].value end -- This is used to get a value, or a comma separated list of them if multiple values exist p.getValue = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[2] or "") if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() local claims if entity and entity.claims then claims = entity.claims[propertyID] end if claims then -- if wiki-linked value output as link if possible if (claims[1] and claims[1].mainsnak.snaktype == "value" and claims[1].mainsnak.datavalue.type == "wikibase-entityid") then local out = {} for k, v in pairs(claims) do local sitelink = mw.wikibase.sitelink("Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"]) local label = mw.wikibase.label("Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"]) if label == nil then label = "Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"] end if sitelink then out[#out + 1] = "[[" .. sitelink .. "|" .. label .. "]]" else out[#out + 1] = "[[:d:Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"] .. "|" .. label .. "]]<abbr title='" .. i18n["errors"]["local-article-not-found"] .. "'>[*]</abbr>" end end return table.concat(out, ", ") else -- just return best values return entity:formatPropertyValues(propertyID).value end else return "" end else return input_parm end end -- Same as above, but uses the short name property for label if available. p.getValueShortName = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[2] or "") if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() local claims if entity and entity.claims then claims = entity.claims[propertyID] end if claims then -- if wiki-linked value output as link if possible if (claims[1] and claims[1].mainsnak.snaktype == "value" and claims[1].mainsnak.datavalue.type == "wikibase-entityid") then local out = {} for k, v in pairs(claims) do local sitelink = mw.wikibase.sitelink("Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"]) local label local claimEntity = mw.wikibase.getEntity("Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"]) if claimEntity ~= nil then if claimEntity.claims.P1813 then for k2, v2 in pairs(claimEntity.claims.P1813) do if v2.mainsnak.datavalue.value.language == "en" then label = v2.mainsnak.datavalue.value.text end end end end if label == nil or label == "" then label = mw.wikibase.label("Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"]) end if label == nil then label = "Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"] end if sitelink then out[#out + 1] = "[[" .. sitelink .. "|" .. label .. "]]" else out[#out + 1] = "[[:d:Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"] .. "|" .. label .. "]]<abbr title='" .. i18n["errors"]["local-article-not-found"] .. "'>[*]</abbr>" end end return table.concat(out, ", ") else -- just return best values return entity:formatPropertyValues(propertyID).value end else return "" end else return input_parm end end -- This is used to get a value, or a comma separated list of them if multiple values exist -- from an arbitrary entry by using its QID. -- Use : {{#invoke:Wikidata|getValueFromID|<ID>|<Property>|FETCH_WIKIDATA}} -- E.g.: {{#invoke:Wikidata|getValueFromID|Q151973|P26|FETCH_WIKIDATA}} - to fetch value of 'spouse' (P26) from 'Richard Burton' (Q151973) -- Please use sparingly - this is an *expensive call*. p.getValueFromID = function(frame) local itemID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local propertyID = mw.text.trim(frame.args[2] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[3] or "") if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntity(itemID) local claims = entity.claims[propertyID] if claims then -- if wiki-linked value output as link if possible if (claims[1] and claims[1].mainsnak.snaktype == "value" and claims[1].mainsnak.datavalue.type == "wikibase-entityid") then local out = {} for k, v in pairs(claims) do local sitelink = mw.wikibase.sitelink("Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"]) local label = mw.wikibase.label("Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"]) if label == nil then label = "Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"] end if sitelink then out[#out + 1] = "[[" .. sitelink .. "|" .. label .. "]]" else out[#out + 1] = "[[:d:Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"] .. "|" .. label .. "]]<abbr title='" .. i18n["errors"]["local-article-not-found"] .. "'>[*]</abbr>" end end return table.concat(out, ", ") else return entity:formatPropertyValues(propertyID).value end else return "" end else return input_parm end end p.getQualifierValue = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local qualifierID = mw.text.trim(frame.args[2] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[3] or "") if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() if entity.claims[propertyID] ~= nil then local out = {} for k, v in pairs(entity.claims[propertyID]) do for k2, v2 in pairs(v.qualifiers[qualifierID]) do if v2.snaktype == 'value' then if (mw.wikibase.sitelink("Q" .. v2.datavalue.value["numeric-id"])) then out[#out + 1] = "[[" .. mw.wikibase.sitelink("Q" .. v2.datavalue.value["numeric-id"]) .. "]]" else out[#out + 1] = "[[:d:Q" .. v2.datavalue.value["numeric-id"] .. "|" .. mw.wikibase.label("Q" .. v2.datavalue.value["numeric-id"]) .. "]]<abbr title='" .. i18n["errors"]["local-article-not-found"] .. "'>[*]</abbr>" end end end end return table.concat(out, ", ") else return "" end else return input_parm end end -- This is used to get a value like 'male' (for property p21) which won't be linked and numbers without the thousand separators p.getRawValue = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[2] or "") if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() local claims if entity and entity.claims then claims = entity.claims[propertyID] end if claims then local result = entity:formatPropertyValues(propertyID, mw.wikibase.entity.claimRanks).value -- if number type: remove thousand separators, bounds and units if (claims[1] and claims[1].mainsnak.snaktype == "value" and claims[1].mainsnak.datavalue.type == "quantity") then result = mw.ustring.gsub(result, "(%d),(%d)", "%1%2") result = mw.ustring.gsub(result, "(%d)±.*", "%1") end return result else return "" end else return input_parm end end -- This is used to get the unit name for the numeric value returned by getRawValue p.getUnits = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[2] or "") if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() local claims if entity and entity.claims then claims = entity.claims[propertyID] end if claims then local result = entity:formatPropertyValues(propertyID, mw.wikibase.entity.claimRanks).value if (claims[1] and claims[1].mainsnak.snaktype == "value" and claims[1].mainsnak.datavalue.type == "quantity") then result = mw.ustring.sub(result, mw.ustring.find(result, " ")+1, -1) end return result else return "" end else return input_parm end end -- This is used to get the unit's QID to use with the numeric value returned by getRawValue p.getUnitID = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[2] or "") if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() local claims if entity and entity.claims then claims = entity.claims[propertyID] end if claims then local result if (claims[1] and claims[1].mainsnak.snaktype == "value" and claims[1].mainsnak.datavalue.type == "quantity") then -- get the url for the unit entry on Wikidata: result = claims[1].mainsnak.datavalue.value.unit -- and just reurn the last bit from "Q" to the end (which is the QID): result = mw.ustring.sub(result, mw.ustring.find(result, "Q"), -1) end return result else return "" end else return input_parm end end p.getRawQualifierValue = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local qualifierID = mw.text.trim(frame.args[2] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[3] or "") if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() if entity.claims[propertyID] ~= nil then local out = {} for k, v in pairs(entity.claims[propertyID]) do for k2, v2 in pairs(v.qualifiers[qualifierID]) do if v2.snaktype == 'value' then if v2.datavalue.value["numeric-id"] then out[#out + 1] = mw.wikibase.label("Q" .. v2.datavalue.value["numeric-id"]) else out[#out + 1] = v2.datavalue.value end end end end local ret = table.concat(out, ", ") return string.upper(string.sub(ret, 1, 1)) .. string.sub(ret, 2) else return "" end else return input_parm end end -- This is used to get a date value for date_of_birth (P569), etc. which won't be linked -- Dates and times are stored in ISO 8601 format (sort of). -- At present the local formatDate(date, precision, timezone) function doesn't handle timezone -- So I'll just supply "Z" in the call to formatDate below: p.getDateValue = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[2] or "") local date_format = mw.text.trim(frame.args[3] or i18n["datetime"]["default-format"]) local date_addon = mw.text.trim(frame.args[4] or i18n["datetime"]["default-addon"]) if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() if entity.claims[propertyID] ~= nil then local out = {} for k, v in pairs(entity.claims[propertyID]) do if v.mainsnak.datavalue.type == 'time' then local timestamp = v.mainsnak.datavalue.value.time local dateprecision = v.mainsnak.datavalue.value.precision out[#out + 1] = parseDateFull(timestamp, dateprecision, date_format, date_addon) end end return table.concat(out, ", ") else return "" end else return input_parm end end p.getQualifierDateValue = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local qualifierID = mw.text.trim(frame.args[2] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[3] or "") local date_format = mw.text.trim(frame.args[4] or i18n["datetime"]["default-format"]) local date_addon = mw.text.trim(frame.args[5] or i18n["datetime"]["default-addon"]) if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() if entity.claims[propertyID] ~= nil then local out = {} for k, v in pairs(entity.claims[propertyID]) do for k2, v2 in pairs(v.qualifiers[qualifierID]) do if v2.snaktype == 'value' then local timestamp = v2.datavalue.value.time out[#out + 1] = parseDateValue(timestamp, date_format, date_addon) end end end return table.concat(out, ", ") else return "" end else return input_parm end end -- This is used to fetch all of the images with a particular property, e.g. image (P18), Gene Atlas Image (P692), etc. -- Parameters are | propertyID | value / FETCH_WIKIDATA / nil | separator (default=space) | size (default=frameless) -- It will return a standard wiki-markup [[File:Filename | size]] for each image with a selectable size and separator (which may be html) -- e.g. {{#invoke:Wikidata|getImages|P18|FETCH_WIKIDATA}} -- e.g. {{#invoke:Wikidata|getImages|P18|FETCH_WIKIDATA|<br>|250px}} -- If a property is chosen that is not of type "commonsMedia", it will return empty text. p.getImages = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[2] or "") local sep = mw.text.trim(frame.args[3] or " ") local imgsize = mw.text.trim(frame.args[4] or "frameless") if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() local claims if entity and entity.claims then claims = entity.claims[propertyID] end if claims then if (claims[1] and claims[1].mainsnak.datatype == "commonsMedia") then local out = {} for k, v in pairs(claims) do local filename = v.mainsnak.datavalue.value out[#out + 1] = "[[File:" .. filename .. "|" .. imgsize .. "]]" end return table.concat(out, sep) else return "" end else return "" end else return input_parm end end -- This is used to get the TA98 (Terminologia Anatomica first edition 1998) values like 'A01.1.00.005' (property P1323) -- which are then linked to http://www.unifr.ch/ifaa/Public/EntryPage/TA98%20Tree/Entity%20TA98%20EN/01.1.00.005%20Entity%20TA98%20EN.htm -- uses the newer mw.wikibase calls instead of directly using the snaks -- formatPropertyValues returns a table with the P1323 values concatenated with ", " so we have to split them out into a table in order to construct the return string p.getTAValue = function(frame) local ent = mw.wikibase.getEntityObject() local props = ent:formatPropertyValues('P1323') local out = {} local t = {} for k, v in pairs(props) do if k == 'value' then t = mw.text.split( v, ", ") for k2, v2 in pairs(t) do out[#out + 1] = "[http://www.unifr.ch/ifaa/Public/EntryPage/TA98%20Tree/Entity%20TA98%20EN/" .. string.sub(v2, 2) .. "%20Entity%20TA98%20EN.htm " .. v2 .. "]" end end end local ret = table.concat(out, "<br> ") if #ret == 0 then ret = "Invalid TA" end return ret end --[[ This is used to return an image legend from Wikidata image is property P18 image legend is property P2096 Call as {{#invoke:Wikidata |getImageLegend | <PARAMETER> | lang=<ISO-639code> |id=<QID>}} Returns PARAMETER, unless it is equal to "FETCH_WIKIDATA", from Item QID (expensive call) If QID is omitted or blank, the current article is used (not an expensive call) If lang is omitted, it uses the local wiki language, otherwise it uses the provided ISO-639 language code ISO-639: https://docs.oracle.com/cd/E13214_01/wli/docs92/xref/xqisocodes.html#wp1252447 Ranks are: 'preferred' > 'normal' This returns the label from the first image with 'preferred' rank Or the label from the first image with 'normal' rank if preferred returns nothing Ranks: https://www.mediawiki.org/wiki/Extension:Wikibase_Client/Lua ]] p.getImageLegend = function(frame) -- look for named parameter id; if it's blank make it nil local id = frame.args.id if id and (#id == 0) then id = nil end -- look for named parameter lang -- it should contain a two-character ISO-639 language code -- if it's blank fetch the language of the local wiki local lang = frame.args.lang if (not lang) or (#lang < 2) then lang = mw.language.getContentLanguage().code end -- first unnamed parameter is the local parameter, if supplied local input_parm = mw.text.trim(frame.args[1] or "") if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local ent = mw.wikibase.getEntityObject(id) local imgs if ent and ent.claims then imgs = ent.claims.P18 end local imglbl if imgs then -- look for an image with 'preferred' rank for k1, v1 in pairs(imgs) do if v1.rank == "preferred" and v1.qualifiers and v1.qualifiers.P2096 then local imglbls = v1.qualifiers.P2096 for k2, v2 in pairs(imglbls) do if v2.datavalue.value.language == lang then imglbl = v2.datavalue.value.text break end end end end -- if we don't find one, look for an image with 'normal' rank if (not imglbl) then for k1, v1 in pairs(imgs) do if v1.rank == "normal" and v1.qualifiers and v1.qualifiers.P2096 then local imglbls = v1.qualifiers.P2096 for k2, v2 in pairs(imglbls) do if v2.datavalue.value.language == lang then imglbl = v2.datavalue.value.text break end end end end end end return imglbl else return input_parm end end -- This is used to get the QIDs of all of the values of a property, as a comma separated list if multiple values exist -- Usage: {{#invoke:Wikidata |getPropertyIDs |<PropertyID> |FETCH_WIKIDATA}} -- Usage: {{#invoke:Wikidata |getPropertyIDs |<PropertyID> |<InputParameter> |qid=<QID>}} p.getPropertyIDs = function(frame) local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local input_parm = mw.text.trim(frame.args[2] or "") -- can take a named parameter |qid which is the Wikidata ID for the article. This will not normally be used. local qid = frame.args.qid if qid and (#qid == 0) then qid = nil end if input_parm == "FETCH_WIKIDATA" then local entity = mw.wikibase.getEntityObject(qid) local propclaims if entity and entity.claims then propclaims = entity.claims[propertyID] end if propclaims then -- if wiki-linked value collect the QID in a table if (propclaims[1] and propclaims[1].mainsnak.snaktype == "value" and propclaims[1].mainsnak.datavalue.type == "wikibase-entityid") then local out = {} for k, v in pairs(propclaims) do out[#out + 1] = "Q" .. v.mainsnak.datavalue.value["numeric-id"] end return table.concat(out, ", ") else -- not a wikibase-entityid, so return empty return "" end else -- no claim, so return empty return "" end else return input_parm end end -- returns the page id (Q...) of the current page or nothing of the page is not connected to Wikidata function p.pageId(frame) local entity = mw.wikibase.getEntityObject() if not entity then return nil else return entity.id end end function p.claim(frame) local property = frame.args[1] or "" local id = frame.args["id"] -- "id" must be nil, as access to other Wikidata objects is disabled in Mediawiki configuration local qualifierId = frame.args["qualifier"] local parameter = frame.args["parameter"] local list = frame.args["list"] local references = frame.args["references"] local showerrors = frame.args["showerrors"] local default = frame.args["default"] if default then showerrors = nil end -- get wikidata entity local entity = mw.wikibase.getEntityObject(id) if not entity then if showerrors then return printError("entity-not-found") else return default end end -- fetch the first claim of satisfying the given property local claims = findClaims(entity, property) if not claims or not claims[1] then if showerrors then return printError("property-not-found") else return default end end -- get initial sort indices local sortindices = {} for idx in pairs(claims) do sortindices[#sortindices + 1] = idx end -- sort by claim rank local comparator = function(a, b) local rankmap = { deprecated = 2, normal = 1, preferred = 0 } local ranka = rankmap[claims[a].rank or "normal"] .. string.format("%08d", a) local rankb = rankmap[claims[b].rank or "normal"] .. string.format("%08d", b) return ranka < rankb end table.sort(sortindices, comparator) local result local error if list then local value -- iterate over all elements and return their value (if existing) result = {} for idx in pairs(claims) do local claim = claims[sortindices[idx]] value, error = getValueOfClaim(claim, qualifierId, parameter) if not value and showerrors then value = error end if value and references then value = value .. getReferences(frame, claim) end result[#result + 1] = value end result = table.concat(result, list) else -- return first element local claim = claims[sortindices[1]] result, error = getValueOfClaim(claim, qualifierId, parameter) if result and references then result = result .. getReferences(frame, claim) end end if result then return result else if showerrors then return error else return default end end end -- look into entity object function p.ViewSomething(frame) local f = (frame.args[1] or frame.args.id) and frame or frame:getParent() local id = f.args.id if id and (#id == 0) then id = nil end local data = mw.wikibase.getEntityObject(id) if not data then return nil end local i = 1 while true do local index = f.args[i] if not index then if type(data) == "table" then return mw.text.jsonEncode(data, mw.text.JSON_PRESERVE_KEYS + mw.text.JSON_PRETTY) else return tostring(data) end end data = data[index] or data[tonumber(index)] if not data then return end i = i + 1 end end -- getting sitelink of a given wiki function p.getSiteLink(frame) local qid = frame.args.qid if qid == "" then qid = nil end local f = mw.text.trim( frame.args[1] or "") local entity = mw.wikibase.getEntity(qid) if not entity then return end local link = entity:getSitelink( f ) if not link then return end return link end function p.Dump(frame) local f = (frame.args[1] or frame.args.id) and frame or frame:getParent() local data = mw.wikibase.getEntityObject(f.args.id) if not data then return i18n.warnDump end local i = 1 while true do local index = f.args[i] if not index then return "<pre>"..mw.dumpObject(data).."</pre>".. i18n.warnDump end data = data[index] or data[tonumber(index)] if not data then return i18n.warnDump end i = i + 1 end end return p dzstenow235va4ma4cgz71lqv3iwi0y 828 2596 23604 2019-03-31T21:20:37Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: return { } 23604 Scribunto text/plain return { } 902rac2jbx6q4ghmlz4kd8f4aoo7nh4 0 2597 34586 23610 2023-10-20T17:56:28Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34586 wikitext text/x-wiki {{geo|54.0166666|-2.633333|zoom=8}} {{pagebanner|NW England Banner 1.jpg|caption=Mills and hills - icons of the North West}} Серце промислової революції і дім для найкрасивіших ландшафтів країни, [http://www.visitenglandsnorthwest.com/ '''Північно-Західна Англія''']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} є різноманітним регіоном на північ від [[Західний Мідлендс|Західного Мідлендса]] і на захід від [[Йоркшир|Йоркширу]] і [[Північно-Східна Англія|Північно-Східної Англії]]. Вона також межує з [[Північний Уельс|Північним Уельсом]], [[Східний Мідлендс|Східним Мідлендсом]] і [[Південно-Західна Шотландія|Південно-Західною Шотландією]]. Південь регіону в значній мірі є міським і домом для динамічних міст [[Ліверпуль]] і [[Манчестер]]. На півночі є деякі з кращих сільських районів Англії в [[Озерний край|Озерному краї]] і [[Ланкашир|ланкаширські]] Пенніни. == Регіони == {{Regionlist2 | regionmap=North West England map.png | regionmapsize=500px | region1name=[[Чешир]] | region1color=#ff5555 | region1description=Простягнувшись між горами Уельсу і болотною місцевістю Пік-Дистрикт, Чешир відомий своїми величними будинками і їхніми садами, особняками футболістів і "чорно-білим" містом [[Честер]] | region2name=[[Камбрія]] | region2color=#ff8080 | region2description=Включаючи [[Національний парк Лейк-Дистрикт|найвищі гори Англії і найглибші озера]], цей романтичний пейзаж, який надихнув Беатрікс Поттер і Вільяма Вордсворта. | region3name=[[Великий Манчестер]] | region3color=#aa0000 | region3description=Справжній північний мегаполіс є домом для майже 3 мільйонів людей, і пропонує мандрівникові неперевершений шопінг, процвітаючу музичну сцену, а також відомий футбольний клуб. | region4name=[[Ланкашир]] | region4color=#d40000 | region4description="Графство Червоної Троянди" менше, ніж колись було, але воно все ще містить вітрове побережжя приливних квартир і пляжів дюн, купу промислової спадщини і захоплюючі пейзажі Пеннінських гір | region5name=[[Мерсісайд]] | region5color=#50162d | region5description=[[Ліверпуль]] є головною визначною пам'яткою, але ви також можете відправитися на поромний переїзд через Мерсі до старовинних курортів [[Віррал]]а, або ж музи залізних людей Ентоні Гормлі, виходячи у море на [[Кросбі]]. }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#ff5555|title=[[Чешир]]|wikidata=Q23064}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#ff8080|title=[[Камбрія]]|wikidata=Q23066}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#aa0000|title=[[Великий Манчестер]]|wikidata=Q23099}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#d40000|title=[[Ланкашир]]|wikidata=Q23077}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#50162d|title=[[Мерсісайд]]|wikidata=Q23100}} == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Англія|type=Регіон}} feftlwfqjcidv6rk59z5h5v7nv3ltpt 0 2598 26339 25168 2020-04-29T09:59:46Z Dimon2712 4613 26339 wikitext text/x-wiki У зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби 2019, майже всі фестивалі та святкові дійства весни-літа 2020 було скасовано. {{Поточні події/Lollapalooza Berlin}} hb5myu3lwfa079zv2akjy8u0vw4h1hh 10 2599 23653 2019-04-01T16:03:54Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: Abyssinian black-and-white colobus (Colobus guereza guereza) male head.jpg 23653 wikitext text/x-wiki Abyssinian black-and-white colobus (Colobus guereza guereza) male head.jpg fzosewayfb3z7mwl72xlf9mc0am6k5v 10 2600 23655 2019-04-01T16:12:46Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly>{| align={{{align|center}}} style="border-style:{{{borderstyle|ridge}}}; border-width:{{{border|3}}}px; border-color:{{{bordercolor|{{{color|white}... 23655 wikitext text/x-wiki <includeonly>{| align={{{align|center}}} style="border-style:{{{borderstyle|ridge}}}; border-width:{{{border|3}}}px; border-color:{{{bordercolor|{{{color|white}}}}}}; font-size:{{{font|90%}}}; line-height:100%; margin-top:6px; margin-bottom:6px; border-radius:{{{border-radius|0}}}px;{{#switch:{{{align}}}|right=&#032;margin-left:12px; clear:right;|left=&#032;margin-right:12px; clear:left;}}" cellspacing=0 cellpadding=2 {{#if:{{{1|}}}| {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} align=center valign=middle {{!}}{{!}}[[Файл:{{{1|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш1|{{{ш|{{#if:{{{2|}}}|180|{{#if:{{{align|}}}|275|180}}}}}}}}}}px]]| {{#if:{{{текст|}}}|| {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} {{!}}{{!}}[[Файл:Gerbera_white_background.jpg{{!}}45px]]}}}}{{#if:{{{2|}}}| {{!}}{{!}}[[Файл:{{{2|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш2|{{{ш|180}}}}}}px]]}}{{#if:{{{3|}}}| {{!}}{{!}}[[Файл:{{{3|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш3|{{{ш|180}}}}}}px]]}}{{#if:{{{4|}}}| {{!}}{{!}}[[Файл:{{{4|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш4|{{{ш|180}}}}}}px]]}}{{#if:{{{5|}}}| {{!}}{{!}}[[Файл:{{{5|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш5|{{{ш|180}}}}}}px]]}}{{#if:{{{6|}}}| {{!}}{{!}}[[Файл:{{{6|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш6|{{{ш|180}}}}}}px]]}}{{#if:{{{7|}}}| {{!}}{{!}}[[Файл:{{{7|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш7|{{{ш|180}}}}}}px]]}}{{#if:{{{8|}}}| {{!}}{{!}}[[Файл:{{{8|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш8|{{{ш|180}}}}}}px]]}}{{#if:{{{9|}}}| {{!}}{{!}}[[Файл:{{{9|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш9|{{{ш|180}}}}}}px]]}}{{#if:{{{10|}}}| {{!}}{{!}}[[Файл:{{{10|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш10|{{{ш|180}}}}}}px]]}}{{#if:{{{11|}}}| {{!}}{{!}}[[Файл:{{{11|}}}{{!}}center{{!}}{{{ш11|{{{ш|180}}}}}}px]]}} {{#if:{{{текст|}}}| {{!}}- bgcolor={{{color|white}}} align=center valign=top {{!}}colspan=11{{!}}<div style{{eq}}"padding-bottom:3px; width:{{#expr:{{{ш1|{{{ш|{{#if:{{{2|}}}|180|{{#if:{{{align|}}}|275|180}}}}}}}}}}{{#if:{{{2|}}}|+{{{ш2|{{{ш|180}}}}}}}}{{#if:{{{3|}}}|+{{{ш3|{{{ш|180}}}}}}}}{{#if:{{{4|}}}|+{{{ш4|{{{ш|180}}}}}}}}{{#if:{{{5|}}}|+{{{ш5|{{{ш|180}}}}}}}}{{#if:{{{6|}}}|+{{{ш6|{{{ш|180}}}}}}}}{{#if:{{{7|}}}|+{{{ш7|{{{ш|180}}}}}}}}{{#if:{{{8|}}}|+{{{ш8|{{{ш|180}}}}}}}}{{#if:{{{9|}}}|+{{{ш9|{{{ш|180}}}}}}}}{{#if:{{{10|}}}|+{{{ш10|{{{ш|180}}}}}}}}{{#if:{{{11|}}}|+{{{ш11|{{{ш|180}}}}}}}}}}px">{{{текст}}}</div>}} |}</includeonly><noinclude><!--Будь ласка, додавайте інтервікі та категорії на підсторінку документації, а не сюди. ДЯКУЄМО!-->{{документація}}</noinclude> hlrie487c8odg05kgvt0yris3q8sdcw 10 2601 24279 23712 2019-05-04T14:59:03Z Dimon2711 4042 24279 wikitext text/x-wiki {{Userbox |id= [[Файл:Wikivoyage interface-admin.png|50px]] |id-c = #AABB99 |info = {{Цей користувач|}} є '''[[ВМ:Адміністратори інтерфейсу|{{gender switch||адміністраторкою|адміністратором}} інтерфейсу]]''' українських Вікімандрів <br/><small>([[Special:ListUsers/interface-admin|перевірити]])</small> |info-c = #EFEFDE |border-c = #AABB99 }}{{#if:{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:2}}||не простір користувач&nbsp;— не треба категоризувати}}|| [[Категорія:Адміністратори інтерфейсу|{{PAGENAME}}]]}} j57gy5sz8mea7zj6ck8l9xr2nv4o8fq 4 2605 23707 2019-04-10T05:04:07Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Вікімандри:Боти]] 23707 wikitext text/x-wiki #перенаправлення [[ВМ:Боти]] laai3yobjo7v053lwf4k6v771zmwtd4 10 2606 23745 23744 2019-04-14T20:10:31Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Шаблон:Фестиваль весни та квітів у саду Кекенгоф]] на [[Шаблон:Поточні події/Фестиваль весни та квітів у саду Кекенгоф]] 23744 wikitext text/x-wiki == [http://keukenhof.nl Фестиваль весни та квітів у саду Кекенгоф] == '''Кекенгоф''' &mdash; королівський парк квітів у [[Нідерланди|Нідерландах]]. Також відомий під назвою Сад Європи. Розташований майже на самому узбережжі між [[Амстердам]]ом і [[Гаага|Гаагою]] в невеликому містечку [[Ліссе]], при під'їзді до якого повсюди є покажчики маршруту на Кекенгоф. На жаль, сад працює лише з 21 березня по 19 травня. Крім надихаючих садів з їх запашними ароматами, є багато скульптур і творів, представлених для вашого задоволення. Понад один мільйон туристів відвідало парк у минулому році. Найяскравішим дійством фестивалю є Блуменкорсо-Болленстрек. Відчиняється о 8:00, а зачиняється о 19:30. === Як дістатись === Сад знаходиться за адресою Stationsweg 166A, 2161 AM Lisse === Де зупинитись === * {{sleep | name=Hotel de Lis | alt= | url=https://www.booking.com/hotel/nl/de-lis.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ;sid=27e969e7a8811166e291047788395191;dest_id=-2148742;dest_type=city;dist=0;group_adults=2;hapos=1;hpos=1;room1=A%2CA;sb_price_type=total;sr_order=popularity;srepoch=1554072909;srpvid=d529a12696e201f9;type=total;ucfs=1&#hotelTmpl | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content=3-ох зірковий готель. Безкоштовні Wi-Fi та парковка. Також присутні сімейні номери }} * {{sleep |name=B&B Blossom | url=https://www.booking.com/hotel/nl/b-amp-b-blossom-lisse.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ;sid=27e969e7a8811166e291047788395191;dest_id=-2148742;dest_type=city;dist=0;group_adults=2;hapos=2;hpos=2;room1=A%2CA;sb_price_type=total;sr_order=popularity;srepoch=1554072909;srpvid=d529a12696e201f9;type=total;ucfs=1&#hotelTmpl | content = Безкоштовні Wi-Fi та парковка }} * {{sleep |name=Boutique Suites Lisse - Schiphol | url=https://www.booking.com/hotel/nl/boutique-suites-lisse.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ;sid=27e969e7a8811166e291047788395191;dest_id=-2148742;dest_type=city;dist=0;group_adults=2;hapos=3;hpos=3;room1=A%2CA;sb_price_type=total;sr_order=popularity;srepoch=1554072909;srpvid=d529a12696e201f9;type=total;ucfs=1&#hotelTmpl | content = 4-ох зірковий готель. Безкоштовні Wi-Fi та парковка. Також присутні сімейні номери та бар }} * {{sleep |name=Hotel Restaurant de Engel | url=https://www.booking.com/hotel/nl/restaurant-de-engel.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ;sid=27e969e7a8811166e291047788395191;dest_id=-2148742;dest_type=city;dist=0;group_adults=2;hapos=4;hpos=4;room1=A%2CA;sb_price_type=total;sr_order=popularity;srepoch=1554072909;srpvid=d529a12696e201f9;type=total;ucfs=1&#hotelTmpl | content = Безкоштовні Wi-Fi та парковка. Також присутні сімейні номери та бар }} * {{sleep |name=Hotel Restaurant & Casino De Nachtegaal | url=https://www.booking.com/hotel/nl/gtnachtegaal.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ;sid=27e969e7a8811166e291047788395191;dest_id=-2148742;dest_type=city;dist=0;group_adults=2;hapos=5;hpos=5;room1=A%2CA;sb_price_type=total;sr_order=popularity;srepoch=1554072909;srpvid=d529a12696e201f9;type=total;ucfs=1&#hotelTmpl | content = 4-ох зірковий готель. Безкоштовний Wi-Fi. Присутні парковка, бар та Зручності для гостей з обмеженими фізичними можливостями}} * {{sleep |name=Bed & Breakfast De Vier Seizoenen | url=https://www.booking.com/hotel/nl/bed-amp-breakfast-de-vier-seizoenen.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&dest_id=-2148742&dest_type=city&hapos=6&hpos=6&sr_order=popularity&srepoch=1554072909&srpvid=d529a12696e201f9&ucfs=1&from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl | content =Безкоштовні Wi-Fi та парковка. Також присутній бар }} * {{sleep |name=De Oude Pastorie Lisse | url=https://www.booking.com/hotel/nl/de-oude-pastorie-lisse.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&dest_id=-2148742&dest_type=city&hapos=7&hpos=7&sr_order=popularity&srepoch=1554072909&srpvid=d529a12696e201f9&ucfs=1&from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl | content =Безкоштовні Wi-Fi та парковка. Також присутній бар }} * {{sleep |name=house in lisse near keukenhof | url=https://www.booking.com/hotel/nl/house-in-lisse-near-keukenhof.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&dest_id=-2148742&dest_type=city&hapos=8&hpos=8&sr_order=popularity&srepoch=1554072909&srpvid=d529a12696e201f9&ucfs=1&from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl | content =Безкоштовні Wi-Fi та парковка }} * {{sleep |name=Bed & Breakfast Madeleine | url=https://www.booking.com/hotel/nl/bed-amp-breakfast-madeleine.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&dest_id=-2148742&dest_type=city&hapos=9&hpos=9&sr_order=popularity&srepoch=1554072909&srpvid=d529a12696e201f9&ucfs=1&from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl | content =Безкоштовні Wi-Fi та парковка }} * {{sleep |name=Rosustijn | url=https://www.booking.com/hotel/nl/rosustijn.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&dest_id=-2148742&dest_type=city&hapos=10&hpos=10&sr_order=popularity&srepoch=1554072909&srpvid=d529a12696e201f9&ucfs=1&from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl | content =Безкоштовні Wi-Fi та парковка }} * {{sleep |name=De Zonnehoed | url=https://www.booking.com/hotel/nl/de-zonnehoed.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&dest_id=-2148742&dest_type=city&hapos=11&hpos=11&sr_order=popularity&srepoch=1554072909&srpvid=d529a12696e201f9&ucfs=1&from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl | content =Безкоштовні Wi-Fi та парковка. Також присутні сімейні номери }} '''''[https://www.booking.com/searchresults.uk.html?label=gen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&sb=1&src=index&src_elem=sb&error_url=https%3A%2F%2Fwww.booking.com%2Findex.uk.html%3Flabel%3Dgen173nr-1DCAEoggI46AdIM1gEaOkBiAEBmAEhuAEXyAEM2AED6AEBiAIBqAIDuAK3ioXlBcACAQ%3Bsid%3D27e969e7a8811166e291047788395191%3Bsb_price_type%3Dtotal%26%3B&ss=%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%81%D0%B5%2C+%D0%AE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%8F+%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D1%8F%2C+%D0%9D%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%8B&is_ski_area=&checkin_year=&checkin_month=&checkout_year=&checkout_month=&no_rooms=1&group_adults=2&group_children=0&b_h4u_keep_filters=&from_sf=1&ss_raw=%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%81&ac_position=2&ac_langcode=ru&ac_click_type=b&dest_id=-2148742&dest_type=city&place_id_lat=52.259409&place_id_lon=4.555475&search_pageview_id=faf3a11b0fb90197&search_selected=true&search_pageview_id=faf3a11b0fb90197&ac_suggestion_list_length=5&ac_suggestion_theme_list_length=0 Booking.com]''''' nh0eqmu4zwijckxkiy1ymq93h2r7mb8 10 2608 23750 2019-04-14T20:12:19Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: == Cully Jazz Festival == '''Cully Jazz Festival''' &mdash; один із найбільших джазових фестивалів у світі, але йо... 23750 wikitext text/x-wiki == Cully Jazz Festival == '''Cully Jazz Festival''' &mdash; один із найбільших джазових фестивалів у світі, але йому вдалося зберегти свою інтимну та приємну атмосферу. Відомий своїм вином, музикою, компанією та прекрасною обстановкою. === Як дістатись === Кюлі розташований серед виноградників на березі озера Женева в самому серці Lavaux. Оскільки парковка обмежена, організатори рекомендують користуватися громадським транспортом, щоб дістатись до місця проведення фестивалю. Можна дістатись потягом, поїхавши до Веве або Лозанни, де ви можете перейти на регіональний поїзд до Кюлі, який знаходиться всього за 8 хвилин від міста. === Де зупинитись === * {{sleep |name=Hotel Lavaux | url=https://www.booking.com/hotel/ch/hotel-lavaux.uk.html?aid=1264512&label=affnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1PeGKlZvAdi&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&dest_id=-2551729&dest_type=city&hapos=1&hpos=1&sr_order=popularity&srepoch=1554071064&srpvid=21be9d8bcf4f017d&ucfs=1&from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl | content = 4-ох зірковий готель. Безкоштовні Wi-Fi та парковка }} * {{sleep |name=Auberge du Raisin | url=https://www.booking.com/searchresults.uk.html?aid=1264512&label=affnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1PeGKlZvAdi&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&sb=1&src=index&src_elem=sb&error_url=https%3A%2F%2Fwww.booking.com%2Findex.uk.html%3Faid%3D1264512%3Blabel%3Daffnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1PeGKlZvAdi%3Bsid%3D27e969e7a8811166e291047788395191%3Bsb_price_type%3Dtotal%26%3B&ss=Cully%2C+Vaud%2C+Switzerland&is_ski_area=&checkin_year=&checkin_month=&checkout_year=&checkout_month=&no_rooms=1&group_adults=2&group_children=0&b_h4u_keep_filters=&from_sf=1&ss_raw=Cully&ac_position=0&ac_langcode=en&ac_click_type=b&dest_id=-2551729&dest_type=city&place_id_lat=46.4895&place_id_lon=6.72533&search_pageview_id=ffb79d7d834f00c8&search_selected=true&search_pageview_id=ffb79d7d834f00c8&ac_suggestion_list_length=5&ac_suggestion_theme_list_length=0 | content = 3-ох зірковий готель. Безкоштовний Wi-Fi, присутні парковка та бар }} * {{sleep |name=Au Major Davel | url=https://www.booking.com/hotel/ch/au-major-davel.uk.html?aid=1264512&label=affnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1PeGKlZvAdi&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&dest_id=-2551729&dest_type=city&hapos=3&hpos=3&sr_order=popularity&srepoch=1554071064&srpvid=21be9d8bcf4f017d&ucfs=1&from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl | content = 2-ох зірковий готель. Безкоштовний Wi-Fi, безкоштовна парковка та присутній бар }} * {{sleep |name=cave de moratel | url=https://www.booking.com/hotel/ch/cave-de-moratel.uk.html?aid=1264512;label=affnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1PeGKlZvAdi;sid=27e969e7a8811166e291047788395191;dest_id=-2551729;dest_type=city;dist=0;group_adults=2;hapos=4;hpos=4;room1=A%2CA;sb_price_type=total;sr_order=popularity;srepoch=1554071064;srpvid=21be9d8bcf4f017d;type=total;ucfs=1&#hotelTmpl | content = Безкоштовні Wi-Fi та парковка}} '''''[https://www.booking.com/searchresults.uk.html?aid=1264512&label=affnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1PeGKlZvAdi&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&sb=1&src=index&src_elem=sb&error_url=https%3A%2F%2Fwww.booking.com%2Findex.uk.html%3Faid%3D1264512%3Blabel%3Daffnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1PeGKlZvAdi%3Bsid%3D27e969e7a8811166e291047788395191%3Bsb_price_type%3Dtotal%26%3B&ss=Cully%2C+Vaud%2C+Switzerland&is_ski_area=&checkin_year=&checkin_month=&checkout_year=&checkout_month=&no_rooms=1&group_adults=2&group_children=0&b_h4u_keep_filters=&from_sf=1&ss_raw=Cully&ac_position=0&ac_langcode=en&ac_click_type=b&dest_id=-2551729&dest_type=city&place_id_lat=46.4895&place_id_lon=6.72533&search_pageview_id=ffb79d7d834f00c8&search_selected=true&search_pageview_id=ffb79d7d834f00c8&ac_suggestion_list_length=5&ac_suggestion_theme_list_length=0 Booking.com]''''' ssivnwd3uwe0uu83zv604j0bfkm0pnz 10 2609 23754 23753 2019-04-14T20:22:10Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Шаблон:Поточні поідії/Snowbombing]] на [[Шаблон:Поточні події/Snowbombing]] без створення перенаправлення 23753 wikitext text/x-wiki == Snowbombing == '''Snowbombing''' &mdash; музичний сніговий фестиваль, що проходить високо в тирольських горах на висоті 633 метри у гірськолижному курорті у [[Майргофен]]і, приблизно за годину їзди від [[Інсбрук]]а. У 2019 можна, швидше за все, розраховувати на дивовижну ювілейну вечірку. hafzs7rvogjbxyi0brntfq3a5niudj6 10 2610 23756 2019-04-14T20:24:36Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: == Zermatt Unplugged == '''Zermatt Unplugged''' &mdash; музичний фестиваль у місті [[Церматт]], [[Швейцарія]]. За по... 23756 wikitext text/x-wiki == Zermatt Unplugged == '''Zermatt Unplugged''' &mdash; музичний фестиваль у місті [[Церматт]], [[Швейцарія]]. За понад десяток років проведення фестивалю, на ньому були присутні такі знамениті виконавці, як OneRepublic, Аланіс Моріссетт, Біллі Айдол, Сюзанна Вега, Мандо Діао та багато інших. === Як дістатись === '''Автомобілем''': Зверніть увагу, що в Церматті немає паркінгу, і що припаркуватися дозволяється тільки в [[Таш]]і, який розташований за 5 км до Церматту. '''Потягом''': Щовечора, коли останній концерт закінчується, прибуває спеціальний потяг до [[Фісп]]а та [[Бріг]]а об 23:15. '''Літаком''': Два найближчі аеропорти знаходяться у [[Женева|Женеві]] та [[Цюрих]]у. === Де зупинитись === '''''[https://www.booking.com/searchresults.uk.html?aid=1264512&label=affnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1Pi24SZinBl&lang=uk&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&sb=1&src=searchresults&src_elem=sb&error_url=https%3A%2F%2Fwww.booking.com%2Fsearchresults.uk.html%3Faid%3D1264512%3Blabel%3Daffnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1Pi24SZinBl%3Bsid%3D27e969e7a8811166e291047788395191%3Btmpl%3Dsearchresults%3Bcheckin_month%3D4%3Bcheckin_monthday%3D9%3Bcheckin_year%3D2019%3Bcheckout_month%3D4%3Bcheckout_monthday%3D10%3Bcheckout_year%3D2019%3Bclass_interval%3D1%3Bdest_id%3D-2551709%3Bdest_type%3Dcity%3Bdtdisc%3D0%3Bfrom_sf%3D1%3Bgroup_adults%3D1%3Bgroup_children%3D0%3Binac%3D0%3Bindex_postcard%3D0%3Blabel_click%3Dundef%3Bno_rooms%3D1%3Boffset%3D0%3Bpostcard%3D0%3Braw_dest_type%3Dcity%3Broom1%3DA%3Bsb_price_type%3Dtotal%3Bshw_aparth%3D1%3Bslp_r_match%3D0%3Bsrc%3Dindex%3Bsrc_elem%3Dsb%3Bsrpvid%3D2b73748a89e10048%3Bss%3D%25D0%259A%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD-%25D0%259C%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2582%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B0%3Bss_all%3D0%3Bssb%3Dempty%3Bsshis%3D0%3Bssne%3D%25D0%259A%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD-%25D0%259C%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2582%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B0%3Bssne_untouched%3D%25D0%259A%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD-%25D0%259C%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2582%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B0%26%3B&ss=%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%82+%E2%80%93+%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%2C+%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F&is_ski_area=1&ssne=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BD-%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0&ssne_untouched=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BD-%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0&city=-2551709&checkin_year=2019&checkin_month=4&checkin_monthday=9&checkout_year=2019&checkout_month=4&checkout_monthday=10&group_adults=1&group_children=0&no_rooms=1&from_sf=1&ss_raw=%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%82&ac_position=0&ac_langcode=uk&ac_click_type=b&dest_id=-2554901&dest_type=city&place_id_lat=46.023638&place_id_lon=7.747895&search_pageview_id=2b73748a89e10048&search_selected=true&search_pageview_id=2b73748a89e10048&ac_suggestion_list_length=5&ac_suggestion_theme_list_length=0 Booking.com]''''' d5rfkgcq23kvq501p357il64ob3nlgn 8 2611 23757 2019-04-14T20:31:20Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: // Code to create a new section link for the last section header // © John Erling Blad, Creative Commons by Attribution 3.0 $(function() { mw.hook( 'wikipage.... 23757 javascript text/javascript // Code to create a new section link for the last section header // © John Erling Blad, Creative Commons by Attribution 3.0 $(function() { mw.hook( 'wikipage.content' ).add(function( $content ) { var $sectionLink = $( '#ca-addsection a' ) .clone() .removeAttr( 'accesskey' ) .updateTooltipAccessKeys(); var str = $sectionLink.text(); $sectionLink.text( str.substr(0, 1).toLowerCase() + str.substr(1) ); if ( $sectionLink.length ) { $content.find( 'span.mw-editsection:last a:last' ) .after($sectionLink) .after( ' | ' ); } }); }); s2llagatutrb3brxw9xdk4dwt51bwp1 8 2612 23768 23760 2019-04-14T20:52:21Z Dimon2711 4042 23768 wikitext text/x-wiki '''New-section'''. На сторінках обговорення, біля назви останнього розділу, додає посилання для започаткування нової теми. ibi81z531v8p2cg7xsiga9lw91haq8f 8 2613 23761 2019-04-14T20:48:09Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: .mw-redirect{background-color:#f1ece3;} .mw-disambig{background-color:#ff9191;} .mw-disambig.mw-redirect{background-color:#edadad;} 23761 css text/css .mw-redirect{background-color:#f1ece3;} .mw-disambig{background-color:#ff9191;} .mw-disambig.mw-redirect{background-color:#edadad;} i9mouocifp58t1i2xkufbcaicqlr9rx 8 2614 23762 2019-04-14T20:48:41Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: '''DisambigHili'''. Виділяє перенаправлення тлом кольору кістки, та червоним тлом — посилання н... 23762 wikitext text/x-wiki '''DisambigHili'''. Виділяє перенаправлення тлом кольору кістки, та червоним тлом — посилання на неоднозначності. jf6h9fhnc7w2rnlevyjh5o53kjbrf8t 8 2615 23773 2019-04-14T21:00:52Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: .ns-1 dd, .ns-3 dd, .ns-5 dd, .ns-7 dd, .ns-9 dd, .ns-11 dd, .ns-13 dd, .ns-15 dd, .ns-17 dd, .ns-19 dd, .ns-21 dd, .ns-23 dd, .ns-25 dd, .ns-101 dd, .ns-103 dd... 23773 css text/css .ns-1 dd, .ns-3 dd, .ns-5 dd, .ns-7 dd, .ns-9 dd, .ns-11 dd, .ns-13 dd, .ns-15 dd, .ns-17 dd, .ns-19 dd, .ns-21 dd, .ns-23 dd, .ns-25 dd, .ns-101 dd, .ns-103 dd, .ns-105 dd { margin:0; padding:0; } .ns-1 dl, .ns-3 dl, .ns-5 dl, .ns-7 dl, .ns-9 dl, .ns-11 dl, .ns-13 dl, .ns-15 dl, .ns-17 dl, .ns-19 dl, .ns-21 dl, .ns-23 dl, .ns-25 dl, .ns-101 dl, .ns-103 dl, .ns-105 dl { border-top:solid 1px #F0F080; border-left:solid 1px #F0F080; padding-top:.5em; padding-left:.5em; margin-left:1em; } .ns-1 dl, .ns-3 dl, .ns-5 dl, .ns-7 dl, .ns-9 dl, .ns-11 dl, .ns-13 dl, .ns-15 dl, .ns-17 dl, .ns-19 dl, .ns-21 dl, .ns-23 dl, .ns-25 dl, .ns-101 dl, .ns-103 dl, .ns-105 dl, .ns-1 dl dl dl, .ns-3 dl dl dl, .ns-5 dl dl dl, .ns-7 dl dl dl, .ns-9 dl dl dl, .ns-11 dl dl dl, .ns-13 dl dl dl, .ns-15 dl dl dl, .ns-17 dl dl dl, .ns-19 dl dl dl, .ns-21 dl dl dl, .ns-23 dl dl dl, .ns-25 dl dl dl, .ns-101 dl dl dl, .ns-103 dl dl dl, .ns-105 dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl { background:#FFFFE0;} .ns-1 dl dl, .ns-3 dl dl, .ns-5 dl dl, .ns-7 dl dl, .ns-9 dl dl, .ns-11 dl dl, .ns-13 dl dl, .ns-15 dl dl, .ns-17 dl dl, .ns-19 dl dl, .ns-21 dl dl, .ns-23 dl dl, .ns-25 dl dl, .ns-101 dl dl, .ns-103 dl dl, .ns-105 dl dl, .ns-1 dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-1 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-3 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-5 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-7 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-9 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-11 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-13 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-15 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-17 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-19 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-21 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-23 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-25 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-101 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-103 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl, .ns-105 dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl dl { background:#FFE;} q2t21yiqrara4tda7pwrarxqn0ftkxu 8 2616 23774 2019-04-14T21:01:22Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: '''TalkColoring'''. Забарвлює абзаци в обговореннях задля зручності перегляду. 23774 wikitext text/x-wiki '''TalkColoring'''. Забарвлює абзаци в обговореннях задля зручності перегляду. bjqym56s4av1brype35fl3dngy0r7jv 8 2617 26162 23831 2020-04-10T22:14:55Z Krinkle 500 Maintenance: [[mw:RL/MGU]] - Removed redundant module 26162 javascript text/javascript /** * Warning! Global gadget file! * * This gadget adds a clock in the personal toolbar that shows the current time * in UTC, and also provides a link to purge the current page. * * Revision: November 2017 * Source: https://www.mediawiki.org/wiki/MediaWiki:Gadget-UTCLiveClock.js * * Installation: * * 1. Copy the JS page at https://www.mediawiki.org/wiki/MediaWiki:Gadget-UTCLiveClock.js * to the page [[MediaWiki:Gadget-UTCLiveClock.js]] on your wiki. * * 2. Copy the CSS page at https://www.mediawiki.org/wiki/MediaWiki:Gadget-UTCLiveClock.css * to the page [[MediaWiki:Gadget-UTCLiveClock.css]] on your wiki. * * 3. Copy the CSS page at https://www.mediawiki.org/wiki/MediaWiki:Gadget-UTCLiveClock-pagestyles.css * to the page [[MediaWiki:Gadget-UTCLiveClock-pagestyles.css]] on your wiki. * * 4. Add a description of the gadget to the page [[MediaWiki:Gadget-UTCLiveClock]] * on your wiki. You can use https://www.mediawiki.org/wiki/MediaWiki:Gadget-UTCLiveClock * as a template. * * 5. Add the following code to your wiki's [[MediaWiki:Gadgets-definition]]: * * * UTCLiveClock[ResourceLoader|type=general|dependencies=mediawiki.util,mediawiki.api|peers=UTCLiveClock-pagestyles]|UTCLiveClock.js|UTCLiveClock.css * * UTCLiveClock-pagestyles[hidden|skins=vector,monobook]|UTCLiveClock-pagestyles.css * */ /*global mw, $ */ mw.loader.using( ['mediawiki.util', 'mediawiki.api'] ).then( function () { function padWithZeroes( num ) { // Pad a number with zeroes. The number must be an integer where // 0 <= num < 100. return num < 10 ? '0' + num.toString() : num.toString(); } function showTime( $target ) { var now = new Date(); // Set the time. var hh = now.getUTCHours(); var mm = now.getUTCMinutes(); var ss = now.getUTCSeconds(); var time = padWithZeroes( hh ) + ':' + padWithZeroes( mm ) + ':' + padWithZeroes( ss ); $target.text( time ); // Schedule the next time change. // // We schedule the change for 100 ms _after_ the next clock tick. The delay // from setTimeout is not precise, and if we aim exactly for the tick, there // is a chance that the function will run slightly before it. If this // happens, we will display the same time for two seconds in a row - not // good. By scheduling 100 ms after the tick, we will always be about 100 ms // late, but we are also very likely to display a new time every second. var ms = now.getUTCMilliseconds(); setTimeout( function () { showTime( $target ); }, 1100 - ms ); } function liveClock() { // Set CSS styles. We do this here instead of on the CSS page because some // wikis load this page directly, without loading the accompanying CSS. mw.util.addCSS( '#utcdate a { font-weight:bolder; font-size:120%; }' ); // Reset whitespace that was set in the peer CSS gadget; this prevents the // effect of the p-personal menu jumping to the left when the JavaScript // loads. $( '.client-js > body.skin-vector #p-personal ul' ).css( 'margin-right', 'initial' ); $( '.client-js > body.skin-monobook #p-personal ul' ).css( 'margin-right', 'initial' ); // Add the portlet link. var node = mw.util.addPortletLink( 'p-personal', mw.util.getUrl( null, { action: 'purge' } ), '', 'utcdate' ); if ( !node ) { return; } // Purge the page when the clock is clicked. We have to do this through the // API, as purge URLs now make people click through a confirmation screen. $( node ).on( 'click', function ( e ) { new mw.Api().post( { action: 'purge', titles: mw.config.get( 'wgPageName' ) } ).then( function () { location.reload(); }, function () { mw.notify( 'Purge failed', { type: 'error' } ); } ); e.preventDefault(); } ); // Show the clock. showTime( $( node ).find( 'a:first' ) ); } $( liveClock ); } ); 11qgl1rwqhe9heltcricjyw3jhm6ry6 8 2618 23777 2019-04-14T21:06:39Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: '''UTCLiveClock'''. годинник на особистій панелі інструментів, який показує поточний час в w:Вс... 23777 wikitext text/x-wiki '''UTCLiveClock'''. годинник на особистій панелі інструментів, який показує поточний час в [[w:Всесвітній координований час|UTC]], а також є посиланням для [[w:en:Wikipedia:Purge|оновлення кешу]].&lrm; 2mafjyo85qg5qnysp5lad41mzegqrvf 8 2619 23781 2019-04-14T21:16:55Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: /* global mw:true, Flash:true */ /** * Mass Rollback Script * * Creates a form to mass rollback edits * * @author Kangaroopower * @credits Ale_jrb (UI)... 23781 javascript text/javascript /* global mw:true, Flash:true */ /** * Mass Rollback Script * * Creates a form to mass rollback edits * * @author Kangaroopower * @credits Ale_jrb (UI) * * From: [[User:Kangaroopower/Scripts]] * * To Do : * - From what time * */ ;( function ( window, $, mw ) { var ns = { version: "2.34", active: false, }; ns.init = function () { if (mw.config.get('wgCanonicalSpecialPageName') === "Внесок" && $.inArray(mw.config.get('wgUserGroups'), ["sysop"])) { $("#firstHeading").append('<span style="margin-left:20px; font-size:20px">[<span id="mr-link" style="color:#0645ad; cursor:pointer;">Масове відкидання</span>]</span>'); $("#mr-link").click(function () { MRollback.open(); }); } }; /* GUI Module */ ns.open = function () { if (!MRollback.active) { MRollback.active = true; var popupHTML = '<div id="mr-ui" style="display:none; z-index: 1000;background-color: white;padding: 4px;border: 1px solid rgb(170, 170, 170);border-radius: 6px;text-align: left;font-size: 11px;color: black;display: block;position: absolute;top: 244px;left: 207px;" class="ui-draggable"><div style="font-weight: bold;border-bottom: 1px solid #aaaaaa;padding: 4px;"><span id="mr-title">Масове відкидання</span><span style="float:right;text-transform:none;"><a id="mr-close" style="cursor:pointer" onclick="MRollback.close();"><img src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b6/Chrome_close_button.png"/></a></span></div><div><div style="display: inline-block;padding: 4px;vertical-align: middle;"><div style="margin: 4px auto;"><div style="display: inline-block;width: 4em;margin-right:10px;">Причина:</div><input id="mr-sum" size="58" type="text"></div><div style="margin: 4px auto;"><div style="display: inline-block;width: 4em;">Кількість:</div><input id="mr-limit" placeholder="Кількість редагувань для скасування" size="60" type="text" style="background-color: rgb(255, 255, 255);"></div></div><div style="display: inline-block;padding: 4px;width: 110px;vertical-align: middle;"><input id="mr-some" class="mr-button" type="button" value="Відкинути обрані"><input id="mr-all" class="mr-button" type="button" value="Відкинути все"></div></div></div>'; $('body').append(popupHTML); $('.mr-button').css({'width': '100px', 'font-size': '10px', 'margin-bottom': '4px'}); $('#mr-ui').show().draggable(); $("#mr-all, #mr-some").click(function (e) { var bool = e.toElement().id === "mr-all"; MRollback.rollback(bool); }); } }; ns.close = function () { if (MRollback.active) { MRollback.active = false; $('#mr-ui').hide(); } }; /* API functions */ ns.rollback = function (all) { var mrlimit = all ? 500 : parseInt($('#mr-limit').val(), 10), ucuser = encodeURIComponent($('#contentSub a:first').html()), rbcontribs = 0; if (isNaN(mrlimit) || /^\d+$/.test($('#mr-limit').val())) return; Flash('getUserContribs').load({number: mrlimit, user: ucuser}).wait(function (data) { for(var i in data.query.usercontribs) { if(data.query.usercontribs[i].top === '') { var rbsummary = $('#mr-sum').val(), latestcontribs = data.query.usercontribs[i].title; console.log("Останній внесок:" + latestcontribs); Flash('rollback').load({targ: latestcontribs, user: ucuser, summary: rbsummary}).wait(function () { rbcontribs++; console.log("rbcontribs:" + rbcontribs); }).run(); } } }).run(); }; window.MRollback = ns; if (typeof mw.loader.moduleRegistry.Flash === "undefined") { mw.loader.implement('Flash', [mw.util.wikiScript('index') + '?title=MediaWiki:MassRollback/Flash.js&action=raw&ctype=text/javascript'], {}, {}); } mw.loader.using(['Flash'], function () { MRollback.init(); }); }( this, jQuery, mediaWiki ) ); rkfp152q5rjvzwliflhmdi5u82rbjdr 8 2620 23782 2019-04-14T21:17:40Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: '''MassRolback.''' Додаток для масового відкидання редагувань користувача. 23782 wikitext text/x-wiki '''MassRolback.''' Додаток для масового відкидання редагувань користувача. ameyd8qh1cnwvfkzhwoaaygxqapv9p1 8 2621 23784 2019-04-14T21:19:59Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: Додатки для адміністраторів 23784 wikitext text/x-wiki Додатки для адміністраторів 5xcg7d3emwdo5c9ncse7ai0200n6kof 0 2623 23889 23888 2019-04-16T15:29:24Z Dimon2711 4042 /* Зрозуміти */ 23889 wikitext text/x-wiki {{geo|52.35212|5.14435|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Західні Нідерланди''' — це найпопулярніший серед туристів регіон [[Нідерланди|Нідерландів]]. Відверто кажучи, багато туристів їдуть лише сюди, адже у цьому регіоні є все, чого ви очікуєте від країни. Це найбільш урбанізований регіон країни. [[Амстердам]], [[Гаага]], [[Роттердам]] і [[Утрехт]], чотири найбільші міста країни, знаходяться в цьому регіоні. Існує велика кількість аеропортів, портів, музеїв, ресторанів і нічних клубів. Однак більшість земель все ще має сільську природу. Нескінченні плоскі польдери, прославлені Голландією, є всюдисущими. Цікаві місця, як [[Кіндердайк]], [[Маркен (Нідерланди)|Маркен]], [[Оудуотер]], [[Волендам]] і [[Зансе-Сханс]] — це лише коротка поїздка автобусом (або велосипедом!) з великих міст. == Регіони == {{mapframe|чого=Західних Нідерландів}} {{Regionlist2 | region1name=[[Флеволанд]] | region1color=#b383b3 | region1description=Новітня провінція Нідерландів, майже повністю сформована за рахунок меліорації. | region2name=[[Північна Голландія]] | region2color=#a4c28d | region2description=Найбільш відвідуваний регіон з Амстердамом і традиційними голландськими сільськими селами. | region3name=[[Південна Голландія]] | region3color=#c5995c | region3description=Найбільш густонаселений регіон з великою кількістю різних сільських ландшафтів - польдерів, цибулин, дюн, островів, озер і сільськогосподарських районів. | region4name=[[Утрехт (провінція)|Утрехт]] | region4color=#c8b7b7 | region4description=Річки, озера і природа, а також деякі історичні міста. }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#b383b3|title=[[Флеволанд]]|wikidata=Q707}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#a4c28d|title=[[Північна Голландія]]|wikidata=Q701}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#c5995c|title=[[Південна Голландія]]|wikidata=Q694}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#c8b7b7|title=[[Утрехт (провінція)|Utrecht]]|wikidata=Q776}} == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Амстердам]]|wikidata=Q727}} — магніт для мандрівників завдяки своїй вражаючій архітектурі, прекрасним каналам, музеям і сумнозвісним нічним життям * {{marker|type=city|name=[[Алкмар]]|wikidata=Q972}} — історичне місто, популярне на ринку сирів * {{marker|type=city|name=[[Делфт]]|wikidata=Q690}} — історичне незаймане місто з традиційною архітектурою, каналами, велосипедами і всесвітньо відомою синьо-білої керамікою * {{marker|type=city|name=[[Гарлем]]|wikidata=Q9920}} — Центр міста 17 століття, магазини та численні музеї * {{marker|type=city|name=[[Гауда]]|wikidata=Q84125}} — Всесвітньо відомий своїми гаудськими сирами і будинком стропохвости * {{marker|type=city|name=[[Лейден]]|wikidata=Q43631}} — історичне студентське місто з найстарішим університетом країни і трьома національними музеями * {{marker|type=city|name=[[Роттердам]]|wikidata=Q34370}} — сучасна архітектура, а також один з найбільших портів у світі * {{marker|type=city|name=[[Гаага]]|wikidata=Q36600}} — суддівська столиця світу, а також резиденція голландського уряду і королівської сім'ї * {{marker|type=city|name=[[Утрехт]]|wikidata=Q803}} — історичне місто, університетське місто та Будинок Рітвельда Шредера == Інші місця == * {{marker|name=[[Ліссе (Нідерланди)|Кекенгоф]]|wikidata=Q332730}} — більше 800 000 відвідувачів бачать ці величезні квіткові сади щовесни * {{marker|name=[[Кіндердайк]]|wikidata=Q740066}} — показують голландський пейзаж у всій його красі * {{marker|name=[[Шевенінген]]|wikidata=Q837211}} — найбільший і найбільш густонаселений морський курорт Нідерландів; адміністративно частина Гааги * {{marker|name=[[Нордостполдер|Шокланд]]|wikidata=Q69262}} — раніше це була острівна громада, але евакуація в 1870 році припинила все це * {{marker|name=[[Міжнародний аеропорт «Схіпгол»]]|wikidata=Q9694}} — міжнародний аеропорт Амстердама, один з найбільш завантажених міст Європи * {{marker|name=[[Тесел]]|wikidata=Q9966}} — один із західно-фризьких островів, тут розміщені великі туристичні курорти та пляжі * {{marker|name=[[Зансе-Сханс]]|wikidata=Q136661}} — відкритий дисплей голландських вітряних млинів і будинків * {{marker|name=[[Занстрек-Ватерланд]]|wikidata=Q2621328}} — традиційні голландські села з сабо, дерев'яними будинками і вітряками * {{marker|name=[[Національний парк «Цейд-Кеннемерланд»]]|wikidata=Q774464}} —Ліси, пляжі та дюни, щоб погуляти == Зрозуміти == [[Image:Keukenhof floranta 38.jpg|350px|thumb|Квіткові поля саду Кекенгоф]] Західні Нідерланди є найбільш відвідуваною частиною Нідерландів і є дуже різноманітним регіоном. Тут розташовані найбільші міста країни, але типові голландські сільські ландшафти також можна тут знайти. Її чотири провінції є одними з найбільш густонаселених регіонів Європи. Значна частина території є частиною '''Рандстаду''', конурбації з більш ніж 7,5 мільйонами жителів. Вона складається з чотирьох найбільших міст ([[Амстердам]], [[Роттердам]], [[Гаага]] та [[Утрехт]]) та їх околиць. Рандстад означає "місто-оправа", оскільки він має форму кола з порожнім зеленим простором у центрі. Цей центр відомий як [[Груне-Гарт]] ("Зелене серце"), сільська місцевість, яка в основному складається з млинців плоских польдерів і озер. Рандстад - економічний центр, на який покладаються інші регіони країни. Торгівля, мабуть, є найважливішою економічною діяльністю в Нідерландах через географічне розташування між [[Німеччина|Німеччиною]] та Північним морем. '''Порт Роттердам''' - найбільший порт Європи, і його торгівля над Рейном з німецькою Рурською територією є важливим двигуном голландської економіки. Амстердам є важливим фінансовим центром, і багато міжнародних компаній мають штаб-квартиру в місті. Амстердам також має найбільший аеропорт країни, [[Міжнародний аеропорт «Схіпгол»|аеропорт Схіпгол]], який є третім найнадійнішим аеропортом континенту (2016), і одним з найбільших аеропортів світу. Не столиця, але [[Гаага]] - політичний центр країни. У Бінненгофі приймаються багато з важливих політичних рішень країни. Гаага є важливим не лише на національному рівні, а й має великий вплив на справедливість і міжнародні відносини в глобальному масштабі. Вона відома як "судова столиця світу", оскільки вона є домом для найважливіших міжнародних інституцій у світі: Міжнародного Суду, Міжнародного кримінального суду, Постійного арбітражного суду, Міжнародного трибуналу з кримінальних справ Югославії та Європол. Палац Миру - символ міжнародного співробітництва та миру. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Нідерланди|type=Регіон}} agr22y0pzbc9enf4azv2i5vxsd5kon2 0 2624 34585 31442 2023-10-20T17:56:25Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34585 wikitext text/x-wiki {{geo|51.98150|4.60739|zoom=10}} {{pagebanner|Keukenhof banner.jpg|caption=Yellow tulips in the Keukenhof}} '''[http://www.zuid-holland.com/welcome.asp?lang=0 Південна Голландія]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' ({{lang|de|Zuid-Holland}}) &mdash; провінція у [[Західні Нідерланди|Західних Нідерландах]]. == Регіон == {{Regionlist2 | regionmap=Southholland regions map.png | regionmapsize=500px | regionmaptext=Регіони Південної Голландії | region1name=[[Болленстрек]] | region1color=#c8b7b7 | region1description=Ландшафт цієї місцевості славиться своїми величезними квітними полями, які вважаються типовими для країни. Квітник Кекенхоф відвідують мільйони туристів щороку. | region2name=[[Груне-Гарт]] | region2color=#a4c28d | region2description=У центрі агломерації Рендстад знаходиться Груне-Гарт, зелена сільськогосподарська зона між чотирма великими містами. Сільська місцевість пропонує плоскі польдери, канали та озера, які можна дослідити пішки, на велосипеді або на човні. | region3name=[[Роттердам–столична область Гааги]] | region3color=#c5995c | region3description=Поєднання Гааги, політичного серця країни з численними визначними пам'ятками, такими як Бінненгоф, Королівський палац і Мадуродам, і Роттердам, найбільший порт Європи і єдине голландське місто з вражаючим горизонтом і сучасною архітектурою. Між ними лежать цікаві міста, такі як історичний Делфт зі знаменитою синьо-білою керамікою, Шидам з найвищими історичними вітряками світу і пляжний курорт Схевенінген. | region4name=[[Альблассервард-Дрехтстеден]] | region4color=#6698bb | region4description=Плоскі польдери в оточенні річок, типово голландські пейзажі найкраще показують мальовничі вітряки Кіндердайк. | region5name=[[Зейд-Голландсе Ейланден]] | region5color=#b383b3 | region5description=Колишні острови Ворне-Путтен і Горі-Оверфлакке - гарне місце для водних видів спорту, а також для туристів і велосипедистів. Історичні міста, такі як [[Брілле (Нідерланди)|Бріллен]], Геллевутслейс і Міддельгарніс, також можна знайти тут. }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#c8b7b7|title=[[Bollenstreek]]|wikidata=Q4939761}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#a4c28d|title=[[Groene Hart]]|wikidata=Q599059}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#c5995c|title=[[Rotterdam-The Hague Metropolitan Region]]|wikidata=Q10358825}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#6698bb|title=[[Alblasserwaard-Drechtsteden]]|wikidata=Q14253771}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#b383b3|title=[[Zuid-Hollandse Eilanden]]|wikidata=Q3291139}} == Міста == {{mapframe|чого=Південної Голландії}} * {{marker|type=city|name=[[Гаага]]|wikidata=Q36600}} — «судова столиця світу», місце уряду і безлічі визначних пам'яток * {{marker|type=city|name=[[Алфен-ан-ден-Рейн]]|wikidata=Q213246}} — одне з найстаріших міст Нідерландів з доісторичними залишками і музеями * {{marker|type=city|name=[[Делфт]]|wikidata=Q690}} — старе місто, відоме своєю керамікою * {{marker|type=city|name=[[Дордрехт]]|wikidata=Q26421}} — історичне місто з численними музеями * {{marker|type=city|name=[[Гауда]]|wikidata=Q84125}} — відомий своїми гаудськими сирами і сирним ринком * {{marker|type=city|name=[[Лейден]]|wikidata=Q43631}} — жваве студентське місто з найстарішим університетом країни * {{marker|type=city|name=[[Роттердам]]|wikidata=Q34370}} — найбільший європейський порт, сучасна архітектура і вражаючі краєвиди * {{marker|type=city|name=[[Схевенінген]]|wikidata=Q837211}} — Найбільший і найпопулярніший морський курорт країни, офіційно район Гааги * {{marker|type=city|name=[[Східам]]|wikidata=Q204709}} — історичне місто, відоме своєю джином, голландським алкогольним напоєм, і п'ятьма найбільшими вітряками світу == Інші місця == [[Файл:The windmills of Kinderdijk.JPG|350px|thumb|Кіндердайк]] * {{marker|name=[[Національний парк «Бісбос»]]|wikidata=Q1702833}} — одна з останніх припливних прісноводних територій у Європі * {{marker|name=[[Проект «Дельта»]]|wikidata=Q217480}} — високотехнологічний інженерний проект гребель і шлюзів; яскравий приклад нескінченної боротьби голландців з морем * {{marker|name=[[Ліссе|Кекенгоф]]|wikidata=Q332730}} — щовесни більше 800 000 мандрівників відвідують цей квітковий сад * {{marker|name=[[Кіндердайк]]|wikidata=Q740066}} — вітряні млини в Кіндердайку показують типовий голландський пейзаж у всій його красі == Зрозуміти == == Як дістатися == == Траснпорт == == Що відвідати == * Вітряні млини [[Кіндердайк|Кіндердайка]] (у списку спадщини ЮНЕСКО) == Чим зайнятись == * Зайнятися парусним спортом у [[Каг|Кагер-Плассен]]. * Покатайтеся на велосипеді через польдери або прибережні дюни або по місту. == Де поїсти == == Застереження == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західні Нідерланди|type=Регіон}} t3cdgflynvlv0sg4kefdpyub3o05byk 0 2625 23816 2019-04-15T13:34:12Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Свазіленд]] на [[Есватіні]]: як у Вікіпедії 23816 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Есватіні]] hg7gwrfpmqnrabzdmque5z340nzpaa8 8 2626 23829 2019-04-15T17:32:17Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: /** * Explicitly set width of the UTC-clock list element, so that we can use a * hidden peer gadget to add space where the clock would go before it loads. */... 23829 css text/css /** * Explicitly set width of the UTC-clock list element, so that we can use a * hidden peer gadget to add space where the clock would go before it loads. */ .skin-vector #utcdate { width: 6em; /* * The default margin-left is 0.75em, but set it again here explicitly, so * we can be sure of the exact width. */ margin-left: 0.75em; } .skin-monobook #utcdate { width: 6.279em; display: inline-block; /* We need this for the width property to work */ /* * The default margin-left is 1em, but set it again here explicitly, so * we can be sure of the exact width. */ margin-left: 1em; } a9b5uwepu2o3etikfxjo5stx2yqmdz4 8 2627 23832 2019-04-15T17:33:40Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: /** * This is loaded as a hidden peer gadget of UTCLiveClock. * Before UTCLiveClock has loaded, it adds space where the clock would go, * so that the persona... 23832 css text/css /** * This is loaded as a hidden peer gadget of UTCLiveClock. * Before UTCLiveClock has loaded, it adds space where the clock would go, * so that the personal toolbar does not "jump". */ /* * In Vector, by default the li elements in the p-personal bar have a font-size * of 0.75em. Duplicate that here so that we can be sure of the proper factor to * multiply the ul element's margin-right by. And just in case, override any * possible changes to the font size in Monobook too, although by default there * is no change in font size between the ul and li elements. */ .client-js > body.skin-vector #p-personal li { font-size: 0.75em; } .client-js > body.skin-monobook #p-personal li { font-size: 1em; } /* * Reserve space for the clock gadget after the end of the p-personal ul * element. */ .client-js > body.skin-vector #p-personal ul { /* * The clock width plus its left margin, multiplied by the relative font * size: (6em + 0.75em) * 0.75 */ margin-right: 5.0625em; } .client-js > body.skin-monobook #p-personal ul { /* * Clock width: 6.279em * Left margin: 1em * Space separator after "log out" link: 0.321em (found through trial and * error) * Total space: 6.279em + 1em + 0.321em */ margin-right: 7.6em; } 5z8u3sry5p8f5l96yrqrxf2j4uun111 8 2628 23881 23846 2019-04-16T13:49:55Z Dimon2711 4042 23881 javascript text/javascript // var npp_http; var npp_enabled; var npp_num_pages; var npp_refresh; var npp_num_idle_req; var npp_curr_idle_req; var npp_str_no_ajax = "Виникли проблеми зі скриптом NewPagePatrol. Ваш веб-оглядач не підтримується."; var npp_str_box_title = "Нові сторінки"; var npp_str_box_title_updating = "Нові сторінки (оновлення)"; var npp_str_box_title_failed = "Нові сторінки (оновлення не вдалося)"; var npp_str_enable = "Увімкнути"; var npp_str_disable = "Вимкнути"; $( document ).ready(function() { if (!(mw.config.get( 'wgCanonicalSpecialPageName' ) && mw.config.get( 'wgCanonicalSpecialPageName' ).match( /^ContentTranslation/ ) !== null)) npp_init(); }); /* initalise */ function npp_init() { // allow user settings through if (npp_enabled == null) { npp_enabled = false; } if (npp_num_pages == null) { npp_num_pages = 10; } if (npp_refresh == null) { npp_refresh = 30; } if (npp_num_idle_req == null) { npp_num_idle_req = 60; } // A few limits to be nice to the servers if (npp_num_pages > 50) { npp_num_pages = 50; } if (npp_num_pages < 1) { npp_num_pages = 1; } if (npp_refresh < 2) { npp_refresh = 2; } if (npp_num_idle_req > 1000) { npp_num_idle_req = 1000; } if (npp_num_idle_req < 5) { npp_num_idle_req = 5; } // get our cookie if (document.cookie.length > 0) { var c_start = document.cookie.indexOf("npp_show_box="); if (c_start != -1) { c_start = c_start + 13; var c_end = document.cookie.indexOf(";", c_start); if (c_end == -1) { c_end = document.cookie.length; } if (document.cookie.substring(c_start, c_end) == "yes") { npp_enabled = true; } else { npp_enabled = false; } } } // Either make a request or show nothing npp_curr_idle_req = 0; if (npp_enabled == true) { npp_ajax_request(); } else { npp_draw_disabled_box(); } } /* init ajax */ function npp_create_request() { try { npp_http = new XMLHttpRequest(); } catch (e) { try { npp_http = new ActiveXObject("Msxml2.XMLHTTP"); } catch (e) { try { npp_http = new ActiveXObject("Microsoft.XMLHTTP"); } catch (e) { return false; } } } npp_http.onreadystatechange = function() { if(npp_http.readyState == 4) npp_ajax_response(); } return true; } /* make a request */ function npp_ajax_request() { // if we have done too many requests, disable the box npp_curr_idle_req++; if (npp_curr_idle_req > npp_num_idle_req) { npp_disable_box(); } // check we are enabled if (npp_enabled == false) return; // firstly, inform the user var cur_box = document.getElementById('p-newpages'); if (cur_box != null) { cur_box.firstChild.firstChild.data = npp_str_box_title_updating; } if (npp_create_request () == false) { if (cur_box != null) { cur_box.firstChild.firstChild.data = npp_str_box_title_failed; } else { alert (npp_str_no_ajax); } } // Get the current time var dateobj = new Date(); var now = Math.floor(dateobj.getTime() / 1000.0); // Go back 30 seconds in time now -= (30); // Then make the request npp_http.open("GET", "/w/api.php?action=query&format=xml&list=recentchanges&rcshow=!bot|!redirect&rctype=new&rcnamespace=0&rcprop=title|timestamp|ids&rcstart=" + now + "&rclimit=" + npp_num_pages, true); npp_http.send(null); } function npp_draw_disabled_box() { if (mw.config.get('skin') == 'vector') { npp_draw_disabled_box_vector(); } else { npp_draw_disabled_box_monobook(); } } function npp_ajax_response() { if (mw.config.get('skin') == 'vector') { npp_ajax_response_vector(); } else { npp_ajax_response_monobook(); } // and do it again in 5 secs setTimeout("npp_ajax_request()", npp_refresh * 1000); } function npp_disable_box() { npp_enabled = false; npp_draw_disabled_box(); document.cookie = "npp_show_box=no; path=/"; } function npp_enable_box() { npp_enabled = true; npp_curr_idle_req = 0; document.cookie = "npp_show_box=yes; path=/"; npp_ajax_request(); } /* Draw disabled (monobook) */ function npp_draw_disabled_box_monobook() { // Container div var link_div = document.createElement('div'); link_div.className = 'pBody'; var div = document.createElement('div'); div.setAttribute('id', 'p-newpages'); div.className = 'portlet'; var heading = document.createElement('h5'); heading.appendChild(document.createTextNode(npp_str_box_title)); div.appendChild(heading); div.appendChild(link_div); // enable link var p = document.createElement('p'); p.style.fontSize = 'x-small'; p.style.margin = '0px'; var a = document.createElement('a'); a.appendChild(document.createTextNode(npp_str_enable)); a.onclick = npp_enable_box; p.appendChild(a); link_div.appendChild(p); // now replace the div var old_div = document.getElementById('p-newpages'); var side_col = document.getElementById('column-one'); if (old_div != null) { side_col.replaceChild(div, old_div); } else { var node = document.getElementById('p-tb'); side_col.insertBefore(div, node); } } /* Draw response (monobook) */ function npp_ajax_response_monobook() { var items = npp_http.responseXML.getElementsByTagName('rc'); // create the div that holds all the newpage links var link_div = document.createElement('div'); link_div.className = 'pBody'; var list = document.createElement('ul'); link_div.appendChild(list); // populate the list with 10 links. var item_names = []; for (var i = 0; i < items.length; i++) item_names.push(items[i].getAttribute('title')); var req = new mw.Api(); req.get({action:'query', prop:'flagged', titles:item_names.join('|')}, {async:false}) .done(function(data){window.nppPages = data.query.pages}).fail(function(err){window.nppPages = {}}); for (var i = 0; i < items.length; i++) { var item_name = items[i].getAttribute('title'); var rcid = items[i].getAttribute('rcid'); var page = getPage(i); var patrolled = page ? ((page.flagged) && !(page.flagged.pending_since)) : true; item_name = item_name.replace(/&/, "%26"); var item_url = '//uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=' + item_name + '&rcid=' + rcid + '&redirect=no'; a = document.createElement('a'); a.setAttribute('href', item_url); a.appendChild(document.createTextNode(item_name)); var aa = document.createElement('nobr'); aa.appendChild(a); var li = document.createElement('li'); li.appendChild(aa); if (!patrolled) { li.setAttribute('class', 'not-patrolled'); } list.appendChild(li); } function getPage(index){if (window.nppPages) return window.nppPages[items[index].getAttribute('pageid')]}; // Container div var div = document.createElement('div'); div.setAttribute('id', 'p-newpages'); div.className = 'portlet'; var heading = document.createElement('h5'); heading.appendChild(document.createTextNode(npp_str_box_title)); div.appendChild(heading); div.appendChild(link_div); // disable link var p = document.createElement('p'); p.style.fontSize = 'x-small'; p.style.margin = '0px'; p.style.textAlign = 'right'; a = document.createElement('a'); a.appendChild(document.createTextNode(npp_str_disable)); a.onclick = npp_disable_box; p.appendChild(a); link_div.insertBefore(p, list); // now replace the div var old_div = document.getElementById('p-newpages'); var side_col = document.getElementById('column-one'); if (old_div != null) { side_col.replaceChild(div, old_div); } else { var node = document.getElementById('p-tb'); side_col.insertBefore(div, node); } } /* Draw disabled box (vector skin) */ function npp_draw_disabled_box_vector() { // Container div var link_div = document.createElement('div'); link_div.className = 'body'; link_div.style.display = "block"; var div = document.createElement('div'); div.setAttribute('id', 'p-newpages'); div.className = 'portal collapsed'; var heading = document.createElement('h3'); heading.appendChild(document.createTextNode(npp_str_box_title)); div.appendChild(heading); div.appendChild(link_div); // enable link var p = document.createElement('p'); p.style.fontSize = 'x-small'; p.style.margin = '0px'; var a = document.createElement('a'); a.appendChild(document.createTextNode(npp_str_enable)); a.onclick = npp_enable_box; p.appendChild(a); // add later // now replace the div var old_div = document.getElementById('p-newpages'); var side_col = document.getElementById('mw-panel'); if (old_div != null) { side_col.replaceChild(div, old_div); } else { var node = document.getElementById('p-interaction'); side_col.insertBefore(div, node); } if( typeof $ != 'undefined') { $('#p-newpages > h3').keydown( function( event ) { if ( event.which == 13 /* Enter */ || event.which == 32 /* Space */ ) { npp_toggle( $(this) ); } } ) .mousedown( function() { npp_toggle( $(this) ); $(this).blur(); return false; } ); } else { link_div.appendChild(p); } } /* Draw response (vector skin) */ function npp_ajax_response_vector() { var items = npp_http.responseXML.getElementsByTagName('rc'); // create the div that holds all the newpage links var link_div = document.createElement('div'); link_div.className = 'body'; link_div.style.display = "block"; var list = document.createElement('ul'); link_div.appendChild(list); // populate the list with 10 links. var item_names = []; for (var i = 0; i < items.length; i++) item_names.push(items[i].getAttribute('title')); var req = new mw.Api(); req.get({action:'query', prop:'flagged', titles:item_names.join('|')}, {async:false}) .done(function(data){window.nppPages = data.query.pages}).fail(function(err){window.nppPages = {}}); for (var i = 0; i < items.length; i++) { var item_name = items[i].getAttribute('title'); var rcid = items[i].getAttribute('rcid'); var page = getPage(i); var patrolled = page ? ((page.flagged) && !(page.flagged.pending_since)) : true; item_name = item_name.replace(/&/, "%26"); var item_url = '//uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=' + item_name + '&rcid=' + rcid + '&redirect=no'; a = document.createElement('a'); a.setAttribute('href', item_url); //a.style.fontSize = 'x-small'; a.appendChild(document.createTextNode(item_name)); var li = document.createElement('li'); li.appendChild(a); list.appendChild(li); } function getPage(index){if (window.nppPages) return window.nppPages[items[index].getAttribute('pageid')]}; // Container div var div = document.createElement('div'); div.setAttribute('id', 'p-newpages'); div.className = 'portal expanded'; var heading = document.createElement('h3'); heading.appendChild(document.createTextNode(npp_str_box_title)); div.appendChild(heading); div.appendChild(link_div); // disable link var p = document.createElement('p'); p.style.fontSize = 'x-small'; p.style.margin = '0px'; p.style.textAlign = 'left'; a = document.createElement('a'); a.appendChild(document.createTextNode(npp_str_disable)); a.onclick = npp_disable_box; p.appendChild(a); // add later // now replace the div var old_div = document.getElementById('p-newpages'); var side_col = document.getElementById('mw-panel'); if (old_div != null) { side_col.replaceChild(div, old_div); } else { var node = document.getElementById('p-interaction'); side_col.insertBefore(div, node); } if( typeof $ != 'undefined') { $('#p-newpages > h3').keydown( function( event ) { if ( event.which == 13 /* Enter */ || event.which == 32 /* Space */ ) { npp_toggle( $(this) ); } } ) .mousedown( function() { npp_toggle( $(this) ); $(this).blur(); return false; } ); } else { link_div.appendChild(p); } } function npp_toggle( $element ) { $.cookie( 'vector-nav-' + $element.parent().attr( 'id' ), $element.parent().is( '.collapsed' ) ); if( $element.parent().is('.collapsed') ) { npp_enable_box(); } else { npp_disable_box(); } $element .parent() .toggleClass( 'expanded' ) .toggleClass( 'collapsed' ) .find( 'div.body' ) .slideToggle( 'fast' ); } mx9ejtaf41a5bdcgsxomzsg7gn77q95 8 2629 23847 2019-04-15T18:47:14Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: '''NewPagePatrol'''. Додає в бічне меню список 10 нових статей. Оновлюється щопівхвилини. 23847 wikitext text/x-wiki '''NewPagePatrol'''. Додає в бічне меню список 10 нових статей. Оновлюється щопівхвилини. jgc6qhc4rargosycck6bg74lne3ouqt 8 2630 23849 2019-04-15T18:48:58Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: Патрулювання 23849 wikitext text/x-wiki Патрулювання qxwbxqmybrkodrj3ql7nsy3zhdr91at 8 2631 23854 2019-04-15T18:57:19Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: // wikivoyage customization - ensure that sister listing icons open in a new window $(".listing-sister-icons a").attr("rel", "mw:ExtLink"); // now load the defa... 23854 javascript text/javascript // wikivoyage customization - ensure that sister listing icons open in a new window $(".listing-sister-icons a").attr("rel", "mw:ExtLink"); // now load the default gadget mw.loader.load( '//en.wikipedia.org/w/index.php?title=MediaWiki:Gadget-exlinks.js&action=raw&ctype=text/javascript&smaxage=21600&maxage=86400' ); hafs2rhtg86ugr2euvsd5vytuynauzo 8 2632 23855 2019-04-15T18:58:14Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: '''Exlinks'''. Відкриває зовнішні посилання у новій вкладці/вікні. 23855 wikitext text/x-wiki '''Exlinks'''. Відкриває зовнішні посилання у новій вкладці/вікні. m7fhii3uy60t9wud7e68uvvhjjahtb8 0 2633 23882 23875 2019-04-16T14:24:43Z Nickispeaki 19 /* Що купувати */ 23882 wikitext text/x-wiki {{geo|52.01643|4.71640|zoom=14}} {{pagebanner}} '''Гауда''' знаходиться в [[Груне-Гарт]]і у провінції [[Південна Голландія|Південна Голландія]], [[Нідерланди]]. Типове голландське місто із древніми будинками і каналами. Розташований біля злиття річок Ейсселе і Гоуве за 20 хв їзди від [[Роттердам]]у, [[Гаага|Гааги]] або [[Утрехт]]а. Чудово підходить для одноденної поїздки. Місто знамените всесвітньо відомим однойменним сортом сиру. ==Зрозуміти== == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == Сир Гауда. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Груне-Гарт|type=Місто}} epo5jkz3512emql5137d1x4odq70ua5 0 2634 35124 30004 2024-02-28T06:01:01Z Artanisen 6913 River Vlist and Windmill in Krimpenerwaard 2015.jpg 35124 wikitext text/x-wiki {{geo|52.06009|4.85733|zoom=10}} {{pagebanner}} [[Image:Locatie Groene Hart.PNG|thumb|Карта розташування Груне-Гарту]] '''[http://www.groenehart.nl Груне-Гарт]''' ({{lang|uk|Зелене серце}}) &mdash; мальовнича сільськогосподарська зона між чотирма найбільшими містами країни. Плоскі польдери та канали, які вважаються типовими для країни, можна дослідити, пішки або краще на велосипеді. Більша частина території розташована під рівнем моря і охороняється численними дамбами та вітряками. Район дуже плоский і пропонує прекрасні можливості для велосипедних прогулянок. У туристичних офісах у містах Груне-Гарту ви зможете знайти деякі брошури або листівки з деталізованими мальовничими маршрутами. == Міста == {{mapframe}} [[Image:River Vlist and Windmill in Krimpenerwaard 2015.jpg|thumb|200px|ільська місцевість типова для регіону в Кримпенерваард]] [[Image:13-06-27-gouda-by-RalfR-127.jpg|thumb|200px|Знаменитий [[Гауда|гаудський]] сир, що виробляється на фермах, продається на ринках сирів]] [[Image:Krimpenerwaard_vanuit_vliegtuig.jpg|thumb|200px|Вид на Груне-Гарт із літака]] Груне-Гарт є відносно малонаселеним районом, його пейзаж вважається архетипово голландським. Тим не менш, є кілька великих і малих міст, які варто відвідати. * {{marker|type=city|name=[[Алфен-ан-ден-Рейн]]|wikidata=Q213246}} — заснований римлянами, тематичний парк про доісторичну і римську епоху зараз знаходиться тут. * {{marker|type=city|name=[[Гауда]]|wikidata=Q84125}} — прекрасне місто, відоме своїми гайдськими сирами, ''[[w:Стропвафлі|стропвафлями]]'' і ринком сирів * {{marker|type=city|name=[[Схонговен]]|wikidata=Q478036}} — приємне маленьке місто з багатьма добре збереженими середньовічними будівлями. == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == Через цей регіон проходить кілька автомагістралей, найважливішою з яких є А12, що йде від [[Гаага|Гааги]] до [[Утрехт]]а. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == Груне-Гарт - дуже безпечна зона. Майте на увазі, що деякі дороги не достатньо широкі для того, щоб два автомобілі могли проїхати одночасно. Якщо ви знаходитесь на невеликій дорозі, а автомобіль наближається, переконайтеся, що зупинилися на ширшому місці, поки інший автомобіль не проїде. == Куди далі == * [[Амстердам]] * [[Лейден]] * [[Роттердам]] * [[Гаага]] * [[Утрехт]] {{footer|ispartof=Південна Голландія|type=Регіон}} rjqevs52fmlykilr2nq7kld164w6sbj 0 2635 23872 2019-04-15T20:24:53Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Грун-Гарт]] на [[Груне-Гарт]]: так правильніше 23872 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Груне-Гарт]] nmjen8u6buyh3zf3xc30up0pr3msnyz 10 2637 36814 36813 2025-03-25T16:23:16Z Тітаренко Михайло 6121 36814 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Mapbanner/styles.css"/> <div id="mapbanner-container"> <div id="mainpage-map" class="js-proportonal-resize"> <div class="mainpage-shadowbox" id="mainpage-maptext"> <h2>{{{title}}}</h2> <p id="mainpage-tagline">{{{tagline}}}</p> <div id="mainpage-searchinput"> <inputbox> placeholder=Куди ти хочеш поїхати? type=search width=28 buttonlabel=Вперед! break=no </inputbox> </div> <p id="mainpage-touristoffice">{{{touristoffice}}}</p> </div> <div id="mainpage-maplinks"> <p>{{{morelinks}}}</p> </div> <imagemap> File:Bluemarble banner WV HY.jpg|frameless|1125px poly 4092 1132 3816 1077 2406 1050 1686 1152 1500 1188 4092 1188 [[Антарктида]] poly 3665 879 3638 758 3711 738 3768 686 3796 665 3852 677 3936 491 4092 520 4092 826 4092 988 [[Океанія]] poly 3186 253 3042 346 3140 511 3223 483 3365 595 3525 600 3604 669 3765 692 3791 670 3850 677 3892 599 3942 473 3937 276 4086 141 4081 40 3641 20 3182 0 [[Азія]] poly 2973 891 3193 796 3301 746 3223 482 3139 511 3045 344 2868 309 2697 348 2650 374 2653 516 2932 874 [[Африка]] poly 2696 42 2597 113 2703 240 2730 338 2871 309 2979 331 3045 344 3184 253 3181 0[[Європа]] poly 1437 2 1541 231 1560 454 1795 614 2084 640 2232 507 2311 436 2319 273 2423 247 2613 95 2674 49 2673 0 1434 0 [[Північна Америка]] poly 2084 641 2313 436 2565 637 2527 783 2410 975 2338 1031 2236 1028 2206 741 2152 695 [[Південна Америка]] desc none </imagemap> </div> <div id="mobile-mapbanner"> [[File:Wikivoyage-logo.svg|65px|alt=|link=]]<strong>[[Wikivoyage:Welcome, newcomers|Welcome]] to [[Wikivoyage:About|Wikivoyage]]</strong> The [[Wikivoyage:Copyleft|free]] worldwide travel guide that ''[[Wikivoyage:Plunge forward|you can edit]]''. <imagemap> image:Continents_colour2.png|center|300px desc none poly 659 363 656 363 654 362 649 362 642 361 639 361 637 360 634 360 631 359 629 357 626 357 624 355 621 355 617 354 610 354 606 353 604 352 603 350 601 349 598 348 595 348 592 347 588 346 580 346 577 344 538 344 535 343 529 343 526 342 523 342 521 341 486 341 481 342 461 342 459 343 449 343 447 344 444 344 434 349 433 358 431 359 417 359 415 358 411 358 409 357 381 357 378 358 373 358 369 357 332 357 329 358 311 358 309 357 289 357 286 356 268 356 264 357 261 357 257 359 237 359 235 358 228 358 224 359 222 361 218 361 215 362 211 363 208 364 204 366 201 366 199 368 194 369 187 369 184 370 175 370 172 371 163 371 160 372 158 373 157 375 156 378 154 382 154 386 152 388 151 390 152 392 154 394 155 397 155 400 157 404 159 405 659 405 659 401 660 398 660 395 661 393 661 387 662 385 662 367 660 366 660 363 [[Антарктида]] poly 616 249 619 249 625 246 626 244 629 242 631 241 634 240 640 240 642 239 648 239 658 234 660 232 666 229 669 229 671 228 686 228 687 226 689 225 690 223 690 217 689 215 689 200 688 198 688 195 687 193 687 184 686 181 685 177 685 171 684 168 684 155 685 153 685 150 686 148 688 145 691 139 691 130 692 128 694 126 696 122 697 119 699 118 705 116 708 116 711 115 715 115 717 114 720 113 732 113 738 115 747 115 751 116 754 117 758 119 764 119 767 120 771 120 777 123 781 127 782 129 784 130 790 132 792 133 794 137 795 140 796 142 796 151 797 154 797 182 798 184 798 193 799 195 799 256 798 259 797 261 796 266 796 269 794 270 793 272 793 275 792 278 787 288 787 295 786 297 786 300 785 302 785 305 784 307 780 309 775 309 772 310 770 311 767 311 764 312 760 314 760 320 758 324 756 325 755 327 753 328 752 330 750 332 748 333 745 333 743 334 740 335 734 338 731 339 728 339 724 340 718 340 716 341 710 341 704 339 703 337 701 336 698 336 696 335 679 335 675 333 672 333 668 332 665 332 662 331 660 330 658 328 656 327 653 326 650 326 648 325 645 324 643 325 639 324 635 320 629 317 625 316 623 315 619 311 616 310 614 309 613 307 612 304 607 294 607 291 605 289 605 286 607 282 611 280 610 276 610 258 611 255 613 253 615 252 618 252 617 250 [[Океанія]] poly 431 108 432 110 436 112 443 112 445 113 451 113 452 115 452 127 453 129 453 132 455 136 455 139 459 147 461 148 463 152 465 153 469 161 469 164 471 168 473 169 474 171 478 171 480 172 486 172 488 171 490 172 492 174 494 175 500 175 502 176 505 176 507 177 508 179 510 180 511 182 517 185 518 187 521 187 524 189 528 193 529 196 530 198 530 210 531 212 531 215 532 217 538 220 541 221 543 222 546 224 547 226 548 229 549 231 551 232 554 233 556 234 561 235 564 236 566 237 570 236 574 236 579 235 586 235 588 237 589 239 592 241 624 241 628 240 630 239 637 239 640 238 644 236 647 235 650 235 651 233 653 232 656 231 660 231 662 230 665 230 669 228 672 228 674 229 689 229 689 226 691 222 690 220 690 211 689 209 689 194 688 192 688 189 687 187 685 186 685 183 684 181 683 178 683 160 684 157 686 154 692 136 693 134 693 130 694 128 694 125 695 121 695 116 696 113 696 110 697 107 697 104 699 102 700 100 700 91 701 87 703 83 703 80 704 76 706 74 706 71 707 69 707 66 708 64 708 57 707 55 707 40 705 36 701 34 698 34 695 33 694 31 692 30 691 28 685 28 682 27 673 27 671 26 655 26 653 25 650 24 647 24 643 23 640 22 632 18 629 17 625 17 621 15 607 15 604 14 600 12 593 12 589 10 586 10 583 9 567 9 565 8 553 8 552 10 550 11 544 11 543 9 539 7 536 6 527 6 524 5 518 5 516 4 509 4 507 5 501 7 499 8 496 14 492 16 491 18 489 19 489 22 488 24 488 27 487 29 487 32 488 34 492 36 493 38 493 41 491 42 490 44 490 50 491 52 491 55 490 57 490 60 489 62 489 78 486 84 482 86 479 92 479 95 481 96 483 100 482 102 476 102 472 100 470 98 468 97 459 97 457 96 454 96 452 95 446 95 444 96 443 98 440 98 432 102 431 104 431 110 435 112 441 112 443 113 449 113 451 114 451 120 452 122 [[Азія]] poly 333 127 331 131 331 135 329 137 328 139 328 157 329 159 330 162 330 165 331 167 331 170 332 172 332 175 334 179 335 183 336 185 336 198 337 201 338 203 340 205 341 207 347 213 349 219 349 225 350 228 350 231 351 233 351 237 352 240 352 246 355 255 359 263 359 266 361 270 361 273 364 279 366 281 368 284 369 286 371 287 372 289 374 291 374 294 376 295 379 295 381 296 387 296 389 297 392 297 395 298 397 299 401 300 411 300 413 301 429 301 431 302 437 302 439 301 452 301 454 300 466 300 468 299 472 299 474 298 477 297 481 296 487 293 491 289 499 285 500 283 503 281 507 277 507 274 508 272 510 271 512 268 513 266 513 263 514 261 516 259 518 256 521 254 522 251 525 249 526 247 526 244 527 240 527 231 526 229 526 226 524 224 523 222 522 219 520 215 520 209 519 207 519 201 518 199 517 196 516 194 514 192 510 190 507 189 505 188 503 186 501 185 498 179 498 176 494 174 492 170 490 169 486 169 484 170 481 171 479 172 476 172 470 169 470 166 468 165 465 159 465 156 464 153 463 151 461 150 457 142 455 141 453 137 453 134 452 132 452 123 451 121 448 121 446 120 431 120 429 119 428 117 416 117 414 116 411 116 407 114 406 112 404 111 403 109 401 108 388 108 386 107 384 108 381 109 379 110 376 110 372 112 356 112 354 113 350 114 348 115 346 117 345 119 339 121 335 123 333 127 [[Африка]] poly 358 113 364 113 366 112 375 112 383 108 398 108 400 107 402 109 403 111 407 113 413 113 419 116 426 116 429 117 432 117 436 119 449 119 451 118 452 116 451 114 449 112 447 113 445 112 439 112 431 108 430 106 431 104 431 101 433 102 439 99 441 97 445 95 454 95 456 96 459 96 461 97 467 97 468 99 471 99 472 101 476 103 478 102 481 102 483 101 483 98 481 97 479 93 479 90 482 84 484 83 486 79 488 77 488 61 487 59 487 56 488 54 488 51 489 49 489 34 486 28 486 22 488 21 489 19 489 16 491 12 489 8 485 6 484 4 482 3 479 3 477 2 456 2 453 1 438 1 435 2 410 2 407 3 395 9 393 11 391 14 389 15 382 15 378 17 377 19 377 22 375 23 374 25 372 26 371 28 369 29 368 31 365 32 361 34 358 34 354 36 351 36 347 38 344 38 340 40 338 44 336 45 336 48 334 52 332 54 332 57 330 58 329 60 326 61 324 63 322 64 320 66 318 67 318 70 317 72 315 75 314 77 314 80 313 83 313 95 314 97 314 103 315 105 315 108 316 110 316 113 318 117 318 120 320 124 322 123 324 121 327 121 333 119 335 118 337 116 339 115 343 115 346 114 348 113 351 113 353 112 355 113 [[Європа]] poly 44 87 46 83 47 80 49 78 50 76 52 75 53 73 55 72 56 69 58 65 60 63 62 62 65 61 69 60 71 59 75 55 77 51 79 49 79 46 81 44 82 42 84 40 85 38 88 37 90 35 93 34 94 32 96 31 99 29 103 28 105 27 108 25 112 24 118 21 123 21 123 8 142 8 145 7 148 7 151 6 154 6 156 5 159 5 161 4 167 4 169 5 191 5 193 4 196 4 198 3 208 3 210 2 228 2 232 0 256 0 258 2 262 0 328 0 332 2 338 2 340 3 342 2 355 2 357 1 360 1 362 2 365 2 367 3 369 5 378 5 383 6 383 9 384 11 381 13 377 15 376 17 374 18 374 21 372 22 371 24 363 28 362 30 354 34 348 34 346 35 343 35 342 37 339 37 337 39 335 40 334 42 332 43 330 45 328 46 327 48 325 49 324 51 320 55 318 56 317 58 316 61 313 62 309 64 304 65 300 66 292 70 292 73 291 75 291 88 288 90 285 90 284 92 280 93 277 93 271 95 268 95 262 98 261 100 259 102 257 106 255 107 253 110 249 112 246 112 244 113 239 114 237 115 231 117 230 119 228 120 226 124 226 130 234 130 238 132 240 134 246 146 246 149 244 152 242 153 242 156 240 160 236 162 233 162 231 163 224 163 222 164 219 164 217 165 214 165 210 166 208 167 208 170 207 173 207 182 206 184 203 185 199 187 196 187 194 188 177 188 167 193 166 195 164 196 161 196 159 197 149 197 147 196 140 196 136 194 130 194 127 193 124 193 122 191 119 190 84 190 82 189 68 189 64 188 53 188 49 186 46 186 45 189 45 180 44 178 42 177 41 174 38 173 35 173 27 165 24 165 23 162 22 160 22 157 24 156 28 155 29 153 31 152 32 149 34 146 35 143 35 137 37 133 37 130 38 126 38 123 39 119 43 111 45 109 45 106 46 102 48 101 48 86 46 85 [[Північна Америка]] poly 219 342 220 345 224 347 228 347 231 348 243 348 245 349 248 349 250 350 286 350 288 349 291 345 296 335 299 333 299 320 301 318 306 308 309 306 311 302 311 298 312 293 312 287 314 283 314 280 315 278 315 271 316 269 316 266 317 264 317 258 318 256 318 244 319 242 319 226 324 224 324 213 322 212 322 209 318 206 314 204 311 202 309 201 308 199 306 196 304 192 302 190 300 189 299 187 297 186 296 184 294 183 288 177 287 175 279 171 272 171 270 170 267 170 265 169 262 169 260 168 257 168 255 167 252 167 250 166 218 166 216 167 213 168 210 168 208 169 206 173 206 182 198 186 193 186 191 187 188 187 184 189 181 189 179 190 176 191 173 191 170 192 167 192 166 194 160 194 159 196 153 199 150 199 148 201 145 201 143 202 140 203 138 204 135 204 129 207 126 207 122 209 121 211 121 224 115 227 113 230 112 233 112 240 111 242 111 255 112 258 114 262 115 265 115 269 116 273 117 276 119 277 122 279 126 280 129 283 135 287 136 290 140 294 142 295 144 298 146 300 150 302 152 306 159 313 160 315 163 315 164 317 166 318 170 319 185 324 187 328 191 330 192 332 200 336 206 338 209 338 211 339 215 339 217 340 220 341 [[Південна Америка]] </imagemap> {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=Europe|Europe|class=mw-ui-progressive}} {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=Africa|Africa|class=mw-ui-progressive}}</br> {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=Asia|Asia|class=mw-ui-progressive}} {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=Oceania|Oceania|class=mw-ui-progressive}}</br> {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=North_America|North America|class=mw-ui-progressive}} {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=South_America|South America|class=mw-ui-progressive}}</br> {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=Antarctica|Antarctica|class=mw-ui-progressive}} {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=Other_destinations|Other destinations|class=mw-ui-progressive}}</br> <span>The official, non-commercial [[#siteContainer|sister site]] of Wikipedia for sightseeing, activities, cuisine and accommodation around the world; with [[Special:Statistics|{{NUMBEROFARTICLES}}]] {{PLURAL:{{NUMBEROFARTICLES:R}}]|стаття|статті|статей}} українською, написаних такими самими людьми, як ''ти''.</span> Прочитай про місця '''[[Special:Nearby|поруч з тобою]]'''. <p id="mainpage-touristoffice">Got a specific question?<br> ''[[Wikivoyage:Tourist_office|Ask it at the tourist office]]''</p> {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=Destinations|Destinations|class=mw-ui-progressive}} {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=Itineraries|Itineraries|class=mw-ui-progressive}}</br> {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=Phrasebooks|Phrasebooks|class=mw-ui-progressive}} {{Clickable button 2|style=margin:5px; width:40%;|link=Travel topics|Travel topics|class=mw-ui-progressive}}</br> </div> </div> q3og9plu976o87nud2wbt40e1axfd0j 10 2638 36812 36811 2025-03-25T16:13:49Z Тітаренко Михайло 6121 36812 sanitized-css text/css #mainpage-searchinput .mw-ui-button[name="fulltext"] { display: none; } /* hide full text search box, which cannot currently be disabled */ #mainpage-map { background-color: #0B0A34; position: relative; overflow: hidden; height: auto; margin-bottom: .6em; max-width: 1125px; } #mainpage-maptext { position: absolute; top: 1em; left: 1em; width: 41%; /* 40% too small on some webkit browsers at 720p resolutions */ z-index: 2; text-align: center; padding: 0.5em 0.5em 0 0.5em; } #mainpage-tagline { margin: 0; } #mainpage-searchinput { padding:0; } #mainpage-searchinput label { font-size: 85%; font-style: italic; } #mainpage-searchinput input[type="text"] { margin-right: 0.5em; } #mainpage-maplinks { position:absolute; bottom: 0; left: 1em; color: white; padding:0 0.5em; } #mainpage-maplinks a { color: white; font-weight: bold; } #mainpage-maptext.mainpage-shadowbox { color: white; background: rgb(16,16,16); background: rgba(0,0,0,0.3); border-radius: 4px; } #mapbanner-container { width: 100%; } /* The following is mobile kludge code. It is temporary and to be removed */ #mobile-mapbanner { display: none; } @media (max-width: 720px) { #mainpage-map { display: none; } #mobile-mapbanner { display: block !important; } } eacigqe13dix9me0gsvbr4bgkzi6nmb 10 2639 36790 23906 2025-03-25T14:28:47Z Тітаренко Михайло 6121 спробую поправити шаблон 36790 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Banner/styles.css"/> <div class="banner-image js-proportonal-resize"> <div class="mainpage-shadowbox banner-box-2 banner-box-{{{direction}}}" {{#if:{{{width|}}}|style="width:{{{width}}}"}}> <h2>[[{{{title}}}|{{{alt-title|{{{title}}}}}}]]</h2> <h3>[[{{{section-link}}}|{{{section}}}]]</h3> <div class="quote">[[{{{title}}}|{{{quote}}}]]</div> </div> [[File:{{{image}}}|frameless|1700px|link=|{{{title}}}|class=nolink]] </div> <!-- --> <noinclude> {{documentation}} </noinclude> 99uzboi712370p2751u2fng0yfbld0b 10 2640 36798 36797 2025-03-25T15:10:18Z Тітаренко Михайло 6121 36798 sanitized-css text/css .mainpage-shadowbox { color: white; background: rgb(16,16,16); background: rgba(0,0,0,0.3); border-radius: 4px; } .mainpage-shadowbox h2, .mainpage-shadowbox h3 { color: white; border:none; font-family: sans-serif; line-height: 1.2em; margin:0; padding: 0; /* was previously set only for h3, and skin styles would do the same for h2. however, cannot rely on skin to do this on mobile */ } .mainpage-shadowbox a { color: white; font-weight: bold; } .banner-image { position: relative; width: 100%; height: 300px; max-width: 1125px; overflow: hidden; margin-bottom: .6em; } .banner-image img { width: 100%; height: 100%; object-fit: cover; position: absolute; top: 0; left: 0; /* width: auto\9; */ /* ie8 */ } .banner-box-wide { width: 80% } .banner-box-left, .banner-box-right { padding: 8px 7px; background: rgb(16,16,16); background: rgba(0,0,0,0.3); border-radius: 4px; width: 40%; } .banner-box-left { text-align: left; } .banner-box-right { text-align: right; } .banner-box-2 { position: absolute; z-index: 2; min-width: 20em; min-height: 200px; } @media screen and ( min-width: 720px ) { /* greater than or equal to */ .banner-image img.nolink { display: none; } .mainpage-shadowbox h2 { font-size: 160%; } .mainpage-shadowbox h3 { font-size: 130%; } .banner-image { overflow: hidden; } .banner-box-left { left: 3%; } .banner-box-right { right: 3%; } .banner-box-2 { margin-top: 2em; } .banner-box-2 .quote { font-size: 75%; line-height: 1.2em; } } @media screen and ( max-width: 720px ) { .banner-image img:not(.nolink) { display: none; } .banner-image > .mainpage-shadowbox { width: inherit !important; min-height: 100%; margin-left: -150%; margin-right: 150%; opacity: 0; background: black; } .mainpage-shadowbox .quote > a:after { content: '\ATap to learn more.'; white-space: pre; /* needed to make content work. if content is disabled, this can be, too */ } .jcarousel-item:hover .mainpage-shadowbox { margin: unset; opacity: 1; transition: margin 0.5s; /* without this, problem with tap on image still activating links - speed may matter here */ bottom: 50%; /* relative vertical position; change to top to lower, negative percentages do not work as naively expected */ } .jcarousel-control-prev, .jcarousel-control-next { display: none; /* hide the carousel arrows */ /* a kludge resulting from gadgets not working on mobile */ /* unforunately also targets very narrow desktops, but there can't be too many of those */ /* and besides, the number buttons still work */ } .interactiveIcon { position: absolute; opacity: 0.4; height: 75% !important; width: auto; bottom: 0; right: 0; } .jcarousel-item img { width: 100%; height: 300px; object-fit: cover; position: absolute; top: 0; left: 0; } } oypj4r2l15qsw58rn6fp148dd5talel 10 2642 23912 2019-04-16T17:15:56Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <templatestyles src="Bottomboxes/styles.css" /> <div id="bottombox-d"> <div><h3>{{{title1}}}</h3>{{{content1}}}</div> <div><h3>{{{title2}}}</h3>{{{content2}}}... 23912 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Bottomboxes/styles.css" /> <div id="bottombox-d"> <div><h3>{{{title1}}}</h3>{{{content1}}}</div> <div><h3>{{{title2}}}</h3>{{{content2}}}<p>&nbsp;</p><h3>{{{title3}}}</h3>{{{content3}}}</div> </div> p83h3ogg5lnmbvlaickyxbz1ny69let 10 2643 23913 2019-04-16T17:16:23Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: #bottombox-d { background-color: #c5d7f0; } #bottombox-d > div { width: 48.5%; display: inline-block; padding:0.7em 0 1em 0.75%; vertical-align:top } #botto... 23913 sanitized-css text/css #bottombox-d { background-color: #c5d7f0; } #bottombox-d > div { width: 48.5%; display: inline-block; padding:0.7em 0 1em 0.75%; vertical-align:top } #bottombox-d > div h3 { margin:0; padding:0 } @media screen and ( max-width: 720px ) { #bottombox-d > div { width: 100%; padding-left: 0; } } ccfs924junj0x2mv84k598v7ale27nf 10 2644 23915 23914 2019-04-16T17:38:56Z Dimon2711 4042 23915 wikitext text/x-wiki <!--Please sweep old Discoveries to the archive, which is [[Discover]]. Add them at the top of that page. --> <!--Even if months are always written with two digits, days from 0-9 should be written WITHOUT an extra zero! --> {{#switch: {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} | 04-15= [[File:Wagenia 17 copy.jpg|200px|right]] * On of the major sights in [[Кісангані]] is the Boyoma Falls with '''fishermen using conical traps to catch fish''' (''pictured''). * [[Waterloo (Ontario)|Waterloo]] is part of '''Canada's Technology Triangle''', and many IT companies are either based or have branch offices here. * Formerly separate islands, [[Yeongjong Island|Yeongjong]] and Yongyu have been '''joined together by Incheon's international airport''', built between them on reclaimed land. | 04-16= [[File:Wagenia 17 copy.jpg|200px|right]] * У [[Ряшів|Ряшові]] ви можете відвідати '''музей популярних анімаційних фільмів для дітей''' перед сном. * Одним з найважливіших визначних пам'яток [[Кісангані]] є водоспад Бойома з '''рибалками, які використовують конічні пастки, щоб ловити рибу''' (''на зображенні'') * [[Ватерлоо (Онтаріо)|Ватерлоо]] є частиною '''Канадського Технічного Трикутника''', і багато ІТ-компаній тут мають штаб-квартиру або філії. | 04-17= [[File:Wagenia 17 copy.jpg|200px|right]] * Атлантичний океан поглинає тепло взимку і випускає його влітку, надаючи [[Тенерифе]] досить постійну температуру протягом усього року. * У [[Ряшів|Ряшові]] ви можете відвідати '''музей популярних анімаційних фільмів для дітей''' перед сном. * Одним з найважливіших визначних пам'яток [[Кісангані]] є водоспад Бойома з '''рибалками, які використовують конічні пастки, щоб ловити рибу''' (''на зображенні'') | 04-18= [[File:Lawrence, Kansas skyline 2018.jpg|200px|right]] * [[Лоренс (Канзас)|Lawrence, Kansas]] (''pictured'') has been the '''setting of many movies''' and is a '''growing cultural hub in Kansas.''' * The Atlantic ocean absorbs heat in winter and releases it in summer, granting [[Тенерифе]] '''fairly constant temperatures throughout the year'''. * In [[Ряшів]] you can visit a '''museum dedicated to popular animated films for children''' before bedtime. | 04-19= [[File:Lawrence, Kansas skyline 2018.jpg|200px|right]] * The most popular attraction in [[Lampang|Chae Son National Park]] is the Chae Son hot spring where you can '''cook eggs in 15 minutes'''. * [[Лоренс (Канзас)|Lawrence, Kansas]] (''pictured'') has been the '''setting of many movies''' and is a '''growing cultural hub in Kansas.''' * The Atlantic ocean absorbs heat in winter and releases it in summer, granting [[Тенерифе]] '''fairly constant temperatures throughout the year'''. | 04-20= [[File:Lawrence, Kansas skyline 2018.jpg|200px|right]] * [[Крістіансанн]] in Southern Norway is sometimes '''confused''' with Kristiansund in West Norway or Kristianstad in Sweden and is therefore sometimes '''called Kristiansand S, where S stands for South'''. * The most popular attraction in [[Lampang|Chae Son National Park]] is the Chae Son hot spring where you can '''cook eggs in 15 minutes'''. * [[Лоренс (Канзас)|Lawrence, Kansas]] (''pictured'') has been the '''setting of many movies''' and is a '''growing cultural hub in Kansas.''' | 04-21= [[File:MuseuBaraoMaua.jpg|200px|right]] * Although looking centenary, Museu da Companhia Paulista (''pictured'') in [[Жундіаї]] was actually '''built in 1979 to pay homage to the railway history of the São Paulo state'''. * [[Крістіансанн]] in Southern Norway is sometimes '''confused''' with Kristiansund in West Norway or Kristianstad in Sweden and is therefore sometimes '''called Kristiansand S, where S stands for South'''. * The most popular attraction in [[Lampang|Chae Son National Park]] is the Chae Son hot spring where you can '''cook eggs in 15 minutes'''. | 04-22= [[File:MuseuBaraoMaua.jpg|200px|right]] * Founded in 1416 by a disciple of Tsong Khapa, the Drepung Monastery in [[Lhasa]] was the biggest and richest monastery in Tibet and its lamas '''helped to train each new young Dalai Lama'''. * Although looking centenary, Museu da Companhia Paulista (''pictured'') in [[Жундіаї]] was actually '''built in 1979 to pay homage to the railway history of the São Paulo state'''. * [[Крістіансанн]] in Southern Norway is sometimes '''confused''' with Kristiansund in West Norway or Kristianstad in Sweden and is therefore sometimes '''called Kristiansand S, where S stands for South'''. | 04-23= [[File:MuseuBaraoMaua.jpg|200px|right]] * The [[Alaska Marine Highway]] provides a '''connection to many island and island-like communities''', including the Alaskan state capital Juneau which is accessible only by boat or plane despite being located on the mainland. * Founded in 1416 by a disciple of Tsong Khapa, the Drepung Monastery in [[Lhasa]] was the biggest and richest monastery in Tibet and its lamas '''helped to train each new young Dalai Lama'''. * Although looking centenary, Museu da Companhia Paulista (''pictured'') in [[Жундіаї]] was actually '''built in 1979 to pay homage to the railway history of the São Paulo state'''. | 04-24= [[File:CALLE LINARES OR WITCHES MARKET, LA PAZ, BOLIVIA.jpg|200px|right]] * At the '''Witches' Market''' (''pictured'') in [[Ла-Пас]] vendors sell things like '''llama fetuses and dried frogs for Aymara rituals''', as well as soapstone figurines and aphrodisiac formulas. * The [[Alaska Marine Highway]] provides a '''connection to many island and island-like communities''', including the Alaskan state capital Juneau which is accessible only by boat or plane despite being located on the mainland. * Founded in 1416 by a disciple of Tsong Khapa, the Drepung Monastery in [[Lhasa]] was the biggest and richest monastery in Tibet and its lamas '''helped to train each new young Dalai Lama'''. | 04-25= [[File:CALLE LINARES OR WITCHES MARKET, LA PAZ, BOLIVIA.jpg|200px|right]] * The '''wooden roof''' of the 11th century [[Анкона]] cathedral is in the '''shape of an upside-down boat''' and its most obvious feature is the '''12-sided cupola'''. * At the '''Witches' Market''' (''pictured'') in [[Ла-Пас]] vendors sell things like '''llama fetuses and dried frogs for Aymara rituals''', as well as soapstone figurines and aphrodisiac formulas. * The [[Alaska Marine Highway]] provides a '''connection to many island and island-like communities''', including the Alaskan state capital Juneau which is accessible only by boat or plane despite being located on the mainland. | 04-26= [[File:CALLE LINARES OR WITCHES MARKET, LA PAZ, BOLIVIA.jpg|200px|right]] * [[Конакрі]] Botanical Garden is noted for its '''kapok trees'''. * The '''wooden roof''' of the 11th century [[Анкона]] cathedral is in the '''shape of an upside-down boat''' and its most obvious feature is the '''12-sided cupola'''. * At the '''Witches' Market''' (''pictured'') in [[Ла-Пас]] vendors sell things like '''llama fetuses and dried frogs for Aymara rituals''', as well as soapstone figurines and aphrodisiac formulas. | 04-27= [[File:Thailand Ayutthaya Wat Phra Si Sanphet.jpg|200px|right]] * The numerous magnificent ruins (''Wat Phra Si Sanphet pictured'') in [[Ayutthaya]] indicate that the city was '''one of Southeast Asia's (and probably the world's) most prosperous cities''' in the 17th century. * [[Конакрі]] Botanical Garden is noted for its '''kapok trees'''. * The '''wooden roof''' of the 11th century [[Анкона]] cathedral is in the '''shape of an upside-down boat''' and its most obvious feature is the '''12-sided cupola'''. | 04-28= [[File:Thailand Ayutthaya Wat Phra Si Sanphet.jpg|200px|right]] * '''Buried cheese''' is a specialty of [[Єхегнадзор]]. * The numerous magnificent ruins (''Wat Phra Si Sanphet pictured'') in [[Ayutthaya]] indicate that the city was '''one of Southeast Asia's (and probably the world's) most prosperous cities''' in the 17th century. * [[Конакрі]] Botanical Garden is noted for its '''kapok trees'''. | 04-29= [[File:Thailand Ayutthaya Wat Phra Si Sanphet.jpg|200px|right]] * [[Мельбурн]] is known as the '''fashion capital of Australia''' with numerous malls and boutique-lined streets. * '''Buried cheese''' is a specialty of [[Єхегнадзор]]. * The numerous magnificent ruins (''Wat Phra Si Sanphet pictured'') in [[Ayutthaya]] indicate that the city was '''one of Southeast Asia's (and probably the world's) most prosperous cities''' in the 17th century. | 04-30= [[File:RigaTVTower.jpg|200px|right]] * A 368 meter-high tower built of concrete and standing on three legs, the [[Riga/Pārdaugava|Riga TV Tower]] (''pictured'') is the '''tallest tower in the European Union'''. * [[Мельбурн]] is known as the '''fashion capital of Australia''' with numerous malls and boutique-lined streets. * '''Buried cheese''' is a specialty of [[Єхегнадзор]]. }} <noinclude> {{documentation}} </noinclude> <!-- Days of one month. Copy, paste, and change the month parameter if needed | 01-1= | 01-2= | 01-3= | 01-4= | 01-5= | 01-6= | 01-7= | 01-8= | 01-9= | 01-10= | 01-11= | 01-12= | 01-13= | 01-14= | 01-15= | 01-16= | 01-17= | 01-18= | 01-19= | 01-20= | 01-21= | 01-22= | 01-23= | 01-24= | 01-25= | 01-26= | 01-27= | 01-28= | 01-29= | 01-30= | 01-31= --> o4xmfmq4q9scplgnyd8yv342v44szux 828 2650 23940 2019-04-17T21:33:07Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- implements [[template:multiple image]] local p = {} local autoscaledimages local nonautoscaledimages local function isnotempty(s) return s and s:match( '^... 23940 Scribunto text/plain -- implements [[template:multiple image]] local p = {} local autoscaledimages local nonautoscaledimages local function isnotempty(s) return s and s:match( '^%s*(.-)%s*$' ) ~= '' end local function getdimensions(s, w, h) if tonumber(w) and tonumber(h) then nonautoscaledimages = true return tonumber(w), tonumber(h) end local file = s and mw.title.new('File:' .. mw.uri.decode(mw.ustring.gsub(s,'%|.*$',''), 'WIKI')) file = file and file.file or {width = 0, height = 0} w = tonumber(file.width) or 0 h = tonumber(file.height) or 0 autoscaledimages = true return w, h end local function renderImageCell(image, width, height, link, alt, thumbtime, caption, textalign, istyle) local root = mw.html.create('') local altstr = '|alt=' .. (alt or '') local linkstr = link and ('|link=' .. link) or '' local widthstr = '|' .. tostring(width) .. 'px' local thumbtimestr = '' if isnotempty( thumbtime ) then thumbtimestr = '|thumbtime=' .. thumbtime end local imagediv = root:tag('div') imagediv:addClass('thumbimage') imagediv:cssText(istyle) if( height ) then imagediv:css('height', tostring(height) .. 'px') imagediv:css('overflow', 'hidden') end imagediv:wikitext('[[file:' .. image .. widthstr .. linkstr .. altstr .. thumbtimestr .. ']]') if isnotempty(caption) then local captiondiv = root:tag('div') captiondiv:addClass('thumbcaption') if isnotempty(textalign) then captiondiv:addClass('text-align-' .. textalign) end captiondiv:wikitext(caption) end return tostring(root) end local function getWidth(w1, w2) local w if isnotempty(w1) then w = tonumber(w1) elseif isnotempty(w2) then w = tonumber(w2) end return w or 200 end local function getPerRow(pstr, ic) -- split string into array using any non-digit as a dilimiter local pr = mw.text.split(pstr or '', '[^%d][^%d]*') -- if split failed, assume a single row if (#pr < 1) then pr = {tostring(ic)} end -- convert the array of strings to an array of numbers, -- adding any implied/missing numbers at the end of the array local r = 1 local thisrow = tonumber(pr[1] or ic) or ic local prownum = {} while( ic > 0 ) do prownum[r] = thisrow ic = ic - thisrow r = r + 1 -- use the previous if the next is missing and -- make sure we don't overstep the number of images thisrow = math.min(tonumber(pr[r] or thisrow) or ic, ic) end return prownum end local function renderMultipleImages(frame) local pargs = frame:getParent().args local args = frame.args local width = pargs['width'] or '' local dir = pargs['direction'] or '' local border = pargs['border'] or args['border'] or '' local align = pargs['align'] or args['align'] or (border == 'infobox' and 'center' or '') local capalign = pargs['caption_align'] or args['caption_align'] or '' local totalwidth = pargs['total_width'] or args['total_width'] or '' local imgstyle = pargs['image_style'] or args['image_style'] local header = pargs['header'] or pargs['title'] or '' local footer = pargs['footer'] or '' local imagegap = tonumber(pargs['image_gap'] or '1') or 1 local perrow = nil local thumbclass = { ["left"] = 'tleft', ["none"] = 'tnone', ["center"] = 'tnone', ["centre"] = 'tnone', ["right"] = 'tright' } -- find all the nonempty images local imagenumbers = {} local imagecount = 0 for k, v in pairs( pargs ) do local i = tonumber(tostring(k):match( '^%s*image([%d]+)%s*$' ) or '0') if( i > 0 and isnotempty(v) ) then table.insert( imagenumbers, i) imagecount = imagecount + 1 end end -- sort the imagenumbers table.sort(imagenumbers) -- create an array with the number of images per row perrow = getPerRow(dir == 'vertical' and '1' or pargs['perrow'], imagecount) -- compute the number of rows local rowcount = #perrow -- store the image widths and compute row widths and maximum row width local heights = {} local widths = {} local widthmax = 0 local widthsum = {} local k = 0 for r=1,rowcount do widthsum[r] = 0 for c=1,perrow[r] do k = k + 1 if( k <= imagecount ) then local i = imagenumbers[k] if( isnotempty(totalwidth) ) then widths[k], heights[k] = getdimensions(pargs['image' .. i], pargs['width' .. i], pargs['height' .. i]) else widths[k] = getWidth(width, pargs['width' .. i]) end widthsum[r] = widthsum[r] + widths[k] end end widthmax = math.max(widthmax, widthsum[r]) end -- make sure the gap is non-negative if imagegap < 0 then imagegap = 0 end -- if total_width has been specified, rescale the image widths if( isnotempty(totalwidth) ) then totalwidth = tonumber(totalwidth) widthmax = 0 local k = 0 for r=1,rowcount do local koffset = k local tw = totalwidth - (3 + imagegap) * (perrow[r] - 1) - 12 local ar = {} local arsum = 0 for j=1,perrow[r] do k = k + 1 if( k<= imagecount ) then local i = imagenumbers[k] local h = heights[k] or 0 if (h > 0) then ar[j] = widths[k]/h heights[k] = h else ar[j] = widths[k]/100 end arsum = arsum + ar[j] end end local ht = tw/arsum local ws = 0 k = koffset for j=1,perrow[r] do k = k + 1 if( k<= imagecount ) then local i = imagenumbers[k] widths[k] = math.floor(ar[j]*ht + 0.5) ws = ws + widths[k] if heights[k] then heights[k] = math.floor(ht) end end end widthsum[r] = ws widthmax = math.max(widthmax, widthsum[r]) end end -- start building the array of images, if there are images if( imagecount > 0 ) then -- compute width of outer div local bodywidth = 0 for r=1,rowcount do if( widthmax == widthsum[r] ) then bodywidth = widthmax + (3 + imagegap) * (perrow[r] - 1) + 12 end end -- The body has a min-width of 100, which needs to be taken into account on specific widths bodywidth = math.max( 100, bodywidth - 8); local bg = pargs['background color'] or '' -- create the array of images local root = mw.html.create('div') root:addClass('thumb') root:addClass('tmulti') root:addClass(thumbclass[align] or 'tright') if( align == 'center' or align == 'centre' ) then root:addClass('center') end if( bg ~= '' ) then root:css('background-color', bg) end local div = root:tag('div') div:addClass('thumbinner') div:css('width', tostring(bodywidth) .. 'px') :css('max-width', tostring(bodywidth) .. 'px') if( bg ~= '' ) then div:css('background-color', bg) end if( border == 'infobox' or border == 'none') then div:css('border', 'none') end -- add the header if( isnotempty(header) ) then div:tag('div') :addClass('trow') :tag('div') :addClass('theader') :css('text-align', pargs['header_align'] or 'center') :css('background-color', pargs['header_background'] or 'transparent') :wikitext(header) end -- loop through the images local k = 0 for r=1,rowcount do local rowdiv = div:tag('div'):addClass('trow'); for j=1,perrow[r] do k = k + 1 if( k <= imagecount ) then local imagediv = rowdiv:tag('div') imagediv:addClass('tsingle') if bg ~= '' then imagediv:css('background-color', bg); end if ((imagegap > 1) and (j < perrow[r])) then imagediv:css('margin-right', tostring(imagegap) .. 'px') end local i = imagenumbers[k] local img = pargs['image' .. i] local w = widths[k] imagediv:css('width', tostring(2 + w) .. 'px') :css('max-width', tostring(2 + w) .. 'px') imagediv:wikitext(renderImageCell(img, w, heights[k], pargs['link' .. i], pargs['alt' .. i], pargs['thumbtime' .. i], pargs['caption' .. i], capalign, imgstyle)) end end end -- add the footer if( isnotempty(footer) ) then div:tag('div') :addClass('trow') :tag('div') :addClass('thumbcaption') :css('text-align', pargs['footer_align'] or args['footer_align'] or 'left') :css('background-color', pargs['footer_background'] or 'transparent') :wikitext(footer) end return tostring(root) end return '' end function p.render( frame ) autoscaledimages = false nonautoscaledimages = false return frame:extensionTag {name = 'templatestyles', args = {src = 'Multiple image/styles.css', wrapper = ".tmulti"}} .. renderMultipleImages( frame ) --.. (autoscaledimages and '[[Category:Pages using multiple image with auto scaled images]]' or '') --.. (nonautoscaledimages and '[[Category:Pages using multiple image with manual scaled images]]' or '') end return p l4b46jj7b2yezebif7n2ifqifl8qdlo 0 2651 32791 32680 2022-07-28T10:55:34Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Dimon2711|Dimon2711]] 24162 wikitext text/x-wiki {{geo|52.219|4.467|zoom=12}} {{pagebanner}} '''Болленстрек''' &mdash; регіон у провінції [[Південна Голландія]] в [[Нідерланди|Нідерландах]]. Він славиться великими квітними полями, які цвітуть навесні. У той же час року майже мільйон відвідувачів бачать квіткові сади '''Кекенгоф''' у [[Ліссе]]. == Міста == {{mapframe|52.219|4.467|zoom=10|чого=Болленстреку}} * {{marker|type=city|name=[[Лейден]]|lat=52.160 | long=4.480|wikidata=Q43631}}<!--Includes Voorschoten--> — жваве студентське місто з історичним центром * {{marker|type=city|name=[[Гіллегом]]|lat=52.291 | long=4.582|wikidata=Q932116}} * {{marker|type=city|name=[[Катвейк]]|lat=52.200 | long=4.413|wikidata=Q208764}} * {{marker|type=city|name=[[Ліссе]]|lat=52.258 | long=4.562|wikidata=Q332730}} — здебільшого популярний навесні, коли цвітуть тюльпани у саду Кекенгоф * {{marker|type=city|name=[[Нордвейк]]|lat=52.241 | long=4.443|wikidata=Q455464}}<!--Includes Noordwijkerhout--> — історичне місто із чудовим пляжем * {{marker|type=city|name=[[Угстгест]]|lat=52.185 | long=4.475|wikidata=Q94747}} * {{marker|type=city|name=[[Тейлінген]]|lat=52.225 | long=4.521|wikidata=Q1368003}} (Сассенхейм, Ворхаут та Вармунд) {{mapshape|type=geoshape|fill=#D66D77|title=[[Лейден]]|wikidata=Q43631,Q848324}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#AD5C92|title=[[Гіллегом]]|wikidata=Q932116}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#D1953E|title=[[Катвейк]]|wikidata=Q208764}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#D6DD77|title=[[Ліссе]]|wikidata=Q332730}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#568F87|title=[[Нордвейк]]|wikidata=Q455464,Q848988}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#4E94C1|title=[[Угстгест]]|wikidata=Q94747}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#A4C28D|title=[[Тейлінген]]|wikidata=Q1368003}} == Інші місця == * {{marker|type=vicinity|name=[[Ліссе|Кекенгоф]]|lat=52.2697 | long=4.5465 |wikidata=Q18769666}} — 800,000 відвідувачів з усього світу відвідують цей квітник і навколишні квіткові поля навесні == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == [[File:Holland tulips.jpg|350px|thumb|Квіткові поля у Болленстреку]] '''Балб-Філдс''' є сезонною пам'яткою навесні (з кінця березня до кінця травня). Основна зона вирощування цибулин знаходиться на піщаному грунті за дюнами, між Гарлем і Лейденом. Якщо ви просто хочете побачити квіти, ви можете зробити це з поїзда від Гарлема до Лейдена. Є також позначені маршрути для велосипедних маршрутів, що проходять через Балб-Філдс, такі як Leidse Bollenroute, 37-кілометровий маршрут, який починається з тилу станції Лейден. == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Південна Голландія|type=Регіон}} aq8upryys7i2ukl34yk81pz8kmsqwaj 10 2652 23953 2019-04-20T19:34:44Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#if:{{{1|}}}|<span id="{{{1|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{2|}}}|<span id="{{{2|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{3|}}}|<span id="{{{3|}}}"></span>}}<!-- -->{{#i... 23953 wikitext text/x-wiki {{#if:{{{1|}}}|<span id="{{{1|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{2|}}}|<span id="{{{2|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{3|}}}|<span id="{{{3|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{4|}}}|<span id="{{{4|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{5|}}}|<span id="{{{5|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{6|}}}|<span id="{{{6|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{7|}}}|<span id="{{{7|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{8|}}}|<span id="{{{8|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{9|}}}|<span id="{{{9|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{10|}}}|<span id="{{{10|}}}"></span>}}<!-- -->{{#if:{{{11|}}}|<span class="error">[[Template:Anchor]] (or Anchors): too many anchors, maximum is 10.</span>}}<noinclude> {{Documentation}} <!-- PLEASE ADD CATEGORIES AND INTERWIKIS TO THE /doc SUBPAGE, THANKS --> </noinclude> hvkiljnypvddwa5eow1i3jkthv2u11g 8 2653 29889 25264 2021-02-08T12:55:02Z Ladsgroup 636 Maintenance: Replacing addOnloadHook with native jQuery ([[mw:ResourceLoader/Migration_guide_(users)#addOnloadHook]] - [[phab:T130879]]) 29889 javascript text/javascript var userSet = new Object(); var userSetTip = new Object(); userSet['A'] = '|Visem|'; userSetTip['A'] = ', адміністратор'; userSet['AI'] = '|RLuts|'; userSetTip['AI'] = ', адміністратор інтерфейсу'; userSet['S'] = '|-revi|Ajraddatz|Base|Bsadowski1|Defender|DerHexer|Green Giant|HakanIST|Hoo_man|Jon_Kolbert|Jyothis|Linedwell|MarcoAurelio|Mardetanha|Masti|Matanya|Matiia|MBisanz|Melos|Mentifisto|MF-Warburg|NahidSultan|Pmlineditor|QuiteUnusual|RadiX|Ruslik0|Rxy|Shanmugamp7|Sjoerddebruin|Schniggendiller|Stryn|Tegel|There\'sNoTime|Trijnstel|Vituzzu|%D8%B9%D9%84%D8%A7%D8%A1|'; userSetTip['S'] = ', стюард' userSet['Omb'] = '|Billinghurst|Dyolf77|Elmacenderesi|Góngora|Jamie_Tubers|Krd|Pajz|Saileshpat|' userSetTip['Omb'] = ', омбудсмен' userSet['S/Omb'] = '|Teles|' userSetTip['S/Omb'] = ', стюард, омбудсмен' userSet['ABot'] = '|Фільтр редагувань|' userSetTip['ABot'] = ', бот-адмін' $(markUsers); function markUsers(){ var body, lnk, href, title, mm, user, mark, i, k; if (!(body = document.getElementById('bodyContent'))) return; var links = body.getElementsByTagName('A'); for (i=0; i<links.length; i++){ lnk = links[i]; if (!lnk.title || ! (mm=lnk.title.match('(?:Користувач|Користувачка):(.*)'))) continue; user = '|' + decodeURIComponent(mm[1]) + '|'; for (k in userSet){ if (userSet[k].indexOf(user) < 0) continue; mark = document.createElement('b'); mark.appendChild(document.createTextNode('(' + k + ')')); if (userSetTip[k]) lnk.title += userSetTip[k]; lnk.appendChild(mark); } } } //</pre> bj0z8otwmp7ddz832kya6rgaog3l8np 8 2654 23957 2019-04-20T20:05:03Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: '''MarkAdmins'''. Виділяє адміністраторів в історіях редагувань та на сторінках обговорень 23957 wikitext text/x-wiki '''MarkAdmins'''. Виділяє адміністраторів в історіях редагувань та на сторінках обговорень 2f4xw1cbc1rfngxozrbg03d5256vq2n 10 2655 23959 2019-04-20T20:11:18Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly><span style="white-space: nowrap; background: #fbfbfb; border-left: 1px solid #f5f5f5; border-right: 1px solid #f5f5f5; border-top: 1px solid #f0f0... 23959 wikitext text/x-wiki <includeonly><span style="white-space: nowrap; background: #fbfbfb; border-left: 1px solid #f5f5f5; border-right: 1px solid #f5f5f5; border-top: 1px solid #f0f0f0; border-bottom: 1px solid #f0f0f0;">{{{1}}}{{#if: {{{2|}}}|&nbsp;{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{2}}}}} }}{{#if: {{{3|}}}|{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{3}}}}} }}{{#if: {{{4|}}}|{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{4}}}}} }}{{#if: {{{5|}}}|{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{5}}}}} }}{{#if: {{{6|}}}|{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{6}}}}} }}{{#if: {{{7|}}}|{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{7}}}}} }}{{#if: {{{8|}}}|{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{8}}}}} }}{{#if: {{{9|}}}|{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{9}}}}} }}{{#if: {{{10|}}}|{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{10}}}}} }}{{#if: {{{11|}}}|{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{11}}}}} }}{{#if: {{{12|}}}|{{rint|{{#if: {{{city|}}}|{{{city}}}|{{lc: {{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1 | 1}}}}}}|{{{12}}}}} }}</span></includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> ddj577x2jaknw45ollhmaz2dsyz7m8y 10 2656 23961 2019-04-20T20:16:21Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: .oo-ui-icon-unesco { background-image: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b1/WorldHeritageBlanc.svg'); } .oo-ui-icon-star { backgroun... 23961 sanitized-css text/css .oo-ui-icon-unesco { background-image: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b1/WorldHeritageBlanc.svg'); } .oo-ui-icon-star { background-image: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e7/Cscr-featured.svg'); } .oo-ui-icon-ftt { background-image: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b0/Writing_Circle.svg/25px-Writing_Circle.svg.png'); } .oo-ui-icon-dotm, .oo-ui-icon-otbp { background-image: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/50/Yes_Check_Circle.svg/25px-Yes_Check_Circle.svg.png'); } ogxppnbadx2pajordtu6ts9ivwqlte0 10 2657 36410 23962 2025-01-15T21:18:11Z Ziv 7338 → File replacement: png to svg 36410 wikitext text/x-wiki {{#switch:{{NAMESPACE}} |{{NS:0}}|{{NS:10}}= <indicator name="GPX">[[File:GPX Document rev3.svg|20px|link=https://tools.wmflabs.org/wikivoyage/w/poi2gpx.php?print=gpx&lang={{CONTENTLANG}}&name={{FULLPAGENAMEE}}|Download GPX file for this article]]</indicator>}} c9iwp5d4klwzu5rrtpj2ebash3efcqx 828 2658 33847 23964 2022-10-29T21:48:28Z WOSlinker 658 use require('strict') instead of require('Module:No globals') 33847 Scribunto text/plain --[[ This module is intended to replace the functionality of {{Coord}} and related templates. It provides several methods, including {{#invoke:Coordinates | coord }} : General function formatting and displaying coordinate values. {{#invoke:Coordinates | dec2dms }} : Simple function for converting decimal degree values to DMS format. {{#invoke:Coordinates | dms2dec }} : Simple function for converting DMS format to decimal degree format. {{#invoke:Coordinates | link }} : Export the link used to reach the tools ]] require('strict') local math_mod = require("Module:Math") local coordinates = {}; local current_page = mw.title.getCurrentTitle() local page_name = mw.uri.encode( current_page.prefixedText, 'WIKI' ); local coord_link = '//tools.wmflabs.org/geohack/geohack.php?pagename=' .. page_name .. '&params=' --[[ Helper function, replacement for {{coord/display/title}} ]] local function displaytitle(s, notes) local l = "[[Geographic coordinate system|Coordinates]]: " .. s local co = '<span id="coordinates">' .. l .. notes .. '</span>'; return '<span style="font-size: small;">' .. co .. '</span>'; end --[[ Helper function, Replacement for {{coord/display/inline}} ]] local function displayinline(s, notes) return s .. notes end --[[ Helper function, used in detecting DMS formatting ]] local function dmsTest(first, second) if type(first) ~= 'string' or type(second) ~= 'string' then return nil end local s = (first .. second):upper() return s:find('^[NS][EW]$') or s:find('^[EW][NS]$') end --[[ Wrapper function to grab args, see Module:Arguments for this function's documentation. ]] local function makeInvokeFunc(funcName) return function (frame) local args = require('Module:Arguments').getArgs(frame, { wrappers = 'Template:Coord' }) return coordinates[funcName](args, frame) end end --[[ Helper function, handle optional args. ]] local function optionalArg(arg, supplement) return arg and arg .. supplement or '' end --[[ Formats any error messages generated for display ]] local function errorPrinter(errors) local result = "" for i,v in ipairs(errors) do local errorHTML = '<strong class="error">Coordinates: ' .. v[2] .. '</strong>' result = result .. errorHTML .. "<br />" end return result end --[[ Determine the required CSS class to display coordinates Usually geo-nondefault is hidden by CSS, unless a user has overridden this for himself default is the mode as specificied by the user when calling the {{coord}} template mode is the display mode (dec or dms) that we will need to determine the css class for ]] local function displayDefault(default, mode) if default == "" then default = "dec" end if default == mode then return "geo-default" else return "geo-nondefault" end end --[[ specPrinter Output formatter. Takes the structure generated by either parseDec or parseDMS and formats it for inclusion on Wikipedia. ]] local function specPrinter(args, coordinateSpec) local uriComponents = coordinateSpec["param"] if uriComponents == "" then -- RETURN error, should never be empty or nil return "ERROR param was empty" end if args["name"] then uriComponents = uriComponents .. "&title=" .. mw.uri.encode(coordinateSpec["name"]) end local geodmshtml = '<span class="geo-dms" title="Maps, aerial photos, and other data for this location">' .. '<span class="latitude">' .. coordinateSpec["dms-lat"] .. '</span> ' .. '<span class="longitude">' ..coordinateSpec["dms-long"] .. '</span>' .. '</span>' local lat = tonumber( coordinateSpec["dec-lat"] ) or 0 local geodeclat if lat < 0 then -- FIXME this breaks the pre-existing precision geodeclat = tostring(coordinateSpec["dec-lat"]):sub(2) .. "°S" else geodeclat = (coordinateSpec["dec-lat"] or 0) .. "°N" end local long = tonumber( coordinateSpec["dec-long"] ) or 0 local geodeclong if long < 0 then -- FIXME does not handle unicode minus geodeclong = tostring(coordinateSpec["dec-long"]):sub(2) .. "°W" else geodeclong = (coordinateSpec["dec-long"] or 0) .. "°E" end local geodechtml = '<span class="geo-dec" title="Maps, aerial photos, and other data for this location">' .. geodeclat .. ' ' .. geodeclong .. '</span>' local geonumhtml = '<span class="geo">' .. coordinateSpec["dec-lat"] .. '; ' .. coordinateSpec["dec-long"] .. '</span>' local inner = '<span class="' .. displayDefault(coordinateSpec["default"], "dms" ) .. '">' .. geodmshtml .. '</span>' .. '<span class="geo-multi-punct">&#xfeff; / &#xfeff;</span>' .. '<span class="' .. displayDefault(coordinateSpec["default"], "dec" ) .. '">'; if not args["name"] then inner = inner .. geodechtml .. '<span style="display:none">&#xfeff; / ' .. geonumhtml .. '</span></span>' else inner = inner .. '<span class="vcard">' .. geodechtml .. '<span style="display:none">&#xfeff; / ' .. geonumhtml .. '</span>' .. '<span style="display:none">&#xfeff; (<span class="fn org">' .. args["name"] .. '</span>)</span></span></span>' end return '<span class="plainlinks nourlexpansion">' .. '[' .. coord_link .. uriComponents .. ' ' .. inner .. ']' .. '</span>' end --[[ Helper function, convert decimal to degrees ]] local function convert_dec2dms_d(coordinate) local d = math_mod._round( coordinate, 0 ) .. "°" return d .. "" end --[[ Helper function, convert decimal to degrees and minutes ]] local function convert_dec2dms_dm(coordinate) coordinate = math_mod._round( coordinate * 60, 0 ); local m = coordinate % 60; coordinate = math.floor( (coordinate - m) / 60 ); local d = coordinate % 360 .."°" return d .. string.format( "%02d′", m ) end --[[ Helper function, convert decimal to degrees, minutes, and seconds ]] local function convert_dec2dms_dms(coordinate) coordinate = math_mod._round( coordinate * 60 * 60, 0 ); local s = coordinate % 60 coordinate = math.floor( (coordinate - s) / 60 ); local m = coordinate % 60 coordinate = math.floor( (coordinate - m) / 60 ); local d = coordinate % 360 .."°" return d .. string.format( "%02d′", m ) .. string.format( "%02d″", s ) end --[[ Helper function, convert decimal latitude or longitude to degrees, minutes, and seconds format based on the specified precision. ]] local function convert_dec2dms(coordinate, firstPostfix, secondPostfix, precision) local coord = tonumber(coordinate) local postfix if coord >= 0 then postfix = firstPostfix else postfix = secondPostfix end precision = precision:lower(); if precision == "dms" then return convert_dec2dms_dms( math.abs( coord ) ) .. postfix; elseif precision == "dm" then return convert_dec2dms_dm( math.abs( coord ) ) .. postfix; elseif precision == "d" then return convert_dec2dms_d( math.abs( coord ) ) .. postfix; end end --[[ Convert DMS format into a N or E decimal coordinate ]] local function convert_dms2dec(direction, degrees_str, minutes_str, seconds_str) local degrees = tonumber(degrees_str) local minutes = tonumber(minutes_str) or 0 local seconds = tonumber(seconds_str) or 0 local factor = 1 if direction == "S" or direction == "W" then factor = -1 end local precision = 0 if seconds_str then precision = 5 + math.max( math_mod._precision(seconds_str), 0 ); elseif minutes_str and minutes_str ~= '' then precision = 3 + math.max( math_mod._precision(minutes_str), 0 ); else precision = math.max( math_mod._precision(degrees_str), 0 ); end local decimal = factor * (degrees+(minutes+seconds/60)/60) return string.format( "%." .. precision .. "f", decimal ) -- not tonumber since this whole thing is string based. end --[[ Checks input values to for out of range errors. ]] local function validate( lat_d, lat_m, lat_s, long_d, long_m, long_s, source, strong ) local errors = {}; lat_d = tonumber( lat_d ) or 0; lat_m = tonumber( lat_m ) or 0; lat_s = tonumber( lat_s ) or 0; long_d = tonumber( long_d ) or 0; long_m = tonumber( long_m ) or 0; long_s = tonumber( long_s ) or 0; if strong then if lat_d < 0 then table.insert(errors, {source, "latitude degrees < 0 with hemisphere flag"}) end if long_d < 0 then table.insert(errors, {source, "longitude degrees < 0 with hemisphere flag"}) end --[[ #coordinates is inconsistent about whether this is an error. If globe: is specified, it won't error on this condition, but otherwise it will. For not simply disable this check. if long_d > 180 then table.insert(errors, {source, "longitude degrees > 180 with hemisphere flag"}) end ]] end if lat_d > 90 then table.insert(errors, {source, "latitude degrees > 90"}) end if lat_d < -90 then table.insert(errors, {source, "latitude degrees < -90"}) end if lat_m >= 60 then table.insert(errors, {source, "latitude minutes >= 60"}) end if lat_m < 0 then table.insert(errors, {source, "latitude minutes < 0"}) end if lat_s >= 60 then table.insert(errors, {source, "latitude seconds >= 60"}) end if lat_s < 0 then table.insert(errors, {source, "latitude seconds < 0"}) end if long_d >= 360 then table.insert(errors, {source, "longitude degrees >= 360"}) end if long_d <= -360 then table.insert(errors, {source, "longitude degrees <= -360"}) end if long_m >= 60 then table.insert(errors, {source, "longitude minutes >= 60"}) end if long_m < 0 then table.insert(errors, {source, "longitude minutes < 0"}) end if long_s >= 60 then table.insert(errors, {source, "longitude seconds >= 60"}) end if long_s < 0 then table.insert(errors, {source, "longitude seconds < 0"}) end return errors; end --[[ parseDec Transforms decimal format latitude and longitude into the structure to be used in displaying coordinates ]] local function parseDec( lat, long, format ) local coordinateSpec = {} local errors = {} if not long then return nil, {{"parseDec", "Missing longitude"}} elseif not tonumber(long) then return nil, {{"parseDec", "Longitude could not be parsed as a number: " .. long}} end errors = validate( lat, nil, nil, long, nil, nil, 'parseDec', false ); coordinateSpec["dec-lat"] = lat; coordinateSpec["dec-long"] = long; local mode = coordinates.determineMode( lat, long ); coordinateSpec["dms-lat"] = convert_dec2dms( lat, "N", "S", mode) -- {{coord/dec2dms|{{{1}}}|N|S|{{coord/prec dec|{{{1}}}|{{{2}}}}}}} coordinateSpec["dms-long"] = convert_dec2dms( long, "E", "W", mode) -- {{coord/dec2dms|{{{2}}}|E|W|{{coord/prec dec|{{{1}}}|{{{2}}}}}}} if format then coordinateSpec.default = format else coordinateSpec.default = "dec" end return coordinateSpec, errors end --[[ parseDMS Transforms degrees, minutes, seconds format latitude and longitude into the a structure to be used in displaying coordinates ]] local function parseDMS( lat_d, lat_m, lat_s, lat_f, long_d, long_m, long_s, long_f, format ) local coordinateSpec, errors, backward = {}, {} lat_f = lat_f:upper(); long_f = long_f:upper(); -- Check if specified backward if lat_f == 'E' or lat_f == 'W' then lat_d, long_d, lat_m, long_m, lat_s, long_s, lat_f, long_f, backward = long_d, lat_d, long_m, lat_m, long_s, lat_s, long_f, lat_f, true; end errors = validate( lat_d, lat_m, lat_s, long_d, long_m, long_s, 'parseDMS', true ); if not long_d then return nil, {{"parseDMS", "Missing longitude" }} elseif not tonumber(long_d) then return nil, {{"parseDMS", "Longitude could not be parsed as a number:" .. long_d }} end if not lat_m and not lat_s and not long_m and not long_s and #errors == 0 then if math_mod._precision( lat_d ) > 0 or math_mod._precision( long_d ) > 0 then if lat_f:upper() == 'S' then lat_d = '-' .. lat_d; end if long_f:upper() == 'W' then long_d = '-' .. long_d; end return parseDec( lat_d, long_d, format ); end end coordinateSpec["dms-lat"] = lat_d.."°"..optionalArg(lat_m,"′") .. optionalArg(lat_s,"″") .. lat_f coordinateSpec["dms-long"] = long_d.."°"..optionalArg(long_m,"′") .. optionalArg(long_s,"″") .. long_f coordinateSpec["dec-lat"] = convert_dms2dec(lat_f, lat_d, lat_m, lat_s) -- {{coord/dms2dec|{{{4}}}|{{{1}}}|0{{{2}}}|0{{{3}}}}} coordinateSpec["dec-long"] = convert_dms2dec(long_f, long_d, long_m, long_s) -- {{coord/dms2dec|{{{8}}}|{{{5}}}|0{{{6}}}|0{{{7}}}}} if format then coordinateSpec.default = format else coordinateSpec.default = "dms" end return coordinateSpec, errors, backward end --[[ Check the input arguments for coord to determine the kind of data being provided and then make the necessary processing. ]] local function formatTest(args) local result, errors local backward, primary = false, false local function getParam(args, lim) local ret = {} for i = 1, lim do ret[i] = args[i] or '' end return table.concat(ret, '_') end if not args[1] then -- no lat logic return errorPrinter( {{"formatTest", "Missing latitude"}} ) elseif not tonumber(args[1]) then -- bad lat logic return errorPrinter( {{"formatTest", "Unable to parse latitude as a number:" .. args[1]}} ) elseif not args[4] and not args[5] and not args[6] then -- dec logic result, errors = parseDec(args[1], args[2], args.format) if not result then return errorPrinter(errors); end -- formatting for geohack: geohack expects D_N_D_E notation or D;D notation -- wikiminiatlas doesn't support D;D notation -- #coordinates parserfunction doesn't support negative decimals with NSWE result.param = table.concat({ math.abs(tonumber(args[1])), ((tonumber(args[1]) or 0) < 0) and 'S' or 'N', math.abs(tonumber(args[2])), ((tonumber(args[2]) or 0) < 0) and 'W' or 'E', args[3] or ''}, '_') elseif dmsTest(args[4], args[8]) then -- dms logic result, errors, backward = parseDMS(args[1], args[2], args[3], args[4], args[5], args[6], args[7], args[8], args.format) if args[10] then table.insert(errors, {'formatTest', 'Extra unexpected parameters'}) end if not result then return errorPrinter(errors) end result.param = getParam(args, 9) elseif dmsTest(args[3], args[6]) then -- dm logic result, errors, backward = parseDMS(args[1], args[2], nil, args[3], args[4], args[5], nil, args[6], args['format']) if args[8] then table.insert(errors, {'formatTest', 'Extra unexpected parameters'}) end if not result then return errorPrinter(errors) end result.param = getParam(args, 7) elseif dmsTest(args[2], args[4]) then -- d logic result, errors, backward = parseDMS(args[1], nil, nil, args[2], args[3], nil, nil, args[4], args.format) if args[6] then table.insert(errors, {'formatTest', 'Extra unexpected parameters'}) end if not result then return errorPrinter(errors) end result.param = getParam(args, 5) else -- Error return errorPrinter({{"formatTest", "Unknown argument format"}}) end result.name = args.name local extra_param = {'dim', 'globe', 'scale', 'region', 'source', 'type'} for _, v in ipairs(extra_param) do if args[v] then table.insert(errors, {'formatTest', 'Parameter: "' .. v .. '=" should be "' .. v .. ':"' }) end end local ret = specPrinter(args, result) if #errors > 0 then ret = ret .. ' ' .. errorPrinter(errors) .. '[[Category:Pages with malformed coordinate tags]]' end return ret, backward end --[[ Generate Wikidata tracking categories. ]] local function makeWikidataCategories() local ret if mw.wikibase and current_page.namespace == 0 then local entity = mw.wikibase.getEntityObject() if entity and entity.claims and entity.claims.P625 and entity.claims.P625[1] then local snaktype = entity.claims.P625[1].mainsnak.snaktype if snaktype == 'value' then -- coordinates exist both here and on Wikidata, and can be compared. ret = 'Coordinates on Wikidata' elseif snaktype == 'somevalue' then ret = 'Coordinates on Wikidata set to unknown value' elseif snaktype == 'novalue' then ret = 'Coordinates on Wikidata set to no value' end else -- We have to either import the coordinates to Wikidata or remove them here. ret = 'Coordinates not on Wikidata' end end if ret then return string.format('[[Category:%s]]', ret) else return '' end end --[[ link Simple function to export the coordinates link for other uses. Usage: {{#invoke:Coordinates | link }} ]] function coordinates.link(frame) return coord_link; end --[[ dec2dms Wrapper to allow templates to call dec2dms directly. Usage: {{#invoke:Coordinates | dec2dms | decimal_coordinate | positive_suffix | negative_suffix | precision }} decimal_coordinate is converted to DMS format. If positive, the positive_suffix is appended (typical N or E), if negative, the negative suffix is appended. The specified precision is one of 'D', 'DM', or 'DMS' to specify the level of detail to use. ]] coordinates.dec2dms = makeInvokeFunc('_dec2dms') function coordinates._dec2dms(args) local coordinate = args[1] local firstPostfix = args[2] or '' local secondPostfix = args[3] or '' local precision = args[4] or '' return convert_dec2dms(coordinate, firstPostfix, secondPostfix, precision) end --[[ Helper function to determine whether to use D, DM, or DMS format depending on the precision of the decimal input. ]] function coordinates.determineMode( value1, value2 ) local precision = math.max( math_mod._precision( value1 ), math_mod._precision( value2 ) ); if precision <= 0 then return 'd' elseif precision <= 2 then return 'dm'; else return 'dms'; end end --[[ dms2dec Wrapper to allow templates to call dms2dec directly. Usage: {{#invoke:Coordinates | dms2dec | direction_flag | degrees | minutes | seconds }} Converts DMS values specified as degrees, minutes, seconds too decimal format. direction_flag is one of N, S, E, W, and determines whether the output is positive (i.e. N and E) or negative (i.e. S and W). ]] coordinates.dms2dec = makeInvokeFunc('_dms2dec') function coordinates._dms2dec(args) local direction = args[1] local degrees = args[2] local minutes = args[3] local seconds = args[4] return convert_dms2dec(direction, degrees, minutes, seconds) end --[[ coord Main entry point for Lua function to replace {{coord}} Usage: {{#invoke:Coordinates | coord }} {{#invoke:Coordinates | coord | lat | long }} {{#invoke:Coordinates | coord | lat | lat_flag | long | long_flag }} ... Refer to {{coord}} documentation page for many additional parameters and configuration options. Note: This function provides the visual display elements of {{coord}}. In order to load coordinates into the database, the {{#coordinates:}} parser function must also be called, this is done automatically in the Lua version of {{coord}}. ]] coordinates.coord = makeInvokeFunc('_coord') function coordinates._coord(args) if (not args[1] or not tonumber(args[1])) and not args[2] and mw.wikibase.getEntityObject() then args[3] = args[1]; args[1] = nil local entity = mw.wikibase.getEntityObject() if entity and entity.claims and entity.claims.P625 and entity.claims.P625[1].mainsnak.snaktype == 'value' then local precision = entity.claims.P625[1].mainsnak.datavalue.value.precision args[1]=entity.claims.P625[1].mainsnak.datavalue.value.latitude args[2]=entity.claims.P625[1].mainsnak.datavalue.value.longitude if precision then precision=-math_mod._round(math.log(precision)/math.log(10),0) args[1]=math_mod._round(args[1],precision) args[2]=math_mod._round(args[2],precision) end end end local contents, backward = formatTest(args) local Notes = args.notes or '' local Display = args.display and args.display:lower() or 'inline' local function isInline(s) -- Finds whether coordinates are displayed inline. return s:find('inline') ~= nil or s == 'i' or s == 'it' or s == 'ti' end local function isInTitle(s) -- Finds whether coordinates are displayed in the title. return s:find('title') ~= nil or s == 't' or s == 'it' or s == 'ti' end local function coord_wrapper(in_args) -- Calls the parser function {{#coordinates:}}. return mw.getCurrentFrame():callParserFunction('#coordinates', in_args) or '' end local text = '' if isInline(Display) then text = text .. displayinline(contents, Notes) end if isInTitle(Display) then text = text .. displaytitle(contents, Notes) .. makeWikidataCategories() end if not args.nosave then local page_title, count = mw.title.getCurrentTitle(), 1 if backward then local tmp = {} while not string.find((args[count-1] or ''), '[EW]') do tmp[count] = (args[count] or ''); count = count+1 end tmp.count = count; count = 2*(count-1) while count >= tmp.count do table.insert(tmp, 1, (args[count] or '')); count = count-1 end for i, v in ipairs(tmp) do args[i] = v end else while count <= 9 do args[count] = (args[count] or ''); count = count+1 end end if isInTitle(Display) and not page_title.isTalkPage and page_title.subpageText ~= 'doc' and page_title.subpageText ~= 'testcases' then args[10] = 'primary' end args.notes, args.format, args.display = nil -- text = text .. coord_wrapper(args) end return text end --[[ coord2text Extracts a single value from a transclusion of {{Coord}}. IF THE GEOHACK LINK SYNTAX CHANGES THIS FUNCTION MUST BE MODIFIED. Usage: {{#invoke:Coordinates | coord2text | {{Coord}} | parameter }} Valid values for the second parameter are: lat (signed integer), long (signed integer), type, scale, dim, region, globe, source ]] function coordinates.coord2text(frame) if frame.args[1] == '' or frame.args[2] == '' or not frame.args[2] then return nil end frame.args[2] = mw.text.trim(frame.args[2]) if frame.args[2] == 'lat' or frame.args[2] == 'long' then local result, negative = mw.text.split((mw.ustring.match(frame.args[1],'[%.%d]+°[NS] [%.%d]+°[EW]') or ''), ' ') if frame.args[2] == 'lat' then result, negative = result[1], 'S' else result, negative = result[2], 'W' end result = mw.text.split(result, '°') if result[2] == negative then result[1] = '-'..result[1] end return result[1] else return mw.ustring.match(frame.args[1], 'params=.-_'..frame.args[2]..':(.-)[ _]') end end --[[ coordinsert Injects some text into the Geohack link of a transclusion of {{Coord}} (if that text isn't already in the transclusion). Outputs the modified transclusion of {{Coord}}. IF THE GEOHACK LINK SYNTAX CHANGES THIS FUNCTION MUST BE MODIFIED. Usage: {{#invoke:Coordinates | coordinsert | {{Coord}} | parameter:value | parameter:value | … }} Do not make Geohack unhappy by inserting something which isn't mentioned in the {{Coord}} documentation. ]] function coordinates.coordinsert(frame) for i, v in ipairs(frame.args) do if i ~= 1 then if not mw.ustring.find(frame.args[1], (mw.ustring.match(frame.args[i], '^(.-:)') or '')) then frame.args[1] = mw.ustring.gsub(frame.args[1], '(params=.-)_? ', '%1_'..frame.args[i]..' ') end end end if frame.args.name then if not mw.ustring.find(frame.args[1], '<span class="vcard">') then local namestr = frame.args.name frame.args[1] = mw.ustring.gsub(frame.args[1], '(<span class="geo%-default">)(<span[^<>]*>[^<>]*</span><span[^<>]*>[^<>]*<span[^<>]*>[^<>]*</span></span>)(</span>)', '%1<span class="vcard">%2<span style="display:none">&#xfeff; (<span class="fn org">' .. namestr .. '</span>)</span></span>%3') frame.args[1] = mw.ustring.gsub(frame.args[1], '(&params=[^&"<>%[%] ]*) ', '%1&title=' .. mw.uri.encode(namestr) .. ' ') end end return frame.args[1] end return coordinates rd489qmoj73jnyf65gmqc7j50zk5sdm 4 2661 24457 24451 2019-05-10T18:20:37Z Dimon2711 4042 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Чикчиририкчик|Чикчиририкчик]] ([[User talk:Чикчиририкчик|обговорення]]) до зробленого [[User:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] 24299 wikitext text/x-wiki '''[[w:Вікіпедія:Європейська весна 2019|Європейська весна 2019]]''' — українська частина міжнародного конкурсу ''[[:meta:Wikimedia CEE Spring 2019|CEE Spring 2019]]'' із редагування у Вікіпедії, Вікімандрах і Вікіцитатах статей про [[w:Центральна та Східна Європа|Центральну і Східну Європу]]. Конкурс традиційно проходить з 21 березня по 31 травня року за підтримки організацій Вікімедіа в Центральній і Східній Європі (WMCEE). Нижче подано '''орієнтовний''' перелік для статей спецномінації конкурсу [[:w:uk:Вікіпедія:Європейська весна 2019|Європейська весна 2019]] у Вікімандрах. Спецномінація також є частиною проекту [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Пропозиції/Місяць Вікімандрів|Місяць Вікімандрів]]. Запрошуємо писати! === Австрія === * [[Грац]] * [[Зальцбург]] * [[Каринтія]] * [[Клагенфурт]] * [[Інсбрук]] * [[Лінц]] * [[Тіроль]] === Азербайджан === * [[Азербайджанський розмовник]] * [[Гянджа]] * [[Нахічевань]] * [[Сумгаїт]] === Албанія === * [[Албанський розмовник]] * [[Дуррес]] * [[Саранда]] * [[Шкодер]] === Білорусь === * [[Берестейська область]] * [[Біловезька пуща]] * [[Браславські озера]] * [[Вітебська область]] * [[Гомельська область]] * [[Гродно]] * [[Мінська область]] * [[Могильов]] * [[Могильовська область]] * [[Несвіж]] * [[Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник]] * [[Речиця]] === Болгарія === * [[Албена]] * [[Бургас]] * [[Кранево]] * [[Несебир]] * [[Пловдив]] * [[Обзор]] * [[Созополь]] === Боснія і Герцеговина === * [[Баня-Лука]] * [[Брчко]] * [[Герцеговина]] * [[Неум]] * [[Сребрениця]] === Вірменія === * [[Вірменський розмовник]] * [[Гюмрі]] --[[Користувач:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] ([[Обговорення користувача:Андрій Гриценко|обговорення]]) 22:28, 4 травня 2019 (EEST) * [[Ґоріс]] * [[Джермук]] * [[Озеро Севан]] * [[Севанаванк]] * [[Татев]] * [[Хор Вірап]] * [[Цахкадзор]] === Греція === * [[Афон]] * [[Коринф]] * [[Крит]] * [[Салоніки]] * [[Ханья]] === Грузія === * [[Аджарія]] * [[Боржомі]] * [[Гагра]] * [[Зугдіді]] * [[Кутаїсі]] * [[Новий Афон]] * [[Очамчіра]] * [[Піцунда]] * [[Телаві]] * [[Цхінвалі]] === Естонія === * [[Гіюмаа]] * [[Курессаре]] * [[Нарва]] * [[Пярну]] * [[Сааремаа]] === Казахстан === * [[Алмати]] * [[Астана]] * [[Атирау]] * [[Казахський розмовник]] === Кіпр === * [[Кіренія]] * [[Лімасол]] * [[Нікосія]] * [[Пафос]] * [[Протарас]] === Латвія === * [[Вентспілс]] * [[Даугавпілс]] * [[Єлгава]] * [[Лієлварде]] === Литва === * [[Друскінінкай]] * [[Каунас]] * [[Клайпеда]] * [[Литовський розмовник]] * [[Паланга]] * [[Тракай]] * [[Шяуляй]] === Молдова === * [[Бєльці]] * [[Гагаузія]] * [[Комрат]] * [[Рибниця]] * [[Старий Орхей]] === Північна Македонія === * [[Бітола]] * [[Македонський розмовник]] * [[Охридське озеро]] * [[Скоп'є/Стара Чаршія]] === Польща === * [[Бескиди]] * [[Білосток]] * [[Вісла]] * [[Гдиня]] * [[Закопане]] * [[Лодзь]] * [[Свіноуйсьце]] * [[Торунь]] * [[Щецін]] === Росія === * [[Адигея]] * [[Байкал]] * [[Бурятія]] * [[Грозний]] * [[Дагестан]] * [[Дербент]] * [[Єйськ]] * [[Йошкар-Ола]] * [[Калінінград]] * [[Камчатка]] * [[Краснодарський край]] * [[Курильські острови]] * [[Марій Ел]] * [[Онезьке озеро]] * [[Псковська область]] * [[Сахалін]] * [[Тамань]] * [[Тива]] * [[Чебоксари]] * [[Чечня]] * [[Чувашія]] * [[Чукотка]] * [[Якутія]] * [[Якутськ]] ==== ''Башкортостан'' ==== * [[Бєлорєцьк]] * [[Салават]] * [[Стерлітамак]] ==== ''Дон'' ==== * [[Ростов-на-Дону]] * [[Ростовська область]] * [[Таганрог]] ==== ''Ерзя'' ==== * [[Саранськ]] ==== ''Татарстан'' ==== * [[Казань]] * [[Татарстан]] === Румунія === * [[Брашов]] * [[Галац]] * [[Дельта Дунаю]] * [[Клуж-Напока]] * [[Констанца]] * [[Сигіт]] * [[Суліна]] * [[Сучава]] * [[Тімішоара]] * [[Трансільванія]] * [[Тульча]] * [[Ясси]] === Сербія === * [[Воєводина]] * [[Ніш]] * [[Нові-Сад]] * [[Суботіца]] ==== ''Косово'' ==== * [[Приштина]] * [[Прізрен]] === Словаччина === * [[Банська Бистриця]] * [[Братислава]] * [[Братиславський край]] * [[Жиліна]] * [[Кошицький край]] * [[Пряшів]] * [[Пряшівський край]] * [[Рожнява]] * [[Словацький розмовник]] * [[Татри]] * [[Трнава]] === Словенія === * [[Копер]] * [[Любляна]] * [[Марибор]] * [[Словенський розмовник]] === Туреччина === * [[Адана]] * [[Ані]] * [[Бодрум]] * [[Бурса]] * [[Едірне]] * [[Каппадокія]] * [[Кемер]] * [[Конья]] * [[Кушадаси]] * [[Мармаріс]] * [[Мерсін]] * [[Памуккале]] * [[Трабзон]] * [[Турецький розмовник]] * [[Фетхіє]] === Угорщина === * [[Дебрецен]] * [[Дьйор]] * [[Егер]] * [[Кечкемет]] * [[Мішкольц]] * [[Озеро Балатон]] * [[Озеро Хевіз]] * [[Сегед]] * [[Секешфехервар]] * [[Хайдусобосло]] === Хорватія === * [[Брач]] * [[Далмація]] * [[Загреб]] * [[Крк]] * [[Плитвицькі озера]] * [[Пула]] * [[Рієка]] * [[Спліт]] * [[Хвар]] * [[Хорватський розмовник]] === Чехія === * [[Брно]] * [[Карловарський край]] * [[Кутна Гора]] * [[Острава]] * [[Чеський розмовник]] === Чорногорія === * [[Бар (Чорногорія)]] * [[Бечичі]] * [[Будва]] * [[Котор]] * [[Которська бухта]] * [[Нікшич]] * [[Подгориця]] * [[Цетинє]] 74nimpeofdjsi7obkhcc5zq0m90tkzs 4 2662 25994 24006 2020-01-20T10:28:06Z ~riley 82 Робот: виправлення подвійного перенаправлення → [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Вікімандрів/Європейська весна]] 25994 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Вікімандрів/Європейська весна]] f1jkw6i2w3ab33ky2sp6yku03eypenc 10 2664 24023 2019-04-28T19:51:20Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <templatestyles src="Pagebanner/styles.css"/> <includeonly>{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:User}} | {{Userpagebanner}} }}<!-- -->{{GPX indicator}}{{PAGEBANNER:{{#... 24023 wikitext text/x-wiki <templatestyles src="Pagebanner/styles.css"/> <includeonly>{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:User}} | {{Userpagebanner}} }}<!-- -->{{GPX indicator}}{{PAGEBANNER:{{#switch: {{{1|}}} | none | Europe | North America | Pagebanner default.jpg | Pagebanner_default.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Pagebanner default.jpg }} | Middle East | ME | North Africa | Asia | Mena-asia default banner.jpg | Mena-asia_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Mena-asia_default_banner.jpg }} | South America | SA | Africa | S-amer africa default banner.jpg | S-amer_africa_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | S-amer africa default banner.jpg }} | Caribbean | Caribbean default banner.jpg | Caribbean_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Caribbean default banner.jpg }} | Australia | Oceania | Australia-oceania default banner.jpg | Australia-oceania_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Australia-oceania default banner.jpg }} | New Zealand | NZ | NZ default banner.jpg | NZ_default_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | NZ default banner.jpg }} | Travel topic | Topic | TT | TT Banner.jpg | TT_Banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | TT Banner.jpg }} | Flying | Generic flying banner.jpg | Generic_flying_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Generic flying banner.jpg }} | Dive guide | Dive | Diving | Default Scuba diving banner.JPG | Default_Scuba_diving_banner.JPG | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Default Scuba diving banner.JPG }} | Itinerary | Itinerary banner.jpg | Itinerary_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Itinerary banner.jpg }} | Phrasebook | Welcome banner.jpg | Welcome_banner.jpg | = {{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | Welcome banner.jpg }} | Disambiguation page | Disambiguation banner.png | Disambiguation_banner.png | = Disambiguation banner.png | #default = {{{1|}}} }} | {{#if: {{{caption|}}} | tooltip={{{caption|}}} }} | {{#if: {{{pgname|}}} | pgname={{{pgname|}}} }} | {{#if: {{{origin|}}} | origin={{{origin|}}} }} | {{#if: {{{unesco|}}} | icon-unesco=UNESCO_World_Heritage_List }} | {{#if: {{{star|}}} | icon-star=Star_article }} | {{#if: {{{otbp|}}} | icon-otbp=Previously_Off_the_beaten_path }} | {{#if: {{{dotm|}}} | icon-dotm=Previous_Destinations_of_the_month }} | {{#if: {{{ftt|}}} | icon-ftt=Previous_Featured_travel_topics }} | toc={{#ifeq: {{{notoc|}}} | true | no | yes }} }}<!-- -->{{#if: {{{disambig|}}} | {{#switch: {{{disambig|}}} | yes={{other uses}} | #default ={{other uses|{{{disambig}}}}} }} | }}<!-- Banner categories -->{{#if: {{{unesco|}}} | [[Category:UNESCO World Heritage Sites]] }} {{#if: {{{otbp|}}} | [[Category:Previously Off the beaten path]] }} {{#if: {{{dotm|}}} | [[Category:Previous Destinations of the month]] }} {{#if: {{{ftt|}}} | [[Category:Previous Featured travel topics]] }}<!-- -->{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{NS:0}}|{{#if:{{#invoke:Wikidata|getSiteLink|enwiki}}||[[Category:Articles without Wikipedia links (via Wikidata)]]}}}}<!-- -->{{#ifeq: {{{1|}}} | Disambiguation banner.png | {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{NS:0}} | [[Category:Has standard banner]] }} | {{#if: {{#property:P948}} | {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | | [[Category:Has custom banner]] }} | {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:}} | {{#switch: {{{1|}}} | = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | | [[Category:Has default banner]] }} | Pagebanner default.jpg | Pagebanner_default.jpg | Mena-asia default banner.jpg | Mena-asia_default_banner.jpg | S-amer africa default banner.jpg | S-amer_africa_default_banner.jpg | Caribbean default banner.jpg | Caribbean_default_banner.jpg | Australia-oceania default banner.jpg | Australia-oceania_default_banner.jpg | TT Banner.jpg | TT_Banner.jpg | Generic flying banner.jpg | Generic_flying_banner.jpg | Default Scuba diving banner.JPG | Default_Scuba_diving_banner.JPG | Itinerary banner.jpg | Itinerary_banner.jpg | Welcome_banner.jpg | Welcome banner.jpg | Europe | North America | Middle East | ME | North Africa | Asia | South America | SA | Africa | Caribbean | Australia | Oceania | New Zealand | NZ | Travel topic | Topic | TT | Flying | Dive guide | Dive | Diving | Itinerary | Phrasebook | NZ default banner.jpg | = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | | [[Category:Has default banner]] }} | #default = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | | [[Category:Has custom banner]] }} {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:0}} | {{#ifeq: {{{fop|}}} | yes | | [[Category:Banner missing from Wikidata]] }} }} }} }} }} }}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> g5gxbdyhmkbpednufm5mklwj3yi7s84 10 2665 24025 24024 2019-04-28T19:55:38Z Dimon2711 4042 24025 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:User}} | {{Userpagebanner}} }}<!-- --><indicator name="img">{{User:Traveler100/sandbox-city}}</indicator>{{GPX indicator}}{{PAGEBANNER:{{#if: {{#property:P948}} | {{#property:P948}} | {{{1|}}} }} | {{#if: {{{caption|}}} | tooltip={{{caption|}}} }} | {{#if: {{{pgname|}}} | pgname={{{pgname|}}} }} | {{#if: {{{origin|}}} | origin={{{origin|}}} }} | {{#if: {{{unesco|}}} | icon-unesco=UNESCO_World_Heritage_List }} | {{#if: {{{star|}}} | icon-star=Star_article }} | {{#if: {{{otbp|}}} | icon-otbp=Previously_Off_the_beaten_path }} | {{#if: {{{dotm|}}} | icon-dotm=Previous_Destinations_of_the_month }} | {{#if: {{{ftt|}}} | icon-ftt=Previous_Featured_travel_topics }} | toc={{#ifeq: {{{notoc|}}} | true | no | yes }} }}<!-- -->{{#if: {{{disambig|}}} | {{#switch: {{{disambig|}}} | yes={{other uses}} | #default ={{other uses|{{{disambig}}}}} }} | }}<!-- Banner categories -->{{#if: {{{unesco|}}} | [[Category:UNESCO World Heritage Sites]] }} {{#if: {{{otbp|}}} | [[Category:Previously Off the beaten path]] }} {{#if: {{{dotm|}}} | [[Category:Previous Destinations of the month]] }} {{#if: {{{ftt|}}} | [[Category:Previous Featured travel topics]] }}<!-- -->{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{NS:0}}|{{#if:{{#invoke:Wikidata|getSiteLink|enwiki}}||[[Category:Articles without Wikipedia links (via Wikidata)]]}}}}<!-- -->{{#ifeq: {{{1|}}} | Disambiguation banner.png | {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{NS:0}} | [[Category:Has standard banner]] }} | {{#if: {{#property:P948}} | {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | | [[Category:Has custom banner]] }} | {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:}} | {{#switch: {{{1|}}} | = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | | [[Category:Has default banner]] }} | Pagebanner default.jpg | Pagebanner_default.jpg | Mena-asia default banner.jpg | Mena-asia_default_banner.jpg | S-amer africa default banner.jpg | S-amer_africa_default_banner.jpg | Caribbean default banner.jpg | Caribbean_default_banner.jpg | Australia-oceania default banner.jpg | Australia-oceania_default_banner.jpg | TT Banner.jpg | TT_Banner.jpg | Generic flying banner.jpg | Generic_flying_banner.jpg | Default Scuba diving banner.JPG | Default_Scuba_diving_banner.JPG | Itinerary banner.jpg | Itinerary_banner.jpg | Welcome_banner.jpg | Welcome banner.jpg | Europe | North America | Middle East | ME | North Africa | Asia | South America | SA | Africa | Caribbean | Australia | Oceania | New Zealand | NZ | Travel topic | Topic | TT | Flying | Dive guide | Dive | Diving | Itinerary | Phrasebook | NZ default banner.jpg | = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | | [[Category:Has default banner]] }} | #default = {{#ifeq: {{{index|}}} | yes | | [[Category:Has custom banner]] }} {{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:0}} | {{#ifeq: {{{fop|}}} | yes | | [[Category:Banner missing from Wikidata]] }} }} }} }} }} }}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> bu23pek4bxnq7zxidm1axwcsmafr84g 10 2666 24026 2019-04-28T19:56:22Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: :<span class="noexcerpt">''For other places with the same name, see [[{{{1|{{PAGENAME}}}}} (disambiguation)]].''</span><noinclude> {{documentation}} </noinclude> 24026 wikitext text/x-wiki :<span class="noexcerpt">''For other places with the same name, see [[{{{1|{{PAGENAME}}}}} (disambiguation)]].''</span><noinclude> {{documentation}} </noinclude> njt8owcqqazw06ttu8va4fnltof0qzi 10 2667 24039 2019-04-28T20:17:40Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: '''{{{name}}}''': Latitude {{{lat}}}, Longitude {{{long}}} ([https://tools.wmflabs.org/wikivoyage/w/poimap2.php?lat={{{lat}}}&lon={{{long}}}&zoom={{#if:{{{zoom|... 24039 wikitext text/x-wiki '''{{{name}}}''': Latitude {{{lat}}}, Longitude {{{long}}} ([https://tools.wmflabs.org/wikivoyage/w/poimap2.php?lat={{{lat}}}&lon={{{long}}}&zoom={{#if:{{{zoom|}}}|{{{zoom|}}}|13}}&name={{{name}}} Map], [https://tools.wmflabs.org/geohack/geohack.php?params={{{lat}}}_N_{{{long}}}_E&title={{{name}}} Geohack]) 545hl4njbofceabnbsx24gf5q46euf8 10 2668 24041 2019-04-28T20:24:41Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{convert|{{#expr:2*{{{5|{{{r|{{#expr:({{Great circle distance/er|{{{1|{{{lat1|0}}}}}}}}+{{Great circle distance/er|{{{3|{{{lat2|0}}}}}}}})/2}}}}}}}}*asin(((sin... 24041 wikitext text/x-wiki {{convert|{{#expr:2*{{{5|{{{r|{{#expr:({{Great circle distance/er|{{{1|{{{lat1|0}}}}}}}}+{{Great circle distance/er|{{{3|{{{lat2|0}}}}}}}})/2}}}}}}}}*asin(((sin((({{{3|{{{lat2|0}}}}}}*pi/180) - ({{{1|{{{lat1|0}}}}}}*pi/180))/2))^2 + (cos({{{1|{{{lat1|0}}}}}}*pi/180)*cos({{{3|{{{lat2|0}}}}}}*pi/180)*((sin((({{{4|{{{long2|0}}}}}}*pi/180) - ({{{2|{{{long1|0}}}}}}*pi/180))/2))^2)))^0.5)}}|km|{{{units|km}}}|{{{precision|0}}}|adj=ri{{#ifexpr:{{{precision|0}}}>0|{{{precision}}}|0}}|disp={{{disp|number}}}}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> 63xbic7ywpeb1uvw8kqzpfbd1qjqjni 10 2669 24043 2019-04-28T20:25:59Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#expr:(((6378.137^2*cos({{{1|35.4}}}*pi/180))^2+(6356.752^2*sin({{{1|35.4}}}*pi/180))^2)/((6378.137*cos({{{1|35.4}}}*pi/180))^2+(6356.752*sin({{{1|35.4}}}*pi/... 24043 wikitext text/x-wiki {{#expr:(((6378.137^2*cos({{{1|35.4}}}*pi/180))^2+(6356.752^2*sin({{{1|35.4}}}*pi/180))^2)/((6378.137*cos({{{1|35.4}}}*pi/180))^2+(6356.752*sin({{{1|35.4}}}*pi/180))^2))^.5}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> 60fiu9yix31u03mw6xye9mgvqfau5pi 10 2670 24045 24044 2019-04-28T20:27:18Z Dimon2711 4042 24045 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{{{{♥|safesubst:}}}#invoke:convert|convert}}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> 81befqhh89lu562bonqr8252bepuvfp 828 2671 24046 2019-04-28T20:28:13Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- Convert a value from one unit of measurement to another. -- Example: {{convert|123|lb|kg}} --> 123 pounds (56 kg) -- See [[:en:Template:Convert/Transwiki gui... 24046 Scribunto text/plain -- Convert a value from one unit of measurement to another. -- Example: {{convert|123|lb|kg}} --> 123 pounds (56 kg) -- See [[:en:Template:Convert/Transwiki guide]] if copying to another wiki. local MINUS = '−' -- Unicode U+2212 MINUS SIGN (UTF-8: e2 88 92) local abs = math.abs local floor = math.floor local format = string.format local log10 = math.log10 local ustring = mw.ustring local ulen = ustring.len local usub = ustring.sub -- Configuration options to keep magic values in one location. -- Conversion data and message text are defined in separate modules. local config, maxsigfig local numdot -- must be '.' or ',' or a character which works in a regex local numsep, numsep_remove, numsep_remove2 local data_code, all_units local text_code local varname -- can be a code to use variable names that depend on value local from_en_table -- to translate an output string of en digits to local language local to_en_table -- to translate an input string of digits in local language to en -- Use translation_table in convert/text to change the following. local en_default -- true uses lang=en unless convert has lang=local or local digits local group_method = 3 -- code for how many digits are in a group local per_word = 'per' -- for units like "liters per kilometer" local plural_suffix = 's' -- only other useful value is probably '' to disable plural unit names local omitsep -- true to omit separator before local symbol/name -- All units should be defined in the data module. However, to cater for quick changes -- and experiments, any unknown unit is looked up in an extra data module, if it exists. -- That module would be transcluded in only a small number of pages, so there should be -- little server overhead from making changes, and changes should propagate quickly. local extra_module -- name of module with extra units local extra_units -- nil or table of extra units from extra_module -- Some options in the invoking template can set variables used later in the module. local currency_text -- for a user-defined currency symbol: {{convert|12|$/ha|$=€}} (euro replaces dollar) local function from_en(text) -- Input is a string representing a number in en digits with '.' decimal mark, -- without digit grouping (which is done just after calling this). -- Return the translation of the string with numdot and digits in local language. if numdot ~= '.' then text = text:gsub('%.', numdot) end if from_en_table then text = text:gsub('%d', from_en_table) end return text end local function to_en(text) -- Input is a string representing a number in the local language with -- an optional numdot decimal mark and numsep digit grouping. -- Return the translation of the string with '.' mark and en digits, -- and no separators (they have to be removed here to handle cases like -- numsep = '.' and numdot = ',' with input "1.234.567,8"). if to_en_table then text = ustring.gsub(text, '%d', to_en_table) end if numsep_remove then text = text:gsub(numsep_remove, '') end if numsep_remove2 then text = text:gsub(numsep_remove2, '') end if numdot ~= '.' then text = text:gsub(numdot, '.') end return text end local function decimal_mark(text) -- Return ',' if text probably is using comma for decimal mark, or has no decimal mark. -- Return '.' if text probably is using dot for decimal mark. -- Otherwise return nothing (decimal mark not known). if not text:find('[.,]') then return ',' end text = text:gsub('^%-', ''):gsub('%+%d+/%d+$', ''):gsub('[Ee]%-?%d+$', '') local decimal = text:match('^0?([.,])%d+$') or text:match('%d([.,])%d?%d?$') or text:match('%d([.,])%d%d%d%d+$') if decimal then return decimal end if text:match('%.%d+%.') then return ',' end if text:match('%,%d+,') then return '.' end end local add_warning, with_separator -- forward declarations local function to_en_with_check(text, parms) -- Version of to_en() for a wiki using numdot = ',' and numsep = '.' to check -- text (an input number as a string) which might have been copied from enwiki. -- For example, in '1.234' the '.' could be a decimal mark or a group separator. -- From viwiki. if to_en_table then text = ustring.gsub(text, '%d', to_en_table) end if decimal_mark(text) == '.' then local original = text text = text:gsub(',', '') -- for example, interpret "1,234.5" as an enwiki value if parms then add_warning(parms, 0, 'cvt_enwiki_num', original, with_separator({}, text)) end else if numsep_remove then text = text:gsub(numsep_remove, '') end if numsep_remove2 then text = text:gsub(numsep_remove2, '') end if numdot ~= '.' then text = text:gsub(numdot, '.') end end return text end local function omit_separator(id) -- Return true if there should be no separator before id (a unit symbol or name). -- For zhwiki, there should be no separator if id uses local characters. -- The following kludge should be a sufficient test. if omitsep then if id:sub(1, 2) == '-{' then -- for "-{...}-" content language variant return true end if id:byte() > 127 then local first = usub(id, 1, 1) if first ~= 'Å' and first ~= '°' and first ~= 'µ' then return true end end end return id:sub(1, 1) == '/' -- no separator before units like "/ha" end local spell_module -- name of module that can spell numbers local speller -- function from that module to handle spelling (set if needed) local wikidata_module, wikidata_data_module -- names of Wikidata modules local wikidata_code, wikidata_data -- exported tables from those modules (set if needed) local function set_config(args) -- Set configuration options from template #invoke or defaults. config = args maxsigfig = config.maxsigfig or 14 -- maximum number of significant figures local data_module, text_module local sandbox = config.sandbox and ('/' .. config.sandbox) or '' data_module = "Module:Convert/data" .. sandbox text_module = "Module:Convert/text" .. sandbox extra_module = "Module:Convert/extra" .. sandbox wikidata_module = "Module:Convert/wikidata" .. sandbox wikidata_data_module = "Module:Convert/wikidata/data" .. sandbox spell_module = "Module:ConvertNumeric" data_code = mw.loadData(data_module) text_code = mw.loadData(text_module) all_units = data_code.all_units local translation = text_code.translation_table if translation then numdot = translation.numdot numsep = translation.numsep if numdot == ',' and numsep == '.' then if text_code.all_messages.cvt_enwiki_num then to_en = to_en_with_check end end if translation.group then group_method = translation.group end if translation.per_word then per_word = translation.per_word end if translation.plural_suffix then plural_suffix = translation.plural_suffix end varname = translation.varname from_en_table = translation.from_en local use_workaround = true if use_workaround then -- 2013-07-05 workaround bug by making a copy of the required table. -- mw.ustring.gsub fails with a table (to_en_table) as the replacement, -- if the table is accessed via mw.loadData. local source = translation.to_en if source then to_en_table = {} for k, v in pairs(source) do to_en_table[k] = v end end else to_en_table = translation.to_en end if translation.lang == 'en default' then en_default = true -- for hiwiki end omitsep = translation.omitsep -- for zhwiki end numdot = config.numdot or numdot or '.' -- decimal mark before fractional digits numsep = config.numsep or numsep or ',' -- group separator for numbers -- numsep should be ',' or '.' or '' or '&nbsp;' or a Unicode character. -- numsep_remove must work in a regex to identify separators to be removed. if numsep ~= '' then numsep_remove = (numsep == '.') and '%.' or numsep end if numsep ~= ',' and numdot ~= ',' then numsep_remove2 = ',' -- so numbers copied from enwiki will work end end local function collection() -- Return a table to hold items. return { n = 0, add = function (self, item) self.n = self.n + 1 self[self.n] = item end, } end local function divide(numerator, denominator) -- Return integers quotient, remainder resulting from dividing the two -- given numbers, which should be unsigned integers. local quotient, remainder = floor(numerator / denominator), numerator % denominator if not (0 <= remainder and remainder < denominator) then -- Floating point limits may need this, as in {{convert|160.02|Ym|ydftin}}. remainder = 0 end return quotient, remainder end local function split(text, delimiter) -- Return a numbered table with fields from splitting text. -- The delimiter is used in a regex without escaping (for example, '.' would fail). -- Each field has any leading/trailing whitespace removed. local t = {} text = text .. delimiter -- to get last item for item in text:gmatch('%s*(.-)%s*' .. delimiter) do table.insert(t, item) end return t end local function strip(text) -- If text is a string, return its content with no leading/trailing -- whitespace. Otherwise return nil (a nil argument gives a nil result). if type(text) == 'string' then return text:match("^%s*(.-)%s*$") end end local function table_len(t) -- Return length (<100) of a numbered table to replace #t which is -- documented to not work if t is accessed via mw.loadData(). for i = 1, 100 do if t[i] == nil then return i - 1 end end end local function wanted_category(cat) -- Return cat if it is wanted in current namespace, otherwise return nil. -- This is so tracking categories only include pages that need correction. local title = mw.title.getCurrentTitle() if title then local nsdefault = '0' -- default namespace: '0' = article; '0,10' = article and template local namespace = title.namespace for _, v in ipairs(split(config.nscat or nsdefault, ',')) do if namespace == tonumber(v) then return cat end end end end local function message(parms, mcode) -- Return wikitext for an error message, including category if specified -- for the message type. -- mcode = numbered table specifying the message: -- mcode[1] = 'cvt_xxx' (string used as a key to get message info) -- mcode[2] = 'parm1' (string to replace '$1' if any in message) -- mcode[3] = 'parm2' (string to replace '$2' if any in message) -- mcode[4] = 'parm3' (string to replace '$3' if any in message) local msg if type(mcode) == 'table' then if mcode[1] == 'cvt_no_output' then -- Some errors should cause convert to output an empty string, -- for example, for an optional field in an infobox. return '' end msg = text_code.all_messages[mcode[1]] end parms.have_problem = true local function subparm(fmt, ...) local rep = {} for i, v in ipairs({...}) do rep['$' .. i] = v end return (fmt:gsub('$%d+', rep)) end if msg then local parts = {} local regex, replace = msg.regex, msg.replace for i = 1, 3 do local limit = 40 local s = mcode[i + 1] if s then if regex and replace then s = s:gsub(regex, replace) limit = nil -- allow long "should be" messages end -- Escape user input so it does not break the message. -- To avoid tags (like {{convert|1<math>23</math>|m}}) breaking -- the mouseover title, any strip marker starting with char(127) is -- replaced with '...' (text not needing i18n). local append local pos = s:find(string.char(127), 1, true) if pos then append = '...' s = s:sub(1, pos - 1) end if limit and ulen(s) > limit then s = usub(s, 1, limit) append = '...' end s = mw.text.nowiki(s) .. (append or '') else s = '?' end parts['$' .. i] = s end local function ispreview() -- Return true if a prominent message should be shown. if parms.test == 'preview' or parms.test == 'nopreview' then -- For testing, can preview a real message or simulate a preview -- when running automated tests. return parms.test == 'preview' end local success, revid = pcall(function () return (parms.frame):preprocess('{{REVISIONID}}') end) return success and (revid == '') end local title = string.gsub(msg[1] or 'Missing message', '$%d+', parts) local text = msg[2] or 'Missing message' local cat = wanted_category(text_code.all_categories[msg[3]]) or '' local anchor = msg[4] or '' local fmtkey = ispreview() and 'cvt_format_preview' or (msg.format or 'cvt_format') local fmt = text_code.all_messages[fmtkey] or 'convert: bug' return subparm(fmt, title:gsub('"', '&quot;'), text, cat, anchor) end return 'Convert internal error: unknown message' end function add_warning(parms, level, key, text1, text2) -- for forward declaration above -- If enabled, add a warning that will be displayed after the convert result. -- To reduce output noise, only the first warning is displayed. if config.warnings or level < 0 then if level <= (tonumber(config.warnings) or 1) then if parms.warnings == nil then parms.warnings = message(parms, { key, text1, text2 }) end end end end local function spell_number(parms, inout, number, numerator, denominator) -- Return result of spelling (number, numerator, denominator), or -- return nil if spelling is not available or not supported for given text. -- Examples (each value must be a string or nil): -- number numerator denominator output -- ------ --------- ----------- ------------------- -- "1.23" nil nil one point two three -- "1" "2" "3" one and two thirds -- nil "2" "3" two thirds if not speller then local function get_speller(module) return require(module).spell_number end local success success, speller = pcall(get_speller, spell_module) if not success or type(speller) ~= 'function' then add_warning(parms, 1, 'cvt_no_spell') return nil end end local case if parms.spell_upper == inout then case = true parms.spell_upper = nil -- only uppercase first word in a multiple unit end local sp = not parms.opt_sp_us local adj = parms.opt_adjectival return speller(number, numerator, denominator, case, sp, adj) end ------------------------------------------------------------------------ -- BEGIN: Code required only for built-in units. -- LATER: If need much more code, move to another module to simplify this module. local function speed_of_sound(altitude) -- This is for the Mach built-in unit of speed. -- Return speed of sound in metres per second at given altitude in feet. -- If no altitude given, use default (zero altitude = sea level). -- Table gives speed of sound in miles per hour at various altitudes: -- altitude = -17,499 to 302,499 feet -- mach_table[a + 4] = s where -- a = (altitude / 5000) rounded to nearest integer (-3 to 60) -- s = speed of sound (mph) at that altitude -- LATER: Should calculate result from an interpolation between the next -- lower and higher altitudes in table, rather than rounding to nearest. -- From: http://www.aerospaceweb.org/question/atmosphere/q0112.shtml local mach_table = { -- a = 799.5, 787.0, 774.2, 761.207051, -- -3 to 0 748.0, 734.6, 721.0, 707.0, 692.8, 678.3, 663.5, 660.1, 660.1, 660.1, -- 1 to 10 660.1, 660.1, 660.1, 662.0, 664.3, 666.5, 668.9, 671.1, 673.4, 675.6, -- 11 to 20 677.9, 683.7, 689.9, 696.0, 702.1, 708.1, 714.0, 719.9, 725.8, 731.6, -- 21 to 30 737.3, 737.7, 737.7, 736.2, 730.5, 724.6, 718.8, 712.9, 707.0, 701.1, -- 31 to 40 695.0, 688.9, 682.8, 676.6, 670.4, 664.1, 657.8, 652.9, 648.3, 643.7, -- 41 to 50 639.1, 634.4, 629.6, 624.8, 620.0, 615.2, 613.2, 613.2, 613.2, 613.5, -- 51 to 60 } altitude = altitude or 0 local a = (altitude < 0) and -altitude or altitude a = floor(a / 5000 + 0.5) if altitude < 0 then a = -a end if a < -3 then a = -3 elseif a > 60 then a = 60 end return mach_table[a + 4] * 0.44704 -- mph converted to m/s end -- END: Code required only for built-in units. ------------------------------------------------------------------------ local function get_range(word) -- Return a range (string or table) corresponding to word (like "to"), -- or return nil if not a range word. local ranges = text_code.ranges return ranges.types[word] or ranges.types[ranges.aliases[word]] end local function check_mismatch(unit1, unit2) -- If unit1 cannot be converted to unit2, return an error message table. -- This allows conversion between units of the same type, and between -- Nm (normally torque) and ftlb (energy), as in gun-related articles. -- This works because Nm is the base unit (scale = 1) for both the -- primary type (torque), and the alternate type (energy, where Nm = J). -- A match occurs if the primary types are the same, or if unit1 matches -- the alternate type of unit2, and vice versa. That provides a whitelist -- of which conversions are permitted between normally incompatible types. if unit1.utype == unit2.utype or (unit1.utype == unit2.alttype and unit1.alttype == unit2.utype) then return nil end return { 'cvt_mismatch', unit1.utype, unit2.utype } end local function override_from(out_table, in_table, fields) -- Copy the specified fields from in_table to out_table, but do not -- copy nil fields (keep any corresponding field in out_table). for _, field in ipairs(fields) do if in_table[field] then out_table[field] = in_table[field] end end end local function shallow_copy(t) -- Return a shallow copy of table t. -- Do not need the features and overhead of the Scribunto mw.clone(). local result = {} for k, v in pairs(t) do result[k] = v end return result end local unit_mt = { -- Metatable to get missing values for a unit that does not accept SI prefixes. -- Warning: The boolean value 'false' is returned for any missing field -- so __index is not called twice for the same field in a given unit. __index = function (self, key) local value if key == 'name1' or key == 'sym_us' then value = self.symbol elseif key == 'name2' then value = self.name1 .. plural_suffix elseif key == 'name1_us' then value = self.name1 if not rawget(self, 'name2_us') then -- If name1_us is 'foot', do not make name2_us by appending plural_suffix. self.name2_us = self.name2 end elseif key == 'name2_us' then local raw1_us = rawget(self, 'name1_us') if raw1_us then value = raw1_us .. plural_suffix else value = self.name2 end elseif key == 'link' then value = self.name1 else value = false end rawset(self, key, value) return value end } local function prefixed_name(unit, name, index) -- Return unit name with SI prefix inserted at correct position. -- index = 1 (name1), 2 (name2), 3 (name1_us), 4 (name2_us). -- The position is a byte (not character) index, so use Lua's sub(). local pos = rawget(unit, 'prefix_position') if type(pos) == 'string' then pos = tonumber(split(pos, ',')[index]) end if pos then return name:sub(1, pos - 1) .. unit.si_name .. name:sub(pos) end return unit.si_name .. name end local unit_prefixed_mt = { -- Metatable to get missing values for a unit that accepts SI prefixes. -- Before use, fields si_name, si_prefix must be defined. -- The unit must define _symbol, _name1 and -- may define _sym_us, _name1_us, _name2_us -- (_sym_us, _name2_us may be defined for a language using sp=us -- to refer to a variant unrelated to U.S. units). __index = function (self, key) local value if key == 'symbol' then value = self.si_prefix .. self._symbol elseif key == 'sym_us' then value = rawget(self, '_sym_us') if value then value = self.si_prefix .. value else value = self.symbol end elseif key == 'name1' then value = prefixed_name(self, self._name1, 1) elseif key == 'name2' then value = rawget(self, '_name2') if value then value = prefixed_name(self, value, 2) else value = self.name1 .. plural_suffix end elseif key == 'name1_us' then value = rawget(self, '_name1_us') if value then value = prefixed_name(self, value, 3) else value = self.name1 end elseif key == 'name2_us' then value = rawget(self, '_name2_us') if value then value = prefixed_name(self, value, 4) elseif rawget(self, '_name1_us') then value = self.name1_us .. plural_suffix else value = self.name2 end elseif key == 'link' then value = self.name1 else value = false end rawset(self, key, value) return value end } local unit_per_mt = { -- Metatable to get values for a per unit of form "x/y". -- This is never called to determine a unit name or link because per units -- are handled as a special case. -- Similarly, the default output is handled elsewhere. __index = function (self, key) local value if key == 'symbol' then local per = self.per local unit1, unit2 = per[1], per[2] if unit1 then value = unit1[key] .. '/' .. unit2[key] else value = '/' .. unit2[key] end elseif key == 'sym_us' then value = self.symbol elseif key == 'scale' then local per = self.per local unit1, unit2 = per[1], per[2] value = (unit1 and unit1.scale or 1) * self.scalemultiplier / unit2.scale else value = false end rawset(self, key, value) return value end } local function make_per(unitcode, unit_table, ulookup) -- Return true, t where t is a per unit with unit codes expanded to unit tables, -- or return false, t where t is an error message table. local result = { unitcode = unitcode, utype = unit_table.utype, per = {} } override_from(result, unit_table, { 'invert', 'iscomplex', 'default', 'link', 'symbol', 'symlink' }) result.symbol_raw = (result.symbol or false) -- to distinguish between a defined exception and a metatable calculation local prefix for i, v in ipairs(unit_table.per) do if i == 1 and v == '' then -- First unit symbol can be empty; that gives a nil first unit table. elseif i == 1 and text_code.currency[v] then prefix = currency_text or v else local success, t = ulookup(v) if not success then return false, t end result.per[i] = t end end local multiplier = unit_table.multiplier if not result.utype then -- Creating an automatic per unit. local unit1 = result.per[1] local utype = (unit1 and unit1.utype or prefix or '') .. '/' .. result.per[2].utype local t = data_code.per_unit_fixups[utype] if t then if type(t) == 'table' then utype = t.utype or utype result.link = result.link or t.link multiplier = multiplier or t.multiplier else utype = t end end result.utype = utype end result.scalemultiplier = multiplier or 1 result.vprefix = prefix or false -- set to non-nil to avoid calling __index return true, setmetatable(result, unit_per_mt) end local function lookup(parms, unitcode, what, utable, fails, depth) -- Return true, t where t is a copy of the unit's converter table, -- or return false, t where t is an error message table. -- Parameter 'what' determines whether combination units are accepted: -- 'no_combination' : single unit only -- 'any_combination' : single unit or combination or output multiple -- 'only_multiple' : single unit or output multiple only -- Parameter unitcode is a symbol (like 'g'), with an optional SI prefix (like 'kg'). -- If, for example, 'kg' is in this table, that entry is used; -- otherwise the prefix ('k') is applied to the base unit ('g'). -- If unitcode is a known combination code (and if allowed by what), -- a table of output multiple unit tables is included in the result. -- For compatibility with the old template, an underscore in a unitcode is -- replaced with a space so usage like {{convert|350|board_feet}} works. -- Wikignomes may also put two spaces or "&nbsp;" in combinations, so -- replace underscore, "&nbsp;", and multiple spaces with a single space. utable = utable or parms.unittable or all_units fails = fails or {} depth = depth and depth + 1 or 1 if depth > 9 then -- There are ways to mistakenly define units which result in infinite -- recursion when lookup() is called. That gives a long delay and very -- confusing error messages, so the depth parameter is used as a guard. return false, { 'cvt_lookup', unitcode } end if unitcode == nil or unitcode == '' then return false, { 'cvt_no_unit' } end unitcode = unitcode:gsub('_', ' '):gsub('&nbsp;', ' '):gsub(' +', ' ') local function call_make_per(t) return make_per(unitcode, t, function (ucode) return lookup(parms, ucode, 'no_combination', utable, fails, depth) end ) end local t = utable[unitcode] if t then if t.shouldbe then return false, { 'cvt_should_be', t.shouldbe } end if t.sp_us then parms.opt_sp_us = true end local target = t.target -- nil, or unitcode is an alias for this target if target then local success, result = lookup(parms, target, what, utable, fails, depth) if not success then return false, result end override_from(result, t, { 'customary', 'default', 'link', 'symbol', 'symlink' }) local multiplier = t.multiplier if multiplier then result.multiplier = tostring(multiplier) result.scale = result.scale * multiplier end return true, result end if t.per then return call_make_per(t) end local combo = t.combination -- nil or a table of unitcodes if combo then local multiple = t.multiple if what == 'no_combination' or (what == 'only_multiple' and not multiple) then return false, { 'cvt_bad_unit', unitcode } end -- Recursively create a combination table containing the -- converter table of each unitcode. local result = { utype = t.utype, multiple = multiple, combination = {} } local cvt = result.combination for i, v in ipairs(combo) do local success, t = lookup(parms, v, multiple and 'no_combination' or 'only_multiple', utable, fails, depth) if not success then return false, t end cvt[i] = t end return true, result end local result = shallow_copy(t) result.unitcode = unitcode if result.prefixes then result.si_name = '' result.si_prefix = '' return true, setmetatable(result, unit_prefixed_mt) end return true, setmetatable(result, unit_mt) end local SIprefixes = text_code.SIprefixes for plen = SIprefixes[1] or 2, 1, -1 do -- Look for an SI prefix; should never occur with an alias. -- Check for longer prefix first ('dam' is decametre). -- SIprefixes[1] = prefix maximum #characters (as seen by mw.ustring.sub). local prefix = usub(unitcode, 1, plen) local si = SIprefixes[prefix] if si then local t = utable[usub(unitcode, plen+1)] if t and t.prefixes then local result = shallow_copy(t) result.unitcode = unitcode result.si_name = parms.opt_sp_us and si.name_us or si.name result.si_prefix = si.prefix or prefix result.scale = t.scale * 10 ^ (si.exponent * t.prefixes) return true, setmetatable(result, unit_prefixed_mt) end end end -- Accept any unit with an engineering notation prefix like "e6cuft" -- (million cubic feet), but not chained prefixes like "e3e6cuft", -- and not if the unit is a combination or multiple, -- and not if the unit has an offset or is a built-in. -- Only en digits are accepted. local has_plus = unitcode:find('+', 1, true) if not has_plus then local exponent, baseunit = unitcode:match('^e(%d+)(.*)') if exponent then local engscale = text_code.eng_scales[exponent] if engscale then local success, result = lookup(parms, baseunit, 'no_combination', utable, fails, depth) if success and not (result.offset or result.builtin or result.engscale) then result.unitcode = unitcode -- 'e6cuft' not 'cuft' result.defkey = unitcode -- key to lookup default exception result.engscale = engscale result.scale = result.scale * 10 ^ tonumber(exponent) return true, result end end end end -- Accept user-defined combinations like "acre+m2+ha" or "acre m2 ha" for output. -- If '+' is used, each unit code can include a space, and any error is fatal. -- If ' ' is used and if each space-separated word is a unit code, it is a combo, -- but errors are not fatal so the unit code can be looked up as an extra unit. local err_is_fatal local combo = collection() if has_plus then err_is_fatal = true for item in (unitcode .. '+'):gmatch('%s*(.-)%s*%+') do if item ~= '' then combo:add(item) end end elseif unitcode:find('%s') then for item in unitcode:gmatch('%S+') do combo:add(item) end end if combo.n > 1 then local function lookup_combo() if what == 'no_combination' or what == 'only_multiple' then return false, { 'cvt_bad_unit', unitcode } end local result = { combination = {} } local cvt = result.combination for i, v in ipairs(combo) do local success, t = lookup(parms, v, 'only_multiple', utable, fails, depth) if not success then return false, t end if i == 1 then result.utype = t.utype else local mismatch = check_mismatch(result, t) if mismatch then return false, mismatch end end cvt[i] = t end return true, result end local success, result = lookup_combo() if success or err_is_fatal then return success, result end end -- Look for x/y; split on right-most slash to get scale correct (x/y/z is x/y per z). local top, bottom = unitcode:match('^(.-)/([^/]+)$') if top and not unitcode:find('e%d') then -- If valid, create an automatic per unit for an "x/y" unit code. -- The unitcode must not include extraneous spaces. -- Engineering notation (apart from at start and which has been stripped before here), -- is not supported so do not make a per unit if find text like 'e3' in unitcode. local success, result = call_make_per({ per = {top, bottom} }) if success then return true, result end end if not parms.opt_ignore_error and not get_range(unitcode) then -- Want the "what links here" list for the extra_module to show only cases -- where an extra unit is used, so do not require it if invoked from {{val}} -- or if looking up a range word which cannot be a unit. if not extra_units then local success, extra = pcall(function () return require(extra_module).extra_units end) if success and type(extra) == 'table' then extra_units = extra end end if extra_units then -- A unit in one data table might refer to a unit in the other table, so -- switch between them, relying on fails or depth to terminate loops. if not fails[unitcode] then fails[unitcode] = true local other = (utable == all_units) and extra_units or all_units local success, result = lookup(parms, unitcode, what, other, fails, depth) if success then return true, result end end end end if to_en_table then -- At fawiki it is common to translate all digits so a unit like "km2" becomes "km۲". local en_code = ustring.gsub(unitcode, '%d', to_en_table) if en_code ~= unitcode then return lookup(parms, en_code, what, utable, fails, depth) end end return false, { 'cvt_unknown', unitcode } end local function valid_number(num) -- Return true if num is a valid number. -- In Scribunto (different from some standard Lua), when expressed as a string, -- overflow or other problems are indicated with text like "inf" or "nan" -- which are regarded as invalid here (each contains "n"). if type(num) == 'number' and tostring(num):find('n', 1, true) == nil then return true end end local function hyphenated(name, parts) -- Return a hyphenated form of given name (for adjectival usage). -- The name may be linked and the target of the link must not be changed. -- Hypothetical examples: -- [[long ton|ton]] → [[long ton|ton]] (no change) -- [[tonne|long ton]] → [[tonne|long-ton]] -- [[metric ton|long ton]] → [[metric ton|long-ton]] -- [[long ton]] → [[long ton|long-ton]] -- Input can also have multiple links in a single name like: -- [[United States customary units|U.S.]] [[US gallon|gallon]] -- [[mile]]s per [[United States customary units|U.S.]] [[quart]] -- [[long ton]]s per [[short ton]] -- Assume that links cannot be nested (never like "[[abc[[def]]ghi]]"). -- This uses a simple and efficient procedure that works for most cases. -- Some units (if used) would require more, and can later think about -- adding a method to handle exceptions. -- The procedure is to replace each space with a hyphen, but -- not a space after ')' [for "(pre-1954&nbsp;US) nautical mile"], and -- not spaces immediately before '(' or in '(...)' [for cases like -- "British thermal unit (ISO)" and "Calorie (International Steam Table)"]. if name:find(' ', 1, true) then if parts then local pos if name:sub(1, 1) == '(' then pos = name:find(')', 1, true) if pos then return name:sub(1, pos+1) .. name:sub(pos+2):gsub(' ', '-') end elseif name:sub(-1) == ')' then pos = name:find('(', 1, true) if pos then return name:sub(1, pos-2):gsub(' ', '-') .. name:sub(pos-1) end end return name:gsub(' ', '-') end parts = collection() for before, item, after in name:gmatch('([^[]*)(%[%[[^[]*%]%])([^[]*)') do if item:find(' ', 1, true) then local prefix local plen = item:find('|', 1, true) if plen then prefix = item:sub(1, plen) item = item:sub(plen + 1, -3) else prefix = item:sub(1, -3) .. '|' item = item:sub(3, -3) end item = prefix .. hyphenated(item, parts) .. ']]' end parts:add(before:gsub(' ', '-') .. item .. after:gsub(' ', '-')) end if parts.n == 0 then -- No link like "[[...]]" was found in the original name. parts:add(hyphenated(name, parts)) end return table.concat(parts) end return name end local function hyphenated_maybe(parms, want_name, sep, id, inout) -- Return s, f where -- s = id, possibly modified -- f = true if hyphenated -- Possible modifications: hyphenate; prepend '-'; append mid text. if id == nil or id == '' then return '' end local mid = (inout == (parms.opt_flip and 'out' or 'in')) and parms.mid or '' if want_name then if parms.opt_adjectival then return '-' .. hyphenated(id) .. mid, true end if parms.opt_add_s and id:sub(-1) ~= 's' then id = id .. 's' -- for nowiki end end return sep .. id .. mid end local function use_minus(text) -- Return text with Unicode minus instead of '-', if present. if text:sub(1, 1) == '-' then return MINUS .. text:sub(2) end return text end local function digit_groups(parms, text, method) -- Return a numbered table of groups of digits (left-to-right, in local language). -- Parameter method is a number or nil: -- 3 for 3-digit grouping (default), or -- 2 for 3-then-2 grouping (only for digits before decimal mark). local len_right local len_left = text:find('.', 1, true) if len_left then len_right = #text - len_left len_left = len_left - 1 else len_left = #text end local twos = method == 2 and len_left > 5 local groups = collection() local run = len_left local n if run < 4 or (run == 4 and parms.opt_comma5) then if parms.opt_gaps then n = run else n = #text end elseif twos then n = run % 2 == 0 and 1 or 2 else n = run % 3 == 0 and 3 or run % 3 end while run > 0 do groups:add(n) run = run - n n = (twos and run > 3) and 2 or 3 end if len_right then if groups.n == 0 then groups:add(0) end if parms.opt_gaps and len_right > 3 then local want4 = not parms.opt_gaps3 -- true gives no gap before trailing single digit local isfirst = true run = len_right while run > 0 do n = (want4 and run == 4) and 4 or (run > 3 and 3 or run) if isfirst then isfirst = false groups[groups.n] = groups[groups.n] + 1 + n else groups:add(n) end run = run - n end else groups[groups.n] = groups[groups.n] + 1 + len_right end end local pos = 1 for i, length in ipairs(groups) do groups[i] = from_en(text:sub(pos, pos + length - 1)) pos = pos + length end return groups end function with_separator(parms, text) -- for forward declaration above -- Input text is a number in en digits with optional '.' decimal mark. -- Return an equivalent, formatted for display: -- with a custom decimal mark instead of '.', if wanted -- with thousand separators inserted, if wanted -- digits in local language -- The given text is like '123' or '123.' or '12345.6789'. -- The text has no sign (caller inserts that later, if necessary). -- When using gaps, they are inserted before and after the decimal mark. -- Separators are inserted only before the decimal mark. -- A trailing dot (as in '123.') is removed because their use appears to -- be accidental, and such a number should be shown as '123' or '123.0'. -- It is useful for convert to suppress the dot so, for example, '4000.' -- is a simple way of indicating that all the digits are significant. if text:sub(-1) == '.' then text = text:sub(1, -2) end if #text < 4 or parms.opt_nocomma or numsep == '' then return from_en(text) end local groups = digit_groups(parms, text, group_method) if parms.opt_gaps then if groups.n <= 1 then return groups[1] or '' end local nowrap = '<span style="white-space: nowrap">' local gap = '<span style="margin-left: 0.25em">' local close = '</span>' return nowrap .. groups[1] .. gap .. table.concat(groups, close .. gap, 2, groups.n) .. close .. close end return table.concat(groups, numsep) end -- An input value like 1.23e12 is displayed using scientific notation (1.23×10¹²). -- That also makes the output use scientific notation, except for small values. -- In addition, very small or very large output values use scientific notation. -- Use format(fmtpower, significand, '10', exponent) where each argument is a string. local fmtpower = '%s<span style="margin:0 .15em 0 .25em">×</span>%s<sup>%s</sup>' local function with_exponent(parms, show, exponent) -- Return wikitext to display the implied value in scientific notation. -- Input uses en digits; output uses digits in local language. return format(fmtpower, with_separator(parms, show), from_en('10'), use_minus(from_en(tostring(exponent)))) end local function make_sigfig(value, sigfig) -- Return show, exponent that are equivalent to the result of -- converting the number 'value' (where value >= 0) to a string, -- rounded to 'sigfig' significant figures. -- The returned items are: -- show: a string of digits; no sign and no dot; -- there is an implied dot before show. -- exponent: a number (an integer) to shift the implied dot. -- Resulting value = tonumber('.' .. show) * 10^exponent. -- Examples: -- make_sigfig(23.456, 3) returns '235', 2 (.235 * 10^2). -- make_sigfig(0.0023456, 3) returns '235', -2 (.235 * 10^-2). -- make_sigfig(0, 3) returns '000', 1 (.000 * 10^1). if sigfig <= 0 then sigfig = 1 elseif sigfig > maxsigfig then sigfig = maxsigfig end if value == 0 then return string.rep('0', sigfig), 1 end local exp, fracpart = math.modf(log10(value)) if fracpart >= 0 then fracpart = fracpart - 1 exp = exp + 1 end local digits = format('%.0f', 10^(fracpart + sigfig)) if #digits > sigfig then -- Overflow (for sigfig=3: like 0.9999 rounding to "1000"; need "100"). digits = digits:sub(1, sigfig) exp = exp + 1 end assert(#digits == sigfig, 'Bug: rounded number has wrong length') return digits, exp end -- Fraction output format. local fracfmt = { { -- Like {{frac}} (fraction slash). -- 1/2 : sign, numerator, denominator -- 1+2/3 : signed_wholenumber, numerator, denominator '<span class="frac nowrap">%s<sup>%s</sup>&frasl;<sub>%s</sub></span>', '<span class="frac nowrap">%s<span class="visualhide">&nbsp;</span><sup>%s</sup>&frasl;<sub>%s</sub></span>', }, { -- Like {{sfrac}} (fraction horizontal bar). -- 1//2 : sign, numerator, denominator (sign should probably be before the fraction, but then it can wrap, and html is already too long) -- 1+2//3 : signed_wholenumber, numerator, denominator '<span class="sfrac nowrap" style="display:inline-block; vertical-align:-0.5em; font-size:85%%; text-align:center;"><span style="display:block; line-height:1em; padding:0 0.1em;">%s%s</span><span class="visualhide">/</span><span style="display:block; line-height:1em; padding:0 0.1em; border-top:1px solid;">%s</span></span>', '<span class="sfrac nowrap">%s<span class="visualhide">&nbsp;</span><span style="display:inline-block; vertical-align:-0.5em; font-size:85%%; text-align:center;"><span style="display:block; line-height:1em; padding:0 0.1em;">%s</span><span class="visualhide">/</span><span style="display:block; line-height:1em; padding:0 0.1em; border-top:1px solid;">%s</span></span></span>', }, } local function format_fraction(parms, inout, negative, wholestr, numstr, denstr, do_spell, style) -- Return wikitext for a fraction, possibly spelled. -- Inputs use en digits and have no sign; output uses digits in local language. local wikitext if not style then style = parms.opt_fraction_horizontal and 2 or 1 end if wholestr == '' then wholestr = nil end if wholestr then local decorated = with_separator(parms, wholestr) if negative then decorated = MINUS .. decorated end local fmt = fracfmt[style][2] wikitext = format(fmt, decorated, from_en(numstr), from_en(denstr)) else local sign = negative and MINUS or '' wikitext = format(fracfmt[style][1], sign, from_en(numstr), from_en(denstr)) end if do_spell then if negative then if wholestr then wholestr = '-' .. wholestr else numstr = '-' .. numstr end end wikitext = spell_number(parms, inout, wholestr, numstr, denstr) or wikitext end return wikitext end local function format_number(parms, show, exponent, isnegative) -- Parameter show is a string or a table containing strings. -- Each string is a formatted number in en digits and optional '.' decimal mark. -- A table represents a fraction: integer, numerator, denominator; -- if a table is given, exponent must be nil. -- Return t where t is a table with fields: -- show = wikitext formatted to display implied value -- (digits in local language) -- is_scientific = true if show uses scientific notation -- clean = unformatted show (possibly adjusted and with inserted '.') -- (en digits) -- sign = '' or MINUS -- exponent = exponent (possibly adjusted) -- The clean and exponent fields can be used to calculate the -- rounded absolute value, if needed. -- -- The value implied by the arguments is found from: -- exponent is nil; and -- show is a string of digits (no sign), with an optional dot; -- show = '123.4' is value 123.4, '1234' is value 1234.0; -- or: -- exponent is an integer indicating where dot should be; -- show is a string of digits (no sign and no dot); -- there is an implied dot before show; -- show does not start with '0'; -- show = '1234', exponent = 3 is value 0.1234*10^3 = 123.4. -- -- The formatted result: -- * Is for an output value and is spelled if wanted and possible. -- * Includes a Unicode minus if isnegative and not spelled. -- * Uses a custom decimal mark, if wanted. -- * Has digits grouped where necessary, if wanted. -- * Uses scientific notation if requested, or for very small or large values -- (which forces result to not be spelled). -- * Has no more than maxsigfig significant digits -- (same as old template and {{#expr}}). local xhi, xlo -- these control when scientific notation (exponent) is used if parms.opt_scientific then xhi, xlo = 4, 2 -- default for output if input uses e-notation elseif parms.opt_scientific_always then xhi, xlo = 0, 0 -- always use scientific notation (experimental) else xhi, xlo = 10, 4 -- default end local sign = isnegative and MINUS or '' local maxlen = maxsigfig local tfrac if type(show) == 'table' then tfrac = show show = tfrac.wholestr assert(exponent == nil, 'Bug: exponent given with fraction') end if not tfrac and not exponent then local integer, dot, decimals = show:match('^(%d*)(%.?)(.*)') if integer == '0' or integer == '' then local zeros, figs = decimals:match('^(0*)([^0]?.*)') if #figs == 0 then if #zeros > maxlen then show = '0.' .. zeros:sub(1, maxlen) end elseif #zeros >= xlo then show = figs exponent = -#zeros elseif #figs > maxlen then show = '0.' .. zeros .. figs:sub(1, maxlen) end elseif #integer >= xhi then show = integer .. decimals exponent = #integer else maxlen = maxlen + #dot if #show > maxlen then show = show:sub(1, maxlen) end end end if exponent then local function zeros(n) return string.rep('0', n) end if #show > maxlen then show = show:sub(1, maxlen) end if exponent > xhi or exponent <= -xlo or (exponent == xhi and show ~= '1' .. zeros(xhi - 1)) then -- When xhi, xlo = 10, 4 (the default), scientific notation is used if the -- rounded value satisfies: value >= 1e9 or value < 1e-4 (1e9 = 0.1e10), -- except if show is '1000000000' (1e9), for example: -- {{convert|1000000000|m|m|sigfig=10}} → 1,000,000,000 metres (1,000,000,000 m) local significand if #show > 1 then significand = show:sub(1, 1) .. '.' .. show:sub(2) else significand = show end return { clean = '.' .. show, exponent = exponent, sign = sign, show = sign .. with_exponent(parms, significand, exponent-1), is_scientific = true, } end if exponent >= #show then show = show .. zeros(exponent - #show) -- result has no dot elseif exponent <= 0 then show = '0.' .. zeros(-exponent) .. show else show = show:sub(1, exponent) .. '.' .. show:sub(exponent+1) end end local formatted_show if tfrac then show = tostring(tfrac.value) -- to set clean in returned table formatted_show = format_fraction(parms, 'out', isnegative, tfrac.wholestr, tfrac.numstr, tfrac.denstr, parms.opt_spell_out) else if isnegative and show:match('^0.?0*$') then sign = '' -- don't show minus if result is negative but rounds to zero end formatted_show = sign .. with_separator(parms, show) if parms.opt_spell_out then formatted_show = spell_number(parms, 'out', sign .. show) or formatted_show end end return { clean = show, sign = sign, show = formatted_show, is_scientific = false, -- to avoid calling __index } end local function extract_fraction(parms, text, negative) -- If text represents a fraction, return -- value, altvalue, show, denominator -- where -- value is a number (value of the fraction in argument text) -- altvalue is an alternate interpretation of any fraction for the hands -- unit where "12.1+3/4" means 12 hands 1.75 inches -- show is a string (formatted text for display of an input value, -- and is spelled if wanted and possible) -- denominator is value of the denominator in the fraction -- Otherwise, return nil. -- Input uses en digits and '.' decimal mark (input has been translated). -- Output uses digits in local language and local decimal mark, if any. ------------------------------------------------------------------------ -- Originally this function accepted x+y/z where x, y, z were any valid -- numbers, possibly with a sign. For example '1.23e+2+1.2/2.4' = 123.5, -- and '2-3/8' = 1.625. However, such usages were found to be errors or -- misunderstandings, so since August 2014 the following restrictions apply: -- x (if present) is an integer or has a single digit after decimal mark -- y and z are unsigned integers -- e-notation is not accepted -- The overall number can start with '+' or '-' (so '12+3/4' and '+12+3/4' -- and '-12-3/4' are valid). -- Any leading negative sign is removed by the caller, so only inputs -- like the following are accepted here (may have whitespace): -- negative = false false true (there was a leading '-') -- text = '2/3' '+2/3' '2/3' -- text = '1+2/3' '+1+2/3' '1-2/3' -- text = '12.3+1/2' '+12.3+1/2' '12.3-1/2' -- Values like '12.3+1/2' are accepted, but are intended only for use -- with the hands unit (not worth adding code to enforce that). ------------------------------------------------------------------------ local leading_plus, prefix, numstr, slashes, denstr = text:match('^%s*(%+?)%s*(.-)%s*(%d+)%s*(/+)%s*(%d+)%s*$') if not leading_plus then -- Accept a single U+2044 fraction slash because that may be pasted. leading_plus, prefix, numstr, denstr = text:match('^%s*(%+?)%s*(.-)%s*(%d+)%s*⁄%s*(%d+)%s*$') slashes = '/' end local numerator = tonumber(numstr) local denominator = tonumber(denstr) if numerator == nil or denominator == nil or (negative and leading_plus ~= '') then return nil end local whole, wholestr if prefix == '' then wholestr = '' whole = 0 else -- Any prefix must be like '12+' or '12-' (whole number and fraction sign); -- '12.3+' and '12.3-' are also accepted (single digit after decimal point) -- because '12.3+1/2 hands' is valid (12 hands 3½ inches). local num1, num2, frac_sign = prefix:match('^(%d+)(%.?%d?)%s*([+%-])$') if num1 == nil then return nil end if num2 == '' then -- num2 must be '' or like '.1' but not '.' or '.12' wholestr = num1 else if #num2 ~= 2 then return nil end wholestr = num1 .. num2 end if frac_sign ~= (negative and '-' or '+') then return nil end whole = tonumber(wholestr) if whole == nil then return nil end end local value = whole + numerator / denominator if not valid_number(value) then return nil end local altvalue = whole + numerator / (denominator * 10) local style = #slashes -- kludge: 1 or 2 slashes can be used to select style if style > 2 then style = 2 end local wikitext = format_fraction(parms, 'in', negative, leading_plus .. wholestr, numstr, denstr, parms.opt_spell_in, style) return value, altvalue, wikitext, denominator end local function extract_number(parms, text, another, no_fraction) -- Return true, info if can extract a number from text, -- where info is a table with the result, -- or return false, t where t is an error message table. -- Input can use en digits or digits in local language and can -- have references at the end. Accepting references is intended -- for use in infoboxes with a field for a value passed to convert. -- Parameter another = true if the expected value is not the first. -- Before processing, the input text is cleaned: -- * Any thousand separators (valid or not) are removed. -- * Any sign (and optional following whitespace) is replaced with -- '-' (if negative) or '' (otherwise). -- That replaces Unicode minus with '-'. -- If successful, the returned info table contains named fields: -- value = a valid number -- altvalue = a valid number, usually same as value but different -- if fraction used (for hands unit) -- singular = true if value is 1 or -1 (to use singular form of units) -- clean = cleaned text with any separators and sign removed -- (en digits and '.' decimal mark) -- show = text formatted for output, possibly with ref strip markers -- (digits in local language and custom decimal mark) -- The resulting show: -- * Is for an input value and is spelled if wanted and possible. -- * Has a rounded value, if wanted. -- * Has digits grouped where necessary, if wanted. -- * If negative, a Unicode minus is used; otherwise the sign is -- '+' (if the input text used '+'), or is '' (if no sign in input). text = strip(text or '') local reference local pos = text:find('\127', 1, true) if pos then local before = text:sub(1, pos - 1) local remainder = text:sub(pos) local refs = {} while #remainder > 0 do local ref, spaces ref, spaces, remainder = remainder:match('^(\127[^\127]*UNIQ[^\127]*%-ref[^\127]*\127)(%s*)(.*)') if ref then table.insert(refs, ref) else refs = {} break end end if #refs > 0 then text = strip(before) reference = table.concat(refs) end end local clean = to_en(text, parms) if clean == '' then return false, { another and 'cvt_no_num2' or 'cvt_no_num' } end local isnegative, propersign = false, '' -- most common case local singular, show, denominator local value = tonumber(clean) local altvalue if value then local sign = clean:sub(1, 1) if sign == '+' or sign == '-' then propersign = (sign == '+') and '+' or MINUS clean = clean:sub(2) end if value < 0 then isnegative = true value = -value end else local valstr for _, prefix in ipairs({ '-', MINUS, '&minus;' }) do -- Including '-' means inputs like '- 2' (with space) are accepted as -2. -- It also sets isnegative in case input is a fraction like '-2-3/4'. local plen = #prefix if clean:sub(1, plen) == prefix then valstr = clean:sub(plen + 1) break end end if valstr then isnegative = true propersign = MINUS clean = valstr value = tonumber(clean) end if value == nil then if not no_fraction then value, altvalue, show, denominator = extract_fraction(parms, clean, isnegative) end if value == nil then return false, { 'cvt_bad_num', text } end if value <= 1 then singular = true -- for example, "½ mile" or "one half mile" (singular unit) end end end if not valid_number(value) then -- for example, "1e310" may overflow return false, { 'cvt_invalid_num' } end if show == nil then -- clean is a non-empty string with no spaces, and does not represent a fraction, -- and value = tonumber(clean) is a number >= 0. -- If the input uses e-notation, show will be displayed using a power of ten, but -- we use the number as given so it might not be normalized scientific notation. -- The input value is spelled if specified so any e-notation is ignored; -- that allows input like 2e6 to be spelled as "two million" which works -- because the spell module converts '2e6' to '2000000' before spelling. local function rounded(value, default, exponent) local precision = parms.opt_ri if precision then local fmt = '%.' .. format('%d', precision) .. 'f' local result = fmt:format(tonumber(value) + 2e-14) -- fudge for some common cases of bad rounding if not exponent then singular = (tonumber(result) == 1) end return result end return default end singular = (value == 1) local scientific local significand, exponent = clean:match('^([%d.]+)[Ee]([+%-]?%d+)') if significand then show = with_exponent(parms, rounded(significand, significand, exponent), exponent) scientific = true else show = with_separator(parms, rounded(value, clean)) end show = propersign .. show if parms.opt_spell_in then show = spell_number(parms, 'in', propersign .. rounded(value, clean)) or show scientific = false end if scientific then parms.opt_scientific = true end end if isnegative and (value ~= 0) then value = -value altvalue = -(altvalue or value) end return true, { value = value, altvalue = altvalue or value, singular = singular, clean = clean, show = show .. (reference or ''), denominator = denominator, } end local function get_number(text) -- Return v, f where: -- v = nil (text is not a number) -- or -- v = value of text (text is a number) -- f = true if value is an integer -- Input can use en digits or digits in local language, -- but no separators, no Unicode minus, and no fraction. if text then local number = tonumber(to_en(text)) if number then local _, fracpart = math.modf(number) return number, (fracpart == 0) end end end local function gcd(a, b) -- Return the greatest common denominator for the given values, -- which are known to be positive integers. if a > b then a, b = b, a end if a <= 0 then return b end local r = b % a if r <= 0 then return a end if r == 1 then return 1 end return gcd(r, a) end local function fraction_table(value, denominator) -- Return value as a string or a table: -- * If result is a string, there is no fraction, and the result -- is value formatted as a string of en digits. -- * If result is a table, it represents a fraction with named fields: -- wholestr, numstr, denstr (strings of en digits for integer, numerator, denominator). -- The result is rounded to the nearest multiple of (1/denominator). -- If the multiple is zero, no fraction is included. -- No fraction is included if value is very large as the fraction would -- be unhelpful, particularly if scientific notation is required. -- Input value is a non-negative number. -- Input denominator is a positive integer for the desired fraction. if value <= 0 then return '0' end if denominator <= 0 or value > 1e8 then return format('%.2f', value) end local integer, decimals = math.modf(value) local numerator = floor((decimals * denominator) + 0.5 + 2e-14) -- add fudge for some common cases of bad rounding if numerator >= denominator then integer = integer + 1 numerator = 0 end local wholestr = tostring(integer) if numerator > 0 then local div = gcd(numerator, denominator) if div > 1 then numerator = numerator / div denominator = denominator / div end return { wholestr = (integer > 0) and wholestr or '', numstr = tostring(numerator), denstr = tostring(denominator), value = value, } end return wholestr end local function preunits(count, preunit1, preunit2) -- If count is 1: -- ignore preunit2 -- return p1 -- else: -- preunit1 is used for preunit2 if the latter is empty -- return p1, p2 -- where: -- p1 is text to insert before the input unit -- p2 is text to insert before the output unit -- p1 or p2 may be nil to mean "no preunit" -- Using '+ ' gives output like "5+ feet" (no preceding space). local function withspace(text, i) -- Insert space at beginning if i == 1, or at end if i == -1. -- However, no space is inserted if there is a space or '&nbsp;' -- or '-' at that position ('-' is for adjectival text). local current = text:sub(i, i) if current == ' ' or current == '-' then return text end if i == 1 then current = text:sub(1, 6) else current = text:sub(-6, -1) end if current == '&nbsp;' then return text end if i == 1 then return ' ' .. text end return text .. ' ' end preunit1 = preunit1 or '' local trim1 = strip(preunit1) if count == 1 then if trim1 == '' then return nil end return withspace(withspace(preunit1, 1), -1) end preunit2 = preunit2 or '' local trim2 = strip(preunit2) if trim1 == '' and trim2 == '' then return nil, nil end if trim1 ~= '+' then preunit1 = withspace(preunit1, 1) end if trim2 == '&#32;' then -- trick to make preunit2 empty preunit2 = nil elseif trim2 == '' then preunit2 = preunit1 elseif trim2 ~= '+' then preunit2 = withspace(preunit2, 1) end return preunit1, preunit2 end local function range_text(range, want_name, parms, before, after, inout) -- Return before .. rtext .. after -- where rtext is the text that separates two values in a range. local rtext, adj_text, exception if type(range) == 'table' then -- Table must specify range text for ('off' and 'on') or ('input' and 'output'), -- and may specify range text for 'adj=on', -- and may specify exception = true. rtext = range[want_name and 'off' or 'on'] or range[((inout == 'in') == (parms.opt_flip == true)) and 'output' or 'input'] adj_text = range['adj'] exception = range['exception'] else rtext = range end if parms.opt_adjectival then if want_name or (exception and parms.abbr_org == 'on') then rtext = adj_text or rtext:gsub(' ', '-'):gsub('&nbsp;', '-') end end if rtext == '–' and after:sub(1, #MINUS) == MINUS then rtext = '&nbsp;– ' end return before .. rtext .. after end local function get_composite(parms, iparm, in_unit_table) -- Look for a composite input unit. For example, {{convert|1|yd|2|ft|3|in}} -- would result in a call to this function with -- iparm = 3 (parms[iparm] = "2", just after the first unit) -- in_unit_table = (unit table for "yd"; contains value 1 for number of yards) -- Return true, iparm, unit where -- iparm = index just after the composite units (7 in above example) -- unit = composite unit table holding all input units, -- or return true if no composite unit is present in parms, -- or return false, t where t is an error message table. local default, subinfo local composite_units, count = { in_unit_table }, 1 local fixups = {} local total = in_unit_table.valinfo[1].value local subunit = in_unit_table while subunit.subdivs do -- subdivs is nil or a table of allowed subdivisions local subcode = strip(parms[iparm+1]) local subdiv = subunit.subdivs[subcode] or subunit.subdivs[(all_units[subcode] or {}).target] if not subdiv then break end local success success, subunit = lookup(parms, subcode, 'no_combination') if not success then return false, subunit end -- should never occur success, subinfo = extract_number(parms, parms[iparm]) if not success then return false, subinfo end iparm = iparm + 2 subunit.inout = 'in' subunit.valinfo = { subinfo } -- Recalculate total as a number of subdivisions. -- subdiv[1] = number of subdivisions per previous unit (integer > 1). total = total * subdiv[1] + subinfo.value if not default then -- set by the first subdiv with a default defined default = subdiv.default end count = count + 1 composite_units[count] = subunit if subdiv.unit or subdiv.name then fixups[count] = { unit = subdiv.unit, name = subdiv.name, valinfo = subunit.valinfo } end end if count == 1 then return true -- no error and no composite unit end for i, fixup in pairs(fixups) do local unit = fixup.unit local name = fixup.name if not unit or (count > 2 and name) then composite_units[i].fixed_name = name else local success, alternate = lookup(parms, unit, 'no_combination') if not success then return false, alternate end -- should never occur alternate.inout = 'in' alternate.valinfo = fixup.valinfo composite_units[i] = alternate end end return true, iparm, { utype = in_unit_table.utype, scale = subunit.scale, -- scale of last (least significant) unit valinfo = { { value = total, clean = subinfo.clean, denominator = subinfo.denominator } }, composite = composite_units, default = default or in_unit_table.default } end local function translate_parms(parms, kv_pairs) -- Update fields in parms by translating each key:value in kv_pairs to terms -- used by this module (may involve translating from local language to English). -- Also, checks are performed which may display warnings, if enabled. -- Return true if successful or return false, t where t is an error message table. currency_text = nil -- local testing can hold module in memory; must clear globals if kv_pairs.adj and kv_pairs.sing then -- For enwiki (before translation), warn if attempt to use adj and sing -- as the latter is a deprecated alias for the former. if kv_pairs.adj ~= kv_pairs.sing and kv_pairs.sing ~= '' then add_warning(parms, 1, 'cvt_unknown_option', 'sing=' .. kv_pairs.sing) end kv_pairs.sing = nil end for loc_name, loc_value in pairs(kv_pairs) do local en_name = text_code.en_option_name[loc_name] if en_name then local en_value if en_name == '$' or en_name == 'frac' or en_name == 'sigfig' then if loc_value == '' then add_warning(parms, 2, 'cvt_empty_option', loc_name) elseif en_name == '$' then -- Value should be a single character like "€" for the euro currency symbol, but anything is accepted. currency_text = (loc_value == 'euro') and '€' or loc_value else local minimum local number, is_integer = get_number(loc_value) if en_name == 'frac' then minimum = 2 if number and number < 0 then parms.opt_fraction_horizontal = true number = -number end else minimum = 1 end if number and is_integer and number >= minimum then en_value = number else add_warning(parms, 1, (en_name == 'frac' and 'cvt_bad_frac' or 'cvt_bad_sigfig'), loc_value) end end elseif en_name == 'stylein' or en_name == 'styleout' or en_name == 'qid' or en_name == 'input' then en_value = loc_value ~= '' and loc_value or nil -- accept non-empty user text with no validation if en_name == 'input' then -- May have something like {{convert|input=}} (empty input) if source is an infobox -- with optional fields. In that case, want to output nothing rather than an error. parms.input_text = loc_value -- keep input because parms.input is nil if loc_value == '' end else en_value = text_code.en_option_value[en_name][loc_value] if en_value and en_value:sub(-1) == '?' then en_value = en_value:sub(1, -2) add_warning(parms, -1, 'cvt_deprecated', loc_name .. '=' .. loc_value) end if en_value == nil then if loc_value == '' then add_warning(parms, 2, 'cvt_empty_option', loc_name) else add_warning(parms, 1, 'cvt_unknown_option', loc_name .. '=' .. loc_value) end elseif en_value == '' then en_value = nil -- an ignored option like adj=off elseif type(en_value) == 'string' and en_value:sub(1, 4) == 'opt_' then for _, v in ipairs(split(en_value, ',')) do local lhs, rhs = v:match('^(.-)=(.+)$') if rhs then parms[lhs] = tonumber(rhs) or rhs else parms[v] = true end end en_value = nil end end parms[en_name] = en_value else add_warning(parms, 1, 'cvt_unknown_option', loc_name .. '=' .. loc_value) end end local abbr_entered = parms.abbr local cfg_abbr = config.abbr if cfg_abbr then -- Don't warn if invalid because every convert would show that warning. if cfg_abbr == 'on always' then parms.abbr = 'on' elseif cfg_abbr == 'off always' then parms.abbr = 'off' elseif parms.abbr == nil then if cfg_abbr == 'on default' then parms.abbr = 'on' elseif cfg_abbr == 'off default' then parms.abbr = 'off' end end end if parms.abbr then if parms.abbr == 'unit' then parms.abbr = 'on' parms.number_word = true end parms.abbr_org = parms.abbr -- original abbr, before any flip elseif parms.opt_hand_hh then parms.abbr_org = 'on' parms.abbr = 'on' else parms.abbr = 'out' -- default is to abbreviate output only (use symbol, not name) end if parms.opt_order_out then -- Disable options that do not work in a useful way with order=out. parms.opt_flip = nil -- override adj=flip parms.opt_spell_in = nil parms.opt_spell_out = nil parms.opt_spell_upper = nil end if parms.opt_spell_out and not abbr_entered then parms.abbr = 'off' -- should show unit name when spelling the output value end if parms.opt_flip then local function swap_in_out(option) local value = parms[option] if value == 'in' then parms[option] = 'out' elseif value == 'out' then parms[option] = 'in' end end swap_in_out('abbr') swap_in_out('lk') if parms.opt_spell_in and not parms.opt_spell_out then -- For simplicity, and because it does not appear to be needed, -- user cannot set an option to spell the output only. parms.opt_spell_in = nil parms.opt_spell_out = true end end if parms.opt_spell_upper then parms.spell_upper = parms.opt_flip and 'out' or 'in' end if parms.opt_table or parms.opt_tablecen then if abbr_entered == nil and parms.lk == nil then parms.opt_values = true end parms.table_align = parms.opt_table and 'right' or 'center' end if parms.table_align or parms.opt_sortable_on then parms.need_table_or_sort = true end local disp_joins = text_code.disp_joins local default_joins = disp_joins['b'] parms.join_between = default_joins[3] or '; ' local disp = parms.disp if disp == nil then -- special case for the most common setting parms.joins = default_joins elseif disp == 'x' then -- Later, parms.joins is set from the input parameters. else -- Old template does this. local abbr = parms.abbr if disp == 'slash' then if abbr_entered == nil then disp = 'slash-nbsp' elseif abbr == 'in' or abbr == 'out' then disp = 'slash-sp' else disp = 'slash-nosp' end elseif disp == 'sqbr' then if abbr == 'on' then disp = 'sqbr-nbsp' else disp = 'sqbr-sp' end end parms.joins = disp_joins[disp] or default_joins parms.join_between = parms.joins[3] or parms.join_between parms.wantname = parms.joins.wantname end if (en_default and not parms.opt_lang_local and (parms[1] or ''):find('%d')) or parms.opt_lang_en then from_en_table = nil end if en_default and from_en_table then -- For hiwiki: localized symbol/name is defined with the US symbol/name field, -- and is used if output uses localized numbers. parms.opt_sp_us = true end return true end local function get_values(parms) -- If successful, update parms and return true, v, i where -- v = table of input values -- i = index to next entry in parms after those processed here -- or return false, t where t is an error message table. local valinfo = collection() -- numbered table of input values local range = collection() -- numbered table of range items (having, for example, 2 range items requires 3 input values) local had_nocomma -- true if removed "nocomma" kludge from second parameter (like "tonocomma") local parm2 = strip(parms[2]) if parm2 and parm2:sub(-7, -1) == 'nocomma' then parms[2] = strip(parm2:sub(1, -8)) parms.opt_nocomma = true had_nocomma = true end local function extractor(i) -- If the parameter is not a value, try unpacking it as a range ("1-23" for "1 to 23"). -- However, "-1-2/3" is a negative fraction (-1⅔), so it must be extracted first. -- Do not unpack a parameter if it is like "3-1/2" which is sometimes incorrectly -- used instead of "3+1/2" (and which should not be interpreted as "3 to ½"). -- Unpacked items are inserted into the parms table. -- The tail recursion allows combinations like "1x2 to 3x4". local valstr = strip(parms[i]) -- trim so any '-' as a negative sign will be at start local success, result = extract_number(parms, valstr, i > 1) if not success and valstr and i < 20 then -- check i to limit abuse local lhs, sep, rhs = valstr:match('^(%S+)%s+(%S+)%s+(%S.*)') if lhs and not (sep == '-' and rhs:match('/')) then if sep:find('%d') then return success, result -- to reject {{convert|1 234 567|m}} with a decent message (en only) end parms[i] = rhs table.insert(parms, i, sep) table.insert(parms, i, lhs) return extractor(i) end if not valstr:match('%-.*/') then for _, sep in ipairs(text_code.ranges.words) do local start, stop = valstr:find(sep, 2, true) -- start at 2 to skip any negative sign for range '-' if start then parms[i] = valstr:sub(stop + 1) table.insert(parms, i, sep) table.insert(parms, i, valstr:sub(1, start - 1)) return extractor(i) end end end end return success, result end local i = 1 local is_change while true do local success, info = extractor(i) -- need to set parms.opt_nocomma before calling this if not success then return false, info end i = i + 1 if is_change then info.is_change = true -- value is after "±" and so is a change (significant for range like {{convert|5|±|5|°C}}) is_change = nil end valinfo:add(info) local range_item = get_range(strip(parms[i])) if not range_item then break end i = i + 1 range:add(range_item) if type(range_item) == 'table' then -- For range "x", if append unit to some values, append it to all. parms.in_range_x = parms.in_range_x or range_item.in_range_x parms.out_range_x = parms.out_range_x or range_item.out_range_x parms.abbr_range_x = parms.abbr_range_x or range_item.abbr_range_x is_change = range_item.is_range_change end end if range.n > 0 then if range.n > 30 then -- limit abuse, although 4 is a more likely upper limit return false, { 'cvt_invalid_num' } -- misleading message but it will do end parms.range = range elseif had_nocomma then return false, { 'cvt_unknown', parm2 } end return true, valinfo, i end local function simple_get_values(parms) -- If input is like "{{convert|valid_value|valid_unit|...}}", -- return true, i, in_unit, in_unit_table -- i = index in parms of what follows valid_unit, if anything. -- The valid_value is not negative and does not use a fraction, and -- no options requiring further processing of the input are used. -- Otherwise, return nothing or return false, parm1 for caller to interpret. -- Testing shows this function is successful for 96% of converts in articles, -- and that on average it speeds up converts by 8%. if parms.opt_ri or parms.opt_spell_in then return end local clean = to_en(strip(parms[1] or ''), parms) if #clean > 10 or not clean:match('^[0-9.]+$') then return false, clean end local value = tonumber(clean) if not value then return end local info = { value = value, altvalue = value, singular = (value == 1), clean = clean, show = with_separator(parms, clean), } local in_unit = strip(parms[2]) local success, in_unit_table = lookup(parms, in_unit, 'no_combination') if not success then return end in_unit_table.valinfo = { info } return true, 3, in_unit, in_unit_table end local function wikidata_call(operation, ...) -- Return true, s where s is the result of a Wikidata operation, -- or return false, t where t is an error message table. local function worker(...) wikidata_code = wikidata_code or require(wikidata_module) wikidata_data = wikidata_data or mw.loadData(wikidata_data_module) return wikidata_code[operation](wikidata_data, ...) end local success, status, result = pcall(worker, ...) if success then return status, result end return false, { 'cvt_wd_fail' } end local function get_parms(parms, args) -- If successful, update parms and return true, unit where -- parms is a table of all arguments passed to the template -- converted to named arguments, and -- unit is the input unit table; -- or return false, t where t is an error message table. -- For special processing (not a convert), can also return -- true, wikitext where wikitext is the final result. -- The returned input unit table may be for a fake unit using the specified -- unit code as the symbol and name, and with bad_mcode = message code table. -- MediaWiki removes leading and trailing whitespace from the values of -- named arguments. However, the values of numbered arguments include any -- whitespace entered in the template, and whitespace is used by some -- parameters (example: the numbered parameters associated with "disp=x"). local kv_pairs = {} -- table of input key:value pairs where key is a name; needed because cannot iterate parms and add new fields to it for k, v in pairs(args) do if type(k) == 'number' or k == 'test' then -- parameter "test" is reserved for testing and is not translated parms[k] = v else kv_pairs[k] = v end end if parms.test == 'wikidata' then local ulookup = function (ucode) -- Use empty table for parms so it does not accumulate results when used repeatedly. return lookup({}, ucode, 'no_combination') end return wikidata_call('_listunits', ulookup) end local success, msg = translate_parms(parms, kv_pairs) if not success then return false, msg end if parms.input then success, msg = wikidata_call('_adjustparameters', parms, 1) if not success then return false, msg end end local success, i, in_unit, in_unit_table = simple_get_values(parms) if not success then if type(i) == 'string' and i:match('^NNN+$') then -- Some infoboxes have examples like {{convert|NNN|m}} (3 or more "N"). -- Output an empty string for these. return false, { 'cvt_no_output' } end local valinfo success, valinfo, i = get_values(parms) if not success then return false, valinfo end in_unit = strip(parms[i]) i = i + 1 success, in_unit_table = lookup(parms, in_unit, 'no_combination') if not success then in_unit = in_unit or '' if parms.opt_ignore_error then -- display given unit code with no error (for use with {{val}}) in_unit_table = '' -- suppress error message and prevent processing of output unit end in_unit_table = setmetatable({ symbol = in_unit, name2 = in_unit, utype = in_unit, scale = 1, default = '', defkey = '', linkey = '', bad_mcode = in_unit_table }, unit_mt) end in_unit_table.valinfo = valinfo end if parms.test == 'msg' then -- Am testing the messages produced when no output unit is specified, and -- the input unit has a missing or invalid default. -- Set two units for testing that. -- LATER: Remove this code. if in_unit == 'chain' then in_unit_table.default = nil -- no default elseif in_unit == 'rd' then in_unit_table.default = "ft!X!m" -- an invalid expression end end in_unit_table.inout = 'in' -- this is an input unit if not parms.range then local success, inext, composite_unit = get_composite(parms, i, in_unit_table) if not success then return false, inext end if composite_unit then in_unit_table = composite_unit i = inext end end if in_unit_table.builtin == 'mach' then -- As with old template, a number following Mach as the input unit is the altitude, -- and there is no way to specify an altitude for the output unit. -- Could put more code in this function to get any output unit and check for -- an altitude following that unit. local success, info = extract_number(parms, parms[i], false, true) if success then i = i + 1 in_unit_table.altitude = info.value end end local word = strip(parms[i]) i = i + 1 local precision, is_bad_precision local function set_precision(text) local number, is_integer = get_number(text) if number then if is_integer then precision = number else precision = text is_bad_precision = true end return true -- text was used for precision, good or bad end end if not set_precision(word) then parms.out_unit = word if set_precision(strip(parms[i])) then i = i + 1 end end if parms.opt_adj_mid then word = parms[i] i = i + 1 if word then -- mid-text words if word:sub(1, 1) == '-' then parms.mid = word else parms.mid = ' ' .. word end end end if parms.opt_one_preunit then parms[parms.opt_flip and 'preunit2' or 'preunit1'] = preunits(1, parms[i]) i = i + 1 end if parms.disp == 'x' then -- Following is reasonably compatible with the old template. local first = parms[i] or '' local second = parms[i+1] or '' i = i + 2 if strip(first) == '' then -- user can enter '&#32;' rather than ' ' to avoid the default first = ' [&nbsp;' .. first second = '&nbsp;]' .. second end parms.joins = { first, second } elseif parms.opt_two_preunits then local p1, p2 = preunits(2, parms[i], parms[i+1]) i = i + 2 if parms.preunit1 then -- To simplify documentation, allow unlikely use of adj=pre with disp=preunit -- (however, an output unit must be specified with adj=pre and with disp=preunit). parms.preunit1 = parms.preunit1 .. p1 parms.preunit2 = p2 else parms.preunit1, parms.preunit2 = p1, p2 end end if precision == nil then if set_precision(strip(parms[i])) then i = i + 1 end end if is_bad_precision then add_warning(parms, 1, 'cvt_bad_prec', precision) else parms.precision = precision end return true, in_unit_table end local function record_default_precision(parms, out_current, precision) -- If necessary, adjust parameters and return a possibly adjusted precision. -- When converting a range of values where a default precision is required, -- that default is calculated for each value because the result sometimes -- depends on the precise input and output values. This function may cause -- the entire convert process to be repeated in order to ensure that the -- same default precision is used for each individual convert. -- If that were not done, a range like 1000 to 1000.4 may give poor results -- because the first output could be heavily rounded, while the second is not. -- For range 1000.4 to 1000, this function can give the second convert the -- same default precision that was used for the first. if not parms.opt_round_each then local maxdef = out_current.max_default_precision if maxdef then if maxdef < precision then parms.do_convert_again = true out_current.max_default_precision = precision else precision = out_current.max_default_precision end else out_current.max_default_precision = precision end end return precision end local function default_precision(parms, invalue, inclean, denominator, outvalue, in_current, out_current, extra) -- Return a default value for precision (an integer like 2, 0, -2). -- If denominator is not nil, it is the value of the denominator in inclean. -- Code follows procedures used in old template. local fudge = 1e-14 -- {{Order of magnitude}} adds this, so we do too local prec, minprec, adjust local subunit_ignore_trailing_zero local subunit_more_precision -- kludge for "in" used in input like "|2|ft|6|in" local composite = in_current.composite if composite then subunit_ignore_trailing_zero = true -- input "|2|st|10|lb" has precision 0, not -1 if composite[#composite].exception == 'subunit_more_precision' then subunit_more_precision = true -- do not use standard precision with input like "|2|ft|6|in" end end if denominator and denominator > 0 then prec = math.max(log10(denominator), 1) else -- Count digits after decimal mark, handling cases like '12.345e6'. local exponent local integer, dot, decimals, expstr = inclean:match('^(%d*)(%.?)(%d*)(.*)') local e = expstr:sub(1, 1) if e == 'e' or e == 'E' then exponent = tonumber(expstr:sub(2)) end if dot == '' then prec = subunit_ignore_trailing_zero and 0 or -integer:match('0*$'):len() else prec = #decimals end if exponent then -- So '1230' and '1.23e3' both give prec = -1, and '0.00123' and '1.23e-3' give 5. prec = prec - exponent end end if in_current.istemperature and out_current.istemperature then -- Converting between common temperatures (°C, °F, °R, K); not keVT. -- Kelvin value can be almost zero, or small but negative due to precision problems. -- Also, an input value like -300 C (below absolute zero) gives negative kelvins. -- Calculate minimum precision from absolute value. adjust = 0 local kelvin = abs((invalue - in_current.offset) * in_current.scale) if kelvin < 1e-8 then -- assume nonzero due to input or calculation precision problem minprec = 2 else minprec = 2 - floor(log10(kelvin) + fudge) -- 3 sigfigs in kelvin end else if invalue == 0 or outvalue <= 0 then -- We are never called with a negative outvalue, but it might be zero. -- This is special-cased to avoid calculation exceptions. return record_default_precision(parms, out_current, 0) end if out_current.exception == 'integer_more_precision' and floor(invalue) == invalue then -- With certain output units that sometimes give poor results -- with default rounding, use more precision when the input -- value is equal to an integer. An example of a poor result -- is when input 50 gives a smaller output than input 49.5. -- Experiment shows this helps, but it does not eliminate all -- surprises because it is not clear whether "50" should be -- interpreted as "from 45 to 55" or "from 49.5 to 50.5". adjust = -log10(in_current.scale) elseif subunit_more_precision then -- Conversion like "{{convert|6|ft|1|in|cm}}" (where subunit is "in") -- has a non-standard adjust value, to give more output precision. adjust = log10(out_current.scale) + 2 else adjust = log10(abs(invalue / outvalue)) end adjust = adjust + log10(2) -- Ensure that the output has at least two significant figures. minprec = 1 - floor(log10(outvalue) + fudge) end if extra then adjust = extra.adjust or adjust minprec = extra.minprec or minprec end return record_default_precision(parms, out_current, math.max(floor(prec + adjust), minprec)) end local function convert(parms, invalue, info, in_current, out_current) -- Convert given input value from one unit to another. -- Return output_value (a number) if a simple convert, or -- return f, t where -- f = true, t = table of information with results, or -- f = false, t = error message table. local inscale = in_current.scale local outscale = out_current.scale if not in_current.iscomplex and not out_current.iscomplex then return invalue * (inscale / outscale) -- minimize overhead for most common case end if in_current.invert or out_current.invert then -- Inverted units, such as inverse length, inverse time, or -- fuel efficiency. Built-in units do not have invert set. if (in_current.invert or 1) * (out_current.invert or 1) < 0 then return 1 / (invalue * inscale * outscale) end return invalue * (inscale / outscale) elseif in_current.offset then -- Temperature (there are no built-ins for this type of unit). if info.is_change then return invalue * (inscale / outscale) end return (invalue - in_current.offset) * (inscale / outscale) + out_current.offset else -- Built-in unit. local in_builtin = in_current.builtin local out_builtin = out_current.builtin if in_builtin and out_builtin then if in_builtin == out_builtin then return invalue end -- There are no cases (yet) where need to convert from one -- built-in unit to another, so this should never occur. return false, { 'cvt_bug_convert' } end if in_builtin == 'mach' or out_builtin == 'mach' then local adjust if in_builtin == 'mach' then inscale = speed_of_sound(in_current.altitude) adjust = outscale / 0.1 else outscale = speed_of_sound(out_current.altitude) adjust = 0.1 / inscale end return true, { outvalue = invalue * (inscale / outscale), adjust = log10(adjust) + log10(2), } elseif in_builtin == 'hand' then -- 1 hand = 4 inches; 1.2 hands = 6 inches. -- Decimals of a hand are only defined for the first digit, and -- the first fractional digit should be a number of inches (1, 2 or 3). -- However, this code interprets the entire fractional part as the number -- of inches / 10 (so 1.75 inches would be 0.175 hands). -- A value like 12.3 hands is exactly 12*4 + 3 inches; base default precision on that. local integer, fracpart = math.modf(invalue) local inch_value = 4 * integer + 10 * fracpart -- equivalent number of inches local factor = inscale / outscale if factor == 4 then -- Am converting to inches: show exact result, and use "inches" not "in" by default. if parms.abbr_org == nil then out_current.usename = true end local show = format('%g', abs(inch_value)) -- show and clean are unsigned if not show:find('e', 1, true) then return true, { invalue = inch_value, outvalue = inch_value, clean = show, show = show, } end end local outvalue = (integer + 2.5 * fracpart) * factor local fracstr = info.clean:match('%.(.*)') or '' local fmt if fracstr == '' then fmt = '%.0f' else fmt = '%.' .. format('%d', #fracstr - 1) .. 'f' end return true, { invalue = inch_value, clean = format(fmt, inch_value), outvalue = outvalue, minprec = 0, } end end return false, { 'cvt_bug_convert' } -- should never occur end local function user_style(parms, i) -- Return text for a user-specified style for a table cell, or '' if none, -- given i = 1 (input style) or 2 (output style). local style = parms[(i == 1) and 'stylein' or 'styleout'] if style then style = style:gsub('"', '') if style ~= '' then if style:sub(-1) ~= ';' then style = style .. ';' end return style end end return '' end local function make_table_or_sort(parms, invalue, info, in_current, scaled_top) -- Set options to handle output for a table or a sort key, or both. -- The text sort key is based on the value resulting from converting -- the input to a fake base unit with scale = 1, and other properties -- required for a conversion derived from the input unit. -- For other modules, return the sort key in a hidden span element, and -- the scaled value used to generate the sort key. -- If scaled_top is set, it is the scaled value of the numerator of a per unit -- to be combined with this unit (the denominator) to make the sort key. -- Scaling only works with units that convert with a factor (not temperature). local sortkey, scaled_value if parms.opt_sortable_on then local base = { -- a fake unit with enough fields for a valid convert scale = 1, invert = in_current.invert and 1, iscomplex = in_current.iscomplex, offset = in_current.offset and 0, } local outvalue, extra = convert(parms, invalue, info, in_current, base) if extra then outvalue = extra.outvalue end if in_current.istemperature then -- Have converted to kelvin; assume numbers close to zero have a -- rounding error and should be zero. if abs(outvalue) < 1e-12 then outvalue = 0 end end if scaled_top and outvalue ~= 0 then outvalue = scaled_top / outvalue end scaled_value = outvalue if not valid_number(outvalue) then if outvalue < 0 then sortkey = '1000000000000000000' else sortkey = '9000000000000000000' end elseif outvalue == 0 then sortkey = '5000000000000000000' else local mag = floor(log10(abs(outvalue)) + 1e-14) local prefix if outvalue > 0 then prefix = 7000 + mag else prefix = 2999 - mag outvalue = outvalue + 10^(mag+1) end sortkey = format('%d', prefix) .. format('%015.0f', floor(outvalue * 10^(14-mag))) end end local sortspan if sortkey and (parms.opt_sortable_debug or not parms.table_align) then sortspan = parms.opt_sortable_debug and '<span style="border:1px solid;display:inline;" class="sortkey">' .. sortkey .. '♠</span>' or '<span style="display:none" class="sortkey">' .. sortkey .. '♠</span>' parms.join_before = sortspan end if parms.table_align then local style = 'style="text-align:' .. parms.table_align .. ';' local sort = sortkey and ' data-sort-value="' .. sortkey .. '"' or '' local joins = {} for i = 1, 2 do joins[i] = (i == 1 and '' or '\n|') .. style .. user_style(parms, i) .. '"' .. sort .. '|' end parms.table_joins = joins end return sortspan, scaled_value end local cvt_to_hand local function cvtround(parms, info, in_current, out_current) -- Return true, t where t is a table with the conversion results; fields: -- show = rounded, formatted string with the result of converting value in info, -- using the rounding specified in parms. -- singular = true if result (after rounding and ignoring any negative sign) -- is "1", or like "1.00", or is a fraction with value < 1; -- (and more fields shown below, and a calculated 'absvalue' field). -- or return false, t where t is an error message table. -- Input info.clean uses en digits (it has been translated, if necessary). -- Output show uses en or non-en digits as appropriate, or can be spelled. if out_current.builtin == 'hand' then return cvt_to_hand(parms, info, in_current, out_current) end local invalue = in_current.builtin == 'hand' and info.altvalue or info.value local outvalue, extra = convert(parms, invalue, info, in_current, out_current) if parms.need_table_or_sort then parms.need_table_or_sort = nil -- process using first input value only make_table_or_sort(parms, invalue, info, in_current) end if extra then if not outvalue then return false, extra end invalue = extra.invalue or invalue outvalue = extra.outvalue end if not valid_number(outvalue) then return false, { 'cvt_invalid_num' } end local isnegative if outvalue < 0 then isnegative = true outvalue = -outvalue end local precision, show, exponent local denominator = out_current.frac if denominator then show = fraction_table(outvalue, denominator) else precision = parms.precision if not precision then if parms.sigfig then show, exponent = make_sigfig(outvalue, parms.sigfig) elseif parms.opt_round then local n = parms.opt_round if n == 0.5 then local integer, fracpart = math.modf(floor(2 * outvalue + 0.5) / 2) if fracpart == 0 then show = format('%.0f', integer) else show = format('%.1f', integer + fracpart) end else show = format('%.0f', floor((outvalue / n) + 0.5) * n) end else local inclean = info.clean if extra then inclean = extra.clean or inclean show = extra.show end if not show then precision = default_precision(parms, invalue, inclean, info.denominator, outvalue, in_current, out_current, extra) end end end end if precision then if precision >= 0 then local fudge if precision <= 8 then -- Add a fudge to handle common cases of bad rounding due to inability -- to precisely represent some values. This makes the following work: -- {{convert|-100.1|C|K}} and {{convert|5555000|um|m|2}}. -- Old template uses #expr round, which invokes PHP round(). -- LATER: Investigate how PHP round() works. fudge = 2e-14 else fudge = 0 end local fmt = '%.' .. format('%d', precision) .. 'f' local success success, show = pcall(format, fmt, outvalue + fudge) if not success then return false, { 'cvt_big_prec', tostring(precision) } end else precision = -precision -- #digits to zero (in addition to any digits after dot) local shift = 10 ^ precision show = format('%.0f', outvalue/shift) if show ~= '0' then exponent = #show + precision end end end local t = format_number(parms, show, exponent, isnegative) if type(show) == 'string' then -- Set singular using match because on some systems 0.99999999999999999 is 1.0. if exponent then t.singular = (exponent == 1 and show:match('^10*$')) else t.singular = (show == '1' or show:match('^1%.0*$')) end else t.fraction_table = show t.singular = (outvalue <= 1) -- cannot have 'fraction == 1', but if it were possible it would be singular end t.raw_absvalue = outvalue -- absolute value before rounding return true, setmetatable(t, { __index = function (self, key) if key == 'absvalue' then -- Calculate absolute value after rounding, if needed. local clean, exponent = rawget(self, 'clean'), rawget(self, 'exponent') local value = tonumber(clean) -- absolute value (any negative sign has been ignored) if exponent then value = value * 10^exponent end rawset(self, key, value) return value end end }) end function cvt_to_hand(parms, info, in_current, out_current) -- Convert input to hands, inches. -- Return true, t where t is a table with the conversion results; -- or return false, t where t is an error message table. if parms.abbr_org == nil then out_current.usename = true -- default is to show name not symbol end local precision = parms.precision local frac = out_current.frac if not frac and precision and precision > 1 then frac = (precision == 2) and 2 or 4 end local out_next = out_current.out_next if out_next then -- Use magic knowledge to determine whether the next unit is inches without requiring i18n. -- The following ensures that when the output combination "hand in" is used, the inches -- value is rounded to match the hands value. Also, displaying say "61½" instead of 61.5 -- is better as 61.5 implies the value is not 61.4. if out_next.exception == 'subunit_more_precision' then out_next.frac = frac end end -- Convert to inches; calculate hands from that. local dummy_unit_table = { scale = out_current.scale / 4, frac = frac } local success, outinfo = cvtround(parms, info, in_current, dummy_unit_table) if not success then return false, outinfo end local tfrac = outinfo.fraction_table local inches = outinfo.raw_absvalue if tfrac then inches = floor(inches) -- integer part only; fraction added later else inches = floor(inches + 0.5) -- a hands measurement never shows decimals of an inch end local hands, inches = divide(inches, 4) outinfo.absvalue = hands + inches/4 -- supposed to be the absolute rounded value, but this is close enough local inchstr = tostring(inches) -- '0', '1', '2' or '3' if precision and precision <= 0 then -- using negative or 0 for precision rounds to nearest hand hands = floor(outinfo.raw_absvalue/4 + 0.5) inchstr = '' elseif tfrac then -- Always show an integer before fraction (like "15.0½") because "15½" means 15-and-a-half hands. inchstr = numdot .. format_fraction(parms, 'out', false, inchstr, tfrac.numstr, tfrac.denstr) else inchstr = numdot .. from_en(inchstr) end outinfo.show = outinfo.sign .. with_separator(parms, format('%.0f', hands)) .. inchstr return true, outinfo end local function evaluate_condition(value, condition) -- Return true or false from applying a conditional expression to value, -- or throw an error if invalid. -- A very limited set of expressions is supported: -- v < 9 -- v * 9 < 9 -- where -- 'v' is replaced with value -- 9 is any number (as defined by Lua tonumber) -- only en digits are accepted -- '<' can also be '<=' or '>' or '>=' -- In addition, the following form is supported: -- LHS and RHS -- where -- LHS, RHS = any of above expressions. local function compare(value, text) local arithop, factor, compop, limit = text:match('^%s*v%s*([*]?)(.-)([<>]=?)(.*)$') if arithop == nil then error('Invalid default expression', 0) elseif arithop == '*' then factor = tonumber(factor) if factor == nil then error('Invalid default expression', 0) end value = value * factor end limit = tonumber(limit) if limit == nil then error('Invalid default expression', 0) end if compop == '<' then return value < limit elseif compop == '<=' then return value <= limit elseif compop == '>' then return value > limit elseif compop == '>=' then return value >= limit end error('Invalid default expression', 0) -- should not occur end local lhs, rhs = condition:match('^(.-%W)and(%W.*)') if lhs == nil then return compare(value, condition) end return compare(value, lhs) and compare(value, rhs) end local function get_default(value, unit_table) -- Return true, s where s = name of unit's default output unit, -- or return false, t where t is an error message table. -- Some units have a default that depends on the input value -- (the first value if a range of values is used). -- If '!' is in the default, the first bang-delimited field is an -- expression that uses 'v' to represent the input value. -- Example: 'v < 120 ! small ! big ! suffix' (suffix is optional) -- evaluates 'v < 120' as a boolean with result -- 'smallsuffix' if (value < 120), or 'bigsuffix' otherwise. -- Input must use en digits and '.' decimal mark. local default = data_code.default_exceptions[unit_table.defkey or unit_table.symbol] or unit_table.default if not default then local per = unit_table.per if per then local function a_default(v, u) local success, ucode = get_default(v, u) if not success then return '?' -- an unlikely error has occurred; will cause lookup of default to fail end -- Attempt to use only the first unit if a combination or output multiple. -- This is not bulletproof but should work for most cases. -- Where it does not work, the convert will need to specify the wanted output unit. local t = all_units[ucode] if t then local combo = t.combination if combo then -- For a multiple like ftin, the "first" unit (ft) is last in the combination. local i = t.multiple and table_len(combo) or 1 ucode = combo[i] end else -- Try for an automatically generated combination. local item = ucode:match('^(.-)%+') or ucode:match('^(%S+)%s') if all_units[item] then return item end end return ucode end local unit1, unit2 = per[1], per[2] local def1 = (unit1 and a_default(value, unit1) or unit_table.vprefix or '') local def2 = a_default(1, unit2) -- 1 because per unit of denominator return true, def1 .. '/' .. def2 end return false, { 'cvt_no_default', unit_table.symbol } end if default:find('!', 1, true) == nil then return true, default end local t = split(default, '!') if #t == 3 or #t == 4 then local success, result = pcall(evaluate_condition, value, t[1]) if success then default = result and t[2] or t[3] if #t == 4 then default = default .. t[4] end return true, default end end return false, { 'cvt_bad_default', unit_table.symbol } end local linked_pages -- to record linked pages so will not link to the same page more than once local function unlink(unit_table) -- Forget that the given unit has previously been linked (if it has). -- That is needed when processing a range of inputs or outputs when an id -- for the first range value may have been evaluated, but only an id for -- the last value is displayed, and that id may need to be linked. linked_pages[unit_table.unitcode or unit_table] = nil end local function make_link(link, id, unit_table) -- Return wikilink "[[link|id]]", possibly abbreviated as in examples: -- [[Mile|mile]] --> [[mile]] -- [[Mile|miles]] --> [[mile]]s -- However, just id is returned if: -- * no link given (so caller does not need to check if a link was defined); or -- * link has previously been used during the current convert (to avoid overlinking). local link_key if unit_table then link_key = unit_table.unitcode or unit_table else link_key = link end if not link or link == '' or linked_pages[link_key] then return id end linked_pages[link_key] = true -- Following only works for language en, but it should be safe on other wikis, -- and overhead of doing it generally does not seem worthwhile. local l = link:sub(1, 1):lower() .. link:sub(2) if link == id or l == id then return '[[' .. id .. ']]' elseif link .. 's' == id or l .. 's' == id then return '[[' .. id:sub(1, -2) .. ']]s' else return '[[' .. link .. '|' .. id .. ']]' end end local function variable_name(clean, unit_table) -- For slwiki, a unit name depends on the value. -- Parameter clean is the unsigned rounded value in en digits, as a string. -- Value Source Example for "m" -- integer 1: name1 meter (also is the name of the unit) -- integer 2: var{1} metra -- integer 3 and 4: var{2} metri -- integer else: var{3} metrov (0 and 5 or more) -- real/fraction: var{4} metra -- var{i} means the i'th field in unit_table.varname if it exists and has -- an i'th field, otherwise name2. -- Fields are separated with "!" and are not empty. -- A field for a unit using an SI prefix has the prefix name inserted, -- replacing '#' if found, or before the field otherwise. local vname if clean == '1' then vname = unit_table.name1 elseif unit_table.varname then local i if clean == '2' then i = 1 elseif clean == '3' or clean == '4' then i = 2 elseif clean:find('.', 1, true) then i = 4 else i = 3 end vname = split(unit_table.varname, '!')[i] end if vname then local si_name = rawget(unit_table, 'si_name') or '' local pos = vname:find('#', 1, true) if pos then vname = vname:sub(1, pos - 1) .. si_name .. vname:sub(pos + 1) else vname = si_name .. vname end return vname end return unit_table.name2 end local function linked_id(parms, unit_table, key_id, want_link, clean) -- Return final unit id (symbol or name), optionally with a wikilink, -- and update unit_table.sep if required. -- key_id is one of: 'symbol', 'sym_us', 'name1', 'name1_us', 'name2', 'name2_us'. local abbr_on = (key_id == 'symbol' or key_id == 'sym_us') if abbr_on and want_link then local symlink = rawget(unit_table, 'symlink') if symlink then return symlink -- for exceptions that have the linked symbol built-in end end local multiplier = rawget(unit_table, 'multiplier') local per = unit_table.per if per then local unit1 = per[1] -- top unit_table, or nil local unit2 = per[2] -- bottom unit_table if abbr_on then if not unit1 then unit_table.sep = '' -- no separator in "$2/acre" end if not want_link then local symbol = unit_table.symbol_raw if symbol then return symbol -- for exceptions that have the symbol built-in end end end local key_id2 -- unit2 is always singular if key_id == 'name2' then key_id2 = 'name1' elseif key_id == 'name2_us' then key_id2 = 'name1_us' else key_id2 = key_id end local result if abbr_on then result = '/' elseif omitsep then result = per_word elseif unit1 then result = ' ' .. per_word .. ' ' else result = per_word .. ' ' end if want_link and unit_table.link then if abbr_on or not varname then result = (unit1 and linked_id(parms, unit1, key_id, false, clean) or '') .. result .. linked_id(parms, unit2, key_id2, false, '1') else result = (unit1 and variable_name(clean, unit1) or '') .. result .. variable_name('1', unit2) end if omit_separator(result) then unit_table.sep = '' end return make_link(unit_table.link, result, unit_table) end if unit1 then result = linked_id(parms, unit1, key_id, want_link, clean) .. result if unit1.sep then unit_table.sep = unit1.sep end elseif omitsep then unit_table.sep = '' end return result .. linked_id(parms, unit2, key_id2, want_link, '1') end if multiplier then -- A multiplier (like "100" in "100km") forces the unit to be plural. multiplier = from_en(multiplier) if not omitsep then multiplier = multiplier .. (abbr_on and '&nbsp;' or ' ') end if not abbr_on then if key_id == 'name1' then key_id = 'name2' elseif key_id == 'name1_us' then key_id = 'name2_us' end end else multiplier = '' end local id = unit_table.fixed_name or ((varname and not abbr_on) and variable_name(clean, unit_table) or unit_table[key_id]) if omit_separator(id) then unit_table.sep = '' end if want_link then local link = data_code.link_exceptions[unit_table.linkey or unit_table.symbol] or unit_table.link if link then local before = '' local i = unit_table.customary if i == 1 and parms.opt_sp_us then i = 2 -- show "U.S." not "US" end if i == 3 and abbr_on then i = 4 -- abbreviate "imperial" to "imp" end local customary = text_code.customary_units[i] if customary then -- LATER: This works for language en only, but it's esoteric so ignore for now. local pertext if id:sub(1, 1) == '/' then -- Want unit "/USgal" to display as "/U.S. gal", not "U.S. /gal". pertext = '/' id = id:sub(2) elseif id:sub(1, 4) == 'per ' then -- Similarly want "per U.S. gallon", not "U.S. per gallon" (but in practice this is unlikely to be used). pertext = 'per ' id = id:sub(5) else pertext = '' end -- Omit any "US"/"U.S."/"imp"/"imperial" from start of id since that will be inserted. local removes = (i < 3) and { 'US&nbsp;', 'US ', 'U.S.&nbsp;', 'U.S. ' } or { 'imp&nbsp;', 'imp ', 'imperial ' } for _, prefix in ipairs(removes) do local plen = #prefix if id:sub(1, plen) == prefix then id = id:sub(plen + 1) break end end before = pertext .. make_link(customary.link, customary[1]) .. ' ' end id = before .. make_link(link, id, unit_table) end end return multiplier .. id end local function make_id(parms, which, unit_table) -- Return id, f where -- id = unit name or symbol, possibly modified -- f = true if id is a name, or false if id is a symbol -- using the value for index 'which', and for 'in' or 'out' (unit_table.inout). -- Result is '' if no symbol/name is to be used. -- In addition, set unit_table.sep = ' ' or '&nbsp;' or '' -- (the separator that caller will normally insert before the id). if parms.opt_values then unit_table.sep = '' return '' end local inout = unit_table.inout local info = unit_table.valinfo[which] local abbr_org = parms.abbr_org local adjectival = parms.opt_adjectival local lk = parms.lk local want_link = (lk == 'on' or lk == inout) local usename = unit_table.usename local singular = info.singular local want_name if usename then want_name = true else if abbr_org == nil then if parms.wantname then want_name = true end if unit_table.usesymbol then want_name = false end end if want_name == nil then local abbr = parms.abbr if abbr == 'on' or abbr == inout or (abbr == 'mos' and inout == 'out') then want_name = false else want_name = true end end end local key if want_name then if lk == nil and unit_table.builtin == 'hand' then want_link = true end if parms.opt_use_nbsp then unit_table.sep = '&nbsp;' else unit_table.sep = ' ' end if parms.opt_singular then local value if inout == 'in' then value = info.value else value = info.absvalue end if value then -- some unusual units do not always set value field value = abs(value) singular = (0 < value and value < 1.0001) end end if unit_table.engscale then -- engscale: so "|1|e3kg" gives "1 thousand kilograms" (plural) singular = false end key = (adjectival or singular) and 'name1' or 'name2' if parms.opt_sp_us then key = key .. '_us' end else if unit_table.builtin == 'hand' then if parms.opt_hand_hh then unit_table.symbol = 'hh' -- LATER: might want i18n applied to this end end unit_table.sep = '&nbsp;' key = parms.opt_sp_us and 'sym_us' or 'symbol' end return linked_id(parms, unit_table, key, want_link, info.clean), want_name end local function decorate_value(parms, unit_table, which, number_word) -- If needed, update unit_table so values will be shown with extra information. -- For consistency with the old template (but different from fmtpower), -- the style to display powers of 10 includes "display:none" to allow some -- browsers to copy, for example, "10³" as "10^3", rather than as "103". local info local engscale = unit_table.engscale local prefix = unit_table.vprefix if engscale or prefix then info = unit_table.valinfo[which] if info.decorated then return -- do not redecorate if repeating convert end info.decorated = true if engscale then local inout = unit_table.inout local abbr = parms.abbr if (abbr == 'on' or abbr == inout) and not parms.number_word then info.show = info.show .. '<span style="margin-left:0.2em">×<span style="margin-left:0.1em">' .. from_en('10') .. '</span></span><s style="display:none">^</s><sup>' .. from_en(tostring(engscale.exponent)) .. '</sup>' elseif number_word then local number_id local lk = parms.lk if lk == 'on' or lk == inout then number_id = make_link(engscale.link, engscale[1]) else number_id = engscale[1] end -- WP:NUMERAL recommends "&nbsp;" in values like "12 million". info.show = info.show .. (parms.opt_adjectival and '-' or '&nbsp;') .. number_id end end if prefix then info.show = prefix .. info.show end end end local function process_input(parms, in_current) -- Processing required once per conversion. -- Return block of text to represent input (value/unit). if parms.opt_output_only or parms.opt_output_number_only or parms.opt_output_unit_only then parms.joins = { '', '' } return '' end local first_unit local composite = in_current.composite -- nil or table of units if composite then first_unit = composite[1] else first_unit = in_current end local id1, want_name = make_id(parms, 1, first_unit) local sep = first_unit.sep -- separator between value and unit, set by make_id local preunit = parms.preunit1 if preunit then sep = '' -- any separator is included in preunit else preunit = '' end if parms.opt_input_unit_only then parms.joins = { '', '' } if composite then local parts = { id1 } for i, unit in ipairs(composite) do if i > 1 then table.insert(parts, (make_id(parms, 1, unit))) end end id1 = table.concat(parts, ' ') end if want_name and parms.opt_adjectival then return preunit .. hyphenated(id1) end return preunit .. id1 end if parms.opt_also_symbol and not composite then local join1 = parms.joins[1] if join1 == ' (' or join1 == ' [' then parms.joins = { ' [' .. first_unit[parms.opt_sp_us and 'sym_us' or 'symbol'] .. ']' .. join1 , parms.joins[2] } end end if in_current.builtin == 'mach' and first_unit.sep ~= '' then -- '' means omitsep with non-enwiki name local prefix = id1 .. '&nbsp;' local range = parms.range local valinfo = first_unit.valinfo local result = prefix .. valinfo[1].show if range then -- For simplicity and because more not needed, handle one range item only. local prefix2 = make_id(parms, 2, first_unit) .. '&nbsp;' result = range_text(range[1], want_name, parms, result, prefix2 .. valinfo[2].show, 'in') end return preunit .. result end if composite then -- Simplify: assume there is no range, and no decoration. local mid = (not parms.opt_flip) and parms.mid or '' local sep1 = '&nbsp;' local sep2 = ' ' if parms.opt_adjectival and want_name then sep1 = '-' sep2 = '-' end if omitsep and sep == '' then -- Testing the id of the most significant unit should be sufficient. sep1 = '' sep2 = '' end local parts = { first_unit.valinfo[1].show .. sep1 .. id1 } for i, unit in ipairs(composite) do if i > 1 then table.insert(parts, unit.valinfo[1].show .. sep1 .. (make_id(parms, 1, unit))) end end return table.concat(parts, sep2) .. mid end local add_unit = (parms.abbr == 'mos') or parms[parms.opt_flip and 'out_range_x' or 'in_range_x'] or (not want_name and parms.abbr_range_x) local range = parms.range if range and not add_unit then unlink(first_unit) end local id = range and make_id(parms, range.n + 1, first_unit) or id1 local extra, was_hyphenated = hyphenated_maybe(parms, want_name, sep, id, 'in') if was_hyphenated then add_unit = false end local result local valinfo = first_unit.valinfo if range then for i = 0, range.n do local number_word if i == range.n then add_unit = false number_word = true end decorate_value(parms, first_unit, i+1, number_word) local show = valinfo[i+1].show if add_unit then show = show .. first_unit.sep .. (i == 0 and id1 or make_id(parms, i+1, first_unit)) end if i == 0 then result = show else result = range_text(range[i], want_name, parms, result, show, 'in') end end else decorate_value(parms, first_unit, 1, true) result = valinfo[1].show end return result .. preunit .. extra end local function process_one_output(parms, out_current) -- Processing required for each output unit. -- Return block of text to represent output (value/unit). local inout = out_current.inout -- normally 'out' but can be 'in' for order=out local id1, want_name = make_id(parms, 1, out_current) local sep = out_current.sep -- set by make_id local preunit = parms.preunit2 if preunit then sep = '' -- any separator is included in preunit else preunit = '' end if parms.opt_output_unit_only then if want_name and parms.opt_adjectival then return preunit .. hyphenated(id1) end return preunit .. id1 end if out_current.builtin == 'mach' and out_current.sep ~= '' then -- '' means omitsep with non-enwiki name local prefix = id1 .. '&nbsp;' local range = parms.range local valinfo = out_current.valinfo local result = prefix .. valinfo[1].show if range then -- For simplicity and because more not needed, handle one range item only. result = range_text(range[1], want_name, parms, result, prefix .. valinfo[2].show, inout) end return preunit .. result end local add_unit = (parms[parms.opt_flip and 'in_range_x' or 'out_range_x'] or (not want_name and parms.abbr_range_x)) and not parms.opt_output_number_only local range = parms.range if range and not add_unit then unlink(out_current) end local id = range and make_id(parms, range.n + 1, out_current) or id1 local extra, was_hyphenated = hyphenated_maybe(parms, want_name, sep, id, inout) if was_hyphenated then add_unit = false end local result local valinfo = out_current.valinfo if range then for i = 0, range.n do local number_word if i == range.n then add_unit = false number_word = true end decorate_value(parms, out_current, i+1, number_word) local show = valinfo[i+1].show if add_unit then show = show .. out_current.sep .. (i == 0 and id1 or make_id(parms, i+1, out_current)) end if i == 0 then result = show else result = range_text(range[i], want_name, parms, result, show, inout) end end else decorate_value(parms, out_current, 1, true) result = valinfo[1].show end if parms.opt_output_number_only then return result end return result .. preunit .. extra end local function make_output_single(parms, in_unit_table, out_unit_table) -- Return true, item where item = wikitext of the conversion result -- for a single output (which is not a combination or a multiple); -- or return false, t where t is an error message table. if parms.opt_order_out and in_unit_table.unitcode == out_unit_table.unitcode then out_unit_table.valinfo = in_unit_table.valinfo else out_unit_table.valinfo = collection() for _, v in ipairs(in_unit_table.valinfo) do local success, info = cvtround(parms, v, in_unit_table, out_unit_table) if not success then return false, info end out_unit_table.valinfo:add(info) end end return true, process_one_output(parms, out_unit_table) end local function make_output_multiple(parms, in_unit_table, out_unit_table) -- Return true, item where item = wikitext of the conversion result -- for an output which is a multiple (like 'ftin'); -- or return false, t where t is an error message table. local inout = out_unit_table.inout -- normally 'out' but can be 'in' for order=out local multiple = out_unit_table.multiple -- table of scaling factors (will not be nil) local combos = out_unit_table.combination -- table of unit tables (will not be nil) local abbr = parms.abbr local abbr_org = parms.abbr_org local disp = parms.disp local want_name = (abbr_org == nil and (disp == 'or' or disp == 'slash')) or not (abbr == 'on' or abbr == inout or abbr == 'mos') local want_link = (parms.lk == 'on' or parms.lk == inout) local mid = parms.opt_flip and parms.mid or '' local sep1 = '&nbsp;' local sep2 = ' ' if parms.opt_adjectival and want_name then sep1 = '-' sep2 = '-' end local do_spell = parms.opt_spell_out parms.opt_spell_out = nil -- so the call to cvtround does not spell the value local function make_result(info, isfirst) local fmt, outvalue, sign local results = {} for i = 1, #combos do local tfrac, thisvalue, strforce local out_current = combos[i] out_current.inout = inout local scale = multiple[i] if i == 1 then -- least significant unit ('in' from 'ftin') local decimals out_current.frac = out_unit_table.frac local success, outinfo = cvtround(parms, info, in_unit_table, out_current) if not success then return false, outinfo end if isfirst then out_unit_table.valinfo = { outinfo } -- in case output value of first least significant unit is needed end sign = outinfo.sign tfrac = outinfo.fraction_table if outinfo.is_scientific then strforce = outinfo.show decimals = '' elseif tfrac then decimals = '' else local show = outinfo.show -- number as a string in local language local p1, p2 = show:find(numdot, 1, true) decimals = p1 and show:sub(p2 + 1) or '' -- text after numdot, if any end fmt = '%.' .. ulen(decimals) .. 'f' -- to reproduce precision if decimals == '' then if tfrac then outvalue = floor(outinfo.raw_absvalue) -- integer part only; fraction added later else outvalue = floor(outinfo.raw_absvalue + 0.5) -- keep all integer digits of least significant unit end else outvalue = outinfo.absvalue end end if scale then outvalue, thisvalue = divide(outvalue, scale) else thisvalue = outvalue end local id if want_name then if varname then local clean if strforce or tfrac then clean = '.1' -- dummy value to force name for floating point else clean = format(fmt, thisvalue) end id = variable_name(clean, out_current) else local key = 'name2' if parms.opt_adjectival then key = 'name1' elseif tfrac then if thisvalue == 0 then key = 'name1' end elseif parms.opt_singular then if 0 < thisvalue and thisvalue < 1.0001 then key = 'name1' end else if thisvalue == 1 then key = 'name1' end end id = out_current[key] end else id = out_current['symbol'] end if i == 1 and omit_separator(id) then -- Testing the id of the least significant unit should be sufficient. sep1 = '' sep2 = '' end if want_link then local link = out_current.link if link then id = make_link(link, id, out_current) end end local strval local spell_inout = (i == #combos or outvalue == 0) and inout or '' -- trick so the last value processed (first displayed) has uppercase, if requested if strforce and outvalue == 0 then sign = '' -- any sign is in strforce strval = strforce -- show small values in scientific notation; will only use least significant unit elseif tfrac then local wholestr = (thisvalue > 0) and tostring(thisvalue) or nil strval = format_fraction(parms, spell_inout, false, wholestr, tfrac.numstr, tfrac.denstr, do_spell) else strval = (thisvalue == 0) and from_en('0') or with_separator(parms, format(fmt, thisvalue)) if do_spell then strval = spell_number(parms, spell_inout, strval) or strval end end table.insert(results, strval .. sep1 .. id) if outvalue == 0 then break end fmt = '%.0f' -- only least significant unit can have a non-integral value end local reversed, count = {}, #results for i = 1, count do reversed[i] = results[count + 1 - i] end return true, sign .. table.concat(reversed, sep2) end local valinfo = in_unit_table.valinfo local success, result = make_result(valinfo[1], true) if not success then return false, result end local range = parms.range if range then for i = 1, range.n do local success, result2 = make_result(valinfo[i+1]) if not success then return false, result2 end result = range_text(range[i], want_name, parms, result, result2, inout) end end return true, result .. mid end local function process(parms, in_unit_table, out_unit_table) -- Return true, s, outunit where s = final wikitext result, -- or return false, t where t is an error message table. linked_pages = {} local success, bad_output local bad_input_mcode = in_unit_table.bad_mcode -- nil if input unit is a valid convert unit local out_unit = parms.out_unit if out_unit == nil or out_unit == '' then if bad_input_mcode or parms.opt_input_unit_only then bad_output = '' else success, out_unit = get_default(in_unit_table.valinfo[1].value, in_unit_table) parms.out_unit = out_unit if not success then bad_output = out_unit end end end if not bad_output and not out_unit_table then success, out_unit_table = lookup(parms, out_unit, 'any_combination') if success then local mismatch = check_mismatch(in_unit_table, out_unit_table) if mismatch then bad_output = mismatch end else bad_output = out_unit_table end end local lhs, rhs local flipped = parms.opt_flip and not bad_input_mcode if bad_output then rhs = (bad_output == '') and '' or message(parms, bad_output) elseif parms.opt_input_unit_only then rhs = '' else local combos -- nil (for 'ft' or 'ftin'), or table of unit tables (for 'm ft') if not out_unit_table.multiple then -- nil/false ('ft' or 'm ft'), or table of factors ('ftin') combos = out_unit_table.combination end local frac = parms.frac -- nil or denominator of fraction for output values if frac then -- Apply fraction to the unit (if only one), or to non-SI units (if a combination), -- except that if a precision is also specified, the fraction only applies to -- the hand unit; that allows the following result: -- {{convert|156|cm|in hand|1|frac=2}} → 156 centimetres (61.4 in; 15.1½ hands) -- However, the following is handled elsewhere as a special case: -- {{convert|156|cm|hand in|1|frac=2}} → 156 centimetres (15.1½ hands; 61½ in) if combos then local precision = parms.precision for _, unit in ipairs(combos) do if unit.builtin == 'hand' or (not precision and not unit.prefixes) then unit.frac = frac end end else out_unit_table.frac = frac end end local outputs = {} local imax = combos and #combos or 1 -- 1 (single unit) or number of unit tables if imax == 1 then parms.opt_order_out = nil -- only useful with an output combination end if not flipped and not parms.opt_order_out then -- Process left side first so any duplicate links (from lk=on) are suppressed -- on right. Example: {{convert|28|e9pc|e9ly|abbr=off|lk=on}} lhs = process_input(parms, in_unit_table) end for i = 1, imax do local success, item local out_current = combos and combos[i] or out_unit_table out_current.inout = 'out' if i == 1 then if imax > 1 and out_current.builtin == 'hand' then out_current.out_next = combos[2] -- built-in hand can influence next unit in a combination end if parms.opt_order_out then out_current.inout = 'in' end end if out_current.multiple then success, item = make_output_multiple(parms, in_unit_table, out_current) else success, item = make_output_single(parms, in_unit_table, out_current) end if not success then return false, item end outputs[i] = item end if parms.opt_order_out then lhs = outputs[1] table.remove(outputs, 1) end local sep = parms.table_joins and parms.table_joins[2] or parms.join_between rhs = table.concat(outputs, sep) end if flipped or not lhs then local input = process_input(parms, in_unit_table) if flipped then lhs = rhs rhs = input else lhs = input end end if parms.join_before then lhs = parms.join_before .. lhs end local wikitext if bad_input_mcode then if bad_input_mcode == '' then wikitext = lhs else wikitext = lhs .. message(parms, bad_input_mcode) end elseif parms.table_joins then wikitext = parms.table_joins[1] .. lhs .. parms.table_joins[2] .. rhs else wikitext = lhs .. parms.joins[1] .. rhs .. parms.joins[2] end if parms.warnings and not bad_input_mcode then wikitext = wikitext .. parms.warnings end return true, wikitext, out_unit_table end local function main_convert(frame) -- Do convert, and if needed, do it again with higher default precision. local parms = { frame = frame } -- will hold template arguments, after translation set_config(frame.args) local success, result = get_parms(parms, frame:getParent().args) if success then if type(result) ~= 'table' then return tostring(result) end local in_unit_table = result local out_unit_table for _ = 1, 2 do -- use counter so cannot get stuck repeating convert success, result, out_unit_table = process(parms, in_unit_table, out_unit_table) if success and parms.do_convert_again then parms.do_convert_again = false else break end end end -- If input=x gives a problem, the result should be just the user input -- (if x is a property like P123 it has been replaced with ''). -- An unknown input unit would display the input and an error message -- with success == true at this point. -- Also, can have success == false with a message to output an empty string. if success then if parms.have_problem and parms.input_text then return parms.input_text end return result end return parms.input_text and parms.input_text or message(parms, result) end local function _unit(unitcode, options) -- Helper function for Module:Val to look up a unit. -- Parameter unitcode must be a string to identify the wanted unit. -- Parameter options must be nil or a table with optional fields: -- value = number (for sort key; default value is 1) -- scaled_top = nil for a normal unit, or a number for a unit which is -- the denominator of a per unit (for sort key) -- si = { 'symbol', 'link' } -- (a table with two strings) to make an SI unit -- that will be used for the look up -- link = true if result should be [[linked]] -- sort = 'on' or 'debug' if result should include a sort key in a -- span element ('debug' makes the key visible) -- name = true for the name of the unit instead of the symbol -- us = true for the US spelling of the unit, if any -- Return nil if unitcode is not a non-empty string. -- Otherwise return a table with fields: -- text = requested symbol or name of unit, optionally linked -- scaled_value = input value adjusted by unit scale; used for sort key -- sortspan = span element with sort key like that provided by {{ntsh}}, -- calculated from the result of converting value -- to a base unit with scale 1. -- unknown = true if the unitcode was not known unitcode = strip(unitcode) if unitcode == nil or unitcode == '' then return nil end set_config({}) linked_pages = {} options = options or {} local parms = { abbr = options.name and 'off' or 'on', lk = options.link and 'on' or nil, opt_sp_us = options.us and true or nil, opt_ignore_error = true, -- do not add pages using this function to 'what links here' for Module:Convert/extra opt_sortable_on = options.sort == 'on' or options.sort == 'debug', opt_sortable_debug = options.sort == 'debug', } if options.si then -- Make a dummy table of units (just one unit) for lookup to use. -- This makes lookup recognize any SI prefix in the unitcode. local symbol = options.si[1] or '?' parms.unittable = { [symbol] = { _name1 = symbol, _name2 = symbol, _symbol = symbol, utype = symbol, scale = symbol == 'g' and 0.001 or 1, prefixes = 1, default = symbol, link = options.si[2], }} end local success, unit_table = lookup(parms, unitcode, 'no_combination') if not success then unit_table = setmetatable({ symbol = unitcode, name2 = unitcode, utype = unitcode, scale = 1, default = '', defkey = '', linkey = '' }, unit_mt) end local value = tonumber(options.value) or 1 local clean = tostring(abs(value)) local info = { value = value, altvalue = value, singular = (clean == '1'), clean = clean, show = clean, } unit_table.inout = 'in' unit_table.valinfo = { info } local sortspan, scaled_value if options.sort then sortspan, scaled_value = make_table_or_sort(parms, value, info, unit_table, options.scaled_top) end return { text = make_id(parms, 1, unit_table), sortspan = sortspan, scaled_value = scaled_value, unknown = not success and true or nil, } end return { convert = main_convert, _unit = _unit } sgzuj3drorfk8k41fhbwrfei2t5bah3 828 2672 24047 2019-04-28T20:28:49Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- Conversion data used by [[Module:Convert]] which uses mw.loadData() for -- read-only access to this module so that it is loaded only once per page. -- See [[... 24047 Scribunto text/plain -- Conversion data used by [[Module:Convert]] which uses mw.loadData() for -- read-only access to this module so that it is loaded only once per page. -- See [[:en:Template:Convert/Transwiki guide]] if copying to another wiki. -- -- These data tables follow: -- all_units all properties for a unit, including default output -- default_exceptions exceptions for default output ('kg' and 'g' have different defaults) -- link_exceptions exceptions for links ('kg' and 'g' have different links) -- -- These tables are generated by a script which reads the wikitext of a page that -- documents the required properties of each unit; see [[:en:Module:Convert/doc]]. --------------------------------------------------------------------------- -- Do not change the data in this table because it is created by running -- -- a script that reads the wikitext from a wiki page (see note above). -- --------------------------------------------------------------------------- local all_units = { ["Gy"] = { _name1 = "gray", _symbol = "Gy", utype = "absorbed radiation dose", scale = 1, prefixes = 1, default = "rad", link = "Gray (unit)", }, ["rad"] = { _name1 = "rad", _symbol = "rad", utype = "absorbed radiation dose", scale = 0.01, prefixes = 1, default = "Gy", link = "Rad (unit)", }, ["cm/s2"] = { name1 = "centimetre per second squared", name1_us = "centimeter per second squared", name2 = "centimetres per second squared", name2_us = "centimeters per second squared", symbol = "cm/s<sup>2</sup>", utype = "acceleration", scale = 0.01, default = "ft/s2", link = "Gal (unit)", }, ["ft/s2"] = { name1 = "foot per second squared", name2 = "feet per second squared", symbol = "ft/s<sup>2</sup>", utype = "acceleration", scale = 0.3048, default = "m/s2", }, ["g0"] = { name1 = "standard gravity", name2 = "standard gravities", symbol = "''g<sub>0</sub>''", utype = "acceleration", scale = 9.80665, default = "m/s2", }, ["km/hs"] = { name1 = "kilometre per hour per second", name1_us = "kilometer per hour per second", name2 = "kilometres per hour per second", name2_us = "kilometers per hour per second", symbol = "km/(h⋅s)", utype = "acceleration", scale = 0.27777777777777779, default = "mph/s", link = "Acceleration", }, ["km/s2"] = { name1 = "kilometre per second squared", name1_us = "kilometer per second squared", name2 = "kilometres per second squared", name2_us = "kilometers per second squared", symbol = "km/s<sup>2</sup>", utype = "acceleration", scale = 1000, default = "mph/s", link = "Acceleration", }, ["m/s2"] = { name1 = "metre per second squared", name1_us = "meter per second squared", name2 = "metres per second squared", name2_us = "meters per second squared", symbol = "m/s<sup>2</sup>", utype = "acceleration", scale = 1, default = "ft/s2", }, ["mph/s"] = { name1 = "mile per hour per second", name2 = "miles per hour per second", symbol = "mph/s", utype = "acceleration", scale = 0.44704, default = "km/hs", link = "Acceleration", }, ["km/h/s"] = { target = "km/hs", }, ["standard gravity"] = { target = "g0", }, ["1000sqft"] = { name1 = "thousand square feet", name2 = "thousand square feet", symbol = "1000&nbsp;sq&nbsp;ft", utype = "area", scale = 92.90304, default = "m2", link = "Square foot", }, ["a"] = { _name1 = "are", _symbol = "a", utype = "area", scale = 100, prefixes = 1, default = "sqft", link = "Hectare#Are", }, ["acre"] = { symbol = "acre", usename = 1, utype = "area", scale = 4046.8564224, default = "ha", subdivs = { ["rood"] = { 4, default = "ha" }, ["sqperch"] = { 160, default = "ha" } }, }, ["acre-sing"] = { target = "acre", }, ["arpent"] = { symbol = "arpent", usename = 1, utype = "area", scale = 3418.89, default = "ha", }, ["cda"] = { name1 = "cuerda", symbol = "cda", utype = "area", scale = 3930.395625, default = "ha acre", }, ["daa"] = { name1 = "decare", symbol = "daa", utype = "area", scale = 1000, default = "km2 sqmi", }, ["dunam"] = { symbol = "dunam", usename = 1, utype = "area", scale = 1000, default = "km2 sqmi", }, ["dunum"] = { symbol = "dunum", usename = 1, utype = "area", scale = 1000, default = "km2 sqmi", link = "Dunam", }, ["ha"] = { name1 = "hectare", symbol = "ha", utype = "area", scale = 10000, default = "acre", }, ["hectare"] = { name1 = "hectare", symbol = "ha", usename = 1, utype = "area", scale = 10000, default = "acre", }, ["Irish acre"] = { name1 = "Irish acre", symbol = "Irish&nbsp;acres", utype = "area", scale = 6555.2385024, default = "ha", link = "Acre (Irish)", }, ["m2"] = { _name1 = "square metre", _name1_us= "square meter", _symbol = "m<sup>2</sup>", prefix_position= 8, utype = "area", scale = 1, prefixes = 2, default = "sqft", link = "Square metre", }, ["pondemaat"] = { name1 = "pondemaat", name2 = "pondemaat", symbol = "pond", utype = "area", scale = 3674.363358816, default = "m2", link = ":nl:pondemaat", }, ["pyeong"] = { name2 = "pyeong", symbol = "pyeong", usename = 1, utype = "area", scale = 3.3057851239669422, default = "m2", }, ["rai"] = { name2 = "rai", symbol = "rai", utype = "area", scale = 1600, default = "m2", link = "Rai (unit)", }, ["rood"] = { symbol = "rood", usename = 1, utype = "area", scale = 1011.7141056, default = "sqft m2", subdivs = { ["sqperch"] = { 40, default = "m2" } }, link = "Rood (unit)", }, ["sqfoot"] = { name1 = "square foot", name2 = "square foot", symbol = "sq&nbsp;ft", utype = "area", scale = 0.09290304, default = "m2", }, ["sqft"] = { name1 = "square foot", name2 = "square feet", symbol = "sq&nbsp;ft", utype = "area", scale = 0.09290304, default = "m2", }, ["sqin"] = { name1 = "square inch", name2 = "square inches", symbol = "sq&nbsp;in", utype = "area", scale = 0.00064516, default = "cm2", }, ["sqmi"] = { name1 = "square mile", symbol = "sq&nbsp;mi", utype = "area", scale = 2589988.110336, default = "km2", }, ["sqnmi"] = { name1 = "square nautical mile", symbol = "sq&nbsp;nmi", utype = "area", scale = 3429904, default = "km2 sqmi", link = "Nautical mile", }, ["sqperch"] = { name2 = "perches", symbol = "perch", usename = 1, utype = "area", scale = 25.29285264, default = "m2", link = "Perch (unit)#Area", }, ["sqverst"] = { symbol = "square verst", usename = 1, utype = "area", scale = 1138062.24, default = "km2 sqmi", link = "Verst", }, ["sqyd"] = { name1 = "square yard", symbol = "sq&nbsp;yd", utype = "area", scale = 0.83612736, default = "m2", }, ["tsubo"] = { name2 = "tsubo", symbol = "tsubo", usename = 1, utype = "area", scale = 3.3057851239669422, default = "m2", link = "Japanese units of measurement#Area", }, ["acres"] = { target = "acre", }, ["are"] = { target = "a", }, ["decare"] = { target = "daa", }, ["foot2"] = { target = "sqfoot", }, ["ft2"] = { target = "sqft", }, ["in2"] = { target = "sqin", symbol = "in<sup>2</sup>", }, ["km²"] = { target = "km2", }, ["mi2"] = { target = "sqmi", }, ["million acre"] = { target = "e6acre", }, ["million acres"] = { target = "e6acre", }, ["million hectares"] = { target = "e6ha", }, ["m²"] = { target = "m2", }, ["nmi2"] = { target = "sqnmi", }, ["pond"] = { target = "pondemaat", }, ["sq arp"] = { target = "arpent", }, ["sqkm"] = { target = "km2", }, ["sqm"] = { target = "m2", }, ["square verst"] = { target = "sqverst", }, ["verst2"] = { target = "sqverst", }, ["yd2"] = { target = "sqyd", }, ["m2/ha"] = { name1 = "square metre per hectare", name1_us = "square meter per hectare", name2 = "square metres per hectare", name2_us = "square meters per hectare", symbol = "m<sup>2</sup>/ha", utype = "area per unit area", scale = 0.0001, default = "sqft/acre", link = "Basal area", }, ["sqft/acre"] = { name1 = "square foot per acre", name2 = "square feet per acre", symbol = "sq&nbsp;ft/acre", utype = "area per unit area", scale = 2.295684113865932e-5, default = "m2/ha", link = "Basal area", }, ["cent"] = { name1 = "cent", symbol = "¢", utype = "cent", scale = 1, default = "cent", link = "Cent (currency)", }, ["¢"] = { target = "cent", }, ["A.h"] = { name1 = "ampere hour", symbol = "A⋅h", utype = "charge", scale = 3600, default = "coulomb", }, ["coulomb"] = { _name1 = "coulomb", _symbol = "C", utype = "charge", scale = 1, prefixes = 1, default = "e", link = "Coulomb", }, ["e"] = { name1 = "elementary charge", symbol = "''e''", utype = "charge", scale = 1.602176487e-19, default = "coulomb", }, ["g-mol"] = { name1 = "gram-mole", symbol = "g&#8209;mol", utype = "chemical amount", scale = 1, default = "lbmol", link = "Mole (unit)", }, ["gmol"] = { name1 = "gram-mole", symbol = "gmol", utype = "chemical amount", scale = 1, default = "lbmol", link = "Mole (unit)", }, ["kmol"] = { name1 = "kilomole", symbol = "kmol", utype = "chemical amount", scale = 1000, default = "lbmol", link = "Mole (unit)", }, ["lb-mol"] = { name1 = "pound-mole", symbol = "lb&#8209;mol", utype = "chemical amount", scale = 453.59237, default = "mol", link = "Mole (unit)#Other units called \"mole\"", }, ["lbmol"] = { name1 = "pound-mole", symbol = "lbmol", utype = "chemical amount", scale = 453.59237, default = "mol", link = "Mole (unit)#Other units called \"mole\"", }, ["mol"] = { name1 = "mole", symbol = "mol", utype = "chemical amount", scale = 1, default = "lbmol", link = "Mole (unit)", }, ["kgCO2/L"] = { name1 = "kilogram per litre", name1_us = "kilogram per liter", name2 = "kilograms per litre", name2_us = "kilograms per liter", symbol = "kg(CO<sub>2</sub>)/L", utype = "co2 per unit volume", scale = 1000, default = "lbCO2/USgal", link = "Exhaust gas", }, ["lbCO2/USgal"] = { name1 = "pound per US gallon", name2 = "pounds per US gallon", symbol = "lbCO2/US&nbsp;gal", utype = "co2 per unit volume", scale = 119.82642731689663, default = "kgCO2/L", link = "Exhaust gas", }, ["oz/lb"] = { per = { "oz", "lb" }, utype = "concentration", default = "mg/kg", }, ["mg/kg"] = { per = { "mg", "kg" }, utype = "concentration", default = "oz/lb", }, ["g/dm3"] = { name1 = "gram per cubic decimetre", name1_us = "gram per cubic decimeter", name2 = "grams per cubic decimetre", name2_us = "grams per cubic decimeter", symbol = "g/dm<sup>3</sup>", utype = "density", scale = 1, default = "kg/m3", link = "Density", }, ["g/L"] = { name1 = "gram per litre", name1_us = "gram per liter", name2 = "grams per litre", name2_us = "grams per liter", symbol = "g/L", utype = "density", scale = 1, default = "lb/cuin", link = "Density", }, ["g/mL"] = { name1 = "gram per millilitre", name1_us = "gram per milliliter", name2 = "grams per millilitre", name2_us = "grams per milliliter", symbol = "g/mL", utype = "density", scale = 1000, default = "lb/cuin", link = "Density", }, ["g/ml"] = { name1 = "gram per millilitre", name1_us = "gram per milliliter", name2 = "grams per millilitre", name2_us = "grams per milliliter", symbol = "g/ml", utype = "density", scale = 1000, default = "lb/cuin", link = "Density", }, ["kg/dm3"] = { name1 = "kilogram per cubic decimetre", name1_us = "kilogram per cubic decimeter", name2 = "kilograms per cubic decimetre", name2_us = "kilograms per cubic decimeter", symbol = "kg/dm<sup>3</sup>", utype = "density", scale = 1000, default = "lb/cuft", link = "Density", }, ["kg/L"] = { name1 = "kilogram per litre", name1_us = "kilogram per liter", name2 = "kilograms per litre", name2_us = "kilograms per liter", symbol = "kg/L", utype = "density", scale = 1000, default = "lb/USgal", link = "Density", }, ["kg/l"] = { name1 = "kilogram per litre", name1_us = "kilogram per liter", name2 = "kilograms per litre", name2_us = "kilograms per liter", symbol = "kg/l", utype = "density", scale = 1000, default = "lb/USgal", link = "Density", }, ["kg/m3"] = { name1 = "kilogram per cubic metre", name1_us = "kilogram per cubic meter", name2 = "kilograms per cubic metre", name2_us = "kilograms per cubic meter", symbol = "kg/m<sup>3</sup>", utype = "density", scale = 1, default = "lb/cuyd", link = "Density", }, ["lb/cuft"] = { name1 = "pound per cubic foot", name2 = "pounds per cubic foot", symbol = "lb/cu&nbsp;ft", utype = "density", scale = 16.018463373960142, default = "g/cm3", link = "Density", }, ["lb/cuin"] = { name1 = "pound per cubic inch", name2 = "pounds per cubic inch", symbol = "lb/cu&nbsp;in", utype = "density", scale = 27679.904710203122, default = "g/cm3", link = "Density", }, ["lb/cuyd"] = { name1 = "pound per cubic yard", name2 = "pounds per cubic yard", symbol = "lb/cu&nbsp;yd", utype = "density", scale = 0.5932764212577829, default = "kg/m3", link = "Density", }, ["lb/impgal"] = { name1 = "pound per imperial gallon", name2 = "pounds per imperial gallon", symbol = "lb/imp&nbsp;gal", utype = "density", scale = 99.776372663101697, default = "kg/L", link = "Density", }, ["lb/in3"] = { name1 = "pound per cubic inch", name2 = "pounds per cubic inch", symbol = "lb/cu&thinsp;in", utype = "density", scale = 27679.904710203122, default = "g/cm3", link = "Density", }, ["lb/U.S.gal"] = { name1 = "pound per U.S. gallon", name2 = "pounds per U.S. gallon", symbol = "lb/U.S.&nbsp;gal", utype = "density", scale = 119.82642731689663, default = "kg/L", link = "Density", }, ["lb/USbu"] = { name1 = "pound per US bushel", name2 = "pounds per US bushel", symbol = "lb/US&nbsp;bu", utype = "density", scale = 12.871859780974471, default = "kg/m3", link = "Bushel", }, ["lb/USgal"] = { name1 = "pound per US gallon", name2 = "pounds per US gallon", symbol = "lb/US&nbsp;gal", utype = "density", scale = 119.82642731689663, default = "kg/L", link = "Density", }, ["lbm/cuin"] = { name1 = "pound mass per cubic inch", name2 = "pounds mass per cubic inch", symbol = "lbm/cu&thinsp;in", utype = "density", scale = 27679.904710203122, default = "g/cm3", link = "Density", }, ["mg/L"] = { name1 = "milligram per litre", name1_us = "milligram per liter", name2 = "milligrams per litre", name2_us = "milligrams per liter", symbol = "mg/L", utype = "density", scale = 0.001, default = "lb/cuin", link = "Density", }, ["oz/cuin"] = { name1 = "ounce per cubic inch", name2 = "ounces per cubic inch", symbol = "oz/cu&nbsp;in", utype = "density", scale = 1729.9940443876951, default = "g/cm3", link = "Density", }, ["g/cm3"] = { per = { "g", "cm3" }, utype = "density", default = "lb/cuin", }, ["g/m3"] = { per = { "g", "m3" }, utype = "density", default = "lb/cuyd", link = "Density", }, ["Mg/m3"] = { per = { "Mg", "m3" }, utype = "density", default = "lb/cuft", }, ["mg/l"] = { per = { "mg", "l" }, utype = "density", default = "oz/cuin", }, ["μg/dL"] = { per = { "μg", "dL" }, utype = "density", default = "lb/cuin", }, ["μg/l"] = { per = { "μg", "l" }, utype = "density", default = "oz/cuin", }, ["lb/ft3"] = { target = "lb/cuft", }, ["lb/yd3"] = { target = "lb/cuyd", }, ["lbm/in3"] = { target = "lbm/cuin", }, ["mcg/dL"] = { target = "μg/dL", }, ["oz/in3"] = { target = "oz/cuin", }, ["ug/dL"] = { target = "μg/dL", }, ["ug/l"] = { target = "μg/l", }, ["B.O.T.U."] = { name1 = "Board of Trade Unit", symbol = "B.O.T.U.", utype = "energy", scale = 3600000, default = "MJ", link = "Watt-hour", }, ["bboe"] = { name1 = "barrel of oil equivalent", name2 = "barrels of oil equivalent", symbol = "bboe", utype = "energy", scale = 6117863200, default = "GJ", }, ["BOE"] = { name1 = "barrel of oil equivalent", name2 = "barrels of oil equivalent", symbol = "BOE", utype = "energy", scale = 6117863200, default = "GJ", }, ["BTU"] = { name1 = "British thermal unit", symbol = "BTU", utype = "energy", scale = 1055.05585262, default = "kJ", }, ["Btu"] = { name1 = "British thermal unit", symbol = "Btu", utype = "energy", scale = 1055.05585262, default = "kJ", }, ["BTU-39F"] = { name1 = "British thermal unit (39°F)", name2 = "British thermal units (39°F)", symbol = "BTU<sub>39°F</sub>", utype = "energy", scale = 1059.67, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["Btu-39F"] = { name1 = "British thermal unit (39°F)", name2 = "British thermal units (39°F)", symbol = "Btu<sub>39°F</sub>", utype = "energy", scale = 1059.67, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["BTU-59F"] = { name1 = "British thermal unit (59°F)", name2 = "British thermal units (59°F)", symbol = "BTU<sub>59°F</sub>", utype = "energy", scale = 1054.804, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["Btu-59F"] = { name1 = "British thermal unit (59°F)", name2 = "British thermal units (59°F)", symbol = "Btu<sub>59°F</sub>", utype = "energy", scale = 1054.804, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["BTU-60F"] = { name1 = "British thermal unit (60°F)", name2 = "British thermal units (60°F)", symbol = "BTU<sub>60°F</sub>", utype = "energy", scale = 1054.68, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["Btu-60F"] = { name1 = "British thermal unit (60°F)", name2 = "British thermal units (60°F)", symbol = "Btu<sub>60°F</sub>", utype = "energy", scale = 1054.68, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["BTU-63F"] = { name1 = "British thermal unit (63°F)", name2 = "British thermal units (63°F)", symbol = "BTU<sub>63°F</sub>", utype = "energy", scale = 1054.6, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["Btu-63F"] = { name1 = "British thermal unit (63°F)", name2 = "British thermal units (63°F)", symbol = "Btu<sub>63°F</sub>", utype = "energy", scale = 1054.6, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["BTU-ISO"] = { name1 = "British thermal unit (ISO)", name2 = "British thermal units (ISO)", symbol = "BTU<sub>ISO</sub>", utype = "energy", scale = 1055.056, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["Btu-ISO"] = { target = "BTU-ISO", }, ["BTU-IT"] = { name1 = "British thermal unit (IT)", name2 = "British thermal units (IT)", symbol = "BTU<sub>IT</sub>", utype = "energy", scale = 1055.05585262, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["Btu-IT"] = { name1 = "British thermal unit (IT)", name2 = "British thermal units (IT)", symbol = "Btu<sub>IT</sub>", utype = "energy", scale = 1055.05585262, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["BTU-mean"] = { name1 = "British thermal unit (mean)", name2 = "British thermal units (mean)", symbol = "BTU<sub>mean</sub>", utype = "energy", scale = 1055.87, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["Btu-mean"] = { name1 = "British thermal unit (mean)", name2 = "British thermal units (mean)", symbol = "Btu<sub>mean</sub>", utype = "energy", scale = 1055.87, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["BTU-th"] = { name1 = "British thermal unit (thermochemical)", name2 = "British thermal units (thermochemical)", symbol = "BTU<sub>th</sub>", utype = "energy", scale = 1054.35026444, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["Btu-th"] = { name1 = "British thermal unit (thermochemical)", name2 = "British thermal units (thermochemical)", symbol = "Btu<sub>th</sub>", utype = "energy", scale = 1054.35026444, default = "kJ", link = "British thermal unit", }, ["Cal"] = { name1 = "calorie", symbol = "Cal", utype = "energy", scale = 4184, default = "kJ", }, ["cal"] = { name1 = "calorie", symbol = "cal", utype = "energy", scale = 4.184, default = "J", }, ["Cal-15"] = { name1 = "Calorie (15°C)", name2 = "Calories (15°C)", symbol = "Cal<sub>15</sub>", utype = "energy", scale = 4185.8, default = "kJ", link = "Calorie", }, ["cal-15"] = { name1 = "calorie (15°C)", name2 = "calories (15°C)", symbol = "cal<sub>15</sub>", utype = "energy", scale = 4.1858, default = "J", link = "Calorie", }, ["Cal-IT"] = { name1 = "Calorie (International Steam Table)", name2 = "Calories (International Steam Table)", symbol = "Cal<sub>IT</sub>", utype = "energy", scale = 4186.8, default = "kJ", link = "Calorie", }, ["cal-IT"] = { name1 = "calorie (International Steam Table)", name2 = "calories (International Steam Table)", symbol = "cal<sub>IT</sub>", utype = "energy", scale = 4.1868, default = "J", link = "Calorie", }, ["Cal-th"] = { name1 = "Calorie (thermochemical)", name2 = "Calories (thermochemical)", symbol = "Cal<sub>th</sub>", utype = "energy", scale = 4184, default = "kJ", link = "Calorie", }, ["cal-th"] = { name1 = "calorie (thermochemical)", name2 = "calories (thermochemical)", symbol = "cal<sub>th</sub>", utype = "energy", scale = 4.184, default = "J", link = "Calorie", }, ["ccatm"] = { name1 = "cubic centimetre-atmosphere", name1_us = "cubic centimeter-atmosphere", symbol = "cc⋅atm", utype = "energy", scale = 0.101325, default = "mJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["CHU-IT"] = { name1 = "Celsius heat unit (International Table)", name2 = "Celsius heat units (International Table)", symbol = "CHU<sub>IT</sub>", utype = "energy", scale = 1899.100534716, default = "kJ", link = "Conversion of units#Energy", }, ["cm3atm"] = { name1 = "cubic centimetre-atmosphere", name1_us = "cubic centimeter-atmosphere", symbol = "cm<sup>3</sup>⋅atm", utype = "energy", scale = 0.101325, default = "mJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["cufootatm"] = { name1 = "cubic foot of atmosphere", name2 = "cubic foot of atmosphere", symbol = "cu&nbsp;ft&nbsp;atm", utype = "energy", scale = 2869.2044809344, default = "kJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["cufootnaturalgas"] = { name1 = "cubic foot of natural gas", name2 = "cubic foot of natural gas", symbol = "cuftnaturalgas", usename = 1, utype = "energy", scale = 1055055.85262, default = "MJ", link = "Conversion of units#Energy", }, ["cuftatm"] = { name1 = "cubic foot of atmosphere", name2 = "cubic feet of atmosphere", symbol = "cu&nbsp;ft&nbsp;atm", utype = "energy", scale = 2869.2044809344, default = "kJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["cuftnaturalgas"] = { name1 = "cubic foot of natural gas", name2 = "cubic feet of natural gas", symbol = "cuftnaturalgas", usename = 1, utype = "energy", scale = 1055055.85262, default = "MJ", link = "Conversion of units#Energy", }, ["cuydatm"] = { name1 = "cubic yard of atmosphere", name2 = "cubic yards of atmosphere", symbol = "cu&nbsp;yd&nbsp;atm", utype = "energy", scale = 77468.5209852288, default = "kJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["Eh"] = { name1 = "Hartree", symbol = "''E''<sub>h</sub>", utype = "energy", scale = 4.35974417e-18, default = "eV", }, ["erg"] = { symbol = "erg", utype = "energy", scale = 0.0000001, default = "μJ", }, ["eV"] = { name1 = "electronvolt", symbol = "eV", utype = "energy", scale = 1.602176487e-19, default = "aJ", }, ["feV"] = { name1 = "femtoelectronvolt", symbol = "feV", utype = "energy", scale = 1.602176487e-34, default = "yJ", link = "Electronvolt", }, ["foe"] = { symbol = "foe", utype = "energy", scale = 1e44, default = "YJ", link = "Foe (unit)", }, ["ftlb"] = { name1 = "foot-pound", symbol = "ft⋅lb", utype = "energy", alttype = "torque", scale = 1.3558179483314004, default = "J", link = "Foot-pound (energy)", }, ["ftlb-f"] = { name1 = "foot-pound force", name2 = "foot-pounds force", symbol = "ft⋅lb<sub>f</sub>", utype = "energy", alttype = "torque", scale = 1.3558179483314004, default = "J", link = "Foot-pound (energy)", }, ["ftlbf"] = { name1 = "foot-pound force", name2 = "foot-pounds force", symbol = "ft⋅lbf", utype = "energy", alttype = "torque", scale = 1.3558179483314004, default = "J", link = "Foot-pound (energy)", }, ["ftpdl"] = { name1 = "foot-poundal", symbol = "ft⋅pdl", utype = "energy", scale = 0.0421401100938048, default = "J", }, ["GeV"] = { name1 = "gigaelectronvolt", symbol = "GeV", utype = "energy", scale = 1.602176487e-10, default = "nJ", link = "Electronvolt", }, ["GLatm"] = { name1 = "gigalitre-atmosphere", name1_us = "gigaliter-atmosphere", symbol = "GL⋅atm", utype = "energy", scale = 101325000000, default = "GJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["Glatm"] = { name1 = "gigalitre-atmosphere", name1_us = "gigaliter-atmosphere", symbol = "Gl⋅atm", utype = "energy", scale = 101325000000, default = "GJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["gTNT"] = { name2 = "grams of TNT", symbol = "gram of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4184, default = "kJ", link = "TNT equivalent", }, ["Gtoe"] = { name1 = "gigatonne of oil equivalent", name2 = "gigatonnes of oil equivalent", symbol = "Gtoe", utype = "energy", scale = 4.1868e19, default = "EJ", link = "Tonne of oil equivalent", }, ["GtonTNT"] = { name2 = "gigatons of TNT", symbol = "gigaton of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4.184e18, default = "EJ", link = "TNT equivalent", }, ["GtTNT"] = { name2 = "gigatonnes of TNT", symbol = "gigatonne of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4.184e18, default = "EJ", link = "TNT equivalent", }, ["GW.h"] = { name1 = "gigawatt-hour", symbol = "GW⋅h", utype = "energy", scale = 3.6e12, default = "TJ", link = "Watt-hour", }, ["GWh"] = { name1 = "gigawatt-hour", symbol = "GWh", utype = "energy", scale = 3.6e12, default = "TJ", link = "Watt-hour", }, ["hph"] = { name1 = "horsepower-hour", symbol = "hp⋅h", utype = "energy", scale = 2684519.537696172792, default = "kWh", link = "Horsepower", }, ["impgalatm"] = { name1 = "imperial gallon-atmosphere", symbol = "imp gal⋅atm", utype = "energy", scale = 460.63256925, default = "J", link = "Atmosphere (unit)", }, ["inlb"] = { name1 = "inch-pound", symbol = "in⋅lb", utype = "energy", alttype = "torque", scale = 0.1129848290276167, default = "mJ", link = "Foot-pound (energy)", }, ["inlb-f"] = { name1 = "inch-pound force", name2 = "inch-pounds force", symbol = "in⋅lb<sub>f</sub>", utype = "energy", alttype = "torque", scale = 0.1129848290276167, default = "mJ", link = "Foot-pound (energy)", }, ["inlbf"] = { name1 = "inch-pound force", name2 = "inch-pounds force", symbol = "in⋅lbf", utype = "energy", alttype = "torque", scale = 0.1129848290276167, default = "mJ", link = "Foot-pound (energy)", }, ["inoz-f"] = { name1 = "inch-ounce force", name2 = "inch-ounces force", symbol = "in⋅oz<sub>f</sub>", utype = "energy", alttype = "torque", scale = 0.00706155181422604375, default = "mJ", link = "Foot-pound (energy)", }, ["inozf"] = { name1 = "inch-ounce force", name2 = "inch-ounces force", symbol = "in⋅ozf", utype = "energy", alttype = "torque", scale = 0.00706155181422604375, default = "mJ", link = "Foot-pound (energy)", }, ["J"] = { _name1 = "joule", _symbol = "J", utype = "energy", scale = 1, prefixes = 1, default = "cal", link = "Joule", }, ["kBOE"] = { name1 = "kilo barrel of oil equivalent", name2 = "kilo barrels of oil equivalent", symbol = "kBOE", utype = "energy", scale = 6.1178632e12, default = "TJ", link = "Barrel of oil equivalent", }, ["kcal"] = { name1 = "kilocalorie", symbol = "kcal", utype = "energy", scale = 4184, default = "kJ", link = "Calorie", }, ["kcal-15"] = { name1 = "kilocalorie (15°C)", name2 = "kilocalories (15°C)", symbol = "kcal<sub>15</sub>", utype = "energy", scale = 4185.8, default = "kJ", link = "Calorie", }, ["kcal-IT"] = { name1 = "kilocalorie (International Steam Table)", name2 = "kilocalories (International Steam Table)", symbol = "kcal<sub>IT</sub>", utype = "energy", scale = 4186.8, default = "kJ", link = "Calorie", }, ["kcal-th"] = { name1 = "kilocalorie (thermochemical)", name2 = "kilocalories (thermochemical)", symbol = "kcal<sub>th</sub>", utype = "energy", scale = 4184, default = "kJ", link = "Calorie", }, ["kerg"] = { name1 = "kiloerg", symbol = "kerg", utype = "energy", scale = 0.0001, default = "mJ", link = "Erg", }, ["keV"] = { name1 = "kiloelectronvolt", symbol = "keV", utype = "energy", scale = 1.602176487e-16, default = "fJ", link = "Electronvolt", }, ["kgTNT"] = { name2 = "kilograms of TNT", symbol = "kilogram of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4184000, default = "MJ", link = "TNT equivalent", }, ["kLatm"] = { name1 = "kilolitre-atmosphere", name1_us = "kiloliter-atmosphere", symbol = "kL⋅atm", utype = "energy", scale = 101325, default = "kJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["klatm"] = { name1 = "kilolitre-atmosphere", name1_us = "kiloliter-atmosphere", symbol = "kl⋅atm", utype = "energy", scale = 101325, default = "kJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["kt(TNT)"] = { name1 = "kilotonne", name1_us = "kiloton", symbol = "kt", utype = "energy", scale = 4.184e12, default = "TJ", link = "TNT equivalent", }, ["ktoe"] = { name1 = "kilotonne of oil equivalent", name2 = "kilotonnes of oil equivalent", symbol = "ktoe", utype = "energy", scale = 4.1868e13, default = "TJ", link = "Tonne of oil equivalent", }, ["ktonTNT"] = { name1 = "kiloton of TNT", name2 = "kilotons of TNT", symbol = "kt", utype = "energy", scale = 4.184e12, default = "TJ", link = "TNT equivalent", }, ["ktTNT"] = { name2 = "kilotonnes of TNT", symbol = "kilotonne of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4.184e12, default = "TJ", link = "TNT equivalent", }, ["kW.h"] = { name1 = "kilowatt-hour", symbol = "kW⋅h", utype = "energy", scale = 3600000, default = "MJ", link = "Watt-hour", }, ["kWh"] = { name1 = "kilowatt-hour", symbol = "kWh", utype = "energy", scale = 3600000, default = "MJ", link = "Watt-hour", }, ["Latm"] = { name1 = "litre-atmosphere", name1_us = "liter-atmosphere", symbol = "L⋅atm", utype = "energy", scale = 101.325, default = "J", link = "Atmosphere (unit)", }, ["latm"] = { name1 = "litre-atmosphere", name1_us = "liter-atmosphere", symbol = "l⋅atm", utype = "energy", scale = 101.325, default = "J", link = "Atmosphere (unit)", }, ["m3atm"] = { name1 = "cubic metre-atmosphere", name1_us = "cubic meter-atmosphere", symbol = "m<sup>3</sup>⋅atm", utype = "energy", scale = 101325, default = "kJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["Mcal"] = { name1 = "megacalorie", symbol = "Mcal", utype = "energy", scale = 4184000, default = "MJ", link = "Calorie", }, ["mcal"] = { name1 = "millicalorie", symbol = "mcal", utype = "energy", scale = 0.004184, default = "mJ", link = "Calorie", }, ["Mcal-15"] = { name1 = "megacalorie (15°C)", name2 = "megacalories (15°C)", symbol = "Mcal<sub>15</sub>", utype = "energy", scale = 4185800, default = "MJ", link = "Calorie", }, ["mcal-15"] = { name1 = "millicalorie (15°C)", name2 = "millicalories (15°C)", symbol = "mcal<sub>15</sub>", utype = "energy", scale = 0.0041858, default = "mJ", link = "Calorie", }, ["Mcal-IT"] = { name1 = "megacalorie (International Steam Table)", name2 = "megacalories (International Steam Table)", symbol = "Mcal<sub>IT</sub>", utype = "energy", scale = 4186800, default = "MJ", link = "Calorie", }, ["mcal-IT"] = { name1 = "millicalorie (International Steam Table)", name2 = "millicalories (International Steam Table)", symbol = "mcal<sub>IT</sub>", utype = "energy", scale = 0.0041868, default = "mJ", link = "Calorie", }, ["Mcal-th"] = { name1 = "megacalorie (thermochemical)", name2 = "megacalories (thermochemical)", symbol = "Mcal<sub>th</sub>", utype = "energy", scale = 4184000, default = "MJ", link = "Calorie", }, ["mcal-th"] = { name1 = "millicalorie (thermochemical)", name2 = "millicalories (thermochemical)", symbol = "mcal<sub>th</sub>", utype = "energy", scale = 0.004184, default = "mJ", link = "Calorie", }, ["Merg"] = { name1 = "megaerg", symbol = "Merg", utype = "energy", scale = 0.1, default = "J", link = "Erg", }, ["merg"] = { name1 = "millierg", symbol = "merg", utype = "energy", scale = 0.0000000001, default = "μJ", link = "Erg", }, ["MeV"] = { name1 = "megaelectronvolt", symbol = "MeV", utype = "energy", scale = 1.602176487e-13, default = "pJ", link = "Electronvolt", }, ["meV"] = { name1 = "millielectronvolt", symbol = "meV", utype = "energy", scale = 1.602176487e-22, default = "zJ", link = "Electronvolt", }, ["MLatm"] = { name1 = "megalitre-atmosphere", name1_us = "megaliter-atmosphere", symbol = "ML⋅atm", utype = "energy", scale = 101325000, default = "MJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["Mlatm"] = { name1 = "megalitre-atmosphere", name1_us = "megaliter-atmosphere", symbol = "Ml⋅atm", utype = "energy", scale = 101325000, default = "MJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["mLatm"] = { name1 = "millilitre-atmosphere", name1_us = "milliliter-atmosphere", symbol = "L⋅atm", utype = "energy", scale = 0.101325, default = "mJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["mlatm"] = { name1 = "millilitre-atmosphere", name1_us = "milliliter-atmosphere", symbol = "l⋅atm", utype = "energy", scale = 0.101325, default = "mJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["MMBtu"] = { name1 = "million British thermal units", name2 = "million British thermal units", symbol = "MMBtu", utype = "energy", scale = 1055055852.62, default = "GJ", link = "British thermal unit", }, ["Mt(TNT)"] = { name1 = "megatonne", name1_us = "megaton", symbol = "Mt", utype = "energy", scale = 4.184e15, default = "PJ", link = "TNT equivalent", }, ["Mtoe"] = { name1 = "megatonne of oil equivalent", name2 = "megatonnes of oil equivalent", symbol = "Mtoe", utype = "energy", scale = 4.1868e16, default = "PJ", link = "Tonne of oil equivalent", }, ["MtonTNT"] = { name1 = "megaton of TNT", name2 = "megatons of TNT", symbol = "Mt", utype = "energy", scale = 4.184e15, default = "PJ", link = "TNT equivalent", }, ["mtonTNT"] = { name2 = "millitons of TNT", symbol = "milliton of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4184000, default = "MJ", link = "TNT equivalent", }, ["MtTNT"] = { name2 = "megatonnes of TNT", symbol = "megatonne of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4.184e15, default = "PJ", link = "TNT equivalent", }, ["mtTNT"] = { name2 = "millitonnes of TNT", symbol = "millitonne of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4184000, default = "MJ", link = "TNT equivalent", }, ["MW.h"] = { name1 = "megawatt-hour", symbol = "MW⋅h", utype = "energy", scale = 3600000000, default = "GJ", link = "Watt-hour", }, ["mW.h"] = { name1 = "milliwatt-hour", symbol = "mW⋅h", utype = "energy", scale = 3.6, default = "J", link = "Watt-hour", }, ["MWh"] = { name1 = "megawatt-hour", symbol = "MWh", utype = "energy", scale = 3600000000, default = "GJ", link = "Watt-hour", }, ["mWh"] = { name1 = "milliwatt-hour", symbol = "mWh", utype = "energy", scale = 3.6, default = "J", link = "Watt-hour", }, ["neV"] = { name1 = "nanoelectronvolt", symbol = "neV", utype = "energy", scale = 1.602176487e-28, default = "yJ", link = "Electronvolt", }, ["PeV"] = { name1 = "petaelectronvolt", symbol = "PeV", utype = "energy", scale = 0.0001602176487, default = "mJ", link = "Electronvolt", }, ["peV"] = { name1 = "picoelectronvolt", symbol = "peV", utype = "energy", scale = 1.602176487e-31, default = "yJ", link = "Electronvolt", }, ["PSh"] = { name1 = "Pferdestärkenstunde", symbol = "PSh", utype = "energy", scale = 2647795.5, default = "kWh", }, ["quad"] = { name1 = "quadrillion British thermal units", name2 = "quadrillion British thermal units", symbol = "quad", utype = "energy", scale = 1.054804e18, default = "EJ", link = "Quad (unit)", }, ["Ry"] = { name1 = "rydberg", symbol = "Ry", utype = "energy", scale = 2.1798741e-18, default = "eV", link = "Rydberg constant", }, ["scc"] = { name1 = "standard cubic centimetre", name1_us = "standard cubic centimeter", symbol = "scc", utype = "energy", scale = 0.101325, default = "mJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["scf"] = { name1 = "standard cubic foot", name2 = "standard cubic feet", symbol = "scf", utype = "energy", scale = 2869.2044809344, default = "kJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["scfoot"] = { name1 = "standard cubic foot", name2 = "standard cubic foot", symbol = "scf", utype = "energy", scale = 2869.2044809344, default = "kJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["scy"] = { name1 = "standard cubic yard", symbol = "scy", utype = "energy", scale = 77468.5209852288, default = "kJ", link = "Atmosphere (unit)", }, ["sl"] = { name1 = "standard litre", name1_us = "standard liter", symbol = "sl", utype = "energy", scale = 101.325, default = "J", link = "Atmosphere (unit)", }, ["t(TNT)"] = { name1 = "tonne", name1_us = "ton", symbol = "t", utype = "energy", scale = 4184000000, default = "GJ", link = "TNT equivalent", }, ["TeV"] = { name1 = "teraelectronvolt", symbol = "TeV", utype = "energy", scale = 1.602176487e-7, default = "μJ", link = "Electronvolt", }, ["th"] = { name1 = "thermie", symbol = "th", utype = "energy", scale = 4186800, default = "MJ", link = "Conversion of units#Energy", }, ["thm-EC"] = { name1 = "therm (EC)", name2 = "therms (EC)", symbol = "thm (EC)", utype = "energy", scale = 105506000, default = "MJ", link = "Therm", }, ["thm-UK"] = { name1 = "therm (UK)", name2 = "therms (UK)", symbol = "thm (UK)", utype = "energy", scale = 105505585.257348, default = "MJ", link = "Therm", }, ["thm-US"] = { name1 = "therm (US)", name1_us = "therm (U.S.)", name2 = "therms (US)", name2_us = "therms (U.S.)", symbol = "thm (US)", sym_us = "thm (U.S.)", utype = "energy", scale = 105480400, default = "MJ", link = "Therm", }, ["toe"] = { name1 = "tonne of oil equivalent", name2 = "tonnes of oil equivalent", symbol = "toe", utype = "energy", scale = 41868000000, default = "GJ", }, ["tonTNT"] = { name2 = "tons of TNT", symbol = "ton of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4184000000, default = "GJ", link = "TNT equivalent", }, ["tTNT"] = { name2 = "tonnes of TNT", symbol = "tonne of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4184000000, default = "GJ", link = "TNT equivalent", }, ["TtonTNT"] = { name2 = "teratons of TNT", symbol = "teraton of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4.184e21, default = "ZJ", link = "TNT equivalent", }, ["TtTNT"] = { name2 = "teratonnes of TNT", symbol = "teratonne of TNT", usename = 1, utype = "energy", scale = 4.184e21, default = "ZJ", link = "TNT equivalent", }, ["TW.h"] = { name1 = "terawatt-hour", symbol = "TW⋅h", utype = "energy", scale = 3.6e15, default = "PJ", link = "Watt-hour", }, ["TWh"] = { name1 = "terawatt-hour", symbol = "TWh", utype = "energy", scale = 3.6e15, default = "PJ", link = "Watt-hour", }, ["USgalatm"] = { name1 = "US gallon-atmosphere", name1_us = "U.S. gallon-atmosphere", symbol = "US&nbsp;gal⋅atm", sym_us = "U.S.&nbsp;gal⋅atm", utype = "energy", scale = 383.5568490138, default = "J", link = "Atmosphere (unit)", }, ["W.h"] = { name1 = "watt-hour", symbol = "W⋅h", utype = "energy", scale = 3600, default = "kJ", }, ["Wh"] = { name1 = "watt-hour", symbol = "Wh", utype = "energy", scale = 3600, default = "kJ", }, ["μerg"] = { name1 = "microerg", symbol = "μerg", utype = "energy", scale = 1e-13, default = "nJ", link = "Erg", }, ["μeV"] = { name1 = "microelectronvolt", symbol = "μeV", utype = "energy", scale = 1.602176487e-25, default = "yJ", link = "Electronvolt", }, ["μW.h"] = { name1 = "microwatt-hour", symbol = "μW⋅h", utype = "energy", scale = 0.0036, default = "mJ", link = "Watt-hour", }, ["μWh"] = { name1 = "microwatt-hour", symbol = "μWh", utype = "energy", scale = 0.0036, default = "mJ", link = "Watt-hour", }, ["-kW.h"] = { target = "kW.h", link = "Kilowatt hour", }, ["btu"] = { target = "BTU", }, ["Calorie"] = { target = "Cal", }, ["ft.lbf"] = { target = "ftlbf", }, ["ft·lbf"] = { target = "ftlbf", }, ["g-cal-15"] = { target = "cal-15", }, ["g-cal-IT"] = { target = "cal-IT", }, ["g-cal-th"] = { target = "cal-th", }, ["g-kcal-15"] = { target = "kcal-15", }, ["g-kcal-IT"] = { target = "kcal-IT", }, ["g-kcal-th"] = { target = "kcal-th", }, ["g-Mcal-15"] = { target = "Mcal-15", }, ["g-mcal-15"] = { target = "mcal-15", }, ["g-Mcal-IT"] = { target = "Mcal-IT", }, ["g-mcal-IT"] = { target = "mcal-IT", }, ["g-Mcal-th"] = { target = "Mcal-th", }, ["g-mcal-th"] = { target = "mcal-th", }, ["GW-h"] = { target = "GW.h", }, ["GW·h"] = { target = "GW.h", }, ["Hartree"] = { target = "Eh", }, ["hp.h"] = { target = "hph", }, ["in.lb-f"] = { target = "inlb-f", }, ["in.lbf"] = { target = "inlbf", }, ["in.oz-f"] = { target = "inoz-f", }, ["in.ozf"] = { target = "inozf", }, ["kbboe"] = { target = "kBOE", symbol = "kbboe", }, ["kg-cal-15"] = { target = "Cal-15", }, ["kg-cal-IT"] = { target = "Cal-IT", }, ["kg-cal-th"] = { target = "Cal-th", }, ["kW-h"] = { target = "kW.h", }, ["kW·h"] = { target = "kW.h", }, ["MW-h"] = { target = "MW.h", }, ["mW-h"] = { target = "mW.h", }, ["MW·h"] = { target = "MW.h", }, ["TW-h"] = { target = "TW.h", }, ["U.S.galatm"] = { target = "USgalatm", sp_us = true, }, ["uerg"] = { target = "μerg", }, ["ueV"] = { target = "μeV", }, ["usgalatm"] = { target = "USgalatm", }, ["uW-h"] = { target = "μW.h", }, ["uW.h"] = { target = "μW.h", }, ["uWh"] = { target = "μWh", }, ["W-h"] = { target = "W.h", }, ["eVpar"] = { _name1 = "electronvolt", _symbol = "eV", utype = "energy per chemical amount", scale = 96485.329522144166, prefixes = 1, default = "kcal/mol", link = "Electronvolt", }, ["kcal/mol"] = { per = { "kcal", "mol" }, utype = "energy per chemical amount", default = "kJ/mol", link = "Kilocalorie per mole", }, ["kJ/mol"] = { per = { "kJ", "mol" }, utype = "energy per chemical amount", default = "kcal/mol", link = "Joule per mole", }, ["kWh/100 km"] = { name1 = "kilowatt-hour per 100 kilometres", name1_us = "kilowatt-hour per 100 kilometers", name2 = "kilowatt-hours per 100 kilometres", name2_us = "kilowatt-hours per 100 kilometers", symbol = "kW⋅h/100&nbsp;km", utype = "energy per unit length", scale = 36, default = "MJ/km kWh/mi", link = "Watt-hour", }, ["kWh/100 mi"] = { name1 = "kilowatt-hour per 100 miles", name2 = "kilowatt-hours per 100 miles", symbol = "kW⋅h/100&nbsp;mi", utype = "energy per unit length", scale = 22.3694, default = "mpge", link = "Miles per gallon gasoline equivalent", }, ["MJ/100 km"] = { name1 = "megajoule per 100 kilometres", name1_us = "megajoule per 100 kilometers", name2 = "megajoules per 100 kilometres", name2_us = "megajoules per 100 kilometers", symbol = "MJ/100&nbsp;km", utype = "energy per unit length", scale = 10, default = "BTU/mi", link = "British thermal unit", }, ["mpge"] = { name1 = "mile per gallon gasoline equivalent", name2 = "miles per gallon gasoline equivalent", symbol = "mpg&#8209;e", utype = "energy per unit length", scale = 13e-6, invert = -1, iscomplex= true, default = "kWh/100 mi", link = "Miles per gallon gasoline equivalent", }, ["BTU/mi"] = { per = { "BTU", "mi" }, utype = "energy per unit length", default = "v > 1525 ! M ! k ! J/km", }, ["kJ/km"] = { per = { "kJ", "km" }, utype = "energy per unit length", default = "BTU/mi", }, ["kWh/km"] = { per = { "-kW.h", "km" }, utype = "energy per unit length", default = "MJ/km kWh/mi", }, ["kWh/mi"] = { per = { "-kW.h", "mi" }, utype = "energy per unit length", default = "kWh/km MJ/km", }, ["MJ/km"] = { per = { "MJ", "km" }, utype = "energy per unit length", default = "BTU/mi", }, ["mpg-e"] = { target = "mpge", }, ["BTU/lb"] = { name1 = "British thermal unit per pound", name2 = "British thermal units per pound", symbol = "BTU/lb", utype = "energy per unit mass", scale = 429.92261414790346, default = "kJ/kg", link = "British thermal unit", }, ["cal/g"] = { name1 = "calorie per gram", name2 = "calories per gram", symbol = "cal/g", utype = "energy per unit mass", scale = 4184, default = "J/g", }, ["GJ/kg"] = { name1 = "gigajoule per kilogram", name2 = "gigajoules per kilogram", symbol = "GJ/kg", utype = "energy per unit mass", scale = 1e9, default = "ktTNT/t", link = "Specific energy", }, ["J/g"] = { name1 = "joule per gram", name2 = "joules per gram", symbol = "J/g", utype = "energy per unit mass", scale = 1000, default = "kcal/g", link = "Specific energy", }, ["kcal/g"] = { name1 = "kilocalorie per gram", name2 = "kilocalories per gram", symbol = "kcal/g", utype = "energy per unit mass", scale = 4184000, default = "kJ/g", }, ["kJ/g"] = { name1 = "kilojoule per gram", name2 = "kilojoules per gram", symbol = "kJ/g", utype = "energy per unit mass", scale = 1000000, default = "kcal/g", link = "Specific energy", }, ["kJ/kg"] = { name1 = "kilojoule per kilogram", name2 = "kilojoules per kilogram", symbol = "kJ/kg", utype = "energy per unit mass", scale = 1000, default = "BTU/lb", link = "Specific energy", }, ["ktonTNT/MT"] = { name2 = "kilotons of TNT per metric ton", symbol = "kiloton of TNT per metric ton", usename = 1, utype = "energy per unit mass", scale = 4184000000, default = "GJ/kg", link = "TNT equivalent", }, ["ktTNT/t"] = { name2 = "kilotonnes of TNT per tonne", symbol = "kilotonne of TNT per tonne", usename = 1, utype = "energy per unit mass", scale = 4184000000, default = "GJ/kg", link = "TNT equivalent", }, ["MtonTNT/MT"] = { name2 = "megatons of TNT per metric ton", symbol = "megaton of TNT per metric ton", usename = 1, utype = "energy per unit mass", scale = 4.184e12, default = "TJ/kg", link = "TNT equivalent", }, ["MtTNT/MT"] = { name2 = "megatonnes of TNT per tonne", symbol = "megatonne of TNT per tonne", usename = 1, utype = "energy per unit mass", scale = 4.184e12, default = "TJ/kg", link = "TNT equivalent", }, ["TJ/kg"] = { name1 = "terajoule per kilogram", name2 = "terajoules per kilogram", symbol = "TJ/kg", utype = "energy per unit mass", scale = 1e12, default = "MtTNT/MT", link = "Specific energy", }, ["Cal/g"] = { per = { "Cal", "g" }, utype = "energy per unit mass", default = "kJ/g", }, ["BTU/cuft"] = { per = { "BTU", "cuft" }, utype = "energy per unit volume", default = "kJ/L", }, ["Cal/12USoz(mL)serve"] = { per = { "Cal", "-12USoz(mL)serve" }, utype = "energy per unit volume", default = "kJ/L", }, ["Cal/12USoz(ml)serve"] = { per = { "Cal", "-12USoz(ml)serve" }, utype = "energy per unit volume", default = "kJ/l", }, ["Cal/12USozserve"] = { per = { "Cal", "-12USozserve" }, utype = "energy per unit volume", default = "kJ/L", }, ["Cal/USoz"] = { per = { "Cal", "USoz" }, utype = "energy per unit volume", default = "kJ/ml", }, ["kJ/L"] = { per = { "kJ", "L" }, utype = "energy per unit volume", default = "BTU/cuft", }, ["kJ/l"] = { per = { "kJ", "l" }, utype = "energy per unit volume", default = "BTU/cuft", }, ["kJ/ml"] = { per = { "kJ", "ml" }, utype = "energy per unit volume", default = "Cal/USoz", }, ["MJ/m3"] = { per = { "MJ", "m3" }, utype = "energy per unit volume", default = "BTU/cuft", }, ["Sv"] = { _name1 = "sievert", _symbol = "Sv", utype = "equivalent radiation dose", scale = 1, prefixes = 1, default = "rem", link = "Sievert", }, ["rem"] = { _name1 = "rem", _symbol = "rem", utype = "equivalent radiation dose", scale = 0.01, prefixes = 1, default = "Sv", link = "Roentgen equivalent man", }, ["g/km"] = { name1 = "gram per kilometre", name1_us = "gram per kilometer", name2 = "grams per kilometre", name2_us = "grams per kilometer", symbol = "g/km", utype = "exhaust emission", scale = 1e-6, default = "oz/mi", link = "Exhaust gas", }, ["g/mi"] = { name1 = "gram per mile", name2 = "grams per mile", symbol = "g/mi", utype = "exhaust emission", scale = 6.2137119223733397e-7, default = "g/km", link = "Exhaust gas", }, ["gCO2/km"] = { name1 = "gram of CO<sub>2</sub> per kilometre", name1_us = "gram of CO<sub>2</sub> per kilometer", name2 = "grams of CO<sub>2</sub> per kilometre", name2_us = "grams of CO<sub>2</sub> per kilometer", symbol = "g(CO<sub>2</sub>)/km", utype = "exhaust emission", scale = 1e-6, default = "ozCO2/mi", link = "Exhaust gas", }, ["gCO2/mi"] = { name1 = "gram of CO<sub>2</sub> per mile", name2 = "grams of CO<sub>2</sub> per mile", symbol = "g(CO<sub>2</sub>)/mi", utype = "exhaust emission", scale = 6.2137119223733397e-7, default = "gCO2/km", link = "Exhaust gas", }, ["kg/km"] = { name1 = "kilogram per kilometre", name1_us = "kilogram per kilometer", name2 = "kilograms per kilometre", name2_us = "kilograms per kilometer", symbol = "kg/km", utype = "exhaust emission", scale = 0.001, default = "lb/mi", link = "Exhaust gas", }, ["kgCO2/km"] = { name1 = "kilogram of CO<sub>2</sub> per kilometre", name1_us = "kilogram of CO<sub>2</sub> per kilometer", name2 = "kilograms of CO<sub>2</sub> per kilometre", name2_us = "kilograms of CO<sub>2</sub> per kilometer", symbol = "kg(CO<sub>2</sub>)/km", utype = "exhaust emission", scale = 0.001, default = "lbCO2/mi", link = "Exhaust gas", }, ["lb/mi"] = { name1 = "pound per mile", name2 = "pounds per mile", symbol = "lb/mi", utype = "exhaust emission", scale = 0.00028184923173665794, default = "kg/km", link = "Exhaust gas", }, ["lbCO2/mi"] = { name1 = "pound of CO<sub>2</sub> per mile", name2 = "pounds of CO<sub>2</sub> per mile", symbol = "lb(CO<sub>2</sub>)/mi", utype = "exhaust emission", scale = 0.00028184923173665794, default = "kgCO2/km", link = "Exhaust gas", }, ["oz/mi"] = { name1 = "ounce per mile", name2 = "ounces per mile", symbol = "oz/mi", utype = "exhaust emission", scale = 1.7615576983541121e-5, default = "g/km", link = "Exhaust gas", }, ["ozCO2/mi"] = { name1 = "ounce of CO<sub>2</sub> per mile", name2 = "ounces of CO<sub>2</sub> per mile", symbol = "oz(CO<sub>2</sub>)/mi", utype = "exhaust emission", scale = 1.7615576983541121e-5, default = "gCO2/km", link = "Exhaust gas", }, ["cuft/a"] = { name1 = "cubic foot per annum", name2 = "cubic feet per annum", symbol = "cu&nbsp;ft/a", utype = "flow", scale = 8.9730672142368242e-10, default = "m3/a", link = "Cubic foot per second", }, ["cuft/d"] = { name1 = "cubic foot per day", name2 = "cubic feet per day", symbol = "cu&nbsp;ft/d", utype = "flow", scale = 3.2774128000000003e-7, default = "m3/d", link = "Cubic foot per second", }, ["cuft/h"] = { name1 = "cubic foot per hour", name2 = "cubic feet per hour", symbol = "cu&nbsp;ft/h", utype = "flow", scale = 7.8657907200000004e-6, default = "m3/h", link = "Cubic foot per second", }, ["cuft/min"] = { name1 = "cubic foot per minute", name2 = "cubic feet per minute", symbol = "cu&nbsp;ft/min", utype = "flow", scale = 0.00047194744319999999, default = "m3/min", link = "Cubic foot#cubic foot per second", }, ["cuft/s"] = { name1 = "cubic foot per second", name2 = "cubic feet per second", symbol = "cu&nbsp;ft/s", utype = "flow", scale = 28316846592e-12, default = "m3/s", }, ["cumi/a"] = { name1 = "cubic mile per annum", name2 = "cubic miles per annum", symbol = "cu&nbsp;mi/a", utype = "flow", scale = 132.08171170940057, default = "km3/a", link = "Cubic foot per second", }, ["cuyd/h"] = { name1 = "cubic yard per hour", name2 = "cubic yards per hour", symbol = "cuyd/h", utype = "flow", scale = 0.00021237634944000001, default = "m3/h", link = "Cubic foot per minute", }, ["cuyd/s"] = { name1 = "cubic yard per second", name2 = "cubic yards per second", symbol = "cu&nbsp;yd/s", utype = "flow", scale = 0.76455485798400002, default = "m3/s", }, ["Goilbbl/a"] = { name1 = "billion barrels per year", name2 = "billion barrels per year", symbol = "Gbbl/a", utype = "flow", scale = 5.0380033629933836, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! e6 ! e9 ! m3/a", link = "Barrel per day", }, ["impgal/h"] = { name1 = "imperial gallon per hour", name2 = "imperial gallons per hour", symbol = "imp&nbsp;gal/h", utype = "flow", scale = 1.2628027777777779e-6, default = "m3/h", link = "Gallon", }, ["impgal/min"] = { name1 = "imperial gallon per minute", name2 = "imperial gallons per minute", symbol = "imp gal/min", utype = "flow", scale = 7.5768166666666671e-5, default = "m3/s", link = "Gallon", }, ["impgal/s"] = { name1 = "imperial gallon per second", name2 = "imperial gallons per second", symbol = "impgal/s", utype = "flow", scale = 0.00454609, default = "m3/s", link = "Imperial gallons per second", }, ["km3/a"] = { name1 = "cubic kilometre per annum", name1_us = "cubic kilometer per annum", name2 = "cubic kilometres per annum", name2_us = "cubic kilometers per annum", symbol = "km<sup>3</sup>/a", utype = "flow", scale = 31.68808781402895, default = "cumi/a", link = "Cubic metre per second", }, ["km3/d"] = { name1 = "cubic kilometre per day", name1_us = "cubic kilometer per day", name2 = "cubic kilometres per day", name2_us = "cubic kilometers per day", symbol = "km<sup>3</sup>/d", utype = "flow", scale = 11574.074074074075, default = "cuft/d", link = "Cubic metre per second", }, ["koilbbl/a"] = { name1 = "thousand barrels per year", name2 = "thousand barrels per year", symbol = "kbbl/a", utype = "flow", scale = 5.0380033629933841e-6, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! ! e3 ! m3/a", link = "Barrel per day", }, ["koilbbl/d"] = { name1 = "thousand barrels per day", name2 = "thousand barrels per day", symbol = "kbbl/d", utype = "flow", scale = 0.0018401307283333335, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! ! e3 ! m3/d", link = "Barrel per day", }, ["L/h"] = { name1 = "litre per hour", name1_us = "liter per hour", name2 = "litres per hour", name2_us = "liters per hour", symbol = "L/h", utype = "flow", scale = 2.7777777777777776e-7, default = "impgal/h USgal/h", link = "Cubic metre per second", }, ["L/min"] = { name1 = "litre per minute", name1_us = "liter per minute", name2 = "litres per minute", name2_us = "liters per minute", symbol = "L/min", utype = "flow", scale = 1.6666666666666667e-5, default = "impgal/min USgal/min", link = "Cubic metre per second", }, ["L/s"] = { name1 = "litre per second", name1_us = "liter per second", name2 = "litres per second", name2_us = "liters per second", symbol = "L/s", utype = "flow", scale = 0.001, default = "cuft/s", link = "Cubic metre per second", }, ["m3/a"] = { name1 = "cubic metre per annum", name1_us = "cubic meter per annum", name2 = "cubic metres per annum", name2_us = "cubic meters per annum", symbol = "m<sup>3</sup>/a", utype = "flow", scale = 3.1688087814028947e-8, default = "cuft/a", link = "Cubic metre per second", }, ["m3/d"] = { name1 = "cubic metre per day", name1_us = "cubic meter per day", name2 = "cubic metres per day", name2_us = "cubic meters per day", symbol = "m<sup>3</sup>/d", utype = "flow", scale = 1.1574074074074073e-5, default = "cuft/d", link = "Cubic metre per second", }, ["m3/h"] = { name1 = "cubic metre per hour", name1_us = "cubic meter per hour", name2 = "cubic metres per hour", name2_us = "cubic meters per hour", symbol = "m<sup>3</sup>/h", utype = "flow", scale = 0.00027777777777777778, default = "cuft/h", link = "Cubic metre per second", }, ["m3/min"] = { name1 = "cubic metre per minute", name1_us = "cubic meter per minute", name2 = "cubic metres per minute", name2_us = "cubic meters per minute", symbol = "m<sup>3</sup>/min", utype = "flow", scale = 0.016666666666666666, default = "cuft/min", link = "Cubic metre per second", }, ["m3/s"] = { name1 = "cubic metre per second", name1_us = "cubic meter per second", name2 = "cubic metres per second", name2_us = "cubic meters per second", symbol = "m<sup>3</sup>/s", utype = "flow", scale = 1, default = "cuft/s", }, ["Moilbbl/a"] = { name1 = "million barrels per year", name2 = "million barrels per year", symbol = "Mbbl/a", utype = "flow", scale = 0.0050380033629933837, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! e3 ! e6 ! m3/a", link = "Barrel per day", }, ["Moilbbl/d"] = { name1 = "million barrels per day", name2 = "million barrels per day", symbol = "Mbbl/d", utype = "flow", scale = 1.8401307283333335, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! e3 ! e6 ! m3/d", link = "Barrel per day", }, ["oilbbl/a"] = { name1 = "barrel per year", name2 = "barrels per year", symbol = "bbl/a", utype = "flow", scale = 5.0380033629933841e-9, default = "m3/a", link = "Barrel per day", }, ["oilbbl/d"] = { name1 = "barrel per day", name2 = "barrels per day", symbol = "bbl/d", utype = "flow", scale = 1.8401307283333336e-6, default = "m3/d", }, ["Toilbbl/a"] = { name1 = "trillion barrels per year", name2 = "trillion barrels per year", symbol = "Tbbl/a", utype = "flow", scale = 5038.0033629933832, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! e9 ! e12 ! m3/a", link = "Barrel per day", }, ["U.S.gal/d"] = { name1 = "U.S. gallon per day", name2 = "U.S. gallons per day", symbol = "U.S.&nbsp;gal/d", utype = "flow", scale = 4.3812636388888893e-8, default = "m3/s", customary= 1, }, ["U.S.gal/h"] = { name1 = "gallon per hour", name2 = "gallons per hour", symbol = "gal/h", utype = "flow", scale = 1.0515032733333334e-6, default = "m3/h", link = "Gallon", customary= 2, }, ["U.S.gal/min"] = { name1 = "U.S. gallon per minute", name2 = "U.S. gallons per minute", symbol = "U.S.&nbsp;gal/min", utype = "flow", scale = 6.3090196400000003e-5, default = "m3/s", link = "Gallon", }, ["USgal/a"] = { name1 = "US gallon per year", name2 = "US gallons per year", symbol = "US&nbsp;gal/a", utype = "flow", scale = 1.1995246102365199e-10, default = "m3/s", }, ["USgal/d"] = { name1 = "US gallon per day", name2 = "US gallons per day", symbol = "US&nbsp;gal/d", utype = "flow", scale = 4.3812636388888893e-8, default = "m3/s", }, ["USgal/h"] = { name1 = "gallon per hour", name2 = "gallons per hour", symbol = "gal/h", utype = "flow", scale = 1.0515032733333334e-6, default = "m3/h", link = "Gallon", customary= 1, }, ["USgal/min"] = { name1 = "US gallon per minute", name2 = "US gallons per minute", symbol = "US&nbsp;gal/min", utype = "flow", scale = 6.3090196400000003e-5, default = "m3/s", link = "Gallon", }, ["USgal/s"] = { name1 = "US gallon per second", name1_us = "U.S. gallon per second", name2 = "US gallons per second", name2_us = "U.S. gallons per second", symbol = "USgal/s", utype = "flow", scale = 0.003785411784, default = "m3/s", link = "US gallons per second", }, ["ft3/a"] = { target = "cuft/a", }, ["ft3/d"] = { target = "cuft/d", }, ["ft3/h"] = { target = "cuft/h", }, ["ft3/s"] = { target = "cuft/s", }, ["Gcuft/a"] = { target = "e9cuft/a", }, ["Gcuft/d"] = { target = "e9cuft/d", }, ["kcuft/a"] = { target = "e3cuft/a", }, ["kcuft/d"] = { target = "e3cuft/d", }, ["kcuft/s"] = { target = "e3cuft/s", }, ["Mcuft/a"] = { target = "e6cuft/a", }, ["Mcuft/d"] = { target = "e6cuft/d", }, ["Mcuft/s"] = { target = "e6cuft/s", }, ["m³/s"] = { target = "m3/s", }, ["Tcuft/a"] = { target = "e12cuft/a", }, ["Tcuft/d"] = { target = "e12cuft/d", }, ["u.s.gal/min"] = { target = "U.S.gal/min", }, ["usgal/min"] = { target = "USgal/min", }, ["-LTf"] = { name1 = "long ton-force", name2 = "long tons-force", symbol = "LTf", utype = "force", scale = 9964.01641818352, default = "kN", }, ["-STf"] = { name1 = "short ton-force", name2 = "short tons-force", symbol = "STf", utype = "force", scale = 8896.443230521, default = "kN", }, ["dyn"] = { name1 = "dyne", symbol = "dyn", utype = "force", scale = 0.00001, default = "gr-f", }, ["g-f"] = { name1 = "gram-force", name2 = "grams-force", symbol = "g<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 0.00980665, default = "mN oz-f", link = "Kilogram-force", }, ["gf"] = { name1 = "gram-force", name2 = "grams-force", symbol = "gf", utype = "force", scale = 0.00980665, default = "mN ozf", link = "Kilogram-force", }, ["gr-f"] = { name1 = "grain-force", name2 = "grains-force", symbol = "gr<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 0.0006354602307515, default = "μN", link = "Pound (force)", }, ["grf"] = { name1 = "grain-force", name2 = "grains-force", symbol = "grf", utype = "force", scale = 0.0006354602307515, default = "μN", link = "Pound (force)", }, ["kdyn"] = { name1 = "kilodyne", symbol = "kdyn", utype = "force", scale = 0.01, default = "oz-f", link = "Dyne", }, ["kg-f"] = { name1 = "kilogram-force", name2 = "kilograms-force", symbol = "kg<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 9.80665, default = "N lb-f", }, ["kgf"] = { name1 = "kilogram-force", name2 = "kilograms-force", symbol = "kgf", utype = "force", scale = 9.80665, default = "N lbf", }, ["kp"] = { name1 = "kilopond", symbol = "kp", utype = "force", scale = 9.80665, default = "N lb-f", link = "Kilogram-force", }, ["L/T-f"] = { name1 = "long ton-force", name2 = "long tons-force", symbol = "L/T<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 9964.01641818352, default = "kN", }, ["L/Tf"] = { name1 = "long ton-force", name2 = "long tons-force", symbol = "L/Tf", utype = "force", scale = 9964.01641818352, default = "kN", }, ["lb-f"] = { name1 = "pound-force", name2 = "pounds-force", symbol = "lb<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 4.4482216152605, default = "N", link = "Pound (force)", }, ["lbf"] = { name1 = "pound-force", name2 = "pounds-force", symbol = "lbf", utype = "force", scale = 4.4482216152605, default = "N", link = "Pound (force)", }, ["lb(f)"] = { name1 = "pound", symbol = "lb", utype = "force", scale = 4.4482216152605, default = "N", link = "Pound (force)", }, ["LT-f"] = { name1 = "long ton-force", name2 = "long tons-force", symbol = "LT<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 9964.01641818352, default = "kN", }, ["LTf"] = { name1 = "long ton-force", name2 = "long tons-force", symbol = "LTf", usename = 1, utype = "force", scale = 9964.01641818352, default = "kN", }, ["Mdyn"] = { name1 = "megadyne", symbol = "Mdyn", utype = "force", scale = 10, default = "lb-f", link = "Dyne", }, ["mdyn"] = { name1 = "millidyne", symbol = "mdyn", utype = "force", scale = 0.00000001, default = "gr-f", link = "Dyne", }, ["mg-f"] = { name1 = "milligram-force", name2 = "milligrams-force", symbol = "mg<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 0.00000980665, default = "μN gr-f", link = "Kilogram-force", }, ["mgf"] = { name1 = "milligram-force", name2 = "milligrams-force", symbol = "mgf", utype = "force", scale = 0.00000980665, default = "μN grf", link = "Kilogram-force", }, ["Mp"] = { name1 = "megapond", symbol = "Mp", utype = "force", scale = 9806.65, default = "kN LT-f ST-f", link = "Kilogram-force", }, ["mp"] = { name1 = "millipond", symbol = "mp", utype = "force", scale = 0.00000980665, default = "μN gr-f", link = "Kilogram-force", }, ["N"] = { _name1 = "newton", _symbol = "N", utype = "force", scale = 1, prefixes = 1, default = "lb-f", link = "Newton (unit)", }, ["oz-f"] = { name1 = "ounce-force", name2 = "ounces-force", symbol = "oz<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 0.2780138203095378125, default = "mN", link = "Pound (force)", }, ["ozf"] = { name1 = "ounce-force", name2 = "ounces-force", symbol = "ozf", utype = "force", scale = 0.2780138203095378125, default = "mN", link = "Pound (force)", }, ["p"] = { name1 = "pond", symbol = "p", utype = "force", scale = 0.00980665, default = "mN oz-f", link = "Kilogram-force", }, ["pdl"] = { name1 = "poundal", symbol = "pdl", utype = "force", scale = 0.138254954376, default = "N", }, ["S/T-f"] = { name1 = "short ton-force", name2 = "short tons-force", symbol = "S/T<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 8896.443230521, default = "kN", }, ["S/Tf"] = { name1 = "short ton-force", name2 = "short tons-force", symbol = "S/Tf", utype = "force", scale = 8896.443230521, default = "kN", }, ["ST-f"] = { name1 = "short ton-force", name2 = "short tons-force", symbol = "ST<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 8896.443230521, default = "kN", }, ["STf"] = { name1 = "short ton-force", name2 = "short tons-force", symbol = "STf", usename = 1, utype = "force", scale = 8896.443230521, default = "kN", }, ["t-f"] = { name1 = "tonne-force", name2 = "tonnes-force", symbol = "t<sub>f</sub>", utype = "force", scale = 9806.65, default = "kN LT-f ST-f", link = "Ton-force#Tonne-force", }, ["tf"] = { name1 = "tonne-force", name2 = "tonnes-force", symbol = "tf", utype = "force", scale = 9806.65, default = "kN LTf STf", link = "Ton-force#Tonne-force", }, ["dyne"] = { target = "dyn", }, ["newtons"] = { target = "N", }, ["poundal"] = { target = "pdl", }, ["tonne-force"] = { target = "tf", }, ["impgal/mi"] = { per = { "@impgal", "mi" }, utype = "fuel efficiency", invert = 1, iscomplex= true, default = "l/km USgal/mi", }, ["km/L"] = { per = { "km", "L" }, utype = "fuel efficiency", invert = -1, iscomplex= true, default = "mpgimp mpgus", }, ["km/l"] = { per = { "km", "l" }, utype = "fuel efficiency", invert = -1, iscomplex= true, default = "mpgimp mpgus", }, ["L/100 km"] = { per = { "L", "100km" }, utype = "fuel efficiency", invert = 1, iscomplex= true, default = "mpgimp mpgus", symlink = "[[Fuel economy in automobiles#Units of measure|L/100&nbsp;km]]", }, ["l/100 km"] = { per = { "l", "100km" }, utype = "fuel efficiency", invert = 1, iscomplex= true, default = "mpgimp mpgus", symlink = "[[Fuel economy in automobiles#Units of measure|l/100&nbsp;km]]", }, ["L/km"] = { per = { "L", "km" }, utype = "fuel efficiency", invert = 1, iscomplex= true, default = "mpgimp mpgus", }, ["l/km"] = { per = { "l", "km" }, utype = "fuel efficiency", invert = 1, iscomplex= true, default = "mpgimp mpgus", }, ["mi/impqt"] = { per = { "mi", "impqt" }, utype = "fuel efficiency", invert = -1, iscomplex= true, default = "km/L", }, ["mi/U.S.qt"] = { per = { "mi", "U.S.qt" }, utype = "fuel efficiency", invert = -1, iscomplex= true, default = "km/L", }, ["mi/USqt"] = { per = { "mi", "USqt" }, utype = "fuel efficiency", invert = -1, iscomplex= true, default = "km/L", }, ["mi/usqt"] = { per = { "mi", "usqt" }, utype = "fuel efficiency", invert = -1, iscomplex= true, default = "km/L", }, ["mpgimp"] = { per = { "mi", "@impgal" }, symbol = "mpg<sub>&#8209;imp</sub>", utype = "fuel efficiency", invert = -1, iscomplex= true, default = "L/100 km+mpgus", symlink = "[[Fuel economy in automobiles#Units of measure|mpg]]<sub>&#8209;[[Imperial units|imp]]</sub>", }, ["mpgus"] = { per = { "mi", "+USgal" }, symbol = "mpg<sub>&#8209;US</sub>", utype = "fuel efficiency", invert = -1, iscomplex= true, default = "L/100 km+mpgimp", symlink = "[[Fuel economy in automobiles#Units of measure|mpg]]<sub>&#8209;[[United States customary units|US]]</sub>", }, ["U.S.gal/mi"] = { per = { "*U.S.gal", "mi" }, sp_us = true, utype = "fuel efficiency", invert = 1, iscomplex= true, default = "l/km impgal/mi", }, ["usgal/mi"] = { per = { "+USgal", "mi" }, utype = "fuel efficiency", invert = 1, iscomplex= true, default = "l/km impgal/mi", }, ["L/100km"] = { target = "L/100 km", }, ["l/100km"] = { target = "l/100 km", }, ["mpg"] = { shouldbe = "Use %{mpgus%} for miles per US gallon or %{mpgimp%} for miles per imperial gallon (not %{mpg%})", }, ["mpgU.S."] = { target = "mpgus", symbol = "mpg<sub>&#8209;U.S.</sub>", sp_us = true, symlink = "[[Fuel economy in automobiles#Units of measure|mpg]]<sub>&#8209;[[United States customary units|U.S.]]</sub>", }, ["mpgu.s."] = { target = "mpgus", symbol = "mpg<sub>&#8209;U.S.</sub>", sp_us = true, symlink = "[[Fuel economy in automobiles#Units of measure|mpg]]<sub>&#8209;[[United States customary units|U.S.]]</sub>", }, ["mpgUS"] = { target = "mpgus", }, ["USgal/mi"] = { target = "usgal/mi", }, ["kPa/m"] = { per = { "kPa", "-m-frac" }, utype = "fracture gradient", default = "psi/ft", }, ["psi/ft"] = { per = { "psi", "-ft-frac" }, utype = "fracture gradient", default = "kPa/m", }, ["cm/km"] = { name1 = "centimetre per kilometre", name1_us = "centimeter per kilometer", name2 = "centimetres per kilometre", name2_us = "centimeters per kilometer", symbol = "cm/km", utype = "gradient", scale = 0.00001, default = "ft/mi", link = "Grade (slope)", }, ["ft/mi"] = { name1 = "foot per mile", name2 = "feet per mile", symbol = "ft/mi", utype = "gradient", scale = 0.00018939393939393939, default = "v < 5.28 ! c ! ! m/km", link = "Grade (slope)", }, ["ft/nmi"] = { name1 = "foot per nautical mile", name2 = "feet per nautical mile", symbol = "ft/nmi", utype = "gradient", scale = 0.00016457883369330455, default = "v < 6.076 ! c ! ! m/km", link = "Grade (slope)", }, ["in/ft"] = { name1 = "inch per foot", name2 = "inches per foot", symbol = "in/ft", utype = "gradient", scale = 0.083333333333333329, default = "mm/m", link = "Grade (slope)", }, ["in/mi"] = { name1 = "inch per mile", name2 = "inches per mile", symbol = "in/mi", utype = "gradient", scale = 1.5782828282828283e-5, default = "v < 0.6336 ! m ! c ! m/km", link = "Grade (slope)", }, ["m/km"] = { name1 = "metre per kilometre", name1_us = "meter per kilometer", name2 = "metres per kilometre", name2_us = "meters per kilometer", symbol = "m/km", utype = "gradient", scale = 0.001, default = "ft/mi", link = "Grade (slope)", }, ["mm/km"] = { name1 = "millimetre per kilometre", name1_us = "millimeter per kilometer", name2 = "millimetres per kilometre", name2_us = "millimeters per kilometer", symbol = "mm/km", utype = "gradient", scale = 0.000001, default = "in/mi", link = "Grade (slope)", }, ["mm/m"] = { name1 = "millimetre per metre", name1_us = "millimeter per meter", name2 = "millimetres per metre", name2_us = "millimeters per meter", symbol = "mm/m", utype = "gradient", scale = 0.001, default = "in/ft", link = "Grade (slope)", }, ["admi"] = { name1 = "admiralty mile", symbol = "nmi&nbsp;(admiralty)", utype = "length", scale = 1853.184, default = "km mi", link = "Nautical mile", }, ["AU"] = { name1 = "astronomical unit", symbol = "AU", utype = "length", scale = 149597870700, default = "km mi", }, ["Brnmi"] = { name1 = "British nautical mile", symbol = "(Brit)&nbsp;nmi", utype = "length", scale = 1853.184, default = "km mi", link = "Nautical mile", }, ["bu"] = { name2 = "bu", symbol = "bu", usename = 1, utype = "length", scale = 0.0030303030303030303, default = "mm", link = "Japanese units of measurement#Length", }, ["ch"] = { name1 = "chain", symbol = "ch", utype = "length", scale = 20.1168, default = "ft m", subdivs = { ["ft"] = { 66, default = "m" }, ["yd"] = { 22, default = "m" } }, link = "Chain (unit)", }, ["chlk"] = { name1 = "[[Chain (unit)|chain]]", symbol = "[[Chain (unit)|ch]]", utype = "length", scale = 20.1168, default = "ft m", link = "", }, ["chain"] = { symbol = "chain", usename = 1, utype = "length", scale = 20.1168, default = "ft m", subdivs = { ["ft"] = { 66, default = "m" }, ["yd"] = { 22, default = "m" } }, link = "Chain (unit)", }, ["chainlk"] = { symbol = "[[Chain (unit)|chain]]", usename = 1, utype = "length", scale = 20.1168, default = "ft m", link = "", }, ["dpcm"] = { name2 = "dot/cm", symbol = "dot/cm", utype = "length", scale = 100, invert = -1, iscomplex= true, default = "dpi", link = "Dots per inch", }, ["dpi"] = { name2 = "DPI", symbol = "DPI", utype = "length", scale = 39.370078740157481, invert = -1, iscomplex= true, default = "pitch", link = "Dots per inch", }, ["fathom"] = { symbol = "fathom", usename = 1, utype = "length", scale = 1.8288, default = "ft m", }, ["foot"] = { name1 = "foot", name2 = "foot", symbol = "ft", utype = "length", scale = 0.3048, default = "m", subdivs = { ["in"] = { 12, default = "m" } }, link = "Foot (unit)", }, ["ft"] = { name1 = "foot", name2 = "feet", symbol = "ft", utype = "length", scale = 0.3048, exception= "integer_more_precision", default = "m", subdivs = { ["in"] = { 12, default = "m" } }, link = "Foot (unit)", }, ["furlong"] = { symbol = "furlong", usename = 1, utype = "length", scale = 201.168, default = "ft m", }, ["Gly"] = { name1 = "gigalight-year", symbol = "Gly", utype = "length", scale = 9.4607304725808e24, default = "Mpc", link = "Light-year#Definitions", }, ["Gpc"] = { name1 = "gigaparsec", symbol = "Gpc", utype = "length", scale = 3.0856775814671916e25, default = "Gly", link = "Parsec#Megaparsecs and gigaparsecs", }, ["hand"] = { name1 = "hand", symbol = "h", utype = "length", builtin = "hand", scale = 0.1016, iscomplex= true, default = "in cm", link = "Hand (unit)", }, ["in"] = { name1 = "inch", name2 = "inches", symbol = "in", utype = "length", scale = 0.0254, exception= "subunit_more_precision", default = "mm", }, ["inabbreviated"] = { name2 = "in", symbol = "in", utype = "length", scale = 0.0254, default = "mm", link = "Inch", }, ["kly"] = { name1 = "kilolight-year", symbol = "kly", utype = "length", scale = 9.4607304725808e18, default = "pc", link = "Light-year#Definitions", }, ["kpc"] = { name1 = "kiloparsec", symbol = "kpc", utype = "length", scale = 3.0856775814671916e19, default = "kly", link = "Parsec#Parsecs and kiloparsecs", }, ["LD"] = { name1 = "lunar distance", symbol = "LD", utype = "length", scale = 384403000, default = "km mi", link = "Lunar distance (astronomy)", }, ["league"] = { symbol = "league", usename = 1, utype = "length", scale = 4828.032, default = "km", link = "League (unit)", }, ["ly"] = { name1 = "light-year", symbol = "ly", utype = "length", scale = 9.4607304725808e15, default = "AU", }, ["m"] = { _name1 = "metre", _name1_us= "meter", _symbol = "m", utype = "length", scale = 1, prefixes = 1, default = "v > 0 and v < 3 ! ftin ! ft", link = "Metre", }, ["mi"] = { name1 = "mile", symbol = "mi", utype = "length", scale = 1609.344, default = "km", subdivs = { ["ch"] = { 80, default = "km" }, ["chlk"] = { 80, default = "km" }, ["chain"] = { 80, default = "km" }, ["chainlk"] = { 80, default = "km" }, ["ft"] = { 5280, default = "km" }, ["furlong"] = { 8, default = "km" }, ["yd"] = { 1760, default = "km" } }, }, ["mil"] = { symbol = "mil", usename = 1, utype = "length", scale = 0.0000254, default = "mm", link = "Thousandth of an inch", }, ["Mly"] = { name1 = "megalight-year", symbol = "Mly", utype = "length", scale = 9.4607304725808e21, default = "kpc", link = "Light-year#Definitions", }, ["Mpc"] = { name1 = "megaparsec", symbol = "Mpc", utype = "length", scale = 3.0856775814671916e22, default = "Mly", link = "Parsec#Megaparsecs and gigaparsecs", }, ["NM"] = { name1 = "nautical mile", symbol = "NM", utype = "length", scale = 1852, default = "km mi", }, ["nmi"] = { name1 = "nautical mile", symbol = "nmi", utype = "length", scale = 1852, default = "km mi", }, ["oldUKnmi"] = { name1 = "nautical mile", symbol = "nmi", utype = "length", scale = 1853.184, default = "km mi", }, ["oldUSnmi"] = { name1 = "nautical mile", symbol = "nmi", utype = "length", scale = 1853.24496, default = "km mi", }, ["pc"] = { name1 = "parsec", symbol = "pc", utype = "length", scale = 3.0856775814671916e16, default = "ly", }, ["perch"] = { name2 = "perches", symbol = "perch", usename = 1, utype = "length", scale = 5.0292, default = "ft m", link = "Rod (unit)", }, ["pitch"] = { name2 = "μm", symbol = "μm", utype = "length", scale = 1e-6, default = "dpi", defkey = "pitch", linkey = "pitch", link = "Dots per inch", }, ["pole"] = { symbol = "pole", usename = 1, utype = "length", scale = 5.0292, default = "ft m", link = "Rod (unit)", }, ["pre1954U.S.nmi"] = { name1 = "(pre-1954&nbsp;U.S.) nautical mile", symbol = "(pre&#8209;1954&nbsp;U.S.) nmi", utype = "length", scale = 1853.24496, default = "km mi", link = "Nautical mile", }, ["pre1954USnmi"] = { name1 = "(pre-1954&nbsp;US) nautical mile", name1_us = "(pre-1954&nbsp;U.S.) nautical mile", symbol = "(pre&#8209;1954&nbsp;US) nmi", sym_us = "(pre&#8209;1954&nbsp;U.S.) nmi", utype = "length", scale = 1853.24496, default = "km mi", link = "Nautical mile", }, ["rd"] = { name1 = "rod", symbol = "rd", utype = "length", scale = 5.0292, default = "ft m", link = "Rod (unit)", }, ["royal cubit"] = { name1 = "royal cubit", symbol = "cu", utype = "length", scale = 0.524, default = "mm", }, ["rtkm"] = { name1 = "route kilometre", name1_us = "route kilometer", symbol = "km", utype = "length", scale = 1000, default = "mi", link = "Kilometre", }, ["rtmi"] = { name1 = "route mile", symbol = "mi", utype = "length", scale = 1609.344, default = "km", link = "Mile", }, ["shaku"] = { name2 = "shaku", symbol = "shaku", usename = 1, utype = "length", scale = 0.30303030303030304, default = "m", link = "Shaku (unit)", }, ["sm"] = { name1 = "smoot", symbol = "sm", utype = "length", scale = 1.70180, default = "m", link = "Smoot (unit)", }, ["smi"] = { name1 = "statute mile", symbol = "mi", utype = "length", scale = 1609.344, default = "km", subdivs = { ["chain"] = { 80, default = "km" } }, }, ["solar radius"] = { name1 = "solar radius", name2 = "solar radii", symbol = "''R''<sub>☉</sub>", utype = "length", scale = 695700e3, default = "km", }, ["sun"] = { name2 = "sun", symbol = "sun", usename = 1, utype = "length", scale = 0.030303030303030304, default = "mm", link = "Japanese units of measurement#Length", }, ["thou"] = { name2 = "thou", symbol = "thou", usename = 1, utype = "length", scale = 0.0000254, default = "mm", link = "Thousandth of an inch", }, ["verst"] = { symbol = "verst", usename = 1, utype = "length", scale = 1066.8, default = "km mi", }, ["yd"] = { name1 = "yard", symbol = "yd", utype = "length", scale = 0.9144, default = "m", subdivs = { ["ft"] = { 3, default = "m" } }, }, ["μin"] = { name1 = "microinch", name2 = "microinches", symbol = "μin", utype = "length", scale = 0.0000000254, default = "nm", link = "SI prefix#Non-metric units", }, ["Å"] = { name1 = "ångström", symbol = "Å", utype = "length", scale = 0.0000000001, default = "in", }, ["Hz"] = { _name1 = "hertz", _name2 = "hertz", _symbol = "Hz", utype = "length", scale = 3.3356409519815204e-9, invert = -1, iscomplex= true, prefixes = 1, default = "m", link = "Hertz", }, ["-ft-frac"] = { target = "ft", link = "Fracture gradient", }, ["-in-stiff"] = { target = "in", link = "Stiffness", }, ["-m-frac"] = { target = "m", link = "Fracture gradient", }, ["-m-stiff"] = { target = "m", link = "Stiffness", }, ["100km"] = { target = "km", multiplier= 100, }, ["admiralty nmi"] = { target = "oldUKnmi", }, ["angstrom"] = { target = "Å", }, ["au"] = { target = "AU", symbol = "au", }, ["feet"] = { target = "ft", }, ["hands"] = { target = "hand", }, ["inch"] = { target = "in", }, ["light-year"] = { target = "ly", }, ["meter"] = { target = "m", sp_us = true, }, ["meters"] = { target = "m", sp_us = true, }, ["metre"] = { target = "m", }, ["metres"] = { target = "m", }, ["micrometre"] = { target = "μm", }, ["micron"] = { target = "μm", default = "μin", }, ["mile"] = { target = "mi", }, ["miles"] = { target = "mi", }, ["parsec"] = { target = "pc", }, ["rod"] = { target = "rd", }, ["smoot"] = { target = "sm", }, ["uin"] = { target = "μin", }, ["yard"] = { target = "yd", }, ["yards"] = { target = "yd", }, ["yds"] = { target = "yd", }, ["dtex"] = { name1 = "decitex", name2 = "decitex", symbol = "dtex", utype = "linear density", scale = 1e-7, default = "lb/yd", link = "Units of textile measurement#Tex", }, ["kg/cm"] = { name1 = "kilogram per centimetre", name1_us = "kilogram per centimeter", name2 = "kilograms per centimetre", name2_us = "kilograms per centimeter", symbol = "kg/cm", utype = "linear density", scale = 100, default = "lb/yd", link = "Linear density", }, ["kg/m"] = { name1 = "kilogram per metre", name1_us = "kilogram per meter", name2 = "kilograms per metre", name2_us = "kilograms per meter", symbol = "kg/m", utype = "linear density", scale = 1, default = "lb/yd", link = "Linear density", }, ["lb/ft"] = { name1 = "pound per foot", name2 = "pounds per foot", symbol = "lb/ft", utype = "linear density", scale = 1.4881639435695539, default = "kg/m", link = "Linear density", }, ["lb/yd"] = { name1 = "pound per yard", name2 = "pounds per yard", symbol = "lb/yd", utype = "linear density", scale = 0.49605464785651798, default = "kg/m", link = "Linear density", }, ["G"] = { _name1 = "gauss", _name2 = "gauss", _symbol = "G", utype = "magnetic field strength", scale = 0.0001, prefixes = 1, default = "T", link = "Gauss (unit)", }, ["T"] = { _name1 = "tesla", _symbol = "T", utype = "magnetic field strength", scale = 1, prefixes = 1, default = "G", link = "Tesla (unit)", }, ["A/m"] = { name1 = "ampere per metre", name1_us = "ampere per meter", name2 = "amperes per metre", name2_us = "amperes per meter", symbol = "A/m", utype = "magnetizing field", scale = 1, default = "Oe", link = "Magnetic field#Units", }, ["kA/m"] = { name1 = "kiloampere per metre", name1_us = "kiloampere per meter", name2 = "kiloamperes per metre", name2_us = "kiloamperes per meter", symbol = "kA/m", utype = "magnetizing field", scale = 1000, default = "kOe", link = "Magnetic field#Units", }, ["MA/m"] = { name1 = "megaampere per metre", name1_us = "megaampere per meter", name2 = "megaamperes per metre", name2_us = "megaamperes per meter", symbol = "MA/m", utype = "magnetizing field", scale = 1e6, default = "kOe", link = "Magnetic field#Units", }, ["Oe"] = { _name1 = "oersted", _symbol = "Oe", utype = "magnetizing field", scale = 79.5774715, prefixes = 1, default = "kA/m", link = "Oersted", }, ["-Lcwt"] = { name1 = "hundredweight", name2 = "hundredweight", symbol = "cwt", utype = "mass", scale = 50.80234544, default = "lb", }, ["-Scwt"] = { name1 = "hundredweight", name2 = "hundredweight", symbol = "cwt", utype = "mass", scale = 45.359237, default = "lb", }, ["-ST"] = { name1 = "short ton", symbol = "ST", utype = "mass", scale = 907.18474, default = "t", }, ["carat"] = { symbol = "carat", usename = 1, utype = "mass", scale = 0.0002, default = "g", link = "Carat (mass)", }, ["drachm"] = { name1_us = "dram", symbol = "drachm", usename = 1, utype = "mass", scale = 0.001771845195, default = "g", link = "Dram (unit)", }, ["dram"] = { target = "drachm", }, ["dwt"] = { name1 = "pennyweight", symbol = "dwt", utype = "mass", scale = 0.00155517384, default = "oz g", }, ["DWton"] = { symbol = "deadweight ton", usename = 1, utype = "mass", scale = 1016.0469088, default = "DWtonne", link = "Tonnage", }, ["DWtonne"] = { symbol = "deadweight tonne", usename = 1, utype = "mass", scale = 1000, default = "DWton", link = "Tonnage", }, ["g"] = { _name1 = "gram", _symbol = "g", utype = "mass", scale = 0.001, prefixes = 1, default = "oz", link = "Gram", }, ["gr"] = { name1 = "grain", symbol = "gr", utype = "mass", scale = 0.00006479891, default = "g", link = "Grain (unit)", }, ["Gt"] = { name1 = "gigatonne", symbol = "Gt", utype = "mass", scale = 1000000000000, default = "LT ST", link = "Tonne", }, ["impgalh2o"] = { name1 = "imperial gallon of water", name2 = "imperial gallons of water", symbol = "imp&nbsp;gal H<sub>2</sub>O", utype = "mass", scale = 4.5359236999999499, default = "lb kg", link = "Imperial gallon", }, ["kt"] = { name1 = "kilotonne", symbol = "kt", utype = "mass", scale = 1000000, default = "LT ST", link = "Tonne", }, ["lb"] = { name1 = "pound", symbol = "lb", utype = "mass", scale = 0.45359237, exception= "integer_more_precision", default = "kg", subdivs = { ["oz"] = { 16, default = "kg" } }, link = "Pound (mass)", }, ["Lcwt"] = { name1 = "long hundredweight", name2 = "long hundredweight", symbol = "Lcwt", usename = 1, utype = "mass", scale = 50.80234544, default = "lb", subdivs = { ["qtr"] = { 4, default = "kg" }, ["st"] = { 8, default = "kg" } }, link = "Hundredweight", }, ["long cwt"] = { name1 = "long hundredweight", name2 = "long hundredweight", symbol = "long&nbsp;cwt", utype = "mass", scale = 50.80234544, default = "lb kg", subdivs = { ["qtr"] = { 4, default = "kg" } }, link = "Hundredweight", }, ["long qtr"] = { name1 = "long quarter", symbol = "long&nbsp;qtr", utype = "mass", scale = 12.70058636, default = "lb kg", link = "Avoirdupois", }, ["LT"] = { symbol = "long ton", usename = 1, utype = "mass", scale = 1016.0469088, default = "t", subdivs = { ["Lcwt"] = { 20, default = "t", unit = "-Lcwt" } }, }, ["lt"] = { name1 = "long ton", symbol = "LT", utype = "mass", scale = 1016.0469088, default = "t", subdivs = { ["Lcwt"] = { 20, default = "t", unit = "-Lcwt" } }, }, ["metric ton"] = { symbol = "metric ton", usename = 1, utype = "mass", scale = 1000, default = "long ton", link = "Tonne", }, ["MT"] = { name1 = "metric ton", symbol = "t", utype = "mass", scale = 1000, default = "LT ST", link = "Tonne", }, ["Mt"] = { name1 = "megatonne", symbol = "Mt", utype = "mass", scale = 1000000000, default = "LT ST", link = "Tonne", }, ["oz"] = { name1 = "ounce", symbol = "oz", utype = "mass", scale = 0.028349523125, default = "g", }, ["ozt"] = { name1 = "troy ounce", symbol = "ozt", utype = "mass", scale = 0.0311034768, default = "oz g", }, ["pdr"] = { name1 = "pounder", symbol = "pdr", utype = "mass", scale = 0.45359237, default = "kg", link = "Pound (mass)", }, ["qtr"] = { name1 = "quarter", symbol = "qtr", utype = "mass", scale = 12.70058636, default = "lb kg", subdivs = { ["lb"] = { 28, default = "kg" } }, link = "Avoirdupois", }, ["Scwt"] = { name1 = "short hundredweight", name2 = "short hundredweight", symbol = "Scwt", usename = 1, utype = "mass", scale = 45.359237, default = "lb", link = "Hundredweight", }, ["short cwt"] = { name1 = "short hundredweight", name2 = "short hundredweight", symbol = "short&nbsp;cwt", utype = "mass", scale = 45.359237, default = "lb kg", link = "Hundredweight", }, ["short qtr"] = { name1 = "short quarter", symbol = "short&nbsp;qtr", utype = "mass", scale = 11.33980925, default = "lb kg", link = "Avoirdupois", }, ["ST"] = { symbol = "short ton", usename = 1, utype = "mass", scale = 907.18474, default = "t", subdivs = { ["Scwt"] = { 20, default = "t", unit = "-Scwt" } }, }, ["shtn"] = { name1 = "short ton", symbol = "sh&nbsp;tn", utype = "mass", scale = 907.18474, default = "t", }, ["shton"] = { symbol = "ton", usename = 1, utype = "mass", scale = 907.18474, default = "t", }, ["solar mass"] = { name1 = "solar mass", name2 = "solar masses", symbol = "''M''<sub>☉</sub>", utype = "mass", scale = 1.98855e30, default = "kg", }, ["st"] = { name1 = "stone", name2 = "stone", symbol = "st", utype = "mass", scale = 6.35029318, default = "lb kg", subdivs = { ["lb"] = { 14, default = "kg lb" } }, link = "Stone (unit)", }, ["t"] = { name1 = "tonne", name1_us = "metric ton", symbol = "t", utype = "mass", scale = 1000, default = "LT ST", }, ["tonne"] = { name1 = "tonne", name1_us = "metric ton", symbol = "t", utype = "mass", scale = 1000, default = "shton", }, ["troy pound"] = { symbol = "troy pound", usename = 1, utype = "mass", scale = 0.3732417216, default = "lb kg", link = "Troy weight", }, ["usgalh2o"] = { name1 = "US gallon of water", name1_us = "U.S. gallon of water", name2 = "US gallons of water", name2_us = "U.S. gallons of water", symbol = "US&nbsp;gal H<sub>2</sub>O", utype = "mass", scale = 3.7776215836051126, default = "lb kg", link = "United States customary units#Fluid volume", }, ["viss"] = { name2 = "viss", symbol = "viss", utype = "mass", scale = 1.632932532, default = "kg", link = "Myanmar units of measurement#Mass", }, ["billion tonne"] = { target = "e9t", }, ["kilogram"] = { target = "kg", }, ["kilotonne"] = { target = "kt", }, ["lbs"] = { target = "lb", }, ["lbt"] = { target = "troy pound", }, ["lcwt"] = { target = "Lcwt", }, ["long ton"] = { target = "LT", }, ["mcg"] = { target = "μg", }, ["million tonne"] = { target = "e6t", }, ["scwt"] = { target = "Scwt", }, ["short ton"] = { target = "ST", }, ["stone"] = { target = "st", }, ["thousand tonne"] = { target = "e3t", }, ["tonnes"] = { target = "t", }, ["kg/kW"] = { name1 = "kilogram per kilowatt", name2 = "kilograms per kilowatt", symbol = "kg/kW", utype = "mass per unit power", scale = 0.001, default = "lb/hp", link = "Kilowatt", }, ["lb/hp"] = { name1 = "pound per horsepower", name2 = "pounds per horsepower", symbol = "lb/hp", utype = "mass per unit power", scale = 0.00060827738784176115, default = "kg/kW", link = "Horsepower", }, ["kg/h"] = { per = { "kg", "h" }, utype = "mass per unit time", default = "lb/h", }, ["lb/h"] = { per = { "lb", "h" }, utype = "mass per unit time", default = "kg/h", }, ["g-mol/d"] = { name1 = "gram-mole per day", name2 = "gram-moles per day", symbol = "g&#8209;mol/d", utype = "molar rate", scale = 1.1574074074074073e-5, default = "μmol/s", link = "Mole (unit)", }, ["g-mol/h"] = { name1 = "gram-mole per hour", name2 = "gram-moles per hour", symbol = "g&#8209;mol/h", utype = "molar rate", scale = 0.00027777777777777778, default = "mmol/s", link = "Mole (unit)", }, ["g-mol/min"] = { name1 = "gram-mole per minute", name2 = "gram-moles per minute", symbol = "g&#8209;mol/min", utype = "molar rate", scale = 0.016666666666666666, default = "g-mol/s", link = "Mole (unit)", }, ["g-mol/s"] = { name1 = "gram-mole per second", name2 = "gram-moles per second", symbol = "g&#8209;mol/s", utype = "molar rate", scale = 1, default = "lb-mol/min", link = "Mole (unit)", }, ["gmol/d"] = { name1 = "gram-mole per day", name2 = "gram-moles per day", symbol = "gmol/d", utype = "molar rate", scale = 1.1574074074074073e-5, default = "μmol/s", link = "Mole (unit)", }, ["gmol/h"] = { name1 = "gram-mole per hour", name2 = "gram-moles per hour", symbol = "gmol/h", utype = "molar rate", scale = 0.00027777777777777778, default = "mmol/s", link = "Mole (unit)", }, ["gmol/min"] = { name1 = "gram-mole per minute", name2 = "gram-moles per minute", symbol = "gmol/min", utype = "molar rate", scale = 0.016666666666666666, default = "gmol/s", link = "Mole (unit)", }, ["gmol/s"] = { name1 = "gram-mole per second", name2 = "gram-moles per second", symbol = "gmol/s", utype = "molar rate", scale = 1, default = "lbmol/min", link = "Mole (unit)", }, ["kmol/d"] = { name1 = "kilomole per day", name2 = "kilomoles per day", symbol = "kmol/d", utype = "molar rate", scale = 0.011574074074074073, default = "mmol/s", link = "Mole (unit)", }, ["kmol/h"] = { name1 = "kilomole per hour", name2 = "kilomoles per hour", symbol = "kmol/h", utype = "molar rate", scale = 0.27777777777777779, default = "mol/s", link = "Mole (unit)", }, ["kmol/min"] = { name1 = "kilomole per minute", name2 = "kilomoles per minute", symbol = "kmol/min", utype = "molar rate", scale = 16.666666666666668, default = "mol/s", link = "Kilomole (unit)", }, ["kmol/s"] = { name1 = "kilomole per second", name2 = "kilomoles per second", symbol = "kmol/s", utype = "molar rate", scale = 1000, default = "lb-mol/s", link = "Mole (unit)", }, ["lb-mol/d"] = { name1 = "pound-mole per day", name2 = "pound-moles per day", symbol = "lb&#8209;mol/d", utype = "molar rate", scale = 0.0052499116898148141, default = "mmol/s", link = "Mole (unit)#Other units called \"mole\"", }, ["lb-mol/h"] = { name1 = "pound-mole per hour", name2 = "pound-moles per hour", symbol = "lb&#8209;mol/h", utype = "molar rate", scale = 0.12599788055555555, default = "mol/s", link = "Mole (unit)#Other units called \"mole\"", }, ["lb-mol/min"] = { name1 = "pound-mole per minute", name2 = "pound-moles per minute", symbol = "lb&#8209;mol/min", utype = "molar rate", scale = 7.5598728333333334, default = "mol/s", link = "Mole (unit)#Other units called \"mole\"", }, ["lb-mol/s"] = { name1 = "pound-mole per second", name2 = "pound-moles per second", symbol = "lb&#8209;mol/s", utype = "molar rate", scale = 453.59237, default = "kmol/s", link = "Mole (unit)#Other units called \"mole\"", }, ["lbmol/d"] = { name1 = "pound-mole per day", name2 = "pound-moles per day", symbol = "lbmol/d", utype = "molar rate", scale = 0.0052499116898148141, default = "mmol/s", link = "Mole (unit)#Other units called \"mole\"", }, ["lbmol/h"] = { name1 = "pound-mole per hour", name2 = "pound-moles per hour", symbol = "lbmol/h", utype = "molar rate", scale = 0.12599788055555555, default = "mol/s", link = "Mole (unit)#Other units called \"mole\"", }, ["lbmol/min"] = { name1 = "pound-mole per minute", name2 = "pound-moles per minute", symbol = "lbmol/min", utype = "molar rate", scale = 7.5598728333333334, default = "mol/s", link = "Mole (unit)#Other units called \"mole\"", }, ["lbmol/s"] = { name1 = "pound-mole per second", name2 = "pound-moles per second", symbol = "lbmol/s", utype = "molar rate", scale = 453.59237, default = "kmol/s", link = "Mole (unit)#Other units called \"mole\"", }, ["mmol/s"] = { name1 = "millimole per second", name2 = "millimoles per second", symbol = "mmol/s", utype = "molar rate", scale = 0.001, default = "lb-mol/d", link = "Mole (unit)", }, ["mol/d"] = { name1 = "mole per day", name2 = "moles per day", symbol = "mol/d", utype = "molar rate", scale = 1.1574074074074073e-5, default = "μmol/s", link = "Mole (unit)", }, ["mol/h"] = { name1 = "mole per hour", name2 = "moles per hour", symbol = "mol/h", utype = "molar rate", scale = 0.00027777777777777778, default = "mmol/s", link = "Mole (unit)", }, ["mol/min"] = { name1 = "mole per minute", name2 = "moles per minute", symbol = "mol/min", utype = "molar rate", scale = 0.016666666666666666, default = "mol/s", link = "Mole (unit)", }, ["mol/s"] = { name1 = "mole per second", name2 = "moles per second", symbol = "mol/s", utype = "molar rate", scale = 1, default = "lb-mol/min", link = "Mole (unit)", }, ["μmol/s"] = { name1 = "micromole per second", name2 = "micromoles per second", symbol = "μmol/s", utype = "molar rate", scale = 0.000001, default = "lb-mol/d", link = "Mole (unit)", }, ["umol/s"] = { target = "μmol/s", }, ["/acre"] = { name1 = "per acre", name2 = "per acre", symbol = "/acre", utype = "per unit area", scale = 0.00024710538146716532, default = "/ha", link = "Acre", }, ["/ha"] = { name1 = "per hectare", name2 = "per hectare", symbol = "/ha", utype = "per unit area", scale = 100e-6, default = "/acre", link = "Hectare", }, ["/sqcm"] = { name1 = "per square centimetre", name1_us = "per square centimeter", name2 = "per square centimetre", name2_us = "per square centimeter", symbol = "/cm<sup>2</sup>", utype = "per unit area", scale = 1e4, default = "/sqin", link = "Square centimetre", }, ["/sqin"] = { name1 = "per square inch", name2 = "per square inch", symbol = "/in<sup>2</sup>", utype = "per unit area", scale = 1550.0031000062002, default = "/sqcm", link = "Square inch", }, ["/sqkm"] = { name1 = "per square kilometre", name1_us = "per square kilometer", name2 = "per square kilometre", name2_us = "per square kilometer", symbol = "/km<sup>2</sup>", utype = "per unit area", scale = 1e-6, default = "/sqmi", link = "Square kilometre", }, ["/sqmi"] = { name1 = "per square mile", name2 = "per square mile", symbol = "/sq&nbsp;mi", utype = "per unit area", scale = 3.8610215854244582e-7, default = "/sqkm", link = "Square mile", }, ["PD/acre"] = { name1 = "inhabitant per acre", name2 = "inhabitants per acre", symbol = "/acre", utype = "per unit area", scale = 0.00024710538146716532, default = "PD/ha", link = "Acre", }, ["PD/ha"] = { name1 = "inhabitant per hectare", name2 = "inhabitants per hectare", symbol = "/ha", utype = "per unit area", scale = 100e-6, default = "PD/acre", link = "Hectare", }, ["PD/sqkm"] = { name1 = "inhabitant per square kilometre", name1_us = "inhabitant per square kilometer", name2 = "inhabitants per square kilometre", name2_us = "inhabitants per square kilometer", symbol = "/km<sup>2</sup>", utype = "per unit area", scale = 1e-6, default = "PD/sqmi", link = "Square kilometre", }, ["PD/sqmi"] = { name1 = "inhabitant per square mile", name2 = "inhabitants per square mile", symbol = "/sq&nbsp;mi", utype = "per unit area", scale = 3.8610215854244582e-7, default = "PD/sqkm", link = "Square mile", }, ["/cm2"] = { target = "/sqcm", }, ["/in2"] = { target = "/sqin", }, ["/km2"] = { target = "/sqkm", }, ["pd/acre"] = { target = "PD/acre", }, ["pd/ha"] = { target = "PD/ha", }, ["PD/km2"] = { target = "PD/sqkm", }, ["pd/km2"] = { target = "PD/sqkm", }, ["PD/km²"] = { target = "PD/sqkm", }, ["pd/sqkm"] = { target = "PD/sqkm", }, ["pd/sqmi"] = { target = "PD/sqmi", }, ["/l"] = { name1 = "per litre", name1_us = "per liter", name2 = "per litre", name2_us = "per liter", symbol = "/l", utype = "per unit volume", scale = 1000, default = "/usgal", link = "Litre", }, ["/USgal"] = { name1 = "per gallon", name2 = "per gallon", symbol = "/gal", utype = "per unit volume", scale = 264.172052, default = "/l", link = "US gallon", customary= 2, }, ["/usgal"] = { target = "/USgal", }, ["bhp"] = { name1 = "brake horsepower", name2 = "brake horsepower", symbol = "bhp", utype = "power", scale = 745.69987158227022, default = "kW", link = "Horsepower#Brake horsepower", }, ["Cal/d"] = { name1 = "large calorie per day", name2 = "large calories per day", symbol = "Cal/d", utype = "power", scale = 0.048425925925925928, default = "kJ/d", link = "Calorie", }, ["Cal/h"] = { name1 = "large calorie per hour", name2 = "large calories per hour", symbol = "Cal/h", utype = "power", scale = 1.1622222222222223, default = "kJ/h", link = "Calorie", }, ["cal/h"] = { name1 = "calorie per hour", name2 = "calories per hour", symbol = "cal/h", utype = "power", scale = 0.0011622222222222223, default = "W", link = "Calorie", }, ["CV"] = { name1 = "metric horsepower", name2 = "metric horsepower", symbol = "CV", utype = "power", scale = 735.49875, default = "kW", }, ["hk"] = { name1 = "metric horsepower", name2 = "metric horsepower", symbol = "hk", utype = "power", scale = 735.49875, default = "kW", }, ["hp"] = { name1 = "horsepower", name2 = "horsepower", symbol = "hp", utype = "power", scale = 745.69987158227022, default = "kW", }, ["hp-electric"] = { name1 = "electric horsepower", name2 = "electric horsepower", symbol = "hp", utype = "power", scale = 746, default = "kW", link = "Horsepower#Electrical horsepower", }, ["hp-electrical"] = { name1 = "electrical horsepower", name2 = "electrical horsepower", symbol = "hp", utype = "power", scale = 746, default = "kW", link = "Horsepower#Electrical horsepower", }, ["hp-metric"] = { name1 = "metric horsepower", name2 = "metric horsepower", symbol = "hp", utype = "power", scale = 735.49875, default = "kW", }, ["ihp"] = { name1 = "indicated horsepower", name2 = "indicated horsepower", symbol = "ihp", utype = "power", scale = 745.69987158227022, default = "kW", link = "Horsepower#Indicated horsepower", }, ["kcal/h"] = { name1 = "kilocalorie per hour", name2 = "kilocalories per hour", symbol = "kcal/h", utype = "power", scale = 1.1622222222222223, default = "kW", link = "Calorie", }, ["kJ/d"] = { name1 = "kilojoule per day", name2 = "kilojoules per day", symbol = "kJ/d", utype = "power", scale = 0.011574074074074073, default = "Cal/d", link = "Kilojoule", }, ["kJ/h"] = { name1 = "kilojoule per hour", name2 = "kilojoules per hour", symbol = "kJ/h", utype = "power", scale = 0.27777777777777779, default = "W", link = "Kilojoule", }, ["PS"] = { name1 = "metric horsepower", name2 = "metric horsepower", symbol = "PS", utype = "power", scale = 735.49875, default = "kW", }, ["shp"] = { name1 = "shaft horsepower", name2 = "shaft horsepower", symbol = "shp", utype = "power", scale = 745.69987158227022, default = "kW", link = "Horsepower#Shaft horsepower", }, ["W"] = { _name1 = "watt", _symbol = "W", utype = "power", scale = 1, prefixes = 1, default = "hp", link = "Watt", }, ["BTU/h"] = { per = { "BTU", "h" }, utype = "power", default = "W", }, ["Btu/h"] = { per = { "Btu", "h" }, utype = "power", default = "W", }, ["BHP"] = { target = "bhp", }, ["btu/h"] = { target = "BTU/h", }, ["HP"] = { target = "hp", }, ["Hp"] = { target = "hp", }, ["hp-mechanical"] = { target = "hp", }, ["IHP"] = { target = "ihp", }, ["SHP"] = { target = "shp", }, ["whp"] = { target = "hp", }, ["hp/lb"] = { name1 = "horsepower per pound", name2 = "horsepower per pound", symbol = "hp/lb", utype = "power per unit mass", scale = 1643.986806, default = "kW/kg", link = "Power-to-weight ratio", }, ["hp/LT"] = { name1 = "horsepower per long ton", name2 = "horsepower per long ton", symbol = "hp/LT", utype = "power per unit mass", scale = 0.73392268125000004, default = "kW/t", link = "Power-to-weight ratio", }, ["hp/ST"] = { name1 = "horsepower per short ton", name2 = "horsepower per short ton", symbol = "hp/ST", utype = "power per unit mass", scale = 0.821993403, default = "kW/t", link = "Power-to-weight ratio", }, ["hp/t"] = { name1 = "horsepower per tonne", name2 = "horsepower per tonne", symbol = "hp/t", utype = "power per unit mass", scale = 0.74569987158227022, default = "kW/t", link = "Power-to-weight ratio", }, ["kW/kg"] = { name1 = "kilowatt per kilogram", name2 = "kilowatts per kilogram", symbol = "kW/kg", utype = "power per unit mass", scale = 1000, default = "hp/lb", link = "Power-to-weight ratio", }, ["kW/t"] = { name1 = "kilowatt per tonne", name2 = "kilowatts per tonne", symbol = "kW/t", utype = "power per unit mass", scale = 1, default = "PS/t", link = "Power-to-weight ratio", }, ["PS/t"] = { name1 = "metric horsepower per tonne", name2 = "metric horsepower per tonne", symbol = "PS/t", utype = "power per unit mass", scale = 0.73549875, default = "kW/t", link = "Power-to-weight ratio", }, ["shp/lb"] = { name1 = "shaft horsepower per pound", name2 = "shaft horsepower per pound", symbol = "shp/lb", utype = "power per unit mass", scale = 1643.986806, default = "kW/kg", link = "Power-to-weight ratio", }, ["hp/tonne"] = { target = "hp/t", symbol = "hp/tonne", default = "kW/tonne", }, ["kW/tonne"] = { target = "kW/t", symbol = "kW/tonne", }, ["-lb/in2"] = { name1 = "pound per square inch", name2 = "pounds per square inch", symbol = "lb/in<sup>2</sup>", utype = "pressure", scale = 6894.7572931683608, default = "kPa kgf/cm2", link = "Pounds per square inch", }, ["atm"] = { name1 = "standard atmosphere", symbol = "atm", utype = "pressure", scale = 101325, default = "kPa", link = "Atmosphere (unit)", }, ["Ba"] = { name1 = "barye", symbol = "Ba", utype = "pressure", scale = 0.1, default = "Pa", }, ["bar"] = { symbol = "bar", utype = "pressure", scale = 100000, default = "kPa", link = "Bar (unit)", }, ["dbar"] = { name1 = "decibar", symbol = "dbar", utype = "pressure", scale = 10000, default = "kPa", link = "Bar (unit)", }, ["inHg"] = { name1 = "inch of mercury", name2 = "inches of mercury", symbol = "inHg", utype = "pressure", scale = 3386.388640341, default = "kPa", }, ["kBa"] = { name1 = "kilobarye", symbol = "kBa", utype = "pressure", scale = 100, default = "hPa", link = "Barye", }, ["kg-f/cm2"] = { name1 = "kilogram-force per square centimetre", name1_us = "kilogram-force per square centimeter", name2 = "kilograms-force per square centimetre", name2_us = "kilograms-force per square centimeter", symbol = "kg<sub>f</sub>/cm<sup>2</sup>", utype = "pressure", scale = 98066.5, default = "psi", link = "Kilogram-force", }, ["kg/cm2"] = { name1 = "kilogram per square centimetre", name1_us = "kilogram per square centimeter", name2 = "kilograms per square centimetre", name2_us = "kilograms per square centimeter", symbol = "kg/cm<sup>2</sup>", utype = "pressure", scale = 98066.5, default = "psi", link = "Kilogram-force", }, ["kgf/cm2"] = { name1 = "kilogram-force per square centimetre", name1_us = "kilogram-force per square centimeter", name2 = "kilograms-force per square centimetre", name2_us = "kilograms-force per square centimeter", symbol = "kgf/cm<sup>2</sup>", utype = "pressure", scale = 98066.5, default = "psi", link = "Kilogram-force", }, ["ksi"] = { name1 = "kilopound per square inch", name2 = "kilopounds per square inch", symbol = "ksi", utype = "pressure", scale = 6894757.2931683613, default = "MPa", link = "Pounds per square inch", }, ["lbf/in2"] = { name1 = "pound-force per square inch", name2 = "pounds-force per square inch", symbol = "lbf/in<sup>2</sup>", utype = "pressure", scale = 6894.7572931683608, default = "kPa kgf/cm2", link = "Pounds-force per square inch", }, ["mb"] = { name1 = "millibar", symbol = "mb", utype = "pressure", scale = 100, default = "hPa", link = "Bar (unit)", }, ["mbar"] = { name1 = "millibar", symbol = "mbar", utype = "pressure", scale = 100, default = "hPa", link = "Bar (unit)", }, ["mmHg"] = { name1 = "millimetre of mercury", name1_us = "millimeter of mercury", name2 = "millimetres of mercury", name2_us = "millimeters of mercury", symbol = "mmHg", utype = "pressure", scale = 133.322387415, default = "kPa", link = "Millimeter of mercury", }, ["Pa"] = { _name1 = "pascal", _symbol = "Pa", utype = "pressure", scale = 1, prefixes = 1, default = "psi", link = "Pascal (unit)", }, ["psf"] = { name1 = "pound per square foot", name2 = "pounds per square foot", symbol = "psf", utype = "pressure", scale = 47.880258980335839, default = "kPa", link = "Pounds per square inch", }, ["psi"] = { name1 = "pound per square inch", name2 = "pounds per square inch", symbol = "psi", utype = "pressure", scale = 6894.7572931683608, default = "kPa", link = "Pounds per square inch", }, ["Torr"] = { name1 = "torr", symbol = "Torr", utype = "pressure", scale = 133.32236842105263, default = "kPa", }, ["N/cm2"] = { per = { "N", "cm2" }, utype = "pressure", default = "psi", }, ["N/m2"] = { per = { "N", "m2" }, utype = "pressure", default = "psi", }, ["g/cm2"] = { per = { "g", "cm2" }, utype = "pressure", default = "lb/sqft", multiplier= 9.80665, }, ["g/m2"] = { per = { "g", "m2" }, utype = "pressure", default = "lb/sqft", multiplier= 9.80665, }, ["kg/ha"] = { per = { "kg", "ha" }, utype = "pressure", default = "lb/acre", multiplier= 9.80665, }, ["kg/m2"] = { per = { "kg", "m2" }, utype = "pressure", default = "lb/sqft", multiplier= 9.80665, }, ["lb/1000sqft"] = { per = { "lb", "1000sqft" }, utype = "pressure", default = "g/m2", multiplier= 9.80665, }, ["lb/acre"] = { per = { "lb", "acre" }, utype = "pressure", default = "kg/ha", multiplier= 9.80665, }, ["lb/sqft"] = { per = { "lb", "sqft" }, utype = "pressure", default = "kg/m2", multiplier= 9.80665, }, ["lb/sqyd"] = { per = { "lb", "sqyd" }, utype = "pressure", default = "kg/m2", multiplier= 9.80665, }, ["LT/acre"] = { per = { "LT", "acre" }, utype = "pressure", default = "t/ha", multiplier= 9.80665, }, ["MT/ha"] = { per = { "MT", "ha" }, utype = "pressure", default = "LT/acre ST/acre", multiplier= 9.80665, }, ["oz/sqft"] = { per = { "oz", "sqft" }, utype = "pressure", default = "g/m2", multiplier= 9.80665, }, ["oz/sqyd"] = { per = { "oz", "sqyd" }, utype = "pressure", default = "g/m2", multiplier= 9.80665, }, ["ST/acre"] = { per = { "ST", "acre" }, utype = "pressure", default = "t/ha", multiplier= 9.80665, }, ["t/ha"] = { per = { "t", "ha" }, utype = "pressure", default = "LT/acre ST/acre", multiplier= 9.80665, }, ["tonne/acre"] = { per = { "tonne", "acre" }, utype = "pressure", default = "tonne/ha", multiplier= 9.80665, }, ["tonne/ha"] = { per = { "tonne", "ha" }, utype = "pressure", default = "tonne/acre", multiplier= 9.80665, }, ["kgfpsqcm"] = { target = "kgf/cm2", }, ["kgpsqcm"] = { target = "kg/cm2", }, ["kN/m2"] = { target = "kPa", }, ["lb/in2"] = { target = "lbf/in2", }, ["torr"] = { target = "Torr", }, ["Bq"] = { _name1 = "becquerel", _symbol = "Bq", utype = "radioactivity", scale = 1, prefixes = 1, default = "pCi", link = "Becquerel", }, ["Ci"] = { _name1 = "curie", _symbol = "Ci", utype = "radioactivity", scale = 3.7e10, prefixes = 1, default = "GBq", link = "Curie", }, ["Rd"] = { _name1 = "rutherford", _symbol = "Rd", utype = "radioactivity", scale = 1e6, prefixes = 1, default = "MBq", link = "Rutherford (unit)", }, ["cm/h"] = { name1 = "centimetre per hour", name1_us = "centimeter per hour", name2 = "centimetres per hour", name2_us = "centimeters per hour", symbol = "cm/h", utype = "speed", scale = 2.7777777777777775e-6, default = "in/h", link = "Metre per second", }, ["cm/s"] = { name1 = "centimetre per second", name1_us = "centimeter per second", name2 = "centimetres per second", name2_us = "centimeters per second", symbol = "cm/s", utype = "speed", scale = 0.01, default = "in/s", link = "Metre per second", }, ["cm/year"] = { name1 = "centimetre per year", name1_us = "centimeter per year", name2 = "centimetres per year", name2_us = "centimeters per year", symbol = "cm/year", utype = "speed", scale = 3.168873850681143e-10, default = "in/year", link = "Orders of magnitude (speed)", }, ["foot/s"] = { name1 = "foot per second", name2 = "foot per second", symbol = "ft/s", utype = "speed", scale = 0.3048, default = "m/s", }, ["ft/min"] = { name1 = "foot per minute", name2 = "feet per minute", symbol = "ft/min", utype = "speed", scale = 0.00508, default = "m/min", link = "Feet per second", }, ["ft/s"] = { name1 = "foot per second", name2 = "feet per second", symbol = "ft/s", utype = "speed", scale = 0.3048, default = "m/s", link = "Feet per second", }, ["furlong per fortnight"] = { name2 = "furlongs per fortnight", symbol = "furlong per fortnight", usename = 1, utype = "speed", scale = 0.00016630952380952381, default = "km/h mph", link = "FFF system", }, ["in/h"] = { name1 = "inch per hour", name2 = "inches per hour", symbol = "in/h", utype = "speed", scale = 7.0555555555555559e-6, default = "cm/h", link = "Inch", }, ["in/s"] = { name1 = "inch per second", name2 = "inches per second", symbol = "in/s", utype = "speed", scale = 0.0254, default = "cm/s", link = "Inch", }, ["in/year"] = { name1 = "inch per year", name2 = "inches per year", symbol = "in/year", utype = "speed", scale = 8.0489395807301024e-10, default = "cm/year", link = "Orders of magnitude (speed)", }, ["isp"] = { name1 = "second", symbol = "s", utype = "speed", scale = 9.80665, default = "km/s", link = "Specific impulse", }, ["km/d"] = { name1 = "kilometre per day", name1_us = "kilometer per day", name2 = "kilometres per day", name2_us = "kilometers per day", symbol = "km/d", utype = "speed", scale = 1.1574074074074074e-2, default = "mi/d", link = "Orders of magnitude (speed)", }, ["km/h"] = { name1 = "kilometre per hour", name1_us = "kilometer per hour", name2 = "kilometres per hour", name2_us = "kilometers per hour", symbol = "km/h", utype = "speed", scale = 0.27777777777777779, default = "mph", link = "Kilometres per hour", }, ["km/s"] = { name1 = "kilometre per second", name1_us = "kilometer per second", name2 = "kilometres per second", name2_us = "kilometers per second", symbol = "km/s", utype = "speed", scale = 1000, default = "mi/s", link = "Metre per second", }, ["kn"] = { name1 = "knot", symbol = "kn", utype = "speed", scale = 0.51444444444444448, default = "km/h mph", link = "Knot (unit)", }, ["kNs/kg"] = { name2 = "kN&#8209;s/kg", symbol = "kN&#8209;s/kg", utype = "speed", scale = 1000, default = "isp", link = "Specific impulse", }, ["m/min"] = { name1 = "metre per minute", name1_us = "meter per minute", name2 = "metres per minute", name2_us = "meters per minute", symbol = "m/min", utype = "speed", scale = 0.016666666666666666, default = "ft/min", link = "Metre per second", }, ["m/s"] = { name1 = "metre per second", name1_us = "meter per second", name2 = "metres per second", name2_us = "meters per second", symbol = "m/s", utype = "speed", scale = 1, default = "ft/s", }, ["Mach"] = { name2 = "Mach", symbol = "Mach", utype = "speed", builtin = "mach", scale = 0, iscomplex= true, default = "km/h mph", link = "Mach number", }, ["mi/d"] = { name1 = "mile per day", name2 = "miles per day", symbol = "mi/d", utype = "speed", scale = 1.8626666666666667e-2, default = "km/d", link = "Orders of magnitude (speed)", }, ["mi/s"] = { name1 = "mile per second", name2 = "miles per second", symbol = "mi/s", utype = "speed", scale = 1609.344, default = "km/s", link = "Mile", }, ["mm/h"] = { name1 = "millimetre per hour", name1_us = "millimeter per hour", name2 = "millimetres per hour", name2_us = "millimeters per hour", symbol = "mm/h", utype = "speed", scale = 2.7777777777777781e-7, default = "in/h", link = "Metre per second", }, ["mph"] = { name1 = "mile per hour", name2 = "miles per hour", symbol = "mph", utype = "speed", scale = 0.44704, default = "km/h", link = "Miles per hour", }, ["Ns/kg"] = { name2 = "N&#8209;s/kg", symbol = "N&#8209;s/kg", utype = "speed", scale = 1, default = "isp", link = "Specific impulse", }, ["si tsfc"] = { name2 = "g/(kN⋅s)", symbol = "g/(kN⋅s)", utype = "speed", scale = 9.9999628621379242e-7, invert = -1, iscomplex= true, default = "tsfc", link = "Thrust specific fuel consumption", }, ["tsfc"] = { name2 = "lb/(lbf⋅h)", symbol = "lb/(lbf⋅h)", utype = "speed", scale = 2.832545036049801e-5, invert = -1, iscomplex= true, default = "si tsfc", link = "Thrust specific fuel consumption", }, ["cm/y"] = { target = "cm/year", }, ["cm/yr"] = { target = "cm/year", }, ["in/y"] = { target = "in/year", }, ["in/yr"] = { target = "in/year", }, ["knot"] = { target = "kn", }, ["knots"] = { target = "kn", }, ["kph"] = { target = "km/h", }, ["mi/h"] = { target = "mph", }, ["mm/s"] = { per = { "mm", "s" }, utype = "speed", default = "in/s", link = "Metre per second", }, ["C"] = { name1 = "degree Celsius", name2 = "degrees Celsius", symbol = "°C", usesymbol= 1, utype = "temperature", scale = 1, offset = -273.15, iscomplex= true, istemperature= true, default = "F", link = "Celsius", }, ["F"] = { name1 = "degree Fahrenheit", name2 = "degrees Fahrenheit", symbol = "°F", usesymbol= 1, utype = "temperature", scale = 0.55555555555555558, offset = 32-273.15*(9/5), iscomplex= true, istemperature= true, default = "C", link = "Fahrenheit", }, ["K"] = { _name1 = "kelvin", _symbol = "K", usesymbol= 1, utype = "temperature", scale = 1, offset = 0, iscomplex= true, istemperature= true, prefixes = 1, default = "C F", link = "Kelvin", }, ["keVT"] = { name1 = "kiloelectronvolt", symbol = "keV", utype = "temperature", scale = 11.604505e6, offset = 0, iscomplex= true, default = "MK", link = "Electronvolt", }, ["R"] = { name1 = "degree Rankine", name2 = "degrees Rankine", symbol = "°R", usesymbol= 1, utype = "temperature", scale = 0.55555555555555558, offset = 0, iscomplex= true, istemperature= true, default = "K F C", link = "Rankine scale", }, ["Celsius"] = { target = "C", }, ["°C"] = { target = "C", }, ["°F"] = { target = "F", }, ["°R"] = { target = "R", }, ["C-change"] = { name1 = "degree Celsius change", name2 = "degrees Celsius change", symbol = "°C", usesymbol= 1, utype = "temperature change", scale = 1, default = "F-change", link = "Celsius", }, ["F-change"] = { name1 = "degree Fahrenheit change", name2 = "degrees Fahrenheit change", symbol = "°F", usesymbol= 1, utype = "temperature change", scale = 0.55555555555555558, default = "C-change", link = "Fahrenheit", }, ["K-change"] = { name1 = "kelvin change", name2 = "kelvins change", symbol = "K", usesymbol= 1, utype = "temperature change", scale = 1, default = "F-change", link = "Kelvin", }, ["°C-change"] = { target = "C-change", }, ["°F-change"] = { target = "F-change", }, ["century"] = { name1 = "century", name2 = "centuries", symbol = "ha", utype = "time", scale = 3155760000, default = "Gs", }, ["d"] = { name1 = "day", symbol = "d", utype = "time", scale = 86400, default = "ks", }, ["decade"] = { name1 = "decade", symbol = "daa", utype = "time", scale = 315576000, default = "Ms", }, ["dog year"] = { name1 = "dog year", symbol = "dog yr", utype = "time", scale = 220903200, default = "years", link = "List of unusual units of measurement#Dog year", }, ["fortnight"] = { symbol = "fortnight", usename = 1, utype = "time", scale = 1209600, default = "week", }, ["h"] = { name1 = "hour", symbol = "h", utype = "time", scale = 3600, default = "ks", }, ["long billion year"] = { name1 = "billion years", name2 = "billion years", symbol = "Ta", utype = "time", scale = 31557600000000000000, default = "Es", link = "Annum", }, ["millennium"] = { name1 = "millennium", name2 = "millennia", symbol = "ka", utype = "time", scale = 31557600000, default = "Gs", }, ["milliard year"] = { name1 = "milliard years", name2 = "milliard years", symbol = "Ga", utype = "time", scale = 31557600000000000, default = "Ps", link = "Annum", }, ["million year"] = { name1 = "million years", name2 = "million years", symbol = "Ma", utype = "time", scale = 31557600000000, default = "Ts", link = "Annum", }, ["min"] = { name1 = "minute", symbol = "min", utype = "time", scale = 60, default = "s", }, ["month"] = { symbol = "month", usename = 1, utype = "time", scale = 2629800, default = "Ms", }, ["months"] = { name1 = "month", symbol = "mo", utype = "time", scale = 2629800, default = "year", }, ["s"] = { _name1 = "second", _symbol = "s", utype = "time", scale = 1, prefixes = 1, default = "min", link = "Second", }, ["short billion year"] = { name1 = "billion years", name2 = "billion years", symbol = "Ga", utype = "time", scale = 31557600000000000, default = "Ps", link = "Annum", }, ["short trillion year"] = { name1 = "trillion years", name2 = "trillion years", symbol = "Ta", utype = "time", scale = 31557600000000000000, default = "Es", link = "Annum", }, ["thousand million year"] = { name1 = "thousand million years", name2 = "thousand million years", symbol = "Ga", utype = "time", scale = 31557600000000000, default = "Ps", link = "Annum", }, ["wk"] = { symbol = "week", usename = 1, utype = "time", scale = 604800, default = "Ms", }, ["year"] = { name1 = "year", symbol = "a", utype = "time", scale = 31557600, default = "Ms", link = "Annum", }, ["years"] = { name1 = "year", symbol = "yr", utype = "time", scale = 31557600, default = "Ms", link = "Annum", }, ["byr"] = { target = "short billion year", }, ["day"] = { target = "d", }, ["days"] = { target = "d", }, ["dog yr"] = { target = "dog year", }, ["Gyr"] = { target = "thousand million year", }, ["hour"] = { target = "h", }, ["hours"] = { target = "h", }, ["kMyr"] = { target = "thousand million year", }, ["kmyr"] = { target = "thousand million year", }, ["kyr"] = { target = "millennium", }, ["long byr"] = { target = "long billion year", }, ["minute"] = { target = "min", }, ["minutes"] = { target = "min", }, ["mth"] = { target = "month", }, ["Myr"] = { target = "million year", }, ["myr"] = { target = "million year", }, ["second"] = { target = "s", }, ["seconds"] = { target = "s", }, ["tmyr"] = { target = "thousand million year", }, ["tryr"] = { target = "short trillion year", }, ["tyr"] = { target = "millennium", }, ["week"] = { target = "wk", }, ["weeks"] = { target = "wk", }, ["yr"] = { target = "year", }, ["kg.m"] = { name1 = "kilogram metre", name1_us = "kilogram meter", symbol = "kg⋅m", utype = "torque", scale = 9.80665, default = "Nm lbft", link = "Kilogram metre (torque)", }, ["kgf.m"] = { name1 = "kilogram force-metre", name1_us = "kilogram force-meter", symbol = "kgf⋅m", utype = "torque", scale = 9.80665, default = "Nm lbfft", link = "Kilogram metre (torque)", }, ["kgm"] = { name1 = "kilogram metre", name1_us = "kilogram meter", symbol = "kg⋅m", utype = "torque", scale = 9.80665, default = "Nm lbfft", link = "Kilogram metre (torque)", }, ["lb-fft"] = { name1 = "pound force-foot", name2 = "pound force-feet", symbol = "ft⋅lb<sub>f</sub>", utype = "torque", scale = 1.3558179483314004, default = "Nm", link = "Pound-foot (torque)", }, ["lb.ft"] = { name1 = "pound force-foot", name2 = "pound force-feet", symbol = "lb⋅ft", utype = "torque", scale = 1.3558179483314004, default = "Nm", link = "Pound-foot (torque)", }, ["lb.in"] = { name1 = "pound force-inch", symbol = "lb⋅in", utype = "torque", scale = 0.1129848290276167, default = "mN.m", link = "Pound-foot (torque)", }, ["lbfft"] = { name1 = "pound force-foot", name2 = "pound force-feet", symbol = "lbf⋅ft", utype = "torque", scale = 1.3558179483314004, default = "Nm", link = "Pound-foot (torque)", }, ["lbft"] = { name1 = "pound-foot", name2 = "pound-feet", symbol = "lb⋅ft", utype = "torque", scale = 1.3558179483314004, default = "Nm", link = "Pound-foot (torque)", }, ["m.kg-f"] = { name1 = "metre kilogram-force", name1_us = "meter kilogram-force", name2 = "metre kilograms-force", name2_us = "meter kilograms-force", symbol = "m⋅kg<sub>f</sub>", utype = "torque", scale = 9.80665, default = "Nm lbfft", link = "Kilogram metre (torque)", }, ["m.kgf"] = { name1 = "metre kilogram-force", name1_us = "meter kilogram-force", name2 = "metre kilograms-force", name2_us = "meter kilograms-force", symbol = "m⋅kgf", utype = "torque", scale = 9.80665, default = "Nm lbfft", link = "Kilogram metre (torque)", }, ["mN.m"] = { name1 = "millinewton metre", name1_us = "millinewton meter", symbol = "mN⋅m", utype = "torque", scale = 0.001, default = "lb.in", link = "Newton metre", }, ["Nm"] = { _name1 = "newton metre", _name1_us= "newton meter", _symbol = "N⋅m", utype = "torque", alttype = "energy", scale = 1, prefixes = 1, default = "lbfft", link = "Newton metre", }, ["kN/m"] = { per = { "kN", "-m-stiff" }, utype = "torque", default = "lbf/in", }, ["lbf/in"] = { per = { "lbf", "-in-stiff" }, utype = "torque", default = "kN/m", }, ["lb-f.ft"] = { target = "lb-fft", }, ["lbf.ft"] = { target = "lbfft", }, ["lbf·ft"] = { target = "lbfft", }, ["lb·ft"] = { target = "lb.ft", }, ["mkg-f"] = { target = "m.kg-f", }, ["mkgf"] = { target = "m.kgf", }, ["N.m"] = { target = "Nm", }, ["N·m"] = { target = "Nm", }, ["-12USoz(mL)serve"] = { name1_us = "12&nbsp;U.S.&nbsp;fl&nbsp;oz (355&nbsp;mL) serving", symbol = "12&nbsp;US&nbsp;fl&nbsp;oz (355&nbsp;mL) serving", sym_us = "12&nbsp;U.S.&nbsp;fl&nbsp;oz (355&nbsp;mL) serving", utype = "volume", scale = 0.00035488235475000004, default = "mL", link = "Beverage can#Standard sizes", }, ["-12USoz(ml)serve"] = { name1_us = "12&nbsp;U.S.&nbsp;fl&nbsp;oz (355&nbsp;ml) serving", symbol = "12&nbsp;US&nbsp;fl&nbsp;oz (355&nbsp;ml) serving", sym_us = "12&nbsp;U.S.&nbsp;fl&nbsp;oz (355&nbsp;ml) serving", utype = "volume", scale = 0.00035488235475000004, default = "ml", link = "Beverage can#Standard sizes", }, ["-12USozserve"] = { name1_us = "12&nbsp;U.S.&nbsp;fl&nbsp;oz serving", symbol = "12&nbsp;US&nbsp;fl&nbsp;oz serving", sym_us = "12&nbsp;U.S.&nbsp;fl&nbsp;oz serving", utype = "volume", scale = 0.00035488235475000004, default = "mL", link = "Beverage can#Standard sizes", }, ["acre foot"] = { name1 = "acre foot", name2 = "acre foot", symbol = "acre⋅ft", utype = "volume", scale = 1233.48183754752, default = "m3", }, ["acre ft"] = { name1 = "acre foot", name2 = "acre feet", symbol = "acre⋅ft", utype = "volume", scale = 1233.48183754752, default = "m3", }, ["AUtbsp"] = { name1 = "Australian tablespoon", symbol = "AU&nbsp;tbsp", utype = "volume", scale = 0.000020, default = "ml", }, ["Bcuft"] = { name1 = "billion cubic foot", name2 = "billion cubic feet", symbol = "billion cu&nbsp;ft", utype = "volume", scale = 28316846.592, default = "Gl", link = "Cubic foot", }, ["bdft"] = { name1 = "board foot", name2 = "board feet", symbol = "bd&nbsp;ft", utype = "volume", scale = 0.0023597372167, default = "m3", }, ["board feet"] = { name2 = "board feet", symbol = "board foot", usename = 1, utype = "volume", scale = 0.0023597372167, default = "m3", }, ["board foot"] = { name2 = "board foot", symbol = "board foot", usename = 1, utype = "volume", scale = 0.0023597372167, default = "m3", }, ["cc"] = { name1 = "cubic centimetre", name1_us = "cubic centimeter", symbol = "cc", utype = "volume", scale = 0.000001, default = "cuin", }, ["CID"] = { name1 = "cubic inch", name2 = "cubic inches", symbol = "cu&nbsp;in", utype = "volume", scale = 0.000016387064, default = "cc", link = "Cubic inch#Engine displacement", }, ["cord"] = { symbol = "cord", utype = "volume", scale = 3.624556363776, default = "m3", link = "Cord (unit)", }, ["cufoot"] = { name1 = "cubic foot", name2 = "cubic foot", symbol = "cu&nbsp;ft", utype = "volume", scale = 0.028316846592, default = "m3", }, ["cuft"] = { name1 = "cubic foot", name2 = "cubic feet", symbol = "cu&nbsp;ft", utype = "volume", scale = 0.028316846592, default = "m3", }, ["cuin"] = { name1 = "cubic inch", name2 = "cubic inches", symbol = "cu&nbsp;in", utype = "volume", scale = 0.000016387064, default = "cm3", }, ["cumi"] = { name1 = "cubic mile", symbol = "cu&nbsp;mi", utype = "volume", scale = 4168181825.440579584, default = "km3", }, ["cuyd"] = { name1 = "cubic yard", symbol = "cu&nbsp;yd", utype = "volume", scale = 0.764554857984, default = "m3", }, ["firkin"] = { symbol = "firkin", usename = 1, utype = "volume", scale = 0.04091481, default = "l impgal USgal", link = "Firkin (unit)", }, ["foot3"] = { target = "cufoot", }, ["Goilbbl"] = { name1 = "billion barrels", name2 = "billion barrels", symbol = "Gbbl", utype = "volume", scale = 158987294.928, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! e6 ! e9 ! m3", link = "Barrel (unit)#Oil barrel", }, ["gr water"] = { name1 = "grains water", name2 = "grains water", symbol = "gr H<sub>2</sub>O", utype = "volume", scale = 0.00000006479891, default = "cm3", link = "Grain (unit)", }, ["grt"] = { name1 = "gross register ton", symbol = "grt", utype = "volume", scale = 2.8316846592, default = "m3", link = "Gross register tonnage", }, ["impbbl"] = { name1 = "imperial barrel", symbol = "imp&nbsp;bbl", utype = "volume", scale = 0.16365924, default = "l impgal USgal", link = "Barrel (unit)", }, ["impbsh"] = { name1 = "imperial bushel", symbol = "imp&nbsp;bsh", utype = "volume", scale = 0.03636872, default = "l impgal USdrygal", }, ["impbu"] = { name1 = "imperial bushel", symbol = "imp&nbsp;bu", utype = "volume", scale = 0.03636872, default = "m3", }, ["impgal"] = { name1 = "imperial gallon", symbol = "imp&nbsp;gal", utype = "volume", scale = 0.00454609, default = "l USgal", }, ["impgi"] = { name1 = "gill", symbol = "gi", utype = "volume", scale = 0.0001420653125, default = "ml USoz", link = "Gill (unit)", }, ["impkenning"] = { name1 = "imperial kenning", symbol = "kenning", utype = "volume", scale = 0.01818436, default = "l USdrygal", link = "Kenning (unit)", }, ["impoz"] = { name1 = "imperial fluid ounce", symbol = "imp&nbsp;fl&nbsp;oz", utype = "volume", scale = 0.0000284130625, default = "ml USoz", }, ["imppk"] = { name1 = "imperial peck", symbol = "pk", utype = "volume", scale = 0.00909218, default = "l USdrygal", link = "Peck", }, ["imppt"] = { name1 = "imperial pint", symbol = "imp&nbsp;pt", utype = "volume", scale = 0.00056826125, default = "l", }, ["impqt"] = { name1 = "imperial quart", symbol = "imp&nbsp;qt", utype = "volume", scale = 0.0011365225, default = "ml USoz", customary= 3, }, ["kilderkin"] = { symbol = "kilderkin", usename = 1, utype = "volume", scale = 0.08182962, default = "l impgal USgal", }, ["koilbbl"] = { name1 = "thousand barrels", name2 = "thousand barrels", symbol = "kbbl", utype = "volume", scale = 158.987294928, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! ! e3 ! m3", link = "Barrel (unit)#Oil barrel", }, ["L"] = { _name1 = "litre", _name1_us= "liter", _symbol = "L", utype = "volume", scale = 0.001, prefixes = 1, default = "impgal USgal", link = "Litre", }, ["l"] = { _name1 = "litre", _name1_us= "liter", _symbol = "l", utype = "volume", scale = 0.001, prefixes = 1, default = "impgal USgal", link = "Litre", }, ["m3"] = { _name1 = "cubic metre", _name1_us= "cubic meter", _symbol = "m<sup>3</sup>", prefix_position= 7, utype = "volume", scale = 1, prefixes = 3, default = "cuft", link = "Cubic metre", }, ["Mbbl"] = { name1 = "thousand barrels", name2 = "thousand barrels", symbol = "Mbbl", utype = "volume", scale = 158.987294928, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! e3 ! ! m3", link = "Barrel (unit)#Oil barrel", }, ["MMoilbbl"] = { name1 = "million barrels", name2 = "million barrels", symbol = "MMbbl", utype = "volume", scale = 158987.294928, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! e3 ! e6 ! m3", link = "Barrel (unit)#Oil barrel", }, ["Moilbbl"] = { name1 = "million barrels", name2 = "million barrels", symbol = "Mbbl", utype = "volume", scale = 158987.294928, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! e3 ! e6 ! m3", link = "Barrel (unit)#Oil barrel", }, ["MTON"] = { name1 = "measurement ton", symbol = "MTON", utype = "volume", scale = 1.13267386368, default = "m3", }, ["MUSgal"] = { name1 = "million US gallons", name1_us = "million U.S. gallons", name2 = "million US gallons", name2_us = "million U.S. gallons", symbol = "million US&nbsp;gal", sym_us = "million U.S.&nbsp;gal", utype = "volume", scale = 3785.411784, default = "Ml", link = "US gallon", }, ["oilbbl"] = { name1 = "barrel", symbol = "bbl", utype = "volume", scale = 0.158987294928, default = "m3", link = "Barrel (unit)#Oil barrel", }, ["stere"] = { symbol = "stere", usename = 1, utype = "volume", scale = 1, default = "cuft", }, ["Toilbbl"] = { name1 = "trillion barrels", name2 = "trillion barrels", symbol = "Tbbl", utype = "volume", scale = 158987294928, default = "v * 1.58987294928 < 10 ! e9 ! e12 ! m3", link = "Barrel (unit)#Oil barrel", }, ["USbbl"] = { name1 = "US barrel", name1_us = "U.S. barrel", symbol = "US&nbsp;bbl", sym_us = "U.S.&nbsp;bbl", utype = "volume", scale = 0.119240471196, default = "l USgal impgal", link = "Barrel (unit)", }, ["USbeerbbl"] = { name1 = "US beer barrel", name1_us = "U.S. beer barrel", symbol = "US&nbsp;bbl", sym_us = "U.S.&nbsp;bbl", utype = "volume", scale = 0.117347765304, default = "l USgal impgal", link = "Barrel (unit)", }, ["USbsh"] = { name1 = "US bushel", name1_us = "U.S. bushel", symbol = "US&nbsp;bsh", sym_us = "U.S.&nbsp;bsh", utype = "volume", scale = 0.03523907016688, default = "l USdrygal impgal", link = "Bushel", }, ["USbu"] = { name1 = "US bushel", name1_us = "U.S. bushel", symbol = "US&nbsp;bu", sym_us = "U.S.&nbsp;bu", utype = "volume", scale = 0.03523907016688, default = "l USdrygal impgal", link = "Bushel", }, ["USdrybbl"] = { name1 = "US dry barrel", name1_us = "U.S. dry barrel", symbol = "US&nbsp;dry&nbsp;bbl", sym_us = "U.S.&nbsp;dry&nbsp;bbl", utype = "volume", scale = 0.11562819898508, default = "m3", link = "Barrel (unit)", }, ["USdrygal"] = { name1 = "US dry gallon", name1_us = "U.S. dry gallon", symbol = "US&nbsp;dry&nbsp;gal", sym_us = "U.S.&nbsp;dry&nbsp;gal", utype = "volume", scale = 0.00440488377086, default = "l", link = "Gallon", }, ["USdrypt"] = { name1 = "US dry pint", name1_us = "U.S. dry pint", symbol = "US&nbsp;dry&nbsp;pt", sym_us = "U.S.&nbsp;dry&nbsp;pt", utype = "volume", scale = 0.0005506104713575, default = "ml", link = "Pint", }, ["USdryqt"] = { name1 = "US dry quart", name1_us = "U.S. dry quart", symbol = "US&nbsp;dry&nbsp;qt", sym_us = "U.S.&nbsp;dry&nbsp;qt", utype = "volume", scale = 0.001101220942715, default = "ml", link = "Quart", }, ["USflgal"] = { name1 = "US gallon", name1_us = "U.S. gallon", symbol = "US fl gal", sym_us = "U.S.&nbsp;fl&nbsp;gal", utype = "volume", scale = 0.003785411784, default = "l impgal", link = "Gallon", }, ["USgal"] = { name1 = "US gallon", name1_us = "U.S. gallon", symbol = "US&nbsp;gal", sym_us = "U.S.&nbsp;gal", utype = "volume", scale = 0.003785411784, default = "l impgal", }, ["USgi"] = { name1 = "gill", symbol = "gi", utype = "volume", scale = 0.0001182941183, default = "ml impoz", link = "Gill (unit)", }, ["USkenning"] = { name1 = "US kenning", name1_us = "U.S. kenning", symbol = "US&nbsp;kenning", sym_us = "U.S.&nbsp;kenning", utype = "volume", scale = 0.01761953508344, default = "l impgal", link = "Kenning (unit)", }, ["USmin"] = { name1 = "US minim", name1_us = "U.S. minim", symbol = "US&nbsp;min", sym_us = "U.S.&nbsp;min", utype = "volume", scale = 0.000000061611519921875, default = "ml", link = "Minim (unit)", }, ["USoz"] = { name1 = "US fluid ounce", name1_us = "U.S. fluid ounce", symbol = "US&nbsp;fl&nbsp;oz", sym_us = "U.S.&nbsp;fl&nbsp;oz", utype = "volume", scale = 0.0000295735295625, default = "ml", }, ["USpk"] = { name1 = "US peck", name1_us = "U.S. peck", symbol = "US&nbsp;pk", sym_us = "U.S.&nbsp;pk", utype = "volume", scale = 0.00880976754172, default = "l impgal", link = "Peck", }, ["USpt"] = { name1 = "US pint", name1_us = "U.S. pint", symbol = "US&nbsp;pt", sym_us = "U.S.&nbsp;pt", utype = "volume", scale = 0.000473176473, default = "l imppt", link = "Pint", }, ["USqt"] = { name1 = "US quart", name1_us = "U.S. quart", symbol = "US&nbsp;qt", sym_us = "U.S.&nbsp;qt", utype = "volume", scale = 0.000946352946, default = "ml", link = "Quart", customary= 1, }, ["USquart"] = { name1 = "US quart", name1_us = "U.S. quart", symbol = "US&nbsp;qt", sym_us = "U.S.&nbsp;qt", utype = "volume", scale = 0.000946352946, default = "ml impoz", link = "Quart", }, ["UStbsp"] = { name1 = "US tablespoon", name1_us = "U.S. tablespoon", symbol = "US&nbsp;tbsp", sym_us = "U.S.&nbsp;tbsp", utype = "volume", scale = 1.4786764781250001e-5, default = "ml", }, ["winecase"] = { symbol = "case", usename = 1, utype = "volume", scale = 0.009, default = "l", link = "Case (goods)", }, ["*U.S.drygal"] = { target = "USdrygal", sp_us = true, customary= 2, }, ["*U.S.gal"] = { target = "USgal", sp_us = true, default = "L impgal", customary= 2, }, ["+USdrygal"] = { target = "USdrygal", customary= 1, }, ["+usfloz"] = { target = "USoz", link = "Fluid ounce", customary= 1, }, ["+USgal"] = { target = "USgal", customary= 1, }, ["+USoz"] = { target = "USoz", customary= 1, }, ["@impgal"] = { target = "impgal", link = "Gallon", customary= 3, }, ["acre feet"] = { target = "acre ft", }, ["acre-feet"] = { target = "acre ft", }, ["acre-ft"] = { target = "acre ft", }, ["acre.foot"] = { target = "acre foot", }, ["acre.ft"] = { target = "acre ft", }, ["acre·ft"] = { target = "acre ft", }, ["bushels"] = { target = "USbsh", }, ["cid"] = { target = "CID", }, ["ft3"] = { target = "cuft", }, ["gal"] = { target = "USgal", }, ["gallon"] = { shouldbe = "Use %{USgal%} for US gallons or %{impgal%} for imperial gallons (not %{gallon%})", }, ["gallons"] = { shouldbe = "Use %{USgal%} for US gallons or %{impgal%} for imperial gallons (not %{gallons%})", }, ["Gcuft"] = { target = "e9cuft", }, ["impfloz"] = { target = "impoz", }, ["Impgal"] = { target = "impgal", }, ["in3"] = { target = "cuin", symbol = "in<sup>3</sup>", }, ["kcuft"] = { target = "e3cuft", }, ["kcum"] = { target = "e3m3", }, ["km³"] = { target = "km3", }, ["liter"] = { target = "L", sp_us = true, }, ["liters"] = { target = "L", sp_us = true, }, ["litre"] = { target = "L", }, ["litres"] = { target = "L", }, ["Mcuft"] = { target = "e6cuft", }, ["Mcum"] = { target = "e6m3", }, ["Mft3"] = { target = "e6cuft", }, ["mi3"] = { target = "cumi", }, ["m³"] = { target = "m3", }, ["Pcuft"] = { target = "e15cuft", }, ["pt"] = { shouldbe = "Use %{USpt%} for US pints or %{imppt%} for imperial pints (not %{pt%})", }, ["qt"] = { shouldbe = "Use %{USqt%} for US quarts or %{impqt%} for imperial quarts (not %{qt%})", }, ["Tcuft"] = { target = "e12cuft", }, ["Tft3"] = { target = "e12cuft", }, ["U.S.bbl"] = { target = "USbbl", sp_us = true, default = "l U.S.gal impgal", }, ["U.S.beerbbl"] = { target = "USbeerbbl", sp_us = true, default = "l U.S.gal impgal", }, ["U.S.bsh"] = { target = "USbsh", sp_us = true, default = "l U.S.drygal impgal", }, ["U.S.bu"] = { target = "USbu", sp_us = true, default = "l U.S.drygal impgal", }, ["U.S.drybbl"] = { target = "USdrybbl", sp_us = true, }, ["U.S.drygal"] = { target = "USdrygal", sp_us = true, }, ["U.S.drypt"] = { target = "USdrypt", sp_us = true, }, ["U.S.dryqt"] = { target = "USdryqt", sp_us = true, }, ["U.S.flgal"] = { target = "USflgal", sp_us = true, }, ["U.S.floz"] = { target = "USoz", sp_us = true, }, ["U.S.gal"] = { target = "USgal", sp_us = true, default = "L impgal", link = "U.S. gallon", }, ["u.s.gal"] = { target = "USgal", sp_us = true, default = "L impgal", link = "U.S. gallon", }, ["U.S.gi"] = { target = "USgi", sp_us = true, }, ["U.S.kenning"] = { target = "USkenning", sp_us = true, }, ["U.S.oz"] = { target = "USoz", sp_us = true, }, ["U.S.pk"] = { target = "USpk", sp_us = true, }, ["U.S.pt"] = { target = "USpt", sp_us = true, }, ["U.S.qt"] = { target = "USqt", sp_us = true, default = "L impqt", customary= 2, }, ["usbbl"] = { target = "USbbl", }, ["usbeerbbl"] = { target = "USbeerbbl", }, ["usbsh"] = { target = "USbsh", }, ["usbu"] = { target = "USbu", }, ["usdrybbl"] = { target = "USdrybbl", }, ["usdrygal"] = { target = "USdrygal", }, ["usdrypt"] = { target = "USdrypt", }, ["usdryqt"] = { target = "USdryqt", }, ["USfloz"] = { target = "USoz", }, ["usfloz"] = { target = "USoz", }, ["USGAL"] = { target = "USgal", }, ["usgal"] = { target = "USgal", }, ["usgi"] = { target = "USgi", }, ["uskenning"] = { target = "USkenning", }, ["usoz"] = { target = "USoz", }, ["uspk"] = { target = "USpk", }, ["uspt"] = { target = "USpt", }, ["usqt"] = { target = "USqt", }, ["yd3"] = { target = "cuyd", }, ["cuft/sqmi"] = { per = { "cuft", "sqmi" }, utype = "volume per unit area", default = "m3/km2", }, ["m3/ha"] = { name1 = "cubic metre per hectare", name1_us = "cubic meter per hectare", name2 = "cubic metres per hectare", name2_us = "cubic meters per hectare", symbol = "m<sup>3</sup>/ha", utype = "volume per unit area", scale = 0.0001, default = "USbu/acre", link = "Hectare", }, ["m3/km2"] = { per = { "m3", "km2" }, utype = "volume per unit area", default = "cuft/sqmi", }, ["U.S.gal/acre"] = { per = { "U.S.gal", "acre" }, utype = "volume per unit area", default = "m3/km2", }, ["USbu/acre"] = { name2 = "US bushels per acre", symbol = "US bushel per acre", usename = 1, utype = "volume per unit area", scale = 8.7077638761350888e-6, default = "m3/ha", link = "Bushel", }, ["USgal/acre"] = { per = { "USgal", "acre" }, utype = "volume per unit area", default = "m3/km2", }, ["cuyd/mi"] = { per = { "cuyd", "mi" }, utype = "volume per unit length", default = "m3/km", }, ["m3/km"] = { per = { "m3", "km" }, utype = "volume per unit length", default = "cuyd/mi", }, ["mich"] = { combination= { "ch", "mi" }, multiple = { 80 }, utype = "length", }, ["michlk"] = { combination= { "chlk", "mi" }, multiple = { 80 }, utype = "length", }, ["michainlk"] = { combination= { "chainlk", "mi" }, multiple = { 80 }, utype = "length", }, ["miydftin"] = { combination= { "in", "ft", "yd", "mi" }, multiple = { 12, 3, 1760 }, utype = "length", }, ["mift"] = { combination= { "ft", "mi" }, multiple = { 5280 }, utype = "length", }, ["ydftin"] = { combination= { "in", "ft", "yd" }, multiple = { 12, 3 }, utype = "length", }, ["ydft"] = { combination= { "ft", "yd" }, multiple = { 3 }, utype = "length", }, ["ftin"] = { combination= { "in", "ft" }, multiple = { 12 }, utype = "length", }, ["footin"] = { combination= { "in", "foot" }, multiple = { 12 }, utype = "length", }, ["handin"] = { combination= { "in", "hand" }, multiple = { 4 }, utype = "length", }, ["lboz"] = { combination= { "oz", "lb" }, multiple = { 16 }, utype = "mass", }, ["stlb"] = { combination= { "lb", "st" }, multiple = { 14 }, utype = "mass", }, ["stlboz"] = { combination= { "oz", "lb", "st" }, multiple = { 16, 14 }, utype = "mass", }, ["st and lb"] = { combination= { "lb", "st" }, multiple = { 14 }, utype = "mass", }, ["GN LTf"] = { combination= { "GN", "-LTf" }, utype = "force", }, ["GN LTf STf"] = { combination= { "GN", "-LTf", "-STf" }, utype = "force", }, ["GN STf"] = { combination= { "GN", "-STf" }, utype = "force", }, ["GN STf LTf"] = { combination= { "GN", "-STf", "-LTf" }, utype = "force", }, ["kN LTf"] = { combination= { "kN", "-LTf" }, utype = "force", }, ["kN LTf STf"] = { combination= { "kN", "-LTf", "-STf" }, utype = "force", }, ["kN STf"] = { combination= { "kN", "-STf" }, utype = "force", }, ["kN STf LTf"] = { combination= { "kN", "-STf", "-LTf" }, utype = "force", }, ["LTf STf"] = { combination= { "-LTf", "-STf" }, utype = "force", }, ["MN LTf"] = { combination= { "MN", "-LTf" }, utype = "force", }, ["MN LTf STf"] = { combination= { "MN", "-LTf", "-STf" }, utype = "force", }, ["MN STf"] = { combination= { "MN", "-STf" }, utype = "force", }, ["MN STf LTf"] = { combination= { "MN", "-STf", "-LTf" }, utype = "force", }, ["STf LTf"] = { combination= { "-STf", "-LTf" }, utype = "force", }, ["L/100 km mpgimp"] = { combination= { "L/100 km", "mpgimp" }, utype = "fuel efficiency", }, ["l/100 km mpgimp"] = { combination= { "l/100 km", "mpgimp" }, utype = "fuel efficiency", }, ["L/100 km mpgUS"] = { combination= { "L/100 km", "mpgus" }, utype = "fuel efficiency", }, ["L/100 km mpgus"] = { combination= { "L/100 km", "mpgus" }, utype = "fuel efficiency", }, ["l/100 km mpgus"] = { combination= { "l/100 km", "mpgus" }, utype = "fuel efficiency", }, ["mpgimp L/100 km"] = { combination= { "mpgimp", "L/100 km" }, utype = "fuel efficiency", }, ["LT ST t"] = { combination= { "lt", "-ST", "t" }, utype = "mass", }, ["LT t ST"] = { combination= { "lt", "t", "-ST" }, utype = "mass", }, ["ST LT t"] = { combination= { "-ST", "lt", "t" }, utype = "mass", }, ["ST t LT"] = { combination= { "-ST", "t", "lt" }, utype = "mass", }, ["t LT ST"] = { combination= { "t", "lt", "-ST" }, utype = "mass", }, ["ton"] = { combination= { "LT", "ST" }, utype = "mass", }, ["kPa kg/cm2"] = { combination= { "kPa", "kgf/cm2" }, utype = "pressure", }, ["kPa lb/in2"] = { combination= { "kPa", "-lb/in2" }, utype = "pressure", }, ["floz"] = { combination= { "impoz", "USoz" }, utype = "volume", }, } --------------------------------------------------------------------------- -- Do not change the data in this table because it is created by running -- -- a script that reads the wikitext from a wiki page (see note above). -- --------------------------------------------------------------------------- local default_exceptions = { -- Prefixed units with a default different from that of the base unit. -- Each key item is a prefixed symbol (unitcode for engineering notation). ["cm<sup>2</sup>"] = "sqin", ["dm<sup>2</sup>"] = "sqin", ["e3acre"] = "km2", ["e3m2"] = "e6sqft", ["e6acre"] = "km2", ["e6ha"] = "e6acre", ["e6km2"] = "e6sqmi", ["e6m2"] = "e6sqft", ["e6sqft"] = "v * 9.290304 < 100 ! e3 ! e6 ! m2", ["e6sqmi"] = "e6km2", ["hm<sup>2</sup>"] = "acre", ["km<sup>2</sup>"] = "sqmi", ["mm<sup>2</sup>"] = "sqin", ["aJ"] = "eV", ["e3BTU"] = "MJ", ["e6BTU"] = "GJ", ["EJ"] = "kWh", ["fJ"] = "keV", ["GJ"] = "kWh", ["MJ"] = "kWh", ["PJ"] = "kWh", ["pJ"] = "MeV", ["TJ"] = "kWh", ["YJ"] = "kWh", ["yJ"] = "μeV", ["ZJ"] = "kWh", ["zJ"] = "meV", ["e12cuft/a"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! e9 ! e12 ! m3/a", ["e12cuft/d"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! e9 ! e12 ! m3/d", ["e12m3/a"] = "Tcuft/a", ["e12m3/d"] = "Tcuft/d", ["e3cuft/a"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! ! e3 ! m3/a", ["e3cuft/d"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! ! e3 ! m3/d", ["e3cuft/s"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! ! e3 ! m3/s", ["e3m3/a"] = "v < 28.316846592 ! k ! M ! cuft/a", ["e3m3/d"] = "v < 28.316846592 ! k ! M ! cuft/d", ["e3m3/s"] = "v < 28.316846592 ! k ! M ! cuft/s", ["e3USgal/a"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! ! e3 ! m3/a", ["e6cuft/a"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! e3 ! e6 ! m3/a", ["e6cuft/d"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! e3 ! e6 ! m3/d", ["e6cuft/s"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! e3 ! e6 ! m3/s", ["e6m3/a"] = "v < 28.316846592 ! M ! G ! cuft/a", ["e6m3/d"] = "v < 28.316846592 ! M ! G ! cuft/d", ["e6m3/s"] = "v < 28.316846592 ! e6 ! e9 ! cuft/s", ["e6USgal/a"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! e3 ! e6 ! m3/a", ["e9cuft/a"] = "m3/a", ["e9cuft/d"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! e6 ! e9 ! m3/d", ["e9m3/a"] = "v < 28.316846592 ! G ! T ! cuft/a", ["e9m3/d"] = "v < 28.316846592 ! G ! T ! cuft/d", ["e9m3/s"] = "v < 28.316846592 ! e9 ! e12 ! cuft/s", ["e9USgal/a"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! e6 ! e9 ! m3/a", ["e9USgal/s"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! e6 ! e9 ! m3/s", ["nN"] = "gr-f", ["μN"] = "gr-f", ["mN"] = "oz-f", ["am"] = "in", ["cm"] = "in", ["dam"] = "ft", ["dm"] = "in", ["e12km"] = "e12mi", ["e12mi"] = "e12km", ["e3AU"] = "ly", ["e3km"] = "e3mi", ["e3mi"] = "e3km", ["e6km"] = "e6mi", ["e6mi"] = "e6km", ["e9km"] = "AU", ["e9mi"] = "e9km", ["Em"] = "mi", ["fm"] = "in", ["Gm"] = "mi", ["hm"] = "ft", ["km"] = "mi", ["mm"] = "in", ["Mm"] = "mi", ["nm"] = "in", ["Pm"] = "mi", ["pm"] = "in", ["Tm"] = "mi", ["Ym"] = "mi", ["ym"] = "in", ["Zm"] = "mi", ["zm"] = "in", ["μm"] = "in", ["e12lb"] = "v * 4.5359237 < 10 ! Mt ! Gt", ["e3lb"] = "v * 4.5359237 < 10 ! kg ! t", ["e3ozt"] = "v * 0.311034768 < 10 ! kg ! t", ["e3t"] = "LT ST", ["e6carat"] = "t", ["e6lb"] = "v * 4.5359237 < 10 ! t ! kilotonne", ["e6ozt"] = "lb kg", ["e6ST"] = "Mt", ["e6t"] = "LT ST", ["e9lb"] = "v * 4.5359237 < 10 ! kilotonne ! Mt", ["e9t"] = "LT ST", ["Gg"] = "lb", ["kg"] = "lb", ["mg"] = "gr", ["Mg"] = "LT ST", ["ng"] = "gr", ["μg"] = "gr", ["mBq"] = "fCi", ["kBq"] = "nCi", ["MBq"] = "μCi", ["GBq"] = "mCi", ["TBq"] = "Ci", ["PBq"] = "kCi", ["EBq"] = "kCi", ["fCi"] = "mBq", ["pCi"] = "Bq", ["nCi"] = "Bq", ["μCi"] = "kBq", ["mCi"] = "MBq", ["kCi"] = "TBq", ["MCi"] = "PBq", ["ns"] = "μs", ["μs"] = "ms", ["ms"] = "s", ["ks"] = "h", ["Ms"] = "week", ["Gs"] = "decade", ["Ts"] = "millennium", ["Ps"] = "million year", ["Es"] = "thousand million year", ["MK"] = "keVT", ["cL"] = "impoz usoz", ["cl"] = "impoz usoz", ["cm<sup>3</sup>"] = "cuin", ["dL"] = "impoz usoz", ["dl"] = "impoz usoz", ["mm<sup>3</sup>"] = "cuin", ["dm<sup>3</sup>"] = "cuin", ["e12cuft"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! e9 ! e12 ! m3", ["e12impgal"] = "v * 4.54609 < 1000 ! T ! P ! l", ["e12m3"] = "v < 28.316846592 ! T ! P ! cuft", ["e12U.S.gal"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! T ! P ! l", ["e12USgal"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! T ! P ! l", ["e15cuft"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! e12 ! e15 ! m3", ["e15m3"] = "Pcuft", ["e3bdft"] = "v * 0.23597372167 < 100 ! e3 ! e6 ! m3", ["e3cuft"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! ! e3 ! m3", ["e3impgal"] = "v * 4.54609 < 1000 ! k ! M ! l", ["e3m3"] = "v < 28.316846592 ! k ! M ! cuft", ["e3U.S.gal"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! k ! M ! l", ["e3USgal"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! k ! M ! l", ["e6bdft"] = "v * 0.23597372167 < 100 ! e3 ! e6 ! m3", ["e6cuft"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! e3 ! e6 ! m3", ["e6cuyd"] = "v * 7.64554857984 < 10 ! e3 ! e6 ! m3", ["e6impgal"] = "v * 4.54609 < 1000 ! M ! G ! l", ["e6L"] = "USgal", ["e6m3"] = "v < 28.316846592 ! M ! G ! cuft", ["e6U.S.gal"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! M ! G ! l", ["e6USgal"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! M ! G ! l", ["e9bdft"] = "v * 0.23597372167 < 100 ! e6 ! e9 ! m3", ["e9cuft"] = "v * 2.8316846592 < 100 ! e6 ! e9 ! m3", ["e9impgal"] = "v * 4.54609 < 1000 ! G ! T ! l", ["e9m3"] = "v < 28.316846592 ! G ! T ! cuft", ["e9U.S.gal"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! G ! T ! l", ["e9USgal"] = "v * 3.785411784 < 1000 ! G ! T ! l", ["GL"] = "cuft", ["Gl"] = "cuft", ["kL"] = "cuft", ["kl"] = "cuft", ["km<sup>3</sup>"] = "cumi", ["mL"] = "impoz usoz", ["ml"] = "impoz usoz", ["Ml"] = "v < 28.316846592 ! e3 ! e6 ! cuft", ["ML"] = "v < 28.316846592 ! e3 ! e6 ! cuft", ["TL"] = "cumi", ["Tl"] = "cumi", ["μL"] = "cuin", ["μl"] = "cuin", } --------------------------------------------------------------------------- -- Do not change the data in this table because it is created by running -- -- a script that reads the wikitext from a wiki page (see note above). -- --------------------------------------------------------------------------- local link_exceptions = { -- Prefixed units with a linked article different from that of the base unit. -- Each key item is a prefixed symbol (not unitcode). ["mm<sup>2</sup>"] = "Square millimetre", ["cm<sup>2</sup>"] = "Square centimetre", ["dm<sup>2</sup>"] = "Square decimetre", ["km<sup>2</sup>"] = "Square kilometre", ["kJ"] = "Kilojoule", ["MJ"] = "Megajoule", ["fm"] = "Femtometre", ["pm"] = "Picometre", ["nm"] = "Nanometre", ["μm"] = "Micrometre", ["mm"] = "Millimetre", ["cm"] = "Centimetre", ["dm"] = "Decimetre", ["dam"] = "Decametre", ["hm"] = "Hectometre", ["km"] = "Kilometre", ["Mm"] = "Megametre", ["Gm"] = "Gigametre", ["Tm"] = "Terametre", ["Pm"] = "Petametre", ["Em"] = "Exametre", ["Zm"] = "Zettametre", ["Ym"] = "Yottametre", ["μg"] = "Microgram", ["mg"] = "Milligram", ["kg"] = "Kilogram", ["Mg"] = "Tonne", ["yW"] = "Yoctowatt", ["zW"] = "Zeptowatt", ["aW"] = "Attowatt", ["fW"] = "Femtowatt", ["pW"] = "Picowatt", ["nW"] = "Nanowatt", ["μW"] = "Microwatt", ["mW"] = "Milliwatt", ["kW"] = "Kilowatt", ["MW"] = "Megawatt", ["GW"] = "Gigawatt", ["TW"] = "Terawatt", ["PW"] = "Petawatt", ["EW"] = "Exawatt", ["ZW"] = "Zettawatt", ["YW"] = "Yottawatt", ["as"] = "Attosecond", ["fs"] = "Femtosecond", ["ps"] = "Picosecond", ["ns"] = "Nanosecond", ["μs"] = "Microsecond", ["ms"] = "Millisecond", ["ks"] = "Kilosecond", ["Ms"] = "Megasecond", ["Gs"] = "Gigasecond", ["Ts"] = "Terasecond", ["Ps"] = "Petasecond", ["Es"] = "Exasecond", ["Zs"] = "Zettasecond", ["Ys"] = "Yottasecond", ["mm<sup>3</sup>"] = "Cubic millimetre", ["cm<sup>3</sup>"] = "Cubic centimetre", ["dm<sup>3</sup>"] = "Cubic decimetre", ["dam<sup>3</sup>"] = "Cubic decametre", ["km<sup>3</sup>"] = "Cubic kilometre", ["μL"] = "Microlitre", ["μl"] = "Microlitre", ["mL"] = "Millilitre", ["ml"] = "Millilitre", ["cL"] = "Centilitre", ["cl"] = "Centilitre", ["dL"] = "Decilitre", ["dl"] = "Decilitre", ["daL"] = "Decalitre", ["dal"] = "Decalitre", ["hL"] = "Hectolitre", ["hl"] = "Hectolitre", ["kL"] = "Kilolitre", ["kl"] = "Kilolitre", ["ML"] = "Megalitre", ["Ml"] = "Megalitre", ["GL"] = "Gigalitre", ["Gl"] = "Gigalitre", ["TL"] = "Teralitre", ["Tl"] = "Teralitre", ["PL"] = "Petalitre", ["Pl"] = "Petalitre", } --------------------------------------------------------------------------- -- Do not change the data in this table because it is created by running -- -- a script that reads the wikitext from a wiki page (see note above). -- --------------------------------------------------------------------------- local per_unit_fixups = { -- Automatically created per units of form "x/y" may have their unit type -- changed, for example, "length/time" is changed to "speed". -- Other adjustments can also be specified. ["/area"] = "per unit area", ["/volume"] = "per unit volume", ["area/area"] = "area per unit area", ["energy/length"] = "energy per unit length", ["energy/mass"] = "energy per unit mass", ["energy/time"] = { utype = "power", link = "Power (physics)" }, ["energy/volume"] = "energy per unit volume", ["force/area"] = { utype = "pressure", link = "Pressure" }, ["length/length"] = { utype = "gradient", link = "Grade (slope)" }, ["length/time"] = { utype = "speed", link = "Speed" }, ["length/time/time"] = { utype = "acceleration", link = "Acceleration" }, ["mass/area"] = { utype = "pressure", multiplier = 9.80665 }, ["mass/length"] = "linear density", ["mass/mass"] = "concentration", ["mass/power"] = "mass per unit power", ["mass/time"] = "mass per unit time", ["mass/volume"] = { utype = "density", link = "Density" }, ["power/mass"] = "power per unit mass", ["power/volume"] = { link = "Power density" }, ["pressure/length"] = "fracture gradient", ["speed/time"] = { utype = "acceleration", link = "Acceleration" }, ["volume/area"] = "volume per unit area", ["volume/length"] = "volume per unit length", ["volume/time"] = "flow", } return { all_units = all_units, default_exceptions = default_exceptions, link_exceptions = link_exceptions, per_unit_fixups = per_unit_fixups, } 6wzcf8j5sxao123sxexk5xtzh9rc3oo 828 2673 24048 2019-04-28T20:29:22Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- Text used by Module:Convert for enwiki. -- This is a separate module to simplify translation for use on another wiki. -- See [[:en:Template:Convert/Transwiki... 24048 Scribunto text/plain -- Text used by Module:Convert for enwiki. -- This is a separate module to simplify translation for use on another wiki. -- See [[:en:Template:Convert/Transwiki guide]] if copying to another wiki. -- Some units accept an SI prefix before the unit code, such as "kg" for kilogram. local SIprefixes = { -- The prefix field is what the prefix should be, if different from the prefix used. ['Y'] = { exponent = 24, name = 'yotta', }, ['Z'] = { exponent = 21, name = 'zetta', }, ['E'] = { exponent = 18, name = 'exa' , }, ['P'] = { exponent = 15, name = 'peta' , }, ['T'] = { exponent = 12, name = 'tera' , }, ['G'] = { exponent = 9, name = 'giga' , }, ['M'] = { exponent = 6, name = 'mega' , }, ['k'] = { exponent = 3, name = 'kilo' , }, ['h'] = { exponent = 2, name = 'hecto', }, ['da']= { exponent = 1, name = 'deca' , name_us = 'deka' }, ['d'] = { exponent = -1, name = 'deci' , }, ['c'] = { exponent = -2, name = 'centi', }, ['m'] = { exponent = -3, name = 'milli', }, ['μ'] = { exponent = -6, name = 'micro', }, -- key = 'GREEK SMALL LETTER MU' (U+03BC) utf-8 CE BC ['µ'] = { exponent = -6, name = 'micro', prefix = 'μ' }, -- key = 'MICRO SIGN' (U+00B5) utf-8 C2 B5 ['u'] = { exponent = -6, name = 'micro', prefix = 'μ' }, -- not an SI prefix, but allow for people typing this ['n'] = { exponent = -9, name = 'nano' , }, ['p'] = { exponent =-12, name = 'pico' , }, ['f'] = { exponent =-15, name = 'femto', }, ['a'] = { exponent =-18, name = 'atto' , }, ['z'] = { exponent =-21, name = 'zepto', }, ['y'] = { exponent =-24, name = 'yocto', }, } -- Some units can be qualified with one of the following prefixes, when linked. local customary_units = { { "US", link = "United States customary units" }, { "U.S.", link = "United States customary units" }, { "imperial", link = "Imperial units" }, { "imp", link = "Imperial units" }, } -- Names when using engineering notation (a prefix of "eN" where N is a number; example "e6km"). -- key = { "name", link = "article title", exponent = numeric_key_value } -- If lk=on and link is defined, the name of the number will appear as a link. local eng_scales = { ["3"] = { "thousand", exponent = 3 }, ["6"] = { "million", exponent = 6 }, ["9"] = { "billion", link = "1000000000 (number)", exponent = 9 }, ["12"] = { "trillion", link = "1000000000000 (number)", exponent = 12 }, ["15"] = { "quadrillion", link = "1000000000000000 (number)", exponent = 15 }, } -- One of the following categories is included in the text of each message. -- Using the same category for each is simplest. local all_categories = { unit = "[[Category:Convert errors]]", option = "[[Category:Convert errors]]", } -- For some error messages, the following puts the wanted style around -- each unit code marked like '...%{ft%}...'. local unitcode_regex = '%%([{}])' local unitcode_replace = { ['{'] = '"', ['}'] = '"' } -- no longer need the more elaborate substitute used before 2013-09-28 -- All messages that may be displayed if a problem occurs. local all_messages = { -- Message format string: $1=title, $2=text, $3=category, $4=anchor. -- Each displayed message starts with "Convert:" so can easily locate by searching article. cvt_format = '<sup class="noprint Inline-Template" style="white-space:nowrap;">[<i>[[Help:Convert messages#$4|<span title="Convert: $1">convert: $2</span>]]</i>]</sup>$3<span class="error"></span>', cvt_format2 = '<sup class="noprint Inline-Template" style="white-space:nowrap;">[[Help:Convert messages#$4|<span title="Convert: $1">$2</span>]]</sup>$3<span class="error"></span>', cvt_format_preview = '<strong class="error">Error in convert: $1 [[Help:Convert messages#$4|(help)]]</strong>$3', -- Each of following messages is a table: -- { [1] = 'title', -- mouseover title text -- [2] = 'text', -- link text displayed in article -- [3] = 'category key', -- key to lookup category in all_categories -- [4] = 'anchor', -- anchor for link to relevant section on help page -- regex = gsub_regex, -- replace = gsub_table, -- } Mouseover title text Link text CatKey Anchor cvt_bad_input = { 'input "$1" must be a number and unit' , 'invalid input' , 'option', 'invalid_input' }, cvt_bad_num = { 'Value "$1" must be a number' , 'invalid number' , 'option', 'invalid_number' }, cvt_big_prec = { 'Precision "$1" is too large' , 'precision too large' , 'option', 'precision_too_large' }, cvt_invalid_num = { 'Number has overflowed' , 'number overflow' , 'option', 'number_overflow' }, cvt_no_num = { 'Needs the number to be converted' , 'needs a number' , 'option', 'needs_number' }, cvt_no_num2 = { 'Needs another number for a range' , 'needs another number', 'option', 'needs_another_number' }, cvt_bad_frac = { 'frac "$1" must be an integer above 1' , 'invalid fraction' , 'option', 'invalid_fraction' }, cvt_bad_prec = { 'Precision "$1" must be an integer' , 'invalid precision' , 'option', 'invalid_precision' }, cvt_bad_sigfig = { 'sigfig "$1" must be a positive integer' , 'invalid sigfig' , 'option', 'invalid_sigfig' }, cvt_empty_option = { 'Ignored empty option "$1"' , 'empty option' , 'option', 'empty_option' }, cvt_deprecated = { 'Option "$1" is deprecated' , '*' , 'option', 'deprecated_option', format = 'cvt_format2' }, cvt_no_spell = { 'Spelling is not available' , 'bug, ask for help' , 'option', 'ask_for_help' }, cvt_unknown_option = { 'Ignored invalid option "$1"' , 'invalid option' , 'option', 'invalid_option' }, cvt_wd_fail = { 'Unable to access Wikidata' , 'wikidata problem' , 'option', 'wikidata_problem' }, cvt_bad_default = { 'Unit "$1" has an invalid default' , 'bug, ask for help' , 'unit' , 'ask_for_help' }, cvt_bad_unit = { 'Unit "$1" is invalid here' , 'unit invalid here' , 'unit' , 'unit_invalid_here' }, cvt_no_default = { 'Unit "$1" has no default output unit' , 'bug, ask for help' , 'unit' , 'ask_for_help' }, cvt_no_unit = { 'Needs name of unit' , 'needs unit name' , 'unit' , 'needs_unit_name' }, cvt_unknown = { 'Unit name "$1" is not known' , 'unknown unit' , 'unit' , 'unknown_unit' }, cvt_should_be = { '$1' , 'ambiguous unit' , 'unit' , 'ambiguous_unit', regex = unitcode_regex, replace = unitcode_replace }, cvt_mismatch = { 'Cannot convert "$1" to "$2"' , 'unit mismatch' , 'unit' , 'unit_mismatch' }, cvt_bug_convert = { 'Bug: Cannot convert between specified units', 'bug, ask for help' , 'unit' , 'ask_for_help' }, cvt_lookup = { 'Unit "$1" is incorrectly defined' , 'bug, ask for help' , 'unit' , 'ask_for_help' }, } -- Text to join input value/unit with output value/unit. local disp_joins = { -- [1]=before output, [2]=after output, [3]=between outputs in a combination; default "; " -- [wantname] gives default abbr=off ["or"] = { " or " , "" , " or ", wantname = true }, ["sqbr-sp"] = { " [" , "]" }, ["sqbr-nbsp"] = { "&nbsp;[" , "]" }, ["comma"] = { ", " , "" , ", " }, ["slash-sp"] = { " / " , "" , wantname = true }, ["slash-nbsp"] = { "&nbsp;/ ", "" , wantname = true }, ["slash-nosp"] = { "/" , "" , wantname = true }, ["b"] = { " (" , ")" }, ["(or)"] = { " (" , ")", " or " }, ["br"] = { "<br />" , "" , wantname = true }, ["br()"] = { "<br />(" , ")", wantname = true }, } -- Text to separate values in a range. local range_types = { -- Specifying a table requires either: -- * "off" and "on" values (for "abbr=off" and "abbr=on"), or -- * "input" and "output" values (for LHS and RHS); -- other fields are optional. -- When "adj=on|abbr=off" applies, spaces in range text are replaced with hyphens. -- With "exception = true", that also occurs with "adj=on|abbr=on". -- If "adj" is defined here, that text (unchanged) is used with "adj=on". ["+"] = " + ", [","] = ",&nbsp;", [", and"] = ", and ", [", or"] = ", or ", ["by"] = " by ", ["-"] = "–", ["to about"] = " to about ", ["and"] = { off = " and ", on = " and ", exception = true }, ["and(-)"] = { input = " and ", output = "–" }, ["or"] = { off = " or " , on = " or " , exception = true }, ["to"] = { off = " to " , on = " to " , exception = true }, ["to(-)"] = { input = "&nbsp;to ", output = "–" }, ["+/-"] = { off = "&nbsp;±&nbsp;", on = "&nbsp;±&nbsp;", adj = "&nbsp;±&nbsp;", is_range_change = true }, ["by(x)"] = { input = " by ", output = " ×&nbsp;", out_range_x = true }, ["x"] = { off = " by ", on = " ×&nbsp;", abbr_range_x = true }, ["xx"] = "&nbsp;×&nbsp;", ["*"] = "×", -- use "*" to replace "x" in {{convert/2}} which is different from "x" in old {{convert}} ["/"] = "&thinsp;/&thinsp;", -- for a table of high/low temperatures with {{convert|83|/|63|F|disp=br()|abbr=values}} } local range_aliases = { -- ["alternative name for a range"] = "standard range name" ["&"] = "and", ["–"] = "-", ["&ndash;"] = "-", ["to-"] = "to(-)", ["×"] = "x", ["&times;"] = "x", ["±"] = "+/-", ["&plusmn;"] = "+/-", } -- Convert accepts range text delimited with whitespace, for example, {{convert|1 to 2|ft}}. -- In addition, the following "words" are accepted without spaces, for example, {{convert|1-2|ft}}. -- Words must be in correct order for searching, for example, 'x' after 'xx'. local range_words = { '-', '–', 'xx', 'x', '*' } local ranges = { types = range_types, aliases = range_aliases, words = range_words, } -- Valid option names. local en_option_name = { -- ["local text for option name"] = "en name used in this module" ["$"] = "$", ["abbr"] = "abbr", ["adj"] = "adj", ["comma"] = "comma", ["debug"] = "debug", ["disp"] = "disp", ["frac"] = "frac", ["input"] = "input", ["lang"] = "lang", ["lk"] = "lk", ["near"] = "near", ["order"] = "order", ["qid"] = "qid", ["round"] = "round", ["sigfig"] = "sigfig", ["sing"] = "adj", -- "sing" is an old alias for "adj" ["sortable"] = "sortable", ["sp"] = "sp", ["spell"] = "spell", ["stylein"] = "stylein", ["styleout"] = "styleout", } -- Valid option values. -- Convention: parms.opt_xxx refers to an option that is set here -- (not intended to be set by the template which invokes this module). -- Example: At enwiki, "abbr" includes: -- ["comma"] = "opt_nocomma" -- As a result, if the template uses abbr=comma, Module:Convert sets: -- parms["opt_nocomma"] = true -- parms["abbr"] = nil -- Therefore parms.abbr will be nil, or will have one of the listed values -- that do not start with "opt_". -- An option value of form "xxx?" is the same as "xxx" but shows the input as deprecated. local en_option_value = { -- $=x is handled as a special case: x should be a currency symbol that will be used instead of "$" ["abbr"] = { -- ["local text for option value"] = "en value used in this module" ["comma"] = "opt_nocomma?", -- no numsep in input or output numbers ["def"] = "", -- ignored (some wrapper templates call convert with "abbr=def" to mean "default abbreviation") ["h"] = "on", -- abbr=on + use "h" for hand unit (default) ["hh"] = "opt_hand_hh", -- abbr=on + use "hh" for hand unit ["in"] = "in", -- use symbol for LHS unit ["mos"] = "mos", -- in a range, repeat the input unit (no longer used) ["none"] = "off", -- old name for "off" ["off"] = "off", -- use name for all units ["on"] = "on", -- use symbol for all units ["out"] = "out", -- use symbol for RHS unit (default) ["unit"] = "unit", -- abbr=on but abbreviate units only: e6km → million km (not ×10⁶ km) ["values"] = "opt_values", -- show only input and output numbers, not units ["~"] = "opt_also_symbol", -- show input unit symbol as well as name }, ["adj"] = { ["1"] = "opt_singular", -- unit name is singular when value satisfies: (-1 <= v and v < 0) or (0 < v and v <= 1) ["flip"] = "opt_flip?", -- reverse order of input/output ["j"] = "opt_use_nbsp", -- "join": use "&nbsp;" instead of " " between value and unit name ["mid"] = "opt_adjectival, opt_adj_mid", -- adj=on with user-specified text after input unit (between input and output) ["nocomma"] = "opt_nocomma?", -- no numsep in input or output numbers ["off"] = "", -- ignored (off is the default) ["on"] = "opt_adjectival", -- unit name is singular and hyphenated ["pre"] = "opt_one_preunit", -- user-specified text before input unit ["ri0"] = "opt_ri=0", -- round input with precision = 0 ["ri1"] = "opt_ri=1", -- round input with precision = 1 ["ri2"] = "opt_ri=2", -- round input with precision = 2 ["ri3"] = "opt_ri=3", -- round input with precision = 3 }, ["comma"] = { ["5"] = "opt_comma5", -- only use numsep grouping if 5 or more digits ["gaps"] = "opt_gaps", -- use gaps, not numsep, to separate groups of digits ["gaps3"] = "opt_gaps, opt_gaps3", -- group only in threes rather than default of no gap before a single digit after decimal mark ["gaps5"] = "opt_gaps?", -- deprecated 2015-05-29, was: opt_gaps + opt_comma5 ["off"] = "opt_nocomma", -- no numsep in input or output numbers }, ["debug"] = { ["yes"] = "opt_sortable_debug", -- make the normally hidden sort key visible }, ["disp"] = { ["/"] = "or?", -- see "slash" ["2"] = "opt_output_only?", -- display only output value and symbol/name (not input) ["5"] = "opt_round=5", -- round output value to nearest 5 ["b"] = "b", -- join: '(...)' ["(or)"] = "(or)", -- join: '(...)' with 'or' between outputs in a combination ["br"] = "br", -- join: '<br />' ["br()"] = "br()", -- join: '<br />(...)' ["comma"] = "comma", -- join: ',' ["flip"] = "opt_flip", -- reverse order of input/output ["flip5"] = "opt_flip, opt_round=5?", -- disp=flip + disp=5 ["nocomma"] = "opt_nocomma?", -- no numsep in input or output numbers ["number"] = "opt_output_number_only", -- display output value (not input, and not output symbol/name) ["or"] = "or", -- join: 'or' ["out"] = "opt_output_only", ["output number only"] = "opt_output_number_only", ["output only"] = "opt_output_only", ["preunit"] = "opt_two_preunits", -- user-specified text before input and output units ["s"] = "or?", -- see "slash" ["slash"] = "or?", -- 2014-11-03: "disp=slash" is now equivalent to "disp=or" as slash is unhelpful ["sqbr"] = "sqbr", -- join: '[...]' ["table"] = "opt_table", -- output is suitable for a table cell with align="right" ["tablecen"] = "opt_tablecen", -- output is suitable for a table cell with align="center" ["u2"] = "opt_output_unit_only?", -- display output symbol/name (not input, and not output value) ["unit"] = "opt_input_unit_only", -- display input symbol/name (not output, and not input value) ["unit or text"] = "opt_input_unit_only, opt_ignore_error", -- display input symbol/name, or given unit code if not known ["unit2"] = "opt_output_unit_only", ["x"] = "x", -- join: <first>...<second> (user-specified text) }, -- frac=x is handled as a special case: x must be an integer (possibly in local language) = 2 or more -- input=x is handled as a special case: x should be <value><space><unitcode> or <wikidata-property-id> ["lang"] = { -- language for output digits (both en and local digits are always accepted for input) ["en"] = "opt_lang_en", -- use en digits for numbers, regardless of local language ["local"] = "opt_lang_local", -- use local digits for numbers (default, although config can change default to en) }, ["lk"] = { ["in"] = "in", -- link LHS unit name or symbol ["off"] = "off", -- do not link: same as default except for hand unit ["on"] = "on", -- link all unit names or symbols (but not twice for the same unit) ["out"] = "out", -- link RHS unit name or symbol }, ["near"] = { ["5"] = "opt_round=5?", -- round output value to nearest 5 }, ["order"] = { ["flip"] = "opt_flip", -- reverse order of input/output ["out"] = "opt_order_out", -- do not show input; instead, use order in output combination, with the first output shown as the input }, -- qid=x is handled as a special case: x should be a Wikidata Q item identifier. ["round"] = { ["0.5"] = "opt_round=0.5", -- round output value to nearest 0.5 ["5"] = "opt_round=5", -- round output value to nearest 5 ["10"] = "opt_round=10", -- round output value to nearest 10 (same as but clearer than "|-1") ["25"] = "opt_round=25", -- round output value to nearest 25 ["50"] = "opt_round=50", -- round output value to nearest 50 ["each"] = "opt_round_each", -- using default precision in a range, round each output separately (default uses highest precision of each item in range) }, -- sigfig=x is handled as a special case: x must be an integer (possibly in local language) = 1 or more ["sortable"] = { ["off"] = "", -- ignored (off is the default) ["in"] = "opt_sortable_on?", -- same as "on" ["on"] = "opt_sortable_on", -- output sort key for use in a sortable table, based on value from converting to a standard base unit ["out"] = "opt_sortable_on?", -- same as "on" }, ["sp"] = { ["us"] = "opt_sp_us", -- use U.S. spelling (like "meter" instead of default "metre") }, ["spell"] = { -- only English spelling is supported; not scientific notation; only some fractions ["in"] = "opt_spell_in", -- spell input value in words ["In"] = "opt_spell_in, opt_spell_upper", -- spell input value in words with first letter uppercase ["on"] = "opt_spell_in, opt_spell_out", -- spell input and output values in words ["On"] = "opt_spell_in, opt_spell_out, opt_spell_upper", -- same, with first letter of first word in result uppercase }, -- stylein=x is handled as a special case: x can be any text -- styleout=x is handled as a special case: x can be any text } return { SIprefixes = SIprefixes, all_categories = all_categories, all_messages = all_messages, currency = { ['$'] = true, ['£'] = true, ['€'] = true, ['₱'] = true, ['₽'] = true, ['¥'] = true }, customary_units = customary_units, disp_joins = disp_joins, en_option_name = en_option_name, en_option_value = en_option_value, eng_scales = eng_scales, ranges = ranges, } odjvoqcdzchnaaszfo22ux9rprrv59v 10 2674 24050 2019-04-28T20:36:53Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly>{{#if:{{{1|}}}<!-- -->|<indicator name="i3-geo"><!-- --><span style="display:none"><!-- --><span class="geo"><!-- geo microformat... 24050 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#if:{{{1|}}}<!-- -->|<indicator name="i3-geo"><!-- --><span style="display:none"><!-- --><span class="geo"><!-- geo microformat --><abbr class="latitude">{{{1|}}}</abbr><!-- --><abbr class="longitude">{{{2|}}}</abbr><!-- --></span><!-- --></span>{{#if:{{#property:P18 | from={{#invoke:WikidataIB |getQid |qid={{{qid|}}} }}}} | {{listing| image={{#invoke:WikidataIB | getValue | rank=best | P18 | name=image | qid={{#invoke:WikidataIB |getQid |qid={{{qid|}}} }} | spf={{{suppressfields|}}} | fwd=ALL | osd=no | noicon=yes | maxvals=1}}| lat={{{1|}}} | long={{{2|}}} }} | [[Category:No Wikidata image]]}}<!-- --><span title="Click for a full screen dynamic map..."><!-- -->[[File:Map mag.png|25px|link={{PoiMap2|{{{1|}}}|{{{2|}}}|{{{zoom|13}}}|{{{layer|O}}}}}|alt=Full screen dynamic map]]<!-- --></span><!-- --></indicator><!-- -->{{#if:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Category:Has Geo parameter]]}}<!-- -->{{#coordinates:primary|{{{1|}}}|{{{2|}}}}}<!-- -->{{#if:{{#property:P625}}|{{#ifexpr:{{formatnum:{{Great circle distance|lat1={{{1|}}}|long1={{{2|}}}|lat2={{#invoke:coordinates|coord2text|{{#invoke:WikidataCoord|main|{{#property:P625}}|format=dec}}|lat}}|long2={{#invoke:coordinates|coord2text|{{#invoke:WikidataCoord|main|{{#property:P625}}|format=dec}}|long}}|units=km|precision=1}}|R}} > 50 | [[Category:Articles Geo different to Wikidata]]<!-- --><div class="geocomparison" style="display:none;float:right;"><u>'''Article Geo different to Wikidata'''</u><br><!-- -->{{geo/link|name=Wikivoyage|lat={{{1|}}}|long={{{2|}}}|zoom={{{zoom|}}}}}<br><!-- -->{{geo/link|name=Wikidata|lat={{#invoke:coordinates|coord2text|{{#invoke:WikidataCoord|main|{{#property:P625}}|format=dec}}|lat}}|long={{#invoke:coordinates|coord2text|{{#invoke:WikidataCoord|main|{{#property:P625}}|format=dec}}|long}}|zoom={{{zoom|}}}}}<br><!-- -->'''Difference''': {{Great circle distance|lat1={{{1|}}}|long1={{{2|}}}|lat2={{#invoke:coordinates|coord2text|{{#invoke:WikidataCoord|main|{{#property:P625}}|format=dec}}|lat}}|long2={{#invoke:coordinates|coord2text|{{#invoke:WikidataCoord|main|{{#property:P625}}|format=dec}}|long}}|units=km|precision=1}}km<!-- --></div><!-- -->}}| [[Category:Articles with no Wikidata coords]]}}<!-- -->|{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{NS:0}}|{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{NS:0}}|[[Category:Articles needing Geo parameter]]}}}}<!-- -->}}<!-- -->{{#if:{{{zoom|}}}||{{#ifexist:Category:{{PAGENAME}}|[[Category:Articles needing the Geo zoom defined]]}}}}<!-- --></includeonly><noinclude> <!--link to documentation for this template--> {{documentation}} </noinclude> 91uh7mzbmmwjmob8pc8f30w9pfcfubf 0 2675 37283 28642 2025-05-08T12:31:00Z DutkoViktoria 7229 /* Кораблем */ 37283 wikitext text/x-wiki {{geo|6.934444|79.842778}} {{pagebanner|Colombo banner.jpg}} '''Коломбо''' &mdash; найбільший місто і комерційна столиця [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]]. Колишня столиця держави, Коломбо до цих пір сприймається багатьма як столиця держави і розташована прямо за передмістям [[Шрі-Джаяварденепура-Котте]], офіційної столиці. Через те, що він перебуває на стратегічному шляху в Індійському океані, Коломбо приймає один з найбільш зайнятих портів [[Південна Азія|Південної Азії]] і був відомий древнім торговцям 2000 років тому. Сьогодні місто є центральним пунктом діяльності країни і є домом для більшості ресторанів і розважальних центрів країни. Так само, як інше типове південноазіатське велике місто, Коломбо перевантажене, шумне, зайняте, і живе з сумішшю сучасного життя і колоніальних будівель. Це фінансовий центр острова і популярне туристичне місце. == Зрозуміти == {{Climate|units=Metric|janhigh=30.9|febhigh=31.2|marhigh=31.7|aprhigh=31.8|mayhigh=31.1|junhigh=30.4|julhigh=30.0|aughigh=30.0|sephigh=30.2|octhigh=30.0|novhigh=30.1|dechigh=30.3|janlow=22.3|feblow=22.6|marlow=23.7|aprlow=24.6|maylow=25.5|junlow=25.5|jullow=25.2|auglow=25.1|seplow=24.8|octlow=24.0|novlow=23.2|declow=22.8|janprecip=58.2|febprecip=72.7|marprecip=128.0|aprprecip=245.6|mayprecip=392.4|junprecip=184.9|julprecip=121.9|augprecip=119.5|sepprecip=245.4|octprecip=365.4|novprecip=414.4|decprecip=175.3}}Коломбо є комерційною і фінансовою столицею Шрі-Ланки після того, як адміністративна столиця була перенесена в [[Шрі-Джаяварденапура-Котте]], передмістя східного міста. "Коломбо" може посилатися або на власне місто, або на Великий Коломбо, що включає райони Шрі-Джаяварденапура-Котте і [[Дехівала-Маунт-Лавінія]]. Найкраща погода у період мусонів, що зазвичай триває із грудня по березень. У липні та серпні також існує більш короткий період засухи. == Як дістатись == {{Mapframe|6.934|79.851|zoom=13}} === {{Літаком}} === * {{go|name=Коломбо-Бандаранайке|alt={{IATA|CMB}}|url=http://www.airport.lk/|email=|address=Canada Friendship Rd|lat=7.181111|long=79.883611|directions=at Katunayake, close to Negombo|phone=+94 11 2 252861|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=Міжнародний аеропорт імені Соломона Бандаранайке|image=22 boeing 772 app cmb.jpg|wikidata=Q60900|content=1-й міжнародний аеропорт Шрі-Ланки, на узбережжі на північ від Коломбо. Поїздка в місто займе близько години на таксі.}} ** [[w:Міжнародні авіалінії України|МАУ]] — прямий регулярний рейс із [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|міжнародного аеропорту «Бориспіль»]] здійснюється щопонеділка та щосереди * {{go|name=Ratmalana Airport|alt={{IATA|RML}}|url=http://www.airport.lk/rma/|email=|address=|lat=6.821994|long=79.886208|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=Аеропорт Ратмалана|wikidata=Q1101384|content=регіональний аеропорт, що обслуговує рейси лише всередині Шрі-Ланки}} ; Як дістатися із Коломбо-Бандаранйке в місто Міжнародний аеропорт розташований ближче до [[Негомбо]], ніж до Коломбо, тому, якщо ви прибуваєте пізно, краще буде переночувати в Негомбо. Підтвердьте вартість будь-якого виду транспорту перед його використанням. === {{Потягом}} === Станція «Форт» знаходиться в самому центрі міста, поруч із фортом Коломбо і Петта і недалеко від місць зустрічей автомагістралей А1 і А4. Станція забезпечує доступ до підприємств та офісів у Форті Коломбо, а також на ринках у Петта. - - Залізнична станція Марадана - головний залізничний вузол у Коломбо. Станція обслуговується Залізницями Шрі-Ланки, з багатьма міжміськими і приміськими поїздами, що їздять щодня. Це термінал кількох міжміських поїздів. - Марадана є домом для централізованого центру управління дорожньо-транспортної мережі Коломбо. * {{listing | type=go | name=Залізнична станція «Слейв-Айленд» | alt= | url= | email= | address=Station Passage | lat=6.923611 | long=79.849444 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=en:Slave Island railway station | wikidata=Q7539149 | content=Coastal Line. Platforms 2. - Tracks- 2. Обслуговує район Слейв-Айленду. Обслуговується приміськими громадськими сполученнями }} * {{listing | type=go | name=Залізнична станція «Вокзал Коломбо» | alt= | url= | email= | address= | lat=6.93169 | long=79.85884 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=en:Colombo Terminus railway station | wikidata=Q5148048 | content=Головна залізнична станція в Коломбо, 1865-1908. Вона припинила роботу на початку ХХ століття і замінена станцією Марадана. Збережена будівля тепер є домом для Національного залізничного музею. }} * {{listing | type=go | name=Залізнична станція «Форт» | alt= | url= | email= | address=Olcott Mawatha Rd | lat=6.933611 | long=79.850833 | directions=-Connections : Buses, via Central Bus Stand, Pettah. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=en:Fort railway station | image=SL Colombo asv2020-01 img09 Fort station.jpg | wikidata=Q5471883 | content=Головний залізничний вузол у Коломбо, станція обслуговується Залізницями Шрі-Ланки, з багатьма міжміськими і приміськими поїздами, що їздять щодня. Станція Форт - головний залізничний шлюз до центрального Коломбо; це термінал більшості міжміських поїздів у країні. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === {{Go|name=Порт Коломбо|alt=Port of Colombo|address=WRQX+FGR, 19 Chaithya Rd, Colombo 00100, Шрі-Ланка|phone=+94112421201|url=http://www.slpa.lk/|hours=Відкрито 24 години|lat=6.940479452235677|long=79.84639177793646|content=Відомий як порт Коломтота на початку 14 ст за часів королівства Котте, є найбільшим і найзавантаженішим портом Шрі-Ланки та Індійського океану. Розташований у Коломбо , на південно-західному березі річки Келані, він служить важливим терміналом в Азії завдяки своєму стратегічному розташуванню в Індійському океані. Протягом 1980-х років порт зазнав швидкої модернізації з встановленням кранів , порталів та інших сучасних вимог до терміналу.|image=https://www.google.com/maps/place/Port+of+Colombo/@6.9404319,79.8464095,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDRjur9LQ!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4noTfE7sNs_am5caFzBg6xHU3V8v9prthtx-u2PcU2padHhR-hX9V-pNSunaIM0DyDxNruSr4KrXzLa_ficZ0wYCJqBcvP1ltMS9ViPka58iRSXlVqxgmr563k7L59hGugowYa-L%3Dw203-h152-k-no!7i2592!8i1944!4m11!1m2!2m1!1sPort+of+Colombo!3m7!1s0x3ae258d4697337c1:0xe17ce48f52e4385d!8m2!3d6.9404319!4d79.8464095!10e5!15sCg9Qb3J0IG9mIENvbG9tYm9aESIPcG9ydCBvZiBjb2xvbWJvkgEEcG9ydKoBOBABMh8QASIbXE61yVpRELGCx3qwDrIcJptWZmSfWeRG5q_gMhMQAiIPcG9ydCBvZiBjb2xvbWJv4AEA!16s%2Fm%2F07k4ztb?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Port_of_Colombo|wikidata=Q763007}} == Транспорт == {{Go|alt=Maradana Railway Station|name=Залізничний транспорт|address=Jayantha Weerasekara Mawatha, Colombo 01000, Шрі-Ланка|url=http://www.railway.gov.lk/ https://eservices.railway.gov.lk/schedule/searchTrain.action?lang=en|hours=Відкрито 24 години|lat=6.929474944570361|long=79.86511861413797|content=Головна залізнична станція міста Коломбо. Є вхід для людей у колісних кріслах|image=https://www.google.com/maps/place/Railway+Station+-+Maradana/@6.9292539,79.8657983,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipPZACeVCK0oRmwTIW8-pHhAkxsNsK1yG-UP78I!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipPZACeVCK0oRmwTIW8-pHhAkxsNsK1yG-UP78I%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m16!1m8!3m7!1s0x3ae2590f7091a3d5:0x7ca577bcaa960c1f!2sMaradana+Railway+Station!8m2!3d6.92946!4d79.86511!10e1!16s%2Fm%2F0hgqp7s!3m6!1s0x3ae25917b75394c3:0x1588df12490961fc!8m2!3d6.9292539!4d79.8657983!10e5!16s%2Fg%2F11jlnfrd15?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|phone=+94112695722}} == Що відвідати == {{See|name=Національний музей Коломбо|alt=National Museum of Colombo|address=WV56+X9R, Sir Marcus Fernando Mawatha, Colombo 00700, Шрі-Ланка|phone=+94112695366|url=https://www.museum.gov.lk/web/index.php?option=com_regionalm&task=regionalmuseum&id=6&lang=en|hours=09:00–17:00|price=166 грн за вхід|lat=6.910137554860433|long=79.86088173715365|content=Музей Коломбо, як його називали спочатку, був заснований 1 січня 1877 року. Його засновником був сер Вільям Генрі Грегорі, у той час губернатор Британської Цейлону (Шрі-Ланки). 1872 року, коли Грегорі став губернатором, Королівське азійське товариство доклало багато зусиль, щоб переконати нового губернатора в необхідності створення громадського музею.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNMPO4k5NKN2auHnylcXeQMZGyPnZfJIeSCbeKn=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%BE|wikidata=Q2033487}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=The Islander|address=ITC Ratnadipa, a Luxury Collection Hotel, Colombo, 21 Galle Face Center Rd, Colombo 00100, Шрі-Ланка|phone=+94114999111|url=https://www.itchotels.com/in/en|hours=17:00–00:00|lat=6.925174896468753|long=79.84571749667239|content=Рибний ресторан, є столики на вулиці, на узбережжі Лаккадівського моря|image=https://www.google.com/maps/place/The+Islander/@6.9249276,79.8450587,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOegDInjW8DmLA3wOieU0YsCINDeYmmswNg_OHH!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOegDInjW8DmLA3wOieU0YsCINDeYmmswNg_OHH%3Dw203-h303-k-no!7i2832!8i4240!4m7!3m6!1s0x3ae25986d3718cdf:0x78b177ef0d49fb9a!8m2!3d6.925111!4d79.8456424!10e5!16s%2Fg%2F11vpmh12sn?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} === Дорого === == Де розважитись == {{Do|name=Плавучий ринок Петтах|alt=Floating Market - Pettah|address=WVM4+344, W E Bastian Mawatha, Colombo 01000, Шрі-Ланка|phone=+94112873640|hours=08:00–22:30, крім неділі|lat=6.9327529854044565|long=79.85530509076067|content=Вхід на ринок Петтах офіційно позначений високим пам'ятником посередині кільцевої розв'язки, відомим як Годинникова вежа Хана , яку звела родина Фрамджі Бхікаджі Хана, видатної парської родини з Бомбея , яка колись мала значні ділові інтереси в країні та також володіла олійними заводами Коломбо.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Colombo_02.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Pettah_Market|wikidata=Q7179273}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Fairway Colombo|alt=Sri Lanka's First Hotel With Robot Technology|address=7 Hospital St, Colombo 00100, Шрі-Ланка|phone=+94112153153|url=http://www.fairwaycolombo.com/|checkin=14:00|checkout=12:00|price=2670грн за ніч|lat=6.934004635962005|long=79.84393673347432|content=Готель розташований у Коломбо, за 700 метрів від годинникової вежі Хан та за 2,4 км від посольства США. Гості можуть насолодитися рестораном на території готелю. Надається безкоштовний Wi-Fi. У кожному номері цього готелю є кондиціонер і телевізор із плоским екраном. У номері є чайник. Стадіон R Premadasa розташований за 3,2 км від готелю Fairway Colombo - Sri Lanka's First Hotel With Robot Technology, а хірургічна лікарня Asiri - за 6 км. Найближчий аеропорт - Міжнародний аеропорт Бандаранаїке, за 27 км від готелю.|image=https://cf.bstatic.com/xdata/images/hotel/max300/647224838.jpg?k=7157ab2326c3ebf068901b85f30edd1ca83efb56fc6e693ae46d301b1474f1d0&o=}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == SIM-карти для розблокованих телефонів можна придбати після прибуття в міжнародний аеропорт. == Куди далі == {{Go|name=Канді|directions=центральна частина острова Шрі-Ланка|lat=7.29851067788283|long=80.63184818837546|content=Ка́нді — місто в центральній частині Шрі-Ланки, стародавня столиця Цейлону. Відоме також як Сенкадагалапура. Канда в перекладі означає «гора», а місцева назва міста Маха Нувара — Велике Місто. У 1988 році місто включене до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96,+%D0%A8%D1%80%D1%96-%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0/@7.2905715,80.6337262,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipN5koD4r82_T2NeMpznA_pD5_QUiMixQ5KhzZF4!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipN5koD4r82_T2NeMpznA_pD5_QUiMixQ5KhzZF4%3Dw203-h135-k-no!7i1080!8i720!4m7!3m6!1s0x3ae366266498acd3:0x411a3818a1e03c35!8m2!3d7.2905715!4d80.6337262!10e5!16zL20vMDFzZzRf?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNS4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96|wikidata=Q203197}}{{footer|ispartof=Західна провінція (Шрі-Ланка)|type=Місто}} hymrglbnuluz9dwb1oq1glubwt172wr 0 2676 37692 37691 2025-06-01T15:57:32Z Assyrian Human 6497 Скасування редагування № [[Special:Diff/37691|37691]] користувача [[Special:Contributions/194.36.80.104|194.36.80.104]] ([[User talk:194.36.80.104|обговорення]]) | Йолоп-"граматєй". 37692 wikitext text/x-wiki {{Geo|6.910833|79.887836}} {{pagebanner}} [[File:Fountain at Diyatha Uyana.JPG|right|290px]] '''Шрі-Джаяварденепура-Котте''' &mdash; столиця [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]]. == Зрозуміти == {{mapframe}} Шрі-Джаяварденапура-Котте є адміністративною столицею Шрі-Ланки. Назва у перекладі означає "місто благословенної фортеці, де зростає перемога". Вона була відкрита як нова адміністративна столиця в 1982 році і є агломерацією декількох передмість. Це не є туристичним місцем, тут небагато чого можна подивитися. Але воно популярне серед емігрантів. Є кілька готелів і інших місць, які забезпечують розміщення в Шрі-Джаяварденапура-Котте, і район добре обслуговується ресторанами й магазинами. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{sleep | name=Trans Lanka Leisure | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=6.91304 | long=79.90032 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-06-07 | adress=Windcrest Residence, 208B Kamathawatte Road Rajagiriya | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна провінція (Шрі-Ланка)|type=Місто}} l2zya3qawvfw9s30o2gmpur6218ye7a 4 2679 24129 2019-05-01T17:41:38Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Пропозиції/Місяць Вікімандрів]] на [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Вікімандрів]] поверх перенаправлення 24129 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Вікімандрів]] thelnpe0pd3eby70vtbc6ehfa5d8clx 4 2680 24131 2019-05-01T17:43:03Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Пропозиції/Місяць Вікімандрів/Європейська весна]] на [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Вікімандрів/Європейська весна]] 24131 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Вікімандрів/Європейська весна]] f1jkw6i2w3ab33ky2sp6yku03eypenc 0 2683 37431 24186 2025-05-17T16:43:23Z Olena Zvarych07 7231 /* Транспорт */ 37431 wikitext text/x-wiki {{geo|25.286667|51.533333}} {{pagebanner|Doha skyline banner.jpg}} '''Доха''' знаходиться в [[Катар]]і, столиця країни. == Зрозуміти == Столиця країни, бізнес-центр на Близькому Сході, що стрімко розвивається. Доха - місто, де можна зустріти переважно іноземних працівників, а також центр для відпочинку. У місті проходитимуть матчі Чемпіонату світу з футболу 2022 року. == Як дістатись == {{mapframe|чого=Дохи}} === {{Літаком}} === * {{listing |type=go | name=Міжнародний аеропорт Хамад | alt= | url= | wikipedia=Хамад (аеропорт) | wikidata= | email= | address= | lat=25.273056 | long=51.608056 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-01 | content=Один з найбільших хабів у світі, де базується авіакомпанія Qatar Airways, яка постійно впроваджує нові напрямки та на даний час охоплює країни на усіх континентах. Через дипломатичний конфлікт відсутнє сполучення з Бахрейном, Саудівською Аравією та ОАЕ. }} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Катарська залізниця|alt=Qatar Railways - державна залізнична компанія|address=Qatar Rail Tower, 231 Suhaim Bin Hamad Street, Doha, Катар|phone=+97444331111|url=https://www.qr.com.qa/home|hours=07:30–15:30, крім п'ятниці та суботи|lat=25.28475830794226|long=51.50511117342895|content=Відповідає за залізничні перевезення в Катарі. Вона належить та управляється урядом Катару. Заснована в 2011 році, компанія відповідає за проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатацію та обслуговування всієї залізничної мережі та систем. 8 травня 2019 року Qatar Rail розпочала попереднє обслуговування метро Дохи з 13 станціями на Червоній лінії, починаючи від станції Аль-Кассар на півночі до станції Аль-Вакра на півдні. Три лінії метро, ​​що утворюють поточну мережу, стали повністю функціональними до вересня 2020р.|image=https://www.google.com/maps/place/Qatar+Rail/@25.284682,51.50487,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIDqn8W0NA!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4no7DamkiUYGhb7Ffw7wJ3pyCfZ1RB74T9R0zyoolY6qNV003C80RX9w5r8QPRf8mergESo-B3lcXPfEOjhO7dkoU4JkZzXNwwjEyb4o54hGoA28appFqwakf8tsTYR_O2_ziy8B%3Dw86-h107-k-no!7i1080!8i1350!4m11!1m2!2m1!1sQatar+Railways!3m7!1s0x3e45dacff1e839e3:0x96b94c5cec641a3e!8m2!3d25.2847105!4d51.5050573!10e5!15sCg5RYXRhciBSYWlsd2F5c1oQIg5xYXRhciByYWlsd2F5c5IBFnRyYW5zcG9ydGF0aW9uX3NlcnZpY2WaASNDaFpEU1VoTk1HOW5TMFZKUTBGblNVTjRlblkzTFVSM0VBRaoBUQoLL2cvMTIyeDdsZG4QASoMIghyYWlsd2F5cygAMh4QASIay7dT8Wh86NsV2jNn1Z8IRtIAyYyLidnRieYyEhACIg5xYXRhciByYWlsd2F5c-ABAPoBBAgAECE!16s%2Fg%2F12646grd0?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMy4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Qatar_Rail|wikidata=Q2121482}} == Що відвідати == * {{see | name=Музей ісламського мистецтва| alt=متحف الفن الإسلامي‎ | url=http://www.mia.org.qa/ | wikipedia= | email= | address= | lat=25.295278 | long=51.539167 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=безкоштовно | facebook= | vkontakte= | lastedit= | content= }} * {{see | name=Набережна (Курніш) | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=25.2945 | long=51.5239 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Довга вулиця для прогулянки по набережній }} * {{see | name=Перлина | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=25.37179 | long=51.538410 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Характерна для арабських країн Перської затоки забудова у морі }} * {{See|wikidata=Q682615|name=The Pearl-Qatar|alt=Перлинний острів|address=Доха, Катар|lat=25.368764275099252|long=51.55123930876772|content=Штучний острів у Досі, який охоплює майже чотири мільйони квадратних метрів. Станом на січень 2015 року на острові проживає 12 000 жителів|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pearl-Qatar_Doha_Qatar_11Nov2017_SkySat.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/The_Pearl-Qatar}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === {{Eat|name=Milk Bun|address=Place vendome, Wadi Al Gaeya, Lusail, Катар|phone=+97444582436|url=https://lovemilkbun.com/|hours=12:00–00:00, четвер 12:00–01:00, п'ятниця 13:00–01:00|price=50–100 QAR за людину|lat=25.403824192014948|long=51.52126490344709|content=Заклад швидкого харчування|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOS6fya4HzDjxDOh_OoZQV9ln420bQzXpldl-Ss=w408-h272-k-no}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == {{Do|alt=Katara Cultural Village|address=Doha, Катар|phone=+97444080000|url=http://www.katara.net/en|hours=відчинено цілодобово|lat=25.361041036545583|long=51.52458403833615|content=Культурний і комерційний комплекс, розташований на східному узбережжі між Вест-Бей і Перлиною. Його офіційне відкриття відбулося у жовтні 2010 року під час кінофестивалю Tribeca у Досі. Комплекс складається з відкритого амфітеатру , оперного театру, багатофункціонального кінотеатру, багатофункціонального конференц-залу, пляжу (під назвою Катара Біч) та ринку. Музей, що демонструє морську спадщину країни, було відкрито в листопаді 2015 року. Тут також розташований аукціонний дім AlBahie. Він включає торговий центр просто неба площею 38 000 м², обладнаний кондиціонерами на відкритому повітрі, під назвою 21 High St («Катара Плаза» під час забудови). У комплексі також проводяться різноманітні виставки, фестивалі, семінари, лекції, концерти та релігійні заходи.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4no72JDH72akMXQz-B16FHYl_YBQmFpz8aVpjgrTcCwCF72iuoNBAIPmGAzLyUW9yfYKLVUIgJlWS0e0paR2qRjrA1DLW5l5p6S8TqgBQROYliX8wzFi5qSWiDtIBUNcZRChEtJUQw=w408-h342-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Katara_Cultural_Village|wikidata=Q6375126}} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Doha Dynasty Hotel | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=25.283768 | long=51.537477 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-01 | content=Хороший готель у центрі міста з усіма зручностями, помірна ціна }} === Середні ціни === {{Sleep|name=Cielo Hotel Lusail|address=Cielo Hotel, Al Tarfa Service Rd، Lusail, Катар|phone=+97444338444|url=http://www.cielohotel.qa/|checkin=15:00|checkout=12:00|price=орієнтовно 3262 грн за ніч|lat=25.401665489238738|long=51.51295860638277|content=5-зірковий готель|image=https://www.google.com/maps/place/Cielo+Hotel+Lusail/@25.4017599,51.5130037,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1shttps:%2F%2Fphotos.hotelbeds.com%2Fgiata%2Foriginal%2F92%2F921713%2F921713a_hb_a_002.jpg!2e7!3e27!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-proxy%2FALd4DhHsit8zRQgL9RCiTxpzZBP2Fb0kHl4V7bHDfoIBzySX9ik1X5J4PDYOrHRzFIkFKnyo6RmVKtM-tThR9v05nZQSU7dZ1wFa3RSRPvaGXIFg3EDgNPyvzCisruc3jGhN1BCNRTPmRBAl5JqMoibwMPra80Idvu4QwkFot5PIR9uYvGCVtwddt1fM%3Dw142-h86-k-no!7i1001!8i606!4m18!1m7!3m6!1s0x3e45c3735e20a749:0x1bae64b11c052d86!2sThe+Pearl-Qatar!8m2!3d25.368611!4d51.551583!16zL20vMDd6NThr!3m9!1s0x3e45dd2aeb9d7d47:0xebe99cd28a545d!5m2!4m1!1i2!8m2!3d25.4017248!4d51.5130037!10e5!16s%2Fg%2F11qwq523_5?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMy4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Ар-Райян|alt=Катар|lat=25.272052775860416|long=51.41179472662697|content=Ер-Раян — місто, розташоване в однойменному муніципалітеті Катару. Є другим найбільшим містом Катару після столиці — Дохи. За даними перепису населення 2010 року кількість жителів міста становить 392 428 осіб|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Aerial_view_of_Aspetar_Hospital_in_Baaya.jpg|wikidata=Q18576873|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%80-%D0%A0%D0%B0%D1%8F%D0%BD|directions=на захід від Дохи}}{{footer|ispartof=Катар|type=Місто}} grpp090c3jjeyyxgdk952hlqwxls786 10 2684 24149 24143 2019-05-01T19:02:33Z Dimon2711 4042 24149 wikitext text/x-wiki <div style="text-align: center;"> <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage fantasy balloon logo3.svg|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[ВМ:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Вікімандрів|Місяця Вікімандрів]]<br />(1&nbsp;— 31 травня 2019 року)</div></td> <td> {{#if:Coat of arms of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage-logo.svg|{{#if:80px|150px|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table></div><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]] </noinclude> auflqlwgngnlzvf3ufzbwy1rhghbhoz 10 2685 24422 24144 2019-05-08T09:28:45Z Visem 502 24422 wikitext text/x-wiki <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage fantasy balloon logo3.svg|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|поліпшено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[ВМ:Проект:Тематичний тиждень/Місяць Вікімандрів|Місяця Вікімандрів]]<br />(1&nbsp;— 31 травня 2019 року)</div></td> <td> {{#if:Coat of arms of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage-logo.svg|{{#if:80px|150px|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]] </noinclude> 60b68ytm17qdd2j65wra8vng2356lf9 10 2687 24155 2019-05-01T19:12:33Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly><div style="{{#if:{{{colwidth|}}}|-moz-column-width:{{{colwidth}}}; -webkit-column-width:{{{colwidth}}}; column-width:{{{colwidth}}};|-moz-column-c... 24155 wikitext text/x-wiki <includeonly><div style="{{#if:{{{colwidth|}}}|-moz-column-width:{{{colwidth}}}; -webkit-column-width:{{{colwidth}}}; column-width:{{{colwidth}}};|-moz-column-count:{{{1|{{{cols|2}}}}}}; -webkit-column-count:{{{1|{{{cols|2}}}}}}; column-count:{{{1|{{{cols|2}}}}}};}} {{#ifeq:{{lc:{{{small|}}}}}|yes|font-size:90%;}}"></includeonly><noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> fn8x3hn0214wlpq6zmce16ddijirktm 10 2688 24156 2019-05-01T19:13:16Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <noinclude><!--Будь ласка, додавайте категорії та інтервікі на підсторінку документації, а не... 24156 wikitext text/x-wiki <noinclude><!--Будь ласка, додавайте категорії та інтервікі на підсторінку документації, а не сюди. Дякуємо!-->{{Документація}}</noinclude> <div class="references-small" style="-moz-column-count:{{{1}}}; column-count:{{{1}}}; -webkit-column-count:{{{1}}};"> 0sy4nv35vg20yk232a3pndg2qn74cq5 0 2689 24178 24177 2019-05-01T21:12:38Z Dimon2711 4042 /* See */ Оновлений пункт списку: Замок Кекенгоф 24178 wikitext text/x-wiki {{geo|52.2500|4.5500}} {{pagebanner}} '''Ліссе''' &mdash; це місто в [[Болленстрек|Болленстреці]], [[Південна Голландія]]. Більшість відвідувачів приїжджають сюди навесні, щоб помилуватися квітучими тюльпановими полями і квітковими садами [[Кекенгоф]]. Маючи понад 800 000 відвідувачів протягом двох місяців щороку Кекенгоф є однією з головних туристичних визначних пам'яток [[Нідерланди|Нідерландів]]. == Зрозуміти == Хоча ви, швидше за все, поїдете до Ліссе лише заради Кекегофу, але місто ще має чим вас здивувати, окрім того дивовижного парку. Ліссе та Кекенгоф розташовані в Південній Голландії поруч із [[Гіллегом]]ом та на південь від [[Гарлем]]а, на південний захід від [[Амстердам]]а. Кекенгоф є гігантським парком не лише із тюльпанами, а й з нарцисами, гіацинтами та багатьма іншими весняними квітами. == Як дістатись == Кекенгоф розташований між [[Гарлем]]ом та [[Лейден]]ом на трасі N208. === {{Літаком}} === Поруч із Ліссе немає аеропортів, тому краще прилітати до [[Амстердам]]а і звідти вже їхати до Ліссе === {{Автомобілем}} === ''З [[Апелдорн|Апелдорна]]:'' їдьте по трасі A1 до Амстердама. Дотримуйтеся вказівок на "Schiphol" і ви доберетеся до A4, прямуючи до Гааги. Поверніть на четвертому виїзді і слідуйте за N207 до Ліссе. У Ліссе дотримуйтеся вказівок "Keukenhof". ''З [[Утрехт|Утрехта]]:'' їдьте по трасі A2 tдо Амстердама, а потім по A4 до Гааги. Поверніть на четвертому виїзді і слідуйте за N207 до Ліссе. У Ліссе дотримуйтеся вказівок "Keukenhof". ''Із [[Роттердам|Роттердама]]:'' слідуйте за A4 до Гааги і вийдіть на четвертому виїзді і слідуйте за N207 до Ліссе. У Ліссе дотримуйтеся вказівок "Keukenhof". ''Із [[Гаага|Гааги]]:'' слідуйте за A44 та вийдіть на третьому виїзді Нордвейкгаут/Ліссе. Далі слідуйте за N208 до Ліссе, а там дотримуйтеся вказівок на "Keukenhof". === {{Автобусом}} === ''Із Амстердам-Сентр:'' із Лейсеплейн/Мусемплейн ви можете сісти на червоний автобус Sternet № 197 до аеропорту Схіпгол (їздить 5-6 разів на годину). В аеропорту ви повинні будете змінити автобус на 58. ''З аеропорту Схіпгол:'' автобус № 58 працює у будні 4 рази на годину і у вихідні 8 разів на годину. Автобус залишає Схіпхол з платформи B1/B3 на автовокзалі Schiphol Plaza. Поїздка в Кекенхоф займає 35 хвилин. Останній автобус від'їжджає о 19:22. ''Зі станції Лейден-Сентрал:'' автобус № 54 їздить у будні 4 рази на годину, а у вихідні 8 разів на годину. Автобус від'їжджає від Лейден-Сентрал на першій платформі автовокзалу. Поїздка до Кекнгофа займає 25 хвилин. Останній автобус від'їжджає о 19:51. ''Зі станції Гаага-Сентрал:'' автобус № 89 їздить лише у будні кожні 30 хвилин. Поїздка до Кекенгофа займає 50 хвилин. У вихідні візьміть потяг до станції Лейден-Сентрал та сядьте там на автобус № 54. Ця поїздка до Кекнгофа через Лейден загалом займе також 50 хвилин. === {{Велосипедом}} === Якщо погода хороша, рекомендованою альтернативою є поїздка на велосипеді з Лейдена. Ви покатаєтеся на типовому голландському транспорті і відчуєте типовий ландшафт одночасно. Велосипеди можна взяти напрокат на центральному залізничному вокзалі Лейдена. == Транспорт == Ліссе достатньо малий, щоби ходити по ньому пішки, а Кекенгоф знаходиться зовсім недалеко від центру міста. Тим не менш, ви можете легко пересуватися містом машиною або велосипедом. Орендувати велосипед можна в {{listing | name=van der Zon | url= | email= | address=Heereweg 448 b | lat= | long= | directions= | phone=+31 252-232768 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Що відвідати == === Кекенгоф === [https://keukenhof.nl/en/ '''Кекенгоф'''] є головною причиною, чому іноземці приїжджають до Ліссе. Це вишукана паркова і квіткова виставка. Цей знаменитий сад тюльпанів оточений деякими з найбільших полів тюльпанів у Нідерландах. Кекенгоф - це сезонний атракціон і '''відкритий тільки в перші два місяці весни''', коли цвітуть квіти. Найкращий час для відвідування може залежати від погодних умов, але зазвичай це в середині квітня. За дев'ять тижнів відкриття сотні виробників, селекціонерів і виробничих груп, в різних виставках продуктів, об'єднують зусилля, щоб представити відвідувачам Кекенгофа високу якісну виставку квітів. Парк відкривається вже о 8:00. Будьте там у цей час і насолоджуйтеся чудовими квітковими садами та клумбами. У другій половині дня Кекенгоф може бути повністю забитий туристами. Закривається парк зазвичай о 19:30. Немає прямого автобуса або поїзда з Амстердама. Замість цього, поїздка до аеропорту Схіпхол на поїзді або на автобусі, а потім взяти автобус 858, буде коштувати 5 євро з OV Kart. З Лейдена, вирушайте на автобусі 54 від Центрального вокзалу, а з Гарлем - на автобусі 50 або 51 від залізничного вокзалу. Комбіновані квитки на автобус і вхід продаються в офісах квитків на автобуси за межами обох станцій. Додаткові послуги ставляться в розпал сезону, але натовпи туристів у розпал сезону можуть викликати порушення заворушень. У 2019 році Кекенгоф буде відкритий з 21 березня до 19 травня, включаючи всі недільні та святкові дні, з 8:00 до 19:30 щодня (каса закривається о 18:00). Вхідні квитки на 2018 рік становили: дорослі € 18 та діти (4–11 років) 8 євро на людину. Паркування € 6 за автомобіль. Квитки можна придбати біля дверей (але будьте готові до аеликих черг), або онлайн на сайті Кекенгофа. Якщо ви купуєте квиток онлайн, ви не повинні стояти в черзі до каси, а ви можете піти прямо до інспектора квитків. Якщо ви приїхали на автомобілі, доцільно придбати квиток на стоянку також. Найпростіший спосіб відвідати Кекенгоф - це комплексний квиток Connexxion's all-in Combi-ticket. Цей квиток включає квиток на зворотний автобус до Кекенгофа та вхідний квиток до парку. Показуючи свій Combi-ticket, ви можете безпосередньо увійти в Кекенгоф, так що вам не доведеться турбуватися про пробки, проблеми з парковкою або черги на квитки в парку. Ви можете придбати цей комплексний квиток на залізничному вокзалі Схіпгол, залізничному вокзалі Лейден, Центральному залізничному вокзалі Гааги, а також на їх сайті. Ціни на Combi-ticket у 2018 році були: дорослі € 24.50, понад 65 років € 17 (ціна 2014) і діти (4-11 років) € 11 (ціна 2014) на людину. Ви також можете придбати цілодобовий Combi-ticket на туристичному інформаційному столі в залізничному вокзалі Амстердама і на туристичному інформаційному столі в Лейдсеплейн в Амстердамі. Ціни на цей Combi-ticket на 2014 рік: дорослі € 23, 65+ € 17 та діти (4–11 років) 11 € на людину. === Інші місця === * {{see | name=Замок Кекенгоф | alt=Castle Keukenhof | url=http://www.kasteelkeukenhof.nl/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@kasteelkeukenhof.nl | address=Keukenhof 1, Lisse | lat= | long= | directions=прямо через дорогу від парку Кекенхоф; у Ліссе дотримуйтесь вказівок «Castle Keukenhof» | phone=+31 252 750690 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Незважаючи на таку саму назву, замок не є частиною парку, і ви не можете просто відвідати його як частину свого відвідування парку. Екскурсії з гідом доступні по понеділках і неділях о 13:30, але потрібно забронювати заздалегідь. В інші дні замок зазвичай не доступний, оскільки він використовується як місце проведення конференцій і весіль. Нерухомість включає в себе замок, а також близько 200 га лісу, трав'яні землі і прекрасний парк. Загалом на території садиби було офіційно визнано 18 пам'яток національної спадщини. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Болленстрек|type=Місто}} 3u6496jisvb3kf783j4a7x8x7tsv43v 10 2690 35464 24174 2024-05-13T20:57:47Z Keneris 6418 35464 wikitext text/x-wiki [[Файл:Bicycle icon.png|25пкс]] Велосипедом<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> pwre1s2a3tk5r6dyy6tlyr4zct1ngsb 0 2693 37389 37052 2025-05-13T21:14:57Z MarianaSenkiv 5081 /* Що відвідати */ 37389 wikitext text/x-wiki {{geo|3.1394|101.6893|zoom=12}} {{pagebanner}} {{ДрукРайони}} [[Image:Kuala Lumpur Skyline at dusk 1.jpg|thumb|350px|Хмарочоси Куала-Лумпуру вночі]] '''[http://www.visitkl.gov.my Куала-Лумпур]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''', скорочено '''KL''' &mdash; столиця та найбільше місто [[Малайзія|Малайзії]] із населенням 6.5 мільйона (1.8 мільйона в самому місті). Куала-Лумпур - культурна столиця держави, з найдешевшими 5-зірковими готелями світу, вражаючими торговими районами, продуктами харчування з усіх куточків світу, а також природними чудесами. == Райони == Куала-Лумпур - це величезне місто з житловими передмістями, що ніколи не сплять. Власне місто - це федеральна територія загальною площею 243 км<sup>2</sup>, якою управляє міська рада Куала-Лумпура і складається з восьми районів, які далі розділені на 42 мікрорайони, головним чином для адміністративних цілей. Наступні райони були розроблені для відвідувачів Куала-Лумпура. {{Mapframe|3.137|101.685|height=650|width=430|zoom=12}} {{Mapshape|type=page|wikicommons=Kuala_Lumpur_Districts.map}} {{mapshapes|Q21006001}} <!-- in order of importance, please do not alphabetise --> {{Regionlist | region1name=[[Куала-Лумпур/Золотий Трикутник|Золотий Трикутник]] | region1color=#d5dc76 | region1items=''Букіт-Бінтанг, Пуду'' | region1description=Зменшена копія Куала-Лумпура - центральний діловий район, розташований на північний схід від Старого центру міста. Цей район наповнений торговими центрами, барами та п'ятизірковими готелями, а також знаменитими вежами-близнюками Петронас. | region2name=[[Куала-Лумпур/Центр|Старий Центр Міста]] | region2color=#4f93c0 | region2items=''Чайнатаун'' | region2description=Це ядро традицій Куала-Лумпура, де ви знайдете колишній колоніальний адміністративний центр із площею Мердека, будівлею султана Абдул Самад та клубом Selangor. Цей район також включає в себе старий китайський комерційний центр Куала-Лумпура, який усі називають Чайнатаун. У 2024 році в цій частині міста буде розташований найвищий хмарочос Малайзії (PNB 118). | region3name=[[Куала-Лумпур/Ботанічний Сад|Ботанічний Сад]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description= Тут розташовані Національний музей, Національна мечеть, ботанічний сад, парки птахів і метеликів, сади орхідей і гібіскусів, музей ісламського мистецтва та Національний планетарій. За декілька хвилин ходьби на північ від саду знаходиться Національний пам'ятник. | region4name=[[Куала-Лумпур/Південний Центр Міста|Південний Центр Міста]] | region4color=#d09440 | region4items=''Брікфілдс, Бангсар, Букіт-Персекутуан, Мід-Веллі, Сепутех'' | region4description= ''Брікфілдс'' - це маленька Індія в Куала-Лумпурі, де розташовані магазини сарі та ресторани бананового листя. Тут розташований головний залізничний вокзал Куала-Лумпура KL Sentral. ''Bangsar'' - популярний ресторан і паб, а ''Mid Valley'' з його Меламоллом є одним з найпопулярніших міських магазинів. у ''Сепутесі'' роташований Храм Теан Ху. | region5name=[[Куала-Лумпур/Північний Центр Міста|Північний Центр Міста]] | region5color=#ac5c91 | region5items=''Кампунг-Бару, Тітівангса, Туанку-Абдул-Раман, Чов-Кіт'' | region5description=Розташований на північний захід від Золотого Трикутника і є продовженням Старого центру міста. Додому до сучасних торгових центрів, традиційних вуличних ринків та бюджетних варіантів проживання Кампунг-Бару, останнє малайське село Куала-Лумпура, є раєм продовольчих вулиць та ресторанів у традиційній атмосфері. | region6name=[[Куала-Лумпур/Захід|Західне передмістя]] | region6color=#8a84a3 | region6items=''Букіт-Дамансара, Деса-Срі-Хартамас, Букіт-Тунку, Таман-Тун-Др-Ісмаїл (TTDI), Таман-Букіт-Малурі'' | region6description=Значною мірою передмістя, в цих районах на захід від міста розташовуються цікаві ресторани та паби. ''Букіт-Кіара'' - вторинний тропічний ліс - це найбільш популярне місце для велосипедистів KL. Цей район також зливається в північну частину [[Петалінг-Джая|Петалінг-Джаї]] (PJ). | region7name=[[Куала-Лумпур/Схід|Східне передмістя]] | region7color=#578e86 | region7items=''Ампанг, Деса-Пандан, Таман-Малурі, Черас, Салак-Селатан'' | region7description=Розташований на схід від міста, Ампанг є Малою Кореєю Куала-Лумпура і більшості іноземних посольств і високих комісій. Серос є передмістям з багатьма китайськими мешканцями. | region8name=[[Куала-Лумпур/Північ|Північне передмістя]] | region8color=#b5d29f | region8items=''Сентул, Бату, Сетапак, Вангса Маджу, Деса-Мелаваті та багато іншого'' | region8description=Цей величезний район на північ від міста є домом для кількох природних пам'яток, таких як Печери Бату, Національний зоопарк та Інститут лісових досліджень Малайзії. | region9name=[[Куала-Лумпур/Південь|Південне передмістя]] | region9color=#d56d76 | region9items=''Таман-Деса, Кучай-Лама, Сунгай-Бесі, Бандар-Тасік-Селатан, Алам-Дамай, Букіт-Джаліл, Срі-Петалінг та багато іншого'' | region9description=Цей район може не зацікавити мандрівників, хоча Національний стадіон Куала-Лумпура та Національний спортивний комплекс Букіт-Джаліл розташовані тут. }} == Зрозуміти == Як і в більшості містах Малайзії, малайзійські китайці складають більшість населення (55%) в Куала-Лумпурі. Малайці (які складають більшість населення Малайзії, загалом) і малайзійські індіанці також знаходяться у великій кількості в місті, також приїжджає значна кількість емігрантів із [[Південна Азія|Південної]] та [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] та із західних країн і [[Близький Схід|Близького Сходу]]. Результатом є суміш культур, які об'єдналися, щоб зробити Куала-Лумпур сучасною і різноманітною столицею. [[Image:Kuala Lumpur Sultan Abdul Building.jpg|left|thumb|300px|Після здобуття незалежності офіси Колоніального Секретаріату на Клубі Селангор ''Паданг'' (поле) стали '''Будівлею Султана Абдула Самада''' на ''Датран-Мердека''(Майдан Незалежності)]] Кажуть, що Куала-Лумпур заблокований у неофіційному суперництві з сусіднім містом [[Сінгапур|Сінгапуром]]. Сінгапур, в якому домінують китайці, був відокремлений від корінної малайської більшості, головним чином через непримиренні ідеологічні розбіжності. Сінгапур прагнув стати життєздатною незалежною державою і стимулював швидкий розвиток, а малайзійці прагнули йти в ногу, інвестуючи в Куала-Лумпур. Наприклад, коли в Сінгапурі з'явився аеропорт першого класу, тоді такий аеропорт вирішили збудувати і в KL. Коли Сінгапур отримав ефективну міську транспортну систему, так само зробив KL. Як Сінгапур стає чистим і зеленим, так і KL. Скрізь ви йдете, і всюди зелень, парки, сади, і все схоже на сінгапурське. Якщо у Сінгапурі збудували аквапарк і парк птахів, так само робить KL. Те ж саме з парком орхідей і парком метеликів. Якщо Сінгапур оновлює і фарбує свої колоніальні будинки магазину з кольорами tutti frutti, так само робить KL. Якщо Сінгапур будує тематичні парки, так само робить KL. Що Сінгапур має, те має і KL але в ще більш грандіозному масштабі.. Розташування обох міст на географічно, економічно і політично важливому коридорі [[Бангкок]]-[[Джакарта]] сприяло їхньому зростанню. Два міста побудовані з тих самих культурних інгредієнтів, хоча в різних пропорціях: китайська культура є більш домінуючою в Сінгапурі. === Клімат === {{Climate | units = Metric | janhigh = 32 | febhigh = 33 | marhigh = 33 | aprhigh = 33 | mayhigh = 33 | junhigh = 33 | julhigh = 32 | aughigh = 32 | sephigh = 32 | octhigh = 32 | novhigh = 32 | dechigh = 32 | janlow = 23 | feblow = 23 | marlow = 23 | aprlow = 24 | maylow = 24 | junlow = 24 | jullow = 23 | auglow = 23 | seplow = 23 | octlow = 23 | novlow = 23 | declow = 23 | janprecip = 170 | febprecip = 165 | marprecip = 241 | aprprecip = 259 | mayprecip = 204 | junprecip = 125 | julprecip = 127 | augprecip = 155 | sepprecip = 193 | octprecip = 253 | novprecip = 288 | decprecip = 246 | description = Перевірте '''7-денний прогноз Куала-Лумпура''' на [http://www.met.gov.my/index.php?option=com_content&task=view&id=675&Itemid=905&lang=english MET.gov.my] }} Оскільки Куала-Лумпур знаходиться всього в 3 градусах на північ від екватора, то можна чекати тропічної погоди цілий рік. Захищені горами Тітівангса на сході та [[Суматра|Суматрою]] на заході, температура є відносно прохолоднішою, ніж інших містах Малайзії. Очікуйте сонячні дні з температурою вище 30°C і трохи прохолоднішими вечорами, особливо вдень, коли висока вологість повітря. Опади можуть бути спорадичними і досить бурхливими часом, але зазвичай не тривають дуже довго. Під час вологого сезону, з жовтня по березень, північно-східний мусон приносить сильні дощі, які іноді можуть затопити деякі райони Куала-Лумпура. Місяці в червні та липні можуть бути класифіковані як сухий сезон, але навіть тоді часто може йти дощ. Іноді, через лісові пожежі від Суматри з травня по жовтень, туман може покрити місто і навколишні регіони, і краще залишатися в приміщенні, якщо ви страждаєте від астми. Оскільки погода може бути гарячою і вологою протягом дня, спробуйте одягнутися злегка, якщо ви очікуєте бути зовні і, хоча це може здатися очевидним, не забудьте залишатися зволоженим. Також майте на увазі, що мечеті і деякі храми мають суворі правила одягу, тому на вас можуть одягнути сукню, щоб покрити вас, якщо ви недостатньо одягнені. Якщо вам надто спекотно назовні, можете зайти охолонути в торговий центр, у яких завжди працює кондиціонер. == Як дістатись == === {{Літаком}} === З України до Малайзії прямих рейсів немає. * {{go | name=Міжнародний аеропорт Куала-Лумпура | alt=KLIA, {{IATA|KUL}} | url=http://www.klia.com.my | wikipedia=Куала-Лумпур (аеропорт) | wikidata= | email= | address= | lat=101.7042 | long=2.7546 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-04 | content=Головний аеропорт, що обслуговує Куала-Лумпур, знаходиться за 50 км на південь від Куала-Лумпура в районі [[Сепанг]] у [[Селангор]]і.<p>Понад 50 авіаліній обслуговують рейси у KLIA. Аеропорт має два термінали, з Malaysia Airlines та іншими магістральними перевізниками на головному KLIA, а також Air Asia та іншими дешевими перевізниками, що використовують KLIA2. Вони з'єднані один з одним (3 хв) і з містом (28-33 хв) поїздом KLIA Ekspres.</p> }} * {{go | name=Міжнародний аеропорт імені Султана Абдула Азіза Шаха | alt=Аеропорт Субанг, {{IATA|SZB}} | url=http://www.malaysiaairports.com.my/?m=business&c=business_about&id=38 | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=101.553707 | long=3.133022 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-04 | content=Призначений для турбогвинтових літаків. Аеропорт набагато ближче до центру міста і менш переповнений, ніж KLIA, що може зробити його зручним місцем входу для тих, хто літає з Сінгапуру, Індонезії, Таїланду або інших міст Малайзії. Аеропорт знаходиться в 25 км від центру міста, а зручним способом доїхати є на таксі. Альтернативою є швидкий автобус U81 (пункт призначення: Subang Suria/Mah Sing) від терміналу Jalan Sultan Mohammad біля станції Pasar Seni LRT, яка проходить повз аеропорт. Вартість проїзду RM3 в одну сторону займає приблизно 40 хв. Це може зайняти майже півтори години в час пік. }} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Вежі Петронас|address=Куала-Лумпур|lat=3.157588|long=101.711927|wikipedia=Вежі Петронас|description=|url=|content=(англ. Petronas Towers, mal. Menara Petronas) — близнюки-хмарочоси в Куала-Лумпурі, Малайзія. Кожна вежа заввишки 375 метрів (зі шпилем — 451,9 м) має 88 поверхів. Будівництво було розпочато в 1995 і завершено у 1998 році. При відкритті вони були найвищими хмарочосами в світі. Нині Петронас Тауерс — найвищі вежі-близнюки у світі.|wikidata=Q83063}}<!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> {{See|name=Національна бібліотека Малайзії|wikipedia=Національна бібліотека Малайзії|url=|long=101.711207|lat=3.170368|address=Куала-Лумпур|description=|content=Головна наукова бібліотека Малайзії. Заснована 1956 року в Куала-Лумпурі.|wikidata=Q625167}} {{See|name=Вежа Мейбанк|wikipedia=Вежа Мейбанк|url=|lat=3.1472|long=101.6997|description=|address=Куала-Лумпур|content=Хмарочос в Куала-Лумпурі, Малайзія. Висота 50-поверхового будинку становить 244 метри і він є третім за висотою в країні. Будівництво будинку було розпочато в 1984 і завершено в 1988 році і до 1998 року, коли було збудовано Вежі Петронас був найвищим будинком країни. Проект було розроблено архітектурним бюро Taisei Construction Co. Ltd.|wikidata=Q2745033}} == Чим зайнятись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Що купувати == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де поїсти == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де розважитись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де зупинитись == <!-- Будь ласка, внесіть окремі записи в список відповідної частини міста, а не сюди. Цей розділ лише для загальних описів та порад. --> == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Інтернет-кафе досить багато в Куала-Лумпурі, і їх можна знайти в більшості торгових центрів. Якщо у вас є власний ноутбук, то послуга WLAN від [http://www.maxis.com.my/en/personal/whats-new.html Maxis'] є найкращою пропозицією. Багато готелів надають безкоштовний доступ до інтернету. Безкоштовний бездротовий доступ до Інтернету (Wi-Fi) також доступний у багатьох кафе, ресторанах і торгових центрах. Кілька прикладів: * '''[http://www.matic.gov.my/en/ Malaysia Tourism Centre]''' (MTC), 109 Jalan Ampang (''між KLCC та Dang Wangi''). Колишній ''MATIC'', цей туристичний інформаційний центр має величезну кількість інформації про Малайзію, деякі культурні шоу, похмурий персонал, але безкоштовні комп'ютери для користування. * '''Starbucks''', '''Coffeebean''', '''Burger King''' and '''Mcdonalds''' - безкоштовний Wi-Fi * '''Air Asia Counter in KL Sentral''' Кілька комп'ютерів з доступом до Інтернету доступні для перевірки веб-сайту Air Asia (і, можливо, швидко перегляньте електронну пошту або новини) == Куди далі == {{footer|ispartof=Західне Узбережжя (Малайзія)|type=Мегаполіс}} rsya79xwft261rk3lxpz4528iozik6a 4 2694 30118 30111 2021-02-10T20:09:12Z Mykola7 4555 Захистив «[[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2018]]»: Архів минулих років ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) 30111 wikitext text/x-wiki == Як додати статтю до конкурсних? == Підкажіть будь ласка як додати статтю до конкурсних. Дякую. --[[Користувач:El Burkovska|El Burkovska]] : Вітаю! Все дуже просто. Додайте назву статті [[Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською/Конкурсні статті|на цій сторінці]]. Дякую за Ваш внесок до Вікімандрів! З повагою, --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 23:59, 1 лютого 2018 (EET) == Географічна ієрархія. Регіони == Всім привіт. Цікавить питання регіонів. Наприклад немає регіонів в Румунії. Проте в правилах пише, що Швеція, поділяється на 3 регіони, але в Ієрархії румунія входитьв регіоні Балкани, якась незгідність. Я би наприклад поділив Румунію на Валахію, Трансильванію, Молдавію з Буковиною, Добруджу, Крішану з Банатом і Марамуреш. --[[Користувач:Maximym44|Maximym44]] ([[Обговорення користувача:Maximym44|обговорення]]) 14:51, 2 лютого 2018 (EET) : Вітаю! Так, звісно, можете поділити на регіони. Дивіться на прикладі [[:en:Romania|англійської версії]], там є поділ. І окрема подяка за те, що пишете про Румунію. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 16:25, 2 лютого 2018 (EET) :: [[Користувач:Maximym44|Maximym44]], [[Користувач:Visem|Visem]], створив список. Так що там маємо мати - Трансильванію чи Трансільванію? Бо в Вікіпедії в статті "Семигород" (о як!) в тексті практично всюди буква "і". Як вирішите - створю статті для регіонів. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 18:38, 3 лютого 2018 (EET) ::: Здивували мене цим Семигородом. Нехай вже тоді буде Трансільванія, хоча я думав, що згідно з українським правописом мала би бути Трансильванія. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 22:03, 3 лютого 2018 (EET) :::: Семигород то древня середньовічна назва. Ще в часи Хмельницького використовувалась. Вважаю що правильніше все таки по правопису - Трансильванія. --[[Користувач:Maximym44|Maximym44]] ([[Обговорення користувача:Maximym44|обговорення]]) ::::: [[Користувач:Maximym44|Maximym44]], [[Користувач:Visem|Visem]], тоді Трансильванія. Додав, так що регіони Румунії готові. --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 13:04, 5 лютого 2018 (EET) == Помилка при завантаженні зображень == Вибиває помилку при вивантаженні фтографій. Яка причина може бути?--[[Користувач:Maximym44|Maximym44]] ([[Обговорення користувача:Maximym44|обговорення]]) 15:30, 13 лютого 2018 (EET) : Наче все працює. Як варіант, зайдіть на commons.wikimedia.org і перевірте, що Ви залогінились. Далі завантажуйте свої фото. Має бути назва, опис та час, коли зроблено фото (якщо фото оригінальне без модифікацій, то час виставляється автоматично) і дуже бажано додавати категорії. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 16:28, 13 лютого 2018 (EET) :: Можливо проблема відбулась через надання статусу завантажувача? Просто все почалось із надання статусу --[[Користувач:Maximym44|Maximym44]] ([[Обговорення користувача:Maximym44|обговорення]]) 21:34, 15 лютого 2018 (EET) ::: Дивно. І зараз не виходить? Якщо справа в цьому, то можу спробувати прибрати статус. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 22:10, 15 лютого 2018 (EET) :::: І зараз також--[[Користувач:Maximym44|Maximym44]] ([[Обговорення користувача:Maximym44|обговорення]]) 22:20, 16 лютого 2018 (EET) ::::: [[Користувач:Maximym44|Maximym44]], Спробуйте тепер, статус прибрав. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 11:34, 17 лютого 2018 (EET) : [[Користувач:Maximym44|Maximym44]], а ви можете скріншот помилки зробити? просто слово "помилка" несе майже нульову інформацію --[[Користувач:Ilya|Ilya]] ([[Обговорення користувача:Ilya|обговорення]]) 14:28, 17 лютого 2018 (EET) :: Фотографія вивантажується, підписується і ставляться теги, але в наступному ході вибиває таке "Щось пішло не так, спробуйте ще раз". Скрін закинути не можу, бо не можу)--[[Користувач:Maximym44|Maximym44]] ([[Обговорення користувача:Maximym44|обговорення]]) 21:05, 17 лютого 2018 (EET) ::: Який браузер використовуєте? відкрийте перед завантаження консоль розробника, як це робиться в хромі написано тут https://developer.chrome.com/devtools#access і https://developer.chrome.com/devtools#console та скопіюйте повідомлення які туди пишуться. --[[Користувач:Ilya|Ilya]] ([[Обговорення користувача:Ilya|обговорення]]) 22:19, 17 лютого 2018 (EET) ::: Навіть не знаю, що це може бути та й скрін не допоможе мені. Єдине, що рекомендую спробувати зробити це з інших пристроїв. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 22:12, 17 лютого 2018 (EET) == Питання про конкурс == Доброго дня ! Оскільки я вболіваю за своє місто і область ,то в мене виникло наступне запитання. Запорізька область і Запоріжжя знаходяться у розділі "Статті до покращення". Але у розділі "Конкурсні статті" цих тем немає. Обидві теми (область і місто) створювалися на основі майже порожнього шаблону . "Запоріжжя"- переважна більшість тексту написана Качуровською, щодо "Запор.області", то мною. Чи можете пояснити ,будь ласка, що ми не врахували,або не зрозуміли в правилах Конкурсу ? Цитата : "...Конкурсними вважаються нові та покращені статті.." PS.Вирішила запитати у цій темі,бо по е-мейл (wmua-staffatsign@svgwikimedia.org.ua) відправити лист не вдалося :видає помилку відправки пошти. З повагою . --[[Користувач:ЯнаТалія|ЯнаТалія]] ([[Обговорення користувача:ЯнаТалія|обговорення]]) 10:29, 2 березня 2018 (EET) : Вітаю! Статті внесено до [[Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською/Конкурсні статті|списку конкурсних статей]] у розділі покращених статей, які будуть оцінювати члени журі. Дякуємо за важливий внесок у Вікімандрах! --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 10:58, 2 березня 2018 (EET) :: Тепер все зрозуміло!Спасибі за швидку відповідь)--[[Користувач:ЯнаТалія|ЯнаТалія]] ([[Обговорення користувача:ЯнаТалія|обговорення]]) 11:19, 2 березня 2018 (EET) Доброго дня! Підкажіть,коли будуть результати конкурсу статей? Вже просто 7-ме березня. Дякую! : Вітаю! Журі оцінює зараз статті. Сподіваюсь що скоро будуть. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 17:58, 7 березня 2018 (EET) А де будуть вивішені результати конкурсу? Чи всім буде розіслано якесь сповіщення з вказанням його місця? : Попередні результати уже доступні [[Вікімандри:Підтримай Вікімандри українською/Результати|за посиланням]], сповіщення очікуйте незабаром. P.S. Повідомлення бажано підписувати (вгорі є олівець на який можна натиснути). --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 00:07, 16 березня 2018 (EET) Так, не помітила про підпис. Дякую за вказівку. Виклали досить повні і змістовні пояснення помилок у статтях. Чекатимемо що ж там за призи такі... --[[Користувач:El Burkovska|El Burkovska]] ([[Обговорення користувача:El Burkovska|обговорення]]) 22:47, 19 березня 2018 (EET) Доброго дня! Результати конкурсу вже є, а призів не буде? :( Чи ці питання вирішуються зі спонсорами? Також є до вас питання яким чином стати спонсором вашого наступного конкурсу ? Чи є якийсь мінімальний спонсорський внесок чи все по бажанню? Дякую за відповіді!--[[Користувач:El Burkovska|El Burkovska]] ([[Обговорення користувача:El Burkovska|обговорення]]) 18:24, 23 березня 2018 (EET) : Доброго дня! Призи будуть, просто організатори трохи зайняті проведенням інших конкурсів в українській Вікіпедії, до яких я запрошую Вас долучатися! Конкурс у Вікімандрах цього року проводився вперше, у майбутньому Ви також можете бути організатором або співорганізатором конкурсів чи тематичних тижнів з написання статей. Якщо буде таке бажання, то буду радий допомогти. З повагою, --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 13:30, 24 березня 2018 (EET) Щось руху з нагородженням так і не сталось. Вже травень за тиждень, а конкурс був у лютому. Сенс тоді брати участь був? --[[Користувач:El Burkovska|El Burkovska]] ([[Обговорення користувача:El Burkovska|обговорення]]) 10:33, 22 квітня 2018 (EEST) : Вітаю! За Вас не забули, затримка пов'язана з тим що зараз разом з ГО "Вікімедіа Україна" думаємо як краще зробити нагородження, можливо нагородити ще когось додатково, можливо зробити церемонію нагородження. А затримки на жаль бувають, проте запевняю Вас, що за Вас не забули :) --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 08:58, 24 квітня 2018 (EEST) == Editing News #1—2018 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> ''[[m:VisualEditor/Newsletter/2018/February|Читати це іншою мовою]] • [[m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]'' <div style="float:right;width:270px;margin-left:1em;border-style:solid;border-width:1px;padding:1em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200px|center]] '''Чи знали Ви?'''<div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Чи знали Ви, що тепер [[mw:Special:MyLanguage/VisualEditor/Diffs|візуальне порівняння версій]] можна використовувати на будь-якій сторінці? [[File:Wikitext diff paragraph move correcting vandalism 2018.png|alt=Знімок екрана, що демонструє деякі зміни вікірозмітки у двостовпцевому форматі|center|frameless|250px]] Іноді буває важко помітити важливі зміни при перегляді різниці версій у форматі вікірозмітки. Цей скриншот порівняння версій у форматі вікірозмітки (клацніть, щоб збільшити) показує, що абзаци поміняли місцями, але жодним чином не виділяє вилучення одного слова чи додавання нового речення. Якщо Ви [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|увімкнете бета-функцію]] «{{Int:visualeditor-preference-visualdiffpage-label}}», у Вас з'явиться нова опція. Вона матиме форму нової пари кнопок вгорі кожної сторінки при перегляді різниці версій. Ця пара кнопок даватиме Вам змогу вибирати, який спосіб перегляду версій Ви хотіли б використати для будь-якого редагування. [[File:VisualEditor visual diff tool - toggle button.png|alt=Кнопка-перемикач між візуальним переглядом різниці версій та форматом вікірозмітки; вибрана візуальна опція|center|frameless|200px]] Клацніть кнопку-перемикач, щоб перемкнутись між візуальним форматом різниці версій чи форматом вікірозмітки. При візуальному перегляді різниці версій буде виділено додавання, вилучення, нові посилання та зміни форматування. Інші зміни, такі як зміна розміру зображення, описані у формі приміток збоку. [[File:Visual diff paragraph move correcting vandalism 2018.png|alt=Скриншот, що демонструє ті ж зміни до статті. Більшість змін виділено за допомогою форматування тексту.|center|frameless|250px]] Скриншот демонструє те ж саме редагування, що й вище в різниці версій у форматі вікірозмітки. Візуальна різниця версій виділяє вилучення одного слова та додавання нового речення. Ви можете ознайомитися й допомогти з перекладом [[mw:Special:MyLanguage/Help:VisualEditor/User guide|посібника користувача]], який містить інформацію про те, як користуватися візуальним редактором. </div></div> З моменту випуску [[m:VisualEditor/Newsletter/2017/May|останньої розсилки новин]] [[mw:Editing|команда з питань редагування]] витратила більшість свого часу на підтримку [[mw:2017 wikitext editor|редактора вікірозмітки 2017]], який доступний у межах візуального редактора як бета-функція, а також на вдосконалення [[mw:VisualEditor/Diffs|нового інструмента візуального перегляду здійснених змін]]. Їхню робочу панель можна переглянути [[phab:project/view/3236/|на Фабрикаторі]]. Ви можете знайти посилання на список завдань, виконаних за кожен тиждень на сторінці [[mw:VisualEditor/Weekly triage meetings]]. Їхніми [[mw:Editing team/Current priorities|поточними пріоритетами]] є виправлення багів, підтримка редактора вікірозмітки 2017, і покращення інструмента візуального перегляду змін. === Останні зміни === *'''[[mw:2017 wikitext editor|Редактор вікірозмітки 2017]]''' [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|доступний як бета-функція]] на стаціонарних пристроях. Він має ту ж панель інструментів, що й візуальний редактор, а тому може використовувати сервіс Citoid та інші сучасні інструменти. Команда порівнювала продуктивність різних середовищ редагування. Її учасники досліджували, скільки часу треба, щоб відкрити сторінку в редакторі й почати редагувати. Дослідження використовує дані понад мільйона редагувань за грудень та січень. Здійснено деякі зміни для покращення швидкостей роботи редактора вікірозмітки 2017 та візуального редактора. За останніми даними, редактор вікірозмітки 2017 відкривається найшвидше для більшості редагувань, тоді як для окремих редагувань найшвидшим залишається редактор 2010 року. Більше інформації буде опубліковано на сторінці [[mw:Contributors/Projects/Editing performance]]. *'''[[mw:VisualEditor/Diffs|Інструмент візуального перегляду змін]]''' розроблено для візуального редактора. Тепер він доступний для всіх користувачів візуального редактора та редактора вікірозмітки 2017. При перегляді змін Ви тепер можете перемикатися між режимами цього перегляду — візуальним та стандартним режимом вікірозмітки. Також можна [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|увімкнути нову бета-функцію]] «Візуальна різниця версій». Ця бета-функція дасть Вам змогу користуватися візуальним режимом перегляду змін для оцінки редагувань, здійснених іншими редакторами на сторінках історії редагувань та [[Special:RecentChanges]]. [https://phabricator.wikimedia.org/T167508] *[[mw:Special:MyLanguage/Extension:CodeMirror|'''Підсвічування синтаксису вікірозмітки''']] доступне як бета-функція як для [[mw:2017 wikitext editor|редактора вікірозмітки 2017]], так і для редактора вікірозмітки 2010. [https://phabricator.wikimedia.org/T101246] *[[mw:Citoid|Сервіс Citoid]] автоматично перетворює URL, DOI, ISBN, та ідентифікатори PubMed у шаблони цитувань у форматі вікірозмітки. Він дуже популярний та корисний для редакторів, хоча його може бути трохи складно налаштувати. <mark>Ваша вікі може отримати доступ до цього сервісу. Будь ласка, [[mw:Special:MyLanguage/Citoid/Enabling Citoid on your wiki|ознайомтеся з інструкціями]]. Можете [[phab:T127354|попросити команду допомогти Вам із впровадженням сервісу Citoid у Вашу вікі]]</mark>. === Працюймо разом === *Команда обговорюватиме інструменти редагування на прийдешньому [[m:Wikimedia Foundation metrics and activities meetings|зібранні Фонду Вікімедіа для вивчення статистичних даних та діяльності]]. *Вікіпідручник, Віківерситет та інші спільноти можуть зробити візуальний редактор стандартним для дописувачів. Якщо Ваша спільнота зацікавлена в цьому, будь ласка, зв'яжіться з [[mw:User talk:Deskana (WMF)|Деном Ґаррі]]. *Блок <code><nowiki><references /></nowiki></code> може [[mw:Special:MyLanguage/Contributors/Projects/Columns for references|автоматично розбивати довгі списки приміток на стовпці]] на широких екранах. Це полегшує читання приміток. Можете [https://phabricator.wikimedia.org/maniphest/task/edit/form/1/?projects=Cite,VisualEditor,Wikimedia-Site-requests&title=Convert%20reference%20lists%20over%20to%20`responsive`%20on%20XXwiki&priority=10&parent=159895 '''подати запит на увімкнення підтримки багатостовпцевого формату приміток'''] у Вашій вікі. [https://phabricator.wikimedia.org/T33597] *Якщо Ви читаєте це не своєю улюбленою мовою, тоді будь ласка, допоможіть нам із перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|поштову розсилку для перекладачів]] чи [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму. Ми сповістимо Вас, коли новий випуск буде доступним для перекладу. {{Int:Feedback-thanks-title}} —[[mw:User:Elitre (WMF)|Elitre (WMF)]] </div> 22:56, 2 березня 2018 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=17790200 --> == Увімкнення корисної функції для редакторів шаблонів == Привіт! Команда, що працює над TemplateStyles у Фонді Вікімедіа, хотіла б увімкнути функцію TemplateStyles у цій вікі. TemplateStyles — це функція, яка дозволяє неадміністраторам писати і підтримувати CSS-стилі для шаблонів. Вона дозволяє дописувачам, які редагують шаблони, відділяти вміст і вигляд. Це гарна практика веб-розробки, яка полегшує підтримку оформлення шаблонів. Якщо ви не редагуєте шаблонів, то на ваш внесок це і не вплине. TemplateStyles корисні з кількох причин. * Це дозволяє шаблонам краще виглядати в мобільній версії. * Це усуває сумніви щодо того, де застосовувати CSS-правила. * Редагування CSS наразі доступне лише адміністраторам, що є основним бар'єром для участі. * Усі стилі мають завантажуватися на всіх сторінках (не залежно від того, використовують вони сторінку чи ні), що марнує трафік й ускладнює відлагодження правил стилів. Ви можете [[mw:Help:TemplateStyles|дізнатися більше про TemplateStyles на MediaWiki.org]]. [[mw:Extension:TemplateStyles|Доступна також технічна документація]]. Це функція за бажанням і її використання не обов'язкове, але ми заохочуємо до цього редакторів шаблонів! Будь ласка, обговоріть це і дайте нам знати, якщо будуть зауваження. Якщо зауважень немає, ми увімкнемо цю функцію 28 березня. Дякую. – [[User:CKoerner (WMF)|CKoerner (WMF)]] & [[Користувач:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Whatamidoing (WMF)|обговорення]]) 18:29, 21 березня 2018 (EET) == AdvancedSearch == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> Починаючи з 8 травня, у вашій вікі з'явиться [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:AdvancedSearch|AdvancedSearch]] як [[mw:Special:MyLanguage/Beta Features|бета-функція]]. Ця функція розширює можливості [[Special:Search|сторінки пошуку]] завдяки формі розширених параметрів і має на меті зробити [[m:WMDE_Technical_Wishes/AdvancedSearch/Functional_scope|доступні опції пошуку]] більш помітними і доступними для всіх. AdvancedSearch — це проект від [[m:WMDE Technical Wishes/AdvancedSearch|WMDE Technical Wishes]]. Запрошуємо усіх тестувати функцію і сподіваємося, що вона гарно послужить у вашій роботі! </div> [[m:User:Birgit Müller (WMDE)|Birgit Müller (WMDE)]] 17:53, 7 травня 2018 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Birgit Müller (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_2&oldid=17995461 --> == Update on page issues on mobile web == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> '''Update on page issues on mobile web''' {{int:please-translate}} Hi everyone. The [[mw:Reading/Web/Team|Readers web team]] has recently begun working on exposing issue templates on the mobile website. Currently, details about issues with page content are generally hidden on the mobile website. This leaves readers unaware of the reliability of the pages they are reading. The goal of this project is to improve awareness of particular issues within an article on the mobile web. We will do this by changing the visual styling of page issues. So far, we have [[mw:Reading/Web/Projects/Mobile Page Issues|drafted a proposal on the design and implementation]] of the project. We were also able to run [[mw:Reading/Web/Projects/Mobile Page Issues/Research Results|user testing on the proposed designs]]. The tests so far have positive results. Here is a quick summary of what we learned: * The new treatment increases awareness of page issues among participants. This is true particularly when they are in a more evaluative/critical mode. * Page issues make sense to readers and they understand how they work * Readers care about page issues and consider them important * Readers had overwhelmingly positive sentiments towards Wikipedia associated with learning about page issues Our next step would be to start implementing these changes. We wanted to reach out to you for any concerns, thoughts, and suggestions you might have before beginning development. Please [[mw:Reading/Web/Projects/Mobile Page Issues|visit the project page]] where we have more information and mockups of how this may look. Please [[mw:Talk:Reading/Web/Projects/Mobile Page Issues|leave feedback on the talk page]]. </div> [[m:User:CKoerner (WMF)|CKoerner (WMF)]] ([[m:User talk:CKoerner (WMF)|talk]]) 23:58, 12 червня 2018 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:CKoerner (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:CKoerner_(WMF)/Sandbox&oldid=18120916 --> == Global preferences are available == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> Відтепер доступні глобальні налаштування. Ви можете налаштувати їх, перейшовши на свою нову [[Special:GlobalPreferences|сторінку глобальних налаштувань]]. Visit [[mw:Help:Extension:GlobalPreferences|Інформацію про те, як ними користуватись, можна знайти на mediawiki.org]], запрошуємо також [[mw:Help talk:Extension:GlobalPreferences|залишати свої відгуки]]. -- [[User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) </div> 22:20, 10 липня 2018 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Keegan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=17968247 --> == Techadmin == Maybe you have noticed the discussion of [[:meta:Creation of separate user group for editing sitewide CSS/JS|introducing techadmins]]. Currently I am an interim (till today evening) admin here to help out with e. g. the listing editor and such issues. If the user right is introduced next month you have to ask on meta for such edits. If you want me to help out in such cases you have to introduce a techadmin voting procedure and would apply. Greetings from Germany. -- <span style="font-variant:small-caps">[[User:DerFussi|Der]][[User talk:DerFussi|Fussi]]</span> 08:48, 17 липня 2018 (EEST) == New user group for editing sitewide CSS / JS == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> ''({{int:please-translate}})'' Hi all! To improve the security of our readers and editors, permission handling for CSS/JS pages has changed. (These are pages like <code dir="ltr">MediaWiki:Common.css</code> and <code dir="ltr">MediaWiki:Vector.js</code> which contain code that is executed in the browsers of users of the site.) A new user group, <code dir="ltr">[[m:Special:MyLanguage/Interface administrators|interface-admin]]</code>, has been created. Starting four weeks from now, only members of this group will be able edit CSS/JS pages that they do not own (that is, any page ending with <code dir="ltr">.css</code> or <code dir="ltr">.js</code> that is either in the <code dir="ltr">MediaWiki:</code> namespace or is another user's user subpage). You can learn more about the motivation behind the change [[m:Special:MyLanguage/Creation of separate user group for editing sitewide CSS/JS|here]]. Please add users who need to edit CSS/JS to the new group (this can be done the same way new administrators are added, by stewards or local bureaucrats). This is a dangerous permission; a malicious user or a hacker taking over the account of a careless interface-admin can abuse it in far worse ways than admin permissions could be abused. Please only assign it to users who need it, who are trusted by the community, and who follow common basic password and computer security practices (use strong passwords, do not reuse passwords, use two-factor authentication if possible, do not install software of questionable origin on your machine, use antivirus software if that's a standard thing in your environment). Thanks! <br/><span dir="ltr">[[m:User:Tgr|Tgr]] ([[m:User talk:Tgr|talk]]) 20:45, 30 липня 2018 (EEST) <small>(via [[m:Special:MyLanguage/Global_message_delivery|global message delivery]])</small></span> </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tgr@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Tgr/massmessage-T139380-ifadmin&oldid=18255968 --> == Editing of sitewide CSS/JS is only possible for interface administrators from now == ''({{int:please-translate}})'' <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Hi all, as [[m:Special:MyLanguage/Creation of separate user group for editing sitewide CSS/JS/announcement 2|announced previously]], permission handling for CSS/JS pages has changed: only members of the <code>[[m:Special:MyLanguage/Interface administrators|interface-admin]]</code> ({{int:group-interface-admin}}) group, and a few highly privileged global groups such as stewards, can edit CSS/JS pages that they do not own (that is, any page ending with .css or .js that is either in the MediaWiki: namespace or is another user's user subpage). This is done to improve the security of readers and editors of Wikimedia projects. More information is available at [[m:Special:MyLanguage/Creation of separate user group for editing sitewide CSS/JS|Creation of separate user group for editing sitewide CSS/JS]]. If you encounter any unexpected problems, please contact me or file a bug. Thanks!<br /> [[m:User:Tgr|Tgr]] ([[m:User talk:Tgr|talk]]) 15:40, 27 серпня 2018 (EEST) <small>(via [[m:Special:MyLanguage/Global_message_delivery|global message delivery]])</small> </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tgr@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=18258712 --> == Read-only mode for up to an hour on 12 September and 10 October == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch 2018|Читати це повідомлення іншою мовою]] • {{int:please-translate}} [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводитиме тестування свого допоміжного дата-центру. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Щоб пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно переключатись з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. Весь трафік перемкнуть на допоміжний дата-центр у '''середу 12 вересня 2018'''. У '''середу 10 жовтня 2018''', трафік знову перемкнуть на основний дата-центр. На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|МедіаВікі]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми вибачаємось за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. '''Упродовж короткого відрізку часу, Ви зможете читати всі вікі, але не редагувати їх.''' *Це триватиме близько години у середу 12 вересня та стільки ж у середу 10 жовтня. Тест почнеться о [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20170503T14 14:00 UTC] (15:00 BST, 16:00 CEST, 10:00 EDT, 07:00 PDT, 23:00 JST, а в Новій Зеландії — о 02:00 NZST у четвер 13 вересня і четвер 11 жовтня). *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, Ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо Ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього Ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію Ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо Ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. *У тижні 10 вересня 2018 та 8 жовтня 2018 код буде заморожено. Не будуть проводитись ніякі впровадження коду, за винятком необхідних. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch Datacenter#Schedule for 2018 switch|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з Вашою спільнотою.''' /<span dir=ltr>[[m:User:Johan (WMF)|User:Johan(WMF)]] ([[m:User talk:Johan (WMF)|talk]])</span> </div></div> 16:33, 6 вересня 2018 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=18333489 --> == Консультація з приводу оцінки здоров'я спільноти == [[:m:Special:MyLanguage/Community health initiative/Metrics kit|Набір оцінки здоров'я спільноти (Community Health Metrics Kit)]] — це новий проект, що має на меті оцінити більше аспектів наших спільнот. Якщо вас цікавлять виміри, статистика й оцінка редагування і внеску, '''[[:m:Special:MyLanguage/Community health initiative/Metrics kit|будь ласка, приєднуйтеся до нас на Мета-вікі]]''', щоб обговорити, як і що має вимірювати новий проект! <small>[[:m:Special:MyLanguage/Community health initiative/Metrics kit/Messaging|Це повідомлення доступне також іншими мовами]].</small> [[Користувач:JSutherland (WMF)|JSutherland (WMF)]] ([[Обговорення користувача:JSutherland (WMF)|обговорення]]) 03:43, 26 жовтня 2018 (EEST) == Editing News #2—2018 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> ''[[metawiki:VisualEditor/Newsletter/2018/October|Читати це іншою мовою]] • [[m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]'' <div style="float:right;width:270px;margin-left:1em;border-style:solid;border-width:1px;padding:1em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200px|center]] '''Чи знали Ви?''' <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Чи знали Ви, що візуальний редактор можна використовувати й на мобільних пристроях? [[File:Mobile editing watchlist star editing pencil.png|alt=Скриншот, що демонструє розташування іконки із зображенням олівця|center|frameless|250px]] Клацніть по іконці з олівцем, щоб розпочати редагування. Ймовірно, сторінка відкриється в редакторі вікірозмітки. На панелі інструментів Ви побачите іншу іконку з олівцем. Клацайте по тій іконці, щоб перемикатись між візуальним режимом та режимом редагування вікірозмітки. [[File:Visual editing mobile switch wikitext.png|alt=Панель інструментів з відкритим меню|center|frameless|250px]] Не забудьте опублікувати свої зміни, коли завершите редагування. Ви можете почитати та допомогти з перекладом [[$uguide|посібника користувача]], який містить більше інформації про те, як користуватися візуальним редактором.</div></div> З моменту останньої розсилки новин [[mw:Editing|команда з питань редагування]] уже завершила більшість запланованої роботи над [[mw:2017 wikitext editor|редактором вікірозмітки 2017]] та [[mw:VisualEditor/Diffs|інструментом візуального перегляду різниці версій]]. Команда почала досліджувати потреби редакторів, які користуються мобільними пристроями. Робочу панель можна переглянути [[phab:project/view/3236/|на Фабрикаторі]]. Їхніми [[mw:Wikimedia Audiences/2018-19 Q2 Goals#Contributors|поточними пріоритетами]] є виправлення багів та покращення процесу редагування з мобільних пристроїв. === Недавні зміни === *Команда з питань редагування опублікувала [[mw:Mobile editing using the visual editor report|початковий звіт щодо редагування з мобільних пристроїв]]. *Команда з питань редагування розпочала дослідження дизайну візуального редагування при використанні мобільної версії веб-сайту. Нові редактори мають проблеми з виконанням елементарних завдань на смартфонах, зокрема — із додаванням посилань до статей у Вікіпедії. Звіт можна прочитати [[c:File:Visual Editor Heuristic - Results.pdf|тут]]. *Команда з питань читання працює над [[mw:Reading/Web/Advanced mobile contributions|окремим проектом, що стосується внеску з мобільних пристроїв]]. *Редактор вікірозмітки 2006 року [[mw:Contributors/Projects/Removal of the 2006 wikitext editor|вже не підтримується]]. Якщо Ви використовували [[:File:Edit toolbar - 2.png|стару панель інструментів]], на її місці Ви не бачитимете жодної. Ви можете вибрати інший інструмент редагування у своїх [[Special:Preferences#mw-prefsection-editing|налаштуваннях редагування]], [[Special:Preferences#mw-prefsection-gadgets|локальних додатках]], чи [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|бета-функціях]]. *Команда з питань редагування описала історію і статус [[mw:Extension:VisualEditor|візуального редактора]] у [[m:Wikimedia monthly activities meetings/2018-03|цій записаній публічній презентації]] (початок — 29 хвилина, 30 секунд). *Команда з мовних питань минулого місяця, на [[foundationsite:2018/09/30/international-translation-day/|Міжнародний день перекладу]], випустила [[mw:Content translation/V2|нову версію Перекладу вмісту]] (CX2). У неї інтегровано візуальний редактор для підтримки шаблонів, таблиць та зображень. Вона також видає кращу вікірозмітку після публікації перекладеної статті. [https://wikimediafoundation.org/2018/09/30/content-translation-version-two/] === Працюймо разом === * Команда з питань редагування хоче покращити процес візуального редагування у мобільній версії веб-сайту. <mark>Будь ласка, перегляньте [[mw:Visual-based mobile editing/Ideas/October 2018|їхні ідеї]] та повідомте команді, що, на Вашу думку, могло б допомогти редакторам, які користуються мобільною версією сайту.</mark> *Нове [[m:Community Wishlist Survey 2019|опитування побажань спільноти]] розпочинається наступного тижня. *Якщо Ви читаєте це не своєю улюбленою мовою, будь ласка, допоможіть нам з перекладами! Підпишіться на [[mail:translators-l|список розсилки для перекладачів]], або [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User_talk:Elitre_(WMF)&action=edit&section=new зв'яжіться з нами] напряму. Ми повідомимо Вам, коли наступний випуск буде готовий для перекладу. {{int:Feedback-thanks-title}} —[[mw:User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[mw:User talk:Whatamidoing (WMF)|talk]]) </div> 16:17, 2 листопада 2018 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=17790200 --> == Change coming to how certain templates will appear on the mobile web == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> '''Майбутні зміни до вигляду деяких шаблонів у мобільній версії''' {{int:please-translate}} [[File:Page_issues_-_mobile_banner_example.jpg|thumb|Приклад покращень]] Привіт! У наступні тижні команда Readers web змінюватиме вигляд деяких шаблонів на мобільному веб-сайті. Ми зробимо ці шаблони більш помітними при перегляді статей. Нам потрібна ваша допомога з оновленням тих шаблонів, що можуть некоректно виглядати. Які саме шаблони? Найперше шаблони, що сповіщають читачів та дописувачів про проблеми вмісту статті — її тексту та інформації. Наприклад, [[wikidata:Q5962027|Шаблон:Без джерел]] або [[Wikidata:Q5619503|Шаблон:Недостатньо джерел]]. Зараз ці сповіщення приховані посиланням під назвою статті. Ми надамо цим шаблонам (це переважно ті, що використовують шаблон:Ambox або загальні шаблони повідомлень) такого формату, щоб вони показували короткий підсумок під назвою статті. Ви можете перейти за посиланням «Дізнатися більше», щоб отримати більше інформації. Для редакторів шаблонів у нас є [[mw:Recommendations_for_mobile_friendly_articles_on_Wikimedia_wikis#Making_page_issues_(ambox_templates)_mobile_friendly|деякі рекомендації щодо того, як зробити шаблони дружніми до мобільних пристроїв]], а також подальша [[mw:Reading/Web/Projects/Mobile_Page_Issues|документація щодо нашої поточної роботи]]. Якщо у вас виникли запитання щодо форматування шаблонів для мобільного вигляду, [[mw:Talk:Reading/Web/Projects/Mobile_Page_Issues|будь ласка, залиште повідомлення на сторінці обговорення проекту]] або [https://phabricator.wikimedia.org/maniphest/task/edit/form/1/?projects=Readers-Web-Backlog створіть завдання у Фабрикаторі], і ми вам допоможемо. {{Int:Feedback-thanks-title}} </div> [[m:User:CKoerner (WMF)|CKoerner (WMF)]] ([[m:User talk:CKoerner (WMF)|talk]]) 21:35, 13 листопада 2018 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:CKoerner (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=18543269 --> == Advanced Search == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> [[m:WMDE_Technical_Wishes/AdvancedSearch|Покращений пошук (''Advanced Search'')]] стане функцією за замовчуванням у вашій вікі 28 листопада. Цей новий інтерфейс дозволяє виконувати спеціалізований пошук на [[Special:Search|сторінці пошуку]], навіть якщо ви не знайомі з [[mw:Special:MyLanguage/Help:CirrusSearch|пошуковим синтаксисом]]. Покращений пошук створено в рамках [[m:WMDE_Technical_Wishes|проекту Технічних побажань німецької спільноти]]. Він уже увімкнений за замовчуванням у Вікіпедіях німецькою, арабською, угорською та фарсі. Окрім цього, понад 40 тисяч користувачів у всіх вікі вже протестували бета-версію. Ваші відгуки вітаються на [[mw:Help talk:Extension:AdvancedSearch|централізованій сторінці для відгуків]].</div> [[m:User:Johanna Strodt (WMDE)|Johanna Strodt (WMDE)]] ([[m:User talk:Johanna Strodt (WMDE)|talk]]) 13:03, 26 листопада 2018 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johanna Strodt (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_2&oldid=18363910 --> == New Wikimedia password policy and requirements == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> '''Нова політика Вікімедіа і вимоги щодо паролів''' Команда безпеки Фонду Вікімедіа впроваджує нову [[m:Password policy|політику і вимоги щодо паролів]]. [[mw:Wikimedia_Security_Team/Password_strengthening_2019|Ви можете дізнатися більше про проект на MediaWiki.org]]. Ці нові вимоги стосуватимуться нових облікових записів та обліковох з привілеями. Нові облікові записи муситимуть створити пароль довжиною не менше 8 символів. Привілейованим обліковим записам рекомендовано оновити пароль, щоб він мав довжину 10 символів. Ці зміни заплановано впровадити 13 грудня. Якщо ви вважаєте, що ця зміна вплине на вашу роботу чи інструменти, будь ласка, дайте нам знати на [[mw:Talk:Wikimedia_Security_Team/Password_strengthening_2019|сторінці обговорення]]. {{Int:Feedback-thanks-title}} </div> [[m:User:CKoerner (WMF)|CKoerner (WMF)]] ([[m:User talk:CKoerner (WMF)|talk]]) 22:03, 6 грудня 2018 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:CKoerner (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=18639017 --> == Invitation from Wiki Loves Love 2019 == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {{int:please-translate}} [[File:WLL Subtitled Logo (transparent).svg|right|frameless]] Love is an important subject for humanity and it is expressed in different cultures and regions in different ways across the world through different gestures, ceremonies, festivals and to document expression of this rich and beautiful emotion, we need your help so we can share and spread the depth of cultures that each region has, the best of how people of that region, celebrate love. [[:c:Commons:Wiki Loves Love|Wiki Loves Love (WLL)]] is an international photography competition of Wikimedia Commons with the subject love testimonials happening in the month of February. The primary goal of the competition is to document love testimonials through human cultural diversity such as monuments, ceremonies, snapshot of tender gesture, and miscellaneous objects used as symbol of love; to illustrate articles in the worldwide free encyclopedia Wikipedia, and other Wikimedia Foundation (WMF) projects. The theme of 2019 iteration is '''''Celebrations, Festivals, Ceremonies and rituals of love.''''' Sign up your affiliate or individually at [[:c:Commons:Wiki Loves Love 2019/Participants|Participants]] page. To know more about the contest, check out our [[:c:Commons:Wiki Loves Love 2019|Commons Page]] and [[:c:Commons:Wiki Loves Love 2018/FAQ|FAQs]] There are several prizes to grab. Hope to see you spreading love this February with Wiki Loves Love! Kind regards, [[:c:Commons:Wiki Loves Love 2018/International Team|Wiki Loves Love Team]] Imagine... the sum of all love! </div> --[[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 12:13, 27 грудня 2018 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tiven2240@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=18639017 --> ega0dqhvf1f8h2wsffryt228mk7qiqu 0 2695 36090 34840 2024-10-16T08:09:58Z Ttgroeneweg 7205 Change of the name of the museum, and the contact details. 36090 wikitext text/x-wiki {{pagebanner | Leiden Wikivoyage Banner.png}} '''[http://portal.leiden.nl/en Лейден]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' (''Leiden'', історично також відомий як ''Leyden'') - одне з найбільш мальовничих міст [[Нідерланди|Нідерландів]]. У цьому місті народився Рембрандт та мешкали ряд нобелівських лауреатів. Історична частина міста оточена мурами та каналами та добре збереглася. Тут розташований найстаріший університет країни, тому у місті дуже багато студентів. Це також домівка для скульптури Почекуна. ==Зрозуміти== [[File:Morspoort-Leiden.jpg|thumb|300px|Західні ворота міста, ''Morspoort'']] [[File:Zijlpoort2010JuneEarly.jpg|right|thumb|Східні ворота міста, ''Zijlpoort'']] [[File:WapenLeiden.JPG|thumb|Герб міста на Бурхті]] Місто має населення бл. 120 000, з яких бл. 20 000 - студенти, тому воно вважається одним з декількох "справжніх" студентських міст Нідерландів (спільно з містами [[Гронінген]], [[Утрехт]] і [[Делфт]]). Лейденський університет є найстарішим у Нідерландах; він був заснований у 16-му ст. на згадку про спротив мешканців міста при облозі іспанцями. Будівлі університету розкидані містом, як в центральній частині міста, так і на його околицях. Тому у Лейдені відносно молоде та інтернаціонально різноманітне населення. Сильними факультетами вважаються медичний та юридичний. Медичний центр університету розташований одразу позаду залізничного вокзалу, і в одній з його будівель розташована скульптура Почекуна. У Лейдені багато місць де попоїсти та випити. * {{listing | name=VVV Leiden | alt=Інформаційний туристичний центр | url=http://www.visitleiden.nl/en/plan-your-visit/information/tourist-information-centre | email=info@vvvleiden.nl | address=Stationsweg 26 | lat=52.164754 | long=4.483894 | directions= | phone=+31 71-516 60 00 | tollfree= | fax= | hours=M-F 07:00-19:00, Sa 10:00-16:00, Su 11:00-15:00 | price= | lastedit=2019-05-03 | content= }} ==Як дістатись== {{mapframe}} ==={{Поїздом}}=== До Лейдена легко потрапити залізницею. Швидкісним поїздом (Sprinter) подорож від Гааги триває 10–15 хвилин, від аеропорту Скіпхол - 15 хвилин, від Амстердаму - 30-40 хвилин. * {{listing | type=go | name=Leiden Centraal | alt= Центральний вокзал Лейдена | url= | email= | address= | lat=52.166128 | long=4.482036 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= |wikipedia=|wikidata=|image=| lastedit=2016-07-01 | content=Більшість поїздів прибуває на цю станцію, яка розташована лише у 500 м на північний захід від історичного центру та в 1 км від міської ратуші. }} * {{listing | type=go | name=Leiden Lammenschans | alt= | url= | email= | address= | lat=52.146717 | long=4.492885 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content= Це відносно маленька станція на лінії в напрямку [[Алфен-ан-ден-Рейн]] і [[Утрехт]]а. Вона розташована на протилежній від центрального вокзалу стороні історичного центру, трохи більше 1 км від ратуші. }} Якщо не має бажання йти від вокзалу до центру міста пішки, можна сісти на автобус, який йде до зупинки "Breestraat" (див. [[#Автобусом]] нижче). ==={{Автобусом}}=== Площа перед центральним залізничним вокзалом Лейдена є головним хабом для місцевої автобусної мережі, тому якщо бажаєте подорожувати містом та регіоном, потрібний маршрут найлегше знайти саме там. * {{listing | name=Arriva | alt= | url=https://www.arriva.nl/zuidholland/abonnementen-kaartjes/losse-kaartjes-etickets.htm | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= €2 (одноразовий квиток) | lastedit=2016-07-01 | content=Один з операторів регулярних автобусних маршрутів містом і околицями. }} Як і деінде в країні, для оплати послуг використовується [[Нідерланди#Квитки|OV-chipkaart]] або одноразовий квиток, який можна придбати у водія за допомогою платіжної картки (за готівку у водія більше не вдасться). Розклад рейсів можна побачити [https://www.arriva.nl/zuidholland/reisinformatie/dienstregelingen.htm тут]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Оберіть "met Bus" на Reiswijzde, введіть Leiden на "Plaats", та оберіть номер лінії з випадаючого списку. ==={{Автомобілем}}=== Довкола Лейдена проходять дві автостради (A4 і A44), але у центр Лейдена машиною потрапити не легко. Найкраще спробувати припаркувати машину у ''transferium'' (безкоштовній накопичувальній парковці) і продовжити подорож автобусом. Наприклад, щоб досягти один з трансферіумів, потрібно їхати по A44 та біля Лейдена обрати з'їзд 8 (Katwijk, Leiden Transferium). Також існують парковки на Morsweg (на південний захід від центру міста) і на Langegracht (на північ від центру міста, неподалік залізничного вокзалу). Однак ці парковки зазвичай заповнені, і шансів знайти місце небагато, особливо влітку. Крім того є паркову на Groenoordhallen і Haagweg, звідки безкоштовні автобуси курсують до центру міста. В самому центрі міста та довкола (всередині каналу 'Singel') парковка дорога; зазвичай €4.60 за годину. Крім того, місто постійно веде ремонтні роботи в центрі міста та на дорогах, тому машиною містом пересуватися важко. == Транспорт == Значна частина історичних пам'яток розташована всередині укріплень старого міста. Це компактна територія, якою легко пересуватись '''пішки'''. Інформаційний туристичний офіс розташований прямо навпроти центрального залізничного вокзалу; в ньому можна отримати безкоштовні та платні карти міста з основними пам'ятками та пішохідними маршрутами, але навіть проста прогулянка містом вже дозволить Вам побачити основні пам'ятки та музеї. Для швидшого пересування містом або для вивчення околиць, варто взяти у прокат '''велосипед'''. Як і всі голландські міста, Лейден дуже привітний до велосипедистів, і можна переконатися, що велосипеди надзвичайно широки використовуються по всьому місту. Деякі прокатні агенції пропонують і традиційні, і електричні велосипеди. * {{buy | name=Park&Bike | alt= | url=http://www.parkbike.nl/ | email= | address=Haagweg 8 | lat= | long= | directions= | phone= +31 71 763 07 29 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Ця агенція розташована трохи далеко від центру і є гарною точкою для оренди велосипедів тими, хто приїхав на машині, оскільки тут її можна залишити. Вони пропонують за плату декілька розроблених маршрутів та пропозицій, але можна і просто взяти в оренду лише велосипед. Вартість починається від €12.50 за день або €6 за день, якщо орендуєте на тиждень. Електричні велосипеди коштують від €20 за день, скутери - від €30 день. Рекомендуємо резервування онлайн для збільшення вибору. }} * {{buy | name=Fietspoint Oldenburger | alt= | url= | email= | address=Stationsplein 3-S, на північному вході до центрального залізничного вокзалу (тобто виходу до медцентру) | lat= | long= | directions= | phone=+31 71 512 0068 | tollfree= | fax= | hours= | price=Від €7.50 за день (частину дня). | content=Тут є бл. 20 велосипедів Batavus, а також декілька електричних. }} == Що відвідати == === Пам'ятки === [[File:Leiden City Hall.jpg|thumb|Міська ратуша]] * {{see | name=Stadhuis | alt=Міська ратуша | url=http://gemeente.leiden.nl/gemeente/ | email= | address=Stadhuisplein, 1 | lat=52.158283 | long=4.490887 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-06-09 | content=Старий фасад у стилі Ренесансу, який виходить на ''Breestraat'', датується 1597 р. Більш нова будівля, яка розташована позаду цього фасаду (і виходить на ''Nieuwe Rijn''), була збудована на заміну старої, знищеної пожежею 1929 р. }} * {{see | name=Burcht van Leiden | alt=Лейденський форт | url= | email= | address=Burgsteeg 13-16 | lat=52.158974 | long=4.492400 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-06-09 | content= Старе укріплення датувалося 11-м ст. Зараз на цей пагорб існує вільний доступ прямо у центрі Лейдена. Після підйому сходами, можна насолодитись видами на Лейден згори. }} [[File:Academiegebouw Universiteit Leiden.png|thumb|Академічна будівля]] * {{see | name=Academiegebouw | alt=Академічна будівля | url=http://www.universiteitleiden.nl/en/locations/academy-building | email= | address=Rapenburg 73 | lat=52.157007 | long=4.485482 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-06-09 | content=Стара університетська будівля, яка досі використовується для церемоній та деяких занять. }} * {{see | name=Pieterskerk | alt=Церква св.Петра | url=http://www.pieterskerk.com/en/ | email= | address= | lat=52.157624 | long=4.487818 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Церква св.Петра (патрона міста) збудована у 16-му ст. у пізньоготичному стилі. Церква повязана історією США, а саме з "батьками-основателями" (Pilgrim Fathers), чий лідер Джон Робінсон жив у розташованому поруч будинку Pieterskerkchoorsteeg (будинок позначений меморіальною дошкою). У церкві є невелика експозиція про Пілігрімів у Лейдені. У церкві поховані лікар Герман Бургаве, художник Ян Стіін та лідер Пілігрімів Робінсон. }} * {{see | name=Hooglandse Kerk | alt= Голландська церква | url=http://www.hooglandsekerk.com/ | email= | address= | lat=52.157991 | long=4.494219 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-06-09 | content=Церква присвячена св.Панкрасу та розташована на місці старішої дерев'яної каплиці, яка датувалася 1314 р. Будівництво церкви розпочалося 1377 року, але частини будівлі залишилися нижчими, ніж планувалося, коли будівництво припинилось у 16-му ст. До стін церкви у 17 ст. були прибудовані будинки. Всередині можна побачити надгробок могили Юстінуса фон Нассау, незаконного сина Вільгельма Оранського. }} * {{see | name=Gemeenlandshuis van Rijnland | alt= | url= | email= | address=Breestraat 59 | lat=52.159332 | long=4.488532 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Відкритий для відвідування кожного року на День Монументів | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Колишній офіс першої компанії з управління водними ресурсами у Нідерландах. Зараз це місце для проведення зустрічей і зборів. }} * {{see | name=Gravensteen | alt= | url=http://www.universiteitleiden.nl/en/locations/gravensteen-building | email= | address=Gerecht | lat=52.158013 | long=4.486976 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Гарна будівля 15-го ст. (колишня тюрма). Зараз частина університету. }} ===Інші пам'ятки === * {{see | name=Oude Rijn | alt=канал Старий Рейн | url= | email= | address= | lat=52.159579 | long=4.492341 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-06-09 | content=Стара гілка річки Рейн зараз є просто вузьким каналом міста, але історично саме вона обумовила важливість цієї місцевості, спочатку як кордон Римської імперії, пізніше - як торговий шлях у Золоту добу. Зараз річковий транспорт цю гілку не використовує, і її води лише використовуються для наповнення каналів міста. Територія між каналами Старий Рейн (Oude Rijn) і Новий Рейн (Nieuwe Rijn) є однією з найбільш спокійних у місті. Завітайте туди, якщо полюбляєте прогулянки вздовж каналів без навали туристів та шопперів. На протилежній від центру міста стороні (Weddesteeg, Galgewater) канали збираються в одне ціле і це є однією з найбільш красивих місцин у Лейдені, з млином, воротами старого міста, маленьким парком та дерев'яним мостом через річку (див.також зображення на початку статті). }} * {{see | name=Molen De Put | alt= млин Де Пут | url=http://www.molendeput.nl/ | address=Park de Put 11 | lat=52.1614 | long=4.4819 | directions=бл. 600 м на південь від центрального залізничного вокзалу | phone=+31 6 21976777 | hours=відкритий більшість субот з 11:00-16:00 | price= | wikipedia= | lastedit=2018-07-17 | content=Це репліка 1987 року млина, який був збудований 1729 р. і знищений 1817 р. Розташований поруч міст Рембрандта (Rembrandtbrug) є також реплікою 1983 року мості 17 ст., що теж був знищений 1817 р. }} * {{see | name=De Waag | alt=Ваговий будинок | url= | email= | address= | lat=52.159323 | long=4.490458 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Будівля 17-го ст., в якій колись зважували та торгували різними товарами. }} [[File:Leiden - Hooglandse kerkgracht 19-17-15.JPG|thumb|Weeshuis]] * {{see | name=Weeshuis | alt= Сирітський притулок св.Духа | url=http://www.utopa-weeshuis.nl/nl/History-of-the-orphanage | email= | address=Hooglandse Kerkgracht 17B | lat=52.159066 | long=4.494154 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Комплекс будівель сирітського притулку (Kinderrechtenhuis) 16-го ст. Зараз у ньому розташований ''Utopa-Weeshuis'', яким управляє організація ''Utopa Foundation'', метою якої розвиток та просування креативних здатностей людей }} [[File:Leiden (1).jpg|thumb|Вид на церкву Marekerk]] * {{see | name=Marekerk | alt= | url=http://www.marekerk.nl/ | email= | address=Lange Mare | lat=52.162001 | long=4.490774 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Церква 17-го ст. незвичайної круглої форми. }} * {{see | name=Bibliotheca Thysiana | alt= | url=http://www.library.leiden.edu/special-collections/rare/bibliotheca-thysiana.html | email= | address=Rapenburg 25 | lat=52.159100 | long=4.484651 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Єдиний у Нідерландах вцілілий приклад будівлі 17-го ст., яка з самого початку проектувалась як публічна бібліотека. }} * {{see | name=Stedelijk Gymnasium | alt=Latijnse school | url= | email= | address= | lat=52.159921 | long=4.481526 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Стара гімназія (1599). }} * {{see | name=Stadstimmerwerf | alt= | url= | email= | address= | lat=52.161448 | long=4.483323 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Колишній міський плотницький двір і пристань (1612). }} * {{see | name=Koornbrug | alt=Зерновий міст | url= | email= | address= | lat=52.157977 | long=4.491989 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Міст через канал ''Nieuwe Rijn''. Міст датується 1642 роком та використовувався для торгівлі зерновими. Саме тому він був накритий дахом 1834 р. }} * {{see | name=Morspoort | alt= | url= | email= | address= | lat= 52.162043| long=4.482140 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Західні ворота старого міста. }} * {{see | name=Zijlpoort | alt= | url= | email= | address= | lat=52.161719 | long=4.504178 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-07-01 | content=Східні ворота старого міста. }} ===Парки=== * {{see | name=Hortus Botanicus | alt=Історичний ботанічний сад | url=http://www.hortusleiden.nl/index.php/english/ | email= | address=Rapenburg 73 | lat=52.157098 | long=4.484611 | directions=поруч з Академічною будівлею (Academiegebouw) | phone=+31 71 527 5144 | tollfree= | fax= | hours=Apr-Oct: 10:00-18:00; Nov-Mar: Tu-Su 10:00-16:00; Sterrewacht (обсерваторія): W Sa Su 11:30-15:30 | price=€7.50 | lastedit=2016-06-09 | content=У саду можна побачити різні види рослин та дерев світу. Є частиною Лейденського університету. }} [[File:Leiden - Van der Werfpark 1900.jpg|thumb|Парк ван дер Верффа (бл. 1900 р.)]] * {{see | name=Van der Werffpark | alt= Парк ван дер Верффа | url= | email= | address= | lat=52.155511 | long=4.490651 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2016-06-09 | content=Названий на честь майора Пітера ван дер Верффа (Pieter Adriaanszoon van der Werff), який захищав місто від іспанців 1574, через 6 років після початку Вісімдесятирічної війни за незалежність (1568-1648) проти іспанців. Місто перебувало в облозі багато місяців і багато людей померли від голоду. За легендою, натовп звинуватив ван дер Верффа у приховуванні запасів їжі; він це палко заперечив і для доказу своєї правоти запропонував відрізати собі руку і використати як харч для народу; це змусило людей засоромитись і відступити. Парк ван дер Верффа є одним з маленьких парків у центрі Лейдена, але певно найбільш цікавий з огляду на його історію: тут колись були ряди жилих будинків по обох боках каналу, але 12 січня 1807 року вони були зрівняні з землею, коли поруч вибухнув корабель з 18 тонами пороху на борту; загинули сотні людей, а вибух, кажуть чули у Гронінгені, за 250 км. Через роки, з одного боку каналу був розбитий парк, а з іншого збудована лабораторія [[w:Гейке Камерлінг-Оннес|Камерлінга-Оннеса]]. Ця лабораторія колись була найхолоднішим місцем на Землі - тут був вперше отриманий рідкий гелій та відкрита [[w:надпровідність|надпровідність]], за що Камерлінг-Оннес отримав Нобелівську премію. }} === Музеї === Лейден є одним з головних музейних міст Нідерландів, за кількістю музеїв поступаючись лише [[Амстердам]]у. Тут розташовані чотири національні музеї, варті візиту. Зважаючи на історію як університетського міста, тут лише один художній музей, але декілька наукових — від етнології до природної історії. Всі основні музеї (крім Корпус) на відстані 10-15 хвилин пішки від центрального залізничного вокзалу. За виключенням Naturalis і періоду шкільних канікул, більшість музеїв вихідні по понеділках. [[Файл:Museum Boerhaave Room 4 University of Leiden.jpg|thumb|Музей Бургаве, кімната 4: ''Лейденський університет, Бургаве і Гравенсанде'']] * {{see | name=Museum Boerhaave | alt=Національний університет історії науки і медицини (також - музей Бургаве) | url=http://www.museumboerhaave.nl/english/ | email= | address=Lange St. Agnietenstraat 10 | lat=52.161445 | long= 4.489025| directions= | phone=+31 71 5214 224 | tollfree= | fax= | hours=Tu-Sa 10:00-17:00, Su/holidays, 12:00-17:00 | price= Adults €7.50, child and over 65, €3.50 | content=Голландський національний університет історії науки і медицини (також - музей ім.Генріха Бургаве) містить велику експозицію наукових приборів починаючи з 1600 року. Вартими уваги є Theatrum Anatomicum (макет лекційної зали, в якій проходили уроки анатомії), демонстраційні експерименти Гравенсанде (перші демонстраційні експерименти, які демонстрували ньютонівську фізику), перший мікроскоп, перший зріджувач гелію та перший термометр Фаренгейта. }} [[Файл:WLANL - thedogg - Mammoet (2).jpg|thumb|Скелет мамонта, виставлений у секції центру Натураліс про доісторичних тварин]] * {{see | name=Nederlands Centrum voor Biodiversiteit Naturalis | alt=Центр біорізноманіття Натураліс | url=http://www.naturalis.nl/en/ | email=contact@naturalis.nl | address=Darwinweg 2 | lat=52.164614 | long=4.473002 | directions= | phone=+31 71 568 7600 | tollfree= | fax=+31 71 568 7666 | hours=M-F 10:00-17:00, Sa Su holidays 10:00-18:00 | price=Adult (18+) €11, child (4-17) €8, (0-3) free | content=Натураліс (або Національний музей природної історії) - музей історії життя і планети. Постійна експозиція музею розповідає історію життя на Землі, має колекцію кісток, скам′янілостей та каменів тощо, у тому числі вимерлих тварин, наприклад птаха додо та тираннозавра рекс. Варта уваги скарбниця (''schatkamer'') музею, в якій зберігаються рідкісні кістки вимерлих тварин та дорогоцінне каміння. З питань безпеки, скарбниця деколи закрита. Музей доступний та цікавий у будь-якому віці. Тут постійно проводяться тимчасові експозиції, часто саме для дітей. Колишній будинок карантину бубонної чуми (''Pesthuis'') є частиною комплексу музею. }} [[Файл:Viking treasure (Leiden).jpg|thumb|Скарб вікінгів у Національному музеї старожитностей]] * {{see | name=Rijksmuseum van Oudheden | alt=Національний музей старожитностей | url=http://www.rmo.nl/english | email=info@rmo.nl | address=Rapenburg 28 | lat=52.158333 | long=4.485833 | directions= | phone=+31 71 516 3163 | tollfree= | fax= | hours=Tu-F 10:00-17:00, Sa Su holidays 12:00-17:00 | price=Дорослі €9.50, діти (4-17) €3.00, (0-3) безкоштовно | wikipedia=Лейденський музей | image=Rijksmuseum van Oudheden.jpg | wikidata=Q1860378 | content=Це традиційний музей людської історії. Включає чудову колекцію давньоєгипетських старожитностей та маленький храм, який єгиптяни подарували Нідерландам за їх допомогу при проекті переміщення історичних памяток при будівництві Асуанської греблі. Крім того, тут є експозиція про археологічну історію Нідерландів, включно зі знайденими скарбами. }} * {{see | name=Wereldmuseum Leiden | alt=Державний музей етнології | url=https://leiden.wereldmuseum.nl/ | email=info@wereldmuseum.nl | address=Steenstraat 1 | lat=52.16313 | long=4.4825 | directions= | phone=+31 88 004 2800 | tollfree= | fax=+31 88 004 2800 | hours=Tu-Su holidays 10:00-17:00 | price=Дорослий (від 19 років) 16 євро. Молодь (від 6 до 18 років) 8 євро. Діти (до 5 років) безкоштовно. | wikipedia=Державний музей етнології (Лейден) | image=Museum Volkenkunde Leiden.jpg | wikidata=Q17339437 | content=Музей присвячений історії корінних народів світу, яка демонструється цікаво і незашорено, подаючи додаткову інформацію на комп'ютерних екранах, розкиданих по музею. Постійні експозиції згруповані за географічними регіонами. У музеї є тематичний книжковий магазин та бібліотека. }} * {{see | name=SieboldHuis | alt=Японський музей | url=http://www.sieboldhuis.org/en/ | email=info@sieboldhuis.org | address=Rapenburg 19 | lat=52.15969 | long=4.48463 | directions= | phone=+31 71 512 5539 | tollfree= | fax=+31 71 512 8063 | hours=Tu-Su 10:00-17:00 | price=дорослі €8, діти безкоштовно | image=WLANL - Pachango - Sieboldhuis.jpg | wikidata=Q1662109 | content=Музей японського мистецтва та культури. Тут демонструються предмети, зібрані Філіппом Францем фон Зібольдом у 1823-1829 рр. під час його перебування у Dejima, голландській торговій колонії біля Нагасакі в Японії. }} * {{see | name=Museum De Lakenhal | alt= | url=http://www.lakenhal.nl/en/ | email=postbus@lakenhal.nl | address=Oude Singel 28-32 | lat=52.163104 | long=4.487599 | directions= | phone=+31 71 5165 360 | tollfree= | fax=+31 71 5134 489 | hours=Tu-Su 10:00-17:00 | price=Дорослі (18-65) €10 | lastedit=2018-09-21 | content=Міський музей у чудовій будівлі 17-го ст., де колись розташовувався виробник тканин. Постійна колекція деконструє артефакти та витвори мистецтва з історії Лейдена, починаючи з 16-го ст., включаючи картини відомих голландських митців, у т.ч. Рембрандта, а також стилю [[w:Стиль (група)|De Stijl]], який виник в Лейдені. }} * {{see | name=Molenmuseum De Valk | alt=Музей-млин "Сокіл" | url=https://molenmuseumdevalk.nl/en/ | email=molenmuseumdevalk@leiden.nl | address=2e Binnenvestgracht 1 | lat= 52.164492| long=4.486429 | directions= | phone=+31 71 516 5353 | tollfree= | fax= | hours=Tu-Sa 10:00-17:00, Su вих. 13:00-17:00 | price=Дорослі €4 | content=Колишній млин, перетворений на музей. Розташований у менше 5 хв. пішки від центрального залізничного вокзалу. У музеї можна піднятися на всі рівні млина, а нагорі насолодитися видами Лейдена. }} * {{see | name=Museum Het Leids Wevershuis | alt=Музей Лейденський ткацький будинок | url=http://www.wevershuis.nl/en/index.php | email=hvanhoogdalem@casema.nl | address=Middelstegracht 143 | lat=52.1600 | long=4.4983 | directions= | phone=+31 71 51 24 061 | tollfree= | fax= | hours=Tu-Su 13:00-16:00 | price=безкоштовно | content=Маленький ткацький будинок, збудований 1560 року, з оригінальним ткацьким верстатом 1830 р. }} * {{see | name=Лейденський музей американських пілігримів | alt= | url=http://www.leidenamericanpilgrimmuseum.org/index.htm | email=bangsflynn@cs.com | address=Beschuitsteeg 9 | lat=52.1578 | long=4.4935 | directions= | phone=+31 71 5122 413 | tollfree= | fax= | hours=W-Sa 13:00-17:00 | price=€4 | content=Маленький будинок (збудований між 1365 і 1370) навпроти дзвіниці Голландської церкви, облаштований у стилі, який був типовим в епоху пілігримів. }} ==Чим зайнятись== [[File:Alexander Blok - Noch, ulica, fonar, apteka.jpg|thumb|Один з Віршів на Стіні]] * {{do | name=Muurgedichten | alt=Вірші на Стіні | url=http://www.muurgedichten.nl | email= | address=Nieuwsteeg 1 | lat=52.157348 | long=4.488476 | directions=розпочніть з будинку біля церкви св. Петра | phone= | tollfree= | fax= | hours= бл.2 годин | price=Безкоштовний самостійний тур | lastedit=2016-07-01 | content=У Лейдені є цікавий проект, у якому вірші мовою їх автора відтворені на стінах будівель (але на кожній такій будівлі на невеличких табличках можна прочитати вірші у перекладі англійською та голландською. Проект реалізовувався між 1992 і 2005 роками. Маршрут між віршами проведе Вас по старому місту. }} * {{do | name=Hofjeswandeling | alt=Прогулянка по [[w:бегінаж|бегінаж]]ам (хоф'є) | url=http://www.gildeleiden.nl/stadswandeling/stads-en-hofjeswandeling/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+31 06-12209120 | tollfree= | fax= | hours=Тур, що починається біля Бурхту: неділя 14:00; початок біля VVV Leiden: квітень-жовтень: щоденно 11:30; листопад-березень: субота, неділя 11:30 | price=€3; діти (до 12 р.) - безкоштовно | lastedit=2016-07-01 | content=Пройдіться по колишнім бегінажам, прихованим за фасадами домів Лейдена. Тривалість - бл. 2-х годин. Подальша інформація на інтернет-сторінці або на [http://www.visitleiden.nl/nl/zien-doen/beleven/wandelen-en-fietsen/wandelen/wandelroutes/stads-en-hofjeswandeling VVV Leiden]. }} [[File:Herengracht (Leiden).JPG|right|thumb|Будинки 17-го ст. вздовж Геренграхт.]] [[File:Leiden, stadhuis vanaf de Kornbrug foto4 2012-05-13 09.40.JPG|thumb|right|Koornbrugsteeg]] [[File:Leiden at night Maresingel.jpg|thumb|right|Зінгел вночі, а також видно трубу "Фабрики світла" (''Light Factory'')]] *Одним з гарних варіантів побачити Лейден є '''найняти човен''', але пришвартуватися будь-де не можна. Тому плавання на човні слід сприймати як спосіб оглянути пам'ятки, а не пересування містом. Але це чудовий спосіб оглянути місто, будь-то з прогулянкового човна, приватного туру на човні чи найму маленької лодки для власної прогулянки містом. *'''Прогулянкові човни''' - лише в Амстердамі більше води всередині історичного центру ніж у Лейдені, тому чудовим способом побачити місто та розважитись є подорож каналами. Вулиці, яка виходили на канал, були місцем проживання еліти у Золоту добу Голландії, і тоді тут були збудовані великі маєтки багатіїв. Тур каналами можна взяти у декількох компаній-операторів; човни відходять щогодини з гавані на Beestenmarkt, по дорозі від залізничного вокзалу до центру міста. Кафе на площі дозволяють приємно провести час в очікуванні подорожі. Великі групи можуть найняти човен (включно зі шкіпером/гідом) на погодинній основі, а також при замовленні завчасно - з їжею та напоями. ===Події=== * {{do | name=Лейденський міжнародний кінофестиваль | alt= | url=http://leidenfilmfestival.nl | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | image=LIFFlogonieuw.png | wikidata=Q4692879 | content=Маленький щорічний кінофестиваль у жовтні, під час якого у кінотеатрах та музеях міста демонструються мейнтрімні та арт=хаусні стрічки. Деколи на ньому відбуваються прем'єри в Голландії. }} *'''Лейденський тиждень блюзу''' Щорічний фестиваль з виступами переважно голландських артистів. Ввечері в середу дуже цікава подорож барами, в яких грає жива музика (на інші майданчики потрібно купувати квитки). * {{do | name=Werfpop | alt=гол. | url=http://www.werfpop.nl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Маленький музичний фестиваль у липні, виступи на якому бувають від металу до денсу. }} * {{do | name=Leidsche lakenfeesten | alt=гол. | url=http://www.lakenfeesten.nl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Тиждень різних активностей у центрі міста та на каналах, наприклад кулінарний фестиваль, ніч музеїв тощо. Червень. }} * {{do | name=3 Oktober Vereniging | alt=свято 3 жовтня | url=http://www.3october.nl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Свято на згадку про зняття іспанської облоги Лейдена 1547 року. Частиною святкування є великий ярмарок. Фестиваль є дуже голосний та з великою кількістю пива. }} Детальну програму фестивалів та інших подій можна знайти на [http://www.visitleiden.nl/en/event-calendar ''туристичному сайті міста'']. ===Кінотеатри=== * {{do | name=Lido/ Studio | alt= | url=http://www.lido-leiden.nl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{do | name=Trianon | alt= | url=http://www.trianon-kijkhuis.nl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Чудово реконструйований театр у стилі ар-деко. }} * {{do | name=Kijkhuis | alt= | url=http://www.trianon-kijkhuis.nl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Переважно демонструє артхаусне кіно. }} ===Театри та вистави=== * {{do | name=Stadsgehoorzaal Leiden | alt=Stedelijk concertgebouw Leiden | url=http://www.stadsgehoorzaalleiden.nl/ | email= | address= | lat=52.159495 | long=4.488698 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Концерт-холл. Будівля у рідкісному для Нідерландів стилі неоренесанс датується 1891 роком. }} * {{do | name=Scheltema complex | alt= | url=http://www.scheltemacomplex.nl/ | email= | address= | lat=52.162870 | long=4.488848 | directions=на куті Marktsteeg і Oude Singel | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Культурний центр, розташований у будівлі старої фабрики. }} * {{do | name=Leidse Schouwburg | alt= | url=http://www.leidseschouwburg.nl/ | email= | address= | lat=52.162358 | long=4.489162 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Красивий театр, збудований 1705 року, є одним з найстаріших у Нідерландах. Квитки можна купити онлайн за умови реєстрації. }} * {{do | name=De X | alt= | url=http://www.de-x.nl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Мультикультурна сцена для музикантів та поетів. }} ==Навчання== У Лейдені розташований найстаріший університет Нідерландів, заснований 1575 р. Він є міжнародно визнаним та має понад 40 національних та міжнародних наукових інститутів. Особливо університет відомий юридичними програмами та медичним факультетом, приваблюючи студентів з усієї Європи. Цікавий блог the leidener [http://theleidener.com/ the leidener] про життя міжнародного студента в Лейденському університеті, який ведуть кілька студентів. * {{listing | name=Regionaal Archief Leiden | alt=Лейденський міський архів | url=http://www.archiefleiden.nl/ | email= | address=Boisotkade 2a | lat=52.154233 | long=4.487603 | directions= | phone=+31 71 516 53 55 | tollfree= | fax=+31 71 516 49 50 | hours=M 13:00-17:00, Tu-F 09:30-17:00, Sa 09:00-13:00 | price= | image=Leiden - Boisotkade 2a.jpg | wikidata=Q7475384 | content= }} == Де купувати == Головними торговими вулицями є '''Haarlemmerstraat''' і '''Breestraat''' в центрі міста. До них обох від центрального залізничного вокзалу можна дійти пішки за 10-15 хв. Тут розташовані модні, книжкові та інші звичайні магазини. На вуличках довкола церкви Св. Петра та Голландської церкви вартими уваги є маленькі бутики та магазини антикваріату. По понеділках багато магазинів відкриваються пізно — з 12:00 і працюють до 17:00 чи 18:00, але більшість працює в неділю. По четвергах багато магазинів мають продовжений день — до 21:00 (''koopavond''). Історично, всі ринки міста розташовувались вздовж каналу Новий Рейн (Nieuwe Rijn) і назви деяких мостів лишаються згадкою про них. Наприклад існує «міст маслянки», накритий «зерновий міст» та «курячий міст» тощо. Сьогодні є тільки два загальні ринки — по суботах з 07:00 і по середах з 12:00 проводиться '''відкритий ринок''' вздовж каналу між вулицями Nieuwe Rijn і Vismarkt. Особливі магазини: * '''Сувеніри''' Лейдену можна знайти у туристичному центрі VVV, Stationsweg 2D. Деякі великі музеї продають власні сувеніри. * '''Карти''', '''маршрути''' і інші туристичні аксесуари можна знайти у магазині ANWB, Stationsweg 2, але вони не завжди повні. Спеціальний магазин, який продає майже повні карти велосипедних і пішохідних маршрутів та інші карти, — '''Reisboekhandel Zandvliet''', Stille Rijn 13. * '''Туристичні аксесуари''', включно з картами, путівниками, рюкзаками та авіаквитками можна придбати у '''joho company''', неподалік від '''Reisboekenhandel Zandvliet''', на Stille Rijn 8-9. === Інше === * '''Treinreiswinkel''' — туристична агенція, яка спеціалізується на подорожах залізницею. Treinreiswinkel є офіційним агентом Deutsche Bahn у Нідерландах, а також агентом NS Hispeed, SNCF, Thalys, Eurostar, CNL і Interrail. Вони добре проінформовані та можуть організувати міжнародні залізничні квитки та навіть повний тур. Розташовані на Breestraat 57, 2311 CJ +31 (0) 71 5137008, а також мають офіс в [[Амстердам]]і. * '''De Slegte''' — триповерховий книжковий магазин на Breestraat з великим вибором книжок, що були у використанні, у тому числі англійською мовою. * {{eat | name=Galerie Zone | url=http://www.galeriezone.nl/ | email= | address=Nieuwstraat 17b | lat= | long= | directions=opposite the Hooglandskerk | phone =+32715126307 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Галерея сучасних мистецтв, якою разом управляють 12 людей, чиї роботи тут постійно представлені і продаються. Працює з 1991 року та один з оригінальних засновників все ще член колективу. Роботи включають кераміку, меблі, скло, прикраси та текстиль. }} ==Де поїсти== [[File:LeidenMaarsmansteeg8.jpg|thumbnail|Maarsmansteeg]] У Лейдені багато ресторанів та барів, особливо на Pieterswijk (східній стороні Breestraat). Деякі з них: * {{eat | name= Delphi| alt= | url= | email= | address= Nieuwe rijn 52| lat= | long= | directions= | phone= +31 (0) 71 5141778| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-05-11 | content= Найкраща грецька кухня в Лейдені. Може бути людно. Гарна якість за свої гроші. }} * {{eat | name= Donattelo's| alt= | url= | email= | address= Haarlemmerstraat 20| lat= | long= | directions= | phone= +31 (0) 71 5147938| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-05-11 | content= Добра піца. Студентська атмосфера. }} * {{eat | name= La Piccola Italia| alt= | url= | email= | address= Boommarkt 2| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-05-11 | content= Маленький ресторан, що готує добру піцу та пасту. }} * {{eat | name=Olive Garden | alt= | url=http://www.restaurantolivegarden.nl/ | email= | address= Vrouwenkerkhof 1| lat= | long= | directions= | phone= +31 (0) 71 5122529| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Справжня італійська кухня (без піци). Недешево. Потрібне резервування з четверга по неділю. (Не має стосунку до однойменної мережі у США.) }} * {{eat | name= Porto Pino| alt= | url= | email= | address= Haven 40| lat= | long= | directions= | phone= +31 (0) 71 5219505| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-05-11 | content= Справжня італійська кухня (без піци). Розташований трохи на схід від центру туристичної гавані, поблизу Zijlpoort }} * {{eat | name= Sabai Sabai| alt= | url= | email= | address= Noordeinde| lat= | long= | directions= | phone= +31 (0) 71 5131914| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-05-11 | content= Найкраща тайська кухня в місті. Відвідують співробітники посольства Таїланду. }} * {{eat | name=Verboden Toegang | alt= | url=http://www.verbodentoegang.nl/ | email= | address= Kaiserstraat 7| lat= | long= | directions= | phone = +31 (0) 71 5143388 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{eat | name=De Branderij | alt= | url=http://www.branderij-gaanderij.nl/ | email= | address= Nieuwstraat 32| lat= | long= | directions= | phone =+31 (0) 71 5142158 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Смачна їжа, але недешево. }} * {{eat | name=Het prentenkabinet | alt= | url=http://www.prentenkabinet.nl/ | email= | address= Kloksteeg 25, 2311 SK Leiden| lat= | long= | directions= | phone= +31 (0) 71 5126666| tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Найкраща французька кухня в Лейдені (але дорого). Розташований у монументальній будівлі навпроти церкви св.Петра. }} Для любителей швидшої їжі також є варіанти: * {{eat | name= Smulshop| alt= | url= | email= | address= Morsweg 40, 2312 AE| lat= | long= | directions= | phone= +31 (0) 71 5130819| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-05-11 | content= Смажені реберця, шаурма тощо. Але відгуки змішані. }} * {{eat | name= Eazy| alt= | url= | email= | address= Breestraat 157, 2311 CN Leiden| lat= | long= | directions= | phone= +31 (0) 71 5138867| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-05-11 | content= Азійські страви на вок. Свіжі, смачні та здорові. }} * {{eat | name= Maoz Vegetarian| alt= | url= | email= | address= Haarlemmerstraat 61, 2312 DL| lat= | long= | directions= | phone= +31 (0) 71 5144424‎| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-05-11 | content= Смачні вегетаріанські страви з фалафелем }} * {{eat | name= Toko-mini| alt= | url= | email= | address= Haven 6, 2312 MH| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= +31 (0) 71 5233066| price= | lastedit=2019-05-11 | content= Смачні індонезійські страви на винос. Гострі, але можна просити зменшити гостроту }} == Де розважитись == У студентському місті багато кафе та барів і активне нічне життя. Зверніть увагу, що у бари не можна потрапити після 01:00 (або після 02:00 у п'ятницю та суботу. === Бари === * '''Einstein''' Лаунж, особливо влітку. * '''De Burcht''' Гранд кафе, суміш розкоші 1930-х і меблів з 1950-60-х. Проводить вечір вікторини щочетверга за €2 з людини (мак. 6 людей в команді, призом як правило є вино). * '''Haar gangetje''' Маленьке, але зручне кафе. * '''De Kroeg''' Персонал, атмосфера. * '''The Duke of OZ''' Гарне місце для любителів дивитись спортивні події. * '''Roebels''' Маленький, але забитий студентський бар. Знаменитий своїми шотами ('Zwevertjes') * '''Cafe Storm''' Маленький, і не такий забитий студентський бар. * '''Babbels''' Зручне місце на куті Witte Singel, Boisotkade 1. * '''Olo Rosso''' Бар по буднях та клуб по вихідних. * '''In den Oude Maren Poort''' Більший, але також забитий студентський бар. * '''Lemmy's''' Бар бельгійського пива * {{drink | name=Olivier | alt= | url=http://leiden.cafe-olivier.be/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= Hooigracht| tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Бар бельгійського пива. По четвергам "Ladies night" з безкоштовною кавою (іспанське шампанське) для дівчат. }} * '''De Twee Spieghels''' Зручний, дружелюбний, чудове розташування (поблизу Burcht і Hooglandsekerk). * '''Dranklokaal de WW''' Прихований у маленькій вуличці навпроти входу до Stadhuis з Breestraat, дуже популярне по вихідних * {{drink | name=Vi-kings Bar | alt= | url=http://www.vi-kings.nl/ | email= | address=Noordeinde 28 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Бар для спортивних фанів, з численними телеекранами, настільними іграми та більярдом. }} === Музика та клуби === * {{drink | name=LVC | alt= | url=http://www.lvc.nl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Музикальний клуб. Забитий, маленький. Впродовж тижня організують декілька вечірок, в інші дні - виступи живий музикантів. }} * {{drink | name=Qbus | alt= | url=http://www.muziekhuis.nl/altindex.php | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Різні види живої музики від місцевих до міжнародних. }} * {{drink | name=CityHall | alt= | url=http://www.restaurantcityhall.nl/ | email= | address= | lat= | long= | directions=позаду Stadhuis | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Кафе/ресторан, з ді-джеєм по п'ятницях та суботах. }} * {{drink | name=InCasa | alt= | url=http://www.danssalonincasa.nl | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Єдиний справжній клуб Лейдена. Тут дуже молоді відвідувачі і грає популярна музика. }} * {{drink | name=Mas Y Mas | alt= | url=http://www.masymas.nl/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Бар і танці. }} * {{drink | name=Club Next | alt= | url=http://www.nextleiden.nl | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Три поверхи. На верхньому - для курців, на другому - бар, а на першому - танцювальний майданчик. За легендою, саме тут DJ Armin Van Buuren починав грати. }} === Кофешопи === Як і в кожному місті Нідерландів, у Лейдені є кофешопи. Вони відкриті з 16:00 до 22:00. Декілька адрес: * {{drink | name= Leidseplein| alt= | url= | email= | address= Pieterskerkgracht 28| lat= | long= | directions= Поруч з баром Sam Sam. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2019-05-11 | content= Ймовірно найбільш популярний кофешоп у Лейдені. Гарна атмосфера та крутий декор }} * '''Bebop''' Поруч з Leidseplein, Diefsteeg 3. * '''Le Palais''' Привітний персонал, Morsstraat 14. ==Де зупинитись== У місті є багато готелів та B&B середнього цінового сегменту, але не має дешевого хостелу. Знайти де переночувати менше ніж за €50 за кімнату нелегко. Якщо Ваш бюджет обмежений, розгляньте можливість відвідання Лейдену в одноденній екскурсії, зупинившись у хостелах інших міст або привезіть з собою знаряддя для кемпінгу. Хостел є у Ноордвейку (10 км), а також у Гаазі, звідки до Лейдена є т.зв. траса "швидкого байкінгу" (<1 години велосипедом). Від Амстердама півгодини поїздом, але квиток туди-назад коштує бл. €17. * {{sleep | name=Stochemhoeve Camping | alt= | url=http://www.stochemhoeve.nl/ | email= | address= Cronesteyn 3| lat= | long= | directions= | phone =+31 (0) 71 5721141 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content=Сімейний маленький кембінг поблизу парка та рекреаційної території одразу за межами Лейдена. }} * {{sleep | name=Nieuw Minerva | alt= | url=http://www.nieuwminerva.nl/ | email= | address= Boommarkt 23| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content=Розташований у шести престижних будинках 16-го ст. з виходом на канал. Центрально розташований, поблизу музеїв та приміщень Лейденського університету. }} * {{sleep | name=De Doelen | alt= | url=http://www.hoteldedoelen.com/ | email= | address= Rapenburg 2| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= У старовинному патриціанському маєтку 1638 р. }} * {{sleep | name= Golden Tulip| alt= | url= | email= | address= Schipholweg 3| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2019-05-11 | content= У простій сучасній будівлі трохи на північ від залізничної станції }} * {{sleep | name=Huys van Leyden | alt= | url=http://www.huysvanleyden.nl/eng/ | email= | address=Oude Singel 212 | lat= | long= | directions= | phone=+31 71 2 600 700 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Від €113 за дабл, сніданок €15.50 | content=Якщо Ви не обмежені бюджетом, цей чудовий маленький 4-зірковий готель-бутик (всього 7 номерів) зробить Ваш історичний досвід повним. Готель розташований в історичній будівлі, всі номери мають власний стиль, і хоча вони обладнані сучасними ванними та зручними ліжками, в них відчувається історія в інших деталях. В готелі не має ліфта (бо це охоронювана будівля) та кондиціонерів повітря, але персонал просто чудовий та привітний і допоможе з багажем. Також для гостей доступна маленька сауна та джакузі. Частина вікон виходять на канал. Готель має поруч ще одни маленький готель (на 5 номерів), студію-апартаменти та апартаменти у сучасній будівлі. }} * {{sleep | name=Hampshire Hotel Fitland | alt= | url=http://www.fitland.nl/ | email= | address=Bargelaan 180 | lat= | long= | directions=Будівля зліва від північного виходу з залізничного вокзалу | phone=+31 71 870 0260 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Від €90 за дабл | content=Новий готель у великій будівлі. Номери сучасні та зручні. Є велнес-центр, який дає знижку гостям готелю, та бар/ресторан на верхньому поверсі. / підземний паркінг. Всі номери на 10-му і 11-му поверсі; запитуйте номер з видом на старе місто. Шукайте найкращі пропозиції online на відповідних сайтах резервування. }} ==Зв'язок== У деяких кафе та ресторанах швидкої їжі є безкоштовний WiFi, питайте персонал кафе. Також є точки вільного доступу на залізничному вокзалі та у різних громадських місцях Лейдену (останні надаються [http://www.wirelessleiden.nl/en Stichting Wireless Leiden]{{Dead link|date=грудня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} і їх можна відрізнити за SSID, що починається з 'ap-WirelessLeiden-'). ==Куди далі== Лейден розташований в межах т.зв. Зеленого серця (''Groene Hart'') між найбільшими містами Голландії. Воно оточене зеленими рівнинами, маленькими селами, а навесні - знаменитими квітковими полями. Від центрального залізничного вокзалу автобус (номер 54) іде прямо до '''[[Кекенгоф]]у''', величезного парку, що відкритий від кінця березня до кінця травня, де квітнуть понад 7 мільйонів квіткових бульб. Але можна також орендувати велосипед і знайти тюльпанові поля самостійно. Маршрут проведе Вас через милі села. Межує з Лейденом містечко Огстгейст (Oegstgeest), же можна відвідати '''CORPUS''', інтерактивну інсталяцію, де можна гуляти всередині гігантського тіла людини. Лейден також розташований недалеко від пляжів: найближчими приморськими селами є Катвейк та Ноордвейк-ан-Зее, до яких лише 20 хв. машиною (але у гарний день будете стояти у пробці) або 35 хв. автобусом чи 45 хв. велосипедом. '''Велосипедні маршрути довкола Лейдена (англійською):''' *[http://holland-cycling.com/index.php/where-to-go/day-trips/106-keukenhof-cycle-route Маршрут Кекенгоф]. *[http://www.holland-cycling.com/where-to-go/day-trips/145-leiden-lakes-cycle-route Маршрут Лейденські озера]. {{routebox | image2=BE-E19.svg | imagesize2=20 | directionl2=N | majorl2=[[Амстердам]] | minorl2=[[Hoofddorp]] | directionr2=S | majorr2=[[Ротердам]] | minorr2=[[Гаага]] }} {{geo|52.15966|4.48259|zoom=14}} {{footer|ispartof=Нідерланди|type=Місто}} abn7jsoux8nspeawrhqxda6exve6uto 0 2697 32879 24653 2022-07-29T09:36:54Z Mykola7 4555 32879 wikitext text/x-wiki {{Pagebanner}} [[Файл:Chekhov_Birthhouse.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Будиночок Чехова]] '''Таганрог''' знаходиться в [[Ростовська область| Ростовській області]]. Морський порт в Таганрозькій затоці Азовського моря є великим промисловим центром на півдні Росії. Розташований в південно-східній частині Міуського півострова, в 70 кілометрах від Ростова-на-Дону, недалеко від кордону з Україною. == Зрозуміти == === Історія === Місто було засноване в 1698 році як фортеця і гавань на Азовському морі за наказом Петра I. Під час Німецько-радянської війни, місто постраждало не дуже, зберігши при цьому основні архітектурні пам'ятки. Відоме як батьківщина Чехова, Фаїни Раневської і Михайла Таніча. == Як дістатися == {{mapframe|чого=Таганрога}} === {{Літаком}} === {{go| name=Аеропорт Таганрог-Південний | address=площа Авіаторів, 1 | lat=47.197905 | long=38.880379 | phone=+7 (8634) 39-07-01 | lastedit=2018-11-10 | description=Аеропорт міста «Таганрог-Південний» обслуговує пасажирські рейси до Москви та з Москви двічі на тиждень. Найближчий аеропорт знаходиться в місті [[Ростов-на-Дону]]. | content=Аеропорт міста «Таганрог-Південний» обслуговує пасажирські рейси до Москви та з Москви двічі на тиждень. Найближчий аеропорт знаходиться в місті [[Ростов-на-Дону]] }}. === {{Потягом}} === {{listing|type=go| lat=47.262479 | long=38.918018 | wdid= | name=Залізничний вокзал Таганрог | alt= | image= | address= вул. Москатова, 8 | directions= | url=http://taganrog.dzvr.ru | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} '''Із Росії''' Раніше значна частина поїздів із Москви та Санкт-Петербурга на Південь Росії проходила транзитом через територію [[Україна | України]] і Таганрог. Згодом майже всі вони були переведені на маршрути, які повністю проходять по території Росії. Станом на 2010 рік є тільки один прямий поїзд із Москви - 027 «Москва-Новоросійськ». Оптимальний спосіб дістатися до Таганрога - поїздом до Ростова-на-Дону, потім електричкою або маршрутним таксі. '''Із України''' Всі поїзди, що прямують з України на Південь Росії, проходять через Таганрог. === {{Автомобілем}} === '''Із Москви''' по трасі {{Автошлях|M|4}} «Дон» через Воронеж, з'їзд з траси М4 у Ростові-на-Дону, далі 70 кілометрів по трасі Е58-М23 до Таганрога. У літню пору можна кілька годин простояти в пробці перед Ростовом. До того ж в будь-який час року проїхати через весь Ростов в денний час це ще 2-3 години. У 15 км перед Ростовом є поворот на Чалтирь - хороша другорядна дорога (відремонтована в 2016 році). Дорога вузька на дві смуги, по відстані стільки ж як і через Ростов, у багатьох місцях заборонений обгін, але зате немає заторів, в середньому 50-60 км/год. '''Із України''' - через [[Маріуполь]], [[Новоазовськ]] і Новоазовську митницю. Новоазовськ контролюється злочинними угрупуваннями "ДНР". Слід зазначити, що влітку в денний час митниця перевантажена потоком машин з Криму, тому рекомендується об'їзд через Амвросіївку: в Новоазовську повернути ліворуч, на Коньково, Новоіванівку, Амвросіївку і Матвіїв Курган. При подовженні шляху на 70 км економія в часі може скласти 3-6 годин. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == ===Музеї=== * {{listing|type=do | name=Історико-краєзнавчий музей | alt=Палац Алфераки | url=http://www.tgliamz.ru | email= | address=вул. Фрунзе, 41 | lat=47.213528 | long=38.928277 | directions= | phone=+7 8634 38-33-63 | fax= | hours=Вт-Вс 10:00 - 18:00 | price= | description= }} * {{listing|type=do | name=Таганрозький художній музей | alt= | url=http://www.artmuseumtgn.ru | email=gallery2004@yandex.ru | address=вул. Александровська, 56, | lat=47.210583 | long=38.930604 | directions= | phone=+7 8634 38-31-70 | fax= | hours= | price=50-150 ₽ | description= }} * {{listing|type=do | name=Музей Містобудування та побуту | alt= | url=http://www.tgliamz.ru/visitors/room1.php | email= | address=вул. Фрунзе, 80 | lat=47.218553 | long=38.921064 | directions= | phone=+7 8634 61-43-33 | fax= | hours=Вт-Вс 10:00 - 18:00 | price= | description= }} * {{listing|type=do | name=Музей «Домик А.П. Чехова» | alt= | url= | email= | address=вул. Чехова, 69 | lat=47.206911 | long=38.931305 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | name=Літературный музей А.П. Чехова | alt= | url= | email= | address=вул. Октябрська, 9 | lat=47.215388 | long=38.921432 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | name=Музей «Лавка Чеховых» | alt= | url= | email= | address=вул. Александровська, 100 | lat=47.215982 | long=38.918063 | directions= | phone=+7 (8634) 61-27-82 | fax= | hours= | price=20-60 ₽ | description= }} * {{listing|type=do | name=Музей І.Д. Василенко | alt= | url= | email= | address=вул. Чехова, 88/37 | lat=47.209733 | long=38.925519 | directions= | phone=+7 8634 61-36-73 | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | name=Музей А.А. Дурова | alt= | url= | email= | address=пров. А.Глушко, 44 | lat=47.209176 | long=38.922762 | directions= | phone= +7 8634 61-40-31 | fax= | hours= | price= | description= }} ===Театри=== * {{do | name=Таганрозький драматичний театр ім. Чехова | alt= | url=http://www.chehovsky.ru | wikipedia= | wikidata= | email=tagteatr@mail.ru | address=вул. Петровська, 90 | lat=47.216184 | long=38.928619 | directions= | phone=+7 8634 38-34-93 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | wikidata=Q4449569 | content=Один із кращих театрів на півдні Росії, веде свою історію з 1827 року. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == ===Дешево=== * {{listing|type=eat| lat=47.212824 | long=38.933604 | wdid= | name=«Красный мак» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 68, корп. А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 39-43-62 | email= | hours=09:00 - 20:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} * {{listing|type=eat| lat=47.205594 | long=38.938213 | wdid= | name=«Остановка» | alt= | image= | address=вул. Чехова, 28 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 36-06-96 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} ===Середні ціни=== * {{listing|type=eat| lat=47.210743 | long=38.932140 | wdid=Q16712611 | name=Кафе «Фрекен Бок» | alt= | image=Freken Bok 2011.jpg | address=пров. Тургеневський, 24 | directions= | url=http://www.frekenbok-cafe.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 310-440 | email= | hours=8:00—23:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} * {{listing|type=eat| lat=47.205760 | long=38.936380 | wdid= | name=«Фортепиано» | alt= | image= | address=вул. Чехова, 43 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 68-19-00 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} * {{listing|type=eat| lat=47.211942 | long=38.935778 | wdid= | name=«Бушон» | alt= | image= | address=пров. Тургеневський, 9/1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 34-14-55 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} * {{listing|type=eat| lat=47.215382 | long=38.929643 | wdid= | name=«Поляна» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 84 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 31-45-45 | email= | hours=10:00—24:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} * {{listing|type=eat| lat=47.216955 | long=38.927145 | wdid= | name=«РИС» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 98 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=Доставка +7 (8634) 38-34-98 | email= | hours=11:00—02:00, в пятницу и субботу до 07:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description=Японська кухня. }} * {{listing|type=eat| lat=47.222849 | long=38.916824 | wdid= | name=«Осака Т» | alt= | image= | address=вул. Леніна, 123 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 61-38-91 | email= | hours=11:00—02:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description=Японська, китайська кухня. }} ===Дорого === * {{listing|type=eat| lat=47.211881 | long=38.934197 | wdid= | name=«Sapore Italiano» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 49 / пер. Тургеневский | directions= | url=http://saporeitaliano.ru/sapore-taganrog/about | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 39-23-53 | email= | hours=8:00-24:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description=Італійська кухня. }} * {{listing|type=eat| lat=47.207051 | long=38.932320 | wdid= | name=«Тянь-Шань» | alt= | image= | address=вул. Чехова, 63 | directions= | url=http://www.tyanshan.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 37-92-66 | email= | hours=12:00—24:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description=Китайська кухня. }} * {{listing|type=eat| lat=47.215584 | long=38.929247 | wdid= | name=«Старая крепость» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 86 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 31-21-31 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} == Де розважитись == == Нічне життя == == Де зупинитись == * {{sleep | name=Готель «Алмаз» | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Александровська, 91 | lat=47.215627 | long=38.917785 | directions= | phone=+7 (8634) 31-2646, 31-2644 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-11-10 | content= }} * {{listing|type=sleep| lat=47.212004 | long=38.934754 | wdid= | name=Готель «Центральная» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 64 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 38-30-22 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Як вирішувати проблеми == == Застереження == == Зв'язок == == Куди далі == kyf2j6zhjxfc1dye9v6ie9vmaa74t9b 10 2699 24210 2019-05-03T20:01:01Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Шаблон:Потягом]] 24210 wikitext text/x-wiki #Перенаправлення [[Шаблон:Потягом]] kjwcwz6yen6gw8lcaoin37b3ciwon8r 10 2701 24216 24215 2019-05-03T20:49:09Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Шаблон:Climate/styles.css]] на [[Шаблон:Climate/style.css]] без створення перенаправлення 24215 sanitized-css text/css @media all and (max-width: 720px){ body.skin-minerva .climate-table { float: none !important; clear: none !important; margin-right: 0 !important; } body.skin-minerva .climate-table .infobox .infobox { /* display: none;*/ } } lxjnlejle9zdtaktjm8cu6brwd39f7t 10 2702 24222 24221 2019-05-03T20:58:58Z Dimon2711 4042 24222 wikitext text/x-wiki <table class="infobox" style="width: 19.5em; float: {{{float|none}}}; clear: {{{clear|{{{float|none}}}}}}; {{#ifeq:{{{float|}}}|left|margin-left:0em;margin-right:1em;}} text-align: center; border: solid 1px silver" cellspacing=0 cellpadding=0> <tr><th>{{{1}}}</th></tr> <tr><td><table class="infobox" style="width: 100%; margin: 0; float: {{{float|none}}}; clear: {{{clear|{{{float|none}}}}}}; {{#ifeq:{{{float|}}}|left|margin-left:0em;margin-right:1em;}} text-align: center; border: none; font-size: 90%; flex-flow: row nowrap" cellspacing=0 cellpadding=0> <tr><td>С</td><td>Л</td><td>Б</td><td>К</td><td>Т</td><td>Ч</td><td>Л</td><td>С</td><td>В</td><td>Ж</td><td>Л</td><td>Г</td></tr> <tr> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{2}}}|{{{3}}}|{{{4}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{jansnow|}}}|sun={{{jansun|}}}|h2o={{{janh2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{5}}}|{{{6}}}|{{{7}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{febsnow|}}}|sun={{{febsun|}}}|h2o={{{febh2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{8}}}|{{{9}}}|{{{10}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{marsnow|}}}|sun={{{marsun|}}}|h2o={{{marh2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{11}}}|{{{12}}}|{{{13}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{aprsnow|}}}|sun={{{aprsun|}}}|h2o={{{aprh2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{14}}}|{{{15}}}|{{{16}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{maysnow|}}}|sun={{{maysun|}}}|h2o={{{mayh2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{17}}}|{{{18}}}|{{{19}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{junsnow|}}}|sun={{{junsun|}}}|h2o={{{junh2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{20}}}|{{{21}}}|{{{22}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{julsnow|}}}|sun={{{julsun|}}}|h2o={{{julh2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{23}}}|{{{24}}}|{{{25}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{augsnow|}}}|sun={{{augsun|}}}|h2o={{{augh2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{26}}}|{{{27}}}|{{{28}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{sepsnow|}}}|sun={{{sepsun|}}}|h2o={{{seph2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{29}}}|{{{30}}}|{{{31}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{octsnow|}}}|sun={{{octsun|}}}|h2o={{{octh2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{32}}}|{{{33}}}|{{{34}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{novsnow|}}}|sun={{{novsun|}}}|h2o={{{novh2o|}}}}}</td> <td>{{Climate chart/celsius column|{{{35}}}|{{{36}}}|{{{37}}}|{{{maxprecip|1}}}|snow={{{decsnow|}}}|sun={{{decsun|}}}|h2o={{{dech2o|}}}}}</td> </tr> <tr><td colspan=12 style="padding: 2px; text-align: left; line-height: 1.5em; color: red">Середні макс. та мін. температури в °C</td></tr> <tr><td colspan=12 style="padding: 2px; text-align: left; line-height: 1.5em"><span style="color: blue">Кількість опадів</span> загалом у мм</td></tr>{{#if:{{{description|}}}|<tr><td colspan=12 style="padding: 2px; text-align: left; line-height: 1.5em">''{{{description}}}''</td></tr>}} </table></td></tr> <tr><td> <table class="infobox mw-collapsible mw-collapsed" style="width: 100%; margin: 0; float: {{{float|none}}}; clear: {{{clear|{{{float|none}}}}}}; {{#ifeq:{{{float|}}}|left|margin-left:0em;margin-right:1em;}} text-align: center; border: none; font-size: 90%; flex-flow: row nowrap" cellspacing=0 cellpadding=0> </table> </td></tr></table> </includeonly><noinclude>{{documentation}}<!-- place category and language links on /doc page, not here --></noinclude> f21olsju1lzwgu3tmkayxsfe65q1elw 10 2703 24219 2019-05-03T20:52:02Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <noinclude>{{experimental}}</noinclude> <div style="width:1.6em;height:17em;position:relative;padding:0;margin:0"> <div style="height:0em;bottom:2em;width:1.6em... 24219 wikitext text/x-wiki <noinclude>{{experimental}}</noinclude> <div style="width:1.6em;height:17em;position:relative;padding:0;margin:0"> <div style="height:0em;bottom:2em;width:1.6em;position:absolute;left:0;border-bottom:dotted 1px #abc;padding:0;margin:0">&nbsp;</div> <div style="background:#def;-webkit-print-color-adjust: exact;color-adjust: exact;position:absolute;bottom:2em;left:.2em;width:1.2em;height:{{#expr:{{#if:{{{snow|}}}|{{{snow}}}|0}}/50/{{#ifexpr:{{{4|500}}}<750|1|{{#expr:{{{4|500}}}/750}}}}}}em;overflow:hidden">&nbsp;</div><!-- 750 mm is maximum for the height, re-scale otherwise --> <div style="background:#ace;-webkit-print-color-adjust: exact;color-adjust: exact;position:absolute;bottom:{{#expr:{{#if:{{{snow|}}}|{{{snow}}}|0}}/50/{{#ifexpr:{{{4|500}}}<750|1|{{#expr:{{{4|500}}}/750}}}}+2}}em;left:.2em;width:1.2em;height:{{#expr:{{{3|80}}}/50/{{#ifexpr:{{{4|500}}}<750|1|{{#expr:{{{4|500}}}/750}}}}}}em;overflow:hidden">&nbsp;</div><!-- 750 mm is maximum for the height, re-scale otherwise --> {{#if:{{{snow|}}}| <div style="color:#abc;position:absolute;bottom:0.0em;left:0;width:1.6em;height:1.5em;text-align:center"><span style="font-size:70%">{{#expr:{{{snow}}} round {{#ifexpr:{{{snow}}}<10|1|0}}}}</span></div> <div style="color:blue;position:absolute;bottom:0.8em;left:0;width:1.6em;height:1.5em;text-align:center"><span style="font-size:70%">{{#expr:{{{3|80}}} round {{#ifexpr:{{{3|80}}}<10|1|0}}}}</span></div> | <div style="color:blue;position:absolute;bottom:.5em;left:0;width:1.6em;height:1.5em;text-align:center"><span style="font-size:70%">{{#expr:{{{3|80}}} round {{#ifexpr:{{{3|80}}}<10|1|0}}}}</span></div> }} <div style="height:0em;bottom:8em;width:1.6em;position:absolute;left:0;border-bottom:dotted 1px #cba;padding:0;margin:0">&nbsp;</div> <div style="overflow:hidden;background:#e44;-webkit-print-color-adjust: exact;color-adjust: exact;position:absolute;left:.25em;width:1.1em;bottom:{{#expr:{{{1|10}}}/5+8}}em;height:{{#expr:({{{2|20}}}-{{{1|10}}})/5}}em;">&nbsp;</div> <div style="color:red;position:absolute;bottom:{{#expr:{{{2|20}}}/5+8}}em; left:-.4em;width:1.6em;height:1.5em;text-align:right"><span style="font-size:80%">{{#ifexpr:({{{2|20}}} round 0) < 0|−}}{{#expr:abs({{{2|20}}} round 0)}}</span></div> <div style="color:red;position:absolute;bottom:{{#expr:{{{1|10}}}/5+6.5}}em; left:-.4em;width:1.6em;height:1.5em;text-align:right"><span style="font-size:80%">{{#ifexpr:({{{1|10}}} round 0) < 0|−}}{{#expr:abs({{{1|10}}} round 0)}}</span></div> </div> bl6j6ofp8d3m1llappw5dcm9nw2e47k 0 2704 37781 32759 2025-06-13T09:17:21Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37781 wikitext text/x-wiki {{geo|50.087222|28.694444}} {{pagebanner}} '''Кодня''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Житомирська область|Житомирській області]]. == Зрозуміти == Село відоме великою кількістю історичних подій, перш за все через події Коліївщини та Коденської розправи. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{go | name=Залізнична станція "Кодня" | alt= | url= | wikipedia=Кодня (станція) | wikidata= | email= | address= | lat=50.1083795 | long=28.6642802 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-04 | content=Через станцію слідують приміські поїзди, що курсують по ділянці Житомир-Козятин }} === {{Автомобілем}} === Село розташоване поблизу автодороги Виступовичі - [[Могилів-Подільський]] між містами [[Житомир]] та [[Бердичів]]. Якщо їхати зі сторони Житомира, то потрібно звернути ліворуч за вказівником. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Пам'ятник коліївщині у Кодні 3.JPG|міні|праворуч|Пам'ятник коліївщині]] * {{see | name=Братська могила учасників гайдамацького повстання «Коліївщина» | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=50.083307 | long=28.725042 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Великий монумент, розташований на східній околиці села. Вартий уваги мандрівників, які цікавляться українською історією. }} * {{see | name=Церква Різдва Пресвятої Богородиці (разом з дзвіницею) | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=50.078859 | long=28.695302 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Церква, збудована у 1861 році. }} * {{see | name=Пам'ятник Тарасові Шевченку | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=50.085661 | long=28.693950 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Досить цікавий пам'ятник поету. Ліворуч від пам'ятника Т. Шевченку монумент пам'яті жертв Голодомору, що заслуговує на увагу. }} Дослідників Другої світової війни можуть зацікавити * {{see | name=пам'ятник воїнам-односельчанам | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=50.088979 | long=28.692523 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= у центрі села }} та 2 групи братських могил на кладовищі. == Чим зайнятись == [[Файл:Kodnia 03.jpg|міні|ліворуч|Берег річки Коденка]] Крім відвідування пам'яток, також можна насолоджуватися пейзажами та відпочити на березі річки Коденка. == Що купувати == Спеціальних сувенірів немає. В селі є декілька магазинів де можна купити необхідні продовольчі та побутові товари. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Серед великих міст найближчими є [[Житомир]] та [[Бердичів]]. {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто}} eaa1cd7n85isr65kyas612s29g9yye2 0 2705 28656 28654 2021-01-23T00:45:06Z Dylsss 5088 Undid edits by [[Special:Contribs/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|talk]]) to last version by Dimon2711 28656 wikitext text/x-wiki {{geo|4.3|101.3|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Західне Узбережжя''' знаходиться в Півострівній [[Малайзія|Малайзії]]. Тут знаходиться столиця держави - [[Куала-Лумпур]]. == Регіони == {{Mapframe|4.237|101.199|width=350|height=520|zoom=7}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q213467|fill={{StdColor|T1}}|title=[[Перліс]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q188947|fill={{StdColor|T2}}|title=[[Кедах]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q188096|fill={{StdColor|T3}}|title=[[Пінанг]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q188953|fill={{StdColor|T4}}|title=[[Перак]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q189710|fill={{StdColor|T5}}|title=[[Селангор]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q1865|fill={{StdColor|T6}}|title=[[Куала-Лумпур]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q182378|fill={{StdColor|T7}}|title=[[Путраджая]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q213893|fill={{StdColor|T8}}|title=[[Негері-Сембілан]]}} {{Mapshape|type=geoshape|wikidata=Q185221|fill={{StdColor|T9}}|title=[[Малакка]]}} З півночі на південь: {{Regionlist | region1name=[[Перліс]] | region1color={{StdColor|T1}} | region1items= | region1description=Найменший штат Малайзії | region2name=[[Кедах]] | region2color={{StdColor|T2}} | region2items= | region2description=Відомий своїми рисовими плантаціями та архумпелагом [[Лангкаві]] | region3name=[[Пінанг]] | region3color={{StdColor|T3}} | region3items= | region3description=Популярний курортний острів, з чарівною столицею [[Джорджтаун (Малайзія)|Джорджтауном]]. | region4name=[[Перак]] | region4color={{StdColor|T4}} | region4items= | region4description=Багато олова | region5name=[[Селангор]] | region5color={{StdColor|T5}} | region5items= | region5description=Найбільш густонаселений і розвинений штат Малайзії. | region6name=[[Куала-Лумпур]] | region6color={{StdColor|T6}} | region6items= | region6description=Національна столиця | region7name=[[Путраджая]] | region7color={{StdColor|T7}} | region7items= | region7description=Адміністративний центр держави | region8name=[[Негері-Сембілан]] | region8color={{StdColor|T8}} | region8items= | region8description=Традиційне місце для ознайомлення із культурою [[Мінангкабау]]. | region9name=[[Малакка]] | region9color={{StdColor|T9}} | region9items= | region9description=Чудова архітектура 15-го століття. }} == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Куала-Лумпур]]|wikidata=Q1865}} — столиця та найбільше місто Малайзії * {{marker|type=city|name=[[Путраджая]]|wikidata=Q182378}} — це планове місто є новим адміністративним центром федерального уряду * {{marker|type=city|name=[[Кангар]]|wikidata=Q921155}} — крихітна столиця [[Перліс]]у * {{marker|type=city|name=[[Алор-Сетар]]|wikidata=Q474868}} — столиця [[Кедах]]у * {{marker|type=city|name=[[Джорджтаун (Малайзія)|Джорджтаун]]|wikidata=Q61092}} — столиця [[Пінанг]]у, популярне місце для туристів, відоме своєю малайською кухнею * {{marker|type=city|name=[[Іпох]]|wikidata=Q271619}} — столиця [[Перак]]у, знаменита своїми стравами * {{marker|type=city|name=[[Серембан]]|wikidata=Q847610}} — столиця [[Негері-Сембілан]]у * {{marker|type=city|name=[[Малакка]]|wikidata=Q61089}} — історичне місто, столиця штату [[Малакка]] == Інші місця == * {{marker|name=[[Лангкаві]]|wikidata=Q273303}} * {{marker|name=[[Пангкор|Пулау-Пангкор]]|wikidata=Q1545708}} - острів Пангкор == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Малайзія|type=Регіон}} 4v67fyywqejyrn20cp0fvp70eadfilg 10 2706 24246 2019-05-04T00:06:13Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly>{{#switch:{{lc: {{{1}}} }} | t1 = #ac5c91 | t2 = #d5dc76 | t3 = #b5d29f | t4 = #b383b3 | t5 = #71b37b | t6 = #8a84a3 | t7 = #d09440 | t8 =... 24246 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#switch:{{lc: {{{1}}} }} | t1 = #ac5c91 | t2 = #d5dc76 | t3 = #b5d29f | t4 = #b383b3 | t5 = #71b37b | t6 = #8a84a3 | t7 = #d09440 | t8 = #578e86 | t9 = #d56d76 | t10 = #4f93c0 | t11 = #69999f }}</includeonly><noinclude> {{Documentation}} </noinclude> ngmr6yhy5jfwzkm04e2jwofhcdhd6he 0 2711 24255 2019-05-04T00:25:54Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{geo|4.61|102.79|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Східне узбережжя''' є частиною Півострівної Малайзія|Малайзії... 24255 wikitext text/x-wiki {{geo|4.61|102.79|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Східне узбережжя''' є частиною Півострівної [[Малайзія|Малайзії]]. Значною мірою сільські та порівняно бідні, східні головні визначні пам'ятки є одними з найбільш незайманих островів Малайзії, які відрізняються прекрасними пляжами та чудовими місцями для дайвінгу. == Регіони == {{mapframe}} {{Regionlist2 |region1name = [[Келантан]] |region1color={{StdColor|t1}} |region1description= |region2name = [[Паханг]] |region2color={{StdColor|t2}} |region2description= |region3name = [[Тренгану]] |region3color={{StdColor|t3}} |region3description= }} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t1}}|title=[[Келантан]]|wikidata=Q185944}} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t2}}|title=[[Паханг]]|wikidata=Q191346}} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t3}}|title=[[Тренгану]]|wikidata=Q189701}} == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Кота-Бару]]|wikidata=Q651131}} - столиця Келантану * {{marker|type=city|name=[[Куала-Тренгану]]|wikidata=Q846502}} - столиця Тренгану * {{marker|type=city|name=[[Куантан]]|wikidata=Q817578}} - столиця Пахангу == Інші місця == * {{marker|name=[[Перхентійські отсрови]]|wikidata=Q2070782}} - рай для походів * {{marker|name=[[Реданг|Острів Реданг]]|wikidata=Q1897123}} - курорт і підводний рай * {{marker|name=[[Тіоман|Острів Тіоман]]|wikidata=Q771765}} - трохи більш комерціалізований рай == Зрозуміти == ===Клімат=== Східне узбережжя має високий сезонний характер, із сильними мусонними вітрами і дощами, що б'ють узбережжя між листопадом і лютим. Більшість курортів на островах закриваються протягом цього періоду, транспортні зв'язки з ними дуже обмежені, а високі хвилі і погана видимість роблять більшість водних видів спорту неможливим. "Хороший" сезон - з квітня по жовтень, з червня по серпень - найбільш завантажені місяці. == Мова == [[Малайський розмовник|Малайську]] розуміють усі. Але в келантанський діалект занадто важкий для немісцевих. Також на півночі розмовляють діалектичною тайською, але вона часто незрозуміла навіть носіям тайської мови. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Регіон}} 9z2in8usjqdlie5af0o1hmuyu1vgxf0 0 2713 24270 24269 2019-05-04T13:49:04Z Dimon2711 4042 /* Застереження */ 24270 wikitext text/x-wiki {{geo|1.487222|103.781111|zoom=8}} {{pagebanner}} '''Джохор''' &mdash; штат у [[Малайзія|Малайзії]]. Це найпівденніший та третій найбільший штат Півострівної Малайзії. Також цей штат є другим після [[Селангор]]у штатом Півострівної Малайзії з найрозвиненішою економікою. == Міста == {{Mapframe|2.2096|103.4324|width=400|height=450|zoom=8|чого=Джохору}} {{Mapshape}} * {{marker|type=city|name=[[Джохор-Бару]]|wikidata=Q231318}} - столиця та найбільше місто Джохору * {{marker|type=city|name=[[Іскандар-Путері]]|wikidata=Q4650216}} - адміністративна столиця Джохору == Інші місця == * {{marker|name=[[Десару]]|wikidata=Q5263637}} &mdash; місцевий пляжний курорт на східному узбережжі * {{marker|name=[[Національний парк «Ендау Ромпін»]]|wikidata=Q3663554}} &mdash; походи в джунглі * {{marker|name=[[Острів Сібу]]|wikidata=Q773257}} &mdash; морський парк острова біля східного узбережжя, популярний серед дайверів * {{marker|name=[[Танджунг-Ресанг]]|wikidata=Q7683436}} * {{marker|name=[[Гунунг-Леданг]]|lat=2.3206997|long=102.5269743}} == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == ==={{Літаком}}=== [[File:Senai International Airport.jpg|thumb|Міжнародний аеропорт «Сенай»]] {{marker|type=go|name=Міжнародний аеропорт «Сенай»|lat=1.638881|long=103.668078}} розташований на Сенаї, в окрузі Кулай біля Джохор-Бару. Аеропорт облуговує лише внутрішні рейси, тому всеодно треба буде летіти в [[Сінгапур]] або [[Куала-Лумпур]] ==={{Потягом}}=== [[Джохор-Бару]] знаходиться на залізничній мережі Малайзії, яка з'єднує [[Таїланд]] та [[Сінгапур]]. Залізничні станції в Джохорі: {{marker|type=go|name=Бату-Анам|lat=2.581461|long=102.702076}}, {{marker|type=go|name=Сегамат|lat=2.506961|long=102.813990}}, Генуанг, Тенанг, {{marker|type=go|name=Лабіс|lat=2.382551|long=103.020558}}, Бекок, Палох, Чамек, {{marker|type=go|name=Клуанг|lat=2.033654|long=103.317393}}, Менгкібол, Ренгам, Лаянг-Лаянг, {{marker|type=go|name=Кемпас-Бару|lat=1.535640|long=103.721730}} та {{marker|type=go|name=JB Sentral|lat=1.462956|long=103.764757}}. == Транспорт == Перевезення між містами та містечками в Джохорі обслуговуються експресним або місцевим автобусним сполученням Causeway Link, що з'єднують Джохор-Бару з Бату-Пахатом (Аєр-Хітам), Іскандар-Путері (Геланг-Патах, Кота-Іскандар), Кота-Тінгі, Кулай (Сенай) і Мерсінг. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == Доглядайте за своїми особистими речами, гуляючи по вулицях, особливо коли ви самі. Не одягайтеся неналежним чином (в першу чергу з поваги до місцевих звичаїв і культур) і не показуйте дорогі прикраси і не перераховуйте великі суми грошей у громадських місцях. == Куди далі == {{footer|ispartof=Малайзія|type=Регіон}} c2dduadnp8w4a6xkneo89knuh07eoge 10 2714 24263 2019-05-04T13:32:32Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <sup class="error-deadlink noprint">&#91;{{#if: {{{2|}}} | колишнє недійсне посилання | недійсне посилання}}&#93;</sup>... 24263 wikitext text/x-wiki <sup class="error-deadlink noprint">&#91;{{#if: {{{2|}}} | колишнє недійсне посилання | недійсне посилання}}&#93;</sup><includeonly>{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{NS:0}} | {{#if: {{{2|}}} | [[Категорія:Статті з колишніми недійсними посиланнями]] }} [[Категорія:Статті з недійсними посиланнями]] }}</includeonly><noinclude> {{Documentation}} <!-- PLEASE ADD CATEGORIES AND INTERWIKIS TO THE /doc SUBPAGE, THANKS --> </noinclude> 3v9xd22qdvaog612r5zt4pqapq4nog1 0 2716 24288 24287 2019-05-04T16:03:03Z Dimon2711 4042 /* Застереження */ 24288 wikitext text/x-wiki {{geo|5.6500|117.0000|zoom=8}} {{pagebanner}} '''Сабах''' є штатом у [[Малайзія|Малайзії]]. Разом із [[Саравак]]ом вони формують Східну Малайзію. == Міста == {{Mapframe|5.48|117.05|width=470|height=470|zoom=7|чого=Сабаху}} {{Mapshape}} * {{marker|type=see |lat=5.97139 | long=116.09528 |name=[[Кота-Кінабалу]] |image=}} &mdash; найбільше місто в Малайзійському Калімантані, і столиця штату Сабах; головна точка входу в Сабах для міжнародних відвідувачів * {{marker|type=see |lat=5.333333 | long=115.75 |name=[[Б'юфорт (Малайзія)|Б'юфорт]] |image=}} * {{marker|type=see |lat=6.8895364 | long=116.8430759 |name=[[Кудат]] |image=}} &mdash; батьківщина народу Рунгу і перша частина Сабаху, що має бути заселена китайськими мігрантами * {{marker|type=see |lat=5.9833 | long=116.5667 |name=[[Кундасанг]] |image=}} &mdash; невелике містечко з меморіальною війною, а також тут вирощуються овочі, розміщуються плантації і ферми, придатні для помірного клімату * {{marker|type=see |lat=5.0215721 | long=118.3276498 |name=[[Лахад-Дату]] |image=}} &mdash; відправна точка для тих, хто йде в походи в ліси Данум-Веллі * {{marker|type=see |lat=5.9511437 | long=116.6662881 |name=[[Ранау]] |image=}} &mdash; найбільше місто в околицях гори [[Кінабалу]] * {{marker|type=see |lat=5.8391337 | long=118.1158919 |name=[[Сандакан]] |image=}} &mdash; колишня столиця Сабаху; славиться морепродуктами, реабілітаційним центром для орангутангів Sepilok і є відправною точкою на острови Черепах * {{marker|type=see |lat=4.4800256 | long=118.6117454 |name=[[Семпорна]] |image=}} &mdash; точка спуску для дайв-сайтів і курортних островів на південному сході Сабаху * {{marker|type=see |lat=4.2635238 | long= 117.8929619 |name=[[Тавау]] |image=}} &mdash; найбільше місто на південному сході країни; головна точка входу в Сабах з Індонезії * {{marker|type=see |lat=5.1204839 | long=115.9448987 |name=[[Теном]] |image=}} &mdash; найбільше місто в самому серці корінного народу Мурут; місце розташування сільськогосподарського парку Сабаху == Інші місця == ===Національні парки=== * {{marker|type=do |lat=6.0750667 |long=116.5587 |name=[[Кінабалу]] |image=MtKinabalu view from kundasan.jpg}} &mdash; найвища гора Малайзії * {{marker|type=do |lat=5.976194 |long=116.00266 |name=[[Морський парк імені Тунку Абдула Рахмана]] |image=}} &mdash; група коралових островів на узбережжі [[Кота-Кінабалу]]. * {{marker|type=do |lat=6.149444 |long=118.054167 |name=[[Парк «Острови черепах»]] |image=Turtle Islands National Park.jpg}} * {{marker|type=do |lat=5.13475737713897 |long=117.476806640625 |name=[[Данум-Веллі|Природоохоронна зона «Данум-Веллі»]] }} ===Острови=== * {{marker|type=do |lat=4.226240 |long=118.683995 |name=[[Каралай]] |image=}} * {{marker|type=do |lat=5.315894 |long=115.219033 |name=[[Лабуан]] |image=}} &mdash; окремий федеральний край і міжнародний офшорний фінансовий центр * {{marker|type=do |lat=6.5 |long=117.91667 |name=[[Ланкайський Острів]] |image=}} * {{marker|type=do |lat=7.372289 |long=113.837012 |name=[[Лаянг-Лаянг]] |image=}} &mdash; острів біля західного узбережжя, який пропонує захоплюючий дайвінг * {{marker|type=do |lat=4.245953 |long=118.631212 |name=[[Мабул]] |image=}} &mdash; одне з найкращих місць для дайвінгу в світі * {{marker|type=do |lat=4.577388 |long=118.948739 |name=[[Матакінг]] |image=}} * {{marker|type=do |lat=4.5975 |long=118.87139 |name=[[Острів Пом-Пом]] |image=}} &mdash; добре збережене маловідоме місце для дайвінгу, воно має велику кількість жителів і гнізд зелених і яструбних черепах, чисту воду і фантастичне морське біорізноманіття з прекрасним макроморецьким життям * {{marker|type=do |lat=4.114595 |long=118.628906 |name=[[Сіпадан]] |image=}} &mdash; одне з кращих місць для дайвінгу в світі з великою кількістю великих пелагічних видів (морські черепахи, рифові акули, акули молота, манти). ===Інше=== * {{marker|type=do |lat=6.047031 |long=116.703421 |name=[[Порінг|Poring Hot Spring]] |image=}} &mdash; природна сірка, гарячі джерела * {{marker|type=do |lat=5.865946 |long=117.949140 |name=[[Сепілок]] |image=}} &mdash; відомий реабілітаційний центр для орангутангів == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == Як і сусідній Саравак, Сабах зберігає автономію в імміграційних правилах, головним чином для того, щоби не жителі Сабаху не могли вільно іммігрувати і заболочувати державу. Малайці з Півострівної частини та з Сараваку піддаються певному рівню імміграційного контролю, наприклад, показують свої посвідчення особи і обмежуються терміном перебування 90 днів. Іноземці повинні заповнити другу імміграційну форму. Проте для більшості мандрівників це просто формальність і цікавий додатковий штамп у паспорті. Є виняток, якщо ви приїдете в Саравак, то ввійдіть в Лабуан і в Сабах немає необхідності проходити через імміграцію. Це може спричинити проблеми/затримки при виході з Сабаха, оскільки ви не пройшли імміграційний контроль. Щоб уникнути будь-яких проблем, якщо ви прибуваєте через Лабуан, найкраще добровільно пройти через імміграційний контроль. === {{Літаком}} === У Сабасі є лише один міжнародний аеропорт - {{Listing|type=go|lat=5.944722|long=116.058611|name=Міжнародний аеропорт "Кота-Кінабалу"|alt=KKIA, {{IATA|BKI}}|address=|directions=|lastedit=2019-5-4|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|content=Другий найзавантаженіший аеропорт Малайзії та єдиний міжнародний аеропорт Сабаху. Прямих рейсів з України немає, тому доведеться летіти з пересадкою в [[Пекін]]і або через [[Бангкок]], але тоді доведеться їхати з аеропорту до іншого - аеропорту Донмианг. Також є прямі рейси з Куала-Лумпура та Сінгапура.}} === {{Автобусом}} === Є автобуси із [[Бандар-Сері-Бегаван]]а до [[Кота-Кінабалу]] == Транспорт == == Що відвідати == Можна сказати, що Сабах є одним із кращих штатів Малайзії. Його визначні пам'ятки варіюються від захоплюючих природних чудес, таких як гори, джунглі, острови, флора і фауна, до барвистих культур її багатоетнічних мешканців. Більшість пам'яток мають свої власні сторінки. Нижче наведено список посилань. ===Природні пам'ятки=== *'''[[Кінабалу]]''' - це має бути першим, що ви відвідаєте в Сабасі. Гора заввишки 4 095 метрів є другою за величиною в Південно-Східній Азії після Хкакабо Разі у [[М'янма|М'янмі]], але, ймовірно, одна з найпростіших, щоб піднятися, оскільки непотрібно мати навіть найменшого альпіністського досвіду, просто багато витривалості. Навколишній національний парк також є домом для багатьох рослин і тварин. *'''[[Сіпадан]] та інші навколишні острови''' - дайвінг світового класу. *'''[[Сепілок]]''' - всесвітньо відомий реабілітаційний центр орангутангів біля [[Сандакан|Сандакана]] є домом для сиріт орангутангів, де вони можуть жити як у джунглях, але в безпеці. *[[Парк «Острови черепах»|'''Парк «Острови черепах»''']] - Три острови в морі Сулу біля узбережжя [[Сандакан|Сандакана]], де можна побачити цілу купу черепах. *[[Морський парк імені Тунку Абдула Рахмана|'''Морський парк імені Тунку Абдула Рахмана''']] - коралові острови прямо біля узбережжя [[Кота-Кінабалу]] *'''Poring Hot Springs''' - відвідайте його після підйому на [[Кінабалу]], аби дати м'язам відпочити *'''[[Данум-Веллі]]''' - побачте тропічні ліси біля [[Лахад-Дату]] в його найчистішій місцевості. *'''Мавпи-носачі''' - можете побачити їх у дикій природі в районах Сукау і Кінабатанган поблизу [[Сандакан|Сандакана]] і району [[Б'юфорт#Що відвідати|Klias Wetlands]]. *'''Рафлезії''' - найбільші квіти в світі, близько 1 метру в діаметрі, їх можна побачити близько Crocker Range. ===Культурні пам'ятки=== * '''Культурне селище Монсопіад''' - розташоване поруч із [[Кота-Кінабалу]], ви почуєте історію про Монсопіада, воїна етнічної групи Кадазан, який жив близько 300 років тому і вбив 42 своїх ворогів. Черепа цих 42 знаходяться на виставці в Залі Черепів. == Чим зайнятись == * Обов'язково підніміться на гору [[Кінабалу]]. Підійматися туди неважко, але довго. Проте воно того варте. * Не забудьте зайнятися дайвінгом == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == {{cautionbox|Обережно, тут є пірати! Починаючи з 2016 року, інциденти з викраденням за викуп повідомляються на сході штату Сабах та у водах Східного Сабаха. Хоча більшість злочинів приписується бойовій групі Абу-Сайяф на півдні Філіппін, але також беруть участь й інші злочинні групи.}} Ніколи не залишайте речі без нагляду. У великих містах вдень Ви можете почуватися безпечно, проте в бідних районах краще поберегтися. Одягайтеся відпвідно до місцевих традицій. Якщо Ви жінка, не будьте гучними в громадських місцях. Вивчіть хоч трохи малайську, аби вписатися в середовище. Організація ESSCOM разом із поліцією та військовими день і ніч патрулюють малайські води, особливо в туристичних місцях. == Куди далі == {{footer|ispartof=Малайзія|type=Регіон}} kxukh3jihm573975p0so1h1b22l1v05 10 2718 24289 2019-05-04T16:04:20Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <div style="display:table; align:center; background-color:#ffffdf; border:1px solid #888822; margin:0.5em 1em 0 1em; padding:6px;" class="pp_cautionbox"> {| |-... 24289 wikitext text/x-wiki <div style="display:table; align:center; background-color:#ffffdf; border:1px solid #888822; margin:0.5em 1em 0 1em; padding:6px;" class="pp_cautionbox"> {| |- style="vertical-align: top;" | [[File:Exclamationdiamond_blue.svg|link=|40px|Caution]] | <span style="font-size:130%; color:#000000;">'''{{{boldtext|Примітка}}}:'''</span> {{{1}}} |} </div><noinclude> {{documentation}} <templatedata> { "params": { "1": { "label": "content", "example": "Scams are very common in this city", "type": "string", "required": true }, "boldtext": { "example": "Caution:", "type": "string" } } } </templatedata> </noinclude> 7phty5f1soecmn7edvyg5zqotcyj14n 0 2719 37663 24375 2025-05-28T14:53:16Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37663 wikitext text/x-wiki {{Pagebanner}} {{citybar|image=Church 7 Wounds.JPG|caption=Церква Йот Верк|city=Гюмрі|citylocal={{lang|hy|Գյումրի}}, {{lang|uk|Ленінакан}}|website=http://www.gyumri.am/|population=146 100|callingcode=+374 (312)|timezone=UTC+4}}<span> </span> '''Гюмрі''' — друге за чисельністю населення місто[[Вірменія| Вірменії]], розташоване в регіоні Ширак за 130 км на північ від [[Єреван]]у. Переживши руйнівний землетрус 1988 року, Гюмрі зуміло зберегти ансамбль старої забудови і кілька цікавих музеїв. В околицях Гюмрі розташований один із стародавніх вірменських монастирів, [[Мармашен]], цікавий своєю спорідненістю з втраченими або приреченими на втрату архітектурними пам'ятками Західної Вірменії. {{geo|40.789444|43.847500|map=city}}<indicator name="GPX">[[Файл:GPX Document rev3-20x20.png|20px|link=https://tools.wmflabs.org/wikivoyage/w/poi2gpx.php?print=gpx&lang={{CONTENTLANG}}&name={{FULLPAGENAMEE}}|Download GPX file for this article]]</indicator> [[Категорія:Articles without Wikipedia links (via Wikidata)]] == Зрозуміти == Поселення на території Гюмрі засноване ще до нашої ери. У 1830-х роках після захоплення Східної Вірменії Російською імперією, на західній околиці міста закладено Чорну фортецю. У 1837 році Гюмрі відвідав імператор Микола I, а місто було перейменоване на Олександропіль на честь імператриці Олександри Федорівни. Завдяки розташуванню на Транскавказькому торговому шляху, з будівництвом залізниці Тифліс-Еріван Гюмрі став важливим ремісничим і торговим містом, третім за чисельністю населення після [[Тбілісі| Тифліса]] та [[Баку]]. Ремісничі квартали між головною площею і річкою непогано збереглися до теперішнього часу. Після смерті В. Леніна в 1924 році місто було перейменоване на Ленінакан. Землетрус 1926 року дало стимул до перебудови центральної частини міста, а в результаті Спітакського землетрусу 1988 року постраждали здебільшого нові квартали післявоєнної багатоповерхової забудови. Місцеві жителі кажуть: «землетрус знищив Ленінакан, але залишило Олександрополь», хоча, насправді, забудова міжвоєнного періоду більш-менш збереглася, особливо в районі вул. Тиграна Меца. Наслідки спітакського землетрусу не ліквідовані й досі: якщо центральні вулиці придені в порядок, то в провулках досить багато зруйнованих будівель. Але при цьому в центрі Гюмрі ще можна відчути атмосферу російсько-вірменського торгового міста кінця XIX — початку ХХ століття. Як і сто років тому, вуличне освітлення в Гюмрі практично відсутнє. А ще Гюмрі відрізняється тим, що тут до сих пір розташована російська військова база. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Гюмрі — єдине провінційне місто Вірменії, що має аеропорт. Найкраще долетіти — з Москви (Домодєдово і Внуково). {{listing|type=go|lat=40.7513|long=43.8546|wdid=Q1431399|name=Аеропорт Ширак|alt=IATA: LWN|image=Shirak airport2.JPG|address=|directions=|url=|facebook=|vkontakte=|phone=|email=|skype=|hours=|price=|description=Знаходиться за 5 км від міста, можна поїхати на таксі за 1000-1200 драм або дочекатися маршрутку за 100 драм.|wikipedia=|fax=}} === {{Потягом}} === З Єревану двічі на день ходить електричка. Час в дорозі — 3 години, вартість квитка — 1000 драм. Інтервал між ранковою та вечірньою електричками — 7.5 годин. В принципі цього достатньо, щоб оглянути всі визначні місця, відвідати пару музеїв і пообідати. У Гюмрі також можна приїхати міжнародним поїздом з Тбілісі. Електрички Гюмрі — [[Ванадзор]] і Гюмрі-Талін скасовані (2014 року). {{listing|type=go|lat=40.7878|long=43.8599|wdid=Q4153265|name=Вокзал Гюмрі|alt=|image=Gyumru_erkatuxi_01.jpg|address=|directions=|url=|facebook=|vkontakte=|phone=|email=|skype=|hours=|price=|description=Можливо, найбільший і один з найцікавіших в архітектурному відношенні вокзал Вірменії. Вхід з боку міста прикрашений величезним панно на національну тематику, всередині - купол із стрілчастим склепінням, на стінах фрески. На другій платформі розташований музей залізниці: рейки різних років, кілька паровозів і тепловозів - все у відкритому доступі.|wikipedia=|fax=}} [[Файл:ԿայարանԵրկ2.jpg|міні|Вокзал Гюмрі]] === {{Автомобілем}} === Траса M1 Єреван-Гюмрі майже вся (від [[Аштарак]]а до Гюмрі) двосмугова. Якість покриття середнє, до того ж через велику кількість поворотів навряд чи вийде їхати швидше 80-90 км / год. Кордон з Туреччиною, закритий. На півночі М1 йде в [[Грузія| Грузію]], найближче місто — [[Ніноцмінда]] (70 км). === {{Автобусом}} === З єреванського автовокзалу на Гюмрі щодня йдуть кілька маршруток. Розклад нерегулярний — уточнюйте на місці. На цьому ж автовокзалі вас атакують таксисти з пропозиціями виїхати за 10-12 тисяч драм. Сміливо називайте 4000-4500 драм, і швидко знайдуться ще двоє охочих скинутися і виїхати з вами в одному таксі. {{listing|type=go|lat=40.7787|long=43.8421|name=Автостанція Гюмрі|alt=|image=|address=|directions=|wdid=|url=|facebook=|vkontakte=|phone=|email=|skype=|hours=|price=|description=Є вуличний фастфуд сумнівної якості.|wikipedia=|fax=}} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:2014_Prowincja_Szirak,_Giumri,_Pomnik_Wardana_Mamikoniana_(01).jpg|міні|Памятник вірменським царям на центральній площі]] [[Файл:Old_Gyumri.jpg|міні|Класичне поєднання червоного і чорного туфу]] [[Файл:Գյումրու_Կինոհոկտեմբեր_թատրոն_0103.JPG|міні|Кінотеатр «Жовтень»]] [[Файл:Xacqar_Gyumru_Surb_Amenaprkichi_ekexecu_bakum_07.jpg|міні|Хачкар біля церкви Аменапркіч]] [[Файл:Sev_berd_03.jpg|міні|Чорна фортеця]] == Чим зайнятись == [[Файл:Գյումրու_կենցաղի_թանգարան_04.jpg|міні|Музей народної архітектури]] == Що купувати == == Де поїсти == * {{listing|type=eat|lat=40.7851|long=43.8408|name=Ресторан «Славянский двор»|alt=|image=|address=вул. Абовян, 246/1|directions=пл. Вардананц|url=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=Гаряче: 1500&ndash;2500 драм (2014)|description=Ресторан «сучасної російської кухні»: грецький салат, цезар, м'ясо по-французьки. Гучна музика і нестримно вживають спиртні напої відвідувачі нагадують про ресторанах десь в російській глибинці, викликаючи тим самим легку ностальгію. Ресторан примикає до кафе «Кавказ», яке дешевше, але більше нагадує вуличну пивну.|wikipedia=}} * {{listing|type=eat|lat=40.791939|long=43.845962|name=Ташир|alt=|image=|address=вул. Саят-Нова, 2|directions=|url=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=Популярна мережева піцерія.|wikipedia=}} * {{listing|type=eat|lat=40.800231|long=43.827313|name=Черкезі Дзор|alt=|image=|address=вул. Борян|directions=|url=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=Назва означає «черкеська ущелина». Всі відвідувачі в захваті від форелі й осетрини власного рибальського господарства: можна вибрати конкретну рибину, її виловлять і приготують.|wikipedia=}} * {{listing|type=eat|lat=40.7862|long=43.8430|name=Кінобар Del Mar|alt=|image=|address=вул. Рижкова|directions=|url=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=Закриті кабінки з диванчиками, дисплеєм на стіні і швидкісним інтернетом: сеанс перегляду кіно кожен собі організовує самостійно.|wikipedia=}} * {{listing|type=eat|lat=40.790854|long=43.846403|name=Кафе «Пончик-Мончик»|alt=|image=|address=вул. Саят-Нова, 7|directions=|url=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=Це не кафе, а кафетерій: солодощі, чаї-кава. Відвідувачі рекомендують місцеву випічку.|wikipedia=}} * {{listing|type=eat|lat=|long=|wdid=|name=Le Cafe|alt=|image=|format=nocoords|address=пр. Гарегина Нжде, 1/5|directions=готель «Нане»|url=http://lecafe.am/?lang=ru|facebook=|vkontakte=|phone=|email=|skype=|hours={{hours|||11||24}}|price=|lastedit=2017-07-13|description=Закуски, сендвічі та широкий асортимент напоїв.|wikipedia=|fax=}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{listing|type=sleep|name=Alexandrapol Hotel Palace|url=http://www.alexandrapolhotel.am|email=|address=вул. Маяковського 70|lat=40.782134|long=43.841348|directions=центр|phone=|fax=|hours=|price=40 000-80 000 драм (2014)|description=Претензія на п'ятизірковий готель, єдиний в Гюмрі.|alt=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|skype=}} * {{listing|type=sleep|name=Berlin Art Hotel|url=http://berlinarthotel.am|email=|address=пр. Ахтанакі, 25|lat=40.783555|long=43.845694|directions=центр|phone=|fax=|price=27 000 - 32 000 драм (2014)|description=Побудована німецьким Червоним Хрестом, який створив в Гюмрі свою лікарню після спітакського землетрусу 1988 року. Хоча зовні будівля виглядає злегка непоказною, всередині це оазис чистоти і порядку, де до того ж виставлені численні твори сучасного мистецтва: поступаючись за розміром виставкових площ, за змістом колекція легко посперечається з Каскадом в [[Єреван]]і. Вранці годують непоганим сніданком, в будь-який час можна скористатися кухнею. Wi-Fi.|alt=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|skype=|hours=}} * {{listing|type=sleep|name=Готель «Аракс»|url=http://www.arakshotel.am|email=|address=вул. Горького, 31|lat=40.787755|long=43.840329|directions=|phone=|fax=|price=|description=|alt=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|skype=|hours=}} * {{listing|type=sleep|lat=40.802899|long=43.848409|name=Готель «Нане»|alt=|image=|address=вул. Гарегина Нжде, 1/5|directions=|url=|facebook=|vkontakte=|phone={{phone|374|312|33-369}}|fax=|email=|skype=|price=От 36 000 драм (2014)|description=Розташований на північ від центру. Одностайно захоплені відгуки: схоже, це найкраща готель міста. Wi-Fi.|wikipedia=|hours=}} * {{listing|type=sleep|lat=40.786980|long=43.847175|wdid=|name=Tomu's Hotel|alt=Готель "Tomu's Hotel"|image=|address=вул. Горького 58|directions=центр|url=|facebook=https://www.facebook.com/Tomus-Hotel-257104134824738/|vkontakte=|phone=0374 77424341|email=|hours=Цілодобово|price=от 15 000 драм|lastedit=2018-09-05|description=Знаходиться в самому центрі міста, до залізничного вокзалу 5 хвилин на таксі, до аеропорту 15 хвилин. Працює WI-Fi.|wikipedia=|fax=|skype=}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вірменія|type=Місто}} g9pv44noogrx0a6vgh6jmbslogv3k20 0 2721 32876 29325 2022-07-29T09:35:05Z Mykola7 4555 32876 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} ''Саранськ'' — велике місто в [[Середнє Поволжя | Середньому Поволжі]], адміністративний і культурний центр [[Мордовія | Республіки Мордовія]]. Розташоване місто на річці Інсар у 642 км на південний схід від [[Москва | Москви]]. {{Geo | 54.188 | 45.202 | zoom = 13 | map = city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Саранськ | citylocal= мокш. ''Саранск ошсь'', ерз. ''Саран Ош''</small> | image=Saransk MGU main building.jpg | caption=Головна будівля МДУ | website=http://www.adm-saransk.ru/ | callingcode= +7 8342 | monumentlist= Мордовія/Саранськ | timezone= }} Саранськ заснований в 1641 році в якості фортеці на Великій засічній Чорті. Перебуваючи трохи в стороні від основних торгових шляхів, місто не змогло стати великим економічним центром і до 1930-х років було забудоване переважно дерев'яними одноповерховими будинками, проте в 1934 році місто стало столицею Мордовської АРСР. Статус столиці накладав свої вимоги: старий центр був майже повністю знесений і замінений сталінками. У 2000-х - на початку 2010-х років центр модернізували ще раз: частину будинків відреставрували з використанням сучасних матеріалів, а частину знесли та замінили сучасними забудовами, причому цілком гармонійними, а не безликими скляно-бетонними. У 2018 році Саранськ приймав матчі чемпіонату світу з футболу. У центрі Саранська не збереглося архітектурних ансамблів, та й взагалі старої архітектури досить небагато, і вона не першокласна. У цьому сенсі місто мало відрізняється від десятків колишніх повітових центрів середньої смуги Росії. Незважаючи на те, що місто є столицею національної автономії, Саранськ - абсолютно російське місто, і ні ерзянської, ні мокшанської мови ви там не почуєте, якщо не зробите спеціальні зусилля. Проте, в Саранську є і непоганий музей мордовської національної культури, і сучасна архітектура, відчастини стилізована під національну. Все це - непогане доповнення до двох туристичних об'єктів, через які і треба їхати в Саранськ - музею образотворчих мистецтв з великою колекцією скульптур Степена Ерьзі та Макарівського монастиря початку XVIII століття, який є одним з найбільш видовищних ансамблів середнього Поволжя. === Орієнтація === Центр Саранська обмежений вулицею Полежаєва з півночі і берегом річки Саранки на півдні, основна магістраль центру - проходить по вулиці Комуністичній. Ядром міста є ''Радянська площа''. Всі ключові об'єкти Саранська знаходяться тут або в найближчих околицях: пройшовшись по ній, можна отримати уявлення про місто хвилин за п'ятнадцять. Район приватної забудови на правому березі Саранки називається ''Низи''. Тут можна побачити, як виглядало все місто до 30-х років ХХ століття, і оцінити автентичні дерев'яні будинки мордви. Приватні будинки активно зносяться та замінюються сучасними багатоповерхівками. {{listing|type=other| lat=54.18585 | long=45.18380 | wdid= | name=Інформаційно-туристичний центр | alt= | image= | address=ул. Б.&nbsp;Хмельницького, 26, оф. 106 | directions= | url=http://turizmrm.ru/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/tic_rm {{dead link|July 2017}} | phone=+7 (8342) 777-677 | email=tic-rm@mail.ru | skype= | hours=пн-пт 9:00–18:00 | price= | lastedit=2017-04-24 | description=Знаходиться на Площі тисячоліття, в правому під'їзді Національної бібліотеки ім. О.С. Пушкіна }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === gjagylxtba1jfbczu7uiked94injvfb 8 2724 24314 2019-05-04T21:37:33Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: /* Usage: inserts an iframe into a div with id "mapdiv", in conjunction with Template:MapFrame for embeddable dynamic maps. Relies on HTML5 data param... 24314 javascript text/javascript /* Usage: inserts an iframe into a div with id "mapdiv", in conjunction with Template:MapFrame for embeddable dynamic maps. Relies on HTML5 data parameters. */ function insertIFrame() { var exhtml = '//tools.wmflabs.org/wikivoyage/w/poimap2.php?'; // hide the map iframe by default - only show if gadget is enabled $('#mapwrap').show(); var map = $('#mapdiv'); if ( map.length ) { validateMap(map); var exsrc = exhtml+'lat='+map.data("lat")+'&lon='+map.data("long") +'&zoom='+map.data("zoom")+'&layer='+map.data("layer")+'&lang='+mw.config.get('wgContentLanguage')+'&name='+mw.config.get('wgPageName'); var ifstr = '<iframe src="'+exsrc+'" width="'+map.data("width")+'" height="'+map.data("height") +'" style="border:0"></iframe>'; map.html(ifstr); if ( map.data("layer").indexOf('M') < 0 ) { $('.vcard a').attr('href', function () { return this.href.replace('layer=M','layer='+map.data("layer")[0]) }); } } } function validateMap(map) { if (!$.isNumeric(map.data("lat"))) map.data("lat", 51.47766); if (!$.isNumeric(map.data("long"))) map.data("long", -0.00115); if (!$.isNumeric(map.data("zoom")) && map.data("zoom") != 'auto') map.data("zoom", 14); if (!$.isNumeric(map.data("height"))) map.data("height", 420); if (!$.isNumeric(map.data("width"))) map.data("width", 420); if (map.data("layer").length > 8) map.data("layer", 'M'); } jQuery(document).ready(insertIFrame); bsaqowd9cyo7e1u58i22l8pd0k1d68n 8 2725 24316 24315 2019-05-04T21:40:59Z Dimon2711 4042 24316 wikitext text/x-wiki '''[[Template:Mapframe|MapFrame]]'''. Вставляє карту статей на вибраних сторінках, див. [[en:Wikivoyage:How to use dynamic maps]] для докладнішої інформації. ncysr5z1scajsxmaonj7ofgpuuodedd 0 2729 28590 28588 2021-01-22T21:03:52Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Ночной ужас|Ночной ужас]] ([[User talk:Ночной ужас|обговорення]]) до зробленого [[User:Dimon2711|Dimon2711]] 24698 wikitext text/x-wiki {{geo|43.812761|16.218756|zoom=8}} {{pagebanner|Pagebanner default.jpg}} '''[http://www.dalmatia.hr Далмація]''' ({{lang|hr|Dalmacija}}) — південний прибережний регіон [[Хорватія|Хорватії]] на Адріатичному морі. == Регіони == {{Regionlist |region1name = [[Північна Далмація]] |region1color={{StdColor|t1}} |region1items= |region1description=жупанії Задар і Шибеник-Кнін, та багато дрібних островів |region2name = [[Спліт-Далмація]] |region2color={{StdColor|t2}} |region2items= |region2description=регіон центральної Далмації, з кількома великими островами, гірськими хребтами недалеко від узбережжя, і рив'єрами, такими як Макарська Рив'єра, з деякими піщаними пляжами на додаток до довгих галькових пляжів |region3name = [[Дубровник-Неретва]] |region3color={{StdColor|t3}} |region3items= |region3description=регіон Південної Далмації, вузька смуга землі навколо Дубровника, відділена від іншої частин Далмації дев'ятикілометровим виходом до моря [[Боснія і Герцеговина|Боснії та Герцеговині]])) }} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t1}}|title=[[Північна Далмація]]|wikidata=Q14204155}} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t2}}|title=[[Спліт-Далмація]]|wikidata=Q58253}} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t3}}|title=[[Дубровник-Неретва]]|wikidata=Q58289}} == Міста == {{mapframe|44.067|16.117|zoom=7}} * {{marker|type=city|name=[[Дубровник]]|lat=42.640278|long=18.108333|wikidata=Q1722}} — історична «Перлина Адріатики», одна з найвизначніших пам'яток у Середземномор'ї * {{marker|type=city|name=[[Макарська]]|lat=43.3|long=17.033333|wikidata=Q272009}} — головне місто Макарської Рив'єри * {{marker|type=city|name=[[Омиш]]|lat=43.433333|long=16.683333|wikidata=Q397600}} — старе місто * {{marker|type=city|name=[[Шибеник]]|lat=43.735|long=15.890556|wikidata=Q3549}} — місто з відомим собором * {{marker|type=city|name=[[Спліт]]|lat=43.51|long=16.45|wikidata=Q1663}} — історичне місто з відомим центром та давньоримським палацем * {{marker|type=city|name=[[Трогир]]|lat=43.516903|long=16.251364|wikidata=Q189161}} — історичне місто та гавань * {{marker|type=city|name=[[Задар]]|lat=44.114167|long=15.227778|wikidata=Q3370}} — стародавнє місто з середньовічними соборами та давньоримськими руїнами == Інші місця == [[Файл:DalmatiaLake.jpg|thumb|Озера у Далмації]] Острови: * {{marker|type=vicinity|name=[[Брач]]|lat=43.316667|long=16.633333|wikidata=Q922}} * {{marker|type=vicinity|name=[[Хвар]]|lat=43.133333|long=16.733333|wikidata=Q5993}} * {{marker|type=vicinity|name=[[Корчула]]|lat=42.95|long=17.116667|wikidata=Q13288}} * {{marker|type=vicinity|name=[[Млєт]]|lat=42.733333|long=17.516667|wikidata=Q211306}} * {{marker|type=vicinity|name=[[Муртер]]|lat=43.8|long=15.6|wikidata=Q928983}} * {{marker|type=vicinity|name=[[Пашман]]|lat=43.95|long=15.383333|wikidata=Q579274}} * {{marker|type=vicinity|name=[[Вис]]|lat=43.033333|long=16.15|wikidata=Q203767}} == Як дістатись == === На літаку === У Далмації три міжнародні аеропорти: Спліт, Дубровник і Задар. Всі вони приймають рейси з західноєвропейських країн, а влітку і чартери. Далмація знаходиться досить далеко і від Істрії, і від Загреба, тому, якщо ви не хочете дивитися нічого по дорозі, зручніше скористатися літаком (можна навіть внутрішнім рейсом із Загреба — вони порівняно недорогі). По землі від Загреба до Спліта їхати близько 6 годин, до Дубровника — усі 9-10: дорога втомлює, хоча й дуже мальовнича. === На потязі === У Далмацію веде лінія з Загреба через Карловац в Спліт з відгалуженнями на Задар і Шибеник. Їхати по ній є сенс тільки до Спліта, куди двічі на день ходить прямий потяг, а час від часу додається і нічний. Пересадки на Шибеник і Задар влаштовані так, що скористатися ними практично неможливо. У Спліті залізниця закінчується, Дубровник знаходиться далеко від будь-яких залізниць. Лінії в Боснію існують на карті і навіть на місцевості, але давно не мають пасажирського сполучення. Якщо ви вирішите їхати поїздом, постарайтеся зробити це вдень, оскільки види з вікна відкриваються приголомшливі. === На автобусі === Автобуси з півночі їдуть по трасі A1 — головному хорватському автобану. В'їхавши в Далмацію, вони або продовжують їхати по автобану до самого Спліта, або звертають до берега, проїжджаючи через Задар, Шибеник і Трогір. Другий шлях не сильно довше, але набагато повільніший через звивисті дороги і численні зупинки. Якщо вам потрібно в Спліт, шукайте автобус, який якомога менше зупиняється по дорозі. Якщо ж вам потрібно в Задар, шукайте, навпаки, той автобус, який туди заїжджає. І тих, і інших досить багато: в цілому із Загреба на південь їде 2-3 автобуси на годину, а з Рієки — кожні 1-2 години. Досить поширені міжнародні автобуси з Німеччини та інших країн Західної Європи: вони їдуть по автобанах через Любляну і Загреб. Автобусне сполучення з Боснією теж хороше. Зі Спліта в Мостар можна виїхати кожні 1-2 год. З Дубровника в Мостар автобуси ходять рідше, але при бажанні можна поїхати в сторону Спліта і пересісти на мостарскій автобус в районі Неумского коридору (городки Плоче і Метковіч). З Дубровника дорога вздовж моря йде в Чорногорію, по ній 3-4 рази на день ходять автобуси в Котор, Будву, а іноді і Підгорицю. === Автомобілем === Дістатися до Далмації з України краще усього — через Угорщину (відстань від Чопу до Спліту — близько 1000 км, починаючи з угорської Ньїредьгази і до майже до самого Спліту — це 4-смуговий автобан, платний як у Угорщині, так і у Хорватії). На кордоні між Угорщиною та Хорватію є паспортний контроль, позаяк Хорватія не у Шенгені. == Транспорт == Можна пересуватись місцевими автобусами, або поромами, які ходять на усі більш-менш великі острови. == Мова == Місцеві жителі розмовляють [[Хорватський розмовник|хорватською]], у туристичних місцях розуміють англійську. == Що відвідати == === Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО === * '''Шибеник''' {{ЮНЕСКО}} Собор святого Іоанна. * '''Дубровник''' {{ЮНЕСКО}} Історичне місто Рагуза, стара частина міста Дубровник. * '''Спліт''' {{ЮНЕСКО}} Історичний центр міста та палац імператора Діоклетіана. * '''Трогир''' {{ЮНЕСКО}} Історичний центр міста. * '''Острів Хвар''' {{ЮНЕСКО}} Стариградська рівнина. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == У обігу хорватська куна. == Регіональна кухня == Копчений свинячий окіст пршут з сухим сиром з острова Паг, страва з рису з трюфелями — ріжотто, паштицада — національна страва з тушкованої яловичини, приготована в спеціальному соусі, м'ясо молодого ягняти з кислим овечим молоком з Шибеника — висовачке беговице, винний суп, гуляш-асорті з різних сортів риби з рисом бродет, краби — прштачі. == Де зупинитись == Багато великих готелів та маленьких апартаментів. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Хорватія|type=регіон}} ct5kfma30gsfy9c3hn5h6alr40wq4xf 0 2731 34651 29121 2023-10-30T00:51:55Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34651 wikitext text/x-wiki {{geo|49.859444|20.274722|zoom=8}} {{pagebanner|Małopolskie Tatra Mountain Peaks Wikivoyage Banner.png|unesco=yes}} [[Файл:Malopolskie in Poland.svg|thumb|200px]] '''[http://www.visit.malopolska.pl/?lang=gb Малопольска воєводство]''' — воєводство на півдні [[Польща|Польщі]], назва якої відноситься до історичного регіону Малопольща. Малопольщу відвідує величезну кількість туристів і не дивно, що вона бачить найбільший потік туристів серед усіх регіонів Польщі. З одного боку, є історична столиця [[Краків]], з іншого — найвищі гірські вершини Польщі у [[Татри|Татрах]]. Єврейська спадщина регіону має гострі і сумні свідчення у [[Освенцим]]і. == Регіони == {{Regionlist |region1name = [[Юрські гори (Польща)|Юрські гори]] |region1color={{StdColor|t1}} |region1items= |region1description= |region2name = [[Західні Бескиди]] |region2color={{StdColor|t2}} |region2items= |region2description= |region3name = [[Східні Бескиди]] |region3color={{StdColor|t3}} |region3items= |region3description= |region4name = [[Подгалє]] |region4color={{StdColor|t4}} |region4items= |region4description= |region5name = [[Татри (Польща)|Татри]] |region5color={{StdColor|t5}} |region5items= |region5description= }} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t1}}|title=[[Юрські гори (Польща)|Юрські гори]]|wikidata=Q167628}} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t2}}|title=[[Західні Бескиди]]|wikidata=Q7987628}} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t3}}|title=[[Східні Бескиди]]|wikidata=Q5330019}} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t4}}|title=[[Подгалє]]|wikidata=Q115155}} {{mapshape|type=geoshape|fill={{StdColor|t5}}|title=[[Татри (Польща)|Татри]]|wikidata=Q609353}} == Міста == {{mapframe|49.853|20.432|zoom=8|width=550}} {{mapshape}} * {{marker|type=city|name=[[Краків]]|lat=50.066667|long=19.933333|wikidata=Q31487}} — найбільш популярне місто Польщи, культурна столиця, історичний центр країни з безліччю середньовікових пам'яток. * {{marker|type=city|name=[[Бохня]]|lat=49.966667|long=20.433333|wikidata=Q815903}} * {{marker|type=city|name=[[Кальварія-Зебжидовська]]|lat=49.866667|long=19.683333|wikidata=Q389860}} * {{marker|type=city|name=[[Ліманова]]|lat=49.700556|long=20.426667|wikidata=Q324964}} * {{marker|type=city|name=[[Неполоміце]]|lat=50.033333|long=20.216667|wikidata=Q989498}} * {{marker|type=city|name=[[Новий Сонч]]|lat=49.633333|long=20.716667|wikidata=Q802}} * {{marker|type=city|name=[[Новий Тарг]]|lat=49.5|long=20.033333|wikidata=Q231593}} * {{marker|type=city|name=[[Освенцим]]|lat=50.05|long=19.233333|wikidata=Q7342}} * {{marker|type=city|name=[[Рабка-Здрой]]|lat=49.608333|long=19.966667|wikidata=Q1005356}} — спа курорт у Бескидах * {{marker|type=city|name=[[Тарнів]]|lat=50.0125|long=20.988611|wikidata=Q106281}} — друге місто у Малопольскому воєводстві за населенням. * {{marker|type=city|name=[[Величка]]|lat=49.983333|long=20.066667|wikidata=Q472621}} — домівка відомих соляних шахт. * {{marker|type=city|name=[[Закопане]]|lat=49.3|long=19.966667|wikidata=Q144786}} — дуже популярний лижний курорт та місце літнього відпочинку у Татрах. == Інші місця == * {{marker|type=vicinity|name=[[Освенцим]]|lat=50.035833|long=19.178333|wikidata=Q7341}} — Nazi-Germany concentration camp, which from 1942 to 1945 became the centre of the Holocaust on the European Jews * {{marker|type=vicinity|name=[[Бабьоґурський національний парк]]|lat=49.583333|long=19.533333}} — national park in the Beskid Mountains * {{marker|type=vicinity|name=[[Горчанський національний парк]]|lat=49.543333|long=20.113056}} — national park in the Beskid Mountains * {{marker|type=vicinity|name=[[Кальварія-Зебжидовська]]|lat=49.866667|long=19.683333|wikidata=Q389860}} — monastery in the Beskids from 1600 with baroque Stations of the Cross * {{marker|type=vicinity|name=[[Магурський національний парк]]|lat=49.516667|long=21.516667}} — national park in the Beskid Mountains * {{marker|type=vicinity|name=[[Ойцовський національний парк]]|lat=50.206667|long=19.829167|wikidata=Q619007}} — national park in the Polish Jura with bizarre rocks * {{marker|type=vicinity|name=[[П'єнінський національний парк]]|lat=49.416667|long=20.366667|wikidata=Q625500}} — national park in the Carpathian Mountains with the break-through of the Dunajec River through the Pieniny Mountains * {{marker|type=vicinity|name=[[Татранський національний парк (Польща)|Татранський національний парк]]|lat=49.25|long=19.933333}} — national park in the Tatra Mountains around the Rysy Mountain, with bears, wolves and other animals == Як дістатись == === Літаком === [[Файл:Balice - terminal glowny.JPG|thumb|Головний термінал аеропорту]] * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт імені Яна Павла II Краків-Баліце| alt={{IATA|KRK}}, Kraków Airport im. Jana Pawła II | url=http://www.krakowairport.pl/en/ | email= | address= | lat=50.0722 | long=19.8011 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia= Міжнародний аеропорт імені Яна Павла II Краків-Баліце| image=Balice airport.JPG | wikidata=Q581545 | content=Розташований в Баліце, 12 км на захід від центру. Другий найбільший перопорт Польщі з постійно зростаючими міжнародними зв'язками. }} У листопаді, грудні, лютому і березні велика можливість примусових змін маршруту польотів чи їх відміни взагалі у зв'язку з '''туманом'''. Зазвичай, це припадає на ранкові та вечірні рейси. З Києва до Кракова є прямі рейси. 3 аеропорту до центру Кракова ви можете дібратись на автобусі, який іде 90 хвилин і коштує 10 € в один бік. Ви можете купити квитки на автобуси двох компаній: [http://www.matuszek.com.pl/transfery_en.html Matuszek]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} i [http://www.pyrzowiceekspres.pl/en Pyrzowice Express]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. B аеропорту ви також можете орендувати автомобіль — це корисно, якщо ви хочете відвідати Закопане, Краків, Велічку і Освенцим за своїм розсудом. Зі списком прокатних компаній можна ознайомитися тут [http://www.katowice-airport.com/en/passenger/rent-a-car]. === Потягом === Краків є основним залізничним вузлом і має прямі залізничні сполучення через Польщу, а також з великими містами Центральної Європи. Зокрема, поїздне сполучення з Варшавою має дуже часті та досить швидкі (приблизно 3 години) поїзди, що дозволяє в'їхати через аеропорт Шопена у Варшаві. Є прямий потяг зі Львова. === Автобусом === Є рейси зі Львова. === На машині === Автострада А4 проходить через південну Польщу та Сілезію до Саксонії в Німеччині, з'єднуючись з системою автомагістралей Європейського Союзу. Зверніть увагу, що A4 платна. == Мова == Розмовна польська мова у Малопольщі не відрізняється від стандартної польської, за винятком гірських районів, де місцевий діалект насправді дуже різний і має багато спільного з гірською мовою іншої сторони Татр у Словаччині. Оскільки в регіоні спостерігається значний і зростаючий зарубіжний туристичний потік, ви зможете знайти носіїв іноземних мов, зокрема англійської, на основних туристичних напрямках і в сфері торгівлі послугами. У невеликих містах це може бути не так просто, але більшість молодших поляків вибрали англійську мову як іноземну в процесі навчання. == Транспорт == Краків є центром транспортної системи Малопольського воєводства. Тут сходяться всі основні дороги, так само як і місцеві залізничні лінії до Тарнова, Нового Сончу і Освенциму. Оскільки потяги в гірських районах мають тенденцію бути повільними, а траси не досягають усіх напрямків, існує широкий спектр послуг приватних мікроавтобусів, що з'єднують Краків з туристичними курортами, а також з Освенцимом (куди також можна дістатись на потязі). == Що відвідати == * [[Старе місто, Краків]] * [[Величка|Соляна копальня, Величка]] * [[Дерев'яні церкви у Малопольщі]] == Чим зайнятись == Хоча Краків і Освенцим є звичайними місцями для більшості відвідувачів Малопольського воєводства, якщо ви уже там, шкода не побувати на півдні і не побачити прекрасні гори Татри. Похід по горах в теплі місяці, безумовно, рекомендується і є улюбленою проведенням часу на святка для багатьох поляків. Хоча найвищі гірські хребти Польщі не можуть конкурувати з Альпами по висоті, вони можуть здивувати великою кількістю видів, що захоплюють дух, і дивних зелених пейзажів. Взимку гори Татри і Бескиди стають центром зимових видів спорту в Польщі. Це місце для катання на лижах або сноуборді. Малопольська височина аж ніяк не менш цікава — низка замків і руїн можна відвідати пішки, на велосипеді або на автомобілі. Влітку, є популярним також катання на каное по багатьох річках, що починаються в горах Малопольського воєводства. == Гроші та покупки == У обігу польський злотий. == Регіональна кухня == Малопольська кухня може бути простою, але вона присвячена мистецтву. У горах є традиційне виробництво сирів, зокрема, відомий копчений сир (''oscypek''). Інші частини Малопольського воєводства можуть не мати таких знаменитих страв і поділитися загальною кулінарною спадщиною з рештою Польщі, але ви завжди можете покластися на багату пропозицію органічних продуктів і знайти багато ресторанів, де можна насолодитися традиційними польськими стравами, приготовленими в кращому вигляді. == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Польща|type=регіон}} 721uxpt3jcrgltfqmz946d8wpx8lrtz 14 2736 24392 2019-05-06T19:33:36Z Voll 30 Створена сторінка: __HIDDENCAT__ [[Категорія:Технічні категорії]] 24392 wikitext text/x-wiki __HIDDENCAT__ [[Категорія:Технічні категорії]] m9j22s4fg4momnp4nr74p6fgicupare 0 2737 35192 35183 2024-03-31T08:09:49Z CommonsDelinker 1602 Replacing Red_brick_architecture_in_Daugavpils.jpg with [[File:Saules_iela_1-3_(Daugavpils).jpg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR2|Criterion 2]] (meaningless or ambiguous name)). 35192 wikitext text/x-wiki {{geo|55.8713888889|26.5161111111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | city= Даугавпілс | citylocal={{lang|lv|Daugavpils}}<br/>раніше Двінськ, Дінабург | arm = | image= Daugavpils museum.jpg | caption = Даугавпілський музей | website = http://www.visitdaugavpils.lv/ru/ | population = 101 057 (2012) | callingcode = (+371) 654 | timezone = }} '''Даугавпілс''' на південному сході [[Латвія|Латвії]], в 220 км від Риги. Найбільше місто Латгалії, місце розташування Дінабургської фортеці і мала батьківщина абстракціоніста Марка Ротко. Незважаючи на руйнування в двох світових війнах Даугавпілс, непогано зберіг забудову кінця XIX-початку XX століть. == Зрозуміти == === Історія === У 1580 році Стефан Баторій збудував фортецю на Двіні неподалік від руїн старого замку Лівонського ордену, відомого як Дінабург. Навколо фортеці Баторія швидко виросло місто під колишньою назвою. Замок і поселення навколо проіснували до початку XIX століття, після чого були повністю знесені, і на цьому місці збудовано сучасну Дінабургську фортецю. Для розміщення виселених мешканців поблизу почав будуватися новий Дінабург з регулярним плануванням. У другій половині XIX століття Дінабург перетворився у великий торговий центр і залізничний вузол, що викликало його бурхливий розвиток. У січні 1893 Олександр III перейменував місто в Двінськ, а після здобуття Латвією незалежності в 1920 році місто отримало сучасну назву. === Орієнтація === Місто розділене на дві частини залізничними коліями; в південній частині через них перекинуто шляхопровід 18 Novembra. На захід від колій розташований історичний центр і більшість пам'яток, на схід розташована Свята гора і ливарний завод, а вул. 18 Novembra веде в інший (частково) дореволюційний, але малоцікавий район Нова Будова. Історичний центр розташований між Двіною і вокзалом, головна вулиця (частково пішохідна) — вул. Rigas. На березі Двіни немає набережної, але є захисний насип, зведений ще в 1830-і роки для захисту центра міста від паводків. З насипу відкривається вид на Двіну і лівобережний район міста — Гриву. {{Listing | type = other | name = Туристичний інформаційний центр | alt = | image = | lat = 55.87074 | long = 26.51741 | address = Rigas, 22 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = + 371 65422818 | email = | skype = visitdaugavpils | hours = | price = | description =}} == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі аеропорти — Рига і Вільнюс (220 км). Планується створення в Даугавпілсі сучасного пасажирського аеропорту. === {{Потягом}} === У минулому, Даугавпілс — великий залізничний вузол на перетині магістральних ліній Петербург—Варшава і Рига—Вітебськ. Після розпаду СРСР кількість пасажирських поїздів неухильно зменшувалася і станом на 2015 рік знизилося практично до нуля. Через станцію проходить курсує раз на два дні нічний поїзд [[Рига]]—[[Мінськ]]. 3-4 рази на день приходять дизелі з Риги (в дорозі 3-4 год). В сторону [[Резекне]] і [[Литва|Литви]] пасажирське сполучення відсутнє. {{Listing | type = go | name = Залізничний вокзал | alt = | image = | lat = 55.87496 | long = 26.52771 | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | Lastedit = 2015-10-19 | Description = Скромний вокзал сталінського періоду. Всередині чисто і порожньо: тільки табло, каса і ніким не затребуваний зал очікування. На північ від вокзалу є пішохідний перехід через колії, що дозволяє вийти до ливарного заводу і далі в східну частину міста. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобуси Рига-Даугавпілс відправляються приблизно раз в півтори години (10 в день, 8.90 €) і хоча йдуть довше електричок (4 год), є гарною альтернативою залізничного транспорту. У багатьох автобусах (але не у всіх) є Wi-Fi. Розклад автобусів приведено на [http://www.1188.lv/transport/all/schedule?from=R%C4%ABgas+SAO&from-id=5495843&fc=1&to=Daugavpils+AO&to-id=5495720&tc=1&ttype=bus цій сторінці]. {{Listing | type = go | name = Автовокзал | alt = | image = | lat = 55.87122 | long = 26.52514 | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | description = Автовокзал розташований в двоповерховій будівлі, що примикає до Центрального парку. На першому поверсі - каси і буфет з пиріжками і сосисками, на другому - цілодобове бістро, в якому є не тільки кава з тістечками, а й супи, котлети, нескладні салати. Ціни дуже демократичні (суп - 1 євро)}}. === {{Кораблем}} === Пасажирське сполучення по Двіні відсутнє. == Транспорт == За Даугавпілсу ходять і симпатичні трамваї Татра, і з недавніх пір — 71-631 (50 євроцентів, оплата кондуктору). Від Святої гори до фортеці можна проїхати маршрутом № 3, проте його інтервал руху — 25 хвилин. В цілому ж центр міста невеликий, і більшість пам'яток знаходяться в пішій доступності. [[Файл:Daugavpils tram network map.svg |міні| Карта трамвайних маршрутів]] Є також автобуси і маршрутки, які навряд чи знадобляться мандрівникові. Таксі численні і недорогі, вартість поїздки по центру — 2 євро. == Що відвідати == [[Файл:Daugavpils fortress 05.jpg|thumb|Загальний вигляд фортеці]] [[Файл:Saules iela 1-3 (Daugavpils).jpg|thumb|Будівля з червоної цегли на вул. Саулес в стилі необарокко]] [[Файл:Daugavpils Ss Boris and Gleb Orthodox Cathedral (1).jpg|thumb|Православний собор св. Бориса і Гліба]] {{listing|type=see | name =Дінабургська фортеця |alt = |image = |lat=55.88370 | long=26.49881 |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Головна визначна пам'ятка міста, фортеця будувалася з початку XIX століття відповідно до новітніх уявлень російського військового мистецтва. До 1878 року фортеця була повністю побудована і стала одною з найбільших споруд цього типу на західному кордоні Російської імперії. 14 січня 1893 року м.Дінабург був перейменований в Двінськ, і фортеця теж стала називатися Двінською. З розвитком військової справи вона втрачає своє стратегічне значення і з 1897 року перетворюється в фортецю-склад, ставши арсеналом для зберігання зброї. В результаті військові покинули фортецю тільки в 1993 році. За останні 20 років в ній майже нічого не змінилося: на старих складах ще можна побачити комуністичні гасла, а в житлових гарнізонних корпусах як раніше хтось живе, хоча фортеця офіційно визнана пам'яткою державного значення. Незважаючи на занедбаність останніх десятиліть, класичний ансамбль будівель непогано зберігся. Варто обійти фортецю всередині по периметру, помилуватися видом з бастіонів і оцінити систему захисту центрального в'їзду: дорога до нього має кілька закритих поворотів, що виключало застосування противником артилерії. У центральній частині фортеці, поруч з житловим кварталом, розташований сквер з фонтаном зі справжніх девятифунтових гармат «Слава російської зброї», встановлений до 100-річчя війни 1812 року.}} {{listing|type=see | name =Ансамбль центру |alt = |image = |lat = |long = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Помітна частина центру Даугавпілса - збудовані з червоної цегли житлові і виробничі будівлі XIX-початку ХХ ст. Крім цього, в центрі міста можна знайти симпатичну еклектику (вул. Rigas, 61, будівля держбанку на Gimnazias 12) і югендстиль (вул. Saules 41 і 55). В цілому, ансамбль центру виглядає затишним і цілісним. Нечисельні будівлі латвійської, радянської та сучасної епох цю цілісність не порушують.}} {{listing|type=see | name =Будинок єдності |alt =Vienības nams, 1937 |image = |lat=55.87069 | long=26.51679 |address =Rigas 22 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Огрядня функціоналістськя будівля домінує над історичним центром і займає цілий квартал між вулицями Ригас і Саулес. У будівлі розташовуються міські установи - Даугавпілський театр, міський інформаційний центр, центральна бібліотека, а також численні магазинчики і кафе.}} '''Свята гора''' (Jaunbūve). Височина в східній частині центру, де на невеликій відстані розташовані 4 храми різних конфесій: * {{listing|type=see | name = Борисоглібський собор |alt =православний, 1905 |image = |lat=55.87062 | long=26.53799 |address =2 Tautas |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =10-купольний собор базилікальної конструкції був побудований як гарнізонний храм і зараз є найбільшим православним собором країни.}} * {{listing|type=see | name = Кірха Мартіна Лютера |alt =лютеранський, 1893 |image = |lat=55.87065 | long=26.54084 |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = неоготичний храм з червоної цегли - одна з домінант району, висота шпилю - 52 метра.}} * {{listing|type=see | name =Костел Пресвятої Богородиці |alt =Римо-католицький |image = |lat=55.87077 | long=26.54320 |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Білий необарочний костел (1902-1905) з двома 58-метровими вежами нагадує зменшену базиліку в [[Аглона|Аглоні]] - один з найкращих храмів Латгалії.}} * {{listing|type=see | name =Моління Різдва Богородиці і Святителя Миколи |alt =старообрядницький, 1908-1928|image = |lat=55.87295 | long=26.53984 |address =вул. Пушкіна |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Незвичайна будівля в стилі югенд з елементами псевдо-руського стиля, для чогось пофарбована в рожевий колір.}} {{listing|type=see | name =Церква св. Петра в веригах |alt =1845-48 |image = |lat=55.87255 | long=26.51958 |address =Rigas, 39 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Невелика католицька церква виглядає невдалим наслідуванням собору св. Петра в Римі: від входу в обидві сторони йде колонада, над якою височить непропорційно великий купол.}} {{listing|type=see| lat=55.86906 | long=26.51602 | wdid= | name= Сонячний годинник | alt=1910 | image= | address= | directions=в сквері Даугавпілського університету | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-10-03 | description=Лінії циферблата годинника відповідають географічній широті Даугавпілса - 56˚. Автор годинника - вчитель фізики Двінського реального училища Аркадій Яськов. }} {{listing|type=see | name =Церква Олександра Невського |alt =1897 |image = |lat=55.90116 | long=26.47774 |address = |directions =гарнізонний цвинтар, район Mežciems |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Єдина істотна пам'ятка, що знаходиться на значній віддалі від центру. Дерев'яна церква в псевдо-руському стилі і з шестикутним барабаном (1897) - для Балтії це зовсім не звичайна пам'ятка архітектури.}} == Чим зайнятись == {{listing|type=do | name =Краєзнавчий і художній музей |alt = |image = |lat=55.86893 | long=26.51102 |address =Rigas, 8 |directions = |url =http://www.dnmm.lv/ |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = {{hours|||10||16}} без выходных |price =0,25 лат |description =Розташовується в будівлі раннього югендстиля («будинок з орлами») і містить художній зал з картинами М. Ротко, а також нецікаву експозицію з історії та культури Латгалії.}} {{listing|type=do | name =Ливарний завод |alt = |image = |lat=55.87289 | long=26.53514 |address =Varsavas 28 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours ={{hours|Ср|Пт|10||15}}, {{hours|Сб|Вс|10||17}} |price = |description =Найстаріший діючий завод з виробництва дробу в Європі, примітний 40-метровою вежею (з верху башти виливають розплавлений свинець, який за час польоту приймає кулясту форму). У будівлі заводу розташована виставка, що розповідає про історію мисливської зброї та боєприпасів і лиття дробу. Екскурсії по заводу проводяться кожні дві години в робочі дні.}} {{listing|type=do| lat=55.88458 | long=26.49616 | wdid= | name=Арт-центр ім. Марка Ротко | alt=Daugavpils Marka Rotko mākslas centrs | image= | address=Mihaila iela 3 | directions=в арсеналі на території Дінабурзької фортеці | url=http://rothkocenter.com | facebook=https://www.facebook.com/DaugavpilsMarkRothkoArtCentre | vkontakte= | phone=+371 654 30279, +371654 30253 | email=rotkocentrs@daugavpils.lv | skype= | hours={{hours|Вт|Вс|11||19}}, Вт и Вс до 17:00 | price=Постійна експозиція: €5 | lastedit=2015-10-19 | description=В колекції оригінали та репродукції картин Марка Ротко, який народився в 1903 році в Двінську. Експозиція відображає різні періоди творчості художника. Тут також показують коллекції графіки, кераміки, текстилю; регулярно бувають тимчасові виставки. Поруч з виставковим залом — кафе Arsenāls. | star=yes }} {{listing|type=do | name =Латиський дім |alt = |image = |lat =55.870439 |long =26.515102 |address =22 Rigas |directions =вхід з вул. Saules |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = {{hours|Ср||11||18}}, {{hours|Сб||11||16}} |price = |description =представлені інструменти та предмети домашнього побуту з Даугавпілського району XIX ст., а також обстановка міської квартири.}} {{listing|type=do | name =Латгальский зоосад |alt = |image = |lat=55.87384 | long=26.51067 |address =Vienibas 27 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = {{hours|Ср|Вс|10||18}} |price =0,40 Ls |description = }} {{listing|type=do| lat=55.8664704 | long=26.5245309 | wdid= | name=Центр гончарного мистецтва | alt= | image= | address=18 Novembra, 8 | directions= | url=http://www.dnmm.lv/ru/Daugavpils-Mala-makslas-centrs | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|371||654-253-02}} — запис на майстер-класи | email= | skype= | hours={{hours|Ср|Сб|12||18}}, по середам з 12.00 по 14.00 — майстер-клас гончарів | price= | lastedit= | description=проводяться майстер-класи керамістів, лекції та виставки, можна відвідати оглядову екскурсію з демонстрацією роботи гончарів. В експозиції представлена характерна балтійська кераміка рака, визрівання якої відбувається в заквасці з житнього борошна.}} == Що купувати == == Де поїсти == * '''Čili Pica'''. Дві піцерії — філії популярної Ризької мережі: ** {{listing|type=eat | name =Čili Pica |alt = |image = |lat =55.8765622 |long = 26.5146495 |address =70 Cietoksna |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours =10-24 |price = |format =address |description = }} ** {{listing|type=eat | name =Čili Pica |alt = |image = |lat =55.87359 |long = 26.51430 |address =4 Kandavas |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours =10-24 |price = |format =address |description = }} * {{listing|type=eat | name =Кафетерій Koloboks |alt = |image = |lat =55.873794 |long =26.520242 |address =68 Mihoelsa |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours =09-19 |price = |description = }} * {{listing|type=eat | name =Mia Italia |alt = |image = |lat =55.87192 |long = 26.51902 |address =Rigas 76 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours =10-24 |price = |description = }} * {{listing|type=eat | name =Кафетерій Šokoladņa |alt = |image = |lat = 55.8736758 |long =26.5239275 |address =63 Rigas |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours =10-21 |price = |description = }} * {{listing|type=eat | name =Кафе Dvinskas sēta |alt = |image = |lat =55.8876319 |long =26.5072571 |address =27b Valnu |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours =10-23 |price = |description =Кафе в сільському стилі: дерев'яні меблі, на стінах горщики, рогачі та інше начиння }} * {{listing|type=eat | name =Happy Panda |alt = |image = |lat = 55.8719415 |long =26.5182035 |address =9 Rigas |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Ресторанчик китайської кухні }} * {{listing|type=eat | name =Ресторан Klondaika |alt = |image = |lat =55.8738649 |long =26.5185359 |address =60 Cietoksna |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Ресторан мексиканської кухні, філія Ризької мережі}} * {{listing|type=eat | name =SĀTA |alt = |image = |lat = 55.8703346|long =26.5158039 |address = |directions = Vienibas 17 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours =10-19 |price = |description =Кафетерій-магазин латгальскої культури, оформлений як сільський будинок. В меню - випічка власного приготування, трав'яні чаї; в магазині можна придбати латгальську кераміку та шкарпетки з національним орнаментом.}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == {{listing|type=drink | name =Клуб Taller |alt = |image = |lat =55.8723867 |long =26.5231244 |address =59 Viestura |directions = |url =http://www.taller.lv/ |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Де зупинитись == {{listing|type=sleep | name =Готель Duets |alt = |image = |lat =55.8787119 |long =26.5311299 |address =ул. 2.Precu, 1 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+371 65435607 |email =hotelduet@inbox.lv |skype = |hours = |price =20 Ls |description =Розташована через колії навпроти залізничного вокзалу. Один з кращих готелів міста за поєднанням ціна/якість. Відмінно оснащений номер, швидкий Wi-Fi і непоганий сніданок. }} {{listing|type=sleep | name =Good Stay Hotel Dinaburg *** |alt = |image = |lat =55.8763459 |long =26.5451739 |address = |directions = Dobeles 39 |url =http://www.hoteldinaburg.lv/ |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Знаходиться на схід від центру. Відвідувачі хвалять чуйний персонал і лають вбогий сніданок. }} {{listing|type=sleep | name =Park Hotel Latgola |alt = |image = |lat =55.8715893 |long =26.5168538 |address =Ģimnāzijas, 46 |directions = |url =http://www.hotellatgola.lv |facebook = |vkontakte = |phone =+371 65404900 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type=sleep | name =Готель Rebir |alt = |image = |lat =55.8703571 |long =55.8703571 |address =ул. Vienības, 19 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+371 65421857 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type=sleep | name =Villa Ksenija |alt = |image = |lat =55.8737667 |long =26.5342614 |address =ул. Varsavas, 17 |directions =поруч з телевежею |url =http://www.villaks.lv |facebook = |vkontakte = |phone =+371 65434317 |email = |skype = |hours = |price = |description = Міні готель на шість номерів розташований в еклектичному особняку 1876 року побудови. }} {{listing|type=sleep | name =Centre Hotel Apartments White Parrot |alt = |image = |lat =55.86897 |long =26.522173 |address =ул. Teatra, 15 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+371 28287673 |email =whiteparrotapartments@gmail.com |skype = |hours = |price =€50 |description =Апарт-готель в центрі міста. }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == На площі Єдності виявлений безкоштовний Wi-Fi. == Куди далі == {{Перекладено|мова=ru|стаття=Даугавпилс}} {{footer|ispartof=Латвія|type=Місто|status=Придатний}} 6q5mdugry0y87sqjxo5ahz9tyjv5n2e 10 2738 24401 2019-05-07T07:07:50Z Voll 30 Створена сторінка: <includeonly>{{{1}}}{{#if:{{{2|}}}|&ndash;{{{2}}}|}}{{#if:{{{1|}}}|&#32;|}}{{{3}}}{{#if:{{{4|}}}|&#58;{{{4}}}|&#58;00}}&thinsp;&ndash;&thinsp;{{{5}}}{{#if:{{{6|... 24401 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{{1}}}{{#if:{{{2|}}}|&ndash;{{{2}}}|}}{{#if:{{{1|}}}|&#32;|}}{{{3}}}{{#if:{{{4|}}}|&#58;{{{4}}}|&#58;00}}&thinsp;&ndash;&thinsp;{{{5}}}{{#if:{{{6|}}}|&#58;{{{6}}}|&#58;00}}</includeonly><noinclude> Шаблон призначений для єдиного оформлення годин роботи: <nowiki>{{hours|Д1|Д2|Г1|хв1|Г2|хв2}}</nowiki> виводить текст {{hours|Д1|Д2|Г1|хв1|Г2|хв2}}. Якщо йде мова тільки про один день тижня, поле Д2 может бути порожнім. Порожні поля "хв1" та "хв2" будуть автоматично замінені на нулі: наприклад, * <nowiki>{{hours|Пн|Пт|8||18|30}}</nowiki> створить: {{hours|Пн|Пт|8||18|30}}, * <nowiki>{{hours|Пт||8|30|18|30}}</nowiki> створить: {{hours|Пт||8|30|18|30}}, * <nowiki>{{hours|Пт||8||18|}}</nowiki> створить: {{hours|Пт||8||18|}} </noinclude> cfm0usfjy982n7nj91zw3e8vr03txn4 0 2740 32734 32624 2022-07-28T10:54:42Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 24551 wikitext text/x-wiki {{Geo|31.3|-99.5|zoom=6}} {{pagebanner}} '''[http://www.traveltexas.com Техас]''' &mdash; другий найбільший та найнаселеніший штат [[США]]. Завдяки своїм чудовим розмірам, самобутній культурі та політиці, а також колоритній історії, багато мешканців підтримують жорстку самостійність, а техаська ідентичність часто витісняє американську ідентичність. Спочатку належав [[Іспанія|Іспанії]] і, пізніше, [[Мексика|Мексиці]], Техас повстав у 1836 році і став окремою державою на 10 років, перш ніж був приєднаний до Сполучених Штатів у 1845 році. Незважаючи на те, що за свою історією був під владлю шести різних країн ([[Франція]], Іспанія, Мексика, Республіка Техас, Сполучені Штати Америки та Конфедеративні штати), штат Техас зберігає свій захоплюючий незалежний дух, роблячи унікальний і неперевершений геологорозвідувальний майданчик для будь-якого заінтригованого та безстрашного авантюриста. Відомий своєю великодушністю, гостинністю, незвичайним акцентом і схильністю до більшого, ніж життя, техасці чудові люди. Різноманітність культурного досвіду, від ковбасних бенкетів в окрузі Гілл до танцівниць Фламенко з Теханосом долини Ріо-Гранде, здавалося б, не обмежена. Великі розміри штату не слід недооцінювати. Техас займає площу понад 695 673 км<sup>2</sup>, що робить його трохи більшим за Україну. Наявність автомобіля має важливе значення для подорожей між містами і в межах міст. Мандрівник повинен враховувати довгий час руху між містами та напрямками. Техас межує зі штатами [[Нью-Мексико]], [[Оклахома]], [[Арканзас]], [[Луїзіана]] і мексиканськими штатами [[Тамауліпас]], [[Нуево-Леон]], [[Коауїла]] і [[Чихуахуа]], а також має довге узбережжя в Мексиканській затоці. == Міста == {{Mapframe|30.579|-98.965|zoom=5|чого=Техасу}}{{Mapshape}} * {{marker|type=city|name=[[Остін]]|url=|lat=30.266667|long=-97.733333|wikidata=Q16559}} – "Світова Столиця Живої Музики", столиця штату та місце розташування Техаського університету * {{marker|type=city|name=[[Корпус-Крісті]]|url=|lat=27.742778|long=-97.401944|wikidata=Q49242}} – місце розташування Техаського Акваріуму та порота на [[Острів Падре]] * {{marker|type=city|name=[[Даллас]]|url=|lat=32.775833|long=-96.796667|wikidata=Q16557}} – одне із найпопулярніших серед туристів міст Техасу * {{marker|type=city|name=[[Ель-Пасо]]|url=|lat=31.790278|long=-106.423333|wikidata=Q16562}} – найбільше місто на кордоні США з Мексикою * {{marker|type=city|name=[[Форт-Верт]]|url=|lat=32.757358|long=-97.333181|wikidata=Q16558}} – Fort Worth Stockyards, "Місце, де починається захід" * {{marker|type=city|name=[[Х'юстон]]|url=|lat=29.762778|long=-95.383056|wikidata=Q16555}} – найбільше місто Техасу, місце розташування головного офісу NASA * {{marker|type=city|name=[[Ларедо]]|url=|lat=27.524445|long=-99.490593|wikidata=Q16868}} – найбільший наземний порт у США * {{marker|type=city|name=[[Лаббок]]|url=|lat=33.566667|long=-101.883333|wikidata=Q49273}} – фінансовий і культурний центр Cfen-Gktqyce, батьківщина Бадді Холлі та місце розташування кількох провідних заводів, місце розташування Техаського технічного університету * {{marker|type=city|name=[[Сан-Антоніо]]|url=|lat=29.416667|long=-98.5|wikidata=Q975}} – цей мегаполіс знаменитий завдяки Аламо, а також районом нічного життя "Рівер-Вок". Тут також розташовані чотири основні тематичні парки, два SeaWorld і два парки Six Flags == Інші місця == * {{marker|type=vicinity|name=[[Національний парк «Великий схил»]]|url=|lat=29.25|long=-103.25|wikidata=Q1427197}} * {{marker|type=vicinity|name=[[Національний заповідник «Велика гущавина»]]|url=|lat=30.546667|long=-94.340278|wikidata=Q859338}} * {{marker|type=vicinity|name=[[Національний парк «Гваделупські гори»]]|url=|lat=31.916667|long=-104.866667|wikidata=Q370501}} * {{marker|type=vicinity|name=[[Пало-Дуро]]|url=|lat=34.95|long=-101.666667|wikidata=Q1369399}} * {{marker|type=vicinity|name=[[Південний острів Падре]]|url=|lat=26.111944|long=-97.169722|wikidata=Q982881}} == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == Техас має міжнародний кордон з Мексикою, а також 600-мильну берегову лінію. На півночі він межує зі штатом [[Оклахома]], на заході - [[Нью-Мексико]], а на сході - штатами [[Арканзас]] і [[Луїзіана]]. Як штат США, застосовуються всі візові та паспортні правила США. ==={{Літаком}}=== Техас має декілька міжнародних аеропортів, включаючи {{Marker|type=go|name=[[Міжнародний аеропорт Даллас/Форт-Верт]]|wikidata=Q459096}} ({{IATA|DFW}}), найбільший аеропорт Техасу та 4-ий найбільший у [[Сполучені Штати Америки|США]]. [[Х'юстон]] має {{Marker|type=go|name=Міжконтинентальний аеропорт імені Джорджа Буша|wikidata=Q744748}} ({{IATA|IAH}}), котрий також є одним із головних аеропортів штату та обслуговує значну частину міжнародних рейсів. {{Marker|type=go|name=Міжнародний аеропорт [[Остін]]-Бергстром|wikidata=Q1430913}} ({{IATA|AUS}}), також обслуговує деякі рейси до Європи та Латинської Америки. Іншими, меншими аеропортами є {{Marker|type=go|name=[[Сан-Антоніо]]|wikidata=Q1432706}} та {{Marker|type=go|name=[[Ель-Пасо]]|wikidata=Q1231062}}. Із жодного із цих аеропортів немає прямих рейсів до України. Найраціональнішим варіантом буде летіти з [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|Борисполя]] до [[Нью-Йорк|Нью-Йорка]], звідки є прямі рейси до кожного з вищеперелічених аеропортів. ==={{Потягом}}=== ==={{Автомобілем}}=== ==={{Автобусом}}=== ==={{Кораблем}}=== == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки|type=Регіон}} 510v39a9ayifdxuolwwu1vb34nx1gde 828 2741 35127 26335 2024-03-04T05:11:05Z ExE Boss 6916 Update from [[d:Special:GoToLinkedPage/mediawikiwiki/Q28132212|master]] using [[mw:Synchronizer| #Synchronizer]] 35127 Scribunto text/plain -- -- INTRO: (!!! DO NOT RENAME THIS PAGE !!!) -- This module allows any template or module to be copy/pasted between -- wikis without any translation changes. All translation text is stored -- in the global Data:*.tab pages on Commons, and used everywhere. -- -- SEE: https://www.mediawiki.org/wiki/Multilingual_Templates_and_Modules -- -- ATTENTION: -- Please do NOT rename this module - it has to be identical on all wikis. -- This code is maintained at https://www.mediawiki.org/wiki/Module:TNT -- Please do not modify it anywhere else, as it may get copied and override your changes. -- Suggestions can be made at https://www.mediawiki.org/wiki/Module_talk:TNT -- -- DESCRIPTION: -- The "msg" function uses a Commons dataset to translate a message -- with a given key (e.g. source-table), plus optional arguments -- to the wiki markup in the current content language. -- Use lang=xx to set language. Example: -- -- {{#invoke:TNT | msg -- | I18n/Template:Graphs.tab <!-- https://commons.wikimedia.org/wiki/Data:I18n/Template:Graphs.tab --> -- | source-table <!-- uses a translation message with id = "source-table" --> -- | param1 }} <!-- optional parameter --> -- -- -- The "doc" function will generate the <templatedata> parameter documentation for templates. -- This way all template parameters can be stored and localized in a single Commons dataset. -- NOTE: "doc" assumes that all documentation is located in Data:Templatedata/* on Commons. -- -- {{#invoke:TNT | doc | Graph:Lines }} -- uses https://commons.wikimedia.org/wiki/Data:Templatedata/Graph:Lines.tab -- if the current page is Template:Graph:Lines/doc -- local p = {} local i18nDataset = 'I18n/Module:TNT.tab' -- Forward declaration of the local functions local sanitizeDataset, loadData, link, formatMessage function p.msg(frame) local dataset, id local params = {} local lang = nil for k, v in pairs(frame.args) do if k == 1 then dataset = mw.text.trim(v) elseif k == 2 then id = mw.text.trim(v) elseif type(k) == 'number' then params[k - 2] = mw.text.trim(v) elseif k == 'lang' and v ~= '_' then lang = mw.text.trim(v) end end return formatMessage(dataset, id, params, lang) end -- Identical to p.msg() above, but used from other lua modules -- Parameters: name of dataset, message key, optional arguments -- Example with 2 params: format('I18n/Module:TNT', 'error_bad_msgkey', 'my-key', 'my-dataset') function p.format(dataset, key, ...) local checkType = require('libraryUtil').checkType checkType('format', 1, dataset, 'string') checkType('format', 2, key, 'string') return formatMessage(dataset, key, {...}) end -- Identical to p.msg() above, but used from other lua modules with the language param -- Parameters: language code, name of dataset, message key, optional arguments -- Example with 2 params: formatInLanguage('es', I18n/Module:TNT', 'error_bad_msgkey', 'my-key', 'my-dataset') function p.formatInLanguage(lang, dataset, key, ...) local checkType = require('libraryUtil').checkType checkType('formatInLanguage', 1, lang, 'string') checkType('formatInLanguage', 2, dataset, 'string') checkType('formatInLanguage', 3, key, 'string') return formatMessage(dataset, key, {...}, lang) end -- Obsolete function that adds a 'c:' prefix to the first param. -- "Sandbox/Sample.tab" -> 'c:Data:Sandbox/Sample.tab' function p.link(frame) return link(frame.args[1]) end function p.doc(frame) local dataset = 'Templatedata/' .. sanitizeDataset(frame.args[1]) return frame:extensionTag('templatedata', p.getTemplateData(dataset)) .. formatMessage(i18nDataset, 'edit_doc', {link(dataset)}) end function p.getTemplateData(dataset) -- TODO: add '_' parameter once lua starts reindexing properly for "all" languages local data = loadData(dataset) local names = {} for _, field in ipairs(data.schema.fields) do table.insert(names, field.name) end local numOnly = true local params = {} local paramOrder = {} for _, row in ipairs(data.data) do local newVal = {} local name = nil for pos, columnName in ipairs(names) do if columnName == 'name' then name = row[pos] else newVal[columnName] = row[pos] end end if name then if ( (type(name) ~= "number") and ( (type(name) ~= "string") or not string.match(name, "^%d+$") ) ) then numOnly = false end params[name] = newVal table.insert(paramOrder, name) end end -- Work around json encoding treating {"1":{...}} as an [{...}] if numOnly then params['zzz123']='' end local json = mw.text.jsonEncode({ params=params, paramOrder=paramOrder, description=data.description, }) if numOnly then json = string.gsub(json,'"zzz123":"",?', "") end return json end -- Local functions sanitizeDataset = function(dataset) if not dataset then return nil end dataset = mw.text.trim(dataset) if dataset == '' then return nil elseif string.sub(dataset,-4) ~= '.tab' then return dataset .. '.tab' else return dataset end end loadData = function(dataset, lang) dataset = sanitizeDataset(dataset) if not dataset then error(formatMessage(i18nDataset, 'error_no_dataset', {})) end -- Give helpful error to thirdparties who try and copy this module. if not mw.ext or not mw.ext.data or not mw.ext.data.get then error(string.format([['''Missing JsonConfig extension, or not properly configured; Cannot load https://commons.wikimedia.org/wiki/Data:%s. See https://www.mediawiki.org/wiki/Extension:JsonConfig#Supporting_Wikimedia_templates''']], dataset)) end local data = mw.ext.data.get(dataset, lang) if data == false then if dataset == i18nDataset then -- Prevent cyclical calls error('Missing Commons dataset ' .. i18nDataset) else error(formatMessage(i18nDataset, 'error_bad_dataset', {link(dataset)})) end end return data end -- Given a dataset name, convert it to a title with the 'commons:data:' prefix link = function(dataset) return 'c:Data:' .. mw.text.trim(dataset or '') end formatMessage = function(dataset, key, params, lang) for _, row in pairs(loadData(dataset, lang).data) do local id, msg = unpack(row) if id == key then local result = mw.message.newRawMessage(msg, unpack(params or {})) return result:plain() end end if dataset == i18nDataset then -- Prevent cyclical calls error('Invalid message key "' .. key .. '"') else error(formatMessage(i18nDataset, 'error_bad_msgkey', {key, link(dataset)})) end end return p r7hn49mbqg5sfa9i7l9l3ts62h7gy7u 10 2742 24472 2019-05-13T11:05:35Z Capankajsmilyo 4274 copied from enwiki 24472 wikitext text/x-wiki <noinclude>{{ {{PAGENAME}}|Template:Shared Template Warning|Shared Template Warning}}{{Documentation}}</noinclude><includeonly><table cellspacing="0" cellpadding="0" border="0" style="background:transparent; margin:0.5em auto; padding:0.5em; background-color:#fee7e6; border:1px solid #aaa;" ><tr><td nowrap="nowrap" valign="top"><!-- --><span style="position:relative; top:-2px;"><!-- -->[[File:OOjs_UI_icon_notice-destructive.svg|18px|warning|link=]]<!-- --></span>&nbsp;'''{{#invoke:TNT|msg|I18n/Shared Template Warning.tab|warning}}'''</td><!-- --><td valign="top" style="padding-left:0.5em;"><!-- -->{{#ifeq:{{SITENAME}}|MediaWiki<!-- -->|{{#invoke:TNT|msg|I18n/Shared Template Warning.tab|be-careful}}<!-- -->|{{#invoke:TNT|msg|I18n/Shared Template Warning.tab|no-edit|{{{1}}}}}<!-- -->}}{{#if:{{{2|}}}|<br>{{#invoke:TNT|msg|I18n/Shared Template Warning.tab|translate|c:Data:I18n/{{{2}}}.tab}}<!-- -->}}</td></tr></table></includeonly> n3c1lasii8zjoggzfgsarlzuwrc20s1 0 2745 29989 29988 2021-02-09T16:21:49Z Savh 316 25097 wikitext text/x-wiki {{geo|-22.6666666667|14.5333333333|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Свакопмунд''' знаходиться в [[Намібія|Намібії]]. == Зрозуміти == Місто на заході країни, на узбережжі Атлантичного океану. Улюблене місце відпочинку жителів країни. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing |type=go | name=Аеропорт "Волфіш-Бей" | alt= | url= | wikipedia=Волфіш-Бей (аеропорт) | email= | address= | lat=-22.976648 | long=14.644303 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit= | content= Так як власного аеропорта у місті немає, найкраще скористатися аеропортом міста [[Волфіш-Бей]], що розташований за 35 км на південь від міста. }} === {{Потягом}} === Через Свакопмунд проходить потяг, який з'єднує [[Віндгук]] та [[Волфіш-Бей]]. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Музей Свакопмунда | alt= | url= https://scientificsocietyswakopmund.com/swakopmund-museum/ | email= | address=Strand St | lat=-22.67582 | long=14.52320| directions= | phone=+264 64 402695 | tollfree= | fax= | hours=10:00-17:00 | price=N$30 дорослий, N$10 дитячий | lastedit= | content=Один з найбільших приватних музеїв країни. Дає мандрівнику чудові уявлення про історію міста та країни різних часів. }} * {{see | name=Галерея кристалів | alt=Crystal Gallery | url=http://www.namibiangemstones.com | email= | address=corner of Tobias Hainyeko and Theo-Ben Gurirab Ave | lat=-22.67469 | long=14.52617 | directions= | phone=+264 64 406080 | fax= | hours=M-Sa 9:00-17:00 | price=N$20 | lastedit=2016-02-05 | content=Найбільший кварцовий кристал в світі та багато різних мінералів. Також є магазин, де можна купити вироби з дорогоцінним камінням. }} * {{see | name=Маяк | alt= | url= | email= | address= | lat=-22.6761 | long=14.5241 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | content=Розташований у центральній частині міста, та є одним із визначних місць.}} * {{see | name=Меморіал загиблим у світових війнах | alt= | url= | email= | address= | lat=-22.67674 | long=14.52434 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | content= }} == Чим зайнятись == Свакопмунд є чудовим місцем для пляжного відпочинку. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == В цілому місто є безпечним для мандрівника, проте варто дотримуватися елементарних заходів для запобігання крадіжок. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Свакопмунд - чудова відправна точка для відвідування національного парку [[Берег Скелетів]]. На південь розташоване місто [[Волфіш-Бей]]. {{footer|ispartof=Еронго|type=Місто}} n183q2rbzqe7f3vpe4s6ply1xn8ugl5 0 2750 35475 35435 2024-05-14T07:19:06Z MarianaSenkiv 5081 /* Що відвідати */ 35475 wikitext text/x-wiki {{geo|43.94|-120.58|zoom=7|layer=OB}} {{pagebanner}} '''[http://www.traveloregon.com/ Орегон]''' &mdash; штат у [[Тихоокеанський північний захід|Тихоокеанському північному заході]], [[США]]. У південно-східній частині штату розташовані пересічені берегові лінії, густі ліси, міста, гори, каньйони, степи та пустелі. == Регіони == == Міста == {{Mapframe|43.810|-120.784|zoom=6|height=|width=|layer=M|staticmap=|чого=Орегону}} <!-- Please place only 9 cities here, if you want to add one, move an existing city to the region article. --> *{{marker|type=city|name=[[Сейлем (Орегон)|Сейлем]]|url=|lat=44.930833|long=-123.028889|wikidata=Q43919}} — столиця штату і третє за величиною місто, де розташований Вілламетський університет, розташований посеред долини Вілламетт, одного з найкращих сільськогосподарських регіонів. *{{marker|type=city|name=[[Ешленд (Орегон)|Ешленд]]|url=|lat=42.191389|long=-122.700833|wikidata=Q450100}} — місце проведення Орегонського Фестивалю Шекспіра та місце розташування Університету Південного Орегону *{{marker|type=city|name=[[Асторія]]|url=|lat=46.188889|long=-123.821111|wikidata=Q490724}} — історичне рибальське містечко в гирлі річки Колумбія, яка має багато корабельних аварій в районі. Тут знімався фільм [[W:Бовдури (фільм)|Бовдури]] *{{marker|type=city|name=[[Бенд]]|url=|lat=44.05|long=-121.3|wikidata=Q671288}} — високогірна пустеля з мальовничими краєвидами на піки Каскадних гір *{{marker|type=city|name=[[Корвалліс]]|url=|lat=44.566667|long=-123.283333|wikidata=Q748474}} — місце розташування Університету штату Орегон на заході долити Вілламетт *{{marker|type=city|name=[[Юджин]]|url=|lat=44.051944|long=-123.086667|wikidata=Q171224}} — місце розташування Орегонського університету, друге за величиною місто штату відоме тим, що воно дуже соціально і екологічно розвинуте *{{marker|type=city|name=[[Гуд-Рівер]]|url=|lat=45.706667|long=-121.521667|wikidata=Q923815}} — розташований у Колумбійській ущелині і підданий сильним вітрам, місто є чудовим місцем для віндсерферів *{{marker|type=city|name=[[Ньюпорт (Орегон)|Ньюпорт]]|url=|lat=44.6|long=-124.05|wikidata=Q824111}} — розташований на узбережжі штату Орегон, має океанаріум і морський центр, що приваблює тих, хто цікавиться морськими глибинами *{{marker|type=city|name=[[Портленд (Орегон)|Портленд]]|url=|lat=45.52|long=-122.681944|wikidata=Q6106}} — найбільше місто й культурна столиця штату є одним із найбільш придатних для життя міських центрів і має безліч окремих районів. Він пропонує широкий спектр освітніх можливостей в коледжі Льюїс і Кларк, Коледж Рід, Університет Портленду, Портлендському державному університеті (PSU), Орегонському університеті медичних наук (медичний, медсестринський і стоматологічний факультет); найбільший державний коледж). == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{go | name=Міжнародний аеропорт "Портленд" | alt={{lang|en|Portland International Airport}}, {{IATA|PDX}} | url=http://www.flypdx.com/PDX | wikipedia=Міжнародний аеропорт Портленд | wikidata= | email= | address= | lat=-122.5975 | long=45.588611 | directions=Аеропорт Розташований на півночі міста. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-24 | content=Найбільший аеропорт штату. Прямих рейсів з України немає, тому доведеться летіти з пересадкою в [[Нью-Йорк]]у або в [[Торонто]]. }} === {{Потягом}} === '''[http://www.amtrak.com Amtrak]''' пропонує кілька способів в'їзду та подорожі по Орегону потягом: * '''''[http://www.amtrak.com/coast-starlight-train Coast Starlight]''''', вважається, що для поїздів Америка наймальовничіше відкривається, їдучи дорогою, що пролягає між [[Лос-Анджелес]]ом і [[Сіетл]]ом. * '''''[[Empire Builder]]''''' їздить між [[Чикаго]] та [[Спокен (Вашингтон)||Спокеном]], штат Вашингтон, де потяг потім роз'єднується, причому половина поїзда продовжує рух до [[Сіетл]]а, а інша половина до Портленда. * '''[[Amtrak Cascades|Amtrak ''Cascades'']]''' є спеціальною службою, яка діє між Ванкувером, Британською Колумбією та Юджином, використовуючи спеціальний високошвидкісний рухомий склад Talgo. Зупинки включають Портленд, Орегон-Сіті, Сейлем, Олбані і Юджин. === {{Автобусом}} === === {{Автомобілем}}=== == Транспорт == == Що відвідати == * {{See|name=Національний парк озера Крейтер|address=Орегон, Сполучені Штати Америки|phone=+1 541-594-3000|wikipedia=Крейтер-Лейк (національний парк)|wikidata=Q239304|lat=42.911944|long=-122.148056}} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Вашингтон (штат)|Вашингтон]] * [[Каліфорнія]] * [[Айдахо]] * [[Невада]] {{footer|ispartof=Тихоокеанський північний захід|type=Регіон}} clzl5m4ko74ob10bexyrf3xi3j50bs8 0 2751 28973 28970 2021-01-23T01:57:21Z Hasley 4004 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 24569 wikitext text/x-wiki {{geo|45.8288|-120.3223|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Тихоокеанський північний захід''' розташований у [[США]]. == Регіони == {{Regionlist2 | regionmap=Map-USA-Pacific Northwest01.png | regionmaptext= | regionmapsize=300px | region1name=[[Орегон]] | region1color=#9189b2 | region1description=Відомий своєю політичною інновацією і химерним містом [[Портленд (Орегон)|Портленд]]. | region2name=[[Вашингтон (штат)|Вашингтон]] | region2color=#7fbc4d | region2description=Місце розташування вулканів і численних прибережних островів для вивчення, а також до [[Сіетл]]а, найбільшого міста Тихоокеанського північного заходу. }} Іноді сусідні території північної '''[[Каліфорнія|Каліфорнії]]''', західного '''[[Айдахо]]''', південно-східної '''[[Аляска|Аляски]]''', та деякі території '''[[Британська Колумбія|Британської Колумбії]]''' також вважаються частиною Тихоокеанського північного заходу. {{mapshape|type=geoshape|fill=#9189b2|title=[[Орегон]]|wikidata=Q824}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#7fbc4d|title=[[Вашингтон (штат)|Вашингтон]]|wikidata=Q1223}} == Міста == {{Mapframe|43.810|-120.784|zoom=5|height=|width=|layer=M|staticmap=|чого=Тихоокеанського північного заходу}} <!-- Note we list 5-9 cities at the region level, if you can think of a better list, you may want to discuss it on the talk page--> *{{marker|type=city|name=[[Юджин]]|url=|lat=44.051944|long=-123.086667|wikidata=Q171224}} *{{marker|type=city|name=[[Олімпія (Вашингтон)|Олімпія]]|url=|lat=47.0425|long=-122.893056|wikidata=Q42735}} *{{marker|type=city|name=[[Портленд (Орегон)|Портленд]]|url=|lat=45.52|long=-122.681944|wikidata=Q6106}} *{{marker|type=city|name=[[Сейлем (Орегон)|Сейлем]]|url=|lat=44.930833|long=-123.028889|wikidata=Q43919}} *{{marker|type=city|name=[[Сіетл]]|url=|lat=47.609722|long=-122.333056|wikidata=Q5083}} *{{marker|type=city|name=[[Спокен (Вашингтон)|Спокен]]|url=|lat=47.658889|long=-117.425|wikidata=Q187805}} *{{marker|type=city|name=[[Такома]]|url=|lat=47.241389|long=-122.459444|wikidata=Q199797}} == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == *[[Британська Колумбія]] *[[Скелясті гори (США)]] *[[Каліфорнія]] {{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки|type=Регіон}} jxl8zwhwce39pne4evi3la8s90zf3dj 0 2752 24567 2019-05-24T19:24:57Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Тихоокеанський північний захід]] 24567 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тихоокеанський північний захід]] r632g9ntft0omotrfmz9caek7tq9ue9 0 2753 35190 34694 2024-03-31T00:15:47Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35190 wikitext text/x-wiki {{geo|53.426512|14.554544|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} '''Щецин''' ({{lang-pl|Szczecin}}) знаходиться в [[Померанія|Померанії]], на північному заході Польщі, на берегах Одри (Одеру). == Зрозуміти == {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= {{lang|pl|Szczecin}} | arm = | image= | caption = | website = | population = | callingcode = | timezone = }} Щецин був сильно зруйнований під час Другої світової війни, до того ж це було повністю німецьке місто, і практично все його населення було депортовано до Німеччини після війни. У цій ситуації влада вирішила майже нічого не починати знову, і деякі збережені першокласні пам'ятники архітектури стоять посеред сумної забудови соціалістичного часу. Щось схоже на архітектурні ансамблі збереглося в районі Нового Ринку, а також в районі Валів Храбрего, хоча другий якістю забудови менш цікавий. При всьому тому, місто цілком заслуговує на увагу. Якщо не ставите за мету докладне вивчення якихось спеціальних питань, наприклад, промислової архітектури на околицях, дня повинно вистачити. == Історія == === Історія === Щецин стоїть на лівому (західному) березі річки [[Одер]] за 40 км від її впадіння в [[Балтійське море]]. Нижче за течією річка розливається, утворюючи чи то дельту, то чи губу, тому порт розташований саме в Щецині, досить далеко від моря. Першими жителями міста були слов'янські племена. Дослідники сходяться на тому, що назва '' Stettin '' або '' Szczecin '' має слов'янське коріння, проте його точне походження не встановлено. У [[1121]]–[[1122]] рр. Щецин був завойований польським королем [[Болеслав III|Болеславом III]], який навернув місцевих жителів до християнства. Трохи пізніше сюди дісталися хрестоносці, але жителі міста, не довго думаючи, показали їм хрест, тобто позначили, що всіх тут уже охрестили. Це, втім, хрестоносців не зупинило. З їх появою до Щецина стало проникати все більше німців, які спочатку створили свій власний район, а до середини XIII століття повністю підпорядкували собі місто. Події розгорталися на тлі численних воєн: свої права на регіон заявляли то [[Данія]], то [[Священна Римська імперія]], проте реальним урядом «на місцях» виступало на балтійському узбережжі герцогство Померанія, що склалося до цього часу. Воно в повному складі ставало васалом то однієї імперії, то іншої. В 1243 році Щецин отримав [[Магдебурзьке право]], в 1283 році увійшов до Ганзейської лігу. До цього часу слов'яни стали в місті абсолютною меншістю, а до кінця XIV століття їх зовсім не залишилося. Протягом кількох століть Щецин був практично вільним торговим містом і процвітав на торгівлі зерном, оселедцем і деревиною, проте з кінця XV століття його автономія ослабла, оскільки правителі [[Померанія|Померанії]] вирішили перенести сюди свою столицю. Найдавніші споруди — червоноцегляний готичний собор і палац померанських герцогів — відносяться саме до цього періоду середньовічного розквіту. До кінця XVI століття розклад сил на Балтійському узбережжі змінився. Після серії воєн Померанія майже на сто років потрапила під владу [[Швеція|Швеції]], а на початку XVIII століття відійшла до Пруссії. Щецин стає найбільшим прусським і пізніше німецьким портом на Балтійському морі, в місті з'являється велика промисловість, уже в 1840-ті рр. побудовані залізниці на Познань і Берлін. Фортечні укріплення Щецина були знесені на початку XIX століття. Їм на зміну прийшли, з одного боку, величезні портові споруди, багато з яких існують донині, а, з іншого боку, регулярне міське планування. У 1880-і рр. її ідеологом виступив французький архітектор Жорж Ежен Осман, який незадовго до цього переробив [[Париж]] під керівництвом Наполеона III. Хоча житлові квартали Щецина на Париж ну зовсім не схожі, в круглих площах і тінистих бульварах є щось для Балтійського узбережжя абсолютно нехарактерне, немислиме ні в Німеччині, ні, тим більше, в Польщі. До і після Першої світової війни Щецин залишався найважливішим німецьким промисловим містом і портом, в 1944 році він був сильно зруйнований авіацією союзників. Довершили справу кровопролитні бої між німецькою та радянською арміями в квітні 1945 року. Після війни Щецин став одним з каменів спотикання на новому кордоні Німеччини і Польщі. Спочатку передбачалося, що межа проляже по Одеру, тобто Щецин опииться на німецькій стороні. Радянський уряд навіть призначив мером міста одного з німецьких комуністів, почали повертатися німці, що втекли з міста, але вже в липні 1945 року Щецин передали Польщі, і почався зворотний процес: німці їхали, а місто, що ніколи не було польським, почало заселятися поляками, в основному зі сходу країни і з територій, переданих СРСР. Місто змінило назву з німецького Штеттин на польське Щецин. Зараз національний склад Щецина абсолютно однорідне, хоча тут як ніде більше відчувається контраст між чисто німецької архітектурою і сучасним польським середовищем. Знайти в місті хоч якусь польське спадщину, крім як в музеях, неможливо. Сильно знищена війною німецьку спадщину частково відновлено, причому зроблено це досить ретельно. == Як дістатись == === {{Літаком}} === У Щецині є маленький, незручно розташований аеропорт, який приймає три рейси на день з [[Варшава | Варшави]] (LOT) і епізодичні лоу-кости. Можна летіти і через [[Берлін]], куди практично кожну годину ходять прямі автобуси ([http://www.pksszczecin.info PKS Szczecin]{{Dead link|date=березня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, [https://www.interglobus.pl Interglobus]), що доставляють пасажирів в обидва аеропорту. Час в дорозі: 2-3 год. {{listing|type=go| lat=53.5933 | long=14.8940 |wdid= Q1432917 | name= Аеропорт Солідарності | alt= Port Lotniczy Szczecin–Goleniów, IATA: SZZ | image= | address= | directions= | url= http://www.airport.com.pl | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-03-19 | description= Колишній військовий аеропорт, розташований в чистому полі за 40 км на північний схід від міста. Він чимось нагадує регіональні українські: наприклад, сюди протягнута залізнична гілка, якою кілька разів на день навіть ходять потяги - зрозуміло, не прив'язані ні до яких рейсів. Розклад автобусів ([http://www.pksszczecin.info PKS Szczecin], [https://www.interglobus.pl Interglobus]) влаштовано кілька раціональніше, і вони, можливо, навіть чекають прибуваючих пасажирів. Таксі в місто коштує близько 150 zł, а за 40 zł можна доїхати до сусіднього [[Голенюв]]а, звідки виїхати до Щецина дуже легко. }} === {{Потягом}} === [[Файл:Szczecin 05-2017 img01 Railway station.jpg|мини|upright=1.35|Щецин, головний вокзал]] У Щецині сходяться залізниці з [[Німеччина | Німеччини]] та [[Польща | Польщі]]. Прямі потяги до [[Берлін]]а ходять тричі на день до вокзалу Lichtenberg, в дорозі 2 год. В інший час вам доведеться їхати з пересадкою по станції Ангермюнде, де зупиняються часті поїзди Берлін — [[Штральзунд]], а ось далі до Щецина поїзди ходять значно рідше. На ділянці Берлін — Щецин діє [http://www.vbb.de/de/article/fahrpreise/fahrpreise/fahrpreise/8841.html#berlin-stettin-ticket спеціальний тариф]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} з квитком в один кінець за € 11 і добовим квитком за € 22 (2017). У Берліні такий квиток продає будь-який автомат, а намагатися брати квиток заздалегідь в даному випадку не потрібно, тому що сайт Deutsche Bahn продасть вам його за набагато більшу ціну. Ще одна лінія веде з Щецина на північний захід. По ній кожні 2 години ходять потяги з самого [[Любек]]а (5 год). Йдуть вони малоцікавою місцевістю, але, якщо ви подорожуєте уздовж узбережжя, з [[Росток]]а чи [[Вісмар]]а можна проїхати трохи в сторону Берліна і потім пересісти на любекський поїзд. За німецькими мірками це займе непристойно багато часу (від 3,5 год), однак ви їдете до Польщі, де такі швидкості — звичайна справа. Усередині Польщі основна дорога до Щецина веде з [[Познань | Познані]] (2-3 год). По ній кожну годину ходять поїзди IC та TLK, що виходять із [[Варшава | Варшави]], [[Вроцлав]]а та багатьох інших польських міст. Лінія уздовж узбережжя на [[Гданськ]] (4,5 год) значно повільніша, там всього кілька прямих TLK на день. Можна проїхати з пересадкою регіональними поїздами, але це має сенс тільки в тому випадку, якщо ви хочете дивитися міста дорогою. {{listing|type=go| lat=53.41793 | long=14.54955 | wdid=Q247642 | name=Залізничний вокзал | alt=Szczecin Główny | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-05-30 | description=Реконструйований в 2016 році вокзал виглядає сучасно і безлико. Різноманітну їжу від кебабів до польських столових можна знайти в будинках на набережній по сусідству. Дві гарні кав'ярні знаходяться на другому поверсі вокзалу. Через незвичайний рельєф головний вхід дивиться на набережну, звідки шлях до центру не зовсім очевидний: потрібно йти наліво, під залізницею і далі в гору повз автовокзал. Можна на сам вокзал не ходити, а пройти по мосту над коліями в іншу сторону, опинившись в кінці вулиці 3 maja, яка прямує до центру. }} === {{Автомобілем}} === Автомобілем до Щецина найпростіше приїхати з Німеччини — автобан 11 з [[Берлін]]а і примикаючий до нього 20 з [[Любек]]а і [[Росток]]а перетинають польський кордон, і через кілька кілометрів перший же вихід йде на Щецин — звідти до міста близько 10 км. Сам автобан далі майже не використовується — він йде на південь і перетворюється на звичайну дорогу не доходячи [[Зелена-Гура | Зелена-Гури]]. На північний схід дорога S6 йде на [[Гданськ]], до якого 250 км, а на схід дорога 10 йде на [[Бидгощ]], [[Торунь]] і [[Варшава | Варшаву]], куди ще далі. У центрі, наприклад, на головній дорозі, що йде уздовж Одри, багато безкоштовних парковок. === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=53.42061 | long=14.55302 |wdid= | name= Автовокзал | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-05-30 | description= Автовокзал. Немаленька будівля за 3 хв ходьби від залізничного вокзалу є, по суті, касовим залом з парою рядів крісел і десятком осередків автоматичної камери схову (6-9 zł). Розклад висить зовні. Майте на увазі, що деякі маршрутки (зокрема, на [[Старгард]]) відправляються не звідси, а з зупинки на іншій стороні площі. }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == Центр досить компактний, його легко обійти пішки. У центрі ж знаходиться вокзал. Якщо вам чомусь потрібно до віддалених районів міста, є автобуси і трамваї. == Що відвідати == * {{listing|type=see| lat=53.426374 | long=14.560540 | wdid=Q442169 | name=Герцогзький замок | alt=Zamek Książąt Pomorskich | image= | address=Korsarzy 34 | directions= | url=http://zamek.szczecin.pl/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-04 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.425190 | long=14.559398 | wdid=Q11734109 | name=Будинок Лойца | alt=Kamienica Loitzów | image= | address=Kurkowa 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-04 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.424410 | long=14.560250 | wdid=Q11833839 | name=Стара ратуша | alt=Ratusz Staromiejski | image= | address=Księcia Mściwoja II 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-06 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.424203 | long=14.559588 | wdid=Q9324462 | name=Ринкова площа | alt=Rynek Sienny | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-06 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.422550 | long=14.557642 | wdid=Q2316204 | name=Церква Іоанна Богослова | alt=Kościół św. Jana Ewangelisty | image= | address=Świętego Ducha 9 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-06 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.421236 | long=14.554972 | wdid=Q11820098 | name=Будівля пошти | alt=Poczta nr 2 | image= | address=Dworcowa 20 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-06 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.424643 | long=14.555853 | wdid=Q337871 | name=Базиліка апостола Іакова | alt=Bazylika archikatedralna św. Jakuba | image= | address=św. Jakuba Ap. 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-06 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.426168 | long=14.554356 | wdid=Q11814834 | name=Палац під глобусом | alt=Pałac Pod Globusem | image= | address=plac Orła Białego 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-06 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.424988 | long=14.550360 | wdid=Q4373316 | name=Портові ворота | alt=Brama Portowa | image= | address=Plac Brama Portowa 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-08 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.426095 | long=14.550650 | wdid=Q11699985 | name=Будівля прусської королівської пошти | alt=Budynek Pruskiej Poczty Królewskiej | image= | address=al. Niepodległości 41/42 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-08 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.426669 | long=14.557623 | wdid= | name=Місце народження Катерини II | alt= | image= | address=Farna 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-08 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.427337 | long=14.557667 | wdid=Q9209925 | name=Професорські будинки | alt=Domki Profesorskie | image= | address=pl.Żołnierza 6-11 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-10 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.428434 | long=14.556721 | wdid=Q9178761 | name=Королівська брама | alt=Brama Królewska | image= | address=plac Hołdu Pruskiego 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-10 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.427996 | long=14.558976 | wdid=Q1443763 | name=Церква Петра і Павла | alt=Kościół św. Piotra i św. Pawła | image= | address=plac Świętych Piotra i Pawła 4 | directions= | url=http://kosciol-piotraipawla-szczecin.pl/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-10 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.426301 | long=14.562889 | wdid=Q9166813 | name=Дівоча вежа | alt=Башня семи плащей, Baszta Panieńska, Baszta Siedmiu Płaszczy | image= | address=Panieńska 47 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-10 | description= }} * {{listing|type=see| lat=53.429679 | long=14.565070 | wdid=Q549934 | name=Вали Хробрего | alt=Wały Chrobrego | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-10 | description= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=eat| lat=53.423879 | long=14.559495 | wdid= | name=Sami Swoi | alt= | image= | address=Rynek Sienny 4 | directions=центр, навпроти Старої Ратуші | url=http://samiswoi.szczecin.pl/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-05-30 | description=Ресторан польської кухні, хоча і явно розрахований на іноземців, зокрема, меню трьома мовами. Гарна якість, ціни посередні. Цілком реально пообідати за 20-30 злотих на людину. }} * {{listing|type=eat| lat=53.426427 | long=14.554394 | wdid= | name=Dzika Gęś | alt= | image= | address=plac Orła Białego 1 | directions=сусідній будинок з Палацом під Глобусом | url=http://dzikages.szczecin.pl/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-10 | description=Кафе на одній з центральних площ Щецина. Можна легко перекусити, можна випити кави або з'їсти морозиво. Досить популярно, місць у вихідні може не бути. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Гданськ]] * [[Гдиня]] * [[Сопот]] {{footer|ispartof=Польща|type=Місто}} [[Категорія:Міста Польщі]] 6beobuk973hqqr5k0oruzb91gv8lzjn 0 2754 37132 35145 2025-04-26T14:26:00Z KaraimJuliia 7243 /* Літаком */ 37132 wikitext text/x-wiki {{geo|47.92|106.92|map=city}} {{pagebanner}} '''Улан-Батор''' &mdash; столиця та найбільше місто [[Монголія|Монголії]]. == Зрозуміти == '''Улан-Батор''' (''монг''. Улаанбаатар) — це найбільший економічний та культурний центр [[Монголія|Монголії]], в якому проживає майже половина всього населення країни. До 1924 року Улан-Батор називався ''Ургой''. З 1912 року — столиця країни. Улан-Батор названий на честь героя революції 1921 року Сухе-Батора. Улан-Батор в перекладі з монгольської означає «''червоний богатир''». Місто розташоване на висоті 1351 метрів над рівнем моря на березі річки [[Туул]]. Улан-Батор з усіх боків оточений горами: Богд-Хан, Баянзурхе, Сонгіно-Хайрхан і Чінгелтей. Різниця в часі з Україною — +6 (територія країни розділена на ДВА часових пояси) == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Улан-Батора імені Чингісхана|alt=Buyant Ukhaa International Airport (ZMUB, ULN)|address=RQX8+QWV, ХУД - 21 хороо, Улаанбаатар, Монголія|phone=+97671287360|url=https://en.ulaanbaatar-airport.mn/|lat=47.84966106882617|long=106.76731972515087|content=Міжнародний аеропорт Монголії. Розташований за 18 кілометрів від центру Улан-Батора, в столичному районі Хан-Уул на протилежному від центру міста березі річки Туул. Найбільший аеропорт Монголії і один з чотирьох аеропортів країни, з якого здійснюються міжнародні перельоти (інші — аеропорт міста Улгій, Ховд (рейси в Урумчі) і Чойбалсанський аеропорт виконує рейси в Хайлар і замінює аеропорт Чингісхан в разі потреби). Є портом приписки авіакомпаній Ізініс Ейрвейз, Aero Mongolia, Blue Sky Aviation і MIAT Mongolian Airlines, Hunnu Air Wings of Mongolia.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOX-XMwS6lT3lYalfeFtYg1Us7-_7F3oGZm_OvG=w408-h272-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D0%B0%D0%BD-%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q837745}} З України до Улан-Батора долетіти прямим рейсом неможливо. Частіше літають через [[Москва|Москву]], [[Улан-Уде]], [[Пекін]], [[Астана]], [[Стамбул]] і навіть [[Берлін]] літаками компаній «Аерофлот», MIAT Mongolian Airlines. Тривалість від 6 год. Вартість квитка тільки в одну сторону починається від 300 USD і доходить до 3 000 USD. === {{Потягом}} === Прямого залізничного маршруту до Улан-Батора з Києва немає. Можна дістатись через Москву, [[Іркутськ]] чи поїздом, що йде на Пекін. У Москві поїзд відправляється з Ярославського вокзалу кожну середу й четвер і прибуває в Улан-Батор через 98 годин шляху в понеділок і вівторок. На поїзді відстань складе приблизно 6 200 км. Вартість квитка в економ класі — 300 USD, у першому класі — 450 USD. З Іркутська ходить щоденний потяг, який проходить 1 114 км шляху за 32 години. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Щоденний рейс [[Улан-Уде]] — Улан-Батор (о 7 годині ранку) йде через міжнародний цілодобовий пропускний пункт у місті Кяхта. В середньому поїздка триває близько 12-13 годин. Ціна на квиток в одну сторону — 600 гривень. Монгольська компанія перевезень Juulchin World Tours. Дешевше придбати квитки в Улан-Уде на зворотній рейс. === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Залізничиний транспорт. Улан-Батор (станція)|address=BGD - 1 khoroo, Ulaanbaatar 16010, Монголія|lat=47.908772873165056|long=106.88381746205263|content=Залізнична станція в Монголії, розташована на Трансмонгольській залізниці між станціями Толгойт і Амгалан; станція місцезнаходження управління Улан-Баторської залізниці, головний залізничний вокзал країни.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNTVP1_JUOcWUOA1Zk7FPia7TdpBFJaJRPgrCWs=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D0%B0%D0%BD-%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_(%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)|wikidata=Q800161|alt=Ulaanbaatar}} == Що відвідати == === Буддійські храми === [[Файл:Zespół klasztoru Gandan (12).jpg|thumb|Буддійський монастир Гандантегчінлін]] {{listing|type=see | name=Буддійський монастир Гандантегчінлін| alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+976 (11) 36 01 67 | fax= | hours=ежедневно с 9.00 до 16.00 | price=вход бесплатный | description= }} === Музеї === {{listing|type=see | name=Палац-музей Богдо-Хана | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+976 (11) 34 30 71 | fax= | hours=щоденно с 10.00 до 18.00 | price=вхідний квиток — 2500 тугриков | description= }} === Театри === {{listing|type=see | name=Державний драматичний театр | alt= | url= | email= | address=Seoul St. | lat= | long= | directions= | phone=+976 (11) 32 09 91 | fax= | hours= | price= | description= }} * Гандан; * Пам'ятник Beatles; * Меморіальний комплекс Зайсан з панорамним майданчиком; * Блошиний ринок Наран Туул; * Музей природи з динозаврами; * найвища кінна статуя в світі. {{See|name=Зелений палац|alt=зимова резиденція Богдо-хана|address=Bogd Khaanii Ordon, ХУД - 19 хороо, Улаанбаатар 17040, Монголія|phone=+97611342195|url=https://bogdkhaanpalacemuseum.mn/|price=Офіційний сайт 15 000,00 MNT|lat=47.89750118348364|lastedit=106.90699180981109|content=Імперська зимова резиденція Богдо-хана, правителя Монголії, розташована в Улан-Баторі. Через своє розташування його також називали «Зеленим храмом річки». Всередині комплексу знаходиться палац-музей Богдо-хана, розташований в будівлі Зимового палацу. Крім того, що це найстаріший музей, він також вважається музеєм з найбільшою в Монголії колекцією. Палац єдине, що залишився від перших чотирьох резиденцій Богдо-хана.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOvrVlcDSd2F8pUDrv1ZzIfA6kZcYvP-cNVdigS=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86|wikidata=Q116692944}} == Чим зайнятись == === Державні свята === Основні національні свята: * 11-12 липня — '''Надам''' («Три гри мужів» — боротьба, кінні скачки і стрільба з лука), співпадає з річницею Народної революції 1921 р. * Новий рік — '''Цаган Сар''', відзначається в січні або лютому — за визначенням буддійських священнослужителів-астрологів. * Перше число першого зимового місяця за місячним календарем — '''День Чингісхана'''. * 29 грудня — '''День національного визволення і відновлення незалежності'''. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=The Bull Hotpot Restaurant|address=Seoul St 100, Khuuhdiin, Улаанбаатар 14252, Монголія|phone=+97670110060|url=https://www.facebook.com/thebullhotpot|hours=11:00–00:00|lat=47.912884673775906|long=106.90225897689773|content=Ресторан азійської та монгольської кухні|image=https://www.google.com/maps/place/The+Bull+Hot+Pot+Restaurant/@47.9131586,106.9021892,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipOuNh4Ps3uiMU-n2rQhlV3mOxYsxyuMryOlrP3O!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipOuNh4Ps3uiMU-n2rQhlV3mOxYsxyuMryOlrP3O%3Dw152-h86-k-no!7i8160!8i4592!4m11!1m2!2m1!1sThe+Bull+Hotpot+Restaurant!3m7!1s0x5d969251429886f5:0xe8f7935ad520e84d!8m2!3d47.9129298!4d106.902216!10e5!15sChpUaGUgQnVsbCBIb3Rwb3QgUmVzdGF1cmFudCIDiAEBWhwiGnRoZSBidWxsIGhvdHBvdCByZXN0YXVyYW50kgESaG90X3BvdF9yZXN0YXVyYW50qgFDEAEyHxABIhvVPBaJol_fhMCAmHE5JnImv7YwhDWAgoKe93oyHhACIhp0aGUgYnVsbCBob3Rwb3QgcmVzdGF1cmFudOABAA!16s%2Fg%2F11c46k0ld6?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyMy4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} == Де розважитись == {{Do|name=Монгольський національний історичний музей|address=Жуулчны Гудамж 1, ЧД - 4 хороо, Улаанбаатар 15160, Монголія|url=http://www.nationalmuseum.mn/|hours=09:00–18:00, понеділок зачинено|lat=47.92084601157288|long=106.91517889076965|content=Найбільший історичний музей Монголії, розташований у столиці країни Улан-Баторі. Перший у Монголії музей — Монгольський народний музей — був заснований у 1924 році, й дав початок численним спеціалізованим музеям. Перші колекції та експозиції музею були складені за допомогою радянських вчених і дослідників А. Д. Симукова, В. І. Лісовського, П. К. Козлова, а також американського палеонтолога Роя Чепмена Ендрюса. Сучасний Національний музей, створений об'єднанням історичного, археологічного та етнографічного відділень Центрального музею та Музею Революції в 1991 році, міститься у зведеній 1971 року будівлі колишнього Музею Революції. У теперішній час Монгольський національний історичний музей вважається одним з найбагатших монгольських музеїв.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipPoeK5fBoOhxui7FmqeSlQXU73b2R-HU8kuyXYV=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9|wikidata=Q2154176}} == Де зупинитись == === Дешево === {{Sleep|name=Nomado Boutique Hotel|address=Amarsanaa Rd 48/2, БГД - 16 хороо, Улаанбаатар 11000, Монголія|phone=+97680167777|url=http://nomadohotel.com/|checkin=14:00|checkout=12:00|price=близько 3000 грн за ніч|lat=47.91834248297779|long=106.89126188221063|content=Помешкання Nomado Boutique Hotel розміщено в центрі міста Улан-Батор, за 17 хв. ходьби від пам'ятки "Театр опери та балету Монголії". До розпорядження гостей спільний лаунж, тераса та бар. Це помешкання розміщено в районі Bayangol. Гості можуть справити трапезу в ресторані. До розпорядження гостей цілодобова стійка реєстрації, трансфер з/до аеропорту, обслуговування номерів та безкоштовний Wi-Fi на всій території помешкання.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOSimPiw5aXCQqXm4GDGYoB9bi-F2Ly13fpKkob=w408-h297-k-no}} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Особливо небезпечно подорожувати в зимову пору року, коли температура іноді опускається до 40 градусів морозу. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Хулун-Буір (Китай, Внутрішня Монголія)|directions=на схід від Улан-Батору|lat=49.15915241340425|long=119.88092235051886|content=Округ Хулунбуїр лежить у межах Великого Хінгану. Межує з провінцією Хейлунцзян (на сході), РФ (Забайкальський край) на північному заході та Монголією (аймак Дорнод) на південному заході|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMJiCSXQuK0MzsRMPPJEIt4IS0hMg5VQgwa41dF=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%BB%D1%83%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%97%D1%80|wikidata=Q571033}}{{footer|ispartof=МОНГОЛІЯ|type=Місто}} 3gsrlalqmeaepbk3ak0jlarb9paf60k 0 2759 24604 2019-05-26T17:10:12Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Ліссе]] 24604 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ліссе]] md1nkw53g0df9orvousqx9l9kf5gnsh 0 2760 33397 33392 2022-08-24T02:32:28Z Trident of Neptun 6004 33397 wikitext text/x-wiki {{geo|53.9167|30.3500|map=city}} {{pagebanner}} '''Могильов''' (біл. Магілёў) знаходиться в східній частині [[Білорусь | Білорусі]], один з п'яти обласних центрів. Мальовниче місто на березі Дніпра з частково збереженим історичним центром. == Зрозуміти == == Як дістатись == {{mapframe|чого=Могильова}} === {{Літаком}} === До Могильова можна дістатись літаком з аеропортів Києва (Бориспіль і Жуляни), Львова та Одеси. === {{Потягом}} === Ходять прямі потяги з [[Київ | Києва]] і [[Одеса | Одеси]], а також [[Мінськ]]а, [[Гомель | Гомеля]], [[Вітебськ]]а, [[Брест]]а, [[Гродно]], [[Москва | Москви]], [[Санкт-Петербург]]а === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусні рейси є з багатьох українських міст: Києва, Чернігова (найдешевше), Дніпро, Одеса, Харків, Кривий Ріг, Полтава, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя. Крім автобусних маршрутів з українських міст до Могильова можна також дістатись з Москви (вісім щоденних рейсів до Мінська), Санкт-Петербурга або з Риги. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == === Храмова архітектура === * {{listing|type=see| lat=53.893842 | long=30.345611 |wdid= | name=Свято-Нікольський монастир | alt= | image= | address=ул. Трубницких | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Православний жіночий монастир. }} * {{listing|type=see| lat=53.911033 | long=30.341458 |wdid= | name=Собор Трьох Святителів | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-05 | description=Головний православний храм у місті. }} * {{see | name=Собор Успіння Діви Марії і Святого Станіслава | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Комсомольська 4 | lat=53.898513 | long=30.334208 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2017-04-05 | description=Католицький собор, пам'ятник архітектури в стилі бароко. | content= }} === Громадянська архітектура === * Сонячний годинник * Театр (1886–1888 рр.) * Ратуша (2008 р.) * Історична забудова по вулиці Ленінській. == Чим зайнятись == === Музеї === {{listing|type=do| lat=53.908074 | long=30.338484 |wdid= | name=Могильовський обласний художній музей імені Павла Маслєнікова | alt= | image= | address=ул. Миронова, 33 | directions= | url=http://maslenikov.museum.by/ | facebook= | vkontakte= | phone=з 10.00 до 18.00, вихідні – понеделок, вівторок | email= | skype= | hours= | price= | lastedit= | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=eat | name=Кафе «Ретро» | alt= | url= | email= | address=вул. Лепешинського, 16 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Невелике симпатичне кафе в центрі міста. Різноманітне меню: є страви національної кухні, а також великий вибір суші. }} {{listing|type=eat | name=Пивний ресторан «Бирарія» | alt= | url= | email= | address=вул. Первомайська, 31 | lat= | long= | directions= | phone=+375 (25) 982-02-02 | fax= | hours=12.00-02.00 | price= | description=Затишний ресторанчик в центрі міста. П'ять залів, в т.ч. для некурців; бар. Непогане меню, досить бюджетне, але ось з пивом, судячи з гучної назви "Пивний" ресторан - має складатися краще - вибір небагатий і ціни високі. }} === Дорого === == Де розважитись == == Нічне життя == {{listing|type=drink | name=Cuba Club | alt= | url= | email= | address=вул. Первомайська, 29 | lat= | long= | directions= | phone=+375 (222) 22-57-52 | fax= | hours=Ср&ndash;Вс 22&ndash;5 | price= | description= }} {{listing|type=drink | name=Клуб «На Дубровке» | alt= | url= | email= | address=пр. Миру, 21а | lat= | long= | directions= | phone=+375 (222) 25-39-18, 28-85-62 | fax= | hours=22&ndash;5 | price= | description= }} {{listing|type=drink | name=Метро Клуб | alt= | url= | email= | address=ул. Мігая, 13/36 | lat= | long= | directions= | phone=+375 222 25-25-85 | fax= | hours=22&ndash;5 | price= | description=Європейська кухня }} {{listing|type=drink| lat= | long= | wdid= | name=Разважальний центр «Материк» | alt= | image= | address=вул. Дзержинського, 19 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+375 (222) 25-85-68, 25-95-99 | email= | hours=13&ndash;3, Пт и,та Сб до 5 | price= | lastedit=2019-03-18 | description=Європейська кухня та боулінг }} {{listing|type=drink | name=Форум клуб | alt= | url= | email= | address=вул. Ленінська, 61 | lat= | long= | directions= | phone=+375 (222) 31-17-90 | fax= | hours=18.30&ndash;5 | price= | description= }} == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep | name=Готель «Северянка» | alt= | url= | email= | address=пров. Мечнікова, 5 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;24-17-61 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Сигнал» | alt= | url=http://www.dosaaf.gov.by/services/hotelservices/hotelsignal/ | email= | address=ул. Кутепова, 2 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;48-62-77 | fax=48-63-35 | price=Двомісний номер/люкс: 38,000 — 62,000 / 98,000 BYR (2010) | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Хімволокно» | alt= | url= | email= | address=пр. Шмідта, 20 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;48-15-93 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | name=Готель «КІМ» | alt= | url= | email=hotel_kim@tut.by | address=вул. Лазаренко, 27 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;22-91-11, 22-91-13 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Космос-корт» | alt= | url= | email= | address=вул. Сурганова, 46 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;27-93-13 | fax= | price=Одномісний номер: от 80,000 BYR (2010) | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Ліра» | alt= | url= | email= | address=вул. Ленінська, 45 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;25-25-43 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Могильов» | alt= | url= | email= | address=просп. Миру, 6 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;46-81-52, 46-80-77 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description=Одномісні та двомісні номери з вигодами і недавнім ремонтом. Ресторан, платна автостоянка. }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Турист» | alt= | url= | email= | address=пр. Пушкина, 6 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;46-46-75 | fax= | price=Двомісний номер: близько 90,000 BYR (2009) | checkin= | checkout= | description=Похмурий готель, помірно пристойні номери з вигодами. Ресторан, платна автостоянка. }} === Дорого === * {{listing|type=sleep | name=Готельний комплекс «Губернський» | alt= | url= | email= | address=вул. Ленінська, 56/6 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;22-26-19, 28-45-75 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Слов'янський» | alt= | url=http://www.slavyanskaya.by | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price=Одномісний/двомісний номер: 75,000 / 170,000 BYR (2010) | checkin= | checkout= | description= }} ** вул. Б. Чаусська, 4д, тел. +375&nbsp;(222)&nbsp;44-03-10; (29)&nbsp;362-00-53 ** вул. Ленінська, 23а, тел. +375&nbsp;(222)&nbsp;23-00-23; (29)&nbsp;690-44-44 == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{listing|type=vicinity| lat=53.518027 | long=30.258403 |wdid= | name=Биховський замок | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit= | description= }} {{footer|ispartof=БІЛОРУСЬ|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] bqfi8cxq3c17ew9y42j6nuzihst2tdu 8 2771 24695 2019-06-03T14:03:45Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: // Імпортовано з [[en:MediaWiki:Gadget-edittop.js]] if ($.inArray( mw.config.get('wgAction'), [ 'view', 'purge' ]) !== -1 && mw.config.get( 'wgNames... 24695 javascript text/javascript // Імпортовано з [[en:MediaWiki:Gadget-edittop.js]] if ($.inArray( mw.config.get('wgAction'), [ 'view', 'purge' ]) !== -1 && mw.config.get( 'wgNamespaceNumber' ) >=0) { $(function edittop_hook () { var localtitles = { cs: 'Editovat úvodní sekci', en: 'Edit lead section', fa: 'ویرایش بخش آغازین', fr: 'Modifier le résumé introductif', id: 'Sunting bagian atas', it: 'Modifica della sezione iniziale', ja: '導入部を編集', min: 'Suntiang bagian ateh', ko: '도입부를 편집', pa: 'ਸੋਧ', pt: 'Editar a seção superior', 'pt-br': 'Editar a seção superior', sr: 'Уреди уводни део', uk: 'Редагувати вступний розділ', vi: 'Sửa phần mở đầu' }; var our_content = $("#content, #mw_content").first(); var span1 = our_content.find("span.mw-editsection:not(.plainlinks)").first(); if (!span1.length) { return; } var span0 = span1.clone(); if ( mw.user.options.get( 'gadget-righteditlinks' ) == 1 ) { var editwidth = span1.outerWidth() + (mw.config.get("skin") == "monobook" ? 10 : 0); $("div.topicon, #mw-fr-revisiontag").css("margin-right", editwidth + "px"); } var headingFirstLineBreakingChild = $(".firstHeading:first div:first") if (headingFirstLineBreakingChild.length){ span0.insertBefore(headingFirstLineBreakingChild.first()) } else { $(".firstHeading").first().append(span0) } span0.find("a").each(function (idx) { var a = $(this); a.attr("title", localtitles[mw.config.get( 'wgUserLanguage' )] || localtitles.en); if (a.attr("href").indexOf("&section=T") == -1) { a.attr("href", a.attr("href").replace(/&section=\d+/, "&section=0")); } else { //transcluded a.attr("href", mw.util.getUrl( mw.config.get( 'wgPageName' ) ) + "?action=edit&section=0" ); } }); }); } 35g2lehgcgh35iacfef4b93zglo3z7o 8 2772 24696 2019-06-03T14:05:07Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: '''Edittop'''. Додає посилання [ред.] до [[w:Вікіпедія:Стиль/Вступ|вступного розділу]] сторінки. 24696 wikitext text/x-wiki '''Edittop'''. Додає посилання [ред.] до [[w:Вікіпедія:Стиль/Вступ|вступного розділу]] сторінки. 1fds5hla04k33anrb1fjvuhwqyuorqs 8 2773 34444 25704 2023-09-20T15:13:44Z Krinkle 500 Maintenance: Remove unused color.util module, [[phab:T335723]] 34444 javascript text/javascript var extend = function(child, parent) { for (var key in parent) { if (hasProp.call(parent, key)) child[key] = parent[key]; } function ctor() { this.constructor = child; } ctor.prototype = parent.prototype; child.prototype = new ctor(); child.__super__ = parent.prototype; return child; }, hasProp = {}.hasOwnProperty; if (typeof unsafeWindow !== "undefined" && unsafeWindow !== null) { window.$ = unsafeWindow.$; window.etSubsets = unsafeWindow.etSubsets; } window.rast = { arrayMove: function(array, from, to) { return array.splice(to, 0, array.splice(from, 1)[0]); }, $getTextarea: function() { return $('#wpTextbox1'); }, $getCurrentInput: function() { return $(document.activeElement); }, insertion: { replaceSpecsymbols: function(s, symbols, toFunc) { var c, i, res; res = ''; c = void 0; i = 0; while (i < s.length) { c = s.charAt(i); if (rast.insertion.isEscaped(s, i)) { res += c; } else if (symbols.indexOf(c) > -1) { res += toFunc(c); } else { res += c; } i++; } return res; }, isEscaped: function(s, i) { var escSymbols; escSymbols = 0; i--; while (i > -1 && s.charAt(i) === '\\') { escSymbols++; i--; } return escSymbols % 2 === 1; }, indexOfUnescaped: function(s, symbol) { var i, index; index = -1; i = 0; while (i < s.length) { if (s.charAt(i) === symbol && !rast.insertion.isEscaped(s, i)) { index = i; break; } i++; } return index; } }, installJQueryPlugins: function() { $.fn.extend({ throbber: function(visibility, position, size) { var $elem, $throbber; $elem = $(this); $throbber = $elem.data('rastThrobber'); if ($throbber) { $throbber.toggle(visibility); } else { size = size || '20px'; $throbber = $('<img>'); $throbber.attr('src', 'https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/de/Ajax-loader.gif'); $throbber.css('width', size); $throbber.css('height', size); $elem.data('rastThrobber', $throbber); $elem[position]($throbber); $elem.addClass('withRastThrobber'); } return $elem; }, asnavSelect: function(id) { var $tabs, first, tabContent; $tabs = $(this); $tabs.find('.asnav-content').hide(); $tabs.find('.asnav-tabs .asnav-selectedtab').removeClass('asnav-selectedtab'); tabContent = $tabs.find('.asnav-tabs [data-contentid="' + id + '"]:first'); if (tabContent.length) { tabContent.addClass('asnav-selectedtab'); return $tabs.find('#' + id).show(); } else { first = $tabs.find('.asnav-tabs [data-contentid]:first').addClass('asnav-selectedtab'); return $tabs.find('#' + first.attr('data-contentid')).show(); } }, etMakeTabs: function(activeTabId) { var selectFunc, tabs; tabs = $(this); selectFunc = function(a) { var $a; $a = $(a); tabs.asnavSelect($a.attr('data-contentid')); return $a.trigger('asNav:select', $a.attr('data-contentid')); }; tabs.on('click', '.asnav-tabs [data-contentid]', function() { return selectFunc(this); }); return tabs.asnavSelect(activeTabId); } }); return $.fn.extend({ insertTag: function(beginTag, endTag) { return this.each(function() { var SelReplace, pos, sel; SelReplace = void 0; pos = void 0; sel = void 0; SelReplace = function(s) { return rast.insertion.replaceSpecsymbols(s, '\\$', function(c) { if (c === '\\') { return ''; } else if (c === '$') { return sel; } }); }; $(this).focus(); sel = $(this).textSelection('getSelection'); beginTag = SelReplace(beginTag); endTag = endTag ? SelReplace(endTag) : ''; $(this).textSelection('encapsulateSelection', { pre: beginTag || '', peri: '', post: endTag || '', replace: true }); if (endTag && sel !== '') { pos = $(this).textSelection('getCaretPosition'); return $(this).textSelection('setSelection', { start: pos - endTag.length }); } }); }, setSelection: function(text) { return this.textSelection('encapsulateSelection', { post: text, replace: true }); }, getSelection: function(text) { return this.textSelection('getSelection'); } }); }, name: function(constructor) { return 'rast.' + constructor.name; }, clone: (function() { var clone; /** * Clones (copies) an Object using deep copying. # * This function supports circular references by default, but if you are certain * there are no circular references in your object, you can save some CPU time * by calling clone(obj, false). # * Caution: if `circular` is false and `parent` contains circular references, * your program may enter an infinite loop and crash. # * @param `parent` - the object to be cloned * @param `circular` - set to true if the object to be cloned may contain * circular references. (optional - true by default) * @param `depth` - set to a number if the object is only to be cloned to * a particular depth. (optional - defaults to Infinity) * @param `prototype` - sets the prototype to be used when cloning an object. * (optional - defaults to parent prototype). */ var __getRegExpFlags, __isArray, __isDate, __isRegExp, __objToStr, clone; clone = function(parent, circular, depth, prototype) { var _clone, allChildren, allParents, filter, useBuffer; filter = void 0; _clone = function(parent, depth) { var attrs, child, i, index, proto; if (parent === null) { return null; } if (depth === 0) { return parent; } child = void 0; proto = void 0; if (typeof parent !== 'object') { return parent; } if (clone.__isArray(parent)) { child = []; } else if (clone.__isRegExp(parent)) { child = new RegExp(parent.source, __getRegExpFlags(parent)); if (parent.lastIndex) { child.lastIndex = parent.lastIndex; } } else if (clone.__isDate(parent)) { child = new Date(parent.getTime()); } else if (useBuffer && Buffer.isBuffer(parent)) { child = new Buffer(parent.length); parent.copy(child); return child; } else { if (typeof prototype === 'undefined') { proto = Object.getPrototypeOf(parent); child = Object.create(proto); } else { child = Object.create(prototype); proto = prototype; } } if (circular) { index = allParents.indexOf(parent); if (index !== -1) { return allChildren[index]; } allParents.push(parent); allChildren.push(child); } for (i in parent) { attrs = void 0; if (proto) { attrs = Object.getOwnPropertyDescriptor(proto, i); } if (attrs && attrs.set === null) { continue; } child[i] = _clone(parent[i], depth - 1); } return child; }; if (typeof circular === 'object') { depth = circular.depth; prototype = circular.prototype; filter = circular.filter; circular = circular.circular; } allParents = []; allChildren = []; useBuffer = typeof Buffer !== 'undefined'; if (typeof circular === 'undefined') { circular = true; } if (typeof depth === 'undefined') { depth = Infinity; } return _clone(parent, depth); }; __objToStr = function(o) { return Object.prototype.toString.call(o); }; __isDate = function(o) { return typeof o === 'object' && __objToStr(o) === '[object Date]'; }; __isArray = function(o) { return typeof o === 'object' && __objToStr(o) === '[object Array]'; }; __isRegExp = function(o) { return typeof o === 'object' && __objToStr(o) === '[object RegExp]'; }; __getRegExpFlags = function(re) { var flags; flags = ''; if (re.global) { flags += 'g'; } if (re.ignoreCase) { flags += 'i'; } if (re.multiline) { flags += 'm'; } return flags; }; 'use strict'; /** * Simple flat clone using prototype, accepts only objects, usefull for property * override on FLAT configuration object (no nested props). # * USE WITH CAUTION! This may not behave as you wish if you do not know how this * works. */ clone.clonePrototype = function(parent) { var c; if (parent === null) { return null; } c = function() {}; c.prototype = parent; return new c; }; clone.__objToStr = __objToStr; clone.__isDate = __isDate; clone.__isArray = __isArray; clone.__isRegExp = __isRegExp; clone.__getRegExpFlags = __getRegExpFlags; return clone; })(), focusWithoutScroll: function(elem) { var x, y; x = void 0; y = void 0; x = void 0; y = void 0; if (typeof window.pageXOffset !== 'undefined') { x = window.pageXOffset; y = window.pageYOffset; } else if (typeof window.scrollX !== 'undefined') { x = window.scrollX; y = window.scrollY; } else if (document.documentElement && typeof document.documentElement.scrollLeft !== 'undefined') { x = document.documentElement.scrollLeft; y = document.documentElement.scrollTop; } else { x = document.body.scrollLeft; y = document.body.scrollTop; } elem.focus(); if (typeof x !== 'undefined') { return setTimeout((function() { window.scrollTo(x, y); }), 100); } }, processSelection: function(txtFunc) { var $textarea, txt; $textarea = rast.$getTextarea(); txt = $textarea.getSelection(); return $textarea.setSelection(txtFunc(txt)); }, perLineReplace: function(str, regex, to) { var i, len; str = str.split('\n'); len = str.length; i = 0; while (i < len) { str[i] = str[i].replace(regex, to); i += 1; } return str.join('\n'); }, linkifyList: function(s) { return rast.perLineReplace(s, /[^*;#—\s,][^*\.#—;,]+/g, '[[$&]]'); }, simpleList: function(s) { return rast.perLineReplace(s, /(([\*#]*)\s*)(.+)/g, '*$2 $3'); }, numericList: function(s) { return rast.perLineReplace(s, /(([\*#]*)\s*)(.+)/g, '#$2 $3'); }, dot: '·п', searchAndReplace: { getReplaceForm: function() { return '\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<div id="et-replace-message">\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<div id="et-replace-nomatch">Нема збігів</div>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<div id="et-replace-success">Заміни виконано</div>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<div id="et-replace-emptysearch">Вкажіть рядок до пошуку</div>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<div id="et-replace-invalidregex">Неправильний регулярний вираз</div>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009</div>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<span class="et-field-wrapper">\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<label for="et-replace-search" style="float: left; min-width: 6em;">Шукати</label>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<span style="display: block; overflow: hidden;">\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009 <input type="text" id="et-replace-search" style="width: 100%;"/>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009</span>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009</span>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<div style="clear: both;"/>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<span class="et-field-wrapper">\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<label for="et-replace-replace" style="float: left; min-width: 6em;">Заміна</label>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<span style="display: block; overflow: hidden;">\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009 <input type="text" id="et-replace-replace" style="width: 100%;"/>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009</span>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009</span>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<div style="clear: both;"/>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<input id="et-tool-replace-button-findnext" type="button" value="Шукати" />\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<input id="et-tool-replace-button-replace" type="button" value="Замінити" />\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<input id="et-tool-replace-button-replaceall" type="button" value="Замінити все" />\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<span class="et-field-wrapper">\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<input type="checkbox" id="et-replace-case"/>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<label for="et-replace-case">Враховувати регістр</label>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009</span>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<span class="et-field-wrapper">\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<input type="checkbox" id="et-replace-regex"/>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009<label for="et-replace-regex">Регулярний вираз</label>\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009\u0009</span>\u0009\u0009\u0009'; }, replaceFormInit: function() { rast.searchAndReplace.offset = 0; rast.searchAndReplace.matchIndex = 0; $(document).off('click', '#et-tool-replace-button-findnext').on('click', '#et-tool-replace-button-findnext', function(e) { return rast.searchAndReplace.doSearchReplace('find'); }); $(document).off('click', '#et-tool-replace-button-replace').on('click', '#et-tool-replace-button-replace', function(e) { return rast.searchAndReplace.doSearchReplace('replace'); }); $(document).off('click', '#et-tool-replace-button-replaceall').on('click', '#et-tool-replace-button-replaceall', function(e) { return rast.searchAndReplace.doSearchReplace('replaceAll'); }); return $('#et-replace-nomatch, #et-replace-success,\u0009\u0009\u0009 #et-replace-emptysearch, #et-replace-invalidregex').hide(); }, doSearchReplace: function(mode) { var $textarea, actualReplacement, context, e, end, flags, i, index, isRegex, match, matchCase, newText, offset, regex, replaceStr, searchStr, start, text, textRemainder; offset = void 0; textRemainder = void 0; regex = void 0; index = void 0; i = void 0; start = void 0; end = void 0; $('#et-replace-nomatch, #et-replace-success,\u0009\u0009\u0009 #et-replace-emptysearch, #et-replace-invalidregex').hide(); searchStr = $('#et-replace-search').val(); if (searchStr === '') { $('#et-replace-emptysearch').show(); return; } replaceStr = $('#et-replace-replace').val(); flags = 'm'; matchCase = $('#et-replace-case').is(':checked'); if (!matchCase) { flags += 'i'; } isRegex = $('#et-replace-regex').is(':checked'); if (!isRegex) { searchStr = mw.RegExp.escape(searchStr); } if (mode === 'replaceAll') { flags += 'g'; } try { regex = new RegExp(searchStr, flags); } catch (_error) { e = _error; $('#et-replace-invalidregex').show(); return; } $textarea = rast.$getTextarea(); text = $textarea.textSelection('getContents'); match = false; if (mode !== 'replaceAll') { if (mode === 'replace') { offset = rast.searchAndReplace.matchIndex; } else { offset = rast.searchAndReplace.offset; } textRemainder = text.substr(offset); match = textRemainder.match(regex); } if (!match) { offset = 0; textRemainder = text; match = textRemainder.match(regex); } if (!match) { $('#et-replace-nomatch').show(); return; } if (mode === 'replaceAll') { newText = text.replace(regex, replaceStr); $textarea.select().textSelection('encapsulateSelection', { 'peri': newText, 'replace': true }); $('#et-replace-success').text('Здійснено замін: ' + match.length).show(); rast.searchAndReplace.offset = 0; return rast.searchAndReplace.matchIndex = 0; } else { if (mode === 'replace') { actualReplacement = void 0; if (isRegex) { actualReplacement = match[0].replace(regex, replaceStr); } else { actualReplacement = replaceStr; } if (match) { $textarea.textSelection('encapsulateSelection', { 'peri': actualReplacement, 'replace': true }); text = $textarea.textSelection('getContents'); } offset = offset + match[0].length + actualReplacement.length; textRemainder = text.substr(offset); match = textRemainder.match(regex); if (match) { start = offset + match.index; end = start + match[0].length; } else { textRemainder = text; match = textRemainder.match(regex); if (match) { start = match.index; end = start + match[0].length; } else { start = 0; end = 0; } } } else { start = offset + match.index; end = start + match[0].length; } rast.searchAndReplace.matchIndex = start; $textarea.textSelection('setSelection', { 'start': start, 'end': end }); $textarea.textSelection('scrollToCaretPosition'); rast.searchAndReplace.offset = end; context = rast.searchAndReplace.context; return $textarea[0].focus(); } } }, ieVersion: function() { var all, div, v; v = 3; div = document.createElement('div'); all = div.getElementsByTagName('i'); while ((div.innerHTML = '<!--[if gt IE ' + ++v + ']><i></i><![endif]-->', all[0])) { 0; } if (v > 4) { return v; } else { return void 0; } } }; rast.PanelDrawer = (function() { function PanelDrawer($panel1, subsetWrapper1, index1, mode1, subsets1, eventsHandler) { this.$panel = $panel1; this.subsetWrapper = subsetWrapper1; this.index = index1; this.mode = mode1; this.subsets = subsets1; this.eventsHandler = eventsHandler; } PanelDrawer.prototype.draw = function() { var generateMethod; if (this.mode === 'edit') { return this.drawEditMode(); } else if (this.mode === 'view') { generateMethod = 'generateHtml'; return this.generateHtml(this.$panel, this.subsetWrapper.slots, generateMethod); } }; PanelDrawer.prototype.sortableSlots = function($slots) { return $($slots).sortable({ delay: 150, containment: $slots, forceHelperSize: true, forcePlaceholderSize: true, items: '[data-id]', start: function(event, ui) { var copy; return copy = $(ui.item[0].outerHTML).clone(); }, placeholder: { element: function(copy, ui) { return $('<span class="ui-state-highlight">' + copy[0].innerHTML + '</li>'); }, update: function() {} }, receive: (function(_this) { return function(event, ui) { var index, newSlot, slotClass; slotClass = eval(ui.item.attr('data-slot-class')); index = $(event.target).data().sortable.currentItem.index(); newSlot = _this.subsets.addSlot(slotClass, _this.subsetWrapper, index); return _this.eventsHandler.onSlotAdded(newSlot); }; })(this), update: (function(_this) { return function(event, ui) { var newSlotIndex, slot, slotId; newSlotIndex = ui.item.index('[data-id]') - 1; if (newSlotIndex < 0) { return; } if (!$(ui.item).attr('data-id')) { return; } slotId = parseInt($(ui.item).attr('data-id')); slot = _this.subsets.slotById(slotId); _this.rearrangeSlot(slot, newSlotIndex); return _this.updatePreview(); }; })(this), revert: true }); }; PanelDrawer.prototype.drawEditMode = function() { var $nameInput, $nameInputContainer, $nameLabel, $panelRemoveButton, $preview, $previewContent, $removeIcon, $slots, generateMethod; $nameLabel = $('<label class="panelNameLabel">Назва:</label>'); $nameInputContainer = $('<div>'); $nameInputContainer.append($nameLabel); $nameInput = $('<input type="text">').val(this.subsetWrapper.caption); $nameInput.change({ subsetWrapper: this.subsetWrapper }, this.eventsHandler.onTabNameChanged); $nameInputContainer.append($nameInput); $nameInputContainer.appendTo(this.$panel); $panelRemoveButton = $('<span class="panelRemoveButton">Вилучити панель</span>'); $panelRemoveButton.click((function(_this) { return function() { return _this.eventsHandler.onRemoveSubsetClick(_this.subsetWrapper); }; })(this)); $removeIcon = $('<span class="removeIcon">'); $nameInputContainer.append($panelRemoveButton); $panelRemoveButton.append($removeIcon); $slots = $('<div class="slots">'); this.$panel.append($slots); generateMethod = 'generateEditHtml'; this.sortableSlots($slots); if (!this.subsetWrapper.slots.length) { $slots.append('<span>Щоб додати комірку, сюди перетягніть потрібний вид з бічної панелі.</span>'); } else { this.generateHtml($slots, this.subsetWrapper.slots, generateMethod); } $preview = $('<div>').css('border-top', '1px solid color: #aaa').addClass('preview'); $preview.append($('<div>Попередній перегляд:</div>')); $previewContent = $('<div class="content">'); this.generateHtml($previewContent, this.subsetWrapper.slots, 'generateHtml'); $preview.append($previewContent); return this.$panel.append($preview); }; PanelDrawer.prototype.generateHtml = function($slotsContainer, slots, generateMethod) { var k, len1, results1, slot; results1 = []; for (k = 0, len1 = slots.length; k < len1; k++) { slot = slots[k]; results1.push($slotsContainer.append(slot[generateMethod]())); } return results1; }; PanelDrawer.prototype.updatePreview = function(subsetWrapper) { var $previewContent; $previewContent = this.$panel.find('.preview .content'); $previewContent.empty(); return this.generateHtml($previewContent, this.subsetWrapper.slots, 'generateHtml'); }; PanelDrawer.prototype.rearrangeSlot = function(slot, newSlotIndex) { var slotIndex; slotIndex = this.subsets.slotIndex(slot); return rast.arrayMove(this.subsetWrapper.slots, slotIndex, newSlotIndex); }; return PanelDrawer; })(); rast.Drawer = (function() { function Drawer() {} Drawer.prototype.$editButtonIcon = function() { return $('<div class="gear">'); }; Drawer.prototype.$editButton = function() { var $editButton; $editButton = this.$editButtonIcon(); $editButton.addClass('menuButton edit'); return $editButton.attr('title', 'Редагувати символи.'); }; Drawer.prototype.drawMenu = function() { var $aboutLink, $cancelButton, $dot, $editButton, $menu, $persistButton, $resetButton, $saveButton; $menu = $('<div class="rastMenu">'); $menu.addClass(this.mode); if (this.mode === 'view') { $editButton = this.$editButton(); $editButton.click(this.eventsHandler.onEditClick); $menu.append($editButton); } else if (this.mode === 'edit') { $dot = function() { return $('<span> · </span>'); }; $persistButton = $('<span class="menuButton">').attr('title', 'Символи буде збережено у Вашому особистому просторі. Для цього виконається редагування підсторінки від Вашого імени.'); $persistButton.text('зберегти на підсторінку').click(this.eventsHandler.onPersistClick); $saveButton = $('<span class="menuButton">').attr('title', 'Зміни збережуться тільки на час редагування сторінки і втратяться після закриття або перевантаження сторінки.'); $saveButton.text('зберегти').click(this.eventsHandler.onSaveClick); $cancelButton = $('<span class="menuButton">'); $cancelButton.text('скасувати').click(this.eventsHandler.onCancelClick).attr('title', 'Всі зміни цієї сесії редагування будуть відкинуті.'); $resetButton = $('<span class="menuButton">'); $resetButton.text('відновити звичаєві').click(this.eventsHandler.onResetClick).attr('title', 'Буде відновлено набір символів за промовчанням.'); $aboutLink = $("<a class=\"aboutLink\" target=\"_blank\" href=\"" + this.docLink + "\">про додаток</a>"); $menu.append($persistButton, $dot(), $saveButton, $dot(), $cancelButton, $dot(), $resetButton, $aboutLink); } return this.$container.append($menu); }; Drawer.prototype.drawTab = function($container, text) { var $a, $adiv; $a = $('<a>'); $adiv = $('<div>'); $a.text(text); $adiv.append($a); $container.append($adiv); return $adiv; }; Drawer.prototype.drawTabs = function($container) { var $adiv, i, id; i = 0; while (i < this.subsets.subsets.length) { $adiv = this.drawTab($container, this.subsets.subsets[i].caption); id = 'etTabContent' + i; if (this.activeTab === id) { $adiv.addClass('asnav-selectedtab'); } $adiv.attr('data-contentid', id); $adiv.click(this.eventsHandler.onTabClick); i++; } return $container; }; Drawer.prototype.drawNavigation = function() { var $addNewdiv, $outline, $tabs; $outline = $('<span>').addClass('asnav-tabs').addClass('specialchars-tabs'); $tabs = $('<div class="existingTabs">'); this.drawTabs($tabs); $outline.append($tabs); if (this.mode === 'edit') { $addNewdiv = this.drawTab($outline, '+ панель'); $addNewdiv.addClass('newPanelButton'); $addNewdiv.attr('title', 'Додати нову панель'); $addNewdiv.click(this.eventsHandler.onAddSubsetClick); } this.$container.append($outline); if (this.mode === 'edit' && this.subsets.subsets.length) { return this.drawSlotClasses($outline); } }; Drawer.prototype.drawSlotClasses = function($outline) { var $hint, $slot, $slots, k, len1, ref, slotClass; $slots = $('<div class="slotClasses">'); $hint = $('<div title="Щоб створити комірку, перетягніть потрібний вид в область редагування (область редагування обведена штриховим обідком).">Види комірок:</div>'); $slots.append($hint); ref = this.slotClasses; for (k = 0, len1 = ref.length; k < len1; k++) { slotClass = ref[k]; $slot = $('<div class="slotClass">'); $slot.attr('data-slot-class', rast.name(slotClass)); $slot.text(slotClass.caption); $slot.attr('title', 'Перетягніть на панель, щоб вставити цей вид комірки'); $slots.append($slot); } $outline.append($slots); return $slots.find('.slotClass').draggable({ connectToSortable: '.etPanel .slots', helper: 'clone' }); }; Drawer.prototype.draw = function() { this.$container.find('[original-title]').each(function(i, elem) { var base; return typeof (base = $(elem)).tipsy === "function" ? base.tipsy('hide') : void 0; }); return mw.loader.using(['jquery.ui', 'jquery.tipsy'], (function(_this) { return function() { var $titled; _this.$container.empty(); _this.drawMenu(); _this.drawMessage(); _this.drawNavigation(); _this.drawPanels(); $titled = _this.$container.find('[title]'); $titled.tipsy({ trigger: 'manual' }); $titled.mouseenter(function() { var $this, hideTimeout; $this = $(this); $this.tipsy('show'); hideTimeout = setTimeout(function() { return $this.tipsy('hide'); }, 3000); return $this.data('hideTimeout', hideTimeout); }); return $titled.mouseleave(function() { var $this, hideTimeout; $this = $(this); $this.tipsy('hide'); hideTimeout = $this.data('hideTimeout'); if (hideTimeout) { return clearTimeout(hideTimeout); } }); }; })(this)); }; Drawer.prototype.drawMessage = function() { return this.$container.append(this.message); }; Drawer.prototype.drawPanels = function() { var $content, $subset, $subsetDiv, i; $content = $('<div>').attr('id', 'etContent').addClass('overflowHidden'); this.$container.append($content); i = 0; while (i < this.subsets.subsets.length) { $subset = this.drawPanel(this.subsets.subsets[i], i); $subsetDiv = $('<div>').attr('id', 'etTabContent' + i).attr('data-id', this.subsets.subsets[i].id).appendTo($content).addClass('asnav-content').append($subset); i++; } this.$container.etMakeTabs(true); this.$container.append($('<div>').css('clear', 'both')); return this.$container.asnavSelect(this.activeTab); }; Drawer.prototype.drawPanel = function(subsetWrapper, index) { var $panel, panelDrawer; $panel = $('<div>').attr('id', 'spchars-' + index).addClass('etPanel'); panelDrawer = new rast.PanelDrawer($panel, subsetWrapper, index, this.mode, this.subsets, this.eventsHandler); panelDrawer.draw(); return $panel; }; return Drawer; })(); rast.PlainObjectParser = (function() { function PlainObjectParser() {} PlainObjectParser.charinsertDivider = ' '; PlainObjectParser.parseTokens = function(arr, hotkeysHandler) { var k, len1, slot, slots, token; slots = []; for (k = 0, len1 = arr.length; k < len1; k++) { token = arr[k]; if (typeof token === 'string') { slots = slots.concat(this.strToMultipleInsertionsSlot(token)); } else if (Object.prototype.toString.call(token) === '[object Array]') { slots.push(this.slotFromArr(token)); } else if (typeof token === 'object') { slot = this.slotFromPlainObj(token, hotkeysHandler); if (slot) { slots.push(slot); } } } return slots; }; PlainObjectParser.slotFromArr = function(arr) { return new rast.InsertionSlot({ insertion: arr[0], caption: arr[1] }); }; PlainObjectParser.slotsFromStr = function(str) { var k, len1, slot, slots, token, tokens; tokens = str.split(' '); slots = []; slot = void 0; for (k = 0, len1 = tokens.length; k < len1; k++) { token = tokens[k]; slot = this.slotFromStr(token); slots.push(slot); } return slots; }; PlainObjectParser.strToMultipleInsertionsSlot = function(str) { var slot, slots; slots = []; slot = new rast.MultipleInsertionsSlot({ insertion: str }); slots.push(slot); return slots; }; PlainObjectParser.lineReplace = function(c) { if (c === '\\') { return '\\'; } else if (c === '_') { return ' '; } }; PlainObjectParser.slotFromStr = function(token) { var modifiers, readModifiers, slot, tags; readModifiers = function() { var c, i, res; res = { bold: false, plain: false, italic: false }; i = token.length - 1; c = void 0; while (i > -1 && !rast.insertion.isEscaped(token, i)) { c = token.charAt(i).toLowerCase(); if (c === 'ж') { res.bold = true; } else if (c === 'н') { res.italic = true; } else if (c === 'п') { res.plain = true; } else { break; } token = token.substring(0, i); i--; } return res; }; modifiers = readModifiers(); slot = void 0; if (modifiers.plain || token === '' || token === '_') { slot = new rast.PlainTextSlot({ bold: modifiers.bold, italic: modifiers.italic }); if (token === '' || token === '_') { slot.text = this.charinsertDivider + ' '; } else { slot.text = rast.insertion.replaceSpecsymbols(token, '\\_', this.lineReplace) + ' '; } } else { tags = this.parseInsertion(token, ''); slot = new rast.InsertionSlot({ bold: modifiers.bold, italic: modifiers.italic, insertion: token, caption: tags.caption }); } return slot; }; PlainObjectParser.generateLink = function(obj) { var slot; slot = void 0; if (obj.ins || obj.insert) { slot = new rast.InsertionSlot({}); $.extend(slot, this.parseInsertion(obj.ins || obj.insert, obj.cap || obj.caption, { bold: obj.b || obj.bold, italic: obj.i || obj.italic })); } else if (obj.func) { slot = new rast.InsertionSlot({ clickFunc: obj.func, useClickFunc: true, caption: obj.cap || obj.caption || obj.ins }); $.extend(slot, { bold: obj.b || obj.bold, italic: obj.i || obj.italic }); } return slot; }; PlainObjectParser.parseInsertion = function(token, caption) { var n, tagClose, tagOpen; tagOpen = token; tagClose = ''; n = rast.insertion.indexOfUnescaped(token, '+'); if (n > -1) { tagOpen = token.substring(0, n); tagClose = token.substring(n + 1); } tagOpen = rast.insertion.replaceSpecsymbols(tagOpen, '\\_', this.lineReplace); tagClose = rast.insertion.replaceSpecsymbols(tagClose, '\\_', this.lineReplace); if (!caption) { caption = tagOpen + tagClose + ' '; caption = rast.insertion.replaceSpecsymbols(caption, '\\$', function(c) { if (c === '$') { return ''; } else if (c === '\\') { return ''; } }); } return { caption: caption, tagOpen: tagOpen, tagClose: tagClose }; }; PlainObjectParser.slotFromPlainObj = function(obj, hotkeysHandler) { var slot; slot = void 0; if (obj.plain) { slot = new rast.PlainTextSlot({ text: obj.cap || obj.caption, bold: obj.b || obj.bold, italic: obj.i || obj.italic }); } else if (obj.html) { slot = new rast.HtmlSlot({ html: obj.html, onload: obj.onload }); } else { slot = this.generateLink(obj); if (!slot) { return; } hotkeysHandler.processShortcut(slot, obj); } return slot; }; return PlainObjectParser; })(); rast.SubsetsManager = (function() { function SubsetsManager() { this.reset(); } SubsetsManager.prototype.slotById = function(id) { var k, l, len1, len2, ref, ref1, slot, subset; ref = this.subsets; for (k = 0, len1 = ref.length; k < len1; k++) { subset = ref[k]; ref1 = subset.slots; for (l = 0, len2 = ref1.length; l < len2; l++) { slot = ref1[l]; if (slot.id === id) { return slot; } } } return null; }; SubsetsManager.prototype.slotIndex = function(slot) { var k, len1, ref, slotIndex, subset; ref = this.subsets; for (k = 0, len1 = ref.length; k < len1; k++) { subset = ref[k]; slotIndex = subset.slots.indexOf(slot); if (slotIndex > -1) { return slotIndex; } } return null; }; SubsetsManager.prototype.subsetBySlot = function(slot) { var k, len1, ref, subset; ref = this.subsets; for (k = 0, len1 = ref.length; k < len1; k++) { subset = ref[k]; if (subset.slots.indexOf(slot) > -1) { return subset; } } return null; }; SubsetsManager.prototype.subsetBySlotId = function(slot) { var k, l, len1, len2, ref, ref1, subset; ref = this.subsets; for (k = 0, len1 = ref.length; k < len1; k++) { subset = ref[k]; ref1 = subset.slots; for (l = 0, len2 = ref1.length; l < len2; l++) { slot = ref1[l]; if (slot.id === id) { return subset; } } } return null; }; SubsetsManager.prototype.subsetById = function(id) { var k, len1, ref, subset; ref = this.subsets; for (k = 0, len1 = ref.length; k < len1; k++) { subset = ref[k]; if (subset.id === id) { return subset; } } return null; }; SubsetsManager.prototype.processShortcut = function(slot, obj) { var key; if (obj.key) { if (typeof obj.key === 'string') { key = obj.key[0].toUpperCase(); slot.key = key; if (obj.func) { this.hotkeys[key] = obj.func; } if (obj.ins || obj.insert) { return this.hotkeys[key] = (function(a) { return a; })(slot); } } } }; SubsetsManager.prototype.addSubset = function(caption, index) { var subset; subset = { caption: caption, slots: [], id: this.uniqueSubsetId() }; return this.insertOrAppend(this.subsets, index, subset); }; SubsetsManager.prototype.deleteSubset = function(subsetToBeRemoved) { return this.subsets = $.grep(this.subsets, function(subset, index) { return subsetToBeRemoved.id !== subset.id; }); }; SubsetsManager.prototype.addSlot = function(slotClassOrSlot, subset, index) { var slot; if (slotClassOrSlot instanceof rast.Slot) { slot = slotClassOrSlot; slot.id = this.uniqueSlotId(); } else { slot = new slotClassOrSlot({ id: this.uniqueSlotId() }); } return this.insertOrAppend(subset.slots, index, slot); }; SubsetsManager.prototype.deleteSlot = function(slotId) { var slot, slotIndex, subset; if (!(typeof slotId === 'number')) { return; } slot = this.slotById(slotId); slotIndex = this.slotIndex(slot); subset = this.subsetBySlot(slot); return subset.slots.splice(slotIndex, 1); }; SubsetsManager.prototype.uniqueSlotId = function() { var result; result = this.slotId; this.slotId++; return result; }; SubsetsManager.prototype.uniqueSubsetId = function() { var result; result = this.subsetId; this.subsetId++; return result; }; SubsetsManager.prototype.insertOrAppend = function(arr, index, item) { if (index) { arr.splice(index, 0, item); } else { arr.push(item); } return item; }; SubsetsManager.prototype.reset = function() { var self; this.subsets = []; this.hotkeys = {}; self = this; this.slotId = 0; return this.subsetId = 0; }; SubsetsManager.prototype.readEncodedSubsets = function(encodedSubsets) { var j, len, results, subset; results = []; j = 0; len = encodedSubsets.length; while (j < len) { subset = encodedSubsets[j]; results.push(this.readEncodedSubset(subset)); j++; } return results; }; SubsetsManager.prototype.decodeSubset = function(encodedSubset) { var slots; slots = rast.PlainObjectParser.parseTokens(encodedSubset.symbols, this, this); return { slots: slots, caption: encodedSubset.caption }; }; SubsetsManager.prototype.readEncodedSubset = function(encodedSubset) { var internalSubset, k, len1, ref, results1, slot, subset; subset = this.decodeSubset(encodedSubset); internalSubset = this.addSubset(subset.caption); ref = subset.slots; results1 = []; for (k = 0, len1 = ref.length; k < len1; k++) { slot = ref[k]; results1.push(this.addSlot(slot, internalSubset)); } return results1; }; SubsetsManager.prototype.toJSON = function() { return this.subsets; }; SubsetsManager.prototype.deserialize = function(subsets) { return $.each(subsets, (function(_this) { return function(i, subset) { var cons, s, slot; s = _this.addSubset(subset.caption); cons = null; slot = null; return $.each(subset.slots, function(i, plainSlot) { cons = eval(plainSlot['class']); slot = new cons(plainSlot); return _this.addSlot(slot, s); }); }; })(this)); }; return SubsetsManager; })(); rast.UIwindow = (function() { function UIwindow() {} UIwindow.show = function($content) { var EditDialog, editDialog, windowManager; EditDialog = function(config) { return EditDialog["super"].call(this, config); }; OO.inheritClass(EditDialog, OO.ui.Dialog); EditDialog.static.title = 'Simple dialog'; EditDialog.static.name = 'Edit dialog'; EditDialog.prototype.initialize = function() { EditDialog["super"].prototype.initialize.call(this); this.$body.append($content); }; EditDialog.prototype.getBodyHeight = function() { return $content.outerHeight(true); }; editDialog = new EditDialog({ size: 'large' }); windowManager = new OO.ui.WindowManager; $('body').append(windowManager.$element); windowManager.addWindows([editDialog]); windowManager.openWindow(editDialog); return editDialog; }; return UIwindow; })(); rast.SlotAttributesEditor = (function() { function SlotAttributesEditor(options) { this.slot = options.slot; this.slotsManager = options.slotsManager; this.allInputs = []; } SlotAttributesEditor.prototype.fieldsetForAttrs = function(fieldsetName, attrs) { var OOinput, attribute, fieldOptions, fields, fieldset, inputData, inputs, k, len1, type, value; inputs = []; for (k = 0, len1 = attrs.length; k < len1; k++) { attribute = attrs[k]; value = this.slot[attribute.name]; type = attribute.type; OOinput = type === 'string' || type === 'text' ? (fieldOptions = { value: value, multiline: type === 'text', rows: 3, autosize: true }, { getValue: 'getValue', OOobject: new OO.ui.TextInputWidget(fieldOptions) }) : type === 'boolean' ? { getValue: 'getValue', OOobject: new OO.ui.ToggleSwitchWidget({ value: value }) } : void 0; inputData = { attribute: attribute.name, label: attribute.caption, input: OOinput.OOobject, getValueFunc: OOinput.getValue, labelAlignment: attribute.labelAlignment || 'left', helpText: attribute.help }; if (OOinput) { this.allInputs.push(inputData); inputs.push(inputData); } } fieldset = new OO.ui.FieldsetLayout({ label: fieldsetName }); fields = $.map(inputs, function(inputWrapper, index) { return new OO.ui.FieldLayout(inputWrapper.input, { label: inputWrapper.label, align: inputWrapper.labelAlignment, help: inputWrapper.helpText }); }); fieldset.addItems(fields); return fieldset; }; SlotAttributesEditor.prototype.startEditing = function() { var $content, attrs, bottomButtons, cancelButton, dialog, fieldset, panel, removeButton, saveButton, slotClass; slotClass = this.slot.constructor; attrs = slotClass.editableAttributes; $content = $('<div class="rastEditWindow">'); if (attrs.view) { fieldset = this.fieldsetForAttrs('Вигляд', attrs.view); $content.append(fieldset.$element); } if (attrs.functionality) { fieldset = this.fieldsetForAttrs('Функціонал', attrs.functionality); $content.append(fieldset.$element); } saveButton = new OO.ui.ButtonWidget({ icon: 'check', label: 'Зберегти' }); saveButton.on('click', (function(_this) { return function() { var inputWrapper, k, len1, ref; ref = _this.allInputs; for (k = 0, len1 = ref.length; k < len1; k++) { inputWrapper = ref[k]; _this.slot[inputWrapper.attribute] = inputWrapper.input[inputWrapper.getValueFunc](); } _this.slotsManager.onSlotSaved(); return dialog.close(); }; })(this)); cancelButton = new OO.ui.ButtonWidget({ icon: 'cancel', label: 'Скасувати' }); cancelButton.on('click', function() { return dialog.close(); }); removeButton = new OO.ui.ButtonWidget({ icon: 'remove', label: 'Вилучити комірку' }); removeButton.on('click', (function(_this) { return function() { var base; if (typeof (base = _this.slotsManager).onDeleteSlot === "function") { base.onDeleteSlot(_this.slot.id); } return dialog.close(); }; })(this)); bottomButtons = new OO.ui.HorizontalLayout({ items: [saveButton, cancelButton, removeButton], classes: ['bottomButtons'] }); $content.append(bottomButtons.$element); panel = new OO.ui.PanelLayout({ $: $, padded: true, expanded: false }); panel.$element.append($content); return dialog = rast.UIwindow.show(panel.$element); }; return SlotAttributesEditor; })(); rast.SlotAttributes = (function() { function SlotAttributes(attrsObj) { $.extend(this, attrsObj); } SlotAttributes.prototype.toArray = function() { var result; result = []; if (this.view) { result = result.concat(this.view); } if (this.functionality) { result = result.concat(this.functionality); } return result; }; return SlotAttributes; })(); rast.Slot = (function() { Slot.editableAttributes = new rast.SlotAttributes({}); Slot.editorClass = rast.SlotAttributesEditor; function Slot(options) { var attribute, k, len1, ref; if (options == null) { options = {}; } ref = this.constructor.editableAttributes.toArray(); for (k = 0, len1 = ref.length; k < len1; k++) { attribute = ref[k]; this[attribute.name] = attribute["default"]; } $.extend(this, options, { 'class': 'rast.' + this.constructor.name }); } Slot.prototype.generateEditHtml = function() { var $element; $element = this.generateHtml(); $($element).addClass('editedSlot'); return $element; }; return Slot; })(); rast.PlainTextSlot = (function(superClass) { extend(PlainTextSlot, superClass); function PlainTextSlot() { return PlainTextSlot.__super__.constructor.apply(this, arguments); } PlainTextSlot.caption = 'Простий текст'; PlainTextSlot.editableAttributes = new rast.SlotAttributes({ view: [ { name: 'css', type: 'text', "default": '', caption: 'CSS-стилі' }, { name: 'text', type: 'text', "default": 'текст', caption: 'Текст', labelAlignment: 'top' } ] }); PlainTextSlot.prototype.generateEditHtml = function() { var $elem; $elem = PlainTextSlot.__super__.generateEditHtml.call(this); return $elem.attr('title', this.text); }; PlainTextSlot.prototype.generateHtml = function(styles) { var $elem; $elem = $('<span>'); $elem.text(this.text); $elem.attr('data-id', this.id); $elem.attr('style', styles || this.css); if (this.bold) { $elem.css('font-weight', 'bold'); } if (this.italic) { $elem.css('font-style', 'italic'); } return $elem; }; return PlainTextSlot; })(rast.Slot); rast.InsertionSlot = (function(superClass) { extend(InsertionSlot, superClass); function InsertionSlot() { return InsertionSlot.__super__.constructor.apply(this, arguments); } InsertionSlot.caption = 'Одна вставка'; InsertionSlot.editableAttributes = new rast.SlotAttributes({ view: [ { name: 'css', type: 'text', "default": '', caption: 'CSS-стилі' }, { name: 'caption', caption: 'Напис', type: 'text', "default": 'Нова вставка' }, { name: 'captionAsHtml', caption: 'Сприймати напис, як html-код?', type: 'boolean', "default": false } ], functionality: [ { name: 'insertion', caption: 'Текст вставки', type: 'text', "default": '$', labelAlignment: 'top', help: 'Символ долара "$" буде замінено на виділений текст. Перший символ додавання "+" позначає місце каретки після вставлення. \nЯкщо хочете екранувати ці символи, поставте "\\" перед потрібним символом; наприклад "\\$" вставлятиме знак долара.' }, { name: 'useClickFunc', caption: 'Замість вставляння виконати іншу дію?', type: 'boolean', "default": false }, { name: 'clickFunc', caption: 'Інша дія (при клацанні)', type: 'text', "default": 'function(){ }', labelAlignment: 'top' } ] }); InsertionSlot.insertFunc = function(insertion) { var tags; rast.$getTextarea().focus(); tags = rast.PlainObjectParser.parseInsertion(insertion, ''); return rast.$getTextarea().insertTag(tags.tagOpen, tags.tagClose); }; InsertionSlot.prototype.toJSON = function() { var copy; copy = rast.clone(this); if (this.clickFunc) { copy.clickFunc = this.clickFunc.toString(); } return copy; }; InsertionSlot.prototype.generateEditHtml = function() { var $elem; $elem = InsertionSlot.__super__.generateEditHtml.call(this); $elem.attr('title', (this.useClickFunc && this.clickFunc.toString()) || this.insertion); return $elem.append($('<div class="overlay">')); }; InsertionSlot.prototype.generateCommonHtml = function(styles) { var $a, $elem, caption; if (this.captionAsHtml) { $elem = $('<div>'); $elem.append(this.caption); $elem.attr('data-id', this.id); if (styles) { $elem.attr('style', styles); } if (this.bold) { $elem.css('font-weight', 'bold'); } if (this.italic) { $elem.css('font-style', 'italic'); } return $elem; } else { $a = $('<a>'); $a.attr('data-id', this.id); if (styles) { $a.attr('style', styles); } caption = $('<div/>').text(this.caption).html(); $a.html(caption); if (this.bold) { $a.css('font-weight', 'bold'); } if (this.italic) { $a.css('font-style', 'italic'); } return $a; } }; InsertionSlot.prototype.generateHtml = function(styles) { var $elem; $elem = this.generateCommonHtml(styles || this.css); $elem.click((function(_this) { return function(event) { event.preventDefault(); if (_this.useClickFunc) { return eval('(' + _this.clickFunc + ')()'); } else { return rast.InsertionSlot.insertFunc(_this.insertion); } }; })(this)); return $elem; }; return InsertionSlot; })(rast.Slot); rast.MultipleInsertionsSlot = (function(superClass) { extend(MultipleInsertionsSlot, superClass); function MultipleInsertionsSlot() { return MultipleInsertionsSlot.__super__.constructor.apply(this, arguments); } MultipleInsertionsSlot.caption = 'Набір вставок'; MultipleInsertionsSlot.editableAttributes = new rast.SlotAttributes({ view: [ { name: 'css', type: 'text', "default": '', caption: 'CSS-стилі' } ], functionality: [ { name: 'insertion', caption: 'Вставки', type: 'text', "default": 'вставка_1 ·п вставка_2', labelAlignment: 'top', help: 'Все, що розділене символами пробілу, вважається окремою коміркою. \nЯкщо комірка закірчується символом "п", вона вважатиметься не вставкою, а простим текстом. \nЯкщо хочете включити пробіл у вставку, пишіть нижнє підкреслення: "_". \nСимвол долара "$" буде замінено на виділений текст. Перший символ додавання "+" позначає місце каретки після вставлення. \nЯкщо хочете екранувати ці символи, поставте "\\" перед потрібним символом; наприклад "\\$" вставлятиме знак долара.' } ] }); MultipleInsertionsSlot.insertFunc = function(insertion) { var tags; rast.$getTextarea().focus(); tags = rast.PlainObjectParser.parseInsertion(insertion, ''); return rast.$getTextarea().insertTag(tags.tagOpen, tags.tagClose); }; MultipleInsertionsSlot.prototype.generateEditHtml = function() { var $elem; $elem = MultipleInsertionsSlot.__super__.generateEditHtml.call(this); $elem.attr('title', this.insertion); return $elem.prepend($('<div class="overlay">')); }; MultipleInsertionsSlot.prototype.generateCommonHtml = function(styles) { var $elem, $slot, k, len1, slot, slots; slots = rast.PlainObjectParser.slotsFromStr(this.insertion); $elem = $('<div>'); $elem.attr('data-id', this.id); if (styles) { $elem.attr('style', styles); } if (this.bold) { $elem.css('font-weight', 'bold'); } if (this.italic) { $elem.css('font-style', 'italic'); } for (k = 0, len1 = slots.length; k < len1; k++) { slot = slots[k]; $slot = $(slot.generateHtml(styles)); $elem.append($slot); } return $elem; }; MultipleInsertionsSlot.prototype.generateHtml = function(styles) { var $elem; $elem = this.generateCommonHtml(styles || this.css); return $elem; }; return MultipleInsertionsSlot; })(rast.Slot); rast.HtmlSlot = (function(superClass) { extend(HtmlSlot, superClass); HtmlSlot.caption = 'Довільний код'; HtmlSlot.editableAttributes = new rast.SlotAttributes({ view: [ { name: 'html', type: 'text', "default": '<span>html</span>', caption: 'HTML', labelAlignment: 'top' } ], functionality: [ { name: 'onload', type: 'text', "default": 'function(){ }', caption: 'JavaScript, що виконається при ініціалізації', labelAlignment: 'top' } ] }); HtmlSlot.prototype.toJSON = function() { var copy; copy = rast.clone(this); if (this.onload) { copy.onload = this.onload.toString(); } return copy; }; function HtmlSlot(options) { HtmlSlot.__super__.constructor.call(this, options); if (typeof this.onload === 'string') { this.onload = eval('(' + this.onload + ')'); } if (typeof this.onload === 'function') { editTools.addOnloadFunc(this.onload); } } HtmlSlot.prototype.generateEditHtml = function() { var $elem; $elem = HtmlSlot.__super__.generateEditHtml.call(this); return $elem.attr('title', this.html); }; HtmlSlot.prototype.generateHtml = function() { var $elem, $overlay, $wrapper; $elem = $(this.html); $wrapper = $('<div>'); $wrapper.attr('data-id', this.id); $wrapper.append($elem); $overlay = $('<div class="overlay">'); $wrapper.append($overlay); return $wrapper; }; return HtmlSlot; })(rast.Slot); rast.PageStorage = (function() { function PageStorage() {} PageStorage.load = function(pagename, onLoaded, handler) { return mw.loader.using('mediawiki.api', function() { var api; api = new mw.Api; return api.get({ action: 'query', prop: 'revisions', rvprop: 'content', titles: pagename }).done(function(data) { var pageId, results1; results1 = []; for (pageId in data.query.pages) { if (data.query.pages[pageId].revisions) { results1.push(typeof onLoaded === "function" ? onLoaded(data.query.pages[pageId].revisions[0]['*']) : void 0); } else { results1.push(typeof handler.onSubpageNotFound === "function" ? handler.onSubpageNotFound(pageId) : void 0); } } return results1; }).fail(function() { return handler.onReadFromSubpageError(); }).always(function() { return handler.onEndReadingSubpage(); }); }); }; PageStorage.save = function(pagename, string, handler) { return mw.loader.using('mediawiki.api', function() { var api; api = new mw.Api; return api.postWithEditToken({ action: 'edit', title: pagename, summary: '[[Обговорення користувача:AS/rast.js|serialize]]', text: string }).done(function() { return handler.onSavedToSubpage(); }).fail(function() { return handler.onSaveToSubpageError(); }).always(function() { return handler.onEndSavingToSubpage(); }); }); }; return PageStorage; })(); $(function() { window.editTools = { hotkeys: [], onloadFuncs: [], mode: 'view', addOnloadFunc: (function(_this) { return function(func) { return editTools.onloadFuncs.push(func); }; })(this), fireOnloadFuncs: function() { var func, k, len1, ref, results1; ref = editTools.onloadFuncs; results1 = []; for (k = 0, len1 = ref.length; k < len1; k++) { func = ref[k]; results1.push(func()); } return results1; }, checkHotkey: function(e) { var obj; if (e && e.ctrlKey) { obj = editTools.hotkeys[String.fromCharCode(e.which).toUpperCase()]; if (obj) { if (typeof obj === 'object') { obj.trigger('click'); } else { obj(); } return false; } } return true; }, extraCSS: '#edittools .etPanel .slots [data-id] { margin: -1px -1px 0px 0px; }\n#edittools .etPanel .slots [data-id]:hover { z-index: 1; text-decoration: none; }\n#edittools .etPanel .preview [data-id] { display: inline; padding: 0px 2px; cursor: pointer; }\n#edittools .etPanel > [data-id] { display: inline; padding: 0px 2px; cursor: pointer; }\n#edittools { min-height: 20px; } \n#edittools .rastMenu.view { position: absolute; left: 0px; } \n#edittools .rastMenu.edit { border-bottom: solid #aaaaaa 1px; padding: 2px 6px; } \n#edittools .slots.ui-sortable { min-height: 4em; border-width: 1px; border-style: dashed; margin: 5px 0px; } \n#edittools .slots.ui-sortable .emptyHint { } \n#edittools .editedSlot { \n cursor: pointer; \n min-width: 1em;\n min-height: 1em;\n border: 1px solid grey;\n margin-left: -1px;\n position: relative;\n display: block;\n}\n#edittools .editedSlot .overlay { width: 100%; height: 100%; position: absolute; top: 0px; left: 0px; } \n#edittools .slotClass { cursor: copy; } \n#edittools .panelRemoveButton, #edittools .menuButton { cursor: pointer; }\n#edittools .gear { \n background-image: url(\'https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/Simpleicons_Interface_gear-wheel-in-black.svg/15px-Simpleicons_Interface_gear-wheel-in-black.svg.png\'); \n height: 15px;;\n width: 15px; \n background-repeat: no-repeat;\n background-size: cover;\n display: inline-block; } \n#edittools .ui-state-highlight { \n min-width: 1em; \n min-height: 1em; \n display: inline-block;\n} \n#edittools .ui-sortable-helper { min-width: 1em; min-height: 1em; } \n.specialchars-tabs {float: left; background: #E0E0E0; margin-right: 7px; } \n.specialchars-tabs a{ display: block; } \n#edittools { border: solid #aaaaaa 1px; } \n.mw-editTools a{ cursor: pointer; } \n.overflowHidden { overflow: hidden; } \n.specialchars-tabs .asnav-selectedtab{ background: #F0F0F0; } \n#edittools .highlighted { opacity: 0.5; }\n#edittools [data-id]:hover { border-color: red; }\n#edittools .notFoundWarning { padding: 4px; }\n#edittools .newPanelButton { padding: 4px; border-bottom: solid #aaaaaa 1px; }\n#edittools .removeIcon { \n background-image: url(\'https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b5/Ambox_delete_soft.svg/15px-Ambox_delete_soft.svg.png?uselang=uk\');\n display: inline-block;\n width: 15px;\n height: 15px;\n margin: 0px 0px 2px 4px;\n vertical-align: middle;\n}\n#edittools .panelNameLabel { margin-right: 5px; }\n#edittools .panelRemoveButton { margin-left: 20px; }\n#edittools .etPanel > .slots { \n padding: 6px 1px;\n border: 1px black dashed; \n overflow: auto;\n max-height: 240px;\n}\n.rastEditWindow .bottomButtons { margin-top: 10px; }\n\n#edittools .aboutLink { float: right; }\n}', appendExtraCSS: function() { mw.util.addCSS(this.extraCSS); }, parentId: '.mw-editTools', id: 'edittools', cookieName: 'edittool', createEditTools: function() { var $tabs, event, self; $tabs = $('<div></div>').attr('id', this.id); event = rast.ieVersion() < 9 ? 'mousedown' : 'click'; self = this; $tabs.on(event, '.asnav-content .etPanel .slots [data-id]', function($e) { var id, slot; if (editTools.mode === 'edit') { id = parseInt($(this).closest('.editedSlot').attr('data-id')); slot = editTools.temporarySubsets.slotById(id); return editTools.editWindow(slot); } }); return $tabs; }, editWindow: function(slot) { var editor; editor = new slot.constructor.editorClass({ slot: slot, slotsManager: this }); return editor.startEditing(); }, onDeleteSlot: function(slotId) { var id; id = parseInt(slotId); this.temporarySubsets.deleteSlot(id); return this.refresh(); }, edit: function() { this.mode = 'edit'; $('#' + this.id).find('.notFoundWarning').remove(); return this.refresh(); }, view: function() { this.mode = 'view'; return this.refresh(); }, reset: function() { this.onloadFuncs = []; return this.subsets.reset(); }, readFromSpecialSyntaxObject: function(obj) { if (!obj) { return false; } this.reset(); this.subsets.readEncodedSubsets(obj); this.subsetsUpdated(); this.refresh(); return true; }, subsetsUpdated: function() { return this.temporarySubsets = rast.clone(this.subsets, false); }, undoChanges: function() { return this.temporarySubsets = rast.clone(this.subsets); }, refresh: function() { var $tabs, etActiveTab; if (!this.created) { return; } $tabs = $('#' + this.id); etActiveTab = $tabs.find('.existingTabs .asnav-selectedtab').attr('data-contentid') || mw.cookie.get(editTools.cookieName + 'Selected') || 'etTabContent0'; this.drawer.$container = $tabs; this.drawer.mode = this.mode; this.drawer.subsets = this.temporarySubsets; this.drawer.message = this.message; this.message = null; this.drawer.activeTab = etActiveTab; this.drawer.draw(); setTimeout((function(_this) { return function() { return _this.fireOnloadFuncs(); }; })(this), 0); return $tabs.on('asNav:select', function(ev, selectedId) { return mw.cookie.set(editTools.cookieName + 'Selected', selectedId); }); }, save: function() { this.subsets = this.temporarySubsets; this.subsetsUpdated(); return this.view(); }, restoreDefaults: function() { return this.readFromSubpage('User:AS/defaults.js'); }, init: function() { var $placeholder, $tabs, etActiveTab; this.subsets = new rast.SubsetsManager; this.temporarySubsets = new rast.SubsetsManager; $tabs = $('#' + this.id); etActiveTab = $tabs.find('.existingTabs .asnav-selectedtab').attr('data-contentid') || mw.cookie.get(editTools.cookieName + 'Selected') || 'etTabContent0'; this.onSaveClick = (function(_this) { return function() { return _this.save(); }; })(this); this.onCancelClick = (function(_this) { return function() { _this.undoChanges(); return _this.view(); }; })(this); this.onResetClick = (function(_this) { return function() { return _this.restoreDefaults(); }; })(this); this.onEditClick = (function(_this) { return function() { return _this.edit(); }; })(this); this.onTabNameChanged = (function(_this) { return function(event) { event.data.subsetWrapper.caption = $(event.target).val(); return _this.refresh(); }; })(this); this.onAddSubsetClick = (function(_this) { return function() { var subset; subset = _this.temporarySubsets.addSubset('Нова панель', _this.temporarySubsets.subsets.length); _this.refresh(); $tabs = $('#' + _this.id); return $tabs.asnavSelect('etTabContent' + subset.id); }; })(this); this.onRemoveSubsetClick = (function(_this) { return function(subsetWrapper) { _this.temporarySubsets.deleteSubset(subsetWrapper); return _this.refresh(); }; })(this); this.onSlotAdded = (function(_this) { return function() { return _this.refresh(); }; })(this); this.onPersistClick = (function(_this) { return function() { _this.save(); $tabs = $('#' + _this.id); $tabs.throbber(true, 'prepend'); return _this.saveToSubpage(); }; })(this); this.onSlotRemoved = (function(_this) { return function() { return _this.refresh(); }; })(this); this.drawer = new rast.Drawer(); $.extend(this.drawer, { docLink: this.docLink, onTabClick: null, eventsHandler: this, slotClasses: [rast.PlainTextSlot, rast.InsertionSlot, rast.MultipleInsertionsSlot, rast.HtmlSlot] }); $placeholder = $(this.parentId); if (!$placeholder.length) { return; } this.appendExtraCSS(); $placeholder.empty().append(this.createEditTools()); $('input#wpSummary').attr('style', 'margin-bottom:3px;'); this.created = true; return this.reload(); }, reload: function() { var $tabs; $tabs = $('#' + this.id); $tabs.throbber(true, 'prepend'); return this.readFromSubpage(); }, docLink: 'https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:AS/%D0%9F%D0%9F%D0%A1-2', editButtonHtml: function() { return this.drawer.$editButtonIcon().prop('outerHTML'); }, showMessage: function(html) { this.message = html; return this.refresh(); }, onSubpageNotFound: function() { if (!this.readFromSpecialSyntaxObject(window.etSubsets)) { return this.showMessage("<div class=\"notFoundWarning\">Це повідомлення від додатка <a href=\"" + this.docLink + "\">Покращеної панелі спецсимволів</a> (Налаштування -> Додатки -> Редагування). Підсторінку із символами не знайдено або не вдалося завантажити. Це нормально, якщо ви ще не зберегли жодну версію. Натисніть зліва від панелі на " + (this.editButtonHtml()) + ", щоб редагувати символи.</div>"); } }, serialize: function() { return JSON.stringify(this.subsets, null, 2); }, subpageStorageName: 'AStools.js', saveToSubpage: function() { return this.serializeToPage('User:' + mw.config.get('wgUserName') + '/' + this.subpageStorageName); }, trackingPage: 'User:AS/track', serializeToPage: function(pagename) { var serializedTools; serializedTools = "[[" + this.trackingPage + "]]<nowiki>" + (this.serialize()) + "</nowiki>"; return rast.PageStorage.save(pagename, serializedTools, this); }, subpageName: function() { return 'User:' + mw.config.get('wgUserName') + '/' + this.subpageStorageName; }, readFromSubpage: function(pagename) { var json; this.reset(); return json = rast.PageStorage.load(pagename || this.subpageName(), (function(_this) { return function(pagetext) { var pagetextWithoutNowiki, serializedTools; pagetextWithoutNowiki = pagetext.replace(/^(\[\[[^\]]+\]\])?<nowiki>/, '').replace(/<\/nowiki>$/, ''); serializedTools = JSON.parse(pagetextWithoutNowiki); _this.subsets.deserialize(serializedTools); _this.subsetsUpdated(); return _this.refresh(); }; })(this), this); }, onReadFromSubpageError: function() { return this.showMessage("<div class=\"readingSubpageError\">Не вдалося завантажити підсторінку з символами.</div>"); }, onEndReadingSubpage: function() { var $tabs; $tabs = $('#' + this.id); return $tabs.throbber(false); }, onSavedToSubpage: function() { var pagename; pagename = this.subpageName(); return mw.notify($("<span>Збережено на <a href='" + (mw.util.getUrl(pagename)) + "'>" + pagename + "</a></span>")); }, onSaveToSubpageError: function() { var pagename; pagename = this.subpageName(); return mw.notify($("<span>Не вдалося зберегти на <a href='" + (mw.util.getUrl(pagename)) + "'>" + pagename + "</a></span>")); }, onEndSavingToSubpage: function() { var $tabs; $tabs = $('#' + this.id); return $tabs.throbber(false); }, setupOnEditPage: function() { if (mw.config.get('wgAction') === 'edit' || mw.config.get('wgAction') === 'submit') { return mw.loader.using(['mediawiki.cookie', 'oojs-ui'], function() { rast.installJQueryPlugins(); return editTools.init(); }); } }, onSlotSaved: function() { return this.refresh(); } }; rast.PlainObjectParser.processShortcut = editTools.processShortcut; rast.PlainObjectParser.addOnloadFunc = editTools.addOnloadFunc; return editTools.setupOnEditPage(); }); glbcdpj8yvk5fy47yciyq9854t4pfng 8 2774 24704 2019-06-03T15:09:41Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: '''ImprovedEditTools'''. Покращена панель спецсимволів: дозволяє легше налаштовувати панель спец... 24704 wikitext text/x-wiki '''ImprovedEditTools'''. Покращена панель спецсимволів: дозволяє легше налаштовувати панель спецсимволів. При першому увімкненні додатка Вам треба натиснути іконку шестірні й налаштувати панель під свої потреби. Щоб завантажити стандартний набір спецсимволів натисніть «відновити звичаєві» і «зберегти на підсторінку». fbp278wb45mzrtobvpcf4vn0l57d63j 8 2775 24707 24706 2019-06-03T15:12:18Z Dimon2711 4042 24707 wikitext text/x-wiki <!-- Розміщений тут текст буде відображатися під формою редагування і формою завантаження. --> <div id="edittools" class="plainlinks" style="margin-top:10px;border-width:1px;border-style:solid;border-color:#aaaaaa;padding:3px;font-size:100%;"> [[w:Довідка:Спецсимволи|Спецсимволи]]: <charinsert> (+) </charinsert> <charinsert> «+» </charinsert> <charinsert> „+“ </charinsert> <charinsert> | — ² ³ ½ € † ‰ ÷ × → </charinsert> <charinsert> … ° °C « » " # § ¶ ~</charinsert> <charinsert> · • ↑ ↓ </charinsert> <charinsert> &#039; </charinsert> <small>(апостроф)</small> · <charinsert> ₴ </charinsert> <small>(гривня)</small> · <charinsert><nowiki>&nb</nowiki>sp;</charinsert>· <charinsert>Ǻ Ґ ґ Є є І і Ї ї </charinsert> · <charinsert>Ы ы Ъ ъ Э э</charinsert>· <charinsert> [[|+]] [[+]] [[:+]] [+] {{|+}}</charinsert> · <charinsert> [[en:+]]</charinsert> <charinsert> {<nowiki>{lang-de|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-el|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-en|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-es|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-fr|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-it|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-la|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-ja|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-ko|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-uk|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-pl|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-pt|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-ru|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{lang-zh|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> <charinsert> {<nowiki>{ref-ja</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{ref-en</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{ref-es</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{ref-de</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{ref-fr</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{ref-ru</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{Перекладена стаття|||версія=</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{Бібліоінформація}}</nowiki></charinsert> <charinsert> {<nowiki>{main|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{seealso|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{Disambig</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{DisambigG</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{Otheruses|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{subst:}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{Wikify</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{DEFAULTSORT:</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{Catmore|</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{diff||</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{oldid||</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> <charinsert><nowiki>== + ==</nowiki></charinsert> · <charinsert><nowiki>=== + ===</nowiki></charinsert> · <charinsert><nowiki>== Див. також ==</nowiki></charinsert> · <charinsert><nowiki>== Примітки ==&#10;&#123;{reflist}}</nowiki></charinsert> · <charinsert><nowiki>== Посилання ==</nowiki></charinsert> · <charinsert><nowiki>== Джерела ==</nowiki></charinsert> · <charinsert><nowiki><ref>+</ref></nowiki></charinsert> · <charinsert><nowiki><ref name="">+</ref></nowiki></charinsert> <charinsert> <nowiki><blockquote></nowiki>+<nowiki></blockquote></nowiki></charinsert> · <charinsert> <nowiki><noinclude></nowiki>+<nowiki></noinclude></nowiki></charinsert> · <charinsert> <nowiki><includeonly></nowiki>+<nowiki></includeonly></nowiki></charinsert> · <charinsert> <nowiki><math></nowiki>+<nowiki></math></nowiki></charinsert> · <charinsert> {<nowiki>{без джерел|дата=</nowiki>+<nowiki>}}</nowiki></charinsert> · <charinsert><br/></charinsert> · <charinsert> <nowiki><big></nowiki>+<nowiki></big></nowiki></charinsert> · <charinsert> <nowiki><code></nowiki>+<nowiki></code></nowiki></charinsert> · <charinsert> <nowiki>{{{</nowiki>+<nowiki>}}}</nowiki></charinsert> · <charinsert></div></charinsert> <charinsert>[[Категорія:Персоналії+]] </charinsert> · <charinsert><nowiki>[[Категорія:Персонажі&#32;</nowiki>+]] </charinsert> · <charinsert>[[Категорія:+]] </charinsert> · <charinsert>[[Користувач:+|]] </charinsert> · {{comment|<charinsert><nowiki>{{ДН|</nowiki>+||}}</charinsert>|Дата народження}} · {{comment|<charinsert><nowiki>{{ДС|</nowiki>+||}}</charinsert>|Дата смерті}} · <charinsert>[[Файл:+|міні|ліворуч|200пкс|]]</charinsert> · <charinsert> <nowiki><gallery mode="packed" heights="160" caption=""></nowiki>+<nowiki></gallery></nowiki></charinsert> <charinsert>ѣ</charinsert> <charinsert>Ѣ</charinsert> <charinsert>ѧ</charinsert> <charinsert>Ѧ</charinsert> <charinsert>ѩ</charinsert> <charinsert>Ѫ</charinsert> <charinsert>ѫ</charinsert> <charinsert>Ѭ</charinsert> <charinsert>ѭ</charinsert> · <charinsert>Ą</charinsert> <charinsert>ą</charinsert> <charinsert>Ć</charinsert> <charinsert>ć</charinsert> <charinsert>Ę</charinsert> <charinsert>ę</charinsert> <charinsert>Ł</charinsert> <charinsert>ł</charinsert> <charinsert>Ń</charinsert> <charinsert>ń</charinsert> <charinsert>Ó</charinsert> <charinsert>ó</charinsert> <charinsert>Ś</charinsert> <charinsert>ś</charinsert> <charinsert>Ż</charinsert> <charinsert>ż</charinsert> <charinsert>Ź</charinsert> <charinsert>ź</charinsert> <BR> <charinsert> Α</charinsert> <charinsert> Β</charinsert> <charinsert> Γ</charinsert> <charinsert> Δ</charinsert> <charinsert> Ε</charinsert> <charinsert> Ζ</charinsert> <charinsert> Η</charinsert> <charinsert> Θ</charinsert> <charinsert> Ι</charinsert> <charinsert> Κ</charinsert> <charinsert> Λ</charinsert> <charinsert> Μ</charinsert> <charinsert> Ν</charinsert> <charinsert> Ξ</charinsert> <charinsert> Ο</charinsert> <charinsert> Π</charinsert> <charinsert> Ρ</charinsert> <charinsert> Σ</charinsert> <charinsert> Τ</charinsert> <charinsert> Υ</charinsert> <charinsert> Φ</charinsert> <charinsert> Χ</charinsert> <charinsert> Ψ</charinsert> <charinsert> Ω</charinsert> <charinsert> Ϊ</charinsert> <charinsert> Ϋ</charinsert> <charinsert> ά</charinsert> <charinsert> έ</charinsert> <charinsert> ή</charinsert> <charinsert> ί</charinsert> <charinsert> ΰ</charinsert> <charinsert> α</charinsert> <charinsert> β</charinsert> <charinsert> γ</charinsert> <charinsert> δ</charinsert> <charinsert> ε</charinsert> <charinsert> ζ</charinsert> <charinsert> η</charinsert> <charinsert> θ</charinsert> <charinsert> ι</charinsert> <charinsert> κ</charinsert> <charinsert> λ</charinsert> <charinsert> μ</charinsert> <charinsert> ν</charinsert> <charinsert> ξ</charinsert> <charinsert> ο</charinsert> <charinsert> π</charinsert> <charinsert> ρ</charinsert> <charinsert> ς</charinsert> <charinsert> σ</charinsert> <charinsert> τ</charinsert> <charinsert> υ</charinsert> <charinsert> φ</charinsert> <charinsert> χ</charinsert> <charinsert> ψ</charinsert> <charinsert> ω</charinsert> <charinsert> ϊ</charinsert> <charinsert> ϋ</charinsert> <charinsert> ό</charinsert> <charinsert> ύ</charinsert> <charinsert> ώ</charinsert> </div> plg13o13w5keywr96j39iax3ltvh9qc 8 2776 24709 2019-06-03T15:19:45Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: /** * Додає можливість приховати окремі повідомлення із загального оголошення у списку... 24709 javascript text/javascript /** * Додає можливість приховати окремі повідомлення із загального оголошення у списку спостереження. * * Початкова версія з http://en.wikipedia.org/w/index.php?title=MediaWiki:Common.js/watchlist.js&oldid=516295993 */ $(function() { var watchItems = $('.watchlist-message'); watchItems.each(function(i) { var watchItem = $(this); var watchlistCookieID = parseInt(watchItem.attr('class').replace(/.*cookie\-ID\_(\d*).*/ig,'$1')); if (isNaN(watchlistCookieID)) return; if ($.cookie('hidewatchlistmessage-' + watchlistCookieID) == 'yes') { $(this).hide(); return; } var buttonLink = $("<a href='#' class='dismissButton' title='Сховати це повідомлення'>сховати</a>"); buttonLink.click(function() { watchItem.hide(); var date = new Date(); date.setTime(date.getTime() + (4*7*24*60*60*1000)); $.cookie( 'hidewatchlistmessage-' + watchlistCookieID, 'yes', { expires: date, path: '/' } ); return false; } ); var button = $("<span class='watchlist-message-dismiss'></span>") .append(' [') .append(buttonLink) .append(']'); watchItem.append(button); }); }); 6jdrlvxukzimgywg1xry98jxb0dcqct 10 2777 24710 2019-06-03T15:29:19Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly>[[bn:]] [[de:]] [[el:]] [[fa:]] [[fi:]] [[fr:]] [[en:]] [[es:]] [[he:]] [[hi:]] [[it:]] [[nl:]] [[pl:]] [[ps:]] [[pt:]] [[ro:]] [[ru:]] [[sv:]] v... 24710 wikitext text/x-wiki <includeonly>[[bn:]] [[de:]] [[el:]] [[fa:]] [[fi:]] [[fr:]] [[en:]] [[es:]] [[he:]] [[hi:]] [[it:]] [[nl:]] [[pl:]] [[ps:]] [[pt:]] [[ro:]] [[ru:]] [[sv:]] [[vi:]] [[zh:]]</includeonly><noinclude> Цей шаблон містить інтервікі-посилання на Головну сторінку всіх мовних розділів Вікімандрів. '''Позичено з англійської вікі.''' </noinclude> 53mrgfbfntb9su7jcfqq0dn9z2s55jo 8 2778 29588 24728 2021-02-01T14:20:46Z Mykola7 4555 29588 wikitext text/x-wiki * Типові причини вилучення ** Порушення авторських прав ** Недоречна особиста інформація ** Непристойний вміст ** Грубе порушення етикету ** Спам/реклама ** Вандалізм ** Помилкова дія gij73d8tk7kdilejts8acelz94d7tve 8 2779 24729 2019-06-04T10:17:01Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: __NOEDITSECTION____NOTOC__ {| id="mw-blocked-text" style="border:2px solid #000; width:80%; margin:0 auto 2px auto;background:#fff4f4;" | <div style="width:100%... 24729 wikitext text/x-wiki __NOEDITSECTION____NOTOC__ {| id="mw-blocked-text" style="border:2px solid #000; width:80%; margin:0 auto 2px auto;background:#fff4f4;" | <div style="width:100%; margin:auto; text-align:center;"> <div style="font-size:180%; color:#ff0000;"> '''{{#if:{{#titleparts:$7|1|2}} |Ваш діапазон IP-адрес заблоковано |{{#ifeq:$7|$3 |Вашу IP-адресу заблоковано |Ваш обліковий запис заблоковано }} }}''' </div> <div style="font-size:125%;"> '''Причина — ''$2''''' </div> '''''Ви маєте право переглядати сторінки''', але доступ до їхнього редагування та перейменування Вам заблоковано.'' </div> <div style="margin:auto; width:90%;"> <div style="text-align:justify;"> {{#ifeq:$7|$3 |Заблокована IP-адреса: $7 <br clear="all"> |Заблокований обліковий запис або діапазон: $7 <br clear="all"> Ваша IP-адреса: $3<br clear="all"> }} Адміністратор, що здійснив блокування: $1<br clear="all"> Початок блокування: '''$8''' ([[UTC]]) <br clear="all"> Закінчення блокування: '''$6''' ([[UTC]]) Ви, найімовірніше, маєте право редагувати свою [[Special:Mytalk|сторінку обговорення]] та користуватись вікіпоштою, якщо доступ до відповідних функцій не був закритий адміністратором. <div style="width:100%; margin:auto; text-align:center;">'''Зверніть увагу!'''</div> Інколи через багаторазові акти вандалізму одного чи кількох користувачів мережі провайдера, що мають непостійну динамічну адресу, у Вікіпедії накладаються блокування на всю мережу через ускладнену ідентифікацію подібних шкідників. Один сервер може використовуватися різними користувачами, тому, на жаль, невинні користувачі деколи бувають ненавмисно заблоковані. Якщо це відбулося з Вами, ми просимо вибачення за незручності. У такому випадку, відправте, будь ласка, [[Спеціальна:Лист_користувачеві/$4|електронною поштою]] листа адміністратору. </div> </div> |} 86cikeo8zdfcbwi99l9twilrslnyozz 8 2780 24730 2019-06-04T10:19:08Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <div id="mw-blockipsuccesstext" class="plainlinks"> [[User:$1|$1]] ([[User_talk:$1|обг]] · [[Special:Contributions/$1|внесок]] · [{{fullurl:Special:L... 24730 wikitext text/x-wiki <div id="mw-blockipsuccesstext" class="plainlinks"> [[User:$1|$1]] ([[User_talk:$1|обг]] · [[Special:Contributions/$1|внесок]] · [{{fullurl:Special:Log|user={{urlencode:$1}}}} журнали] · [{{fullurl:Special:Log/block|page=User:{{urlencode:$1}}}} блокування]) заблокований ([{{fullurl:Special:Ipblocklist|action=unblock&ip={{urlencode:$1}}}} розблокувати]) <br />Також див. [[Special:Ipblocklist|список блокувань]] Якщо внесок користувача вандальний, Ви також можете: * [{{fullurl:Special:Contributions/$1|bot=1}} приховати його редагування] (без відображення у нових редагуваннях) * [[Special:Nuke/$1|масово видалити]] створені сторінки Додайте на сторінку обговорення користувача повідомлення: * [{{fullurl:User_talk:$1|action=edit&section=new&preview=no&preloadtitle={{urlencode:Блокування від {{CURRENTDAY}} {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} {{CURRENTYEAR}}}}&editintro=template:Editintro/Block}} про тимчасове блокування] * [{{fullurl:User_talk:$1|action=edit&preview=no&editintro=template:Editintro/Indefblock}} про безстрокове блокування] </div> fq23g2udveop8kbkvhta3afmju1ulgr 8 2781 30812 29589 2021-03-20T15:39:21Z Mykola7 4555 30812 wikitext text/x-wiki * Типові причини блокування ** Багатопроектний вандал ** Вандалізм ** Видалення вмісту сторінок ** Відкритий проксі (Open proxy) ** Новий користувач із деструктивним внеском ** Вставка недостовірної інформації ** Вставка нісенітниці/лайки в текст ** Підрив нормального функціонування Вікіпедії ** Погрози користувачам/переслідування ** Неприйнятне ім'я користувача ** Обхід блокування ** Систематичні порушення ВМ:НО ** Спам, рекламні посилання ** Зловживання декількома обліковими записами h755a8pvldhu0f634b1ertfhtg2xg9j 0 2782 24746 2019-06-04T14:39:28Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Франкфурт-на-Майні]] 24746 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Франкфурт-на-Майні]] 9iiqzg1duv61hzr20wg8mhwin1uctfk 4 2786 24780 2019-06-05T13:51:31Z Dimon2711 4042 Перенаправлено на [[Вікімандри:Статистика адміністраторів]] 24780 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[ВМ:Статистика адміністраторів]] inlswjn5lnes12458n13duomlwzft6d 4 2787 24784 24783 2019-06-05T14:35:58Z Dimon2711 4042 /* 2019 */ 24784 wikitext text/x-wiki == 2018 == {| class="wikitable sortable" ! rowspan="4" |Адміністратор ! colspan="17" |2019 рік |- ! colspan="13" rowspan="2" |Адміндії ! colspan="4" |Редагування за простором |- ! rowspan="2" |Всього ! rowspan="2" |Основний ! rowspan="2" |Вікіпедія ! rowspan="2" |Інше |- !Всього !Вилучення !Вилучення версії !Вилучення з журналів !Відновлення !(Пере)блокування !Розблокування !Захист !Зняття захисту !Права !Об'єднання !Імпорт !Фільтр редагувань |-style="background:#FFCCCB;" |[[Користувач:Antanana|Antanana]] |2 |1 |0 |0 |0 |0 |0 |0 |0 |1 |0 |0 |0 | | | | |- |[[Користувач:Visem|Visem]] |31 |12 |0 |0 |0 |7 |0 |0 |0 |12 |0 |0 |0 | | | | |-style="background:#FFCCCB;" |[[Користувач:Voll|Voll]] |5 |5 |0 |0 |0 |0 |0 |0 |0 |0 |0 |0 |0 | | | | |} <span style="background:#FFCCCB;">Червоним</span> виділені користувачі, які у 2018 році мали права адміністратора, але наразі їх не мають. == 2019 == Оновлено 5 червня {| class="wikitable sortable" ! rowspan="4" |Адміністратор ! colspan="17" |2019 рік |- ! colspan="13" rowspan="2" |Адміндії ! colspan="4" |Редагування за простором |- ! rowspan="2" |Всього ! rowspan="2" |Основний ! rowspan="2" |Вікіпедія ! rowspan="2" |Інше |- !Всього !Вилучення !Вилучення версії !Вилучення з журналів !Відновлення !(Пере)блокування !Розблокування !Захист !Зняття захисту !Права !Об'єднання !Імпорт !Фільтр редагувань |- |[[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]] |214 |58 |7 |0 |9 |15 |2 |21 |8 |29 |0 |0 |65 | | | | |- |[[Користувач:Visem|Visem]] |2 |0 |0 |0 |0 |0 |0 |0 |0 |2 |0 |0 |0 | | | | |} g84lmdm4z42ikj41avkndojgd2jt1yk 10 2788 24795 24794 2019-06-05T15:06:54Z Dimon2711 4042 24795 wikitext text/x-wiki {{infobox|Курси валют на намібійський долар|Станом на 4 червня 2019: * US$1 ≈ N$13.7 * €1 ≈ N$16.5 * UK£1 ≈ N$18 * South African R1 ≈ N$1 (фіксовано) Курси валют постійно змінюються. Найновіші дані можна знайти на [https://www.xe.com/currency/nad-namibian-dollar XE com] }} 6bsjugqz10vcnkpag0qcb0ee78jrlzc 828 2792 24845 24807 2019-06-06T13:14:31Z Dimon2711 4042 24845 Scribunto text/plain local function starts_with(str, start) return str:sub(1, #start) == start end local function renderRow(heading, value) return '|-\n| class="info" | \'\'\'' .. heading .. '\'\'\'\n| style="padding-right:5px;" | ' .. value .. '\n' end local function renderLinkedClaim(id) local linkTarget = mw.wikibase.sitelink(id) local linkName = mw.wikibase.label(id) if linkTarget == nil then return linkName else return '[[' .. linkTarget .. '|' .. linkName .. ']]' end end local function rSimple(item, property) return item:formatPropertyValues( property ).value end local lang = mw.language.getContentLanguage() local thousands = {'', 'тис.', 'млн.', 'млрд.'} local function sigfigs(num) local digits = math.floor(math.log10(num) / 3) if digits <= 0 then return lang:formatNum(num) end num = math.floor(num / math.pow(10, 3 * digits -1)) / 10 local result = lang:formatNum(num) result = result .. ' ' .. thousands[digits+1] -- if num ~= 1 then -- result = result .. 's' -- end return result end local function rPopulation(item, property, frame) local s = item:getBestStatements( property )[1] local result = sigfigs( tonumber(s.mainsnak.datavalue.value.amount) ) if s.qualifiers ~= nil and s.qualifiers['P585'] ~= nil and #s.qualifiers['P585'] > 0 then result = result .. ' (' .. string.match(s.qualifiers['P585'][1].datavalue.value.time, '0*([1-9][0-9]+)\-', 1) .. ')' end return result end local function rElectricity(item, property) local claims = item:getBestStatements( property ) local voltage = {} for _,s in pairs(claims) do local v = mw.wikibase.renderSnak( s.mainsnak ) if s.qualifiers ~= nil and s.qualifiers['P2144'] ~= nil and #s.qualifiers['P2144'] > 0 then v = v .. ' / ' .. mw.wikibase.renderSnak(s.qualifiers['P2144'][1]) end table.insert(voltage, v) end local result = table.concat(voltage, ' and ') if #item:getBestStatements('P2853') > 0 then result = result .. ' (' .. item:formatPropertyValues( 'P2853' ).value .. ')' end return result end local function claimOrLabel(id, property) local item = mw.wikibase.getEntity( id ) if #item:getBestStatements( property ) > 0 and item:getBestStatements( property )[1].mainsnak.datavalue ~= nil then return mw.wikibase.renderSnak( item:getBestStatements( property )[1].mainsnak ) end return item:getLabel() end local function rCurrency(item, property) local claims = item:getBestStatements(property) local result = {} for _, claim in pairs(claims) do local id = 'Q' .. claim.mainsnak.datavalue.value['numeric-id'] local currency = mw.wikibase.getEntity( id ) local subresult = currency:getLabel() local symbol = claimOrLabel( id, 'P498' ) if symbol ~= currency:getLabel() then subresult = subresult .. ' (' .. symbol .. ')' end -- if #currency:getBestStatements('P2284') > 0 then -- for _, price in pairs(currency:getBestStatements('P2284')) do -- if tonumber(price.mainsnak.datavalue.value.amount) ~= 0 then -- subresult = subresult .. '<br/>1 '..symbol..' = '.. string.format('%.4f', price.mainsnak.datavalue.value.amount ) .. ' ' .. claimOrLabel(string.match(price.mainsnak.datavalue.value.unit , 'Q%d+$'), 'P498') -- end -- end -- end table.insert(result, subresult) end return table.concat(result, '<br/>') end local function rEmergency(item, property) local claims = item:getBestStatements( property ) local result = {} for _, claim in pairs(claims) do local id = 'Q' .. claim.mainsnak.datavalue.value['numeric-id'] local res = claimOrLabel(id, 'P1329') if claim.qualifiers ~= nil and claim.qualifiers['P366'] ~= nil and #claim.qualifiers['P366'] > 0 then local usage = {} for _, qual in pairs(claim.qualifiers['P366']) do table.insert( usage, mw.wikibase.renderSnak(qual) ) end res = res .. ' (' .. table.concat(usage, ', ') .. ')' end table.insert(result, res) end return table.concat(result, ', ') end local function rTimezones(item, property) local claims = item:getBestStatements( property ) if #claims > 3 then local minEntity = nil local maxEntity = nil local minOffset = 20 local maxOffset = -20 local unknownTZs = {} for _, claim in pairs(claims) do local e = mw.wikibase.getEntity('Q' .. claim.mainsnak.datavalue.value['numeric-id'] ) if #e:getBestStatements( 'P2907' ) == 1 then local val = tonumber( e:getBestStatements( 'P2907' )[1].mainsnak.datavalue.value.amount ) if val < minOffset then minOffset = val minEntity = e end if val > maxOffset then maxOffset = val maxEntity = e end else table.insert(unknownTZs, e:getLabel()) end end if minEntity ~= nil and maxEntity ~= nil and minOffset ~= maxOffset then local r = minEntity:getLabel() .. ' to ' .. maxEntity:getLabel() if #unknownTZs > 0 then r = r .. ' and ' .. table.concat(unknownTZs, ', ') end return r end end return rSimple(item, property) end local function rSingleLinked(item, property) if item:getBestStatements( property )[1].mainsnak.datavalue ~= nil then return renderLinkedClaim('Q'..item:getBestStatements( property )[1].mainsnak.datavalue.value['numeric-id']) else return nil end end local function rLinked(item, property) local claims = item.claims[property] local result = {} for _, claim in pairs(claims) do local id = 'Q' .. claim.mainsnak.datavalue.value['numeric-id'] table.insert(result, renderLinkedClaim(id)) end return table.concat(result, ', ') end local conf = { {'capital', 'Столиця', 36, rSingleLinked}, {'currency', 'Валюта', 38, rCurrency}, {'population', 'Населення', 1082, rPopulation}, {'electricity', 'Електрика', 2884, rElectricity}, {'callingcode', 'Телефонний код', 474, rSimple}, {'timezone', '[[Список часових поясів|Часовий пояс]]', 421, rTimezones}, {'emergencies', 'Екстренна служба', 2852, rEmergency}, {'driving side', 'Напрям дорожнього руху', 1622, rSimple} } local p = {} function p.quickbar( frame ) local parentArgs = frame:getParent().args local elements = {} local item = mw.wikibase.getEntity( ) local useWikidata = (item ~= nil and item.claims ~= nil) local missingInfo = false local locationMap = parentArgs['location'] if (locationMap and starts_with(locationMap, '#Q')) then item = mw.wikibase.getEntity(locationMap:gsub("#", "")) locationMap = nil end if (locationMap ~= nil and locationMap ~= '') or (useWikidata and item.claims['P242'] ~= nil and item.claims['P242'][1] ~= nil) then if useWikidata and (locationMap == nil or locationMap == '') then locationMap = mw.wikibase.renderSnak( item:getBestStatements('P242')[1].mainsnak ) end table.insert(elements, '| colspan="2" style="text-align:center; padding:0" | [[File:' .. locationMap .. '|250px]]\n' ) else missingInfo = true end item = mw.wikibase.getEntity( ) for _, params in pairs( conf ) do if params[3] ~= 0 then local val = parentArgs[params[1]] if (val and starts_with(val, '#Q')) then item = mw.wikibase.getEntity(val:gsub("#", "")) val = nil end if val == '' or val == nil then if useWikidata and #item:getBestStatements('P' .. params[3]) > 0 then val = params[4]( item, 'P' .. params[3], frame) if val ~= nil then table.insert( elements, renderRow(params[2], val) ) else missingInfo = true end else missingInfo = true end else table.insert(elements, renderRow(params[2], val) ) end end item = mw.wikibase.getEntity( ) end local editRow = '' if item ~= nil then editRow = '|-\n| colspan="2" class="info footer" |[[:d:'.. item.id .. '|edit on Wikidata]]\n' end if #elements > 0 then if missingInfo == true and mw.title.getCurrentTitle().namespace == 0 then table.insert(elements, '[[Category:Quickbar with missing information]]\n') end return frame:extensionTag {name = 'templatestyles', args = {src = 'Quickbar/styles.css'}} .. '<div id="quickbar" class="wv-quickbar floatright">\n{| cellpadding="0" cellspacing="0"\n|-\n' .. table.concat(elements) .. '\n'.. editRow.. '|}</div>' else if mw.title.getCurrentTitle().namespace == 0 then return '[[Category:Quickbar with missing information]]\n' end return '' end end return p jlbq1hr8fysovzhznj1couv6k7vr98f 10 2793 24802 2019-06-05T15:53:31Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: @media all and (max-width:640px) { .wv-quickbar { clear:none !important; float:none !important; margin:0 !important; width:100% !important; } } .wv-qu... 24802 sanitized-css text/css @media all and (max-width:640px) { .wv-quickbar { clear:none !important; float:none !important; margin:0 !important; width:100% !important; } } .wv-quickbar table { font-size:85%; background-color:#f9f9f9; border:1px solid #ccc; width:250px; } .wv-quickbar .info { vertical-align:top; padding:0 5px; white-space:nowrap; } .wv-quickbar .footer { margin-top:5px; border-top:1px solid #ccc; text-align:right; } ojah2isswgfkl5nm15ws6l9hdvf4dde 0 2794 28381 28373 2021-01-19T23:57:43Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Встречайте|Встречайте]] ([[User talk:Встречайте|обговорення]]) до зробленого [[User:Dimon2711|Dimon2711]] 24828 wikitext text/x-wiki {{geo|-17.8700|23.0300|zoom=8}} {{pagebanner}} '''Капріві''' є довгим, тонким виступом, що простягається на північний схід від [[Намібія|Намібії]], відокремлюючи [[Ангола|Анголу]] (на півночі), [[Ботсвана|Ботсвану]] (на півдні) і закінчується біля південно-західного кута [[Замбія|Замбії]]. == Міста == {{mapframe|lat=-17.87|long=23.03|zoom=7}} {{mapshape|wikidata=Q473190|type=geoshape|fill=#569e3f|title=[[Капріві]]}} * {{marker|type=city|name=[[Катіма-Муліло]]|wikidata=Q864100}} == Інші місця == * {{marker|type=listing|name=[[Національний парк «Бвабвата»]]|lat=|long=|wikidata=Q3364406}} &mdash; найбільший з парків регіону, що складається з колишнього «Ігрового Парку Капріві» та колишнього «Заповідника «Маганго» * {{marker|type=listing|name=[[Національний парк «Мудуму»]]|lat=|long=|wikidata=Q265132}} * {{marker|type=listing|name=[[Національний парк «Нкаса-Лупала»]]|lat=|long=|wikidata=Q1392554}} (раніше ''Мамілі'') &mdash; болотяна територія, яка не особливо відома == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Намібія|type=Регіон}} pkkzwzi676reblt2hhjmx7g70x99yrc 10 2796 24844 24843 2019-06-06T13:12:44Z Dimon2711 4042 24844 wikitext text/x-wiki <includeonly>{| class="cquote" role="presentation" style="{{#switch:{{{float|}}} | left = float:left | right = float:right | #default = margin:auto }}; border-collapse: collapse; border: none; background-color: {{{bgcolor|transparent}}}; width: {{#if: {{{wide|}}} | 100% | {{{width|auto}}}}}; {{#if: {{{bgcolor|}}} | border: 1px solid #AAAAAA;}}" | style="width: 20px; vertical-align: top; border: none; color: #B2B7F2; font-size: {{#switch:{{{size|{{{2|{{{quotewidth|{{{width|20px}}}}}}}}}}}} |10px=20px |30px=60px |40px=80px |50px=100px |60px=120px |#default=40px}}; font-family: 'Times New Roman', Times, serif; font-weight: bold; line-height: .6em; text-align: left; padding: {{#if:{{{small|}}}|10px 2px|10px 10px}};" | “ | style="vertical-align: top; border: none; padding: {{#if:{{{small|}}}|4px 2px|4px 10px}};" | {{{text|{{{1|Insert the text of the quote here, without quotation marks.}}}}}} | style="width: 20px; vertical-align: bottom; border: none; color: #B2B7F2; font-size: {{#switch:{{{size|{{{2|{{{quotewidth|{{{width|20px}}}}}}}}}}}} |10px=20px |30px=60px |40px=80px |50px=100px |60px=120px |#default=40px}}; font-family: 'Times New Roman', Times, serif; font-weight: bold; line-height: .6em; text-align: right; padding: {{#if:{{{small|}}}|10px 2px|10px 10px}};" | ” |- {{#if:{{{4|{{{author|}}}}}}{{{5|{{{source|{{{publication|}}}}}}}}}| {{!}} colspan="3" class="cquotecite" style="border: none; padding-right: 4%" {{!}} {{#if:{{{4|{{{author|<noinclude>Origin</noinclude>}}}}}}|<p style="font-size: smaller; text-align: right;"><cite style="font-style: normal;">—{{{4|{{{author}}}}}}{{#if:{{{5|{{{source|{{{publication|<noinclude>Source</noinclude>}}}}}}}}}|, {{{5|{{{source|{{{publication}}}}}}}}}}}</cite></p>}} }} |}</includeonly><noinclude> {{documentation}} </noinclude> tbpneoz38hyd3vbgrlavtczuhasn46h 10 2797 24840 2019-06-06T13:08:47Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>0|{{{2|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:{{{link|{{{4}}}}}}|yes|[[Lorem ipsum]]|Lorem ipsum}} dolor sit amet, consectetur adipisc... 24840 wikitext text/x-wiki {{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>0|{{{2|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:{{{link|{{{4}}}}}}|yes|[[Lorem ipsum]]|Lorem ipsum}} dolor sit amet, consectetur adipiscing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magna aliqua. Ut enim ad minim veniam, quis nostrud exercitation ullamco laboris nisi ut aliquip ex ea commodo consequat. Duis aute irure dolor in reprehenderit in voluptate velit esse cillum dolore eu fugiat nulla pariatur. Excepteur sint occaecat cupidatat non proident, sunt in culpa qui officia deserunt mollit anim id est laborum.{{{3|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>1|{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:x{{{3|}}}x|x x||{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}||<nowiki></nowiki>}}}} {{{2|}}}Curabitur pretium tincidunt lacus. Nulla gravida orci a odio. Nullam varius, turpis et commodo pharetra, est eros bibendum elit, nec luctus magna felis sollicitudin mauris. Integer in mauris eu nibh euismod gravida. Duis ac tellus et risus vulputate vehicula. Donec lobortis risus a elit. Etiam tempor. Ut ullamcorper, ligula eu tempor congue, eros est euismod turpis, id tincidunt sapien risus a quam. Maecenas fermentum consequat mi. Donec fermentum. Pellentesque malesuada nulla a mi. Duis sapien sem, aliquet nec, commodo eget, consequat quis, neque. Aliquam faucibus, elit ut dictum aliquet, felis nisl adipiscing sapien, sed malesuada diam lacus eget erat. Cras mollis scelerisque nunc. Nullam arcu. Aliquam consequat. Curabitur augue lorem, dapibus quis, laoreet et, pretium ac, nisi. Aenean magna nisl, mollis quis, molestie eu, feugiat in, orci. In hac habitasse platea dictumst.{{{3|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>2|{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:x{{{3|}}}x|x x||{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}||<nowiki></nowiki>}}}} {{{2|}}}Fusce convallis, mauris imperdiet gravida bibendum, nisl turpis suscipit mauris, sed placerat ipsum urna sed risus. In convallis tellus a mauris. Curabitur non elit ut libero tristique sodales. Mauris a lacus. Donec mattis semper leo. In hac habitasse platea dictumst. Vivamus facilisis diam at odio. Mauris dictum, nisi eget consequat elementum, lacus ligula molestie metus, non feugiat orci magna ac sem. Donec turpis. Donec vitae metus. Morbi tristique neque eu mauris. Quisque gravida ipsum non sapien. Proin turpis lacus, scelerisque vitae, elementum at, lobortis ac, quam. Aliquam dictum eleifend risus. In hac habitasse platea dictumst. Etiam sit amet diam. Suspendisse odio. Suspendisse nunc. In semper bibendum libero.{{{3|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>3|{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:x{{{3|}}}x|x x||{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}||<nowiki></nowiki>}}}} {{{2|}}}Proin nonummy, lacus eget pulvinar lacinia, pede felis dignissim leo, vitae tristique magna lacus sit amet eros. Nullam ornare. Praesent odio ligula, dapibus sed, tincidunt eget, dictum ac, nibh. Nam quis lacus. Nunc eleifend molestie velit. Morbi lobortis quam eu velit. Donec euismod vestibulum massa. Donec non lectus. Aliquam commodo lacus sit amet nulla. Cras dignissim elit et augue. Nullam non diam. Pellentesque habitant morbi tristique senectus et netus et malesuada fames ac turpis egestas. In hac habitasse platea dictumst. Aenean vestibulum. Sed lobortis elit quis lectus. Nunc sed lacus at augue bibendum dapibus.{{{3|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>4|{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:x{{{3|}}}x|x x||{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}||<nowiki></nowiki>}}}} {{{2|}}}Aliquam vehicula sem ut pede. Cras purus lectus, egestas eu, vehicula at, imperdiet sed, nibh. Morbi consectetuer luctus felis. Donec vitae nisi. Aliquam tincidunt feugiat elit. Duis sed elit ut turpis ullamcorper feugiat. Praesent pretium, mauris sed fermentum hendrerit, nulla lorem iaculis magna, pulvinar scelerisque urna tellus a justo. Suspendisse pulvinar massa in metus. Duis quis quam. Proin justo. Curabitur ac sapien. Nam erat. Praesent ut quam.{{{3|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>5|{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:x{{{3|}}}x|x x||{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}||<nowiki></nowiki>}}}} {{{2|}}}Vivamus commodo, augue et laoreet euismod, sem sapien tempor dolor, ac egestas sem ligula quis lacus. Donec vestibulum tortor ac lacus. Sed posuere vestibulum nisl. Curabitur eleifend fermentum justo. Nullam imperdiet. Integer sit amet mauris imperdiet risus sollicitudin rutrum. Ut vitae turpis. Nulla facilisi. Quisque tortor velit, scelerisque et, facilisis vel, tempor sed, urna. Vivamus nulla elit, vestibulum eget, semper et, scelerisque eget, lacus. Pellentesque viverra purus. Quisque elit. Donec ut dolor.{{{3|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>6|{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:x{{{3|}}}x|x x||{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}||<nowiki></nowiki>}}}} {{{2|}}}Duis volutpat elit et erat. In at nulla at nisl condimentum aliquet. Quisque elementum pharetra lacus. Nunc gravida arcu eget nunc. Nulla iaculis egestas magna. Aliquam erat volutpat. Sed pellentesque orci. Etiam lacus lorem, iaculis sit amet, pharetra quis, imperdiet sit amet, lectus. Integer quis elit ac mi aliquam pretium. Nullam mauris orci, porttitor eget, sollicitudin non, vulputate id, risus. Donec varius enim nec sem. Nam aliquam lacinia enim. Quisque eget lorem eu purus dignissim ultricies. Fusce porttitor hendrerit ante. Mauris urna diam, cursus id, mattis eget, tempus sit amet, risus. Curabitur eu felis. Sed eu mi. Nullam lectus mauris, luctus a, mattis ac, tempus non, leo. Cras mi nulla, rhoncus id, laoreet ut, ultricies id, odio.{{{3|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>7|{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:x{{{3|}}}x|x x||{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}||<nowiki></nowiki>}}}} {{{2|}}}Donec imperdiet. Vestibulum auctor tortor at orci. Integer semper, nisi eget suscipit eleifend, erat nisl hendrerit justo, eget vestibulum lorem justo ac leo. Integer sem velit, pharetra in, fringilla eu, fermentum id, felis. Vestibulum sed felis. In elit. Praesent et pede vel ante dapibus condimentum. Donec magna. Quisque id risus. Mauris vulputate pellentesque leo. Duis vulputate, ligula at venenatis tincidunt, orci nunc interdum leo, ac egestas elit sem ut lacus. Etiam non diam quis arcu egestas commodo. Curabitur nec massa ac massa gravida condimentum. Aenean id libero. Pellentesque vitae tellus. Fusce lectus est, accumsan ac, bibendum sed, porta eget, augue. Etiam faucibus. Quisque tempus purus eu ante.{{{3|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>8|{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:x{{{3|}}}x|x x||{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}||<nowiki></nowiki>}}}} {{{2|}}}Vestibulum sapien nisl, ornare auctor, consectetuer quis, posuere tristique, odio. Fusce ultrices ullamcorper odio. Ut augue nulla, interdum at, adipiscing non, tristique eget, neque. Pellentesque habitant morbi tristique senectus et netus et malesuada fames ac turpis egestas. Ut pede est, condimentum id, scelerisque ac, malesuada non, quam. Proin eu ligula ac sapien suscipit blandit. Suspendisse euismod. Ut accumsan, neque id gravida luctus, arcu pede sodales felis, vel blandit massa arcu eget ligula. Aenean sed turpis. Pellentesque habitant morbi tristique senectus et netus et malesuada fames ac turpis egestas. Donec sem eros, ornare ut, commodo eu, tempor nec, risus. Donec laoreet dapibus ligula. Praesent orci leo, bibendum nec, ornare et, nonummy in, elit. Donec interdum feugiat leo. Vestibulum ante ipsum primis in faucibus orci luctus et ultrices posuere cubilia Curae; Pellentesque feugiat ullamcorper ipsum. Donec convallis tincidunt urna.{{{3|}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>9|{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:x{{{3|}}}x|x x||{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}||<nowiki></nowiki>}}}} {{{2|}}}Suspendisse et orci et arcu porttitor pellentesque. Sed lacus nunc, fermentum vel, vehicula in, imperdiet eget, urna. Nam consectetuer euismod nunc. Nulla dignissim posuere nulla. Integer iaculis lacinia massa. Nullam sapien augue, condimentum vel, venenatis id, rhoncus pellentesque, sapien. Donec sed ipsum ultrices turpis consectetuer imperdiet. Duis et ipsum ac nisl laoreet commodo. Mauris eu est. Suspendisse id turpis quis orci euismod consequat. Donec tellus mi, luctus sit amet, ultrices a, convallis eu, lorem. Proin faucibus convallis elit. Maecenas rhoncus arcu at arcu. Proin libero. Proin adipiscing. In quis lorem vitae elit consectetuer pretium. Nullam ligula urna, adipiscing nec, iaculis ut, elementum non, turpis. Fusce pulvinar.{{{3|}}}}}}}}}}}}}}}}}}}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifexpr:{{{1|1}}}>10|{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:x{{{3|}}}x|x x||{{{{{|safesubst:}}}#if:{{{2|}}}||<nowiki></nowiki>}}}} {{{{{|safesubst:}}}Lorem ipsum/more|{{{{{|safesubst:}}}#expr:{{{1|1}}}-10}}|{{{2|}}}|{{{3|}}}}}}}{{{{{|safesubst:}}}#ifeq:{{{cat|}}}|no||{{Шаблон:Main other|[[Категорія:Статті Вікіпедії, що містять наповнювачі]]}}}}}}<noinclude> {{документація}} <!-- PLEASE ADD CATEGORIES TO THE /doc SUBPAGE, AND INTERWIKIS TO WIKIDATA, THANKS --> </noinclude> kqaz25and65vm8ttdoortvtn4pg4xee 10 2798 24841 2019-06-06T13:09:18Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{#switch: <!-- Якщо відсутній або порожній параметр "demospace", то визначити простір --> {{#if:{{{дем... 24841 wikitext text/x-wiki {{#switch: <!-- Якщо відсутній або порожній параметр "demospace", то визначити простір --> {{#if:{{{демопростір| {{{demospace|}}} }}} | {{lc: {{{демопростір| {{{demospace|}}} }}} }} | {{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}} | основний | інший }} }} | основний | main = {{{1|}}} | other | інший | #default = {{{2|}}} }}<!--End switch--><noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> edi7feh284wc1oly2td0sxd4x1t89y2 6 2799 35551 24856 2024-05-22T14:19:35Z MGA73 7046 Увага! Цей файл має нез'ясований ліцензійний статус. 35551 wikitext text/x-wiki == Опис файлу == {{Опис зображення |опис = Панорама міста Хмельницький, вид на Південний Буг |автор = Хмельницька міська рада |джерело = https://khm.gov.ua/ |інше = }} {{nofop}} == Ліцензування == '''Увага! Цей файл має нез'ясований ліцензійний статус.''' {{панорама}} 7pwgij6vi2tfgq29qblrekoo8mmhla1 0 2801 37779 35198 2025-06-13T00:01:38Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37779 wikitext text/x-wiki {{geo|-22.570000|17.083611}} {{pagebanner}} '''[http://www.windhoekcc.org.na Віндгук]{{Dead link|date=червня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' &mdash; столиця та найбільше місто [[Намібія|Намібії]] (населення ~400,000). Він знаходиться в географічному центрі країни на висоті 1600 метрів. Це місто, де починаються більшість сафарі, які проходять через Намібію, а також перший пункт в'їзду в Намібію, якщо ви прибудете на літаку. == Зрозуміти == {{Climate| units = Metric | janhigh =30.5 | febhigh =29.1 | marhigh =27.8 | aprhigh =26.2 | mayhigh =23.7 | junhigh =21.0 | julhigh =21.3 | aughigh =23.9 | sephigh =27.6 | octhigh =29.7 | novhigh =30.4 | dechigh =31.6 | janlow =17.8 | feblow =17.2 | marlow =16.1 | aprlow =13.2 | maylow =10.0 | junlow =7.1 | jullow =7.0 | auglow =9.0 | seplow =12.6 | octlow =15.0 | novlow =16.2 | declow =17.3 | janprecip =91.3 | febprecip =87.0 | marprecip =69.5 | aprprecip =32.3 | mayprecip =6.2 | junprecip =1.2 | julprecip =0.4 | augprecip =0.8 | sepprecip =3.8 | octprecip =11.4 | novprecip =25.7 | decprecip =33.2 | description =Джерело: [[:w:Віндгук#Клімат]] }} == Як дістатись == {{mapframe|-22.574|17.079|zoom=12|layer=W|чого=Віндгука}} {{Mapmask |-22.5337,17.0094 |-22.5357,17.0129 |-22.5359,17.0176 |-22.5315,17.0189 |-22.5304,17.0196 |-22.5314,17.0223 |-22.5318,17.0234 |-22.5418,17.0237 |-22.5419,17.0196 |-22.5468,17.0199 |-22.5476,17.0167 |-22.5504,17.0057 |-22.5666,17.0043 |-22.6039,17.0496 |-22.6048,17.0495 |-22.6126,17.0520 |-22.6163,17.0549 |-22.6386,17.0703 |-22.6346,17.0982 |-22.6183,17.1183 |-22.5878,17.1249 |-22.5878,17.1261 |-22.5860,17.1302 |-22.5755,17.1291 |-22.5724,17.1280 |-22.5722,17.1261 |-22.5735,17.1244 |-22.5751,17.1211 |-22.5768,17.1161 |-22.5752,17.1146 |-22.5733,17.1172 |-22.5733,17.1197 |-22.5722,17.1218 |-22.5700,17.1258 |-22.5686,17.1267 |-22.5665,17.1249 |-22.5683,17.1215 |-22.5675,17.1202 |-22.5658,17.1207 |-22.5647,17.1192 |-22.5650,17.1182 |-22.5618,17.1151 |-22.5627,17.1135 |-22.5615,17.1123 |-22.5601,17.1130 |-22.5584,17.1120 |-22.5589,17.1108 |-22.5579,17.1099 |-22.5566,17.1108 |-22.5556,17.1096 |-22.5559,17.1085 |-22.5564,17.1045 |-22.5460,17.1007 |-22.5451,17.0996 |-22.5403,17.0979 |-22.5346,17.0990 |-22.5343,17.0963 |-22.5305,17.0958 |-22.5321,17.0816 |-22.5034,17.0823 |-22.5035,17.0778 |-22.4861,17.0782 |-22.4771,17.0778 |-22.4728,17.0773 |-22.4730,17.0757 |-22.4708,17.0707 |-22.4712,17.0694 |-22.4793,17.0563 |-22.4976,17.0481 |-22.4956,17.0459 |-22.4982,17.0453 |-22.4965,17.0446 |-22.4993,17.0416 |-22.5003,17.0450 |-22.5018,17.0447 |-22.5029,17.0436 |-22.5007,17.0419 |-22.5009,17.0411 |-22.5032,17.0389 |-22.5014,17.0380 |-22.4998,17.0398 |-22.4999,17.0286 |-22.5018,17.0249 |-22.5030,17.0226 |-22.5003,17.0214 |-22.4961,17.0233 |-22.4952,17.0222 |-22.4946,17.0192 |-22.4989,17.0086 |-22.5100,17.0104 |-22.5108,17.0191 |-22.5155,17.0048 |-22.5236,17.0053 |-22.5279,17.0078 |-22.5337,17.0094}} === {{Літаком}} === Якщо ви прибуваєте в Намібію літаком, краще прибувати в міжнародний аеропорт імені Хосе Кутако. * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт імені Хосе Кутако | alt={{IATA|WDH}} | url=http://www.airports.com.na/nac-airports/hosea-kutako-international-airport-hkia/ | email= | address= | lat=-22.48 | long=17.470833 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikidata=Q667326 | content= }} Аеропорт знаходиться приблизно за 45 км від міста, тому виділіть достатньо часу, щоб вдістатися в центр міста. Таксі до міста коштуватиме близько 300 намібійських доларів на людину. Якщо ви подорожуєте групою, ви можете обговорити оптову ціну. * {{listing | type=go | name=Аеропорт Віндгук-Ерос | alt={{IATA|ERS}} | url=http://www.airports.com.na/eros.php | email= | address= | lat=-22.612222 | long=17.080556 | directions=знаходиться на південь від центра міста | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikidata=Q1321635 | lastedit=2019-05-12 | content=регіональний аеропорт }} Подорож між міжнародним та внутрішнім аеропортом займе близько півдня через митне оформлення, паспортний контроль, дорожній час та іншу реєстрацію. Багаж не буде перенаправлено з одного аеропорту до іншого. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Будівля парламенту Намібії | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Раніше це була законодавча асамблея у дні апартеїду, це тепер місце народних зборів. Також поруч розташована нова будівля Національної ради. }} *'''Національна галерея Намібії''' *'''Вулиці диктаторів''' Хоча Намібія не є диктатурою, є декілька диктаторів, з якими перший президент Намібії був цілком доброзичливий під час боротьби за незалежність (і досі є). Є два у Віндгуку, і в центрі міста: вул. Фіделя Кастро і пр. Роберта Мугабе. *'''Christuskirche''' Стара лютеранська церква. Кругові вітражі на фасаді та всі інші вітражі в церкві були подаровані кайзером Вільгельмом II як подарунок колонії. У 1990-х роках туристи помітили, що всі вікна були встановлені з захистом від сонця зсередини, що спонукало владу знову встановити всі вікна як слід. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == * {{eat | name=Brückenhaus | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=-22.583 | long=17.136 | directions=Проїхати по В6 у напрямку до Гобабіса. На краю міста, перед тим, як їхати під залізничним мостом, Брюкенхаус ("Bridge House") знаходиться праворуч | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Бургери 120 N$, стейки 150 N$, пиво власного приготування 50 N$ | facebook= | instagram= | lastedit=2019-03-28 | content=Великі порції смачного м'яса та чіпсів, дуже мало овочів, отже, дуже намібійський ресторан. Декілька дійсно жахливих порцій з кілограмами, а не грамами м'яса, принесуть вашому столу круг Jägermeister, якщо ви зможете їх з'їсти. Одне з небагатьох місць у Намібії, де можна побачити приготування пива. Є пивний сад, для дітей є басейн і невеликий ігровий майданчик. Дуже доброзичливий персонал. }} * {{eat | name=Joe's Beer House | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=160 Nelson Mandela Ave | lat=-22.551 | long=17.090 | directions= | phone=+264 61 232-457 | tollfree= | fax= | hours=M-Th 4PM-late, F-Su 11AM-late | price=Велике пиво 25 N$, закуски і легкі страви 60-100 N$, головна страва 150 N$, стейк 200 N$. | facebook= | instagram= | content=Найбільший ресторан Віндгука, який уміщає кілька сотень чоловік, працює по суті щодня. Ви зустрінете автобуси туристів, шумні сім'ї, місцевих знаменитостей, всі кольори і всі віки. Завдяки своїм розмірам він може бути трохи хаотичним, а також трохи безособовим. Типова намібійська кухня з великою кількістю смачного м'яса і не багато овочів. Величезні порції; пересічна людина буде повною з барної закуски. }} * {{eat | name=Luigi and the Fish | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=320 Sam Nujoma Dr | lat= | long= | directions=Klein Windhoek, на шляху до аеропорту | phone=+264 61 256-399 | tollfree= | fax= | hours=6PM-10PM | price= | facebook= | instagram= | content=Гарний ресторан і бар, багато мандрівників тут. Кажуть, що тут найбільше меню в Намібії, з сумішшю гри, яловичини, свинини, морепродуктів, піци і вегетаріанських страв. По п'ятницях і суботах Вам необхідно забронювати столик заздалегідь. }} * {{eat | name=Old Continental Cafe | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Пішохідний перехід між вулицею Людеріц і проспектом Незалежності | lat=-22.5629 | long=17.085 | directions=Припаркуватися тут буде важко. Прийдіть пішки. | phone=+264 61 307 176 | tollfree= | fax= | hours=9AM-5PM | price=30-80 N$ | facebook= | instagram= | content=Невелика забігайлівка в центрі міста на сніданок і обід. Кулінарія в ліванському стилі, страви дещо пряні. Спробуйте суп дня. }} * {{eat | name=PepperCorn | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Shop 59, Maerua Mall | lat= | long= | directions=навпроти кінотеатру | phone=+264 61 254-154 | tollfree= | fax= | hours=9AM-10PM | price= | facebook= | instagram= | content=Постарайтеся зайняти місце у вітальні і випити напій до і після їжі. }} * {{eat | name=Sardinia | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=47 Independence Ave | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 225-600 | tollfree= | fax= | hours=9AM-11PM | price= | facebook= | instagram= | content=Італійський ресторан з чудовими піцами, гарячими стравами і відмінним морозивом. }} * {{eat | name=Taste of India | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Hosea Kutako Drive | lat=-22.591 | long=17.078 | directions=Не приходьте після заходу сонця, квартал оточений кущами, а недалеко купа закинутих будівель | phone= | tollfree= | fax= | hours=11:30AM-10PM, Sundays closed | price=Закуски 10-60 N$, головне 60-100 N$, гарніри додаткові 10-30 N$ | facebook= | instagram= | content=Смачна індійська їжа, але страшне довкілля, пластикові крісла і столи, поруч стоянка. Тим не менш, це набагато краще і дешевше, ніж індійські ресторани в інших містах. }} == Де випити == *{{drink | name=Chez Ntemba | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Dr Kenneth Kaunda Street | lat=-22.556 | long=17.084 | directions=Від проспекту Незалежності. Всі водії таксі знають це також | phone= | tollfree= | fax= | hours=open Wed-Sun | price=Вхід ПТ-НД N$30. Маленьке пиво N$20 | facebook= | instagram= | content=Популярний серед місцевих жителів і єдине місце, де можна вийти в неділю, тому що інші місця закриті або закинуті. }} *{{drink | name=J&J Gambling House | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Luther Street | lat=-22.555 | long=17.084 | directions=Від проспекту Незалежності. Позаду Chez Ntemba, прогулянка на півдорозі навколо блоку | phone= | tollfree= | fax= | hours=Відкриті до 2 ночі, за винятком неділь, коли бар зачиняєть о 10 вечора | price=750 мл пива N$ 23, ви повинні були б піти глибоко в трущоби, щоб отримати його дешевше | facebook= | instagram= | content=Популярний бар у центрі міста. J&J може бути трохи грубим час від часу: Hookers, п'яниці, люди, які продають контрабанду, але безпека хороша. }} * {{drink | name=Old Location Ohungi and Restaurant | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Purcell Street, Windhoek West | lat=-22.573 | long=17.073 | directions=Раніше '''Oase''', багато таксистів знають саме стару назву | phone= | tollfree= | fax= | hours=До пізна. Часто все ще функціонує після години поліції (2AM) | price=Маленьке пиво 20 N$ | facebook= | instagram= | content=Одне з небагатьох поливаючих дірок, які не є ні потертими, ні екстравагантними. Столи знаходяться назовні. Перед баром є ресторан, що пропонує м'ясо. }} *{{drink | name=Warehouse | alt= | url=http://www.warehousetheatre.com.na | wikipedia= | wikidata= | email= | address=перехрестя Tal Street та Sam Nujoma Drive | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 40 2253 | tollfree= | fax= | hours=Закритий по неділях. | price=0.5 л пива N$25, харчі та закуски N$40-80 | facebook= | instagram= | content=Популярні серед туристів і місцевих артистів. Жива музика (рок і джаз) різної якості, але часто хороша і завжди розважальна і безкоштовна. У вівторок є караоке. Іноді рок-концерт в окремому залі, де за вхід треба платити. }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Cardboard Box Backpackers Hostel | alt= | url=http://www.cardboardbox.com.na/ | email= | address=15 John Albrecht St | lat= | long= | directions=на розі Джона Мейнарта | phone=+264 61 228-994 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Dorm bed N$135 | content=Має бар і басейн; недалеко від центру міста. Також на місці є Cardboard Box Travel Shop. }} * {{sleep | name=Chameleon Backpackers Lodge & Guesthouse | alt= | url=http://www.chameleonbackpackers.com/ | email= | address=5-7 Voight St | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 244-347 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Dorm bed N$150 pp | content=Містить гуртожиток і приватні номери з баром, плавальним басейном і касовим апаратом для сафарі Chameleon. Близько до центру міста. }} * {{sleep | name=ParadiseGarden Backpackers | alt=ParadiseGarden Hostel & Camping | url=https://www.windhoekhostel.com/ | email=info@windhoekhostel.com | address=5 Roentgen Street | lat=-22.5637 | long=17.0718 | directions=На розі вулиці Бетховена та вулиці Джона Мейнерта поверніть праворуч на вулицю Бетховена. Вулиця Рентгена - перша вулиця ліворуч. | phone=+264 81 2809208 | tollfree= | fax= | checkin=2pm | checkout=10am | price=Кемпінг N$130, гуртожиток N$190, ціни на номери починаються з N$450 | lastedit=2018-03-23 | content=Власником і керівником є німець. До послуг гостей туристичний інформаційний стіл, безкоштовний Wi-Fi і охоронювана автостоянка, добре обладнана кухня, пральня, величезний і завжди чистий басейн, розташований за 15 хвилин ходьби від центру міста Віндгук. Розмовляють англійською, іспанською та німецькою мовами. }} * {{listing | type=sleep | name=Rivendell Backpackers | alt= | url=http://www.rivendell-namibia.com/ | email= | address=40 Beethoven St | lat= | long= | directions= | phone=+264 61250006 | tollfree= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2015-10-12 | content=одномісні/двомісні номери та ліжка в гуртожитках. Має плавальний басейн. }} * {{sleep | name=Backpackers Unite | alt= | url=http://www.backpackerunite.com | email= | address=5 Grieg St | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 259485 | tollfree= | fax= | checkin=12 noon | checkout=12 noon | price=Гуртожиток N$140. Кемпінг N$80. | lastedit=2016-02-14 | content=кемпінг/гуртожитки. Є басейн. Безкоштовний сніданок і Wi-Fi. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Jan Jonker Accommodation | url=http://www.jan-jonker.com | email=info@jan-jonker.com | address=183, Jan Jonker Road | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 221236 | tollfree= | fax= | hours= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Okavango Guesthouse | url=http://www.windhoekguesthouse.com | email=info@windhoekguesthouse.com | address=124 Andimba Toivo Ya Toivo St | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 306 553 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{sleep | name=Hotel Casa Blanca | url=http://www.casablancahotelnamibia.com | email=casa@iway.na | address=52 Fritsche Street, Pioneers Park | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 249623 | tollfree= | fax=+264 61 249622 | hours= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Galpinii Guest House | alt=b&b | url=http://www.galpinii.iway.na | email= | address=45, Prinsloo Street, Pioneers Park | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 242630 | tollfree= | fax=+264 61 247654 | hours= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Klein Windhoek Guest House | url=http://www.kleinwindhoekguesthouse.com/ | email= | address=2 Hofmeyer Street, Klein Windhoek | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 239-401 | tollfree= | fax=+264 61 234-952 | hours= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Jordani Bed and Breakfast | url=http://www.venues4africa.com/accommodation/Namibia/Jordani-Bed-&-Breakfast/11777 | email=jordani@iway.na | address=55 Hamutenya Wanehepo Ndadi St | lat= | long= | directions= | phone=+264 61 220141 | tollfree= | fax= | hours= | price= | checkin=14:00 | checkout=10:00 | content= }} === Дорого === * {{sleep | name=Protea Hotel Furstenhof | alt= | url= | email= | address= Dr. Frans Indongo Street| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content=Розкішний готель у центрі міста з басейном і прекрасним видом на місто. }} * {{listing | type=sleep | name=Avani Windhoek Hotel & Casino | alt= | url=https://www.avanihotels.com/en/windhoek | email= | address=129 Independence Ave | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | checkin= | checkout= | price= | content=Розкішний готель у центрі міста з казино і невеликим торговим центром. }} * {{sleep | name=Windhoek Country Club | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content=Розкішний курортний і конференц-центр у південному кінці міста. }} * {{sleep | name=Heinitzburg | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content=Бутік-готель у старовинному замку над містом }} * {{sleep | name=Hilton Hotel | alt= | url= | email= | address= Rev. Michael Scott St| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= Єдиний п'ятизірковий готель Намібії. Розкіш, звичайно в порівнянні з альтернативами, новий сучасний, добре обладнаний, відмінний сервіс, розташування в центрі міста. }} == Де навчатись == [http://www.unam.na Університет Намібії (UNAM)]{{Dead link|date=квітня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} та [http://www.nust.na/ Намібійський науково-технологічний університет (NUST)] знаходяться в Віндгуці. Існує також Франко-Намібійський культурний центр, де можна пройти заняття у всьому: від французької мови до фотографування. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Кхомас|type=Місто}} hlep5t107q5cwizy1fbzqn0sxs6sjzf 828 2802 24882 2019-06-08T18:52:07Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- Module to implement use of a blacklist and whitelist for infobox fields -- Can take a named parameter |qid which is the Wikidata ID for the article -- if not... 24882 Scribunto text/plain -- Module to implement use of a blacklist and whitelist for infobox fields -- Can take a named parameter |qid which is the Wikidata ID for the article -- if not supplied, it will use the Wikidata ID associated with the current page. -- Fields in blacklist are never to be displayed, i.e. module must return nil in all circumstances -- Fields in whitelist return local value if it exists or the Wikidata value otherwise -- The name of the field that this function is called from is passed in named parameter |name -- The name is compulsory when blacklist or whitelist is used, -- so the module returns nil if it is not supplied. -- blacklist is passed in named parameter |suppressfields (or |spf) -- whitelist is passed in named parameter |fetchwikidata (or |fwd) local p = {} local cdate = require("Module:Complex date")._complex_date -- [[Module:Complex date]] has the following dependencies: -- Module:I18n/complex date, Module:ISOdate, Module:DateI18n (alternative for Module:Date), -- Module:Formatnum, Module:I18n/date, Module:Yesno, Module:Linguistic, Module:Calendar -- The following, taken from https://www.mediawiki.org/wiki/Wikibase/DataModel#Dates_and_times, -- is needed to use Module:Complex date which seemingly requires date precision as a string. -- It would work better if only the authors of the mediawiki page could spell 'millennium'. local dp = { [6] = "millennium", [7] = "century", [8] = "decade", [9] = "year", [10] = "month", [11] = "day", } local i18n = { ["errors"] = { ["property-not-found"] = "Property not found.", ["No property supplied"] = "No property supplied", ["entity-not-found"] = "Wikidata entity not found.", ["unknown-claim-type"] = "Unknown claim type.", ["unknown-entity-type"] = "Unknown entity type.", ["qualifier-not-found"] = "Qualifier not found.", ["site-not-found"] = "Wikimedia project not found.", ["labels-not-found"] = "No labels found.", ["descriptions-not-found"] = "No descriptions found.", ["aliases-not-found"] = "No aliases found.", ["unknown-datetime-format"] = "Unknown datetime format.", ["local-article-not-found"] = "Article is available on Wikidata, but not on Wikipedia", ["dab-page"] = " (dab)", }, ["months"] = { "January", "February", "March", "April", "May", "June", "July", "August", "September", "October", "November", "December" }, ["century"] = "century", ["BC"] = "BC", ["BCE"] = "BCE", ["ordinal"] = { [1] = "st", [2] = "nd", [3] = "rd", ["default"] = "th" }, ["filespace"] = "File", ["Unknown"] = "Unknown", ["NaN"] = "Not a number", -- set the following to the name of a tracking category, -- e.g. "[[Category:Articles with missing Wikidata information]]", or "" to disable: ["missinginfocat"] = "[[Category:Articles with missing Wikidata information]]", ["editonwikidata"] = "Edit this on Wikidata", ["latestdatequalifier"] = function (date) return "before " .. date end, -- some languages, e.g. Bosnian use a period as a suffix after each number in a date ["datenumbersuffix"] = "", ["list separator"] = ", ", ["multipliers"] = { [0] = "", [3] = " thousand", [6] = " million", [9] = " billion", [12] = " trillion", } } -- This allows a internationisation module to override the above table if 'en' ~= mw.getContentLanguage():getCode() then require("Module:i18n").loadI18n("Module:WikidataIB/i18n", i18n) end -- This piece of html implements a collapsible container. Check the classes exist on your wiki. local collapsediv = '<div class="mw-collapsible mw-collapsed" style="width:100%; overflow:auto;" data-expandtext="{{int:show}}" data-collapsetext="{{int:hide}}">' -- Some items should not be linked. -- Each wiki can create a list of those in Module:WikidataIB/nolinks -- It should return a table called itemsindex, containing true for each item not to be linked local donotlink = {} local nolinks_exists, nolinks = pcall(mw.loadData, "Module:WikidataIB/nolinks") if nolinks_exists then donotlink = nolinks.itemsindex end ------------------------------------------------------------------------------- -- Private functions ------------------------------------------------------------------------------- -- ------------------------------------------------------------------------------- -- makeOrdinal needs to be internationalised along with the above: -- takes cardinal numer as a numeric and returns the ordinal as a string -- we need three exceptions in English for 1st, 2nd, 3rd, 21st, .. 31st, etc. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local makeOrdinal = function(cardinal) local ordsuffix = i18n.ordinal.default if cardinal % 10 == 1 then ordsuffix = i18n.ordinal[1] elseif cardinal % 10 == 2 then ordsuffix = i18n.ordinal[2] elseif cardinal % 10 == 3 then ordsuffix = i18n.ordinal[3] end -- In English, 1, 21, 31, etc. use 'st', but 11, 111, etc. use 'th' -- similarly for 12 and 13, etc. if (cardinal % 100 == 11) or (cardinal % 100 == 12) or (cardinal % 100 == 13) then ordsuffix = i18n.ordinal.default end return tostring(cardinal) .. ordsuffix end ------------------------------------------------------------------------------- -- findLang takes a "langcode" parameter if if supplied and valid -- otherwise it tries to create it from the user's set language ({{int:lang}}) -- failing that it uses the wiki's content language. -- It returns a language object ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local findLang = function(langcode) local langobj langcode = mw.text.trim(langcode or "") if mw.language.isKnownLanguageTag(langcode) then langobj = mw.language.new( langcode ) else langcode = mw.getCurrentFrame():preprocess( '{{int:lang}}' ) if mw.language.isKnownLanguageTag(langcode) then langobj = mw.language.new( langcode ) else langobj = mw.language.getContentLanguage() end end return langobj end ------------------------------------------------------------------------------- -- roundto takes a number (x) -- and returns it rounded to (sf) significant figures ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local roundto = function(x, sf) if x == 0 then return 0 end local s = 1 if x < 0 then x = -x s = -1 end if sf < 1 then sf = 1 end local p = 10 ^ (math.floor(math.log10(x)) - sf + 1) x = math.floor(x / p + 0.5) * p * s -- if it's integral, cast to an integer: if x == math.floor(x) then x = math.floor(x) end return x end ------------------------------------------------------------------------------- -- decimalToDMS takes a decimal degrees (x) with precision (p) -- and returns degrees/minutes/seconds according to the precision ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local decimalToDMS = function(x, p) -- if p is not supplied, use a precision around 0.1 seconds if not tonumber(p) then p = 1e-4 end local d = math.floor(x) local ms = (x - d) * 60 if p > 0.5 then -- precision is > 1/2 a degree if ms > 30 then d = d + 1 end ms = 0 end local m = math.floor(ms) local s = (ms - m) * 60 if p > 0.008 then -- precision is > 1/2 a minute if s > 30 then m = m +1 end s = 0 elseif p > 0.00014 then -- precision is > 1/2 a second s = math.floor(s + 0.5) elseif p > 0.000014 then -- precision is > 1/20 second s = math.floor(10 * s + 0.5) / 10 elseif p > 0.0000014 then -- precision is > 1/200 second s = math.floor(100 * s + 0.5) / 100 else -- cap it at 3 dec places for now s = math.floor(1000 * s + 0.5) / 1000 end return d, m, s end ------------------------------------------------------------------------------- -- decimalPrecision takes a decimal (x) with precision (p) -- and returns x rounded approximately to the given precision -- precision should be between 1 and 1e-6, preferably a power of 10. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local decimalPrecision = function(x, p) local s = 1 if x < 0 then x = -x s = -1 end -- if p is not supplied, pick an arbitrary precision if not tonumber(p) then p = 1e-4 elseif p > 1 then p = 1 elseif p < 1e-6 then p = 1e-6 else p = 10 ^ math.floor(math.log10(p)) end x = math.floor(x / p + 0.5) * p * s -- if it's integral, cast to an integer: if x == math.floor(x) then x = math.floor(x) end -- if it's less than 1e-4, it will be in exponent form, so return a string with 6dp -- 9e-5 becomes 0.000090 if math.abs(x) < 1e-4 then x = string.format("%f", x) end return x end ------------------------------------------------------------------------------- -- formatDate takes a datetime of the usual format from mw.wikibase.entity:formatPropertyValues -- like "1 August 30 BCE" as parameter 1 -- and formats it according to the df (date format) and bc parameters -- df = ["dmy" / "mdy" / "y"] default will be "dmy" -- bc = ["BC" / "BCE"] default will be "BCE" ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local format_Date = function(datetime, dateformat, bc) local datetime = datetime or "1 August 30 BCE" -- in case of nil value -- chop off multiple vales and/or any hours, mins, etc. -- keep anything before punctuation - we just want a single date: local dateval = string.match( datetime, "[%w ]+") local dateformat = string.lower(dateformat or "dmy") -- default to dmy local bc = string.upper(bc or "") -- can't use nil for bc -- we only want to accept two possibilities: BC or default to BCE if bc == "BC" then bc = "&nbsp;" .. i18n["BC"] -- prepend a non-breaking space. else bc = "&nbsp;" .. i18n["BCE"] end local postchrist = true -- start by assuming no BCE local dateparts = {} for word in string.gmatch(dateval, "%w+") do if word == "BCE" or word == "BC" then -- *** internationalise later *** postchrist = false else -- we'll keep the parts that are not 'BCE' in a table dateparts[#dateparts + 1] = word end end if postchrist then bc = "" end -- set AD dates to no suffix *** internationalise later *** local sep = "&nbsp;" -- separator is nbsp local fdate = table.concat(dateparts, sep) -- set formatted date to same order as input -- if we have day month year, check dateformat if #dateparts == 3 then if dateformat == "y" then fdate = dateparts[3] elseif dateformat == "mdy" then fdate = dateparts[2] .. sep .. dateparts[1] .. "," .. sep .. dateparts[3] end elseif #dateparts == 2 and dateformat == "y" then fdate = dateparts[2] end return fdate .. bc end ------------------------------------------------------------------------------- -- dateFormat is the handler for properties that are of type "time" -- It takes timestamp, precision (6 to 11 per mediawiki), dateformat (y/dmy/mdy), BC format (BC/BCE), -- a plaindate switch (yes/no/adj) to en/disable "sourcing cirumstances"/use adjectival form, -- any qualifiers for the property, the language, and any adjective to use like 'before'. -- It passes the date through the "complex date" function -- and returns a string with the internatonalised date formatted according to preferences. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: findLang(); cdate(); dp[] ------------------------------------------------------------------------------- local dateFormat = function(timestamp, dprec, df, bcf, pd, qualifiers, lang, adj) -- A year can be stored like this: "+1872-00-00T00:00:00Z", -- which is processed here as if it were the day before "+1872-01-01T00:00:00Z", -- and that's the last day of 1871, so the year is wrong. -- So fix the month 0, day 0 timestamp to become 1 January instead: timestamp = timestamp:gsub("%-00%-00T", "-01-01T") -- output formatting according to preferences (y/dmy/mdy) df = (df or ""):lower() -- just in case date precision is missing dprec = dprec or 11 -- override more precise dates if required dateformat is year alone: if df == "y" and dprec > 9 then dprec = 9 end -- complex date only deals with precisions from 6 to 11, so clip range dprec = dprec>11 and 11 or dprec dprec = dprec<6 and 6 or dprec -- BC format is "BC" or "BCE" bcf = (bcf or ""):upper() -- plaindate only needs the first letter (y/n/a) pd = (pd or ""):sub(1,1):lower() if pd == "" or pd == "n" or pd == "f" or pd == "0" then pd = false end -- in case language isn't passed lang = lang or findLang().code -- set adj as empty if nil adj = adj or "" -- extract the day, month, year from the timestamp local bc = timestamp:sub(1, 1)=="-" and "BC" or "" local year, month, day = timestamp:match("[+-](%d*)-(%d*)-(%d*)T") local iso = tonumber(year) -- if year is missing, let it throw an error -- this will adjust the date format to be compatible with cdate -- possible formats are Y, YY, YYY0, YYYY, YYYY-MM, YYYY-MM-DD if dprec == 6 then iso = math.floor( (iso - 1) / 1000 ) + 1 end if dprec == 7 then iso = math.floor( (iso - 1) / 100 ) + 1 end if dprec == 8 then iso = math.floor( iso / 10 ) .. "0" end if dprec == 10 then iso = year .. "-" .. month end if dprec == 11 then iso = year .. "-" .. month .. "-" .. day end -- add "circa" (Q5727902) from "sourcing circumstances" (P1480) local sc = not pd and qualifiers and qualifiers.P1480 if sc then for k1, v1 in pairs(sc) do if v1.datavalue and v1.datavalue.value.id == "Q5727902" then adj = "circa" break end end end local fdate = cdate("", adj, tostring(iso), dp[dprec], bc, "", "", "", "", lang, 1) -- this may have QuickStatements info appended to it in a div, so remove that fdate = fdate:gsub(' <div style="display: none;">[^<]*</div>', '') -- it may also be returned wrapped in a microformat, so remove that fdate = fdate:gsub("<[^>]*>", "") -- if 'circa', use the abbreviated form *** internationalise later *** fdate = fdate:gsub('circa ', '<abbr title="circa">c.</abbr>&nbsp;') -- deal with BC/BCE if bcf == "BCE" then fdate = fdate:gsub('BC', 'BCE') end -- deal with mdy format if df == "mdy" then fdate = fdate:gsub("(%d+) (%w+) (%d+)", "%2 %1, %3") end -- deal with adjectival form *** internationalise later *** if pd == "a" then fdate = fdate:gsub(' century', '-century') end return fdate end ------------------------------------------------------------------------------- -- parseParam takes a (string) parameter, e.g. from the list of frame arguments, -- and makes "false", "no", and "0" into the (boolean) false -- it makes the empty string and nil into the (boolean) value passed as default -- allowing the parameter to be true or false by default. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local parseParam = function(param, default) if param and param ~= "" then param = param:lower() if (param == "false") or (param:sub(1,1) == "n") or (param == "0") then return false else return true end else return default end end ------------------------------------------------------------------------------- -- _getSitelink takes the qid of a Wikidata entity passed as |qid= -- It takes an optional parameter |wiki= to determine which wiki is to be checked for a sitelink -- If the parameter is blank, then it uses the local wiki. -- If there is a sitelink to an article available, it returns the plain text link to the article -- If there is no sitelink, it returns nil. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local _getSitelink = function(qid, wiki) qid = (qid or ""):upper() if qid == "" then return nil end wiki = wiki or "" local sitelink if wiki == "" then sitelink = mw.wikibase.sitelink(qid) else sitelink = mw.wikibase.sitelink(qid, wiki) end return sitelink end ------------------------------------------------------------------------------- -- _getCommonslink takes an optional qid of a Wikidata entity passed as |qid= -- It returns one of the following in order of preference: -- the Commons sitelink of the linked Wikidata item; -- the Commons sitelink of the topic's main category of the linked Wikidata item; -- the Commons category. -- If the optional parameter onlycat is true/yes/1 then only categories are returned -- defaults to false. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: _getSitelink(); parseParam() ------------------------------------------------------------------------------- local _getCommonslink = function(qid, onlycat, fallback) qid = (qid or ""):upper() if qid == "" then qid = mw.wikibase.getEntityIdForCurrentPage() end if not qid then return nil end onlycat = parseParam(onlycat, false) local sitelink = _getSitelink(qid, "commonswiki") if onlycat and sitelink and sitelink:sub(1,9) ~= "Category:" then sitelink = nil end if not sitelink then -- check for topic's main category local prop910 = mw.wikibase.getBestStatements(qid, "P910")[1] if prop910 then local tmcid = prop910.mainsnak.datavalue.value.id sitelink = _getSitelink(tmcid, "commonswiki") end end if not sitelink and fallback then -- check for Commons category (string value) local prop373 = mw.wikibase.getBestStatements(qid, "P373")[1] if prop373 then sitelink = prop373.mainsnak.datavalue.value if sitelink then sitelink = "Category:" .. sitelink end end end return sitelink end ------------------------------------------------------------------------------- -- The label in a Wikidata item is subject to vulnerabilities -- that an attacker might try to exploit. -- It needs to be 'sanitised' by removing any wikitext before use. -- If it doesn't exist, return the id for the item -- a second (boolean) value is also returned, value is true when the label exists ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local labelOrId = function(id) local label = mw.wikibase.label(id) if label then return mw.text.nowiki(label), true else return id, false end end ------------------------------------------------------------------------------- -- linkedItem takes an entity-id and returns a string, linked if possible. -- This is the handler for "wikibase-item". Preferences: -- 1. Display linked disambiguated sitelink if it exists -- 2. Display linked label if it is a redirect -- 3. TBA: Display an inter-language link for the label if it exists other than in default language -- 4. Display unlinked label if it exists -- 5. Display entity-id for now to indicate a label could be provided ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: labelOrId() ------------------------------------------------------------------------------- local linkedItem = function(id, lprefix, lpostfix, prefix, postfix, dtxt) lprefix = lprefix or "" -- toughen against nil values passed lpostfix = lpostfix or "" prefix = prefix or "" postfix = postfix or "" local disp local sitelink = mw.wikibase.sitelink(id) local label, islabel if dtxt then label, islabel = dtxt, true else label, islabel = labelOrId(id) end if mw.site.siteName ~= "Wikimedia Commons" then if sitelink then if not dtxt then -- strip any namespace or dab from the sitelink and use that as label local pos = sitelink:find(":") or 0 label = sitelink:sub(pos+1):gsub("%s%(.+%)$", ""):gsub(",.+$", "") end if donotlink[label] then disp = prefix .. label .. postfix else disp = "[[" .. lprefix .. sitelink .. lpostfix .. "|" .. prefix .. label .. postfix .. "]]" end elseif islabel then -- no sitelink, label exists, so check if a redirect with that title exists local artitle = mw.title.new(label, 0) if artitle and artitle.redirectTarget and not donotlink[label] then -- there's a redirect with the same title as the label, so let's link to that disp = "[[".. lprefix .. label .. lpostfix .. "|" .. prefix .. label .. postfix .. "]]" else -- no sitelink, label exists, not redirect (or donotlink) so output plain label disp = prefix .. label .. postfix end -- test if article title exists as redirect on current Wiki else -- no sitelink and no label, so return whatever was returned from labelOrId for now -- add tracking category [[Category:Articles with missing Wikidata information]] disp = prefix .. label .. postfix .. i18n.missinginfocat end else local ccat = mw.wikibase.getBestStatements(id, "P373")[1] if ccat then ccat = ccat.mainsnak.datavalue.value disp = "[[" .. lprefix .. "Category:" .. ccat .. lpostfix .. "|" .. prefix .. label .. postfix .. "]]" elseif sitelink then -- this asumes that if a sitelink exists, then a label also exists disp = "[[" .. lprefix .. sitelink .. lpostfix .. "|" .. prefix .. label .. postfix .. "]]" else -- no sitelink and no Commons cat, so return label from labelOrId for now disp = prefix .. label .. postfix end end return disp end ------------------------------------------------------------------------------- -- sourced takes a table representing a statement that may or may not have references -- it counts how many references are sourced to something not containing the word "wikipedia" -- it returns a boolean = true if there are any sourced references. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local sourced = function(claim) if claim.references then for kr, vr in pairs(claim.references) do local ref = mw.wikibase.renderSnaks(vr.snaks) if not ref:find("Wikipedia") then return true end end end end ------------------------------------------------------------------------------- -- setRanks takes a flag (parameter passed) that requests the values to return -- "b[est]" returns preferred if available, otherwise normal -- "p[referred]" returns preferred -- "n[ormal]" returns normal -- "d[eprecated]" returns deprecated -- multiple values are allowed, e.g. "preferred normal" (which is the default) -- "best" will override the other flags, and set p and n ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local setRanks = function(rank) rank = (rank or ""):lower() -- if nothing passed, return preferred and normal -- if rank == "" then rank = "p n" end local ranks = {} for w in string.gmatch(rank, "%a+") do w = w:sub(1,1) if w == "b" or w == "p" or w == "n" or w == "d" then ranks[w] = true end end -- check if "best" is requested or no ranks requested; and if so, set preferred and normal if ranks.b or not next(ranks) then ranks.p = true ranks.n = true end return ranks end ------------------------------------------------------------------------------- -- parseInput processes the Q-id , the blacklist and the whitelist -- if an input parameter is supplied, it returns that and ends the call. -- it returns (1) either the qid or nil indicating whether or not the call should continue -- and (2) a table containing all of the statements for the propertyID and relevant Qid -- if "best" ranks are requested, it returns those instead of all non-deprecated ranks ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- local parseInput = function(frame, input_parm, property_id) -- There may be a local parameter supplied, if it's blank, set it to nil input_parm = mw.text.trim(input_parm or "") if input_parm == "" then input_parm = nil end local args = frame.args -- can take a named parameter |qid which is the Wikidata ID for the article. -- if it's not supplied, use the id for the current page local qid = args.qid or "" if qid == "" then qid = mw.wikibase.getEntityIdForCurrentPage() end -- if there's no Wikidata item for the current page return nil if not qid then return false, input_parm end -- The blacklist is passed in named parameter |suppressfields local blacklist = args.suppressfields or args.spf -- The whitelist is passed in named parameter |fetchwikidata local whitelist = args.fetchwikidata or args.fwd if not whitelist or whitelist == "" then whitelist = "NONE" end -- The name of the field that this function is called from is passed in named parameter |name local fieldname = args.name or "" if blacklist then -- The name is compulsory when blacklist is used, so return nil if it is not supplied if not fieldname or fieldname == "" then return false, nil end -- If this field is on the blacklist, then return nil if blacklist:find(fieldname) then return false, nil end end -- If we got this far then we're not on the blacklist -- The blacklist overrides any locally supplied parameter as well -- If a non-blank input parameter was supplied return it if input_parm then return false, input_parm end -- We can filter out non-valid properties if property_id:sub(1,1):upper() ~="P" or property_id == "P0" then return false, nil end -- Otherwise see if this field is on the whitelist: -- needs a bit more logic because find will return its second value = 0 if fieldname is "" -- but nil if fieldname not found on whitelist local _, found = whitelist:find(fieldname) found = ((found or 0) > 0) if whitelist ~= 'ALL' and (whitelist:upper() == "NONE" or not found) then return false, nil end -- See what's on Wikidata (the call always returns a table, but it may be empty): local props = {} if args.reqranks.b then props = mw.wikibase.getBestStatements(qid, property_id) else props = mw.wikibase.getAllStatements(qid, property_id) end if props[1] then return qid, props end -- no property on Wikidata return false, nil end ------------------------------------------------------------------------------- -- createicon assembles the "Edit at Wikidata" pen icon. -- It returns a wikitext string. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: i18n[]; ------------------------------------------------------------------------------- local createicon = function(langcode, entityID, propertyID) local icon = "&nbsp;[[" .. i18n["filespace"] icon = icon .. ":Blue pencil.svg |frameless |text-top |10px |alt=" icon = icon .. i18n["editonwikidata"] icon = icon .. "|link=https://www.wikidata.org/wiki/" .. entityID icon = icon .. "?uselang=" .. langcode if propertyID then icon = icon .. "#" .. propertyID end icon = icon .. "|" .. i18n["editonwikidata"] .. "]]" return icon end ------------------------------------------------------------------------------- -- assembleoutput takes the sequence table containing the property values -- and formats it according to switches given. It returns a string or nil. -- It needs the entityID and propertyID to create a link in the pen icon. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: parseParam(); ------------------------------------------------------------------------------- local assembleoutput = function(out, args, entityID, propertyID) -- sorted is a boolean passed to enable sorting of the values returned -- if nothing or an empty string is passed set it false -- if "false" or "no" or "0" is passed set it false local sorted = parseParam(args.sorted, false) -- noicon is a boolean passed to suppress the trailing "edit at Wikidata" icon -- for use when the value is processed further by the infobox -- if nothing or an empty string is passed set it false -- if "false" or "no" or "0" is passed set it false local noic = parseParam(args.noicon, false) -- list is the name of a template that a list of multiple values is passed through -- examples include "hlist" and "ubl" -- setting it to "prose" produces something like "1, 2, 3, and 4" local list = args.list or "" -- sep is a string that is used to separate multiple returned values -- if nothing or an empty string is passed set it to the default -- any double-quotes " are stripped out, so that spaces may be passed -- e.g. |sep=" - " local sepdefault = i18n["list separator"] local separator = args.sep or "" separator = string.gsub(separator, '"', '') if separator == "" then separator = sepdefault end -- collapse is a number that determines the maximum number of returned values -- before the output is collapsed. -- Zero or not a number result in no collapsing (default becomes 0). local collapse = tonumber(args.collapse) or 0 -- if there's anything to return, then return a list -- comma-separated by default, but may be specified by the sep parameter -- optionally specify a hlist or ubl or a prose list, etc. local strout if #out > 0 then if sorted then table.sort(out) end -- if a pen icon is wanted add it the end of the last value if not noic then out[#out] = out[#out] .. createicon(args.langobj.code, entityID, propertyID) end if list == "" then strout = table.concat(out, separator) elseif list:lower() == "prose" then strout = mw.text.listToText( out ) else strout = mw.getCurrentFrame():expandTemplate{title = list, args = out} end if collapse >0 and #out > collapse then strout = collapsediv .. strout .. "</div>" end else strout = nil -- no items had valid reference end return strout end ------------------------------------------------------------------------------- -- rendersnak takes a table (propval) containing the information stored on one property value -- and returns the value as a string and its language if monolingual text. -- It handles data of type: -- wikibase-item -- time -- string, url, commonsMedia, external-id -- quantity -- globe-coordinate -- monolingualtext -- It also requires linked, the link/pre/postfixes, uabbr, and the arguments passed from frame. -- The optional filter parameter allows quantities to be be filtered by unit Qid. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: parseParam(); labelOrId(); i18n[]; dateFormat(); -- roundto(); decimalPrecision(); decimalToDMS(); linkedItem(); ------------------------------------------------------------------------------- local rendersnak = function(propval, args, linked, lpre, lpost, pre, post, uabbr, filter) lpre = lpre or "" lpost = lpost or "" pre = pre or "" post = post or "" local dtxt = args.displaytext or args.dt if dtxt == "" then dtxt = nil end local snak = propval.mainsnak or propval local dv = snak.datavalue local dtype = propval.datatype or propval.mainsnak.datatype dv = dv and dv.value -- value and monolingual text language code returned local val, mlt if propval.rank and not args.reqranks[propval.rank:sub(1, 1)] then -- val is nil: value has a rank that isn't requested ------------------------------------ elseif snak.snaktype == "somevalue" then -- value is unknown val = i18n["Unknown"] ------------------------------------ elseif snak.snaktype == "novalue" then -- value is none -- val = "No value" -- don't return anything ------------------------------------ elseif dtype == "wikibase-item" then -- data type is a wikibase item: -- it's wiki-linked value, so output as link if enabled and possible local qnumber = dv.id if linked then val = linkedItem(qnumber, lpre, lpost, pre, post, dtxt) else -- no link wanted so check for display-text, otherwise test for lang code local label, islabel if dtxt then label = dtxt else label, islabel = labelOrId(qnumber) local langlabel = mw.wikibase.getLabelByLang(qnumber, args.lang) if langlabel then label = mw.text.nowiki( langlabel ) end end val = pre .. label .. post end -- test for link required ------------------------------------ elseif dtype == "time" then -- data type is time: -- time is in timestamp format -- date precision is integer per mediawiki -- output formatting according to preferences (y/dmy/mdy) -- BC format as BC or BCE -- plaindate is passed to disable looking for "sourcing cirumstances" -- or to set the adjectival form -- qualifiers (if any) is a nested table or nil -- lang is given, or user language, or site language val = dateFormat(dv.time, dv.precision, args.df, args.bc, args.pd, propval.qualifiers, args.lang) ------------------------------------ -- data types which are strings: elseif dtype == "commonsMedia" or dtype == "external-id" or dtype == "string" or dtype == "url" then -- commonsMedia or external-id or string or url -- all have mainsnak.datavalue.value as string if (lpre == "" or lpre == ":") and lpost == "" then -- don't link if no linkpre/postfix or linkprefix is just ":" val = pre .. dv .. post else val = "[[" .. lpre .. dv .. lpost .. "|" .. pre .. dv .. post .. "]]" end -- check for link requested (i.e. either linkprefix or linkpostfix exists) ------------------------------------ -- data types which are quantities: elseif dtype == "quantity" then -- quantities have mainsnak.datavalue.value.amount and mainsnak.datavalue.value.unit -- the unit is of the form http://www.wikidata.org/entity/Q829073 -- -- implement a switch to turn on/off numerical formatting later local fnum = true -- -- a switch to turn on/off conversions - only for en-wiki local conv = parseParam(args.conv or args.convert, false) -- if we have conversions, we won't have formatted numbers or scales if conv then fnum = false args.scale = "0" end -- -- a switch to turn on/off showing units, default is true local showunits = parseParam(args.su or args.showunits, true) -- -- convert amount to a number local amount = tonumber(dv.amount) or i18n["NaN"] -- -- scale factor for millions, billions, etc. local sc = tostring(args.scale or ""):sub(1,1):lower() local scale if sc == "a" then -- automatic scaling if amount > 1e15 then scale = 12 elseif amount > 1e12 then scale = 9 elseif amount > 1e9 then scale = 6 elseif amount > 1e6 then scale = 3 else scale = 0 end else scale = tonumber(args.scale) or 0 if scale < 0 or scale > 12 then scale = 0 end scale = math.floor(scale/3) * 3 end local factor = 10^scale amount = amount / factor -- ranges: local range = "" -- check if upper and/or lower bounds are given and significant local upb = tonumber(dv.upperBound) local lowb = tonumber(dv.lowerBound) if upb and lowb then -- differences rounded to 2 sig fig: local posdif = roundto(upb - amount, 2) / factor local negdif = roundto(amount - lowb, 2) / factor upb, lowb = amount + posdif, amount - negdif -- round scaled numbers to integers or 4 sig fig if (scale > 0 or sc == "a") then if amount < 1e4 then amount = roundto(amount, 4) else amount = math.floor(amount + 0.5) end end if fnum then amount = args.langobj:formatNum( amount ) end if posdif ~= negdif then -- non-symmetrical range = " +" .. posdif .. " -" .. negdif elseif posdif ~= 0 then -- symmetrical and non-zero range = " ±" .. posdif else -- otherwise range is zero, so leave it as "" end else -- round scaled numbers to integers or 4 sig fig if (scale > 0 or sc == "a") then if amount < 1e4 then amount = roundto(amount, 4) else amount = math.floor(amount + 0.5) end end if fnum then amount = args.langobj:formatNum( amount ) end end -- unit names and symbols: -- extract the qid in the form 'Qnnn' from the value.unit url -- and then fetch the label from that - or symbol if unitabbr is true local unit = "" local usep = "" local usym = "" local unitqid = string.match( dv.unit, "(Q%d+)" ) if filter and unitqid ~= filter then return nil end if unitqid and showunits then local uname = mw.wikibase.getLabelByLang(unitqid, args.lang) or "" if uname ~= "" then usep, unit = " ", uname end if uabbr then -- see if there's a unit symbol (P5061) local unitsymbols = mw.wikibase.getAllStatements(unitqid, "P5061") -- construct fallback table local fbtbl = mw.language.getFallbacksFor( args.lang ) table.insert( fbtbl, 1, args.lang ) local found = false for idx1, us in ipairs(unitsymbols) do for idx2, fblang in ipairs(fbtbl) do if us.mainsnak.datavalue.value.language == fblang then usym = us.mainsnak.datavalue.value.text found = true break end if found then break end end -- loop through fallback table end -- loop through values of P5061 if found then usep, unit = "&nbsp;", usym end end end -- format display: if conv and usym ~= "" then if range == "" then val = mw.getCurrentFrame():expandTemplate{title = "cvt", args = {amount, usym}} else val = mw.getCurrentFrame():expandTemplate{title = "cvt", args = {lowb, "to", upb, usym}} end elseif unit == "$" or unit == "£" then val = unit .. amount .. range .. i18n.multipliers[scale] else val = amount .. range .. i18n.multipliers[scale] .. usep .. unit end ------------------------------------ -- datatypes which are global coordinates: elseif dtype == "globe-coordinate" then -- 'display' parameter defaults to "inline, title" *** unused for now *** -- local disp = args.display or "" -- if disp == "" then disp = "inline, title" end -- -- format parameter switches from deg/min/sec to decimal degrees -- default is deg/min/sec -- decimal degrees needs |format = dec local form = (args.format or ""):lower():sub(1,3) if form ~= "dec" then form = "dms" end -- -- show parameter allows just the latitude or longitude to be shown local show = (args.show or ""):lower() if show ~= "longlat" then show = show:sub(1,3) end -- local lat, long, prec = dv.latitude, dv.longitude, dv.precision if show == "lat" then val = decimalPrecision(lat, prec) elseif show == "lon" then val = decimalPrecision(long, prec) elseif show == "longlat" then val = decimalPrecision(long, prec) .. ", " .. decimalPrecision(lat, prec) else local ns = "N" local ew = "E" if lat < 0 then ns = "S" lat = - lat end if long < 0 then ew = "W" long = - long end if form == "dec" then lat = decimalPrecision(lat, prec) long = decimalPrecision(long, prec) val = lat .. "°" .. ns .. " " .. long .. "°" .. ew else local latdeg, latmin, latsec = decimalToDMS(lat, prec) local longdeg, longmin, longsec = decimalToDMS(long, prec) if latsec == 0 and longsec == 0 then if latmin == 0 and longmin == 0 then val = latdeg .. "°" .. ns .. " " .. longdeg .. "°" .. ew else val = latdeg .. "°" .. latmin .. "′" .. ns .. " " val = val .. longdeg .. "°".. longmin .. "′" .. ew end else val = latdeg .. "°" .. latmin .. "′" .. latsec .. "″" .. ns .. " " val = val .. longdeg .. "°" .. longmin .. "′" .. longsec .. "″" .. ew end end end ------------------------------------ elseif dtype == "monolingualtext" then -- data type is Monolingual text: -- has mainsnak.datavalue.value as a table containing language/text pairs -- collect all the values in 'out' and languages in 'mlt' and process them later val = pre .. dv.text .. post mlt = dv.language ------------------------------------ else -- some other data type so write a specific handler val = "unknown data type: " .. dtype end -- of datatype/unknown value/sourced check return val, mlt end ------------------------------------------------------------------------------- -- propertyvalueandquals takes a property object, the arguments passed from frame, -- and a qualifier propertyID. -- It returns a sequence (table) of values representing the values of that property -- and qualifiers that match the qualifierID if supplied. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: parseParam(); sourced(); labelOrId(); i18n.latestdatequalifier(); format_Date(); -- makeOrdinal(); roundto(); decimalPrecision(); decimalToDMS(); assembleoutput(); ------------------------------------------------------------------------------- local function propertyvalueandquals(objproperty, args, qualID) -- needs this style of declaration because it's re-entrant -- onlysourced is a boolean passed to return only values sourced to other than Wikipedia -- if nothing or an empty string is passed set it true local onlysrc = parseParam(args.onlysourced or args.osd, true) -- linked is a a boolean that enables the link to a local page via sitelink -- if nothing or an empty string is passed set it true local linked = parseParam(args.linked, true) -- prefix is a string that may be nil, empty (""), or a string of characters -- this is prefixed to each value -- useful when when multiple values are returned -- any double-quotes " are stripped out, so that spaces may be passed local prefix = (args.prefix or ""):gsub('"', '') -- postfix is a string that may be nil, empty (""), or a string of characters -- this is postfixed to each value -- useful when when multiple values are returned -- any double-quotes " are stripped out, so that spaces may be passed local postfix = (args.postfix or ""):gsub('"', '') -- linkprefix is a string that may be nil, empty (""), or a string of characters -- this creates a link and is then prefixed to each value -- useful when when multiple values are returned and indirect links are needed -- any double-quotes " are stripped out, so that spaces may be passed local lprefix = (args.linkprefix or args.lp or ""):gsub('"', '') -- linkpostfix is a string that may be nil, empty (""), or a string of characters -- this is postfixed to each value when linking is enabled with lprefix -- useful when when multiple values are returned -- any double-quotes " are stripped out, so that spaces may be passed local lpostfix = (args.linkpostfix or ""):gsub('"', '') -- wdlinks is a boolean passed to enable links to Wikidata when no article exists -- if nothing or an empty string is passed set it false local wdl = parseParam(args.wdlinks or args.wdl, false) -- unitabbr is a boolean passed to enable unit abbreviations for common units -- if nothing or an empty string is passed set it false local uabbr = parseParam(args.unitabbr or args.uabbr, false) -- qualsonly is a boolean passed to return just the qualifiers -- if nothing or an empty string is passed set it false local qualsonly = parseParam(args.qualsonly or args.qo, false) -- maxvals is a string that may be nil, empty (""), or a number -- this determines how many items may be returned when multiple values are available -- setting it = 1 is useful where the returned string is used within another call, e.g. image local maxvals = tonumber(args.maxvals) or 0 -- pd (plain date) is a string: yes/true/1 | no/false/0 | adj -- to disable/enable "sourcing cirumstances" or use adjectival form for the plain date local pd = args.plaindate or args.pd or "no" args.pd = pd local lang = args.lang -- all proper values of a Wikidata property will be the same type as the first -- qualifiers don't have a mainsnak, properties do local datatype = objproperty[1].datatype or objproperty[1].mainsnak.datatype -- out holds the values for this property -- mlt holds the language code if the datatype is monolingual text local out = {} local mlt = {} for k, v in ipairs(objproperty) do local hasvalue = true if (onlysrc and not sourced(v)) then -- no value: it isn't sourced when onlysourced=true hasvalue = false elseif qualsonly and qualID then -- no value: it isn't sourced when only qualifiers are requested else out[#out+1], mlt[#out+1] = rendersnak(v, args, linked, lprefix, lpostfix, prefix, postfix, uabbr) end -- See if qualifiers are to be returned: local snak = v.mainsnak or v if hasvalue and v.qualifiers and qualID and snak.snaktype=="value" then local qsep = (args.qsep or ""):gsub('"', '') local qargs = { ["osd"] = "false", ["linked"] = tostring(linked), ["prefix"] = args.qprefix, ["postfix"] = args.qpostfix, ["linkprefix"] = args.qlinkprefix or args.qlp, ["linkpostfix"] = args.qlinkpostfix, ["wdl"] = "false", ["unitabbr"] = tostring(uabbr), ["maxvals"] = 0, ["sorted"] = args.qsorted, ["noicon"] = "true", ["list"] = args.qlist, ["sep"] = qsep, ["langobj"] = args.langobj, ["lang"] = args.langobj.code, } local qlist = {} local t1, t2 = "", "" -- see if we want all qualifiers if qualID == "ALL" then if v["qualifiers-order"] then -- the values in the order table are the keys for the qualifiers table: for k1, v1 in ipairs(v["qualifiers-order"]) do if v1 == "P1326" then local ts = v.qualifiers[v1][1].datavalue.value.time local dp = v.qualifiers[v1][1].datavalue.value.precision qlist[#qlist + 1] = dateFormat(ts, dp, args.df, args.bc, pd, "", lang, "before") else qlist[#qlist + 1] = assembleoutput(propertyvalueandquals(v.qualifiers[v1], qargs), qargs) end end else local ql = propertyvalueandquals(v.qualifiers, qargs) for k1, v1 in ipairs(ql) do if k1 == "P1326" then local ts = v1[1].datavalue.value.time local dp = v1[1].datavalue.value.precision qlist[#qlist + 1] = dateFormat(ts, dp, args.df, args.bc, pd, "", lang, "before") else qlist[#qlist + 1] = v1 end end end -- see if we want date/range elseif qualID == "DATES" then qargs.maxvals = 1 for k1, v1 in pairs(v.qualifiers) do if k1 == "P580" then -- P580 is "start time" t1 = propertyvalueandquals(v1, qargs)[1] or "" elseif k1 == "P582" then -- P582 is "end time" t2 = propertyvalueandquals(v1, qargs)[1] or "" end end -- otherwise process qualID as a list of qualifiers else for q in mw.text.gsplit(qualID, "%p") do -- split at punctuation and iterate q = mw.text.trim(q):upper() -- remove whitespace and capitalise if q == "P1326" then -- latest date, so supply 'before' as well. Assume one date value. for k1, v1 in pairs(v.qualifiers) do if k1 == "P1326" then local ts = v1[1].datavalue.value.time local dp = v1[1].datavalue.value.precision qlist[#qlist + 1] = dateFormat(ts, dp, args.df, args.bc, pd, "", lang, "before") end end else for k1, v1 in pairs(v.qualifiers) do if k1 == q then local ql = propertyvalueandquals(v1, qargs) for k2, v2 in ipairs(ql) do qlist[#qlist + 1] = v2 end end end end end -- of loop through list of qualifiers in qualID end -- of testing for what qualID is local t = t1 .. t2 -- *** internationalise date separators later *** local dsep = "&ndash;" if t:find("%s") or t:find("&nbsp;") then dsep = " &ndash; " end if #qlist > 0 then local qstr = assembleoutput(qlist, qargs) if qualsonly then out[#out+1] = qstr else out[#out] = out[#out] .. " (" .. qstr .. ")" end elseif t > "" then if qualsonly then out[#out+1] = t1 .. dsep .. t2 else out[#out] = out[#out] .. " (" .. t1 .. dsep .. t2 .. ")" end end end -- of test for qualifiers wanted if maxvals > 0 and #out >= maxvals then break end end -- of for each value loop -- we need to pick one value to return if the datatype was "monolingualtext" -- if there's only one value, use that -- otherwise look through the fallback languages for a match if datatype == "monolingualtext" and #out >1 then local langcode = args.langobj.code langcode = mw.text.split( langcode, '-', true )[1] local fbtbl = mw.language.getFallbacksFor( langcode ) table.insert( fbtbl, 1, langcode ) local bestval = "" local found = false for idx1, lang1 in ipairs(fbtbl) do for idx2, lang2 in ipairs(mlt) do if (lang1 == lang2) and not found then bestval = out[idx2] found = true break end end -- loop through values of property end -- loop through fallback languages if found then -- replace output table with a table containing the best value out = { bestval } else -- more than one value and none of them on the list of fallback languages -- sod it, just give them the first one out = { out[1] } end end return out end ------------------------------------------------------------------------------- -- Common code for p.getValueByQual and p.getValueByLang ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: parseParam; setRanks; parseInput; sourced; assembleoutput; ------------------------------------------------------------------------------- local _getvaluebyqual = function(frame, qualID, checkvalue) -- The property ID that will have a qualifier is the first unnamed parameter local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") if propertyID == "" then return "no property supplied" end if qualID == "" then return "no qualifier supplied" end -- onlysourced is a boolean passed to return property values -- only when property values are sourced to something other than Wikipedia -- if nothing or an empty string is passed set it true -- if "false" or "no" or 0 is passed set it false local onlysrc = parseParam(frame.args.onlysourced or frame.args.osd, true) -- set the requested ranks flags frame.args.reqranks = setRanks(frame.args.rank) -- set a language object and code in the frame.args table frame.args.langobj = findLang(frame.args.lang) frame.args.lang = frame.args.langobj.code local args = frame.args -- check for locally supplied parameter in second unnamed parameter -- success means no local parameter and the property exists local qid, props = parseInput(frame, args[2], propertyID) local linked = parseParam(args.linked, true) local lpre = (args.linkprefix or args.lp or ""):gsub('"', '') local lpost = (args.linkpostfix or ""):gsub('"', '') local pre = (args.prefix or ""):gsub('"', '') local post = (args.postfix or ""):gsub('"', '') local uabbr = parseParam(args.unitabbr or args.uabbr, false) local filter = (args.unit or ""):upper() if filter == "" then filter = nil end if qid then local out = {} -- Scan through the values of the property -- we want something like property is "pronunciation audio (P443)" in propertyID -- with a qualifier like "language of work or name (P407)" in qualID -- whose value has the required ID, like "British English (Q7979)", in qval for k1, v1 in ipairs(props) do if v1.mainsnak.snaktype == "value" then -- check if it has the right qualifier local v1q = v1.qualifiers if v1q and v1q[qualID] then if onlysrc == false or sourced(v1) then -- if we've got this far, we have a (sourced) claim with qualifiers -- so see if matches the required value -- We'll only deal with wikibase-items for now if v1q[qualID][1].datatype == "wikibase-item" then if checkvalue(v1q[qualID][1].datavalue.value.id) then out[#out + 1] = rendersnak(v1, args, linked, lpre, lpost, pre, post, uabbr, filter) end end end -- of check for sourced end -- of check for matching required value and has qualifiers else return nil end -- of check for string end -- of loop through values of propertyID return assembleoutput(out, frame.args, qid, propertyID) else return props -- either local parameter or nothing end -- of test for success return nil end ------------------------------------------------------------------------------- -- _location takes Q-id and follows P131 (located in the administrative territorial entity) -- or P276 (location) or P706 (located on terrain feature) -- from the initial item to higher level territories/locations until it reaches the highest. -- An optional boolean, 'first', determines whether the first item is returned (default: false). -- An optional boolean 'skip' toggles the display to skip to the last item (default: false). -- It returns a table containing the locations - linked where possible, except for the highest. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: findLang(); labelOrId(); linkedItem ------------------------------------------------------------------------------- local _location = function(qid, first, skip) first = parseParam(first, false) skip = parseParam(skip, false) local out = {} local langcode = findLang():getCode() local finished = false local count = 0 repeat local prop = mw.wikibase.getBestStatements(qid, "P131")[1] or mw.wikibase.getBestStatements(qid, "P276")[1] or mw.wikibase.getBestStatements(qid, "P706")[1] -- check if it's an instance of (P31) a country (Q6256) and terminate the chain if it is local inst = mw.wikibase.getAllStatements(qid, "P31") if #inst > 0 then for k, v in ipairs(inst) do local instid = v.mainsnak.datavalue.value.id -- stop if it's a country (or a country within the United Kingdom if skip is true) if instid == "Q6256" or (skip and instid == "Q3336843") then prop = nil -- this will ensure this is treated as top-level location break end end end if prop and prop.mainsnak.datavalue then if not skip or count == 0 then out[#out+1] = linkedItem(qid, ":", "", "", "") -- get a linked value if we can end qid = prop.mainsnak.datavalue.value.id else -- This is top-level location, so get short name except when this is the first item -- Use full label if there's no short name or this is the first item local prop1813 = mw.wikibase.getAllStatements(qid, "P1813") -- if there's a short name and this isn't the only item if prop1813[1] and (#out > 0)then local shortname -- short name is monolingual text, so look for match to the local language -- choose the shortest 'short name' in that language for k, v in pairs(prop1813) do if v.mainsnak.datavalue.value.language == langcode then local name = v.mainsnak.datavalue.value.text if (not shortname) or (#name < #shortname) then shortname = name end end end -- add the shortname if one is found, fallback to the label -- but skip it if it's "USA" if shortname ~= "USA" then out[#out+1] = shortname or labelOrId(qid) else if skip then out[#out+1] = "US" end end else -- no shortname, so just add the label local loc = labelOrId(qid) -- exceptions go here: if loc == "United States of America" then out[#out+1] = "United States" else out[#out+1] = loc end end finished = true end count = count + 1 until finished or count >= 10 -- limit to 10 levels to avoid infinite loops if not first then table.remove(out, 1) end return out end ------------------------------------------------------------------------------- ------------------------------------------------------------------------------- -- Public functions ------------------------------------------------------------------------------- ------------------------------------------------------------------------------- -- getValue is used to get the value(s) of a property -- The property ID is passed as the first unnamed parameter and is required. -- A locally supplied parameter may optionaly be supplied as the second unnamed parameter. -- The function will now also return qualifiers if parameter qual is supplied ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: setRanks; parseInput; propertyvalueandquals; assembleoutput; parseParam; sourced; -- labelOrId; i18n.latestdatequalifier; format_Date; makeOrdinal; roundto; decimalPrecision; decimalToDMS; ------------------------------------------------------------------------------- p.getValue = function(frame) if not frame.args[1] then frame.args = frame:getParent().args if not frame.args[1] then return i18n.errors["No property supplied"] end end -- parameter sets for commonly used groups of parameters local paraset = tonumber(frame.args.ps or frame.args.parameterset or 0) if paraset == 1 then frame.args.rank = "best" frame.args.fetchwikidata = "ALL" frame.args.onlysourced = "no" frame.args.noicon = "true" elseif paraset == 2 then -- second set goes here end local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") frame.args.reqranks = setRanks(frame.args.rank) local entityid, props = parseInput(frame, frame.args[2], propertyID) if not entityid then return props -- either the input parameter or nothing end -- qual is a string containing the property ID of the qualifier(s) to be returned -- if qual == "ALL" then all qualifiers returned -- if qual == "DATES" then qualifiers P580 (start time) and P582 (end time) returned -- if nothing or an empty string is passed set it nil -> no qualifiers returned local qualID = mw.text.trim(frame.args.qual or ""):upper() if qualID == "" then qualID = nil end -- set a language object and code in the frame.args table frame.args.langobj = findLang(frame.args.lang) frame.args.lang = frame.args.langobj.code -- table 'out' stores the return value(s): local out = propertyvalueandquals(props, frame.args, qualID) -- format the table of values and return it as a string: return assembleoutput(out, frame.args, entityid, propertyID) end ------------------------------------------------------------------------------- -- getPreferredValue is used to get a value, -- (or a comma separated list of them if multiple values exist). -- If preferred ranks are set, it will return those values, otherwise values with normal ranks -- now redundant to getValue with |rank=best ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: p.getValue; setRanks; parseInput; propertyvalueandquals; assembleoutput; -- parseParam; sourced; labelOrId; i18n.latestdatequalifier; format_Date; -- makeOrdinal; roundto; decimalPrecision; decimalToDMS; ------------------------------------------------------------------------------- p.getPreferredValue = function(frame) frame.args.rank = "best" return p.getValue(frame) end ------------------------------------------------------------------------------- -- getCoords is used to get coordinates for display in an infobox -- whitelist and blacklist are implemented -- optional 'display' parameter is allowed, defaults to "inline, title" ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: setRanks(); parseInput(); decimalPrecision(); ------------------------------------------------------------------------------- p.getCoords = function(frame) local propertyID = "P625" -- if there is a 'display' parameter supplied, use it -- otherwise default to "inline, title" local disp = frame.args.display or "" if disp == "" then disp = "inline, title" end -- there may be a format parameter to switch from deg/min/sec to decimal degrees -- default is deg/min/sec -- decimal degrees needs |format = dec local form = (frame.args.format or ""):lower():sub(1,3) if form ~= "dec" then form = "dms" end -- just deal with best values frame.args.reqranks = setRanks("best") local qid, props = parseInput(frame, frame.args[1], propertyID) if not qid then return props -- either local parameter or nothing else local dv = props[1].mainsnak.datavalue.value local lat, long, prec = dv.latitude, dv.longitude, dv.precision lat = decimalPrecision(lat, prec) long = decimalPrecision(long, prec) local lat_long = { lat, long } lat_long["display"] = disp lat_long["format"] = form -- invoke template Coord with the values stored in the table return frame:expandTemplate{title = 'coord', args = lat_long} end end ------------------------------------------------------------------------------- -- getQualifierValue is used to get a formatted value of a qualifier -- -- The call needs: a property (the unnamed parameter or 1=) -- a target value for that property (pval=) -- a qualifier for that target value (qual=) -- The usual whitelisting and blacklisting of the property is implemented -- The boolean onlysourced= parameter can be set to return nothing -- when the property is unsourced (or only sourced to Wikipedia) ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: parseParam(); setRanks(); parseInput(); sourced(); -- propertyvalueandquals(); assembleoutput(); -- labelOrId(); i18n.latestdatequalifier(); format_Date(); -- findLang(); makeOrdinal(); roundto(); decimalPrecision(); decimalToDMS(); ------------------------------------------------------------------------------- p.getQualifierValue = function(frame) -- The property ID that will have a qualifier is the first unnamed parameter local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or "") -- The value of the property we want to match whose qualifier value is to be returned -- is passed in named parameter |pval= local propvalue = frame.args.pval -- The property ID of the qualifier -- whose value is to be returned is passed in named parameter |qual= local qualifierID = frame.args.qual -- onlysourced is a boolean passed to return qualifiers -- only when property values are sourced to something other than Wikipedia -- if nothing or an empty string is passed set it true -- if "false" or "no" or 0 is passed set it false local onlysrc = parseParam(frame.args.onlysourced or frame.args.osd, true) -- set a language object in the frame.args table frame.args.langobj = findLang(frame.args.lang) -- set the requested ranks flags frame.args.reqranks = setRanks(frame.args.rank) -- check for locally supplied parameter in second unnamed parameter -- success means no local parameter and the property exists local qid, props = parseInput(frame, frame.args[2], propertyID) if qid then local out = {} -- Scan through the values of the property -- we want something like property is P793, significant event (in propertyID) -- whose value is something like Q385378, construction (in propvalue) -- then we can return the value(s) of a qualifier such as P580, start time (in qualifierID) for k1, v1 in pairs(props) do if v1.mainsnak.snaktype == "value" and v1.mainsnak.datavalue.type == "wikibase-entityid" then -- It's a wiki-linked value, so check if it's the target (in propvalue) -- and if it has qualifiers if v1.mainsnak.datavalue.value.id == propvalue and v1.qualifiers then if onlysrc == false or sourced(v1) then -- if we've got this far, we have a (sourced) claim with qualifiers -- which matches the target, so find the value(s) of the qualifier we want local quals = v1.qualifiers[qualifierID] if quals then -- can't reference qualifer, so set onlysourced = "no" (not boolean) local qargs = frame.args qargs.onlysourced = "no" local vals = propertyvalueandquals(quals, qargs, qid) for k, v in ipairs(vals) do out[#out + 1] = v end end end -- of check for sourced end -- of check for matching required value and has qualifiers end -- of check for wikibase entity end -- of loop through values of propertyID return assembleoutput(out, frame.args, qid, propertyID) else return props -- either local parameter or nothing end -- of test for success return nil end ------------------------------------------------------------------------------- -- getValueByQual gets the value of a property which has a qualifier with a given entity value -- The call needs: -- a property ID (the unnamed parameter or 1=Pxxx) -- the ID of a qualifier for that property (qualID=Pyyy) -- the Wikibase-entity ID of a value for that qualifier (qvalue=Qzzz) -- The usual whitelisting, blacklisting, onlysourced, etc. are implemented ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: _getvaluebyqual; parseParam; setRanks; parseInput; sourced; -- assembleoutput; ------------------------------------------------------------------------------- p.getValueByQual = function(frame) local qualID = frame.args.qualID -- The Q-id of the value for the qualifier we want to match is in named parameter |qvalue= local qval = frame.args.qvalue or "" if qval == "" then return "no qualifier value supplied" end local function checkQID(id) return id == qval end return _getvaluebyqual(frame, qualID, checkQID) end ------------------------------------------------------------------------------- -- getValueByLang gets the value of a property which has a qualifier P407 -- ("language of work or name") whose value has the given language code -- The call needs: -- a property ID (the unnamed parameter or 1=Pxxx) -- the MediaWiki language code to match the language (lang=xx[-yy]) -- (if no code is supplied, it uses the default language) -- The usual whitelisting, blacklisting, onlysourced, etc. are implemented ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: _getvaluebyqual; parseParam; setRanks; parseInput; sourced; assembleoutput; ------------------------------------------------------------------------------- p.getValueByLang = function(frame) -- The language code for the qualifier we want to match is in named parameter |lang= local langcode = frame.args.lang or "" if langcode == "" then langcode = frame:callParserFunction{ name = "int", args = "lang" } end local function checkLanguage(id) -- id should represent a language like "British English (Q7979)" -- it should have string property "Wikimedia language code (P424)" -- qlcode will be a table: local qlcode = mw.wikibase.getBestStatements(id, "P424") if (#qlcode > 0) and (qlcode[1].mainsnak.datavalue.value == langcode) then return true end end return _getvaluebyqual(frame, "P407", checkLanguage) end ------------------------------------------------------------------------------- -- getValueByRefSource gets the value of a property which has a reference "stated in" (P248) -- whose value has the given entity code. -- The call needs: -- a property ID (the unnamed parameter or 1=Pxxx) -- the entity ID of a value to match where the reference is stated in (match=Qzzz) -- The usual whitelisting, blacklisting, onlysourced, etc. are implemented ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: parseParam; setRanks; parseInput; sourced; propertyvalueandquals assembleoutput; ------------------------------------------------------------------------------- p.getValueByRefSource = function(frame) -- The property ID that we want to check is the first unnamed parameter local propertyID = mw.text.trim(frame.args[1] or ""):upper() if propertyID == "" then return "no property supplied" end -- The Q-id of the value we want to match is in named parameter |qvalue= local qval = (frame.args.match or ""):upper() if qval == "" then qval = "Q21540096" end local unit = (frame.args.unit or ""):upper() if unit == "" then unit = "Q4917" end local onlysrc = parseParam(frame.args.onlysourced or frame.args.osd, true) -- set the requested ranks flags frame.args.reqranks = setRanks(frame.args.rank) -- set a language object and code in the frame.args table frame.args.langobj = findLang(frame.args.lang) frame.args.lang = frame.args.langobj.code local linked = parseParam(frame.args.linked, true) local uabbr = parseParam(frame.args.uabbr or frame.args.unitabbr, false) -- qid not nil means no local parameter and the property exists local qid, props = parseInput(frame, frame.args[2], propertyID) if qid then local out = {} local mlt= {} for k1, v1 in ipairs(props) do if onlysrc == false or sourced(v1) then if v1.references then for k2, v2 in ipairs(v1.references) do if v2.snaks.P248 then for k3, v3 in ipairs(v2.snaks.P248) do if v3.datavalue.value.id == qval then out[#out+1], mlt[#out+1] = rendersnak(v1, frame.args, linked, "", "", "", "", uabbr, unit) if not mlt[#out] then -- we only need one match per property value -- unless datatype was monolingual text break end end -- of test for match end -- of loop through values "stated in" end -- of test that "stated in" exists end -- of loop through references end -- of test that references exist end -- of test for sourced end -- of loop through values of propertyID if #mlt > 0 then local langcode = frame.args.lang langcode = mw.text.split( langcode, '-', true )[1] local fbtbl = mw.language.getFallbacksFor( langcode ) table.insert( fbtbl, 1, langcode ) local bestval = "" local found = false for idx1, lang1 in ipairs(fbtbl) do for idx2, lang2 in ipairs(mlt) do if (lang1 == lang2) and not found then bestval = out[idx2] found = true break end end -- loop through values of property end -- loop through fallback languages if found then -- replace output table with a table containing the best value out = { bestval } else -- more than one value and none of them on the list of fallback languages -- sod it, just give them the first one out = { out[1] } end end return assembleoutput(out, frame.args, qid, propertyID) else return props -- no property or local parameter supplied end -- of test for success end ------------------------------------------------------------------------------- -- getPropOfProp takes two propertyIDs: prop1 and prop2 (as well as the usual parameters) -- If the value(s) of prop1 are of type "wikibase-item" then it returns the value(s) of prop2 -- of each of those wikibase-items. -- The usual whitelisting, blacklisting, onlysourced, etc. are implemented ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: parseParam; setRanks; parseInput; sourced; propertyvalueandquals assembleoutput; ------------------------------------------------------------------------------- p.getPropOfProp = function(frame) frame.args.reqranks = setRanks(frame.args.rank) frame.args.langobj = findLang(frame.args.lang) frame.args.lang = frame.args.langobj.code local args = frame.args local pid1 = args.prop1 or args.pid1 or "" local pid2 = args.prop2 or args.pid2 or "" local localval = mw.text.trim(args[1] or "") if pid1 == "" or pid2 == "" then return nil end local qid1, statements1 = parseInput(frame, localval, pid1) if not qid1 then return localval end local onlysrc = parseParam(args.onlysourced or args.osd, true) local maxvals = tonumber(args.maxvals) or 0 local qualID = mw.text.trim(args.qual or ""):upper() if qualID == "" then qualID = nil end local out = {} for k, v in ipairs(statements1) do if not onlysrc or sourced(v) then local snak = v.mainsnak if snak.datatype == "wikibase-item" and snak.snaktype == "value" then local qid2 = snak.datavalue.value.id local statements2 = {} if args.reqranks.b then statements2 = mw.wikibase.getBestStatements(qid2, pid2) else statements2 = mw.wikibase.getAllStatements(qid2, pid2) end if statements2[1] then local out2 = propertyvalueandquals(statements2, args, qualID) out[#out+1] = assembleoutput(out2, args, qid2, pid2) end end -- of test for valid property1 value end -- of test for sourced if maxvals > 0 and #out >= maxvals then break end end -- of loop through values of property1 return assembleoutput(out, args, qid1, pid1) end ------------------------------------------------------------------------------- -- getAwardCat takes most of the usual parameters. If the item has values of P166 (award received), -- then it examines each of those awards for P2517 (category for recipients of this award). -- If it exists, it returns the corresponding category, -- with the item's P734 (family name) as sort key, or no sort key if there is no family name. -- The sort key may be overridden by the parameter |sortkey (alias |sk). -- The usual whitelisting, blacklisting, onlysourced, etc. are implemented ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: parseParam; setRanks; parseInput; sourced; propertyvalueandquals assembleoutput; ------------------------------------------------------------------------------- p.getAwardCat = function(frame) frame.args.reqranks = setRanks(frame.args.rank) frame.args.langobj = findLang(frame.args.lang) frame.args.lang = frame.args.langobj.code local args = frame.args args.sep = " " local pid1 = args.prop1 or "P166" local pid2 = args.prop2 or "P2517" if pid1 == "" or pid2 == "" then return nil end -- locally supplied value: local localval = mw.text.trim(args[1] or "") local qid1, statements1 = parseInput(frame, localval, pid1) if not qid1 then return localval end -- linkprefix (strip quotes) local lp = (args.linkprefix or args.lp or ""):gsub('"', '') -- sort key (strip quotes, hyphens and periods): local sk = (args.sortkey or args.sk or ""):gsub('["-.]', '') -- family name: local famname = "" if sk == "" then local p734 = mw.wikibase.getBestStatements(qid1, "P734")[1] local p734id = p734 and p734.mainsnak.snaktype == "value" and p734.mainsnak.datavalue.value.id or "" famname = mw.wikibase.sitelink(p734id) or "" -- strip namespace and disambigation local pos = famname:find(":") or 0 famname = famname:sub(pos+1):gsub("%s%(.+%)$", "") if famname == "" then local lbl = mw.wikibase.label(p734id) famname = lbl and mw.text.nowiki(lbl) or "" end end local onlysrc = parseParam(args.onlysourced or args.osd, true) local maxvals = tonumber(args.maxvals) or 0 local qualID = mw.text.trim(args.qual or ""):upper() if qualID == "" then qualID = nil end local out = {} for k, v in ipairs(statements1) do if not onlysrc or sourced(v) then local snak = v.mainsnak if snak.datatype == "wikibase-item" and snak.snaktype == "value" then local qid2 = snak.datavalue.value.id local statements2 = {} if args.reqranks.b then statements2 = mw.wikibase.getBestStatements(qid2, pid2) else statements2 = mw.wikibase.getAllStatements(qid2, pid2) end if statements2[1] and statements2[1].mainsnak.snaktype == "value" then local qid3 = statements2[1].mainsnak.datavalue.value.id local sitelink = mw.wikibase.sitelink(qid3) sitelink = sitelink or mw.wikibase.label(qid3) if sitelink then if sk ~= "" then out[#out+1] = "[[" .. lp .. sitelink .. "|" .. sk .. "]]" elseif famname ~= "" then out[#out+1] = "[[" .. lp .. sitelink .. "|" .. famname .. "]]" else out[#out+1] = "[[" .. lp .. sitelink .. "]]" end -- of check for sort keys end -- of test for sitelink end -- of test for category end -- of test for wikibase item has a value end -- of test for sourced if maxvals > 0 and #out >= maxvals then break end end -- of loop through values of property1 return assembleoutput(out, args, qid1, pid1) end ------------------------------------------------------------------------------- -- getGlobe takes an optional qid of a Wikidata entity passed as |qid= -- otherwise it uses the linked item for the current page. -- If returns the Qid of the globe used in P625 (coordinate location), -- or nil if there isn't one. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getGlobe = function(frame) local qid = frame.args.qid or frame.args[1] or "" if qid == "" then qid = mw.wikibase.getEntityIdForCurrentPage() end local coords = mw.wikibase.getBestStatements(qid, "P625")[1] local globeid if coords and coords.mainsnak.snaktype == "value" then globeid = coords.mainsnak.datavalue.value.globe:match("(Q%d+)") end return globeid end ------------------------------------------------------------------------------- -- getCommonsLink takes an optional qid of a Wikidata entity passed as |qid= -- It returns one of the following in order of preference: -- the Commons sitelink of the linked Wikidata item; -- the Commons sitelink of the topic's main category of the linked Wikidata item; ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: _getCommonslink(); _getSitelink(); parseParam() ------------------------------------------------------------------------------- p.getCommonsLink = function(frame) local oc = frame.args.onlycat or frame.args.onlycategories local fb = parseParam(frame.args.fallback or frame.args.fb, true) return _getCommonslink(frame.args.qid, oc, fb) end ------------------------------------------------------------------------------- -- getSitelink takes the qid of a Wikidata entity passed as |qid= -- It takes an optional parameter |wiki= to determine which wiki is to be checked for a sitelink -- If the parameter is blank, then it uses the local wiki. -- If there is a sitelink to an article available, it returns the plain text link to the article -- If there is no sitelink, it returns nil. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getSiteLink = function(frame) return _getSitelink(frame.args.qid, frame.args.wiki or mw.text.trim(frame.args[1] or "")) end ------------------------------------------------------------------------------- -- getLink has the qid of a Wikidata entity passed as the first unnamed parameter or as |qid= -- If there is a sitelink to an article on the local Wiki, it returns a link to the article -- with the Wikidata label as the displayed text. -- If there is no sitelink, it returns the label as plain text. -- If there is no label in the local language, it displays the qid instead. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getLink = function(frame) local itemID = mw.text.trim(frame.args[1] or frame.args.qid or "") if itemID == "" then return end local sitelink = mw.wikibase.sitelink(itemID) local label = labelOrId(itemID) if sitelink then return "[[:" .. sitelink .. "|" .. label .. "]]" else return label end end ------------------------------------------------------------------------------- -- getLabel has the qid of a Wikidata entity passed as the first unnamed parameter or as |qid= -- It returns the Wikidata label for the local language as plain text. -- If there is no label in the local language, it displays the qid instead. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getLabel = function(frame) local itemID = mw.text.trim(frame.args[1] or frame.args.qid or "") if itemID == "" then return end local label = labelOrId(itemID) return label end ------------------------------------------------------------------------------- -- getAT has the qid of a Wikidata entity passed as the first unnamed parameter or as |qid= -- If there is a sitelink to an article on the local Wiki, it returns the sitelink as plain text. -- If there is no sitelink, it returns nothing. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getAT = function(frame) local itemID = mw.text.trim(frame.args[1] or frame.args.qid or "") if itemID == "" then return end return mw.wikibase.sitelink(itemID) end ------------------------------------------------------------------------------- -- getDescription has the qid of a Wikidata entity passed as |qid= -- (it defaults to the associated qid of the current article if omitted) -- and a local parameter passed as the first unnamed parameter. -- Any local parameter passed (other than "Wikidata" or "none") becomes the return value. -- It returns the article description for the Wikidata entity if the local parameter is "Wikidata". -- Nothing is returned if the description doesn't exist or "none" is passed as the local parameter. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getDescription = function(frame) local desc = mw.text.trim(frame.args[1] or "") local itemID = mw.text.trim(frame.args.qid or "") if itemID == "" then itemID = nil end if desc:lower() == 'wikidata' then return mw.wikibase.description(itemID) elseif desc:lower() == 'none' then return nil else return desc end end ------------------------------------------------------------------------------- -- getAliases has the qid of a Wikidata entity passed as |qid= -- (it defaults to the associated qid of the current article if omitted) -- and a local parameter passed as the first unnamed parameter. -- It implements blacklisting and whitelisting with a field name of "alias" by default. -- Any local parameter passed becomes the return value. -- Otherwise it returns the aliases for the Wikidata entity with the usual list options. -- Nothing is returned if the aliases do not exist. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: findLang(); assembleoutput() ------------------------------------------------------------------------------- p.getAliases = function(frame) local args = frame.args local fieldname = args.name or "" if fieldname == "" then fieldname = "alias" end local blacklist = args.suppressfields or args.spf or "" if blacklist:find(fieldname) then return nil end local localval = mw.text.trim(args[1] or "") if localval ~= "" then return localval end local whitelist = args.fetchwikidata or args.fwd or "" if whitelist == "" then whitelist = "NONE" end if not (whitelist == 'ALL' or whitelist:find(fieldname)) then return nil end local qid = mw.text.trim(args.qid or "") if qid == "" then qid = nil end local entity = mw.wikibase.getEntity(qid) if not entity then return nil end local aliases = entity.aliases if not aliases then return nil end if not qid then qid= mw.wikibase.getEntityIdForCurrentPage() end args.langobj = findLang(args.lang) local langcode = args.langobj.code args.lang = langcode local out = {} for k1, v1 in pairs(aliases) do if v1[1].language == langcode then for k1, v2 in ipairs(v1) do out[#out+1] = v2.value end break end end return assembleoutput(out, args, qid) end ------------------------------------------------------------------------------- -- pageId returns the page id (entity ID, Qnnn) of the current page -- returns nothing if the page is not connected to Wikidata ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.pageId = function(frame) return mw.wikibase.getEntityIdForCurrentPage() end ------------------------------------------------------------------------------- -- formatDate is a wrapper to export the private function format_Date ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: format_Date(); ------------------------------------------------------------------------------- p.formatDate = function(frame) return format_Date(frame.args[1], frame.args.df, frame.args.bc) end ------------------------------------------------------------------------------- -- location is a wrapper to export the private function _location -- it takes the entity-id as qid or the first unnamed parameter -- optional boolean parameter first toggles the display of the first item -- optional boolean parameter skip toggles the display to skip to the last item ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: _location(); ------------------------------------------------------------------------------- p.location = function(frame) local qid = mw.text.trim(frame.args.qid or frame.args[1] or ""):upper() if qid == "" then return "No id supplied" end local first = mw.text.trim(frame.args.first or "") local skip = mw.text.trim(frame.args.skip or "") return table.concat( _location(qid, first, skip), ", " ) end ------------------------------------------------------------------------------- -- checkBlacklist implements a test to check whether a named field is allowed -- returns true if the field is not blacklisted (i.e. allowed) -- returns false if the field is blacklisted (i.e. disallowed) -- {{#if:{{#invoke:WikidataIB |checkBlacklist |name=Joe |suppressfields=Dave; Joe; Fred}} | not blacklisted | blacklisted}} -- displays "blacklisted" -- {{#if:{{#invoke:WikidataIB |checkBlacklist |name=Jim |suppressfields=Dave; Joe; Fred}} | not blacklisted | blacklisted}} -- displays "not blacklisted" ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.checkBlacklist = function(frame) local blacklist = frame.args.suppressfields or frame.args.spf or "" local fieldname = frame.args.name or "" if blacklist ~= "" and fieldname ~= "" then if blacklist:find(fieldname) then return false else return true end else -- one of the fields is missing: let's call that "not on the list" return true end end ------------------------------------------------------------------------------- -- emptyor returns nil if its first unnamed argument is just punctuation, whitespace or html tags -- otherwise it returns the argument unchanged (including leading/trailing space). -- If the argument may contain "=", then it must be called explicitly: -- |1=arg -- (In that case, leading and trailing spaces are trimmed) -- It finds use in infoboxes where it can replace tests like: -- {{#if: {{#invoke:WikidatIB |getvalue |P99 |fwd=ALL}} | <span class="xxx">{{#invoke:WikidatIB |getvalue |P99 |fwd=ALL}}</span> | }} -- with a form that uses just a single call to Wikidata: -- {{#invoke |WikidataIB |emptyor |1= <span class="xxx">{{#invoke:WikidataIB |getvalue |P99 |fwd=ALL}}</span> }} ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.emptyor = function(frame) local s = frame.args[1] or "" if s == "" then return nil end local sx = s:gsub("%s", ""):gsub("<[^>]*>", ""):gsub("%p", "") if sx == "" then return nil else return s end end ------------------------------------------------------------------------------- -- labelorid is a public function to expose the output of labelOrId() -- Pass the Q-number as |qid= or as an unnamed parameter. -- It returns the Wikidata label for that entity or the qid if no label exists. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: labelOrId ------------------------------------------------------------------------------- p.labelorid = function(frame) local label = labelOrId( frame.args.qid or frame.args[1] ) return label end ------------------------------------------------------------------------------- -- getLang returns the MediaWiki language code of the current content. -- If optional parameter |style=full, it returns the language name. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getLang = function(frame) local style = (frame.args.style or ""):lower() local langcode = mw.language.getContentLanguage().code if style == "full" then return mw.language.fetchLanguageName( langcode ) end return langcode end ------------------------------------------------------------------------------- -- findLanguage exports the local findLang() function -- It takes an optional language code and returns, in order of preference: -- the code if a known language; -- the user's language, if set; -- the server's content language. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: findLang ------------------------------------------------------------------------------- p.findLanguage = function(frame) return findLang(frame.args.lang or frame.args[1]).code end ------------------------------------------------------------------------------- -- getQid returns the qid, if supplied -- failing that, the Wikidata entity ID of the "category's main topic (P301)", if it exists -- failing that, the Wikidata entity ID asociated with the curent page, if it exists -- otherwise, nothing ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getQid = function(frame) local qid = (frame.args.qid or ""):upper() -- check if a qid was passed; if so, return it: if qid ~= "" then return qid end -- check if there's a "category's main topic (P301)": qid = mw.wikibase.getEntityIdForCurrentPage() if qid then local prop301 = mw.wikibase.getBestStatements(qid, "P301") if prop301[1] then local mctid = prop301[1].mainsnak.datavalue.value.id if mctid then return mctid end end end -- otherwise return the page qid (if any) return qid end ------------------------------------------------------------------------------- -- followQid takes two optional parameters: qid and props -- If qid is not given, it uses the qid for the connected page -- or returns nil if there isn't one. -- props is a list of properties, separated by punctuation. -- If props is given, the Wikidata item for the qid is examined for each property in turn. -- If that property contains a value that is another Wikibase-item, that item's qid is returned, -- and the search terminates. -- If props is not given, the qid is returned. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.followQid = function(frame) local qid = (frame.args.qid or ""):upper() if qid == "" then qid = mw.wikibase.getEntityIdForCurrentPage() end if not qid then return nil end local props = (frame.args.props or ""):upper() if props ~= "" then for p in mw.text.gsplit(props, "%p") do -- split at punctuation and iterate p = mw.text.trim(p) for i, v in ipairs( mw.wikibase.getBestStatements(qid, p) ) do local linkedid = v.mainsnak.datavalue and v.mainsnak.datavalue.value.id if linkedid then return linkedid end end -- loop through values of property to follow end -- loop through list of properties to follow end return qid end ------------------------------------------------------------------------------- -- siteID returns the root of the globalSiteID -- e.g. "en" for "enwiki", "enwikisource", etc. -- treats "en-gb" as "en", etc. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.siteID = function(frame) local txtlang = frame:preprocess( "{{int:lang}}" ) or "" -- This deals with specific exceptions: be-tarask -> be-x-old if txtlang == "be-tarask" then return "be_x_old" end local pos = txtlang:find("-") local ret = "" if pos then ret = txtlang:sub(1, pos-1) else ret = txtlang end return ret end ------------------------------------------------------------------------------- -- projID returns the code used to link to the reader's language's project -- e.g "en" for [[:en:WikidataIB]] -- treats "en-gb" as "en", etc. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.projID = function(frame) local txtlang = frame:preprocess( "{{int:lang}}" ) or "" -- This deals with specific exceptions: be-tarask -> be-x-old if txtlang == "be-tarask" then return "be-x-old" end local pos = txtlang:find("-") local ret = "" if pos then ret = txtlang:sub(1, pos-1) else ret = txtlang end return ret end ------------------------------------------------------------------------------- -- formatNumber formats a number according to the the supplied language code ("|lang=") -- or the default language if not supplied. -- The number is the first unnamed parameter or "|num=" ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: findLang() ------------------------------------------------------------------------------- p.formatNumber = function(frame) local lang local num = tonumber(frame.args[1] or frame.args.num) or 0 lang = findLang(frame.args.lang) return lang:formatNum( num ) end ------------------------------------------------------------------------------- -- examine dumps the property (the unnamed parameter or pid) -- from the item given by the parameter 'qid' (or the other unnamed parameter) -- or from the item corresponding to the current page if qid is not supplied. -- e.g. {{#invoke:WikidataIB |examine |pid=P26 |qid=Q42}} -- or {{#invoke:WikidataIB |examine |P26 |Q42}} or any combination of these -- or {{#invoke:WikidataIB |examine |P26}} for the current page. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.examine = function( frame ) local args if frame.args[1] or frame.args.pid or frame.args.qid then args = frame.args else args = frame:getParent().args end local par = {} local pid = (args.pid or ""):upper() local qid = (args.qid or ""):upper() par[1] = mw.text.trim( args[1] or "" ):upper() par[2] = mw.text.trim( args[2] or "" ):upper() table.sort(par) if par[2]:sub(1,1) == "P" then par[1], par[2] = par[2], par[1] end if pid == "" then pid = par[1] end if qid == "" then qid = par[2] end if pid:sub(1,1) ~= "P" then return "No property supplied" end if qid:sub(1,1) ~= "Q" then qid = mw.wikibase.getEntityIdForCurrentPage() end if not qid then return "No item for this page" end return "<pre>" .. mw.dumpObject( mw.wikibase.getAllStatements( qid, pid ) ) .. "</pre>" end ------------------------------------------------------------------------------- -- checkvalue looks for 'val' as a wikibase-item value of a property (the unnamed parameter or pid) -- from the item given by the parameter 'qid' -- or from the Wikidata item associated with the current page if qid is not supplied. -- If property is not supplied, then P31 (instance of) is assumed. -- It returns val if found or nothing if not found. -- e.g. {{#invoke:WikidataIB |checkvalue |val=Q5 |pid=P31 |qid=Q42}} -- or {{#invoke:WikidataIB |checkvalue |val=Q5 |P31 |qid=Q42}} -- or {{#invoke:WikidataIB |checkvalue |val=Q5 |qid=Q42}} -- or {{#invoke:WikidataIB |checkvalue |val=Q5 |P31}} for the current page. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.checkvalue = function( frame ) local args if frame.args.val then args = frame.args else args = frame:getParent().args end local val = args.val if not val then return nil end local pid = mw.text.trim(args.pid or args[1] or "P31"):upper() local qid = (args.qid or ""):upper() if pid:sub(1,1) ~= "P" then return nil end if qid:sub(1,1) ~= "Q" then qid = mw.wikibase.getEntityIdForCurrentPage() end if not qid then return nil end local stats = mw.wikibase.getAllStatements( qid, pid ) if not stats[1] then return nil end if stats[1].mainsnak.datatype == "wikibase-item" then for k, v in pairs( stats ) do if v.mainsnak.snaktype == "value" and v.mainsnak.datavalue.value.id == val then return val end end end return nil end ------------------------------------------------------------------------------- -- url2 takes a parameter url= that is a proper url and formats it for use in an infobox. -- If no parameter is supplied, it returns nothing. -- This is the equivalent of Template:URL -- but it keeps the "edit at Wikidata" pen icon out of the microformat. -- Usually it will take its url parameter directly from a Wikidata call: -- e.g. {{#invoke:WikidataIB |url2 |url={{wdib |P856 |qid=Q23317 |fwd=ALL |osd=no}} ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.url2 = function(frame) local txt = frame.args.url or "" if txt == "" then return nil end local url, icon = txt:match("(.+)&nbsp;(.+)") url = url or txt icon = icon or "" local prot, addr = url:match("(http[s]*://)(.+)") prot = prot or url addr = addr or "" local disp, n = addr:gsub("%.", "<wbr/>%.") return '<span class="url">[' .. prot .. addr .. " " .. disp .. "]</span>&nbsp;" .. icon end ------------------------------------------------------------------------------- -- getWebsite fetches the Official website (P856) and formats it for use in an infobox. -- This is similar to Template:Official website but with a url displayed, -- and it adds the "edit at Wikidata" pen icon beyond the microformat if enabled. -- A local value will override the Wikidata value. "NONE" returns nothing. -- e.g. {{#invoke:WikidataIB |getWebsite |qid= |noicon= |lang= |url= }} ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: findLang(); parseParam(); ------------------------------------------------------------------------------- p.getWebsite = function(frame) local url = frame.args.url or "" if url:upper() == "NONE" then return nil end local qid = frame.args.qid or "" if qid == "" then qid = mw.wikibase.getEntityIdForCurrentPage() end if not qid then return nil end local urls = {} local quals = {} if url == "" then local prop856 = mw.wikibase.getBestStatements(qid, "P856") for k, v in pairs(prop856) do if v.mainsnak.snaktype == "value" then urls[#urls+1] = v.mainsnak.datavalue.value if v.qualifiers and v.qualifiers["P1065"] then -- just take the first archive url (P1065) local au = v.qualifiers["P1065"][1] if au.snaktype == "value" then quals[#urls] = au.datavalue.value end -- test for archive url having a value end -- test for qualifers end -- test for website having a value end -- loop through website(s) else urls[1] = url end if #urls == 0 then return nil end local out = {} for i, u in ipairs(urls) do local link = quals[i] or u local prot, addr = u:match("(http[s]*://)(.+)") addr = addr or u local disp, n = addr:gsub("%.", "<wbr/>%.") out[#out+1] = '<span class="url">[' .. link .. " " .. disp .. "]</span>" end local langcode = findLang(frame.args.lang).code local noicon = parseParam(frame.args.noicon, false) if url == "" and not noicon then out[#out] = out[#out] .. createicon(langcode, qid, "P856") end local ret = "" if #out > 1 then ret = mw.getCurrentFrame():expandTemplate{title = "ubl", args = out} else ret = out[1] end return ret end ------------------------------------------------------------------------------- -- getAllLabels fetches the set of labels and formats it for display as wikitext. -- It takes a parameter 'qid' for arbitrary access, otherwise it uses the current page. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getAllLabels = function(frame) local args = frame.args or frame:getParent().args or {} local qid = args.qid if qid == "" then qid = nil end local entity = mw.wikibase.getEntity(qid) if not entity then return i18n["entity-not-found"] end local labels = entity.labels if not labels then return i18n["labels-not-found"] end local out = {} for k, v in pairs(labels) do out[#out+1] = v.value .. " (" .. v.language .. ")" end return table.concat(out, "; ") end ------------------------------------------------------------------------------- -- getAllDescriptions fetches the set of descriptions and formats it for display as wikitext. -- It takes a parameter 'qid' for arbitrary access, otherwise it uses the current page. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getAllDescriptions = function(frame) local args = frame.args or frame:getParent().args or {} local qid = args.qid if qid == "" then qid = nil end local entity = mw.wikibase.getEntity(qid) if not entity then return i18n["entity-not-found"] end local descriptions = entity.descriptions if not descriptions then return i18n["descriptions-not-found"] end local out = {} for k, v in pairs(descriptions) do out[#out+1] = v.value .. " (" .. v.language .. ")" end return table.concat(out, "; ") end ------------------------------------------------------------------------------- -- getAllAliases fetches the set of aliases and formats it for display as wikitext. -- It takes a parameter 'qid' for arbitrary access, otherwise it uses the current page. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.getAllAliases = function(frame) local args = frame.args or frame:getParent().args or {} local qid = args.qid if qid == "" then qid = nil end local entity = mw.wikibase.getEntity(qid) if not entity then return i18n["entity-not-found"] end local aliases = entity.aliases if not aliases then return i18n["aliases-not-found"] end local out = {} for k1, v1 in pairs(aliases) do local lang = v1[1].language local val = {} for k1, v2 in ipairs(v1) do val[#val+1] = v2.value end out[#out+1] = table.concat(val, ", ") .. " (" .. lang .. ")" end return table.concat(out, "; ") end ------------------------------------------------------------------------------- -- showNoLinks displays the article titles that should not be linked. ------------------------------------------------------------------------------- -- Dependencies: none ------------------------------------------------------------------------------- p.showNoLinks = function(frame) local out = {} for k, v in pairs(donotlink) do out[#out+1] = k end table.sort( out ) return table.concat(out, "; ") end return p ------------------------------------------------------------------------------- -- List of exported functions ------------------------------------------------------------------------------- -- getValue -- getPreferredValue -- getCoords -- getQualifierValue -- getValueByQual -- getValueByLang -- getLink -- getLabel -- getAT -- getDescription -- getAliases -- pageId -- formatDate -- location -- checkBlacklist -- emptyor -- labelorid -- getLang -- findLanguage -- getQID -- followQid -- siteID -- projID -- formatNumber -- examine -- checkvalue -- url2 -- getWebsite -- getAllLabels -- getAllDescriptions -- getAllAliases ------------------------------------------------------------------------------- 5emgdj3p3bas9yll8d55mhsk63aoo3y 828 2803 24883 2019-06-08T18:53:12Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: --[[ __ __ _ _ ____ _ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _ / ___|___ _ __ ___... 24883 Scribunto text/plain --[[ __ __ _ _ ____ _ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _ / ___|___ _ __ ___ _ __ | | _____ __ __| | __ _| |_ ___ | |\/| |/ _ \ / _` | | | | |/ _ (_) | / _ \| '_ ` _ \| '_ \| |/ _ \ \/ / / _` |/ _` | __/ _ \ | | | | (_) | (_| | |_| | | __/_| |__| (_) | | | | | | |_) | | __/> < | (_| | (_| | || __/ |_| |_|\___/ \__,_|\__,_|_|\___(_)\____\___/|_| |_| |_| .__/|_|\___/_/\_\ \__,_|\__,_|\__\___| |_| This module is intended for creation of complex date phrases in variety of languages. Once deployed, please do not modify this code without applying the changes first at Module:Complex date/sandbox and testing at Module:Complex date/sandbox/testcases. Authors and maintainers: * User:Sn1per - first draft of the original version * User:Jarekt - corrections and expansion of the original version ]] -- List of external modules and functions local p = {Error = nil} local i18n = require('Module:i18n/complex date') -- used for translations of date related phrases local ISOdate = require('Module:ISOdate')._ISOdate -- used for parsing dates in YYYY-MM-DD and related formats local formatnum = require('Module:Formatnum').formatNum -- used for translation into other alphabets local Calendar = require('Module:Calendar') -- used for conversions between Julian and Gregorian calendar dates -- ================================================== -- === Internal functions =========================== -- ================================================== local function langSwitch(list,lang) local langList = mw.language.getFallbacksFor(lang) table.insert(langList,1,lang) table.insert(langList,math.max(#langList,2),'default') for i,language in ipairs(langList) do if list[language] then return list[language] end end end local function formatnum1(numStr, lang) -- mostly require('Module:Formatnum').formatNum function used to translate a number to use different numeral characters, -- except that it it does not call that function unless the language is on the list "LList" local LList = {bn=1,bpy=1,kn=1,hi=1,mr=1,new=1,pa=1,gu=1,fa=1,glk=1,mzn=1,ur=1,ar=1,ckb=1,ks=1,lo=1,['or']=1,bo=1,['ml-old']=1,mn=1,te=1,th=1} if LList[lang] then -- call only when the language is on the list numStr = formatnum(numStr, lang, 1) end return numStr end local function getISODate(datestr, datetype, lang, num, case) -- translate dates in the format YYYY, YYYY-MM, and YYYY-MM-DD if not case and i18n.Translations[datetype] then -- look up the grammatical case needed and call ISOdate module local rec = langSwitch(i18n.Translations[datetype], lang) if type(rec)=='table' then case = rec.case[num] end end return ISOdate(datestr, lang, case, '', 1) end local function translatePhrase(date1, date2, operation, lang, state) -- use tables in Module:i18n/complex date to translate a phrase if not i18n.Translations[operation] then p.Error = string.format('<span style="background-color:red;">Error in [[Module:Complex date]]: input parameter "%s" is not recognized.</span>', operation or 'nil') return '' end local dateStr = langSwitch(i18n.Translations[operation], lang) if type(dateStr)=='table' then dateStr = dateStr[1] end if type(dateStr)=='function' then local success local nDates = i18n.Translations[operation]['nDates'] if nDates==2 then -- 2 date phrase success, dateStr = pcall(dateStr, date1, date2, state) else -- 1 date phrase success, dateStr = pcall(dateStr, date1, state) end end if type(dateStr)=='string' then -- replace parts of the string '$date1' and '$date2' with date1 and date2 strings dateStr = mw.ustring.gsub(dateStr, '$date1', date1) dateStr = mw.ustring.gsub(dateStr, '$date2', date2) else -- Special case of more complex phrases that can be build out of simple phrases -- If complex case is not translated to "lang" than build it out of simpler ones local x = dateStr dateStr = p._complex_date(x.conj, x.adj1, date1, x.units1, x.era1, x.adj2, date2, x.units2, x.era2, lang, 2) end return dateStr end local function oneDatePhrase(dateStr, adj, era, units, lang, num, case, state) -- translate a single date phrase if num==2 then state.adj, state.era, state.units, state.precision = state.adj2, state.era2, state.units2, state.precision2 end -- dateStr can have many forms: ISO date, year or a number for -- decade, century or millennium if units == '' then -- unit is "year", "month", "day" dateStr = getISODate(dateStr, adj, lang, num, case) else -- units is "decade", "century", "millennium'' dateStr = translatePhrase(dateStr, '', units, lang, state) end -- add adjective ("early", "mid", etc.) or preposition ("before", "after", -- "circa", etc.) to the date if adj ~= '' then dateStr = translatePhrase(dateStr, '', adj, lang, state) else -- only era? dateStr = formatnum1(dateStr, lang) end -- add era if era ~= '' then dateStr = translatePhrase(dateStr, '', era, lang, state) end return dateStr end local function twoDatePhrase(date1, date2, state, lang) -- translate a double date phrase local dateStr, case local era='' if state.era1 == state.era2 then -- if both eras are the same than add it only once era = state.era1 state.era1 = '' state.era2 = '' end case = {nil, nil} if i18n.Translations[state.conj] then local rec = langSwitch(i18n.Translations[state.conj], lang) if type(rec)=='table' then case = rec.case end end date1 = oneDatePhrase(date1, state.adj1, state.era1, state.units1, lang, 1, case[1], state) date2 = oneDatePhrase(date2, state.adj2, state.era2, state.units2, lang, 2, case[2], state) dateStr = translatePhrase(date1, date2, state.conj, lang, state) if era ~= '' then dateStr = translatePhrase(dateStr, '', era, lang, state) end return dateStr end local function otherPhrases(date1, date2, operation, era, lang, state) -- translate specialized phrases local dateStr = '' if operation == 'islamic' then if date2=='' then date2 = mw.getCurrentFrame():callParserFunction('#time', 'xmY', date1) end date1 = getISODate(date1, operation, lang, 1, nil) date2 = getISODate(date2, operation, lang, 2, nil) if era == '' then era = 'ad' end dateStr = translatePhrase(date1, '', era, lang, state) .. ' (' .. translatePhrase(date2, '', 'ah', lang, state) .. ')' era = '' elseif operation == 'julian' then if not date2 and date1 then -- Convert from Julian to Gregorian calendar date local JDN = Calendar._date2jdn(date1, 0) if JDN then date2 = date1 -- first date is assumed to be Julian date1 = Calendar._jdn2date(JDN, 1) end end date1 = getISODate(date1, operation, lang, 1, nil) date2 = getISODate(date2, operation, lang, 2, nil) dateStr = translatePhrase(date1, date2, operation, lang, state) dateStr = mw.ustring.gsub(mw.ustring.gsub(dateStr, '%( ', '('), ' %)', ')') -- in case date2 is empty elseif operation == 'turn of the year' or operation == 'turn of the decade' or operation == 'turn of the century' then if operation == 'turn of the decade' then dt=10 else dt=1 end if not date2 or date2=='' then date2=tostring(tonumber(date1)-dt) end if era~='bp' and era~='bc' then date1, date2 = date2, date1 end if operation == 'turn of the year' then date1 = ISOdate(date1, lang, '', '', 1) date2 = ISOdate(date2, lang, '', '', 1) else date1 = formatnum1(date1, lang) date2 = formatnum1(date2, lang) end dateStr = translatePhrase(date1, date2, operation, lang, state) elseif operation == 'year unknown' then dateStr = translatePhrase('', '', operation, lang, state) .. '<div style="display: none;">Unknown date</div>' elseif operation == 'unknown' then dateStr = tostring(mw.message.new( "exif-unknowndate" ):inLanguage( lang )) .. '<div style="display: none;">Unknown date</div>' end -- add era if era ~= '' then dateStr = translatePhrase(dateStr, '', era, lang, state) end return dateStr end local function checkAliases(str1, str2, sType) -- some inputs have many aliases - reconcile them and ensure string is playing a proper role local out = '' if str1 and str1~='' then local a = i18n.Synonyms[str1] -- look up synonyms of "str1" if a then out = a[1] else p.Error = string.format('<span style="background-color:red;">Error in [[Module:Complex date]]: %s is not recognized.</span>', str1) end elseif str2 and str2~='' then -- if "str1" of type "sType" is empty than maybe ... local a = i18n.Synonyms[str2] -- ..."str2" is of the same type and is not empty if a and a[2]==sType then out = a[1] str2 = '' end end return out, str2 end local function datePrecision(dateStr, units) -- "in this module "Units" is a string like millennium, century, or decade -- "precision" is wikibase compatible date precision number: 6=millennium, 7=century, 8=decade, 9=year, 10=month, 11=day -- based on string or numeric input calculate "Units" and "precision" local precision local dateNum = tonumber(dateStr); if type(units)=='number' then precision = units if precision>11 then precision=11 end -- clip the range of precision values if precision==6 then units='millennium' elseif precision==7 then units='century' elseif precision==8 then units='decade' else units = '' end elseif type(units)=='string' then units = string.lower(units); if units=='millennium' then precision=6 elseif units=='century' then precision=7 elseif units=='decade' then precision=8 else precision=9 end end if units=='' or precision==9 then local sLen = mw.ustring.len(dateStr) if sLen<= 4 then precision=9 elseif sLen== 7 then precision=10 elseif sLen>=10 then precision=11 end units='' end if precision==6 and dateStr.match( dateStr, '%d000' )~=nil then dateStr = tostring(math.floor(tonumber(dateStr)/1000) +1) elseif precision==7 and mw.ustring.match( dateStr, '%d%d00' )~=nil then dateStr = tostring(math.floor(tonumber(dateStr)/100) +1) end return dateStr, units, precision end local function isodate2timestamp(dateStr, precision, era) -- convert date string to timestamps used by Quick Statements local tStamp = nil if era == 'ah' or precision<6 then return nil elseif era ~= '' then local eraLUT = {ad='+', bc='-', bp='-' } era = eraLUT[era] else era='+' end -- convert isodate to timestamp used by quick statements if precision>=9 then if string.match(dateStr,"^%d%d%d%d$") then -- if YYYY format tStamp = era .. dateStr .. '-00-00T00:00:00Z/9' elseif string.match(dateStr,"^%d%d%d%d%-%d%d$") then -- if YYYY-MM format tStamp = era .. dateStr .. '-00T00:00:00Z/10' elseif string.match(dateStr,"^%d%d%d%d%-%d%d%-%d%d$") then -- if YYYY-MM-DD format tStamp = era .. dateStr .. 'T00:00:00Z/11' end elseif precision==8 then -- decade tStamp = era .. dateStr .. '-00-00T00:00:00Z/8' elseif precision==7 then -- century local d = tostring(tonumber(dateStr)-1) tStamp = era .. d .. '50-00-00T00:00:00Z/7' elseif precision==6 then local d = tostring(tonumber(dateStr)-1) tStamp = era .. d .. '500-00-00T00:00:00Z/6' end return tStamp end local function oneDateQScode(dateStr, adj, era, precision) -- create QuickStatements string for "one date" dates local outputStr = '' local d = isodate2timestamp(dateStr, precision, era) if not d then return '' end local rLUT = { early='Q40719727' , mid='Q40719748', late='Q40719766', ['1quarter']='Q40690303' , ['2quarter']='Q40719649' , ['3quarter']='Q40719662', ['4quarter']='Q40719674', spring='Q40720559' , summer='Q40720564' , autumn='Q40720568' , winter='Q40720553', firsthalf='Q40719687', secondhalf='Q40719707' } local qLUT = {['from']='P580', ['until']='P582', ['after']='P1319', ['before']='P1326', ['by']='P1326'} local refine = rLUT[adj] local qualitier = qLUT[adj] if adj=='' then outputStr = d elseif adj=='circa' then outputStr = d..",P1480,Q5727902" elseif refine then outputStr = d..",P4241,"..refine elseif precision>7 and qualitier then local century = string.gsub(d, 'Z%/%d+', 'Z/7') outputStr = century ..",".. qualitier ..","..d end return outputStr end local function twoDateQScode(date1, date2, state) -- create QuickStatements string for "two date" dates if state.adj1~='' or state.adj2~='' or state.era1~=state.era2 then return '' -- QuickStatements string are not generated for two date phrases with adjectives end local outputStr = '' local d1 = isodate2timestamp(date1, state.precision1, state.era1) local d2 = isodate2timestamp(date2, state.precision2, state.era2) if (not d1) or (not d2) then return '' end -- find date with lower precision in common to both dates local cd local year1 = tonumber(string.sub(d1,2,5)) local year2 = tonumber(string.sub(d2,2,5)) local k = 0 for i = 1,10,1 do if string.sub(d1,1,i)==string.sub(d2,1,i) then k = i -- find last matching letter end end if k>=9 then -- same month, since "+YYYY-MM-" is in common cd = isodate2timestamp(string.sub(d1,2,8), 10, state.era1) elseif k>=6 and k<9 then -- same year, since "+YYYY-" is in common cd = isodate2timestamp(tostring(year1), 9, state.era1) elseif k==4 then -- same decade(k=4, precision=8), since "+YYY" is in common cd = isodate2timestamp(tostring(year1), 8, state.era1) elseif k==3 then -- same century(k=3, precision=7) since "+YY" is in common local d = tostring(math.floor(year1/100) +1) -- convert 1999 -> 20 cd = isodate2timestamp( d, 7, state.era1) elseif k==2 then -- same millennium (k=2, precision=6), since "+Y" is in common local d = tostring(math.floor(year1/1000) +1) -- convert 1999 -> 2 cd = isodate2timestamp( d, 6, state.era1) end if not cd then return '' end --if not cd then -- return ' <br/>error: ' .. d1.." / " .. d2.." / ".. (cd or '') .." / ".. string.sub(d1,2,5).." / " .. string.sub(d2,2,5).." / " .. tostring(k) --end -- if (state.conj=='from-until') or (state.conj=='and' and year1==year2-1) then outputStr = cd ..",P580,".. d1 ..",P582,".. d2 elseif (state.conj=='between') or (state.conj=='or' and year1==year2-1) then outputStr = cd ..",P1319,".. d1 ..",P1326,".. d2 elseif state.conj=='circa2' then outputStr = cd ..",P1319,".. d1 ..",P1326,".. d2 ..",P1480,Q5727902" end return outputStr end -- ================================================== -- === External functions =========================== -- ================================================== function p.Era(frame) -- process inputs local dateStr local args = frame.args if not (args.lang and mw.language.isSupportedLanguage(args.lang)) then args.lang = frame:callParserFunction( "int", "lang" ) -- get user's chosen language end local lang = args['lang'] local dateStr = args['date'] or '' local eraType = string.lower(args['era'] or '') dateStr = ISOdate(dateStr, lang, '', '', 1) if eraType then eraType = checkAliases(eraType ,'','e') dateStr = translatePhrase(dateStr, '', eraType, lang, {}) end return dateStr end function p._complex_date(conj, adj1, date1, units1, era1, adj2, date2, units2, era2, lang, passNr) local Output='' -- process inputs and save date in state array local state = {} state.conj = string.lower(conj or '') state.adj1 = string.lower(adj1 or '') state.adj2 = string.lower(adj2 or '') state.era1 = string.lower(era1 or '') state.era2 = string.lower(era2 or '') state.units1 = string.lower(units1 or '') state.units2 = string.lower(units2 or '') -- if date 1 is missing but date 2 is provided than swap them if date1 == '' and date2 ~= '' then date1 = date2 date2 = '' state = {adj1 = state.adj2, era1 = state.era2, units1 = state.units2, adj2 = '', era2 = '', units2 = '', conj=state.conj, num=1} end if date2 ~= '' then state.nDates = 2 elseif date1 ~= '' then state.nDates = 1 else state.nDates = 0 end -- reconcile alternative names for text inputs local conj = checkAliases(state.conj ,'' ,'j') state.adj1 ,conj = checkAliases(state.adj1 ,conj,'a') state.units1,conj = checkAliases(state.units1,conj,'p') state.era1 ,conj = checkAliases(state.era1 ,conj,'e') state.special,conj = checkAliases('',conj,'c') state.adj2 = checkAliases(state.adj2 ,'','a') state.units2 = checkAliases(state.units2,'','p') state.era2 = checkAliases(state.era2 ,'','e') state.conj = conj state.lang = lang if p.Error~=nil then return nil end -- calculate date precision value date1, state.units1, state.precision1 = datePrecision(date1, state.units1) date2, state.units2, state.precision2 = datePrecision(date2, state.units2) -- Handle special cases -- Some complex phrases can be created out of simpler ones. Therefore on pass # 1 we try to create -- the phrase using complex phrase and if that is not found than on the second pass we try to build -- the phrase out of the simpler ones if passNr==1 then if state.adj1=='circa' and state.nDates == 2 then state.conj = 'circa2' state.adj1 = '' state.adj2 = '' end if state.nDates == 2 and state.adj1=='late' and state.adj2=='early' and state.conj=='and' and state.units1==state.units2 and state.era1==state.era2 then if state.units1=='century' then state.conj='turn of the century' elseif state.units1=='decade' then state.conj='turn of the decade' elseif state.units1=='' then state.conj='turn of the year' end state.adj1 = '' state.adj2 = '' state.units1 = '' state.units2 = '' end end local errorStr = string.format( '\n*conj=%s, adj1=%s, era1=%s, unit1=%s, prec1=%i, adj2=%s, era2=%s, unit2=%s, prec2=%i, special=%s', state.conj, state.adj1, state.era1, state.units1, state.precision1, state.adj2, state.era2, state.units2, state.precision2, state.special) state.adj, state.era, state.units, state.precision = state.adj1, state.era1, state.units1, state.precision1 -- call specialized functions local QScode = '' if state.special~='' then Output = otherPhrases(date1, date2, state.special, state.era1, lang, state) elseif state.conj~='' then QScode = twoDateQScode(date1, date2, state) Output = twoDatePhrase(date1, date2, state, lang) elseif state.adj1~='' or state.era1~='' or state.units1~='' then Output = oneDatePhrase(date1, state.adj1, state.era1, state.units1, lang, 1, nil, state) QScode = oneDateQScode(date1, state.adj1, state.era1, state.precision1) elseif date1~='' then Output = ISOdate(date1, lang, '', 'dtstart', '100-999') end if p.Error~=nil then return errorStr end -- if there is any wikicode in the string than execute it if mw.ustring.find(Output, '{') then Output = mw.getCurrentFrame():preprocess(Output) end if QScode and #QScode>0 then QScode = ' <div style="display: none;">date QS:P,' .. QScode .. '</div>' end return Output .. QScode end function p._complex_date_cer(conj, adj1, date1, units1, era1, adj2, date2, units2, era2, certainty, lang) -- same as p._complex_date but with extra parameter for certainty: probably, possibly, presumably, etc. local dateStr = p._complex_date(conj, adj1, date1, units1, era1, adj2, date2, units2, era2, lang, 1) certainty = checkAliases(certainty, conj, 'r') local LUT = {probably='Q56644435', presumably='Q18122778', possibly='Q30230067', circa='Q5727902' } if certainty and LUT[certainty] then dateStr = translatePhrase(dateStr, '', certainty, lang, {}) dateStr = string.gsub(dateStr, '(%<div style="display: none;"%>date QS:P,[^%<]+)(%</div%>)', '%1,P1480,' .. LUT[certainty] .. '%2' ) -- if str1 and str2 -- dateStr = str1 .. ',P1480,' .. LUT[certainty] .. str2 -- end end return dateStr end function p.complex_date(frame) -- process inputs local dateStr, Error local args = frame.args if not (args.lang and mw.language.isSupportedLanguage(args.lang)) then args.lang = frame:callParserFunction( "int", "lang" ) -- get user's chosen language end local date1 = args['date1'] or args['2'] or args['date'] or '' local date2 = args['date2'] or args['3'] or '' local conj = args['conj'] or args['1'] or '' local adj1 = args['adj1'] or args['adj'] or '' local adj2 = args['adj2'] or '' local units1 = args['precision1'] or args['precision'] or '' local units2 = args['precision2'] or args['precision'] or '' local era1 = args['era1'] or args['era'] or '' local era2 = args['era2'] or args['era'] or '' local certainty = args['certainty'] local lang = args['lang'] dateStr = p._complex_date_cer(conj, adj1, date1, units1, era1, adj2, date2, units2, era2, certainty, lang) if p.Error~=nil then dateStr = p.Error .. '[[Category:Pages using Complex date template with incorrect parameter]]' end return dateStr end return p b6665hhh3lfo38xrtgmurmivvojtkon 828 2804 24884 2019-06-08T18:55:37Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: --[[ __ __ _ _ ___ _ ___ __ _ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _|_... 24884 Scribunto text/plain --[[ __ __ _ _ ___ _ ___ __ _ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _|_ _/ |( _ ) _ __ / /__ ___ _ __ ___ _ __ | | _____ __ __| | __ _| |_ ___ | |\/| |/ _ \ / _` | | | | |/ _ (_)| || |/ _ \| '_ \ / / __/ _ \| '_ ` _ \| '_ \| |/ _ \ \/ / / _` |/ _` | __/ _ \ | | | | (_) | (_| | |_| | | __/_ | || | (_) | | | |/ / (_| (_) | | | | | | |_) | | __/> < | (_| | (_| | || __/ |_| |_|\___/ \__,_|\__,_|_|\___(_)___|_|\___/|_| |_/_/ \___\___/|_| |_| |_| .__/|_|\___/_/\_\ \__,_|\__,_|\__\___| |_| This code was copied from Commons please request changes there. Maintainers: *Jarekt ]] local Ordinal = require('Module:Ordinal')._Ordinal local Roman = require('Module:Roman')._Numeral local linguistic = require('Module:Linguistic') -- ========================================================================== -- === Local Helper functions ============================================== -- ========================================================================== -- form of French "of" based on "precision", which is wikibase compatible date precision format: -- 6=millennium, 7=century, 8=decade, 9=year, 10=month, 11=day -- 1 2 3 4 5 mill cent deca year month day local frOf = {'du','du','du','du','du', 'du', 'du', 'de', 'de', 'de', 'du'} local function decYear(state,lang,case) --Declension of word "year" in several languages if state.precision == 9 then yearCase = { fi={xxx='vuosien', gen='vuoden', ill='vuoteen', ptv='vuotta', ela='vuodesta', ine='vuonna'}, sl={insP='letoma', ins='letom', gen='leta', loc='letu'}, hsb={insP='lětami', ins='lětom', gen='lěta', loc='lěće'} } return yearCase[lang][case] .. ' ' else return '' end end local function decCentury(lang,case) --Declension of word "century" in several languages centuryCase = { pl={nom='wiek', gen='wieku', ins='wiekiem', loc='wieku', default = 'wiek'}, hsb={nom='lětstotk', gen='lětstotka', ins='lětstotkom', loc='lětstotku', default = 'lětstotk'} } return centuryCase[lang][case] or centuryCase[lang]['default'] end local function decMillennium(lang,case) --Declension of word "century" in several languages millenniumCase = { pl={nom='tysiąclecie', gen='tysiąclecia', ins='tysiącleciem', loc='tysiącleciu', default = 'tysiąclecie'}, hsb={nom='lěttysac', gen='lěttysaca', ins='lěttysacom', loc='lěttysacu', default = 'lěttysac'} } return millenniumCase[lang][case] or millenniumCase[lang]['default'] end -- ========================================================================== -- === Output data structure =============================================== -- ========================================================================== local p = {} --[[ Multiple formats are possible: 1) string with key words "$date1" and "$date2" which will be replaced later by the date strings 2) function which can be used to create output string * Function INPUTS: - date1 and date2 string with date strings. "$date1" and "$date2" can also be used which will be replaced latter - state is a table with full description of the phrase we are trying to construct. It includes state.precision1 (and 2) which is wikibase compatible date precision format: 6=millennium, 7=century, 8=decade, 9=year, 10=month, 11=day 3) table with following fields: * table[1] is either string or a function * table.case is a 2 element table with Grammatical cases used by given language to alter month name or other adjective related to date # 1 and 2 ]] p.Translations = { -- ========================================== -- === Two date phrases ===================== -- ========================================== ['from-until'] = { nDates = 2, ar='من $date1 إلى $date2', ['be-tarask']={'з $date1 да $date2', case={'gen','gen'}}, bn='$date1 থেকে $date2 পর্যন্ত', ca='$date1 fins $date2', cs='$date1 až $date2', da='fra $date1 til $date2', de='$date1 bis $date2', el='από $date1 έως $date2', en='from $date1 until $date2', ['en-gb']='from $date1 until $date2', ['en-ca']='from $date1 until $date2', eo='de $date1 al $date2', es='de $date1 a $date2', et='$date1 kuni $date2', fa='از $date1 تا $date2', fi='$date1–$date2', -- välisenä aikana fr=function(date1, date2, state) -- could actually be better should be "d'octobre à mars 2013' not "de octore 2013 à mars 2013" if state.precision > 10 then -- precision > month return 'du $date1 au $date2' else -- "DE septebmbre" / "D'octobre" return linguistic.of(date1, 'fr') .. " à $date2" end end, gl='de $date1 a $date2', --Template:From until used 'desde $date1 ata $date2' he='מ- $date1 עד $date2', hr='od $date1 do $date2', hsb={'wot $date1 do $date2', case={'gen','gen'}}, hu='$date1 – $date2', it='dal $date1 al $date2', ja='$date1から$date2まで', mk='од $date1 до $date2', ml='$date1 മുതൽ $date2 വരെ', nb='fra $date1 til $date2', nds='$date1 bet $date2', nn='fra $date1 til $date2', nl='$date1 tot $date2', no='fra $date1 til $date2', pl={'od $date1 do $date2', case={'gen','gen'}}, ro='din $date1 până în $date2', pt='de $date1 a $date2', qu="$date1 p'unchawmanta $date2 p\'unchawkama", ru={'с $date1 по $date2', case={'gen','gen'}}, sk={'od $date1 do $date2', case={'gen','gen'}}, sl={'od $date1 do $date2', case={'gen','gen'}}, sv='från $date1 till $date2', uk={'з $date1 до $date2', case={'gen','gen'}}, ur='از $date1 تا $date2', vi='từ $date1 đến $date2', ['zh-hans']='从$date1到$date2', ['zh-hant']='從$date1到$date2', default='<span style="color:red">$date1 - $date2</span>', }, ['between']={ nDates = 2, ar='بين $date1 و $date2', ['be-tarask']={'між $date1 і $date2', case={'ins','ins'}}, bn='$date1 এবং $date2-এর মাঝামাঝি', ca='entre $date1 i $date2', cs={'mezi $date1 a $date2', case={'ins','ins'}}, da='mellem $date1 og $date2', de='zwischen $date1 und $date2', el='μεταξύ $date1 και $date2', en='between $date1 and $date2', ['en-gb']='between $date1 and $date2', ['en-ca']='between $date1 and $date2', eo='inter $date1 kaj $date2', es='entre $date1 y $date2', et='$date1 ja $date2 vahel', fa='بین $date1 و $date2', fi={function(date1, date2, state) return decYear(state,'fi','xxx') .. '$date1 ja $date2 välisenä aikana' end, case={'gen','gen'}}, fr='entre $date1 et $date2', gl='entre $date1 e $date2', he='בין $date1 ו- $date2', hr='između $date1 i $date2', hsb={'mjez $date1 a $date2', case={'ins','ins'}}, hu='$date1 és $date2 között', hi='$date1 और $date2 के बीच', it='tra il $date1 e il $date2', ja='$date1と$date2の間', mk='помеѓу $date1 и $date2', ml='$date1, $date2 എന്നിവയ്ക്കിടയ്ക്ക്', nb='mellom $date1 og $date2', nds='twischen $date1 un $date2', nn='mellom $date1 og $date2', nl='tussen $date1 en $date2', no='mellom $date1 og $date2', pl={'między $date1 a $date2', case={'ins','ins'}}, ro='între $date1 și $date2', pt='entre $date1 e $date2', qu="$date1 p'unchawpa $date2 p'unchawpapas chawpin", ru={'между $date1 и $date2', case={'ins','ins'}}, sk={'medzi $date1 a $date2', case={'ins','ins'}}, sl={function(date1, date2, state) return 'med ' .. decYear(state,'sl','insP') .. '$date1 in $date2' end, case={'ins','ins'}}, sv='mellan $date1 och $date2', uk={'між $date1 та $date2', case={'ins','ins'}}, ur='بین $date1 و $date2', vec='tra el $date1 e el $date2', vi='giữa $date1 và $date2', ['zh-hans']='在$date1到$date2之间', ['zh-hant']='在$date1到$date2之間', default='<span style="color:red">$date1 - $date2</span>', }, ['or'] = { nDates = 2, ar='$date1 أو $date2', ['be-tarask']='$date1 ці $date2', bn='$date1 অথবা $date2', ca='$date1 o $date2', cs='$date1 nebo $date2', da='$date1 eller $date2', de='$date1 oder $date2', el='$date1 ή $date2', en='$date1 or $date2', ['en-gb']='$date1 or $date2', ['en-ca']='$date1 or $date2', eo='$date1 aŭ $date2', es='$date1 o $date2', et='$date1 või $date2', fa='$date1 یا $date2', fi='$date1 tai $date2', fr='$date1 ou $date2', gl='$date1 ou $date2', he='$date1 או $date2', hr='$date1 ili $date2', hsb='$date1 abo $date2', hu='$date1 vagy $date2', it='$date1 o $date2', ja='$date1または$date2', mk='$date1 или $date2', ml='$date1 അഥവാ $date2', nb='$date1 eller $date2', nn='$date1 eller $date2', nds='$date1 oder $date2', nl='$date1 of $date2', no='$date1 eller $date2', pl='$date1 lub $date2', pt='$date1 ou $date2', qu='$date1 icha $date2', ro='$date1 sau $date2', ru='$date1 или $date2', sk='$date1 alebo $date2', sl='$date1 ali $date2', sv='$date1 eller $date2', uk='$date1 або $date2', ur='$date1 یا $date2', th='$date1 หรือ $date2', vi='$date1 hoặc $date2', ['zh-hans']='$date1或$date2', ['zh-hant']='$date1或$date2', default=function(date1, date2, state) return linguistic.conj({date1, date2}, state.lang, 'or') end, }, ['and'] = { nDates = 2, ar='$date1 و $date2', ['be-tarask']='$date1 і $date2', bn='$date1 এবং $date2', ca='$date1 i $date2', cs='$date1 a $date2', da='$date1 og $date2', de='$date1 und $date2', el='$date1 και $date2', en='$date1 and $date2', ['en-gb']='$date1 and $date2', ['en-ca']='$date1 and $date2', eo='$date1 kaj $date2', es='$date1 y $date2', et='$date1 ja $date2', fa='$date1 و $date2', fi='$date1 ja $date2', fr='$date1 et $date2', gl='$date1 e $date2', he='$date1 ו- $date2', hu='$date1 és $date2', hsb='$date1 a $date2', it='$date1 e $date2', ja='$date1および$date2', mk='$date1 и $date2', ml='$date1 ഒപ്പം $date2', nb='$date1 og $date2', nn='$date1 og $date2', nds='$date1 un $date2', nl='$date1 en $date2', no='$date1 og $date2', pl='$date1 i $date2', pt='$date1 e $date2', qu='$date1wan $date2pas', ro='$date1 și $date2', ru='$date1 и $date2', sk='$date1 a $date2', sl='$date1 in $date2', sv='$date1 och $date2', uk='$date1 та $date2', ur='$date1 و $date2', vi='$date1 và $date2', ['zh-hans']='$date1和$date2', ['zh-hant']='$date1和$date2', default=function(date1, date2, state) return linguistic.conj({date1, date2}, state.lang, 'and') end, }, -- ========================================== -- === Prepositions ========================= -- ========================================== ['by'] = { nDates = 1, ar='حوالي $date1', ['be-tarask']={'да $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1 কর্তৃক', ca='vers $date1', cs={'kolem $date1', case={'gen',''}}, da='mod $date1', de='spätestens $date1', el='έως $date1', en='by $date1', ['en-gb']='by $date1', ['en-ca']='by $date1', eo='ne post $date1', es='para $date1', et='hiljemalt $date1', fa='توسط $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','ill') .. '$date1 mennessä' end, case={'ill',''}}, fr='$date1 (au plus tard)', gl='cara a $date1', he='עד $date1', hr='do $date1', hsb={'do $date1', case={'gen',''}}, it='entro il $date1', ja='$date1まで', mk='кон $date1', ml='$date1-ൽ', nb='innen $date1', nn='innan $date1', nds='$date1 oder vördem al', nl='tegen $date1', no='innen $date1', pl={'przed $date1', case={'ins',''}}, pt='por $date1', qu="$date1 p'unchawkama", ro='de $date1', ru={'к $date1', case={'dat',''}}, sk={'okolo $date1', case={'gen',''}}, sl={function(date1, state) return 'najpozneje ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1' end, case={'gen',''}}, sv='senast $date1', uk={'до $date1', case={'dat',''}}, ur='توسط $date1', vi='vào $date1', -- need to insert "đã" somewhere later in the sentence --> ['zh-hans']='$date1前后', ['zh-hant']='$date1前后', default='<span style="color:red">by $date1</span>', }, ['before'] = { nDates = 1, ar='قبل $date1', ['be-tarask']={'перад $date1', case={'ins',''}}, bn='$date1-এর আগে', bg='Преди $date1', ca='abans $date1', cs={'před $date1', case={'ins',''}}, da='før $date1', de='vor $date1', el='πριν από $date1', en='before $date1', ['en-gb']='before $date1', ['en-ca']='before $date1', eo='antaŭ $date1', es='antes de $date1', et='enne $date1', fa='پیش از $date1', fi={function(date1, state) return 'ennen ' .. decYear(state,'fi','ptv') .. '$date1' end, case={'ptv',''}}, fr='avant $date1', gl='antes do $date1', he='לפני $date1', hr='prije $date1', hsb={'do $date1', case={'gen',''}}, hu='$date1 előtt', it='prima del $date1', ja='$date1より前', mk='пред $date1', ml='$date1-നു മുമ്പ്', nb='før $date1', nn='før $date1', nds='vör $date1', nl='voor $date1', no='før $date1', pl={'przed $date1', case={'ins',''}}, pt='antes de $date1', qu="$date1 p'unchaw ñawpan", ro='înainte de $date1', ru={'ранее $date1', case={'gen',''}}, sk={'pred $date1', case={'ins',''}}, sl={function(date1, state) return 'pred ' .. decYear(state,'sl','ins') .. ' $date1' end, case={'ins',''}}, sv='före $date1', uk={'до $date1', case={'gen',''}}, ur='قبل $date1', vi='trước $date1', ['zh-hans']='在$date1之前', ['zh-hant']='在$date1之前', default='<span style="color:red">before $date1</span>', }, ['from'] = { nDates = 1, ar='من $date1', ['be-tarask']={'з $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1 থেকে', cs={'od $date1', case={'gen',''}}, de='Seit $date1', el='από $date1', en='from $date1', ['en-gb']='from $date1', ['en-ca']='from $date1', eo='ekde $date1', es='desde $date1', et='alates $date1', fa='از $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','ela') .. '$date1 alkaen' end, case={'ela',''}}, fr= function(date1, state) return 'à partir '.. frOf[state.precision] ..' $date1' end, gl='desde o $date1', he='מ- $date1', hr='od $date1', hsb={'wot $date1', case={'gen',''}}, it='dal $date1', ja='$date1から', nds='vonaf $date1', mk='од $date1', nb='fra $date1', nn='frå $date1', ml='$date1 മുതൽ', nl='vanaf $date1', no='fra $date1', pl={'od $date1', case={'gen',''}}, qu="$date1 p'unchawmanta", ro='din $date1', ru={'С $date1', case={'gen',''}}, sk={'od $date1', case={'gen',''}}, sl={function(date1, state) return 'od ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1' end, case={'gen',''}}, sv='från $date1', uk={'з $date1', case={'gen',''}}, ur='از $date1', vi='từ $date1', ['zh-hans']='自$date1', ['zh-hant']='自$date1', default='<span style="color:red">from $date1</span>', }, ['until'] = { nDates = 1, ['be-tarask']={'усутыч да $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1 পর্যন্ত', cs={'do $date1', case={'gen', ''}}, de='bis $date1', en='until $date1', ['en-gb']='until $date1', ['en-ca']='until $date1', eo='ĝis $date1', es='hasta $date1', fr=function(date1, state) if state.precision > 10 then -- precision > month return "jusqu'au $date1" else return "jusqu'à $date1" end end, hr='do $date1', hsb={'do $date1', case={'gen',''}}, it='al $date1', nb='til $date1', nl='tot $date1', nn='til $date1', ml='$date1 വരെ', pl={'do $date1', case={'gen',''}}, ru={'вплоть до $date1', case={'gen',''}}, sk={'do $date1', case={'gen', ''}}, uk={'аж до $date1', case={'gen',''}}, ur='تک $date1', ['zh-hans']='直到$date1', ['zh-hant']='直到$date1', default='<span style="color:red">until $date1</span>', }, ['after'] = { nDates = 1, ar='بعد $date1', ['be-tarask']={'пасьля $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1-এর পরে', ca='desprès $date1', cs={'po $date1', case={'loc',''}}, de='nach $date1', da='efter $date1', el='μετά από $date1', en='after $date1', ['en-gb']='after $date1', ['en-ca']='after $date1', eo='post $date1', es='después de $date1', et='pärast $date1', fa='پس از $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','gen') .. '$date1 jälkeen' end, case={'gen',''}}, fr='après $date1', gl='despois do $date1', he='לאחר $date1', hr='nakon $date1', hu='$date1 után', hsb={'po $date1', case={'loc',''}}, it='dopo il $date1', ja='$date1より後', mk='по $date1', ml='$date1-നു ശേഷം', nb='etter $date1', nn='etter $date1', nds='na $date1', nl='na $date1', no='etter $date1', pl={'po $date1', case={'loc',''}}, pt='após $date1', qu="$date1 p'unchaw qhipan", ro='după $date1', ru={'после $date1', case={'gen',''}}, sk={'po $date1', case={'loc',''}}, sl={function(date1, state) return 'po ' .. decYear(state,'sl','loc') .. ' $date1' end, case={'loc',''}}, sv='efter $date1', uk={'після $date1', case={'gen',''}}, ur='بعد $date1', vi='sau $date1', ['zh-hans']='在$date1之后', ['zh-hant']='在$date1之後', default='<span style="color:red">after $date1</span>', }, -- ========================================== -- === Adjectives =========================== -- ========================================== ['early'] = { nDates = 1, ar='بداية $date1', ['be-tarask']={'пачатак $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1-এর শুরুতে', ca='al principi de $date1', cs={'začátek $date1', case={'gen',''}}, da='tidlig $date1', de='Anfang $date1', el='αρχές του $date1', en='early $date1', ['en-gb']='early $date1', ['en-ca']='early $date1', eo='komence de $date1', es='a principios de $date1', et='$date1 algus', fa='اوایل $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','gen') .. '$date1 alku' end, case={'gen',''}}, fr='début $date1', gl='a principios de $date1', he='תחילת $date1', hr='početak $date1', hsb={'spočatk $date1', case={'gen',''}}, hu='$date1 elején', it='inizio del $date1', ja='$date1初頭', mk='почеток на $date1', ml='$date1 ആദ്യപാദം', nb='tidlig $date1', nn='tidleg $date1', nds='Anfang $date1', nl='begin $date1', no='tidlig $date1', pl={'początek $date1', case={'gen',''}}, pt='a princípios de $date1', qu="$date1 ñawpaq p'unchawkunapi", ro='începând cu $date1', ru={'начало $date1', case={'gen',''}}, sk={'začiatok $date1', case={'gen',''}}, sl=function(date1, state)-- could actually be better should be "d'octobre à mars 2013' not "de octore 2013 à mars 2013" if state.precision == 9 then -- precision > month return 'zgodnje leto $date1' else -- "DE septebmbre" / "D'octobre" return 'zgodnji $date1' end end, sv='början av $date1', uk={'початок $date1', case={'gen',''}}, ur='ابتدا $date1', vi='đầu năm $date1', ['zh-hans']='$date1早期', ['zh-hant']='$date1早期', default='<span style="color:red">early $date1</span>', }, ['mid'] = { nDates = 1, ar='منتصف $date1', ['be-tarask']={'сярэдзіна $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1-এর মাঝামাঝি', ca='a mitjan $date1', cs={'polovina $date1', case={'gen',''}}, da='midten af $date1', de='Mitte $date1', el='μέσα του $date1', en='mid $date1', ['en-gb']='mid $date1', ['en-ca']='mid $date1', eo='meze de $date1', es='a mediados de $date1', et='$date1 keskel', fa='اواسط $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','gen') .. '$date1 puoliväli' end, case={'gen',''}}, fr='mi $date1', gl='a mediados de $date1', he='אמצע $date1', hr='sredina $date1', hsb={'srjedź $date1', case={'gen',''}}, hu='$date1 közepén', it='metà del $date1', ja='$date1半ば', mk='средина на $date1', ml='$date1 മദ്ധ്യം', nb='midten av $date1', nn='midten av $date1', nds='Midd $date1', nl='midden $date1', no='midten av $date1', pl={'środek $date1', case={'gen',''}}, pt='meados de $date1', qu="$date1 chawpin p'unchawkunapi", ro='mijlocul lui $date1', ru={'середина $date1', case={'gen',''}}, sk={'polovica $date1', case={'gen',''}}, sl={function(date1, state) return 'sredina ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1' end, case={'gen',''}}, sv='mitten av $date1', uk={'середина $date1', case={'gen',''}}, ur='وسط $date1', vi='giữa năm $date1', ['zh-hans']='$date1中期', ['zh-hant']='$date1中期', default='<span style="color:red">mid $date1</span>', }, ['late'] = { nDates = 1, ar='نهاية $date1', bn='$date1-এর শেষে', ['be-tarask']={'канец $date1', case={'gen',''}}, ca='al final de $date1', cs='konec $date1', da='sen $date1', de='Ende $date1', el='τέλη του $date1', en='late $date1', ['en-gb']='late $date1', ['en-ca']='late $date1', eo='fine de $date1', es='a fines de $date1', et='$date1 lõpp', fa='اواخر $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','gen') .. '$date1 loppu' end, case={'gen',''}}, fr='fin $date1', gl='a finais de $date1', he='סוף $date1', hr='kraj $date1', hsb={'kónc $date1', case={'gen',''}}, hu='$date1 végén', it='fine del $date1', ja='$date1末', mk='крајот на $date1', ml='$date1 അന്ത്യപാദം', nb='sent $date1', no='seint $date1', nds='Enn $date1', nl='eind $date1', no='sent $date1', pl={'koniec $date1', case={'gen',''}}, pt='ao final de $date1', qu="$date1 qhipaq p'unchawkunapi", ro='sfârșitul lui $date1', ru={'конец $date1', case={'gen',''}}, sk={'koniec $date1', case={'gen',''}}, sl={function(date1, state) return 'pozno ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1' end, case={'gen',''}}, sv='slutet av $date1', uk={'кінець $date1', case={'gen',''}}, ur='اخیر $date1', vi='cuối năm $date1', ['zh-hans']='$date1晚期', ['zh-hant']='$date1晚期', default='<span style="color:red">late $date1</span>', }, ['circa'] = { nDates = 1, ar='حوالي $date1', ['be-tarask']={'каля $date1', case={'gen',''}}, bn='প্রায় $date1', ca='cap a $date1', cs='cca $date1', da='ca. $date1', de='etwa $date1', el='περ. $date1', en='circa $date1', ['en-gb']='circa $date1', ['en-ca']='circa $date1', eo='ĉirkaŭ $date1', es='hacia $date1', -- suggestion use "hacia"/"hacia el" or leave the latin circa or ca. et='ca. $date1', fa='حوالی $date1', -- template:Circa used 'حدود $date1' fi={function(date1, state) return 'suunnilleen ' .. decYear(state,'fi','ine') .. '$date1' end, case={'ine',''}}, -- template:Circa used 'noin $date1' fr=function(date1, state) if state.precision >= 11 then -- precision >= day return 'vers le $date1' else return 'vers $date1' end end, gl='entre $date1', -- template:Circa used 'cara a $date1' he='בסביבות $date1', hr='oko $date1', hsb={'wokoło $date1', case={'gen',''}}, hu='$date1 körül', it='$date1 circa', ja='$date1頃', ko='$date1경', mk='~ $date1', -- template:Circa used 'o. $date1' ml= 'ഉദ്ദേശം $date1', nb='ca. $date1', nn='ca. $date1', nds='üm un bi $date1', nl='ca. $date1', no='ca. $date1', pl={'około $date1', case={'gen',''}}, pt='cerca de $date1', qu='$date1chá', ro='circa $date1', ru={'около $date1', case={'gen',''}}, sk='cca $date1', sl={function(date1, state) return 'ok. ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1' end, case={'gen',''}}, sv='c:a $date1', -- template:Circa used 'ca $date1' uk={'близько $date1', case={'gen', ''}}, ur='قریباً $date1', vi='vào khoảng $date1', ['zh-hans']='约$date1', ['zh-hant']='約$date1', default='<span style="color:red">circa $date1</span>', }, ['uncertain'] = { nDates = 1, ['zh-hans']='$date1（？）', ['zh-hant']='$date1（？）', default='$date1 (?)', }, probably = { -- see Q56644435 nDates = 1, ast = 'probablemente $date1', bn = 'সম্ভবত $date1', ca = 'probablement $date1', cs = 'pravděpodobně $date1', de = 'wahrscheinlich $date1', el = 'πιθανόν $date1', en = 'probably $date1', ['en-gb']='probably $date1', ['en-ca']='probably $date1', eo = 'probable $date1', es = 'probable $date1', fa = 'احتمالاً $date1', fr = 'probablement $date1', he = 'כפי הנראה $date1', hu = 'feltehetőleg $date1', it = 'probabile $date1', mk = 'веројатно $date1', ml = 'ഒരുപക്ഷേ $date1', nl = 'waarschijnlijk $date1', pl = 'prawdopodobnie $date1', pt = 'provavelmente $date1', ru = 'вероятно $date1', sv = 'antagligen $date1', default='<span style="color:red">probably $date1</span>', }, possibly = { -- see Q30230067 nDates = 1, ast = 'posiblemente $date1', bn = 'যথাসম্ভব $date1', cs = 'možná $date1', de = 'möglicherweise $date1', en = 'possibly $date1', ['en-gb']='possibly $date1', ['en-ca']='possibly $date1', eo = 'eble $date1', el = 'πιθανόν $date1', fa = 'احتمالاً $date1', fr = 'peut-être $date1', hu = 'talán $date1', mk = 'можеби $date1', ml = 'മിക്കവാറും $date1', nl = 'mogelijk $date1', pl = 'być może $date1', pt = 'possivelmente $date1', ro = 'poate $date1', ru = 'возможно $date1', sv = 'möjligen $date1', default='<span style="color:red">possibly $date1</span>', }, presumably = { -- see Q18122778 nDates = 1, ast = 'presumiblemente $date1', de = 'vermutlich $date1', en = 'presumably $date1', ['en-gb']='presumably $date1', ['en-ca']='presumably $date1', fr = 'présumé $date1', it = 'presumibilmente $date1', ml = 'ഊഹപ്രകാരം $date1', ru = 'предположительно $date1', pl = 'przypuszczalnie $date1', default='<span style="color:red">presumably $date1</span>', }, ['year unknown']= { nDates = 0, ca='Any desconegut', ['be-tarask']='Год невядомы', bn='অজানা বছর', cs='neznámý rok', de='Jahr unbekannt', el='άγνωστο έτος', en='year unknown', ['en-gb']='year unknown', ['en-ca']='year unknown', eo='jaro nesciata', es='Año desconocido', fa='سال نامعلوم', fi='tuntematon vuosi', fr='Année inconnue', he='שנה לא ידועה', hsb='lěto njeznate', hr='nepoznata godina', it='anno sconosciuto', ja='年代不明', la='Sine anno', ml='വർഷം ലഭ്യമല്ല', mk='непозната година', nb='ukjent år', nn='ukjent år', nl='zonder jaar', no='ukjent år', pl='rok nieznany', qu='Mana riqsisqa wata', ru='Год неизвестен', sk='neznámy rok', sl='neznano leto', sv='Okänt år', uk='рік невідомий', ur='سال نامعلوم', vi='không rõ năm', ['zh-hans']='年份未知', ['zh-hant']='年份未知', default='<span style="color:red">year unknown</span>', }, -- ========================================== -- === Parts of a whole ===================== -- ========================================== ['firsthalf'] = { nDates = 1, ar='النصف الأول من $date1', ['be-tarask']={'першая палова $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1-এর প্রথমার্ধ', ca='1a meitat de $date1', cs={'1. polovina $date1', case={'gen',''}}, da='1. halvdel af $date1', de='1. Hälfte $date1', el='πρώτο μισό του $date1', en='first half of $date1', ['en-gb']='first half of $date1', ['en-ca']='first half of $date1', eo='unua duono de $date1', es='primera mitad de $date1', et='$date1 esimene pool', fa='نیمهٔ نخست $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','gen') .. '$date1 alkupuolisko' end, case={'gen',''}}, fr='1<sup>re</sup> moitié de $date1', gl='primeira metade de $date1', he='במחצית הראשונה של $date1', hsb={'prěnja połojca $date1', case={'gen',''}}, hu='$date1 első felében', hr='prva polovina $date1', it='prima metà del $date1', ja='$date1上半期', mk='прва половина на $date1', ml='$date1 ആദ്യപകുതി', nb='første halvdel av $date1', nn='fyrste halvdelen av $date1', nds='1. Helft $date1', nl='eerste helft $date1', no='første halvdel av $date1', pl={'pierwsza połowa $date1', case={'gen',''}}, pt='primeira metade de $date1', qu='$date1 ñawpaq kuskanpi', ro='prima jumătate a lui $date1', ru={'первая половина $date1', case={'gen',''}}, sk={'1. polovica $date1', case={'gen',''}}, sl={function(date1, state) return 'prva polovica ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1' end, case={'gen',''}}, sv='första halvan av $date1', uk={'перша половина $date1', case={'gen',''}}, ur='نصف اول $date1', vi='nửa đầu năm $date1', ['zh-hans']='$date1上半期', ['zh-hant']='$date1上半期', default='<span style="color:red">first half of $date1</span>', }, ['secondhalf'] = { nDates = 1, ar='النصف الثاني من $date1', ['be-tarask']={'другая палова $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1-এর দ্বিতীয়ার্ধ', ca='2a meitat de $date1', cs={'2. polovina $date1', case={'gen',''}}, da='2. halvdel af $date1', de='2. Hälfte $date1', el='δεύτερο μισό του $date1', en='second half of $date1', ['en-gb']='second half of $date1', ['en-ca']='second half of $date1', eo='dua duono de $date1', es='segunda mitad de $date1', et='$date1 teine pool', fa='نیمهٔ دوم $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','gen') .. '$date1 loppupuolisko' end, case={'gen',''}}, fr='2<sup>e</sup> moitié de $date1', gl='segunda metade de $date1', he='במחצית השנייה של $date1', hsb={'druha połojca $date1', case={'gen',''}}, hr='druga polovina $date1', hu='$date1 második felében', it='seconda metà del $date1', ja='$date1下半期', mk='втора половина на $date1', ml='$date1 രണ്ടാം പകുതി', nb='andre halvdel av $date1', nn='andre halvdelen av $date1', nds='2. Helft vun $date1', nl='tweede helft $date1', no='andre halvdel av $date1', pl={'druga połowa $date1', case={'gen',''}}, pt='segunda metade de $date1', qu='$date1 qhipaq kuskanpi', ro='a doua jumătate a lui $date1', ru={'вторая половина $date1', case={'gen',''}}, sk={'2. polovica $date1', case={'gen',''}}, sl={'druga polovica {{IfNum | $date0 | leta}} $date1', case={'gen',''}}, sv='andra halvan av $date1', uk={'друга половина $date1', case={'gen',''}}, ur='نصف آخر $date1', vi='nửa cuối năm $date1', ['zh-hans']='$date1下半期', ['zh-hant']='$date1下半期', default='<span style="color:red">second half of $date1</span>', }, ['1quarter']= { nDates = 1, bn='$date1-এর প্রথম ত্রৈমাসিক', ['be-tarask']={'першая чвэрць $date1', case={'gen',''}}, cs={'1. čtvrtina $date1', case={'gen',''}}, de='erstes Viertel $date1', en='first quarter of $date1', ['en-gb']='first quarter of $date1', ['en-ca']='first quarter of $date1', eo='unua kvarono de $date1', es='primer cuarto del $date1', fa='ربع نخست $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','gen') .. '$date1 ensimmäinen neljännes' end, case={'gen',''}}, fr= function(date1, state) return 'premier quart '.. frOf[state.precision] ..' $date1' end, he='רבעון ראשון של $date1', hsb={'prěnja štwórćina $date1', case={'gen',''}}, hr='prva četvrtina $date1', it='primo quarto del $date1', ja='$date1第1四半期', ml='$date1 ഒന്നാം ത്രൈമാസം', nb='første kvartal av $date1', nl='eerste kwart $date1', nn='fyrste kvartalet av $date1', no='første kvartal av $date1', pl={'pierwsza ćwiartka $date1', case={'gen',''}}, qu='$date1 ñawpaq ñiqin tawa phatmanpi', ru={'первая четверть $date1', case={'gen',''}}, sk={'1. štvrtina $date1', case={'gen',''}}, sl={'prva četrtina {{IfNum | $date0 | leta}} $date1', case={'gen',''}}, sl={function(date1, state) return 'prva četrtina ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1' end, case={'gen',''}}, sv='första kvartalet av $date1', uk={'1-ша чверть $date1', case={'gen',''}}, ur='پہلی سہ ماہی $date1', vi='quý 1 năm $date1', ['zh-hans']='$date1第一季度', ['zh-hant']='$date1第一季度', default='<span style="color:red">first quarter of $date1</span>', }, ['2quarter']= { nDates = 1, ['be-tarask']={'другая чвэрць $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1-এর দ্বিতীয় ত্রৈমাসিক', cs={'2. čtvrtina $date1', case={'gen',''}}, de='zweites Viertel $date1', en='second quarter of $date1', ['en-gb']='second quarter of $date1', ['en-ca']='second quarter of $date1', eo='dua kvarono de $date1', es='segundo cuarto del $date1', fa='ربع دوم $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','gen') .. '$date1 toinen neljännes' end, case={'gen',''}}, fr= function(date1, state) return 'deuxième quart '.. frOf[state.precision] ..' $date1' end, he='רבעון שני של $date1', hsb={'druha štwórćina $date1', case={'gen',''}}, hr='druga četvrtina $date1', it='secondo quarto del $date1', ja='$date1第2四半期', ml='$date1 രണ്ടാം ത്രൈമാസം', nb='andre kvartal av $date1', nl='tweede kwart $date1', nn='andre kvartalet av $date1', no='andre kvartal av $date1', pl={'druga ćwiartka $date1', case={'gen',''}}, qu='$date1 iskay ñiqin tawa phatmanpi', ru={'вторая четверть $date1', case={'gen',''}}, sk={'2. štvrtina $date1', case={'gen',''}}, sl={function(date1, state) return 'druga četrtina ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1' end, case={'gen',''}}, sv='andra kvartalet av $date1', uk={'2-га чверть $date1', case={'gen',''}}, ur='دوسری سہ ماہی $date1', vi='quý 2 năm $date1', ['zh-hans']='$date1第二季度', ['zh-hant']='$date1第二季度', default='<span style="color:red">second quarter of $date1</span>', }, ['3quarter']= { nDates = 1, ['be-tarask']={'трэцяя чвэрць $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1-এর তৃতীয় ত্রৈমাসিক', cs={'3. čtvrtina $date1', case={'gen',''}}, de='drittes Viertel $date1', en='third quarter of $date1', ['en-gb']='third quarter of $date1', ['en-ca']='third quarter of $date1', eo='tria kvarono de $date1', es='tercer cuarto del $date1', fa='ربع سوم $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','gen') .. '$date1 kolmas neljännes' end, case={'gen',''}}, fr= function(date1, state) return 'troisième quart '.. frOf[state.precision] ..' $date1' end, he='רבעון שלישי של $date1', hsb={'třeća štwórćina $date1', case={'gen',''}}, hr='treća četvrtina $date1', it='terzo quarto del $date1', ja='$date1第3四半期', ml='$date1 മൂന്നാം ത്രൈമാസം', nb='tredje kvartal av $date1', nl='derde kwart $date1', nn='tredje kvartalet av $date1', no='tredje kvartal av $date1', pl={'trzecia ćwiartka $date1', case={'gen',''}}, qu='$date1 kimsa ñiqin tawa phatmanpi', sk={'3. štvrtina $date1', case={'gen',''}}, sl={function(date1, state) return 'tretja četrtina ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1' end, case={'gen',''}}, ru={'третья четверть $date1', case={'gen',''}}, sv='tredje kvartalet av $date1', uk={'3-тя чверть $date1', case={'gen',''}}, ur='تیسری سہ ماہی $date1', vi='quý 3 năm $date1', ['zh-hans']='$date1第三季度', ['zh-hant']='$date1第三季度', default='<span style="color:red">third quarter of $date1</span>', }, ['4quarter']= { nDates = 1, ['be-tarask']={'чацьвёртая чвэрць $date1', case={'gen',''}}, bn='$date1-এর চতুর্থ ত্রৈমাসিক', cs={'4. čtvrtina $date1', case={'gen',''}}, de='letztes Viertel $date1', en='fourth quarter of $date1', ['en-gb']='fourth quarter of $date1', ['en-ca']='fourth quarter of $date1', eo='kvara kvarono de $date1', es='último cuarto del $date1', fa='ربع چهارم $date1', fi={function(date1, state) return decYear(state,'fi','gen') .. '$date1 viimeinen neljännes' end, case={'gen',''}}, fr= function(date1, state) return 'quatrième quart '.. frOf[state.precision] ..' $date1' end, he='רבעון רביעי של $date1', hsb={'poslednja štwórćina $date1', case={'gen',''}}, hr='četvrta četvrtina $date1', it='quarto quarto del $date1', ja='$date1第4四半期', ml='$date1 നാലാം ത്രൈമാസം', nb='fjerde kvartal av $date1', nl='vierde kwart $date1', nn='tredje kvartalet av $date1', no='fjerde kvartal av $date1', pl={'czwarta ćwiartka $date1', case={'gen',''}}, qu='$date1 qhipaq ñiqin tawa phatmanpi', ru={'последняя четверть $date1', case={'gen',''}}, sk={'4. štvrtina $date1', case={'gen',''}}, sl={function(date1, state) return 'zadnja četrtina ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1' end, case={'gen',''}}, sv='fjärde kvartalet av $date1', uk={'4-та чверть $date1', case={'gen',''}}, ur='چوتھی سہ ماہی $date1', vi='quý 4 năm $date1', ['zh-hans']='$date1第四季度', ['zh-hant']='$date1第四季度', default='<span style="color:red">forth quarter of $date1</span>', }, -- ========================================== -- === Seasons ============================== -- ========================================== ['spring'] = { nDates = 1, ar='ربيع $date1', ['be-tarask']='вясна $date1', bn='বসন্তকাল $date1', ca='primavera $date1', cs={'jaro $date1', case={'gen', ''}}, da='Forår $date1', de='Frühling $date1', en='Spring $date1', ['en-gb']='Spring $date1', ['en-ca']='Spring $date1', eo='printempo $date1', es='primavera de $date1', et='$date1 kevad', fa='بهار $date1', fi='Kevät $date1', fr='printemps $date1', gl='primavera $date1', he='אביב $date1', hr='proljeće $date1', hsb='nalěćo $date1', hu='$date1 tavasza', it='primavera $date1', ja='{{#if:$date1|$date1年}}春', mk='пролет $date1', ml='$date1 വസന്തം', nb='våren $date1', nds='Vörjohr $date1', nn='våren $date1', nl='voorjaar $date1', no='våren $date1', pl='wiosna $date1', pt='primavera de $date1', ro='primăvara lui $date1', ru='весна $date1', sk={'jar $date1', case={'gen', ''}}, sl='pomlad $date1', sv='våren $date1', uk='весна $date1', ur='بہار $date1', vi='mùa đông năm $date1', ['zh-hans']='{{#if:$date1|$date1年}}春季', ['zh-hant']='{{#if:$date1|$date1年}}春季', default='<span style="color:red">Spring $date1</span>', }, ['summer'] = { nDates = 1, ar='صيف $date1', ['be-tarask']='лета $date1', bn='গ্রীষ্মকাল $date1', ca='estiu $date1', cs={'léto $date1', case={'gen', ''}}, da='Sommer $date1', de='Sommer $date1', en='Summer $date1', ['en-gb']='Summer $date1', ['en-ca']='Summer $date1', eo='somero $date1', es='verano de $date1', et='$date1 suvi', fa='تابستان $date1', fi='Kesä $date1', fr='été $date1', gl='verán $date1', he='קיץ $date1', hr='ljeto $date1', hsb='lěćo $date1', hu='$date1 nyara', it='estate $date1', ja='{{#if:$date1|$date1年}}夏', mk='лето $date1', ml='$date1 വേനൽ', nb='sommeren $date1', nds='Sommer $date1', nn='sumaren $date1', nl='zomer $date1', no='sommeren $date1', pl='lato $date1', pt='verão de $date1', ro='vara lui $date1', ru='лето $date1', sk={'leto $date1', case={'gen', ''}}, sl='poletje $date1', sv='sommaren $date1', uk='літо $date1', ur='گرما $date1', vi='mùa hè năm $date1', ['zh-hans']='{{#if:$date1|$date1年}}夏季', ['zh-hant']='{{#if:$date1|$date1年}}夏季', default='<span style="color:red">Summer $date1</span>', }, ['autumn'] = { nDates = 1, ar='خريف $date1', ['be-tarask']='восень $date1', bn='শরত্কাল $date1', ca='tardor $date1', cs={'podzim $date1', case={'gen', ''}}, da='Efterår $date1', de='Herbst $date1', en='Autumn $date1', ['en-gb']='Autumn $date1', ['en-ca']='Autumn $date1', eo='aŭtuno $date1', es='otoño de $date1', et='$date1 sügis', fa='پاییز $date1', fi='Syksy $date1', fr='automne $date1', gl='outono $date1', he='סתיו $date1', hr='jesen $date1', hsb='nazyma $date1', hu='$date1 ősze', it='autunno $date1', ja='{{#if:$date1|$date1年}}秋', mk='есен $date1', ml='$date1 ശരത്കാലം', nb='høsten $date1', nds='Harvst $date1', nn='hausten $date1', nl='herfst $date1', no='høsten $date1', pl='jesień $date1', pt='outono de $date1', ro='toamna lui $date1', ru='осень $date1', sk={'jeseň $date1', case={'gen', ''}}, sl='jesen $date1', sv='hösten $date1', uk='осінь $date1', ur='خزاں $date1', vi='mùa thu năm $date1', ['zh-hans']='{{#if:$date1|$date1年}}秋季', ['zh-hant']='{{#if:$date1|$date1年}}秋季', default='<span style="color:red">Autumn $date1</span>', }, ['winter'] = { nDates = 1, ar='شتاء $date1', ['be-tarask']='зіма $date1', bn='শীতকাল $date1', ca='hivern $date1', cs={'zima $date1', case={'gen', ''}}, da='Vinter $date1', de='Winter $date1', en='Winter $date1', ['en-gb']='Winter $date1', ['en-ca']='Winter $date1', eo='vintro $date1', es='invierno de $date1', et='$date1 talv', fa='زمستان $date1', fi='Talvi $date1', fr='hiver $date1', gl='inverno $date1', he='חורף $date1', hr='zima $date1', hsb='zyma $date1', hu='$date1 tele', it='inverno $date1', ja='{{#if:$date1|$date1年}}冬', mk='зима $date1', ml='$date1 ശൈത്യകാലം', nds='Winter $date1', nl='winter $date1', nb='vinteren $date1', nn='vinteren $date1', no='vinteren $date1', pl='zima $date1', pt='inverno de $date1', ro='iarna lui $date1', ru='зима $date1', sk={'zima $date1', case={'gen', ''}}, sl='zima $date1', sv='vintern $date1', uk='зима $date1', ur='سرما $date1', vi='mùa đông năm $date1', ['zh-hans']='{{#if:$date1|$date1年}}冬季', ['zh-hant']='{{#if:$date1|$date1年}}冬季', default='<span style="color:red">Winter $date1</span>', }, -- ========================================== -- === Decade/Century/Millennium ============ -- ========================================== ['decade'] = { nDates = 1, ar='أعوام $date1', ['be-tarask']='$date1-я гады', bn='$date1-এর দশক', ca='dècada del $date1', cs=function(date1, state) return ((date1 % 100 == 0) and 'první dekáda' or ((date1 % 100) .. '. léta')) .. ' ' .. (math.floor(date1 / 100) + 1) .. '. století' end, da="$date1'erne", de='$date1er-Jahre', el='δεκαετία του $date1', en='$date1s', ['en-gb']='$date1s', ['en-ca']='$date1s', eo='$date1-aj jaroj', es='años $date1', et='$date1ndad', fa='دههٔ $date1', fi='$date1-luvulla', fr='années $date1', gl='anos $date1', he='שנות ה-$date1', hr='$date1-ih', hsb='$date1te lěta', hu='$date1-s évek', it="{{#ifexpr: $date1 mod 100 = 0 | primo decennio del {{Roman|{{#expr: ($date1 / 100) + 1}}}} sec. | anni '{{#expr: $date1 mod 100 }} del {{Roman|{{#expr: floor($date1 / 100) + 1}}}} sec.}}", ja='$date1年代', mk='$date1-ти', ml='ദശകം $date1-ൽ', nb='$date1-årene', nn='$date1-åra', nds='Johren $date1', nl='jaren $date1', no='$date1-årene', pl=function(date1, state) local str = 'lata '..(date1 % 100)..'. ' if (date1 % 100 == 0) then str = 'pierwsza dekada ' elseif (date1 % 100 == 10) then str = 'druga dekada ' end return str .. Roman(math.floor(date1 / 100) + 1) .. ' wieku' end, pt='década de $date1', qu='$date1 watakuna', ro='anii $date1', ru='$date1-е годы', sk=function(date1, state) return ((date1 % 100 == 0) and 'prvé desaťročie' or ((date1 % 100) .. '. roky')) .. ' ' .. (math.floor(date1 / 100) + 1) .. '. storočia' end, sl='$date1-ta leta', sv='$date1-talet{{#switch:$date1|1300|1400|1500|1600|1700|1800|1900|2000|2100=&nbsp;(decennium)}}', uk='$date1-ті роки', ur='دہائی $date1', vi='thập niên $date1', ['zh-hans']='$date1年代', ['zh-hant']='$date1年代', default='<span style="color:red">$date1s</span>', }, ['century'] = { nDates = 1, ar='القرن $date1', ['be-tarask']=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'be-tarask') .. ' стагодзьдзе' end, bn=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'bn') .. ' শতাব্দী' end, ca='segle {{small-caps|{{lc:{{Roman year|$date1}}}}}}', cs='$date1. století', da='$date1. århundrede', de='$date1. Jahrhundert', el='$date1ος αιώνας', en=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'en') .. ' century' end, ['en-gb']=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'en-gb') .. ' century' end, ['en-ca']=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'en-ca') .. ' century' end, eo='$date1-a jarcento', es=function(date1, state) return 'siglo ' .. Roman(date1) end, et='$date1. sajand', fa='سدهٔ $date1', fi='{{#expr: ($date1 - 1) * 100}}-luvulla', fr=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'fr', 'roman', 'm') .. ' siècle' end, gl=function(date1, state) return 'século ' .. Roman(date1) end, he='המאה ה-$date1', hr='$date1. stoljeće', hsb='$date1. lětstotk', hu='$date1. évszázad', it=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' sec.' end, ja='$date1世紀', la='saeculum $date1', mk=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' век' end, ml='$date1-ആം നൂറ്റാണ്ട്', nb=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'nb') .. ' århundre' end, nn=function(date1, state) return 'det ' .. Ordinal(date1, 'no') .. ' århundre' end, nds='$date1. Johrhunnert', nl='$date1e eeuw', no=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'no') .. ' århundre' end, pl=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' ' .. decCentury('pl',state.case) end, pt=function(date1, state) return 'século ' .. Roman(date1) end, qu='$date1 ñiqin pachakwata', ro='secolul al $date1-lea', ru=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' век' end, sk='$date1. storočie', sl=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'sl') .. '. stoletje' end, sv='{{#expr:$date1 - 1}}00-talet', tt=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' гасыр' end, uk=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' ст.' end, ur='صدی $date1', vi='thế kỷ $date1', ['zh-hans']='$date1世纪', ['zh-hant']='$date1世紀', default='<span style="color:red">$date1 century</span>', }, ['millennium'] = { nDates = 1, ['be-tarask']=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'be-tarask') .. ' тысячагодзьдзе' end, bn=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'bn') .. ' সহস্রাব্দ' end, cs='$date1. tisíciletí', de='$date1. Jahrtausend', en=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'en') .. ' millennium' end, ['en-gb']=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'en-gb') .. ' millennium' end, ['en-ca']=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'en-ca') .. ' millennium' end, eo='$date1-a jarmilo', es=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' milenio' end, fa=function(date1, state) return 'هزارهٔ ' .. Ordinal(date1, 'fa') end, fr=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'fr', 'roman', 'm') .. ' millénaire' end, hr='$date1. tisućljeće', hsb='$date1. lěttysac', it=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' millennio' end, ja='$date1千年紀', la='millennium $date1', ml='$date1-മത്തെ സഹസ്രാബ്ദം', nb=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'nb') .. ' årtusen' end, nn=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'no') .. ' tusenår' end, nl='$date1e millennium', no=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'no') .. ' årtusen' end, pl=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' ' .. decMillennium('pl',state.case) end, pt=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' milénio' end, qu='$date1 ñiqin waranqawata', ru=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' тысячелетие' end, sk='$date1. tisícročie', sl=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'sl') .. '. tisočletje' end, sv=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'sv') .. ' årtusendet' end, uk=function(date1, state) return Roman(date1) .. ' тис.' end, ur=function(date1, state) return 'ہزارہ ' .. Ordinal(date1, 'ur') end, vi='thiên niên kỷ $date1', ['zh-hans']=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'zh-hans') .. '千年' end, ['zh-hant']=function(date1, state) return Ordinal(date1, 'zh-hant') .. '千年' end, --default='{{Please translate|$date1 millennium|Module:I18n/complex date}}', default='<span style="color:red">$date1 millennium</span>', }, ['million'] = { de = '$date1 Millionen Jahre', en = '$date1 million years', ['en-gb'] = '$date1 million years', ['en-ca'] = '$date1 million years', eo = '$date1 milionoj da jaroj', es = '$date1 millones de años', nl = '$date1e miljoen jaar', fr = '$date1 millions d’années', it = '$date1 milioni di anni', ml = function(date1, state) if date1 >= 10 then return (date1 / 10) .. ' കോടി വർഷങ്ങൾ' -- 100 lakh = 1 crore else return (date1 * 10) .. ' ലക്ഷം വർഷങ്ങൾ' end end, nb = '$date1 millioner år', nl = '$date1 miljoen jaar', nn = '$date1 millionar år', pl = '$date1 milionów lat', pt = '$date1 milhões de anos', ru = '$date1 миллиона лет', uk = '$date1 мільйони років', ur = '$date1 ملین سال', ['zh-hans'] = '$date1百万年', ['zh-hant'] = '$date1百万年', default='<span style="color:red">$date1 million years</span>', nDates = 1, }, ['billion'] = { de = '$date1 Milliarden Jahre', en = '$date1 billion years', ['en-gb'] = '$date1 billion years', ['en-ca'] = '$date1 billion years', es = '$date1 mil millones de años', nl = '$date1e miljard jaar', fr = '$date1 milliard d’années', it = '$date1 miliardi di anni', ml = function(date1, state) return (date1 * 10) .. ' കോടി വർഷങ്ങൾ' end, nb = '$date1 milliarder år', nl = '$date1 miljard jaar', nn = '$date1 milliardar år', pl = '$date1 miliardów lat', pt = '$date1 mil milhões de anos', ru = '$date1 миллиардов лет', uk = '$date1 мільярдів років', ur = '$date1 بلین سال', ['zh-hans'] = '$date1十亿年', ['zh-hant'] = '$date1十億年', default='<span style="color:red$date1 billion years</span>', nDates = 1, }, -- ========================================== -- === Complex phrases ====================== -- ========================================== -- Phrases which for some languages can be build out of simpler phrases -- Their "default" state, used when no translation in the requested language was found, returns a "state" like -- table which is used to call the function again and built the phrase out of simple phrases -- $date1 - original date - 1 -- $date2 - original date -- if era is BC than $date1 and $date2 are swapped ['turn of the century'] = { nDates = 2, ['be-tarask']=function(date1, date2, state) return 'канец ' .. Roman(date1) ..' — пачатак ' .. Roman(date2) ..' стагодзьдзя' end, bn=function(date1, date2, state) return '$date1/' .. Ordinal(date2, 'bn') .. ' শতাব্দীর পালাবদলে' end, cs='přelom $date1. a $date2. století', de=function(date1, date2, state) return 'Jahrhundertwende $date1/' .. Ordinal(date2, 'de') end, en=function(date1, date2, state) return 'turn of the $date1/' .. Ordinal(date2, 'en') .. ' century' end, ['en-gb']=function(date1, date2, state) return 'turn of the $date1/' .. Ordinal(date2, 'en-gb') .. ' century' end, ['en-ca']=function(date1, date2, state) return 'turn of the $date1/' .. Ordinal(date2, 'en-ca') .. ' century' end, eo='ŝanĝo de la $date1-a al la $date2-a jarcentoj', es=function(date1, date2, state) return 'hacia finales del siglo ' .. Roman(date1) .. ' y principios del siglo ' .. Roman(date2) .. '' end, fi='{{#expr: $date1 * 100-100}}-luvun loppu ja {{#expr: $date2 * 100-100}}-luvun alku', fr=function(date1, date2, state) return 'fin du ' .. Ordinal(date1, 'fr', 'roman', 'm') .. ' siècle / début du ' .. Ordinal(date2, 'fr', 'roman', 'm') end, hr='kraj $date1. i početak $date2. stoljeća', hsb=function(date1, date2, state) return 'přechod ' .. Roman(date1) ..' do ' .. Roman(date2) ..' lětstotka' end, it=function(date1, date2, state) return 'fine del ' .. Roman(date1) .. ' sec. e inizio del ' .. Roman(date2) .. ' sec.' end, ja='$date1世紀から$date2世紀への変わり目', ml='$date1 നൂറ്റാണ്ട് അവസാനവും $date2 നൂറ്റാണ്ട് ആദ്യവും', nb=function(date1, date2, state) return 'slutten av det ' .. Ordinal(date1, 'nb') .. ' århundre/begynnelsen av det ' .. Ordinal(date2, 'nb') .. ' århundre' end, nl=function(date1, date2, state) return 'eind $date1e/begin $date2e eeuw' end, nn=function(date1, date2, state) return 'slutten av det ' .. Ordinal(date1, 'nn') .. ' hundreåret/byrjinga av det ' .. Ordinal(date2, 'nn') .. ' hundreåret' end, pl=function(date1, date2, state) return 'przełom ' .. Roman(date1) ..' i ' .. Roman(date2) ..' wieku' end, qu="$date1 ñiqin waranqawatamanta $date2 ñiqin waranqawataman t'ikrasqanpi", ru=function(date1, date2, state) return 'конец ' .. Roman(date1) ..' — начало ' .. Roman(date2) ..' века' end, sk='prelom $date1. a $date2. storočia', sl=function(date1, date2, state) return 'pozno ' .. Ordinal(date1, 'sl') .. '. in zgodnje ' .. Ordinal(date2, 'sl') .. '. stoletje' end, sv=function(date1, date2, state) return '$date1/' .. Ordinal(date2, 'sv') .. ' årtusendets sekelskifte' end, uk=function(date1, date2, state) return 'кін. ' .. Roman(date1) ..' ст. — поч. ' .. Roman(date2) ..' ст.' end, vi='bước sang thế kỷ $date2', ['zh-hans']=function(date1, date2, state) return '$date1世纪末' .. Ordinal(date2, 'zh-hans') .. '世纪初' end, ['zh-hant']=function(date1, date2, state) return '$date1世紀末' .. Ordinal(date2, 'zh-hant') .. '世紀初' end, default=function(date1, date2, state) return {conj='and', adj1 = 'late', unit1='century', era1=state.era1, adj2 = 'early', unit2='century', era2=state.era2} end, }, -- $date1 - original date - 10 -- $date2 - original date -- if era is BC than $date1 and $date2 are swapped ['turn of the decade']={ nDates = 2, ['be-tarask']='канец $date1-х — пачатак $date2-х гг.', bn='$date1-এর দশকের শেষে এবং $date2-এর দশকের শুরুতে', cs=function(date1, date2, state) local decade1 = math.floor((date1 % 100) / 10) local decade2 = math.floor((date2 % 100) / 10) local century1 = math.floor( date1 / 100) + 1 local century2 = math.floor( date2 / 100) + 1 if decade1 == 0 and date1 < date2 then return "přelom 1. a 2. dekády " .. century1 .. ". století" elseif decade2 == 0 and date2 < date1 then return "přelom 9. a 10. dekády " .. century1 .. ". století" elseif (decade1 == 9 and date1 < date2) or (decade2 == 9 and date2 < date1) then return "přelom " .. century1 .. ". a " .. century2 .. ". století" else return "přelom " .. decade1 .. "0. a " .. decade2 .. "0. let " .. century1 .. ". století" end end, de='späte $date1er und frühe $date2er', en='late $date1s and early $date2s', ['en-gb']='late $date1s and early $date2s', ['en-ca']='late $date1s and early $date2s', eo='ŝanĝo de la $date1-a al la $date2-a jardekoj', es='finales de los años $date1 y principios de los años $date2', fa='اواخر دههٔ $date1 و اوایل دههٔ $date2', fi='$date1-luvun loppu ja $date2-luvun alku', fr='fin des années $date1 / début des années $date2', hr='kraj $date1-ih i početak $date2-ih', hsb='pózdnje $date1te a zažne $date2te lěta', it='fine degli anni $date1 / inizio degli anni $date2', ja='$date1年代末から$date2年代初頭', ml='$date1കൾ അവസാനവും $date2കൾ ആദ്യവും', nb = 'sent på $date1-tallet og tidlig på $date2-tallet', nl = 'eind $date1e/begin $date2e decennium', nn = 'seint på $date1-talet og tidleg på $date2-talet', pl=function(date1, date2, state) local decade1 = math.floor(date1 % 100) local decade2 = math.floor(date2 % 100) local century1 = Roman(math.floor( date1 / 100) + 1) local century2 = Roman(math.floor( date2 / 100) + 1) if decade1 == 0 and date1 < date2 then return "przełom pierwszej i drugiej dekady " .. century1 .. " wieku" elseif decade1 == 10 and date1 < date2 then return "przełom drugiej dekady i lat 20. " .. century1 .. " wieku" elseif decade1 == 90 and decade2 == 0 then return "przełom ostatniej dekady " .. century1 .. " i pierwszej dekady " .. century2 .. " wieku" else return "przełom lat " .. decade1 .. ". i " .. decade2 .. ". " .. century1 .. " wieku" end end, qu='qhipaq $date1 watakuna ñawpaq $date2 watakunapas', ru='конец $date1-х — начало $date2-х гг.', sv='sena $date1-talet och tidiga $date2-talet', sk=function(date1, date2, state) local decade1 = math.floor((date1 % 100) / 10) local decade2 = math.floor((date2 % 100) / 10) local century1 = math.floor( date1 / 100) + 1 local century2 = math.floor( date2 / 100) + 1 if decade1 == 0 and date1 < date2 then return "prelom 1. a 2. desaťročia " .. century1 .. ". storočia" elseif decade2 == 0 and date2 < date1 then return "prelom 9. a 10. desaťročia " .. century1 .. ". storočia" elseif (decade1 == 9 and date1 < date2) or (decade2 == 9 and date2 < date1) then return "prelom " .. century1 .. ". a " .. century2 .. ". storočia" else return "prelom " .. decade1 .. "0. a " .. decade2 .. "0. rokov " .. century1 .. ". storočia" end end, sl='pozna $date1-ta in zgodnja $date2-ta leta', uk='кінець $date1-х — початок $date2-х рр.', ur='اخیر دہائی $date1 و ابتدا دہائی $date2', vi='bước sang thập niên $date2', ['zh-hans']='$date1年代末$date2年代初', ['zh-hant']='$date1年代末$date2年代初', default=function(date1, date2, state) return {conj='and', adj1 = 'late', unit1='decade', era1=state.era1, adj2 = 'early', unit2='decade', era2=state.era2} end, }, -- $date1 - original date - 1 -- $date2 - original date -- if era is BC than $date1 and $date2 are swapped ['turn of the year']={ nDates = 2, ['be-tarask']='канец $date1 — пачатак $date2 г.', bn='$date1-এর শেষে এবং $date2-এর শুরুতে', cs='přelom roku $date1/$date2', de='Jahreswechsel $date1/$date2', en='late $date1 and early $date2', ['en-gb']='late $date1 and early $date2', ['en-ca']='late $date1 and early $date2', eo='jarŝanĝo $date1 / $date2', es='finales de $date1 y principios de $date2', fa='اواخر $date1 و اوایل $date2', fi='vuoden $date1 loppu ja vuoden $date2 alku', fr='fin $date1 / début $date2', hsb='kónc $date1/spočatk $date2', ja='$date1年末から$date2年初め', ml='$date1 അവസാനവും $date2 ആദ്യവും', nb='årsskiftet $date1/$date2', nl='eind $date1 en begin $date2', nn='årsskiftet $date1/$date2', pl='koniec $date1 i początek $date2 roku', qu="$date1 qhipaq p'unchawkuna $date2 ñawpaq p'unchawkunapas", ru='конец $date1 — начало $date2 г.', sk='prelom rokov $date1/$date2', sl='konec leta $date1 in začetek $date2', sv='sena $date1 och tidiga $date2', uk='кінець $date1 — початок $date2 р.', ur='اخیر $date1 و ابتدا $date2', vi='bước sang năm $date2', ['zh-hans']='$date1年末$date2年初', ['zh-hant']='$date1年末$date2年初', default=function(date1, date2, state) return {conj='and', adj1 = 'late', unit1='year', era1=state.era1, adj2 = 'early', unit2='year', era2=state.era2} end, }, ['circa2'] = { nDates = 2, ar='حوالي $date1 – $date2', ['be-tarask']={'прыкладна з $date1 да прыкладна $date2', case={'gen','gen'}}, bn='প্রায় $date1 এবং প্রায় $date2-এর মাঝামাঝি', ca='cap a $date1 o $date2', cs='cca $date1 až $date2', da='ca. mellem $date1 og $date2', de='etwa $date1 bis $date2', el='περίπου μεταξύ $date1 και $date2', en='between circa $date1 and circa $date2', ['en-gb']='between circa $date1 and circa $date2', ['en-ca']='between circa $date1 and circa $date2', eo='proksimume de $date1 ĝis $date2', es='hacia $date1 o $date2', et='ca. $date1 ja $date2 vahel', fa='حدوداً بین $date1 و $date2', fi={function(date1, date2, state) return 'suunnilleen ' .. decYear(state,'fi','xxx') .. '$date1 ja $date2 välisenä aikana' end, case={'gen','gen'}}, fr='vers $date1-$date2', gl='entre $date1 e $date2', he='בסביבות ה- $date1 עד $date2', hr='oko između $date1 i $date2', hsb={'wot něhdźe $date1 do něhdźe $date2', case={'gen','gen'}}, hu='$date1 és $date2 között', it='tra il $date1 e il $date2 circa', ja='$date1頃と$date2頃の間', mk='~ помеѓу $date1 и $date2', ml='ഉദ്ദേശം $date1-നും ഉദ്ദേശം $date2-നും ഇടയ്ക്ക്', nb='ca. mellom $date1 og $date2', nn='ca. mellom $date1 og $date2', nds='üm un bi $date1 bet $date2', nl='ca. $date1 tot $date2', no='ca. mellom $date1 og $date2', pl={'od około $date1 do około $date2', case={'gen','gen'}}, pt='cerca de $date1 a $date2', qu="$date1 p'unchawmantachá $date2 p'unchawkamachá", ro='circa $date1 – $date2', ru={'с около $date1 до, примерно, $date2', case={'gen','gen'}}, sk='cca $date1 až $date2', sl={function(date1, date2, state) return 'ok. ' .. decYear(state,'sl','gen') .. ' $date1 do $date2' end, case={'gen','gen'}}, sv='c:a $date1 till $date2', uk={'з близько $date1 до, приблизно, $date2', case={'gen','gen'}}, ur='قریباً بین $date1 و $date2', vi='giữa vào khoảng $date1 và vào khoảng $date2', ['zh-hans']='约$date1~$date2间', ['zh-hant']='約$date1~$date2間', default=function(date1, date2, state) return {conj='between', adj1 = 'circa', unit1=state.unit1, era1=state.era1, adj2 = 'circa', unit2=state.unit2, era2=state.era2} end, }, -- ========================================== -- === Eras and calendars =================== -- ========================================== ['julian'] = { nDates = 2, ar='$date1 ($date2 حسب [[w:ar:التقويم اليولياني|تقويم يولياني]])', ['be-tarask']='$date1 ($date2 паводле [[w:be-tarask:Юліянскі каляндар|ст. ст.]]', bn='$date1 (জুলিয়ান ক্যালেন্ডারে $date2)', ca='$date1 ($date2 segons el [[w:ca:Calendari julià|calendari julià]])', cs='$date1 ($date2 podle [[w:cs:Juliánský kalendář|juliánského kalendáře]])', da='$date1 ($date2 [[w:da:Julianske kalender|Julianske kalender]])', de='$date1 ($date2 [[w:de:Julianischer Kalender|Julianischer Kalender]])', el='$date1 ($date2 με το [[w:el:Ιουλιανό ημερολόγιο|Ιουλιανό ημερολόγιο]])', en='$date1 ($date2 in [[w:Old Style and New Style dates|Julian calendar]])', ['en-gb']='$date1 ($date2 in [[w:Old Style and New Style dates|Julian calendar]])', ['en-ca']='$date1 ($date2 in [[w:Old Style and New Style dates|Julian calendar]])', fa='$date1 ($date2 در [[w:fa:Old Style and New Style dates|تقویم جولیان]])', eo='$date1 ($date2 laŭ la [[w:eo:Julia kalendaro|Julia Kalendaro]])', es='$date1 ($date2 según el [[w:es:Calendario juliano|calendario juliano]])', et='$date1 ($date2 [[w:et:Juliuse kalender|Juliuse kalendris]])', fi='$date1 ($date2 [[w:fi:juliaaninen kalenteri|juliaanisen kalenterin]] mukaan)', fr='$date1 ($date2 dans le [[w:fr:calendrier julien|calendrier julien]])', gl='$date1 ($date2 segundo o [[w:gl:Calendario xuliano|calendario xuliano]])', hu='$date1 ($date2 a [[w:hu:Julianus-naptár|Julián naptárban]])', hr='$date1 ($date2 prema [[w:hr:Julijanski kalendar|julijanskom kalendaru]])', he='$date1 ($date2 ב[[w:he:לוח היוליאני|הלוח היוליאני]])', hsb='$date1 ($date2 po julianiskej protyce)', it='$date1 ($date2 secondo il [[w:it:Calendario giuliano|calendario giuliano]])', ja='$date1（[[w:ja:ユリウス暦|ユリウス暦]] $date2）', mk='$date1 ($date2 по [[w:mk:Јулијански календар|Јулијанскиот календар]])', ml='$date1 ([[w:ml:ജൂലിയൻ കാലഗണനാരീതി|ജൂലിയൻ വർഷത്തിൽ]] $date2)', ml='$date1 ([[w:Old Style and New Style dates|ജൂലിയൻ കാലഗണനാരീതിയിൽ]] $date2)', nds='$date1 ($date2 na’n [[w:nds:Juliaansch Klenner|Juliaanschen Klenner]])', nb='$date1 ($date2 etter [[w:no:Juliansk kalender|den julianske kalenderen]])', nn='$date1 ($date2 etter [[w:no:Juliansk kalender|den julianske kalenderen]])', nl='$date1 ($date2 volgens de [[w:nl:Juliaanse kalender|Juliaanse kalender]])', no='$date1 ($date2 etter [[w:no:Juliansk kalender|den julianske kalender]])', pl='$date1 ($date2 wedle [[w:pl:Daty nowego i starego porządku|kalendarza juliańskiego]])', pt='$date1 ($date2 no [[w:pt:Mudança para o calendário gregoriano|calendário juliano]])', qu='$date1 ($date2 [[w:qu:Hulyanu kalindaryu|Hulyanu kalindaryupi]])', ro='$date1 ($date2 în [[w:ro:calendarul iulian|calendarul iulian]])', ru='$date1 ($date2 [[w:ru:Юлианский календарь|по ст. ст.]])', sk='$date1 ($date2 podľa [[w:sk:Juliánsky kalendár|juliánskeho kalendára]])', sl='$date1 ($date2 po [[w:sl:Julijanski koledar|julijanskem koledarju]])', sv='$date1 ($date2 [[w:sv:Gamla stilen|gamla stilen]])', uk='$date1 ($date2 [[w:uk:Юліанський календар|Юліанський календар]])', ur='$date1 ($date2 حسب [[w:ur:نئے اور پانے انداز کی تاریخ|جولین تقویم]])', vi='$date1 ($date2 trong [[w:vi:Lịch Julius|lịch Juliêng]])', ['zh-hans']='$date1（[[w:Old Style and New Style dates|格里历]]$date2）', ['zh-hant']='$date1（[[w:Old Style and New Style dates|格里曆]]$date2）', default='<span style="color:red">$date1 ($date2 in [[w:Old Style and New Style dates|Julian calendar]])</span>', }, ['ad'] = { nDates = 1, ['be-tarask']='$date1 [[w:be-tarask:ад Нараджэньня Хрыста|пасьля Н. Х.]]', bn ='$date1 খ্রিস্টাব্দ', ca ='$date1 dC', cs ='$date1 n. l.', de ='$date1 n. Chr.', el ='$date1 μ.Χ.', en ='$date1 [[w:en:Anno Domini|AD]]', ['en-gb'] ='$date1 [[w:en:Anno Domini|AD]]', ['en-ca'] ='$date1 [[w:en:Anno Domini|AD]]', eo ='$date1 pK', es ='$date1 [[w:es:Anno Dómini|d. C.]]', fa ='$date1 م.', fi ='$date1 jaa.', fr ='$date1 ap. J.-C.', gl ='$date1 d.C.', he ='$date1 לספירה', hu ='i. sz. $date1', hr ='$date1 p. Kr.', hsb='$date1 po Chr.', it ='$date1 d.C.', ja ='西暦$date1', mk ='$date1 н.е.', ml ='ക്രി.വ. $date1', nb ='$date1 e.Kr.', nl ='$date1 n.Chr.', nn ='$date1 e.Kr.', no ='$date1 e.Kr.', pl ='$date1 [[w:pl:naszej ery|n.e.]]', ro ='$date1 d.Hr.', ru ='$date1 н. э.', sk ='$date1 po Kr.', sl ='$date1 n. št.', sv ='$date1 [[w:sv:Efter Kristus|e.Kr.]]', uk ='$date1 н. е.', ur ='$date1 ء', vi ='$date1 [[w:vi:Công Nguyên|CN]]', ['zh-hans'] ='[[w:zh:基督纪年|公元]]$date1', ['zh-hant'] ='[[w:zh:基督纪年|公元]]$date1', default='<span style="color:red">$date1 [[w:en:Anno Domini|AD]]</span>', }, ['ah'] = { nDates = 1, ['be-tarask']='$date1 [[w:be-tarask:Ісламскі каляндар|хіджры]]', bn ='$date1 [[w:bn:ইসলামি বর্ষপঞ্জি|হিজরী]]', cs ='$date1 [[w:cs:Anno Hegirae|AH]]', en ='$date1 [[w:en:Hijri year|AH]]', ['en-gb'] ='$date1 [[w:en:Hijri year|AH]]', ['en-ca'] ='$date1 [[w:en:Hijri year|AH]]', eo ='$date1 post la [[w:eo:Heĝiro|Heĝiro]]', fa ='$date1 ه.ق.', fr ='$date1 [[w:fr:Calendrier musulman|A.H.]]', he ="$date1 [[w:he:הלוח המוסלמי|להג'רה]]", hr ='$date1 god. hidžre', ja ='[[w:ja:ヒジュラ暦|ヒジュラ暦]]$date1', ml ='$date1 [[w:ml:ഇസ്‌ലാമിക കലണ്ടർ|ഹിജ്റ]]', nb ='$date1 [[w:no:Den muslimske kalenderen|A.H.]]', nn ='$date1 [[w:nn:Den muslimske kalenderen|A.H.]]', pl ='$date1 [[w:pl:Kalendarz muzułmański|A.H.]]', ru ='$date1 [[w:ru:Исламский календарь|хиджры]]', sk ='$date1 [[w:sk:A. H.|A. H.]]', sv ='$date1 [[w:sv:Muslimska kalendern|A.H.]]', uk ='$date1 [[w:uk:Мусульманський календар|хіджри]]', ur ='$date1 ھ', vi ='$date1 [[w:vi:Lịch Hồi giáo|AH]]', ['zh-hans'] ='[[w:en:Hijri year|Hijri历]]$date1', ['zh-hant'] ='[[w:en:Hijri year|Hijri曆]]$date1', default='<span style="color:red">$date1 [[w:en:Hijri year|AH]]</span>', }, ['bc'] = { nDates = 1, ar ='$date1 ق.م.', ['be-tarask']='$date1 [[w:be-tarask:да Нараджэньня Хрыста|да Н. Х.]]', bn ='খ্রিস্টপূর্ব $date1', ca ='$date1 [[w:ca:Abans de Crist|aC]]', cs ='$date1 [[w:cs:Př. n. l.|př. n. l.]]', de ='$date1 [[w:de:v. Chr.|v. Chr.]]', el ='$date1 π.Χ.', en ='$date1 [[w:en:Ante Christum Natum|BC]]', ['en-gb'] ='$date1 [[w:en:Ante Christum Natum|BC]]', ['en-ca'] ='$date1 [[w:en:Ante Christum Natum|BC]]', eo ='$date1 aK', es ='$date1 [[w:es:Antes de Cristo|a. C.]]', fa ='$date1 پ.م.', fi ='$date1 eaa.', fr ='$date1 av. J.-C.', gl ='$date1 [[w:gl:Antes de Cristo|a.C.]]', he ='$date1 לפני הספירה', hr ='$date1 [[w:hr:Pr. Kr.|pr. Kr.]]', hsb='$date1 do Chr.', hu ='i. e. $date1', it ='$date1 [[w:it:Avanti Cristo|a.C.]]', ja ='[[w:ja:紀元前|紀元前]]$date1', mk ='$date1 п.н.е.', ml ='ക്രി.മു. $date1', nds='$date1 vör uns Tied', nb ='$date1 f.Kr.', nl ='$date1 v.Chr.', nn ='$date1 f.Kr.', no ='$date1 f.Kr.', pl ='$date1 [[w:pl:przed naszą erą|p.n.e.]]', ro ='$date1 î.Hr.', ru ='$date1 до н. э.', sk ='$date1 [[w:sk:Pred Kristom|pred Kr.]]', sl ='$date1 pr. n. št.', sv ='$date1 [[w:sv:Före Kristus|f.Kr.]]', uk ='$date1 до н. е.', ur ='$date1 ق م', vi ='$date1 [[w:vi:Trước Công Nguyên|TCN]]', ['zh-hans'] ='[[w:zh:基督纪年|公元前]]$date1', ['zh-hant'] ='[[w:zh:基督纪年|公元前]]$date1', default='<span style="color:red">$date1 [[w:en:Ante Christum Natum|BC]]</span>', }, ['bp'] = { nDates = 1, ar ='$date1 [[w:ar:قبل الحاضر|قبل الحاضر]]', be ='$date1 [[w:be-tarask:Да нашых дзён|Да нашых дзён]]', ['be-tarask']='$date1 [[w:be-tarask:Да нашых дзён|Да нашых дзён]]', bn ='বর্তমানের আগে $date1', ca ='$date1 [[w:ca:BP (unitat de temps)|BP]]', cs ='$date1 [[w:cs:B. P.|B. P.]]', de ='$date1 [[w:de:Before Present|BP]]', el ='$date1 [[w:en:Before Present|BP]]', en ='$date1 [[w:en:Before Present|BP]]', ['en-gb'] ='$date1 [[w:en:Before Present|BP]]', ['en-ca'] ='$date1 [[w:en:Before Present|BP]]', eo='$date1 [[w:eo:Before Present|BP]]', es ='$date1 [[w:es:Before Present|BP]]', et ='$date1 [[w:et:Before Present|BP]]', fa ='$date1 پیش از اکنون', fi ='$date1 [[w:fi:BP (ajanlasku)|BP]]', fr ='$date1 [[w:fr:Avant le présent|avant le présent]]', hr ='$date1 [[w:hr:BP|prije današnjice]]', it ='$date1 [[w:it:Before Present|BP]]', ja ='$date1 [[w:ja:BP (年代測定)|BP]]', lv ='$date1 [[w:lv:Pirms mūsdienām|Pirms mūsdienām]]', mk ='$date1 [[w:mk:Пред сегашноста|п.с.]]', ml ='[[w:en:Before Present|ഇന്നത്തെ കാലത്തിനു മുമ്പ്]] $date1', nb ='$date1 [[w:no:Before Present|BP]]', nn ='$date1 [[w:nn:Before Present|BP]]', nl ='$date1 [[w:nl:Before Present|BP]]', no ='$date1 [[w:no:Before Present|BP]]', pl ='$date1 [[w:pl:Before Present|BP]]', pt ='$date1 [[w:pt:Antes do Presente|Antes do Presente]]', ru ='$date1 [[w:ru:До настоящего времени|до н. в.]]', sk ='$date1 [[w:sk:BP (čas)|BP]]', sl ='$date1 [[w:sl:pred sedanjostjo|p. s.]]', sr ='$date1 [[w:sr:Прије садашњости|Прије садашњости]]', sv ='$date1 [[w:sv:B.P.|B.P.]]', uk ='$date1 [[w:uk:Років тому|Років тому]]', ur ='$date1 قبل حاضر', vi ='$date1 [[w:en:Before Present|trước ngày nay]]', ['zh-hans'] ='[[w:zh:距今|距今]]$date1', ['zh-hant'] ='[[w:zh:距今|距今]]$date1', default='<span style="color:red">$date1 [[w:en:Before Present|BP]]</span>', }, } -- List of possible string inputs to "adj", "junction", "era", and "precision" fields -- Each term is matched to its synonym and the role: a - adjective, e - era -- p - precision, c - calendar and combos, r - certainty and j - conjunction p.Synonyms = { -- adjectives and prepositions ['quarter1']={'1quarter','a'}, ['1stquarter']={'1quarter','a'}, ['1st quarter']={'1quarter','a'}, ['first quarter']={'1quarter','a'}, ['1quarter']={'1quarter','a'}, ['quarter2']={'2quarter','a'}, ['2ndquarter']={'2quarter','a'}, ['2nd quarter']={'2quarter','a'}, ['second quarter']={'2quarter','a'}, ['2quarter']={'2quarter','a'}, ['quarter3']={'3quarter','a'}, ['3rdquarter']={'3quarter','a'}, ['3rd quarter']={'3quarter','a'}, ['third quarter']={'3quarter','a'}, ['3quarter']={'3quarter','a'}, ['quarter4']={'4quarter','a'}, ['4thquarter']={'4quarter','a'}, ['4th quarter']={'4quarter','a'}, ['fourth quarter']={'4quarter','a'}, ['4quarter']={'4quarter','a'}, ['spring']={'spring','a'}, ['summer']={'summer','a'}, ['fall']={'autumn','a'}, ['autumn']={'autumn','a'}, ['winter']={'winter','a'}, ['beginning']={'early','a'}, ['early']={'early','a'}, ['1half']={'firsthalf','a'}, ['1sthalf']={'firsthalf','a'}, ['1st half']={'firsthalf','a'}, ['firsthalf']={'firsthalf','a'}, ['first half']={'firsthalf','a'}, ['end']={'late','a'}, ['late']={'late','a'}, ['middle']={'mid','a'}, ['mid']={'mid','a'}, ['2half']={'secondhalf','a'}, ['2ndhalf']={'secondhalf','a'}, ['2nd half']={'secondhalf','a'}, ['secondhalf']={'secondhalf','a'}, ['second half']={'secondhalf','a'}, ['<']={'before','a'}, ['b']={'before','a'}, ['before']={'before','a'}, ['>']={'after','a'}, ['a']={'after','a'}, ['after']={'after','a'}, ['~']={'circa','a'}, ['c']={'circa','a'}, ['ca']={'circa','a'}, ['circa']={'circa','a'}, ['by']={'by','a'}, ['from']={'from','a'}, ['until']={'until','a'}, ['uncertain']={'uncertain','r'}, ['possibly']={'possibly','r'}, ['probably']={'probably','r'}, ['presumably']={'presumably','r'}, -- eras ['bc']={'bc','e'}, ['bce']={'bc','e'}, ['before present']={'bp','e'}, ['bp']={'bp','e'}, ['ce']={'ad','e'}, ['ad']={'ad','e'}, ['ah']={'ah','e'}, -- conjunctions ['&']={'and','j'}, ['and']={'and','j'}, ['or']={'or','j'}, ['-']={'from-until','j'}, ['–']={'from-until','j'}, ['from-until']={'from-until','j'}, ['between']={'between','j'}, ['circa2']={'circa2','a'}, -- precision ['day']={'day','p'}, ['month']={'month','p'}, ['year']={'year','p'}, ['s']={'decade','p'}, ['decade']={'decade','p'}, ['century']={'century','p'}, ['millennium']={'millennium','p'}, ['million']={'million','p'}, ['billion']={'billion','p'}, -- calendar ['julian']={'julian','c'}, ['islamic']={'islamic','c'}, ['hijri']={'islamic','c'}, -- "Turn of the ..." options are a combos which will be handled in similar way as calendars ['turn of the century']={'turn of the century','c'}, ['century turn']={'turn of the century','c'}, ['turn of the decade']={'turn of the decade','c'}, ['decade turn']={'turn of the decade','c'}, ['turn of the year']={'turn of the year','c'}, ['year turn']={'turn of the year','c'}, -- other dates which will be handled in similar way as calendars ['?']={'unknown','c'}, ['unknown']={'unknown','c'}, ['unknown year']={'year unknown','c'}, ['year unknown']={'year unknown','c'}, } return p eo5gntcrofku6hlrc6x1kktv4wkkxvc 828 2805 24885 2019-06-08T18:56:24Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: --[[ This template will add the appropriate ordinal suffix to a given integer. Please do not modify this code without applying the changes first at Module... 24885 Scribunto text/plain --[[ This template will add the appropriate ordinal suffix to a given integer. Please do not modify this code without applying the changes first at Module:Ordinal/sandbox and testing at Module:Ordinal/sandbox/testcases and Module talk:Ordinal/sandbox/testcases. Authors and maintainers: * User:RP88 ]] -- ======================================= -- === Dependencies ====================== -- ======================================= local i18n = require('Module:I18n/ordinal') -- get localized translations of ordinals local LangSwitch = require('Module:LangSwitch') -- get LangSwitch function local yesno = require('Module:Yesno') -- boolean value interpretation local formatnum = require('Module:Formatnum') -- number formatting local roman = require('Module:Roman') -- roman numeral conversion (primarily for French) -- ======================================= -- === Private Functions ================= -- ======================================= --[[ Helper function to generate superscripted content ]] local function Superscript( str, superscript, nosup, period ) if superscript and (not nosup) and (str ~= '') then return period .. '<sup>' .. str .. '</sup>' else return str end end --[[ Helper function to call Formatnum. ]] local function FormatNum( value, lang ) if lang == 'roman' then return roman._Numeral(value) else return formatnum.formatNum(value, lang) end end --[[ Helper function to add append a category to a message. ]] local function output_cat( message, category ) return message .. '[[Category:' .. category .. ']]' end --[[ Helper function to handle error messages. ]] local function output_error( error_str, value ) error_str = '<strong class="error"><span title="Error: ' .. error_str .. '">' .. value .. '</span></strong>' return output_cat(error_str, 'Errors reported by Module Ordinal'); end --[[ This function is the core functionality for adding the appropriate ordinal suffix to a given integer. ]] local function OrdinalCore( value, lang, style, gender, nosup ) -- Just in case someone breaks the internationalization code, fix the english scheme if i18n.SchemeFromLang['en'] == nil then i18n.SchemeFromLang['en'] = 'en-scheme' end if i18n.Scheme['en-scheme'] == nil then i18n.Scheme['en-scheme'] = {rules = 'skip-tens', superscript = true, suffix = 'th', suffix_1 = 'st', suffix_2 = 'nd', suffix_3 = 'rd'} end -- Add the default scheme (i.e. "<value>.") if i18n.SchemeFromLang['default'] == nil then i18n.SchemeFromLang['default'] = 'period-scheme' end if i18n.Scheme['period-scheme'] == nil then i18n.Scheme['period-scheme'] = {rules = 'suffix', suffix = '.'} end -- which scheme should we use to format the ordinal value? -- Use Fallback module to handle languages groups that map to a supported language local schemeSpecifier = LangSwitch._langSwitch(i18n.SchemeFromLang, lang) -- Look up scheme based on scheme specifier (and possibly style) local scheme = i18n.Scheme[schemeSpecifier .. '/' .. style] or i18n.Scheme[schemeSpecifier] -- process scheme by applying rules identified by Scheme local output = '' local period = (scheme.period and '.') or '' local rules = scheme.rules if rules == 'skip-tens' then local suffix local mod100 = math.floor(math.abs(value)) % 100 if (mod100 >= 10) and (mod100 <= 19) then suffix = scheme.suffix or '' else local mod10 = math.floor(math.abs(value)) % 10 suffix = scheme['suffix_'..mod10] or scheme.suffix or '' end output = FormatNum(value, scheme.formatlang or lang) .. Superscript( suffix, scheme.superscript, nosup, period) elseif rules == 'suffix' then output = FormatNum(value, scheme.formatlang or lang) .. Superscript( scheme.suffix or '', scheme.superscript, nosup, period) elseif rules == 'prefix' then output = (scheme.prefix or '') .. FormatNum(value, scheme.formatlang or lang) elseif rules == 'mod10-suffix' then local index = math.floor(math.abs(value)) % 10 local suffix = scheme['suffix_'..index] or scheme.suffix or '' output = FormatNum(value, scheme.formatlang or lang) .. Superscript( suffix, scheme.superscript, nosup, period) elseif rules == 'gendered-suffix' then local suffix = scheme['suffix_'..gender] or scheme.suffix or '' output = FormatNum(value, scheme.formatlang or lang) .. Superscript( suffix, scheme.superscript, nosup, period) elseif rules == 'gendered-suffix-one' then local suffix if value == 1 then suffix = scheme['suffix_1_'..gender] or scheme['suffix_1'] or scheme.suffix or '' else suffix = scheme['suffix_'..gender] or scheme.suffix or '' end output = FormatNum(value, scheme.formatlang or lang) .. Superscript( suffix, scheme.superscript, nosup, period) elseif rules == 'gendered-suffix-n' then local suffix if value <= 9 then suffix = scheme['suffix_'..value..'_'..gender] or scheme['suffix_'..value] or scheme['suffix_'..gender] or scheme.suffix or '' else suffix = scheme['suffix_'..gender] or scheme.suffix or '' end output = FormatNum(value, scheme.formatlang or lang) .. Superscript( suffix, scheme.superscript, nosup, period) elseif rules == 'suffix-one' then local prefix, suffix if value == 1 then prefix = scheme['prefix_1'] or scheme.prefix or '' suffix = scheme['suffix_1'] or scheme.suffix or '' else prefix = scheme.prefix or '' suffix = scheme.suffix or '' end output = prefix .. FormatNum(value, scheme.formatlang or lang) .. Superscript( suffix, scheme.superscript, nosup, period) elseif rules == 'mod10-gendered-suffix-skip-tens' then local suffix local mod100 = math.floor(math.abs(value)) % 100 if (mod100 >= 10) and (mod100 <= 19) then suffix = scheme['suffix_'..gender] or scheme.suffix or '' else local mod10 = math.floor(math.abs(value)) % 10 suffix = scheme['suffix_'..mod10..'_'..gender] or scheme['suffix_'..mod10] or scheme['suffix_'..gender] or scheme.suffix or '' end output = FormatNum(value, scheme.formatlang or lang) .. Superscript( suffix, scheme.superscript, nosup, period) elseif rules == 'uk-rules' then local suffix local mod100 = math.floor(math.abs(value)) % 100 local mod1000 = math.floor(math.abs(value)) % 1000 if (mod1000 == 0) then suffix = scheme['suffix_1000_'..gender] or scheme.suffix or '' elseif (mod100 == 40) then suffix = scheme['suffix_40_'..gender] or scheme.suffix or '' elseif (mod100 >= 10) and (mod100 <= 19) then suffix = scheme['suffix_'..gender] or scheme.suffix or '' else local mod10 = math.floor(math.abs(value)) % 10 suffix = scheme['suffix_'..mod10..'_'..gender] or scheme['suffix_'..mod10] or scheme['suffix_'..gender] or scheme.suffix or '' end output = FormatNum(value, scheme.formatlang or lang) .. Superscript( suffix, scheme.superscript, nosup, period) else output = FormatNum(value, lang) end return output end -- ======================================= -- === Public Functions ================== -- ======================================= local p = {} --[[ Ordinal This function converts an integer value into a numeral followed by ordinal indicator. The output string might contain HTML tags unless you set nosup=y. Usage: {{#invoke:Ordinal|Ordinal|1=|lang=|style=|gender=|nosup=|debug=}} {{#invoke:Ordinal|Ordinal}} - uses the caller's parameters Parameters 1: Positive integer number. lang: language style: Presentation style. Different options for different languages. In English there is "style=d" adding -d suffixes to all numbers. gender: Gender is used in French and Polish language versions. Genders: m for male, f for female and n for neuter. nosup: Set nosup=y to display the ordinals without superscript. debug: Set debug=y to output error messages. Error Handling: Unless debug=y, any error results in parameter 1 being echoed to the output. This reproduces the behavior of the original Ordinal template. ]] function p.Ordinal( frame ) -- if no argument provided than check parent template/module args local args = frame.args if args[1]==nil then args = frame:getParent().args end -- if we don't have a specified language, attempt to use the user's language local lang = args.lang if not lang or lang == '' or not mw.language.isValidCode( lang ) then lang = frame:preprocess('{{int:lang}}') end local nosup = yesno(args["nosup"] or '', false) -- nosup can be true or false local debugging = yesno(args["debug"], false) -- debugging can be nil, true, or false -- also enable debugging if debug is unspecified, and "nosup" is false debugging = debugging or ((debugging == nil) and not nosup) local output = p._Ordinal( args[1], -- positive integer number lang, -- language args["style"], -- allows to set presentation style args["gender"], -- allows to specify gender (m, f, or n) nosup, -- set nosup to "y" to suppress superscripts debugging -- Set debug=y to output error messages ) -- Add maintenance category if (i18n.SchemeFromLang[lang] == nil) and debugging then output = output_cat(output, 'Pages with calls to Module Ordinal using an unsupported language') end return output end --[[ This function will add the appropriate ordinal suffix to a given integer. Parameters input: Numeral as a positive integer or string. lang: Language code as a string (e.g. 'en', 'de', etc.). style: Presentation style as a string (e.g. 'd', 'roman', etc.). gender: Gender as a string ('m', 'f', 'n'). Use empty string '' to leave gender unspecified. nosup: Boolean, set to true to force the ordinals to display without superscript. debug: Boolean, set to true to output error messages. Error Handling: Unless debug is true, any error results in value being echoed to the output. ]] function p._Ordinal( input, lang, style, gender, nosup, debugging ) local output = input if input then local value = tonumber(input) if value and (value > 0) then -- Normalize style, the style 'roman year' is an alias for 'roman' style = string.lower(style or '') if style == 'roman year' then style = 'roman' end -- Normalize gender parameter gender = string.lower(gender or '') if (gender ~= 'm') and (gender ~= 'f') and (gender ~= 'n') then gender = '' end -- if no language is specified, default to english (caller might want to get user's language) if not lang or lang == '' then lang = 'en'; end output = OrdinalCore( value, lang, style, gender, nosup ) else if debugging then output = output_error( "not a number", input ) end end else if debugging then output = output_error( "not a number", '' ) end end return output end return p lls99fi3seg9p0uo6uxyrby2516t37s 828 2806 24886 2019-06-08T18:58:05Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: local p = {} --[[ Different languages use different schemes for ordinals, and some of these schemes are shared between languages. "SchemeFromLang" picks an o... 24886 Scribunto text/plain local p = {} --[[ Different languages use different schemes for ordinals, and some of these schemes are shared between languages. "SchemeFromLang" picks an ordinal scheme based on a specified language. All unlisted languages default to the "period-scheme", i.e. "104." is the ordinal for the value "104". Languages will follow the regular language fallback chain. For example, "de-formal" would fallback to scheme for "de", and only if that does not exist would the "period-scheme" be used. ]] p.SchemeFromLang = { ['ast'] = 'ast-scheme', -- Asturian ['bn'] = 'bn-scheme', -- Bengali ['br'] = 'br-scheme', -- Breton ['ca'] = 'ca-scheme', -- Catalan ['cs'] = 'period-scheme', -- Czech ['da'] = 'period-scheme', -- Danish ['de'] = 'period-scheme', -- German ['el'] = 'el-scheme', -- Greek ['en-gb'] = 'en-scheme', -- British English ['en-ca'] = 'en-scheme', -- Canadian English ['en'] = 'en-scheme', -- English ['eo'] = 'eo-scheme', -- Esperanto ['es'] = 'es-scheme', -- Spanish ['et'] = 'period-scheme', -- Estonian ['eu'] = 'roman-scheme', -- Basque ['fa'] = 'fa-scheme', -- Persian ['fi'] = 'period-scheme', -- Finnish ['fr'] = 'fr-scheme', -- French ['hr'] = 'period-scheme', -- Croatian ['hu'] = 'period-scheme', -- Hungarian ['hy'] = 'hy-scheme', -- Armenian ['ia'] = 'ia-scheme', -- Interlingua ['it'] = 'romance-scheme', -- Italian ['ja'] = 'ja-scheme', -- Japanese ['km'] = 'km-scheme', -- Khmer ['ko'] = 'ko-scheme', -- Korean ['la'] = 'la-scheme', -- Latin ['lo'] = 'lo-scheme', -- Laothian ['mk'] = 'mk-scheme', -- Macedonian ['ml'] = 'ml-scheme', -- Malayalam ['ms'] = 'ms-scheme', -- Malay ['nds'] = 'period-scheme', -- Low German ['nb'] = 'period-scheme', -- Norwegian Bokmål ['nl'] = 'nl-scheme', -- Dutch ['nn'] = 'period-scheme', -- Norwegian Nynorsk ['no'] = 'period-scheme', -- Norwegian ['pl'] = 'pl-scheme', -- Polish ['pt'] = 'romance-scheme', -- Portuguese ['ru'] = 'ru-scheme', -- Russian ['sk'] = 'period-scheme', -- Slovak ['sl'] = 'period-scheme', -- Slovene ['sv'] = 'sv-scheme', -- Swedish ['ta'] = 'ta-scheme', -- Tamil ['th'] = 'th-scheme', -- Thai ['uk'] = 'uk-scheme', -- Ukrainian ['vi'] = 'vi-scheme', -- Vietnamese ['zh-hans'] = 'zh-scheme', -- Simplified Chinese ['zh-hant'] = 'zh-scheme', -- Traditional Chinese } --[[ Text used to internationalize the various schemes. Styles are supported by suffixing "/style" to key. Styles that are superscripted set "superscript" to true (this style can be disabled, e.g. in category and page names not supporting HTML styling tags). Scheme set was developed to match the output of the pre-Lua {{Ordinal}} template, preserved as {{Ordinal/old}} ]] p.Scheme = { -- the null scheme, i.e. just the number (normally not used except in technical contexts expecting only numbers) ['null-scheme'] = { }, -- the period scheme, i.e. "<value>." used for at least: cs, de, fi, hu ['period-scheme'] = { rules = 'suffix', suffix = '.' }, -- Roman (Basque, Galician, Italian, and Classical Latin) ['roman-scheme'] = { period = false, superscript = false, formatlang = 'roman' }, -- Romance (Italian, Portuguese) ['romance-scheme'] = { rules = 'gendered-suffix', superscript = true, period = false, suffix = 'o', suffix_m = 'o', suffix_f = 'a', suffix_n = 'o', }, -- Asturian ['ast-scheme'] = { rules = 'gendered-suffix', superscript = true, period = false, suffix = 'u', suffix_m = 'u', suffix_f = 'a', suffix_n = 'o', }, -- Bengali (reference: https://www.bissoy.com/701365/) ['bn-scheme'] = { rules = 'suffix', suffix = 'তম', suffix_0 = 'ম', suffix_1 = 'ম', suffix_2 = 'য়', suffix_3 = 'য়', suffix_4 = 'র্থ়', suffix_5 = 'ম', suffix_6 = 'ষ্ঠ', suffix_7 = 'ম', suffix_8 = 'ম', suffix_9 = 'ম', }, -- Breton ['br-scheme'] = { -- non-breaking hyphen ("‑", U+2011) is used below rules = 'suffix', suffix = '‑vet', formatlang = 'eo' -- pre-Lua {{Ordinal}} template used "eo" number formatting for "br" ordinals (???FIXME???) }, -- Catalan ['ca-scheme'] = { rules = 'gendered-suffix-n', superscript = false, period = false, suffix = 'è', suffix_f = 'a', suffix_1 = 'r', suffix_1_f = 'a', suffix_2 = 'n', suffix_2_f = 'a', suffix_3 = 'r', suffix_3_f = 'a', suffix_4 = 't', suffix_4_f = 'a' }, -- Greek ['el-scheme'] = { rules = 'gendered-suffix', suffix = 'ος', suffix_m = 'ος', suffix_f = 'η', suffix_n = 'ο', }, -- the English scheme, i.e. "1st", "2nd", "3rd", "4th". ['en-scheme'] = { rules = 'skip-tens', superscript = true, suffix = 'th', suffix_1 = 'st', suffix_2 = 'nd', suffix_3 = 'rd', }, -- the English scheme using the "d" style, i.e. "23d". ['en-scheme/d'] = { rules = 'suffix', suffix = 'd' }, -- Esperanto ['eo-scheme'] = { rules = 'suffix', -- non-breaking hyphen ("‑", U+2011) is used below suffix = '‑a', }, -- Spanish (period plus Romance) ['es-scheme'] = { rules = 'gendered-suffix', superscript = true, period = true, suffix = 'o', suffix_m = 'o', suffix_f = 'a', suffix_n = 'o', }, -- Persian ['fa-scheme'] = { rules = 'suffix', suffix = 'م', }, -- French ['fr-scheme'] = { rules = 'gendered-suffix-one', superscript = true, suffix = 'e', suffix_1 = 'e', -- there's NO neutral gender in French (this is only for unspecified gender) suffix_1_m = 'er', suffix_1_f = 're', }, -- French alternate specific style for 2nd (used only when the 2nd is also the *last* one in a pair, including World Wars) ['fr-scheme/pair'] = { rules = 'gendered-suffix-n', superscript = true, suffix = 'e', suffix_1 = 'e', suffix_1_m = 'er', suffix_1_f = 're', suffix_2 = 'e', suffix_2_m = 'nd', suffix_2_f = 'de', }, -- the French scheme using the "roman" style ("roman year" is a supported alias for "roman") ['fr-scheme/roman'] = { rules = 'gendered-suffix-one', superscript = true, suffix = 'e', suffix_1 = 'e', suffix_1_m = 'er', suffix_1_f = 're', formatlang = 'roman' -- styled normally in small capitals (except milleniums using big capitals) }, -- French specific roman ordinal style after names of personal titles (kings/queens/popes…) and of book chapters (suffixed only for 1st) ['fr-scheme/roman-title'] = { rules = 'gendered-suffix-one', superscript = true, suffix = '', -- no suffix except for 1st suffix_1 = 'e', suffix_1_m = 'er', suffix_1_f = 're', suffix_1_n = 'е', formatlang = 'roman' -- style using only big capitals }, -- Armenian ['hy-scheme'] = { rules = 'suffix-one', -- non-breaking hyphens ("‑", U+2011) are used below suffix = '‑րդ', suffix_1 = '‑ին', }, -- Interlingua ['ia-scheme'] = { rules = 'mod10-suffix', superscript = true, suffix_0 = 'te', suffix_1 = 'me', suffix_2 = 'nde', suffix_3 = 'tie', suffix_4 = 'te', suffix_5 = 'te', suffix_6 = 'te', suffix_7 = 'me', suffix_8 = 've', suffix_9 = 'ne', }, -- Japanese -- this is for the adjective in undetermined order before noun; otherwise Japanese use: <cardinal number><noun>目 ['ja-scheme'] = { rules = 'prefix', prefix = '第', }, -- Khmer ['km-scheme'] = { rules = 'prefix', prefix = 'ទ', }, -- Korean ['ko-scheme'] = { rules = 'suffix', suffix = '째', }, -- Latin ['la-scheme'] = { rules = 'suffix', superscript = true, suffix = 'o', formatlang = 'roman' }, -- Laothian ['lo-scheme'] = { rules = 'prefix', prefix = 'ທີ່', }, -- Macedonian ['mk-scheme'] = { rules = 'mod10-suffix', -- non-breaking hyphens ("‑", U+2011) are used below suffix_0 = '‑тиот', suffix_1 = '‑виот', suffix_2 = '‑риот', suffix_3 = '‑иот', suffix_4 = '‑иот', suffix_5 = '‑тиот', suffix_6 = '‑иот', suffix_7 = '‑миот', suffix_8 = '‑миот', suffix_9 = '‑тиот', }, -- Malayalam ['ml-scheme'] = { rules = 'suffix', -- non-breaking hyphen ("‑", U+2011) is used below suffix = '‑മത്തെ', }, -- Malay ['ms-scheme'] = { rules = 'prefix', -- non-breaking hyphen ("‑", U+2011) is used below prefix = 'ke‑', }, -- Dutch ['nl-scheme'] = { rules = 'suffix', suffix = 'e', }, -- Polish ['pl-scheme'] = { rules = 'mod10-gendered-suffix-skip-tens', -- non-breaking hyphens ("‑", U+2011) are used below suffix = '‑ty', suffix_f = '‑ta', suffix_n = '‑te', suffix_1 = '‑szy', suffix_1_f = '‑sza', suffix_1_n = '‑sze', suffix_2 = '‑gi', suffix_2_f = '‑ga', suffix_2_n = '‑gie', suffix_3 = '‑ci', suffix_3_f = '‑cia', suffix_3_n = '‑cie', suffix_7 = '‑my', suffix_7_f = '‑ma', suffix_7_n = '‑me', suffix_8 = '‑my', suffix_8_f = '‑ma', suffix_8_n = '‑me', }, -- Russian ['ru-scheme'] = { rules = 'gendered-suffix', -- non-breaking hyphens ("‑", U+2011) are used below suffix = '‑й', suffix_m = '‑й', suffix_f = '‑я', suffix_n = '‑е', }, -- Swedish ['sv-scheme'] = { rules = 'skip-tens', suffix = ':e', suffix_1 = ':a', suffix_2 = ':a', }, -- Thai ['th-scheme'] = { rules = 'prefix', prefix = 'ที่', }, -- Modern Tamil (using European digits for all numbers, with a hyphen before the suffix) ['ta-scheme'] = { rules = 'suffix', -- non-breaking hyphen ("‑", U+2011) is used below suffix = '‑ஆம்', formatlang = 'en', }, -- Traditional Tamil (using Tamil digits without any hyphen before the suffix, but a distinct prefix and suffix for 1st) ['ta-scheme/trad'] = { rules = 'suffix-one', suffix = 'ஆம்', prefix_1 = 'மு', suffix_1 = 'லாம்', }, -- Ukrainian: see [[:uk:Вікіпедія:Стиль/Нарощення порядкових числівників#Нарощення]] and [[:uk:Шаблон:-й]] -- FIXME: 0? ['uk-scheme'] = { rules = 'uk-rules', -- non-breaking hyphens ("‑", U+2011) are used below suffix = '‑й', suffix_f = '‑та', suffix_n = '‑те', suffix_1_f = '‑ша', suffix_1_n = '‑ше', suffix_2_f = '‑га', suffix_2_n = '‑ге', suffix_3_f = '‑тя', suffix_3_n = '‑тє', suffix_7_f = '‑ма', suffix_7_n = '‑ме', suffix_8_f = '‑ма', suffix_8_n = '‑ме', suffix_40_f = '‑ва', suffix_40_n = '‑ве', suffix_1000_f = '‑на', suffix_1000_n = '‑не', }, -- Vietnamese ['vi-scheme'] = { rules = 'prefix', prefix = 'thứ ', }, -- Chinese ['zh-scheme'] = { rules = 'prefix', prefix = '第', }, } return p hp9srvnekndp7rb84n8a7t3a81gr9w7 828 2807 24887 2019-06-08T18:58:49Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: --[[ __ __ _ _ _ ____ _ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _| | __ _ _ __ __ _/ ___|_... 24887 Scribunto text/plain --[[ __ __ _ _ _ ____ _ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _| | __ _ _ __ __ _/ ___|_ _(_) |_ ___| |__ | |\/| |/ _ \ / _` | | | | |/ _ (_) | / _` | '_ \ / _` \___ \ \ /\ / / | __/ __| '_ \ | | | | (_) | (_| | |_| | | __/_| |__| (_| | | | | (_| |___) \ V V /| | || (__| | | | |_| |_|\___/ \__,_|\__,_|_|\___(_)_____\__,_|_| |_|\__, |____/ \_/\_/ |_|\__\___|_| |_| |___/ Authors and maintainers: * User:Zolo - original version in Module:Fallback * User:Jarekt ]] local p = {} --[[ _langSwitch This function is the core part of the LangSwitch template. Example usage from Lua: text = _langSwitch({en='text in english', pl='tekst po polsku'}, lang) Parameters: args - table with translations by language lang - desired language (often user's native language) Error Handling: ]] local function defaultCheck(args) if not args.en and not args.default then local err = '<b class="error">LangSwitch Error: no default</b>' if args.nocat == '1' then return err else return err .. '[[Category:LangSwitch template without default version]]' end end return false end local function quickSwitch(args, arg) local err = defaultCheck(args) if err then return err end if arg == '~' then arg = '' end return arg end function p._langSwitch(args, lang) -- args: table of translations -- Return error if there is not default and no english version local err = defaultCheck(args) if err then return err end -- get the list of accepetable language (lang + those in lang's fallback chain) and check their content assert(lang, 'LangSwitch Error: no lang') --local langList = {lang} --if not args[lang] then local langList = mw.language.getFallbacksFor(lang) table.insert(langList, 1, lang) table.insert(langList, math.max(#langList, 2), 'default') --end for _, language in ipairs(langList) do lang = args[language] if lang == '~' then return '' elseif lang and lang ~= '' then return lang end end end --[[ langSwitch This function is the core part of the LangSwitch template. Example Usage from a template: {{#invoke:fallback|langSwitch|en=text in english|pl=tekst po polsku|lang={{int:lang}} }} Parameters: frame.args - table with translations by language frame.args.lang - desired language (often user's native language) Error Handling: ]] function p.langSwitch(frame) -- version to be used from wikitext local args = frame.args -- if no expected args provided than check parent template/module args if args.en == nil and args.default == nil and args.nocat == nil then args = mw.getCurrentFrame():getParent().args end local lang = args.lang if not lang or not mw.language.isSupportedLanguage(lang) then lang = frame:callParserFunction("int", "lang") -- get user's chosen language end -- Try quick switch local args1 = args[lang] if args1 and args1 ~= '' then return quickSwitch(args, args1) end -- Allow input in format: {{LangSwitch|de=Grün|es/it/pt=Verde|fr=Vert|en=Green |lang=en}} -- with multiple languages mapping to a single value args1 = {} for name, value in pairs(args) do if value ~= '' and type(name) == 'string' then -- split multi keys for str in string.gmatch(name, "([^/]+)") do args1[str] = value end end end return p._langSwitch(args1, lang) end return p cbl1gr8owddhmo7g1l58186tg4nrv38 828 2808 24888 2019-06-08T18:59:40Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: -- This module is intended to replace the functionality of Template:Formatnum and related templates. local p = {} function p.main(frame) local args = fram... 24888 Scribunto text/plain -- This module is intended to replace the functionality of Template:Formatnum and related templates. local p = {} function p.main(frame) local args = frame:getParent().args local prec = args.prec or '' local sep = args.sep or '' local number = args[1] or args.number or '' local lang = args[2] or args.lang or '' -- validate the language parameter within MediaWiki's caller frame if lang == "arabic-indic" then -- only for back-compatibility ("arabic-indic" is not a SupportedLanguage) lang = "fa" -- better support than "ks" elseif lang == '' or not mw.language.isSupportedLanguage(lang) then -- Note that 'SupportedLanguages' are not necessarily 'BuiltinValidCodes', and so they are not necessarily -- 'KnownLanguages' (with a language name defined at least in the default localisation of the local wiki). -- But they all are ValidLanguageCodes (suitable as Wiki subpages or identifiers: no slash, colon, HTML tags, or entities) -- In addition, they do not contain any capital letter in order to be unique in page titles (restriction inexistant in BCP47), -- but they may violate the standard format of BCP47 language tags for specific needs in MediaWiki. -- Empty/unspecified and unsupported languages are treated here in Commons using the user's language, -- instead of the local 'ContentLanguage' of the Wiki. lang = frame:callParserFunction( "int", "lang" ) -- get user's chosen language end return p.formatNum(number, lang, prec, sep ~= '') end local digit = { -- substitution of decimal digits for languages not supported by mw.language:formatNum() in core Lua libraries for MediaWiki ["ml-old"] = { '൦', '൧', '൨', '൩', '൪', '൫', '൬', '൭', '൮', '൯' }, ["mn"] = { '᠐', '᠑', '᠒', '᠓', '᠔', '᠕', '᠖', '᠗', '᠘', '᠙'}, ["ta"] = { '௦', '௧', '௨', '௩', '௪', '௫', '௬', '௭', '௮', '௯'}, ["te"] = { '౦', '౧', '౨', '౩', '౪', '౫', '౬', '౭', '౮', '౯'}, ["th"] = { '๐', '๑', '๒', '๓', '๔', '๕', '๖', '๗', '๘', '๙'} } function p.formatNum(number, lang, prec, compact) -- Do not alter the specified value when it is not a valid number, return it as is local value = tonumber(number) if value == nil then return number end -- Basic ASCII-only formatting (without paddings) number = tostring(value) -- Check the presence of an exponent (incorrectly managed in mw.language:FormatNum() and even forgotten due to an internal bug, e.g. in Hindi) local exponent local pos = string.find(number, '[Ee]') if pos ~= nil then exponent = string.sub(number, pos + 1, string.len(number)) number = string.sub(number, 1, pos - 1) else exponent = '' end -- Check the minimum precision requested prec = tonumber(prec) -- nil if not specified as a true number if prec ~= nil then prec = math.floor(prec) if prec < 0 then prec = nil -- discard an incorrect precision (not a positive integer) elseif prec > 14 then prec = 14 -- maximum precision supported by tostring(number) end end -- Preprocess the minimum precision in the ASCII string local dot if (prec or 0) > 0 then pos = string.find(number, '.', 1, true) -- plain search, no regexp if pos ~= nil then prec = pos + prec - string.len(number) -- effective number of trailing decimals to add or remove dot = '' -- already present else dot = '.' -- must be added end else dot = '' -- don't add dot prec = 0 -- don't alter the precision end if lang ~= nil and mw.language.isKnownLanguageTag(lang) == true then -- Convert number to localized digits, decimal separator, and group separators local language = mw.getLanguage(lang) if compact then number = language:formatNum(tonumber(number), { noCommafy = 'y' }) -- caveat: can load localized resources for up to 20 languages else number = language:formatNum(tonumber(number)) -- caveat: can load localized resources for up to 20 languages end -- Postprocessing the precision if prec > 0 then local zero = language:formatNum(0) number = number .. dot .. mw.ustring.rep(zero, prec) elseif prec < 0 then -- TODO: rounding of last decimal; here only truncate decimals in excess number = mw.ustring.sub(number, 1, mw.ustring.len(number) + prec) end -- Append the localized base-10 exponent without grouping separators (there's no reliable way to detect a localized leading symbol 'E') if exponent ~= '' then number = number .. 'E' .. language:formatNum(tonumber(exponent),{noCommafy=true}) end else -- not localized, ASCII only -- Postprocessing the precision if prec > 0 then number = number .. dot .. mw.string.rep('0', prec) elseif prec < 0 then -- TODO: rounding of last decimal; here only truncate decimals in excess number = mw.string.sub(number, 1, mw.string.len(number) + prec) end -- Append the base-10 exponent if exponent ~= '' then number = number .. 'E' .. exponent end end -- Special cases for substitution of ASCII digits (missing support in Lua core libraries for some languages) if digit[lang] then for i, v in ipairs(digit[lang]) do number = mw.ustring.gsub(number, tostring(i - 1), v) end end return number end return p ea5lmau3n3g443z268nz79espe8b4sj 828 2809 24889 2019-06-08T19:00:17Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: --[[ This module converts Arabic numerals into Roman numerals. It currently works for any non-negative integer below 5 billions (up to 4 999 999 999). Zero is... 24889 Scribunto text/plain --[[ This module converts Arabic numerals into Roman numerals. It currently works for any non-negative integer below 5 billions (up to 4 999 999 999). Zero is represented as "N" (from Classical Latin adverbs "nec" or "non"), like in standard CLDR data. For numbers starting at 4 thousands, this version no longer generates any HTML+CSS, but only plain-text: standard Unicode combining diacritics are used for overlines (U+0305 for the first level, then U+0304 for the second level, but both are treated equivalently when parsing Roman numbers). For numbers starting at 4 billions, it still uses 4 letters M with double overlines because triple overlines are not supported in plain-text (this is acceptable, just like "MMMM" is also acceptable for representing 4000 but this version chooses the shorter "IV" with a single overline). The Roman number parser will accept all valid notations (except apostrophic/Claudian/lunate notations using reversed C), more than what it generates, and will correctly convert them to Arabic numbers. Please do not modify this code without applying the changes first at Module:Roman/sandbox and testing at Module:Roman/sandbox/testcases and Module talk:Roman/sandbox/testcases. Authors and maintainers: * User:RP88, User:Verdy_p ]] local p = {} --[============[ Private data --]============] -- See CLDR data /common/rbnf/root.xml for "roman-upper" rules. However we still don't -- use the rarely supported Roman extension digits after 'M' (in U+2160..2188), but use -- the more common notation with diacritical overlines ('ↁ'='V̅', 'ↂ'='X̅', etc.). -- Please avoid using HTML with "text-decoration:overline" style, but use plain-text -- combining characters (U+0304 and/or U+0305). local decimalRomans = { d0 = { [0] = '', 'I', 'II', 'III', 'IV', 'V', 'VI', 'VII', 'VIII', 'IX' }, d1 = { [0] = '', 'X', 'XX', 'XXX', 'XL', 'L', 'LX', 'LXX', 'LXXX', 'XC' }, d2 = { [0] = '', 'C', 'CC', 'CCC', 'CD', 'D', 'DC', 'DCC', 'DCCC', 'CM' }, d3 = { [0] = '', 'M', 'MM', 'MMM', 'I̅V̅', 'V̅', 'V̅I̅', 'V̅I̅I̅', 'V̅I̅I̅I̅', 'I̅X̅' }, d4 = { [0] = '', 'X̅', 'X̅X̅', 'X̅X̅X̅', 'X̅L̅', 'L̅', 'L̅X̅', 'L̅X̅X̅', 'L̅X̅X̅X̅', 'X̅C̅' }, d5 = { [0] = '', 'C̅', 'C̅C̅', 'C̅C̅C̅', 'C̅D̅', 'D̅', 'D̅C̅', 'D̅C̅C̅', 'D̅C̅C̅C̅', 'C̅M̅' }, d6 = { [0] = '', 'M̅', 'M̅M̅', 'M̅M̅M̅', 'I̿V̿', 'V̿', 'V̿I̿', 'V̿I̿I̿', 'V̿I̿I̿I̿', 'I̿X̿' }, d7 = { [0] = '', 'X̿', 'X̿X̿', 'X̿X̿X̿', 'X̿L̿', 'L̿', 'L̿X̿', 'L̿X̿X̿', 'L̿X̿X̿X̿', 'X̿C̿' }, d8 = { [0] = '', 'C̿', 'C̿C̿', 'C̿C̿C̿', 'C̿D̿', 'D̿', 'D̿C̿', 'D̿C̿C̿', 'D̿C̿C̿C̿', 'C̿M̿' }, d9 = { [0] = '', 'M̿', 'M̿M̿', 'M̿M̿M̿', 'M̿M̿M̿M̿' }, } local romanDecimals = { -- Basic Latin capital letters N = 0, -- abbreviated "nec" or "non" adverb in Classical Latin I = 1, V = 5, X = 10, L = 50, C = 100, D = 500,-- TODO: add Medieval "apostrophic/Claudian/lunate" notations like "IƆ" M = 1000, -- Basic Latin small letters (not used in Classical Latin, but added in Medieval Latin) n = 0, -- abbreviated "nec" or "non" adverb in Classical Latin i = 1, v = 5, x = 10, l = 50, c = 100, d = 500,-- TODO: add Medieval "apostrophic/Claudian/lunate" notations like "IƆ" m = 1000, -- U+0304 .. U+0305 : COMBINING (MACRON|OVERLINE) ['\204\132'] = -1000, -- (0xCC,0x84 in UTF-8) multiplier (thousand) ['\204\133'] = -1000, -- (0xCC,0x85 in UTF-8) multiplier (thousand), considered equivalent here -- U+033F : COMBINING DOUBLE OVERLINE ['\204\191'] = -1000000, -- (0xCC,0xBF in UTF-8) multiplier (million) -- U+012A ['Ī'] = 1000, ['ī'] = 1000, -- LATIN LETTER WITH COMBINING MACRON, canonically equivalent to 'I' and U+0304 -- U+2160 .. U+216F : Roman capital digit symbols (compatibility, monospaced in CJK fonts) ['Ⅰ'] = 1, ['Ⅱ'] = 2, ['Ⅲ'] = 3, ['Ⅳ'] = 4, ['Ⅴ'] = 5, ['Ⅵ'] = 6, ['Ⅶ'] = 7, ['Ⅷ'] = 8, ['Ⅸ'] = 9, ['Ⅹ'] = 10, ['Ⅺ'] = 11, ['Ⅻ'] = 12, ['Ⅼ'] = 50, ['Ⅽ'] = 100, ['Ⅾ'] = 500, ['Ⅿ'] = 1000, -- U+2170 .. U+217F : Roman lowercase digit symbols (compatibility, monospaced in CJK fonts) ['ⅰ'] = 1, ['ⅱ'] = 2, ['ⅲ'] = 3, ['ⅳ'] = 4, ['ⅴ'] = 5, ['ⅵ'] = 6, ['ⅶ'] = 7, ['ⅷ'] = 8, ['ⅸ'] = 9, ['ⅹ'] = 10, ['ⅺ'] = 11, ['ⅻ'] = 12, ['ⅼ'] = 50, ['ⅽ'] = 100, ['ⅾ'] = 500, ['ⅿ'] = 1000, -- U+2180 .. U+2182 : Old Roman symbols (these have no case pairs) ['ↀ'] = 1000, -- = 'I̅' = 'M'. TODO: add Medieval "apostrophic/Claudian/lunate" notations like "CIƆ"; do not confuse it with "CD" (400) ['ↁ'] = 5000, -- = 'V̅'. TODO: add Medieval "apostrophic/Claudian/lunate" notations like "DƆ" and "IƆƆ" ['ↂ'] = 10000, -- = 'X̅'. TODO: add Medieval "apostrophic/Claudian/lunate" notations like "CCIƆƆ" -- U+2183..U+2184 : ROMAN DIGIT (CAPITAL|LOWER) REVERSED C. TODO: add for "apostrophic/Claudian/lunate" notations (and support "Ɔ" OPEN O as aliases) -- The reversed "C" is a trailing multiplier by 10 but if it is not paired by a leading "C", the surrounded value will be divided by 2: -- * "I" = 1, but if followed by followed by "Ɔ", it takes the value 100: -- * when followed by a first "Ɔ" it multiplies it by 10 giving 1000 (assuming "CIƆ"), but if not prefixed by a pairing "C", gives 500 for "IƆ" = "D". -- * when followed by a second "Ɔ" it multiplies it by 10 giving 1000 (assuming "CCIƆƆ"), but if not prefixed by a pairing "C", gives 5000 for "IƆƆ" = "DƆ". -- * for higher multiples, using overlines is highly preferred for noting multipliers by 1000. -- U+2185: ROMAN NUMERAL SIX LATE FORM ['ↅ'] = 6, -- = 'VI' (overstriked letters) -- U+2186: ROMAN NUMERAL FIFTY EARLY FORM (Borrowed in Latin in capital form, from Greek Final sigma, similar to "C" with a leg meaning "half") ['ↆ'] = 50, -- = 'L' -- U+2187 .. U+2188: ROMAN NUMERAL (ONE HUNDRED|FIFTY) THOUSAND (Archaic, rarely supported in fonts) ['ↇ'] = 50000, -- = 'L̅'. TODO: add Medieval "apostrophic/Claudian/lunate" notations like "DƆƆ" and "IƆƆƆ" ['ↈ'] = 100000, -- = 'C̅'. TODO: add Medieval "apostrophic/Claudian/lunate" notations like "CCCDƆƆ" and "CCCIƆƆƆ" } --[=================[ Private functions --]=================] --[==[ This function returns a string containing the input value formatted as a Roman numeral. It works for non-negative integers lower than 5 billions (up to 4 999 999 999: this covers all unsigned 32-bit integers), otherwise it returns the number formatted using Latin digits. The result string will be an UTF-8-encoded plain-text alphabetic string. ]==]-- local function convertArabicToRoman(value) if value >= 1 and value <= 4999999999 and value == math.floor(value) then local d0, d1, d2, d3, d4, d5, d6, d7, d8 d0, value = value % 10, math.floor(value / 10) d1, value = value % 10, math.floor(value / 10) d2, value = value % 10, math.floor(value / 10) d3, value = value % 10, math.floor(value / 10) d4, value = value % 10, math.floor(value / 10) d5, value = value % 10, math.floor(value / 10) d6, value = value % 10, math.floor(value / 10) d7, value = value % 10, math.floor(value / 10) d8, value = value % 10, math.floor(value / 10) return table.concat({ decimalRomans.d9[value], decimalRomans.d8[d8], decimalRomans.d7[d7], decimalRomans.d6[d6], decimalRomans.d5[d5], decimalRomans.d4[d4], decimalRomans.d3[d3], decimalRomans.d2[d2], decimalRomans.d1[d1], decimalRomans.d0[d0], }) elseif value == 0 then return 'N' -- for adverbs "nec" or "non" in Classical Latin (which had no zero) end return tostring(value) end --[==[ This function converts a plain-text string containing a Roman numeral to an integer. It works for values between 0 (N) and 4 999 999 999 (M̿M̿M̿M̿C̿M̿X̿C̿I̿X̿C̅M̅X̅C̅I̅X̅CMXCIX). ]==]-- local function convertRomanToArabic(roman) if roman == '' then return nil end local result, prevRomanDecimal, multiplier = 0, 0, 1 for i = mw.ustring.len(roman), 1, -1 do local currentRomanDecimal = romanDecimals[mw.ustring.sub(roman, i, i)] if currentRomanDecimal == nil then return nil elseif currentRomanDecimal < 0 then multiplier = multiplier * -currentRomanDecimal else currentRomanDecimal, multiplier = currentRomanDecimal * multiplier, 1 if currentRomanDecimal < prevRomanDecimal then result = result - currentRomanDecimal else result = result + currentRomanDecimal prevRomanDecimal = currentRomanDecimal end end end return result end --[==[ This function converts a string containing a Roman numeral to an integer. It works for values between 0 and 4999999999. The input string may contain HTML tags using style="text-decoration:overline" (not recommended). ]==]-- local function convertRomanHTMLToArabic(roman) local result = convertRomanToArabic(roman) if result == nil then result = tonumber(roman) end return result [==[ DISABLED FOR NOW, NOT REALLY NEEDED AND NOT CORRECTLY TESTED local result = 0 local overline_start_len = mw.ustring.len(overline_start) if mw.ustring.sub(roman, 1, overline_start_len) == overline_start then local end_tag_start, end_tag_end = mw.ustring.find(roman, overline_end, overline_start_len, true) if end_tag_start ~= nil then local roman_high = mw.ustring.sub(roman, overline_start_len + 1, end_tag_start - 1) local roman_low = mw.ustring.sub(roman, end_tag_end + 1, mw.ustring.len(roman)) or '' if (mw.ustring.find(roman_high, "^[mdclxvi]+$") ~= nil) and (mw.ustring.find(roman_low, "^[mdclxvi]*$") ~= nil) then result = convertRomanToArabic(roman_high) * 1000 + convertRomanToArabic(roman_low) end end end return result ]==] end --[==[ Helper function to handle error messages. ]==]-- local function outputError(message) return table.concat({ '<strong class="error">Roman Module Error: ', message, '</strong>[[Category:Errors reported by Module Roman]]' }) end --[================[ Public functions --]================] --[==[ isRoman Tests if the trimmed input is a valid Roman numeral. Returns true if so, false if not. For the purposes of this function, the empty string (after trimming whitespaces) is not a Roman numeral. Parameters s: string to test if it is a valid Roman numeral Error Handling: If the input is not a valid Roman numeral this function returns false. ]==]-- function p.isRoman(s) return type(s) == 'string' and convertRomanToArabic(mw.text.trim(s)) ~= nil end --[==[ toArabic This function converts a Roman numeral into an Arabic numeral. It works for values between 0 and 4999999999. 'N' is converted to 0 and the empty string is converted to nil. Parameters roman: string containing value to convert into an Arabic numeral Error Handling: If the input is not a valid Roman numeral this function returns nil. ]==]-- function p.toArabic(roman) if type(roman) == 'string' then roman = mw.text.trim(roman) local result = convertRomanToArabic(roman) if result == nil then result = tonumber(roman) end return result elseif type(roman) == 'number' then return roman else return nil end end --[==[ _Numeral This function returns a string containing the input value formatted as a Roman numeral. It works for values between 0 and 4999999999. Parameters value: integer or string containing value to convert into a Roman numeral Error Handling: If the input does not look like it contains a number or the number is outside of the supported range an error message is returned. ]==]-- function p._Numeral(value) if value == nil then return outputError('missing value') end if type(value) == 'string' then value = tonumber(value) elseif type(value) ~= 'number' then return outputError('unsupported value') end return convertArabicToRoman(value) end --[==[ Numeral This function for MediaWiki converts an Arabic numeral into a Roman numeral. It works for values between 0 and 4999999999 (includes the whole range of unsigned 32-bit integers). Arabic numeral zero is output as 'N' (for Latin negation adverbs "nec" or "non"). Usage: {{#invoke:Roman|Numeral|<value>}} {{#invoke:Roman|Numeral}} - uses the caller's parameters Parameters 1: Value to convert into a Roman numeral. Must be at least 0 and less than 5,000,000. Error Handling: If the input does not look like it contains a number or the number is outside of the supported range an error message is returned. ]==]-- function p.Numeral(frame) -- if no argument provided than check parent template/module args local args = frame.args if args[1] == nil then args = frame:getParent().args end return p._Numeral(args[1]) end return p acpyuzp8gc0fjs3p0yrt4wa52wf2e2p 828 2810 24890 2019-06-08T19:01:15Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: --[[ __ __ _ _ _ _ _ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _| | (_)_ __ __ _ _ _(_)___| |_(_)... 24890 Scribunto text/plain --[[ __ __ _ _ _ _ _ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _| | (_)_ __ __ _ _ _(_)___| |_(_) ___ | |\/| |/ _ \ / _` | | | | |/ _ (_) | | | '_ \ / _` | | | | / __| __| |/ __| | | | | (_) | (_| | |_| | | __/_| |___| | | | | (_| | |_| | \__ \ |_| | (__ |_| |_|\___/ \__,_|\__,_|_|\___(_)_____|_|_| |_|\__, |\__,_|_|___/\__|_|\___| |___/ Simple internationalization functions that can be called by other modules. This Module was copied from Wikimedia Commons, so please request changes there. Maintainers: * Zolo - original version * Jarekt Dependencies: * Module:I18n/or * Module:Delink * Module:Yesno ]] -- ================================================== -- === Internal functions =========================== -- ================================================== local function langSwitch(list,lang) local langList = mw.language.getFallbacksFor(lang) table.insert(langList,1,lang) for i,language in ipairs(langList) do if list[language] then return list[language] end end return nil end -- ================================================== -- === External functions =========================== -- ================================================== local p = {} function p.vowelfirst (str) if str then local vowels = 'aeiouyąăẵằẳặȃắâẫấầẩậãäǟāáàȁǎảẚåǻḁạǡæǣǽĕȇêễếềểệḙẽḛëēḕéḗèȅěẻẹęȩḝǝĭȋîĩḭïḯīíìȉǐỉịįıŏȏôỗốồổộõṏṍöōṑóṓòȍǒỏọǫǭơỡớờởợøǿŭȗûṷũṻṹṵüǖǘǜǚṳūúùȕǔủůụųưữứừửựŷỹÿȳýỳỷẙỵ' str = mw.ustring.lower(mw.ustring.sub(str,1,1)) return mw.ustring.find(vowels, str, 1, true ) end end function p.inparentheses(str) if (not str) or (str == "") then return nil end return "(".. str .. ")" -- same in all languages ? end function p.of(word, lang, raw, gender, number, determiner) -- rough translation of "of" in various languages -- note that the cases when on "of" is employed varies a lot among languages, so it is more prudent to call this from lang specific function only if not raw or mw.text.trim(raw) == "" then local args = {} local Delink = require('Module:Delink')._delink args[1] = word raw = mw.ustring.lower(Delink(args)) end -- raw is the string without the Wikiformatting so that it correctly analyses the string that is [[:fr:Italie|Italie]] -> 'italie' -- any way to automate this ? if lang == 'fr' then local yesno = require('Module:Yesno') determiner = yesno(determiner,false) if determiner then if string.sub(number or '',1,1)=='p' then -- number == 'plural' return 'des&#32;' .. word elseif p.vowelfirst(raw) then return 'de l’' .. word elseif string.sub(gender or '',1,1)=='f' then -- gender == 'feminine' return 'de la&#32;' .. word else return 'du&#32;' .. word end else if p.vowelfirst(raw) then return 'd’' .. word else return 'de&#32;' .. word end end elseif lang == 'ca' then -- implement [[Template:Of/ca]] or https://ca.wikipedia.org/wiki/Plantilla:Deod%27/base for case where "{{{context}}}" is "en" (default on Commons) if ( p.vowelfirst(raw) and not mw.ustring.find( 'ia|ià|ie|io|iu|ua|ue|ui|uí|uï|uo|ya|ye|yi|yo|yu|', mw.ustring.sub(raw,1,2) .. '|')) then return 'd\'' .. word else return 'de ' .. word end end end function p.offromwiki(frame) args = frame.args return p.of(args.word, args.lang, args.raw, args.gender, args.number, args.determiner) end function p.noungroup(noun, adj, lang) if not noun or noun == '' then return nil -- not '' so that it is not counted as a string by mw.listToText end if not adj or adj == '' then return noun end local wordsep = mw.message.new( "Word-separator" ):inLanguage(lang):plain() local LUT = { de=1, en=1, pl=1, zh=1, fr=2, es=2, it=2} local case = langSwitch(LUT, lang) if case==1 then -- adjective before the noun return adj .. wordsep .. noun elseif case==2 then -- adjective after the noun return noun .. wordsep .. adj else -- order unknown return noun ' (' .. adj .. ')' end end function p.conj(args, lang, conjtype) local comma = mw.message.new( "comma-separator"):inLanguage(lang):plain() local wordsep = mw.message.new( "Word-separator" ):inLanguage(lang):plain() local andtable = { ar=' و', he=' ו', ja='および', pl=' i '} -- languages with a problem with the MediaWiki:And if conjtype == 'comma' then return mw.text.listToText(args, comma, comma) elseif conjtype == 'or' then local wordor = langSwitch(require('Module:I18n/or'), lang) return mw.text.listToText(args, comma, wordor .. wordsep) elseif conjtype == 'explicit or' then -- adds "or" betwen all words when the context can be confusing local wordor = langSwitch(require('Module:I18n/or'), lang) return mw.text.listToText(args, wordor .. wordsep, wordor .. wordsep) elseif conjtype and conjtype ~= 'and' and conjtype ~= '' then return mw.text.listToText(args, conjtype, conjtype) elseif andtable[lang] then return mw.text.listToText(args, comma, andtable[lang]) else local wordand = mw.message.new( "and" ):inLanguage(lang):plain() return mw.text.listToText(args, comma, wordand .. wordsep) end end function p.conjfromWiki(frame) args = frame.args if not args or not args[1] then args = frame:getParent().args end local lang = args.lang if not lang or mw.text.trim(lang) == '' then lang = frame:callParserFunction( "int", "lang" ) end newargs = {} -- transform args metatable into a table so it can be concetenated for i, j in pairs(args) do if type(i) == 'number' then j = mw.text.trim(j) if j ~= '' then table.insert(newargs, j) end else if i ~= 'type' and i ~= 'lang' then return 'error: bad parameter in template:Conj: ' .. i .. '[[Category:Pages with incorrect template usage/Conj|A]]' end end end return p.conj(newargs, lang, args.type) end return p py1v708qaw1nqeslcdc1wbabq5e4gwp 828 2811 24891 2019-06-08T19:02:09Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: --[[ This module is intended for processing of date strings. Please do not modify this code without applying the changes first at Module:ISOdate/sandbox an... 24891 Scribunto text/plain --[[ This module is intended for processing of date strings. Please do not modify this code without applying the changes first at Module:ISOdate/sandbox and testing at Module:ISOdate/sandbox/testcases and Module talk:ISOdate/sandbox/testcases. Authors and maintainers: * User:Parent5446 - original version of the function mimicking template:ISOdate * User:Jarekt - original version of the functions mimicking template:Date and template:ISOyear ]] local p = {} -- ======================================= -- === Dependencies ====================== -- ======================================= local D = require('Module:Date') --[[ ISOyear This function returns year part of date string. Usage: {{#invoke:ISOdate|ISOyear|target_string}} Parameters 1: The date string Error Handling: If the string does not look like it contain the year than the function will not return anything. That is the preferred treatment for the template:Creator which is the main (only?) template calling it. ]] function p.ISOyear( frame ) return p._ISOyear( frame.args[1] ) end function p._ISOyear( input ) if not input then return '' end input = mw.text.trim( input ) -- if empty string then return it if input == "" then return input end -- if number then return it if tonumber( input ) then return mw.ustring.format( '%04i', input ) end -- otherwise use regular expression match input = mw.ustring.match( input, '^+?(-?%d%d?%d?%d?)-' ) if input and tonumber( input ) then return mw.ustring.format( '%04i', input ) else return '' end end --[[ ISOdate This function is the core part of the ISOdate template. Usage: {{#invoke:ISOdate|ISOdate|target_string|lang=}} Parameters: 1: The date string lang: The language to display it in form: Language format (genitive, etc.) for some languages class: CSS class for the <time> node Error Handling: If the string does not look like it contain the proper ISO date than the function will return the original string. That is the preferred treatment for the template:Information (and similar templates) which calling it. ]] function p.ISOdate(frame) local datestr, succeded local args = frame.args if not (args.lang and mw.language.isSupportedLanguage(args.lang)) then args.lang = frame:callParserFunction( "int", "lang" ) -- get user's chosen language end datestr, succeded = p._ISOdate( mw.text.trim(args[1]), args.lang, -- language args.case or '', -- allows to specify grammatical case for the month for languages that use them args.class or 'dtstart', -- allows to set the html class of the time node where the date is included. args.trim_year or '100-999' -- by default pad one and 2 digit years to be 4 digit long, while keeping 3 digit years as is ) return datestr end function p._ISOdate(datestr, lang, case, class, trim_year) -- pattern: regexp - regular expresion to test; dlen - number of date elements; tail = which element is a "tail" if any -- regexp hints: -- 1) Strings starting with "^" and ending with "$" indicate whole string match -- 2) optional tail part copied as-is and following the main parsed part of the date have to be separated from the date by a whitespace, so "(\s.+)?" local patterns = { -- strings starting with YYYY-MM-DD HH:MM:SS. Year 4 digits (if we know seconds than it was within the last 100 years), the rest 1-2 -- date and time can be separated by space or "T" and there could be a "Z" on the end indicating "Zulu" time zone {dlen=6, tail=7, regexp="^+?(%d%d%d%d)-(%d%d?)-(%d%d?)[ T](%d%d?):(%d%d?):(%d%d?)Z?(%s.*)"}, {dlen=6, tail=0, regexp="^+?(%d%d%d%d)-(%d%d?)-(%d%d?)[ T](%d%d?):(%d%d?):(%d%d?)Z?$"}, -- strings starting with YYYY-MM-DD HH:MM. Year 4 digits, the rest 1-2 -- (if one knows hour and minute than it was probably after a year 1000) {dlen=5, tail=6, regexp="^+?(%d%d%d%d)-(%d%d?)-(%d%d?)[ T](%d%d?):(%d%d?)(%s.+)"}, {dlen=5, tail=0, regexp="^+?(%d%d%d%d)-(%d%d?)-(%d%d?)[ T](%d%d?):(%d%d?)$"}, -- strings starting with YYYY-MM-DD. Year 1-4 digits, the rest 1-2 {dlen=3, tail=4, regexp="^+?(%d%d?%d?%d?)-(%d%d?)-(%d%d?)(%s.+)"}, {dlen=3, tail=0, regexp="^+?(%d%d?%d?%d?)-(%d%d?)-(%d%d?)$"}, -- strings starting with YYYY-MM. Year 3-4 digits, month 2 digits -- (want to avoit converting to dates strings like 10-5 = 5 {dlen=2, tail=3, regexp="^+?(%d%d%d%d?)-(%d%d)(%s.+)"}, -- if whole string is in YYYY-MM form: If Year 1-4 digits, month 1-2 digits {dlen=2, tail=0, regexp="^+?(%d%d?%d?%d?)-(%d%d?)$"}, -- string starts with a number -> it has to be 3 or 4 digit long to be a year {dlen=1, tail=2, regexp="^+?(%d%d%d%d?)(%s.+)"}, -- if whole string is a number (1-4 digit long) than it will be interpreted as a year {dlen=1, tail=0, regexp="^+?(%d%d?%d?%d?)$"}, } -- create datevec based on which variables are provided local datevec, tail, formatNum datevec, tail, formatNum = p.test_date_formats(datestr or '', patterns) if datevec[1]=='' or datevec[1]==nil then -- quickly return if datestr does not look like date (it could be a template) return datestr, false end -- call p._Date function to format date string local succeded, datestr2 succeded, datestr2 = pcall( D._Date, datevec, lang, case, class, trim_year) if succeded and datestr2~='' then return mw.text.trim( datestr2 .. tail), true else -- in case of errors return the original string return datestr, false end end function p.ISOdate_extended(frame) -- pattern: regexp - regular expresion to test; dlen - number of date elements; tail = which element is a "tail" if any -- regexp hints: -- 1) Strings starting with "^" and ending with "$" indicate whole string match -- 2) optional tail part copied as-is and following the main parsed part of the date have to be separated from the date by a whitespace, so "(\s.+)?" local datestr, succeded local args = frame.args if not (args.lang and mw.language.isSupportedLanguage(args.lang)) then args.lang = frame:callParserFunction( "int", "lang" ) -- get user's chosen language end datestr, succeded = p._ISOdate( mw.text.trim(args[1]), args.lang, -- language args.case or '', -- allows to specify grammatical case for the month for languages that use them args.class or 'dtstart', -- allows to set the html class of the time node where the date is included. args.trim_year or '100-999' -- by default pad one and 2 digit years to be 4 digit long, while keeping 3 digit years as is ) if succeded then return datestr end local patterns = { -- Exended set of recognized formats: like MM/DD/YYYY {dlen=3, tail=4, regexp="^(%d%d?)[-./](%d%d?)[-./](%d%d%d%d)(%s.+)"}, {dlen=3, tail=0, regexp="^(%d%d?)[-./](%d%d?)[-./](%d%d%d%d)$"}, {dlen=3, tail=0, regexp="^(%d%d?)%s(%w+)%s(%d%d%d%d)$"}, {dlen=3, tail=0, regexp="^(%w+)%s(%d%d?),%s(%d%d%d%d)$"}, } local datevec, tail, formatNum, category = '' datevec, tail, formatNum = p.test_date_formats(frame.args[1], patterns) if formatNum==1 or formatNum==2 then vec = datevec; if tonumber(datevec[1])>12 then frame.args[1] = string.format('%04i-%02i-%02i', datevec[3], datevec[2], datevec[1] ) category = '[[Category:Date in DD/MM/YYYY format]]' return mw.text.trim( p.ISOdate(frame) .. tail); elseif tonumber(datevec[2])>12 then frame.args[1] = string.format('%04i-%02i-%02i', datevec[3], datevec[1], datevec[2] ) category = '[[Category:Date in MM/DD/YYYY format]]' return mw.text.trim( p.ISOdate(frame) .. tail); end elseif (formatNum==3 or formatNum==4) and (datevec[3]=='' or datevec[3]~=nil) then local str = mw.getCurrentFrame():callParserFunction( "#time", { 'Y-m-d', datestr} ) local vec = {str:match( "^(%d%d?%d?%d?)-(%d%d?)-(%d%d?)$" )} if vec and vec[1]~=nil then frame.args[1] = string.format('%04i-%02i-%02i', vec[1], vec[2], vec[3] ) category = '[[Category:Date in word format]]' return p.ISOdate(frame); end end return datestr end function p.test_date_formats(datestr, patterns) -- pattern: regexp - regular expresion to test; dlen - number of date elements; tail = which element is a "tail" if any local datevec = {'','','','','',''} local tail = '' local vec, pat local formatNum = 0 for i, pat in ipairs( patterns ) do vec = {datestr:match( pat.regexp )} if vec and vec[1]~=nil then for j=1,pat.dlen do datevec[j] = vec[j] end if pat.tail>0 and vec[pat.tail]~=nil then tail = mw.ustring.gsub(' ' .. vec[pat.tail], ' +', ' ') end formatNum = i break end end return datevec, tail, formatNum end return p 71ire9x1tjwymnar0r3keb0qjd4vlft 828 2812 24892 2019-06-08T19:02:53Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: --[[ This module is intended for processing of date strings. Please do not modify this code without applying the changes first at Module:Date/sandbox and t... 24892 Scribunto text/plain --[[ This module is intended for processing of date strings. Please do not modify this code without applying the changes first at Module:Date/sandbox and testing at Module:Date/sandbox/testcases and Module talk:Date/sandbox/testcases. Authors and maintainers: * User:Parent5446 - original version of the function mimicking template:ISOdate * User:Jarekt - original version of the functions mimicking template:Date and template:ISOyear ]] local p = {} -- ======================================= -- === Dependencies ====================== -- ======================================= local i18n = require('Module:I18n/date') -- get localized translations of date formats local yesno = require('Module:Yesno') local function langSwitch(list,lang) local langList = mw.language.getFallbacksFor(lang) table.insert(langList,1,lang) for i,language in ipairs(langList) do if list[language] then return list[language] end end end --[[ Date This function is the core part of the ISOdate template. Usage: {{#invoke:Date|Date|year=|month=|day=|hour=|minute=|second=|tzhour=|tzmin=|lang=en}} Parameters: year,month,day,hour,minute,second: broken down date-time component strings tzhour, tzmin: timezone offset from UTC, hours and minutes lang: The language to display it in case: Language format (genitive, etc.) for some languages class: CSS class for the <time> node, use "" for no metadata at all Error Handling: ]] function p.Date(frame) local args = frame.args if not (args.lang and mw.language.isSupportedLanguage(args.lang)) then args.lang = frame:callParserFunction( "int", "lang" ) -- get user's chosen language end return p._Date( { args.year or '', args.month or '', args.day or '', args.hour or '', args.minute or '', args.second or '', args.tzhour or '', args.tzmin or '' }, args.lang, -- language args.case or '', -- allows to specify grammatical case for the month for languages that use them args.class or 'dtstart', -- allows to set the html class of the time node where the date is included. This is useful for microformats. args.trim_year or '100-999' -- by default pad one and 2 digit years to be 4 digit long, while keeping 3 digit years as is ) end function p._Date(datevec, lang, case, class, trim_year) -- make sure inputs are in the right format for i = #datevec + 1, 8 do datevec[i] = '' end if not case then case = '' end if not class then class = '' end if not trim_year then trim_year = '100-999' end -- if language is not provided than look up users language -- WARNING: This step should be done by the template as it does not seem to work as well here (cache issues?) if not lang or not mw.language.isValidCode( lang ) then lang = 'en' end -- Just in case someone broke the internationalization code than fix the english defaults if i18n.DateLang['en'] == nil then i18n.DateLang['en'] = 'en-form' end if i18n.DateFormat['en-form'] == nil then i18n.DateFormat['en-form'] = {YMDHMS='j F Y, H:i:s', YMDHM='j F Y, H:i', YMD='j F Y', YM='F Y', MD='j F', Y='Y'} end -- create datecode based on which variables are provided and check for out of bound values local maxval = {9999, 12, 31, 23, 59, 60, 23, 59} -- max values for year, month, ... local c = {'Y', 'M', 'D', 'H', 'M', 'S', '', ''} local datecode = '' -- a string signifying which combination of variables was provided local datenum = {} -- date-time encoded as a vector = [year, month, ... , second] for i, v in ipairs( datevec ) do if v~=nil and v~='' then datecode = datecode .. c[i] datenum[i] = tonumber(v) if datenum[i]==nil and i==2 then -- month is not a number -> check if it is a month name in English v = mw.language.new('en'):formatDate( "n", v) datenum[i] = tonumber(v) end if datenum[i]==nil or datenum[i]>maxval[i] then -- Some numbers are out of range -> abort and return the empty string return '' end end end -- create time stamp string (for example 2000-02-20 02:20:20) based on which variables were provided local timeStamp if datecode == 'YMDHMS' then timeStamp = string.format('%04i-%02i-%02i %02i:%02i:%02i', datenum[1], datenum[2], datenum[3], datenum[4], datenum[5], datenum[6] ) elseif datecode == 'YMDHM' then timeStamp = string.format('%04i-%02i-%02i %02i:%02i', datenum[1], datenum[2], datenum[3], datenum[4], datenum[5] ) elseif datecode:sub(1,3)=='YMD' then timeStamp = string.format('%04i-%02i-%02i', datenum[1], datenum[2], datenum[3] ) datecode = 'YMD' -- 'YMD', 'YMDHMS' and 'YMDHM' are the only supported format starting with 'YMD'. All others will be converted to 'YMD' elseif datecode == 'YM' then timeStamp = string.format('%04i-%02i', datenum[1], datenum[2] ) elseif datecode:sub(1,1)=='Y' then timeStamp = string.format('%04i', datenum[1] ) datecode = 'Y' elseif datecode == 'M' then timeStamp = string.format('%04i-%02i-%02i', 2000, datenum[2], 1 ) class = '' -- date not complete -> no html formating or micro-tagging of date string elseif datecode == 'MD' then timeStamp = string.format('%04i-%02i-%02i', 2000, datenum[2], datenum[3] ) class = '' -- date not complete -> no html formating or micro-tagging of date string else return '' -- format not supported end -- ========================================================== -- === Create Date String using in chosen language -- ========================================================== -- which form should the date take? -- Use langSwitch to pick formating for each language local langDateForm = langSwitch(i18n.DateLang, lang) -- special case of French and Gallic dates, which require different date format for the 1st day of the month if datenum[3]==1 and (langDateForm=='fr-form' or langDateForm=='ga-form' or langDateForm=='ca-form') then langDateForm = langDateForm .. '1' -- ordinal form for the first day of the month end -- special case of Basque dates, which require different date format for the 1st, 11th, 21st and 31st day of the month if langDateForm=='eu-form' then if (datenum[3]==1 or datenum[3]==21) then langDateForm = 'eu-form01' elseif (datenum[3]==11 or datenum[3]==31) then langDateForm = 'eu-form11' end end -- Look up country specific format input to {{#time}} function local dFormat = i18n.DateFormat[langDateForm][datecode] -- overwrite default grammatical case of the month (applies mostly to Slavic languages) if (case=='gen') then -- CAUTION: at the moment i18n.DateFormat uses "F" only as month name, but this might change and this operation does not check if 'F' is in "" brackets or not, so if some language starts using 'F' in "" than this will not work for that language dFormat = dFormat:gsub("F", "xg"); end if (case=='nom') then -- CAUTION: at the moment i18n.DateFormat uses "xg" only as month name, but this might change and this operation does not check if 'xg' is in "" brackets or not, so if some language starts using 'xg' in "" than this will not work for that language dFormat = dFormat:gsub("xg", "F"); end if ((lang=='ru' or lang=='pl' or lang=='cs' or lang=='sl' or lang=='sk') and (case=='loc' or case=='ins')) or (lang=='fi' and (case=='ptv' or case=='ine'or case=='ela'or case=='ill') ) then local monthEn = mw.language.new('en'):formatDate( "F", timeStamp) -- month name in English -- month name using proper case and language. It relies on messages stored in MediaWiki namespace for some cases and languages -- That is why this IF statement uses "lang" not "langDateForm" variable to decide local monthMsg = mw.message.new( string.format('%s-%s', monthEn, case ) ):inLanguage( lang ) if not monthMsg:isDisabled() then -- make sure it exists local month=monthMsg:plain() dFormat = dFormat:gsub('F', '"'..month..'"'); -- replace default month with month name we already looked up dFormat = dFormat:gsub('xg', '"'..month..'"'); end end -- Special case related to Quechua and Kichwa languages -- see https://commons.wikimedia.org/wiki/Template_talk:Date#Quechua from 2014 if (lang=='qu' or lang=='qug') and case=='nom' then dFormat = dFormat:gsub('F"pi"', 'F'); end -- Lua only date formating using {{#time}} parser function (new) -- prefered call which gives "Lua error: too many language codes requested." on the [[Module talk:Date/sandbox/testcases]] page --local datestr = mw.language.new(lang):formatDate( dFormat, timeStamp) local datestr = mw.getCurrentFrame():callParserFunction( "#time", { dFormat, timeStamp, lang } ) -- Another special case related to Thai solar calendar if lang=='th' and datenum[1]~= nil and datenum[1]<=1940 then -- As of 2014 {{#time}} parser function did not resolve those cases properly -- See https://en.wikipedia.org/wiki/Thai_solar_calendar#New_year for reference -- Disable once https://bugzilla.wikimedia.org/show_bug.cgi?id=66648 is fixed if datecode=='Y' then -- date is ambiguous datestr = string.format('%04i หรือ %04i', datenum[1]+542, datenum[1]+543 ) elseif datenum[2]<=3 then -- year is wrong (one too many) datestr = datestr:gsub( string.format('%04i', datenum[1]+543), string.format('%04i', datenum[1]+542 ) ) end end -- If year<1000 than either keep it padded to the length of 4 digits or trim it -- decide if the year will stay padded with zeros (for years in 0-999 range) if datenum[1]~= nil and datenum[1]<1000 then local trim = yesno(trim_year,nil) if trim == nil then local YMin, YMax = trim_year:match( '(%d+)-(%d+)' ) trim = (YMin~=nil and datenum[1]>=tonumber(YMin) and datenum[1]<=tonumber(YMax)) end -- If the date form isn't the Thai solar calendar, don't zero pad years in the range of 100-999. -- If at some point support for Islamic/Hebrew/Japanese years is added, they may need to be skipped as well. if trim then --local yearStr1 = mw.language.new(lang):formatDate( 'Y', timeStamp) local yearStr1 = mw.getCurrentFrame():callParserFunction( "#time", { 'Y', timeStamp, lang } ) --local yearStr1 = datestr:match( '%d%d%d%d' ) -- 4 digits in a row (in any language) - that must be a year local yearStr2 = yearStr1 local zeroStr = mw.ustring.sub(yearStr1,1,1) for i=1,3 do -- trim leading zeros if mw.ustring.sub(yearStr2,1,1)==zeroStr then yearStr2 = mw.ustring.sub(yearStr2, 2, 5-i) else break end end datestr = datestr:gsub( yearStr1, yearStr2 ) --datestr = string.format('%s (%s, %s)', datestr, yearStr1, yearStr2 ) end end -- append timezone if present if datevec[7] ~= '' and (datecode == 'YMDHMS' or datecode == 'YMDHM') then local tzstr, tzhournum = '', tonumber(datevec[7]) if tzhournum < 0 then tzstr = '−' else tzstr = '+' end tzstr = tzstr..string.format("%02d", math.abs(tzhournum))..':' if datevec[8] ~= '' then tzstr = tzstr..datevec[8] else tzstr = tzstr..'00' end datestr = datestr..' '..tzstr end -- html formating and tagging of date string if class ~= '' then local DateHtmlTags = '<span style="white-space:nowrap"><time class="%s" datetime="%s">%s</time></span>' datestr = DateHtmlTags:format(class, timeStamp, datestr) end return datestr end return p n2fu3b16bq7r4kqhe08ddyc1nwz1tq8 828 2813 24893 2019-06-08T19:05:05Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: --[[ __ __ _ _ ___ _ ___ __ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _|_ _/ |( _ ) _ __ / /_| | __ _| |_ ___... 24893 Scribunto text/plain --[[ __ __ _ _ ___ _ ___ __ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _|_ _/ |( _ ) _ __ / /_| | __ _| |_ ___ | |\/| |/ _ \ / _` | | | | |/ _ (_)| || |/ _ \| '_ \ / / _` |/ _` | __/ _ \ | | | | (_) | (_| | |_| | | __/_ | || | (_) | | | |/ / (_| | (_| | || __/ |_| |_|\___/ \__,_|\__,_|_|\___(_)___|_|\___/|_| |_/_/ \__,_|\__,_|\__\___| This Module handles per language customization of dates Authors and Maintainers: * Jarekt ]] local p = {} --[[ Different languages use different date formats, and many formats are shared among whole families of languages. "DateLang" picks a cluster of languages associated with a single date format, based on the language to be used. All unlisted languages default to English form. Languages like "de-formal" follows regular language fallback chain and would default to German, and only if that does not exist then to English. ]] p.DateLang = { ['be'] = 'ru-form', -- Belarusian ['be-tarsk'] = 'ru-form', -- Belarusian (Tara۫ievica) ['bn'] = 'en-form', -- Bengali ['bpy'] = 'bpy-form', -- Bishnupuriya Manipuri ['ca'] = 'ca-form', -- Catalan ['ce'] = 'ce-form', -- Chechen ['cs'] = 'cs-form', -- Czech ['da'] = 'de-form', -- Danish ['de'] = 'de-form', -- German ['el'] = 'ru-form', -- Greek ['en'] = 'en-form', -- English ['eo'] = 'eo-form', -- Esperanto ['es'] = 'es-form', -- Spanish ['et'] = 'de-form', -- Estonian ['eu'] = 'eu-form', -- Basque ['fa'] = 'he-form', -- Persian ['fi'] = 'fi-form', -- Finnish ['fr'] = 'fr-form', -- French ['ga'] = 'ga-form', -- Gallic ['gl'] = 'es-form', -- Galician based on https://translatewiki.net/wiki/MediaWiki:Pagetriage-info-timestamp-date-format/gl ['hi'] = 'en-form', -- Hindi ['he'] = 'he-form', -- Hebrew ['hr'] = 'hr-form', -- Croatian ['hu'] = 'hu-form', -- Hungarian ['hsb'] = 'cs-form', -- Upper Sorbian ['ia'] = 'ia-form', -- Interlingua ['is'] = 'de-form', -- Icelandic ['ja'] = 'zh-form', -- Japanese ['kn'] = 'kn-form', -- Kannada ['ko'] = 'ko-form', -- Korean ['lt'] = 'lt-form', -- Lithuanian ['lv'] = 'lv-form', -- Latvian ['mk'] = 'en-form', -- Macedonian ['ml'] = 'ml-form', -- Malayalam ['mr'] = 'mr-form', -- Marathi ['new'] = 'new-form', -- Newari ['nn'] = 'de-form', -- Norwegian Nynorsk ['no'] = 'de-form', -- Norwegian (bokm欩 ['oc'] = 'oc-form', -- Occitan ['pa'] = 'en-form', -- Punjabi ['pl'] = 'ru-form', -- Polish ['pt'] = 'es-form', -- Portuguese ['qu'] = 'qu-form', -- Quechua based on https://translatewiki.net/wiki/MediaWiki:Pagetriage-info-timestamp-date-format/qu ['qug'] = 'qug-form', -- Kichwa based on Template_talk:Date#Kichwa_.5Bqug.5D ['ru'] = 'ru-form', -- Russian ['sk'] = 'cs-form', -- Slovakian ['sl'] = 'sl-form', -- Slovene ['sr'] = 'hr-form', -- Serbian ['th'] = 'th-form', -- Thai solar calendar ['uk'] = 'ru-form', -- Ukrainian ['vi'] = 'vi-form', -- Vietnamese ['zh-hans'] = 'zh-form', -- Chinese } --[[ Date format parameter which will be passed to {{#time:}} parser function. It depends on the language and which parts of the date need to be displayed. Different forms are: * YMDHMS = stands for YYYY:MM:DD, HH:MM:SS format or equivalent * YMDHM = stands for YYYY:MM:DD, HH:MM format or equivalent * YMD = stands for YYYY:MM:DD format or equivalent * YM = stands for YYYY:MM (year-month) format or equivalent * MD = stands for MM:DD (month-day) format or equivalent * Y = stands for YYYY (year only) format or equivalent * M = stands for month name only The left hand side follows encoding used by {{#time}} parser function , see https://www.mediawiki.org/wiki/Help:Extension:ParserFunctions#.23time for documentation. To summerize: * Y - 4-digit year, like "2017" * y - 2-digit year, like "17" * M - An abbreviation of the month name, in the site language, like "Mar" * F - The full month name in the site language, like "March" * xg - Output the full month name in the genitive form for site languages that distinguish between genitive and nominative forms. This option is useful for many Slavic languages like Polish, Russian, Belarusian, Czech, Slovak, Slovene, Ukrainian, etc. * j - Day of the month, not zero-padded, like "1" * d - Day of the month, zero-padded, like "01" * a - "am" during the morning (00:00:00 → 11:59:59), "pm" otherwise (12:00:00 → 23:59:59). * A - Uppercase version of a above. * g - Hour in 12-hour format, not zero-padded. * h - Hour in 12-hour format, zero-padded. * G - Hour in 24-hour format, not zero-padded. * H - Hour in 24-hour format, zero-padded. * i - Minutes past the hour, zero-padded. * s - Seconds past the minute, zero-padded. Original set was developed to match the output of the pre-Lua {{date}} template, preserved as {{date/old}} ]] p.DateFormat = { -- day/month/year languages ['ca-form'] = { YMDHMS='j xg "de" Y, H:i:s', YMDHM ='j xg "de" Y, H:i', YMD ='j xg "de" Y', YM ='F "de" Y', MD ='j xg', Y ='Y', M ='F' }, ['en-form'] = { YMDHMS='j F Y, H:i:s', YMDHM ='j F Y, H:i', YMD ='j F Y', YM ='F Y', MD ='j F', Y ='Y', M ='F' }, ['de-form'] = { YMDHMS='j. F Y, H:i:s', YMDHM ='j. F Y, H:i', YMD ='j. F Y', YM ='F Y', MD ='j. F', Y ='Y', M ='F' }, ['hr-form'] = { YMDHMS='j. F Y., H:i:s', YMDHM ='j. F Y., H:i', YMD ='j. F Y.', YM ='F Y.', MD ='j. F', Y ='Y.', M ='F' }, ['ml-form'] = { YMDHMS='j F Y, H:i:s', YMDHM ='j F Y, H:i', YMD ='j F Y', YM ='F Y', MD ='F j', Y ='Y', M ='F' }, ['th-form'] = { YMDHMS='j F "พ.ศ." xkY, H:i:s', YMDHM ='j F "พ.ศ." xkY, H:i', YMD ='j F "พ.ศ." xkY', YM ='F "พ.ศ." xkY', MD ='j F', Y ='"พ.ศ." xkY', M ='F' }, ['fi-form'] = { YMDHMS='j. F"ta" Y, H:i:s', YMDHM ='j. F"ta" Y, H:i', YMD ='j. F"ta" Y', YM ='F Y', MD ='j. F"ta"', Y ='Y', M ='F' }, ['es-form'] = { YMDHMS='j "de" F "de" Y, H:i:s', YMDHM ='j "de" F "de" Y, H:i', YMD ='j "de" F "de" Y', YM ='F "de" Y', MD ='j "de" F', Y ='Y', M ='F' }, ['oc-form'] = { YMDHMS='j F "de" Y, H:i:s', YMDHM ='j F "de" Y, H:i', YMD ='j F "de" Y', YM ='F "de" Y', MD ='j F', Y ='Y', M ='F' }, ['ia-form'] = { YMDHMS='j "de" F Y, H:i:s', YMDHM ='j "de" F Y, H:i', YMD ='j "de" F Y', YM ='F Y', MD ='j "de" F', Y ='Y', M ='F' }, ['eo-form'] = { YMDHMS='"la" j"-a de" F Y, H:i:s', YMDHM ='"la" j"-a de" F Y, H:i', YMD ='"la" j"-a de" F Y', YM ='F Y', MD ='"la" j"-a de" F', Y ='Y', M ='F' }, ['vi-form'] = { YMDHMS='j F "năm" Y "lúc" H:i:s', YMDHM ='j F "năm" Y "lúc" H:i', YMD ='j F "năm" Y', YM ='F "năm" Y', MD ='j F', Y ='Y', M ='F' }, ['qu-form'] = { YMDHMS='j "ñiqin" F"pi" Y "watapi", H:i:s', YMDHM ='j "ñiqin" F"pi" Y "watapi", H:i', YMD ='j "ñiqin" F"pi" Y "watapi"', YM ='F"pi" Y "watapi"', MD ='j "ñiqin" F"pi"', Y ='Y', M ='F' }, ['qug-form'] = { YMDHMS='j "niki" F"pi" Y "watapi", H:i:s', YMDHM ='j "niki" F"pi" Y "watapi", H:i', YMD ='j "niki" F"pi" Y "watapi"', YM ='F"pi" Y "watapi"', MD ='j "niki" F"pi"', Y ='Y', M ='F' }, ['he-form'] = { YMDHMS='"<span dir=rtl>"j xg Y"</span>", H:i:s', YMDHM ='"<span dir=rtl>"j xg Y"</span>", H:i', YMD ='"<span dir=rtl>"j xg Y"</span>"', YM ='"<span dir=rtl>"F Y"</span>"', MD ='"<span dir=rtl>"j xg"</span>"', Y ='Y', M ='"<span dir=rtl>"F"</span>"' }, -- French and Gallic languages require different form for first day of the month and -- different for the other days ['fr-form'] = { YMDHMS='j F Y, H:i:s', YMDHM ='j F Y, H:i', YMD ='j F Y', YM ='F Y', MD ='j F', Y ='Y', M ='F' }, ['ga-form'] = { YMDHMS='j F Y, H:i:s', YMDHM ='j F Y, H:i', YMD ='j F Y', YM ='F Y', MD ='j F', Y ='Y', M ='F' }, ['ca-form1'] = { -- 1st of the month form YMDHMS='j"r" xg "de" Y, H:i:s', YMDHM ='j"r" xg "de" Y, H:i', YMD ='j"r" xg "de" Y', YM ='F "de" Y', MD ='j"r" xg', Y ='Y', M ='F' }, ['fr-form1'] = { -- 1st of the month form YMDHMS='j"<sup>er</sup>" F Y, H:i:s', YMDHM ='j"<sup>er</sup>" F Y, H:i', YMD ='j"<sup>er</sup>" F Y', YM ='F Y', MD ='j"<sup>er</sup>" F', Y ='Y', M ='F' }, ['ga-form1'] = { -- 1st of the month form YMDHMS='j"<sup>ú</sup>" F Y, H:i:s', YMDHM ='j"<sup>ú</sup>" F Y, H:i', YMD ='j"<sup>ú</sup>" F Y', YM ='F Y', MD ='j"<sup>ú</sup>" F', Y ='Y', M ='F' }, -- day/month/year Slavic languages ['ru-form'] = { YMDHMS='j xg Y, H:i:s', YMDHM ='j xg Y, H:i', YMD ='j xg Y', YM ='F Y', MD ='j xg', Y ='Y', M ='F' }, ['cs-form'] = { YMDHMS='j. xg Y, H:i:s', YMDHM ='j. xg Y, H:i', YMD ='j. xg Y', YM ='F Y', MD ='j. xg', Y ='Y', M ='F' }, ['sl-form'] = { YMDHMS='j. xg Y "ob" H:i:s', YMDHM ='j. xg Y "ob" H:i', YMD ='j. xg Y', YM ='F Y', MD ='j. xg', Y ='Y', M ='F' }, -- year/month/day languages ['zh-form'] = { YMDHMS='Y年Fj日, H:i:s', YMDHM ='Y年Fj日, H:i', YMD ='Y年Fj日', YM ='Y年F', MD ='Fj日', Y ='Y年', M ='F' }, ['ko-form'] = { YMDHMS='Y년 F j일, H:i:s', YMDHM ='Y년 F j일, H:i', YMD ='Y년 F j일', YM ='Y년 F', MD ='F j일', Y ='Y년', M ='F' }, ['hu-form'] = { YMDHMS='Y. F j., H:i:s', YMDHM ='Y. F j., H:i', YMD ='Y. F j.', YM ='Y. F', MD ='F j.', Y ='Y', M ='F' }, ['lt-form'] = { YMDHMS='Y "m". F j "d"., H:i:s', YMDHM ='Y "m". F j "d"., H:i', YMD ='Y "m". F j "d".', YM ='Y "m". F', MD ='F j "d".', Y ='Y "m".', M ='F' }, ['eu-form'] = { YMDHMS='Y"ko" F"ren" j"a", H:i:s', YMDHM ='Y"ko" F"ren" j"a", H:i', YMD ='Y"ko" F"ren" j"a"', YM ='Y"ko" F', MD ='F"ren" j"a"', Y ='Y', M ='F' }, ['eu-form01'] = { -- 1st and 21st of the month uses different form YMDHMS='Y"ko" F"ren" j"ea", H:i:s', YMDHM ='Y"ko" F"ren" j"ea", H:i', YMD ='Y"ko" F"ren" j"ea"', YM ='Y"ko" F', MD ='F"ren" j"ea"', Y ='Y', M ='F' }, ['eu-form11'] = { -- 11th and 31st of the month uses different form YMDHMS='Y"ko" F"ren" j, H:i:s', YMDHM ='Y"ko" F"ren" j, H:i', YMD ='Y"ko" F"ren" j', YM ='Y"ko" F', MD ='F"ren" j', Y ='Y', M ='F' }, ['ce-form'] = { YMDHMS='Y "шаран" j F, H:i:s', YMDHM ='Y "шаран" j F, H:i', YMD ='Y "шаран" j F', YM ='Y "шаран" F', MD ='j F', Y ='Y "шо"', M ='F' }, -- year/day/month languages ['lv-form'] = { YMDHMS='Y". gada" j. F, H:i:s', YMDHM ='Y". gada" j. F, H:i', YMD ='Y". gada" j. F', YM ='Y". gada" F', MD ='j. F', Y ='Y". gada"', M ='F' }, -- month/day/year languages ['kn-form'] = { YMDHMS='F j, Y, H:i:s', YMDHM ='F j, Y, H:i', YMD ='F j, Y', YM ='F, Y', MD ='F j', Y ='Y', M ='F' }, ['bpy-form']= { YMDHMS='F j, মারি Y, H:i:s', YMDHM ='F j, মারি Y, H:i', YMD ='F j, মারি Y', YM ='F, মারি Y', MD ='F j', Y ='মারি Y', M ='F' }, ['mr-form'] = { YMDHMS='F j, इ.स. Y, H:i:s', YMDHM ='F j, इ.स. Y, H:i', YMD ='F j, इ.स. Y', YM ='F, इ.स. Y', MD ='F j', Y ='इ.स. Y', M ='F' }, ['new-form']= { YMDHMS='F j, ई सं Y, H:i:s', YMDHM ='F j, ई सं Y, H:i', YMD ='F j, ई सं Y', YM ='F, ई सं Y', MD ='F j', Y ='ई सं Y', M ='F' }, } return p h3nl2o5p10d2zgftkzbo2mvv6vlm41f 828 2814 24894 2019-06-08T19:05:51Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: --[[ __ __ _ _ ____ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _ / ___|__ _| | ___ _ __ __| | __ _ _ __... 24894 Scribunto text/plain --[[ __ __ _ _ ____ _ _ | \/ | ___ __| |_ _| | ___ _ / ___|__ _| | ___ _ __ __| | __ _ _ __ | |\/| |/ _ \ / _` | | | | |/ _ (_) | / _` | |/ _ \ '_ \ / _` |/ _` | '__| | | | | (_) | (_| | |_| | | __/_| |__| (_| | | __/ | | | (_| | (_| | | |_| |_|\___/ \__,_|\__,_|_|\___(_)\____\__,_|_|\___|_| |_|\__,_|\__,_|_| Maintainers: * Jarekt ]] local p = {} -- Convert "Julian day number" (jdn) to a calendar date -- "gregorian" is a 1 for gregorian calendar and 0 for Julian -- based on https://en.wikipedia.org/wiki/Julian_day#Converting_Julian_or_Gregorian_calendar_date_to_Julian_day_number function p._jdn2date(jdn, gregorian) local f, e, g, h, year, month, day f = jdn + 1401 if gregorian>0 then f = f + math.floor((math.floor((4*jdn + 274277) / 146097) * 3) / 4) - 38 end e = 4*f + 3 g = math.floor(math.fmod(e, 1461) / 4) h = 5*g + 2 day = math.floor(math.fmod (h,153) / 5) + 1 month = math.fmod (math.floor(h/153) + 2, 12) + 1 year = math.floor(e/1461) - 4716 + math.floor((14 - month) / 12) -- If year is less than 1, subtract one to convert from a zero based date system to the -- common era system in which the year -1 (1 B.C.E) is followed by year 1 (1 C.E.). if year < 1 then year = year - 1 end return string.format('%04i-%02i-%02i', year, month, day) end -- Convert calendar date to "Julian day number" (jdn) -- "gregorian" is a 1 for gregorian calendar and 0 for Julian -- based on https://en.wikipedia.org/wiki/Julian_day#Converting_Julian_or_Gregorian_calendar_date_to_Julian_day_number -- explanation based on http://www.cs.utsa.edu/~cs1063/projects/Spring2011/Project1/project1.html function p._date2jdn(ISOdate, gregorian) local year, month, day = ISOdate:match( "(-?%d%d%d%d)-(%d%d)-(%d%d)" ) if not year then return nil elseif tonumber(year) < 0 then -- If year is less than 0, add one to convert from the common era system in which -- the year -1 (1 B.C.E) is followed by year 1 (1 C.E.) to a zero based date system year = year + 1 end local a, b, c, d, y, m a = math.floor((14-month) / 12) -- will be 1 for January and February, and 0 for other months. y = year + 4800 - a -- years since year –4800 m = month + 12*a - 3 -- month number where 10 for January, 11 for February, 0 for March, 1 for April c = math.floor((153*m + 2)/5) -- number of days since March 1 if gregorian>0 then b = math.floor(y/4) - math.floor(y/100) + math.floor(y/400) -- number of leap years since y==0 (year –4800) d = 32045 -- offset so the result will be 0 for January 1, 4713 BCE else b = math.floor(y/4) -- number of leap years since y==0 (year –4800) d = 32083 -- offset so the result will be 0 for January 1, 4713 BCE end return day + c + 365*y + b - d end -- Convert a date from Gregorian to Julian calendar function p.Gregorian2Julian(frame) local JDN = p._date2jdn(frame.args[1], 1) if JDN then return p._jdn2date(JDN, 0) else return "Error parsing input date: " .. frame.args[1] end end -- Convert a date from Julian to Gregorian calendar function p.Julian2Gregorian(frame) local JDN = p._date2jdn(frame.args[1], 0) if JDN then return p._jdn2date(JDN, 1) else return "Error parsing input date: " .. frame.args[1] end end -- Return day of week based on gregorian date. Mon->1, Tue->2, ..., Sun->7 function p.DayOfWeek(frame) local JDN = p._date2jdn(frame.args[1], 1) local day = math.fmod(JDN, 7) + 1 if day then local LUT = { "Monday", "Tuesday", "Wednesday", "Thursday", "Friday", "Saturday", "Sunday" } return LUT[day] else return "Error parsing input date: " .. frame.args[1] end end -- Convert calendar date to "Julian day number" (jdn) function p.date2jdn(frame) return p._date2jdn(frame.args[1] or os.date('%F'), frame.args[2] or 1) end return p bsl2o34pcufr1n8bqsp1faqns4m5t17 828 2815 24895 2019-06-08T19:06:36Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: local p = {} -- Credit to http://stackoverflow.com/a/1283608/2644759 -- cc-by-sa 3.0 local function tableMerge(t1, t2, overwrite) for k,v in pairs(t2) do if... 24895 Scribunto text/plain local p = {} -- Credit to http://stackoverflow.com/a/1283608/2644759 -- cc-by-sa 3.0 local function tableMerge(t1, t2, overwrite) for k,v in pairs(t2) do if type(v) == "table" and type(t1[k]) == "table" then -- since type(t1[k]) == type(v) == "table", so t1[k] and v is true tableMerge(t1[k], v, overwrite) -- t2[k] == v else if overwrite or t1[k] == nil then t1[k] = v end end end return t1 end function p.loadI18n(name, i18n_arg) local exist, res = pcall(require, name) if exist and next(res) ~= nil then if i18n_arg then tableMerge(i18n_arg, res.i18n, true) elseif type(i18n) == "table" then -- merge to global i18n tableMerge(i18n, res.i18n, true) end end end function p.loadI18nFrame(frame, i18n_arg) p.loadI18n(frame:getTitle().."/i18n", i18n_arg) end return p pggbb6d78fzqixjoboirtmh9ljkxsuq 10 2816 24898 2019-06-08T19:20:18Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <includeonly>{{#invoke:map | tag | text="" | type=maplink | geotype=Polygon | group={{{group|mask}}} | data={{#ifeq:{{{mask|}}}|{{{mask}}}| values | world;;valu... 24898 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#invoke:map | tag | text="" | type=maplink | geotype=Polygon | group={{{group|mask}}} | data={{#ifeq:{{{mask|}}}|{{{mask}}}| values | world;;values }} | fill={{{fill|#555555}}} | fill-opacity={{{fill-opacity|0.5}}} | stroke={{{stroke|#000000}}} | stroke-width={{{stroke-width|1}}} | stroke-opacity={{{stroke-opacity|1}}} | title={{{title|}}} | latitude=0 | longitude=0 | zoom=0 }}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> o60evjp23nwhjwbdlnw40l5zqeunptt 0 2817 29627 29626 2021-02-02T21:21:48Z Wiki13 621 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Обормоти|Обормоти]] ([[User talk:Обормоти|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 28281 wikitext text/x-wiki {{geo|-22.500|17.000|zoom=8}} {{pagebanner}} '''Кхомас''' &mdash; регіон у Центральній [[Намібія|Намібії]]. == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Дордабіс]]|wikidata=Q1243797}} * {{marker|type=city|name=[[Віндгук]]|wikidata=Q3935}}, столиця [[Намібія|Намібії]] == Інші місця == * {{marker|name=[[Солітаїр]]|wikidata=Q1929201}}, відправна точка до [[Національний парк «Наміб-Науклуфт»|національного парку «Наміб-Науклуфт»]] == Зрозуміти == Кхомас, названий на честь Кхомоської вичочини, на якій він знаходиться, межує з [[Хардап]]ом на півдні, [[Омахеке]] на сході, [[Очосондьюпа|Очосондьюпою]] на півночі, та [[Еронго]] на заході. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == {{mapframe|чого=Кхомасу}}{{mapshape}} Немає громадського транспорту до туристичних напрямків, вам потрібно їхати на автомобілі або приватному літаку. Ви можете замовити приватні тури (4х4 і водій) майже до будь-якого намібійського місця в [[Віндгук]]у. Автомобільні дороги B1 і B6 просмолені й у дуже хорошому стані, як і C23 до [[Дордабіс]]а. Всі інші C-дороги є гравійними дорогами і в нормальному стані, легко прохідні зі звичайним седаном. Інші дороги (D-дороги, F-дороги та ті, що не мають літер або цифр) мають тенденцію бути грубими, рідко оцінюються, і потребують міцного транспортного засобу. Очікуйте можливість їздити 120 км/год на дьогті, 60-80 км/год на гарному гравії, і близько 30 км/год на малих дорогах. Багато малих під'їзних доріг до ферм вимагають хорошого дорожнього просвіту і значних навичок водіння. Ферми є приватною власністю. Не їдьте на дорогу ферми, навіть якщо ворота відкриті, якщо ваш пункт не призначений там, або ви збираєтеся відвідати цю ферму. Якщо ви відкриваєте ворота ферми для проїзду, закрийте їх назад. == Що відвідати == * столицю [[Віндгук]] із його історичними будівлями з колоніальних часів == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Намібія|type=Регіон}} dk3k0xxsff1n5beift50xgwx7f8evy3 0 2818 29324 29323 2021-01-29T20:54:32Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Гранатами кидаю|Гранатами кидаю]] ([[User talk:Гранатами кидаю|обговорення]]) до зробленого [[User:Dimon2711|Dimon2711]] 24921 wikitext text/x-wiki {{geo|-21.400|19.000|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Омахеке''' розташований у [[Намібія|Намібії]]. == Міста == {{mapframe}}{{mapshape}} * {{marker|type=city|name=[[Амінуїс]]|wikidata=Q471867}} * {{marker|type=city|name=[[Гобабіс]]|wikidata=Q1000609}} * {{marker|type=city|name=[[Очінене]]|wikidata=Q570994}} * {{marker|type=city|name=[[Епукіро]]|wikidata=Q5384041}} * {{marker|type=city|name=[[Калахарі]]|wikidata=Q1721918}} * {{marker|type=city|name=[[Очомбінде]]|wikidata=Q49107400}} * {{marker|type=city|name=[[Штайнгаузен]]|wikidata=}} * {{marker|type=city|name=[[Омітара]]|wikidata=Q984015}} == Інші місця == == Зрозуміти == Омахеке межує з [[Ботсвана|Ботсваною]] на сході, та намібійськими регіонами [[Кхомас]]ом на заході, [[Хардап]]ом на півдні, та [[Очосондьюпа|Очосондьюпою]] на півночі. В основному це сільськогосподарські угіддя. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Фонд дикої природи «Гарнас» | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions=З Гобабіса їдьте на північ у напрямку Очінене на C22. За селищем Дріміопсис повернути праворуч у напрямку [[Цумкве]] приблизно 45 км. Ферма знаходиться ліворуч | phone= | tollfree= | hours= | price= тури з гідом 290-500 N$. Пиво 20 N$, сода 10 N$. Легкі страви 50 N$, ланч/обід 100 N$, стейк 150 N$. Ремонт автомобілів безкоштовний до тих пір, поки ви залишаєтеся на ніч! | wikipedia= | wikidata= Q383225 | lastedit=2019-01-08 | content=Ця ферма та гостьовий будиночок пропонує можливість побачити лева, леопарда і гепарда в одному місці. Це також одне з небагатьох місць, де можна побачити африканських диких собак. Приблизно в 320 км від столиці [[Віндгук]]а, і більша частина її на дьогтю, одноденна поїздка майже керована. Є розміщення на невеликому таборі з 6 місцями або в бунгало. На території є бар і ресторан, а також багато приручених тварин. Всі ці альпаки, бородавки, мангусти, крокодили, мавпи та різноманітні птиці роблять це прекрасним місцем для дітей. Тим не менш, назва та місія обманюють, тому що, крім випадкової змії або скорпіона, що блукає по табору, на цій фермі немає жодної дикої природи. Місце - зоопарк, а тварини - у клітках. На площі до 3 гектари великих вольєрів, але жодна тварина тут, в її природному середовищі не живе. На жаль, існують також правила зоопарку. Навіть відвідувачам уночі не дозволяється йти з ферми. Трансгресії несуть штрафні санкції, а персонал нагадує вам весь час про всі незнання. Щоб побачити тварин, вам необхідно замовити екскурсію. "Прогулянка гепардів" - не екскурсія пішки, щоб спостерігати за гепардами, але гепарди гуляють, коли ви дивитеся.}} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Намібія|type=Регіон}} 1e5t462x5k6givmnri9vp9xihrai04o 0 2819 28775 28761 2021-01-23T01:02:18Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Dimon2711|Dimon2711]] 24931 wikitext text/x-wiki {{geo|-24.500|17.000|zoom=8}} {{pagebanner}} '''Хардап''' розташований у [[Намібія|Намібії]]. == Міста == {{mapframe}}{{mapshape|чого=Хардапа}} * {{marker|type=city|name=[[Аранос]]|wikidata=Q626040}} * {{marker|type=city|name=[[Мальтахохе]]|wikidata=Q666079}} * {{marker|type=city|name=[[Марієнталь]]|wikidata=Q876166}}, столиця регіону * {{marker|type=city|name=[[Ренобот (Намібія)|Ренобот]]|wikidata=Q700050}} == Інші місця == * {{marker|name=[[Національний парк «Наміб-Науклуфт»]]|wikidata=Q1773441}} * {{marker|name=[[Соссусвлей]]|wikidata=Q1932730}} == Зрозуміти == Хардап має вихід до Атлантичного океану на заході, межує з [[Ботсвана|Ботсваною]] на північному сході та [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]] на південному сході. Також Хардап межує з Намібійськими областями [[Карас]]ом на півдні, [[Еронго]] на північному заході, [[Кхомас]]ом на півночі, та [[Омахеке]] на північному сході. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * {{marker|type=see|name=[[Хардап-Дам]]|wikidata=Q281035}} за межами Марієнталя. Найбільша дамба питної води Намібії може бути використана для плавання, з дозволом також для риболовлі. Деякі екстремальні спортивні заходи, такі як Намібійський триатлон Айронмен, розміщені тут. Кемпінг неможливий, хоча регулярно рекламується, єдиним житлом у курортному комплексі є завищені шале Намібійських курортів. == Чим зайнятись == * '''Походи''' в [[Національний парк «Наміб-Науклуфт»|Науклуфті]]. На приватних фермах і в межах національного парку є сотні мальовничих туристичних похідних маршрутів. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Намібія|type=Регіон}} rn0ygs4amkxrymkwzyoo15mypzp6zhh 0 2820 24932 24929 2019-06-08T21:04:34Z Dimon2711 4042 24932 wikitext text/x-wiki {{geo|-26.0000|17.5000|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Карас''' розташований у [[Намібія|Намібії]]. == Міста == {{mapframe|чого=Карасу}}{{mapshape}} * {{marker|type=city|name=[[Аріясвлей]]|wikidata=Q654745}} * {{marker|type=city|name=[[Аус]]|wikidata=Q777558}} * {{marker|type=city|name=[[Берсеба]]|wikidata=Q2713629}} * {{marker|type=city|name=[[Віфанія]]|wikidata=Q251677}} * {{marker|type=city|name=[[Карасбург]]|wikidata=Q1003328}} * {{marker|type=city|name=[[Кітмансхуп]]|wikidata=Q160884}} * {{marker|type=city|name=[[Нордувер]]|wikidata=Q1013958}} * {{marker|type=city|name=[[Людериц]]|wikidata=Q159325}} * {{marker|type=city|name=[[Ораньємунд]]|wikidata=Q1404518}} == Інші місця == [[Image:Fish River Canyon 1998.jpg|thumb|300px|[[Каньйон Фіш-Рівер]]]] * {{marker|name=[[Транскордонний парк «Аї-Аїс-Ріхтерсвелд»]]|wikidata=Q394755}} * {{marker|name=[[Каньйон Фіш-Рівер]]|wikidata=Q1420196}} * Південна частина [[Національний парк «Наміб-Науклуфт»|національного парку «Наміб-Науклуфт»]] == Зрозуміти == Карас — це найпівденніший і найменш заселений регіон Намібії. Він має вихід до Атлантичного океану й межує з [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]] на півдні і на сході і з намібійським регіоном [[Хардап]] на півночі. Велика площа 26 000 км<sup>2</sup>, відома як '''Sperrgebiet''' (Заборонена територія), розташована на заході Карасу вздовж узбережжя Атлантичного океану між Людерицом і Ораньємундом. Цей район багатий на дорогоцінні алмази та має обмежений доступ. Можна тільки входити в територію в рамках організованої екскурсії. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * Колманскоп — місто-привид поруч із [[Людериц]]ом == Чим зайнятись == * займіться сплавами на річці Оранжева. Річка Оранжева - єдина річка, що постійно протікає в південній частині Намібії, і вона не має великих тварин, таких як крокодили або гіпопотами. Практично кожен будиночок і кемпінг на річці мають каное на прокат, і багато закладів пропонують екскурсії на каное, від декількох годин до декількох днів. Підходить для початківців. * Досліджуйте міста-привиди, що знаходяться поруч із Людерицом. Колманскоп ви можете відвідати самостійно, а для Помони та Елізабет-Бею - бронювати екскурсію; вони все ще знаходяться в забороненій зоні. == Що купувати == * '''Діаманти''': Якщо у вас є засоби та амбіції, у старому казино в Колманскопі продається велика кількість місцевих алмазів, за 10 км від міста Людериц. Намібійські алмази є одними з кращих у світі, і ціни в Колманскопі, як повідомляється, дуже конкурентоспроможні. * '''Столовий виноград''': Коли ви переходите поселення Ауссенкер в річці Оранжевій улітку, спробуйте виноград, який вирощується в долині річки Оранжева. Найбільший, найсолодший і найдешевший, ви можете придбати їх у постачальників мобільних пристроїв або в супермаркеті '''Aussenkehr Spar'''. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Намібія|type=Регіон}} 5ub2vtm1cyolg6552cko3jyw2zn2nm6 0 2821 24934 24933 2019-06-08T21:14:29Z Dimon2711 4042 /* Міста */ 24934 wikitext text/x-wiki {{geo|-18.0|20.0|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Каванго''' розташований у [[Намібія|Намібії]]. == Міста == {{mapframe}}{{mapshape|wikidata=Q14824027,Q14824032}} * {{marker|type=city|name=[[Дівунду]]|wikidata=Q5284692}} * {{marker|type=city|name=[[Мпунгу]]|wikidata=Q1649858}} * {{marker|type=city|name=[[Нкуренкуру]]|wikidata=Q918461}} * {{marker|type=city|name=[[Рунду]]|wikidata=Q662291}} == Інші місця == * {{marker|name=[[Національний парк «Бвабвата»]]|wikidata=Q3364406}} * {{marker|name=[[Національний парк «Кхаудум»]]|wikidata=Q1516690}} == Зрозуміти == Каванго межує з [[Ангола|Анголою]] на півночі та [[Ботсвана|Ботсваною]] на південному сході, та намібійськими регіонами [[Очосондьюпа]] на південному заході, [[Північна Намібія]] за заході, та [[Капріві]] на сході. Каванго поділяється на Східний Каванго (столиця Рунду), і Західний Каванго (столиця Нкуренкуру). Каванго - малонаселене місце. Береги річки Окаванго, однак, вистелені селами. == Мова == Корінними народами Каванго є мбукушу, мбзунзу, самбую, гцирику і ууквангалі. Вони розмовляють мовами тімбукушу, руквангалі та ругкіріку. [[Англійський розмовник|Англійська мова]] широко розуміється, особливо серед молодих людей. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * {{marker|name=[[Водоспад Попа]]|wikidata=Q2104080}} на річці Кубанго == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == Каванго є зоною ризику зараження малярією. Вживайте необхідні заходи безпеки. == Куди далі == {{footer|ispartof=Намібія|type=Регіон}} 1v5q0v6wtys5pbtuk566834sw0wg9v4 0 2822 24936 24935 2019-06-08T21:26:42Z Dimon2711 4042 /* Зрозуміти */ 24936 wikitext text/x-wiki {{geo|-22.000|15.300|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Еронго''' розташований у [[Намібія|Намібії]]. == Міста == {{mapframe}}{{mapshape}} * {{marker|type=city|name=[[Арандіс]]|wikidata=Q438851}}, шахтерське місто всередині пустелі Наміб * {{marker|type=city|name=[[Хентіш-Бей]]|wikidata=Q1013389}}, прибережне курортне містечко, відоме своїми рибальськими можливостями * {{marker|type=city|name=[[Карібіб]]|wikidata=Q1348181}}, невелике місто на пів шляху між [[Віндгук]]ом та берегом Атлантичного океану * {{marker|type=city|name=[[Омаруру]]|wikidata=Q1896161}}, невелике містечко на північному заході регіону * {{marker|type=city|name=[[Свакопмунд]]|wikidata=Q59698}}, прибережне місто і місце відпочинку з великою кількістю німецької колоніальної архітектури * {{marker|type=city|name=[[Волфіш-Бей]]|wikidata=Q220843}}, найбільш важлива міська гавань Намібії == Інші місця == * {{marker|name=[[Брандберг]]|wikidata=Q897834}}, гірський масив, який містить найвищу гору Намібії, Кенігштайн * Північна частина [[Національний парк «Наміб-Науклюфт»|національного парку «Наміб-Науклюфт»]] * {{marker|name=[[Шпіцкоп]]|wikidata=Q2124779}} == Зрозуміти == Еронго має вихід до Атлантичного океану, межує з [[Хардап]]ом на півдні, [[Кхомас]]ом на південному сході, [[Очосондьюпа|Очосандьюпою]] на північному сході, та [[Кунене]] на півночі. Більшу частину його території займають пустеля та скелі на північ від річки Куйсеб і піщана долина на південь від неї. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Намібія|type=Регіон}} ck4zcgu98qkdlmo0mgb8v40zvb2bbwh 0 2823 36893 36891 2025-03-29T12:22:15Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ | Упс. 36893 wikitext text/x-wiki {{geo|57.7000|11.9667}} {{pagebanner}} '''[http://www.goteborg.com Гетеборг]''' ({{lang|sv|Göteborg}}) &mdash; [[Швеція|шведське]] друге найбільше місто з населенням 570,000, на 1 мільйоном по всій агломерації. Місто розташоване на західному узбережжі Швеції, на кінці річки Гета. Гетеборг є найбільшим промисловим містом Швеції. Тут розташовані штаби таких компаній, як як Volvo Group і Volvo Cars, а також найбільший порт [[Скандинавія|Скандинавії]]. У той час як у порту і на підприємствах працює менше людей, місто пишається проведенням численних національних і міжнародних спортивних і музичних подій, таких як Gothia Cup, Partille Cup і Way Out West. Гетеборг також має найбільший у Швеції парк розваг, Liseberg. [[File:Gustaf II Adolf Göteborg.jpg|thumbnail|Статуя короля Густава ІІ Адольфа, що заснував місто]] == Зрозуміти == Гетеборг - це досить зелене місто з безліччю парків і великою річкою, що перетинає місто. Побудований після заснування королівським указом у 1621 році, він був змальований за стилем голландського міста, з великою кількістю каналів. Гетеборг має багато жартівливих прізвиськ, які натякають на його канали, такі як «маленький Лондон», «маленький Амстердам» і «маленька Венеція». На початку Гетеборг прославився своїм портом і торгівлею і займав чільне місце в шведській східноіндійській компанії. Завдяки своєму історично-промисловому характеру Гетеборг мав сильні асоціації робітничого класу, які відомі своєю дружньою, але невизначеною "goa gubbar". Це разом зі своїм великим портом породило прізвисько "Марсель Півночі". Сьогодні, коли в місті та двох великих університетах навчається понад 50 тисяч студентів, у нього є молода сторона з великою кількістю барів та нічних клубів. Гетеборг має репутацію дуже доброзичливого місця, і більш привітний, ніж [[Стокгольм]], шведська столиця. === Клімат === Як і більшість південної та прибережної Швеції, місто найкраще відвідувати в весняний період або влітку. Клімат помірний із м'якою зимою і теплим, але не жарким літом. Тому що він розташований на західному узбережжі, клімат м'якше і дощовий взимку, ніж у Стокгольмі, але порівнянний з [[Копенгаген]]ом. Сніг не дається взимку, для справжньої скандинавської зими, відвідайте [[Даларна|Даларну]] або [[Норрланд]]. Іншими словами, травень-вересень, як правило, мають найбільш комфортну погоду. Від середини літа до кінця липня багато жителів залишають місто, а деякі місця близькі до літа, роблячи місто придатнішим для туристів. ===Туристична інформація=== * {{listing | name=Kungsportsplatsen Tourist Office | alt= | url=http://www.goteborg.com | email=turistinfo@goteborg.com | address=Kungsportsplatsen 2 | lat=57.704246 | long=11.970189 | directions=Близько 10 хв пішки від Нордстана | phone=+46313684200 | tollfree= | fax= | hours=M&ndash;F 09:30&ndash;18:00 Sa 10:00&ndash;15:00 | price= | lastedit=2017-09-25 | content= }} * {{listing | name=Nordstan Tourist Office | alt= | url=http://www.goteborg.com | email=turistinfo@goteborg.com | address=Nordstadstorget | lat=57.709303 | long=11.968797 | directions=Недалеко від центрального залвокзалу | phone=+46313684200 | tollfree= | fax= | hours=M&ndash;F 10:00&ndash;20:00 Sa, Su 10:00&ndash;18:00 | price= | lastedit=2017-09-25 | content= }} У Гетеборзі діє '''[http://www.goteborg.com/en/Do/Gothenburg-City-Card/ Gothenburg City Card]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''', яка дозволяє в'їжджати до багатьох туристичних визначних пам'яток, великих будинків, музеїв, надає безкоштовний проїзд на трамваях і автобусах, а також безкоштовну автостоянку. Серед визначних пам'яток, що охоплюються: Вінллін, урочистий поїзд, вхід до Лісеберга, Universeum, безкоштовда подорож з човном Паддана, прогулянка на човні до Нової фортеці Ельвсборг, екскурсія на автобусі, Музей світової культури, Музей природної історії Гетеборга, Гетеборзький художній музей, Музей Ресска, Акваріум морського музею, Музей історії медицини, Музей спорту, Морський музей, Казино Cosmopol, Гетеборзький оглядовий майданчик, Оглядова екскурсія по будинку Гуннебо, Садово-громадське товариство Гетеборга, Теплиці в Ботанічному саду, Червоний Стен, Оглядові пам'ятки Стінсен, Аерозей, Музей Volvo, Музей Мелндалс. Ця картка доступна для мобільних телефонів людей, що робить її не тільки економічно вигідною, а й зручною. У випадку, якщо офіційна туристична інформація недоступна, Гетеборзці зазвичай більш ніж готові допомогти. == Як дістатись == {{Mapframe|57.702|11.970|zoom=13|height=350|чого=Гетеборга}} {{Mapmask |57.7265,11.9792 |57.7212,11.9878 |57.7379,11.9991 |57.7413,12.0015 |57.7459,12.0039 |57.7518,12.0019 |57.7594,11.9987 |57.7613,11.9990 |57.7631,12.0015 |57.7606,12.0048 |57.7636,12.0062 |57.7649,12.0087 |57.7648,12.0111 |57.7637,12.0102 |57.7632,12.0145 |57.7636,12.0155 |57.7632,12.0166 |57.7638,12.0177 |57.7642,12.0187 |57.7641,12.0197 |57.7640,12.0203 |57.7642,12.0211 |57.7645,12.0222 |57.7648,12.0246 |57.7648,12.0261 |57.7651,12.0265 |57.7657,12.0269 |57.7668,12.0362 |57.7691,12.0499 |57.7676,12.0822 |57.7544,12.0901 |57.7536,12.0798 |57.7476,12.0786 |57.7407,12.0791 |57.7369,12.0803 |57.7362,12.0837 |57.7355,12.0842 |57.7348,12.0815 |57.7345,12.0780 |57.7350,12.0757 |57.7350,12.0719 |57.7348,12.0654 |57.7339,12.0539 |57.7287,12.0558 |57.6821,12.0881 |57.6733,12.0753 |57.6766,12.0458 |57.6693,12.0369 |57.6693,12.0208 |57.6779,12.0129 |57.6782,12.0058 |57.6769,11.9995 |57.6785,11.9978 |57.6773,11.9809 |57.6774,11.9715 |57.6785,11.9693 |57.6754,11.9578 |57.6730,11.9578 |57.6729,11.9478 |57.6716,11.9389 |57.6674,11.9380 |57.6688,11.9087 |57.6757,11.9097 |57.6760,11.9112 |57.6762,11.9133 |57.6780,11.9132 |57.6797,11.9110 |57.6802,11.9071 |57.6804,11.9041 |57.6816,11.9020 |57.6825,11.8952 |57.6867,11.8969 |57.6888,11.8940 |57.6830,11.8682 |57.6825,11.8208 |57.6649,11.8046 |57.6735,11.7715 |57.7161,11.8052 |57.7218,11.8031 |57.7282,11.8086 |57.7298,11.8223 |57.7413,11.8211 |57.7432,11.8252 |57.7328,11.8448 |57.7329,11.8481 |57.7375,11.8542 |57.7445,11.8525 |57.7470,11.8728 |57.7503,11.8731 |57.7509,11.8704 |57.7608,11.8742 |57.7681,11.8793 |57.7703,11.8711 |57.7793,11.8800 |57.7828,11.8855 |57.7844,11.8968 |57.7814,11.9027 |57.7841,11.9069 |57.7869,11.9109 |57.7888,11.9160 |57.7901,11.9243 |57.7914,11.9287 |57.7896,11.9339 |57.7871,11.9382 |57.7822,11.9402 |57.7763,11.9428 |57.7739,11.9433 |57.7709,11.9415 |57.7673,11.9387 |57.7630,11.9401 |57.7582,11.9428 |57.7477,11.9488 |57.7456,11.9493 |57.7430,11.9506 |57.7401,11.9510 |57.7364,11.9516 |57.7317,11.9530 |57.7297,11.9521 |57.7300,11.9551 |57.7299,11.9592 |57.7287,11.9607 |57.7278,11.9627 |57.7266,11.9689 |57.7265,11.9792}} === {{Літаком}} === * {{go | name=Аеропорт Ландветтер | alt={{IATA|GOT}} | url=http://www.swedavia.com/landvetter/ | wikipedia=Гетеборг-Ландветтер | wikidata=Q1137115 | email= | address= | long=12.291111 | lat=57.66 | directions=Розташований за 25 км на схід від міста | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-13 | content=Головний аеропорт Гетеборга. Він обслуговує близько 30 авіакомпаній,сключаючи [http://www.scandinavian.net/ SAS], [http://www.norwegian.com Norwegian] [http://www.ryanair.com Ryanair] та [http://www.wizzair.com Wizz Air], які обслуговують більшість рейсів. Прямих рейсів з України немає. Найкращим способом є діставатися зі Стокгольма та Коменгагена потягом, але якщо хочете саме летіти, то з пересадкою в Стокгольмі. }} === {{Потягом}} === Високошвидкісні потяги [http://www.sj.se '''SJ'''] та [https://mtrexpress.se/en '''MTR''']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} обслуговують рейси до [[Стокгольм]]а кожні три години. Є міжнародні потяги до [[Осло]] та [[Копенгаген]]а (через [[Мальме]] та міст Ересунд), обоє їздять кожні 4 години. Щодня нічний потяг з'єднується з північними шведськими містами [[Лулео]] та [[Умео]]. Також, розкішний потяг [http://www.blataget.com '''Blå Tåget'''] їздить по маршруту Гетеборг-СТокгольм-Уппсала кілька разів на тиждень. Час у дорозі довший за швидкісний поїзд SJ або MTRале поїзд може похвалитися великою кількістю місць для відпочинку і включає в себе бортовий ресторан. У більшості нерегіональних потягів є безкоштовний Wi-Fi. * {{listing | type=go | name=Гетеборзький центральний вокзал | alt=Göteborgs Centralstation або Нордстан | url= | email= | address= | lat=57.708889 | long=11.973333 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia= | image=Centralstationen goteborg.jpg | wikidata=Q54326 | content=Головний залвокзал міста. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вестерйотланд|type=Місто}} 211mjbuegbvvzrnbj8uzobx1sj0xdm9 0 2825 36889 36888 2025-03-29T12:18:19Z Assyrian Human 6497 /* Мова */ 36889 wikitext text/x-wiki {{geo|57.6500|14.6833|zoom=8}} {{pagebanner}} '''Йоталанд''' &mdash; найпівденніший із трьох країв, що складають [[Швеція|Швецію]]. Тут проживає майже половина населення Швеції і, можливо, навіть більша частка її культурних та історичних пам'яток. ==Регіони== {{Regionlist | region1name=[[Блекінге]] | region1color=#71b37b | region1items=[[Карлскруна]], [[Карлсгамн]], [[Олофстрем]], [[Роннебю]], [[Сельвесборг]] | region1description=Колись частина Данії, ця провінція відома садами, південним архіпелагом зі скелястими берегами, та базою Шведського флоту 17 віку. | region2name=[[Богуслен]] | region2color=#8a84a3 | region2items=[[Кунгельв]], [[Лисекіль]], [[Мункедаль]], [[Оруст]], [[Сутенес]], [[Стренунгсунд]], [[Стремстад]], [[Танум]], [[Черн]], [[Уддевалла]], [[Екере]] | region2description=Скелястий берег із найбагатшим рибним господарством Швеції і збереженою морською культурою. | region3name=[[Дальсланд]] | region3color=#d56d76 | region3items=[[Омоль]], [[Бенгтсфорс]], [[Дальс-Ед]], [[Фергеланда]], [[Меллеруд]] | region3description=Тиха, лісова провінція між озером Венерн і норвезькими горами. | region4name=[[Готланд]] | region4color=#D09440 | region4items=[[Вісбю]], [[Форо]], [[Гоцка-Санден]], [[Карлсеарна]] | region4description=Сонячний отсрів із вапняковими пляжами і духом незалежності. | region5name=[[Галланд]] | region5color=#69999f | region5items=[[Кунгсбака]], [[Варберг (Швеція)|Варберг]], [[Фалькенберг]], [[Гальмстад]], [[Гильте]], [[Лагольм]] | region5description=Прибережна земля з вітряними пляжами, а також багато місць битв 17-го століття проти [[Данія|Данії]]. | region6name=[[Смоланд]] | region6color=#4f93c0 | region6items=[[Кальмар]], [[Єнчепінг]], [[Векше]] та ін. | region6description=Лісова провінція, відома казками Астрід Ліндгрен, підприємництвом, виробництвом скла, ІКЕА і різноманітними протестантськими церквами. | region7name=[[Сконе]] | region7color=#578E86 | region7items=[[Мальме]], [[Лунд]], [[Гельсінгборг]], [[Істад]], [[Естерлен]] | region7description=Швецька житниця та ворота на континент. Провінція була частиною Данії до 17-го століття і має чітку датську спадщину. | region8name=[[Вестерйотланд]] | region8color=#d5dc76 | region8items= | region8description=У цій провінції переважають родючі рівнини і, як кажуть, колиска готів, із давніми містами, такими як [[Скара (Швеція)|Скара]]. Найбільшим містом є [[Гетеборг]]. | region9name=[[Еланд]] | region9color=#b5d29f | region9items= | region9description=Другий за величиною острів Швеції з вітряними млинами і довгими пляжами, популярний влітку. | region10name=[[Естерйотланд]] | region10color=#b383b3 | region10items= | region10description=Батьківщина Святої Бригіди Шведської. Багато інженерних об'єктів у [[Мотала|Моталі]], [[Лінчепінг]]у і [[Норрчепінг]]у. }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#71b37b|title=[[Блекінге]]|wikidata=Q102377}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#8a84a3|title=[[Богуслен]]|wikidata=Q209523}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#d56d76|title=[[Дальсланд]]|wikidata=Q214806}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#D09440|title=[[Готланд]]|wikidata=Q1027830}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#69999f|title=[[Галланд]]|wikidata=Q103691}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#4f93c0|title=[[Смоланд]]|wikidata=Q199957}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#578E86|title=[[Сконе]]|wikidata=Q180756}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#d5dc76|title=[[Вестерйотланд]]|wikidata=Q213551}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#b5d29f|title=[[Еланд]]|wikidata=Q239276}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#b383b3|title=[[Естерйотланд]]|wikidata=Q214829}} {{mapframe}} ==Міста== * {{marker|type=city|name=[[Лунд]]|wikidata=Q2167}} — гарне університетське місто з великим собором і спадщиною вікінгів * {{marker|type=city|name=[[Лінчепінг]]|wikidata=Q25413}} — батьківщина шведської авіаіндутрії * {{marker|type=city|name=[[Гетеборг]]|wikidata=Q25287}} — шведське друге найбільше місто та важливий морський порт * {{marker|type=city|name=[[Гальмстад]]|wikidata=Q26521}} — знаменитий пляжами та полями для гольфу * {{marker|type=city|name=[[Єнчепінг]]|wikidata=Q25415}} * {{marker|type=city|name=[[Кальмар]]|wikidata=Q26345}} * {{marker|type=city|name=[[Карлскруна]]|wikidata=Q25789}} * {{marker|type=city|name=[[Мальме]]|wikidata=Q2211}} — третє найбільше шведське місто, з'єднане з [[Копенгаген]]ом мостом Ересунд * {{marker|type=city|name=[[Вісбю]]|wikidata=Q54757}} ==Інші місця== * {{marker|name=[[Брекінзький архіпелах]]|wikidata=Q2202610}} * {{marker|name=[[Форе]]|wikidata=Q1004693}} * {{marker|name=[[Гетеборзький архіпелаг]]|wikidata=Q2746725}} * {{marker|name=[[Карлсеарна]]|wikidata=Q32263773}} * {{marker|name=[[Танум]]|wikidata=Q511228}} * {{marker|name=[[Вадстена]]|wikidata=Q265682}} * {{marker|name=[[Вісінгсьо]]|wikidata=Q529887}} * {{marker|name=[[Ельмульт]]|wikidata=Q122872}} * {{marker|name=[[Естерлен]]|wikidata=Q298465}} == Зрозуміти == ==Мова== ==Як дістатись== ==Транспорт== ==Що відвідати== ==Чим зайнятись== ==Застереження== ==Куди далі== {{footer|ispartof=Швеція|type=Регіон}} 8f58u2tzo8phgfo6wr8zbdjvyzalu4x 0 2827 36892 34717 2025-03-29T12:21:48Z Assyrian Human 6497 36892 wikitext text/x-wiki {{geo|57.728|12.700|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Вестерйотланд''' ({{lang|sv|Västergötland}}), перекладається як ''Західний [[Йоталанд]]'' &mdash; одна з найнаселеніших провінцій [[Швеція|Швеції]]. Кілька різних округів існували протягом століть, і провінція була з'єднана з [[Богуслен]]ом і [[Дальсланд]]ом, щоб утворити величезний Західний Йоталанд, з муніципальними конфедераціями перекриття провінційних кордонів. == Міста == {{Mapframe|58.083333|13.033333|zoom=7}} *{{marker|type=city|name=[[Алінгсос]]|url=|lat=57.9333|long=12.5333|wikidata=Q54743}} * {{marker|type=city|name=[[Бурос]]|url=|lat=57.7167|long=12.9333|wikidata=Q26040}} — колись бальківщина шведської текстильної промисловості, як і раніше є центром дизайну одягу *{{marker|type=city|name=[[Гетеборг]]|url=|lat=57.702|long=11.970|wikidata=Q25287}} (''Göteborg'') — найбільше місто в Вестерйоталанді, і друге за величиною в усій Швеції *{{marker|type=city|name=[[Лідкепінг]]|url=|lat=58.5000|long=13.1833|wikidata=Q29988}} *{{marker|type=city|name=[[Марієстад]]|url=|lat=58.7000|long=13.8167|wikidata=Q427422}} *{{marker|type=city|name=[[Скара (Швеція)|Скара]]|url=|lat=58.3833|long=13.4333|wikidata=Q939389}} — міленіальне місто, відоме своїм собором, та тематичним парком '''Skara Sommarland'''. *{{marker|type=city|name=[[Скевде]]|url=|lat=58.3833|long=13.8500|wikidata=Q21166}} — невелике місто, з якого легко дістатися до Гетеборга та [[Стокгольм]]а *{{marker|type=city|name=[[Тролльгеттан]]|url=|lat=58.2833|long=12.2833|wikidata=Q54339}} *{{marker|type=city|name=[[Венерсборг]]|url=|lat=58.3833|long=12.3167|wikidata=Q54759}} == Інші місця == *{{marker|type=vicinity|name=[[Гетеборзький архіпелаг]]|url=|lat=57.632|long=11.783|wikidata=Q2746725}} *{{marker|type=vicinity|name=Горнборгашен|url=|lat=58.316667|long=13.55|wikidata=Q56701871}} — знаменитий заповідник птахів біля [[Фелкепінг]]а *{{marker|type=vicinity|name=[[Карлсборг]]|url=|lat=58.53319|long=14.50693|wikidata=Q760222}} — невелике гарнізонське містечко з великою фортецею. Резервна столиця Швеції на випадок іноземного вторгнення. == Зрозуміти == Вестерйоталанд була основною територією геатів, племені, що асоціювалося з готами. Близько 1000 р. Вони об'єдналися зі свеями, щоби сформувати Швецію. Елвсборг, нинішній Гетеборг, був єдиним західним портом Швеції до 17 століття. Вестерйоталанд був центром шведської текстильної промисловості, до деіндустріалізації в середині 20-го століття. Народ Вестерйоталанда, за чутками, гумористичний і оптимістичний. == Мова == == Як дістатись == === {{Літаком}} === '''Аеропорт Ландветтер''' ({{IATA|GOT}}) обслуговує [[Гетеборг]], найбільше місто регіону. Його обслуговують такі авіакомпанії як [https://www.flysas.com/ SAS], [http://www.flyme.com/en FlyMe] {{dead link|August 2018}}, [http://www.lufthansa.com/ Lufthansa]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, [http://www.klm.com KLM] та [http://www.ryanair.com Ryanair]. Двома іншими аеропортами регіону є '''Аеропорт Троллеттан''' та '''Аеропорт Гальмстад''', із рейсами лише до Стокгольма. === {{Потягом}} === Потяг ходить до Гетеборга з Копенгагена, Стокгольма, Осло, Кальмара, Лулео та інших міст. == Транспорт == Громадський транспорт у Вестра-Готаланді обслуговує [http://vasttrafik.se/sv/ Västtrafik]{{Dead link|date=листопада 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Йоталанд|type=Регіон}} e39o3ag62rqp6l1jptmgplv2ij76z88 0 2828 25083 24979 2019-06-15T09:47:49Z Visem 502 /* Зрозуміти */ 25083 wikitext text/x-wiki {{geo|-20.240|18.100|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Очосондьюпа''' розташований у [[Намібія|Намібії]]. == Міста == {{mapframe|чого=Очосондьюпи}}{{mapshape}} * {{marker|type=city|name=[[Грутфонтейн]]|wikidata=Q986336}} * {{marker|type=city|name=[[Окаханджа]]|wikidata=Q597491}} * {{marker|type=city|name=[[Окакарара]]|wikidata=Q992077}} * {{marker|type=city|name=[[Отаві]]|wikidata=Q1013965}} * {{marker|type=city|name=[[Очиваронго]]|wikidata=Q993149}} * {{marker|type=city|name=[[Цумкве]]|wikidata=Q622379}} == Інші місця == * {{marker|name=[[Гросс-Бармен]]|wikidata=Q1351026}} &mdash; гарячі джерела води та спа-центр. Також залишаються видимими руїни старої станції * {{marker|name=[[Національний парк «Ватерберг»]]|wikidata=Q1691293}} &mdash; невеликий національний парк навколо гори Ватерберг == Зрозуміти == Очосондьюпа межує з [[Ботсвана|Ботсваною]] на сході, та намібійськими регіонами [[Кхомас]] на півдні, [[Еронго]] на південному заході, [[Кунене]] на північному заході, [[Північна Намібія]] на півночі та [[Каванго]] на північному сході. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * {{marker|name=[[Метеоорит Гоба]]|wikidata=Q216876}} &mdash; найбільший відомий на землі метеорит, який до цих пір складається з одного шматка * {{marker|name=[[Очігенампареро]]|wikidata=Q7108872}} &mdash; кістки динозавра збереглися в пісковику == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == * {{sleep | name=Midgard Country Estate | alt= | url= | email= | address= | lat=-22.05 | long=17.37 | directions=На березі річки Свакоп. З [[Віндгук]]а проїхати по B6 у напрямку Гобабіса. Поверніть ліворуч на дорожній блок на D1502, а потім ліворуч на D2102. З Окаханджи їхати на південь на B1 і повернути ліворуч на D2102. | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двоспальний номер 1,200 N$ за ніч. Легкий перекус 70-140 N$ | lastedit=2019-03-12 | content=Маєток родини Ліст, одного з найуспішніших бізнесменів країни. Дуже щедрий макет, який витісняє стиль і багатство. Величезний газон із басейнами, відкритими спортивними майданчиками і старими деревами. Невеликий музей автомобілів, короткі пішохідні стежки, бари, ресторан, більярд, боулінг, настільний теніс. Добре для батьків, які можуть залишити своїх дітей десь у приміщенні й насолоджуватися днем. Співробітники садиби знатимуть, де вони знаходяться, і перешкоджатимуть їм робити щось таке. Популярний по неділях на обід шведський стіл, але в будні дні місця по суті порожні. }} == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Намібія|type=Регіон}} plldiactmiel1kfr70ljcdgl2zfdepz 0 2829 24980 2019-06-13T22:46:21Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: {{geo|-19.500|14.000|zoom=7}} {{pagebanner}} '''{{subst:PAGENAME}}''' розташований у [[Намібія|Намібії]]. == Міста == {{mapfram... 24980 wikitext text/x-wiki {{geo|-19.500|14.000|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Кунене''' розташований у [[Намібія|Намібії]]. == Міста == {{mapframe}}{{mapshape}} * {{marker|type=city|name=[[Каманьяб]]|wikidata=Q1699191}} * {{marker|type=city|name=[[Кхоріхас]]|wikidata=Q1740681}} * {{marker|type=city|name=[[Опуво]]|wikidata=Q1024089}}, столиця Кунене * {{marker|type=city|name=[[Оучо]]|wikidata=Q1704346}} * {{marker|type=city|name=[[Сесфонтейн]]|wikidata=Q545466}}, сонне поселення з відновленим німецьким фортом == Інші місця == * {{marker|name=[[Каоколенд]]|wikidata=Q1720063}} — з'єднаний з рештою світу тільки лише слідами 4WD, це являє собою найбільш віддалену частину країни та являє собою дім племені Хімба * {{marker|name=[[Берег Скелетів]]|wikidata=Q3695317}} == Зрозуміти == Кунене має вихід до Атлантичного океану та межує з [[Ангола|Анголою]] на півночі. Також межує з намібійськими регіонами [[Північна Намібія]] на північному заході, [[Очосондьюпа]] на сході, та [[Еронго]] на півдні. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | type=see | name=[[Водоспад Епупа]] | alt= | url= | email= | address=поруч із D3700, Епупа, на річці Кунене | lat=-17 | long=13.244 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-04-02 | content=Мальовничий водоспад на річці Кунене }} * {{listing | type=see | name=[[Твіфелфонтейн]] | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= Q754791 | lastedit=2019-04-02 | content=Найбільше сховище санського мистецтва в Намібії та об'єкт [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]] }} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Намібія|type=Регіон}} tl8sogqcywt8iggh8i4o3hsokiarpjo 0 2830 36558 24982 2025-02-27T14:12:51Z A.sav 7415 /* Інші місця */ typo fixing 36558 wikitext text/x-wiki {{geo|-18.2000|16.3000|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Північна Намібія''' або '''Регіон Чотири О''' (від його адміністративних підрозділів '''О'''шана, '''О'''шикото, '''О'''хангвена, '''О'''мусаті) розташований у [[Намібія|Намібії]]. Це найбільш густонаселений регіон Намібії, хоча все ще переважно сільський. == Міста == {{mapframe|чого=Північної Намібії}}{{mapshape|wikidata=Q534528,Q876512,Q845702,Q764385}} * {{marker|type=city|name=[[Еенхана]]|wikidata= Q774264}}, столиця Охангвени * {{marker|type=city|name=[[Омутія]]|wikidata=Q1005584}}, столиця Ошикото * {{marker|type=city|name=[[Ондангва]]|wikidata=Q2023773}} * {{marker|type=city|name=[[Ошакаті]]|wikidata=Q985622}}, столиця Ошани * {{marker|type=city|name=[[Хелао-Нафіді]]|wikidata=Q1601663}} * {{marker|type=city|name=[[Оутапі]]|wikidata=Q1758215}}, столиця Омусаті * {{marker|type=city|name=[[Цумеб]]|wikidata=Q639467}} == Інші місця == * {{marker|name=[[Національний парк «Етоша»]]|wikidata=Q675633}} == Зрозуміти == Північна Намібія межує з [[Ангола|Анголою]] на півночі, та намібійськими регіонами [[Очосондьюпа]] на південному сході, [[Кунене]] на півдні та заході, та [[Каванго]] на сході. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Намібія|type=Регіон}} a50354bovb6o1iz2n39o7wte6cgokg6 0 2834 36523 34562 2025-02-20T00:05:42Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36523 wikitext text/x-wiki {{geo|-22.4500|18.9667}} {{pagebanner|S-amer africa default banner.jpg}} '''Гобабіс''' знаходиться в [[Омахеке]], [[Намібія]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Залізнична лінія з [[Віндгук|Віндгука]] до Гобабіса є вантажною, а не пасадирською. Запропонована залізниця Транс-Калахарі може пройти через це місто. === {{Автомобілем}} === Автомагістраль B6 (Автомагістраль Транс-Калахарі) - це головна дорога між Намібією та [[Ботсвана|Ботсваною]] і проходить через Гобабіс. Дорога C30 - це друга дорога, яка проходить на північний захід від Гобабіса через [[Штайнгаузен]] до C22 на південь від [[Очиваронго]]. Це найшвидший альтернативний шлях до парку Waterberg Plateuau в регіоні [[Очосондьюпа]]. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{mapframe}} == Що відвідати == * '''Cattle Country Statue''' на півдні міста, прямо на В6 * '''Храми''': Гобабіс - це "Місто Церков" у Намібії. У місті є 14 історичних церков, представлені всі основні конфесії. == Чим зайнятись == == Що купувати == * {{buy | name=Spar | alt= | url= | email= | address= | lat=-22.449 | long=18.978 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-05 | content=Добре обладнаний супермаркет з баром для сніданку. }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Є численні будиночки і кемпінги в і навколо Гобабіса. *Goba Lodge [http://www.namibweb.com/gobagoba.htm] знаходиться на околиці міста і має вид на дамбу. *Nossob Safaris [http://nossobsafaris.com]{{Dead link|date=лютого 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} надає проживання на дворівневому та туристичному шляху на відстані 12 км від міста на дорозі C30. *Men on Safari [http://menonsafari.co.za ]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} у закладі добре відносяться до геїв, навіть власник є таким == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Вітвлей]] є наступним містом по дорозі на [[Віндгук]]. Якщо ви їдете в [[Ботсвана|Ботсвану]], наступним містом є [[Бейтепос]]. {{footer|ispartof=Омахеке|type=Місто}} atm0l7jjkdiwl4tnqit3a2saxqeuya2 0 2835 25105 2019-06-19T12:25:32Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Вестергетланд]] на [[Вестерйотланд]] 25105 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вестерйотланд]] pbd1tzk2cn7zy21880rjhxedw0dbnv8 0 2836 25108 2019-06-19T12:26:54Z Dimon2711 4042 Dimon2711 перейменував сторінку з [[Геталанд]] на [[Йоталанд]] поверх перенаправлення 25108 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Йоталанд]] lz6zcbinnyb29q0shbhte4jbyoxfqbb 10 2838 25111 2019-06-19T19:15:08Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:{{{додатковий_стиль|}}}|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:{{{зо... 25111 wikitext text/x-wiki <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:{{{додатковий_стиль|}}}|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:{{{зображення_зліва|}}}|[[Файл:{{{зображення_зліва}}}|{{#if:{{{зображення_зліва_розмір|}}}|{{{зображення_зліва_розмір}}}|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:{{{поліпшення|}}}|поліпшено|створено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''{{#if:{{{поліпшення|}}}|поліпшено|створено}}'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''{{#if:{{{поліпшення|}}}|поліпшено|створено}}'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:{{{поліпшення|}}}|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:{{{поліпшення|}}}|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[Вікімандри:Проект:Тематичний тиждень/{{{назва}}}|{{{назва_в_родовому}}}]]<br />({{{дата_початку|невідомо}}}&nbsp;— {{{дата_закінчення|невідомо}}})</div></td> <td> {{#if:{{{зображення_справа|}}}|[[Файл:{{{зображення_справа}}}|{{#if:{{{зображення_справа_розмір|}}}|{{{зображення_справа_розмір}}}|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table><noinclude> {{документація}} <!-- Додавайте категорії на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> p3gacx02cuqlsks06ovof8yrms9nw0k 10 2840 25122 25121 2019-06-19T19:27:36Z Dimon2711 4042 25122 wikitext text/x-wiki {{Тематичний тиждень | зображення_зліва = Sweden in its region.svg | зображення_зліва_розмір = 120px | зображення_справа = Flag of Sweden.svg | зображення_справа_розмір = 100px | назва = Тиждень Швеції 2019 | назва_в_родовому = Тижня Швеції 2019 | дата_початку = 6 | дата_закінчення = 30 червня 2019 року | поліпшення = так }}<includeonly>[[Категорія:Статті, поліпшені під час Тижня Швеції 2019]]</includeonly><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]]</noinclude> redx2sjozmokrnn6yxjljmz6s8n8brw 14 2841 25116 2019-06-19T19:22:32Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: [[Категорія:Статті, поліпшені під час тематичних тижнів]] 25116 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Статті, поліпшені під час тематичних тижнів]] g145t9w4m6nlcl0wgqrzak4gwgc9k8w 14 2854 25141 2019-06-21T12:12:13Z Dimon2711 4042 Створено порожню сторінку 25141 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 2855 37453 25142 2025-05-19T13:33:57Z Zvwhuw 7242 37453 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Катіма-Муліло''' знаходиться на річці Замбезі, в регіоні [[Капріві]], [[Намібія]]. == Зрозуміти == Найближче намібійське місто до Катіма-Муліло - [[Рунду]], близько 500 км. Близько 40 км на схід від Катіма-Муліло - [[Букало]], де дорога до [[Нгома|Нгоми]] приєднується до тієї, що пов'язує Намібію з Ботсваною. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Катима Муліло|alt=Katima Mulilo Airport|address=Намібія|phone=+26466250211|lat=-17.624365663569996|long=24.18214607525616|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Katima_Mulilo_Airport|wikidata=Q219287|content=Аеропорт}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Регулярні міські автобуси в Катіма Муліло відсутні. Основне автобусне сполучення зосереджене на міжміських маршрутах, які з'єднують Катіма Муліло з іншими містами Намібії та сусідніми країнами. Наприклад, компанія Intercape надає послуги міжміських перевезень, включаючи маршрути до Віндгука, Рунду та інших міст. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Капріві|type=Місто}} 9zvbnwftspa66065gwnk5x98gzesxnt 0 2857 33749 25580 2022-10-15T18:42:35Z Trident of Neptun 6004 33749 wikitext text/x-wiki {{geo|45.4386111|12.3266667}} {{Pagebanner}} '''Венеція''' знаходиться в [[Італія|Італії]]. Венеція є унікальним містом, внесеним до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, багатим в культурному та природному планах. == Зрозуміти == === Валюта та гроші === Євро (€). Мережа банкоматів добре поширена. Кредитні картки приймаються в більшості готелей, хостелів та магазинів. Для обміну іноземної валюти потрібно буде пред'явити паспорт. === Віза === Для громадян України віза не потрібна (перебування до 90 днів) === Час === GMT +1 === Туристична інформація === [https://www.veneziaunica.it/ Venezia Unica] є офіційним туристичним інформаційним провайдером. Офіси розташовані по всій Венеції. Надається інформація щодо видатних місць, музеїв, виставок, екскурсій, транспорту, подій, що відбуваються в місті, тощо. Спеціальні дисконтні туристичні карти можна замовити на сайті заздалегідь та отримати по приїзду в одному з офісів. === Фільми === [[imdbtitle:0402894|Casanova]] (2005) — фільм, базований на історії Джакомо Казанови == Як дістатись == === {{Літаком}} === '''[https://www.veniceairport.it/ Аеропорт Марко Поло]''' є головним аеропортом Венеції. Знаходиться в 12 км від Местре. В аеропорту можна знайти білетні каси на водяні таксі та водяні трансфери Alilaguna, банкомат, обмін валют, відділ зберігання багажу (за одиницю багажу за 24 год — €6), а також туристичний офіс Venecia Unica, де можна отримати заздалегідь заброньовані карти для подорожей та карту міста. * '''[https://www.alilaguna.it/en Alilaguna]''' оперує водними шатлами на 4-х лініях (Blu, Rossa, Arancio, Verde), які поєднують аеропорт з різними частинами Венеції (окрім лінії Verde). Поїздка до Мурано коштує €8 та €15 до всіх інших пунктів. Пасажирам дозволяється один чемодан та одиниця ручної поклажі. За кожну додаткову сумку встановлюється оплата €3. Подорож займає приблизно 45-90 хв до більшості місць. <u>Зупинки:</u> ''Linea Blu:'' Cruise Terminal — Giudecca Hilton — Zattere — San Marco — S.Zaccaria — Arsenale — Lido SME — Bacini — Ospedale — F.te Nove — Murano colonna — M.Polo Airport ''Linea Rossa:'' M.Polo Airport — Murano Museo — Certosa — Lido S.M.E. — Arsenale — San Marco — Giudecca Zitelle — Giudecca Stucky — Cruise Terminal ''Linea Arancio:'' S. Maria del Giglio — Ca' Rezzonico — S.Angelo — Rialto — San Stae — Guglie — Madonna dell'Orto — M.Polo Airport ''Linea Verde (екскурсійна лінія):'' Ferrovia S.Lucia — Giudecca Stucky — Zattere — San Marco Giardinetti — Lido * '''Автобус [http://actv.avmspa.it/it ACTV]''' — маршрут № 5 поєднує аеропорт зі станцією Piazzale Roma (€8, 30 хв). Маршрут має декілька зупинок. * '''Автобус [http://www.atvo.it/ ATVO]''' поєднує аеропорт зі станцією Piazzale Roma без зупинок (€8, 25 хв) Зі станціі Piazzale Roma можна пересісти на водний транспорт ''вапоретто'', яким можна переміщатись по Венеції. '''[https://www.trevisoairport.it/en/ Аеропорт Тревізо]''' Ryanair, а також деякі інші бюджетні авіалінії використовують цей аеропорт. Знаходиться в 5 км на південно-захід від Тревізо, а також 26 км від Венеції (приблизно 1 година поїздка) === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === * * == Транспорт == == Туристичні райони == {{Mapframe|45.4362|12.3339|zoom=13|name=Sestieri (districts) of Venice|show=map1,go}} {{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q52423|fill=#487db8|title=Каннареджо}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q844263|fill=#487db8|title=Каннареджо}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q52425|fill=#b569b5|title=Кастелло}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q2118904|fill=#b569b5|title=Кастелло}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q52422|fill=#6e73e2|title=Дорсодуро}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q52435|fill=#e37107|title=Джудекка}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q52429|fill=#7ad88d|title=Сан Поло}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q52427|fill=#b84a48|title=Сан Марко}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q126327|fill=#b84a48|title=Сан Марко}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q52428|fill=#e7ef5d|title=Санта-Кроче}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q226221|fill=#a9f20a|title=Лідо}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q52437|fill=#1a6127|title=Мурано}}{{Mapshape|type=geoshape|group=map1|wikidata=Q52439|fill=#190878|title=Бурано}} * {{listing | name=Сан Марко | alt=San Marco | url= | wikipedia=Сан-Марко_(район_Венеції) | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-01 | content=- найстаріший та найвідоміший район Венеції, в якому знаходяться найвідвідуваніші туристами місця (такі як Палац дожів, Собор та площа Святого Марка). Вважається, що Дож Партечіпаціо заклав центр саме тут, у 9 столітті. Незадовго після цього був побудований Собор Святого Марка. Площа Святого Марка являла собою апогей Венеційської влади, оточена палацами, тюрмами, урядовими офісами та бібліотекою і до сих пір приваблює до себе тисячі відвідувачів щодня. }} * {{listing | name=Дорсодуро | alt=Dorsoduro | url= | wikipedia=Дорсодуро | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-26 | content=- є одним з шести головних районів в центральній Венеції, відомий як один з найаутентичних районів міста з меншою кількістю туристів та нижчими цінами. Тут також знаходяться одні з найкращих пам'яток Венеції, що робить його ідеальний місцем для відпочинку від натовпу та знайомства зі справжньою Венецією. }} * {{listing | name=Сан-Поло | alt=San Polo | url= | wikipedia=Сан-Поло | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-13 | content=- найменший район Венеції, що межує з Гранд Каналом, а також з Дорсодуро та Санта-Кроче. Він добре відомий своїми ринками фруктів і овочів вранці та живим нічним життям по вечорам. Найкращі місцеві бакарі (бари), ресторани, майстерні знаходяться в цьому місці (якщо ви зможете їх знайти :) ). }} * * * {{listing | name=Санта-Кроче | alt=Santa Croce | url= | wikipedia=Санта-Кроче | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-13 | content=- один з головних районів, і тут завжди можна знайти, що робити. Туристи можуть вирішити провести свій час, гуляючи в красивих садах, досліджуючи музеї, відкриваючи кухню або катаючись по каналах, залишаючись у межах цього району. В Санта Кроче, а також Сан Поло можна легко загубитись, так що плануйте заздалегідь, якщо збираєтесь, наприклад в ресторан (по бронюванню). Якщо вже загубились то слідуйте за потоком людей або жовтими знаками "Rialto" або "Ferrovia". }} * Каннареджо (''Canarégio'') * Кастелло (''Casteło'') * острів Джудекка (''Giudecca'') * острів Лі́до (''Lido'') * острів Мурано (''Murano'') * острів Бура́но (''Burano'') == Що відвідати == {{Mapframe|45.43861|12.32666|zoom=12}} === Топ 10 === * {{see | name=Палац дожів | alt=Palazzo Ducale | url=https://palazzoducale.visitmuve.it/ | wikipedia=Палац_дожів | wikidata= | email= | address=San Marco,1 | lat=45.433694 | long=12.340407 | directions=Станція San Zaccaria | phone= | tollfree= | fax= | hours=З 1 квітня до 31 жовтня, з неділі до четверга 8:30 – 21:00 (останній вхід 20:30), п'ятниця, субота 8:30 – 23:00 (останній вхід 22:30). З 1 листопада до 31 березня 8:30 – 19:00 (останній вхід 18:30) | price=€25 (включно з доступом до Музею Коррер, Національного Археологічного музею, Монументальних кімнат Бібліотеки Марчіана) | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-30 | content= }} Шедевр готичної архітектури, Палац Дожів є вражаючою спорудою, що складається з різних будівельних елементів і орнаментів. Структура складається з трьох великих блоків, що включають попередні конструкції. Крило, що виходить до бухти Святого Марка є найстарішим, відреставрованим з 1340 року. Крило, що спрямоване до площі Святого Марка було побудовано в його нинішньому вигляді у 1424 році. Крило, що виходить до каналу, містить в собі апартаменти Дожів та багато державних установ і датується епохою Відродження (було побудоване між 1483 і 1565 роками). Казанова перебував в одній з тюрем у цій будівлі, але зміг втекти. ''Secret Itineraries Tour'' — тур, який проводиться по закритим кімнатам, де проводилась делікатна робота найвпливовіших людей у Венеційській адміністрації. Тур дозволяє отримати цікаву інформацію щодо політичної історії Венеції, громадську організацію, судову систему. Тур проводиться спеціальним гідом. Тривалість 75 хв., €28, проводиться італійською (9:30, 11:10), англійською (9:55, 10:45, 11:35), французькою (10:20, 12:00). * {{see | name=Міст Зітхань | alt=Ponte dei Sospiri | url= | wikipedia=Міст_Зітхань | wikidata= | email= | address=Piazza San Marco, 1 | lat=45.434047 | long=12.340855 | directions=Станція San Zaccaria | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-30 | content= }}- одна из найбільш фотографованих пам'яток Венеції, з'єднує Палац Дожів з Пріджоне Нове 16-го століття (Нові тюрми). Його неймовірна популярність обумовлена британским письменником Лордом Байроном, який відзначив про нього в одних своїх віршах «Паломництво Чайлда Гарольда». Кажуть, що засудженні зітхали, проходячи через міст та бачачи красу лагуни в останнє. * {{see | name=Собор Святого Марка | alt=Basilica di San Marco | url=http://www.basilicasanmarco.it | wikipedia=Базиліка_святого_Марка | wikidata= | email= | address=Piazza San Marco | lat=45.43455 | long=12.33978 | directions=станція San Marco | phone= | tollfree= | fax= | hours=З 16 квітня до 28 жовтня: будні: 9.30 – 17.00 (останній вхід 16.45), неділя та святкові дні: 14.00 – 17.00 (останній вхід 16.45). З 29 жовтня до 15 квітня: будні дні: 9.30 – 17.00 (останній вхід 16.45), неділя та святкові дні: 14.00 – 16.30 (останній вхід 16.15) | price=безкоштовно / прохід без черги - €3 (з 1 квітня до 1 листопада, потребує попереднє бронювання онлайн) / Музей Святого Марка: €5 / Золотий вівтар: €2 / Скарбниця: €3 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-30 | content= }} У 828 році Венеційські торговці провезли тіло Святого Марка з Єгипту до Венеції у відділі для свинини, щоб убезпечити себе від перевірок мусульманських держурядовців. Венеція побудувала собор і помістила туди мощі Святого, щоб прославитись у релігійному світі того часу. Після пожежі, собор був реконструйований 2 рази, і з 1094 року і до сьогодення має сучасний вигляд. Ця інтерпретація собору показує світу космополітичність Венеції, поєднуючи в своєму образі Візантійські куполи, будівлю, яка виконана в стилі Грецького хреста, стіни, викладені мармуром з Сирії, Єгипту та Палестини. Загальна площа, що покрита розкішними мозаїками — 8500 кв.м. ''Скарбниця Святого Марка'' має найбагатшу колекцію золота і срібла, дорогоцінних каменів, декоративного скла і картин, найбільш вишуканих виробів для церков і будівель Константинополя та найцінніші релікти, створені для прославлення Собору венеціанськими майстрами. Найціннішою частиною Собору є ''Пала-д'Оро'' — «''Золотий вівтар''». Він створений приблизно з 250 емалей різних розмірів і епох (10-12 століття) на листовому золоті, декорований 2000 смарагдами, аметистами, сапфірами, рубінами, перлами та іншим дорогоцінним камінням. Він був замовлений у Візантії. Музей Cв. Марка був заснований в кінці 19 століття. Тут розміщені предмети різних видів і походження, які належать церкві. Якщо Ви хочете відвідати терасу Собору, потрібно придбати білет до Музею. Не дозволяється приносити в Собор рюкзаки, чемодани або будь-які громіздкі сумки. Їх можна безкоштовно залишити в Ateneo San Basso. Доступ до Собору дозволяється відвідувачам тільки у відповідному, скромному одязі. Шорти, сукні або топи без рукавів, короткі спідниці тощо не дозволяються. Тривалість візиту становить прибл. 10 хвилин, щоб кожен мав можливість насолодитися Собором (в звичайний день очікування в черзі на вході становить близько 45 хв.) Усередині базиліки не дозволяється фотографувати або знімати відео. * {{see | name=Кампаніла Собору Святого Марка | alt=Campanile di San Marco | url=http://www.basilicasanmarco.it/basilica/campanile/?lang=en | wikipedia=Кампаніла_собору_святого_Марка | wikidata= | email= | address=Piazza San Marco | lat=45.434020 | long=12.339041 | directions=Станція San Marco | phone= | tollfree= | fax= | hours=1 - 15 квітня 9.00 - 17.30 (останній вхід 16.45),16 квітня - 30 вересня 8.30 –21.00 (останній вхід 20.45), 1 - 27 жовтня 9.30 – 18.00 (останній вхід 17.45), 28 жовтня– 31 березня 9.30 – 16.45 (останній вхід 16.30) | price=€8 (додатково €5 - прохід без черги, необхідне бронювання онлайн) | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-30 | content= }}- дзвіниця Собору Святого Марка, висотою 99 м була перебудована 2 рази з моменту її першого будівництва в 888 році нашої ери. Галілео Галілей перевіряв тут свій телескоп в 1609 році, а сучасні відвідувачі піднімаються наверх, щоб побачити 360-градусні види на лагуну та по-ближче познайомитись з Марангоною, бронзовим дзвоном, який позначав початок і кінець робочого дня для марангоні (ремісників) на верфях Арсенале. Сьогодні він дзвонить два рази в день, опівдні та опівночі. * {{see | name=Площа Святого Марка | alt=Piazza San Marco | url= | wikipedia=Площа_святого_Марка | wikidata= | email= | address= | lat=45.434185 | long=12.338502 | directions=Станція San Marco | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-30 | content= }} — ця грандіозна площа прекрасно поєднує в собі величність минулого Венеції та її теперішню реальність, наповнену туристами. Оточена будівлями Procuratie Vecchie і Procuratie Nuove, а також двома головними пам'ятками міста — Собором Святого Марка та Музеєм Коррер — вона заповнена більшу частину дня захопленими туристами. Щоб побачити її в усій красі, без натовпу та сувенірних лавок, прибудьте сюди до 6:30 ранку, коли вранішнє сонце почне грати на куполах собору. * {{see | name=Гранд-канал | alt=Canal Grande | url= | wikipedia=Гранд-канал | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-30 | content= }} * {{see | name=Скуола Гранді ді Сан-Рокко | alt=Scuola Grande di San Rocco | url=http://www.scuolagrandesanrocco.org/home/ | wikipedia=Scuola_Grande_di_San_Rocco | wikidata= | email= | address=San Polo, 3052 | lat=45.436713 | long=12.325273 | directions=Станція San Toma | phone= | tollfree= | fax= | hours=09:30-17:30 | price=€10 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-30 | content= }}- ця будівля була присвячена покровителю чуми, і оскільки остання мала такі жахливі наслідки в цій частині Італії, дуже багато художників хотіли бути відповідальними і внести свою лепту в прикрашання цього місця. Тінторетто в кінці кінців отримав це право і щедру комісію, хоча декотрі кажуть, що він трохи злукавив, жертвуючи панель стелі, яка є такою прекрасною, що ні одна людина не змогла б від неї відмовитись або скласти конкуренцію Тінторетто і тим самим виграв конкурс. Він написав декілька сцен з Нового та Старого Завітів, що зображали життя Марії та Христа. Фрески датуються кінцем 16 століття та прекрасно збереглися. * {{see | name=Галерея Академії | alt=Gallerie dell'Accademia | url=http://www.gallerieaccademia.it/en | wikipedia=Галерея_Академії_(Венеція) | wikidata= | email= | address=Campo della Carita, 1050 | lat=45.431121 | long=12.328177 | directions=Станція Accademia | phone= | tollfree= | fax= | hours=8:15-14:00 понеділок, до 19:15 віторок-неділя | price=€ 12.00 (€ 1,50 плата за бронювання) | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-27 | content= }}- в цій галереї знаходяться найважливіші картини Венеції. Комплекс складається з трьох будівель, які раніше використовувались у релігійних цілях, перед тим як стати частиною музейного комплексу. Наполеон був відповідальний за створення цієї прекрасної галереї, не тільки тому, що він закривав церкви по всій Венеції і забирав їх твори мистецтва, але і тому, що він створив Accademia Di Belle Arti в цьому місці і встановив, що тут має бути і галерея, і також школа. Кожну першу неділю місяця вхід в Галерею безкоштовний. Сумки, що більше 20х30х15 см мають бути залишені в камерах схову, які запрошують €1 монету (після використання — монета повертається). * {{see | name=Ла Феніче | alt=Teatro la Fenice | url=https://www.teatrolafenice.it/ | wikipedia=Театр_ла_Феніче | wikidata= | email= | address=Campo San Fantin, 1965 | lat=45.433635 | long=12.333765 | directions=Станція Giglio | phone= | tollfree= | fax= | hours=09:30-18:00 | price=€10, фото пас - €3 (дозволяє робити фото в театрі) | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-30 | content= }}- найвідоміший театр Венеції, що був відкритий в 1792 році. Россіні, Доніцетті та Белліні ставили тут опери; тут відбулись прем'єри Верді Ріголетто та Травіата; всесвітньо відомі великі композитори Стравінський, Прокоф'єв і Бріттен писали п'єси для театру, що зробило Ла Феніче предметом заздрості в Європі. З січня по липень та з вересня по жовтень оперний сезон йде повним ходом. Якщо ви не можете відвідати спектакль, ви можете відвідати театр з аудіогідом, який повідає про історію та розквіт цього місця. Назва «Ла Феніче» («Фенікс») відноситься до більш раннього оперного театру, що згорів в 1774 році. Історія з пожежею повторилась в 1836 році і знову в 1996. Двоє електриків, які, схоже, запізнювались із закінченням робіт, були визнанні винними в підпалі. Венеція без Ла Феніче була немислима, і з усього світу полились пожертви, які дозволили побудувати копію вартістю 90 мільйонів євро, і театр знову відкрив свої двері публіці в кінці 2003 року. * {{see | name=Колекція Пеґґі Ґуггенгайм | alt=Peggy Guggenheim Collection | url=http://www.guggenheim-venice.it/inglese | wikipedia=Колекція_Пеґґі_Ґуггенгайм | wikidata= | email= | address=Dorsoduro, 701-704 | lat=45.430827 | long=12.331517 | directions=Станція Accademia | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-18:00, останній вхід за 30 хв до закриття, закрито у вівторок | price=€15 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-28 | content= }}- після втрати батька на Титаніку, спадкоємиця Пеггі Гуггенхайм стала однією з великих колекціонерів 20-го століття. ЇЇ розкішний дім на берегу, Палаццо Вен'єр деі Леоні, демонструє її арсенал сюрреалістичного, футуристичного та абстрактно-експресіоністського мистецтва з працями до 200 художників, включаючи її колишнього чоловіка Макса Ернста, Джексона Поллока (серед її численних коханців), Пабло Пікассо та Сальвадора Далі. Твори мистецтва Пеггі вибирала відповідно до власних переконань, а не для престижу чи стилю, тому її колекція включає натхненне народне мистецтво та менш відомі художники поряд з Кандінським, Ман-Реєм, Ротко, Мондріаном, Міро та Шагалом. Модерністи також внесли індивідуальний декор інтер'єру, в тому числі сріблясте ложе Олександра Кальдера, що висить у колишній спальні. У деяких кімнатах ви знайдете фотографії кімнат, такими як вони були, коли Пеггі жила тут, у неймовірно ексцентричному стилі. Єврейсько-американська колекціонер покинула Париж за два дня до того, як нацисти увійшли до міста, і прибула в Венецію в 1948 році, щоб знайти місто, зломлене війною. Пеггі стала жвавим прихильником сучасного італійського мистецтва, яке значною мірою вийшло з ладу після Другої світової війни. Вона відродила репутацію ключових італійських футуристів, динамічний стиль яких був вибраний, щоб зробити фашизм більш візуальним. Її підтримка призвела до переоцінки Умберто Боччоні, Джакомо Балли і Джорджо де Кіріко, а також допомогла Еміліо Ведова та Джузеппе Сантомасо. Сад скульптур — останнє місце відпочинку Пеггі — включає твори великих майстрів, як Генрі Мур, Альберто Джакометті та Аніш Капур. Музей також придбав будівлі за садом, де розміщено сонячне кафе, книжковий магазин, ванні кімнати і тимчасовий виставковий простір. За рогом від музею на Фондації Venier dei Leoni є найбільший музейний магазин, що продає книги з мистецтва на кількох мовах і подарунки, натхненні різними творами мистецтва. Попереднє бронювання потрібно для екскурсій по колекції Пеггі Гуггенхайм та колекції Хеннелор Б. і Рудольфа Б. Шульгофа англійською, італійською та іншими мовами, що базується на наявності музейних гідів. Екскурсії тривають приблизно півтори години, а вартість складає € 75 (італійська мова), € 85 (інші мови). Аудіогід: персоналізовану екскурсію по колекції Пеггі Гуггенхайма і колекції Хеннелор Б. і Рудольфа Б. Шульгофа надає Acoustiguide італійською, англійською, німецькою, французькою та іспанською мовами. Вартість: € 7 Щоденно о 12 і 16 годинах відвідувачам пропонуються презентації про життя Пеггі Гуггенхайма та про створення її колекції. Щодня о 11 ранку та 5 вечора пропонуються презентації про твори мистецтва колекції. Щодня о 15:30 для пропонуються презентації по тимчасовим виставкам або про музей. (Презентації проводяться на італійській або англійській мові залежно від наявності гідів). <br/> === Сан Марко === * * {{see | name=Годинникова вежа Святого Марка | alt=Torre dell'Orologio | url=https://torreorologio.visitmuve.it/en/home/ | wikipedia=St_Mark%27s_Clocktower | wikidata= | email= | address=Piazza San Marco | lat=45.434738 | long=12.338942 | directions=Станція San Marco | phone= | tollfree= | fax= | hours=Відвідування тільки за попереднім бронюванням, з спеціалізованим гідом, італійською - кожен день о 13:00 та 16:00, англійською - з понеділка до середи - 11:00, 12:00, з четверга до неділі - 14:00, 15:00, французькою - понеділок, вівторок і середа: 14:00 та 15:00, четвер, п'ятниця, субота та неділя: 11:00 та 12:00 | price=€12 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-09 | content= }} — одна з найвідоміших архітектурних пам'яток Венеції, що зназодиться над аркою, що веде до головної торгової вулиці міста, старої Мерсерії. Вона позначає як перехрестя, так і поділ між різними архітектурними компонентами площі Сан-Марко. Вежа та її великий астрономічний годинник, шедевр технології та інженерії, є невід'ємною частиною самого образу Венеції. Протягом більше 500 років вони вимірювали потік життя та історію міста. Часовий механізм потребував постійного обслуговування людиною, яка проживала там разом з його сім'єю до 1998 року. Після дев'ятирічного ремонту годинник тепер знаходиться у незалежному робочому стані — куранти з 132 тактами слідкують за часом; рухомі циліндри показують хвилини та години на першому у світі цифровому циферблаті. * * {{see | name=Музей Коррер | alt=Museo Correr | url=https://correr.visitmuve.it/en/home/ | wikipedia=Музей_Коррер | wikidata= | email= | address=San Marco, 52 | lat=45.433535 | long=12.337213 | directions=Станція San Marco | phone= | tollfree= | fax= | hours=з 1 листопада до 31 березня 10:30 – 17:00 (останній вхід 16:30); з 1 квітня до 31 жовтня 10:00 – 19:00 (останній вхід 18:30) | price=€25 (включно з доступом до Палацу Дожів, Національного Археологічного музею, Монументальних кімнат Бібліотеки Марчіана) | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-09 | content= }}- розташований у минулому Королівському палаці на площі Сан-Марко та включає в себе крило Наполеона і Procuratie Nuove (Нову Прокуратуру). Музей був створений з колекції, яку Теодоро Коррер залишив у місті в 1830 році, і пропонує різні туристичні маршрути: від неокласичних залів з важливими скульптурами Антоніо Канова до історичних колекцій, висвітлюючих міські установи, міські історії та повсякденне життя, а потім- картинна галерея, одна з найбагатших і захоплюючих коллекцій венеціанського живопису від її витоків до початку 16-го століття, включаючи роботи Лоренцо Венеціано, сім'ї Белліні, Карпаччо, Косме Тура, Антонелло да Мессіна та Лоренцо Лото, представлених в цікавому плануванні Карло Скарпа. * {{see | name=Палаццо Фортуні (Музей Фортуні) | alt=Palazzo Fortuny | url=https://fortuny.visitmuve.it/ | wikipedia=Fortuny_Museum | wikidata= | email= | address=San Marco 3958 | lat=45.435405 | long=12.332271 | directions=Станція Sant'Angelo | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 18:00, закритий по четвергам | price=€12 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-09 | content= }}- розташований в готичному палаццо Пезаро делї Орфей в Кампо Сан Бенето; Маріано Фортуні перетворив будівлю в своє особисте ательє фотографії, сценографії, сценічного мистецтва, створення тканин і живопису: кімнати та приміщення в будівлі все ще свідчать про всі ці дії, з гобеленами та різноманітними колекціями. Можна відвідати чотири чарівних поверхи, а в музеї проводяться виставки та експозиції, тісно пов'язані з духом Фортуні, його еклектичними дослідженнями та експериментальними інтересами. * {{see | name=Церква Санто-Стефано | alt=Chiesa di Santo Stefano | url=https://www.chorusvenezia.org/en/church-of-santo-stefano | wikipedia=Церква_Санто-Стефано | wikidata= | email= | address=Campo Santo Stefano | lat=45.433695 | long=12.331010 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:30-16:30 понеділок-субота, до 19:00 неділя | price=€3, з Chorus Pass - безкоштовно | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-09 | content= }}- після Фрарі і церкви Санті Джованні e Паоло, Санто Стефано є третьою за величиною монастирською церквою у Венеції. Побудована Августинцями в XIII столітті, вона була реструктуризована століттям пізніше, і наступні прикраси зробили його одним з кращих зразків Венеціанської готичної архітектури. * {{see | name=Палаццо Грассі | alt=Palazzo Grassi | url=https://www.palazzograssi.it | wikipedia=Палаццо_Грассі | wikidata= | email= | address=Campo San Samuele, 3231 | lat=45.433797 | long=12.327948 | directions=Станція San Samuele | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-19:00 (останній вхід о 18:00), закритий по вівторках | price=€18 (+ доступ до Пунта-делла-Догана) | facebook= | instagram=https://www.instagram.com/palazzo_grassi/ | lastedit=2019-07-10 | content=Музей сучасного мистецтва }}- побудований між 1748 і 1772 роками архітектором Джорджо Массарі, Палаццо Грассі був останнім палацом, що був побудований на Великому Каналі до падіння Венеційської республіки. Головна сходова клітка прикрашена фресками Мікеланджело Морлайтера та Франческо Занчі, а стелі прикрасили художники Джамбаттиста Канал і Крістіан Гріпенкерль. В 1840 році сім'я Грассі продала палац, і він переходив через руки декількох власників, перш ніж стати Міжнародним центром мистецв та костюму в 1951. В 1983 Палаццо Грассі був купленим Fiat як місце для виставок мистецтва та археології, і будівля була перелаштована міланським архітектором Gae Aulenti. В 2005 Палаццо Грассі перейшов до колекціонера творів мистецтва Франсуа Піно. Відремонтований японським архітектором Тадао Андо, він знову відкрився в квітні 2006 року виставкою «Куди ми йдемо?», яка вперше представила чудову колекцію сучасного мистецтва французького колекціонера за допомогою тимчасових виставок, які проводяться регулярно. Поряд знаходиться {{see | name=Театр Палаццо Грассі | alt=Teatrino di Palazzo Grassi | url=https://www.palazzograssi.it/en/about/sites/teatrino/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Campo San Samuele, 3231 | lat=45.433819 | long=12.328404 | directions=Станція San Samuele | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-11 | content= }}, який замінив сад при Палаццо Грассі. В цьому театрі під відкритим небом, в 1960-х, проводились прийоми, покази мод і театральні постановки. Із закриттям Міжнародного центру мистецтв та костюму в 1983 році театр став зайвим. Після реставрації Палаццо Грассі в 2006, за якою послідовала Пунта делла Догана в 2009, реконструкція і перетворення Театру в 2013 році стали третьою фазою культурного проекту Франсуа Піно в Венеції. Задуманий Тадао Андо, новий Театріно Палаццо Грассі має аудиторію на 225 місць, в якій проходить багата та різноманітна культурна програма (покази, концерти, лекції). * {{see | name=Палаццо Франкетті | alt=Palazzo Franchetti | url=http://www.palazzofranchetti.it/en/ | wikipedia=Палаццо_Каваллі-Франкетті | wikidata= | email= | address=San Marco 2842 | lat=45.431711 | long=12.329603 | directions=Станція Accademia | phone= | tollfree= | fax= | hours=понеділок-п'ятниця 10:00-18:00 | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-11 | content= }}- ця вражаюча неоготична будівля у підніжжя мосту Академії, що простирається в напрямку Кампо Санто Стефано. Палаццо був побудований в 1565 році, і до середини 19-го століття був розділений як резиденцієї різних прославлених венеційських сімей: Марчелло, Гуссоніта Каваллі. В 1840-х ерцгерцог Фрідріх Австрійський возз'єднав власність і почав комплексний проект модернізації, призваний надати будівлі сучасність, яка його і відрізняє. На даний час Палаццо Франкетті використовується Інститутом Veneto di Scienze і використовувалась для проведення культурних подій. В 1999 році цей інститут заснував компанію VIC (Венеційські Культурні Ініціативи), яка займається просуванням, організацією та управлінням культурними подіями в Палаццо. * {{see | name=Палаццо Контаріні дель Боволо | alt=Scala Contarini del Bovolo | url=http://www.gioiellinascostidivenezia.it/i-gioielli/scala-contarini-del-bovolo/ | wikipedia=Палаццо_Контаріні_дель_Боволо | wikidata= | email= | address=Corte Contarina, del Bovolo, 4303 | lat=45.434822 | long=12.334616 | directions=Станція Sant'Angelo | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-18:00 | price=€7 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-14 | content= }}- цей унікальний палац називають «боволо», або"равлик", через круглі сходи, які прикрашають його фасад, що починаються від рівня землі і аж до аркадної тераси з чудовим видом на місто. * {{see | name=Церква Санта-Марія-дель-Джильйо | alt=Chiesa di Santa Maria del Giglio | url=https://www.chorusvenezia.org/en/church-of-santa-maria-del-giglio | wikipedia=Santa_Maria_Zobenigo | wikidata= | email= | address=Campo Santa Maria del Giglio San Marco, 30125 | lat=45.432594 | long=12.332868 | directions=Станція Giglio | phone= | tollfree= | fax= | hours=з понеділка по суботу, 10:30-16:30 (останній вхід о 16:20) | price=€3, з Chorus Pass безкоштовно | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-14 | content= }}- засновано у 9 столітті, але майже повністю перебудована в кінце 17 століття, ця церква відрізняється серією з шести рельєфних карт на фасаді з зображеннями Рима та п'яти міст, які в той час булі Венеційськими: Падуя, хорватські міста Задар і Спліт, а також грецькі міста Іракліон і Корфу. Всередині знаходяться декілька шедеврів. Два полотна Тінторетто, на кожному з яких зображені двоє з чотирьох євангелістів. Вони розташовані по бокам органа. В Молінскій каплиці є невелика скарбниця, хоча справжня перлина церкви — картина Пітера Пауля Рубенса, що зображає оголені груди «Мадонни з Немовлям і святим Іоанном». Адмірал Антоніо Барбаро наказав Джузеппе Сарді провести реконструкцію церкви на славу Богородиці, Венеції і, звичайно ж, самого себе — його статуя отримала першочергове розташування на фасаді. Ця самовпевнена архітектурна зухвалість розізлила архітектурного критика 19-го століття Джона Раскіна, який назвав це «виявом наглого атеїзму». * {{see | name=Палаццо Корнер-Спінеллі | alt=Palazzo Corner Spinelli | url= | wikipedia=Палаццо_Корнер-Спінеллі | wikidata= | email= | address=S. Marco, 3872 | lat=45.435557 | long=12.330707 | directions=Станція S. Angelo | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-16 | content= }} Один з найкращих ренесансних палаців Венеції. Був побудований з 1480 по 1500 рік архітектором Мауро Кодуччі. Архітектурною особливістю палацу є закруглені зверху подвійні арочні вікна і рустована кам'яна кладка першого поверху. Палац став прототипом для багатьох міських будівель. * {{see | name=Negozio Olivetti | alt= | url=http://www.negoziolivetti.it/ | wikipedia=Negozio_Olivetti_(Venezia) | wikidata= | email= | address=Piazza San Marco, 101 | lat=45.434161 | long=12.337560 | directions=Станція San Marco | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=€8 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-20 | content= }} — ультрасучасна будівля була відвертою провокацією, коли вперше з'явилась під аркадами Procuratie Vecchie в 1958 році. Піонер високих технологій Olivetti поручив венеційському архітектору Карло Скарпа перетворити вузький, тьмяний сувенірний магазин у демонстрацію для його пишучих машинок та «обчислювальних машин» (представлено декілька моделей 1948-54). Особлий інтерес представляю для поціновувачів сучасного архітектурного мистецтва. * {{see | name=Церква Сан Муазе | alt=Chiesa di San Moise | url= | wikipedia=San_Moisè,_Venice | wikidata= | email= | address=Campo San Moisè, 1390/A | lat=45.433096 | long=12.336077 | directions=Станція San Marco | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=безкоштовно | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-21 | content= }} — прекрасна церква, побудована в стилі бароко. * {{see | name=Церква Сан-Джуліано | alt=Chiesa di San Zulian | url= | wikipedia=San_Zulian | wikidata= | email= | address=Calle Specchieri S. Marco, 615 | lat=45.435791 | long=12.338650 | directions=Станція Rialto | phone= | tollfree= | fax= | hours=8:30-19:00 | price=безкоштовно | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-21 | content= }}- заснована в 829 році, церква отримала свій вигляд під час реконструкції Сансовіно, що була профінансована лікарем Томасо Рангоне, який збагатів на продажі ліків від сифілісу та секретів як дожити до 100 (він помер в 84). Лікар увіковічений в бронзі над порталом, тримаючим сарсапариллу — його «чудодійних ліків». Всередині, під розписаною стелею, знаходятся роботи Пальми іль Джоване та «Мертвий Христос і Святі» Веронезе. * {{see | name=Церква Сан-Сальвадор | alt=Chiesa di San Salvador | url=https://www.chiesasansalvador.it/ | wikipedia=Chiesa_di_San_Salvador | wikidata= | email= | address=S. Marco, 4835 | lat=45.436764 | long=12.336380 | directions=Станція Rialto | phone= | tollfree= | fax= | hours=9:00 - 12:00 & 16:00 - 18:00 понеділок-субота, 15:00 - 19:00 неділя | price=безкоштовно | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-22 | content= }}- історія церкви починається в 7-му столітті, коли Ісус явився сплячому єпископу Магнусу та вказав на карті лагуни точне місце для її будівництва. Була, проте, одна технічні проблема: міста Венеції ще не було, і область в основному представляла болота. Проте єпископ Магнус вірив, що після того, як церква буде побудована, прихожани послідують за нею — і сьогодні ця церква, розташована на шумній кампо (площі), доказує свою точку зору. * {{see | name=Церква Сан-Відаль | alt=Chiesa di San Vidal | url=https://www.chorusvenezia.org/en/church-of-san-vidal | wikipedia=Церква_Сан-Відаль | wikidata= | email= | address=Campiello S. Vidal, 2862 | lat=45.432404 | long=12.329541 | directions=Станція Accademia | phone= | tollfree= | fax= | hours=09:00-18:00 | price=€3 / з Chorus Pass - безкоштовно / концерти - від €30 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-23 | content= }} — побудована дожем Вітале Фал'є в 11-му столітті. Зараз являється концертним залом, в якому проходять концерти класичної музики [https://www.interpretiveneziani.com/ Interpreti Veneziani.] * {{see | name=Міст Академії | alt=Ponte dell’Accademia | url= | wikipedia=Міст_Академії | wikidata= | email= | address= | lat=45.431687 | long=12.328935 | directions=Станція Accademia | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-26 | content= }}- дерев'яний міст, що був побудований в 1933 році як тимчасова заміна залізному мосту 1854 року, але з тих пір цей проліт, вигнутий дугою, залишається найулюбленішою пам'яткою міста. <br/> === Дорсодуро === * {{see | name=Собор Санта-Марія-делла-Салуте | alt=Basilica di Santa Maria della Salute | url=https://basilicasalutevenezia.it/ | wikipedia=Санта-Марія-делла-Салуте | wikidata= | email= | address=Dorsoduro, 1 | lat=45.430664 | long=12.334761 | directions=Станція Salute | phone= | tollfree= | fax= | hours=9:30-12:00 & 15:00-17:30 | price=собор - безкоштовно, ризниця - €4 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-28 | content= }}- прекрасний собор займає видне місце у входу до Великого Каналу, його білі кам'яні стіни, розкішні скульптури та високі купола ефектно сяють під сонцем. Церква виконала офіційне звернення Сенату Венеції безпосередньо до Мадонни в 1630 році після того, як 80 000 венеціанців було вбито чумою. Сенат пообіцяв Мадонні собор в обмін на її втручання від імені Венеції. Перед тим, як Ла Салуте змогла відкрити двері, принаймні, 100 000 пілонів потрібно було загнати всередину боліт, щоб укріпити вершину Дорсодуро. Мадонна дала венеціанцям натхнення, але Ла Салуте черпає свою структурну силу з ряду архітектурних і духовних традицій. Вчені-архітектори відмічають вражаючу схожість між незвичною восьмикутовою структурою Бальдасаро Лонгени та храмами греко-римської богині, а також діаграмами єврейської кабали. Лінії будівлі сходяться під куполом, утворюючи водоворіт; декотрі вважають, що чорна точка в центрі випромінює цілющу енергію. Вхід до церкви безкоштовний, але за відвідання художньої ризниці встановлена додаткова плата. Ризниця — це чудо в чуді, її чудова колекція включає шедеври Тиціана. Також в соборі проводяться концерти органної музики, розклад яких можна перевірити на офіційному сайті * {{see | name=Ка' Реццоніко | alt=Ca' Rezzonico | url=https://carezzonico.visitmuve.it/en/home/ | wikipedia=Ка%27_Реццоніко | wikidata= | email= | address=Dorsoduro, 3136 | lat=45.433535 | long=12.326827 | directions=Станція Ca' Rezzonico | phone= | tollfree= | fax= | hours=з 1 листопада по 31 березня: 10.30 – 16.30; з 1 квітня по 31 жовтня 10.30 – 18:00; закрито по вівторках | price=€12 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-28 | content= }}- монументальний палац Реццоніко, побудований Б. Лонгхеном і Г. Массарі, містить музей, який пропонує зазирнути в цілу епоху. Поряд із дорогоцінними меблями та прикрасами, він містить також найважливіші картини венеціанських художників 18-го століття, таких як Джандоменіко та Джамбатиста Т'єполо, Розальба Карр'єра, Каналетто та сім'ї Лонгі та Гварді. Завдяки пожертвам недавно поповнилась колекція музею ще 300 працями таких художників, як Чіма да Конел'яно, Альвізе Віваріні, Боніфаціо де Пітаті, Тінторетто, Себаст'яно та Марко Річчі, а також багатьмя іншими художніми творами. Музей знаходиться на чотирьох поверхах, а відвідувач також може відпочити чи перекусити у великій зоні рецепції, кафе чи чарівному саду. * {{see | name=Палаццо Цині | alt=Palazzo Cini | url=http://www.palazzocini.it/en/ | wikipedia=Palazzo_Cini | wikidata= | email= | address=Campo San Vio, 864 | lat=45.430799 | long=12.329903 | directions=Станція Accademia | phone= | tollfree= | fax= | hours=11:00 - 19:00, закрито по вівторках | price=€10 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-02 | content= }}- цей елегантний готичний палац 16 століття був колишні домом промисловця та мецената Вітторіо Ціні, який наповнив його першокласними картинами, предметами інтер'єру, керамікою та муранським склом. Чудові картини маловідомих ренесансних митців, таких як Філіп Ліппі, П'єро Козімо та Доссо Доссі представлені тут. * {{see | name=Скуола Гранде деі Карміні | alt=Scuola Grande dei Carmini | url=http://www.scuolagrandecarmini.it/ | wikipedia=Scuola_Grande_dei_Carmini | wikidata= | email= | address=Dorsoduro, 2617 | lat=45.433656 | long=12.322396 | directions=Станція Ca' Rezzonico | phone= | tollfree= | fax= | hours=11:00 -17:00 | price=€5/ концерти від €30 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-03 | content= }}- туристи сімнадцятого століття, напевно, думали, що вони померли і потрапили на небеса в цьому чудовому місці братства, присвяченому Богоматері Кармельській, з його розкішними інтер'єрами Джамбаттисти Т'єполо та Бальдасаре Лонгена. Цей scuola (релігійне братство) був єдиним з шести scuole grandi, який признавав жінок — дань жінкам, які заснували це місце в 13-м столітті. Карміні продовжували гостинно зустрічати знедолених та блудним мандрівникам аж до окупації Наполеоном Венеції. На даний момент тут проходять концерти Musica in Maschera, а також члени Карміні продовжують організовувати благодійні справи і по цей день. * {{see | name=Церква Святого Себаст'яна | alt=Chiesa di San Sebastiano | url=https://www.chorusvenezia.org/chiesa-di-san-sebastiano | wikipedia=San_Sebastiano,_Venice | wikidata= | email= | address=Campazzo San Sebastiano | lat=45.431971 | long=12.320096 | directions=Станція San Basilio | phone= | tollfree= | fax= | hours=з понеділка по суботу 10:30-16:30 | price=€3/ з Chorus Pass безкоштовно | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-04 | content= }}- достатньо строгий 1508-48 фасад Антоніо Скарпін'яно створює відчуття оманливої скромності в цій церкві. Інтер'єр прикрашають, від підлоги до стелі, шедеври Паоло Веронезе, виконані протягом трьох десятиліть. Згідно з популярною місцевою легендою, Веронезе знайшов пристанище в Сан-Себаст'яно в 1555 році після втечі від звинувачення у вбивстві у Вероні, а його роботи в цій церкві є подякою парафії. Веронезе вирішив бути похованим тут, під своїми шедеврами — його пам'ятний бюст знаходиться праворуч від органу. * {{see | name=Церква Джезуаті (Санта-Марія дель Розаріо) | alt=Chiesa Di Santa Maria Del Rosario(Gesuati) | url=https://www.chorusvenezia.org/en/church-of-santa-maria-del-rosario-gesuati | wikipedia=Церква_Джезуаті | wikidata= | email= | address=Fondamenta Zattere Ai Gesuati | lat=45.429505 | long=12.327307 | directions=Станція Zattere | phone= | tollfree= | fax= | hours=з понеділка по суботу, 10:30 - 16:30 (останній вхід о 16:20) | price=€3, з Chorus Pass - безкоштовно | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-06 | content= }}- найбільший соборний комплекс XVIII століття у Венеції, що був побудований між 1726 та 1735 роками для домініканців, щоб замінити церкву, яка стала замала для віруючих. Джорджіо Массарі був архітектором, що проектував церкву, а також внутрішнє оздоблення у співпраці з двома великими художниками того часу: Джамбатистою Т'єполо і Джан Марія Морлайтер. Ця трійка стала відомою, вчасності, за чудову роботу, зроблену тут. * {{see | name=Фондаціоне Ведова | alt=Fondazione Vedova | url=https://www.fondazionevedova.org/en | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Dorsoduro 50 località Zattere | lat=45.429240 | long=12.334453 | directions=Станція Zattere | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:30 - 18:00 середа-неділя під час виставок | price=€8 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-07 | content= }}- створена самим художником разом з дружиною, в першу чергу займається пропагандою мистецтва та творчості Еміліо Ведова та вивченням його ролі у сучасному художньому мистецтві 20 століття. * {{see | name=Пунта-делла-Догана | alt=Punta della Dogana | url=https://www.palazzograssi.it/en/about/sites/punta-della-dogana/ | wikipedia=Пунта-делла-Догана | wikidata= | email= | address=Dorsoduro, 2 | lat=45.430766 | long=12.336125 | directions=Станція Salute | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 19:00 (останній вхід о 18:00), закритий по вівторках | price=€15 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-08 | content= }}- протягом п'ятнадцятого століття розвиток комерційної діяльності Венеції призвів до того, що Морський митний дім, який раніше знаходився біля Арсеналу, був перенесений у західну точку Дорсодуро. Побудована сьогодні будівля була завершена в 1682 році, за п'ять років до розташованого поруч собору. Роботу архітектора Джузеппе Беноні характеризує вежа, яку перевершує скульптурна група, що представляє два атласи, що піднімають золоту бронзову сферу, на вершині якої знаходиться Фортуна, яка, поворотом, вказує напрямок вітру. Будівля продовжувала залишатися митницею і, таким чином, суттєво пов'язана з історією міста до 1980-х. Після двадцяти років забуття, Венеціанська міська рада оголосила тендер на перетворення її на сучасний художній простір. Франсуа Піно виграв тендер у 2007 році та доручив реставрацію імпозантного комплексу японському архітектору Тадао Андо. У червні 2009 року, після 14 місяців роботи, Пунта-делла-Догана знову відкрився для публіки. * {{see | name=Ка' Даріо | alt=Ca' Dario, Palazzo Dario | url= | wikipedia=Ка%27_Даріо | wikidata= | email= | address=Campiello Barbaro, 352 | lat=45.430837 | long=12.332239 | directions=Станція Salute | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-09 | content= }}- один з найгарніших палаццо Венеції. Він розташований на Гранд каналі, і кожний, хто пропливає по «головній вулиці» Венеції, звертає увагу на цей трохи похилившийся дім з причудливими «очима». З цією, на перший погляд, симпатичною будівлею пов'язана одна з найжахливіших міських легенд — всі власники цього будинку або загинули, або розорилися (і тільки потім загинули, наклавши на себе руки). На відміну від інших подібних легенд, міф про «прокляття Ка 'Даріо» підкріплений досить довгим списком власників та мешканців палацу, доля яких дійсно склалася нещасливо. Перший «жертвою» стала дочка аристократа Джованні Даріо, для якого будинок і був побудований — вона покінчила з собою через банкрутство чоловіка, який скоро також загинув. Загинув також і їх син. Потім до XIX століття все було відносно спокійно, але після того як спадкоємці сім'ї Даріо продали палац, почалася низка нещасть: чотири власника збанкрутували, двоє з них наклали на себе руки через це, інші або загинули, або втратили близьких, або — в кращому випадку — відбулися травмами і хворобами. Плітки стверджують, що це фактично відвернуло Вуді Аллена від його придбання в кінці 1990-х. Колишній менеджер «The Who», Кіт Ламберт, виїхав, поскаржившись на те, що йому не давали спокою привиди палацу, і був знайдений мертвим невдовзі в 1981 році. Через тиждень, після оренди цього місця для відпустки в 2002 році, басист «The Who», Джон Ентвхістл, помер від серцевого нападу. Палац не відкритий для публіки, але його можна легко помітити з Гранд-каналу, просто повз перший невеликий канал ліворуч від Пеггі Гуггенхайм. * {{see | name=Церква Сан-Ніколо деї Мендіколі | alt=Chiesa di San Nicolo dei Mendicoli | url= | wikipedia=Церква_Сан-Ніколо_деї_Мендіколі | wikidata= | email= | address=Campo, Calle S. Nicolò, 1907 | lat=45.432531 | long=12.315781 | directions=Станція San Basilio | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-12:00 & 15:00-17:30 понеділок-субота, 09:00-12:00 неділя | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-09 | content= }}- інші церкви можуть бути більш величнішими, але ні одна з них не є більш венеційською, ніж ця церква 12-го століття з історією служіння бідним. Колись вона слугувала притулком для жінок, а его портик захищав Мендіколі (жебраків), яким вона зобов'язана своїм ім'ям. Крихітна, мальовнича кампо (площа) зовні — це Венеція в мініатюрі, оточена з трьох сторін каналами і зображає колону з левом Святого Марка. Тьмяні інтер'єри висвітлені золотою аркадою 18-го століття і безліччю яскравих картин, включаючи шедевр Пальми іль Джовані «Воскресіння» (1610) ззаду, зліва від органу. Передня права каплиця є типовим венеціанським відповіддю на наполегливі накази Риму про обмеження музики в венеціанських церквах: Мадонна у славі, повністю насолоджуються концертом ангелів на флейтах, лютнях і скрипках. Любителі кіно можуть впізнати інтер'єри церкви з трилера Ніколаса Роуга 1973 року «Не дивися зараз», яку Дональду Сазерленду було доручено відновити. Хоча фільм показав Венецію в страшному світі, публічність, очевидно, допомогла Сан-Ніколо: британський фонд «Венеція в небезпеці» допоміг з ремонтними роботами, завершеними в 1977 році. * {{see | name=Squero di San Trovaso | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Campo San Trovaso 1097 | lat=45.430280 | long=12.325882 | directions=станція Zattere | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-10 | content= }} — ця дерев'яна хижа на Ріо-ді-Сан-Тровасо виглядає як лижне шале, проте це одно з небагатьох венеціанських ''squeri'' (верфі), де у дворі висихають відремонтовані гондоли. Краще всього дивитись через канал, але якщо двері відчинені, можна зазирнути всередину. <br/> === Сан Поло & Санта-Кроче === * {{see | name=Ріальто | alt=Rialto Market | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Sestiere San Polo, 30125 | lat=45.439932 | long=12.334049 | directions=Станція Rialto-Mercato | phone= | tollfree= | fax= | hours=понеділок - субота 7:00 - 20:00, закрито в неділю | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-15 | content= }}- протягом семи століть основний ринок Венеції пробуджує апетит, а фруктові та овочеві лавки примикають до рибної Пескарії. Щоб побачити його в кращому вигляді, приїжджайте вранці разом з покупцями, і ви будете винагороджені пірамідами барвистих сезонних продуктів, таких як ''castraure'' Сант'Ерасмо (артишоки), ''radicchio trevisano'' (гіркий червоний цикорій) і товста, соковита біла спаржа. * {{see | name=Пескарія | alt=Campo Della Pescaria / Pescaria | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=30125 Венеція | lat=45.439703 | long=12.334380 | directions=Станція Rialto Mercato | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-16 | content= }}- рибний ринок, поряд з відомим ринком Ріальто. Відкрився в 1907 році. * {{see | name=Санта-Марія-Глоріоза-дей-Фрарі | alt=Santa Maria Gloriosa dei Frari | url=https://www.basilicadeifrari.it/en/ | wikipedia=Санта-Марія-Глоріоза-дей-Фрарі | wikidata= | email= | address=San Polo, 3072 | lat=45.436972 | long=12.326600 | directions=Станція San Toma | phone= | tollfree= | fax= | hours=понеділок-субота: 9:00– 18:00 (останній вхід 17:30) неділя та святкові дні: 13:00 – 18:00 (останній вхід 17:30) | price=€3, аудіогід - €2 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-13 | content= }}- ця базиліка — після базиліки Святого Марка — є однією з найчарівніших релігійних комплексів в Венеції та одним з найважливіших францисканських місць Італії. Як свідчать багаточисленні живописні та скульптурні зображення Святого Франциска Ассизьского і Святого Антонія Падуанського, цією церквою опікувались францисканскі монахи з моменту її заснування — звідси і назва «Фрарі». Вперше монахи прибули в Венецію біля 1220 року. В 1231 році на землі, що була пожертвувана монахам, були побудовані церква та собор. Скоро після цього вони були признані непідходящими по розміру. 28 квітня 1250 року делегат Папи, кардинал Оттавіано Убалдіні, заклав перший камінь в фундамент другої церкви, що була присвячена"Санта-Марія-Глоріозі". Близько 1330 року, враховуючи зростаючий потік паломників, монахи замовили будівництво третьої, більшої церкви: теперішньої Базиліки, яка була освячена в 1492 році. Протягом століть Базиліка була одарована унікальними та безцінними шедеврами, які приваблюють відвідувачів. * {{see | name=Ка' Пезаро | alt=Ca' Pesaro | url=https://capesaro.visitmuve.it/ | wikipedia=Ка%27_Пезаро | wikidata= | email= | address=Santa Croce, 2076 | lat=45.441057 | long=12.331641 | directions=Станція San Stae | phone= | tollfree= | fax= | hours=з 1.11 по 31.03: 10:30 – 16:30; з 1.04 по 31.10: 10:30 – 18:00; закрито по понеділках | price=€14 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-14 | content= }}- величний екстер'єр цього палаццо Бальдассаре Лонгени, що був побудований 1710 року, приховує два інтригуючі музеї мистецтв, які навряд чи можуть бути більш протилежними: Galleria Internazionale d'Arte Moderna і Museo d'Arte Orientale. Перший включає мистецтво, виставлене на Бієнале ді Венеція, останній зберігає скарби з подорожі принца Енріко ді Борбона, що відбулась в 1887-89 по всій Азії. Конкурують з творами мистецтва також казкові розмальовані стелі Ка ’Пезаро, які натякають на силу та престиж клану Пезаро. «Міжнародна галерея сучасного мистецтва» охоплює численні мистецькі рухи XIX та XX століть, зокрема маккіаліо, експресіоністів та сюрреалістів. Фаланга воїнів-самураїв охоплює скрипучі горищні сходи «Музею східного мистецтва», що охороняє княжу колекцію азійських пам'яток, привезених з подорожей. Принц Енріко дістався Японії в той час, коли мистецтво Едо дешевіло на користь сучасного Мейдзі, і придбав 30 000 об'єктів за день, включаючи сітки з епохи Едо (мініатюрні скульптури), зброю, екрани та лаконічний посуд. Приблизно три чверті колекції — японська; решта чверть включає невелику колекцію ісламської кераміки XII–XV століття та хитро вирізьблені китайські шахи з 18 століття. Тимчасові виставки регулярно проводяться на середньому поверсі, демонструючи художників-модерністів та сучасників; вхід включений у вартість квитка. * * {{see | name=Міст Ріальто | alt=Ponte di Rialto | url= | wikipedia=Ріальто | wikidata= | email= | address= | lat=45.437982 | long=12.335916 | directions=Станція Rialto Mercato | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-16 | content= }}- чудовий інженерний подвиг. Міст, виконаний в істрійському камені Антоніо да Понтею, в 1592 році заняв три роки і обійшовся у 250 000 золотих дукатів. Прикрашений кам'яними рельєфами, що зображують Святого Марка і Святого Феодора на північній стороні та Благовіщення на іншій, міст перетинає Гранд Канал в його найвужчій точці, поєднуючи околиці Сан-Поло і Сан-Марко. Цікаво, що саме племінник да Понте, Антоніо Контіно, спроектував інший знаменитий міст Венеції, Міст Зітхань. * {{see | name=Церква Сан-Рокко | alt=Chiesa di San Rocco | url= | wikipedia=Церква_Сан-Рокко | wikidata= | email= | address=Campo dei Frari, 3063 | lat=45.436924 | long=12.325350 | directions=Станція San Toma | phone= | tollfree= | fax= | hours=9:30 - 17:30 | price=€2 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-17 | content= }}- побудована Бартоломео Боном між 1489 і 1508 роками для розміщення залишків свого титульного святого, прекрасна церква Св. Роха отримала барочну реконструкцію між 1765 і 1771 роками, яка включала в себе великий портал, оточений статуями Джованні Марчіорі. Рожеве вікно Бона було перенесено в сторону церкви, біля оригінальних бокових дверей архітектора. З обох сторін від головного алтаря знаходяться чотири величезні картини Тінторетто, що зображають життя святого Роха. * {{see | name=Палаццо Моченіго | alt=Palazzo Mocenigo | url=https://mocenigo.visitmuve.it/en/home/ | wikipedia=Museo_di_Palazzo_Mocenigo | wikidata= | email= | address=San Croce, 1992 | lat=45.440643 | long=12.329882 | directions=Станція San Stae | phone= | tollfree= | fax= | hours=1.11-31.03: 10:30 – 16:30; 01.04-31.10: 10:30 – 17:00; закрито по понеділках | price=€10 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-18 | content= }}- Венеція отримала чудове доповнення до свого портфелю нерухомості в 1945 році, коли граф Альвізе Ніколо Моченіго заповів місту палаццо 17-го століття, яке належало його сім'ї. В той час як на першому поверсі проходять тимчасові виставки, на основному поверсі ви знайдете приголомшливу колекцію історичної моди, в тому числі вишукано вишиті чоловічі шовкові жилетки. Доповненням до гламуру та інтризі є виставка, що присвячена мистецтву ароматів — ода Венеції 16-го століття, як європейській столиці парфумерії. Розкішні, прикрашені люстрами кімнати Палаццо Моченіго виглядають майже так саме, як на вечірках 18-го століття. Тим не менш, навіть у потоці розваг в Зеленій вітальні, мудрі гості були обережні. Сім'я Моченіго зробили донос на філософа і гостя Джордано Бруно за єресь Інквізації; зраджений філософ був згодом підданий тортурам і спалений в Римі. * {{see | name=Скуола Сан-Джовані Еванджеліста | alt=Scuola Grande di San Giovanni Evangelista | url=https://www.scuolasangiovanni.it/en/ | wikipedia=Scuola_Grande_di_San_Giovanni_Evangelista | wikidata= | email= | address=San Polo, 2454 | lat=45.438343 | long=12.326081 | directions=Станція San Toma | phone= | tollfree= | fax= | hours=9:30-17:15 | price=€10 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-20 | content= }}- це монументальний комплекс з примітними зразками готичного, ренесансного і венеційського барочного мистецтва і архітектури від Кодуссі, Ломбардо, Массарі, Морлейтера, Пальми Джоване, Тінторетто та Лонгі. Уже більше семи століть Скуола є домом однойменного братства мирян, а також музеєм, відкритим для публіки. Сьогодні тут проводяться конференції і концерти, і Скуола відкрита для публіки, коли вона не використовується для проведення заходів. * {{see | name=Fondazione Prada | alt= | url=http://www.fondazioneprada.org/visit/visit-venice/?lang=en | wikipedia=Fondazione_Prada | wikidata= | email= | address=Calle Corner, 2215 | lat=45.440574 | long=12.331982 | directions=Станція San Stae | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 18:00, закрито по вівторках | price=€10 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-21 | content= }} — Ка'Корнер, побудований між 1724 та 1728 роками Доменіко Россі для сім'ї Корнерів Сан-Кассіано, представляє собою венеційський палаццо з видом на Гранд канал. Він був зведений на руїнах готичної будівлі, в якій Катерина Корнер, майбутня королева Кіпру, народилась в 1454 році. Архітектура нагадує стиль сусіднього Ка Пезаро, спроектованого Бальдассаре Лонгхена. Фрески на першому поверсі представляють серію епізодів з життя Катерини Корнаро. В 1800 році палаццо став власністю папи Пія VII. З 1975 по 2010 роки він став домом ASAC — Історичного Архіву Сучасного Мистецтва Венеціанського Біенале. З 2011 в Венеції знаходиться штаб-квартира Fondazione Prada, яка до сьогоднішнього дня запустила 8 тимчасових проектів в цьому місці, одночасно з програмою по збереження та ремонту палаццо. * {{see | name=Музей природної історії | alt=Museo di Storia Naturale di Venezia | url=https://msn.visitmuve.it/ | wikipedia=Museo_di_Storia_Naturale_di_Venezia | wikidata= | email= | address=Salizada del Fontego dei Turchi, 1730 | lat=45.441823 | long=12.328617 | directions=Станція San Stae | phone= | tollfree= | fax= | hours=з 1.11 по 31.05 з вівторка по п'ятницю : 9:00 – 17:00 (останній вхід 16:30) субота та неділя: 10:30 – 17:00 (останній вхід 16:30) з 1.06 по 31.10 з вівторка по п'ятницю: 10:00 – 18:00 (останній вхід 17:30) субота та неділя: 10:30 – 18:00 (останній вхід 17:30). Закрито по понеділках | price=€8 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-24 | content= }}- Музей розташований в Fontego dei Turchi, який був побудований як палаццо для сім'ї Пезаро в 13 столітті. З його імпозантним фасадом, що виходить на Гранд-канал, це одна з найвідоміших світських будівель в Венеції. ЇЇ подвійна лоджія у венеціансько-візантійському стилі відображає ціль, для якої була зведена будівля — як торговий склад для товарів, що поступали зі Сходу. В 1381 році будівля була передана Ніколо д'Есте, лорду Феррари, а потім (в 1621 році) — стало фонтего для турецьких купців в місці (тобто місцем, де вони повинні були жити й займатися своїми справами та бізнесом). Палаццо використовувався для цієї цілі аж до 1838 року, а потім з 1865 був задіяний у великих реставраційних роботах. Після цього тут розташувався Музей Коррер, а потім, з 1923 року, Музей природної історії. Він був створений для розміщення різних місцевих наукових колекцій: від Музею Коррер до Istituto Veneto di Scienze, Lettere e Arti та інших. З часом цей матеріал був доданий в результаті придбань та пожертвувань для створення теперішньої багатої, різноманітної і колекції, що охоплює 700 мільйонів років, з 2 мільйонами знахідок, зоологічних, ентомологічних і ботанічних колекцій, скам'янілостей і анатомічних препаратів, а також етнографічних колекцій. * {{see | name=Церква Сан Джакомо дель Оріо | alt=Chiesa di San Giacomo dell'Orio | url=https://www.chorusvenezia.org/en/church-of-san-giacomo-dall-orio | wikipedia=San_Giacomo_dell%27Orio | wikidata= | email= | address=Campo S. Giacomo dall'Orio, 1587 | lat=45.440098 | long=12.327498 | directions=Станція Riva De Biasio | phone= | tollfree= | fax= | hours=з понеділка по суботу, 10:30 - 16:30 | price=€3, безкоштовно з Chorus Pass | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-24 | content= }}- побудована в 9 столітті, є однією з найстаріших церков Венеції. Шарм цієї церкви складається з похмурого і архаїчного екстер'єру та інтер'єру, в якому переважає тепла присутність дерева. Її теперішня форма — латиський хрест з центральним нефом, двома проходами і трансептом — є результатом проекта перебудови, що почався в 1225 році, а також послідовних змін, що відбувались в XV та XVI століттях. Також тут зберігається цілий ряд картин венеційського шедевру, таких як головний вівтар Лоренцо Лотто "Діва Марія і Немовля з апостолами і святими "(1546), яка є однією з небагатьох робіт художника, яку до сих пір можна знайти у Венеції. В старій ризниці є декотрі з найкращих робіт Якопо Пальма-іль-Джоване, в тому числі Тиціанский вівтар з «Батьком да Понте» (1580-81); в той час як нова ризниця має панельну стелю, прикрашену роботами Паоло Веронезе і деякими з найкращих робіт Франческо Бассано. * {{see | name=Будинок Карло Гольдоні | alt=Casa di Carlo Goldoni | url=https://carlogoldoni.visitmuve.it/en/home/ | wikipedia=Casa_di_Carlo_Goldoni | wikidata= | email= | address=Rio Tera' dei Nomboli | lat=45.436195 | long=12.328354 | directions=Станція San Toma | phone= | tollfree= | fax= | hours=12:00 – 17:00, закрито по середах | price=€5 | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-25 | content= }}- місце народження знаменитого драматурга Карло Гольдоні, Палаццо Чентані в Сан-Поло, де знаходиться невеликий музей венеційських театральних пам'ятних речей. Тут проводяться різні навчальні заходи, а також театр ляльок від Ca 'Grimani ai Servi, що раніше входив до колекції Ca' Rezzonico. Важливе значення мають архів і бібліотека (більш ніж 30 000 творів), в тому числі театральні тексти, дослідження та оригінальні рукописи. * {{see | name=Церква Сан-Ста | alt=Chiesa di San Stae | url=https://www.chorusvenezia.org/en/church-of-san-stae | wikipedia=San_Stae | wikidata= | email= | address=Salizada San Stae, 1982 | lat=45.441389 | long=12.330556 | directions=Станція San Stae | phone= | tollfree= | fax= | hours=з понеділка по суботу, 13:45 - 16:30 | price=€3, з Chorus Pass - безкоштовно | facebook= | instagram= | lastedit=2019-08-27 | content= }}- ця церква, що присвячена Сан-Еустачіо, з видом на Гранд Канал. Вона була побудована сім'єю Моченіго в 1670-х роках для того, щоб служити сімейним склепом, та була оформлена в стилі пізнього бароко в італійському стилі. Фасад прикрашений красивими коринфськими деталями та прекрасними статуями, а інтер'єр досить простий у порівнянні з більшістю церков, що були побудовані в той час. Стеля над областю хора — одна з найкрасивіших рис в церкві, з прекрасною картиною, яка додає будівлі кольору та яскравості. * {{see | name=Горбань Ріальто | alt=Il Gobbo | url= | wikipedia=Il_Gobbo_di_Rialto | wikidata= | email= | address=Campo San Giacomo di Rialto | lat=45.438889 | long=12.335 | directions=Станція Rialto-Mercato | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-09-30 | content= }}- століттями люди терли цю статую на удачу, проте на даний момент вона огороджена. «Il Gobbo» («Горбань») служив трибуною для офіційних прокламацій та покарань: винуваті в проступках були вимушені пробігати поміж глузуючими громадянами від площі Сан-Марко до Ріальто. В ту хвилину, коли вони доторкались до статуї, їх покарання завершалось. === Каннареджо === * {{see | name=Міст Калатрава | alt=Ponte della Costituzione / Ponte di Calatrava | url= | wikipedia=Міст_Конституції | wikidata= | email= | address=Ponte della Costituzione, 30135 | lat=45.438871 | long=12.319467 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-16 | content= }}- модерновий міст іспанського архітектора Сантьяго Калатрава (вартістю 4 млн євро) був введений в експлуатацію в 1999, поєднуючи автобусну станцію Piazzale Roma та головну залізничну станцію Санта Лючія. Із року в рік його засуджують за непотрібність, незручність, недоступність для людей на візках, або будь кого, хто з багажем. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == <br/> === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Італія|type=Місто}} sznbw3vy2stooer8om2w13a6f61ug34 10 2861 25165 25164 2019-06-29T16:14:06Z Dimon2711 4042 /* Текст заголовка */ 25165 wikitext text/x-wiki == Caprice Festival == '''Caprice Festival''' &mdash; фестиваль електронної музики проходить високо в Альпах у місті [[Кран-Монтана]], [[Швейцарія]] з 11 по 14 квітня. === Як дістатися === Якщо автомобілем, то по автомагістралі A9. Поверніть на виїзд "Sierra-Ouest» або «Sierra-Est" і просто дотримуйтесь вказівниками на Caprice Festival. До фестивалю також можна дістатися потягом, автобусом та на таксі. === Де зупинитись === '''''[https://www.booking.com/searchresults.uk.html?aid=1264512&label=affnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1Pi24SZinBl&sid=27e969e7a8811166e291047788395191&sb=1&src=index&src_elem=sb&error_url=https%3A%2F%2Fwww.booking.com%2Findex.uk.html%3Faid%3D1264512%3Blabel%3Daffnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1Pi24SZinBl%3Bsid%3D27e969e7a8811166e291047788395191%3Bsb_price_type%3Dtotal%26%3B&ss=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BD-%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0&is_ski_area=0&ssne=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BD-%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0&ssne_untouched=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BD-%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0&dest_id=-2551709&dest_type=city&checkin_year=2019&checkin_month=4&checkin_monthday=9&checkout_year=2019&checkout_month=4&checkout_monthday=10&group_adults=1&group_children=0&no_rooms=1&b_h4u_keep_filters=&from_sf=1 Booking.com]''''' decdqln5hiicq0wa7klcebw5cjdwejl 10 2862 25166 2019-06-29T16:22:38Z Dimon2711 4042 Створена сторінка: == Greenwich and Docklands International Festival == '''Greenwich and Docklands International Festival''' &mdash; провідний фестиваль віль... 25166 wikitext text/x-wiki == Greenwich and Docklands International Festival == '''Greenwich and Docklands International Festival''' &mdash; провідний фестиваль вільних виконавських мистецтв, таких як вуличне мистецтво, танці та театр. В основному 9-денне святкування всього мистецтва на відкритому повітрі, яке щорічно проводиться в [[Лондон]]і. Цього року фестиваль проходитиме з 21 червня по 6 липня. Оскільки його популярність стрімко зростає, з кожним роком виступів усе більше й більше. За останні кілька років в ньому взяли участь понад 100 000 чоловік, було проведено понад 150 виступів 30-ти виконавців. === Де зупинитись === '''''[https://www.booking.com/searchresults.uk.html?aid=1264512;label=affnetcityadsrs-banner-ru-index-1_pub-5c61_site-5c61_pname-MyPublisher_clkid-6MvZ1PMQFlZvA9J;sid=27e969e7a8811166e291047788395191;checkin_monthday=29&checkin_year_month=2019-06&checkout_monthday=30&checkout_year_month=2019-06&dest_id=-2601889&dest_type=city&from_history=1&group_adults=2&group_children=0&no_rooms=1&order=popularity&si=ad&si=ai&si=ci&si=co&si=di&si=la&si=re&;sh_position=1 Booking.com]''''' guz715qbijty2xmjeyodek221a2xs5k 0 2869 36896 36022 2025-03-29T12:28:08Z Assyrian Human 6497 36896 wikitext text/x-wiki {{geo|59.85814|17.64458|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Уппсала | citylocal= {{lang|sv|Uppsala}} | image= | caption= | website= http://www.destinationuppsala.se | callingcode= +46 18 }} '''Уппсала''' — старовинне університетське місто за 70 км на північ від [[Стокгольм]]а, стародавня столиця [[Швеція | Швеції]], начисто втратила свій середньовічний вигляд, але зберегла провінційний затишок і північну чарівність. Тут знаходиться найбільший у Скандинавії собор, а в околицях міста можна побачити кургани часів раннього середньовіччя — центр дохристиянської Швеції і скандинавського язичництва. == Зрозуміти == Назва Уппсала (наголос завжди ставиться на другому складі) і друга А вимовляється як О. Уппсала четверте за величиною місто Швеції, але в давнину воно було головним. Єдиної столиці тоді, швидше за все, не існувало, а Уппсала грала роль релігійного центру, де знаходився головний язичницький храм. Християнські храми будували, для вірності, на місці язичницьких: так Уппсала з центру язичництва перетворилася на рубежі XI–XII ст. на центр християнства. У 1164 році тут організували першу в Швеції архідієцезію. Навіть для служителів культу торгівля стала на той час основою існування, тому місто поступово переїхало до району порту, зберігши, втім, свою назву, що поширився на весь регіон, відомий тепер як ''Уппланд''. Якщо політичним центром країни досить швидко став [[Стокгольм]], то Уппсала залишалася центром духовним. У 1477 році тут був заснований перший в північній Європі '''університет'''. Значення Уппсали в середньовічній Швеції визначалося значенням і престижем католицької церкви. Коли король [[Густав I]] вирішив підтримати [[Реформація|Реформацію]], він в першу чергу скоротив володіння Уппсальского архієпископа, побудувавши на противагу королівський замок, і тут же Упсальський синод 1595 року вирішив остаточно розпрощатися з католицтвом. Всупереч ослабленню церкви, університет продовжував розвиватися, набуваючи все більше природничо-наукову спрямованість. У XVII столітті з'являються перші університетські будівлі, що дійшли до нас і навіть ботанічний сад. У 1640–1660 рр. місто перебудовують за регулярним планом, через що втрачається практично вся його «Середньовічність»: на зміну тісним будинкам і вуличкам приходять прямокутні квартали. Підкосила Уппсалу пожежа 1702 року, яка знищила більшу частину міста. Якщо до пожежі вона ще могла вважатися другою столицею країни, то після стала просто містом при великому університеті. Список учених, що працювали тут і зроблених ними відкриттів займе займає не одну сторінку, однак не можна не згадати творця класифікації видів [[Карл Лінней|Карла Ліннея]] або піонера спектрального аналізу [[Андерс Ангстрем|Андерса Ангстрема]], не кажучи вже про 8 нобелівських лауреатів, які працювали в Упсалі в XX столітті. Поряд з кафедральним собором, університетські об'єкти — старі будівлі, музеї, ботанічні сади — входять до числа головних Уппсальских пам'яток. Саме місто теж вельми привабливе, хоча в ньому немає того духу історії, який малює уява при згадці середньовічного університету. Майже вся стара забудова була знесена в середині XVII століття, а то, що випадково збереглося, добила післявоєнна реконструкція. Зараз центр Уппсали виглядає вельми еклектично: то низенькі будиночки XVIII століття, немов десь в [[Прибалтика | Прибалтиці]], то пишна забудова початку XX століття, то бетонні коробки післявоєнного часу. Хоча шансів стати великим туристичним центром або потрапити до списків ЮНЕСКО у міста немає абсолютно ніяких, на тлі гучного Стокгольма він виглядає оазисом тиші і спокою. Сюди варто приїхати хоча б на день, а разом з околицями можна провести тут і більше часу. === Орієнтація === Уппсала розташована на обох берегах річки Фюріс. Вокзал, пішохідна вулиця і торговий район знаходяться на лівому (східному) березі, а собор та університет — на західному. Стара Уппсала розташована на околиці сучасного міста. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Уппсала розташована всього за 30 км від стокгольмського [[Стокгольм#Арланда|аеропорту Арланда]], тобто навіть ближче до нього, ніж сам [[Стокгольм]]. Доїхати з аеропорту можна за 18 хв курсуючим двічі на годину приміським поїздом Pendeltåg, проте квитки на нього стоять неймовірно дорого ('''232 крони''') через аеропортовий збір. Більш вигідний варіант — автобус № 801, який ходить не менше часто, а днем ​​чи не кожні 10 хв, і витрачає на дорогу 40-50 хв. Квиток у водія, коштує близько '''110 крон''' (2019). Автобус належить місцевій транспортній компанії UL, в ньому діють різного роду добові квитки і проїзні (див. [[#Транспорт |Транспорт]]). === {{Потягом}} === Потяги зі [[Стокгольм]]а йдуть кожні 10-15 хв. Серед них є регіональні SJ, які швидше і дешевше (40 хв, '''95 крон''', в піковий час: 105 крон), і приміські [[Pendeltåg (поїзд)|Pendeltåg]], які повільніше і дорожче (55 хв, '''131 крона'''). Останні, втім, більш ''зручні для одноденної поїздки туди-назад, оскільки в них діє 24-годинний квиток (260 крон), що покриває весь міський транспорт і в Стокгольмі, і в Упсалі''. Також через Уппсалу проходять потяги на північ Швеції: [[Евле]] (близько години), [[Сундсвалль]] (3 год.) та інші куточки регіону [[Норрланд]]. {{listing|type=go| lat=59.8582 | long=17.6466 |wdid= Q2522177 | name= Залізничний вокзал | alt= Uppsala C | image= Train-station Uppsala.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-09 | description= Історичний вокзал 1866 року побудови перетворений на ресторан. На зміну фундаментальній старій будівлі прийшла скляна нова, де немає залу очікування, зате є, серед іншого, магазинчик Pressbyrån (недорогої кави та випічки) і заклад Coffehouse by George - затишне кафе з пастою за 140-150 крон. На нижньому поверсі комірки автоматичної камери схову (60 крон за 4 год, 70 крон за 24 год). Вокзал знаходиться в самому центрі міста. }} === {{Автомобілем}} === Зі [[Стокгольм]]а 70 км трасою Е4. Місць для паркування у центрі категорично не вистачає, і до того ж у робочі дні всі вони платні. Безкоштовно можна запарковаться хвилинах у 10 ходьби від центру. === {{Автобусом}} === Кілька разів на день автобуси Flixbus ходять з Уппсали до [[Стокгольм]]а з проміжною зупинкою в [[Арланда | Арланді]]. Це найдешевший спосіб виїхати до столиці (€3 за квиток), але в той же час і самий повільний (1,5 год). В іншу сторону автобуси їдуть з Уппсали кудись на північ — теж дешево і теж дуже нешвидко. == Транспорт == === Автобуси === [[Файл:Grön UL-buss Stora torget Uppsala okt 2016.jpg|thumb|upright=1.35|Зелений міський автобус на вулицях Уппсали]] Міські та приміські автобуси відносяться до [https://www.ul.se оператора UL]. Маршрути містом мають номери з 1 по 31, обслуговуються автобусами зеленого кольору. Більш високі номери — це приміські маршрути з автобусами жовтого кольору. Багато маршрути починаються від залізничного вокзалу, де обладнані посадкові платформи і встановлені електронні табло. На сайті є розклад і планувальник маршрутів. '''Квитки''' мають різну вартість в залежності від зони і в залежності від того, купуєте ви квиток в автоматі / мобільному додатку, у водія, або записуєте на жовту смарт-карту (''Reskassa'') вартістю 20 крон. Вся Уппсала входить до зони 1; разовий квиток коштує '''25 крон''' ''по карті'', '''32 крони''' в ''автоматі'' і '''39 крон''' у ''водія'' (оплата банківською картою). Квиток на 24 години — 88 крон в автоматі і 95 крон у водія (2019). Втім, на практиці автобуси в Упсалі зазвичай не потрібні, адже місто компактне і досить пристосоване для прогулянок. Якщо ви приїхали на один день, то хіба що проїдете в Стару Уппсали і назад, хоча навіть туди можна дійти пішки. На приміських маршрутах вам, швидше за все, доведеться заплатити більше, ніж за одну зону. Наприклад, автобус № 801 до [[Арланда | аеропорту Арланда]] передбачає квитки на три зони — 1, 2 і 5. Вам також можуть стати в нагоді комбіновані, разові або добові квитки на регіон Уппсали і сусідні регіони [[Стокгольм]]а (SL) і [[Евле]] (XT). '''Білетні автомати''' є в районі вокзалу і в певних спеціальних місцях по місту. На більшості зупинок квиткових автоматів немає. '''Сервісний центр UL''' ({{hours | Пн | Пт | 7 || 19}}, {{hours | Сб || 9 || 17}}) розташований на залізничному вокзалі, смарт-карту (якщо вона взагалі вам знадобиться) найкраще придбати там. Також можна купувати квитки через [https://play.google.com/store/apps/details?id=se.ul.app мобільний додаток UL]. === Велосипеди === [[Файл:Centrum, Uppsala, Sweden - panoramio - Николай Семёнов (8).jpg|thumb|upright=1.2|Велопарковка перед вокзалом]] Уппсала — неймовірно велосипедне місто. Місцеві жителі їздять на велосипедах круглий рік: навіть в сильний снігопад, не кажучи вже про дощ, ви побачите наполегливих уппсальчан, що сміливо протистоять стихії. Іноді про велосипеди забувають, всюди можна зустріти іржаві і забуті екземпляри. Іронія в тому, що одні велосипеди ніхто не бере і вони стоять й іржавіють, поки інші, у яких є господарі, пропадають навіть разом з замками. По місту багато велодоріжок, і якщо ви ходите пішки, потрібно стежити за тим, щоб не заважати руху велосипедів. Можна, навпаки, до цього руху приєднатися, взявши велосипед напрокат. * {{listing|type=go| lat=59.85869 | long=17.64154 |wdid= | name= Ski Total | alt= | image= | address= Dragarbrunnsgatan 46 | directions= | url= http://www.skitotal.se | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|10||18}}, {{hours|Сб||10||16}}, {{hours|Вс||12||16}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Магазин велосипедів та іншого спортивного спорядження. Прокат: '''200 крон''' за першу добу і 100 крон за кожну наступну. }} * {{listing|type=go| lat=59.85696 | long=17.65338 |wdid= | name= Stationsgatan Cykel | alt= | image= | address= Stationsgatan 62 | directions= | url= http://stationsgatancykel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|8||19}}, {{hours|Сб||9||18}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Веломагазин; прокат: 100 крон на день. }} == Що відвідати == === Місто === [[Файл:Uppsala Cathedral in February.jpg|thumb|upright=1.35|Кафедральний собор]] [[Файл:Uppsala Dom Innen Rosette.JPG|thumb|upright=1.35|Вікно-троянда]] [[Файл:Helga Trefaldighets kyrka.jpg|thumb|upright=1.35|Церква Святої Трійці]] [[Файл:Uppsala slott.jpg|thumb|upright=1.35|Уппсальський замок]] [[Файл:Gustavianum.jpg|thumb|upright=1|Густавіанум з куполом анатомічного театру]] [[Файл:Universitetshusets tak.jpg|thumb|upright=1.35|Інтер'єр головної будівлі Уппсальского університету]] [[Файл:Botanical-garden Uppsala.jpg|thumb|upright=1.35|Барокова частина ботанічного саду, колишній палацовий парк]] * {{listing|type=see| lat=59.85815 | long=17.63359 | wdid=Q850042 | name=Кафедральний собор | alt=Uppsala domkyrka | image=Uppsala domkyrka (by Pudelek) 2.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||8||18}} | price= | lastedit=2019-02-13 | star=yes | description=Найбільший собор Уппсали і всієї Скандинавії є прямим спадкоємцем собору в [[#Стара Уппсала |Старої Уппсали]] — першого в Швеції великого християнського храму. Будували новий собор з великим розмахом за проектом невідомого французького архітектора, і для такої країни як Швеція це виявилося дуже непростим заходом: роботи тривали з 1272 по 1420 роки — без малого 150 років. Зараз важко повірити, що перед вами пам'ятник французької готики — з червоною цеглою і високими фігурними шпилями храм виглядає відверто неоготично, але варто зайти всередину, і ви помітите схожість з найкращими зразками саме середньовічної, високої готики, незважаючи навіть на те, що собор будували з цегли на противагу прийнятому на півночі Франції каменю. Кругле вікно-троянда на північному фасаді однозначно показує, звідки тут ростуть ноги: в соборах [[Рига |Риги]], [[Стокгольм]]а чи [[Таллінн]]а нічого подібного не буває. Неважко, втім, зрозуміти, що собор перебудовувався, причому неодноразово, і особливо це торкнулося саме веж, що викликають зараз асоціації з неоготикою. Спочатку їх не було зовсім, у другій половині XVI століття побудували щось в північному стилі (не пропустите старі гравюри всередині собору), а в 1880-і рр. з'явився нинішній варіант. '''Інтер'єр''' теж дуже цікавий, хоча нічого середньовічного в ньому давно не залишилося: наприклад, дещо фривольні фрески з'явилися при реконструкції 1880-х, тоді ж були зроблені й вітражі. '''До 1719 року в соборі відбувалися коронації шведських королів, багато хто з них були тут потім поховані'''. Майже кожна з півтора десятка бічних каплиць виконує роль чиєїсь усипальниці: від національного героя Святого Еріка, який, якщо вірити легендами, в 1160 році строго на цьому місці і був обезголовлений, до короля Густава I Васи, похованого разом зі своїми дружинами — зараз це, в певному сенсі, пам'ятник шведській родині, але з трьох дружин скульптурного зображення на саркофазі удостоїлися лише дві (можливо, з міркувань симетрії). Знайшлося тут місце і для Карла Ліннея, хоча самому знаменитому професору Уппсальского університету відвели всього лише надгробну плиту, тоді як багато королів поховані в саркофагах. }} * {{listing|type=see| lat=59.85690 | long=17.63268 |wdid= Q10519482 | name= Церква Святої Трійці | alt= Helga Trefaldighets kyrka | image= Helga Trefaldighets kyrka ext2.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Розташована по сусідству церква дещо молодша собору, зате виглядає куди більш середньовічно. Вона побудована в XIV столітті в стилі північної готики, основа виконана з сірого каменю, а стіни - з цегли, і прикрашені стильними білими вкрапленнями: особливо гарний великий білий хрест, видимий з собору. Усередині сильно зблякли фрески другої половини XV століття авторства Альбертусома Піктора - найкращого шведського живописця того часу. Головні його роботи збереглися, втім, у сільських храмах ([[Стокгольм#Церква в Тебю |Тебю]], [[#Церква в Харкеберзі|Харкеберга]]), а тут лише насилу можна розрізнити сюжети і лики. }} * {{listing|type=see| lat=59.8533 | long=17.6356 |wdid= Q1475894 | name= Уппсальський замок | alt= Uppsala slott | image= Uppsala slott.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Замок на пагорбі - один зі зримих пам'яток шведської Реформації. В середні віки головним в Упсалі був архієпископ, але в 1540-і рр. король Густав Васа, тільки що порвавший з католицизмом, відняв у церкві частину земель і звелів збудувати в місті королівський замок, гармати якого були недвозначно спрямовані на собор і резиденцію архієпископа (і до цих пір, до речі, спрямовані саме туди). Замок збудували в дусі Ренесансу, з розкішним парком (нині Ботанічним садом), але пожежа 1702 року призвела до найсильніших руйнувань, після яких замок навіть думали розібрати. Частина матеріалів встигли-таки пустити на будівництво [[Стокгольм#Королівський палац | королівського палацу в Стокгольмі]], однак до середини XVIII століття Упсальський замок все ж відновили, в результаті чого він отримав свій нинішній, нехитрий бароковий вигляд; в слов'янському розумінні це палац, а не замок. Він займає найвищу точку Уппсали, тому з пагорба відмінний вид на місто, заради якого сюди і варто піднятися. Усередині кілька музейних експозицій, інтер'єри ж великого інтересу не представляють. }} * {{listing|type=see| lat=59.85795 | long=17.63172 |wdid= Q1506922 |star= yes | name= Густавіанум | alt= Gustavianum | image= Gustavianum.jpg | address= Akademigatan 3 | directions= | url= https://www.gustavianum.uu.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||11||16}} крім Пн | price= '''50 крон''' | lastedit=2019-02-10 | description= Найстаріша будівля Уппсальского університету — триповерховий корпус з величезним куполом, в якому колись розміщувався анатомічний театр. Вона побудована в 1622–1625 рр. на кошти шведського короля Густава II, а купол доданий в 1662 році, через що будівля виглядає злегка незграбно, але разом з тим і дуже незвично. За своїм прямим призначенням вона працювала 350 років, поки в 1997 році його не перетворили на '''цікавий музей''', де тепер показують той самий анатомічний театр (дуже нагадує античний), «кабінет рідкостей» (щось на зразок кунсткамери — набір з більш тисячі різного роду незвичайних штучок, подарованих в 1632 році шведському королю і переданих ним університету), експозицію з історії університету, а також колекцію археологічних знахідок часів вікінгів. }} * {{listing|type=see| lat=59.85759 | long=17.62954 |wdid= Q10709729 | name= Головна будівля університету | alt= Universitetshuset | image= Universitetshuset.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Будівля в стилі історизму побудована в 1877-1887 рр. приблизно на тому місці, де в Середні віки знаходилася резиденція архієпископа, з якою Густав I боровся будівництвом замку. Зовні воно виглядає звичайним пам'ятником свого часу, а ось інтер'єр інакше як пафосним не назвеш: всюди скульптури, ліпнина і кессоновані купольні склепіння в дусі Ренесансу. Зараз будівля виконує в першу чергу адміністративну функцію і не цілком розрахована на випадкових відвідувачів, хоча по буднях можна заглянути всередину і, якщо пощастить, навіть відвідати сувенірний магазин або крихітний музейчик. Над входом до головної аудиторії вибита фраза шведського філософа-просвітителя Томаса Турільда, '' Tänka fritt är stort men tänka rätt är större'' («добре мислити вільно, але ще краще мислити правильно»). }} * {{listing|type=see| lat=59.8525 | long=17.6296 |wdid= Q2755982 | name= Ботанічний сад | alt= Botaniska trädgården | image= Botaniska trädgården, Uppsala II.jpg | address= | directions= | url= https://www.botan.uu.se/our-gardens/the-botanical-garden/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||7||19}}, з травня по жовтень до 21:00; оранжерея: {{hours|Вт|Пт|9||15}}, {{hours|Сб|Вс|12||15}} | price= Вхід до саду безкоштовний, оранжерея: 50 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Парк Уппсальского замку був переданий університету в 1787 році, коли стало зрозуміло, що попереднім власникам таке господарство не по кишені. Сліди саме палацового парку видно тут неозброєним оком: у звичайних ботанічних садах ніхто не влаштовує алеї з підстриженими кущами, фонтанами і сходами. В оранжереї непогана колекція тропічних рослин, а колись тут навіть тримали екзотичних тварин — наприклад, живого лева. }} * {{listing|type=see| lat=59.8623 | long=17.6342 | wdid=Q1515798 | name=Сад Ліннея | alt=Linnéträdgården | image=Linnéträdgården 4.jpg | address= | directions= | url=http://www.linnaeus.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=з травня по вересень {{hours|||11||17}}, причому у травні та вересні відкритий не щодня | price=Квиток: 80 кронразом з музеєм; влітку после 17:00 музей закритий, але можна безкоштовно відвідати сад | lastedit=2019-02-12 | star=yes | description= Перший університетський ботанічний сад — порівняно невеликий, зате дуже старий. Він '''з'явився в 1655 році''' з ініціативи Улофа Рудбека (1630–1702) — шведського натураліста, який навчався в Голландії і запозичив звідти кілька модних штучок, включаючи анатомічний театр під куполом Густавіанума. Зараз сад названий ім'ям знаменитого Карла Ліннея (1707–1778), який в 1740-ті рр. облаштував територію на свій манер. Після появи нинішнього ботанічного саду старий сад закинули, в 1802 році він був закритий, але в 1923 році відновлений за кресленнями автора. До саду примикає '''музей Ліннея''', що розмістився в тому самому будинку, де 35 років жив великий вчений. Будинок побудований наприкінці XVII століття як професорський і є, крім іншого, одним з найстаріших міських будівель. Велика частина приміщень музею віддано під зібрану Ліннеєм біологічну колекцію — в основному опудала, заспиртовані експонати і гербарій — але і пояснення там в достатній кількості є; з них цілком можна зрозуміти, хто такий Карл Лінней і чим він в Упсалі займався. }} === Стара Уппсала === [[Файл:Gamla Uppsala - church.jpg|thumb|upright=1.35|Церква у Старій Уппсалі]] [[Файл:Uppland 2018-06-22 (43127881455).jpg|thumb|upright=1.35|Королівські кургани]] Стара Уппсала (''Gamla Uppsala'') — легендарне місце, де мешкали чи правителі стародавньої Швеції, чи самі скандинавські боги. У дохристиянські часи тут знаходився великий язичницький храм з ідолами [[Одін]]а, [[Тор]]а і [[Фрейр]]а: саме по собі це звучить казково і навіть мило, якщо не думати про криваві жертви, які тут влаштовували. Християнські місіонери боролися з язичництвом прямолінійним способом — будівництвом церков на місці язичницьких храмів, що в Старій Уппсалі й сталося. Певний час тут навіть був центр першого в Швеції архієпископства, але досить швидко активність перемістилася в бік сучасного міста, а Стара Уппсала стала чимось на зразок [[Стара Ладога | Старої Ладоги]] — крихітним селищем з архаїчною церквою і чудовими курганами, які цікаві як незвичайний ландшафтний об'єкт незалежно від своєї давньої історії. ''Як дістатися:'' 5 км від залізничного вокзалу, доїхати можна автобусами № 2, 110, 115. * {{listing|type=see| lat=59.8995 | long=17.6319 |wdid= Q8342836 | name= Церква Старої Уппсали | alt= Gamla Uppsala kyrka | image= Gamla Uppsala kyrka-General view.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Першу християнську церкву збудували на цьому місці ще в XII столітті, точне датування невідома - відомо лише, що 1087 року урочисто спалили язичницький храм, а в 1164 році було утворено Уппсальске архієпископство, і церква на той час уже стояла. Вона, втім, теж згоріла, причому досить скоро - на початку XIII століття, після чого і почали будувати новий [[#Кафедральний собор |кафедральний собор]], але не в Старій Уппсалі, а на місці сучасного міста. Церква в Старій Уппсалі стала звичайною парафіяльною; її вигляд - типово шведський, з «вкладеними» один в одного трикутними дахами - відноситься до XV століття. }} * {{listing|type=see| lat=59.8985 | long=17.6303 |wdid= Q10502442 | name= Королівські кургани | alt= Kungshögarna | image= Royal Mounds of Gamla Uppsala (by Pudelek) 02.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Якщо вірити переказам, три «великих» кургани належать скандинавським богам Одину, Тору і Фрейру, хоча розкопки виявили тут поховання цілком людських істот. Швидше за все, кургани відзначають могили конунгів племені свеїв, одного з прабатьків сучасної шведської нації. Кургани датовані V-VI ст. }} === Околиці === [[Файл:Vaksala_kyrka_ext4.jpg|thumb|upright=1|Церква у Ваксала]] {{listing|type=see| lat=59.8760 | long=17.6864 |wdid= Q10712061 | name= Церква у Ваксала | alt= | image= Vaksala_kyrka_ext4.jpg | address= | directions= 3.5 км від вокзалу, автобус № 4 | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-14 | description= Назву '' Vaksala '', що зустрічається в Упсалі сталося аж ніяк не від вокзалу, а від колишнього села Ваксал на північній околиці сучасного міста. Чи означає воно «родюча місцевість», однак цікаво не цим, а збереглася середньовічна церква, побудована з двох різних матеріалів - цегли і граніту, що утворюють незвичайне поєднання кольорів і текстур. Історія храму теж досить «строката»: романську церкву XII століття в XIV-XV ст. переробили під готику, а пізніше доповнили гарним високим шпилем. Середньовічні розписи, виконані Альбертусом Піктора, збереглися нітрохи не краще, ніж в [[#Церква Святої Трійці |церкви Святої Трійці]] в центрі Уппсали, тому дивитися тут потрібно інше - розкішний ''дерев'яний вівтар'' роботи антверпенських майстрів (XVI століття) і ''романську лаву'', яка чи не старіша самої церкви. }} == Чим зайнятись == === Музеї === [[Файл:Upplandsmuseet April 2013 01.jpg|thumb|upright=1.35|Музей провінції Уппланд, в минулому «університетський млин»]] {{listing|type=do| lat=59.85889 | long=17.63503 | wdid=Q7899155 | name=Музей провінції Уплланд | alt=Upplandsmuseet | image=Upplandsmuseet April 2013 01.jpg | address=S:t Eriks torg 10 | directions= | url=https://www.upplandsmuseet.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||12||17}} крім Пн | price=Безкоштовно | lastedit=2019-02-12 | description= Регіональний музей з гарною історичною експозицією розташований у приміщенні біля річки, в минулому водяному млині, відому як '' Akademikvarnen '' або «університетський млин». Довгий час він тримав монополію на помел зерна, а всі доходи йшли до бюджету університету — таким нехитрим способом держава фінансувала в XVII–XVIII ст. освіту і науку. }} === Заходи === {{listing|type=do| lat=| long= |wdid= Q493629 |format= nocoords | name= Фестиваль реггі | alt= Uppsala Reggae Festival | image= | address= | directions= | url= | facebook= https://www.facebook.com/UppsalaReggaeFestival | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-12 | description= Найбільший в Скандинавії фестиваль музики реггі, що проходить в Упсалі наприкінці липня - на початку серпня. }} == Що купувати == * {{listing|type=buy| lat=59.85825 | long=17.64341 |wdid= | name= Hemköp | alt= | image= | address= Dragarbrunnsgatan 50 | directions= поряд з вокзалом | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||7||22}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Невеличкий продуктовий супермаркет, є свіжа і порівняно дешева випічка. }} * {{listing|type=buy| lat=59.85634 | long=17.64340 |wdid= | name= ICA | alt= | image= | address= Vretgränd 9 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|7||21}}, {{hours|Сб|Вс|9||20}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Ще один продуктовий супермаркет. }} * {{listing|type=buy| lat=59.85848 | long=17.64195 |wdid= | name= Systembolaget | alt= | image= | address= Dragarbrunnsgatan 48A | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|10||19}}, {{hours|Сб||10||15}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Магазин державної алкогольної монополії. Як і всюди в Швеції, він більше нагадує елітний бутік, хоча ціни абсолютно помірні — просто вибір порівняно невеликий, і придбати можна лише те, чим шведський уряд дозволив порадувати своїх громадян. }} == Де поїсти == Як і всюди в шведській провінції, ніша дешевого харчування зайнята шаурмою, фалафель і фастфудними бургерами, хоча навіть ця «пишність» коштує '''від 80 крон''' за порцію. На відміну від [[Стокгольм]]а, тут практично немає сучасних і недорогих кафе самообслуговування з мексиканською, грецькою або ще якою-небудь етнічною кухнею, так і обідній шведський стіл доведеться пошукати. === Дешево === * {{listing|type=eat| lat=59.85824 | long=17.63874 |wdid= | name= Jalla Kebab | alt= | image= | address= Stora Torget, 1 | directions= центр | url= http://www.jallakebab.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|10||21}}, {{hours|Сб|Вс|11||21}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Дешево і сердито: кебаб і піца в межах '''100 крон'''. За трохи більшу суму можуть підсмажити шматок м'яса і подати його з гарніром, також є непогані салати. Самообслуговування. }} * {{listing|type=eat| lat=59.84106 | long=17.65014 |wdid= | name= Rullan | alt= | image= | address= Lägerhyddsvägen 2 | directions= Polacksbacken, кампус Уппсальського університету | url= http://www.matikum.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|11||14}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Університетська їдальня знаходиться на околиці (від центру півгодини пішки), але цілком заслуговує невеликої прогулянки. За '''90-100 крон''' ви отримаєте тарілку гарячого (вибір з 4-5 варіантів), салат-бар, холодний напій, а також чай / кава з печивом, причому салат і чай з кавою можна брати практично необмежено. Годують в їдальні всіх бажаючих, вчитися або працювати в університеті необов'язково. У лівій частині залу оплата банківською картою і буває довга черга; в правій черга коротша, але там можна розплачуватися тільки талончики, які попередньо купують в касі. }} === Середні ціни === * {{listing|type=eat| lat=59.86133 | long=17.63500 |wdid= | name= Crêperie Lemoni | alt= | image= | address= S:t Olofsgatan 32 | directions= | url= http://www.creperielemoni.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Чт|11||22}}, {{hours|Пт|Сб|11||23}}, {{hours|Вс||12||18}} | price= Галети: 125-170 крон, крепи: 45-80 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Французька млинцева на грецький манер. Галети і крепи тут печуть цілком чесно, але від приміщення в них м'ясних котлеток або йогурту з медом французи впали б в обморок. Розмір цих страв — теж далеко не французький, так що з'їсти за один раз і солоний млинець, і солодкий практично неможливо. З іншого боку, затишна і злегка недбала обстановка цілком у французькому дусі, а широкий вибір грецьких дистилятів поверне до тями тих, кого все ж таки розчарувала їжа. }} * {{listing|type=eat| lat=59.85870 | long=17.64601 |wdid= | name= Stationen | alt= | image= | address= Olof Palmes plats 6 | directions= | url= http://www.stationen.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||10||23}}, по вихідним довше | price= Закуски: 150–200 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Кафе в старій будівлі вокзалу має досить незвичайний формат: їжа тут ресторанна (за відповідними цінами), але замовляти потрібно біля стійки. Цікавий інтер'єр з килимами і темним деревом в дусі першої половини XX століття, а з заскленій терасі добре спостерігати за рухом поїздів. Місце дуже підходить для того, щоб посидіти ввечері за келихом вина або кухлем пива. Кухня досить оригінальна: спробуйте, наприклад, густий суп з морепродуктами — шведський аналог Чаудер, хоча економним мандрівникам варто поїсти десь ще, а тут обмежитися напоями. Також можна зайти в обід, коли пропонують блюдо дня з салатом і кава за 100 крон по буднях і 125 крон по вихідних. }} * {{listing|type=eat| lat=59.85866 | long=17.63549 |wdid= | name= Tsatsiki | alt= | image= | address= Fyristorg 4 | directions= поряд із собором | url= http://www.tzatziki.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|16||23}}, {{hours|Сб||13||23}}, {{hours|Вс||13||22}} | price= Горячее: 150–250 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Ресторан грецької кухні розмістився в підвалі зі склепінчастою стелею і вибіленими стінами. Вибір порівняно невеликий, але їжа цілком собі грецька — біфтекі, сувлаки і баранина на кістці, а оливки з тцатцики навіть приносять як комплімент. }} === Дорого === * {{listing|type=eat| lat=59.85807 | long=17.63588 |wdid= | name= Hambergs Fisk | alt= | image= | address= Fyristorg 8 | directions= | url= https://hambergs.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Вт|Сб|10||22}} | price= Другі страви: від 300 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Рибний ресторан, родзинкою якого є свіжі молюски, креветки, краби та інша морська живність. Гарні відгуки. }} * {{listing|type=eat| lat=59.85660 | long=17.64888 |wdid= | name= Peppar Peppar | alt= | image= | address= Suttungs gränd 3 | directions= поряд з вокзалом | url= http://www.pepparpeppar.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Чт|17||22}}, {{hours|Пт|Сб|16||23}}, {{hours|Вс||16||21}} | price= Другі страви: від 250 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Чинний ресторан в шведському стилі. Кухар відчайдушно намагається надати форшмак на чорному хлібі або трісці з картопляним пюре відтінок високої кухні, але йому це не вдається. Якщо вас все-таки цікавить шведська кухня, в місті можна знайти місцеві страви за менші гроші. }} === Кава та солодощі === В Уппсалі є заклади звичайних шведських мереж — Espresso House, Wayne's Coffee — але цікавіше відвідати одну з місцевих кондитерських. {{listing|type=eat| lat=59.85465 | long=17.63943 |wdid= | name= Konditori Fågelsången | alt= | image= | address= Munkgatan 3 | directions= під за́мком, поряд зі старою будівлею університету | url= http://www.konditorifagelsangen.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|7|30|19}}, {{hours|Сб|Вс|9||18}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Традиційна кондитерська з колоритним післявоєнним інтер'єром і звичайним для Швеції асортиментом пишної випічки, кремових тортів і сендвичів з креветками. Кожен день до 10 ранку пропонують «сніданок» (кава з булочкою) за '''30 крон'''. }} == Нічне життя == * {{listing|type=drink| lat=59.85984 | long=17.64576 |wdid= | name= Katalin and all that jazz | alt= | image= | address= Roslagsgatan 1 | directions= | url= http://www.katalin.com/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= Вт&ndash;Чт, з 16:00; Пт та Сб, з 13:00 до останнього клієнта | price= | lastedit=2019-02-13 | description= Один з головних музичних майданчиків, де як мінімум по вихідним, а іноді ще й по буднях проходять живі виступи, причому не тільки джазменів. }} * {{listing|type=drink| lat=59.85828 | long=17.63854 |wdid= | name= O'Connor's | alt= | image= | address= Stora Torget 1 | directions= | url= https://www.oconnors.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Чт|16||3}}, {{hours|Пт||13||3}}, {{hours|Сб||12||3}}, {{hours|Вс||12||1}} | price= | lastedit=2019-02-13 | description= Тут вас чекають жива музика, британська кухня і справжня ірландська атмосфера. Страв ж саме ірландської кухні в меню чомусь немає, зате є більше ста сортів віскі та пива. }} == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{Listing | type = sleep | lat = 59.86048 | long = 17.63940 | wdid = | name = Uppsala City Hostel | alt = | image = | address = S: t Persgatan 16 | directions = | url = http://uppsalacityhostel.se | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | price = '''240 крон''' з людини, одномісний / двомісний номер: 460/560 крон | lastedit = 2019-02-10 | description = Загальні номера на 4 особи, а також одномісні і двомісні, які здають цілком. Зручності на поверсі, є загальна кухня і безкоштовний кави вранці. }} * {{Listing | type = sleep | lat = 59.85813 | long = 17.64410 | wdid = | name = Best Western Hotel Svava | alt = | image = | address = Bangardsgatan 24 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | price = Двомісний номер: '''від 1000 крон''', але бувають великі знижки, якщо бронювати заздалегідь | lastedit = 2019-02-10 | description = Досить великий готель, вміло вбудований в стару будівлю на привокзальній площі. Номери маленькі - половину площі займає ліжко - проте зручні і забезпечені електричним чайником. Сніданок подають у витонченому буфеті з видом на старий вокзал, вибір їжі величезний. }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Listing | type = vicinity | lat = 59.6931 | long = 17.1878 | wdid = Q2850319 | star = yes | name = Церква в Харкеберзі | alt = Härkeberga kyrka | image = Härkeberga 33.jpg | address = | directions = 32 км на південний схід від Уппсали | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | hours = | price = | lastedit = 2019-02-14 | description = Сільська церква XIV століття цікава прекрасно збереженими розписами знаменитого Альбертуса Піктора. На відміну від багатьох інших робіт цього автора, тутешні фрески ніколи не зафарбовували, але відновлювати їх все одно довелося, оскільки за 500 років змінилися кольори, а вони були фірмовим прийомом Піктора, який поєднанням відтінків домагався ефекту обсягу. Фрески дійсно дуже «живі», та й в сюжетному плані вельми незвичайні: в основному вони перемальовані з Biblia Pauperum - середньовічної Біблії в картинках, призначеної для неписьменних "користувачів". }} {{Перекладено|мова=ru|стаття=Уппсала}} {{footer|ispartof=Швеція|type=Місто|status=Придатний}} dy84x5huei5hxghtmxcqftao0mqsyy5 0 2870 35778 35777 2024-06-15T08:43:29Z Assyrian Human 6497 35778 wikitext text/x-wiki {{geo|60.207|20.024|map=region|zoom=10}} '''Аландські острови''' або '''Аланди''' знаходяться у [[Скандинавія | Скандинавії]], автономія в складі [[Фінляндія | Фінляндії]]. Архіпелаг, який налічує кілька тисяч островів розташувався в [[Балтійське море|Балтійському морі]] на півдні Ботнічної затоки і утворює однойменне Архіпелагове море. Аланди представляють інтерес для туристів, як щодо малонаселених місце з мальовничою морською природою. Також цікаво соціальний і політичний устрій регіону, який маючи суттєві відмінності, гармонійно існує в складі Фінляндії. {{regionbar | region= Аландські острови | regionlocal= Åland | arm = Coat of arms of Åland.svg | location =LocationAland.png | website = http://www.visitaland.com/ru/ | image=AX Foglo view.JPG | caption = У комуні Фьогльо }} {{pagebanner}} == Зрозуміти == === Політичний устрій === Аланди мають широку автономію, визначену як самоврядна провінція. Самоврядування дозволяє їм мати власні закони, які стосуються внутрішньої політики і приймаються власним парламентом лагтінгі, а також розпоряджатися власним бюджетом. Із зовнішніх проявів цікаво відзначити власний прапор, поліцію і автомобільні номери, радіо, телебачення, інтернет-домен '''.ax''', пошту і поштові марки тощо Аландські острови є демілітаризованою зоною, громадяни звільнені від військової повинності. === Історія === === Населення === [[Файл:AX Alands boat.JPG|мини|слева|Аландці — природжені моряки]] Населення Аландів складає близько 27 тисяч жителів. Велика частина з них шведи. Так чи інакше, життя кожного з аландців пов'язана з морем. Отримати аландське громадянство досить складно. == Регіони == Адміністративно острови розділені на 16 комун, з них на '''головному острові''' розташовуються: [[Марієгамн]], [[Екерьо]], [[Сальтвік]], [[Сунди]], [[Гаммарланд]], [[Йомала]], [[Фінстрем]], [[Єта]]. А решта ([[Бранде]], [[Феґле]], [[Чекарь]], [[Кумлінґе]], [[Соттунга]], [[Лемланд]], [[Лумпарланд]] та [[Ворде]]) розташовані на островах в '''архіпелазі'''. [[File:Åland Wikivoyage map.png|thumbnail|500px|Аландські острови]] == Міста == Єдине місто і столиця автономної провінції — [[Марієгамн]]. == Мова == На відміну від території іншої Фінляндії, офіційною мовою і мовою переважної більшості населення є тільки [[Шведський розмовник | шведський]]. == Як дістатись == [[Файл:Pommern Mariehamn.jpg|thumb|Поммерн у гавані Марієгамна]] Аландські острови є частиною Фінляндії, а, отже, [[Подорожі навколо Шенгенської зони | Шенгенською зоною]]. На більшості островів немає прикордонного контролю. Морські судна та яхти, що прибувають із-за меж Шенгену, можуть пройти прикордонний контроль у Марієгамні. Зауважте, що «податкові пільги» для поромів, що прямують через Еланд, пов'язані з тим, що Еланд не належить до митного союзу ЄС. Це означає, наприклад що вино (що перевищує дозволену кількість вільного імпорту), що привозиться з Франції для приватного використання в інших місцях Фінляндії, може вимагати оформлення документів. Перевірте деталі щодо товарів, які можуть зацікавити митницю. Є поромне сполучення між Аландом та материковою Швецією і Фінляндією. В першу чергу дозволена [[безмитна торгівля]], пороми, що курсують між [[Турку]], [[Гельсінкі]] або [[Таллінн]]ом і [[Стокгольм]], всі зупиняються в [[Марієгамн]]і або пристані за 30 км на схід від міста «Långnäs», що робить це найпростішим способом заїзду. Нічні пароми до Турку і з нього зазвичай заходять у Långnäs, тобто посеред ночі (не пропустіть автобус!). За екстремальних погодних умов або льоду іноді також кораблі, які повинні заходити до Маріегамна, зупиняються у Логнес, або проходять повз, що відбувається кілька разів на рік. Є більш короткий і дешевший пором з Грісллехамна до [[Норртяле]], Швеція, до [[Екерьо]] на заході, і є кілька менших поромів з материкової Фінляндії через архіпелажні муніципалітети на сході (основні маршрути: [[Куставі]] через [[Бранде]] до [[Сунди]] та Корпо через [[Чекарь]] до Логнес).г У Марієгамні також є невеликий аеропорт, який обслуговує рейси до материкової Фінляндії та Швеції. === Літаком === * [http://www.finavia.fi/flygplatser/flygplats_mariehamn{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} '''Аеропорт Марієгамн''']] ({{IATA | MHQ}}) — єдиний аеропорт на островах. Є щоденні рейси з [[Гельсінкі]] та [[Турку]] та міжнародні рейси до / з [[Стокгольма]]. Політ з Гельсінкі — менше години, а рейс з Турку та Стокгольма — лише півгодини. Рейс до Стокгольма перетинає межу часового поясу і '''прибуває до того, як він відправиться''' — досить рідкісна річ у Європі, оскільки більшість рейсів у межах Європи (наприклад, Брюссель — Лондон та Мадрид — Лісабон) тривають більше години. Аеропорт Марієгамн розташований менш ніж за 3 км на північ від Марієгамна. * '''Повітряна смуга Кумлінґе''' — в архіпелаговому муніципалітеті Кумлінґе є невелика повітряна смуга, яку можуть використовувати приватні клуби пілотів. === Поромом з Швеції === Пороми, що йдуть через Марієгамн або Лемланд, можуть пропустити захід до Еланд (або можуть зайти до Лемланда замість Марієгамна) через шторм, ожеледь або інші особливі умови. Це трапляється лише кілька разів на рік, і пасажирами, що не потрапили у пункт призначення опікуються, але уточнюйте в інформаційному бюро, чи здається, що вам так не пощастить. * Від Grisslehamn ([[Norrtälje]], Великий Стокгольм) до [[Екерьо]] від [http://www.eckerolinjen.fi/en Eckerölinjen]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, двічі-тричі щодня (5€ для дорослої людини, 10 € за автомобіль). До Грісллехамну та Екерьо потрібно дві години. Звідти автобус лінії 1 (4,40€) з'єднується з Марієгамном. ** Місцевий автобус: їдьте на автобусі 676 від вокзалу Стокгольма (Tekniska Högskolan) до Норртяльє та перейдіть на лінію 637 до Гріссліхамн. Квитки можна придбати в центрах SL або в місцевих кіосках, але НЕ на борту. ** Спеціальний автобус. Альтернативно, автобуси Екерьо Ліньєна до Грісллехамна відправляються від [[Стокгольма]] (Сітертерміналена) за 2 години 15 хвилин до відправлення судна, а з [[Уппсала]] (Hjalmar Brantingsgatan) за 2 години до відправлення судна. Автобуси повертаються до Стокгольма / Уппсали після прибуття судна. Комбінований квиток Bus + Ferry можна придбати в Сітертерміналені (Стокгольм) у водія автобуса або на поромі. Однак зауважте, що місцеві автобуси набагато дешевші та ефективніші, а спеціалізованих автобусів слід уникати. * Від Kapellskär ([[Norrtälje]], Великий Стокгольм) до [[Mariehamn]] поромом [http://www.sales.vikingline.com/ Viking Line] тричі на день. ** Місцевий автобус: їдьте автобусом 676 від вокзалу Стокгольма до Норртяле і перейдіть на лінію 631 або 631X до Капеллскяра. Квитки можна придбати в центрах SL або в місцевих кіосках, але НЕ на борту. ** Спеціальний автобус: Альтернативно, автобуси Viking Line до Капеллскяра відправляються зі [[Стокгольм]]а (Сітітерміналена) за 1 годину 50 хвилин до відправлення судна, а з міста [[Уппсала]] (Hjalmar Brantinggatan) за 1 годину 45 хвилин до відправлення судна. Автобуси повертаються до Стокгольма / Упсали після прибуття судна. Квитки на автобус потрібно придбати заздалегідь. Однак зауважте, що місцеві автобуси коштують набагато дешевше, тому мандрівники з обмеженим бюджетом повинні уникати спеціальних автобусів. Від Капеллскяр до Марієгамна потрібно дві години. Це далеко не найшвидший маршрут між Стокгольмом та Марієгамном, якщо тільки він не летить. * Від Kapellskär ([[Norrtälje]], Великий Стокгольм) до Långnäs поромом [http://www.finnlines.com Finnlines], для людей з транспортним засобом (наприклад, автомобілем чи велосипедом), які хочуть більш спокійного проїзду. * Від [[Стокгольма]] до Марієхамн або Ленгяс, Сілья і Вікінг, кожен з вильотами вранці, вдень і ввечері, кораблі (в основному), які продовжують їхати до Турку або Гельсінкі (перевіряйте спеціальні пропозиції, часто набагато дешевші, ніж звичайні квитки). ** від [http://www.tallinksilja.com/en/ Silja Line (Таллінн)] (метро до Gärdet, пішки до Värtahamnen). ** поромом [http://www.vikingline.fi/index.asp?lang=en Viking Line] (виїжджайте з місцевих автобусів у Лондонвіадуктен або сідайте на спеціалізовані автобуси від Cityterminalen до терміналу в Tegelvikshamnen, Södern). === Пороми з материкової Фінляндії === [[Файл:Sottunga view.jpg|thumb|Село в архіпелазі, [[Соттунга]].]] === Пороми з Естонії === * Від [[Таллінн]]а до Марієгамн від [http://www.tallinksilja.com/uk/ Tallink]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === Човни === Проїзд зі Швеції через Аландське море є досить коротким для майже будь-якого човна в гарну погоду (але перевіряйте прогнози!). Походячи з Фінляндії, в архіпелазі є лише невеликий проміжок (Скіфтет). Пливучи човном можна повністю насолодитися красою архіпелагу. == Транспорт == [[Файл:Uffe på berget from northeast.JPG|thumbnail|Типова дорога на Аландських островах]] === Велосипедом === Поєднання «„порому“» між островами та "«велосипедом» на самих островах є найпопулярнішим варіантом (зберігайте квитанцію, якщо оплачуєте пором: дійсний увесь сезон). Є добре розроблені дороги для велосипедів, включаючи спеціалізовані велосипедні доріжки багатьма дорогами та кілька поромів виключно для велосипедів та пішоходів. === Автомобілем === Є гарна дорожня мережа, і головний острів можна перетнути автомобілем менш ніж за годину між віддаленими точками. Трафік дуже легкий всім островом, включаючи і Марієгамн. Прокат автомобілів повинен бути організований у Швеції чи материковій частині Фінляндії, хоча можливо взяти напрокат автомобіль в аеропорту. Паливо широко доступне в організованих пунктах острова і за ціною схожою, як на материкову Швецію. Пороми до архіпелагу безкоштовні, перевіряйте збори та домовленості. === Автобусом === Є автобусні сполучення з більшістю частин основних островів, якими обслуговує [http://www.alandstrafiken.ax Ålandstrafiken]. Більшість муніципалітетів архіпелагу мають «комуналітрафікен»: таксі, яке проводиться за розкладом, яке доставляє пасажирів із поромної переправи та до неї. Користуватися комуналтрафікеном можна безкоштовно, якщо ваш пункт призначення знаходиться на головній дорозі острова. Виїзд на головну дорогу коштує кілька євро. Коммуналтрафікен, як правило, потрібно бронювати за один день. === Пороми архіпелагу === Пороми архіпелагу обслуговуються [http://www.alandstrafiken.ax Ålandstrafiken]. Поїздка до Аландів через архіпелаг — це те, чого ти ніколи не забудеш. Виберіть маршрут через південний чи північний архіпелаг. Забронювати можна для поїздок до порту та з проміжного порту, але не з одного порту «призначення» в інший (материк Аланд — «материкова» Фінляндія). Транзит з автотранспортом набагато вищий, ніж подорож до деяких островів (наприклад, мотоцикл / автомобіль у сезон €70/140 проти €20 + 20/30 + 30). Провести ніч на деяких з менших островів, мабуть, варто так чи інакше (для отримання знижки знадобиться квитанція або подібний документ). Є парковки в Hummelvik, Långnäs і Svinö, тому ви можете залишити свій автомобіль, якщо вам він не потрібний в пункті призначення. == Що відвідати == Зауважте, що багато основних туристичних місць відкриті лише в кінці весни та влітку, а в закритий час їх можна переглядати лише ззовні. [[Файл:Kastellholm castle in December 1.JPG|thumbnail|Замок Кастельгольм]] * {{see | name=Замок Кастельгольм| alt=Kastelholms slott | url= | email= | address= | lat=60.233056 | long=20.080556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Kastelholm Castle | image=KastelholmSlott2004.jpg | wikidata=Q1735335 | lastedit=2018-11-30 | content=Замок, розташований у північній частині, варто відвідати. Частково руїна сьогодні, він був заснований у 1380-х роках. }} * {{see | name=Музей Яна Карлсгардена під відкритим небом | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2018-11-30 | content=Дуже близько до замку Кастельгольм, він має ряд традиційних будівель Аланду, перенесених з інших районів. Вхід був безкоштовним у 2008 році, хоча за відвідування тюремного музею на цьому ж місці стягувалася плата. Також є туристично-інформаційний центр та гарний ресторан і кафетерій. }} [[Файл:In the Jan Karlsgarden Open Air Museum at Sund in the Åland Islands.jpg|thumb|Музей Яна Карлсгардена під відкритим небом]] * {{see | name=Фортеця Бомарсунд | alt= | url= | email= | address= | lat= 60.2124| long= 20.2382| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Будували росіяни протягом 1830-1854 років. Заклад був ретельно зруйнований під час Кримської війни при нападі союзних англо-французьких військ. З іншого боку каналу, поруч із мостом Прясто, розташований невеликий музей, де експонуються світлини та предмети з Бомарсунда. }} * {{see | name=Postvägen | alt= | url=http://www.visitaland.com/en/articles/postal-route-aland/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Маршрут пошти датується часами королеви Крістіни у 17 столітті, коли було організовано шведську поштову службу того часу. Сьогодні Postvägen (поштова дорога) виглядає інакше, але вона все ще досить працююча. }} * {{see | name=4-mb POMMERN та Морський музей | alt= | url=http://www.sjofartsmuseum.ax/en/ | email= | address= | lat= 60.0972| long= 19.9265| directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2018-11-30 | content=У Західній гавані в Марієгамні служить пам’яттю про великий флот вітрильних кораблів, який колись створило місто. Її власник Густаф Еріксон мав багато подібних суден в австралійській торгівлі зерном, останні - "Пасат" і "Памір", оминали [[мис Горн]] в 1949 році, задовго після того, як решта світу поміняли на пару і мотор. Будується новий причал та проведено капітальний ремонт у 2017–2018 роках, що означає, що ви не зможете відвідати сам корабель, за винятком обмеженого способу влітку 2018 року. Виставка про неї, включаючи 20-хвилинний фільм про її подорож до Австралії 1936–1937 років знятий взимку 2018 року. }} * {{see | name=Морський квартал | alt= | url= | email= | address= | lat= 60.1047| long= 19.9449| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Діючий морський центр з будівництвом човнів, кузні та споруди для інших традиційних ремесел, поруч із музеєм та кафе. }} == Чим зайнятися == === Маршрути === == Регіональна кухня == [[Файл:Ålandspannkaka.jpg|thumb|250px|Аландська запіканка дуже схожа на звичну українську]] * Аланська запіканка (Ålandspannkaka) * Аландський яблучний сік * Пиво Stallhagen * Сир * Хліб == Нічне життя == == Застереження == Злочинність досить низка, і на березі мало ризиків. У кущах кліщі дуже поширені, і вони переносять ТБЕ частіше, ніж у материковій Фінляндії. Звичайні попередження стосуються моря та можливого [[безпека льоду | морського льоду]]. Менш очевидний ризик — береги островів, що знаходяться поблизу круїзних паромних смуг: течії, спричинені проїздом кораблів, небезпечні, вода швидко піднімається, а потім відступає, як при цунамі. На круїзних поромах до / з Аландських островів алкоголь може спричинити проблеми, включаючи п'яні сварки та сексуальні домагання. Не ходіть наодинці з незнайомими людьми в приватні райони, якщо ви впевнені, що можете їм довіряти (і повідомляйте про будь-які серйозні інциденти, негайно, якщо зможете). == Куди далі == * [[Архіпелагове море]], сусідній архіпелаг у Фінляндії. * [[Турку]] {{geo|60.218|20.168|scale=1500000|zoom=9|precision=2}} {{DEFAULTSORT:Aland}} {{footer|ispartof=Фінляндія|type=Регіон}} sb4dctx5w0xjwoq51fx3am7yy53mih6 0 2871 31967 27004 2022-03-08T14:55:48Z 91.158.155.148 /* Куди далі */ 31967 wikitext text/x-wiki {{geo|60.0973|19.9387|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal={{lang|sv|Mariehamn}}, {{lang|fi|Maarianhamina}} | arm = | image= AX Mariehamn view.JPG | caption =Візитна картка міста | website =http://www.mariehamn.ax/turism/ | population = | callingcode = +358 18 | timezone = UTC+2, влітку UTC+3 }} '''Марієгамн''' знаходиться в [[Фінляндія|Фінляндії]]. '''Марієгамн''' знаходиться на [[Аландські острови| Аландських островах]]. Єдине місто та адміністративний центр провінції. Розташовується на південній частині головного острова архіпелагу. Для більшості туристів, які подорожують на поромах між [[Стокгольм]]ом і [[Турку]] або [[Гельсінкі]], Марієгамн є проміжною зупинкою десь посередині маршруту. Проте, місто заслуговує на те, щоб витратити один-два дні на його вивчення і дослідження Аландів у цілому. == Зрозуміти == Марієгамн був заснований в 1861 році за наказом російського царя Олександра II. Назва міста зі шведського перекладається як «гавань Марії», на честь дружини царя імператриці Марії Олександрівни. Нині населення Марієгамна складає близько 11 тисяч осіб, що становить трохи менше половини всіх жителів Аландів. Марієгамн розташувався на вузькому півострові, який знаходиться на півдні головного острова архіпелагу [[Аландські острови|Аландських островів]]. Півострів витягнутий з півночі на південь, зі східної та західної боків міста розташовані затоки. Таким чином, протяжність міста впоперек між затоками становить близько одного кілометра, а вздовж близько семи. Північні і південні окраїни представляють менший інтерес для туристів. Центральна частина міста, яку варто відвідувати, особливо в умовах обмеженого часу, становить 1-2 квадратних кілометри. Центральною вулицею є Головна вулиця (Storagatan), яка простягнулася від східної до західної гавані. Між Головною вулицею і Північною Еспланадою (Norra Espaladgatan) розбитий бульвар. Також в центральну зону потрібно включити вулиці, що відходять від Головної не далі одного кварталу на південь, і пару-трійку кварталів на північ. При цьому найбільший інтерес представляють коротка західна і протяжна східна набережні, а також торгова пішохідна вулиця Torggatan з численними магазинчиками і кафе. {{Listing | type = other | lat = 60.0968 | long = 19.9367 | wdid = | name = Туристичний офіс | alt = | image = | address = Storagatan 8 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = + 358 18 24000 | email = | skype = | hours = літній сезон: роб. дні 9.00-17.00 / 18.00, вих. до 16.00, решту місяців з 9.00 до 16.00, у вихідні не працює | price = | description = Розташований в середині Головної вулиці. Безкоштовні буклети та інформаційні матеріали містом і Аландськими островами, безкоштовний Wi-Fi. Сувеніри та традиційні послуги для туристів. З великою часткою ймовірності хтось із персоналу володіє російською.}} {{Listing | type = do | lat = | long = | wdid = | name = Hop-on / Hop-off | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | description = У літню пору містом їздить туристичний паровозик, який зупиняється біля головних визначних пам'яток}} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{listing|type=go |lat = |long = |wdid= |name =Flybe |alt = |image = |address = |directions = |url =http://www.flybe.com |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Регіональний дискаунтер, рейси лише з Гельсінки.}} {{listing|type=go |lat = |long = |wdid= |name =Next Jet |alt = |image = |address = |directions = |url =http://www.nextjet.com |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =}} === {{Потягом}} === === {{Кораблем}} === Марієгамн — це порт до якого обов'язково заходять пороми всіх компаній, які курсують між Швецією і Фінляндією. Час в дорозі до Стокгольма складає 6 годин, до Турку і Гельсінкі 5 і 8 годин відповідно. Поромні термінали розташовані на західному березі, трохи південніше парусника-музею «Pommern». {{listing|type=go |lat = |long = |wdid= |name =Viking Line |alt = |image = |address = |directions = |url =http://www.vikingline.ax |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Місцева поромна компанія, рейси до Швеції та Фінляндії. Квитковий офіс компанії знаходиться в центрі міста на Storagatan.}} {{listing|type=go |lat = |long = |wdid= |name =Tallink Silja |alt = |image = |address = |directions = |url =http://www.tallinsilja.com |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =}} {{listing|type=go |lat = |long = |wdid= |name =Finnlines |alt = |image = |address = |directions = |url =http://www.finnlines.com |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =}} {{listing|type=go |lat = |long = |wdid= |name =Erkero Linjen |alt = |image = |address = |directions = |url =http://www.eckerolinjen.ax |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Аланська поромна компанія, яка крім рейсів до Швеції, забезпечує перевезення всередині архіпелагу.}} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == У центральній частині міста розташовані різні пам'ятники і об'єкти, туристичний офіс міста. Інтерес представляє історична дерев'яна архітектура, розташована вздовж північної вулиці. === Будинки й об'єкти === {{Listing | type = see | lat = 60.0971 | long = 19.9253 | wdid = | name = Вітрильник «Поммерн» | alt = Pommern | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | description = Напевно, найвідоміший символ міста, зустрічає всі, хто входить до Марієгамна поромом. Відмінно зберігся вітрильник-вінджаммер (вижимач вітру), що зараз перетворений в музей. }} {{Listing | type = see | lat = 60.0973 | long = 19.9348 | wdid = | name = Кірха Святого Георгія | alt = St. Gorans kyrka | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | description = Розташована в самому центрі міста в середині бульвару. Цікавий інтер'єр, а також орган, який розташовується на масивному балконі. У кірсі проводяться концерти, а за кірхою розташоване однойменне літнє кафе сімейної спрямованості, яке працює тільки вдень.}} {{Listing | type = see | lat = 60.1018 | long = 19.9431 | wdid = | name = Міська бібліотека | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | description = }} {{Listing | type = see | lat = 60.0996 | long = 19.9474 | wdid = | name = Східна і | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | description = }} {{listing | type = see | lat = 60.0988 | long = 19.9241 | wdid = | name = західна яхтові марини | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | description = У Марієгамні є два зручних та містких яхтових марини, які залучають яхтсменів з усією Балтики. Марини розташовані практично на околицях бульвару на східній і західній набережній. Вхід до марин і на пірси вільний для тих, хто бажає поцікавитися. }} === Пам'ятники === {{Listing | type = see | lat = 60.09688 | long = 19.94348 | wdid = | name = Пам'ятник імператриці Марії Олександрівні | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | description = Наймолодший пам'ятник міста, який був відкритий наприкінці 2011 року в сквері перед будівлею міської мерії. Імператриця, що дала ім'я місту, в народних повір'ях є його покровителькою. Примітно, що сама Марія Олександрівна за життя так і не відвідала Марієгамн. }} == Чим зайнятись == === Музеї === {{listing|type=do |lat=60.0969 | long=19.9449 |wdid= |name =Аландський музей |alt = |image = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =у 2014 році зачинений на реконструкцію }} {{listing|type=do |lat=60.09749 | long=19.92657 |wdid= |name =Морський музей Аландських островів |alt = |image = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type=do |lat=60.1048 | long=19.9450 |wdid= |name =Етнографічний музей під відкритим небом Sjokvarteret |alt = |image = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Що купувати == Головні магазини цікаві для туристів зосереджені уздовж Торгової вулиці. Кілька невеликих торгових супермаркетів також знаходяться в центрі. {{Listing | type = buy | lat = 60.0990 | long = 19.9429 | wdid = | name = ТЦ Sitnikoff Gallery | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = відкривається о 10.00 | price = | description = Найбільший торговий центр в місті і на островах. Займає практично цілий квартал. Складається з декількох будівель, об'єднаних в єдиний простір.}} == Де поїсти == === Дешево === {{listing|type=eat |lat=60.09862 | long=19.94217 |wdid= |name =Julius Cafe |alt = |image = |address =Torggatan, навпроти Sitnikoff Gallery |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Невелика забігайлівка з маленьким залом і вуличними столиками. Меню скромне: випічка та напої. Працює з 7.00, є одним з небагатьох місць, де з ранку можна попити кави.}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == У Марієгамні працює достатня кількість гарних готелів. Це в першу чергу пов'язано з транзитним розташуванням міста на перехресті морських шляхів, а також з тим, що автономія розвиває event-туризм як один із напрямів діяльності. Різного роду конференції та фестивалі — для міста звичайне явище. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Турку]] {{footer|ispartof=Аландські острови|type=Місто}} mpujws2qm811oqhthjefh6xjs24ugae 0 2873 29643 29638 2021-02-02T23:34:01Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Великий Донбас|Великий Донбас]] ([[User talk:Великий Донбас|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 25433 wikitext text/x-wiki {{geo|62.9167|17.8833|map=region}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= Норрланд | regionlocal= швед. Norrland | arm = | location = Sverigekarta-Landsdelar Norrland.svg | website = | image= Täränönväylä, Norrbotten.jpg | caption = }} '''Норрланд''' розташований у [[Швеція|Швеції]]. Північна частина країни, яка включає у собі 2/3 площі території, при цьому на ній проживає лише 1/6 частина населення. Більшість національних парків Швеції розташовані в північній частині Норрланда. == Регіони == Включає в себе дев'ять історичних провінцій ([[Ландскап (Швеція)|ландскапів]]): <table><tr><td width=300> * [[Вестерботтен (ландскап)|Вестерботтен]] (Västerbotten) (частина історичної провінції знаходиться на території [[Фінляндія|Фінляндії]]) * [[Гельсінгланд (ландскап)|Гельсінгланд]] (Hälsingland) * [[Гер'єдален (ландскап)|Гер'єдален]] (Härjedalen) * [[Ємтланд (ландскап)|Ємтланд]] (Jämtland) * [[Єстрікланд (ландскап)|Єстрікланд]] (Gästrikland) * [[Лапландія (ландскап)|Лапландія]] (Lappland) (частина історичної провінції знаходиться на території Фінляндії) * [[Медельпад (ландскап)|Медельпад]] (Medelpad) * [[Норрботтен (ландскап)|Норрботтен]] (Norrbotten) * [[Онгерманланд (ландскап)|Онгерманланд]] (Ångermanland) [[Єстрікланд (ландскап)|Єстрікланд]] до 1634 року входив до складу регіону [[Свеаланд]]. <td style="text-align:center; width:300px;"> [[Файл: Västerbotten vapen.svg|50px| Västerbotten]] [[Файл: Hälsingland vapen.svg|50px| Hälsingland]] [[Файл: Härjedalen vapen.svg|50px| Härjedalen]] [[Файл: Jämtland vapen.svg|50px| Jämtland]] [[Файл: Gästrikland vapen.svg|50px| Gästrikland]] <br /> [[Файл: Lappland vapen.svg|50px| Lappland]] [[Файл: Medelpad vapen.svg|50px| Medelpad]] [[Файл: Norrbotten vapen.svg |50px| Norrbotten]] [[Файл: Ångermanland vapen.svg|50px| Ångermanland]] </table> == Міста == * [[Євле]] * [[Кіруна]] * [[Умео]] * [[Лулео]] * [[Худіксвалль]] * [[Сундсвалль]] * [[Естерсунд]] * [[Шеллефтео]] == Інші місця призначення == * '''Юсдаль''' - тут знаходяться три з семи об'єктів з переліку спадщини [[ЮНЕСКО]] «Прикрашені ферми Гельсінгланд» * '''Національний парк Хамра''' * '''Лапонія''' {{ЮНЕСКО}} - національні парки Муддус, Сарек, Падьєланта і Стура-Шофалет, а також природні резервати Сьяунья і Стубба. * '''Лен Вестерноррланд''' * '''Національний парк Абіску''' == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=ШВЕЦІЯ|type=Регіон}} 06gwnuf68o735hj9ciq8xmfe6slhnzb 0 2874 36895 34624 2025-03-29T12:24:01Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 36895 wikitext text/x-wiki {{geo|57.64071|18.29606|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Вісбю | citylocal={{lang|sv|Visby}} | arm= Visby_vapen.svg | image=Visby_evening.JPG | caption= | website= | population= | callingcode= | timezone= }} '''Вісбю''' знаходиться на [[Готланд|острові Готланд]]. Ганзейське місто-порт з фортецею розташований на західному узбережжі острова. Є найбільшим містом Готланду і його адміністративним центром. Місто входить до списку об'єктів Всесвітньої спадщини [[ЮНЕСКО]]. Місто вкрай цікаве з туристичної точки зору. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === Регулярне авіасполучення з аеропортом Вісбю здійснюється з [[Стокгольм]]а і [[Лінчепінг]]а. З [[Стокгольм#Арланда|аеропорту Стокгольм-Арланда]] рейси здійснює авіакомпанія «Skyways» [http://www.skyways.se/en/Book-flight/] {{dead link | July 2017}}, а з аеропорту Стокгольм-Бромма - компанії «Skyways» або «Gotlandsflyg» [http://www.gotlandsflyg.se/huvudmeny/boka.aspx]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. У літню пору призначаються додаткові рейси з різних міст Швеції і Європи. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === На поромах компанії '''[http://www.destinationgotland.se/ Destination Gotland]''' відправляються з [[Нюнесхамн]]а та [[Оскарсхамн]]а. Час в дорозі близько трьох годин. Пороми призначені для перевезення автомобілів. == Транспорт == == Що відвідати == {{listing|type=see | name=Фортечна стіна міста | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Прекрасно збереглася кріпосна стіна з 44 баштами, довжиною 3,4 км і висотою 11 метрів, яка повністю оточує місто. Час побудови з XII по XIV століття}} {{listing|type=see | name=Кафедральний собор Святої Марії | alt= | url=http://www.svenskakyrkan.se/default.aspx?di=286739 | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Руїни старовинних церков | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Чим зайнятись == {{listing|type=do | name=Музей Готланда | alt= | url=http://www.gotlandsmuseum.se/ | email=info@gotlandsmuseum.se | address=Strandgatan, 14 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Єдиний музейний центр острова, що включає в себе історичний музей, музей мистецтва та ще кілька об'єктів. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Йоталанд|type=Місто}} le15xvl81902yjrfb43mk4c2xco0xv7 0 2881 25570 25569 2019-09-20T15:51:36Z Еколог Світлана 2256 25570 wikitext text/x-wiki {{geo|||}} {{pagebanner|Itinerary banner.jpg}} {{Itinerary | назва= На Піп Іван Мармароський через полонину Латундур та Ялинський водоспад | зображення= | розмір= | підпис= | регіон= [[Закарпатська область]] | маршрут= смт. Ділове - полонина Латундур – г.Піп Іван Мармароський - полонина Берлебашка - Ялинський водоспад | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 42 км | висота_виходу= 430 м | найвища_точка= 1938 м | тривалість= 2 дні | складність= висока }} '''Маршрут «На Піп Іван Мармароський через полонину Латундур, полонина Берлебашка та Ялинський водоспад»''' проходить [[Закарпатська область|Закарпатською областю]]. == Мотивація == Якщо ви любити природу, активний відпочинок і туризм, цікавитесь процесами, які відбуваються в навколишньому середовищі, - то вам на Піп Іван Мармароський(1938 м). Основнними туристичними принадами є унікальні природні об'єкти, захоплюючі краєвиди, неповторна атмосфера краю. == Підготовка == Спочатку варто досконало вивчити маршрут, скласти потрібні речі (на 2 дні) у ранці, не забути взяти намети та спальні мішки, і обов'язково узгодити свій похід із прикордонною службою у с.Ділове. == На старт == Зручно приїхати у с.Ділове ще з вечора, поселившись у мотелі «Тис» біля прикордонників. Гарно повечеряти, відпочити, а вранці, прокинувшись від перших променів сонця, випити запашної кави, яка швидко вас збадьорить та налаштує на похід. Не забудьте під'їхати до прикордонної служби, яка знаходиться за кілька кілометрів від географічного центру Європи, щоби отримати дозвіл на знаходження членів експедиції у прикордонній зоні Мармароського масиву. Послугами водія можна скористатися, під'їхавши автомобілем до пилорами. == Маршрут == Природа Карпат починає зачаровувати... Через 300 метрів потрібно оплатити вхід (30 грн.) на територію Карпатського біосферного заповідника. Рухаючись гірською дорогою вверх, милуючись природою заповідника, підходимо до напіврозваленої дерев'яної хатинки. У дощову погоду (і не лише) - це найкращий орієнтир, на цьому відрізку маршруту, на Піп Іван Мармароський. Відпочиваємо, набираємось сил і мандруємо дальше. Стараємося не сходити з дороги, бо,на жаль, вказівники відсутні. Дійшовши до полонини Берлебашка, можна з впевненісю продовжувати маршрут, бо вказівники починаються саме звідси. Приблизно - це половина шляху. Справжня краса Карпатських гір розкривається на полонині Латундур, від якої до вершини Піп Іан Мармароський ще два з половиною кілометри. Радимо розкласти намет та відпочити. Якщо у вас залишилися сили та час (приблизно 4 години до заходу сонця), можете спокійно вирушати на вершину. Саме тут ви отримаєте найвищу насолоду від мальовничих гірських краєвидів і вдихнете аромат різнотрав'я високогірних лук-полонин. Орієнтиром, що ви на самій вершині є стела. Дорогою до табору, не забудьте на полонині Квасний набрати гірської води із льодовикового джерела. Ніч у горах - це завжди загадково та незабутньо (особливо, коли всю ніч іде дощ). У горах будильники не потрібні; мелодія дзвоників, яку чути від овечих отар, не дасть вам проспати. Сніданок, фотосесія, - і можна повертатися назад. Той самий шлях долати назад на багато легше, тому що рухаємося вниз. Найскладнішим був маршрут на Ялинський водоспад. Незважаючи на зовсім не промаркований шлях, нам все ж таки вдалося знайти його на карті. Оскільки ми рухалися вниз до Ділового, то вирішили на Ялинський водоспад йти від альтанки, біля мостика через потік Білий. Застереження для вас: стежина веде постійно вверх, тому речі варто залишити біля підніжжя гори Щевора. Неповторна краса водограю підніме настрій, якими б втомленими ви не були. == Останній штрих == Колиба-музей радо пригостить вас вечерею (вартуватиме, приблизно, 200 грн. з особи). == Куди далі == * Дивіться всі статті серії "[[Маршрути Карпатами]]" {{MarshrutyInUa|na-pip-ivan-marmaroskyi.php|Маршрут “На Піп Іван Мармароський через Рибчину і Берлібашку”}} {{footer|type=Маршрут}} bsc1w4e1anxasha38q0mlr8rw4s84s2 0 2889 37783 37782 2025-06-13T09:21:16Z Assyrian Human 6497 37783 wikitext text/x-wiki {{geo|48.5755|25.56|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population=1652 <small>''(на 1.01.2018)'' | callingcode=03555255 }} '''Колиндяни''' — село, що знаходиться в [[Тернопільська область|Тернопільської області]] Чортківського району. == Зрозуміти == Село розташоване на півдні області на берегах річки Нічлава. Центр сільської ради. До села приєднано хутори Дубина, За Рікою, Кругляки. До 2015 — центр сільради. Від вересня 2015 року — центр Колиндянської сільської громади. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name= Колиндянський палац-замок | alt= | url= | wikipedia=Колиндянський палац-замок 48°57′55″ пн. ш. 25°56′54″ сх. д.H G O | address= | lat=48.5755 | long=25.5654 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=церква святого Миколая Чудотворця (ПЦУ[5]; мурована; 1889),| alt= | url= | wikipedia=церква святого Миколая Чудотворця (Колиндяни) | email= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=церква святого Миколая (УГКЦ; мурована; 2009), | alt= | url= | wikipedia=Церква святого Миколая (Колиндяни) | email= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Католицький костел (поч. XX ст.) | alt= | url= | wikipedia=Католицький костел (Колиндяни) | email= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1971) | email= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=пам'ятник мученикові за віру о. Йосифу-Йосафатові Білану (1999; скульптор В. Садовник) | email= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=пам'ятний хрест Героям Небесної Сотні та всім борцям за вільну Україну (2016) | email= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Межовий дуб | alt= | url= | wikipedia=Межовий дуб }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * {{see | name=Колиндянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [[File:Facebook logo (square).png|12px|link=https://www.facebook.com/groups/Kolyndjanskachola/]] | alt= | url= | wikipedia=Колиндянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів | email= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= . | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} 5fmmgy2g1bcpm89tw4xi8w065vs4x65 0 2890 37785 25908 2025-06-13T09:47:39Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37785 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Косовська Митровиця''' знаходиться в [[Косово]]. == Зрозуміти == Місто, яке річкою Ібар поділяється на дві частини: один берег із сербським населенням, інший - з албанським. Контраст є дуже відчутним для туриста, хоча подорож по обидві сторони мосту є безпечною. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === До сербської частини міста можна дістатися з різних міст Сербії, наприклад з [[Белград|Белграда]] чи Нового Пазара. З албанської частини неподалік від головної мечеті є регулярне сполучення із [[Приштина|Приштиною]]. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Белград]] {{footer|ispartof=Косово|type=Місто}} pdo159njfjvpuicp71dlqs3dba5sl1v 0 2899 37293 33513 2025-05-08T18:29:49Z Artem Fiks4k 7236 /* Літаком */ 37293 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Лодзь''' знаходиться в [[Польща|Польщі]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === Є як внутрішні так і міжнародні рейси. Популярні бюджетні авіарейси. {{Go|name=Аеропорт Лодзь імені Владислава Реймонта|alt=Лодзь-Люблінек|address=Maczka 35, 94-328 Łódź, Польща|phone=+48426835255|url=https://www.lodz-airport.pl/|lat=51.72670868070649|long=19.401033357939845|content=Міжнародний аеропорт в центральній Польщі, розташований приблизно за 6 км на південний захід від центру міста Лодзь. Аеропорт знаходиться в експлуатації з 13 вересня 1925 року і в 2010-і сталося чимало оновлень, що дозволяє йому працювати з низькобюджетними авіакомпаніями.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tereminal_3,_%C5%81%C3%B3d%C5%BA_Airport.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D1%8C_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q764554}} === {{Потягом}} === Залізницею можна дістатися до [[Варшава|Варшави]], [[Вроцлав]]а, [[Краків|Кракова]] та інших міст країни. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобусні рейси з різних міст країни. === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Лодзинський трамвай|alt=Łódź Kaliska - пункт стягнення плати за проїзд по платній дорозі|address=aleja Unii Lubelskiej 55, 94-021 Łódź, Польща|url=https://infobus.eu/ru?partner=2498|hours=Відкрито 24 години|lat=51.75789470569451|long=19.43022487632872|content=Трамвайна мережа в польському місті Лодзь, введена в експлуатацію 23 грудня 1898 року.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:NF6D_%C5%81%C3%B3d%C5%BA_2021_(3).jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9|wikidata=Q1149987}} == Що відвідати == {{See|name=Центральний музей текстилю|alt=Centralne Muzeum Włókiennictwa w Łodzi|address=Piotrkowska 282, 93-034 Łódź, Польща|phone=+48572087469|url=https://cmwl.pl/|hours=12:00–19:00, понеділок і вівторок зачинено|price=208 грн за квиток|lat=51.74515812900373|long=19.461858952391058|content=Музей текстилю, розташований у Білій фабриці Людвіка Гейєра в Лодзі. Це перший у світі музей текстилю, який має найбільшу колекцію в Європі.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Lodz_Biala_Fabryka_(1).jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Central_Museum_of_Textiles,_%C5%81%C3%B3d%C5%BA|wikidata=Q5061472}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{Eat|name=Pierogarnia Stary Mlyn Łódź|address=Piotrkowska 37, 90-001 Łódź, Польща|phone=+48426620220|url=https://www.pierogarnie.com/restauracje/stary-mlyn-lodz/|hours=11:03–22:56|price=40–60 zł|lat=51.77156777155282|long=19.455563397813176|content=Ресторан польської кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipM0mWmYvd-5NY5Gtw-6ExmxugarzWOTd6yV8Jyg=w408-h272-k-no}} === Дорого === == Де розважитись == {{See|name=Аквапарк "Fala"|address=aleja Unii Lubelskiej 4, 94-208 Łódź, Польща|phone=+48426400800|url=https://aquapark.lodz.pl/?utm_source=Moja-Firma&utm_medium=Strona|hours=07:00–22:00, субота, неділя і понеділок 09:00–22:00|price=405 грн|lat=51.76415477187709|long=19.421078708213773|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipO1WNhP-yvd3DHJ_A5hFjolv2bOMpc1_QUZLhb4=w408-h305-k-no|content=Сучасний цілорічний аквапарк із басейнами й гірками. Є басейни із солоною водою, музикою та саунами.}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Hampton by Hilton Łódź City Center|address=Piotrkowska 157, 90-440 Łódź, Польща|phone=+48422022022|url=https://www.hilton.com/en/hotels/lcjcchx-hampton-lodz-city-center/?SEO_id=GMB-EMEA-HX-LCJCCHX|checkin=15:00|checkout=11:00|price=3600 грн за ніч|lat=51.759730823622135|long=19.457574981227822|content=До послуг гостей номери з кондиціонером, а також фітнес-центр, безкоштовний Wi-Fi та бар. До послуг гостей помешкання обслуговування номерів і ресторан. Приватна парковка розташована на території помешкання. У помешканні Hampton by Hilton Łódź City Center усі варіанти розміщення оснащено телевізором із плоским екраном та безкоштовними туалетно-косметичними засобами. Гостям помешкання подають такі варіанти сніданку: "шведський стіл", континентальний чи традиційний англійський/ірландський. До послуг гостей стійка реєстрації, працівники якої володіють такими мовами – англійська та польська – та завжди готові допомогти гостям.|image=https://cf.bstatic.com/xdata/images/hotel/max1024x768/484094290.jpg?k=ba946df8064122cd841951d6f1c8496d1870a2b3fc29e1534fc403d0d5bbd8e7&o=}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Варшава|alt=Польща|directions=на північний схід від міста Лодзь|lat=52.19787043380523|long=21.055635374810425|content=Варшава — столиця Польщі з 1596 року, порт на річці Вісла, адміністративний центр Мазовецького воєводства.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipNgRbqyaTzM-jNm6NT2CgB9BIMZ4gauzyI54RXM=w408-h509-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0|wikidata=Q270}}{{footer|ispartof=Польща|type=Місто}} [[Категорія:Міста Польщі]] liry7hjwy9se5j64r2pxdtd93o01ied 0 2902 25873 2019-12-03T15:48:44Z Ales sandro 3269 Ales sandro перейменував сторінку з [[Переяслав-Хмельницький]] на [[Переяслав]] 25873 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Переяслав]] bkf5jp4ztbjulx7uaosenjsugohye04 10 2903 25906 25899 2019-12-09T09:41:25Z Visem 502 25906 wikitext text/x-wiki [[Азербайджанський розмовник|азерб.]] ''<span lang="az">{{{1}}}</span>''<noinclude> [[Category:Шаблони|Lang-az]]</noinclude> jzfxhptfryvbp5ch8jkz43fmuwzezqd 0 2918 35639 35638 2024-05-29T20:29:08Z 41.33.103.99 /* Довідник з вимови */ 35639 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Prague banner 03.jpg}} Ви читаєте розмовник '''чеської мови'''. == Довідник з вимови == Наголос в словах завжди ставиться на перший склад. === Голосні === * '''Aa — (a)''' Повністю аналогічна українській літері "A". * '''Áá — (довге а)''' Вимовляється трохи довше звичайної української "A". * '''Ee — (е)''' Повністю аналогічна українській літері "Е". * '''Éé — (довге е)''' Вимовляється трохи довше звичайної української "Е". * '''Ěě — (м'яке е)''' Повністю аналогічна українській літері "Є". * '''Ii — (м'яке і)''' Повністю аналогічна українській літері "І". * '''Íí — (довге і)''' Вимовляється трохи довше звичайної української "І". * '''Oo — (о)''' Повністю аналогічна українській літері "О". * '''Óó — (довге о)''' Вимовляється трохи довше звичайної української "О". * '''Uu — (у)''' Повністю аналогічна українській літері "У". * '''Úú — (довге у)''' Вимовляється трохи довше звичайної української "У". * '''Ůů — (у з кружком)''' Вимовляється трохи довше звичайної української "У". Кружок абсолютно рівнозначний палочці довготи. * '''Yy — (тверде і)''' Різниці між Ii та Yy у вимові немає. * '''Ýý — (довге тверде і)''' Різниці між Íí та Ýý у вимові немає. === Приголосні === * '''Bb — (б)''' Повністю аналогічна українській літері "Б". * '''Cc — (ц)''' Повністю аналогічна українській літері "Ц". * '''Čč — (ч)''' Повністю аналогічна українській літері "Ч". === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Доброго здоров'я. || Nazdar. || Наздар. |- | Привіт. || Ahoj. || Агой. |- | Як у вас справи? || Jak se máte? || Як се мате? |- | Добре, дякую. || Dobře, děkuji/děkuju. || Добре, дякуї |- | Як Вас звати? || Jak se jmenujete? || Як се йменуєте? |- | Я _____ || Jsem _____ . || Тсем ______ |- | Дуже приємно познайомитися. || Těší mě. || Тещі мнйє |- | Будь ласка (прохання) || Prosím. || Просім |- | Спасибі. || Děkuji/Děkuju. || Дякуї |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || Prosím. |Просім |- | Так. || Ano. || Ано |- | Ні. || Ne. || Нє |- | Вибачте (звернути увагу) *офіційне* || Promiňte. || Проміньте |- | Пробачте (просити вибачення) *офіційне* || Promiňte. || Проміньте |- | До побачення. || Na shledanou. || На схледаноу |- | Бувай (прощання) || Ahoj || Ахой |- | Я не розмовляю українською [добре]. || Nemluvím ukrajinsky [dobře]. |Нємлувім українцкі |- | Ви розмовляєте українською? || Mluvíte ukrajinsky? | Млувіте українцкі |- | Чи тут хтось розмовляє українською? || Je tu někdo, kdo mluví ukrajinsky? | Є ту нєкдо, кто млувлі українцкі |- | Допоможіть! || Pomoc! || Помоц! |- | Обережно! || Pozor! || Позор! |- | Доброго ранку. || Dobré ráno. || Добри ранок |- | Добрий день. || Dobrý den. || Добри ден. |- | Добрий вечір. | Dobrý večer. | Добри вечер. |- | Добраніч. || Dobrou noc. |Доброу ноць |- | Я не розумію. || Nerozumím. |Нєрозумім |- | Де знаходиться туалет? || Kde je záchod? |Кде є заход? |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || Nechte mě! | |- | Не чіпай мене! || Nedotýkejte se mě. | |- | Я викличу поліцію! || Zavolám policii! | |- | Поліція! || Policie! | |- | Тримайте злодія! || | |- | Мені потрібна ваша допомога. || Potřebuju Vaši pomoc. | |- | Це терміново! || Je to naléhavé! | |- | Я заблукав. || Ztratil jsem se. | |- | Я загубив свою сумку. || Ztratil jsem svoje zavazadlo. | |- | Я загубив свій гаманець. || Ztratil jsem peněženku. | |- | Я хворий. || Jsem nemocný. | |- | Я поранений. || Jsem zraněný. | |- | Мені потрібен лікар. || Potřebuju doktora. | |- | Можна від вас подзвонити? || Můžu si od Vás zavolat? | |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | 1 || jeden/jedna/jedno || |- | 2 || dva/dvě || |- | 3 || tři || |- | 4 || čtyři || |- | 5 || pět || |- | 6 || šest || |- | 7 || sedm || |- | 8 || osm || |- | 9 || devět || |- | 10 || deset || |- | 11 || jedenáct | |- | 12 || dvanáct | |- | 13 || třináct | |- | 14 || čtrnáct | |- | 15 || patnáct | |- | 16 || šestnáct | |- | 17 || sedmnáct | |- | 18 || osmnáct | |- | 19 || devatenáct | |- | 20 || dvacet | |- | 21 || dvacet jedna | |- | 22 || dvacet dva | |- | 23 || dvacet tři | |- | 24 || dvacet čtyři | |- | 30 || třicet | |- | 40 || čtyřicet | |- | 50 || padesát | |- | 60 || šedesát | |- | 70 || sedmdesát | |- | 80 || osmdesát | |- | 90 || devadesát | |- | 100 || sto | |- | 150 || sto padesát | |- | 200 || dvě stě | |- | 300 || tři sta | |- | 400 || čtyři sta | |- | 500 || pět set | |- | 1000 || tisíc | |- | 2000 || dva tisíce | |- | 5000 || pět tisíc | |- | 1000000 || milion | |- | 1000000000 || miliarda | |- | Номер || číslo | |- | Половина || polovina | |- | Більше || více | |- | Менше || méně | |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || teď | |- | Раніше || dříve | |- | Пізніше || později | |- | Ранок || ráno | |- | День || den | |- | Вечір || večer | |- | Ніч || noc | |- | Вранці || ráno | |- | Вдень || odpoledne | |- | Ввечері || večer | |- | Вночі || v noci | |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || Kolik je hodin? | |- | Половина _____. || Je půl _____. | |- | Пˈятнадцять хвилин по _____. || _____. | |- | За пˈятнадцять хвилин _____. || Je čtvrt na _____. | |- | 2:00 || dvě hodiny | |- | 3:00 || tři hodiny | |- | 4:00 || čtyři hodiny | |- | 5:00 || pět hodin | |- | 6:00 || šest hodin | |- | 7:00 || sedm hodin | |- | 8:00 || osm hodin | |- | 9:00 || devět hodin | |- | 10:00 || deset hodin | |- | 11:00 || jedenáct hodin | |- | 12:00 || dvanáct hodin | |- | Полудень || poledne | |- | Північ || půlnoc | |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || _____ minuta/minuty/minut | |- | _____ день/дні/днів || _____ den/dny/dní | |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || _____ týden/týdny/týdnů | |- | _____ місяць/місяці/місяців || _____ měsíc/měsíce/měsíců | |- | _____ рік/роки/років || _____ rok/roky/let | |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || Dnes | |- | Вчора || Včera | |- | Завтра || Zítra | |- | Цього тижня/місяця/року || Tento týden/měsíc/rok | |- | Минулого тижня/місяця/року || Minulý týden/měsíc/rok | |- | Наступного тижня/місяця/року || Příští týden/měsíc/rok | |- | Понеділок || Pondělí | |- | Вівторок || Úterý | |- | Середа || Středa | |- | Четвер || Čtvrtek | |- | Пˈятниця || Pátek | |- | Субота || Sobota | |- | Неділя || Neděle | |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || Leden | |- | Лютий || Únor | |- | Березень || Březen | |- | Квітень || Duben | |- | Травень || Květen | |- | Червень || Červen | |- | Липень || Červenec | |- | Серпень || Srpen | |- | Вересень || Září | |- | Жовтень || Říjen | |- | Листопад || Listopad | |- | Грудень || Prosinec | |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- |Колір |Barva | |- | Чорний || Černá || |- | Білий || Bílá | |- | Сірий || Šedá | |- | Червоний || Červená | |- | Синій || Modrá | |- | Блакитний || Modrá | |- | Жовтий || Žlutá | |- | Зелений || Zelená | |- | Помаранчевий || Oranžová | |- | Фіолетовий || Fialová | |- | Коричневий || Hnědá | |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || Kolik stojí lístek do _____? | |- | Один квиток до _____, будь ласка. || Jeden lístek do _____, prosím. | |- | Куди їде цей потяг/автобус? || Kam jede tento vlak/autobus? | |- | Де потяг/автобус до _____? || Kde je vlak/autobus do _____? | |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || Staví tento vlak/autobus v _____? | |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || Kdy odjíždí vlak/autobus do _____? | |- | У скільки цей потяг/автобус приходить до _____? || Kdy přijede tento vlak/autobus do _____? | |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад. !! Транскрипція |- | Як мені дістатися до_____? || Jak se dostanu _____? |____? |- | ... автовокзалу? || ... na autobusové nádraží? |... |- | ... аеропорту? || ... na letiště? |... |- | ... вокзалу? || ... na nádraží? |... |- | ... готелю _____? || ... do hotelu _____? |... |- | ... гуртожитку? || ... |... |- | ... українського консульства/посольства? || ... k ukrajinskému konzulátu/velvyslanectví? |... |- | ... центру? || ... do centra? |... |- | Де є багато _____? || Kde je hodně _____? |_____? |- | ... барів? || ... barů? |... |- | ... готелів? || ... hotelů? |... |- | ... пам'яток? || ... památek? |... |- | ... ресторанів? || ... restaurací? |... |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || | |- | ... вулицю || ... ulici |... |- | Поверніть направо || Odbočte doprava | |- | Поверніть наліво || Odbočte doleva | |- | До _____ || K _____ |_____ |- | Повз _____ || Za _____ |_____ |- | Перед _____ || Před _____ |____ |- | Шукайте _____ || _____ |____ |- | Перехрестя || | |- | Північ || Sever | |- | Південь || Jih | |- | Схід || Východ | |- | Захід || Západ | |- | Вгору || Nahoru | |- | Вниз || Dolů | |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || Taxi! || |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || Odvezte mě do _____, prosím. || |- | Скільки коштує доїхати до _____? || Kolik stojí cesta do _____? || |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || Zavezte mě tam, prosím.|| |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || Máte volné pokoje? | |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || Kolik stojí pokoj pro jednoho/dva? | |- | В цій кімнаті є _____ || Je na pokoji _____ | |- | … простирадла? || … | |- | … ванна? || … koupelna? | |- | … телефон? || … telefon? | |- | … телевізор? || … televizor? | |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || Můžu se prvně podívat na pokoj? | |- | У вас є _____ кімнати? || Máte _____ pokoj? | |- | … тихіші …? || … tišší …? | |- | … більші …? || … větší …? | |- | … чистіші …? || … čistší …? | |- | … дешевші …? || … levnější …? | |- | Добре, я беру. || Dobře, beru. | |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || Zůstanu _____ noc/noci/nocí. | |- | Ви можете запропонувати інший готель? || Můžete nám doporučit jiný hotel? | |- | У вас є _____ || Máte ___ | |- | … сейф? || … trezor? | |- | … індивідуальні сейфи? || … | |- | Сніданок враховані? || Je snídaně v ceně? | |- | О котрій сніданок? || V kolik je snídaně? | |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || Ukliďte mi na pokoji, prosím. | |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || Můžete mě vzbudit v _____? | |- | Дайте рахунок. || Účet prosím. | |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || Přijímáte kreditní karty? || |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || Můžete mi vyměnit peníze? || |- | Де можна обміняти гроші? || Kde si můžu vyměnit peníze? || |- | Який курс обміну? || Jaký je směnný kurz? || |- | Де найближчий банкомат? || Kde je nejbližší bankomat? || |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для одного/двох чоловік, будь ласка. || Stůl pro jednoho/dva, prosím. | |- | Можна я погляну меню? || Můžu vidět jídelní lístek? | |- | Яка вас є фірмова страва? || Jakou máte specialitu? | |- | Яка у вас місцева фірмова страва? || Jakou máte místní specialitu? | |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || Jsem vegetarián/vegetariánka. | |- | Я не їм свинину. || Nejím vepřové. | |- | Сніданок || Snídaně | |- | Обід || Oběd | |- | Вечеря || Večeře | |- | Я хочу ____. || Já bych chtěl(a) ____. | |- | ... курку || ...kuře | |- | ... яловичини || ...hovězí | |- | ... рибу || ...rybu | |- | ... свинини || ... vepřové | |- | ... ковбасу || ... | |- | ... сир || ... sýr | |- | ... яйця || ... vejce | |- | ... салат || ... salát | |- | ... (свіжі) овочі || ... (syrovou) zeleninu | |- | ... (свіжі) фрукти || ... (syrové) ovoce | |- | ... тост || ... toust | |- | ... макарони || ... těstoviny | |- | ... рису || ... rýži | |- | ... квасолі || ... fazole | |- | ... гамбургер || ... hamburger | |- | ... біфштекс || ... steak | |- | ... гриби || ... houby | |- | ... апельсин || ... pomeranč | |- | ... яблуко || ... jablko | |- | ... банан || ... banán | |- | ... ананас || ... ananas | |- | ... ягоду || ... | |- | ... виноград || ... hrozny | |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || Prosím sklenici/šálek/lahev _____ | |- | ... кави || ... kávy | |- | ... чаю || ... čaje | |- | ... соку || ... džusu | |- | ... мінеральної води || ... minerální vody | |- | ... води || ... vody | |- | ... пива || ... piva | |- | ... червоного/білого вина || ... červeného/bílého vína | |- | ... горілки || ... vodky | |- | ... віскі || ... whiskey | |- | ... рому || ... rumu | |- | ... газованої води || ... perlivé vody | |- | ... апельсинового соку || ... pomerančového džusu | |- | ... коли || ... koly | |- | Дайте, будь ласка ____. || | |- | … солі || … | |- | … перцю || … | |- | … масла || … | |- | Офіціант! || | |- | Я закінчив. || Už nemůžu. | |- | Я наївся. || Jsem plný. | |- | Це було чудово. || Bylo to skvělé. | |- | Можете прибрати зі столу. || Můžete odnést ze stolu. | |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || Přineste mi účet, prosím. | |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || Prodáváte alkoholické nápoje? || |- | Є столики? || || |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || Jedno pivo/dvě piva, prosím. || |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || Sklenici červeného/bílého vína, prosím. || |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || || |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || Jednu láhev _____, prosím. || |- | Тут є буфет? || || |- | Ще одну, будь ласка. || Ještě jednou, prosím. || |- | Коли ви зачиняєтеся? || Kdy zavíráte? || |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || Máte _____ v mé velikosti? | |- | Скільки це коштує? || Kolik to stojí? | |- | Це занадто дорого. || To je moc drahé. | |- | Ви приймаєте || | |- | Дорого || drahé | |- | Дешево || levné | |- | Я не можу собі цього дозволити. || To si nemůžu dovolit. | |- | Я цього не хочу. || | |- | Ви мене обманюєте. || Podvádíte mě. | |- | Мені це не цікаво. || Nemám zájem. | |- | Добре, я візьму. || Dobře, vezmu si to. | |- | Дайте, будь ласка, пакет. || | |- | У вас є доставка (за кордон)? || | |- | Давайте дві. || Dejte mi dvě. | |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні ... || Potřebuju ... | |- | ... зубна паста || ... zubní pastu | |- | ... зубна щітка || ... kartáček na zuby | |- | ... тампони || ... tampony | |- | ... мило || ... mýdlo | |- | ... шампунь || ... šampon | |- | ... аспірин (знеболююче) || ... aspirin (prášek proti bolesti) | |- | ... ліки від застуди || ... lék proti nachlazení | |- | ... ліки від живота || ... lék na žaludek | |- | ... бритва || ... holicí strojek | |- | ... парасолька || ... deštník | |- | ... лосьйон від засмаги || ... opalovací krém | |- | ... листівка || ... pohled | |- | ... поштові марки || ... poštovní známku | |-. | ... батарейки || ... baterie | |- | ... папір || ... papír | |- | ... ручка || ... propisku | |- | ... книги українською мовою || ... knihy v ukrajinštině | |- | ... журнали українською мовою || ... časopisy v ukrajinštině | |- | ... газета українською мовою || ... noviny v ukrajinštině | |- | ... чесько-український словник || ... česko-ukrajinský slovník | |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || Chtěl(a) bych si půjčit auto. | |- | Я хочу взяти страховку. || Chtěl(a) bych pojištění. | |- | СТОП |STOP |Стоп |- | Односторонній рух || | |- | Поступіться дорогою || | |- | Парковки немає || Neparkovat | |- | Обмеження швидкості || Omezení rychlosti | |- | Заправка || Čerpací stanice | |- | Бензин || benzín | |- | Дизельне паливо || diesel | |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || Neudělal jsem nic špatného. | |- | Ми один одного не зрозуміли. || Nepochopili jsme se. | |- | Куди ви мене везете? || | |- | Мене заарештовано? || Jsem zatčen(a)? | |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || Chtěl bych mluvit s advokátem. | |- | Я можу сплатити штраф зараз? || Můžu teď zaplatit pokutu? | |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || Chtěl(a) bych mluvit s konzulátem/velvyslanectvím Ukrajiny. | |- |Я громадянин України. || Jsem občan Ukrajiny. |Йцем обцьан УкраЇни |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} jtubzjgoh8deqifb0j91iu33jnit95o 10 2922 26002 2020-01-23T11:19:55Z Gzhegozh 3382 Gzhegozh перейменував сторінку з [[Шаблон:Doc-inline]] на [[Шаблон:Документація/inline]] 26002 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Документація/inline]] 791me5nrtn0x2vin3mlw6tgpfxj7mo8 4 2937 27927 26783 2020-12-14T19:26:25Z Visem 502 /* Поліпшені статті */ 27927 wikitext text/x-wiki {{CEE Spring 2020 navbar}} {| align="right" style="margin-right: 0px; margin-left:25px; padding:0 0 5px;" |- | [[Файл:Wikivoyage-Logo-v3-ukrainian.svg|праворуч|180пкс]] |- | style="text-align: center;"| <strong style="font-size: 18px; line-height: 36px; text-shadow: 1px 1px 1px #66a471; color: #8A070B;">Наша коротка адреса<br/>voyage.wikimedia.org.ua</strong> |} '''Європейська весна 2020''' — конкурс в українських Вікімандрах, присвячений [[w:Центральна та Східна Європа|Центральній і Східній Європі]]. Конкурс проходить із 1 квітня по 31 травня 2020 року. Європейська весна є українською частиною міжнародного конкурсу ''[[:meta:Wikimedia CEE Spring 2020|CEE Spring]]'', який проходить у [[w:Вікіпедія:Європейська весна 2020|Вікіпедії]], [[:q:uk:Вікіцитати:Європейська весна 2020|Вікіцитатах]] і Вікімандрах. В українських версіях Вікіпедії, Вікімандрів та Вікіцитат конкурс проводить громадська організація «[[w:Вікімедіа Україна|Вікімедіа Україна]]». == Умови конкурсу == Щоб узяти участь у конкурсі, створіть або поліпшіть якомога більше статей у Вікімандрах на тему Центральної і Східної Європи. Можете скористатися пропонованими темами нижче або працювати над іншими статтями, якщо вони входять до загальної тематики конкурсу. ;Як узяти участь? # [[Спеціальна:Вхід|Зареєструватися або увійти]] у Вікімандри. # Створити або доповнити статтю у Вікімандрах з урахуванням базових правил проєкту (дивіться [[Вікімандри:Довідка]] та правила, посилання на які містяться на цій сторінці). # Поставити на її сторінці обговорення шаблон {{Tl|CEE-2020-new}} (якщо стаття нова) або {{tl|CEE-2020-improve}} (якщо ви поліпшили статтю). Також занесіть створену чи поліпшену статтю до списку нижче. #: '''Важливо:''' якщо на сторінці обговорення статті немає відповідного шаблону, вона може бути не зарахована у ваш конкурсний внесок. За результатами конкурсу усі активні учасники (ті, хто створить чи суттєво поліпшить принаймні п'ять статей) отримають сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна», а три найактивніші учасники — особливі подарунки (наприклад, книги чи сертифікати на їхню покупку). Якщо маєте запитання до організаторів, пишіть на ceespring{{@}}wikimedia.org.ua __TOC__ == Список учасників == Якщо хочете взяти участь у конкурсі, можете записатися у списку нижче. Це не обов'язково, але може мотивувати інших потенційних учасників {{smile}} # --[[Користувач:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] ([[Обговорення користувача:Андрій Гриценко|обговорення]]) 22:31, 4 травня 2020 (EEST) #--[[Користувач:Drozdova Elena|Drozdova Elena]] ([[Обговорення користувача:Drozdova Elena|обговорення]]) 22:45, 23 травня 2020 (EEST) # # == Статті до створення == {{стовпці|3}} === Австрія === * [[Грац]] * [[Зальцбург]] * [[Каринтія]] * [[Клагенфурт]] * [[Інсбрук]] * [[Лінц]] * [[Тіроль]] === Азербайджан === * [[Азербайджанський розмовник]] * [[Гянджа]] * [[Нахічевань]] * [[Сумгаїт]] === Албанія === * [[Албанський розмовник]] * [[Дуррес]] * [[Саранда]] * [[Шкодер]] === Білорусь === * [[Берестейська область]] * [[Біловезька пуща]] * [[Бобруйськ]] * [[Браславські озера]] * [[Вітебська область]] * [[Гомельська область]] * [[Гродно]] * [[Мінська область]] * [[Могильовська область]] * [[Нарочанський національний парк]] * [[Національний парк Прип'ятьський]] * [[Несвіж]] * [[Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник]] * [[Речиця]] === Болгарія === * [[Албена]] * [[Бургас]] * [[Кранево]] * [[Несебир]] * [[Пловдив]] * [[Обзор]] * [[Созополь]] * [[Чорноморське узбережжя Болгарії]] === Боснія і Герцеговина === * [[Баня-Лука]] * [[Брчко]] * [[Герцеговина]] * [[Неум]] * [[Сребрениця]] === Вірменія === * [[Вірменський розмовник]] * [[Ґоріс]] * [[Джермук]] * [[Озеро Севан]] * [[Севанаванк]] * [[Татев]] * [[Хор Вірап]] * [[Цахкадзор]] === Греція === * [[Афон]] * [[Коринф]] * [[Крит]] * [[Салоніки]] * [[Ханья]] === Грузія === * [[Аджарія]] * [[Боржомі]] * [[Гагра]] * [[Зугдіді]] * [[Кутаїсі]] * [[Новий Афон]] * [[Очамчіра]] * [[Піцунда]] * [[Телаві]] * [[Цхінвалі]] === Естонія === * [[Гіюмаа]] * [[Йихві]] * [[Курессаре]] * [[Нарва]] * [[Пярну]] * [[Сааремаа]] === Казахстан === * [[Алмати]] * [[Нур-Султан]] * [[Атирау]] * [[Казахський розмовник]] === Кіпр === * [[Кіренія]] * [[Лімасол]] * [[Нікосія]] * [[Пафос]] * [[Протарас]] === Латвія === * [[Вентспілс]] * [[Єлгава]] * [[Лієлварде]] === Литва === * [[Друскінінкай]] * [[Каунас]] * [[Клайпеда]] * [[Литовський розмовник]] * [[Паланга]] * [[Тракай]] * [[Шяуляй]] === Мальта === * [[Валетта]] * [[Гоцо]] * [[Коміно]] * [[Мальта (острів)]] * [[Мальтійський розмовник]] * [[Рабат (Мальта)]] * [[Сліма]] === Молдова === * [[Бєльці]] * [[Гагаузія]] * [[Комрат]] * [[Рибниця]] * [[Старий Орхей]] === Північна Македонія === * [[Бітола]] * [[Македонський розмовник]] * [[Охридське озеро]] * [[Скоп'є/Стара Чаршія]] === Польща === * [[Бескиди]] * [[Білосток]] * [[Вісла]] * [[Гдиня]] * [[Закопане]] * [[Свіноуйсьце]] * [[Сопот]] * [[Торунь]] * [[Щецін]] === Росія === * [[Адигея]] * [[Байкал]] * [[Бурятія]] * [[Грозний]] * [[Дагестан]] * [[Дербент]] * [[Єйськ]] * [[Йошкар-Ола]] * [[Калінінград]] * [[Камчатка]] * [[Краснодарський край]] * [[Курильські острови]] * [[Марій Ел]] * [[Онезьке озеро]] * [[Псковська область]] * [[Сахалін]] * [[Тамань]] * [[Тива]] * [[Чебоксари]] * [[Чечня]] * [[Чувашія]] * [[Чукотка]] * [[Якутія]] * [[Якутськ]] ==== ''Башкортостан'' ==== * [[Бєлорєцьк]] * [[Салават]] * [[Стерлітамак]] ==== ''Дон'' ==== * [[Азов]] * [[Ростов-на-Дону]] * [[Ростовська область]] ==== ''Ерзя'' ==== * ==== ''Татарстан'' ==== * [[Казань]] * [[Татарстан]] === Румунія === * [[Бран]] * [[Брашов]] * [[Галац]] * [[Дельта Дунаю]] * [[Клуж-Напока]] * [[Констанца]] * [[Сигіт]] * [[Суліна]] * [[Сучава]] * [[Тімішоара]] * [[Трансильванія]] * [[Тульча]] * [[Ясси]] === Сербія === * [[Воєводина]] * [[Крагуєвац]] * [[Ніш]] * [[Нові-Сад]] * [[Суботіца]] ==== ''Косово'' ==== * [[Приштина]] * [[Прізрен]] === Словаччина === * [[Банська Бистриця]] * [[Братислава]] * [[Братиславський край]] * [[Жиліна]] * [[Кошицький край]] * [[Пряшів]] * [[Пряшівський край]] * [[Рожнява]] * [[Словацький розмовник]] * [[Татри]] * [[Трнава]] === Словенія === * [[Копер]] * [[Любляна]] * [[Марибор]] * [[Словенський розмовник]] === Туреччина === * [[Адана]] * [[Ані]] * [[Бодрум]] * [[Бурса]] * [[Денізлі]] * [[Едірне]] * [[Каппадокія]] * [[Кемер]] * [[Конья]] * [[Кушадаси]] * [[Мармаріс]] * [[Мерсін]] * [[Памуккале]] * [[Трабзон]] * [[Турецький розмовник]] * [[Фетхіє]] === Угорщина === * [[Дебрецен]] * [[Дьйор]] * [[Егер]] * [[Кечкемет]] * [[Мішкольц]] * [[Озеро Балатон]] * [[Озеро Хевіз]] * [[Сегед]] * [[Секешфехервар]] * [[Хайдусобосло]] === Хорватія === * [[Брач]] * [[Загреб]] * [[Крк]] * [[Плитвицькі озера]] * [[Пула]] * [[Рієка]] * [[Спліт]] * [[Хвар]] * [[Хорватський розмовник]] === Чехія === * [[Брно]] * [[Карловарський край]] * [[Кутна Гора]] * [[Ліберецький край]] * [[Острава]] * [[Південночеський край]] * [[Пльзенський край]] * [[Устецький край]] * [[Центральночеський край]] === Чорногорія === * [[Бар (Чорногорія)]] * [[Бечичі]] * [[Будва]] * [[Котор]] * [[Которська бухта]] * [[Нікшич]] * [[Подгориця]] * [[Цетинє]] </div> == Створені статті == {{cmbox | text = В обговорення створених статей, будь ласка, додавайте шаблон {{[[Шаблон:CEE-2020-new|CEE-2020-new]]}} . Посилання на створені статті додавайте у цей перелік}} {{стовпці|3}} :10 квітня # [[Комрат]] # [[Мінська область]] #: 11 квітня # [[Байкал]] #: 16 квітня # [[Сопот]] #: 17 квітня # [[Боржомі]] #: 18 квітня # [[Зальцбург]] #: 20 квітня # [[Бургас]] # [[Чорноморське узбережжя Болгарії]] # [[Созополь]] #: 21 квітня # [[Бобруйськ]] # [[Могильовська область]] # [[Клайпеда]] #: 23 квітня # [[Біловезька пуща]] # [[Браславські озера]] #: 27 квітня # [[Нарочанський національний парк]] #: 3 травня # [[Національний парк Прип'ятьський]] #: 4 травня # [[Мальта (острів)]] #: 5 травня # [[Валетта]] #: 6 травня # [[Коміно]] # [[Мармаріс]] #: 7 травня # [[Денізлі]] #: 8 травня # [[Каппадокія]] #: 9 травня # [[Кутна Гора]] # [[Острава]] # [[Бітола]] #: 11 травня # [[Карловарський край]] #: 12 травня # [[Саранда]] # [[Шкодер]] # [[Албанська рив'єра]] #: 14 травня # [[Центральночеський край]] # [[Південночеський край]] #: 16 травня # [[Пльзенський край]] # [[Салоніки]] # [[Корфу]] #: 20 травня # [[Ліберецький край]] #: 23 травня #[[Висагінас]] #[[Старокостянтинів]] #[[Дебрецен]] #[[Жиліна]] #[[Егер]] #[[Шяуляй]] #[[Гродно]] #: 30 травня # [[Клуж-Напока]] </div> == Поліпшені статті == {{cmbox | text = В обговорення поліпшених статей, будь ласка, додавайте шаблон {{[[Шаблон:CEE-2020-improve|CEE-2020-improve]]}} . Посилання на покращені статті додавайте у цей перелік}} {{стовпці|3}} : 16 квітня # [[Трансильванія]] #: 12 травня # [[Тирана]] </div> == Підсумки == В рамках конкурсу учасниками створено 44 нових статті, доповнено 2 статті. * 1 місце - [[Користувач:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] * 2 місце - [[Користувач:Brunei|Brunei]] * 3 місце - [[Користувач:Drozdova Elena|Drozdova Elena]] pl5lfd90fmaghq1rikdkn3nydrni3fz 10 2938 26068 2020-03-22T15:01:49Z Сергій Липко 1180 Створена сторінка: <div style="text-align: center;"> <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri... 26068 wikitext text/x-wiki <div style="text-align: center;"> <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Logo Logo CEE Spring uk small.png|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[Вікімандри:Європейська весна 2020|Європейської весни 2020]]<br />(1 квітня&nbsp;— 31 травня 2020 року)</div></td> <td> {{#if:Coat of arms of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage-logo.svg|{{#if:80px|80px|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table></div><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]] </noinclude> kwhwv7na30lkd071ot9a00lm0owrglb 10 2939 26069 2020-03-22T15:15:48Z Сергій Липко 1180 Створена сторінка: <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|Файл:Logo Logo CEE... 26069 wikitext text/x-wiki <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Logo Logo CEE Spring uk small.png|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|поліпшено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[Вікімандри:Європейська весна 2020|Європейської весни 2020]]<br />(1 квітня&nbsp;— 31 травня 2020 року)</div></td> <td> {{#if:Coat of arms of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage-logo.svg|{{#if:80px|80px|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]] </noinclude> isg62gcbghzi2fk97ee5rwz12b68lyw 10 2940 26070 2020-03-22T15:17:03Z Сергій Липко 1180 Створена сторінка: <div class="reflist <!-- -->{{#if: {{{1|}}} | {{#iferror: {{#ifexpr: {{{1|1}}} > 1 }} | references-column-width | references-column-count refe... 26070 wikitext text/x-wiki <div class="reflist <!-- -->{{#if: {{{1|}}} | {{#iferror: {{#ifexpr: {{{1|1}}} > 1 }} | references-column-width | references-column-count references-column-count-{{{1}}} }} | {{#if: {{{colwidth|}}} | references-column-width }} }}" style="<!-- -->{{#if: {{{1|}}} | {{#iferror: {{#ifexpr: {{{1|1}}} > 1 }} | {{column-width|{{{1}}}}} | {{column-count|{{{1}}}}} }} | {{#if: {{{colwidth|}}} | {{column-width|{{{colwidth}}}}} }} }} list-style-type: <!-- -->{{{liststyle|{{#switch: {{{group|}}} | lower-alpha | lower-greek | lower-roman = {{{group}}} | #default = decimal}}}}};"> {{#tag:references|{{{refs|}}}|group={{{group|}}}}}</div><noinclude> {{doc}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /Документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> ehc4lz6x3ae6ak8yejxuolfwbiuklkn 10 2943 26091 2020-04-02T21:03:59Z AntonProtsiuk (WMUA) 4059 Перенаправлено на [[Шаблон:CEE-2020-improve]] 26091 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:CEE-2020-improve]] 2xpn3xxbc6yu26hdtk77xsjd6opkumk 10 2944 26092 2020-04-02T21:04:19Z AntonProtsiuk (WMUA) 4059 Перенаправлено на [[Шаблон:CEE-2020-new]] 26092 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:CEE-2020-new]] j7iho2d3925nkp1vky0vlf0ixjdss1g 10 2945 26094 26093 2020-04-02T21:23:39Z AntonProtsiuk (WMUA) 4059 Перенаправлено на [[Шаблон:Смайл]] 26094 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Смайл]] paib547n4d7ef6aj84zrgxosb7f9pl2 10 2946 26095 2020-04-02T21:31:42Z AntonProtsiuk (WMUA) 4059 per [[w:uk:Шаблон:CEE Spring 2020 navbar]] 26095 wikitext text/x-wiki <div style="margin:5px 0px 10px 0px;-moz-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);-webkit-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);background-color:#FFFFFF;"> {| cellspacing="1" style="width:100%; text-align:center; font-size:1.5em; padding:2px 3px 2px 3px;" class="hp-portalen" | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:15%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2020|'''Головна''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2020#Умови конкурсу|'''Умови конкурсу''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:25%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2020#Статті до створення|'''Статті до написання''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[:w:uk:Вікіпедія:Європейська весна 2020|'''Конкурс у Вікіпедії''']]&nbsp;[[Файл:Wikipedia-logo.svg|без рамки|20пкс]] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[:q:uk:Вікіцитати:Європейська весна 2020|'''Конкурс у Вікіцитатах''']]&nbsp;[[Файл:Wikiquote-logo.svg|без рамки|20пкс]] |}</div> j4ibsl9eaqizxo76bsfgesni9vptaoe 0 2949 33502 32875 2022-09-17T21:33:20Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Чехії]] з допомогою HotCat 33502 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Пардубіце''' - місто, що розташоване на сході Чехії. == Зрозуміти == Пардубіце - затишне місто, яке розташоване на відстані 96 кілометрів на схід від [[Прага|Праги]]. Одне з найцікавіших міст Чехії, яке відоме великої кількістю пряників та продукції, яка з ними пов'язана. В Пардубіце ви побачите музей пряників, величезну кількість магазинів з пряниками та спеціальними дошками, формами та будиночками. Перед різдвяними та новорічними святами на Центральній площі Пардубіце відбувається різдвяний ярмарок, на якому можна придбати не тільки новорічну продукцію, але й послухати виступи місцевих колективів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === В Пардубіце є аеропорт, який користується популярністю серед туристів. Від нього легко дістатись як центру міста, так і до столиці Чехії - Праги. === {{Потягом}} === Шлях від головного залізничного вокзалу Праги до залізничного вокзалу Пардубіце займає трохи більше 1 години. Зверніть увагу, що у період новорічних свят є більш дорожчі білети, придбавши які за вами буде закріплене якесь конкретне місце. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Біля залізничного вокзалу розташовані автобусні зупинки з розкладом, з яким потрібно одразу ж ознайомитись. Може так статись, що по потрібному вам маршруту здійснюються рейси лише декілька разів на день. == Що відвідати == *Замок Кунетицька-Гора. *Музей пряників, що розташований у лісі поряд з Кунетицька-Гора. Проте, будьте уважними - графік роботи музею змінюється в залежності від пори року. Взимку він може бути зачиненим та відкритим лише для планових екскурсій. Поблизу будівлі музею є міфічні статуї та вказівники. *Центральна площа Pernštýnské, яка оточена старовинними будинками. До площі можна дістатись тролейбусом чи автобусом. *На околицях Пардубіце є господарства, де можна побачити оленей. *Сільський паб в околицях Пардубіце. Якщо ви на декілька годин застрягните в одному з найближчих сіл в очікуванні автобусу до міста, найкращий варіант провести час - відбудати паб з його неймовірною атмосферою. Щось з їжі там знайти важко, але чай є. *Магазини з пардубіцькими пряниками. *Історичний центр Пардубіце. == Чим зайнятись == == Що купувати == *Пардубіцікі пряники. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Треба заздалегідь ознайомитись з автобусними маршрутами та продумати огляд місць, що розташовані поблизу Пардубіце. Взимку, автобус може виконувати певний маршрут у передмістя лише декілька раз на день з великими перервами. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чехії]] 44sju9jbnd38lxwhkb45k7bao5gtrwz 0 2950 33031 28687 2022-08-18T23:22:32Z Trident of Neptun 6004 33031 wikitext text/x-wiki {{geo|46.1856|28.398|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Комрат | citylocal= | map= | arm= | population= 20 113 (2014) | callingcode= }} '''Комрат''' (''молд.'' Comrat, ''гаг.'' Komrat) знаходиться в автономному територіальному утворенні '''[[Гагаузія]]''' на півдні [[Молдова|Молдови]], в центральній частині [[Буджацький степ|Буджацькому степу]] на річці [[Ялпуг]]. Найбільше за чисельністю населення місто, найважливіший транспортний вузол, політичний, економічний, культурний і науковий центр Гагаузької автономії. Адміністративний центр [[Комратський район|Комратському району]]. Комрат володіє особливим статусом в адміністративному поділі Молдови, — він є муніципією. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт у столиці Молдови — місті [[Кишинів|Кишиневі]]. З Києва можна дістатись приблизно за 4 години. === {{Потягом}} === У селі [[Буджак]] знаходиться залізнична станція «Комрат». Можна дістатись поїздами з України до до столиці Молдови, [[Кишинів|Кишинева]]. З Києва можна дістатись приблизно за 15 годин. === {{Автомобілем}} === Через Комрат проходить магістральна дорога Молдови. Відстань від Комрат до столиці Молдови, [[Кишинів|Кишинева]] — 92 км, 230 км — до [[Одеса|Одеси]], 500 км — до [[Бухарест]]а (Румунія) і приблизно 570 км — до [[Київ|Києва]]. === {{Автобусом}} === У Комраті є автостанція, яка знаходиться при в'їзді в місто з боку [[Кишинів|Кишинева]]. З автостанції можна дістатися до всіх селищ і міст [[Гагаузія|Гагаузії]]. Також через Комрат проходять транзитні рейси з Одеси, Бендер, Кишинева та Бельц. З Києва можна дістатись приблизно за 12 годин. === {{Кораблем}} === Комрат не має виходу до моря, а річка Ялпуг, на якій лежить місто, не судноплавна. == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Центральный парк Комрата.jpg|thumb|Центральний парк Комрата]] * Центральний парк Комрат * Православний собор Святого Іоанна, побудований в 1820 році * Краєзнавчий музей, основу колекції якого складають археологічні знахідки. Постійна експозиція музею присвячена гагаузької історії та культурі. * Гагаузька художня галерея * Турецька бібліотека імені Мустафи Кемаля Ататюрка * Алея слави гагаузького народу * Пам'ятник героям-визволителям (скульптор Дубіновський) * Пам'ятник воїнам-афганцям (скульптор А. Карачобан) * Пам'ятник Леніну * пам'ятник танкістам == Чим зайнятись == == Що купувати == [[Файл:Новый ТЦ в Комрате.jpg|thumb|Торговий центр, 2015 рік]] З Комраті є супермаркети «Fourchette» і «Linella», а також торгові центри, як «Comrat City». Є центральний ринок і ринок «Буджак». == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Найближчими напрямками для подальшої подорожі є [[Кишинів]] (Молдова) — на північ, [[Болград]] (Україна) — на південь та [[Білгород-Дністровський]] та [[Одеса]] (Україна) — на схід. {{footer|ispartof=Молдова|type=Місто}} 7hfrmne3l91xlik778ux65xybx6x22y 0 2952 33388 26160 2022-08-24T02:29:14Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області Білорусі]] з допомогою HotCat 33388 wikitext text/x-wiki {{geo|53.748711|27.453003|map=region|zoom=8}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= Мінська область | regionlocal= белор. Мінская вобласць | arm = Coat of Arms of Minsk province.svg | location = Minsk Voblast in Belarus.svg | website = http://minsk-region.gov.by/index.aspx | image= | caption = }} '''Мінська область''' знаходиться в [[Білорусь | Білорусії]]. Центральна частина країни, зі столицею держави — містом [[Мінськ]]. == Міста == * '''[[Мінськ]]''' * [[Борисов]] * [[Воложин]] * [[Заславль]] * [[Несвіж]] * [[Слуцьк]] * [[Молодечно]] * [[Жодіно]] <gallery> NyasvizhCastle 001 5130.jpg|Несвіжський замок Г. Заслаўе - Спаса-Праабражэнская царква DSC07562.JPG|Оборонна Преображенська церква у Заславлі Sluckaja Svjato-Mihajlovskaja cerkov.jpg|Свято-Михайлівська церква у Слуцьку </gallery> == Інші місця == * [[Столбци]] та містечко Новий Свержень * [[Фаніполь]] * [[Червень]] == Зрозуміти == Адміністративно область складається з 22 районів. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * Меморіальний комплекс «Курган слави» * Меморіальний комплекс «Хатинь» * Історико-культурний комплекс «Лінія Сталіна» * Національний історико-культурний музей-заповідник «Несвіж» * Історико-культурний музей-заповідник «Заславль» * Білоруський державний музей народної архітектури та побуту «Строчіци» == Чим зайнятись == {{listing|type=sleep| lat=54.025817 | long=28.066329 | wdid= | name=Готель "СмартМит" | alt= | image= | address= м. Смолевичи, ул. Песчаная, 24 | directions=smartmit@mail.ru | url=https://гостиница-смолевичи.бел/ | facebook= | vkontakte= | phone=+375 (29) 312-62-84 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-07 | description= }} == Регіональна кухня == * Ресторан «Дрозди клуб», зовнішня сторона МКАД навпроти аквапарку «Лебединий» * Ресторан «Польський», зовнішня сторона МКАД, 42-й км. * Кафе «ОЧАГ», траса М3, в'їзд до хутора Боровляни * Кафе «У Кургану», траса М2, біля підніжжя Кургану Слави == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Регіон}} [[Категорія:Області Білорусі]] rhu5w7051jvbm2yqttmhexflpjy3pyz 0 2954 26155 2020-04-10T20:08:27Z Visem 502 Visem перейменував сторінку з [[Мукачеве]] на [[Мукачево]] поверх перенаправлення 26155 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Мукачево]] 865yx5wdabzo1m8ib5p7gzar4yisld9 0 2957 34556 32732 2023-10-20T17:19:16Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34556 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} '''Озеро Байкал''' знаходиться на кордоні [[Іркутська область | Іркутської області]] і [[Бурятія | Республіки Бурятія]] в східній частині [[Росія | Росії]]. Протяжність озера з півдня на північ — 636 км, ширина до 80 км, площа поверхні — 31,5 тис. км², максимальна глибина озера 1637 м. Рівень води в озері над рівнем моря регулюється роботою Іркутської ГЕС і коливається в діапазоні від 456 до 457 метрів. Середня глибина озера становить 730 метрів, об'єм води в озері — понад 23 тис. км³, що становить 22% світових запасів прісної води. == Міста == * [[Бабушкін]] * [[Байкальск]] * [[Іркутськ]] * [[Ліствянка]] * [[Нижньоангарськ]] * [[Северобайкальськ]] * [[Слюдянка]] * [[Улан-Уде]] == Інші місця призначення == * [[Ольхон]] * [[Порт Байкал]] * [[Байкальський прибій]] * [[Видріно]] * [[Горячинськ]] — курорт * [[Гремячинск]] — селище * [[Дулан]] — село * [[Култушна]] * [[Лемасово]] — село * [[Максиміха]] — селище * [[Піски]] — туристично-рекреаційна зона «Байкальська гавань» * [[Посольське]] — село * [[Святий Ніс]] — півострів * [[Слюдянка]] — станція Навколобайкальської залізниці * [[Суха]] — село * [[Танхой]] * [[Турка (рекреаційна зона)|Турка]] — туристично-рекреаційна зона «Байкальська гавань» * [[Усть-Баргузин]] — селище * [[Енхалук]] — село {{Geo| 53.5000 | 108.0000 | map = city}} == Зрозуміти == {{Parkbar | park = Озеро Байкал | parklocal = | website = | image = Baikal.Zmeinaya buhta.JPG | caption = Бухта Зміїна в Чівиркуйській затоці | city ​​= | landscape = | attraction = | fauna = | flora = }} [[Файл:Баргузинский залив сверху.jpg||thumb|300px|Вид на Баргузинську затоку з півострова Святий Ніс]] [[Файл:Shaman Rock on Olkhon island.jpg|thumb|300px|Ольхон — серце Байкалу. Світлина: [[User:Arzar|Аркадій Зарубін]]]] Озеро є найглибшим у світі і найбільшим резервуаром прісної води на Землі. === Історія === Рівень води в Байкалі коливається в діапазоні понад два метри і визначається не режимом роботи Іркутської ГЕС, який жорстко обмежений у своїх можливостях щодо збільшення обсягів водоспуску, а, головним чином, річним обсягом опадів на прилеглих до озера територіях. Необхідно відзначити, що значне збільшення обсягів водоспуску Іркутської ГЕС в 1971 році, коли через високий рівень води в Іркутському водосховищі виникла реальна загроза руйнування тіла греблі, призвело до затоплення прилеглих до річок [[Ангара (річка)|Ангара]] і Іркут густонаселених територій, підйому рівня води в річці Іркут понад двох метрів через підпору в результаті підняття рівня води в річці Ангарі. == Підготуватись == === Ландшафт === [[Файл:Enkhaluk 02.jpg|thumb|300px|Золоті пляжі [[Енхалук]]а. Світлина: [[User:Arzar|Аркадій Зарубін]]]] === Флора і фауна === === Клімат === [[Файл:Становая щель у мыса Хобой.jpg|thumb|upright=1|Станова щілина на льоду озера]] Байкал впливає на клімат навколишньої території — восени в безвітряну погоду іноді вдається позагоряти, хоча в [[Іркутськ]]у всі вже ходять в зимовому одязі. Аналогічно навесні, збираючись на Байкал, беріть більше теплого одягу, ніж це потрібно в Іркутську. Замерзати Байкал починає в грудні, з дрібних і тихих заток на півночі. Повністю замерзає тільки наприкінці січня. У лютому і березні можливі походи по льоду (на авто, на лижах / ковзанах, пішки). Відтавати озеро починає з півдня, останні крижини на півночі трапляються навіть наприкінці травня. А під тінистими береговими обривами снежники можна виявити навіть в липні і серпні. Сезон туристичних походів з наметом (на човнах, байдарках, конях, велосипедах тощо) з кінця червня по початок серпня. У травні ще прохолодно, бо ще не розтанули всі крижини, а в серпні починаються осінні дощі і шторми. У вересні ночами може і сніг випадати.   Температура в самому Байкалі навіть в липні рідко піднімається вище +10 градусів. Але є кілька дрібних заток (Мухор, Провал, Чівиркуйський, Баргузинський, Ангарський сор та ін.), де при безвітряній погоді вода може прогріватися до +15 і навіть +20 градусів в липні. У верхніх шарах і біля берега. Але навіть в цей час потрібно бути готовим до похолодань через сильні вітри з гір, які тут мають свої назви: Баргузин, Сарма, Култук тощо. == Як дістатися == Основна точка, звідки більшість мандрівників починає знайомство з Байкалом — місто [[Іркутськ]]. Відвідування східного берега Байкалу, в тому числі Баргузинської та Чівиркуйської заток, зручно почати з [[Улан-Уде]]. В обидва ці міста можна прилетіти літаком або приїхати поїздом по Транссибірській магістралі. <br/> Туристичні маршрути Кругобайкальської залізниці або сходження на пік Черського можна починати з міста [[Слюдянка | Слюдянки]]. Тут зупиняються всі поїзди, що проходять Транссибірською магістраллю, також сюди можна приїхати на електричці з Іркутська. <br/> Пам'ятки північній частині Байкалу зручно починати оглядати з [[Северобайкальськ]]а. Сюди ходять потяги з [[Москва | Москви]] і [[Новосибірськ]]а, поїзд по Байкало-Амурської магістралі з [[Тинда | Тинди]]. Декілька разів на тиждень літають літаки місцевих авіаліній з Улан-Уде та Іркутська. Під час навігації з Іркутська до Северобайкальська ходить швидкісне судно на підводних крилах «Комета». === Внески і пропуски === На узбережжі Байкалу розташовані три заповідника (Баргузинський, Байкало-Ленський і Байкальський), два національні парки (Забайкальський і Прибайкальский) та шість заказників: (Верхньоангарський, Фроліхінський, Прибайкальський, Кабанський, Степнодворецький та Енхелукський). <br/> Для відвідування територій заповідників вкрай бажано (для Баргузинського заповідника — обов'язково) попереднє отримання дозволу в дирекції заповідника. Адреси дирекції: <br/> — Баргузинський заповідник: 671710, Республіка Бурятія, Північно-Байкальський район, сел. Нижньоангарськ, вул. Козлова, 61. Tелефон: (301-30) 47-992, barguzin_zap@mail.ru, http://www.barguzinskiy.ru{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} <br/> — Байкало-Ленський заповідник: 664050, м. Іркутськ, вул. Байкальська, 291-Б. Tелефон: (3952) 35-13-50, (3952) 35-06-90 <br/> — Байкальський заповідник: 671120, Республіка Бурятія, Кабанський район, сел. Танхой, вул. Червоногвардійська, 34. Tелефон: (301-38) 9-37-10 <br/> — Забайкальський національний парк: 671623, Республіка Бурятія, Баргузинський район, сел. Усть-Баргузин, вул. Леніна, 71, +7 (30131) 91-5-78 (загальний), zabaikpark@mail.ru, http://zapovednoe-podlemorye.ru При організації туристичної стоянки на території національних парків і заказників їх співробітники мають звичай вимагати невелику плату за стоянку. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Светлая Поляна (церковь).jpg||thumb|300px|Парк-музей «Світла Поляна» в Максімісі]] У районі озера Байкал знаходиться велика кількість історичних та археологічних пам'яток, а також пам'яток природи та культури. Основними з них є: <br/> {{listing|type=see| lat=53.1616| long=107.3817 |wdid= | name=Острів Ольхон | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-07 | description=Мис Бурхан - один з символів Байкала, Куриканська стіна, мис Хобой тощо. }} {{listing|type=see| lat=51.76897 | long=104.15148 | wdid= | name=Кругобайкальська залізниця | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} {{listing|type=see| lat=53.8548| long=108.6332 |wdid= | name=Ушкан'ї острови | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-07 | description=Лежбища байкальської нерпи }} {{listing|type=see| lat=53.7213| long=109.1142 |wdid= | name=Чівиркуйська затока | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-07 | description=Рыбалка, термальные источники в бухте Змеиная }} {{listing|type=see| lat=53.6894| long=108.8443 |wdid= | name=Півострів Святий Ніс | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-07 | description= }} {{listing|type=see| lat=52.9844| long=108.2996 |wdid= | name=Курорт Горячинськ | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-07 | description= }} {{listing|type=see| lat=55.36169 | long=109.81943 | wdid= | name=Термальне джерело Хакуси | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-08 | description= }} {{listing|type=see| lat=52.52405 | long=107.05638 | wdid= | name=Термальне джерело Загза | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} {{listing|type=see| lat=52.2893 | long=104.2814 | wdid= | name=Міські пам'ятки Іркутська | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-09 | description=Дерев'яний історичний центр, музей декабристів, набережна річки Ангари }} {{listing|type=see| lat=51.8583 | long=104.8635 | wdid= | name=Селище Листвянка | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-07 | description=Байкальський музей, скала Шаман-камінь, оглядовий майданчик над витоком Ангари }} {{listing|type=see| lat=51.99454 | long=104.66592 | wdid= | name=Етнографічний музей в селищі Тальци | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} {{listing|type=see| lat=52.2604 | long=105.7041 | wdid= | name=Бухта Пісчана | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-09 | description= }} {{listing|type=see| lat=52.677995 | long=106.469021 | wdid= | name=Петрогліфи на мису Саган-Заба | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-09 | description= }} {{listing|type=see| lat=53.8321 | long=108.0643 | wdid= | name=Мис Ритий | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-09 | description= }} {{listing|type=see| lat=55.4361 | long=110.0274 | wdid= | name=Льодовикове озеро Фроліха | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-07 | description= }} {{listing|type=see| lat=51.51556 | long=103.62583 | wdid= | name=Пик Черського (2090 м.) | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-07 | description= }} {{listing|type=see| lat=51.9091 | long=102.4378 | wdid= | name=Мінеральні джерела Тункінської долини (Аршан) | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-09 | description= }} {{listing|type=see| lat=56.8427 | long=118.1403 | wdid= | name=Чарські піски | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-07 | description= }} == Чим зайнятися == [[Файл:Thermal spring Zagza.JPG|thumb|300px|Термальна ванна в Загзі]] * Піднятися на вершини Святого Носа * Поспостерігати за нерпою на Ушканових островах * Прогулятися на катері по Чівиркуйській затоці * Прийняти гарячі мінеральні ванни в Загзі * Відвідати гаряче мінеральне джерело в бухті Зміїна * Виїхати на екскурсію в Баргузинську долину * Відвідати шаманський тайлаган на острові Ольхон * Ознайомитися з експозицією краєзнавчого музею в с. Хужир * Проїхатися по Навколобайкальській залізниці * Відвідати Посольський Спасо-Преображенський православний чоловічий монастир * Оздоровитись на курортах Горячинськ, Хакусі * Спорудити похідну лазню на березі озера * Приготувати омуль на рожнах == Що купити? == == Що поїсти? == [[Файл:Омуль на рожне.JPG|thumb|300px|Омуль на рожнах]] У байкальській кухні готуються страви переважно з благородних видів риби, виловленої в озері, — омуль, осетра, харіуса, сига. Найулюбленіша в Бурятії риба — '''байкальский омуль'''. Його їдять в смаженому, вареному, копченому і солоному вигляді. Особливо цінується знавцями і любителями цього продукту «'''омуль з душком'''», що відрізняється особливою пікантність через специфічний запах. Популярні також '''омульовая ікра''' та '''расколотки''' (морожена сира риба), які подаються до столу як закуска. '''ВАЖЛИВО !!!!''' Зараз ви ніде не знайдете омуля через нерест через скорочення популяції цієї риби. Вам під виглядом омуля можуть підсунути будь-яку іншу рибу. '''Будьте уважні!''' Найчастіше гостям пропонують покуштувати '''омуль на рожнах''', який готується, як шашлик, на багатті, тільки на дерев'яних шампурах. Риба використовується виключно зі свіжого улову. Як правило, приготування цієї страви відбувається безпосередньо на березі Байкалу під шум прибою, потріскування багаття та приємне спілкування в дружній компанії. == Нічне життя == Сидиш, дивишся на зірки, слухаєш плескіт Байкалу … і думаєш про те, чи не прийде вночі ведмідь. == Де зупинитися == З кожним роком зростає кількість турбаз на берегах Байкалу. Можна з упевненістю сказати, що якщо на Космоснімки проглядається грунтова колія до берега / затоки, то там напевно є якась турбаза. Можна гуглити назви затоки і знаходити координати цих турбаз. Найбільше хостелів, турбаз і готелів в популярних туристичних селищах Ліствянка, Хужир, Великі Коти, на термальному курорті Хакусі. === Помешкання для туристів === В Ліствянці є навіть п'ятизірковий готель. В інших селищах є приватні готелі, іноді навіть з інтернетом. Втім, можна нарватися на відвертий сарай за невеликі кошти. === Кемпінг === Стихійний кемпінг на Байкалі поширений всюди, за винятком особливо-охоронюваних територій заповідників. Якщо Ви йдете по дорозі до Байкалу в липні, і ця дорога придатна для проїзду повнопривідного позашляховика, то на березі напевно будуть намети автотуристів.   Проблеми з дровами є тільки на пішохідній стежці Ліствянка-Б.Коти і на деяких стоянках залізниці, в інших місцях узбережжя навіть примус не потрібен. Воду можна пити прямо з Байкалу. Місцеві жителі п'ють і некип'ячену.   На територіях заповідних кордонів можна орендувати у лісників вільний будиночок, іноді і баню. Електрика у них від дизель-генератора, зв'язок тільки по рації. Краще домовитися через адміністрацію заповідника про ваш приїзд, а вони вже самі по рації попередять лісників. Іноді дозволяють на території кордону ставити намети, але тільки за домовленістю з керівництвом. === В глушині === На двокілометровій карті Байкалу (а також в Вікімапія) позначені «мисливські / рибальські хатинки». Вони дійсно існують на місцевості, якщо позначено «зимн» — то в хатинці є піч, якщо «летн» — то грубки немає. Якщо хатинка стоїть осторонь від автодоріг (проїхати до неї не можна навіть на позашляховику), то швидше за все вона буде не замкнені і в придатному для ночівлі стані. Часто є запас дров, крупи, сіль, сірники. Але не розоряйте такі хатинки! Вони реально використовуються мисливцями і рибалками за призначенням. Якщо до хатинки підходить «лісова дорога» або хоча б автомобільна колія, то майже завжди вона або замкнені на масивний замок з міцними дверима, або вже розорена і загиджені алко-туристами.   У своєму наметі можна стояти майже всюди, за винятком заповідників. Але постарайтеся забрати з собою сміття, не псуйте природи, дотримуйтесь пожежну безпеку. При «дикому» нічлігу будьте готові до приходу ведмедя. Запасіться найзлішими перцевим балончиками і фальшфеєри, димопатронами в пластиковій герметичній гільзі. == Застереження == '''Прийоми від місцевих''' Коли ви їдете до Ліствянка / Іркутськ маршруткою будьте уважними під час оплати проїзду. Місцеві водії люблять обманювати туристів. Наприклад, ви сіли в маршрутку на зупинці «Байкальський музей» (поруч з поромом на Порт Байкал) і їдете в музей Тальци. За фактом вартість проїзду дорівнює 60, але беруть всі 80 (в одну сторону). Або коли ви їдете до Іркутська / Ліствянка вартість проїзду 120/140 ₽ (у всіх по різному). Ви передаєте 200, а здачу вам повертають неправильно (рублів на 10-20 менше ніж належить). '''Здачу завжди давайте під розрахунок!''' '''Специфіка спілкування з місцевими'''   З різних джерел відомі розповіді про конфлікти з місцевим населенням, яке не може контролювати себе в п'яному угарі. Відомий випадок, коли п'яні буряти вбили поодинці-орнітолога забравши 200 руб., а потім спробували видати подію за зустріч з ведмедем, розкидавши шматки тіла по окрузі. Тому не погоджуйтеся на запрошення «випити за знайомство», «відзначити зустріч» і подібні приводи для спільного пияцтва. Ставте намети подалі від сіл і місць алко-пікніків, випасів корів і сіножатей трави. '''Небезпеки в лісі'''   Кліщовий енцефаліт небезпечний після сходу снігу і до кінця травня. У червні випадки захворювання вже настільки рідкісні, що можна не брати їх до уваги. Однак, укуси кліща все одно малоприємна річ, так що стандартні запобіжні заходи не завадять. Комарів на березі Байкалу дуже мало навіть влітку, через холодну воду в озері та струмках. Деяка кількість їх було виявлено тільки в дельті Селенги.   На випадок зустрічі з ведмедями не завадить погуглити стандартні рекомендації. Не розкидайте залишки їжі і харчові відходи. Завжди майте при собі перцевий балончик і фальшфейер. Не відходьте від табору поодинці. Не біжіть назустріч «милим ведмежатам», не намагайтеся пригостити ведмедя горілкою / рибкою / згущеним молоком. При пересуванні по стежках позначайте себе гучним співом, свистками, криками.   Інші хижаки регіону небезпеки не представляють, тому що позбавлені ведмежого цікавості, чують людей і заздалегідь йдуть з дороги. == Куди далі == * [[Бурятія]]: Баргузинська долина, Тункінська долина * [[Іркутська область]]: [[Іркутськ]] {{Footer | ispartof= Східний Сибір | type = Парк | status = Скелет}} 77l4wz5q5mhty99u0gpt3t0cjpvldgy 0 2959 26192 26191 2020-04-16T19:41:41Z Visem 502 Перенаправлено на [[Трансильванія]] 26192 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Трансильванія]] ptbkvkqiukhzuk5ohxxt6zgxfr32bm8 0 2962 34182 34181 2023-05-01T13:59:45Z Любмир 6388 випр. помилки 34182 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Сопот''' знаходиться в [[Поморське воєводство | Поморському воєводстві]]. Розташований на півночі [[Польща|Польщі]], біля берегів [[Балтійське море|Балтійського моря]] між містами [[Гданськ]] і [[Гдиня]]. Є найменшим з них за площею і чисельністю населення. Морський курорт. {{geo|54.44666|18.57334|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Сопот | citylocal= {{lang|pl|Sopot}} | arm= POL Sopot COA.svg | image=Muelle_de_Sopot,_Polonia,_2013-05-22,_DD_20.jpg | caption= | website=http://www.sopot.pl/eGmina/pl {{dead link|July 2017}} | population= 38 141 (2010) | callingcode= +48 58 | timezone= UTC+1 }} Сопот — це популярний курорт на Балтійському морі, на березі Гданської затоки. У місті проживає близько 40 тисяч мешканців. Проте у липні/серпні, завдяки туристам, населення збільшується у кілька разів. У високий «гарячий» туристичний сезон Сопот стає літньою столицею Польщі. До XVIII століття Сопот був невеличким рибальським селом Цоппоти. У 1823 році Jean Georg Haffner, майор французької армії Наполеона і лікар-хірург, відкрив цілющі властивості місцевих солоних мінеральних вод. З глибини 800 м у місті б'є джерело Св. Войцеха. У 1824 році лікар Гафнер профінансував і збудував перший спа-готель та кілька купалень на узбережжі. Завдяки цьому маленьке село стрімко перетворювалось на респектабельне місто-курорт. Зводились нові готелі, курортні будинки, ресторани. На морі відкрили причал для човнів та яхт, згодом він став найдовшим молом у Європі. Розвинулось залізничне сполучення. Серед аристократів вважалось престижним мати на курорті вілли для відпочинку. За часів існування соціалістичного табору Сопот був столицею «фестивалю естрадної пісні в Сопоті», тобто столицею фестивалів естрадних пісень соціалістичних країн. Сьогодні Сопот — найдорожче місто Польщі. Тут найвищі ціни на нерухомість в країні. Також місто займає вищий рейтинг у Польщі по комфорту життя. Сопот відомий також у Європі як «музичне місто». Джазовий фестиваль проходить в центрі, у сквері Skwer Kuracyjny. У концертному залі під відкритим небом «Лісова Опера» щорічно відбувається Оперний фестиваль, традиції якого починаються з 1920 року. Тут продовжується популярний ще за радянських часів Сопотський фестиваль. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Гданський аеропорт імені Леха Валенси знаходиться за 16 км від Сопота. З України до Гданська літають лоукости. З міст Київ, Львів, Харків — компанія Wizzair, з Києва — компанія Ryanair. Недорогі квитки до Гданська можна знайти на цьому сайті Skyskanner.com.ua. === {{Потягом}} === У Польщі добре розвинуте залізничне сполучення. Тож до Сопота можна доїхати потягом з будь-якого польского міста. Наприклад, з Варшави чи Познані — за 4-5 годин. Міста агломерації Trójmiasto (Гданськ, Сопот, Гдиня) пов'язані між собою залізницею — міською електричкою SKM. Це найзручніший і найшвидший спосіб дістатись до Сопота. Квиток можна придбати в касах з написом SKM або в спеціальних автоматах. Оплата можлива готівкою в злотих або банківською карткою. Вартість квитка залежить від відстані. Квиток обов'язково потрібно компостувати до посадки на потяг. З аеропорту Гданська потяг SKM стартує вдень кожні 10-20 хвилин, вночі кожні 2 години. В дорозі 50 хвилин. Більшість таких маршрутів з короткою пересадкою на станції GDAŃSK WRZESZCZ. Вартість квитка з аеропорту Гданська до Сопота 6,50 зл. З центру Гданська до Сопоту міським потягом SKM можна дістатись за 20 хвилин. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == По місту Сопот їздять маршрутні автобуси.  На кожній зупинці є графік руху автобусів. Білет можна купити, як онлайн так і в касах. Один квиток  діє 75 хв. їзди. Через Сопот проходить швидкісна залізнична дорога ('''Szybka Kolej Miejska''', скорочено  SKM) із Гдині до Гданська. == Що відвідати == {{Mapframe|54.44240|18.55522|zoom=13}} [[Файл:Дерев'яний моло.jpg|alt=Дерев'яний моло. м. Сопот. Польща|міні|Дерев'яний моло. м. Сопот. Польща]] {{listing|type=see | name=Дерев'яний мол | alt=Molo | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Найдовший дерев'яний мол в Європі з довжиною понад 515 метрів. }}Місто зовсім невеличке. Від залізничного вокзалу по вулиці Костюшки прямуючи через історичний центр Сопота можна потрапити на знаменитий пірс. Навколо — красиві будівлі XIX–XX століття в 2-3 поверхи.[[Файл:Statue of Jean Georg Haffner in Sopot.jpg|thumbnail|right|Статуя Жана Георга Гафнера поруч із причалом Сопота]] Перший пірс, зведений лікарем Гафнером у 1827 році мав лише 31,5 м. Через 100 років мол перебудувався на такий великий причал міжнародного масштабу. На березі влаштували сквер Skwer Kuracyjny, що став наземною частиною молу. Вважається, що в кінці молу концентрація солі у повітрі збільшується вдвічі. Тож прогулянка може бути корисною для здоров'я. З задоволенням пройшлись найдовшим у Європі молом. З молу відкривається чудова панорама на узбережжя з його старовинними будинками, респектабельними готелями, парками й маяком. Skwer Kuracyjny- наземна частина сопотського молу, що закінчується модерновим Курортним спа-комплексом Dom Zdrojowy з старовинною ротондою. Влітку у сквері влаштовують фестивалі й свята. {{listing|type=see | name=Костел Святого Єжи | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }}Костел Святого Єжи — це римо-католицький храм, зведений у 1901 році на високому пагорбі, що називався «Морська гора». До 1946 року — це протестантська церква. Сьогодні у Костелі Св. Єжи цивільно-військова парафія, гарнізонна церква. Єпископ і капелани польської армії проводять військово-пастирські богослужіння. Поруч з храмом — старовинна каплиця Св. Войцеха 1909 року. На ній є найстаріше зображення гербу Сопота. Перед Костелом Св. Єжі невелика площа — колись тут був ринок. Серед цінних ікон Костелу Св. Єжи — барельєф Богородиці Ченстохова. Ікона 34 роки (з 1936 року) плавала по океанам та морям на знаменитому польському судні Баторій. Корабель за цей час відвідав близько 150 портів по всьому світу, здійснив 222 рейси по Європі, до США, Індії, Канади. Під час Другої світової війни використовувався як військово-транспортний перевізник, брав участь у багатьох військово-морських операціях. Баторій транспортував також у безпечні країни дітей -біженців з Англії, Польщі, Італії. На його борту перевозили, щоб врятувати від німців, Королівські скарби з краківського замку Вавель. Всі роки Богородиця Ченстохова оберігала і рятувала судно у найскладніших ситуаціях. Баторій називали «Щасливий корабель». Тепер чудотворна ікона встановлена у Костелі Св. Єжи і вважається Святою Покровителькою храма. [[Файл:Muelle de Sopot, Polonia, 2013-05-22, DD 20.jpg|thumbnail|right|Сопотська набережна]] {{listing|type=see | name=Вулиця "Монтяк" | alt=Bohaterów Monte Cassino | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} Головну «туристичну» вулицю Сопота ще називають «Монтяк». Це пішохідний променад, що з'єднує дві знамениті пам'ятки Сопота — Лісову Оперу та довгий мол на морі. Тут багато ресторацій, кав'ярень, крамниць. Влітку тут завжди є натовпи туристів. З XVII століття це була грунтова дорога, яка пов'язувала село Цоппот і рибальске поселення на узбережжі. Після відкриття Сопоту як курорту почалась активна розбудова міста. На вулиці Bohaterów Monte Cassino — аристократичні будинки XIX–XX століть. [[Файл:Sopot tanc dom.jpg‎ |thumb|Чудернацький Кривий Будиночок ''(Krzywy Domek)''|222x222пкс]] {{listing|type=see | name=Кривий будинок | alt=Krzywy Dom | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} Справжньою цікавинкою вулиці і одним із символів сучасного Сопоту є чудернацький Кривий Будиночок, Krzywy Domek, зведений у 2004 році. Він визнаний найдивнішою спорудою у світі. Архитекторів надихнули на цей проект твори польского художника-графіка, ілюстратора дитячих казок Janа Marcinа Szancerа та креслення шведського художника Perа Gustavа Dahlbergа. Складається враження, що казковий будиночок піднявся на гребені хвилі або розтанув на «курортному» сонечку. Нам він чимось нагадав палаци Гауді, Танцюючий будинок у Празі, Будинок Хундерствассера у Відні. Кривий будинок — це сучасний торговий і бізнес центр. Є в ньому і своя «Стіна слави», на якій залишають автографи знаменитості. {{listing|type=see | name=Будинок SPA | alt=Dom Zdrojowy | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} Приваблює оригінальним скляним фасадом. Разом з готелем Sheraton він утворює великий комплекс з SPA, бюветом, оглядовим майданчиком, бізнес-центром, крамницями, ресторанами, мистецькою галереєю. Перший курортний комплекс на цьому місці збудували у 1881 році. Напевне, він виявився замалим, адже кількість відпочивальників збільшувалась з кожним роком. Тому 1910 році тут «виріс» новий Кургаус (бювет) з спа-центром, ресторанами, готелем, бальним залом і казино. Він був майже повністю зруйнований і спалений солдатами Червоної армії, що зайшла у Сопот. Від розкішного Курортного комплексу залишилась тільки ротонда. Сучасна будівля з готелем Sheraton зведена у 2009 році. Вишукана будівля Бальнеологічної клініки була зведена у 1903 році на місці першого міського спа-комплексу лікаря Гафнера. Сьогодні тут знаходиться Поморський ревматологічний центр. Лікування здійснюється на основі соленої мінеральної води з джерела Св. Войцеха. Поруч з клінікою, у сквері, є альтанка і фонтан з цілющою водою. [[Файл:Sopot (DerHexer) 2010-07-16 047.jpg|thumbnail|right|Гранд Готель справді досить грандіозний, і одна з найбільш впізнаваних визначних пам'яток Сопота]] {{listing|type=see | name=Гранд-готель | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} Розкішний історичний готель. Палац у стилі Ар-Нуво збудований у 1927 році. До Другої світової війни це було відоме у Європі казино. У готелі зупинялись світові знаменитості: політики, королі, президенти, артисти. Серед них Гітлер, Шарль де Голль, Грета Гарбо, Марлен Дітріх, Фідель Кастро, Шарль Азнавур, Шакіра. Сьогодні це фешенебельний п'ятизірковий готель Sofitel Grand Sopot, один з найкращіх SPA-готелей курорту. У сквері біля готелю встановлено пам'ятник засновнику першої здравниці у Сопоті — Жану Георгу Гафнеру. {{listing|type=see | name=Старовинний маяк | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} Старовинний маяк побудований у 1909 році. Його висота 39 м. Свою основну навігаційну функцію він вже не виконує. Проте на маяку облаштовано оглядовий майданчик, до якого ведуть гвинтові сходи. Працює атракція тільки в літній туристичний сезон. Вхід коштує 4 зл. для дорослого та 2 зл. для дитини. == Чим зайнятись == [[Image:Sopot_(DerHexer)_2010-07-16_024.jpg|thumb|Вид на пляж, що відкривається з причалу]] Широкий піщаний пляж Сопота тягнеться вздовж узбережжя на 4,5 км. Влітку тут все заповнено відпочивальниками. Температура води у Балтійському морі 17-19 градусів, а повітря — в середньому +25 градусів, що досить комфортно. Взимку господарями пляжу є чайки і лебеді. * прогулятись парками й різними вуличками міста з старовинними віллами; * зазирнути у концертний зал під відкритим небом Лісова Опера, де проводяться знамениті сопотські музичні й оперні фестивалі; знайти найстаріший будинок міста на вулиці Йожефа Чижевського; * відвідати Музей під відкритим небом з середньовічним селищем; * розважитись у сучасному Аквапарку. Зимовий Сопот — затишне, спокійне, гарне місто. Відчути справжній комфорт життя у Сопоті рекомендують саме в низький сезон, а позасмагати на балтійському сонечку, на широких піщаних пляжах і побувати на відомих музичних фестивалях — у високий літній. == Що купувати == Свіжу рибу безпосередньо з традиційного кашубського човна "померанка"у Рибальській гавані XIV століття; == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === Повечеряти можна у ресторанчику «Блакитний пудель», що знаходиться навпроти знаменитого Кривого Будиночку. Тут «кліматично», смачно, великі порції, приємне обслуговування, ціни — вище середніх. === Дорого === == Де розважитись == Від причалу відходять прогулянкові човни та рейсові катери, є стоянка для яхт. На молі цілий рік працює дорогий ресторан Мерідіан. Каву тут можна попити за 10 зл (біля 2 євро). З травня по вересень вхід на мол платний — коштує 8 зл. з дорослого і 4 зл. з дитини. А взимку вхід вільний. == Де зупинитись == У високий літній сезон у Сопоті завжди багато туристів. Тому краще житло бронювати заздалегідь — буде кращий вибір і вигідніша ціна номеру. Для відпочинку у Сопоті пропонується великій вибір санаторіів, кемпінгів, готелів, апартаментів. === Дешево === * хостели Сопота — за одного від 14 євро в низький і від 20 євро у високий сезон. === Середні ціни === * готелі Сопота — за номер на двох від 35 євро в низький і від 70 євро у високий сезон; * апартаменти Сопота — за двох від 25 євро — в низький і від 50 євро у високий сезон; === Дорого === * spa-готелі та санаторії Сопота — за двомісний номер від 60 євро, від 120 євро влітку; == Де навчатись == * Інститут океанології ПАН == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Гданськ * Гдиня 6a0xtkr02zujgg17gjajzg8obfsc6zm 0 2965 26253 26209 2020-04-23T19:25:05Z Voll 30 /* Куди далі */ 26253 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Borjomi banner.jpg}} {{geo||}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} [[File:The park in Borjomi.jpg|right|thumb|Вид на Боржомі з канатної дороги]] '''Боржомі''' (ბორჯომი bohr-joh-mee) знаходиться в центральній [[Грузія|Грузії]]. Це місто та назва природного заповідника та відомої вулканічної солоної джерельної води. Джерело цієї джерельної води лежить в ущелині Боржомі. == Зрозуміти == Місто що входить до регіону [[Самцхе-Джавахеті]] (столиця — місто Ахалціхе), розкинулось серед зелених хребтів на березі мутнуватої річки Кури, яку грузини звуть набагато красивіше: ''Мткварі''. Воно розташоване у такому вдалому і красивому місці на висоті 850 метрів над рівнем моря. Історично, м. Боржомі зобов'язане своїм зміцненням і розширенням імператорській династії Романових і, звичайно, мінеральній воді. [[File:Реклама Боржоми, 1909.jpg|right|thumb|Реклама 1900 року]] Тут зовсім інше повітря, це підтверджують всі місцеві жителі. Вони відразу відкривають вікна і вдихають на повні груди свіжий гірський еліксир. Боржомі — дуже зелене місто, і тут є де сховатися від спекотного сонця. Ще одним плюсом річного Боржомі є майже повна відсутність дощів. == Як дістатись == Способів дістатися до Боржомі кілька, але всі вони будуть маршруточно-автомобільними по Грузії. Безпосередньо дістатись міста з України не можливо. === {{Літаком}} === Найближчі до Боржомі аеропорти — це [[Тбілісі|Тбіліський]] аеропорт імені Шота Руставелі (163 км) та імені Давида Будівельника в [[Кутаїсі]] (129 км). З обох міст в Боржомі їдуть маршрутні таксі. === {{Потягом}} === [[File:ЧС11-06, Грузия, Самцхе-Джавахетия, депо Боржоми (Trainpix 84324).jpg|right|thumb|Залізничне депо Боржомі]] До Боржомі підходить залізниця, але вона практично не функціонує. Єдиний поїзд, що прибуває в Боржомі, — це чотиривагонний потяг з Тбілісі. Він виїжджає з головного вокзалу двічі на день (06:40, 16:40) і їде до міста 4,5 години. Це пояснюється дешевизною квитка: всього 1 USD/2 GEL, в той час як маршрутка коштує 3 USD/7 GEL. З Боржомі поїзд до Тбілісі відправляється о 7:00 та о 17:00. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Найпростіший і найпопулярніший спосіб дістатися до Боржомі — це маршрутка. З Тбілісі вони стартують від автовокзалу Дідубе (станція метро Дідубе) щогодини з 7 ранку до 6-7 годин вечора. Час в дорозі 2 години, вартість проїзду 3 USD/7 GEL. Дорога досить монотонна, але красива. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Місто має невеликі розміри. Тому все розташовано дуже компактно, до всього рукою подати. Тому пересуватися ним найкраще пішки. У місті живе приблизно 14 000 чоловік, майже всі один одного знають. Поїздка на таксі по місту обійдеться в 1,5 USD/3 GEL. Таксі можна зловити на проспекті Руставелі і біля автостанції. Поїздка містом буде коштувати не більше 2 USD/5 GEL, дешевше замовляти за телефоном, а не ловити машину на вулиці. Орендувати машину в Боржомі сенсу немає, якщо тільки ви не збираєтеся їздити околицями, хоча і це буде простіше і часто дешевше зробити на таксі або автостопом, який в Грузії прекрасний. == Що відвідати == {{mapframe}} [[File:City center Borjomi.jpg|right|thumb|Центральна площа Боржомі (світлина 2007 року)]] [[File:Borjomi. Cafe.jpg|right|thumb|Будинок у Боржомі]] [[File:Borjomi. Central street and Gogia fortress.jpg|right|thumb|центральна вулиця міста Боржомі]] На лівому березі Кури розташована головна вулиця міста, вона носить ім'я Шота Руставелі. На ній багато аптек і кілька продуктових магазинів і — найголовніше — автостанція. Якщо піднятися нагору — там маленькі вулички Піросмані, Святий Ніно і Гогиас Ціхе. Вони хитро переплітаються, різко обмінюючись назвами в місцях перетинів. Поруч з автостанцією розташована ринкова площу або площу з невеликим фонтаном і пам'ятником Чайковському. На правому березі Кури побільше ресторанів, є парки, залізничний вокзал, річка Боржомка. [[File:Borjomi 2013.jpg|right|thumb|Вид на Боржомі з канатної дороги]] * '''Канатна дорога''', нижня станція якої знаходиться в Міському парку Боржомі. Ретро-кабінка із відкритими вікнами добирається до верхньої точки гори (1 000 метрів над рівнем моря) за п'ять хвилин. Поїздка в одну сторону коштує 1,5 USD/3 GEL. Нагорі є невелике кафе, колесо огляду і оглядовий майданчик. Спускатися краще пішки дуже гарною дорогою серед хвойних дерев. * '''Набережна Кури''' — являє собою променад довжиною в пару-трійку кілометрів, засаджену деревами. Повсюдно стоять лавочки. Ще на набережній Боржомі зустрічаються цікаві зразки рмінадянської мозаїки. * Басейн з теплою сірчаною водою в гірській ущелині. Купання в такому сірчаному басейні особливо вражає взимку, коли над головою кружляє сніг, а вода — тепла. * Два фонтани: декоративний і питний на маленькій площі, що на перетині проспекту Руставелі та вулиці Святої Ніно (Цмінда Ніно) навіть. У центрі площі розташований '''пам'ятник Петру Іллічу Чайковському'''. Тут композитор написав кілька творів і навіть використовував у своїх роботах традиційні грузинські мотиви. * '''Зелений монастир''', розташований за 10 км від Боржомі. Дістатися можна пішки, автостопом або на таксі. Всю подорож до монастиря може зробити дорога: вона чудова. Сам монастирський комплекс складається з храму, дзвіниці, святого джерела та пам'ятної споруди, де зберігаються черепа ченців, убитих тут під час навали османів. * '''Тімотесубані''' — церква в грузинській глушині на березі річки Гуджарула. Сюди можна дістатися на автобусі з Боржомі (відправляється з автостанції в 10:30, 13:30, 17:00, назад з Тімотесубані в 12:30 і 15:20, вартість квитка в одну сторону 0,5 USD/1,5 GEL) приблизно за півгодини. Повна назва храму — Успіння Пресвятої Богородиці. Він збудований у кінці XII століття з світло-рожевого каменю, який зараз називають «грузинська цегла». Будували храм з подачі місцевого правителя — князя Шалви Торелі, який згодом став не тільки національним героєм Грузії, але і святим мучеником. Можна подивитися фрески XII століття, які досить непогано збереглися, а ще послухати дзвіночки корів: тварини розгулюють біля монастирських стін, створюючи ідилічну атмосферу. * '''Церква Святого Георгія''', побудована в XIV столітті. Розташована в селі Дабу, що за 12 км від Боржомі. Дістатися можна на таксі (візьмуть приблизно 5 USD/10 GEL) або пішки. Церква висічена прямо в скелі, принаймні, вона впритул примикає до нависаючого гірського масиву. Поруч є, джерело з чистою водою. Взагалі повсюду питна вода — це чи не найпрекрасніше, що є в Грузії. * '''Палац Романових''' в селі Лікані (5 км від центру Боржомі). Цей будинок побудував архітектор Бенуа для великого князя Миколи Михайловича в 1895 році. Три роки потому, коли стало зрозуміло, що добре б висвітлити палац нормально, електрикою, неподалік побудували першу в Російській імперії гідроелектростанцію! Відчуваєте розмах? Ще б — Боржомі, зобов'язаний своїм розвитком саме Романовим, став одним з найулюбленіших місць відпочинку імператорської династії, члени якої не скупилися на облаштування містечка. Так з'явилася розкішна '''вілла в Лікані''': в мавританському стилі, на березі Кури, з видом на гори — ідеальне місце для прогулянок і лікування цілющими водами і повітрям. Після розпаду СРСР садиба довгий час була у занедбаному стані, меблі частково перекочували в Державний музей Грузії (Тбілісі). Але влітку 2016 р. тут відкрили музей. == Чим зайнятись == Боржомі — низькогірний курорт. Тому його відвідувати можна в будь-який час року. Враховуючи невеликі розміри міста і досить розмірений спосіб життя городян, занять тут не так багато. В основному в Боржомі приїжджають заради природи, чистого повітря і активних маршрутів. Клубів і барів у класичному розумінні тут немає, та й ресторани рідко бувають відкриті після півночі. Місто захищене горами з хвойними і листяними лісами, тому влітку тут не буває жарко. На сонці повітря легко прогрівається до +30°С, але з настанням ночі Боржомі накриває приємною прохолодою, і можна надягнути легку вітровку і піти гуляти набережною. Варто враховувати й те, що через місто протікають дві річки — Кура і Боржомка. Від води влітку виходить приємна прохолода. Початок осені зазвичай тепла, м'яка і золотиста: гори стають рудо-червоними, і здається, що ця краса триватиме вічно. Температура повітря тримається — +15-20°С вдень і +6°С вночі. Наприкінці жовтня починаються дощі, а в листопаді вже можуть бути нічні заморозки. З безперечних плюсів осіннього Боржомі — відсутність натовпи туристів. Іноді настає справжня зима. Сніг обліплює гілки дерев, і все навколо здається справжньою казкою. Але все одно тепло. Хоча, бувають тут і сильні морози до −20°С. Взимку від річок та гір віє додатковим холодом, тому здається, що температура повітря значно нижче, ніж є насправді. Тому, взимку в Боржомі треба одягатися дуже тепло. Весною стає зовсім тепло (але тутешні ночі майже завжди прохолодні), починається цвітіння кущів і дерев; Кура стає ще більш повноводною, а в повітрі пливуть аромати яблуневого цвіту. А ще відкривається туристичний сезон, тому будьте готові до напливу людей. Шопінг в Боржомі — теж не краща ідея: в місті всього кілька магазинів одягу (дуже популярні магазини секонд-хенд, любителям пошукати цінності може сподобатися), аптек, магазинів, побутових та канцелярських товарів. === Екстремальні види спорту === Сплавитися по річці на рафтах. Краще всього для цього підходить літо і початок осені, коли річка ще повноводна, але вже не надто бурхлива (до речі, загальна довжина Кури — 1 364 кілометрів). В районі Боржомі вона має спокійну течію, тому такий сплав по Курі підійде навіть непідготовленим людям. Вартість невеликого сплаву (в межах 2 год) на одну людину — 35 USD/70 GEL. Стартують групи від селища Двірі, що за 17 км від Боржомі. Навпроти місця сплаву — ГЕС, що була побудована в радянські роки. Закінчується сплав зазвичай у міста Хашурі. Всі деталі краще обговорити з інструктором, тому що багато чого залежить від вашої підготовки і побажань. == Що купувати == Заправні станції зустрічаються на території Грузії часто (за винятком гірських регіонів), ціна палива приблизно така ж, як і в Україні: бензин хорошої якості (premium) обійдеться в 1 USD/2,19 GEL за літр. == Де поїсти == Повноцінний обід або вечеря в ресторані Боржомі в середньому коштує 5-10 USD/10-15 GEL. Хінкалі — близько 0,25 USD/60 тетрі (грузинські копійки) за штуку, лобіо 2 USD/4 GEL, великий хачапурі 2 USD/6 GEL. Літр вина коштує близько 2,5 USD/7 GEL. * Кафе «Turisto», вул. Нодара Думбадзе, 3. Страви: шашлик, ткемалі, хачапурі, баклажани, хаш, хінкалі, овочевий салат, кебаб з соусом ткемалі. Обід на двох з вином навряд чи обійдеться дорожче, ніж в 10 USD/20 GEL. Вино, до речі, можна взяти з собою. === Дешево === Шаурма з кіоску навпроти Боржомського вокзалу. На вибір пропонують три розміри: маленька, середня і гігантська (з цією краще не ризикувати, вона дійсно величезниа). Маленька шаурма коштує всього 1 USD/2,5 GEL, велика — 3,5 USD/7,5 GEL. Загалом, це відмінний варіант для легкого перекусу або щільного сніданку (у кіоску продають напої). === Середні ціни === В Боржомі повно найрізноманітніших ресторанів і кафе, і майже скрізь, швидше за все, буде смачно * ресторан «Песвебі», що знаходиться прямо в будівлі залізничного вокзалу Боржомі. Зал великий і по-радянськи розкішний, вечорами буває жива музика. Є столики на вулиці: з боку парку або з боку залізничних колій (це набагато веселіше і затишніше, адже після 17 години поїздів в Боржомі не побачиш). Меню — стандартне для Грузії: шашлики, пхали, супи, баклажани у всіх варіаціях, курка, овочі, квасоля, баранина і, звичайно ж, хінкалі, яких грузинські чоловіки з'їдають по 10 штук за раз. Гарні тут лобіані (коржик зразок хачапурі, тільки з квасолею всередині). Обід на дві персони коштує приблизно 20 USD/40 GEL. === Дорого === В Грузії, як і скрізь, дорогі ресторани зовсім не обіцяють, що їжа буде смачною. Але якщо вам захочеться шику, беріть таксі і вирушайте в готель Rixos Borjomi. Там є ресторан Bagrationi, де подають страви національної кухні. Порції невеликі, відгуки різні: хтось у захваті від хінкалі, вина і офіціантів, а хтось, навпаки, незадоволений кухнею і обслуговуванням. Що відомо точно, так це те, що Bagrationi — один з найбільш розкішних ресторанів Боржомі. Вечеря на одну людину буде коштувати від 15 USD/30 GEL. == Де розважитись == Головне свято в Боржомі — це день міста Боржомоба. Його відзначають восени, зазвичай в жовтні, але краще уточнювати. На сцені в центрі міста виступають музичні колективи (якщо пощастить — знамените грузинське багатоголосся), проводяться шахові турніри, дівчата танцюють, жінки печуть хачапурі, чоловіки смажать шашлик і наливають вино. [[File:Borjomi. Local museum in Tabidze Street.jpg|right|thumb|Будинок краєзнавчого музею Боржомі]] * '''Краєзнавчий музей Боржомі''' — усередині все, як зазвичай у таких місцях: знаряддя праці, старі фотографії, опудала тварин регіону. Представлена цікава експозиція на тему мінеральної води: перші пляшки, етикетки і дипломи про міжнародні перемоги. Але набагато більшої уваги заслуговує будівля цього найстарішого в країні музею. Раніше тут розташовувалася канцелярія російських царів Романових, будівництвом якої в 1890 році керував архітектор Швейер, завдяки чому народилася будівля, що нагадує казковий палац. Музей відкритий з вівторка по неділю з 10 до 17, квиток коштує 2 USD/3 GEL; * кафе * підйом у гори. == Де зупинитись == На лівому березі Кури розташована головна вулиця міста, вона носить ім'я Шота Руставелі. Якщо піднятися нагору — там маленькі вулички Піросмані, Святий Ніно і Гогиас Ціхе, де розташована основна частина гостьових будинків Боржомі. === Дешево === Найкраще оселитися в невеликому гостьовому будинку (в назвах таких місць зазвичай присутні слова home guesthouse або homestay), де на сніданок господиня приготує вам хачапурі і яєчню, наріже овочевий салат і наллє солодкого кави або чаю. Ціни за ніч в таких місцях починаються від 10 USD/20 GEL за людину на добу. Приголомшливий грузинський сніданок, якого вам вистачить до самого вечора, коштує близько 4 USD/10 GEL. В низький сезон (з листопада по квітень) можна сторгуватися до більш вигідної ціни і роздобути собі кімнату за 6 USD/9 GEL. Влітку ж туристів достатньо, і бронювати кімнати краще заздалегідь. У теплу пору року ви взагалі можете піти в парк і переночувати там в наметі (якщо він у вас є, звичайно) абсолютно безкоштовно. === Середні ціни === === Дорого === В готелі Rixos Borjomi ціна за добу проживання починається від 105 USD/210 GEL на одну людину. Готель розташований на березі Кури в невеликому віддаленні від центру (5 км), але це того варто. На правому березі Кури є досить шикарний готель Crowne Plaza (ціна двомісного номера — 100 USD/230 GEL). == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == В Боржомі, як і всюди в Грузії, безпечно. Вночі тут тихо, людей на вулицях практично немає, а місцеві не закривають двері на ключ під час сну. З стандартних заходів — не залишайте речі без нагляду, не стрибайте у першу-ліпшу машину, не ходіть по горах ночами. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Мандрувати [[Південна Осетія|Південною Осетією]]. Дістатись столиці регіону [[Самцхе-Джавахеті]] міста Ахалціхе. Відвідати м. [[Горі]], де народився Йосип Віссаріонович Сталін. [[Бакуріані]] — селище за 30 км від Боржомі. Це сніжний курорт, розташований на висоті 1700 метрів над рівнем моря. {{footer|ispartof=Грузія|type=Місто}} lyzgm0t2qsjx0lrl2p3slcaao5gfepy 0 2967 34357 33495 2023-07-03T00:55:16Z 2600:1700:2420:1F50:DA12:11CB:DC31:D29E 34357 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} {{geo|47.80021|13.04099|map=city}} '''Зальцбург''' - місто, що знаходиться в [[Австрія|АВСТРІЇ]], розташоване на річці '' Залках '' біля північного підніжжя '' Альп '', адміністративний центр федеральної землі [[Зальцбург (федеральна земля) | Зальцбург]] . Це четверте за величиною місто Австрії після [[Відень | Відня]], [[Грац]]а та [[Лінц]]а. == Зрозуміти == {{citybar | city=Зальцбург | citylocal= {{lang|de|Salzburg}} | arm= AUT Salzburg (Stadt) COA.svg | image=Salzburg-schloss-mirabell.jpg | caption= | website=http://ru.salzburg.info/ | population= | callingcode= 0662 | timezone= UTC+1 }} Розташування Зальцбурга біля підніжжя [[Альпи|Альп]], визначає його неповторний пейзаж — розстилаються на північ рівнини і гори з півдня. Найближчий пік '' Унтерсберг '' висотою 1972 метрів знаходиться лише за декілька кілометрів від міста. Домінує над містом середньовічний замок '' Хоензальцбург '', розташований на вершині гори '' Фестунгберг ''. Історична частина Зальцбурга знаходиться на лівому березі Зальцаха. Багато туристів сприймають Зальцбург, в першу чергу, як розкішний гірськолижний курорт, доступний далеко не кожному. В той же час, можна вибрати Зальцбург як місце для цілком доступного туру вихідного дня з ночівлею в місті, зосередившись на прогулянках і екскурсіях. Єдине, що це буде дорожче, ніж ті ж Польща чи Чехія. == Як дістатись == === {{Літаком}} === '''До Зальцбурга''': У Зальцбурзі є регіональний аеропорт (за 5 км від міста), куди літають Austrian Airlines ([[Відень]]), і Lufthansa ([[Франкфурт-на-Майні | Франкфурт]]), що забезпечують стикування по всьому світу. У деяких випадках стикувальні рейси в Зальцбург дешевше прямих до Відня або [[Мюнхен]]а, але буває і навпаки, а дістатися від Відня чи Мюнхена до Зальцбурга поїздом ніякої проблеми не становить. Тому, долетіти з Києва можна тільки з пересадками — найкраще через Стамбул, Відень або Франкфурт. Можна вкластися в 3-4 тисячі гривень за квиток в один кінець. Як бонус ви зможете провести кілька додаткових днів у місці пересадки. '''Інші міста''' Можна вибрати комбінований варіант: долетіти лоукостером з України до Відня або в прикордонні з Австрією німецькі міста, наприклад, Мюнхен (130 км) або Меммінген (майже 300 км), а звідти поїхати на поїзді або автобусі. Наприклад, рейси Wizz Air з Києва до Відня виконуються щодня, а ціни на квитки на цьому напрямку, якщо бронювати заздалегідь, стартують від 900 гривень (без урахування знижки за Wizz Discount Club). Через дві години ранковим рейсом будете у Відні вже до 11:15. Додамо 45 хвилин на проходження митних процедур і вже о 12 можна відправитися до Зальцбурга. * Долетіти з Києва до [[Мюнхен]]а найдешевше на літаках МАУ — ранковим рейсом о 9:45 з прибуттям о 11:25 за місцевим часом. Квитки економ-класу при покупці заздалегідь коштують близько 2 тисяч гривень. * До [[Меммінген]]а з Києва можна долетіти Wizz Air. На тиждень за цим напрямком літають п'ять рейсів, однак найзручнішим є рейс четверга, який вилітає о 7:00 і прилітає о 08:35. Коштують такі квитки близько 2-3 тисяч гривень в один кінець. До Зальцбурга досить стабільно літають Turkish Airlines з [[Стамбул]]а і голландський лоу-костер Transavia з [[Амстердам]]а і навіть [[Ейндховен]]а. {{listing|type=go| lat=47.7914 | long=12.9980 |wdid= Q251538 | name= Аеропорт | alt= IATA:SZG | image= | address= | directions= | url= http://www.salzburg-airport.com | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-02-16 | description= Находится за 5 кілометрів на захід від центру міста. Між аеропортом та містом курсує 77 автобус. До місцевого залізничного вокзалу, що розташовний майже в центрі міста, можна дістатись за 25 хвилин на тролейбусі №2. }} === {{Потягом}} === Зальцбург — вузлова станція на кордоні [[Австрія | Австрії]] та [[Німеччина | Німеччини]]. Сюди приходять потяги з [[Відень | Відня]] і [[Мюнхен]]а, а крім того через Зальцбург проходять всі австрійські поїзди, що прямують до [[Тіроль|Тіроля]] та [[Форальберг]]а (але не проходять поїзди, що зв'язують Мюнхен з [[Інсбрук]]ом). У Зальцбурзі також зупиняються міжнародні потяги в напрямку [[Цюріх]]а, [[Будапешт]]а та [[Любляна | Любляни]]. '''З Відня:''' можна прямо від аеропорту доїхати швидкісним поїздом австрійських залізниць (RJ) або приватним [https://westbahn.at Westbahn]. Поїзди різної категорії відправляються тут мало не кожні 15-30 хвилин. Час в дорозі (майже 300 км) практично однаковий (2.5 — 3 год), але WESTahn істотно дешевше: квиток в один кінець коштує €25.50, тоді як квиток на RJ рідко вдається купити дешевше €40. Приблизно за місяць-два до поїздки найдешевші квитки на потяги о 12:30 чи 13:00 від аеропорту Відня коштують по 19 євро, а ось за тиждень-два до поїздки квитки будуть вже по 35-60 євро. Більш того, квиток на Westbahn можна брати безпосередньо в поїзді, причому рівно за ту ж ціну. За рівнем комфорту ці поїзди приблизно однакові: на всьому шляху залізниці непоганий Wi-Fi і продають каву. Також з Відня до Зальцбурга ходять повільніші поїзди IC, які витрачають на дорогу майже 3 год. і роблять додаткові зупинки, а Wi-Fi в них при цьому відсутній. '''З Мюнхена:''' виїхати можна швидкісним поїздом RJ (RailJet), міжнародним EC (EuroCity) і регіональним Meridian. Але ще потрібно буде дістатися від аеропорту Мюнхена до залізничного вокзалу. Час в дорозі (130 км) різниться несильно: 1 год. 30 хв. швидкісним поїздом і 1 год 45 хв регіональним. Але ціни дорожчі! Повний тариф становить більше €33-41 в один кінець при купівлі заздалегідь. Квиток на швидкісний поїзд можна купити від €19 за Sparpreis, а на регіональному можна їхати по баварському квитку, що трохи дорожче, якщо їхати самому, але набагато вигідніше при подорожі хоча б удвох. {{listing|type=go| lat=47.8130 | long=13.0456 |wdid= Q694694 | name=Залізничний вокзал | alt= Salzburg Hbf | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-11-05 | description= Вокзал нещодавно реконструювали, точніше, його практично побудовали заново. Тепер він виблискує скляними стінами і електронними табло, але досить незручний для тих, кому доводиться довго чекати поїзди. Ніякого залу очікування на вокзалі немає, а є довгий тунель під платформами, де розмістилися магазинчики і крихітні кафе. Більші кафе знаходяться із західного боку вокзалу: це недешевий ресторан Johann, безіменне і досить тихе кафе-бар (де, однак, палять) і фастфуд Burger King, де, зрозуміло, не палять. На площі перед вокзалом є Макдональдс (працює майже цілодобово) і Старбакс. На всьому вокзалі безкоштовний Wi-Fi. }} Біля вокзалу кінцева зупинка автобусів і тролейбусів (із західного боку — там, де Макдональдс). До центру 20 хв пішки. === {{Автомобілем}} === Автодорогами Зальцбург пов'язаний з [[Відень | Віднем]], [[Інсбрук]]ом та [[Мюнхен]]ом. === {{Автобусом}} === '''З Мюнхена:''' вигідно дістатися Зальцбурга автобусом FlixBus, який за день виконує кілька рейсів, з інтервалом в 2-3 години. В дорозі автобус проводить 2-2,5 години, а коштують квитки по 8-10 євро. '''З Меммінгена:''' автобусом FlixBus — за день за даним маршрутом проходить п'ять рейсів, всі з пересадкою в Мюнхені — від 45 хвилин до 3 годин. Квитки в діапазоні 20-22 євро. === {{Кораблем}} === == Транспорт == * '''Автобус''' коштує 2 євро * '''Тролейбус''' * '''S-Bahn''' (штрассенбан — міська електричка) * '''Фунікулер''', що з'єднує місто c замком '' Хоензальцбург '' * '''Такси''' коштує в середньому 15 євро == Що відвідати == [[Файл:SalzburgerAltstadt02.JPG|thumb|right|250px|Вид на старе місто Зальцбурга]] {{listing|type=see | name=Резиденцплац | alt=Residenzplatz | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Головна площа старого Зальцбурга. Центром композиції площі є '''Резиденцбруннен''' - фонтан, створений в 1661 році. На західній стороні площі розташовується '''резиденція архієпископа''', на третьому поверсі якої облаштовано музей «Галерея резиденції» }} {{listing|type=see | name=Кафедральний собор | alt=Salzburger Dom | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Франісканська церква | alt=Franziskanerkirche | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Будинок Моцарта | alt=Mozarts Geburtshaus | url=http://www.mozarteum.at/ | email= | address=Getreidegasse 9 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=палац Гелбрун | alt=Schloss Hellbrunn | url=http://www.hellbrunn.at/ | email= | address=Fürstenweg 37 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Хоензальцбург | alt=Hohensalzburg | url=http://www.salzburg-burgen.at/ | email= | address=Mönchsberg 34 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Середньовічний замок на вершині гори ''Фестунгберг''. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == {{listing|type=sleep | name=AllYouNeed Hotel Salzburg | alt=Бюджетный отель открыт с 1 июля по 30 сентября рА | url=http://www.allyouneedhotels.at/en/hotels-vienna-salzburg-klagenfurt/hotel-salzburg-5020/services.html | email=salzburg@allyouneedhotels.at | address=Glockengasse 4b | lat= | long= | directions= | phone=+43 (0)5 01143 | fax=+43 (0)5 0114099 | price=от 45 € | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Hotel zur Goldenen Ente | alt=Небольшой, уютный отель в старом городе | url=http://www.ente.at/en-index.shtml | email=hotel@ente.at | address=Goldgasse 10 | lat=47.79933 | long=13.04597 | directions= | phone=+43 (0) 662 84 56 22 | fax=+43 (0) 662 84 56 22-9 | price=95-125 € за номер на двоих | checkin= | checkout= | description=В 2014 году отреставрированный отель находится в старом городе Зальцбурга. Декор комнат сочетает в себе богатые австрийские традиции и современный дизайн. В каждом номере есть телевизор, фен, сейф, телефон. Завтрак уже включен в стоимость проживания. В номер можно за доплату в 40 евро поставить дополнительную кровать. }} === Дорого === === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=sleep | name=Gmachl | alt= | url=http://www.gmachl.at/ | email=mailto:info@gmachl.at | address=A-5101 Bergheim, Dorfstraße 35 | lat= | long= | directions= | phone=+43&nbsp;(662)&nbsp;45-21-24, доб. 0 | fax=+43&nbsp;(662)&nbsp;45-21-24, доб. 68 | price=Двомісний номер - 164 або 206 євро в залежності від сезону (2009) | checkin = | checkout = | description = Готель на 70 номерів загальною місткістю 145 чоловік. В кожному номері є душ і туалет, телевізор, радіо, телефон, сейф. }} {{listing|type=sleep | name=Hotel Sacher Salzburg | alt= | url=http://www.sacher.com | email=salzburg@sacher.com | address=Schwarzstraße 5-7 | lat= | long= | directions= | phone=+43 (0)662/ 88 977 0 | fax=+43 (0)662/ 88 977 551 | price= | checkin= | checkout= | description= }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == === Мобільний зв'язок === * Yesss! [http://www.yesss.at/] — недорогий мобільний оператор, купити SIM-карту можна в супермаркеті Hoofer * Drei [http://www.drei.at/] * T-Mobile [http://www.t-mobile.at/] == Куди далі == {{footer|ispartof=Австрія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Австрії]] b32jfi7wp4phszbf47p6mss26lai1ip 0 2969 36525 36524 2025-02-20T11:11:32Z Assyrian Human 6497 /* Зрозуміти */ 36525 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{geo|42.5|27.466667|map=city}} '''Бургас''' — великий торговий порт на [[Чорноморське узбережжя Болгарії | чорноморському узбережжі]] [[Болгарія | Болгарії]]. Великий промисловий і культурний центр, найбільше місто в південно-східній Болгарії. Він розташований біля [[Бургаська затока|Бургаської затоки]] на узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]]. Місто лежить на висоті 17 м вище рівня моря, а порт Бургаса є найбільшим болгарським портом. == Зрозуміти == {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= Бургас | arm = | image=Burgas Juni2012 Atanassow-See und Park Ezeroto.JPG | caption = | website = http://www.burgas.bg/ | population = 206.038 жителів (2013) | callingcode = (+359) 56 | timezone = UTC+2, влітку UTC+3 }} Незважаючи на розвинену промисловість, Бургас залишається великим туристичним центром, який притягує до себе, завдяки теплому чистому морю і багатому культурному життю міста. Три озера, що розташовані в межах, населені рідкісними і зникаючими видами птахів. Історія Бургаса налічує більше двох тисяч років. Він є спадкоємцем римського містечка Деултум, заснованого імператором Веспасіаном як військова колонія для ветеранів. Пізніше його називали Девелт, звідки, до речі, походить назва села Дебелт. Ще три поселення увійшли в склад сучасного міста Бургас – Кастріціон, Скафіда і Росокастрон. Пізніше тут виникла лікарня – Аква калідае, організована на кшталт асклепіонів біля відомих мінеральних джерел. До цього тут мешкали фракійські племена. В епоху середньовіччя на цьому місці виникла маленька фортеця Піргос. В XVI столітті Бургас отримав своє нинішнє ім’я, він називався '''Ахелой-Бургас'''. Відтоді місто розрослося, і його населення збільшилося майже в сто разів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{listing|type=go| lat=42.5666 | long=27.5187 |wdid=| name= Аеропорт| alt= | image=| address= | directions=5 км. від Бургаса| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Дістатися до міста можна на таксі або автобусом, який відходить кожні 20-30 хв.}} === {{Потягом}} === {{listing|type=go| lat=42.4909 | long=27.4729 |wdid=| name= Залізничний вокзал| alt= | image=| address= бул. Іван Вазов, 1| directions=південно-східна частина міста| url= | facebook= | vkontakte=| phone= 53-16-30| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} Прямий поїзд Київ - Софія слідує через Варну. Ще один варіант варіант - з пересадкою в Будапешті або Белграді Дістатися з Києва до Болгарії поїздом можна тільки з пересадкою в Будапешті або в Белграді. Потяги з Києва в Будапешт курсують щодня. З Белграда: двічі в день (ціна квитка - 30 євро) З Будапешта: щодня (ціна квитка - 60 євро). === {{Автомобілем}} === Дістатися до Варни на машині можна або через [[Чернівці]] (північний маршрут), або через [[Одеса|Одесу]] (південний маршрут). МАРШРУТ 1 Київ — Житомир — Хмельницький — Чернівці — Бекеу — Негру Воде — Варна — 1239 км. Переваги: ​​хороші траси на території [[Румунія|Румунії]], проходження меншої кількості державних кордонів. Недоліки: незадовільний стан деяких відрізків шляху на території України, велика кількість населених пунктів в Румунії, що знижує середню швидкість руху. МАРШРУТ 2 Київ — Одеса — Джурджулешти — Галац — Кардам — ​​Варна — 1143 км. Зважаючи на поганий стан траси М15 Одеса — Ізмаїл, від села Паланка можна продовжувати шлях по території [[Молдова|Молдови]] на Каушани, Чимишлії, Комрат і Кагул (КПП Оанча). === Пропускні пункти на кордоні Румунії та Болгарії: === * Джурджу / Русе — перетин Дунаю по мосту (вартість переїзду 6 євро); * Келераш / Сілістра — поромна переправа через Дунай (вартість 6 євро); * Негру Воде / Кардам — міст на території Румунії в Чернаводе (вартість 3 євро) * Вама Столітті / Дуранкулак === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=| long= |wdid=| name= Автовокзал| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} Існує цілий ряд автобусних маршрутів з Києва, Львова та інших міст України. Час в дорозі 24 год. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=42.4962 | long=27.4740 |wdid=| name= Церква святих Кирила і Мефодія| alt= | image=| address= вул. Възраждане| directions=| url=https://www.daibau.bg/statia/935/burgas_-_arhitekturni_shedyovri_ot_minaloto_do_dnes#mcetoc_1i35b198520 | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Будувалася з 1895 по 1907 рр. В оздобленні собору застосовувався малахіт і мармур, іконостас - різьблений, дерев'яний. Вважається однією з основних визначних пам'яток міста.}} {{listing|type=see| lat=42.4932 | long=27.4739 |wdid=| name= Вірменська церква| alt= | image=| address= бул. Алеко Богорвдв| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Маленька церква. Побудована в 1855 році}} === Природні пам'ятки === {{listing|type=see| lat=42.5007 | long=27.4821 |wdid=| name= Приморський парк| alt= | image=| address= бул. Демократія| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= круглосуточно| price=| description=Дуже гарний парк з численними фонтанами, клумбами і пам'ятниками. Відокремлює місто від моря.}} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid=| name= Озеро Вая| alt= | image=| address= бул. Тодор Александров| directions=західна частина міста| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Найбільше природне озеро Болгарії (його довжина становить 9,6 км при глибині 1,3 м.), Що стало притулком 254 видів птахів і 20 видів риб. У західній частині озера організований заповідник.}} {{listing|type=see| lat=42.5150 | long=27.4762 |wdid=| name= Атанасовське озеро| alt= | image=| address= вул. Димитър Димов| directions=північна частина міста| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Довжина озера - 5 км. Розташоване практично на кордоні з Чорним морем, його води характеризуються підвищеним (і постійно зростаючим) вмістом солі. На його території проживає 314 видів птахів, в тому числі 17 - знаходяться під загрозою зникнення.}} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid=| name= Озеро Мандра| alt= | image=| address= шосе № 79| directions=південно-західна частина міста| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description= Довжина озера - 8 км, ширина - 1,3 км, площа - 39 кв. км. У 1963 році, після спорудження греблі, до цього солона водойма перетворилася на прісне водосховище. Частина озера є заповідником, населеним рідкісними видами птахів і риб.}} == Чим зайнятись == {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Археологічний музей| alt= | image=| address= 21, Богоріді| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= 84-35-41| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Експонуються археологічні знахідки, що датуються доісторичним, фракійським, грецьким та римським періодами.}} {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Етнографічний музей| alt= | image=| address= 69, Слов'янська| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= 84-25-86| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=В експозиції - традиційні костюми регіону і предмети побуту та одягу болгарської буржуазії XX століття.}} {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Музей міста| alt= | image=| address= 31, Лермонтов| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= 84-18-15| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Присвячений новітній історії Бургаса та його околицям.}} {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Науковий музей природи| alt= | image=| address= 30, Костянтин Фотінов| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Присвячений болгарській флорі і фауні, є непогана геологічна колекція.}} {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Картинна галерея| alt= | image=| address= 24, Митрополит Симеон| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Серед чудових художніх робіт особливо виділяється багата колекція ікон.}} === Пляжі === {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Південний пляж| alt= | image=| address= | directions=вздовж Приморського парку| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Досить непоганий піщаний пляж з пологим входом у воду.}} === Фестивалі === {{listing|type=do| lat=42.5108 | long=27.4815 |wdid=| name= Фестиваль скульптур з піску| alt= | image=| address= | directions=на пляжі вздовж вул. Димитър Димов| url= http://www.sandfestburgas.com| facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= з початку липня і протягом двох місяців | price = | description = Міжнародний фестиваль піщаних фігур, що займає площу 5 гектар. Скульптури (висота яких може досягати 8 метрів) створюються художниками Болгарії, України,Росії, Бельгії, Нідердандів, Ірландії та багатьох інших країн.}} {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Фольклорний фестиваль| alt= | image=| address= | directions=Приморський парк| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Щорічний фестиваль, який проводиться з 1974 року. В рамках фестивалю організовуються виступи фольклорних колективів на відкритих майданчиках по всьому місту, проводяться етнографічні виставки та наукові конференції.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чорноморське узбережжя Болгарії|type=Місто}} ftwsohdmv12tm0gx24bkez5puvisc61 0 2971 34023 34022 2023-02-11T16:45:39Z Пан Хаунд 5189 34023 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Чорноморське узбережжя Болгарії''' — найсхідніша частина [[Болгарія|Болгарії]], що омивається [[Чорне море|Чорним морем]]. {{Geo | 42.770 | 27.762 | map = region | layer = 8}} == Зрозуміти == {{regionbar | region= {{PAGENAME}} <!-- офіційна назва регіону --> | regionlocal = <!-- назва регіону на місцевій мові --> | arm = <!-- герб регіону (ім'я файлу в Вікісховища, без префікса File :) --> | location = <!-- розташування (ім'я файлу в Вікісховища, без префікса File :) --> | website = <!-- офіційний сайт або сайт з туристичною інформацією --> | image = Bulgaria-Sunny Beach-01.jpg | caption = <!-- підпис до фотографії --> }} Болгарське Чорномор'я тягнеться на 378 км з півночі на південь, і третина цієї території займають чудові піщані пляжі, що розділяються скелястими бухтами. Вода в прибережній зоні чиста і тепла (в серпні прогрівається до 30 градусів). Завдяки тому, що узбережжя витягнуто з півночі на південь, прийом сонячних ванн можливий з самого світанку. Тут не буває високих хвиль, також як припливів і відливів (коливання рівня води не перевищують 10 см). == Регіони == [[Балканські гори]], перетинаючи регіон в районі мису Еміне (між Еленіте і Обзором), ділять його на дві частини — північну і південну. * [[Північне Чорномор'я Бoлгаріі]]. У північній частині узбережжя набагато більше скелястих ділянок берега, ніж на південному, але й піщаних пляжів тут теж чимало. Характерні для нього і мальовничі скелясті миси, які можуть досягати висоти 70 метрів. Саме тут розташовані найреспектабельніші курорти країни, та й взагалі рівень розвитку курортної інфраструктури вище, ніж на півдні. Найбільшим містом регіону є [[Варна]], найбільш відомими курортними селищами — [[Альбена]], Золоті піски, Сонячний день (Сл'нчев ден), святих Костянтина і Олени. * [[Південне Чорномор'я Бoлгаріі]]. Південна частина узбережжя славиться своїми широкими пляжами. Море тут тепліше і курортний сезон — довше, ніж на півночі. Найбільше місто регіону — [[Бургас]], основні курортні селища — [[Сонячний Берег]] (Сл'нчев бряг), [[Дюни]] та [[Еленіте]]. Міста [[Несебир]] і [[Созополь]] відомі своїми численними архітектурними пам'ятками. == Міста == [[Файл:Черноморское побережье Болгарии.png|thumb|upright| Чорноморське узбережжя Болгарії]] {{mapframe}} * [[Балчик]] — невелике місто на півночі регіону. Тут можна побачити храм III ст. до н. е., що непогано зберігся. Він присвячений фрігійській богині родючості Кибеле, літню резиденцію королеви Румунії Марії Единбурзької та ботанічний сад з багатою колекцією квітів і кактусів. * [[Бургас]] — портове місто на півдні узбережжя, четверте за величиною місто Болгарії. * [[Варна]] — велике портове місто на півночі узбережжя, третє за величиною місто країни. * [[Каварна]] — містечко, відоме своїми прекрасними полями для гольфу а також як місце проведення міжнародного рок-фестивалю «International Rock Fest». * {{ЮНЕСКО}} [[Несебир]] — невелике місто з добре збереженою давньою частиною, яка внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. * [[Обзор]] — курортне містечко, поблизу якого знаходяться цілющі мінеральні і сірководневі джерела. * [[Созополь]] — невелике містечко неподалік Бургаса. Відоме старовинними дерев'яними будинками в традиційному болгарському стилі. * [[Царьов]] — прибережне містечко на краю гірської [[Странджа | Странджіо]]. == Інші місця призначення == * [[Альбена]] — популярне курортне селище. * [[Ахелой]] (раніше ''Чимово'') - селище на північ від Бургаса. У 907 році біля селища болгарський цар розбив візантійські війська. * [[Золоті Піски]] — популярне курортне селище. * [[Кранево]] — курортне село. * [[Сонячний Берег]] — популярне курортне селище. Ширина пляжу досягає 100 метрів. * Мис Каліакра — природний і археологічний заповідник, одна з основних туристичних визначних пам'яток Болгарії. == Мова == Як і в інших регіонах, переважна більшість місцевих жителів розмовляє болгарською мовою. Частина представників старшого покоління знають українську (російську) мову, молодь в основному орієнтується на вивчення англійської. == Як дістатися == У регіоні є два аеропорти — у Варні і Бургасі, обидва ці міста з'єднує автострада А3. З [[Софія | Софії]] в обидва ці міста можна дістатися сучасними автострадами А1 і А2. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == * Спробуйте декілька специфічних рибних супів. Традиційний рибний суп у Шаблі, наприклад, містить близько 12 видів риби. * Спробуйте cheverme — традиційний гриль для всіх тварин. Можна приготувати з усього, від курей до цілих корів. == Нічне життя == Численні клуби і бари у [[Сонячний Берег|Сонячному Березі]], деякі з них на березі моря. == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Болгарія|type=Регіон}} 7bc54nw4zydhwp8kpqlj886xcbkuox0 0 2972 28706 28699 2021-01-23T00:52:33Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] 26234 wikitext text/x-wiki {{geo|42.416667|27.7|map=city}} {{pagebanner}} '''Созополь''' — невелике місто, розташоване на [[Чорноморське узбережжя Болгарії | Чорноморському узбережжі Болгарії]], за 30 км від [[Бургас]]а. Один з найбільш популярних курортів болгарського Чорномор'я. == Зрозуміти == {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= Созопол | arm = | image=Sozopol_-_fortress.JPG | caption = | website = http://www.sozopol.bg/ | population = 5 679 жителів (2010) | callingcode = (+359) 550 | timezone = UTC+2, влітку UTC+3 }} Созополь — недороге затишне курортне містечко, в якому діють більш ніж 600 розважальних закладів, барів, ресторанів та дискотек. Клімат — субтропічний. === Орієнтація === Созополь складається з двох частин: * '''Старе місто''' розташоване на невеликому кам'янистому півострові і відділене від нової великим парком. Воно невелике — всього три вулиці з бруківкою і велика кількість провулків; багато в чому схоже на [[Несебир]]0 — практично всі будинки належать до традиційної двоповерхової болгарської архітектури в стилі національного відродження і весь цей район вважається архітектурним заповідником. * '''Гармані''' — сучасний район, розташований на материку. У давнину в цьому районі розташовувалися млини — «Гарман», від яких він і отримав свою назву. Одмн з млинів зберігся, в даний час у ньому розташований бар. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * Найпростіше прилетіти в [[Бургас]], з якого до Созополя ходять маршрутні таксі. Шлях від Бургаса займе близько 30 хвилин. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * {{listing|type=go| lat=| long= |wdid=| name= | alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Місцевий автовокзал розташований поряд з археологічним музеєм. Регулярні автобусні рейси зв'язують Созополь з [[Софія | Софією]], [[Бургас]]ом, [[Приморсько]] та [[Кітена | Кітеною]].}} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == У Созополі величезна кількість архітектурних пам'яток — фракійські надгробні кургани, античні некрополі, кріпосні стіни VI–XIV століть, церкви і будинки епохи болгарського відродження. * {{listing|type=see| lat=42.42113 | long=27.69374 |wdid=| name= Міський парк| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Досить непоганий парк, розташований неподалік міського пляжу. На території парку знаходяться дві церкви.}} [[Файл:Saints Cyril and Methodius Church Tower - Sozopol.jpg|thumb|upright|Церква святих Кирила і Мефодія]] ** {{listing|type=see| lat=42.42188 | long=27.69385 |wdid=| name= Церква святих Кирила і Мефодія| alt= святі Кирило та Мефодій| image=| address= | directions=навпроти археологічного музею| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Побудована в 1888 році під керівництвом Уста Генчо. Час від часу в церкві проводяться концерти.}} ** {{listing|type=see| lat=| long= |wdid=| name= Каплиця св. Зосима| alt= свети Зосим| image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Білокам'яна каплиця.}} * {{listing|type=see| lat=| long= |wdid=| name= Церква св. Богородиці| alt= света Богородица| image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Зведена в XVII столітті. В цей час турки дозволяли будувати православні храми не вище голови вершника, в зв'язку з чим церква наполовину вкопана в землю. Цікава різьбленим дерев'яним іконостасом ХVІІІ ст.}} * {{listing|type=see| lat=42.42371 | long=27.69484|wdid=| name= Церква св. Георгія| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Найбільша діюча церква. Побудована на початку XIX століття, імовірно на місці, де розташовувався фракійський храм.}} == Чим зайнятись == * {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Археологічний музей| alt= | image=| address= | directions=Неподалік міського парку| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Перша експозиція присвячена грецькому періоду історії Созополя (вази, амфори, керамічні статуетки, якори). Крім того, виставлені археологічні знахідки, що датуються II тис. до н. е. У другій експозиції виставлені твори християнського мистецтва XVII-XIX століть.}} [[Файл:Town Gallery - Sozopol.jpg|thumb|upright| Художня галерея.]] * {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Художня галерея| alt= | image=| address= | directions=будівля «старої школи»| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=У галереї знаходиться близько 300 картин і 40 мармурових, гранітних, бронзових і дерев'яних скульптур, в тому числі роботи живописців і графіків Я. Хрісопулоса, Ал. Мутафова, П. Катеркова.}} * {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Дім-музей Александра Мутафова| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} * {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Галерея «Ласкарді»| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Розташована в будинку XVII століття, який раніше належав торговцю рибою Димитру Ласкарді. Одна з найкращих созопольських галерей. Представлено живопис і графіка, вироби зі срібла та інші твори декоративно-прикладних мистецтв.}} === Фестивалі === * Якщо Ви плануєте відпочити в Созополі у вересні, то постарайтеся не пропустити десятиденний фестиваль мистецтв «Аполлонія», що проходить в муніципальній бібліотеці. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * {{listing|type=eat| lat=| long= |wdid=| name= Ксантана| alt= | image=| address= 7, Морски Скали| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= 2-24-54| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Ресторан-таверна. Є камінний зал і тераса-патіо з видом на море. Тут же можна придбати тканини ручної роботи.}} * {{listing|type=eat| lat=| long= |wdid=| name= Вятърна мельница| alt= | image=| address= 27, Морски Скали| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= 2-28-44| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Традиційний болгарський ресторан. Особливий інтерес представляє фольклорна програма.}} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * {{listing|type=vicinity| lat=42.3187 | long=27.7354 |wdid=| name= національний парк Ропотамо та Лілііте| alt= | image=| address= дельта річки Ропотамо| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Дуже красивий субтропічний ліс.}} * {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid=| name= Заповідник Зміїний острів| alt= Змийкият остров| image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=На території заповідника проростає велика кількість диких кактусів.}} {{footer|ispartof=Чорноморське узбережжя Болгарії|type=Місто}} 6d1rdje5mv5clj25g65j9mwk207rhfi 0 2975 34906 33643 2024-01-10T21:06:00Z Assyrian Human 6497 34906 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Бобруйськ''' — місто в [[Могильовська область | Могильовській області]] за 140 км на південний схід від [[Мінськ]]а. Серед широкого загалу Бобруйськ найбільш відомий своєю кумедною назвою, але не менш примітний він фортецею початку XIX століття, фрагментами історичної забудови і просто затишною атмосферою білоруського міста.{{geo|53.1333|29.2167|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Бобруйськ | citylocal={{lang|be|Бабруйск}} | arm= Coat of Arms of Babruisk, Belarus.svg | image=Фото путешествия по Беларуси 016.jpg | caption= | website= | population= 215,092 (2009) | callingcode= 225 | timezone= }} Великий центр промисловості та машинобудування. 219 000 жителів. Бобруйськ — найбільше місто [[Білорусь|Білорусі]], який не є обласним центром. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === З весни 2013 року від Мінська до Бобруйська можна доїхати електропоїздом з усіма зупинками або електричкою бізнес-класу із зупинкою в [[Осиповичі|Осиповичах]]. Дістатися можна також на міжрегіональних поїздах Гродно-Гомель або Мінськ-Гомель або поїздах далекого прямування. === {{Автомобілем}} === Через місто прокладено автошлях {{Автошлях|Р|43}} (Кордон [[Росія|Російської Федерації]] (Звенчатка) — Кричів — Рогачов — '''Бобруйськ''' — Старі Дороги — Слуцьк — Івацевичі (до {{Автошлях|Р|2}}). === {{Автобусом}} === З Центрального автовокзалу Мінська до Бобруйська йдуть кілька автобусів на добу, а також приватні мікроавтобуси, які вирушають у міру заповнення. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Є автобуси, тролейбуси і маршрутні таксі. Кондутори тільки в автобусах, на тролейбус слід придбати талон в кіоску або безпосередньо у водія. <BR/> До залізничного і автовокзалів можна доїхати кількома маршрутами, що мають кінцеву зупинку «Станція „Бобруйськ“». Зупинка транспорту знаходиться за 150 метрів від вокзалу, може бути закрита деревами і відразу не видно. == Що відвідати == [[Файл:Бабруйскія краявіды. Царква.jpg |thumb|300px|Свято-Нікольський собор]] [[Файл:Бабруйскія краявіды 05.jpg|thumb|300px|Будівля на перехресті з Жовтневою вулицею]] [[Файл:Площадь Ленина в Бобруйске.jpg|thumb|300px|Площа Леніна]] {{listing|type=see| lat=53.136209| long=29.242626 |wdid= | name=Бобруйська фортеця | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-20 | description=Фортифікаційна споруда, зразок інженерної думки початку XIX століття. Витримала тривалу облогу під час війни 1812 року. У роки німецько-радянської війни на території фортеці діяв концтабір. Зараз доступна в сухе пору року. }} {{listing|type=see| lat=53.133713 | long=29.227390 |wdid= | name=Пам'ятник бобру | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-20 | description= }} {{listing|type=see| lat=53.142587 | long=29.222408 | wdid= | name=Скульптура Шури Балаганова | alt=Золоте теля | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-06-10 | description= }} {{listing|type=see| lat= | long= | wdid= | name=Особняк купчихи Кацнельсон | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-18 | description= }} == Чим зайнятись == * ДФСУ «СК» Бобруйськ-Арена" проводить масові катання на ковзанах (розклад масових катань — http://bobruisk-arena.by). * Клуб «Магніт», клуб «BestClub» — найбільш пристойні розважальні заклади. == Що купувати == {{listing|type=buy| lat= | long= | name=Торговий Центр ''КОРОНА'' | alt= | image= | address=Вулиця Ульянівська, зупинка '' Палац мистецтв '' | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours=08.00-24.00 | price= | lastedit=2015-06-10 | description= }} == Де поїсти == === Дешево === {{listing|type=eat| lat= | long= | name=Кафе ''Біля фонтана'' | alt= | image= | address= улица Горького | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-06-10 | description= }} === Середні ціни === {{listing|type=eat | name=Трактир на Московській | alt= | url= | email= | address=вул. Московська, 41 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(225)&nbsp;52-10-28 | fax= | hours= | price= | description=Кафе в центрі міста; орієнтир - скульптура сидячого на лавці бобра. Стильний інтер'єр, у меню багато страв національної білоруської кухні. Вечорами помірно гучна музика. }} {{listing|type=eat| lat= | long= | name=Чырвоная вежа | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-06-10 | description= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep | name=Готель «Бобруйськ» | alt= | url= | email= | address=вул. Радянська, 97/26 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(225)&nbsp;52-25-28, 52-19-57 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Гостьовий будинок «Веселка» | alt= | url= | email= | address=вул. Шевченко, 14 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(225)&nbsp;47-79-42 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} === Дорого === {{listing|type=sleep | name=Готель «Турист» | alt= | url=http://www.turist.bobr.by/ | email= | address=вул. Войкова, 20 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(225)&nbsp;49-31-91 | fax= | price=Двомісний номер: 140,000 BYR (2010) | checkin= | checkout= | description=Нещодавно відремонтований готель, що претендує на «європейський рівень». Всі номери з вигодами, платна автостоянка. При готелі ресторан, більярд, боулінг. }} === Середні ціни === {{listing|type=sleep | name=Готель «ФанДОК» | alt= | url= | email= | address=вул. Куйбишева, 51а | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(225)&nbsp;49-10-16 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Ювілейний» | alt= | url= | email= | address=вул. 50 років ВЛКСМ, 26 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(225)&nbsp;43-27-47 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Сервісний пункт «Белтелекома»: вул. Мінська, 22. == Куди далі == {{listing|type=vicinity| lat=52.963163 | long=29.776395 |wdid= | name=Меморіальний комплекс "Червоний Берег" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-20 | description=Меморіальний комплекс на місці дитячого концтабору. }} {{footer|ispartof=Могильовська область|type=Місто|status=Скелет}} k3ya9wbu6b85kxw32ns0bw96769xioo 0 2976 33387 26242 2022-08-24T02:29:00Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Області Білорусі]] з допомогою HotCat 33387 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Могильовська область''' знаходиться у східній частині [[Білорусь | Білорусії]]. {{geo|52.328625|29.848022|map=region|zoom=8}} {{regionbar | region= Могильовська область | regionlocal= белор. Магілёўская вобласць | arm = Escut Oblast Mohilev.png | location = Mahilou Voblast in Belarus.svg | website = http://mogilev-region.gov.by/ru/category/turizm | image= | caption = }} == Регіони == == Міста == * [[Могильов]] — адміністративний центр області * [[Бобруйськ]] * [[Бихов]] * [[Горки]] * [[Крічев]] * [[Мстиславль]] * [[Шклов]] * [[Осиповичі]] * [[Черіков]] == Інші місця == == Зрозуміти == Площа Могильовської області становить 29,068 квадратних кілометрів. Рельєф рівнинний з річками і відокремленими лісами. Населення області більше 1 млн. Чоловік. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == У Могильовській область — найменше в Білорусі пам'яток, але що відвідати, тут знайдеться. Найцікавіші архітектурні пам'ятники — укріплена синагога XVII століття в [[Бихов]]і, садиба 1830-х років в Жиличі та руїни фортеці 1810 року в [[Бобруйськ]]у, а також те, що збереглося від ансамблів центрів [[Могильов]]а, [[Мстиславль | Мстиславля]] та [[Шклов]]а. == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Регіон}} [[Категорія:Області Білорусі]] crzvyrkxfen43qopr0p6t4wbnxm0kog 0 2977 34568 26257 2023-10-20T17:35:43Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34568 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Клайпеда''' знаходиться в [[Литва | Литві]]. Клайпеда — третє за величиною містом Литви, розташоване на заході країни. Клайпеда — це порт на [[Балтійське море|Балтійському морі]]. Клайпедський порт розташований на місці з'єднання Куршської затоки і Балтійського моря. Залив від Балтійського моря відокремлює [[Куршська коса | Куршську коса]], на косу з Клайпеди можна дістатися поромом або невеликим пасажирським судном. {{geo|55.7000|21.1333|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Клайпеда | citylocal= {{lang|lt|Klaipėda}} | arm= Klaipeda City Arms.svg | image=Street in klaipeda.jpg | caption=На улицах города | website=https://www.klaipeda.lt/lit/english/3 | population= 161 300 (2011) | callingcode= +370 46 | timezone= }} === Історія === Місто і фортеця були засновані Тевтонським орденом в 1252 році і названі Мемель на честь річки, що протікає приблизно за 40 км на південь. Довгий час місто належало [[Пруссія|Пруссії]] і за нього відбувалися великі бої між орденом і литовськими князями. Клайпеда була найпівнічнішим містом Прусського королівства аж до 1918 року. Після поразки [[Німеччина | Німеччині]] в першій світовій війні місто отримало статус вільного, але швидко було анексоване новоствореною Литовською республікою. Перед початком Другої світової війни місто в складі Клайпедського краю, який знову відійшов, на цей раз, вже до нацистської Німеччини. Після закінчення війни Клайпеда знову увійшла до складу Литви (Литовської РСР). == Як дістатись == === {{Літаком}} === До Клайпеди можна дістатися з [http://www.palanga-airport.lt/en Міжнародного аеропорту Палангі], [http://www.vilnius-airport.lt/en/ Міжнародного Вільнюського аеропорту], [https://www.kaunas-airport.lt/index.php?lang=en аеропорту Каунаса]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} та [http://www.riga-airport.com/en аеропорту Риги (Латвія)], з цих міст до Клайпеди ходять маршрутні автобуси, мікроавтобуси-таксі, легкові таксі, а з [[Вільнюс]]а і [[Каунас]]а до Клайпеди можна доїхати ще й поїздом. === {{Потягом}} === {{listing|type=go| lat=55.720833 | long=21.134722 | wdid=Q24992 | nameЗалізничний вокзал Клайпеди | alt= | image=Klaipėdos geležinkelio stotis.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-08 | description=Потяги з Вільнюса ходять кілька разів на день, час в дорозі близько 4 годин. Ціни на квиток цілком доступні. }} === {{Автомобілем}} === У Литві відмінно розвинена мережа доріг, тому дістатися до Клайпеди можна з будь-якого куточка країни. Автострада А15 (Vilnius-Lyda) є частиною більшої траси — міжнародної автостради E85, що тягнеться від Клайпеди через [[Литва|Литву]], [[Білорусь]], [[Україна|Україну]], [[Румунія|Румунію]] і [[Греція|Грецію]] до грецького [[Олександрополіс]]а. Мережа доріг зв'язує Литву і з усіма країнами, які її оточують: [[Латвія]], [[Білорусь]], [[Калінінградська область|Калінінградська область (РФ)]], [[Польща]]. === {{Автобусом}} === У Литві добре розвинене автобусне сполучення, всі, більш-менш великі міста зв'язані між собою автобусною мережею. Існує автобусне сполучення між Клайпедою і європейськими містами. Розклад міжміських автобусів [http://www.klap.lt/?ru=start], [http://www.vlasava.lt/][http://www.airport-express.lt/regular/index.php?lang=ru] З Клайпеди до Аеропорту у Вільнюсі можна дістатися автобусним експрес-рейсом. У Клайпеді автобус відбуває з майданчика торгового центру Akropolis (проспект Тайкос 61). Вартість квитка — 15 євро. === {{Кораблем}} === Клайпеда зв'язана поромними переправами з німецькими [[Кіль | Кілем]] та [[Засніц]]ем, а також шведським портом [[Карлсхамн]], сайт перевізника [http://www.dfdslisco.com/en/special-offers/]. рім того з двох причалів курсують невеликі пороми на [[Куршська коса | Куршську косу]] в Смяльтіне. == Транспорт == [[File:Klaipeda port.jpg|thumb|Порт Клайпеди]] {{listing|type=go| lat=55.706377 | long=21.123010 | wdid= | name="Стара" паромна переправа | alt= | image= | address=початок вулиці Данес (Danes gatve, 1) | directions= | url=http://www.keltas.lt/eng/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-10 | description=Поромна переправа через Куршську затоку на Куршську косу. На цій переправі здійснюється перевезення тільки пасажирів (велосипеди дозволені до перевезення). }} {{listing|type=go| lat=55.688537 | long=21.138694 | wdid= | name="Нова" паромна переправа | alt=Переправа Смельтінес | image= | address= | directions= | url=http://www.keltas.lt/eng/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-10 | description=Поромна переправа через Куршську затоку на Куршськую косу. На даній переправі здійснюється перевезення пасажирів і транспорту, як легкового, так і вантажного. }} == Що відвідати == Старе місто Клайпеди хоч і невелике, але цікаво. Через те, що місто довгий час перебувало у складі Пруссії переважає «німецька» архітектура. {{listing|type=see| lat=55.708085 | long=21.131306 | wdid= | name=Театральна площа | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-10 | description= }} [[File:Street in klaipeda.jpg|thumbnail|340px|Вулиця Клайпеди]] {{listing|type=see| lat=55.716797 | long=21.099794 | wdid= | name=Литовський морський музей | alt= | image= | address=Музей знаходиться на Куршській косі, в старій фортеці Копгаліс | directions = З Клайпеди можна дістатися поромом або пасажирським судном | url=http://www.muziejus.lt/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-10 | description=Відмінною особливістю є комплексна експозиція. У ній представлені історія мореплавання і рибальства, розвиток морських наук, а також взаємодія людини і моря з точки зору екології. У музеї обладнаний великий акваріум, в якому представлена велика кількість риб. Також, при музеї є дельфінарій, де проходять вистави з дельфінами, морськими котиками, моржами. }} {{listing|type=see| lat=55.717286 | long=21.138679 | wdid= | name=Парк скульптур Мартінаса Мажвідаса | alt= | image= | address= | directions=парк розташований поряд з авто- і залізничним вокзалом | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-09 | description=У парку знаходиться близько сотні цікавих скульптур литовських авторів. Частина парку розташовується на території старого кладовища. }} {{listing|type=see| lat=55.710238 | long=21.134468 | wdid= | name=Парусник "Меридіан" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-09 | description=Вітрильник став одним із символів Клайпеди. "Меридіан" стоїть біля пірсу на річці Дане (з 1971 року), біля центрального мосту через річку. }} == Чим зайнятись == Влітку, на початку червня, в Клайпеді проводиться джазовий фестиваль, також влітку з розмахом святкується День рибалки. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === В цілому, вартість харчування в усіх містах Литви приблизно однакова. Середня вартість щільного обіду в кафе або ресторані, що включає салат, друга страва, кружка пива, закуска до пива (наприклад, часникові хлібці), воду, каву і десерт, починається від 15-20 євро на людину. === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Клайпеда — безпечне місто. Але варто пам'ятати, що розумними заходами пересторогами ніде не варто нехтувати. == Зв'язок == Телефонний код Клайпеди 46. == Куди далі == * [[Паланга]] * [[Нерінга]] * [[Кретінга]] {{footer|ispartof=Литва|type=Місто|status=Скелет}} fks15c1ppk9zm7ro2zke7tesc3kecnr 0 2981 33153 26261 2022-08-24T00:58:22Z Trident of Neptun 6004 33153 wikitext text/x-wiki {{geo|52.566334|23.922272|map=city}} {{pagebanner|pgname=Біловезька пуща|unesco=yes}} '''Національний парк Біловезька пуща''' знаходиться на території [[Берестейська область|Берестейської]] і [[Гродненська область|Гродненської областей]], [[Білорусь]]. Парк є транскордонним і має своє продовження на території [[Польща | Польщі]]. == Зрозуміти == {{parkbar | park = Біловезька пуща | parklocal = бел. Белавежская пушча | website = http://npbp.brest.by | image = Belavezhskaya Pushcha, entrance from Kamieniuki.jpg | caption = Вхід до парку Біловезька пуща | city = [[Берестя]] | landscape = | attraction = | fauna = зубри | flora = пихта біла та дуб скелястий }} Парк розташований на території найбільшого залишку доісторичного лісу Європи. Включений до Списку Всесвітньої спадщини людства [[ЮНЕСКО]]. === Історія === Біловезька пуща належала різним державам, але практично завжди була місцем полювання вищої знаті. У 1795 році Біловезька пуща опинилася в складі Російської імперії, що призвело до зниження числа тварин через полювання. У 1888 році Біловезька пуща стає власністю царської сім'ї з метою перетворення на мисливські угіддя. Під час першої світової війни німецька окупаційна влада почала активну вирубку лісу, одночасно виділивши центральну частину як «Парк незайманої природи». Згодом польський уряд створив на його основі Біловезький національний парк. Після другої світової війни пуща залишилася розділеною на польську і радянську частини. У 1991 році в урядовій резиденції «Вискули» було підписано Біловезьку угоду, яка оформила розпад СРСР. У 1992 році ЮНЕСКО, яка раніше в 1979 році включила польський Біловезький національний парк до списку Всесвітньої спадщини, розширила цей статус і на білоруський національний парк. === Ландшафт === Рельєф рівнинний. Територією парку протікає понад 20 річок, загальною протяжністю більше 300 км, створено кілька штучних водосховищ. [[Файл:Patriarch oak.jpg|мини|Біловезька пуща]] [[Файл:Forest Scene along Lake Ring Trail - Byelovezhskaya Puscha State National Park - Near Kamenyets - Brest Oblast - Belarus - 02 (26849855554).jpg|мини|Біловезька пуща]] [[Файл:Bialowieza03.jpg|мини|Біловезька пуща]] === Флора і фауна === ==== Флора ==== 25 видів дерев, в тому числі ялиця біла і дуб скельний, занесені до Червоної книги республіки. Середній вік — 81 рік. Зустрічаються багатовікові велетні діаметром більше півтора метрів. ==== Фауна ==== Зубри — одні з найдавніших тварин на планеті. Багато хижих ссавців. Сотні видів птахів. === Клімат === Найбільш теплим місяцем є липень (17,8°С), найбільш холодним — січень (-4,4°С). Плюсова температура близько 260 днів в році. == Як дістатися == Вся туристична інфраструктура розташована в селі [[Каменюки]] [[Кам'янецький район (Берестейська область)|Кам'янецького району]] [[Берестейська область|Берестейської області]]. === Громадським транспортом === Маршрутні таксі та автобуси за маршрутом Берестя — Кам'янець — Каменюки Відправлення з Берестяа: * 7:00, 12:30, 17:00 (маршрутне таксі) * 8.00, 14.30 (автобус) Відправлення з Каменюк * 8:20, 14:10, 18:50 (маршрутне таксі) * 6:20, 10:00, 16:15 (автобус) Довідкова автовокзалів: 114 === Автомобілем === З [[Берестя]] — трасою Берестя — Каменюки (траса Р83) — 65 км. З [[Мінськ]]а — трасою Мінськ — Берестя (траса М1) до повороту на м. [[Жабинка]] (траса Р7) до м. Кам'янець і далі до села Каменюки (траса Р83) (близько 380 км). З Мінська — трасі Мінськ — Берестя (траса М1) до повороту на м. [[Слонім]] (траса Р21) до м. Кам'янець і далі до с. Каменюки (траса Р83) (близько 380 км). == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == [[Файл:European bisons.jpg|thumb|300px|Європейські зубри]] == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=52.5723 | long=23.8023 | wdid= | name=еколого-просвітницький центр | alt= | image=Belavezhskaya_Pushcha,_new_museum_of_nature.jpg | address=агромістечко Каменюки | directions= | url=http://npbp.brestobl.com/adm/konf.html | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-04-14 | description= }} {{listing|type=see | name=Царь-дуб | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Чим зайнятись == {{listing|type=do | name=Оглядова екскурсія | alt= | url=http://npbp.brest.by/tourism/obzekskursia {{dead link|July 2017}} | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-63-98 | fax= | hours= | price=50 000 рублів, дітям 25 000 рублів | description=Автобус відправляється об 11:00, 13:30 і 16:00 за наявності 6 осіб. Побачите всі типи лісів Білорусі, тварин і птахів в природному середовищі, 600-річний дуб висотою 30 метрів. Протяжність маршруту 50 км, тривалість 2 години. }} {{listing|type=do| lat= | long= | wdid= | name=Маєток білоруського Діда Мороза | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.dzedmaroz.by/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=9:00-18:00 | price=60 000 рублів, дітям 50 000 рублів | lastedit=2020-03-11 | description=12 км від музею природи. Ексурсійний автобус об 11:00, 13:30 і 16:00. Дім Діда Мороза, будинок Снігуроньки, Новорічна ялинка. Казкова атмосфера. }} {{listing|type=do | name=Музей природи | alt= | url=http://npbp.brest.by/tourism/museiprirody {{dead link|July 2017}} | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=9:00-18:00 | price=15 000 рублів, дітям 7 500 рублів | description=Двоповерховий музей з трьома залами, опудала тварин. }} {{listing|type=do | name=Полювання | alt= | url=http://www.hunterclub.by/belovejskayapusha.html | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price=от €630 | description=Дикий кабан, лось, благородный олень, косуля, зубр резервного генофонда. }} {{listing|type=do | name=Екологічний тур «Світ дикої природи» | alt= | url=http://npbp.brest.by/tourism/--l--r {{dead link|July 2017}} | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-67-48 | fax= | hours= | price=€20 | description=Тривалість 4 години }} {{listing|type=do | name=Велосипедні та пішохідні маршрути | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Протяжність від 6 до 27 км. }} == Що купувати == == Де поїсти == {{listing|type=eat | name=Кафе «Алеся» | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-62-87 | fax= | hours=11:00-22:00 | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Сосни» | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-64-50 | fax= | hours=9:00-20:00 | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Лісова казка» | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=9:00-20:00 | price= | description=Шашлики, млинці, трав'яний чай із самовара. }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === * Готельний комплекс «Каменюки» : {{listing|type=sleep | name=Готель «Каменюки***», корпус № 1, 3 | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-62-00 | fax=+375 1631 5-63-98 | price=від 235 000 до 534 000 рублів | checkin= | checkout= | description=Двокімнатний люкс або однокімнатний номер. }} : {{listing|type=sleep | name=Готель «Каменюки*** », корпус № 4 | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-62-00 | fax=+375 1631 5-63-98 | price=від 316 000 до 897 000 рублів | checkin= | checkout= | description=Двокімнатний люкс, однокімнатний та VIP номер. }} : {{listing|type=sleep | name=Готель «Каменюки», корпус №2 | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-62-00 | fax=+375 1631 5-63-98 | price=від 84 000 до 421 000 рублів | checkin= | checkout= | description=Одно- та двокімнатний номер. }} : Можна замовити сніданки або орендувати кухню. Додаткові послуги: сауна, баня, басейн, оренда актового залу, більярд {{listing|type=sleep | name = Гостьовий будиночок | alt = Будинок графа Тишкевича | url = | email = | address = Гродненська обл., Свислоцький р-н, хутір Жарковщіна | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price=1 723 200 рублів | checkin= | checkout= | description=9 мест. }} === Кемпінг === {{listing|type=sleep | name=Агросадиба «Біловезька гостьова» | alt= | url=http://belovezhskaya-gostevaya.narod.ru/ | email=i.cuck@yandex.ru | address=Каменецький р-н, хутір Новицковичі | lat= | long= | directions=8 км на північний схід від Кам'янець, вище за течією річки Лісова | phone=+375 29 228-37-65, +375 29 205-98-59 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description=Місце на 25 машин, кафе, рибалка. }} {{listing|type=sleep | name=Еко-Садиба «Біловежжя» | alt= | url=http://www.belovezha.com | email=zhukovy@yandex.ru | address=х. Рудня 73, Гродненська обл. | lat= | long= | directions= | phone=+375 29 285-27-67 | fax= | price=$3 з людини | checkin= | checkout= | description=Місце для трьох трейлерів та 10 наметів. Риболовля, баня, кафе. Електрика і газова плита за додаткову плату. }} {{listing|type=sleep | name=Садиба «Медова поляна» | alt= | url= | email= | address=вул. Лісова, 10, х. Збунін, Берестяський р-н. | lat= | long= | directions=Траса Берестя-Томашівка | phone=+375 029 207-48-97, +375 1629 5-53-32 | fax= | price=$6 | checkin= | checkout= | description= Місце на 10 машин. Мисливство та рибалка. Дрібний ремонт авто. }} === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Національний парк}} r6rdx4hunvp8tcuebylptzurcvoyliu 0 2982 28932 28916 2021-01-23T01:34:01Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] 26264 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{geo|55.624|27.041|zoom=10}} '''Національний парк «Браславські озера»''' знаходиться на північному заході [[Білорусь | Білорусі]]. Центр Національного парку — місто [[Браслав]]. == Зрозуміти == {{parkbar | park= {{PAGENAME}} | parklocal= | website =https://braslavpark.by | image=Strusta_-_Majak_-_Brasłauski_rajon_-_6.jpg | caption = | city = [[Браслав]] | landscape = ліса, озера | attraction = <!-- основные достопримечательности --> | fauna = <!-- эндемичная или наиболее привлекательная для путешественников фауна --> | flora = <!-- эндемичная или наиболее привлекательная для путешественников флора --> }} Парк створено в серпні 1995 року. Найбільші озера — Дрівяти, Снуди, Струсто. Найчастіше туристи відвідують Цно, Недрово і Богінське. Більшість озер знаходиться в басейні річки Друйкі. Вони з'єднані між собою протоками і річечками. === Історія === === Ландшафт === === Флора і фауна === У парку зустрічаються 189 видів птахів, серед них 45 видів рідкісних і зникаючих. Серед тварин, занесених до Червоної книги Білорусі, виділяються: борсук (Meles meles), рись (Lynx lynx), ведмідь бурий (Ursus arctos), лелека чорний (Ciconia nigra), журавель сірий (Grus grus), лебідь-шипун (Cygnus olor), чайка сиза (Larus canus), чернозобик (Calidris alpina). === Клімат === == Як дістатись == Браслав має гарне транспортне сполучення з іншими містами країни. Через місто проходять автодороги Р3 (Логойськ — Глибоке — кордон [[Латвії]]), Р14 ([[Полоцьк]] — [[Браслав]]) і Р27 (Браслав — [[Мядель]]). Є регулярне автобусне сполучення з [[Рига|Ригою]], [[Даугавпілс]]ом, [[Мінськ]]ом, [[Вітебськ]]ом, [[Полоцьк]]ом, [[Новополоцьк]]ом, Міорі, Глибоким. Міський транспорт представлений чотирма маршрутами автобусів. Залізничного сполучення з Браславом немає. == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=55.633611 | long=27.049722 | wdid=Q3917445 | name=Римо-католицька церква Різдва Діви Марії (1824) | alt= | image=Kaścioł - Brasłaŭ - 24.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Відноситься до Браславського деканату Вітебського дієцезії. Пам'ятник архітектури, побудовано 1824 року, перебудовано в неороманському стилі і розширено в 1897 році. Храм включений до Державного списку історико-культурних цінностей Білорусі. }} [[Файл:Вид на Замковую гору - panoramio.jpg|міні|Браслав]] == Чим зайнятись == {{listing|type=do| format=nocoords | wdid= | name=Риболовля | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/rybalka/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Риболовля на деяких озерах платна. }} {{listing|type=do| format=nocoords | wdid= | name=«Боброве сафарі» | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/aktivnyy-otdykh/bobrovoe-safari/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | star=yes | description= }} {{listing|type=do| format=nocoords | wdid= | name=Сафарі-тур | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/aktivnyy-otdykh/safari-tur-dikaya-priroda.php | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=do| format=nocoords | wdid= | name=Екологічна стежка "Гора Маяк" | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/aktivnyy-otdykh/ekologicheskaya-tropa-gora-mayak/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == [[Файл:Kaścioł - Brasłaŭ - 24.jpg|міні|Церква Різдва Пресвятої Діви Марії]] [[Файл:Strusta Lake - Panorama - 2.jpg|300px|міні|Панорамний вид на озеро Струсто]] === Нічліг === {{listing|type=sleep| lat=55.612960 | long=27.070766 | wdid= | name=База відпочинку Дрівяти | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/drivyaty/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=55.741065 | long=27.148527 | wdid= | name=База відпочинку Леошки | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/baza-otdykha-qleoshkiq/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=55.521456 | long=27.075409 | wdid= | name=База відпочинку Золово | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/baza-otdykha-qzolovoq/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=27.173602 | long=55.680568 | wdid= | name=База відпочинку Слободка | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/baza-otdykha-slobodka/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=. }} === Кемпінг === === Під відкритим небом === {{listing|type=sleep| wdid= | name=Туристична стоянка Буділи | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/turstoyanki/obshchie/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= 4,50 p. | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| wdid= | name=Туристична стоянка Маяк| alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/turstoyanki/obshchie/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= 4,50 p. | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| wdid= | name=Туристична стоянка Окменіца| alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/turstoyanki/obshchie/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= 4,50 p. | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| wdid= | name=Туристична стоянка Пантелеєвський ріг | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/turstoyanki/obshchie/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= 4,50 p. | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| wdid= | name=Туристична стоянка Перетяг| alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/turstoyanki/obshchie/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= 4,50 p. | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| wdid= | name=Туристична стоянка Прилавка-2 | alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/turstoyanki/obshchie/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= 4,50 p. | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| wdid= | name=Туристична стоянка Струмок| alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/turstoyanki/obshchie/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= 4,50 p. | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| wdid= | name=Туристична стоянка Іново| alt= | image= | address= | directions= | url=https://braslavpark.by/otdykh-i-turizm/turstoyanki/obshchie/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= 4,50 p. | lastedit=2019-01-27 | description= }} == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вітебська область|type=Національний парк}} 5keyy2tzo507yfxgyk92hcck2ukr3od 0 2985 32931 32930 2022-08-10T02:23:08Z Trident of Neptun 6004 32931 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Корека''' знаходиться на півдні [[Італія|Італії]] у регіоні [[Калабрія]]. == Зрозуміти == Корека — невелике містечко з двома вираженими районами: центр міста, де знаходяться фешенебельні готелі, і морське узбережжя з чудовими краєвидами. Найкращі пори року для відвідування Кореки — весна та літо. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Залізнична станція Амантеа розташована за 3 км від міста. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Можна скористатися службою таксі '''Servizio NCC P.B.''' (тел. +39 3471371034, e-mail: pasqualebruno2@alice.it) == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Італія|type=Місто}} 3tq4y2ubah6jz8w19ro1tvs9x8mie0u 0 2986 26317 26315 2020-04-27T14:12:27Z Dimon2712 4613 /* Зрозуміти */ 26317 wikitext text/x-wiki {{geo|45.516111|25.369444}} {{pagebanner|Bran banner 1.jpg}} '''Бран''' — місто в [[Трансильванія|Трансильванії]]. Воно відоме замком Бран, або, як його ще називають, замком Дракули, на перевалі між Валахією та Трансільванією. == Зрозуміти == Село відоме завдяки замку Бран, який широко відомий як «Замок Дракули». Насправді, він не має нічого спільного з графом Дракулою (або з Владом Цепешом, який останнім часом ототожнюється з Дракулою). Тим не менш, туристам це подобається, а сувенірні магазини та туроператори зберігають легенду. === Історична довідка === На початку 13 століття тевтонські лицарі розпочали будівництво замку Бран, дерев'яного укріплення. Після знищення будівлі монголами в 1242 році король Угорщини Людовик I наказав збудувати в 1377 році цегляний замок, навколо якого розвивалося село Бран. Замок розташований на вершині крутого пагорба і знаходиться у стратегічному перевалі між Трансильванією та Валахією. Замок Бран надихнув Брема Стокера на опис замку Дракули в романі, але це не справжній замок, який історично належав воєводі Валахії (князю) Владу III; справжній замок Дракули - це тепер зруйнована фортеця Поенарі. == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Бран знаходиться на 30 км на північний захід від Брашова на трасі DN73/E574. Можна скористатись автостопом, але люди погодяться лише за деяку платню. Також завжди можна взяти напрокат автомобіль. === {{Потягом}} === Спочатку потрібно дістатися до [[Брашов|Брашова]] — потяг із [[Бухарест|Бухаресту]] займе 3 години. Потім сідайде на автобус № 2 за 7 леїв (1,50 €) та їдьте до Брана. Автобус курсує кожні 30 хвилин. === {{Автобусом}} === Автобус № 2 курсує між Брашовом та Браном на кожні 30 хв. Поїздка займає 45 хв, вартість 7 леїв (1,50 €). == Транспорт == Бран — дуже маленьке село, і все знаходиться в пішій доступності. == Що відвідати == * {{see | name=Замок Бран | alt=Замок Дракули | url=http://www.bran-castle.com | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=45.515 | long=25.367222 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Квітень-Вересень Пн 12:00-18:00, Вт-Сб 09:00-18:00; Жовтень-Березень до 16:00 | price=Для дорослих 40 леїв | facebook= | instagram= | lastedit=2018-04-05 | content=був побудований у 1377 році для охорони кордону між Трансильванією та Валахією. Він став власністю міста Брашов наприкінці XV століття. Наприкінці 18 століття його значення як охоронної споруди зменшилось. Після того, як Трансильванія увійшла до складу Румунії, замок був наданий королеві Румунії Марії в 1920 році, яка відреставрувала його. Королівську родину вигнали, коли комуністи захопили замок, але в 2009 році замок було повернуто їх нащадку, ерцгерцогу Домініку фон Габсбургу. }} == Чим зайнятись == [[Image:Bran castle interior.jpg|thumb|Замок із середини]] * Відвідайте Бранський музей у парку замку Дракули. Він покаже вам елементи історії цього давнього трансильванського села. * Підіть у похід на довколишні пагорби та гори. == Що купувати == Біля замку є сувенірний магазин. Сувеніри трохи "без смаку", але ви можете взяти один. == Де поїсти == Тут є місце, де готують [[:ru:w:Кюртёшкалач|Кюртьошкалачі]], у центрі містечка, часто рекомендують скуштувати цю страву. == Де розважитись == == Де зупинитись == Тут є багато місць для ночівлі та зон для кемпінгу. === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Vila Predelut | alt= | url=http://www.predelut.ro | email=vila@predelut.ro | address=вул. Nicolae Bos 45 | lat=45.524349 | long=25.360808 | directions=1 км на північ від Брана | phone=+40 0728 269 332 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=11:00 | price=Від 190 леїв | lastedit=2018-04-05 | content=3-зірковий готель в альпійському стилі, на пагорбах у напрямку до Пределута. Шість номерів з окремою ванною кімнатою з душем та двоспальними ліжками, з білизною готельного типу та телевізором з РК-екраном. У кожному номері є балкон з видом на гори Бучеджі або пагорб Магура-Бранулуї, а з тераси відкривається вид на замок Бран. У готелі також є хороший сад із кіоском. Якщо заброньовано більше трьох номерів, вони пропонують "шведський стіл". Безкоштовний бездротовий Інтернет. }} * {{listing | name=Готель Hanul Bran | alt= | url=http://www.hanulbran.ro/en/ | wikipedia= | wikidata= | email=hanulbran@yahoo.com | address=Вулиця General Traian Mosoiu, буд. 4 | lat= | long= | directions= | phone=+40 268 236 556 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-04-26 | content=Готель і ресторан в центрі і в хвилині від замку. Тут ви можете скуштувати типові регіональні страви за дуже доступними цінами. }} * {{listing | name=Craiasa Branului | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вулиця Tohanita | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=80 € | checkin = 12:00 | checkout = 12:00 | facebook= | instagram= | lastedit=2020-04-26 | content=У номерах є мікрохвильова піч, кавоварки та холодильник. До послуг гостей їдальня, телевізор з плоским екраном та окрема ванна кімната. У номері також є диван-ліжко, DVD-програвач та CD-програвач. }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * '''[[Ришнов]]''' — знаходиться в 15 км в сторону [[Брашов]]а. Тут є цікаві цитаделі та старовинні церкви. * '''[[Замок Пелеш]]''' — знаходиться на 50 км південніше [[Сіная|Сінаї]], що лежить у долині через Карпати. * '''[[Національний природний парк «П'ятра-Краюлуй»]]''' — на гірському хребті на захід від Брана. {{footer|ispartof=Трансильванія|type=Місто}} l5jgxnts7lzhwfe4fd5tyjvb41ochkt 0 2990 29355 29354 2021-01-29T21:03:44Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Гранатами кидаю|Гранатами кидаю]] ([[User talk:Гранатами кидаю|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 26357 wikitext text/x-wiki {{geo|49.2223|40.0816|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image =Milove Ukr-vyzvolytel`am.jpg | caption=Монумент Україна-визволителям | city=Мілове | arm = | population = 5840 (на 1.01.2018) | callingcode = +380 6465 }} '''Мілове''' — місто на [[Східна Україна|сході України]]. Місто є найсхіднішим районним центром держави. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. == Зрозуміти == === Географічне розташування === Мілове розташоване на сході України на кордоні з Росією. Лінія Північно-Кавказької залізниці розділила його на дві частини. З російського боку розташоване селище Чорткове. Залізничний вокзал перебуває на іншому боці залізниці, тобто у Росії. У містечку розташований пункт контролю на кордоні з Росією Мілове—Чорткове. === Клімат === Клімат — помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8 °C до 23,1 °C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8 °C. Опадів за рік — 400–500 мм. == Як дістатись == === {{Потягом}} === З Києва Львова, Харкова та інших великих міст України доцільно їхати до станції Рубіжне, а далі автобусом до Мілового. === {{Автомобілем}} === * автошлях {{Автошлях|Р|07}} === {{Автобусом}} === Луганськ має пряме автобусне сполучення з: Рубіжним, Севєродонецьком, Старобільськом, Біловодськом. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} 0bcqn891vpdsrgnu76ve5jqxbrvrpvq 0 2991 34720 26328 2023-11-11T06:24:08Z Assyrian Human 6497 34720 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{geo|54.883|26.636|zoom=10}} '''Нарочанський національний парк''' — національний парк в [[Білорусь | Білорусі]], що охоплює північно-західну частину [[Мінська область | Мінської області]], західну частину [[Вітебська область | Вітебської]] і північну частину [[Гродненська область | Гродненської областей]]. == Зрозуміти == {{parkbar | park= {{PAGENAME}} <!-- официальное название природного объекта --> | parklocal= <!-- название природного объекта на местном языке --> | website =http://www.narochpark.by <!-- официальный сайт или сайт с туристической информацией --> | image= Krajavid,_Miadzielski_rajon.jpg | caption = <!-- подпись к фотографии --> | city = Нарочь<!-- ближайшие города --> | landscape = <!-- краткое описание ландшафта --> | attraction = озеро Нарочь <!-- основные достопримечательности --> | fauna = <!-- эндемичная или наиболее привлекательная для путешественников фауна --> | flora = <!-- эндемичная или наиболее привлекательная для путешественников флора --> }} Парк створено 1999 року. На його території знаходяться три групи озер: Болдукська, Нарочанська та Мядельська. Найважливіше в Нарочанській групі озер озеро Нарочь. [[Файл:Narač - 6.jpg|міні|Озеро Нарочь]] === Історія === === Ландшафт === === Флора і фауна === === Клімат === [[Файл:Блакітныя вазёры - Мёртвае возера.jpg|міні|Мертве (озеро)]] == Як дістатись == Зручніше добиратися автомобілем (Р58, Р28). З [[Мінськ]]а від автовокзалу Центральний курсують автобуси і маршрутні таксі. Найбільш придатними є маршрути Мінськ — к.п. Нарочь, Мінськ — Мядель. == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == {{Mapframe|name=Карта Нарочанського національного парку}} == Що відвідати == [[Файл:Belarus, Naroch - panoramio (61).jpg|міні|Церква Святого Апостола Андрія (Нарочь)]] {{listing|type=see| lat=54.875556 | long=26.938611 | wdid=Q201218 | name=Мядель | alt= | image=Myadzel2.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Назва міста Мядель походить від однойменного озера. }} {{listing|type=see| lat=54.882222 | long=26.9225 | wdid=Q1708012 | name=Церква Божої Матері Скапулярія (Мядель) | alt= | image=Belarus-Miadziel-Kaścioł Maci Božaj Škaplernaj.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Будівля церкви знаходиться на невисокому пагорбі, неподалік парку та озера. Пам'ятник архітектури в стилі пізнього бароко з елементами рококо, побудований в 1754 році. }} {{listing|type=see| lat= 54.938301 | long=26.687301 | wdid=Q609609 | name=Церква Святого Апостола Андрія | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Пам'ятка архітектури в стилі неоготика, побудована в 1897—1901 роках. }} {{listing|type=see| lat=54.906771 | long=26.706599 | wdid=Q1050375 | name=Нарочь (Нарочська сільрада) | alt= | image=Андрэеўскі касьцёл і званіца..jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Розташований в мальовничому Білоруському Поозер'ї за 20 км на північний захід від від [[Мядель]], за 29 км від залізничної станції [[Постави]] і в 3 км від курортного селища Нарочь. Через агромістечко проходить автомобільний шлях Р28. }} {{listing|type=see| lat=54.853056 | long=26.396111 | wdid=Q13031054 | name=Миколаївський костел (Свір) | alt= | image=Мікалаеўскі касьцёл..jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Побудований в 1653 році, повністю перебудований в 1903-1908 роках. }} {{listing|type=see| lat=54.016667 | long=26.4 | wdid=Q2659511 | name=Свір | alt= | image=Мікалаеўскі касьцёл..jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Свою назву міське селище отримало від озера Свір, на північно-західній стороні якого воно розташоване. }} == Чим зайнятись == У районі розвиваються екотуризм, а також агротуризм (зареєстровано 64 агросадиби). Великою популярністю в [[Мядельський район|Мядельському районі]] користується рибальський туризм. [[Файл:Balduk Lake 1.JPG|міні|Болдук ]] У містечку Мядель працює «Центр туризму Мядельського району», який організовує екскурсії та походи. Розроблено чотири маршрути водних походів, шість маршрутів велопоходів, шість маршрутів піших походів, три маршрути кінних походів. {{listing|type=do| lat= | long= | wdid= | name=Екологічна стежка "Блакитні озера" | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/turizm/tropa/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Протяжність маршрута 4 км та 7 км. }} {{listing|type=do| lat= | long= | wdid= | name=Маршрут "Шляхами Міжозер'я" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=к.п. Нарочь – х. Нарочь – х. Швакшти – х. Короліново – х. Комаї – г.п. Линтупи – х. Ольшеве – х. Комарове – х. Константінове – г.п. Свір – х. Больково – х. ЗаСвір – маєток Шеметово – х. Занарочь –х. Наноси - к.п. Нарочь }} == Що купувати == {{listing|type=buy| lat= | long= | wdid= | name=Аптекарський сад | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/turizm/apteka/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} == Де поїсти == {{eat| name=Кафе автокемпінгу "Нарочь" | alt=Кафе розташоване на першому поверсі готелю автокемпінгу. | url=http://www.narochpark.by/tourism/restoran/kafeavtokemping/ | lat=54.831081 | long=26.723008 | price=Вартість сніданків 9,00 BYN, обідів 9,00 BYN, вечерь 9,00 BYN | lastedit=2019-01-27 | content= }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Готельний комплекс «Нарочь» | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/proghivanie/hotel/ | facebook= | vkontakte= | phone=+375 1797 49807 | email= | hours= | price=50 p. | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=54.831081 | long=26.723008 | wdid= | name=Готель автокемпінгу "Нарочь" | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/proghivanie/hotelcamp/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=100 p. | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=54.827540 | long=26.728157 | wdid= | name=Автокемпінг "Нарочь" | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/proghivanie/camping/ | facebook= | vkontakte= | phone=+375 1797 49807 | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=54.830496 | long=26.724444 | wdid= | name=Модуль | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/proghivanie/camping/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=17 р. 00 коп. | lastedit=2019-01-27 | description=Сезонный, количество мест 38: 7 двухместных, 4 трехместных и 3 четырехместных меблированных номера. }} === Кемпінг === {{listing|type=sleep| lat=54.827540 | long=26.728157 | wdid= | name=Туристична стоянка | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/proghivanie/camping/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=7 біл. руб. 00 коп. | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=54.826690 | long=26.723138 | wdid= | name=Стоянка для кемперів (автобудинків) | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/proghivanie/camping/ | facebook= | vkontakte= | phone=+375 1797 49807 | email= | hours= | price=20 руб. 00 коп. | lastedit=2019-01-27 | description= }} === Під відкритим небом === {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Антонісберг | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=6,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Лагерь| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Кочерги| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=6,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Золота гірка| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Біле| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Струголапи| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Тюкши-2 | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Тюкши-3| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Россохи| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Млин| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Болдук| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Конькове| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Широкий рів| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Турстоянка Волчіне| alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.narochpark.by/tourism/tour/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=4,00 BYN / доба | lastedit=2019-01-27 | description= }} == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Мінська область|type=Національний парк}} e8y1pub6kd7g2gp7v3obaa7n7b516zn 10 2993 26345 26341 2020-04-29T10:31:15Z Dimon2712 4613 Скасування редагування № 26341 користувача [[Special:Contribs/Samuele2002|Samuele2002]] ([[User talk:Samuele2002|обговорення]]) чому? 26345 wikitext text/x-wiki == [https://lollapaloozade.com Lollapalooza Berlin] == Lollapalooza Berlin — один із найпопулярніших музичних фестивалів світу. Щорічно його відвідують понад 70 000 осіб. 2020 року відбуватиметься з 5 по 6 вересня у [[Берлін]]і на [https://www.google.se/maps/place/%D0%9E%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BE%D0%BD/@52.5146971,13.2394987,15z/data=!4m5!3m4!1s0x0:0xce5194e63b0cd35d!8m2!3d52.5146971!4d13.2394987 Олімпійському стадіоні]. Також тут проходять виставки мистецтв та вуличний ярмарок. Для відвідувачів із дітьми передбачена ігрова дитяча зона. Цього року будуть виступати The Weeknd, The National, David Guetta, Casper, K.I.Z., Kraftwerk 3D, Imagine Dragons, Kygo, Liam Gallagher та багато інших. [https://www.booking.com/searchresults.ru.html?aid=383404&label=wp-searchbox-widget-383404&sid=c2b7c22ff315e3bb6f0b7157255ba325&sb=1&src=searchresults&src_elem=sb&error_url=https%3A%2F%2Fwww.booking.com%2Fsearchresults.ru.html%3Faid%3D383404%3Blabel%3Dwp-searchbox-widget-383404%3Bsid%3Dc2b7c22ff315e3bb6f0b7157255ba325%3Btmpl%3Dsearchresults%3Bcheckin_monthday%3D29%3Bcheckin_year_month%3D2020-4%3Bcheckout_monthday%3D30%3Bcheckout_year_month%3D2020-4%3Bclass_interval%3D1%3Bdest_id%3D-1746443%3Bdest_type%3Dcity%3Bdo_availability_check%3D1%3Bdtdisc%3D0%3Binac%3D0%3Bindex_postcard%3D0%3Blabel_click%3Dundef%3Boffset%3D0%3Bpostcard%3D0%3Broom1%3DA%252CA%3Bsb_price_type%3Dtotal%3Bshw_aparth%3D1%3Bsi%3Dai%252Cco%252Cci%252Cre%252Cdi%3Bslp_r_match%3D0%3Bsrpvid%3Ddbac4778aafb0090%3Bss%3DBerlin%3Bss_all%3D0%3Bssb%3Dempty%3Bsshis%3D0%3Btop_ufis%3D1%26%3B&ss=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BD&is_ski_area=0&ssne=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BD&ssne_untouched=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BD&city=-1746443&checkin_year=2020&checkin_month=9&checkin_monthday=5&checkout_year=2020&checkout_month=9&checkout_monthday=6&group_adults=2&group_children=0&no_rooms=1&from_sf=1 Місця для ночівлі на 5-6 вересня на Booking.com] ri7lhz55mkd99bipyac5a4qcxt31pj1 8 2995 26358 2020-04-29T16:52:43Z WikiBayer 4130 Request 26358 javascript text/javascript mw.loader.load('//en.wikivoyage.org/w/index.php?title=MediaWiki:Gadget-Carousel.js&action=raw&ctype=text/javascript'); g9b2iyzkfj9nkz9adese6zg3f9tbo1v 8 2996 26359 2020-04-29T16:53:33Z WikiBayer 4130 Створена сторінка: ''Carousel'': Adds support for creating [http://sorgalla.com/jcarousel/ JCarousel] scrolling content displays. Used on the [[Main Page]]. '''(default)''' 26359 wikitext text/x-wiki ''Carousel'': Adds support for creating [http://sorgalla.com/jcarousel/ JCarousel] scrolling content displays. Used on the [[Main Page]]. '''(default)''' 79b3hgt4of7q2buywhk3rg5x355xfpr 8 2997 26362 2020-04-29T17:05:45Z WikiBayer 4130 Request 26362 css text/css @import url('https://en.wikivoyage.org/w/index.php?title=MediaWiki:Gadget-Carousel.css&action=raw&ctype=text/css'); 55tuydm3dwrjcg84qlvfxn8nouvf0u0 0 2999 33822 33800 2022-10-28T23:08:03Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 26395 wikitext text/x-wiki {{geo|51.971|27.989|zoom=11}} {{pagebanner}} '''Національний парк «Прип'ятський»''' розташований у [[Гомельська область | Гомельській області]] за 350 км на схід від [[Берестя]] та за 250 км на південь від [[Мінськ]]а, на південь від траси [[Берестя]] — [[Брянськ]]. == Зрозуміти == {{parkbar | park= {{PAGENAME}} <!-- официальное название природного объекта --> | parklocal= <!-- название природного объекта на местном языке --> | website = <!-- официальный сайт или сайт с туристической информацией --> | image= 2001._Stamp_of_Belarus_0416.jpg<!-- характерная фотография (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | caption = <!-- подпись к фотографии --> | city = [[Туров]]<!-- ближайшие города --> | landscape = <!-- краткое описание ландшафта --> | attraction =Припять (река) <!-- основные достопримечательности --> | fauna = <!-- эндемичная или наиболее привлекательная для путешественников фауна --> | flora = <!-- эндемичная или наиболее привлекательная для путешественников флора --> }} У 1969 році спершу був створений Прип'ятський державний ландшафтно-гідрологічний заповідник, у 1996 році перетворений на національний парк. У 1987 році на територію були переселені зубри. === Історія === === Ландшафт === === Флора і фауна === === Клімат === == Як дістатись == == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == Зручніше добиратися на автомобілі. З Мінська від автовокзалу курсують автобуси і маршрутні таксі. Залізнична станція розташована в місті [[Житковичі]] — за 25 км на північ від [[Турів|Турова]]. В адміністративному плані парк розміщується на території Житковічського, Лельчицького і Петриківського районів [[Гомельська область|Гомельської області]]. Офіс знаходиться в агромістечку Лясковичі (24 км на захід від Петрикова, 22 км від залізничної станції Копцевичі (на лінії Лунинець — Калинковичі), 214 км від [[Гомель | Гомеля]]). == Що відвідати == {{listing|type=see| lat= | long= | wdid= | name=Музей природи | alt= | image= | address= | directions=В адміністративному центрі ГПУ «НП« Прип'ятський» агромістечка Лясковичі | url=http://www.npp.by/about_national_park/museum/ | facebook= | vkontakte= | phone=+375-2350-98-2-41 | email= | hours=Каса працює з 8.30 до 17.00. | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} [[Файл:Lyaskovichi, museum of nature.jpg|thumb|Музей природи в Лясковичах]] {{listing|type=see| lat= | long= | wdid= | name=Цар-дуб | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=see| lat= | long= | wdid= | name=Верхове болото | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} == Чим зайнятись == {{listing|type=do| format=nocoords | wdid= | name=Фестиваль "Зов Полісся" | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.npp.by/about_national_park/festival/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=do|format=nocoords | wdid= | name=Риболовля| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Поряд з риболовлею туристи можуть взяти участь в полюванні на кабана, оленя, козулю, зубра. }} {{listing|type=do| format=nocoords | wdid= | name=Екотуризм | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=do| format=nocoords | wdid= | name=Водні екскурсії по Прип'яті | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Туристичний комплекс "Дорошевичі" | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.npp.by/residence/turisticheskiy-kompleks-doroshevichi/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=«Над Прип'яттю» | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.npp.by/residence/gostinitsa-nad-pripyatyu/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Туристичний об'єкт "Старенькі" | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.npp.by/residence/turisticheskiy-obekt-starushki/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} === Кемпінг === {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Туристичний комплекс "Хлупинська Буда" | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.npp.by/residence/turisticheskiy-kompleks-khlupinskaya-buda/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description= }} === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{listing|type=vicinity| lat=51.65 | long=29.983333 | wdid=Q2043162 | name=Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник | alt= | image=Polesie State Radioecological Reserve (OpenStreetMap).png | address= | directions= | url=http://www.zapovednik.by/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=На південний схід від Прип'ятського національного парку розташований Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник. }} {{listing|type=vicinity| lat=52.069167 | long=27.736111 | wdid=Q265670 | name=Туров | alt= | image=BLR Turau Administrative Building.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | description=Город был основан на месте слияния рек Язды и Струмени, притоков Припяти, которая, в свою очередь, впадает в Днепр, ведущий к Чёрному морю. }} {{listing|type=vicinity| lat=51.4 | long=30.05 | wdid=Q170456 | name=Прип'ять | alt= | image=View of Chernobyl taken from Pripyat.JPG | address= | directions= | url=http://pripyat.com | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-27 | star=yes | description=Населення [[Прип'ять|Прип'яті]] було евакуйовано 27 квітня 1986 року через Чорнобильську аварії. Зараз Прип'ять знаходиться в Чорнобильській зоні відчуження. В адміністративному відношенні міська територія входить до [[Іванківський район|Іванківського району]] [[Київська область|Київської області]]. }} {{footer|ispartof=Гомельська область|type=Національний парк}} 1ufi9o6xwuh06falpol7ihqhlytdsyc 0 3001 29048 29031 2021-01-23T23:25:14Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Ночь диких танцев|Ночь диких танцев]] ([[User talk:Ночь диких танцев|обговорення]]) до зробленого [[User:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] 26400 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|St. Julian's Bay, Malta banner.jpg}} '''Мальта''' — найбільший острів [[Мальта | однойменної держави]]. {{geo|35.8852|14.4023|map=city|zoom=11}} == Зрозуміти == {{citybar | city= Мальта | citylocal= | arm = | image= | caption = | website = | population = | callingcode = | timezone = }} == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Sliema Malta Colored-Balconies-01.jpg|thumb|upright=1.3|Яскравий елемент мальтійської архітектури — різьблені балкони]] [[Файл:Malta - Birzebbuga - Triq Ghar Dalam - Ghar Dalam - cave 05 ies.jpg|thumb|upright=1.3|Печера Ар-Далам в Бірзеббуджа]] [[Файл:Facade Hagar Qim.jpg|thumb|upright=1.3|Головний вхід до Хаджар-Ім]] {{listing|type=see| lat=35.816667 | long=14.45 | wdid=Q882491 | name=Блакитний грот | alt=Blue Grotto, Taħt il-Ħnejja | image= | address= | directions=ост. Panorama или Iz-Zurrieq | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-06-29 | description=Система природних печер в прибережних скелях. Поєднання вапнякових стін, піщаного дна і особливостей заломлення світла надають воді в гротах бирюзово-сапфірового відтінку - настільки незвичайний, що здається, до води підмішали фарбу. Це явище спостерігається з раннього ранку до полудня. З пристані в місті Зуррік регулярно відправляються човни, півгодинна прогулянка коштує 8 €. }} {{listing |type=see | lat=35.8245 | long=14.439944 |wdid=Q1330999 |directions= | name=Вежа Хамрійя |alt=Torri tal-Ħamrija, Ħamrija Tower | description=Сторожова вежа, яка замикає ланцюг веж на узбережжі острова. Сторожова лінія побудована у 1659 році за правління гросмейстера Мальтійського ордена де Редане.}} {{listing|type=see| lat=35.90998 | long=14.42574 | wdid=Q153816 | name=Собор Вознесіння Діви Марії | alt=Ротонда, Mosta Dome | image= | address= | directions=з [[Валетта|Валетти]] автобуси 31, 41, 42, 44, 47, 48 | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=пн-сб 09:00—11:45 та 15:00—18.00 | price= | lastedit=2018-06-30 | star=yes | description=Напевно, найнезвичайніший собор Мальти, побудований в 1833-1860-х роках, і головна його риса - величезний купол майже 40 метрів в діаметрі. Це третій за величиною підтримуваний купол в Європі. Автором проекту був не професійний архітектор, а місцевий священик Джорджіо де Вассі, який настільки був вражений Пантеоном в [[Рим]]і, що захотів перевершити його у своїй рідній Мості. У 1942 році на собор, в якому на месі були присутні кілька сотень людей, Люфтваффе скинули авіабомбу, яка пробила купол, але не вибухнула - ніхто не постраждав. Муляж бомби виставлений в соборі. Тут же знаходиться найбільший орган Мальти. Обов'язково зайдіть усередину: собор не вразить прикрасами, але кругла конструкція зсередини виглядає дуже незвично. }} {{listing |type=see | lat=35.911666 | long=14.430877 |address= Triq Sta Margerita / Triq San Anton Abbati |directions= | name=Особняк Та-Каспру |alt=Palazz Ta’ Kaspru| description=Садиба з декількох суміжних будівель, побудованих в різний час. Над бічними дверима вибито цифри «1621», але старіші частини, швидше за все, побудовані ще до приходу на Мальту лицарів. }} {{listing|type=see| lat=35.91497 | long=14.44422 | wdid=Q20949684 | name=Палаццо Парізіо | alt=Palazzo Parisio | image= | address=Pjazza Vittorja 29, In-Naxxar | directions= | url=http://www.palazzoparisio.com | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=палац - пн-пт 09:00-17:30, ресторан 12:00-18:00 | price=9 € | lastedit=2018-06-30 | description=Гросмейстер Мануель де Вільєна побудував цей палац як заміський будинок в 1733 році і розбив навколо нього найкращий парк на Мальті. До кінця XIX століття садиба і парк прийшли в занепад і були викуплені маркізом Шіклуна (Scicluna), чиї нащадки досі проживають тут і проводять екскурсії маєтком. Палац чудово відреставрований в стилі бароко, парадні сходи цілком вирізані з гігантського блоку каррарського мармуру, хол другого поверху прикрашають лицарські обладунки. Перлиною садиби, як і раніше, вважається парк з оливами, бугенвілліями та іншими рослинами, характерними для Середземномор'я, але нечасто зустрічаються на посушливій Мальті. При садибі є ресторан, ціни високі. }} == Чим зайнятись == {{listing |type=do | lat=35.87|long=14.506389|wdid=Q755514 |address=Paola, Triq Ic Cimiterju | phone=+356 2142 4231 | name=Гіпогей Гал-Сафлієні |alt=Ħal-Saflieni Hypogeum|unesco=yes | price=€35 через Інтернет, €40 в касі| hours=вісім відвідувань в день, раз на годину з 09:00 до 16:00|directions= автобусы 81, 82, 83, 84, 88 з Валетти до зупинки Pjazza | url=http://heritagemalta.org/museums-sites/hal-saflieni-hypogeum/ |description=Гіпогей (від грецького «підземелля») - це підземне святилище. Гіпогей в Гал-Сафлієні - найдавніший підземний храм у світі, верхній (найдавніший) рівень якого датується 4000 рр. до н.е. Гіпогей складається з трьох рівнів: верхній тисячоліттями використовувався як могильник, на середньому рівні знаходяться кілька з'єднаних один з одним залів, в тому числі так звана кімната оракула - звуки низької частоти, вимовлені тут, резонують по всьому Гіпогею, а згодом швидко загасають. На самому нижньому рівні, швидше за все, зберігали запаси зерна. <BR> Гіпогей - найпопулярніша визначна пам'ятка Мальти, але придбання квитків сюди - це окремий квест. У день допускається тільки 80 відвідувачів, зазвичай квитки викуповуються через Інтернет за 2-3 місяці. Однак на екскурсії о 12:00 та о 16:00 квитки продаються тільки офлайн і тільки за день до відвідування - частково на місці, частково в Національному військовому музеї Валетти. В цілому, враження від Гіпогея не виправдовують ціну квитків і ймовірнісний характер їх отримання - з доісторичної архітектурою Мальти краще знайомитися в інших місцях. }} {{listing |type=do |lat=35.8691 | long=14.5120 |unesco=yes |address=Tarxien, Triq it-Templi | name=Таршинський храмовий комплекс |alt=Tarxien temples|price=6€| hours=09:00-17:00|wdid=Q1064331|directions= ті ж автобуси, що в Гіпогеум, до зупинки Antnin | description = Чотири мегалітичних храми побудовані між 3600 і 2500 роками до н.е.. Це найбільший доісторичний храмовий комплекс Мальти. Його не можна назвати найбільш вражаючим мальтійським мегалітом, але він єдиний, що зберіг доісторичний декор: різьблені спіралі, фігури тварин і половину величезної статуї. Ймовірно, в храмах проводилися жертвопринесення тварин. Зверніть увагу на велику кількість кам'яних куль правильної форми - це древні ролики, за допомогою яких пересували великі кам'яні блоки. Комплекс відмінно музеєфіковано, між храмами прокладено кілька сот метрів доріжок з докладними інформаційними стендами.}} {{listing |type=do | |lat=35.827778|long=14.44222 |price=€ 10|unesco=yes |image=Facade Hagar Qim.jpg|url=http://heritagemalta.org/museums-sites/mnajdra-temples/| directions= автобус 74 з Валлетти, 201 з аеропорту та [[Мдіна|Мдіни]]|wdid=Q343053 |hours=09:00-17:00| name=Храмовий комплекс Мнайдра і Хаджар-Їм | alt = Ħaġar Qim | description = Якщо у вас є можливість відвідати тільки один доісторичний храм Мальти - їдьте до Мнайдра. Цей мегалітичний комплекс не тільки найбільш збережений на Мальті, він ще і дуже мальовничо розташований: на вершині високої скелі, з чудовим видом на море з маленьким острівцем Фільфла на горизонті. У вартість квитка входить показ документального фільму з докладною розповіддю про мальтійські мегаліти - найкраще подивитися його до відвідування самих храмів. До комплексу входять чотири храми, побудовані між 3600 і 3200 роками до н.е., причому, можливо, на місці більш давнього святилища. Вхід до головного храму складний з трьох блоків (триліт), збереглися і ортостати - вертикальні плити. Як і в [[#Таршин |Таршині]], храми прикрашені спіралевидним декором. Південний (нижній) храм має чудову особливість: в дні рівнодення промені сонця проходять крізь головний дверний проріз і падають на місце, де стояв вівтар, а в дні зимового і літнього сонцестояння сонце освітлює внутрішні стіни по боках від входу. У ці дні адміністрація музею організовує святкування.}} {{listing |type=do | lat=35.836417 | long=14.528028 |wdid=Q742598 |directions= | name=Печера Ар-Далам |alt=Għar Dalam| price=5 €|hours=09:00-16:30|description=У буквальному перекладі - «печера темряви», 150-метрова печера, в якій були виявлені кістки тварин, вимерлих на Мальті до льодовикового періоду: карликові гіпопотами, карликові слони тощо. Для відвідування відкриті 50 метрів, біля входу знаходиться музей, де представлені найважливіші знахідки}} == Регіональна кухня == {{listing |type=eat | lat=35.88832 | long=14.52210 |address= |directions=центральна площа Біргу | name=Il-Girbi |alt=| description=Різноманітне меню: є комплексні англійські сніданки, салати, паста (в тому числі Тар'я-біл-байд з яйцем) супи і традиційне рагу з кролика фенек-стуфат. Wi-Fi відсутній. }} {{listing|type=eat| lat=35.853830 | long=14.379592 | wdid= | name=The Cliffs | alt= | image= | address=Triq Panoramika, Ħad-Dingli, | directions=стрімчаки Дінглі | url=http://www.thecliffs.com.mt/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-06-29 | description=Місце, де смачно і якісно готують мальтійську кухню. Ресторан знаходиться посередині своєрідного заповідника, і всі необхідні для кухні трави і рослини ресторатори збирають навколо. Сам ресторан позиціонує себе як такий, що дбайливо ставиться до навколишньої екології. }} {{listing|type=eat| lat=35.948400 | long=14.413824 | wdid= | name=Прі Братята | alt=The Brothers | image= | address=Triq Il-Korp Tal-Pijunieri, San Pawl il-Baħar | directions= | url= | facebook=https://www.facebook.com/thebrothers.mt | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-06-30 | description=Болгарський ресторан де можна скуштувати і шашлик, і холодником, і безліччю традиційних страв балканської кухні за низькими цінами. Працює заклад щодня, розташовується в місті Буджібба. Персонал в деякій мірі розуміє російську мову, також вільно говорить англійською. }} == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Мальта}} iacgg3up9pduiov10nc1q0r8o0m8laj 0 3004 36280 36184 2024-12-06T10:10:41Z AtUkr 74 /* Що відвідати */ 36280 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} '''Валлета''' — столиця [[Мальта|Мальти]]. Місто знаходиться на північному узбережжі [[Мальта (острів)|острова Мальта]]. {{geo|35.89694|14.51290|map=city|zoom=15}} == Зрозуміти == {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= Malta, Il-Belt | arm = | image= Our Lady of Mount Carmel and St Pauls Pro-Cathedral.jpg | caption = Базиліка Мадонни гори Кармель | website = | population = | callingcode = | timezone = }} Після зняття турецької облоги в 1565 році гросмейстер ордена госпітальєрів Жан де ла Валлетта вирішив перенести столицю з Біргіта на високий скелястий півострів Скіберрас. Незабаром після заснування міста Валлетта помер, столицю назвали його ім'ям, а в орден потекли пожертвування з різних кінців Європи. Папа Пій V надіслав свого архітектора, Франціско Лапареллі, який розробив регулярний план міста, з вітрувіанськими прямими вулицями, каналізацією і колосальними укріпленнями — в деяких місцях стіни досягають 47 метрів у висоту. У XVII столітті Валлетта була оточена другим рядом стін, і місто жодного разу не було взяте штурмом: війська Наполеона зайняли Валлетту без бою, як і англійці, що прийшли через два роки. Під час Другої світової війни місто сильно постраждало від німецьких та італійських бомбардувань. До 1980 року Валлетта була здебільшого відновлена ​​за вихідними планам Лапареллі, і місто цілком був включене до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. === Орієнтація === Валлетта займає край [[Скіберрас (півостров)|півострова Скіберрас]] і витягнута з південного заходу на північний схід: у довжину трохи більше кілометра, в ширину метрів шістсот. Головні вулиці — пішохідна Trik Il-Merkanti і Triq Ir-Repubblika, уздовж якої розташовані основні визначні пам'ятки. {{listing |type=other | lat=35.896394| long= 14.511385 |address=Melita Street 28 |directions=з боку Triq Il-Merkanti | name=Інформаційний центр |alt=| hours=|price= | description=}} == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Валлетта — головний транспортний хаб острова, з будь-якого міста [[Мальта|Мальти]] до Валлетти ходить прямий автобус. {{listing |type=go | lat=35.89463 | long=14.50864 |address= |directions= | lastedit= 2018-07-01 | name=Автостанция Валетта |alt=| description=Для автостанції всередині міста місця не знайшлося, вона знаходиться із зовнішньої сторони міської стіни по обидва боки стародавнього бастіону. Є довідкове бюро і пара кіосків з шаурмою та піцою. Формально автостанція знаходиться в межах міста [[#Флоріана |Флоріана]]. Якщо у вас є 15 вільних хвилин до відправлення автобуса, огляньте і його.}} === {{Кораблем}} === Із заходу півострів Скіберрас омиває затока Марсамшетт, зі сходу — Гранд-Харбор. Через обидві затоки ходять пороми, що сполучають Валлетту зі [[Сліма |Слімою]] на заході і [[Коттонера | Коттонерою]] на сході. {{listing|type=go |lat=35.9004 |long=14.5100 |zoom=17 | lastedit= 2018-07-01|name=Пристань Марсамшетт |image=}} {{listing|type=go |lat=35.8938 |long=14.5127 |zoom=17 | lastedit= 2018-07-01|name=Пристань Ласкаріс |image=}} Пороми ходять кожні півгодини, квиток коштує €1,5 готівкою при посадці, причому до ціни входить підйом на ліфті від Ласкаріс до Казарменних садів. Час в дорозі — не більше ніж 10 хвилин, на автобусі така поїздка займе близько півгодини. == Транспорт == Дещо несподівано, але в місті розміром менше квадратного кілометра є громадський транспорт. Маленькі електромобілі під маркою CT Cabs беруть до трьох пасажирів і працюють за фіксованим тарифом: €5 у межах Валетти. == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Fortification in Valletta-8.jpg|thumb|upright=1|Міські стіни Валлетти]] [[Файл:Malta-stjohnscathedral-tombslabs.jpg|thumb|upright=1.3|Надгробки на підлозі собору Св. Іоанна]] [[Файл:Sudika Castille.jpg|thumb|upright=1.3|Кастильське подвір'я]] [[Файл:The origin of the Maltese gallarija.jpg|thumb|upright=1.3|Балкон палацу гросмейстерів]] [[Файл:Valletta Saluting battery Malta 2014 7.jpg|thumb|upright=1.3|Салют з батареї у Верхніх казармених садах]] [[Файл:Parlimentmalta54.jpg|thumb|upright=1.3|Нова будівля парламенту]] [[Файл:Column St Paul's Shipwreck.jpg|thumb|upright=1|Колона, на якій був обезголовлений Апостол Павло, в церкві корабельної аварії Св. Павла]] У Валетті небагато пам'яток національного рівня. Шарм міста — в деталях: різьблені балкони, дверні ручки і англійські поштові скриньки дивно гармоніюють з розслабленою середземноморської атмосферою. Міські стіни і майже всі будинки побудовані з вапняку, який на заході набуває медовий колір, милуватися цим найкраще з Променада [[Сліма | Сліми]]. * {{listing|type=see| lat=35.89763 | long=14.5125 | wdid=Q613619 | name=Співкафедральний собор Св. Іоанна | alt=St John's Co-Cathedral | image=Malte, La Valette, co-cathédrale St Jean.jpg | address= | directions=вхід з пл. Великої Облоги | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Пт|9|30|16|30}}, {{hours|Сб||9|30|12|30}}; служби о 18:00 влітку та о 17:30 з жовтня по червень | price= | lastedit=2018-07-02 | star=yes | description=Собор закладений незабаром після смерті Жана де ла Валетта, на початку 1570-х років, інтер'єр відноситься до середини XVII ст. Собор носить титул співкафедрального, бо він є місцем перебування єпископа Мальти поряд з собором у [[Мдіна | Мдині]]. Зовні собор не особливо примітний і нагадує невеликий форт, однак всередині це один з найкращих зразків високого бароко у Південній Європі. Перше, що кидається в очі — це підлога, повністю замощена надгробками лицарів з різнобарвного мармуру (ходити на підборах тут заборонено). У соборі ховали всіх гросмейстерів до Фердинанда фон Гомпеша, який здав в 1798 році Мальту французам. <BR/> <p> Для кожного з восьми національних подвір'їв лицарського ордена в соборі було відведено окремий вівтар, де лицарі намагалися перевершити сусідів в пишності прикрас. В ораторії собору висить Усікновення глави Іоанна Хрестителя — одна з найкращих робіт Караваджо, який і сам нетривалий час був лицарем ордена. }} * {{listing |type=see | lat=35.895833 | long=14.511389 |address=Pjazza Kastilja |directions= | name=Кастильське подвір'я |alt=Auberge de Castille| wdid=Q2499012 | lastedit= 2018-01-07 |description=Одне з найбільш витончених барокових будівель Валлетти, подвір'я збудоване в 1740-х роках і після вигнання лицарів служило штаб-квартирою французької окупаційної, а потім британської армій. Після здобуття незалежності Мальти тут розміщується резиденція прем'єр-міністра. }} * {{listing |type=see | lat=35.8974 | long=14.51386 |address=Triq San Pawl |directions=вход с Triq Santa Lukija |wdid=Q5146972 | name=Церква корабельної аварії Св. Павла |alt=Church of St Paul’s Shipwreck | lastedit= 2018-01-07 | description=Апостол Павло - святий покровитель Мальти, в Новому Завіті описано, як він зазнав аварії корабля на цьому острові. Головна прикраса церкви - дерев'яна статуя Св. Павла роботи Мельхіоре Кафа (1659), яку урочисто проносять вулицями міста під час святкувань. У церкві також зберігаються мощі апостола: точніше, його права кисть. }} * {{listing|type=see| lat=35.901111 | long=14.512056 | wdid=Q1734062 | name=Базиліка Мадонни гори Кармель | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-02 | description=Масивний купол цієї будівлі робить його найпомітнішим храмом міста, але не найцікавішим. Спочатку базиліка була побудована наприкінці XVI - на початку XVII століть, під час Другої світової зруйнована майже дощенту. Сучасна будівля - це реконструкція за мотивами попереднього, завершена в 1981 році. }} * {{listing |type=see | lat=35.89739 | long=14.50877 |address=Pjazza Teatru Rjal |directions= | name=Будівля парламенту |alt=| hours=|wdid=Q19882533 | lastedit= 2018-01-07 | description=За 450 років зовнішній вигляд Валлетти змінювався мало, і нова будівля парламенту, побудована в 2015 році відомим архітектором Ренцо Піано - один з дуже небагатьох прикладів сучасної архітектури. Через заглиблень на фасаді будівлі моментально прозвали теркою, хоча за задумом автора вони повинні символізувати бджолині стільники, бо назва Мальта походить від '' Меліта '' - медова. }} * {{listing| type=see | name=Верхні казарменні сади | alt=Upper Barrakka Gardens | url= | email= | address= | lat=35.894722 | long=14.512222 | directions=південна частина Валетти, над пристанню Ласкаріс. Від пристані можна піднятися на ліфті | hours= | price= | image=Upper barrakka gardens-IMG 1669.jpg | wdid=Q7898477 | lastedit= 2018-01-07 | description= В іншому місті ці кілька дерев не потягнули б і на скверик, але в бідній рослинністю Валлетті їх гордо назвали «садами», причому у множині. Це найвища точка міста з фантастичним видом на Гранд-Харбор і місто Біргіт на протилежному березі. В саду стоять два цікавих пам'ятника: композиція «Гаврош» мальтійського скульптора Антоніо Шортіно, створена в 1903 році під враженням від роману Гюго «Знедолені», і пам'ятник Олександру Боллу - лідеру мальтійського опору, що боровся проти наполеонівської окупації і згодом став першим британським губернатором Мальти. Кожен день опівдні дається салют з встановленої на стіні батареї. }} * {{listing |type=see | lat=35.8974 | long=14.51812 |wdid=Q1297377 |address=Triq il-Mediterran |directions= | name= Нижні казармені сади |alt=Lower Barrakka Gardens | lastedit= 2018-01-07 | description=Цей сквер ще менший, ніж Верхні сади, зате і туристів тут не так багато. Біля підніжжя стоїть скромний меморіал мальтійців, які загинули під час Другої світової, і великий дзвін, який опівдні автоматично (не стійте занадто близько!) Дзвонить у пам'ять про жертви.}} == Чим зайнятись == [[Файл:The Sleeping Lady, 2009.jpg|thumb|upright=1.3|Фігурка сплячої богині з археологічного музею]] {{listing |type=do | lat=35.89355 | long=14.51229 |address= |directions=біля пристані Ласкаріс | name=Прогулянки на дайсі |alt=| hours=|price= | lastedit= 2018-01-07 | description=Дайса (''dghajsa'', мн. ч. ''dghajjes'') — традиційний човен мальтійських рибалок. Ці довгі вузькі гондоли мало змінилися з часів, як їх винайшли фінікійці. Традиційне забарвлення Дайса - синє з жовтим, а на носі намальовано око Гора - традиційний оберіг середземноморських рибалок. На таких човнах виходили у відкрите море до середини ХХ століття, забезпечуючи острів рибою, а з появою сучасних риболовецьких судів власники Дайсів переключилися на обслуговування туристів. Зараз Дайси працюють в режимі водного таксі, півгодинна прогулянка по Гранд-Харбор може коштувати €8-10, поїздка в один бік з Валетти до Біргіта або назад - €4, торг доречний. Круїзи в інші частини Мальти шукайте в [[Сліма | Слімі]]. }} {{listing| type=do | name=Палац гроссмейстерів | alt= | url=http://heritagemalta.org/museums-sites/the-palace-armoury/ | email= | address= | lat=35.898833 | long=14.514056 | directions= | phone= {{phone|356||2124-9349}} | hours= {{hours|||9||17}} | price=€10 | image=Sudika Valletta Grandmasters Palace.jpg | wdid=Q1368885 | lastedit=2018-03-05 | description=Колишню резиденцію правителів Мальтійського ордена тепер займає адміністрація президента Мальти. Це найбільший будинок Валетти, але вельми скромно прикрашений, і найпомітніший його елемент — це прибудований в 1741 році гігантський 40-метровий балкон. В середині XVIII століття різьблений дерев'яний балкон став показником статусу власника будинку, і не дивно, що найбільший балкон на Мальті належав гросмейстеру. Усередині палацу доступні до огляду кілька залів з колекцією гобеленів, а в колишній стайні експонується арсенал ордена — парадні лицарські обладунки, мечі та арбалети XVI–XVII століть.}} {{listing |type=do | address=Triq ir-Repubblika |directions= | name=Національний археологічний музей | alt=The National Museum of Archaeology | lat=35.8975 | long=14.51125 | phone= {{phone|356||2122-1623}} | hours= {{hours|||9||18|30}} | price=€5 | image=The Sleeping Lady, 2009.jpg | wdid=Q2898298 | lastedit=2018-03-05 | content=Музей розташовується в колишньому прованському подвір'ї мальтійських лицарів і представляє невелику колекцію доісторичних артефактів, в основному знайдених у мегалітичних храмах Мальти. Головний експонат — глиняна фігурка богині родючості з [[Мальта (острів) | гіпогея Хал-Сафліені]]. }} {{listing| type=do | name=Командний пункт Ласкаріс | alt=Lascaris War Rooms | url=https://www.lascariswarrooms.com/ | email= | address= | lat=35.89515 | long=14.51201 | directions= | hours= {{hours|||10||17}} | price=€12, до ціни входить аудіогід | image=War Headquarters, Malta GM2310.jpg | wdid=Q1648164 | lastedit=2018-03-05 | content=Комплекс тунелів і бункерів, побудований в 1940–1942 роках, під час оборони Мальти, для розміщення штабу Королівського флоту. Звідси здійснювалася координація висадки союзників на Сицилії. Після війни комплекс функціонував як стратегічний пункт перехоплення радянських підводних човнів в Середземному морі, з 1992 року тут відкрито музей. }} {{listing |type=do | lat=35.89957 | long=14.5092 |wdid=Q24037293 |address=Triq San Mark |directions= | name=Музей фортифікації Мальти |alt=Fortifications Interpretation Centre, Fortress Builders exhibition | lastedit=2018-03-05 | description=За рівнем захисту фортеця Валлетти була найкращою в Європі, після її спорудження Османська імперія взагалі відмовилася від спроб захоплення острова. У музеї детально розповідається про значення кожного бастіону і форту в захисті міста і прилеглих гаваней.}} {{listing| type=do | name=Національний військовий музей | directions=Форт Св. Ельма | url=http://heritagemalta.org/museums-sites/national-war-museum/ | email= | address= | lat=35.900103 | long=14.518802 | hours= {{hours|||9||17}} | price=€10 | image=Fort St. Elmo; Valletta, Malta.jpg | wdid=Q1438745 | lastedit=2018-03-05 | content=Форт Св. Ельма побудований у 1551 році одним з перших із серії фортифікаційних споруд північної Мальти. Під час Великої облоги 1565 року захисники форту пручалися цілий місяць, дозволяючи виграти час для основних сил лицарів, зосереджених в Біргіті. Зараз частина форту займає військовий музей, здебільшого присвячений подіям Першої і Другої світових воєн (військову історію часів госпітальєрів краще дивитися в музеї Malta at War в Біргіті). На центральній площі форту по неділях об 11 ранку проходять історичні інсценування в уніформі і броні XVI–XVII століть. }} {{listing| type=do | name=The Malta Experience | alt= | url=http://www.themaltaexperience.com/ | email= | address=Mediterranean St | lat=35.8998 | long=14.5187 | directions=поряд з фортом Св. Ельма | phone=+356 243776 | hours= | price=​€16 | lastedit=2018-03-05 | content=«Мальта для чайників»: півгодинний фільм, що гордо іменується «аудіовізуальним поданням» і розповідає про основні події і постаті мальтійської історії та культури. }} {{listing|type=do | name=Театр Мануеля | alt=It-Teatru Manoel | url= | email= | address=Triq it-Teatru l-Antik 115 | lat=35.900278 | long=14.5125 | directions= | phone= | wdid=Q576800 | hours= | price= | lastedit=2018-03-05 | description=Театр побудований в 1732 році за наказом гросмейстера Мануеля де Вільєни і вважається третім за віком театром Європи. У програмі вистави англійською та мальтійському: опери, мюзикли і щорічна різдвяна пантоміма. }} == Що купувати == {{listing|type=buy| lat=35.898676 | long=14.517409 |wdid= | name=Arcipierku Store | alt= | image= | address=Nicholas Street 16 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=сб, вс — вихідні | price= | lastedit=2018-06-30 | description=Невеликий продовольчий магазин. }} {{listing|type=buy| lat=35.899532| long=14.514494 |wdid= | name=Wembley Store | alt= | image= | address=Triq Ir-Repubblika 305 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-06-30 | description=Напевно, єдиний більш-менш великий супермаркет у Валлетті. У підвалі винний відділ з хорошим асортиментом. }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{listing |type=eat | lat=35.897384 | long=14.511315 |address=Triq Ir-Repubblika |directions= | name=McDonald’s |alt=| hours= {{hours|||7||23|30}} |price= | description=}} {{listing |type=eat | lat=35.8987| long=14.51327 |address=Triq ir-Repubblika, 244 |directions= | name=Caffe Cordina |alt= | url= http://www.caffecordina.com/ | hours= {{hours|Пн|Сб|8||23}}, {{hours|Вс||8||15}} | description=Один з найстаріших закладів Мальти, що працює з 1837 року. Якісна мальтійська випічка.}} {{listing |type=eat | lat=35.89905 | long=14.51634 |address=Triq St Dominic, 143 | name=Nenu the Artisan Baker |hours= {{hours|Вт|Сб|11|45|15|30}} и {{hours|||18||23|30}}; {{hours|Вс||11|45|16}} |phone={{phone|356||225-81535}} |url=http://nenuthebaker.com | price= Фтіра — €12, основні страви — € 14-18 | description = Ця пекарня знаменита своєю фтірою. Крім фтіри пропонуються традиційні гарячі страви і мальтійські десерти. }} === Дорого === {{listing |type=eat | lat=35.8951 | long=14.51248 |address= Triq Sant’ Orsla |directions= | name=Café Deux Baronnes |alt= | facebook= https://www.facebook.com/bestviewinMalta/ | description=Дорога навіть по мірках Валетти кав'ярня з неквапливим обслуговуванням, однак це чи не єдиний заклад з видом на Гранд-Харбор і форт Сант-Анджело.}} == Де розважитись == == Де зупинитись == Шукати житло в межах Валлетти має сенс тільки в тому випадку, якщо вам його оплачують. Розраховуйте від €150-200 за номер у низький сезон, хоча навіть за такою ціною варіантів не дуже багато. У сусідніх містах вибір більше, а ціни помітно нижче. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{listing |type=sleep | lat=35.89806 | long=14.51626 | name=Palazzo Consiglia |alt= | address=Saint Ursula Street 102 |directions= | url= http://palazzoconsiglia.com/ |phone= {{phone|356||2124-4222}} | lastedit= 2018-01-07 | description=Гарні відгуки.}} {{listing |type=sleep | lat=35.89992 | long=14.51229 | name=De Vilhena |alt= |address=Old Theatre Street 55 |directions= |url= http://devilhena.com/ |phone= {{phone|356|2124-2020|}} | lastedit= 2018-01-07 | description=Розташування в самому центрі Валлетти. Відвідувачі скаржаться на шум і на те, що сніданок подають не в самому готелі, а в сусідньому ресторані.}} {{listing |type=sleep | lat=35.89888 | long=14.51541 | name=The Saint John - AX Hotels |alt= | address=Merchant Street, 176 |directions= | url= https://thesaintjohnmalta.com |phone= {{phone|356||2124-3243}} | lastedit= 2018-01-07 | description=Мережевий готель в історичному особняку.}} {{listing |type=sleep | lat=35.89539 | long=14.51240 | name=Grand Harbour Hotel |alt= | address=Battery Street, 47 |directions= | url= http://www.grandharbourhotel.com |phone= {{phone|356||2124-6003}} | lastedit= 2018-01-07 | description=З тераси на даху відкривається вид на Гранд-Харбор, але більшість номерів виходять вікнами у внутрішній двір.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == '''Флоріана''' (''мальт.'' ''Il-Furjana'') займає нижню частину півострова Скіберрас між міською стіною Валлетти та її зовнішніми укріпленнями. До Флоріани винесено все, що фізично не змогло поміститися в Валлетті: автовокзал, круїзний порт, митниця і деякі інші державні служби, а також парки. Більшу частину міста цілком можна оглянути в очікуванні автобуса на головній автостанції — пройдіть 200 метрів на південний захід і ви потрапите на головну площу Святого Публія з '''однойменним собором'''&nbsp;{{marker|type=vicinity | lat=35.89278 | long=14.50519 |format=poi |directions= | name=Собор Св. Публія у Флоріані |alt=| hours=|price= | image=St. Publius Kirche in Floriana. - panoramio.jpg|description=}}. На площі кидаються в очі дивного вигляду кам'яні пеньки — це кришки гігантського підземного зерносховища, в минулому здатного прогодувати все населення Мальти. '''Сліма''' (''мальт.'' ''Tas-Sliema'') знаходиться навпроти Валетти, на північно-західному березі бухти Марсамшетт. Це перший курорт на Мальті: з середини XIX століття англійці почали будувати тут літні резиденції. Зараз Сліма — найдорожче місто в країні, осередок модних ресторанів і бутіків. Через високий попит на нерухомість традиційна мальтійська забудова активно замінюється сучасними багатоповерховими житловими комплексами. В Слімі немає значущих архітектурних об'єктів, а її головна визначна пам'ятка — Променад (''Sliema Strand '' або '' Sliema Waterfront''), довга набережна з видом на море, бухту Марсамшетт і на Валетту на протилежному березі бухти. Особливо вражаючий вид на Валетту відкривається з '''оглядового майданчика'''&nbsp;{{marker|type=vicinity | lat=35.90638 | long=14.51020 |format=poi |directions= | name=Оглядовий майданчик у Слімі |alt=| hours=|price= | description=}}&thinsp;на заході, коли будівлі пісочного кольору робляться янтарно-медовими. З Променада є спуски до води, але пляж — це голий піщаник. Тільки на Променаді пропонуються круїзи по архіпелагу: на Коміно (€25), навколо всього архіпелагу (9 годин, €50) і риболовля у відкритому морі тривалістю 5 годин з раннього ранку, улов залишається у вас (€70). {{footer|ispartof=Мальта|type=Місто|status=Придатний}} hmpf0ekv27b6ncpblwuao4rq9jmphh7 0 3006 29087 29070 2021-01-23T23:30:29Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Ночь диких танцев|Ночь диких танцев]] ([[User talk:Ночь диких танцев|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 26431 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Коміно''' — третій за площею острів [[Мальта | Мальтійського архіпелагу]], знаходиться між Мальтою і островом [[Гозо]]. На Коміно приїжджають, головним чином, заради снорклінга та дайвінгу. {{geo|36.01|14.33|map=city|zoom=15}} == Зрозуміти == {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= Comino | arm = | image= Comino02.jpg | caption = Західний берег Коміно, вид з порома Гозо-Мальта | website = | population = 3 | callingcode = | timezone = }} Основна перевага Коміно — чиста прозора вода і багатий підводний світ. Завдяки цьому острівець досить популярний як серед туристів, так і серед місцевих жителів, які часто відправляються сюди на пікніки. А ось рослинність на Коміно мізерна, і тільки навесні земля покривається килимом з різнокольорових квітів. За однією з версій, назва острова походить від куміна — прянощі, яку вдавалося вирощувати на цій кам'янистій і випаленій сонцем ґрунті. === Історія === Коміно був заселений ще фінікійцями, яких змінили римляни. У 1285 році на острові влаштувався рабин Абрахам Самуель Абулафія, вигнаний зі своєї батьківщини. Саме тут філософ і каббаліст написав праці Sefer ha-Ot («Книга Знака») і Imre Shefer («Слова Краси»). За часів Мальтійського ордена острів став місцем заслання, а при англійцях — в'язницею. Згодом на Коміно розмістили госпіталь-лепрозорій (нині закритий і занедбаний), в роки Другої світової війни тут облаштували тренувальну базу. В даний час все постійне населення — одна сім'я з трьох осіб, її основне заняття — тваринництво. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === {{listing|type=go| lat=36.0142 | long=14.3242 |wdid=| name= Пристань у Голубій Лагуні| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit= | description=}} Навесні, влітку і восени на Коміно можна дістатися поромом з острова Мальта (з Чіркеуа) або Гозо (з Мджарр); у холодний період (з листопада по квітень) можна домовитися з одним з місцевих рибалок. До Блакитної Лагуни є окремий рейс зі [[Сліма]] (на острові Мальта). Коміно добре видно з порома, що йде з Мальти на Гозо. == Транспорт == [[Файл:The Blue Lagoon.jpg|мини|справа|upright=1.3|Голуба лагуна]] [[Файл:DIMG 1039 (4996499955).jpg|мини|справа|upright=1.3|Кам'янистий пляж в Блакитній Лагуні. На задньому фоні — кіоски з їжею]] [[Файл:Comino tower.jpg|мини|справа|upright=1.3|Вежа Святої Марії]] [[Файл:Camping spot the First.jpg|мини|справа|upright=1.3|Кемпінг Коміно]] Площа острова — всього 3,5 кв. км, тому дістатися до будь-якого об'єкта по дорозі або стежці неважко. Зрозуміло, на такому малому острові ніякого громадського транспорту не буває. Пересуватися можна пішки, на гірському велосипеді (здаються в оренду в місцевому готелі), або на джипі. == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=36.0140 | long=14.3233 |wdid=| name= Голуба Лагуна| alt= Lagoon Blue или Bejn il-Kmiemen| image=The Blue Lagoon.jpg| address= | directions=між, власне, Коміно і невеликим острівцем Коммінотто | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | hours = | price = | lastedit = | description = Ця лагуна відрізняється надзвичайно прозорою водою бірюзового кольору, білим піщаним дном і великою кількістю підводних мешканців. Найкраще місце для плавців і нирців. А ось кораблям і скутерам в лагуну заходити заборонено.}} {{listing|type=see| lat=36.0069 | long=14.3298 |wdid=Q1345155| name= Вежа Святої Марії| alt= it-Torri ta' Santa Marija| image=Comino tower.jpg| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=Найпомітніше будівля острова. Споруджена в 1618 році за проектом Вітторіо Кассара для захисту від піратів. В даний час належить мальтійським військовим і виконує роль поста для боротьби з браконьєрами.}} {{listing|type=see|lat=36.0150 | long=14.3358 |wdid=Q24358824| name= Церква Санта-Марія| alt= | image=| address= | directions= розташована в однойменній бухті | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | hours = | price = | lastedit = | description = Діюча церква єпархії Гозо. Побудована в XII столітті, реконструйована в XVIII ст.}} {{listing|type=see| lat=36.0068 | long=14.3463|wdid=Q20949713| name= Батарея Св. Марії| alt= | image=Santa Marija Battery 2016 2.JPG| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=Напівкругла фортифікаційна споруда XVIII століття. До теперішнього часу збереглися дві з чотирьох 6-фунтових гармат. Зміцнення відреставровані в 1996 році.}} == Чим зайнятись == На Коміно їдуть, головним чином, для того, щоб плавати і пірнати. Устаткування для дайвінгу можна придбати в магазині при готелі, там же діє гарна школа підводного плавання. Найбільш популярне місце — Блакитна Лагуна, але по периметру острова досить багато інших привабливих місць. Враховуйте, що піщані пляжі є тільки на північній стороні Коміно. Решта пляжів кам'янисті, що, втім, на красі підводних пейзажів ніяк не відбивається. {{listing|type=do| lat=36.01653 | long=14.32904 |wdid=| name= Пляж San Niklaw| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=Піщаний пляж}} {{listing|type=do| lat=36.01622 | long=14.33686 |wdid=| name= Пляж Santa Marija| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=Піщаний пляж.}} Крім Блакитної Лагуни, особливо популярні серед любителів снорклінгу та дайвінгу: {{listing|type=do| lat=36.01812 | long=14.34019 |wdid=| name= Santa Marija Caves| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description= Група підводних печер. На дні досить багато коралів, трубчатих черв'яків, губок і голожаберних молюсків.}} {{listing|type=do| lat=36.01052 | long=14.32527 |wdid=| name= Alex's Cave| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=Невеликий підводний тунель і підводна печера з повітряною кишенею.}} {{listing|type=do| lat=36.0104 | long=14.3281 |wdid=| name= Crystal Lagoon | alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=Захищена від хвиль лагуна глибиною від 5 до 16 метрів.}} {{listing|type=do| lat=36.0092 | long=14.3238 |wdid=| name= P31 Patrol Boat | alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=| lastedit=| description=Затонулий патрульний корабель. Глибина від 18 до 21 метра.}} == Що купувати == == Де поїсти == Для бажаючих перекусити є тільки два варіанти: '''ресторан''' при готелі або {{listing | map = | type = eat | lat = 36.0139 | long = 14.3246 | name = Кіоски з вуличною їжею | image = | format = poi}} '''кіоски''' з вуличною їжею біля пристані Блакитної Лагуни. == Де розважитись == == Де зупинитись == {{listing|type=sleep| lat=36.0174 | long=14.3283 |wdid=| name= Готель Коміно| alt= Comino Hotel| image=Malta - Ghajnsielem - Comino - Hotel (Keppel) 02 ies.jpg| address= | directions=| url= http://www.cominohotel.com| facebook= | vkontakte=| phone= +356 21 529 821 | email= info@cominohotel.com| price=| lastedit=| description= Єдиний готель острова, що працює з травня по жовтень. Головний корпус на 95 номерів розташований біля пляжу Сан-Ніклай (San Niklaw), а {{listing | map = | type = sleep | lat = 36.0174 | long = 14.3356 | name = Бунгало готелю Коміно | image =Malta - Ghajnsielem - Comino - Hotel bungalows (Keppel) 01 ies.jpg| format =poi}} '''бунгало''' — неподалік від пляжу Санта-Марія (Santa Marija). Крім цього, до готельного комплексу входять ресторан, басейни, тенісні корти і школа підводного плавання.}} {{listing|type=sleep| lat=36.0157 | long=14.3365 |wdid=| name= Кемпінг| alt= | image=Camping spot the First.jpg| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | price=| lastedit=| description=Район кемпінгу - найзеленіша частина острова.}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == {{listing|type=other| lat=36.01654 | long=14.33626 |wdid=| name= Поліцейська дільниця| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | email= | hours= | price=| lastedit=2017-10-06| description=Співробітник поліції тут тільки один. Але ж більше і не потрібно.}} == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Мальта|type=Місто}} kdrvl4bc5977d3w3rprl4u9py8jjyyf 0 3007 31738 31737 2021-12-02T11:21:59Z 88.225.232.175 доповнення 31738 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Мармарис''' знаходиться в [[Туреччина | Туреччині]], на кордоні Егейського і Середземного морів. {{geo|36.85696|28.26868|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Мармаріс | citylocal= {{lang|tr|Marmaris}} | arm= | image= | caption=Πpoмeнaд | website= | population= | callingcode= +90 252 | timezone= }} [[Файл:Marmaris Turkey.jpg|thumb|Набережна Мармаріса]] [[Файл:Marmaris, centrum - 1.10.2011 r..jpg|thumb|Вулиця у Мармарісі]] [[Файл:Marmaris, latarnia w porcie jachtowym - 21 września 2011 r.SDC11809.jpg|thumb|Марина, mаяк ]] [[Файл:Marmaris, Stare Miasto (Aw58)SDC11841.JPG|thumb|Фортеця]] Місто на південному заході Туреччини — це красиві гори, розкішна зелень, щедра тропічна рослинність, приголомшливий запах хвої і квітів, білі будиночки з коричневими черепичними дахами, тісні вулички вимощені бруківкою, синє море. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт [[Даламан]] знаходиться в 96 км на схід. На авто приблизно 1,5 години. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === У місті є автостанція. === {{Кораблем}} === == Транспорт == По місту Мармарис можна легко пересуватися пішки або на велосипеді. Є транспорт — різнокольорові автобуси (долмуши). Залежно від кольорову автобуса ви можете потрапити в різні райони: вздовж берегової лінії їде синій долмуш, помаранчевий — в сусіднє село Ічмелер, в більш віддалені нетуристичні райони — рожевий і коричневий. Вартість проїзду в них від 2 до 3 лір (близько 0,50 долара США). Розплачуватися можна тільки в місцевій валюті. Також в місті можна орендувати автомобіль (день оренди від 35 доларів) або мопед (від 15 доларів). == Що відвідати == У Мармарисі для туристів дуже великий вибір екскурсій: * Фортеця, побудована іонійцями, де розташований Археологічний музей * Міст Кемерлі копра * Мечеть Ібрагім-Ага Джамісі * Заїжджий двір Хафіз Султана Кервансарай * Базар === Bar Street (вулиця барів) === Це найпопулярніше місце серед молоді. Bar Street налічує понад 80 різних ресторанів і кафе, величезну кількість нічних клубів і запальних дискотек. Найвідоміші клуби Мармаріса — Crazy Daisy, Areena, Back Street, High End — пропонують найрізноманітнішу музику і пінні вечірки. При цьому найпопулярніший коктейль в усіх барах, ресторанах і навіть яхтах — «секс на пляжі». Турки говорять: хто не спробував «секс на пляжі» у Туреччині — той не був на морі. == Чим зайнятись == У самому центрі Мармариса знаходиться '''фортеця''', до якої ведуть затишні провулки Старого міста. Потрапити туди дуже просто — варто лише звернути на початку Bar Street направо. Там можна приємно погуляти ближче до вечора, адже звідти відкривається неймовірний вид на вечірнє місто. Ціна вхідного білету на територію фортеці котує близько 2 доларів. Уздовж берегової лінії, від центру Мармаріса до [[Ічмелер]]а, протяглася пішохідна дорога, по якій неодмінно потрібно '''покататися на велосипеді'''. І зазирнути по дорозі в кафе Mado. '''Величезні виноградники''', що обвивають вуличні кафе і альтанки, а також яскраві чагарники з великими малиновими, червоними і білими квітами, які будь-що в місті перетворюють на казковий острівець. == Що купувати == Білий '''сир з козячого молока''', який місцевою мовою зветься ''ezine keci peyniri'', і терпкий сир, який за старовинним рецептом виготовляється в овечій шкурі — ''tulum''. Обидва сири ідеальні в поєднанні з червоним вином. Купувати краще на недільному базарі. Незвичний продукт — '''гранатовий соус''' ''Nar ekşili sos''. Він універсальний і прекрасно підходить для риби, м'яса і гарнірів. Спеції, оливки, сир і оливкове масло найкраще купувати на базарі, де по неділях місцеві жителі продають продукти власного виробництва. == Де поїсти == Кафе Mado, де подають незвичайне морозиво з козячого молока. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == * Підводне плавання в бухті Акваріум, печері Баджо і в навколишніх рифах * Рафтинг * Гірські прогулянки на джипах == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Місцеві жителі — дуже доброзичливий і гостинний народ. Але не варто довіряти кожному. Мармаріс — місто туристичне, тому багато хто їде сюди працювати і в таких місцях, як готелі, бари чи ресторани, можна часто зустріти чимало шахраїв. Не дивлячись на те, що 90% населення Мармариса мусульмани, молодь не сильно дотримується суворих правил. Тут не носять хіджаб і не здійснюють намаз п'ять разів на день. Однак свинину ви не знайдете ніде — це незаперечний постулат. Тут можна спокійно носити шорти і відкриті футболки — ніхто вас не засудить. У Туреччині всюди можна торгуватися, виключенням є лише супермаркети з фіксованими цінами. У будиночках на маленьких вуличках можна зустріти майстрів, які продають товари ручної роботи зі срібла і шкіри. У Туреччині водії дуже неохоче поступають шлях пішоходам навіть на зебрі. Тому часом краще трохи почекати, поки машини проїдуть; Місце продажу знаходиться неподалік від центру. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == === «Бавовняні гори» Памуккале === Із Мармаріса до [[Памуккале]] найкраще добиратися, бо це найближча туристична точка до білосніжного дива Туреччини. В дорозі близько 2,5 годин. На бавовняних горах Памуккале (Pamukkale) температура повітря +35. З'явилась гора Памуккале сотні тисяч років тому. Через сильні землетруси тут утворилися розломи гірських порід, через які стали бити природні геотермальні джерела. Вода в джерелах перенасичена солями кальцію, який, випаровуючись, утворює тверді кальцієві відкладення. Згодом ці відкладення і сформували саму білу гору і невеликі тераси з водою. Білосніжний матеріал, яким покрита вся гора Памуккале, називається травертин (дуже тендітна гірська порода). У взутті ходити по ним не можна, щоб не пошкодити крихку структуру. Поверхня на дотик нагадує пемзу, тому після прогулянки ваші п'ятки будуть «відшліфовані». Вода у басейнах ніби парне молоко — біла і дуже тепла, а на дні скупчуються кальцієві солі, які з часом починають густіти і перетворюються в драглисту масу. Глибина басейнів зовсім невелика — в найглибших місцях не більше півметра. Екскурсія з Мармаріса до Памуккале коштує близько 40 доларів з особи (включаючи комфортабельний автобус, сніданок і обід). === Егейські острови === Екскурсія на яхті на Егейські острова — це шість зупинок на маленьких незаселених острівцях Егейського моря. Найцікавіший — острів гірських диких козлів. Козли там дійсно присутні — доглянуті, довгошерсті та нахабні. Тільки вони вже не такі дикі, бо на день біля острова причалюють по три-чотири яхти, тому вони вже звикли бачити різних туристів. На вершині острова знаходиться напівзруйнована церква, яка, як кажуть, належить до візантійського періоду. З цієї вершини відкривається неймовірний вид на сусідні острови. Піщаний пляж під соснами, найбіліша галька в затишному куточку серед скель і нереально красиве чисте море. Як бонус до прогулянки матимете бронзову засмагу. Прогулянка на яхті коштує близько 20 доларів з однієї особи (включаючи обід та напої в необмеженій кількості). === Грецький острів Родос === Відпочиваючи в Мармарисі для українців з біометричним паспортом є дуже крута можливість відвідати [[Родос (острів)|острів Родос]] і побачити легендарний шматочок [[Греція|Греції]]. '''Увага! В умовах пандемії з 2019 року''' припинено регулярне сполучення та екскурсії на грецькі острови! Станом на кінець 2021 року про час можливого відновлення інформація відсутня. Шлях займе — 45 хв на паромі. Найзнаменитішим місцем на острові Родос, безумовно, є порт Мандракі з вузьким морським проходом, позначеним сьогодні двома колонами з висячими на них символами острова — оленями. Саме на місці цих колон в III столітті до н. е. знаходилися ступні 36-метрової статуї Колоса Родоського — одного з Семи чудес світу в античній версії. На самому острові можна побачити багато цікавих архітектурних пам'ятників і скульптур, які за одноденний тур не можливо відвідати, однак відчути хоч трішки грецької культури все ж таки можна. Екскурсія з Мармаріса на острів Родос на одну особу коштує близько 45 доларів (включаючи паром, сніданок і обід). {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} kk2qk9zenrthmquy5ghdqb0tx8018ht 0 3010 35053 35052 2024-01-29T19:42:03Z Assyrian Human 6497 35053 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Starokostiantyniv Wikivoyage Banner.jpg}} {{geo|49.7553683|27.2101335|zoom=14}} '''Старокостянтинів''' — місто обласного значення, центр Старокостянтинівського району Хмельницької області. == Зрозуміти == '''Старокостянтинів''' – місто з унікальною історією та зручним розташування. Він розташований на злитті річок Случ та Ікопоть. Відстань від Хмельницького - 48 кілометрів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У Старокостянтинові два вокзали. Зі станції Старокостянтинів-1 (вулЗалізнична, 1) прямують електрички та дизелі до Хмельницького та Шепетівки.  Зі станції Старокостянтинів-2 (вул. Гончара, 4) можно добратись до Києва, Вінниці. === {{Автомобілем}} === Відстань між містами: Київ — Старокостянтинів 277 км. (4 ч. 40хв.) Хмельницький – Старокостянтинів 47 км. (52 мин.). === {{Автобусом}} === Автостанція розташована у центрі міста (вул..К.Острозького,2). '''<br />{{Кораблем}}''' == Транспорт == Єдиним видом громадського транспорту у Старокостянтинові є автобус. == Що відвідати == * Замок князів Острозьких (XVI ст.) * Оборонна вежа (XVI - XVII ст.) * Червоний млин (1905 рік) * Костел Івана Хрестителя і монастир ордену отців Капуцинів (1754) * Скульптури Мазура (1992 рік) * Краєзнавчий музей (1932 рік) * Ротонда-альтанка з погруддям князя К. Острозького (1995рік); * Андріївська церква (XIX ст.); * Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1807 р.); * Замкова церква (XVI ст.); * Старокостянтинівська гімназія (1905 р.); * В зірці дореволюційної забудови міста. == Чим зайнятись == У Старокостянтинові варто відвідати музеї. Історико-культурний центр-музей «Старий Костянтинів» розташований в приміщенні пам’ятки архітектури національного значення «Замок князів Острозьких». Його адреса: вул. Замкова 1/1. Музей працює кожного дня. В зимовий період з його графік роботи - з 08.00 до 17.00 години, влітку з 08.00 до 20.00. Обідня перерва з 12 до 13 години. Ще один музей, який варто відвідати - Старокостянтинівській районний історико-краєзнавчий музей по вул. Грушевського, 15. Він працює постійно з вівторка по суботу з 8 до 17 години. Музей історії міста розташований по вул. Миру 1/79, кімната 15. У місті працюють районні та міські бібліотеки, є дитяча бібліотека. У місті працює кінотеатр. == Що купувати == У Старокостянтинові варто купувати текстиль: українські вишиванки, прикраси, намиста, ляльки-мотанки, магнітики з зображенням міста, глиняний посуд, мед, сувеніри з гутного скла. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Golden Home по вул. Олександра Довженка, 51. Готель розташований на відстані 900 метрів від центру міста. Готель «Случ» по вул. Князя Костянтина Острозького, 10. ApartmentsIn, вул. Старомлинська, 14. Апартаменти AmazingFlat, вул. Г. Сквороди, 1. White Apartament, вул. Пушкіна, 19. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == У Старокостянтинові працює 9 шкіл, в їх число входить гімназія та ліцей. Для обдарованої молоді є дитяча художня та музична школи. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Хмельницької області]] s5swz629ef7q1s363eevc0se6yr1dlb 0 3011 26446 2020-05-07T17:55:47Z Андрій Гриценко 2491 Створена сторінка: {{pagebanner}} '''Денізлі''' знаходиться на південному заході [[Туреччина | Туреччини]]. Друге за... 26446 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Денізлі''' знаходиться на південному заході [[Туреччина | Туреччини]]. Друге за чисельністю населення (понад 500 тисяч, з передмістями — близько мільйона) місто в [[Егейський регіон | Егейському регіоні]], після [[Ізмір]]а. Відоме відразу декількома давньогрецькими поселеннями, що частково збереглися неподалік міста, а також розташованим за 17 кілометрів від нього містечком [[Памуккале]] з його знаменитими вапняними терасами і розташованими на них геотермальними джерелами. {{geo|37.8|29.1|zoom=7|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= | arm = | image= TR Denizli asv2020-02 img10 view from Teleferik viewpoint.jpg | caption = Вид на місто з верхньої станції канатної дороги | website = | population = | callingcode = | timezone = }} Місто Денізлі (турки вимовляють його з наголосом на перший склад і частковим «ковтанням» другого складу — «Ден (і) злі») засноване сельджуками наприкінці XI століття, при цьому околиці сучасного Денізлі були освоєні і заселені вже набагато раніше: так, частково зберіглося давньогрецьке місто Лаодікея, відоме ще з III століття до н. е., а Колоси, що відноситься до античної Фрігії- і зовсім з V століття. У 1332 році Денізлі був описаний Ібн Батутою як один з найбільших і найкрасивіших міст Анатолії. З кінця XIV століття Денізлі входило до провінції Айдін Османської імперії. Втім, місто довгий час було не дуже значимим: до початку XX століття його населення становило всього кілька тисяч чоловік, і тільки в 1970-ті роки воно вперше перевищила позначку в 100 тисяч. З історією розвитку міста пов'язаний наступний цікавий факт: саме в Денізлі не пізніше XIX століття була виведена місцева порода курей з відмінними, зокрема, яскравим забарвленням і виключно високою голосистістю півнями — стверджується, що деякі особини здатні безупинно кукурікати мало не 30 секунд. Розведення цих курей, які отримали згодом популярність далеко за межами не тільки Денізлі, але і Туреччини в цілому, зіграло настільки вагому роль в діловому і культурному життя Денізлі, що з часом денізлійський півень став візитною карткою і брендом всього міста: зображення півня можна побачити на міському гербі, місцевому логотипі громадського транспорту, емблемі футбольного клубу «Денізліспор», і багато де ще. Ну і, зрозуміло, без пам'ятника тому самому півню, різнобарвному, який «невтомно співає», теж ніяк не могло обійтися — в 2013 році він, очікувано перевищує розміри свого живого прототипу в рази, був встановлений на центральній площі міста, поруч з будівлею міської адміністрації, де і красується і зараз. В іншому ж, для мандрівників Денізлі, головним чином, цікавий як найближчий до об'єкта Всесвітньої спадщини [[Памуккале]] — великого міста з власними аеропортом (від якого, втім, до самого Денізлі якщо не далі, ніж до Памуккале), залізничною станцією і автовокзалом. Власних же пам'яток тут не так вже й багато, хоча саме по собі місто розташоване посеред гірської місцевості, завдяки чому дуже мальовниче: види на навколишні гори відкриваються з багатьох точок міста. Таке розташування не могло не позначитися і на особливості місцевого клімату: він дещо прохолодніше і сухіше, ніж на узбережжі [[Анатолія|Анатолії]], а в зимові місяці тут досить часто випадає сніг і температура повітря падає майже до нуля, а то і нижче. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{listing|type=go| lat=37.785556 | long=29.701111 |wdid= Q1431199 | name= Аеропорт Денізлі Чардак | alt= Denizli Çardak Havalimanı, IATA: DNZ | image= DNZ Denizli Çardak Airport, Turkey 01.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-02-29 | description=Формально міжнародний аеропорт, працює з 1991 року. Обслуговує по кілька щоденних рейсів до [[Стамбул]]а авіакомпаній Turkish Airlines (до Нового аеропорту) і AnadoluJet, а також лоукостера Pegasus (обидва - в аеропорт ім. Сабіха Гекчен). Прямі рейси до [[Анкара | Анкари]], раніше також виконувалися AnadoluJet, зараз скасовані. Аеропорт розташований за 65 км на схід від Денізлі, час у дорозі на автотранспорті - 1 година. Таксі до Денізлі або Памуккале буде коштувати близько 250 лір. Є також[http://ismailbaytur.com/25/denizli-cardak-servis-saatleri/ автобуси-шатли до Денізлі], графік відправлення і прибуття яких прив'язаний до розкладу прильотів і вильотів відповідно.}} === {{Потягом}} === [[Файл:TR Denizli asv2020-02 img01 railway station.jpg|мини|«Ізмірський» потяг біля станції Денізлі]] {{listing|type=go| lat=37.7869 | long=29.0909 |wdid= Q28197501 | name= Залізнична станція Денізлі | alt=Denizli Garı | image= TR Denizli asv2020-02 img15 railway station.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-02-29 | description=Головний вокзал міста, який є кінцевим пунктом на невеликому відгалуженні від залізничної лінії між [[Ізмір]]ом та [[Ескішехір]]ом. Між Денізлі та Ізміром курсують щоденно шість пар приміських поїздів, час в дорозі - трохи менше 5 годин, в Ізмірі поїзд також робить зупинку в аеропорту. Вартість квитка до Ізміра - 29 лір. Один раз на день відправляється «Памуккале експрес» до Ескішехіра, час у дорозі - 8 годин. Прямий поїзд до [[Стамбул]]а скасовано. Сам вокзал досить небагатолюдний, в будівлі нічого немає, крім туалетів і простенького залу очікування. Квиткові каси, мабуть, бувають відкриті лише незадовго до відправлень поїздів.}} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=37.78525 | long=29.091417 |wdid= Q55965023 | name= Автовокзал | alt= Otogar | image= Denizli Otobüs Terminali.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-02-29 | description=Розташований через дорогу від залізничної станції. Сучасна будівля вокзалу зведена в 2014 році, всередині є багато магазинів і точок громадського харчування. Прохід до перону через будівлю вокзалу, ще є додатковий вхід з південно-західного боку. Автовокзал обслуговує далекі маршрути до всіх великих міст Туреччини, а також виконуються мікроавтобусамі- «маршрутками» ближні рейси, в тому числі і до [[Памуккале]] (відправляються приблизно кожні 20 хвилин, час в дорозі не більше 30 хвилин, можливі зупинки на вимогу, вартість проїзду - 6 лір). }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == [http://denizliulasim.com.tr/ Громадський транспорт Денізлі] — непогано організована мережа автобусних маршрутів. Міські автобуси легко відрізнити за характерною яскраво-зеленим кольором і, звичайно ж, емблемою з всюдисущим півнем. Для користування потрібно придбати безконтактну смарт-карту — електронний гаманець «Denizli Kart», бо, на жаль, покупка квитка за готівку у водія автобуса неможлива. Карти продаються в численних сервіс-точках міського транспорту в центрі Денізлі — наприклад, в кіоску збоку від автовокзалу або в павільйончику через дорогу від Музею етнографії та Ататюрка. Вартість картки — 10 лір, причому повернути карту і отримати цю суму назад, на жаль, не можна. Понад те на карту вноситься будь-яка сума за бажанням, яку і можна витрачати на поїздки. Вхід ло автобуса через передні двері з обов'язковим прикладанням карти до валідатора. За одну поїздку списується 3 ліри. «Denizli Kart» діє тільки в зелених міських автобусах, в приміських маршрутках (в тому числі до Памуккале) оплата проводиться класичним шляхом — готівкою водієві. Таксі в Денізлі — оранжевого або жовтого кольору, обладнані таксометром, вартість поїздки по місту близько 5 лір / км == Що відвідати == [[Файл:TR Denizli asv2020-02 img13 The Rooster.jpg|мини|Пам'ятник Півню]] {{listing|type=see| lat=37.782833 | long=29.086028 | wdid=Q19737592 | name=Мечеть Улу-Джамі | alt=Ulu Cami | image=TR Denizli asv2020-02 img02 Ulu Mosque.jpg | address= | directions= | lastedit= | description=Побудована в 2002 році і, судячи з усього, є найбільшою мечеттю міста. }} {{listing|type=see| lat=37.773417 | long=29.087056 | wdid=Q6048873 | name=Площа Делікліджінар | alt=Delikliçınar Meydanı | image=TR Denizli asv2020-02 img12 Town hall.jpg | address= | directions= | lastedit= | description=Центральна площа міста. Упорядкована в сучасному вигляді в 2013 році, тоді ж тут було встановлено пам'ятник Півневі - символові міста. Там же стоїть будівля міської адміністрації, побудована в 1960-1970-х роках, плюс такі обов'язкові для Туреччини атрибути міського середовища, як мечеть і кінна статуя Ататюрка. }} {{listing|type=see| lat=37.7208 | long=29.1397 | wdid=Q20476823 | name=Канатна дорога | alt=Teleferik | image=TR Denizli asv2020-02 img07 Teleferik.jpg | address= | directions= | lastedit= | description=Денізлі розташований в оточенні гір, тому наявність власної канатної дороги тут цілком логічна. Денізлійський «Телеферіко» був побудований в 2015 році. Це кабінний підйомник з двома станціями, різниця у висоті між якими становить 625 метрів. Всього курсують 24 гондоли з максимальною місткістю до 8 пасажирів кожна. У верхній станції розташований оглядовий майданчик з відмінними краєвидами на місто і навколишні гори, а також панорамний ресторан. Вартість проїзду в обидва боки - 8 лір, квитки в один кінець не продаються. Нижня станція розташована на південно-східній околиці міста. Як дістатися: з центру міста (залізничний і автовокзал, площа Делікліджінар та ін.) На автобусі 130 до кінцевої зупинки «Teleferik». }} == Чим зайнятись == {{listing|type=do| lat=37.783056 | long=29.085 |wdid=Q28221064 | name=Музей етнографії та Ататюрка | alt=Atatürk ve Etnoğrafya Müzesi | image=TR Denizli asv2020-02 img03 Ethnography Museum.jpg | address= | directions= | url=http://www.pamukkale.gov.tr/en/Museums/Ethnography-Museum | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-03-02 | description=Саме в цьому маєтку, збудованому у грецькому стилі XIX століття в центрі Денізлі провів одну ніч «батько турків» під час свого візиту до міста в 1931 році, чого виявилося достатньо, щоб через десятиліття обладнати тут кімнату-музей вождя з оригінальними меблями і гардеробом. Перший поверх будівлі зайнятий власне етнографічним музеєм з різних епох артефактами з місцевого прикладного мистецтва. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=sleep| lat=37.784702 | long=29.090002 | wdid= | name=Yildirim Hotel | alt= | image= | address=632 Sok. No:13 | directions= | url= http://yildirimhotel.com | facebook= | vkontakte= | phone=+90 258 265 2028 | email= | hours= | price=90—120 лир | lastedit=2020-01-05 | description=Зручно розташований, якраз поруч із автовокзалом, готель. Номери чисті з опаленням, є ліфт. Сніданок - «шведський стіл». Безкоштовний чай для гостей готелю, хоча чомусь тільки ввечері з 18 до 22 годин. Гаряча вода буває, мабуть, не завжди. }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:TR Colossae site asv2020-02 img06.jpg|мини|Акрополь міста Колосси]] {{listing|type=vicinity| lat=37.78664 | long=29.25994 | wdid=Q1001370 | name=[[Колосси]] | alt=Colossae | image=TR Colossae site asv2020-02 img07.jpg | address= | directions= | lastedit= | description=Залишки античного фрігійського міста, відомого з V століття до н.е. і населеного аж до XIII століття н.е. Територія охоплює пагорб, відомий як Акрополь, а також частину підніжжя пагорба на північ від нього. Є руїни театру і некрополя. Втім, велика частина культурного шару прихована під землею, бо проводити розкопки тут на даний момент поки тільки планується. Те ж небагато, що можна побачити, нагадує швидше безладне нагромадження каменів, ніж античне місто. Вхід вільний, територія не обгороджена, ніким не охороняється і перебуває в запустінні. Колоси розташовані за 20 кілометрах на схід від Денізлі, дістатися сюди можна маршруткою, яка ходить приблизно кожні 20 хвилин від автовокзалу до міста [[Хоназ]]. Вартість проїзду 5 лір; або ж на таксі, що буде коштувати 80-90 лір в один бік. }} {{listing|type=vicinity| lat=37.835833 | long=29.1075 | wdid=Q849709 | name=Лаодікея | alt=Laodikeia | image=Laodicea (10).JPG | address= | directions= | lastedit= | description=Руїни давньогрецького міста, заснованого в III столітті до н.е. царем Антіохом II, який назвав місто іменем своєї дружини Лаодіки. [[Лаодікея]] входила до складу Фрігії і протягом століть була процвітаючим торговим містом, що було обумовлено в тому числі і близькістю Ієраполя і тамтешніх геотермальних джерел. Наприкінці V століття місто було сильно пошкоджене землетрусом і згодом занепало, а до XII століття жителі, що залишилися, були переселені в незадовго до того заснований Денізлі. Розкопки на території Лаодікеї проводяться до нашого часу, територія досить обширна і туристично освоєна, не будучи при цьому настільки «протурецькою», як той же Памуккале. Збереглися, серед іншого, кілька римських театрів, головна вулиця з храмом і колонадами, агора, водопровід, лазні, стадіон тощо. Територія музею відкрита щодня, з квітня по вересень - з 8:00 до 19:00, з жовтня по березень - 8:00 - 17:00. Вартість вхідного квитка 10 лір, або за єдиним квитком білих терас Памуккале, Ієраполя і Лаодікеї, який коштує 72 ліри. Лаодікея знаходиться приблизно на півдорозі між Денізлі і Памуккале, відстань до Денізлі - 6 км. Дістатися можна мікроавтобусом-маршруткою з тих, що курсують між Денізлі і Памуккале. Зупинки на вимогу можливі, тому попросите водія зупинити автобус біля повороту на Лаодікею. Далі потрібно пройти пішки від шосе до входу на територію музею, що займе 10-15 хвилин. }} {{listing|type=vicinity| lat=37.9205 | long=29.121 | wdid=Q232734 | name=[[Памуккале]] | alt=Pamukkale | image= | address= | directions= | lastedit= | star=yes | unesco=yes | description=Невелике місто за 20 км на північ від Денізлі. Знамените природним парком, який включає вапняні тераси з геотермальними водоймами, а також великий ансамбль античного міста Ієраполя. }} {{listing|type=vicinity| lat=38.42 | long=27.14 | wdid=Q35997 | name=[[Ізмір]] | alt=İzmir | image= | address= | directions= | lastedit= | description=Найбільше місто Егейського регіону. Воно ж - древня Смірна. }} {{listing|type=vicinity| lat=36.9 | long=30.7 | wdid=Q6487 | name=[[Анталья]] | alt=Antalya | image=Hıdırlık Tower 03.jpg | address= | directions= | lastedit= | description=Місто-курорт на Середземному морі, відоме багатьом українцям. }} {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} b6982ky9k3ocvz0s8l6d756tcqcqp1e 0 3014 35150 35149 2024-03-19T16:23:42Z Assyrian Human 6497 35150 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} [[Файл:Saat Kulesi Kayseri.JPG|thumb|upright=1.3|Площа Ататюрка в Кайсері]] '''Каппадокія''' — регіон в центральній [[Туреччина | Туреччини]], цікавий своїми незвичайними пейзажами, підземними містами і печерними храмами. Національний парк Гереме і печерні поселення Каппадокії входять до списку Всесвітньої спадщини [[ЮНЕСКО]]. Говорячи Каппадокія, мають на увазі, саме територію Національного парку Гереме; цей путівник охоплює ширший регіон від [[Кайсері]] до [[Стамбул | Аксарая]]. {{geo|38.658333|34.853611|map=region|zoom=8}} [[Файл:Nevşehir Hacı Bektaş Veli Üniversitesi giriş kapısı.JPG|thumb|upright=1.3|Центр Невшехіра]] == Міста == {{listing |name= Кайсері |type=city |lat=38.724|long=35.474 |image= |caption= |description=— столиця іла, тобто обласний центр. Завдяки міжнародному аеропорту Кайсері є головними повітряними воротами регіону. Зазвичай його і розглядають транзитною точки, хоча саме місто має багатовікову історію і деяку самобутність. }} {{listing |name= Невшехір |type=city |lat=38.627|long=34.715 |image= |caption= |description=— центр іла, що має другий за пасажиропотоком аеропорт у регіоні. Більшу частину своєї історії Невшехір був крихітної селом, і нічого історичного тут не збереглося. Однак місто стоїть на перетині всіх великих доріг регіону, і так чи інакше транзиту через Невшехір вам оминути не вдасться. }} [[Файл:Goreme (8273665335).jpg|thumb|upright=1.3|Панорама Гьореме]] {{listing |name= Гьореме |type=city |lat=38.646|long=34.832 |image= |caption= |description=— невелике селище, вдало розташоване в центрі національного парку і оточене характерними для Каппадокії «космічними» ландшафтами. Якщо ви їдете в Каппадокію і не знаєте, де зупинитися, вибирайте Гьореме: тут недороге житло, розвинена індустрія турпослуг і головна визначна пам'ятка регіону - '''скельний монастирський комплекс''' зі збереженими фресками. }} [[Файл:View of Avanos.jpg|thumb|upright=1.3|Міст через Кизилирмак]] {{listing |name= Аванос |type=city |lat=38.714|long=34.845 |image= |caption= Міст через Кизилирмак |description=— невелике місто на березі Кизилирмака, найбільшої річки в Центральній Анатолії. У Аваносі немає скельних поселень, зате є набережна, приємна міська забудова рубежу XIX-XX століть і багато гончарних майстерень, де можна і недорого купити кераміку, і подивитися на процес її виготовлення. }} [[Файл:Güzelyurt vista.jpg|thumb|upright=1.3|Провулок у Гюзельюрті]] {{listing |name= Гюзельюрт |type=city |lat=38.279|long=34.326 |image= |caption= Провулок у Гюзельюрті |description=— маленьке затишне селище неподалік головних шляхів та туристичних маршрутів. Грецька архітектура, чудові краєвиди і низькі ціни роблять Гюзельюрт зручною базою для відвідування прилеглої долини Іхлара.}} [[Файл:Turkey.Aksaray014.jpg|thumb|upright=1.3|Караван-сай Султан-хани]] {{listing |name= Аксарай |type=city |lat=38.372|long=34.020 |image= |caption= Караван-сай Султан-хани |description=— центр іла на західному кордоні регіону. Тут немає великих пам'яток, але ви неминуче потрапите в Стамбул, якщо їдете в Каппадокію з боку середземноморського узбережжя.}} == Інші місця == [[Файл:Ihlara valley canyon.jpg|thumb|upright=1.3|Вид на долину Іхлара]] {{listing |name= Долина Іхлара |type=other |lat=38.254|long=34.306 |image= |caption= Вид на долину Іхлара |description=— її турки гордо порівнюють з американським Гранд-Каньйоном. Порівняння не на користь Іхлара - глибина каньйону тут в десять разів менше - але це справжнісінький каньйон зі стрімкими гранітними стінами, тінистими куточками біля річки і всюдисущими скельними церквами. }} == Регіони == === Історія === Історія Каппадокії налічує багато століть. Регіон завжди знаходився на перехресті цивілізацій, служачи ареною численних воєн. Перші достовірні відомості про Каппадокію відносяться до XVIII століття до н. е., коли цей регіон потрапив під владу хетів. У наступні століття ця земля переходила від мідійців до персів та македонців і навіть встигла на недовгий час побувати незалежним Каппадокійським царством. У I столітті н. е. Каппадокія стала провінцією Римської імперії, а пізніше перейшла до Візантії. Починаючи з XI століття почалося заселення території сельджуками, потім оттоманами, які в підсумку стали сучасними турками. Починаючи з III–IV століть Каппадокія стає притулком для християн, що рятуються від гонінь у центральних провінціях Римської імперії. Надто пересічена місцевість і можливість рити печери були ідеальним укриттям для невеликих християнських громад, і з часом деякі з них перетворилися на великі печерні монастирі. Розквіт християнства в Каппадокії припав на VIII–IX століття, коли візантійський імператор Лев III заборонив поклоніння іконам. У цей період було побудовано (а точніше, вирубано в камені) більше сотні каппадокійських церков, декор яких представляв собою геометричний і рослинний орнамент, що наносяться червоною фарбою по каменю. В середині IX ст. Вселенський собор повернув іконошанування і наклав анафему іконоборців, однак це було прийнято не всіма громадами Каппадокії. Традиційні фрески із зображеннями святих почали з'являтися в Каппадокії до кінця IX століття, а кращі зразки відносяться до століття одинадцятого. === Орієнтація === Каппадокія знаходиться в центральній гористій частині країни. Взимку в Каппадокії холодно і лежить сніг, а до Середземного моря більше двох сотень кілометрів на південь. Регіон пролягає через територію трьох провінцій-мулів: Кайсері на сході, Невшехір та Аксарай на заході. Однойменні міста є столицями ілв і великими траснпортними вузлами. Велика частина визначних місць Каппадокії знаходиться на території Національного парку Гьореме (Goreme Milli Parki), що представляє собою неправильний трикутник між містами Невшехір, Аванос і Ургюп. Кожне з цих міст пов'язане з двома іншими прямими трасами, є і місцеві дороги в села всередині національного парку. Для планування походів і поїздок по регіону зручна карта-мешап [http://www.mapofcappadocia.com/ Mappadocia]. == Транспорт == Із заходу на схід через Каппадокію проходить траса D300, що з'єднує всі три великих міста: Стамбул, Ізмір і Кайсері. Між Аксараї і Кайсері — близько 160 км шляхом гарної якості. Автобусне сполучення розвинене непогано. Приблизно раз на годину ходять міжобласні автобуси Кайсері-Невшехір-Стамбул, до них додаються транзитні рейси з інших регіонів. В межах ілу Невшехір ви знайдете маршрутку-долмуш майже до будь-якого цікавого місця з інтервалом не рідше одного рейсу на дві години. Мабуть, єдина проблема з громадським транспортом — це потрапляння в долину Іхлара, яка знаходиться в стороні не тільки від міжобласних, але і від місцевих доріг. Зі сходу (з Кайсері і Невшехір) ви дійдете тільки до Аксарая, де доведеться ловити долмуш до Іхлара (три рейси на добу, причому останній — в обід). Щоб не застрягти в Іхларі, розумно об'єднати її відвідування з Гюзельюртом, який цікавий сам по собі і має трохи більше регулярне автобусне сполучення. == Зрозуміти == {{regionbar | region= Каппадокія | regionlocal={{lang|tr|Kapadokya}} | arm = | location = | website = | image=Uchisar valley.jpg | caption =Долина в Каппадокії }} == Як дістатись == '''Літак''' — оптимальний спосіб потрапити до Каппадокії зі [[Стамбул]]а. В регіоні два аеропорти: Невшехір приймає менше рейсів, але знаходиться трохи ближче до національного парку; Кайсері далі від основних визначних пам'яток, але рейси туди дешевше, а саме місто цілком заслуговує окремого огляду. '''Автобусом''' до Каппадокії можна дістатися з будь-якого міста країни: на території регіону знаходяться три обласних центри, пов'язані з усіма великими містами. Найзручніше їхати автобусом з [[Анкара | Анкари]], [[Конья | Коньї]] і [[Адана | Адани]] (4-5 годин в дорозі, близько 30 лір); зі Стамбула краще вибрати літак (1 година проти 10 годин автобусом), а ось з [[Анталья | Анталії]] альтернативи автобусу немає (11 годин, 60 лір), причому з Анталії має сенс їхати в Стамбул і оглядати регіон із заходу на схід . '''Поїзд''' у Туреччині був і залишається екзотикою: хоча є можливість приїхати поїздом до Кайсері, це варіант для справжніх фанатів залізниць. У світлому майбутньому планується побудувати швидкісну залізницю, яка повинна пройти через Каппадокію. '''Автомобілем''' ви доберетеся до Каппадокії з будь-якої точки країни без ночівель. == Мова == == Що відвідати == [[Файл:Last supper capp.JPG|thumb|upright=1.3|Фреска печерної церкви в Гьоремі]] [[Файл:Derinkuyu Underground City 9815 Nevit Enhancer.jpg|thumb|upright=1.3|Зсувні дискові двері в підземному місті]] [[Файл:Pasa Baglari 2008.JPG|мини|upright=1.3|Останці Пашабаг]] [[Файл:Uçhisar, Cappadocia 02.jpg|thumb|upright=1.3|Житлові печери в Учхисарі]] Серце Каппадокії, її найцікавіша і відвідувана частина — '' Національний парк Гьореме ''. Тут ви побачите і фантастичні скелі-останці, і ранньохристиянські церкви та печерні будинку, що використовуються дотепер за призначенням. Проте, подорож до Каппадокії буде неповною без виїзду за межі національного парку: підземні міста [[Гьореме#Околиці | Деринкую]] та [[Гьореме# Околиці | Каймаклі]] і каньйон долини Іхлара знаходяться в південно-західній частині регіону. Вхід до підземних міст і скельних церков платний. Якщо ви плануєте відвідати хоча б три популярних об'єкта, в будь-якій касі купіть абонемент Cappadocia Museum Pass. Ця пластикова карта коштує 45 лір і дійсна 72 години з моменту активації в шести музейних комплексах: музей під відкритим небом в Гьоремі, долина Іхлара, монастирський комплекс Зельва, підземні міста Деринкую, Каймаклі, Озконак. Карта дозволяє не тільки трохи заощадити, але і обійти чергу в касу. '''Скельні утворення''' <BR/> Мільйони років тому в результаті ряду вивержень вулканів Ерджіяс і Хасан територія Каппадокії покрилася знизу м'яким вулканічним туфом, а зверху — твердими базальтами. В результаті ерозії нижні шари туфу вивітрилися, сформувавши кам'яні стовпи та гриби з шапкою з базальту. На невеликій території Національного парку знаходиться півтора десятка скельних ущелин, утворених вивітрюванням, причому кожна з них не схожа на інші. Більша частина ущелин в околицях Гьореме має марковані пішохідні маршрути. Якщо ж ви доберетеся до східної частини регіону, оцініть величний вулкан [[Кайсері#Околиці | Ерджіяс]], виверження якого колись сформували всю пишноту Національного парку. '''Печерні поселення''' <BR/> Населення Каппадокії давно оцінило переваги туфу: він м'який і легко піддається обробці, тому в ньому зручно видовбувати печери, церкви і монастирі, але при контакті з повітрям через деякий час туф твердне. У печерах жили не тільки відлюдники і ченці, а й мирські люди. Хоча з появою сучасних будівельних матеріалів майже всі жителі Каппадокії побудували окремі будинки, печери і раніше використовуються як склади і підсобні приміщення, а в деяких селищах — наприклад в [[Гьореме | Учхісар]] — у печерах до сих пір живуть люди. '''Підземні міста''' <BR/> Розташування на торгових шляхах і родюча земля завжди робили Каппадокію бажаною здобиччю для різного роду набігів, і місцеві жителі придумали оригінальний захист від загарбників: все найцінніше зберігали в багатоповерхових підземних містах. У місті було все, що необхідно для повноцінного життя: житло, склади продовольства, колодязі, каплиці, навіть виноробні і кладовища. Місто будувалося таким чином, щоб його було неможливо захопити. Проходи в місто закривалися величезними кам'яними дисками, які можна було відкотити в сторону тільки зсередини. Були передбачені всі запобіжні заходи, і навіть якщо ворог подолав би їх, йому навряд чи вдалося б вибратися назад на поверхню, не знаючи потайних ходів і плану лабіринтів. На даний момент в Каппадокії відкрито більше сотні підземних міст, кілька з них обладнані для відвідування. Найвідоміше і найбільш розкопане підземне місто — Дерінкую, йому трохи поступається Каймаклі. Менші за розміром і популярності — Озконак біля Аванос, Татларін, Аджігьоль. Є плани з обладнання підземних готелів у деяких підземних містах. == Чим зайнятись == [[Файл:Balloon flying over Cappadocia7.jpg|мини|upright=1.3|Повітряні кулі злітають на світанку.]] * Польоти на повітряних кулях (від 100 до 250 євро за людину, старт зазвичай на світанку). У Гьоремі багато компаній, які це організовують, відвезуть вас на місце зльоту і заберуть з місця посадки. * Катання на конях і квадроциклах * Пішохідні маршрути по долинах (обов'язково візьміть з собою питну воду. І не забудьте про захист від сонця) === Маршрути === На території Національного парку є ряд маркованих пішохідних маршрутів, які традиційно називають «долини» (vadisi): Рожева долина, Червона долина тощо. Всі вони досяжні пішки з Гьорема, і навіть від найдальшої долини ви встигнете повернутися в Гьореме до вечері. Окремо коштує маршрут по каньйону Іхлара загальною довжиною 15 км. Перед тим як пройти його повністю, подумайте, як ви будете добиратися до місця ночівлі. Розумним компромісом буде відвідування південної ділянки від Белісірме до Іхлара, де і розташовані найкрасивіші скелі і печерні церкви. == Де зупинитися == Центром туристичної життя Каппадокії є селище Гьореме: тут більше 60 готелів, хостелів і готелів. У Гьоремі ви знайдете все, що може запропонувати Каппадокія, крім хіба що тиші і спокійної атмосфери: тим, хто шукає спокою, варто звернути увагу на Ургюп або Аванос. Є скромні пансіони за 40 турецьких лір за ніч зі сніданком. Є розкішні готелі, там може бути і джакузі, і басейн, ціна за номер може становити 80-100 євро за ніч. Відмітна особливість готельного фонду Каппадокії — печерні готелі, переобладнані зі старих житлових печер. За задоволення пожити в печері просять на 25-30 відсотків більше, ніж за сучасні готелі, при цьому восени-навесні в печері холодно і сиро: обов'язково уточніть, чи є у вашій печері опалення. У західній частині регіону готельна індустрія розвинена гірше. У селах Іхлара, Белісірма і Селіма всього кілька готелів, традиційно збирають негативні відгуки. Якщо ви плануєте заночувати в околицях Іхлара, шукайте варіанти в Аксараї або в Гюзельюрт. == Що купити == [[Файл:Avanos-Poterie (7).jpg|thumb|180px|upright=1.3|Гончарна майстерня в Аваносі]] Торгівля в Каппадокії сильно орієнтована на туристів. На тлі великої кількості дешевих китайських сувенірів нескладно пропустити традиційну місцеву продукцію — килими і кераміку Аванос, що виготовляються вручну. Килим ручної роботи — задоволення дороге, ціни починаються від 4000 TL, а ось фаянс, навіть дуже тонкий, цілком доступний. У Аваносі є кілька ткацьких фабрик і десятки маленьких гончарних майстерень, що відкриті для відвідування. == Регіональна кухня == У туристичних селищах вам перш за все запропонують «міжнародну кухню», а з турецьких страв — сочевичну юшку і якийсь абстрактний кебаб. Більш вишукані страви турецької кухні шукайте в спеціалізованих ресторанах. В гірських долинах стоять маленькі кафе, де можна випити чаю з млинцем-гьозлеме, випеченим на ваших очах. <BR/> У великих містах — Кайсері, Невшехірі, Аксараї — ви знайдете тільки заклади для місцевих. Будьте готові до того, що персонал розуміє тільки турецьку мову. У '''Кайсері''' ви зможете спробувати місцеву страву з вареного тіста — '' манти '', а '' бастурма з Кайсері '' взагалі є одним із символів міста. <BR/> В '''Ургюпі''' спробуйте місцеві вина: вулканічний грунт в околицях добре підходить для обробітку виноградників. == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Регіон}} f4xewcfkgcrfux7hfx2m251pym195i8 0 3016 37787 26959 2025-06-13T10:01:18Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37787 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco = yes}} '''Кутна Гора''' знаходиться в [[Чехія |чеській]] області [[Богемія]]. {{geo|49.949149|15.269444|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Кутна Гора | citylocal= {{lang|cs|Kutná Hora}} | arm= COA Kutna Hora.png | image=CZ Cutna Hora viewtown 2.JPG | caption=Вид міста, вежа собору святого Якуба | website=http://www.kutnahora.cz/index.php?lns=ru | population= | callingcode= | timezone= }} Історичний центр міста є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Якщо вам треба в Кутна-Гору, ви напевно прилетите до [[Прага | Праги]]. Аеропорт [[Пардубіце]] розташовується навіть трохи ближче, але рейси туди вкрай рідкісні. === {{Потягом}} === З[[Прага | Праги]] (з головного вокзалу '' Hlavní nádraží '') в дорозі близько години, з [[Брно]] — близько трьох годин. Можна також дістатися з пересадкою через [[Колін]]. {{listing|type=go| lat=49.9619 | long=15.3005|wdid= | name= Kutná Hora hl. n| alt= головний вокзал | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-05-23 | description= Вокзал на основній лінії, що розташовується на самій околиці міста, далеко від центру, але досить близько до Седлеце. У центр міста можна дістатися автобусом або електричкою, ''див. далі'' }} {{listing|type=go| lat=49.9499 | long=15.2773|wdid= | name= Kutná Hora město| alt= «город» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-05-23 | description= Станція на малодіяльній гілці в центрі міста. При поїздці з Праги доведеться пересідати на ''Kutná Hora hl. n''. }} === {{Автомобілем}} === Від Праги на схід в бік міста [[Колін]], далі на Кутну Гору, відстань 60 км. === {{Автобусом}} === З Праги можна доїхати автобусом (відправлення з автовокзалу Florenc), але це буде набагато довше, ніж поїздом. == Транспорт == Кілька автобусних маршрутів допоможуть вам в переміщеннях між вокзалом, Седлеце і центром міста (пересуватися по самому центру найпростіше пішки). Вартість проїзду 12 Kč (2014 року). == Що відвідати == [[Файл:CZ Cutna Hora viewtown 1.JPG|thumb|350px|Вид на місто, на задньому плані шпилі собору святої Варвари]] {{listing|type=see| lat=49.94778 | long=15.26722 | wdid=Q913185 | name=Собор святої Варвари | alt=Барбари | image=Kutna Hora CZ St Barbara Cathedral front view 02.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-03 | description= }} [[File:Kutna Hora CZ St Barbara Cathedral front view 02.JPG|thumb|325px|собор святої Варвари у Кутна Гора]] {{listing|type=see | name=Костесховище (Костніца) в Седлеце | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Каплиця Всіх Святих з кісткосховищем }} {{listing|type=see| lat=49.9483 | long=15.2676 | wdid=Q12030752 | name=Собор святого Якуба | alt= | image=Kutná Hora, Vnitřní Město, Barborská, výhled, kostel sv. Jakuba 01.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-03 | description= }} {{listing|type=see| lat=49.948333 | long=15.268611 | wdid=Q1087662 | name=Колишній монетний двір | alt=Влашський двір | image=Wloski-dwor.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-03 | description= }} {{listing|type=see| lat=49.9463 | long=15.2637 | wdid=Q6731222 | name=Єзуїтський коледж | alt= | image=Jesuit College (Kutná Hora), whole building from St. Barbara.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-03 | description= }} {{listing|type=see | name=Бароковий чумний стовп | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Срібна шахта | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Готична кам'яна водойма | alt=кашна Райсека | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see| lat=49.9475 | long=15.2654 | wdid=Q11710201 | name=Гірський музей «Градек» | alt= | image=Kutná Hora - Hrádek.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-03 | description= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Замок Чеський Штернберк {{footer|ispartof=Чехія|type=Місто}} at2fikba3gma80003v3q41nfns7ve6k 0 3017 34621 26556 2023-10-30T00:05:11Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34621 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Бітола''' знаходиться в [[Північна Македонія|Північній Македонії]]. == Зрозуміти == Бітола є центром у південнозахідній частині Північної Македонії. Звідси можна дістатися до Охриду та гір південного регіону. Місто мало велике значення у візантійські часи, але з перенесенням у XX столітті столиці Македонії до Скоп'є значення міста впало. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі аеропорти розташовані в [[Охрид]]і та [[Скоп'є]]. === {{Потягом}} === З ранку до вечора потяги щогодини відправляються від вокзалу [[Скоп'є]] === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З ранку до вечора автобуси щогодини відправляються від центрального автовокзалу [[Скоп'є]]. Час подорожі - близько 2,5 годин. Також автобуси курсують між Бітолою та [[Охрид]]ом. Час подорожі близько 1,5 години. == Транспорт == У місті курсують міські автобуси. Таксі також відносно недороге. Утім місто невелике, за півгодини від центру можна пішки дістатися до будь-яких околиць. == Що відвідати == У центрі знаходиться пішохідна вулиця Широк Сокак, довжина якої майже кілометр. На вулиці розтащовані численні магазини та ресторанчики.<ref>[https://ua.euronews.com/2015/11/23/macedonian-postcards-sirok-sokak-street-bitola Широк Сокак - пішохідна вулиця Бітоли. euronews]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> Також тут знаходяться театр та оперний театр. Вулиця починається в парку, де стоїть бітольська Годинникова вежа - символ міста. На південно-східній околиці знаходиться музей античного міста Гераклеї Лінкестійської. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * Petrograd. Uzicka Republika 38, 7000; 12-15 євро за ніч === Середні ціни === === Дорого === * Hotel Theatre; 30-40 євро за ніч * Hotel Treff - 40-50 євро за ніч == Де навчатись == У місті розташовано університет Святого Климента Охридського. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Автобусом можна доїхати до [[Охрид]]у з його Самуїловою фортецею та Охридським озером. За допомогою таксі можна дістатися Національного парку Пелістер. == Примітки == {{reflist}} {{footer|ispartof=Північна Македонія|type=Місто}} ai18fk30kr2n3vkljtl4h4kewskzzr9 0 3018 36957 36956 2025-04-05T17:57:28Z Assyrian Human 6497 Цей чоловік взагалі приклад фрази "Мені головне щоб щось таки було, але як воно буде вже по барабану". Читай довідку, 178.212.111.37. 36957 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Ostrava Wikivoyage banner.png}} '''Острава''' — місто на північному сході Чехії, центр Моравськоcілезького краю. Це третє місто Чехії за кількістю населення. Місто Острава прославилося завдяки вугіллю і металургійним заводам. {{geo|49.8378|18.2920|map=city|zoom=15}} == Зрозуміти == {{citybar | city = Острава | citylocal = {{lang|cs|Ostrava}} | image= | caption = | website = http://www.ostrava.cz/ | population = 299 609 (2012) | callingcode = | timezone = UTC+1, летом UTC+2 }} Місто з більш ніж сімсотрічною історією, зростання якого тісно пов'язане з експлуатацією і переробкою відкритого в регіоні високоякісного чорного вугілля, що дало Остраві індустріальний вигляд і неофіційну назву «сталеве серце республіки» за часів існування соціалістичної Чехословаччини. [[Файл:2014 Ostrawa, Ratusz w Śląskiej Ostrawie 01.jpg|thumb|Ратуша в Остраві]] [[Файл:Ostrava-Svinov.jpg|thumbnail|right|Вокзал]] [[Файл:Ostrava, ÚAN.JPG|thumbnail|right|]] [[Файл:2014 Ostrawa, Kamienica, náměstí Svatopluka Čecha 1, 01.jpg|thumb|Таунхаус в мікрорайоні Пржевоз]] [[Файл:Hornické muzeum Ostrava, interiér expozice záchranářství.jpg|thumbnail|right|Експозиція музею гірничої справи в парку Ландек]] == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=49.83477 | long=18.29292| name=Центральна площа Масарика зі Старою ратушею | alt= | image= | wdid= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=у ній розташовується зараз Остравський музей ''(Ostravský muzeum)''.}} {{listing|type=see| lat= | long= | name=Собор святого Вацлава ''(kostel sv. Václava)'' | alt= | image= | wdid= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=зведений у XIII ст.}} {{listing|type=see| lat= | long= | name=Чумний стовп | alt= | image= | wdid= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=12 метрів, прикрашений бароковими скульптурами розташований на площі Масарика і поставлений на знак подяки за позбавлення міста від чуми.}} {{listing|type=see| lat=49.83031482432163|long=18.29974673211666| name=Сілезько-Остравська фортеця | alt= | image= | wdid= | address=Hradní 1, 710 00 Ostrava | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+420 596 115 967 | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Найбільш відвідуваний туристичний об'єкт регіону. Замок розташований на пагорбі над місцем злиття річок Остравіце та Лучина, в південній частині Сілезької Острави. Побудована Тешинськими князями з роду П'ястів як прикордонна фортеця проти чеської держави в другій половині XIII ст. В епоху Відродження перебудована, ворота з вежею з XVI ст. збереглися до наших днів. Зараз тут розташований величезний туристичний комплекс. Постійно проводяться різні культурні акції та заходи.}} {{listing|type=see| lat= | long= | name=Будівля Нової ратуші ''(Nová radnice)'' | alt= | image= | wdid= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=з найвищої вежі в Чехії. На ній розташовані оглядові майданчики, і звідси можна помилуватися панорамами міста.}} {{listing|type=see| lat= | long= | name=Район Поруба ''(Poruba)'' | alt= | image= | wdid= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=з архітектурою другої половини 20 століття. Тут збереглися також й індустріальні будови з часів розвитку гірничої та металургійної промисловості.}} '''Сілезькио-Остравський замок.''' Середньовічна фортеця XVIII ст. , яка була реставрована та перетворена на музей , що розповідає історію регіону. == Чим зайнятись == {{listing|type=see| lat=49.83413488495831 | long=18.285402278305014 | name=Галерея образотворчого мистецтва | alt= | image= | wdid= | address=Poděbradova 1291/12, 702 00 Ostrava | directions= | url=http://www.gvuo.cz/ | facebook= | vkontakte= | phone=+420 596 112 566 | fax= | email=info@gvuo.cz | skype= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see| lat=49.820999 | long=18.262407 | name=Нижня область Вітковіце | alt= | image= | wdid= | address=Ruská 2993 703 00 Ostrava - Vítkovice | directions= | url=http://www.dolnivitkovice.cz/ | facebook= | vkontakte= | phone=+420 724 955 121 | fax= | email=nkp@vitkovice.cz | skype= | hours= | price= | description=Унікальний промисловий комплекс першої половини XIX ст., Детально демонструє традиції виробництва заліза в цій області. Включає в себе велику промислову територію ''Вітковіцький металургійний комбінат '', який складається з трьох комплексів, колись прозваних ''"Остравськими Градчанами"''. На північ, як продовження ареалу, розташований рудник ''"Глибина"'', який був джерелом палива для доменних печей. Доменні печі і коксохімічний комплекс з'єднані стрічковими конвеєрами, насипним обладнанням і транспортними мостами. У центральній частині комплексу сконцентровано виробництво, що заслуговує на увагу. У південній частині можна переглянути ряд промислових і адміністративних будівель.}} {{listing|type=see| lat= | long= | name=Броварня "Остравар" | alt= | image= | wdid= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=де можна подивитися музей пивоваріння та спробувати місцеве чеське пиво.}} == Що купувати == == Де поїсти: == Česká jídelna Milana Babora - Традиційна чеська їдальня, де можна скуштувати смачні страви чеської кухні за доступними цінами. Середній обід тут коштує близько 100 крон. === Середні ціни === Restaurace Slipek - це ресторан,що відоме своїми традиційними чеськими стравами. Ціни доступні та обійдеться обід десьу 90-100 крон. === Дорого === Cafe Karolina - кафе в центрі міста з різноманітним асортиментом кави , чаю та десертів. == Де розважитись == [http://stodolni.org/ '''Вулиця Стодолні''' ''(Stodolní ulice)'']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, розташована в центрі Острави — справжній феномен міста і центр нічного життя. Тут знаходяться десятки нічних клубів, барів і ресторанів. The Chamber Escape Game Ostrava - квест-кімната , де потрібно розгадувати головоломки і шукати підказки,щоб вибратись із замкненого приміщення. == Де зупинитись == Hotel Maria. Затишний готель у центрі міста з помірними цінами і смачним сніданком. Hotel Nikolas. Просторий готель недалеко від транспортних вузлів та з комфортними номерами. Сlarion Congress Ostrava. Сучасний готель з хорошими умовами для бізнесу та відпочинку. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == У 30 км від Острави знаходиться '''Копржівніце''', місто, тісно пов'язане з виробництвом легендарних автомобілів «Татра». {{listing|type=see| lat=49.59932798062827 | long=18.144082049728354 | name=Музей Татра в Копрживнице | alt= | image= | wdid= | address=Záhumenní 367/1, 742 21 Kopřivnice | directions= | url=http://www.tatramuseum.cz | facebook= | vkontakte= | phone=+420 556 808 421 | fax= | email=recepce@tatramuseum.cz | skype= | hours= | price= | description=У спеціалізованому музеї зібрано найбільш повну колекцію, присвячену чеському автомобільному виробнику. Близько шістдесяти легкових і вантажних автомобілів з усіх етапів виробництва доповнюють шасі, двигуни, моделі, дизайнерські проекти, історичні світлини, кінофільми та інші раритети.}} Кутна Гора -це місто , яке знаходиться приблизно за 3 години на поїзді від Острави, славиться своєю історією та архітектурними пам'ятками. Кутна Гора також відома своєю Костницею - костелом, що прикращений людськими кістками та черепами. {{footer|ispartof=Чехія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чехії]] 1qist7kxdsxe40fmiilodegtaoe4ehp 0 3021 32737 32627 2022-07-28T10:54:44Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] 26510 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} [[Файл:Platz in Karlsbad.JPG|thumb|293px|Питна галерея Ринкового джерела і забудова Карлових Вар]] [[Файл:Loket hrad (3).jpg|thumb|293px|Замок Локет]] '''Карловарський край''' знаходиться у північно-західній частині [[Чехія | Чехії]]. Це курортний регіон, куди їдуть лікуватися на води або просто відпочивати і витрачати гроші в містах як, наприклад, [[Карлові Вари]]. Історичних пам'яток тут, за чеськими мірками, мало, хоча є як мінімум два старих міста — [[Хеб]] та [[Локет]] — та й самі курорти представляють певний інтерес. Також в Карловарському краї чудова природа: скелясті береги річки Огрже і вершини Рудних гір, перетворені на гірськолижні центри. {{geo|50.180|12.691|zoom=9|map=region}} == Міста == {{listing |name= Карлови Вари |type=city |lat=50.230 | long=12.867 |image= |caption=Питна галерея Ринкового джерела і забудова Карлових Вар |description = '''[[Карлові Вари]]''' - центр однойменного краю і головний чеський курорт, який здобув світову популярність. Він набагато більший, розкішніший і більш насичений двох інших міст «курортного трикутника». Його артерією є річка Тепла, що спускається з гір, на берегах якої на два з гаком кілометри розтягнулися готелі, кафе, ресторани, магазини від сувенірних до бутиків і, звичайно, численні питні галереї з мінеральною водою. Нічого видатного в Карлових Варах немає, але саме по собі місто є цікавою пам'яткою. }} {{listing |name= Локет |type=city |lat=50.186 | long=12.755 |image= |caption= Замок Локет |description= '''[[Локет]]''' — крихітне містечко, яке майже цілком умістилося на скелі в закруті річки Огрже. До Локета веде прогулянкова стежка з Карлових Вар, на якій знаходяться місцеві природна краса - Святосські скелі. У самому місті є все, що в таких випадках має бути - замок, костел, ратуша і пара вулиць старих будинків, добра половина яких перетворена на кафе, пансіони і ресторани. Влітку Локет стає філією Карлових Вар, і рідкісні відпочивальники обходяться без того, щоб сюди навідатися. }} [[Файл:Marianske Lazne CZ Anglican church.jpg|thumb|293px|Англіканський костел у Маріанські Лазні]] {{listing |name= Маріанські Лазні |type=city |lat=49.966 | long=12.701 |image= |caption= Англіканський костел |description= '''[[Маріанські Лазні]]''' — зменшена копія Карлових Вар, розташована на протилежному боці Славковського лісу неподалік від німецького кордону. Тут дуже схожі на Карлові Вари будівлі в стилі сецесії, а також кафе, готелі і питні галереї, але набагато менше людей, і курортна життя непомітно переплітається з повсякденним. Маріанські Лазні також примітний храмами різних конфесій, які характерні для всіх чеських курортів, але тут кожна з цих церков є неабияким пам'ятником архітектури. }} [[Файл:Frantiskovy Lazne - 32.jpg|thumb|293px|Будівля аквапарку у Франтішкові-Лазне]] {{listing |name= Франтішкові-Лазне |type=city |lat=50.119 | long=12.351 |image= Frantiskovy Lazne - 32.jpg |caption= Будівля аквапарку |description= '''[[Франтішкові-Лазне]]''' — третя вершина «курортного трикутника». На відміну від двох інших, цей курорт розташований на рівнині і тому більш просторий: будівлі не тісняться тут одна до одної, а житлові квартали плавно переходять в парки, і навпаки. За багатьма параметрами, Франтішкові-Лазне - курорт тихий і скромний, але для мандрівників цікавий, особливо в плані архітектури. Публіка тут переважно чеська і німецька. }} {{listing |name= Хеб |type=city |lat=50.079 | long=12.370 |image= Егер.Чёрная башня.jpg |caption= Чорна вежа Хебського замку |description= '''[[Хеб]]''' розташувався, практично, на німецькому кордоні і є головним транзитним пунктом на північному заході Богемії, приймаючи поїзди з [[Плзень | Плзеня]], [[Нюрнберг]]а та [[ Прага | Праги]]. Центр Хеба, в значній мірі, середньовічний - з фрагментами замку, великим готичним собором, величезним монастирем францисканців і десятками інших пам'яток старовини. Поряд з цим Хеб є типовим містом на кордоні Західної та Східної Європи, де жителі останньої пропонують всі можливі послуги і розваги приїжджим з першої, так і місцевий контингент тут вельми строкатий внаслідок перипетій післявоєнної історії. }} == Інші місця == {{listing |name= Чеські Рудні гори |type=other |lat=50.386 | long=12.845 |image= |caption= Вид з гори Жерабіна |description = '''[[Чеські Рудні гори]]''' - частина гірського масиву, що розділяє Чехію та Німеччину. Основні вершини Рудних гір знаходяться на чеській стороні в тому місці, де сходяться Карловарський і Устецький краї. Незважаючи на велику кількість шляхів, підйомників та гірськолижних курортів, тут достатньо місць, незайманих цивілізацією, а якщо вам лінь по горах лазити, то на головну вершину - гору Кліновець (1244 м) - неважко заїхати на машині. }} == Мова == Карловарський край — регіон дуже інтернаціональний. У курортних містах багато надписів відразу чотирма мовами: чеською, англійською, німецькою та російською. Персонал готелів і ресторанів найчастіше володіє кількома мовами, а в туристичній сфері бувають задіяні вихідці з України та Росії, тому за необхідності, можна обійтися без іноземних мов взагалі. У місті Хеб основною іноземною мовою є німецька. == Зрозуміти == {{regionbar | region= {{PAGENAME}} <!-- официальное название региона --> | regionlocal= {{lang|cs|Karlovarský kraj}} | location = Karlovarský_kraj_in_Czech_Republic.svg | website = <!-- официальный сайт или сайт с туристической информацией --> | image= Czech Loket.JPG | caption= Місто [[Локет]] в закруті річки Огрже }} Розташований в північно-західній частині [[Богемія | Богемії]] Карловарський край з півночі і заходу оточений горами, якими проходить кордон з [[Німеччина | Німеччиною]]. На півночі '''Рудні гори''' ({{lang | de | Erzgebirge}}, {{lang | cs | Krušné hory}}), що досягають на сході, біля кордону з [[Устецький край | устецьким краєм]] висоти 1200 метрів над рівнем моря. На захід висота зменшуються до 700–800 м, після чого німецький кордон «загортає» на південь: в цьому місці знаходяться невеликі масиви '''Ельстерських гір''' ({{lang | de | Elstergebirge}}, {{lang | cs | Halštrovské hory}}) і '''Фіхтель''' ({{lang | de | Fichtelgebirge}}, {{lang | cs | Smrčiny}}). Свій гірський масив є і всередині карловарського краю — це так званий '''Славковський ліс''' ({{lang | de | Kaiserwald}}, {{lang | cs | Slavkovský les}}), головні вершини якого, що знаходяться між Хебом і Маріанські-Лазне, зовсім трохи не дотягують до 1 кілометра. [[Файл:Егер.Чёрная башня.jpg|thumb|293px|Чорна вежа Хебського замку]] [[Файл:Jeřabina Fernsicht Buková.jpg|thumb|290px|Вид з гори Жерабіна]] Через складний рельєф в Карловарському краї мало залізниць, та й міст не дуже багато. Останні можна розділити на три групи. Перша — так званий ''' «курортний трикутник»''', що складається з [[Карлові Вари | Карлових Вар]], а також [[Маріанські Лазні]] та [[Франтішкові-Лазне]], які виросли навколо бальнеологічних курортів ({{ lang | cs | lázně}}). Всі ці міста відносно молоді. Вони мають середньовічні корені, але їх сучасний вигляд сформувався на рубежі XIX–XX ст. в ході розвитку курортів. Друга група міст — історичні [[Хеб]] і [[Локет]], які нагадують старі міста в інших частинах Богемії. Нарешті, третя група — шахтарські міста, такі як Соколов і Ходов, які виросли навколо вугільних кар'єрів, нині практично законсервованих. Карловарський регіон довгий час знаходився на кордоні баварських, саксонських і австрійських земель, а належав в основному до Австрії. Тутешні мінеральні джерела були відомі ще за середньовіччя, курорт в Карлових Варах існує принаймні з XVII століття, і з тих пір у Карлових Варах побувало багато відомих людей: Гете і Шиллер, Бетховен і Моцарт, Петро I і Карл Маркс. До другої світової війни регіон залишався в значній мірі німецьким, а місто Хеб (німецький Егер) взагалі був центром німецького націоналізму. Наприкінці 1940-х рр. німецьке населення депортували, регіон спорожнів, і сюди потягнулися переселенці з інших областей Чехословаччини. Сучасний національний склад карловарського краю дуже строкатий. У курортних містах багато росіян, яким тут належить добра половина нерухомості. Хеб, навпаки, населяють цигани, в'єтнамці та, взагалі, мігранти з різних куточків Європи та світу, що не додає місту чарівності. == Як дістатися == У [[Карлові Вари | Карлових Варах]] є невеликий аеропорт, куди літають в основному чартери, але є і регулярні рейси з [[Київ| Києва]]. Найближчий великий аеропорт — в [[Прага | Празі]]. Можна прилетіти до німецького [[Нюрнберг]]а, від якого до [[Хеб]]а лише 2 години шляху. Потяги з Праги до Хеба ходять за двома маршрутами: через [[Плзень]] і [[Маріанські Лазні]] (3 год.) і через [[Усті-над-Лабем]], [[Хомутов]], Карлові Вари (4 год.). Другий маршрут довший, але набагато мальовничіший — більшу частину шляху можна милуватися краєвидами Рудних і Чеських Середніх гір на північ і південь від дороги відповідно. З боку [[Німеччина | Німеччини]] потяги ходять з Нюрнберга до Хеба (2 год.) і з саксонського міста [[Цвікау]] до чеських Соколов або Карлових Вар (3 год.), в середньому кожну годину. == Транспорт == [[Файл:Loket predmesti M286 b.JPG|thumb|upright=1.35|Приміський поїзд на станції Локет]] Всі міста карловарського краю пов'язані залізничним сполученням. На бічних лініях на кшталт тупикової гілки в Локеті ви побачите забавний рухомий склад, що складається часом з одного саморушного вагончика. Дуже мальовнича залізниця, що зв'язує Маріанські Лазні та Карлові Вари. У Карловарському краї діє добовий квиток ('' Celodenní jízdenka'') Чеських залізниць за 150 Kč на людину (2015). Є також хитра система прикордонних регіональних квитків: * '''У Німеччині:''' розширені [[Німеччина # Регіональні квитки | регіональні квитки]] Deutsche Bahn для [[Баварія | Баварії]]([http://www.bahn.de/regional/view/regionen/bayern/freizeit/bayern_boehmen_ticket.shtml Bayern-Böhmen-Ticket]) або [[Саксонія|Саксонії]] ([http://www.bahn.de/regional/view/regionen/sachsen/freizeit/boehmen_ticket.shtml Sachsen-Böhmen-Ticket]) коштують €26 + €5.50 на кожну наступну особу (2016) і крім відповідних німецьких регіонів дозволяють їздити більшістю ліній в межах Карловарського і Устецького країв (зверніть увагу, що ці квитки на тотожні Bayern-Ticket і Sachsen-Ticket, які в Чехії не діють!) Формально з таким квитком можна їхати з Карлових Вар до Маріанські Лазні, але в гіршому випадку чеський кондуктор попросить вас доплатити невелику суму. * '''У Чехії:''' діє аналогічна пропозиція, що охоплює весь Карловарський край і прикордонні німецькі лінії (''[http://www.cd.cz/en/mezinarodni-cestovani/jizdenka/cestovani-v-prihranici-s-nemeckem/-8992/ Celodenní jízdenka+Německo]'', 325 Kč на людину). Ще вигідніше купити за 200 Kč (2016) ''[http://www.cd.cz/en/mezinarodni-cestovani/jizdenka/cestovani-v-prihranici-s-nemeckem/-9561/ EgroNet Ticket]'', який діє в усьому Карловарському краї і на деяких німецьких лініях аж до [[Цвікау]], [[Байройт]]і та навіть [[Гера | Гери]]. З німецької сторони той же квиток коштує €18 (2016). З EgroNet Ticket можна поїхати з Чехії до [[Дрезден]]а або, наприклад, [[Регенсбург]]а, тоді як з добовим квитком Celodenní jízdenka+Německo — можна. == Що відвідати == [[Файл:Klater Tepla.jpg|thumb|upright=1.35|Монастир у Тепла]] [[Файл:Křížky NPP (05).JPG|thumb|upright=1.35|Монумент «Хрести» в Славковському лісі]] Зі старих міст карловарського краю найцікавішим є, безсумнівно, [[Хеб]] з його замком, що частково зберігся, значним собором і рядами середньовічних будинків, гострі дахи яких усіяні маленькими віконцями. Не менш автентичний і навіть більш привабливий [[Локет]], однак у сезон туристів там майже так само багато, як у [[Чеський Крумлов]]. Ще один цікавий середньовічний пам'ятник — монастир в містечку Тепла неподалік від [[Маріанські Лазні]]. Популярний серед туристів бароковий палац є в містечку Острів поруч з Карловим Варамі. Курортні міста виглядають зовсім інакше, ніж історичні. Тут ви побачите буйство '''архітектури в стилі сецесії''' з такими скульптурами і ліпниною, яких немає навіть у [[Прага | Празі]], і особливо колоритно це виглядає в Маріанські Лазні, де пара вулиць розкішних чотириповерхових будинків з усіх сторін оточена лісом. Важливий елемент курортів — '''питні галереї''', які тут часто робили з металу, що дуже нагадує старі залізничні станції. Для відпочиваючих з різних країн на курортах будували '''церкви''', тому в кожному з міст «курортного трикутника» є своя православна церква, щоразу неповторна і представляє собою цікавий сплав візантійських православних архітектурних традицій з пануючими в регіоні австрійськими. Цікавими є й інші храми, що разюче відрізняються від звичайних для [[Богемія | Богемії]] міських церков, та й сама обстановка на чеських курортах своєрідна, особливо якщо врахувати, що контингент тут у значній мірі україно- або російськомовний. З природних пам'яток найбільшою популярністю користуються Святосські скелі, розташовані якраз посередині між Локета і Карловим Варами. '''Славковський ліс''' — ідеальне місце для прогулянок, як, втім, і вершини Рудних гір: з тією лише різницею, що туди складніше добиратися громадським транспортом. Якщо вам ліньки кудись йти, природну красу можна оглянути безпосередньо з поїзда, що з'єднує Карлові Вари з Маріанські Лазні. Іноді з цієї лінії навіть пускають історичний склад, спеціально призначений для туристів. == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Регіон}} h87ihp4f9i6vjysom6tznb4kgrw86p7 0 3025 32703 32593 2022-07-28T10:54:20Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Brunei|Brunei]] 26517 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Шкодер''' знаходиться в [[Албанія|Албанії]]. == Зрозуміти == Шкодер є одним з найбільших міст Албанії, головним центром північного регіону, культурним центром. Відомий з античних часів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі аеропорти — в [[Тирана|Тирані]] та Подгориці. === {{Потягом}} === Станом на 2019 рік двічі на день — о 10-55 та 16-50 прибувають потяги з Дурреса, на які можна сісти також і від станції Кашар поблизу Тирани. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусом можна дістатися з північної автостанції Тирани. === {{Кораблем}} === Найближчий порт — у Дурресі. == Транспорт == == Що відвідати == * Фортецю * Пішохідні вулиці в центрі == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Подгориця (Чорногорія) * Теті * Долина Валбони {{footer|ispartof=Албанія|type=Місто}} b42c90uj1y3mzw0o77xgjv1rd2zfw51 0 3026 26520 26519 2020-05-12T14:40:23Z Buruneng 3153 /* Зрозуміти */ 26520 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Саранда''' знаходиться в [[Албанія|Албанії]]. == Зрозуміти == Курортне місто на півдні країни, на [[Албанська рив'єра|Албанській рив'єрі]]. Великий порт та туристичний центр, що динамічно розвивається. Поселення відоме з античних часів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі аеропорти в Тирані, Керкірі ([[Греція]]), [[Охрид]]і ([[Північна Македонія]]) === {{Потягом}} === Залізничне сполучення відсутнє. На початку XXI століття потягом можна було дістатися з Тирани до Вльори, станом на 2019 рік цю гілку було зачинено. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобус з Тирани йде близько 6 годин, з Вльори - 3 години. === {{Кораблем}} === Пороми з Корфу відправляються вранці та вдень, час подорожі від 40 хвилин до 2 годин. == Транспорт == == Що відвідати == * Набережна * Руїни синагоги * Замок == Чим зайнятись == * Пляжі Ксаміла == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У багатьох кафе та ресторанах є wi-fi. == Куди далі == * [[Корфу]] (Греція) * [[Хімара]] * [[Бутрінт]] * [[Ксаміл]] * [[Бриндізі]] (Італія) {{footer|ispartof=Албанія|type=Місто}} aoyps9j4aamrku07it8aggotsbfrnpk 0 3027 26635 26600 2020-05-20T10:25:52Z Buruneng 3153 /* Куди далі */ 26635 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Албанська рив&#39;єра''' розташована у [[Албанія|Албанії]]. == Регіони == == Міста й селища == * [[Саранда]] * [[Хімара]] * [[Дермі]] * [[Борш]] * [[Лукове]] == Інші місця == * '''Гджипе''' (Gjipe) — каньйон і пляж між Дермі та Хімарою. Колись відлюдний куточок пляжу в гирлі мальовничого каньйону перетворений (2018) на велелюдний кемпінг, куди вдень прибувають численні катери, а також спускаються автомобілі з верхньої дороги. Ціна за ніч — 5 євро з людини, плюс ще 5 євро за оренду намету. Не вірте тим, хто каже про затишок, але гарне місце для альпінізму. Є душ, туалет, питна вода, тінь дерев, можливість зарядити електричні прилади. * '''Монастир Св. Василя'''. * '''Фортеця Порто-Палермо''' == Зрозуміти == Мальовничі гори, прозоре Іонічне море, довгі пляжі. Регіон був занедбаний і переважно використовувася військовими в часи албанської диктатури у 1950-ті - 1980-ті роки. На початку XXI століття він почав перетворюватися на курорт, де відпочивають албанці, а також мешканці сусідніх країн. Все більше прибуває й туристів здалека, а будівельний бум потроху руйнує природне середовище. Для любителів комфорту зводяться сучасні готелі та ресторани. Втім і 2020 року можна знайти дикі куточки. == Мова == Переважно албанська, дехто володіє грецькою, італійською, німецькою. Станом на 2019 рік власники апартаментів і готелів вивчають англійську все краще. == Як дістатись == Головний хаб на півночі - [[Вльора]]. Головний хаб на півдні - [[Саранда]]. Центр, звідки можна дістатися до менших локацій - [[Хімаре]]. * Всюди ходять автобуси з Тирани. * У туристичний сезон до Саранди та Вльори можна дістатися по морю з Греції та Італії, автобусами з Греції, Північної Македонії, Косово. == Транспорт == Регулярно ходять автобуси та мікроавтобуси між Тираною та Сарандою, Сарандою та Вльорою, Вльорою й Хімаре, на них можна сісти в будь-якому місці гірської траси. Мікроавтобуси можуть продовжувати свій шлях після зазначеного на них кінцевого пункту. Тому якщо ви спіймали машину з Дермі до Хімаре, а плануєте дістатися до Лукове, не поспішайте виходити, коли водій заглушив двигун у Хімаре - цілком імовірно, що він їде саме туди! На трасі також можна розраховувати на автостоп, оскільки албанці часто готові вам допомогти кудись дістатися. Зважайте на заповненість машини, адже велика албанська родина теж могла вибратися на курорт. Якщо ж з албанцями не щастить, можуть допомогти колеги-туристи з вільними місцями. == Що відвідати == * Національний парк Ллогара * Старовинне село Вуной * Озеро Блакитне око * Руїни міста Бутрінт == Чим зайнятись == * Купатися на пляжі * Піти в гори * Відвідати середньовічні гірські села * Їсти оливи, персики та інжир == Регіональна кухня == Середземноморська з домішками морепродуктів на узбережжі та м'ясних страв на основі баранини в горах. == Нічне життя == Дискотеки є повсюди. == Застереження == Місцями вночі нестерпно голосна музика. Досить безпечний регіон, населення гостинне. Деякі пляжі Ксаміла платні, то там ганяють диких туристів. == Куди далі == * [[Корфу]] ([[Греція]]) * [[Гірокастра]] * [[Шкодер]] * [[Корча]] {{footer|ispartof=Албанія|type=Регіон}} 9u5sffavvnimc4m6tlqnvoec55if67d 0 3032 30489 30487 2021-03-03T20:53:24Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/46.211.39.164|46.211.39.164]] ([[User talk:46.211.39.164|обговорення]]) до зробленого [[User:Visem|Visem]] 28633 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Висагінас''' (лит. Visaginas; до 22 вересня 1992 року мало назву Снечкус, до 1994 року було селищем міського типу) – місто, що розташоване на північному сході Литви в Утенскікому повіті. == Зрозуміти == Висагінас– найбільш східне місто країни. Воно розташоване на північно-східній прикордонній частині Литви - на відстані 158 км на північний схід від Вільнюса. Поблизу є озеро Висагінас. Приблизно в 10 кілометрах від міста проходять кордони з Латвією та Білоруссю. Розташоване в сосновому лісі. Місто оточене озерами. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Через місто проходить залізниця Вільнюс - Ігналіна - Турмантас - Даугавпілс. === {{Автомобілем}} === Відстань між містами: Вільнюс— Висагінас 171 км. Цей шлях можна подолати приблизно за 3 години. === {{Автобусом}} === З Висагінаса здійснюються щоденні автобусні рейси в населенні пункти: Вільнюс, Каунас, Даугавпілс, Дукштас, Зарасай, Ігналіна, Іонава, Пабраде, Римші, Салакас, Турмантас, Укмерге, Утена, Швенченіс. === {{Кораблем}} === == Транспорт == По місту курсують автобуси, здійснюють рейси маршрутні таксі. == Що відвідати == *Головною визначною пам'яткою є Атомна станція. Перший блок (реактор) був зупинений в 2004 році згідно договору з Євросоюзом. Другий блок зупинили 31 грудня 2009 року. В разі бажання, можна записатись на екскурсію, але треба домовлятись завчасно. *Стела з символом міста – журавлем, який летить - встановлена навпроти будівлі самоврядування. *Меморіальний камінь – місце, звідки почалось місто. *Акваріум. Місцевий акваріум є першою приватною експозицією акваріумів в країні, що має такий розмір. На території, яка займає площу в 140 кв. м., експонується 11 акваріумів. У них живуть близько 60 видів глибоководних тропічних риб. *Етнографічний музей «Aukštaičiopirkia» розташований в середній школі «Verdenės». == Чим зайнятись == *Регіональний музей Висагінаса. В ньому виставлені фотоархіви та сувеніри. *Етнографічний і історичний музей. == Що купувати == == Де поїсти == * кафе-ресторан "Trečias Blokas"( «Третій блок») в торговому центрі «Доміно» * ресторан «Vilkaragis» («Вовчий ріг») знаходиться в третьому мікрорайоні * ресторан «Rytai» ( «Схід») , знаходиться в третьому мікрорайоні, біля школи на вулиці Draugystes * ресторан «Кілікія» в першому мікрорайоні біля пам'ятного каменю * ресторан «Габріелла» * ресторан «Магеліта» - поруч з готелем «Габріелла». === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == *В 1991 році почав проводитись щорічний міжнародний фестиваль кантрі-музики «VisaginoCountry». == Де зупинитись == * Готель «Аукштайтії» * готель «Габріелла» === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == *У Вісагінасі знаходиться єдина в Литві школа спортивної акробатики. *Центр професійного навчання технологіям і бізнесу (раніше професійно-технічне училище). *Дві гімназії та дві прогімназії. Установи додаткової розвитку: *Вісагінської школа мистецтв. Будинок творчості. *Центр східних єдиноборств. *Школа іноземних мов. *Фізико-технічна школа. *Центр державної мови. *Вісагінської тенісний клуб. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == У місті функціонують державні лікарня і центр первинного нагляду за здоров'ям. == Зв'язок == Є поштове відділення. == Куди далі == {{footer|ispartof=Литва|type=Місто}} dsejvjwtzdblnglwa9jp3q92u6egr3p 0 3033 33168 33167 2022-08-24T01:11:45Z Trident of Neptun 6004 33168 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Центральночеський край''' знаходиться в [[Чехія | Чехії]]. Він оточує з усіх боків [[Прага | Прагу]]. {{geo|50|14.5|map=region|zoom=8}} == Регіони == == Зрозуміти == {{regionbar | region= {{PAGENAME}} <!-- официальное название региона --> | regionlocal= {{lang|cs|Středočeský kraj}} | arm = <!-- герб региона (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | location = <!-- расположение (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | website = <!-- официальный сайт или сайт с туристической информацией --> | image= | caption = Ландшафт в районі міста Мельник }} Центральночеський край оточує Прагу з усіх боків, це один з найбільш густонаселених і промислових куточків [[Чехія | Чехії]]. У туристичному плані він дуже «локальний»: є [[Кутна Гора]] і замок Карлштейн, куди майже в обов'язковому порядку їздять з Праги, а все інше знаходиться в тіні більш відомих пам'яток сусідніх регіонів. Тим часом, в Центральночеський краї вистачає цікавих, контрастних місць, і він відмінно підійде тим, хто хоче побачити справжню Чехію, не від'їжджаючи далі 50 км від столиці. [[Файл:Kolín - panoramio.jpg|thumb|293px|Старе місто [[Колін]]]] На території краю дві великих річки — Лаба (Ельба) і Влтава, які зливаються в районі міста [[Мельник]]. Влтава не тільки протікає через Прагу, але і служить свого роду «вододілом»: на захід від неї починається горбиста місцевість з глухими лісами, ущелинами і стрімкими скелями в долинах річок, а на схід від неї тягнеться плоска рівнина, де населені пункти йдуть один за іншим, і розташована левова частка чеської промисловості. Центральночеський край цікавий тим, що на невеликій відстані один від одного розташовані дуже різні міста: заповнена туристами Кутна Гора, де дивляться незвичайний собор і стару шахту, зворушливий як на зображенні Мельник, де просто красиво і роблять гарне вино, крихітний [[Раковник]] — типова глушина із залізничним музеєм, міцний промисловий [[Млада-Болеслав]] з музеєм автомобілів Шкода або брутальний [[Кралупи-над-Влтавоу]], в якому день і ніч горить факел нафтопереробного заводу. Все це породжує велику різноманітність ландшафтів, примітних місць і навіть характеру місцевого населення. Майже всі міста Центральночеського краю не відносяться до тих, куди треба їхати, якщо Ви перебуваєте в Чехії вперше, але будь-який з них відмінно потрапить до короткої поїздки з Праги і особливо підходить тим, у кого на більш далекі вояжі немає часу. == Міста == {{listing |name= Колін |type=city |lat=50.028 | long=15.201 |image= |caption= Старе місто |description= '''[[Колін]]''' — перша станція поїздів, що прямують з Праги в напрямку [[Брно]] і [[Острава | Острави]]. Багато мандрівників роблять тут пересадку на місцевий потяг до Кутна Гори, але мало хто здогадується оглянути саме місто - дуже цікаве, як, втім, і нетуристичне. У Коліні великий і нетривіальний за своєю архітектурою готичний собор, стара ратуша і кілька середньовічних будинків, а на бічних вуличках розташована стара і, до того ж, діюча синагога. }} [[Файл:Kutna Hora (4584202895) (2).jpg|thumb|293px|Собор Святої Барбари і загальний вигляд міста Кутна Гора]] {{listing |name= Кутна Гора |type=city |lat=49.949 | long=15.266 |unesco=yes |image= |caption= Собор Святої Барбари і загальний вигляд міста |description = '''[[Кутна Гора]]''' - старовинне місто, в якому суворий шахтарський дух відчувається всюди, від фресок унікального за своєю архітектурою триголового готичного собору до кістниці - незвичайної церкви, інтер'єр якої виконаний з черепів і кісток. Туристів, втім, цим не налякаєш: вони їдуть в Кутна Гору тисячами, вона давно вже стала найпопулярнішим маршрутом одноденних екскурсій з Праги. Крім храмів у Кутна Горі можна відвідати музей шахтарської справи і спуститися в старі шахти, де колись видобували срібло. }} [[Файл:KostelPetraPavla1.jpg|thumb|293px|Костел Петра і Павла на тлі виноградників у місті Мельник]] {{listing |name= Мельник |type=city |lat=50.351 | long=14.477 |image= |caption= Костел Петра і Павла на тлі виноградників |description = '' '[[Мельник]]' '' стоїть біля злиття Ельби (Лаби) і Влтави в одному з наймальовничіших місць рівнинній частині Чехії. Крихітний, що вмістилося на пагорбі старе місто складається з ратушній площі і пари старих церков, які не були варті б, напевно, спеціального огляду, не будь від них чудового виду на злиття двох річок, доповненого відмінним місцевим вином, загальним затишком і повною відсутністю туристів, які рідко відвідують це місто, не дивлячись на його очевидну красу і близькість до столиці. }} == Інші місця == [[Файл:Parní lokomotiva v Lužné u Rakovníka.jpg|thumb|293px|Паровоз у залізничному музеї біля Раковника]] {{listing |name= Раковник |type=city |lat=50.104 | long=13.731 |image= |caption= Паровоз у залізничному музеї |description = '''[[Раковник]]''' - крихітне місто в глушині на північно-західному кордоні Центральночеського краю. Воно відоме звареним тут пивом Cernovar, але більш вагомим приводом для поїздки може бути музей чеських залізниць, що знаходиться поблизу. В ньому можна не тільки оглянути все різноманіття рухомого складу, а й покататися на ретро-поїзді з паровозом. Сам Раковник зазвичай не бачить і десятої частки туристів, які відвідують залізничний музей, хоча в місті є красива середньовічна церква, трохи історичної забудови і загальний колорит чеської провінції. }} == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Регіон}} bhgox4pqzga7x1w7pu23a89e0qcu1zu 0 3034 31793 26815 2022-01-04T20:11:24Z 185.252.88.237 31793 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Південночеський край''' — знаходиться в [[Чехія|Чехії]]. Є адміністративною одиницею Чеської Республіки, розташований на півдні історичної області [[Богемія]]. Межує з Пльзеньським та Центральночеським краєм, [[Моравія|Моравією]] та [[Австрія|Австрією]]. {{geo|48.965794|14.256591|map=region}} == Регіони == == Зрозуміти == {{regionbar | region= Південночеський край | regionlocal= чешск. Jihočeský kraj | arm = South Bohemian Region CoA CZ.svg | location = 2004 Jihocesky kraj.PNG | website = http://www.korsarclub.com | image= | caption = }} == Райони == * [[Ческе-Будейовіце (район) | Ческе-Будейовіце]] * [[Чеський Крумлов (район) | Ческі-Крумлов]] * Їндржихув-Градец * Пісек * Прахатице * Страконіце * Табор == Міста == * [[Їндржихув-Градец]] * [[Пісек]] * [[Страконице]] * [[Табор]] * [[Тршебонь]] * [[Ческе-Будейовіце]] * [[Ческі-Крумлов]] == Інші місця призначення == * Озеро Липно * [[Національний парк Шумава]] == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * Національний парк Шумава === Монастирі === * Монастир Злата-Коруна * Монастир Вішші-Брод === Збережені замки === * Замок Бехине * Замок Глубока * Замок Огорожа * Замок Кратохвиль * Замок Орлик * Замок Звиков * Замок Блатна * Замок Червена-Пільга * Замок Тршебонь * Замок Йіндржіхув-Градец * Замок Чеський Крумлов * Замок Рожмберк * Замок Страконице === Руїни замків і фортець === * Замок Боротин — координати 49° 29' 59.17" N 14° 37' 45.37"E {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Замок Віткув-Камен | alt=Hrád Vítkův kámen (Vítkův hrádek) | image=Vítkův Kámen (Vítkův Hrádek).jpg | address=Чешски-Крумлов (район)|район Чески-Крумлов | directions=48°38′42.68″ N 14°06′11.47″ E | url=http://www.vitkuvhradek.cz/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-07-07 | description=Практично зруйнований готичний середньовічний замок, заснований в середині XIII століття на правому березі озера Липно на вершині пагорба Віткув-Камен (1035 метрів над рівнем моря). Є найвищим за своїм місцезнаходженням замком у Чехії. }} * Замок Гельфенбурк у Баворова — координати 49 ° 08'10.13 «N 14 ° 00'22.67» E * Замок дівча-Камен — координати 48 ° 53'21.86 «N 14 ° 21'25.59» E * Нижня фортеця Кестршані — координати 49 ° 16 '12.72 «N 14 ° 04' 18.84» E * Замок Козі-Градек — координати 49 ° 23'24.93 «N 14 ° 43'26.02» E * Замок Кунжварт — координати 48 ° 55'15.67 «N 13 ° 42'33.65» E * Замок Ландштейн — координати 49 ° 01'32.99 «N 15 ° 13'56.03» E * Замок Шельмберк з оглядового вежею — координати 49 ° 32'59.53 «N 14 ° 49'35.31» E * Замок Хоустнік — координати 49 ° 03'05.17 «N 14 ° 26'33.29» E * Фортеця Цукнштеін — координати 48 ° 46'25.83 «N 14 ° 44'57.52» E == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Регіон}} 3c3l1vgm076lhzvzfohed2pgqzgoirf 0 3037 37670 37669 2025-05-29T16:38:16Z Assyrian Human 6497 37670 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Дебрецен''' (угор. Debrecen) — це місто, яке є адміністративним центром області Гайду-Бігар. Дебрецен розташований на перетині територій Хортобадь, Хайдушаг, Ніршег. == Зрозуміти == Можна нерідко почути, як Дебрецен називають ще однією столицею Угорщини. В цьому місті безліч архітектурних пам’ятників, музеїв. Тут проводяться фестивалі, які кожен рік відвідує близько 100 тисяч гостей. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Поряд з містом розташований міжнародний аеропорт, другий за своєю величиною у країні. === {{Потягом}} === До міста можна дістатись потягом. Через місто проходить залізниця Чоп — Дебрецен — Сольнок — Будапешт. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === У місті є автовокзал. Автостанція розташована на північ від залізничного вокзалу. З автовокзалу відправляються автобуси, які йдуть по регіональним та міжнародним автобусним маршрутам. === {{Кораблем}} === == Транспорт == По місту їздять автобуси та тролейбуси. == Що відвідати == *Велика Церква Дебрецена, збудована в 1821 році. Це найбільший протестантський храм в країні. *Кафедральний собор Святої Анни - католицький собор, збудований у 1715 році. * Греко-католицька церква1910 року. Вона була збудована увізантійському стилі. * Футбольний стадіон «Надьєрдеї» . * Найстаріший готель в Угорщині «Золотий Бик». * Найбільший вітряк в Центральній Європі, що розташований на вулиці Бесермені. * Міський парк з термальними ванами та басейном. *Музей Дері з творами Мігая Мункачі та артефактами зі Стародавнього Єгипту. * Квітковий карнавал Дебрецена,який проходить 20 серпня кожного року. * Хортобадь - національний парк, розташований за 40 кілометрів від Дебрецена. Включений до переліку світової спадщини ЮНЕСКО. == Чим зайнятись == Можна відвідати Музей Реформаторського коледжу, в якому є бібліотека з 600 тисячами видань. В місцевому Музеї Дері є колекція картин та експонатів, що мають археологічну та етнографічну цінність. Парк Недьерде є найстарішим заповідником Угорщини. == Що купувати == Дебрецен сподобається тим, хто любить купувати усілякі дрібнички. Тут є чайні сервізи, тарілки, салатниці, безліч речей з порцеляни, спеції, солодощі та марципанові фігурки. == Де поїсти == Туристи звичайно відвідують «Csokonai Etterem», «Flaska Vendeglo», «Palma Sorozo», «Cukraszda Mandula», «Kashmir», «Govinda Etterem». Обов’язково треба скуштувати Дебреценську подвійну сосиску. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Освіту можна здобути у Дебреценському університеті. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Угорщина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Угорщини]] hy1lfppnz8fdokw7a4x0ymxzfrz9aq2 0 3038 37682 36622 2025-05-30T16:09:34Z Assyrian Human 6497 орфографія 37682 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Егер або Еґер''' (угор. Eger) — місто в [[Угорщина|Угорщині]] на північному сході країни, в області Гевеш. Місто стало відомим ще в часи середньовіччя. Головна пам’ятка міста — Егерський замок, який став знаменитим завдяки обороні від Османіву 1552 року. У місті є великі виноградники, термальні джерела, старованні будівлі. == Зрозуміти == Егер - одне з найпопулярніших міст для туристів на півночі Угорщини. Відомий своїми термальними джерелами. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт, який розташовується найближче до міста — Егер-Мішкольц (MCQ). Він обслуговує місцеві і міжнародні рейси. Ще один аеропорт, який розташований трішки подалі — Ференц Ліст (BUD), який також обслуговує міжнародні та внутрішні рейси. === {{Потягом}} === Від Будапешту до Егер потягом приблизно 2 години. Курсують прямі потяги та з пересадкою. === {{Автомобілем}} === Будапешт – Егер Егер – Будапешт 1 ч. 36 мин. (140,0 км) Маршрут: M3 2 ч. 3 мин. (151,4 км) Маршрут: M3 и Дорога № 21 === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == *Угорці пишаються Егерською фортецею, яка символізує їх хоробрість і патриотизм. *Мінарет — пам’ятка турецької епохи в Європі. *Площа Добота, пам’ятник коменданту Егерської фортеці Іштвану Добо. *Костел міноритів. *Палац Архієпископа, в якому збереглись унікальні твори та мантія, в якій Марія-Терезія була на своїй коронації. *Церква Святого Антонія Падуанського 1773 року. *Музей Астрономії та Планетарій. == Чим зайнятись == * Відвідати Єпархіальну бібліотеку, в якій зберігається лист Моцарта. * Взяти участь в екскурсії «Долина Красунь», де розташовано близько 200 винних погребів. * Прогулятись ботанічним садом Архієпископа. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == В Егері працює Університет прикладних наук імені Кароля Естергазі, заснований в 1774 році. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Угорщина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Угорщини]] r5xdo7xm416hhy0p62er0m167ug4wex 0 3039 33523 32866 2022-09-17T21:43:28Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Словаччини]] з допомогою HotCat 33523 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Жиліна''' — місто на північному заході [[Словаччина|Словаччини]]. Відноситься до регіону туризму Верхній Вах. Відіграє роль важливого промислового центру країни. == Зрозуміти == Жиліна — одне з найбільш динамічно розвиваючихся міст Словаччини та великий центр промисловості, який вважається неофіційною столицею її північного заходу. Одне з найбільших міст в країні, в якому перетинаються транспортні шляхи Словаччини, Чехії та Польщі. == Як дістатись == === {{Літаком}} === На відстані 10-15 кілометрів від міста є міжнародний еаропорт Дольний Грінч. Доїхати можна до нього на таксі або автобусі. === {{Потягом}} === Є залізничний вокзал - важливий залізничний вузол країни. === {{Автомобілем}} === Братислава – Жилина Жилина – Братислава 1 ч. 51 мин. (202,6 км) Маршрут: E75 2 ч. 47 мин. (235,2 км) Маршрут: E65 и E75 === {{Автобусом}} === Є автостанція. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Є автобуси та тролейбуси, місто можна обійти пішки, так як воно не велике. == Що відвідати == *В околицях Жиліна є кілька замків - Стречно, Старий город, Лієтава, Гричів, Замок Сулов, Замок Будатін. *Можна подивитись ансамбль Маріїнської площі. *Церкву святої Трійці. *Вежу Буріана. *Ратушу 16 століття. *Церкву святих апостолів Петра і Павла 18 століття. *Палац Розенфельдів. == Чим зайнятись == На Жилінській греблі можна дістатись джогінгом, покататись на велосипеді. Взимку – на ковзанах. В будівлі старого залізничного вокзалу є культурний центр «Станиця». Там відбуваються театральні постановки на кінопокази. Цікаво в Жилінському міському культурному центрі Палац Розенфельд, Поважських музеях, найстаріший у країні професійний театр ляльок «Жиліна», Музеї європейської культури, обласна бібліотека. Є декілька торгових центрів та кінотеатрів. Організовуються культурні заходи, серед яких літературний фестиваль, театральний фестиваль та міжнародний музикальний фестиваль. У місті є фітнес центри та боулінги. == Що купувати == У місті багато сувенірних лавок та магазинів. == Де поїсти == Велика кількість кафе, ресторанів, кондитерських. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Для туристів є багато варіантів відпочинку. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Жилінський університет (Žilinskáuniverzita v Žilin) - один ізнайбільших технічних ВНЗ Словаччини. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Словаччина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Словаччини]] hi6u954yvm1wkaows769qquzadd7gh2 0 3040 26781 26780 2020-05-30T13:33:30Z Buruneng 3153 /* Інші місця */ 26781 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Корфу''' розташований у [[Греція|Греції]]. == Регіони == Острів Керкіра, що за італійською традицією називається Корфу, знаходиться на північному заході Греції в архіпелазі Іонічні острови. == Міста та селища == * Керкіра — столиця й власне єдине місто на острові * Палеокастриця — замок, монастир і живописні лагуни * Kaccioпі * Каламі — маленьке село на півночі з Білою віллою, де мешкали Лоуренс і Ненсі Даррелли у 1930-ті роки == Інші місця == * Пантакратор * Острів Відо * Озеро Антіоніссі == Зрозуміти == == Мова == Грецька, але через британське володіння в першій половині XIX століття та тривалі зв'язки з Англією чимало острів'ян володіють англійською. Острів популярний серед російських туристів, тому чимало написів зроблені російською. == Як дістатись == * Єдиний аеропорт у Керкірі приймає літаки з країн Європи та Близького сходу. * З Італії, Албанії та материкової Греції ходять пороми. == Транспорт == По острову ходять автобуси блакитної та зеленої ліній, що стартують від автовокзалу та порту в Керкірі. У столиці та великих селищах можна винайняти човна. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Саранда]] ([[Албанія]]) * [[Салоніки]] * [[Афіни]] {{footer|ispartof=Греція|type=Регіон}} p6jwg4vcvoab8mmzdn70g6me7jjmzfz 0 3041 26779 26609 2020-05-30T13:28:06Z Buruneng 3153 /* {{Потягом}} */ 26779 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Салоніки''' знаходиться в [[Греція|Греції]]. == Зрозуміти == Фессалоніки грецькою, Солунь давньоруських літописів. Місто засноване ще македонським царем Філіппом II у V столітті до н. е. й назване на честь його доньки Фессалоніки, сестри Олександра Македонського. Зараз друне за розміром місто країни, центр Північної Греції. Місто багате на пам'ятки часів Римської, Візантійської та Османської імперій. Є великим транспортним вузлом. Поблизу Салоніків є гори, пляжі, цікаві пам'ятки. У забудові міста змішані європейський, грецький та туреуький стилі разом з археологічними пам'ятниками античності та раннього середньовіччя. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * Аеропорт знаходиться на південно-східній околиці міста. Сюди прилітають літаки з багатьох країн Європи. Від аеропорту можна дістатися до міста автобусом. Квиток коштує 2€. Треба мати монети, бо автомати в автобусі. На автостоянці поруч знають про проблему, тому радо розміняють вам десятиєврову банкноту, запитавши перед тим, скільки людей має їхати, щоб зекономити монети для наступних прохачів. Є також таксі. === {{Потягом}} === Залізничний вокзал знаходиться на захід від центру міста. Сюди прибувають потяги з Афін та інших частин країни. Потяг Белград-Скоп'є-Гевгелія-Салоніки станом на 2019 рік ходить тільки до Північно-Македонської Гевгелії, а далі кордон переїжджає автобус, що раз на день досягає Салоніків (їде близько 2 годин, але може й на пару годин запізнитися, адже це Греція й ніхто нікуди не поспішає). === {{Автомобілем}} === Тією самою автотрасою Скоп'є-Гевгелія-Салонікі можна дістатися з Північної Македонії. === {{Автобусом}} === Автостанція біля залізничного вокзалу приймає рейси з Афін, Болгарії, Туреччини, України та багатьох країн Європи. === {{Кораблем}} === == Транспорт == У місті є декілька внутрішніх автостанцій, де можна пересісти на автобуси до передмість, зокрема пляжів Піреї і Нео-Епівадеса. Квиток по місту коштує 1 євро, квиток з пересадкою - 2 євро. До східних пляжів можна дістатися катером з порту або з пристані біля Білої вежі. Рейси відбуваються 8-10 разів на день. Ціна 5 євро в один бік. [http://Karavakia.gr] == Що відвідати == === Музеї === * Археологічний музей * Музей Ататюрка * Музей Візантійської культури * Музей науки й техніки Ноезис * Єврейський музей * Македонський музей сучасного мистецтва * Салонікський музей фотографії === Пам'ятки === * Біла вежа * Тріумфальна арка Галерія * Римська агора * Візантійські стіни * Гептапіргіон === Релігійні споруди === * Агія-Софія. Побудована в кінці VII століття. * Агіос-Дімітріос. Церква VII століття, майже повністю знищена пожежею 1917 року. * Панагія Ахейропіїтос. Побудована в середині V століття н.е. * Ротонда. Побудована 306 року н.е. як храм Зевса чи мавзолей римського імператора Галерія. * Єні-Камі (Нова мечеть). Побудована 1902 року для юдеїв, що перейшли до ісламу. Зараз це виставковий простір, де також зібрана колекція мармурових статуй давньоримського та ранньовізантійського періодів. === Місцевовсті === * Верхнє місто (Ано Полі). Найбільш традиційний квартал на схилі пагорба, вузенькі вулички та клумби. * Площа Арістотеля == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === Нащо вам той ресторан? Зайдіть у місцевий мінісупермаркет, візьміть солоних олив розміром з велику вишню чи дрібну сливу (5-8 євро/кг), грецьку фету (5-7 євро/кг), гроно винограду. А потім зійдіть у булочну та купіть свіжу запашню домашню паляницю (0,5-1,5 євро). Запити можна кефіром (1-2 євро) чи грецьким вином (3-4 євро/пляшка). === Середні ціни === * Lola - місцева кухня, морепродукти, м'ясо. Вул Агапіноу 10 === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Університет Арістотеля == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Афіни]] * [[Скоп'є]] ([[Північна Македонія]]) * [[Стамбул]] ([[Туреччина]]) * [[Софія]] ([[Болгарія]]) {{footer|ispartof=Греція|type=Місто}} sv85zh715av6wki8bfggeppsxge0tzy 0 3043 26597 26594 2020-05-16T18:45:05Z Андрій Гриценко 2491 /* Міста */ 26597 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Пльзенський край''' — регіон у західній частині Богемії на кордоні з [[Німеччина | Німеччиною]]. За винятком столиці, міста [[Пльзень]], ця частина країни практично не охоплена туризмом і не містить нічого крім невисоких гір [[Чеський ліс | Чеського лісу]], де є гірськолижні курорти місцевого значення, та кількох крихітних історичних міст чесько-німецького прикордоння.{{geo|49.65|13.20|zoom=8|map=region}} == Регіони == == Зрозуміти == {{regionbar | region= {{PAGENAME}} <!-- официальное название региона --> | regionlocal= {{lang|cs|Plzeňský kraj}} | arm = <!-- герб региона (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | location = <!-- расположение (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | website = <!-- официальный сайт или сайт с туристической информацией --> | image= <!-- характерная фотография: например, основная достопримечательность (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | caption = <!-- подпись к фотографии --> }} == Міста == [[Файл:Pilsen-Barriles-Museo.JPG|thumb|293px|місто [[Пльзень]]]] {{listing|type=city|lat=49.742 | long=13.381 |name= Пльзень |image= |caption= |description= '''[[Пльзень]]''' — найбільше місто на заході Богемії і зручна база для дослідження цього регіону. Пльзень має гарну туристичну інфраструктуру, орієнтовану в основному на тих, хто хоче подивитися знамениту пивоварню. Старе місто, що займає кілька кварталів, цікаве готичним собором і величезною синагогою - другою за величиною в Європі - а крім того в Пльзені знаходиться музей західночеського краю, що містить величезну історичну експозицію, в тому числі середньовічну дерев'яну скульптуру, виставлену в колишньому монастирі францисканців. }} [[Файл: Dolní_brána_(Pražská),_Domažlice.JPG|thumb|293px|Центральна площа міста Домажліце]] {{listing|type=city|lat=49.441 | long=12.929 |name= Домажліце |image= Dolní_brána_(Pražská),_Domažlice.JPG |caption= Центральна площа |description= '''[[Домажліце]]''' — містечко на самому кордоні з Німеччиною, через яке проходять потяги до [[Мюнхен]]а. Як прийнято в Чехії, це місто має одну площу з довгою аркадою красивих ренесансних будинків, «приправленою» парою симпатичних веж і замком. Якщо ви їдете в сторону Німеччини, Домажліце навряд чи справить на вас особливе враження, але для тих, хто тільки-но в'їхав до Чехії, він буде непоганим прологом і дасть відмінне уявлення про відмінності між Богемією та [[Баварія | Баварією]]. Не менш важливим є Домажліце тим мандрівникам, які хочуть недорого поїсти або переночувати перед перетином німецького кордону. }} [[Файл:V Klatovech 008.JPG|thumb|293px|Вигляд с Чорної башти на місто Клатови]] {{listing|type=city|lat=49.397 | long=13.290 |name= Клатови |image= |caption= Вигляд с Чорної башти |description= '''[[Клатови]]''' — південна столиця Пльзенського краю. До середини XIX століття це місто було одним з форпостів на кордоні з Баварією, але поступово втратило своє колишнє значення, ставши черговим затишним куточком чеської провінції. Особливість Клатови в баштах і шпилях, які формують характерний скайлан - впізнається чеська, але відрізняється при цьому неабиякою тіснотою, яку можна порівняти з більш відомим і великим [[Градец-Кралове]] на східних рубежах Богемії. Від Клатови рукою подати до середньовічного замку в ' Свіхове'', на південь же від нього починається на рідкість глуха і мальовнича місцевість - гірський масив Шумавського лісу. }} == Інші місця == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Регіон}} 6zeqe4fxhahte9mpohxvj5kh1jo3n9m 0 3045 26602 2020-05-16T22:41:13Z Visem 502 Visem перейменував сторінку з [[Е́гер]] на [[Егер]] 26602 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Егер]] 0t0iz2k7arzotv0f1oghhcvr1zpwt9a 0 3046 35508 28776 2024-05-17T00:27:30Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35508 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Ліберецький край''' знаходиться в північній частині [[Чехія | Чехії]] на кордоні з [[Німеччина | Німеччиною]] та [[Польща | Польщею]]. {{geo|50.71|14.94|zoom=9|map=region}} == Зрозуміти == {{regionbar | region= {{PAGENAME}} | regionlocal= {{lang|cs|Liberecký kraj}} | location = Liberecký kraj in Czech Republic.svg | website = | image= Turtle Rock, Borek.jpg | caption = Скала Черепаха в заповіднику «Чешський рай» }} == Регіони == == Міста == [[Файл:Ještěd , letecký pohled.jpg|thumb|293px|Гора Джестед на околиці Ліберця]] {{listing |type=city |lat=50.761 | long=15.050 |name= Ліберець |image= |caption= Гора Джестед на околиці Ліберця |description='''[[Ліберець]]''', до Другої світової війни більш відомий як ''Райхенберг''. Колись був столицею німецької Богемії. Місто розташоване в улоговині серед гір, найвища з яких - гора Йештед - досягає 1012 метрів над рівнем моря і обладнана прекрасної оглядовим майданчиком на який легко піднятися на підйомнику. Саме місто, при всій своїй близькості до Німеччини, відрізняється австрійською витонченістю і чеським затишком: тут ви побачите старі будівлі, серед яких вражаюча неоготична ратуша, фахверкові будинки і пам'ятники модерну, а також непогані музеї, ботанічний сад і навіть зоопарк. «Вишенькою на торті» будуть затишні трамваї, яких в місті несподівано багато. }} [[Файл:Frýdlant, kostel Nalezení sv. Kříže 12.jpg|thumb|293px| Костел Отримання Святого Хреста]] {{listing |type=city |lat=50.924 | long=15.078 |name= Фрідлант |image= |caption= Костел Отримання Святого Хреста |description='''[[Фрідлант]]''' — крихітне містечко на польському кордоні. Він відомий (та й то в вузьких колах) лише однією обставиною - розташованим на пагорбі над річкою замком, найбільш вірогідним прототипом Замку в однойменному романі Франца Кафки. Хоча ніяких матеріальних кафкіанських підтверджень у місті не збереглося, деяке відчуття потойбічного у Фрідланті є. Крім замку тут можна побачити бароковий костел, цікаві зразки старої забудови і створений місцевими ентузіастами залізничний музей, присвячений розібраній в 1970-ті рр. вузькоколійці. }} [[Файл:Zlatá 2912, Jablonec nad Nisou.JPG|thumb|293px|Вілла Шнейдерова в стилі функціоналізму]] {{listing |type=city |lat=50.723 | long=15.173 |name= Яблуниця-над-Нісою |image= |caption= Вілла Шнейдерова в стилі функціоналізму |description='''[[Яблуниця-над-Нісою]]''' межує з сусіднім [[Ліберець | Ліберцем]] і навіть пов'язана з ним діючою лінією трамвая. Місто, на рідкість багатогранне: гірський курорт, центр виробництва скла та прикрас, а крім того прекрасний заповідник міжвоєнної чеської архітектури з легкими відгомонами австрійського модерну. }} == Інші місця == == Мова == В Ліберці бувають німецькі туристи, тому, якщо місцеві жителі взагалі володіють будь якою іноземною мовою, то найчастіше німецькою. У Яблуниці ситуація, як не дивно, зворотна, і німецькою ніхто не говорить, а ось англійською можна порозумітися непогано. Написи нерідко дублюються польською мовою. Носіїв цієї мови ви, швидше за все, не зустрінете, однак зі слуху польську мову чехи розуміють набагато краще, ніж українську чи російську. == Як дістатись == Ліберецький край - це дальній і досить глухий кут [[Чехія | Чехії]]. Хоча від [[Прага | Праги]] він начебто не дуже далеко, поїздом сюди потрібно їхати години три, причому з пересадкою. З Праги до [[Ліберець|Ліберця]] ходять також прямі автобуси, якими дістатися можна набагато швидше. Усередині Чехії Ліберецький край пов'язаний поїздами з містами [[Дечин]], [[Усті-над-Лабем]] і [[Пардубіце]]. Прямі потяги ходять до Ліберця з [[Дрезден]]а (через [[Ціттау]]). Можна приїхати і з боку [[Польща | Польщі]]: чеські і польські потяги регулярно стикуються на станції Шклярська Поремба (''Szklarska Poręba ''), що за годину їзди від польської [[Єленя Гура | Єленя-Гури]] (звідки неважко виїхати до [[Вроцлав]]а) і майже за дві години від Ліберця. Є також автобуси з Ліберця до польського міста [[Згожелець]]. Інша частина польсько-чеського кордону проходить горами, де немає навіть нормальних доріг, а вже тим більше громадського транспорту. == Транспорт == Як і всюди в Чехії, основним видом транспорту є потяг. Всі без винятку лінії Ліберецького краю дуже мальовничі й, до того ж, не електрифіковані - від поїздок по ним ви отримаєте велике естетичне задоволення. У гірській місцевості можуть бути затребувані приміські автобуси, але пам'ятайте, що за доброю чеською традицією вони практично не ходять вихідними. Відстані в Ліберецькому краї невеликі, а залізничні квитки - недорогі, але в деяких випадках вам може стати в нагоді добовий квиток (''[http://www.cd.cz/en/vnitrostatni-cestovani/jizdenka/jizdne-a-slevy/-9533/ Celodenní jízdenka]'') за 159 Kč. Аналогічний квиток до Ліберецького краю і прикордонні німецькі регіони (''[http://www.cd.cz/en/mezinarodni-cestovani/jizdenka/cestovani-v-prihranici-s-nemeckem/-9558/ Celodenní jízdenka+Německo]'', за 259 Kč) незамінний для тих, хто хоче їхати до [[Німеччина | Німеччини]]: з ним можна їхати до [[Дрезден]]а і взагалі всією [[Саксонія | Саксонією]], а коштує він рази в два дешевше аналогічного німецького тарифу. Схожий квиток є і для [[Польща | Польщі]] (''[http://www.cd.cz/en/mezinarodni-cestovani/jizdenka/cestovani-v-prihranici-s-polskem/-9814/ Celodenní jízdenka+Polsko]''), з ним можна їхати до самого [[Вроцлав]]а. Крім того, в Ліберецькому краї діє добовий квиток [http://www.zvon.de/de/ENT-Tickets/ Euro-Neisse Ticket]{{Dead link|date=травня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} від чесько-німецько-польського регіонального оператора ZVON (160 Kč в Чехії, €13 в Німеччині ): до зони дії цього квитка входять також прилеглі німецькі (Ціттау, Герліц, Баутцен) і польські (Єленя Гура, Згожелець) лінії. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Регіон}} 630b6aa4i40get9elhe56fcm5lli3q3 0 3048 32873 29138 2022-07-29T09:34:23Z Mykola7 4555 32873 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Шяуляй''' (лит.Siauliai) – це назва міста центрального повіту Siauliai County. Шяуляй розташоване в долині річки Вента, є частиною Шяуляйського району. == Зрозуміти == Шяуляй – це одне з литовських міст, яке має найдавнішу історію. У місті багато архітектурних та історичних пам’яток, які зберіглись до наших часів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Поблизу міста розташовано три аеропорти у радіусі 150 кілометрів. Вони обслуговують міжнародні та місцеві рейси. === {{Потягом}} === У місті розташована вузлова залізнична станція. === {{Автомобілем}} === Вільнюс - Шяуляй 2 ч. 36 мин. (213,0 км) Маршрут: A2 и A9 3 ч. (217,5 км) Маршрут: A2 3 ч. 25 мин. (273,2 км) Маршрут: A2 и A Київ - Шяуляй 12 ч. 59 мин. (933,6 км) Маршрут: Р31 === {{Автобусом}} === У місті Шауляй є автовокзал. На нього прибувають місцеві та іноземні автобуси. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Якщо ви хочете скористатись громадським транспортом у Шауляй, зверніть увагу на автобуси на маршрутне таксі. Також працює цілодобове таксі за замовленням. Можно взяти на прокат авто та велосипед. == Що відвідати == *Гора Хрестів, яка розташується на відстані 12 км на північ від міста Шяуляй. *Вілла Хаїма Френкеля *Музей велосипедів. *Музей шоколаду. *Музей фотографії. *Музей кішок. *Музей радіо і телебачення. *Пожежно - технічний музей, експозиція якого присвячена історії пожежної справи. *Меморіальний будинок - музей Венцлаускісов. *Меморіальний будинок – музей Іовараса, одного з найпопулярніших литовськи хпоетів початку ХХ століття. *Історико - етнографічний музей «Аушра» *Кафедральний собор Святих Петра і Павла *Площа з годинником «Півник» *Скульптура «Залізна лисиця» *Конфетная фабрика «Рута» == Чим зайнятись == Якщо ви будете подорожувати та завітаєте до міста Шяуляй, обов’язково відвідайте регіональні парки Загаре і Тітувенай, подивіться озеро Реківа, яке відоме своїм льодовиковим походженням. Національні традиції можна дослідити у Жалюкайській садибі мельника. Можна відвідати ботанічний сад при місцевому університеті. Якщо є вільний час, завітайте до Шяуляйського драматичного театру, кинотеатрів чи публічних бібліотек міста. Можна спробувати себе у парашутному спорті, верховій їзді, порибалити. Шауляй відоме своїми фонтанами, які мають назву «Три птахи», «Руді», «Пелікан», «Материнство». == Що купувати == Якщо ви полюбляєте привозити сувеніри з країн, які відвідуєте, у Литві зверніть увагу на різні вироби із бурштину, скла, придбайте кераміку ручної роботи, дерев’яні різьблені сувеніри. Є численні магнітики, листівки , рушники з бавовни. В магазинах є велика кількість сувенірних кружок. == Де поїсти == Пообідати можна у закусочних, піцеріях, барах чи кафе. У ресторанах є традиційна і екзотична кухня. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == В місті для туристі є великий вибір місць, де можна зупинитись. Це може бути готель, гостьовий будинок, хостел. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Шяуляйскій університет вважається один знайбільших і найвідоміших навчальних закладів в північній Литві. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Інформаційний туристичний центр міста допоможе туристам, які розгубились і не знають, що відвідати. Тут нададуть інформацію про те, де можна взяти в оренду автомобільчи велосипед. == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Литва|type=Місто}} sqt2hxiqj17q060onigg92mrrat7tfc 0 3056 33396 32863 2022-08-24T02:32:12Z Trident of Neptun 6004 33396 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Гродно''' (біл. Гродна), (літ. Gardinas), (пол.Grodno) — місто в [[Білорусь|Білорусі]], є адміністративним центром Гродненської області. Місто розташоване майже на кордоні з Польщею та Литвою, на річці Німан. == Зрозуміти == Містом-музеєм називають Гродно туристи та місцеві жителі за безліч старовинних вулиць, замків, церкв та костелів з багатовіковою історією. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Гродно розташованийна відстані 18 кілометрів поблизу міста Обухово Гродненської області. До нього можна доїхати на автобусі, маршрутному таксі, електричці чи автомобілі. === {{Потягом}} === Місцева залізнична станція розташована за адресою вул. Будьонного, 37. === {{Автомобілем}} === Мінськ, Гродно Гродно, Мінськ 3 ч. 5 мин. (279,8 км) Маршрут: M6 === {{Автобусом}} === Автовокзал в Гродно розташований поблизу історичного центру міста. Там можна придбати квитки, щоб подорожувати по країні чи поїхати за кордон. Адреса: вул. Червоноармійська, 7А === {{Кораблем}} === == Транспорт == По місту курсують автобуси і тролейбуси, мікроавтобуси та таксі. == Що відвідати == * Старий Замок. * Собор Святого Франциска Ксаверія. * Костел і монастир бригіток. * Костел і монастир бернардинів. * Костел Діви Марії Ангельської. * Покровський собор. * Різдво-Богородичний монастир. * Борисоглібська церква. * Велика хоральна синагога. * Лютеранська церква. * Гродненська кунсткамера. * Водонапірні башти «Кася» і «Бася». * Вежа пожежного депо. * Гродненська фортеця. * Августовський канал. == Чим зайнятись == В Гродно потрібно зупинятись більше, ніж на 1 день, через доволі цікаві та різноманітні туристичні об'єкти. Туристам варто знати про найцікавіші з них: * Парк Жілібера. * Гродненський зоопарк. * Гродненський драматичний театр. * Гродненський обласний театр ляльок. * Аптека-музей. * Музей історіїта релігії. * Будинок-музей Елізи Ожешко. * Музей Максима Богдановича. * Гродненська центральна міська бібліотека ім. А. Макаенка. * Гродненська обласна наукова бібліотека ім. Е. Ф. Карського. == Що купувати == В місті багато сувенірних магазинів, де можна купити ляльки у національному вбранні, магнітики, керамічні вироби, вироби зсоломки, сувенірні тарілки, вишиті рушники. Жінкам обов'язково треба звернути увагу на білоруську косметику. == Де поїсти == У центриміста великий вибір кафе, ресторанів, піцерій. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Готелів в Гродно небагато, але є можливість скористатися найманою квартирою. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Гродненський державний медичний університет (ГрГМУ) * Гродненська Вища духовна семінарія * Гродненський державний аграрний університет * Гродненський державний університет ім. Янки Купали (ГрГУ) == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} 37pud5a2otia40khyy0bzvc9crkabuw 10 3057 26749 26748 2020-05-29T13:08:43Z Dimon2712 4613 26749 wikitext text/x-wiki <includeonly><div style="display: table; background-color: #fff3f3; border: 1px solid #a00; margin: 0.5em 1em 0 1em; padding: 6px; " class="pp_warningbox"> {| |- style="vertical-align: top;" | style="width: 56px;" rowspan="3" | [[File:Ambox warning red.svg|link=|50px|Попередження]] | <span style="font-size: 130%; color: #a00">'''ПОПЕРЕДЖЕННЯ:'''</span> {{{1}}} |- | {{#if: {{{australia|}}}{{{au|}}}{{{canada|}}}{{{ca|}}}{{{de|}}}{{{fr|}}}{{{india|}}}{{{in|}}}{{{nz|}}}{{{southafrica|}}}{{{za|}}}{{{uk|}}}{{{us|}}}{{{ie|}}}{{{prc|}}}{{{hk|}}}{{{nl|}}}| <div style="font-size: 75%">'''Урядові консультації з питань подорожей''' {{flatlist| {{#if: {{{australia|}}} | * [{{{australia}}} Австралія]|{{#if: {{{au|}}} | * [{{{au}}} Австралія]|}} }} {{#if: {{{be|}}} | * [{{{be}}} Бельгія]|}} {{#if: {{{canada|}}} | * [{{{canada}}} Канада]|{{#if: {{{ca|}}} | * [{{{ca}}} Канада]|}} }} {{#if: {{{de|}}} | * [{{{de}}} Німеччина]|}} {{#if: {{{fr|}}} | * [{{{fr}}} Франція]|}} {{#if: {{{india|}}} | * [{{{india}}} Індія]|{{#if: {{{in|}}} | * [{{{in}}} Індія]|}} }} {{#if: {{{ie|}}} | * [{{{ie}}} Ірландія]|}} {{#if: {{{nz|}}} | * [{{{nz}}} Нова Зеландія]|}}{{#if: {{{nl|}}} | * [{{{nl}}} Нідерланди]|}}{{#if: {{{southafrica|}}} | * [{{{southafrica}}} ПАР]|{{#if: {{{za|}}} | * [{{{za}}} ПАР]|}} }} {{#if: {{{uk|}}} | * [{{{uk}}} Велика Британія]|}} {{#if: {{{us|}}} | * [{{{us}}} США]|}} {{#if: {{{prc|}}} | * [{{{prc}}} Китай]|}} {{#if: {{{hk|}}} | * [{{{hk}}} Гонконг]|}} {{#if: {{{sg|}}} | * [{{{sg}}} Сінгапур]|}} }}</div> }} {{#if:{{{lastedit|}}} | {{#ifeq:{{{lastedit|}}} | permanent | | {{!}}- {{!}} style="color:gray; font-size: 85%" {{!}} ''(Інформація востаннє була оновлена {{#time: M Y|{{{lastedit}}}}})'' }} }} |} </div>{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Category:Has warning box]]{{#if:{{{lastedit|}}}| {{#ifeq:{{{lastedit|}}} | permanent | |<!-- check date -->{{#iferror: {{#ifexpr: {{#time: U | now -6 months}} > {{#time: U | {{{lastedit|}}} }} | [[Category:Has warning box with out of date warning]]| }}| [[Category:Has warning box with no date]] }} }}<!-- no date --> | [[Category:Has warning box with no date]]}} }}</includeonly><noinclude> {{documentation}} <templatedata> { "params": { "1": { "required": true, "label": "Warning text", "type": "string" }, "australia": { "aliases": ["au"], "type": "url" }, "be": { "type": "url" }, "canada": { "aliases": ["ca"], "type": "url" }, "de": { "type": "url" }, "fr": { "type": "url" }, "india": { "aliases": ["in"], "type": "url" }, "nz": { "type": "url" }, "nl": { "type": "url" }, "southafrica": { "aliases": ["za"], "type": "url" }, "uk": { "type": "url" }, "us": { "type": "url" }, "ie": { "type": "url" }, "prc": { "type": "url" }, "hk": { "type": "url" }, "lastedit": { "label": "Lastedit", "description": "Date the information was last updated in YYYY-MM-DD format", "type": "date", "suggested": true } }, "description": "Non-obvious dangers to life and limb." } </templatedata> </noinclude> gv697nxdiw3byqd0tnf88qfdvibuhcf 10 3058 26744 2020-05-29T13:02:34Z Dimon2712 4613 Створена сторінка: <div class="hlist {{{class|}}}" {{#if:{{{style|}}}{{{indent|}}}|style="{{#if:{{{indent|}}}|margin-left: {{#expr:{{{indent}}}*1.6}}em;}} {{{style|}}}"}}>{{#if:{{... 26744 wikitext text/x-wiki <div class="hlist {{{class|}}}" {{#if:{{{style|}}}{{{indent|}}}|style="{{#if:{{{indent|}}}|margin-left: {{#expr:{{{indent}}}*1.6}}em;}} {{{style|}}}"}}>{{#if:{{{1|}}}| {{{1}}} </div>}}<noinclude></div> {{documentation}} </noinclude> rl7soqdf32myn4dned7p631d4bijrbp 0 3059 26879 26782 2020-06-18T19:03:15Z Voll 30 26879 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Клуж-Напока''' знаходиться в [[Трансильванія|Трансильванії]]. == Зрозуміти == Найбільше місто Трансильванії, культурний і науковий центр, друге за розміром місто Румунії. Суміш румунської, угорської та австрійсько-німецької культури. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Міжнародний аеропорт Клуж-Напока ім. Аврама Янчу знаходиться на східній околиці міста, в 9 км від центру. Приймає літаки з багатьох країн Європи та Близького Сходу. Один з базових аеропортів лоукостера «WizzAir». Вдень до центру ходять автобуси, вночі — тільки таксі. === {{Потягом}} === Залізничний вокзал Клуж-Напока знаходиться на північ від центру. З України можна дістатися до прикордонного [[Сигіт]]у в [[Південна Мармарощина|Південній Мармарощині]], звідки ходять потяги до Клужа тричі на день. Тривалість дороги близько 5 годин, є прямий потяг, а також з пересадкою. Також до Клужа можна дістатися з [[Сібіу]] та [[Бухарест]]а. === {{Автомобілем}} === * Автошляхом E60 можна дістатися з заходу з Відня, Зальцбурга, Будапешту; зі сходу — з Констанци, [[Бухарест]]а, [[Брашов]]а. * Автошляхом E81 можна дістатися з півночі з Мукачева, Берегова, Сату-Маре; з півдня — з Констанци, Бухареста, Сібіу === {{Автобусом}} === Автобуси сполучають Клуж-Напоку з більшістю великих міст Румунії. Є також автобуси з України, Болгарії, Греції, Угорщини, Сербії. === {{Кораблем}} === Місто стоїть на несудоходній річці, найближчий морський порт — [[Констанца]] на березі Чорного моря. == Транспорт == У місті ходять автобуси й тролейбуси. Квиток можна купити в автоматі на деяких зупинках. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Клузький університет імені Бабеша-Бойяї == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Сібіу]] * [[Південна Мармарощина]] * [[Бухарест]] * [[Фагараш]] * [[Будапешт]] (Угорщина) * [[Солотвино]] (Україна) * [[Мукачево]] (Україна) {{footer|ispartof=Трансильванія|type=Місто}} 2w9skv9gxm9607idsukdlbn2i7v8e5t 0 3060 32699 32588 2022-07-28T10:54:18Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Dimon2712|Dimon2712]] 26812 wikitext text/x-wiki {{geo|30.6|31.1|zoom=8}} {{pagebanner|Dahshur banner Bent Pyramid.jpg}} '''Нижній Єгипет''' — обширний регіон Єгипту, в якому знаходяться дельта Нілу, [[Каїр]], [[Александрія]] та піраміди. В античні часи Нижній Єгипет був відомий як ''Ta-mehu'' , що перекладається як ''країна папірусу''. == Міста == {{mapframe|width=530|zoom=7}} * {{marker|type=city|name=[[Каїр]]|wikidata=Q85}} — столиця та найбільше місто Єгипту, відоме своєю історією та пам'ятками, зокрема [[Каїр/Гіза|пірамідами в Гізі]] * {{marker|type=city|name=[[Александрія]]|wikidata=Q87}} — красиве місто на березі Середземного моря * {{marker|type=city|name=[[Даманхур]]|wikidata=Q328153}} * {{marker|type=city|name=[[Дум'ят]]|wikidata=Q189383}} * {{marker|type=city|name=[[Файюм]]|wikidata=Q203299}} — забутий смарагд Єгипту * {{marker|type=city|name=[[Ісмаїлія]]|wikidata=Q217156}} * {{marker|type=city|name=[[Ель-Мансура]]|wikidata=Q223587}} * {{marker|type=city|name=[[Порт-Саїд]]|wikidata=Q134509}} * {{marker|type=city|name=[[Танта]]|wikidata=Q271771}} * {{marker|type=city|name=[[Заказік]]|wikidata=Q140304}} == Інші місця == * {{marker|name=[[Абусір]]|wikidata=Q336098}} — сім пірамід у невеликому некрополі, який є одним із найбільш ізольованих у країні * {{marker|name=[[Дахшур]]|wikidata=Q685414}} — найдавніші піраміди в широкій відкритій пустелі * {{marker|name=[[Ель-Аламейн]]|wikidata=Q204439}} * {{marker|name=[[Мерса-Матрух]]|wikidata=Q393829}} * {{marker|name=[[Мемфіс (Єгипет)|Мемфіс]]|wikidata=Q5715}} * {{marker|name=[[Саккара]]|wikidata=Q192134}} — велика кількість пірамід і гробниць на плато над долиною Нілу * {{marker|name=[[Бубастіс]]|wikidata=Q603841}} — місто з великою кількістю археологічних пам'яток * {{marker|name=[[Ваді-аль-Хітан]]|wikidata=Q501833}} (Wadi El Hitan) — Всесвітня спадщина ЮНЕСКО із сотнями скам'янілостей однієї з найбільш ранніх форм кита — археоцети (вже вимерлий підряд китів) == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Єгипет|type=Регіон}} j3mu1qlyybw538vd5wmnksgd06sd89e 0 3061 26841 26840 2020-06-02T11:57:39Z Dimon2712 4613 /* Транспорт */ 26841 wikitext text/x-wiki {{geo|31.19929|29.90925|zoom=14}} {{pagebanner|Alexandria_harbor_banner.jpg|unesco=yes}} '''Александрія''' — «північна столиця» [[Єгипет|Єгипту]], і найбільший порт країни. Місто швидше середземноморське, ніж «східне», в культурному і духовному відношенні досить сильно відрізняється від [[Каїр]]а та інших міст Єгипту. == Зрозуміти == Александрія - зів’яла тінь свого колишнього славного космополітичного міста, але все-таки варто відвідати її численні культурні пам'ятки та все ще відчутні огляди минулого. ===Історія=== [[Image:Lighthouse - Thiersch.png|thumb|200px|Александрійський маяк (малюнок 1909 року німецького археолога Г. Тірша)]] [[Image:Library of Alexandria.jpg|thumb|200px|The Bibliotheca, нова бібліотека в Александрії]] Мало міст світу має настільки багату історію, як Александрія; лише кілька міст ставали свідками стількох історичних подій та легенд. Заснована Александром Великим (''Іскандер аль-Акбар'') у 331 р. до н.е., Александрія стала столицею греко-римського Єгипту; її статус культурної зорі символізує Фарос, легендарний маяк. Дуже давно тут було рибальське село, яке називалося Ракотіс, але Александр мав на нього більші плани. Його стратегічна цінність була очевидною: він мав чудову природну гавань, опорну лагуну для запобігання нападу на землю, родючі землі та потенційний контроль над торговими шляхами через Ніл та суходолу до Червоного моря та Аравії. Але підхід до гавані був складним: берегова лінія та прибережні острови були низькими та без орієнтирів, тому моряки могли легко взяти неправильний курс. Щоб направити їх, наступники Александра Птолемей I і II побудували '''маяк''' на сусідньому острові Фарос. Він мав трохи більше 100 метрів у висоту, тож тільки Великі піраміди були вищі. Бронзове дзеркало на ньому відбивало сонячне світло вдень, а вночі тут світило полум’я просочених олією овечих рунів. Це було одне із семи чудес стародавнього світу, а назва острова "Фарос" стала застосовуватися до всіх наступних маяків і породила деякі сучасні слова, такі як "фари". Для з'єднання Фароса з материком, розділивши бухту на східну та західну гавань, був побудований причал довжиною понад 1 км. Мул і сміттєзвалища накопичували вздовж пристані, щоб вона розширилася на півострів, нинішній район Анфуші. Маяк сильно постраждав від землетрусів у 956, 1303 та 1323 роках, потім став непридатним для користування. У 1480 р. Султан Каїтбі використав каміння зруйнованого маяка для побудови тут своєї фортеці. Решта маяка піддалася прибережній ерозії та лягла на морське дно. Але поєднання давніх описів, сучасної морської археології та супутникового зображення дають нам детальну картину маяка. Александрія під керівництвом Птолемеїв I і II процвітала не лише завдяки торгівлі, але й економіці та науці. Жителі міста мали намір придбати та зрозуміти кожен рукопис. Кораблі, що прибували, піддавалися обшуку, а будь-які рукописи вилучали та переписували на папірус. У великій '''Александрійській бібліотеці''' тексти були перекладені, каталогізовані та вивчені. Вчені та філософи побігли працювати над цими текстами та створювати новий матеріал. Лише одним із прикладів їх творчого результату стала Септуагінта, перший грецький переклад священних текстів із єврейської мови, що став Старим Заповітом християнської Біблії. Торгівля та наука зробили Александрію космополітичною, з найбільшим єврейським населенням та елліністичною культурою. Вона зберегла своє значення і була столицею Єгипту, тоді як влада над ним часто змінювалася: піднесення і занепад Риму, піднесення Візантії та зростання Персії. Але місто зазнало стихійних лих (наприклад, цунамі 365 р. до н.е.) та низки війн (особливо проти Риму), і бібліотека була знищена. Коли араби завоювали Єгипет у 641 році до н.е., вони засновували нову столицю на південь у Фустаті, нині [[Каїр]]. Політично, економічно та інтелектуально Александрія вже не була такою, як колись. Александрія вижила як торговий порт; Марко Поло описав її близько 1300 року як один із двох найпотужніших портів у світі. Однак її стратегічне розташування означало, що кожна армія на шляху до Єгипту проходила через Александрію: війська Наполеона штурмували місто в 1798 р., але англійці завоювали його під час облоги в 1801 р. Єгиптяни при Мухаммеді Алі взяли під контроль місто і відновили його, але Повстання Орабі 1881 р. і масові вбивства європейців у місті призвели до триденного бомбардування англійцями Александрії, зрівнявши з землею більшу частину центру міста. Ще раз Александрія піднялася з попелу. Її космополітичний і декадентський спосіб життя до і під час Другої світової війни породив її найвідомішого поета '''Константина П. Кавафі''', тут було створено відомий Александрійський квартет Лоранса Дюрреля та написано серії робіт Е. М. Форстера, включаючи путівник "''Александрія: Історія та путівник''" (1922), який описується деякими як найкращий путівник, написаний коли-небудь. Однак цей знову відроджений Александрійський світ теж був зруйнований у 50-х роках минулого століття, коли новий націоналістичний лідер Єгипту Гамаль Абдель Нассер націоналізував велику частину економіки та заборонив іноземцям володіти чи керувати компаніями, фактично витісняючи десятки тисяч іноземців із країни, в т.ч. практично всю колишню грецьку громаду Александрії, що налічувала колись 150 000 чоловік. Таким чином Александрія перестала бути космополітичним містом. Сьогоднішня Александрія - це запилене приморське єгипетське містечко, що має милі тонких малоповерхівок та «бурбалок», у яких живе 5 мільйонів населення, але його статус провідного порту Єгипту продовжує притягувати сюди інвестиції, а туристи все-таки стікаються на пляжі в літній час. І хоча велика частина міста дуже потребує капітального ремонту, його історія все ще досить виразна: парки французького стилю та французькі вуличні знаки, що залишилися як спадщина Наполеона, а небагато грецьких ресторанів та кафе все ще добре процвітають. ===Клімат=== {{Climate | units = Metric | janhigh = 18.4 | febhigh = 19.3 | marhigh = 20.9 | aprhigh = 24 | mayhigh = 26.5 | junhigh = 28.6 | julhigh = 29.7 | aughigh = 30.4 | sephigh = 29.6 | octhigh = 27.6 | novhigh = 24.1 | dechigh = 20.1 | janlow = 9.1 | feblow = 9.3 | marlow = 10.8 | aprlow = 13.4 | maylow = 16.6 | junlow = 20.3 | jullow = 22.8 | auglow = 23.1 | seplow = 21.3 | octlow = 17.8 | novlow = 14.3 | declow = 10.6 | janprecip = 52.8 | febprecip = 29.2 | marprecip = 14.3 | aprprecip = 3.6 | mayprecip = 1.3 | junprecip = 0.01 | julprecip = 0.03 | augprecip = 0.1 | sepprecip = 0.8 | octprecip = 9.4 | novprecip = 31.7 | decprecip = 52.7 | description = Source: [http://www.worldweather.org/059/c01268.htm World Meteorological Organization] }} : ''Див. також: [[Єгипет#Клімат|Клімат Єгипту]]'' В Александрії спекотний пустельний клімат, але трохи освіжає морський вітерець. Тут сонячне жарке вологе літо і м'яка помірна волога зима. Влітку може бути волого, температура становить в середньому 31 °C, але вечорами зазвичай прохолодніше та сильніші вітри, особливо в Корніше. Зимою може бути холодно, вдень температура піднімиться максимум до 12 ° C, часом буває дощ та град. Вологість повітря висока протягом року. Найкращий час для відвідування Александрії - весною (березень – червень) та восени (вересень – листопад), оскільки влітку багато єгиптян приїжджають сюди, уникаючи дуже спекотної погоди в Каїрі. {|class="wikitable" style="font-size:smaller; width:70%" |+[http://www.weather2travel.com/climate-guides/egypt/alexandria.php Середня температура моря в Александрії] |- !Січень !Лютий !Березень !Квітень !Травень !Червень !Липень !Серпень !Вересень !Жовтень !Листопад !Грудень |- |18°C |17°C |17°C |18°C |20°C |23°C |25°C |26°C |26°C |25°C |22°C |20°C |} ===Розташування=== Fлександрія - довге тонке місто, затиснене між заболоченою дельтою та морем. Його східно-західна артерія, Корніше, простягається приблизно на 30 км. Однак перевага для відвідувача полягає в тому, що весь транспорт прокладений уздовж цього коридору, тому вам не слід чекати більше хвилини, поки таксі, автобуси чи мікроавтобус їдуть до вас. Трамвайна лінія пролягає паралельно береговій лінії. На західній околиці розташована Цитадель Каїтбея, побудована біля зруйнованого древнього маяка або Фароса із його уламків. Далі Корніше простягається навколо східної гавані, потім з'єднається з Анфуші тоненькою ділянкою землі, що нагадує язик. Після цього Корніше йде до центральної зони навколо готелю Саада Заглоула; потім проходить східним кінцем гавані біля причалу навпроти нової бібліотеки. Майже всі визначні пам’ятки та основна частина готелів та ресторанів знаходяться уздовж цієї перевантаженої 5-6 км смуги або поруч із нею. Але на схід і на захід Корніше простягається ще далі, через пляжі районів Рушді, Сан-Стефано та Мандара. ===Туристичні офіси=== * {{listing | name= | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=станція Рамл (Raml), Площа Саада Заглула (Saad Zaghlul) | lat= | long= | directions= | phone=+20 3 485 1556 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= }} * {{listing | name= | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Аеропорт Нуза | lat= | long= | directions= | phone=+20 3 4250 526, +20 3 4250 527 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= }} * {{listing | name= | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Аеропорт Борг-ель-Араб | lat= | long= | directions= | phone=+20 3 4485119 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= }} * {{listing | name= | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Морська пасажирська станція (Marine Passenger Station) | lat= | long= | directions= | phone=+20 3 4803494 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= }} * {{listing | name= | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Залізничний вокзал Міср (Misr) | lat= | long= | directions= | phone=+20 3 3925985 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= }} * {{listing | name= | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Залізничний вокзал Сіді Габер (Sidi Gaber) | lat= | long= | directions= | phone=+20 3 4263953 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content= }} == Як дістатись == [[Файл:Alexandria Harbor Map.jpg|thumb|400px|Карта центру Александрії]] До Александрії легко дістатися літаком, потягом та автомобілем. === {{Літаком}} === Усі рейси в Александрію використовують аеропорт Борг-ель-Араб, розташований за 45 км на південний захід від центру міста. Є прямі щоденні міжнародні рейси до Стамбула, Саудівської Аравії та держав Перської затоки. До Каїру є кілька рейсів на день, але оскільки міста знаходяться дуже близько, політ має сенс лише якщо ви летите туди для пересадки. Тут щодня здійснюються прямі внутрішні рейси в Луксор, Хургаду та Шарм-еш-Шейх. * {{listing | type=go | name=Аеропорт Борг-ель-Араб | alt={{IATA|HBE}} | url= | email= | address= | lat=30.917778 | long=29.696389 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-01-31 | wikipedia= | image=Borg El Arab Airport Departure Hall.jpg | wikidata=Q1194015 | content=Невеликий, але сучасний аеропорт, достатній для невеликої кількості пасажирів, яку він зараз обслуговує. Є кафе та чисті туалети. }} Всі автобусні перевезення до аеропорту Борг-ель-Араб із центру міста (і безпосередньо з Каїра) було скорочено. Вам потрібно взяти таксі, поїздка яким займе 60-90 хв, залежно від трафіку: ви заплатите не менше 250 єгипетських фунтів, оскільки таксисти не конкурують із іншими видами траснпорту (жовтень 2018). * {{listing | type=go | name=Аеропорт Ель-Нужа | alt={{IATA|ALY}} | url= | email= | address= | lat=31.183889 | long=29.948889 | directions=8 км на південний схід від міста | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-01-31 | wikipedia= | image=Alexandria Airport.jpg | wikidata=Q269633 | content=Раніше це був головний аеропорт, але він закритий на невизначений термін - нібито для реконструкції, але ніяких робіт не проводиться. Навряд чи його відкриють, якщо попит на рейси сюди кардинально не покращиться. }} === {{Потягом}} === Потяг - найкращий варіант поїздки між [[Каїр]]ом та Александрією, щодня з таким маршрутом здійснюється близько 30 рейсів. Найкращими з них є "Спеціальні", які не зупиняються та їдуть 2 години 40 хв; майже такі ж хороші послуги «Експрес», що їдуть близько 3 годин. Ці потяги чисті та зручні, обладнані кондиціонером та в них можна придбати закуски. Квитки в одну сторону AC1 коштують 51 єгипетський фунт (жовтень 2018). Швидкі поїзди іноді також називають іспанськими, французькими або турбо. Подивіться [[Єгипет#Транспорт|тут]] розділ про пересування потягами, щоб дізнатися, як купувати квитки. Інтернет безпосередньо від залізничної компанії ENR - найкращий. Потяги з Каїру відбувають зі станції Рамзес. В Александрію вони прибувають до {{marker|type=go|name=станції Міср|wikidata=|lat=31.192984|long=29.905669|image=Misr_Train_Station_,_Alexandria.jpg}}, звідки можна дістатися на таксі та мікроавтобусом, або прогулятися 15 хвилин на північ до Корніче через вулицю Набі Даніела (ця вулиця захаращена вуличними ринками та поліцейськими барикадами, тож таксі використовуватимуть паралельну вулицю Саада Заглула) Але коли ваш "беззупинний" потяг прибуває, запитайтеся в оточуючих, куди ви прибули. Ви могли зупинитися на 3 км на схід, на {{marker|type=go|name=станції Сіді Габер|wikidata=|lat=31.218953|long=29.942626|image=Sidi_Gaber_Station1.jpg}} на вулиці Абу Кір, в кінці вулиці Мушіра Ахмеда Ісмаїла. Зійдіть тут, лише якщо їдете до східного району, такого як Сан-Стефано. В іншому випадку сидіть далі, і через пару хвилин поїзд зупиниться на станції Міср. Потяги з Александрії курсують також до Мерси Матрух та міст біля дельти Нілу. Це "звичайні" поїзди, квитки на які не можна забронювати онлайн, тому купуйте їх на вокзалі. Деякі поїзди прямують до Луксора через Каїр, але це теж повільні "звичайні" поїзди, і вам буде краще взяти "Спеціальний" або "Експрес" і поїхати в Каїр. === {{Автомобілем}} === Є два варіанти подорожі з Каїра до Александрії на автомобілі. Використовуючи будь-який маршрут, подорож зазвичай займає близько 3 годин, залежно від швидкості руху та трафіку. * На '''Агрокультурному шосе''' ('''Agriculture road''') ліміт по швидкості - 90&nbsp;км/год для приватних авто та 4 полоси в кожному напрямку. Це основна дорога, тому вона часто може бути трохи забита. Також по ній можна дістатися до [[Дамнхур]]а і [[Танта|Танти]]. * На '''Пустельному шосе''' ('''Desert road''') ліміт по швидкості - 100&nbsp;км/год для приватних авто та 4 полоси в кожному напрямку. Як зазначено в назві, шосе перетинає пустелю і на ньому менш людно і швидше їхати. Є кафетерії кожні кілька кілометрів. Звичайні застереження щодо водіння в Єгипті діють; подивіться [[Єгипет#Як дістатись|тут]] розділ "Автомобілем" для деталей. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{mapframe|31.1959|29.9152|zoom=11|чого=Александрії}} Александрія - досить довге місто; ви можете дістатися майже будь-куди, скориставшись місцевим транспортом вздовж Корніше. === Таксі === [[Файл:Alexandria - 20080720e.jpg|thumb|Александрійське таксі]] Жовті та чорні таксі Александрії - хороший і дешевий спосіб подорожі містом. Але будьте обережні: таксі однозначно відмовляться від використання лічильників, а водії люблять здерти купу грошей із немісцевих (як іноземців, так і єгиптян), тому краще домовитися про вартість проїзду перед поїздкою. Проїзд на таксі між двома точками міста не повинен коштувати дорожче ніж 25 єгипетських фунтів. Якщо ви їдете в одноденну поїздку до Александрії, найміть на день таксі поза залізничним вокзалом і оплатіть 10-15 єгипетських фунтів за людину. Наприклад, оплатіть 50-60 єгипетських фунтів, якщо ви плануєте відвідати 5 місць за 3-4 години, або 80-100, якщо ви плануєте відвідати 8-10 місць за 5-6 годин. Щоб сісти в таксі, помахайте водію і вигукуйте назву місця призначення. Якщо водій погодиться, вони припаркуються біля дороги якомога швидше. Деякі таксі зупиняються, щоб забрати вас, навіть якщо у них уже є пасажир, але від таких пропозицій краще відмовитись. Крім того, завжди перевіряйте, чи нічого не забули, перед виходом із таксі, адже якщо ви втратите щось цінне, його майже немає шансів повернути. Таксі можна викликати за номером 19559 або 0800-999-9999 (дзвінок безкоштовний). Вони дорожчі, але в цілому набагато кращі, ніж звичайні чорні та яскраво-жовті таксі. '''Careem''' і '''Uber''' працюють в Александрії. Однак переконайтеся, що у вас є місцева SIM-карта, оскільки більшість водіїв зателефонують вам після того, як вони прийняли ваш запит, щоб отримати докладніші відомості про ваше місцезнаходження та місце призначення. === Трамвай === [[Файл:Egypt.Alexandria.Tram.01.jpg|thumb|Жовтий трамвай і таксі]] Alexandria has a creaky, slow but very cheap '''tram''' system that dates back to 1860 and looks the part — it's the oldest one still running in Africa. The route map is remarkably confusing and changes on a regular basis, but one factor stays constant: the network is split into the interurban '''Ramleh Lines''' (''Tram el-Raml''), which use '''blue-and-cream trams''' and run across the city a few blocks back from the sea towards the eastern suburbs, and the '''City Lines''' (''Tram el-Madina''), which use '''bright yellow trams''' and run west and south of central Alex. The two meet at '''Raml Station''' (محطة الرمل ''Mahattat el-Raml''), right at the heart of Alex. In general, the Ramleh Lines are relatively quick despite their age, as they have substantial stretches of dedicated and uninterrupted right-of-way; the City Lines, however, frequently get stuck in traffic. For both lines, the flat fare is LE1, bought on board. Note that the first car (out of three) in the blue trams is reserved for women only. The lines run until 1AM, every 10-30 min or so. Probably the most useful service for tourists is yellow tram #25, which runs from Raml Station to Ras el-Tin and Fort Qait Bey. You can also hop on any blue tram ''west'' from Sidr Gabr bus/railway station to get to Raml, but not all eastbound trams stop there. === Автобус === There are a variety of local bus services which have improved significantly in the past few years, but they are rather confusing for those who haven't lived in Alexandria for a while. Apart from city buses, you will also find «mini-buses», which work on hop-and-go basis. They are easily recognizable 14-person buses, which will stop when you wave and stop where you need to get off. The drivers rarely speak English, so make sure you know the Arabic name of your destination or that you already know where to stop. The routes are usually along the main streets, with drivers following well-known routes. The routes are written in Arabic on the sides of the vehicle, but even if you speak Arabic this may not be helpful; the drivers sometimes change routes without changing their signage. However, if you remain in Alexandria for some time you may learn the somewhat elaborate system of hand signals the locals have devised to indicate the desired destination. A journey will generally cost between LE0.50-1.50. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Нижній Єгипет|type=Місто}} pijqqqrhc8khmq1q9sottzmq60lqu61 0 3066 37821 36718 2025-06-15T00:47:49Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:30_Shakhrisabz_Ak_Seraj_(7).JPG|30_Shakhrisabz_Ak_Seraj_(7).JPG]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:IronGargoyle|IronGargoyle]] because: per [[:c:Commons:Deletion requests/Files in Category:Statue of Amir Temur (Ak Sarai)|] 37821 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} '''Шахрисабз''' знаходиться в північно-східній частині Кашкадар'їнської області [[Узбекистан]]у. Є адміністративним центром однойменного району. {{geo|39.0581|66.8263|zoom=14|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Шахрисабз | citylocal= {{lang|uz|Шаҳрисабз / Shahrisabz}} | arm= | image= | caption= | website= | population= більше 100 000 | callingcode= | timezone= UTC+5 }} Шахрісабз одне з найдавніших міст не лише [[Узбекистан]]у, але і всієї [[Центральна Азія|Центральної Азії]]. Історичний центр міста внесений до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. У 2015 році місцева влада явно перестаралася зі знищенням міського середовища, і вже наступного року Шарсисабз став першим в колишньому СРСР об'єктом Всесвітньої спадщини в небезпеці. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчими до Шахрисабза є аеропорти міст [[Самарканд]] (за 80 кілометрів на північ) і [[Карші]] (за 100 кілометрів на захід). Найпростіший спосіб дістатися з аеропортів до Шахрісабза — на таксі, яке може коштувати, в залежності від вашого вміння торгуватися і дальності відстані, від 20 до 60 тисяч сум (2015) === {{Потягом}} === Залізничний транспорт не надто розвинений в місті і тому туристи досить рідко пересуваються поїздами. === {{Автомобілем}} === Місце відправлення таксі із Самарканда — навпроти площі Регістан. === {{Автобусом}} === До Самарканду через перевал автобуси не ходять. Існує автобусне сполучення з Карші, але автобусна станція Шахрісабза знаходиться в місті Кітоб приблизно за 10 км від Шахрісабза, тому до неї доведеться добиратися на таксі або маршруткою. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Les vestiges du palais de Tamerlan (Shahrisabz) (6018352063).jpg|міні|праворуч|260пкс|Руїни палацу Аксарай]] {{listing|type=see| lat=39.060808 | long=66.829669 | wdid=Q2828887 | name=Руїни палацу Аксарай {{lang|uz|Шаҳрисабз / Shahrisabz}} | alt= | image=Shakhrisabz Aksarai.jpg | address= | directions=північна частина парку | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-03-06 | description=У 1380 році Тамерлан розпочав будівництво палацу в Шахрисабзі, який він планував використовувати як заміський. Будівництво тривало до 1404 року (Тамерлан помер в 1405 році). Палац виявився досить грандіозною спорудою. Деталі та розпланування невідомі, бо до наших часів дійшла лише мала частина палацу, але, наприклад, розміри внутрішнього двору становили приблизно 120 на 150 метрів. Також, арка вхідного порталу була найбільшою в Центральній Азії. Палац жодного разу не використовувався за призначенням, і весь цей час він руйнувався. У 1570 році з якихось своїх міркувань його перетворив на руїни бухарський хан Абдулла. До наших часів дійшли дві вежі центрального порталу, але і вони абсолютно разючі, не тільки своїми розмірами, але й керамічним візерунком, що зберігся. У панорамі між ними добре видно сучасний пам'ятник Тамерлану (Емірові Тимуру). | star=yes }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Південний Узбекистан|type=Місто}} enjt8yq1tjpwumckf4e7capasp2fbln 0 3068 37822 26900 2025-06-15T00:47:58Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:30_Shakhrisabz_Ak_Seraj_(7).JPG|30_Shakhrisabz_Ak_Seraj_(7).JPG]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:IronGargoyle|IronGargoyle]] because: per [[:c:Commons:Deletion requests/Files in Category:Statue of Amir Temur (Ak Sarai)|] 37822 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Південний Узбекистан''' — регіон [[Узбекистан]]у, що включає в себе найпівденніші області країни — Кашкадарьїнської та Сурхандарьїнської областей. {{geo|38.46|67.32|zoom=7|map=region}} {{regionbar | region= Південний Узбекистан | regionlocal={{lang|uz|Жанубий Ўзбекистон / Janubiy O'zbekiston}} | arm = | location = Uzbekistan regions map ru.png | website = | image= Shahrisabz.JPG | caption = Центр Шахрісабза }} == Регіони == == Міста == {{listing |name=Шахрисабз |type=city |lat=39.059 | long=66.824 |unesco=yes |image= |caption= |description=[[Шахрисабз]] — найпривабливіше в туристичному плані місто південного Узбекистану. Історичний центр міста внесений до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Розташований в північно-східній частині Кашкадар'їнської області, за 80 кілометрів на південь від [[Самарканд]]а. Населення міста становить понад 100 тисяч осіб. Поблизу Шахрісабза народився середньовічний завойовник і полководець Тамерлан (Амір Темур). У місті знаходяться руїни палацу Тамерлана - Стамбул. Крім того в місті і його околицях розташовані численні мечеті, мавзолеї і руїни древніх цитаделей і міст. }} [[Файл:Kok-gumbaz mosque Qarshi03.jpg|thumb|right|270px|Карші]] {{listing |name=Карші |type=city |lat=38.881 | long=65.806 |image= |caption= |description=[[Карші]] — найбільше місто південного Узбекистану. Адміністративний центр Кашкадар'їнської області. Населення міста становить понад 255 тисяч чоловік. Карші є найбільш сучасним містом південного Узбекистану. У місті знаходяться декілька старовинних медресе, мавзолеї і мечеті. }} [[Файл:Termiz ArchaeNuseum 20141023.jpg|thumb|right|270px|Термез]] {{listing |name=Термез |type=city |lat=37.247 | long=67.288 |image= |caption= |description=[[Термез]] — найбільше місто Сурхандарьїнської області та його адміністративний центр. Населення міста становить понад 136 тисяч осіб. Найпівденніше місто Узбекистану. За декілька кілометрів на південь від Термеза проходить узбецько-афганський кордон. Місто засноване приблизно 2500 років тому. У місті та його околицях кілька медресе, мечетей, мавзолеїв, палаців і руїни древніх цитаделей. }} == Інші місця == == Зрозуміти == Південний Узбекистан включає в себе Кашкадарьїнську та Сурхандарьїнську області, які знаходяться в південній частині Узбекистану. Ця частина Узбекистану з туристичної точки зору менш приваблива, і в більшості випадків ігнорується туристами. Причиною такої ситуації регіону є не тільки відсутність зацікавленості з боку туристів, а й брак часу, бо інша частина Узбекистану, наприклад [[Ташкент]], [[Самарканд]], [[Бухара]] і [[Хіва]], віднімають у туристів досить багато часу. Туристи відвідуючи цей регіон, перш за все приїжджають до міста [[Шахрисабз]]а, внесеного до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. При цьому дві південні області Узбекистану зберегли чимало залишків різних цивілізацій, від Імперії Тимуридів до Російської імперії. Пустельні і напівпустельні пейзажі на півночі змінюються середньогір'ям на півдні, де іноді, аби подивитися середньовічний мавзолей, доведеться здійснити подорож через перевал, а потім назад. Деякі туристи намагаються переглянути узбецько-афганський кордон і міст Хайратон який прокладений через річку Амудар'я і з'єднує Узбекистан з [[Афганістан]]ом. === Географія === Регіон з півночі межує з Самаркандською та Бухарською областями, зі сходу з [[Таджикистан]]ом, із заходу з [[Туркменія | Туркменією]], а з півдня з [[Афганістан]]ом. Південна межа регіону проходить по річці Амудар'я, яка також є кордоном між Узбекистаном і Афганістаном. На території Сурхандарьїнської області знаходиться найвища точка Узбекистану — пік Хазрет-Султан, висота якого становить 4643 метра. На території двох областей знаходяться частина Гіссарського хребта і Паміро-Алая, які залучають екстремальних туристів. === Населення === Загальна кількість населення регіону становить понад 4 мільйона 900 тисяч чоловік. З них приблизно 2 мільйони 100 тисяч чоловік проживають в Сурхандарїнській області, більше 2 мільйона 800 тисяч у Кашкадар'їнській області. За національним складом більшість складають узбеки. У прикордонних до Таджикистану містах і кишлаках проживає велика кількість таджиків. Також в регіоні проживають українці, росіяни, татари, іранці та інші національності. За релігійним складом більшість — мусульмани суннітського толку. === Мова === Офіційною мовою регіону, як і всієї країни є узбецька мова. Для досить великої частки населення регіону рідною є таджицька або російська. У всіх великих містах і туристичних центрах російську мову зрозуміють без проблем. З 1993 року узбецьку мову офіційно перекладено латиницю, але по факту в друкованих виданнях, табличках і покажчиках кирилиця і латиниця використовуються рівноправно. Англійською мовою в основному володіє молоде покоління. == Як дістатись == Для відвідування регіону, як і всього Узбекистану віза не потрібна громадянам України, Росії, Казахстану, Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Киргизії та Молдови. Необхідно мати тільки закордонний паспорт. Іноземець, що знаходиться на території країни повинен зареєструватися протягом 72 годин. Найкращий спосіб зробити це — оселитися в офіційному готелі, який здійснить реєстрацію автоматично; якщо ви зупиняєтеся у приватному порядку, господареві житла доведеться пройти з вами в місцевий ОВІР. Законний спосіб уникнути реєстрації — виїзд з Узбекистану до закінчення 72 годин, після цього можна відразу повернутися назад, питань у прикордонників це не викличе. Обов'язково зберігайте всі листки реєстрації: їх обов'язково перевірять на паспортному контролі при виїзді. === Літаком === У південному Узбекистані знаходяться два міжнародні аеропорти, які розташовані в Карші і Термезі. З аеропортів Карші і Термеза можна полетіти до [[Москва | Москви]], [[Санкт-Петербург]]у, а також до великих міст Узбекистану. === Поїздом === Великі міста регіону з'єднані залізничними шляхами з іншою частиною Узбекистану. Від вокзалу Карші можна доїхати до Бухари, Хіви, Самарканда і Ташкента. До Термеза, зважаючи на свою віддаленість й ізольованість, простіше потрапити літаком, автомобілем або автобусом. === Автомобілем або автобусом === Регіон повністю з'єднаний автомобільними дорогами. У будь-яке місто регіону можна поїхати автомобілем або автобусом. Через автомобільні дороги також можна потрапити до іншої частини країни і до Таджикистану. [[Файл:Khakim-at-Termezi-Komplex Gesamt.jpg|thumb|right|270px|Комплекс Аль-Хакима ат-Термизи]] == Транспорт == == Що відвідати == Як і загалом в Узбекистані, в південному Узбекистані також поширені ремісничі товари. Можна купити килими, кераміку, товари карбування, продукти та інші речі. У кожному великому місті є центральний базар і безліч магазинів і супермаркетів. У містах меншого розміру і кишлаках можна знайти хоча б базар чи магазин(и). == Чим зайнятись == Для любителів історії та архітектури: можна відвідати місто Шахрісабз внесене до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО, яке наповнене старовинними будівлями і руїнами. Пам'ятки архітектури також є в Карші і Термезі. Руїни древніх міст і цитаделей в більшості випадків знаходяться за межами міст. Для любителів екстремального відпочинку і природознавства: південна частина регіону покрита середньогір'ям, а вся східна частина високогір'ям. У північній і західній частині регіону переважають пустелі, напівпустелі і степи. == Регіональна кухня == Пробувати місцеву кухню можна в будь-якому кафе нормального вигляду або ресторані, які є практично у всіх містах. Кухня південного Узбекистану не відрізняється від кухонь інших регіонів країни. == Нічне життя == Пристойні кафе, бари та нічні клуби є в великих містах, таких як Карші, Термез або Шахрісабз. Прогулятися вночі по великих містах можна не боячись. У більш дрібних містах або кишлаках цього робити не рекомендується. == Де зупинитися == == Зв'язок == Міжнародний телефонний код Узбекистану +998. Інтернет-домен країни ''.uz ''. На території регіону, як і у всій країні діють оператори мобільного зв'язку: Ucell, UMS, Beeline, Perfectum Mobile і UzMobile. Зв'язок і інтернет досить стабільний. Майже у кожному готелі або хостелі є Wi-Fi. Крім того в містах функціонують численні платні інтернет-кафе. == Застереження == * Не слід забувати, що більшість населення — мусульмани: хоча Узбекистан — країна світська, рекомендується дотримуватися стриманих норм поведінки та одягу, особливо в регіонах де туристи рідкість. При відвідуванні релігійних установ не допускається заходити з голими ногами і занадто відкритими руками. * Співробітники міліції в будь-який момент можуть попросити пред'явити реєстрацію, це законна вимога. При цьому не слід дослухатись і виплачувати необхідні штрафи на місці або віддавати своє майно. При виникненні конфліктних ситуацій попросіть пройти у відділення. Співробітники міліції досить спокійні і доброзичливі, і у мандрівника, у якого все в порядку з реєстрацією, не повинно виникнути проблем. * Більшу частину року в Узбекистані жарко і сонячно, особливо в субтропічному південному Узбекистані, де температура повітря завжди вище на 10-15 градусів від іншої частини країни. Рекомендується користуватися сонячним кремом і обов'язково мати при собі достатньо питної води. * Пити з-під крана і чистити зуби проточною водою не рекомендується, краще використовувати для цього бутильовану воду, куплену в місцях, що викликають довіру. * Місцева кухня досить жирна, це слід врахувати туристам з проблемами травлення. * Не рекомендується наближатися до узбецько-афганського кордону, бо це заборонено і небезпечно. * Не рекомендується вночі поодинці гуляти по малозаселених місцевостях і частинам міста, хоча в Узбекистані з кримінальною обстановкою все в порядку, слід бути пильним в деяких місцях. * Не рекомендується поодинці, вночі і особливо взимку гуляти по гірських і степових районах, бо можна наштовхнутися на вовків або шакалів. == Куди далі == {{footer|ispartof=Узбекистан|type=Регион|status=Скелет}} q8f51q3r3fjip1x186m0923omhp2alf 0 3069 37439 36736 2025-05-18T14:03:32Z Кіра Аббасова 7531 /* Потягом */ 37439 wikitext text/x-wiki {{geo|51.16686|71.42143|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Астана''' (в перекладі з казахського — «столиця»; колишні назви: '''Акмола''' та '''Цілиноград''') знаходиться на [[Північний Казахстан | півночі Казахстану]], столиця [[Казахстан]]у (з грудня 1998 року), друге за величиною місто країни. У березні 2019 місто перейменовано на '''Нур-Султан'''. У вересні 2022 місту повернули назву '''Астана'''. В результаті масштабної трансформації вартістю мільярди доларів Астана нині являє собою цікаву суміш старої радянської архітектури з сучасними будівлями, побудованими за проєктами Нормана Фостера та інших провідних архітекторів світу. Астана росте, але все ж поки не може запропонувати зручності і розваги західних столиць і колишнього столичного міста, [[Алмати]], хоча і має свої переваги. == Зрозуміти == {{citybar | city=Астана | citylocal= {{lang|kk|Астана}} | arm= Emblem of Astana.svg | image=Central Downtown Astana 1.jpg | caption=Бульвар Нуржол, вид на резиденцію Президента Республіки Казахстан Ак-Орда. | website=http://www.astana.kz/ru/ | population= 861 968 (2015) | callingcode= +7 7172 | timezone= UTC+6 }} Перші поселення на перетині торгових шляхів з'являлися в цьому місці ще за бронзової доби, але місто веде свою офіційну історію з 1830 року — коли полковником Федором Шубіним на річці Ішим був заснований козацьий форпост Акмолинської — для захисту північних областей Казахстану від набігів з півдня. Акмолинськ назвали окружним центром, він зберігав свій непомітний статус до середини XX століття, коли почалася хрущовська кампанія з освоєння цілини. Місто стало центром і символом підкорення степу людиною, на честь чого в 1961 році змінило назву на Цілиноград. У 1992 році йому було повернуто історичну назву, тільки вже казахською мовою — Акмола. Колосальні зміни в житті міста почалися в 1994 році, коли Верховна Рада Казахстану прийняла постанову про перенесення столиці з Алма-Ати до Акмоли. Фактично це сталося тільки до 1998 року, тоді ж місто було знову перейменовано — на Астану. З тих пір Астана — одне з найбільших міст, що динамічно розвиваються на території колишнього Радянського Союзу. За 20 років чисельність населення Астани зросла майже в тричі. Вчорашнє глибоко провінційне місто опинилося в центрі ділового, культурного і політичного життя, до нього ринули фінансові потоки, закипіло масове будівництво ультрасучасних будівель і кварталів, які повинні стати обличчям Казахстану для приїжджаючих до міста гостей. Головним осередком будівництва став адміністративно-діловий район на бульварі Нуржол, до проектування якого доклав руку знаменитий японський архітектор Кісі Курокава. Географічно Астана виявилася розділена на два великих міста — старий Цілиноград на півночі з житловими кварталами переважно радянської забудови (корінні жителі по-старому його так і називають — Цілиноград або Старе місто) та Астана-Сіті на півдні з хмарочосами, розважальними та торговими центрами, ресторанами, мечетями і новітніми житловими комплексами. А з вершини вежі Байтерек південніше Астани вже відкриваються безкраї степові простори, які продовжують швидко забудовуватися. Незважаючи на високі темпи зростання і статус, Астана ще не скоро обжене за масштабами найбільше місто Казахстану — Алма-Ату. Але, як і всі молоді столиці, являє собою рідкісне поєднання якостей: у міста вже столичний лоск і солідність, проте поки немає тієї зверхності, шуму і примхливої ​​нестриманості, властивих гігантським мегаполісів. Астана зручна для туристів з України та Росії відсутністю мовного бар'єру — українська (російська) мова залишається широко у вжитку нарівні з казахською. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{listing|type=go| lat=51.0283 | long=71.4624 | wdid= | name=Міжнародний аеропорт «Нурсултан Назарбаєв» | alt=IATA:TSE | image= | address= | directions= | url=http://www.astanaairport.kz | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-04-07 | description=Розташований за 10-15 км на південь від міста. Термінал 1 обслуговує міжнародні рейси, Т2 - внутрішні. Просторий новий аеровокзальний комплекс містить необхідну інфраструктуру, включаючи капсульний готель. У публічній зоні Т1 робити нічого, дві кав'ярні по краях і сувенірний магазин, також на верхньому поверсі кілька кафетеріїв і кафе, в залі вильоту причаївся в кутку книжковий магазинчик і традиційні дьюті-фрі. Ціни на таксі до міста 1500-2000 тенге, будується монорельс, але він прийде в аеропорт ще нескоро. }} === {{Потягом}} === {{Go|name=Астана Нурли Жол|alt=Астана Нұрлы жол|phone=020000 Астана, Казахстан|lat=51.11260027958022|long=71.53135651264763|content=Головна залізнична станція у Астані, столиці Казахстану. Є однією з будівель, побудованої для всесвітньої виставки 2017 року. Станція «Нурли Жол» з її місткістю 35 000 осіб було відкрито 1 червня 2017 року|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0,_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB_%D0%9D%D1%83%D1%80%D0%BB%D0%B8_%D0%96%D0%BE%D0%BB_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D1%83.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D1%83%D1%80%D0%BB%D0%B8_%D0%96%D0%BE%D0%BB|wikidata=Q30642068}} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Усередині міста можливо переміщатися громадським транспортом (автобуси) або на таксі. Для переміщення громадським транспортом можна використовувати додаток[https://itunes.apple.com/ru/app/astra-bus/id1054296514?mt=8 Astrabus] з розкладом маршрутів і зазначенням зупинок. Автобуси діляться на внутрішньоміські (оплата проїзду — 180 тг.) І далекого прямування або експрес-маршрути (300 тг.). Таксі можна замовити різними способами. Діє Яндекс. Таксі та Uber, також міське таксі Astana Taxi, яке можна замовити з аеропорту. Для навігації по місту краще використовувати додаток 2gis, який покаже всі можливі маршрути, включаючи таксі та громадський транспорт. {{Go|name=Астана I|alt=Nur-Sultan-1 (вокзал)|address=Залізничний вокзал P-37, Нуринск 100000, Казахстан|lat=51.195507999234756|long=71.40961230929581|content=Залізнична станція Казахстанських залізниць. Розташована в столиці Казахстану, місті Астана. Раніше на цьому місці знаходився головний залізничний вокзал міста до введення в експлуатацію нового вокзалу Нурли Жол 2017 року.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrr1xMVlvdtxbpX26tYGQkgZRAevGevLsyWuQTMdi0JRNVUtU6VUB6ekdBBb3cE91ZdW9lVeY8KM-qGuQNsWaClrppLF5J_az27PsASZ6ovrzDZhwWuqcaS4EOiigWW8rWiilsjrQ=w426-h240-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_I|wikidata=Q800403}} == Що відвідати == ===Культурні дестинації=== * {{See|name=Монумент "Астана-Байтерек"|lat=51.1284|long=71.4304|wikipedia=Байтерек (монумент)|wikidata=Q804210|content="Астана-Байтерек" символізує новий етап у житті казахського народу, який ознаменувався перенесенням столиці країни з Алма-Ати в Астану.}} * {{See|name=Мечеть "Хазрет Султан"|lat=51.125|long=71.472222|content=Мечеть "Хазрет Султан" - справжній витвір містобудівного мистецтва, що займає особливе місце серед міських визначних пам'яток та посідає друге місце за розмірами у всій Центральній Азії|wikipedia=Мечеть Хазрет-Султан|wikidata=Q4494668}} * {{See|name=Державний театр опери та балету "Астана Опера"|lat=51.135556|long=71.410833|content=Столичний оперний театр зведено в неокласичному стилі та визнано пам'яткою архітектури національного значення|wikipedia=Астана-Опера|wikidata=Q21371563}} * {{See|name=Хан Шатир|lat=51.132222|long=71.403889|content=«Хан Шатир» - великий торгово-розважальний центр, який увійшов до Книги рекордів Гіннесса та є найбільшим наметом у світі|wikipedia=Хан-Шатир|wikidata=Q671484}} * {{See|name=Палац миру і злагоди|lat=51.123056|long=71.463611|content=Палац миру та злагоди — одна з визначних пам'яток столиці Республіки Казахстан. Піраміда стала символом єднання різних релігій, етносів і культур, відкритості народу і держави до усього світу.|wikipedia=Палац миру і злагоди|wikidata=Q2119741}} * {{See|name=Байтерек|address=4CHJ+86C, Астана 01000, Казахстан|phone=+77172446472|url=https://www.baiterek.gov.kz/|hours=09:00–21:00|lat=51.128336171286314|long=71.43046185161906|content=Монумент у столиці Казахстану місті Астані, одна з основних визначних пам'яток міста. Автор проекту монумента — відомий англійський архітектор Норман Фостер. Висота споруди становить 97 метрів, з кулею, що вінчає конструкцію — 105 метрів. Діаметр позолоченої кулі 22 метри. Нижній рівень йде на чотири з половиною метри під землю, де розташовані кафе, акваріуми мінігалерея «Байтерек». Звідти ж можна піднятися на ліфті на найвищий рівень — кулю, усередині якої розташовуються бар та панорамний зал. Оглядові екскурсії для відвідувачів проводяться казахською та іноземними мовами.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4npJ8mp-gOlpo9wOUT-pkoBSzmvGKersQUSIsIhz6p0LaiuYVCgKAq1Wq4HKSq--LOkjrrPLnHpxS8ZUqud9pRVuuANS4jwZYEGbHlHw7bjzfRQh97SrAyyUuBn1lEz0_k-q3Dk=w408-h270-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA_(%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82)|wikidata=Q804210}} == Чим зайнятись == [[Файл:Этно-мемориальный комплекс «Карта Казахстана Атамекен».JPG|thumb|Етно-меморіальний комплекс «Карта Казахстану Атамекен»]] {{listing|type=do| lat=51.1493019| long=71.417959 | name= Етно-меморіальний комплекс «Карта Казахстану ''Атамекен''»| alt= | image= | address= Коргалжинське шоссе, 2/1 | directions= | url=http://atamekenmap.kz/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (7172) 245-272 | fax= | email= atameken2011@mail.ru | skype= | hours= | price= вхідний квиток 400 тенге, світлини 200 тенге, відео 300 тенге, екскурсія 400 тенге (2014) | description= Невеликий парк, де всі найвизначніші пам'ятки Казахстану показані в мініатюрі. Дуже пізнавально для знайомства з країною. Є додаткові експозиції: історична і модель сучасної Астани. Можна замовити екскурсію, в тому числі російською мовою. А можна просто ходити і вивчати мініатюри, благо всі вони супроводжуються вичерпними підписами. }} == Що купувати == {{listing|type=buy| lat=51.12776 | long=71.42528 | wdid= | name=ТЦ «Керуєн» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-04-11 | description=Один з найбільш елітних торгових комплексів міста, супермаркет, бутіки, великий фудкорт на верхньому поверсі, кінотеатр. }} == Де поїсти == === Дешево === {{listing|type=eat| lat=51.12774 | long=71.42279 | wdid= | name=Столова «Каганат» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-04-11 | description=Бюджетна цілодобова їдальня частково наближена до національної кухні. }} === Середні ціни === {{listing|type=eat| lat= | long= | name=Sunday | alt=Sunday кафе | image= | address=Єсильський район, вулиця Кунаєва,12/1, ЖК Водно Зелений Бульвар | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (7172) 755277 | email= | skype= | hours=11:00 - 00:00 | price= | lastedit=2016-06-15 | description= }} {{listing|type=eat| lat= | long= | name=Chili Peppers | alt=піццерія Chili Peppers | image= | address=Сарайшик, 34 | directions= | url=http://www.cafeastana.kz | facebook= | vkontakte=https://vk.com/cafeastana | phone=+7 702 222 80 80 | email= | skype= | hours=12:00 - 1:00 | price= | lastedit=2016-06-15 | description= }} {{Eat|address=Дінмұхамед Қонаев көшесі 12/1, Астана 020000, Казахстан|phone=+77010689993|url=http://cafekoktem.kz/|hours=08:00–02:00|price=2 000–6 000 ₸|lat=51.12927835989681|long=71.42854953068516|content=Кафе з великим вибором чаю, десертів та кави.|image=https://www.google.com/maps/place/Koktem/@51.1291134,71.4284637,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgMDolKGZ8AE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4npcGZ69-JliyiE2lowslroTNXW28aeuztwcq-TkWC7p7pR_MlrCI25q_bjdWJiWRK6AKceDvJwXzbZ64h7duj84bb83TmsfwBouv_-42ZaRoT7bPi3JizEXWo-DEhD2_1aDLKsuoA%3Dw86-h114-k-no!7i3024!8i4032!4m15!1m7!3m6!1s0x4245841e0caadcf7:0x4f6ce0ff87111d39!2z0JHQsNC50YLQtdGA0LXQug!8m2!3d51.128316!4d71.4305155!16zL20vMGg2dHhq!3m6!1s0x424587fa3efd9b71:0xd3c39e90bf619294!8m2!3d51.1295273!4d71.4285846!10e5!16s%2Fg%2F11g1gp2p1q?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMy4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|name=Koktem}} === Дорого === == Де розважитись == {{Go|name=Ботанічний сад Астани|alt=Ботаникалық Саябақ|address=4C48+HFJ, Астана 020000, Казахстан|hours=Відчинено цілодобово|lat=51.10648241720939|long=71.41614026695993|content=Найбільший ботанічний сад у місті Астана , Казахстан, у якому є ставок із фонтанами та три мости. Тут висаджено близько 9000 дерев та кущів з Європи, Азії та Північної Америки, а серед зелених зон прокладено велосипедні та бігові доріжки. Ботанічний сад також використовується як місце проведення міських святкувань.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Botanical_triangles.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Astana_Botanical_Garden|wikidata=Q104866948}} == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep| lat= | long= | name=Ай-Са | alt=готельний комплекс Ай-Са | image= | address=Алімжанова, 54 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (7172) 21‒12‒11 | email= | skype= | hours=Цілодобово | price= | lastedit=2016-06-15 | description= }} === Середні ціни === {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Elite Apart-Hotel | alt= | image= | address=Кошкарбаєва, 10/1 | directions= | url=http://eliteapart.kz | facebook= | vkontakte= | phone=+7–778–778–78–74 | email= | hours=Цілодобово | price= | lastedit=2019-04-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Best Western Plus Astana Hotel | alt= | image= | address=ул. Достык, д.13А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-04-11 | description= }} {{Sleep|name=Neos Hotel|address=Қабанбай батыр даңғылы 45/1, Астана 010000, Казахстан|phone=+77784550440|url=https://neoshotel.kz/|checkin=14:00|checkout=12:00|price=близько 4500 грн за ніч|lat=51.11156228125034|long=71.40796671754966|content=4-зірковий готель|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhEs4Jjci0VSMKiVdBD0f42r9frBhw-OXGVzROBjBZ-JQfcbWKtqQ4V0DD298Yi_nFOmBo2WbA4Lmc3cX2JNaDIQYDzfWRgWhqUV_NGS_tuGSPkMgM_tFLvDQW81pjFkTSyys59NrrpleU2QQyGb1ZJmAzTotKoyl5sVi9UCj2bDi1pz7G2FTxQ=w408-h400-k-no}} === Дорого === {{listing|type=sleep| lat= | long= | name=Rixos President Astana | alt= | image= | address=Кунаєва, 7 | directions= | url=http://presidentastana.rixos.com/ | facebook=https://www.facebook.com/rixosastana | vkontakte= | phone=+7 (7172) 24 50 50 | email= | skype= | hours=Цілодобово | price= | lastedit=2016-06-15 | description= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Улан-Батор|alt=Монголія|directions=на схід від Астани|lat=47.91686553286508|long=106.91315103012663|content=Місто було засноване в 1639 році під назвою Оргоо (монг. «палац»; звідси походить назва «Урга», яку вживали в російській і європейській літературі до 1924) як буддистський монастир. З 2-ї половини 17 ст. було кочовою (з 1778 — осілою) резиденцією маньчжурського намісника і адміністративним центром Зовнішньої Монголії. З 1706 називалося Іх-Хурее (монг. «Великий монастир»), з 1911 — Нійслел-Хурее (монг. «Столичний монастир»). У 1924 було перейменоване на Улан-Батор.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:UB_downtown.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D0%B0%D0%BD-%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80|wikidata=Q23430}}{{footer|ispartof=Північний Казахстан|type=Місто|status=Скелет}} [[Категорія:Міста Казахстану]] p0pr2mmxau3h4i54drvxx12xkemddi1 0 3070 33487 33486 2022-09-17T21:26:22Z Trident of Neptun 6004 33487 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Північний Казахстан''' охоплює територію Акмолинської, Костанайської, Павлодарської та, як неважко здогадатися, Північно-Казахстанської областей. Регіон розділяє [[Сибір]] і [[Великий Степ]], поєднуючи старі міста, що зберегли пам'ятки часів Російської імперії, із збудованим з нуля посеред степів містом [[Астана]] — новою столицею [[Казахстан]]у. {{geo|52.696361|67.185058|map=region|zoom=6}} == Зрозуміти == {{regionbar | region= Північний Казахстан | regionlocal= | arm = | location = | website = | image=Naurzum_nature_reserve.JPG | caption = }} == Регіони == * Акмолінська область == Міста == * '''[[Астана]] ''' — двулике столичне місто, що поєднало пафосну сучасну архітектуру із залишками радянського Целінограда * '''[[Аркалик]]''' — центр видобутку бокситів, депресивне і віддалене від транспортних шляхів місто з цікавим краєзнавчим музеєм * '''[[Кокшетау]]''' — затишне місто зі збереженою дореволюційної забудовою і озером; столиця Акмолинської області * '''[[Костанай]]''' — симпатичний і затишний, але небагатий на визначні пам'ятки обласний центр * '''[[Павлодар]]''' — ще один обласний центр, багатий на автентичні дореволюційні будівлі * '''[[Петропавловськ]]''' — найпівнічніше і найбільше сибірське місто Казахстану; тут проходить південна гілка Транссібу та багато транзитних поїздів з Росії * '''[[Щучинськ]]''' — ворота національного парку [[Борове]] * '''[[Екібастуз]]''' — центр видобутку вугілля, знаменитий найвищою в світі трубою, а також як місце ув'язнення Олександра Солженіцина, що написав «Один день Івана Денисовича» == Інші місця == * '''[[Акмол]] / Малинівка''' — меморіал на місці Акмолинської табору дружин зрадників батьківщини * '''[[Борове]] / Бурабай''' — національний парк з двома чудовими озерами, острівець гір і соснового лісу посеред степу. == Мова == У Північному Казахстані багато російського населення, тому тут в рівній мірі поширені російська і казахська мови. == Як дістатися == * У [[Астана|Астані]] великий аеропорт, куди можна прилетіти з багатьох міст Середньої Азії, а також з Києва, російських Москви, Єкатеринбурга, Новосибірська та ряду європейських столиць. * Аеропорт [[Костанай]]. Регулярно відбуваються рейси до Києва, російських Москви, Єкатеринбурга, білоруського Мінська, німецьких Мюнхена, Ганновера, а також до кількох міст Казахстану: Нур-Султан, Алмати, Шимкент і Актау. * Через [[Петропавловськ]] проходять багато транзитних поїздів, що прямують по Транссибу. Найзручніше спочатку приїхати до Астани або Петропавловська, а звідки вже добиратися Казахстаном місцевими поїздами або автобусами. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Казахстан|type=Регіон|status=Скелет}} h7yavpwawgbb6eo7xpigt51j81yjug7 10 3080 27035 2020-09-25T09:23:59Z Павло Сарт 283 Створена сторінка: ́ 27035 wikitext text/x-wiki ́ ggljbbiewyksx0tq5ovkr1nwuk92fw9 0 3083 28118 27409 2021-01-01T19:37:04Z Voll 30 28118 wikitext text/x-wiki {{geo|61.375|30.93|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{parkbar | park= {{PAGENAME}} | parklocal= | website=http://valaam.ru/ | image=Cathedral of Valaam.jpg | caption = Спасо-Преображенський собор | city= Сортавала (42 км.) | landscape= | attraction = Валаамський монастир | fauna = більше 200 видів птахів, мешкають лосі, зайці, білки, лиси. Лежбища ладозької нерпи | flora = 480 видів рослин }} '''Валаам''' — це острів у Республіці Карелія, [[Росія]], який є найбільшою ділянкою суші природного парку «Валаамський архіпелаг». Внаслідок неоднорідності рельєфу (скелясті височини і гряди з крутими схилами перемежовуються з балками та лощинами) на острові утворилось велике різномаїття рослинності. Сприятливі умови для розповсюження різних типів рослин утворились в результаті появи розломів, що виникли внаслідок тектонічних процесів. Розломи наповнились водою і виникли озера. Ченці, які з давніх-давен мешкали на острові, дбайливо ставились до навколишнього світу. Палювання та вирубка лісів були заборонені. 80% площі острова покриває ліс, де переважають хвойні дерева. Вік багатьох дерев більше за 150 років. == Зрозуміти == Валаам — острів у північній частині Ладозького озера, на якому розташований Валаамський ставропігійський чоловічий монастир, Валаамський церковно-археологічний і природний музей-заповідник і природний парк «Валаамський архіпелаг». Ченці багато уваги приділяли благоустрою території. В XIX столітті при монастирі був створений розплідник хвойних і листяних дерев. Всього таких рослин більше 40 видів. Острів привертає увагу завдяки поєднанню дивовижних ландшафтів та пам'яток архітектури. === Історія === Архіпелаг отримав свою назву по головному острову — Валааму. Його назва, як припускають, походить від фіно-угорського слова «Valamo» — висока (гірська) земля. За свою історію ці землі належали [[Швеція|Швеції]] (Виборзький льон), Російській імперії (Виборзька губернія, Фінляндська губернія, у Великому князівстві Фінляндському знову увійшла в Виборгську губернію), [[Фінляндія|Фінляндії]] (Виборзька губернія), СРСР (Карельська АРСР) і [[Росія|Російській Федерації]] (Республіка Карелія). [[Файл:Valaam Monastery. Luke 10-13, orthodox church wall paintings.jpg|350px|міні|праворуч|Валаамський монастир]] Значне місце в історії архіпелагу займає Валаамський Спасо-Преображенський чоловічий монастир. Час виникнення монастиря викликає суперечки, є два погляди на це питання. Є відомості про існування монастиря в X–XI століттях, є відомості про заснування монастиря в XIV столітті. Надійними документами історія монастиря простежується з XIV століття, хоча можливо, що раніше на острові вже селилися ченці. У 1715 році Петро I наказав відновити монастир, який припинив своє існування під час шведського правління цими землями. З кінця XVIII століття в монастирі починається масове кам'яне будівництво. У 1819 році монастир відвідав імператор Олександр I. XIX століття — століття найбільшого підйому і процвітання монастиря. Настоятель ігумен Дамаскін, який очолив монастир в 1839 році і керував ним впродовж 42 років, проводив будівельні роботи на острові тільки під керівництвом кваліфікованих архітекторів. Першим був петербурзький архітектор, академік архітектури А. Горностаєв. Після Жовтневого перевороту в 1917 році архіпелаг і монастир залишилися на території Фінляндії. Цей факт дозволив монастирю продовжити своє існування. Під час радянсько-фінської війни 1939–1940 років монастир потрапив в зону бойових дій, і ченці, які набули фінського громадянства, на початку лютого 1940 року покинули острова і перебралися в глиб Фінляндії, де ними було створено Ново-Валаамський монастир. У 1940 році на острові була створена школа боцманів і юнг. У 1941 році їх усіх кинули на оборону Ленінграда, вони билися на знаменитому і страшному «Невському п'ятачку». А острови були зайняті фінськими військами, які утримували ці території до 1944 року. У 1944 році на островах створено підсобне господарство Піткярантського целюлозного заводу, організоване лісництво, відновлена метеостанція. А з 1950 по 1984 рік у приміщеннях колишнього монастиря відкрили Валаамський будинок інвалідів. Існує ряд свідчень нелюдських умов утримання інвалідів, у деяких з яких не було ні рук, ні ніг. З 1960 року на острів почали возити туристів. В 1979 році на території був організований музей-заповідник, і трохи пізніше почалася реставрація пам'яток. У 1989 році на острів повернулися монахи і почали відновлювати монастир. === Ландшафт === Рельєф Валаамського архіпелагу — тектонічно сильно розчленований тип. Відмітки висот над рівнем моря — в інтервалі від 5,1 до 58,2 м. Є 2 внутрішніх озера з сильно порізаною береговою лінією загальною площею близько 100 га, з'єднаних між собою і Ладозьким озером каналами; 9 невеликих лісових озер «ламб» і розгалужена мережа рукотоворних меліоративних канав. Територія архіпелагу відноситься до середньотайгової підзони тайгової зони. [[Файл:Фруктовый сад с огородами и водоемом между пристанью и каменным арочным мостом 01.JPG|350 px|міні|праворуч|Фруктовий сад]] === Флора та фауна === [[Файл:Пейзаж с охотником. Остров Валаам (Шишкин).jpg|350 px|міні|праворуч|"Пейзаж з мисливцем". Острів Валаам. Шишкін. ]] На Валаамі присутні більше 50% всіх рослин, які зустрічаються в Карелії. Це пояснюється рельєфом місцевості і мікрокліматом. На Валаамі є 495 видів вищих рослин, не рахуючи інтродуцентів. 64 види занесено до Червоної книги Карелії, а Вудс альпійська — в Червону книгу Росії. Валаам розташований на кордоні південної і північної підзон тайги і тут перетинаються ареали різних рослин. Ліси займають 80% площі архіпелагу, а решта території зайнята озерами, болотами, луками і полями. У лісах 56% сосняку, 34% — ялинники, 8% — березняки. Є сосняк віком 180 років і одна сосна старше 250 років. У складі фауни позначилося острівне положення Валааму. На острові живуть навколоводні і водні птиці, всього 214 видів птахів. Є сріблясті, сизі чайки і чайки-квочка. Горобцевих (ластівки, зяблики, вівчарик-весняний, вівчарик-ковалик, співочий дрізд та ін.) на Валаамі 93 види. Валаамські ссавці представлені лосями, бобрами, зайцями-біляками, білками. З хижаків рисі і лисиці. Вовки заходять взимку, по льоду. Змії представлені гадюками і вужами. З плазунів ще є ящірка прудка. А на острові Лембос розташовуються лежбища тюленів (ладозька нерпа). === Клімат === Весна настає в кінці березня. Влітку на Валаамі сонячних днів на 30-35 більше, ніж на материку. Середня температура липня + 17 °. Зима зі снігом починається на початку грудня. Середня температура лютого: −8 °. Середньорічна температура повітря на Валаамі 3,6 градусів. Залежно від напрямку і сили вітру погода в північній і південній частинах Валаама, а також на сусідніх островах може сильно відрізнятися. == Як дістатись == [[Файл:Главный корпус 7.jpg|350px|міні|Валаам]] Дістатися до Валаама можна або по воді (влітку), або по повітрю (взимку). === Гелікоптером === Взимку існує вертолітний рейс «Сортавала-Валаам», який дотується державою, і рідше рейс «[[Петрозаводськ]]-Валаам». Рейси певного розкладу не мають і польоти відбуваються від одного до декількох разів на місяць. Дізнатися про майбутній рейс можна з оголошень на будівлі магазину в Сортавалі. На рейс необхідно записуватися в адміністрації. Полетіти з Валаама назад простіше, майже завжди є вільні місця. Необхідно отримати благословення на політ, але льотчики зможуть допомогти мандрівникам. На Валаам (нерегулярно) літають вертольоти з Санкт-Петербурга. Це або рейси замовлені Церквою, або турфірмами. У дні найважливіших християнських і храмових свят є вертолітні рейси «Санкт-Петербург-Валаам». Квитки на такий рейс надзвичайно дорогі. Польоти здійснюють компанії «Спарк +» і «Балтійські авіалінії». На острові є {{listing |type=go | name=Вертолітний майданчик | alt= | url= | email= | address= | lat=61.37517 | long=61.37517 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit= | content= }} === Кораблем === {{listing|type=go| lat=61.37115 | long=30.88977 | wdid= | name=Причал | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-06 | description=Причал використовується круїзними теплоходами і судами на підводних крилах. Це єдине місце на острові, де причалюють круїзні лайнери. При самостійній подорожі треба пам'ятати про те, що немає ніякої гарантії повернення в той же день, якщо ви не купили квитки заздалегідь, посадка на теплоходи і метеори індивідуальних туристів тільки після організованих туристичних груп і груп паломників, як і на шляху на острів. Під час шторму на Ладозі рейси можуть бути скасовані.}} Існує кілька способів: * Маршрут '''Приозерськ-Валаам''' На метеорі — відправлення з Приозерська близько 11.00, назад близько 18.00 (в дорозі 1 годину 15 хвилин). Квитки на місці при наявності вільних місць. На теплоході — відправлення з Приозерська близько 9.30, назад в районі 17.00 (в дорозі приблизно 3,5 години). Квитки на місці при наявності вільних місць. * Маршрут '''Сортавала-Валаам''' На метеорі — відправлення з Сортавали в районі 9.00 і 11.00, назад приблизно о 12.00 і 15.00. Час в дорозі близько 50 хвилин. Квитки на місці, при наявності вільних місць. Місткість судна — 116 осіб. Оренда приватного судна — В порту Сортавали можна взяти приватний катер. Пропозиції завжди є. * Маршрут '''Піткяранта-Валаам''' здійснюється від причалу бази відпочинку «Довгий берег». Періодичність поїздок залежить від набору екскурсійної групи. Час в дорозі — 40 хвилин. Місткість судна — 116 осіб. * '''Організовані туристичні групи''' — замовляються через туристичні фірми: * Круїз на теплоході з Санкт-Петербурга * Круїзи на теплоході з Москви * Екскурсія з Приозерська на метеорі === Паломники та волонтери === Паломники та волонтери добираються до монастиря так само як інші. Але для груп завжди є переважне право при посадці на метеори і теплоходи і в вертоліт. Організацією паломництва займається паломницька служба монастиря, що працює спільно з іншими паломницькими службами і туристичними фірмами. {{listing|type=other| lat=59.931624323667 | long=30.388526916503906 | name=Паломницька служба "Валаамський паломник"| alt=Головной офис | image= | address=Санкт-Петербург, Сінопська наб., Д.34 / 36 | directions=проїзд до ст. Метро "Площа Олександра Невського"| url=http://vp.valaam.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 812 902 86 11 | email=vp@valaam.ru | skype= | hours={{hours|Пн|Пт|10|00|12|00}} і {{hours|Пн|Пт|14|00|19|}}, {{hours|Сб||10|00|12|00}} и {{hours|Сб||14|00|18|00}} (по суботах тільки з травня по серпень) | price= | lastedit=2015-08-06 | description=Головна служба, яка організовує паломництво в монастир. }} {{listing|type=other| lat=55.77522135052687 | long=37.58903503417969 | name=Московський офіс ПС "Валаамського паломник" | alt= | image= | address=Москва, вул. 2-а Тверська - Ямська, д.52 | directions=проїзд до ст. Метро "Білоруська" | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 499 250 97 99 | email=vp.msk@valaam.ru | skype= | hours={{hours|Пн|Пт|10|00|12|00}} і {{hours|Пн|Пт|14|00|19|}}, {{hours|Сб||10|00|12|00}} и {{hours|Сб||14|00|18|00}} (по суботах тільки з травня по серпень) | price= | lastedit=2015-08-06 | description= }} {{listing|type=other| lat= 61.38842 | long=30.94470 | name=Офіс на Центральній Садибі на Валаамі | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 814 304 44 12 | email= | skype= | hours=Працює тільки під час навігації | price= | lastedit=2015-08-06 | description=Займається організацією прийому паломників і туристів, що доставляються на Валаам судами «малого флоту» з побережння Ладоги, з Сортавали і Приозерська. }} {{listing|type=other| lat=61.37269 | long=30.89270 | name=Офіс на Воскресенському скиту на Валаамі | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 814 304 46 11 | email= | skype= | hours= працює тільки під час навігації | price= | lastedit=2015-08-06 | description=Забезпечує обслуговування гостей, що прибувають на круїзних теплоходах. }} === Транспорт === Для підвезення туристів використовують електричні мікроавтобуси Ford Transit. З Никоновської бухти в Монастирську бухту можна перебратися на Метеорі. == Пам'ятки == === Релігійні об'єкти === {{listing|type=see| lat=61.389167 | long=30.945 | wdid=Q1421396 | name=Валаамський Спасо-Преображенський чоловічий монастир| alt= | image=Cathedral of Valaam.jpg | address= | directions= | url=http://valaam.ru/ | facebook= |vkontakte= | phone= +7 812 902 86 11 (паломницька служба)| email=vp@valaam.ru | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-06 | description=Ставропігійний чоловічий монастир Російської Православної Церкви. }} {{listing|type=see| lat=61.38897230331236 | long=30.945546627044678 | wdid= | name=Спасо-Преображенський собор | alt= | image=Valaam Cathedral2.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-05 | description=Собор будувався в 1887 - 1896 роках. У 1971 році собор був включений в список пам'ятників культури і історії і взятий під охорону держави. }} {{listing|type=see| lat=61.387955038118925 | long=30.945417881011963 | wdid= | name=Пам'ятник Святому Апостолу Андрію Первозванному| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-05 | description=Відкрито 10 липня 2014 року. Автор - скульптор Андрій Кликов. Знаходиться при вході до Валаамського монастиря. }} {{listing|type=see| lat=61.38824275284479 | long=30.943186283111572 | wdid= | name=Покровська каплиця | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-05 | description=Підноситься на скелястому березі Монастирській бухти. Каплицю добре видно з відповідних до острову теплоходів. Каплиця стоїть на тому місці, де, за переказами, в 1180 році були привезені з Новгорода мощі преп. Сергія і Германа. Каплиця відновлена в 1985 році (попередня згоріла). }} {{listing|type=see| lat=61.38775980161796 | long=30.946619510650635 | wdid= | name=Знам'янська каплиця | alt=Царська каплиця| image=Valaam ZnameniyaChapel.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-15 | description=Каплиця споруджена в 1862 році на честь відвідин монастиря імператором Олександром II. Всередині - ікона Знамення Божої Матері. На стіні - ікона святого благовірного князя Олександра Невського. }} {{listing|type=see| lat=61.38641 | long=30.944998 | wdid= | name=Каплиця ікони Божої Матері "Всіх скорботних Радість" | alt= | image=Valaam ChapelRed.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-05 | description=Побудована в 1896 році. }} {{listing|type=see| lat=61.39224479551567 | long=30.91479778289795 | wdid= | name=Скит Всіх Святих | alt=Білий скит | image=The Skete of All Saints.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-15 | description=Перший і найбільший скит монастиря. Вважається, що ще в XV століття тут жив Олександр Свірський. У XVIII столітті на цьому місці був закладений скит, щоб не загубилося місце, де жив святий. Нижня церква освячена в ім'я Всіх Святих в 1849 році. }} {{listing|type=see| lat=61.373000502676184 | long=30.8920955657959 | wdid= | name=Воскресенський скит | alt=Червоний скит | image=Красный.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-15 | description=Храм стоїть на горі. Він був побудований в 1906 році. Зведений з червоної цегли, зробленого на острові, він став називатися «Червоним». Верхній храм - храм Воскресіння Христового. Нижній храм - храм апостола Андрія Первозванного. У східній частині храму знаходиться Кувуклия, пропорційна Кувуклії в Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. }} {{listing|type=see| lat=61.37312 | long=30.93372 | wdid= | name=Скит святого рівноапостольного великого князя Володимира | alt=резиденція Патріарха Московського і всієї Русі і музей | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price=Музей безкоштовний | lastedit=2015-08-06 | description=Закладений в 2006 році. Повністю завершено стоительство і облаштування в 2008 році. На території Володимирська кам'яна шатрова церква, в ній межа: Всіх Святих в землі Російській просіявших і мучениці Людмили Чеської. На території є хрестильня, келійний корпус, іконописна майстерня та музей з експозицією Валаамського церковно-археологічного і природного музею-заповідника. Архітектори: Анісімов А. А. і Єфімова Т. І. }} [[Файл:Джогин Павел - Валаам. Никольский скит (1867).jpg|350 px|міні|праворуч|Микільський скит]] {{listing|type=see| lat=61.39810 | long=30.92919 | wdid= | name=Микільський скит | alt= | image= | address=Острів Микільський | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-06 | description=У 1853 році була побудована Микільська церква. Архітектор - академік архітектури А.М. Горностаєв. За радянських часів оздоблення храму практично знищено. Відновлена в 90-ті роки XX століття, знову освячена в 1999 році. }} {{listing|type=see| lat=61.41246 | long=31.05345 | wdid= | name=Святоостровський скит | alt=Скит Олександра Свірського | image=Александро-Свирский скит Валаамского монастыря.jpg | address=Остров Святой | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-06 | description=Раніше називався старим Валаамом (в XVIII столітті). Вважається, що саме на цьому острові жили засновники монастиря. Зберігся хрест з датою "1759 р.", є найдавнішим пам'ятником Валаама. В середині XIX століття з'явився скит і церква в ім'я преподобного Олександра Свірського. Внутрішньо оздоблення практично повністю втрачено. }} [[Файл:Смоленский скит (Валаам).jpg|350px|міні|праворуч|Смоленський скит]] {{listing|type=see| lat=61.38052 | long=30.92359 | wdid= | name=Смоленський скит | alt= | image= | address= | directions=стоїть на півострові Бобилек | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-15 | description=Будувався в 1914-1917 роках з ініціативи Великого князя Миколи Миколайовича молодшого, онука імператора Миколи I. Скит присвячений Смоленській іконі Божої Матері. Храм-пам'ятник загиблим в Першу світову війну солдатам і офіцерам. Архітектор - Великий князь Петро Миколайович, брат Великого князя Миколи Миколайовича мл. За радянських часів храм прийшов в занепад, був практично повністю зруйнований. Зараз відновлений. }} {{listing|type=see| lat=61.38841 | long=30.88308 | wdid= | name=Предтеченський скит | alt= | image= | address= | directions=Розташований на острові Предтеченськом (Сернічан) | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-15 | description=В даний час недоступний для відвідувачів, навіть для паломників. Ченці, які живуть в ньому, не спілкуються із зовнішнім світом. Дістатися до скиту можна тільки по воді, тому побачити скит зможуть тільки ті, хто добереться до Валаама на своєму плавзасобі. Перша каплиця була споруджена в 1855 році. Сюди перевезли дерев'яну Преображенську церкву з Василівського чоловічого монастиря, що знаходився в селі Чернавіно, навпроти Староладожської фортеці. У цьому монастирі жили Валаамські монахи в першій чверті XVII ст. після розорення монастиря шведами. З 2001 року йде відновлення будівель скиту. }} {{listing|type=see| lat=61.49829 | long=30.58422 | wdid= | name=Сергієвський скит | alt=острів святого Сергія | image= | address=острів Путсаарі | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-06 | description=Церква Сергія Валаамського, архітектор В. І. Баранкеєв. В кінці 1940-х років був закритий і повністю розорений. Повернуто монастирю, зараз відновлюється. Відвідування тільки з благословення настоятеля монастиря. }} {{listing|type=see| lat=61.37004 | long=30.90215 | wdid= | name=Гефсіманський скит | alt=Жовтий скит| image=Valaam GephsimanskiySketeChurch.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-15 | description=Церква в ім'я Успіння Божої Матері.. }} {{listing|type=see| lat=61.37811 | long=30.90677 | wdid= | name=Коневський скит | alt=Ігуменський скит | image=Коневский скит.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-15 | description=Заснований в 1870 році. Освячений в ім'я Коневської ікони Божої Матері. Знищений в середині 1950-х років. Відновлено в 2004 році. Поруч найкрасивіші Коневські чи Ігуменські озера. }} === Фінські фортифікаційні споруди === 17 Оборонні споруди лінії Маннергейма. Збереглися: підземні каземати, гарматні позиції, прорубаний в товщі скелі таємний спуск до Ладоги, а також вежа наведення. З вежі наведення відкривається гарний вид. 18 Фінська берегова батарея. Прикривала Лінію Маннергейма з боку Ладоги. == Чим зайнятись == Віруючі люди, які приїжджають як паломники, без сумніву, візьмуть активну участь у церковному житті монастиря. Трудники та волонтери спочатку направляються для того, щоб працювати на благо монастиря і їхнє життя детально розписане з самого початку. Прибуваючі на теплоходах і метеорах туристи, зазвичай, заздалегідь замовляють екскурсії та інші послуги. Туристи, які приїхали поза організованих груп, можуть скористатися послугами природного парку «Валаамський архіпелаг», який пропонує екскурсії по острову: 1.Екскурсії на човнах (по внутрішніх озерах, на Оборонні острови) [[Файл:Валаам, разбитая лодка.jpg|350 px|міні|Старий човен на Валаамі]] 2.Піші екскурсії по території острова 3.Екскурсії в музей природи Валаама Крім цього, можна скористатися іншими послугами, що надаються парком: 1.Прокат туристичного інвентарю (намети, килимки, казанки) 2.Прокат велосипедів 3.Прокат гребного човна 4.Транспортні послуги (по території архіпелагу) Можна просто самостійно гуляти по островам. З огляду на особливість Валаама, як монастирської території, розважальні та інші «гучні» заходи не проводяться. Розважальних закладів на острові немає. 26-28 липня 2015 року у Валаамскому монастирі пройшов Перший Свято-Володимирський Валаамський фестиваль православного співу «Просвітитель», присвячений пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира — Хрестителя і Просвітителя Русі. Фестиваль повинен стати регулярним, по крайній мірі, так вважає Патріарх Московський і всієї Русі Кирило. Послухати духовні піснеспіви можна і в інший час, представники святкового хору Валаамського Спасо-Преображенського монастиря виконують духовні твори для паломників і туристів по кілька разів на день. == Що купувати == Сувеніри продають зазвичай вздовж туристичних стежок. Церковні лавки, як їм і належить, знаходяться при храмах. Магазинів і інших торгових підприємств, крім невеликого продовольчого магазину з мізерним асортиментом, на острові немає. На острові Валаам купують церковні книги, молитовники, записи пісень, натільні хрестики та ікони. Популярністю користуються подушечки, які набиті ялівцевою стружкою. При нагріванні, подушечка починає видавати запах, який має заспокоювати на лікувати, виділяючи в повітря ефірні масла. Ікони, які продаються на Валаамі, створюються саме на острові. Продається історична література, вироби з берести, дзвіночки. == Де поїсти == Літні кафе на свіжому повітрі працюють біля причалів Монастирській і Ніконовської бухт. Туристичні та паломницькі групи годують в монастирській трапезній. У готелях постояльці можуть замовити сніданок або вечерю в кафе. == Де розважитись == У храмах монастиря проходять нічні служби. У зв'язку зі специфікою місця, інші нічні заходи не проводяться. У період білих ночей можна порибалити. Околиці острова багаті на рибу. == Де зупинитись == === Готелі === {{listing|type=sleep| lat=61.388545877994304 | long=30.948926210403442 | name=Готель «Зимова» | alt= | image= | address= | directions=на другому поверсі будівлі колишнього монастирського готелю (споруда середини XIX століття) поряд з Центральною садибою Валаамського монастиря) | url=http://valaam-hotel.ru | facebook= | vkontakte= | phone= +7 921 462-96-52 | email=gslavyanskaya@mail.ru | skype= | hours= | price= 2 600 - 3 800 руб в двомісних, і 2 300 - 3 400 руб в одномісних номерах | lastedit=2015-08-05 | description=У готелі 22 номери, одночасно може проживати 51 особа. У номерах сучасні ліжка та меблі з натурального дерева. Туалетні кімнати э в номерах або бувають загальні на поверсі (чоловіча та жіноча), є душові кабінки. Влітку працює кафе. }} {{listing|type=sleep| lat=61.38886955075574 | long=30.94626545906067 | wdid= | name=Готель «Ігуменський» | alt= | image= | address= | directions=в зовнішньому каре келійних корпусів Центральної садиби монастиря, що в безпосередній близькості від Спасо-Преображенського собору | url=http://www.valaam.com/hotels/73/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (921) 800-82-72 | email= | skype= | hours= | price=Для громадян Росії - 4000/3600 руб, для іноземців - 62/56 € | lastedit=2017-07-23 | description= Готель розрахований на 39 осіб: 19 двомісних номерів, 1 одномісний. У готелі є три санітарних блоки: по два WC і одній душовій кабіні в кожному. }} {{listing|type=sleep| lat= 61.389075055531116 | long=30.94919443130493 | name=Готель «Слов'янський» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= +7 921 462-96-52 | email=gslavyanskaya@mail.ru | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-05 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=61.3884 | long=30.9485 | name=Готель «Мансарда» | alt= | image= | address= | directions= Паломницький готель на 4 поверсі історичної будівлі Зимового готелю | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-05 | description=Місця в цьому готелі не бронюються. Розміщення проводиться після прибуття при наявності вільних місць. Готель, де створені умови для підготовки до таїнств, можлива участь в спільному читанні ранкових і вечірніх молитов. Номери в готелі розраховані на 12-16 чоловік, деякі ліжка двоповерхові. Чоловіки і жінки селяться окремо. У готелі не передбачено розміщення з немовлятами, оскільки умови як в гуртожитку. Душі і туалети на поверсі, є гаряча і холодна вода. У коридорах розташовуються дивани для відпочинку. В готелі влаштовані 2 міні трапезні, де можна пити чай або перекусити, надається чайне приладдя. }} '''Приватний сектор''' Умови проживання, як правило, не на високому рівні і з мінімумом комфорту. Потрібно заздалегідь приїхати, знайти господаря будинку, домовитися на конкретний термін, внести аванс. Телефони на Валаамі є не у всіх і домовитися з інших місць складно. Приватний сектор прийнятний у разі наявності знайомих на острові. На сайтах оренди житла в Карелії пропозицій по острову Валаам немає. '''Наметові містечка''' Можливий нічліг в наметах в спеціально обладнаних наметових містечках. Є 6 наметових стоянок. Через пожежонебезпечну ситуацію і загальну заборону на відвідування лісів в даному регіоні установка наметів може бути заборонена. Для використання наметів необхідно отримати дозвіл в офісі природного парку «Валаамського архіпелагу». Можна залишити попередню заявку в соціальній мережі в групі Валаам, залишивши в спеціальній темі повідомлення з інформацією про кількість осіб і склад групи (діти, дорослі), про передбачувані терміни перебування на Валаамі і стоянці, на яку хочете встати. Там є схема стоянок. Один день коштує 100 рублів з людини. При розміщенні без дров (якщо у вас з собою газове обладнання) ціна знижується до 70 рублів. {{listing|type=sleep| lat=61.389290834090936 | long=30.9499454498291 | name=Адміністрація природного парку "Валаамського архіпелагу"| alt= | image= | address= ул. Центральная, 20 | directions= | url=http://oopt-rk.ru/valaamskij-arhipelag/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club42361680 | phone=+7 921 623 82 47 | email=valaam.park@gmail.com | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-05 | description= }} == Застереження == На острові є кліщі, необхідно мати відповідний одяг та бажано зробити щеплення від кліщового енцефаліту. На острові є тільки лікарська амбулаторія, в якій можуть надати першу допомогу постраждалим. У другій половині літа любителям лісових прогулянок також докучають кровососки оленячі (лосині воші). Крім неприємних відчуттів вони також є переносниками бореліозу. {{listing|type=other| lat=61.388552 | long=30.950097 | name=Лікарська амбулаторія п. Валаам | alt= | image= | address=селище Валаам, вулиця Центральна, будинок 19 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-06 | description= На острові є дільничний інспектор міліції. }} {{listing|type=other| lat=61.38971 | long=30.94790 | name=Дільничний пункт поліції № 13 | alt= | image= | address=п. Валаам. вул. Центральна 2А| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=38-237 | email= | skype= | hours=Понеділок з 16-00 до 18-00, Неділя з 16-00 до 18-00, субота з 10-00 до 12-00 | price= | lastedit=2015-08-07 | description=Обслуговується територія: о. Валаам }} == Околиці == Оскільки Валаам розташований на острові, то околиць, як таких, немає. Найближчі міста на березі: Приозерськ в 50 км і [[Сортавала]] в 35 км. На острові Коневець на Ладозькому озері розташований Коневський Різдво-Богородичний чоловічий монастир, до якого часто приходять кораблі по дорозі з [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]] на Валаам. {{footer|ispartof=Карелія|type=Національний парк}} {{Перекладено|мова=ru|стаття=Валаам}} amzh7a2hsdhv6xiqjbawyz9007lsixf 0 3086 28117 27925 2021-01-01T19:36:47Z Voll 30 28117 wikitext text/x-wiki {{parkbar | park= Кижі | parklocal= Кижи | website = | image= Вид с Онежского озера на Кижский погост 02.JPG | caption = Вид з Онезького озера на Кижський погост | city = Петрозаводськ | landscape = | attraction = | fauna = 5 видів земноводних | flora = 335 видів рослин }} {{geo||}} {{pagebanner}} '''Кижі''' розташовується в Карелії, Росія. Музей-заповідник під відкритим небом розташований на острові в Кіжських шхерах Онезького озера в 68 кілометрах на схід від [[Петрозаводськ|Петрозаводська]]. У музеї зібрані шедеври дерев'яного зодчества Півночі [[Росія|Росії]]. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Відвідування музею на острові Кижі входить в обов'язкову програму круїзів по Волго-Балтійському водному шляху. Завдяки цьому велика кількість російських та іноземних туристів можуть побачити унікальні дерев'яні споруди, головним з яких є храмовий комплекс. Острів Кижі невеликого розміру, його ширина становить близько одного кілометра, довжина - п'ять кілометрів. == Зрозуміти == Адміністративно острів відноситься до Медвежегорський району республіки. Управління музеєм розташовується в Петрозаводську. Музей є унікальним зібранням об'єктів дерев'яної архітектури, зрівнятися з яким може хіба що музей дерев'яної архітектури «Малі Корели» під Архангельськом. Острів є невеликим за розміром, окрім головного храму, на ньому є різноманітні будівлі - старі будинки, для побудови яких не використовувались цвяхи. === Історія === Музей-заповідник «Кижі» був створений на основі справжнього архітектурного ансамблю Кижського погосту. * В 1920 році - ансамблю присвоєно офіційний статус пам'ятника історії і культури. 11 серпня 1920 було підписано охоронне свідоцтво № 1847. * В 1945 році - територія ансамблю Кижського погоста оголошена державним заповідником. Постанова Ради Народних Комісарів Карело-Фінської РСР від 02.10.1945 р № 604 «Про стан охорони пам'яток архітектури в Карело-Фінській РСР». * З 1949 по 1959 роки - проведена реставрація пам'яток Кижського погосту під керівництвом О. В. Ополовнікова, розпочато формування архітектурно-етнографічної експозиції музею. * 1990 рік - ансамбль Кижського погосту був включений до Списку об'єктів всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. * 1993 рік - музей включений до Зведення особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів РФ. Указ Президента Російської Федерації від 06.11.1993 р № тисячі вісімсот сорок сім «Про включення окремих об'єктів в Державний звід особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації». * 2001 рік - музей наділений статусом Федерального державної установи культури. === Ландшафт === Острів Кижі витягнутий з півночі на південь, довжина острова складає близько п'яти кілометрів, ширина в різних ділянках від сотні метрів до кілометра. Центральна частина острова піднесена, південна і північна - низькі. На території острова є лука з рідкісними чагарниками і низькоростучими деревами. Острів розташовується в глибині Кижських шхер, по обидва боки острова прокладені суднові ходи, головним з яких є південний з боку затоки Велике Онего. Східний судновий хід в затоки Заонежський і Мале Онего використовується рідше. === Флора і фауна === В результаті досліджень, що проводилися в 1983-2000 роках співробітниками музею, на острові Кижі було виявлено 335 видів рослин, з яких 40 відносяться до рідкісних видів, з них 16 занесені до Червоної книги Карелії. [[Файл:Medvezhyegorsky District, Republic of Karelia, Russia - panoramio (39).jpg|300 px|міні|праворуч|Природи Кижі]] В даний час в ході досліджень на островах Кіжських шхер зареєстровано понад 180 видів птахів з 15 загонів, що становить 90% від загального числа видів, що гніздяться в Карелії. «Візитна картка» архіпелагу - чайки і крячки. Вони складають фон, без якого неможливо уявити жоден річний заонежський пейзаж. На узбережжі Заонежського півострова Карелії і островах Кижського архіпелагу мешкають представники всіх шести загонів сухопутних ссавців Карелії - парнокопитних, хижих, зайцеподібних, гризунів, комахоїдних і рукокрилих, тоді як ластоногих в Онезькому озері немає. На острові Кижі вкрай висока чисельність гадюки - до 20 екз. / га. Всього за приблизними оцінками на острові мешкає не менше 3000 особин у віці старше двох років. У Онезькому озері живе 34 види риб. Головними об'єктами лову поруч з островом Кижі є окунь, щука, плітка, лящ. Можна тут зловити також миня річкового, судака, йоржа звичайного, колючку триголкову. Взимку сюди заходить і годується сиг. За островами Уйми у відкритому озері водиться харіус, лосось, палія. === Клімат === Середня температура взимку становить -10 ° С, влітку +16 ° С. За рік випадає в середньому 650 мм опадів. Середня швидкість вітру 4,5 м / сек, а в період циклонів вона може досягати 25 м / сек. Напрямок вітру в основному південний. У практичному сенсі можна відзначити, що при відвідуванні музею навіть в літню пору бажано мати як мінімум легку накидку. Острів завжди відкритий для холодного вітру. При похмурому небі обов'язкова парасольку. Необхідний одяг і аксесуари потрібно взяти з собою на екскурсію, так як повернення за речами на теплохід може виявитися проблемою. Вода в Онезькому озері влітку прогрівається в незначній мірі, вже на глибині в півметра її температура становить близько 5 градусів Цельсія. В шхерах температура трохи вище, але навряд чи підходить для купання. == Як дістатись == [[Файл:RU Karelia Onego Lake Meteor.JPG|300 px|міні|праворуч|Комета виходить з Кижських шхер (у наш час судна пофарбовані в зелений колір)]] Водний транспорт є основним способом потрапити в Кижі. Більшість круїзних теплоходів, які слідують по Волго-Балтійським і Біломорсько-Балтійським каналах входять в акваторію Онезького озера і роблять захід у Кижі. Такі рейси здійснюються з [[Москва|Москви]] і [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]]. У сезон навігації по Онезькому озеру існує маршрут [[Петрозаводськ]]-Кижі-Петрозаводськ, що виконується на швидкісних судах типу «Комета» турхолдінгу «Карелія» і петрозаводською компанією СК "КареліяФлот". Відправлення від причалів водного вокзалу міста Петрозаводська здійснюється кілька разів на день, перший рейс об 11.00, за ним наступний через півгодини. Попередня вартість проїзду з Петрозаводська до острова Кижі в навігацію 2012 року становила 2500 рублів туди і назад. При сприятливих погодніх умовах дорога може зайняти біля 50 хвилин. Також є можливість зафрахтувати моторну яхту або вертоліт, або відвідати острів на власних плавзасобах. У разі останнього способу відвідування Кижі, слід пам'ятати, що висадка з приватних суден дозволяється в ковші головної пристані, підхід з дозволу начальника пристані. Висадка людей в інших місцях острова можлива, але може привести до адміністративного стягнення, накладеному поліцією острова. ===Внески і перепустки=== Відвідування острова і порядок перебування на ньому регулюється правилами внутрішнього розпорядку. Стежить за порядком служба безпеки, а також співробітники поліції. [[Файл:Kischi Panorama.JPG|300 px|міні|праворуч|Кижі]] У 2017 році вартість відвідування острова Кижі для росіян становила: для дорослих - 500 рублів, пенсіонерів - 300 рублів, учнів - 200 рублів. У вхідну плату на острів Кижі для громадян Росії входить екскурсійне обслуговування. Додаткові послуги оплачуються окремо. == Транспорт == Переміщення по острову здійснюється пішки. Слід дотримуватися позначених маршрутів руху, ходити по дорогах або дерев'яних настилах - місткам. == Що відвідати == З усього різноманіття експонатів дерев'яного зодчества основну увагу привертає храмова архітектура. Проте, не слід забувати, що на острів також були привезені різноманітні дерев'яні споруди, що відображають побут і життя жителів півночі: будинки, комори, кузні, млини, лазні, стайні. Основна екскурсійна програма тих, хто приїжджає на теплоходах з метою економії часу, побудована в південній частині острова, і включає в себе відвідування храмового ансамблю і навколишніх будівель. Для ознайомлення з об'єктами, розташованими в інших частинах острова слід планувати прибуття з Петрозаводська на першому Метеорі і відправлення назад в кінці дня. ===Храмова архітектура=== [[Файл:RU Karelia Kizhi.JPG|350 px|міні|Собори в Кижах - шедеври дерев'яного зодчества. Зліва Преображенська церква, в центрі Покровська, в середині дзвіниця.]] Преображенська, Покровська церкви і дзвіниця складають так званий потрійний ансамбль. Потрійних повністю дерев'яних ансамблів в [[Росія|Росії]] збереглося всього 6, причому Кижський погост вважається найбільш цінним за своїми архітектурними особливостями. {{listing|type=see| lat=62.067794| long=35.223450 |wdid= | name=Церква Преображення Господнього | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-17 | description=В 2010-ті роки церква пережила багаторічну реставрацію з повною заміною всіх елементів конструкції. Станом на 2019 рік, інтер'єр відновлюється. }} {{listing|type=see| lat=62.067466| long=35.223818 |wdid= | name=Церква Покрови Богородиці | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-17 | description=Церква відкрита для відвідування, всередині розташований чотирирядний тябловий іконостас, зібраний в 1950-ті роки з ікон заонежського письма ХVII-ХIХ століть. }} {{listing|type=see| lat=62.067573 | long=35.223185 | wdid= | name=Дзвіниця Кижського погосту | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-17 | description=За додаткову плату (300 руб., 2019) можна піднятися на дзвіницю, звідки відкриваються гарні види на Онезьке озеро, а також на обидві церкви Кижського цвинтаря. }} {{listing|type=see| lat=62.06599 | long=35.22562 |wdid= | name=Церква Воскресіння Лазаря | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-17 | description=Маленька клетськая церква була побудована в кінці XIV-початку XV століття і тому вона може посперечатися за звання найстарішої дерев'яної церкви країни. На острів Кижі церкву перевезли з Муромського монастиря в 1960 році і тоді ж виконали її реставрацію. Внутрішнє оздоблення практично не перероблялося, так що дворядний тябловий іконостас складається з 17 ікон XVI-XVIII століть. }} {{listing|type=see| lat=62.06403 | long=35.22584 |wdid= | name=Каплиця Михайла Архангела з Льолікозера| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-17 | description=Каплиця побудована на початку XVIII століття в селі Льолікозеро, звідки в 1961 році переїхала в музей. Деталі інтер'єру не збереглися, але дворядний іконостас і розписна стеля "небо" кінця XVII століття - справжні. }} ===Будинки-пам'ятки=== [[Файл:Кижский ансамбль и дом Ошевнева.jpg|350 px|міні|праворуч|Будинок Ошевнева]] {{listing|type=see | name=Будинок Ошевнева| alt= | email= | address= | lat=62.066451650947506 | long=35.22364135150188 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=У 1951 році будинок селянина Ошевнева був першим пам'ятником архітектури, завезеним на острів. Будинок був побудований в 1876 році, його привезли з Великого Кліменецького острова. До бічної стіни житла будинку примикає двір-сарай. У числі господарських прибудов: сінник, дві комори, скотний двір. Житлова частина складається з 2 хат, світлиці, залу, сіней, комори, світлиці на горищі. У наш час в будинку можна побачити інтер'єри хат, сараю, хліву, світлиці. У приміщенні іноді проводяться етнографічні виставки.}} {{listing|type=see | name=Будинок Єлізарова | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Споруда будинку селянина Єлізарова датується кінцем XIX століття. Він був привезений з села Потаневщіна. За розмірами трохи менший за будинок Ошевнева. Будинок одноповерховий, для його створення використовувалися потужні колоди. В господарському приміщенні зараз можна побачити виставку, яка розповідає про секрети створення човна "кіжанки". Біля будинку Єлізарова розташована баня початку XX століття, яку привезли з села Усть-Яндома.}} [[Файл:Дом Сергеева 1.JPG|350 px|мини|справа|Будинок Сергеєва]] {{listing|type=see | name=Будинок Сергеєва | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Будівництво будинку Сергеєва датоване 1908-1910 роками. }} {{listing|type=see | name=Будинок Щепіна | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Будівництво будинку Щепіна датується 1907 роком. Тип будівлі будинку - "брус". Інтер'єр будинку містить предмети, які мають відношення до бондарного ремесла. }} {{listing|type=see | name=Будинок Яковлєва | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Цей об'єкт - яскравий приклад садиби карела. Перевезений з села Клещейла. }} {{listing|type=see | name=Будинок Ананьєвої | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Будинок Левичева | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=У будівництві будинку Левичева були використані прийоми, які характерні для народної житлової архітектури Російської Півночі.}} {{listing|type=see | name=Будинок Пономарьова | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Будинок Мошнікової | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Будинок Березкіної | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} [[Файл:Kizhi MoshnikovaHouse 007 6644.jpg|350 px|мини|справа|Будинок Пертякова]] {{listing|type=see | name=Будинок Пертякова | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Будинок Сергіна | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Будинок Сергеєвої | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Будинок Васильєва | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} ===Господарські будівлі=== {{listing|type=see | name=Млин вітряний з села Волкострів | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Млин вітряний з села Вороній острів | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Млин водяний з села Березова Сельга | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Кузня з села Суйсарь | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Кузня з села Південний двір | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} ===Інші об’єкти=== {{listing|type=see | name=Огорожа Кижського погоста | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Поклінний хрест з села Чуйнаволок | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Поклінний хрест з села Хашезеро | alt= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Чим зайнятись == *На острові є виставка, на якій можна побачити частини будівель у розрізі. Вона дає змогу зрозуміти, як був побудований дах будинку без використання руберойду, черепиці, шиферу та інших матеріалів. *Для туристів проводяться екскурсії. Одна з них носить назву «Традиційна кухня народів Карелії» і включає в себе майстер-клас і дегустацію традиційних для Карелії страв. Можна відвідати майстер-клас з приготування калиток - невеликих відкритих пиріжків, які готуються з житнього тесту з різними начинками. == Що купувати == З травня по жовтень в сувенірному магазині на острові Кижі можна придбати сувенірну та видавничу продукцію. В якості популярних товарів можна вказати намиста-джгути, ткані пояси, жмені зерен кижського вівса і жита в полотняних мішечках ручної роботи. Поблизу будинку Ошевнева можна придбати іграшки ручної роботи. == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == Самовільні нічліги на острові заборонені. На самому острові Кижі в силу його заповідного статусу готелів і гостьових будинків немає. Але недалеко від острова розташовано безліч гостьових будинків, господарі яких завжди раді допомогти туристам поєднати відвідування унікальних пам'яток дерев'яного зодчества з активним відпочинком, екскурсіями по заповідних островах і лісах, етнографічних селах і археологічним об'єктам. === Нічліг === Гостьовий будинок: «Кижська благодать» === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == Перебування на острові доволі безпечне. Для уникнення конфліктів, слід пам'ятати, що завданнями служби безпеки і поліції на острові є припинення несанкціонованого доступу і дій відвідувачів. Основний упор зроблений на запобігання пожежам. Розведення багать і інших джерел відкритого полум'я заборонено. Курити допускається тільки у відведених та дозволених для цього місцях. Сумним прикладом може служити втрата в результаті пожежі під Витегрою в 1963 році унікального дерев'яного храму Покрови Пресвятої Богородиці Витегорського цвинтаря (єдиного аналога Преображенської церкви). Очевидно також, що від туристів чекають дбайливого ставлення до об'єктів і експонатам музею. == Куди далі == {{footer|ispartof=Карелія|type=Національний парк}} {{Перекладено|мова=ru|стаття=Кижи}} sf9ilalmw4cm2y3tmwexr8qdf4llnub 0 3087 33819 33803 2022-10-28T23:08:01Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 28116 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=St. John's Orthodox Church, Sortavala.jpg | caption= | city= | citylocal= | arm= | population= | callingcode= | website= }} '''Сортавала''' — невелике провінційне містечко, столиця Північного Приладожья, розташоване на північному узбережжі Ладозького озера, в 200 кілометрах на захід від Петрозаводська. З першого погляду він може здаватися трішки нудним і запущеним, але, якщо придивитися, то в ньому можна знайти багато цікавого. Центральна частина міста забудована кам'яними 3-4 поверховими будівлями початку 20 століття, також є пара симпатичних музеїв та парк. І, що важливо, звідси відправляються катери на [[Валаам]], організовуються поїздки/тури на Ладозькі шхери, а в 40 кілометрах від міста лежить гірський парк «Рускеала». == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === Поруч з містом існує аеропорт Хелюля, з якого в зимовий період (від льодоставу до льодоходу) здійснюються регулярні вертолітні рейси за маршрутом Хелюля — Валаам. Решта авіасполучення (з іншими містами і селищами Карелії) була знищена в 90-х роках разом з місцевими аеродромами. Аеропорт «Хелюля», сел. Хелюля, Фабрична вул. (Автобус № 1 від жд-вокзалу). Ж/д вокзал, вул. Привокзальна, 19. === {{Потягом}} === [[Файл:Sortavala RailwayDdepot 007 3767.jpg|300 px|міні|праворуч|Железнодорожное депо в Сортавала]] Через місто проходить гілка Жовтневої залізниці: Кузнечне — Суоярві. З Санкт-Петербурга на потязі № 350 Санкт-Петербург-Костомукша по особливому розкладу в середу і п'ятницю на Костомукша і в понеділок і п'ятницю на Санкт-Петербург. В інші дні за особливим розкладом ходить приміський потяг Кузнечне-Сортавала. === {{Автомобілем}} === У місті закінчується траса А130 Сортавала — Олонець. У Олонці з'їзд на цю дорогу може бути здійснений з федеральної траси М18 «Кола», далі 200 кілометрів до міста. З Санкт-Петербурга по трасі А129 через міста Приозерськ і Лахденпохья. === {{Автобусом}} === Через місто щодня проходить автобус маршруту Петрозаводськ — Лахденпохья, також існує щоденне автобусне сполучення з Санкт-Петербургом і прикордонним пунктом Вяртсиля (Російсько-Фінський кордон). Автовокзал, вул. Кірова, 1. Невеликий зал очікування і каси. Будівля побудована в 1935 році за проектом Уно Ульберга. === {{Кораблем}} === У період навігації існує регулярне водне сполучення Сортавала — Валаам на кораблях типу «Метеор», що належать монастирю, час у дорозі — 1 год, 900 руб (2015). Розклад рейсів потрібно дізнаватися за телефонами паломницької служби монастиря або в туристичних фірмах міста, в будні дні це як мінімум один рейс з ранку на острів і ввечері назад, у вихідні — значно частіше. Також розвинене повідомлення приватними судами, водотоннажністю від 0,1 до 3 тонн. == Транспорт == В місті діє 7 автобусних маршрутів. Є недороге таксі. == Що відвідати == [[Файл:Ратуша 4.jpg|350 px|міні|праворуч|Ратуша в Сотравала]] === Храмова архітектура === * Лютеранська церква (Церква Св. Іоанна Предтечі). Домова церква побудована в 1931 році архітектором Юханом Війсте. * Нікольська церква. Побудована архітектором Н. П. Гребінка в 1873 році. === Громадська архітектура === [[Файл:Здание ратуши 002.JPG|350 px|міні|праворуч|Ратуша в місті Сортавала]] * Будинок Фінського банку. Побудований Уно Вернером Уллбергом в 1915 році. * Будівля Ощадного банку. Побудована Уно Вернером Уллбергом в 1930 році. * Дом Леандера. Житловий будинок, побудований в 1905 році за проектом Еліела Саарінена. * Будинок ліцею. Побудований в 1901 році архітектором Ахренбергом. * Будинок жіночої гімназії (поряд з ліцеєм). Побудований архітектором Ахренбергом в 1911 році. == Чим зайнятись == Музей Північного Приладожья, набережна Ладозької флотилії, 5. +7 (81430) 4-61-58, +7 (964) 317-51-24. Влітку — Вт-Пт, 9:00-17:00, СБ-Вт 10:00-17:00, інший час року — Пн-Пт 09:00-17:00, Сб 10:00-17:00. Краєзнавчий музей, де в кінці 2014 року відкрилась нова експозиція «Кам'яні ключі Сортавала», що складається з ігрового модуля з картами Сортавала і Північного Приладожья і шести розділів-«ключів». Також музей організує двохгодинні екскурсії по місту. Культурно-Виставковий центр ім. Гоголєва К. О., вул. Комсомольська, 6. ☎ +7 (81430) 45-6-75, +7 (81430) 47-8-08. Влітку 10:00-20:00, в інші пори року 10:00-17:0. Вартість повного квитка — 200 рублів, пільгового квитка — 100 рублів, для дітей до 7 років — безкоштовно, екскурсійне обслуговування групи — 150 рублів (група від 5 чоловік). Виставка робіт місцевого художника Кроніда Гоголєва, який виконав велику частину своїх робі в техніці різьби по дереву. В основному роботи присвячені місцевому життю, архітектурі Ладозької Карелії і зокрема Валааму, є декілька релігійних сюжетів. За окрему плату на верхньому поверсі діє виставка, присвячена самому художнику і тому, як він шукав свій шлях в мистецтві. Парк культури і відпочинку «Ваккосалмі». Головна дорога парку впирається в сходи, що ведуть на вершину 63-метрової гори, звідки відкривається мальовничий вид на місто і навколишні озера. Є декілька атракціонів, але, скоріше всього, занедбаних. == Що купувати == == Де поїсти == [[Файл:Центр города Сортавала (Center of Sortavala).jpg|350 px|міні|праворуч|Сортавала]] === Дешево === === Середні ціни === Кафе «Релакс» вул. Карельска, 29. ☎ +7 (814) 304-77-78. Нд-Чт 10:00 — 21:00, Пт та Сб — на 2 години довше. Основні страви 200–400 ₽. Що б не говорила назва закладу, це все ж класичний ресторан, де швидко і смачно готують, особливо гарні супи на сирної основі. Ніяких особливо ексклюзивних страв немає, але меню значних розмірів. Приємна обстановка. Заклад іноді рекомендується місцевими жителями, як кращий ресторан міста. Ресторан «Сердоболь» (Молодіжний центр «Сердоболь») (на набережній, впритул до пристані, з якої відправляються катери на Валаам). === Дорого === Ресторан «Густав Вінтер» селище Тарулінна (7 км від міста). Місцева і європейська кухня у виконанні шеф-кухаря «Дачі Вінтера» — головна гастрономічна пам'ятка мису Таруніємі. Меню вражає: від карельських «калиток» до форелі, виловленої тут. == Де розважитись == == Де зупинитись == === В місті === 1 Готель «Кауніс». ☎ +7 (81430) 4-50-27; +7 (921) 467-34-15. 2 Готель «Сеурахуоне», Карельська вул., 22. ☎ +7 (81430) 4-57-41; +7 (81430) 4-79-56. Розташований в будівлі колишнього однойменного фінського готелю, пізніше — будинку офіцерів. Архітектор Онні Тарьянне (1908), в 1939 реконструйовано під керівництвом Ерккі Хуттунен. Тут зупинявся М. Реріх. 3 Готель «Ладога», Карельська вул., 12. ☎ +7 (921) 019-38-67; +7 (81430) 4-52-44. Діє з 1939 року. 4 Готель «Хвиля», Карельська вул., 18. ☎ +7 (81430) 4-52-49. === За містом === Парк-готель «Дача Вінтера», селище Тарулінна (7 км від міста). ☎ +7 (921) 012-90-46. Розташовується на березі Ладозького озера, де казковий хвойний ліс і неосяжні водні простори занурюють гостей в карельську розмірену дійсність. Перебуваючи тут ви зможете доторкнутися до первозданної природи і до древньої культури. Точка на Карті Сортавала, п. Рюттю (17 км від Сортавали) ☎ +7 (921) 805-05-20. 3750 руб. Готель в скандинавському стилі на березі лісового озера в оточенні карельських сопок. Є ресторан. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Зона впевненого прийому чотирьох мобільних операторів: Мегафона, Білайну, МТС, Теле-2. == Куди далі == По воді або повітрю можна дістатися до Валаамського архіпелагу, де розташовані природний парк, однойменний монастир і комплекс фінських оборонних споруд 1930 років. Також по воді з Сортавали можна здійснити подорож по Ладозьким шхерам. По землі ж доступні всі інші об'єкти Ладожской Карелії: тихі містечка Лахденпохья і Піткяранта, популярний гірський парк «Рускеала» і околиці річки Янісйокі. 4 Церква Миколи Чудотворця на Червоній Гірці, острів Рієккалансаарі. А також скеля за церквою. 5.Дача доктора Вінтера, мис Таруніємі. {{Перекладено|мова=ru|стаття=Сортавала}} {{footer|ispartof=Карелія|type=Місто}} sdtcottpjq5xn19kwg7w9r64sgoi1eo 0 3088 32972 28112 2022-08-15T22:15:05Z Trident of Neptun 6004 32972 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Великий Устюг | citylocal= | arm= | population= | callingcode= | website= }} '''Великий Устюг''' розташовується в північно-східній частині Вологодської області. Древнє російське місто, що лежить на злитті річок Сухона та Юг, через що і отримало свою початкову назву. Приставка «Великий» була дана місту відповідно до царського веління за свою роль в історії і торгове значення. Устюг лежав на важливому шляху освоєння комі-перм'яцьких земель, Уралу, а потім і Сибіру, був батьківщиною для багатьох російських землепрохідців. Пізніше, значення міста суттєво зменшилося. Руйнівні, для церков і соборів, роки радянської влади Устюг пережив, зберігши своє багатство храмової архітектури XVIII століття в стилі північного бароко. Незважаючи на достатню транспортну важкодоступність, в останні десять-п'ятнадцять років місто переживає справжній туристичний бум, який втім носить сезонний характер. Устюг позиціонується як місце проживання Діда Мороза, що робить його привабливим для сімейного туризму в зимовий час. Любителям історії та архітектури, а також суворої, але красивою північної природи сюди краще приїжджати влітку, це буде вкрай цікава, пізнавальна і поїздка, яка запам'ятається. == Зрозуміти == Великий Устюг розташовується на березі річки Сухона в місці впадіння притоки Юг, в 30 кілометрах від кордону з Архангельською областю і в 60 кілометрах від Котласу. Адміністративний центр Великоустюгського району. == Як дістатись == [[Файл:Великий Устюг, виды 12.jpg|300 px|міні|праворуч|Вулицями Великого Устюга]] === {{Літаком}} === Аеропорт. Регіональні рейси з [[Вологда|Вологди]] і Череповця. === {{Потягом}} === До станції Котлас чи Ядриха і далі на автобусі чи таксі. В зимовий тур сезон ходять прямі потяги до Устюга. === {{Автомобілем}} === З Москви по федеральній трасі М8 «Холмогори» через Ростов, Ярославль, Вологду, Кадників, в Чекшіно з'їзд на Р7 через Тотьму до Великого Устюга. Стан дороги від Чекшіно до Великого Устюга залишає бажати кращого. === {{Автобусом}} === Практично кожну годину вдень ходять автобуси в Котлас (1,5 год). В сторону Вологди (6-7 год) і Тотьми (2,5-3 год) офіційно тільки один автобус, і то не кожен день, але активні водії маршруток, які працюють за попереднім замовленням і забирають людей за адресами; вони непогадно представлені в інтернеті. Автостанція, вул.. Транспорта, 4 (біля північного виїзду з міста). 07:00-18:10. Невелика зала очікування, щось середнє між вокзальним буфетом і магазином. На всіх схемах і маршрутних табличках позначається як «ПАТП». Міський транспорт ходить доволі часто. === {{Кораблем}} === == Транспорт == [[Файл:Великий Устюг, Окружной суд.jpg|300 px|міні|праворуч|Великий Устюг]] Кілька автобусних маршрутів, вартість проїзду 22 руб. (2018), оплата на вході водієві чи кондуктору, розклад і схема є на зупинках. Найчастіше ходить маршрут № 1 від автовокзалу («ПАТП») через центр міста до судноремонтного заводу. Можливо, в місті також є якісь приватні маршрутки. == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=60.7318 | long=46.3317 |wdid= | name= Злиття Сухони та Юга. | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-20 | description= Злиття Сухони та Юга – місце утворення Північної Двіни. }} === Храмова архітектура === У місті збереглася багата забудова храмової архітектури в стилі так званого «північного бароко». [[Файл:Великий Устюг - panoramio (1).jpg|350 px|міні|Архітектура Великого Устюга]] {{listing|type=see| lat=60.7604802| long=46.2985218 |wdid= | name= Соборне дворище | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= | star=yes }} {{listing|type=see| lat=60.760302| long=46.297996 |wdid= | name=Собор Прокопія Праведного| alt= | image= | address= | directions=Діючий кафедральний собор | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7607998| long=46.298511 |wdid= | name=Успенський собор| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7605693| long=46.29776 |wdid= | name= Церква Іоанна Устюжського| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7607527| long=46.2972236 |wdid= | name=Богоявленська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7603911| long=46.2992191 |wdid= | name= Архієрейський будинок з церквою святителя Алексія Московського. | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7627912| long=46.3047659 |wdid= | name=Михайло-Архангельський монастир | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7607841| long=46.3065737 |wdid= | name=Спасо-Преображенська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=Храм колишнього Спасо-Преображенського монастиря, скасованого в 1764 році. }} {{listing|type=see| lat=60.7607501| long=46.3073677 |wdid= | name=Стрітенська-Преображенська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=Храм колишнього Спасо-Преображенського монастиря, скасованого в 1764 році }} {{listing|type=see| lat=60.7537924| long=46.3095188 |wdid= | name= Михайло-Архангельська церква| alt= | image= | address=вул. Городище| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=Церква розташовується на місці Городища - місці первинних будівель міста. Тут розташовувався і Покровський монастир, скасований в XVII столітті. }} {{listing|type=see| lat=60.7554226| long=46.3101143 |wdid= | name=Вознесенська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=XVII століття }} {{listing|type=see| lat=60.7459813| long=46.3147116 |wdid= | name=Церква Симеона Стовпника | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=XVIII століття. Діюча }} {{listing|type=see| lat=60.7566857| long= 46.3052273|wdid= | name=Церква Миколи Гостунського| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7528804| long=46.311729 |wdid= | name=Церква Дружин-мироносиць | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7531844| long=46.3126194 |wdid= | name=Стрітенська-Мироносицька церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7618348| long=46.2937367 |wdid= | name=Іллінська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7552286| long=46.3183111 |wdid= | name=Георгіївська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7494887 | long=46.3224578 |wdid= | name=П'ятницька церква. | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.763944| long=46.2904751 |wdid= | name= Леонтіївська церква. | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7737414| long=46.3214654 |wdid= | name=Церква Стефана Пермського | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=Цвинтарна, діюча. }} [[Файл:Великий Устюг, виды 7.jpg|350 px|міні|праворуч|Великий Устюг у Вологодській області]] === Громадська архітектура === {{listing|type=see| lat=60.75495| long=46.31487 |wdid= | name=Будинок Шилова | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-20 | description= }} === Пам'ятники === {{listing|type=see| lat=60.76135 | long=46.29815 | wdid= | name=Пам’ятник Семену Дежневу | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7604828| long= 46.3059407|wdid= | name=Пам’ятник Ерофію Хабарову | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7624113| long=46.2935704 |wdid= | name=Монумент Слави| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7538711| long=46.3128555 |wdid= | name=Бюст адмірала Кузнєцова | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7522225| long=46.3109511 |wdid= | name=Пам’ятник С.М. Кірову | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7516983| long=46.3100982 |wdid= | name=Скульптура «Водолій» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=Скульптура зроблена у вигляді фонтану, на якому водолій зливає 2 річки з глечиків. На постаменті є надпис: «Поєднує сивий Водолій річки один з одним. Поєднує серед рощ та полів Сухону з Югом». }} == Чим зайнятись == [[Файл:Октябрьский переулок (Великий Устюг).jpg|350 px|міні|праворуч|Вулицями міста]] {{listing|type=do| lat=60.75847 | long=46.30202 | wdid= | name=Великоустюгський музей-заповідник| alt= | image= | address=Набережна, 64 | directions= | url=http://ustyug-museum.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description=В одній з екскурсій в літній час можна піднятись на дзвіницю і оглянути місто з висоти пташиного польоту. }} * Музей історії та культури Великого Устюга (будинок Усова) * Музей етнографії (Нікольська церква) * Музей древньоруського мистецтва (Вознесенська церква) * Музей природи * Дитячий музейний центр * {{listing|type=do| lat=60.75293 | long=46.31157 | wdid= | name=Музей новорічної і різдвяної іграшки (церква Дружин-Мироносиць) | alt=церковь Жен-Мироносиц | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} * Фондосховище * {{listing|type=do| lat=60.75798 | long=46.31465 |wdid= | name=Музей заводу «Північна чернь» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= +7 931 508 76 03 | email= | skype= | hours= | price=100 руб. | lastedit=2016-01-20 | description= Відвідування виставкового залу заводу. Можливо навчання (майстер-клас). }} {{listing|type=do | name=Резиденція Діда Мороза | alt= | url=http://www.dom-dm.ru/ | email= | address= | lat=60.76104 | long=46.29983 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= 100 руб.| description= }} * {{listing|type=do| lat=60.76116 | long=46.30025 |wdid= | name=Пошта Діда Мороза | alt= | image= | address= пер. Октябрьский, 1А| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price=Безкоштовно | lastedit=2016-01-20 | description= }} * {{listing|type=do| lat=60.76094 | long=46.29985 |wdid= | name=Музей новорічної листівки | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price=50 рублів. | lastedit=2016-01-20 | description= }} * {{listing|type=do| lat=60.7522 | long=46.1877 | wdid= | name=Вотчина Діда Мороза | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.votchina-dm.ru | facebook= | vkontakte= | phone=+7 81738 5 21 20 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-12 | description= | star=yes }} * {{listing|type=do| lat=60.75003 | long=46.17610 | wdid= | name=Зоопарк вотчини Діда Мороза (відвідати можна окремо від вотчини) | alt= | image= | address= | directions=посетить можно отдельно от вотчины | url=http://zoopark-dm.ucoz.ru | facebook= | vkontakte=https://vk.com/id302908362 | phone= | email= | skype= | hours= | price=400₽ | lastedit=2016-01-12 | description= }} * {{listing|type=do| lat=60.7555 | long=46.3127 |wdid= | name=Смольніковське озеро | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-20 | description=У зимовий час катання на ватрушках (150 руб. / Год), снігоходах. }} == Що купувати == [[Файл:Великий Устюг - panoramio (6).jpg|300 px|міні|праворуч|Старовинні будівлі міста]] * Продукція фабрики «Великоустюгські візерунки»: плетіння, різьблення і розпис на бересті (шкатулки, туєси та ін.) * Великоустюжське чорніння по сріблу == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=eat| lat=60.76007 | long=46.30405 | wdid= | name=Народне кафе «Романов» | alt= | image= | address=Червоний пров, 15 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (81738) 2-34-36 | email= | hours={{hours|||8||22|}} | price= | lastedit=2018-07-08 | description=Досить затишна і популярна їдальня з безалкогольним баром. }} === Дорого === == Де розважитись == {{listing|type=drink| lat=60.76176 | long=46.29972 | name=Club «Dezhnev» | alt= | image= | address=вул. Червоноармійська, 6 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/party_club_dezhnev_vu | phone=+7 911 444 1996 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-12 | description= }} == Де зупинитись == {{listing|type=sleep| lat=60.76220 | long=46.29915 | name=Готель "Великий Устюг" | alt= | image= | address= вул. Червоноармійська, буд. 15 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.75991 | long=46.30593 | name=Готель "Двіна" | alt= | image= | address=вул. Червона, буд. 104 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.76011 | long=46.30332 | name=Готель "Постоялець" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.7721 | long=46.2726 | name=Готель "Прокоп'євська" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.7514 | long=46.3153 | name=Готель "Різдвяний" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.7599456 | long=46.3054311 | name=Готель "Сухона" | alt= | image= | address=пров. Червоний, 12 | directions= | url=http://www.oao-dedmoroz.ru/gostsu.html | facebook= | vkontakte= | phone=+78173820432 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-12 | description= }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У Великому Устюзі діють 4 оператора стільникового зв'язку: * Мегафон * Білайн * МТС * Теле2 == Куди далі == * [[Тотьма]] * Котлас * Сольвичегодськ * Троїце-Гледенський монастир, с. Морозовиця, вул. Гледенська. Закритий монастир. У храмі монастиря унікальний дерев'яний іконостас. В зимовий час закритий для відвідування. * Храми Димковської слободиб с. Димково, 1-й проїзд. {{Перекладено|мова=ru|стаття=Великий Устюг}} {{footer|ispartof=Вологодська область|type=Місто}} dm32103hnappw1gxdzeggeuhsd30lkm 0 3093 28114 27979 2021-01-01T19:24:50Z Voll 30 28114 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Тотьма | citylocal= | arm= Coat of Arms of Totma (Vologda oblast).png | image=Дворик в Тотьме (ЦЕРКОВЬ ВХОДА ГОСПОДНЯ В ИЕРУСАЛИМ).jpg | caption=Церква Входу Господня в Єрусалим | website=http://tourizm-totma.ru/glavnaya | website2=http://www.totma-region.ru | population= 9785 (2010) | callingcode= 81739 | timezone=UTC+4 }}Церква входу господня в Тотьма розташовується в східній частині Вологодської області. Не менш цікаве, ніж сусідній Великий Устюг, і недооцінене з туристичної точки зору, місто Російської Півночі, що лежить на річці Сухона. Місто, яке по нинішній час, несе пам'ять про російських землепроходців і мореплавців, що освоїли Сибір і Російську Америку. Свідчення цього є на кожному розі, будь то пам'ятники, храми-кораблі автентичного Тотемського бароко і навіть унікальна з точки зору російської геральдики американська чорнобура лисиця, яка розташувалася на гербі міста. В околицях міста цікаві природні об'єкти на річці Сухона. Відвідування міста буде особливо цікаво паломникам, мандрівникам, які цікавляться історією Росії, любителям автоекспедицій. Подорож краще планувати на літній час. == Зрозуміти == Адміністративний центр Тотемського району, знаходиться на річці Сухона. === Історія === === Орієнтація === У більшій частині Тотьма розташована на лівому високому березі Сухони з порізаним рельєфом і частково на протилежному низинному березі. Робити в зарічній частині практично нічого, за винятком кількох видових точок, які дозволяють отримати насолоду від панорамних видів міста. Невелика за розміром центральна частина міста природним чином простягнулася вздовж річки. Правильне квартальне планування по містобудівному плану іноді ламають природні особливості рельєфу, улоговини і струмки. Для орієнтації центр міста можна умовно обмежити вулицею Кірова на півночі, Сухоною на півдні, на сході Дмитровським або трохи більш далеким Кореповським струмком, а на заході річко. Центральні вулиці Леніна і Радянська, поперечна Білоусівська, пов'язують Тотемське городище (Соборна гора), головну міську Торгову площу, паркові зони. Явно позначеної набережній в місті немає, але є кілька виходів до річки на високих крутих берегах, на яких утворюються хороші видові точки. Околиці Тотьми, є колишніми села з відповідними назвами, нині мікрорайони, деякі з яких є обов'язковими для відвідування: Зеленська слобода — на захід від центру, а також село Варниці на північ від міста. Вулиця Бабушкіна глухим кутом веде на північно-західну околицю міста, де розташувався Спасо-Суморін монастир. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === З Москви по федеральній трасі M8 «Холмогори» через Ростов, Ярославль, Вологду, Кадников, в Чекшіно з'їзд на Р7 до Тотьми. Якість дороги від Чекшіно до Тотьми непогана, є окремі биті ділянки, які активно ремонтуються. Від Тотьми траса Р7 триває на південь через міст в напрямку на Нікольск, природним продовженням дороги з Чекшіно на схід в сторону Великого Устюга є Сухонський тракт (відстань 240 км, 90% відстані — нове дорожнє полотно). У Тотьми розташовано декілька АЗС, в тому числі Лукойл, дозаправка не завадить, так як такі АЗС є тільки в Устюзі. === {{Автобусом}} === З Вологди до Тотьми ходять автобуси та маршрутні таксі. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Входоиерусалимская церковь, Тотьма.JPG|350 px|міні|праворуч|Храмова архітектура в Тотьмі]] === Храмова архітектура === [[Файл:Входо-Иерусалимская церковь в Тотьме.jpg|350 px|міні|праворуч|Входо-Єрусалимська церква в Тотьмі]] {{listing|type=see| lat=59.97537 | long=42.75204 | wdid= | name=Входо-єрусалимська церква | alt=Церква Входу Господня в Єрусалим | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-11 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.97477 | long=42.75443 | wdid= | name=Різдвяна церква | alt=Церква Різдва Христова | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.97033 | long=42.75856 | wdid= | name=Богоявленський собор | alt=Собор Богоявлення Господня | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-11 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.96976 | long=42.76491 | wdid= | name=Успенська церква | alt=Церква Успіння Пресвятої Богородиці | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.96803 | long=42.75326 | wdid= | name=Троїцька церква | alt=Церква Троїці в Зеленській слободі | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-11 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.97063 | long=42.76733 | wdid= | name=Церква Ікони Божої матері Усіх Скорботних Радість | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} === Монастирі === {{listing|type=see| lat=59.9738 | long=42.7318 | wdid= | name=Спасо-Суморин монастир | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-11 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.97270 | long=42.75912 | wdid= | name=Пам'ятник російським землепрохідцям і морякам | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-11 | description= }} == Чим зайнятись == === Музеї === {{listing|type=do| lat=59.97575 | long=42.76309 | wdid= | name=Тотемський краєзнавчий музей | alt= | image= | address=вул. Ворошилова, д.44 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-11 | description=Тотемський краєзнавчий музей розташований в будівлі, яка була побудована в 1888 році. Спочатку там було духовне училище. Музей був заснований в 1915 році. Складається з історичного та художнього відділів та відділу природи. Відділ природи включає в себе 7 залів. У відділі природи можна побачити про геологічне минуле краю, рослинний світ, тварин, природні пам’ятки, а також діорами «Листяні», «Соснові», «Луга», «Водойми». }} {{listing|type=do| lat=59.97407 | long=42.75289 | wdid= | name=Будинок-музей І.А. Кускова | alt= | image= | address=Чкаловский пер, д.10 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} {{listing|type=do| lat=59.97523 | long=42.75160 | wdid= | name=Музей мореплавців | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} {{listing|type=do| lat=59.96974 | long=42.76448 | wdid= | name=Музей російської церковної старовини | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} {{listing|type=do| lat=59.97378 | long=42.73272 | wdid= | name=Відкрите зберігання фондів в Спасо-Суморін монастирі | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == [[Файл:Totma and Sukhona.jpg|350 px|міні|праворуч|Тотьма ]] {{listing|type=eat| lat=59.97997 | long=42.75796 | wdid= | name=Печки-Лавочки | alt= | image= | address=Північний пров., буд. 1а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == {{listing|type=sleep| lat=59.97977 | long=42.75826 | wdid= | name=Готель "Варниці"| alt= | image= | address=Північний пров., буд. д.1а | directions= | url=http://xn----7sbbjza4aehf1amfb9c0f.xn--p1ai/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=59.97550 | long=42.75329 | name=Готель "Світанок" | alt= | image= | address=вул. Кірова, буд. 12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-11 | description= }} [[Файл:Sukhona bridge, Totma.jpg|350 px|міні|праворуч|Міст через річку Сухона]] {{listing|type=sleep| lat=59.97347 | long=42.73195 | wdid= | name=Гостиница «Монастирські келії» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Гостьовий будинок "Пілігрим» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Кемпінг "Аляска" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Природним туристичним «містом-супутником» Тотьми є [[Великий Устюг]], проте в окрузі, а також по шляху на батьківщину Діда Мороза можна побачити чимало цікавого. {{listing|type=vicinity| lat=59.9912 | long=42.7464 | wdid= | name=Варниці | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} {{listing|type=vicinity |lat=59.7879 | long=42.6270 |wdid= |name= Село Устя|alt=Усть-Печеньга |image = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Церква Покрови Пресвятої Богородиці з унікальними мармуровими іконостасами XVIII в. Розташована на річці Сухона в 30 км на південь від Тотьми. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.9623 | long=42.9408 | wdid= | name=Лось-камінь | alt=Царів камінь | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-08-04 | description=За переказами на цьому камені обідав Петро 1. }} {{listing|type=vicinity| lat=60.5925 | long=45.4838 | wdid= | name=Сухонський скелі | alt= | image= | address=село Опоки | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-08 | description= }} {{Перекладено|мова=ru|стаття=Тотьма}} {{footer|ispartof=Вологодська область|type=Місто}} cgrf6bxd6c5p203g1agx35whh4h6klf 10 3094 27482 27481 2020-12-11T08:14:42Z Artificial123 2317 27482 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{Автошлях|-|{{{1}}}{{{2}}}|#0090FF|white|-}}</includeonly><noinclude> __NOTOC__ nepgcb93gd39khhj0wez7wh7ozsqtxj 10 3095 27483 2020-12-11T08:15:40Z Artificial123 2317 Створена сторінка: <includeonly>{{Автошлях|-|E{{{1}}}|#00AD08|white|-}}</includeonly><noinclude> 27483 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{Автошлях|-|E{{{1}}}|#00AD08|white|-}}</includeonly><noinclude> 9qkpcwwuvbut7otlbjzfusu2o6bl0ct 10 3096 27484 2020-12-11T08:16:59Z Artificial123 2317 Створена сторінка: <includeonly>{{metro|{{{1}}}|{{{2|}}}|city=Санкт-Петербург}}</includeonly><noinclude> 27484 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{metro|{{{1}}}|{{{2|}}}|city=Санкт-Петербург}}</includeonly><noinclude> esw36endb77h4hqz7fi9ymuruuc114p 10 3097 27485 2020-12-11T08:20:10Z Artificial123 2317 Створена сторінка: <includeonly><templatestyles src="metro/styles.css" /><!-- -->&thinsp;<span title="метро"><!-- ## логотип (лінії) метро -->{{#switch:{{{... 27485 wikitext text/x-wiki <includeonly><templatestyles src="metro/styles.css" /><!-- -->&thinsp;<span title="метро"><!-- ## логотип (лінії) метро -->{{#switch:{{{city|{{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1}}}}} <!-- ## міста з єдиною лінією метро --> | Алматі=[[File:AlmatyMetroLogo.png|16px|link=]] | Варшава=[[File:Warsaw Metro logo.svg|16px|link=]] | Волгоград=[[File:Volgograd Metrotram Logo.svg|16px|link=]] | Єкатеринбург=[[File:Ekb metro logo.svg|14px|link=]] | Казань=[[File:Kazan-metro-Logo.svg|14px|link=]] | Мінськ=[[File:Minsk metro logo.svg|16px|link=]] | Софія=[[File:Sofia Metro Logo.svg|16px|link=]] | Хельсінкі=[[File:Helsinki metro logo round edges.svg|14px|link=]] | #default={{#if:{{{1|}}}|{{#switch:{{{city|{{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1}}}}} <!-- ## міста з декількома лініями метро - 1-й параметр - ідентифікатор лінії --> | Афіни=[[File:{{#switch:{{{1}}} |1=Athens Metro Line 1.svg|2=Athens Metro Line 2.svg|3=Athens Metro Line 3.svg|#default=Athens Metro Logo.svg}}|14px|link=]] | Берлін=[[File:Berlin {{{1}}}.svg|20px|link=]] | Будапешт=[[File:{{#switch:{{{1}}} |1=BKV m 1 jms.svg|2=BKV m 2 jms.svg|3=BKV m 3 jms.svg|4=BKV m 4 jms.svg|#default=BKV metro.svg}}|14px|link=]] | Київ=[[File:Kiev Metro Line {{{1}}}.svg|16px|link=]] | Лілль=[[File:{{#switch:{{{1}}} |1=Symbole Lille 1.svg|2=Symbole Lille 2.svg|R=Symbole Lille R.svg|T=Symbole Lille T.svg|#default=Lille Metro Logo.svg}}|14px|link=]] | Ліон= [[File:{{#switch:{{{1}}} |A=Lyon_tcl_metro-a.svg|B=Lyon_tcl_metro-b.svg|C=Lyon_tcl_metro-c.svg|D=Lyon_tcl_metro-d.svg|#default=Metro-M.svg}}|14px|link=]] | Мехіко=[[File:MetroDF Linea {{{1}}}.svg|16px|link=]] | Мілан=[[File:Milano linea M{{{1}}}.svg|19px|link=]] | Москва=[[File:{{#switch:{{{1}}} |1=Metro station red.png|2=Metro station green.png|3=Metro station blue.png|4=Metro station 0099CC.png|5=Metro station brown.png|6=Metro station orange.png|7=Metro station violet.png|8A|8=Metro station yellow.png|9=Metro station grey.png|10=Metro station 99CC00.png|11A|11=Metro station 339966.png|12=Moskwa Metro Line 12.svg|13=|14=Moskwa Metro Line 14.svg|D1=Moskwa_Metro_Line_D1.svg|D2=Moskwa_Metro_Line_D2.svg|#default=Metro-M.svg}}|{{#switch:{{{1}}}|D1|D2=22px|#default=16px}}|link=]] | Нижній Новгород=[[File:NNMetro Line {{{1}}}.svg|18px|link=]] | Прага=[[File:Prague Metro Line {{{1}}}.svg|18px|link=]] | Санкт-Петербург=[[File:Spb metro line{{{1}}}.svg|20px|{{#switch:{{{1}}} |1=1 (Кировско-Выборгская) линия|2=2 (Московско-Петроградская) линия|3=3 (Невско-Василеостровская) линия|4=4 (Правобережная) линия|5= 5 (Фрунзенско-Приморская) линия}}<!-- -->|link=]] | Ташкент=[[File:Tashkent metro line-{{{1|}}}.png|15px|link=]] | Шанхай=<!-- см. wikipedia:en:Template:SHM_color --><span style="background:{{#switch:{{{1|}}} |1=#e4002b|2=#97d700|3=#ffd100|4=#5f259f|5=#ac4fc6|6=#d71671|7=#ff6900|8=#009edb|9=#71c5e8|10=#c1a7e2|11=#76232f|12=#007b5f|13=#ef95cf|14=#827a04|15=#bca887|16=#2cd5c4|17=#c09c83|18=#d6a461|22=#666666|}}; color:{{#switch:{{{1|}}}|2|3|7|9|10|13|16=#ffffff|#000000}}; padding-bottom:1px; padding-top:1px; padding-left:4px; padding-right:4px; font-size:90%; font-weight:bold; font-style:normal">{{{1|}}}</span> | #default=[[File:Metro-M.svg|14px|link=]] }}|[[File:Metro-M.svg|14px|link=]]}} }}<!-- ## назва станції -->{{#switch:{{{city|{{#titleparts: {{PAGENAME}} | 1}}}}} <!-- ## для перерахованих міст з єдиною лінією метро -- назва станції 1-й параметр -->|Алматі|Волгоград|Єкатеринбург|Казань|Мінськ|Софія|Хельсінкі={{#if:{{{1|}}}|&nbsp;<span class="metro">{{{1}}}</span>}} <!-- ## для міст з декількома лініями метро -- назва станції 2-й параметр -->|#default={{#if:{{{2|}}}|&nbsp;<span class="metro">{{{2}}}</span>}} }}</span></includeonly> q5lq4ioyme3kpvvrbwwgjizpemm6v4f 10 3098 27486 2020-12-11T08:21:00Z Artificial123 2317 Створена сторінка: /* display station name in italic except when it is listing name */ .metro { font-style: italic; } .listing-name .metro { font-style: normal; } 27486 sanitized-css text/css /* display station name in italic except when it is listing name */ .metro { font-style: italic; } .listing-name .metro { font-style: normal; } o1laijbx3z90prbtjursfxp9u97a8ns 10 3099 27487 2020-12-11T08:51:42Z Artificial123 2317 Створена сторінка: <includeonly>{{#ifeq: {{{1}}}|8|{{#ifeq: {{{2}}}|800||+}}|+}}{{{1}}}{{#if:{{{2|}}}|&nbsp;({{{2}}})|}}&nbsp;{{{3}}}</includeonly><noinclude> == Призначе... 27487 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#ifeq: {{{1}}}|8|{{#ifeq: {{{2}}}|800||+}}|+}}{{{1}}}{{#if:{{{2|}}}|&nbsp;({{{2}}})|}}&nbsp;{{{3}}}</includeonly><noinclude> == Призначення == Шаблон призначений для однакового оформлення номерів телефонів в міжнародному форматі. == Використання == ;Параметри: <nowiki>{{</nowiki>phone|''код країни''|''код міста''|''номер телефона''<nowiki>}}</nowiki> ;Приклад: <nowiki>{{phone|7|812|123-45-67}}</nowiki> дає у результаті {{phone|7|812|123-45-67}} </noinclude> nanf3bigwkv02vli4p6dm9fgwz8xicv 0 3100 35101 34899 2024-02-12T18:10:55Z Assyrian Human 6497 35101 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} '''Шліссельбург''' — місто в Кіровському районі [[Ленінградська область|Ленінградської області]], розташований біля витоку Неви на її лівому березі. Також до міста відноситься ''Горіховий острів'', на якому розташовується ''фортеця «Горішок»''.{{geo|59.95|31.0333333333|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Шліссельбург | citylocal=<small>з 1944 по 1992 — ''Петрокрєпость''</br>з 1611 по 1702 — ''Нотебург''</br>до 1611 — ''Горішок''</small> | arm= Coat of Arms of Shlisselburg (Leningrad oblast).png | image=Ladoga_canal_sluice.jpg | caption= | website= | population= 14 803 (2015) | callingcode= +7 81362 | timezone= UTC+3 | monumentlist= Ленінградська область/Шліссельбург }} Місто відоме головним чином завдяки фортеці на Горіховому острові. Фортеця, в той час названа Горішок, заснована в 1323 новгородцями. З 1612 року належала шведам, носила назву Нотебург (точніше, Ньотеборг). Під час Північної війни відбита у шведів, перейменована в Шліссельбург (ключ-місто). З 1723 фортеця втратила військове значення і використовувалася як в'язниця. У Велику Вітчизняну війну фортеця відіграла важливу роль в обороні Дороги життя, була серйозно зруйнована. Власне місто Шліссельбург виникло з посаду на березі Неви (в місці, де вона випливає з Ладозького озера) в середині XVIII століття, було повітовим містом. Характерна особливість міста — велика кількість каналів і островів, пов'язана в першу чергу з тим, що в місті закінчуються Староладозький і Новоладозький канали. Обидва були побудовані для того, щоб невеликі судна могли обходити Ладозьке озеро. В даний час вони обміліли та майже не використовуються для судноплавства, але в межах міста цілком помітні. Є також природні протоки Мала Невка, що відокремлює Фабричний острів, і Малоневський канал. Уздовж всіх каналів проходять однойменні вулиці, що ріднить місто з Петербургом. Старовинних будівель збереглося небагато, в тому числі через руйнування часів війни. В основному це кілька кварталів поблизу витоку Неви, в районі гирла обох ладозьких каналів. == Як дістатися == === Поїздом === На правому березі Неви навпроти міста розташована залізнична станція «Петрокрєпость». З [[Санкт-Петербург]]а до неї можна дістатися на приміській електричці, що відправляється з ''Фінляндського вокзалу'' (час у дорозі - близько години). {{listing|type=go| lat=59.960917 | long=31.028722 | wdid=Q4361473 | name=Станція Петрокрєпость | alt= | image=Петрокреп.jpg | address=селище ім. Морозова | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-30 | description=Станція підходить для того, щоб дістатися до фортеці. Дістатися до міста в цьому випадку проблематично: переправа є тільки на острів, і квитки на теплоходи до фортеці з кожного з берегів продаються відразу в обидві сторони. На станції єдина острівна низька платформа, вихід з північного боку, турнікетів немає. Квиткова каса не працює, зал очікування закритий. В адміністративній будівлі станції є музей "Дорога Перемоги". }} === Автомобилем === З [[Санкт-Петербург]]а в Шліссельбург найзручніше доїхати по ''Мурманському шосе'' {{Російська траса|M|18}} {{Європейський маршрут|105}}, з'їхавши з траси відразу ж після ''Ладозького мосту'' через ''Неву'' (поворот направо, потім під міст) і далі на північ до Шліссельбурга. === На автобусі === З Санкт-Петербурга: * {{Метро СПб|4|Вулиця Дибенко}}: автобуси № 575 і 575К, курсують з ранку до вечора з інтервалом 20-30 хвилин, час у дорозі — 30-40 хвилин (залежить від завантаженості шосе, у вихідні може застрягти в пробці), вартість — 80₽ (2020). * {{Метро СПб|3|Рибальське}}: автобус № 440. Курсує з інтервалом в 30 хвилин з раннього ранку до пізнього вечора, час в дорозі — приблизно 1 година 30 хв. Чи не переплутайте з маршрутом № 440А, який слідує тільки до селища Відрадне! === На кораблі === У фортецю Горішок можна потрапити за допомогою теплохода «Айгюн», що курсує за маршрутом [[Селище імені Морозова|сел. ім. Морозова]] — Горішок-Шліссельбург. Також від пристані в самому Шліссельбурзі до фортеці ходять три теплоходи-порома з критим салоном і відкритою палубою. Відправлення — приблизно кожні 10 хвилин (у міру заповнення пасажирами). Тривалість поїздки — близько 15 хвилин. Ціна квитка на пором (туди і назад) — 300 р., cтуденти, школярі та пенсіонери — 200 р., діти до 7 років — безкоштовно (2018 рік). Навігація триває приблизно з початку травня до кінця жовтня в залежності від погодних умов. Квитки в саму фортецю продаються окремо біля входу в неї (на острові), в вартість входить екскурсійне обслуговування. Деяка кількість круїзних теплоходів має зупинку на Горіховому острові (не в місті). Існують круїзи на 3-4 дні з Петербурга СПб — Шліссельбург — [[Валаам]] — СПб, іноді також заходять на [[Коневець]]. {{listing|type=go| lat=59.9534309 | long=31.0347462 | wdid= | name=Пристань на Горіховому острові | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-11 | description=Велика нова пристань, вибудувана в 2018 році. }} {{listing|type=go| lat=59.9572985 | long=31.0323644 | wdid= | name=Пристань Бухта Петрокрєпость | alt= | image= | address=сел. ім. Морозова, вул. Скворцова, 69 | directions= | url=https://petrokrepost.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-11 | description=Пристань в селищі ім. Морозова. Є каси. Зал очікування давно покинутий і зруйнований. }} {{listing|type=go| lat=59.946092 | long=31.0299289 | wdid= | name=Пристань Шліссельбург | alt= | image= | address= | directions= | url=https://переправа-на-орешек.рф/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-11 | description=Є касса. Біля пристані є невелике кафе, парковка, туалет, торгують сувенірами. }} == Транспорт == Самостійного внутрішньоміського громадського транспорту немає, кілька зупинок в місті мають описані вище автобусні маршрути 440 і 575. Водний транспорт описаний в розділі вище. == Визначні місця== === Фортеця === [[File:Oreshek fortress.jpg|thumb|right|upright=1.35|Вид на фортецю «Горішок» з правого берега Неви]] [[File:Памятник и яблоня возле расстрельной стенки.JPG|thumb|upright=1.35|Пам'ятник загиблим в фортеці революціонерам]] [[File:Памятник Орешек 3.JPG|thumb|upright=1|Пам'ятник захисникам фортеці Горішок в зруйнованому храмі]] {{listing|type=see | name=Фортеця «Горішок» | alt= | url=http://www.spbmuseum.ru/themuseum/museum_complex/oreshek_fortress/ | email= | address=на Горіховому острові| lat=59.953828 | long=31.039159 |image=Государева башня.jpg| wdid=Q14690| directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;498-06-79, 498-05-11 | fax= | hours=c 1 травня по 31 жовтня Пн-Нд 11: 00-18: 00, у вихідні та святкові дні на одну годину довше| price= 250 руб | lastedit=2018-06-21 | description=Фортеця розташована в витоку річки Неви і є головною визначною пам'яткою Шліссельбурга. Вона була заснована в 1323 онуком Олександра Невського князем Юрієм Даниловичем і свою назву отримала від Горіхового острова, де в ті часи були зарості лісового горіха. В середині XIV століття на місці першої дерев'яної фортеці новгородці звели кам'яні стіни з вежами. У 1613 фортеця перейшла в руки шведів і отримала від них назву Нотебург, але в 1702 році була відвойована Петром I і з тих пір місто, що виникло на лівому березі Неви одночасно з фортецею, знайшло свою нинішню назву. З початку XVIII століття фортеця стала використовуватися як політична в'язниця, де утримували, а іноді і страчали чимало відомих політв'язнів. У роки Великої Вітчизняної війни завдяки героїчній обороні фортеці вдалося врятувати Ленінград від повної блокади. Зараз фортеця є філією державного музею історії [[Санкт-Петербург]]а. }} {{listing|type=see| lat=59.9537479 | long=31.0363448 | wdid= | name=Государева вежа | alt=Воротна вежа| image=Shlisselburg Oreshek fortress-09.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-05 | description=Одна з двох відреставрованих в 1980-х роках веж. Головний вхід у фортецю, єдина чотирикутна вежа. Є ворота з підйомним мостом, вигнутий під прямим кутом проїзд крізь вежу, залишки стін бастіону ззовні вежі. }} {{listing|type=see| lat=59.9538983 | long=31.0385603 | wdid=Q21645185 | name=Меморіал у зруйнованому храмі Іоанна Предтечі | alt= | image=Sobor v Oreshke.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-05 | description=Меморіальний комплекс пам'яті захисників фортеці під час Великої Вітчизняної війни серед руїн церкви Різдва Іоанна Предтечі. Храм побудований в 1826-1831 рр. в стилі класицизму, архітектор А. Е. Штауберт. Був гарнізонним храмом Шліссельбурзькій фортеці. Був сильно зруйнований під час Великої Вітчизняної війни. Серед руїн в 1985 році споруджено меморіал: пам'ятник, клятва захисників фортеці, плити з іменами загиблих, елементи художнього оформлення зі зброєю на тлі спотворених конструкцій, гармата 21-К зразка 1932 року. Цікаво, що формально зруйнований храм є діючим, є настоятель. }} {{listing|type=see| lat=59.9546651 | long=31.0394776 | wdid= | name=Секретний будинок | alt = Стара в'язниця| image=137. Шлиссельбург. Крепость Орешек. Здание Секретного дома (Старая тюрьма).JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-05 | description=Одноповерхова будівля, багаторазово перебудовувалася, зараз музей, присвячений в'язням фортеці. Історично — перша окрема тюремна будівля, побудована в 1798 році. Розташована в кріпосної цитаделі — окремому зміцненні всередині фортечних стін. У будівлі містилися декабристи, польські націоналісти, революціонери і багато інших. Безпосередньо поруч з ним виконували смертні вироки. На подвір'ї знаходяться численні меморіальні дошки. }} {{listing|type=see| lat=59.9540031 | long=31.0398102 | wdid= | name=Нова в'язниця| alt= | image=128. Шлиссельбург. Крепость Орешек. Здание Новой (народовольческой) тюрьмы.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-05 | description=Двоповерхова будівля нової в'язниці, побудована в 1883 році. У ній містилися, зокрема, народовольці. Відкрита для огляду, в тому числі можна побачити інтер'єри камер, проте музейної експозиції, на відміну від старої в'язниці, практично немає. }} {{listing|type=see| lat=59.9549377 | long=31.0397404 | wdid= | name=Королівська вежа| alt=Наришкіна вежа | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-10 | description=Північна вежа фортеці. Побудована в кінці XV — початку XIV століття. У 1686-1697 рр. перебудована за проектом шведського фортифікатора Еріка Дальберга. Цікава системою ходів в підвалі, до яких можна пройти через двір Старої в'язниці. Зовні збереглися фрагменти бастіону XVIII століття, на якому в XX столітті встановлено пам'ятник численним загиблим в фортеці революціонерам. }} {{listing|type=see| lat=59.9540568 | long=31.0386944 | wdid= | name=Стіна новгородської фортеці | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-10 | description=Археологічні залишки стіни фортеці 1352 року зі воротами. Розкриті в 1969 році. Знаходяться глибоко всередині існуючих стін. Укриті дерев'яним навісом. }} {{listing|type=see| lat=59.9536969 | long=31.0394561 | wdid= | name=Могила російських солдатів, загиблих в 1702 році | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-10 | description=Тут поховані понад 500 солдатів, загиблих під час штурму фортеці під час Північної війни в 1702 році. Невеликий пагорб з каменем і хрестом. }} {{listing|type=see| lat=59.9542072 | long=31.0377073 | wdid= | name=Перший тюремний корпус | alt = Корпус "Звіринець" | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-10 | description=Одна з найбільш сильно зруїнованих будівель фортеці. Являє собою залишки найстарішого корпусу, побудованого, імовірно, за проектом Доменіко Трезини 1715 року. Спочатку це були солдатські казарми. Згодом — двоповерховий тюремний корпус. За ґрати від підлоги до стелі прозваний ув'язненими «Звіринцем». Зруйнований під час війни майже повністю. Для огляду поблизу руїни недоступні, відгороджені парканом. Окремо біля паркану виставлені збереглися фрагменти решіток. }} {{listing|type=see| lat=59.9532698 | long=31.0368758 | wdid= | name=Четвертий тюремний корпус | alt=Велика в'язниця| image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-10 | description=Напівзруйнований в війну чотириповерховий корпус. Був найвищим і самим новим з тюремних корпусів, побудований в 1911 році. Зовнішні стіни в основному збереглися. Прохід відгороджений. }} === Місто === [[Файл:Шлиссельбург. Соборный комплекс.jpg|thumb|upright=1.35|right|Соборний комплекс на Красній площі.]] Хоча фортеця є головною точкою тяжіння мандрівників, місто теж цілком заслуговує на увагу. У місті чудова мережа каналів, уздовж яких стоять старовинні і сучасні корпуси Невського суднобудівного заводу, а в центрі, по різні боки Староладозького (Петровського) каналу, знаходяться дві головні міські площі — Соборна і Красна. На Соборній площі можна знайти кілька пам'яток: {{listing|type=see | name=Благовіщенський собор | alt=1764 | url= | email= | address= | lat=59.944179 | long=31.032019 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Перша дерев'яна церква на цьому місці була побудована в 1728 році і свою назву отримала на честь розібраного храму в фортеці Горішок. Кам'яна церква в стилі бароко був зведена в 1764 році, а дзвіниця прибудована в 1778 році. У 1864 році церква отримала статус собору, а в 1877-1882 роках була реконструйованого за проектом архітектора Карпова. У 1935 році собор був закритий, але, як не дивно, діяв під час Великої Вітчизняної війни. Зараз будівля реставрується.}} {{listing|type=see | name=Нікольська церква | alt=1770 | url= | email= | address= | lat=59.9439 | long=31.031697 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Відновлена в 1990 році. }} {{listing|type=see | name=Казанська каплиця| alt=1845-1847 | url= | email= | address= | lat=59.944335 | long=31.032674 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Побудована на місці колишньої дерев'яної каплиці за проектом архітектора Єршова.}} {{listing|type=see| lat=59.944168| long=31.030108| name=Ланцюговий міст| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price= | description=Являє собою залишки підвісного моста з ланцюгами замість тросів.}} {{listing|type=see | name=Петровський міст | alt=1826-1832 | url= | email= | address= | lat=59.944652 | long=31.033779 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Міст знаходиться поруч з Благовіщенському соборі і був побудований через зарослий нині Староладозький канал в ході реконструкції шлюзу. У момент будівництва міст мав два розвідних прольоти, кожен — довжиною по 8.5 метрів. З моста відкривається чудовий вид на шлюзи Староладозького каналу, побудовані ще в 1730 році. На березі каналу знаходиться величезний адміралтейський якір часів Петра, піднятий з дна Неви в районі Шліссельбурга.}} На Красній площі розташовані: {{listing|type=see| lat=59.945361| long=31.033828| name= Будівля колишнього гостинного двору| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=Побудована в 1890-их роках інженером В.М. Бобровим.}} {{listing|type=see| lat=59.945017| long=31.03444| name=Пам'ятник графу Саві Рагузинському| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price= | description=Граф був відомим громадським діячем і сподвижником Петра Великого, але найбільше відомий тим, що привіз до Росії прадіда А.С. Пушкіна Абрама Ганнібала.}} Місто має кілька мостів через численні канали: {{listing|type=see | name=Горбатий міст зі шлюзом| alt= | url= | email= | address= | lat=59.937222 | long=31.026103 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Пішохідний міст, єдиний з мостів через Малоневський канал з власною назвою. На початку XX століття був розвідним.}} ==Чим зайнятися== {{listing|type=do| lat=59.938445 | long=31.025045 | wdid= | name=Музей історії Шліссельбурга| alt= | image= | address=Фабричний острів, 2А | directions= | url=https://shlisselmus.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (81362) 7-93-91 | email= | hours={{hours|Пн|Пт|10||17|30}}, {{hours|Сб||10||16|30}} | price=60 руб | lastedit=2020-11-30 | description=Музей знаходиться в невеликому двоповерховому будинку на Фабричному острові, поруч з ведучим на нього мостом. На першому поверсі виставка з історії міста, на другому — суднобудівного заводу. }} {{listing|type=do| lat=59.9462371 | long=31.0337806 | wdid= | name=Музей корабельних гармат під відкритим небом | alt= | image= | address=перетин вул. Жука і Чекалова | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-10 | description=Експозиція Військово-технічного музею «Ехо великих битв» під відкритим небом, складається в основному з корабельних гармат воєнного та повоєнного часу. Відкрита в 2005 році. Є 13 експонатів: знаряддя, снаряди, міна. Вхід вільний. }} == Покупки == == Їжа == У центрі Шліссельбурга поїсти, зрозуміло, можна, але громадське харчування постійно переміщається з приміщення в приміщення, відкривається і закривається. так що можна раптово не виявити того закладу, яке зазначено в путівнику або в якому ви харчувалися в минулий раз. {{listing|type=eat | name=Кафе «Петровская трапеза» | alt= | url=http://www.petrovskaya-trapeza.ru | email= | address=Пісочна вул., 1 | lat=59.933358 | long=31.0112 | directions=на въезде в город | phone= | fax= | hours=11:00-00:45 | price=Гарячі страви: 200–300 руб | lastedit=2018-06-28 | description=Симпатичне кафе в дерев'яному будиночку на околиці міста. Крім основного залу доступні малий зал на 40 осіб, кабінки на 12 осіб, альтанки, що знаходяться на вулиці. Їжа приготовлена без вишукувань, але для такого міста як Шліссельбург — несподівано хороша. }} {{listing|type=eat| lat=59.931091 | long=31.011521 | wdid= | name=Кафе «Шлиссельбургский Прованс» | alt= | image= | address=Старосинявінська дорога, 2Б | directions=на в'їзді в місто, автобусна зупинка «Фабрика Мир» | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club87425043 | phone= {{phone|7|905|207-80-86}} | email= | hours={{hours|||10||20}} | price=От 35–40₽ | lastedit=2020-07-16 | description=Великий вибір свіжої випічки з місцевої пекарні — пиріжки, булочки, торти, тістечка і т.д. Кава, чай, напої. Другий такий заклад є в сусідньому [[Кіровськ (Ленінградська область)|Кіровську]]. }} {{listing|type=eat| lat=59.946053 | long=31.032004 | wdid= | name=Додо-пицца | alt= | image= | address=вулиця Жука, 4 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Нд|10||23|}} | price= | lastedit=2020-11-30 | description=Єдине в місті мережевий заклад громадського харчування, в невеликому торговому центрі. Зручне розташування в самому центрі міста. }} == Де зупинитися == {{listing|type=sleep| lat=59.94046 | long=31.0465051 | name=Готель «Петровская» | alt= | image= | address=Староладозький канал, 1 | directions= | url=http://petrovskayahotel.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7&nbsp;(81362)&nbsp;76-238 | email= | skype= | hours= | price=Одномісний 1500 руб, двомісний від 2300 руб | lastedit=2018-06-28 | description= }} {{listing|type=sleep | name=Міні-готель «Стархаус» | alt= | url=http://www.star-club.ru/ | email=star-club@mail.ru | address=вул. Чекалова, 14 | lat=59.9464574 | long=31.0349526 | directions= | phone=+7&nbsp;(921)&nbsp;964-33-11 | price=Двомісний від 3000 руб | lastedit=2018-06-28 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=59.9468281 | long=31.0325414 | wdid= | name=Гостьовий будинок«Шлиссельбургъ» | alt= | image= | address=вул. Чекалова, 4 | directions= | url=http://gostevoydom.com/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-11 | description=Розташовується в історичному будинку купців Поташова XIX століття (надбудований). 12 номерів. Вартість двомісного номера 2150-6150 руб. До складу входить ресторан "Ландскрона". }} == Околиці == Приблизно в 6 кілометрах від Шліссельбурга нижче за течією Неви знаходиться '''[[Кіровськ (Ленінградська область) | Кіровськ]]''' — невелике промислове місто, де можна знайти кілька великих військових меморіалів та безліч кумедних скульптур. {{listing|type=vicinity| lat=59.9084586 | long=30.994277 | wdid=Q60972344 | name=Музей-заповідник «Прорив блокади Ленінграда» | alt= | image= | address=с. Мар'їно, Ладозький міст | directions= | url=http://lenoblmus.ru/museum/muzey_zapovednik_proryv_blokady_leningrada/about | facebook= | vkontakte= | phone=+7(81362)690 29 | email= | hours={{hours|Вт|Нд|10||18|}} | price= | lastedit=2020-12-11 | description=Діорама «Прорив блокади Ленінграда» (1985 року) і панорама «Прорив» (2018 рік). }} {{Перекладено|мова=ru|стаття=Шлиссельбург}} {{footer|ispartof=Ленінградська область|type=Місто|status=Придатний}} 0hb9yiz7x6yq8rlxjeqm3csqvz9w3fv 0 3101 28125 28122 2021-01-01T19:55:14Z Voll 30 /* Околиці */ 28125 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} '''Павловськ''' (з 1918 по 1944 — ''Слуцьк'') — місто на річці ''Слов'янка'', передмістя [[Санкт-Петербург]]а. {{geo|59.68585|30.43423|map=city|zoom=14}} ==Зрозуміти== {{citybar | city=Павловск | citylocal= | arm= Pavlovsk COA.png | image=Temple of Friendship in Pavlovsk Park 01.jpg | caption= | website= | population=17653 | callingcode= 812 | timezone= }} == Як дістатися == === Потягом === '''Залізничний вокзал''' (''Привокзальна пл.'') розташований в безпосередній близькості від ''Павловського парку''. З [[Санкт-Петербург]]а до нього йдуть приміські електрички з ''Вітебського вокзалу'' (час в дорозі близько 35 хвилин). Відстань між станціями Санкт-Петербург-Вітеб. ({{Метро СПб|1|Пушкінська}}) і Павловськ 26 кілометрів. Приблизний час у дорозі 35 хвилин. Ціна квитка на електричку від Санкт-Петербурга-Вітебський вокзал до Павловська дорівнює 44 рублі. Відстань між станціями Купчино ({{Метро СПб|2|Купчино}}) і Павловськ 16 кілометрів. Приблизний час у дорозі 19 хвилин. Ціна квитка на електричку від Купчино до Павловська дорівнює 40 рублям. === Автомобілем === '''З Санкт-Петербурга''' <BR> * '''Від площі Перемоги по Московському шосе''' ({{Російська траса|М|10}} {{Європейський маршрут|105}}) до населеного пункту Московська Слов'янка, потім направо від світлофора (покажчик на місто Пушкін) до залізничного переїзду м. Пушкіна. Чи не перетинаючи залізничну колію повернути ліворуч і їхати вздовж залізниці до Вокзальної площі міста Павловська близько 1,5 км. * '''Від площі Перемоги по Пулковському шосе''' до повороту на м. Пушкін (підземний тунель наліво), повз сел. Шушари, через зал. переїзд в'їхати в м. Пушкін. Проїхати крізь Пушкін вулицями: Петербурзьке шосе, Палацова, Середня, Садова — переходить в Павлівське шосе. Проїхати під зал. мостом (в'їзд в м. Павловськ) і повернути праворуч. === На автобусі === * Від {{Метро СПб|2|Зоряна}} до зал. станції Павловськ на автобусі № 179, на маршрутному таксі № К363 * Від {{Метро СПб|2|Московська}} до Павловська на маршрутному таксі № К286, К299, К545, * Від {{Метро СПб|2|Купчино}} до Павловська на маршрутному таксі № К286, К545А Вартість проїзду на автобусі — 40 руб., на маршрутному таксі — 40 руб. == Визначні місця == Палаци і парки Павловська, а також історична частина міста включені в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (об'єкт № 540-007). [[File:Павловск зимний. Вид с Висконтиева моста на Славянку и Пиль Башню.jpg|thumb|upright=1.2|Павловський парк взимку. Вид з Вісконтіева моста на долину Слов'янки.]] {{listing|type=see | name=Державний музей-заповідник «Павловськ» | alt= | url=http://www.pavlovskmuseum.ru/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Павловський парк | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Павловський палац| alt= | url= | email= | address=Санкт-Петербург, м. Павловськ, вул. Садова, 20 | lat= | long= | directions= | phone=+7(812)452-15-36 | fax= | hours=10:00-17:00 | price= | description= }} == Покупки == Великих торгових центрів в Павловську немає. Сувеніри можна придбати в сувенірних лавках біля входів на територію парку, а також в холі Павловського палацу. Крім того, біля входу в парк можна придбати горіхи і насіннячка для годування білок і птахів, мешкають в павловськом парку. == Їжа == === Дешево === === Середньої вартості === {{listing|type=see | name=Ресторан Велика колонна зала | alt= | url=http://www.palace-rest.ru/rus/pavlovsk/o-restorane.html | email= | address=Санкт-Петербург, Павловськ, вул. Садова, 20 | lat= | long= | directions= | phone=+7(812)957-00-19 | fax= | hours=10:00-18:00 | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Ресторан Уно Кафе | alt= | url= | email= | address=Санкт-Петербург, Павловськ, сел. Тярлево, ул. Нововестинська, 2А | lat= | long= | directions= | phone=+7(812)466-83-23 | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | description= }} ===Дорого=== {{listing|type=see| lat= | long= | wdid= | name=Ресторан Замок БИП | alt= | image= | address=Санкт-Петербург, м. Павловськ, вул. Маріїнська, буд. 4 | directions= | url=http://www.bip-hotel.ru/restaurant.html | facebook= | vkontakte= | phone=+7(812)244-28-28 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-09-01 | description= }} {{listing|type=see | name=Ресторан Підвір'я | alt= | url=http://www.podvorye.ru/ | email= | address=Санкт-Петербург, Павловськ, Фильтровське шосе, буд.16 | lat= | long= | directions= | phone=+7(812)466-85-44 | fax= | hours= | price= | description= }} ==Де зупинитися== ===Дешево=== {{listing|type=see | name=Готель Дорожнього навчально-інженерного центру| alt= | url=http://дуиц.рф/gostin | email=reec@mail.ru | address=Санкт-Петербург, м. Павловськ, вул.пр.Молчанова, 23 | lat= | long= | directions= | phone=+7(812) 452-13-63 | fax=+7(812)465-10-97 | hours= | price= | description= }} ===Дорого=== {{listing|type=see | name=Замок БИП | alt= | url=http://www.bip-hotel.ru/ | email= | address=Санкт-Петербург, м. Павловськ, вул. Маріїнська, буд. 4 | lat= | long= | directions= | phone=+7(812)244-28-28 | fax= | hours= | price= | description= }} ==Околиці== * [[Пушкін]] * [[Колпіно]] * [[Гатчина]] {{footer|ispartof=Санкт-Петербург|type=Місто}} a6tuvwtj2a10h9ruxuggfvyjxfpbfue 0 3102 32727 32617 2022-07-28T10:54:39Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 28124 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} '''Петергоф''' є передмістям [[Санкт-Петербург]]а. {{geo|59.87933|29.90908|map=city|zoom=14}} ==Зрозуміти== {{citybar | city= Петергоф | citylocal= до 1997 Петродворец | arm = | image= Samson 2006.jpg | caption = Фонтан "Самсон" палацово-паркового ансамблю "Петергоф". | website = http://mo-petergof.spb.ru/ | population = 73 199 (2013) | callingcode = +7 812 | timezone = UTC+3 }} Петергоф входить до складу Петродворцового району Санкт-Петербурга. На його території знаходиться Державний Музей-заповідник Петергоф, знаменитий палацово-парковий ансамбль. Був заснований Петром I як літня парадна заміська імператорська резиденція на березі Фінської затоки. На цій посаді існував до 1917 року, після чого став музеєм. Навколо цієї резиденції розвивалося місто з однойменною назвою. Сьогодні Петергоф - це великий культурний і науковий центр. == Як дістатися == [[File:Железнодорожный вокзал "Новый Петергоф". Архитектор Н.Л.Бенуа. Вид с юго-запада..jpg|thumb|upright=1.26|Залізничний вокзал «Новий Петергоф».]] ===Автобусом=== * від АС «Кіровський Завод» — автобуси № 200, № 210 (йдуть із зупинкою біля {{Метро СПб|1|Автово}}). * від {{Метро СПб|1|Автово}} — маршрутні таксі Т-224, Т-300, Т-424 * від {{Метро СПб|1|Ленінський проспект}} — маршрутне таксі Т-103, Т-420 * від {{Метро СПб|1|Проспект Ветеранів}} — маршрутне таксі Т-343, Т-639Б === Електричкою === Від Балтійського вокзалу ({{Метро СПб|1|Балтійська}}) — до {{listing|type=go| lat=59.87970 | long=29.86232 | name=залізничної станції Старий Петергоф| format=poi}} чи {{listing|type=go| lat=59.86416 | long=29.92518 | name=залізничної станції овий Петергоф| format=poi}}. Електрички в напрямку «Каліщі», «Лебедине», «Оранієнбаум». Далі пішки, автобусом (№344, №348, №350, №351, №352, №355, №356) або на таксі. По буднях «вікно» в русі електричок — з 10.30 до 13.10 в напрямку від Санкт-Петербурга. === На кораблі === У період навігації від Санкт-Петербурга можна також дістатися на судах з підводними крилами, інтервал відправлень влітку 30 хвилин. У Санкт-Петербурзі відправляються від центральної пристані (Адміралтейська наб., 2, зліва від Палацового моста). Слід мати на увазі, що вийти з пристані в Петергофі без придбання квитка в Нижній парк неможливо. Якщо брати квиток на «Метеор» туди-назад і виходити з Нижнього парку, то для повторного проходу до пристані потрібно буде купити ще один квиток в парк. {{listing|type=go| lat=59.89168| long=29.91401 |wdid= | name=Причал Петергоф | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-05 | description= }} == Визначні місця == [[File:RUS-2016-Aerial-SPB-Peterhof Palace.jpg|thumb|upright=1.35|Вид на палацово-парковий ансамбль з висоти]] === Музей-заповідник Петергоф === Сайт музею-заповідника http://peterhofmuseum.ru/. [Http://peterhofmuseum.ru/assets/files/20160426/a3165589e75de52c1a6a560dab2e672f.pdf Вартість відвідування парків і палаців Петергофа і Оранієнбаума в сезон 2016 року]. Якщо парку немає в списку, то він безкоштовний. Але найчастіше там і дивитися особливо нема на що. У міжсезоння всі парки безкоштовні, більша частина палаців-музеїв закрита, працюють тільки Великий палац і палаци в парку "Олександрія". {{listing|type=see| lat=59.8864 | long=29.9109 | wdid=Q4319227 | name=Нижній парк | alt= | image=View to the Lower Park of Peterhof 01.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=9:00-20:00 | price=450 руб для громадян Росії і СНД (вимагають пред'явити паспорт), іншим 900 руб. Увечері діє спеціальна ціна 200 руб | lastedit=2018-07-05 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.8845 | long=29.9090 | wdid=Q2463835 | name=Великий палац | alt= | image=Peterhof front 20021011.jpg | address= | directions= | url=https://peterhofmuseum.ru/objects/peterhof/bolshoy_petergofskiy_dvorets | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=10:30-19:00, каси до 17:45 | price= Для громадян Росії і країн СНД 450 руб, іншим 1000 руб | lastedit=2018-07-05 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.8889 | long=29.9033 |wdid= | name=Павільйон «Ермітаж» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.8871 | long=29.9184 |wdid= | name= Палац «Монплезір»| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.88872 | long=29.89634 |wdid= | name= Палац «Марлі»| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.8829 | long=29.9079 |wdid= | name=Верхній сад | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours=9:00-20:00 | price=Вхід вільний. Екскурсійне обслуговування 800 руб за групу | lastedit=2018-07-12 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.8804 | long=29.9398 |wdid= | name=Парк Олександрія | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.87848 | long=29.94533 |wdid= | name=Палац «Котедж» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description=Заміський палац Миколи I. }} {{listing|type=see| lat=59.87912 | long=29.93365 |wdid= | name=Фермерський палац | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description=Заміський палац Олександра II. }} {{listing|type=see| lat=59.8807 | long=29.9309 |wdid= | name=Готична капела | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.884139 | long=29.950917 | wdid=Q16680660 | name=Нижня дача | alt= | image=Lower Summer Residence (Peterhof) 1900.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-05 | description=Руїни дачі Миколи II. }} {{listing|type=see| lat=59.8754 | long=29.9085 |wdid= | name=Колоністський парк | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.8767 | long=29.9115 |wdid= | name=Царицин павільйон | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.8771 | long=29.9074 |wdid= | name=Ольгин павільйон | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} === Інші об'єкти === Крім палацово-паркових комплексів і парків, в місті багато інших нетривіальних архітектурних споруд. {{listing|type=see| lat=59.8798 | long=29.9262 |wdid= | name=Палацові конюшні | alt=Імператорські конюшні | image= | address=вул. Аврова, 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= Побудовано в 1848-1855 роках архітектором Бенуа в готичному стилі. }} {{listing|type=see| lat=59.8789 | long=29.9126 |wdid= | name=Собор Святих апостолів Петра і Павла | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description=Можна піднятися на оглядовий майданчик собору. }} {{listing|type=see| lat=59.8641 | long=29.9251 |wdid= | name=Будівля залізничного вокзалу станції Новий Петергоф | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.8790 | long=29.8815 |wdid= | name=Англійський парк | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.8893 | long=29.8349 | wdid= | name=Парк "Сергіївка" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-01-26 | unesco=yes | description= }} == Чим зайнятися == === Музеї === {{listing|type=do| lat=59.88362| long=29.91155 |wdid= | name=Музей велосипедів | alt= | image= | address=Олександрійське ш., 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (812) 450-52-87 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=do| lat=59.882686| long=29.91102 |wdid= | name=Музей гральних карт | alt=зачинений на реконструкцію | image= | address= Правленська вул., 4| directions= | url=https://peterhofmuseum.ru/objects/peterhof/muzei_igralnih_kart | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-07-12 | description= }} {{listing|type=do| lat=59.88987 | long=29.91281 |wdid= | name=Музей «Імператорські яхти» | alt= | image= | address= | directions= | url=https://peterhofmuseum.ru/objects/peterhof/muzei_imperatorskiye_yahti | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=do| lat=59.882714| long=29.910392 |wdid= | name=Музей колекціонерів | alt= | image= | address=Правленська вул., 11 | directions= | url=https://peterhofmuseum.ru/objects/peterhof/muzei_kollektsionerov | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (812) 450-52-87 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-12 | description= }} {{listing|type=do| lat=59.88326| long=29.91282 |wdid= | name=Музей сім'ї Бенуа | alt= | image= | address= | directions= | url=https://peterhofmuseum.ru/objects/peterhof/muzei_semyi_benua | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-07-05 | description= }} == Покупки == Сувеніри можна купити в музеях і парках. Якщо є бажання заощадити, то те ж саме можна купити дешевше в звичайних сувенірних магазинах (наприклад, на Балтійському вокзалі таких цілих два). == Їжа == {{listing|type=eat | name=Чебуречна «Брынза» | alt= | url= | email= | address=вул. Морського Десанту, 3 | lat=59.88512 | long=29.90383 | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;450-67-57 | fax= | hours= | price=Чебуреки 230-300 руб, другі страви 300-500 руб | lastedit=2018-07-05 | description=Одне з найбільших закладів поряд зі входом в Нижній парк. Паназійська кухня з невеликими вкрапленнями російської. Якість їжі гірша, ніж в Санкт-Петербурзі у інших представників цієї мережі. }} {{listing|type=eat | name=Ресторан «Велика оранжерея» | alt= | url= http://www.palace-rest.ru/orangery/| email= | address=Розводна вул., 2 | lat=59.88452 | long=29.91383 | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;450-61-06 | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-07-05 | description=Один зал займає дорогий ресторан, другий — туристична їдальня із завищеними цінами (пиріжок 150 руб, шматок піци 350 руб). У торці будинку працює магазин, який продає в тому числі гарячі напої на винос. }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Linea» | alt= | url=http://www.linea.spb.ru | email= | address=Санкт-Петербургський просп., 46 | lat=59.879903 | long=29.907081 | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;450-78-78 | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-07-05 | description=Бізнес-ланч 220 руб. Добрі відгуки. }} {{listing|type=eat | name=Ресторан-бар «Авіатор» | alt= | url=http://aviator-rest.ru | email= | address=Санкт-Петербургський просп., 60 | lat=59.882212 | long=29.890396 | directions= | phone=+7 (812) 420-67-08 | fax= | hours= | lastedit=2018-07-05 | price=Основні страви 400-1000 руб | description= }} == Де зупинитися == {{listing|type=sleep | name=СПА Отель Гранд Петергоф | alt= | url=http://www.grandpeterhof.ru/ | email= | address=Гофмейстерська вул., 2, літер А | lat=59.860094 | long=29.992510 | directions=між Петергофом і Стрельною | phone=+7 (812) 334-86-90, +7 (812) 334-86-91 | fax= | price=От 5 900 руб в низкий сезон | lastedit=2018-07-05 | description=Надає можливість поєднання розслаблюючих, оздоровчих процедур і пізнавального відпочинку. Для всіх гостей, що проживають в готелі, безкоштовне відвідування СПА комплексу: 20 м. басейн, фітнесзона, термозона, 4 види лазень і саун. Дитяча кімната. Авторські екскурсії по Нижньому парку «Калейдоскоп фонтанів і палаців» з відвідуванням Великого палацу/Банного корпусу/Царицина і Ольгина павільйонів; авторська пішохідна екскурсія «Невідома Стрельна» з прогулянкою верхи по Орловському парку або з відвідуванням Костянтинівського палацу}} {{listing|type=sleep| lat=59.87992 | long=29.90808 | name=Готель «Самсон» | alt= | image= | address=Санкт-Петербургський пр., 44 "А" | directions= | url=http://www.samson-hotel.ru | facebook= | vkontakte=http://vk.com/samsonpeterhof | phone=+7(812)334-71-55,+7(812)334-71-57 | email=info@samsonhotel.ru | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-06-02 | description=Готель має в своєму розпорядженні 3 одномісні номери, 32 двомісні, 14 номерів з додатковим місцем, 3 «Напівлюкси» і 7 номерів «Люкс». У всіх номерах: ванна кімната, фен, міні-холодильник, кондиціонер, телефон, сейф, супутникове ТБ, доступ в Інтернет — Wi-Fi. Номери люкс і напівлюкс оснащені DVD-плеєром. Ресторан «Самсон» на 90 посадочних місць пропонує насолодитися російської автентичної і європейською кухнею під акомпанемент живої музики в класичному і джазовому стилі. Для поціновувачів російської кухні буде запропоновано царське меню, страви якого приготовані за рецептами XVIII-XIX століть, дбайливо збереженими в архівах Палацу. }} {{listing|type=sleep| lat=59.87934 | long=29.91141 | wdid= | name=Готель «Новый Петергоф» | alt= | image= | address=Санкт-Петербургський проспект, 34 | directions= | url=http://new-peterhof.com | facebook=https://www.facebook.com/new.peterhof | vkontakte=http://vk.com/new_peterhof | phone= {{phone|7|812|319-10-10}} | email= | hours= | price= Двомісний номер: від 3500 руб | lastedit=2020-02-07 | description=Відкритий в 2010 році. 150 номерів. Кондиціонери, сейфи, супутникове телебачення, телефон, Wi-Fi, стіл, крісла. У ванних кімнатах — ванна, телефон і фен. }} == Зв'язок == Територію міста покривають мережі всіх стільникових операторів Санкт-Петербурга. У Нижньому парку і Верхньому саду — безкоштовний wi-fi. == Околиці == * [[Стрельна]] * [[Ломоносов]] {{footer|ispartof=Санкт-Петербург|type=Місто|status=Кістяк}} a6c8q04ze1il51a2z0tutcireq6yuph 0 3103 27502 27501 2020-12-11T13:50:48Z Artificial123 2317 27502 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Валдай''' знаходиться в південній частині [[Новгородська область|Новгородської області]], на березі Валдайського озера, в 140 км на південний схід від Великого Новгорода. {{geo|57.979167|33.252778|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Валдай | citylocal= | image=Valdai IverskyMon asv2018 img47.jpg | caption= Іверський монастир | website= | population=14379 | callingcode= +7 81666 | timezone= | monumentlist= Новгородська область/Валдай }} Старе (перша згадка в 1495 році), хоча і не дуже примітне місто, центр однієї з основних курортних зон [[Північний Захід Росії|Північного Заходу Росії]]. Розташування Валдаю на поштовому тракті між Москвою і Петербургом сприяло процвітанню міста і розвитку колокольнолітейного справи. Початкова точка для відвідування національного парку «Валдайський». == Як дістатися == === Залізничне сполучення === Залізнична станція Жовтневої залізниці на лінії: [[Бологоє]] — '''Валдай''' — [[Стара Русса]] — [[Дно]] Поїзди далекого прямування: [[Москва]] — [[Псков]], Приміські поїзди від станції [[Бологоє]], [[Стара Русса]]. === Автобусне сполучення === '''Валдай''' — [[Крижі]] — [[Великий Новгород]] — [[Санкт-Петербург]] '''Валдай''' — [[Боровичі]] '''Валдай''' — [[Вишній Волочек]] — [[Торжок]] — [[Твер]] == Транспорт == Внутрішньоміські перевезення виконують муніципальне автотранспортне підприємство і кілька таксомоторних фірм. == Визначні місця == [[File:Valdai IverskyMon asv2018 img18.jpg|thumb|upright=1.35|Успенський собор Іверського монастиря.]] {{listing|type=see| lat=57.98861 | long=33.30417 | wdid=Q490102 | name=Валдайський Іверський Святоозерський чоловічий монастир | alt= | image= | address=Сельвіцький острів | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours=с 7 до 21 | price= | lastedit=2018-09-02 | description=Знаходиться на Сельвіцькому острові посеред Валдайського озера, за 10 км від центру Валдаю. Монастир заснований в середині XVII століття патріархом Никоном, збереглися кілька оригінальних будівель: Успенський собор (1655 — 1656, одна з найбільших будівель XVII століття в Росії), церква Якова Боровичского (1702), більш пізні Богоявленський собор і церква Михайла Архангела. Монастир прекрасно видно з міста і за рахунок особливостей розташування він здається трохи зануреним у воду. У монастир можна дістатися автотранспортом (трасою {{Російська траса|М|10}} Валдай-Вишній Волочек, з'їзд з траси в бік м. Боровичі). }} {{listing|type=see| lat=57.973990 | long=33.255696 | wdid=Q4504625 | name=Церква Катерини | alt= | image= | address=вул. Праці, 2А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours=з 10 до 18, вихідні — вівторок і останній понеділок місяця| price= | lastedit=2018-09-02 | description=Чудова ротонда, побудована за проектом Львова в кінці XVIII століття. Зараз в церкві знаходиться '''музей дзвонів'''. }} {{listing|type=see| lat=57.97897 | long=33.25516 | wdid= | name=Троїцький собор | alt= | image= | address=пл. Свободи | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-09-02 | description=Грубувате спорудження в стилі бароко, побудоване в 1744 році. }} {{listing|type=see| lat=57.97956 | long=33.25404 | wdid= | name=Церква Введення Пресвятої Богородиці в храм Господній | alt= | image= | address=пл. Свободи | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-09-02 | description=Ще один пам'ятник бароко; в гіршому стані і без куполів. }} {{listing|type=see| lat=57.97437 | long=33.25636 | wdid= | name=Придорожня каплиця Якова Боровицького | alt= | image= | address=Комсомольський проспект | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-09-02 | description=Каплиця в ім'я Якова Боровицького. Побудована в 1826 році в пам'ять імператора Олександра I. }} {{listing|type=see| lat=57.97281 | long=33.24745 | wdid= | name=Церква Петра і Павла | alt= | image= | address=міське кладовище, вул. Луначарського| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-09-02 | description=Храм з червоної цегли був побудований в 1858 році стараннями місцевого купця Василя Колобова. Під час Великої Вітчизняної війни церква була закрита, її будівлю спочатку використовували під фарбувальний цех, а потім тут знаходився військовий телеграф. Іконостас і церковні цінності були втрачені під час пожежі в 1943 році. Храм відроджував батько Микола Листов, зараз його могила знаходиться біля церкви. Іконостас для відроджуваної храму був привезений зі зруйнованої церкви села Ламер'я Крестецького району. }} ==Чим зайнятися== {{listing|type=do| lat=57.97397 | long=33.25566 | wdid= | name=Музей дзвонів| alt= | image= | address=ул. Праці, 2А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours=з 10 до 18, вихідні — вівторок і останній понеділок місяця| price= | lastedit=2015-09-10 | description=Єдиний в Росії музей дзвонів, одна з основних визначних пам'яток міста. В деякі виставлені дзвони можна дзвонити }} {{listing|type=do| lat=57.97761 | long=33.25672 | wdid= | name=Музей повітового міста | alt= | image= | address=вул. Луначарського, 7 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours=10-18, вихідний — понеділок | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} ==Покупки== {{listing|type=buy| lat=57.97997 | long=33.25266 | name=Речовий ринок | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} ==Їжа== {{listing|type=eat| lat=57.97810 | long=33.25504 | name=Кафе «Бавария» | alt= | image= | address=пл. Свободи, д. 15 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 921 705-85-12 | email= | skype= | hours=10.00&ndash;01.00 | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} {{listing|type=eat| lat=57.9732 | long=33.2615 | name=Кафе «Флагман» | alt= | image= | address=Радянський пр. 27 | directions=у східній частині міста | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-09-02 | description=Раніше кафе називалося «Весёлый Роджер». Нові власники зробили велику перебудову, на першому поверсі власне кафе, на другому поверсі тепер розташовується міні-готель. Про минуле цього місця нагадує металева лава біля входу, зроблена в піратському стилі з буквами «ВР». }} {{listing|type=eat| lat=57.9785 | long=33.2537 | name=Кафе «Урарту» | alt= | image= | address=Жовтнева вул. 6а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 81666 2-48-77 | email= | skype= | hours=09.00&ndash;02.00 | price= | lastedit=2015-09-10 | description= Затишний інтер'єр, смачна їжа, бізнес-ланч 160 р }} {{listing|type=eat| lat=57.97973 | long=33.25308 | name=Ресторан «Дар Валдая» | alt= | image= | address=пл. Свободи | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours=10.00&ndash;22.00 | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} {{listing|type=eat| lat=57.9737 | long=33.2683 | name=Ресторан "Тропикана" | alt= | image= | address=вул. Молотковська, д.2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 81666 20146 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} {{listing|type=eat| lat=57.9803 | long=33.2465 | name=Піцерія "Чуду-пицца" | alt= | image= | address=Комсомольський пр-т, д. 56 а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7-905-239-33-43, | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} {{listing|type=eat| lat=57.9752 | long=33.2478 | name=Кафе "Виктория" | alt= | image= | address=вул. Жовтнева, буд. 37 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} {{listing|type=eat| lat=57.98104 | long=33.24635 | name=Кафе-бар "Лукоморье" | alt= | image= | address=вул. Ломоносова, буд. 70 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 921–207–23–53 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} {{listing|type=eat| lat=57.9825 | long=33.2493 | name=кафе "Услада" | alt= | image= | address=вул. Леніна, буд. 24/48 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 816 662 6816 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description= }} {{listing|type=eat| lat=57.97439 | long=33.25442 | name=Кафе "Уездное" | alt= | image= | address=ул. Праці, буд. 5 а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description=33.25442 }} ==Де зупинитися== {{listing|type=sleep| lat=57.9738 | long=33.2681 | name=Туркомплекс «Валдайские зори» | alt= | image= | address=вул. Молотковська, 2 | directions= | url=http://www.valdajzori.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7-(81666)-22-140, 20-146 | email= | skype= | hours= | price=Двомісний номер: від 3500 руб (2009) | lastedit=2015-09-10 | description=Готельний комплекс знаходиться в місті на березі Валдайського озера, поруч знаходиться Соловйовський парк. Власний пляж в 70 метрах від корпусу (влітку шезлонги, парасольки). В готелі знаходяться житловий п'ятиповерховий корпус та адміністративний комплекс. }} {{listing|type=sleep| lat=57.9759 | long=33.2515 | name=Готель «Валдай» | alt= | image= | address=вул. Луначарського, 20 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7-(81666)-22-075 | email= | skype= | hours= | price=Двомісний номер: 1400 руб (2009) | lastedit=2015-09-10 | description=Туристично-готельний центр «Валдай» знаходиться в самому центрі міста Валдай. До залізничного вокзалу 600 метрів, до автовокзалу 1,5 км. До озера 400 метрів. Поруч знаходиться декілька кафе на відстані 200-300 метрів. }} {{listing|type=sleep| lat=57.9565 | long=33.2446 | name=Готель "Валдайский двор" | alt= | image= | address=Вискодно-2, буд.7а | directions= | url=http://www.valdvor.ru | facebook= | vkontakte= | phone=+7 81666 24359 | email= info@valdvor.ru | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description=Невеликий готель цілорічної дії на 30 місць. Розташована в мальовничому районі курортної зони Валдайського Національного парка. Знаходиться в 3 км від центру міста Валдай, на трасі між Москвою і Санкт-Петербургом. }} {{listing|type=sleep| lat=57.9856 | long=33.2534 | name=Готель Національного парку "Валдайський" | alt= | image= | address=вул. Перемоги, буд.3 | directions= | url=http://www.valdaypark.ru/hotel | facebook= | vkontakte= | phone=+7 81666 21217 | email=ecovaldpark@mail.ru | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description=Готельний комплекс знаходиться в місті на березі Валдайського озера, поруч знаходиться Соловйовський парк. Власний пляж в 70 метрах від корпусу (влітку шезлонги, парасольки). В готелі знаходяться житловий п'ятиповерховий корпус та адміністративний комплекс. }} {{listing|type=sleep| lat=57.9942 | long=33.2416 | name=Міні-готель "Мараканас" | alt= | image= | address=вул. Піщана, буд. 11 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 816 66 203 67 | email=maracanas@mail.ru | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description=Міні-готель «Мараканасо», розташований в тихому, спокійному районі міста Валдай, в двадцяти хвилинах пішки від центру міста і в межах крокової доступності від Валдайського озера. }} {{listing|type=sleep| lat=57.97325 | long=33.26155 | name=Міні-готель "Флагман" | alt= | image= | address=Радянський пр., буд. 27 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 911 606 57 00 | email= | skype= | hours= | price= Двомісний номер: 600 рублів за місце на добу, сімейний економ: 1600 рублів за номер на добу | lastedit=2018-09-02 | description=Недалеко від міні-готелю знаходиться Музей дзвонів, Соловйовський парк, міський пляж, міський стадіон. }} == Околиці == * '''Національний парк «Валдайський»''' {{footer|ispartof=Новгородська область|type=Місто|status=Кістяк}} jdahrr3a5fdlrn9agbchsh37hff5mro 0 3104 29139 29131 2021-01-23T23:49:35Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Ночь диких танцев|Ночь диких танцев]] ([[User talk:Ночь диких танцев|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 28131 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} '''Ломоносов''' — передмістя [[Санкт-Петербург]]а, історичний центр. {{geo|59.90882|29.76222|map=city|zoom=14}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Ломоносов | citylocal=до 1948 року — Оранієнбаум | arm= Lomonosov gerb2007.gif | image=Ораниенбаум Китайский дворец-юг.jpg | caption= | website= | population= 42 505 (2010) | callingcode= +7 812 | timezone= UTC+3 | monumentlist=Санкт-Петербург/Ломоносов_(парк) }} Місто розташоване на південному узбережжі Фінської затоки в 40 кілометрах від Санкт-Петербурга. Назва ''Оранієнбаум'' дане першим власником цих земель, ясновельможним князем А.Д. Меншиковим, і в перекладі з німецької означає ''апельсинове дерево''. До 1917 року Оранієнбаум був однією із заміських царських резиденцій. == Як дістатися == === Поїздом === З [[Санкт-Петербург]]а з Балтійського вокзалу регулярно ходять електрички до станцій «Оранієнбаум» і «Оранієнбаум-2». Час у дорозі від Балтійського вокзалу — близько 1 години, вартість квитка 81 руб. (2019), на «Ластівці» трохи дорожче. Від зал. станції «Ленінський проспект» до Ломоносова можна дістатися за 45 хвилин, інтервал руху — від 30 хв до 1 години. === Автобусом === З Санкт-Петербурга: * Від станції метро «Автово» на автобусі № 200 (80 руб). * Від Балтійського вокзалу — автобус або маршрутка № 404 (80 руб). * Від станції метро «Автово» — № 300 і 424а * Від станції метро «Проспект Ветеранів» — № 343 (70 руб) З міста [[Кронштадт]] на автобусі № 175 (40 руб). === Автомобілем === * Від Санкт-Петербурга по проспекту Стачек, Петергофскому і Санкт-Петербурзькому шосе через Стрельну і Петродворец до місця. * По Кільцевій автодорозі до розв'язки з Червонофлотського шосе, і далі по шосе до місця. === Кораблем === Пасажирські лінії скасовані у зв'язку з відкриттям Кільцевої автодороги, що зв'язала Ломоносов з Кронштадтом. == Транспорт == Ломоносов — місто порівняно невелике, найзручніше переміщатися по ньому пішки, однак є кілька внутрішніх автобусних маршрутів, а також маршрути, що ведуть в околиці міста. Номери внутрішніх соціальних маршрутів мають літер «Л». * «1Л» — Привокзальна площа — Краснофлотське шосе — сел. Велика Іжора. * «3Л» — кільцевий від Привокзальної площі через Оранієнбаумський проспект. * «3ал» — Привокзальна площа — Оранієнбаумський проспект. * «4Л» — Привокзальна площа — вулиця Миру. * «6Л» — Привокзальна площа — Швейцарська вулиця. * «7Л» — кільцевий від Привокзальної площі через Олександрівську вулицю і Оранієнбаумський проспект. == Визначні місця == === Палацово-парковий ансамбль «Оранієнбаум» === [[File:Big palace. Grand Menshikov Palace in Oranienbaum.jpg|thumb|Меншиковський палац.]] [[File:Ораниенбаум. Центральный корпус Большого дворца. Вид с юго-востока.jpg|thumb|upright=1.0|Центральний корпус Великого палацу. Вид з південного сходу.]] У різний час безпосередніми власниками Оранієнбаума були А.Д. Меншиков, імператор Петро III, імператриця Катерина Велика. Палацово-парковий комплекс створювався за їх замовленням архітекторами А.Рінальді і Ф.-Б. Растреллі. У парку Оранієнбаум, пересіченому річкою Караста, розташовані такі пам'ятки архітектури XVIII століття: {{listing|type=see| lat=59.914923 | long= 29.754313 | wdid= | name=Великий палац | alt=Меншиковський палац | image=Big palace. Grand Menshikov Palace in Oranienbaum.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-02 | description=Палац будувався в період 1711-1727 років. Архітектори — Д. М. Фонтана, І.Г. Шедель. В даний час в палаці проводяться реставраційні роботи, частина приміщень відкрита для відвідування. }} {{listing|type=see| lat=59.915639 | long=29.755267 | wdid= | name=Нижній сад | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-02 | description=Сад розбитий одночасно з початком будівництва Меншиковского палацу. В даний час відреставрований і відкритий для відвідування. }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Канал | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Канал колись був судноплавним, і був проритий від узбережжя Фінської затоки до Меншиковського палаца в 1719 році. В даний час канал обмілів, місцями засипаний. Добре спостерігається з піднесення, якщо дивитися від палацу в бік затоки. }} {{listing|type=see| lat=59.916957 | long=29.753721 | wdid= | name=Картинний дім | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-02 | description=Побудований одночасно з Меншиковським палацем. Свою нинішню назву отримав пізніше, за Петра III, що зберігав в цій будівлі колекцію живопису. }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Нижні будинки | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Будувалися в період 1749-51 років, архітектор Ф.-Б. Растреллі. Являють собою «будинок садівника» і «будинок лісничого», з'єднані будівлею центрального корпусу, в якому розташовувалися царські парники. }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Фортеця Петерштадт | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-11 | description=Фортеця будувалася в період 1755-1757 років як «потішна» фортеця для спадкоємця російського престолу Петра Федоровича. Фактично під керівництвом архітектора А. Рінальді була збудована невелика бойова фортеця. Після повалення і загибелі Петра III фортеця виявилася закинута і поступово прийшла в занепад і зруйнувалася. В даний час від фортеці збереглися такі елементи: }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Почесні ворота | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Були в'їзними воротами до фортеці. В ході подальших реконструкцій парку, вали, які оточували ворота, були зірвані, і в даний час ворота є окремою спорудою. }} {{listing|type=see| lat=59.910371 | long=29.758163 | wdid= | name=Палац Петра III | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-02 | description=Перебував на території фортеці. В даний час палац відкритий для відвідування, всередині розташована експозиція музею «Палац Петра Третього». }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Вали і рови фортеці Петерштадт| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Збереглися фрагментами на невеликих ділянках. За формою запливли ровів ще можна простежити конфігурацію фортеці, що мала в плані форму п'ятикутної зірки. }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Верхній парк | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-11 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.91647 | long=29.74823 | wdid= | name=«Кам'яне зало» | alt= | image=Ораниенбаум. Павильон Каменное Зало.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-02 | description=Будинок побудований в 1749-1751 роках за проектом Ф.-Б. Растреллі. Використовувалося як концертна зала. В даний час тут розташована виставка паркової та інтер'єрної скульптури Оранієнбаума і розташований інтерактивний кінотеатр. }} {{listing|type=see| lat=59.90910 | long= 29.74471 | wdid= | name=Павільйон «Китайська кухня» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-02 | description=Будинок побудований в 1780 році поблизу Китайського палацу, і спочатку називався «фрейлінський будиночок». Перебудований в 1853 році архітектором Л. Бонштедтом, змінило функцію і отримав відповідну нинішню назву. В даний час в будівлі проводяться різні виставки. }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Кавалерський корпус | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Будівля була побудована в другій половині XVIII століття. В даний час у районі будівлі розташовуються вольєри, де містяться різні птахи і тварини (зокрема, олені). }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Пергола | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Витягнута відкрита альтанка, побудована на березі Китайського ставка в 1762 році. }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Комплекс Власна дача | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-11 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.916510 | long=29.744685 | wdid= | name=Павільйон «Катальна гірка» | alt= | image=Катальная горка .jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-02 | description=Побудований в 1762-1774 роках триповерховий павільйон за проектом А. Рінальді був частиною розважального комплексу «Катальна гора». Від траси «гірки» довжиною в 530 метрів (прообразу сучасних «американських гірок») зберігся луг біля павільйону. }} {{listing|type=see| lat=59.91023 | long=29.74375 | wdid= | name=Китайський палац | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=400 руб. | lastedit=2019-07-02 | star=yes | description=Побудований в 1762-1768 роках за проектом А. Рінальді. Ведеться реставрація приміщень і оздоблення палацу, в даний час (2016 г.) доступні для огляду 7 залів. Музей починає роботу в кінці травня і закінчує в кінці вересня (точні дати залежать від погодних умов) і може бути закритий за підвищеної вологості або під час дощу. Навколо палацу і Китайського ставка розташовані різні скульптурні композиції. }} === Решта об'єктів === {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Міські в'їзні ворота | alt= | image= | address=Палацовий проспект, 29а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Ворота розташовані при в'їзді в місто по палацових проспекту з боку Санкт-Петербурга і являють собою масивну арку в класичному стилі. Побудовані в 1829 році за проектом архітектора А. Горностаєва. Поблизу воріт збережені залишки укріплень часів Великої Вітчизняної війни — бетонні протитанкові надовби. }} {{listing|type=see| lat=59.917294 | long=29.772325 | wdid= | name=Будівля вокзалу «Оранієнбаум» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-02 | description=Побудовано в 1862-1864 роках і використовується за прямим призначенням до теперішнього часу (архітектор Ф. Міллер). Незважаючи на статус пам'ятника архітектури, будівля неабияк запущена. Усередині розташовані квиткові каси, зал очікування і кафе. }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Пам'ятник морякам-балтійцям | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Пам'ятник розташований біля основи східного молу Ломоносовської гавані порту Ломоносов, навпроти місця, де в роки Великої Вітчизняної війни був затоплений ударами німецьких ВПС легендарний крейсер «Аврора». }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Парк «300 років місту Ломоносов» | alt= | image= | address= | directions=у районі вулиць Олександрівська і Сафронова | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Розбитий недавно, в даний час проводяться роботи з благоустрою території парку. }} [[File:Собор архангела Михаила .jpg|thumb|Собор архангела Михаїла ]] {{listing|type=see| lat=59.915945 | long=29.765912 | wdid= | name=Собор Архангела Михаїла | alt= | image=Собор архангела Михаила .jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-02 | description=Чинний собор, розташований за адресою Палацовий проспект, буд. 61. Куполи собору помітні практично з будь-якої точки центру міста. Побудований в 1914 році. }} {{listing|type=see| lat=59.910217 | long=29.768743 | wdid= | name=Казарми офіцерською стрілецької школи (5 будівель) | alt= | image= | address=Ломоносов, Олександрівська вул., буд.13, буд.15, буд.17, буд.19, буд.24 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-02 | description=кін. XIX — поч. XX ст. автор не встановлений. У 2001 р будинок включений «Перелік знову виявлених об'єктів, що становлять історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність». }} == Чим зайнятися == Порт Ломоносов є військово-морською базою Допоміжного флоту і Гідрографічної служби ВМФ. Цікаво побувати в Ломоносовський гавані, частина якої вільна для відвідування, і звідки відкривається панорама на Фінську затоку і Кронштадт, на кораблі біля пірсів військового порту Ломоносов. Багато будинків в центрі Ломоносова є пам'ятками архітектури XVIII–XIX століть, наприклад, екзерціргауз лейб-гвардії Волинського полку, розташований за адресою Манежна вулиця буд. 3А або будівлі колишніх палацових стаєнь за адресою Єленінська вулиця, буд. 1-3. == Покупки == Є продовольчі мережеві універсами «Пятерочка», «Дикси», «Семья» та інші, а також ринок, розташований неподалік від вокзалу на вулиці Рубакіна. Також є ряд різних промтоварних магазинів, торгових павільйонів, магазинів автозапчастин та ін. == Їжа == У Ломоносові є ресторани, кафе, закусочні різної якості обслуговування і ціни. Значна частина їх розташовується ближче до центру міста. {{listing|type=eat| lat=| long= | name= Пиріжкова | alt= | image= | address=вул. Петербурзька, 2/10 | directions=напроти вокзалу | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Окремо можна відзначити «пиріжкову» — спеціально для ностальгуючих за радянськими часами відвідувачів. Інтер'єри та меню не змінювалися багато років і практично відповідають 1980-х рокам. }} Поруч є цілком сучасні кафе. {{listing|type=eat| lat=59.910337| long=29.747590 |wdid= | name=Млинцева| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-10-25 | description=Розташована прямо на території парку і служить хорошою підмогою для його відвідувачів. В основному меню млинці з різноманітними начинками, є супи і всілякі хот-доги/гамбургери. Посуд одноразовий, ціни пітерські, але вибирати не доводиться. }} {{listing|type=eat| lat=59.916086| long=29.763150 |wdid= | name=Трактир «Бабушкина кухня» | alt= | image= | address=Палацовий пр., 65, літ. А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Чт|11|30|22|}}, {{hours|Пт|Нд|11|30|24|}} | price= | lastedit=2019-10-25 | description=Непогане місце для обіду, ціни середні. }} {{listing|type=eat| lat=59.9158284 | long=29.7641273 |wdid= | name=Кав'ярня| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-10-25 | description= }} == Де зупинитися == {{listing|type=sleep| lat=| long= | name=Готель "Домик у причала" | alt= | image= | address=Набережна Сидоровського канала, 3 | directions=практично напроти зал. вокзалу | url=http://www.pierhouse.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=422-07-07; 422-36-02 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=| long= | name=Комплекс відпочинку "Визит" | alt= | image= | address=сел. Велика Іжора, Приморське шосе, 84 | directions=за 12 километрів від Ломоносова. Дістатися можна автобусом № "1Л" | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (911) 953-24-40; +7 (81376) 56-446 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description= }} == Зв'язок == Працюють всі мобільні оператори Санкт-Петербурга. == Запобіжні заходи == Відділ поліції №85 Управління МВС Петродворцового району Санкт-Петербурга розташований в місті Ломоносов за адресою вул. Швейцарська, 17 == Околиці == В околицях Ломоносова розташована велика кількість селищ і сіл. Оскільки Оранієнбаум традиційно був «містом відставних моряків», в його околицях збереглися залишки садиб великих флотоводців XVIII століття — '''садиба адмірала Мордвінова''' в селищі Мартишкіне, частина території якої нині займає військовий меморіал «Мартишкіне», '''садиба адмірала Грейга «Санс-Еннум»''' в селищі Кронштадтська Колонія і інші. На жаль, у зв'язку з будівництвом морського терміналу «Бронко» практично знищенийа розташований поруч старовинний гай «Петровські (Кухарські) дуби». У багатьох населених пунктах, розташованих в околицях Ломоносова, є пам'ятники військової слави, присвячені бійцям, що обороняли Оранієнбаумський плацдарм в роки Великої Вітчизняної війни. {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid= | name= ОРАНЕЛ| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=Під'їжджаючи до Ломоносова по залізниці, паралельно шляхах можна спостерігати високу штучну насип і кілька мостів під нею. Це — залишки нездійсненого проекту ОРАНЕЛ 1910-1913 років, коли планувалося пов'язати трамвайним маршрутом Оранієнбаум і Санкт-Петербург. Здійсненню проекту завадила Перша світова війна і наступні революції. У 1920-х роках рейкові шляхи, по яких так і не пішли трамваї, були розібрані. }} [[Файл:Южная дамба Комплекса защитных сооружений.jpg|thumb|Південна дамба Комплексу захисних споруд.]] {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid= | name=Комплекс захисних споруд | alt= | image=Южная дамба Комплекса защитных сооружений.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-01-10 | description=В районі селища Бронко від берега Фінської затоки в бік острова Котлін тягнеться т. зв. «Дамба» — велика гідротехнічна споруда, що представляє собою систему насипних дамб, водо- і судопропускних споруд, побудованих в кінці 20-го століття. Офіційна назва «дамби» — «Комплекс захисних споруд Санкт-Петербурга від повеней». За «дамбою» проходить траса Кільцевої автодороги. Поблизу дамби є кілька штучних острівців — Південних фортів Кронштадта. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.904139 | long=29.811914 | wdid=Q4505039 | name=Кірха Святого Іоанна | alt= | image=Oranienbaum2012 4678.jpg | address=м. Ломоносов, вул. Кірочна, буд. 14 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 812 423-19-28 | email= | hours= | price= | lastedit=2017-09-20 | description=Лютеранська церква, заснована в 1827 р центр приходу Тюрьо (фін. Tyrö) Євангелічно-лютеранської церкви Інгрії. }} {{footer|ispartof=Санкт-Петербург|type=Місто|status=Кістяк}} humg5o8o6079kznv2h1mwdvhwnuaybv 0 3105 28128 27504 2021-01-02T10:43:53Z Voll 30 /* Околиці */ 28128 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Колпіно''' — [[Санкт-Петербург і передмістя|місто-супутник]] [[Санкт-Петербург]]а, розташоване на ''річці Іжора'' (притока ''Неви''), за 22 км на південний схід від історичного центру [[Санкт-Петербург]]а. Адміністративно місто входить до складу Колпінського району Санкт-Петербурга. {{geo|59.7490|30.6043|map=city}} == Зрозуміти== {{citybar | city=Колпіно | citylocal= | arm= kolpino8-2.gif | image=Kolpino Izhorsky zavod08.jpg | caption= | website=http://kolpino-city.ru/ | population= 145 721 ос. | callingcode= +7 812 | timezone= UTC+3 | monumentlist= Санкт-Петербург/Колпінський район#КолпІно }} Колпіно — передмістя Санкт-Петербурга, що входить до його складу. Місто розташовується в 25 км від центру Санкт-Петербурга і має населення 149 тис. осіб. Колпіно було засновано в 1722 році як робоча слобода при млині, а в 1912 поселення отримало статус міста. Незважаючи на те, що місто було засноване в 1722 році, історичних будівель, в порівнянні з іншими передмістями, збереглося мало (всього в Колпіно 18 нині існуючих пам'ятників архітектури, знаходяться на території заводу). В основному, міські історичні будівлі розташовуються на північ від Комсомольського каналу, велика їх кількість знаходиться на вулиці Праці. == Як дістатися == === На літаку === Найближчий аеропорт — «Пулково», що знаходиться в ~24 кілометрах від міста (19 км по прямій). Звідти до Колпіно найпростіше дістатися машиною або на таксі, прямого громадського транспорту з аеропорту в Колпіно немає. === На поїзді === Дістатися до Колпіно з Санкт-Петербурга можна приміськими електричками та «Ластівкою». При поїздці від Московського вокзалу час у дорозі коливається від 20 хвилин «Ластівкою» до 30 хвилин електричкою, вартість поїздки становить від 52 до 60 рублів. Поїздка від Обухового полегшить гаманець на 41 — 48 рублів, час в дорозі складе 10 — 15 хвилин. У Колпіно також зупиняються «Ластівки» далекого прямування, що йдуть з Санкт-Петербурга в Стару Руссу, Валдай, Великий Новгород, Бологоє, Москву і назад. {{listing|type=go| lat=59.749552 | long=30.614318 | wdid=Q4228685 | name=Станція Колпіно | alt= | image=RS_Kolpino.jpg | address=Жовтнева вул, 1А/1Б | directions= | url=http://kolpino.dzvr.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit= | description= Невелика станція на північному сході Колпіно. Має дві платформи (по одній в кожну сторону), між якими можна перейти по підземному переходу або перейти залізничні колії біля переїзду на південь від станції. На кожній платформі є зал очікування. }} === Автомобілем === Місто розташоване за півкілометра від траси {{Російська траса|М|10}} {{Європейський маршрут|105}}, до якої можна добратися по Колпінському шосе або по {{Російська траса|41К-|169}} через селище ім. Тельмана. Також через Колпінському шосе можна потрапити на Софійську вулицю, що веде в Санкт-Петербург, і проїхати до платної траси {{Російська траса|М|11}}. На сході в місто можна потрапити Заміською вулицею і Вознесенським шосе. Найкращий шлях з Санкт-Петербурга в Колпіно — по шестисмуговій добре освітленій вночі Софійській вулиці. Також до Колпіно можна дістатися і по сусідній {{Російська траса|М|10}} {{Європейський маршрут|105}}, звернувши на Колпінське шосе, але цей маршрут більш завантажений і має велику кількість однорівневих перетинів. === На автобусі === Яких-небудь автостанцій або автовокзалів Колпіно не має, оскільки є лише передмістям Санкт-Петербурга. Від {{metro|city = Санкт-Петербург|5|Шушари}} до Привокзальної площі ходить автобус № 330, від {{metro|city = Санкт-Петербург|2|Купчино}} в Колпіно йдуть автобусні маршрути № 196 і № 326 (перший зупиняється на Вітебськім проспекті, а кінцева другого знаходиться на Балканській площі, на схід від зал. станції і станції метро), від {{metro|city = Санкт-Петербург|2|Зоряна}} до Привокзальної площі слід автобус № 192, від {{metro|city = Санкт-Петербург|3|Рибацьке}} до Привокзальної площі слідує маршрут № 328. == Транспорт == У місті розвинена мережа соціальних автобусів (16 приміських та 13 внутрішньоміських маршрутів) і комерційних маршрутних таксі (20 маршрутів). Приміські маршрути з'єднують Колпіно з Санкт-Петербургом (метро Зоряна, Купчино, Рибацьке, Пролетарська, Ломоносовська, Шушари), Пушкіним, Павловськом, Нікольським, Ульянівкою, радгоспом ім. Тельмана, Войскоровим, населеними пунктами Колпінського району. Вартість проїзду у внутрішньоміських автобусах становить 50 рублів. == Покупки == {{listing|type=buy | name=ТЦ Колпінський | alt= | url= | email= | address=вулиця Віры Слуцької, 46/2 | lat=59.739304 | long=30.581366 | directions=на лівому березі Іжори, 1 км від центра | phone=+7 (812) 481-76-92 | fax= | hours=09:00–20:00 | price= | description=Невеликий ТЦ }} {{listing|type=buy | name=ТРК «Ока» | alt= | url=http://trkoka.ru/ | email= | address=вулиця Жовтнева, 8 | lat=59.738751 | long=30.623039 | directions=на правому березі Іжори, за 1,5 км від центра | phone=+7 (812) 490-68-14 | fax= | hours=09:00–23:00 | price= | description=Великий торговий центр. Всередині розташований гіпермаркет «О'кей», ресторани швидкого харчування великих мереж, велика кількість магазинів одягу, електроніки та інших речей. }} == Де зупинитися == {{listing|type=sleep | name=Готель «Ингрия» | alt= | url=http://www.ingriahotel.ru/ | email= | address=вул. Вавилова, 20 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;334-70-72 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Пирамида» | alt= | url=http://otel-piramida.spb.ru/ | email= | address=вул. Жовтнева, д. 4а | lat= | long= | directions= | phone=+7 (921) 325-54-44, +7 (812) 463-10-46 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} == Зв'язок == Стаціонарні телефони Колпіно мають семизначні номери виду {{phone|7|812|XXX-XX-XX}}. У Колпіно є покриття всіх операторів зв'язку СПб, а також знаходяться офіси операторів Мегафон, Теле2 і МТС. == Околиці == * [[Пушкін]] * [[Павловськ]] * [[Гатчина]] {{footer|ispartof=Санкт-Петербург|type=Місто|status=Кістяк}} jrky24jlok9puzslkeugmqxc72of7hj 0 3106 34436 34426 2023-09-09T12:53:14Z Сергій Липко 1180 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/176.104.48.144|176.104.48.144]] ([[User talk:176.104.48.144|обговорення]]) до зробленого [[User:Mykola7|Mykola7]] 28129 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Kronstadt RU banner.JPG|unesco=yes}} '''Кронштадт''' знаходиться на острові Котлін в Фінській затоці Балтійського моря. Місто є районом [[Санкт-Петербург]]а. {{geo|60.0000|29.76667|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Кронштадт | citylocal= | arm= Coat of Arms of Kronshtadt (St Petersburg).png | image=Kronstadt Naval Cathedral.jpg | caption=Морський собор | website=http://www.visitkronshtadt.ru/ | population= 43005 (2010) | callingcode= 812 | timezone= }} Кронштадт заснований імператором Петром Першим в 1704 році як морська фортеця і військово-морська база на острові Котлін. У популярному нарисі з історії міста — книзі Г. Ф. Петрова «Кронштадт», походження назви острова Котлін описується так: «Ричерт, Ріссерт, Реттусарі, Кеттусарі — під різними іменами згадувався острів Котлін в історії. Звідки походить його нинішнє, що закріпилося назавжди назву, достеменно невідомо. Існує легенда, що пояснює назву острова. Коли до його берега вперше підійшла яхта Петра I в супроводі галіота, солдати шведського сторожового загону, побачивши російські кораблі, кинулися в човни і зникли. Втеча їх була настільки поспішною, говорить легенда, що на ворожому привалі залишилося горіти багаття, на якому в котлі варилася їжа. Перший історик Балтійського флоту Н. А. Бестужев, який виклав це переказ, поставився до нього з довірою. „По цій події, — писав він, — острів названий Котлін“». Назва власне міста придумано Петром Першим, і в перекладі з німецької означає «Коронне місто». До 1998 року Кронштадт був закритим містом, нині доступ на його територію вільний. Виняток становлять гавані військового порту Кронштадт і території різних військових частин, розташованих в місті та околицях. Архітектура центру міста і міських мурів формувалася в першій половині 19 століття. У 1970-80-х роках на околицях міста були зведені сучасні квартали. Дамба Комплексу захисних споруд з'єднує острів Котлін з берегом. == Як дістатися == === На літаку === У Кронштадті немає власного аеропорту, найближчий аеропорт — '''«Пулково»''' в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. === На поїзді === Через острівне положення Кронштадт не має прямого залізничного сполучення. Найближчі зупинки — платформа «Бронко» лінії Санкт-Петербург Балтійський — Каліщі (12 км) і платформа «Горська» лінії Санкт-Петербург Фінляндський — Сестрорецьк (15 км). Найближча станція «Оранієнбаум-I» в [[Ломоносов]]і, до якої можна добратися від ''Балтійського вокзалу'' в Санкт-Петербурзі. === На автомобілі === Через Кронштадт проходить Кільцева автодорога (КАД) навколо Санкт-Петербурга. Вона з'єднує острів Котлін з північним узбережжям ''Фінської затоки'' в районі [[Сестрорецьк]]а і з південним узбережжям в районі Малої Іжори. До Санкт-Петербурга через селище Горська 35 км, до ст. метро «Проспект Ветеранів» 60 км. === На автобусі === З [[Санкт-Петербург]]а в Кронштадт прокладено кілька маршрутів: * Від ст. м. «Чорна річка» — маршрутне таксі К-405; * Від ст. м. «Старе село» повз ст. м. «Бігова» — автобус 101 * Від ст. м. «Проспект Просвіти» — маршрутне таксі К-407 * З Ломоносова, від станції «Оранієнбаум» — автобус 175 і 2Л * З Сестрорецка, від ст. Вулиця Прикордонників — автобус 215 === На кораблі === Будь-яке водне сполучення припинено в зв'язку з відкриттям КАД - кільцевої автодороги Санкт-Петербурга, що проходить через Кронштадт і Ломоносов. == Транспорт == Кронштадт — місто невелике, по території його найзручніше переміщатися пішки, однак є і внутрішні лінії соціальних автобусів. Номери маршрутів внутрішніх ліній мають літер «КР». Вартість проїзду 28 рублів (на 2015 рік). * 1КР — Ленінградська пристань — Макарівські ворота. * 2кр — Ленінградська пристань — форт Шанц. * 3кр — Ленінградська пристань — квартал 19Б. == Визначні місця == {{listing|type=see| lat=59.991732 | long=29.777921 | wdid=Q2321997 | name=Морський собор | alt= | image=Naval Cathedral of St Nicholas in Kronstadt 02.jpg | address=Якірна площа, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-05-23 | description= | star=yes }} {{listing|type=see| lat= | long= | wdid= | name=Макарівський міст | alt= | image=Kronstadt SPB Makarov Bridge (1).JPG | address=Кронштадт, Манежний пров., 2, Якірна пл., 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-09-20 | description=Створено робочими Морського заводу. Знаходиться під охороною держави. Розташований в центрі Кронштадта. Поєднує Якірну площу і Червону вулицю. Регіональний пам'ятник містобудування та архітектури. Макарівський міст через Петровський яр 1913; 1971-1972 (реконструкція). }} ==Чим зайнятися== {{listing|type=do | name=Історичний архітектурно-художній музей| alt= | url= | email= | address=Ленінградська вул., 2 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;435-08-73 | fax= | hours=чт—вт 11:00—18:00 (каса — до 17:00) | price= | description= }} {{listing|type=do | name=Музей «Кронштадтська фортеця» | alt= | url= | email= | address=Якірна пл., 2 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-47-13, 311-42-80 | fax= | hours=ср—нд 11:00—17:00 | price= | description= }} {{listing|type=do | name=Меморіальний музей-кабінет О. С. Попова | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=do | name=Меморіальний музей-квартира св. Іоанна Кронштадтського | alt= | url= | email= | address=Посадська вул., 21 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-77-45 | fax= | hours=вт—чт, сб, нд 12:00—17:00 | price= | description= }} {{listing|type=do | name=Музей Морського завода | alt= | url= | email= | address=пр. Леніна, 39, 4 этаж | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=вт, ср, пт 15:00—20:00 | price=безкоштовно| description= }} == Покупки == == Їжа == {{listing|type=eat | name=Кафе «Амулет» | alt= | url= | email= | address=пр. Леніна, 18 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-59-41 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Бістро | alt= | url= | email= | address=Комуністична вул., 16 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp; | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Бригантина» | alt= | url= | email= | address=Радянська вул., 41 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-32-49 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Золотой якорь» | alt= | url= | email= | address=Макарівська вул., 3 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-46-57 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе | alt= | url= | email= | address=вул. Карла Лібкнехта, 29 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-15-92 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Классик» | alt= | url= | email= | address=пр. Леніна, 29 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;435-14-76 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Лабаз» | alt= | url= | email= | address=Гражданська вул., 7/11 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-22-38 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «На троих» | alt= | url= | email= | address=Комуністична вул., 3 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-40-29 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Новая волна» | alt= | url= | email= | address=ул. Гідробудівників, 8 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;439-41-73 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Ника» | alt= | url= | email= | address=Флотська вул., 17 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-84-43 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Парус» | alt= | url= | email= | address=Флотська вул., 29/9 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-59-96 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Пельменна | alt= | url= | email= | address=пр. Леніна, 18 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-63-35 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Подворье» | alt= | url= | email= | address=Гражданська вул., 7/11 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-22-38 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Сказка» | alt= | url= | email= | address=пр. Леніна, 31 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-39-05 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Таверна» | alt= | url= | email= | address=Комуністична вул., 1 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-19-69 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Трактир» | alt= | url= | email= | address=Посадська вул., 3 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-38-45 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Форт „Константин“» | alt=Форт «Костянтин» | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;439-01-02 | fax= | hours= | price= | description= }} == Де зупинитися == {{listing|type=sleep| lat=59.988311 | long=29.76936 | name=Готель ВМФ | alt= | image= | address=Комуністична вул., 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;311-25-92 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-15 | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель ВМФ | alt= | url= | email= | address=Кронштадське шосе, 28 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;435-07-30, 439-40-80 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Фрегат-Сервис» | alt= | url= | email= | address=вул. Гідробудівників, 8-а | lat= | long= | directions=Форт «Костянтин» | phone=+7&nbsp;(812)&nbsp;439-01-57 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «MICROMACRO-HOTEL» | alt= | url= | email=micromacro.hotel@gmail.com | address=ул. Велєщинського, буд. 9/13 | lat= | long= | directions= | phone=+79219054794 | fax= | hours= | price= | description= }} == Зв'язок == Стаціонарні телефони — код Санкт-Петербурга (812) Мобільний зв'язок забезпечують всі оператори Санкт-Петербурга. == Запобіжні заходи == == Околиці == === Форти Кронштадта === Форти розташовані на штучних островах на північ і на південь від острова Котлін. ==== Північні форти ==== {{listing|type=vicinity| lat=60.06194| long=29.72778 |wdid= | name=Форт «Обручев» | alt=«Красноармійський» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1896-1914 років. Перебував на озброєнні до 1960-х років. Названий на честь генерал-ад'ютанта Обручева. В даний час повністю покинутий. Потрапити на форт можна водними видами транспорту або взимку по льоду. }} {{listing|type=vicinity| lat=60.08528| long=29.84861 |wdid= | name=Форт «Тотлебен» | alt=«Первомайський» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1896-1914 років. Перебував на озброєнні до 1960-х років. Названий на честь знаменитого фортифікатора Е. І. Тотлебена. В даний час охороняється від вандалів групою ентузіастів. Потрапити на форт можна водними видами транспорту або взимку по льоду. }} {{listing|type=vicinity| lat=60.02917| long=29.75694 |wdid= | name=Північна батарея №1 | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1855-1868 років. Перебував у віданні МО до 2002 року. В даний час повністю покинутий. Потрапити на форт можна по штучній дамбі, що з'єднує форт з островом Котлін. Дорога, що проходить по дамбі, придатна для проїзду на автомобілі. }} {{listing|type=vicinity| lat=60.02806| long=29.79111 |wdid= | name=Північна батарея №2 | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1855-1868 років. Перебував на озброєнні до початку 1950-х років. В даний час повністю покинутий. Потрапити на форт можна водними видами транспорту або взимку по льоду. }} {{listing|type=vicinity| lat=60.02250| long=29.82111 |wdid= | name=Північна батарея №3 | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1855-1868 років. В даний час дуже сильно зруйнований при будівництві Комплексу захисних споруд Санкт-Петербурга від повеней — т.зв. «Дамби». Потрапити на руїни форту можна прямо з дамби. Територія форту сильно засмічена відвідувачами. }} {{listing|type=vicinity| lat=60.02111| long=29.84750 |wdid= | name=Північна батарея №4 | alt=«Звєрєв» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1857–1868 років. Перебував на озброєнні до другої половини 1950-х років. Названий на честь одного з будівельників Кронштадтської фортеці — К. Я. Звєрєва. В кінці 1970-х років приміщення форту знищені великою пожежею. В даний час форт повністю покинутий. Потрапити на форт можна водними видами транспорту або взимку по льоду. }} {{listing|type=vicinity| lat=60.02194| long=29.87389 |wdid= | name=Північна батарея №5 | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1855-1868 років. Перебував на озброєнні до початку 1950-х років. В даний час повністю покинутий. Потрапити на форт можна водними видами транспорту або взимку по льоду. }} {{listing|type=vicinity| lat=60.02667| long=29.89611 |wdid= | name=Північна батарея №6 | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1857-1868 років. Перебував на озброєнні до початку 1950-х років. В даний час є законсервованої базою НДІ «Гідроприлад», територія форту охороняється, доступ відвідувачам заборонено. }} {{listing|type=vicinity| lat=29.91833| long=60.03167 |wdid= | name=Північна батарея №7 | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1855-1868 років. В даний час знаходиться в оренді ТОВ «Сьомий північний форт». На території форту є кафе і пляж, діє прокат човнів. Форт примикає до дамби, і в'їхати на його територію можна автомобілем — в'їзд платний. Також на форту є платна стоянка для автомашин і катерів. На території форту проводяться мотофестівалі байкерів. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.989553 | long=29.813326 | wdid= | name=Пороховий склад | alt=«Пороховий форт» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-15 | description=Пороховий склад побудований на штучному насипному острові в 1861 році неподалік від східного краю острова Котлін. Фортом не є. Використовувався за прямим призначенням для зберігання боєзапасу фортів до кінця 19 століття, потім нетривалий час — як в'язниця. В даний час повністю покинутий. Потрапити на склад можна водними видами транспорту або взимку по льоду. }} ==== Південні форти ==== {{listing|type=vicinity| lat=59.97947 | long=29.748589 | wdid= | name=Форт «Кроншлот» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-15 | description=Перший форт на цьому місці був побудований в 1704 році. Згодом «Кроншлот» (назва придумано Петром I і в перекладі з німецької означає «Коронний замок») неодноразово перебудовувався. Сучасний вигляд форт отримав в 1853 році. Форт знаходиться у веденні МО, доступ на нього заборонений, територія охороняється. }} {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid= | name=Форт «Імператор Петро I» | alt=«Цитадель» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на місці дерев'яного форту «Цитадель» у період 1827-34 років. Форт знаходиться у веденні МО, доступ на нього заборонений, територія охороняється. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.98944| long=29.7175 |wdid= | name=Форт «Імператор Олександр 1» | alt=«Чумний» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1838-45 років, має характерний зовнішній вигляд (що нагадує знаменитий «форт Баярд»). Перебував на озброєнні до 1896 року. У 1898 році на форту розміщується протичумна лабораторія «КОМОЧУМ», яка проіснувала до 1923 року — саме їй форт зобов'язаний своєю другою неофіційною назвою. В даний час на форт організовуються екскурсії, що доставляються катерами з форту «Костянтин». }} {{listing|type=vicinity| lat=| long= |wdid= | name=Форт «Костянтин» | alt=«Рошаль» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1854-63 років на місці Південної батареї № 4, згодом неодноразово добудовувався і модернізувався, і в даний час являє собою зібрання зразків фортифікації Кронштадтської фортеці за тривалий період. В даний час форт знаходиться в оренді ВАТ «Третій парк». Потрапити на форт можна з дамби автомобілем, в'їзд платний. На території форту є кафе і готель, проводяться морські екскурсії на катерах з відвідуванням фортів «Олександр I» і «Мілютін». Також на форту є стоянка для катерів і яхт, і розташований контрольно-пропускний пункт для маломірних суден, що перетинають кордон. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.97417| long=29.7175 |wdid= | name=Форт «Імператор Павло I» | alt=«Рисбанк» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1853-64 років і знаходився на озброєнні до 1898 року, після чого використовувався як склад морських мін. У 1923 році в результаті вибуху складу був повністю зруйнований. В даний час являє собою острів з руїнами будівель, порослий деревами і кущами. Потрапити на форт можна водними видами транспорту, або взимку по льоду. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.94917| long=29.70361 |wdid= | name=Південна батарея №1 | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1855-68 років і знаходився на озброєнні до 1950-х років. В даний час повністю покинутий. Потрапити на форт можна водними видами транспорту або взимку по льоду. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.94083| long=29.70472|wdid= | name=Південна батарея №2 | alt=«Дзічканець» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1855-68 років і знаходився на озброєнні до 1950-х років. Названий на честь одного з будівельників Кронштадтської фортеці — І. Г. Дзічканця. В даний час повністю покинутий. Потрапити на форт можна водними видами транспорту або взимку по льоду. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.97222| long=29.69583 |wdid= | name=Південна батарея №3 | alt=«Вежова», «Граф Мілютін» | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-12-26 | description=Форт побудований на штучному насипному острові в період 1865-79 років і знаходився на озброєнні до 1950-х років. Спочатку артилерія форту розміщувалася в шести обертових броньованих баштах, через що форт отримав свою першу назву. Згодом перейменований на честь військового міністра, графа Д. А. Мілютіна. В даний час на форт організовуються екскурсії, що доставляються катерами з форту «Костянтин». }} {{footer|ispartof=Санкт-Петербург|type=Місто|status=Кістяк}} hdnon7gak0yrtjcytc1ik6ouub2bjcq 0 3107 37466 29169 2025-05-19T17:31:43Z Assyrian Human 6497 /* Околиці */ 37466 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Ізборськ''' знаходиться в західній частині [[Псковська область|Псковської області]], в 30 км на захід від [[Псков]]а. Офіційна назва історичного Ізборська — ''Старий Ізборськ''. Селище ''Новий Ізборськ'' знаходиться досить далеко від Старого, і інтересу для мандрівника не представляє. {{geo|57.710246|27.861174|map=city|zoom=14}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Ізборськ | citylocal= | image= Izborsk aALS4195.jpg | caption = Ізборська фортеця | population = 789 чол. | callingcode = +7 81148 | monumentlist= Псковська область/Ізборськ }} У «Повісті временних літ» Ізборськ згадується поряд з Новгородом, Ладогою і Києвом і таким чином є одним з найдавніших поселень північно-західної Русі. За переказами, в 862 році Ізборськ дістався Трувору, молодшому братові Рюрика, який став першим його князем і був похований в Ізборську. У XIV столітті був побудована потужна фортеця, яка протягом сотні років жодного разу не піддалася постійним атакам Лівонського ордену. До нашого часу Ізборськ перетворився в село, що зберегла, втім, чудові пам'ятники: Ізборська фортеця (збереглися стіни і вежі), а також природні пам'ятки — Словенські ключі і Труворове городище. == Як дістатися == Залізниці в місті немає, найближча станція — в [[Псков]]і. === Автобусом === {{listing|type=go| lat=57.70419 | long=27.86367 | name=Автовокзал | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} Автобуси з Пскова в сторону Печора і Естонії зупиняються на трасі біля повороту в бік фортеці. Велика кількість автобусів в день дозволяє за один день з Пскова оглянути Ізборськ і Печори і до вечора повернутися назад в Псков. Проходить автобус Печори — Санкт-Петербург щодня 2 рейси орієнтовно о 5:50 і 11:20. Санкт-Петербург — Ізборськ щодня о 13:30 і 17:30. Вартість 550 руб., в дорозі 5 годин. Телефон для бронювання квитків 8-911-690-00-60. Проходить автобус Печори — Москва рейс у неділю, понеділок орієнтовно о 14:20. Москва — Ізборськ понеділок, середа о 13:00. Вартість 1100 руб. Телефон для бронювання квитків 8-911-362-03-62. === На автомобілі === Ізборськ розташовується на трасі {{Російська траса|А|212}} [[Псков]] — [[Рига]]. Поворот до фортеці розташований перед покажчиком на Печори. == Визначні місця == [[File:Таловская башня.jpg|thumb|upright=1.35|Талавська вежа Ізборської фортеці.]] [[File:Никольский собор на территории Изборской крепости.jpg|thumb|upright=1.35|Нікольський собор.]] [[File:Изборск церковь Николы 3.jpg|thumb|upright=1.35|Нікольська церква на Труворовому городищі.]] {{listing|type=see | name=Ізборська фортеця| alt= | image = IzborskFortress NorthernWall p.jpg | url= | email= | address= | lat= 57.710315| long= 27.860736| directions= | phone= | fax= | hours= цілодобово| price= 20 руб (2013)| description= Одна з найдавніших фортець Північно-Заходу Росії. Її перша літописна згадка відноситься до 862 року і саме ця дата вважається роком її заснування, хоча, швидше за все, фортифікаційна споруда існувало на цьому місці значно раніше. Фортеця, що дійшла до нас, була зведена в XIV столітті на вапняковому пагорбі з сірого необробленого каменю — все того ж вапняку. Обриси фортеці не є результатом продуманого проекту, а визначалися природними обрисами природного височини. В ході російсько-литовських війн фортеця витримала безліч облог, але непогано збереглася до наших днів і, що нехарактерно, не була перебудована в пізніший час. Довжина стін фортеці становить 850 метрів, в них вбудовано 7 веж. Варто піднятися на вежу Луковку (щодня 10.00 — 19.00, 40 руб) — найстарішу вежу фортеці — і насолодитися прекрасними пейзажами Ізборсько-Мальської долини. У підвалі Луковки є невелика експозиція історичної зброї. На території фортеці знаходиться Нікольський собор (XIV століття; перебудовувався, але зберіг елементи псковської архітектури) і пара невеликих, непримітних будівель. Від фортеці починається стежка, що веде уздовж озера на північ, а потім розгалужується: один шлях веде вниз, до Словенських ключів, а інший вгору — на городище.}} {{listing|type=see|name= Словенські ключі (або ключі Дванадцяти апостолів)| alt= | image = Izborsk SlovenskySprings2.JPG | url= | email= | address=| lat=57.714722|long=27.860307| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Потужні виходи підземних вод з прямовисної берегової тераси Городищенського озера, що утворюють невеликі водоспади. Розташовані трохи на північ від фортеці, біля Городищенського озера. Легенда свідчить, що кожен ключ має власну чудодійну силу: один дарує мудрість, інший здоров'я, а всі разом вони утворюють річку життя. На ключах збереглися руїни водяного млина і садиби, що стояли тут ще на початку XX століття.}} {{listing|type=see| lat=57.71698| long= 27.853559 | name= Труворове городище| alt= | image= Izborsk Truvor'sGorodishche.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Пагорб, на якому, за переказами, влаштувався в 862 році Трувор. Зараз тут знаходиться цвинтар з кам'яним Труворовим хрестом, який датується XV століттям і до самого Трувор, зрозуміло, ніякого відношення не має. Втім, головною визначною пам'яткою городища не є хрест і навіть не Микільська церква, а приголомшливі види на Городищенське озеро і Ізборсько-Мальську долину. Труворове городище — одне з найчудовіших місць на Північному Заході Росії. }} {{listing|type=see| lat=57.716928 | long=27.854115 | wdid= | name=Нікольська церква на Труворовому городищі | alt=1650 | image=Izborsk StNicholasChurch Gorodishche.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-01-04 | description=Розташована в південно-східній частині городища і є єдиною збереженою спорудою древнього Нікольського Городищенського монастиря. Ніяких документальних свідчень про дату побудови церкви досі не виявлено, відомо тільки, що в кінці XVII століття кам'яна Нікольська вже існувала. Верхня частина церкви, мабуть, перебудовувалася в XVIII столітті. Церква має рідкісну за формою невелику главку і незвичайний декор з великою кількістю нетипових для православ'я, майже кабалістичних, символів. }} Поряд з основними пам'ятками, по Ізборську розкидано кілька незвичайних каплиць XVIII століття. {{listing|type=see| lat=57.70940 | long=27.86155 | name=Церква Сергія Радонезького | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Біля входу в фортецю — маленька церква Сергія Радонезького (початок XVIII століття). }} {{listing|type=see| lat=57.70918 | long=27.86407 | name=Церква раздва Богородиці| alt= | image= Izborsk. Nativity of the Virgin church.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=XVII ст. }} {{listing|type=see| lat=57.71108 | long=27.85929 | name=Каплиця Корсунської Богоматері| alt= | image= Izborsk KorsunChapel.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=початок XX ст. }} {{listing|type=see| lat=57.71249 | long=27.85367 | name=Каплиця Троїцька | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=XVIII ст. }} {{listing|type=see| lat=57.70865 | long=27.85813 | name=Каплиця Флора і Лавра | alt= | image= Izborsk ShedChapel.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=початок XVIII ст. }} ==Чим зайнятися== {{listing|type=do| lat=| long= | name=Кінні прогулянки, що організовуються музеєм-заповідником «Ізборськ» | alt= | image= | address= | directions= | url=http://museum-izborsk.ru/ru/page/horses | facebook= | vkontakte= | phone=8-81148-96-696 | fax= | email= | skype= | hours= | price=500 руб/год | description=Маршрути мають різну тривалість від півгодини до 4, 5 годин. }} {{listing|type=do| lat=| long= | name=Стежка здоров'я| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Починається від Труворова городища. Протяжність 6 км туди-назад. }} ===Музеї=== {{listing|type=do| lat=57.70839 | long=27.85823 | name=Садиба купця Анісімова| alt= | image= | address=Печорська, 41 а | directions= | url=http://museum-izborsk.ru/ru/page/domAnisimova | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours=з 10.00 до 18.00 кожного дня | price= | description=Експозиція «Літопис слов'яно-руського княжого міста Ізборськ: від початку Росії до Полтавської баталії». Експозиція розповість Вам про зародження, історію та розвиток одного з перших міст на Русі — Ізборська, що протягом більш ніж шести століть захищав російську землю від ворогів. }} {{listing|type=do| lat=57.70815 | long=27.85888 | name=Флігель садиби купця Анісімова | alt= | image= | address=Печорська, 41 б | directions= | url=http://museum-izborsk.ru/ru/page/fligelAnisimova | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours=з 10.00 до 18.00 кожного дня | price= | description=Експозиція «Ізборська палата Російської словесності і Православної віри» — авторська експозиція розписів Народного художника СРСР Петра Оссовського. }} {{listing|type=do| lat=57.70853 | long=27.85880 | name=Садиба купця Шведова | alt= | image= | address=Печорська, 32 | directions= | url=http://museum-izborsk.ru/ru/page/domShvedova | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours=з 10.00 до 18.00 кожного дня | price= | description=Експозиція «Росіяни та сето. Одна земля — спільна історія». Представлені справжня російська піч, колекція самоварів, справжня меблі того часу, характерні предмети купецького побуту, старовинні фотографії. }} ===Фестиваль=== {{listing|type=do | name=Міжнародний фестиваль військово-історичної реконструкції «Залізний град» | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Починаючи з 2007 року в Ізборській фортеці в серпні проводиться фестиваль військово-історичної реконстуркціі. В рамках фестивалю: поєдинки, танці, обряди братання, факельні ходи, реконструкція штурму фортеці, кінний турнір, майстер-класи ремесел, середньовічний театр і багато іншого. }} ==Їжа== {{listing|type=eat| lat=57.70931 | long=27.86001 | name=Музейне кафе «Млинцева» | alt= | image= | address= | directions=біля фортеці | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours=с 10.00 по 19.00 без вихідних | price=Рахунок на людину 150 - 200 руб (2013) | lastedit=2015-06-15 | description=Кафе в хаті з невеликим затишним залом (тут навіть є діюча російська піч). В меню салати, перші, другі страви, млинці з різними начинками, пельмені, а також приготована за оригінальним рецептом юшка і трав'яний чай. Дуже смачно готують. Багато позитивних відгуків. Крім цього, продають чіпси, шоколадки, соки, пиво; варять еспрессо. З урахуванням колориту (зал з російською піччю особливо хороший взимку) — цілком підходяще місце для перекусу. Єдина проблема — недолік місця, який особливо відчувається взимку (влітку рятують відкриті тераси). }} {{listing|type=eat| lat=57.70502 | long=27.84661 | wdid= | name=Кафе Ізборська Слобода | alt= | image= | address=с. Старий Ізборськ, Псковська вул. | directions=Поворот на місто Печори, за 500 метрів від старовинної фортеці. | url=http://izborsk-sloboda.ru | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (981) 351-24-51 | email= | hours=11:00 — 1:30 | price= | lastedit=2018-07-03 | description=млинці, юшка, чай }} Крім того є ресторани в готелях Ізборськ-Парк і Готельного Комплексу Ізборськ. == Де зупинитися == {{listing|type=sleep | name=Гостьовий будинок Державного історико-архітектурного та природно-ландшафтного музею-заповідника «Ізборськ»| alt= | url=http://museum-izborsk.ru/ru/page/guesthouse | email=izborsk@yandex.ru | address=вул. Шкільна, 3 | lat=57.71152 | long=27.85992 | directions=дорога від фортеці до Словенським ключам і городища | phone=+7-(81148)-96-612 (цілодобово), 96-696 (з понеділка по п'ятницю, з 9.00 до 17.00) | fax= | price=Двомісний номер: 1500 руб.; тримісний номер: 2000 руб.; люкс: 3500 руб. (2013) | checkin= | checkout= | description=Невелика новий готель з декількома дво- і тримісними досить симпатичними номерами без зручностей, а також двома люксами зі зручностями. У будинку є повністю обладнана кухня — в даному випадку, абсолютно необхідний елемент, оскільки в Ізборську немає кафе, що працюють ввечері. З готелю відкривається прекрасний вид на фортецю. Інтернету немає. }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Ізборськ-Парк» | alt= | url=http://www.izborsk-park.ru | email= | address=вул. Печорська, буд. 43 | lat=57.70851 | long=27.85793 | directions= | phone=+7 (911) 370 4219, +7 (921) 509 1127, +7 (931) 902 2067 | fax= | price=Двомісний номер без зручностей 990 руб., гостьовий будиночок 2-місне розміщення 2500 руб | checkin= | checkout= | description=Міні-готель, ресторан. Є двомісні номери основного корпусу (душ і туалет розташовуються на другому поверсі основного корпусу, поряд з номерами), а також гостьовий будиночок (мається душ і туалет). Відгуки дуже змішані: комусь дуже сподобалося, хтось скаржиться на невідповідність ціни і якості.}} {{listing|type=sleep| lat=57.70642 | long=27.86354 | name=Готельний комплекс «Ізборськ»| alt= | image= | address=вул. Печорська, 13 | directions= | url=http://izborskhotel.ru | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8112) 60 703 1, +7 (921) 703 703 1 | fax= | email= | skype= | hours= | price=Одномісний 1900 руб., двомісний від 2500 руб. | description=Готель на 40 номерів, ресторан, безкоштовна стоянка. }} == Околиці == З Ізборських мандрівники зазвичай відправляються в [[Печори]] або повертаються у [[Псков]]. В околицях є і ще кілька цікавих місць, куди, втім, важче дістатися громадським транспортом: {{listing|type=vicinity| lat= 57.76173 |long= 27.95312 |wdid= Q4366786 | name= Цвинтар Сенно | alt= | image= Pogost Senno Cerkov.jpg | address= | directions= 10 км від Старого Ізборська, на околиці селища Новий Ізборськ | description= Старовинне російське поселення, від якого нині залишилися тільки кладовище і храм, тобто «цвинтар» в сучасному розумінні цього слова. ''Церква Георгія Побідоносця'' побудована в 1562 році в характерному псковському стилі. У XIX столітті доповнена вельми потворним боковим вівтарем сірого кольору, за яким старий храм вже практично не видно, тому найцікавіше тут — незвично висока ''дзвіниця'' (XVI століття), а ще — ''ворота'', що датуються XVIII століттям і зобов'язані своїми вигнутими формами стилю бароко, але впритул наближаються до модерну: недарма їх зобразив на картині «Псковський цвинтар» Микола Реріх, поєднавши, втім, з ризницею Печорського монастиря. Саме ж Сенно — дуже тихе і затишне місце. ''Як дістатися:'' через Новий Ізборськ три рази в день проходять автобуси Псков-Печори (інші йдуть через Пічки або Старий Ізборськ), а ще 4 рази на тиждень — приміські поїзди того ж маршруту. Від станції до цвинтаря 2 км, автобус же проходить безпосередньо повз цвинтар. Якщо відповідного транспорту немає, їдьте Печорським автобусом до повороту на Новий Ізборськ і 4 км долайте автостопом або пішки.}} [[File:Izborsk Valley. landscapes5.jpg|thumb|upright=1.35|Мальський монастир.]] {{listing|type=vicinity| lat=57.74563 | long=27.84169 | name=Мальський монастир | alt= | image= Izborsk Valley. landscapes5.jpg | address= | directions= на 4 км північніше Ізборська | description= Обитель заснована в кінці XV століття преподобним Онуфрієм, який шукав (і знайшов) відокремлене місце в околицях Пскова. ''Церква Різдва Христового'' і ''дзвіниця'' поруч з нею відносяться до XVI століття, короткому періоду розквіту монастиря перед завершальним епізодом Лівонської війни, коли в 1581 році війська Стефана Баторія захопили обитель, перебивши всіх її мешканців. Потім монастир довго і болісно відновлювався, храм перебудований тільки на початку XX століття. Незважаючи на це, він зберіг свою головну і найцікавішу особливість — сліди схрещування псковської архітектурної традиції з московською п'ятикупольною. Дзвіниця, як і в Сенно, теж була поставлена ​​в псковському стилі і тільки в XX столітті перетворилася в дзвіницю, а до храму додали бічні прибудови. Крім того, в монастирі збереглася ''трапезна церква'' вкрай архаїчного виду — швидше за все, часів заснування монастиря. <br> ''Як дістатися:'' найкраще пішки від Труворова городища по Мальській долині, це близько 4 км. Машиною можна заїхати в село Мали, звідки ще півкілометра до монастиря (він знаходиться на березі озера).}} {{listing|type=vicinity| lat=57.7475 | long=27.8359 |wdid= | name=Ізборсько-Мальська долина | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Долина річки Смолки з крутими берегами, озерами (Городищенським і Мальським), джерелами і прекрасними видовими точками. Офіційна стежка починається від Труворова городища і веде уздовж річки до села Мали. }} {{listing|type=vicinity| lat=57.70933 | long=27.66212 | name=Музей-садиба народу Сето в селі Сігове Печорського району | alt= | image= | address= | directions= | url=http://museum-izborsk.ru/ru/page/sigovo | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Єдиний в Росії музей малого фіно-угорського народу сето, зберіг унікальну матеріальну і духовну культуру. Музей розміщується в справжній садибі родини Кюлаотс. Садиба сформувалася в кінці XIX — початку XX століття. }} {{ОА|мова=ru|стаття=Изборск}} {{footer|ispartof=Псковська область|type=Місто|status=Кістяк}} f8zk4esmvtfi54xhe20x6m2ihc5kcmu 10 3108 27508 2020-12-11T22:42:44Z Artificial123 2317 Створена сторінка: <includeonly><!-- -->{{#if:{{{name|}}}|{{#switch:{{{format|}}}|nolink=|section=<div class="osmpoi" style="float:right" id="{{{name|}}}">''Карта''&nbsp;&nbs... 27508 wikitext text/x-wiki <includeonly><!-- -->{{#if:{{{name|}}}|{{#switch:{{{format|}}}|nolink=|section=<div class="osmpoi" style="float:right" id="{{{name|}}}">''Карта''&nbsp;&nbsp;|#default=<span style="margin-right:2px" id="{{{name|}}}">}}|}}<!-- -->{{#if:{{{1|}}}|{{#tag:maplink | | zoom="{{{3|13}}}" | latitude="{{{1|}}}" | longitude="{{{2|}}}" | text= | show="vicinity,see,do,buy,eat,drink,sleep,go,listing" }}|}}<!-- -->{{#if:{{{name|}}}|{{#switch:{{{format|}}}|nolink=|section=</div>|#default=</span>}}|}}</includeonly><noinclude> Шаблон призначений для додавання посилання на карту з визначними пам'ятками. Використовується для районів міста або населених пунктів з розділу Околиці, дозволяючи заодно вказати назву району/населеного пункту і відповідний елемент Вікіданих. * '''Приклад використання:''' <code><nowiki>{{OsmPoi|1|2|3|4|name=Красногородськ|munid=Q3739436}}</nowiki></code> * '''Параметри:''' ** <code> |1 </code> Широта об'єкта, інтервал: -90.0 ... +90.0 ** <code> |2 </code> Довгота об'єкта, інтервал: -180.0 ... +180.0 ** <code> |3 </code> Мірило карти, 0 - 18. Наприклад, 0 = вся земна куля, 15 = місто, 18 = квартал ** <code> |4 </code> Шар карти; M = Mapnik, C= CycleMap ** <code> |name= </code> Назва ** <code> |munid= </code> Код елемента Вікіданих gu77fdoe59kzx0sio08mg77i3xvajeq 0 3109 27509 2020-12-11T22:43:25Z Artificial123 2317 джерело - [[:ru:Порхов]] 27509 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Порхов''' знаходиться в північно-східній частині [[Псковська область|Псковської області]]. Розташований на річці Шелонь в 70 кілометрів на схід від [[Псков]]а. Адміністративний центр Порховського району, одне з найдавніших міст області. {{geo|57.760876|29.559717|map=city|zoom=15}} ==Зрозуміти== {{citybar | image= Porkhov asv2018-07 img01.jpg | caption = Церква Різдва Богородиці | city=Порхов | citylocal= | arm = | website = http://www.porhov.ru/ | population = 10608 (2010) | callingcode = +7 81134 | timezone = UTC+4 | }} Порхов заснований в 1239 році Олександром Невським. Протягом XIV-XV століть Порховской фортеці неодноразово витримувала облогу литовських військ, після приєднання до Московського князівства Порхов вважався однією з 12 головних фортець держави. Місто цікаве фортецею XV століття і двома церквами того ж періоду, одна з яких для Росії унікальна. Незважаючи на погану збереженість рядової забудови, Порхов є дуже приємним місцем зі справжньою атмосферою старовини і рідкісними пам'ятками. == Як дістатися == === На поїзді === Порхов стоїть на лінії [[Бологоє]] — [[Псков]]. Тут зупиняються далекі поїзда з [[Москва|Москви]], а також приміські Псков — [[Дно]], що курсують двічі в день. Від Пскова 2 години приміським поїздом. Дальні потяги йдуть в два рази швидше, однак і коштують значно дорожче приміського: втім, в щоденному поїзді Псков-Москва є прийнятний за ціною сидячий вагон. З [[Санкт-Петербург]]а поїздами вітебського напрямку до станції Дно, далі приміським поїздом або автобусом, але швидше за все доведеться їхати на таксі, так як всі петербурзькі поїзди проходять через Дно пізно ввечері. {{listing|type=go| lat=57.7660 | long=29.5305 | name= Залізничний вокзал | alt= | image= | address= вул. Комінтерна | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81136|2-38-61}} | description= У західній частині міста, від центру 20 хв пішки. Кілька разів в день повз вокзал проїжджає міський автобус № 2, але сильно розраховувати на нього не варто. Одноповерхова будівля виглядає дореволюційною, хоча побудована, ймовірно, після війни. Є зал очікування. Магазини та кафе відсутні як на самому вокзалі, так і в його околицях: це задвірки міста. }} === На автобусі === З Пскова в основному проходять автобуси і маршрутки на Дно і Дідовичі, відправлення кожні 1-2 год, в дорозі від 1 год 20 хв до 2 год: намагайтеся вибирати ті рейси, які не заїжджають в дрібні населені пункти по дорозі. Один раз в день ходить прямий автобус в [[Великий Новгород]] (4 год), 3-4 рази на день — в [[Санкт-Петербург]] (5-6 год): в тому числі проходять автобуси на [[Великі Луки]]. {{listing|type=go| lat=57.7583 | long=29.5587 | name= Автостанція | alt= | image= | address= пл. Червоної Армії | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81136|2-19-49}}, {{phone|7|81136|2-19-12}} | hours= {{hours|||6||18}}, {{hours|Пт||6||18|50}}, {{hours|Нд||6|45|18|50}} | description= Маленька будівля на центральній площі Порхова, куди входять кілька дерев'яних лавок, віконце каси і цілком робоча дров'яна піч, яку топлять в холодну пору року. }} === На автомобілі === Порхов стоїть на трасі {{Російська траса|А|116}}, яка, втім, більше схожа на дорогу місцевого значення: асфальт на ній зустрічається не скрізь, а там, де він все-таки є, якість покриття залишає бажати кращого. Цією дорогою можна приїхати в Порхов з Новгорода (ділянка по Новгородській області знаходиться в кращому стані, так як це частина траси Новгород-Псков), 150 км, або виїхати в [[Острів]] (90 км). Більш традиційний шлях — звивиста, але повністю асфальтована і за російськими мірками не найгірша дорога на Псков (85 км). == Транспорт == В Порхові два автобусні маршрути: з півночі на південь (№ 1) і зі сходу на захід (№ 2). Мандрівникам може знадобитися останній, який проходить від зал. вокзалу (в одній зупинці від кінцевої, «ХПП») до меморіалу Дулаг-100 (напрямок на Полонне) через автостанцію. Інтервал руху: 1-2 год, всього 8 автобусів в день. Розклад висить над дверима автостанції. == Визначні місця == [[Файл:Porkhov asv2018-07 img05.jpg|thumb|250px|Старе городище.]] [[Файл:Porkhov asv2018-07 img08.jpg|міні|250px|Колишня ГЕС.]] {{listing|type=see | name=Порховська фортеця| alt=Порховський кремль | url= | email= | address= | lat= 57.764493| long= 29.562614| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= — як і інші фортеці Північно-Заходу Росії, побудована з необробленого каменю в 1387 році і укріплена в 1430. Збереглися тільки стіни і башти, на деякі стіни можна піднятися. Фортеця надзвичайно мальовнича, на території розбиті кілька квітників і організований невеликий ботанічний сад (сад був розбитий ще за часів Катерини II). Знаходиться фортеця на протилежному від центру міста березі річки Шелонь. Відкрита щодня з 10 до 18, вхід — 20 руб. }} {{listing|type=see | name=Нікольська церква | alt=1412, пізніше перебудовувалася| url= | email= | address= | lat= 57.765042| long= 29.563165| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=знаходиться на території фортеці. Через перебудови не зберегла давнього вигляду і виглядає досить непривабливо. }} {{listing|type=see | name=Церква Різдва Богородиці | alt=1305 |image= Porkhov asv2018-07 img02.jpg | address= | lat= 57.755003| long= 29.565418| directions= | url= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= — побудована з необробленого каменю в романському стилі сільських церков Західної Європи. Незвичайне для Росії спорудження, що урізноманітнило і без того багату Псковську архітектуру. Церква знаходиться на лівому березі Шелоні — йти від центральної площі в південно-східному напрямку. }} {{listing|type=see | name=Старе городище | alt= | url= | email= | address= | lat= 57.752999| long= 29.564881| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=— земляні укріплення на місці першої Порховской фортеці. На сьогоднішній день це просто кільце валів з меморіальною табличкою і місце масового відпочинку місцевих жителів. Городище знаходиться на правому березі Шелоні, навпроти церкви Різдва Богородиці (мосту тут немає). }} {{listing|type=see | name=Спасо-Преображенська церква | alt=1670 | url= | email= | address= | lat= 57.754682| long= 29.562242| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=поруч з Різдвяною церквою }} {{listing|type=see | name=Покинута Порховська ГЕС| alt= | url= | email= | address= | lat= 57.758312| long= 29.566605| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=— інженерний пам'ятник післявоєнного часу. Доступ вільний, гребля зараз використовується як пішохідний міст. }} ==Їжа== {{listing|type=eat| lat=57.7639 | long=29.5602 | name= Кафе «Улёт» | alt= | image= | address= пр. Леніна, 17 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= http://vk.com/club2133587 | phone= {{phone|7|81134|2-44-44}} | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|Нд|Чт|9||24}}, {{hours|Пт|Сб|9||6}} | price= | description= Вдень комплексний обід, по вихідним дискотеки і вечірки. Wi-Fi. }} {{listing|type=eat | lat=57.75986 | long=29.56001 | name=Кафе № 1 | alt= | address=пр. Леніна, 3 | directions= | phone= | fax= | hours= {{hours|Нд|Чт|11||22}}, {{hours|Пт|Сб|11||1}} | price=Гарячі страви: менш 100 руб (2009) | description=Типове кафе російського райцентру: самообслуговування (замовлення їжі біля стійки і самостійний перенос тарілок на свій стіл), стандартне меню, примітивний інтер'єр. Втім, їжа цілком пристойна, і навіть терпиме (за мірками райцентру) еспресо варять. Поруч з кафе знаходиться ''закусочна № 1'' ({{hours|||8||21}}): в асортименті пиріжки і інша випічка, другі страви неапетитного виду, що розігріваються, гарячий чай. Вдень тісно і брудно. }} {{listing|type=eat| lat=57.7627 | long=29.5579 | name= Закусочна № 2 | alt= | image= | address= Псковська вул., 10 | directions= | phone= | hours= {{hours|||8||21}} | price= | description= Мало відрізняється від закусочної № 1, але тут менше людей, а тому тихіше і спокійніше. }} {{listing|type=eat| lat=57.7619 | long=29.5616 | name= Магазин «Ника» | alt= | image= | address= ул. 25 Жовтня, 5 | directions= | hours= {{hours|||9||18}} | price= | description= Ще один кафетерій, причому найсимпатичніший з наявних. Тільки випічка і ті продукти, які продають в звичайному магазині. }} ==Де зупинитися== {{listing|type=sleep | name=Готель | alt= | url= | email= | address=вул. Псковська, 1 | lat= | long= | directions= | phone=+7-(81134)-21-529 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description=Невеликий готель з кімнатами на 1 — 5 осіб. Деякі номери мають умивальник, туалет і душ загальні. }} ==Зв'язок== {{listing|type=other| lat=57.7635 | long=29.5604 | name= Пошта | alt= | image= | address= пр. Леніна, 15 | directions= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|Пн|Пт|8||20}}, {{hours|Сб||9||18}}, {{hours|Нд||9||14}} | description= Є доступ в інтернет. }} ==Чим зайнятися== {{listing|type=do | name=Краєзнавчий музей | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Малоцікавий музей в двох будиночках на території фортеці. }} {{listing|type=do | name=Музей пошти | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=На території фортеці. }} == Околиці == Порхов знаходиться майже на кордоні [[Псковська область|Псковської області]]. Швидше за все, звідси ви направитеся у Псков або виїдете кудись поїздом. У напрямку [[Великий Новгород|Новгорода]] найближчий великий населений пункт — [[Сольци]], типове і нуднувате повітове місто, далі приблизно такий же [[Шимськ]] і, нарешті, сам Новгород. За наявності машини можна поїхати в [[Острів]], де річка незрівнянно більша і величніша за Шелонь, стара фортеця зруйнована, зате є чудові ланцюгові мости та інші штучні архітектурні пам'ятники. === В бік Дідовичей === Між Порховом і Дідовичами ціла розсип садиб, більшість з яких пов'язана з ім'ям Строганових — представників знаменитого дворянського роду, що в XVII столітті будував чудові храми, а в XIX столітті мав великі володіння в нинішній Псковської області і залишив після себе кілька не менш розкішних садиб. За наявності машини ці садиби можна оглянути одну за одною. Без машини найпростіше потрапити в Волишево, яке стоїть прямо на дорозі з Порхова в Дідовичі, де автобуси ходять досить часто. {{listing|type=vicinity| lat=57.6814| long= 29.6692 |wdid= Q4499411 | name= Садиба Гагаріна | alt= | image= G114949.JPG | address=с. Холомки {{OsmPoi|name=Холомки|munid=Q4499409}} | directions= | description= Князь Андрій Гагарін був засновником Петербурзького політехнічного інституту і фахівцем в тій області, яка пізніше стала відома як сопромат. У 1913 році він побудував в Холомках садибу в стилі класицизму майже без приставки «нео», хоча все відзначали, що при зовнішньому строгому і класичному вигляді інтер'єри були виконані в стилі модерн, та й сама планування відповідала вимогам XX століття. У 1918 році садиба була націоналізована, але уникла руйнування в роки громадянської війни, оскільки Ленін особисто виписав Гагаріну дозвіл на проживання в садибі для проведення дослідів і випробування твердості матеріалів. Потім тут влаштували будинок відпочинку для літературних працівників. Зараз садиба належить Петербурзькому Політеху, проведена повна реставрація, що для Псковщини нехарактерно, якщо не сказати унікально. }} {{listing|type=vicinity|lat= 57.625 |long= 29.694 |wdid= | name= Садиба Волишево | alt= | image= | address= {{OsmPoi|name=Волишево|munid=Q4124481}} | directions= | description= Волишево перейшло у володіння Строганових в 1846 році в якості приданого. Будівництво почалося в 1860-х і тривало до першого десятиліття XX століття, чим пояснюється деяка стилістична неузгодженість будівель, яка, втім, меркне перед їх кількістю і розмахом. Один з Строганових, Сергій Олександрович, займався розведенням коней, тому в садибі кілька величезних стаєнь і манеж, не кажучи вже про безліч службових будівель. Все це несе риси класицизму, бароко і особливо неоготики, але, в загальному, виглядає як єдиний ансамбль, який перебуває тепер в жалюгідному стані. Конезавод, що працював тут за радянських часів, практично не функціонує, всі будівлі занедбані і руйнуються. Грифонів, що прикрашали вхід в садибу, представники Порховського РВВС взяли під охорону, забравши в Порхов і встановивши там перед місцевим відділенням міліції. Доступ в садибу вільний. }} * {{OsmPoi|57.5478|29.9448|14|O|name=Дідовичі|munid=Q989537}} '''Дідовичі''' — безликий райцентр, селище міського типу, що виникло в 1901 році як станція Петербургско-Вітебської залізниці. В околицях глуха і болотиста місцевість, тому Дідовичі відомі на Псковщині як центр партизанського краю. Втім, основні меморіали знаходяться за межами селища, і навіть музею в Дідовичах немає. Музейною справою завідує відділ місцевої бібліотеки (тел. {{phone|7|81136|9-39-04}}), який може організувати екскурсію по району (без надання транспорту). У 5 км на південь від селища знаходиться Псковська ГРЕС. При ній працює ''готель «Русь»'' {{listing|type=sleep|lat=57.52522|long=29.96839|name=готель «Русь» з рестораном|format=poi}} (вул. Енергетиків, 13; тел. {{phone|7|81136|9-61-36}}, {{phone|7|81136|9-64-87}}), пропонує небезнадійні номери з вигодами і має непоганий ресторан. У самому селищі є ''кафе «Шелонь»'' {{listing|type=eat|lat=57.547303|long=29.935312|name=Кафе «Шелонь»|format=poi}} (вул. Піонерська, 8; {{hours|||11||17}}). Єдина пам'ятка - переобладнана з радянського кінотеатру ''Покровська церква'' {{listing|type=vicinity|lat=57.54863|long=29.93594|name=Покровська церква в Дідовичах|format=poi}} (вул. Комсомольська, 22), яка виглядає напрочуд природно і навіть симпатично. ===В бік Дно=== [[File:Dno Station asv2018-07 img2.jpg|thumb|upright=1.2|Вокзал станції Дно]] {{OsmPoi|57.8241|29.9619|14|O|name=Дно|munid=Q135370}} '''Дно''' — невелике місто, що виросло на початку XX століття з вузлової станції на перетині Петербургско-Вітебської і Бологоє-Псковської залізниць. Назва походить від сіл Дно Велике і Донце Меншоє, відомих мало не з XVI століття, однак невідомо, до чого ж це дно відносилося. По суті, Дно — це мініатюрне [[Бологоє]], але без електрифікації і з набагато меншою кількістю поїздів. Зі зникненням приміського сполучення (в 2014 році приміські поїзди ходять 1-2 рази на день і повністю скасовані в напрямку [[Стара Русса|Старої Руси]]) Дно в значній мірі втратила свою транзитну функцію, так що більшість мандрівників побачить місто з вікна поїзда, а пересадка тут якщо і можлива, то лише на Порхов. Якщо вже ви опинилися в місті, варто оглянути ''залізничний вокзал'' (1949) {{listing|type=vicinity|lat=57.8242|long=29.9611|wdid=Q4163315|name=Залізничний вокзал Дно|image=Dno Vjkzal-1.JPG|format=poi}} — прекрасний зразок сталінського стилю, цікавий також своїм «острівним» розташуванням посеред залізничних шляхів. Поруч з вокзалом встановлений ''хрест в пам'ять про зречення імператора Миколи II'', хоча насправді зречення сталося в Пскові, а в Дно імператорський потяг всього лише звернув на захід, коли стало ясно, що проїхати в Петербург не можна. ''Церква Михаїла Архангела'' (1821) {{listing|type=vicinity|lat=57.83153|long=29.95642|name=Церква Михаїла Архангела в Дно|format=poi}} є чи не єдиним історичним будинком міста, майже все інше побудовано після війни. У міському парку великий і неабиякий ''військовий меморіал'' {{listing|type=vicinity|lat=57.82816|long=29.96238|name=Військовий меморіал в Дно|format=poi}}. Інфраструктура представлена ''готелем'' {{listing|type=sleep|lat=57.82764|long=29.96455|name=Готель в Дно|format=poi}} (вул. Радянська, 12) з дешевими номерами без зручностей і двома кафе-їдальнями на центральній площі. При спілкуванні з місцевими жителями пам'ятайте, що назва Дно схиляти не прийнято, хоча дуже хочеться, звичайно, так як вигляд міста цілком відповідає його назві. {{footer|ispartof=Псковська область|type=Місто|status=Кістяк}} befztpqtl834yytthuci9h9uv6besab 0 3110 27510 2020-12-12T09:05:12Z Artificial123 2317 джерело - [[:ru:Тихвин]] 27510 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Тихвін''' знаходиться в [[Ленінградська область|східній частині Ленінградської області]]. Велике промислове місто, цікаве фрагментами Тихвінської водної системи, а також знаменитим Тихвінським Успенським монастирем. {{geo|59.6333333333|33.5|map=city}} ==Зрозуміти== {{citybar | city=Тихвін | citylocal= | arm= Tikhvin COA (Novgorod Governorate) (1773).png | image=Tihvin Leningradskaia obl May2010 816.jpg | caption= | website= | population= 58459 (2010) | callingcode= 81367 | timezone= UTC+3 | monumentlist= Ленінградська область/Тихвін }} == Як дістатися == === На літаку === === На поїзді === * Від [[Санкт-Петербург]]а: прямими поїздами з Ладозького вокзалу в напрямку Вологди, електричками з пересадкою в [[Волхов]]і (на жовтень 2014 з п'ятницях і неділях є також одна пряма електричка), * Від [[Москва|Москви]]: транзитними поїздами в напрямку Петрозаводська до Волхова, далі електричкою або потягом. Пересадка на електричку можлива на станції «Волховстрой-2», на поїзд тільки на станції «Волховстрой-1». Між станціями 4 км, ходять автобуси, в тому числі з 4.00 до 0.30 міський автобус №2. Зручний зал очікування є тільки на станції «Волховстрой-1». === На автомобілі === Від Санкт-Петербурга: виїзд на Мурманське шосе {{Російська траса|М|18}} {{Європейський маршрут|105}} з КАД або вулиці Народна, 120 кілометрів по шосе в напрямку Мурманська, після моста через річку Волхов в селищі Юшков — поворот направо на Вологодське шосе {{Російська траса|А|114}}, 90 км по ньому, минаючи селища Колчанова і Хвалово, розвилка з покажчиком Тихвін — 6 км. До Тихвіна також можна доїхати автодорогою {{Російська траса|Р|36}} [[Лодєйне Поле]] — Тихвін — [[Будогощ]] — [[Чудово]] від Лодейного Поля, [[Кіриші|Кіриш]] або Будогощ. На цій дорозі є ділянка грейдера довжиною близько 60 км між Лодейним Полем і Тихвіном, підтримуваного в задовільному стані. При цьому ділянку цієї дороги від Будогощ до Чудово рекомендується об'їжджати через Кіриші і {{Російська траса|А|115}}, так як вона є здебільшого ґрунтовою, яка може бути непрохідна для автомобілів без високої підвіски. === На автобусі === З Санкт-Петербургу: з автовокзалу «Санкт-Петербург Головний» (наб. Обвідного каналу, буд.36, ст. м. Обвідний канал), зупинкового пункту «РЖД Трансфер» (Ладозький вокзал, ст. м. Ладозька), автовокзалу «Північний» (п. Муріно, ст. м. Дев'яткіна) == Транспорт == Всі пам'ятки міста можна обійти пішки, відстань між ними, вокзалом і готелями в центрі, 3-м і 4-м мікрорайонах не більше 30 хвилин ходу. У місті ходять автобуси. Напрямки маршрутів в центрі міста — вулиці Радянська і Карла Маркса. == Визначні місця == {{listing|type=see| lat=59.653157| long=33.520456 |wdid=Q4458458 | name=Успенський монастир | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-02-07 | description=центр паломництва, тут знаходиться ікона Тихвінської Божої матері. Для неправославних монастир найцікавіший незвичайною архітектурою: на території обителі розташовані '''Успенський собор''' (початок XV століття), '''Покровська церква''' з єдиною в своєму роді пятізубчатой дзвіницею (1581), '''Вознесенська церква'''(1676 — 1679), '''церква Тихвінської ікони Божої матері'''(початок XIX століття), '''Хрестовоздвиженська церква''' (1871 — 1877, за проектом Бенуа). Добре збереглися стіни і вежі монастиря. }} {{listing|type=see| lat=59.653970| long=33.525574 |wdid= | name=Дерев'яний шлюз Тихвінської водної системи | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-02-07 | description=знаходиться на схід від монастиря. Збереглося лише підстава шлюзу, але навіть цей фрагмент, побудований в XVIII столітті і повністю зроблений з дерева, справляє враження. }} {{listing|type=see| lat=59.653477| long=33.515029 |wdid= | name=Будинок-музей Римського-Корсакова | alt= | image= | address=вул. Римського-Корсакова, 12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-02-07 | description= }} == Де зупинитися == {{listing|type=sleep | name=Готель| alt= | url=http://tihvin-starydom.ru/ | email= | address=3-й мікрорайон, 19 | lat= | long= | directions=на схід від центру міста, поруч з південної об'їзною дорогою | phone=+7-(81367)-70-800, +7-(921)-311-77-48 | fax= | price=двомісний номер: 2200 руб (2009) | checkin= | checkout= | description=Невеликий готель на околиці міста. Всі номери з вигодами, у вартість включений сніданок. При готелі працює ресторан. }} {{listing|type=sleep | name=Готель| alt= | url= | email= | address=4-й мікрорайон, 7 | lat= | long= | directions=на схід від центру міста, пл. Мерецкова | phone=+7-(81367)-21-233, 20-088 | fax= | price=Двомісний номер: 2000 руб (2009) | checkin= | checkout= | description=Великий готель з помірним рівнем комфорту. Номери та коридори відремонтовані, проте в номерах мінімум меблів, ванною кімнатою користуватися незручно. Сніданок (так само помірної якості) включений у вартість номера. Безкоштовна парковка поруч з готелем. При готелі працює ресторан (з 7 до 24). }} {{listing|type=sleep | name=Готельний комплекс | alt= | url= | email= | address=Новгородська вул. 36 | lat= | long= | directions=у центрі міста | phone=+7-(813)-675-13-30 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} == Запобіжні заходи == Найбільш кримінальними вважаються нічні клуби «Дипломат» і «Оранжевое небо», також не рекомендується відвідування дискотек в районному будинку культури. {{footer|ispartof=Ленінградська область|type=Місто|status=Кістяк}} 9560fxy1m5opfairn91n5d4axdj8fh8 0 3111 37734 28132 2025-06-10T08:59:36Z Lvova 7555 ([[c:GR|GR]]) [[c:COM:FR|File renamed]]: [[File:PAA2585.jpg]] → [[File:Мосты над Крестовым каналом.jpg]] 37734 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} '''Пушкін''' — передмістя [[Санкт-Петербург]]а, великий історичний і туристичний центр. Включений у список пам'ятників, що охороняються ЮНЕСКО, в складі об'єкта «Історичний центр Санкт-Петербурга і пов'язані з ним комплекси пам'яток». {{geo|59.722|30.399|zoom=13|map=city}} ==Зрозуміти== {{citybar | city=Пушкін | citylocal= раніше: Царське село, Дитяче село | arm= Tsarskoye Selo COA (Saint Petersburg Governorate) (1831).jpg | image=Мосты над Крестовым каналом.jpg | caption= Олександрівський парк в Царськім Селі | website= | population= 101 101 (2015) | callingcode= +7 812 | timezone= }} == Як дістатися == === На поїзді === З Санкт-Петербурга на приміських електричках з Вітебського вокзалу, інтервал руху — 20-30 хв, час в дорозі 30 хв, ціна — 47 руб. Ці ж електрички по шляху проходять станцію {{Метро СПб|2|Купчино}}, де на них теж можна сісти, і тоді час у дорозі зменшиться до 15 хв, ціна — 41 руб. {{listing|type=go| lat=59.7230 | long=30.4293 |wdid=Q4159498 | name=Залізнична станція «Царське Село» | alt= | image=Detskoye selo railway station.jpg | address=Привокзальная пл., 1 | directions=близько 2.5 км від Катерининського палацу і парку | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours=05:30 - 01:00 | price= | lastedit=2015-10-18 | description=З 1918 по 2013 роки носила назву «Дитяче Село». }} Трохи далі від міста є ще одна залізнична станція «Олександрівська», до якої можна доїхати з Балтійського вокзалу в Санкт-Петербурзі. Інтервал руху електричок аналогічний попередньому — 20-30 хв, час в дорозі 30 хв, ціна — 49 руб. {{listing|type=go| lat=59.7317 | long=30.3399|wdid=Q4061399 | name=Залізнична станція «Олександрівська» | alt= | image= | address=сел. Олександрівська| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-18 | description= }} === На автомобілі === === На автобусі === На автобусі від станцій метро {{Метро СПб|2|Московська}} — 187 автобус і маршрутки К545К, К545Б; {{Метро СПб|2|Зоряна}} — 179 автобус і маршрутка К363; {{Метро СПб|2|Купчино}} — маршрутка К286. == Транспорт == Через місто проходять маршрутки і автобуси, які прямують до [[Павловськ]]а і назад в Санкт-Петербург. На них якраз і можна дістатися від станції «Царське Село» до Катерининського парку. Наприклад, автобусами К-287, К-347, №273. Зі станції «Олександрівська» до Орловських воріт Катерининського парку можна доїхати на автобусі №378. == Визначні місця == Головна визначна пам'ятка міста — музей-заповідник «Царське Село», в який входять Катерининський і Олександрівський парки — палацово-паркові ансамблі XVIII–XIX століть. === Катерининський парк === З вересня по квітень: 7:00 — 21:00, каси парку 10:00 — 18:00. З 27 квітня по 20 жовтня вхід в парк платний — 120 руб, діти до 16 років — безкоштовно. В інший час — вільний. Парк складається з двох частин: регулярного Старого саду і пейзажного Англійського парку. {{listing|type=see | name=Катерининський палац| alt= | url= | email= | address= | lat=59.7161 | long=30.3957 | directions= | phone=+7 (812) 466-66-69, +7 (812) 465-21-9 | fax= | hours=Ср-Пн 10:00 – 18:00, вхід в музей до 16:45 | price= | lastedit=2015-10-19 | description= | star=yes }} {{listing|type=see| lat=59.7150 | long=30.3951 |wdid= | name=Холодна лазня з Агатовими кімнатами | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7144 | long=30.3956 |wdid= | name=Камеронова галерея | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7160 | long=30.3984 |wdid= | name=Верхня ванна | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7153 | long=30.3994 |wdid= | name=Нижня ванна | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7135 | long=30.4033 |wdid= | name=Павільйон Ермітаж | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7134 | long=30.3987 |wdid= | name=Павільйон «Грот» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7108 | long=30.3954 |wdid= | name=Павільйон «Зала на острові» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7101 | long=30.3937 |wdid= | name=Чесменська колонна | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7103 | long=30.3983 |wdid= | name=Адміралтейство | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7096 | long=30.3909 |wdid= | name=Турецька лазня | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7095 | long=30.3829 |wdid= | name=Гатчинські ворота | alt=Орловські ворота | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} === Олександрівський парк === Ділиться на регулярний Новий сад (парк з геометрично правильним плануванням) і пейзажний сад. {{listing|type=see | name=Олександрівський палац | alt= | url= | email= | address= | lat=59.7210 | long=30.3926 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7178 | long=30.386 |wdid= | name=Китайський театр | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7146 | long=30.3860 |wdid= | name=Китайське село | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7235 | long=30.3902 |wdid= | name=Біла вежа | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7154| long=30.38 |wdid= | name=Павільйон «Шапель» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=see| lat=59.7218 | long=30.3775|wdid= | name=Павільйон «Арсенал»| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-10-19 | description= }} === Пам'ятники === {{listing|type=see| lat=59.7183 | long=30.3972|wdid=Q4343031 | name=Пам'ятник Пушкіну| alt= | image=Pushkin monument in Tsarskoe Selo 02.jpg | address= | directions=Ліцейський сад | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2020-11-13 | description=Один з найвідоміших пам'ятників великому поетові. Відкрито в 1900 році (скульптор Р. Р. Бах). Пушкін зображений сидячим на лаві в формі ліцеїста. }} {{listing|type=see| lat=59.728614 | long=30.395053 | wdid= | name=Пам'ятник Пушкіну | alt= | image= | address= | directions=Перетин Жовтневого бульвару і Двірцевої вулиці | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-13 | description=Скульптура була виготовлена Л. Бернштамом в 1912 році в Парижі. Спочатку вона стояла в вестибюлі Ліцею, але в кінці 1930-х була перенесена до в'їзду в місто. Під час Великої Вітчизняної війни німці використовували пам'ятник в якості мішені для стрільби, але пізніше він був відновлений. }} === Інші об'єкти === {{listing|type=see| lat=59.7293 | long=30.3945 | wdid= | name=Єгипетські ворота | alt= | image=Egyptian Gates in rainy october.jpg | address= | directions=перетин Двірцевої вулиці, Жовтневого бульвару і Петербурзького шосе. | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-13 | description=Ворота в єгипетському стилі, споруджені а 1830 році за проектом архітектора А. А. Менеласа, який надихався храмом Хонсу в Луксорі. В оформленні воріт — єгипетські ієрогліфи і сцени з життя стародавніх єгиптян. }} == Чим зайнятися == === Музеї === Наступні два музеї відносяться до всеросійського музею О.С.Пушкіна. {{listing|type=do| name=Меморіальний музей-ліцей | alt= | url=http://www.museumpushkin.ru/info/memorial-museum-lyceum.html | email= | address=вул. Садова, 2 | lat=59.7175 | long=30.3967 | directions= | phone=+7 (812) 476-64-11 | fax= | hours=10:30 – 17:00 | price= | description= }} {{listing|type=do| name=Меморіальний музей-дача Пушкіна О.С. | alt=Дача А.К. Кітаєвої | url=http://www.museumpushkin.ru/info/county-house-museum-pushkin.html | email= | address= вул. Пушкінська, 2/19 | lat=59.72404 | long=30.40010 | directions= | phone=+7 (812) 476-69-90 | fax=+7(812) 315-73-79 | hours=10:30 – 18:00 | price= | description= }} {{listing|type=do| name=Музей-садиба Чістякова П.П. | alt= | url=http://www.nimrah.ru/muschist/ | email=chistyakov@nimrah.ru | address=Московське шосе, 23 | lat=59.71329 | long=30.42639 | directions= | phone=+7 (812) 451-70-85 | fax= | hours=10:00 – 17:00 | price= 100 руб | lastedit=2015-10-19 | description= }} {{listing|type=do| name=Історико-літературний музей міста Пушкіна | alt= | url= | email= | address=вул. Леонтьєвська, 28 | lat=59.72114 | long=30.40505 | directions= | phone=+7 (812) 466-55-10 | fax= | hours=10:00 – 17:00 | price= | description= }} {{listing|type=do| name=Музей «Царскосельська колекція» | alt= | url= | email= | address=вул. Магазейна, 40/27 | lat=59.72301 | long=30.40823 | directions= | phone=+7 (812) 466-04-60 | fax= | hours=11:00 – 17:00 | price= | description= }} {{listing|type=do| name=Музей історії народної освіти | alt= | url= | email= | address=вул. Пушкінська, 28 | lat=59.72176 | long=30.40710 | directions= | phone=+7 (812) 466-24-86 | fax= | hours=10:00 – 18:00 | price= | description= }} {{listing|type=do| lat=59.725432 | long=30.386427 | wdid= | name=Музей «Росія у Великій війні» | alt= | image=Ratnaya Palata in Tsarskoye Selo.jpg | address=Фермська дорога, 5А | directions= | url=https://www.tzar.ru/visitors/workinhours/greatwar | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club85703315 | phone=+7 812 415 76 92 | email= | hours=10:00-18:00 | price=Дорослий квиток — 300 руб, пільговий — 150 руб, діти до 16 років - безкоштовно | lastedit=2020-11-13 | description=Перший і єдиний в Росії музей Першої світової війни, відкритий в 2014 році. У музеї 13 розділів: «Початок війни», «Військові операції», «Повітроплавці і авіатори», «Флот», «Позиційна війна», «Георгіївські кавалери», «Імператорська сім'я в роки війни», «Червоний Хрест і полонені», «Духовенство» та інші. }} == Покупки == Сувеніри можна купити в холах Катерининського і Олександрівського палаців, в Ліцеї, сувенірних крамницях на території Катерининського парку, а також в торгових рядах і сувенірних магазинах ліцейського провулка. {{listing|type=buy | name=Царскосельський Гостинний Двір| alt= | url= | email= | address=між вулицями Московська, Леонтьєвська, Оранжерейна і Пушкінська | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=10:00-17:00 | price= | description=Існує на цьому місці з 1818 р, коли Я. В. Захаржевський відповідно до нового плану Царського Села розпорядився перенести на це місце ярмаркові крамнички, що тимчасово перебували з 1808 р. біля огорожі Знам'янської церкви з боку Середньої вул. Тоді ж сюди перенесли і Костянтинівську ярмарку, засновану Катериною II в Софії. Пам'ятник архітектури Федерального значення. Є однією з рідкісних будівель, ніколи не змінювали своєї історичної місії. Тут і сьогодні можна купити сезонні фрукти і овочі, зелень, свіжоспечений хліб, мед Псковської і Новгородської області, місцеві молочні продукти, свіже м'ясо і живу рибу. }} ==Їжа== ===Дешево=== {{listing|type=eat | name=«Пышки» | alt= | url= | email= | address=вул. Оранжерейна, 16 (Вхід з торця будинку з боку будинку вул. Оранжерейна, 20) | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Недорога пишечна. }} ==Де зупинитися== ===Дешево=== {{listing|type=sleep | name=«Лия» | alt= | url=http://www.liya.spb.ru/ | email=liya@mail.wplus.net | address=Подбельського ш., 3 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (812) 900-17-04 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель Будинок ветеранів архітекторів | alt= | url=http://www.dom-arhitektorov.ru/ | email=dva07@inbox.ru | address=вул. Шкільна, 2 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (812) 466-6459 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep| lat=| long= | name=Хостел «Пушкин» | alt= | image= | address=вул. Гусарська, 9, корпус 2, кв. 39 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (981) 125-21-45 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2013-10-18 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=59.7064 | long=30.3887 | wdid= | name=Готель «Аксинья» | alt= | image= | address=Гусарська вул., 4, корп. 3 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/aksspb | phone=+7 (911) 123-75-75 | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-13 | description= }} ===Середньої вартості=== {{listing|type=sleep | name=Готель «Екатерина» | alt= | url=http://www.hotelekaterina.ru/ | email= | address=вул. Садова, 5 | lat=59.7156 | long=30.3926 | directions= | phone=+7 (812) 466-80-42 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Натали» | alt= | url=http://www.hotelnatali.ru/ | email=mail@hotelnatali.ru | address=вул. Малая, 56-А | lat=59.7171 | long=30.40823 | directions= | phone=+7 (812) 466-27-68 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Парк-готель «Потемкин» | alt= | url=http://www.potemkin-hotel.ru/ | email=reservation@potemkin-hotel.ru | address=Красносельське ш., 85 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (812) 333-52-42 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Катарина Хоф» | alt= | url=http://www.katharinahof.com/ | email=info@spbde.com | address=вул. Баболовська, 27 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (931) 310-18-22 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep| lat=59.7153 | long=30.4255 | wdid= | name=Готель «Фриденталь» | alt= | image= | address=Московське шосе, буд.10 | directions= | url=http://www.friedental.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (812) 476-00-41 | email= | hours= | price=від 3000 руб | lastedit=2020-11-13 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=59.7748 | long=30.1279 | wdid= | name=Готель «Пушкин» | alt= | image= | address=Красносельське ш., буд. 4 | directions= | url=http://hotel-mo.ru/hotel/pushkin-spb | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (812) 465-47-11, +7 (963) 713-59-78 | email= | hours= | price=від 2420 руб | lastedit=2020-11-13 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=59.7194 | long=30.4007 | wdid= | name=Готель «Дом Паткуль» | alt= | image= | address=вул. Малая, буд. 13 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/public151377398 | phone=+7 931 590-07-89 | email= | hours= | price=від 3000 руб | lastedit=2020-11-13 | description= }} ===Дорого=== {{listing|type=sleep| lat=59.7209 | long=30.4248 | wdid= | name=Готель «Tsar Palace» | alt= | image= | address=Софійський бульвар, 32 | directions= | url=https://tsarpalace.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (812) 640 00 32; 8 800 511 32 3 | email= | hours= | price=Від 9500 руб | lastedit=2020-11-13 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=59.7179 | long=30.3991 | wdid= | name=Готель «Певческая башня» | alt= | image= | address=Ліцейський пров. 7 | directions= | url=http://bashnya-pushkin.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=8 (812) 901-08-08; 8-929-128-98-88 | email= | hours= | price=Від 8000 руб | lastedit=2020-11-13 | description= }} == Околиці == * [[Павловськ]] * [[Колпіно]] * [[Гатчина]] {{footer|ispartof=Санкт-Петербург|type=Місто|status=Кістяк}} gdev03qgas0c3fpqre7dt7h0ykqjzzs 0 3112 34375 32883 2023-07-15T10:14:40Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:Ленин_в_Разливе_1.jpg|Ленин_в_Разливе_1.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Krd|Krd]] because: per [[:c:Commons:Deletion requests/File:Ленин в Разливе 1.jpg|]]. 34375 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Приозерськ''' знаходиться в [[Ленінградська область|Ленінградській області]], за 145 км від [[Санкт-Петербург]]а, на берегах річки Вуокса поблизу її впадіння в Ладозьке озеро. {{geo|61.0333333333|30.1166666667|map=city}} ==Зрозуміти== {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | city= Приозерськ | citylocal= Корела, Кексгольм, Кякісалмі | arm = Coat of Arms of Priozersk (Kexholm) (Vyborg Governorate) (1788).png | armwidth = 80px | image=Приозерск - Круглая башня.jpg | caption = | website = http://priozersk.ru | population = 18 947 (2013) | callingcode = +7 81379 | timezone = UTC+3 | monumentlist= Ленінградська область/Приозерськ }} За легендами, на місці нинішнього Приозерська в 879 році помер князь Рюрик. Руське місто Корела виникло в кінці XIII століття на місці невеликого карельського поселення. З XIII по кінець XVI ст. Корела стало містом-фортецею, потужним форпостом Новгорода на Карельському перешийку, стримуючи агресію шведів. За Столбовским миром 1617 року Корела і навколишні землі були передані Швеції. Місто було перейменовано в Кексгольм («Зозулин острів»). У вересні 1710 завойований назад росіяни і згідно Ништадського договора увійшов до складу Виборзької губернії. В результаті захоплення Фінляндії в 1809 році межа відсунута була далеко на захід, і Кексгольм втратив своє торгове і прикордонне значення. З наданням в 1918 році незалежності Фінляндії місто переходить до фінів і перейменовується в Кякісалмі («Зозулина протока»). Потім з 1940 по 1944 — в складі Карело-Фінської РСР, а потім — у складі Ленінградської області. Назва Приозерськ дана в 1948 р, в руслі русифікації назв населених пунктів на радянській частині Карельського перешийка. Незважаючи на багату військову історію, в Приозерську непогано збереглася найстаріша бастіонна фортеця Росії — ''Стара фортеця'' кінця XVI століття. == Як дістатися == === На літаку === Найближчий аеропорт розташований у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. === На поїзді === {{listing|type=go| lat=61.035889 | long=30.1025 | wdid=Q4378935 | name=Залізнична станція Приозерськ | alt= | image=Вокзал ст. Приозерск со стороны города.JPG | address=Привокзальна вул., 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-30 | description= Одна з небагатьох дерев'яних будівель Приозерська, які пережили Другу Світову. Побудована в 1916 році архітектором Бруно Гранхольмом, який спроектував, здається, всі фінські вокзали. Відремонтована, в порядку. }} З Фінляндського вокзалу [[Санкт-Петербург]]а відправляються шість електричок в день (в тому числі експрес [[Санкт-Петербург]] — Ковальське) і ПДС [[Санкт-Петербург]] — Костомукша. Всі вони також роблять зупинки на станції Дев'яткіно, яка поєднана з однойменної станцією метро. Час в дорозі — приблизно 2 години 45 хвилин, від Дев'яткіно на півгодини менше. Експрес доїжджає за 2 години (від Дев'яткіно — на 20 хвилин швидше). Вартість — 364 руб від Фінляндського вокзалу і 330 руб від Дев'яткіно (2019). === На автомобілі === З [[Санкт-Петербург]]а по трасі {{Російська траса|А|129}}. === На автобусі === З [[Санкт-Петербург]]а від {{Метро СПб|1|Дев'яткіна}} (Північний автовокзал) практично щогодини ходить автобус 859. Вартість (2019) — 400-450 руб. === На кораблі === {{listing|type=go| lat=61.042612 | long=30.171182 | wdid= | name=Порт Приозерськ | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-30 | description= }} 2-3 рази на тиждень від місцевого причалу відходить теплохід на [[Валаам]], першочергова посадка на нього у паломницьких груп. == Транспорт == == Визначні місця == === Фортеця === [[File:Крепость Корела.jpg|thumb|Фортеця Корела.]] {{listing|type=see| lat=61.0298 | long=30.1226 |wdid= Q1141145 |star= yes | name= Фортеця Корела | alt= | image= Крепость Корела осенью.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-14 | description= }} {{listing|type=see| lat=61.031484 | long=30.118675 | wdid= | name=Нова фортеця | alt= | image= | address=Ленинградське шосе, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-30 | description=Кінець XVIII — XIX ст. Відокремлена від Старої фортеці річкою Вуоксе. Зараз в ній розташовується військовий санаторій, прохід на територію закритий. }} {{listing|type=see| lat= 61.032487 |long= 30.123527 |wdid= | name= Пам'ятник «Ленін у Разливі» | alt= | image= | address= Ленінградське шосе | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-14 | description= }} ===Центр=== {{listing|type=see |lat= 61.035641 |long= 30.113997 | name=Собор Різдва Пресвятої Богородиці | alt= | image=Приозерск. Площадь Ленина. - panoramio.jpg | address=вул. Калініна, 4 | directions= пл. Леніна | url= | email=| phone= | fax= | hours= | price= | lastedit=2017-10-30 | description= }} {{listing|type=see| lat=61.041111 | long=30.119167 | wdid=Q17382020 | name=Лютеранська кірха | alt=1930 | image=Prio kircha.jpg | address=Ленінградська вул. 8 | directions=у кінці вул. Жуковського | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-30 | description= }} {{listing|type=see | lat= 61.036381 | long= 30.1182139 | name=Пам'ятник Мауглі | alt= | address=пл. Леніна | directions=бульвар | lastedit=2017-10-30 | description= }} {{listing|type=see| lat= 61.036449 |long= 30.115204 |wdid= | name= Будівля об'єднаного банку Північних країн| alt= | image= Приозерск. Ленина ул., 18.JPG | address= вул. Леніна, 18 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-14 | description= }} {{listing|type=see| lat= 61.035293 |long= 30.116953 |wdid= | name= Пожежне депо | alt= | image= Приозерск. Пожарная часть 01.jpg | address= вул. Жуковського, 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-14 | description= }} ===По місту=== {{listing|type=see| lat=61.042924 | long=30.122688 | wdid=Q4127634 | name=Цвинтарна церква Всіх Святих| alt=1890 | image=039 Приозерск.jpg | address=вул. Пушкина, буд. 17 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-30 | star=yes | description=1846 г. }} {{listing|type=see| lat=61.0444 | long=30.1550 |wdid= | name= Комплекс целюлозно-паперового заводу | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-14 | description= }} {{listing|type=see| lat= 61.0413033 | long= 30.1607752 |wdid= | name= Розвідний пішохідний міст | alt= | image= Priozersk - panoramio.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-14 | description= }} ==Чим зайнятися== {{listing|type=do |lat= 61.030024 |long= 30.122522 | wdid=Q1141145 | name=Історико-краєзнавчий музей «Фортеця Корела» | alt= | image= | address=Ленинградське шосе, 3 | directions= | url=http://korelafortess.ru/index.html | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=з 10:00 до 17:00 (влітку — з 9:00 до 18:00) крім понеділка | price= | lastedit=2017-10-30 | description= }} * Щороку в кінці червня та на початку липня в Старій фортеці проводяться лицарські турніри. * У місті є аматорська лижна траса (на старому стрільбищі), майданчик для скейтбордистів. Влітку проводяться рок-концерти, де виступають місцеві групи. * У Приозерську можна займатися спортом: дзюдо, теніс, городки, хокей, спортивне орієнтування, верхова їзда та ін. == Покупки == == Їжа == {{listing|type=eat| lat=61.034362 | long=30.121315 | wdid= | name=Кафе «Альдога» | alt= | image= | address=Червоноармійська вул., 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-10-30 | description= }} {{listing|type=eat|lat=61.03558 | long=30.11601 |wdid= | name= Кафе «Генацвале» | alt= | image= | address= вул. Калініна, 11 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= https://vk.com/club172938838 | phone= | email= | hours= {{hours|||12||23}}, Пт і Сб: до 24:00 | price= Гаряче: 300-400 руб | lastedit=2019-06-15 | description= Грузинська кухня, в основному добрі відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=61.03433 | long=30.11747 |wdid= | name= Кафе «Корелочка» | alt= | image= | address= Радянська вул. 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||9||20}} | price= | lastedit=2019-06-15 | description= Не дуже дешева їдальня. }} {{listing|type=eat| lat=61.036378 | long=30.114448 | wdid= | name=Кафе-бар «Капитан Морган» | alt= | image= | address=вул. Леніна, 16 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||11||23}} | price= | lastedit=2017-10-30 | description= }} {{listing|type=eat| lat=61.032554 | long=30.125477 | wdid= | name=Ресторан «Гастхауз» | alt= | image= | address=Ленінградське шосе, 4 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | hours= цілодобово| price= | lastedit=2017-10-30 | description= Погані відгуки. }} ===Кава=== {{listing|type=eat| lat=61.03535 | long=30.11476 |wdid= | name= Кав'ярня «Точка и линия на плоскости» | alt= | image= | address= вул. Калініна, 9 | directions= | url= https://tochkaliniya.business.site/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||10||20}} | price= | lastedit=2019-06-15 | description= }} == Де зупинитися == === Дешево === {{listing|type=sleep| lat=61.042831| long=30.139575 | name=Готель «Уют» | alt= | image= | address=вул. Гагаріна, 18 | directions= | url=http://vk.com/club23027002 | facebook= | vkontakte= | phone==+7 (911) 233 08 05, +7 (81379) 36125 | email= | skype= | hours= | price=Двомісний 1800 - 2400 руб | lastedit=2015-08-19 | description=Є можливість приготувати їжу, випрати речі, почитати книги, пограти в настільні ігри. Санвузол один на два номери. Wi-Fi. На першому поверсі — кафе. }} {{listing|type=sleep| lat=61.047817 | long=30.154767 | name=Готель «Гранат» | alt=раніше «Заводская» | image=176. Приозерск. Гостиница "Гранат".JPG | address=Інженерна вул., 1 | directions= | url=http://granat-priozersk.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (81379) 3-59-95, +7 (931) 206-44-30 | email= | skype= | hours= | price=Дво-, трьох- і чотирьохмісні номерм, від 700 руб з гостя | lastedit=2015-08-19 | description=Невеликий готель в триповерховому будинку фінської споруди в 2 км від центру міста. Дуже прості кімнати, старі меблі. Ванна — на поверсі. }} ===Середньої вартості=== {{listing|type=sleep| lat=61.035658| long=30.116084 | name=Готель «Корела» | alt= | image=077. Приозерск. Калинина ул. 11. Общественное городское здание. 1939 г. Гостиница Корела.JPG | address=вул. Калініна, 11 | directions= пл. Леніна | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (81379) 33958, +7 (81379) 37154 | email= | skype= | hours= | price=Одномісний 1600 руб, двомісний 2600 руб | lastedit=2015-08-19 | description=Триповерховий готель в центрі міста з 26-ю номерами, кожен з яких обладнаний холодильником, телевізором, окремою ванною кімнатою. З деяких номерів відкривається вид на головну площу міста. }} {{listing|type=sleep| lat=61.033667| long=30.112828 | name=Готель «Кексгольм» | alt= | image=112. Приозерск. Гостиница "Кексгольм".JPG | address=Радянська вул., 18а | directions= | url=http://kexholm.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (952) 222-51-57, +7 (81379) 37-378 | email= | skype=kexholm.hotel | hours= | price=Двомісний номер від 2800 руб | lastedit=2015-08-19 | description=500 метрів від вокзалу, поруч (за залізничними шляхами в кінці вулиці) — озеро Вуокса. 17 номерів, в них — телевізор, сейф, чайник, фен, в деяких — балкон. На території працює ресторан і бар. Дуже високі рейтинги в інтернеті, проте скаржаться на непримітний вид з вікна і слабкий Wi-Fi сигнал. }} {{listing|type=sleep| lat=61.041857 | long=30.178930 | wdid= | name=Точка° на' Карте" | alt= | image= | address=Заозерна вул., дільниця 12 | directions=5 км від фортеці Корела | url=http://tochkanakarte.ru/priozersk | facebook=https://www.facebook.com/Точка-на-Карте-сеть-отелей-комфорт-класса-2286712001554504/?ref=bookmarks | vkontakte=https://vk.com/tochkahotels | phone={{phone|7|931|279-88-11}} | email=priozersk@tochkanakarte.ru | skype= | hours= | price=3750 руб | lastedit=2017-07-19 | description=Дизайн-готель на березі річки Вуокса в оточенні соснового лісу. До послуг гостей розміщення в 34 апартаментах модульного типу, всі житлові модулі мають окремий вхід і панорамні вікна на всю стіну, з яких відкривається мальовничий вид на річку. }} ===За містом=== {{listing|type=sleep| lat=61.05103| long=30.149060 | name=База відпочинку «Самая Ладога» | alt= | image= | address= сел. Сторожеве | directions= | url=http://samayaladoga.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (921) 900-58-51 | email= | skype= | hours= | price=Двомісний від 2000 руб, котеджи від 3000 руб | lastedit=2015-08-19 | description= }} == Околиці == === Коневець === [[Файл:Konevets Cathedral from east.JPG|мини|upright=1.35|Коневський монастир.]] {{listing|type=vicinity| lat=60.84806| long=30.58389 |wdid=Q2596678 | name=Коневський Різдво-Богородичний монастир| alt= | image=Konevets Cathedral from east.JPG | address=острів Коневець, в західній частині Ладозького озера в 5 км від материка| directions= | url=http://konevets.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (812) 571-71-94 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-08-19 | description=В середні віки (до створення монастиря) на острові знаходилося язичницьке капище, і одним з особливо шанованих об'єктів для язичників був величезний 750-тонний «Кінь-Камінь», що має форму кінської голови. Він же і дав назву острову. <br> Сам монастир був заснований у 1393 році Арсенієм Коневським, які прагнули звернути корелів-язичників в християнство. Після захоплення шведами острова на початку XVII століття монахи були змушені його залишити і переселитися в [[Великий Новгород]]. Пізніше після повернення цих територій під контроль Російської імперії в 1718 році ченці повернулися з Новгорода. Час розквіту монастиря прийшовся на XIX століття, коли його відвідувала велика кількість відвідувачів, в т.ч. багато знаменитостей: Олександр II, Олександр Дюма, Федір Тютчев, Микола Лєсков. Тоді ж і були побудовані основні споруди, що збереглися до наших днів: собор з дзвіницею (1800-1809), 35-метрова триповерхова дзвіниця (1810-1812), два скити — Коневський і Казанський.<br> '''Як дістатися:''' * На машині з Санкт-Петербурга по Приозерському шосе до бухти Володимирська, не доїжджаючи 20 км до Приозерска. * Або на електричці з Фінляндського вокзалу в напрямку Приозерськ — Ковальське до станції Громово, звідки до бухти Володимирська двічі в день (вранці і ввечері) їде автобус. * Від причалу до острова ходить монастирський катер (тільки в період навігації з 23 травня по 2 листопада), але чіткого розкладу немає, потрібно попередньо дізнаватися в паломницької служби. Час в дорозі — близько години. Квитки на корабель купуються заздалегідь в офісі паломницької служби. Вартість: квиток на катер — 750 руб, екскурсія на острові — 400 руб, обід — 350 руб. * У період навігації на острів Коневець ходять круїзні теплоходи з [[Санкт-Петербург]]а і з острова [[Валаам]]. }} ===Мельниково і околиці=== [[File:Кирха. Пос. Мельниково.Лен.обл.jpg|thumb|upright=1.35|Кірха в сел. Мельниково.]] {{OsmPoi|60.92083|29.76389|12|M|name=Мельниково|munid=Q2387988}} '''Мельниково''' — колишній фінський селище Ряйсяля (до 1948 р). У селищі збереглися кілька дерев'яних садиб початку XX століття. Головна визначна пам'ятка — лютеранська кірха початку XX століття, побудована в стилі фінського національного романтизму (нині — Будинок культури, внутрішнє оздоблення не збереглося). Це одна з трьох будівель знаменитого фінського архітектора Йозефа Стенбека, що опинилися після війни на території Росії (дві інші стенбековські кірхи знаходяться в [[Зеленогорськ]]у і [[Приморськ (Ленінградська область)|Приморську]]). У селище часто приїжджають фіни — родичі колишніх жителів, а також солдатів, загиблих в цих місцях під час Другої Світової війни. Недалеко від кірхи встановлено пам'ятник фінським солдатам, загиблим у війнах з СРСР в селищі Ряйсяля в 1918-1945 роках. {{listing|type=vicinity|lat= 60.9233107 |long= 29.7605467 |wdid= Q4221864 | name= Кірха в Мельниково | alt= | image= Räisälä Church in Melnikovo, Leningrad Oblast.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-13 | description= }} {{listing|type=vicinity| lat= 60.9208183 | long= 29.7611046 |wdid= | name= Троїцька церква в Мельниково | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-13 | description= Сучасна дерев'яна церква. }} {{listing|type=vicinity| lat= 60.8770498 | long= 29.8249841 |wdid= | name= Церква Андрія Первозванного на Вуоксі | alt= | image= Церковь на Вуоксе.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-13 | description= Ще одна дерев'яна церква на острові посеред річки. }} {{listing|type=vicinity| lat= 60.8358355 | long= 29.8174095 |wdid= Q7810396 | name= Руїни Тиверська | alt= | image= Tiversk_Stone_in_water,_probably_berth.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-13 | description= }} ===В бік Карелії=== {{listing|type=vicinity| lat= 61.0568316 |long= 29.8007154 |wdid= | name= Кірха в Севастьяново | alt= | image= The Church of Kaukola.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-13 | description= }} {{footer|ispartof=Карельський перешийок|type=Місто|status=Кістяк}} pyn80dxexmmsyvqtakgf0mh7wy7j605 0 3113 34914 34875 2024-01-14T20:44:21Z Assyrian Human 6497 34914 wikitext text/x-wiki {{citybar | city=Івангород | citylocal= | arm= | image=SG102667.jpg | caption= | website= | website2= | population=10128 (2012) | callingcode=+7 81375 | timezone= UTC+3 }} '''Івангород''' розташовується на заході Ленінградської області і найбільш відомий своєю величезною фортецею, яка протистоїть естонській Нарві. Також цікава Парусінка — робочий квартал початку XX століття. {{geo|59.3740941|28.2161211}} {{pagebanner}} == Зрозуміти == Івангород стоїть на самому естонському кордоні, який, хоча і виник в кінці XX століття, повторює кордон куди більш давній. В середні віки Прибалтика перебувала під владою ливонського ордена, налаштованого до давньоруських князівств вкрай недружелюбно. Після об'єднання російських земель і приєднання до Москви Новгорода Іван III розгортає військову кампанію в Прибалтиці, для чого наказує побудувати на Нарві фортецю і назвати її своїм ім'ям. Фортецю будують навпроти Нарвського замку, який існував до того моменту вже більше 200 років. У XVI столітті фортеця розширюється, а російські війська ведуть в Прибалтиці досить успішну війну і роблять свій внесок в розгром ливонського ордена, однак підсумки цієї війни для Росії скоріше сумні: після поразок від шведів і поляків від Росії відторгаються не тільки завойовані естонські землі, а й сам Івангород, який опинився в XVII столітті під владою Швеції. Розвивати місто, назване ім'ям російського царя, шведи не поспішали: вони просто об'єднали його з Нарвою і намагалися присікти будь-сепаратизм. У 1704 році в ході Північної війни Петро I повертає Росії Івангород, а заодно і Нарву, після чого фортеця втрачає будь-яке військове значення. Два міста продовжують розвиватися як єдине ціле, хоча їх стартові умови свідомо не були рівними: середньовічне старе місто, торгівля і безліч церков в Нарві проти невеликого посаду навколо Івангородської фортеці. Проте, промисловий розвиток не оминув і Івангород: Кренгольмські швейні мануфактури були побудовані на обох берегах річки, через що в Івангороді виник несподіваний для настільки маленького містечка робочий квартал Парусінка. Оскільки Нарва і Івангород залишалися єдиним цілим, в 1920 році вони обидва відійшли до Естонії, в 1940 році опинилися в СРСР, а після війни кордон (поки що формальний) вирішено було провести по річці, відтворивши Івангород як самостійну адміністративну одиницю. Державний кордон з Естонією пройшов потім по тій же лінії, що створило чимало проблем, так як багато комунікацій Нарви та Івангорода були загальними, не кажучи вже про місцевих жителів, які часто жили на одній стороні річки, а працювали на інший. Зараз Івангород увійшов в роль самостійного і самодостатнього поселення. У місті є промисловість — залишилася від Кренгольмских мануфактур льоноджутовая фабрика (виробництво утеплювачів), Нарвська ГЕС, завод з виробництва електричних систем — а також готелі, кафе і магазини. Проте, в Івангороді не покидає відчуття далекого загубленого кута, до якого нікому немає діла, та ще й прикордонна зона не сприяє розвитку тут туризму. Хоча місцева інфраструктура в кращому випадку викликає зневіру, заїхати в Івангород все одно варто заради однієї з найбільших в Росії фортець з напрочуд ліберальним режимом відвідування та огляду, а також оригінального робочого кварталу, відомого як Парусінка. Втім, зупинятися в Івангород на нічліг — сумнівне задоволення, тому поїздку варто спланувати так, щоб під вечір виїхати на схід або, навпаки, перейти естонський кордон і опинитися в Нарві. {{listing|type = other |lat = 59.36685 |long = 28.21549 |name = Івангородський центр сталого розвитку |alt = |image= |address = вул. Гагаріна, 41|directions = |url = http://center.ivangorod.ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = +7 (+81375) 5-39-14|fax = |email = |skype = |hours = {{hours|Пн|Пт|9||16}} |price = |description = Виконує функції туристичного центру: тут можна взяти карту міста або гарний путівник, а також замовити екскурсію, хоча великим попитом користуються послуги з оформлення віз до Естонії}} == Як дістатись == 'Івангород' входить в прикордонну зону. Відвідувати місто найзручніше з шенгенською візою, що дозволяє заодно побачити естонську Нарву. Якщо у вас немає ні візи, ні дозволу на відвідування прикордонної зони, шанси потрапити в Івангород порівняно невеликі: автобуси і машини зазвичай перевіряють на КПП, а на залізничному вокзалі так і так сидять прикордонники. Отримати перепустку можна, звернувшись в Прикордонне управління ФСБ Росії по СПб і ЛО (Санкт-Петербург, Шпалерна вул., 62) або через [https://www.gosuslugi.ru/43708/8 Єдиний портал держпослуг]. Пропуск оформляється на термін до одного року безкоштовно. Про прикордонні переходи в Естонії див. Статтю [[Нарва]]. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === В Івангород один раз в день ходить приміський потяг з Санкт-Петербурга, в дорозі трохи більше 3 годин. На станції робить зупинку поїзд далекого прямування Москва — Санкт-Петербург — Таллінн. * {{listing | name=Залізничний вокзал | alt= | url= | email= | address= | lat=59.36783 | long=28.23405 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-12 | content=Вокзал фактично знаходиться за містом: до нього можна потрапити, пройшовши від центральної площі 500 м в сторону Петербурга до АЗС «Лукойл», а потім ще близько кілометра по прямій як стріла дорозі на південь. Інший спосіб - шукати шлях уздовж залізниці від переїзду на вулиці Гагаріна, але цей варіант менш кращий, оскільки дорога йде через гаражі і досить неприємна. Автобуси до вокзалу не ходять, таксисти возять за 100 рублів (2017). Замовити таксі від вокзалу до центру міста можна за телефонами +7 (951) 679-33-90 та +7 (905) 281-78-44. Вокзал відкритий цілодобово. Всередині зал очікування, безкоштовний туалет і каса для опівнічників (18:00 - 5:30, перерва 1:00 - 2:00). Станція прикордонна, тому на платформу випускають тільки до приходу поїзда, проте тут немає зайвого завзяття перевіряти документи у тих, хто їде вглиб Росії. |type=go}} === {{Автомобілем}} === Єдина дорога в Івангород — траса {{Автошлях|А|180}} з Санкт-Петербурга (150 км) через Кінгісепп (25 км). Інший варіант — приїхати в естонську Нарву і перетнути кордон. === {{Автобусом}} === * {{listing | name=Автостанція | alt= | url= | email= | address= | lat=59.37715 | long=28.21850 | directions= | phone=+7 (+81375) 5-10-41 | tollfree= | fax= | hours=Каса: 6:15 - 20:00 за робочим, 6:45 - 20:00 у вихідні, обід 12:45 - 14:15 щодня | price= | lastedit=2020-12-12 | content=Госпітальна вулиця, 2. Розташовується на центральній площі і є стара одноповерхова будівля з касою, дерев'яними лавками і затхлим запахом цвілі. Від петербурзького автовокзалу на обвідному каналі щодня відправляється прямий автобус №842 о 12:00 і 21:00 (з Івангорода відправляється о 07:00 і 16:00). У п'ятницю, суботу, неділю і понеділок є ще один рейс відправленням від автовокзалу на обвідному каналі о 17:30 (з Івангорода відправляється по тих же днях о 10:00). Вартість проїзду - 300₽. Місцеві жителі їздять також на таллінських і ризьких міжнародних автобусах (Lux Express, Ecolines, Temptrans), які не заїжджають до автостанції, а просто пригальмовують на центральній площі перед тим, як їхати на кордон. У зворотний бік алгоритм той же, але точний час проходження автобусів через Івангород непередбачуваний. Приміський транспорт - автобуси на Кінгісепп, які вирушають в середньому кожну годину. Також у автостанції чергують таксисти, що пропонують доїхати в Кінгісепп за ціною автобуса. |type=go}} === {{Кораблем}} === == Транспорт == Івангород складається з трьох частин. Перший мікрорайон або Хвилинка (так називалося кафе, що знаходилося тут в 80-х) розташовується на північ від Кінгісеппського шосе. Центральний мікрорайон розміщується на південь від Кінгісеппського шосе і тягнеться вздовж вулиці Гагаріна до ж / д переїзду. Місцевість на перетині Кінгісеппського шосе і вулиці Гагаріна місцеві називають Гірка. На півдні вулиця Гагаріна виходить до залізничного переїзду і далі йде через промислову зону Івангорода (завод «Йура Корпорейшн Рус»). За мостом через підвідний канал ГЕС починається мікрорайон Парусінка. Пішки від центру Івангорода до Парусінкі хвилин 20-30. Там розташовані фабрика і прикордонний пішохідний пункт пропуску Парусінка — Нарва-2. Міські автобуси (див. Також розклад): № 7: Фабрика (Парусінка) — Гірка — Хвилинка (Кінгісеппске шосе, 26); ходять з 7 до 21 з інтервалом в 20-30 хв. № 81: Фабрика (вул. Пасторова, 1) — Гірка — автостанція — сади «Дуракове поле»; ходять 2-4 рази на день. == Що відвідати == === Центр === [[Файл:. Провиантская башня. Снято с эстонского берега.jpg|300 px|міні|праворуч|Івангородська фортеця]] * {{see | name=Івангородська фортеця | alt= | url= | email= | address= | lat=59.37472 | long=28.20778 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 10:00 – 18:00 | price=100 руб | lastedit=2024-01-14 | content=Фортеця будувалася в кілька етапів. У 1492 році була закладена центральна частина – невеликий чотирикутний майданчик, що стоїть біля самої річки. Цей маленький замок став підмогою при обороні Нарвської переправи, однак розмістити в ньому велике військо при всьому бажанні не можна було, тому в 1496 році, після захоплення Івангорода шведами, починається розширення фортеці. У рекордно короткі терміни будуються нові укріплення, відомі тепер як Боярше місто: 617 метрів стін, безліч веж - коротше кажучи, основна частина фортеці. З таким замком вже можна було воювати, що в XVI столітті успішно й робилося, а заодно з'являлися нові укріплення, в тому числі новий замок, що оточив фортецю 1492-го року (її руїни досі видно на території), і Переднє місто, прибудоване до фортеці з боку нинішнього моста Дружби. У ті роки між Нарвою і Івангородом відбувалося негласне змагання: івангородці намагалися побудувати таку стіну, за якою з вежі Нарвського замку не можна було б нічого побачити - це якраз та стіна, яка відділяє стару частину фортеці від Бояршего міста. Вона дійсно аномально висока. Потрапити до фортеці можна в офіційні години роботи, а можна і в інший час - головне знайти сторожа, який пускає всіх за посильну винагороду або без неї. Табличок немає, огорож теж, так що огляд фортеці - захід на свій страх і ризик. Неофіційний маршрут починається зі сходів біля входу і триває по стінах в сторону старого замку, на оглядовий майданчик і далі до південних бастіонів, навколо яких валяється кілька іржавих гармат. Шлях містить неосвітлені коридори і сходи, тому рекомендується брати з собою ліхтарик і взагалі проявляти обережність, хоча, мабуть, ця неорганізованість і є найцікавішою особливістю Івангородської фортеці: тут можна необмежено лазити по стінах і вежах, спускатися у внутрішні двори і взагалі торкатися до історії . На відміну від Копор’я, стан фортеці досить гарний, оскільки вона була повністю відреставрована за радянських часів. Зі стін відкриваються чудові види на Нарву, міст Дружби і Нарвську ГЕС - з міста ви нічого цього не побачите.У фортецю ведуть два шляхи: пішоходам найзручніше спуститися від центральної площі по основній дорозі і обігнути митницю зліва - там йде уторована стежка, з якої можна поспостерігати роботу прикордонного переходу. Якщо ж ви хочете під'їхати до фортеці на машині, рухайтеся на південь по вулиці Гагаріна, звертайте на Наровську вулицю (направо), а з неї на Псковську вулицю (теж направо), в кінці якої є невелика стоянка. }} [[Файл:1093. Ивангородская крепость.jpg|300 px|міні|праворуч|Фортеця в Івангороді]] * {{see | name=Успенська церква (у фортеці) | alt= | url= | email= | address= | lat= 59.374875| long= 28.206559| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-01-14 | content=Вигадлива споруда, як би зліплена з двох незалежних однокупольних церков, які ні разом, ні окремо абсолютно не схожі ні на новгородську, ні на московську, ні на ще якусь російську архітектурну традицію. Підозрювати німецький або естонське вплив теж не доводиться, тому питання про те, які інопланетяни з'являлися в середньовічному Івангороді, до цього дня залишається відкритим. Відомо тільки, що Успенська церква, як і сусідня церква Миколи Чудотворця, побудовані (як мінімум, побудовані в камені) в роки правління Івана Грозного, близько 1558 року. Обидві церкви дуже приземкуваті і повністю сховані за кріпосними стінами, але при цьому купола у них величезні і займають чи не половину будівлі, а в Успенській церкві крім того є велика галерея. Неподалік від церков стоїть напівзруйнована будівля арсеналу. }} * {{see | name=Церква Миколи Чудотворця (в фортеці) | alt= | url= | email= | address= | lat= 59.3746433| long= 28.2068717| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-01-14 | content=Однокупольная церква на території фортеці. }} Забудова центру Івангорода категорично нецікава. Кращим її проявом є двоповерхові післявоєнні житлові будинки вздовж вулиці Гагаріна. Серед них виділяється типовий {{listing|type=see|lat=59.37528|long=28.21962|name=ДК|format=poi}} (вул. Гагаріна, 6) і стоїть навпроти нього яскраво-жовта {{listing|type=see|lat=59.37485|long=28.21853|name=Каланча|image=Ivangorod watch-tower.jpg|format=poi}} (вул. Гагаріна, 5). Все інше зовсім сумно — навіть ті кілька будівель, які могли зберегтися з дореволюційних часів. === Парусинка === Окремий район Івангорода, розташований на південь від фортеці на острові між природним східним рукавом Нарви і штучним водовідвідним каналом. Це старий робочий квартал при колишніх льноджутовій і парусинових фабриках, що виник ще в XIX столітті. Забудова Парусинки вкрай неоднорідна. На перший погляд, це нудний район потворних радянських будівель, але при найближчому розгляді тут виявляється величезний пласт дореволюційної архітектури: {{listing|type=see|lat=59.35919|long=28.20774|name=робочі казарми по вулиці Льонопрядильній|image=Ivangorod Parusinka.jpg|format=poi}} (будинки з 17 по 23) і {{listing|type=see|lat=59.35771|long=28.20249|name=будинки по вулиці Текстильників |image=Ivangorod Parusinka-2.jpg|format=poi}} Цікаво, що ні ті, ні інші абсолютно не схожі на звичні фабричні містечка, збудовані з темно-червоної цегли, як в товариський Пролетарці, Ногінську і інших містах Російської імперії. Будинки на вулиці Текстильників взагалі можна прийняти за сталінську архітектуру, що частково справедливо, оскільки промислові та житлові споруди кварталу були сильно зруйновані і відновлені зі значними змінами після війни. На одному з корпусів навіть є післявоєнний шпиль. Втім, спочатку ці будинки були частиною полотняної фабрики, а в житлові їх перетворили вже після війни. [[Файл:Ивангород, Парусинка, ул.Текстильщиков,2.jpg|300 px|міні|праворуч|Вул. Текстильників, 2]] * {{see | name=Заводська лікарня | alt= | url= | email= | address= | lat=59.35527 | long=28.20718 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Майже симетричні лікарні «в честь 300-річчя Будинку Романових» були побудовані в 1913 році на обох берегах річки Нарви. Але якщо [[Нарва # За залізницею | Нарвская лікарня]] зберегла колишню велич і лікарняну функцію, то лікарня в Парусинці була перетворена на філію Санкт-Петербурзького аерокосмічного університету і втратила частину оригінального декору, хоча риси модерну тут як і раніше видно: мабуть , це найбільш гармонійна і оптимістична будівля Парусинки. На бічній стіні можна знайти напівстерту дошку, присвячену 300-річчю Будинку Романових. }} [[Файл:4551. Ivangorod. Tekstilshchikov street, 3.jpg|300 px|міні|праворуч|Парусинка — один з районів Івангорода]] * {{see | name=Фабрика Штиглиця | alt= | url= | email= | address= | lat=59.35590 | long=28.20100 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Вона опинила на території Росії і зараз поступово руйнується: через паркан можна розгледіти лише масивні споруди з темно-червоної цегли. Цікавий також невеликий '' газгольдер '' (пізніше - фабрична їдальня) на розі вулиці Текстильників і вулиці Пасторова: варто залізти всередину і оглянути велике кругле приміщення з витонченими колонами. }} * {{listing|type=see| lat=59.36778 | long=28.21074 | wdid= | name=Нарвская ГЭС | alt= | image=Narva hydroelectric station, Apr 2009.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-19 | description=ГЕС побудована в середині 1950-х рр. для забезпечення електроенергією ленінградського метрополітену. Вона знаходиться на північній частині острова, на самому кордоні, а тому є подвійно режимним об'єктом, повністю закритим для сторонніх. Кращі види на ГЕС відкриваються з естонського берега або зі стін Івангородської фортеці. Втім, нічого особливого ви не побачите: по архітектурі Нарвська ГЕС дуже схожа на волзькі електростанції довоєнної та ранньої повоєнної будівлі. Найцікавіше спостерігати ГЕС в період повені, коли потік б'є прямо через водоскид, піднімає піну і створює бурління в усій нижній течії Нарви. }} * {{see | name=Нарвський водоспад | alt= | url= | email= | address= | lat=59.35781 | long=28.20055 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Річка Нарва утворює свого роду ущелину з двома уступами. На одному з них стоїть Нарвська ГЕС, а другий являє собою невисокий, але досить значний водоспад. Втім, побачити його вдається порівняно рідко. У звичайний час вся вода прямує на ГЕС, тобто по рукаву, що проходить зі сходу від Парусинки. При цьому східний рукав самої річки Нарви (тобто той, по якому проходить кордон) перетворюється в пересохле кам'янисте русло і виглядає абсолютно непрезентабельно. Воду з нього пускають лише в тих випадках, коли переповнюється Нарвське водосховище - після сильних дощів або в період повені. Якщо вам пощастило, і водоспад «працює», вирушайте в початок вулиці Текстильників (100 метрів на південь від прикордонного переходу «Нарва-2»): звідти найкращий вигляд на сам водоспад і на Кренгольмську мануфактуру. }} * {{see | name=Троїцька церква | alt= | url= | email= | address= | lat=59.35148 | long=28.19405 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Троїцька церква побудована в 1873-75 рр. в кращих традиціях неоруської архітектури: стилізація зроблена настільки вдало, що церкву можна ненароком прийняти за XVII століття. Побудована вона як усипальниця родини барона О.Л. Штігліца, але одночасно і як церква для робітників при фабричному селищі, та ще й розташована мальовничо: на березі річки з видом на Нарвське водосховище. Від краю міста йти до церкви хвилин 10-15 - через парк, в якому раніше знаходилася садиба Штігліца. Церкву також добре видно з естонського берега. }} == Чим зайнятись == [[Файл:Ivangorod_military_architecture_museum.jpg|thumb|300px|Музей військово-оборонного зодчества Північного Заходу Русі]] [[Файл:Ivangorod_art_museum_2016.jpg|thumb|300px|Художній музей]] * {{do | name=Музей військово-оборонного зодчества Північного Заходу Русі (Червоний будинок) | alt= | url= | email= | address=Кінгісеппське шосе,1 (між фортецею і мостом Дружби) | lat=59.37636 | long=28.20634 | directions= | phone=+7 (81375) 5-17-92 | tollfree= | fax= | hours=тільки в літній час: Ср-Нд 10:00 - 18:00 | price=50₽ | lastedit=2020-12-13 | content= Макети північно-західних фортець і археологія. Примітно, що прямо перед музеєм збереглася ділянка стародавньої мощеної дороги до старого мосту, від якого залишилися тільки частини опор. }} * {{do | name=Художній музей | alt=Особняк Пантелеєва | url= | email= | address=Кінгісеппське шосе,6/1 | lat=59.37661 | long=28.21779 | directions= | phone={{phone|7|81375|5-17-92}} | tollfree= | fax= | hours={{hours|Ср|Вс|10||18}} | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Музей, в експозиції якого представлені пейзажі Ленінградської області, і праці Білібіна — художника, ілюстратора російських казок. Тут знаходиться інформаційний центр. }} == Що купувати == === Продуктові магазини === ==== '''«Магніт»''' ==== * {{listing|type = buy |lat=59.3774 | long=28.2275 |name = Магніт |alt = |image= |address = Кінгісеппське шосе, 22 |directions = центр |hours = {{hours|||9||21}} |price = |description = |format= address }} * {{listing|type = buy |lat=59.3582 | long=28.2075 |name = Магніт |alt = |image= |address = ул. Котовського, 12 |directions = Парусінка |hours = {{hours|||9||21}} |price = |description = |format= address }} ==== '''«Пятёрочка»''' ==== * {{listing|type = buy |lat=59.3774 | long=28.2287 |name = Пятёрочка |alt = |image= |address = Кінгісеппське шоссе, 26 |directions = центр |hours = {{hours|||9||22}} |price = |description = |format= address }} * {{listing|type = buy |lat = 59.37488 |long = 28.22133 |name = Пятёрочка |alt = |image= |address = вул. Матросова, 2 |directions = центр |hours = {{hours|||9||23}} |price = |description = |format= address }} * {{listing|type = buy |lat = 59.35810 |long = 28.20623 |name = Пятёрочка |alt = |image= |address = вул. Льонопрядильна, 13 |directions = Парусинка |hours = {{hours|||9||22}} |price = |description = |format= address }} ==== Інші ==== * {{listing|type = buy |lat = 59.37690 |long = 28.22095 |name = Ринок |alt = |image= |address = Кінгісеппське шосе, 14 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Хаотична вулична торговля, серед якої стоїть дешева та не викликаюча довіри закусочна. Тут можна обміняти валюту з рук. }} === Банки === * {{listing|type = buy |lat = 59.37582 |long = 28.21888 |name = Сбербанк |alt = |image= |address = вул. Гагаріна, 1 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = {{hours|Пн|Пт|9||18}}, {{hours|Сб||10||15}} |price = |description = Банкомати, термінали, обмін валюти. }} Приватних «пунктів обміну валюти» в Івангороді немає: всі вони розташовані в Нарві. == Де поїсти == * {{listing|type=eat| lat=59.376 | long=28.21731 | wdid= | name=Столова №2 | alt= | image= | address=вулиця Гагаріна, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours={{hours|||09|00|20|00}} | price= | lastedit=2017-06-27 | description=Найближче місце до прикордонного переходу, де можна поснідати, пообідати чи повечеряти. Вибір страв — великий. }} * {{listing|type = eat |lat = 59.37718 |long = 28.22250 |name = Кафе-бар «Єлена» |alt = |image= |address = Кінгісеппське шосе, 20 |directions = в центре |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = {{hours|||10||22}} |price = |description = Типове провінційне кафе }} * {{listing|type = eat |lat = 59.37699 |long = 28.22486 |name = Кав'ярня «Тайм» |alt = Кофе Time |image= |address = Кінгісеппське шосе, 22Г |directions = центр |url = |facebook = |vkontakte = |phone = {{phone|7|952|397-11-10}} |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Щось на зразок міської кав'ярні: сучасний інтер'єр, десерти, кава. Безкоштовний Wi-Fi. }} * {{listing|type=eat| lat=59.3771 | long=28.21819 | name=Кафе «Млинці тещі» | alt= | image= | address=вул. Госпітальна, 2 | directions=поряд з автостанцією | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|931|228-92-91}} | email= | skype= | hours= | price=Млинці 50-100 руб (2014) | lastedit=2016-05-18 | description=Млинці з різноманітними начинками, а також піцца. Тим, хто не може без фаст-фуда, запропонують хот-дог у млинці. }} * {{listing|type=eat| lat=59.36975 | long=28.21582 | name=Кафе-піцерія "Тихий дворик" | alt= | image= | address=вулицґ Маяковського, 3 | directions=при гостинице | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours={{hours|||10||23}} | price= | lastedit=2016-05-18 | description=Симпатичне кафе, смачна піца. Wi-Fi. }} * {{listing|type = eat |lat = 59.37621 |long = 28.22011 |name = Кулінарія "Ситий тато" |alt = |image= |address = вул. Гагаріна, 2 |directions = центр |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = {{hours|||10||20}} |price = |description = Симпатичний магазинчик, в якому продають салати і місцеву випічку, але, на жаль, немає столиків, щоб поїсти. }} * {{listing|type = eat |lat = 59.35957 |long = 28.20784 |name = Кулінарія |alt = |image= |address = вул. Льонопрядильна, 21 |directions = Парусинка |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = {{hours|||10||20}} |price = |description = На відміну від кулінарії в центрі міста, тут хоча б є столики, однак за ними можна тільки стояти. }} * {{listing|type=eat| lat=59.37564 | long=28.22189 | name=Ресторан «Вітязь» | alt= | image= | address=Кінгісеппське шосе, 7 | directions=при гостинице | url=http://restoran.tdvityaz.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours={{hours|Вс|Чт|12||1}}, {{hours|Пт|Сб|12||2}} | price= | lastedit=2016-05-18 | description=Пристойний за мірками провінції ресторан. Вдень недорогі комплексні обіди. Безкоштовний Wi-Fi. }} * {{listing|type = eat |lat = 59.37186 |long = 28.21403 |name = Рибний двір |alt = |image= |address = Перетин Наровської та Псковської вулиць |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = {{hours|Пн|Сб|10||18}}, {{hours|Вс||10||16}} |price = |description = Магазин, який не тільки торгує свіжою рибою, але і пропонує цю рибу з'їсти у вигляді юшки або ще чого-небудь смачного. Усередині повноцінне кафе зі столиками і скатертинами: одне з найбільш пристойних в місті. }} * {{listing|type = eat |lat = 59.35538 |long = 28.20670 |name = Столова гуманітарно-технічного інституту філіалу ГУАП |alt = |image= |address = вул. Котовського, 1 |directions = Парусинка |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = {{hours|Пн|Пт|10||15}} |price = Обед: 80—120 руб (2012) |description = }} Вранці, коли всі ці заклади закриті, туристам нічого не залишається як харчуватися в цілодобових магазинчиках при автозаправках, розташованих уздовж Кінгісеппського шосе (Neste, Татнефть, Аріс, Лукойл і т. д.). == Де розважитись == У ресторані «Витязь» можна випити і закусити, а більш змістовне нічне життя слід шукати в [[Нарва | Нарві]] або Кінгісеппі. == Де зупинитись == Готельний ринок Івангорода. * {{listing|type=sleep| lat=59.37591 | long=28.22215 | name=Готель «Вітязь» | alt= | image= | address=Кінгісеппське шосе, 7 | directions= | url=http://hotelvityaz.ru/ | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club64630300 | phone={{phone|7|81375|5-17-53}} | email= | skype= | hours= | price=Двомісний номер: 2100–2500 руб (2014) | lastedit=2016-05-18 | description=Центральний і єдиний готель міста. Всі номери зі зручностями, нещодавно відремонтовані, чисті і затишні. Безкоштовний Wi-Fi. Також до послуг туристів проживання в режимі хостела в чотиримісних номерах з двоярусними ліжками. }} * {{listing|type = sleep |lat = 59.36970 |long = 28.21599 |name = Готель «Тихий дворик» |alt = |image= |address = вул. Маяковського, 3 |directions = |url = http://dvorik.tdvityaz.ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = {{phone|7|81375|5-23-98}}, {{phone|7|81375|5-22-06}} |fax = |email = |skype = |hours = |price = Двомісний номер: 2100–2800 руб (2014) |description = Маленький готель, більше схожий на мотель. Всі номери зі зручностями: простенькі, але чисті і затишні. Відвідувачі в основному хвалять. Безкоштовний Wi-Fi. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * '''[[Кінгісепп]]''' — в минулому Ямбург, древнє місто з валами старої фортеці і скромною історичною забудовою * '''Нарва — найближче до Росії естонське місто з вражаючим замком, бастіонами, дореволюційними робочими кварталами і панорамними видами Івангорода * '''Усть-Луга''' — селище на березі Фінської затоки, перетворене у великий торговий порт, що бурхливо розвивається. {{Перекладено|мова=ru|стаття=Ивангород}} {{footer|ispartof=Ленінградська область|type=Місто|status=Придатний}} i2sbpiyzhx453d0qs6tcwtbbky8hghu 0 3114 33960 32861 2023-01-11T00:54:21Z CommonsDelinker 1602 Replacing MG_0572_2_22_tonemapped_copy1.jpg with [[File:Clock_Tower_in_Vyborg,_2012.jpg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR2|Criterion 2]] (meaningless or ambiguous name) · description). 33960 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Виборг | arm = Coat of arms of Vyborg.svg | image = Vyborg 06-2012 Castle 01.jpg | caption= Выборгський замок | website=http://www.city.vbg.ru/ | callingcode = +7 81378 | timezone= UTC+3 | monumentlist= Ленынградська область/Виборг | }} '''Виборг''' - це російське місто з західноєвропейським обличчям. Воно розташовується на півночі Ленінградської області, в північно-східній частині Фінської затоки. Побувавши в складі Швеції і Фінляндії, Виборг зумів зберегти романтичну атмосферу середньовічних вуличок - рідкісне для Росії явище. Місту добре підходить епітет «унікальний»: тут стоїть єдиний в країні середньовічний лицарський замок; тут розташовані найбільші зберіганню фортифікації; тут найбільше прикладів чужих для Росії архітектурних стилів - фінського романтизму і функціоналізму, а на додаток до всіх міських споруд - рідкісної краси скельний пейзажний парк з гранітними валунами, покритими мохом, і карельськими соснами, що ростуть прямо на каменях. == Зрозуміти == Виборг (від давньонорвезької «Свята фортеця») заснований в 1293 році шведським маршалом Торгільсом Кнутссоном як укріплений форпост на кордоні з карельськими племенами. Ця територія входила в зону інтересів Новгородської республіки: вже в 1294 році новгородські війська взяли в облогу Виборзький замок, але взяти його не змогли. Місцезнаходження виявилося вдалим: на півострові поруч з замком швидко виріс великий торговий порт. У другій половині XV століття навколо міста зводиться кріпосна стіна з вежами, дві з яких збереглися до нашого часу. У XVI столітті укріплення розширюються: два виступаючих вперед бастіони в плані нагадували виставлені роги, тому фортеця отримала назву Рогатий. Після великої пожежі в 1639 році був розроблений генплан міста, і з середини XVII століття на місці хаотичної забудови кривих вулиць стали формуватися прямокутні квартали кам'яних будинків. Проте, в Виборзі збереглося близько десятка будівель, побудованих до появи першого міського генерального плану в 1639 році - вони відрізняються тим, що розташовані під кутом до сучасної сітки вулиць. У 1710 році під час Північної війни Петро I взяв місто в облогу і взяв його без штурму - це було перше захоплення Виборзького замку за його 400-річну історію. За результатами Ніштадського миру, Виборг і весь Карельський перешийок входять до складу Російської Імперії. В середині XVIII століття російські військові інженери будують нові зміцнення - Анненкрон. До 500-річчя міста в 1793 році за розпорядженням Катерини II були побудовані два храми: православний Спасо-Преображенський собор і лютеранська церква Святих Петра і Павла. У 1917 році Виборг опиняється в складі незалежної Фінляндії. Деякий економічний спад, викликаний розривом зв'язків з Радянською Росією, нівелюється до другої половини 1920-х років. У 1930-х роках новий вплив на міську архітектуру зроюив фінський функціоналізм. У цьому стилі забудовуються цілі квартали Нового міста, між вокзалом і Батарейною горою. У Виборзі збереглася найбільша в Росії і сама цілісна колекція будівель в цьому стилі (друга за значимістю знаходиться в Сортавалі). Його кращі зразки: художня школа з музеєм, окружний архів, ломбард за проектами Уно Ульберга, а бібліотека Алвара Аалто є шедевром функціоналізму світового рівня. Виборг значно постраждав і під час Зимової війни, в результаті якої він був завойований Радянським Союзом, і потім під час Великої Вітчизняної. Відновлення міста йшло повільно, не в останню чергу через сильне скорочення населення: до довоєнних відміток воно дійшло тільки до 1980-х років. Однак через це історичний центр майже не зіпсований радянської забудовою. Незважаючи на величезний туристичний потенціал Виборга, про послідовний розвиток відповідної інфраструктури годі й казати. Історичний центр міста знаходиться (за малим винятком) в досить-таки жалюгідному стані, будівлі не ремонтуються і горять, а кошти, які держава виділяє на реставрацію, йдуть невідомо куди. У середині 2013 року був по-варварськи знесений цілий квартал уздовж Фортечний вулиці, в 2015 році «посипався» Виборзький замок. Практично знищено одного з історичних парків - парк Папула, через який намагаються тягнути швидкісне шосе. У парку Монрепо - однієї з головних визначних пам'яток Виборга - в кінці 2017 під приводом реконструкції вирубано майже півтори тисячі дерев. У потворно засміченому стані перебувають Анненські укріплення. Все це (і багато іншого) призвело до того, що в 2015 році Всесвітній фонд пам'ятників включив Виборг в список 50 об'єктів історії та культури під загрозою знищення, а влітку 2016 року експертами був оголошений Heritage Alert - сигнал тривоги, який повідомляє про поступове знищення історичного вигляду Виборга. Однак місто настільки красиве, що навіть понесені втрати поки ще не заважають йому залишатися привабливим для мандрівників і гідним найпильнішої уваги. ===Орієнтація=== Виборг розташований по обидва береги Виборзької затоки. Виборзький замок стоїть на маленькому Замковому острові в горловині затоки, з півдня до нього безпосередньо примикає безіменний півострів, на якому розташоване Старе місто. Від кварталів з більш пізньої забудовою його відокремлює ланцюг з трьох площ, розбитих на місці колишньої міської стіни: Ринкової, Піонерської та Соборної. Піонерську площу в пострадянський час перейменували в Театральну, хоча ні піонерів, ні театрів на ній давно немає. Топоніміка Виборга являє собою химерну і часом цікаву суміш старовинних російськомовних, фінських і радянських назв. Так, в центрі міста є сусідами, наприклад, вулиці Вартової Башти, Водної Застави, Червоноармійська і Червонофлотська, а по березі бухти Салакка-Лахті пролягає набережна імені 40-річчя ВЛКСМ. Є певний суспільний запит на заміну радянських назв історичними (як мінімум фінськими), але він поки не знаходить підтримки у місцевої влади. На південний схід від Ринкової площі відходить проспект Леніна з однойменним парком-еспланадою - головна артерія в забудові кінця XIX - першої половини XX століття. В її центрі розташована головна площа міста, яка називається не аби як, а Червона площа: тут знаходиться незвично м'язистий пам'ятник Леніну. Південно-східний кінець проспекту Леніна впирається в Батарейну гору - найвищу точку міста, де серед руїн форту XIX століття розбитий тихий парк. На північ від Замкового острова розташований великий острів Твердиш. Історичних будівель тут не дуже багато, головні з них - Анненські укріплення. Втім, на Твердиш варто потрапити не заради укріплень, а заради парку Монрепо - одного з кращих ландшафтних парків Росії з чудовою карельською природою і видами на Виборзьку затоку. * {{listing | name=Інформаційно-туристичний центр | alt= | url= | email= | address=вул. Вокзальна,13 | lat=60.714087 | long=28.751679 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours={{hours|Пн|Сб|9||17}}, {{hours|Вс||10||16}} | price= | lastedit=2020-12-13 | content= }} == Як дістатись == Можна з'їздити в Виборг на 1-2 дня з Санкт-Петербурга, або зробити тут проміжну зупинку по дорозі в Гельсінкі. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Виборг стоїть на лінії Санкт-Петербург - Гельсінкі. З Петербурга (Фінляндський вокзал) електрички ходять кожні 1-2 год. Половина з них - звичайні, що їдуть трохи більше двох годин, а решта - експреси «Ластівка», що долітають до Виборга за 1 год 15 хв. Оплата по приміському тарифу, ціна практично однакова, але на експреси потрібен окремий квиток. Між Фінляндським вокзалом і Виборгом «Ластівки» роблять всі три зупинки: Удельна (в межах міста), Зеленогорськ, Рощино. Також через Виборг проходить нічний поїзд «Лев Толстой» Москва-Гельсінкі, на якому зручно їхати в Виборг з Москви без пересадки в Петербурзі. Ще в Виборзі зупиняються курсуючі між Гельсінкі і Петербургом швидкісні поїзди «Алегро». Купити на них квиток від Петербурга до Виборга не можна, зате з боку Фінляндії і з Виборга до Фінляндії - можна. За іншими напрямками сполучення відбувається рідко: двічі в день на Приморськ (ранковий дизель їде потім у Петербург, що займає 4 ч - НЕ сядьте на нього помилково!) І двічі в день через Каменногорськ на Хійтолу, що на лінії, яка зв'язує Приозерськ з карельською Сортавалою. * {{listing | name=Залізничний вокзал | alt= | url= | email= | address=Вокзальна пл. 1 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Вокзал розташовується на північ від центру Виборга приблизно в кілометрі від замку і Старого міста. Простора повоєнна будівля сильно перегороджена турнікетами і прикордонниками. На першому поверсі розташовуються приміські каси, кіоск з пиріжками і чаєм, магазин солодощів, туалет і камера зберігання. Щоб скористатися камерою зберігання, вам знадобиться пластикова картка, яка продається у чергового по станції. Ціна залежить від тривалості зберігання багажу: за 1, 2 і 3 години доведеться віддати 120, 170 і 220 руб., Відповідно, такі градації - доба, два і три дні - обійдуться в 270, 540 і 810 рублів (2019). Піднявшись на другий поверх, ви виявите невелику кількість металевих крісел, сервіс-центр (він же каса далекого прямування) і двері, що ведуть до митниці. Прикордонний і митний контроль проходять на самому вокзалі і починають процес за півгодини до відправлення, тому, якщо ви їдете до Фінляндії, піднімайтеся на другий поверх заздалегідь. }} === {{Автомобілем}} === Від Санкт-Петербурга можна дістатися по трасі М10 E18, через Сестрорецьк, всього 120 км. Виїзд з Санкт-Петербурга по Приморському або Виборзькому шосе. З цієї ж трасі з території Фінляндії через автоперехід «Торфяновка», з [[Гельсінкі]], [[Турку]] і інших міст; Виборг варто в 35 км від кордону. Місто розташоване лівіше від траси (потрібен з'їзд), якщо їхати з Пітера. === {{Автобусом}} === З Петербурга автобус № 850 від 2 (Московсько-Петроградська) лінія Парнас, відправлення кожні 30-40 хв, в дорозі 2 год 20 хв. Також у Виборзі зупиняються автобуси, що їдуть на Каменногорск і Святогірськ з північного автовокзалу (1 (Кіровсько-Виборзька) лінія Дев'яткіна). Ходять вони нечасто, і орієнтуватися на них сенсу немає. * {{listing | name=Автовокзал | alt= | url= | email= | address=вул. Залізнична, 7 | lat=60.71478 | long=28.74908 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours={{hours|||6||23}} | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Будівля значиться об'єктом культурної спадщини як пам'ятник фінського функціоналізму, це один з найстаріших автовокзалів Європи. Побудований він в 1932 році за проектом Вайне Кейнянена, автора багатьох виборзьких будівель 1930-х рр. Пізніше автовокзал надбудовувався і перебудовувався, так що зараз його поважний вік не надто помітний. Усередині довгий час працювало непогане кафе «Вокзал» - їдальня з роздачею, але в кінці 2017 року автовокзал знаходився на реконструкції. Тепер в його будинку розмістився ресторан швидкого харчування KFC. Перекусити або почекати автобуса також можна в цілодобовому кафе АЗС Neste по ліву руку від автовокзалу. Праворуч розташована інша АЗС, цікава як ще один пам'ятник фінської архітектури - це побудована в 1928 році автозаправна станція фірми Shell, на стінах досі висять впізнавані логотипи. }} === {{Кораблем}} === На території Виборга закінчується Сайменський канал, що з'єднує Виборзьку затоку і Сайменську систему озер у Фінляндії. Влітку організовуються круїзні тури з Лаппеенранта в Виборг і назад, тривалість - 6 годин на одну сторону. == Транспорт == Регулярно, але з великими інтервалами, ходять автобуси (всього 13 міських маршрутів). На малих відстанях часто швидше переміщатися пішки. На практиці вам може стати в нагоді тільки автобус з центру до парку Монрепо з дивним номером 1/6, інтервал руху - приблизно 25 хвилин. Вартість проїзду - 33 рубля (2020). Таксі: У Виборзі існує безліч служб таксі - «Гепард», «Сімка», «Візит», «Блюз», «Нічна зірка» та інші. Теоретично машину можна зловити на вулиці, або застати на уподобаних таксистами п'ятачках, але для надійності краще замовляти таксі по телефону, по номерам, які часто трапляються на плакатах в центральній частині міста. Вартість поїздки на таксі по місту (його материкової частини, крім колишніх селищ) стандартна і складає 120 рублів (2018). З 2019 року в Виборзі доступні також Яндекс.Таксі і Uber. == Що відвідати == Виборг, безумовно, цікавий для мандрівників і багатий на пам'ятки. Якщо ви обмежені в часі, постарайтеся побачити хоча б Виборзький замок, бібліотеку Аалто і парк Монрепо. {{see | name=Виборзький замок | alt= | url= | email= | address= | lat=60.71577 | long=28.72896 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=На території Росії середньовічні замки європейського типу можна порахувати на пальцях, а Виборзький замок - єдиний, що повністю зберігся. Зведений в кінці XIII століття на невеликому острові (170 х 122 м) в Фінській затоці, замок є найдавнішим з виборзьких укріплень. Шведи оточили підвищену частину острова стіною, а в центрі звели триповерхову вежу, названу на честь хрестителя Скандинавії Святого Олафа. Укріплення вийшло настільки вдалим, що залишалося неприступним аж до петровських часів. В середині XVI століття за наказом шведського короля Густава Вази перебудовуються зовнішні стіни, а вежа надбудовується до 7 поверхів - цей вигляд в основному і зберігся до наших днів. Після Другої світової війни в замку організований музей. У різних приміщеннях замку розміщені малоцікаві виставки краєзнавчого плану і дещо несподівана, але повністю відповідає середньовічному замку, камера тортур. Найцікавіше ж місце - це оглядовий майданчик під куполом вежі Олафа з фантастичними видами на Фінську затоку і квартали Старого міста. На оглядовому майданчику будьте уважні: він не широкий і обгороджений не дуже високими поручнями. }} {{see | name=Площа Старої Ратуші | alt= | url= | email= | address= | lat=60.714171 | long=28.730108 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Головна площа Виборга з Середньовіччя до недавнього часу і його візитна картка. З вежі Св. Олафа відкривається найкращий вид саме на ратушну площу. Ліва будівля - будинок купця Векрута (1650), права - власне ратуша (1643). Перед ратушею стоїть пам'ятник засновнику Виборга Торгільсу Кнутссону. При в'їзді на площу з боку замку до середини XIX століття розташовувалися головні міські ворота. Після знесення стін і воріт на їх місці поставили дві алегоричні статуї: «Промисловість» і «Морська торгівля», що символізують перетворення фортеці в промисловий і торговий центр. }} {{see | name=Башта Ратуші | alt= | url= | email= | address= | lat=60.7103 | long=28.7348 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Одна з двох збережених бойових веж середньовічної Виборзької фортеці, спочатку квадратна в плані. Після втрати оборонного значення вежу переробили під дзвіницю розташованого поруч {{listing | type = see | lat = 60.7106 | long = 28.7336 | name = Руїни домініканського монастиря | format = poi | image = | wdid = Q14971930 | description =}} '' домініканського монастиря '' - наростили ще двома поверхами в формі восьмерика і увінчали шатровим верхом. }} {{listing|type=see | name=Часова башта та руїни Кафедрального собору| alt= | url= | email= | address=Кріпосна вул., 5 | lat=60.7130 | long=28.7314 |wdid = Q4507562 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | lastedit=2017-04-02 |image = Clock Tower in Vyborg, 2012.jpg | description=Одна з домінант Старого міста - дзвіниця нині не існуючого Кафедрального собору. Готичний собор був побудований в середині XV століття і дожив до Північної війни, в яку був грунтовно зруйнований, потім частково відреставрований і остаточно зруйнований під час Зимової війни. Дзвіниця-четверик була побудована ще в XV столітті, через двісті років її надбудували другим ярусом, а в кінці XVIII століття додався третій ярус в стилі класицизму, після чого саму вежу стали використовувати як пожежну каланчу. Годинник на вежі довгий час були зламаний, поки їх раптово не відремонтував один Виборзький старшокласник. Кращий вид на вежу - в перспективі вулиці Водної Застави: піднімається в гору вулиця в середині XIX століття навіть отримала титул найкрасивішої вулиці Фінляндії. }} {{listing |type=see |lat=60.71296 |long=28.73736 |name=Кругла башта |wdid=Q4241896 |alt= |address=Червоноармійська вул, 17|directions=Риночна площа |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |image= Круглая башня. г. Выборг.jpg |fax= |email= |skype= |hours= |price= | lastedit=2017-04-02 |description=Вежа-рондель, призначена для розміщення артилерії, в середньовічній Виборзької фортеці стояла за межами міської стіни і захищала східні ворота. У різний час вежа використовувалася як склад, сховище вибухових речовин і навіть «бараняча в'язниця»: в вежу зганяли бездоглядну худобу, яка втікла від господарів. З 1970-х років в Круглої вежі знаходиться ресторан.}} {{listing|type=see |lat = 60.713908 |long =28.733009 |wdid=Q4235755 |name= Костел Св. Гіацинта |alt=Лицарський будинок |image =Vyborg 06-2012 various listed 05.jpg |address =вул. Водяної Застави, 4 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = | lastedit=2017-04-02 |description =Будинок побудований як школа францисканського монастиря на початку XVI століття, через сто років будівля перебудована і передана міському дворянському зібранню - звідси назва «Лицарський будинок». На початку XIX століття будинок був переданий католицькому храму святого Гіацинта. Зверніть увагу на решітку огорожі: це оригінальна решітка старого кафедрального собору, перенесена до костелу після Другої світової війни.}} {{listing|type=see |lat=60.71345 | long=28.7393 |wdid=Q55261337 |name =Будинок Банку Фінляндії («Суомен панкки») |alt = |image = Vyborg 06-2012 various listed 11.jpg |address = |directions =Риночна площа |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = | lastedit=2017-04-02 | description = Червоний будинок належав не фінським панкам, а Банку Фінляндії і побудований не в стилі фінського романтизму, а в нехарактерному для Виборга ганзейському стилі. Зверніть увагу на барельєфи, вписані в трикутні фронтони над вікнами, і на фігурки путті в цих барельєфах.}} ===Бюргерські будинки=== Крім середньовічного замку і фортечних башт, в Виборзі збереглися і чотири маленьких «приватних фортеці» XIV - XVI століть: невисокі бюргерські будинки баштового типу з підвалом і товстими стінами, складеними з гранітних валунів. На території Росії такі будинки можна побачити тільки в Виборзі. {{listing|type=see |lat=60.7136 | long=28.7343 |wdid= Q22969598 |name =Садиба бюргера|alt = |image = Старинный дом.jpg |address =вул. Прогонна, 7а |directions = |url =http://www.vyborg-gid.ru |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = | lastedit=2017-04-02 |description=Найбільш ошатний з древніх цивільних будинків Виборга, з гострим щипцом і флюгером, побудований в кінці XVI або початку XVII століття. Перший поверх будинку-фортеці займали склад і майстерня, другий - кімната для переговорів і невелика кухня, а третій - спальні. У 1979 році садиба відреставрована, а інтер'єри стилізовані в середньовічному дусі: відтворені склепінні перекриття, відремонтовано камін. Зараз в садибі розміщується інформаційно-туристичний центр з магазином сувенірів, а в Каретний дворі - військовий музей Карельського перешийка.<BR> На цій же ділянці розташований так званий {{listing|type=see| lat=60.713919| long=28.733701 |wdid= | name=Будинок на скелі | format=poi | image=Vyborg VodnoyZastavyStreet5 006 8957.jpg | address=вул. Прогонна, 5 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-04-01 | description=}} '' «Будинок на скелі» '' - побудований теж в XVI столітті, але повністю перебудований після Другої світової війни. Він дійсно стоїть на величезному уламку скельної породи.}} {{listing|type=see |lat=60.712326 | long=28.733739 |wdid=Q23907313 |name =Будинок городянина|alt = |image = Выборг. Жилой дом XVI века..JPG |address =вул. Кріпосна, 13а |directions =у дворі, вхід з вул. Красіна |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = | lastedit=2017-04-02 |description =Це не сама витончена з виборзьких старожитностей: двоповерховий житловий будинок поперек двору, оточений сучасними будівлями. Однак за однією з версій він побудований аж в 1583 році і всі ці роки залишався житловим - справжній старий фонд! Якщо датування вірне, це найстаріший житловий будинок в Росії.}} {{listing|type=see |lat=60.71184 | long=28.7317 |wdid=Q23949679 |name =Будинок купецької гільдії Святого Духа |alt = |image =Дом купеческой гильдии Святого Духа (Санкт-Петербург и Лен.область, Выборг, Выборгская улица, 8).JPG |address =вул. Виборгська, 8 |directions =ріг вул. Нової Застави |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = | lastedit=2017-04-02 |description =Невеликий будинок з коньковим черепичним дахом побудований приблизно в XIV столітті і спочатку служив підсобним приміщенням купецької садиби. У XVI столітті будинок придбала купецька гільдія Святого Духа, і він став використовуватися для торгових переговорів. }} ===Центр міста=== {{listing|type=see| lat=60.7112 | long=28.7438 | wdid=Q4345234 | name=Парк | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-01-16 | description=На місці знесених в середині XIX століття валів Рогатої фортеці був розбитий бульвар, який отримав назву Еспланада. У фінський період його перейменували в Торкельскій парк на честь засновника Виборга, а після Другої світової війни він його чекало ще одне перейменування. Парк цікавий поруч скульптурних композицій. }} {{listing|type=see|lat=60.709629 | long=28.747168| wdid=Q133829 |name=Скульптура «Лось» | image=Скульптура Лось, 22.08.2009 - panoramio.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-01-16 | description=Скульптура була створена в 1928 році фінським скульптором Юссі Мянтюненом. Вважається одним із символів Виборга. Копії цієї скульптури є в [[Гельсінкі]], [[Лахті]] і в [[Турку]]. Відповідно до сучасної прикмети, якщо потерти лосині копита, обов'язково повернешся в Виборг. }} {{listing|type=see|lat=60.710696 | long=28.743579| wdid=Q21021106 |name=Скульптура «Лісовий юнак» | image=Выборг. В городском парке. - panoramio.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-01-16 | description= Скульптура «Лісовий юнак» '' ({{lang | fi | Metsän poika}}) '', що зображає оголеного юнака з ведмежам на повідку, створена Юр'є Лііпола в 1932 році. За авторською ідеєю, вона символізує підкорення карельської природи людиною, хоча в фінських газетах попадалося й інше трактування: хлопчик уособлює молоду Фінляндію, а ведмідь, зрозуміло, Росію. }} {{listing|type=see|lat=60.711747 | long=28.737964| wdid=Q48576243 |name=Фонтан з ведмедем | image=Фонтан с гранитным медведем. - panoramio.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-01-16 | description= Фонтан перед храмом св. Петра і Павла був споруджений в 1960-х роках, а гранітна фігура ведмедя, що п'є воду, раніше прикрашала довоєнний будинок Виборзького вокзалу. }} {{listing|type=see|lat=60.711885 | long=28.738511| wdid=Q16744819 |name=Пам'ятник Мікаелю Агріколу | image=Выборг. Памятник Микаэлю Агриколе..JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-01-16 | description= Пам'ятник фінському просвітителю Мікаелю Агріколі, встановлений в 2009 році - це копія роботи Еміля Вікстрьома, загубленого під час радянсько-фінської війни. }} {{listing|type=see| lat=60.711741| long=28.736927 |wdid=Q63147706 | name=Трамвай-пам'ятник | alt= | image=Vyborg TramMonument 006 9217.jpg | address=Театральна площа | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-12-02 | description= Встановлений в 2018 році в пам'ять про трамвайний рух, що був у Виборзі в 1912-1957 роках. Для пам'ятника було обрано місце, де в 1920 році сталася найбільша в Фінляндії трамвайна аварії, що коштувала життя п'ятьом пасажирам. Власне, сам пам'ятник - це всього лише трамвай, відтворений на основі експонатів Гельсінського міського музею, так як жодний місцевий вагон не вцілів. Трамвай поставлений на історичні рейки, маршрутні таблички всередині вагона імітують оригінальні, а композицію оживляє пара бронзових скульптур (автор Сергій Астапов). Усередині трамвая розташоване невелике кафе. }} {{listing|type=see| lat=60.709047 | long=28.747047 | wdid=Q2377891 | name=Бібліотека Аалто | alt= | image=Alvar Aalto Library Vyborg3.jpg | address=Суворовський пр., 4 | directions= | url=http://www.aalto.vbgcity.ru/ | facebook= | vkontakte= https://vk.com/aaltolibrary | phone= | hours= {{hours|Пн|Пт|11||18}}, {{hours|Сб||12||19}} | price= | lastedit=2017-10-24 | star=yes | description=Шедевр функціоналізму, одна з найвідоміших в світі будівель в цьому стилі і одна з кращих робіт фінського архітектора Алвара Аалто. Бібліотека побудована в 1933-1937 роках. Читальні зали спроектовані без вікон: уздовж стін повинні стояти книжкові шафи, а світло падає з 57 світлових ліхтарів в стелі. З вулиці ж добре видно лекційний зал бібліотеки: дерев'яна стеля в ньому має унікальну хвилеподібну форму, що додає кімнаті особливі акустичні властивості. Бібліотека знаходиться в будівлі по сей день. Якщо ви в неї не записувалися, оглянути інтер'єр можна з екскурсією (на початку кожної години). }} {{listing|type=see| lat=60.7082 | long=28.738 | wdid=Q18661209 | name=Бастіонний комплекс Панчерлакс| alt= | image=Бастион Панцерлакс (Выборг)3.JPG | address=вул. Ладанова, 1 | directions=кут Виборзької вулиці і Ленінградського проспекту | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=10:00—18:00 без виходніх | price= | lastedit=2018-01-03 | description=Бастіон зведений в 1579-1580 роках як найважливіший елемент системи фортечних споруд на узбережжі Виборзького затоки. Обороняв правий фланг '' Рогатий фортеці '' бастіон отримав назву Панцерлакс ( «Панцир затоки»). У 1782 році до кріпаком спорудам був прибудований новий пороховий льох. У 1930 році на вершині бастіону фінський архітектор Уно Ульберг побудував функционалистский музей витончених мистецтв (порівняйте цю будівлю з [[# Будівля провінційного архіву | міським архівом]] роботи того ж автора). У 2010-х роках музей мистецтв став Виборзьким філією Ермітажу (на фасаді деякий час висіла недоречна в Виборзі вивіска «Ермітаж»), а внизу, в пороховому погребі, розмістився крихітний музей Виборзькій археології. }} {{listing|type=see| lat=60.708017| long= 28.740622 |wdid= | name=Будівля заводу «заро» | alt= | image= | address=Ленінградський пр., 5 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-02 | description=До бастіону Панцерлакс прилягає невелика промзона фінського періоду. Красиве краснокирпичное будівля - колишня будівля автомайстерень, зараз належить заводу металоконструкцій.}} {{listing|type=see| lat=60.712632 | long=28.737170 | wdid=Q28721008 | name=Будівля Банку Північних країн| alt= | image=Finnish architecture in Vyborg before 1939 03.jpg | address=Піонерська вул., 4 | directions=на розі Театральної та Ринкової площі | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-01-17 | description=Масивна будівля в дусі флорентійського палаццо з боку Ринкової площі майже повністю затуляється Круглої вежею, тому розглядати її краще з Піонерській вулиці. Побудовано в 1900 році за проектом архітектора Вольдемара Аспеліна, який наполягав на знесенні Круглої башти, але, на щастя, безуспішно. Будівля багато декорована; сама примітна деталь - сидять на балконах грифони. Сусідню будівлю конкурентів - Фінляндського об'єднаного банку - вирішено в стилі венеціанського палаццо і теж має геральдичних звірів на балконах, у зв'язку з чим ці дві будівлі часто вважають одним цілим. Вхід в Фінляндський об'єднаний банк оформлений цікавим ліхтарним стовпом-колоною з рельєфами. }} {{listing|type=see |lat=60.7121 | long=28.7384 |wdid= Q4426026 |name =Храм Св. Петра і Павла |alt = |image = Лютеранский собор Св. Петра и Павла. - panoramio.jpg |address =Піонерська вул., 6 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Невеликий собор в центрі Театральній площі - єдиний збережений лютеранський храм Виборга. Після Другої світової війни тут був влаштований склад, потім клуб, і церковні інтер'єри були повністю втрачені. }} {{listing|type=see |lat=60.7101 | long=28.7392 |wdid= Q4430839 |name =Спасо-Преображенський собор |alt = |image = Выборг (Ленинградская область). Спасо-Преображенский собор..JPG |address =Соборна пл. |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =У Виборзі не дуже багато пам'ятників класицизму, і один з кращих - це невеличке собор, побудований в 1787 році за проектом Миколи Львова. Спочатку в якості дзвіниці використовувалася Годинникова вежа, але до кінця XVIII століття біля собору з'явилася і власна дзвіниця. З 1859 храм є кафедральним собором Виборга. }} {{listing |type=see |lat=60.70473 | long=28.74914 |wdid= Q93903178 |address=Садова вул., 17 |directions=на розі бульвару Кутузова |name=Церква Адвентистів Сьомого Дня |image=Vyborg Sadovaya17 006 9672.jpg |description=При всьому багатстві функционалистских будівель Виборга, діючий храм в стилі функціоналізм - штука унікальна. Будинок побудований в 1935 році за проектом В. Раутіайнена.}} {{listing|type=see| lat=60.710795 | long=28.754407 | wdid=Q18662656 | name=Будинок страхової компанії «Кар'яла» | alt= | image=Vyborg LeningradskoyeHighway7 006 8370.jpg | address=Ленінградське шосе, 7 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-01-03 | description=Найбільш помітний пам'ятник функціоналізму у Виборзі - одинадцятиповерхівки, перша висотна будівля міста, побудована архітектором Оллі П'юро в 1939-1943 роках. }} {{listing|type=see| lat= 60.706480| long=28.764126 |wdid=Q4126483 | name=Батарейна гора | alt=| image=Battery Mountain - panoramio (2).jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-02 | description=Природний пагорб в східній частині Виборга, на якому в 1863-1870 роках знаменитий військовий інженер Едуард Тотлебен, який побудував мало не все фортифікації Російської Імперії, звів комплекс оборонних споруд, відомих як Східно-Виборзьке зміцнення. Фортифікації вийшли настільки вдалими, що навіть через 70 років після будівлі, під час Зимової війни, радянські війська не змогли їх подолати. Зараз серед колишніх укріплень розбитий головний міський парк культури і відпочинку. З західного редуту (над Чорноморської вул.) відкривається гарний вид на центральну частину міста. }} {{listing|type=see|lat=60.706110 | long=28.763890| wdid=Q101067794 |name=Водонапірна вежа на Батарейної горі | image=Водонапорная башня на Батарейной горе в Выборге.jpg | address=улица Некрасова, дом 35 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit= | description=Варто також пройти через парк до північного схилу гори, над яким височить похмурий цегляний паралелепіпед: це функционалістська водонапірна вежа 1930 року - навіть не вежа, а вертикальне водосховище, найбільше в Фінляндії на момент споруди, воно вміщувало більше мільйона тонн води.}} {{listing|type=see| lat=60.7152 | long=28.745 |wdid= | name=Виборзькі дракари| alt= | image=Башня Олофа и дракары.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-02 | description=Два 24-метрових дракара (дерев'яних корабля вікінгів), побудованих за зразком історичного Гокстадського корабля з музею в Осло, використовувалися в 1984 році у фільмі «І на камінні ростуть дерева», знятому в околицях Виборга. Їх встановили на березі затоки Салакка-Лахті, і вони стали популярною міською визначною пам'яткою. До 2009 року дерев'яні корпуси прийшли в непридатність і були розібрані, а на Виборзькій верфі «Варяг» були побудовані їх дублікати. Таким чином, зараз у готелі «Дружба» стоять симулякри, копії копій стародавнього корабля.}} ====Архітектура фінського романтизму==== [[File:Vyborg, Lallukka house.jpg|thumb|upright=1.3|Дом Лалукки]] [[File:Vyborg SuvorovAvenue25 006 8339.jpg|thumb|upright=1.3|Дом Москвина]] {{listing|type=see| lat=60.71259 | long=28.75184 | wdid=Q18660458 | name=Будинок Лалуккі | alt=дом акционерного общества «Хякли, Лаллукка и К°» | image=Vyborg, Lallukka house.jpg | address=Вокзальна вул., 7 | directions=ріг вул. Маяковського | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-01-04 | description=Одна з найбільш колоритних будівель цього стилю побудована в 1906 році, облицьована червоно-коричневим гранітом і відрізняється різноформенними вікнами - напівкруглими, стрілчастими, щілиноподібними - і гротескними фасадними орнаментами. Декор абсолютно не впадає в очі: уважно дивіться на лиштви нижніх вікон і обрамлення балконів і ви знайдете саму різну живність: оленя, лисицю, сову, кажана, лебедів, пеліканів. }} {{listing|type=see| lat=60.70964 | long=28.7496 |wdid=Q76451436 | name=Будинок Москвіна | alt= | image= Vyborg SuvorovAvenue25 006 8339.jpg | address=пр. Суворова, 25 | directions=Червона площа | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-02 | description=Будинок Москвіна }} {{listing|type=see| lat=60.71253 | long=28.7418 | wdid=Q71737129 | name=Будинок Маркелова | alt= | image=Vyborg, Leningrad Oblast, Russia - panoramio (26).jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-01-04 | description=У народі будівля відома як «будинок з ведмедями», хоча ведмедів потрібно ще пошукати: це не барельєфи на фасаді, а невеликі скульптури з боків балконів. }} {{listing|type=see| lat=60.710979 | long=28.745940 | wdid=Q76665114 | name=Будинок Конконена | alt= | image=Vyborg, detail of the house Torkkelinkatu 16.jpg | address=| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-01-04 | description=Найвища будівля за авторством архітектора Пааво Уотіли по стилю ближче до петербурзького «північного модерну», ніж до фінського романтизму, і відомо насамперед гротекснимі рельєфами, що оформляють вхід. }} {{listing|type=see| lat=60.70875 | long=28.7406 |wdid= | name=Будинок АТ «Пелікан» | alt= | image= 4Y1A2370 Vyborg, Russia (34853597790).jpg | address=Ленінградський пр., 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-02 | description=На фасаді - епонімічні білі пелікани. }} {{listing|type=see| lat=60.71417 | long=28.74994 |wdid=Q58857331 | name=Будинок Піетінена | alt= | image= Finnish architecture in Vyborg 01.jpg | address=Ленинградский пр., 31 | directions=угол Треугольного пер. | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-02 | description=Будівля сильно постраждала під час війни і позбуася вежі, але в оформленні фасаду збереглися яскраві деталі в стилі національного романтизму. Найбільш помітні гранітні барельєфи, виконані відомим фінським скульптором Армасом Ліндгреном: уздовж фасаду розташовані вісім масок, що зображують героїв національного епосу, а арку парадного під'їзду прикрашають три потужні левові голови. }} {{listing|type=see| lat=60.714730 | long=28.732038 |wdid= Q22343393 | name=Гранітний палац. | alt=Будівлю головної контори фірми «Хакман і К °» | image= Ул.Северный Вал,5, 22.08.2009 - panoramio.jpg | address=ул. Северный Вал, 5 | directions=угол Подгорной ул. | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2018-01-16 | description=Ділова будівля, побудована в 1907-1908 роках для сім'ї промисловців і меценатів Хакманов - вдалий творчий дебют майбутніх знаменитих архітекторів Уно Ульберга і Акселя Гюльдена. Облицьована темно-червоною і світло-сірою гранітною плиткою, рясно прикрашена різьбленням і рельєфами. Від розкішних, за словами краєзнавців, інтер'єрів після двох воєн залишилися лише спогади, а висока покрівля будівлі була втрачена в ході незграбної післявоєнної реставрації, однак будівля досі справляє дивне враження своєю масштабністю і практично середньовічним виглядом. }} ===Твердиш=== [[File:Крепость Корона Санкт-Анна (Выборг)11.JPG|thumb|upright=1.3|Анненські укріплення]] [[File:Памятник императору Петру 1-му, г. Выборг (1).jpg|thumb|upright=1.3|Пам'ятник Петру I]] {{listing|type=see| lat=60.7201 | long=28.723 | wdid=Q4066656 | name=Анненські укріплення | alt=Анненкрон, Корона Святої Анни | image=Выборг - panoramio (65).jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-01-17 | description=Укріплення побудовані в першій половині XVIII століття незабаром після приєднання Виборга до Росії і названі на честь імператриці Анни Іоанівни. За формою напівкругла фортеця нагадує корону, звідки і пішла назва Аннекрон. Укріплення захищали місто з півночі - з самого ймовірного напрямку атаки, але, хоча підтримувалися в боєздатному стані майже 150 років, так жодного разу і не брали участі в бойових діях. Завдяки цьому укріплення чудово збереглися - це один з найбільш цілісних зразків фортифікацій XVIII - XIX століття в Росії. В середині XIX століття в південно-східній частині території колишніх укріплень був розбитий сад Святої Анни, згодом перейменований в Петровський парк. }} {{listing|type=see| lat=60.717009 | long=28.722530 | wdid=Q18237721 | name=Пам'ятник Петру I | alt= | image=Vyborg. The monument to Peter I on Mount Peter.JPG | address=Петровсmкий парк | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-10-30 | description=Стоїть на Петровській горі - височині, де під час облоги Виборга в ході Північної війни знаходилася ставка Петра I. Збереглися царський вензель і хрест, вибиті на скелі, за переказами, самим Петром. Пам'ятник споруджено в 1910 році, його установка була приурочена до 200-річчя взяття Виборга російськими військами. Якщо дивитися з висоти пташиного польоту (або як мінімум з вежі Олафа) на затоку, то видно, що пам'ятник Петру коштує рівно навпроти пам'ятника Торгільс Кнутссона, встановленого на площі Старої Ратуші двома роками раніше; при цьому обидва правителя дивляться на Виборзький замок і стискають в руці руків'я шпаги. Вийшло вкрай символічно. Тож не дивно, що коли Виборг переходив до Фінляндії - в 1918-му і в 1941 роках, - пам'ятник Петру негайно демонтували фінами, так що зараз він стоїть на своєму місці фактично вже в четвертий раз. У 2010 році, на честь 300-річчя відповідного події, на Петровській площі біля підніжжя Петровської гори був встановлений пам'ятник сподвижникові Петра, генералу Федору Апраксину, що, треба розуміти, візуально закріплює перевагу російської сторони в цьому старовинному протистоянні. }} {{listing|type=see | name=Будівля провінційного архіву | alt= |image = Vyborg Archive 006 8006.jpg | url= | email= | address=вул. Штурма, 1 | lat=60.715295 | long= 28.723916 |wdid= Q18662854 | directions= | phone= | star= | hours= | price= | description=Чудовий будинок в стилі фінського функціоналізму побудований на вершині скелі в 1933 році. На початку XX століття тут планували побудувати православний Петропавлівський собор і навіть звели частину стін, але незалежній лютеранській Фінляндії ще один православний собор не був потрібен, і на його фундаменті Уно Ульберг побудував будинок архіву. Крім сховища для документів, в будівлі розміщувалися кухня, пральня, читальний зал і навіть окремі квартири для двірника і кочегара. }} [[File:Остров Людвигштайн Осень 3.jpg|thumb|upright=1.3|Острів Людвигштайн в парку Монрепо]] [[File:Выборг. Статуя Вяйнемейнена в парке Монрепо..JPG|thumb|upright=1.3|Статуя Вяйнемейнена]] {{listing|type=see| lat=60.7326 | long=28.727 |wdid= Q1812685 | name=Пейзажний парк Монрепо | alt= | image= Парк Монрепо 5.jpg | address= | directions=Від залізничного вокзалу автобусом №1 / 6 або до зупинки «Центральна лікарня» і пройти ще 600 м до головного входу в парк, або до зупинки «Виборзьке селище», від якої всього 100 м до бокового входу | url=http://www.parkmonrepos.org | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | star=yes | hours= {{hours|||9||20}} | price=100 руб | lastedit=2017-04-01 | description=Монрепо (від французького «мій спокій») - музей-заповідник, пейзажний парк в північній частині міста. Парк на цьому місці вперше був розбитий в 1760 році, а в 1788-му його придбав президент Санкт-Петербурзької Академії наук барон Людвіг Ніколаї і зробив своїм родовим маєтком. При ньому і його сині Паулі територія маєтку була розширена і прикрашена павільйонами і скульптурами. Незважаючи на перипетії ХХ століття, коли маєток побував і дитячим садом, і парком культури і відпочинку, до теперішнього часу збереглися парковий ландшафт, будівлі садибного комплексу і деякі споруди. }} {{listing|type=see|lat=60.7319 | long=28.727 |wdid= | name=Головний садибний будинок | alt= | image= Monrepos Main House.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-01 | description=Побудований в 1798-1804 роках в палладіанському стилі за проектом Джузеппе Мартінеллі - друга барона Ніколаї, завідувача картинною галереєю Зимового палацу. }} {{listing|type=see| lat=60.7321 | long=28.727 |wdid= | name=Бібліотека | alt= | image= Библиотека усадьбы парка Монрепо..JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-01 | description=Дерев'яний флігель з башточкою, побудований одночасно з садибним будинком і мало поступається йому за розміром - у баронів Ніколаї була одна з найбільших приватних книжкових колекцій Росії. }} {{listing|type=see| lat=60.73196 | long=28.7309 |wdid=Q18658721 | name=Левкадійська скала | alt=В честь острова Левкада, де поетеса Сапфо кинулася в море| image= Obe brol.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-01 | description=На скелі раніше стояв храм Амура, а в 1827 році на його місці Пауль Ніколаї спорудив мармуровий обеліск в пам'ять про передчасно померлу дружину і її братів. Скеля - одна з кращих оглядових майданчиків парку. }} {{listing|type=see| lat=60.73383 | long=28.7341 |wdid= Q28922550 | name=Остров колонни | alt= | image= Колонна233.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-01 | description=На штучному острівці, з'єднаному з іншим парком витонченим китайським містком, стоїть мармурова колона двох імператорів. Такий монумент Людвіг Ніколаї спорудив в 1804 році на честь Павла I і Олександра I, завдяки яким він отримав Монрепо в приватне володіння. }} {{listing|type=see| lat=60.7352 | long=28.725 |wdid=Q18660627 | name=Остров-некрополь Людвигштайн | alt= | image= Остров-некрополь Людвигштайн.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-01 | description=З боку півострова Нептуна відкривається один з найцікавіших видів парку: маленький скельний острівець з неоготичною каплицею Людвігсбург. У 1820 році померли Людвіг Ніколаї та його дружина, а їх син, Пауль Ніколаї, побудував на острівці сімейний склеп з каплицею і перейменував острів в «камінь Людвіга». Офіційно відвідування острова заборонено, але взимку туди можна пройти по льоду, хоча дивитися там нічого: каплиця всередині абсолютно порожня. }} {{listing|type=see| lat=60.7369 | long=28.720 |wdid=Q18662993 | name=Вяйнямейнен, що грає на кантеле | alt= | image= Monrepo777.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-01 | description=Статуя зображує Вяйнемейнена - головного героя карельського епосу Калевала - і з'явилася в парку в 1831 році, ще до першої публікації «Калевали». Спочатку Людвіг Ніколаї хотів розмістити тут скульптуру святого Миколая, покровителя роду, і навіть назвав місце установки ущелиною Святого Миколая, але при його житті до установки статуї справа не дійшла; син же господаря поставив не святого, а героя «Калевали». Пам'ятник два рази руйнувався, зараз в парку встановлена сучасна копія роботи 1873 року. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Лютеранская Кирха в Приморске.JPG|thumb|upright=1.3|Кірха св. Марії Магдалини в Приморську]] Після Виборга ви, швидше за все, направитеся в [[Санкт-Петербург]] або [[Гельсінкі]]. Можливо, вам також захочеться вийти до моря, оскільки сам Виборг, хоч і приморське місто, стоїть немов на березі озера кілометрів в 30 від пристроїв Фінської затоки. У цьому сенсі набагато краще розташований [[Зеленогорськ]] - курортне селище з великим піщаним пляжем і красивою церквою фінської споруди. У Зеленогорську зупиняються всі виборзькі електрички, він знаходиться на кордоні Ленінградської області і «великого Петербурга», звідси в Пітер легко виїхати будь-яким наземним транспортом. Якщо ви маєте вільний час, можна відвідати ще й розташовані по сусідству з Зеленогорськом [[Репино]] (з музеєм-садибою художника Рєпіна «Пенати») і [[Комарово]] ( з цікавим меморіальним кладовищем) - в цих селищах також є мальовничі піщані пляжі. Поруч з Виборгом багато озер. Навколишні міста і селища теж по-своєму цікаві: наприклад, в [[Приморськ (Ленінградська область) | Приморську]] є чудова церква фінського часу, а [[Каменногорск]] стоїть на березі Вуокси, головної річки Карельського перешийка. {{listing|type=vicinity| lat=60.7984 | long=28.9487 | wdid= | name=База відпочинку і аквапарк «Тапіола»| alt= | image= | address=сел. Гвардійське | directions = 20 км на північний схід від Виборга, поїзди на Каменногорск або приміські автобуси | url=http://www.tapiola-rus.com/ | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|931|205-20-40}} | email=info@tapiola-rus.com | hours=аквапарк: {{hours|||12||22}} | price=Проживання: від 5000 руб, аквапарк в будні / вихідні: 600/800 руб за 2.5 год | lastedit=2018-01-14 | description=«Тапіола» в фінському і карельському фольклорі означає казкову лісову країну. Це заміський готель з фінськими цінами на березі мальовничого лісового озера. Є всі можливі розваги (водні велосипеди, човни, спортмайданчики, дитячий куточок), але приїдете ви сюди, швидше за все, заради відвідин аквапарку. }} {{listing|type=vicinity| lat=60.695110| long=28.734202 |wdid= | name=Бобовий мис | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-25 | description=Розташований на південно-західному виїзді з Виборга, де показують фінські артилерійські батареї 1930-х років, а до них додаються хороші види на Виборг і його околиці. }} {{Перекладено|мова=ru|стаття=Виборг}} {{footer|ispartof=Ленінградська область|type=Місто}} b2p0bxizsn8yrjmwgj79uwgtdezjn4i 0 3115 32874 28149 2022-07-29T09:34:33Z Mykola7 4555 32874 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Кирилов | citylocal= | arm = Kirillov COA (1996).gif | image=Вид на южную часть Кирилло-Белозерского монастыря.jpg | caption=Кирило-Білозерський монастыр на березі Сіверського озера. | website=http://admkirillov.ru/ | callingcode=+7 81757 | timezone= UTC+3 | monumentlist=Вологодська область/Кирилов Вологодская область/Кириллов | naturelist= }} Кирилов розташований в північно-західній частині Вологодської області на березі Сіверського озера. Це невелике провінційне містечко зі своїми околицями є найбільш відвідуваним туристичним центром Вологодської області. Візитною карткою міста і всього регіону є Національний Києво-Печерський монастир - найбільша православна обитель в світі і скарбниця російської культури. У 20 кілометрах від Кирилова розташований Ферапонтів монастир з фресками Діонісія - об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Також недалеко від міста розташовані Горицький монастир і Ніло-Сорська пустель - ще одні важливі туристичні об'єкти на території національного парку «Російська Північ», який займає більшу частину Кирилівського району. == Зрозуміти == ===Історія=== Кирилов виник на березі Сіверського озера навколо Кирило-Білозерського монастиря, з яким нерозривно пов'язана історія міста. Початок обителі поклав в 1397 році архімандрит московського Симонова монастиря Кирило разом з монахом того ж монастиря Ферапонтом. Статут Кирило-Білозерської обителі славився жорсткістю і дисципліною - у ченців не повинно було бути нічого зайвого, навіть води в келіях. Ферапонт, мав інші погляди на чернече життя, в 1398 відокремився і заснував неподалік власний Ферапонтів монастир. Високий авторитет і організаторські здібності Кирила сприяли притоку нових ченців і становленню нового духовного центру на Російській Півночі. У XV столітті Кирило-Білозерський монастир став один із центрів виникнення некористолюбства в російській церкві, припускало заперечення земних багатств і мінімальні матеріальні блага. У 1450-ті - 1470-ті роки тут був ченцем один яскравих представників цього руху, Ніл Сорський, який в наступні роки заснував неподалік один з найбільш аскетичних монастирів на Русі - Ніло-Сорську пустель. Кирилівський монастир, тривалий час керувався духом некористолюбства і намагався не купувати землі у власність. Однак уже на початку XVI століття братія монастиря стала більше підтримувати ідеї іосифлян, прихильників поглядів Йосипа Волоцького, який вважав, що церкви повинні нарощувати своє матеріальне багатство для здійснення своєї просвітницької та благодійної діяльності.З першої половини XVI століття Кирилівський монастир став одним з найбільш шанованих на Русі і сюди стали регулярно їздити Московські великі князі та царі, які робили багаті вклади. У 1528 сюди приїжджав Василь III з дружиною Оленою Глинською молити про спадкоємця - згодом у них народився син, Іван Грозний, який був тут тричі і жертвував великі суми на розвиток монастиря. Таким чином, якщо будівництво перших кам'яних храмів - Успенського собору і Введенської церкви з трапезної диктувалося внутрішніми потребами обителі, то подальше будівництво, в значній мірі, пристосовувалося до пам'ятних подій і багатим вкладами правлячих осіб і їх оточення.У роки опричнини сюди засилали багатьох відомих діячів, які потрапили в опалу до Івана Грозного, наприклад героя Казанського походу воєводу Воротинського, митрополита Симеона, бояр Шереметьєвих і ін. Заслані бояри робили значні внески, будуючи церкви над похованнями своїх родичів. Завдяки багатим вкладами Василя III, його сина Івана Грозного, а також представників династії Романових, обитель стала скарбницею мистецьких цінностей, багато з яких збереглися і представлені в музейному фонді монастиря. У XVI столітті монастирське будівництво досягло особливого розмаху: було побудовано 7 з 11 його храмів. Монастир, що розрісся, розділили на дві частини: основна територія - Великий Успенський монастир і територія навколо гірки, де жив преподобний Кирило - Малий Іванівський монастир. В кінці XVI століття обитель перетворилася на могутню фортецю, кам'яні стіни якої були протяжністю близько кілометра, з 8 вежами і 3 проїзними воротами. Могутні монастирські стіни успішно витримали облогу литовсько-польських загарбників в 1612-1618 роках, що розорили багато навколишніх земель. Після смерті царя Олексія Михайловича в 1676 році сюди був переведений з Ферапонтово опальний патріарх Никон, який провів тут під суворим наглядом останні 5 років перед своєю смертю по дорозі в Новий Єрусалим. До початку XVIII століття з центру некористолюбства обитель перетворилася в один з найбагатших монастирів на Русі, якому належало понад 600 сіл. Монастир став феодальним центром, мав в своєму розпорядженні майстрів, що зводили багато нових споруд. Навколо обителі утворилася ціла слобода, з якої згодом виросло сучасне місто Кирилов. До середини XVIII століття монастир був важливим культурно-економічним центром Російської Півночі, місцем паломництва і політичного заслання. Також він мав стратегічне значення - охороняв важливий сухопутний торговельний шлях з Архангельська до Москви. Після будівництва балтійських портів за Петра I значення північній торгівлі через Архангельськ впало, і економічне значення Кирилова зменшилось. У 1764 Катерина II позбавила монастирі земель і селян, і Північна Лавра почала стрімко втрачати свій вплив. У 1776 Кирилов указом імператриці став повітовим містом Новгородської губернії. Забудова Кирилова повинна була проводитися за регулярним планом, затвердженим Катериною II в 1777 році: тут мало з'явитися до 40 вулиць і 4 площі. Однак, значна частина цих планів так і не була реалізована, зате в монастирських стінах була утворена повітова тюрма. У 1918 радянська влада націоналізувала церковне майно і розстріляла на горі Золотуха, в 2 км на захід від монастиря, його останнього настоятеля, Варсонофія. У 1924 монастир був остаточно закритий, а на його базі відкрили історико-архітектурний музей-заповідник. Це дозволило зберегти багато художніх цінностей і будівлі монастиря від руйнування. Саме місто Кирилов в 1927 став районним центром Ленінградської, а з 1937 Вологодської області. У 1958 році на територію колишньої обителі були перевезені пам'ятки дерев'яної архітектури з околиць Кирилова, які потрапили в зону затоплення при будівництві Волго-Балтійського водного шляху. ===Сучасність=== Заснований як подмонастирська слобода, Кирилов зберіг до нашого часу вигляд невеликого повітового міста. Сучасні стіни монастиря утворюють потужну середньовічну фортецю в його центрі, що залучає в місто натовпи туристів, в тому числі іноземних. Усередині високих монастирських стін розташовується 11 великих і малих церков, келійні і господарські споруди. Після того, як в кінці 1990-х частину території монастиря віддали РПЦ, він співіснує з музеєм. В даний час чинними є лише кілька церков, в одній з яких (церква Кирила) знаходяться мощі засновника обителі. У 1991 Кирилов увійшов в популярний водний туристичний маршрут «Москва-Санкт-Петербург», що дозволило значно збільшити доходи музею і кількість туристів в місті. В даний час Кирилов з околицями став найвідвідуванішим місцем Вологодської області, куди щорічно приїжджають понад 300 тисяч туристів. У 1992 на території Кирилівського району був утворений національний парк «Російський Північ», який покликаний сприяти додатковій привабливості Кирилівського району і зберігати місцеві природно-культурні комплекси. Проте, розвиток туристичної інфраструктури Кирилова поки недостатній, і в літню пору місця в готелях краще бронювати заздалегідь. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт знаходиться в Череповці в 100 км від Кирилова, куди можна долетіти з Москви, Санкт-Петербурга, Мурманська і Калінінграда. У Вологду літають тільки літаки з Москви і то не кожен день. === {{Потягом}} === До залізничного вокзалу Вологди або Череповця, далі автотранспортом. === {{Автомобілем}} === З огляду на відсутність у місті залізниці і досить нечасте автобусне сполучення, автомобіль є оптимальним способом швидко дістатися до міста. Крім того, він може бути єдиним зручним способом відвідати його околиці. Кирилов перебуває в 130 км від Вологди по трасі А119 «Вологда - Медвежегірськ» і 100 км від Череповця (найбільше місто області за населенням). Стан дороги від Вологди до Кирилова відмінний - можна доїхати швидко і без пробок. Від Москви і Санкт-Петербурга їхати приблизно однаково, по 600 км. З Москви можна доїхати через Ярославль і Вологду по хорошій дорозі. З Санкт-Петербурга через Череповець по трасі А-114. * {{listing | name=АЗС «Лукойл» | alt= | url= | email= | address=вул. Преображенского, 47 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Найбільша і найпопулярніша в Кирилові заправка з якісним бензином, гарним обслуговуванням, кафе і туалетом. Розташовується на в'їзді в місто з боку [[Вологда | Вологди]]. В цілому, АЗС великих федеральних мереж в Кирилові та його околицях небагато. }} === {{Автобусом}} === Прямі рейсові автобуси з Москви або Санкт-Петербурга в Кирилов не ходять, тому необхідно спочатку дістатися будь-яким транспортом до Вологди або Череповця. Від автовокзалу Вологди на автостанцію Кирилова 5 разів на день ходить автобус 5410 - час у дорозі 2 год. 45 хв., Вартість 423 руб. (Грудень 2020). Також можна сісти в Вологді на транзитний автобус до Петрозаводська, але він зупиниться не на автостанції, а на повороті на Кирилов з траси А119, звідки до міста ще 15 кілометрів доведеться добиратися на таксі або автостопом. Від Череповця до автостанції Кирилов також 5 разів на день ходить прямий автобус. Час в дорозі 2 год. 12 хв., Вартість 301 руб. (Грудень 2020). Можна сісти в Череповці на транзитний автобус до Витегри - він теж їде через автостанцію Кирилов. * {{listing | name=Автостанція Кирилів | alt= | url= | email= | address=вул. Гагаріна, 94 | lat=59.854875 | long=38.375123 | directions= | phone={{phone|7|817|573-13-33}} | tollfree= | fax= | hours=05:30 – 12:00, 13:30 – 16:00, 16:30 – 19:00 | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Непримітна двоповерхова цегляна будівля з касовим залом і посадочним майданчиком. Знаходиться в 500 метрах від головного входу в монастир. }} === {{Кораблем}} === C травня по вересень на круїзних теплоходах, прямуючих за Волго-Балтійським річковим шляхом до пристані Гориці або Кузино. Далі в складі організованої екскурсії кілька кілометрів на туристичному автобусі до Кирилова. Екскурсії можуть бути включені в путівку круїзу або пропонуватися на борту теплохода за окрему плату. * {{listing | name=Пристань "Гориці" | alt= | url= | email= | address= | lat=59.866870 | long=38.253840 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Головні річкові ворота Кирилова на річці Шексне, що розташовується в 8 км від центру міста. Відкриті в 1964 році при будівництві [[Водний шлях з Москви в Санкт-Петербург | Волго-Балтійського каналу]]. Потім були прибудовані додаткові причали для прийому великих круїзних туристичних суден. Останній раз реконструкція пристані була в 2013 році, тепер вона може приймати за день до двох десятків теплоходів, а також приватні яхти. Поруч з пристанню розташований [[Кирилов # Воскресенскій_Горіцкій _женскій_монастирь | Горицкий монастир]] і [[Кирилов # Історико-етнографіческій_комплекс_ «Сугорье» | історико-етнографічний комплекс «Сугор'є»]]. На пристані можна купити сувеніри, але ціни вище, ніж в місті. }} * {{listing | name=Причал «Кузино» | alt= | url= | email= | address= | lat=59.764439 | long=38.283810 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Новий пасажирський причал, відкритий в 2010 році нижче по річці Шексне в зв'язку з перевантаженістю пристані «Гориці». Причал приймає частинe круїзних суден, які раніше зупинялися в Горицях і розташований в 17 км від Кирилова. З 2012 по 2019 роки тут розміщувався етнографічний комплекс «Сугор’є», який зараз переїхав в Гориці, а на його місці розташований практично аналогічний комплекс «Застава князів Білозерських». Тут відтворено середньовічне північне поселення XI - XIII ст., Можна пообідати, відвідати театралізовані постановки, сфотографуватися в княжих шатах, купити сувеніри. }} == Транспорт == Кирилов - місто невелике, і по ньому цілком можна пересуватися пішки. Громадський транспорт, в основному, представлений приміськими автобусами, які ходять більше в будні дні і нечасто (кілька разів на день). Зручніше брати таксі, яке в межах міста зазвичай коштує 100 руб. Агрегатори таксі в Кириллова не працюють, тому машини можна ловити в туристичних місцях, подивитися номери телефонів в інтернеті або на вуличних стовпах. Найзручнішим варіантом для пересування по місту і околицям є власний автомобіль, тим більше що пробок в місті немає, а паркування в туристичних місцях безкоштовні. == Що відвідати == * {{see | name=Кирило-Білозерський монастир | alt= | url=https://kirmuseum.org/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone={{phone|7|817|573-14-79}} | tollfree= | fax= | hours={{hours|||9||18}} | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Найбільше за площею і протяжністю стін монастиря в Європі і другий у світі - більшу площу (20 га) займає тільки будиський монастир Дрепунг в [[Тібет]]і. Масивні стіни Кирило-Білозерської обителі обмежують площу близько 12 га, яку можна розділити на Старе і Нове місто. Між ними раніше розташовувалася фортеця Острог, яка не збереглася. Старе місто знаходиться ближче до берега Сіверського озера і включає території Великого Успенського і Малого Іванівського монастирів. Тут знаходиться велика частина архітектурних пам'яток і експозицій музею монастиря. Монастир часто називають Північною лаврою, порівнюючи його з [[Сергієв Посад # Троїце-Сергієва Лавра | самої шанованої на Русі обителлю]] в [[Сергієв Посад | Сергієвому Посаді]]. Однак, на відміну від неї, Кирилівський монастир є державним музеєм-заповідником. Лише окрема частина її споруд передана Російській православній церкві, де веде свою діяльність невелика чоловіча чернеча громада. Решта будови є музеєм, і за вхід до неї треба платити. Єдиний квиток в будівлі і на стіни монастиря коштує 900 руб. На саму територію монастиря вхід безкоштовний, біля головного входу (Казанська вежа) є велика стоянка. Щоб оглянути всю територію обителі, треба пройти кілька кілометрів, а з відвідуванням всіх музейних експозицій це може зайняти півдня. }} ===Великий Успенський монастир=== Найбільш насичена за кількістю будівель і експозицій частина монастиря: тут розташовані 9 зведених в різний час храмів і господарські будівлі, в яких розміщуються основні експонати. Крім Кирилівської церкви, всі будівлі на території Успенського монастиря належать музею-заповіднику, і за вхід в них треба платити. Фортечні стіни Успенського монастиря XVI століття були досить потужні і мали вежі висотою 15 метрів і 1,5 метра ширини - до нашого часу збереглася лише '' 'Світочная вежа' '' 1591 року. Цим же роком датується і законсервовані залишки '' 'Малої Мереженної вежі' '', розташованої поруч з кутовою Білозерською, яку ще називають Велика Мереженна. У 1630 до лінії стін з боку озера прибудували ще '' 'Хлєбенну' '' і '' 'Поварену вежі' '' - вони мали високі шатрові покрівлі, які пізніше були замінені залізними покрівлями з восьмигранними главками і шпилями. * {{see | name=Святі врата з надбрамною церквою Іоанна Лествичника | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857836 | long=38.367535 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=150 руб. | lastedit=2020-12-13 | content=Врата, зведені в 1523 році, ведуть з Нового міста на головну соборну площу монастиря і мають досить складну конструкцію з двома прольотами: вузький для проходу, широкий для проїзду. Стіни і склепіння воріт розписані фресками в 1585 році - це один з найбільш ранніх і повних збережених зразків російського живопису на воротах монастиря. Надбрамна церква була побудована над Святою брамою вже в 1572 році на кошти синів Івана Грозного, царевичів Івана і Федора. Її головний престол і вівтар освятили на честь їх небесних покровителів, святих Іоанна Лествичника і Федора Стватілата. У церкві Іоанна Лествичника збереглася досить багата внутрішня прикраса і рідкісний тябловий іконостас XVI століття. Храм відкритий для відвідування в літній час. }} * {{see | name=Казенна палата | alt= | url= | email= | address= | lat=59.858025 | long=38.367134 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Праворуч від Святих воріт розташовується Казенна палата, побудована в XVI-XVII ст. для зберігання скарбниці монастиря. Усередині палати можна побачити один з рідкісних збережених прикладів інтер'єру громадянського будинку XVII ст. У Казенній палаті знаходиться одна з кас музею і виставка «Церковне мистецтво XVII-XIX ст.» }} * {{see | name=Монаші келії | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857530 | long=38.368018 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=50 руб | lastedit=2020-12-13 | content=Кам'яні келії XVII століття розташовані зліва від Святих воріт і виділяються своєю складністю і мальовничістю, в тому числі привертають увагу цегляні наличники на вікнах келій. Зараз тут розташований конференц-зал, бібліотека і наукові відділи музею, а на першому поверсі відкрито виставку з інтер'єром чернечої келії XVII-XVIII ст. }} * {{see | name=Успенський собор | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857314 | long=38.366829 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=150 руб | lastedit=2020-12-13 | content=Головний храм і найраніша кам'яна споруда Кирило-Білозерського монастиря, що датується 1 497 роком. Побудований Прохором Ростовським зі своєю артеллю і є одним з найдавніших збережених пам'яток ростовської школи зодчества. У наступні роки собор обріс з усіх боків маленькими храмами, і в даний час являє собою цілий ансамбль з прибудовами і паперті, який формувався протягом декількох століть і перевершив за розмірами головні собори багатьох московських монастирів. Успенський собор став центром духовного життя монастиря і головним сховищем давньоруського мистецтва. Унікальний п'ятиярусний іконостас 1497 року і монументальні розписи інтер'єру та північної паперті являють собою колекцію пам'яток монументального церковного живопису XV-XVIII ст. Іконостас став найбільш великий комплексом одночасно створених древніх ікон, що дійшли до нашого часу. Всього вціліло 60 ікон: половина з них розташована в Архімандричих келіях монастиря, а друга частина передана в найбільші столичні музеї: Трет’яковку, Російський музей, Музей імені Андрія Рубльова - в самому іконостасі собору є фотокопії ікон. По неділях і церковних святах в соборі відбуваються богослужіння. }} * {{see | name=Церква Кирила Білозерського | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857103 | long=38.366942 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Невеличка церква, яка примикає з південної стіни Успенського собору. Вперше була побудована в 1585 році над гробницею засновника монастиря, який помер ще в 1427. Її зведення було пов'язано зі знаменитим «Посланням в Національний Києво-Печерський монастир» Івана Грозного, який обурювався будівництвом церкви над похованням князя Воротиського (Володимирський храм), в той час , як могила засновника монастиря залишалася без храму. Згодом церква прийшла в старий стан, її розібрали і в 1782-1785 рр. перебудували в стилі пізнього бароко - зараз вона виділяється на тлі сусідніх будівель монастиря. Є діючою церквою, де регулярно відбуваються богослужіння і поклоніння мощам Кирила Білозерського - головною церковною святинею монастиря. Залишки старовинного різьбленого іконостасу храму були перенесені до церкви Іоанна Предтечі. }} * {{see | name=Володимирська церква | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857362 | long=38.367094 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Мініатюрна церква, яка примикає до Успенського собору зі сходу - побудована в 1554 над могилою засланця боярина Володимира Воротинського, воєводи Івана Грозного і викликала люту критику царя. Храм побудований без особливих вишукувань, зі сходу до нього прибудована Церква Єпіфанія Кіпрського, яка є його більшої і пізньої копією. }} * {{see | name=Церква Епіфанія | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857425 | long=38.367267 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Примикає зі сходу до схожої, але меншої за розмірами Володимирської церкви. Побудована над могилою Федора Телятевського, воєводи за царя Михайла Романова, який перед смертю підстригся в ченці і взяв собі ім'я Епіфаній. Храм був зведений в 1645 кирилівськими майстрами без розписів, його інтер'єр і іконостас дійшов до наших днів без значних змін. }} * {{see | name=Введенська церква з трапезною палатою | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857462 | long=38.365898 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=200 | lastedit=2020-12-13 | content=Церква введення Марії у Храм з трапезної палатою була побудована в 1519 на місці старої дерев'яної трапезної на захід від Успенського собору. У XIX столітті її перебудували, був доданий колонний зал в стилі ампір. Зал був розписаний в 1865 році, частина живопису збереглася до теперішнього часу (крім фресок). Трапезна являє собою величезне склепінчасте приміщення, в якому збиралися на трапезу одночасно всі ченці обителі. В даний час тут розташовується одна з головних експозицій музею, де можна побачити особисті речі Кирила Білозерського, предмети, що розповідають про життя і історії монастиря, також тут знаходиться одна з кас. З північної сторони до трапезної палати прибудована поварня, де зараз розташовується безкоштовна виставка "Народне мистецтво Білозір'я". А в підкліті трапезної є археологічна експозиція "Старовини Білозір'я", вартість її відвідування обійдеться в додаткові 100 руб. }} * {{see | name=Церква Архангела Гавриїла | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857197 | long=38.366385 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Побудована в 1531-1534 рр. ростовскими майстрами на кошти князя Василя III в честь народження у нього сина, одночасно з церквою Іоанна Предтечі (за межами стін Великого Успенського монастиря). Архітектура храму відображає нові елементи, що з'явилися в російській архітектурі від італійських майстрів, які побудували багато об'єктів в [[Москва | Москві]] в XV-XVI ст. }} * {{see | name=Дзвіниця | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857263 | long=38.366341 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Побудована в стилі північного бароко в другій половині XVIII ст., Між Введенським храмом і церквою Архангела Гавриїла на місці застарілої дзвіниці XVI в. Це одна з найвищих споруд монастиря, яке робить сильний акцент в його загальному ансамблі. У літню пору на 3 та 4 ярусах працює виставка «Дзвоновий світ», можна також відвідати ярус дзвону. }} * {{see | name=Архімадричі келії | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857832| long=38.366422 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=200 руб | lastedit=2020-12-13 | content=Побудовані в XVII столітті спочатку в одноповерховому виконанні, але в кінці того ж століття над келіями був зведений верхній ярус - в результаті будівля стала двоповерховою з головного фасаду і триповерховою з двору. Майже кожен новий настоятель монастиря прагнув оновити свою резиденцію, в результаті, в 1821 будівля набула риси провінційного ампіру, з чотириколонним портиком і аттиком на головному фасаді. В даний час тут розташовується одна з найбільш цікавих експозицій музею з унікальними іконами XV в. з іконостасу Успенського собору, древніми книгами, іншими творами російського іконописного і декоративно-прикладного мистецтва XV-XVII ст. }} * {{see | name=Церква Евфімія Великого і Великі лікарняні палати | alt= | url= | email= | address= | lat=59.856658 | long=38.366892 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Єдина кам'яна шатрова церква монастиря була зведена місцевими каменярами в 1646 - це остання культова споруда обителі, її лікарняний храм. Сам лікарняний комплекс споруджений в середині XVII ст., І складається з двох великих палат, освітлених великою кількістю маленьких віконець. У 1960-70-і роки лікарняні палати були відновлені з руїн. Церква була єдиною, де дозволяли молитися патріарху Никона під час його перебування в монастирі під суворим наглядом у 1676-1681 рр. З південного боку до церкви прибудована невелика трапезна палата, через яку можна було пройти безпосередньо в лікарняні покої. Над трапезній знаходиться діюча однопрогонова дзвіниця, яка запрошує ченців на богослужіння до церкви Кирила. }} * {{see | name=Водяні ворота з надбрамною Преображенською церквою | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857080 | long=38.365572 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Парадні ворота монастиря з боку Сіверського озера зараз відкриті тільки в літній час - поруч з ними облаштований плавний спуск до води. Ворота мають дві проїзні арки з господарськими палатами: зі сходу розташована комора, із заходу калачний, де розташовувалися печі, на яких ченці випікали калачі та пироги, які іноді у свята роздавали народу. У 1595 р кирилівські майстри під керівництвом ченця Леонiда Ширшова звели над воротами Церкву Преображення Господнього. Храм виділяється на тлі інших будівель монастиря трьома главами, які трохи зміщені від центру на південний схід - дві малі глави підносяться над прибудовами Миколи Чудотворця і великомучениці Ірини (на честь сестри Бориса Годунова). В інтер'єрі церкви добре зберігся іконостас XVI століття. Храм відкритий для відвідування в літній час. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Перекладено|мова=ru|стаття=Кириллов}} {{footer|ispartof=Вологодська область|type=Місто}} ja327kbmg5he5t2hrm87fnmqvvv8k9g 0 3116 29054 29036 2021-01-23T23:25:18Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Ночь диких танцев|Ночь диких танцев]] ([[User talk:Ночь диких танцев|обговорення]]) до зробленого [[User:Artificial123|Artificial123]] 27648 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} '''Гатчина''' знаходиться в південно-західній частині [[Ленінградська область|Ленінградської області]]. Адміністративний центр Гатчинського району області. {{geo|59.560571|30.138545|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Гатчина | citylocal= | image= Gatchina Priory Palace 1908.jpg | caption= Пріоратський палац | website=http://www.gatchina-meria.ru/ | callingcode= +7 81371 | timezone= UTC+3 | population = 94447 чол. | monumentlist= Ленінградська область/Гатчина }} Гатчина — найбільше місто Ленінградської області (при цьому не є її адміністративним центром), адміністративний центр Гатчинського району. Населення на 2020 рік становить 91,7 тис. осіб. Відноситься до передмість Петербурга (при цьому, на відміну від більшості великих історичних передмість, не підпорядкована йому адміністративно, а належить до області). Місто з 1796 року. Розквіт припав на час, коли Гатчина була особистим маєтком царевича Павла Петровича, пізніше Павла I. Після його вбивства місто залишалося в особистому володінні імператорів, але йому приділялося вже менше уваги. Історична частина міста включає центр з регулярним плануванням, з західної сторони його оздоблюють великі парки (Палацовий, Пріоратський, Звіринець), район Катерінвердер, що примикає до Великого палацу (його і палац відокремлює від центру смуга парків), а також щодо віддалені від центру райони Марієнбург, єгерська Слобода. Одна з характерних особливостей архітектури старої Гатчини — широке використання в обробці пудостського каменю, місцевого різновиду туфу, який як раз добувався в околицях міста. У Петербурзі їм оброблений, наприклад, Казанський собор, але саме в Гатчині він використовувався найбільш часто, для цілих ансамблів забудови. == Як дістатися == === На літаку === У Гатчині немає аеропорту. Найближчий аеропорт — «Пулково» в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Існує також аеродром «Сіворіци», але рейси з нього не виконувалися з радянських часів. === На поїзді === У місті з історичних причин два пасажирських вокзали, куди прибувають потяги за двома різними напрямками з одного ''Балтійського вокзалу'' [[Санкт-Петербург]]а: {{listing|type = go |lat = 59.5597882 |long = 30.1032686 |name = Балтійський вокзал |alt = Гатчина-Балтійська |image = |address = вул. Андрія Григорина, 12 |directions = |url = http://gatchina-baltijskaya.dzvr.ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = {{hours|Пн|Нд|4|30|22}}|price = |description = Пізньосталінська будівля 1958 року (дореволюційний вокзал зруйнований під час війни). В районі Катерінвердер, в безпосередній близькості від Великого палацу. Станція не обладнана турнікетами. Дві платформи (бічна і острівна), з'єднуються підземним переходом з північного боку|format = |wdid = Q50913|unesco = |star = |lastedit = 2020-11-11 }} {{listing|type = go |lat = 59.5534958 |long = 30.1331913 |name = Варшавський вокзал |alt = Гатчина-Варшавська |image = |address = площа Варшавського Вокзала, 1 (вулиці Чкалова, Карла Маркса) |directions = |url = http://gatchina-baltijskaya.dzvr.ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = {{hours|Пн|Нд|6||0|30}}|price = |description = Також сталінська будівля замість зруйнованої під час війни дореволюційної. В районі Пріоратського парку, далеко від основних визначних пам'яток. Станція обладнана турнікетами, кожна з двох бічних платформ окрема. Платформи з'єднуються наземним переходом (у вільному доступі) з північного боку|format = |wdid = Q50918 |unesco = |star = |lastedit = 2020-11-11 }} Час руху звичайних електричок до головних вокзалів приблизно однаковий, близько 1 години (до Гатчини-Варшавської в середньому хвилин на 10 швидше). По лінії до Гатчини-Варшавської електрички частіше, приблизно раз в півгодини, а до Гатчини-Балтійської інтервали півгодини-година. 3 рази на день через Гатчину-Варшавську йде «Ластівка» експрес Санкт-Петербург-Псков (час у дорозі до Петербурга 31 хвилина, до Пскова — 2 години). Крім них в межах міста знаходяться платформи '''Марієнбург''' і '''Тетянино''', а також товарні станції '''Гатчина-Товарна''' і '''Гатчина-Західний Парк''', на яких мають зупинку приміські поїзди на [[Івангород]] і [[Гдов]] і кругові електропоїзди Санкт-Петербург-Балтійський — Лигово — Гатчина — Олександрівська і назад. {{listing|type=go| lat=59.5653104 | long=30.1399076 | wdid= | name=Тетянино | alt= | image= | address=вулиця Чехова, 11Б | directions= | url=http://tatyanino.dzvr.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-17 | description=Найближча до центру Гатчини платформа електричок, на Варшавському напрямку. Зупиняються всі електрички, крім експресів. Обладнана турнікетами. Дві острівні платформи, з'єднаних підземним переходом на північ від них. Нещодавно відбудований вокзал — з боку центру (західної), суміщений з невеликим торговим центром. }} {{listing|type=go| lat=59.574667 | long=30.075083 | wdid=Q4281385 | name=Марієнбург| alt= | image=Пл. Мариенбург сбоку.JPG | address=вулиця Воскова, 1А | directions= | url=http://marienburg.dzvr.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-17 | description=Платформа в однойменному районі Гатчини, на Балтійській лінії. Зупиняються всі приміські поїзди. Зберігся і навіть діє дерев'яний дореволюційний вокзал з різьбленим декором (1879 рік). Єдина бічна платформа (лінія на цій ділянці одноколійна). Турнікетів немає. }} {{listing|type=go| lat=59.5438308 | long=30.1120341 | wdid= | name=Гатчина-Товарна-Балтійська | alt=Гатчина-Товарна | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-17 | description=Зупиняються лише 3-4 пари електричок в день (2 пари «кругових» електричок СПб-Балтійський — Гатчина-Балтійська — Гатчина-Варшавська, ще 1-2 пари слідують через Варшавську лінію в сторону Сланців та Івангорода), тому станція не дуже корисна. Знаходиться біля південно-західного входу в Пріоратський парк. Єдина бічна пасажирська платформа, турнікетів немає. }} ===На автомобилі=== * {{Російська траса|М|10}} {{Європейський маршрут|95}} * {{Російська траса|A|120}} * {{Російська траса|Р|38}} * {{Російська траса|A|122}} === На автобусі === З Санкт-Петербурга до Гатчини можна дістатися * Від {{Метро СПб|2|Московська}} на автобусі № 431 (до ''Варшавського вокзалу/Гатчини-Варшавської''), на маршрутках № К-100 (до ''Варшавського вокзалу/Гатчини-Варшавської''), № К-18 (до ''мікрорайону Аеродром'') або К-18А (до залізничної ''станції Марієнбург''); * Від {{Метро СПб|1|проспект Ветеранів}} на автобусі № 631 (до ''Варшавського вокзалу/Гатчини-Варшавської''). Всі маршрути проходять через центр Гатчини і мають зупинки в пішої доступності від Гатчинського палацового парку. {{listing|type = go |lat = 59.5532865 |long = 30.1328373 |name = Автостанція |alt = |image = |address = площа Варшавського Вокзалу |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +7 (81371) 9‒39‒96|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Невелика автостанція біля Гатчини-Варшавської, майже без пасажирської інфраструктури — просто місце посадки на автобуси безпосередньо біля виходу з залізничного вокзалу. Маршрути від/до Санкт-Петербурга, [[Павловськ]]а і численних населених пунктів Гатчинського району.|format = |wdid = |unesco = |star = |lastedit = 2020-11-11 }} == Транспорт == === Громадський транспорт === ==== Автобуси ==== Місто Гатчина і Гатчинський район має постійне транспортне сполучення, переважно автобусне. Незважаючи на те, що прогулянка по всьому місту займає не більше 1-2 годин, всі мікрорайони міста пов'язані в досить дешеву (18 або 20 р.) автотранспортну мережу. Так, від Варшавського вокзалу до Палацового парку можна дістатися на автобусах 7, 22, 27, 28, до Пріоратського парку — 529, 631, від мікрорайонів В'їзд і Аеродром — на маршрутах 3, 4, 8, 22, 107, від мікрорайону Марієнбург — 3, 7, 28. Дані маршрути пов'язані також і з центром міста. Закінчення руху від 20 до 22 годин, початок — від 6 до 8. ==== Електропоїзди ==== У межах міста розташовані два залізничні вокзали, дві платформи і товарна станція (докладніше див. вище). Лужський (Варшавський) напрямок: * Платформа Тетянино * Гатчина-Варшавська (Варшавський вокзал в Гатчині) Балтійський напрямок: * Платформа Марієнбург * Гатчина-Балтійська (Балтійський вокзал в Гатчині, розташований поруч з Великим Гатчинським палацем) Сполучна лінія: * Гатчина-Товарна-Балтійська Залізничне сполучення між двома вокзалами є, але рідко, на відміну від автобусного. Вартість проїзду — за діючими тарифами. === Таксі === У місті є близько до 10 компаній, що займаються приватними перевезеннями. Середня вартість проїзду по місту в денний час 80 рублів, в нічний 100 рублів. # '''«Гатчинское» таксі''' Телефон: +7(81371) 9-46-46 # '''Таксі «Мираж»''' Телефон: +7(81371) 95-556 # '''Таксі «Приорат»''' Телефон: +7 (81371) 76-156 # '''Таксі «СеДан»''' Телефони: +7 (81371) 20-999 8(909)59-20-999 == Визначні місця == === Палаци і парки === [[File:GatchinaCastel.jpg|thumb|upright=1.35|Великий Гатчинський палац.]] {{listing|type=see| lat=59.56382 | long=30.10824 | wdid=Q7461 | name=Великий Гатчинський палац | alt= | image=Gatchina Palace, Southern facade.jpg | address=Червоноармійський пр., 1 | directions= | url=http://gatchinapalace.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7&nbsp;(81371)&nbsp;1-34-92 | email= | hours={{hours|Вт|Нд|10||18|}} | price=450 руб. | lastedit=2020-11-26 | star=yes | unesco=yes | description=Побудований в 1766–1781 роках для фаворита Катерини II Г. Г. Орлова, архітектор Антоніо Рінальді. Велике за площею приміщення Палацу з мотивами замку, що поєднуються з класичним оформленням. З південного боку — парадний фасад, навколишній двір-курдонера, перед яким — декоративна стіна з бастіонами. Перед палацем стоїть пам'ятник Павлу I (встановлений в 1851 році Миколою I в пам'ять про батька, скульптор І. Віталі). Усередині палацу — розкішні інтер'єри, в значній мірі відтворені після війни, деяка частина не відновлена ​​до цих пір (зокрема, інтер'єри Чесменської галереї, де все одно проходять виставки). }} {{listing|type=see| lat=59.564551 | long=30.108719 | wdid=Q15203 | name=Палацевий парк | alt= | image=103. Gatchina. Palace park.JPG | address= | directions= | url=https://gatchinapalace.ru/park/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Нд|6||22|}} | price=Безкоштовно | lastedit=2020-11-24 | star=yes | unesco=yes | description=Найстаріший і головний парк Гатчини. Пейзажний парк зі ставками складної форми і численними архітектурними об'єктами, що примикає до Великого палацу. Відноситься до кінця XVIII століття, в основному паркові споруди та планування сформовані за Павла I. Павільйони, що мають власні входи, а також Власний садок доступні для відвідування в літній період (загальний квиток — 200 рублів). }} {{listing|type=see| lat=59.558139 | long=30.121167 | wdid=Q7467 | name=Пріоратський палац | alt=Пріорат | image=PrioryPalace.jpg | address=вулиця Чкалова, 22А | directions= | url=https://gatchinapalace.ru/dvorec/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7&nbsp;(81371)&nbsp;7-64-67 | email= | hours={{hours|Ср|Нд|10||18|}} | price=200 руб | lastedit=2020-11-25 | star=yes | unesco=yes | description=Палац відомий як єдине в Росії велика землебітна будівля. Побудований в 1799 році архітектором Н. А. Львовим, спочатку призначався для пріора Мальтійського ордена принца Конде, звідки й походить його назва. Відносно невеликий будинок з огорожею на березі мальовничого озера. }} {{listing|type=see | name=Пріоратський парк | alt= | url= | email= | address= | lat= 59.551755 | long=30.119868 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see| lat=59.5601578 | long=30.1130587 | wdid=Q15216 | name=Коннетабль | alt=Площа Коннетабля | image=2012-04-19 Гатчина. Коннетабль.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-16 | description=Площа з 32-метровим кам'яним обеліском. Обеліск зведений в 1793 році за зразком обеліска у французькому замку Шантії в честь конетабля Анна де Монморансі, який в поїздці по Європі бачив Павла I і повелів відбудувати в своїй резиденції. Ймовірний архітектор — італієць Вінченцо Брена. У 1881 році початковий обеліск майже повністю зруйнувала блискавка, але в 1886 році він був відновлений у первісному вигляді. Площа оточена кам'яними парапетами, що утворюють подобу бастіонів. Зараз на площі велика транспортна розв'язка, що ускладнює огляд монумента. }} {{listing|type=see| lat=59.5578096 | long=30.1107466 | wdid= | name=Кругла рига | alt= | image= | address=Киевская улица, 6А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-16 | description=Ймовірно, найстаріша збережена будівля Гатчини — побудована в 1760-1770-х рр., ще до того, як Гатчина перейшла до імператорської сім'ї. Споруда з кам'яних блоків має циліндричну форму, увінчана зубцями, завдяки чому нагадує кріпосну башту. Навколо основного циліндра зведена ще одна стіна аналогічного стилю, що утворює кільцевий двір з чотирма «бастіонами», в яких знаходяться будівлі колишніх хлібних магазинів. Будівля в поганому стані, доступу до центрального об'єму немає. }} {{listing|type=see| lat=59.568389 | long=30.109222 | wdid=Q4341305 | name=Павільйон Венери | alt= | image=Gatchina. Pavilion Venery 2010.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||11||19|}} (тільки в літній період) | price=80 руб | lastedit=2020-11-24 | description=Павільйон побудований в 1792-1793 рр. за бажанням Павла I, який бачив подібний в Шантії. Розташований на краю штучного острова, що називається островом Любові. Доступний для відвідування в літній період, може бути закритий під час дощу. Головне в інтер'єрі — мальовничий плафон «Тріумф Венери» (1797, художник І. Я. Меттенлейтер). Також в інтер'єрах є розписи в техніці гризайль, мармурові фонтани. }} {{listing|type=see| lat=59.568472 | long=30.093889 | wdid=Q4419397 | name=Парк Сільвія | alt= | image=Sylvia park. Intersection of three roads.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=Безкоштовно | lastedit=2020-11-24 | description=Регулярна частина парку, на захід від палацу і основного Палацового парку, за окремою огорожею. Характерні три алеї, що розходяться від головних, Сільвійскіх воріт, що відокремлюють його від Палацового парку (крім воріт, збереглася старовинна цегляна стіна на цій ділянці). Поблизу воріт — радянський пам'ятник розстріляним тут під час війни червоноармійцям. Частина території далеко займає колишня Палацова ферма. Ще далі — ставок із залишками греблі. }} {{listing|type=see| lat=59.5634462 | long=30.1094055 | wdid= | name=Власний сад | alt= | image=744. Гатчина. Собственный сад.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Нд|11||19|}} (в літню пору року) | price=80 руб | lastedit=2020-11-26 | description=Регулярний сад, що примикає до Великого Гатчинського палацу з північного сходу. Твір садово-паркового мистецтва кінця XVIII століття. У центральній круглої частини — мармурові скульптури XVIII століття: в центрі — статуя Флори, її оточують бюсти шести вакханок і двох вакхантів, а також двох римських імператорів. Від центру розходяться алеї, обсаджені підстриженими кущами, є також перголи. З палацу в сад ведуть сходи з сфінксами. В саду збереглися могили улюблених тварин царської сім'ї. Сад відкритий для відвідування (платного) в літній час, вхід з південного сходу. }} {{listing|type=see| lat=59.565722 | long=30.110139 | wdid=Q4456154 | name=Тераса-пристань | alt= | image=Terrace quay in Gatchina.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-26 | description=Протяжна кам'яна тераса на березі озера, раніше служила пристанню. Побудована в 1792-1795 рр. при погляді з протилежного боку озера візуально доповнює собою палац, як би стаючи його підставою. Основна стіна опускається в воду, з двох сторін — кам'яні сходи для спуску до води. Раніше була прикрашена чотирма жіночими скульптурами і 18 вазами, які втрачені або пошкоджені під час війни і не повернуті на місце до сих пір, залишилися лише їх підстави. Збереглися дві скульптури левів. Знаходиться в аварійному стані, підхід обмежений. }} === Центр === {{listing|type=see| lat=59.564642 | long=30.130200 | wdid= | name=Павловський собор | alt= | image= | address=Соборна вулиця, 26 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club100211929 | phone=+7 (81371) 9-40-82 | email= | hours={{hours|Пн|Нд|8|30|20|}} | price= | lastedit=2020-11-12 | description=Великий собор російсько-візантійського стилю з важкими куполами. Побудований в 1846-1852 рр. Р. І. Кузьміним, можливо, за участю К. А. Тона, родоначальника стилю. Добре проглядається в перспективі Соборній вулиці, посеред якої стоїть. Діють нижній і верхній храми. Серед шанованих святинь — ікона святого Пантелеймона з часткою мощей, а також мощі святої Марії Гатчинської. У огорожі собору — пам'ятник малолітнім в'язням концтаборів, а також пам'ятник двом білогвардійським офіцерам. }} {{listing|type=see| lat=59.564167 | long=30.121944 | wdid=Q14187 | name=Покровський собор | alt= | image=2012-06-20 Гатчина. Покровский собор.jpg | address=Красна вулиця, 1А | directions= | url=http://pokrov.gatchina.ru/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/pokrovsobor | phone=+7 (92159) 4-94-11 | email= | hours={{hours|Пт|Нд|09||19|}} | price= | lastedit=2020-11-19 | description=Великий біло-синій собор в псевдо-руському стилі, побудований в 1905-1914 рр. Довго залишався неоштукатуреним, остаточно обробка була завершена лише в 2011 році. Є нижній храм, освячений на честь Іоанна Кронштадтського. }} {{listing|type = see |lat = 59.566169 |long = 30.123632 |name = Соборна вулиця |alt = |image = Соборная улица Гатчины.jpg |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Єдина пішохідна вулиця в Гатчині (початкова ділянка — перші три квартали). Вулиця розділена на дві частини Покровським собором, ділянка за собором не впорядкований. Будинки в хорошому стані, забезпечені табличками про їхню історію (в інших місцях міста такої інформації мало), але точок тяжіння на вулиці небагато. В основному будинку зайняті магазинами, є декілька кафе. Малі архітектурні форми на пішохідній зоні відсутні.|format = |wdid = Q4426090 |unesco = |star = |lastedit = 2020-11-10 }} {{listing|type = see |lat = 59.5724264 |long = 30.1260942 |name = Миколаївська кірха |alt = Євангелічно-лютеранська церква Святого Миколая|image = 2012-07-12 Гатчина. Церковь Святого Николая.jpg |address = проспект 25 Жовтня, 39 |directions = |url = https://hatsinakirkko.wixsite.com/inkeri |facebook = |vkontakte = http://vk.com/club12991913|phone = (81371)990-31|fax = |email = hatsina_kirkko@rambler.ru|skype = |hours = |price = |description = Невелика лютеранська церква в стилі класицизму, 1827-1828 рр. побудови, діє. Відноситься до Євангелічно-лютеранської церкви Інгрії. Богослужіння російською та фінською мовами. Є орган, проводяться концерти.|format = |wdid = Q137656 |unesco = |star = |lastedit = 2020-11-10 }} {{listing|type = see |lat = 59.5672614 |long = 30.1354766 |name = Церква Божої Матері Кармельської |alt = |image = Церковь Пресвятой Девы Марии Кармельской.jpg |address = вулиця Володарського, 28а |directions = |url = |facebook = |vkontakte = https://vk.com/catholics_in_gatchina|phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Руїни неоготичної католицької церкви, побудованої в 1906-1911 рр. Зруйнована ще у війну. Від колись високої вежі зберігся тільки нижній ярус, та й інша частина будівлі в поганому стані. Хоча підійти можна, будівля обгороджена з міркувань безпеки. Дивлячись на неї, складно повірити, але вона діє — невелика частина відреставрована, проходять богослужіння. Це єдина католицька церква Гатчини.|format = |wdid = Q14188 |unesco = |star = |lastedit = 2020-11-10 }} {{listing|type=see| lat=59.576513 | long=30.131938 | wdid=Q4200582 | name=Інгербург | alt=Червоні казарми | image= | address=проспект 25 Жовтня, 44, 55 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-11 | description=Комплекс червоноцегляних двоповерхових казарм, побудованих в 1876 році, а також Інгербургських воріт 1830 року. При Павлові I це була ціла відособлена фортеця (звідси «міська» назва, що позначає «іжорське місто»). Фортечні споруди практично не збереглися. Казарми продовжують займати військові, хоча частину території планується передати місту. На воротах, які опинилися посередині проспекту, збереглися тільки пілони, металеві стулки зняті. Пішохідних переходів через дорогу до воріт немає. }} {{listing|type=see| lat=59.5683319 | long=30.1233959 | wdid= | name=Госпітальне містечко | alt= | image= | address=вулиця Радищева, Госпітальний провулок, вулиця Кіргетова | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-12 | description=Хороший приклад ансамблю в стилі класицизму (від межі XVIII-XIX ст. до 1820-х рр.). Центральне місце займає двоповерхову будівлю госпіталю (нині міська адміністрація) посеред скверу, з усіх боків його оточують різні двоповерхові флігелі, ззаду — одноповерхова богадільня. }} {{listing|type=see| lat=59.5646854 | long=30.1229399 | wdid= | name=Будівля полотняної фабрики| alt= | image=Sukonnaya fabrika.jpg | address=вулиця Достоєвського, 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-12 | description=Незвичайний приклад дуже простої по обробці, але ефектної промислової будівлі кінця XVIII століття. Центральна частина має підковоподібну форму, сама будівля стоїть під кутом до всіх вулиць кварталу (можливо, для будівництва використані фрагменти стародавніх, ще шведських, укріплень). Та й сам будинок з невеликими вікнами схожий на фрагмент невеликої фортеці. Зараз — палац молоді і готельно-ресторанний комплекс. }} {{listing|type=see| lat=59.567028 | long=30.120278 | wdid=Q4420840 | name=Сиротський інститут | alt= | image=Gatchina. Sirotsky institut.jpg | address=проспект 25 Жовтня, 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-19 | description=Класицистська будівля для сирітського інституту побудована в 1837 році, архітектор Д. І. Квадрі. Нині — школа-інтернат. }} === Інші райони === {{listing|type=see| lat=59.568408 | long=30.078249 | wdid= | name=Єгерська слобода | alt= | image=Egerskaya sloboda.jpg | address=вулиця Комсомольців-підпільників| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-17 | description=Комплекс дерев'яних будинків з різьбленим декором для єгерів, розташований по північній стороні вулиці Комсомольців-підпільників. Побудований в 1857–1860 роках. Приклад типового житла середини XIX століття. Більшість будинків — одноповерхові, на дві квартири. Деякі в поганому стані, зі слідами пожеж. }} {{listing|type=see| lat=59.5670983 | long=30.0803357 | wdid=Q4504878 | name=Покровська церква | alt= | image=2010-10-24 Церковь Покрова Божией Матери в Гатчине (1).jpg | address=Кругова вулиця, 7 | directions= | url=http://marienburg-hram.cerkov.ru/ | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club50060181 | phone=+7 (81371) 5-55-09 | email= | hours={{hours|Пн|Нд|10||17|}} | price= | lastedit=2020-11-17 | description=Ошатна церква псевдо-руського стилю в Егерській слободі (Марієнбургу, якщо вважати слободу його частиною). Побудована в 1885-1888 роках. }} {{listing|type=see| lat=59.543845 | long=30.089188 | wdid=Q4272313 | name=Кірха Святого Петра | alt=Колпанська кірха | image=Luteranskaya cerkov Svyatogo Petra.jpg | address=Центральна вулиця, 1 | directions= | url=http://elci.ru/kolpanskiy-evangelichesko-lyuteranski/ | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club63997122 | phone=+7-921-937-24-80 | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-24 | description=Побудована в 1798-1800 рр. в селі Малі Колпани, що нині увійшло в межі міста. Облицьована великим каменем. Поєднує елементи готики і класицизму. Раніше вінчалася високою загостреною дзвіницею, шпиль якої було видно з Великого палацу. Нині діє, належить Євангелічно-лютеранській церкві Інгрії. Розташовується на території заводу «Авангард». }} ==Чем зайнятися== {{listing|type=do| lat=59.557306 | long=30.133414 | wdid=Q51237 | name=Музей-садиба П. Є. Щербова | alt= | image=Дом П.Е.Щербова.jpg | address=вул. Чехова, 4 | directions= | url=http://history-gatchina.ru/guide/scherbov.htm | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81371|2-08-64}}, {{phone|7|81371|2-10-88}} | email= | hours={{hours|Вт|Нд|10||17|}} | price= | lastedit=2020-11-16 | description=Будівля музею — цікавий пам'ятник північного модерну, побудована в 1911 році. П. Є. Щербов — художник-карикатурист початку XX століття. У музеї, крім меморіального розділу, що представляє життя і творчість Щербова, є краєзнавчий — «Історія Гатчини кінця XIX — початку XX ст.» }} {{listing|type=do| lat=59.561414 | long=30.102874 | wdid= | name=Музей історії авиаційного двигунобудування і ремонту| alt= | image= | address=вул. Григорина, 7-а | directions= | url=http://history-gatchina.ru/guide/rembaza.htm | facebook= | vkontakte= | phone=+7&nbsp;(81371)&nbsp;2-54-58 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-13 | description= }} {{listing|type=do| lat=59.569916 | long=30.122450 | wdid= | name=Музей міста Гатчини | alt= | image= | address=пр. 25 Жовтня, 18 | directions= | url=http://www.migtn.ru | facebook= | vkontakte= | phone=+7&nbsp;(81371)&nbsp;2-14-66 | email= | hours={{hours|Ср|Пн|10||18|}} | price=30 руб | lastedit=2020-11-19 | description= }} ==Покупки== {{listing|type=buy| lat=59.5712718 | long=30.1422894 | wdid= | name=ТРК "Гатчинский" | alt= | image= | address=вулиця Чехова, 23 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/trkgatchina | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Пт|08||22|}} {{hours|Сб|Нд|09||22|}} | price= | lastedit=2020-11-19 | description= }} ==Їжа== ===Дешево=== {{listing|type=eat | name=Будинок хліба| alt= | url= | email= | address=Соборна вул. 2 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=08.00&ndash;20.00 | price= | description=Кафетерій з чаєм, кавою, бутербродами і смачними тістечками місцевого виробництва. }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Колибри» | alt= | url= | email= | address=Кіргетова, 8А | lat= | long= | directions= | phone=8(813-71)334-46 | fax= | hours=08.00&ndash;22.00 | price= | description=Кафе для економних і невибагливих. Вибір страв маленький, атмосфера в кафе не передбачає затримуватися там довше, ніж потрібно. }} {{listing|type=eat| lat=59.5653212 | long=30.1287067 | wdid= | name=Додо-піцца | alt= | image= | address=Соборна вулиця, 20А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Нд|10||22|}} | price= | lastedit=2020-11-19 | description=Заклад великої мережі в центрі, біля Покровського собору. Відвідувачі скаржаться на великий час очікування. }} {{listing|type=eat| lat=59.5748035 | long=30.1281166 | wdid= | name=KFC | alt= | image= | address=проспект 25 Жовтня, 42 | directions= | url=https://www.kfc.ru/restaurants/405 | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Нд|09||22|}} | price= | lastedit=2020-11-19 | description=Мережевий заклад в історичній будівлі колишньої фабрики. Досить тісне. }} ===Середньої ватрості=== {{listing|type=eat | name=Кафе Via Rossa | alt= | url= | email= | address=Красна вул. 7/5 | lat= | long= | directions= | phone=+7-(81371)-43-125 | fax= | hours=09.00&ndash;24.00 (бар), 12.00&ndash;24.00 (кафе) | price= | description=Стильне, сучасно оформлене кафе. Хороший вибір кави, десертів, тістечок. За винятком готельних кафе &ndash; єдине місце в центрі міста, де зранку можна випити кави. }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Гамбринус» | alt= | url= | email= | address=вул. Красна, 16а | lat= | long= | directions= | phone=+7-(81371)-90-707 | fax= | hours=12.00&ndash;23.00 | price= | description=Затишне кафе в центрі міста}} {{listing|type=eat | name=Піцерія «Пирамида» | alt= | url= | email= | address=Соборна вул. 3а | lat= | long= | directions= | phone=+7-(81371)-10-325 | fax= | hours=10.00&ndash;22.00 | price= | description=Кафе з італійською кухнею. }} ===Дорого=== ==Нічне життя== {{listing|type=drink| lat= | long= | wdid= | name=Литейка | alt= | image= | address=7-й Армії, 22 | directions=недалеко від зал. пл. Тетянино, біля ТЦ «Гатчинский» | url=http://www.ingerburgskoe.ru/#01 | facebook= | vkontakte= | phone=8(81371)7-62-12 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit= | description=Нічний клуб, влаштований в колишньому ливарному цеху }} ==Де зупинитися== {{listing|type=sleep | name=Готель | alt= | url= | email= | address=вул. Крупської, 12 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(81371)&nbsp;3-56-11 | fax=+7&nbsp;(81371)&nbsp;3-57-00 | price=Двомісний номер: 1250 руб; люкс: 2500 руб (2009) | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель| alt= | url=http://www.gakkel.ru/ | email= | address=пр. 25 Жовтня, 3 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(81371)&nbsp;3-44-99, +7&nbsp;(812)&nbsp;944-84-77 | fax= | price=Двомісні номери: від 3000 руб (2009) | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель| alt= | url= | email= | address=вул. Чкалова, 77 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(81371)&nbsp;9-94-58 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель| alt= | url= | email= | address=вул. Нестерова, 3 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(81371)&nbsp;9-56-48 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель| alt= | url=http://www.gatchina.biz/priorat | email= | address=вул. Чкалова, 64 | lat= | long= | directions=по дорозі від станції Гатчина-Варшавська до центру | phone=+7-(81371)-94-570, +7-(921)-376-34-56 | fax= | price=Двомісний номер: 2100&ndash;2300 руб (2009) | checkin= | checkout= | description=Невеликий свіжовідремонтований готель, розташований поруч з Пріоратським палацом, 5 = 10 хв пішки до центру міста. Всі номери з вигодами, безкоштовний Wi-Fi (ловить не скрізь). Сніданку немає, парковка платна, 200 м від готелю; поруч з готелем машину поставити не можна. }} {{listing|type=sleep | name=Гостьовий дім у Єгерській слободі | alt= | url= | email= | address=Польова вул., 25 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(81371)&nbsp;7-43-92 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} ==Зв'язок== ===Поштові відділення=== {{listing|type=listing | name=Відділення 188300 | alt= | url= | email= | address=проспект 25-го Жовтня, 37 | lat= | long= | directions=біля лютеранської кірхи | phone=+7(881371) 9-36-57, +7(881371) 9-35-70 | fax= | hours=Пн-пт 08:00—20:00, сб 09:00—18:00, нд 09:00—14:00 (без обеда) | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=Відділення 188301 | alt= | url= | email= | address=вулиця Рисєва, 7 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (813-71) 2-28-56,+7 (813-71) 2-27-80 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=Відділення 188302 | alt= | url= | email= | address=Київське шосе, 102 | lat= | long= | directions= | phone=(81371) 94178,+7 (813-71) 2-28-30 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=Відділення 188304 | alt= | url= | email= | address=Карла Маркса вулиця, 4 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (813-71) 9-46-29 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=Відділення 188306 | alt= | url= | email= | address=Рощинська вулиця, 2 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (813-71) 3-25-71,+7 (813-71) 3-21-47 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=Відділення 188307 | alt= | url= | email= | address=Червоноармійський проспект, 34 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (813-71) 9-36-96 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=Відділення 188308 | alt= | url= | email= | address=Підрядчикова вулиця, 13 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (813-71) 3-21-49 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=Відділення 188309 | alt= | url= | email= | address=Слєпнєва вулиця, 9 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (813-71) 7-28-79 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=Відділення 188310 | alt= | url= | email= | address=Звєрєвої улиця, 20 корп. 3 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (813-71) 7-10-90 | fax= | hours= | price= | description= }} === Телефонний зв'язок === Стаціонарні телефони Гатчини мають п'ятизначні номери виду {{phone|7|81371|X-XX-XX}}. === Інтернет === Кілька автобусів, які прямують до Гатчини, оснащені безкоштовними точками доступу wi-fi. Пароль можна дізнатися у водія. У самому місті є зони покриття безкоштовної мережі wi-fi. Найбільша з них розташована в районі головного Палацу і на більшій території палацового парку. Ще одна покриває бульвар на вулиці Рощинський (мережа «astra-cafe»). У багатьох кафе і ресторанах міста діють безкоштовні точки доступу wi-fi. {{listing|type=listing | name=Clover Паб | alt= | url= | email= | address=проспект 25-го Жовтня, 59 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=Кафе «Грин Холл» | alt= | url= | email= | address=проспект 25-го Жовтня, 37А | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=бар «Пир» | alt= | url= | email= | address=проспект 25-го Жовтня, 20 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=бар «Винный погребок» | alt= | url= | email= | address=проспект 25-го Жовтня, 69К1 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=піцерія «Пирамида» | alt= | url= | email= | address=Соборна, 3а | lat= | long= | directions= | phone=+7-(81371)-10-325 | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=фастфуд «Happy Chiken» | alt= | url= | email= | address=Соборна, 18 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=listing | name=кафе-ресторан «Витражи» | alt= | url= | email= | address=7-й армії, 20 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} У декількох хвилинах ходьби від вул. Соборній діє муніципальне «інтернет-кафе», що представляє собою кімнату з комп'ютерами і МФУ. {{listing|type=listing | name=Інтернет-кафе | alt= | url= | email= | address=проспект 25-го Жовтня, 8 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Запобіжні заходи == В цілому, в темний час доби Гатчина є досить небезпечним містом. Крім іншого, в мікрорайонах Загвоздка і Марієнбург зустрічаються зграї бродячих собак, що представляють небезпеку для самотнього перехожого. Також в Марієнбурге часто діють угруповання циган, які іноді виходять в Палацовий парк. У мікрорайоні Загвоздка часто з'являються люди, які приїхали з Середньо-Азіатського регіону. У місті встановлено близько 10 постійно діючих камер зовнішнього спостереження, сигнал з яких цілодобово транслюється по міському телебаченню. У місцях найбільшого скупчення людей встановлені тумби зв'язку з поліцією. Час від часу вулиці патрулюють козаки. == Околиці == {{listing|type=vicinity| lat=59.656046 | long=30.1562691 | wdid= | name=Тайцы | alt= | image=Дом господский (усадебный дом Демидова).jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-26 | unesco=yes | description=Селище міського типу Тайці, на північний схід від Гатчини. Головна визначна пам'ятка — садиба Демидових, 1774–1778 рр. Знаходиться на реставрації. Навколо неї — великий садибний парк. Територією парку недавно прокладений пішохідний туристичний маршрут протяжністю 2,8 км. У самому селищі також цікава Олексіївська церква в стилі модерн, а також кілька старих дач. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.464722 | long=30.126389 | wdid=Q50908 | name=Суйда | alt= | image=Здание музея ( дом управляющего).jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-26 | description=Садиба Ганнібалів. Є невеликий музей, присвячений прадіду Пушкіна А. П. Ганнібалу. }} {{footer|ispartof=Ленінградська область|type=Місто|status=Кістяк}} nht7qscyea4apwxfth1uhikikkphis1 0 3117 27655 2020-12-13T13:30:47Z Artificial123 2317 джерело - [[:ru:Печоры]] 27655 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Pechory banner.jpg|update= 2014-07}} '''Печори''' знаходяться в [[Псковська область|Псковській області]], за 53 км від [[Псков]]а. {{geo|57.809857|27.61469|map=city|zoom=16}} ==Зрозуміти== {{citybar | image=Храм Николы Псково-Печорского монастыря. Июнь 2012 г..JPG | caption = Надбрамна Микільська церква Псково-Печорського монастиря | city=Печори | citylocal= | callingcode = +7 81148 | monumentlist= Псковська_область/Печори }} Печори стоять на самому кордоні з Естонією, що проходить по річці Пижма (Піузе), протікає на північ від міста. Перша згадка про монастирських печерах (Печора) відноситься до 1392 року. Датою заснування міста вважається 1473 рік, коли був освячений печерний храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці і тим самим покладено початок Печорському монастирю, навколо якого незабаром виросла однойменна фортеця. Стіни і башти споруджені у другій половині XVI століття, на початку Лівонської війни. Хоча війну Росія в результаті програла, фортеця залишилася російською і в XVII столітті успішно витримала кілька облог, але після Північної війни втратила своє значення, оскільки до складу Російської імперії увійшла вся північна [[Прибалтика]], тобто межа зрушилася на захід. Посад навколо монастиря отримує міський статус в 1782 році і навіть стає центром повіту — втім, ненадовго. Уже в 1796 році повіт ліквідують, Печори перетворюються в заштатне місто, майже монастирську слободку, хоча до початку XX століття тут все-таки були земська лікарня і школа. У 1889 році по північній околиці міста проходить залізниця [[Псков]] — [[Рига]], в 1931 році будується гілка на [[Тарту]], і Печори стають вузловою станцією. Розвиток «наземної» частини Псково-Печерського монастиря багато в чому пов'язаниц як раз з цим, дореволюційним періодом, коли до пари храмів XVI століття додаються численні споруди в стилі еклектики і бароко. Саме вони формують сучасний вигляд монастиря, дозволяючи оку відволіктися від традиційної псковської архітектури. Після революції Печори виявилися в зоні протистояння Червоної армії і незалежної Естонії, а за умовами Тартуського мирного договору 1920 року увійшли до складу останньої, де швидко перетворилися в значиме, хоча і не дуже велике місто: 11-е за чисельністю населення, але друге за темпами зростання. Міський вигляд Печор сформувався саме в цей період, чому додатково сприяла велика пожежа 1939 року, так що майже всі кам'яні будівлі за межами монастиря побудовані в короткий відрізок між громадянською війною і Великою Вітчизняною. За показністю естонської архітектури Печори чи не перевершують [[Раквере]] і поступаються лише міжвоєнним кварталам [[Таллінн]]а. Не менш різко змінилася частка естонського населення: від півтори сотні людей до революції до двох з гаком тисяч (50-60%) в 1930-і роки. Після війни Печорський район був включений до складу Псковської області, і національний склад повернувся до стану столітньої давності: зараз в Печорах близько одного відсотка естонців і переважно російське населення. Крім характерної міської архітектури Естонія внесла свою роль в збереження Печорського монастиря: він продовжував працювати в 1920-30-і рр., коли всі монастирі на території Радянського Союзу були закриті. Таким чином, Псково-Печерський монастир є єдиною в Росії обителлю, безперервно діючою з моменту свого заснування. На сьогоднішній день саме він формує обличчя міста: тут завжди багато прочан, а в магазинах або, наприклад, на автостанції ви майже напевно побачите людей в рясах. За мірками Псковської області Печори виглядають містом процвітаючим: майже не видно занедбаних будівель, на центральних вулицях покладений свіжий асфальт, на зупинках вивішено розклад автобусів. Проте, пилу і бруду тут більш ніж достатньо, а тротуари є далеко не на всіх міських вулицях. == Як дістатися == Незважаючи на близькість до кордону, Печори ''не входять до прикордонної зона'' і відкриті для всіх бажаючих. === На поїзді === {{listing|type=go| lat=57.83733 | long=27.63049 | wdid= | name=Станція Печори-Псковські | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-27 | description=Прикордонна станція, розташована в 3 км на північ від центру міста і всього в парі сотень метрів від естонського кордону. Пасажирський рух відсутній. Можна пішки перейти кордон і виїхати в [[Тарту]] від естонської станції ''Koidula'' (2 потяги в день). }} === На автобусі === Автобуси і маршрутки з Пскова курсують з інтервалом 30-60 хв з раннього ранку до 21:00, в дорозі від 1 год 15 хв до 1,5 год. Можуть йти різними маршрутами, що не повинно вас бентежити, якщо, звичайно, ви не хочете відвідати [[Ізборськ]]: в цьому випадку потрібно вибирати ''рейси через Старий Ізборськ''. Зверніть увагу, що в Пскові деякі маршрутки відправляються від площі Леніна, а не від автовокзалу. В [[Санкт-Петербург]] щодня 2 рейси о 5:30 і 11:00 (назад: 13:30 і 17:30), в дорозі 5 год, вартість 550 руб (2014 року), тел. {{Phone|7|911|690-00-60}}. Два рази на тиждень ходять прямі автобуси до Москви: Нд, Вт 14:00 (назад: Пн, Ср 13:00), вартість 1100 руб, тел. {{Phone|7|911|362-03-62}}. '''Міжнародні рейси:''' Псков — [[Таллінн]] і Псков — [[Нарва]], обидва щодня, проходять через Тарту (2.5 год). ТОВ «Нива» виконує окремі рейси в Тарту (4 рази на тиждень, двічі в день, в тому числі ввечері, що важливо для тих, хто не хоче їхати з Печора в середині дня) і в [[Виру]] (2 рази на тиждень). В умовах суворої конспірації курсує щоденний автобус в латвійське місто [[Алуксне]] (2 год): відправлення від автостанції, в розкладі відсутнє. {{listing|type=go| lat=57.81418 | long=27.60947 | name=Автостанція | alt= | image= | address= вул. Юр'євська, перетин з вул. Свободи | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81148|2-16-52}} | hours= {{hours|||8||19}} | description= Старенький (чи не довоєнний) павільйон в одному кварталі від торгових рядів. Всередині тільки каса і кілька лавок. Площа перед автостанцією нагадує звичайну міську площу, з якої, втім, автобуси і відправляються. Крім автостанції на тій же площі, але з боку пожежної каланчі знаходиться павільйон ТОВ «Нива» з власною0 касою. Цей павільйон обслуговує міські маршрути, псковські автобуси через Пічки (тобто не через Старий Ізборськ) і міжнародні маршрути в Естонію.[http://www.pechory.biz/transport Розклад автобусів]}} === На автомобілі === У 15 км від Печор проходить траса {{Російська траса|А|212}} [[Псков]] — [[Рига]], від Пскова 53 км. Ділянка від Старого Ізборська до Печор вважається платною дорогою, проте плату беруть тільки на кордоні, так що проїзд по Росії до Печор безкоштовний. По суті, Печори — це тупик. Далі тільки дорога в [[Естонія|Естонію]], ведуча до столиці [[Земля сету|землі сету]] — місто Вярська (25 км) і потім в Тарту (100 км) або ж Виру (45 км). Якщо вам потрібно в Латвію, поверніться в Старий Ізборськ і слідуйте по ризької трасі. {{listing|type=go| lat=57.83365 | long=27.59710 | name= Прикордонний перехід «Кунічіна гора» | alt= | image= | address= | directions= {{transport|авт|3,6}} | hours= Цілодобово | price= | description= Знаходиться за 2 км на північ від міста. Пропускають як машини, так і пішоходів, причому пішоходи йдуть через ті ж віконця, що і автомобілісти. Від Жовтневої площі Печор йдіть по Юр'ївській вулиці, нікуди не звертаючи: вийдете якраз до кордону, перейшовши яку ви опинитеся в містечку ''Койдула'' — селі з населенням 1 житель. Звідси пару раз в день ходять потяги в Тарту, а також автобуси в Тарту і Виру (з приблизно такою ж регулярністю). Коротше кажучи, для пішого мандрівника місце не найперспективніше. Якщо ви все-таки вирішили йти пішки, від кордону проходите під мостом і відразу звертайте вліво вздовж залізниці: станція знаходиться приблизно в кілометрі від цього місця, автобусна зупинка там же. Проте простіше перетнути кордон на автобусі, який свідомо відвезе вас куди-небудь вглиб Естонії. Автомобілістам слід пам'ятати про систему бронювання черги на кордон, яка тут [http://www.goswift.ru працює в обидві сторони], але з російської сторони немає як такої зони очікування: потрібно просто під'їжджати до будки, в якій стягують плату за дорогу. Перехід в Койдула вважається відносно вільним, проте часом тут теж скупчуються черги. Відразу після кордону з вас візьмуть плату за проїзд по печорській трасі: 150 руб (2014). }} == Транспорт == В Печора ''три міські автобусні маршрути'', але мандрівникам, бажаючим оглянути монастир і місто, вони точно не знадобляться. Знадобляться тим, хто хоче перетнути кордон ({{transport|авт|3,6}}) або побачити церкву в Тайлово ({{transport|авт|2}}). Всі автобуси проходять через автостанцію (пл. Перемоги). Вони курсують з інтервалом 15-60 хв, на багатьох зупинках висять таблички з розкладом. [Http://www.pechory.biz/transport Маршрути і розклад] '''Таксі:''' {{phone|7|81 148|2-61-10}}, стоянка таксі на пл. Перемоги навпроти автостанції. == Визначні місця == === Псково-Печерський монастир === ==== Історія ==== [[File:Pechory ChurchProtectionTheotokos.jpg|міні|upright=1.35|Монастирський двір з Покровською церквою в центрі.]] Датою заснування монастиря прийнято вважати рік освячення Успенської печерної церкви, виритої засновником монастиря преподобним Іоною. Однак переказ свідчить, що місцеві піщані печери, що дали початок печерного храму, з давніх-давен були обжиті вихідцями з Києво-Печерського монастиря, які втекли в псковські землі від набігів кримських татар. <br> Після освячення печерної церкви на схилах яру почали зводитися перші дерев'яні монастирські будівлі, через кілька років знищені ліфляндцамі. Початок XVI століття ознаменувався роботами по розширенню печерної церкви і будівництвом нових монастирських будівель, які на цей раз зводилися поруч з церквою, прямо в яру. Від того часу до нас дійшла унікальна шестипролітна дзвіниця. <br> Найвищого розквіту будівництво в монастирі досягло при ігумені Корнилії, що керував монастирем з 1529 по 1570 рік. Саме при ньому було розпочато будівництво кам'яних будівель, частина з яких дійшли до наших днів. При активній участі Корнилія були побудовані Благовіщенська церква (1541), Микільська надбрамна церква (+1565) і кріпосні стіни з сімома баштами і трьома воротами (1565). <br> Для монастиря, розташованого у північно-західних кордонів держави, потужна захисна споруда була просто життєво необхідною. Але, схоже, що саме будівництво фортеці зіграло фатальну роль у долі самого Корнилія. Коли Іван Грозний, що дав дозвіл на будівництво лише невеликої монастирської огорожі, побачив нову фортецю, він, в пориві люті, відтяв ігумену голову. Легенда свідчить, що після цього, миттєво розкаявшись, цар підняв тіло Корнилія і поніс його в монастир, залишаючи за собою кривавий слід. З тих самих пір дорога від головних воріт Микільської вежі до головної площі монастиря називається «кривавим шляхом». <br> З кінця XVI століття до першої чверті XVIII століття монастир пережив кілька руйнівних ворожих нападів, але все-таки ворог жодного разу не зумів взяти фортецю. У 1701 році за указом Петра I навколо монастиря були споруджені земляні укріплення (вони добре помітні і сьогодні), що дозволили витримати напад шведів 1703 року. Після укладення Ніштадського миру, який відсунув кордон країни на захід, монастир почав багатіти і продовжив інтенсивне будівництво. У 1758 році над стародавньою Успенською церквою була зведена Покровська церква, в 1775 році з'явилися нові Братські келії, а в кінці XVIII століття при монастирській лікарні була вибудувана Лазаревська церква. У 1827 році, в пам'ять про позбавлення від французької навали, в монастирі була поставлена ​​соборна церква Михайла Архангела. А в кінці XIX століття з'явилися класична Стрітенська церква, будинок настоятеля і цегляна трапезна, виконана в псевдо-руському стилі. ==== Фортеця ==== Будівництво монастирської фортеці було розпочато в 1558 році, одночасно з початком Лівонської війни (1558-1583). Фортеця має вельми незвичайне планування. Головний двір монастиря розташований в глибокому яру, через який протікає повноводний струмок Кам'янець. Південно-східна і північно-західна стіни фортеці поставлені по берегах яру, а дві інші стіни перетинають яр, являючи собою чудовий приклад рішення фортифікаційних та інженерних задач при будівництві фортеці на пересіченій місцевості. <br> [[File:Стены Псково-Печерского монастыря 02.jpg|thumb|upright=1.35|Монастирські стіни.]] Фортечні стіни мають протяжність 810 метрів, утворюють неправильний багатокутник і укріплені дев'ятьма вежами. Всупереч прийнятим канонам, південний і східний злами фортечних стін залишені без веж, але ділянок стін, що не прострілюються, фортеця не має. Побудована фортеця з місцевої вапнякової плити з частковим додаванням валунних каменів на вапняному розчині. Стіни традиційно оснащені прямокутними або квадратними бійницями, але місцями мають на рідкість невелику товщину: півтора-два метри біля підніжжя. У таких місцях круговий бойовий хід у верхній частині стін організований по дерев'яних закладних балках, а на широких ділянках можна пройти прямо по стіні. [[File:Overhead gratings Tower.-Башня верхних решёток.Печоры - panoramio.jpg|мини|upright=1.35|Вежа Верхніх Граток]] Всього до наших днів дійшло дев'ять веж: {{listing|type=see| lat=57.811372| long=27.614821 | name= Надбрамна Петровська вежа | alt= | image=Pechory HolyGate3.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Побудована в середині XVII століття, вежа не тільки є головним входом до фортеці, але і служить Святою брамою монастиря і тому відрізняється від інших веж фортеці наявністю декору у вигляді витонченої дерев'яної галереї, що оперізує вежу. Завершення вежі вельми незвичне і виконане в стилі українського бароко, коли замість одного використовується кілька ярусів розділів, поставлених одна на іншу. Главка Святих воріт має двоярусну конструкцію, де поверх синьої грушоподібної главки розташована маленька позолочена. Таке завершення повторює пристрій куполів Покровського храму монастиря і, мабуть, з'явилося після його будівництва, тобто не раніше середини XVIII століття. <br> До будівництва Петровської вежі між Тюремною і Микільською вежами була суцільна стіна і увійти до фортеці можна було через колінчастий проїзд Микільської церкви. У 1913 році на вежі було встановлено новий мідний годинник. До 1000-річчя Хрещення Русі в Святих воротах на честь Корнилія був влаштований невеликий боковий вівтар. }} {{listing|type=see| lat=57.811115| long=27.614692 | name= Острожна або Тюремна башта| alt= | image=Pechory OstrognayaTower.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Невелика, кругла в плані вежа, розташована поруч зі Святою брамою. }} {{listing|type=see| lat=57.809834| long=27.612653 | name= Тайлівська башта | alt= | image=Pechory TailovskayaTower.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Кругла в плані, вежа поставлена в зламі стін в західному куті фортеці. Є найпотужнішою вежею фортеці (висота 12.5 метрів, діаметр більше 14 метрів), хоча і відрізняється порівняно невеликою для фортечних башт товщиною стін в 2.5 метра. Вежа стоїть у верхній частині яру і має п'ять бойових ярусів з 33 бойовими вікнами. Четвертий ярус вежі оснащений бійницями для навісного бою, що є великою рідкістю для фортець північного заходу. }} {{listing|type=see| lat=57.809371| long=27.613254 | name= Башня Верхніх Решіток | alt= | image=Tornjaoja.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Квадратна в плані, висотою в 22 метри, вежа стоїть на дні яру на прямолінійній ділянці стіни між Тайлівською і Тараригіною вежами, що перетинає яр практично поперек. Через підвальний ярус вежі проходить русло струмка, що лежить на дні яру. Колись нижній ярус закривався гратами — звідси назва вежі. Вежа Верхніх Решіток має шість бойових ярусів, верхній з яких призначений для ручної зброї і містить велику кількість бійниць. }} {{listing|type=see| lat=57.809017| long=27.613716 | name= Тараригіна вежа| alt= | image=Tornjabastion.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Як і Тайлівська, вежа стоїть у верхній частині яру і обмежує ділянку стіни, що проходить по сильно пересіченій місцевості. До руйнування шведами в 1615 році башта була круглою в плані, пізніше вона була відновлена з прямокутним перетином. }} {{listing|type=see| lat=57.808931| long=27.615411 | name= Ізборська вежа| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Розташована в 25 метрах від перелому стін і має в плані форму близьку до кола. У бічному фасаді вежі пророблені проїзні ворота і її нижній ярус перекритий склепінням. З трьох бойових ярусів найбільшої уваги заслуговує другий, оснащений бійницями для ведення навісного бою. }} {{listing|type=see| lat=57.809543| long=27.616677 | name= Благовіщенська вежа| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Прямокутна в плані, ця вежа теж поставлена поза зламу стіни і зовні нагадує Тараригіну вежу. Має незвичайну конструкцію бойових камер, забезпечених не однією, а двома бійницями, що дивляться в різні боки. Такий пристрій дозволяло з однієї камери вести стрілянину по двох різних напрямках. }} {{listing|type=see| lat=57.810549| long=27.616784 | name= Вежа Нижніх Решіток | alt= | image=PechoryLowerGridsTower2.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Як і вежа Верхніх Решіток, розташована на дні яру, який в цьому місці має велику ширину, що дозволило влаштувати водопропускний пристрій збоку від вежі. Вежа прямокутна в плані, має чотири бойові яруси, а форма її бійниць нагадує вежу Верхніх решіток. }} {{listing|type=see| lat=57.811137| long=27.615336 | name= Микільська вежа | alt= | image=Pechory StNicolasChursh1.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Підковоподібна в плані, вежа, по суті, є пристосованою до оборони прибудовою до північного фасаду Микільської церкви. Має два яруси бійниць, нижній з яких призначений для ведення навісного бою.}} Ще одна, Брусова вежа, колись стояла на прямій ділянці стіни між Тюремною і Тайлівською вежами, на місці нинішнього Михайлівського собору. ==== Монастирські споруди ==== [[File:Pechory Belfry.JPG|мини|upright=1.35|Велика дзвіниця монастиря.]] [[File:Псково-Печерский монастырь. Храм Успения Пресвятой Богородицы и звонница. - panoramio.jpg|thumb|upright=1.35|Успенський храм і дзвіниця.]] Внутрішня частина монастиря має верхню і нижню площадки. Найцікавіша, нижня, розташована в глибокому яру і щільно оточена деревами, так що побачити цю частину можна тільки з оглядового майданчика, розташованого біля північної стіни монастиря, між Микільської вежею і вежею Нижніх решіток. Центром архітектурної композиції монастиря є розташовані на нижньому майданчику Успенський собор разом зі зведеною над ним Покровською церквою і унікальна шестипролітна дзвіниця. Вони підняті на вимощений каменем постамент, до якого ведуть двоє сходів. {{listing|type=see | name=Печерний храм Успіння Пресвятої Богородиці| alt=1478 | url= | email= | address= | lat= 57.809454| long= 27.6145| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Найдавніший пам'ятник всього ансамблю, виритий в піщаному схилі гори. Являє собою сім вулиць печер. Північний фасад церкви об'єднаний з фасадом Покровської церкви, побудованої над Успенським храмом в середині XVIII століття. З 2014 року мирян пропускають в печери тільки за попереднім записом, в супроводі ченців.}} {{listing|type=see | name=Храм Покрова Пресвятої Богородиці| alt= 1759 | image = Pechory ChurchProtectionTheotokos.jpg | url= | email= | address= | lat= 57.809431| long= 27.614661| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Барокова Покровська церква побудована поверх печерної Успенської церкви і має спільний з нею північний фасад. Будинок розділений капітальними стінами на кілька приміщень. Два крайніх з них — сходи, праві ведуть на Святу гору, ліві є входом в печери. Власне Покровська церква знаходиться в середній частині. <br> Звернений до монастирського двору північний фасад відрізняється багатим декором з пілястрами, декоративними лиштвами і бароковими фронтонами. Куполи Покровського собору з багатоярусними главками виконані в стилі українського бароко і поставлені аналогічно куполів Києво-Печерської лаври, де барабани розміщені не на гребені, а на схилі даху. П'ять глав церкви розташовані уздовж фасаду будівлі і утворюють симетричну різновисотну композицію з двох пар двоярусних главок навколо високої триярусній. Під ламати фронтонами на гранях барабанів влаштовані мальовничі вставки. Як і живопис на фасаді церкви, вони є сучасними олійними композиціями зі стилізацією під живопис середини XVIII століття. Над входом до церкви поміщена велика Києво-Печерська ікона Божої Матері з майбутніми преподобними Антонієм і Феодосієм.}} {{listing|type=see | name=Дзвіниця| alt=1523 | image = Pechory Belfry.JPG | url= | email= | address= | lat= 57.809497| long= 27.61502| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Шестипролітна дзвіниця монастиря XVI століття з поставленим в XVII столітті другим ярусом є одним з найбільших споруд подібного типу. А серед дзвонів дзвіниці є кілька унікальних зразків, створених в XVI-XVIII століттях. У спеціальній вежі поруч з дзвіницею поміщені годинник XVI століття. Перший, рахуючи від годинника, дзвін — «Поліелейний» — був виготовлений псковськими ливарними майстрами в 1558 році «велінням ігумена Печерського монастиря Корнилія». Дзвін прикрашений двома стрічками орнаменту і, за літописними даними, його вага становить 161 пуд. Далі, в прольоті дзвіниці, розташований найбільший дзвін монастиря — «Святковий». Він був відлитий в самій обителі в 1690 році псковським майстром Федором Клементьєвим і є єдиним збереженим зразком його роботи. «Щоденний» дзвін, поміщений на другому ярусі дзвіниці, був відлитий в 1765 році в Москві і має вагу 111 пудів. Всі три великі дзвони підвішені на обертових осях і для видобування звуку їх розгойдують за допомогою спеціальних жердин. Це єдине місце в Росії, де досі використовується такий старовинний спосіб дзвону, поширений по всій Русі в XVI-XVII століттях. Серед маленьких дзвонів, розташованих над великими, також є кілька старовинних дзвонів XVI століття. }} Крім того, на нижньому майданчику монастиря знаходяться: [[File:Pechory ThreeBuildings.jpg|мини|upright=1.35|Зліва-направо: Благовіщенська церква, Стрітенська церква і ризниця.]] {{listing|type=see | name=Ризниця з бібліотекою | alt=XVI-XVII ст.| image = Pechory Sacristy.jpg | url= | email= | address= | lat= 57.8096| long= 27.614897| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Будівництво ризниці було розпочато ще за ігумена Корнилія, але перша будівля загинула під час пожежі 1688 року. Будівля, що дійшла до нас, виконана, в основному, в XVII столітті в московському стилі. Спорудження стоїть на місці великого перепаду висот і тому його північний фасад має на один поверх більше, ніж південний. За формою будівля близька до кубу, вкрита гранованим склепінням, прорізаним чотирма слуховими вікнами і увінчаним ошатною синьою гловкою. Власне ризниця займає другий поверх, а бібліотека розташована на третьому. Дуже мальовничий двох'ярусний псковський ганок, розташований біля південного фасаду будівлі. Не менш цікаві й фасади ризниці з їх білими рельєфними наличниками на тлі червоної охри основної будівлі. У ризниці збереглося чимало зразків російського прикладного мистецтва XVI-XIX століть, деякі з них пов'язані з іменами відомих російських правителів. }} {{listing|type=see | name= Стрітенська церква | alt=1868-1870 | image = Pechory TheotokosPresentationChurch3.jpg | url= | email= | address= | lat= 57.809654| long= 27.615229| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Побудована намісником монастиря ігуменом Нифонтом в псевдо-руському стилі замість більш ранньої Стрітенської церкви 1670 року, якій, в свою чергу, передувало ще два однойменні храми. За первинним проектом фасад церкви передбачався симетричним і не повинен був замикатися з ризницею, але в ході будівництва виникла вставка, яка поєднала дві будівлі. Центр фасаду виділений спареними пілястрами, над якими поставлено парапет з усіченим щипцом. На щипці поставлений глухий барабан з невеликою главкою, а під нею зроблений кіот з пізньої мальовничій композицією «Стрітення». Над кутовими пілястрами будівлі поміщені повернені ребром парапетні стовпчики з невеликими металевими шатрами і хрестами.}} {{listing|type=see | name=Благовіщенська церква| alt=1540 | image = Pechory AnnunciationChurch.jpg| url= | email= | address= | lat= 57.80976| long= 27.615412| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= З'явилася в період активного будівництва монастиря за ігумена Корнілія на місці дерев'яної церкви Сорока мучеників. Спочатку церква виконувала роль трапезної. Зараз вона розташовується між пізнішими будівлями — Братським корпусом і Стрітенською церквою. Основний обсяг церкви перекритий восьмискатною покрівлею, на який поставлений глухий барабан, увінчаний синьою главкою. У верхній частині барабана зроблений пояс з храмозданним написом вяззю. Вважають, що цей пояс є найбільш раннім серед псковських пам'ятників XVI століття.}} {{listing|type=see | name=Братський корпус | alt=1827 | image = Pechory TheotokosPresentationChurch.jpg| url= | email= | address= | lat= 57.80994| long= 27.615739| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Двоповерхова кам'яна будівля з трикутним фронтоном над чотирма колонами виконана в стилі класицизму за проектом Голубева. Келії для ченців поміщаються на другому поверсі, нижній поверх відданий під трапезну.}} {{listing|type=see | name= Трапезна| alt=1883 | image = PechoryMonastery Refectory.JPG| url= | email= | address= | lat= 57.810166| long= 27.615696| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Побудована з червоної цегли в псевдо-руському стилі. Має симетричну композицію головного фасаду, декоративне оздоблення якого побудовано на контрасті між цегляними стінами і побіленими рельєфним декором з профільного цегли. Покрівля будівлі прикрашена чотирма симетрично поставленими стовпчиками з щипцевого верхом.}} {{listing|type=see | name=Церква Святого Лазаря| alt=1792-1800 | image = Pechory StLazarusChurch.jpg | url= | email= | address= | lat= 57.810317| long= 27.615379| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Невелика і практично позбавлена декору церква була побудована при монастирській лікарні. Її єдиною прикрасою служить пишна двох'ярусна главка в стилі українського бароко, поставлена на гранований барабан з постаментом.}} {{listing|type=see| lat=57.809931 | long=27.614666 | name= Будинок настоятеля| alt= 1883| image=Pechory PriorsHouse.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Розташований біля підніжжя схилу пагорба, навпроти основних будівель нижнього майданчика монастиря. З будинку настоятеля на верхній майданчик веде крита галерея. }} На нижньому майданчику монастиря навпроти ризниці, у відкритій дерев'яній альтанці, можна побачити стародавній колодязь з колесом, а навпаки Благовіщенської церкви в цегляній каплиці розташована артезіанська свердловина. [[File:Печоры. церковь Николы Ратного, вид из монастыря.jpg|міні|upright=1.0|Південний фасад Микільської церкви.]] Найбільш значними спорудами на верхньому майданчику монастиря є: {{listing|type=see | name=Церква Ніколи Воротаря| alt=1564-1565 | image = Pechory StNicolasChursh2.JPG| url= | email= | address= | lat= 57.811063| long= 27.615267| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Микільська церква була побудована при ігумені Корнилії і служила одночасно і входом до фортеці, і Святою брамою. До нас дійшло ім'я її безпосереднього творця — майстра Петра Заболотного, в постригу Пафнутія. У ті неспокійні часи для оборони від ворогів під кам'яним ганком церкви тримали зброю. Від Микільської церкви починається сумнозвісний Кривавий шлях (див. вище), що веде до печерної церкви, бо саме біля воріт, за легендою, розігралася трагедія, що занапастила Корнилія. <br> Церква відрізняється стриманим декором. Звернений до монастиря фасад прорізаний з'єднаними дугами плоскими лопатками, а невелика главка прикрашена кількома ажурними поясками. Із західного боку церква практично позбавлена ​​декору, але зате від Петровської вежі відкривається гармонійний вигляд на двопролітну дзвіницю, побудовану, ймовірно, одночасно з церквою. Під дзвіницею розташований високий ганок, прикрашений широкими відкритими прорізами. Зовнішність дзвіниці зазнала значних спотворень при будівництві XIX століття, а пізніше один з її отворів був пошкоджений в роки Великої Вітчизняної війни. Колишній зовнішній вигляд дзвіниці повернули тільки в 1945 році. }} {{listing|type=see | name=Собор Михаїла Архангела| alt=1815-1827| image=Pechory MichailArchCathedral.jpg| url= | email= | address= | lat= 57.810372| long= 27.613844| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= Собор був побудований в пам'ять позбавлення від нашестя французьких військ в 1812 році. Легенда свідчить, що 7 жовтня 1812 року в Пскові було здійснено хресний хід з чудотворним образом Успіння Божої матері, привезеним з Псково-Печорського монастиря. У цей самий день війська генерала П.Х. Вітгенштейна розбили ворога під Полоцьком і тим самим врятували Псков від навали французів. Храм був побудований за проектом архітектора А.І.Руска, а кошти на його будівництво були зібрані серед воїнів корпусу Вітгенштейна і псковських ополченців. }} === Інші пам'ятки міста === [[File:Pechory TradeRows.JPG|thumb|upright=1.35|Торгові ряди.]] {{listing|type=see| lat=57.81229 | long=27.61647 | wdid= | name=«Будиночок стрільця» | alt= | image=The_house_of_strelets_in_Pechory.jpg | address=вулиця Верховича, 4 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-27 | description=Дивом зберігся дерев'яний двоповерховий посадський будинок першої половини 18-го століття. Найкоротший шлях до будиночка — по стежці від Підгорної вулиці. }} {{listing|type=see | name=Церква Сорока мучеників Севастійських | alt=1817 | url= | email= | address= | lat= 57.812103| long= 27.614505|image=Pechory_ChurchFortyMartyrsSebaste.jpg| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see| lat=57.818055 | long=27.614425 | wdid= | name=Лютеранська кірха Святого Петра | alt=1926 | image=Церковь святого Петра в Печорах.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-27 | description= }} {{listing|type=see |name=Сетуська дерев'яна церква Св. Варвари | alt=XVIII ст. | url= | email= | address= | lat= 57.811926| long= 27.614499|image=Pechory_ChurchStBarbara.JPG| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see | name=Торгові ряди | alt=1920-і роки | url= | email= | address= | lat= 57.812886| long= 27.612965|image=Pechory_TradeRows.JPG| directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Пам'ятник архітектури в стилі функціоналізму}} ==Чим зайнятися== {{listing|type=do | name=Печорський музей історії міста| alt= | url=http://museum-izborsk.ru/ru/page/pechory | email= | address=вул. Міжнародна, 3 | lat=57.81146 | long=27.61546 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Праворуч від музею розташований головний оглядовий майданчик з видом на монастир. }} == Покупки == * '''Сувеніри'''. Недалеко від входу в монастир є багато магазинів, що продають різні сувеніри. * Універсами. Є 3 великих універсами — Пчелка, Магнит, Dixi і безліч дрібніших магазинів. == Їжа == {{listing|type=eat| lat=57.81339 | long=27.61385 | name= Кафе «Бриз» | alt= | image= | address= Псковська вул. 1 | directions=центральна площа | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|||8||20}} | price= Комплексний обід: 150 руб (2014) | description= Убога обстановка з розстеленою на столах білою клейонкою. Відвідувачі не рекомендують, та ви й самі не захочете. Неймовірно, але є Wi-Fi. }} {{listing|type=eat| lat=57.81287 | long=27.61330 | name=Їдальня «Скатерть-самобранка» | alt= | image= | address= Жовтнева пл. 6 | directions= в будинку торгових рядів | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|||8||22}} | price= Гарячі страви: біля 100 руб (2014) | description= Брудно і не найприємніший контингент, однак для швидкого перекусу в околицях монастиря це найкраще місце. Завжди в наявності пісне меню, є тістечка і кава з апарату. Думки про якість страв різняться. }} {{listing|type=eat| lat=57.81260 | long=27.61114 | name= Кафе «Лилия» | alt= | image= | address= вул. Ризька, 1а | directions= центр | url= http://www.nektaria.ellink.ru/+/li.htm | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81148|2-18-32}} | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|||10||24}} | price= Гарячі страви: біля 100 руб (2012) | description= Хороші відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=57.81306 | long=27.61334 | name=Кафе «Старая башня» | alt= | image= | address=Жовтнева вул. 7 | directions=центр | url=http://www.starbash.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|964|314-29-03}} | email= | skype= | hours={{hours|||9||21}} | price=Гарячі страви: 250-300 руб | lastedit=2016-02-13 | description=кафе знаходиться в старій водонапірній башті на вигляд нагадує ресторан, але по суті є звичайною їдальнею з меню, обслуговуванням і небезнадійним інтер'єром, а також не найприємнішим запахом, що доноситься з кухні. Десяток видів пельменів і вареників, стільки ж салатів і супів, хоча далеко не всі вони є в наявності. Їжу подають в приємних глиняних горщиках, проте ціни могли б бути і нижче. Є кавовий апарат, десерти відсутні. Wi-Fi. }} {{listing|type=eat |lat=57.81962 | long=27.61320 | name=Кафе «Уют» | alt= | address=ул. Алейна, 4 | directions= на околицях | phone= {{phone|7|81148|2-25-77}} | fax= | url= | email= | hours= {{hours|Нд|Чт|12||24}}, {{hours|Пт|Сб|12||2}} | price= Гарячі страви: 250&ndash;300 руб (2014) | description= Симпатичний заклад: годують дуже смачно, швидко і не надто дорого. Зовні будівля абсолютно непримітна, однак інтер'єр затишний і не дратує око. Відвідувачі одностайно хвалять. Напевно, це найкраще кафе в Печорах. Втім, зверніть увагу, що ціну на гаряче вказують за 100 грам. }} ==Де зупинитися== {{listing|type=sleep| lat=57.81635 | long=27.61718 | name= Готель «Печоры-Парк» | alt= | image= | address= вул. Гагаріна, 2Б | directions= на в'їзді з боку Пскова | url= http://www.pechorypark.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81148|2-33-27}}, {{phone|7|906|221-57-37}}, {{phone|7|960|224-15-45}} | skype=Pechory_Park | price= Двомісний номер без душа/з душем: 1900/2900 руб (2014) | description= Новий і досить непоганий готель, але в стандартних номерах чомусь немає душу, хоча є раковина і туалет. Wi-Fi. }} {{listing|type=sleep |lat=57.81374 | long=27.60709 | name=Готель «Планета» | alt= | address=вул. Миру, 10 | directions= в центрі | phone= {{phone|7|81148|2-45-16}}, {{phone|7|911|363-00-35}} | fax= | url= http://www.hotelpechory.ru/ | email= | price= Двомісний номер: 2000&ndash;2400 руб (2014) | description= Як повідомляє сайт готелю, в номерах є: «туалет, ванна, вода гаряча і холодна, телевізор». Схоже, що обстановка не змінювалася з радянських часів. У вестибюлі платний доступ в інтернет зі стаціонарного комп'ютера. }} {{listing|type=sleep| lat=57.809150 | long=27.605917 | name= Міні-готель «Ваш берег» | alt= | image= | address=вул. Кузнечна, 17 | directions= | url= http://www.nektaria.ellink.ru/+/index.htm | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|911|695-83-96}}, {{phone|7|963|335-27-30}} | fax= | email= | skype= | price= Двомісний номер: 1500 руб; ліжко в багатомісному номері (чоловіки і жінки окремо): 500 руб (2013) | description= Приватний готель, що пропонує досить прості окремі кімнати від 1 до 6 місць (зручності: загальний душ з гарячою водою і 2 туалети на 3 кімнати, кухня, мікрохвильова піч, холодильник) і 2 окремих гостьових будиночки (зручності: свій туалет, душ з гарячою водою, холодильник, мікрохвильова піч). Wi-Fi. Місце для автотранспорту. Дуже мила господиня і хороші відгуки. }} {{listing|type=sleep| lat=57.81291 | long=27.61164 | name=Хостел «Странник» | alt= | image= | address= Жлвтнева пл. 2 | directions= | url= http://www.печоры-странник.рф | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club53845351 | phone= {{phone|7|81148|2-25-91}}, {{phone|7|911|691-34-14}} | fax= | email= | skype= | price= 750 руб/чол у багатомісному номері (2013) | description=Вдало розташований в 250 метрах від монастиря, але, крім ліжок, в кімнаті більше нічого немає. Проблеми з опаленням. В основному негативні відгуки. Wi-Fi. }} == Околиці == Печори знаходяться на кордоні, тому майже всі мандрівники повертаються звідси у [[Псков]], по дорозі роблячи зупинку в [[Ізборськ]]у. Якщо у вас є можливість перетнути кордон, сміливо вирушайте в [[Південна Естонія|Південну Естонію]], де дуже багато історичних і природних пам'яток, але для їх огляду знадобляться машина або хоча б велосипед. Автобусом можна проїхати через [[Земля сету|землю сету]] (зробіть зупинку в містечку Вярська) і досягти університетського міста [[Тарту]], звідки продовжити огляд Південної Естонії або попрямувати в [[Таллінн]]. З російського боку кордону теж є ''спадщина сету'', хоча представників цього народу майже не залишилося. У Печорському районі десятки характерних каплиць, які в Естонії називають особливим словом ''tśasson'', в Росії ж — просто каплицями. Їхати за ними спеціально навряд чи варто, але якщо попадуться дорогою — зверніть увагу. Кілька подібних каплиць в Ізборську; їх оздоблення, втім, не збереглося. Музеї сету, кафе національної кухні, фольклорні фестивалі: все це на території [[Естонія|Естонії]]. У Росії є всього один ''музей сету'', і знаходиться він саме в Печорському районі, в селі Сігов — див. [[Ізборськ]]. {{footer|ispartof=Псковська область|type=Місто|status=Кістяк}} bryzsvjdnvtjapa2e1hrj679rxixblv 10 3118 27656 2020-12-13T13:32:34Z Artificial123 2317 Створена сторінка: <includeonly>{{#switch:{{{1}}}<!-- -->|авт=&thinsp;[[File:Bus-logo.svg|14px|link=|alt=авт.|авт.]]&thinsp;<!-- -->|тб=&thinsp;File:BSicon OBUS.svg|1... 27656 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{#switch:{{{1}}}<!-- -->|авт=&thinsp;[[File:Bus-logo.svg|14px|link=|alt=авт.|авт.]]&thinsp;<!-- -->|тб=&thinsp;[[File:BSicon OBUS.svg|12px|link=|alt=тб.|тб.]]&thinsp;<!-- -->|тм=&thinsp;[[File:BSicon BRILL.svg|14px|link=|alt=тм.|тм.]]<!-- -->|метро={{metro|{{{2|}}}|{{{3|}}}}}<!-- -->|мт=м/т|}}<!-- --->{{#switch:{{{1}}}|метро=|{{#if:{{{2|}}}|{{{2}}}|}}<!-- -->}}</includeonly> sx0cj5137onuank3u8xdluxzqvi6344 0 3119 34558 32859 2023-10-20T17:22:15Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34558 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Великий Новгород | citylocal= | arm = Coat of Arms of Veliky Novgorod.svg | image = Ярославово Дворище - Великий Новгород.jpg | caption= Ярославово дворище | website=http://visitnovgorod.ru | population = 219 947 (2012) | callingcode = +7 8162 | monumentlist= Новгородська область/Великий Новгород }} Великий Новгород (також Новгород-на-Волхові) - один з найдавніших російських міст, який залишив помітний слід як у вітчизняній, так і в світовій історії. Він існував на берегах Волхова ще в долітописний період і став відправною точкою всієї російської державності. Уникнувши розграбування під час монгольської навали, Новгород зумів зберегти кілька унікальних пам'яток домонгольської архітектури, а приблизно століття тому під шарами штукатурки старовинних церков були виявлені стародавні фрески, найстаріші з яких відносяться до XII століття, що принесло Новгороду воістину всесвітню популярність. Велика Вітчизняна війна помітно скоротила число місцевих пам'яток, але, завдяки зусиллям реставраторів, частину з них вдалося врятувати, так що стародавні храми Новгорода і його околиць удостоїлися внесення в список ЮНЕСКО. У наш час Новгород - великий обласний центр на північному заході Росії. Він включений в Срібне кільце Росії і вельми популярний у туристів, в тому числі іноземних. == Зрозуміти == Заснований в незапам'ятні часи, Великий Новгород кілька століть був торговим, політичним і культурним центром всієї Російської Півночі. Ведучи жваву торгівлю із Західною Європою, місто мало дуже тісні зв'язки з Ганзейським союзом, формально не входячи в нього. З появою спочатку Києва, потім Москви, а пізніше і Санкт-Петербурга, Новгород поступово втратив свою колишню могутність і до XVIII століття перетворився в тихе провінційне місто з величезним числом пам'яток, що нагадують про колишню велич. У древньому Новгороді переважала дерев'яна забудова, але найбільш значні культові споруди зводилися з каменю. Це, а також те, що Новгород уникнув набігів монголо-татарського війська, дозволяє побачити етапи формування новгородського стилю, що пройшов шлях від наслідування візантійським храмам в особі грандіозного Софійського собору до вершин новгородської архітектури XIV-XV століть, представлених церквами Спаса на Ільїні, Федора Стратилата на Струмку і Петра і Павла в Кожевниках. Після приєднання до Москви самобутня міська архітектура підпала під вплив московських канонів, хоча в пам'ятках XVI століття ще відчувається місцевий колорит. Пізніше розвиток Новгорода йшов у руслі російських традицій. Як і інші міста, він пережив перепланування, що приводить до безглуздих результатів перебудову старих храмів і нове будівництво в усіх дозволених стилях. На жаль, велика частина стародавніх пам'ятників була зруйнована в роки Великої Вітчизняної війни, а в перші роки відновлювальних робіт через брак будівельних матеріалів були розібрані на цеглу і багато руїн старовинних будівель. Проте, в проекті відновлення міста - його автором був знавець давньоруської архітектури А.В. Щусєв - передбачалося створення міського середовища, де гармонійно співіснують древні пам'ятки і сучасні споруди. І хоча реальні будівельні роботи швидко вийшли за рамки проекту, в цілому, в нинішньому Новгороді вдалося зробити майже неможливе: в історичному центрі сучасні будівлі скромно стоять по сусідству величними церквами, а недолік житлових будинків XVIII-XIX століть з лишком компенсується численними затишними парками і міськими алеями. Новгород стоїть на річці Волхов, що з'єднує озеро Ільмень з Ладозьким озером. У назві Ільмень наголос ставиться на перший склад. ===Історія=== З датою заснування Новгорода вчені до цих пір не визначилися. Хоча люди жили в цих місцях ще за часів неоліту, найбільш рання з дерев'яних мостових Новгорода датується 930 роком, а під мостовими X століття нерідко знаходять давніші предмети, деякі з яких археологи відносять до VIII століття. Історикам теж не вдалося встановити, коли з'явився Новгород, і вони взяли за його початок умовну дату - 859 рік, під яким він згадується в Никонівському літописі в зв'язку зі смертю місцевого старійшини Гостомисла. З «Повісті временних літ» зрозуміло, що в момент приходу Рюрика в 862 році місто вже існувало. Це ж підтверджують і іноземні джерела: Новгород згадується під 949 роком у праці візантійського імператора Костянтина Багрянородного і фігурує в скандинавських сагах. Як би там не було, до початку XII століття Новгород був центром Новгородської землі, яка включала в себе величезну північну територію, що простягалася від Балтики до Уральських гір. [[Файл:Novgorod torg.JPG|мини|upright=1.35|А.М. Васнецов. Новгородський торг]] [[File:Battle between Novgorod and Suzdal (icon) detail 02.jpg|thumb|upright=1.35|Битва новгородців з суздальцями в 1170 году]] [[File:Birch bark N109.jpg|thumb|upright=1.35|Новгородська берестяна грамота]] Якщо не брати до уваги напівміфічного Рюрика, першим достовірним історичним правителем Новгорода був Віщий Олег (879-912), який з часом перебрався до Києва. Пізніше в Новгороді правили хреститель Русі Володимир Святославович (970-988), його син Ярослав Мудрий (1010-1034) і син Володимира Мономаха Мстислав (1088-1094). До XII століття великокнязівська влада помітно ослабла і після повстання 1136 року в Новгороді склалася вечева республіка. Ставши верховним органом правління, віче вирішувало нагальні державні питання, включаючи запрошення / вигнання князів, яких використовували лише в якості найманих воєначальників, до того ж зобов'язавши їх селитися не в місті, а на Городище. Новгородська республіка проіснувала до 1478 року і за цей час пережила чимало випробувань. З XII століття новгородці регулярно воювали зі шведами, а в XIII столітті їм довелося відбивати набіги німецьких і шведських хрестоносців. У другій половині XII - початку XIII століття вони відбивалися від Володимиро-суздальських князів, а легендарна битва новгородців з суздальцями 1170 року навіть стала одним з іконописних сюжетів. Війська Батия до Новгорода не дійшли, але відкуповуватися від монголів все ж довелося. Новгород здавна вів самостійну торгівлю із західними купцями і в XIV-XV століттях навіть був торговим партнером Ганзейського союзу, забезпечуючи товарообмін між Європою і іншими російськими землями. У другій половині XV століття Новгородська республіка тричі воювала з Московським князівством, і закінчилися ці війни повною поразкою: новгородські землі відійшли до Москви, частина бояр була вислана до столиці, а символ незалежності Новгорода - вічовий дзвін - пішов за ними. XVI століття запам'ятався двома страшними подіями. 1508 рік приніс голодний мор і страшну пожежу, при якому вигоріла вся Торгова сторона, а опричний погром зими 1569/70 року, на чолі якого став сам Іван Грозний, взагалі обернувся справжньою катастрофою. Шість тижнів людей катували і топили в річці, місто було повністю розграбовано, майно купців, церков і монастирів конфісковано. У Смутні часи місто потрапило під шведську окупацію і, хоча в 1617 році його повернули до Російського царства, він був наполовину спалений, а в живих залишилися всього півтисячі жителів. З заснуванням Петербурга Новгород остаточно втратив своє торгове значення і поступово перетворився в рядове провінційне місто. Переживши адміністративні реформи початку XVIII століття, в 1727 році він став центром Новгородської губернії, а в кінці XVIII століття почалося його регулярне перепланування. У перші роки радянської влади Новгород продовжував своє скромне існування, переживши ще пару адміністративних реформ. З 15 серпня 1941 по 20 січня 1944 року Новгород був окупований німцями. За роки війни місто і його околиці втратили чимало архітектурних пам'яток, а з музею були вивезені кілька цінних колекцій. Після окупації Новгород потрапив в список міст, що підлягають першочерговому відновленню; заради реставрації його архітектурних пам'яток навіть випустили спеціальну постанову. У перші повоєнні роки через брак будівельних матеріалів частина відносно молодих пам'ятників була розібрана на цеглу. Після розбирання зруйнованих будівель на утворенних пустирях почалися археологічні дослідження, що серйозно змінили уявлення про історію міста. Чи не головним відкриттям післявоєнних років стала знахідка берестяних грамот, які розповіли про повсякденне життя древнього Новгорода. У 1999 році Новгород був офіційно перейменований в Великий Новгород, і ця назва, для приїжджих трохи комічна, швидко стала звичною. На тлі сусіднього Пскова Новгород здається містом процвітаючим, хоча його добробут великою мірою грунтується на близькості до Петербургу, куди жителі міста активно їздять на роботу, тимчасову або постійну. Інститути, які в Новгороді заводи радіоелектроніки позакривали, а ось хімічна промисловість як і раніше відчуває себе непогано. Найбільшим міським підприємством з власною розвиненою інфраструктурою є ВАТ «Акрон», що випускає мінеральні добрива. У пострадянський період в місті з'явилися пара невеликих підприємств: данці звели мінізаводік з виробництва жувальної гумки Дірол, що постачає цим цінним продуктом не тільки всю країну, але навіть і Європу, а Ікея організувала виробництво плит з деревних відходів. Ну і, звичайно, чимала частка міського бізнесу пов'язана з туризмом, що підкоряє життя міста специфічним сезонним, тижневим і добовим ритмам. ===Особливості Новгородської церковної архітектури=== [[Файл:VNovgorod ChurchNativityTheotokos VN188.jpg|мини|upright=1.15|Перша церква з трилопатевим фасадом - церква Різдва Богородиці в Перинском скиті]] [[Файл:VNovgorod TransfigurationChurchIlyinaStreet VN98.jpg|мини|upright=1.15|Одна з вершин новгородського стилю - церква Спаса Преображення на вулиці Ільїна]] Древній Новгород був майже повністю дерев'яним. Його першою кам'яною спорудою став побудований Ярославом Мудрим Софійський собор (1045-1050). Стиль п’ятинефного хрестово-купольного собору, який дійшов до нас майже в незмінному вигляді, багато в чому повторює південноруські аналоги, але саме з нього почалося формування самобутнього новгородського стилю, що проіснувало до XVI століття. Нові кам'яні храми з'явилися в місті лише через півстоліття, їх замовниками були багаті князі, що і визначило їх стилістичну схожість з Софійським собором, так само як і з київськими храмами XI-XII століть. З цієї групи церков до нас дійшли Ніколо-Дворищенський собор (1113), вигляд якого відновлений реставраторами вже після війни, і Георгіївський собор Юр'єва монастиря (1119-1130). Близький до цього типу і порівняно невеликий собор Різдва Богородиці в Антонієвому монастирі (1117-1122), що став предтечею пізніших малих храмів. У зовнішньому вигляді, що відбиває і внутрішню структуру, для них характерні членування фасадів лопатками, використання трьох рівновисоких апсид, позакомарне покриття і кілька главок. Протягом XII століття форма церков поступово трансформувалася в кубічну. Це відчувається вже в Георгіївському соборі Юр'єва монастиря, але найкраще видно в останній княжої будівництві на новгородській землі, церкви Спаса Преображення на Нередиці. Її внутрішня структура ще повторює Софійський собор, але число нефів зменшилася до трьох, а купол, спочатку шлемовидний, підтримувався лише чотирма стовпами. Утворення Новгородської республіки призвело до зникнення князів-замовників, тому до кінця XII століття на зміну великим і пишним соборам прийшли невеликі чотиристовпні одноглаві церкви, вільні від архітектурних надмірностей, але зате такі, що володіють рідкісною виразністю форм і пропорцій. Зазвичай їх будували дуже швидко, всього за кілька літніх місяців, і кращими зразками цього типу є церква Благовіщення у Аркажи (1179) і пара церков з особливим трилопатевим фасадом, які прийшли, мабуть, в Новгород зі Смоленська - домонгольська мініатюрна церква Різдва в Перинському скиті (1226) і церква Миколи на Липні (1292). Спрощення архітектури не тільки торкнулося повного зникнення з фасадів декору, але і зачепило апсиди: від трьох рівновисоких вівтарних півкруг церкви Благовіщення, через проміжну стадію знижених бічних апсид (як, наприклад, в церкві Спаса на Нередиці), до кінця XIII століття новгородці прийшли до одноапсидного рішенням, що перетворився на один з атрибутів місцевого стилю. Аж до втрати Новгородом незалежності в 1478 році тип одноглавого кубічного храму в місті домінував, але був творчо переосмислений місцевими майстрами: спочатку в ужиток повернулося членування фасадів лопатками, а потім до фірмового новгородського арочного паску на барабані - він використаний вже в Софійському соборі і, до речі , міг мати різний масштаб - додалося декоративне оздоблення фасадів. Внутрішня структура храмів зазнала лише одну серйозну зміну: починаючи з Успенської церкви на Волотовому полі (1352), і в новгородській, і в спорідненій псковській школі чотири купольних стовпа стали ставити ближче до стін, змінивши тим самим внутрішній простір храмів. До кінця XIV століття в місті з'явилися справжні шедеври. Це церкви Федора Стратилата на Струмку (1361) і Спаса Преображення на вулиці Ільїна (1374): остання знаменита ще й розписами Феофана Грека. Всього ж в Новгороді і його околицях збереглося більше десятка подібних споруд. Восьмискатне пощипцове покриття, часто зустрічається у цих церков, стало звичним лише в XVI столітті і є наслідком пізніших перебудов. Після приєднання до Московського князівства місцева архітектура поступово увібрала в себе риси московського зодчества, в результаті чого в XVI столітті виникли цікаві перехідні форми храмів, де в різних пропорціях мирно уживаються і московська, і місцева традиції. Серед кращих прикладів цієї групи кілька церков Ярославового дворища і симпатична церква Бориса і Гліба в Плотниках (1536). До більш пізньої міській архітектури термін «новгородська» вже майже не застосовується, хоча і місцева природа, і чудові зразки старовинного зодчества дозволили зберегти своєрідність більш юних храмів. ===Орієнтація=== З самої давнини місто існувало по обидва боки річки Волхов: на Софійській і Торговій сторонах. Софійська сторона виросла навколо дитинця з Софійським собором в центрі. Історичним ядром Торгової сторони є Ярославове дворище. Сторони пов'язані пішохідним мостом, який веде від Пречистенської арки кремля прямо до Ярославового дворища, і парою транспортних мостів, розташованих на північ від історичного центру. Навколо Кремля розбитий величезний парк, а все старе місто оточене земляним валом, який залишилився від укріплень Окольного міста. Велика частина міських визначних пам'яток зосереджена усередині міських валів або трішки за ними. Залізничний та автобусний вокзали теж недалеко, в півтора кілометрах на захід від Кремля. Історичне ядро міста вельми компактно, і для його огляду громадський транспорт вам, швидше за все, не буде потрібний. Кілька цікавих монастирів знаходяться в околицях міста. До Юр'єво легко дістатися автобусами, що регулярно вирушають від залізничного вокзалу. До інших навколишніх церков і монастирів простіше доїхати на таксі: автобуси ходять рідко і велика частина часу піде на їх очікування. Якщо ви їдете в Новгород вперше, заплануйте на відвідування міста ніяк не менше одного дня, а двох днів має вистачити на те, щоб зрозуміти, куди ви, власне, потрапили, і побачити не тільки історичний центр, але і пару храмів в околицях. ===Інформація=== * {{listing | name=Червона хата | alt= | url=http://visitnovgorod.ru | email= | address= | lat=58.52136 | long=31.27016 | directions= | phone={{phone|7|905|290-86-86}} | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Новгород - рідкісний для Росії приклад добре організованої сфери туристичних послуг. Сайт туристичного інформаційного центру містить безліч розумно структурованої інформації, яку ви також зможете отримати по телефону (він, кажуть, працює мало не цілодобово) або в «живому» офісі, де є схеми з визначними пам'ятками і гарно видані буклети. Поруч недешеве кафе російської кухні. }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === Пасажирський аеропорт в Новгороді припинив своє існування в 2000-х, з тих пір час від часу обговорюється створення нового аеропорту на місці військової авіабази в Кречевицях, але реальних дій у цьому напрямку не робиться. Прилетіти можна в Москву або Санкт-Петербург, останній в два рази ближче. === {{Потягом}} === [[File:VNovgorodTrainStation 5445.JPG|thumb|upright=1.35|Залізничний вокзал]] Проведена чітко по прямій залізниця Москва-Петербург обійшла Новгород стороною. Місто стоїть на бічній малодіяльної лінії, що примикає до основної магістралі в Чудово. '''З Москви:''' щоденний нічний поїзд (відправляється о 22:05, прибуває в 6:24). Якщо вам потрібно їхати вдень, скористайтеся «сапсанами», які роблять зупинку в Чудово (в дорозі 3 год), а там пересядьте на потяг з Петербурга або на автобус (в середньому кожну годину) - останнє, втім, не дуже зручно, оскільки автобуси зупиняються на трасі і до вокзалу в Чудово НЕ під'їжджають. '''З Санкт-Петербурга''': поїзди-експреси «Ластівка» від Московського вокзалу (вранці, в районі 7 ранку, і ввечері в районі 20 годин, 3-3.5 ч). Крім них збереглася одна повільна електричка, відправляється теж від Московського вокзалу в районі 8 ранку. Епізодично курсує приміський поїзд на Новгород з Вітебського вокзалу, але вам цей потяг не потрібен, оскільки він йде по загубленій в болотах лінії через Новолісіно, витрачаючи на дорогу більше 4 год. Також присутній пряме залізничне сполучення з Нижнім Новгородом, Тверю, Володимиром, Петрозаводськом і Псковом. Приміський рух по залізничній лінії на Лугу то скасовується, то відновлюється знову, так що якщо планується поїздка в цьому напрямку, варто заздалегідь уточнити актуальний розклад. * {{listing | name=Залізничний вокзал | alt= | url= | email= | address=вул. Жовтнева,5 | lat= | long= | directions= | phone={{phone|7|8162|73-93-80}} (довідкова), {{phone|7|8162|77-53-72}} (черговий) | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Розташовується в кінці Воскресенського бульвару в кілометрі від Кремля. Всередині вся звичайна для невеликого вокзалу інфраструктура: каси, зал очікування і цілодобові камери схову. У кіосках торгують напоями та пресою, можна купити карту міста. Будівля вокзалу побудовано після війни в абсолютно незвичайному для того часу стилі, що навіяний давньоруської архітектурою. Проектував вокзал Ігор Явейн, роботу якого сучасники називали «конструктивізмом, що пішли в новгородське підпіллі». Поруч з вокзалом зверніть увагу на комплекс інших споруд того ж періоду: касові павільйони, багажне відділення і навіть павільйон «Окріп», в якому набирали гарячу воду до появи в поїздах титанів. Перед вокзалом колись стояв бюст Маркса, тепер його змінив Олександр Невський. }} === {{Автомобілем}} === Новгород стоїть біля траси M10, від Москви 510 км, від Петербурга 200 км. Траса А116 йде уздовж озера Ільмень на південь, а потім повертає на захід у бік Пскова (200 км). === {{Автобусом}} === Основне автобусне сполучення з Санкт-Петербургом. Автобуси (в тому числі ті, що проходять) відправляються кожні 30-60 хв, в дорозі 3.5 год. Йдуть вони на петербурзький автовокзал (Обвідний канал), роблячи проміжну зупинку у метро Купчино. Розміри автобусів і рівень комфорту різняться, але часто виявляються незадовільними: по можливості їдьте поїздом. У Псков 2 автобуса в день (4 год) і ще один раз в день ходить автобус в цікаве місто Порхов (4.5 год), звідки у Псков можна виїхати залізницею або місцевим автобусом. У південному напрямку існує єдиний автобус на Твер (через Торжок, Вишній Волочек), чим зв'язок Новгорода з сусідніми регіонами обмежується. * {{listing | name=Автовокзал | alt= | url= | email= | address=вул. Жовтнева,1 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8162) 73-99-79 | tollfree= | fax= | hours=5:00 – 22:00 | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Двоповерхова будівля початку 2000-х на Привокзальній площі. Камера зберігання:: 7:00 - 19.00. }} === {{Кораблем}} === Пасажирського судноплавста по Волхову немає вже дуже давно. Пристань у кремля обслуговує прогулянкові кораблики. == Транспорт == У Великому Новгороді ходять автобуси і тролейбуси. Їх маршрути можна подивитися [http://bus62.ru/novgorod/ тут], а розклад [http://transport.nov.ru/urban_trans/1 тут]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Вартість проїзду: 27 руб (2018), оплата кондуктору. Якщо їх можливостей не вистачає, можна скористатися послугами численних таксі, готових за цілком розумні гроші доставити мандрівника в будь-яке місце в межах міста або його околицях. Таксі можна замовити по телефону, зловити в центрі міста або біля вокзалу, або скористатися агрегатором Яндекс-таксі, чинним в місті з 2019 року. Прогулянкові кораблики відправляються від пристані перед кремлем. Вони рекламують себе настільки активно, що створюють сильний шумовий фон і просто дратують. Реклама повідомляє про прогулянку на озеро Ільмень, але в реальності до озера кораблики не доходять, а відвозять туристів до Рюрикове Городище, де дають півгодини погуляти, після чого везуть назад, супроводжуючи все це настирливим записом - аудіо-екскурсією через гучномовець (можна, однак, потерпіти заради того, щоб дістатися до Рюрикова городища). Бувають і більш розважальні рейси без будь-якої екскурсії, коли на борту теплохода всю дорогу звучить гучна музика сумнівної якості. == Що відвідати == ===Софійська сторона=== ====Новгородський детинець==== [[Файл: VNovogorod Detinets VN13.jpg|мини|upright=1.35|Новгородський детинець]] За літописними даними, перша оточена ровом дерев'яна фортеця була побудована в Новгороді в XI столітті за князя Володимира, сина Ярослава Мудрого. У XIII-XV століттях дитинець кілька разів перебудовувався, поки, нарешті, не були зведені спочатку кам'яні вежі, а потім і стіни, будівництво яких було розпочато з берегової лінії. В результаті вийшла кам'яна фортеця, огороджена червоно-цегляними стінами протяжністю близько 1.5 кілометрів, висотою від 8 до 15 м і шириною від 3.6 до 6.5 м. З 12 кам'яних веж кінця XV століття збереглося дев'ять. Замість двох з них - Воскресенської і Пречистенською (яка обрушилась) - в XIX столітті були зроблені проїзні арки, приблизно тоді ж розібрали і Борисоглібську вежу, яка підмивалась паводками. До нас дійшли дві круглі в плані Федорівська і Митрополича вежі, а також Златоустівська, Покровська, Кокуй, Княжа, Спаська, Палацова і Володимирська вежі. Велика частина стін в тій чи іншій мірі перебудовувалася, незмінним з XV століття залишилося лише прясло між Княжою і Спаської вежами. Стіна між парою круглих веж, що входили в комплекс Володарного двору, примітна співіснуванням двох типів зубців. Нижні, дворогі, датуються кінцем XV століттям, а верхні, прямокутні, з'явилися через століття при влаштуванні двохярусного бою. Кілька веж виділяються із загального масиву: [[Файл: VNovgorog SaintSophiaCathedral VN40.jpg|мини|upright=1.35|Софійський собор]] [[Файл:VNovgorog SaintSophiaBelfry VN123.jpg|мини|upright=1.35|Дзвіниця Софійського собору]] == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Великий Новгород - спокійне і безпечне місто: як мінімум в тій своїй частині, яка може бути цікава туристам. В районі кремля і Ярославового дворища можна гуляти в будь-який час доби. У житлових районах дотримуйтесь звичайних застережних заходів. [[File: VNovgorod RussiaMillennium VN18.jpg|мини|upright=1.35|Пам'ятник Тисячоліттю Росії]] == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Майже всі кафе в центрі міста пропонують своїм відвідувачам безкоштовний Wi-Fi. {{listing|type=other| lat=58.5203 | long=31.2860 | wdid= | name=Главпоштамт | alt= | image= | address=вул. Дворцова, 2 | directions=поруч з Ярославовим дворищем | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Пт|8||20}}, {{hours|Сб||9||18}}, {{hours|Вс||9||14}} | price= | lastedit=2020-08-01 | description=Доступ в інтернет. }} == Куди далі == Великий Новгород зручний для тих, хто подорожує по Росії вперше: звідси ніч на поїзді до [[Москва|Москви]] і всього кілька годин шляху до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]]. Якщо ж вас більше приваблюють малі форми і маловідомі куточки російської провінції, то варіантів не так вже й багато. Найпростіше з'їздити в [[Стара Русса|Стару Руссу]], до якої всього 2 години на автобусі. Це давньоруське місто і бальнеологічний курорт з декількома цікавими храмами і будинком-музеєм Достоєвського. Інший, дещо менш зручний напрямок - Боровичі, де похмурий промисловий колорит зливається з незвичайними пам'ятками начебто найстарішого в Росії арочного моста через річку Мсту. На Мсті ви також побачите перекати і старовинні села, але все це навряд чи вкладеться в формат одноденної поїздки. Можна відвідати і [[Валдай]], мальовниче містечко на березі озера, відомий Іверським монастирем і музеєм дзвіночків. Нарешті, для всіх, хто цікавиться російською історією, цілком природним буде продовжити подорож з Новгорода до Львова. В околицях Новгорода збереглося чимало чудових пам'яток архітектури. Здебільшого це колишні або діючі монастирські ансамблі або окремі храми, що залишилися від стародавніх монастирів, дата заснування яких втрачається в століттях. Найцікавіша група пам'ятників знаходиться на правому березі Волхова. З машиною всю її можна охопити за кілька годин, рухаючись від церкви на Волотовому полі до Рюрикова городища (або в зворотному напрямку). А ось для того, щоб дістатися до розташованої поруч з цією групою церкви Миколи на Липне, будуть потрібні спеціальні зусилля. {{Перекладено|мова=ru|стаття=Великий Новгород}} {{footer|ispartof=Новгородська область|type=Місто}} prk3s8jpo6k77leoz4n4q42zv4fma2k 0 3120 34845 34843 2023-12-29T18:20:46Z Assyrian Human 6497 доробив шаблон до аеропорту 34845 wikitext text/x-wiki {{geo|59.21667|39.90000|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Вологда | citylocal= | arm= | image=Вид_на_Вологодский_кремль.jpg | caption=Вологодський кремль | website= http://www.vologdatourinfo.ru/ | population= | callingcode= 8172 | timezone= | monumentlist= | naturelist= }} Вологда — древнє російське місто в центральній частині Вологодської області, розташоване на березі річки Вологда. Важливий культурний центр Російської Півночі, де добре збереглася міська забудова, яка гармонійно поєднує в собі кам'яну храмову архітектуру і цивільні об'єкти вологодського дерев'яного зодчества. В останні роки в Вологді активно розвивають туристичну привабливість міста. Для тих, хто приїжджаєь, організовуються цікаві туристичні програми, проводяться різноманітні фестивалі. Вологда відома своїми натуральними продуктами, в тому числі вологодським маслом. Різні ремесла і промисли, які підтримуються в місті і області дозволять мандрівникам забрати з собою унікальні сувеніри: вироби з вологодських мережив і вологодський льон, вологодський розпис по дереву та бересті, а також дивовижну вологодську фініфть. == Зрозуміти == === Історія === Вологда на фіно-угорській мові означає «чиста вода». Місто вперше згадується в літописах в 1147 році, коли, за легендою, чернець Герасим заснував на місці сучасного Ледачого майданчика біля річки Вологди монастир в ім'я Святої Трійці. Дана подія, хоча і не має інших підтверджень, але саме її прийнято вважати початком історії міста. До кінця XVI століття Вологда, як і інші землі Російської Півночі, керувалися Новгородської республікою. Але вигідне географічне положення міста на стику водних торгових шляхів зробили Вологду об'єктом міжусобних воєн з московськими і тверськими князями. У 1397 Василь I фактично приєднав місто до Московського князівства, а Іван Грозний, плануючи заснувати тут свою північну резиденцію, почав в 1565 році грандіозне будівництво Вологодської фортеці. У XVII столітті Вологда стала центром зовнішньої торгівлі Москви з Західною Європою. Але заснування Санкт-Петербурга і відкриття нових торгових шляхів до Європи через Балтику зупинило процвітання міста. За Петра I в Вологді зберігалося військово-технічне спорядження, яке потім переправлялося до Архангельська для будівництва кораблів і укріплень. Катерина II зробила Вологду центром Вологодської губернії. В кінці XIX століття Вологда стала популярним місцем для заслання політичних в'язнів: тут було багато видних діячів майбутньої радянської держави: Сталін, Молотов, Луначарський, Марія Ульянова та ін. Під час Другої Світоврї війни місто стало великим евакуаційним та госпітальним центром — тут було побудовано багато бомбосховищ і систем ППО, які зберегли місто недоторканним від повітряних бомбардувань. В даний час Вологда є великим центром на Півночі країни з багатою культурною та історичною спадщиною, активно розвивається туризм. === Орієнтація === Центр Вологди можна розділити на чотири історичні райони: * Місто — центральна частина навколо Кремля * Верхній Посад — територія, що знаходиться вище від Кремля за течією річки Вологда * Нижній Посад — частина міста нижче Кремля за течією річки * Заріччя — частина міста, яка знаходиться за річкою * Околиці менш цікаві, але дещо цікаве можна подивитися і там. * {{listing | name=Туристично-інформаційний центр | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone={{phone|7|921|061-60-46}}, {{phone|7|800|550-41-61}} | tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт: {{hours|||8||17}}, Сб-Нд вихідні | price= | lastedit=2020-12-13 | content= }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | type=go | name=Аеропорт Вологда | alt= {{IATA|VGD}}| url= | email=avia@vologda.ru | address= | lat=59.284144 | long=39.936025 | directions=у 10 кілометрах на північ від міста | phone= +7 (8172) 55-36-98| tollfree= | fax= +7 (8172) 50-77-86 | hours= | price= | wikipedia=Вологда_(аеропорт) | wikidata=Q4123660 | lastedit=2023-12-29 | content=Здатний приймати невеликі літаки Як-40. Сполучення здійснюється за особливим розкладом з Москвою (Внуково), Ухтою, Великим Устюгом, Витегрою, Кічменським Городком. }} === {{Потягом}} === Вологда стоїть на перетині залізничних напрямків Москва-Архангельськ і Санкт-Петербург-Кіров. З Москви з Ярославського вокзалу на швидкому фірмовому поїзді № 060Я «Вологодські зорі» або на великій кількості транзитних потягів, що слідують до Череповця, Архангельська, Лабитнангі, міст Комі. Час у дорозі становить 8-9 годин. У Санкт-Петербурзі поїзда на Вологду відправляються з Ладозького вокзалу. Вибір поїздів не дуже великий. Найбільш зручний фірмовий поїзд «Білі ночі». Поїзди, що прямують на Урал і в Середню Азію (Єкатеринбург, Астана), приходять до Вологди в 3-4 години ночі. Час в дорозі — 12 годин. * {{listing | type=go | name=Вологда-1 | alt= | url= | email= | address=пл. Бабушкіна, 5 | lat=59.206796 | long=39.883310 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Головний залізничний вокзал міста }} === {{Автомобілем}} === З Москви: по трасі М8 E115 «Холмогори» через Ярославль і Данилов. Відстань від МКАД близько 450 км. З Санкт-Петербурга: по трасі «Кола» Р21 до 122 км (до Нова Ладога), потім на А114 через Тихвін, Череповець, Шексну близько 700 км. === {{Автобусом}} === * {{listing | type=go | name=Автовокзал | alt= | url= | email= | address=пл. Бабушкина, 10 | lat=59.206995 | long=39.884884 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=5:30 - 21:00 | price= | lastedit=2020-12-13 | content= }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == Станом на 2020 рік вартість проїзду в міському транспорті становить 28 рублів. Міський транспорт Вологди представлений 38 автобусними (в тому числі мікроавтобусними) і 1 тролейбусним маршрутами. Тролейбусний і практично всі автобусні маршрути проходять через центр міста. == Що відвідати == === Кремль === * {{see | name=Вологодський кремль | alt= | url= | email= | address=вул. Сергея Орлова, 15 | lat=59.223619 | long=39.882160 | directions= | phone={{phone|7|8172|72-25-11}} | tollfree= | fax= | hours=Ср-Нд: 10:00 — 17:30; Пн, Вт — вихідной. | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Вологодський кремль почав будуватися Іваном Грозним в 1565 році, як кам'яна фортеця своєї нової північній резиденції. Укріплена територія повинна була займати площу 46 га і перебувати в межах сучасних вулиць Миру, Ленінградської, Жовтневої і річки Вологди — це в 2,1 рази перевищувало площу [[Москва / Кремль_і_Кітай-місто # Кремль | Московського Кремля]]. Однак, за життя царя звели тільки дві кам'яні стіни і 11 башт, а решта зміцнення залишилися дерев'яними. Всередині фортеці побудували Софійський собор і Архієрейський двір. У Смутні часи дерев'яна частина дитинця згоріла. До початку XIX століття більшу частину залишків укріплень розібрали, так як фортеця втратила своє стратегічне значення. До цього часу на її території звели Воскресенський собор і Дзвіницю. Те, що зараз називається Вологодським кремлем, було його архієрейським боковим вівтарем, де знаходилася резиденція вологодських єпископів. У 1671–1675 Архієрейський двір обнесли високими стінами, і поруч з Софійським собором утворився компактний комплекс будівель середини XVII століття. Загальна площа «малого кремля» 2,3 га, а довжини стін 550 метрів. Зараз це центральна пам'ятка Вологди, що є музеєм-заповідником: вхід на територію кремля вільний, але відвідування будівель платне. }} * {{see | name=Софійський собор | alt= | url= | email= | address= | lat=59.224389 | long=39.882267 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=вул. Сергія Орлова, 15 | price=200 руб | lastedit=2020-12-13 | content=Найдавніше збережена кам'яна споруда в Вологді, побудована за образом і подобою Успенського собору [[Москва / Кремль_і_Кітай-місто # Кремль | Московського Кремля]]. Майже 60-ти метровий шестистовпний храм увінчаний п'ятьма главами, які спочатку мали шоломоподібну форму. Гладкі вибілені стіни і глави практично не мають декору, що відображає північну строгість і лаконічність місцевої архітектури. Основні роботи проведені за наказом і під особистим наглядом Івана Грозного в 1568-1570 рр. Однак, після раптового від'їзду царя в 1571 з Вологди собор залишився нерозписаним і неосвяченим. Було добудовано лише в 1587 вже за царя Федора Івановича. З 1587 по 1923 - головний кафедральний собор міста - тут поховані 12 вологодських архієреїв. У 1612 сильно постраждав від польсько-литовських інтервентів, але вже в грудні 1613 був відремонтований і заново освячений. Усередині храму добре збереглися фрески, створені ярославськими іконописцями під керівництвом Дмитра Плеханова в 1686-1688 рр. У соборі розташована найбільша в Росії фреска на тему «Страшний суд» - її площа 400 кв. м. До нашого часу також дійшов третій за рахунком п'ятиярусний дерев'яний іконостас в стилі бароко 1724-1738 рр., написаний польським живописцем Максимом Іскрицьким. У наступні роки храм кілька разів оновлювався, а в 1923 був закритий і переданий краєзнавчому музею - тут розміщувалася експозиція з історії релігії та атеїзму. В ході реставрації 1966-1968 рр. собору повернули строгий величний вигляд XVII століття, а зайві прибудови розібрали. Зараз храм використовується спільно з РПЦ: він відкритий для відвідування в літній час, як музей, а за деяких церковних свят тут проходять служби. }} * {{see | name=Дзвіниця Софійського собору | alt= | url= | email= | address=вул. Сергія Орлова, 15 | lat=59.224021 | long=39.882833 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=78-метрова дзвіниця, зведена в псевдоготичному стилі, вже п'ята за рахунком: перші три були дерев'яні - лише в 1659 з розібраних кремлівський стін звели першу кам'яну. Через 10 років її верх розібрали, і на старому фундаменті побудували сучасну, більш високу. На башті дзвіниці працюють куранти, виготовлені в Москві в 1871 році. Вони під'єднані до системи дзвонів, що збереглися з XVII століття, і спрацьовують кілька разів на добу. У літню пору на верхньому ярусі дзвіниці працює оглядовий майданчик, з якого відкривається панорамний вид на історичний центр Вологди. Щоб піднятися, треба подолати 300 сходинок по гвинтових дерев'яних сходах. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Перекладено|мова=ru|стаття=Вологда}} {{footer|ispartof=Вологодська область|type=Місто|status=Кістяк}} rn8363gkutwwsytek05j8ml1v94yxav 0 3121 28402 28401 2021-01-20T00:01:04Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Встречайте|Встречайте]] ([[User talk:Встречайте|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 28146 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes|update= 2017-11}} '''Стрельна''' знаходиться на південному заході [[Санкт-Петербург]]а, на межі Красносільського та Петродворцового районів, по дорозі в [[Петергоф]]. У Стрельні розташований найближчий до межі міської забудови палацово-парковий ансамбль —Костянтинівський (Стрельнинський) палац з парком і ряд інших визначних пам'яток, які заслуговують на огляд. Майже всі історичні будівлі і споруди Стрельни відзначені ЮНЕСКО як частина комплексу пам'яток [[Санкт-Петербург і передмістя|Санкт-Петербурга і околиць]]. {{geo|59.852958 |30.059687|map=city|zoom=13}} ==Зрозуміти== {{citybar | city= Стрельна | citylocal= | arm = | image= Государственный комплекс «Дворец конгрессов».JPG | caption = Костянтинівський палац і парк | website = | population = | callingcode = +7 812 | timezone = UTC+3 | monumentlist= Санкт-Петербург/Стрельна }} Село Стрельна з'явилася на землях Великого Новгорода в XV столітті. У 1617 році за Столбовским миром землі на південному березі Фінської затоки перейшли до Швеції. За часів Петра I стала облаштовуватися як місце царської резиденції. Однак незабаром ця функція перейшла до [[Петергоф]]а, хоча Стрельна до самої революції належала членам імператорської родини. По дорозі до Стрельну і в самому селищі будувалися численні заміські дворянські особняки, що частково збереглися до наших днів. Назва «Стрельна» існувала ще за шведів. За однією з версій, це означає зручне місце для полювання на березі моря, за іншою — швидка течія (слов'янський корінь «стр» означає «рух», «протягом»: через Стрельну протікає річка Стрілка). Річкова тема знайшла пізніше відображення на гербі і прапорі, де стріла і якір символізують річку і порт, а зірка підкреслює той факт, що річка тече строго на північ — на Полярну зірку. Девіз «Прямо і вірно» приписують великому князю Костянтину Миколайовичу, одному з господарів стрельнинського палацу. Під час війни Стрельна перебувала в зоні окупації і сильно постраждала від артобстрілів. В даний час дачною місцевістю не рахується; це скоріше одне з селищ-супутників Санкт-Петербурга міського типу, населення якого в основному працевлаштовано в місті. Забудована Стрельна типовими радянськими п'ятиповерховими будинками з вкрапленням стареньких дерев'яних будиночків. З 2003 року, після того як в Стрельні став функціонувати Палац Конгресів, тут також розгорнулося будівництво котеджів. Дальня від Фінської затоки частина Стрельни використовується як промисловий майданчик: наприклад, на початку 2000-х фірми Bosch і Siemens відкрили тут завод з виробництва побутової техніки, після чого одну з вулиць селища навіть назвали вулицею Карла Сіменса. == Як дістатися == === На електричці === [[File:Стрельна. Вокзал05.jpg|thumb|upright=1.35|Вокзал станції Стрельна.]] Від Балтійського вокзалу ({{Метро СПб|1|Балтійська}}) — до залізничної станції Стрельна (напрямок «Каліщі», «Лебедине», «Оранієнбаум», «Новий Петергоф»), далі пішки від вокзалу по Фронтовий вулиці до Санкт Петербурзького шосе. На перетині вулиці і шосе знаходиться [[#Орловський парк|Орловський парк]], вліво (в сторону Петергофа) — [[#Львовський палац|Львовський палац]] (одна автобусна зупинка або пішки), вправо (в сторону Санкт-Петербурга) — [[#палац Петра I|подорожній палац Петра I]] (в полі зору), Костянтинівський палац (2-3 зупинки на автобусі), Троїце-Сергієва пустинь (5-6 зупинок). По буднях «вікно» в русі електричок — з 10.30 до 13.00 в напрямку від Санкт-Петербурга. {{listing|type=go| lat=59.847361 | long=30.032344 | wdid=Q4443787 | name= Станція Стрельна | alt= | image= Стрельна. Вокзал05.jpg | address=Фронтова вул. 9-б | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-11-25 | description= }} Витончений будинок вокзалу, побудований в середині XIX в. за проектом архітектора М. Л. Бенуа («головного будівельника Петергофа»), заслуговує на окрему огляду. Це один з найстаріших вокзалів Росії. === На трамваї === Від {{Метро СПб|1|Автово}} — трамвай № 36 (вийшовши з метро, ​​перетнути пр. Стачок і пройти дворами на паралельну Кронштадтську вул. до зупинки. Поїздка в Стрельну на трамваї може замінити самостійну оглядову екскурсію по південний захід Петербурга, оскільки маршрут пролягає вздовж Петергофского/Санкт-Петербурзького шосе — старовинної «Петергофської дороги», де по лівій стороні збереглося безліч невеликих садибних парків (''Олександрино'', ''Новознам'янка'', ''Полежаєвський парк'' і т.д.) і ряд красивих садибних будівель, а по правій стороні можна побачити сучасний ''Південно-Приморський парк'' з великим фонтаном біля входу і [[#Троїце-Сергієва пустель|Троїце-Сергієву пустель]] — монастир XVIII століття; при цьому трамвай їде повільніше, ніж маршрутка або автобус, і його вікна ширші і вищі, тому можливостей для огляду більше. Кінцева зупинка трамваю знаходиться навпроти [[#Костянтинівський палац|Костянтинівського палацу]]. Цікаво також, що трамвайна лінія в Стрельну була побудована ще до революції і спочатку розглядалася як міська електричка (''Оранієнбаумська електрична лінія'', або «ОРАНЕЛ»), проте революція завадила запустити склади на електричній тязі далі Стрельни, а потім лінію приєднали до міський трамвайної мережі. === На автобусі === Практично від будь-південно-західній станції червоної лінії метро: * Від АС «Кіровський Завод» — автобуси №200, №201, №210 (йдуть із зупинкою біля ст. метро «Автово»). * Від {{Метро СПб|1|Автово}} — маршрутні таксі № 224, № 300, № 401, № 424, № 424-А; * Від {{Метро СПб|1|Ленінський проспект}} — маршрутне таксі № 103 (К-224), № 420. * Від {{Метро СПб|1|Проспект Ветеранів}} — маршрутне таксі №343, №639-б. * Від {{Метро СПб|1|Балтійська}} — маршрутне таксі №404 Велика частина цих автобусів і маршруток слід далі в [[Петергоф]]. === На автомобілі === По проспекту Стачок і далі по Петергофскому і Санкт-Петербурзькому шосе в бік [[Петергоф]]а. КАД проходить південніше Стрельни. Якщо вам потрібно в селище, звертайте на Красносільське шосе і рухайтеся на північ. == Визначні місця == === Палацово-парковий ансамбль «Стрельна» === [[File:Вид на Нижний парк и центральный канал с с террасы Константиновского дворца.jpg|thumb|upright=1.35|Вид на відреставрований Нижній парк і центральний канал з тераси Костянтинівського палацу.]] {{listing|type=see| lat=59.857108 | long=30.059313 | wdid=Q588680 |unesco= yes | name=Костянтинівський парк | alt= | image=Вид на Нижний парк и центральный канал с с террасы Константиновского дворца.jpg | address=Березова алея, 3 | directions=між Санкт-Петербурзьким шосе і Фінською затокою | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-06-26 | star=yes | description=Палацово-парковий ансамбль Стрельни складався в XVIII — першій половині XIX ст. Першим його власником був Петро I, який припускав влаштувати тут «російський Версаль» з великим фонтанним комплексом, однак це не вдалося через великий перепад висоти між верхньою і нижньою частиною ділянки, тому в підсумку «Версаль» був влаштований в [[Петергоф]]і (де перепад висот не менший, однак там вийшло). В кінці XVIII ст., після того як Павло I подарував Стрельну своєму синові Костянтину, Стрельна стала приватним великокнязівським володінням. Нижня тераса парку має регулярне планування, з прямими алеями і з штучними каналами, і виходить на Фінську затоку. У південній частині парку, на верхній терасі планування пейзажне, зі ставками, тут же розташовується Костянтинівський палац. За радянських часів парк був відкритий для вільного відвідування, але як туристичний об'єкт абсолютно не рекламувався і не використовувався, утримувався погано і був практично знищений. Відреставрований в 2000-2003 роках. }} [[File:Константиновский Дворец.jpg|thumb|upright=1.35|Костянтинівський палац.]] {{listing|type=see| lat=59.853905 | long=30.058401 | wdid=Q588680 | name=Костянтинівський палац | alt=Палац Конгресів | image=Константиновский Дворец.jpg | address=Березова алея, 3 | directions=кінцева зупинка трамвая №36 | url=http://www.konstantinpalace.ru | facebook= | vkontakte= | phone=Экскурсійне бюро {{phone|7|812|438-53-60}}, {{phone|7|812|438-53-65}} | email= | hours=Час початку екскурсій кожен день змінюється в залежності від кількості туристичних груп, уточнити розклад можна за телефонами екскурсійного бюро. Час роботи бюро {{hours|||10||18}}, крім Ср і днів проведення офіційних заходів | price = Екскурсії: 350 руб (палац), 250 руб (парк). Квитки на екскурсії можна купити онлайн, але це, як не парадоксально, дорожче, ніж в касі на місці. Відео- і фотозйомка платні — 100 руб. ''Каса екскурсійного бюро'' {{marker|type=buy|lat=59.85288|long=30.06733|name=Каса екскурсійного бюро Костянтинівського палацу}} розташовується по сусідству з палацом на вул. Глінки, 5, з того ж боку знаходиться і вхід на територію. | lastedit=2018-06-26 | star=yes | description=<br>Палац почали будувати ще за Петра I, проте добудовували вже в середині XVIII ст. під керівництвом Бартоломео Растреллі. Пізніше палац неодноразово перероблявся іншими відомими архітекторами і використовувався як заміська резиденція членів імператорської сім'ї. Один з небагатьох російських палаців, що мають наскрізний трьохарочний проїзд в центральній частині. За радянських часів був відданий під різні державні установи; після війни в палаці розміщувалося Арктичне училище. У 2000-2003 роках постарілий палац і запущений парк були капітально відреставровані і стали резиденцією президента РФ, місцем проведення офіційних заходів. У палаці відкриті кілька експозицій, відновлені деякі історичні інтер'єри, з 2007 року демонструється колекція творів мистецтва, зібрана Мстиславом Ростроповичем і Галиною Вишневською. Відвідування палацу і парку можливо тільки в складі екскурсійної групи. Пропонуються кілька маршрутів, один з яких дозволяє відвідати апартаменти президента РФ. }} [[File:Дворец Конгреса.jpg|thumb|upright=1.35|Пам'ятник Петру I.]] {{listing|type=see| lat=59.85327 | long=30.05826 | wdid= | name=Пам'ятник Петру I | alt= | image=Дворец Конгреса.jpg | address=Березова алея, 3 | directions=перед південним фасадом Костянтинівського палацу | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-06-14 | description=Це копія бронзового кінного пам'ятника Петру I (скульптор Г. Кассель-Шмідт), який був встановлений в [[Рига|Ризі]] в 1910 році на честь 200-річчя визволення міста від шведів. Під час Першої Світової війни пам'ятник був демонтований і відправлений на склад; під час Другої Світової його для чогось спробували перевезти в Ленінград по морю, але судно було потоплене німецьким підводним човном. Згодом пам'ятник підняли з дна, відновили, і в 1997 році ризька влада хотіла передати його в дар Санкт-Петербургу, проте спротив цьому чинила російська громада Латвії. В результаті у Костянтинівському палаці з'явився дублікат. Цей пам'ятник, як і багато інших нових скульптур в Санкт-Петербурзі, встановлений до 300-річчя міста, в травні 2003 року. Доступ до пам'ятника можливий тільки в складі екскурсії до Костянтинівського палацу. }} ===Пам'ятники=== {{listing|type=see| lat=59.861338 | long=30.047388 | wdid= | name= Скульптура «Царская прогулка» | alt= | image= | address= Портовая ул. 25 | directions= территория пресс-центра | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-11-25 | description= Скульптурная композиция изображает Петра I и Екатерину I на прогулке в сопровождении карлика и двух борзых собак. В композицию включены также трон и пушки, пьедестал оформлен масками различных чудовищ. Скульптура установлена в 2003 году, автор — Михаил Шемякин. Фигуры царя и царицы высотой около 2,5 м выполнены в характерной для Шемякина гротескной манере. По словам самого скульптора, это первое в истории скульптурное изображение Екатерины I. }} {{listing|type=see| lat=59.8575 | long= 30.044492 |wdid= | name= Пам'ятник Стрельнінському десанту 1941 года | alt= | image=Стрельна. Памятник Стрельнинскому десанту.JPG | address= Портова вул. | directions= напроти санаторія «Стрельна» | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-11-25 | description= Пам'ятний камінь, до якого прикріплена металева табличка і приставлений якір. На табличці напис: «Тут 3-8 жовтня 1941 року на окупованій фашистами території сталася висадка морського десанту Червонопрапорного Балтійського флоту і двадцятої дивізії НКВС, які взяли нерівний бій з ворогом». Від Портової вулиці до каменя веде доріжка, викладена плиткою. Аналогічні пам'ятники є в [[Петергоф]]і і [[Кронштадт]]і. }} ===Архитектурні споруди=== {{listing|type=see| lat=59.852175 | long=30.085942 | wdid= | name=Верстові стовпи | alt= | image=Стрельна. Верстовой столб около Троице-Сергиевой пустыни01.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-11-25 | description=На Петергофській дорозі збереглося кілька історичних верстових стовпів, створених в 1777-1787 рр. за проектом Антоніо Рінальді. Три з них знаходяться в Стрельні; два (біля Львовського палацу і неподалік від турбюро на вул. Глінки) досить довго реставрувалися, але в 2018 році повернулися на свої законні місця і виглядають як новенькі. Третій стовп стоїть недалеко від Троїце-Сергієвої пустині (на узбіччі Санкт-Петербурзького шосе навпроти Сергіївського кладовища) і перебуває в цілком задовільному стані, хоча реставрація і йому б не завадила. }} [[File:Монастырь Троице-Сергиева пустынь.jpg|thumb|upright=1.35|Троїце-Сергієва пустинь, надбрамна церква.]] {{listing|type=see| lat=59.854277| long=30.089433 |wdid=Q4417045 |unesco= yes | name= Троїце-Сергієва пустинь| alt= Свято-Троїцька Сергієва Приморська пустинь | image=Монастырь Троице-Сергиева пустынь.jpg | address= Санкт-Петербургське шосе, 15 | directions= |star=yes | url= https://www.pustin.spb.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|8|812|647-07-30}} (прохідна); {{phone|8|812|647-07-45}} (книжкова лавка) | email=sergieva_pustin@mail.ru | skype= | hours={{hours|||08||21}} | price= | lastedit=2018-08-24 | description=Православний монастир, заснований у XVIII ст., за часів Анни Іоанівни. Забудовувався протягом майже двох століть храмами в різних стилях; до їх будівництва доклали руку багато відомим архітекторів. На монастирському цвинтарі з катерининських часів ховали представників знатних родин, міністрів, сенаторів; тут же поховані архітектори А.І. Штакеншнейдер і А.М. Горностаєв, поет І.П. Мятлев, артист і оперний співак В.М. Самойлов, дочка полководця Суворова Наталія (в заміжжі княгиня Зубова), дипломат князь О.М. Горчаков — ліцейський друг Пушкіна. За радянських часів частина храмів була підірвана, а кладовище знищено; в 1960-х роках в будівлі монастиря в'їхала Спеціальна середня школа міліції, і кладовище було остаточно закатане в асфальт. З середини 1990-х почалася поступова передача монастиря церкві і реставрація збережених споруд. Також ведеться робота з пошуку справжніх місць поховань, над якими встановлюються сучасні надгробки або хрести. Станом на літо 2018 року відреставрована огорожа з двома каплицями-сторожками, мальовничий ''братський корпус з надбрамною церквою Сави Стратилата'', виконаний в псевдо-руському стилі, ''кутова вежа'', барокові ''настоятельський корпус'', ''трапезна'' і ''церква Сергія Радонезького'', встановлені пам'ятники на могилах Горчакова і принца Ольденбургського. Вхід на територію вільний, фотографувати архітектурні споруди і могили не заборонено. Однак оскільки монастир діючий, необхідно дотримуватися дрес-коду: не допускається вхід в шортах і майках, а жінкам — ще й в брюках, спідницях вище колін і з непокритою головою. При цьому спідницю і/або косинку можна безкоштовно взяти напрокат в сторожці біля входу. }} Любителі історії можуть також відвідати ''Сергієвське кладовище'', розташоване біля Троїце-Сергієвої пустині (на північний захід від неї). На кладовищі збереглися надгробки XVIII - XIX ст., є два скромні, але доглянуті військові меморіали: братські могили жителів Стрельни (нижня частина кладовища) і балтійських моряків (верхня частина), які загинули під час війни. [[File:Почтовая станция.jpg|thumb|upright=1.35|Поштова станція.]] {{listing|type=see| lat=59.85139 | long=30.05417 | wdid=Q99531273 | name=Поштова станція | alt= | image=Почтовая станция.jpg | address=Санкт-Петербурзьке шосе, 66/1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-22 | description=Побудована в кінці XVIII ст. за проектом Луїджі Руска, а в 1830 р перебудовувалася І.І. Шарлеманем 1-м. Дуже проста класицистична будівля, частково зайнята поштовим відділенням. Є відомості, що тут бував О.С. Пушкін, тому в 2001 році в будівлі з'явився «Пушкінський куточок». }} [[File:Стрельна. Львовский дворец04.jpg|thumb|upright=1.35|Львовський палац.]] {{listing|type=see| lat=59.853993 | long=30.032962 | wdid= Q4271072 |unesco= yes | name=Львовський палац | alt= дача П.К. Олександрова | image= Стрельна. Львовский дворец04.jpg | address=Санкт-Петербурзьке шосе, 69 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-11-24 | description= Насправді, це не палац, а заміський маєток в стилі вікторіанської готики, побудований в 1838-1839 роках для генерал-майора П. К. Олександрова-старшого (позашлюбного сина великого князя Костянтина Павловича — власника сусіднього Костянтинівського палацу). На початку XX ст. власником особняка став його онук, князь А.Д. Львов, який був великим ентузіастом пожежної справи і всіляко сприяв його розвитку. При ньому в будівлі було влаштовано пожежне депо (одна з башточок використовувалася як каланча). У 2013-2015 рр. маєток капітально відреставрували, а у дворі встановили бюст «вогняного князя». В даний час будівля зайнята муніципальними установами Стрельни і дитячою музичною школою. Вхід на територію вільний. Зовні будівля виглядає дуже ефектно; внутрішній огляд не має сенсу, оскільки всі справжні інтер'єри втрачені під час війни. Колишній садибний парк на нижній терасі також втрачений і зараз є майже непрохідною зарослою територією, зайнятою напівзанедбаними садовими ділянками. }} Допитливим краєзнавцям варто додатково оглянути кілька будівель казарм, які перебувають в кварталі між Фронтовою вулицею і Санкт-Петербурзьким шосе (навпроти Орловського парку): ''казарму 3-ї Гвардійської і гренадерської артилерійської бригади'' (Фронтова вул. 3 літера З, побудована в 1840-х роках, уздовж вулиці) і дві будівлі ''казарм лейб-гвардії Стрілецького артилерійського дивізіону'' (Санкт-Петербурзьке шосе, 82А, 84А, побудовані в 1908-1910 роках, знаходяться в глибині кварталу). === Парки === {{listing|type=see| lat=59.862436 | long=29.997596 | wdid= Q4297664 |unesco= yes | name=Парк «Михайлівка» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-11-25 | description= Палацово-парковий ансамбль XIX ст. на Петергофській дорозі, до революції належав представникам імператорської сім'ї. Знаходиться на виїзді з Стрельни в сторону Петергофа, між Санкт-Петербурзьким шосе і Фінською затокою. З 2015 р садиба належить СПбДУ, тут створюється кампус Вищої школи менеджменту. Територія більше 10 років була закрита для вільного відвідування, але з 2019 р. там можна гуляти. }} [[File:Стрельна, Орловский парк, дом привратника.jpg|thumb|upright=1.35|Будинок воротаря в Орловському парку, вид від Санкт-Петербурзького шосе.]] {{listing|type=see| lat=59.850963 | long=30.038810 | wdid=Q4336883 |unesco= yes | name=Орловський парк | alt=дача князя Орлова | image=Стрельна, Орловский парк, дом привратника.jpg | address=Санкт-Петербурзьке ш., 78/Фронтова вул., 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-09 | description=Колишня заміська вілла Орлових (першим власником був князь А.Ф. Орлов). Дерев'яний будинок вілли, виконаний в стилі англійської готики, загинув під час війни. Зберігся приємний невеликий пейзажний парк з двома сильно зарослими ставками, розташований між Фронтовою вулицею, Санкт-Петербурзьким шосе і великим ''Орловським ставком''. У парку є кілька традиційних для свого часу споруд, найцікавіша з яких — мініатюрний ''будинок воротаря'', в підвалах якого в довоєнний час перебувала, як не дивно, в'язниця, де містилися «вороги народу». Більшість паркових споруд нині відреставровані (''«готичні» ворота'', ''туфовий міст'', ''вежа-руїна'', ''грот''), але деякі все ще перебувають в жалюгідному стані (''«готична» криниця''). Особливо плачевний стан колишнього конюшенного двору, що складається з власне стаєнь, трьох оранжерей і ряду допоміжних споруд (все побудовано в середині XIX ст. за проектом архітектора П. П. Садовникова). Вхід в парк вільний, він нічим не обгороджений; колишній стаєнний двір обгороджений напіврозваленим парканом, частково охороняється собаками, але на територію все одно можна увійти без особливих зусиль, особливо з боку Орловського ставка. Іноді по території ходить охорона, але якщо її переконати, що всередину зруйнованих будівель ніхто проникати не збирається, то про зовнішній огляд можна домовитися миром. Якщо за паркан або крізь кущі з боку ставка лізти все ж не хочеться, можна обмежитися оглядом західної стайні, виходить фасадом на Фронтову вулицю і прикрашена витонченими барельєфами кінських голів роботи скульптора Давида Єнсена. <br> Частину території конюшенного двору займає кінно-спортивний клуб (не проявляє, втім, помітної активності) з міні-зоопарком. }} {{listing|type=see| lat=59.8276 | long=30.0544 | wdid= | name=Шунгеровський лісопарк | alt= | image= | address= | directions= між Волхонським шосе, Красносельським шосе і КАД | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-11-25 | description= Знаходиться на південь від Стрельни і являє собою скоріше ліс, ніж парк. Не підходить для цивілізованої прогулянки, але приносить задоволення просто як лісова зона, де при бажанні можна збирати гриби та ягоди і слухати спів птахів. }} ==Чим зайнятися== [[File:Стрельна. Водоспуск02.jpg|thumb|upright=1|Водоспад в Стрельні.]] Крім музеїв і парків в Стрельні є дуже красивий {{listing|type=see|lat=59.8530|long=30.0423|name=Штучний водоспад|image=Стрельна. Водоспуск02.jpg|format=poi}} '''Штучний водоспад''' висотою близько 10 м. Він розташований в тому місці, де Орловський ставок переходить під Санкт-Петербурзьким шосе в Портовий канал (частина річки Стрілки). Загата на річці, що утворила Орловський ставок, була споруджена ще в середині XVIII ст., зараз основний масив споруд — бетонний. Водоспадом краще милуватися знизу, оскільки вхід на верхню частину загати обгороджений і небезпечний. Йдучи по лівому березі Портового каналу в бік Фінської затоки, можна виявити {{listing|type=see|lat=59.8592| long=30.0445|name=Каплиця Миколи Чудотворця| image=Стрельна, часовня св. Николая01.jpg|format=poi}} ''Каплицю Миколи Чудотворця'' (Пристанська вул. 23А), побудовану на початку XX ст. Каплиця відреставрована, діє. На початку і в кінці майданчика біля пристані вулиці через Портовий канал перекинуті мости (верхній — автомобільний, нижній — пішохідний), за якими можна перебратися на правий берег, оглянути пам'ятник Стрельнінському десанту або прогулятися до колишнього ''яхт -клубу'' (Портова вул., 25), де нині розміщується прес-центр Палацу Конгресів. Тут можна помилуватися на Фінську затоку з добре обладнаної набережної (крім власне затоки звідси видно новобудови [[Санкт-Петербург/Васильєвський острів|Васильєвського острова]] і вежу «Лахта-центру»), сфотографуватися на тлі напису «Море» і оглянути скульптурну групу «Царська прогулянка». Упорядкованих '''пляжів''' на Фінській затоці в Стрельні немає, а ось один дикий загальнодоступний є — правда, доведеться добре пройтися. Від Нагірної вулиці 12А спускаєтеся до Нижньої дороги, переходите її, йдете прямо і прямо і ви на місці. Також місцеві жителі купаються в Орловському ставку, але його дно сильно замулене, а якість води під питанням, тому задоволення це сумнівне. === Музеї === [[File:Стрельна. Путевой дворец Петра02.jpg|thumb|upright=1.35|Палац Петра I.]] {{listing|type=do| lat=59.853654 | long=30.044891 | wdid=Q4384190 | name=Палац Петра I | alt=Подорожній палац, Малий палац Петра I | image=Стрельна. Путевой дворец Петра02.jpg | address=Лікарняна гірка, 2 | directions= | url=http://peterhofmuseum.ru/objects/strelna/dvorets_petra_v_strelne | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|812|421-41-31}} | email= | skype= | hours={{hours|||11||17}} (В зимовий період — з середини жовтня по середину-кінець квітня — тільки по Сб, Нд) | price= 250 руб для громадян Росії і СНД (потрібен паспорт), 400 руб для всіх інших, вартість включає екскурсію. У літній сезон відвідування фруктового саду і городів Стрельни можливе тільки з екскурсією за додаткову плату (1000 руб з групи) | lastedit=2018-07-14 | description=Невеликий дерев'яний палац з садом і двома фонтанчиками, що зберігся з петровських часів. Був побудований на мальовничому пагорбі на місці колишньої шведської мизи в дусі всіх інших палаців і будиночків Петра, що відрізнявся порівняльною невибагливістю в побуті. Згодом кілька разів дбайливо реставрувався під керівництвом відомих архітекторів, тому зберіг первісний вигляд. Під час війни сильно постраждав, але потім був відтворений за знайденими історичними кресленнями. Відданий під музей в кінці 1990-х. Експозиція присвячена історії палацу і його власників, представлені особисті речі Петра I, оригінальні меблі і предмети декору XVIII–XIX століть. }} {{listing|type=do| lat=59.860866 | long=30.043571 | wdid= | name=Музей «Морська Стрельна» | alt= | image= | address=Пристанська вул. 25-а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= https://vk.com/club14424628 | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-11-27 | description= Краєзнавчий музей, створений на громадських засадах в 1996 р, розгромлений і виселений із займаного приміщення 30 жовтня 2013 року. Подальша його доля невідома. }} == Покупки == Єдина велика торгова точка в Стрельні — {{listing|type=buy|lat=59.8518|long=30.0937|name=Гіпермаркет «Лента»|format=poi}} ''гіпермаркет «Лента»'' (Петергофське шосе, 98А, напроти Троїце-Сергієвої пустині). Всі інші продуктові і промтоварні магазини — дрібних і середніх розмірів і за своїм асортиментом і цінами нічим не відрізняються від аналогічних магазинів в інших районах Петербурга. == Їжа == З громадським харчуванням в Стрельні справи йдуть не дуже добре — мабуть, тому що туристи сюди в основному приїжджають з екскурсіями, а не самостійно, і тримати кафе немає особливого сенсу. === Середньої вартості === {{listing|type=eat | lat=59.8518 | long=30.0937 |wdid= | name= «Теремок» | alt= | image= | address= Петергофське ш., 98А | directions= в гипермаркете «Лента» | url=http://www.teremok.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||9||22}} | price= | lastedit=2018-07-14 | description= Мережева їдальня-млинцева, де можна поїсти швидко, не надто дорого і без особливих вишукувань. В меню і в загальному підході наголос робиться на «російськість» в її розхожому розумінні. }} {{listing|type=eat| lat=59.861293 | long=30.048389 |wdid= | name= Ресторан «Яхт-клуб» | alt= | image= | address= Портова вул., 25 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/yachtclubstrelna | phone= {{phone|7|812|438-57-15}} | email= | hours= {{hours|||10||23}} | price= | lastedit=2017-11-26 | description= Розташований в будівлі прес-центру Палацу Конгресів (територія колишнього яхт-клубу) на березі Фінської затоки. Відгуки з сайту не дуже оптимістичні. }} {{listing|type=eat| lat=59.847818 | long=30.034394 | wdid= | name=Кафе «Двое» | alt= | image= | address=Фронтова вул., 9А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|812|421-49-58}} | email= | hours={{hours|||9||23}} | price= | lastedit=2020-11-08 | description=Кафе поруч з вокзалом з нехитрим набором страв. Відгуки суперечливі. }} {{listing|type=eat| lat=59.849150 | long=30.034520 | wdid= | name=Кафе-ресторан «Славянский дворик» | alt= | image= | address=Фронтова вул., 3 літера У | directions=у дворах напроти [[#Орловський парк|стаєнь Орловського парку]] | url=https://www.slavyanskijdvorik.ru/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/slavyanskij_dvorik | phone={{phone|7|812|421-41-13}} (замовлення столиків) | email=oks-bocvina@yandex.ru | hours={{hours|||11||23}} | price=Салаты від 150₽, гаряче (без гарніру) 300-500₽ | lastedit=2020-11-09 | description=Російська, українська, білоруська кухня, досить велике меню. Пропонуються також комплексні обіди (по буднях з 12:00 до 16:00) і опція «Чаювання з самоваром», є безкоштовний Wi-Fi. Відгуки в основному хороші. Мінус в тому, що заклад може бути закрито на обслуговування тургрупи або під банкет. }} === Дорого === {{listing|type=eat| lat=59.851146 | long=30.060841 |wdid= | name= Ресторан «Стрельна» | alt= | image= | address= Санкт-Петербурзьке ш., 58А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-11-25 | description= Ресторан з банним комплексом. Розташований практично навпроти Костянтинівського палацу, тому дорогий і оформлений без смаку. Є літня веранда з виглядом на парк і палац. }} {{listing|type=eat| lat=59.853433 | long=30.067775 |wdid= | name= Гранд-кафе/банкетний ресторан «Дача Линдстрема» | alt= | image= | address= вул. Глінки, 7 | directions= | url= http://www.dachalindstrema.ru/ | facebook= https://www.facebook.com/dachalindstrema/ | vkontakte= https://vk.com/dachalindstrema | phone= {{phone|7|812|438-58-31}} | email= | hours= {{hours|||10||22}} | price= | lastedit=2017-11-25 | description= Заклад з кейтерингом. Так само, як і «Стрельна», орієнтоване на «дорогих гостей» палацу Конгресів. Слоган: «Три поверхи розкоші і комфорту». Будинок збудовано в 2006 році в формах раніше згорілого особняка великокнязівського лейб-медика Ліндстрема. Поруч знаходиться турбюро. }} == Де зупинитися == Ночувати в Стрельні немає особливого сенсу, оскільки з неї можна легко дістатися до Петергофа (10-15 хвилин їзди на громадському транспорті або автомобілі) або до міської межі Санкт-Петербурга (півгодини їзди до Автово) і заночувати там. {{listing|type=sleep| lat=59.846146 | long=30.03422 | name=Міні-готель на Фронтовій | alt= | image= | address=Фронтова вул., 10 | directions=за 300 метрах від зал. станції Стрельна | url=http://www.motelspb.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|812|421-20-71}}; {{phone|7|812|745-24-23}} офис; {{phone|7|901|976-00-44}} | email= | skype= | hours=цілодобово| price=від 2000 ₽ | lastedit=2017-11-25 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=59.843375 | long=30.021775 | wdid= | name= Гостьовий дім «Свет Маяка» | alt= | image= | address= вул. Комуни, 19, корп. 2 | directions= | url= http://smhotel.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|812|249-92-92}}, {{phone|7|921|915-65-60}} | email= | price= Одномісний номер: від 3000 руб | lastedit=2019-05-10 | description= }} == Околиці == З Стрельни пряма дорога лежить в '''[[Петергоф]]'''. Якщо ви там вже були, сідайте на трамвай і повертайтеся в Санкт-Петербург, в південно-західній частині якого теж багато всього цікавого. {{footer|ispartof=Санкт-Петербург|type=Місто|status=Кістяк}} mgg78bysu0anq04e83u002l57xhb5et 0 3122 32877 28156 2022-07-29T09:35:55Z Mykola7 4555 32877 wikitext text/x-wiki {{citybar | city=Стара Русса | citylocal= | image= Staraya Russa asv2018-07 Resort img04.jpg | caption= | website= http://visitrussa.ru | callingcode= +7 81652 | timezone= UTC+4 | monumentlist=Новгородська область/Стара Русса }} {{geo||}} {{pagebanner}} '''Стара Русса''' - невелике і дуже затишне місто на північному заході Росії, одне з найстаріших на Новгородчині. Він цікавий своїми стародавніми храмами, літнім будинком Ф.М. Достоєвського і незвичним в Європейській частині Росії бальнеологічним курортом, що виник тут задовго до революції. == Зрозуміти == Стара Русса розташовується в Південному Приільменьі, в 96 км від Новгорода якщо їхати по дорозі і всього в 60 км якщо рухатися навпростець. Місто стоїть біля впадіння річки Порус, відомої також як Переритіца, в Полість, яка, в свою чергу, є притокою більшої Ловати, що протікає в 15 км на схід. Жителі міста звуться рушанами. Виникнення Старої Русси овіяне легендами. За однією з них, князі Словен і Рус заснували в околицях озера Ільмень міста Словенськ (майбутній Новгород) і Руса. За іншою легендою, ніякого Словена не було, а замість нього компанію Русу склали Лех і Чех - засновники Польщі і Чехії. Наукові версії легенд пов'язують назву «Стара Русса» (до XVI століття - просто «Руса») з племенем руси, яке чи то жило в Приільменії ще до приходу варягів, чи то само було тим, що прийшло на поки неіснуючу і безіменну «Русь» варягами - дружиною Рюрика. Тим не менш, не то що споруди, а навіть археологічні об'єкти IX століття на території Старої Руси не виявлені, тому офіційною датою заснування міста вважається 1167 рік - перша згадка в літописі, хоча найстаріші знахідки датуються вже серединою X століття, тобто напівлегендарним дохристиянським періодом історії Стародавньої Русі. Пізніше Стара Русса стала одним із значущих північно-західних міст і центром солеваріння, а по річці Ловать йшов торговий шлях «з варяг у греки». З моменту свого заснування Стара Русса перебувала під впливом Новгорода, про що нагадують берестяні грамоти, яких тут виявлено понад сорок. З кінця XV століття місто потрапляє під владу Москви, не втрачаючи свого торгового і соляного значення. На рубежі XVI і XVII ст. Стара Русса сильно постраждала під час Лівонської війни, а потім і в Смутні часи, коли тут десять років господарювали шведи. Пожежа 1763 знищила всі дерев'яні будівлі, після чого Стара Русса забудовувалася кам'яними будинками по регулярному прямокутному плану. Видобуток солі поступово зійшла нанівець, проте сама сіль залишилася затребуваною у вигляді мінеральних вод і супутніх їм грязей, які стали використовувати в лікувальних цілях. У 1828 році в Старій Руссі відкривається чи не перший в Росії бальнеогрязевой курорт. За наступні 90 років його встигли відвідати Добролюбов, Горький, сини Олександра II і, звичайно, Ф.М. Достоєвський, який тут, втім, не лікувався, а рятувався - від ігрової залежності та петербурзьких кредиторів. Стара Русса йому підійшла: навколо курорту йшло хоча б якесь культурне життя, але і гуляти було особливо ніде. У Старій Руссі письменник закінчив «Бісів», повністю написав «Підлітка» і «Братів Карамазових», але не варто шукати в книгах Достоєвського захоплених описів Старої Русси (як, втім, і ще чого б то не було), адже під ім'ям Скотопрігон’євськ, де розгортається дія роману, ховається саме Стара Русса. Худоба тут дійсно ганяли, але в іншому достоєвщиною і не пахло: влітку збиралося петербурзьке суспільство, вже в 1878 році через місто пройшла залізниця, а після революції був навіть запущений трамвай, який зник з початком Другої світової війни і пізніше не відновлювався. Військові роки принесли Старій Руссі найсильніші руйнування: лінія фронту проходила неподалік, і в тутешніх болотах два роки поспіль йшли безуспішні контрнаступальні операції. Русса постраждала не менше Новгорода, але в обох містах потім добре попрацювали реставратори. Після війни Стара Русса стає зразковою глушиною, хоча за мірками Північного Заходу тут чимало промисловості: завод хімічного машинобудування і непогано себе почуває авіаремонтний завод. У порівнянні з XIX століттям бальнеологічний курорт користується незрівнянно меншою популярністю, оскільки болотиста Стара Русса не може конкурувати з сонячним Кавказом, не кажучи вже про закордон. Місто мляво розвиває туризм, час від часу в ньому навіть з'являються іноземці, що цікавляться спадщиною Достоєвського. Приїхати в Стару Руссу варто заради кількох стародавніх храмів, затишної патріархальної обстановки і старомодного курорту місцевого значення. Все головне можна оглянути за півдня; залишатися в місті довше ніж на день варто лише тим, хто зібрався підлікуватися. Для подорожуючих на машині це зручна зупинка на шляху з Пскова до Новгороду, а ось громадським транспортом ви, швидше за все, приїдете з Новгорода і поїдете потім туди ж. * {{listing | name=Туристсько-інформаційний центр | alt= | url= | email= | address=вул. Воскресенська,6 | lat=57.99118 | long=31.35425 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours={{hours|Пн|Пт|9||18}}, {{hours|Сб||10||16}} | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Міський центр туризму розрахований, в основному, на роботу з турфірмами і на тих самостійних мандрівників, яким потрібні екскурсії. Тут також торгують сувенірами, а буклети так і зовсім роздають безкоштовно. }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Перекладено|мова=ru|стаття=Старая Русса}} {{footer|ispartof=Новгородська область|type=Місто}} 1tfeluhlbsc6k2ry08b46fc1jfejknp 0 3123 34987 34986 2024-01-21T07:49:51Z Assyrian Human 6497 додано шаблон перекладено 34987 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|update= 2020-09}} '''Рускеала''' знаходиться в [[Ладозька Карелія|Ладозькій Карелії]], в 30 км на північ від [[Сортавала|Сортавали]] по дорозі до фінського кордону. Тутешній мармуровий кар'єр став однією з найбільш розкручених карельських пам'яток і обріс безліччю розваг, від дайвінгу в самому кар'єрі до спуску по прокладеній прямо над ним канатній трасі. Неподалік знаходяться ще кілька характерних карельських пам'яток: водоспади, пороги і стара ГЕС.{{geo|61.939142|30.589607|zoom=12|map=city}} ==Зрозуміти== {{citybar | city= Рускеала | citylocal= {{lang|fi|Ruskeala}} | arm = | image= Ruskeala marble quarry, Karelia.jpg | caption = Італійський кар'єр у гірському парку | website = https://ruskeala.ru | population = 659 (2013) | timezone = UTC+3 }} === Історія === Рускеальські каменоломні почали розробляти ще в 1765 році. Добутий тут мармур використовували при будівництві багатьох відомих будівель [[Санкт-Петербург]]а: Ісаакіївського і Казанського соборів, Ермітажу, Михайлівського замку. В середині XIX століття при каменоломнях був відкритий вапняний завод, селище розширювалося. Після Жовтневої революції розробки виявилися на території незалежної Фінляндії, попит на будівельний мармур впав практично до нуля, і керівництво прийняло рішення перейти на видобуток мармурової крихти, для чого в штольнях були розпочаті вибухові роботи, що розширили до того невеликий відкритий кар'єр до сучасних масштабів. Після Другої світової війни кар'єр виявився на території СРСР, видобуток мармуру в невеликих кількостях був відновлений ​​в 1947 році. Мармур використовувався при будівництві громадських будівель і декількох станцій першої черги ленінградського метро. Остаточно видобуток мармуру припинився на початку 1990-х років. У 1998 році кар'єри і штольні були внесені в список об'єктів культурної спадщини регіонального значення. Через рік був організований природний парк, нині відомий як '''гірський парк «Рускеала»''', але його розвиток йшов вкрай повільно аж до 2014 року, коли падіння курсу рубля призвело до підйому внутрішнього туризму в Росії взагалі і в Карелії зокрема. З тих пір парк став одним з найпопулярніших місць республіки: сюди були організовані численні автобусні тури і поїхали тисячі самостійних мандрівників. За ними прийшла інфраструктура, РЖД запустила ретро-поїзд на паровозній тязі, і тепер про Рускеалу говорять з кожної праски. Парк рекламує себе під гаслом «Унікальний в Європі, Перший в Росії, Єдиний в Карелії». Майже все з цього правда, але в ньому є свої плюси і мінуси. Хороша інфраструктура поєднується в Рускеалі з європейськими цінами і, головне, величезним потоком туристів, яких багато в будь-який сезон, а влітку ви ризикуєте просто весь час ходити в натовпі наче в центрі [[Венеція|Венеції]] або [[Прага|Праги]]. Парк розрахований на те, щоб туристи залишалися в ньому на весь день, і пропонує величезний набір розваг. Якщо ж ви хочете просто подивитися мармурові кар'єри, то навряд чи проведете в Рускеалі більше пари годин. === Опис === Парк «Рускеала» розташований в 500 м на північ від однойменного селища на правому березі річки Тохмайоки і займає площу в 6 га. На території парку є 4 кар'єри глибиною до 50 м, пов'язаних між собою системою штолень і шахт. Три з чотирьох кар'єрів і велика частина підземних виробок затоплені і доступні тільки для дайверів. == Як дістатися == Шлях в Рускеалу неминуче проходить через [[Сортавала|Сортавалу]], куди можна приїхати з [[Санкт-Петербург]]а чи [[Петрозаводськ]]а. Найбільш незвичайний спосіб дістатися від Сортавали до Рускеали — це '''ретро-поїзд на паровозній тязі''' «Рускеальський експрес», що зістикований з «Ластівкою» з Санкт-Петербурга. Ретро-поїзд курсує практично кожен день, в дорозі близько години. «Ретро» тут не тільки паровоз, а й самі вагони — купейні, а також вагон-ресторан, творчо відтворюють інтер'єр початку XX століття. Квиток в один кінець: від 350₽ (2020). З Санкт-Петербурга також бувають організовані автобусні екскурсії в Рускеалу, хоча це сумнівне задоволення, особливо якщо все обмежується одним днем, і ви витрачаєте на дорогу не менше 5 год в один кінець. === На поїзді === [[Файл:Рускеальский экспресс на станции горного парка Рускеала.jpg|міні|upright=1.35|Рускеальский експрес на станції «Гірський парк Рускеала».]] {{listing|type=go| lat=61.951636 | long=30.573385 | wdid= | name=Платформа «Гірський парк Рускеала» | alt= | image=Рускеальский экспресс на станции горного парка Рускеала.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-08-31 | description= Найближча до гірського парку станція, куди приходять ретро-поїзд і епізодично призначаються прямі вагони Москва &ndash; Рускеала через [[Твер]], Санкт-Петербург і [[Виборг]]. }} Дві інші станції в околицях парку зацікавлять лише тих, хто готовий долати значні відстані за відсутності громадського транспорту: {{listing|type=go| lat=61.896547 | long=30.502929 | wdid=Q81219059 | name=Станція Кааламо | alt= | image=Ст. Кааламо 2.jpg | address=сел. Кааламо | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-08-31 | description= Тут зупиняються дві пари поїздів на тиждень сполученням Санкт-Петербург — [[Костомукша]]. Будівля вокзалу побудови 1985 року досить цікава як зразок радянського модернізму, що не характерного для глибинки. Відстань до парку по автодорогах — близько 9 км. }} {{listing|type=go| lat=61.967222 | long=30.536389 | wdid=Q73164882 | name=Станція Маткаселькя | alt= | image=Ст. Маткаселькя 2.jpg | address=сел. Маткаселькя, Центральна вул., 10а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-08-31 | description= Крім уже згаданого поїзда в Костомукшу тут зупиняється щоденний Москва &ndash; Петрозаводськ через Виборг і Сортавалу. Станція знаходиться ближче до парку, ніж Кааламо, відстань по автодорогах близько 6 км. Входить в прикордонну зону. До запуску ретро-поїзда туристи їхали в Рускеалу саме через цю станцію, і прикордонники пропускали їх без особливих формальностей. Можна і зараз спробувати зіграти на цьому, але успіх не гарантується. Порушення правил відвідування прикордонзони тягне за собою попередження або штраф 500−1000₽. }} === На автобусі === Рейсові автобуси, що проходять через Рускеалу: * Петрозаводськ — Йоенсуу. Відправлення з Петрозаводська о 5:00, з Сортавали — 8:40 (щодня). * Сортавала — Кааламо. Відправлення з Сортавали о 13:00 (щодня). * Петрозаводськ — Вяртсіля. Відправлення з Петрозаводська о 15:30, з Сортавали о 19:30 (щодня). Крім цього, ходить службовий автобус Вяртсільського метизного заводу, для проїзду потрібно домовлятися з водієм. Відправлення з Сортавали о 14:00 від зупинки «Пошта». Також є [https://vk.com/public183576694 автобус для туристів], що курсує за маршрутом Сортавала — ГП «Рускеала» — зоопарк — Сортавала (250₽ до Рускеали, 350₽ до зоопарку). {{listing|type=go| lat=61.932858 | long=30.587005 | wdid= | name=Автобусна зупинка | alt= | image= | address=Шкільна вул. | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-28 | description=Місце зупинки рейсових автобусів. Втім, сісти в автобус можна в будь-якій точці його маршруту, в тому числі біля повороту до мармурового кар'єру. На зупинці побудований дерев'яний павільйон з навісом, поруч знаходиться будівля універмагу радянського виробництва. Продуктовий магазин, який перебував там, в 2019 році був закритий і на 2020 рік знову так і не відкрився. }} === На автомобілі === Через селище проходить капітально реконструйована в 2019-2020 рр. траса до фінського кордону (Сортавала &ndash; Вяртсиля), включена до складу федеральної автодороги {{Російська траса|А|121}} «Сортавала». В гірський парк є два в'їзди: «старий» — з'їзд з основної траси на путівець відразу за поворотом на Кааламо і мостом через Тохмайоки, далі їхати по ній трохи менше 1 км (дорога не асфальтована, але в хорошому стані, і тому придатна для машин всіх типів); «Новий» — через 1,4 км від згаданого мосту широкий асфальтований з'їзд, позначений великими аншлагами, і далі по ньому 900 м до великої парковки, яку видно прямо з траси. Обидві парковки безкоштовні. '''Таксі''' від Сортавали до Рускеали коштує 700-800₽ (2019). У самому селищі таксі немає, потрібно викликати машину з Сортавали. {{listing|type=go| lat=61.948778 | long=30.584677 | wdid= | name=Північний паркувальний майданчик| alt= | image= | address= | directions=біля в'їзду в парк з північного боку | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-28 | description=Заасфальтована парковка на декілька сотень машиномісць. }} {{listing|type=go| lat=61.944486 | long=30.580004 | wdid= | name=Південний паркувальний майданчик | alt= | image= | address=Мраморна вул. | directions=південна частина парку | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-28 | description=Заасфальтована парковка на 100 машиномісць. }} {{listing|type=go| lat=61.972183 | long=30.574336 | wdid= | name=АЗС «Роснефть» | alt= | image= | address= 2 км в бік фінського кордону | directions= відразу за поворотом до станції Маткаселькя | url=http://www.rosneft-azs.ru | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=цілодобово | price= | lastedit=2020-09-29 | description=Мережева заправка: хот-доги, кава, туалет. }} ==Пам'ятки== ===Гірський парк=== [[Файл:Mountain park Ruskeala.jpg|міні|upright=1.35|Великий мармуровий кар'єр восени.]] [[File:Ruskeala. Marble scrap quarry. Underground mine.jpg|thumb|upright=1.35|Прохід через штольню.]] [[File:Marble scrap quarry. Ruskeala. Production.jpg|thumb|upright=1.35|Видобуток мармуру в Італійському кар'єрі.]] [[Файл:RuskealaPark Plant 007 5797.jpg|міні|upright=1.35|Мармуро-вапняний завод.]] {{listing|type=see| format=nocoords | wdid=Q4400354 | name=Гірський парк «Рускеала» | alt= | image=Mountain park Ruskeala.jpg | address= | directions=2 км на північ від центру селища | url=http://ruskeala.info/ | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|921|461-40-13}} | email= | hours= влітку: {{hours|||9||21}}; інша пора року: {{hours|||10||19}}, до 21:00 по Пт і Сб | price= Вхід в парк: 350₽ (восени 2020 року ціна знижена до 100₽); знижки школярам, студентам і особам старше 60 років, а також жителям Сортавальского району; екскурсії оплачуються окремо | lastedit=2020-09-28 | description=Туристичний комплекс на місці мармурових розробок. По всій його території прокладені акуратні доріжки, поставлені інформаційні покажчики. Парк виглядає напрочуд цивільно і в цілому справляє дуже гарне враження, причому відвідувати його можна навіть в темряві: з листопада по лютий ввечері включають '''художнє підсвічування'''. На те, щоб пройтися по всіх стежках, потрібно виділити години півтори, після чого бажаючі можуть випробувати цілий ряд розваг або ж відправитися на одну з '''екскурсій'''. Їх в парку три: «Підземна Рускеала» — це прогулянка по штольнях, доступна тільки з екскурсоводом, а дві інші, «Мармуровий каньйон» та «Дорогою гірських майстрів», проходять по відкритій частині парку і присвячені тому, що ви і так зможете побачити , але екскурсовод додатково розповість про історію парку, видобутку мармуру і його застосування. }} '''Вхідний квиток''' в парк можна купити в касі або онлайн. Забронювати екскурсії — тільки в касі, причому при напливі охочих місця розкуповують прямо з ранку ще до приходу поїзда. Організовані автобусні тури часто включають одну з екскурсій. {{listing|type=see| lat=61.946792 | long=30.579865 | wdid= | name=Великий мармуровий кар'єр| alt= | image=G. Sortavala, Kareliya Republits, Russia - panoramio (6).jpg | address= | directions=південна частина парку | url= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2020-09-28 | description=Найбільший з місцевих кар'єрів: 350 м в довжину і до 50 м в ширину. На його дні розташоване озеро глибиною до 20 м, над яким височіють скелі такої ж висоти: дуже величне видовище. Місцями в скелях видно величезні діри — це виходи старих штолень і шахт, куди пірнають підготовлені дайвери, а іншим пропонують подивитися хоча б поблизу, взявши напрокат човен. Над кар'єром протягнута канатна траса, що дозволяє не тільки отримати невелику порцію адреналіну, а й поглянути на мармурове озеро під незвичайним кутом. А для погляду під звичайними кутами по краях каньйону є оглядові майданчики. }} {{listing|type=see| lat=61.9482 | long=30.5813 |wdid= | name= Штольня | alt= | image= Ruskeala. Marble scrap quarry. Underground mine.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-10-29 | description= Короткий тунель поблизу кар'єру дозволяє відчути себе в цій мармуровій шахті, а також подивитися на всі розломи і провали з різних сторін. }} {{listing|type=see| lat=61.94880 | long=30.57800 |wdid= | name= Провал | alt= | image= Рускеальский парк 15.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-10-29 | description= Круглий провал з маленьким озером внизу дуже ефектно виглядає за рахунок кам'яних арок завалених штолень. Особливо добре дивитися на них знизу, що можна зробити під час екскурсії «Підземна Рускеала» або взимку, спустившись на лід за допомогою мотузок, які розвішують альпіністи; вони ж допомагають зі спуском — зрозуміло, небезкоштовно. }} {{listing|type=see| lat=61.946323 | long=30.577279 | wdid= | name=Монферанове озеро | alt= | image=Рускеала. Озеро. - panoramio.jpg | address= | directions=південна частина парку, на захід від Великого каньйону | url= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2020-09-28 | description=Кар'єр довгою 180 м і шириною до 80 м. Був відритий при видобутку мармуру для будівництва Ісаакіївського собору в [[Санкт-Петербург]]у і тому названий на честь його головного архітектора. Має більш пологі схили, ніж Великий кар'єр, за рахунок чого тут є кілька підходів до води, хоч і є небезпека обвалення. }} {{listing|type=see| lat=61.949073 | long=30.569329 | wdid= | name=Мармурове озеро | alt=Світле озеро | image=RuskealaPark MarbleLake 0298.jpg | address= | directions=західна частина парку | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-10-10 | description=Мальовниче озеро 300 м в довжину і близько 150 м в ширину. Є оглядові майданчики. }} {{listing|type=see| lat=61.949618 | long=30.573921 | wdid= | name=Італійсьий кар'єр | alt= | image=Рускеальский мраморный карьер.jpg | address= | directions=центральна частина парку | url= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2020-10-02 | description=Єдиний з кар'єрів парку, практично не затоплений водою, що дозволяє побачити особливості вироблення мармурових блоків: тут породу не підривали, а зрізали спеціальними пилками так званим італійським методу, в честь якого і названий кар'єр. Через місцеву акустику тут організована сцена, де іноді проходять виступи артистів і симфонічних оркестрів. А якщо ви зумієте поглянути на кар'єр з висоти пташиного польоту, то прочитаєте масу цікавого: замість того, щоб писати на стінах, виховані відвідувачі викладають свої послання камінням. З невідомої причини переважають серед них географічні назви. }} {{listing|type=see| lat=61.950556 | long=30.579822 | wdid= | name=Мармурово-вапняний завод| alt= | image=RuskealaPark Plant 007 5797.jpg | address= | directions=північна частина парку | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-10-02 | description=Завод, відкритий в 1895 році для виробництва вапна з мармуру шляхом випалу. На 2020 рік збереглися печі для випалення, естакада для підвезення сировини, де облаштований оглядовий майданчик, і елеватор для зберігання вапна — непоганий зразок фінської промислової архітектури початку XX століття. Решта території поступово перетворять під потреби парку: так як це єдина територія, де дозволено будівництво, тут була організована асфальтована автопарковка, ведеться будівництво допоміжних будівель і готелі, а на колишній під'їзній колії заводу влаштована пасажирська платформа. }} ===Навколо парка=== [[Файл:Severo-Priladozhsky reserve. Ruskealsky waterfall. Water flow.jpg|міні|upright=1.35|Рускеальські водоспади.]] {{listing|type=see| lat=61.9161 | long=30.6271 | wdid=Q4400356 | name=Рускеальські водоспади | alt= водоспади Ахінкоскі | image=RuskealaWaterfalls DJI 0270.jpg | address= | directions=за 2 км від селища, на трасі Сортавала — Вяртсіля | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/ahinkoski_karjala | phone= | email= | hours=влітку: {{hours|||9||21}}, час роботи залежить від довжини світлового дня | price=250₽ | lastedit=2020-09-28 | description= Чотири 3-4-метрові водоспади на річці Тохмайокі, одне з місць зйомки радянського фільму «А зорі тут тихі». Побачити водоспади безкоштовно можна з невеликої оглядової площадки поряд з парковкою. Щоб підійти ближче «екостежкою», доведеться купити вхідний квиток. Територія облагороджена, через річку побудований дерев'яний пішохідний міст, працює літнє кафе. Від гірського парку можна дійти пішки, крім того у вихідні кілька разів на день ходить спеціальний автобус-шатл: 200₽ за квиток туди-назад. }} {{listing|type=see| lat=61.96894 | long=30.567843 | wdid= | name=ГЕС у Яккіма | alt= | image= | address=сел. Яккіма | directions= 7 км від парка, за готелем «Франц Елоф Свеннсон». | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-10-08 | description=Гідроелектростанція, запущена в 1913 році. Побудована за проектом Франца Свенссона, непоганий зразок цегляного стилю. Зараз ГЕС не функціонує і занедбана, в будівлі розташований трансформатор. Дістатися можна тільки машиною або вкрай рідкісним автобусом в напрямку Вяртсіля. }} {{listing|type=see| lat=61.969278 | long=30.566636 | wdid= | name=Поріг Сахакоскі | alt= | image= | address=сел. Яккіма | directions=70 м на північний захід від будинку ГЕС | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-28 | description=Великий і досить гарний поріг на місці греблі Яккімської ГЕС. }} == Чим зайнятися == Гірський парк пропонує безліч різних занять як для любителів екстремального відпочинку, так і для тих, хто поки до нього не готовий. Всі розваги знаходяться всередині парку і доступні в години його роботи, оплачуються додатково до вхідному квитку. [[Файл:RuskealaPark Tarzanka 007 5819.jpg|мини|upright=1.35|Канатна траса «ZipLine».]] [[File:Пещера в мраморном каньоне Рускеала.jpg|thumb|upright=1.35|Заповнена водою печера.]] {{listing|type=do| lat=61.944264 | long=30.579489 | wdid= | name=Мотузковий парк | alt= | image= | address=Великий мармуровий кар'єр | directions=південний берег | url=https://ruskeala.ru/uslugi-parka/verevochnyy-park-kubik | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|921|358-08-28}} | email= | hours= | price=500₽ | lastedit=2020-08-31 | description=Звичайний мотузковий парк, є дитяча та доросла траси. }} {{listing|type=do| lat=61.948674 | long=30.579962 | wdid= | name=Канатна траса «ZipLine» | alt= | image= | address=Великий мармуровий кар'єр | directions=північний берег | url=https://ruskeala.ru/uslugi-parka/zip-line | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=1200₽ | lastedit=2020-08-31 | description=400-метрова канатна траса над великим кар'єром. Досить полога, тому любителям екстриму може здатися нудною. }} {{listing|type=do| lat=61.944875 | long=30.58067 | wdid= | name=Човнова станція | alt= | image= | address=Великий мармуровий кар'єр | directions=південний берег | url=https://ruskeala.ru/uslugi-parka/prokat-lodok | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=800₽/год | lastedit=2020-09-01 | description=Прокат човнів як з екскурсією, так і для самостійних прогулянок по водній гладі: цікавий, в першу чергу, можливістю розглянути поблизу стіни кар'єра і навіть заплисти всередину отворів штолень. Цей атракціон користується великим попитом і, на жаль, заздалегідь не бронюється. }} {{listing|type=do| lat=61.947395 | long=30.576239 | wdid= | name=Підземна Рускеала | alt= | image= | address= | directions= | url=https://ruskeala.ru/uslugi-parka/ekskursiya-podzemnaya-ruskeala | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=1500₽ | lastedit=2020-09-01 | description= Одна з головних паркових розваг — екскурсія по штольнях з виходом до провалу і потім до Великого Мармурового кар'єру з подальшою човновою прогулянкою. Спелеологічні навички не потрібні, шолом і рятувальний жилет видають при вході. Взимку і навесні можна побачити льодові скульптури, які зберігаються дуже довго за рахунок холоду, що панує в підземеллі. }} {{listing|type=do| lat=61.9471 | long=30.579618 | wdid= | name=Дайвінг у мармуровому кар'єрі | alt= | image= | address=Великий мармуровий кар'єр | directions= | url=https://ruskeala.ru/uslugi-parka/dayving | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|921|461-40-13}} | email= | hours= | price=300₽ | lastedit=2020-08-31 | description=Оренда платформи для занурення доступна за попереднім записом по телефону і при наявності посвідчення дайвера і власного обладнання. }} {{listing|type=do| lat=61.9454 | long=30.580004 | wdid= | name=Тарзанка | alt= | image= | address= | directions= | url=https://ruskeala.ru/uslugi-parka/pryzhok-s-verevkoy | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|921|924-07-77}} | email= | hours= | price=1500₽ | lastedit=2020-08-31 | description=Тарзанка высотою 20 м. Максимальна допустима вага: 100 кг. }} {{listing|type=do| lat=61.948901 | long=30.57383 | wdid= | name= Інтерактивний парк «Калевала» | alt= | image= | address=поруч з Італійським кар'єром| directions= | url=https://ruskeala.ru/uslugi-parka/kalevalla | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= 100₽ | lastedit=2020-09-28 | description= Скульптури, лабіринти та інший антураж на тему карельського епосу. }} {{listing|type=do| lat=61.9479 | long=30.5735 |wdid= | name= Обитель янголів| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= 200₽ | lastedit=2020-10-30 | description= Музей дерев'яних фігур з особливим сюжетом і змістом: величезні янголи вершать долями крихітних людей. }} Щорічно (зазвичай в серпні) в гірському парку проводиться музичний фестиваль [https://www.ruskeala-symphony.com «Ruskeala Symphony»]. Сцена фестивалю споруджується під відкритим небом в Італійському кар'єрі. У зимовий час в штольнях гірського парку проводять фестиваль льодових скульптур [https://ice.ruskeala.ru «Таємниця глибини»] (проте через теплу зиму фестиваль може не відбутися, як сталося в 2020 році). Також час від часу влаштовуються різні спортивні заходи: змагання з трейл-раннінгу (бігу по пересіченій місцевості), запливу на дошках (SUP-борд) і у відкритій воді — [https://vk.com/ksf.ruskeala Фестиваль спорту «ecoFEST RUSKEALA»]. ==Покупки== [[Файл:RuskealaWaterfall 007 5716.jpg|міні|upright=1.35|Ринок поруч з Рускеальськими водоспадами.]] {{listing|type=buy| lat=61.939839 | long=30.585626 | wdid= | name=«Копчёная рыба» | alt= | image= | address=Набережна вул., 5а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|911|125-42-27}}; {{phone|7|900|656-18-82}} | email= | hours={{hours|||10|00|21|00}} | price= | lastedit=2020-09-27 | description=Магазин риби і морепродуктів, що зрозуміло з назви. Хороші відгуки. }} {{listing|type=buy| lat=61.94433 | long=30.581281 | wdid= | name=Сувенірні ряди | alt= | image= | address=Мармурова вул. | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||11|00|20|00}} | price= | lastedit=2020-09-27 | description=Сувенірні ряди біля входу в гірський парк. Крім типових для туристичних місць магнітиків, посуду і дзвіночків можна знайти оригінальні сувеніри — статуетки, вирізані з місцевого мармуру. }} {{listing|type=buy| lat=61.93147 | long=30.593973 | wdid= | name=Магазин «Апельсин» | alt= | image= | address=Сортавальське ш., 17 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||9|00|21|00}} | price= | lastedit=2020-09-28 | description=Найбільший магазин селища, асортимент наближений до невеликого супермаркету. В цьому ж будинку розташоване кафе. }} {{listing|type=buy| lat=61.949514 | long=30.583738 | wdid= | name=Сувенірний магазин | alt= | image= | address= | directions=біля в'їзду в парк з північного боку | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-28 | description=Магазин сувенірів в новій касі парку. }} Перед Рускеальськими водоспадами торгують всіма можливими дарами лісу, особливо морошкою. == Їжа == Крім зазначених нижче, невеликі кафе є у всіх гостьових будинках і при лютеранській церкві. {{listing|type=eat| lat=61.944502 | long=30.578964 | wdid= | name=Кафе «Русколка» | alt= | image= | address=Мармурова вул. 3 | directions=біля входу в парк | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|906|207-84-26}} | email= | hours={{hours|||10|00|19|00}} | price= Гаряче: 200-250 руб | lastedit=2020-09-27 | description= Просунута їдальня самообслуговування з красиво приготованою їжею і симпатичним інтер'єром. Досить широкий вибір страв європейської кухні, хороші відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=61.944426 | long=30.580798 | wdid= | name=Кафе-пекарня «Лето» | alt= | image= | address=Мармурова вул. 1 | directions=біля входу в парк | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|921|461-40-13}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-27 | description= Випічка, морозиво, гарячі і холодні напої. Найкраще місце для короткого перекусу і дегустації карельських каліток, які тут печуть з усіма мислимими начинками. Посуд одноразовий, але столи є як всередині, так і на вулиці. Ціни можна порівняти з пітерськими булочними-пекарнями. }} {{listing|type=eat| lat=61.944315 | long=30.581689 | wdid= | name=Кафе «Колмас Бургерс» | alt= | image= | address=Мармурова ул. 2 | directions=біля входу в парк | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|906|207-93-59}} | email= | hours={{hours|||10|00|18|00}} | price= Бургери: від 200 руб | lastedit=2020-09-27 | description= МакДональдс на карельський манер: бургери і картопля в рублених стінах дерев'яного будинку. Якщо закрити очі на фаст-фудність їжі, інше виглядає навіть мило. Судячи з відгуків, найкращий заклад селища. }} {{listing|type=eat| lat=61.931606 | long=30.593786 | wdid= | name=Кафе «Апельсин» | alt= | image= | address=Сортавальське ш. 17 | directions= | url=http://cafe-26337.business.site | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|921|627-27-67}} | email= | hours={{hours|Пн|Чт|10|00|18|00}}; {{hours|Пт|Нд|10|00|20|00}} | price= Гаряче: 300-400 руб | lastedit=2020-09-27 | description= Єдине в Рускеалі кафе з обслуговуванням знаходиться в селищі і більш зорієнтоване на проїжджаючих туристів. Хороші відгуки. Тут же є продуктовий магазин. }} == Де зупинитися == === На природі === Найчастіший варіант розміщення в Карелії — кемпінги та бази відпочинку. В околицях Рускеали є з десяток як платних кемпінгів, так і безкоштовних зручних стоянок. Також є кілька баз відпочинку, які суміщають проживання і активний відпочинок на природі. Вартість такого варіанту розміщення на порядок вища, ніж в готелі, але за цю ціну зазвичай гостям надається доступ до набору розваг: лазня, рибалка, місце для шашлику, організація піших, кінних і водних прогулянок. {{listing|type=sleep| lat=61.941408 | long=30.593963 | wdid= | name=Кемпінг «Финская мельница» | alt= | image= | address=сел. Рускеала, Лісопильна вул., 6 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/finmelnica | phone={{phone|7|921|220-14-10}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-08-31 | description=Кемпінг, розташований на зруйнованій фінській греблі. Кілька будиночків, майданчики для шашлику, є кухня з повним набором побутової техніки. Неподалік є боброва хатка, тварини підгодовані і іноді з'являються на території. Знаходиться в пішої доступності від парку. Хороші відгуки. }} {{listing|type=sleep| lat=61.94003 | long=30.584296 | wdid= | name=Кемпінг «У реки» | alt= | image= | address=Набережна вул. | directions=біля будинку 5а, на берегу р. Тохмайоки | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|906|656-18-82}}; {{phone|7|921|125-42-27}} | email= | hours={{hours|||8|00|22|00}} | price=300 ₽ | lastedit=2020-10-02 | description=Кемпінг, розташований найближче до природного парку. Працює не цілодобово. }} {{listing|type=sleep| lat=61.9255 | long=30.568 | wdid= | name=База відпочинку«Рускеала» | alt= | image= | address=озеро Ханки | directions=за 2 км від Мармурового кар'єра | url=http://база-рускеала.рф/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club71310882 | phone={{phone|7|931|700-03-61}} | email= | hours= | price=будиночки 8000₽ за добу (необхідно внести страхову заставу 5000₽), номери від 2000₽ за добу | lastedit=2020-09-01 | description=Кілька 4-місних будиночків і великий корпус з номерами від 2 до 8 місць. На території є лазня, місце для риболовлі (за окрему плату надаються рибальські снасті) і кухня. Відгуки суперечливі — постояльці скаржаться на слабке опалення, погану звукоізоляцію і поганий стан будівлі в цілому. }} === Готелі та гостьові будинки === {{listing|type=sleep| lat=61.9338| long=30.58173 | name=Готельні номери при лютеранській церкві «Kirkko Herrankukkaro» | alt= | image= | address=сел. Рускеала | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|921|467-63-20}} | email= | skype= | hours= | price=1200₽ з людини, в ціну входять доба проживання, сніданок, сауна і чай з булочкою по приїзду. | lastedit=2015-09-05 | description=Привітний персонал. Невеликі, але затишні кімнати. Загальний туалет. При церкві працює трапезна. }} {{listing|type=sleep| lat=61.968567 | long=30.569335 | wdid= | name=Міні-готель «Франц Елоф Свеннсон» | alt= | image= | address=сел. Яккіма | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-28 | description=Невеликий готель, змішані відгуки. Поруч знаходиться занедбана фінська ГЕС з водоспадом на місці греблі. }} {{listing|type=sleep| lat=61.90208 | long=30.50105 | name=Гостьовий дім «Уют» | alt= | image= | address=сел. Кааламо, вул. 40 років Перемоги, 2 | directions=6 км від гірського парку | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/domujutkaalamo | phone= {{phone|7|921|467-19-83}} | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-10 | description=Шість номерів, 2 душові, 3 туалети, мансарда, мангал, обідній зал, більярд. }} {{listing|type=sleep| lat=61.937515| long=30.592325 | name=Гостьовий дім «Царь Горы» | alt=колишня турбаза «Голубая лагуна» | image= | address=сел. Рускеала, Лісопильна вул., 1А | directions= | url=http://tsargory.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|921|010-40-05}} | email= | skype= | hours= | price=Двомісний номер 2500₽, люкс 4000₽ | lastedit=2015-09-05 | description=Розташований на околиці селища поряд з річкою та лісом. Є сауна і кухня, де можна самостійно приготувати їжу, також їжу можна замовити у господарів. Зручності загальні. Номери після ремонту, виглядають непогано, але майже всі вони — просто крихітні. }} == Зв'язок == У Рускеале діють 5 стільникових операторів: «Билайн», «Теле2», «МТС», «Мегафон» і «Йота». Всі вони надають в межах селища доступ в інтернет за допомогою сигналу 4G, в околицях — тільки 2G. Вдалині від великих автодоріг мобільний зв'язок відсутній. У Кааламо також ловить мережа «Билайн». Будьте уважні: оскільки селище знаходиться всього в 10 км від кордону, бували випадки, коли в околицях відбувався перехід на фінський роумінг з відповідною тарифікацією. {{listing|type=other| lat=61.932249 | long=30.583054 | wdid= | name=Відділення зв'язку 186759 | alt= | image= | address=вул. Алексєєва, 16 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-27 | description=Місцеве поштове відділення, також надають послуги доступу в інтернет, грошових переказів. Є невеликий магазин. }} == Запобіжні заходи == Криміногенна обстановка в Карелії і без того спокійна, а в Рускеалі, що знаходиться недалеко від кордону, постійно чергують прикордонники, тому злочини тут украй рідкісні. З іншого боку, це створює деякі незручності для туристів, так як, звернувши не на ту дорогу в лісі, можна запросто опинитися в прикордонній зоні і отримати серйозний штраф. При відвідуванні гірського парку будьте обачні, особливо в дощ і сніг, щоб не оступитися і не отримати травму. Одягайте зручне міцне нековзне взуття. Не виходьте за огорожі. Простір парку щорічно обробляється від кліщів, тому утримайтеся від збору дикорослих ягід та грибів на території, вони можуть містити залишкові сліди хімікатів. За межами парку будьте готові до зустрічі з комахами і кліщами (надягайте відповідний одяг, використовуйте репеленти). == Околиці == У 30 км на південь по автодорозі ''Під'їзд до МАПП Вяртсіля'' (траси {{Російська траса|А|121}}) знаходиться '''[[Сортавала]]''' — найбільше місто [[Ладозька Карелія|Північного Приладожжя]] і колись одне з найбільших міст Фінляндії з багатою історією і місцевою культурою, а на такій же відстані на північ цією автодорогою, на кордоні з [[Фінляндія| Фінляндією]] знаходиться прикордонний перехід Вяртсіля. {{listing|type=vicinity| lat=61.890838 | long=30.571931 | wdid= | name=Водоспад на річці Коранкоя | alt= | image= | address=родовище Ранта-Мякі | directions=130 м на схід від південного кар'єра родовища | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-01 | description=Невеликий, але дуже мальовничий водоспад. }} {{listing|type=vicinity| lat=61.999925 | long=30.777651 | wdid= | name=Зоо гринпарк «Карелия» | alt= | image= | address=сел. Киркколахті, на території бази відпочинку «Чёрные камни» | directions=є [https://vk.com/@kareliazoopark-avtobus-do-karelskogo-zooparka автобус] із Сортавали, заїжджає в Рускеалу; на машині — поворот на Кіркколахті позначений величезною скульптурою лося, не проїдете повз. | url=http://zoogreenpark.ru/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/kareliazoopark | phone={{phone|7|921|622-97-93}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-09-03 | description=Єдиний зоопарк в Карелії, де на відносній свободі живуть різноманітні копитні тварини: олені, лами, яки, муфлони та ін. Можливо катання на коні і поні. На території є [http://black-rocks.ru/ міні-готель], вартість проживання починається від 4200₽ за номер. }} {{Перекладено|мова=ru|стаття=Рускеала}}{{footer|ispartof=Карелія|type=Місто|status=Повний}} ewx3n6x0s4pl4jfb2pn1pcpu4t210g3 0 3124 32860 32794 2022-07-28T11:49:21Z Mykola7 4555 32860 wikitext text/x-wiki {{citybar | city= Стара Ладога | citylocal= {{lang|sv|Aldeigjuborg}} | image= Храм_Георгия_Победоносца_Ладога.jpg | caption= | website= | callingcode= +7 81363 | timezone=UTC+3 | monumentlist=Ленінградська область/Стара Ладога }} '''Стара Ладога''' - село в Волховському районі Ленінградської області на лівому (західному) березі Волхова гирла річки Елени (Ладожки). == Зрозуміти == Стара Ладога - це найстаріше поселення на території сучасної Ленінградської області. За даними археології її найдавніші споруди в Земляному городищі побудовані не пізніше 753 року. Перша згадка міста в літописах відноситься до 862 року. В Іпатіївському списку «Повісті временних літ» говориться: «І придоша до словенем перше і срубиша місто Ладогу і седее старійшин в Ладозі Рюрик». Це дає привід вважати Стару Ладогу першим місцем князювання Рюрика, а отже, і першою столицею Давньої Русі. У 864 році Рюрик переносить свою резиденцію в Новгород. Пізніше Новгородський літопис повідомляє, що саме тут знаходиться могила Віщого Олега. У 1114 році посадник Павло закладає кам'яну Староладожської фортеці при впадінні в Волхов невеликої річки Єлени (інша назва - Ладожка). Фортеця стає важливим форпостом оборони Новгорода. В 1164 Ладога витримала облогу шведських військ. На честь цих подій всередині фортечних стін зводиться храм Святого Георгія Побідоносця. Пізніше навколо фортеці виростає повноцінне місто. В середині XII століття в північній частині міста будується Успенська церква. В кінці XII - початку XIII століття в південній частині будується церква Миколи Чудотворця. Також будується церква Святого Климента, головний собор міста. В результаті російсько-шведських війн кінця XVI - початку XVII століть Стара Ладога залишається за Росією. У 1703 році в гирлі Волхова Петро I засновує Нову Ладогу, а старе місто отримує нову назву Стара Ладога і позбавляється статусу міста. [[Файл:Крепость Старая Ладога с высоты птичьего полета 02.jpg|мини|upright=1.35|Фортеця Стара Ладога]] [[Файл:Староладожский СвятоУспенский девичий монастырь.JPG|мини|upright=1.35|Успенський монастир]] [[Файл:Монастырь Никольский.jpg|мини|upright=1.35|Микільський монастир]] [[Файл:Церковь Иоанна Предтечи Старая Ладога.JPG|мини|upright=1.35|Церква Різдва Іоанна Предтечі]] [[Файл:Старая Ладога. Олегова могила.JPG|мини|upright=1.35|Олегова могила]] == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція «Волховстрой-I» розташована в місті Волхов, в 12 км від Старої Ладоги. З Санкт-Петербурга до неї можна доїхати на приміській електричці або на поїздах далекого прямування з Московського і Ладозького вокзалів. З Москва до станції «Волховстрой-I» можна доїхати на будь-якому з поїздів далекого прямування в бік Петрозаводська і Мурманська (з Ленінградського вокзалу). === {{Автомобілем}} === Стара Ладога розташована в 8 км від траси «Кола», що веде з Санкт-Петербурга в сторону Кольського півострова, Петрозаводська і Вологди. Поворот на Стару Ладогу знаходиться перед мостом через Волхов в 130 км від Петербурга. Якщо ви їдете з боку Москви і Новгорода, можна згорнути з пітерської траси направо після Чудово і їхати вздовж Волхова через Кіриші. Довгий час ця дорога була в поганому стані, але, за станом на 2018 рік, вона відремонтована і дозволяє об'їхати пробки в околицях Петербурга. === {{Автобусом}} === З Волхова від станції «Волховстрой-I» в Стару Ладогу ходить автобус №23 і 23А, відправлення приблизно раз в 50 хвилин, деякі рейси узгоджені з електричками, вартість проїзду 32 руб. Той же автобус №23 їде далі до Нової Ладоги, в дорозі 30 хв. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{see | name=Староладожська фортеця | alt= | url= | email= | address= | lat=59.9978 | long=32.2981 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=влітку {{hours|Пн|Вс|10||18|}}б взимку на годину коротше, деталі уточнюйте на сайте | price=єдиний білет на всі експозиції 200 руб | lastedit=2020-12-13 | content=Фортеця розташовується на мисі при впадінні в Волхов річки Єлени (Ладожки). }} {{see | name=Церква Святого Георгія | alt= | url= | email= | address=на території фортеці | lat=59.9974 | long=32.2985 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Церква XII століття. Основна визначна пам'ятка Георгіївської церкви - збереженні всередині фрески XII століття, загальною площею до 100 кв.м. Щоб мати можливість їх оглянути, слід приїжджати в теплу, суху, ясну погоду. Збереження фресок вимагає підтримки суворого режиму температури і вологості в приміщенні; навіть у разі короткочасного дощу церкву можуть закрити для огляду і доведеться чекати відкриття кілька годин, іноді безуспішно. Якщо пощастить, можна побачити на вівтарній стіні храму унікальний зразок давньої візантійської версії Чуда про Георгія. Святий Георгій зображений без списа, спокійним і прекрасним, а приборканий силою молитви змій слухняно йде на повідку слідом за врятованою дочкою царя. У більш пізніх версіях в руках Георгія з'являється націлене в змія спис, а духовний аспект перемоги над злом відображають спокійний лик святого і підкреслено тонке древко списа. }} {{see | name=Церква Дмитра Солунського | alt= | url= | email= | address= | lat=59.9976 | long=32.2982 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Дерев'яна церква XVII століття }} {{see | name=Земляне городище | alt= | url= | email= | address= | lat=59.9968 | long=32.2984 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content= }} {{see | name=Пам'ятник Олегу та Рюрику | alt= | url= | email= | address= | lat=59.9989432 | long=32.29635 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content= }} {{listing|type=see| lat=60.00204 | long=32.29455 |wdid= Q3673122 | name=Успенський монастырь | alt= | image= | address=Успенський провулок, 1-17 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=вхід вільний | lastedit=2019-05-03 | description= }} : {{listing|type=see| lat=60.00242 | long=32.29423 |wdid= Q28530016 | name=Церква Успіння Богородиці | alt= |image= StarayaLadoga ChurchDormitionTheotokos 002 4740.jpg | address=на території Успенського монастиря | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-05-03 | description= }} {{listing|type=see |lat=59.9919 | long=32.3010 |wdid= Q3320223 | name=Нікольський монастир | alt= |image= Вид на монастырь - panoramio (8).jpg | address=Нікольська вулиця, 16 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see| lat=60.0069 | long=32.2941 |wdid= Q4504927 | name=Церква Різдва Іоанна Предтечі на Малишевій горі | alt= | image=StarayaLadoga JohnBaptistChurch 002 5068.jpg | address=Поземська вулиця, 37 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-05-03 | description= }} {{listing|type=see| lat=| long= |wdid= | name=Церква Алексія людини Божої | alt= | image=Старая Ладога. Кладбище. Церковь Алексия человека Божия.JPG | address=на міському кладовищі (Меблевий провулок)| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-05-03 | description= }} ===На північ від села=== {{listing|type=see| lat=60.0119 | long=32.3021 |wdid= Q16682864 | name= Могила Віщого Олега | alt= | image= Старая Ладога. Олегова могила.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-22 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.0123 | long=32.3127 |wdid= | name=Танечкінка печера | alt= | image= Танечкина пещера, восточный штрек. - panoramio.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-09-29 | description= }} == Чим зайнятись == {{listing|type=do | name=Музей-заповідник «Стара Ладога» | alt= | url=http://www.ladogamuseum.ru/ | email=slmz@list.ru | address=вул. Культури, 1 | lat=59.99923 | long=32.29625 | directions= | phone=+7&nbsp;(81363)&nbsp;49070 | hours=10:00—17:00 | price= 150 руб, в ціну також включений вхідний квиток в фортецю і музей в ній | description= Предлагаются два туристических маршрута: «Древнерусский город Ладога» и «Монастыри Старой Ладоги». }} <!-- {{listing|type=do | name=Судноплавна компанія «Нева Тревел Компані» | alt= | url=http://www.travel.ladverf.ru/ | email=ladverf@gmail.com | address=Ленінградська область, Волховський район, м. Нова Ладога, вул. Луначарського, 2 | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(81363)&nbsp;31450, +7&nbsp;(906)&nbsp;228-10-60 | fax= | hours= | price= | description=Компанія пропонує прогулянку на теплоході по Волхову за маршрутом Стара Ладога - Іссад - Нова Ладога. }} --> {{listing|type=do| lat= 60.0002441 | long= 32.2938716 |wdid= | name= Будинок-музей російського побуту | alt= Будинок Бабайожки | image= | address= | directions= | url= https://skazdvor.business.site/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-09-29 | description= }} {{listing|type=do| lat= | long= | wdid= | name=Історико-культурний фестиваль «Стара Ладога - перша столиця Русі» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/old_ladoga_the_first_capital | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit= | format=nocoords | description=На початку червня в Староладожській фортеці проходить військово-історичний фестиваль епохи раннього середньовіччя. На ньому ви зможете побачити індивідуальні та групові поєдинки членів військово-історичних клубів. }} == Що купувати == == Де поїсти == {{listing|type=eat| lat=59.99993 | long=32.29519 | wdid= | name=Кафе «Древня Ладога» | alt= | image= | address=Волховський пр., 24 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (952) 364-888-3 | email= | hours= | price=Основні блюда 100-200 руб | lastedit=2018-04-27 | description=Розташоване в дерев'яному, трохи пошарпаному будинку XIX століття з інтер'єром в староруському стилі. Для груп та у вихідні розтоплюють камін, включають народну музику. Смачна домашня їжа, але без будь-яких кулінарних шедеврів, невеликі порції. У будь-якому випадку це краще, що можна знайти в Старій Ладозі. }} {{listing|type=eat | name=Ресторан «Князь Рюрик» | alt= | url= | email= | address= пр. Волховський | lat=59.99934 | long=32.29465 | directions= | phone=+7&nbsp;(81363)&nbsp;49023 | fax= | hours=10:00—23:00 (пт, сб — до 01:00) | price=Горячі страви: 200-400 руб. Ціни вищі, ніж в інших закладах в околицях | lastedit=2015-09-26 | description=Просторе приміщення з приємним інтер'єром і різноманітним меню. Їжа - на любителя: щось буває непогано, щось гірше. Головним же недоліком є сервіс: працівники всіляко намагаються ухилитися від роботи, тікаючи і ховаючись в підсобні приміщення і курилки, якщо ж вдалося когось упіймати - про це можна відразу ж пошкодувати, бо дуже суворі в спілкуванні. }} {{listing|type=eat| lat=59.99890 | long=32.29427 | name=Магазин-кафетерій «Любава» | alt= | image= | address=пр. Волховский | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-26 | description=Щоб не говорила назва закладу, він виглядає і ззовні, і всередині як сільський бар. Магазином це, напевно, називається, тому що можна зайти з вулиці купити мінералку і шоколадки. Тут часто обідають туристичні групи, в перерві ж між ними і можна замовити їжу іншим смертним. За відгуками іноді смачно годують. Але зовнішній вигляд закладу змушує сильно сумніватися в цьому. }} == Де розважитись == == Де зупинитись == У селі тільки 2 готелі, і обидва - непреміальні. Також можна зупинитися в готелях сусідніх міст [[Волхов]] а і [[Нова Ладога | Нової Ладоги]]. {{listing|type=sleep| lat=60.00401 | long=32.29051 | name=Готель «Ладья» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (81363) 49555 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-09-22 | description=Міні-готель на 5 номерів, в кожному - ванна, телевізор. }} {{listing|type=sleep| lat=60.00474 | long=32.28864 | name=Готель "Стара Ладога" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (81363) 49529 | email= | skype= | hours= | price=Двомісний номер 1800 руб, двокімнатний люкс 2600 руб, у вихідні на 300 руб. дорожче | lastedit=2015-09-22 | description=Займає частину п'ятиповерхового житлового будинку. Є номери зі зручностями в блоці і окремі квартири (в готелі їх класифікують як двокімнатні люкси). Дуже багато скарг на чистоту і недотримання санітарно-гігієнічних норм, однак у 2015 році персонал був повністю замінений - є надії, що ситуація покращиться. Можливо замовити сніданки / їжу з кафе «Давня Ладога». }} ===За городом=== {{listing|type=sleep| lat=60.074862| long=32.336049 | name=Готель «Абирвалг» | alt= | image= | address=село Іссад, Старосільська вул., 1А| directions= | url=http://главрыба-отель.рф/index.html | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price=Двомісний від 1500 руб | lastedit=2015-09-22 | description=Дуже маленькі кімнати в дерев'яних будиночках. Є сауна, кафе. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Волхов * Новая Ладога {{listing|type=vicinity| lat= 59.9987608 | long= 32.3119068 |wdid= |star= yes | name=Церква Василя Кесарійського в Чернавіно | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-09-29 | description= }} {{listing|type=vicinity| lat= 60.0095848 | long= 32.3220778 |wdid= Q20018456 | name= Любшанська фортеця | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-09-29 | description= }} {{listing|type=vicinity| lat= 60.0190757 | long= 32.3305535 |wdid= | name= Горчаковщінський водоспад | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-09-29 | description= }} {{Перекладено|мова=ru|стаття=Старая Ладога}} {{footer|ispartof=Ленінградська область|type=Місто|status=Кістяк}} 9srgxc5rz8yao7uugbldvfjj8e203ch 0 3125 28151 27884 2021-01-02T11:12:54Z Voll 30 /* Куди далі */ 28151 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Устюжна | citylocal= | arm= Coat of arms of Ustyuzhna and Ustugnovsky District (Vologda Region).gif | image=Благовещенская церковь 2а.JPG | caption=Благовіщенська церква | website= | population= 9501 (2010) | callingcode= 81737 | timezone= | monumentlist=Вологодська церква/Устюжна }} '''Устюжна''' розташоване в південно-західній частині Вологодської області. Невелике старовинне купецьке місто, прообраз повітового міста N гоголівського «Ревізора». Завдяки порівняно невеликій, але віддаленості від магістралей зберіг цілісну міську забудову і історико-культурний дух. {{geo|58.8333333333|36.4333333333|map=city}} == Зрозуміти == Устюжна (наголос на У) розташоване на березі річки Молога, на північний захід від Рибінського водосховища. Адміністративний центр Устюженський району області. Населення близько 10 тисяч чоловік. ===Історія=== Перша згадка про місто в Углицькому літописі відноситься до 1252 року. Історична назва в XIII-XVI століттях - Устюг-Залізний. Утворенню та розвитку міста сприяло розташування на Залізному полі - болотистій території навколо з верховими болотами, які багаті залізною рудою. Власне, місто є родоначальником металургійної промисловості Росії. Тим дивніше факт, що через сотні років поруч, в Череповці, виник інший найбільший російський металургійний центр, правда на болотної руди він уже не працює. Другим фактором історичного процвітання і купецької торгівлі, послужило розташування на річці Молога, одного з ключових водних шляхів, від Великого Новгорода (до якого місто завжди тяжів територіально) вниз на Волгу. [[Файл:Устюжна. Нарядная Благовещенская ц. (1694)..JPG|300 px|міні|Благовіщенська церква в Устюжна]] У XIV столітті місто і прилеглі землі увійшли до складу Московського князівства. Розвиток міста як металургійного центру тривало до відкриття уральських руд і переміщення промисловості на Урал. У XVI столітті все населення зайнято в кузнях і ремеслах по залізу, до XVIII століття місто конкурує з Тулою за право найбільшого центру збройового справи в державі. На початку XVIII століття Петро Великий заснував в Устюжне Іжінскій збройовий завод, що виконував держзамовлення на зброю (гармати, пищали, мушкети, ядра). 1738 року Устюжна отримує статус повітового міста однойменного повіту. У 1781 році в результаті відомої Катерининської реформи, місто отримує герб і містобудівний план. Міська забудова була в тому числі кам'яної. Аж до революції 1917 року Устюжна займала чільне місце серед новгородських торгових міст. Купці успішно торгували виробами железоделательного виробництва, лісом, хлібом і худобою. [[Файл:Благовещенская церковь 3а.JPG|300 px|міні|праворуч|Благовіщенська церква, вул. Корелякова, 10]] Радянські часи, зі своїми гігантськими будівництвами (для Устюжне найбільший вплив зробило виникнення Рибінського водосховища і Волго-Балта) перевело місто в розряд віддалених і забутих містечок, що з іншого боку дозволило зберегти образ купецького містечка для нащадків. === Повітовий місто N === Відома всім за шкільною програмою подія, описана в комедії Миколи Васильовича Гоголя «Ревізор» в дійсності відбулася в місті Устюжна в 1829 році. Приїжджий вологодський поміщик (або просто приїжджий «в партикулярному платті») Платон Волков видав себе за чиновника канцелярії корпусу жандармів, кілька днів морочив голову городничему і місцевій знаті, ходив на звані обіди і позичав. Сам Гоголь в Устюжні ніколи не був, а сюжет твору автору розповів ні багато, не мало, а О. С. Пушкін. Багато будинків і місця дії збереглися, і по ним влаштовується інтерактивна екскурсія. === Орієнтація === Місто стоїть на обох берегах Мологи, уздовж річки простягнувся на п'ять кілометрів зі сходу на захід, віддалення міста від річки кратно менше. Планування міста строго квартальне, уздовж річки йдуть вулиці, поперек провулки. Останнє дозволяє носити ім'я провулку серйозним центральними вулицями. Північна частина міста по лівому березі в основному зайнята приватним житловим дерев'яним фондом. Правий берег є основним, місто з'єднане бетонним автомобільним мостом. Історично центр міста перебував на городище, в гирлі впадаючої в неї річки Іжіни, що сформувало назву міста: Усть-Іжіна - Устюжна або Устюжна Железопольська. Пізніше центр перемістився на схід до річки ворожок, навколо якої зараз розташовується центр у Торговій та Соборної площ. == Як дістатись == [[Файл:Ustugna 5.JPG|300 px|міні|праворуч|Благовіщенська церква в Устюжна]] === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт з небагатим і нечастим вибором рейсів знаходиться в с.Ботово в 25 км на північ від Череповця. Відстань по автодорозі становить 130 км, регулярного автосполучення немає. === {{Потягом}} === До з / д станції Пестово в однойменному місті, далі 50 км автотранспортом. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === У місто можна приїхати на автобусах, що їздять за маршрутами Санкт-Петербург - Череповець або Весьєгонськ (раз на добу), через день ходить прямий автобус Санкт-Петербург - Устюжна. Відправлення з СПб здійснюється з автобусного вокзалу №2. [[Файл:Устюженский автовокзал (главный фасад).JPG|300 px|міні|праворуч|Автовокзал у місті]] * {{listing | name=Автовокзал | alt= | url= | email= | address= | lat=58.8403 | long=36.4258 | directions= | phone=+7 (81737) 2-19-80 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content= }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Собор Різдва Богородиці | alt= | url= | email= | address=Соборна площа, буд. 5 | lat=58.842531 | long=36.434133 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content= }} * {{see | name=Казанська церква | alt= | url= | email= | address=вул. Гагаріна, буд.7 | lat=58.839056 | long=36.456882 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=1694 рік. Один з рідкісних прикладів "сторогановского" храму, мощі Св.Ефросіна Сінозерського. }} * {{see | name=Благовыщенська церква | alt= | url= | email= | address=Корелякова, буд. 12| lat=58.8403 | long=36.429705 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content= }} * {{see | name=Воскресенська церква | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content= }} * {{see | name=Покровська церква | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content= }} == Чим зайнятись == * {{do | name=Устюженський краєзнавчий музей | alt= | url= | email= | address=Соборна пл., буд.5 | lat=58.84287 | long=36.43377 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content= }} * {{do | name=Центральна района бібліотека ім. Батюшкових| alt= | url= | email= | address=Торгова пл, буд. 14 | lat=58.84318 | long=36.43073 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Туристично-інформаційний пункт. Екскурсія по купецькому особняку, інтерактивна екскурсія по місту гоголівського «Ревізора». }} * {{do | name=Ковальські майстерні | alt= | url= | email= | address=Зелений пров. | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Майстер-класи по художній ковці }} == Що купувати == [[Файл:Сувенирная лавка в Устюжне.jpg|300 px|міні|праворуч|Сувенірна лавка в місті Устюжна]] *{{listing|type=buy| lat= | long= | wdid= | name=Супермаркет Діксі | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-13 | description= }} *{{listing|type=buy| lat= | long= | wdid= | name=Супермаркет Магніт | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-13 | description= }} *{{listing|type=buy| lat= | long= | wdid= | name=Супермаркет Пятёрочка | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-13 | description= }} == Де поїсти == {{listing|type=eat| lat= | long= | wdid= | name=Кафе «Пирожкова» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-14 | description=В колишньому будинку купця Ананьїна }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == *{{listing|type=sleep| lat=58.84142 | long=36.43492 | wdid= | name=Готель «Устюжна» | alt= | image= | address=пров. Богатирьова, буд. 21| directions= | url=https://www.hotelust.ru/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/hotelustuzhna | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-13 | description=Невеликий затишний сучасний готель на 10 номерів }} [[Файл:Гостиница «Ревизор».jpg|300 px|міні|праворуч|Готель "Ревізор"]] *{{listing|type=sleep| lat=58.84393 | long=36.42915 | wdid= | name=Гостиница Revizor Inn | alt= | image= | address=Права Набережна, буд. 14/1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-13 | description=Тематичний міні-готель }} *{{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Готель "Олександрівський" | alt= | image= | address=| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-07-14 | description= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * {{listing | name=Садиба "Даниловське" | alt= | url= | email= | address=с. Даниловське | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Родова садиба родини Батюшкових. В наш час, будинок-музей Батюшкових і О.І. Купріна. }} {{Перекладено|мова=ru|стаття=Устюжна}} {{footer|ispartof=Вологодська область|type=Місто}} 6xe9kkuw12ym85x3259lx1fr0xeou9e 0 3126 28150 27865 2021-01-02T11:12:39Z Voll 30 /* Куди далі */ 28150 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Октябрьский мост в Череповце.jpg | caption = | city=Череповець | citylocal= | population = 315163 (2013) | callingcode = +7 8202 | }} '''Череповець''' розташовується в південно-західній частині Вологодської області. Місто є одним з найбільших промислових центрів Росії, а також найбільшим населеним пунктом області. Адміністративний центр Череповецького району. Залізнична станція на гілці Вятка - [[Санкт-Петербург]] (1905), порт на Волго-Балтійському водному шляху (Маріїнська система). == Зрозуміти == Череповець розташований на південному заході Вологодчини на річці Шексна в місці її впадіння в Рибінське водосховище. На території міста розташоване гирло річки Ягорби, що впадає в Шексну. Адміністративно місто ніяк не ділиться але історично оформився такий розподіл: *Індустріальний (в місцевому просторіччі - просто "Місто"). Найстаріший в місті, на заході примикає до заводської території (підприємства ВАТ "Северсталь"). *Заягорбський (Зарічний, "Заріччя"). Знаходиться на схід від Індустріального району, і на південний схід від Північного, за річкою Ягорбою. Сполучений мостами з Індустріальним і Північним районами. *Зашекснінський (в народі також - "104-й" або "Простоквашино"). Як випливає з назви, знаходиться за річкою Шексна, на півдні від Індустріального і Заягорбського районів. Потрапити туди можна тільки з Індустріального району, по Жовтневому мосту. *Північний (район ФМК, в народі - "Фанера"). Район фанери-меблевого комбінату, розташований на північ від Індустріального району. Райони розділені залізницею. *Кути - віддалений район між ПАТ Северсталь і АТ Апатит біля міського звалища. == Як дістатись == === {{Літаком}} === До аеропорту Череповця (IATA: CEE), розташованого в 25 кілометрах від міста. Регулярне авіасполучення з Москвою (Внуково, Домодєдово), Санкт-Петербургом і [[Петрозаводськ|Петрозаводськом]], Калінінградом, Єкатеринбургом, [[Мінськ|Мінськом]], Мурманськом, Ухтой. === {{Потягом}} === [[Файл:Railway station Cherepovets.jpg|300 px|міні|праворуч|Вокзал у Череповці]] *'''З Москви''' з Ярославського вокзалу на прямому фірмовому поїзді № 126Я «Шексна» (в дорозі одна ніч) або на будь-якому поїзді до Вологди далі автотранспортом або електричкою (див. Нижче). *'''З Вологди''' на електричці. Найбільший її недолік - зупиняється у кожного куща, тому йде дуже довго. *'''З Вологди''' на будь-якому транзитному поїзді. Тут важливо вгадати "в розклад". Дуже багато транзитників проходять Череповець вночі, що незручно. *'''З Санкт-Петербурга''' на великій кількості транзитних потягів. Прямими поїздами з Анапи, Адлера і Сімферополя. На транзитних поїздах прямують до Санкт-Петербург з міст Перм, Єкатеринбург, Котлас, Архангельськ, Кіров, Тюмень, Воркута, Шар’я, Новокузнецьк, і інших. [[Файл:Ж-д вокзал.(Исм.Альберт) - panoramio.jpg|300 px|міні|праворуч|Вокзал у Череповці]] === {{Автомобілем}} === З Вологди і Санкт-Петербурга: по автотрасі А114. З Москви: по федеральній трасі М8 «Холмогори» через Ярославль до Вологди, далі по А114. по М8 до Сергієва Посада, далі по автодорозі Р104 через Углич, Нагір'я, Рибінськ, Пошехон'є. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === У Череповці раніше був пасажирський річковий порт, але в даний час порт працює виключно на обслуговування турпоїздок і виїзних заходах. == Транспорт == Міська транспортна мережа представлена автобусами, трамваями, таксі. ===Автобус=== На даний момент в місті 39 автобусних маршрутів, включаючи пікові, спеціальні та сезонні. Всі внутрішньоміські перевезення здійснюються автобусами середньої, великої та особливо великої місткості - на відміну від багатьох міст Росії, маршруток на внутрішніх лініях тут немає. При необхідності вийти на зупинці Суднобудівний завод (і деяких інших) слід підходити до дверей заздалегідь, інакше автобус може не зупинитися. Ціна поїздки в автобусі становить 28 рублів. Оплата проїзду здійснюється готівкою або з використанням безконтактних банківських карт. Від залізничного та автовокзалів міста можна виїхати міським автобусом в будь-який район міста - автобусні зупинки знаходяться прямо на привокзальній площі. Слід звернути увагу: на площі розташовані поруч дві автобусні зупинки, розділені газетним кіоском. Обидві вони орієнтовані в одному напрямку, оскільки привокзальну площу дозволено проїжджати тільки в цьому напрямку. Автобуси, що йдуть транзитом через вокзал, проходять його двічі. При проходженні з Заріччя і Північного районів в Індустріальний і Зашекснінскій вони зупиняються на правій зупинці (якщо стояти на тій стороні, де зупинки, обличчям до залізничного вокзалу), а з Індустріального і Зашекснінскій в Заріччя і Північний райони - на лівій. Звертайте увагу, інакше поїдете не туди! Карту міста і маршрутів транспорту можна купити прямо в вищезгаданому кіоску. [[Файл:Череповец дом Верещагина.jpg|300 px|міні|праворуч|Будинок Верещагіна у Череповці]] ===Трамвай=== Ціна поїздки в трамваї - 26 рублів. Квитки продаються кондукторами безпосередньо в трамваї. Оплата проїзду здійснюється готівкою або з використанням безконтактних банківських карт. Трамваї починають ходити в 5-00 і закінчують в 1-00. Трамвайний парк розташований на вулиці Олімпійській - це крайня східна частина Заягорбського району, тому в кінці робочого дня всі вагони направляються саме туди. Міський трамвай представлений трьома маршрутами: № 2, № 4 та № 8. *Маршрут № 2: Металургійний завод - вулиця Верещагіна - Червоноармійська площа - Курсантська - Вокзал - вулиця Верещагіна - Металургійний завод. Трамвай робить коло по Індустріальному району через завод, центр і вокзал. По заводу може йти не до кінцевої зупинки, а тільки до зупинки «Доменна» - в цьому випадку під лобове скло ставлять відповідну табличку, і про скорочений маршрут оголошує водій. В вечірню пору водій трамваю маршруту № 2, в разі якщо він збирається слідувати в депо (після виїзду на проспект Перемоги), може оголошувати про це по гучному зв'язку. *Маршрут № 4: Металургійний завод - вулиця Олімпійська і назад. Пряма лінія через все місто - від заводу до кінця Заягорбського району. На ділянці від заводу до Червоноармійської площі шлях збігається з маршрутом № 2 (тільки в названому напрямку!). [[Файл:Череповец дом Верещагина интерьер 7.jpg|300 px|міні|праворуч|Інтер'єр будинку Верещагіна]] *Маршрут № 8: вулиця Олімпійська - Червоноармійська площа - Курсантська - Вокзал - вулиця Верещагіна - Червоноармійська площа - вулиця Олімпійська. Трамвай виходить з депо, слідує по Заягорбському району, робить коло через вокзал тим самим шляхом, що маршрут № 2, після чого повертається в Заягорбський район. На цьому маршруті зручно добиратися до вокзалу, якщо ви живете в Заягорбському районі, і, відповідно, з вокзалу в Заягорбський район. Щоб виїхати з залізничного або автовокзалів на трамваї, потрібно пройти по тротуару від привокзальної площі на південь близько ста метрів. Зупинка знаходиться перед перехрестям. Трамвай № 2 відвезе в сторону заводу, № 8 - у Заріччі. ===Таксі=== Система таксі в місті розвинена дуже непогано, є більше десятка підприємств, що надають послуги легкових і вантажних таксі. Зокрема, виклик таксі доступний по коротким телефонним номерам (підтримуються не всіма місцевими стільниковими операторами). {| class="wikitable" |- ! Короткий номер !! Довгий (міський) номер |- | 005 || 61-13-61 |- | 006, 059 || 61-44-44 |- | 052, 077 || 60-52-52 |- | 053 || 73-53-53 |- | 054 || 73-54-54 |- | 056 || 63-00-56 |- | 057 || 63-33-33 |- | 058 || 63-11-11 |- | 064 || 62-11-11 |- | 069 || 74-10-69 |- | 079 || 61-66-16 |- | 080 || 60-68-88 |- | 081 |- | 082 || 61-44-00 |- | 088 || 73-30-88 |} У деяких місцевих операторів є можливість виклику через Інтернет. В нормальний час таксі викликається без великих труднощів і машина в межах міста приїжджає за 5-10 хвилин. У годину «пік», у великі свята, під Новий рік, в дуже погану погоду вам може бути складно - доведеться повисіти на телефоні довше. При наявності з собою габаритного багажу краще при замовленні зазначити, що потрібна машина з порожнім багажником. При замовленні машини оператори і водії орієнтуються на час прибуття близько 5 хвилин, тому в моменти, коли є проблеми з машинами, має сенс при замовленні відразу ж говорити оператору: «Можу почекати» - більша ймовірність отримати машину протягом 10-15 хвилин. Для поїздок в межах міста ціни на легкові таксі, за умови виклику машини по телефону, тверді. Коливання між підприємствами - в межах ± 10 руб. Лічильників у таксі немає, ціна за поїздку визначається в залежності від розташування вихідної та кінцевої точки по районам міста і залежить від часу дня. На 2019 рік діяли ціни: * По району - 70-80 руб. * Між сусідніми районами - 100 руб. * Через район - 150-180 руб. * П'ять хвилин очікування - +10 руб. до базової ціни. * Додатковий заїзд куди-небудь по шляху проходження - + 10-20 руб. до базової ціни. В деякі періоди підвищеного попиту можуть діяти спеціальні тарифи - плюс 20-50 рублів (зазвичай це буває в передноворічні дні). Також ціна зростає на поїздку між Зашекснінським і Заріччям або Північним районом між 16 і 19 годинами в п'ятницю (місто забите, поїздка займає досить багато часу) - десь 200-220 рублів. У нічний час, тобто приблизно після 23 і до 6 годин, ціна поїздки також може бути збільшена на ті ж 20-50 руб. Якщо «ловити» машину на вулиці - можуть запросити більше, так що краще уточнити ціну відразу. Вокзальні таксисти ломлять, на загальноміському тлі, абсолютно несусвітні ціни (до 200-300 рублів за поїздку в сусідній район міста). Так що, якщо речей з собою трохи і не дуже поспішаєте - краще замовити машину по телефону або через Інтернет, прямо на привокзальну площу або на автостоянку, яка знаходиться навпроти вокзалу, за автобусними зупинками. Можливо, доведеться почекати хвилин 10-15 (особливо вночі), але поїдете по загальноміським тарифами. При поїздці за межі міста необхідно при виклику уточнювати цей момент і вказувати, куди саме ви збираєтеся їхати. Час очікування машини в таких випадках може виявитися трохи більше, ціну уточнюйте при замовленні. Вантажні таксі (зазвичай - «Газель» -фургон) можна викликати за телефонами 058, 61-15-12, 64-25-22. Зазвичай час очікування не перевищує 15-20 хвилин. Залежно від відстані та часу завантаження / розвантаження, за перевезення по місту з вас візьмуть приблизно 250-350 рублів. Вантажити і розвантажувати будете самостійно, вантажники в комплекті не надаються. Якщо перевезення габаритних вантажів планується заздалегідь і / або за межі міста, краще підшукати транспорт, вивчивши кожну з міських рекламних газет - можна помітно заощадити. Транспортні компанії беруть гроші за прейскурантом, згідно з кілометражем і часом простою, можуть приїхати зі своїми вантажниками. У місті працюють сервіси замовлення таки - Яндекс Таксі, Uber, RuTaxi, Maxim - порядок роботи у них як всюди, ціноутворення - теж. Наприклад, у того ж "Яндекса" ціна на поїздку рахується до рубля, так що при оплаті готівкою готуйте дріб’язок. == Що відвідати == [[Файл:Monument to the painter Vereshchagin.JPG|300 px|міні|праворуч|Пам'ятник Верещагіну]] ===Храми=== * {{see | name=Кафедральний собор в ім'я преподобних Афанасія і Феодосія Череповецких | alt= | url= | email= | address=Макаринська роща, 1 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Собор побудований в 2009-2012 рр. Основний спонсор - ВАТ "ФосАгро". }} * {{see | name=Храм Преподобного Сергія Радонезького | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Собор побудований з циліндричного бруса }} [[Файл:Череповец воскресенский собор.jpg|300 px|міні|праворуч|Воскресенський собор]] * {{see | name=Воскресенський собор | alt= | url= | email= | address=Соборна гірка | lat=59.11913 | long=37.92699 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Собор побудований в 1752-56 рр. як головний храм Воскресенського монастиря, скасованого майже відразу після спорудження собору, в 1764-м. Це стара будівля Череповця. З архітектурної точки зору собор тривіальний і відображає загальні тенденції провінційної архітектури середини XVIII століття - приземкуваті п'ятибанні храми з безглуздими, витягнутими вгору барабанами. Щось подібне є в [[Кинешма | Кінешмі]] і інтересу, в загальному, не представляє, хоча по самій Соборній гірці погуляти дуже приємно - це симпатичний острівець тиші і зелені. }} * {{see | name=Христоріздвяна церква | alt= | url= | email= | address= | lat=59.11721 | long=37.89781 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Побудована на місці зруйнованого в радянські часи храму за старими кресленнями. }} *Каплиці Святителя Миколи Чудотворця, преподобного Філіпа Ірапского, Істочніченська. === Архітектура === * Жовтневий міст через річку Шексна, розташований в завершенні вулиці Сталеварів (в Індустріальному районі) і початку Жовтневого проспекту (в Зашекснінскому районі). Один із символів Череповця унікальне для Росії спорудження -вантовий міст довжиною більше кілометра, центральна частина якого утримується на сталевих тросах (загальна довжина тросів - 16 км, кожен метр троса важить 30 кг). Висота опор - 85 метрів. Міст був побудований в 1979 році за зразком Західно-Німецького моста через Рейн. Перший вантовий міст в СРСР. == Чим зайнятись == * {{do | name=Археологічний музей | alt= | url= | email= | address=вул. Червона, 1-В | lat=59.11872 | long=37.95464 | directions= | phone={{phone|7|8202|24-38-08}} | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Музей діє як центр археологічного дослідження території Вологодської області. Експозиція музею «Історія, розкопана лопатою» знайомить екскурсантів з основними археологічними пам'ятками регіону, унікальними експонатами, які надійшли до фондів музею в результаті розкопок. Фонди музею налічують понад 100 тисяч одиниць зберігання, віком від 10 тисяч до шестисот років. Серед них є унікальні речі, в тому числі: бурштинові прикраси I тис. До н.е., шахова фігурка X ст., Прикраси і предмети культу з зображеннями тварин і багато іншого. В музеї можна дізнатися, на кого і як полювали наші предки, познайомитися з історією різних ремесел і їх секретами. У відвідувачів музею є можливість спробувати свої сили у стрільбі з лука, розведенні вогню тертям, виготовленні тканини. Також в музеї можна сфотографуватися в обладунках білозерського середньовічного воїна і в жіночому середньовічному костюмі. }} [[Файл:Череповец - Дом Милютиных.jpg|300 px|міні|праворуч|Будинок Мілютіних]] * {{do | name=Музей «Будинок І. А. Мілютіна»| alt= | url= | email= | address= | lat=59.11870 | long=37.92552 | directions= | phone={{phone|7|8202|55-87-15/17}} | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Експозиція присвячена життю і діяльності І.А.Мілютіна, беззмінного міського голови Череповця в другій половині XIX-початку XX століття, з ім'ям якого пов'язані майже всі успіхи в розвитку міста в передреволюційні часи. Представлені документи, фотографії, книги, речі, що належали родині Мілютіних. }} * {{do | name=Історико-етнографічний музей «Садиба Гальських» | alt= | url= | email= | address=Матуринська, 29 | lat=59.10850 | long=37.92131 | directions= | phone={{phone|7|8202|32-22-04}} | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Розташований в колишній садибі "Гірка" місцевих дворян Гальських. Рідкісний випадок збереження в межах міста дворянської садиби XIX століття з усіма основними будівлями: панський будинок (початок XIX), будинок керуючого і садівника, дві людські хати, стайня, жеребятнік, дві комори, шорна майстерня. При музеї працює кінно-спортивна секція для дітей та пункт прокату коней і спорядження для дорослих. }} * {{do | name=Історико-краєзнавчий музей | alt= | url= | email= | address=пр. Луначарського, 41 | lat=59.12684 | long=37.91496 | directions= | phone={{phone|7|8202|55-33-55}}, {{phone|7|8202|51-89-27}} | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Експозиція містить предмети, документи, моделі, що мають відношення до історії міста і району з давніх часів до наших днів, а також відомих особистостей, які мають відношення до Череповця. Представлено озброєння ординського воїна, офіцерські мундири і зброю 18-20 століть, дамські сукні та селянські сарафани, шкірянка комісара 1918 року, зенітна гармата і авіаційна бомба часів Великої Вітчизняної війни, модель першої череповецької доменної печі; келія ченця Череповецкого Воскресенського монастиря, інтер'єри житлових кімнат 1930-х і 1950-х років. Загалом, нічого дуже незвичайного там немає, але як ілюстрація до оглядового курсу місцевої історії може бути досить цікаво. }} * {{do | name=Меморіальний будинок-музей Верещагіних | alt= | url= | email= | address= | lat=59.12095 | long=37.93212 | directions= | phone={{phone|7|8202|50-11-47}}, {{phone|7|8202|50-15-94}} | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Розташований в будинку ватажка Череповського повітового дворянства, де народився художник Верещагін. }} * {{do | name=Художній музей | alt= | url= | email= | address= | lat=59.12383 | long=37.93067 | directions= | phone={{phone|7|8202|51-85-11}}, {{phone|7|8202|51-89-27}} | tollfree= | fax= | hours={{hours|Вт|Вс|10||18}} | price=30 руб/експозиція (2013) | lastedit=2020-12-14 | content=У музеї дві експозиції: «Світ російської ікони» і «Російське мистецтво XVIII - XX ст». Російське мистецтво великого інтересу не представляє - все те ж саме ви знайдете майже в будь-якому російському художньому музеї, а ось череповецька колекція ікон дуже незвичайна. Вона зібрана з численних вологодських храмів, що опинилися за радянських часів на затоплених територіях або просто зруйнованих з ідеологічних міркувань. Тут трапляються зовсім унікальні речі: наприклад, ікона мученика Христофора з песячою головою або різьблені царські врата XVI століття, не кажучи вже про поширені на Вологодчині дерев'яні скульптури. Вся ця колекція тримається на чесному слові - будівля стара, вологість створюється розставленими повсюди чашками з водою - але самі ікони в прекрасному стані. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Жар-піцца | alt= | url=http://www.jarpizzeria.ru | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=52-62-52 | tollfree= | fax= | hours= | price=Піцца: від 120 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Череповецька мережа простих і бюджетних кафе з піццею, салатами і пирогами. Є доставка на дім. }} : * Вул. Бєлінського 1/3 (Зарічний район) : * Вул. Краснодонців, 56 (Зарічний район) - Пирогова : * Пр. Перемоги, 90 - Пирогова * {{eat | name=Вінегрет | alt= | url= | email= | address=вул. Максима Горького, 85 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content= }} * {{eat | name=Кафе "Пінь-Пнем" | alt= | url= | email= | address=вул. Максима Горького, 26| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Кафе самообслуговування з ухилом в національну кухню. }} * {{eat | name=Макдоналдс | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово, санітарна година з 4:00 до 5:00 | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Невеликий стандартний Макдональдс з залом на 100 посадкових місць і під'їздом для покупок безпосередньо з автомобіля. }} :* Проспект Перемоги, д. 100а :* Шекснінський пр. буд. 2 === Середні ціни === * {{eat | name=Ресторан Il Patio | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Не відрізняється від аналогічних ресторанів в інших містах. Безкоштовний Wi-Fi }} * {{eat | name=Ресторан «Генацвале Ваніко» | alt= | url=http://dvarestorana.ru/aviator | email= | address=Першотравнева вул., 50 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content= }} * {{eat | name=Ресторан «Люм'єр» | alt= | url= | email= | address=пр. Перемоги,61 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Звичайна європейська кухня за демократичними цінами. Ввечері гучна жива музика. }} * {{eat | name=Ресторан «Мюнхенське пиво» | alt= | url=http://munhenpivo.ru | email= | address=вул. Миру, 18 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Недорогий пивний ресторан }} * {{drink | name=Ресторан "Піросмані" | alt= | url=http://pirosmani35.ru | email= | address=пр. Перемоги, 58б | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=гарячі блюда 200-300 руб. | lastedit=2020-12-14 | content=Грузинська кухня }} * {{eat | name=Ресторанний дворик "Каравай" | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=На третьому поверсі зібрані під одним дахом кав'ярня, суши-бар, піццерія, стейк-бар, а на другому розташований повноцінний ресторан. Заявлений Wi-Fi. }} * {{eat | name=Ресторанний дворик "Каравай" | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=На третьому поверсі зібрані під одним дахом кав'ярня, суши-бар, піццерія, стейк-бар, а на другому розташований повноцінний ресторан. Заявлений Wi-Fi. }} * {{eat | name=Суши-бар "Маленьке Токіо" | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Простий, але симпатичний японський ресторан }} * {{eat | name=Трактир «Деревенька Пеньково» | alt= | url= | email= | address=вул. Горького,26 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Гарячі страви 200-300 рублів | lastedit=2020-12-14 | content=Трактир в російському стилі. Гарні відгуки }} * {{eat | name=Трактир «Садко» | alt= | url= | email= | address=вул. Ломоносова, 4 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Нагадує придорожнє кафе, прикрашене диванчиками і розвішеними по стінах фотографіями. Безкоштовний Wi-Fi. }} === Дорого === * {{eat | name=Ресторан «Дежа Вю» | alt= | url= | email= | address=вул. Краснодонців, 30 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Гарячі страви - від 400 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Французька кухня, багато кулінарних шедеврів }} * {{eat | name=Ресторан «Суши-сан» | alt= | url=http://www.sushisan.info | email= | address=вул. Першотравнева, 30А на другому поверсі, вхід з вулиці спільний з продовольчим універсамом, що знаходяться на першому | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=12-24 (Пт и Сб, до 3) | price=Гарячі страви 250-450 руб. | lastedit=2020-12-14 | content=Правильний японський ресторан. Незважаючи на назву, асортимент не обмежується суші, а включає практично всі основні види страв японської кухні. Хороші відгуки. }} * {{eat | name=Тратторія La Ville | alt= | url=http://lavilla35.ru {{dead link|July 2017}} | email= | address=пр. Перемоги, 100 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=12-24 (Пт і Сб, до 5) | price=Паста: 200-350 руб, горячі страви: від 300 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Правильний італійський ресторан. Гарні відгуки }} ===Кав'ярні=== * {{eat | name=«Кава Maxx» | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=9-1 (Пт і Сб, до 3) | price= | lastedit=2020-12-14 | content= }} * {{eat | name=Кав'ярня "Кавник" | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=8-5 | price=Кава від 60 руб. | lastedit=2020-12-14 | content=Непогана кав'ярня, схрещена з італійською їжею фастфудного типу (піца, невеликий вибір пасти). В основному хороші відгуки. }} * {{eat | name="Маленька Італія" | alt= | url= | email= | address=вул. Максима Горького, 51 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=9.30-24 | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Кава і піца. Wi-Fi. }} * {{eat | name=Кав'ярня "Шоколадниця" | alt= | url= | email= | address=пр. Перемоги, 93 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Мережева кав'ярня }} * {{sleep | name= | alt=Готельно-оздоровчий комплекс "Планета" | url=http://planeta-otel.ru/ | email= | address=вул. Монт-Клер, 17а | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202 32-15-31, 31-82-63 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер:2400/2800 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Одномісні і двомісні номери зі зручностями. Є Wi-Fi }} == Де розважитись == * {{drink | name=Паб "Британія" | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=з 11 години до останнього клієнта | price=Гарячі страви від 300 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Інтер'єр дійсно стилізований під британський паб, а в меню є кілька сортів розливного англійської та ірландського пива. Безкоштовний Wi-Fi. }} * {{drink | name=Паб "Дві пінти" | alt= | url= | email= | address=Першотравнева, 50 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Гарячі страви від 250 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=По суті, пивний ресторан з чи не найкращим в Череповці асортиментом розливного пива (виключно з іноземним). У самому пабі вибір їжі невеликий, але страви також можна замовити з сусіднього ресторану «Авіатор», де пропонують не тільки європейську, але і японську кухню. }} * {{listing | name=Нічний клуб «Платина» та ресторан «Шоколад» | alt= | url= | email= | address=вул. Леднева, 4 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=18-6 | price= Гарячі страви: від 300 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Повноцінний нічний клуб із суворим фейс-контролем. Ресторан знаходиться всередині клубу і, як не дивно, відрізняється тихою затишною обстановкою, а також хорошою європейською кухнею з неминучим нальотом суші. }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Готель "Рандеву" | alt= | url=http://www.cpv.ru/randevu/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 74-21-21 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=1200 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content= }} * {{sleep | name=Хостел Graffiti | alt= | url= | email= | address=вул. Металургів,9 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 58-00-54, 62-18-77 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=350-600 руб з людини | lastedit=2020-12-14 | content=Двомісні і тримісні номери зі зручностями на поверсі. Доступ в Інтернет. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Бізнес-готель | alt= | url=http://www.bshotel.ru/ | email= | address=вул. Батюшкова, 7а, Зашекснинський район | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 32-35-25, 62-32-00 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер: 1800/2400 руб. 2011 | lastedit=2020-12-14 | content=Готель на 6 номерів. Беpкоштовний Wi-Fi }} * {{sleep | name=Готель "Авелія" | alt= | url= | email= | address=вул. Краснодонців, 124 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 62-19-63, 62-19-36, 64-20-74 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер: 1800 руб. (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Номера зі зручностями. Безкоштовна стоянка. }} * {{sleep | name=Готель "Азалія" | alt= | url= | email= | address=вул. Краснодонців, 126 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 64-22-06, 28-04-18, 28-91-46 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер: 2000 руб. (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=14 номерів, в основному зі зручностями. Безкоштовна стоянка. Безкоштовний Wi-Fi. }} * {{sleep | name=Готель "Азот" | alt= | url= | email= | address=вул. Краснодонців, 30А | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 23-66-61, (921) 050-78-00 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер економ/стандарт: 1500/2300 руб. | lastedit=2020-12-14 | content=Одномісні та двомісні номери зі зручностями; економ і стандарт розрізняються лише наявністю євроремонту. В цілому умови і відгуки непогані: безкоштовна стоянка, безкоштовний Wi-Fi, але далеко від центру. }} * {{sleep | name=Готель "Воскресенський" | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 51-11-08 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер 2200 руб. (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Невеликий готель, що містить спеціально оформлені номери люкс і звичайні кімнати економ-класу (зручності на поверсі). Сніданок. }} * {{sleep | name=Готель "Гармонія" | alt= | url= | email= | address=вул. Вологодська, 35 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 50-46-55 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер без зручностей/зі зручностями: 1400/2000 | lastedit=2020-12-14 | content=Міні-готель. }} * {{sleep | name=Готель "Глорія" | alt= | url= | email= | address=вул. Устюженська, 7 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 22-06-31, 22-86-18 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Готель розташований на першому поверсі гуртожитку }} * {{sleep | name=Готель "Єдність" | alt= | url= | email= | address=вул. Ломоносова, 19 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 22-88-89 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Готель перебудовний з житлового будинку. Суперечливі відгуки. }} * {{sleep | name=Готель "Ленінград" | alt= | url=http://leningradhotel.ru | email= | address=бул. Доменщиків, 36 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 57-38-27, 57-16-22 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер від 1500 руб. (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Звичайний радянський готель с дорогими відремонтованими і дешевими старими номерами. Безкоштовна стоянка, сніданок. Заявлений Wi-Fi. }} * {{sleep | name=Готель "Металург" | alt= | url= | email= | address=вул. Вологодська, 5а | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 55-47-78 (бронювання), 57-26-11 (адміністратор) | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер 2500 руб. | lastedit=2020-12-14 | content=Зручні і просторі номери з недавнім ремонтом. Безкоштовна стоянка, сніданок, Wi-Fi. Хороші відгуки. }} * {{sleep | name=Готель "Північні зорі" | alt= | url= | email= | address=вул. Краснодонців, 30 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 23-83-43, 23-83-40 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Нещодавно відремонтований радянський готель. У кожному номері зручності, але відгуки вкрай суперечливі. Сніданок. Безкоштовний Wi-Fi. }} * {{sleep | name=Готель "Сталепрокатчик" | alt= | url= | email= | address=вул. Устюженська,9 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 57-29-32 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Одномісний номер без зручностей/зі зручностями: 850/ від 1800 руб (2008). | lastedit=2020-12-14 | content=Відремонтовані і старі номери відрізняються за ціною і рівнем комфорту. В дорогих номерах є Wi-Fi }} === Дорого === * {{sleep | name=Арм Прем'єр Готель | alt= | url=http://www.arm-hotel.ru | email= | address=Північне шоссе, 45а | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 29-10-99 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер:4800 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Нова будівля, комфортні і дорогі номери, але досить незручне розташування. Ресторан. Безкоштовний Wi-Fi. Хороші відгуки. }} * {{sleep | name=Готель "Версаль" | alt= | url=http://www.versalhotel.ru | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 51-90-86, 51-91-59 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Одномісний/двумісний номер: 2200/3600 руб. (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Одномісні і двумісні номери зі зручностями. Сніданок. Безкоштовний Wi-Fi }} * {{sleep | name=Міні-готель "Діскавері" | alt= | url=http://disco35.ru | email= | address=вул. Годовікова,8 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=від 3000 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Три номери, пропагандується "елітна сауна" }} * {{sleep | name=Готель "Ампаро" | alt= | url=http://amparohotel.ru | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 51-11-53 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісний номер:4200 руб (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Хороший сучасний готель з власним рестораном. Сніданок або напівпансіон. Є Wi-Fi (можливо, платний). }} * {{sleep | name=VIP-Hotel | alt= | url=http://www.viphotel35.ru | email= | address=вул. Новосельська, 13/34 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 60-44-77 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=Двомісні номери: від 3000 руб. (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Готель з претензійною назвою в одному з найвіддаленіших районів міста. У кожному номері є зручності. Стоянка. Безкоштовний Wi-Fi. }} * {{sleep | name=Готель "Скандивія" | alt= | url= | email= | address=пр. Луначарського, 22 | lat=59.12687193 | long=37.92524993 | directions= | phone=+78202552888 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Готель "Скандинавія" розташований в центрі Череповця. У готелі три поверхи, один з яких - мансарда, кількість номерів 24. Кожен номер готелю оснащений усіма необхідними зручностями: кондиціонер, телевізор, ліжко з ортопедичним матрацом, ванна кімната з повним комплектом готельної парфумерії. }} ===За містом=== * {{sleep | name=База відпочинку "Городище" | alt= | url= | email= | address=8 км по дорозі на Рибінськ | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 64-69-39 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2020-12-14 | content= }} * {{sleep | name=Будинок відпочинку "Торово" | alt= | url=http://www.torovo.ru | email= | address=13 км на захід від Череповця | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 53-72-05 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=1000 руб з особи (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=На березі Рибінського водосховища, належить "Северсталі" }} * {{sleep | name=Риболовно-туристична база «Верхня Рибінка» | alt= | url=http://monstering.ru | email= | address=сел. Вичелово | lat= | long= | directions= | phone=+7 (8202) 55-15-13 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=1900 руб з особи без харчування (2011) | lastedit=2020-12-14 | content=Розташування в котеджах зі зручностями. Полювання, риболовля, ресторан }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == У Череповці слід бути обережними і уважними в районі вулиць Бардіна, Чкалова та Устюженська, неофіційна назва - "Бермудський трикутник". Як правило, на цих вулицях панує нетвереза молодь. Рекомендується по можливості уникати відвідування цих вулиць в темний час доби, в іншому випадку враження від відпочинку в Череповці буде зіпсовано. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * {{listing | name=Інтернет-кафе М2А | alt= | url= | email= | address=пр. Перемоги, 1а | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Автомобільне місце - не саме звичне місце для інтернет-кафе }} * {{listing | name=Центральна бібліотека ім. Верещагіна | alt= | url=http://www.cherlib.ru | email= | address=бульв. Доменщиків, 32 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт, 10-19; Сб, до 18 | price=60 руб. за год (2020) | lastedit=2020-12-14 | content= }} '' Wi-Fi '' зустрічається в багатьох готелях і кафе, а скоро, можливо, з'явиться і по всьому місту. Адміністрація Череповця виношує плани по обладнанню бездротового інтернету в міському транспорті, що в разі новеньких автобусів буде виглядати цілком природно, а ось для стареньких трамваїв напис «зона Wi-Fi» повинна виглядати сюрреалістично. Станом на літо 2011 року Wi-Fi обладнаний в автобусі з номером 444 (ходить по маршрутам 37, 38 і 39), який і слід шукати для отримання доступу в інтернет. Також зона Wi-Fi є в деяких відділеннях Ощадбанку. Мобільний інтернет надають "Мегафон" і "Білайн", комплект "модем + стартовий пакет" можна купити в будь-якій торговельній точці відповідного провайдера. Якість зв'язку по території міста практично скрізь прийнятна. Якщо планується виїзд за межі міста - краще брати "Мегафон", так як у нього набагато більше покриття по передмістях і, відповідно, краща якість зв'язку. * {{listing | name=Площа Мілютіна | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-14 | content=Міський Wi-Fi, безкоштовний }} == Куди далі == * [[Бєлозерськ ]] {{Перекладено|мова=ru|стаття=Череповец}} {{footer|ispartof=Вологодська область|type=Місто}} a84sxmfcmq6vtylevprhg9ynbcebgg8 0 3127 27797 2020-12-13T19:53:53Z Artificial123 2317 джерело - [[:ru:Белозерск]] 27797 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Бєлозерськ''' знаходиться в північно-західній частині [[Вологодська область|Вологодської області]] на південному березі Білого озера. Унікальне історичне місто Російської Півночі, розташоване на віддалі від второваних туристичних маршрутів, що дозволило зберегти цілісну забудову, культурні та історичні пам'ятники. Якщо врахувати, що все це розташовується на березі десятого по величині європейського озера в оточенні незайманої природи і красивих ландшафтів, то Бєлозерськ є обов'язковим пунктом річної автоподорожі в Вологодську область. {{geo|60.0333333333|37.7833333333|map=city}} ==Зрозуміти== {{citybar | city=Бєлозерськ | citylocal= | arm= Coat_of_arms_of_Belozersky_District,_Vologda_Oblast.png | image=Церковь Всемилостливого Спаса Белозерск.JPG | caption= | website=http://www.belozer.ru/ | population= 9616 (2010) | callingcode= 81756 | timezone= }} === Історія === Бєлозерськ є одним з найдавніших міст Росії. Вперше згадується в 862 році в «Повісті временних літ», як Бєлоозеро. Спочатку знаходився на північному березі Білого озера, за свою історію тричі змінював своє положення, з X століття знаходився біля витоку річки Шексна в 17 кілометрах на південний схід від розташування сучасного міста. У 1238 Бєлоозеро стає центром Бєлозерського князівства, місто процвітає як центр торгівлі і ремесел. В кінці XIV століття втрачає незалежність і стає центром удільного князівства під владою Москви. В даний час, адміністративний центр Бєлозерського муніципального району, порт на Волго-Балтійському каналі. З 2000 року місто є офіційним членом Ганзейського союзу. === Орієнтація === === Туристично-інформаційний центр === {{listing|type=do| lat=60.03237 | long=37.79545 | wdid= | name=Центр ремесел і туризму| alt= | image= | address=Радянський пр., буд.72 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club19456437 | phone=+7 (81756) 2-16-72 | email=belturremeslo@mail.ru | hours= | price= | lastedit=2019-03-03 | description= }} == Як дістатися == Місто розташоване далеко від великих транспортних ліній. Основний вид транспорту — автобус, який ходить до найближчих транспортних центрів: [[Череповець|Череповця]] і [[Вологда|Вологди]]. === На автобусі === Автобус від Вологди до Бєлозерська здійснює від одного до трьох рейсів в день за спеціальним розкладом, який залежить від пори року і дня тижня. Відстань 215 кілометрів, час у дорозі менше 4,5 годин. Маршрут автобуса може пролягати як через Шексну, так і через [[Кирилов]]. Вартість проїзду в одну сторону на осінь 2020 року складає близько 720 рублів. Автобус від Череповця до Бєлозерська здійснює до восьми рейсів в день, невеликі зміни розкладу залежать від пори року і дня тижня. Відстань 115 кілометрів, час у дорозі менше 2,5 годин. === На літаку === Найближчий аеропорти до міста — аеропорт Череповця, Вологди. === На поїзді === До залізничних станцій Вологда або Череповець, далі автобусом. === На автомобілі === Основна автомобільна траса придатна для приїзд в Бєлозерськ — {{Російська траса|Р|6}} Череповець — Білозерськ — [[Ліпін Бор]]. З Москви і Архангельська по трасі {{Російська траса|М|8}} «Холмогори» до Вологди: * Далі по трасі {{Російська траса|Р|5}}, з з'їздом на трасу {{Російська траса|Р|6}} після [[Кирилов]]а. * Далі по трасі {{Російська траса|А|114}} з'їзд на північ перед Ботово, далі 80 кілометрів по дорозі місцевого значення. Альтернативною дорогою з Москви є з'їзд в Сергієвому Посаді на трасу {{Російська траса|Р|104}}, далі через Углич, Мишкін, паром в Охотінл, Рибінськ, Череповець. З Санкт-Петербурга виїзд по трасі {{Російська траса|М|18}} «Кола», в Іссаді з'їзд на автодорогу {{Російська траса|А|114}} до Ботово, далі 80 кілометрів по дорозі місцевого значення. === На кораблі === Круїзні судна прямують Волго-Балтійським каналом, за невеликим винятком, захід у Бєлозерськ не роблять. == Транспорт == Внутрішньоміський громадський транспорт відсутній. Основні міські пам'ятки розташовані в пішій доступності від Бєлозерського кремля. Автовокзал знаходиться в центрі на північний захід від кремля. == Визначні місця == [[File:RU Belozersk Church 1.JPG|thumb|upright=1|Церква Всемилостивого Спаса.]] {{listing|type=see| lat=60.032 | long=37.785 | wdid=Q4082451 | name=Бєлозерський кремль | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-03 | description=Оборонна споруда XV століття в центрі Бєлозерська. Кремль був побудований за Великого князя Івана III. На тридцятиметровому валу зверху були споруджені дерев'яні стіни і башти, які існували до кінця XVIII століття, коли були розібрані через старість. До наших часів збереглися вал і рів. Територія кремля доступна для відвідування в будь-який час. }} * {{listing|type=see |lat = |long = |wdid= |name =Кріпосний вал|alt = |image = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see | name=Спасо-Преображенський собор | alt= | url= | email= | address= | lat=60.0316 | long=37.7845 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Розташований на території кремля}} * {{listing|type=see| lat=60.03107 | long=37.78800 | wdid= | name=Трьохпролітний арочний мост | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-03 | description= }} ===Храмова архітектура=== {{listing|type=see| lat=60.028827 | long=37.795801 | wdid=Q104117533 | name=Успенський собор | alt= | image= | address=вул. К. Маркса, 43 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-11 | description=Перший кам'яний храм Бєлозерська. Пятиглавий храм був побудований в 1563 році. Добре зберігся інтер'єр, в тому числі давні розписи і чотириярусний іконостас XVIII століття, що включає ікони XVI століття. Собор є чинним. }} {{listing|type=see| lat=60.03183 | long=37.77269 | wdid= | name=Церква Іллі Пророка | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-01 | description= }} {{listing|type=see | name=Церква Іоанна Предтечі | alt= | url= | email= | address= | lat=60.0359 | long=37.8005 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see| lat=60.0358 | long=37.7908 | wdid= | name=Церква Всемилостивого Спаса | alt= | image= | address=вул.Дзержинського, буд.8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-01 | description=Діюча церква є домінуючому храмовим об'єктом з води. Побудована в 1723 році. Примітний дзвоноподібний дах, що вінчає апсиди. }} {{listing|type=see| lat=60.03301 | long=37.79300 | wdid= | name=Церква Петра й Павла | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-01 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.03315 | long=37.79443 | wdid= | name=Церква Різдва Богородиці | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-01 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.02922 | long=37.79558 | wdid= | name=Церква Богоявлення Господня | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-01 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.032061 | long=37.791221 | wdid= | name=Каплиця Кирила Новоєзерського | alt= | image= | address=Торгова пл., 11 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2020-11-05 | description=Семикутна в плані цегляна шатрова каплиця, побудована в 1877 році в псевдо-руському стилі. Діє. }} === Цивільна архітектура === У центральній частині міста цікава збереглася дерев'яна і кам'яна забудова першої половини XIX століття. Будинки, головним чином двоповерхові купецькі маєтки, виконані в стилі класицизму. === Пам'ятники === {{listing|type=see| lat=60.033404 | long=37.790667 | wdid= | name=Пам'ятник поету Сергію Орлову | alt= | image= | address= | directions=на північний схід від кремля | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-07 | description=Бюст на високому постаменті, встановлений в 1981 році. Щорічно 22 серпня в день народження поета Сергія Орлова біля пам'ятника проходить мітинг. }} {{listing|type=see| lat=60.03625 | long=37.78518 | wdid= | name=Пам'ятник бєлозерскому судаку | alt= | image= | address=наб. Георгієвського, перетин з вул. Урицького| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-07 | description=Скульптура риби на вершині невеликий колони. Пам'ятник віддає данину рибальському промислу Бєлозерська. }} {{listing|type=see| lat=60.034023 | long=37.787938 | wdid= | name=Танк-пам'ятник Т-34-85 | alt= | image= | address= | directions=у парку на північ від кремля | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-07 | description=Танк на постаменті. Пам'ятник вікритий 9 травня 1979 року. }} {{listing|type=see| lat= | long= | wdid= | name=Пам'ятник братам Шамаріним | alt= | image= | address=на розі вул. Свободи і Бєлозер | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-07 | description=Стела з чотирма барельєфами в нижній частині. Встановлена в 1980-х в пам'ять про бєлозерських інженерів-конструкторів братів Шамаріних, які багато зробили для зміцнення обороноздатності країни. }} ==Чим зайнятися== {{listing|type=do| lat=60.03053 | long=37.79321 | wdid= | name=Бєлозерський обласний краєзнавчий музей | alt= | image= | address=вул.Фрунзе, буд.28 | directions= | url=http://www.belozermus.ru/ | facebook=https://www.facebook.com/groups/belozermus/ | vkontakte=https://vk.com/belozermus | phone=+7 (81756) 2-28-97 | email=belproswet@mail.ru | hours=Години роботи: зимовий період 10.00-17.00, вихідний неділя, літній період (з травня по вересень) без вихідних 10.00-17.00 | price= | lastedit=2019-03-03 | description= }} *{{listing|type=do| lat=60.03112 | long=37.78630 | wdid= | name=Музей «Русская изба» | alt= | image= | address=Міський вал, буд.1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/id160562984 | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-03 | description= }} *{{listing|type=do| lat=60.03238 | long=37.79357 | wdid= | name=Музей історії краю | alt= | image= | address=вул.Фрунзе, буд.22 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2015-03-01 | description= }} *{{listing|type=do | name=Художній відділ музею| alt= | url= | email= | address=Радянський пр., буд.76 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} *{{listing|type=do| lat=60.0354 | long=37.7910 | wdid= | name=Дім-музей поета-фронтовика С.Орлова | alt= | image= | address=вул. Дзержинського, буд.12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/id302573288 | phone=+7 (81756) 2-24-50 | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-07 | description= }} *{{listing|type=do | name=Дзвіниця церквиСпаса Всемилостивого | alt= | url= | email= | address=вул. Дзержинського | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} *{{listing|type=do | name=Спасо-Преображенський собор | alt= | url= | email= | address=вул. Радянський Вал | lat=60.0315 | long=37.7846 | directions= | phone= | fax= | hours=Закритий в зимовий період| price= | description= }} {{listing|type=do| lat=60.0322 | long=37.7893 | wdid= | name=Музей «Традиційні човни Бєлозерського краю» | alt= | image= | address=Торгова пл., буд.20 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/lodkabz | phone=+7(921)686-16-37 | email=grosh_55@mail.ru | hours= | price= | lastedit=2020-11-07 | description=Музей присвячений місцевому рибальському промислу, способам виготовлення човнів і риболовецьких снастей, а також побуті рибалок. }} {{listing|type=do| lat=60.03063 | long=37.79123 | wdid= | name=Музей Білого озера | alt= | image= | address=вул.С.Вікулова, буд.5 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/belogoozera | phone=+7(81756)2-13-45 | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-03 | description= }} {{listing|type=do| lat=60.0325 | long=37.7953 | wdid= | name=Центр ремесел і туризму | alt= | image= | address=Радянський просп., 72 | directions= | url=http://centremtur.ru | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (81756) 2-16-72 | email= | hours=понеділок-четвер: 08:15 - 17:30; п'ятниця: 8:15 - 16:15 | price= | lastedit=2020-11-17 | description=Проводяться екскурсії по майстернях. Майстер класи з виготовлення ляльок, ткацтва, лозооплетіння, деревообробки, розпису, мереживоплетіння, рукоділля, гончарної справи. Є магазин сувенірів, де можна придбати ляльку з льону «Бєлозерська пані», що стала туристичним брендом міста. }} ==Їжа== {{listing|type=eat | name=Кафе-бар при готелі «Речной вокзал» | alt= | url= | email= | address=Набережна, 80 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=11&ndash;23 | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе-млинцева | alt= | url= | email= | address=Радянський пр. 42 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=10&ndash;18 | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе при готелі «Русь» | alt= | url= | email= | address=вул. Дзержинського, 18а | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=11&ndash;23 | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе-хдальня «У Боцмана» | alt= | url= | email= | address=вул. Водотранспортна, 80 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=9&ndash;23 | price= | description= }} {{listing|type=eat| lat= | long= | name=Ресторан «Белые ночи» | alt= | image= | address=вул. Дзержинського, 17 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club87050995 | phone=8(81756)2-14-63 | email= | skype= | hours=12:00-20:00 | price= | lastedit=2015-04-06 | description=На першому поверсі знаходиться кулінария }} {{listing|type=eat |lat = |long = |wdid= |name =Ресторан «Калина Красная» |alt = |image = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type=eat| lat=60.03355 | long=37.79180 | wdid= | name=Ресторан «Провинция» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-03 | description= }} {{listing|type=eat |lat = |long = |wdid= |name =Кафе «Ковчег» |alt = |image = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ==Нічне життя== {{listing|type=drink| lat=60.031124 | long=37.792435 | wdid= | name=Танцмайданчик «Сковородка» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-11-13 | description=Танцмайданчик радянських часів. Відвідувана в основному представниками старшого покоління. Періодично виступає місцева група «Старый город». }} ==Где зупинитися== {{listing|type=sleep| lat=60.0255 | long=37.7949 | name=Гостьовий дім «Солнышко» | alt= | image= | address=вул. Леніна, 60а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7&nbsp;(81756)&nbsp;2-19-15, (921)&nbsp;250-09-87 | fax= | email= | skype= | hours= | price=Двомісний номер: 800 руб (2010) | lastedit=2015-03-01 | description=Благоустроєні кімнати в дерев'яному будинку. }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Русь» | alt= | url= | email= | address=вул. Дзержинського, 18a | lat= | long= | directions= | phone=+7&nbsp;(81756)&nbsp;2-17-31, 2-11-86 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description=Старий радянський готель. В номерах люкс є душ. }} {{listing|type=sleep | name=Турбаза «Речной Вокзал» | alt= | url=http://www.belozersk.com/index.php/abouthotel | email= | address=Набережна, 80 | lat= | long= | directions=в західній частині міста, заїжджати з вул. Свободи | phone=+7&nbsp;(81756)&nbsp;2-62-62, (921)&nbsp;732-21-00 | fax= | price=Двмісний номер: 1500 руб (2010) | checkin= | checkout= | description=За скромною назвою «турбаза» ховається сучасний готель у будівлі колишнього річкового вокзалу, що пропонує постояльцям цілодобову подачу гарячої води та інші блага цивілізації. Номери на 1-3 чоловік із зручностями. Сніданок, кафе. Безкоштовна стоянка. Безкоштовний Wi-Fi. Хороші відгуки. }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Готельно-ресторанний комплекс «Sea Side» | alt= | image= | address=наб. П.К. Георгієвського, буд. 5Б, | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-03 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Гостьовий комплекс «Приозерье» | alt= | image= | address=наб. П.К. Георгієвського, буд.16А | directions= | url=http://xn----htbbaif6becke1a4b9ej.xn--p1ai/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-03 | description= }} {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Гостьовий дім і кафе «Велес» | alt= | image= | address=наб. П.К. Георгієвського, буд.80 | directions=на тур.базі «Речной вокзал» | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club114360122 | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-03 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.0297 | long=37.8013 | wdid= | name=Апарт-отель Legenda | alt= | image= | address=вул. Карла Маркса, 28 | directions= | url=https://legenda-hotel.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= +7 (951) 684-34-27 | email= legenda-hotel@mail.ru | hours= | price=Двомісний номер: 2500 руб (2020); Чотирьохмісний номер 4 000 руб (2020) | lastedit=2020-11-07 | description= }} {{footer|ispartof=Вологодська область|type=Місто|status=Кістяк}} 5fs2y81s6lostu8sq486chrdt1ubs89 0 3128 34851 34801 2023-12-30T12:53:31Z Assyrian Human 6497 34851 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|update= 2020-12}} '''Кінгісепп''' — невелике місто на річці Лузі в південно-західній частині [[Ленінградська область|Ленінградської області]], недалеко від кордону з [[Естонія|Естонією]], районний центр з бурхливим військовим минулим і тихим провінційним сучасним. Туристи рідко затримуються в Кінгісеппі, проїжджаючи його наскрізь по дорозі з [[Санкт-Петербург]]а в сторону [[Нарва|Нарви]], і дуже даремно: в місті є на що поглянути, і кілька годин присвятити його огляду варто.{{geo|59.376|28.609|map=city|zoom=14}} ==Зрозуміти== {{citybar | city= Кінгісепп | citylocal= раніше Ям, Ямбург | arm = | image= Кингисепп. Собор Св.Екатерины 02.jpg | caption = Катерининський собор | website = http://кингисепп-мо.рф/ | population = | callingcode = +7 81375 | timezone= | monumentlist= Ленінградська область/Кінгісепп }} ===Історія=== [[File:Jaaman linna.jpg|thumb|upright=1.35|Фортеця Ям, гравюра початку XVII ст.]] Кінгісепп заснований у 1384 році як фортеця Ям. Будувалася вона на сухопутному шляху з [[Нарва|Нарви]] у [[Великий Новгород]] за участю представників всіх новгородських «кінців» (районів), а також великої кількості добровільних переселенців, тому, як стверджує літопис, була зведена всього за 33 дні і стала ще однією ланкою в низці оборонних споруд північного заходу Росії: більш молодою ніж [[Копор'є|Копорська фортеця]], і більш старою, ніж [[Івангород]]ська. Навколишні землі в той час були заселені народами іжора і водь, після побудови фортеці сюди потягнулися нові російські переселенці з новгородських земель, так що фортеця майже відразу обросла посадом, який став жвавим торговим портом на річці Лузі. Протягом XIV–XVI століть фортеця Ям витримала безліч облог, але в 1617 році за Столбовським мирним договором разом з усією Водською п'ятиною перейшла у володіння Швеції. У 1680 році стара кам'яна фортеця була знесена, залишився тільки дитинець, навколо якого почали будувати нові бастіонні зміцнення. Втім, закінчити їх не встигли: в ході Північної війни фортеця з прилеглим посадом була повернута до складу Росії, зберігши, однак, шведську назву Ямбург. Згідно з указом Петра I бастіонна фортеця була добудована, але в зв'язку зі зміщенням кордону далеко на захід майже відразу втратила військове значення. З 1784 року Ямбург став повітовим містом, що призвело до його перепланування, в результаті якої залишки дитинця були розібрані, на місці фортеці був розбитий парк, а в місті з'явилися перші кам'яні будівлі і промислові підприємства. Однак більшість проектів з розширення Ямбурга так і не було втілено в життя, і він, всупереч вигідному розташуванню, залишився маленьким і глухим. Не врятувала ситуацію навіть будівництво залізничної станції — до початку XX століття Ямбург був одним з найбідніших міст Петербурзької губернії. Правда, місцеве товариство «Просвіта» на чолі з видатним лікарем П.М. Прохоровим намагалося якось розвинути і облагородити місто: було відкрито комерційне училище з хорошим рівнем освіти, а також кілька лікарень та фельдшерських пунктів. У 1922 році Ямбург, який опинився прямо на кордоні з Естонією, був перейменований на честь тільки що розстріляного естонського комуніста Віктора Кінгісеппа. Одночасно місто почало рости — в ньому з'явилися професійний театр, загальна середня школа, будинок культури та т. д. У 1963 році на захід від міста був побудований комбінат по виробництву мінеральних добрив «Фосфорит», який відразу став основним роботодавцем для городян і викликав лавиноподібне зростання чисельності населення. У XXI столітті комбінат зберігає свої позиції містоутворюючого підприємства, незважаючи навіть на створення порту Усть-Луга, де тепер працюють багато кінгісеппців. При цьому на екологію Кінгісеппа комбінат помітно не впливає, оскільки знаходиться порівняно далеко від міста. Кінгісепп залишається одним з небагатьох старовинних міст Ленобласті, яке досі не повернуло собі історичну назву. Краєзнавці і громадські працівники неодноразово намагалися ініціювати перейменування Кінгісеппа назад в Ямбург, але місцеві жителі вважають цю назву неблагозвучною. === Орієнтація === Весь Кінгісепп зі сходу на захід перетинає автодорога {{Російська траса|41К|114}}, яка відходить від Нарвського шосе на східній околиці міста, поблизу села Тікопіа, а в межах міста стає головною вулицею — проспектом Карла Маркса і згинається досить крутим коліном до південь. У самій нижній частині цього коліна знаходиться автовокзал. Вся історична забудова міста зосереджена на проспекті Карла Маркса і в найближчих від нього кварталах на північ і південь. З півдня міську забудову обмежує залізнична лінія, за якою починається вже майже суцільний приватний сектор, який доходить до берега річки Луги. У західній частині Кінгісеппа, там, де проспект Карла Маркса перетинає Лугу з автомобільного мосту, знаходиться історичний центр міста — сучасна площа Ніколаєва, поблизу якої знаходяться Катерининський собор, Літній сад, розбитий на місці фортеці Ям, краєзнавчий музей та ін. На північ і північний схід від проспекту Карла Маркса сліди історичної забудови можна знайти також на протязі кварталу, до Жовтневої вулиці, вище якої починається радянська і пострадянська житлова частина Кінгісеппа, де немає майже нічого цікавого. На західному (лівому) березі Луги міської забудови немає взагалі. Там же, ще західніше від Луги, автодорога {{Російська траса|41К|114}} перетинається з Нарвським шосе, яке обходить місто з півночі, і змикається з ним. == Як дістатися == === На поїзді === Залізницею в Кінгісепп дістатися можна, але зазвичай не дуже зручно. На станції робить зупинку курсує один раз в день приміський поїзд [[Санкт-Петербург]] — [[Івангород]], який відправляється з Івангорода близько 6 ранку, а з Санкт-Петербурга під вечір. З поїздів далекого прямування тут зупиняється потяг [[Москва]] — [[Таллінн]], який іде строго протилежним графіком: вранці в сторону Івангорода, ввечері в сторону Петербурга. {{listing|type=go| lat=59.368294 | long=28.601147 | wdid=Q4220746 | name=Залізнична станція | alt= | image=Вокзал, Кингисепп.jpg | address=Вокзальна вул. 14 | directions= в двох кварталах від центру міста | url=http://kingisepp.dzvr.ru | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||8|00|22|00}} (квиткова каса) | price= | lastedit=2019-12-25 | description= У сучасній будівлі вокзалу є пункт поліції, буфет і зал очікування. }} === На автомобілі === З Санкт-Петербурга найочевидніший шлях в Кінгісепп — по федеральній трасі {{Російська траса|А|180}} ({{Російська траса|E|20}}) «Нарва» (вона ж Нарвське шосе). Відстань — близько 130 км, виїзд через [[Червоне Село]]. Можна при бажанні їхати через [[Петергоф]] або [[Стрельна|Стрельну]] і далі по Ропшинськиому шосе з виїздом на Нарвське, а також через [[Гатчина|Гатчину]] і далі через [[Волосово]], але ці шляхи більш довгі і витіюваті. З боку Естонії шлях проходить через [[Нарва|Нарву]] і [[Івангород]], відстань від Івангорода до Кінгісеппа по все тому ж Нарвському шосе — 23 км. З боку Москви найлогічніше їхати через [[Великий Новгород]] і [[Луга|Лугу]], від [[Псков]]а — через [[Гдов]] і [[Сланці]]. === На автобусі === '''З Санкт-Петербурга:''' автобус № 841 раз на годину (в бік Кінгісеппа з 8:00 до 22:00, в бік Петербурга — з 5:00 до 19:00), час у дорозі — дві з лишком години, але якщо траса вільна, то можна доїхати і за півтори години. У розкладі заявлено кілька проміжних зупинок, хоча на практиці вони робляться тільки на вимогу, причому водія треба попереджати про вихід заздалегідь. Інший раз, щоб обійти пробки, заощадити час або ще з якихось незрозумілих причин водії відхиляються від маршруту і слідують різними об'їзними шляхами. У Петербурзі автобуси відправляються від станції метро {{Метро СПб|1|Ленінський проспект}}, зупинка знаходиться прямо біля південно-західного виходу з метро (перший вагон з центру, в підземному переході повернути праворуч), проти будинку №13 по бульвару Новаторів. На зворотному шляху автобус також зупиняється і біля станції метро {{Метро СПб|1|Проспект Ветеранів}} на Дачному проспекті. У Кінгісеппі кінцева станція — автовокзал. Вартість поїздки — 400₽ (2020). Проходячі автобуси в напрямку Івангорода і Гдова відправляються від автовокзалу на Обводному, але курсують настільки рідко, що не мають сенсу в порівнянні з 841-м. '''З Івангорода:''' приміські автобуси № 51 та 51А, в середньому кожну годину, в дорозі 40-50 хв, вартість — 110–120₽ (2020). Маршрутки Івангород — Санкт-Петербург проходять Кінгісепп по об'їзній, де підбирають і висаджують пасажирів на вимогу. '''З Псковської області:''' прямий автобус Санкт-Петербург — [[Гдов]] через Кінгісепп курсує всього один раз в день. В інший час можна доїхати до [[Сланці]]в, куди кілька разів на день ходять маршрутки з [[Псков]]а, а потім дістатися до Кінгісеппа приміським автобусом № 104 (кожні 1-2 год, в дорозі 1 год 20 хв). Автобус № 851 Сланці = Санкт-Петербург проходить Кінгісепп по об'їзній. {{listing|type=go| lat=59.369769 | long=28.613234 |wdid= | name= Автовокзал | alt= | image= | address= пр. Карла Маркса, 42 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/atpkingisepp | phone= {{phone|7|931|357-28-93}}, {{phone|7|81375|2-05-06}} | email= | hours= {{hours|||6|00|21|30}} | price= | lastedit=2019-12-16 | description= В кінці 2019 року в Кінгісеппі відкрили новий автовокзал, який, правда, не має самостійної будівлі, а вмонтований в ТРК «Кубус». Приміщення маленьке, але є хоча б розклад, система оповіщення, лавки і розетки для зарядки гаджетів. Все інше пропонується шукати в ТРК. Автобуси паркуються поряд, спеціальних платформ і навісів для них немає. Плата за проїзд стягується водієм або контролером при посадці в автобус. }} === На кораблі === Хоча в середні віки Ямбург був торговим портом на Лузі, в даний час річка в цих місцях настільки обміліла, що ніяке пасажирське і вантажне сполучення по ній неможливо. == Транспорт == Кінгісеппом курсують кілька міських автобусів (3, 3А, 3Б, 5, 6), які, втім, навряд чи вам знадобляться, оскільки обслуговують вони сучасні міські квартали, а кілька історичних кварталів (по проспекту Карла Маркса і біля нього) легко пройти пішки. Є також безліч автобусів, які пов'язують Кінгісепп з прилеглими селами і містами, в тому числі з [[Івангород]]ом і [[Сланці|Сланцями]]. Розклади є на [https://городкингисепп.рф/raspisanie міському сайті] (актуальні на 2016 рік). Більш свіжу інформацію рекомендується шукати в [https://vk.com/atpkingisepp пабліку ВКонтакте]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} АТ «Кінгісеппський автобусний парк», де також можна задати будь-яке нагальне питання (відповідають швидко і детально). Вартість проїзду по місту (2019) — 25₽, заміські маршрути коштують дорожче. Є досить багато служб таксі ([https://rutaxist.ru/kingisepp повний список]), з місцевих компаній користувачі хвалять «Удачу» ({{phone|7|81375|2-77-77}}) і «Персональное» ({{phone|7|+81375|9-22-22}}). Поїздка по місту — приблизно 100₽, в ближні передмістя — 200–250₽, проте точну ціну варто з'ясовувати при замовленні. Можна замовити таксі в Санкт-Петербург (і з Санкт-Петербурга в Кінгісепп), однак ціну і умови поїздки обов'язково треба дізнаватися у диспетчера. == Пам'ятки == [[File:Крепость Ям 02.jpg|thumb|upright=1.35|Залишки фортеці Ям біля Катерининського собору.]] [[File:Кингисеппский парк.JPG|thumb|upright=1.35|Літній сад.]] [[File:Ямбург 0022.jpg|thumb|upright=1.35|Колишнє Комерційне училище, нині краєзнавчий музей.]] [[File:Кингисепп. Казармы Царицынского полка. Манеж.jpg|thumb|upright=1.35|Казарми Царицинського полку. манеж.]] [[File:Кингисепп. Бывшая ратуша 08.jpg|thumb|upright=1.35|Ратуша.]] === Проспект Карла Маркса === Незважаючи на те, що в XX столітті Кінгісепп двічі перебував на лінії фронту, історична забудова міста збереглася досить непогано. Переважна її частина зосереджена на проспекті Карла Маркса і в прилеглих до нього кварталах. Проспект забудований переважно двоповерховими будинками XIX століття і (частково) радянського періоду, одноманітно пофарбованими в блідо-жовтий колір, з деякими вкрапленнями непоказних сучасних п'ятиповерхівок. Найбільш симпатичні з історичних будівель — {{listing|type=see|lat=59.371698| long=28.605282|name=Маєток купця Васильєва| image=Кингисепп. Особняк купца Васильева 02.jpg|format=poi}} ''маєток купця Васильєва'' (№21) і {{listing|type=see|lat=59.370787| long=28.607980|name=Будівля Держбанку| image=Кингисепп. Здание Госбанка 02.jpg|format=poi}}''будівля Держбанку'' (№25). Варто звернути увагу і на обшарпанное одноповерхова будівля у дворі будинку № 4 — це не що інше як {{listing|type=see|lat=59.373179| long=28.599095|name=Колишня Ямбурзька в'язниця| image=Кингисепп. Бывшая Ямбургская тюрьма 02.jpg|format=poi}} ''колишня Ямбурзька в'язниця''. Крім того, на проспекті можна знайти кілька пам'ятників різних часів — від ранньорадянських до новітніх, в тому числі ''бюст Віктора Кінгісеппа'', а також встановлений влітку 2020 року перед будинком адміністрації ''пам'ятник Петру I''. {{listing|type=see|lat= 59.37474 |long= 28.59368 | wdid=Q1736077 |star=yes | name=Катерининсткий собор | alt= | image=Кингисепп, Екатерининский собор.JPG | address=вул. Ніколаєва, 6 | directions= біля автомоста через Лугу | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/soborekaterini | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2020-02-03 | description= Собор на березі річки Луги будувався в 1762-1782 роках за проектом іменитого петербурзького архітектора Антоніо Рінальді і за спеціальним указом імператриці Катерини II. У зв'язку з такими обставинами спочатку запланована невелика однокупольна церква, цілком підходяща для провінційного Ямбурга, поступилася місцем величного пятиглавому барочному собору з дзвіницею. Це досі пір найпомітніший будинок Кінгісеппа — купола собору видно практично з будь-якої частини міста. У XX столітті доля Катерининського собору (як, втім, і більшості інших храмів в СРСР) була нелегкою: в 1930-х роках в ньому розмістили військові склади, а під час війни він сильно постраждав від обстрілів і після цього довгий час стояв занедбаним. В середині 1960-х їм нарешті зайнялися і в 1979 році передали краєзнавчому музею. Музей знаходився тут до 1990 року, після чого собор повернули РПЦ, а вже в 2000-х роках знову відреставрували. В процесі сучасної реставрації собор знайшов історичний колір (біло-сірий), але зовнішня ліпнина так і не була відновлена, від справжніх інтер'єрів також нічого не залишилося. Крім того, створюється враження, що при реставрації були порушені пропорції собору: центральний купол збільшили в розмірах — так, що по висоті він майже зрівнявся з дзвіницею, через що основний обсяг собору оптично зменшився, і здається, що храм як би осів під землю. Проте, в красі і монументальності собору як і раніше не відмовиш. }} {{listing|type=see| lat=59.376586| long=28.595009 |wdid=Q73549950 | name=Фортеця Ям і Літній сад | alt= | image=Остатки крепостных стен.jpg | address=пр. Карла Маркса, 1Б | directions=на берегу Луги | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description=Від самої фортеці давно нічого не залишилося — вона була знищена за непотрібністю ще в царювання Катерини II, а в подальшому ще й частково забудована: через колишній центр фортеці пройшла дорога, на південь від якої побудували Катерининський собор, а на північ — Комерційне училище. Між собором і дорогою можна за деякої уважності знайти залишки південної вежі дитинця, але в цілому про фортецю Ям зараз нагадують лише зарослі чагарником земляні вали уздовж стрімчастого берега Луги. По валах протоптані стежки, де можна гуляти і милуватися краєвидом. Решта території була ще в XIX столітті перетворена гарнізоном Ямбурга в невеликій пейзажний парк, що отримав назву Літній сад. З петербурзьким Літнім садом він має мало спільного, проте впорядкований непогано: тут є досить великий ставок, що утворився на місці одного з ровів, а в ставку — фонтан, качки і рибки, по березі ставка встановлені лавки, з боку проспекту розбиті клумби. Тут же з радянських часів знаходиться ''пам'ятник партизанам''. Парк нічим не обгороджений, вхід в будь-яку його частину вільний. Іноді заходить мова про створення на місці фортеці археологічного музею під відкритим небом, були і проекти відтворення самої фортеці (в туристичних цілях, зрозуміло), але грошей на це традиційно немає, і поки справа не зайшла далі макета, що знаходиться в краєзнавчому музеї. }} {{listing|type=see| lat=59.375776| long=28.592919 |wdid=Q74821045 | name=Будинок Комерційного училища | alt= | image=Sc-mus.jpg | address=пр. Карла Маркса, 1 | directions= на территории парка/крепости, у автомоста | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description=Будівля була побудована в 1909-1910 роках, але не повністю. Для будівництва того, що спочатку планував місцевий архітектор К.К. Васильєв, не вистачило коштів, а училищу терміново потрібно своє приміщення, тому було вирішено побудувати тільки одне крило, а решта добудувати в міру надходження грошей. Але потім почалася Перша світова війна, за нею сталася революція, і будівля так і залишилося недобудованою. Про те, якою прекрасним вона могло бути, можна тепер судити тільки по проектним малюнкам, але навіть у вигляді існуючого нині обрубка вона справляє неабияке враження — особливо після реставрації, в ході якої будівлю почистили і відновили кутову башточку. Її архітектурне рішення поєднує в собі риси англійської колегіальної готики, фінського національного романтизму і петербурзького модерну. Цікаво, що в цілях економії його побудували з місцевого плитняку з цегляними вставками, що обрамляють вікна: так зазвичай в цих краях будували корівники і стайні, але ніяк не громадські будівлі, і аналогів цій споруді в Ленобласті немає. Зараз тут розташовується краєзнавчий музей, і це, мабуть, найкраще застосування для однієї з найкрасивіших будівель в Кінгісеппі. }} {{listing|type=see| lat=59.375031| long=28.599120 |wdid= | name=Казарми 146-го піхотного Царицинського полку | alt= | image=156. Кингисепп. К.Маркса пр. 3-5. Братская могила Слава героям.JPG | address=пр. Карла Маркса, 2-3 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description= В кінці XVIII століття в Ямбурзі відкрили ситцеву мануфактуру, а разом з нею — два корпуси Гостинного двору, де передбачалося продукцією цієї мануфактури торгувати. Але незабаром з'ясувалося, що це надто масштабна затія для маленького міста, і Гостинний двір виявився просто не потрібним. У 1830-х роках його перепланували під розміщення офіцерів полку; тоді ж по «зразковому проекту» відомого петербурзького архітектора А. Є. Штауберта між двох напівциркульних будівель був побудований критий манеж. По сусідству звели кілька додаткових будівель. Вийшов благородний класицистичний комплекс, який непогано зберігся до наших днів. Східне крило і манеж зараз використовуються під коледж і дитячу спортивну школу, завдяки чому ці частини виглядають трохи краще, ніж напівзанедбане західне крило, але хочеться вірити, що і його коли-небудь відреставрують. Вид на комплекс з проспекту, втім, трохи зіпсований ''військовим меморіалом «Слава Героям»'', який тут знаходиться ще з часів Громадянської війни, а остаточно сформувався вже після Великої Вітчизняної. }} {{listing|type=see| lat=59.374418| long=28.604119 |wdid= | name=Ратуша | alt= | image=Кингисепп. Бывшая ратуша 08.jpg | address=Велика Радянська вул., 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description= Знаходиться не на самому проспекті Карла Маркса, але 200 метрів від нього до ратуші пройти не тільки не важко, а й однозначно варто, тому що це не менш цікава споруда, ніж будівля Комерційного училища. Вона будувалася в ті ж роки і за проектом того ж архітектора Васильєва; про нього не збереглося, на жаль, взагалі ніяких відомостей, так що можна тільки здогадуватися, звідки в глухому Ямбурзі взявся настільки цікаво мислячий зодчий. Ратуша збудована знову-таки з плитняка з червоноцегляними вставками і в ще більш явному неоготичному-модерністському дусі, чому, власне, і отримала свою назву. Насправді офіційно вона ратушею, звичайно, ніколи не називалася, хоча і будувалася як адміністративна будівля — тут повинна була розміщуватися міська управа. У роки війни будинок одержав багато пошкоджень і був відновлений не дуже делікатно: загублені плітнякові фрагменти верхніх поверхів замінені цеглою. Зараз тут прозаїчно розміщується стоматологічна клініка, а на бічному фасаді можна знайти меморіальну дошку з нагадуванням про те, що під час німецької окупації у дворі ратуші розміщувався концтабір. }} ===Інші локації=== [[File:Могила Бистрома К.И. (1770-1838).jpg|thumb|upright=1.35|Могила Бістрома.]] {{listing|type=see| lat=59.380960| long=28.588046 |wdid= | name=Парк Романівка | alt= | image=Кингисеппский парк "Романовка".jpg | address= аул. Комсомоловка | directions= на левом берегу Луги, сразу за автомостом | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description=На цьому місці знаходилася садиба «Романівка», що належала генералу Карлу фон Бістрому, герою Наполеонівських воєн. Бістро був родом з остзейських дворян, тому не дивно, що і маєток його знаходився ближче до Естонії, ніж до столиці. Від садиби нічого не збереглося, окрім парку, який в центральній частині ще зберігає подобу регулярного планування, але в цілому зараз являє собою скоріше лісопарк. У повороту з Нарвського шосе на коротку вулицю Комсомоловка, що веде в парк, встановлена ​​''гаубиця'' на честь визволення Кінгісеппа від фашистів в 1944 році, частину парку за нею займає ''«Гай пам'яті»'' (де, втім, дивитися абсолютно нема на що), а в самому парку можна знайти залишки укріплень часів Великої Вітчизняної війни. Також тут є невелика будівля, яка зараз зайнята лижною базою, а колись в ній розташовувався {{listing|type=see|lat=59.379872| long=28.591552|name=Будинок інвалідів Гвардійського корпусу| image=Кингисепп. Дом инвалидов гвардейского корпуса 02.jpg|format=poi}}''Будинок інвалідів Гвардійського корпусу''. Він був побудований вже після смерті Бістрома, за його заповітом; вважається, що одним із завдань мешканців цього закладу була охорона могили командира, розташованої на сусідній галявині. }} * {{listing|type=see| lat=59.380259| long=28.591715 |wdid= | name=Пам'ятник на могилі Бістрома | alt= | image=Могила Бистрома К.И. (1770-1838).jpg | address=парк Романівка | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description=Пам'ятник був встановлений в 1841 році на зібрані чинами Гвардійського корпусу кошти, а його автором став прославлений скульптор Клодт. Правда, ніяк не можна сказати, що це найкращий його твір: бронзовий лев на високому гранітному постаменті, що опирається лапою на ядро, мало чим відрізняється від десятків «левів Медічі», яких можна побачити біля багатьох палаців Петербурга, на пристанях і в парках. Однак в парку маленького провінційного міста цей пам'ятник виглядає переконливо і навіть по-своєму зворушливо. У XX столітті лев двічі постраждав: спочатку революційні трудящі мало не здали його на металобрухт, потім, під час окупації, німці чомусь вирішили відправити його в Ригу. Але в 1954 році лев повернувся на своє законне місце і більш його не покидав. Бронзовому погруддю Бістрома, яке колись стояло в бічній ніші постаменту, пощастило менше: воно так і не було відновлене і в підсумку при черговій реставрації пам'ятника замінене барельєфом. }} {{listing|type=see| lat=59.385094 | long=28.597537 | wdid=Q78853181 | name=«Гай П'ятисот» і цвинтар | alt= | image=Кингисепп. Мемориал в Роще 500.jpg | address=вул. Жукова, 32 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-11 | description=Вважається, що в 1919 році на цьому місці білогвардійці під командуванням Юденича повісили 500 більшовиків, звідси і назва. Сучасні історики сумніваються в тому, що щось таке дійсно відбувалося, проте пам'ятник страченим так і стоїть досі, а після Великої Вітчизняної війни поруч з ним було створено братське військове кладовище. Зараз це великий меморіал, де встановлено пам'ятник солдату-визволителю, величезна стела в пам'ять загиблих на війні кінгісеппців і пам'ятний камінь жертвам концтаборів. Неподалік знаходиться старе, сильно запущене міське кладовище, де можна знайти безліч старовинних поховань, розорені здебільшого склепи і руїни {{listing|type=see|lat=59.384622| long=28.601983|name=Руїни церкви| image=Кингисепп. Скорбященская церковь 04.jpg|format=poi}} (Побудована в 1858 році, підірвана в 1955-м). Місцевими ентузіастами на стінах церкви встановлено кілька меморіальних дощок з перерахуванням солдатів і офіцерів Білої армії, закатованих і вбитих в 1919 році червоними. }} [[File:Ямбург 0021.jpg|thumb|upright=1.35|Лютеранська церква.]] {{listing|type=see| lat=59.384339| long=28.597947 |wdid= | name=Пам'ятник воїнам Естонського Гвардійського корпусу | alt= | image=Кингисепп. Эстонское воинское кладбище 04.jpg | address=вул. Жукова, 11Д | directions= напроти «Гаю П'ятисот» | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description=Невеликий акуратний меморіал з похованнями та лаконічним восьмигранним обеліском з доломіту, встановленим в 1953 році (архітектор Алар Котлі). Це фактично єдине естонське військове кладовище на території сучасної Росії. }} {{listing|type=see| lat=59.377807 | long=28.615388 |wdid=Q13668684 | name=Лютеранська церква | alt= | image=Ямбург 0021.jpg | address=вул. Воровського, 19Б | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club3449988 | phone={{phone|7|921|361-36-43}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description=Історична кірха Святого Лазаря до наших днів не збереглася, проте Ямбурзька лютеранська громада ніколи не припиняла існувати. У 1994 році нею було викуплено недобудовану будівлю, що спочатку призначалася під кафе, а через два роки, після ретельного ремонту та облаштування території, там відкрилася церква. Будівля вийшла простою, але при цьому вельми стильною. Знаходиться досить далеко від центру, в новобудовах, але якщо ви затрималися в місті більш ніж на кілька годин, цю церкву варто знайти і подивитися. }} [[File:Кингисепп. Пожарная часть 01.jpg|thumb|upright=1.35|Будівля пожежної частини.]] {{listing|type=see| lat=59.375373| long=28.609031|wdid= | name=Будівля пожежної частини | alt= | image=Кингисепп. Пожарная часть 01.jpg | address=вулиця Іванова, 34| directions= кут Жовтневої вул., поруч з ТЦ «Норд» | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description=Побудована в 1960-х роках, проте здалеку її можна навіть прийняти за зразок пізнього конструктивізму. Знахідка для любителів нестандартної радянської архітектури, особливо з урахуванням того, що вся інша радянська забудова Кінгісеппа абсолютно стандартна. }} {{listing|type=see| lat=59.370336| long=28.586171 |wdid= | name=Залізничний міст | alt= | image=Кингисепп. Железнодорожный мост 05.jpg | address=через р. Лугу | directions=йти по вул. Воскова на південь від Катерининського собору | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description=Існуючий міст — сучасний і нецікавий, однак поряд з ним збереглися складені з гранітних блоків опори старого мосту, побудованого в 1866-му і підірваного в 1944-му. За великої уважності можна знайти біля моста залишки дотів, а піднявшись на стару насип — насолодитися чудовим видом на річку, яка в цьому місці дуже дрібна і рясніє перекатами. Також неподалік від моста знаходиться досить симпатична сучасна {{listing|type=see|lat=59.36827| long=28.585889|name=Церква всіх Петербурзьких святих| image=|format=poi}}''церква всіх Петербурзьких святих'', а поруч з нею, на березі — джерело святої Катерини. }} ==Чем зайнятися== {{listing|type=do|lat= 59.375776 |long= 28.592919 | wdid=Q74821045 | name=Кінгісеппський історико-краєзнавчий музей | alt= | image=Sc-mus.jpg | address=пр. Карла Маркса, 1 | directions= біля автомосту через Лугу | url=http://museum.ru/m247 | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81375|2-39-22}} | email=kingmuseum@gmail.com | skype= | hours={{hours|Вт|Нд|10||17}}, крім останнього четверга кожного місяця | price= 100₽ (для пільгових категорій 50₽) | lastedit=2020-01-03 | description= Знаходиться в будівлі колишнього Комерційного училища. П'ять виставкових залів, з яких один присвячений темі Великої Вітчизняної війни, ще один — фотографічній справі (колекція фотоапаратів і старі знімки Ямбурга), а інші три — давніших часів. Експонуються знахідки, зроблені під час археологічних розкопок фортеці Ям і навколишніх курганів, і макет фортеці. Предмет гордості музею — велика етнографічна експозиція, присвячена життю та побуту малих народів водь і іжора; затверджується, що такої немає в жодному музеї світу. Музей зроблений з любов'ю і ретельністю і справляє дуже приємне враження. }} {{listing|type=do| lat=59.377791 | long=28.603404 | wdid= | name=Дитячий парк атракціонів «Анюта» | alt= | image= | address=Жовтнева вул. | directions= бульвар | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club717076 | phone= | email= | hours= | price=60₽ (дитячий квиток) | lastedit=2020-12-01 | description= Близько 15 різних атракціонів (працювати можуть при цьому не всі). Єдине містечко атракціонів не тільки в місті, а й в окрузі, тому у вихідні відвідувачів може бути дуже багато. }} {{listing|type=do| lat=59.377727 | long=28.590464 |wdid= | name=Міський пляж| alt= | image= | address=парк Романівка | directions= напротив крепости Ям | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-01 | description=Ніяк не обладнаний напівдикий пляж, головне достоїнство якого — місце розташування в межах міста. Багато місцевих цим пляжем нехтують, вважаючи за краще їздити купатися на озера в околицях міста. Ще один невеликий пляж є на «міському» березі Луги, неподалік від Катерининського собору. }} == Покупки == У Кінгісеппі достатня кількість продуктових і промтоварних магазинів малих і середніх розмірів, в тому числі магазинів економ-класу загальноросійських торгових мереж. Є також булочні/пекарні місцевої мережі «Хлеб-Вест». {{listing|type=buy| lat=59.376618 | long=28.607800 | wdid= | name= ТЦ «Норд» | alt= | image= | address=Жовтнева вул., 9 | directions= біля перетику з Великою Радянською вул. | url=http://nordcentre.ru/ | facebook= | vkontakte= https://vk.com/kingnord | phone={{phone|7|81375|6-40-06}} | email= | hours={{hours|||10|00|21|00}} | price= | lastedit=2019-12-16 | description=Вважається найбільшим торговим центром в Кінгісеппі. Близько 50 магазинів, відділення Сбербанку, книжковий магазин мережі «Буквоед» та ін. Є парковка, кафе, кінотеатр 5D і дитяча ігрова кімната. }} {{listing|type=buy| format=nocoords | wdid= | name= ТРК «Кубус» | alt= | image= | address= пр. Карла Маркса, 42 | directions= суміщений з [[#Автовокзал|автовокзалом]] | url=https://trkcubus.ru/kingisepp/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/cubus_kingisepp | phone= {{phone|7|800|550-05-08}} | email= | hours= {{hours|||10||21|}} | price= | lastedit=2020-12-12 | description= Великий торговий центр з кінотеатром, фудкортом і дитячою ігровою зоною. }} {{listing|type=buy| lat=59.378456 | long=28.609935 | wdid= | name= Торговий центр № 38 | alt= | image= | address=Велика Радянська вул., 28 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||09|00|21|00}} | price= | lastedit=2019-12-16 | description=Продукти, промтовари, є кафе. }} {{listing|type=buy| lat=59.380710 | long=28.620905 | wdid= | name= Міський ринок | alt= | image= | address=вул. Воровського, 44 корпус 5 | directions= біля перетину з Крикковськім шосе | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||07|00|21|00}} | price= | lastedit=2019-12-16 | description=В основному продуктовий ринок, але є і промтовари. }} {{listing|type=buy| lat=59.394623 | long=28.602012 | wdid= | name=«Лента» | alt= | image= | address=Крикковське ш., 69 | directions= | url=https://lenta.com/cities/lobl/0263/ | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|800|700-41-11}} | email= | hours=цілодобово | price= | lastedit=2020-12-01 | description=Великий мережевий продуктовий гіпермаркет. Знаходиться на північній околиці міста і тому підійде лише тим, хто об'їжджає Кінгісепп автомобілем по Нарвському шосе (поворот на Крикковськое шосе {{Російська траса|41К|005}} біля посту ДПС і далі проїхати 500 м). Втім, багато місцевих автобусів до «Ленты» теж доїжджають. }} ==Їжа== ===Дешево=== {{listing|type=eat| lat=59.370145 | long=28.614496 | wdid= | name=«Макдоналдс» | alt= | image= | address=пр. Карла Маркса, 42А | directions=біля автовокзалу | url= | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81375|4-33-77}} | email= | hours= цілодобово | price=300₽ | lastedit=2019-12-15 | description= }} {{listing|type=eat| lat=59.370763 | long=28.612003 | wdid= | name=«Хорошее место» | alt= | image= | address=Велика Громадянська вул., 1Б | directions=напроти автовокзалу | url= | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|981|681-46-48}} | email= | hours= {{hours|||08||19|}} | price=190₽ (комплексний обід) | lastedit=2019-12-15 | description= Невибаглива їдальня на другому поверсі меблевого магазину. Є опція «кава з собою». }} {{listing|type=eat| lat=59.374698 | long=28.607671 | wdid= | name=«Домашняя выпечка» | alt= | image= | address=вул. Іванова, 32 | directions= біля перетину з Жовтневої вулицею, в тій же будівлі — «Магнит» | url=https://candy-store-2058.business.site/?m=true | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|906|606-67-96}} | email= | hours= {{hours|||08||21|}} | price= | lastedit=2019-12-15 | description= Кондитерська з кавою, пиріжками та тортиками. }} {{listing|type=eat| lat=59.373924 | long=28.603684 | wdid= | name=Їдальня №1 | alt= | image= | address=Велика Радянська вул., 6А | directions=біля Ратуші | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||09||20|}} | price=100–300₽ | lastedit=2019-12-15 | description= Їдальня в приміщенні колишнього ресторану «Вена». Меню цілком традиційне для їдальні, їжа нехитра, але досить смачна, обслуговування швидке, персонал привітний. Несподіваний і приємний бонус — стіни, обвішані історичними фотографіями Ямбурга, які після прогулянки по місту дуже цікаво розглядати. }} {{listing|type=eat| lat=59.377633 | long=28.604692 | wdid= | name=Їдальня Кінгісеппського коледжу торгівлі та харчування | alt= | image= | address=1-я линия, 47 | directions=поруч з парком атракціонів | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-02 | description=Відомча їдальня з відкритим входом. }} ===Середньої вартості=== [[File:Кингисепп. Водонапорная башня.jpg|thumb|upright=1.35|Літнє кафе біля водонапірної вежі.]] {{listing|type=eat| lat=59.376372 | long=28.615022 | wdid= | name=«Токио-City» | alt= | image= | address= вулиця Воровського, 22 | directions= | url=https://www.tokyo-city.ru/adress/tc_spb/g-Kingisepp-ul-Vorovskogo-d-22.html | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|812|612-41-56}} | email= | hours={{hours|Нд|Чт|11||23|}}, {{hours|Пт|Сб|11||03|}} | price= 500–1000₽ | lastedit=2019-12-15 | description= Мережевий заклад, що широко поширився по Санкт-Петербургу і його околицях. Позиціонує себе як ресторан, проте за характером меню, де представлені всім відомі страви російської, європейської і азіатської кухні, це скоріше кафе з обслуговуванням. Є дитяча кімната, Wi-Fi, меню англійською, вегетаріанські та дитячі страви. }} {{listing|type=eat| lat=59.375573 | long=28.605391 | wdid= | name= Кафе «Суши Кинг» | alt= | image= | address=Велика Радянська вул., 14 | directions= ТЦ «Гранд» | url= | facebook= | vkontakte= https://vk.com/sushikingisepp | phone={{phone|7|911|847-50-50}} (доставка і замовлення з собою), {{phone|7|911|010-92-82}} (бронювання столів) | email= | hours={{hours|Пн|Пт|11||24|}}, {{hours|Сб|Нд|12||24|}} | price= | lastedit=2019-12-16 | description=Велике меню, крім суші та ролів є супи, гаряче, десерти, винна карта, чай і кава. Безкоштовна доставка при замовленні від 500₽, безкоштовний Wi-Fi. Хороші відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=59.381826 | long=28.603892 | wdid= | name=«Башня» | alt= | image=Кингисепп. Водонапорная башня.jpg | address= вулиця Жукова біля перетину з 2-ю лінією| directions= біля водонапірної вежі | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Сб|10||23|}} | price= | lastedit=2019-12-15 | description= Літня шашлична з пивом. За словами місцевих жителів, шашлик тут готують дуже добре. }} ===Дорого=== {{listing|type=eat| lat=59.372139 | long=28.604059 | wdid= | name= Бар (гастропаб) «The Collection» | alt= | image= | address=пр. Карла Маркса, 17/20 | directions= | url= | facebook=https://www.facebook.com/pages/The-Collection/328641070594438?nr | vkontakte= https://vk.com/pubthecollection | phone= {{phone|7|81375|2-51-51}} | email= | skype= | hours= {{hours|Нд|Чт|12||23|}}, {{hours|Пт|Сб|12||24|}} | price=240–380₽ за бокал пива | lastedit=2019-12-15 | description= Бар з кухнею, літньою верандою і (іноді) живою музикою. Відгуки в основному позитивні, хвалять і їжу, і інтер'єр, і обслуговування, хоча скаржаться на завищені (за мірками Кінгісеппа) ціни. }} ==Нічне життя== {{listing|type=drink| lat=59.379073 | long=28.616583 | wdid= | name=Нічний клуб «Орион» | alt=«Orion Club» | image= | address=вул. Воровського, 19А | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/orionclub_official | phone={{phone|7|81375|2-34-56}} | email= | hours=нд и {{hours|пн|чт|22||04|}}, {{hours|Пт|Сб|22||06|}} | price= | lastedit=2020-07-15 | description=Ресторан, танцмайданчик. Погані відгуки. }} == Де зупинитися == Кінгісепп — місто не туристичне, тому великих готелів тут передбачувано немає, але невеликі готелі є. Всі пропонують безкоштовний Wi-Fi, багато хто заявляє, що вміють «говорити вашою мовою». У зв'язку з близькістю до Естонії це, мабуть, означає, що персонал здатний пояснюватися англійською, але навряд чи естонською, хоча все може бути. Також сайти-агрегатори дозволяють подобово зняти квартиру з вибором приблизно з 10 варіантів. === Дешево === {{listing|type=sleep| lat=59.380492| long=28.608270 | name=Хостел «Рус» | alt= | image= | address= 2-а лінія, 64 | directions= | url=http://kingisepphostel.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|921|658-13-98}} | email= | skype= | hours= | price= 550-650₽ за місце | lastedit=2019-12-19 | description= Представник всеросійської мережі в Кінгісеппі. Номери з двоповерховими ліжками на 6, 8 і 10 місць. }} ===Середньої вартості=== {{listing|type=sleep| lat=59.373735 | long=28.623945 | name=«Милена» | alt= | image= | address= 1-а лінія, 2Б | directions=біля перетину з пр. Карла Маркса | url=http://hotelmilena.ru/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club169036484 | phone= {{phone|7|81375|5-76-80}}; {{phone|7|921|317-98-98}} (черговий адміністратор) | email= milena.hotel@mail.ru | skype= | hours= | price= От 1500₽ | lastedit=2019-12-19 | description= Міні-готель на 2 поверсі супермаркету «Магнит Семейный» на в'їзді в місто. Поруч «МакДональдс» і автовокзал. Цілодобовий заїзд. }} {{listing|type=sleep| lat=59.382980 | long=28.610848 | name=Гостевые номера | alt= | image= | address= ул. Химиков, 7Б | directions= | url=http://www.king-nomera.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81375|2-33-94}}; {{phone|7|909|587-31-87}} | email= phimikov7b@mail.ru | skype= | hours= | price= От 2000₽ | lastedit=2019-12-19 | description= В глубине жилого квартала, довольно далеко от центра по меркам Кингисеппа. }} ===Дорого=== {{listing|type=sleep| lat=59.387921 | long=28.611306 | name=«Narva» | alt= | image= | address= Крикковське шосе, 20 | directions= | url=http://narva-hotel.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|931|360-85-24}}; {{phone|7|921|388-64-41}} | email= hotelnarva@gmail.com | skype=hotelnarva | hours= | price= від 2500₽ | lastedit=2019-12-19 | description= В цьому ж будинку знаходиться готель «StAr» (приміщення 3Н, тел. +7 (921) 580-60-96, +7 (921) 630-96-62). }} {{listing|type=sleep| lat=59.378075 | long=28.607178 | name=Апарт-отель «Миранда» | alt= | image= | address= Велика Радянська вул., 25А | directions= | url=http://miranda-hotel.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81375|4-08-07}}; {{phone|7|981|834-41-91}} | email= info@miranda-hotel.ru | skype= | hours= | price= від 3300₽ | lastedit=2019-12-19 | description= Номери квартирного типу. Через дорогу розташований ТЦ «Норд». }} {{listing|type=sleep| lat=59.3872822032576 | long=28.6087270939483 | wdid= | name=Lakshmi hotel | alt= | image= | address=вул. Мужества, 4 | directions= за будівлею по Крикковському ш., 49 | url=http://la-hotel.ru | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|969|700-60-60}} | email=booking@la-hotel.ru | hours= | price=2300-4500₽ | lastedit=2020-12-01 | description=Невеликий готель в північній частині міста, приблизно напроти готелю «Narva», в глибині кварталу за довгобудом ТЦ. }} {{listing|type=sleep| lat=59.383474 | long=28.58355 | wdid= | name=Парк-готель «Green Force» | alt= | image= | address=Профілакторна вул., 2 | directions= | url=http://greenforce.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81375|2-46-00}}, {{phone|7|921|941-44-17}} | email= | hours= | price=2550-3850₽ | lastedit=2020-12-01 | description=Колишній профілакторій «Лужский берег» на лівому березі Луги, на далекому краю парку Романівка. Добиратися зручно тільки на особистому транспорті. }} == Запобіжні заходи == Як і в будь-якому невеликому провінційному місті, не рекомендується ходити пізно ввечері і вночі по приватному сектору. Також не варто купатися в незнайомих місцях. У центрі міста, за словами аборигенів, поліція досить часто і жорстко присікає вживання на вулицях алкоголю, в тому числі пива. == Околиці == Найцікавіше в околицях Кінгісеппа — міста '''[[Нарва]]''' і '''[[Івангород]]''', розташовані на берегах річки Нарви по різні боки російсько-естонського кордону, який відзначений двома значними середньовічними фортецями. Варто, втім, мати на увазі, що для відвідування Нарви потрібна шенгенська віза, а для Івангорода — та ж віза або пропуск в прикордонну зону. В цілому [[південний захід Ленінградської області|південно-західна частина Ленінградської області]], історична Інгерманландія, не обділена пам'ятками, знайомство з якими можна продовжити, попрямувавши на північ до берега Фінської затоки. Нижче перераховані тільки ті об'єкти, які знаходяться в безпосередній близькості від Кінгісеппа, а також прямо по дорозі до нього. === В бік Санкт-Петербурга === {{listing|type=vicinity| lat=59.439661 | long=28.832830 |wdid= | name=Поштова станція в Опольї | alt= | image=Potchtovayast.jpg | address= | directions= 15 км в бік Санкт-Петербурга | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-12 | description= Одна з історичних поштових станцій, побудована на початку XIX століття за проектом Луїджі Руска. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.435641| long=28.825786 |wdid= | name=Хрестовоздвиженська церква| alt= | image=Ополье.jpg | address=с. Опольє, 24 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81375|6-24-39}}, {{phone|7|81375|7-24-39}} | email= | hours={{hours|||8||17|}} | price= | lastedit=2020-12-12 | description=Добре відреставрована діюча церква 1874 року побудови. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.556957| long=29.149414 |wdid= | name=Поштовая станція в Чирковицях | alt= | image= | address=| directions= 40 км в бік Санкт-Петербурга | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-12 | description=Ще одна поштова станція по дорозі в Кінгісепп, при цьому збереглася краще за всіх. Прямо навпроти неї, по іншу сторону шосе виявляється не тільки напівзруйнована ''Спаська церква'', але і раптово {{listing|type=vicinity|lat=59.556121 | long=29.148159|name=Чавунова колонна (пам'ятник Миколі Демидову)| image=Памятник Николаю Демидову в Чирковицах (июнь 2018).jpg|format=poi}}''чавунова колонна-пам'ятник'' місцевому уродженцю — російсьому промисловцеві і меценату Миколі Демидову, представнику знаменитої династії Демидових. }} ===В бік Івангорода=== {{listing|type=vicinity| lat=59.381735| long=28.558718 |wdid= | name=Садиба Роткірхів-Лелонгів | alt= | image= | address=с. Новоп'ятницьке | directions=2 км в бік Івангорода | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-12 | description= Ця садиба колись належала двоюрідній бабусі Пушкіна — Софії Абрамівні Ганнібал-Роткірх; поет приїжджав сюди в пошуках матеріалів для своєї повісті «Арап Петра Великого». Дійшли до наших днів будівлі садиби виконані в неоготичному стилі і з Пушкіним не пов'язані, так як побудовані в 1850-і роки, але це не завадило почати відродження садиби саме під гаслом «відтворення пушкінських місць». Довгий час садиба належала військовим, зараз велика частина території, включаючи занедбаний, але як і раніше величний садибний будинок, доступна для огляду, а будинок в 2020 році навіть почали реставрувати. }} {{listing|type=vicinity| lat=59.427639| long=28.393490 |wdid= | name=Садиба Корфів | alt= | image= | address=с. Сала | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-12 | description=Від садиби залишилися лише фрагменти парку, проте на місцевому маленькому кладовищі, що на березі Луги, збереглася цікава споруда: родинна усипальниця Корфів, де на стінах написані німецькою імена і титули всіх тут похованих. До села можна доїхати від Кінгісеппа автобусами № 73 і 73А, а також особистим транспортом, це приблизно 10 км в бік Івангорода і ще близько 4 км від повороту на село Перше Травня. У цьому селі, праворуч від дороги, можна побачити і ще одне нагадування про садибу Корфів — монументальний {{listing|type=vicinity|lat=59.394253 | long=28.385657|name=Вітряний млин| image=|format=poi}}''остов вітряка'', складений з плитняка. }} {{ОА|мова=ru|стаття=Кингисепп}} {{footer|ispartof=Ленінградська область|status=Повний}} ratz7l6jcyhyxhjmwfqd4tlynsen5k1 0 3129 28088 28087 2020-12-21T21:27:24Z Visem 502 /* Околиці */ 28088 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Old stone wall Wikivoyage banner.jpg}} '''Гдов''' знаходиться в північній частині [[Псковська область|Псковської області]]. Маленьке місто, яке сильно постраждало під час війни і практично позбавлене пам'яток, є найбільшим населеним пунктом в околицях Чудського озера, так що при подорожах по місцевим болотах його не минути. У самому Гдові є руїни стародавньої фортеці і відновлена ​​з нуля церква, виконана в кращих традиціях псковської архітектури. Також танк часів Великої вітчизняної війни, що розташувався у парку «Перемога». Кілька купецьких особняків XIX століття, торгові ряди. Алея «Подихів» і старі мости. {{geo|58.744427|27.820787|map=city|zoom=14}} ==Зрозуміти== {{citybar | image= Собор иконы Божьей матери 5.jpg | caption = Собор Державної Богоматері | city=Гдов | citylocal= | population = 4421 (2010) | callingcode = +7 81131 }} Формально Гдов входить у прикордонну зону, і для відвідування міста необхідний пропуск. Однак прикордонних постів немає, документи не перевіряють. == Як дістатися == [[File:Вокзал в Гдове.JPG|thumb|upright=1.35|Вокзал Гдова.]] {{listing|type=go | name = Залізничний вокзал |alt = |image = Вокзал в Гдове.JPG |lat=58.73821 | long=27.84757 |address = Вокзальне шосе |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |description = Вокзал знаходиться на східній околиці Гдова в кілометрі від центру міста. Сюди приходить гілка з міста [[Сланці]] [[Ленінградська область|Ленінградської області]], але з кінця 2012 року пасажирські поїзди по ній не ходять, і чи будуть ще коли-небудь ходити — незрозуміло. Поїзд від [[Санкт-Петербург]]а до Сланців поки існує, далі можна їхати автобусом. }} {{listing|type=go | name = Автостанція |alt = |image = |lat=58.74366 | long=27.82087 |address = вул. Нікітіна |directions = в центре |url = |facebook = |vkontakte = |phone = {{phone|7|81131|2-14-97}} |email = |skype = |hours = |description = Через Гдов проходить єдиний в день автобус Санкт-Петербург-Псков (це спеціальний автобус, який прямує через [[Сланці]] і [[Кінгісепп]]: всі інші їдуть по прямій через [[Луга|Лугу]]), також кілька разів на день ходять маршрутки на [[Псков]] (2 год) і [[Санкт-Петербург]] (4 — 5 год) — можливо, це навіть офіційні автобуси, а не маршрутки. У Петербурзі відправлення від центрального автовокзалу або станції метро «Лиговський проспект», уточнюйте [http://gdovtrans.ru на сайті] або телефоном: {{phone|7|921|001-55-89}}, {{phone|7|931|901-00-10}}. Якщо ви вже добралися до міста Сланці, то можете скористатися парою додаткових автобусів, які, втім, не зістиковані з поїздом. }} '''Машиною''' дорогою {{Російська траса|Р|60}}, від Пскова 120 км, від Петербурга 234 км через Сланці (50 км) і Кінгісепп (100 км). == Пам'ятки == [[File:Gdov.Kremlin wall.20100803.DSC 0594.JPG|thumb|upright=1.35|Стіна Гдовської фортеці.]] {{listing|type=see | name = Гдовська фортеця |alt = |image = Gdov.Kremlin wall.20100803.DSC 0594.JPG |lat=58.74114 | long=27.82017 |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Фортеця була практично повністю зруйнована під час Великої Вітчизняної війни. Збереглися низькі вали з фрагментами кам'яних укріплень. Найбільший інтерес представляє {{listing|type=see|lat=58.74032|long=27.81987|image=Собор иконы Божьей матери 1.jpg|name=Собор Державної Богоматері}}, що знаходиться на території фортеці (1540, зруйнований в 1944 і відновлений в 90-і рр. XX ст) — прекрасний зразок псковської архітектури. }} {{listing|type=see| lat=58.74202| long= 27.81995|wdid= | name= Бюст П.П. Коновніцина | alt= | image= Петр Петрович Коновницын,участник войны 1812 года.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-08-31 | description= }} Історична '''міська забудова''' нечисленна і зосереджена на вулиці Карла Маркса. == Чим зайнятися == {{listing|type=do | name = Музей історії краю |alt = |image = |lat=58.74336 | long=27.81876 |address = вул. Карла Маркса, 31 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ==Їжа== {{listing|type=eat | name=Буфет № 2 | alt= | url= | email= |lat=58.74279 | long=27.81785 | address=вул. Карла Маркса, 8 | directions= в будівлі торгових рядів | phone= | fax= | hours= | price= | description= В асортименті чай, пиріжки та тістечка. }} {{listing|type=eat | name=Кафе | alt= | url= | email= |lat=58.74304 | long=27.81728 | address=вул. Карла Маркса, 19 | directions= | phone= | fax= | hours= {{hours|||10||19}}, {{hours|Пт|Сб|20||2}} | price=Гарячі страви: 50 — 70 руб (2009) | description=Кафе знаходиться в будівлі універмагу і є їдальнею з самообслуговуванням, алюмінієвими виделками та іншими атрибутами радянського громадського харчування. У тому ж залі знаходиться бар з випічкою, соками та спиртними напоями. В окремому залі — кафетерій (чай, продаж пиріжків). Їжа різна — іноді терпима, іноді не дуже. Кава тільки розчинна. }} ==Околиці== {{listing|type=see| lat=58.902249| long=27.75 | name= Церква Трійці Живоначальної в Доможирці| alt= 1558| image=116. Троицкая церковь в Доможирке на берегу Чудского озера..JPG | address= Псковська обл., Гдовський район, с. Доможирка| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Старовинна церква в псковському стилі. }} {{listing|type=see| lat=58.298106| long=27.647308 | name= Церква Михаїла Архангела в Кобильйому Городищі| alt= | image= | address= Псковська область, Гдовський район, Самолва, Кобильє Городище| directions=Знаходиться в прикордонній зоні, може бути важкодоступним | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Типовий для Псковської землі чотирьохстолпний одноголовий храм XV століття, що зберіг первинну форму восьмискатного покриття. У XIX столітті отримав західний боковий вівтар і дзвіницю. }} {{listing|type=see| lat=58.290887 | long=27.621984 | wdid= | name=Самолвовський амбар музей | alt= | image= | address=Псковська обл., Гдовський р-н, с. Самолва| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (911) 777-66-94 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-04-22 | description= }} {{footer|ispartof=Псковська область|type=Місто|status=Кістяк}} a34afizkerkmf1g248f2wn3vtz4iofj 0 3130 34872 28138 2024-01-04T13:29:50Z Assyrian Human 6497 34872 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|pgname=Кіровськ|update= 2020-08}} '''Кіровськ''' — місто на Неві, розташоване неподалік від її витоку. Це одне з робочих міст-супутників [[Санкт-Петербург]]а в ближній [[Ленінградська область|Ленобласті]]. Туристи сюди не їздять від слова «зовсім», хоча в Кіровську можна знайти цікаві будівлі середини XX століття, мальовничі краєвиди і забавні скульптури. Крім того, в межах міста знаходиться один з кращих військових музеїв області, а також важливий символ оборони Ленінграда — меморіал «Невський п'ятачок».{{geo|59.882133|31.052427|map=city|zoom=12}} ==Зрозуміти== {{citybar | city= Кіровськ | citylocal= | arm = | image= | caption = | website = http://www.kirovsklenobl.ru/ | callingcode = +7 81362 | timezone = UTC+3 | monumentlist=Ленинградська область/Кіровський район#Кіровск }} По берегах великих річок люди селилися з доісторичних часів, і береги Неви не становлять винятку. Однак біля витоку Неви майже до середини XX століття був єдиний відносно великий населений пункт — [[Шліссельбург]]. Кіровськ ж виник на початку 1930-х років як робоче селище при Дубровської ГРЕС (нині ТЕЦ). Місце для будівництва було обрано не тільки через близькість до води, але й через те, що околиці рясніли болотами, а значить, і торфом, на якому ГРЕС і повинна була працювати. Назвою ГРЕС зобов'язана місцевості Дубровка, що знаходилася на обох берегах Неви. Датою заснування Кіровська називають 13 червня 1931 року — день закладки фундаменту ГРЕС. Втім, перші два десятка років селище носило нехитре і характерне для тієї епохи назва Невдубстрой і тільки в 1953 році отримав міський статус, а також нове ім'я на честь Сергія Мироновича Кірова, який, як кажуть, і був ініціатором будівництва Дубровської ГРЕС. Переживши окупацію і розруху в роки Великої Вітчизняної війни, і відгородившись в повоєнний час, селище, а потім і місто продовжило розвиватися як промисловий центр району, яким залишається і зараз. Кіровськ логічно входить в «промислове кільце», що виникло в Ленінградській області незадовго перед війною або відразу після неї ([[Волхов]], [[Бокситогорськ]], [[Кіриші]], [[Сланці]]), проте з міст цього ряду він розташований на найближчій відстані від Санкт-Петербурга і тому найбільш доступний. Ні індустріальним гігантом, ні «спальної околицею» Пітера він не став, але свій внесок в економіку Санкт-Петербурга і Ленобласті вносить справно, а крім того, явно намагається бути культурним центром району. Спеціально їхати оглядати Кіровськ, можливо, немає особливого сенсу, однак якщо ви опинилися тут у справах чи проїжджаєте Кіровськ по дорозі в [[Шліссельбург]], [[Стара Ладога|Стару Ладогу]] або [[Петрозаводськ]], то дещо цікаве знайдете. У гарну погоду виходить до Неви стара частина міста буде відмінним місцем для прогулянки, та й розташовані на околицях великі військові меморіали представляють інтерес. === Орієнтація === Кіровськ витягнутий уздовж лівого берега Неви і повторює його вигини Петрозаводського шосе (траса {{Російська траса|41К|121}}), яке в межах міста стає Набережній вулицею. На південній околиці знаходиться меморіал «Невський п'ятачок». Далі, у міру просування на північ — Дубровська ГРЕС з промзони навколо неї, потім квартали передвоєнної і повоєнної забудови («Старий Кіровськ»), центром яких можна вважати театральну площу з Будинком культури і пам'ятником Кірову перед ним. Далі, за стадіоном, починається вже сучасна забудова, суспільно-діловий центр якої — автостанція і площа перед районною адміністрацією. Ця забудова простягається до міського кладовища на місці колишнього села Мар'їно, де переходить в приватний сектор. Північною межею фактично служить траса {{Російська траса|Р|21}} і Ладозький міст. Загальна протяжність міста уздовж Петрозаводського шосе (в адміністративних межах) — близько 7,5 км. При цьому «вглиб» Кіровськ зовсім вже не великий — близько 2,5 км в найширшій частині. == Як дістатися == === Літаком === Найближчий до Кіровська пасажирський аеропорт — «Пулково». Відстань по дорогах від центру Кіровська до «Пулково» — всього 55 км, що становить приблизно годину їзди, але прямий безпересадочний громадський транспорт відсутній. Таксі від Кіровська до аеропорту на липень 2020 року коштує 1200-1500₽. === Поїздом === {{listing|type=go| lat=59.853889 | long=31.017222 | wdid=Q4315621 | name=Станція Невдубстрой | alt= | image=Станция «Невдубстрой».jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-11 | description=З Санкт-Петербурга до Невдубстроя слідують чотири пари електричок в день з Ладозького вокзалу (через Мгу) і одна денна з Московського вокзалу. Час в дорозі — півтори години, вартість — 141–145₽ (2020). Станція розташована на східній околиці міста, фактично за його межами, так що це не кращий спосіб потрапити в Кіровськ. Втім, поруч зі станцією є автобусна зупинка, звідки до центру Кіровська можна дістатися на автобусах № 572А (проходженням Санкт-Петербург — Мга), № 572 (Кіровськ — Мга), № 574 (Кіровськ — Мга — Кірсіно), № 577 (Кіровськ — Войтолово). }} ===Автомобілем=== [[File:Ладожский мост разведён.jpg|thumb|upright=1.35|Ладозький міст розведений.]] З Санкт-Петербурга найзручніше їхати по федеральній трасі {{Російська траса|Р|21}} ({{Російська траса|E|105}}) [[Кола (траса)|«Кола»]] до Ладозького моста через Неву, а, переїхавши міст, згорнути за вказівником направо. Відразу за з'їздом вже починається територія Кіровська. Відстань — близько 35 км, час у дорозі залежить від часу доби і дня тижня: в будній день і/або «проти потоку» легко дістатися за півгодини, але коли траса завантажена, можна застрягти на годину і більше. Якщо поїздка запланована на ранок, варто також заздалегідь дізнатися (пошуком в Інтернеті або за допомогою GPS), що не розведений чи в цей час Ладозький міст: він розводиться для проходу дуже високих кораблів, що буває рідко, але все ж іноді це може статися. Є також альтернативний маршрут по Петрозаводському шосе ({{Російська траса|41К|121}}) від Рибацького (або від [[Колпіно]]) через Відрадне. Він трохи довший (43-45 км), шосе не таке широке і доглянуте, та й відсутність пробок у вихідні ніхто не гарантує, проте це не найгірший варіант, і варто мати його на увазі. Тим більше що траса, що йде уздовж лівого берега Неви, досить мальовнича. === Автобусом === * {{Метро СПб|4|Вулиця Дибенко}}: автобус № 565. Найзручніший. Курсує з інтервалом в 15-20 хвилин з раннього ранку до пізнього вечора, час у дорозі — 30-40 хвилин (залежить від завантаженості шосе, у вихідні може застрягти в пробці), вартість — 74₽ (2020). Можна також скористатися автобусом № 572А, який прямує через Кіровськ на Мгу. * {{Метро СПб|3|Рибацьке}}: автобус № 440 на Шліссельбург через Кіровськ. Курсує з інтервалом в 30 хвилин з раннього ранку до пізнього вечора, час в дорозі — 1 година 20 хв, вартість — близько 100₽. * З [[Колпіно]]: автобус № 475. Курсує з інтервалом близько 2 годин, вартість — близько 100₽. * З [[Мга|Мги]]: автобуси № 572, 574 і 577. Маршрути розрізняються тільки кінцевими ділянками (йдуть до різних сіл біля Мги), при цьому всі проходять через вокзал Мги. Загальний інтервал близько години, вартість — близько 100₽. * З [[Всеволожськ]]а: автобус № 513. Курсує з інтервалом 2 години від зал. платформи Всеволожська, вартість — близько 100₽. В автобусах не діють ніякі проїзні квитки (крім пенсійних для жителів Петербурга і області), плату за проїзд стягує водій або кондуктор. {{listing|type=go| lat=59.882177| long=30.982886 |wdid= | name=Кіровська автостанція | alt= | image=Кировск. Автостанция 02.jpg | address=Набережна вул., 6А | directions= | url=http://kirovsk-reg.ru/inform/avtobysi | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81362|2-14-50}}, {{phone|7|81362|2-02-50}} | email= | hours={{hours|||05||21}} | price= | lastedit=2020-02-22 | description= Незважаючи на офіційно вказаний графік роботи, останні автобуси звідси від'їзжають (і сюди приходять) опівночі, якщо вірити розкладу на офсайті. На автостанції зосереджена розлога автобусна маршрутна мережа Кіровського району області: нею Кіровськ пов'язаний не тільки з Санкт-Петербургом і Шліссельбургом, але і з багатьма населеними пунктами свого району і навіть, наприклад, зі [[Всеволожськ]]ом. Функцію автовокзалу виконує одноповерхова скляна будівля з маленьким залом очікування, кількома магазинами і кафетерієм. У кафетерії є безкоштовний туалет для відвідувачів, всі інші можуть скористатися перед окремими платним закладом (35₽). }} ===Кораблем=== [[File:Кировск. Пристань у автостанции.jpg|thumb|upright=1.35|Пристань на Неві в Кіровську.]] Пасажирського причалу в Кіровську немає, водний транспорт сюди не ходить. Однак власники яхт і катерів можуть дістатися до Кіровська по Неві і пришвартуватися в межах міста на території місцевого яхт-клубу або у кількох неохоронюваних пристаней. {{listing|type=go| lat=59.881868 | long=30.980622 | wdid= | name=Покинута пристань| alt= | image=Кировск. Пристань у автостанции.jpg | address=Набережна вул., 6а | directions=біля автостанції | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-15 | description=Покинута пристань в центрі міста, в радянські роки у неї зупинялися рейсові кораблі з Ленінграда в Шліссельбург. Нині використовується місцевими рибалками, придатна для швартування маломірних суден. У 2020 році піші підходи до пристані були перериті через будівництво по сусідству нової будівлі церкви, однак дійти до пристані (і покинути її після швартування) все ж можливо. }} {{listing|type=go| lat=59.900717 | long=30.990098 | wdid= | name=Рибальська пристань| alt= | image= | address=наб. р. Неви, біля будинку 18 | directions=північна околиця міста | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-09 | description=Пристань, яка використовується для швартування риболовних суден. }} {{listing|type=go| lat=59.861314 | long=30.970218 | wdid= | name=Порт Дубровка | alt= | image= | address=Набережна вул., 20б | directions=південна околиця міста | url=http://nevaport.ru | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|812|318-14-50}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-09 | description=Колишній вантажний порт, переобладнаний для стоянки яхт. Також тут надають послугу зберігання яхт в опалювальному елінгу. }} {{listing|type=go| lat=59.865709 | long=30.974257 | wdid= | name=Човнові сараї | alt= | image= | address=Набережна вул., 18 | directions=південна околиця міста | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-09 | description=Приватні гаражі для човнів. З місцевими мешканцями в тому числі можна домовитися про транспортування по воді. }} == Транспорт == Власний муніципальний транспорт в Кіровську відсутній. Для поїздок по місту місцеві жителі використовують приміські автобуси або таксі — благо, в місті діють всі основні агрегатори регіону: «Яндекс.Такси», «Таксовичкофф», «Maxim» і «СитиМобил». == Пам'ятки == [[File:Nevsky pyatachok Kirovsk.jpg|thumb|upright=1.35|«Невський п'ятачок», пам'ятник «Рубіжний камінь».]] [[File:Дубровская ТЭЦ.jpg|thumb|upright=1.35|Дубровська ТЕЦ з висоти пташиного польоту.]] [[File:Кировск. Дом на углу Краснофлотской и Победы 02.jpg|thumb|upright=1.35|Один з «німецьких котеджів».]] Кіровськ, як багато інших міст Росії, які виросли в XX столітті навколо містоутворюючих підприємств, з архітектурної точки зору не дуже цікавий, бо забудований здебільшого типовими будівлями. Крім військових меморіалів та кількох кварталів умовно історичної забудови, місто може запропонувати мандрівникові хіба що чудовий вид на Неву, хоча підійти до річки можна далеко не скрізь, оскільки на березі розташовано багато житлових будинків і підприємств. {{listing|type=see| lat=59.843611 | long=30.953333 | wdid=Q4315891 | name=Меморіал «Невський п'ятачок» | alt= | image=Nevsky pyatachok Kirovsk.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-11 | star=yes | description=Меморіал на місці одного з найвідоміших плацдармів битви за Ленінград — крихітної ділянки землі на правому березі Неви, який радянська армія зі змінним успіхом утримувала весь період блокади, втративши більше 200 тисяч солдатів. Комплекс почав складатися в 1952 році, коли тут був встановлений 10-метровий обеліск. Потім до нього додалися танк Т-34-85 на постаменті і гармата ЗИС-3, а в 1972 році був створений найпомітніший і найбільш відомий елемент комплексу — пам'ятник «Рубіжний камінь». У 1985 році з'явився пам'ятник «Примарний будинок» як символ 38 навколишніх сіл, знищених під час війни, а в новітні часи до комплексу були додані інтернаціональна Алея пам'яті і дві каплиці. Крім того, практично щорічно на території комплексу здійснюються поховання останків солдат, знайдених пошуковими системами, так що тепер «Невський п'ятачок» — ще й меморіальне кладовище. Весь комплекс займає чималу територію і справляє враження урочисте і сумне, а в темряві, коли включається підсвічування, — зловісне, що цілком відповідає характеру місця. }} {{listing|type=see| lat=59.907778 | long=30.987139 | wdid=Q3562907 | name=Ладозький міст | alt= | image=Ladozhsky Bridge.jpg | address=північна межа міста| directions=автодорогою {{Російська траса|Р|21}} | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-11 | description=Побудований на початку 1980-х років — це один з найновіших мостів через Неву і перший від її витоку. З точки зору конструктивних особливостей не є оригінальним, але розмірами може вразити. Також цікаво те, що міст побудований рівно на тому місці, де в січні 1943 року перебувала унікальна дерев'яно-льодова переправа для танків Т-34, які форсували Неву при прориві блокади. Логічно, що міст входить в меморіальний комплекс «Прорив»: під лівобережною підвалиною моста знаходяться музейний майданчик військової техніки та танк-пам'ятник, а в сам устій вбудований музей-діорама «Прорив блокади Ленінграда». Кращий вид на міст відкривається якраз в околицях музею, але й з інших частин Кіровська його непогано видно. Якщо пощастить, можна застати розведення одного з прольотів моста (графік розведення існує, але він дуже заплутаний). }} {{listing|type=see| lat=59.868611 | long=30.978889 | wdid=Q4169831 | name=Дубровська ТЕЦ | alt= | image=Dubrovskaya TEC 2012.JPG | address=Набережна вул. 37 | directions= | url=http://dubrovtec.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-11 | description=Яскравий зразок промислової архітектури 1930-х років. Була майже повністю зруйнована під час війни, оскільки служила одним з опорних пунктів німецької армії і перебувала в центрі бойових дій, але до 1946 року відновлена практично в колишньому вигляді. Прохід на територію зі зрозумілих причин закритий, проте ніхто не заважає милуватися будівлею здалеку. Особливо гарний вигляд відкривається з насипу залізничної гілки, що веде до ТЕЦ. }} {{listing|type=see| lat=59.873281 | long=30.98623 | wdid= | name=Соцмістечко Дубровської ГРЕС | alt= | image=Кировск. Бывшая баня на ул. Победы.jpg | address=вул. Перемоги | directions= | lastedit=2020-07-11 | description=Авангардний житловий масив був побудований в 1931–1932 роках за проектом Лазаря Хідекелі — архітектора-супрематиста, учня Марка Шагала і Казимира Малевича. Будувався одночасно з електростанцією, швидко і зовні просто, і до шедеврів «ленінградського авангарду», як і до більш знакових будівель Хідекелі, в загальному, не дотягує, але по-своєму все ж цікавий (знавцям варто звернути увагу на конфігурацію балконів-лоджій і на елементи модерну в оформленні сходових прольотів). Проект включав в себе 6 житлових корпусів, лазню, адміністративний корпус та гімназію, однак не всі будівлі вціліли під час війни, а при відновленні частина з них була перебудована в сталінському ампірі. Найефектніша конструктивістська споруда — лазня складного силуету з водонапірною баштою — зараз напівзакинуна і руйнується, а вежа була наполовину розібрана в 2014 році, як кажуть, по причині аварійності. Решта будівель виглядають трохи краще і в основному використовуються за призначенням. }} {{listing|type=see| lat=59.873218 | long=30.990417 | wdid= | name=«Старий Кіровськ» | alt= | image=Pobedy13 Kirovsk-WV.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-28 | description=Поруч з соцмістечком, по Червонофлотській і Радянській вулицях і по вулиці Кірова збереглося кілька кварталів так званих «німецьких котеджів» — дво- і триповерхових будиночків кінця 1940-х — початку 1950-х років будівництва. Такі квартали не оригінальні, їх можна в достатку знайти на околицях Санкт-Петербурга і в багатьох містах Ленобласті (в [[Гатчина|Гатчині]], [[Волхов]]і, [[Приозерськ]]у і ін.), проте саме в Кіровську, на тлі досить похмурої панельної забудови 1970-х і 2000-х, ці будинки виробляють особливо симпатичне враження. Крім них, тут можна знайти і кілька будівель, побудованих за індивідуальними проектами — наприклад, різноповерхову ''музичну школу'' (колишня адміністративна будівля) на вулиці Кірова, 16 з оригінальним боковим портиком або ''Будинок культури'', чий декор поєднує традиції класицизму і соцарту. В цілому, ця частина міста являє собою хрестоматійний приклад забудови радянського промислового мономіста; подібну забудову подекуди (скажімо, в [[Сілламяе]]) вже визнали історично цінною і поставили на державну охорону, однак в Кіровську вона мало кому цікава і потроху йде на знесення. Поки ще ці затишні квартали живі, їх варто подивитися; крім усього, тут просто приємно гуляти, особливо влітку, коли котеджі потопають у зелені і квітах. }} === Монументы і скульптури === Кіровськ на подив багатий малими архітектурними формами, як встановленими в радянські роки, так і більш сучасними. Крім військових меморіалів, розташованих і на міському кладовищі, і в парках, і на вулицях міста (зокрема, на Радянській і на Червонофлотській), тут багато і «цивільних» скульптур самого різного виду. В основному вони згруповані в декількох локаціях (в тому числі в зонах відпочинку — ПКіВ і Міському парку), але є пам'ятники і скульптури, що стоять окремо; навіть дитячі майданчики в Кіровську часом оформлені досить нестандартно. При наявності бажання і вільного часу можна влаштувати собі квест типу «знайди всі скульптури Кіровська» і побродити з цією метою по вулицях і подвір'ях. Однак найцікавіші знайти саме найпростіше, тому що майже всі вони стоять на виду. {{listing|type=see| format=nocoords | wdid= | name=Навколо будівлі районної адміністрації| alt= | image= | address= Нова вул. 1 | directions= | lastedit=2020-07-11 | description= }} * {{listing|type=see| lat=59.881514 | long=30.984755 | wdid= | name=Пам'ятник Леніну | alt= | image=Кировск. Ленин.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-24 | description=Перед головним адміністративним будинком району цілком природно бачити пам'ятник Леніну, проте цей конкретний пам'ятник, на перший погляд цілком типовий, насправді не такий простий. По-перше, це один з найбільш пізніх радянських пам'ятників вождю — він встановлений в 1987 році, вже в перебудовні часи. По-друге, оскільки між рішенням про його встановлення і потрібною датою (70-ю річницею революції) часу було зовсім мало, скульптор похапцем зробив Леніна лівшею: це одне з небагатьох скульптурних зображень Ілліча, де він вказує шлях трудящим не правою, а лівою рукою (цікаво, що роком пізніше точно такий же пам'ятник встановили в [[Уссурійськ]]у, тільки тамтешній Ленін — в кепці; також лівша був в Олександрії, Україна). Не обійшлося і без міських легенд: кажуть, що в момент відкриття пам'ятника Ленін вказував шлях строго до пивного ларька біля автостанції, який в підсумку довелося демонтувати. Зараз, до речі, він показує на побудовану вже в 2010-х роках православну церкву, що теж не позбавлене символічності. }} * {{listing|type=see| lat=59.881056 |long=30.985705 | wdid= | name=Лосеня Кірюша | alt= | image=Кировск. Лосенок.JPG | address= | directions= | description=Лосеня встановили в сквері перед адміністрацією за ініціативою місцевих дітей в 2008 році і з тих пір посилено просувають в символи району, виготовляючи, в тому числі, дрібні сувеніри із зображенням Кірюши і навіть зображуючи його на сміттєвих урнах. При цьому лосі, звичайно, в Ленобласті водяться, але не сказати, що епіцентр їх популяції знаходиться саме в Кіровську; втім, скульптура вийшла симпатична, так що чому б і ні. Розміром лосеня цілком зі дорослого лося, він порожнистий металевий, однак обшитий зеленим ворсистим матеріалом «під мох» і має величезні сумні очі з віями в дусі персонажів аніме.}} * {{listing|type=see|lat=59.880701 |long=30.987679 | wdid= |name=пам'ятник двірничці | alt= | image= Кировск. Памятник дворничихе.JPG | address= В сквере за администрацией | directions= | lastedit=2020-07-11 | description= Пам'ятників двірникам в Росії повно, але всі вони чоловічої статі. У Кіровську ж з 2011 року стоїть сувора двірничка (яку на картах політкоректно називають «жінка-двірник»), всім своїм виглядом показує, що жінки в російських селищах дійсно є, і що смітити тут не варто.}} {{listing|type=see| lat=59.879045 | long=30.988038 | wdid= | name=Пам'ятник ветеранам-пожежникам | alt= | image=Кировск. Ветеранам-пожарным 01.jpg | address=Червонофлотська вул., у дворі будинку 28 | directions=за домом 1 по Піонерській вул. | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-26 | description=Пожежні машини як пам'ятники зустрічаються рідше, ніж інший транспорт, але все ж це не унікальне явище. Однак в Кіровську на постамент поставили автоцистерну ПМЗ-27 1962 року випуску, і ось це вже заслуговує на увагу. Історична пожежна машина символізує «вірність службовому обов'язку» і є сусідами з сучасними діючими моделями, оскільки стоїть біля місцевого відділення пожежної охорони. }} {{listing|type=see| lat=59.874398 | long=30.979959 | wdid= | name=Обеліск Петру I | alt= | image=Кировск. Обелиск Петру.JPG| | address=Міський парк| directions=в створі вулиці Перемоги | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-27 | description=Встановлений в 2013 році на кошти місцевого мецената, але не повністю новий, оскільки являє собою копію пам'ятника 1847 року виготовлення, який стояв в містечку Червоні Сосни на передбачуваному місці зупинки Петра в 1703 році напередодні взяття шведської фортеці Нієншанц. Той перший обеліск був втрачений під час війни, але відтворити його там же зараз не можна (місце зайняте), тому в підсумку своїм пам'ятником Петру обзавівся Кіровськ. На одній з граней п'ятиметрового обеліска знаходиться мармурова дошка з профілем Петра і написом про ініціаторів установки оригінального пам'ятника в Червоних Соснах — каменярів братів Спірідонових. }} ==Чим зайнятися== [[File:Танки Прорыва.jpg|thumb|upright=1.35|Музей-панорама і військова техніка.]] {{listing|type=do| lat=59.908889 | long=30.994444 | wdid=Q4380929 | name=Музейний комплекс «Прорив блокади Ленінграда» | alt= | image=Diorama Proryv Blokady Leningrada.JPG | address=північна околиця міста| directions=під лівобережною підвалиною [[#Ладозький міст|Ладозького мосту]] | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/proryv_blokady_leningrada | phone={{phone|7|81362|2-07-82}} (діорама), {{phone|7|81362|6-90-29}} (панорама) | email= | hours={{hours|||11|00|18|00}} (діорама), {{hours|||10|00|17|30}} (панорама) | price=250₽ (діорама), 100₽ (панорама) | lastedit=2020-07-15 | star=yes | description=Був відкритий в 1985 році, до 40-річчя перемоги. Спочатку складався лише безпосередньо з будівлі музею-діорами, стилізованого під ДОТ, де на полотні розміром 40х8 м показані епізоди військової операції «Іскра», в ході якої в січні 1943 року була форсована Нева і прорвана блокада Ленінграда. Однак незабаром вся територія під мостом була оголошена музейною, а в 2003 році до танку-пам'ятника Т-34, що стоїть на постаменті біля діорами, додалася експозиція під відкритим небом, що складається з відреставрованої військової техніки, що брала участь в боях на Ленінградському фронті в 1941-1944 роках і знайденої на місцях колишніх боїв. Останнє додавання (2018 рік) — нова будівля музею-панорами «Прорив» з інтерактивною частиною. Екскурсії по музею проходять кожну годину, також доступний аудіогід. Відвідування відкритого майданчика безкоштовне. За 50 м на північ від танка-пам'ятника (за межами виставкової території) можна знайти ще один знак нового часу — поклінний хрест. Проїзд до музею з Кіровська — автобусом № 440 на Шліссельбург, а також будь-яким іншим, у якого на маршруті є зупинка «Музей-діорама», або особистим транспортом. При поїздці з Петербурга автобусом № 565 це перша ж зупинка після з'їзду з мосту (до музею треба трохи пройти пішки назад), особистим транспортом — те ж саме, але під міст до зупинки їхати не треба. Біля музейного комплексу є безкоштовна парковка. Музей користується популярністю і любов'ю не тільки у місцевих жителів, тому будьте готові до чималого числа відвідувачів, особливо у вихідні та свята. }} {{listing|type=do| lat=59.880216 | long=30.987169 | wdid= | name=Виставковий зал музею-діорами «Прорив блокади Ленінграда» | alt= | image=Кировск. Выставочный зал.jpg | address=Піонерська вул., 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|пн|пт|10|00|17|00}} | price= | lastedit=2020-07-15 | description=Місце проведення виставок на основі фондів музею та експонатів з інших музеїв. Бувають виставки місцевих художників. }} {{listing|type=do| lat=59.875144 | long=30.982797 | wdid= | name=Кіровський Будинок культури | alt= | image=Kirovsk Len oblast Kirov.jpg | address=Набережна вул., 27 | directions= | url=https://rdk-kirovsk.lenobl.muzkult.ru | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club35620092 | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-24 | description=Іноді проводяться масові заходи, організовані адміністрацією міста, і концерти заїжджих артистів. Сама будівля споруди 1949–1951 років — хороший зразок провінційного сталінського ампіру. Перед БК такого типу для повноти картини зазвичай стоїть пам'ятник Леніну (як, наприклад, в [[Волхов]]і), проте в Кіровську Ленін цілком логічно поступився місцем Кірову. }} {{listing|type=do| format=nocoords | wdid= | name=ТК «Маяк» | alt= | image=Кировск. Маяк.jpg | address=Набережна вул., 4а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-15 | description=Торговий комплекс, що включає в себе однойменний готель, сауну з басейном, нічний клуб, боулінг, більярд і кілька магазинів. }} ===Спорт=== {{listing|type=do| lat=59.898457 | long=31.004008 | wdid= | name=Траса для мотокросу | alt= | image= | address=Магістральна вул., 48 | directions=напроти Професійного училища | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-09 | description= }} {{listing|type=do| lat=59.86478 | long=30.987408 | wdid= | name=Кінний клуб «Фортуна» | alt= | image= | address=Залізнична вул., 97 | directions=всередині залізничного кільця ТЕЦ-8 | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/kk_fortuna | phone={{phone|7|965|772-21-46}} | email= | hours={{hours|||10|00|17|00}} | price= | lastedit=2020-07-09 | description=Проводяться індивідуальні та групові заняття, фотосесії, кінні прогулянки та екскурсії. Обслуговування тимчасово припинено в зв'язку з ремонтом, спортивні заняття тривають. }} {{listing|type=do| lat=59.876609 | long=30.984213 | wdid= | name=Комплекс стадіону імені Ю. А. Морозова | alt= | image=Кировск. Стадион 02.jpg | address=Радянська вул., 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Комплекс включає в себе відкритий стадіон на 5000 уболівальників, критий манеж та дитячо-юнацьку спортшколу. Проводяться змагання з різних видів спорту. У дні, коли заходів немає, вхід на стадіон вільний, і можна скористатися як мінімум біговою доріжкою для індивідуальних занять. }} ===Зони відпочинку=== [[File:Кировск. Набережная у Театральной площади.jpg|thumb|upright=1.35|Нижня набережна у міському парку.]] {{listing|type=do| lat=59.887715 | long=30.985587 | wdid= | name=Прибережна зона відпочинку| alt= | image=Кировск. Пляж 01.jpg | address=Набережна вул. | directions=за ТК «Маяк» | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Муніципальна зона відпочинку, де є пляж з кабінками і парою біотуалетів, волейбольний майданчик та кілька альтанок з мангалами. Примикає до ПКіВ. }} {{listing|type=do| lat=59.875349 | long=30.980115 | wdid= | name=Міський парк | alt=Старий парк | image=Кировск. Набережная у Театральной площади.jpg | address=Набережна вул. | directions=вздовж берега Неви | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-24 | description=Невеликий тихий парк з лавками, доріжками і видом на Неву, що безпосередньо примикає до Театральної площі. Крім [[#Обеліск Петру I|обеліска Петру]], тут є пам'ятник ''«Гвардійцям всіх поколінь»'', з боків якого встановлені два бюсти кіровчан, загиблих в Чечні, і два оглядові майданчики. Один, біля обеліска — старий, досить недоглянутий і нікуди не веде, другий, навпроти пам'ятника Кірову на Театральній площі — нови, від нього є спуск на коротку нижню набережну, суцільно фанеровану Путиловським вапняком. Зовсім до води підійти там не можна (та й берег заріс очеретом), але зате можна сфотографуватися на тлі великих червоних букв «КИРОВСК». Букви густо утикані лампочками і в темряві напевно добре проглядаються з пропливаючих повз теплоходів і танкерів. }} {{listing|type=do| lat=59.885987 | long=30.985651 | wdid= | name=Парк культури і відпочинку | alt= | image=Кировск. ПКиО 02.jpg | address=Набережна вул., на північ від автостанції| directions=вздовж берега Неви | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-09 | description=Більш відвідуваний, ніж попередній, але і набагато більш гучний парк, в основному зайнятий атракціонами та дитячими майданчиками. Однак ближче до Неви все ж можна знайти доріжку-алею з лавками для пасивного відпочинку. Є кіоски з їжею та напоями, в дальньому кінці парку — спуск на пляж (інших спусків до води в парку немає). У центрі розташована літня естрада з великим полем перед нею: тут в теплу пору року періодично проводяться різні концерти і заходи, в тому числі традиційний рок-фестиваль «На Кировской волне» (зазвичай проходить в липні). Там і сям встановлені всілякі фігури тварин з різних матеріалів, є також ''вовк із зайцем з «Ну постривай!»'' на алеї і дві переплетені хвостами ''русалки'' на підході до пляжу. }} {{listing|type=do| lat=59.875104 | long=30.984181 | wdid= | name=Сквер | alt= | image=Кировск. Сквер с бассейном.JPG | address=Радянська вул. | directions= за Домом культуры | lastedit=2020-07-09 | description=Чистий приємний сквер, декорований різними виробами з кованого металу (альтанка, підвісні кашпо з квітами і ін.). У центрі розташований невеликий басейн «в старовинному дусі» з пасторальною скульптурою, а в північній частині встановлено ''монумент «Матері — дітям»'' в честь загиблих воїнів та їхніх матерів (розгорнутий до Радянської вулиці). }} ==Покупки== [[File:Кировск. Набережный 03.jpg|thumb|upright=1.35|ТЦ «Набережный»]] У центрі міста досить легко знайти магазини економ-класу мереж «Магнит», «Пятёрочка» і «Дикси», а також немережеві продуктові і промтоварні точки. {{listing|type=buy| lat=59.882921 | long=30.985488 | wdid= | name=ТЦ «Набережный» | alt= | image=Кировск. Набережный 02.jpg | address=Набережна вул. 15 | directions=напроти автостанції | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||10||22}} | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Різноманітні промтовари, є також книжковий магазин мережі «Буквоед», салон зв'язку, бістро і т.д. }} {{listing|type=buy| lat=59.878194 | long=30.985600 | wdid= | name=Міський ринок | alt= | image=Кировск. Городской рынок.jpg | address=Піонерська вул. 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81362|2-87-45}} | email= | hours={{hours|||09||19}} | price= | lastedit=2020-07-15 | description=Продукти, промтовари, одяг і т.д. в торгових павільйонах і на вуличних лотках. }} {{listing|type=buy| lat=59.87187 | long=30.989063 | wdid= | name=ТЦ «Новосёл» | alt= | image=Кировск. ТЦ Новосел.jpg | address=вул. Перемоги, 10-б | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|Пн|Сб|10|00|19|00}}; {{hours|Нд||10|00|18|00}} | price= | lastedit=2020-08-04 | description=Торговий комплекс з продуктовими магазинами і кількома магазинами одягу. }} ==Їжа== [[File:Кировск. Золотая рыбка 02.jpg|thumb|upright=1.35|Кафе «Золотая рыбка».]] Крім традиційних кафе, в місті є також кілька закладів формату «Суші-шоп». === Дешево === {{listing|type=eat| lat=59.882921 | long=30.985488 | wdid= | name=Фастфуд «KFC» | alt= | image=Кировск. Набережный 01.jpg | address=Набережна вул. 15 | directions=ТЦ «Набережный» | url=https://www.kfc.ru/restaurants/980 | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|921|897-64-66}} | email= | hours={{hours|||10||21}} | price= | lastedit=2020-08-04 | description=Маленьке приміщення і не дуже хороші відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=59.886115 | long=30.998252 | wdid= | name=Кафе узбецької кухні | alt= | image= | address=Молодіжна вул. 18, літера В | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= цілодобово| price= | lastedit=2020-07-09 | description=Меню трохи ширше, ніж зазвичай можна знайти в подібних закладах. Хороші відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=59.879989 | long=30.987044 | wdid= | name=Кафе «Шлиссельбургский Прованс» | alt= | image=Кировск. Прованс.jpg | address=Піонерська вул. 1 | directions=біля виставкової зали | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/public169990971 | phone={{phone|7|921|326-03-68}} | email= | hours={{hours|||9||21}} | price=От 35–40₽ | lastedit=2020-07-16 | description=Великий вибір свіжої випічки з шліссельбурзької пекарні — пиріжки, булочки, торти, тістечка і т. д. Кава, чай, напої. Низькі ціни, милий інтер'єр, є літня тераса. Дуже приємне місце. }} {{listing|type=eat| lat=59.878578 | long=30.985705 | wdid= | name=Шаверма 24 | alt= | image=Кировск. Городской рынок, лето.jpg | address=Піонерська вул. 8, літера Г | directions=ларьок на парковці біля ринку | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= цілодобово| price= | lastedit=2020-07-15 | description=Стандартний для Північного Заходу Росії східний фастфуд. }} {{listing|type=eat| lat=59.876761 | long=30.986282 | wdid= | name=Кафе-пекарня «Хлебное место» | alt= | image=Кировск. Кафе Хлебное место.jpg | address=Піонерська вул. 14 | directions=міні-ринок «Долька» | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/hlebnoe_mesto_kirovsk | phone={{phone|7|905|219-49-99}} | email= | hours={{hours|||09||21}} | price=100–400₽ | lastedit=2020-07-17 | description=Кава, пироги, десерти. Вибір не дуже широкий, ціни ближче до середніх. }} {{listing|type=eat| lat=59.872397 | long=30.989382 | wdid= | name=Бістро «У Алика» | alt= | image=Кировск. Шаверма.jpg | address=вул. Перемоги, 14, літера Б | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|906|243-70-60}} (доставка додому) | email= | hours={{hours|||8|00|0|00}} | price= | lastedit=2020-07-15 | description=Ларьок з шаурмою і домашньою випічкою. }} ===Середньої вартості=== {{listing|type=eat| lat=59.882921 | long=30.985488 | wdid= | name=Кафе-бар «Аппетит» | alt= | image=Кировск. Набережный 03.jpg | address=Набережна вул. 15 | directions=ТЦ «Набережный», 2 поверх | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/bar_appetit | phone={{phone|7|981|700-80-04}} | email= | hours={{hours|||10||22}} | price= | lastedit=2020-08-04 | description=Безкоштовний Wi-Fi, є бізнес-ланчі. Відвідувачі хвалять і сам заклад, і панорамний вид на Неву з вікон. }} {{listing|type=eat| lat=59.882635 | long=30.983334 | wdid= | name=Кафе «Золотая рыбка» | alt= | image=Кировск. Золотая рыбка 01.jpg | address=Набережна вул. 6в | directions=біля автостанції | url=http://restgoldenfish.com/ | facebook=https://www.facebook.com/goldenfishkirovsk | vkontakte=https://vk.com/goldenfish_kirovsk | phone={{phone|7|812|966-08-56}} | email=rest.goldenfish@gmail.com | hours={{hours|Пн|Чт|11||00}}, {{hours|Пт||11||02}}, {{hours|Сб|Нд|12||02}} | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Спеціалізуються на рибі і морепродуктах, але є й інші страви. Велике меню. Безкоштовний Wi-Fi, є бізнес-ланчі (240₽). Відгуки суперечливі. }} ===Дорого=== {{listing|type=eat| lat=59.879442 | long=30.986674 | wdid= | name=Кафе-піцерія «Баффо» | alt= | image=Кировск. Пицца.jpg | address=Піонерьска вул. 1 | directions= | url=http://baffo-kirovsk.ru/ | facebook=https://www.facebook.com/pages/baffo-pizza/615982675174325 | vkontakte=https://vk.com/baffo_kirovsk | phone={{phone|7|81362|2-55-66}}, {{phone|7|921|865-84-64}} | email=baffo_kirovsk@mail.ru | hours={{hours|Нд|Чт|11||23}}, {{hours|Пт|Сб|11||00}} | price= | lastedit=2020-07-15 | description=Знаходиться на першому поверсі того ж довгого багатоквартирного будинку, в різних частинах якого розташовані виставковий зал, кафе «Прованс» і РАЦС. Крім піци, в закладі пропонують і багато іншого, в тому числі різний алкоголь. У той же час є дитяче меню і ігрова кімната. Позиціонується як «місце для сімейних і дружніх зустрічей». Ціни ресторанні. Парковки немає, але запарковаться поруч неважко. }} ==Нічне життя== [[File:Кировск. Маяк.jpg|thumb|upright=1.35|«Маяк» — ресторан, гостиница, ночной клуб]] Місто виділяється в низці подібних йому невеликих райцентрів наявністю нічного клубу, який, незважаючи на монополію, намагається підтримувати доступні ціни і відносно непоганий сервіс. Затьмарюється це контингентом, що складається в основному з місцевої молоді і не відрізняється вишуканими манерами: в клубі і поряд з ним часті бійки, місцеві жителі регулярно скаржаться на шум. {{listing|type=drink| lat=59.888361 | long=30.988623 | wdid= | name=Нічний клуб «Маяк» | alt= | image=Кировск. Маяк.jpg | address=Набережна вул. 4А | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/rk_mayak | phone={{phone|7|921|554-65-52}} | email= | hours={{hours|Пт|Сб|21||05}} | price= | lastedit=2020-07-15 | description=Діджейські сети, тематичні вечірки, є ресторан і банкетний зал. Кальян, караоке, більярд і т.д. }} == Де зупинитися == Вибір не дуже багатий (оскільки саме місто невелике), але в якості альтернативи можна зупинитися в [[Шліссельбург|Шліссельбурзі]], де вибір більший. У всіх готелях Кіровська є безкоштовний Wi-Fi. Крім готелів, сайти-агрегатори пропонують кілька варіантів апартаментів для подобової оренди. {{listing|type=sleep| lat=59.876494| long=30.986428 |wdid= | name= Рекорд | alt= | image=Кировск. Рекорд 02.jpg | address=Піонерська вул. 14 | directions= | url=http://www.hotelrecord.ru | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|812|337-14-73}} | email= reсordhotel@mail.ru | price= від 1350₽ (загальний номер на 5 місць) до 4000₽ (двокімнатний сімейний номер) | lastedit=2020-02-22 | description=Готель в самому центрі міста. Поруч знаходяться спортзал і стадіон, а в будівлі готелю — кафе «Хлебное место» і кілька магазинів, в тому числі винний. Є парковка. Обстановка досить-таки спартанська, харчування не пропонується. }} {{listing|type=sleep| lat=59.873259 | long=30.989608 | wdid= | name= Готель «Нева» | alt= | image= | address=вул. Перемоги, 11 | directions=вхід з вул. Кірова | url= | facebook=https://www.facebook.com/Гостиница-NEVA-1056603861027932/ | vkontakte=https://vk.com/public98828971 | phone={{phone|7|965|062-73-76}} | email= | hours= | price=от 2800₽ | lastedit=2020-07-15 | description=Міні-готель на 8 номерів. У вартість проживання входить сніданок. Цілодобовий заїзд, можна зупинятися з тваринами. Відгуки в основному позитивні. }} {{listing|type=sleep |format=nocoords | wdid= | name=Готель «Маяк» | alt= | image=Кировск. Маяк.jpg | address=Набережна вул. 4А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|921|554-62-28}} | email= | hours= | price=від 2700₽ | lastedit=2020-07-15 | description=Готель на три номери при нічному клубі. Судячи з відгуків, звукоізоляція в будинку погана, що при наявності за стіною нічного клубу робить відпочинок некомфортним. }} == Зв'язок == У місті розташовані базові станції всіх основних мобільних операторів Росії, які надають в тому числі доступ в інтернет за технологією 4G. Дротове підключення до Інтернету надають «Ростелеком», «WestCall», «Дом.ру» і кілька дрібніших провайдерів. {{listing|type=other| lat=59.880017 | long=30.988848 | wdid= | name=Кіровське відділення поштового зв'язку 187342 | alt= | image=Кировск. Почта.jpg | address=Нова вул., 5 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81362|2-95-61}} | email= | hours={{hours|пн|пт|8|00|20|00}}; {{hours|сб||9|00|18|00}}; {{hours|нд||9|00|14|00}} | price= | lastedit=2020-07-15 | description=Відділення пошти Росії в центрі Кіровська. Друге розташоване на околиці (Набережна вул. 1 корп. 1) }} == Запобіжні заходи == Перебуваючи на берегах Неви в літню пору, важко не піддатися спокусі в ній скупатися. Однак треба пам'ятати, що навіть влітку вода в Неві не надто тепла, а течія тут вельми швидка, і тому слід дотримуватися обережності і ні в якому разі не відпливати далеко від берега. При виборі місця для купання варто звертати увагу на те, де і як це роблять аборигени, і наслідувати їх приклад, а найкраще скористатися офіційним міським пляжем. == Околиці == [[File:Вид с воды на крепость.jpg|thumb|upright=1.35|Фортеця Горішок у Шліссельбурзі.]] Приблизно в 6 кілометрах на північ від Кіровська, біля витоків Неви знаходиться '''[[Шліссельбург]]''' — старовинне російське місто, набагато цікавіше з точки зору як історії, так і архітектури. Головна визначна пам'ятка Шліссельбурга — острівна фортеця Горішок, заснована новгородцями і пристосована Петром I до потреб Північної війни, згодом політична в'язниця («Російський Алькатрац»), а зараз музей і об'єкт культурної спадщини ЮНЕСКО. Горішок (як, втім, і стара частина Шліссельбурга з церквами, мостами і каналами) — з числа тих історичних місць Північного Заходу Росії, які неодмінно варто побачити. Проїзд з Кіровська автобусом № 440, також годиться будь-який особистий транспорт аж до велосипеда. У роки Великої Вітчизняної війни навколо Кіровська йшли запеклі бої, що зумовило появу в його околицях великої кількості братських поховань та меморіалів. Громадським транспортом до них доїхати не дуже просто, а ось на автомашині це не складе труднощів. Найближчі до Кіровська — {{listing|type=vicinity|lat=59.898051 |long=31.11356 |name=Місце з'єднання військ Ленінградського і Волховського фронтів| image=Место соединения войск Ленинградского и Волховского фронтов01.jpg|format=poi}} пам'ятник на ''місці з'єднання військ Ленінградського і Волховського фронтів'' при прориві блокади, {{listing|type=vicinity|lat=59.898742 |long=31.1165 |name=Німецький військовий цвинтар|format=poi}} ''Німецький військовий цвинтар'' (обидва на 47 км траси {{Російська траса|Р|21}} в межах селища Синявино), {{listing|type=vicinity|lat=59.875064 |long=31.126006 |name=Меморіал на місці боїв біля Робочого селища № 5|format=poi}} ''Меморіал на місці боїв біля Робочого селища № 5'' і, звичайно, ''«Синявинські висоти»''. {{listing|type=vicinity| lat=59.845817 | long=31.127443 | wdid= | name=Меморіал «Синявинські висоти» | alt= | image=Sinyavino eminences memorial 5.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-11 | star=yes | description= Це місце — не стільки висоти, скільки торф'яні болота, і під час війни багато тисяч солдат не тільки загинули тут від куль і снарядів ворога, але і згинули в трясовині. Останки цих солдат пошуковики знаходять по сей день. У 1980-х роках в цих місцях планували створити великий комплекс з військовими музеями та іншим офіціозом, але щось не склалося, було встановлено тільки центральний обеліск з Вічним вогнем. В результаті зусиллями місцевих жителів і пошукових загонів навколо обеліска, на майданчику, відведеному під комплекс, поступово утворилося просте, але організоване з великим старанням меморіальне кладовище з десятками братських і одиночних поховань, а також з пам'ятними знаками бійцям різних військових частин, які брали участь в боях за Ленінград. Такі місця варто відвідувати хоча б заради того, щоб розуміти, скільки жертв зажадала перемога в тій війні, і наскільки це все вимагає тиші і скорботи, а не бравурних маршів і бадьорих гасел. }} {{footer|ispartof=Ленінградська область|status=Повний}} 7lb6kd1ocrne9unixyrf21azjh0nx5r 0 3131 35916 35773 2024-07-23T00:31:11Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35916 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Сокіл''' розташований в [[Центр Вологодської області|центральній частині Вологодської області]]. Місто розташоване на березі Сухони. Супутник [[Вологда | Вологди]], розташований в декількох десятків кілометрів на північ. Місто є адміністративним центром Сокальського району області. {{Geo | 59.4666666667 | 40.1166666667 | map = city}} == Зрозуміти == {{Citybar | city ​​= Сокіл | citylocal = | arm = 35 sokol.png | image = Bridge over the Sukhona River at Sokol, June 2008.jpg | caption = | website = http: //gorodsokol.ru/ | population = 38452 (2010) | callingcode = 81733 | timezone = }} Сокіл отримав статус міста 2 березня 1932 року. До того він був фабрично-заводським селищем при однойменній паперовій фабриці (заснована в 1897 р). [[Файл:Sokol, Vologda Oblast, Russia - panoramio (1).jpg|300 px|міні|праворуч|Місто Сокіл]] Економіка міста опирається на діяльність лісопереробних і двох целюлозно-паперових комбінатів. Діє молочний комбінат, найбільш відомий «тим самим» згущеним молоком в синьо-блакитних жерстяних банках. З 2010 р Сокіл визнаний мономістом. Місто простягнувся вузькою смугою на двох берегах річки Сухони. Райони з'єднані автомобільним і залізничним мостами. Значущих пам'яток історії та архітектури в Соколі немає. Однак в Сокальському районі розташоване старовинне купецьке містечко [[Кадников]], колишній повітовий центр. Після будівництва гілки Північної залізниці в кінці XIX століття, яка пройшла повз нього, Кадников втратив колишнє значення, а за радянських часів районним центром став промисловий Сокіл. == Зрозуміти == == Як дістатись == Місто має високу транспортну доступність. Місто знаходиться на перетині Північної залізниці, федеральної автодороги {{Російська траса | М | 8}} «Холмогори» і річки Сухони. Близькість до [[Вологда | Вологді]] уможливлює авіасполучення через аеропорт обласного центру. === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт знаходиться в Вологді (близько 40 км від Сокола). Звідти тричі на тиждень на літаках ЯК-40 здійснюються рейси в Москву і два рази в тиждень в Санкт-Петербург. Також є міжнародний аеропорт в [[Череповець | Череповці]] (приблизно 120 км від Сокола). === {{Потягом}} === У місті діє станція «Сухона» Північної залізниці. На транзитних [http://www.sokoladm.ru/zheleznodorozhnaya-stanciya-suhona поїздах]{{Dead link|date=липня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} можна відправитися в [[Москва | Москву]], [[Санкт-Петербург]], [[Архангельськ]] , [[Северодвинск | Северодвинськ]], [[Мурманськ]], [[Котлас]], [[Воркута | Воркуту]], [[Адлер]] і [[Новоросійськ]] (2019 м). Діє одна електричка на лінії [[Вологда]]-Вожега (на 2019 р рейси здійснюються один раз в день туди і назад). Час в дорозі до Вологди становить 44 хвилини, вартість проїзду 95 рублів (2019 г.). Розклад краще уточнювати на [https://pass.rzd.ru/ сайті РЖД] або в агрегаторах. === {{Автомобілем}} === Місто розташоване біля федеральної автодороги {{Російська траса | М | 8}} «Холмогори». [[Файл:Sokol, Vologda Oblast, Russia - panoramio - Сергей Зубов.jpg|300 px|міні|праворуч|Місто Сокіл Вологодська область]] === {{Автобусом}} === Існує автобусне сполучення між Вологдою і Соколом. Автобуси відправляються в середньому кожні півгодини, час в дорозі близько години. Є один рейс в Череповець, а також маршрути до деяких інших найближчих населенних пунктів, наприклад, в Кадников і Устя. [Http://35sokol.ru/bus Розклад]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. З Сокальського автовокзалу до обласного центру також їздять приватники на легкових автомобілях. Вони ловлять потенційних клієнтів при вході в будівлю автовокзалу. Ціни трохи вище, ніж на автобусі, час у дорозі менше, але і за вашу безпеку вони відповідальності не несуть. Проте, багато місцевих користуються їх послугами. === {{Кораблем}} === У місті існує річковий порт Сокіл, однак пасажирські перевезення з кінця 1990-х років він не здійснює. == Транспорт == У місті працюють чотири автобусні маршрути, всі вони проходять через центральну вулицю міста Радянський проспект. Кінцева точка всіх маршрутів — Сокольская автостанція. [Http://35sokol.ru/bus Розклад]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Автобусний парк представлений маленькими Пазік. У місті, крім центральної вулиці, вже багато років не ремонтуються дороги, тому поїздка на будь-якому транспорті найчастіше схожа на родео. == Що відвідати == == Чим зайнятись == {{listing|type=do | name=Сокольський історико-краєзнавчий музей | alt= | url= | email= | address=вул. Набережна Свободи, буд. 50| lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Перекладено|мова=ru|стаття=Сокол}} {{footer|ispartof=Вологодська область|type=Місто}} 4h0grv68jqusd96w92ihsm2kefa5ghh 0 3132 28130 28093 2021-01-02T10:44:55Z Voll 30 /* Околиці */ 28130 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|unesco=yes}} '''Сестрорецьк''' — найрізнорідніше і в той же час не дуже відоме передмістя [[Санкт-Петербург]]а. Знамените містечко великим збройовим заводом, заснованим Петром I на початку XVIII століття. Виникло як робоча реміснича слобода. Сестрорецьк був одночасно царською резиденцією на північному березі Фінської затоки; пізніше ця місцевість перетворилася в курорт. Місто незвичайне тим, що розташоване між морем і великим водосховищем, створеним для потреб заводу. На берегах Сестрорецького Розливу вишикувалися дачі і знаменитий ленінський курінь, де влітку 1917 року переховувався вождь світового пролетаріату. Розлив і парк «Дубки» на березі Фінської затоки відзначені ЮНЕСКО як частина комплексу пам'яток [[Санкт-Петербург і передмістя|Санкт-Петербурга і околиць]]. {{geo|60.087|30.001|zoom=11|map=city}} ==Зрозуміти== {{citybar | city=Сестрорецьк | citylocal= {{lang|fi|Siestarjoki}} | image= Макет_потаенного_судна_Ефима_Никонова,_испытанного_на_озере_Разлив_в_присутствии_Петра_I_в_г.Сестрорецке.JPG | caption= Макет першого підводного човна | callingcode= +7 812 | timezone = UTC+3 | monumentlist= Санкт-Петербург/Сестрорецьк }} Сестрорецьк стоїть у гирлі річки Сестри на березі Фінської затоки. В середні віки тут ще не було ніякого міста, але вже проходив північно-західний кордон Новгородських земель. У 1617 році за результатами Столбовського миру гирло Неви і все узбережжя Фінської затоки перейшло до [[Швеція|Швеції]], а століттям пізніше Петро I ці землі повернув і почав освоювати. Першому російському імператору сподобався дубовий гай на те мису, де зараз знаходиться парк «Дубки». У 1714 році він звелів влаштувати тут заміську садибу, яку, як кажуть, дуже любив, оскільки оформлена вона була нарочито скромно на противагу парадного [[Петергоф]]а. Спадкоємців Петра ця простенька садиба анітрохи не цікавила: до середини XVIII століття її закинули, а потім і зовсім розібрали, тому залишився один лише пейзажний парк (і ще дубова гілка над морськими хвилями на гербі міста). Зате на перший план вийшов збройовий завод, заснований ще в 1721 році і став, напевно, першим заводом в околицях Петербурга. Заводу покладалася гребля, через яку на Сестрі виникло велике водосховище, назване '''Розливом'''. Влітку 1868 року в Сестрорецьку сталася жахливий пожежа, яка знищила практично всі міські будівлі, здебільшого дерев'яні. Містечко досить швидко відбудували заново, оскільки заводу потрібно було працювати, а працівникам — десь жити, проте серед місцевих краєзнавців в ходу датування виду «до пожежі» і «після пожежі», що надає Сестрорецьку несподівану схожість з [[Москва|Москвою]]. До кінця XIX століття Сестрорецьк зберігав промисловий і трохи військовий характер: на узбережжі періодично будували укріплення, а навпаки міста закінчувалася лінія [[Кронштадт|кронштадтських фортів]] — найпівнічніший з них, Тотлебен, стоїть прямо навпроти парку «Дубки». У 1894 році в Сестрорецьк була проведена залізниця. Всього через кілька років з ініціативи інженера і підприємця Петра Авенаріуса відкрився Сестрорецький курорт — комплекс з лікарні, пансіонату і курзалу, причому вважається, що все це було побудовано не стільки з турботи про здоров'я співвітчизників, скільки для того, щоб окупити залізницю: за відсутності курорту ніхто б у Сестрорецьк не їздив. Так чи інакше, ідея виявилася дуже успішною. Землі стали активно розкуповувати під дачі, і вздовж залізниці виникла ціла низка селищ, пізніше включених до складу міста. При цьому цілющі властивості свіжого морського повітря і соснових лісів заперечувати складно, так що курорт в Сестрорецьку залишився, тим більше що вже за радянських часів в Сестрорецьку і далі по узбережжю було побудовано безліч санаторіїв, будинків відпочинку та піонерських таборів. Багато з них продовжують діяти і зараз, пристосувавшись до сучасних реалій. У 1918 році прямо біля Сестрорецька пройшов кордон між [[Росія|Росією]] і [[Фінляндія|Фінляндією]]. Під час Великої Вітчизняної війни і блокади Ленінграда приблизно по тій же лінії проходив радянсько-фінський фронт («Сестрорецький кордон»), тому в лісах в околицях міста збереглася велика кількість укріплень, на основі одного з яких зараз створено цікавий військовий музей. З 1922 року завод змінив свій профіль з збройового на інструментальний і зайнявся випуском верстатів, вимірювальних пристроїв, а також столярних та слюсарних інструментів. На початку 2000-х він припинив свою роботу, щоб перебазуватися на нову територію, в той час як стара повинна бути перетворена в рекреаційну зону і частково віддана під житлові будинки. Станом на 2019 рік цей процес далекий від завершення, старі заводські корпуси стоять занедбаними. Зі зникненням заводу Сестрорецьк стає все більше схожий на типове для північного берега Фінської затоки курортне містечко, хоча райони в ньому як і раніше є найрізноманітніші. На огляд різних частин Сестрорецька можна витратити цілий день, особливо якщо у вас немає свого транспорту. === Орієнтація === Весь Сестрорецьк розташований на вузькій, у пару кілометрів завширшки, смузі суші між розливу (на сході) і Фінською затокою (на заході). Розлив і Фінська затока з'єднані водозливним каналом — через нього йде основний слив річки Сестри. Центр Сестрорецька знаходиться на північ від каналу, поруч з греблею, навколо невеликої затоки водосховища (Розливу). Центр оточують нудні квартали післявоєнного часу, серед яких ховаються корпуси старого заводу. Якщо відправитися на північний захід, ви потрапите на територію колишнього [[#Курорт|Сестрорецького курорту]], зайняту тепер приватними будинками і санаторіями. Південніше ж каналу спочатку йде сучасна багатоповерхова забудова, а далі на кілометри, до самої кільцевої дороги (КАД) тягнуться переходять один в одного типові дачні селища, де серед сосен стоять дерев'яні будинки, в тому числі старі і цікаві. Поблизу від каналу знаходиться селище Розлив, далі — у міру просування до Петербурга — Тарховка, Олександрівська і Горська. Всі вони входять до складу сучасного Сестрорецька. Курінь Леніна знаходиться в нежитловий частині міста на протилежному (південно-східному) березі Розливу. == Як дістатися == === Поїздом === Традиційний спосіб потрапляння в Сестрорецьк — приміським поїздом. Електрички відправляються від Фінляндського вокзалу в середньому кожну годину і витрачають на дорогу до Сестрорецька більше години, зупиняючись також біля {{Метро СПб|5|Старе Село}}. Вам потрібно напрямок на Бєлоостров. З боку [[Зеленогорськ]]а і [[Виборг]]а слід їхати до того ж Бєлоострова і там пересідати на електричку в бік Сестрорецька або в літній час сідати на потяг, який йде через Бєлоостров на Петербург. Зазвичай він ходить у вечірній час по вихідним. Вартість проїзду в один кінець від Фінляндського вокзалу до станції Сестрорецьк — 72₽ (2019). На території Сестрорецька електрички роблять кілька зупинок. За винятком станції Сестрорецьк, всі вони представляють собою окремі платформи без всякої інфраструктури (хоча велика дерев'яна будівля вокзалу колись була і на платформі Курорт). У порядку проходження від Санкт-Петербурга: {{listing|type=go| lat=60.040083 | long=29.977056 | wdid=Q4145889 | name=Платформа Гірська | alt= | image=Station Gorskaya St Petersburg old.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-29 | description=Ближче до КАД, ніж власне до Сестрорецька. Розташована прямо під трасою (віадуком) Кільцевої автодороги в тому місці, де вона повертає на [[Кронштадт]]. }} {{listing|type=go| lat=60.050608 | long=29.976925 | wdid=Q4061403 | name=Платформа Олександрівська | alt= | image=Пл. Александровская, Сестрорецк.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-29 | description=В центрі района Олександрівська. }} {{listing|type=go| lat=60.0622 | long=29.9734 |wdid= Q4452268 | name= Платформа Тарховка | alt= | image=Пл. Тарховка, вид на Сестрорецк.JPG | description= Біля південного краю Розливу, де починається Дорога до куреня Леніна (це назва вулиці): її довжина приблизно 4 км, громадського транспорту немає. Поруч знаходиться колишня садиба Авенаріуса і ''пам'ятник вождю'', заміський готель з рестораном і цікаві дореволюційні дачі. Якщо ж дійти до ''куреня'', пройти через територію музею і тією ж дорогою піти далі, то можна вийти або до лінії Виборзькій залізниці біля станції Дібуни, або до села Новосілки. }} {{listing|type=go| lat=60.0789 | long=29.9682 |wdid= Q4388597 | name= Платформа Розлив | alt= | image=Пл. Разлив-2010.JPG | description= У 10 хвилинах ходьби — музей ''«Сарай В. І. Леніна»''. Поруч з платформою є супермаркет «Пятёрочка». }} [[File:RZD ET2EM-003 Kareliya Sestroretsk station (28382722432).jpg|thumb|upright=1.35|Вокзал Сестрорецька.]] {{listing|type=go| lat=60.0930 | long=29.9587 |wdid= Q4417970 | name= Станція Сестрорецьк | alt= | image=Sestroretsk station railroad crossing.JPG | address= Дубковське ш., 1А | directions= | description= У центрі Сестрорецька, поруч з ''заводом''. Також звідси легко дійти до ''парку «Дубки»''. Дерев'яна історична будівля вокзалу, поруч магазини та кафе. Біля платформи з Петербурга розташована побудована в 2005 році каплиця з окремим будівлею бібліотеки (духовного центру), а на майданчику перед ними знаходиться прозора штуковина в формі московської Спаської вежі з портретом імператора Миколи II всередині і клумба під назвою «Поле чудес» з металевими скульптурами казкових персонажів, в числі яких великий біткоін. Обидві інсталяції ретельно обгороджені і виробляють трохи комічне враження. }} {{listing|type=go| lat=60.1112 | long=29.9538 |wdid= Q4248740 | name= Платформа Курорт | alt= | image=Пл. Курорт.JPG | description= Примикає до території Сестрорецького курорту. Східніше, за річкою Мала Сестра, знаходиться музей ''«Сестрорецький кордон»''. Найближча до берега Фінської затоки станція електричок не тільки Сестрорецького, але також і Виборзького напряму. Якщо потрібно просто «на затоку», то це якраз сюди. }} === Автомобілем === Через весь Сестрорецьк проходить Приморське шосе — це сучасна чотирьохсмугова магістраль. З Петербурга можна не поспішаючи їхати прямо нею: від центру міста 35 км. Південніше Сестрорецька проходить КАД, а на східніще — ЗСД (західний швидкісний діаметр). За 8 км на північ від міста ЗСД змикається з Приморським шосе, і починається траса «Скандинавія» на [[Виборг]] (110 км). === Автобусом === * {{Метро СПб|5|Старе Село}}: автобус № 216, маршрутка № 305 * {{Метро СПб|2|Чорная річка}}: автобус № 211, маршрутка № 425, 417 * {{Метро СПб|2|Парнас}}: маршрутка № 600 * {{Метро СПб|1|Площа Леніна}} (Финляндський вокзал): маршрутка № 400 * {{Метро СПб|3|Біговая}}: автобусы № 211, 216, маршрутки № 305, 400, 417 * З [[Кронштадт]]а: автобус № 215 Всі маршрути вважаються петербурзькими, в автобусах діють «Подорожники» та інші проїзні картки, в тому числі пільгові, проте оплата проводиться по зонах, тим більше що багато маршрутів слідують через Сестрорецьк далі на Зеленогорськ, так що, оплачуючи проїзд, повідомляйте водія або кондуктора, куди саме їдете. == Транспорт == === Автобуси === Кілька міських автобусів 300-х маршрутів відправляються від вокзалу Сестрорецька і роблять кругові рейси по місту, заїжджаючи, в тому числі, в район курорту. До платформи Курорт можна дістатися маршруткою № 417. === Водний транспорт === {{listing|type=go| lat=60.09330 | long= 29.96579 |wdid= | name= Пором до куреня Леніна| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|921|570-93-36}} | hours= | price= 150₽ (2014) | description= Поромна лінія працює тільки влітку. Відправлення щогодини у вихідні і кожні 1,5-2 год по буднях. Приємна водна прогулянка по Сестрорецькому розливу. Пристань розташована на стику вулиць Воскова і Мосіна недалеко від старого заводу. }} == Пам'ятки == === Центр === [[File:Вид храма.jpg|thumb|upright=1.35|Петропавлівська церква.]] [[File:Плотина на Водосливном канале("Шипучка") - panoramio.jpg|thumb|upright=1.35|Гребля Гаусмана на «Шипучці».]] [[File:PeterISestroretskDubki.jpg|thumb|upright=1|Пам'ятник Петру I у парку «Дубки».]] [[File:Цех №6 Сестрорецкого завода внутренний двор.jpg|thumb|upright=1.35|Цехи Сестрорецького заводу.]] [[File:Сестрорецкие пушки 7.jpg|thumb|upright=1.35|Пам'ятник з гарматами — продукцією Сестрорецького завода.]] {{listing|type=see| lat=60.0893 | long=29.9672 |wdid= Q4505185 | name= Церква Святих Петра й Павла | alt= | image= Вид храма.jpg | address= Петровьска наб. 1 | directions= на березі Розливу | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | hours= | description= Церква відкрита в 2009 році. Вона виконана в російському стилі, але з тактом і смаком, а присвячена пам'яті загиблих підводників, що не знайшло відображення у зовнішньому вигляді, зате накладає свій відбиток на інтер'єр. Всередині, прямо серед ікон, висить величезне інтерактивне табло з докладною інформацією про всі затонулі човни та їх екіпажі. Іконостас, навпаки, дуже скромний, а стіни і стеля просто пофарбовані блакитною фарбою, немов десь в державній установі. Крім усього, церква дуже вдало вписана в пейзаж і її зображення відразу стало одним з карткових видів Сестрорецька. }} {{listing|type=see| lat=60.0896 | long=29.9672 |wdid= | name= Перший підводний човен| alt= |image=Макет_потаенного_судна_Ефима_Никонова,_испытанного_на_озере_Разлив_в_присутствии_Петра_I_в_г.Сестрорецке.JPG | address= | directions= поруч з Петропавлівською церквою | description= У 1719 році умілець Юхим Никонов на Сестрорецькому Розливі продемонстрував Петру I «потаємне судно» — прообраз підводного човна. Макет цієї «бочки» встановлено зараз перед церквою. Бочка забезпечена веслами, а в якості баласту використовуються гирі, які скидаються в воду при обертанні спеціальних рукояток. Про ефективність даної конструкції історія замовчує, розробку закинули після смерті Петра I і до ідеї підводного флоту довгий час не поверталися. }} {{listing|type=see| lat=60.0900 | long=29.9648 | wdid= | name=Гребля Гаусмана | alt= | image=Плотина Гаусмана.JPG | address=вул. Мосіна | directions=поруч з Петропавлівською церквою | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-04-07 | description=Конфігурація гребель на Розливі може спочатку викликати деяке здивування. Найбільша гребля знаходиться на західному березі, тобто зовсім не там, де завод. Навпаки, заводська гребля в районі площі Свободи виглядає зовсім маленькою. Все це — наслідки півтора століття боротьби людини зі стихією, коли русло річки Сестри неодноразово змінювалося, а все греблі і дамби регулярно зносило паводком. Край цьому поклав інженер Р. Гаусман, який побудував в 1864 році нинішню греблю, яка потрібна була лише для того, щоб забезпечити злив зайвої води прямо в море, минаючи заводську греблю. Так в Сестрорецьку утворився водозливний канал, прозваний в народі ''шипучкою'' — через греблю дійсно нерідко б'є вода. Зверніть, втім, увагу, що ніяких конструкцій, крім власне водоскиду, тут немає. }} {{listing|type=see| lat=60.0900 | long=29.9416 |wdid= Q4417968 | name= Парк «Дубки» | alt= | image= Каналы Дубки.jpg | address= в кінці Дубковського шосе | directions= 1 км від станції і заводу | description=У минулому дубовий гай, а нині просто змішаний, переважно листяний лісопарк, який, тим не менш, різко виділяється на тлі сосняку, що панує по всій північній березі Фінської затоки. Це найзручніше в місті місце для того, щоб підійти до моря. Парк пронизаний мережею каналів, що дозволили осушити тутешню топку місцевість. Прогулюючись центральною алеєю, яка веде від входу в парк до західного краю мису, ви побачите {{marker|type=see|lat=60.09011|long=29.93513|name=Пам'ятник Петру I|image=PeterISestroretskDubki.jpg}} ''пам'ятник Петру I'' з сокирою в руці, ''Петропавловську каплицю'', побудовану в пам'ять про обстріл Сестрорецька англійським флотом в 1855 році, і ''ДОТ 1930-х рр.'' у самого берега. Якщо від доту піти наліво і трохи назад, ви потрапите в ту частину парку, де знаходився палац Петра I. Тут же був так званий ''голландський парк'', від якого, втім, не залишилося нічого, крім сітки зарослих каналів. }} {{listing|type=see| lat=60.092675 | long=29.955250 |wdid= | name=Пам'ятник Всеволоду Боброву | alt= | image=Памятник Всеволоду Боброву в Сестрорецке, где прошли его детство и юность. - panoramio.jpg | address=Дубковське ш. | directions= Привокзальний сквер, через дорогу від вокзалу | lastedit=2019-04-02 | description= У 2002 році одночасно встановили два пам'ятники видатному радянському спортсменові: один — на його батьківщині в [[Моршанськ]]у, інший — в Сестрорецьку, де пройшли його дитинство і юність. Вони абсолютно ідентичні, тільки Моршанський встановлений на гранітному валуні, а Сестрорецький — на низькому круглому постаменті. «Шаляпін російського футболу, Гагарін шайби на Русі» (Є. Євтушенко) зображений в динамічній позі, в момент удару по м'ячу. Цікаво, що саме Сестрорецький пам'ятник зображений на одній з поштових марок, випущених до Чемпіонату світу з футболу 2018 року. }} {{listing|type=see| lat=60.0944 | long=29.9685 | wdid=Q4417975 |star= yes | name=Сестрорецький завод | alt= | image=Сестрорецк вид на 6 и 2 цех.jpg | address=вул. Воскова, 2 | directions= | lastedit=2017-07-05 | description=Від старого заводу залишилося більше десятка червоноцегляних корпусів — непоганих пам'ятників дореволюційного промарха. Безпосередньо на вулицю Воскова виходить ''будівля заводоуправління'', побудована в тому ж самому цегельному стилі. Поруч з будівлею пам'ятник, що зображає, крім іншого, вироблені на заводі гармати. Неподалік розташований невеликий сад, в минулому належав директору заводу, де знаходиться і ''будинок командира (директора) заводу''. Трохи віддалік стоїть ''бюст Сергія Івановича Мосіна'' — винахідника гвинтівки-трьохлінійки, що з 1894 по 1902 рр. служив директором. На території заводу збиралися влаштувати технопарк, але ця ідея так і не була толком реалізована, через що прохід до корпусів заводу не дуже простий і не дуже легальний. Втім, можна обмежитися і зовнішнім оглядом, благо велика частина заводських будівель добре проглядається з вулиці. }} {{listing|type=see| lat= 60.091548 | long= 29.97191 |wdid= | name= Пам'ятник робітнику | alt= | image= Сестрорецк СПб Памятник рабочему СИЗ.jpg | address= сквер Петра Великого | directions= берег Розливу | description= Прощальний привіт Сестрорецького заводу — пам'ятник робітникові, який виходить з прохідної. Інтерес представляє тут не сам робітник, а барельєфи, що зображують продукцію заводу. Неподалік стоїть старий верстат. }} {{listing|type=see| lat=60.094700 | long=29.971113 | wdid=Q4365765 | name=Площа Свободи | alt= | image=Исполком Сестрорецка.JPG | address= | directions= | lastedit=2019-04-02 | description=Головна площа Сестрорецька може красномовно розповісти про історію міста. Вона з'явилася в середині XIX століття і неодноразово змінювала конфігурацію, періодично включаючи в себе частини прилеглих вулиць, але в цілому завжди перебувала між корпусами Сестрорецького заводу і Розливом. З боку заводу з дореволюційних часів збереглися виразна червоноцегляна будівля ''ремісничого заводського училища'' і симпатичний дерев'яний будиночок ''церковно-парафіяльної школи'' — єдине нагадування про те, що колись на площі височів Петропавлівський собор. Собор підірвали в 1930-х роках, на його місці побудували школу (нині гімназія), перед якою в 1960-х роках поставили ''пам'ятник Леніну''. У дерев'яному будиночку був Будинок піонерів, а зараз розташовується музична школа. Навпаки гімназії знаходиться колишня будівля ''готелю купця Калачова'', побудована в 1870-х роках в формах стриманою еклектики (за радянських часів тут знаходився військкомат, а зараз — військовий комісаріат та суд). Майже всю іншу сторону площі займає величезна ''будівля Виконкому'' 1970-х років будівництва, де зараз одночасно розміщуються міська адміністрація, кіноконцертний зал і РАЦС. Поруч — масивне колишнє ''казначейство'', мало не найбільша споруда дореволюційного Сестрорецька, яка потім побувала і госпіталем, і школою-інтернатом, а зараз служить офіцерським гуртожитком. І, нарешті, тут же знаходиться ''сквер Петра Великого'' з бюстом Петра і оглядовим майданчиком «Роза вітрів», звідки відкривається чудовий вид на «міську» частину Розливу і на Петропавлівську церкву на іншому його березі. }} {{listing|type=see| lat=60.110056 | long=29.966750 | wdid= | name=Сестрорецьке кладовище| alt= | image=Могила Зощенко М.М. на Сестрорецком кладбище.jpg | address=вул. Володарського, 64 | directions=біля примикання до Приморського шосе | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-04-14 | description=На Сестрорецком кладовищі можна знайти кілька військових поховань, могили сподвижника Леніна Миколи Ємельянова і конструктора гвинтівки-трилінійки Сергія Мосіна. ''Могила Мосіна'' знаходиться недалеко від входу, поруч з каплицею (сучасною), а ось щоб знайти ''могилу чудового письменника Михайла Зощенка'' з цікавою пам'яткою, треба пробиратися мало не в найдальший кінець кладовища. Втім, якщо прогулянка по кладовищу вас не приваблює, дуже схожий (але не ідентичний) {{marker|type=see|lat=60.088399|long=29.954977|name=Пам'ятник М.М. Зощенку|image=Центральная библиотека района.jpg}} ''пам'ятник Зощенку'' можна знайти в місті, біля будівлі бібліотеки, що носить його ім'я (вул. Токарєва, 7). У бібліотеці є невелика експозиція, присвячена письменникові, проводяться тематичні виставки та зощенківські читання. А ось дача, де письменник подовгу жив і працював, на жаль, не збереглася. }} На вулиці Володарського, крім кладовища (в кінці) і готелі Калачова (на початку), є ще кілька цікавих споруд. Це, по-перше, «Будинок-Мурашник», а по-друге, колишня {{marker|type=see|lat= 60.101339|long=29.972581|name=Будівля богадільні і сирітського притулку|image=Сестрорецк, Володарского 26 02.jpg}} ''будівля богадільні і сирітського притулку'' при католицькому костелі (вул. Володарського, 26). Сам костел давно знесений, в будівлі ж богадільні довгий час знаходився пологовий будинок, а зараз розташовується локальне відділення Пенсійного фонду. Це єдине кам'яна будівля Сестрорецька, побудована в стилі «північний модерн» (весь інший модерн тут — дерев'яний). Крім того, варто звернути увагу на колишній будинок купця Слобідського (вул. Володарського, 4) — місцеві краєзнавці називають його найстарішим цегляним будинком Сестрорецька і датують серединою XIX століття («до пожежі»). Правда, сторіччям пізніше будинок ґрунтовно перебудували і від його історичного вигляду мало що залишилося. === Рубіж === Любителі військової історії знайдуть в цій місцевості безліч цікавих об'єктів і артефактів. Після того, як в 1918 році кордон між Росією/СРСР і незалежною Фінляндією пройшов по іржавих канавах (в минулому — штучному випрямленню русла Сестри), в районі курорту були побудовані десятки дотів, капонірів і тому подібних споруд Карельського укріпрайону. Під час блокади Ленінграда лінія радянсько-фінського фронту проходила по річці Сестрі, звідки і виникла назва Рубіж. Він знаходиться біля Приморського шосе, на схід від Курорту, від якого відділений Малою Сестрою. [[File:Артиллерийский полукапонир в Сестрорецке.jpg|thumb|upright=1.35|Напівкапонір «Слон» в музеї «Сестрорецький рубіж».]] {{listing|type=see| lat=60.1131 | long=29.9715 |wdid= Q4417973 | name= «Сестрорецький рубіж» | alt= | image= Артиллерийский полукапонир в Сестрорецке.jpg | address= 37-й км Приморського шосе | directions= північна межа міста, навпроти військового кладовища | url= | facebook= | vkontakte= http://vk.com/apk1slon | phone= | hours=По вихідним | price= 100₽ (2019), для неповнолітніх і пенсіонерів безкоштовно | description= Майже всі споруди Карельського укріпрайону дійшли до нас у формі порожніх бетонних коробок, але одну з будівель — артилерійський напівкапонір «Слон» (АПК-1) — ентузіасти пошукового руху оживили, створивши на її основі дуже цікавий військовий музей. Відкрита експозиція показує протитанкові надовби (акуратні кам'яні пірамідки) і всілякі бронековпаки, зібрані по всьому Карельському перешийку, а також прикордонні стовпи різних років. Сам напівкапонір цікавий тим, що з нього стирчать справжні гармати. Усередині ж ви побачите зібрані пошуковими системами предмети — від іржавих гвинтівок до консервів з їжею і тюбиків із зубною пастою. Дітям, крім того, буде цікаво покрутити ручки на знаряддях і потримати все, що можна, в руках. Музей дуже живий і щирий — як, втім, і його творці, а за сумісництвом екскурсоводи. Відкрита експозиція доступна в будь-який час. Всередину пускають тільки з екскурсією, або, якщо бути точним, за її наявності, а слухати не обов'язково, оскільки місця всередині все одно дуже мало, і всі неминуче розійдуться по різних кімнатах. }} {{listing|type=see| lat= 60.12337 | long= 29.97941 |wdid= Q4417946 | name= Меморіал «Сестра» | alt= | image= Sestroretsk 7.jpg | address= 38-й км Приморського шосе | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Один з монументів «Зеленого поясу Слави» споруджений на північному рубежі оборони Ленінграда. Красиве місце на березі річки. }} ===Розлив і Тарховка=== [[File:Shalash Lenina 8.jpg|thumb|upright=1.35|Пам'ятник ленінському куреню і сам курінь на задньому плані.]] [[File:Lenins bust by Lenins shalash.jpg|thumb|upright=1.35|Ленінська галявина біля Куреня.]] Дачне селище Розлив зіграло невелику, але важливу роль в революційних подіях 1917 року. Після придушення протестів і демонстрацій («липневих днів») Тимчасовий уряд оголосив про арешт лідерів партії більшовиків: тоді партія приймає рішення укрити Леніна і Зінов'єва за межами Петрограда. Цей план реалізував робочий Сестрорецького заводу Микола Ємельянов, який спочатку поселив революціонерів на горищі свого сараю, а потім перевіз на інший берег Розливу, де вони під виглядом «чухонців» місяць жили в курені і косили траву (Ленін попутно писав свою працю «Держава і революція»). Зараз, коли до ленінського куреня прокладена дорога, подібне укриття може здатися дивним, але сто років тому берега Розливу були заболочені, доводилося переправлятися на човнах. Коли через місяць вся трава була скошена, а книга — дописана, Ленін виїхав до Фінляндії, де провів ще два місяці і на початку жовтня 1917 року повернувся до Петрограда для підготовки до збройного повстання. {{listing|type=see| lat=60.05888 | long=29.97650 | wdid= | name=Пам'ятник Леніну | alt= | image=Вики-встреча в Приморске 17 августа 2020 - 1.jpg | address=ріг Тарховської вул. і Федотовської доріжки | directions=початок Дороги до куреня | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-08-19 | description=Єдиний у своєму роді пам'ятник вождю світового пролетаріату, де Ленін не стоїть, не носить кепку і не вказує шлях у світле майбутнє, а сидить і пише, що символізує роботу над книгою «Держава і революція» навіть в умовах підпілля, на природі і в курені. На пагорбі стоять великі гранітні букви ЛЕНИН, паркан за ними приховує ''садибу Авенаріуса'' — організатора будівництва Сестрорецького курорту і залізниці. Садиба належить санаторію Міністерства оборони і, мабуть, закрита для відвідування. У парку садиби серед іншого знаходиться первісна, досить скромна версія пам'ятника авторові Леніну, яку в 1978 році замінили більш значною бронзовою. }} {{listing|type=see| lat=60.0818 | long=30.0317 |wdid= Q4519657 | name= Курінь В. І. Леніна | alt= | image= Shalash Lenina 9.jpg | address= | directions= східний берег Розлива | url= http://www.razlivmuseum.spb.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|812|437-30-98}} | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|||11||17}} кріме Ср, влітку: {{hours|||10||19}} | price= 120₽ | description= Оригінальний ленінський курінь, зрозуміло, не зберігся, і навіть сам факт його існування не був відомий широкому загалу до 1924 року, коли на похоронах Леніна організатор втечі Микола Ємельянов в подробицях розповів про цей епізод ленінської біографії. Практично відразу ж, в 1928 році, на потрібному місці був поставлений ''монумент'' із зображенням куреня і лаконічним написом «Ленину». Макет самого куреня не раз змінювався, а нинішній варіант є, судячи з усього, зменшеною копією, але це і не важливо, оскільки полежати там в будь-якому разі не пропонують. ''Музей'' повністю перероблений в пост-радянські часи і являє коротку, адаптовану, абсолютно не ідеологізовану історію втечі Леніна з Петрограда. Крім власне музею в «історико-розважальний комплекс Курінь В.І. Леніна» входить ресторан з міні-зоопарком і скульптурами тварин, виконаними, в тому числі, з моху. На монумент і курінь можна подивитися в будь-який час, ресторан відкритий з ранку до пізнього вечора, в певні години працює тільки музей. <br> Між будівлею музею і напівзруйнованим причалом на Розливі стоїть ще один пам'ятник Леніну, на цей раз в цілком класичній позі. Крім того, біля куреня, прямо на травичці в 2012 році встановили ще й величезний бюст вождя, отриманий в дар від петербурзького БКЗ «Жовтневий». Кажуть, що керівництво музею має намір влаштувати на території «парк скульптур радянського періоду», але поки ця ідея повноцінно не втілена. }} {{listing|type=see| lat=60.07972 | long=29.97687 |wdid= Q4408284 | name= Сарай М. А. Ємельянова | alt= | image= | address= ул. Ємельянова, 3 | directions= | url= http://www.razlivmuseum.spb.ru/saray.html | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|812|434-61-45}} | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|||11||18}} крім Ср, влітку до 19:00 | price= | description= Подібно ленінському куреню сарай перетворений в музей. Досить непримітна, але оригінальна будівля, що збереглася з революційних часів, накрита скляним ковпаком і має важку мармурову табличку, що повідомляє про перебування тут Леніна. }} == Чим зайнятися == Піщаний пляж починається від парку «Дубки» і тягнеться далеко на північ. [[File:Дюны на берегу озера. - panoramio.jpg|thumb|upright=1.35|Сестрорецькі дюни і сосни.]] {{listing|type=do| lat=60.1306 | long=29.9374 |wdid= Q4172268 | name= Пляж «Дюни» | alt= | image=Сестрорецк СПб. Дюны пляж в 2013 году.jpg | address= | directions= за Курортом і санаторієм «Белые ночи» | url= http://dunes-spb.com | facebook= | vkontakte= | description= За деякими відомостями, нудисти збиралися на цьому пляжі ще в 1960-і роки, і таким чином це найстаріший нудистський пляж в околицях Петербурга. У нього навіть є власний сайт, а ось інфраструктура практично відсутня. }} {{listing|type=do | lat=60.0591 | long=29.9740 | name= Акваклуб «Вода» | alt= | image= | address= Приморське шосе, 256А | directions= біля повороту до куреня Леніна | url= | facebook= | vkontakte= http://vk.com/clubvoda | phone= {{phone|7|812|318-37-73}} | fax= | email= | skype= | price= Від 1000₽/чол (2015) | hours= {{hours|пн|чт|8||23}}, {{hours|пт||8||24}}, {{hours|сб||9||24}}, {{hours|нд||9||23}} | description= Крім можливості поплавати в басейні площею 600 кв. м, тут пропонують, наприклад, потанцювати під струменями води або піддати себе спа-процедурам. У тому ж комплексі недешевий готель, оселившись в якому, ви, однак, зможете користуватися басейном безкоштовно. }} {{listing|type=do| lat=60.09081 | long=29.943055 | wdid= | name=Концертна зала парка «Дубки» | alt= | image= | address=Дубковське ш., 42 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-29 | description=Проводяться місцеві заходи. }} {{listing|type=do| lat=60.111018 | long=29.946799 | wdid= | name=Сестрорецький центр велопрокату | alt= | image= | address=вул. Максима Горького, 2в | directions= | url=http://mirveloprokat.ru | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|911|944-88-04}} | email= | hours={{hours|||10|00|22|00}} | price= | lastedit=2019-03-29 | description= }} == Покупки == У центрі Сестрорецька знайти продуктовий або промтоварний магазин не складе труднощів. Також в Сестрорецьку досить багато таких же мережевих магазинів, як і в будь-якому іншому районі Петербурга: «Пятёрочка», «Перекрёсток», «Магнит», «Норман» і т.п. До ваших послуг також ''ринок'' поруч з вокзалом, де, серед іншого, місцеві жителі продають гриби, ягоди, соління тощо. {{listing|type=buy| lat=60.100986 | long=29.969995 | wdid= | name=«Свежий хлеб» | alt= | image= | address=наб. р. Сестри, 17Д | directions= вхід з боку водонапірної вежі | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||08|00|20|00}} | price= | lastedit=2019-03-31 | description=Магазин на території Сестрорецького хлібозаводу, торгує хлібом і випічкою власного виробництва. Ще один подібний магазин є у дворі позаду вокзалу (вул. Токарєва, 15). }} {{listing|type=buy| lat=60.093231 | long=29.95976 | wdid= | name=Торговельний комплекс | alt= | image= | address=вул. Воскова, 15 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|812|434-57-17}} | email= | hours={{hours|||10|00|19|00}} | price= | lastedit=2019-03-29 | description=Торговельний комплекс неподалік від вокзалу. Фасадна частина будівлі — дореволюційна, будівля розширена в 1954 році. Промтовари, послуги, пивний магазин. }} {{listing|type=buy| lat=60.093093 | long=29.957142 | wdid= | name=Торговельний комплекс | alt=Будинок купця Кучумова | image= | address=вул. Комунарів, 2 / Дубковське ш., 4 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-29 | description=Дореволюційний купецький будинок. За радянських часів перебудований під розміщення пошти та ощадкаси. Зараз в будинку розташовані численні торговельні точки різних напрямків і з різним графіком роботи, проте з 9-10 ранку до 7-8 вечора можна застати відкритими їх всі. }} {{listing|type=buy| lat=60.093209 | long=29.957745 | wdid= | name=Торговельний комплекс | alt= | image= | address=Дубковське ш., 2а | directions= напроти вокзалу | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-29 | description=Одноповерховий ТК поруч з будинком Кучумова. Стільниковий зв'язок, грошові перекази, м'ясної та кондитерський магазини, кафе «Жарь! Пышка». }} {{listing|type=buy| lat=60.093738 | long=29.961995 | wdid= | name=Сестрорецький ринок | alt= | image= | address=вул. Воскова, 10Б | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||10|00|20|00}} | price= | lastedit=2019-03-31 | description= }} == Їжа == Як і в інших районах Петербурга, в Сестрорецьку можна знайти міні-кав'ярні при великих продуктових магазинах, які торгують випічкою і кавою на виніс, а також суші-шопи і піцерії. Все це знаходиться в сучасній частині міста, а ось в районі Курорту ні магазинів, ні громадського харчування майже немає. === Дешево === {{listing|type=eat| lat=60.0931 | long=29.9571 | name= Кафе «Место встречи» | alt= | image= | address= вул. Комунарів, 2/4 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours={{hours|пн|чт|09||23|}}, {{hours|пт|нд|09||01|}} | price= Комплексний обід: 250₽ | lastedit=2019-03-31 | description= Роздруковане на принтері меню, включений на повну гучність телевізор і замкнений на ключ туалет входять в глибоке і безнадійна протиріччя з затишним інтер'єром закладу. Їжа нічому не суперечить, залишаючись, втім, на рівні хорошої їдальні, а не кафе. }} {{listing|type=eat| lat=60.093247 | long=29.957871 | wdid= | name=Пишечна «Жарь! Пышка» | alt= | image= | address=Дубковське ш., 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|812|333-52-36}} | email= | hours= | price= | lastedit=2019-03-31 | description= У минулому «Царь-Пышка», яка працювала під однойменною франшизою. Вкрай невибагливий заклад: приміщення крихітне, сидячих місць немає, в репертуарі — кава або чай в картонних стаканчиках і не дуже свіжа випічка, яку можуть розігріти в мікрохвильовій печі (але можуть і не розігріти). Єдина перевага пишечной в тому, що вона розташована прямо напроти залізничного вокзалу. }} {{listing|type=eat| lat=60.082451| long=29.957327 |wdid= | name= Фастфуд KFC | alt= | image= | address=Приморське ш., 264А | directions= | url=https://www.kfc.ru/restaurants/226 | facebook= | vkontakte=https://vk.com/kfcrussia | phone={{phone|7|931|003-73-43}} | email= | hours=цілодобово | price= | lastedit=2019-04-02 | description= Ресторан швидкого харчування на в'їзді в місто з боку Петербурга. Асортимент і ціни — стандартні для цієї мережі. }} {{listing|type=eat| lat=60.104698 | long=29.974576 | wdid= | name=Кафе «Муравейник» | alt= | image= | address=Приморське ш., 350 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|812|437-24-46}} | email= | hours={{hours|||10|00|22|00}} | price=Середній чек: 500₽ | lastedit=2019-04-02 | description=Кафе на 35 місць. Відгуки суперечливі. Розташоване в першому поверсі локально знаменитого «Будинку-Мурашника» — багатоквартирного житлового будинку складної конфігурації, зведеного за індивідуальним проектом в середині 1970-х між Приморським шосе і вулицею Володарського. Це був перший висотний житловий будинок в передмістях Петербурга, і перший час багато їздили в Сестрорецк спеціально, щоб на нього подивитися. Зараз «мурашником» вже нікого не здивуєш, проте будинок до сих пір складає значне і несподівано приємне враження, особливо в порівнянні з новітніми висотками в центрі Сестрорецька. }} === Середньої вартості === {{listing|type=eat| lat=60.090866 | long=29.942599 | wdid= | name=Сімейне кафе «Мо'Зайка» | alt= | image= | address=Дубковське ш., 42Б | directions= у парка «Дубки» | url=http://www.kafe-mozaika.ru | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|812|432-60-00}} | email=kafe@kafe-mozaika.ru | hours={{hours|||11|00|22|00}} | price=Середній чек: 800₽ | lastedit=2019-04-04 | description=Кафе в будівлі концертної зали. Є доросле та дитяче меню, однак спеціалізація закладу — дитячі свята, тому тихо і малолюдно тут буває далеко не завжди. Є парковка і безкоштовний Wi-Fi. Ціни ближче до високих. У відгуках частіше хвалять інтер'єр, ніж їжу. }} {{listing|type=eat| lat=60.110515 | long=29.951287 | wdid= | name=Кафе-бар «Incity» | alt= | image= | address=вул. Андреєва, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/cafe812 | phone={{phone|7|812|434-39-10}} (Андреєва, 1), {{phone|7|812|790-25-41}} (Польова, 5) | email= | hours={{hours|||12|00|00|00}} (Андреєва, 1) {{hours|||12|00|02|00}} (Польова, 5) | price= Середній чек: від 600₽ | lastedit=2019-03-29 | description=Кафе з літньою верандою в тихій зоні між Курортом і Верхнім парком. У міру різноманітне меню. Вечорами бувають дискотеки. Інший заклад цієї мережі знаходиться на Польовій вулиці, 5, набагато ближче до центру, і тому відкритий до пізньої ночі. }} {{listing|type=eat| lat=60.088006 | long=29.967271 | wdid= | name=Ресторан «Усадьба» | alt= | image= | address=вул. Мосіна, 30 | directions= Приморське шосе | url=https://www.usadbaspb.com | facebook= | vkontakte=https://vk.com/usadbaspb | phone={{phone|7|812|910-07-19}} | email= | hours={{hours|||11|00|23|00}} | price= Середній чек: 600-800₽ | lastedit=2019-04-02 | description=Дуже вигідне розташування: якщо їдеш Приморським шосе, промахнутися важко. Плюс своя територія з виходом до пляжу на Розливі та Петропавлівська церква через дорогу. Пік сезону в ресторані влітку, а взимку відвідувачів мало, тому можна зловити хорошу знижку на основні страви. }} === Дорого === {{listing|type=eat| lat=60.103911 | long=29.948028 | wdid= | name=Ресторан «Belle Vue Brasserie» | alt= | image=Дача Шаповаленко, Сестрорецк 01.jpg | address=Паркова вул., 16Д | directions= Пляжна вулиця | url=http://www.skandinavia.ru/restorany/belvyu-brasseri/ | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|812|434-11-00}} | email= | hours={{hours|||12|00|23|00}} | price= Чек: від 1500₽ | lastedit=2019-03-31 | description=Ресторан в будівлі дачі Ф. В. Шаповаленка (повністю реконструйована, але зовні виглядає як історичний маєток; на сайті закладу будинок чомусь називають «дачею Шелепіна»). Вдало розташований в парі хвилин ходьби від пляжу, але оскільки знаходиться на території готелю «Скандинавия», призначений для постояльців готелю, і не факт, що сюди можна потрапити «з вулиці». Втім, можна забронювати столик телефоном або через Інтернет. }} == Нічне життя == Влітку бари з дискотеками створюють движуху в районі пляжів на північ від міста. Взимку майже все закрито, а в самому Сестрорецьку барів або нічних клубів немає. == Де зупинитися == Готелі Сестрорецька призначені для тих, хто хоче відпочити на березі Фінської затоки. Якщо у вас інші плани, сміливо повертайтеся ввечері в Санкт-Петербург, де вибір незрівнянно більший, а асортимент вечірніх розваг — ширший. {{listing|type=sleep| lat=60.1034 | long=29.9491 | name= Готель «Скандинавия» | alt= | image=Гостиница Скандинавия, центральный корпус, 21.05.2010 - panoramio.jpg | address= Паркова вул. 16 | directions= | url= http://www.skandinavia.ru/ | facebook=https://www.facebook.com/SkandinaviaHotel | vkontakte=https://vk.com/skandinavia_hotel | phone= {{phone|7|812|434-11-00}} | fax= | email= | skype= | price= Двмісний номер: від 7250₽ (2019), у вартість включені сніданок (шведський стіл), відвідування лазні і басейну | description= Не просто готель, а «заміський клуб і спа» пропонує розміщення в сучасній будівлі або, якщо вам це по кишені, в одній з дореволюційних дач. У складі комплексу два ресторани і бар, а також відкритий басейн з підігрівом, який зазвичай працює навіть взимку. Відгуки постояльців стримано позитивні. }} {{listing|type=sleep| lat=60.1195 | long=29.9527 | name= Санаторій «Белые ночи» | alt= | image=Сестрорецк Белые Ночи.JPG | address= Зарічна вул. 2 | directions= 38-й км Приморського шосе | url= http://www.white-nights.ru | facebook=https://www.facebook.com/spb.whitenights | vkontakte=https://vk.com/medkurort | phone= {{phone|7|812|437–21–36}} | price= Від 4300₽ (2015), також ціна залежить від сезону | description= Великий санаторій, який має єдиний житловий корпус — розгалужена червоно-цегляна будівля радянських часів — і немаленьку територію з виходом до моря. Путівки продають тільки з харчуванням. }} == Запобіжні заходи == Як і в інших дачно-курортних місцях, не варто ходити по приватному сектору в нічний час. Якщо ви зібралися на затоку, враховуйте, що на березі завжди набагато прохолодніше і вітряніше, ніж в місті. Не варто купатися в незнайомих місцях: дно в Фінській затоці майже всюди кам'янисте і можна отримати травму. Ранньою весною і пізньою осінню (а також взимку у відлигу) не виходьте на лід, який біля берега зазвичай крихкий і нестійкий: провалившись під лід, ви навряд чи потонете (Фінська затока в околицях Петербурга дуже мілководна), але взуття і одяг промочите напевно, а відразу обсушитись і зігрітися тут ніде, так що застуда вам буде гарантована. == Околиці == З Сестрорецька ви, швидше за все, повернетеся в Петербург або поїдете далі вздовж берега в [[Зеленогорськ]], відвідавши по дорозі ''Пенати'' (маєток художника Рєпіна в [[Рєпіно|названому в честь нього селищі]]) або ж інше курортне селище, [[Комарово]], поруч з яким знаходиться знаменитий ''некрополь'' з могилами вчених і діячів культури. Крім того, від Сестрорецька недалеко до [[Кронштадт]]а, куди ходить прямий автобус № 215. Деякі з фортів Фінської затоки знаходяться між Кронштадтом і Сестрорецьком. Наприклад, взимку, якщо затока замерзає, від західного краю парку Дубки можна дійти до ''форту Тотлебен''. За бажання, фізичної можливості і холодної зими можна дійти пішки або на лижах від Сестрорецька до Кронштадта (близько 17 км), відвідавши по дорозі відразу кілька фортів. У січні-лютому лід зазвичай міцний і по ньому любителями підводного лову прокладено безліч трас. {{footer|ispartof=Санкт-Петербург|type=Місто|status=Кістяк}} hp966ht5bjmpwy063dk8siutdjqyhi6 0 3133 33169 28095 2022-08-24T01:12:13Z Trident of Neptun 6004 33169 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Чудово''' знаходиться в [[Новгородська область|Новгородській області]]. {{geo|59.12996|31.665859|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Чудово | citylocal= | arm= | image=Kerest.JPG | caption= | website= | population= 15397 (2010) | callingcode= 81665 | timezone= }} == Як дістатися == === Літаком === Найближчий міжнародний аеропорт знаходиться в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Аеропорт у [[Великий Новгород|Великому Новгороді]] припинив роботу в 2004 році, а будівництво нового з року в рік відкладається. В Чудово є вертолітний майданчик при Центральній районній лікарні, але він використовується лише для потреб санітарної авіації та МНС. === Поїздом === [[Файл:Chudovo vokzal.JPG|thumb|upright=1.35|Вокзал в Чудово]] Чудово є великим залізничним вузлом на перетині лінії Санкт-Петербург — Москва і Великий Новгород — Волхов. При тому, що аж ніяк не всі проходячі через Чудово поїзди роблять в ньому зупинку, пряме залізничне сполучення присутнє з [[Санкт-Петербург]]ом, [[Москва|Москвою]], [[Великий Новгород|Великим Новгородом]], [[Твер]]'ю, [[Нижній Новгород|Нижнім Новгородом]], [[Петрозаводськ]]ом, [[Псков]]ом, [[Володимир]]ом, [[Севастополь|Севастополем]] і багатьма іншими містами. {{listing|type=go| lat=59.122556 | long=31.679056 | wdid=Q4517693 | name=Залізнична станція Чудово-Московське| alt=Чудово-1 | image=Chudovo vokzal.JPG | address=Жовтнева вул., 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-07 | description=Центральний вокзал Чудово з цілодобовим залом очікування, касами приміського і дальнього сполучення. Сама будівля вокзалу є однією з небагатьох збережених дореволюційних будівель на лінії Москва — Санкт-Петербург і рекомендується до відвідування цінителям архітектури. }} {{listing|type=go| lat=59.106944 | long=31.640278 | wdid=Q4517692 | name=Залізнична станція Чудово-Новгородське | alt=Чудово-2 | image=Чудово-2.JPG | address=сел. Успенське, вул. Іванова | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-07 | description=Передвузлова станція на напрямку на Великий Новгород. Використовується для зупинки приміських поїздів і «ластівок». Каси та зал очікування відсутні. }} {{listing|type=go| lat=59.165 | long=31.669167 | wdid=Q4517691 | name=Залізнична станція Чудово-Кіровське | alt=Чудово-3 | image= | address=сел. Чудово-3, Чудовська вул. | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-07 | description=Передвузлова станція на напрямку на Волхов. Використовується для зупинки приміських поїздів. Каси та зал очікування відсутні. Станція знаходиться далеко від центру міста, в окремому селищі і малопридатна для відвідування міста. }} === На автомобілі === Околицями міста (через селища Сябреніци і Успенське) проходить траса {{Російська траса|М|10}} «Росія», що зв'язує Чудово з Санкт-Петербургом, Москвою, Твер'ю і Великим Новгородом. Також місто пов'язане з [[Кіриші|Кирішах]], [[Волхов]]ом і [[Нова Ладога|Новою Ладогою]] трасою {{Російська траса|49К|05}} і з [[Тихвін]]ом трасою {{Російська траса|49К|07}}. І якщо перша траса має досить якісне покриття і регулярно ремонтується, то друга, навпаки, місцями не має асфальтового покриття зовсім. === На автобусі === Існують регулярні прямі рейси в Чудово з Великого Новгорода. Також в селищі Сябреніци на околиці міста зупиняються практично всі автобуси, що проходять про трасі {{Російська траса|М|10}}, що дає зв'язок Чудово з Санкт-Петербургом, Твер'ю, Москвою і деякими іншими містами. {{listing|type=go| lat=59.122759 | long=31.67662 | wdid= | name=Автостанція Чудово | alt= | image= | address=Жовтнева вул., 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|5-47-81}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Невелика провінційна автостанція, яка обслуговує місцеві рейси і автобус з Великого Новгорода в Кіриші, який прямує через Чудово. }} {{listing|type=go| lat=59.127689 | long=31.633893 | wdid= | name=Автостоянка | alt= | image= | address=сел. Успенське, Магістральна вул., 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-17 | description=Місце для паркування, де роблять зупинку практично всі автобуси, що курсують між Санкт-Петербургом і Москвою. }} === На кораблі === Регулярного пасажирського сполучення по річці Кересть, на якій стоїть місто Чудово, ніколи не існувало, але важливою водною артерією є річка Волхов, в яку Кересть впадає менш ніж в 10 км від міста, біля сел. Краснофарфорний і села Грузино. Доїхати з Чудова до р. Волхов можна також на електричці (станція Волхов Міст). Моторні човни на Волхові є важливим засобом доставки туристів до деяких пам'яток в околицях Чудова — наприклад, до руїн маєтку Г. Р. Державіна «Званка». == Транспорт == У межах міста — два автобусні маршрути: «Лікарня — Повстання» і «Лікарня — Сябреніци». Перший пов'язує центр міста і околичний промисловий мікрорайон «Повстання», де розташовані три найважливіших міських підприємства. Другий з'єднує центр міста з трасою М10. Існує розклад автобусних рейсів з інтервалом годину-півтори в денний час, але воно далеко не завжди дотримується через брак справних автобусів. Ціна квитка на міських маршрутах — 14 рублів. Більш популярним видом транспорту в місті є таксі. Таксі кількох конкуруючих фірм прийнято викликати по телефону, вартість поїздки на будь-яку відстань по місту — 70 рублів, за межі міста вища. == Пам'ятки == {{listing|type=see| lat=59.117404 | long=31.66292 | wdid= | name=Маєток М. О. Некрасова | alt= | image=Nekrasov monument Chudovo.jpg | address=вул. Косинова, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=На території маєтку розташований мисливський будиночок Некрасова (відновлений за кресленнями і фотографіями після війни), будівля колишньої сільськогосподарської школи, відкритої його сестрою і могила улюбленого собаки поета, випадково застреленого на полюванні. }} {{listing|type=see| lat=59.122886 | long=31.6828 | wdid= | name=Храм Казанської ікони Божої Матері | alt= | image=Церковь Казанской Богоматери.jpg | address=Вокзальна вул., 1 | directions= | url=http://sobory.ru/article/?object=00832 | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Гарний червоноцегляний храм, побудований під керівництвом архітектора О. Г. Успенського, сина письменника Гліба Успенського, який володів дачею в Сябреніцах. Храм відремонтовано, проводяться служби. }} == Чим зайнятися == {{listing|type=do| lat=59.117222 | long=31.663611 | wdid=Q13668638 | name=Дом-музей М. О. Некрасова | alt= | image=Nekrasov museum Chudovo 1.jpg | address=вул. Косинова,1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7(81665) 54-267 | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | star=yes | description=Музей, розташований в копії мисливського будиночка поета, побудованого в 50-х роках (оригінал був знищений в роки війни). }} {{listing|type=do| lat=59.138156 | long=31.625165 | wdid= | name=Дом-музей Г. І. Успенського | alt= | image= | address=сел. Сябреніци, вул. Радищева, 73 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|5-54-33}} | email= | hours={{hours|||10|00|19|00}} | price= | lastedit=2020-07-16 | star=yes | description=Дом-музей письменника-народника Гліба Успенського. }} {{listing|type=do| lat=59.11836 | long=31.66676 | wdid= | name=Соціальне об'єдннання «Светоч» | alt= | image= | address=вул. Некрасова, буд.29а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|5-48-63}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Розташоване в будівлі колишнього Будинку Культури. Діє краєзнавчий музей, однозальний кінотеатр, місцевий аматорський театр і клуб. }} {{listing|type=do| lat=59.12 | long=31.667785 | wdid= | name=Чудовська художня галерея | alt= | image= | address=вул. Некрасова, 22 | directions= | url=https://xq2012.jimdofree.com | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|5-49-57}} | email= | hours= | price=Дитячий квиток 50₽, дорослий — 80₽, для іноземців 100₽ і 250₽ відповідно | lastedit=2020-07-16 | description=Художня галерея, в якій регулярно проводяться виставки, найчастіше місцевих художників та учнів художніх шкіл. Тут також діє клуб чудовських художників. Діє невелика постійна експозиція, проводяться екскурсії. }} {{listing|type=do| lat=59.124549 | long=31.672897 | wdid= | name=Березовий гай | alt= | image= | address=Жовтнева вул. | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Центральний міський сквер. В середині скверу розташована група меморіалів, присвячених як солдатам Великої Вітчизняної війни (в сквері поховано більше 700 воїнів Червоної армії, в тому числі Герой Радянського Союзу Оплеснін), так і ліквідаторам аварії на ЧАЕС. З південно-західного боку сквер обрамлений акуратною малоповерховою забудовою 1950-х років, що робить його досить мальовничим. }} {{listing|type=do| lat=59.124196 | long=31.688401 | wdid= | name=Парк імені 1 травня| alt= | image= | address=вул. Леніна, між будинками 17 і 19 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Простенький парк з видом на озеро Очисть і річку Кересть. У парку є футбольне поле, тир і легкоатлетичний манеж — спадщина чудовского відділення ДОСААФ. На околиці парку розташований колишній кінотеатр «Спутник», який нині знаходиться в приватній власності, але досі представляє інтерес, як зразок громадської архітектури 1950-х років. }} == Їжа == === Дешево === {{listing|type=eat| lat= | long= | wdid= | name=Кабуки | alt= | image= | address=вул. Тітова, 8 (вхід з торця будівлі) | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club50172121 | phone={{phone|7|950|680-28-88}} | email= | hours={{hours|пн|чт|11||23|}}, {{hours|пт||11||01|}}, {{hours|сб||12||02|}}, {{hours|нд||12||23|}} | price= | lastedit=2017-10-13 | description=У меню представлена класична японська кухня: суші, сашимі, роли, гарячі страви та закуски, якіторі, салати, супи, десерти. З 11.00 до 17.00 годин — бізнес-ланч. }} === Середньої вартості === {{listing|type=eat| lat=59.119896 | long=31.671524 | wdid= | name=Кафе «Званка» | alt= | image= | address=вул. Паранейська, 3а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Кафе при однойменному готелі. }} == Де зупинитися == === Дешево === {{listing|type=sleep| lat=59.124427 | long=31.6379 | wdid= | name=Мотель «Чудово» | alt= | image= | address=сел. Успенське | directions=за АЗС «ПТК» | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|4-16-41}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Придорожній мотель. Є платна автостоянка, в тому числі для великовантажних автомобілів. Хороші відгуки. }} {{listing|type=sleep| lat=59.127797 | long=31.633512 | wdid= | name=Мотель | alt= | image= | address=сел. Успенське, Магістральна вул., 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=59.137639 | long=31.628169 | wdid= | name=Мотель «Оазис» | alt= | image= | address=сел. Сябреніци | directions= | url=http://m2spb.com | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|4-13-63}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description= }} === Середньої вартості === {{listing|type=sleep| lat=59.070555 | long=31.770154 | wdid= | name=Готель «Волхов мост» | alt= | image= | address=Шкільна вул., 6 | directions= | url=https://volhov-most.ruhotel.su | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=2500—7200₽ | lastedit=2020-07-16 | description=Готель у маєтку XIX ст. на території однойменного заміського клубу. Добрі відгуки, особливо відзначають ввічливість і кваліфікацію персоналу. }} {{listing|type=sleep| lat=59.120138 | long=31.671642 | wdid= | name=Готель «Званка» | alt= | image= | address=вул. Паранейська, 3 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|5-48-50}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Старий готель близько до центру міста і основних визначних пам'яток. Погані відгуки. При готелі є кафе. }} == Зв'язок == Мегафон, Билайн, МТС, Теле 2 — гарне покриття в місті і околицях. Найбільш популярний оператор серед місцевих жителів — Теле 2. == Запобіжні заходи == У західній частині міста, між селищем Успенське, залізницею і вулицею Гагаріна, розташований так званий Циганський Табор — поселення циган, які осіли в Чудово з кінця 1980-х років. Частина з них займаються традиційною для циганської діаспори нелегальною діяльністю, в тому числі торгівлею наркотиками і дрібним шахрайством під виглядом ворожіння. По можливості варто уникати відвідування цього району, тим більше, що ні в ньому, ні поруч немає ніяких пам'яток. {{footer|ispartof=Новгородська область|type=Місто|status=Кістяк}} sqlm35fsh8xdup6pvd9xlyynt64bziu 0 3134 28081 27917 2020-12-18T06:42:37Z Visem 502 /* Зрозуміти */ 28081 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Опочка''' — скромне містечко на південь від [[Псков]]а на річці Велика. Тут немає великих пам'яток, але непогано зберілося середовище дореволюційного міста з такими милими деталями як дерев'яна кірха або стара поштова станція, перетворена нині в автобусну. Над річкою височіє значне середньовічне городище. Їхати сюди спеціально не варто, але заїхати по дорозі має сенс, тим більше що Опочка стоїть на трасі, що зв'язує [[Санкт-Петербург]] з [[Білорусь|Білоруссю]] і [[Україна|Україною]]. {{geo|56.7130|28.6579|zoom=15|map=city}} ==Зрозуміти== {{citybar | city= Опочка | citylocal= | image= Lenina64-Opochka.jpg | caption = Будівля технічного училища | website = | callingcode = +7 81138 | timezone = }} Опочка стоїть на річці Велика, яка тут набагато скромніша, ніж у Пскові або навіть в Острові. Датою заснування міста вважається 1414 рік, коли псковичі поставили на березі фортецю (одну з багатьох у ряду південних укріплень Псковського князівства), давши їй назву Опока, що означає «крейдяний камінь». У місті ви цього каменю не побачите, зате він зображений на гербі і, можливо, ховається всередині могутнього городища. У 1426 році Опочка небезуспішно пручалася литовському набігу і взагалі протягом трьох століть чесно протистояла зовнішньому ворогу, після чого могла б перетворитися в чергове позаштатне містечко Псковської губернії, але замість цього стала губернським містом сама. У 1772 році, після першого поділу Польщі і приєднання до Російської імперії східної Білорусі була створена величезна Псковська губернія з центром саме в Опочці. Втім, щастя тривало недовго, і вже в 1776 році губернію розділили на дві частини, Псковську і Полоцьку, з центрами там, де і належить за назвою. Опочка ж стала повітовим містом. Короткий період губернського існування простежується в обличчі міста до цих пір по неприродно великим будівлям на Радянській площі і будинкам другої половини XVIII століття, які в інших частинах Псковщини зустрічаються рідко. У XIX столітті будували вже скромніше, хоча Опочка залишалася містом неабияким. Багато знатних петербурзьких сімей тримали маєтки неподалік, і навіть Пушкін не обійшов місто стороною, написавши: И путешествия в Опочку, // И фортепьяно вечерком… У XX столітті все змінилося, коли в 1937 році був підірваний розкішний собор, що стояв на центральній площі. Деякі інші церкви згоріли в війну, і Опочка стала тим, що вона є зараз: маленьким, не надто виразним містом зі слідами колишньої величі і непоганою, але цілком рядовою старою забудовою. Можна провести паралель з [[Остров (місто)|Островом]], який перебуває нині в такому ж стані, але зберіг декілька цікавих пам'яток, які до того ж більш видовищні, ніж пам'ятники Опочки губернського часу. У плані пейзажів Остров теж цікавіший, оскільки там є простір, з одного берега видно інший, а в Опочці річка вужча і берега заросли деревами. Втім, за кількістю старої забудови Опочка випереджає Остров, і затишку в ній більше, тому місто цілком заслуговує короткої зупинки або навіть невеликого заїзду, якщо вона вам не по дорозі. === Орієнтація === Центр Опочки, ''Радянська площа'', знаходиться на правому березі Великої. Тут починається Комунальна вулиця, а в одному кварталі від площі її перетинає ''вулиця Леніна'', уздовж якої зібрана добра половина старої забудови. На протилежному березі річки розташоване городище і квартали приватної забудови, серед яких, особливо в околицях моста, зрідка трапляються старі будівлі. Місто невелике. Майже всі заслуговуючі на увагу об'єкти знаходяться в радіусі 1.5 км від автостанції. == Як дістатися == Опочка стоїть на трасі Псков — Невель. Автобуси здебільшого проходять: з [[Псков]]а на [[Себеж]], [[Невель]], [[Великі Луки]] (тільки ті, які через Опочку; є й інший маршрут: минаючи Опочку, через Пушкінські гори і Новоржев), а також зовсім далекі петербурзькі маршрути на [[Смоленськ]], [[Вітебськ]], [[Полоцьк]]. Відправлення на Псков в середньому кожні 2 год, в дорозі 2.5 год. На Себеж 2-4 рейси на день, в дорозі 1 год. На Невель приблизно стільки ж, в дорозі 2 год. Якщо ви хочете пересісти на потяг, краще їхати до Пскова або на південний захід, в сторону Великих Лук і вузловій станції Новосокольники. Виїхати з Пустошки буде непросто. '''Місцеві автобуси:''' 1 раз в день на [[Питалово]], двічі в день в [[Пушкінські Гори]]. Втім, до Пушкінських Гор ви без праці доїдете з пересадкою: спочатку будь-яким автобусом в напрямку Пскова до Новгородки, а потім іншим автобусом, наступним в Пушкінські Гори або Новоржев. У Новгородці є пара придорожніх кафе, де можна скоротати час. Розклади уточніть заздалегідь, оскільки на зупинках вони, зрозуміло, відсутні. [[File:BusStation-Opochka.jpg|thumb|upright=1.35|Автостанція Опочки, в минулому поштова ямська станція (1843).]] {{listing|type=go| lat=56.71506 | long=28.67122 | name= Автостанція | alt= | image= BusStation-Opochka.jpg | address= вул. Комунальна, 29 | directions= від центральної площі 10 хв пішки | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|||5|40|22|30}} | description= Знаходиться в колишній будівлі кінної поштової станції (1843) з красивими стрілчастими вікнами. На Псковщині є й інші поштові станції того ж періоду, але ось що зберегла свої функції — одна єдина. Всередині не так цікаво як зовні. Кілька рядів металевих крісел, буфет з пиріжками і кавовим апаратом ({{hours|||8||21}}), камера зберігання. Навколо автостанції кілька кіосків-магазинчиків, в тому числі закусочна «Встреча» з приблизно тим же асортиментом, що і всередині автостанції. }} '''Машиною''' від Пскова 130 км, від Невеля 110 км, від Себежа 60 км, від Великих Лук 140 км. Для автомобіліста, що їде з Петербурга, Опочка — це остання розвилка на трасі {{Російська траса|М|20}}, де потрібно вирішити, чи продовжувати рух на Невель-Вітебськ або повернути до Себежа. == Визначні місця == [[File:Hill-fort-Opochka.jpg|thumb|upright=1.35|Городище.]] [[File:Sovetskaya9-Opochka.jpg|thumb|upright=1.35|Монументалізм Радянської площі.]] [[File:Wooden-church Opochka.jpg|thumb|upright=1.35|Дерев'яна кірха.]] [[File:Transfiguration-church Opochka.jpg|thumb|upright=1.35|Спасо-Преображенська церква.]] {{listing|type=see| lat=56.7119 | long=28.6571 | name= Городище | alt= Опочецький вал | image= Hill-fort-Opochka.jpg | address= лівий берег Великої | directions= на південь від автомобільного моста | description= Високий вал, всередині якого нічого немає, а зверху облаштований військовий меморіал. Навколо городища невеликий парк з протоками річки Великої. Все заросло деревами, видових точок немає в принципі, але місце все одно симпатичне. }} {{listing|type=see| lat=56.7142 | long=28.6588 | name= Радянська площа | alt= | image= Sovetskaya9-Opochka.jpg | address= | directions= | description= Величезна площа, на якій до 1937 року стояв Преображенський собор. По обидва її боки довгі і для маленького міста незвично високі будівлі. Якщо стояти обличчям до річки, то справа будуть триповерхові ''присутні місця'', а зліва — чотириповерховий ''«міський корпус»''. Обидва побудовані в 1770-х для губернської Опочки. Хоча кожна з цих будівель налічувала тоді всього по два поверхи, Опочці в її повітовому статусі вони були не потрібні і довгий час стояли без обробки. Потім, вже в XIX столітті, все-таки були закінчені і навіть надбудовані. }} {{listing|type=see|lat= 56.71580 |long= 28.65929 | name= Дерев'яна кірха | alt= | image= Wooden-church Opochka.jpg | address= вул. Червоних Командирів, 1 | directions= | description= Сама незвичайна пам'ятка Опочки. Кірха побудована в 1871-74 рр. для місцевої лютеранської громади, що складалася з естонців, німців і латишів. Будівля з самого початку була трохи іграшковою, але все-таки мала вежу, зламану після революції. У повоєнний час розміщувався клуб ДТСААФ, проводилися танцювальні вечори. Зараз кірха покинута, недавно всередині була пожежа, тому фактично залишився один остов, готовий обвалитися в будь-який момент. }} {{listing|type=see|lat= 56.71482 |long= 28.66441 | name= Спасо-Преображенська церква | alt= | image= Transfiguration-church Opochka.jpg | address= вул. Комунальна, 16 | directions= | description= Зазвичай церкви в Росії перетворювали на склади, але тут все було строго навпаки. У радянські роки в Опочці знищили всі церкви, крім цвинтарної, тому в 1990-і рр. виникла необхідність в будівництві міської церкви, яку в підсумку зробили з колишнього складу купця Телепнева (1891), типової для Псковщини валунної споруди. }} {{listing|type=see| lat= 56.71266 |long= 28.67423 | name= Покровська церква | alt= | image= | address= вул. Робоча | directions= | description= Скромна цвинтарна церква в стилі класицизму, побудована в першій половині XIX століття. }} * '''Міська забудова''' непогано збереглася з дореволюційних часів. На Комунальній вулиці ви цього не відчуєте, там майже всі будівлі сучасні, а ось ансамбль вулиці Леніна зберігся набагато краще. Пройшовши по ній приблизно кілометр, ви побачите кутову червоноцегляну ''будівлю технічного училища'' (вул. Леніна, 64) {{listing|type=see|lat=56.70612|long=28.66511|name=Будівля технічного училища|image=Lenina64-Opochka.jpg|format=poi}} — мабуть, саму гармонійну з міських будівель. На лівому березі Великої цікава вулиця Гагаріна, де знаходиться ''ансамбль земської лікарні'' з пов'язаною з нею ''каплицею Пантелеймона'' (кінець XIX ст.) {{listing|type=see|lat=56.7093|long= 28.6492|name=Ансамбль земской больницы|image=Hospital Opochka.jpg|format=poi}}. Найхарактерніший елемент місцевої архітектури — псевдоготичні, округлені догори вікна, як на автостанції і приблизно на кожній третій з дореволюційних будівель. Схожі вікна у інших поштових станцій середини XIX століття, але тепер вже важко сказати, запозичила Опочка архітектуру поштових станцій або, навпаки, стиль поштових станцій пішов з Опочки. Цікаві також ''будинки військового містечка'' на вул. Кутузова (на початку вул. Леніна) {{listing|type=see|lat=56.7182|long=28.6632|name=Дома военного городка|image=Kutuzova2-Opochka.jpg|format=poi}}, побудовані, ймовірно, після війни, але в незвично витонченому цегляному стилі, який, якби не п'ятикутні зірки, легко було прийняти за дореволюційну архітектуру. {{listing|type=see|lat= 56.6926 |long= 28.6843 | name= Садиба Боличева | alt= | image= Bolychev-manor-Opochka-Pashkino.jpg | address= вул. Леніна | directions= на в'їзді в місто з боку Невеля, 3 км від центру | description= Двоповерховий дерев'яний маєток з чудовою дерев'яною різьбою і нальотом модерну. Для Псковської області пам'ятник абсолютно нехарактерний, нагадує курзал де-небудь в Прибалтиці. }} ==Чим зайнятися== {{listing|type=do| lat=| long= | name= Краєзнавчий музей | alt= | image= | address= вул. Леніна, 64 | directions= в будівлі технічного училища | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Судячи з нечисленних відгуків, музей сильно програє Островському. З цікавого тут повинні бути кам'яні хрести, перенесені з городища Коложе, і макет Опочки XVI століття, що показує місто до його раптового перетворення в центр губернії. }} ==Покупки== {{listing|type=buy| lat=56.71374 | long=28.64887 | name= Ринок | alt= | image= | address= перетин вул. Красногородської і Гагаріна| directions= | hours= | description= Справжній сільський ринок, де прямо на вулиці, без жодних прилавків продають м'ясо, овочі, гусей, курчат. Тут же знаходиться продуктовий супермаркет «Пятёрочка». }} {{listing|type=buy| lat=56.71529 | long=28.66722 | name= Супермаркет «Дикси» | alt= | image= | address= ул. 1 травня, 19 | directions= | hours= {{hours|||10||21}} | description= Продуктовий магазин в центрі міста. }} ==Їжа== {{listing|type=eat| lat=56.71359 | long=28.64967 | name= Буфет №1 | alt= | image= | address= вул. Красногородська, 9 | directions= ріг вул. Гагаріна | phone= | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|||9||21}} | price= | description= Вкрай примітивний, бруднуватий кафетерій з непоганою випічкою і навіть гарячою їжею, якщо, звичайно, ви ризикнете її спробувати. Чай наливають у пластикові стакани, нормального посуду немає, кави — тим більше. }} {{listing|type=eat| lat=56.71437 | long=28.66363 | name= Гаряча випічка/Пончики | alt= | image= | address= вул. Комунальна, 15 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|||9||19}} | price= | description= Несподівано симпатичний кафетерій в дуже міському стилі. Оформлення нагадує хороший фастфуд. }} {{listing|type=eat| lat=56.71245 | long=28.65429 | name= Кафе-бар «Былина» | alt= | image= | address= | directions= у парку перед городищем | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Цікава будівля, що нагадує голову богатиря з оповіді про Іллю Муромця. Всередині типове провінційне кафе, досить тісно. }} {{listing|type=eat| lat=56.71377 | long=28.65824 | wdid= | name=Кафе Deja Vu | alt= | image= | address=пл. Радянська | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||11||2}} | price= | lastedit=2020-06-13 | description=Сарайчик на центральній площі, влітку столи ставлять прямо на вулиці. Вдень обіцяють бізнес-ланч за 100 руб (2014 року). Після пожежі не працює. }} {{listing|type=eat| lat=56.71294 | long=28.66107 | name= Ресторан «Юбилейный» | alt= | image= | address= вул. Пушкінська, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|Вс|Чт|10||21}}, {{hours|Пт|Сб|10||3}} | price= | description= Судячи з відгуків, ресторан зберіг всі атрибути радянського минулого. У тій же будівлі є магазин-кулінарія, він же кафетерій зі столиками і свіжою випічкою ({{hours|||8||20}}). }} ==Нічне життя== {{listing|type=drink| lat=56.71452 | long=28.65692 | name= Бар «Ночной дозор» | alt= Лунатик | image= | address= пл. Радянська, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= {{hours|Нд|Чт|20||3}}, {{hours|Пт|Сб|20||4}} | price= | description= }} ==Де зупинитися== {{listing|type=sleep| lat=56.7092 | long=28.6923 | name= Мотель «Сургутнефтегаз» | alt= | image= | address= вул. Механізаторів, 5 | directions= на об'їзній | url= | facebook= | vkontakte= http://vk.com/club33022781 | phone= {{phone|7|81138|2-43-69}} | fax= | email= | skype= | price= Двомісний номер: 1700 руб (2012) | description= Стандартний комплекс мотель/кафе/АЗС на трасі. Номери нові і досить затишні. Кафе хвалять, до того ж працює воно цілодобово. }} {{listing|type=sleep| lat=56.71134 | long=28.66208 | name= Отель «Опочка» | alt= | image= | address= вул. Набережна, 4 | directions= центр, правий берег | url= http://www.hotel-opochka.ru | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81138|2-12-38}} | fax= | email= | skype= | price= Двомісний номер без зручностей/зі зручностями: 1500/2300 руб (2014) | description= Старий готель, який начебто ремонтують, але поки безуспішно. Погані відгуки. Обіцяний Wi-Fi. }} == Околиці == На північ дорога в уже згаданий [[Остров (місто)|Остров]] з його ланцюговими мостами і нечисленними, але видатними архітектурними пам'ятками. По дорозі можна повернути в [[Пушкінські Гори]], що багато хто і робить. У південному напрямку варто відвідати [[Себеж]] — російське місто з польсько-литовської історією. [[Невель]], а вже тим більше [[Пустошка]] та інші [[Новосокольники]] куди менш цікаві. Всі згадані міста можна об'їхати громадським транспортом. Якщо у вас є машина, і вам її не шкода, цікаво з'їздити в Питалово, столицю Нової Латгалії — західну частину Псковської області, що була перед Великою Вітчизняною війною в складі незалежної [[Латвія|Латвії]]. По дорозі буде селище '''Красногородськ''' {{OsmPoi|56.8306|28.2898|14|O|name=Красногородськ|munid=Q3739436}}, в минулому одне з південних укріплень Псковського князівства. У селищі можна побачити значних розмірів ''городище'' {{listing|type=vicinity|lat= 56.8305|long=28.2782|name=Городище у Красногородську|format=poi}} і дерев'яну ''церкву Миколи Чудотворця'' (1806) {{listing|type=vicinity|lat=56.83321|long=28.27887|name=ЦерквА Миколи Чудотворця у Красногородську|format=poi}}, гібрид багатоквартирного будинку і ярусної дзвіниці. Красногородськ має щоденне автобусне сполучення з Санкт-Петербургом, готель та інші блага цивілізації. У найближчих околицях Опочки два типи об'єктів — мальовничі пагорби-городища, що залишилися від стародавніх псковських фортець, і залишки садиб, яких до революції тут було чимало. {{listing|type=vicinity| lat= 56.608 |long= 29.019 | name= Садиба Гейдена | alt= | image= Глубокое - волосков.jpg | address= с. Глубокоє {{OsmPoi|name=Глубокоє|munid=Q4140137}} | directions= 30 км на південний захід від Опочки | description= У першій половині XIX століття садиба належала князю Дондукова-Корсакова, про який сусід-Пушкін написав уїдливу епіграму «В Академії наук засідає князь Дундук» — цілком, ймовірно, виправдану, але не розкриваючу всіх талантів князя, який побудував тут вельми незвичайну ''Казанську церкву'' (1853), в архітектурі якої російський стиль переплетений з неоготикою. Ще більше готики в ''проскурниці'' (1880). Цікаво також, що після Дондукова-Корсакова садиба дісталася графу Гейдену, що оженився з дочкою Дондукова. Гейден був економістом і новатором, впроваджуючи передові досягнення в сільському господарстві і навіть збудував в садибі величезну оранжерею. На жаль, залишилися від цього тільки численні валунні споруди, живописно розкидані по селу. <br/> ''Як дістатися:'' автобус один раз на день }} {{listing|type=vicinity | lat= 56.81763 |long= 29.00628 | name= Воскресенська церква у селі Теребени | alt= | image= | address= {{OsmPoi|name=Теребени|munid=Q4455493}} | directions= 30 км дорогою на Новоржев | description= Велика дерев'яна церква, побудована в другій половині XVIII століття. Цікава тим, що в ній поховані батьки Кутузова, а також неабиякою архітектурою з декількома симетричними куполами. <br> ''Як дістатися:'' автобуси двічі в день по буднях. Автобус на Пушкінські Гори цією дорогою не йде. }} {{listing|type=vicinity | lat=56.699 |long=28.826|wdid= Q13667091 | name= Городище Коложе | alt= | image= | address= | directions= 10 км на схід від Опочки | description= Предтеча Опочки, одне з південних укріплень Псковського князівства, повністю зруйноване литовським набігом 1406 року, більш не відновлювалося. Вважається, що жителі Коложе були взяті в полон і переміщені в [[Гродно]], звідки найдавніша гродненська церква і отримала назву Колозької. Зараз тут красивий ліс і порожнеча. }} {{footer|ispartof=Псковська область|status=Кістяк}} nyk4zx3013oqp6y82sdzn1t29r3juip 0 3135 34670 28082 2023-10-30T01:15:07Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34670 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Sebezh banner.JPG}} '''Себеж''' знаходиться на півдні [[Псковська область|Псковської області]]. Мальовничо розташований на перешийку між двох озер Себеж є рідкісним у Росії містом, яке відчувало сильний західний вплив, а до кінця XVIII століття взагалі належав Польщі, будучи до того ж еталонним єврейським містечком. Хоча події останніх двох століть позбавили Себеж значної частини історичної спадщини, він залишається затишним і зовсім чарівним малим містом посеред красивого озерного краю. {{geo|56.288632|28.475776|map=city|zoom=14}} ==Зрозуміти== {{citybar | image=Russia-Sebezh-Belfry of Nativity Cathedral.jpg | imagewidth = 250px | caption = Дзвіниця Різдвяної церкви | city=Себеж | citylocal= | arm = Coat of Arms of Sebezh 1623.gif | population = 6375 (2010) | callingcode = +7 81140 | timezone = UTC+4 | }} Себеж вперше згадується в літописах під 1414 роком, потім наступного разу під 1535, коли князь Іван Шуйський побудував тут земляну фортецю, при цьому навіть невідомо, чи один і той Себеж мається на увазі. Так чи інакше, з самого початку місто перебувало на території, що постійно переходила з Росії в Велике Князівство Литовське, потім до Польщі і навпаки. Остаточно він був приєднаний до Росії лише після Першого поділу Польщі в 1772 році, при цьому мав всі шанси опинитися зараз в Білорусі — в 1924 році Вітебська губернія, до якої належав Себеж, була скасована і включена до складу Білоруської РСР, і лише три повіти — Себежський, Невельський і Велізький — були передані Ленінградській області і опинилися в РРФСР. У 1990-ті роки Себеж абсолютно несподівано став прикордонним містом, а в силу зручного положення посередині озерного краю і біля національного парку почав розвивати туризм. ''Населення:'' 6375 чоловік (2010). До революції Себеж був типовим містечком: євреї становили дві третини від загального числа жителів. Жили тут також литовці, поляки, латиші і навіть німці. Втім, після двох світових воєн і революції Себеж перетворився на цілком звичайне російське місто. '''Екскурсії по місту''' організовує центр туризму [[Національний парк Себезький|національного парку Себезький]]. == Як дістатися == === Поїздом === Станція Себеж є прикордонною, тому тут підвищені заходи безпеки і тотальний паспортний контроль. Себеж не входить в прикордонну зону, але паспорт показати напевно доведеться і, може бути, навіть не раз. '''Вокзал''' наповнений прикордонниками і митниками, а корисного тут, як і на будь-який прикордонної станції, небагато: ні камери схову, ні нормального залу очікування — тільки квиткова каса. Вокзал знаходиться за 3 км на північ від центру міста. Доїхати сюди можна маршруткою. ''Довідка:'' + 7 (81140) 2-13-03 Через Себеж проходить єдиний '''дальній поїзд''' Москва-Рига (001Р/002Р), який зупиняється тут пізно ввечері (при русі в Москву) або пізно вночі (при русі в Ригу). Квитки на поїзд дорогі, оскільки він фірмовий і міжнародний, але є і відносно дешевий загальний вагон. Час в дорозі: від Москви 9.5 годин, від Риги 5 годин. З Москви і Санкт-Петербурга можна дістатися поїздом до [[Великі Луки|Великих Лук]], де пересісти на спеціальний мікроавтобус і прибути в Себеж близько 9 години ранку (т.зв. [http://pass.rzd.ru/static/public/ru%3FSTRUCTURE_ID%3D5302%26layer_id%3D3290%26id%3D2419 мультимодальний поїзд]). Якщо ви зумієте якось (швидше за все, автостопом) дістатися до кордону, перейти його і потрапити в латвійське місто Зилупе, то далі можете поїхати дизель-поїздом (двічі в день) в [[Лудза|Лудзу]], [[Резекне]], [[Екабпілс]] і навіть Ригу, до якої 5.5 годин шляху. Це найдешевший (хоча і далеко не найшвидший) спосіб потрапити до Латвії. === Автомобілем === Себеж стоїть неподалік від траси Москва-Рига {{Російська траса|М|9}}, вона ж {{Європейський маршрут|22}}: зі сходу можна приїхати з [[Великі Луки|Великих Лук]] (145 км) або [[Москва|Москви]] (603 км), із заходу з латвійських міст [[Рига]] (345 км) і [[Резекне]] (90 км). З півночі від Опочки, що стоїть на {{Російська траса|М|20}}, веде дорога {{Російська траса|А|117}}: цей шлях оптимальний при русі з [[Псков]]а (196 км) або [[Санкт-Петербург]]а (495 км). Хоча формально {{Російська траса|А|117}} є платною, гроші беруть тільки на білоруському кордоні, тому з боку Росії проїзд до Себежа, по суті, безкоштовний. Нарешті, в напрямку Білорусі {{Російська траса|А|117}} призводить в [[Полоцьк]] (106 км), а {{Російська траса|Р|62}} — у [[Верхньодвінськ]] (72 км). Втім, жодна з трас не проходить через саме місто. {{Російська траса|М|9}} йде за 10 км на північ від (виїзд з Себежа по Ленінській вулиці), а {{Російська траса|А|117}} за 6 км на схід (виїзд по вулиці Будівельників). === На автобусі === '''Себезька автостанція''' знаходиться на перетині вулиць 7 листопада і Будівельників (вул. 7 листопада, 52), в кілометрі на північ від центру міста. Актуальний розклад [http://www.pskovbus.ru/pag/sebej.pdf тут]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. ''Довідка:'' 2-11-48 (автостанція), 2-14-52 (автотранспортне підприємство). Автобусів тут небагато: один раз на день під [[Псков]] (4-5 годин) і два рази в тиждень в [[Санкт-Петербург]] (9.5 годин). Існують також автобуси з Петербурга в [[Мінськ]] і [[Новополоцьк]], які зазвичай не заїжджають в Себеж, але при необхідності зупиняються на {{Російська траса|А|117}}. == Транспорт == Станом на 2012 рік внутрішньоміські автобуси скасовані. Маршрутки ходять від Замкової гори до вокзалу з інтервалом 15 — 30 хвилин, по дорозі проїжджають повз автостанцію. '''Таксі:'''079, +7 (911) 353-63-02 і (931) 900-05-01 (служба готелю «Себеж»), +7 (81140) 2-12-21, +7 (911) 690-91-92. ==Визначні місця== [[File:Russia-Sebezh-Church of Holy Trinity-2.jpg|right|300px|thumb|Троїцька церква.]] [[File:Russia-Sebezh-Chapel over Holy Spring-2.jpg|right|250px|thumb|Дерев'яна казанська каплиця біля святого джерела.]] {{listing |type=see |name=Замкова гора |lat=56.275418 |long=28.503751 |description=Мис, що глибоко вдається в Себезьке озеро. На вершині гори розташовувалася фортеця Івангорода-на-Себежі. Пізніше тут було велике німецьке кладовище, але недавно його перенесли, залишивши лише пам'ятний знак. Цікава також дорога на Замкову гору — ''Пролетарська вулиця'', яка з обох сторін затиснута озером. Двори будинків тут виходять прямо на берег, частина якого перетворена в повноцінну ''набережну'' з доріжкою і лавочками. З вершини гори відкривається чудова панорама Себезького озера та навколишніх лісів. }} {{listing |type=see |name=Дзвіниця Різдвяної церкви |address=Пролетарська вул. |lat=56.276989 |long=28.496173 |description=Православна Церква Різдва була побудована в 1535 році разом з дерев'яною фортецею Іваногорода-на-Себежі. В середині XIX церква перебудована в неоросійському стилі, а в радянські часи зруйнована. Вціліла тільки дзвіниця, яка, ймовірно, була раніше зовсім непримітною, позбавленої характерних елементів стилю, але за відсутності церкви чудово доповнює затишний і в чомусь європейський вигляд Себежа. }} {{listing |type=see |name=Пам'ятник Зіновію Гердту |address=Пролетарська вул. |lat=56.276941 |long=28.489467 |directions=поруч з готелем «Себеж» }} {{listing |type=see |name=Петров вал |alt=Петрова гора |address=вул. 7 листопада |lat=56.283142 |long=28.484179 |description=Одне з древніх городищ, на якому тепер встановлено пам'ятний знак з нагоди першої літописної згадки Себежа (1414). З валів відкривається чудовий вид на озеро і Замкову гору. }} {{listing |type=see |name=Петропавлівська каплиця |address=вул. 7 листопада |lat=56.283867 |long=28.483335 |directions=напроти автостанції |description=Невелика каплиця, побудована в 1990-і роки і нагадує стародавні псковські церкви в мініатюрі. }} {{listing |type=see |name=Святе джерело з дерев'яною Казанською каплицею |address=південний виїзд з міста |lat=56.262303 |long=28.471116 }} {{listing |type=see |name=Троїцька церква |address=у кінці Пролетарської вул. |lat=56.275782 |long=28.500443 |description=Костел 1649-го року побудови, який до революції в основному належав католикам, а в 1989 відродився як православна церква. Будівля виконана в стилі бароко, але небагата на прикраси і є найстарішим на території Росії костелом, що збереглися без пізніших змін і перебудов. }} ===Кладовища=== {{listing |type=see |lat=56.288885 |long=28.483894 |name=Єврейське кладовище |image= |address=кут Шосейної вулиці і вул. Будівельників |lastedit=2015-07-30 |description=Старе єврейське кладовище наполовину зайнято православними могилами, а місцями просто зрите під нові поховання, але подекуди з трави ще визирають стародавні камені з написами єврейським алфавітом. }} {{listing|type=see| lat=56.301206 | long=28.517989 | wdid= | name=Німецьке військове кладовище| alt= | image= | address=с. Ульяновщина | directions=3 км на схід від Себежа | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-05-03 | description=Підтримуване в ідеальному порядку німецьке кладовище. }} {{listing |type=see |name=Польське кладовище |address=вул. Марго |lat=56.284354 |long=28.46849 |description=Колишній католицький цвинтар Себежа. Тут ховали поляків, литовців і навіть німців-лютеран. Старі могили занедбані і руйнуються, але в цілому кладовище знаходиться в не настільки поганому стані, як практично знищене єврейське. Цегляні руїни біля входу на кладовище в минулому були витонченими воротами, виконаними в готичному стилі. }} ==Чим зайнятися== {{listing|type=do | name=Краєзнавчий музей| alt= | url=http://siebiez.org/ | email=siebiez@ellink.ru | address=вул. Пролетарська, 21 | lat=56.277773 | long=28.494004 | directions= | phone= {{phone|7|81140|2-14-74}} | fax= | hours= {{hours|Вт|Пт|10||17}}, {{hours|Сь||10||14}} | price= 40 руб, екскурсія: 400 руб (по музею), 500 руб (по місту) | description=Дореволюційний будинок в'язниці, де в довоєнні і воєнні роки перебували схожі по духу організації, нині відданий музею. Крім традиційної краєзнавчої колекції музей спеціалізується на археологічних знахідках, особливо священних каменів й ідолів. }} ==Покупки== {{listing |type=buy |name=Магазин «Сувениры» |lat=56.276781 |long=28.483899 |address=вул. Челюскінців, 2 |hours={{hours|Пн|Пт|9|15|18|}}, {{hours|Сб|Нд|10||15|}} |url=http://sebezh-resource.ru/servshop/servshop.html }} ==Їжа== {{listing |type=eat |name=Кафе «Бриз» |url=http://sebezh-hotel.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=49&Itemid=61 |address=вул. 7 листопада, 3 |lat=56.278659 |long=28.485411 |phone={{phone|7|81140|3-57-00}} |hours={{hours|пн|ср|12||18|}}, {{hours|чт|нд|12||0|}} |directions=на березі озера Ороно, за будівлею кінотеатру }} {{listing |type=eat |name=Кафе «Италия» |vkontakte=https://vk.com/cafeitaliasebezh |address=пл. Леніна, 1 |lat=56.277602 |long=28.485157 |phone={{phone|7|911|884-40-47}} |hours={{hours|вт|нд|11||22|}} |description=Фаст-фуд, піца, роли, супи, в тому числі на винос. Можливе замовлення по телефону. |directions=на зупинці на головній площі міста }} {{listing |type=eat |name=Кафе в с. Кузнєцовка |lat=56.312521 |long=28.568174 |directions=напроти автомайстерні }} {{listing |type=eat |name=Готель «Прибалтийская» |url=http://sebezh-resource.ru/blogs/?page_id=974 |address=вул. Марго, буд.58 |lat=56.277602 |long=28.485157 |phone={{phone|7|81140|3-54-50}} |hours={{hours|пн|пт|7|45|18|45}}, {{hours|сб|нд|9||19|}} }} {{listing |type=eat |name=Буфет РайПО |address=вул. Марго, буд.62А |lat=56.288031 |long=28.461115 |phone={{phone|7|81140|3-13-20}} |hours={{hours|пн|сб|8||18|}} }} {{listing |type=eat |name=Кафе «Себеж» |url=http://sebezh-hotel.ru/ |vkontakte=https://vk.com/kafe_sebezh |image= |address=вул. Пролетарська, 54 |lat=56.277142 |long=28.488209 |phone={{phone|7|81140|3-55-65}} |hours={{hours|Пн|Нд|8||24|}} |directions=в будівлі готелю біля парку Зіновія Гердта |star=yes |Є безкоштовний Wi-Fi. }} {{listing |type=eat |lat=56.24717 |long=28.46137 |name=Кафе «Угоринка-3» |url=http://ugorinka2010.narod.ru/ |vkontakte=http://vk.com/ugorinka3 |email=ugorinka@narod.ru |hours= цілодобово |phone={{phone|7|911|362-37-94}} }} {{listing |type=eat |name=Кафе біля «Ниви» |lat=56.276961 |long=28.482891 }} == Нічне життя == Спеціалізованих закладів немає. У літню пору задній двір кафе «Себеж» працює ночами як кафе «База», з видом на озеро Себезьке. У свята (наприклад, в Новий Рік) кафе «Себеж» проводить спеціальні нічні акції. В деякі дні кафе «Бриз» працює до 4:00. == Де зупинитися == {{listing |type = sleep |lat = 56.28774 |long = 28.46034 |name = Готель «Прибалтийская» |address = вул. Марго, 58 |directions = виїзд з Себежа в західному напрямку |phone = {{phone|7|81140|3-54-50}} |url = http://www.pribaltiyskiy.narod2.ru/ |price = Трьохмісний номер: 1800 руб (2012) |description = Придорожній мотель, який, втім, розташований в стороні від траси і не користується попитом у далекобійників. У кожному номері вигоди і кондиціонером. Wi-Fi. }} {{listing |type = sleep |lat = 56.27713 |long = 28.48754 |name = Готель «Себеж» |address = вул. Пролетарська, 54 |directions = у центрі |phone = {{phone|7|81140|3-55-65}} |url = http://sebezh-hotel.ru/ |price = Двомісний номер без зручностей/із зручностями:1100/2000 руб (2011) |description = Номери на 1—4 человек, зі зручностями і без. Добрі відгуки, постояльці особливо рекомендують готельне кафе. Wi-Fi. }} {{listing |type = sleep |lat=56.24717 |long=28.46137 |name = Готель «Угаринка-3» |address = с. Угаринка |directions = 4 км на південь від Себежа |phone = {{phone|7|911|897-83-95}}, {{phone|7|911|362-37-94}} |url = http://ugorinka2010.narod.ru/ |price = 5000 руб/доба (2012) |description = Гостьовий будинок на березі Себезького озера. }} {{listing |type=sleep |name=Турбаза «Озерявки» |address=берег озера Озерявки |directions=12 км на південь від Себежа |lat=56.208287 |long=28.48079 |phone={{phone|8|81140|2-12-38}} |url=http://seb-park.ru/tur/oz.html |price=від 500 руб/доба (2015) |description=Сім коттеджів, російська лазня. }} Переночувати також можна в [[Національний парк Себезький|Національному парку Себезький]]. == Зв'язок == Телефонний код: 81140. Стільникові оператори: Билайн, Мегафон, МТС, Теле-2. === Пошта === Поштові індекси мають вигляд 18225X. Поштові відділення: {{listing|type=listing | name=Головне відділення | alt=182250 | url= | email= | address=вул. Пролетарська, 29 | lat= | long= | directions=на схід від площі, в бік Замкової гори| phone=+7 (81140) 21758 | fax= | hours=Пн—пт 08:00—13:00,14:00—20:00; сб 09:00—13:00,14:00—18:00 | price= | description=є пункт колективного виходу в Інтернет}} {{listing|type=listing | name=Відділення №1 | alt=182251 | url= | email= | address=вул. Вокзальна, 19 | lat= | long= | directions= | phone=+7 (81140) 21726 | fax= | hours=Пн—сб 09:00—17:00 | price= | description=є пункт колективного виходу в Інтернет }} === Доступ в Інтернет === Платного доступу в Інтернет немає. Wi-Fi доступний в готелях «Себеж» і «Балтийская», однак працює він не завжди. == Околиці == * '''Зародище''' — село в 25 км на схід від Себежа неподалік від траси {{Російська траса|М|9}}. Тут збереглася найстаріша споруда Себежского краю — польський костел 1598 року, який у другій половині XIX століття був перебудований в православну церкву Миколи Чудотворця. Втім, риси костелу досі простежуються в образі будівлі (особливо з фасаду) і в його бароковому інтер'єрі. * [[Національний парк Себезький]] — красивий озерний край на північний захід від Себежа * '''Яковлєво''' — старообрядницьке село в 30 км на схід від Себежа. У селі знаходиться ''дерев'яний молитовний будинок'' 1909 року побудови, який нині позбавлений купола і перетворений в магазин. На сільському кладовищі можна побачити характерні могили старообрядців з різьбленими дерев'яними хрестами. === Міста === * '''[[Великі Луки]]''' — вузлова залізнична станція і друге за величиною місто Псковської області. Небагате на визначній пам'ятці, але цікаве для короткого огляду * '''[[Полоцьк]]''' — давньоруське (а нині білоруське) місто зі збереженою домонгольською церквою і пам'ятниками віленського бароко * '''[[Резекне]]''' — вузлова залізнична станція і невелике латвійське місто з симпатичним костелом і дореволюційною кам'яною забудовою {{footer|ispartof=Псковська область|type=Місто|status=Кістяк}} tfi6a8q6gupd5797cf9oag6n15qr2c0 0 3136 33162 33161 2022-08-24T01:08:53Z Trident of Neptun 6004 33162 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|update=2020-05}} '''Свєтогорськ''' — прикордонне місто на північному заході [[Ленінградська область|Ленінградської області]] неподалік від фінської [[Іматра|Іматри]]. Глуха прикордонна зона, яку всі розсудливі люди проїжджають транзитом, хоча в Росії це третє після [[Виборг]]а і [[Сортавала|Сортавали]] місто з фінською спадщиною і часом навіть фінським обличчям, розташоване до того ж на мальовничій Вуоксі з її скелями, сосновими лісами і каскадами ГЕС. {{geo|61.080|28.890|zoom=12}} == Понять == {{citybar | city= Свєтогорськ | citylocal= {{lang|fi|Enso}} | arm = | image= Svetogorsk Pobedy25d2 007 1045.jpg | caption = Будівля магазину фінських часів | website = | population = | callingcode = +7 81378 | timezone = | monumentlist= Ленінградська область/Свєтогорськ }} Свєтогорськ стоїть на лівому березі Вуокси в тому місці, де вона перетинає кордон [[Фінляндія|Фінляндії]] і [[Росія|Росії]]. До початку XX століття місця тут були дикі, практично безлюдні, але потім ця «глибинка» [[Карельський перешийок|Карельського перешийку]] стала розвиватися, та ще й відразу в двох напрямках. Поруч з красивим водоспадом за дев'ять кілометрів вище нинішнього Свєтогорська виник популярний у петербурзької публіки курорт — нині фінська [[Іматра]], а на наступному такому водоспаді побудували завод деревної маси, пізніше картонно-паперову фабрику. Супутнє їй селище назвали ''Енсо'' (від фінського «первісток») і ставилися до нього відповідно: проектуванням займалися кращі фінські архітектори, які встигли побудувати тут не менше десятка великих кам'яних будівель. Втім, те, що зараз ці будівлі оточує, інакше як убогим і потворним не назвеш. Після Зимової війни 1939 року Енсо відійшов до Радянського Союзу. Це був важливий промисловий центр, втрачати який Фінляндія не хотіла, але радянська сторона в ультимативному порядку забрала його собі, а кордон провели відразу за містом. Розташовані західніше водоспад і курорт СРСР анітрохи не цікавили, там фіни в 1948 році заснували Іматру. Після Великої Вітчизняної війни кордон пройшов по тій же лінії, проте фінів покликали відновлювати завод, і взагалі зв'язок Свєтогорська (а цю назва — «дає світло», по розташованої тут електростанції — привласнили Енсо в 1949 році на хвилі знищення фінських топонімів) з Фінляндією ніколи не переривався: наприклад, в 1970-і роки фіни побудували в місті новий целюлозно-паперовий комбінат, а з відкриттям кордону кинулися в Свєтогорськ за покупками і розвагами. Взагалі, Свєтогорськ був і залишається містом, орієнтованим на Фінляндію, оскільки приїхати сюди з Росії чи не складніше, ніж виїхати звідси до Фінляндії. Місто входило в прикордонну зону, та й зараз в ній залишилося, хоча з відкриттям на початку 2000-х міжнародного прикордонного переходу з'явилася «лазівка» відвідування Свєтогорська під приводом перетину кордону. Прикордонне розташування дало Свєтогорську ряд переваг: з'явилися кілька готелів і кафе, магазини і приватники стали заробляти на фінських туристах, але в іншому місто залишилося не меншою дірою, ніж робочі селища на сході Ленінградської області. Його порівнянню з Іматрою (зневажливому і нищівному) був присвячений цілий ряд гучних репортажів в пресі та блогосфері. Екологія теж залишає бажати кращого, оскільки в місті щосили працює ЦПК, що випускає, втім, таку важливу продукцію, як папір Svetocopy і паперові рушники Zewa. Як і будь-яке місто з великим виробництвом, Свєтогорськ має розріджену забудову і велику промзону, що простягнулася вздовж Вуокси на захід від житлових кварталів. Фінські архітектори будували місто в формі пташиного крила, яке до сих пір помітно на карті (Лісова і Спортивна вулиці), а розташовані уздовж вулиці Перемоги історичні будівлі виконують при ньому роль «пір'я». Фінська спадщина, простора Вуокса, гори тирси і близькість до кордону надають місту певний шарм, хоча чарівним Свєтогорськ назвати важко, та й запах від ЦПК часом стає нестерпним. Якщо ж краєзнавчий інтерес все-таки спонукав вас сюди приїхати, загляньте і в селище Лєсогорський — по суті, дальній район Свєтогорська, де теж дещо збереглося. На огляд всіх об'єктів, перерахованих в цьому путівнику, легко може піти 4-5 годин — в основному через їх незручне розташування. == Як дістатися == Свєтогорськ входить в '''п'ятикілометрову прикордонну зону''', куди пропуск потрібен всім, включаючи громадян РФ. Селище Лєсогорський знаходиться трохи далі від кордону і в п'ятикілометрову зону не входить. Прикордонпост з обов'язковою перевіркою документів розташований на західній околиці Лесогорського на виїзді в сторону Свєтогорська. Якщо у вас немає пропуску, відвідати Свєтогорськ можна під виглядом '''транзиту''' до Фінляндії, проте на посту в Лєсогорську швидше за все зажадають показати візу, а далі потрібно не зустрітися з прикордонниками — інакше вам можуть виписати штраф. Співробітники в цивільному проявляють активність на перехресті Прикордонної вулиці і вулиці Перемоги, поруч з будівлею прикордонної служби (Прикордонна вул. 2), і перевіряють документи у всіх людей немісцевого виду. Відвідування міста в режимі транзиту (включаючи перекус в кафе або навіть нічліг в готелі) проблем, швидше за все, не викличе, а ось огляд визначних пам'яток може бути перерваний спілкуванням з органами безпеки. Залізнична лінія від [[Каменногорськ]]а використовується тільки для вантажного сполучення. Єдиним транспортом в Свєтогорськ є '''автобуси''' № 810 з [[Санкт-Петербург]]а від {{metro|city = Санкт-Петербург|1|Дев'яткіно}} (4 рази в день, через [[Виборг]]) і виборзькі автобуси № 126, що курсують кілька частіше (в середньому кожні 2-3 год). Автобуси в Каменногорськ теж бувають, але лише кілька разів в день. [[Файл:Svetogorsk BusStation 007 1069.jpg|thumb|upright=1.35|Закрита будівля автостанції.]] В сторону [[Фінляндія|Фінляндії]] транспорту немає. [[Іматра]] так близько, що до неї можна було б дійти пішки, але тутешній пункт пропуску '''закритий для пішоходів''', хоча при цьому дозволено перетинати кордон на велосипеді. Можливість підсаджуватися в машини, що йдуть на кордон, досі не вивчена, та й взагалі мало кому з самостійних мандрівників приходило в голову їхати до Фінляндії саме через Свєтогорськ. Шоппінгові маршрутки з Петербурга в Іматру проходять через місто, проте не розраховані на те, щоб когось тут висаджувати або підбирати. {{listing|type=go| lat=61.1170 | long=28.8486 | wdid= | name=Автостанція | alt= | image=Svetogorsk BusStation 007 1069.jpg | address=вул. Вокзальна, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-14 | description=Кінцева автобусів з Виборга і Санкт-Петербурга, а також приміських. Інфраструктури ніякої, якщо не брати до уваги кафе-бістро через дорогу. Будівля наглухо закрита, хоча варто подивитися на неї зовні: це пам'ятник фінського функціоналізму 1930-х років. }} '''Машиною''' по Свєтогорському шосе з Виборга (55 км) — на всьому шляху непогане покриття, але сама траса дуже звивиста, а дорожні роботи по її випрямлення лише сповільнюють і без того нешвидкий рух. Порядком розбита дорога місцевого значення веде в Каменногорськ (25 км). {{listing|type=go| lat=61.1238 | long=28.8423 |wdid= Q67147875 | name= Прикордонний перехід Свєтогорськ/Іматра | alt= | image= Russia-finland-border-svetogorsk-imatra.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= цілодобово | price= | lastedit=2020-05-19 | description= Тільки для машин і велосипедистів, причому велосипедисти їдуть без черги. До центру Іматри 9 км. }} == Транспорт == Пам'ятки Свєтогорська розкидані по великій площі, а громадського транспорту в місті практично немає, якщо не брати до уваги курсуючий приблизно 5 раз в день автобус № 15: він ходить в бік ГЕС і по місту уздовж Лісової вулиці. Автобуси з [[Виборг]]а і [[Каменногорськ]]а роблять по шляху до автостанції кілька проміжних зупинок. '''Таксі:''' {{phone|7|921|936-30-00}}. == Пам'ятки == === Свєтогорськ === [[Файл:Svetogorsk PobedyStreet33 007 0498.jpg|thumb|upright=1.35|Будинок аптеки.]] В Свєтогорську немає будівель старше початку XX століття, так що років 40-50 тому весь центр міста був архітектурним заповідником, забудованим між революцією та Другою Світовою війною в єдиному стилі фінського функціоналізму. Житлові будинки, в тому числі оригінальні дерев'яні котеджі, не збереглися, через що забудова втратила свою цілісність, і тепер уздовж вулиці Перемоги стоять лише окремі, досить скромні довоєнні будівлі. За шедеврами доведеться прогулятися — або через залізничний переїзд вглиб промзони до Вуоксе, або назад по вулиці Перемоги в напрямку [[Каменногорськ]]а і [[Виборг]]а. [[Файл:Svetogorsk ZavodskayaStreet17 007 0673-78-83-88a.jpg|thumb|upright=1.35|Будівля заводської контори.]] {{listing|type=see| lat=61.1145 | long=28.8540 |wdid= | name= Будівля магазину | alt= | image= Svetogorsk Pobedy25d2 007 1045.jpg | address= вул. Перемоги, 25 | directions= кут Прикордонної вул. | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Фінський стиль як він є: прямокутна коробка з широкими прорізами-вітринами в першому поверсі і вузькими одностулковими вікнами на другому і третьому. Колись тут був магазин, зараз щось відомче з підвищеною концентрацією прикордонників, та й взагалі майже всі фінські будівлі змінили після війни свій профіль: через дорогу (вул. Перемоги, 22) міська адміністрація на місці банку, а трохи далі в сторону кордону — автостанція в колишній будівлі пошти. На цих прикладах легко простежити, наскільки схожі і в той же час різні будівлі-«коробки»: типовим проектом був просто прямокутник, але варто було підключитися майстру (а пошту-автостанцію проектував провідний фінський архітектор Вяйне Вяхякалліо), як з'являлися композиції з різновеликих обсягів, несиметричні вікна та інші фокуси. }} [[Файл:Svetogorsk ZavodskayaStreet15 007 0691.jpg|thumb|upright=1.35|Портал роботи Йохана Фінне на будівлі клубу-готелю.]] {{listing|type=see| lat= 61.1130436 |long= 28.8557088 |wdid= | name= Будівля аптеки | alt= | image= Svetogorsk PobedyStreet33 007 0506.jpg | address= вул. Перемоги, 33 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Найзатишніша будівля центру побудовано з темно-червоної цегли, що пом'якшує строгі геометричні форми, та й ніші навколо вікон роблять вигляд більш дружелюбним. Колись ніші доходили до самої землі, поєднуючи вікна першого і другого поверху в вертикальні «смуги»: щоб це побачити, огляньте будівлю збоку або з двору. Фасад же за радянських часів неабияк зіпсували, перетворивши вікна першого поверху в широкі вітрини і порушивши тим самим гармонію будівлі. }} {{listing|type=see| lat= 61.1085912 |long= 28.8452697 |wdid= | name= Ансамбль целюлозно-паперового комбінату | alt= | image= Svetogorsk ZavodskayaStreet17 007 0541.jpg | address= Заводська вул. 15-19 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= У 1927 році керуючі Свєтогорськими заводами фірми об'єдналися в корпорацію Enso Gutzeit, якої знадобилися нові будівлі, що сформували непоганий ансамбль на півдорозі від вулиці Перемоги до ГЕС. ''Заводська контора'' (буд. 17) являє собою чергову триповерхову «коробку», але з химерним арочним декором і симпатичним порталом. Справа (буд. 19) лаконічне ''пожежне депо'' 1927 року по проекту Уно Ульберга, автора безлічі будівель [[Виборг]]а і [[Сортавала|Сортавали]], а ось ''клуб-готель'' (буд. 15) побудований трохи пізніше, в 1936 році, і вже за проектом Вяхякалліо. З боку двоповерхова будівля клубу здається дуже суворою і грубою, але її форму пом'якшує напівкругла одноповерхова прибудова. Найцікавіше ж стає видно тільки поблизу — це різьблений портал роботи фінського скульптора Йогана Фінне. Розглядати зображені в камені міфологічні сюжети, на жаль, не дуже зручно, так як будівля стоїть за парканом на території комбінату. }} [[Файл:Svetogorsk Kantorovicha27 007 0720.jpg|thumb|upright=1.35|Финская вилла на берегу Вуоксы]] {{listing|type=see| |lat= 61.111639 |long= 28.8528121 |wdid= | name= Будинок лікарні | alt= | image= | address= Пушкинська вул. 1 | directions= після зал. переїзду повернути наліво | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-14 | description= Стара лікарняна будівля по сусідству з промзони не говорить про нещасні випадки на виробництві — просто раніше завод був меншим, і житлові будинки підходили до нього впритул, що, до слова, стало потім причиною їх знесення. Лікарня спроектована Уно Ульбергом, який реалізував тут досить незвичайну суміш функціоналізму і неокласики: прямі лінії, круглі віконця і в той же час арки з колонами. Можливо, справа в тому, що будівля будували в два етапи — в 1927 і 1934 рр. }} [[Файл:Svetogorsk ZavodskayaStreet29 007 0577.jpg|thumb|upright=1.35|Будівля насосної станції поряд з ГЕС.]] {{listing|type=see| lat=61.1167181 | long=28.8355494 | wdid= | name=Вілла на берехі Вуокси | alt= | image= | address=вул. Льва Канторовича, 27 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-19 | description=Представницький будинок дирекції заводу побудований в 1936 році за проектом все того ж Вяхякалліо. Тут архітектор розвернувся на повну силу: темно-червона цегла, асиметричні форми, недбало розкидані по стінах вікна (широкі — на Вуоксу, вузькі — у двір) і суворий, але дуже стильний ганок, дах над яким підтримується єдиним пілоном. Розглядати все це не дуже просто через дерева, що обступили віллу впритул. Вхід на територію вільний, зараз тут начебто знаходиться гуртожиток, а до нього були дитячий сад і профілакторій ЦПК. Всередині збереглися фінські каміни, а також розпису на стелі вестибюля, виконані фінським дизайнером Бруно Туукканеном. }} {{listing|type=see| lat= 61.1048458 |long= 28.8391328 |wdid= | name= ГЕС № 11 | alt= | image= Svetogorsk ZavodskayaStreet29 007 0577.jpg | address= у кінці Заводської вулиці | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Водоспад на Вуоксі був перетворений в ГЕС ще в XIX столітті, ставши головним джерелом енергії для тутешніх заводів. Друга ГЕС була запущена в середині 1930-х нижче за течією в [[#Лєсогорський|Лєсогорському]], що дозволило розширити і модернізувати першу, ніж фіни повільно займалися до самої війни, після чого передали недобудовану електростанцію Радянському Союзу. Цілком вона була запущена тільки в 1947 році. Архітектура тут ще цілком фінська; найцікавіша будівля насосної станції, що стоїть по ліву руку і не уступає кращим зразкам Виборзького промарха того ж періоду. }} [[Файл:Svetogorsk BellTower 007 0413.jpg|thumb|upright=1|Фінська дзвіниця, перероблена в ретранслятор.]] {{listing|type=see| lat=61.1031 | long=28.8709 |wdid= | name= Будівля школи | alt= | image= Svetogorsk PobedyStreet61 007 0420.jpg | address= вул. Перемоги, 61 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-14 | description= Монументальні шкільні будівлі фінського часу — одна з характерних прикмет Карельського перешийка. Школа, побудована в 1938 році на східній околиці міста, була в Енсо вже другою. Першу побудували в 1927 році за проектом Уно Ульберга недалеко від старої лікарні, в кінці Пушкінської вулиці. Те будівля збереглася, але давно не використовується як школа і стоїть зараз на території заводу, зате друга школа працює досі. Проектував споруду Ялмарі Ланкінен, автор кількох виборзьких будівель і безлічі чудових фотографій передвоєнної фінської Карелії. Прихований за деревами триповерховий будинок фінського часу (вул. Перемоги, 63), в минулому шкільний інтернат, теж, швидше за все, належить його авторству. }} {{listing|type=see| lat= 61.1012762 |long= 28.8738298 |wdid= | name= Дзвіниця недобудованої церкви| alt= | image= Svetogorsk BellTower 007 0413.jpg | address= вул. Перемоги | directions= східніше школи | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Найменш збереглася, але як і раніше дуже функціональна споруда фінського часу. Велику кірху почали будувати в Енсо в 1939 році за проектом Вяйне Вяхякалліо, однак до початку війни встигли звести лише дзвіницю, яка так і залишилася похмурим остовом, що здалеку дуже нагадує руїни військової бази. За радянських часів нагорі встановили ретранслятор, який додав споруді хоча б якусь завершеність. }} {{listing|type=see| lat=61.1162 | long=28.8690 |wdid= | name= Район дерев'яних коттеджів фінської пори | alt= | image= Svetogorsk Roshchinskaya22 007 0969.jpg | address= за вул. Льва Толстого | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Велика частина старого Енсо була зруйнована під час війни або незабаром після неї. Дерев'яні фінські будинки збереглися лише на північній околиці міста, де вони як і раніше оточені парканами з присадибними ділянками, але чим далі, тим більше поступаються місцем російським «новобудовам» з великою кількістю яскравих фарб і всюдисущого сайдингу. }} === Лєсогорський === [[Файл:Lesogorsky RailwayStation 007 1314.jpg|thumb|upright=1.35|Вокзал станції Лєсогорський.]] На відміну від сусіднього Свєтогорська, селище Лєсогорський ({{lang|fi|Jääski}}) відоме мало не з XIV століття, але містом ніколи не було і тому зберегло приємну погляду патріархальність — будинки не вище двох поверхів, в основному дерев'яні. Допитливі краєзнавці знайдуть в самому селищі кілька історичних будівель, хоча на це знадобиться чимало часу, оскільки знаходяться ці будівлі далеко одна від одної. Лєсогорський не входить в п'ятикілометрову прикордонна зона, так що в'їзд сюди відкритий усім бажаючим, як мінімум з паспортом РФ. [[Файл:Lesogorsky FlourMill DJI 0068.jpg|thumb|upright=1.35|Руины мелькомбината]] {{listing|type=see| lat=61.0492 | long=28.9252 |wdid= | name= Ансамбль залізичної станції | alt= | image=Lesogorsky RailwayStation 007 1314.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-18 | description= Лаконічний дерев'яний вокзал і його службові будівлі — єдиний на території Карельського перешийка приклад станції фінського часу, що дійшла до наших днів цілком і без значних змін. Схожі вокзали і сарайчики колись прикрашали лінію між [[Виборг]]ом і [[Каменногорськ]]ом, але їх сильно пошкодили, а часом і вкрай знищили розширення лінії і її електрифікація. Вокзал побудований в 1892 році за проектом Кнута Нюландера, головного архітектора фінських залізниць. }} {{listing|type=see| lat= 61.0440616 |long= 28.9263904 |wdid= | name= Будівля банку | alt= | image=Lesogorsky LeningradskayaStreet10 007 1082.jpg | address= Ленинградська вул. 10 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Двоповерхова будівля кубічної форми з несиметричним розташуванням вікон — відмінний приклад фінського стилю 1930-х рр. }} [[Файл:Lesogorsky GES-10 DJI 0113.jpg|thumb|upright=1.35|Вуокса и Лесогорская ГЭС]] {{listing|type=see| lat=61.0510 | long=28.9224 |wdid= | name= Руїни мелькомбінату | alt= | image= Lesogorsky FlourMill DJI 0068.jpg | address= | directions= на краю селища, на північний захід від станції | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-16 | description= Рідкісний випадок, коли промислову будівлю фінського часу можна подивитися зсередини. Сталося це, правда, не від хорошого життя: побудований в 1930-і рр. мелькомбінат закрився після розвалу Радянського Союзу і швидко прийшов в непридатність. Напівзруйновані стіни оголили опорні колони, що розширюються догори — характерний конструктивний елемент будівель будівель в стилі фінського функціоналізму. Фрагменти тих же колон валяються навколо на землі. Підходити до мелькомбінату краще з боку вулиці Рад і генераторних вулиці; залізнична станція зовсім близько, але шлях до неї перегороджує бур'ян. }} {{listing|type=see| lat= 61.0588046 |long= 28.8723063 |wdid= Q4259878 | name= Лєсогорська ГЭС | alt= ГЭС № 10 | image=Lesogorsky GES-10 DJI 0113.jpg | address= у кінцІ Генераторної вулиці | directions= 4 км від селища | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description=Побудована в 1934-37 рр. електростанція відноситься до добротних пам'ятників передвоєнної промислової архітектури, але, на жаль, надійно прихована від сторонніх очей. Якщо у вас немає ні човна, ні крил, побачити ГЕС можна тільки одним способом — звернувши з Генераторнлї вулиці наліво в ліс і вийшовши на берег нижче за течією. По інший бік дороги будуть приховані лісом значні скелі, так звані ''Скелі Смерті'', де за легендою полягло багато фінських солдатів — в скелях дійсно є чи печери, то чи катакомби, де солдати могли тримати оборону і ховатися. }} [[Файл:Lesogorsky WolfManor 007 1241.jpg|thumb|upright=1.35|Ганок садиби Вольфа.]] {{listing|type=see| lat= 61.0635184 | long= 28.8709545 |wdid= | name= Скеля кохання| alt= | image=Lesogorsky LoveRock DJI 0078.jpg | address= | directions= за півкілометра від ГЕС вгору за течією | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-18 | description= Вид з невеликої скелі над розливом Вуокси не зрівняється з красою [[Ладозькі шхери|Ладозьких шхер]], хоча тут все-таки просто річка, а не ціла Ладога. За легендою, з цієї скелі кинулися закохані — син Вольфа, власника однойменної садиби, і дівчина-простолюдинка з робітничої родини — коли батьки хлопця заборонили їм бути разом. Це наймальовничіша точка в околицях Свєтогорська, однак второваної і позначеної на карті дороги до неї немає: потрібно шукати ледь помітні стежки вздовж берега з боку ГЕС або ломитися від автомобільної дороги через ліс просто по азимуту. }} {{listing|type=see| lat= 61.0700273 |long= 28.8632727 |wdid= | name= Садиба Вольфа | alt= | image=Lesogorsky VolfManor 007 1198.jpg | address= | directions= 1 км від ГЕС, 5 км від селища | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Рідкісний приклад садиби фінського часу, що збереглася. Вона відома під багатьма іменами — Руусяві, Біла дача, Ахола — але найчастіше як будинок консула Вольфа, який і замовив проект архітекторові Уно Ульбергу. На дворі був початок 1920-х, епоха функціоналізму тільки наступала, тому в зовнішності будівлі ще видно риси модерну; з малих форм особливо добре виглядає ганок, що виходить на Вуоксу. Усередині повинні були зберегтися старі печі та інші елементи обробки, які начебто можна побачити, якщо тут оселитися — в садибному будинку працює чи то готель, чи то турбаза. При вході на територію висять забороняючі строгі написи, проте ворота відкриті, і зайти може будь-хто. На лузі перед садибою не пропустите велику цегляну будівлю — корівник або комору функціоналістського виду. }} == Чим зайнятися == Місць для дозвілля в Свєтогорську категорично немає: кінотеатр закрили, а музей тулиться в будівлі школи і недоступний для сторонніх, оскільки власного приміщення місто йому не виділило. Влітку можна пошукати місце для відпочинку на березі Вуокси — краще в районі Лєсогорського і садиби Вольфа, оскільки ближче до Свєтогорська активно димить ЦПК. {{listing|type=do| lat=61.1128 | long=28.8568 | wdid= | name=Будинок культури | alt= | image=Svetogorsk PobedyStreet37 007 0463.jpg | address=вул. Перемоги, 37 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/domkultury2018 | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-20 | description=БК цікавий як єдиний на весь Свєтогорськ пам'ятник сталінської архітектури — втім, це типовий післявоєнний проект, що зустрічається в десятці інших міст Росії і країн СНД. Співробітники будинку культури ведуть активну просвітницьку роботу, в тому числі в інтернеті, але нічого, крім виступів місцевої самодіяльності, вам тут не запропонують. }} == Покупки == {{listing|type=buy| lat=61.1153 | long=28.8569 |wdid= | name= Супермаркет «Пятёрочка» | alt= | image= | address= вул. Кірова, 1 | directions= біля готелю | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||8||22}} | price= | lastedit=2020-05-19 | description= }} == Їжа == Для міста, яке не є навіть райцентром, в Свєтогорську непоганий вибір громадського харчування: позначається потік їдучих до Фінляндії або з неї. {{listing|type=eat| lat=61.11353 | long=28.85512 | wdid= | name=Гранд-кафе «Камин» | alt= | image=Svetogorsk PobedyStreet31 007 0525.jpg | address=вул. Перемоги, 31 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||9||24}} | price= | lastedit=2020-03-20 | description= Затишне кафе в будівлі фінського часу реалізує незвичний для Росії принцип шведського столу: вдень ви платите 250 руб і самостійно набираєте собі суп, салат і друге, хоча можна і просто перекусити місцевими пиріжками. До вечора залишається, мабуть, та сама обідня їжа, поки вона не закінчилася або не почався банкет. Хороші відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=61.11761 | long=28.85052 |wdid= | name= Кафе «Бистро» | alt= | image= Cafe-bistro Svetogorsk-WV.jpg | address= у кінці вул. Перемоги | directions= напроти автостанції, перед кордоном | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Сб|10||18}} | price= Гаряче: біля 150 руб | lastedit=2020-05-19 | description= Висять над входом горщики з квітами і біжучий рядок з фінським написом ''Kahvi'' виглядають дуже по-європейськи, хоча всередині всього лише звичайна їдальня з роздачею. Відвідувачі задоволені. }} {{listing|type=eat| lat=61.11118 | long=28.86161 |wdid= | name= Кафе «Белые ночи» | alt= | image= | address= вул. Кірова, 13-а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Кафе наче створено для швидкої адаптації фінських туристів до російської дійсності: платні дискотеки вечорами і погано закриваються двері в туалет. }} {{listing|type=eat| lat=61.10640 | long=28.87322 |wdid= | name= Ресторан «Петровский» | alt= | image= | address= Червоноармійська вул. 34а | directions= | url= http://petrovskiy-svet.ru | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Ср|Пт|12||24}}, {{hours|Сб||14||4}}, {{hours|Нд||14||24}} | price= Гаряче: від 400 руб | lastedit=2019-06-17 | description= В основному, хороші відгуки, але майте на увазі, що ресторан супроводжується приставкою «караоке», а ввечері у вихідні плавно перетворюється в нічний клуб. Бізнес-ланч днем по будням. }} {{listing|type=eat| lat=61.11124 | long=28.87149 |wdid= | name= Ресторан «Руккола» | alt= | image= | address= Лісна вул. 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= https://vk.com/rukkolasv | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|11||22}}, {{hours|Сб|Нд|12||1}} | price= Гаряче: 250–400 руб | lastedit=2019-06-17 | description= Симпатичний ресторанчик з ухилом в піцу і пасту, хоча борщ, котлета по-київськи і інша класика російського меню теж в наявності. Стиль майже столичний — відчувається, що над інтер'єром попрацював дизайнер, проте їжа, на думку відвідувачів, абсолютно провінційного рівня. }} == Де зупинитися == {{listing|type=sleep| lat=61.1158 | long=28.8605 |wdid= | name= Готель «Светогорск» | alt= | image= Hotel Svetogorsk-WV.jpg | address= вул. Спортивна, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81378|4-35-42}} | email= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= «Заморський» готель на самому російському кордоні: за чутками, будівлю проектували фіни, тому не дивно, що вона сильно змахує на довоєнний функціоналізм і вигідно відрізняється від радянської архітектури. Навіть літня веранда з парасольками невловимо нагадує Фінляндію. Про номерах цього не скажеш — кімнати маленькі і аскетичні, але хоча б зі зручностями; постояльці в цілому задоволені. Wi-Fi тільки на першому поверсі в холі. }} {{listing|type=sleep| lat=| long= |wdid= |format= nocoords | name= База відпочинку «Усадьба Лесогорская» | alt= | image= | address= | directions= на території садиби Вольфа | url= | facebook= | vkontakte= https://vk.com/club13216774 | phone= | email= | price= Двомісний номер: 1200 руб (без зручностей), 1900 руб (зі зручностями) | lastedit=2020-05-19 | description= Готель у старій фінській садибі більше нагадує турбазу або хостел: тісні номери, в основному без зручностей і вже точно без жодних ознак історії або шарму. Wi-Fi відсутній, мобільний зв'язок теж ловиться з деякими труднощами. З іншого боку, смачні сніданки, обіди і вечері. }} == Околиці == Місцевість навколо Свєтогорська ніколи не була надто населеною, а війна і десятиліття прикордонзони остаточно зробили її безлюдною, так що дивитися тут нема чого, та й доріг немає. Тим, хто може перетнути кордон, пряма дорога туди — милуватися водоспадом в [[Іматра|Іматрі]] і озерами [[Південна Фінляндія|Південної Фінляндії]]. Якщо ж ви залишаєтеся в Росії, шлях ваш буде лежати або в '''[[Виборг]]''', або в '''[[Приозерськ]]''', де фінської спадщини теж чимало. Сусідній з Свєтогорськом [[Каменногорськ]] великого інтересу не представляє. {{footer|ispartof=Ленінградська область|status=Кістяк}} tehwf3j6trwuh66ttdp6l85uznglsul 0 3141 28735 28734 2021-01-23T00:56:37Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Нічне повернення|Нічне повернення]] ([[User talk:Нічне повернення|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 28110 wikitext text/x-wiki {{geo|63.05|38.59|zoom=5}} {{pagebanner}} '''Північно-західна Росія''' знаходиться в красивих і суворих тайгових краях. == Регіони == {{Regionlist| regionmap=Northwestern Russia regions (ru).png | regionmapsize=440px | regionmaptext= | region1name=[[Санкт-Петербург]] | region1color=#9e9452 | region1items= | region1description= | region2name=[[Ленінградська область]] | region2color=#b08fb9 | region2items= | region2description= | region3name=[[Новгородська область]] | region3color=#97bf89 | region3items= | region3description= | region4name=[[Псковська область]] | region4color=#8eacc6 | region4items= | region4description= | region5name=[[Вологодська область]] | region5color=#8dc0b6 | region5items= | region5description= | region6name=[[Карелія]] | region6color=#c4a784 | region6items= | region6description= | region7name=[[Мурманська область]] | region7color=#bdbf8a | region7items= | region7description= | region8name=[[Архангельська область]] | region8color=#a297bb | region8items= | region8description= | region9name=[[Ненецький автономний округ]] | region9color=#b2c28e | region9items= | region9description= | region10name=[[Комі]] | region10color=#b58d8d | region10items= | region10description= | }} == Міста == * [[Санкт-Петербург]] * [[Великий Новгород]] * [[Архангельськ]] * [[Вологда]] * [[Мурманськ]] * [[Псков]] * [[Нар'ян-Мар]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Регіон}} g67t7i2o5ag9f5zjf5mljjk25j7xo63 0 3142 28148 28147 2021-01-02T11:10:37Z Voll 30 28148 wikitext text/x-wiki {{geo|60.08|40.17|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Вологодська область''' розташована у [[Росія|Росії]]. == Регіони == == Міста == * [[Вологда]] * [[Бєлозерськ]] * [[Великий Устюг]] * [[Кирилов]] * [[Сокіл]] * [[Тотьма]] * [[Устюжна]] * [[Череповець]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північно-західна Росія|type=Регіон}} p2t3qfhjce1565ne89m8lm9j76yuime 0 3143 32731 32621 2022-07-28T10:54:41Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:Voll|Voll]] 28141 wikitext text/x-wiki {{geo|63.34|36.30|zoom=5}} {{pagebanner}} '''Карелія''' розташована у [[Росія|Росії]]. == Регіони == == Міста == * [[Валаам]] * [[Кижі]] * [[Рускеала]] * [[Сортавала]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північно-західна Росія|type=Регіон}} hdztge0l8dj7qijh7ysxqtn2ytr2ydg 0 3144 29993 29992 2021-02-09T16:22:30Z Savh 316 28143 wikitext text/x-wiki {{geo|59.88|31.83|zoom=7}} {{pagebanner}} '''Ленінградська область''' розташована в [[Росія|Росії]]. == Регіони == == Міста == * [[Гатчина]] * [[Івангород]] * [[Кінгісепп]] * [[Кіровськ (Ленінградська область)]] * [[Виборг]] * [[Приозерськ]] * [[Свєтогорськ]] * [[‎‎Стара Ладога]] * [[Тихвін]] * [[Шліссельбург]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північно-західна Росія|type=Регіон}} tfoeec3uljxe5sd8h8bo037i3f9wsi5 0 3145 28153 2021-01-02T11:17:53Z Voll 30 Створена сторінка: {{geo|57.3167|29.2500|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Псковська область''' розташована у [[Росія|Росії]]. == Регіони ==... 28153 wikitext text/x-wiki {{geo|57.3167|29.2500|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Псковська область''' розташована у [[Росія|Росії]]. == Регіони == == Міста == * [[Псков]] * [[Гдов]] * [[Ізборськ]] * [[Опочка]] * [[Печори]] * [[Порхов]] * [[Себеж]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північно-західна Росія|type=Регіон}} 9w666tzgt9bm303b2zitwp0ugprk0ln 0 3146 28154 2021-01-02T11:17:58Z Voll 30 Створена сторінка: {{geo|58.4333|32.3833|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Новгородська область''' розташована у [[Росія|Росії]]. == Регіо... 28154 wikitext text/x-wiki {{geo|58.4333|32.3833|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Новгородська область''' розташована у [[Росія|Росії]]. == Регіони == == Міста == * [[Великий Новгород]] * [[Валдай]] * [[Стара Русса]] * [[Чудово]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Північно-західна Росія|type=Регіон}} dhrjtwdywl0xmt18ddwn4g5a54gu08z 4 3169 30117 30116 2021-02-10T20:09:05Z Mykola7 4555 Захистив «[[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2019]]»: Архів минулих років ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) 30107 wikitext text/x-wiki == FileExporter beta feature == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> [[File:Logo for the beta feature FileExporter.svg|thumb|Невдовзі на екранах: бета-функція [[m:WMDE_Technical_Wishes/Move_files_to_Commons|Файлоекспортер]]]] Невдовзі у всіх вікі з'явиться нова бета-функція — [[m:WMDE_Technical_Wishes/Move_files_to_Commons|Файлоекспортер]] (''FileExporter''). Вона дозволяє експорт файлів з локальної вікі у Вікісховищі, включно з історією файла й історією сторінки. Які файли можна експортувати, визначає кожна окрема спільнта. '''Будь ласка, перевірте [[m:WMDE_Technical_Wishes/Move_files_to_Commons/Configuration file documentation|файл конфігурації]] вашої вікі''', якщо хочете використовувати цю функцію. Файлоекспортер уже впроваджений як бета-функція у [https://www.mediawiki.org mediawiki.org], [https://meta.wikimedia.org meta.wikimedia], Вікіпедіях німецькою, фарсі, арабською, корейською і у [https://wikisource.org wikisource.org]. Було додано деякий функціонал, і тепер він стане бета-функцією у всіх вікі. Впровадження заплановане на 16 січня. Більше інформації можна знайти [[m:WMDE_Technical_Wishes/Move_files_to_Commons|на сторінці проекту]]. Як завжди, будемо дуже раді відгукам. Якщо ви хочете потестувати Файлоекспортет, будь ласка, увімкніть його у своїх [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|налаштуваннях користувача]]. Залишати відгуки найкраще на [[mw:Help_talk:Extension:FileImporter|центральній сторінці обговорення]]. Дякуємо від імені [[m:WMDE Technical Wishes|проекту Технічних побажань]] Вікімедіа Німеччина. </div> [[User:Johanna Strodt (WMDE)|Johanna Strodt (WMDE)]] 11:41, 14 січня 2019 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johanna Strodt (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=18782700 --> == No editing for 30 minutes on 17 January == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">You will '''not be able to edit''' the wikis for up to 30 minutes on '''[https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20190117T07 17 January 07:00 UTC]'''. This is because of a database problem that has to be fixed immediately. You can still read the wikis. Some wikis are not affected. They don't get this message. You can see which wikis are '''not''' affected [[:m:User:Johan (WMF)/201901ReadOnlyPage|on this page]]. Most wikis are affected. The time you can not edit might be shorter than 30 minutes. /[[User:Johan (WMF)|Johan (WMF)]]</div> 20:55, 16 січня 2019 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/201901ReadOnly/Targets8&oldid=18789240 --> == Talk to us about talking == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> [[File:OOjs_UI_icon_speechBubbles-rtl.svg|alt="іконка із зображенням двох хмаринок мови"|frameless|right|120px]] Фонд Вікімедіа планує [[mw:Talk pages consultation 2019|глобальну консультацію про комунікацію]]. Її мета — зібрати разом вікімедійців та взагалі любителів вікі, щоб покращити інструменти комунікації. Ми хочемо, щоб усі дописувачі мали змогу спілкуватися одне з одним у вікі, незалежно від свого досвіду, навичок чи пристроїв. Ми прагнемо почути думки якомога більшої кількості різних частин спільноти Вікімедіа: різних проектів, різних мов, з різних точок зору. Зараз ми плануємо консультацію, і нам потрібна ваша допомога. '''Нам потрібні волонтери, що допоможуть поговорити з їхніми спільнотами чи групами користувачів.''' Ви можете допомогти, розпочавши дискусію у своїй вікі. Ось що треба зробити: # Спочатку, [[mw:Talk pages consultation 2019/Participant group sign-up|запишіть свою групу ось тут]] . # Далі, створіть сторінку (або розділ у Кнайпі чи гілку електронних листів — що звичніше для вашої групи), щоб зібрати інформацію від інших людей у своїй групі. Це не голосування чи прийняття рішень — ми просто збираємо відгуки. # Далі запитайте людей, що вони думають про процеси комунікації. Ми хочемо почути історії та іншу інформацію про те, як люди спілкуються між собою у вікі і поза нею. Будь ласка, поставте, за можливості, ці п'ять запитань: ## Коли ви хочете обговорити тему зі своєю спільнотою, які інструменти краще для вас працюють і які проблеми вам заважають? ## Які риси сторінок обговорення допомагають новачкам, а які заважають їм? ## Які риси сторінок обговорення напружують членів вашої спільноти? ## Що б ви хотіли робити на сторінках обговорення, але не можете через технічні обмеження? ## Які є важливі аспекти «вікіобговорення»? # І нарешті, будь ласка, перейдіть до сторінки [[mw:Talk:Talk pages consultation 2019|Консультації щодо сторінок обговорення 2019 на Mediawiki.org]] і повідомте, про що ви дізналися від своєї групи. Будь ласка, додайте посилання, якщо обговорення було публічним. <span class="mw-translate-fuzzy">'''Ви також можете допомогти створити список багатьох різних способів, у які люди спілкуються між собою.'''</span> Не усі групи, активні у вікі чи навколо вікі, використовують ті самі способи обговорювати речі: це може бути у вікі, у соцмережах, зовнішніми каналами… Розкажіть нам, [[mw:Talk pages consultation 2019/Tools in use|як спілкується ваша група]]. Ви можете почитати більше про [[mw:Talk pages consultation 2019|процес загалом]] на mediawiki.org. Якщо у вас є запитання чи ідеї, ви можете [[mw:Talk:Talk pages consultation 2019|залишати відгук про процес консультації]] своєю мовою. Дякуємо! Чекаємо на розмову з вами. </div> [[user:Trizek (WMF)|Trizek (WMF)]] 17:01, 21 лютого 2019 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=18639017 --> == Read-only mode for up to 30 minutes on 11 April == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"><div class="plainlinks"> <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Ви '''не зможете редагувати''' більшість вікі Вікімедіа упродовж щонайбільше 30 хвилин '''[https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20190411T05 11 квітня, починаючи з 05:00 UTC]'''. Це через апаратну проблему. Читати вікі можна буде. Ви можете [[phab:T220080|ознайомитися зі списком вікі, які це зачепить]]. Можливість редагувати може повернутися й швидше, ніж за 30 хвилин. /[[User:Johan (WMF)|Johan (WMF)]]</div></div></div> 13:56, 8 квітня 2019 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=18979889 --> == Wikimedia Foundation Medium-Term Plan feedback request == {{int:please-translate}} <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">The Wikimedia Foundation has published a [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Medium-term_plan_2019|Medium-Term Plan proposal]] covering the next 3–5 years. We want your feedback! Please leave all comments and questions, in any language, on [[m:Talk:Wikimedia_Foundation_Medium-term_plan_2019|the talk page]], by April 20. {{Int:Feedback-thanks-title}} [[m:User:Quiddity (WMF)|Quiddity (WMF)]] ([[m:User talk:Quiddity (WMF)|talk]]) 20:35, 12 квітня 2019 (EEST)</div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=18998727 --> == Re-thinking where to put the focus on - the collaborative creation of the "List of articles every Wikivoyage should have" on Meta == One of the issues with any wiki site is that unless the editor community agrees upon where it is mostly important to put most efforts, usually everyone just improves random articles without knowing what to prioritize... this becomes a bigger issue with the smaller communities where if there are only two or three active editors... they would usually create mostly random stubs that aren’t of much interest to their readers, just because most people wouldn’t know on the top of the head what travel destinations are of most interest to people. In order to tackle this issue, some wiki sites develop a vital/core article list based on the consensus in that community, which could be used both as a way to focus most efforts where they are most needed (for example, by encouarging the editors to make as many [[:en:Wikivoyage:Guide articles|Guide articles]] and [[:en:Wikivoyage:Star articles|Star articles]] from all the articles on the core articles list) but also as a way to encourage the other parallel editions of that wiki to create the articles deemed to be the most vital articles as well. I especially like [https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:Vital_articles Wikipedia’s vital articles list]... but also [https://meta.wikimedia.org/wiki/List_of_articles_every_Wikipedia_should_have Meta’s List of articles every Wikipedia should have]. I think that the existence of such a list, that might even be of use here at the Ukrainian Wikivoyage, would be especially important as it would inspire all the smaller editions of Wikivoyage to make sure that the articles which are of the most interest to their readers are the ones in which most efforts are directed towards + that a priority would be given to improving the quality of the most prominent and sought after articles. As such I decided to plunge forward and create a '''[[:meta:List of articles every Wikivoyage should have|draft for this list at Meta]]'''. It currently includes exactly 1,000 articles. The list isn't finished! Please help us improve the list by going over it, making note of the articles you think are missing from it, and suggesting them at the [[:meta:Talk:List of articles every Wikivoyage should have#Suggestions for prominent articles that should be added|discussion page of that page at meta]]. [[Користувач:ויקיג&#39;אנקי|ויקיג&#39;אנקי]] ([[Обговорення користувача:ויקיג&#39;אנקי|обговорення]]) 16:37, 15 червня 2019 (EEST) == Editing News #1—July 2019 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> ''[[m:VisualEditor/Newsletter/2019/July|Читати це іншою мовою]] • [[m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]'' <div style="float:right;width:270px;margin-left:1em;border-style:solid;border-width:1px;padding:1em;"> [[File:VisualEditor-logo.svg|200px|center]] <big>'''Чи знали Ви?'''</big> <div class="thumbcaption" style="font-size: 90%;"> Чи знали Ви, що візуальний редактор можна використовувати й на мобільних пристроях? Кожна стаття має значок олівця у верхній частині. Натисніть на значок олівця [[File:OOjs UI icon edit-ltr.svg|frameless|16x16px]], щоб розпочати редагування. '''<big>Edit Cards</big>''' [[File:EditCards-v.20.png|alt=Toolbar with menu opened|center|frameless|250px]] This is what the new '''Edit Cards for editing links''' in the mobile visual editor look like. Ви можете спробувати прототип тут: '''[[mw:Topic:V394zwrigth8ii7c|📲 Спробувати Edit Cards]].''' </div></div> Welcome back to the [[mw:Editing|Editing]] newsletter. З моменту [[m:VisualEditor/Newsletter/2018/October|виходу минулої розсилки новин]] команда випустила дві нові функції для [[mw:VisualEditor on mobile|мобільного візуального редактора]] і почала розробку ще трьох. All of this work is part of the team's goal to [[m:Wikimedia Foundation Annual Plan/2018-2019/Audiences#Outcome 3: Mobile Contribution|make editing on mobile web simpler]]. Before talking about the team's recent releases, we have a question for you: <strong>Are you willing to try a new way to add and change links?</strong> If you are interested, we would value your input! You can try this new link tool in the mobile visual editor on a separate wiki. <em>Follow these instructions and share your experience:</em> <strong>[[mw:Topic:V394zwrigth8ii7c|📲 Try Edit Cards]].</strong> === Останні видання === The mobile visual editor is a simpler editing tool, for smartphones and tablets using the [[mw:Reading/Web/Mobile#About|mobile site]]. The Editing team recently launched two new features to improve the mobile visual editor: # [[mw:VisualEditor on mobile/Section editing|Редагування розділів]] #* The purpose is to help contributors focus on their edits. #* The team studied this with an A/B test. [[mw:VisualEditor on mobile/Section editing#16 June 2019|This test showed]] that contributors who could use section editing were '''1% more likely to publish''' the edits they started than people with only full-page editing. # [[mw:VisualEditor on mobile#March 1, 2019|Завантаження оверлея]] #* The purpose is to smooth the transition between reading and editing. Section editing and the new loading overlay are '''now available to everyone''' using the mobile visual editor. === Нові та активні проекти === This is a list of our most active projects. [[mw:Help:Watching pages|Watch]] these pages to learn about project updates and to share your input on new designs, prototypes and research findings. *[[mw:VisualEditor on mobile/Edit cards|Edit cards]]: This is a clearer way to add and edit links, citations, images, templates, etc. in articles. Ви можете зараз спробувати цю функцію. <em>Зайдіть сюди, щоб подивитися, як це робить:</em> [[mw:Topic:V394zwrigth8ii7c|📲 <em>Try Edit Cards</em>]]. *[[mw:VisualEditor on mobile/Toolbar refresh|Оновлення панелі інструменту для мобільных пристроїв]]: This project will learn if contributors are more successful when the editing tools are easier to recognize. *[[mw:VisualEditor on mobile/VE mobile default|Доступність мобільного візуального редактора]]: This A/B test asks: ''Are newer contributors more successful if they use the mobile visual editor?'' We are collaborating with [[mw:VisualEditor on mobile/VE mobile default#26 June 2019 %E2%80%93 Participating wikis and test start date|20 Wikipedias]] to answer this question. *[[mw:VisualEditor on mobile/Usability improvements|Поліпшення юзабіліті]]: This project will make the mobile visual editor easier to use. The goal is to let contributors stay focused on editing and to feel more confident in the editing tools. === Looking ahead === * '''Wikimania:''' Several members of the Editing Team will be attending [[wmania:|Wikimania]] in August 2019. They will lead a session about mobile editing in the [[wmania:2019:Community Growth/Visual editing on mobile: An accessible editor for all|Community Growth space]]. Talk to the team about how editing can be improved. * '''Talk Pages:''' In the coming months, the Editing Team will begin [[mw:Talk pages consultation 2019|improving talk pages]] and communication on the wikis. === Дізнайтеся більше === The [[mw:VisualEditor on mobile|VisualEditor on mobile]] is a good place to learn more about the projects we are working on. The team wants to talk with you about anything related to editing. If you have something to say or ask, please leave a message at [[mw:Talk:VisualEditor on mobile|Talk:VisualEditor on mobile]]. [[user:PPelberg (WMF)|PPelberg (WMF)]] ([[mw:user_talk:PPelberg (WMF)|talk]]) & [[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[mw:user_talk:Whatamidoing (WMF)|talk]]) </div> 21:32, 23 липня 2019 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=19175117 --> == Обговорення стратегії «Вікімедіа Україна» на 2020-2022: потрібна ваша думка == Вітаю! Цьогоріч «Вікімедіа Україна» працює над розробкою стратегічного плану на наступні три роки. Зараз на сайті ВМУА починається публічне обговорення проекту стратегї 2020-2022. До цього обговорення ми запрошуємо усіх членів вікіспільноти й людей, зацікавлених у розвитку Вікімандрів, інших вікіпроектів та вільних знань в Україні загалом. Справді важливо, щоб якомога більше людей до нього долучилися Обговорення відбувається на трьох сторінках: * [[wmua:Стратегія 2020—2022/Стратегічні цілі|Стратегічні цілі]] * [[wmua:Стратегія 2020—2022/Місія і бачення|Місія і бачення]] * [[wmua:Стратегія 2020—2022/Цінності|Цінності]] Чекаємо на вашу думку! --[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 17:12, 10 серпня 2019 (EEST) == Update on the consultation about office actions == Hello all, Last month, the Wikimedia Foundation's Trust & Safety team [[:en:Wikipedia:Village_pump_(policy)/Archive_152#Announcement_of_forthcoming_temporary_and_partial_ban_tool_consultation|announced]] a future consultation about partial and/or temporary [[m:Special:MyLanguage/office actions|office actions]]. We want to let you know that the '''draft version''' of this consultation has now been [[:m:Office_actions/Community_consultation_on_partial_and_temporary_office_actions/draft|posted on Meta]]. This is a '''draft'''. It is not intended to be the consultation itself, which will be posted on Meta likely in early September. Please do not treat this draft as a consultation. Instead, we ask your assistance in forming the final language for the consultation. For that end, we would like your input over the next couple of weeks about what questions the consultation should ask about partial and temporary Foundation office action bans and how it should be formatted. '''[[:m:Talk:Office_actions/Community_consultation_on_partial_and_temporary_office_actions/draft|Please post it on the draft talk page]]'''. Our goal is to provide space for the community to discuss all the aspects of these office actions that need to be discussed, and we want to ensure with your feedback that the consultation is presented in the best way to encourage frank and constructive conversation. Please visit [[:m:Office_actions/Community_consultation_on_partial_and_temporary_office_actions/draft|the consultation draft on Meta-wiki]] and leave your comments on the draft’s talk page about what the consultation should look like and what questions it should ask. Thank you for your input! -- The [[m:Special:MyLanguage/Trust and Safety|Trust & Safety team]] 11:03, 16 серпня 2019 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=19175143 --> == New tools and IP masking == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"><div class="plainlinks"> <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Привіт усім! Фонд Вікімедіа хоче працювати над двома речами, які вплинуть на те, як ми патрулюємо зміни і боремося з вандалізмом та переслідуваннями. Ми хочемо покращити інструменти боротьби з поганими редагуваннями. Ми також хочемо досягти кращої приватності для незареєстрованих користувачів, так щоб їхні IP-адреси більше не показувалися усім на світі. Ми не приховуватимемо IP-адреси, поки не матимемо кращих інструментів для патрулювання. У нас є певне уявлення про те, які інструменти ''могли б'' працювати краще і як усе змінить обмеженіший доступ до IP-адрес, але ми хочемо почути думку вікі. Ви можете почитати більше про цей проект [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation|на Меті]] і [[m:Talk:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation|залишити коментарі та відгуки]]. Зараз той час, що нам треба почути ваші думки, щоб могти видати вам кращі інструменти для боротьби з вандалізмом, спамом та переслідуваннями. Ви можете писати своєю мовою, якщо не володієте англійською. [[User:Johan (WMF)|Johan (WMF)]]</div></div></div> 17:19, 21 серпня 2019 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/Tools_and_IP_message/Distribution&oldid=19315232 --> == The consultation on partial and temporary Foundation bans just started == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> <div class="plainlinks"> Hello, In a [[:en:Wikipedia:Community_response_to_the_Wikimedia_Foundation%27s_ban_of_Fram/Official_statements#Board_statement|recent statement]], the Wikimedia Foundation Board of Trustees [[:en:Wikipedia:Community_response_to_the_Wikimedia_Foundation%27s_ban_of_Fram/Official_statements#Board_statement|requested that staff hold a consultation]] to "re-evaluat[e] or add community input to the two new office action policy tools (temporary and partial Foundation bans)". Accordingly, the Foundation's Trust & Safety team invites all Wikimedians [[:m:Office actions/Community consultation on partial and temporary office actions/09 2019|to join this consultation and give their feedback]] from 30 September to 30 October. How can you help? * Suggest how partial and temporary Foundation bans should be used, if they should (eg: On all projects, or only on a subset); * Give ideas about how partial and temporary Foundation bans should ideally implemented, if they should be; and/or * Propose changes to the existing Office Actions policy on partial and temporary bans. We offer our thanks in advance for your contributions, and we hope to get as much input as possible from community members during this consultation! </div> </div>-- [[user:Kbrown (WMF)|Kbrown (WMF)]] 20:14, 30 вересня 2019 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=19302497 --> == [[:wmua:Вікіконференція 2019/Програма|Вікіконференція 2019]] == [[Користувач:Visem|Visem]], [[Користувач:Dimon2711|Dimon2711]], [[Користувач:Voll|Voll]], [[Користувач:DerFussi|DerFussi]], [[Користувач:RLuts|RLuts]], [[Користувач:JTs|JTs]], запрошую допомогти підготувати кілька слайдів по '''Вікімандрам''' для обговорення теми '''«Сестринські малі вікіпроєкти»''': історія, сучасний стан, цікавинки, інструменти для спрощення роботи, кого може зацікавити і залучити до справи?, плани і перспективи, яка необхідна допомога?--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 01:35, 2 жовтня 2019 (EEST) : [[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]], щодо слайдів на разі пропозицій не маю, але потрібно людям розповісти про сам проєкт, зацікавити їх. В іделі було б добре зробити майстер-клас, щоб спробували редагувати Вікімандри та інші сестринські проєкти. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 10:28, 2 жовтня 2019 (EEST) == Feedback wanted on Desktop Improvements project == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> {{int:Hello}}. У наступні кілька років Команда Readers Web в ФВМ працюватиме над деякими [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements|покращеннями стаціонарного інтерфейсу]]. На меті — покращити зручність користування, зберігши увесь функціонал. Нас надихають покращення, зроблені волонтерами, але це зараз існує лише у вигляді локальних додатків та користувацьких скриптів, прототипів, підтримуваних волонтерами тем оформлення. Ми б хотіли почати процес впровадження деяких із цих змін у загальний користувацький досвід у всіх проектах Вікімедіа. Цей наш проект зараз перебуває на стадії дослідження і ми шукаємо ідеї для покращень, а також відгуків щодо наших поточних ідей і макетів. Наразі ми провели інтерв'ю з членами спільноти на Вікіманії, зібрали списки попередньої роботи волонтерів та ФВМ у цій галузі та оцінюємо можливі технічні підходи до таких змін. Ми б хотіли отримати особисті відгуки про таке: * визначення цільових сфер для проекту, які ми ще не відкрилиК * розширення списку наявних додатків та користувацьких скриптів, призначених для створення кращої стаціонарної версії сайтів. Якщо вам спадає на думку щось з того, що використовують у вашій вікі, будь ласка, дайте нам знати; * відгуки про ідеї та макети, які ми зібрали на цей час. Ми б також хотіли зібрати список вікі, які були б зацікавлені стати тестовими вікі для цього проекту: ці вікі стали б першими, де буде впроваджено оновлення, коли ми будемо готові їх робити. Коли залишаєте відгуки, будь ласка, майте на увазі такі цілі проекту: * полегшити читачам зосередження на контенті * надати простіший доступ до щоденних дій (наприклад, пошук, перемикання мов, редагування) * помістити речі у логічні та корисні місця * посилити подібність та пов'язаність інтерфейсу з іншими платформами: мобільною версією сайту та застосунками * усунути безлад * планувати задля майбутнього зростання А також пам'ятайте про такі обмеження: * не чіпаємо вміст: жодної роботи не буде проводитися щодо стилів шаблонів чи структури самих контентових сторінок * не вилучаємо ніякого функціоналу: речі можуть переміститися, але усі навігаційні елементи та інший доступний зараз функціонал залишиться за замовчуванням * не робимо радикальних змін до вигляду сторінки: ми обираємо еволюційний підхід до змін і хочемо, щоб сайт і далі виглядав знайомо для читачів та редакторів Будь ласка, залишайте всі свої відгуки (будь-якою мовою) на сторінці [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop Improvements|mw:Talk:Reading/Web/Desktop Improvements]] Після цього етапу збору відгуків ми плануємо розробити прототип запропонованих змін на основі зібраних ідей. Ми знову звернемося до вас по відгуки, наступного разу — щодо цього прототипу. {{Int:Feedback-thanks-title}} [[mw:User:Quiddity (WMF)|Quiddity (WMF)]] ([[mw:User talk:Quiddity (WMF)|talk]]) </div> 10:15, 16 жовтня 2019 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Quiddity_(WMF)/Global_message_delivery_split_2&oldid=19462801 --> == Адміністратори чи ні == <small>Hello travelers,<br /> I went to apply for the right of administrator <u>temporarily</u>, on Meta, in your community ([[m:Steward_requests/Permissions#Eihel@ukwikivoyage|link of candidacy]]). The first time I came here was to remove vandalism ([[m:SWMT|SWMT]]), then I was propelled rollbacker, right here. For me, it's about editing protected pages (so no administrative actions strictly speaking). By following my history, you notice that I modified lint errors, but some pages are blocked, so inaccessible. Do not worry about my intentions and despite the few editions on this wiki (with more than 16000 total changes on wikis): it's for the sake of Wikimedia!<br /></small> <small>About that, I need your approval to get this right. Thank you in advance. —[[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 01:23, 19 жовтня 2019 (EEST)</small> Your opinions: *What sort of protected pages will you need to edit? [[Користувач:Vermont|Vermont]] ([[Обговорення користувача:Vermont|обговорення]]) 01:29, 19 жовтня 2019 (EEST) *:{{re|Vermont}} I hope I reply you on IRC. Have you seen the error on the main page? —[[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 02:13, 19 жовтня 2019 (EEST)<br /> <big>Moved on [[Вікімандри:Адміністратори#Eihel]]</big> —[[Користувач:Eihel|Eihel]] ([[Обговорення користувача:Eihel|обговорення]]) 23:10, 19 жовтня 2019 (EEST) == Editing News #2 – Mobile editing and talk pages == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> <em>[[m:VisualEditor/Newsletter/2019/October|Читати це іншою мовою]] • [[m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]</em> У цьому віснику [[mw:Editing|Команда з питань редагування]] розповідає про свою роботу над [[mw:Mobile visual editor|мобільним візуальним редактором]], над [[mw:Talk pages project|новим проєктом, пов'язаним зі сторінками обговорень]], та про свою участь у [[wikimania:|Вікіманії 2019]]. === Довідка === <strong>Які взаємодії із сторінками обговорення Ви пам'ятаєте?</strong> Чи ця історія про те, як хтось допоміг Вам дізнатись щось нове? Чи ця історія про те, як хтось допоміг Вам приєднатися до групи? Чи може щось інше? Якою б не була Ваша історія, ми хочемо її почути! Будь ласка, розкажіть нам історію про те як Ви використовували сторінку обговорення. <mark>Будь ласка, дайте посилання на пам'ятну дискусію, або опишіть її на <strong>[[mw:Topic:V8d91yh8gcg404dj|сторінці обговорення цього проєкту]]</strong>.</mark> Наша команда потребує Ваших прикладів. Ці приклади допоможуть всім розвинути спільне розуміння того, що повинен підтримувати та заохочувати цей проєкт. === Проєкт покращення сторінок обговорень === [[mw:Talk pages consultation 2019|Консультація щодо сторінок обговорень]] була глобальною консультацією, метою якої було визначення того, які інструменти для спілкування у вікі можуть бути кращими за наявні. З лютого по червень 2019 року понад 500 волонтерів із 20 вікі, з 15 різних мов та численних проєктів, зібралися разом із членами Фонду Вікімедіа, аби розробити напрямок розробки набору інструментів для сторінок обговорень. [[mw:Talk pages consultation 2019/Phase 2 report|Звіт про результати другої стадії]] консультації щодо сторінок обговорень було опубліковано в серпні. Він резюмує напрямок продукту, над яким команда почала працювати, про який Ви можете дізнатися більше тут: [[mw:Talk pages project|сторінка проєкту «Talk Page Project»]]. Команді потрібна й бажана Ваша допомога протягом цієї ранньої стадії. Вони починають розвивати першу ідею. Будь ласка, додайте своє ім'я в розділі [[mw:Talk pages project#Getting involved|<strong>«Getting involved»</strong>]] на сторінці проєкту, якщо Ви хотіли б отримувати сповіщення про можливість долучитися. === Мобільний візуальний редактор === Команда з питань редагування намагається спростити процес редагування на мобільних пристроях. Команда змінює [[mw:VisualEditor on mobile|візуальний редактор у мобільній версії]]. Якщо Ви маєте що сказати про редагування на мобільних пристроях, будь ласка, залиште повідомлення на сторінці [[mw:Talk:VisualEditor on mobile|Talk:VisualEditor on mobile]]. ==== [[mw:VisualEditor on mobile/Edit cards|Картки редагування]] ==== [[File:Edit Cards-before-v3-comparison.png|thumb|486x486px|Що відбувається, коли Ви клацаєте на посиланні. Нова картка редагування є більшою та має більше опцій для редагування посилань.]] * 3 вересня Команда з питань редагування випустила [[:File:Edit Cards comparison v2 and v3.png|третю версію функції карток редагування (Edit Cards)]]. Кожен міг користуватися новою версією в мобільному візуальному редакторі. * Картки редагування мають [[:File:Edit Cards comparison v2 and v3.png|оновлений дизайн]] для додавання та зміни посилань. Також є новий, [[mw:VisualEditor on mobile/Edit cards#2 September 2019 - v3 deployment timing|комбінований робочий процес редагування видимого тексту посилання та його цілі]]. * Відгуки: Ви можете випробувати нові картки редагування, відкривши мобільний візуальний редактор на смартфоні. Будь ласка, залишайте свої відгуки на [[:mw:Topic:V5rg0cqmikpubmjj|сторінці обговорення карток редагування]]. ==== [[mw:VisualEditor on mobile/Toolbar refresh|Панель інструментів]] ==== [[File:Toolbar-comparison-v1.png|thumb|486px|Панель інструментів редагування змінюється в мобільному візуальному редакторі. Стара система мала дві різні панелі інструментів. Тепер всі кнопки розміщені на одній. [[mw:Topic:V79x6zm8n6i4nb56|Поділіться з Командою своїми міркуваннями про нову панель інструментів]].]] * У вересні Команда з питань редагування оновила панель інструментів редагування в мобільній версії візуального редактора. Кожен міг бачити ці зміни в мобільному візуальному редакторі. ** <em>Одна панель інструментів:</em> Усі інструменти редагування розміщені на одній панелі. Раніше вигляд панелі змінювався, коли Ви клацали на різні кнопки. **<em>Нова навігація:</em> Кнопки для руху вперед та назад у потоці редагування тепер змінились. **<em>Плавне перемикання:</em> [[phab:T228159|покращений процес]] перемикання між візуальним режимом редагування та режимом вікірозмітки. * Відгуки: Ви можете випробувати оновлену панель інструментів, відкривши мобільний візуальний редактор на смартфоні. Будь ласка, залишайте свої відгуки на [[mw:Topic:V79x6zm8n6i4nb56|сторінці обговорення панелі інструментів]]. === Вікіманія === Команда з питань редагування відвідала [[wmania:2019:Program|Вікіманію 2019]] у Швеції. Вони провели сесію про [[wmania:2019:Community Growth/Visual editing on mobile: An accessible editor for all|візуальний редактор для мобільних пристроїв]] та сесію про [[wmania:2019:Community Growth/After Flow: A new direction for improving talk pages|новий проєкт покращення сторінок обговорень]]. Вони перевірили [[mw:VisualEditor on mobile/Toolbar refresh#v1 prototype|дві]] нові [[mw:VisualEditor on mobile/Edit cards#v3 prototype|функції]] у візуальному редакторі для мобільних разом із користувачами. Ви можете прочитати більше про те, що команда зробила і чому навчилась, у [[mw:VisualEditor on mobile#Wikimania Stockholm: Overview|звіті команди про відвідування Вікіманії 2019]]. === Плани на майбутнє === * <strong>Проєкт покращення сторінок обговорення:</strong> Команда розмірковує над першим набором запропонованих змін. Команда працюватиме з невеликою кількістю спільнот, аби випробувати ці зміни. Найкращий спосіб залишатись поінформованими — це додати своє ім'я користувача до списку на сторінці проєкту в розділі [[mw:Talk pages project#Getting involved|<strong>«Getting involved»</strong>]]. * <strong>Тестування мобільного візуального редактора як стандартного редактора:</strong> Команда з питань редагування планує опублікувати результати до кінця календарного року. Найкращий спосіб залишатись поінформованими — це додати сторінку проєкту до свого списку спостереження: [[mw:VisualEditor on mobile/VE mobile default|<strong>Сторінка проєкту «VisualEditor as mobile default»</strong>]]. * <strong>Дослідження впливу карток редагування:</strong> Це дослідження запитує, чи проєкт допоміг редакторам із додаванням посилань та приміток. Команда з питань редагування сподівається поділитися своїми результатами вже в листопаді. Найкращий спосіб залишатись поінформованими — це додати сторінку проєкту до свого списку спостереження: [[mw:VisualEditor on mobile/Edit cards|<strong>сторінка проєкту «Edit Cards»</strong>]]. – [[User:PPelberg (WMF)|PPelberg (WMF)]] ([[mw:User talk:PPelberg (WMF)|talk]]) & [[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[mw:User talk:Whatamidoing (WMF)|talk]]) </div> 13:13, 29 жовтня 2019 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/Target_lists/VE_201910/7&oldid=19500853 --> == Community Wishlist 2020 == [[File:Magic Wand Icon 229981 Color Flipped.svg|right|48px]] <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> '''[[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2020|Опитування побажань спільноти 2020]]''' розпочато! Завдяки цьому опитуванню спільноти вирішують, над чим працюватиме [[m:Community Tech|Команда Community Tech]] наступного року. Заохочуємо всіх подавати свої пропозиції до кінцевого терміну, тобто '''до {{#time:j xg|2019-11-11|{{PAGELANGUAGE}}}}''', а також коментувати інші пропозиції, щоб зробити їх кращими. '''Цього року ми зосереджуємося виключно на менших проектах (а саме на Вікіпідручнику, Вікісловнику, Вікіцитатах, Вікіджерелах, Віківерситеті, Віківидах, Вікімандрах та Вікіновинах).''' Ми хочемо допомогти цим проектам і забезпечити різноманітним спільнотам важливі покращення. Якщо ви належите до будь-якого з цих проектів, будь ласка, беріть участь! Щоб подати пропозиції, див. настанови на [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2020#Guidelines|сторінці опитування]]. Ви можете писати пропозиції будь-якою мовою, а ми їх перекладемо за вас. Дякуємо, чекаємо на ваші пропозиції! </div> [[:m:user:IFried (WMF)|IFried (WMF)]] 21:30, 4 листопада 2019 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Trizek_(WMF)/sandbox/temp_MassMessage_list&oldid=19523495 --> == Making the Content Translation Tool available for Wikivoyage == I don't know if you all have ever tried [[:w:en:Wikipedia:Content translation tool|Wikipedia's Content translation Tool]], but i'll just say that this is a very strong tool that has helped the Wikipedia community translate A LOT of articles between the various Wikipedia editions (mostly translations of articles from the English Wikipedia to the smaller Wikipedia editions). So far this tool is only used in Wikipedia. As part of the current Community Wishlist Survey, a suggestion has been brought forward to make this tool available for all Wikivoyage editions as well: [[:meta:Community_Wishlist_Survey_2020/Wikivoyage/ContentTranslation_work_for_Wikivoyage#Voting]] If you support making this tool available for Wikivoyage as well, please add your vote in that page. [[Користувач:ויקיג&#39;אנקי|ויקיג&#39;אנקי]] ([[Обговорення користувача:ויקיג&#39;אנקי|обговорення]]) 22:37, 29 листопада 2019 (EET) hasjx5i2izjo7onamm2c6aokcu40r7s 4 3170 30204 30124 2021-02-17T14:33:52Z Mykola7 4555 Змінив рівень захисту для "[[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2020]]": Архів минулих років ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково)) 30106 wikitext text/x-wiki == Wiki Loves Folklore == [[File:WLL Subtitled Logo (transparent).svg|100px|right|frameless]] '''Hello Folks,''' Wiki Loves Love is back again in 2020 iteration as '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore|Wiki Loves Folklore]]''' from 1 February, 2020 - 29 February, 2020. Join us to celebrate the local cultural heritage of your region with the theme of folklore in the international photography contest at [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:UploadWizard&campaign=wllove Wikimedia Commons]. Images, videos and audios representing different forms of folk cultures and new forms of heritage that haven’t otherwise been documented so far are welcome submissions in Wiki Loves Folklore. Learn more about the contest at [[m:Wiki Loves Folklore|Meta-Wiki]] and [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore|Commons]]. '''Kind regards,'''<br/> [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore/International Team|'''Wiki Loves Folklore International Team''']]<br/> <small>&mdash;&nbsp;[[User:Tulsi Bhagat|<font color="black">'''Tulsi Bhagat'''</font>]] <small>([[Special:Contributions/Tulsi Bhagat|<font color="black">contribs</font>]] &#124; [[User talk:Tulsi Bhagat|<font color="black">talk</font>]])</small><br/> sent using [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 08:15, 18 січня 2020 (EET)</small> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tulsi Bhagat@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Tiven2240/wll&oldid=19716850 --> == Movement Learning and Leadership Development Project == Команда розвитку спільноти у Фонді Вікімедіа хоче дізнатися більше про те, як волонтери дізнаються та набувають різних ролей, що існують у русі. Наша ціль — розробити рамковий матеріал на основі даних зі спільноти, де будуть чітко викладені можливі шляхи того, якщо можна зростати і розвивати свої навички в русі. У зв'язку з цим, ми хочемо поспілкуватися з вами, нашою спільнотою, щоб дізнатися про ваш шлях як волонтера Вікімедіа. Чи ви приєдналися вчора, чи були тут від самого початку, ми хочемо почути про ті численні шляхи, якими волонтери приєднуються і роблять внесок у наш рух. Щоб дізнатися більше про проекту, будь ласка, [[:m:special:MyLanguage/Movement_Learning_and_Leadership_Development_Project|завітайте на сторінку Мета-вікі]]. Якщо вам цікаво взяти участь, будь ласка, [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdLm1P2CqQ80ixwShudYVWWdOHMeR2ajbqiIWuMMQGZKX8kfg/viewform?usp=sf_link заповніть цю просту Google-форму]. Хоча в нас не обов'язково буде змога поговорити з кожним, хто виявить інтерес, ми заохочуємо вас заповнити цю коротку форму, якщо вам цікаво взяти участь! [[user:LMiranda (WMF)|LMiranda (WMF)]], 16:08, 22 січня 2020 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Trizek_(WMF)/sandbox/temp_MassMessage_list&oldid=19738382 --> == Additional interface for edit conflicts on talk pages == ''Sorry, for writing this text in English. If you could help to translate it, it would be appreciated.'' You might know the new interface for edit conflicts (currently a beta feature). Now, Wikimedia Germany is designing an additional interface to solve edit conflicts on talk pages. This interface is shown to you when you write on a discussion page and another person writes a discussion post in the same line and saves it before you do. With this additional editing conflict interface you can adjust the order of the comments and edit your comment. We are inviting everyone to have a look at [[m:WMDE Technical Wishes/Edit Conflicts#Edit conflicts on talk pages|the planned feature]]. Let us know what you think on our [[mw:Help talk:Two Column Edit Conflict View|central feedback page]]! -- For the Technical Wishes Team: [[m:User:Max Klemm (WMDE)|Max Klemm (WMDE)]] 16:15, 26 лютого 2020 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Max Klemm (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=19845780 --> == Адміни інтерфейсу == …відсутні {{смайл}} {{u|Visem}}, як єдиний адмін, не може собі взяти цей прапорець? Бо є проблема. У вас тут лого не канонічне з якогось дива. Поміняти треба б. -- [[Користувач:Ата|<span style="color:SteelBlue">Ата</span>]] ^{[[Обговорення користувача:Ата|'''<span style="color:#80A0FF">'''(обг.)'''</span>''']]} 15:03, 31 березня 2020 (EEST) : Уже наче нормальне лого. --[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 15:10, 31 березня 2020 (EEST) == Editing news 2020 #1 – Discussion tools == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> <em>[[m:VisualEditor/Newsletter/2020/April|Читати це іншою мовою]] • [[m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]</em> [[File:TalkPages-Reply-v1.0.png|thumb|300px|alt=Скриншот, який демонструє, як виглядає інструмент додавання відповідей на коментарі|Ця рання версія інструменту додавання відповідей на коментарі автоматично підписує коментарі та додає необхідні відступи.]] [[mw:Editing|Команда з питань редагування]] працювала над [[mw:Talk pages project|проектом із покращення сторінок обговорення]]. Метою проекту із покращення сторінок обговорення є полегшити для дописувачів технічний аспект спілкування в межах вікі. Цей проект є результатом [[mw:Talk pages consultation 2019|консультації зі спільнотою щодо сторінок обговорення 2019 року]]. [[File:TalkPages-Reply-v2.0.png|thumb|300px|alt=Reply tool improved with edit tool buttons|У майбутніх оновленнях команда планує протестувати інструмент для легкого додавання посилань на імена інших користувачів, опцію форматування тексту, а також інші інструменти.]] Команда зараз створює [[mw:Talk pages project/replying|новий інструмент для додавання відповідей]] на коментарі. Ця рання версія може автоматично робити відступи і додавати підписи. <strong>Будь ласка, [[mw:Talk pages project/replying/prototype testing#Reply%20version%201.0|протестуйте новий інструмент для додавання відповідей]].</strong> *31 березня 2020 року новий інструмент, що додає кнопку «{{Int:discussiontools-replylink}}» на сторінки обговорення, було запропоновано як [[mw:Beta Feature|бета-функцію]] редакторам чотирьох Вікіпедій: [[w:ar:Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|арабської]], [[w:nl:Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|нідерландської]], [[w:fr:Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|французької]], та [[w:hu:Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|угорської]]. Якщо ваша спільнота теж хотіла б отримати ранній доступ до цього нового інструменту, зверніться до [[User:Whatamidoing (WMF)]]. *Команда має в планах деякі майбутні зміни. <strong>Будь ласка, [[mw:Talk pages project/replying#Version%202.0|перегляньте пропонований дизайн]] та поділіться своїми думками на сторінці обговорення.</strong> Команда тестуватиме такі функції, як: **простий спосіб згадування іншого редактора (відомий як «пінг»); **опція візуального редагування оформлення тексту; **інші функції, визначені через користувацьке тестування, чи запропоновані редакторами. <span class="mw-translate-fuzzy">Аби дізнаватись більше про новини від команди з питань редагування, будь ласка, додайте своє ім'я до розділу [[mw:Talk pages project#Get involved|<strong>«Getting involved»</strong>]] на сторінці проекту.</span> Також можете додати до свого списку {{nobr|спостереження [[File:MediaWiki Vector skin blue star watchlist icon.svg|frameless|16px]]}} ці сторінки: [[mw:Talk pages project|основна сторінка проекту]], [[mw:Talk pages project/Updates|новини]], [[mw:Talk pages project/replying|додавання відповідей]], та [[mw:Talk pages project/replying/prototype testing|користувацьке тестування]]. – [[user:PPelberg (WMF)|PPelberg (WMF)]] ([[mw:User talk:PPelberg (WMF)|talk]]) & [[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[mw:User talk:Whatamidoing (WMF)|talk]]) </div> 22:28, 8 квітня 2020 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Quiddity_(WMF)/sandbox3&oldid=19967063 --> == Come have a friendly chat with other Wikivoyagers at the Wikivoyage Discord server I opened == Please join us at the unofficial Discord server '''[https://discord.gg/KkPt3r2 Wikivoyage Hub]''' and have a friendly non formal chat with many other Wikivoyagers. Although you would be able to access this server immediately without installing any software/app, simply by clicking this link, I warmly recommend first installing the [https://discordapp.com/download Discord software] and registering your username to get a much better experience with Discord. I am currently inviting Wikivoyagers from all other Wikivoyage editions to join this server as well. I hope to see you all there! [[Користувач:ויקיג&#39;אנקי|ויקיג&#39;אנקי]] ([[Обговорення користувача:ויקיג&#39;אנקי|обговорення]]) 00:17, 16 квітня 2020 (EEST) == Проблеми з підключенням Вікіданих == Вітаю. Чомусь не підтягуються з Вікіданих дані в нових статтях. Див. [[Салоніки]], [[Дебрецен]], [[Корфу]].--[[Користувач:Brunei|Brunei]] ([[Обговорення користувача:Brunei|обговорення]]) 19:38, 16 травня 2020 (EEST) :А тепер працює. Дивина. --[[Користувач:Brunei|Brunei]] ([[Обговорення користувача:Brunei|обговорення]]) 23:28, 16 травня 2020 (EEST) == Editing news 2020 #2 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> <em>[[m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter/2020/June|Read this in another language]] • [[m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter|Subscription list for this multilingual newsletter]]</em> [[File:TalkPages-Reply-v2.0.png|alt=Mockup of the new reply feature, showing new editing tools|thumb|400x400px|The new features include a toolbar. [[mw:Talk:Talk pages project/replying|What do you think should be in the toolbar?]]]] This issue of the [[mw:Special:MyLanguage/Editing|Editing]] newsletter includes information the [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project|Talk pages project]], an effort to help contributors communicate on wiki more easily. * [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project/replying|<strong>Reply tool</strong>]]: This is available as a Beta Feature at the four partner wikis (Arabic, Dutch, French, and Hungarian Wikipedias). The Beta Feature is called "{{int:discussiontools-preference-label}}". The Beta Feature will get [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project/replying#Version%202.0|new features]] soon. The new features include writing comments in a new visual editing mode and pinging other users by typing <code>@</code>. You can [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project/replying/prototype testing#Reply%20tool%20version%202.0|test the new features]] on the [[mw:Special:MyLanguage/Beta Cluster|Beta Cluster]] now. Some other wikis will have a chance to try the Beta Feature in the coming months. * [[mw:Special:MyLanguage/New requirements for user signatures|<strong>New requirements for user signatures</strong>]]: Soon, users will not be able to save invalid custom signatures in [[Special:Preferences]]. This will reduce signature spoofing, prevent page corruption, and make new talk page tools more reliable. Most editors will not be affected. * [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project/New discussion|<strong>New discussion tool</strong>]]: The Editing team is beginning work on a simpler process for starting new discussions. You can [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project/New discussion#Design|see the initial design on the project page]]. * [[m:Special:MyLanguage/Research:Usage of talk pages|<strong>Research on the use of talk pages</strong>]]: The Editing team worked with the [[mw:Special:MyLanguage/Wikimedia Research|Wikimedia research team]] to study how talk pages help editors improve articles. We learned that new editors who use talk pages make more edits to the main namespace than new editors who don't use talk pages. – [[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[User talk:Whatamidoing (WMF)|talk]]) </div> 23:36, 17 червня 2020 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Trizek_(WMF)/sandbox/temp_MassMessage_list&oldid=20184676 --> == Feedback on movement names == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {{int:Hello}}. Apologies if you are not reading this message in your native language. {{int:please-translate}} if necessary. {{Int:Feedback-thanks-title}} There are a lot of conversations happening about the future of our movement names. We hope that you are part of these discussions and that your community is represented. Since 16 June, the Foundation Brand Team has been running a [https://wikimedia.qualtrics.com/jfe/form/SV_9G2dN7P0T7gPqpD survey] in 7 languages about [[m:Special:MyLanguage/Communications/Wikimedia brands/2030 movement brand project/Naming convention proposals|3 naming options]]. There are also community members sharing concerns about renaming in a [[m:Special:MyLanguage/Community open letter on renaming|Community Open Letter]]. Our goal in this call for feedback is to hear from across the community, so we encourage you to participate in the survey, the open letter, or both. The survey will go through 7 July in all timezones. Input from the survey and discussions will be analyzed and published on Meta-Wiki. Thanks for thinking about the future of the movement, --[[:m:Talk:Communications/Wikimedia brands/2030 movement brand project|The Brand Project team]], 23:33, 2 липня 2020 (EEST) ''Note: The survey is conducted via a third-party service, which may subject it to additional terms. For more information on privacy and data-handling, see the [[foundation:Special:MyLanguage/Naming Convention Proposals Movement Feedback Survey Privacy Statement|survey privacy statement]].'' </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Elitre_(WMF)/All_wikis_June_2020&oldid=20238985 --> == Editing news 2020 #3 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> == Новини редагування 2020, випуск 3 == <em>[[m:VisualEditor/Newsletter/2020/July|Читати це іншою мовою]] • [[m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]</em> [[File:50M@2x.png|thumb|alt=Золота зірка з блакитною стрічкою і текст 50 млн|Більш ніж <strong>50 млн редагувань</strong> зроблені на комп'ютерах з використанням візуального редактора.|400px]] Сім років тому, цього ж місяця, [[mw:Editing team|робоча група]] запропонувала візуальний редактор більшості дописувачів Вікіпедії. Відтоді трапилось багато етапних досягнень: * Більш ніж <strong>50 млн редагувань</strong> зроблені на комп'ютерах з використанням візуального редактора. * Більш ніж <strong>2 млн нових статей</strong> створені з використанням візуального редактора. Більш ніж 600 тис. із цих нових статей створені вже в 2019 році. * Візуальний редактор стає <strong>все більш популярним</strong>. Частка редагувань, зроблених у візуальному редакторі, пропорційно зростає щороку з часу його запровадження. * У 2019 році <strong>35% усіх редагувань від новачків</strong> (зареєстрованих дописувачів, що здійснили менш ніж 99 редагувань) зроблені через візуальний редактор. Їх відсоток <strong>зростає щороку</strong>. * Майже <strong>5 млн редагувань з мобільних пристроїв</strong> зроблені за допомогою візуального редактора. Більшість із цих редагувань зроблені, відколи робоча група взялась покращувати [[mw:Mobile visual editor|мобільний візуальний редактор]] у 2018 році. * 17 листопада 2019 року [https://discuss-space.wmflabs.org/t/first-edit-made-to-wikipedia-from-outer-space/2254 <strong> перше редагування з позаземного простору</strong>] було здійснено за допомогою мобільного візуального редактора. 🚀 👩‍🚀 * Дописувачі зробили більш ніж <strong>7 млн редагувань через редактор вікірозмітки 2017</strong>, у тому числі започаткували <strong>600 тис. нових статей</strong> з його допомогою. [[mw:2017 wikitext editor|Редактор вікірозмітки 2017]] є вбудованим текстовим процесором на базі візуального редактора. Ви маєте змогу увімкнути його [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|у ваших налаштуваннях]]. [[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[User talk:Whatamidoing (WMF)|Обговорення]]) </div> 15:56, 9 липня 2020 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=20232673 --> == Announcing a new wiki project! Welcome, Abstract Wikipedia == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> === Оголошуємо про новий вікіпроект! Вітаємо, Абстрактна Вікіпедіє === Привіт усім, Маю честь познайомити вас з Абстрактною Вікіпедією — новим проєктом, який був затверджений одностайним рішенням Правління Фонду Вікімедіа. Абстрактна Вікіпедія пропонує новий спосіб генерування основного енциклопедичного вмісту на багатомовний манір, дозволяючи більшій кількості дописувачів та читачів ділитись обширними знаннями на будь-який мові. Це підхід, що має на меті зробити міжмовну співпрацю простішою у всіх вікіпроєктах, підвищити сталість нашого руху через розширення доступу до участі, покращити досвід використання для читачів всіма мовами та внести новаторство у вільні знання поєднуючи деякі з сильних сторін нашого руху, задля створення чогось нового та цікавого. Це наш перший новий вікіпроєкт за понад сім років. Абстрактну Вікіпедію було подано як проєкт-пропозицію Денні Врандечічем у травні 2020 <ref>[[m:Special:MyLanguage/Abstract Wikipedia|Абстрактна Вікіпедія]]</ref>, після років підготовки та проведення досліджень, що призвели до створення детального плану та жвавих дискусій у спільнотах Вікімедіа. Ми знаємо, що енергійність та креативність спільноти часто вдаряється об мовні бар'єри, а також, що інформація, яка доступна однією мовою може не дістатись інших мовних версій Вікіпедії. Абстрактна Вікіпедія має намір виглядати й приносити ті ж відчуття, що Вікіпедія, але бути збудованою на потужних, незалежних від мови концептуальних моделях Вікіданих, з метою дозволити волонтерам створювати та підтримувати статті Вікіпедії серед нашого багатомовного світу Вікімедіа. Цей проект дозволить волонтерам збирати фундаментальні частини різних статтей використовуючи слова та елементи з Вікіданих. Оскільки Вікідані використовують концептуальні моделі, що призначені бути універсальними щодо мов, повинно бути можливим використовувати та розширювати ці будівельні блоки знань для створення моделей статей, які також мають універсальне значення. Використовуючи код, волонтери будуть мати можливість перекладати ці абстрактні «статті» на свої власні мови. У разі успіху, це зрештою призведе до утворення можливості для кожного читати про будь-яку тему з Вікіданих своєю власною мовою. Як Ви можете уявити — ця робота вимагатиме розробки програмного забезпечення, а також вимагає безліч співпраці між вікімедистами. З метою реалізації і вможливлення цих зусиль, Денні в липні приєднається до Фонду Вікімедіа на правах працівника та очолить роботу над цією ініціативою. Ви можете знати Денні як засновника проєкту Вікідані, довготривалого члена спільноти, колишнього працівника Вікімедіа Німеччина та колишнього члена Правління Фонду Вікімедіа <ref>[[m:User:Denny|User:Denny]]</ref>. Ми дуже раді, що Денні принесе свої навички та експертні знання в роботу над цим проєктом разом зі своєю командою, технологіями та зв'язками зі спільнотою Фонду. Важливим моментом є визнати, що це експериментальний проєкт, і що кожна спільнота Вікіпедії має різні потреби. Цей проєкт може дати деякими спільнотам великі переваги, але при цьому — інші вікіспільноти можуть долучитись меншою мірою. Спільнота Вікіпедії із кожного мовного розділу буде вільною обирати — чи будуть вони використовувати функції з цього проєкту та керувати тим, як. Ми дуже раді, що цей новий вікіпроєкт має можливість просувати справедливість та рівність доступу до знань через його підвищення. Він також запрошує нас розглянути та долучитись до обговорення критичних питань про те, як і ким ці знання будуються. Ми з нетерпінням очікуємо співпраці зі спільнотами для обміркування цих важливих питань. Ми розпочинаємо розробляти план дій для Абстрактної Вікіпедії в тісній співпраці із міжнародними вікіспільнотами, а це включає досить багато роботи. Я запрошую Вас долучатись до проєкту перейшовши на його сторінку, а також підписавшись на нову поштову розсилку <ref>[[mail:abstract-wikipedia|Список розсилки Абстрактної Вікіпедії]]</ref>. Ми визнаємо, що проєкт Абстрактна Вікіпедія є амбіційним, але ми також визнаємо і його потенціал. Ми запрошуємо Вас усіх приєднатись до нас на цьому новому, незвіданому шляху. З повагою, Кетрін Маер (виконавча директорка Фонду Вікімедіа) <references/> </div> <small>Sent by [[:m:User:Elitre (WMF)]] 23:13, 9 липня 2020 (EEST) - '''[[:m:Special:MyLanguage/Abstract Wikipedia/July 2020 announcement]]''' </small> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Elitre_(WMF)/All_wikis_June_2020&oldid=20265926 --> == Technical Wishes: FileExporter and FileImporter become default features on all Wikis == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> The [[m:WMDE_Technical_Wishes/Move_files_to_Commons|FileExporter and FileImporter]] will become a default features on all wikis until August 7, 2020. They are planned to help you to move files from your local wiki to Wikimedia Commons easier while keeping all original file information (Description, Source, Date, Author, View History) intact. Additionally, the move is documented in the files view history. How does it work? Step 1: If you are an auto-confirmed user, you will see a link "Move file to Wikimedia Commons" on the local file page. Step 2: When you click on this link, the FileImporter checks if the file can in fact be moved to Wikimedia Commons. These checks are performed based on the wiki's [[m:WMDE_Technical_Wishes/Move_files_to_Commons/Configuration_file_documentation|configuration file]] which is created and maintained by each local wiki community. Step 3: If the file is compatible with Wikimedia Commons, you will be taken to an import page, at which you can update or add information regarding the file, such as the description. You can also add the 'Now Commons' template to the file on the local wiki by clicking the corresponding check box in the import form. Admins can delete the file from the local wiki by enabling the corresponding checkbox. By clicking on the 'Import' button at the end of the page, the file is imported to Wikimedia Commons. If you want to know more about the [[m:WMDE_Technical_Wishes/Move_files_to_Commons|FileImporter extension]] or the [[m:WMDE_Technical_Wishes|Technical Wishes Project]], follow the links. --For the Technical Wishes Team: </div>[[User:Max Klemm (WMDE)|Max Klemm (WMDE)]] 12:14, 6 серпня 2020 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Max Klemm (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=20343133 --> == Important: maintenance operation on September 1st == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch 2020|Читати це повідомлення іншою мовою]] [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводитиме тестування свого допоміжного дата-центру. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Щоб пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно переключатись з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. Весь трафік перемкнуть на допоміжний дата-центр у '''вівторок 1 вересня 2020'''. На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. '''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Ви не зможете редагувати упродовж близько години у вівторок 1 вересня. Тест почнеться о [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20200901T14 14:00 UTC] (15:00 BST, 16:00 CEST, 10:00 EDT, 19:30 IST, 07:00 PDT, 23:00 JST, а в Новій Зеландії — о 02:00 NZST у середу 2 вересня). *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. *Упродовж тижня 1 вересня 2020 код буде заморожено. Не будуть проводитись ніякі впровадження коду, за винятком необхідних. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch Datacenter#Schedule for 2018 switch|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.''' </div></div> <span dir=ltr>[[m:User:Trizek (WMF)|Trizek (WMF)]] ([[m:User talk:Trizek (WMF)|talk]])</span> 16:49, 26 серпня 2020 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=20384955 --> ==Запрошення взяти участь в обговоренні== Доброго дня всім. Ми з радістю представляємо вам проєкт Всесвітнього кодексу ділової етики, який Рада повірених Фонду Вікімедіа затвердила на початку цього року. Будь ласка, ознайомтесь із ним та надайте відгуки. Редакційний комітет із підготовки Всесвітнього кодексу ділової етики (UCoC) хоче дізнатися, які частини проєкту створюватимуть проблеми для вас або вашої роботи. Чого бракує в цьому проєкті? Будь ласка, приєднуйтесь до обговорення та запрошуйте інших осіб, які можуть бути зацікавлені в ньому. *https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct/Draft_review/uk --[[Користувач:AMtavangu (WMF)|AMtavangu (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AMtavangu (WMF)|обговорення]]) 10:59, 10 вересня 2020 (EEST) == Wiki of functions naming contest == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> {{int:Hello}}. Будь ласка, допоможіть обрати ім'я для нового вікіпроекту Вікімедіа. Це буде вікі, де спільнота може працювати над бібліотекою [[m:Special:MyLanguage/Abstract_Wikipedia/Wiki_of_functions_naming_contest#function|функцій]]. Спільнота може створювати нові функції, читати про них, обговорювати й поширювати їх. Деякі з цих функцій будуть використані для створення статей мовнонезалежної Вікіпедії, що можуть показуватися будь-якою мовою, в рамках проекту Абстрактної Вікіпедії. Але функції також будуть використовні в багатьох інших ситуаціях. Буде два раунди голосування, і після кожного буде юридичний розгляд кандидатів: перший почнеться 29 вересня, а другий — 27 жовтня. Наша мета — отримати фінальну назву проєкту 8 грудня. Якщо ви бажаєте взяти участь, тоді '''[[m:Special:MyLanguage/Abstract Wikipedia/Wiki of functions naming contest|будь ласка, ознайомтеся з докладнішою інформацією й проголосуйте]]''' на Мета-вікі. {{Int:Feedback-thanks-title}} --[[m:User:Quiddity (WMF)|Quiddity (WMF)]]</div> 00:16, 30 вересня 2020 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Quiddity_(WMF)/Global_message_delivery_split_3&oldid=20492308 --> == Call for feedback about Wikimedia Foundation Bylaws changes and Board candidate rubric == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {{int:Hello}}. Apologies if you are not reading this message in your native language. {{Int:Please-translate}}. Today the Wikimedia Foundation Board of Trustees starts two calls for feedback. One is about changes to the Bylaws mainly to increase the Board size from 10 to 16 members. The other one is about a trustee candidate rubric to introduce new, more effective ways to evaluate new Board candidates. The Board welcomes your comments through 26 October. For more details, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board noticeboard/October 2020 - Call for feedback about Bylaws changes and Board candidate rubric|check the full announcement]]. {{Int:Feedback-thanks-title}} [[m:User:Qgil-WMF|Qgil-WMF]] ([[m:User talk:Qgil-WMF|talk]]) 20:10, 7 жовтня 2020 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Elitre_(WMF)/Board4&oldid=20519860 --> == Important: maintenance operation on October 27 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch 2020|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch+2020&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводить тестування перемикання між своїми основним та допоміжним дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Щоб пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно переключатись з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. Весь трафік перемкнуть назад на основний дата-центр у '''вівторок 27 жовтня 2020'''. На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. '''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Ви не зможете редагувати упродовж близько години у вівторок 27 жовтня. Тест почнеться о [https://zonestamp.toolforge.org/1603807200 14:00 UTC] (14:00 WET, 15:00 CET, 10:00 EDT, 19:30 IST, 07:00 PDT, 23:00 JST, а в Новій Зеландії — о 03:00 NZDT у середу 28 жовтня). *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. *Упродовж тижня 26 жовтня 2020 код буде заморожено. Не будуть проводитись ніякі впровадження коду, за винятком необхідних. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter#Schedule_for_2020_switch|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''</div></div> -- <span dir=ltr>[[m:User:Trizek (WMF)|Trizek (WMF)]] ([[m:User talk:Trizek (WMF)|talk]])</span> 20:12, 21 жовтня 2020 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=20519839 --> == Узнай Россию. Новгородские земли == Дорогие коллеги, я приношу извинения, что пишу по-русски (мой украинский крайне неграмотен). Уведомляю вас, что с 1 ноября по 15 декабря 2020 года [[meta:Wikimedia Russia|Викимедиа Россия]] совместно с [[meta:North-West Russia Wiki-Historians User Group|Вики-краеведами Северо-запада России]] проводят [[wmru:Конкурсы/Узнай Россию. Новгородские земли|конкурс-марафон]], посвящённый географии, истории и культуре Ленинградской, Новгородской, Псковской и Вологодской областей, Санкт-Петербурга и республики Карелия. Марафон проходит в различных языковых версиях как Википедии, так и Викигида. Будем рады видеть всех в числе участников. [[Користувач:Красный|Красный]] ([[Обговорення користувача:Красный|обговорення]]) 23:33, 1 листопада 2020 (EET) == Wiki of functions naming contest - Round 2 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> {{int:Hello}}. Нагадування: Будь ласка, допоможіть обрати ім'я для нового вікіпроєкту Вікімедіа — бібліотеки функцій. Голосування за фіналістів починається сьогодні. Назви-фіналісти такі: <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Wikicode, Wikicodex, Wikifunctions, Wikifusion, Wikilambda, Wikimedia Functions</span>. Якщо ви бажаєте взяти участь, '''[[m:Special:MyLanguage/Abstract Wikipedia/Wiki of functions naming contest/Names|будь ласка, ознайомтеся з детальнішою інформацією і проголосуйте]]''' на Мета-вікі. {{Int:Feedback-thanks-title}} --[[m:User:Quiddity (WMF)|Quiddity (WMF)]] </div> 00:11, 6 листопада 2020 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=20564572 --> == Update to ICU Unicode library == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"><div class="plainlinks"> 16 листопада 2020 ми почнемо міграцію серверів, на яких працює Медіавікі, на нову версію бібліотеки інтернаціоналізації Юнікоду ([[w:en:International Components for Unicode]]) (з версії 57 на 63). Це розблокує деяку майбутню роботу з оновлення серверів до нової версії операційної системи, а також дозволить в майбутньому використовувати покращену інтернаціоналізацію (оскільки вікі тоді зможуть використовувати функції, які впроваджені в новій версії ICU, наприклад, нові визначення сортування, а в Медіавікі можна буде використовувати новішу версію Юнікоду). Міграція спричинить деякі неуникні тимчасові наслідки, видимі користувачам: сортування категорій буде порушене — усі сторінки, що були оновлені під новою версією програмного забезпечення, використовуватимуть нове сортування, тоді як ще не зачеплені сторінки продовжуватимуть використовувати старе сортування. Тому нам треба буде запустити скрипт підтримки, який оновить сортування старих записів. Спотворення можуть показуватися від кількох годин (у середніх за розміром вікі) до доби (у найбільших вікі), а в англійській Вікіпедії і кілька днів. Коли вони почнуться у кожній вікі залежить від моменту, коли скрипт міграції до неї дістанеться. [https://phabricator.wikimedia.org/T264991#6609917 Це зачепить 149 вікі] (у тому числі вісім з десяти найбільших Вікіпедій). Повний список і завдання для технічного впровадження можна знайти на [[phab:T264991|T264991]]. Дякуємо. </div> </div> <span dir="ltr">[[user:Trizek (WMF)|Trizek (WMF)]]</span> 16:53, 16 листопада 2020 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Trizek_(WMF)/sandbox/temp_MassMessage_list&oldid=20669657 --> == [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Invitation|Community Wishlist Survey 2021]] == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> [[File:Magic Wand Icon 229981 Color Flipped.svg|thumb|48px]] '''[[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021|Опитування побажань спільноти 2021]]''' розпочато! Завдяки цьому опитуванню спільноти вирішують, над чим працюватиме [[m:Community Tech|Команда Community Tech]] наступного року. Заохочуємо всіх подавати свої пропозиції до кінцевого терміну, тобто '''до {{#time:j xg|2020-11-30|{{PAGELANGUAGE}}}}''', а також коментувати інші пропозиції, щоб зробити їх кращими. Спільноти голосуватимуть за пропозиції з {{#time:j xg|2020-12-08|{{PAGELANGUAGE}}}} по {{#time:j xg|2020-12-21|{{PAGELANGUAGE}}}}. Команда Community Tech зосереджена на інструментах для досвідчених редакторів Вікімедіа. Ви можете писати пропозиції будь-якою мовою, а ми їх перекладемо за вас. Дякуємо, чекаємо на ваші пропозиції! </div> <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">[[m:user:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]]</span> 20:15, 20 листопада 2020 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20&oldid=20689748 --> == Call for insights on ways to better communicate the work of the movement == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> '''Шукаємо ідеї, як краще розповідати про роботу нашого руху''' Рекомендації Стратегії руху, опубліковані цьогоріч, чітко прояснили важливість налагодження кращої комунікації всередині нашого руху. Саме тому Фонд Вікімедіа хоче зібрати ідеї від спільнот про те, як саме ми всі можемо більш послідовно спілкуватися про нашу спільну роботу і як краще висвітлювати внесок різних спільнот нашого руху. У наступні місяці ми організовуватимемо роботу фокусних груп та онлайн обговорення, щоб такі ідеї зібрати. Перейдіть на [[m:Movement communications insights|сторінку Метавікі]], щоб записатися для участі у фокусній групі чи взяти участь в обговоренні. </div> [[m:User:ELappen (WMF)|ELappen (WMF)]] ([[m:User talk:ELappen (WMF)|talk]]) 20:16, 24 листопада 2020 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:CKoerner (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Movement_communications_insights/Invitation/targets&oldid=20710592 --> == Wikidata descriptions changes to be included more often in Recent Changes and Watchlist == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> ''Sorry for sending this message in English. Translations are available on [[m:Special:MyLanguage/Announcements/Announcement Wikidata descriptions in watchlist|this page]]. Feel free to translate it in more languages!'' As you may know, you can include changes coming from Wikidata in your Watchlist and Recent Changes ([[Special:Preferences#mw-prefsection-watchlist|in your preferences]]). Until now, this feature didn’t always include changes made on Wikidata descriptions due to the way Wikidata tracks the data used in a given article. Starting on December 3rd, the Watchlist and Recent Changes will include changes on the descriptions of Wikidata Items that are used in the pages that you watch. This will only include descriptions in the language of your wiki to make sure that you’re only seeing changes that are relevant to your wiki. This improvement was requested by many users from different projects. We hope that it can help you monitor the changes on Wikidata descriptions that affect your wiki and participate in the effort of improving the data quality on Wikidata for all Wikimedia wikis and beyond. Note: if you didn’t use the Wikidata watchlist integration feature for a long time, feel free to give it another chance! The feature has been improved since the beginning and the content it displays is more precise and useful than at the beginning of the feature in 2015. If you encounter any issue or want to provide feedback, feel free to use [[Phab:T191831|this Phabricator ticket]]. Thanks! [[:d:User:Lea Lacroix (WMDE)|Lea Lacroix (WMDE)]] 16:39, 30 листопада 2020 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Lea Lacroix (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Lea_Lacroix_(WMDE)/wikis&oldid=20728482 --> == 2020 Coolest Tool Award Ceremony on December 11th == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> Hello all, The ceremony of the 2020 [[m:Coolest_Tool_Award|Wikimedia Coolest Tool Award]] will take place virtually on Friday, December 11th, at 17:00 GMT. This award is highlighting tools that have been nominated by contributors to the Wikimedia projects, and the ceremony will be a nice moment to show appreciation to the tools developers and maybe discover new tools! You will find more information [[m:Coolest_Tool_Award|here]] about the livestream and the discussions channels. Thanks for your attention, [[:d:User:Lea Lacroix (WMDE)|Lea Lacroix (WMDE)]] 12:55, 7 грудня 2020 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Lea Lacroix (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=20734978 --> == Опитуванні побажань спільноти 2021 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> [[File:Magic Wand Icon 229981 Color Flipped.svg|thumb|48px]] '''Запрошуємо усіх зареєстрованих користувачів голосувати в [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021|Опитуванні побажань спільноти 2021]]. Голосувати можна відзараз і до {{#time:j xg|2020-12-21|uk}} за стільки побажань, скільки хочете.''' В Опитуванні зібрано побажання нових та покращених інструментів для досвідчених редакторів. Після голосування ми докладемо всіх зусиль, щоб втілити ваші побажання, і почнемо з найбільш популярних. Ми, [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]], є однією з команд [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation|Фонду Вікімедіа]]. Ми створюємо і покращуємо інструменти для редагування й адміністрування у вікі. Те, над чим ми працюємо, вирішується на основі результатів Опитування побажань спільноти. Раз на рік ви можете подавати побажання, а через два тижні — голосувати за ті, в яких найбільш зацікавлені. Далі ми вибираємо ті побажання, над якими будемо працювати. Деякі побажання можуть бути втілені розробниками-волонетрами або іншими командами. Чекаємо на ваші голоси. Дякуємо! </div> [[user:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] 17:55, 11 грудня 2020 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20&oldid=20689748 --> is14vtkcc722qf0g032odiieijo4q06 0 3190 33947 30189 2023-01-04T13:31:17Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:Мапа_маршруту.png|Мапа_маршруту.png]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Krd|Krd]] because: No permission since 3 December 2022. 33947 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|My banner.jpg}} {{Itinerary | назва= урочище Перелосне-Межові камені | зображення = | розмір = | підпис = | регіон = Компаніївська громада | маршрут = | тип = велосипедний, пішохідний | загальна_протяжність = 12 км | висота_виходу= | найвища_точка=<!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 6 год | складність= }} {{mapframe|48.25225|32.01778|zoom=12|staticmap=|layer=MH}} '''Маршрут «Межові камені»''' проходить по території Компаніївської територіальної громади Кіровоградської області. [[Файл:Сугоклей-1.jpg|ліворуч|міні|330x330пкс|р.Сугоклей]] == Зрозуміти == '''Межові́ ка́мені''' або '''Межняки́''' — археологічна пам'ятка України доби пізнього неоліту. Являє собою алею менгірів — два ряди з 15 пар паралельних кам'яних монолітів довжиною 779 м. Можливо, культова споруда, пов'язана з божеством Сонця. Ряди зорієнтовані зі сходу на захід, висота паралельних пар брил однакова. Найвища друга пара (до 1.30 м), висота наступних поступово зменшується. Відстань між сусідніми брилами рядів збільшується, деякі з кам'яних брил розташовані на іншому березі річки. Межові камені розташовані в місці злиття Сугоклею та Сугоклейчика, неподалік сіл Нечаївка та Голубієвичі. Поблизу знаходиться курган періоду бронзи та грот (кам'яний навіс) ''Чортова печера'', розкопки в якому показали наявність культурного шару (знайдені залишки багаття, черепки посуду, кістки тварин). [[Файл:Перелосне.jpg|ліворуч|міні|330x330пкс|урочище Перелосне]] 2011 року археологи Микола Тупчієнко та Валентин Собчук вивчали даний об'єкт. 2012—2013 року Собчук провів більш детальне вивчення, склавши план комплексу, визначивши точні географічні координати кожного з каменів-менгірів, розміри їхньої наземної частини та геологічне походження, було здійснено шурфування навколишньої території та знайдено нові групи каменів, що могли бути його складовою частиною. Дослідження дозволили припустити взаємозв'язок алеї каменів з групою поховальних споруд — курганів та поселеннями доби бронзи, які містяться неподалік мегалітів. [[Файл:Перелосне-1.jpg|ліворуч|міні|330x330пкс|урочище Перелосне]] Відстань між каменями у парах від 1,5 до 3,2 м, а відстань між сусідніми парами каменів — від 12 до 150 м. Переважна частина менгірів укопана у ґрунт або лежить безпосередньо на поверхні, камінь із 13-ї пари є виходом гранітного щита. Висота наземної частини найвищого вертикально вкопаного каменю 1,3 м. Інші камені заввишки від 0,16 до 0,93 м. Різниця перепаду абсолютних висот найнижчої та найвищої точок алеї — приблизно 25 м. [[Файл:Перелосне-2.jpg|праворуч|міні|440x440пкс|урочище Перелосне]] За визначенням співробітників геологорозвідувальної експедиції № 37, каміння місцевого походження — граніти порфіробластові різного ступеня вивітреності. Вага найбільшого менгіра — щонайменше 2 тонни. Складність роботи будівничих полягала не лише у переміщенні важких каменів, а й у дотриманні високої точності спорудження алеї — через усі 15 пар проходить єдина пряма. Алея зорієнтована таким чином, що в день осіннього/весняного рівнодення Сонце заходить саме на лінії між каменями, відхилення від геодезичного напрямку «схід — захід» майже 16 градусів пояснюється тим, що точка спостереження знаходиться значно нижче лінії горизонту. [[Файл:Сугоклей-2.jpg|ліворуч|міні|330x330пкс|р.Сугоклей]] Неподалік від мегалітичного комплексу виявлено три давні поселення, два з яких датуються добою бронзи (II тис. до н. е.), а одне — часом черняхівської культури (III—V ст. н. е.). В. Собчук припускає, що Межові камені також належать до доби бронзи. Поблизу менгірів виявлено велику кількість окремих курганів та курганних груп. Найбільше зацікавлення викликає курганна група, що на відстані 0,5—1,5 км у західному напрямку від останньої пари. Якщо умовно продовжити осьову лінію мегалітичного комплексу в південно-західному напрямку, то вона перетне ареал цієї курганної групи з трьох насипів. На поверхні найбільшого кургану знаходиться декілька великих укопаних каменів. Серед ймовірних призначень споруди — культові (ритуальна огорожа інших споруд, символіка центру, визначення меж володінь, елементи ритуалів переходу або родючості, фалічна символіка), меморіальні, солярно-астрономічні (візири й системи візирів) та межові. За свідченнями місцевих жителів, «кам'яних стовпів» в околицях Нечаївки раніше було досить багато, але їх часто використовували для огорож або фундаментів. «Стовпи» стояли рядами(«загорожі») або колами(«чортові» або «відьмині кола») їх можна спостерігати на південній околиці села. === Що можна побачити? === *{{see|name=Чортові пальці|url=|lat=48.2329|long=32.0509|description=Вертикальні гранітні скали}} *{{see|name=Льох|url=|lat=48.2311|long=32.0470|description=Грот у скалі на березі річки}} *{{see|name=урочище Перелосне|url=|lat=48.2363|long=32.0399|description=Урочище з водоспадом (тільки після дощів)}} *{{see|name=Ракова криниця|url=|lat=48.2408|long=32.0364|description=Криниця з цілющою водою}} *{{see|name=Старокозацька криниця|url=|lat=48.2362|long=32.0379|description=Перша криниця в Нечаївці, спробуйте знайти}} *{{see|name=Межові камені|url=|lat=48.2126|long=32.0386|description=Алея менгірів}} *{{see|name=Капище|url=|lat=48.2106|long=32.0285|description=Кромлех}} *{{see|name=Чортова печера|url=|lat=48.2100|long=32.0366|description=Грот у скалі}} == Підготуватись == [[Файл:Межові камені.jpg|ліворуч|міні|330x330пкс|Межові камені]] == Як дістатись == З Кропивницького можна дістатись до с.Голубієвичі автобусом (з автостаціїя АС-2), автомобільним транспортом, мотоциклом або велосипедом. Відстань з Кропивницького до Голубієвичів 43 км через Компаніївку, до Компаніївки якість дорожного покриття відмінна, до Лужка - добра, від Лужка до Голубієвичів - відмінна == Пересуваємось по маршруту == Орієнтовний маршрут відображено на карті, завважте, що хоча маршрут пішохідний, його легко подолати велосипедом. == Застереження == АЗС та заклади громадського харчування є тільки в Компаніївці. В Нечаївці та Голубієвичах є магазини з широким асортиментом продуктових товарів. Екскурсії варто організовувати у травні та на початку червня. pcs5m04kge3ntetn1x7m6ylxgykg1b8 10 3191 28542 2021-01-21T20:29:56Z Gromko 5080 Створена сторінка: <noinclude> <templatedata> { "params": { "назва": {}, "зображення": {} }, "description": "Шаблон місця" } </templatedata> </no... 28542 wikitext text/x-wiki <noinclude> <templatedata> { "params": { "назва": {}, "зображення": {} }, "description": "Шаблон місця" } </templatedata> </noinclude> fbcjhmxrp3sou3r3tjqaa3k4wkjwn9y 0 3207 37592 36278 2025-05-22T19:57:20Z Assyrian Human 6497 /* Як дістатись */ 37592 wikitext text/x-wiki {{geo|48.143889|17.109722}} {{pagebanner}} '''Братислава''' — столиця та найбільше місто [[Словаччина|Словаччини]], розташована на річці Дунай. Населення — 415 тисяч. Є культурним, економічним та адміністративним центром країни. Місто межує з двома державами — Австрією та Угорщиною. == Зрозуміти == Братислава є дуже приємним середньовічним містом з вузькими вуличками. На вершині пагорба біля річки Дунай розташований замок, а також безліч історичних церков та інших красивих будівель, які варто відвідати. Старе місто зосереджено на двох площах — Hlavne namestie (головна площа) and Hviezdoslavovo namestie (Площа Гвездослава, названа на честь відомого словацького поета). В сучасних частинах міста досить іншого архітектурного характеру мають деякі будівлі комуністичної доби; яскравий приклад цього - житловий масив Петржалка, найбільший житловий комплекс із залізобетонних блоків комуністичної доби в Центральній Європі, який розташований на річці Дунай. Вже менш ніж за 50 км на північ та схід від Братислави розташовані ферми, виноградники, сільськогосподарські угіддя та крихітні села. Братислава та її околиці складають другий за процвітанням регіон у Центральній та Східній Європі, де ВВП на душу населення становить близько 167% від середнього показника по ЄС. Братислава - шостий найбагатший регіон Європейського Союзу, а ВВП на душу населення приблизно втричі вищий, ніж в інших словацьких регіонах. === Історія === Історія Братислави бере свій початок з I століття нашої ери: саме в цей період воєначальник римського імператора Тіберія. До V століття на територіях довкола Братислави утвердилися стародавні слов'янські племена, які дещо пізніше, на завершальному етапі Великого переселення, заснували Велику Моравію — одну з найбільших європейських держав раннього Середньовіччя. Саме в ці часові інтервали в письмових джерелах з'явилася перша згадка про Братиславу (IX століття), як про великий укріплений пункт князівства. Велика Моравія, що проіснувала кілька сторіч, впала під ударами угорців. Вирішальна битва відбулася в 907 році біля стін Братислави. Таким чином, місто опинилося в складі Угорщини й стало іменуватися Пожонь. До середини XII століття Пожонь отримав статус вільного королівського міста. У цей час почалася німецька колонізація придунайських земель, займаних слов'янами. Близько ста років тому вплив німців в Пожоні було настільки високим, що місто був перейменовано і стало називатися Пресбургом, при цьому залишаючись під владою угорської корони. Протягом Середньовіччя місто було одним з найбільших торговельних і ремісничих центрів Східної Європи. У Пресбурзі знаходилася одна з постійно діючих резиденцій угорського короля Матьяша Корвіна. У 1465 році Корвином був заснований Истрополитанский Університет, з якого почалася історія вищої освіти на території сучасної Словаччини. Після смерті Корвіна університет був закритий. На долі міста повною мірою відбилася османська експансія на Балканах. У 1541 році впала Буда — столиця Угорщини. Престольним містом Угорського королівства аж до 1784 року стала Братислава. Після перенесення столиці Угорщини в відвойовану у османів Буду, Братислава свого значення як адміністративний центр не втратила, тут до 1848 року проходили коронації угорських королів. Після розпаду Австро-Угорщини, викликаного поразкою в Першій світовій війні, 28 жовтня 1918 року, на політичній карті світу з'явилася Чехословацька республіка, що об'єднала землі заселювані чехами і словаками. 1 січня 1919 року Братислава була оголошена адміністративним центром Словаччини у складі союзної держави. У 1919 році з допомогою Карлового університету в Празі був заснований Університет Коменського. Після 2 світової війни, знову возз'єднана Чехословаччина під впливом СРСР стала на соціалістичний шлях розвитку. Протягом соціалістичного періоду історії в місті широко велося житлове та інфраструктурне будівництво. Були зведені мікрорайони Ружинов (словац. Ružinov) і Петржалка (словац. Petržalka). Братислава стала індустріальним центром, проте слід зазначити, що діяльність основних підприємств сильно залежала від чеських компаньйонів і партнерів з соціалістичних країн. «Оксамитова революція», що відбулася у листопаді 1989 року, в підсумку призвела до мирного падіння комуністичного режиму. У 1990 році ЧССР була перетворена в Чехословацьку Федеративну Республіку (ЧФР), потім в Чеську і Словацьку Федеративну Республіку (ЧСФР). Зміни стосувалися принципів співіснування двох республік. Більш індустріально розвинена Чехія, намагалася не допустити розпаду федерації, однак уникнути цього не вдалося. В червні 1992 року в країні відбулися парламентські вибори. У липні словацький парламент прийняв Декларацію про незалежність. Влада у Празі прийняли рішення не протидіяти розпаду з допомогою військової сили, таким чином 1 січня 1993 року Братислава знову стала столицею незалежної держави. == Як дістатись == === {{Літаком}} === В Братиславі є власний аеропорт, але туристи зазвичай вибирають Віденський аеропорт, який розташований за 50 кілометрів від Братислави та має значно більше рейсів. * {{go | name=Аеропорт Братислави | alt= | url= | wikipedia= | wikidata=Q828379 | email= | address= | lat=48.170267 | long=17.2083351 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-01-24 | content=Найбільший аеропорт Словаччини. З України є рейси з Києва та Львова }} === {{Потягом}} === * {{go | name=Bratislava-Petržalka | alt= | url= | email= | address= | lat=48.1213 | long=17.0997 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-01-24 | content=Можна дістатися потягом з Відня, Праги, Будапешта, Берліна тощо. З Києва можливо доїхати з пересадкою в Будапешті }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == [[Файл:Škoda-30T.JPG|міні|Трамвай Škoda 30T в Братиславі]] Основним транспортом Братислави є трамвай. В місті курсує 9 трамвайних маршрутів. == Що відвідати == {{Mapframe}} * {{see | name=Братиславський Замок | alt= | url= | wikipedia= | wikidata=Q593311 | email= | address= | lat=48.1421122 | long=17.0980461 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Вт-Сб 10:00-18:00 | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-01-24 | content=центральний і найважливіший замок у Братиславі, який багато століть був невід'ємною частиною міської панорами }} * {{see | name=Замок Девін | alt=Devínsky hrad, Девінський град | url= | wikipedia= | wikidata=Q830976 | email= | address= | lat=48.1731856 | long=16.9773198 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-01-24 | content=руїни замку в Братиславі, один з народних символів Словаччини }} * {{see | name=Президентський палац (Палац Грассалковичів) | alt= | url= | wikipedia= | wikidata=Q568640 | email= | address= | lat=48.1492142 | long=17.1055246 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-01-24 | content=палац XVIII століття у Братиславі, нині резиденція президента Словаччини. }} * {{see | name=Словацька національна галерея | alt= | url= | wikipedia= | wikidata=Q1744024 | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-01-25 | content=У зібранні галереї присутні картини, скульптури, графіка та вироби декоративно-ужиткового мистецтва словацьких митців. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Словаччина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Словаччини]] hh3fc39ro9w1bi4zxonor0ksyrzkxz8 0 3209 37712 33295 2025-06-06T00:07:22Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37712 wikitext text/x-wiki '''Зна́м'янка''' — місто в Кропивницькому районі [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]], центр Знам'янської міської громади. Розташоване на північному сході області, на вододілі басейнів Інгулу, Інгульця й Тясмину, за 40 км від обласного центру, міста Кропивницького. Візитними картками Знам'янки є урочище Чорний ліс і те, що місто є значним залізничним вузлом. Засноване в 1869 році, а статус міста отримав в 1938 році. Населення: 22 444 (01.01.2019). Площа: 14,8 км². ==ЗРОЗУМІТИ== Знам'янка заснована у 1869 році, коли відкрився рух поїздів на залізниці [[Одеса]]-[[Харків]]. Того року на галявині Чорного лісу, через яку пролягла ділянка Єлисаветград-Крюків, завершилося спорудження вокзалу та конторських приміщень. Свою назву станція дістала від села Знам'янки, розташованого за 3 км від неї. У серпні 1873 року відкрито рух поїздів на ділянці Знам'янка-Миколаїв, а ще через 3 роки – до Фастова. З невеликої залізничної станції Знам'янка перетворилася на залізничний вузол. Його розширення у наступні роки зумовило швидке зростання населення пристанційних селищ. 30 квітня 1892 року в Знам'янці почав діяти лікувально-продовольчий пункт. Його працівники реєстрували заробітчан, здійснювали санітарний нагляд над ними, надавали амбулаторну допомогу хворим, відали видачею дешевих обідів. Першим завідуючим Знам'янським лікувально-продовольчим пунктом став лікар залізничної лікарні, досвідчений спеціаліст, брат видатного українського композитора М. В. Лисенка А. В. Лисенко. Напередодні Першої світової війни у зв'язку з загальним економічним пожвавленням у країні значення Знам'янки як вузлової станції зросло. Під час громадянської війни 1917-го – початку 1920-х років Знам'янка перебувала під владою різних військових формувань: уповноважених тимчасового уряду (меншовиків), більшовиків, представників Центральної Ради, Директорії, адміністрації австро-німецької окупації, повстанців, представників Холодно-ярської Республіки. Після закінчення громадянської війни відбудова вузла і селища розгорнулася на повну силу. У перші роки непу тут працювало 14 підприємств. 7 березня 1923 року Знам'янка стала районним центром, якому підпорядковувалося 9 сільських рад. До 1925 року район входив до Олександрійського, а потім до Єлисаветградського округу. З утворенням району село Хвощевате (Патрина) злилося з селищем. У роки довоєнних п'ятирічок було розширено паровозне і збудовано вагонне депо, автоконтрольний пункт і пункт технічного огляду. Зросла потужність електростанції, з'явилися нові локомотиви, верстати. Знам'янка стала однією з найбільших на Правобережній Україні «фабрик поїздів». Безперервним потоком в усі напрямки йшли звідси поїзди з рудою, нафтою, вугіллям, хлібом тощо. Розширювалася місцева промисловість. Наприкінці 1931 року створено деревообробний комбінат «Україна». З травня 1930 року Знам'янку віднесено до категорії селищ міського типу. З 1932 року Знам'янка – райцентр Одеської області, з 1937 р. – Миколаївської, а з 1939 року – Кіровоградської області. У жовтні 1938 року робітниче селище Знам'янка, де проживало 14,6 тис. чол., переведено до розряду міст районного, а у серпні 1939 р. – обласного підпорядкування. Восени 1943 року до Знам'янки наблизилися війська Радянської Армії. 19 жовтня битву за місто розпочали літаки, а в ніч проти 9 грудня, після тривалої артпідготовки, почався штурм вузла.  Наступальні операції здійснювали частини 18-го і 29-го танкових корпусів 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова, 6-ї, 110-ї гвардійських стрілецьких дивізій 5-ї гвардійської армії, якою командував генерал-лейтенант О. С. Жадов, та стрілецький корпус, який очолював генерал-майор О. І. Родимцев. 9 грудня Знам'янку визволили від ворога. У визволенні міста активну участь брали партизанські загони під командуванням І. Д. Діброви, Є. І. Петрова, М. П. Кришталя, Г. М. Володіна, І. Ф. Присяжнюка, а також підпільники знам'янських диверсійних груп. У жовтні 1946 року виконком міськради затвердив схему генерального плану забудови міста. Розширилася привокзальна площа, почалося озеленення, брукування вулиць. На кінець 1949 року в місті стали до ладу основні магістралі водопостачання; промисловість і транспорт почали одержувати електроенергію з Олександрії. У 50-ті роки в Знам'янці розгорнулося спорудження багатьох підприємств, реконструювалися діючі. 1952 року закінчилося будівництво вокзалу. Розширення колійного господарства дало змогу збільшити пропускну здатність вузла. У грудні 1959 року вузол одержав струм з Кременчуцької ГЕС, завдяки чому стало можливим електрифікувати в 1962 році ділянку Знам'янка-П'ятихатки. Через рік потужні електровози пішли до Миронівки. 1965 року в Знам'янці почав працювати потужний маслосирзавод – найбільше підприємство молочної промисловості області. У1971 році став до ладу хлібозавод потужністю 50 тонн продукції на добу. У центрі та на околицях міста виникли масиви багатоповерхових житлових будинків з комплексами підприємств побутового обслуговування. Відома в області Знам'янська бальнеологічна лікарня відкрита в 1966 році на базі місцевих джерел мінеральної радоново-вуглекислої води. За бальнеологічним та кліматичним факторами, методами комплексної терапії та ефективністю лікування знам'янська здравниця не поступається перед давно відомими курортами. Якщо будете у Знам’янці, то приділіть пару годин для огляду міста. З просторої привокзальної площі, де стоїть пам’ятник-паровоз, прямуйте затишними вуличками до центру. Тут у 1993 р. Було споруджено пам’ятник Тарасу Шевченку, а на площі міста височить обеліск воїнам-захисникам. У міському парку можна побачити столітні дуби-велетні, стоїть у нім і церква Святої Тетяни. Край Чорного лісу розташований меморіал, присвячений звільненню Знам’янки у грудні 1943 р. Від фашистських загарбників. Не зайве зазирнути і в місцевий краєзнавчий музей, де історія Знам’янки постане у цікавих експонатах.  Не менш цікаві туристичні маршрути вам запропонує і Знам’янський район. У селі Цибульове гордо височіє пам’ятник козаку Мамаю — великий камінь, на якому мозаїкою викладено портрет цього народного героя. Біля нього обладнано оглядовий майданчик, з якого відкривається вид на Мамаїв яр. Як твердять історики, Кіровоградська область — це єдиний регіон, топоніміка якого зберегла ім’я Мамая: ріка Мамайка, Мамаїв яр, Мамаєва балка, село Мамайка.  А ось у селі Диківка, на березі Інгульця на пагорбі, розташований Богоявленський жіночий монастир, знаний навіть у суміжних з Україною державах завдяки образу святого Миколая Чудотворця. Монастир має понад 130-літню історію! Основний туристичний об’єкт — церква у формі хреста, побудована у ХІХ ст. Зрештою, комфортно зупинитися на ночівлю після екскурсій або просто відпочити можна в готелі-ресторані «Орлине гніздо» (номер на двох — від 300 грн) у селі Суботці. До ваших послуг — страви національної кухні, прогулянки на човні по красивому озеру, рибальські снасті. Ось така вона розмаїта Знам’янська земля! ==ЯК ДІСТАТИСЬ== '''Потягом''' Знам'янка — це місто сплетіння залізниць, ворота Півдня України. Це перехрестя залізничних магістралей, які прямують з півночі на південь ([[Київ]] — [[Миколаїв]]), з півночі на південний схід (Київ — [[Дніпропетровськ]]), із сходу на захід Харків— Одеса). '''Автомобілем''' Містом проходить низка важливих автошляхів, серед них E50, E584, Н01, М04, М12,Т 1211. Літом 2018 року було відкрито нову об'їзну дорогу довкола міста. Нова дорога поєднує міжнародні дороги М12/E50 [[Стрий]] – [[Тернопіль]] – [[Кропивницький]] – Знам’янка, М04/E50 Знам'янка – [[Луганськ]] – Ізварине, національну дорогу Н01 Київ – Знам’янка та територіальну Т 1211 Знам'янка – Подорожнє. '''Автобусом''' Автостанція «Знамянка» знаходиться за адресою: вул. Енергетиків, 19, куди прибувають і звідки відправляються автобуси в районні центри, а також в інші обласні центри. Сюди можна доїхати з Кропивницького, Олександрія, Світловодськ, Жовті Води, Дніпро і т.д. Актуальну інформацію стосовно розкладу автобусів, цін на квитки, автовокзал прибуття можна дізнатись на сайті https://busfor.ua/{{Dead link|date=червня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. На цьому ж сайті можна забронювати квитки на потрібний автобус. ==ТРАНСПОРТ== По місту можна пересуватись міськими автобусами, таксі, а також маршрутними таксі. ==ЩО ВІДВІДАТИ== - Знам'янський міський краєзнавчий музей - Музей локомотивного депо - Міський палац культури == РЕЛІГІЙНІ СПОРУДИ == - Греко-католицька церква - Українська православна церква Святого Преподобного Сергія Радонежського - Церква Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ ==ЧИМ ЗАЙНЯТИСЬ== Завітати до історичної частини міста, подивитися найстаріші будинки, збудовані наприкінці 19 ст. як установи залізничної станції. Серед них і Знам’янська відділкова залізнична лікарня. Адреса – вул. Жовтнева, 15. На території лікарні є дві будівлі, які є пам’ятками культурної спадщини. На обох будівлях встановлені меморіальні дошки, присвячені діяльності лікаря А.В.Лисенка та подій Революції 1905 року. Подивитися найстаріші дуби-велетні у міському парку. Прогулятися парком імені Тараса Шевченка. ==ДЕ ПОЇСТИ== - HomeSetSushi, вулиця Героїв Крут 3700 - Ресторан «Олімп», парк культури та відпочинку - Ресторан Рpk Tiamo, Калинова вулиця, 126 - КАФЕ «999», вул.Київська, 21 - The Food Gallery, Привокзальна Площа, Калиніна, 128 ==ДЕ ЗУПИНИТИСЬ== '''Дешево''' (хостели та оренда квартир) Міні-отель «Лілея», вул. Калиніна, 160 '''Середні ціни''' Готель «Егоїст», вул. Енергетиків, 2 ==ДЕ НАВЧАТИСЬ== - Знам'янський професійний ліцей - Професійно-технічне училище №12 ==ЗВ'ЯЗОК== Телефонний код +380-5233, поштовий індекс 27400. В Знам'янці працює кілька операторів мобільного зв'язку («Київстар», «Водафон Україна» та інші), є відділення поштового зв'язку Укрпошта, Нова пошта і т.д. ==КУДИ ДАЛІ== • на північ [[Сміла]] – [[Черкаси]] • на південь [[Кропивницький]] – [[Миколаїв]] - [[Одеса]] • на захід [[Умань]] – [[Вінниця]] • на схід [[Олександрія]] – [[Жовті Води]] – [[Дніпро]] [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] 0mz0fkrgl33ty4s4t5dc9dydygq6kxn 0 3211 34640 33297 2023-10-30T00:31:55Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34640 wikitext text/x-wiki == Історія: == Перші згадки про людину тут датуються археологами добою неоліту (IV тисячоліття до н. е). На цій території проводилися археологічні дослідження пам'яток доби бронзи (II тис. до н. е.), пізньої бронзи (кінець II - початок I тис. до н. е.), Кіммерії (VIII ст. До н. е.), Скіфії (IV-III ст. до н. е.), Сарматії (I-II ст. н.е.), черняхівської культури (II-VI ст.), кочових курганів (X-XIV ст.). В часи козацтва сучасна територія Компаніївського району входила до складу земель Запорізького Війська. У другій половині XVIII ст. на лівому березі річки Сугоклія Комишувата колишні козаки - компанійці заснували село Компаніївку, яка згодом стала центром Компаніївського району.[http://www.kompanievska-selrada.gov.ua/index.php/istoriya-selishcha]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Як доїхати: == Смт Компаніївка сполучена із обласним центром м. [[Кропивницький]] автобусним сполученням (30 км). Інтенсивність руху автобусів достатньо щільна, що пояснюється розміщенням селища біля автодороги Н-14 (2 км)[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85_%D0%9D_14] Дістатись можливо такими автобусами: * Рейс 723 * Рейс 387 * Рейс 2225 * Рейс 1088 * Рейс 009 Перший автобус Рейс 2225 із м. Кропивницький до смт Компаніївка відбуває о 6:00 прибуває до смт Компаніївка о 6:45. Останній автобус із м. Кропивницький Рейс 1103 відбуває із м. Кропивницький о 19:30 прибуває до селища о 20:13. Середня тривалість подорожі автобусом із обласного центру м. Кропивницький - 40-45 хв. Середня тривалість подорожі легковим автомобілем із обласного центру - 25-30 хв. == Культура: == Компаніївська дитяча музична школа, яка має п'ять відділень (фортепіано, баян, акордеон, духові інструменти, гітара)[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D0%B0] == Медицина: == КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОМПАНІЇВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ КОМПАНІЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ" Адреса: Україна, 28400, Кіровоградська обл., Компаніївський р-н, селище міського типу Компаніївка, вулиця Садова, будинок [https://opendatabot.ua/c/1995172 192] == Посилання: == 1.http://www.kompanievska-selrada.gov.ua/index.php/istoriya-selishcha 2.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85_%D0%9D_14 3.https://opendatabot.ua/c/1995172 4.https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D0%B0 [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] 0iiw87o4ttzg6jbb7j697zx72we6vto 0 3213 32795 32685 2022-07-28T10:55:35Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Zhertomaster|Zhertomaster]] ([[User talk:Zhertomaster|обговорення]]) до зробленого [[User:RLuts|RLuts]] 30200 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Урочище Каскади''' - геологічна пам'ятка, національний природний парк, який розташований в долині річки [[Буки]], на південь від села [[Злинка]], в [[Маловисківському районі]], [[Кіровоградської області]], [[Україна]]. == Зрозуміти == <mapframe latitude="48.44" longitude="31.495556" zoom="16" width="400" height="200" align="right" /> [[Файл:Урочище "Каскади".jpg|праворуч|безрамки|339x339пкс|Річка Буки.]] === Ландшафт === Урочище “Каскади” зображує природні водоспади, які є одними з небагатьох в рівнинній частині лісостепової України. Приблизно 2 міліярди років тому нижньопротерозойські граніти та мігматити, елементи Українського щита, вийшли на поверхню на цій території. [[Файл:Урочище "Каскади" водоспади.jpg|міні|331x331пкс]] === Флора і фауна === Флора Урочища є досить різноманітною. Тут представлені рослини з різних типів степів. Шість видів рослин занесено до Червоної книги України та три до Європейського Червого списку. Фауна також є досить різноманітною, тут представлені багато рідкісних видів, 14 з яких занесено до Червоної книги України. === Клімат === Клімат лісостепу є помірно теплим з достатнім зволоженням. Співвідношення тепла і вологи сприятливе для росту різноманітної флори. == Як дістатись == Дістатись до Урочища "Каскади" можна декількома способами. Найзручніший це власним автомобілем, але також можна скористатись приміським потягом 6403 ім. Т.Шевченка - Помічна, який прибуває на станцію Капустине, в селі Злинка. За півтори години, ви зможете дістатись до Урочища "Каскади" пішки (10км), йдучи в сторону руху потяга на Помічну. Також, можна дістатись на велосипеді. == Плата/Дозвіл на відвідування == [[Файл:Краєвид на річку Буки.jpg|міні|333x333пкс]] Відпочинок в Урочище "Каскади є абсолютно безкоштовним. == Транспорт == Міський транспорт відсутній на данній території. == Що відвідати == Ви матимете змогу відвідати неймовірної краси парк, побачити природні водоспади на річці Буки. == Чим зайнятись == Багато туристів просто відпочивають, ловлять рибу, фотографують водоспати, досліджують флору і фауну і просто дихають чистим повітрям. [[Файл:Річка Буки.jpg|міні|336x336пкс]] == Що купувати == Магазини відсутні на данній території, тому продумайте заздалегіть всі необхідні покупки. == Де поїсти == На березі річки, насолоджуючись дивовижним краєвидом. Нажаль, будь яка інфраструктура відсутня в данному місці, тож з собою потрібно взяти всі необхідні продукти і воду. == Де зупинитись == Ви можете зупинитись в Урочищі "Каскади" взявши з собою палатку, каремати та спальний мішок. Це абсолютно безкоштовно. == Застереження == Урочище "Каскади" знаходиться в 10км від найближчого населеного пункту, тому подорож потрібно продумати заздалегіть. Обов'язково візьміть з собою аптечку, інструмент, який допоможе вам розпалити багаття, якщо ви залишитесь там на ніч, палатку і спальний мішок, і звичайно питну воду. Заздалегіть підзарядіть мобільний телефон, і використовуйте його лише за призначенням. == Посилання == # [[w:Каскади_(урочище)|Каскади (урочище)]] # [https://funtime.kiev.ua/where-to-go/urochishche-kaskadi Урочище Каскади] # [https://tusovka.kr.ua/urochische-kaskad Урочище "Каскади"] fw77y9bv20wcn4onke6g4qnp8zz5239 0 3416 30236 30235 2021-02-19T17:46:51Z Nickispeaki 19 /* Мова */ 30236 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Брянська область''' знаходиться в Центральній [[Росія|Росії]]. Межує на півдні та заході з українською Слобожанщиною: {{geo|52.9500|33.4000|map=region|zoom=8}} == Міста == * [[Брянськ]] — адміністративний центр області * [[Клинці]] * [[Новозибков]] * [[Стародуб]] - українське місто, що відійшло до Росії після нападу більшовиків на Україну * [[Жуковка]] * [[Почеп]] * [[Сураж]] * [[Мглин]] == Мова == [[Російський розмовник|Російська]]. == Куди далі == {{footer|ispartof=Росія|type=Регіон}} kc59o6fbcm903n1vbpk4mnyxeezi6zb 10 3487 30750 30749 2021-03-18T21:22:42Z Mykola7 4555 Mykola7 перейменував сторінку з [[Шаблон:Ipvandal]] на [[Шаблон:IPvandal]] без створення перенаправлення 30746 wikitext text/x-wiki <includeonly><span class="plainlinksneverexpand"><!-- -->[[Користувач:{{{1}}}|{{{1}}}]] ([[Обговорення користувача:{{{1}}}|обговорення]] • <!-- -->[[Special:Contributions/{{{1}}}|внесок]] • <!-- -->[http://www.dnsstuff.com/tools/whois.ch?domain={{urlencode:{{{1}}}}}&cache=off&email=on WHOIS] • <!-- -->[http://www.dnsstuff.com/tools/ptr.ch?ip={{urlencode:{{{1}}}}}&cache=off&email=on RDNS] • <!-- -->[http://completewhois.com/cgi-bin/rbl_lookup.cgi?query={{urlencode:{{{1}}}}} RBLs] • <!-- -->[[Special:Blockip/{{{1}}}|заблокувати]] • <!-- -->[{{fullurl:Special:Log/block|page=User:{{urlencode:{{{1}}}}}}} блокування])<!-- --></span></includeonly><noinclude> == Використання == {{tlx|IPvandal|127.0.0.1}} → {{ipvandal|127.0.0.1}} 9qzkmbsr2vtrb2crrar8y7jvo7dqxva 0 3498 30890 30889 2021-03-25T07:47:54Z Gromko 5080 30890 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Banner25-03-2021.png}} {{Itinerary | назва= Урочище Перелосне | зображення=Перелосне.jpg | розмір= 200px | підпис= | регіон= Кіровоградська область | маршрут= | тип= пішохідний | загальна_протяжність= 12 км | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= 7 год. | складність= простий }} '''Маршрут «Перелосне»''' проходить по території Компаніївської громади. == Зрозуміти == Перелосне — урочище на р. Сугоклей поблизу села Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області. У цьому місці річка протікає через плоский камінь, що перекриває русло (ширина близько 50 м), утворюючи водоспад. Назва походить від діалектичного слова "перелиснути" - перелитися. Має місцеве рекреаційне значення. Річка Сугоклі́я, Сугоклей — в межах Компаніївської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області. Права притока Інгулу (басейн Південного Бугу). Довжина 58 км. Площа водозбірного басейну 983 км². Похил річки 2 м/км. Долина широка, рівнинного характеру. Річище завширшки до 5 м. В середній течії трапляються виходи докембрійських порід (граніти та гнейси). Є багато ставків, а також Криничуватське, Софіївське та Долилівське водосховища. Використовується на господарські потреби, риборозведення, зрошування. Річка бере початок біля с. Семенівки. Тече переважно на південний схід, впадає до Інгулу на південь від села Степанівки. Сугоклія вперше згадується 1697 року. Назва тюркського походження, гадають, від давньотюркського «сайгак, дика коза»; давньотюркського «місце, де багато сайгаків (сугаків)», увійшло в українську апелятивну лексику: сайга — сугак — дика коза. За свідченням Боплана, в XVII ст. у степах України водилося багато сугаків. == Підготуватись == == Як дістатись == == Пересуваємось по маршруту == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} mr8hb23n64xx7axaqqrtcy9syldyk1q 4 3517 31212 31211 2021-04-14T01:09:52Z WhitePhosphorus 4475 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/2804:D55:5294:8D00:6DC6:DCC2:2437:20AA|2804:D55:5294:8D00:6DC6:DCC2:2437:20AA]] ([[User talk:2804:D55:5294:8D00:6DC6:DCC2:2437:20AA|обговорення]]) до зробленого [[User:WhitePhosphorus|WhitePhosphorus]] 31181 wikitext text/x-wiki {{CEE Spring 2021 navbar}} {| align="right" style="margin-right: 0px; margin-left:25px; padding:0 0 5px;" |- | [[Файл:Wikivoyage-Logo-v3-ukrainian.svg|праворуч|180пкс]] |- | style="text-align: center;"| <strong style="font-size: 18px; line-height: 36px; text-shadow: 1px 1px 1px #66a471; color: #8A070B;">Наша коротка адреса<br/>voyage.wikimedia.org.ua</strong> |} '''Європейська весна 2021''' — конкурс в українських Вікімандрах, присвячений [[w:Центральна та Східна Європа|Центральній і Східній Європі]]. Конкурс проходить із 1 по 30 квітня 2021 року. «Європейська весна» є українською частиною міжнародного конкурсу ''[[:meta:Wikimedia CEE Spring 2021|CEE Spring]]'', який проходить у [[w:Вікіпедія:Європейська весна 2021|Вікіпедії]], [[:q:uk:Вікіцитати:Європейська весна 2021|Вікіцитатах]] і Вікімандрах. В українських версіях Вікіпедії, Вікімандрів та Вікіцитат конкурс проводить громадська організація «[[w:Вікімедіа Україна|Вікімедіа Україна]]». == Умови конкурсу == Щоб узяти участь у конкурсі, створіть або поліпшіть якомога більше статей у Вікімандрах на тему Центральної і Східної Європи. Можете скористатися пропонованими темами нижче або працювати над іншими статтями, якщо вони входять до загальної тематики конкурсу. ;Як узяти участь? # [[Спеціальна:Вхід|Зареєструватися або увійти]] у Вікімандри. # Створити або доповнити статтю у Вікімандрах з урахуванням базових правил проєкту (дивіться [[Вікімандри:Довідка]] та правила, посилання на які містяться на цій сторінці). # Поставити на її сторінці обговорення шаблон {{Tl|CEE-2021-new}} (якщо стаття нова) або {{tl|CEE-2021-improve}} (якщо ви поліпшили статтю). Також занесіть створену чи поліпшену статтю до списку нижче. #: '''Важливо:''' якщо на сторінці обговорення статті немає відповідного шаблону, вона може бути не зарахована у ваш конкурсний внесок. За результатами конкурсу усі активні учасники (ті, хто створить чи суттєво поліпшить принаймні п'ять статей) отримають сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна», а три найактивніші учасники (за умови створення/суттєвого поліпшення учасником принаймні десяти статей) — особливі подарунки: наприклад, книги чи сертифікати на їхню покупку. Якщо маєте запитання до організаторів, пишіть на ceespring{{@}}wikimedia.org.ua __TOC__ == Статті до створення == {{стовпці|3}} === Австрія === * [[Грац]] * [[Каринтія]] * [[Клагенфурт]] * [[Інсбрук]] * [[Лінц]] * [[Тіроль]] === Азербайджан === * [[Агдам]] * [[Азербайджанський розмовник]] * [[Гянджа]] * [[Нахічевань]] * [[Сумгаїт]] === Албанія === * [[Албанський розмовник]] * [[Дуррес]] === Білорусь === * [[Берестейська область]] * [[Вітебська область]] * [[Гомельська область]] * [[Несвіж]] * [[Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник]] * [[Речиця]] === Болгарія === * [[Албена]] * [[Велико-Тирново]] * [[Кранево]] * [[Несебир]] * [[Пловдив]] * [[Обзор]] * [[Русе]] * [[Смолян]] === Боснія і Герцеговина === * [[Баня-Лука]] * [[Брчко]] * [[Герцеговина]] * [[Неум]] * [[Сребрениця]] === Вірменія === * [[Вірменський розмовник]] * [[Ґоріс]] * [[Джермук]] * [[Озеро Севан]] * [[Севанаванк]] * [[Татев]] * [[Хор Вірап]] * [[Цахкадзор]] === Греція === * [[Афон]] * [[Волос]] * [[Коринф]] * [[Крит]] * [[Пелопоннес]] * [[Халкідіки]] * [[Ханья]] === Грузія === * [[Аджарія]] * [[Гагра]] * [[Зугдіді]] * [[Кутаїсі]] * [[Новий Афон]] * [[Очамчіра]] * [[Піцунда]] * [[Телаві]] * [[Цхінвалі]] === Естонія === * [[Гіюмаа]] * [[Йихві]] * [[Курессаре]] * [[Нарва]] * [[Пярну]] * [[Сааремаа]] === Казахстан === * [[Алмати]] * [[Астана]] * [[Атирау]] * [[Казахський розмовник]] * [[Караганда]] * [[Усть-Каменогорськ]] === Кіпр === * [[Кіренія]] * [[Лімасол]] * [[Нікосія]] * [[Пафос]] * [[Протарас]] === Латвія === * [[Вентспілс]] * [[Єлгава]] * [[Лієлварде]] === Литва === * [[Друскінінкай]] * [[Каунас]] * [[Литовський розмовник]] * [[Паланга]] * [[Тракай]] === Мальта === * [[Гоцо]] * [[Мальтійський розмовник]] * [[Рабат (Мальта)]] * [[Сліма]] === Молдова === * [[Бєльці]] * [[Гагаузія]] * [[Рибниця]] * [[Старий Орхей]] === Північна Македонія === * [[Македонський розмовник]] * [[Охридське озеро]] * [[Скоп'є/Стара Чаршія]] === Польща === * [[Бескиди]] * [[Білосток]] * [[Вісла]] * [[Гдиня]] * [[Єленя-Ґура]] * [[Закопане]] * [[Свіноуйсьце]] * [[Торунь]] === Росія === * [[Адигея]] * [[Анапа]] * [[Бурятія]] * [[Геленджик]] * [[Грозний]] * [[Дагестан]] * [[Дербент]] * [[Єйськ]] * [[Йошкар-Ола]] * [[Калінінград]] * [[Камчатка]] * [[Краснодарський край]] * [[Курильські острови]] * [[Марій Ел]] * [[новоросійськ]] * [[Онезьке озеро]] * [[Печора]] * [[Сиктивкар]] * [[Сахалін]] * [[Тамань]] * [[Тива]] * [[Чебоксари]] * [[Чечня]] * [[Чувашія]] * [[Чукотка]] * [[Якутія]] * [[Якутськ]] ==== ''Башкортостан'' ==== * [[Бєлорєцьк]] * [[Салават]] * [[Стерлітамак]] ==== ''Дон'' ==== * [[Азов]] * [[Ростов-на-Дону]] * [[Ростовська область]] ==== ''Ерзя'' ==== * [[Мордовія]] ==== ''Татарстан'' ==== * [[Казань]] * [[Татарстан]] === Румунія === * [[Брашов]] * [[Галац]] * [[Дельта Дунаю]] * [[Констанца]] * [[Сигіт]] * [[Суліна]] * [[Сучава]] * [[Тімішоара]] * [[Тульча]] * [[Ясси]] === Сербія === * [[Воєводина]] * [[Димитровград (Сербія)]] * [[Крагуєвац]] * [[Ніш]] * [[Нові-Сад]] * [[Суботіца]] ==== ''Косово'' ==== * [[Печ (Косово)]] * [[Приштина]] * [[Прізрен]] === Словаччина === * [[Банська Бистриця]] * [[Братиславський край]] * [[Кошицький край]] * [[Пряшів]] * [[Пряшівський край]] * [[Рожнява]] * [[Словацький розмовник]] * [[Татри]] * [[Трнава]] === Словенія === * [[Копер]] * [[Любляна]] * [[Марибор]] * [[Словенський розмовник]] === Туреччина === * [[Адана]] * [[Ані]] * [[Бодрум]] * [[Бурса]] * [[Едірне]] * [[Кемер]] * [[Конья]] * [[Кушадаси]] * [[Мерсін]] * [[Памуккале]] * [[Трабзон]] * [[Турецький розмовник]] * [[Фетхіє]] === Угорщина === * [[Дьйор]] * [[Кечкемет]] * [[Мішкольц]] * [[Озеро Балатон]] * [[Озеро Хевіз]] * [[Сегед]] * [[Секешфехервар]] * [[Хайдусобосло]] === Хорватія === * [[Брач]] * [[Загреб]] * [[Крк]] * [[Плитвицькі озера]] * [[Пула]] * [[Рієка]] * [[Спліт]] * [[Хвар]] * [[Хорватський розмовник]] === Чехія === * [[Брно]] * [[Устецький край]] === Чорногорія === * [[Бар (Чорногорія)]] * [[Бечичі]] * [[Будва]] * [[Котор]] * [[Которська бухта]] * [[Нікшич]] * [[Подгориця]] * [[Цетинє]] </div> == Створені статті == {{cmbox | text = В обговорення створених статей, будь ласка, додавайте шаблон {{[[Шаблон:CEE-2021-new|CEE-2021-new]]}} . Посилання на створені статті додавайте у цей перелік}} # [[Лінц]] # [[Інсбрук]] # [[Телаві]] # [[Мішкольц]] # [[Котор]] # tqurwnx1zaxihwqs3xhgycb41cax3iu 10 3519 31036 31010 2021-03-29T22:45:28Z Mykola7 4555 Захистив «[[Шаблон:CEE Spring 2021 navbar]]»: важлива сторінка ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 22:45, 29 червня 2021 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 22:45, 29 червня 2021 (UTC))) 30989 wikitext text/x-wiki <div style="margin:5px 0px 10px 0px;-moz-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);-webkit-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);background-color:#FFFFFF;"> {| cellspacing="1" style="width:100%; text-align:center; font-size:1.5em; padding:2px 3px 2px 3px;" class="hp-portalen" | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:15%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2021|'''Головна''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2021#Умови конкурсу|'''Умови конкурсу''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:25%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2021#Статті до створення|'''Статті до написання''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[:w:uk:Вікіпедія:Європейська весна 2021|'''Конкурс у Вікіпедії''']]&nbsp;[[Файл:Wikipedia-logo.svg|без рамки|20пкс]] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[:q:uk:Вікіцитати:Європейська весна 2021|'''Конкурс у Вікіцитатах''']]&nbsp;[[Файл:Wikiquote-logo.svg|без рамки|20пкс]] |}</div> d35bfo44r2rx3frxemwg0f2oqqwyjze 10 3520 31035 31033 2021-03-29T22:45:10Z Mykola7 4555 Захистив «[[Шаблон:CEE-2021-new]]»: важлива сторінка ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 22:45, 29 червня 2021 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 22:45, 29 червня 2021 (UTC))) 30991 wikitext text/x-wiki <div style="text-align: center;"> <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Logo Logo CEE Spring uk small.png|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[Вікімандри:Європейська весна 2021|Європейської весни 2021]]<br />(1 квітня&nbsp;— 30 квітня 2021 року)</div></td> <td> {{#if:Coat of arms of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage-logo.svg|{{#if:80px|80px|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table></div><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]] </noinclude> 3ru2axksfdb358yg0eafha14s1j1vgw 10 3521 31034 31032 2021-03-29T22:45:00Z Mykola7 4555 Захистив «[[Шаблон:CEE-2021-improve]]»: важлива сторінка ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 22:45, 29 червня 2021 (UTC)) [Перейменування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 22:45, 29 червня 2021 (UTC))) 30992 wikitext text/x-wiki <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Logo Logo CEE Spring uk small.png|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|поліпшено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[Вікімандри:Європейська весна 2021|Європейської весни 2021]]<br />(1 квітня&nbsp;— 30 квітня 2021 року)</div></td> <td> {{#if:Coat of arms of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage-logo.svg|{{#if:80px|80px|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]] </noinclude> twdisknafuixah3003gnlgfngcsrjkd 0 3526 35881 33497 2024-07-13T13:51:11Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 35881 wikitext text/x-wiki {{geo|48.305449|14.286686|map=city}} {{pagebanner}} '''Лінц''' знаходиться в [[Австрія|Австрії]]. Є адміністративним центром [[Верхня Австрія|Верхньої Австрії]]. Місто розташовано на берегах Дунаю. == Зрозуміти == {{citybar | city=Лінц | citylocal= Linz | arm= Wappen Linz.svg | image=Linz_Balzarekrondeau_Blick_4.jpg | caption= | website=http://www.linz.at | population= 204 846 осіб (2018) | callingcode= 0732 | timezone= UTC+1 }} Лінц — промислове місто з потужними металургійними та хімічними підприємствами. Розташований посередині шляху між Віднем і Зальцбургом. Попри відсутність туристичного значення, місто привабливе саме по собі: тут є пам'ятки, варті уваги, а бонусом є той факт, що не доводиться продиратись крізь натовп туристів, аби ці пам'ятки побачити, та спокійно роздивитись експозиції місцевих музеїв. Перші поселення на місці сучасного Лінца виникли ще у стародавні часи, зокрема відомо, що тут існувало кельтське поселення ''Лентос''. Місто заснували римляни під час завоювань імператором Тиберієм (тоді ще просто полководцем) земель між верхньою течією Драви та Дунаєм. Переінакшена римлянами назва фортеці звучала як ''Лентія''. Власне назва Лінц («Linze») вперше згадується 799 року в записах про будівництво церкви святого Мартіна, найстарішої зі збережених церков Австрії. Між 902 та 906 роками тут відбувся перший королівський ярмарок «Zollort». До 1210 року Лінц належав герцогству Баварії. Імператор Фрідріх ІІІ зробив місто своєю середньою резиденцією на терені. 1490 року Лінц став головним містом землі. Імператор Максиміліан І 3 березня 1497 року надав право на будівництво мосту через Дунай (третього після Відня та [[Кремс-на-Дунаї|Кремса]]). * {{listing | name=Туристичний інформаційний центр | alt= | url=http://www.linz.at/english/ | email=tourist.info@linz.at | address=Hauptplatz 1 | lat=48.30615 | long=14.28789 | directions= | phone=+43 732 7070 2009 | tollfree= | fax=+43 732 7070 54 2009 | hours=Тра-Вер: Пн-Пт 09:00-19:00, Сб, Нд, свята 10:00-19:00; Жов-Кві Пн-Сб 09:00-17:00, Нд, свята 10:00-17:00 | price= | content= }} == Як дістатись == {{Mapframe|48.30464|14.28583|zoom=15}} === {{Літаком}} === Лінц має власний міжнародний аеропорт, однак пряме авіасполучення здійснюється лише з [[Відень|Віднем]], [[Дюссельдорф]]ом, [[Франкфурт-на-Майні|Франкфуртом]] і [[Лондон]]ом. Аеропорт обслуговує також чартерні рейси до країн Середземноморського узбережжя та на [[Канарські острови]]. Найзручніше дістатись Лінца від аеропортів Відня та [[Мюнхен]]а. Звідти курсують швидкісні поїзди. Час у дорозі від Мюнхена до Лінца становить 3 год 45 хв, від Відня - 2 год 30 хв. * {{listing | type=go | name=Аеропорт Лінц Блакитний Дунай| alt={{IATA|LNZ}}| url=https://www.linz-airport.com/en | email=info@linz-airport.com | address=Flughafenstraße 1 | lat=48.24038 | long=14.19289 | directions= | phone=+43 7221 6000 | tollfree= | fax=+43 7221 600-100 | hours=Пн-Пт 05:30-23:00, Сб, Нд 06:00-23:00 | price= | wikipedia=Лінц (аеропорт)| image=Flughafen Linz 2006-04-23 8596.jpg | wikidata=Q700852 | content=Аеропорт розташований за містом, дістатись центра можна автобусом (дорога займає близько 20 хвилин, вартість квитка - близько 3 євро) або на таксі (25-30 євро). Також можна сісти на поїзд до Горшінга (1,8 євро), від залізничної станції якого курсує безкоштовний автобус-шатл до аеропорту. }} === {{Потягом}} === * {{listing | type=go | name=Лінц Гауптбангоф| alt= | url=https://www.donauregion.at/en/oesterreich-poi/detail/100946/linz-main-station-hauptbahnhof.html | email=kundenservice@oebb.at | address=Bahnhofplatz 3-6 | lat=48.29078 | long=14.29134 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Квиткова каса: щоденно 06:00-21:00; автомати: 24/7 | price= | wikipedia=en:Linz Hauptbahnhof | image=Hauptbahnhof Linz.jpg | wikidata=Q763157 | content=Лінц має швидкісне залізничне сполучення із [[Зальцбург]]ом і Віднем, звідки можна дістатись до більшості європейських столиць та великих міст. }} === {{Автомобілем}} === Автошлях (автобан) A1 сполучає Лінц із Віднем, Зальцбургом і Мюнхеном; автобаном A7 та регіональною дорогою B310 можна дістатись [[Чехія|Чехії]], автобан A9 сполучає з [[Грац]]ом і [[Клагенфурт]]ом. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === Дунаєм міста можна дістатись із Відня та [[Пассау]] ([[Німеччина]]). Докладніше про маршрути можна дізнатись на [https://www.linztourismus.at/en/leisure/discover-linz/activities/round-tours/boat-cruises/ туристичному сайті міста]. == Транспорт == Лінц має власну [https://www.linzag.at/portal/de/privatkunden/unterwegs/fahrplan___netz/liniennetzplan трамвайну мережу]. Квитки на швидкісний трамвай можна придбати в автоматах на зупинках як за готівку, так і безготівковим розрахунком. Вартість квитка на один день для дорослих становить 4 євро, для дітей віком до 14 років — 2 євро. Є так званий мініквиток (на 4 зупинки), що коштує 1 євро. Студенти мають можливість придбати місячний транспортний абонемент за 10 євро. Для туристів передбачено можливість придбати [https://www.linztourismus.at/freizeit/reise-planen/city-cards/linzcard/ картку Лінца], вартість якої встановлюється в залежності від віку й терміну користування (для дорослого на один день — 16 євро, на три дні — 35 євро). Окрім безкоштовного користування міським транспортом, картка Лінца забезпечує безоплатний вхід до музеїв, а також надає знижки на відвідування пам'яток та інші розваги. == Що відвідати == [[Файл:Linz Dreifaltigkeitssäule.jpg|200px|праворуч|міні|Hauptplatz]] '''Старе місто''', в якому варто прогулятись вузькими провулками, що пролягають біля підніжжя '''замку''', а також завітати на '''головний майдан''' (Hauptplatz, Гауптплац), що вражає своєю бароковою архітектурою. Особливої уваги заслуговують внутрішні дворики, що часто відокремлені від вулиць і провулків арковими брамами. Також Лінц відомий своїми храмами. Зокрема '''Новий собор''', що має 134 шпилі та здатний вмістити 20 000 осіб, є найбільшим храмом Австрії. Ще одним із символів міста є Музей сучасного мистецтва '''Лентос'''. === Культові споруди === [[Файл:Linz-Dom.jpg|thumb|праворуч|200px|Новий собор (''Mariendom'')]] * {{see | name=Новий собор | alt=Mariendom | url=http://www.dioezese-linz.at/ | email=domcenter@dioezese-linz.at | address=Herrenstraße 26 | lat=48.30055 | long=14.28601 | directions= | phone=+43 732 946100 | tollfree= | fax= | hours=Чер-Вер: Вт-Нд 10:00-13:00, 14:00-17:00; Жов-Тра: Вт-Сб 10:00-13:00, 14:00-17:00 | price= | wikipedia=Новий собор в Лінці | image=NeuerDomLinz1.JPG | wikidata=Q257481 | lastedit=2021-04-14 | content=Будівництво собору в неоготичному стилі почалось 1855 року. Його ініціатором став єпископ Лінца Рудігер. Перший камінь було закладено 1862 року. Будівлю спроєктував [[кельн]]ський архітектор Вінценц Статц. Освячення собору відбулось 1924 року. Висота найвищого шпилю склала 134 метри (враховувалась вимога, що забороняла перевищувати висоту собору святого Стефана у Відні). Собор може вмістити 20 000 парафіян. Також храм відомий своїми вітражними вікнами, зокрема ''Вікном Лінца'', на якому зображено сцени з історії Лінца (лівий фронтон). На Різдво у крипті розміщується вертеп, довжина якого становить 12 метрів. }} [[Файл:Alter Dom Linz (DFdB).JPG|thumb|праворуч|200px|Старий собор (''Alter Dom'')]] * {{see | name=Старий собор | alt=Alter Dom | url= | email=ignatiuskirche-linz@jesuiten.org | address=Domgasse 3 | lat=48.30509 | long=14.28799 | directions= | phone=+43 732 7708660 | tollfree= | fax= | hours=M-F 08:00-12:00 | price= | wikipedia=en:Old Cathedral, Linz | image=Alter Dom Linz (DFdB).JPG | wikidata=Q437807 | lastedit=2021-04-15 | content=Собор було збудовано у 1669-1678 роках за проєктом П'єтро Франческо Карлоне. Від 1785 до 1909 року був кафедральним храмом дієцезії Лінца. Однонефовий бароковий собор має бічні каплиці та галереї, а також закриті хори. Собор оздоблено ліпниною роботи Спаца та Мацци. Високий мармуровий вівтар розписував Антоніо Беллуччі. Орган до собору було перенесено з монастиря в Енгельцеллі. Від 1856 до 1868 року органістом у соборі був Антон Брюкнер. }} [[Файл:Poestlingberg Aussichtsplattform und Wallfahrtskirche 2005-06-28.jpg|thumb|праворуч|200px|Постлінгберґкірхе]] * {{see | name=Паломницька базиліка| alt=Постлінґберґкірхе| url= | email= | address=Am Pöstlingberg 1 | lat=48.32429 | long=14.25828 | directions= | phone=+43 732 7312280 | tollfree= | fax= | hours=Daily 08:00-18:00 | price= | wikipedia=de:Pöstlingbergkirche | image=Poestlingberg Aussichtsplattform und Wallfahrtskirche 2005-06-28.jpg | wikidata=Q14541112 | content=Паломницька церква висвячена на честь Семи туг Діви Марії. Розташований храм на пагорбі та височіє над дахами будівель міста. Збудовано 1748 року за проєктом Маттіаса Кріннера. Храм - популярне місце для проведення весільних церемоній. }} * {{see | name=Церква святого Мартіна | alt=Martinskirche | url= | email= | address=Römerstraße/Martinsgasse | lat=48.30473 | long=14.27968 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=de:Martinskirche (Linz) | image=Martinskirche Linz.jpg | wikidata=Q1905704 | content=Є найстарішим храмом Австрії з тих, що збереглись донині. Перша згадка про церкву датована 799 роком. За Каролінгів було зведено центральну будівлю з використанням матеріалів, що лишились після зносу римських споруд. Пізніше до архітектури храму вносились зміни, зокрема з'явились романські та готичні арки дверей і вікон. Нині вхід до храму можливий лише екскурсійним групам під керівництвом гіда. }} === Пам'ятки === * {{see | name=Колона Трійці | alt=Dreifaltigkeitssäule/Pestsäule | url= | email= | address=Hauptplatz| lat=48.30589 | long=14.28644 | directions=у центрі площі | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=de:Dreifaltigkeitssäule (Linz) | image=Pestsäule Linz 9-2008.jpg | wikidata=Q1257756 | content= Гауптплац - одна з найпривабливіших закритих площ Австрії. В її центрі височіє 20-метрова колона Трійці, спорудження якої завершилось 1723 року. Виготовлена з білого мармуру Себастьяном Штумпфеґґером за проєктом Антоніо Бедуцці. Колона містить три написи, що зазначають про посвяту монументу Святій Трійці від місцевих гільдій, імператора та мешканців Лінца за порятунок від небезпеки війни (1704), пожежі (1712) та чуми (1713). Колону оточують покровителі міста святі Себастьян, Флоріан і Карло Борромео. }} * {{see | name=Замок | alt=Linzer Schloß / Schlossmuseum Linz | url=http://www.landesmuseum.at/en/location/schlossmuseum-linz.html | email=schloss@landesmuseum.at | address=Schlossberg 1 | lat=48.30557 | long=14.282569 | directions= | phone=+43 732 77 44 19 | tollfree= | fax=+43 732 774419 29 | hours=T W F 09:00-18:00, Th 09:00-21:00, Sa Su and holidays 10:00-17:00 | price=€6.50 adults, €4.50 concessions, free for Linz Card holders | wikipedia=de:Linzer Schloss | image=Linzcastle20050926.jpg | wikidata=Q686508 | lastedit=2021-04-17 | content=Перша згадка про замок у Лінці датована 799 роком. 1477 року його перебудував імператор Фрідріх III. Західну браму (Фрідріхстор), яку звели 1481 року, прикрашає кам'яний герб із написом "AEIOU" ("Весь світ належить Австрії"). Близько 1600 року, за правління Рудольфа II, замок було перебудовано та розширено за проєктом нідерландського архітектора Антона Муїса. Під час Наполеонівський війн будівля використовувалась як військовий шпиталь, і саме тут 1800 року спалахнула велика міська пожежа, в результаті якої було зруйновано південне крило й частину трансепту. Від 1811 року більшість будівель замку використовувалась як муніципальна в'язниця, а у 1851-1945 роках - як казарми.<br />Від 1953 до 1963 року фортецю було перебудовано, після чого в ній розмістився музей '''Schlossmuseum Linz'''. У ньому виставляються твори мистецтва від Середньовіччя до сьогодення, колекції зброї, музичних інструментів, монет, техніки тощо. Щороку проводяться спеціальні виставки. }} * {{see | name=Резиденція єпископа | alt=Bischofshof | url= | email= | address=Herrenstraße 19 | lat=48.30162 | long=14.28717 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | image=Linz-Innenstadt - Bischofshof 01.jpg | hours= | price= | content=Резиденцію було зведено у 1721-1726 роках на замовлення Кремсмюнстерського монастиря (архітектор Міхаель Прукмаєр, проєкт Якоба Прандтауера). 1727 року архітектор Валентин Гоффман збудував на сходах ґратчастий портал. }} === Музеї та галереї === [[Файл:Lentos Kunstmuseum Linz 2008a.jpg|thumb|Музей Лентос]] * {{see | name=Музей сучасного мистецтва Лентос| alt=Lentos Kunstmuseum | url=http://www.lentos.at/html/en/index.aspx | email=info@lentos.at | address=Ernst-Koref-Promenade 1 | lat=48.30861 | long=14.28885 | directions= | phone=+43 732 7070 3600 | tollfree= | fax=+43 732 7070 3604 | hours=Вт, Ср, Пт-Нд 10:00-18:00; Чт 10:00-21:00 | price=€8 дорослий, €6 для людей похилого віку, €4.50 студентський, для дітей віком до 7 років вхід вільний | wikipedia=Музей сучасного мистецтва (Лінц) | image=Lentos Museum in Linz.jpg | wikidata=Q686531 | content=Містить велику колекцію творів сучасного мистецтва, зокрема роботи Густава Клімта, Егона Шиле й Оскара Кокошки. }} [[Файл:Linz Ars electronica center lila DL.jpg|thumb|Центр «Ars Electronica»]] * {{see | name=Центр «Ars Electronica»| alt= | url=http://www.aec.at/news/en/ | email=center@aec.at | address=Ars-Electronica-Straße 1 | lat=48.30976 | long=14.28435 | directions= | phone=+43 732 7272 0 | tollfree= | fax= | hours=Вт, Ср 09:00-17:00, Чт 09:00-21:00, Пт 09:00-17:00, Сб, Нд та свята 10:00-18:00 | price=€8 дорослий, €6 пільговий, безкоштовно для дітей віком до 6 років та власників карти Лінца | wikipedia=en:Ars Electronica Center | image=Linz-AEC-night-green.jpg | wikidata=Q703964 | content=Експозиція музею поєднує мистецтво з творчим потенціалом сучасних технологій. }} [[Файл:Austria august2010 0108.jpg|thumb|Галерея Francisco Carolinum]] * {{see | name=Земельна галерея Лінца| alt=Francisco Carolinum Linz | url=https://www.ooelkg.at/de/standorte/landesgalerie-linz.html | email=galerie@landesmuseum.at | address=Museumstraße 14 | lat=48.30588 | long=14.2938 | directions= | phone=+43 732 774482 0 | tollfree= | fax=+43 732 774482 66 | image=Museumstraße 14 (1).JPG | hours=Вт, Ср 09:00-18:00, Чт 09:00-21:00, Пт 09:00-18:00, Сб, Нд та свята 10:00-17:00 | price=€6.50 дорослий, €4.50 пільговий, безкоштовно для власників карти Лінца | content=Містить велику колекцію творів модернового та сучасного мистецтва, а також проводить спеціальні виставки творів майстрів Верхньої Австрії. }} * {{see | name=Північний музей міста Лінц | alt=Nordico Stadtmuseum Linz | url=http://www.nordico.at/ | email=nordico@nordico.at | address=Dametzstraße 23 | lat=48.30428 | long=14.29145 | directions= | phone=+43 732 7070 1912 | tollfree= | fax= | hours=Вт, Ср 10:00-18:00, Чт 10:00-21:00, Пт-Нд 10:00-18:00 | price=€6.50 дооослий, €4.50 для людей похилого віку, €2.50 студенти віком до 27 років/державні службовці, безкоштовно для дітей віком до 7 років і власників карти Лінца | wikipedia=de:Nordico | image=Linzer Nordico-Museum.jpg | wikidata=Q1410802 | content=Колишній монастир, у якому проводяться виставки, присвячені історії та екології регіону. }} ** {{see | name=LinzGenesis | alt=Історія міста у швидкому режимі | url=http://www.lentos.at/genesis/html/de/index.aspx | email=nordico@mag.linz.at | address=Hauptplatz 1 | lat=48.30626 | long=14.28768 | directions=Стара ратуша, вхід з боку Ратгаусґассе | phone=+43 732 7070 1920 | tollfree= | fax=+43 732 793518 | hours=Пн-Ср 09:00-13:00; Чт, Пт 09:00-13:00, 14:00-17:00 | price=€8, вхід вільний для власників карти Лінца | content=Підрозділ Північного музею з експозицією, присвяченою історії міста та його видатних мешканців. }} * {{see | name=Музей історії стоматології Верхньої Австрії | alt=Linzer Museum für Geschichte der Zahnheilkunde und Zahntechnik | url=http://www.zahnmuseum-linz.at/ | email=office@zahnmuseum-linz.at | address=Hauptplatz 1 | lat=48.3058 | long=14.28803 | directions=Стара ратуша, вхід з боку Пфаррґассе | phone=+43 732 7070 1920 | tollfree= | fax=+43 732 793518 | hours=Пн-Ср 09:00-13:00; Чт, Пт 09:00-13:00, 14:00-17:00 | price=вхід вільний | wikipedia=de:Zahnmuseum (Linz) | image=Linz Museum Zahnheilkunde.jpg | wikidata=Q143767 | content=Музей-кімната, присвячений історії стоматології від XVII століття до сьогодення. }} * {{see | name=StifterHaus | alt=Літературний музей Верхньої Австрії | url=http://www.stifterhaus.at/ | email=office@stifter-haus.at | address=Adalbert-Stifter-Platz 1 | lat=48.30747 | long=14.28834 | directions= | phone=+43 732 7720 11294 | tollfree= | fax=+43 732 7720 11780 | hours=Вт-Нд та свята 10:00-15:00 | price=вхід вільний | wikipedia=de:Stifterhaus (Linz) | image=Stifterhaus - Arbeitszimmer.jpg | wikidata=Q997656 | content=Впродовж багатьох років у XIX столітті в цьому будинку жив відомий австрійський письменник Адальберт Штіфтер. Нині тут розміщений музей, присвячений австрійській літературі. Експозиція містить як рукописи, так і мультимедійні об'єкти. }} * {{see | name=Центр сучасного мистецтва «O.K.»| alt=Offenes Kulturhaus Oberösterreich | url=http://www.ok-centrum.at/?q=en | email=office@ok-centrum.at | address=OK-Platz 1 | lat=48.30315 | long=14.29078 | directions= | phone=+43 732 784178 0 | tollfree= | fax=+43 732 775684 | hours=Пн-Пт 16:00-22:00, Сб, Нд 11:00-22:00 | price=€10 дорослий, €7 літні люди/люди з обмеженими можливостями, €5 (діти/студенти/військовики/молодь до 27 років), для дітей віком до 6 років вхід вільний | wikipedia=de:Offenes Kulturhaus Oberösterreich | image=Frontansicht Offenes Kulturhaus Linz.jpeg | wikidata=Q2015640 | content=Містить твори сучасного мистецтва та проводить тематичні фестивалі. Музей фокусується на інсталяціях та мультимедійному мистецтві. }} * {{see | name=Біологічний центр «Дорнах» | alt=Biologiezentrum Dornach | url=http://www.landesmuseum.at/en/location/biologiezentrum-linz.html | email=bio-linz@landesmuseum.at | address=Johann-Wilhelm-Klein-Straße 73 | lat=48.33728 | long=14.31242 | directions=поряд із Університетом Йоганна Кеплера | phone=+43 7720 52100 | tollfree= | fax=+43 7720 252199 | hours=Пн-Пт 09:00-17:00, Нд та свята 10:00-17:00; групові тури Сб 14:00 | price=Вхід вільний | image=Biologiezentrum.jpg | lastedit=2021-04-20 | content=Наукові виставки з акцентом на ботаніку та зоологію. }} [[Файл:Schloss Ebelsberg Luftaufnahme.png|thumb|Замок Ебельсберг]] * {{see | name=Колекція військової історії в замку Ебельсберг| alt=Schloß Ebelsberg | url=https://www.donauregion.at/en/austria/poi/402377/ebelsberg-castle.html | email=schloss.ebelsberg@utanet.at | address=Ebelsberger Schlossweg 7 | lat=48.24692 | long=14.328263 | directions= | phone=+43 732 307632 | tollfree= | fax=+43 732 307632 6 | hours=Тра-Жов: Сб, Нд та свята 10:00-12:00, 13:00-17:00 | price=€4 дорослий, €3 пільговий | wikipedia=de:Schloss Ebelsberg | image=Schloss Ebelsberg Luftaufnahme.png | wikidata=Q2240701 | lastedit=2020-04-20 | content=Містить велику колекцію історичної вогнепальної зброї, а також предмети колишнього Австрійського імператорського флоту. }} * {{see | name=Митна та фінансова колекція| alt=Zoll- und Finanzgeschichte | url=http://www.landesmuseum.at/en/collection/culture/history-of-customs-and-finance.html | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+43 732 7605-2453 | tollfree= | fax=+43 732 7605-2668 | hours= | price= | content=Виставка історичних інструментів торгової справи та конфіскованих предметів. }} * {{see | name= Ковбойський музей «Фетсі» | alt= | url= | email= | address=Traundorfer Straße 266 | lat=48.24958 | long=14.37781 | directions= | phone=+43 732 791855 | tollfree= | fax= | hours=Кві-Чер: Сб, Нд та свята 13:00-18:00 | price=€5 дорослий, €2.50 дитячий | image=FatsySaloon.JPG | content=Незвичайний музей, заснований австрійським актором Гансом-Йоргом Ратценбьоком. Містить експозиції, що ілюструють життя американських ковбоїв, а також має моделі кімнат ранчеро, офісу шерифа та кімнати для азартних ігор. }} * {{see | name= «Сталвелт» | alt= | url=https://www.voestalpine.com/stahlwelt/en | email= | address=voestalpine-Straße 4 | lat=48.277079 | long=14.319846 | directions= | phone=+43 50 3041 58900 | tollfree= | fax= | hours=Пн-Сб 09:00-17:00 | price=€8 дорослий, €6 пільговий/групи понад 15 осіб, безкоштовно для дітей віком до 6 років та власників карти Лінца; €8 тур фабрикою | content=На металургійному підприємстві створено музей, присвячений виробництву, обробці та застосуванню сталі. Музей можна відвідати як самостійно, так і з групою. Також екскурсію музеєм (бл. півтори години) можна розширити до туру всією фабрикою (загалом 3 години). На даху будівлі є кав'ярня Panorama, звідки відкривається вид на Лінц. Для груп можна попередньо замовити обід. }} === Парки === [[Файл:Artpark Borofsky.jpg|thumb|Парк скульптур Артпарк]] * {{see | name=Ботанічні сади | alt=Botanischer Garten | url=http://www.linz.at/umwelt/botanischergarten.asp | email=office@zoo-linz.at | address=Roseggerstraße 20 | lat=48.29643 | long=14.27735 | directions=Автобусом № 27 від Таубенмаркт або 30 хвилин пішки | phone=+43(0)732 737180| tollfree= | fax= | hours=Щоденно Лис-Лют: 08:00-17:00, Бер, Жов: 08:00-18:00, Кві, Вер: 08:00-19:00, Тра-Сер: 07:30-19:30; зачинено 24 Гру – 6 Січ| price=€3 дорослий, €2 пільговий, безкоштовно для дітей віком до 6 років | wikipedia=de:Botanischer Garten der Stadt Linz | image=Seerose.jpg | wikidata=Q894663 | content=Один з найбільших та найкрасивіших ботанічних садів Європи, що містить понад 10 000 рослин та п'ять оранжерей. На особливу увагу заслуговує колекція кактусів. Також упродовж року проводяться спеціальні виставки та презентації. }} * {{see | name=Міський зоопарк | alt=Tiergarten Linz | url=https://www.zoo-linz.at/ | email=office@zoo-linz.at | address=Windflachweg 1 | lat=48.31046 | long=14.26374 | directions=на півдорозі вгору по Постлінґберґ | phone=+43 732 737180 | tollfree= | fax= | hours=Лис-Бер 09:00-17:00, Кві-Жов 09:00-19:00 | price= €4.50 дорослий, €2 діти 6-13 років, безкоштовно для дітей, молодших за 6 років | content=У зоопарку мешкають понад 800 тварин місцевої й екзотичної фауни. Особливу популярність серед малечі має дитячий контактний зоопарк. }} * {{see | name=Парк скульптур Артпарк| alt= | url= | email= | address=Hamerlingstraße | lat=48.29194 | long=14.30417 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Вхід вільний | wikipedia=en:Skulpturenpark Artpark | image=Artpark Borofsky.jpg | wikidata=Q1479755 | content=Сад скульптур площею 5 000-м², що містить роботи понад 20 авторів. }} == Чим зайнятись == * '''[https://www.linztourismus.at/freizeit/linz-entdecken/aktivitaeten/natur/wandern/ Піша прогулянка Старим Містом]'''. * {{listing | type=do | name=Постлінґберґ| alt=Pöstlingbergbahn | url=https://www.linztourismus.at/en/leisure/discover-linz/activities/round-tours/poestlingbergbahn/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia=en:Pöstlingbergbahn | wikidata=Q873726 | content="Pöstlingbergbahn", найкрутіша гірська трамвайна лінія в Європі, що не використовує допоміжних стійок чи тросів. Колись ця гілка була радше виставковим експонатом, нині ж це чинний маршрут, яким курсують вагони від Гауптплаца через Урфар та передмістя вгору до Постлінґберґа. Нині використовуються як нові трамваї з низькою підлогою, так і відновлені вагони старого парку. Цим же маршрутом можна прогулятись на автобусі. }} * {{do | name=Залізниця Ґротто | alt=Grottenbahn | url=https://www.linzag.at/portal/de/privatkunden/freizeit/grottenbahnpoestlingberg/grottenbahn_2 | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Маршрут розташований в укріпленнях, збудованих імператором Максиміліаном. Проїхавшись "драконовим експресом", міні-поїздом у вигляді міфічної істоти, відвідувачі побачать мальовничі краєвиди та казкові сцени. Для людей з обмеженими можливостями працює ліфт. }} * {{do | name=Міський експрес | alt= | url=http://www.geigers.at/ | email=city-express@geigers.at | address= | lat= | long= | directions= | phone=+43 732 797 555 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-04-22 | content=Маленький поїзд катає туристів навколо центра міста, що є гарною нагодою дати перепочинок ногам після піших прогулянок. }} * {{do | name=Дунай| alt= | url=https://www.linztourismus.at/en/leisure/discover-linz/activities/round-tours/boat-cruises/harbour-tour/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Лінц - найкраще місце для початку прогулянки Дунаєм. Кожен знайде тут екскурсію на свій смак, а також є можливість замовити тур, або організувати проведення свята на кораблі. }} === Культура === Лінц відомий своїми культурними заходами. Зокрема можна відвідати «Культурну милю», що простягається вздовж північного берега Дунаю та включає концертхол '''Брюкнергаус''', музей '''Лентос''' і '''центр Ars Electronica'''. Також є можливість відвідати велику кількість сценічних заходів, що влаштовуються у формі вечірніх розваг та охоплює різноманітні жанри від класичної опери до сучасних танців. Від червня до серпня триває '''Лінцьке культурне літо''', впродовж якого відбуваються майже щоденні події, зокрема кабаре, концерти під відкритим небом, театральні вистави тощо. Заходи відбуваються на різних майданчиках, у тому числі у скверах в середмісті та романтичному '''Трояндовому саду''', що розташований над міськими дахами. Окрім того, впродовж усього року у '''Постгофі''' проводяться виступи місцевих і закордонних виконавців. * {{do | name=Брюкнергаус | alt= | url=http://www.brucknerhaus.at/ | email=brucknerhaus@liva.linz.at | address=Untere Donaulände 7 | lat=48.31058 | long=14.29276 | directions= | phone=+43 732 76120 | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=en:Brucknerhaus | image=| wikidata=Q875317 | lastedit=2021-04-23 | content=Спроєктований архітекторами Хейккі та Кайя Сірен. Є майданчиком для проведення щорічного Брюкнерфеста та фестивалю Ars Electronica. }} * {{do | name=Постгоф| alt= | url=http://www.posthof.at/ | email= | address= | lat=48.31139 | long=14.31194 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=de:Posthof (Linz) | image=Posthof Linz Lustenau, 2004.jpg | wikidata=Q1434089 | content= }} * {{do | name=Штадверкстатт | alt= | url=http://www.stwst.at/ | email= | address= | lat=48.31 | long=14.28472 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=en:Stadtwerkstatt | image=Stadtwerkstatt Linz 20090426.jpg | wikidata=Q2328683 | content= }} * {{see | name=Культурцентрум Гоф| alt= | url=http://www.kulturzentrum-hof.at/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} === Події === Заходи, що відбуваються в місті, вражають своєю різноманітністю. У Лінці можна знайти як концерти під відкритим небом, так і невеличкі перформанси на майданчиках кав'ярень та барів або ж серйозні вистави у театрах чи концертхолах. Наприкінці квітня відбувається щорічний '''[http://www.crossingeurope.at Crossing Europe]''', фестиваль молодого європейського кіно, що представляє сміливі та нетрадиційні кінопродукти. Під відкритим небом у Дунайському парку проводиться щорічний '''[http://www.linzfest.at Лінцький фестиваль]''', а в липні — міжнародний '''[http://www.pflasterspektakel.at «Пфластерспектакель»]''', під час якого на вулицях міста з'являються понад 500 клоунів, акробатів і мімів. У вересні можна відвідати музичний фестиваль '''[http://www.klangwolke.at «Хмара звуків»]''' в Дунайському парку, '''[http://www.aec.at/news/en/ фестиваль Ars Electronica]''' та '''Брюкнер-фестиваль'''. Раз на два роки у Лінці проходить карнавал '''[http://www.urfahranermarkt.at Urfahraner Jahrmarkt]''', найстаріший в Австрії публічний фестиваль. Під час навчального року (жовтень-січень/березень-червень) на кампусах чотирьох університетів Лінца відбуваються різні студентські вечірки. === Кіно === * Кінозали '''[http://www.moviemento.at Moviemento]''' та '''Міське кіно''' демонструють фільми, що не є у мейнстримі, мовами оригіналу з німецькими субтитрами. * Кінотеатр '''[http://cineplexx.at/ Cineplexx]''' демонструє більшість світових новинок і блокбастерів. Четвер - ніч кіно, відвідання кінозалу в цей час буде найдешевшим. === Молодіжні події === * {{do | name=Постгоф | alt= | url=http://www.posthof.at | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Концерти сучасної музики, танцювальні та комедійні перформанси. Майданчик розташований поряд із портом. }} * '''Штадверкстатт''' - популярне місце зустрічей молоді, неформальних груп тощо. Тут часто відбуваються концерти маловідомих гуртів. * {{do | name=Капу | alt= | url=http://www.kapu.or.at | email=kapu@servus.at | address=Kapuzinerstrasse 36 | lat=48.300746 | long=14.282108 | directions= | phone=+43 732 779660 | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=de:Kapu | image=KAPU konzerthalle.jpg | wikidata=Q702336 | content=Популярне місце зустрічі молоді та неформальних груп. Первинно це був бар, де збирались послідовники панк-руху. Часто відбуваються концерти маловідомих гуртів. У Капу виступав і гурт Nirvana за рік до того, як вони набули світової слави. }} * {{do | name=Театр Фенікс | alt=Theater Phönix | url=http://www.theater-phoenix.at | email= | address= | lat=48.291194 | long=14.297139 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=en:Theater Phönix | image=Linz theater phoenix.jpg | wikidata=Q2415930 | content=Проходять сучасні вистави, що мають популярність серед підлітків. }} == Що купувати == == Де поїсти == [[Файл:Foto.Linzertorte.JPG|thumb|Лінцький пиріг]] Кулінарною візитівкою міста є '''Лінцький пиріг''', начинений фруктами та прикрашений смужками тіста. Тут ви зможете знайти, де поїсти залежно від свого бюджету та смаків. Слід враховувати, що у неділю ввечері годі шукати відчинений ресторан у Старому Місті, для цього доведеться виїхати до сусідніх районів. * {{eat | name=Jindrak | alt= | url= | email= | address= Herrenstraße 22-24| lat=48.29874 | long=14.29119 | directions= | phone=+43 732 779258 | tollfree= | fax= | hours=Пн-Сб 8.00-18.00 | price= | content= Кондитерська, де подають фірмові місцеві солодощі, зокрема ''Лінцький пиріг''. }} * '''Coffee world''', Landstraße 17-25 (''перший поверх торгівельного центру Пасаж''). Пн-Чт 08:30-22:00, Пт, Сб 08:30-01:00, Нд 08:30-20:00. * {{eat | name=P'AA | alt= | url=| email= | address=Altstadt 28 | lat=48.30459 | long=14.28464 | directions= | phone=+43 732 77646 | tollfree= | fax= | hours=Пн-Сб 11:00-14:30 та 17:30-00:00 | price= | content=Ресторан вегетаріанської їжі та лаунж у Старому Місті. }} * {{eat | name=Gelbes Krokodil | alt= | url=http://www.krokodil.at/ | email= | address=OK Platz 1 | lat=48.303122 | long=14.290855 | directions= | phone=+43 732 784182 | tollfree= | fax= | hours=Пн, Ср-Пт 12:00-15:00 17:00-23:30, Вт 12:00-15:00 18:00-23:30, Сб, Нд 16:00-23:30 | price= | content=''Жовтий крокодил'' розташований поряд із кінотеатром Moviemento у підвальному приміщенні. Має спеціальні вегетаріанські страви. }} * {{eat | name=Stadtbräu Josef | alt= | url= | email= | address=Landstraße 49 | lat=48.29972 | long=14.29132 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 10:00-16:00 | price= | content= }} * {{eat | name=NIU | alt= | url=http://www.niu.at/ | email= | address=Kartnerstrasse 26 | lat=48.29072 | long=14.28845 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Суміш азійської та європейської кухні. }} * У місті є багато '''закусочних''', де можна поласувати як стравами китайської кухні, так і кебабом, піцою чи традиційними австрійськими снеками, наприклад '''Bratwürstel''' (смажена ковбаса), '''Leberkäse''', '''Bosner''' чи '''Bosna''' (особливий хотдог зі смаженими ковбасками та спеціальним соусом з карі та цибулею), '''Käsekrainer''' (ковбаски з сиром). * {{eat | name=Leberkäse Pepi | url=http://www.leberkaspepi.at/ | email= | address=Rathausgasse 3 | lat=48.30637 | long=14.28726 | directions= | phone= | tollfree= | fax=бл. 3 євро | hours=Пн-Чт 08:00-04:00, Пт 08:00-05:00, Сб 09:00-14:00, 18:00-05:00 | price= | content=Придбати Leberkäse можна практично в кожному супермаркеті, втім важко знайти місце, де його б готували так смачно і так різноманітно, як тут. }} * {{eat | name=Alte Welt | alt= | url=http://www.altewelt.at/ | email= | address=Hauptplatz 4 | lat=48.30659 | long=14.28694 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=€7 за обід | content=Назва "Старий Світ" цілком підходить цьому бару та ресторану. Вхід розташований у затишному внутрішньому дворику з густою рослинністю. Інтер'єр подібний до інтер'єру корчми з давніх часів. Меню, що часто змінюється, пропонує австрійські страви та страви середземноморської кухні. У місцевому винному погребі періодично відбуваються різні заходи }} * {{eat | name=Фалафель-фастфуд | url= | email= | address=Graben | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=€3 | content=Смачний фалафель і сендвічі. }} == Де розважитись == Ціни на алкоголь у Лінці не надто демократичні. Втім, якщо шукати бар подалі від центра міста, то й ціни будуть суттєво нижчими. У місцевих барах можна скуштувати місцеве пиво чи гарячий глінтвейн узимку. «Національним напоєм» Верхньої Австрії є ''Most'' (негазований сидр), а також австрійське пиво марок Zipfer, Gösser або Kaiser. Слід враховувати, що куріння в австрійських барах і пабах досі дуже поширене та нормальне явище. * {{drink|name=Walker|address=Hauptplatz/Main Square|hours=Щоденно|content=Великий бар/бургер-ресторан. Є ігрова кімната, жива музика, гарне меню для сніданку, великі бургери.|lat=48.30496 | long=14.28645}} * {{drink | name=Chelsea Pub | alt= | url=https://ru.restaurantguru.com/Chelsea-Linz | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Domgasse 5 | lat=48.30477 | long=14.28803 | directions= | phone=+43 732 779 409 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно | price= | facebook= | instagram= | content=2006 року заклад став другим у конкурсі "Найкращих ірландських пабів" в Австрії. Класичний ірландський паб, де подають Guinness, великі бутерброди, англійські чи ірландські чіпси. Щодня демонструються спортивні змагання. }} * {{drink|name=Remembar|address=Passage Kaufhaus|content=Великий просторий заклад, розташований на двох поверхах, здатний задовольнити смаки відвідувачів, які мають достатньо коштів.}} * {{drink|name=Stadtwerkstatt|address=Kirchengasse 4|directions=поряд з центром Ars Electonica|content=Затишна кав'ярня з виступами DJ (щовечора з 22.00) чи місцевих рок-гуртів (у вихідні дні). Концерти відбуваються на сцені, розташованій за межами бару та коштують близько 10 євро. DJ виступають безпосередньо в барі.|lat=48.31022 | long=14.28451}} * {{drink|name=Smaragd|address=Altstadt 2|content=Регулярні живі концерти влітку в танцювальному підвалі або в пивному саду.|lat=48.30579 | long=14.28418}} * {{drink | name=Eiskönig Landstraße | alt= | url= | email= | address=Landstraße 31 | lat=48.30219 | long=14.28989 | directions=next to the U-Hof | phone= | tollfree= | fax= | hours=Бер-Вер: Пн-Сб 10:00-22:00, Нд та свята — гнучкий графік; зачинено Жов-Лют | price= | lastedit=2021-04-27 | content=Найкраща крамниця італійського морозива у Верхній Австрії, що пропонує морозиво на будь-який смак. Тут же можна замовити каву й австрійські фірмови страви на зразок ''Apfelstrudel'' чи ''Topfenpalatschinken''. Куріння заборонено. }} * {{drink | name=Thüsen Tak | url= | email= | address=Waltherstraße 21 | lat=48.30111 | long=14.28523 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Невеличкий паб, де грають хардрок. Books and posters lining the walls. }} * {{drink | name=Exxtrablatt | url= | email= | address=Spittelwiese | lat=48.30256 | long=14.28761 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=until 02:00 | price= | content=Затишні кав'ярня та бар з літнім майданчиком. Тут є широкий вибір пива, вина та коктейлів (лонгів), а також можна поласувати бургерами та снеками, в тому числі вегетаріанськими. На десерт подають смачний шоколадний торт. }} * {{drink | name=Chay | url=http://chay.at | email= | address=Hauptplatz 15/16 | lat= | long= | directions= | phone=+43 732781014 | tollfree= | fax= | hours=Бер-Жов: Пн-Пт 09:30-18:00, Сб 09:30-13:00; Лис-Лют: Пн-Пт 09:30-18:00, Сб 09:30-16:00 | price= | content=Крамниця з кафе, де можна придбати та скуштувати чай найвищої якості на будь-який смак. }} * {{drink | name=Roter Krebs | alt=Grand Hotel Café zum Rothen Krebsen | url=http://roterkrebs.blogspot.co.at/ | email= | address=Obere Donaulände 11, 4020 | lat=48.306446 | long=14.28387 | directions=3 хвилини пішки від Нібелунгенбрюкке або від Гауптплац. | phone=+43 732 946 557 | tollfree= | fax= | hours=Вт-Чт 18:00-02:00, Пт 18:00-04:00, Сб 18:00-03:00 | price= | content=Заклад, заснований та керований художниками. Сюди полюбляють заходити студенти з сусідньої школи мистецтв. }} == Де зупинитись == === Дешево === *{{sleep | name=Motel Pension Rosenhof | alt= | url= | email= | address=Wegscheiderstrasse 76 4020 | lat=48.25875 | long=14.27218 | directions= | phone=+43 732387069 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content=Готель із затишними кімнатами та гарними видами. За 100 метрів від мотелю є автобусна зупинка. }} *{{sleep | name=Das Park Hotel | url=http://www.dasparkhotel.net/location/index.php#ottensheim | email= | address=Rodlpark, Ottensheim | lat= | long= | directions=10 km west from Linz | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Система оплати базується на добровільних засадах, кожен сплачує стільки, скільки вважає за потрібне. | checkin= | checkout= | content=Автоматизовані комірки з ліжками всередині. Бронювання здійснюється через вебсайт, після чого ви отримаєте код від дверей. Працює від травня до жовтня. }} * {{sleep | name=Ibis Linz City | alt= | url= | email= | address= | lat=48.2912 | long=14.2890 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Ibis Styles Linz | alt= | url= | email= | address= | lat=48.28090 | long=14.30527 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Hotel Mühlviertlerhof | alt= | url=http://www.hotel-muehlviertlerhof.at | email= | address=Graben 24-26. | lat=48.30497 | long=14.28937 | directions= | phone=+43 70 772268 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Austria Trend Hotel Schillerpark | alt= | url= | email= | address= | lat=48.29855 | long=14.29060 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Park Inn by Radisson Linz | alt= | url= | email= | address= | lat=48.30024 | long=14.29325 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Courtyard by Marriott Linz | alt= | url= | email= | address= | lat=48.29835 | long=14.30484 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Arcotel Nike | alt= | url= | email= | address= | lat=48.31128 | long=14.29390 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Spitz Hotel | alt= | url= | email= | address=Fiedlerstrasse 6 | lat=48.31043 | long=14.28224 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Austria Classic Hotel Wolfinger | alt= | url= | email= | address=Hauptplatz 19 | lat=48.30517 | long=14.28626 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Hotel zum schwarzen Bären | alt= | url= | email= | address=Herrenstraße 9-11 | lat=48.30274 | long=14.28634 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} === Дорого === *{{sleep | name=Am Domplatz | alt= | url=http://www.hotelamdomplatz.at | email= | address=Stifterstraße 4 | lat=48.29987 | long=14.28694 | directions=центр міста | phone=+43 732 773000 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content=Готель бізнес-класу, розташований у самому центрі міста з сучасними та гарно облаштованими номерами. }} *{{sleep | name=Steigenberger Linz | alt= | url=http://www.steigenberger.com/Linz | email= | address=Am Winterhafen 13 | lat=48.31906 | long=14.30295 | directions= | phone=+43 732 78990 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content=Чотиризірковий готель, розташований на березі Дунаю в промисловому районі Лінца. Поряд проходить автобан A7/E55. Просторі номери та гарні сніданки. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == На південь можна подорожувати поїздом чи автомобілем до чудового регіону [[Зальцкаммергут]], з його мальовничими горами й озерами. Деякі гарні міста: Ґмунден, Бад-Ішль, [[Гальштат]], [[Бад-Аусзее]] та багато інших. Їдучи на захід, можна потрапити до [[Зальцбург]]а. Лінц — гарне місце для початку подорожі до [[Чехія|чеської]] Богемії. З Лінца вирушають поїзди до [[Чеське Будейовіце|Чеського Будейовіце]] та [[Прага|Праги]]. {{geo|48.303056|14.290556}} {{ОА|мова=en|стаття=Linz}} {{footer|status=Придатний|ispartof=Австрія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Австрії]] iowqq6qwsyy3gg7s6sercpxql5b02fl 0 3528 33496 31252 2022-09-17T21:31:28Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Австрії]] з допомогою HotCat 33496 wikitext text/x-wiki {{geo|47.26435|11.39415|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Інсбрук''' знаходиться в [[Австрія|Австрії]], адміністративний центр федеральної землі [[Тироль (земля)|Тироль]]. == Зрозуміти == {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= [[Німецький розмовник|нем.]] Innsbruck | arm = AT Innsbruck COA.svg | image= Panorama ambrass2.jpg | caption = Замок Амбрасс | website = | population = 122 458 (2013) | callingcode = | timezone = UTC+1, літом UTC+2 }} Місто розташоване в західній частині країни, на річці Інн. Власне, сама назва міста з німецької перекладається як «міст через річку Інн». === Історія === Інсбрук вперше згадується у 1180 році. Як місто, Інсбрук засноване в 1234 році. У 1420 Інсбрук стає головним містом Тіролю. Починаючи з 16 століття, місто стає одним з головних європейських збройових центрів, а збройова мануфактура — першим в Європі державним збройовим виробництвом. У 1938 році Гітлером був проведений аншлюс Австрії, Тіроль (і саме місто Інсбрук) увійшов до складу Третього рейху. === Клімат === Клімат — помірно-континентальний. Середня температура найтеплішого місяця (липня) становить близько + 19 ° C, найхолоднішого (січня) -1 ° C. Велика частина опадів випадає з травня по вересень. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{listing|type=go|lat=47.260278|long=11.343889 | name=Міжнародний аеропорт Інсбрука Кранебіттен |alt=Flughafen Innsbruck | image= | address= | directions= | url=http://www.innsbruck-airport.com/en/| facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description=Аеропорт розташований приблизно за 4 кілометри від центру Інсбрука. Здійснює сезонні рейси з [[Київ|Києва]], є чартерні рейси з [[Рига|Риги]]. Для інших міст України політ можливий з пересадкою в таких містах, як, наприклад, [[Берлін]], [[Франкфурт-на-Майні]], [[Відень]], [[Амстердам]]. Рейси між цими містами та Інсбруком виконуються регулярно (щодня).}} === {{Потягом}} === Інсбрук пов'язаний прямим залізничним сполученням з такими містами, як [[Венеція]], [[Больцано]], [[Цюріх]], [[Мюнхен]], [[Грац]], [[Відень]] (через [[Лінц ]] і [[Зальцбург]]) і багатьма іншими. Незважаючи на те, що Інсбрук — досить маленьке місто, у нього є відмінне залізничне сполучення з усіма великими містами в його околиці. {{Listing | type = go | lat = 47.26329 | long = 11.40110 | name = Innsbruck Hauptbahnhof | alt = | image = | address = Südtiroler Platz | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | description = Головний залізничний вокзал Інсбрука. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Innsbruck-Basilique de Wilten.jpg|міні|праворуч|Вільтенська базиліка]] {{listing|type=see|lat=47.254 |long=11.398 | name=Вільтенська базиліка|alt=на іл. праворуч | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see|lat=47.268889|long=11.394444 | name=Палац Хофбург| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} {{listing|type=see|lat=47.256111|long=11.434444 | name=Замок Амбрас| alt=на іл. в карточці| image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} [[Файл:Innsbrucker Dom.jpg|200px|міні|ліворуч|Кафедральний собор св. Якова]] {{listing|type=see|lat=47.269356 |long=11.394174 | name=Кафедральний собор святого Якова| alt=на іл. ліворуч | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} [[Файл:Hofkirche Innsbruck 1.jpg|міні|праворуч|Хофкірхе]] {{listing|type=see|lat=47.26839 |long=11.39525 | name=Хофкірхе | alt=на илл. справа | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Австрія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Австрії]] d96bqwsikeaf6yjk961bga98ylwi2u5 0 3530 36092 31253 2024-10-19T01:14:56Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36092 wikitext text/x-wiki {{geo|41.9220|45.4740|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} '''Телаві''' — центр [[Кахетія|Кахетії]]. == Зрозуміти == '''Телаві''' — центр [[Кахетія|Кахетії]] і зручна база для поїздок по виноробнях, замках і монастирях Східної [[Грузія|Грузії]]. У місті знімалися сцени з кінофільму "Міміно" з Вахтангом Кікабідзе в головній ролі. {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= груз. თელავი | arm = | image= Ikalto church 1.jpg | caption = Церква в Ікалто | website = http://telavi.gov.ge/ | population = | callingcode = | timezone = }} == Як дістатись == Із [[Тбілісі]] є дві дороги в Телаві, коротка гірська (96 км) і довга рівнинна, котра проходить біля містечка [[Сігнахі]] і через [[Гурджаані]] (143 км). Маршрутки із [[Тбілісі]] їдуть довгим шляхом, тому дорога займає 2.5 години. == Транспорт == Саме місто досить маленьке, і по ньому можна пересуватися пішки. Щоб відвідати околиці, необхідно взяти таксі, сісти на попутку або маршрутне таксі. == Що відвідати == * Фортеця '''Батонісціхе''', зі стінами і вежами. У XVII-XVIII ст - резиденція кахетинських царів. * '''Пам'ятник Іраклію II''', кахетинському царю. Пам'ятник фігурує в одному з епізодів фільму "Міміно". * Поруч з площею росте '''800-річний платан''' * Церква '''Св.Георгія''' == Чим зайнятись == На околиці міста знаходиться винзавод '''"Телавський Винний Льох"''' ("Марані") [http://www.marani.co/index.php?site-lang=en&site-path=home]{{Dead link|date=жовтня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, куди можна відправитися на 1.5-2-годинний винний тур з дегустацією. Час роботи 10:00 - 16:00 без вихідних, крім свят. Вартість туру - 12 Євро з людини, групи мінімум 8 людей. </br> </br> '''Парк "Надікварі"''' - улюблене місце відпочинку молоді та сімей. == Що купувати == На '''ринку Телаві''' продають овочі, фрукти, сир Сулугуні, чурчхелу, спеції, горіхи. == Де поїсти == * '''Schuchmann Wines Chateau Restaurant''' [http://www.schuchmann-wines.com/en/georgian-wine-tour/hotel-and-restaurant.html] {{dead link|July 2017}}, Кісісхеві * '''Chateau Mere Restaurant''' * '''Nadikvari Restaurant''' * '''Bravo''' == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * '''TLT Guesthouse''' від $14 * '''Eto Guesthouse''' від $17 * '''Guesthouse Alazani Travel''' від $20 * '''Telavi Guesthouse''' від $29 * '''Lilia''' від $29 * '''Marinella''' від $29 * '''Zeus Olympo Hotel''' від $29 * '''Mari Guesthouse''' від $34 * '''Milorava's Guesthouse''' від $34 * '''Holiday Home Ekaterine''' від $46 * '''Castle Tamarioni''' (Ікалто) від $46 * '''Hotel Rcheuli Marani''' від $46 === Середні ціни === * '''Alazani Valley Hotel''' від $52 * '''Guesthouse Bazieri''' (Ікалто) від $57 * '''Tsinandlis Edemi''' (Цінандалі) від $57 * '''Savaneti Hotel''' (Ікалто) від $69 === Дорого === * '''Schuchmann Wines Chateau''' [http://www.schuchmann-wines.com/en/georgian-wine-tour/hotel-and-restaurant.html] {{dead link|July 2017}}, Кісісхеві, від $97 - готель із власним виробництвом вина і погребами * '''Chateau Mere''' від $126 - готель із власним виробництвом вина і погребами == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Alaverdi Cathedral near Telavi (Georgia).jpg|міні|upright 1.35|Кафедральний собор Алаверди]] {{listing|type=vicinity| lat=42.032446| long=45.376307 |wdid=Q1749204 | name=Кафедральний собор Алаверди | alt= | image=Alaverdi Cathedral near Telavi (Georgia).jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||8||18}} | price=безкоштовно | lastedit=2021-02-27 | description=Православний храм XI століття на честь Святого Георгія, в 20 км на північний захід від Телаві. У VI ст. в долину річки Алазані із Сирії прийшов один з основоположників грузинського чернецтва, Йосип Алавердський, він побудував тут невелику церкву на честь Святого Георгія. На її місці кахетинський цар Квіріке III на початку XI століття засновує монастир Алаверди, тоді ж був зведений сучасний собор. Протягом десяти століть храм неодноразово страждав від загарбників і землетрусів, пережив епоху більшовиків, але, з невеликими втратами, зберіг свій первісний архітектурний вигляд. Зараз це головний собор Кахетії, класичний зразок середньовічної храмової архітектури Грузії. Висота собору близько 50 метрів, що робить його одним з трьох найвищих храмів країни. Зовні собор оточений потужними кріпосними стінами і виглядає досить аскетично, але всередині багато прикрашений фресками XV століття і написами на давньогрузинською мовою. Кандидат на включення до [[ЮНЕСКО|спадщини ЮНЕСКО]]. Це діючий чоловічий монастир із суворим статутом - тут строго стежать за дрес-кодом: брюки і довгі рукава для чоловіків, довга спідниця, закриті голова і плечі для жінок. Фотографувати всередині не можна. Дістатися можна на машині або маршруткою з вул. Алазарі, час в дорозі 30 хвилин.}} * '''Цинандалі''' - село знаходиться за 8 км на схід від Телаві. Маєток князя Олександра Чавчавадзе, поета і генерала. Дочка О.Чавчавадзе Ніна була дружиною А. С. Грибоєдова. * Монастир '''Шуамта''' (стара і нова) * Монастир '''Ікалто''' VI - XII ст. * Фортеця '''Гремі''' XVI в. * '''[[Кварелі]]''' * '''[[Гурджаані]]''' {{footer|ispartof=Грузія|type=Місто}} o8pvbqf0g2tbdawa4z7yg0xur06645j 0 3532 36914 36913 2025-03-30T13:59:39Z Assyrian Human 6497 36914 wikitext text/x-wiki {{geo|48.10216|20.78733|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image =Diosgyor castle and king louis.jpg | caption=Фортеця Дьошдьор і пам'ятник королю Лайошу | city=Мішкольц | citylocal=<small>[[Угорський розмовник|угор.]]</small> ''Miskolc'' | arm = HUN Miskolc COA.jpg | population = 168 075 (2011) | callingcode = (+36)46 }} '''Мішкольц''' — місто з населенням близько 180 тисяч, третє за величиною місто в країні. Знаходиться на північному сході [[Угорщина|Угорщини]], на схід від гір Бюкк (''Bükk''). == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === {{Go|name=Miskolc-Tiszai|alt=залізнична станія Мішкольца|address=Miskolc, Kandó Kálmán tér 1, 3527 Угорщина|phone=+3613494949|email=https://www.mavcsoport.hu/mav-start/belfoldi-utazas/vasutallomas/miskolc-tiszai|lat=48.09981436230076|long=20.812028607364002|image=https://www.google.com/maps/place/Miskolc-Tiszai/@48.0991695,20.8122861,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipMOLLGo6mLIWk8QQ8vocj04F6K547sxz707dmqs!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipMOLLGo6mLIWk8QQ8vocj04F6K547sxz707dmqs%3Dw130-h86-k-no!7i2048!8i1349!4m11!1m2!2m1!1z0LLQvtC60LfQsNC7INC80ZbRiNC60L7Qu9GM0YbQsA!3m7!1s0x4740a00f12f3b86b:0xfb8a4c0857c4a92d!8m2!3d48.0991695!4d20.8122861!10e5!15sCh_QstC-0LrQt9Cw0Lsg0LzRltGI0LrQvtC70YzRhtCwkgENdHJhaW5fc3RhdGlvbuABAA!16zL20vMDV4cXJz?entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDMyNS4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|content=Мішкольц пов'язаний з Будапештом автотрасою і залізничною магістраллю. Звичайні залізничні потяги покривають відстань між містами за 2-2,5 години; швидкісні експреси за 1 годину 40 хвилин. Залізниці ведуть з міста також у бік словацького м. Кошиці і Ньїредьгази}} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Volánbusz Zrt. Bus station in Miskolc|alt=Автостанція|address=Miskolc, Búza tér, 3526 Угорщина|phone=+3646340288|email=http://volanbusz.hu/|lat=48.10616370414792|long=20.791374569345653|content=Міський транспорт представлений 45 автобусними лініями і двома трамвайними.|image=https://lh5.googleusercontent.com/p/AF1QipMPIYCJ9p8bHNlbOe5lCHJr3Fvc4sfuZTJvNLcR=w408-h271-k-no}} == Що відвідати == {{See|name=Ляльковий театр «Чодамалом» (Csodamalom Bábszínház)|alt=Мішкольцський театр ляльок (Miskolci Bábszínház)|address=Miskolc, Kossuth Lajos utca 11, 3525 Угорщина|phone=+3646502660|email=http://www.csodamalom.hu/|lat=48.10439141583253|long=20.782092327017036|image=https://lh5.googleusercontent.com/p/AF1QipMre8sltM7o4zAiuOAEPPuliQgF4zB7BL8wAsDt=w408-h264-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%C2%AB%D0%A7%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC|wikidata=Q873882|description=Ляльковий театр у Мішкольці був заснований 1986 року. Попередником колективу стала аматорська трупа лялькарів, відома як «Мішкольцські лялькарі». Засновником театру був лялькар Тибор Коршені (Korzsényi Tibor). Назва колективу походить від назви культурного центру «Млин Фабіана» (угор. Fábián-malomnak). І хоча більше мішкольцські лялькарі не грають там вистав (тепер там проводить репетиції місцевий симфонічний оркестр), назва міцно закріпилась за закладом, й це ім'я залишається дотепер.}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=Dűlő Étterem|address=Miskolc, Görgey Artúr u. 10, 3529 Угорщина|phone=+36703331992|email=http://www.dulo.hu/|hours=Понеділок-субота 12-22:00 Неділя 12-20:00|price=$$$|lat=48.09798470008373|long=20.785312499421167|image=https://www.google.com/maps/place/D%C5%B1l%C5%91+%C3%89tterem/@48.0973345,20.7855546,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sAF1QipPX4TSbZkLPZCl7CyMZFpBLH2UsGAe2fgdtTohd!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh5.googleusercontent.com%2Fp%2FAF1QipPX4TSbZkLPZCl7CyMZFpBLH2UsGAe2fgdtTohd%3Dw129-h86-k-no!7i2592!8i1728!4m11!1m2!2m1!1z0YDQtdGB0YLQvtGA0LDQvdC4INC80ZbRiNC60L7Qu9GM0YY!3m7!1s0x47409ff6d44b4659:0x10aa34751aafa83f!8m2!3d48.0974258!4d20.7853125!10e5!15sCiPRgNC10YHRgtC-0YDQsNC90Lgg0LzRltGI0LrQvtC70YzRhlolIiPRgNC10YHRgtC-0YDQsNC90Lgg0LzRltGI0LrQvtC70YzRhpIBCnJlc3RhdXJhbnTgAQA!16s%2Fg%2F11bc7s_fnz?entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDMyNS4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|content=Найкращий ресторан у Мішкольці за версією Gault&Millau. Угорські смаки, місцеві інгредієнти, чудові заклади, чесна гостинність.}} == Де розважитись == {{Do|name=Miskolctapolca Cave Bath (Miskolctapolca Barlangfürdő és Aquaterápia)|alt=Печерні термальні купальні Тапольце|address=Miskolc, Pazár István stny. 1, 3519 Угорщина|phone=+3646560030|email=http://www.barlangfurdo.hu/|price=Вхід для дорослого на цілий день, коштує 2600 форинтів (260 грн), вхід зі знижкою – 2100 форинтів (210 грн), дітям до 4-х років – безкоштовно.|lat=48.060667740923066|long=20.745306824229|content=Печери в Мішкольц Тапольце (Мішкольц, Pazár István sétány 1) – романтичні та неймовірно гарні. Тут Ви побачите і річку під землею, і водоспади всередині скелі, і термальні джакузі. Сміливо можна сказати, що подібна купальня є єдиною у своєму роді у всій Європі. Завдяки сприятливому розташуванню створених природою печер, властивості термальних вод важко переоцінити. Незвичайні термальні води, температура яких не опускається нижче 30 градусів, мають позитивний вплив на роботу всього організму як дорослого, так і дитини.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Cave_Bath}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=Calimbra Wellness Hotel Superior|address=Miskolc, Bencések útja 9, 3519 Угорщина|phone=+3646799200|checkin=15:00|checkout=10:00|price=Близько 4000 грн за ніч|lat=48.06472155107848|long=20.747376054000195|content=Готель Calimbra Wellness Superior розміщений на термальному курорті Мішкольц-Тапольца, за декілька хвилин ходьби від печерної купальні. Гостям запропонують великий вибір оздоровчих послуг, світлі та просторі сучасні номери, а також ресторан зі спеціальним меню і традиційними стравами. Усі номери готелю оснащено кондиціонером, телевізором з плоским екраном, холодильником та безкоштовним бездротовим доступом до Інтернету (Wi-Fi). У закладі здійснюється обслуговування номерів.|image=https://lh5.googleusercontent.com/p/AF1QipM9cqDXli1FNiONlgIcSRzCAgSkR9UQfJ9YaOAp=w408-h306-k-no|email=https://calimbrawellnesshotel.hu/?utm_source=google&utm_medium=organic&utm_campaign=gmb}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Miskolc, Lillafüred, nádraží, lokomotiva, detail.jpg|250px|міні|Вузькоколійка Мішкольц-Ліллафюред]] {{marker|type=vicinity|name=Ліллафюред (село в горах Бюкк)|lat=48.09876810202365|long=20.62389372614341}} — по вузькоколійці ходить поїзд до Ліллафюреда - мальовничого села в горах Бюкк (Bükk), що розташувалося в долині біля озера Хаморі (Hámori), де можна оглянути кілька печер. {{footer|ispartof=Угорщина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Угорщини]] acjvdz3o861ujnmqdjjn208bckwyam4 0 3534 31246 31177 2021-04-18T19:06:11Z Voll 30 31246 wikitext text/x-wiki {{geo|42.424945|18.770975|map=city|zoom=13}} {{pagebanner|unesco=yes}} '''Котор''' знаходиться в [[Чорногорія|Чорногорії]]. Місто лежить на березі [[Которська бухта|Которської бухти]] Адріатичного моря в північній частині узбережжя Чорногорії. Адміністративний центр Которської общини. Старе місто є об'єктом Всесвітнього спадку [[ЮНЕСКО]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чорногорія|type=Місто}} b0t1glsjn0pvttuzgiaqyaq5wbevoe9 0 3536 31249 31193 2021-04-18T19:08:19Z Voll 30 31249 wikitext text/x-wiki {{geo|45.7564|21.2292|zoom=14|map=city}} {{pagebanner}} '''Тімішоара''' — найбільше місто на південному заході [[Румунія | Румунії]] і третє за величиною місто країни. Столиця регіону [[Банат]], один зі східних рубежів Австро-Угорщини. У Румунії кілька іпостастей, і Тімішоара представляє одну з них — колоніальну. Австрійський колорит, приправлений національним стилем, міжнародним аеропортом і залишками турецької фортеці, привертає десятки тисяч туристів, що роблять Тімішоару чи не найбільш відвідуваним містом Румунії за межами [[Бухарест]]а і [[Трансільванія|Трансільванії]]. == Зрозуміти == {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= {{lang|ro|Timișoara}}, {{lang|de|Temeswar}} | arm = | image= Union Square Timisoara 2 - panoramio - Валерий Дед.jpg | caption = П'яца Унірі (Piața Unirii) - Площа Єднання | website = | population = | callingcode = | timezone = }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Місто}} rmm8jzdb1u038m9gmeo5jj0y4nfrkj6 0 3537 31248 31179 2021-04-18T19:08:01Z Voll 30 31248 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Галац''' знаходиться в [[Румунія|Румунії]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Румунія|type=Місто}} lkfudc5j60dfkccobzfrh48wxauldlm 0 3538 31250 31182 2021-04-18T19:09:01Z Voll 30 31250 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Гдиня''' знаходиться в [[Польща|Польщі]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Польща|type=Місто}} 32307weq1bbmby6i85g6hug3f433ejc 8 3554 31474 2021-08-09T19:01:38Z Matma Rex 433 Link to a local help page instead of mediawiki.org, based on [[wikidata:Q4592157]] ([[phab:T288275]]) 31474 wikitext text/x-wiki Вікімандри:Як використовувати сторінки обговорення 520btkw08rqhzljjxr8gfzwiqr2kc2f 0 3559 31523 31520 2021-09-22T19:15:24Z Galkinletter 5244 /* Як дістатись */ 31523 wikitext text/x-wiki '''«Бананова ферма»'''&nbsp;— оранжерея тропічних рослин у селі [[Рожни (Броварський район)|Рожни]] Броварського району Київської області. == Опис == Недалеко від Києва, у селі Рожни, збудовані справжні тропіки, де ростуть екзотичні фрукти, як-от ананаси, гранати, банани, кава, мандарини. Загалом близько 50 видів різних тропічних рослин. Власник збудував ферму тропічних фруктів для комерційних цілей, однак із задоволенням проводить екскурсії. == Ескурсії == Для всіх охочих господар проводить екскурсії<ref name="ICTV">{{cite web |author=Ольга Тищук |url=https://life.fakty.com.ua/ua/vidpochynok/top-5-mists-dlya-vidpochynku-v-kyyivskij-oblasti-na-vyhidni/ |title=Топ-5 місць для відпочинку у Київській області на вихідні |lang=uk |website=life.fakty.com.ua |publisher=Факти ICTV |date=20 листопада 2020 |access-date=2021-09-22}}</ref>. Екскурісії проводяться як групові так і індивілуальні<ref>{{cite web |author= |url=https://itua.info/press/41174.html |title=З Києва на травневі: ТОП-5 цікавих місць неподалік столиці |lang= |website= |publisher= |date= |access-date=2021-09-22}}</ref>. Під час екскурсії Анатолій Патій ділиться багаторічним досвідом і секретами вирощування екзотичних дерев і рослин в кліматі України, розповідає про авторські сорти своїх дерев<ref name="tamtour">{{cite web |author= |url=https://tamtour.com.ua/ekskursyia-do-teplytsi-ekzotychnykh-fruktiv |title=Екскурсія в теплиці екзотичних фруктів. с. Рожни (Броварський район)Київ |lang=uk |website=tamtour.com.ua |publisher= |date= |access-date=2021-09-22}}</ref>. == Як дістатись == Село Рожни розташоване недалеко від Києва і має регулярне автобусне сполучення зі столицею і сусідніми обласними центрами – Полтавою, Сумами і Черніговом. За 25 км від села є залізнична станція «Бровари». Від Києва сюди ведуть автошляхи М01, Е95, Р69, Т1008, Т1034. == Примітки == {{reflist}} 30emb3io5ndodtrij5vmwtc4uvyjc0j 4 3561 31549 2021-10-21T05:03:07Z Rschen7754 3 Перенаправлено на [[Вікімандри:Кнайпа]] 31549 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Вікімандри:Кнайпа]] prgsl98h3v7mej8f258wsc701cww678 0 3566 37070 36515 2025-04-18T00:39:02Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37070 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''''Любляна''''' — столиця [[Словенія|Словенії]]. Хоча в 2020 році населення міста збільшилося до 295 500 осіб, пам'ятки та зручності зосереджені в чарівному старому місті. Тут багато художників, музеїв і галерей, транспортне сполучення є зручним, що робить його хорошою базою для вивчення інших частин країни. == Зрозуміти == === Історія === Любляна розташована біля входу на рівнину в гірському регіоні, в місці злиття декількох річкових долин, тому з доісторичних часів вона була центром поселень, торгівлі і транспорту. Першим відомим містом була римська ''колонія Юлія Емона''; в середні століття він став '''Laibach''', і ця назва досі використовується деякими носіями німецької мови (а також найбільш помітним культурним експортом сучасної Словенії, групою з такою назвою). Місто потрапило під вплив Австро-Угорщини і було герцогством або провінцією імперії Габсбургів до 1918 року. Протягом більшої частини 20-го століття воно було частиною Югославії до здобуття незалежності в 1991 році. Це означає, що Любляна була просто регіональною столицею і національною столицею відносно невеликої країни всього кілька десятиліть. Міський пейзаж відображає це: воно компактне і зручне для прогулянок, затишне і доброзичливе. Тут немає великих церемоніальних бульварів, розкішних палаців або імперських укріплень. Розслабтеся, прогуляйтеся і насолоджуйтеся атмосферою. Ніхто насправді не знає, як з'явилася його нинішня назва: воно нагадує ''ljubljena'' — «кохана» -по-словенськи, але це, схоже, просто щасливий збіг. Воно розташоване в долині річки Любляниця, з обох сторін його оточують зелені пагорби. Річка утворює прямий кут, з замком і найстарішими частинами міста на пагорбі в південно-східному квадранті. Мережа вулиць 19 століття простягається на північ від річки, потім сучасне місто простягається на захід і північ. Три стихійних лиха сформували міську архітектуру. Землетрус 1511 року спричинив масштабну перебудову в стилі Ренесансу і будівлі з каміння, щоб приборкати пожежі дерев'яного міста. Ще один землетрус в 1895 році спонукав до перебудови в стилі віденської сецесії. Місто було затоплене річкою кілька разів, поки канал Грубера не був перерізаний через південно-східний сектор в 18 столітті, перетворивши Замковий пагорб на острів. Тому основний потік проходить в обхід старого центру, який був захищений від руйнівних повеней 2010 року в районі водозбору Дунаю. Мости «потрійний» і «Дракон» стоять недоторканими як горді символи Любляни. === Клімат === Любляна-це цілорічний напрямок, але вам потрібно одягатися відповідно до Балканського клімату. Літо тепле, температура вдень досягає 30 °C. тут часто проводяться громадські заходи та фестивалі, вулиці перетворюються з транспортних магістралей в місця проведення заходів, але вдень може бути волого з грозами і зливами. На початку літа і восени температура більш рівномірна. Взимку близько нуля, часто зі снігом і різкими вітрами з пагорбів, але з наближенням Різдва вулиці прикрашаються тисячами вогнів, а вздовж берега річки з'являються кіоски з їжею і напоями. Лютий сірий, а навесні місто розквітає квітами, посадженими на його вулицях і перехрестях. * {{listing|name=Туристичний інформаційний центр Любляни|alt=|url=http://www.visitljubljana.com|email=tic@visitljubljana.si|address=Stritarjeva|lat=46.050871|long=14.506462|directions=поруч з потрійним мостом|phone=+386 1 306-4583|tollfree=|hours=Пн-Пт 08:00-20:00, Сб-Нд 10:00-18:00|price=|content=Також влітку пропонують три оглядові екскурсії 10:00, 14:00, і 17:00 за €10. Тут ви можете також придбати сувеніри та безкоштовну карту.}} == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{go | name=Аеропорт імені Йоже Пучника | alt=Brnik Airport {{IATA|LJU}} | url=https://www.lju-airport.si/en/ | email= | address= | lat=46.224444 | long=14.456111 | directions=27 км на північ від Любляни | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia=Ljubljana Jože Pučnik Airport | image=Ljubljana Airport with mountains and Adria Airways planes 2015.jpg | wikidata=Q1109558 | lastedit=2021-07-13 | content=У цьому аеропорту виконуються рейси з [[Amsterdam Schiphol]], [[Brussels аеропорту]] and Charleroi, Московського Шереметьєво, [[Paris Charles de Gaulle]], Белграда, Лондона ([[Heathrow]], [[Gatwick]], [[Stansted]] and Luton), [[аеропорту Berlin Brandenburg]], [[аеропорту Frankfurt]], [[аеропорту Мюнхена]], [[Helsinki аеропорту]], [[Madrid Barajas]], Варшави, Подгориці, [[Zurich аеропорту]], [[Tel Aviv Ben Gurion аеропорту]] і Стамбула, а також сезонні рейси в Середземне море. Новий термінал А відкрився в червні 2021 року і обслуговує рейси Шенгенської зони. Він з'єднаний коротким коридором зі старим терміналом В, який тепер використовується для нешенгенських напрямків. В обох аеропортах є звичайні зручності, див. Карту на веб-сайті, але В маленький і, відверто кажучи, поганий. Існує більше десятка агентів з прокату автомобілів, в яких представлені всі відомі марки. }} [[Файл:Ljubljana bus station - platform 28.jpg | thumb | 300px | Stand 28 для автобусної зупинки до аеропорту]] * '''''Наземний транспорт:''''' : — Автобус до аеропорту [https://arriva.si/en/ Арріва]{{Dead link|date=травня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} за 50 хвилин доставить вас до головного автобусного та залізничного вокзалу ("Ljubljana AP ", Stand 28) з декількома зупинками. Це відбувається з 05:00 до 19:30, кожні 30 хвилин протягом більшої частини дня. Вартість проїзду становить €4,10, платите водієві при посадці. : — При виїзді з міста альтернативні автобуси слідують з аеропорту в [[Bled]], тому щогодинне обслуговування займає 30 хвилин. : — Автобус до [[Kranj]] ходить кожні годину або дві, займає 20-40 хвилин. : — Кілька операторів пропонують трансфер, який може коштувати €15-€20 з людини, якщо він загальний, більше для приватного трансферу від дверей до дверей. У їх число входять [https://www.goopti.com/en/ Goopti], [https://www.airportljubljana.co/ Airtrail Slovenia] та [https://tuamv.com/ TuamV]. : — Ви можете заплатити €40 за таксі до міста. : — Перегляньте веб-сайт аеропорту для багатьох агентств з прокату автомобілів. Від'їжджаючи, дотримуйтесь системи одностороннього руху і рухайтеся на захід, потім наліво на з'єднувальну дорогу, яка приведе вас на А2 в сторону Любляни. * '''Інші аеропорти''', які передбачають більш тривалі пересадки, але можуть виявитися зручними, це [[Trieste]], [[Venice]] Marco Polo або [[Treviso]], [[Bologna]], [[Bergamo]], [[Milan]] (Linate або Malpensa), [[аеропорт Відня]], [[Graz]] і [[Zagreb]]. === {{Потягом}} === [[Файл:Ljubljana train station interior.jpg | thumb | 300px | Залізничний вокзал]] Потяги з [[Мюнхена]] відправляються за 6 годин 15 хвилин, з одним прямим і одним змінним денним сполученням і одним спальним місцем, через [[Зальцбург]], Філлах і Лешче ([[Bled]]) і поділом в Любляні на [[Rijeka]] або [[Загреб]]. На початку 2021 року цей маршрут був перерваний інженерними роботами в тунелі поблизу Філлаха, але зараз він в нормі. З Парижа і далі на північ подорожуйте через Мюнхен. Поїзди з [[Відня]] відправляються за 6 або 7 годин; в більшості випадків потрібна пересадка, але є одне пряме сполучення через [[Semmering]], [[Грац]], [[Марібор]]. Потяги з [[Загреба]] курсують 4-5 разів на день, займаючи 2 години 30 хвилин через Добову (кордон) і Зідані міст. Потяги з [[Rijeka]] відправляються два рази на день, займаючи 3 години через [[Opatija]], а в Любляні приєднуються до мюнхенського поїзда. Потяги з [[Trieste]] відправляються два рази на день, займаючи 2 години 30 хвилин через віллу Опічина на кордоні. З інших районів Італії пересадка в Трієсті, прямий поїзд з Венеції був зупинений. {{marker | type=go | name=Залізничний вокзал Любляни | lat=46.058 | long=14.512 }} знаходиться в одному кілометрі на північ від річки, а автовокзал — на її південному березі. === {{Автомобілем}} === [[Файл:Metelkova mesto 2017 048 (36587794042).jpg | thumb | 300px | Арт-центр Метелкова знаходиться поруч із залізничним вокзалом]] Любляна знаходиться в центрі словенської дорожньої мережі, а це означає, що якщо ви їдете не в бік кордону, то наближаєтеся до Любляни. Рух може бути неприємним в години пік, але, як правило, менший, ніж у великих європейських столицях. Однак у випадку аварії або дорожніх робіт можуть виникнути величезні затори, тому зверніться в [http://www.promet.si/portal/en/1traffic-conditions.aspx Центр інформації про дорожній рух] або послухайте [http://radiosi.eu/ радіо Si], яке регулярно надає інформацію про дорожній рух на декількох європейських мовах. У центрі міста є кілька автостоянок, а на околицях — дешевші. Вони пропонують паркування на цілий день зі зворотним квитком на міський автобус, включеним у вартість. Більшість автостоянок обслуговує [http://www.lpt.si/en/parkings муніципальна компанія]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Короткострокове паркування на вулиці в синіх зонах оплачується на паркувальних автоматах, розкиданих по всьому місту (€0,7 / год в центрі міста, максимум 2 години; €0,4/год далі, максимум 3 години; паркування в суботу вдень та в неділю безкоштовне). Паркомати не повертають здачу, але вони також приймають карту Urbana (див.нижче). Оренда автомобіля також є варіантом, особливо для вивчення сільської місцевості за межами міста === {{Автобусом}} === Автовокзал Любляни ([https://www.ap-ljubljana.si/en/ ''автовокзал Поштова'']) знаходиться поруч із залізничним вокзалом і обслуговує всю Словенію, а також зарубіжні країни. На станції є кілька корисних пошукових систем розкладу (також англійською мовою) для визначення з'єднань. Загалом, автобус може доставити вас практично в будь-яку точку Словенії протягом декількох годин. Прямі міжнародні рейси: [[Трієст]] (2 години), [[Венеція]] (4 години з [http://www.drd.si DRD]), Баня-Лука (5 годин),[[Bologna]] (6 годин), [[Будапешт ]] (6 годин на ''[http://www.eurobusways.com/budapest-ljubljana-bus.html Eurobusways]''), [[Мюнхен]] (7 годин), [[Флоренція]] (8 годин), [[Tuzla]] (8 годин), [[Zenica]] (8 годин), [[Белград]] (8 годин), Ульм (9 годин), [[Stuttgart]] (10 годин), [[Сараєво]] (10 годин), [[Niš]] (12 годин), [[Karlsruhe]] (12 годин), [[Mannheim]] (13 годин), [[Франкфурт]] (14 годин), [[Скоп'є]] (15 годин), [[Tetovo]] (16 годин), [[Софія]](16 годин), [[Pristina]] (18 годин), [[Копенгаген]](19 годин), [[Мальме]](20 годин), [[Стокгольм]] (36 годин). * {{listing | name=Turanus | url=http://www.turanus.com | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+38640802525 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Turanus пропонує транспорт в будь-який пункт призначення Словенії і в кілька європейських аеропортів. }} * {{listing | name=Залишений багаж | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions=Можна отримати залишений багаж, запитавши в касах на автовокзалі | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} === Автостопом === Велика частина транспорту країни прямує або в Любляну, або назад. На виїзді потрібно знати основні місця зчіпки: * '''На північний схід''' до [[Maribor]] та Австрії: на Дунайській дорозі, на захід від залізничного вокзалу, сядьте на автобус 6, 8 або 11 на північ до Smelt і Всесвітнього торгового центру, 15 хвилин. Поверніть праворуч, і ви побачите в'їзд на шосе H3. * '''На південний захід''' в [[Koper]], [[Rijeka]] та Італію: на Дунайську дорогу сядьте на автобус 6 на південь до кінця лінії на Dolgi Most. Перед вами автомагістраль, з в'їзною рампою на А1(ліворуч, те що Вам потрібно) і А2. Ви також побачите вхід на парковку будинку, встаньте там, так як транспортні засоби зможуть краще під'їхати. * '''На схід''' до [[Novo Mesto]] і [[Zagreb]]: на Дунайській дорозі сядьте на автобус 3 на південь до кінця лінії на Рудник. Пройдіть ще 200 м уздовж Доленської дороги до перехрестя і в'їзного пандуса навпроти залізничного переїзду. == Транспорт == Центр Любляни досить малий, щоб пройти його пішки. Ви можете отримати безкоштовну карту міста в туристичному інформаційному центрі або на залізничному вокзалі. Орієнтуватися або знаходити вулицю легко, так як вулиці чітко позначені. === Велосипедом === Велосипеди можна взяти напрокат в [http://www.visitljubljana.si/en/ljubljana-and-more/traffic-and-transport/bicycle-hire/ '''Словенському туристичному інформаційному центрі''' ]{{Dead link|date=березня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} (поруч з Центральним ринком), а також в деяких готелях цього району (€2 за 2 години, €8 за весь день, що закінчується 19:00-21:00 в залежності від сезону). Існує також система під назвою «[http://en.bicikelj.si/ BicikeLJ]», де ви можете орендувати велосипеди(перша година безкоштовно, друга година €1, третя година €2, кожна додаткова година €4). Він призначений для короткострокової оренди. У ньому є 300 велосипедів на 30 станціях у центрі міста. Ви можете взяти інший велосипед після закінчення однієї години без будь-яких витрат. === Автобусом === Міське транспортне управління [https://www.lpp.si/en LPP]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} управляє 22 автобусними лініями, які є чистими і часто курсують (кожні 5-10 хвилин, 15-30 хвилин у вихідні та влітку). Більшість автобусних маршрутів курсують з 05:00 до 22: 30 (по неділях з 06: 00). Нічні маршрути: N1 (22:30-05:00), 2, 5 і 6 (03:15 — 00:00), N3 (21:00-05:00) і N11 (03:15-05:00). По суботах та неділях немає обслуговування на маршрутах 22, 24, 28 і 29. По неділях — на маршрутах 7L, 8, 18, 20, 21, 27. Щоб їздити на автобусах, ви повинні спочатку придбати карту Urbana. Їх можна купити на станціях самообслуговування («Urbanomat»), розташованих на великих автобусних зупинках по всьому місту, в місцях продажів LPP, туристичних інформаційних центрах і газетних агентствах за €2, і їх необхідно завантажити сумою від €1 до €50. При вході в автобус через передні двері вам необхідно помістити карту поруч з зчитувачем, щоб оплатити маршрут. Підтвердженням є тихий звуковий сигнал і палаючий зелене світло, в той час як негативна відповідь — більш гучний звуковий сигнал і червоне світло. Після цього ви продовжуєте свою поїздку. Вартість однієї поїздки становить €1,30 і включає необмежену кількість безкоштовних трансферів протягом 90 хвилин з моменту першого входу в автобус. Більшість ліній працюють принаймні один раз на 15 хвилин. У [http://www.jhl.si/en розкладі] вказано час відправлення. === Таксі === Найдешевші компанії таксі: * {{listing|name=Таксі Любляна|alt=|url=http://www.taxi.jezakon.si/|phone=|tollfree=}} * {{listing|name=Таксі Лагуна|alt=|url=|phone=|безкоштовний дзвінок=080 11 17 (тільки по країні)}} * {{listing|name=Міжміське таксі|alt=|url=|phone=|безкоштовний дзвінок=080 11 90 (тільки по країні)}} * {{listing|name=Intertours Taxi|alt=|url=|phone=+386 80 311311|tollfree=}} Це безкоштовні номери (всі номери, що починаються з 080, безкоштовні в Словенії), тому Ви можете скористатися телефонною будкою, щоб зробити безкоштовний дзвінок. Не всі таксі стягують однакову плату за проїзд. === Човном === Ви також можете побачити центр Любляни з постійними екскурсіями на човні, вони тривають близько 1-2 годин. == Мова == Не дивно, що основною мовою міста є словенська. Боснійську / Хорватську / Сербську також розуміють більшість і зазвичай вільно говорять люди старше 40 років. Багато жителів Любляни також розмовляють англійською, особливо люди у віці до 30 років, причому деякі з них також можуть говорити німецькою, італійською, французькою, іспанською та/або російською мовами. == Що відвідати == [[Файл:Ljubljanica 01.jpg | thumb | 300px | Потрійний міст та Францисканська церква]] У 2021 році сім робіт Люблянського архітектора Йоже Плечника були внесені до списку [[Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. Це міст Трново, Зелена Набережна вздовж вулиці Вегова, Набережна вздовж набережних і мостів річки Любляниці, Церква Святого Михайла, Церква Святого Франциска Ассизького. * '''Потрійний міст''' знаходиться в самому центрі старого міста. Центральний проліт побудований в 1842 році: він став вузьким місцем, тому в 1930-х роках з кожного боку були додані пішохідні мости, злегка розширюються. На північному березі вони ведуть на площу Прешерен, прикрашену статуєю національного поета Франції Прешерена (1800–1849). Це очевидне місце зустрічі в місті; район Пішохідний. TIC -це південний кінець мосту. * '''Старе місто'''. Між Замковою горою та річкою Любляниця, знаходиться Старе місто з двома площами, Міська площа з фонтаном Робба і міською ратушою за ним, а далі — Верхня площа. У добре збережених середньовічних будівлях зараз знаходяться місцеві дизайнерські магазини, а також кілька популярних кафе і ресторанів. Хоча вони можуть виглядати моторошно, цілком безпечні вузькі вулички ведуть до чарівних маленьких скверів і будівель. * '''Міст Дракона'''. Закінчений у 1901 році за проектом хорватського архітектора Юрія Зайновича. Його охороняють чотири деталізовані статуї драконів з герба міста. Зверніть увагу на мотив дракона по всьому місту. Будьте обережні в районі мосту Дракона, оскільки він знаходиться на головній жвавій дорозі, за межами пішохідної зони. Міст Дракона розташований в кінці відкритого ринку Любляни, всього в одному або двох кварталах вниз по річці (в північно-східному напрямку) від Потрійного моста. * '''Люблянський замок''' ''(Ви можете сісти на фунікулер або піднятися пішки)''. З вежі відкривається чудовий вид на все місто. Також Ви можете побачити вдалині річку Сава і Камнікські Альпи. У вартість включено 3D-фільм про історію Любляни від доісторичного поселення до Римської імперії і до наших днів. Вхід у внутрішній двір замку, каплицю і сувенірний магазин безкоштовний, але за вхід в вежу стягується додаткова плата. [[Файл:Dragon from Ljubljana.jpg | thumb | 300px | Міст Дракона ]] * '''Площа Республіки'''. Місце, де збиралися натовпи людей, коли Словенія оголосила про свою незалежність від Югославської Федерації в 1991 році. Площа має важливе значення для словенської історії, так як в минулому вона була місцем важливих громадських зборів (і демонстрацій). Через дорогу знаходиться Словенський парламент. Його фасад прикрашений художніми оголеними статуями словенців на роботі та відпочинку. На площі також знаходиться Міжнародний бізнес-центр. * '''Римські руїни'''. У декількох хвилинах ходьби на захід від центру міста знаходяться залишки римських міських стін, в тому числі кілька колон від вхідних воріт. * [http://www.metelkovamesto.org/ '''Місто Метелкова''']. Самопроголошене автономне культурне місце, де збираються альтернативні художники, представники багатьох субкультур та молодь. Те, що раніше було військовими казармами, тепер заповнене андеграундними артистами, барами і нічними клубами. На Метелковій може бути людно по п'ятницях і суботах. Він знаходиться в 5 хвилинах ходьби від головного залізничного вокзалу. * '''Парк Тіволі''' — головний парк міста, з великим ставком на його південно-західному краю і пагорбом Рожнік позаду. * [http://www.botanic-gardens-ljubljana.com/en/ '''Ботанічний сад університету Любляна'''], Ižanska cesta 15, ☏+386 1 427–1280. Люблянський ботанічний сад є найстарішим словенським культурним, науковим та освітнім закладом. Він був заснований в 1810 році, за часів Іллірійських провінцій, як сад місцевої флори і відділення Центральної школи (École Centrale). У саду також є тропічна оранжерея. Вхід у сади безкоштовно. Відкритий щодня, квітень-червень 07:00-19:00 год, липень — серпень 07:00-20:00 год, вересень — жовтень 07:00-19:00 год, листопад — березень 07:00-17:00 год. Тропічна оранжерея скоротила години роботи: щодня з 10:00 год до 16:45 год. * '''Урсулинська Церква Святої Трійці'''. Церква в стилі бароко, побудована між 1718 і 1726 роками. * '''Площа Конгресу'''. Одна з центральних площ, побудована в 1821 році. У 1988 році тут відбулася перша безкоштовна масова демонстрація, яка поклала початок словенській весні і призвела до проголошення незалежності Словенії в 1991 році. * [https://www.neboticnik.si/ '''Хмарочос''']{{Dead link|date=квітня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. 13-поверхова багатоповерхівка, побудована в 1931 році за проектом Володимира Шубича, з кафе-баром на верхньому поверсі. * [http://spc-ljubljana.si/ '''Церква Св. Кирила та Мефодія''']. Православна церква має п'ять куполів із золотими хрестами нагорі. Побудована з 1932 по 1936 рік, з внутрішніми фресками, написаними в період з 1986 по 1997 рік. * '''Францисканська церква Благовіщення Пресвятої Богородиці'''. Побудована між 1646 і 1660 роками, з пізнішим переднім фасадом і дзвіницею. * [http://www.stolnica.com/ '''Люблянський кафедральний собор''']. Церква Св. Миколая була побудована між 1701 і 1706 роками на ділянці, що датується 1262 роком. Вишуканий інтер'єр включає фрески, написані Джуліо Квальо в період з 1703 по 1723 рік. === Музеї === * [http://www.aml.si/ '''Музей архітектури Любляни''']{{Dead link|date=лютого 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, Pot na Fužine 2. Тут проходить постійна виставка робіт Йоже Плечника. ☏ +386 1 540-9798. Пн-Пт 09:00-15:00, Сб 10:00-18:00, Нд 10:00-15:00. * [http://www.aml.si/ '''Музей архітектури Любляни: Колекція Плечника''']{{Dead link|date=лютого 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, Карунова 4, ☏ +386 1 280–1600, ✉️ pz@aml.si . Прибудова Музею архітектури, присвячена великому словенському архітектору Йоже Плечнику, який жив у цій будівлі з 1921 по 1957 рік. У будинку є кімнати з цінними оригінальними меблями і особистими предметами художника, архів його ескізів і планів, колекція глиняних, гіпсових і дерев'яних моделей, бібліотека, листування Плечника, фотоархів, дипломні проекти студентів Плечника і архів колекції Академії архітектури. Доступ тільки в рамках екскурсії з гідом не більше ніж для 7 осіб, заброньовану не менше ніж за п'ять днів. * [http://www.mg-lj.si/en/ '''Музей сучасного мистецтва'''], Cankarjeva cesta 15. Вівторок-Неділя 10:00-18:00 год. Для тих, хто віддає перевагу сучасному мистецтву, в музеї представлена Національна колекція словенського мистецтва 20-го століття (картини, скульптури, гравюри, малюнки, фотографії, відео та електронні медіа-колекції), колекція робіт з колишньої Югославії та Східноєвропейська колекція «Arteast 2000+». * [http://www.ng-slo.si '''Національна галерея'''], Prešernova 24. Обов'язково варто відвідати, якщо ви цікавитеся мистецтвом. Тут представлені дві важливі постійні колекції, які включають роботи деяких з найкращих і найвідоміших словенських художників (імпресіоністів) (Jama, Grohar, Jakopic, Azbe). Також тут можна побачити відреставрований оригінал фонтану Робба, пам'ятки національної культурної спадщини. * [http://www.nms.si '''Національний музей Словенії — Метелкова'''], Майстрова 1, ☏ +386 1 230-7030, факс: +38612414422, ️ ️ info@nms.si . Вівторок-Неділя 10:00-18:00 год, закритий у святкові дні. У новому будинку Національного музею Словенії, на вулиці Метелкова, виставлені колекції прикладної художньої спадщини Словенії. Постійна експозиція об'єднує предмети прикладного мистецтва з XIV століття до наших днів. * [http://www.muzej-nz.si/ '''Національний музей сучасної історії'''], Celovška 23 (щоб дістатися сюди, пройдіть через парк Тіволі.), ☏ +386 1 300-9610. Історичний музей Словенії 20-го століття дає вам справжнє відчуття про поїздку на американських гірках країни від режиму до режиму. Його захоплюючі експонати включають прохідну траншею часів Першої світової війни. Останній експонат показує події, пов'язані з проголошенням незалежності від Югославії і Десятиденною війною з Югославською Федеральною армією. Всі експонати перекладені на англійську, а деякі і на німецьку мови. * [http://www.pms-lj.si/en/ '''Словенський музей природної історії'''], Muzejska 1, ☏ +386 1 241 09 70. Пн-Пт 10:00-18:00, Чт 10: 00-20:00. Тут представлений майже повний скелет 20 000-річного мамонта, знайденого поблизу Камніка в 1938 році, скелет викопної риби віком 200 мільйонів років, знайдений в [[Національному парку Триглав]], і новий 13-метровий скелет плавникового кита. Також має велику колекцію мінералів. * [https://www.mglc-lj.si/eng '''Галерея Тіволі''']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} — Міжнародний центр графічного мистецтва, Pod turnom 3, ☏ +386 1 241-3800. Відкритий по вівторках 10:00-18:00, по суботах 12:00-18:00. Спеціалізується на художніх виставках, часто у співпраці з міжнародними інститутами. * [https://mgml.si/en/city-museum/ '''Міський музей Любляни''']. Вівторок-Неділя: 10.00-18.00. Історія міста та тимчасові виставки. * [http://www.narmuz-lj.si/ '''Національний музей Словенії''']{{Dead link|date=липня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, Музейна вулиця 1, ☏ + 386 1 241-4400, факс: +38612414422, ️ ️✉ info@nms.si. Відкрито щодня 10:00-18:00 год, Четвер 10:00-20:00 год, закритий у святкові дні. Найстаріший і найбільший словенський музей. Він був заснований в 1821 році. Існуюча будівля музею на Музейній вулиці була побудована в 1888 році і стала першою будівлею, призначеною виключно для культури в Словенії. Сьогодні в ньому зберігаються багаті колекції цінних предметів. Найстаріші джерела з до кам'яного віку, але є і новіші, які все ще використовуються в нашому повсякденному житті. Важливими напрямками музейної діяльності також є багата музейна бібліотека та відділ зі збереження та реставрації. Вхід безкоштовний у кожну першу неділю місяця. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === Ресторан «Храм Водніка» – це ресторан із давніми традиціями, які сягають 19-го століття, він був названий на честь одного з найвідоміших словенських поетів, Валентина Водніка, статуя якого стоїть через дорогу на ринку Любляни. Ресторан знаходиться в самому центрі Любляни. Однією з численних визначних пам'яток є частина інтер'єру ресторану, яка датується римськими часами. Окрім надзвичайно цікавого інтер’єру, ви також можете посидіти у великому саду з видом на Люблянський ляльковий театр, ринок, площу, фонтан і Люблянський замок з фунікулером. Меню ресторану базується на словенських стравах і пропонує широкий вибір типових словенських страв, приготованих за кулінарними книгами Валентина Водніка. Restavracija Vodnikov Hram Vodnikov trg 2, 1000 === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == [[Файл:University of Ljubljana Palace.jpg|thumb|300px|Палац Люблянського університету]] Частина шуму навколо Любляни пов'язана з її численним студентським населенням. У [http://www.uni-lj.si/ Люблянському університеті] навчається 64 000 студентів, факультети якого розташовані по всьому місту. [https://www.centerslo.net Центр словенської мови] при факультеті мистецтв пропонує мовні курси. == Як заробити == У Любляні працює досить багато міжнародних фахівців, і тут постійно працює значне число фрілансерів, яким подобається проводити тут кілька місяців через хороше співвідношення якості і вартості життя. Доступні варіанти коворкінгу, одним з центрів тяжіння є колишня тютюнова фабрика, наприклад, в якій знаходиться [http://www.poligon.si/en/ Poligon], найбільший коворкінг-простір Словенії (воно розташоване в будівлі Tobačna 5, в якому також знаходиться орган державного управління «Upravna enota» і технологічний простір для стартапів під назвою [http://hekovnik.com/ Hekovnik]). == Застереження == Любляна, можливо, одна з найбезпечніших столиць, які ви коли-небудь відвідували. Надзвичайно безпечно вдень і вночі, як у туриста у вас не повинно бути проблем, за умови, що ви не відчайдушно шукаєте неприємностей. Навіть найсуворіші райони Любляни, розташовані далеко від центру міста, вони відносно безпечні, якщо не показувати свої цінні речі. Ці райони, які зазвичай не відвідують туристи, включають Fužine, Rakova Jelša, Štepanjsko і частину Šiška, Moste і Šentvid. Парк Тіволі, як правило, є безпечним і дуже популярним місцем для пікніків або денних прогулянок для середньостатистичного жителя міста, але так само, як і в будь-якій точці світу, рекомендується не послаблювати пильність і уникати великих груп підлітків, що тиняються в парку пізно вночі, так як повідомлялося про крадіжки і сексуальні напади. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Словенія|type=Місто}} [[Категорія:Міста Словенії]] 52u0t9i8h93ld1dralw4bji8sgygyq1 0 3568 34918 31748 2024-01-16T07:33:23Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34918 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Манама''', арабська Аль-Манама, столиця [[Бахрейн]]у. Розташована у північно-східній частині острова [[Бахрейн]], у Перській затоці. У місті проживає приблизно п'ята частина населення країни. Манама — це найбільше місто Бахрейну з населенням приблизно 200 000 осіб станом на 2020 рік.[[Манама]], яка давно є важливим торговим центром у Перській затоці, є домом для дуже різноманітного населення. == Зрозуміти == Манама довгий час була важливим комерційним центром північної частини Перської затоки, мала традиційну економіку, засновану на видобутку перлів, рибальстві, суднобудуванні та імпортній торгівлі. Портові споруди були поганими, і океанським судам доводилося ставати на якір на відкритому рейді в 2-4 милях (3-6 км) від берега. Відкриття нафти в Бахрейні в 1932 році змінило економіку та зовнішній вигляд міста, побудувавши багато сучасних будівель. Манама розвивалася як торговий, фінансовий і комерційний центр; це місце розташування численних банків. Однак штаб-квартира Bahrain Petroleum Company (BAPCO) знаходиться в ʿAwālī , в центрі острова Бахрейн. Манама була оголошена вільним портом 1958 році, а глибоководні портові споруди Міна' Салман, у захищеній бухті затоки Аль-Кулайа, на південний схід від забудови міста, були відкриті в 1962 році. Великі океанські судна, зараз це один з найважливіших портів Перської затоки. Острів і місто Аль-Мухаррак, друга за величиною громада Бахрейну, знаходиться на північному сході; ці два міста з'єднує дамба довжиною 1,5 милі (2,5 км). Поп. (2001) 143 035. == Як дістатись == === {{Літаком}} === ● Міжнародний аеропорт Бахрейну (BAH) розташований приблизно в 7,5 милях на схід від Манами в Мухарраку. === {{Автомобілем}} === ● Манама з'єднується з [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]] через дорогу короля Фахда, прикордонний контрольний пункт знаходиться на півдорозі. Однак майте на увазі, що неможливо провезти через кордон орендований автомобіль без спеціальної документації та саудівських водійських прав. === {{Автобусом}} === ● Щоденне автобусне сполучення з Хобара в [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]] до автовокзалу в Манамі через Saudi Bahraini Transport Company. == Транспорт == '''Громадський транспорт''' ● Автобусна мережа Бахрейну обслуговує маршрути по всьому місту. Вартість проїзду залежить від зони; Модна використовувати електронну картку GO з початковим внеском 0,500 BD. '''Таксі''' ● Таксі в місті відносно небагато, вартість проїзду починається від 1000 BD, збільшуючи на 0,200 BD кожні 0,6 милі. Типовий проїзд по місту коштує приблизно 5-10 BD. '''Автомобіль''' ● Паркування безкоштовне по всьому Бахрейну, проте кількість місць обмежена. Прокат місцевих автомобілів у Budget або Avis коштує приблизно 10-20 BD на день. == Що відвідати == ● '''Національний музей''' Один із найбагатших у Перській затоці. Це місце, яке обов'язково потрібно відвідати, щоб познайомитися з історією Королівства, його культурою та традиціями. Тут представлені експонати, що охоплюють 7000 років історії Бахрейну, а також роботи сучасних художників Бахрейну, експозиції скульптури та кераміки всіх епох, діораму, що показує життя в епоху цивілізації Дільмун (4000 років до н. е.). Крім того, тут знаходиться відновлений могильний пагорб, секції арабської мови, каліграфії, Корану та народних ремесел. На виставці просто неба можна побачити багато традиційних будівель і судів. ● '''Музей перлів''' Музей розташований у будівлі першого Верховного суду країни. Місцеві перли вважалися однією з найкращих на Сході — багатовікова історія цього процесу знайшла своє відображення в експозиціях музею. ● '''Нафтовий музей''' Розташований біля свердловини номер 1, представляє історію нафтовидобувної промисловості країни: безліч зразків обладнання, документи, старі фотографії і навіть робоча модель нафтової платформи. ● '''Будинок Корану''' Тут зберігається колекція рукописів, видань Корану, а також унікальні зразки різьблення по дереву. == Чим зайнятись == ● '''Екскурсія в одну з найбільших мечетей світу, Велику мечеть Аль-Фатех''' Одна з найбільших мечетей світу, приголомшлива Велика мечеть Аль-Фатех, яка була побудована в 1987 році, може вмістити понад 7000 віруючих і займає площу близько 6500 м² (майже 70000 кв. футів). Його приголомшливий дизайн поєднує традиційні архітектурні принципи з сучасними будівельними матеріалами — купол, наприклад, виготовлений зі скловолокна і є рекордсменом як найбільший купол, коли-небудь виготовлений із цього матеріалу. Будівля не тільки є діючою мечеттю, але й відкрита для туристичних екскурсій з 9 ранку до 16 вечора, а з 2006 року тут також розміщується Національна бібліотека Бахрейну. Адреса: Awal Avenue Corner Al Fatih Highway, Бахрейн ● '''Відвідайте популярний водний сад''' Водний сад [[Манама|Манами]], популярний у дитинстві багатьох жителів [[Бахрейну]], радував покоління своїми розвагами, традиційними атракціонами та безліччю водних об'єктів і доріжок. Останнім часом розпочався амбітний проект реконструкції, який передбачає демонтаж багатьох старих конструкцій та встановлення нових об'єктів ландшафтного дизайну, системи поливу, дерев'яного мосту та доріжки та фонтанів із світловими елементами. Роботи ще тривали до вересня 2019 року, але готова «реабілітація», схожа на фенікса, може бути завершена до моменту вашого візиту, тому, можливо, варто уточнити у місцевому туристичному інформаційному центрі, перш ніж їхати. Адреса: Sheikh Mohammed Avenue, Manama, Bahrain ● '''Відвідайте найкраще шоу в Національному театрі Бахрейну.''' Розташований на набережній, поряд із вищезгаданим Національним музеєм, Національний театр [[Бахрейн]]у вперше відкрив свої двері в листопаді 2012 року і є одним із найбільших театрів на всьому [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Його головна аудиторія на 1001 місце — данина 1001 арабської ночі — приймала деякі великі театральні постановки та музичні виконавці з усього світу. Справді, ця яскрава емблема сучасності приймала все, від балетів Великого і Маріїнського до відомого композитора Янні. Окрім основної глядацької зали, тут також розташований менший театр-студія на 150 місць. Адреса: Shaikh Hamad Causeway, Манама, Бахрейн ● '''Приведіть всю свою родину в парк Адхарі.''' Поверніться до шаленого сімейного відпочинку. Adhari Park пропонує не менше 22 відкритих і 17 критих атракціонів для вас, ваших друзів та родини. Вони варіюються від літаючих каруселей, весняних атракціонів і картингу до більш спокійних задоволень, таких як автопоїзд, карусель для коней і міні-бампер. Парк, який розташований поруч із національним парком Адхарі і займає площу 165 000 квадратних метрів (майже 1,8 мільйона квадратних футів), також може похвалитися 10 закладами харчування, сімейним розважальним центром, штучними озерами та кількома роздрібними магазинами. Також є понад 1200 паркувальних місць для зручного під'їзду по дорозі. Адреса: будинок 111, Манама, Бахрейн ● '''Завітайте в Маленьку Індію під час відвідування базару.''' Ті, хто відвідає вищезгаданий ринок [[Манама]], безсумнівно, натраплять на цей наступний запис під час своїх походів по магазинах. Куточок цього історичного базару — три вулиці, що займають приблизно 5000 м² (54 000 кв. футів) — назавжди є частиною Індійського субконтиненту завдяки ряду власників магазинів, чиє походження та походження сягають Індії. Це означає, що ви знайдете низку захоплюючих індійських культурних пробних каменів під час подорожі його вулицями — від 200-річного храму Джай Шрі Крішни до класики Боллівуду, яку ви можете почути в деяких місцевих кафе. Адреса: проспект Баб-аль-Бахрейн, проспект Аль-Тіджар і проспект Аль-Хадрамі в Манама-Сук, Манама, Бахрейн == Що купувати == ●Барвисті ринки та магазини є одними з основних місць, де можна провести час у [[Бахрейн]]і. Ринок Bab Al Bahrain в Манамі вважається найбільшим торговим центром міста. Крім оригінальних східних прянощів, які коштують золота для кухарів усього світу, ви точно зможете придбати такі товари, як одяг, прикраси, косметика, парфумерія та вироби для рукоділля. Якщо ваша головна мета — золоті прикраси, ви також можете відвідати ринок Gold Souq. ●Крім того, ринок Yatama Souq в місті Хамад є найкращим місцем для придбання високоякісної кераміки за конкурентними цінами. Перли є одними з найпопулярніших сувенірів, які мандрівники отримують під час своєї подорожі. У Манамі проводяться різноманітні аукціони, де можна придбати найнезвичайніші вироби, регулярно прикрашені перлами. Придбати чарівні вироби та прикраси з перлів можна в будь-якому сувенірному магазині міста. == Де поїсти == === Дешево === ● '''Haji Gahwa''' Адреса: Road No 471, Bab Al Bahrain, Манама 304 Бахрейн ● '''Banana Leaf''' Адреса: adlya across from Don Vito, Манама Бахрейн ● '''Burrito Loco''' Адреса: First Location: Shabab Avenue в Juffair Second Location: Hamala Near Midway and British School. Third Місцезнаходження: Busaiteen, Манама Бахрейн === Середні ціни === ● '''Terrasse@28''' Адреса: Building 65, Road 4003, Block 340, Juffair, Манама Бахрейн ● '''Furn Bistro & Bakery''' Адреса: The Westin City Centre Bahrain Seef District, Манама Бахрейн ● '''Via Brasil''' Адреса: Building 65, Road 4003, Block 340, Juffair, Kingdom of Bahrain, Манама Бахрейн === Дорого === ● '''Takht Jamsheed''' Адреса: At Gulf Hotel Manama Al Fateh Avenue Манама Бахрейн ● '''China Garden''' Адреса: Building 11 Rd No 3801 Gulf Hotel, Манама 3801 Бахрейн ● '''Bushido by Buddha-Bar''' Адреса: Road 38 Building Nr 52, Block 428, Seef Area, до правої Ritz Carlton Hotel, Манама Бахрейн == Де розважитись == '''Фестивалі в Манама''' ● На початку вересня стартує подія, що дає життя юним талантам. Йдеться про Таа Аль Шабаб створює можливості для молоді. Фестиваль проходить в чотирьох локаціях: в [[Манама|Манамі]], це Seef Mall Bahrain і Bahrain Fort, а в околицях міста — Durrat Al-Bahrain і The Pearling Trail. Тут можна дізнатися багато цікавого та корисного з літератури, поезії, образотворчого мистецтва, архітектури, техніки, гуманітарних наук. І, звичайно, насолоджуйтеся музичними та театральними програмами. Програма заходу дійсно насичена, тому ви точно не пошкодуєте, що відвідали фестиваль. ● Любителі смачно поїсти злітаються в Манаму в кінці лютого. За цей час у вас є можливість взяти участь у Bahrain Food Festival, місцем проведення якого є найвідоміший готель Манами — Four Seasons Hotel, розташований на Бахрейнській затоці. Обов'язково спробуйте такі делікатеси, як фінікові пюре, Балаліс (яйця з солодкою локшиною), Джалебі (смажені кренделі), щоб познайомитися з багатогранною культурою Бахрейну. Тут можна зустріти й інші види традиційних страв, але найпочесніше місце варто відвести місцевій кухні. Окрім гастрономічних розваг, на присутніх чекає музика та спеціально підготовлені дитячі програми. ● Наприкінці жовтня відвідувачів Манами радує Морський фестиваль — найбільша подія такого роду у всьому королівстві. Він проходить у затоці Бахрейн і є безкоштовним. Оскільки Манама вигідно розташований біля Перської затоки, цей фестиваль знайомить відвідувачів з багатою морською культурою Бахрейну. Під час заходу відвідувачам демонструються фото та відео; вони також можуть придбати морепродукти або всілякі вироби ручної роботи, виготовлені з використанням морських істот на виставці, що діє тут. Цей фестиваль — справжній рай для дайверів і рибалок, адже в цей час ці розваги актуальні як ніколи. == Де зупинитись == Зупиніться в вишуканих сучасних номерах із чудовими зручностями в бутик-готелі Palace, неподалік від популярного району Адлія. Щоб відчути близькосхідну пишність, виберіть готель Royal Phoenicia. Популярні райони Манами: ● '''Адлія''' — це центральний район з богемним колоритом, де ви знайдете багато найкращих ресторанів і барів міста, що робить його популярним серед відвідувачів. ● '''Район Сіф''' — поруч із набережною, тут ви знайдете хороші ресторани та нічне життя, а також торговий центр Seef та інші торгові комплекси. ● '''Острови Амвадж''' — ці рукотворні острови в Перській затоці мають аквапарк, торгові центри, ресторани та інші розважальні заклади. == Де навчатись == [[Бахрейн]], [[Манама]] — система вищої освіти Система вищої освіти Бахрейну представлена ​​14 університетами. У Манамі розташовано 8 університетів, які пропонують 142 навчальні програми. Крім того, 58 програм бакалавра у 8 університетах, 52 магістерських програм у 8 університетах та 32 програми PhD у 5 університетах. ● Університет ДеПола ● Університет Перської затоки ● Університет науки і технологій Делмона ● Бахрейнський інститут банківської справи та фінансів (BIBF) ● Бізнес-коледж університету Талала Абу Газале == Доступний туризм == Готель Crowne Plaza Manama (Bahrain) Комфорт кожного з наших гостей важливий для нас. Дізнайтеся про доступні номери, простори та послуги, доступні в нашому готелі тут, від пристроїв TTY та доступної парковки, до допоміжних підслуховуючих пристроїв та за його межами. Просто дайте нам знати, як ми можемо найкращим чином вмістити ваше перебування. ● Інформація про парковку зі зручностями для гостей зі зручностями ● Місця для паркування на інвалідних візках ● Пункт висадки з парковкою примикає до входу '''Номер зі зручностями для людей з інвалідністю та ванної кімнати:''' ● Доступні номери для людей з інвалідністю ● Доступні дверні замки ● Меблі для гостьових кімнат можна переставити ● Аварійний шнур / кнопка у ванній кімнаті ● Аварійний шнур / кнопка в спальні ● Візьміть бари і високі туалети доступні ● Достатні чікий поворотний простір у ванних кімнатах ● Ванна з барами grab ● Ручний душ зі шлангом ● Поручні ● Душові кабіни ● Бар безпеки в душі '''Доступність зі вадами слуху:''' ● Візуальні тривоги або оповіщення ● Номери ● Передпокої ● Зони загального користування '''Доступність із порушеннями зору''': ● Інструкція з надзвичайних ситуацій шрифтом Брайля ● Шрифт Брайля на підйомниках і в громадських місцях ● Меню ресторану на території готелю шрифтом Брайля або доступний читач ● Звукові сигналізації в коридорах ● Доступність інвалідних колясок == Місто у світових і регіональних рейтингах з туризму == ● Столиця Королівства Бахрейн Манама названа п'ятим у світі серед великих міст і першим серед малих і середніх міст за стратегією прямих іноземних інвестицій в індексі глобальних міст майбутнього 2021 року, створеного Financial ● Манама була номінована столицею арабської культури в 2012 році, столицею арабського туризму в 2013 році і столицею азіатського туризму в 2014 році. ● Манама посідає 36 місце за привітністю до туристів. == Застереження == '''ЗАГАЛЬНИЙ РИЗИК: СЕРЕДНІЙ''' ● Ризики в Манамі на тому ж рівні, що й у основних європейських містах, за винятком шахрайства та ризику викрадення, які дуже рідкісні в Манамі. Загальний індекс безпеки — 54, що свідчить про те, що рівень злочинності в місті не на заздрісному рівні. '''РИЗИК ТРАНСПОРТУ І ТАКСИ: НИЗЬКИЙ''' ● Транспортні та дорожні ризики дуже часті в [[Манама|Манамі]] через необережні водії, які не дотримуються дорожніх знаків та обмежень швидкості. Дороги в Манамі мають високу якість; однак аварії трапляються регулярно, особливо вночі, оскільки деякі з необережних водіїв не вмикають світло. Ви також можете орендувати автомобіль або скористатися таксі, щоб подорожувати по Манамі, але майте на увазі, що таксі дуже дорогі. '''РИЗИК кишенькових крадіїв: СЕРЕДНІЙ''' ● Манама — це відоме місце відпочинку з величезною кількістю туристів, що, у свою чергу, призводить до ймовірності кишенькових крадіжок та пограбування, тому туристам потрібно подбати про те, щоб викрадати сумку, яка справді трапляється. Аеропорти, ринки та пляжі є цільовими місцями злодіїв. '''РИЗИК шахрайства: НИЗЬКИЙ''' ● Шахрайство не є поширеним явищем у Манамі, оскільки немає зареєстрованих випадків шахрайства, а ризик бути обманутим вважається низьким. == Зв'язок == Телефонний код +973 == Використані джерела == https://trip101.com/article/things-to-do-in-manama-bahrain https://free-apply.com/en/articles/country/290291/city/290340{{Dead link|date=січня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} https://www.flypgs.com/en/city-guide/shopping-in-manama-best-souvenirs-to-buy https://www.kayak.co.uk/Manama.50468.guide {{footer|ispartof=Бахрейн|type=Місто}} 8wuax6gftos0thygias13bpowztpsjd 0 3570 37321 34944 2025-05-10T17:01:42Z Zvwhuw 7242 транспорт 37321 wikitext text/x-wiki {{geo|4.8928006|114.9418669}} {{pagebanner}} '''Бандар-Сері-Бегаван''', також відомий як БСБ або просто Бандар, є столицею [[Бруней|Брунею]]. == Зрозуміти == [[File:Sultan_Omar_Ali_Saifuddin_Mosque_with_the_ceremonial_ship_at_the_front.jpg|посилання=https://en.wikivoyage.org/wiki/File:Sultan_Omar_Ali_Saifuddin_Mosque_with_the_ceremonial_ship_at_the_front.jpg|міні|350x350пкс|Мечеть Омара Алі Сайфуддієна]] Бандар-Сері-Бегаван — сучасне місто з широкими вулицями та палацовими будівлями. За свою історію це колись було малайським рибальським селом, розташованим біля річки Бруней, де люди жили в будинках на березі, а також піддавалися нападам піратів, [[:en:Portuguese_Empire|португальців]] та [[:en:Spanish_Empire|іспанців]]. === Інформація для відвідувачів === * {{Listing|type=other|lat=4.886956|long=114.942926|name=Туристичний Центр Інформації|description=Працівники доброзичливі, але не особливо обізнані. У них, принаймні, є корисні карти міста.}} == Як дістатись == Див. [[:en:Brunei#Get_in|Brunei#Get in]], щоб дізнатись вимоги до в'їзду. === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт Брунею|alt=Lapangan Terbang Antarabangsa Brunei|address=Bandar Seri Begawan, Darussalam BB 2513, Бруней|phone=+6732331747|url=https://web.archive.org/web/20130128032211/http://www.Civil-Aviation.gov.bn/index.php/services/airport-services/experience-brunei-int-l-airport|lat=4.944854495041892|long=114.9345079948124|content=Є основним міжнародним аеропортом і офіційним аеропортом в'їзду; один з двох аеропортів у султанаті Бруней -Даруссалам, на острові Борнео. Розташований поблизу Бандар-Сері-Бегаван в окрузі Бруней-Муара , він служить головною базою та хабом для Королівських авіаліній Брунею|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Bandar_Seri_Begawan_25_October_2023_02.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Brunei_International_Airport|wikidata=Q1148514}} ==== Наземний транспорт ==== Дорога в таксі від аеропорту до центру міста займає 20 хвилин і коштує близько 25 B$. Деякі готелі можуть надавати транспорт між аеропортом і готелем безкоштовно або за дешевшою ціною. === {{Автомобілем}} === Усі основні дороги Брунею (за винятком ізольованих районів Тембуронг) ведуть до Бандар-Сері-Бегавана. Головна дорога в/з Бандар-Сері-Бегаван з'єднується з прибережною дорогою до кордону Саравака через Тутонг, Серію та Куала-Белайт. Інші основні дороги ведуть до Муара і Куала-Лура, де є перетин кордону з містом Лімбанг регіону Саравак, Малайзія. Скористайтеся цією дорогою, якщо ви їдете до Тембуронга, але вам доведеться пройти через два імміграційних контрольно-пропускних пунктів - у Куала-Лурах (Тедунган на стороні Саравака) і Пуні (Пандаруан на стороні Саравака) - перш ніж дістатися до районного адміністративного центру, Бангар. === {{Автобусом}} === {{marker|type=go|lat=4.88786|long=114.9437|name=Головний автовокзал}} куди більшість місцевих і міжміських автобусів відправляються та прибувають, це Джалан Катор у центрі міста. Він займає перший рівень багатоповерхової автостоянки. [https://i.redd.it/dpq3b4am2j5x.jpg Карта громадських автобусних маршрутів Брунею]. * З [[Серія|Серії]]: регулярні автобуси відправляються до Серії (де ви можете пересісти на інший бус до Куала-Белайт), з головного автовокзалу. Вони зазвичай показують час відправлення на вітровому склі. Час у дорозі близько однієї години, а вартість проїзду становить 6 B$ в один бік. Також є маршрути в інший бік, з Куала-Белайта ходять автобуси до Серії (1 B$), де можна пересісти на інший автобус до Бандар-Сері Бегаван (6 B$). *З [[Куала-Лура]]: місцеві мікроавтобуси курсують від автовокзалу аж до контрольно-пропускного пункту Куала-Лура протягом дня. Поїздка становить близько півгодини, а вартість проїзду становить 1 B$ в один бік. У Куала-Лура перейдіть через кордон і або сідайте на автобус або їдьте на таксі до Лімбанг. *З [[Мірі]]: автобуси відправляються двічі на день о 08:15 та 15:45 з автовокзалу Мірі та прибувають на набережну біля головного автовокзалу. *З [[Кота-Кінабалу]]: Є один автобус на день, який прибуває та відправляється з набережної біля головного автовокзалу. === {{Кораблем}} === Головним поромним терміналом Брунею є поромний термінал {{marker|type=go|lat=5.013836|long=115.065426|name=Сераса|image=Serasa Ferry Terminal, Bandar Seri Begawan, Brunei.JPG}} в Муара. На поромі є пункт обміну валют, невеликий сувенірний магазин, кафе. До Лабуана ходить близько п’яти щоденних поромів (перший відправляється о 08:30, а останній о 16:30), подорож триває від 45 хвилин до двох годин залежно від човна. Найкраще прийти на годину раніше, щоб купити квитки; посадка починається за півгодини до відправлення. Пором коштує 15B$ + термінальний податок 2B$ (2019). Пересівши на інший човен у Лабуані, ви навіть можете дістатися до [[Кота-Кінабалу]] ([[Сабах]]) за день. Те ж саме стосується [[Лаваса]] і [[Сундара]] (обидва в [[Сараваку]]), доступ до якого вимагає зміни човна в [[Лабуані]]. Термінал Сераса розташований за 25 км від Бандар-Сері-Бегавана, а також на досить великій відстані від міста Муара. ''Як дістатися'': Поромний термінал знаходиться досить далеко від міста Муара, де знаходиться контейнерний порт. Термінал знаходиться приблизно в 25 км від Бандар-Сері-Бегавана. Автобуси до Муари відправляються з автовокзалу Бандар-Сері-Бегаван в Джалан-Каторі, перший автобус відправляється о 06:30. Є два можливих варіанти: перший – сісти на експрес-автобус, який прямує безпосередньо до поромного терміналу і коштує 2B$, який відправляється приблизно кожні 2 години. Другий варіант – звичайний автобус № 37, № 38 або № 39 до Пекан Муара (кінець лінії), де можна пересісти на № 33, який прямуватиме до поромного терміналу Сераса, ціна 1B$ з пересадкою. Загалом дорога від автовокзалу до поромного терміналу може зайняти до двох годин. Або ви можете просто взяти туристичний мікроавтобус чи таксі. З [[Бангар|Бангара]]. Швидкісні катери відправляються до [[Бангар|Бангара]] в районі Тембуронг з пристані біля продуктових кіосків в резиденції Джалан прямо через міст через Сунгай Кіанге на схід від центру міста. Протягом дня між Бандаром і Бангаром курсують регулярні човни. == Транспорт == {{Mapframe|4.8910|114.9388|zoom=13}}Спробуйте підібрати офіційну карту Брунею-Даруссаламу, оскільки її легко читати, а маршрути громадських автобусів легко зрозуміти. Жителі Брунею дуже привітні для відвідувачів, тому не дивуйтеся, що після кількох хвилин розмови вони пропонують підвезти до однієї з визначних пам’яток, адже вони знають, наскільки простіше туди проїхати, ніж іншим шляхом. Центр міста досить маленький, і в ньому можна легко переміщатися пішки. На кількох перехрестях є пішохідні карти "Стежки спадщини", яка включає мечеть Омара Алі Сайфуддієна, Таму Кіанге (ринок Кіанге) і Музей Королівських Регалій. === Автобусом === {{Go|name=Автобуси Бандар-Сері-Бегаван|alt=Bandar Seri Begawan Bus Station|address=Jalan McArthur, Bandar Seri Begawan BS8811, Бруней|lat=4.8878702335256135|long=114.94352100968072|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrRca33HaS0P48UeYB_xI8ayyEDzJkEfwnfwMsYxp6O5kFW94R_2O0ZhkYdKkDZxNnQOeU6cVFjH2oVqjt2qz7DzTdqoV5n4AXm1AfUijEDlPXfxHG8T7MxZRW8I967iKXLt6Yp-w=w408-h306-k-no|hours=06:00-18:00|price=1B$, для дтей 0,5B$|content=найдешевший спосіб пересування містом. Вони ходять приблизно кожні 20–40 хвилин з 06:00 до 18:00, але жорсткого графіка немає. Більшість автобусних маршрутів починаються і закінчуються на автовокзалі в центрі міста Джалан Катор. Маршрути пронумеровані і автобуси різного кольору залежно від маршруту. Вартість проїзду, як правило, стягується кондуктором, але також може бути оплачена водію. Вони мають призначені зупинки, але також зупиняються в будь-якому місці маршруту, щоб висадити або забрати пасажирів (тому, якщо ви хочете зупинитися, просто вкажіть це кондуктору в автобусі, і зробіть те ж саме, якщо хочете сісти). Насправді автобуси більше схожі на великі фургони, які можуть вмістити максимум 20 осіб, і, як правило, чисті та зручні для їзди. Основні автобусні маршрути включають автобусне сполучення 01 (Кругова лінія) та 20 (Лінія ділових центрів). Детальні маршрути автобусних перевезень написані на табло, розміщеному на передньому вікні автобусів, а також нанесені на інформаційне табло на терміналі Джалан Катор.}} === Ескурсійним фургоном === Спробуйте попросити у каси квитків на туристичний фургон, який провезе вас по Брунею та довезе вас до туристичних місць. Перш ніж погодитися сісти в фургон, обговоріть ціну. === На таксі === За межами аеропорту викликати таксі практично неможливо, тому краще замовити його через готель або викликати службу таксі. Послуги таксі: ☏ +673 2222214, +673 2226853. Служба таксі аеропорту: ☏ +673 2343671. === На водному таксі === Ви можете взяти кілька водних таксі майже на будь-якій пристані, але найпопулярніше місце на набережній у центрі міста. У них дуже весело їздити, а також вони є корисним способом дістатися до "Водяного Селища" та деяких околиць міста. Водії також проводять екскурсії, на яких можна побачити хоботкових мавп і "Водне Селище". === Пішки === Центр міста БСБ невеликий, і його легко обійти пішки. У сусідньому Сараваку тротуарів більше, ніж у містах. Будьте обережні з пішохідними світлофорами – більшість із них залишаються червоними і не змінюються, навіть якщо ви натискаєте кнопку, тому замість цього розраховуйте час переходу, звертаючи увагу на світлофори для автомобілів. Водії в Бандарі досить ввічливі з пішоходами — вони зазвичай чекають, коли бачать пішоходів на пішохідному переході, особливо в центрі міста. Тут більшість будівель просто звичайні і коробчасті. Однак цікавим поворотом рекламних щитів тут є те, що серед них переважає «джаві» (арабізоване малайське письмо). Іноді іноземні імена перекладаються дослівно, напр. «Pizza Hut» до «Pondok Pizza». == Що відвідати == Не очікуйте, що ви знайдете багато вишуканої та приголомшливої архітектури, як ви зазвичай це можна зробити в Південно-Східній Азії. {{listing|type=see|tollfree=|lastedit=|wikidata=Q842921|image=ブルネイオールドモスク - panoramio.jpg|wikipedia=|price=|hours=Сб–Чт 08:30–12:00, 13:30–15:00, 16:30–17:30; Пт 16:30–17:30.|phone=|name=Мечеть Омара Алі Сайфуддієна|directions=|long=114.939136|lat=4.889578|address=Джалан Єлизавета II|email=|url=|alt=|content=Відкритий для відвідувачів, коли він не використовується для молитов (час роботи вказано біля воріт). Мечеть дуже привітна, і якщо ваш одяг буде невідповідним, вам дадуть халат при вході. Зніміть взуття перед входом і будьте шанобливо тихі всередині, оскільки там можуть бути люди, які медитують і моляться. Мечеть видно з усього центру міста, але вхід розташований на Джалан МакАртур, на південь від Джалан Елізабет Дуа. Вхід вільний.}} {{listing|type=see|tollfree=|content=Ще одна мечеть, яка нагадує мечеть Омара Алі Сайфуддіна. У той час як мечеть Омара Алі Сайфуддіна побудована в честь султана Омара, ця мечеть повинна вшанувати нинішнього правлячого султана. Відвідувачі, в тому числі немусульмани, можуть зайти всередину, знявши взуття та прикрившись чорним халатом.|lastedit=|wikidata=Q20410627|image=BN-bsb-jame-asr-hassanil-m-2.jpg|wikipedia=Мечеть Джейма Асра Хасаніла Болкіа|price=|hours=Пн-Ср, Сб 08:00–12:00, 14:00–15:00; Нд 10:30–12:00, 14:00–15:00; Чт-Пт закрито (для немусульманських відвідувачів)|phone=+673 223 8741|name=Мечеть Джейма Асра Хасаніла Болкіа|directions=|long=114.921778|lat=4.897944|address=Джалан Стадіон Негара Хасанал Болкіах|email=|url=|alt=|description=Ще одна мечеть, яка нагадує мечеть Омара Алі Сайфуддіна. У той час як мечеть Омара Алі Сайфуддіна побудована в честь султана Омара, ця мечеть повинна вшанувати нинішнього правлячого султана. Відвідувачі, в тому числі немусульмани, можуть зайти всередину, знявши взуття та прикрившись чорним халатом.}} [[File:The_water_village.Burnei._(8618046721).jpg|посилання=https://en.wikivoyage.org/wiki/File:The_water_village.Burnei._(8618046721).jpg|міні|Kampong Ayer]] [[File:Kampong_Ayer_(Water_Village)_3.jpg|посилання=https://en.wikivoyage.org/wiki/File:Kampong_Ayer_(Water_Village)_3.jpg|міні|Walking through the Water Village]] {{listing|type=see|tollfree=|lastedit=|wikidata=Q1990199|image=BN-bsb-kampong-ayer.jpg|wikipedia=Kampong Ayer|price=Вільний вхід|hours=|phone=|name=Кампонг Аєр|directions=|long=114.943680|lat=4.880490|address=|email=|url=|alt=Водяне Селище|content=Водяне Селище — прекрасне видовище, щоб побачити сотні будинків, які, здавалося б, плавають на воді. Селище, яке є найбільшим у світі поселенням на палях, було на річці понад тисячу років і було столицею Брунейської імперії. Жителі водного села дуже доброзичливі, і багато хто відкриває свої будинки для відвідувачів цілий рік. Для екскурсії на човні можна знайти водне таксі, прогулявшись по річці Бруней або головному ринку в Бандар-Сері-Бегаван. Спробуйте домовитися про знижену ціну — ви не повинні платити більше 30B$ за годинну екскурсію (15B$ за півгодини) Кампонг-Айєром. Незважаючи на те, що водні таксі не є зручними для людей на інвалідних візках, їх водії дуже охоче протягують руку і навіть об’єднуються та перевозять на борту людину в інвалідному візку; хоча попросіть більший човен. Але щоб по-справжньому відчути Водяне Селище, вам доведеться прогулятися навколо та вивчити його. Ви можете скористатися водним таксі за 1 долар на людину (2 хвилини їзди). Попросіть водія відвезти вас до галереї (Kampong Ayer Cultural & Tourism Gallery), де є детальна виставка історії Кампонг-Айєра та кілька чудових художніх сувенірів на продаж. Галерея працює з 09:00 до 17:00, але закривається в п’ятницю з 11:00 до 14:30 для п’ятничної молитви. З оглядової вежі поруч із галереєю відкривається вид на водне село та центр міста. Туристів, здається, не так багато, тому ви можете отримати цікаві привітання від мешканців, особливо дітей. Ви побачите, як люди займаються своїми звичайними справами, що виглядає майже нереалістично, оскільки все це підвішено на кілька метрів над річкою. Якщо озирнутися навколо, можна помітити мечеть, школи, химерні барвисті будівлі і навіть курей. Набережні стежки можуть змусити вас нервувати, але немає причин для хвилювання – просто стежте за кроком. Вони стабільніші, ніж виглядають, і навіть якщо ви якимось чином втратили рівновагу і впали, це всього лише короткий проплив до найближчої драбини – певним чином, це безпечніше, ніж ходити поруч із жвавою вулицею. Але радимо не носіти високі підбори. Якщо ви не хочете витрачати гроші на поїздку, ви також можете піти в село – почати з-за Султанської мечеті або з іншого берега в Бату Сату.}}{{see|name=Істана Нурул Іман|alt=|url=|email=|address=|lat=4.871151|long=114.919796|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=Істана Нурул Іман|wikidata=Q1323932|content=Житловий палац Султана. Увійти в нього неможливо, але величезні розміри палацу приваблюють туристів фотографуватися перед воротами. Однак палац прихований за краєвидами, тому краще зображення можна побачити на листівках або сувенірах, які його зображують.}} {{listing|type=see|tollfree=|lastedit=|wikidata=Q21787576|image=Royal Regalia Museum (18587792802).jpg|wikipedia=Музей Королівських Регалій|price=Вхід вільний|hours=Відкритий щодня 09:00–16:30 (але закритий у п’ятницю 11:30–14:30 для п’ятничної молитви)|phone=+673 224 4545|name=Музей Королівських Регалій|directions=вхід на Джалан Султан, поруч із Історичним центром Брунею, між Джаланом Стоуні та Джаланом Джеймсом Пірсом.|long=114.941562|lat=4.892881|address=Джалан Султан Омар Алі Сайфуддієн|email=|url=|alt=Бангунан Алат Кебесаран Діраджа|content=У ньому представлені королівські аксесуари, які використовувалися під час коронації, і деякі репродукції, а також подарунки, отримані султаном від високопоставлених осіб і цивільних осіб з усього світу. Фотографування заборонено; Ви повинні залишати сумки, телефони та фотоапарати в шафці, коли ви входите. Ви повинні зняти взуття, а підлога мармурова, тому надягайте шкарпетки. Є сувенірний магазин з сувенірами.}} [[File:View_from_a_water_taxi_in_Brunei.jpg|посилання=https://en.wikivoyage.org/wiki/File:View_from_a_water_taxi_in_Brunei.jpg|міні|Вигляд з водного таксі на шляху до хоботних мавп]] {{listing|type=see|name=Хоботні мавпи|alt=|url=|email=|address=|lat=|long=|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=Приблизно $15-30 або $10 на людину; можливо, доведеться трохи поторгуватися|lastedit=|content=Скористайтеся човном уздовж річок, які рухаються крізь болотисті джунглі поблизу столиці, і скануйте дерева, щоб спробувати помітити мавп (ваш водій теж подивиться). І візьміть бінокль, якщо він у вас є. Також стежте за красивими білими птахами та варанами. Вирушайте приблизно о 17:00, щоб мати кращий шанс побачити хоботних мавп — вирушайте до однієї з пристаней на набережній (біля туристичного інформаційного центру) і попросіть один із човнів відвезти вас, щоб побачити мавп. Поїздка триває від 30 хвилин до години.}} {{See|name=Морський музей Брунею|alt=Brunei Darussalam Maritime Museum|address=VXJ9+PCW, Mukim Kota Batu, Бруней|hours=09:00–17:00, крім п'ятниці|lat=4.881889092676901|long=114.96864325467925|content=Музей складається з трьох галерей. Галерея кораблетрощів Брунею присвячена відкриттю корабля , що затонув у Брунеї, у 1997 році . У Галереї археологічної спадщини представлені історичні знахідки з різних археологічних пам'яток Брунею. Галерея морського золотого віку Брунею демонструє розвиток технологій кораблебудування, артефакти, пов'язані з традиційним мореплавством та морською торгівлею, а також значні досягнення в морській історії Брунею.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Brunei_Darussalam_Maritime_Museum.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Brunei_Darussalam_Maritime_Museum|wikidata=Q28446976}} == Чим зайнятись == Зустріньте Султана Щороку на три дні наприкінці Рамадану султан Брунею Хасанал Болкіах відкриває для публіки свій палац (Істана Нурул Іман). Ця подія в першу чергу призначена для громадян Брунею, щоб зустріти свого султана, але запрошуються й іноземці. Приготуйтеся годинами стояти в черзі; навіть сама черга на охорону займає більше години. У палаці всім відвідувачам роздають безкоштовне харчування; є великий вибір. Потім ви можете знову стати в чергу, щоб зустріти самого султана. У вас не буде можливості обмінятися з ним більш ніж рукостисканням і кількома словами, але це все одно унікальна можливість зустрітися з главою держави. На жаль, султан зустрічається тільки з чоловіками. На щастя, жінки можуть зустрітися з його дружиною, королевою Салехою, у подібних домовленостях в ті самі три дні. == Що купувати == У центрі міста є кілька пунктів обміну валют. [[File:Bandar_Seri_Begawan_Night_Market_2.jpg|посилання=https://en.wikivoyage.org/wiki/File:Bandar_Seri_Begawan_Night_Market_2.jpg|міні|Дуріани на продаж на нічному ринку]] * {{listing|type=buy|name=Нічний Ринок|alt=|url=|email=|address=Simpang 37, Gadong|lat=4.904149|long=114.919502|directions=можна йти пішки, але трохи боляче через нерівні тротуари та відсутність пішохідних переходів|phone=|tollfree=|hours=|price=|image=Bandar Seri Begawan Night Market 1.jpg|lastedit=|content=Жвавий ринок у будівлі під відкритим небом. Половина його заповнена продавцями, які продають фрукти (багато дуріана), одяг та різні товари. Друга половина має дешеву вуличну їжу, включаючи солодкі напої та багато смаженого, переважно за 1 долар.}} * {{buy|name=Торговий центр|alt=|url=|email=|address=|lat=4.905779|long=114.916852|directions=Через річку від нічного ринку.|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Гарне місце для покупок товарів або відвідання місцевих універмагів. Дивно мало багатонаціональних брендів. Розташований в Гадонг, ТЦ приєднаний до '''Rizqun Hotel'''. Тут також є хороший сувенірний магазин.}} * {{listing|type=buy|name=Брунейський продуктовий і сувенірний центр|alt=|url=|email=|address=|lat=4.887451|long=114.943230|directions=на другому поверсі, навпроти туристичного інформаційного центру, відразу на захід від автовокзалу|phone=|tollfree=|hours=|price=|lastedit=|content=Сувенірний магазин в центрі міста біля набережної.}} == Де поїсти == * {{eat|name=Ринок Кіанге|alt=|url=|email=|address=|lat=4.890167|long=114.944851|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=Близько B$1. Приймається лише готівка|lastedit=|content=Критий ринок у центрі міста. Ви можете отримати Насі Каток, Тех Тарік або кілограм сирих овочів чи сапіту.}} * {{eat|name=Ресторан Aminah Arif|alt=|url=|email=|address=|lat=4.900515|long=114.926945|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Один із небагатьох місцевих ресторанів, де представлені брунейські делікатеси «амбуят», а також досить хороший асортимент інших страв.}} * Герай Макан, розташований на набережній у південно-східному кутку міста, через міст. Тут є кілька відкритих ресторанів, де подають дешеві та смачні страви. Це прекрасне місце, щоб відпочити та поринути в місцеву атмосферу. Чудові краєвиди на водні таксі, які мчать туди й назад. * Кафе PGS, біля Пальмового саду на Кіулапе. Вартість харчування за системою "шведський стіл" становить B$6 за особу в приємному ресторані з кондиціонером. * {{Eat|name=Thien Thien Restaurant|address=WW2G+QQJ, Bandar Seri Begawan, Бруней|phone=+6732239033|hours=07:30–22:00, п'ятниця 07:30–12:00, 14:00–22:00|price=$|lat=4.901970329689827|long=114.92687581213671|content=Ресторан китайської кухні|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4npwJpmUkifGihwCGdWPxOJvU8VjWOyOrN9pPIob8PuagnclARb2cnfaV9wy5dgQzJyI2ykobSZJoKuYSDKDe0_u5Gsds7ADcRTir1hbBYBE-1obtR-chP7Ws1Wc7nUSWPbGKQSk=w146-h195-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Balai Khazanah Islam Sultan Haji Hassanal Bolkiah|alt=Sultan Haji Hassanal Bolkiah Islamic Khazanah Hall|address=Simpang 26 Jln Pengiran Babu Raja, Bandar Seri Begawan BA2112, Бруней|phone=+6732220702|url=https://www.bkishhb-en.gov.bn/|hours=09:00–17:00, п'ятниця зачинено|price=64 грн за квиток|lat=4.883690661552905|long=114.91943640497844|content=Краєзнавчий музей.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipMPO-Eh_VpPN4T6hEFQFEkd_LYJSZ0Ct59r-wnb=w408-h271-k-no}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Sleep|name=J Hotel|address=Block B, Taibah Complex, Unit1-14, Bandar Seri Begawan BE1518, Бруней|phone=+6732433333|url=http://www.jhotel.co/|checkin=14:00|checkout=12:00|price=в середньому 2500 грн за ніч|lat=4.901826449444125|long=114.92265143881397|content=Розташований лише за 10 хвилин їзди від аеропорту: готель пропонує трансфер (замовити потрібно заздалегідь) за 10 батів. Поруч з готелем є кілька кав'ярень та ресторанів. Персонал готелю доброзичливий та ефективний, а територія чиста|image=https://www.google.com/maps/place/J+Hotel/@4.9017578,114.9226752,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgMDI4ePhIg!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4nqKiYS0Hj0vrDuc-W3pQH_0Xivj4cBmV8Pv4lOzCnY00N_5ExL1i58UyXZADVmWpIjb7IiMa95g9UMV_y-JXf2VR3kCJJdjHErIfFQsWHEGCXPVeOvMceZyEKXSUBw9op8g1pfX%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m10!3m9!1s0x3222f5bb4fad8b83:0x841dcd22936122aa!5m2!4m1!1i2!8m2!3d4.9017578!4d114.9226752!10e5!16s%2Fg%2F11sjlpjk8j?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUwNy4wIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Злочинність дуже рідкісна в цій сильно контрольованій маленькій країні. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == === У Брунеї === * [[Бангар]] ** Національний парк Улу Тембуронг пропонує багато одноденних турів ** http://www.freme.com/product/ulu-temburong-national-park-day-tour-2/{{Dead link|date=листопада 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ** http://www.bruneitourism.com/brunei-atta-12{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ** https://bruneiborneo.com/package/bwn-15-ulu-temburong-national-park-day-trip{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [[Тутонг]] * [[Серія]] * {{Go|name=Куала Белайт|directions=на південний захід від Бандар-Сері-Бегавану|lat=4.584626592477382|long=114.22351565779275|content=Місто Куала-Белайт розташоване на крайньому заході султанату Бруней, на його кордоні з Малайзією . На півночі він омивається водами Південно-Китайського моря , на заході та півдні від нього проходять русла річки Белайт , від якої місто й отримало свою назву ( Куала-Белайт у перекладі з малайської мови означає гирло річки Белайт ).|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nolf2zNGvBByb2ORvtM5tokG6P8Wjlg3QviWGBhhSATI12Nc_7cyPTJf4lXBR5R326Xc9CTdNzvXFf-psgHjBj0TF4YBYJbuqiDqoVeMf7c35Q-HnKSKnpstqs3tFfRm8RLlIK2=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D1%82|wikidata=Q588045}} === В іншому місці Борнео === ==== Саравак ==== * [[Мірі]] * [[Лімбанг]] * [[Лавас]] ==== Сабах ==== [[Кота-Кінабалу]], [[Малайзія]] {{footer|ispartof=Бруней|type=Місто}} 4uh8kobgsq1fvrzy3m7qx4tps6ibl1k 0 3576 37631 31752 2025-05-24T21:46:27Z 7burnedbunny7 7228 /* Як дістатись */ 37631 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} == Зрозуміти == '''Конакрі''' — столиця Гвінеї, економічний, комерційний і торговий центр регіону. == Як дістатись == {{listing|type=go|phone=|lastedit=|wikidata=Q644978|wikipedia=|price=|hours=|tollfree=|directions=|name=Конакрі Міжнародний Аеропорт|long=-13.619792|lat=9.575428|address=|email=|url=|alt=|content=}} Схема нумерації вулиць Конакрі позначає всі дороги двобуквенним кодом міського району, за яким слідує тризначне число: непарне для вулиць північ-південь і парне для схід-захід (напр. KA002 для північної вулиці в районі Калум).{{mapframe|9.5262|-13.6878|zoom=13}} === {{Літаком}} === Рейси з Європи доступні щодня. Щодня з аеропорту Парижу (авіакомпанією Air France) та тричі на тиждень з Брюсселя (авіакомпанією Brussels Airlines). === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === Автомагістралі з'єднують Конакрі з Сенегалом, Малі, Ліберією, Кот-д'Івуаром і Сьєрра-Леоне. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Хоча багато туристичних об’єктів розташовані в старому центрі острова Томбо (в самому кінці півострова), відстані можуть бути досить великими. Таксі – найкращий варіант пересування для туристів. Популярним ж способом пересування місцевих жителів є Conakry Express - приміський потяг, який курсує по всьому місту. Зазвичай не рекомендується для туристів, але це може стати також цікавим досвідом під час перебування у місті. == Що відвідати == * {{See|name=Велика мечеть Конакрі|address=G8M8+79C, Conakry, Гвінея|phone=+224 628 00 00 00|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Grand_Mosque_of_Conakry|description=(Grande mosquée de Conakry). Побудована першим президентом Гвінеї - Ахмедом Секу Туре в 1982 році. Мечеть є однією з найбільших у країнах Африки на південь від Сахари.}}''(Grande mosquée de Conakry)''. Побудована першим президентом Гвінеї - Ахмедом Секу Туре в 1982 році. Мечеть є однією з найбільших у країнах Африки на південь від Сахари. * {{See|name=Національний музей Сандервалія|address=2nd Ave, Conakry, Гвінея|phone=+224 622 07 22 87|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Sandervalia_National_Museum}}''(Musée national de Sandervalia)''. Національний музей Гвінеї. Створений скоро після проголошення незалежності (в 1960 році) , музей містить експонати етнографії та передісторії Гвінеї, а також колекцію масок, фетишів і різноманітні предмети мистецтва. *'''Пам'ятник 22 листопада 1970 р.''' (''Monument du 22 Novembre 1970).'' Вшановує перемогу над спробою державного перевороту під проводом португальських військ у 1970 р. (під назвою Операція «Зелене море»). *'''Палац народу''' ''(Palais du Peuple).'' *'''Водоспади Сумба''' (''Soumba waterfalls).'' Дві години їзди від міста. Тут також є ресторан, де можна смачно поїсти під шум води на задньому плані. *'''Собор Святої Марії''' ''(<bdi>Cathédrale Sainte-Marie de Conakry</bdi>).'' == Чим зайнятись == Якщо ви шукаєте місце подалі від міського життя, то варто відвідати сусідні острови Іль-де-Лос (Острови Пухкі), з гарними пляжами та густими лісами. Човни ж до них відходять від рибного ринку (за готелем Novotel). Любителям мистецтва радять відвідати "Центр акробатичного мистецтва Кейта Фодеба". Або ж, якщо шукаєте де розважити своїх діток, рекомендують "Jardin 2 Octobre" — це великий парк із доглянутим дитячим майданчиком. Для тих, у кого немає маленьких дітей, це місце також служитиме спокійним відпочинком від метушливого міста. == Що купити? == Найцікавіший шопінг у Конакрі можна зробити на ринках під відкритим небом – не забудьте залишити достатньо часу, щоб побродити по розгалуженому Марше-Мадіні, яка є однією з найбільших у всій Західній Африці та продає все, від товарів для дому до шкіряних килимів. до ювелірних виробів. * '''Marché Madina.''' Метушливий, галасливий район Марше-Мадіни – це місце, де ви купуєте все (від китайських товарів для дому - до тканини індиго, а іноді й втрачену копію Платона, між вицвілими жіночими журналами в одній із численних вуличних книготоргівців). * '''Marché Taouyah.''' Цей темний, критий ринок — це заплутаний колос проходів і кіосків, наповнених рибою, фруктами, сміттям і навіть талісманами та магічними заклинаннями. == Де поїсти == {{Eat|name=Restaurant Terrasse Aquarium|address=N1, Conakry, Гвінея|phone=+224623300500}} {{Eat|name=Restaurant Le Cèdre مطعم سدرة|address=G75Q+XJ6, 6th Ave, Conakry, Гвінея|phone=+224664531415}} {{Eat|name=Le Special|address=706 Av. de la République, Conakry 01-101, Гвінея|phone=+224621000011}} == Де розважитись == * '''MLS.''' Це дуже шикарне місце, надзвичайно витончено оформлене з полірованого дерева, м’яких тканин, точкового освітлення та меблів ручної роботи. А з чудовою звуковою системою та хорошими ді-джеями він є одним із найкращих клубів Західної Африки. У цьому ж комплексі також можна знайти казино та лаунж-бар. == Де зупинитись == {{Sleep|name=Noom Hotel in Conakry|address=Teminetaye, Av. de la République, Conakry, Гвінея|phone=+224626333333|url=https://www.noomhotels.com/noom-hotel-conakry}} {{Sleep|name=Hotel Palm Camayenne|address=Corniche N, Conakry, Гвінея|phone=+224656101010|url=http://www.palmcamayenne.com/hotel-contacts.html}} == Де навчатись == == Як заробити == == Безпека == За останні два десятиліття значне зростання міста призвело до надзвичайної щільності населення та проблем з інфраструктурою. Вибори 2010 року призвели до протестів і жорстоких зіткнень між громадянами Гвінеї та військовими. За даними Держдепартаменту США, найгірше вже позаду, але «є залишковий потенціал насильства». Держдепартамент також попереджає, що «хоча громадяни США не були спеціально обстріляні, вони у минулому ставали жертвами. Водії, які подорожували за межі Конакрі, наштовхнулися на імпровізовані блокпости-барикади, укомплектовані людьми у військовій формі, які вимагають гроші та обшукують особисті речі, вилучаючи цінні серед них». == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[w:Лабе_(Гвінея)|Лабе]] [[w:Фарана_(місто)|Фарана]]{{footer|ispartof=Гвінея|type=Місто}} pdan3ndgnero2i86jmiblt89yzgc57k 0 3580 31753 31746 2021-12-02T22:22:24Z Voll 30 /* Куди далі */ 31753 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Хургада''' — курортне місто на узбережжі [[w:Червоне_море|Червоного моря]] в [[Єгипет|Єгипті]]. Відома своїми чудовими можливостями для [[w:Дайвінг|дайвінгу]], Хургада особливо приваблива для тих, хто не має досвіду підводного плавання, хто приїжджає помилуватися підводними [[w:Риф|рифами]] та дивовижним морським життям. == Зрозуміти == Хургада колись була невеликим і непомітним рибальським селищем біля Червоного моря. У ньому багато красивих пляжів. Сьогодні курорт Хургада практично не відрізняється від минулого життя і став основним місцем призначення бюджетних туристів Єгипту, особливо туристів з [[Європа|Європи]] та [[Росія|Росії]]. Він має понад 100 готелів, багато з яких розташовані на узбережжі, і численні рейси, включаючи рейси з аеропортів по всій Європі. Туризм зараз є важливою частиною Хургади, щороку багато туристів проводять тут відпустку та відвідують інші відомі пам'ятки Хургади. == Назва міста == Своє ім'я місто отримало від арабської назви рослини, що росте в цій місцевості — селітрянки ''(араб. غردق‎, гордак)''. Назва Хургада запозичена з англійської Hurghada, що походить від варіанта назви тієї ж рослини ''(араб. غرقد‎ гаркад).'' Чагарник гаркад згадується в [[w:Хадис|Хадисі]] про те, що Судний день не настане, поки мусульмани не б'ються з іудеями, і в якому названо "іудейським деревом" == Райони == Хургада складається з наступних районів, з півночі на південь. * '''Ель-Ахія''' (''араб. حي الأحياء, Ḥaiy al-Aḥiyāʾ'') — Між єгипетською Венецією і старим містом Хургади знаходиться Ель-Ахея - курортно-житловий район, що простягся на 15 км вздовж автомобільного шосе. З аеропортом Хургади Ель-Ахею поділяє близько 45 км. Пляжі в районі переважно піщані, з рівним пологим дном. З мінусів району – мізерна розважальна інфраструктура за межами готелів. Крім того, взимку тут сильно відчувається вітер. Мабуть, це найбільш «продувний» регіон узбережжя. * '''Ед-Даххар''' (''араб. حي الدهار, Ḥaiy ad-Dahhār'') — старе місто Хургади. В Ель-Дахарі легко заблукати в хитросплетенні вузьких вулиць, заповнених численними сувенірними лавками, кальянними, ресторанами та кафе. Це серце Хургади, в якому розташовані головні адміністративні будівлі міста та мешкає близько 70% його місцевого населення. Тут же знаходиться Мечеть Ель-Міна, найбільша на курорті. * '''Ес-Сакала''' ''(араб. حي السقالة, Ḥaiy as-Saqāla'') — туристичне місто. У Саккалі повно-різноманітних ресторанів, розважальних закладів, магазинів, орієнтованих на відпочиваючих, а не на місцевих. Пляжні ділянки біля Нового міста невеликі, захищені від вітрів. Готелі тут рівнем і ціною вище, ніж у Дахарі. Але це все ще міські готелі, що підходять насамперед активним туристам. * '''Нова Хургада''' (''араб. الغردقة الجديدة, al-Ghurdaqa al-ǧadīda'') описує 20-кілометрову ділянку узбережжя між Ес-Сакалою та Сахл-Хашишем, на якій розташовані численні готелі. На півдні Хургади, вздовж дороги на Сафагу, розташовані курорти ''Сахл Хашиш'' (18 км), ''Макаді Бей'' (30 км), ''Шарм-ен-Нака'' (40 км) і ''Сома Бей'' (45 км), на півночі ''Ель-Гуна'' (22 км). == Клімат == Клімат Хургади прохолодніший у порівнянні, наприклад, з відомим курортом [[w:Шарм-еш-Шейх|Шарм-ель-Шейхом]], але вважається сухим та сонячним. У лютому, найхолоднішому місяці, температура води біля берега моря не опускається нижче за відмітку +18...+20 °С, а температура повітря становить +23...+25 °С і вище. У спекотному серпні вода часто прогрівається до +28 °С, а повітря - до +35 °С. == Транспорт == '''''Аеропорт''''' * ''[[w:Міжнародний_аеропорт_Хургада|Міжнародна назва аеропорту міста Хургади]] - "Hurghada International Airport".'' Розташований він всього в 5 км на південний захід від району Дахар, що знаходиться в центрі Хургади. Щодня тут виконуються десятки регулярних та чартерних рейсів міжнародних авіакомпаній. Сезонні чартерні рейси з Європи, країн СНД, [[Скандинавія|Скандинавії]] та [[Балтійські країни|Балтії]] організовує близько 50 авіакомпаній. А внутрішні рейси в [[Каїр]] та [[w:Шарм-еш-Шейх|Шарм Ель Шейх]] здійснюються кілька разів на тиждень. На території аеропорту є розвинена, різноманітна інфраструктура. Вона здатна задовольнити всі потреби як пасажирів, що прилітають, так і вилітають. Тут є різні кафе та ресторани, пункти обміну валюти, численні сувенірні магазини, камера схову, пункт прокату автомобілів, ВІП-зал, а також пункт замовлення таксі в аеропорт для тих, хто прилітає. Крім цього, при вході в будівлю аеропорту розташовані офіси представників різних туристичних та авіакомпаній. У яких можна придбати авіаквиток або замовити екскурсію. '''''Таксі''''' * Таксі — найбільш зручний спосіб для поїздок Хургада. Побачити у великій кількості їх можна абсолютно у будь-якій частині курорту. Всі вони мають яскраве оранжево-синє забарвлення. Домовлятися про вартість поїздки потрібно перед посадкою в таксі, оскільки не всі автомобілі мають лічильники. Вартість поїздки варіюється від 6-30 фунтів (1-5 $). Так, щоб доїхати з центру Хургади до її околиці потрібно заплатити 18 фунтів (3$). Під час обговорення з водієм вартості поїздки не забувайте торгуватися! Оскільки вони люблять збільшувати ціну для туристів у 3-5 разів! '''''Поромне сполучення Хургади''''' * Неподалік центру Хургади в районі Сакалла розташовується порт. Звідси регулярно вирушають пороми в [[w:Шарм-еш-Шейх|Шарм Ель Шейх]] та [[Саудівська Аравія|Саудівську Аравію]]. Квиток на пором можна придбати прямо біля головного входу до порту. Тут же знаходиться розклад рейсів, який постійно оновлюється через погодні умови. Нерідко при сильному вітрі та хвилях поромні рейси скасовуються. Придбати квиток на пором до Шарм-Ель-Шейха можна за 270 фунтів (45$). Для дітей вартість буде нижчою і складе 180 фунтів (30 $). Час у дорозі близько 2 годин. '''''Громадський транспорт Хургади''''' * Найекономічніший спосіб пересування курортом Хургада - це використовувати місцеві маршрутки. Виглядають вони як невеликі мікроавтобуси, кількість місць для пасажирів у яких складає всього 16 осіб. "Впіймати" таку маршрутку можна абсолютно в будь-якій частині міста і в будь-якому місці на дорозі, варто лише махнути їй рукою. Після її зупинки повідомите водія назву місця, до якого ви збираєтеся доїхати. Водій навряд чи зможе відповісти вам, оскільки, як правило, володіє лише арабською мовою. Але пасажири мікроавтобуса обов'язково дадуть вам правильну відповідь і, можливо, навіть російською мовою. Адже багато жителів Хургади цілком непогано говорять російською. Опинившись усередині маршрутки, сплатіть за проїзд, передавши гроші через пасажирів. Вартість проїзду коливається від 1 до 2,5 фунтів (0,2-0,4 $). Так доїхати з району Кора, що на околиці південної частини Хургади, до ринку, розташованого в районі Дахар, у північній частині курорту, коштуватиме 2,5 фунта (0,4 $). А якщо добиратися до ринку з центру міста з вулиці Шератон, то вартість вже складатиме лише 1 фунт (0,2 $). '''''Автовокзал Хургади''''' * У Хургаді дуже добре розвинене автобусне сполучення з іншими містами [[Єгипет|Єгипту]]. Міська автостанція знаходиться в районі Сакалла на вулиці Шератон, навпроти площі Русалки. Кожен день звідси здійснюються як нічні, так і регулярні денні регулярні рейси в Каїр. Вартість квитка на нічний рейс завжди дорожче, щоб доїхати до [[Каїр|Каїра]] на нічному автобусі необхідно буде заплатити 120 фунтів (20$). Час у дорозі складає близько 5 годин. '''''Оренда автомобіля в Хургаді''''' * Для того, щоб орендувати автомобіль у Хургаді необхідно мати лише міжнародні права водія. Пред'явивши їх і уклавши договір оренди в будь-якій з транспортної компанії, що займається здаванням автомобілів в оренду, ви легко зможете придбати транспортний засіб і подорожувати ним по всьому Єгипту. Знайти таку прокатну компанію не важко, оскільки на території Хургади їх безліч. Найбільш вигідні ціни на оренду автомашини у великих компаніях. Так ви можете звернутися до однієї з наступних найбільших компаній Хургади: '''''- "Marriott Red Sea"''''', розташована за адресою: ''Hurghada, Sheraton Road, Hurghada Marriott Red Sea Beach Resort;'' '''''- Sheraton Road''''', розташована за адресою: ''Hurghada, Sheraton Road close to Costa Cafе.'' Приїхавши в компанію і вибравши автомобіль, що сподобався, уважно огляньте його на предмет пошкоджень. Тільки після цього укладайте договір, де буде прописано всі недоліки автомашини. Оплату можна проводити як готівкою, так і за допомогою кредитної картки. Крім цього, кредитка знадобиться вам, щоб залишити заставу за автомобіль. Необхідну суму застави буде заблоковано на час користування машиною. Ця сума залежить від марки автомобіля, року його випуску та стажу водія. Вартість оренди приблизно однакова у всіх компаніях, що здають авто. Вона коливається у розмірі 200-1200 фунтів (33-200 $) за 1 добу. '''''Прокат велосипедів в Хургаді''''' * Ви за активний спосіб життя, навіть у відпустці? Значить, вам сподобається ідея взяти в оренду велосипед - за допомогою двоколісного друга можна чудово, швидко та з вітерцем, оглянути пам'ятки курорту. Насамперед, дізнатися про послугу прокату велосипедів потрібно на стійці реєстрації готелю. Насолода це зовсім недороге: в середньому день прогулянок обійдеться вам в пару доларів. Також можна орендувати великий у центрі міста, в одній із прокатних контор, їх безліч. Щоб оглянути в Хургаді все найцікавіше, достатньо 3–4 годин. Для тестування велосипеда та своїх навичок можна взяти «залізного коня» на годину — покататися, наприклад, новою набережною Марина. Тут приємний міський простір, сучасний та зручний, і туристи на велосипеді нікого не здивують. Зверніть увагу: вдень у Хургаді, як правило, дуже спекотно. Тому для вело-прогулянок краще вибирати ранковий або вечірній годинник. Оптимальний варіант - прокататися узбережжям ближче до заходу сонця. Ви не тільки прогуляєтеся, але й зробите чудові фото на згадку, адже в цей час атмосфера на курорті стає просто чудовою! == Що відвідати == Хургада - чудовий напрямок для допитливого мандрівника. Тут широкий вибір пам'яток та краси: природних, архітектурних, розважальних. І коли вам наскучить засмагати і купатися, варто вирушити на екскурсію курортом. '''''<big>Міські визначні пам'ятки</big>''''' Насамперед привертають увагу гостей популярні туристичні локації — ''набережна Марина, Акваріум та палац «1000 та 1 ночі».'' * '''Набережна Марина у Хургаді -''' У курортній Хургаді не так багато місць, де можна прогулятися приємно. І тим ціннішим є гарний міський простір біля моря, нова набережна Марина. Це острівець зовсім іншої Хургади — чистої, доглянутої, майже європейської. По блакитній морській гладі ковзають білі кораблики, і звідси можна вирушити в маленький круїз. Або просто випити каву з чудовим виглядом, зробити покупки, сфотографуватися. Мальовничий бульвар відреставровано у 2008 році, його довжина становить близько 1 кілометра. Різнобарвні будиночки в арабсько-мавританському стилі створюють особливий колорит, у них відкриті магазини, сувенірні лавки, кафе. Усього понад сотню закладів. Досвідчені мандрівники радять приїхати сюди ввечері. Коли небо посипане розсипом зірок, кращого місця для прогулянки вам не знайти. * '''Акваріум Хургади -''' Оригінальна розвага на морському курорті – відвідати Акваріум. Вважається, що найкращий спосіб познайомитися з мешканцями Червоного моря — дайвінг та снорклінг, проте не всім туристам це під силу. Їх відкриті панорамні зали, демонструють все багатство підводного світу. В Акваріумі Хургади проживають понад 300 видів мешканців Червоного моря, найбагатша колекція. Морські їжаки, [[w:Морський_коник|морські ковзани]], скати, [[w:Риба-метелик|риби-метелики]] та [[w:Морські_риби-ангели|риби-ангели]], величезні восьминоги, черепахи, навіть акули. А також яскраві корали всіх кольорів, морські квіти, морські зірки. Це одна з найбільших колекцій представників Червоного моря на планеті.Акваріум відкритий близько 30 років тому, відтоді це найпопулярніше місце для екскурсій та прогулянок. Він розташований на території готелю Sea Life, в історичному районі Ель-Дахар. Сюди можна приїхати цілий день: милуватися рибками, відпочивати, пообідати на терасі відкритого ресторану. * '''Палац «1000 та однієї ночі» -''' Шукали класне місце для відпочинку, куди можна вирушити всією родиною? У Хургаді це палац «1000 та однієї ночі» - справжній арабський Діснейленд. Комплекс, розташований на околиці Хургади, на вигляд нагадує розкішний східний палац. Башточки, бані, стрілчасті вікна, мозаїки, вітражі, широкі, ніби замкові ворота - фото на тлі палацу виходять дуже ефектні! Цікавіше прийти сюди ввечері. Підсвічування комплексу дивовижне, і на тлі східних декорацій влаштовуються яскраві шоу з танцями, театралізованими виставами, цирковими номерами. Програму краще уточнити в адміністрації готелю «1000 та одна ніч» заздалегідь. А ось просто прогулятися комплексом, відпочити, зробити колоритні фотографії можна щодня. '''''<big>Храми та мечеті</big>''''' Ще один цікавий туристичний напрямок у Хургаді – це сакральні споруди. Мечеті та храми курорту стануть чудовим культурним доповненням до програми вашої відпустки. * '''Мечеть Ель-Міна -''' Якщо ви вже вибралися погуляти Хургадою, і навіть відвідали набережну, напевно встигли помітити красиву світло-пісочну будівлю на узбережжі. Це елегантна мечеть Ель-Міна, і її 40-метрові мінарети помітні здалеку. Численні куполи навколо центрального, і два мінарети дуже красиві, різьблені, наче мереживні. Вони є чудовим орієнтиром.Гостей зустрічають колони, а всередині справжній східний палац. Дорогі люстри, килими, розпис стелі - відвідати мечеть допускається представникам усіх релігійних конфесій. Від гостей просять лише поводитися скромно, і дотримуватися досить суворого дрес-коду. Зверніть увагу: взуття перед входом до мусульманського храму заведено залишати за порогом. * '''Мечеть Абдульхасана Ельшазі -''' Якщо ви відправитеся відвідувати Старе місто, а в Хургаді він зветься Ель Дахар, неможливо не побачити величезну мечеть Абдульхасана Ельшазі. Вона недарма вважається центральною мечеттю у місті. Все тому, що це найстаріша і найбільша мусульманська святиня в Хургаді та її околицях. Помолитися сюди приїжджають віруючі з усього регіону, проте вхід для представників інших релігій дозволяється неохоче. Туристам залишається лише милуватися фасадом споруди. Він просто чудовий: золотаво-піщані стіни вкриті тонким різьбленням і східними візерунками. 40-метрові мінарети є чудовим орієнтиром, і якщо у вас буде вільний час, неодмінно поверніться сюди ввечері. У нічній ілюмінації храм виглядає просто казково! * '''Коптська церква -'''Незважаючи на те, що [[w:Іслам|іслам]] є переважаючою релігією в Єгипті, тут можна відвідати і храми християнської конфесії. Дуже незвичайний об'єкт для знайомства - Коптська церква, історична та архітектурна пам'ятка у Старому місті Хургади. Цікаво, що копти — найдавніша гілка [[w:Християнство|християнства]], їхні церкви можна спостерігати на Сході та [[Африка|Африці]]. Архітектура храмів одночасно проста, але вишукана. Яскравий зразок - Коптський храм у Хургаді, збудований на початку минулого століття. Примітно, що спочатку храм зводився як католицький, але пізніше «змінив напрямок», ставши святилищем коптів. Складно не помітити високу світлу будівлю з куполом та хрестом. Усередині просто та лаконічно, але побувати цікаво. До уваги варто, як мінімум, гарний різьблений [[w:Іконостас|іконостас]], це гордість церкви. Суворий дрес-код для відвідування храму не потрібний, і сюди можуть увійти представники всіх вірувань. '''''<big>Стародавні будівлі Луксора та Карнака</big>''''' Але не думайте, що Хургада - це лише сучасні будівлі та розваги. Звідси дуже зручно спланувати одну чи дводенну подорож до стародавнього [[w:Луксор|Луксора]], столиці Єгипетського царства. == Чим зайнятись == Зовсім молоде місто Хургада швидко стала популярним напрямом для туризму. Тут чудові пляжі, багатий підводний світ, чудовий вибір екскурсій та розваг. У Хургаді сподобається найрізноманітнішим мандрівникам — і сім'ям із маленькими дітьми, і молодим веселим компаніям, і дайверам, і фанатам нічних клубів. '''<big>''Дослідити підводний світ''</big>'''. [[Файл:Ночная Хургада.jpg|міні|348x348пкс|Нічна Хургада]] Всім відомо, що Червоне море одне з найтепліших, найбагатших і барвистіших на планеті - тут чудові коралові рифи, повні підводних жителів. Щоб вирушити на дайвінг, потрібне лише одне — бажання. У школах дайвінгу можна навчитися азам плавання з аквалангом, також отримати міжнародний сертифікат дайвера. Якщо часу у вас не так багато, купіть маску з трубкою для пірнання, [[w:Снорклінг|снорклінгу]]. І насолоджуйтесь фарбами морського царства! '''''<big>Пропливти по Нілу.</big>''''' Всім знайому давню річку, могутній і прекрасний [[w:Ніл|Ніл,]] також зручно впізнати з Хургади. Звідси стартують річкові круїзи, як короткі прогулянки, так і одно-двотижневі водні подорожі. По дорозі ви огляньте легендарні міста та храми Єгипетського царства, і, можливо, відчуєте себе героєм одного з романів [[w:Агата_Крісті|Агати Крісті.]] '''''<big>Побувати у… Венеції.</big>''''' Зрозуміло, до [[Венеція|Королеви Адріатики]] з Хургади летіти далеко. Натомість відпочиваючи на єгипетських берегах, можна відвідати місцеву, південну Венецію. Так часто називають курортне місто Ель-Гуна. Задуманий і побудований близько 30 років тому, Ель Гуна розташований на острівцях, з'єднаних мостами. По каналах ковзають човни, у морі підкорюють хвилю шанувальники серфінгу та кайтинга, у барах на узбережжі відпочивають гості готелів. Ель-Гуна безперечно варта того, щоб з нею познайомитися. '''''<big>Прогулянка Шератоном</big>''''' Це найширша і найдовша торгова вулиця в Хургаді. Вона єгипетською галаслива і жвава. Рух не вщухає ні вдень, ні вночі! Уздовж усієї вулиці розташовані готелі, бари, закусочні, магазини, сувенірні лавки та кальянні. == Активний відпочинок == Хургада пропонує багато визначних пам'яток, яких немає більше ніде на Землі. Якщо ви вирішите зупинитися в готельному комплексі під час перерви, ви втратите набагато більше, ніж очікували. Купання в теплому морі, віндсерфінг, парашут, водні лижі, хороший шопінг, чудова та різноманітна кухня з усього світу – це лише кілька речей, про які варто згадати, але є ще більше: * Здійсніть круїз Червоним морем до безлюдного острова Гіфтун, оточеного чарівними кораловими садами. Насолоджуйтесь ледачим днем ​​на білому піску або поплавайте серед коралових рифів. Рифи поблизу острова рясніють рибою та коралами, що робить його ідеальним місцем для підводного плавання. Доступно багато видів екскурсій на човні, починаючи від південних піратських круїзів для підлітків до одноденних круїзів тільки для дорослих. * Проїдьте сотні миль у [[w:Сахара|пустелю Сахара]] на чаю з племенем [[w:Бедуїни|бедуїнів]] на квадроциклах, а потім покатайтеся на верблюді біблійними рівнинами, щоб побачити далекі стародавні чудеса. Якщо ви хочете відчути пустелю, ви також можете покататися в пустелі на мотоциклі або пляжному баггі. * Ви також можете взяти човен зі скляним дном, де можна побачити дивовижні коралові рифи та підводні краєвиди. * Увечері ви можете прогулятися по набережній до традиційних кафе, магазинів чи ресторанів. Поруч ви знайдете боулінг і сімейний розважальний центр, а також кілька торгових центрів і ресторанів. Нічне життя зазвичай починається досить пізно, і поруч з набережною можна знайти кілька клубів. '''''<big>[[w:Дайвінг|Дайвінг]]</big>''''' Головною причиною відвідування Хургади є Червоне море, яке чудово підходить для підводного плавання або підводного плавання. Побачте дивовижні коралові рифи та сотні різновидів тропічних риб лише за 10 метрів від пляжу або на човні. Або ваш готель матиме супровід для дайвінгу на місці, або він може організувати дайвінг-поїздку з гідами. Дайвери є місцевими і, як правило, відмінно справляються з початківцями. Щоб пірнати, не потрібно вміти плавати. '''''<big>[[w:Кайтсерфінг|Кайт-серфінг]]</big>''''' На всьому узбережжі Червоного моря створені чудові умови для кайтсерфінгу. Хургада не виняток. Тут можна знайти багато кайт-спотів зі школами та станціями кайтсерфінгу. == Де розважатись == Життя у Хургаді починається вночі, коли відкриваються нічні клуби та дискотеки, різні паби. Початок розважальної програми близько 12 години ночі, але найцікавіше відбувається далі. '''''Calypso Club''''' - найпопулярніша дискотека серед туристів. Це швидше навіть не клуб, а цілий комплекс, де знаходяться 3 ресторани, бар на другому поверсі та кафе на даху будівлі, де надається можливість покурити кальян на свіжому повітрі. Клуб важко не помітити, оскільки він знаходиться на одній із найвищих точок Хургади, біля готелю Roma Hotel. У клубі для вас танцюють дівчата, а з музики ви можете почути хіп-хоп, реп, техно, бі, а також попсу в обробці з арабськими мотивами. Дискотека працює з 00 години до 6 ранку, у вартість входять деякі напої. Якщо ви вирішите відвідати клуб вдруге, вам нададуть знижку. '''''Havana Club Disco''''' – Щоб насолодитися в Єгипті кубинським стилем, вам обов'язково треба побувати в ньому. Запальна програма, яскраві вогні та оформлення, музика в різних стилях все це знаходиться навпроти готелю Dana Beach Hotel. Двері Гавани для вас відчиняються з 23 годин і до 5 ранку. Існує дрес-код. '''''Papas Beach Club''''' - Запальні танці біля моря, на пляжі, зі свіжістю бризу. Знаходиться клуб у центрі курорту, що віддалено своєю програмою нагадує Ібіцу, залишить від себе незабутні відчуття. Переглянути спортивні матчі, поспівати в караоке, взяти участь у змаганнях з дартсу або послухати живий виступ музикантів, ви все це зможете зробити у Папас Біч. Унікальна різнобічна дискотека не залишить вас нудними. Спеціально для цього клубу лондонські власники запрошують відомих ді-джеїв, які розважатимуть вас усю ніч, та гратимуть для вас музику. '''''Hard Rock Cafe''''' - Одне з найбільш тусовочних місць Хургади.Дискотека розташований на території готелю El Samaka. Американський стиль приміщення, гарний сервіс, це те, що приваблює сюди людей. Так само розташований тут фірмовий магазин та кафе. По вівторках і п'ятницях спеціальні пропозиції для слабкої статі - безкоштовні напої з 24 і до 3 годин. '''''Little Buddha''''' - змінює своє призначення із часом доби. Вдень це першокласний ресторан, суші бар, які вночі перетворюються на нічний клуб. Східний стиль інтер'єру – м'які подушки, вогні від свічок, це невід'ємна частина Літл Будди. Ви зможете насолодитися музикою у стилі хаус, від ді-джеїв зі всього світу, які запрошуються дуже часто до цього клубу. Літл Будда – найпрестижніша дискотека Хургади. '''''Admiral Club''''' – якщо вас залучають пінні дискотеки, то вам обов'язково потрібно відвідати його. Зверху на відпочиваючих під час танців ллється щільна піна. Радиться взяти з собою взуття та одяг, який не шкода намочити, а на зміну взяти сухе. Час роботи з 22 години до 4. Вхід для мешканців готелю Titanic безкоштовний, оскільки дискотека знаходиться на території готелю, для інших платний. '''''Space Disco''''' - вхід сюди можливий як з вулиці, так і з готелю(Princessa Palace) Для мешканців готелю безкоштовний вхід. Дискотека досить непогано користується попитом завдяки своїй шоу програмі і російській, арабській, європейській, а іноді буває і живій музиці. Час роботи з 23 години до 4 ранку щодня. '''''Bonanza Club''''' – це дискотека і паб. Відома серед мешканців та гостей Хургади. Розташована поряд з готелем Sea Gull. '''''Sinbad Club''''' - якщо навіть на відпочинку, в чудовій країні Єгипет, ви нудьгуватимете по дому, ваш смуток розвіяти зможе даний клуб. Щодня у клубі грає попсова музика з додаванням арабського мотиву. Це стара та добре всім відома дискотека, з невеликим танцполом, але якісними хітами. Також у клубі влаштовують шоу- та анімаційні програми. Розташована дискотека на території готелю Regina, що проживає в цьому готелі до 23 години, безкоштовний вхід для решти за окрему плату. Працює до 6-ї ранку щодня. == Що купувати == # '''Бавовняні речі -''' Усі, хто купували тутешню [[w:Бавовна|бавовну]], відзначають її найвищу якість та доступні ціни. У Єгипті з одягу можна купити сукні, футболки, шалі та хустки та багато іншого. Хоча і серед бавовняних товарів зараз багато неякісних. Зокрема хороший дитячий одяг робить фірма Baby Coca, рушники – фірма Dahar. Щоб знайти якісну бавовну, перевірте, наскільки швидко вона вбирає воду. # '''Золото та срібло''' - Єгипетське золото зустрічається вищою, ніж у СНД, проби. Але вибирати потрібно дуже уважно та обачно – серед ювелірних прикрас більшість – вкрай неякісні. Рівень ювелірних прикрас значно вищий у великих містах. На курортах можна придбати переважно штамповані прикраси з атрибутикою стародавнього Єгипту. # '''Вироби з верблюжої вовни''' - Шкарпетки, капці, плед, килимок чи ковдру з вовни верблюда – з одного боку, чудовий сувенір, з другого – продукт з унікальними властивостями. Купувати такі вироби краще на ринках та не забувати торгуватися. Плед можна купити за 20 $. # '''Вироби зі шкіри та хутра''' - Багато хто вважає, що шкіряні та хутряні вироби краще купувати в Туреччині, де вони виробляються. Але якщо ви не збираєтеся їхати до [[Туреччина|Туреччини]] спеціально для цього, сміливо купуйте шкіру в Єгипті – тут її досить гарної якості за символічні гроші. З хутром потрібно бути куди обачніше. Як екзотичний сувенір можна купити вироби зі шкіри крокодила або змії. # '''Килими''' -Туристів, які були на єгипетських ринках, зачаровує краса та тонка робота килимів.Якщо вас лякають проблеми з транспортуванням, можна купити маленький килимок з верблюжої вовни. # '''Для прикраси інтер'єру''' - Чого на єгипетських ринках лише немає! Скляні латаття з візерунками, всілякі статуетки з різних матеріалів, посуд, світильники... Дуже красиві різьблені дерев'яні фігурки тварин тонкої роботи, маски, свічники з каменю. Популярні алебастрові фігурки краще купувати на фабриці в [[w:Луксор|Луксорі]] або просвітити їх ліхтариком – якісний алебастр трохи пропускає світло. Можна підібрати посуд – витончені мідні, глиняні або різьблені дерев'яні таці, тарілки та глеки з філігранними арабськими візерунками; а також прекрасний легкий і прозорий фарфор або блискучий кришталь. # '''Косметика та доглядові засоби, пахощі та аромапалочки''' - У Єгипті є прекрасна косметика для догляду, але перед покупкою краще переконайтеся, що вона не продається вдома. Що придбати в Єгипті з косметики? Можна придбати дійсно якісну [[w:Хна|хну]], дуже популярні доглядові та аромамасла, гель алое віра, мочалки з люфи. Окрема та обов'язкова стаття витрат – пахощі, аромамасла та масляні парфуми. У магазинах вам запропонують спробувати товар та детально проконсультують. Недорогі чудодійні олії зручно використовувати на відпочинку для засмаги. Арабські парфуми, які відомі своєю стійкістю та східними ароматами, бажано купувати у великих парфумерних магазинах або на фабриці у Каїрі. При виборі важливо врахувати, що будь-які аромати в іншому кліматі пахнуть інакше. Можна також заглянути в аптеку за арабськими мазями та зіллям.Одна з популярних та корисних покупок – цілющий чорний мед із кмину. # '''Солодощі, чай і кава та прянощі''' - Справжні арабські солодощі – це особлива історія і прекрасний подарунок рідним. В даному випадку краще спробувати, ніж перераховувати назви. Чаю в Єгипті також багато сортів. Придивіться до трав'яного та анісового чаю. Купуйте [[w:Каркаде|каркаде]] - це дуже корисний чай і вдома його важко знайти такої якості. Каву арабською варять у турці, тому мелять її дуже дрібно і додають ароматні спеції. До кави можна придбати і справжню турку. Зверніть увагу на спеції, які в Єгипті особливо запашні та продаються у величезних мішках. Собі або на подарунок купують куркуму, шавлію, розмарин, суміш "бахарат", шафран та інші приправи. # '''Фрукти''' - По-перше, обмежень на вивезення фруктів із Єгипту немає. По-друге, по-справжньому стиглих та солодких фруктів тут величезний вибір, а ціни – від кількох десятків фунтів за кілограм. У Єгипті ростуть гранати, фініки, інжир, [[w:Фізаліс|фізаліс,]] ешта (цукрове яблуко), хурма, манго, полуниця, банани, персики. Завозять із сусідніх країн гуаву, авокадо, ананаси та інші. Фрукти мають сезонність, але їх завжди велика кількість. Єгипетські манго і банани дуже смачні, але крім місцевих, є багато привізних зовсім іншої якості. Хороші банани - маленькі, непривабливі, зелені, але випромінюють сильний солодкий аромат, як і манго. Останні можуть бути різних відтінків – вибирайте м'які та ароматні. Місцеві персики «цукарі» – цукрово солодкі, за розміром менше безсмачних привізних. Спробуйте також дуже смачні свіжі та пастеризовані соки. # '''Сири''' - Оскільки Єгипет – аграрна країна, тут зустрічаються дуже непогані молочні продукти та сири – наприклад, [[w:Маасдам_(сир)|масдаам]] та [[w:Чеддер|чеддер.]] == Що привезти == '''''<big>Традиційні сувеніри</big>''''' У кожному районі Хургади щодня ведеться активна торгівля. Ви можете вирушити за покупками на найближчу до готелю вулицю, а можете прогулятися у пошуках ексклюзивних сувенірів (і навіть справжніх єгипетських скарбів) до старої частини міста. Звичайно ж, химерний магнітик на холодильник або недорогий трикотаж як подарунок порадують ваших друзів і родичів, але, погодьтеся, завжди хочеться піднести щось незвичайне і незабутнє. Ось кілька ідей, які доводять, що й традиційні сувеніри можуть дивувати. # '''''[[w:Скарабей_священний|Жук-скарабей]]''''' – він вважається таким самим символом Єгипту, як і знамениті піраміди. Важко знайти в Хургаді сувенірну лавку, де не пропонували б туристам фігурки жуків. Їх виготовляють із оніксу, золота, срібла, вирізують із кістки, відливають із алебастру. Мандрівники із задоволенням везуть із Хургади великих та маленьких жуків-скарабеїв своїм друзям та знайомим. # '''''Мініатюрні піраміди та фігурки древніх богів''''' - Ці сувеніри незмінно мають великий попит. Особливо популярні набори фігурок, що зображають фараонів, їхніх дружин та дітей, а також кішок та корів. Вироби з гіпсу, олова або оніксу обійдуться зовсім недорого, а ось статуетки із золота та срібла, та ще виконані майстром у одиничному екземплярі, є справжнім витвором мистецтва та стануть гідним подарунком для дорогої вам людини. # '''''[[w:Папірус|Папірус]]''''' – це не просто мила картинка або накреслені на папері незрозумілі символи. Найдавніший папір у світі і сьогодні виготовляється вручну за старовинними технологіями, а кожен малюнок на ньому несе глибокий зміст.Перед покупкою обов'язково дізнайтесь, що означають нанесені написи, і не забудьте перевірити справжність папірусу. На сьогоднішній день не залишається слідів зминання, він легко згортається і згинається. # '''''[[w:Кальян|Кальян]]''''' - У Хургаді туристам пропонується величезний вибір курильних приладів. Сувенірні та справжні східні пристрої для куріння привозять із Хургади у подарунок і чоловікам, і жінкам. Кальян можна використовувати не тільки за прямим призначенням, але і як стильний предмет інтер'єру. # '''''[[w:Картуш_(єгиптологія)|Картуш]]''''' - У Стародавньому Єгипті картушем називалася особлива рамка, якою тексті обводили ім'я фараона. У наші дні придбати прикрасу овальної або прямокутної форми, виготовлену зі срібла, олова чи міді, можна практично у будь-якому сувенірному магазині Хургади. Замовте картуш з ім'ям свого друга чи подруги – це буде нетривіальним подарунком. # '''''[[w:Троянда_пустелі|«Троянда пустелі»]]''''' - Саме так називаються кристали гіпсу, які в умовах пустелі зростаються особливим чином і нагадують квітку. Їхнє фарбування залежить від природних умов місцевості та кольору піску. Найкрасивіші «квіти» глибокого рожевого відтінку можна купити лише у Хургаді. Оригінальним сувеніром буде як необроблений кристал «троянди пустелі», так і виготовлені з нього різні кулони, підвіски та брелоки. # '''''[[w:Ефірні_олії|Ефірні олії]]''''' - На ринках і прилавках сувенірних магазинів Хургади представлений величезний асортимент пахощів: троянда і лотос, іланг-іланг і лаванда, лимон і полуниця, всіх ароматів не злічити. Також місцеві парфумери можуть створити ексклюзивний аромат з кількох пахощів на ваш вибір. # '''''Елементи національного східного костюма''''' - Оригінальний подарунок точно припаде до смаку дівчатам, які займаються традиційними арабськими танцями. Хустки та пов'язки на стегнах виготовляють з ніжних, повітряних тканин і щедро декорують бісером, стразами, монетами і паєтками. # '''''Фініковий мед, або силан''''' - Ці популярні східні ласощі називають медом умовно: силан не є продуктом бджільництва. Густий і солодкий, трохи терпкий сироп із плодів фінікового дерева використовується як цукрозамінник. Він містить багато вітамінів та мікроелементів. Будучи в Хургаді, купіть баночку меду фінікового в подарунок рідним і друзям. До чаювання зимовим вечором ласощі виявяться дуже доречними. '''''<big><u>Що не можна вивозити з Єгипту:</u></big>''''' Митні органи Єгипту керуються цілим зведенням законів, спрямованих на захист природних ресурсів країни, її історичної та архітектурної спадщини. Список того, що не можна вивозити з Хургади, невеликий, але має знати кожен турист. До заборонених до вивезення предметів потрапили: * живі та оброблені корали, опудала риб, морські їжаки; * вироби з дорогоцінних металів у сумі, що перевищує три тисячі доларів; * каміння, шматочки пірамід; * вироби зі слонової кістки; * місцеві грошові знаки; * зброю та боєприпаси. Якщо ці предмети виявлять при перетині кордону, вам загрожує штраф. Кальяни вивозити можна, але лише у багажі. Купуючи товари у Хургаді, зберігайте чеки та сертифікати. Це допоможе уникнути проблем на митниці та звинувачення у контрабанді. == Де поїсти == Єгипетська кухня характеризується пряністю та гостротою, з приготуванням соусів та спецій. Традиційні страви готуються на основі квасолі, бобів, баклажанів та перцю, соусів з рослинної олії, цибулі та часнику з неодмінним додаванням трав та гострих спецій (зустрічаються і “вогняні суміші” з пекучого перцю). Одна з найнезвичайніших страв - "бобовий бургер", приготований з перевернених бобів з додаванням [[w:Коріандр|коріандру]], часнику та спецій у формі невеликих котлеток і підсмажений у фритюрі - це невід'ємна частина традиційного єгипетського сніданку. Дуже смачні численні, часто приправлені кунжутом закуски: в'ялена яловичина в товстому шарі прянощів, пюре з баклажанів з кунжутом і часником, баклажани, фаршировані часником, пікантний твердий сир, кунжутний крем з олією. У меню зазвичай входить і велика різноманітність салатів і зелені. Обов'язково слід спробувати "тахіна" - своєрідний суп-пюре, приправлене лимоном та спеціями, "бабахамусс" - пюре з баклажанів з олією та оцтом, "куса" - фаршировані кабачки або "та'aмейя" - котлети з гарніром з бобів. До столу подають м'який "баладійський" хліб, який легко поділяється на два шари і вмочується в соус. ''Деякі єгипетські назви страв та продуктів:'' * '''[[w:Тахіні|Tahini]]''' - паста з кунжутного насіння * '''[[w:Бабагануш|Babaghanoush]]''' - пюре з баклажанів з оливковою олією та часником * '''Ta'ameya''' - котлети з гарніром з бобів * '''[[w:Кюфта|Kofta]] -''' рубані котлети з баранини чи яловичини * '''[[w:Кебаб|Kebab]]''' – добре промаринована баранина або яловичина, смажена на грилі на шампурах * '''Kalaoui''' - смажені бруньки * '''Mayya ma'daniyya''' - вода * '''Ahwa''' - кава * '''[[w:Баклава|Baklava]]''' - рулетики з тіста філо, начинені горіхами та медом * '''Hamaam''' - голуби * '''Torly''' - овочевий гуляш із цибулею, картоплею, бобами та горохом * '''[[w:Хумус|Hummus]]''' - паста з турецького гороху (нут) * '''[[w:Фул_медамес|Fuul]]''' – густий соус з бобів * '''Aish або aysh''' – єгипетський хліб '''''<big>Ресторани та кафе:</big>''''' * ''El Halaka'' * ''El Zahraa Bakery & Pastry'' * ''The Lodge Restaurant'' * ''Gad Restaurants'' * ''Starfish Restaurant'' * ''Moby Dick'' * ''Grand Fish Resraurant'' * ''For You Cafe'' * ''El Mina Restaurant'' == Застереження == В останні роки зріс рівень злочинності. Як правило, можна відчувати себе безпечно під час прогулянки вдень. Як правило, не варто боятися ходити вночі. Малоймовірно, що ви зазнаєте нападу або пограбування в Хургада. Речі, залишені в машині повинні бути захищені, але краще не залишати цінні речі в машині. Шанси почути образи або стати жертвою сексуального домагання дуже низькі. Туристи з іншим кольором шкіри, етнічним походженням, релігією або сексуальною орієнтацією можуть відчувати себе в безпеці тому, що Хургада є терпимим місцем. '''''<big>Море:</big>''''' При купанні постарайтеся нічого не чіпати руками, так як більшість риб отруйна, не можна відривати корали (штраф до 100 $), також радимо використовувати пластикову взуття, яку можна купити в місцевих магазинах. Якщо Вас поранила риба або Ви наступили на морського їжака - негайно покиньте воду і зверніться до лікаря. Раджу утриматися від нічних купань. '''''<big>Не рекомендується:</big>''''' * пити воду з-під крана (для чищення зубів і миття фруктів краще теж використовувати кип'ячену або бутильовану воду), * прохолодні напої "в розлив", купувати лід для охолодження напоїв у продавців вуличної торгівлі, * зловживати алкоголем (вживання алкогольних напоїв не заборонено, але за перебування в нетверезому вигляді в громадських місцях можуть заарештувати), * торгувати наркотиками (єгипетське законодавство передбачає вищу міру покарання), * фотографувати військові об'єкти, збирати "на пам'ять" осколки історичних пам'ятників, * підійматися на піраміди, * купатися і загоряти "топлес", * зрізати і ушкоджувати корали, * купатися в Нілі, * ходити босоніж або лежати на землі без підстилки на берегах Нілу. '''''<big>В Єгипті категорично заборонено:</big>''''' * проходити митний огляд (реєстрацію) в аеропорту в стані алкогольного сп'яніння * ображати представників влади і нешанобливо говорити про країну, уряді і релігії * домагатися ( «приставати») до жінок (навіть дотик до жінки проти її волі, є в Єгипті домаганням) * чіпати, ламати або вивозити корали або черепашки * вивозити з країни вироби з коралів * вивозити з країни ліки або сувеніри з метою продажу (бізнесу) == Зв'язок == '''''<big>Інтернет:</big>''''' Якщо ви зупиняєтеся в готелях Хургади, та й у будь-якому іншому місці в Єгипті - будьте готові до того, що інтернет буде або: поганий, відсутній або платний. У будь-якому випадку раджу вам після прильоту в аеропорт Хургади купити сім карту місцевого оператора зв'язку ''(Водафон (Vodafon), Етисалат (Etesalat), Оранж (Orange)''. Є сім карти працюють тільки для інтернету і є сім карти, що працюють і на дзвінки і на інтернет.Торгівельна точка знаходиться після проходження паспортного контролю, перед стрічкою отримання багажу.Ціна залежить від оператора мобільного зв'язку і від кількості Гігабайт інтернету.Вам необхідно надати паспорт для оформлення сім карти на ваше ім'я.Якщо кількість Гігабайт закінчуватися в процесі використання інтернету, ви можете поповнити рахунок у будь-якому маркеті у місті. Найпопулярніший і відповідно дорогий оператор зв'язку Водафон (Vodafon), наступний за популярністю Оранж (Orange) та останній Етисалат (Etesalat), за якістю зв'язку останній анітрохи не поступається попереднім операторам зв'язку. Якщо не вдалося купити цю карту в аеропорту, тоді вам необхідно знайти біля вашого готелю магазини мобільного зв'язку будь-якого з операторів і придбати там цю карту. Раджу після покупки цієї картки відразу вставити її в телефон і перевірити, тому що в деяких телефонах необхідно зробити відповідні налаштування для інтернету і вибрати потрібну мобільну мережу. Продавці зазвичай охоче готові допомогти Вам у налаштуваннях. Також, важлива інформація, після закінчення вашого відпочинку, після вильоту з країни після закінчення 3 місяців, якщо ви не використовуєте цю карту, а саме - не здійснюєте вхідних та вихідних викликів і не поповнюєте карту, то оператор автоматично її блокує. '''''<big>Туристична поліція:</big>''''' +2 (065) 3543365. '''''<big>Аеропорт</big>''''': +2 (065) 3414213 == Туристична інформація == Місто також є відправною точкою для інших туристичних об'єктів, в т.ч. [[Каїр]], [[w:Гіза|Гіза]], [[w:Луксор|Луксор]], [[w:Карнак_(Єгипет)|Карнак]], [[w:Долина_Царів|Долина царів]], [[w:Абу-Сімбел|Абу-Сімбел]], [[w:Аравійська_пустеля|Аравійська пустеля]], острови Червоного моря. Дістатися до [[w:Шарм-еш-Шейх|Шарм-ель-Шейха]] можна на [[w:Катамаран|катамарані]] або на літаку, відвідавши [[w:Синайський_півострів|Синайський регіон]] (включаючи гору Синай і монастир Святої Катерини). ''Клініка Хургади'' - медична клініка з англомовними та польськомовними лікарями. Приймаються поліси міжнародного туристичного страхування. ''Лікарня Ель Гуна'' - професійна медична допомога на Червоному морі. Різноманітні відділи з англійською, французькою, російською та німецькою мовами персоналу. Часто приймаються міжнародні страхові поліси. == Куди далі == '''''Луксор''''' - ще один очевидний і популярний напрямок. Це можна зробити під час одноденної поїздки, хоча це трохи божевільно, і здебільшого 20-годинний день. '''''Асуан''''' - досягнуто Луксором, але менше клопоту. Через озеро Насер щотижня курсує пором до Ваді Халфа в Судані, єдиного сухопутного маршруту між двома країнами. {{footer|ispartof=Єгипет|type=Місто}} 1aq0t15lvm591djjt1137t8dxpm0s3u 0 3581 35798 31755 2024-06-22T00:13:20Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35798 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Джерба''' — це курортний острів, який знаходиться на відстані п'ять кілометрів від південного узбережжя [[Туніс]]у у [[Середземному морі]] у південній частині заливу [[Габес]]. Джерба є найбільшим островом поборежжя [[Північна Африка|Північної Африки]]. Головне місто Джерби — [[Хумт-Сук]]. Тут безліч рибних ресторанів, старий порт Ажим, стародавня синагога Гріба, якій вже 26 століть і в якій зберігаються стародавні сувої Тори. Звідси легко вирушити на екскурсію [[Сахара|Сахарою]], в бедуїнські поселення з химерною архітектурою. На Джербі водяться фламінго, які зовсім не бояться людей — ці птахи гніздяться на маленькому окремому острівці. Однією з головних причин відвідування Джерби є можливість досліджувати пустелю. Можна відправитися на короткі або тривалі сафарі в пустелю, які включають катання на дюнах, спостереження за зірками, сон у таборах бедуїнів, милування унікальною місцевою дикою природою та багато іншого. У маленького Тунісу не так багато сусідів. На материку він межує всього з двома країнами, Алжиром та Лівією, і вони обидві своєрідні, ще не цілком доступні для туристів. Через море знаходяться європейські сусіди Тунісу: Італія (острів Сицилія), Мальта, Іспанія, Франція і Монако. Компанія Mastercard, яка майже 10 років вивчає глобальні тренди міжнародного туризму, представила Global Destination Cities Index: Play – рейтинг найпопулярніших місць серед туристів, які подорожують з метою відпочинку і розмістила Джербу на третьому місці з рейтингом 97,7% у 2017 році. == Зрозуміти == Легенди говорять про те, що на Джербі німфа Каліпсо тримала в полоні Одіссея. В Тунісі можна виділити дві мови і один діалект: * класичний арабська (на ньому пишуть і читають); * туніський діалект арабської мови, який поєднує в собі елементи як арабської, так і французької та італійської мов; * французька мова — багато жителів на ньому говорять, пишуть і читають. == Погода == Зима на Джербі помірно тепла і сонячна, з рідкісними дощами температура моря занадто низька для комфортного купання. Весною поступово теплішає, з кінця квітня починається купальний сезон. На заміну фламінго, що відлетіли, острів заповнюється туристами, що приїхали на відпочинок. Влітку дощів практично не буває. Вдень спекотно, проте морський клімат острова, позбавлений підвищеної вологості через близькість Сахари, дозволяє легко переносити спеку. У вересні та жовтні спека потихеньку спадає, але море продовжує залишатися теплим. Листопад — вже справжня осінь, купальний сезон закінчується. Тут як пощастить — можуть йти дощі, а може дні безперервно світити сонце. Клімат в Тунісі середземноморський на півночі і вздовж узбережжя; тропічний, пустельний на півдні і всередині країни. Найкращий час для відвідування Джерби і насолоди сонцем і морем - літо, з червня по вересень. У травні температура досить тепла, особливо в другій половині місяця, але море ще прохолодне. У жовтні море ще тепле, і ще багато теплих і сонячних днів, але на північі може бути деяка хмарність і легкий вітер. == Як дістатись == Для перетину кордону громадяни України мають попередньо отримати візу або мати туристичний пакет з готельним ваучером, заброньований через туристичну агенцію. Бронювання готелю, зроблені пасажиром самостійно, не вважаються підставою для безвізового в'їзду. Таким чином, безвізовий режим діє для українців, які їдуть відпочивати в складі туристичної групи, віза безкоштовно видається в самому аеропорту. В рамках індивідуального туризму необхідно оформляти стандартну національну візу (вартість близько 7 USD). Якщо ви плануєте відвідати Туніську Республіку в приватному порядку, транзитом, по інтересам, пов'язаним з бізнесом і тому подібним, про отримання дозволяючих в'їзд документів, необхідно потурбуватися заздалегідь. Стандартна короткострокова віза в Туніс дасть вам право перебувати в країні протягом 30 діб з дня відкриття. Такий самий термін у туристичної візи, що оформляється в аеропорту при в'їзді. Також консульство може видавати візу з терміном знаходження у державі 90 днів або строго на час, який ви плануєте провести у Тунісі, згідно заброньованих квитків. === Літаком === [http://www.aeroport-de-djerba-zarzis.com/ Міжнародний аеропорт Джерба-Зарзіс] розташований поблизу [[Мелліта|Мелліти]], лише за 8 кілометрів від [[Хоумт-Сук]]а. Прямого сполучення аеропорту з аеропортами України немає. Зазвичай шлях прогладають через Європу (Мюнхен, Париж, Мілан, Варшава). З однією пересадкою середні ціни на квиток в одну сторону 8 000 гривень, з двома — 5 500 гривень без багажу. Квитки на дешевші чартерні рейси, як правило, продаються у складі туристичного пакету, але за бажання їх можна придбати в турагентстві без прив'язки до готелю. Аеропорт Джерба-Зарсіс розташований на північному заході Джерби, за 8 км на захід від адміністративного центру острова — міста Хоумт-Сук і за 15-30 км від готелів головної туристичної зони Мідун. Якщо трансферт не замовлений заздалегідь, найзручніше дістатися місця на таксі. Таксі — найефективніший і найшвидший спосіб дістатися до міста. Орієнтовна вартість поїздки — 7 TND до центру Хумт-Суку та 14-18 TND до курортних готелів на північно-східному узбережжі. Час у дорозі 20 хвилин. === Потягом === Лінія поїзда закінчується в Габесі, за 70 км на північний захід. Звідти ви повинні сісти на автобус або лоуаджі аби доїхати до Джерби. === Автомобілем === Поїздка від Тунісу до Джерби займе приблизно 6-7 годин без пересадок, але не забудьте зробити зупинку у таких містах, як Хаммамет, Сус, Монастир, Сфакс і Габес. Автомагістраль у досить хорошому стані, швидкість 110 км/год. По дорозі є близько 5 платних зупинок, кожна з яких коштує в 2019 році від 2 до 4 TND. Автомобільний пором між материком і островом дуже дешевий — він коштував 0,80 TND в одну сторону за невелику машину в 2019 році. Будь ласка, зверніть увагу, що очікування, щоб сісти на пором, може зайняти навіть годину, тому враховуйте це. === Автобусом === Автобуси між південним автовокзалом Тунісу та центром [[Хоумт-Сук]] коштують 26 750 TND і займають близько 8 годин. У вартість проїзду входить поїздка на поромі до острова. Нічні поїздки поширені і досить комфортні. Є також лоуажs з Габеса та більшості інших міст регіону. Пам'ятайте, що подорожі з півночі повинні перетинатися на поромі в Ель-Йорф, який може спричинити тривалі затримки. Виділіть принаймні годину на цю частину вашої подорожі. === Кораблем === Щоб сісти на пором, потрібно спочатку дістатися до Марселя, або до Генуї, або до острова Сицилія. Що стосується поромів і кораблів, то тут великий вибір як маршрутів, так і цін. Морську подорож і романтичніше, і цікавіше, і красивіше, звичайно, якщо ти легко переносиш хитавицю. З Франції відправляються пороми до Тунісу з Марселя. За часом це займе близько 25 годин. Пором ходить 5 разів на тиждень з травня по вересень і 2 рази в тиждень в інші місяці. Ціна — 250–300 EUR туди-назад. З Італії в Туніс можна відплисти з міста Генуя (щоденний пором, у дорозі 25 годин, вартість квитка від 100 EUR) і з острова Сицилія. З Сицилії відправляються кілька поромів: * Трапані — Туніс (в дорозі 6-7 годин, ціна квитка від 50 EUR, 1 раз у тиждень); * Палермо — Туніс (ціна квитка від 50 EUR, в дорозі близько 7 годин, 1 раз у тиждень); * Трапані — Келебия (3 рази в тиждень з червня по вересень, ціна квитка від 50 EUR, у дорозі 5 годин); * Катання — Туніс з зупинкою на Мальті (1 раз в тиждень, в дорозі близько 12-14 годин, ціна квитка від 75 EUR). === Правила в'їзду і виїзду === Для в'їзду до Тунісу необхідний закордонний паспорт (термін дії мінімум 3 місяці з дня закінчення поїздки), туристичний ваучер і страховий поліс. Віза для громадян України, що в'їжджають до Тунісу з метою туризму прямими авіарейсами (туди-назад) на термін до 30 днів не потрібна. Штамп про в'їзд безкоштовно ставиться в пункті перетину кордону по прильоту, також на місці заповнюється імміграційна картка. Підставою для в'їзду в країну є туристичний ваучер і авіаквиток. Для дітей, які подорожують на відпочинок без супроводу батьків (у складі дитячої групи, з далекими родичами і друзями батьків і т.п.), необхідна нотаріально завірена довіреність на ім'я супроводжуючої дитину особи. Слід пам'ятати, що в'їзд на підставі туристичного ваучера не має на увазі можливість виїзду в сусідні країни і повернення назад. Наприклад, не можна скористатися поїздкою в Туніс для подорожі в сусідній Алжир або Лівію і повернутися назад в Туніс. В'їзд в Алжир відбудеться без проблем, проте в Туніс вже не пустять, так як ваучер дійсний виключно в рамках одноразового в'їзду в країну і проживання в готелі. Обмежень на пересування по країні немає. Ввезення іноземної валюти не обмежене, національної - заборонений. Дозволений вивіз ввезеної іноземної валюти. У разі ввезення і передбачуваного вивозу більше $ 1000 на людину рекомендується до проходження митниці задекларувати валюту в спеціальному віконці «Declaration de devises». Національна валюта змінюється на іноземну в межах 30% від суми обміну, але не більше 100 TND на людину. Безмитно в Туніс можна ввозити до 2 л. алкогольних напоїв міцністю до 25%, до 1 л. напоїв міцністю понад 25% і до 20 пачок сигарет. Речі і предмети, що ввозяться в товарній кількості, вилучаються. Заборонений транзит предметів старовини, зброї та боєприпасів, фото- і відеопродукції порнографічного змісту, тварин, що охороняються і виробів з їх шкур і шкіри, деяких медикаментів і наркотичних речовин. Вивозити можна практично все, в тому числі килими, сувеніри, золото, срібло, фрукти. При вивезенні з Тунісу килимів на кордоні необхідно пред'явити чеки з магазинів, де були зроблені покупки. У магазинах «DUTY FREE» туніського аеропорту національну валюту не приймають. == Транспорт == Найкращий спосіб дістатися куди-небудь у Джербі — це таксі. Вони дешеві і доступні на всіх основних пляжних курортах, скрізь і в будь-який час дня і ночі. Як тільки ви знайдете водія таксі, який вам подобається, запитайте його номер телефону, і він із задоволенням прийде за вами і підвезе. Як правило, 2-3 машини, пофарбовані в жовтий колір, постійно чергують біля входу до готелю. Оплата проїзду за лічильником: посадка — 0,450 TND, 1 км пробігу — 0,500 TND, година очікування — 15 TND. З 20:00 до 7:00 діє нічний тариф, який на 50% вищий за денний. Головне обмеження поїздок на таксі — заборона виїзду з острова. Виїхати в розташовані на материку Сусс, Туніс, Бізерту, Габес, Сфакс можна автобусом з міжміського автовокзалу в центрі Хумт-Сука. Поїздка до найближчого до нього материкового Медуніна коштуватиме 7 TND. Якщо ви група, ще один хороший варіант — використовувати спільні таксі, які прямують до фіксованого пункту призначення. Вони йдуть тільки тоді, коли наповнюються. Якщо вам потрібна резервація назад в аеропорт, треба запитати запитати у своєму готелі. Практично до будь-якого місця Джерби можна доїхати рейсовими автобусами. Щоправда, вони ходять рідко і зазвичай під зав'язку забиті місцевими жителями. Альтернатива — маршрутки-«лoуaдж» білого кольору на 6-8 осіб, які вирушають у міру заповнення. Вартість поїздки автобусом на коротку відстань — 0,400-1 TND, проїзд автобусом або маршруткою між містами Мідун і [[Хоумт-Сук]] (15 км) — 2 TND, на таксі — 8 TND. Якщо у вас є час, оригінальний спосіб оглянути Джербу — це на велосипеді або невеликому мотоциклі. . Плоский рельєф острова добре підходить для велосипедних прогулянок. Великий орендувати можна у великих готелях (12 TND на пів дня і 20 TND на цілий день) або у вуличних пунктах прокату. Єдине, що може зіпсувати враження від поїздки — сильний вітер і собаки, які переслідують двоколісний транспорт. Додаткову інформацію про оренду можна отримати у готелі. В [http://www.aeroport-de-djerba-zarzis.com/ аеропорту Джерба-Зарсіс,] містах [[Хоумт-Сук]] та Мідун відкрито представництва прокатних компаній Avis, Europcar, Budget. Вартість оренди авто економ-класу у міжнародних прокатників — від 117 TND на день або від 507 TND за тиждень. У Хоумт-Суку та Мідуні є офіси місцевих контор. Їхнє кредо — мінімум формальностей при оформленні документів та застава готівкою у розмірі 500–1000 TND. Ціни — від 80 TND на день — цілком відображають нижчий технічний стан машин. Вартість бензину — 1,630 TND/л. Штраф за перевищення швидкості — до 120 TND, за водіння у нетверезому стані — від 120 до 6000 TND. Максимальна швидкість на дорогах острова — 70 км/год, у населених пунктах — 50 км/год. Рух на Джербі не відрізняється інтенсивністю, заторів не буває, паркування безкоштовні, дорожні покажчики арабською та французькою мовами. Слід лише пам'ятати, що в містах багато шалених велосипедистів, а місцеві водії схильні нехтувати правилами. == Що відвідати == '''Старе місто Хоумт-Сук''' Старе місто Хоумт-Сук (головне місто Джерби) із його химерним лабіринтом провулків, прикрашеними мальовничими побіленими будинками та магазинами з різнобарвною керамікою, чудовий початок ознайомлення з місцевістю під час прогулянок. Серед провулків Хоумт-Сук можна побачити ряд добре збережених фондуків (караван-сараїв). Ці торгові заїжджі двори поєднували спальні приміщення, стайню для тварин і складські приміщення для багатьох мандрівних купців, які подорожували по Північній Африки, скуповуючи сіль, спеції та текстиль для повернення до Європи. Їх типова структура зазвичай мала форму ряду кімнат, висотою в кілька поверхів, побудованих навколо аркадного внутрішнього дворика. Сьогодні багато фондуків у Хоумт-Сук тепер функціонують як бутик-готелі чи ресторани та були ретельно відреставровані. Для багатьох відвідувачів це одне з найкращих місць для шопінгу на острові. Виставки традиційних ремесел на вулицях ринку включають берберські ювелірні вироби, текстиль, традиційне взуття, латунні та срібні вироби, вироби зі шкіри та розписана вручну кераміка. Це мрія шопоголіка, якій мало хто опирається. Закінчивши покупки на день, можна вирушити до крихітної гавані з човнами пастельних тонів, що качають Середземним морем, щоб відчути минуле рибальського селища Хоумт-Сук. '''Музей традиційної спадщини Джерби''' Цей цікавий невеликий музей — це місце куди потрібно прийти, якщо ви хочете копнути трохи глибше під шкіру курорту Джерби. Незважаючи на невеликі розміри, галереї тут демонструють вражаючу кількість експонатів, усі зосереджені на місцевій спадщині Джерби, вони допоможуть дослідити та збережегти культурні традиції острова. Окрім експозицій, присвячених історії острова, є добре підібрані експонати, присвячені єврейській спадщині Джерби, та захоплюючі демонстрації яскравих традиційних костюмів, красивих старих прикрас, антикварної кераміки та екстравагантно різьблених весільних скринь. Музей розташований поруч із красивим Зауя 18-го століття Сіді Зітуні. Відвідувачі також можуть увійти в цей мавзолей, щоб побачити його вражаючі стелі зі сталактитом. Адреса: [https://www.google.com.ua/maps/place/Djerba+Traditional+Heritage+Museum/@33.8798298,10.8601734,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x13aaa4ec288afa87:0x834c602e9912d782!8m2!3d33.8798298!4d10.8623621?hl=ru проспект Абдель Хамід ель Каді, Хоумт-Сук.] '''Бордж-ель-Кебір''' З 13 століття над портом [[Хоумт-Сук]] відкривається форт. Початкова будівля була зміцнена в 15 столітті, але пізніше в 16 столітті була вже замінена, коли [[w:Тургут-реїс|корсар Драгут]] побудував тут масивну фортецю Бордж-ель-Кебір, щоб дивитися на затоку. Починаючи з 1960-х років, для збереження будівлі проводилися масштабні реставраційні роботи. Якщо піднятися сюди, відкривається чудовий вид на гавань Хоумт-Сук. Між фортом і гаванню можна побачити невеликий обеліск, що вшановує піраміду черепів, яку тут поставив [[w:Тургут-реїс|Драгут.]] Адреса: [https://www.google.com.ua/maps/place/Borj+El+Kebir/@33.5304932,10.5114427,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x125531e3c5a96ce7:0x27462ce8d4cdbec7!8m2!3d33.5304932!4d10.5136314?hl=ru Rue Ulysse, Houmt Souk.] '''Дослідницький парк Джерби''' Дослідницький парк Джерби розташований на прибережній дорозі острова, за 20 кілометрів на схід від [[Хоумт-Сук]]а. Комплекс поєднує в собі музей Лалла Адрія та крокодилячу [[Ферма Джерба Експлор|ферму Джерба Експло]]<nowiki/>р​. Спеціально побудований сучасний музей Лалли Адріа присвячений ісламській культурній спадщині та мистецтву. Він містить вражаючу колекцію з понад 1000 експонатів, представлених у 15 галереях. Експонати традиційного одягу та костюмів 18-го та 19-го століть, туніської кераміки, релігійних артефактів та антикварного текстилю демонструють різноманітність ісламського мистецтва, яке створили країни [[Північна Африка|Північної Африки]] та [[Близький Схід|Близького Сходу]]. Неподалік від музею знаходиться крокодилова [[ферма Джерба ​​Експлор]], невеликий природний парк, де можна побачити понад 100 крокодилів, які відпочивають у спеціально побудованій ландшафтній лагуні та навколо неї. [https://www.google.com.ua/maps/place/Djerba+Explore+Park/@33.8187713,11.0410234,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x13aa97691808ab8f:0x9d24e6456ef142cc!8m2!3d33.8187713!4d11.0432121?hl=ru Адреса: Route Touristique, Мідун.] '''Синагога Ель-Гріба''' Ель-Гріба є найвизначнішим нагадуванням Джерби про жваву єврейську громаду острова, яка зараз зникла. Хоча зовні вона є не дуже вражаючою і не такою порівняно старою (синагога була побудована в 1920-х роках), це місце має історію, яка йде набагато вглиб. Одна місцева легенда говорить, що святий камінь (можливо, метеорит) упав тут на землю, що вказує на релігійне значення цього місця. Інтер'єр синагоги обшито тонкими панелями та містить важливі й цінні старовинні сувої [[w:Тора|Тори]]. Щороку, через 33 дні після Великодня, Ель-Гріба є місцем найважливішого єврейського паломництва в [[Магриб]]і ([[Північна Африка]]). Оглянувши синагогу, вирушайте до самого центру [[Ер-Ріада]], де на вузьких вуличках району Джербахуд розміщені барвисті сучасні фрески вуличного мистецтва, вперше намальовані в рамках проекту вуличного мистецтва в 2014 році. Адреса: [https://www.google.com.ua/maps/place/El+Ghriba+Synagogue/@33.819361,10.8761067,13.34z/data=!4m5!3m4!1s0x13aabb3e351a09ef:0xa98836b1aa65a531!8m2!3d33.813986!4d10.8589255?hl=ru Hara Sghira Er Riadh, Джерба.] '''Село Гуелала''' Село Гуелала є головним гончарним центром Джерби, а на головній вулиці розташовані керамічні майстерні, які демонструють свої вироби відвідувачам. Кажуть, що тут проживає приблизно 450 місцевих гончарів, тому варто відвідати хоча б одну майстерню, щоб відчути це стародавнє ремесло. Традиційними керамічними виробами Гуелали є неглазуровані глеки для зберігання, створені за зразком стародавньої амфори, але в наші дні також переважає яскраво розписана кераміка. Глину, яку використовували гончарі, викопують із валів глибиною до 80 метрів, висушують протягом двох-трьох днів, а потім розбивають і змішують з водою (прісною — для червоної кераміки, солоною — для білої). Кераміку залишають висихати протягом 60 днів, а потім обпалюють протягом чотирьох днів у напівпідземних печах, в яких вона залишається ще десять днів для поступового охолодження. Якщо у вас є настрій для шопінгу, перебуваючи на Джербі, це місце саме те місце. Гуелала також є домом для музею Гуелала, де демонструються традиційні костюми та різноманітні діорами, що зображують традиційну культуру. Адреса музею Гуелала: [https://www.google.com.ua/maps/place/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9+%D0%93%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D0%B0/@33.7293464,10.8677416,14.98z/data=!4m5!3m4!1s0x13aab916679810eb:0x90c302af6d097ca5!8m2!3d33.7324031!4d10.8655334?hl=ru Guellala.] '''Пляж Сіді Махарес''' Найпопулярнішим пляжем Джерби є пляж Сіді Махарес — ідеальне місце, щоб відпочити та засмагати на сонці після довгих прогулянок на базарі та покупок кераміки. Це найстаріший курортний пляж на острові, а отже, і найрозвиненіший, з ресторанами та кафе, що пролягають по всій довжині, і безліччю шезлонгов, лежаків і парасольок, які можна орендувати. Піщаний берег простягається приблизно на 13 кілометрів аж до [[Мис Рас Тургенес|мису Рас Тургенес]], де є маяк. '''Мідун''' Мідун, оточений фруктовими садами і фініковими пальмами, розташований приблизно в 16 кілометрах на південний схід від [[Хоумт-Сук]], є найбільшим ринковим містом Джерби. Усі відвідувачі повинні спробувати потрапити на галасливий п'ятничний ринок. Старий район Медини сповнений чудових будівель, вузьких провулків і високих стін із розсипаними деталями побілки. Населення села налічує багато нащадків рабів, які спочатку були привезені сюди з [[Судан]]у. Якщо ви будете тут у літні місяці, щотижня влаштовують культурне шоу з народними танцями та парадами верблюдів. '''Пляж де ла Сегіа''' Ця п'ятикілометрова ділянка білого піщаного пляжу лежить між [[Агір]]ом і [[Рас-Лалла-Хадрія|Рас-Лалла-Хадрією]], за 25 кілометрів на південний схід від [[Хоумт-Сук]]. Це чудове місце, щоб провести день, з менш розвиненою береговою лінією, ніж пляж Сіді Махарес, але з усіма послугами, які вам знадобляться. Парасольки, шезлонги та лежаки можна орендувати вздовж берега, а також є багато ресторанів і кафе. Це хороший вибір для туристів, які шукають менш переповнену пляжну лінію, хоча в літні вихідні очікуйте, що на пляжі з вами буде багато інших людей. '''Нефта''' Для багатьох людей подорож до Тунісу не була б повною без принаймні швидкої прогулянки по пісках могутньої [[w:Сахара|Сахари]]. Якщо ви зупиняєтеся у Джербі, найпростішим місцем, щоб відвідати пустелю, є Нефта. Це місто-оазис є основним центром вирощування фініків і має чудово збережену старовинну медіну, де провулки показують будинки, прикрашені цегляними фасадами, а ще куполи та мінарети мечетей між ними. Однак більшість туристів прямує за місто. Приблизно в 15 кілометрах на захід від Нефти розташована велика дюна (відгалуження відомого регіону [[w:Великий_Східний_Ерг|Східних дюн Сахари Гранд-Ерг]]), де ви можете відчути смак життя пустелі. Звідси також легко дістатися до приголомшливих пейзажів каньйону [[Ущілина Селья|ущілини Селья]]. == Чим зайнятись == 5 речей, які потрібно зробити на Джербі: # Випробувати на собі цілющу силу [[w:Таласотерапія|таласотерапії]]. # Купуючи сувеніри, торгуватимуться до останнього міліма, яких у кожному динарі рівно тисяча. # Шанувальникам «Зоряних війн» знайти в портовому Аджимі забігайлівку, де піщані штурмовики зупинили Люка та Обі-Вана. # Зробити тату хною на долоні. # Піти з рибалками на нічний лов восьминогів. == Що купувати == Сук в перекладі з арабської означає ринок, і вам неодмінно варто відвідати один з них в [[Хоумт-Сук]], столиці острова. Тут продається все між небом і землею. Товари від інструментів до сирого м'яса до сувенірів. Ринок — одне з небагатьох місць, де можна побачити жіноче населення. У кав'ярнях та в невеликих селах видно лише чоловіків. Як і сотні років тому, найдорожчий сувенір із Джерби — туніський килим. Печатка ONAT на звороті підтверджує його походження, правильну щільність і необхідну кількість вузликів. На другому місці після східного килима йде кальян. Купуючи його для інтер'єру, можна вибрати менший розмір, якщо за прямим призначенням — з шахтою не менше 50 см, зробленою з нержавіючої сталі. У лавках і магазинах острова дуже багато виробів зі шкіри — сумок усіляких розмірів, портмоне, ременів, пуфів, капців із загнутими, як у Маленького Мука, ​​носами. Однак при покупці слід перевіряти їхню якість. Любителям екзотики сподобаються дерев'яні ляльки у національних костюмах та традиційні барабани «дарбуки», обтягнуті козячою шкірою. Серед масивних срібних прикрас у берберському стилі цікаві вироби «схаб» із шматочками амбри, яка при зіткненні зі шкірою видає легкий аромат. У Тунісі не люблять кредитних карток. Навіть за наявності терміналу в торгових центрах, продавці просять готівку. У селах є місцеві майстри, зокрема гончарні та керамічні вироби, килими, кошики та шкіряні вироби. Багатство оливкового дерева добре проявляється в різьблених мисках, кухонному начинні і навіть у ювелірних виробах. '''Ринок [[Хоумт-Сук]]''' Відвідайте базар Хумт-Сук, щоб відчути смак справжнього східного базару. Тут продаються товари: від виробів ручної роботи до традиційного одягу, спецій, свіжих продуктів тощо. Торг — це частина досвіду. Корисна інформація: Адреса: [https://www.google.com.ua/maps/place/Bazar+Houmt+Souk/@33.8914092,10.8848011,11.58z/data=!4m5!3m4!1s0x13aaa4e8e901c5c5:0x240e913444f2e658!8m2!3d33.8765608!4d10.858372?hl=ru Houmt Souk, Джерба.] '''Дар Бібіне''' Дар Бібіне — це дім традиційної острівної архітектури, де зберігаються різноманітні твори мистецтва. Приходьте, щоб подивитись на місцеву ремісничу сцену з керамікою, дизайном та сучасним мистецтвом. Корисна інформація: Адреса: [https://www.google.com.ua/maps/place/%D0%94%D0%B0%D1%80+%D0%91%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B5/@33.7694557,11.1450416,10.56z/data=!4m8!3m7!1s0x13aabb1a514ca6a9:0x3fc3e456c19623b1!5m2!4m1!1i2!8m2!3d33.8207292!4d10.8551198?hl=ru Rue Abdel Wahab, Джерба.] Веб-сайт: www.darbibine.blogspot.com Телефон: +216 94 712 482 Електронна пошта: info@darbibine.com '''Аріес''' У цьому невеликому магазині ви отримаєте ексклюзивний шовк з цього району. Від шарфів до суконь ви можете купити все. А власниця Марі Аріес навіть перекроїть речі до ваших потреб. Корисна інформація: Адреса: [https://www.google.com.ua/maps/place/Aries+Djerba+-+Chez+MARIA/@33.8801034,10.8439977,12.92z/data=!4m5!3m4!1s0x13aaa4e8e3107103:0xbe027b8e176372f3!8m2!3d33.8761208!4d10.8590355?hl=ru Rue 9 Avril, Houmt Souk, Джерба.] Телефон: +216 75 650 100 Електронна пошта: ariesdjerba@yahoo.fr == Де поїсти == У меню будь-якого закладу громадського харчування, що поважає себе, є гострий м'ясний суп «шорба», пряні ковбаски «мергез», фарширований бараниною солодкий перець «фелфел махші», жарке з бараниною «тажині» і, звичайно, падишах місцевої кухні — «кус-кус» з тушкованим м'ясом та овочами. Ще один неодмінний учасник будь-якого застілля — «харісса», гострий густий соус із червоного перцю, часнику та оливкової олії. Потрібно віддати належне стравам із свіжовиловленої риби та морепродуктів. Найкраще це зробити у гавані [[Хоумт-Сук]], відомої своїми рибними ресторанами. Дорогі ресторани з міжнародною кухнею слід шукати у фешенебельних курортних готелях. А от місцеві десерти — тістечка з мигдалем та фініками чи «самса» з тонкого тіста з кунжутом гарні у закладах будь-якої категорії. Особливо з м'ятним чаєм або міцною кавою з кардамоном. Вартість обіду в піцерії — 10-12 TND з особи, у простенькому ресторані — 25-30 TND, вечеря з вином у дорогому ресторані готелю — від 50 TND. Незважаючи на релігійні канони, у Тунісі виробляють гарне вино, лікер із фініків та горілку з інжиру. Ціна банки пива в магазині від 1 TND, пляшки вина — від 7 TND. У ресторанах ціни на алкоголь у 2-4 рази вищі. 1. Ресторан Haroun Також відомий як "Принцеса Харун". Один із найкращих ресторанів на острові. Досить високі ціни, але завжди найсмачніша свіжа риба, морепродукти та вино. Існує дрес-код, тож у плавках не увійдеш. Є зал для некурців та бар. Середній рахунок: 20-50 $ Кухня: арабська, європейська, рибна, бар Адреса: Djerba, Houmt Souk, La Port Режим роботи: 12:00-15:00, 18:00-22:00 2. Ресторан "El Ferida" Гарний ресторан в арабському стилі чудово підходить для романтичних подій. Відмінна традиційна кухня та концерти живої музики у вечірній час. Ресторани Тунісу не часто відповідають такому рівню обслуговування. Середній рахунок: 20-50 $ Кухня: арабська, французька Адреса: Djerba, rt. Touristique 3. Ресторан Delice Resto Вишукана закусочна. Готують тут дуже смачно. Страви подають у глиняних горщиках. Обов'язково скуштуйте не тільки рибні та м'ясні страви, а й яблучний пиріг з ванільним морозивом. Середній рахунок: 20-50 $ Кухня: арабська, рибна Адреса: Jerba, Midoun, rue Ali Belhaouane, 14 Режим роботи: нд – вихідний 4. Ресторан Le Petit Pecheur Спокійний ресторанчик у порту. Сюди приходять скуштувати чудову свіжу рибу, приготовлену на грилі. Алкогольні напої не подаються. Середній рахунок: 20-50 $ Кухня: арабська, рибна Адреса: Djerba, Houmt Souk, La Port Режим роботи: 08:00-23:00 5. Ресторан Chouchou Недорогий ресторанчик із приємною атмосферою. Завжди теплий прийом. Є гарна тераса, де можна випити м'ятного чаю. Не пройдіть повз кус-кус і креветок. Середній рахунок: до 20$ Кухня: арабська Адреса: Djerba, Midoun, blvd. de l'environnement 6. Ресторан Chez Fatroucha Ресторан спеціалізується на середземноморській кухні. Тут різноманітне меню з екзотичними стравами та гарне обслуговування. Спробуйте чудові макаронні вироби та рибні страви, наприклад салат із копченим лососем та динею. Середній рахунок: 20-50 $ Кухня: арабська, середземноморська Адреса: Djebra, rt. Touristique 7. Ресторан Il Papagallo Найкращий італійський ресторан на острові. Шеф-кухар готує смачні спагетті, пасти, равіолі, піци та салати. Вам залишається тільки вибрати з різних варіантів начинок і соусів, приготовлених за класичними рецептами. Середній рахунок: до 20$ Кухня: італійська Адреса: Djerba, av. Habib Bourguiba Режим роботи: 11:00-23:00 == Де розважити == '''Джерба ​​для дітей''' Найпопулярніша сімейна розвага на Джербі — круїз на стилізованому піратському кораблі до Острова фламінго. Щодня о 9:00 із гавані [[Хоумт-Сук]] туди вирушає ціла флотилія вітрильних суден із командою «піратів». Через 20-30 хвилин кораблі кидають якорі на гарному пляжі, де можна купатися та засмагати. О 12:00 всіх годують обідом, а ще за кілька годин — навантаження на кораблі та зворотний шлях, під час якого «пірати» пригощають усіх чаєм із місцевими солодощами. Вартість морської екскурсії з трансфертом з готелю — від 50 TND для дорослих та від 20 TND для дітей. Але якщо прийти на причал перед відплиттям, можна купити квиток лише за 15 TND. Головний атракціон розважального парку «Джерба ​​Експлор» — крокодиляча ферма з сотнями нільських крокодилів — від багатометрових зубастих страхіть до симпатичних крихітних крокодильчиків, з якими не бояться фотографуватися навіть маленькі діти. Найкраще приїжджати з дітьми в період з травня по початок червня або з кінця серпня по вересень. В цей час африканська спека не така страшна, як в липні-на початку червня або серпня. Вода в морі як правило тепла, а дощів немає. '''Таласотерапія''' Безперечна перевага Джерби — сучасні центри таласотерапії з великим вибором оздоровчих процедур та кваліфікованим медичним персоналом. Всі вони належать готелям 4-5*, але скористатися їхніми послугами може будь-хто. Хоча французи розлучилися зі своїм протекторатом, багато туніських лікарів і фахівців з таласотерапії за традицією здобувають освіту у Франції. За стандартами вода для процедур береться з глибини 6 м на відстані 450 м від берега, де вона чистіша і багатша мінеральними солями та олігоелементами, ідентичними людській плазмі. Також для таласопроцедур використовують водорості, морські грязі, ефірні олії та лікувальну глину «гассул», яку привозять з передгір'їв марокканського [[Атлас]]<nowiki/>у. Оскільки таласотерапія — це не тільки приємний вид відпочинку, але і оздоровлення, попередньо слід пройти консультацію у лікаря, щоб підібрати оптимальну програму. Одні з найбільш затребуваних — «Стрункий силует», «Антистрес», «Легкі ноги», «Антитабак», «Антицелюліт», «Здорова спина». Більшість програм розраховані мінімум на 4 дні та включають 4-5 щоденних процедур: обгортання, гідромасаж, інгаляції тощо. Найкращі таласо-центри розташовані при готелях [https://djerba.hasdrubal-thalassa.com/ru/ Hasdrubal Thalassa and Spa] 5*, [http://moevenpick-ulysse-palace-thalasso.djerba-hotels.net/ru/ Movenpick Ulysse Palace and Thalasso] 5*, [https://www.radissonhotels.com/en-us/hotels/radisson-blu-resort-djerba Radisson Blu Palace Resort and Thalasso] 5*. Середні ціни на програми: 4/6/9/12 днів (з 4 щоденними процедурами) — 960/1420/2160/2700 TND відповідно. У центрах при готелях 4* ціни нижчі на 25-30%. == Де зупинитись == === Середні ціни === Готель "Hotel Djerba Orient", Bp78 Zone Touristique, 4180 Мезрая, Туніс, телефон: 216 75 757 440. Від готелю 15 хвилин їзди до міжнародного аеропорту. До поля для гольфу – 5 км. Заїзд: з 10.00 до 18.00. Виїзд: з 06.00 до 12.00. Ціна: від 1 200 гривень за ніч. [https://palmbeachpalace.magichotelsandresorts.com/fr Готель «Palm Beach Palace Djerba»], 8050 Route Touristique, Mrezga, Туніс, телефон: (216) 72 271 222, e-mail: [[Mailto:reservation@magiclife.tn|reservation@magiclife.tn]]. Оздоровчий готель пропонує гостям широкий спектр процедур з догляду за тілом, наприклад, масаж, таласотерапію, а також сауну, парну та джакузі. Готель розташований за 13 км від міста Джерба ​​і [[Хоумт Сук]]. Заїзд: з 14.00 до 23.00. Виїзд: з 01.00 до 12.00. Ціна: від 1 100 гривень за ніч. === Дорого === [https://djerba.hasdrubal-thalassa.com/en/ Готель «Hasdrubal Thalassa & Spa Djerba»], Zone Touristique — Bp 82, 4116 Мудун, Тунус, телефон: [[Tel:21675730657|(216) 75 730 657]], факс: [[Tel:21675730730|(216) 75 730 730]], e-mail: [[Mailto:djerba@hasdrubal-thalassa.com|djerba@hasdrubal-thalassa.com]]. До послуг гостей спа-центр та оздоровчий центр. Готель чудово розташований навпроти казино, поблизу поля для гольфу з 27-лунками та 18 кілометрів від аеропорту. Заїзд: з 10.00 до 14.00. Виїзд: з 12.00 до 15.00. Ціна: від 1 300 гривень за ніч. Готель [https://dar-chick-yahia.business.site/?utm_source=gmb&utm_medium=referral "Dar Chick Yahia Ile De Djerba"]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, Chikh Yahia, 4530 Mezrane, Туніс, телефон: 216 29 882 635. Відстань від готелю до поромного порту складає 11 км. Відстань до міжнародного аеропорту Джерба-Зарзіс складає 11 км. Заїзд: з 13.00 до 10.00. Виїзд: з 12.00 до 13.00. Ціна: від 1 630 гривень за ніч. [https://royalgardenpalace.com/ru/ Готель «Royal Garden Palace»], B.P.83 — Midoun Zone Touristique Sidi Akkour, 4116 Мідун, Туніс. До послуг гостей ресторан, безкоштовна приватна парковка, відкритий басейн та бар. Відстань від готелю до міжнародного аеропорту Джерба-Зарзіс складає 23 км. Заїзд: з 14.00 до 23.00. Виїзд: з 06.00 до 11.00. Ціна: від 1 600 гривень за ніч. == Застереження == В Тунісі продовжено режим надзвичайного стану, і це означає, що загроза тероризму все ще є, але туристичні зони дуже добре охороняються: при в'їзді скрізь стоять пости поліції, в готелі не пускають нікого з місцевих, тільки туристів, навіть пляжі патрулюють поліцейські на квадроциклах. При виїзді на платні автомагістралі теж скрізь стоїть поліція, яка перевіряє документи у всіх водіїв підозрілих машин, фургонів і вантажівок. Що стосується крадіжки і різного роду шахрайств, то все це вкрай поширене в Тунісі, адже більша частина населення злидарює. Тому їм доводиться йти на крайні заходи. Нижче я розповім, які виверти найчастіше зустрічаються в цій країні і чого тут точно не варто робити: * '''Кишенькові злодії'''. Їх потрібно особливо побоюватися на базарах і ринках. Можуть вихопити Сумку з проїжджаючого повз мотоцикла. Або, наприклад, тебе почнуть відволікати або щось розповідати, а поки ти нічого не підозрюєш, витягнуть з сумки телефон і гаманець. * '''Підроблені Furla та інші марки'''. Так, в Тунісі продають і такі марки, правда велика частина речей шиється тут же в Тунісі. Підробки хорошої якості і дуже близькі до оригіналу, але все-таки підробки, тому не варто вірити торговцю, що пропонує дорогі брендові речі за смішні і не дуже ціни. * '''Завищений чек в ресторані'''. Так-так. Співаєш ти на одну суму, а ось чек можуть принести на зовсім іншу. У такому разі не слід соромитися, варто знову попросити меню і самому підрахувати суму. Офіціант зробить вигляд, що помилився, цим справа закінчиться. * '''Фальшиві екскурсії'''. Не вір ніколи так називаємо поодиноким місцевим гідам: в кращому випадку з тебе просто візьмуть гроші ні за що, а в гіршому ти можеш потрапити в неприємне пригода. * '''«Безкоштовні» браслети, листівки'''. Якщо на вулиці пропонують щось безкоштовно взяти або подивитися, то не варто цього робити. Хвилину потому за це можуть зажадати 10-20 EUR (20-40 TND). * '''Завищені ціни в магазинах, лавках чи на базарах'''. Як я писала вище, для місцевих туристи — це в першу чергу грошові мішки. Навіть якщо ти будеш запевняти, що грошей у тебе немає, тобі не повірять, а спишуть все на жадібність. Так що краще всього спробувати поторгуватися і спробувати збити ціну. == Як вирішувати проблеми == ''Адреса та номери телефонів закордонної дипломатичної установи відповідальності'' Посольство України в Туніській Республіці, Почесне консульство України в місті Сус Адреса       7, rue Saint Fulgence, Notre Dame, 1002, Tunis; rue Soeur Josephine, immeuble Trocadero, 1er etage, office numero 9, Sousse (Почесне консульство) Номер телефону +216 71 849 861 +216 71 704 699, +216 523 443 07 (Почесне консульство) Номер гарячої лінії +216 941 273 42 Електронна адреса emb_tn@mfa.gov.ua Посилання на сайт ЗДУ <nowiki>http://tunis.mfa.gov.ua/</nowiki> == Зв'язок == Для дзвінків зручно купити сім-карту будь-якого з місцевих операторів — Tunisie Telecom, Orange Tunisie або Ooredoo. Вони продаються в аеропорту, салонах зв'язку, спеціальних точках та супермаркетах. Найдешевша — Holiday Sim від Ooredo — коштує 10 TND, половина цієї суми відразу зараховується на баланс. Якщо ви плануєте часто виходити в мережу, є сенс підключити пакет мобільного інтернету. Наприклад, 500 Мб інтернет-трафіку протягом 24 годин за 1 TND або 4 Гб на 30 днів за 20 TND. Ще краще купити сім-карту Tourist Sim від Tunisie Telecom (20 TND, на рахунку 10 TND), що включає тиждень безлімітного інтернет-трафіку. Поповнення рахунку здійснюється за допомогою карток Recharge GSM або Cartes GSM. У більшості готелів, ресторанів, кафе та інших туристичних місцях Джерби є безкоштовна мережа Wi-Fi. Щоправда, швидкість з'єднання та рівень сигналу часто залишають бажати кращого, значно поступаючись мобільному інтернету. == Куди далі == '''Шотт-ель-Джерід''' Одна з найбільш сюрреалістичних екскурсійних визначних пам'яток [[Туніс]]у, Шотт-ель-Джерід — це тривала одноденна подорож з Джерби (290 кілометрів), але вона варта того, щоб витратити цей час. Ця величезний солончак простягається на кілометри, її поверхня — синювато-біла кірка солі. У деяких місцях сіль кристалізувалася у вершини химерної форми або в скупчення різнокольорових відкладень. Весняним відвідувачам особливо пощастило, і вони повинні мати можливість помітити фламінго, які тут розмножуються, будують свої гнізда та виховують дитинчат, перш ніж знову полетіти аж до липня. Адреса: [https://www.google.com.ua/maps/place/%D0%A8%D0%BE%D1%82%D1%82-%D1%8D%D0%BB%D1%8C-%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B4/@33.678128,7.732976,8.63z/data=!4m5!3m4!1s0x1257b06eeca32ae9:0x101418449e20907f!8m2!3d33.7782167!4d8.3964936?hl=ru Туніс.] '''Зарзіс''' Розташований на півострові Аккара з береговою лінією красивих білих пляжів, Зарзіс є другим великим туристичним центром південного [[Туніс (місто)|Тунісу]] (після Джерби). Приблизно в 20 кілометрах на південний схід від Джерби, прибережне місто-оазис, оточене оливковими та фініковими пальмами, а також пишними ринковими садами. Якщо у вас немає часу, щоб відвідати чудовий і спокійний оазис [[Тозер]], то Зарзіс — хороший компроміс. Багато людей приїжджають сюди просто заради пляжів, але саме місто «культурове» повітря, незважаючи на численні туристичні курорти. Це чудове місце, щоб насолодитися культурою провінції Тунісу. '''Меденін''' Спочатку Меденін був важливою відправною точкою на караванних шляхах у внутрішні райони [[Африка|Африки]], і ці органічні зерносховища використовувалися як життєво важливі склади для напівкочових сімей, щоб зберігати своє майно, поки вони були відсутні. Склепінчасті камери були побудовані поруч, одна над одною, у вигляді стільникових блоків висотою до шести поверхів. Більшість з них були зруйновані в 1960-х роках, щоб звільнити місце для розширення сучасного міста, але один особливо мальовничий приклад — Ксар Меденіне — зберігся. Його статус кінозірки приводить сюди зграї відвідувачів, щоб просто побачити його. Адреса: [https://www.google.com.ua/maps/place/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD,+%D0%A2%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%81/@33.3532251,10.546474,10.65z/data=!4m5!3m4!1s0x1254d62866735147:0xf085df215e783c40!8m2!3d33.3399221!4d10.4958678?hl=ru 78 кілометрів на південь від Джерби.] {{footer|ispartof=Туніс|type=Місто}} mwxmpb9ksz1f9cnckzbqpupwd1wjkk5 0 3582 37850 37693 2025-06-17T20:52:06Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37850 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''[[w:Окленд_(Нова_Зеландія)|О́кленд]]''' (англ. ''Auckland'', маорі ''Tāmaki-makau-rau'') є найбільшим містом [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] з населенням понад 1,7 мільйона осіб, а також основною дестинацією, як для гостей країни, так і для внутрішніх туристів. Це яскраве мультикультурне місто, розташоване навколо двох великих природних гавань, воно вважається одним із найпридатніших для життя міст у світі. Він знаходиться в теплій північній частині Північного острова, на вузькому перешийку, який з'єднує півострів Нортленд з рештою острова. == Зрозуміти == Окленд — найбільше місто Нової Зеландії, за даними держстату Нової Зеландії, станом на 30 червня 2021 року, населення Окленда попередньо оцінюється в 1,72 мільйона[[https://www.stats.govt.nz/news/aucklands-population-falls-for-the-first-time 1]]. Крім цього, Окленд є основним економічним і туристичним центром. Понад 1,8 мільйона міжнародних туристів відвідали це місто у 2019 році[[https://www.statista.com/statistics/687393/new-zealand-international-visitors-by-region/ 2]]. Таким чином, сфера туризму відіграє істотну роль у розвитку міста та економіки. Окленд часто називають «Містом вітрил» через надзвичайно велику кількість яхт, які знаходяться у [[Гавань Вайтемата|гавані Вайтемата]] і [[Затоку Хауракі|затоці Хауракі]], а також за любов міста до вітрильного спорту. Крім цього, Окленд можна назвати «Містом вулканів», тому що острови [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] були утворенні вулканічним шляхом, тобто він побудований на Оклендському вулканічному полі, яке складається з приблизно 50 вулканів. Проте, вони всі вважаються неактивними ([[вулкан Рангітото]] був останнім активним вулканом, який завершив свою активність виверженням у середині-кінці 15 століття). Щодо цікавих об'єктів та локацій, місто має велику кількість міських пляжів і парків, численні мистецькі та культурні заклади та заходи. Важливим фактором популярності міста є те, що Окленд часто займає високі позиції у різноманітних рейтингах, наприклад, третє місце у рейтингу "[https://mobilityexchange.mercer.com/insights/quality-of-living-rankings Quality of living city ranking in 2019]" або ж 27 місце в рейтингу «[https://www.topuniversities.com/city-rankings/2019 Best Student Cities 2019]». Однак, Окленд також є найдорожчим містом Нової Зеландії – лише ціни на житло вдвічі або втричі вищі, ніж у [[Веллінгтон|Веллінгтоні]], [[Крайстчерч|Крайстчерчі]] чи [[Гамільтон|Гамільтоні]]. Окленд дуже багатокультурний, із сильною культурою іммігрантів. Близько 40 відсотків населення Окленда народилися за кордоном. Тут проживає найбільше полінезійців серед усіх міст світу. Для деяких полінезійських острівних держав в Окленді проживає більше емігрантів, ніж на їхній батьківщині. Також, тут є велика кількість корінного народу Нової Зеландії — Маорі та популяцій іммігрантів із Великобританії, Китаю, Індії, Південної Африки, Південної Кореї, Філіппін та інших країн. Багата культура Окленда відзначається різноманітними фестивалями та культурними подіями, які відбуваються щорічно. == Клімат == За даними Національного інституту досліджень води та атмосфери (NIWA), клімат Окленду класифікується як субтропічний з теплим вологим літом і м’якою вологою зимою. Це найтепліший центр Нової Зеландії, та одне із найбільш сонячних міст — у середньому близько 2003 сонячних годин на рік. Середньодобова максимальна температура становить 23,7 °C у лютому та 14,7 °C у липні. Сніг в Окленді буває вкрай рідко – останній значний снігопад у місті був у 1930-х роках, хоча невеликі снігові бурі траплялися також у 1976 та 2011 роках. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{Go|name=Аеропорт Окленд|alt=Taunga Rererangi o Tāmaki-Makaurau|address=Ray Emery Drive, Māngere, Auckland 2022, Нова Зеландія|phone=+6492750789|url=https://www.aucklandairport.co.nz/|long=174.78650937291602|lat=-37.00908992950097|content=Міжнародний аеропорт, що обслуговує Окленд, найбільш густонаселене місто Нової Зеландії. Це найбільший і найзавантаженіший аеропорт у країні, який обслужив понад 18,7 млн пасажирів. Тут обслуговується 22 місцевих і 29 міжнародних напрямків ( Air Pacific, Virgin Blue, Emirates, Jetstar Airways). Існує декілька варіантів, щоб дістатися центру міста з аеропорту: прямий трансфер (35 новозеландських доларів), таксі (35-65 новозеландських доларів), громадський транспорт (сісти в автобус AIR від міжнародного терміналу A, вийти на зупинці залізничного вокзалу Папатоето, а потім сісти на потяг до залізничного вокзалу Britomart, який знаходиться в центрі Окленду). Це найдешевший, але найдовший та найменш комфортний варіант.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrRe7MRKLXlK7dq-RS2-tjZtqnmM-KMEFp0jO1Gi8aFhXiGNeXr3fPPFhTbCiO4yKIoArEXzbRL5Xs1EhawcWjL9D1fGqdZqcdqBsH23nopF2vTK7rfRR03UfHcuUmrGN_wghy6=w435-h240-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Auckland_Airport|wikidata=Q45938}} * Північний береговий аеродром (англ. North Shore Aerodrome). Має кілька рейсів з Керікері в затоці островів, Тауранга та острова Великий Бар’єр. === {{Потягом}} === Поїзд Northern Explorer курсує від центру [[Веллінгтон|Веллінгтона]] до станції [https://www.greatjourneysofnz.co.nz/northern-explorer/plan/northern-explorer-stations/auckland-strand-railway-station/ Auckland Strand] на Нгаохо-Плейс у східному центрі Окленда. Довжина шляху дорівнює 681 км і займає близько 12 годин. Поїздка проходить більшу частину Північного острова з можливістю зупинки в національному парку Тонгаріро. Під час подорожі потягом можна побачити різноманітні пейзажі: узбережжя, вулкани та гори, зелені пасовища та багато іншого. Крім цього, є регіональні рейси з Гамільтона. === {{Автомобілем}} === Через зручні та добре розвинуті автомобільні дороги в Новій Зеландії, подорожі автомобілем є досить популярними. З півдня до Окленда можна потрапити по шосе "State Highway 1" чи "State Highway 20". З північної частини острова можна дістатись по шосе "State Highway 1" або вибрати довший шлях — через шосе "State Highway 16". Приблизні відстані до Окленда з різних міст та приблизний час, за який можна дістатися до міста якщо їхати без зупинок: * Вангарей – 160 км, 2 години * Гамільтон – 125 км, 1,5 години * Роторуа – 230 км, 2,75 години * Нью-Плімут – 360 км, 4,5 години * Нейпір – 415 км, 5 годин * Веллінгтон – 650 км, 8 годин === {{Автобусом}} === Автовокзал InterCity Sky, який знаходиться на вулиці Хобсон, 102 (позаду торгового центру Sky City Plaza) є основним вузлом для національної автобусної лінії InterCity та її дочірніх компаній GreatSights і Skip Bus. На вокзалі можна поїсти в кафе, скористатись безкоштовним Wi-fi чи камерою схову. === {{Кораблем}} === Окленд – це великий порт для суден, тут зупиняються понад 100 круїзних лайнерів протягом року, найчастіше це круїзи з Австралії. Більшість з них відправляються з Сіднея, Мельбурна або Брісбена в Австралії. Головний круїзний термінал Окленда, Shed 10, відремонтований у 2013 році, розташований на Квінс-Уорф поруч із центральним бізнес районом та станцією Britomart. == Транспорт == Пересуватися Оклендом є досить легко та доступно, незалежно від того, який варіант був обраний — громадський транспорт, орендований чи приватний автомобіль, таксі, пороми чи велосипед. Громадський транспорт Окленда — один з найкращих способів пересування, тому що це дешево та зручно. Є такі варіанти як поїзд, автобус та пором, проте будь-яким з них легко подорожувати по всьому регіоні, зокрема по центральній частині міста, з регулярними маршрутами до більшості туристичних місць, основних визначних пам’яток, торгових та розважальних центрів. == Що відвідати == В Окленді є чимало захоплюючих місць та об'єктів, які варто побачити кожному туристу, серед них є такі: * [https://skycityauckland.co.nz/sky-tower/ Sky Tower]. Ця будівля досягає висоти 328 метрів. За функціональним призначенням вона є телекомунікаційною вежею, була побудована між 1994 і 1997 роками. Звідти відкривається чудовий вигляд на панораму міста, а також у верхній частині вежі є ресторан "Orbit", в якому можна поїсти з гарним видом на місто. * {{See|name=Собор Святого Патрика|alt=Saint Patrick's Cathedral|address=43 Wyndham Street, Auckland Central, Auckland 1010, Нова Зеландія|phone=+6493034509|url=https://www.stpatricks.org.nz/|lat=-36.84642996291666|long=174.7634788693388|content=Католицька кафедральна церква в центральному діловому районі Окленда , розташована на розі вулиць Федерал-стріт та Віндхем-стріт. Це материнська церква римо-католицької єпархії Окленда та резиденція єпископа Окленда. Він був заснований 1 червня 1841 року Жаном Батистом Помпальє, першим єпископом Нової Зеландії.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4noObUbBcD7Mqq8LUN_O9MZfgBEr9SfVStwy9tCsrdXTmKdazWWXI6KKu5cXD_NwD4rxl0kPVzgQP-ELKepUjGrYjZhalmTdPpl8XyIto0n8On6YRADfVWALW8l0_AqCdpAbAh6r=w408-h272-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/St_Patrick%27s_Cathedral,_Auckland|wikidata=Q73260}} * Квін-стріт (англ. Queen Street) — це серце центрального бізнес району Окленда і відомий у всій Новій Зеландії як його комерційний центр. Ця вулиця названа на честь королеви Вікторії, є відомою по всій країні і має репутацію найкращого району з нерухомістю в Новій Зеландії. * Міська ратуша (англ. Town Hall). Ратуша Окленда є одним із найулюбленіших архітектурних шедеврів міста, який служив Окленду та його жителям з моменту відкриття в 1911 році. Будівля була розроблена в незвичайному плані, щоб вписуватися на клиноподібну землю, яка була відведена для будівництво ратуші. * Поромна будівля (англ. Ferry Building) — є однією з визначних будівель Окленда. Поромна будівля насправді складається з двох частин, відомих як Стара та Нова будівлі. Стара будівля побудована з пісковику в стилі едвардіанського бароко і була завершена в 1912 році. Вражаючий характер будівлі демонструє важливість водного транспорту в Окленді на початку 20 століття. * Університетська годинникова вежа (англ. University Clock Tower). Годинникова вежа в Оклендському університеті є ще однією пам'яткою міста і є символом університету. Вона була збудована в середині 1920-х років і також відома як Будинок старого мистецтва. * Гора Едем (англ. Mount Eden). З гори Еден відкривається один з найкращих краєвидів на Окленд. Це лише одна з багатьох вулканічних вершин міста, гора колись використовувалася корінним населенням, маорі, як фортеця, а її симетричний кратер досі вважається священним. * Оклендський зоопарк (англ. [https://www.aucklandzoo.co.nz/ Auckland Zoo] ). Цей зоопарк був відкритий у 1922 році, його просторі території є домом для понад 1400 тварин, птахів і рептилій, як великих, так і малих. Деякі з його найпопулярніших мешканців - це леви, слони та носороги. * Акваріум Келлі Тарлтон Sea Life ( англ. [https://www.visitsealife.com/auckland/ Kelly Tarlton's Sea Life Aquarium] ) на мальовничій Тамакі Драйв включає Антарктичну зустріч і Підводний світ. Це акваріум, який включає подорож через прозорий тунель, поки риби й акули плавають навколо вас, і резервуари променів із розмовами про час годування. * Художня галерея Окленда (англ. [http://www.aucklandartgallery.com/ Auckland Art Gallery] ). Тут знаходиться найбільша колекція національного та міжнародного мистецтва в Новій Зеландії, розміщена у відзначеній нагородами пам’ятній будівлі на краю Альберт-парку в центрі Окленда. Галерея регулярно проводить гастрольні міжнародні виставки та інші події. * Оклендський військовий меморіальний музей (англ. [http://www.aucklandmuseum.com/ Auckland War Memorial Museum]{{Dead link|date=червня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} ). У музеї демонструються значущі колекції, які нагадують про історичні події Нової Зеландії. Він був побудований у 1920-х роках як військовий меморіал тим, хто воював і загинув під час війни. Музей містить чудові виставки мистецтва та ремесл маорі та інших полінезійських народів, а також тут відбуваються щоденні культурні виступи маорі. * MOTAT (Музей транспорту та техніки, англ. [http://www.motat.org.nz/ Museum of Transport and Technology]). Розташований біля зоопарку в Вестерн-Спрінгс. Це інтерактивний музей із понад 300 000 експонатів. Одними з найцікавіших експонатів є бомбардувальник Авро Ланкастер часів Другої світової війни та літаючий човен Solent у Меморіальній авіаційній колекції сера Кіта Парку. * Національний морський музей Нової Зеландії ( англ. [https://www.maritimemuseum.co.nz/ New Zealand National Maritime Museum] ). Цікаві експонати розповідають про морську історію Нової Зеландії. Містить велику колекцію історичних та культурних артефактів у поєднанні з виставками на морську тематику, репліками та тимчасовими виставками творів мистецтва. * Обсерваторія StarDome (англ. [http://www.stardome.org.nz/ The StarDome Observatory] ) на схилах пагорба One Tree Hill. Ця обсерваторія функціонує з березня 1967 року і за цей час розширилася, включивши в неї планетарій, а також постійні експозиції та експонати з матеріалів для житла з космосу. == Чим зайнятись == === '''Відвідування різних культурних місць, ось деякі найпопулярніші з них:''' === * Театри: ** Центр Aotea ** Театр SkyCity ** The Civic * Кінотеатри: ** Event Cinemas Queen Street ** Rialto Cinema === Спортивні зали та інші об'єкти для фізичного розвитку === Заняття спортом важлива частина життєдіяльності людини, тому важливо підтримувати себе у формі. Загалом в Окленді є більше 160 різних критих об'єктів, в яких можна займатись спортом, найпопулярніші з них: * Boxing Central * The Olympic * Next Gen * Fort Knox * Habitat for Fitness * Fitness HQ * LIONESS * The Hawks’ Nest Gym === Відпочинок на пляжах === Оскільки Окленд розташований між двома затоками, тут є велика кількість чудових пляжів, більшість з них мають розвинену інфраструктуру та є безпечними для купання. Найпопулярніші пляжі фактично розташовані у трьох зонах: * Пляжі Норт-Шор ( англ. North Shore ) в північній частині міста знаходяться в акваторії Тихого океану і простягаються від пляжуЛонг-Бей на півночі до Девонпорта на півдні. Майже всі з них це піщані пляжі, в яких безпечно купатись. До більшості можна дістатися автобусом. * Пляжі Тамакі Драйв ( англ. Tamaki Drive ) знаходяться в гавані Вайтмата, в елітних передмістях Мішн-Бей і Сент-Хелієрс у Центральному Окленді. Вони є безпечними для купання, мають хороший асортимент магазинів на березі, але іноді є переповненні місцевими сім'ями. * Пляжі західного узбережжя ( англ. West coast beaches ) розташовані на Тасмановому морі, мають великі просторі пляжі, проте у воді тут є різкі різниці глибини, тому плавати слід лише між спеціальними прапорами рятувальників, які охоплюють окремі ділянки найпопулярніших пляжів. Вони розташовані приблизно за 40 хвилин їзди від центру міста, тому буде зручно використовувати власний транспорт. Найцікавішим є те, що пісок на цих пляжах має темний колір через високий вміст заліза від вулканічного походження. Є кілька невеликих пляжів, до яких можна дістатися лише пішки. === Фестивалі та інші події === В Окленді щорічно відбувається чимало культурних подій, які дають можливість глибше зануритись у місцеву культуру. * Auckland Fried Chicken Festival. Жива музика, крафтовий пивний та винний бар, а також багато розважальних заходів, щоб гурмани були зайняті між прийомами їжі. * Boutique Wine Festival. Фестиваль триває два дні, тут буде понад 20 дрібних виробників, які продемонструють свої ремісничі вина, щоб учасники події могли насолодитися ними. * Beers in the Park Festival. Beers in the Park — це одноденна подія, що проходить в одному з культових парків Окленда, де демонструються одні з найкращих крафтових місцевих пивоварень, також в програмі заплановані вулична їжа та музика. * Indulge Auckland. Триденне свято кулінарної творчості Нової Зеландії, Indulge Auckland надасть відвідувачам захоплюючий та унікальний досвід культури, їжі, домашнього дизайну та розваг. * Auckland Arts Festival. Вечір піднесеної музики за участю відомих музикантів із провідними вокалістами Нової Зеландії, фестиваль триває лише одну ніч. * Salsa Tumbao Auckland. Два дні танцювальних майстер-класів з найкращими інструкторами кубинських танців Окленда, Веллінгтона та Тауранги. Крім цього, жива кубинська музика Ashe Cuba. === Казино === Одним з найкращих розважальних центрів є Skycity Auckland. В цьому комплексі є готель, кафе та казино. Skycity Casino має всі найпопулярніші у світі ігри (понад 2100 ігрових автоматів і 150 настільних ігор), фантастичні живі розваги та бари з широким асортиментом. == Що купувати == В Окленді є багато магазинів, торгових центрів і міських ринків, на яких можна придбати товари на будь-яких смак та гаманець. Міські ринки в Окленді. На цих ринках можна знайти свіжі місцеві продукти, смачну їжу, красиві ремісничі речі та різні дрібнички. Крім звичайних денних ринків, тут також є нічні ринки і обидва з них є однаково дивовижні. Список найкращих і найпопулярніших ринків: * Ринок Коутсвілля ( англ. Coatesville Market ); * Фермерський ринок Парнелл ( англ. Parnell Farmers' Market ); * Французький ринок La Cigale ( англ. La Cigale French Market); * Ринок Отара ( англ. Otara Market ); * Уеслі Ринок ( англ. Wesley Market ); * Нічний ринок Окленда ( англ. Auckland Night Market ); * Фермерський ринок Матакана ( англ. Matakana Farmers' Market ); * Ринок виробників Вангарея ( англ. Whangarei Growers' Market ). Також, в Окленді є декілька великих торгових центрів. * Сільвія Парк ( англ. Sylvia Park ). Відкритий у 2006 році Sylvia Park є найбільшим торговим центром у Новій Зеландії з понад 200 магазинами та 2500 співробітниками. У торговому центрі є широкий асортимент магазинів для будь-якого віку та бюджету з місцевими улюбленими та міжнародними брендами. * Лінн Молл ( англ. Lynn Mall ). Один з перших і найстаріших торгових центрів в Окленді, Lyn Mall має хороший вибір магазинів, де можна знайти майже все. Має понад 100 магазинів, а також є багато чудових ресторанів на будь-який смак. * Вестфілд Сент-Лукс ( англ. Westfield St. Lukes ). Заснований у 1971 році, Westfield St. Lukes є одним із трьох найбільших торгових центрів в Окленді з понад 167 магазинами. У торговому центрі є всі види магазинів, починаючи від секонд-магазинів і закінчуючи люксовими брендами. * Центр міста Ботаніка ( англ. Botany Town Center ). Botany Town Center був побудований для тих, хто хоче комфорту та бездоганного торгового центру з чарівністю головної вулиці маленького міста. Він захоплює кількістю зелених насаджень, своїми вулицями й набережними, все в справжньому паризькому стилі. == Де поїсти == === Дешево === * Better Burger, Ponsonby, SYLVIA PARK * Pici, K' Road * Le Paris French Eatery, ELLIOTT STABLES * Mithaiwala, K' ROAD * Mighty Hotdog, Auckland CBD * Spicy Potato Noodles, DOMINION ROAD * Uncle Man, K' ROAD, WYNYARD QUARTER, MISSION BAY * Chinoiserie, MT ALBERT === Середні ціни === * Federal Delicatessen. Новозеландська версія старовинного єврейського гастроному в Нью-Йорку з канадським гастрономом. Це чудовий вибір для обіду чи вечері з класичними стравами, сендвічами, супами, молочними коктейлями та десертами. * Masu. Елегантний японський ресторан в Окленді зі стравами. * Mezze Bar. У невимушеній обстановці Mezze Bar – це еспресо, тапас та вино. Середземноморська їжа, яка подається в спільних тарілках. * Mexican Cafe. В Окленді є найкраща мексиканська кухня в американському стилі. Це місце, де можна придбати буріто або чимічангу. Це чудове місце для тих, хто любить латиноамериканську музику та танці, тому що в п’ятницю ввечері це кафе перетворюється у танцювальний клуб сальси. * Auckland harbour dinner cruise. Немає нічого кращого, ніж вечеря та плавання в гавані Вайтемата. Група Explore робить це можливим завдяки 2,5-годинному круїзу з вечерею в гавані Окленда. * Giapo. Можливо, найкраще в світі морозиво ручної роботи. Для тих, хто шукає чогось солодкого. * Sugar Club та Orbit. Розташований на 53 поверсі, біля вершини Оклендської вежі, Sugar Club пропонує вражаючу вечерю високого класу. Поверхом нижче є ресторан Orbit, який єдиним рестораном Нової Зеландії, який обертається на 360 градусів, що дає можливість відвідувачам насолоджуватися панорамним видом на Окленд під час обіду. * {{Eat|name=Saravanaa Bhavan|address=51E Hobson Street, CBD, Auckland 1010, Нова Зеландія|phone=+6492188012|url=http://www.saravanabhavan.co.nz/|hours=09:00–22:00, п'ятниця-неділя 09:00–22:30|price=20–30$|lat=-36.84736650370815|long=174.7616790313842|content=Старий міжнародний мережевий заклад, де подають південноіндійські вегетаріанські страви, зокрема доси.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nr4QPeqd_JNKmokM28ZdeEa60HqxkW2tQDxGGryskTJyFt6VoP2n-A-5B70V5jyTzymdIqiyu6MO3naRuQrpgQEmM9jArWrDyIlekWQYZ4O4HvOuAcS00fL4yg9t0Ndtel8KNgX__YhadRG=w408-h306-k-no}} === Дорого === * Vinnies Restaurant * Sidart Restaurant * Depot Eatery and Oyster Bar * Food Truck Garage * Clooney * Jervois Steakhouse == Де розважитись == == Де зупинитись == За даними всесвітньо відомого сайту з пошуку тимчасового місця проживання, [https://www.booking.com/searchresults.html?aid=356980&label=gog235jc-1DCAYorgE44AJIM1gDaOkBiAEBmAExuAEXyAEM2AED6AEB-AECiAIBqAIDuALBqoiNBsACAdICJGYyN2E1NzI2LWZmMzAtNGEzOC05NzU0LWNiYjhkZDUxMTZmZtgCBOACAQ&sid=2a943c0b85d65fe93b87c0974299e343&sb=1&sb_lp=1&src=city&src_elem=sb&error_url=https%3A%2F%2Fwww.booking.com%2Fcity%2Fnz%2Fauckland.html%3Faid%3D356980%3Blabel%3Dgog235jc-1DCAYorgE44AJIM1gDaOkBiAEBmAExuAEXyAEM2AED6AEB-AECiAIBqAIDuALBqoiNBsACAdICJGYyN2E1NzI2LWZmMzAtNGEzOC05NzU0LWNiYjhkZDUxMTZmZtgCBOACAQ%3Bsid%3D2a943c0b85d65fe93b87c0974299e343%3Binac%3D1%26%3B&ss=Auckland&is_ski_area=0&ssne=Auckland&ssne_untouched=Auckland&city=-1506909&checkin_year=&checkin_month=&checkout_year=&checkout_month=&group_adults=1&group_children=0&no_rooms=1&b_h4u_keep_filters=&from_sf=1 Booking.com], станом на 28 листопада 2021 року, в Окленді є понад 700 варіантів розміщення. Найбільше пропозицій є у категорії "Апартаменти" — близько 390 приміщень, другою є категорія "Готелі" — понад 110 одиниць, і третю сходинку займають "Будинки для відпочинку" з кількістю 57 одиниць. Щодо готелів, в Окленді переважають чотиризіркові готелі, їх є понад 70 одиниць. Кількість тризіркових та п'ятизіркових є майже однаковою, 19 та 18 одиниць відповідно. Багато з вищеперечислених закладів тимчасового проживання належать до всесвітніх готельних ланцюгів, наприклад, в Окленді представленні такі компанії, як Hilton International Hotel Chain, Grand Mercure Hotels & Resorts, Ibis By AccorHotels, Nomads Hotels та інші. === Дешево === * {{sleep | name=HIT Hostel | alt= | url=https://www.hithostel.com/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address=145 Karangahape Road, Auckland CBD | lat=-36.8577 | long=174.7608 | directions= | phone=+64 225325101 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2024-06-21 | content= }} * Newton Lodge * Kiwi International Hotel * Grafton Backpackers * Choice Backpackers * Columbia Apartments * Princeton Apartments * Verandahs Parkside Lodge === Середні ціни === * ibis budget Auckland Central * Hotel Grand Chancellor - Auckland City * Empire Apartments * ibis Budget Auckland Airport * Quality Hotel Lincoln Green * Ascotia Off Queen * Queen Street Backpackers * Ramada Suites Victoria Street West * Fort Street Accommodation * {{Sleep|name=Rendezvous Heritage Hotel Auckland|address=35 Hobson Street, Auckland Central, Auckland 1010, Нова Зеландія|phone=+6493798553|url=https://rendezvoushotels.com.au/book-accommodation/auckland/rendezvous-heritage-hotel-auckland/?utm_source=googleplaces&utm_medium=organic&utm_campaign=googleplaces&utm_content=rendezvous_heritage_auckland|checkin=14:00|checkout=10:00|price=3500 грн за ніч|lat=-36.84660971557382|long=174.7618736083601|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhHKJx5nRtmlMUS-Ml4h5EPPMZiDscctR_UH_sHAHw_zm_he_vxV3Sz9jrYFoOlJ5kuRQLbvH9iZL627T3LCmxmgAVPThULmOlrH7d1ra-DxJLUTb2DUOqyjo3f56UAcdI-DKK4SY1M4txKEL54-TqIeR6V0X-HYlYD1WWaxJxGqwJW1kHPa8kDm=w408-h272-k-no}} === Дорого === * Grand Mercure Auckland * The Grand by SkyCity * Hilton Auckland * Park Hyatt Auckland * The Hotel Britomart * Pullman Auckland Hotel & Apartments * Stamford Plaza Auckland * Swiss-Belsuites Victoria Park Auckland * Hotel Grand Windsor MGallery by Sofitel == Де навчатись == === The University of Auckland === The University of Auckland – один з найпрестижніших і найстаріших закладів вищої освіти Нової Зеландії, який був заснований ще у 1883 році. За версією [https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2019 QS World University Ranking 2019] університет займає 85 позицію в ТОП-100 кращих університетів світу. Крім цього, цей університет входить до престижного об’єднання кращих дослідницьких університетів планети, яке називається Universitas 21. Тут навчається близько 40 000 студентів із понад 100 країн світу. До інфраструктури цього навчального закладу входить власна кіностудія, бібліотеки, спортивні майданчики, комп'ютерні класи, сучасний Інститут біоінженерії та 7 науково-дослідних центрів, а загалом у володінні університету є приблизно 14 га площі. === Auckland University of Technology === Auckland University of Technology є провідним університетом та одним з найбільших вищих навчальних закладів в Новій Зеландії. Він є досить молодим університетом, тому що був заснований лише у 2000 році, тим не менш тут навчається близько 27000 студентів. Щодо рейтингів, університет щорічно займає високі позиції в світових рейтингах вищої освіти, входить в 300 кращих вузів світу, а в Азіатсько-Тихоокеанському просторі вищої освіти займає 51 місце. Показники працевлаштування випускників цього університету є одними з найвищих в Новій Зеландії, близько 90% студентів знаходять роботу за спеціальністю протягом півроку після закінчення вузу. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Посол України Катерина Зеленко 28 січня підписала угоду про функції та обов’язки Почесного консула України у місті Окленд, Нова Зеландія, з Олександром Кірічуком. До Почесного консула України в Новій Зеландії можна звернутись декількома способами: * на електронну пошту ukrconsul.nz@gmail.com; * зателефонувати (+64) (21) 678 013; * записатись на прийом за адресою 9 Saleyards Road, Puhoi (ref. 404002), New Zealand 0951 (знаходиться на півночі, 44 км від центру Окленда). == Куди далі == Нова́ Каледо́нія — заморське володіння Франції з особливим статусом. Знаходиться в південній частині Меланезії. Займає групу островів у південно-західній частині Тихого океану, що складається з великого острова Нова Каледонія та ряду дрібних островів: Луайоте, Белеп, Пен та ін.{{footer|ispartof=Нова Зеландія|type=Місто}} ssi1p9kvwlyl5x1u94lh9n37uwwfq6h 0 3584 35126 35010 2024-02-29T00:29:38Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35126 wikitext text/x-wiki {{geo||}}[[Сегед]] — третє за величиною місто в Угорщині, що розміщене на Великій Угорській рівнині. {{pagebanner}} '''Сегед''' знаходиться в [[РЕГІОН|РЕГІОНІ]]. == Зрозуміти == Сегед розташований на південно-східному кордоні [[Угорщина|Угорщини]], на південь від гирла річки Марош на двох берегах річки [[w:Тиса|Тиси]]. Це приблизно за 171 км на південь від [[Будапешт|Будапешта]] по шосе М5. Це найнижче місто в країні. Воно відоме як «Місто сонця», оскільки в ньому найбільше сонячних днів протягом року. Сегед — головне місто Чонград-Чанадського повіту і служить економічним і культурним центром регіону. У 2016 році населення міста становило близько 160 000 осіб. Театральний фестиваль під відкритим небом Сегеда, який проводиться влітку, приваблює людей з усієї [[Європа|Європи]]. Сегед також славиться своєю гастрономією. Його смачний рибний суп відомий у всьому світі, а у вересні у нього є свій фестиваль. Однією з головних визначних пам'яток Сегеда є річка Тиса, на якій можна зайнятися різними водними видами спорту або покататися на човні. Сегед був практично повністю відновлений після повені 1879 року, яка знищила більшу частину міста. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * [https://www.airportszeged.hu/ Аеродром Сегед.] У Сегеді є невеликий аеропорт для невеликих приватних літаків. === {{Потягом}} === Поїздка від залізничного вокзалу Будапешта Нюгаті до Сегеда займає близько 2 годин. Потяги також зупиняються на станції Ferihegy, станції Будапештського аеропорту імені Ференца Ліста. Вам не обов'язково їхати в [[Будапешт]] щоб потрапити в Сегед. * 1 Залізничний вокзал Сегеда (Szeged pályaudvar). Головний вокзал, також відомий як Nagyállomás. === {{Автомобілем}} === Якщо спершу Ви летите літаком, Ви прибудете до міжнародного аеропорту Ференца Ліста в Будапешті. Від Будапешту до Сегеда йде шосе М5. Дорога від аеропорту займе 1½-2 години. Для їзди автомобілем по трасі необхідно отримати наклейку, яку можна купити на будь-якій заправці. У Сегеді є система зони паркування, квитки на паркування можна придбати в газетних кіосках, місцевих магазинах тощо. === {{Автобусом}} === Від будапешту до Сегеда дістатися можна міжміськими автобусами, що прибувають на автовокзал "Неплігет". Автобуси прибувають на зупинку Вістороні(Viztorony). Перевізник - Christian Transfers. == Транспорт == Сегед розташований на березі річки Тиса. Західна сторона зазвичай називається «Сегед», а нова східна — «Új-szeged» (Новий Сегед). Є й інші частини міста, які ви можете вважати районами (хоча вони не працюють як райони): центр міста, Альсоварош, Мораварош, Рокус, Уйрокус, Фьолшеварош, Тарьян, Фодор-сад, селище Петефі, Маккошаз, Бакто, Тапе, Уйсегед, Одеса, сади Маросте, селище Клебельсберг, селище Кечеш Іштван, Індустріальне місто, селище Беке, Бакто. === Громадський транспорт === Сегед має розвинуту мережу громадського транспорту. По місту можна пересуватися на таксі (taxi), трамваях (villamos), тролейбусах (trolibusz) або автобусах (autóbusz). Якщо ви хочете скористатися цими видами громадського транспорту, вам потрібно буде дізнатися про їх маршрути, зупинки та розклад. Протягом робочого тижня, у напружені години, в межах міста більшість транспортних засобів відправлятиметься кожні 10–15 хвилин. === Розклади === * [https://szkt.hu/ Розклад руху громадського транспорту:] * [https://szkt.hu/en/ Розклад руху тролейбусів і трамваїв] Альтернативним варіантом у дорозі є [https://play.google.com/store/apps/details?id=hu.donmade.menetrend.szeged&hl=en програма громадського транспорту Сегеда] (якщо у вас телефон Android), а також чат-бот [https://www.messenger.com/login.php?next=https%3A%2F%2Fwww.messenger.com%2Ft%2F1764894353755113%2F%3Fmessaging_source%3Dsource%253Apages%253Amessage_shortlink Szeged Public Transit Messenger] для будь-яких пристроїв. === Квитки === Немає різниці в квитках на різні види транспорту. Зазвичай Ви можете придбати квитки у водія, для чого Вам завжди доведеться сідати в транспортний засіб через передні двері. У трамваях Ви також можете придбати квитки за допомогою кредитної картки (лише Visa або MasterCard). Ви також можете придбати тижневі та місячні абонементи, а також одноразові квитки в різних кіосках та газетних кіосках по всьому місту. Ці абонементи будуть дійсні для всіх трьох видів громадського транспорту, тож Ви зможете подорожувати трамваями, тролейбусами та автобусами. Також для студентів та пенсіонерів надаються знижки пільгової категорії. === Таксі === У місті є кілька служб таксі. Ви можете зателефонувати та "замовити" автомобіль на своє місце розташування. Водії можуть не розмовляти англійською, але повинні мати можливість доставити Вас туди, куди Ви хочете. Поїздки зазвичай коштують десь від 1000 до 2000 фортантів у межах міста. * Таксі в Сегеді: +36 62 333-333 * Таксі Теле-4: +36 62 444-444 * Gábriel Таксі: +36 62555-555 == Що відвідати == === Церкви === # [http://www.szegedidom.hu/ '''Кафедральний собор Богоматері'''](<bdi>Votive Church, Szegedi Dóm, Fogadalmi templom</bdi>). Контакти: <abbr>☏</abbr> <bdi>[[Tel:+3662420157|+36 62 420157]], [[Tel:+36208232901|+36 20 8232901]] (стаціонарні)</bdi>, fax: <bdi>+36 62 420157</bdi>, <abbr>✉</abbr> [[Mailto:info@dom.szeged.hu|info@dom.szeged.hu]] Розклад роботи: Церква: Пн-Сб 06:30-19:00, Нд 7:30-19:00. Ризниця: 06:15-08:00 та 16:00-19:00, Нд 07:30-12:30 та 16:00-19:00. Парафіяльний офіс: ПН 08:00-12:00 та 14:00-16:00, Вт Чт П 08:00-12:00. Історія: Ця церква з двома шпилями служить кафедральним собором римо-католицької єпархії Сегед-Чанад. Після великої повені 1879 року міське правління дало обітницю спорудити монументальну обітну церкву. Вона була побудована між 1913 і 1930 роками в неороманському стилі за планами Фрідьеса Шулека та Ерно Фоера. Це четверта за величиною церква в Угорщині. Висота купола зовні 54 м (33 м над внутрішнім поверхом), а обидві вежі мають висоту 91 м. Собор всередині та зовні прикрашений численними мозаїками, статуями та низькими рельєфами. У соборі знаходиться третій за величиною церковний орган в Європі з понад дев’ятьма тисячами труб.Однією з найвизначніших мистецьких робіт серед внутрішніх статуй є «Христос на хресті» Яноша Фадруша, який виграв Гран-прі в Парижі в 1900 році. У склепі собору поховані видатні духовні особи. «Дзвін Героїв» (або дзвін Святого Геллерта) у вежі на березі Тиси важить 8600 кг, виготовлений у 1927 році, використовувався лише сім разів на рік. Другий за величиною дзвін церкви — «Св. Емеріка (2669 кг, 1927 р.) і є ще три менші дзвони. Вартість: Вхід вільний. Вежа: дорослий/пільговий 650/400 фор., склеп: 200 фор. # '''Сербська Православна Церква''' Контакти: ☏ +36 62 426091, +36 30 4848778 (стаціонарні), ✉ opavle.hu.t-on Розклад роботи: Пт 13:00-17:00, Сб 10:00-17:00 Історія: Цей прекрасний бароковий костел Яноша Поповіча споруджено на честь Святого Миколая. Особливу атмосферу створюють ікони, що відображають вплив бароко, дим ладану, світло свічок. Вартість: Д орослий/пільговий 200/100 фт. # [http://szeged-csanad.hu/ '''Церква Тапеї ім. св. Михайла.'''] Контакти: ☏ +36 62 496788. Розклад роботи: Влітку: Сб 08:00-9:00, 17:30-18:00, Нд 09:00-09:30, 17:00-18:00; Взимку: Сб 08:00-09:00, 16:30-17:00, Нд 09:00-09:30, 16:00-17:00. Історія: Римо-католицька церква, побудована в 1390-х роках у готичному стилі, з використанням стін церкви 11 ст. Залишки цього періоду можна побачити в укріпленому ранньоготичному святилищі та нижній частині вежі церкви. Бароковий трансепт (головний неф) і вежа збудовані в 1770 р. Нинішній неф датується 1940 р. # [https://szzsh4.wixsite.com/szzsh/ '''Сегедська синагога'''] Розклад роботи: Нд-Пт 09:00-14:00 (вихідний на єврейські свята). Історія: Це будівля 1907 року за проектом єврейського угорського архітектора Ліпота Баумхорна. Будівля є одним із найкращих прикладів унікального угорського поєднання стилів модерну та історицизму, який іноді називають мадярським стилем.Всередині: її куполоподібна стеля заввишки 48,5 м використовує кілька історичних стилів, щоб створити її загальний змішаний стиль модерну та мавританського відродження. Ребровидна стіна над органом має готичне походження, а колони, що підтримують галереї, — римські. Художньо різьблені лавки, гармонійні оздоблення синього, золотого та слонової кістки були виготовлені за дизайном Іммануеля Льова. Вартість: Дорослі: Ft 500, студенти: Ft 250; квитки включають гіда англійською мовою. # '''Церква Св. Роха Контакти:''' ☏ +36 62 498294, +36 30 8589189. Розклад роботи: Щодня 06: 00-12: 00, 15: 00-19: 00 Римо-католицький костел. Історія: Неоготична церква Св. Роха має дві вежі, побудовані Френсісом Райхле за проектом Олександра Айгнера та Чарльза Райнера в 1910 році. # [https://honlap.parokia.hu/lap/szeged-honved-teri-reformatus-egyhazkozseg/cikk/mutat/in-english/ '''Нова реформатська церква'''] Історія: Новий кальвіністський костел заплановано на 1928 р. Завершено лише в 1944 р.На вежі церкви до головного входу ведуть кам’яні сходи, прикрашені декількома орденами арок, над якими розміщено трикутник із кальвіністським символом прапористого ягняти, виконаного з кольорової мозаїки. Циферблат вежі з годинником побудований з невеликих освітлених квадратів. Над ним — дзвіниця з арочними вікнами та круговим коридором; вежа висотою 41 м увінчана невеликим ковпаком і зіркою. # '''Вежа Димитрія''' Історія: Найстаріша будівля Сегеда. Фундамент, ймовірно, був закладений в 11 столітті, при цьому нижня частина була побудована в романському стилі з 12 століття, а верхня частина в готичному стилі з 13 століття. Колись вежа була частиною колишнього Szent Dömötör templom (церкви Св. Димитрія). Верхня частина була перебудована з оригінальних каменів у 1926 році. Архітектура вежі схожа на іншу, знайдену в Південній Франції, або на території колишньої Візантійської імперії. Зовні у верхній частині 48 стрілчастих вікон у трьох рівнях. У нижній частині в 1931 році була вирізана брама і перетворена на каплицю хрещення. Над брамою знаходиться копія найстарішої скульптури Сегеда, «Kőbárány» (кам’яне ягня), зображення Agnus Dei (Агнець Божий) з початку 12 ст. Копія замінила оригінальну скульптуру в 1991 році. Всередині вежі є фреска Вільмоша Аба-Новака з зображенням хрещення угорців 11 ст. Вартість: За домовленістю. # '''Церква Святого Миколая (Міноритська церква)''' Контакти: ☏ +36 62 420172, факс: +36 62 420172. Розклад роботи: Пн-Сб 17:00-19:00, Нд 07:00 - 12:00. Історія: Будівництво римо-католицького костелу було завершено в 1767 році в пізньому бароко за планами архітектора Венцеля Лехнера. # '''Церква Св. Геллерта''' Контакти: +36 62 483-750 (парафіяльний офіс), факс: +36 62 483750, ✉ irodat@szen. Розклад роботи: Пн -Пт 09:00-12:00, 15:00-18:00. Історія: Він був побудований в 1975 році в стилі модерн за проектом Іштвана Тарнаї. Вартість: Безкоштовно. # '''Церква Серця Ісуса''' Контакти: ☏ +36 62 425370 Історія: Побудована в 1936 році, в сучасному стилі, за проектом Фабіана Гаспара. # '''Церква і монастир нижнього міста''' Контакти: ☏ +36 62 442384, szeged.pleb@gmail.com Розклад роботи: Пн 09:00-12:00, 14:00-17:00, Нд 07:00-11:00, 17:00-20:00. Історія: Церква була завершена в 1503 році в готичному стилі. У францисканському костелі Альсоварош є дві ікони Марії. Одна з них розміщена в головному вівтарі в стилі бароко. Інша ікона — Чорна Марія. # '''[https://www.ujszegediplebania.hu/ Церква Святої Єлизавети Угорської]''' Контакти: ☏ +36 62 430350, факс: +36 62 430350, ✉ pleb23@invitel.hu. Розклад роботи:Нд 07:30, 09:30, 18:00, Пн-Пт 18:00. Історія: Римо-католицький костел. Побудований в неоготичному стилі в 1910 році. Головна вежа мала висоту понад 30 м з вежами по обидва боки. Довжина церкви в інтер’єрі – 21 м, а ширина – 13 м. Висота будівлі 12 м. Головний вівтар представляв покровительницю церкви Святу Єлизавету, а правий головний вівтар був присвячений Діві Марії. З лівого боку був споруджений вівтар Святого Хреста. Сповідальню та шафу в ризниці побудував Йожеф Ямрік. Орган було придбано у місцевого органобудівного виробництва Яноша Шукеніка. === Музеї === # '''Художній музей Ференца Мори''' (Музей образотворчого мистецтва Ференца Мори), площа Рузвельта 1-3, ☏ +36 62 549040, факс: +36 62 549049, ✉ info@mfm.u-szeged.hu. Щодня 10:00-18:00 # '''Музей салямі та сегедської паприки.''' Верхня Тиса-банк 10, факс: +36 62 480800, ✉ info@pickmuzeum.hu. Вт-СБ 15:00-18:00. Індустріальний історичний музей. Ціна для дорослих 980 форинтів. # '''Чорний дім (Музей валюти, Чорний дім)''', Somogyi u. 13., ☏ +36 62 425033, +36 62 425872, факс: +36 62 312033. Щодня 10:00-18:00. Філія музею Ференца Мори. # '''Музей замку та галерея Кас''', Vár u. 7, ☏ +36 62 549040, факс: +36 62 549049, ✉ info@mfm.u-szeged.hu. Щодня 10:00-18:00. Галерея Вт-Нд 13:00-17:00. 690 форинтів. # '''Виставковий будинок театру Маттіаса Варги''', Bécsi krt. 11 / А, ☏ +36 62 549040, факс: +36 62 549049. За домовленістю. 590 форинтів. === Пам'ятники === # Графський палац (Графський палац), Tisza Lajos körút 20 / b .. Дизайн Райхле Й. Ференц, у 1912-13 # [https://www.szegedvaros.hu/ Ратуша], Széchenyi tér 10, ☏ +36 62 564364. # Водонапірна вежа, площа Святого Стефана. Це найстаріша залізобетонна будівля в Угорщині. # Палац Реок (REÖK Palota). Має фасад у стилі модерн з балконами та кованими перилами. # [http://szinhaz.szeged.hu/ Національний театр Сегеда] (Szegedi Nemzeti Színház), Vaszy Viktor tér 1, ☏ +36 62 479279, факс: +36 62 475562, ✉ info@szinhaz.szeged.hu. Графік роботи каси: Пн-Пт 10:00-17:00, Сб 10:00-12:00 (вхід за адресою Stefania út 6), або квитки можна придбати за годину до початку шоу на місці. Це головний театр Сегеда, побудований у 1883 році відомою трупою Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера в стилі еклектики та необарокко. Квитки 800-3500 фт. # Пам'ятники площі Лехнера # Міська та окружна бібліотека Каролі Шомодьі # Єпископський палац # Вітряк Дорозма (промисловий пам'ятник) # Університетський трав'яний сад # Сегедська обсерваторія # Сегедський ігровий парк # Статуя Святого Стефана # Будинок Моріча, Szent Mihály u. 9. # Палац Унгар-Майєр, Kárász u. 16. # Пожежна станція # Річка Тиса == Чим зайнятись == === Фестивалі === Влітку в Сегеді відбувається кілька заходів. Найкращий спосіб дізнатися про час їх проведення – це з безкоштовного місцевого журналу (під назвою «Szegedi Est»), який ви можете знайти в більшості ресторанів, барів, клубів і кінотеатрів. * Фестиваль вина * Фестиваль пива * Дні Сегеда * Фестиваль Hungaricum * Szegedi Ifjusagi Napok (SZIN) - Сегедські дні молоді. Фестиваль під відкритим небом з угорськими та міжнародними гуртами, що проводиться щороку в Парфюрдо наприкінці серпня. === Театри та кінозали === У Сегеді є два головні театри. Один з них знаходиться недалеко від музею, біля мосту в центрі міста. Менший театр також знаходиться неподалік, за кілька кварталів звідти. * [https://belvarosimozi.hu/ Кінотеатр Belvárosi (Belvárosi Mozi)] (біля музею Мора, біля головного театру.). Традиційний, старий, великий кінотеатр. Він був оновлений та тепер підтримує 3D-фільми. * [https://www.cinemacity.hu/ Кінотеатр:] у ТРЦ Szeged Plaza. ==== Театр під відкритим небом ==== Влітку проходить знамените «Свято під відкритим небом». Його називають під відкритим небом, тому що площа Дом перетворюється на сцену з сидіннями. Зазвичай воно починається приблизно на початку липня і закінчується десь у серпні. Шоу йдуть близько тижня, а потім змінюються. Квитки не завжди легко отримати, але Ви завжди можете придбати їх у скаутів (звичайно, за вищою ціною) до початку шоу. Якщо у вас обмежений бюджет, Ви можете придбати квитки за нижчою ціною, а після початку шоу можете перейти на кращі (порожні) місця. == Що купувати == * [https://www.spar.hu/spar-csoport/uzlettipusok Супермаркети Spar] (Spar szupermarket), вул. Зіварвані, ✉ info@spar.hu. Купівля повсякденних продуктів (особливо продуктів). * [https://www.lidl.hu/ Дисконтний магазин Lidl] (Lidl diszkontáruház), ✉ info@lidl.hu. Мережа супермаркетів. Купівля повсякденних продуктів (особливо продуктів). * Дисконтний магазин ALDI (ALDI diszkontáruház) * Великий універмаг (Надьярухаз). == Де поїсти == [[w:Сегед|Сегед]] славиться своєю місцевою традиційною кухнею. Найвідомішим з усіх є, мабуть, рибацький суп (Halászlé), який готують з різноманітної прісноводної риби з використанням великої кількості паприки (це не обов’язково гостро, але Вам точно варто спробувати). Сегед також відомий своєю високоякісною ковбасою та салямі. Pick — це власний бренд Сегеда, який також експортується в різні країни світу. Обов’язково спробуйте знамениту «Пік салямі». Ви можете придбати ці продукти в більшості місцевих продуктових магазинів і невеликих сімейних магазинах, які працюють цілодобово, без вихідних. === Дешево === У місті багато закладів швидкого харчування. Найпопулярнішими є місцеві піцерії, які знаходяться по всьому місту. Деякі з них, які відкриті до ранку, є популярними місцями збору пізніх вечірніх натовпів. Звісно, є й міжнародні мережі швидкого харчування (Burger King, McDonald's тощо), вони популярні переважно серед молоді. Порівняно з місцевими закладами швидкого харчування, ці мережі пропонують менші порції за вищими цінами. * Burger King (у ТРЦ Nagyaruhaz в центрі). * McDonald's, Kárász St., на бульварі Рокусі. * [http://www.bocitejivo.hu/ BOCI Tejivo.]{{Dead link|date=листопада 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} 24/7. Невелика їдальня, яка пропонує різноманітні страви швидкого харчування. Безкоштовний WIFI. === Середні ціни === Традиційні рибальські ресторани – чудовий вибір для відвідувачів. Місцеві жителі також відвідують їх на регулярній основі через чудову рибну юшку та широкий вибір гарної іншої їжі. У місті є три головні рибальські ресторани. * [https://www.sotarto-halaszcsarda.hu/ Рибна таверна площі Рузвельта] (Roosevelt Téri Halászcsárda) - недалеко від центру, прямо навпроти Музею Ференца Мори біля плацдарму «старого мосту». * Рибна таверна Кішероси (Kiskörössy Halászcsárda) - у північно-східній частині Сегеда, на березі річки Тиси . Це чудовий вибір у теплу пору року, тому що ви можете насолоджуватися їжею біля річки, а також часто музиканти виконують традиційну угорську народну або циганську музику для гостей. * [http://www.fehertoihalaszcsarda.hu/ Рибна таверна Fehértói] (Fehértói Halászcsárda) - знаходиться за містом, поруч зі старим шосе E5, що веде до Будапешта. У цьому ресторані розводять власну рибу і відомий відмінною рибною юшкою. === Дорого === == Де розважитись == === Кав'ярні === Кав'ярні дуже популярні серед студентів. У місті є чимало місць, де молоді люди люблять зустрічатися, щоб повчитися чи поговорити. === Клуби === Сегед є університетським містом, і протягом навчального року тут дуже активне нічне життя. Натовп середніх шкіл і коледжу змішується в більшості місць, хоча деякі клуби намагаються орієнтувати свої заходи на певні вікові групи. У більшості місць вхід платний, але при наявності студентського посвідчення пропонуються знижки. Звичайні збори становлять приблизно 500-1000 форинтів залежно від дня тижня, місця та події. Натовп починає збиратися приблизно до півночі або 01:00, а зазвичай вечірки до самого ранку. Це актуально навіть у будні (наприклад, середа – це дуже велика вечірка). * GinTonic (Це клуб у підвалі старого готелю Tisza в центрі міста.). Щоп’ятниці в ньому проводяться танцювальні вечори. Це дуже популярне місце для вечірок серед іноземних студентів, які навчаються в місті. Зазвичай вони грають останні популярні танцювальні пісні. 800 фт. * [http://www.jateklub.hu/ JATE Club.]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Це один із популярних університетських клубів, який працює як вдень, так і вночі. Є велика барна секція і кілька танцювальних майданчиків з різною музикою. Тут також часто проводяться концерти та інші культурні заходи. * [https://m.facebook.com/RetroKlub/ Ретро.] Новіша кав’ярня, яка вночі перетворюється на танцювальний клуб. По п'ятницях і суботах проводяться танцювальні вечори. Місце в основному приваблює випускників, кінця 20-х років і старше. Вони люблять грати пісні 1980-х, 1990-х і сучасні хіти. 1000 фт. * [http://www.sing.hu/ Sing-Sing.]{{Dead link|date=лютого 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Це один з найбільших танцювальних клубів у Південній Угорщині. Він розташований поруч із головним автовокзалом Сегеда та фермерським ринком. Зазвичай вони грають останні танцювальні хіти. * Паб «Шандор» (Sándor Söröző), Csap Str. 1. (Petőfi-telep its, стара назва Somogyi-telep або Tápé, приблизно за 300 метрів від річки Тиса) Це один із найменших танцювальних клубів. Працює раз на місяць (Szintipop Retró-Video Buli Klub з караоке). == Де зупинитись == === Дешево === У Сегеді та в більшості інших великих угорських міст можна знайти недорогу кімнату в гуртожитках коледжів. У більшості місць Ви зможете розплатитися готівкою і залишитися на кілька днів. У місті є кілька таких, і найкращий спосіб знайти, мабуть, запитати у когось із молодших місцевих жителів, які виглядають як студенти. === Середні ціни === * [http://www.hotelbella.hu/ Готель Bella,]{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Pacsirta u. 31 (у центрі міста), ☏ +36 62 542325, факс: +36 62 542326, ✉ hotelbella@vnet.hu. Заїзд: 14:00, виїзд: 10:00. Кількість кімнат: 25/48. П'ять одномісних номерів, 19 двомісних номерів, два двомісні з додатковим ліжком, 1 апартамент (з двома кімнатами). Ціни: Одномісний/двомісний Ft 10900/15,900, Двомісний з додатковими/1 апартаменти (2 кімнати) Ft 18,900/25900 Ft. * [https://matrixhotel.eu/ Готель Matrix Szeged], Zárda u. 8., ☏ +36 62 556000, факс: +36 62 556010, ✉ reservation@matrixhotel.eu. Заїзд: 14:00, виїзд: 11:00. Елегантні номери. 11 двомісних спалень, в 3 з яких можна поставити додаткові ліжка. Ціни: Одномісний/двомісний 12 300/15 000 Ft, додаткове ліжко в номері 4500 Ft, сніданок 1800 Ft, кондиціонер 1 500 Ft/день. Обід або вечеря з трьох страв – 3000 Ft. Проживання з домашніми тваринами – 3000 Ft. Паркування в закритому дворі безкоштовне. Основний сезонний податок включено. === Дорого === Більші готелі зазвичай ближче до центру міста. Сегед не такий великий за розміром, і Ви, ймовірно, можете йти пішки або скористатися громадським транспортом до більшості місць. * [http://www.tiszahotel.hu/ Тиса готель] (Tisza Szálloda), Széchenyi tér 3 (В самому центрі міста), ☏ +36 62 478278, факс: +36 62 478278, ✉️ info@tiszahotel.hu. Старіший, але відремонтований готель у відмінному стані. 45 номерів і 5 люксів, деякі з кондиціонерами, з меблями в колоніальному стилі, високошвидкісним доступом до Інтернету, міні-холодильником, туалетно-косметичними засобами, кабельним телебаченням і матрацом Cardo. +36 30 201-5586. У вартість номерів входить сніданок "шведський стіл", Wi-Fi доступ до інернету в номері. Травень-вересень: апартаменти на 1/2/3/4 особи Ft 27 000/31 500/34 500/38 400. Покращений номер на 1/2/3/4 особи Ft 18 300/21 500/17 300/19 700 . Стандартний номер для 1/2/3/4 осіб Ft 13 000/16 400/20 100/22 500 Ft кондиціонер Ft 1500. Паркування в гаражі готелю Ft 2000/авто/ніч. Під час фестивального сезону в деяких частинах липня та серпня стягується додаткова плата в розмірі 10%. * [http://www.domhotelszeged.info/ Готель Dóm] (Dóm Hotel Szeged), Bajza u. 6., ☏ +36 62 423750, факс: +36 62 423750, ✉️ foglalas@domhotelszeged.info. Новий готель. 16 кімнат. Номери з кондиціонерами, приємний ресторан, сауна, джакузі та автостоянка. У ресторані Dóm представлений широкий вибір традиційних угорських та інтернаціональних страв. Ресторан розрахований на 55 осіб. Є невелика кімната для переговорів, яка розрахована на 20 осіб. +36 30 8348883. У вартість номерів входить сніданок "шведський стіл", користування спа-центром готелю (джакузі, сауна, інфрачервона сауна, масажне ліжко), Wi-Fi, користування кондиціонером. Номер для двох - 26 500 Ft, люкс - 38 000 Ft, включаючи усі податки. * [https://www.cityhotelszeged.hu/en/ City Hotel Szeged]{{Dead link|date=січня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, Arany János utca 5., ☏ +36 20 5813148. Елегантні номери та затишний ресторан Rézangyal Bistro. З 12 номерів відкривається прекрасна панорама, оснащені телевізорами, сейфом та Wi-Fi. Номер Твін для однієї/двох осіб Ft 11 000/13 500, стандартний номер для однієї/двох осіб Ft 12 500/15 000, Делюкс для однієї/двох осіб: 15 500/18 500 Ft. Квартира на одного/двох/трьох/чотирьох осіб: 16 500/22 500/25 500/29 500 Ft. Квартира пентхаус на одну/двох/трьох/чотирьох осіб: 25 900/32 000/36 000/40 000 Ft. * [https://all.accor.com/hotel/2996/index.en.shtml Готель Novotel] (в пішій доступності від центру міста.). Чотири зірки. * [https://www.hunguesthotels.hu/en/hotel/szeged/hunguest_hotel_forras/ Hunguest Hotel Forrás], Szent-Györgyi A. u. 16-24, ☏ +36-62-566-466. В Уйсегеді, на протилежному від центру міста стороні річки Тиса. У готелі є крита термальна лазня, яка працює цілий рік. * [http://www.mozarthotel.hu/ Готель Mozart,] Oskola u. 16., ☏ +36 62 800040. Заїзд: з 14:00 до 22:00, виїзд: з 07:00 до 10:00. Чотиризірковий готель, номери з кондиціонером, LCD телевізором, міні-баром, сейфом, чайником, вагами, Wi-Fi та доступом до Інтернету, сніданок. Двомісний номер для 1 особи/2 осіб : 18 000/21 000 Ft (2014). * [http://soleilapartman.hu/ Готель Soleil] (Soleil Szálló), Kelemen u. 7. (у центрі міста), ☏ +36 62 556575, +36 62 55-65-76, ✉️ info@hotelsoleil.hu. Тринадцять кімнат. Середина червня-серпня: стандартний номер для 1 особи/2 особи/3 особи/4 особи : 20 600/25 600/36 300/44 600 Ft ; люкс 2/4 особи: 68 000/85 800 Ft. Апартаменти 2 × 2 особи, розміщення 52600, Апартаменти 4 × 2 особи, розміщення 96600 Ft. Додаткове ліжко 6 років/7-14 років/15 років : 0/60000/10000 Ft. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Сегед – досить безпечне місто. Ви можете насолоджуватися прогулянками по всьому місту навіть пізно вночі. Більшість місць і вулиць добре освітлені, тому вам не доведеться турбуватися про те, що заблукаєте. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс Сегеда: H-6700 до H-6791. Код міста: 62 === Інтернет, точки доступу === У Сегеді є багато безкоштовних Wi-Fi (точок доступу). Найбільша площа в центрі міста - Сечені - пропонує безкоштовний бездротовий доступ для всіх, хто має пристрій з підтримкою Wi-Fi (ноутбук, мобільний телефон, КПК тощо). * [https://posta.hu/ Головна пошта] (Nagyposta), Széchenyi tér 1 (Центр міста, Vár street corner),  ☏ +36 62 623400, факс: +36 62 624192. Працює: Пн 08:00-20:00, Вт-Пт 08:00- 19:00, Сб 08:00-12:00. == Куди далі == '''Байя''' - це місцевий комерційний центр і постачальник державних послуг, таких як освіта та охорона здоров'я. Невелике космополітичне містечко (37 000 жителів) з деякими меншинами, такими як німці; хорвати; серби; словаки і роми. Також тут є кілька музеїв і художніх галерей. Міські церкви, що представляють різноманітність релігії. '''Кечкемет''' - місто приблизно на півдорозі по дорозі та залізниці до Будапешта. Воно може похвалитися гарним історичним центром, який значною мірою є пішохідним. '''Печ''' - частина [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. '''Суботиця в Сербії -''' по інший бік кордону. Час, який вам потрібно, залежить від часу очікування на кордоні, але зазвичай це займає приблизно 2-3 години. Це гарна перша зупинка, якщо ви також хочете оглянути деякі інші міста Сербії {{footer|ispartof=Угорщина|type=Місто}} [[Категорія:Міста Угорщини]] mdejo6yx3gefosbehd615ewunupawu4 0 3587 34563 31759 2023-10-20T17:30:48Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 34563 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Загреб''' знаходиться в Центральній Хорватії. Місто має чарівне середньовічне "Старе місто" з архітектурою та бруківкою на вулицях, що нагадують такі міста як Відень, Будапешт, Прагу та інші центральноєвропейські столиці. == Зрозуміти == Загреб ― жваве місто з населенням близько 800 000 чоловік. У 2017 році його відвідало більше мільйона туристів, в основному з Австрії, Німеччини та Італії. Загреб також добре відомий своїм фестивалем Адвенту, який проходить з грудня до початку січня і може похвалитися яскравим нічним життям і ще багатьма заходами, які недоступні в інші частини року. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [https://www.zagreb-airport.hr/ '''Аеропорт імені Франьо Турджмана'''] (відомий як Аеропорт Плесо) знаходиться  за 17 км на південний схід від центру міста. Послуги аеропорту включають ресторан, кафе, бари, пошту, банк, банкомати, численні пункти прокату автомобілів. Він відкритий 24 години з 6 дитячими ліжками на верхньому рівні зовнішньої безпеки, якщо вам потрібно поспати в аеропорту. Також має обмежений безкоштовний Wi-Fi, а платний доступ до Інтернету можна отримати через термінал. === {{Потягом}} === [http://www.hzpp.hr/en '''Центральний вокзал Загреба'''] Є прямі рейси з великих європейських міст, таких як Відень (6½ годин) через Грац (4 години), Будапешт (5½ годин), 10 євро, якщо купити на сайті Угорських залізниць), Цюрих, Мюнхен, Зальцбург, Любляна і Белград. Туристам, які прибувають з сусідніх столиць або прямують в них, слід звернути увагу на такі залізничні лінії як EuroCity і Intercity, а також на залізничні лінії EuroNight: # EC "Mimara": Філлах–Любляна–Загреб; # EC "Croatia": Відень–Марибор–Загреб (також поїздом EuroNight); # IC "Agram": Будапешт–Загреб; # EN "Lisinski": Мюнхен–Зальцбург–Любляна–Загреб (нічне обслуговування); # EN "Alpine Pearls": Цюрих–Інсбрук–Любляна–Загреб–Белград; # B 410: Любляна–Загреб–Белград (нічний рейс). Більшість послуг здійснюється хорватськими залізницями. Поїзди EuroNight можна забронювати через [https://www.oebb.at/ '''ÖBB (австрійські залізниці)'''], [https://www.bahn.de/ '''DB (німецькі залізниці)'''] або [https://www.sbb.ch/de '''SBB (швейцарські залізниці)'''] або будь-яке інше агентство з продажу квитків по телефону. === {{Автомобілем}} === Майже всі автомагістралі  в Хорватії починаються або закінчуються в Загребі. * Мандрівники з Відня можуть проїхати через Грац і Марибор, а потім виїхати на шосе А2 при в'їзді в Хорватію. Не забувайте про плату за проїзд в Словенії. * Мандрівники з Будапешта можуть проїхати через Секешфегервар, а потім скористатися хорватською автомагістраллю А4. Вона також з'єднує Вараждин. Вам доведеться заплатити мито з моменту в'їзду в Хорватію і до прибуття в Загреб. * Мандрівники, які прямують з Сербії, Болгарії, Македонії, Греції та Туреччини, можуть скористатися хорватською автомагістраллю A3, щоб дістатися до Загреба. * Мандрівники, які прямують з Любляни, можуть скористатися автомагістраллю A3. * Мандрівники, які прибувають із заходу-Італії, Рієки або Істрії - можуть скористатися автомагістраллю A7 (поруч з Рієкою і в обхід неї), автомагістраллю A6 (Рієка - Босілево), а потім автомагістраллю A1 (Босілево - Загреб). * Ті, хто подорожує з Італії, можуть обійти дорогу платну автомагістраль в Словенії, використовуючи Державний маршрут SS21 через Трієст, маршрут E61 через Словенію, а потім A7 на південь до Рієки, потім об'їзд Рієки, потім A6 на схід до Босілево і A1 на північний схід до Загреба. * Мандрівники, що прямують з південного узбережжя Далмації (Задар, Спліт, Дубровник...) або з Чорногорії, можуть скористатися автомагістраллю A1, часто в поєднанні з державними дорогами D8 (уздовж узбережжя) і D1 (через внутрішні райони). Щоб користуватися автомагістралями в Хорватії, Ви повинні оплатити проїзд або в Хорватських кунах, або в Євро. Ви також можете розплатитися кредитною карткою (American Express, Diners, MasterCard, Maestro або Visa). Ще один варіант-використовувати смарт-карту HAC, яка може знизити вартість проїзду по хорватським автомагістралях на 10-25%. Вона видається [https://www.hac.hr/hr '''Hrvatske Autoceste''']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, але оплачується тільки при проїзді більше 500 км (це відстань між Загреб-Задар або Загреб-Сербія) або 250 км для сезонної смарт-карти (це відстань Загреб-Рієка або дві поїздки в Загреб з австрійського кордону). Існують також транспондери [https://www.hac.hr/hr '''Hrvatske Autoceste''']{{Dead link|date=жовтня 2023 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} для електронного збору плати за проїзд (звані ENC). === {{Автобусом}} === [https://www.akz.hr/ '''Автобусна станція Загреба'''] Міжнародні напрямки включають Лондон, Париж, Роттердам та Амстердам, численні міста Німеччини, Бельгії, Швейцарії, Італії, Словаччини, Чехії, Словенії, Угорщини, багато напрямків у Боснії та Герцеговині, Сербії, Чорногорії та Македонії. Прямі автобуси з Будапешта, Угорщини до Загребу можна придбати на [https://www.eurobusways.com '''Eurobusways''']. Хорватські та міжнародні оператори автобусів підтримують регулярні лінії, що охоплюють всі великі внутрішні та європейські міста. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Загреб має добре розвинену та ефективну систему громадського транспорту, яка включає трамваї, автобуси та потяги. === '''Трамваї''' === [https://www.zet.hr/en '''Трамвайна мережа'''] працює 24 години на добу з 04:00 до 00:00. Вона має 15 "денних ліній" (трамвайні лінії 1-9, 11-15 і 17), а з 00:00 до 04:00 є 4 "нічних ліній" (трамвайні лінії 31-34). Вони охоплюють більшу частину денних ліній зі зменшеною частотою (близько 30-40 хвилин). Іноді автобуси замінюють трамваї на "нічних лініях". Трамвайні лінії 1, 3 і 8 не ходять по суботах, неділях і в святкові дні. З 1 грудня по 7 січня для сприяння роботи надзвичайно красивих різдвяних ринків Загреба, громадський транспорт у вихідні та святкові дні безкоштовний, включаючи фунікулер, але не поїзди. Майже на кожній зупинці є карти трамвайних ліній, тому, якщо Ви знаєте найближчу зупинку до місця призначення, то можете просто визначити найкоротший маршрут, поки перебуваєте на зупинці. === '''Автобуси''' === Що стосується автобусів, то існує 138 денних і 4 нічних ліній. Автобуси [https://www.zet.hr/ '''ZET'''] курсують за межами центру міста та деяких сусідніх міст округу Загреб. В автобусах використовується та ж система продажу квитків, що і в трамваях. === Поїзди === Потяги хорватської залізниці [http://www.hzpp.hr/ '''Hrvatske Željeznice'''] курсують кожні 15 хвилин зі сходу на захід, з'єднуючи передмістя Загреба з центральним залізничним вокзалом. Зазвичай це найшвидший вид транспорту для тих, хто приїжджає з районів Загреба, які віддалені від залізничного вокзалу або за межами трамвайної мережі. ==== Система продажу квитків ==== Разовий квиток на одну зону дійсний протягом 30 хвилин і коштує 4 кун, разовий квиток на 1 годину в одному напрямку – 7 кун; 1,5 години – 10 кун, а з 00:00 до 04:00 – 15 кун (станом на грудень 2021 року). Ціни при покупці у водія замість кіоску становлять 6 грн за 30 хв і 10 грн за 1 годину (грудень 2021 р.). Є також денний квиток (dnevna karta), дійсний до 04:00 наступного дня, за 30 кун. Для тривалого перебування є квитки на 3 (70 кун), 7 (150 кун), 15 (200 кун) і 30 днів (400 кун). Купіть квиток і проштампуйте його: вставте у маленький помаранчевий автомат, як тільки ви зайдете в транспорт, щоб підтвердити його. Усі одиничні квитки є квитками на пересадку і тому є дійсними для кількох транспортних засобів, які рухаються в одному напрямку. Тому Вам не знадобиться новий квиток під час пересадки на трамвай та/або автобус. Якщо ви плануєте здійснити більше двох поїздок, купуйте щоденний квиток. Більшість місцевих жителів використовують електронні чіп-картки для оплати поїздки. Їх можна придбати в офісах компанії [https://www.zet.hr/ '''ZET'''] за 10 кун і потрібно покласти гроші заздалегідь. Вони також використовуються для квитків на кілька днів. Перевагою є простіше використання аніж квитки, оскільки автобуси та трамваї часто мають менше автоматів, які приймають паперові квитки. Якщо Ви хочете дешевший короткочасний варіант, вам потрібно вибрати його на дисплеї, перш ніж розмахувати чіп-карткою, інакше ви купите квиток на 1,5 години. ==== Zagreb Card ==== Мандрівникам, які мають намір відвідати багато музеїв, слід подумати про покупку [http://zagrebcard.com/ '''Zagreb Card''']. Карта пропонує необмежену кількість поїздок на громадському транспорті в Загребі, знижки практично у всіх музеях міста, знижені ціни в багатьох ресторанах, магазинах і постачальниках послуг і багато іншого. Станом на 2021 рік вона коштує 98 кн за 24 години і 135 кн за 72 години. Власники Карти також отримують спеціальний буклет зі списком всіх закладів і доступних їм знижок. Карту можна придбати в будь-якому з туристичних інформаційних центрів Загреба, на стійках реєстрації більшості готелів або замовити онлайн (вартість доставки додається до вартості карти). === Велосипеди === У Загребі є автоматизовані Громадські пункти прокату велосипедів. Велосипеди можна взяти на 9 станціях в центрі міста, в тому числі: на головному залізничному вокзалі. Оплата може бути здійснена тільки кредитними або дебетовими картками Visa, MasterCard і Diners, крім того, потрібен мобільний телефон. Реєстрація в [http://www.nextbike.hr/de/zagreb/ '''Nextbike Zagreb'''] безкоштовна, але для активації облікового запису потрібно перевести 79 кн, які можна повністю використовувати для прокату велосипедів. Увага: якщо велосипед не буде повернуто на станцію через 24 години після його орендування, стягується плата за прострочення в розмірі 750 кн! Карта клієнта для простішої оренди (замість використання програми або SMS-повідомлення) коштує одноразову плату в розмірі 20 кн. === Пішки === Загреб ― компактне місто, тому його найкраще досліджувати пішки. Нижнє місто і Ботанічний сад можна подолати приблизно за 2-3 години ходьби. Цей район також є домом для найбільших музеїв, галерей і театрів Загреба. Верхнє місто також може бути пройдене приблизно за 2-3 години і включає в себе собор, церкву, площу Святого Марка і [https://www.brokenships.com/ '''Музей розірваних відносин'''.] === '''Автомобіль''' === У Загребі приблизно середня завантаженість доріг для міста такого розміру. Однак паркування автомобіля в центрі міста-це проблема. Це дорого, обмежено часом і важко знайти вільні місця для паркування. Більша частина міста коштує 12 кн на годину в денний час, проте обмежена 2 годинами в день (після чого доглядач парковки прикріпить до Ваших двірників дорогий щоденний квиток), а деякі райони, такі як Верхнє місто, ще дорожче. Найкраще безкоштовно припаркуватися в передмісті і скористатися громадським транспортом. == Що відвідати == Місто Загреб в основному розділений на дві частини Горні град (Верхнє місто) і Доні град (Нижнє місто). Вони є культурними, релігійними та комерційними центрами Загреба. Саме тут розташована більшість ресторанів, барів і туристичних визначних пам'яток. Крім двох основних частин, місто Загреб простягається як з півночі на південь, так і зі сходу на захід. Північна частина включає гори та дику природу, в той час як південна частина простягається річкою Сава і складається з Нового Загреба. Таким чином, місто можна розділити на п'ять областей: ==== '''Верхнє місто (Горні Град)''' ==== * ''Загребський собор'' є найвідомішою пам'яткою міста. Початковий собор датується 1217 роком, але нинішня споруда датується 1906 роком. * ''Старі міські ворота,'' нині святиня Діви Марії – «Kamenita vrata», де можна поставити свічку і, як вірять місцеві жителі, ваше бажання буде виконано. * ''Парк Рібняк'' ― це парк в англійському стилі з екзотичними рослинами, скульптурами та дитячим майданчиком. * ''[https://www.brokenships.com/ '''Музей розірваних відносин''']'' є переможцем премії Кеннета Хадсона 2011р. як найінноваційніший музей Європи. ==== '''Нижнє місто (Донжі Град)''' ==== * ''[https://botanickivrt.biol.pmf.hr/en/ Б'''отанічний сад'''] є членом Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин (BGCI) і має міжнародний ідентифікаційний код '''ZAVRT'''. У ботанічному саду росте близько 10 000 таксонів рослин з усього світу, включаючи 1 800 екзотичних рослин.'' * ''Площа Республіки Хорватія '' одна з найбільших і найзеленіших площ Загреба з Хорватським національним театром у центрі. * [https://www.hnk.hr/en/ '''''Хорватський національний театр'''''] найстаріша і головна оперна й театральна сцена, значний культурний осередок країни. * [https://tmnt.hr/hr-hr/posjet '''''Технічний музей Ніколи Тесли'''''] Має багато технічних винаходів, пожежні машини, кабінет Ніколи Тесли, планетарій і підземну шахту. Відкритий для відвідувачів: Вівторок - п'ятниця: 9:00 - 17:00; Субота та неділя: 9:00 - 13:00; Вихідний у понеділок та святкові дні. Вартість: 25 кун. ==== Північний Загреб ==== * ''Парк Максимір і Загребський зоопарк'' чудове місце, щоб відпочити, випити кави, пообідати (пікнік або ресторан в парку) або прогулятися лісом чи невеликими озерами. Підходить для бігунів, велосипедистів, а також для дітей та вигулу собак. Серед цікавих і рідкісних тварин Загребського зоопарку — барс сніговий, мала панда, окапі, адакс,антилопа шаблерога , пардус північно-китайський, шимпанзе звичайний, мавпа Діана, зубр, карликовий гіпопотам, двогорбий верблюд. * ''Медведниця і Медведград.'' Гора з видом на Загреб (Медведниця) включає збережену фортецю (Медведград). Це місце меморіалу «Вівтар Батьківщини», присвяченого хорватським солдатам, які загинули у вітчизняній війні. ==== '''Трньє''' ==== ==== '''Новий Загреб''' ==== *''Озеро Ярун'' — це рекреаційна зона, розташована навколо великого озера, яке використовується для віндсерфінгу. Навколо нього також є галькові пляжі, поруч з якими є кілька барів, які заповнені людьми у вихідні дні. Усі бари там вважаються «вишуканими» місцями. *''Бундек'' - парк, де щороку організовуються різні культурні заходи, зокрема Фестиваль феєрверків, міжнародна садова виставка «Floraart». == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == [http://www.unizg.hr/homepage/ Загребський Університет] проводить комплексні курси хорватської мови для іноземців. Курси проводяться в осінньому і весняному семестрах. Також є інтенсивний місячний курс у липні. Всі курси коштують близько 600 євро. [https://radiona.org/ Radiona] - хакерський простір у Загребі, де кожен, хто цікавиться комп'ютерами, технологіями, механічною обробкою, наукою, цифровим мистецтвом або електронним мистецтвом, може зустрічатися, співпрацювати, вчитися і брати участь у проведених семінарах, відкритих для публіки. == Як заробити == == Застереження == Загреб дуже безпечне місто, але, як і в будь-якому іншому місці, слід уникати темних провулків, нічних парків. Ймовірність потрапити у біду в Загребі досить низька, особливо в центрі, де розташована більшість готелів і ресторанів, а особливо іноземцям, яких в загальному поважають і вітають. Кишенькові крадіжки не особливо поширені в Загребі, але можуть підійти жебраки, якщо не звертати уваги на них - вони підуть. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Станом на вересень 2021 року в місті є 4G від A1 і Tele2, а також 5G від T-mobile. Wi-Fi широко доступний у громадських місцях. == Куди далі == {{footer|ispartof=Хорватія|type=Місто}} 133critbilhbmusg7yjd7xq8daddx5h 0 3595 31879 31878 2022-02-06T11:21:30Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:Блакитне_око.png|Блакитне_око.png]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Ellin Beltz|Ellin Beltz]] because: Copyright violation; see [[:c:COM:Licensing|Commons:Licensing]] !p. 31879 wikitext text/x-wiki '''Маршрут "Голубе озеро"''' (смт. Балахівка, Петрівський район, Кіровоградська область) == Ознайомитись == Голубе озеро а ще люди говорять Блакитне око (Блакитне озеро, озеро Балахівське) біля с. Балахівка за 30 км від Олександрії – одна з найдивовижніших водойм нашого краю із унікально чистою водою. Воно утворилося на місці відкритого кар’єру бурого вугілля вуглерозрізу «Балахівський», де проводилася розробка копалин відкритим способом. Вугільний кар’єр затопило ще в 60-х роках ХХ ст.: під час проведення вибухових робіт з підземного джерела фонтаном пішла вода. Вода з джерела прибувала постійно і відкачати її було марною справою. Тому розробку бурого вугілля припинили, а коли бруд осів – утворилася водойма із напрочуд чистою водою. Озеро має форму зигзагу – точно таку, яку мав колишній вугільний розріз. Штучний ставок “Голубе озеро” знаходиться на відстані 1,5 км від смт Балахівка. До озера прилягає лісовий масив. Голубий колір води, прозорість та чистота пояснюються тим, що вода фільтрується через шари бурого вугілля і збагачується мінеральними елементами. Вода має лікувальні властивості. Площа водного басейну озера становить 28,0 га, загальна площа земельної ділянки – 70,0 га. Науковці припускають, що гірники розкопали підземне озеро, сформоване мільйони років тому на місці колишніх річок і струмків. Навколо цієї води буяв прадавній ліс, в якому водилися динозаври і їм подібні тварини. З цього лісу, з усієї біомаси з часом утворилися поклади вугілля, які льодовик заховав під шаром ґрунту та каміння. Тож не виключено, що сьогоднішні відпочивальники купаються у воді, яку мільйони років тому пили динозаври. У «Блакитне око» не можна не закохатися. Тутешні краєвиди не залишать байдужою жодну людину. На вершині берега водойма просто сяє бірюзою, а зблизька можна безкінечно насолоджуватися прозорістю води. На думку фахівців, такий колір води, її прозорість та чистота пояснюється тим, що вода фільтрується через шари бурового вугілля й збагачується мінеральними елементами. На озері є місця, де глибина сягає до 30 метрів. Вода з джерел, якими поповнюється озеро, містить унікальний мінеральний склад, тому озеро ніколи не «цвіте». Хоча вода абсолютно прісна, але тримає на поверхні як морська. Вода озера корисна тим, хто страждає захворюваннями суглобів і хребта: через 7-10 купань стан хворих покращується. На берегах озера можна знайти блакитну і білу глину, яку використовують як в косметичних, так і в лікувальних цілях. Сьогодні Балаховка є найпопулярнішим озером на околицях Олександрії – туристу там живуть в наметах, а у літні вихідні тут справжній купальний сезон. == Що можна побачити? == ''''' '''''Навколо озера росте немолодий акацієвий ліс, маслини, сосни і клени, дички яблунь і груш, вабить око різнотрав’я. Динозавра, звичайно тут не зустрінеш, зате є багато фазанів, зайців, косуль, навіть дикі кабани. Пляжі глинисті та частково піщані. В ставку є риба, насамперед, карась та короп, а також окунь, товстолобик і сазан. Іноді, за словами місцевих, можна спостерігати зграї коропів розмірами більше метра. == Як дістатися? == З Кропивницького до озера краще їхати на своєму авто чи велосипедом. Дорога займає приблизно 1 годину. Звичайно можна домовитися з групою людей і найняти маршрутку, більшість так і робить. На озері досить крутий схіл, і авто туди не заїдне. Можна буде залишити авто у невеличкому лісочку. Запаси їжі води таке інше краще робити у місті. Недалеко від озера є магазин у селі Балаховка. == Примітки == На самому заїзді знаходиться центральний пляж, там є гірки, кафе і усе що потрібно для відпочинку. Але якщо ви бажаєте відпочити від людей, прямуйте авто в праву сторону і їдьте прямо до лісочку з маленькими доріжками які прямують вниз до озера. Якщо хочете насолодитися красою озера, рекомендую їхати з ночівлею. Вам обовязково знадобиться палатка, їжа, питна вода, засіб від комарів, надувні матраци, круги. Ввечері під багаття можна заспівати і чудово провести час. Влітку на озері дуже спекотно, але вода в озері втамовує спрагу. == Увага! == Озеро дуже глибоке. Навіть коли ти стоїш на березі, ще крок і вже глибина. І тому не тільки діти, але й дорослі обовязково одягайте захисні круги. А також! Так як озеро з кожним днем набрало великої популярності, і дути їдуть дуже багато людей, відпочивають, весело проводять час а потім їдуть по своїм домівкам. І забувають про головне, забрати і вивести після себе сміття. 4zpf1quhdwxyke2rx2hirh0hfr9xvc0 0 3598 31835 31829 2022-01-20T10:31:43Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:Ташлицькі_скелі.jpg|Ташлицькі_скелі.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Túrelio|Túrelio]] because: [[:c:COM:L|Copyright violation]]: https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_ 31835 wikitext text/x-wiki '''Ташлицькі скелі''' Пам'ятка природи '''«Ташлицькі скелі»''' знаходяться на лівому березі річки  [[w:Чорний_Ташлик|Чорний Ташлик]] [[w:Новоукраїнка|міста Новоукраїнки]] [[w:Кіровоградська_область|Кіровоградської області]]. Землекористування СТОВ «Росія». Площа близько 10 га. На схилі південно-західної експедиції виявлені високі - до 20 м. заввишки - скелі, на протилежному більш низькі та плескаті виходи: разом вони утворюють свого роду кальйони по річці Чорний Ташлик. На відсоленнях гранітів добре виявлена типова петрофітна флора. Тут рясно зростають гвоздика прибузька, занесена до '''«<nowiki/>[[w:Червона_книга_України|Червоної книги України]]<nowiki/>»'''; ендемічний вид - очиток Борисової, малопоширешшй вид - шипшина найколючніша, а також такі типові для відслонень види, як цибуля Паченського, жабриця Паласса, спірея звіробселиста, кизильник чорноплідний, чебрець двовидний. На плескатій верхівці скелі виявлена степова смуга із картини ковили волосистої, занесеної до '''«Червоної Книги України»''', перлівника трансільванського. У вологих тріщинах скель зростають папороті: цитники чоловічий та партролький, валеріани висока, буквиця лікарська. На великій скелі камені внизу доходить до води. Тут у заглибинах між камінням зростають болотні види — півники болотні, очеретинка, плакун середній, паслін солодко-гіркий Ентомофауна ділянки небагата, але типова, домінуючою групою безхребетних є павукоподітні: бродячі павуки, павуки вовки та дрібні павуки стрибуни ( 32-64 екз. кв. м). Серед чагарників у цілинах серед каміння мешкають павуки тенетники. Серед розрідженого травостою мешкають трав'янисті клопи та жуки міякостілки, зрідка трапляються довгоносики. На поверхні грунту та під камінням мешкають поодинокі особини чористілок родів бляпс та гнаптор, та туруни родів преростіх. Двокрилих майже немає, лише по затеневих вологих місцях відмічались: муха скорніонниця та сіра міясна муха. Лускокрилі самі звичайні - ріпниця, капустяний білаг, репяхівка, волов'яче вічко, Галатея, два види синявців. 7s63wax73svy95bdv2qhgehdimzfgx0 0 3599 31815 31808 2022-01-15T18:19:27Z Mykola7 4555 31815 wikitext text/x-wiki [[Файл:Садиба «Хутір Надія».jpg|міні|508x508пкс]] [[Файл:Пам`ятник.Хутір Надія.jpg|ліворуч|міні|334x334пкс]] == «Хутір Надія» Державний заповідник-музей Івана Карпенка-Карого (Тобілевича)[https://discover.ua/locations/hutir-nadiya] == Державний заповідник-музей І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича) cтворений на території садиби, що належала визначному драматургу, театральному діячеві кінця XIX – початку XX ст. Іванові Карпенку-Карому. Садибу закладено в 1871 році батьком драматурга Карпом Тобілевичем і названо іменем його дружини — Надії Тарковської. Згодом І. Карпенко-Карий обирає садибу постійним місцем проживання. На хуторі Надія ним написано 11 п'єс із 18, які увійшли в золотий фонд національної класичної драматургії. Тут же були написані ним історичні драми «Сава Чалий», «Гандзя» та інші. У заповіднику-музеї «Хутір Надія» експонується близько 2 тисяч предметів, значна частина яких передана сім'єю Тобілевичів-Тарковських. Співробітники проводять оглядові і тематичні екскурсії, масові заходи, народні гуляння, презентації тощо. Щорічно «Хутір Надія» відвідують понад 4 тисячі гостей з різних регіонів України та зарубіжжя.[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%80_%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%8F] == Що можна побачити [https://ukrainaincognita.com/kirovogradska-oblast/kropyvnytskyi-raion/mykolaivka-kropyvnytskyi-raion-kirovogradska-oblast-2/khutir-nadiya][https://funtime.kiev.ua/where-to-go/hutor-nadiya] == * Садибу, де жив та працював І.Карпенко-Карий * Пам’ятник-бюст І.Карпенко-Карого[[Файл:«Ху́тір Наді́я» Батьківська криниця.jpg|міні|342x342пкс]] * Стару чумацьку криницю * Парковий став * Дубову рощу, яка без сумніву являється гордістю заповідника   * Неподалік від хутора, на Карлюжинському кладовищі, похований Іван Карпович, а також члени його родини. * Окрасою парку є Калинова алея, котра за життя Івана Карповича була улюбленим місцем його прогулянок. * А ще – ви тут знайдете єдиний в Україні музей історії українського хореографічного мистецтва. Найбільша цінність музею – сценічні костюми для народних танців різних регіонів України [[Файл:Краєвид. «Хутір Надія».jpg|міні|341x341пкс]] Музей був створений у 2004 році. Виставку наповнили експонатами і документами, які розповідали про історію української народної хореографії. А також танцювальними костюмами колективу «Ятрань». В репертуарі колектив мав танцювальні композиції з усіх регіонів України. Сценічні костюми створювали на основі автентичних костюмів кожного регіону. Загалом у музеї зібрані матеріали про 51 хореографічний колектив з України та світу.[https://discover.ua/locations/hutir-nadiya] <mapframe latitude="48.47487628812943" longitude="31.970630369353827" zoom="13" width="400" height="300" align="left" /> == Як дістатись == «Хутір Надія» розташований за адресою - с.Миколаївка, Кіровоградський район, Кіровоградська обл., телефон: (0522) 31-27-33 Працює щоденно, з понеділка по п’ятницю з 8:00 по 17:00, у вихідні з 10:00 по 16:00.[https://funtime.kiev.ua/where-to-go/hutor-nadiya] Знаходиться всього за 20 кілометрів від Кропивницького. З обласного центру до нього від автостанції №2 щодня ходить кілька рейсових автобусів. Розклад руху транспорту бажано уточнювати заздалегідь. З Києва найкраще їхати автошляхом Н-01, у напрямку Обухова, Кагарлика, Корсунь-Шевченкове, Шполи, Новомиргорода. Усього поїздка займе близько 5-6 годин, протягом якого доведеться подолати до 300 кілометрів шляху. Хорошою альтернативою є міжміські автобуси, залізничні потяги, що прямують у бік Кропивницького, Миколаєва та Кривого Рогу. [[Файл:План музею-заповідника І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого).JPG|ліворуч|міні]] [[Файл:Центральна бесідка.Хутір Надія.jpg|міні|340x340пкс]] == РЕЦЕНЗІЯ == Координати місця - 48.4681895 31.9629814 Відстань від Києва - 295км Під’їзд легковим автомобілем – Можливий Завантаженість – невисока Платний в’їзд – НІ Місця для купання – Є Розміститися з наметом – Можна Кафе\магазини – Є Туалет – Є Можливість порибалити - Є asltt5soizcqul715pk79ucsjoxf1a2 0 3602 31819 31818 2022-01-17T08:24:30Z 109.95.34.82 /* Запрошення = */ 31819 wikitext text/x-wiki Кіровоградський обласний краєзнавчий музей – найстаріша скарбниця історії та природи краю. == Історія == Спадкоємець першого в регіоні музейного закладу, що був створений у 1883 році за ініціативою талановитого етнографа, історика, археолога, викладача Єлисаветградського земського реального училища [Володимира Ястребова]. Після смерті Ястребова в грудні 1898 року заклад практично припинив своє існування. Подальша доля музею пов’язана з діяльністю [Павла Рябкова]. За його ініціативи, від 1913 року відновленням музею займалося Товариство розповсюдження писемності та ремесел, якому передали матеріали реального училища. Але реалізації цих планів завадила [Перша світова війна]. Відновлювати музей почали у 1920-ті роки при Комітеті агітаційної пропаганди. 1922 року на основі наявних колекцій було відкрито два музеї історико-археологічний та природничо-історичний. Останній дав початок новому закладу, що 1929 року став Округовим історико-археологічним, а вже 1939 року Кіровоградським обласним краєзнавчим музеєм. У період гітлерівської окупації міста в роки німецько-радянської війни [Радянського Союзу] 1941-1945 рр. музей втратив понад 10 тис. одиниць зберігання. [[https://kokm.kr.ua/history/]] == Філії та відділи == У складі музею діють 2 відділи та 4 філії. На даний час це: відділи – Меморіальний музей М.Л. Кропивницького, Музей історії українського хореографічного мистецтва; філії – Заповідник-музей І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) [Хутір Надія], Історико-архітектурний заповідник родини Раєвських, Музейно-природний заповідник «Тобілевичі», Історико-меморіальний заповідник «Чорний Ворон». Музейні колекції налічують близько 68500 тисяч предметів основного та 33500 науково-допоміжного фонду, це цікаві зібрання, що характеризують історичний розвиток та культуру краю з найдавніших часів до наших днів, природу регіону. Відділи та філії щороку відвідують тисячі мешканців міста, області, гостей з різних куточків України та з-за кордону. Використовуються різні форми обслуговування відвідувачів: проведення екскурсій, бесід з демонстрацією музейних предметів, аудіо та відеоматеріалів, музейних уроків, “уроків мужності”, презентацій нових творів письменників-земляків, досліджень науковців-краєзнавців, зустрічей у “Театральній вітальні”, “Музичній вітальні”, заходи до державних та народних свят, ювілеїв визначних особистостей тощо. Науковці досліджують нові теми, створюють щорічно виставки різної тематики. Налагоджено співробітництво з творчими спілками, громадськими організаціями, культурними центрами, видавництвами, ЗМІ, навчальними закладами, турагенціями тощо. Кіровоградський обласний краєзнавчий музей є провідним науково-методичним центром для музеїв області. Проводить консультативну та організаційну діяльність з різних питань музейної справи, навчання для науковців та зберігачів фондів музейних закладів (стажування, науково-практичні семінари, методичні рекомендації) тощо. = Запрошення = Кіровоградський обласний краєзнавчий музей запрошує оглянути нещодавно створені нові експозиції відділів історії та природи. Безцінні реліквії – музейні експонати розкажуть Вам про важливі історичні події, видатних діячів, особливості природи краю. == 3D-тур == Для ознайомлення можна переглянути 3D-тур [[https://kokm.kr.ua/3d/]] 8407sw3v9nwwauel68afg5wgdiqvx2c 0 3603 36260 31823 2024-11-23T23:58:37Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 36260 wikitext text/x-wiki '''Бо́бринець''' — місто в Україні, центр Бобринецької міської територіальної громади, центр Бобринецького району Кіровоградської області. Лежить на трасі Кропивницький — Миколаїв, за 2 км на південь від залізничної станції Бобринець. Площа 18,13 км². Населення 10,7 тис. осіб. == Історія == Археологічні знахідки в районі Бобринця свідчать, що територія, на якій він розташований, була заселена людьми близько 15 тисяч років тому. 1767 року запорозький полковник Андрій Кийнаш доповів Кошеві (козацькому управлінню), що неподалік від річки [[Сугоклія]] засноване поселення '''Малий Бобринець'''. Згідно з документом 1777 року осадчим слободи Бобринцевої був прапорщик Островський&nbsp;— колишній запорозький козак Василь Островський, який у реєстрах Переяславського куреня значився Василем Острижським. На карті 1779 року на місці Бобринця маємо Острижецьку слободу. Наприкінці XVIII&nbsp;ст. Бобринець був досить великим населеним пунктом. В 1780-х роках тут щороку відбувалося чотири ярмарки. 1816 року у місті проживало 1910 осіб. Запровадження військових поселень 3-ї уланської Української дивізії в 1821 році й передача частини земель [[Єлисаветградський повіт|Єлисаветградського повіту]] у військове відомство привело до його скасування й утворення з решти цивільних земель новоствореного [[Бобринецький повіт|Бобринецького повіту]], що сталося 6 грудня 1828 року. [[Файл:Миколаївська_церква_у_зимовому_Бобринці.JPG|ліворуч|міні|210x210пкс|Свято-Миколаївська церква]] За указом 5 червня 1857&nbsp;р. військові поселення почали скасовуватися, згодом відновився Єлисаветградський повіт, правління якого було переведене з Бобринця до Єлисаветграда ув1865 році. У Бобринці в [[1860]]-их роках жили і працювали корифеї [[Український театр|українського театру]] [[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]] і брати [[Тобілевичі]]&nbsp;— І.&nbsp;К.&nbsp;Тобілевич ([[Карпенко-Карий]]), [[Микола Садовський|М.&nbsp;К.&nbsp;Садовський]], [[Панас Саксаганський|П.&nbsp;К.&nbsp;Саксаганський]], які створили у місті аматорський театральний гурток. В 1864 році в обладнаному під театр приміщенні відбувалися спектаклі трупи [[Млотковський|Л. Млотковського]]. З 1885 по 1984 рік завідуючим Бобринецької земської лікарні працював Олексій Семенович Кулик, батько [[Кулик Леонід Олексійович|Леоніда Кулика]], мінералога, фахівця з вивчення [[Метеорит|метеоритів]]<ref>{{Cite web|title=СІМЕЙНА САГА: ЛІКАР ОЛЕКСІЙ КУЛИК, ЙОГО ДРУЖИНА СОФІЯ ТА ЧЕТВЕРО ЇХНІХ СИНІВ {{!}} НС|url=http://n-slovo.com.ua/2019/03/07/%d1%81%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%b9%d0%bd%d0%b0-%d1%81%d0%b0%d0%b3%d0%b0-%d0%bb%d1%96%d0%ba%d0%b0%d1%80-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d1%96%d0%b9-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d0%b8%d0%ba-%d0%b9%d0%be%d0%b3%d0%be/|accessdate=2021-12-05|language=uk|last=admin}}</ref>. У Бобринці в той час була єдина церква. Через десятки років на кошти княжни Дмитрянської була споруджена Свято-Миколаївська кам'яна церква. В [[1912]] році освячено [[Вознесенський собор (Бобринець)|Вознесенський собор]], будівництво якого тривало 14 років. Це була остання робота архітектора [[Паученко Яків Васильович|Якова Паученка]]. [[Файл:Вознесенська_церква_у_зимовому_Бобринці.JPG|ліворуч|міні|210x210пкс|Вознесенський собор]] На початок ХХ ст. в Бобринці мешкало 14 294 чоловік, це було друге за величиною місто на території, що в подальшому увійшла до складу [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]], після [[Кропивницький|Єлизаветграда]] (61 488 ос.).<ref>Географія рідного краю. Ф.&nbsp;Н.&nbsp;Спектор, С.&nbsp;М.&nbsp;Рубін. Київ&nbsp;— 1996. ISBN 966-557-004-8</ref> У цей період діяли як сільськогосподарські, так і промислові й торгові підприємства. Серед заводів діяли чавуноливарні, колісні, шкіряні й миловарний. Переважали дрібні кустарні підприємства з незначною кількістю робітників. Розвивалися фургонно-колісна, ковальська, швейна галузі. Чимало крамниць та лавок у місті належало Давиду Бронштейну&nbsp;— батькові [[Лев Троцький|Льва Троцького]]. Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] померло щонайменше 146 жителів міста<ref name="Голодомор УІНП" />. В [[1935]] році у місті було відкрито сільськогосподарський технікум. В 1935—[[1938]] роках тут навчався [[Порик Василь Васильович|Василь Порик]], про це свідчить [[меморіальна дошка]] на будинку<ref>[http://www.mista-geroi.com/?category_name=кіровоградська-область-до-війни Бобринець. Сільськогосподарський технікум]{{Dead link|date=листопада 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}{{Недоступне посилання|date=червень 2019|bot=InternetArchiveBot}}{{недоступне посилання|date=2018-09-08}}</ref>. === Новітня історія === 2000 року прихожани Свято-Миколаївського храму приєдналися до Української Православної Церкви Київського Патріархату<ref>[http://www.cerkva.info/en/news/patriarch/7015-patriarx-vidvidav-bobrunets.html Предстоятель Київського Патріархату відвідав Миколаївський храм міста Бобринець]</ref>. В 2018 році у районі налічували 360 підприємств торгівлі, з них 184 крамниці, 14 підприємств ресторанного господарства. Медицина району налічує районне поліклінічне відділення, центральну районну лікарню (стаціонар), 14 амбулаторій, 31 фельдшерсько-акушерський пункт, 13 аптек. У районі діє 26 загальноосвітніх навчальних закладів, 25 дошкільних навчальних закладів, школа-інтернат, професійно-технічне училище та сільськогосподарський коледж. Культурні заклади району&nbsp;— 38 бібліотек, 34 будинків культури, музична школа мистецтв та музей. == Інфраструктура == У Бобринці функціонують 3 будинки культури, 4 бібліотеки, п'ять творчих колективів районного будинку культури носять звання народних. Великою популярністю користуються музична школа та дитяча школи мистецтв. У місті діє історико-краєзнавчий музей. До архітектурних пам'яток належать споруджений в 1912 році Вознесенський собор (архітектор&nbsp;— Я.&nbsp;В.&nbsp;Паученко) та Свято-Миколаївська церква. У міському парку встановлено пам'ятник корифею українського театру Марку Кропивницькому, який разом з Іваном Карпенко-Карим (Тобілевичем) в 1860-х організували в Бобринці самодіяльний драматичний гурток. У місті розвивається туризм{{джерело}}. Встановлено нові велосипедні стоянки. hpn2reh3lpyqisu770cny6j1nhyafet 0 3604 31850 31848 2022-01-23T19:13:38Z Goconda 5666 виправлення стилістичних, граматичних помилок, вставка посилання 31850 wikitext text/x-wiki '''Весе́лі Бокове́ньки''' — дендрологічний парк загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Долинського району Кіровоградської області, біля села Веселі Боковеньки. Площа 109 га (з селекційно-дендрологічною станцією — 543 га). Заснований 1893 року, сучасний статус — з 1960 року. == Як добратися до дендропарку Веселі Боковеньки? == З '''Кропивницького''' до парку відстань 70 км. Їхати автомобільним транспортом треба по трасі на Кривий Ріг і, не доїжджаючи до села   Братолюбівка, повернути по вказівнику направо. А далі біля двох кілометрів по бездоріжжю. З '''Кривого Рогу''' до парку відстань 60 км Автомобільним транспортом треба їхати на Кропивницький, повернути наліво по вказівнику після села Братолюбівка. Громадським транспортом до дендропарку потрапити не можна. З Долинської туди можна дістатися попутним транспортом або на таксі. Від райцетру до дендропарку відстань 20км Через Долинську проходять приміські і пасажирські поїзди. Можна на станцію Долинська приїхати поїздом "Інтерсіті", а потім велосипедом доїхати до парку. Раз у день сюди їздить рейсовий автобус, двічі або тричі на тиждень. == Історія == '''[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=33741 Дендрологічний парк Веселі Боковеньки]''' був закладений 1893 року любителем і великим знавцем паркової справи Миколою Давидовим (1856 – 1930 р.р.). Микола Львович був з відомого в Росії роду; отримавши вищу юридичну освіту, він повернувся до батьківського маєтку з метою здійснити свою мрію – створити ландшафтний парк за проектом українського художника-пейзажиста І. В. Владиславського-Падалки. У будівництві парку брав участь відомий паркознавець А. Е. Регель, консультували роботи академік Г. М. Висоцький та дендролог Є. Л. Вольф. Лісові посадки проводились під керівництвом губернського лісничого А. А. Яцкевича. Власник парку М. Л. Давидов працював над його створенням протягом 30 років. Парк облаштований у ландшафтному стилі, було посаджено близько 250 різних видів і форм деревно-чагарникових порід на берегах річки Весела Боковенька на площі 109,3 гектари. На території парку створено також мальовничий став з острівком. У 1916 році М. Л. Давидов подарував парк Російському географічному товариству. В 1930 році дендропарк був переданий Українському науково-дослідному інституту агролісомеліорації, який 1934 року організував у парку опорний пункт. Була розпочата робота з випробовування екзотів у лісових культурах і полезахисних лісових смугах та селекції цінних порід — дубів, горіхів, ліщини, тополі. Роботи з селекції горіха волоського очолив Ф. Л. Щепотьєв та продовжив П. П. Бадалов, який вивів зимостійкі, урожайні, швидкорослі гібриди горіхів та зимостійкі крупноплідні, а в ряді випадків — тонкошкаралупні форми фундука. У 1960 році парк набув статусу пам'ятки садово-паркового мистецтва. У 1993 році на честь століття з часу заснування, дендропарку надано ім'я його засновника — М. Л. Давидова. У вересні 1999 року підприємство було передано до складу Кіровоградського обласного управління лісового господарства. З лютого 2007 року установа отримала назву ''Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки»''. Є складовою частиною Веселобоковеньківської селекційно-дендрологічної станції. Поруч з парком розташований ботанічний заказник «Боковеньківська балка». == Основні напрями наукової роботи == * інтродукція, селекція та розмноження цінних деревно-чагарникових порід, * розробка методів захисту інтродукованих рослин від шкідників та хвороб, * охорона раніше закладених науково-дослідних ділянок, догляд за ними, вирощування посадкового матеріалу лісівних та декоративних порід для власного використання та реалізації. Ведеться робота з вирощування відгілків фундука найкращих сортів, виведених науковцями для реалізації в різні регіони України та вирощування прищеплених саджанців горіха грецького. == Проблеми охорони біорізноманіття == У 2013 році різними видами рубок у парку було заготовлено близько 118 м³ деревини на площі близько 14 га, чим завданий істотний збиток біорізноманіттю. Крім того, у дендропарку 2015 року рубки проводилися незаконно, на них не було лімітів, затверджених Мінприродою України. == [https://www.mandry.ck.ua/%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%96-%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8/ Алеями парку “Веселі Боковеньки”] == == Література == [[w:Веселі_Боковеньки_(дендропарк) Боковеньки (дендропарк) Вікіпедії|Веселі Боковеньки (дендропарк) Вікіпедії]] * Давидов М.Л. "Нарис Весело-Боковеньковського дендрологичного парку". Харків, 1928. * Потапенко Г.Й. Окремий відбиток “Весело-Боковеньківський дендрологічний парк”. Одесполіграф. Одеса, 1928. * Грисюк Н.М. "Дендрологический парк "Весёлые Боковеньки". К., 1956. * Крамаренко В. Веселі Боковеньки. Дніпропетровськ, 1971. * ''Бадалов Павел Петрович''. '''Дендропарк «Весёлые Боковеньки»'''. — Днепропетровск : «Промінь», 1978. — 48 с. — 24 000 прим. (рос.) * Гусейнов Г.Д. Господні зерна. Серія з 10 книг. Кривий Ріг, 2000 - 2004. * Ямщиков Г. “Наследие Арнольда Регеля. Исторический, национальный, пейзажный, архитектурный и художественный стиль садов и парков конца XIX - начала XX веков в России: монография”. МГУЛ, 2009. 073x8pocsyndtcgida51f5zht0elu9o 0 3605 31838 2022-01-21T10:44:38Z Янухин 5680 Парк - готель "Скіфія" 31838 wikitext text/x-wiki = Парк готель [Https://moemisto.ua/kr/baza-otdyha-skifiya-84553.html Скіфія]. = [[Файл:Парк_готель.jpg|міні|493x493пкс]] '''Парк-готель «Скіфія»[https://top20.ua/kr/turizm-podorozh/bazi-vidpochinku/skifiya-baza-vidpochinku.html]''' розташований на березі озера «Ташлик», що поблизу села Захарівка, Новоукраїнський район, всього за кількадесят кілометрів від м. Кропивницький. Заклад гостинно відчинив свої двері перед першими гостями в 2018-му і відтоді тільки продовжує модернізовуватися та вдосконалюватися. Сьогодні це парк-готель європейського рівня, який регулярно відвідують гості з регіону та всієї України – і будьте впевнені, тут мають що вам запропонувати. [[Файл:Скіфія-1.gif|міні|441x441пкс]] Отже, що таке «Скіфія»[https://www.instagram.com/skifia_park_hotel/]? Це величезна облаштована територія, що охороняється, на якій розміщується велика парковка для автомобілів, дитячий майданчик, чисті піщані пляжі з кабінками для перевдягання та туалетами WC. Є рятувальні пости та медичний пункт. Розміщені два готелі (а фактично – невеликі містечка) – '''«Парковий» та «Сонячний вітер»'''. Ви можете зупинитися в комфортабельних номерах категорій «Люкс», «Котедж», «Еко-Дім», «Віп-котедж», а також «Вілла» (з басейном). База відпочинку "Скіфія" надає велику кількість варіантів дозвілля для любителів активного відпочинку і риболовлі, а також просто цінителів мальовничої природи й пікніків на свіжому повітрі. '''До уваги гостей бази відпочинку пропонують:''' * '''Затишні альтанки''' (курені) для тих, хто не проти влаштувати пікнік на свіжому повітрі, й просто любителів мальовничої природи. * Чистий '''піщаний пляж''', що в достатній кількості облаштований спеціально відведеними місцями для перевдягання й туалетами. Крім того, ви можете взяти в оренду пляжні парасолі та шезлонги, а за безпеку на воді відповідають рятувальні пости. Якщо ж купання в озері вам не до вподоби, завжди можна поплавати в басейні. * '''Мангальна зона''' для приготування шашлика. * Найрізноманітніші розваги та відпочинок – р'''ибалка, катання на катамаранах, каяках, прогулянкових човнах''' та інше. * '''Анімація''' на пляжі для дітей. * Пляжний '''бар «Папай»''', де можна замовити піцу власного приготування, снеки та прохолодні напої, а з відкритого майданчика над водою – насолодитися видом на озеро та фонтани. * '''Ресторан «Сазан»''' – тут вас чекає приємна затишна атмосфера, смачна кухня (зокрема широке меню рибних страв) та кваліфіковане обслуговування, а персонал втілить всі ваші побажання. Звісно, про такі приємні дрібниці, як Wi-Fi, авто- і велопаркінг, тут теж потурбувалися. Якщо ви хочете отримати незабутні враження, відновити сили та надихнутися на нові звершення, приїздіть в парк-готель «Скіфія» – тут завжди раді вас бачити! nwo0k1bpar5xzgohqi1dohee8nufovq 0 3612 33723 31863 2022-10-15T18:26:11Z Trident of Neptun 6004 33723 wikitext text/x-wiki === Зрозуміти === Дендрарій — унікальна природна перлина [https://onles.at.ua/ Оникіївського лісгоспу] (Новоукраїнський район, Кіровоградська область). [[Файл:Сквер "Місце зустрічі" 20210516 104609.jpg|міні|220x220пкс|Сквер «Місце зустрічі»]] [[Файл:Алеї 20210516 112528.jpg|ліворуч|міні|268x268px|Алеї]] Заснований у 2001 році колишнім директором лісгоспу, в минулому керівником управління «Кіровоградліс» — Володимиром Григоровичем Єрмолаєвим. За задумом відведена територія була розбита на вісім секторів алеями бирючини звичайної. утворені сегменти естетично засаджувались рідкісними рослинами. Нині з висоти парк нагадує британський прапор з колом всередині. Тут можна побачити понад двісті видів дерев, зокрема ведмежий горіх, цукристий клен, японську модрину, канадський фундук, ялівці різних видів, плакучу черешню, кизиловий кущ, що росте у вигляді ромбу тощо. Окрім цього увагу туристів привертає декоративне оформлення території: алеї, альтанки, лавки, гойдалки, дерев'яні скульптури, сквер «Місце зустрічі», і навіть капличка, де в свята проходить служба настоятеля сільського храму. Поряд із парком на території лісгоспу розташовані угіддя Оникіївського мисливського лісництва, зокрема вольєр для фазанів, павичів, цесарок, парнокопитних… === Місце === [[Файл:Місця відпочинку 20210516 113614.jpg|міні|220x220пкс|Місця відпочинку]] Дендрарій розташований на території Оникіївського лісгоспу, 6 км від траси М30 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине у напрямку [[w:Оникієве|с.Оникієве]]. [[Файл:Літня краса 20210516 104736.jpg|міні|220x220пкс|Літня крас]] === Вид маршруту === [[Файл:Дбайливі працівники 20210516 114201.jpg|міні|220x220пкс|Дбайливі працівники]] краєзнавчо-[[w:Рекреаційний_туризм|рекреаційний]] === Як використати === * екскурсія * фотосесія * весільна церемонія * майданчик для дослідження[[Файл:Дерев'яна скульптура 20210516 113457.jpg|міні|511x511пкс|Дерев'яна скульптура|ліворуч]] === Вхід === платний === Застереження === [[Файл:Зелений масив 20210516 114406.jpg|міні|220x220пкс|Зелений масив]] «Дендрарій» — це не «дендропарк». На території заборонено перебувати із карематами, ковдрами, їжею та напоями. === Час роботи === Будні — 8.00-17.00 П'ятниця — 8.00-15.45 Субота/неділя — зачинено [[Файл:Лісовими стежками 20210516 113348.jpg|міні|293x293пкс|Лісовими стежками]] [[Файл:Погляд догори 20210516 113746.jpg|центр|міні|464x464пкс|Погляд вгору]] cpf6lbumwdzss651tpho6xfohkn3n4q 0 3613 33294 33293 2022-08-24T01:57:09Z Trident of Neptun 6004 /* Джерело */ 33294 wikitext text/x-wiki == Срібне озеро == Хочу познайомити вас з унікальним місцем, яке славиться не тільки своєю красою, гарним пейзажем, але й лікувальним впливом на організм людини. Розташоване воно у селі Аліївка Олександрійського району. Срібне озеро з’явилося під час розробки граніту, на місці кар’єра, який було затоплено грунтовими водами. Місцеві жителі запевняють, що вода у ньому лікувальна і допомагає при хворобах шкіри та опорно-рухового апарату,  оскільки насичена багатьма корисними елементами та мінералами.  Під час війни німці розміщували на цьому місці свої тобори для реабілітації своїх бійців. Існує легенда, що вони намагалися вивезти  воду з озера в величезних цестернах у Німеччину. == Опис == Озеро – Скала, як його ще називають. Особливу увагу привертає ледь зеленувата вода з перламутровим відтінком. Туристи, які тут побували, стверджують, що плавати у ньому значно простіше ніж у будь яких прісноводних водоймах.  Неоднорідне дно має як глиністі, так і кам’яні ділянки. Любителям попірнати потрібно враховувати, що місцями є гострі гранитні виступи, о котрі можна дуже сильно поранитись. Знайдеться тут і декілька затишних пляжних локацій. Навколо озера дуже мало рослинності, тому бажано мати при собі речі які захистять вас під палючого сонця. Практично весь периметр водойми оточений скелями, з яких сміливці стрибають у воду. == Заняття == Це місце вразить вас чудовими пейзажами. Якщо вам пощастить тут побувати, не відмовляйте собі в задоволені у прогулянці по протоптаних стежинах. Дійшовши до найвищого миса, отримається помилуватися красою цього району. Зазвичай сюди приїздять або в лікувальних цілях, або поніжитись на сонечку. Місце чудове для прогулянки вихідного дня. Любителям гострих відчуттів сподобається можливість попірнати зі скель, височінь яких вражає. == Джерело == <nowiki>https://funtime.kiev.ua/where-to-go/serebryanoe-ozero-skala</nowiki> [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] ita26djvmsddy96t2cu21givpl7gbom 0 3614 31876 2022-02-05T12:26:39Z 37.229.101.105 Додалася інофрмація щодо географічного положення Бостону та рік його заснування 31876 wikitext text/x-wiki місто в північно-східній частині Сполучених Штатів Америки, округ Саффолк, столиця та найбільше місто штату Массачусетс. Це найбільше місто та неформальна столиця Нової Англії, потужний порт на березі Атлантичного океану. Одне з найдавніших міст країни, засноване 1630 року. itw5aj985wy2h9buy7uo8k021gf28ak 0 3615 35156 31970 2024-03-21T18:02:33Z Assyrian Human 6497 змінена міра зрілості статті 35156 wikitext text/x-wiki {{Pagebanner|Turku Wikivoyage banner.jpg|dotm=yes|caption=Турку видно з вежі собору.}} {{geo|60.45163|22.26674}} {{citybar | image=Autumn in Turku.jpg | caption=Вид на собор Турку з річки Аура | city=Турку | citylocal=Turku | map= | arm= | population= 195301 (2022) | callingcode= +358 2 }} '''Турку''' (швед. '''Обо''') - місто і колишня столиця [[Фінляндія|Фінляндії]]. {{mapframe|60.45163|22.26674|zoom=14}} == Зрозуміти == Це найстаріше місто Фінляндії і колишня столиця до [[Гельсінкі]]. Абоський замок (Турку замок) побудовано 1156 року, за шведського короля Еріка IX, який завоював південну частину Фінляндії, але значним містом Або став не раніше XIII століття. 1628 року Густав II Адольф запровадив гімназію, яка в 1640-му зусиллями графа Петра Браге була перетворена на університет (Королівську академію Або). == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing|type=go | lat=60.51121 | long=22.26288 | name=Аеропорт | alt= | address= | directions= | url=https://www.finavia.fi/ru/node/230 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} За 8 км від центру міста розташований аеропорт Турку. === {{Потягом}} === * {{listing|type=go | lat=60.45394 | long=22.25307 | name=Залізничний вокзал | alt= | address= | directions= | url=https://www.vr.fi/en/railway-stations-and-routes/turku | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=go | lat=60.43465 | long=22.22343 | name=Залізнична станція порту | alt= | address= | directions= | url=https://www.vr.fi/en/railway-stations-and-routes/turku-port | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} Залізничний вокзал є одним із символів міста. Є залізничне сполучення з різними містами країни, як-от [[Гельсінкі]] та [[Тампере]]. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * {{listing|type=go | lat=60.45646 | long=22.26697 | name=Автовокзал | alt= | address= | directions= | url=https://turunlinjaautoasema.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} Із Гельсінкі туристам пропонують регулярні автобусні екскурсії до Турку. === {{Кораблем}} === * {{listing|type=go | lat=60.43526 | long=22.21933 | name=Порт | alt= | address= | directions= | url=https://www.portofturku.fi/en/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} Турку є великим портовим містом. Серед популярних морських маршрутів також [[Стокгольм]] та [[Марієгамн|Марієхамн]]. == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Turkucastle.jpg|міні|Замок Турку]] * {{listing|type=see | lat=60.43534 | long=22.22865 | name=Замок | alt= | address= | directions= | url=https://www.turku.fi/en/turkucastle | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=60.45247 | long=22.27832 | name=Кафедральний собор | alt= | address= | directions= | url=https://www.turuntuomiokirkko.fi/english | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=60.45227 | long=22.26607 | name=Церква Святої Олександри | alt=Православна церква Турку | address= | directions= | url=https://www.turkuort.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=60.45407 | long=22.26188 | name=Художній музей | alt= | address= | directions= | url=https://turuntaidemuseo.fi/en | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=60.44494 | long=22.26035 | name=Музей Вяйне Аалтонен | alt= | address= | directions= | url=https://www.wam.fi/en | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=60.45063 | long=22.27581 | name=Стара Велика площа | alt= | address= | directions= | url=https://www.turku.fi/en/old-great-square/history | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=60.44880 | long=22.26862 | name=Ратуша | alt= | address= | directions= | url=https://turunkaupungintalo.fi/fi | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Чим зайнятись == * {{listing|type=do | lat=60.45688 | long=22.25766 | name=Логомо | alt=Logomo | address= | directions= | url=https://logomo.fi/en | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=60.44605 | long=22.26352 | name=Міський театр | alt= | address= | directions= | url=https://teatteri.turku.fi/en | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=60.45079 | long=22.26618 | name=Театр Обо Свенска | alt= | address= | directions= | url=https://abosvenskateater.fi/en/welcome/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=60.45558 | long=22.27022 | name=Концертний зал | alt= | address= | directions= | url=https://www.tfo.fi/en/konserttitalo%20 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=60.45297 | long=22.26692 | name=Фіннкіно Кінопалаці | alt=Finnkino Kilopalatsi | address= | directions= | url=https://www.finnkino.fi/en/teatterit/kinopalatsi-turku/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=60.44570 | long=22.26583 | name=Відкритий стадіон для плавання «Сампалінна» | alt=Samppalinna | address= | directions= | url=https://www.turku.fi/en/culture-and-sports/sports/sports-facilities/swimming-places-and-water-sport/samppalinna-outdoor-1 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Використовується тільки влітку. }} * {{listing|type=do | lat=60.44136 | long=22.26222 | name=Диск-гольф | alt= | address= | directions= | url=https://frisbeegolfradat.fi/rata/urheilupuisto_turku/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=60.44738 | long=22.29046 | name=Парк пригод Сейккайлупуїсто | alt=Seikkailupuisto | address= | directions= | url=https://www.turku.fi/en/adventure-park-seikkailupuisto | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Що купувати == [[Файл:Kauppahalli Linnankadun puolelta 2018.jpg|міні|Ринок Турку]] * {{listing|type=buy | lat=60.45108 | long=22.26361 | name=Ганза | alt=Гансакортелі | address= | directions= | url=https://hansakortteli.fi/en/in-english/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=buy | lat=60.44966 | long=22.26620 | name=Ринок | alt= | address= | directions= | url=https://www.kauppahalli.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де поїсти == [[Файл:Restaurant ships on the river Aura in Turku.jpg|міні|Кораблі-ресторан на річці Аура]] [[Файл:Tähti-Baari restaurant, Puutarhakatu 15, Turku, Finland.jpg|міні|Ресторан-бар «Тахті»]] === Дешево === * {{listing|type=eat | lat=60.44877 | long=22.26586 | name=Юлінія | alt=Julinia | address= | directions= | url=https://www.ravintolajulinia.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=eat | lat=60.45116 | long=22.25772 | name=Метрополь | alt=Metropol | address= | directions= | url=https://www.turkulounas.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} === Середні ціни === * {{listing|type=eat | lat=60.44896 | long=22.26933 | name=Бланко | alt=Blanko | address= | directions= | url=https://blanko.net/in-english | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=eat | lat=60.45159 | long=22.26314 | name=Брахен Келларі | alt=Brahen Kellari | address= | directions= | url=https://www.brahenkellari.fi/en/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=eat | lat=60.43495 | long=22.22259 | name=Колмас Лінджа | alt=Kolmas Linja | address= | directions= | url=https://kolmaslinja.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} === Дорого === * {{listing|type=eat | lat=60.44249 | long=22.24332 | name=Каколанруусу | alt=Kakolanruusu | address= | directions= | url=https://kakolanruusu.fi/en/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=eat | lat=60.44651 | long=22.27316 | name=Каскіс | alt=Kaskis | address= | directions= | url=https://kaskis.fi/en/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=eat | lat=60.45219 | long=22.28048 | name=Реєстр Турку | alt=Roster Turku | address= | directions= | url=https://rosterturku.com/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=eat | lat=60.45012 | long=22.27203 | name=Смор | alt=Smör | address= | directions= | url=https://www.smor.fi/eng/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де розважитись == * {{listing|type=drink | lat=60.45008 | long=22.25966 | name=Аполло | alt=Apollo | address= | directions= | url=https://www.apolloturku.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=drink | lat=60.44985 | long=22.26323 | name=Форте | alt=Forte | address= | directions= | url=http://www.nightclub.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=drink | lat=60.44946 | long=22.26252 | name=Мерилін | alt=Marilyn | address= | directions= | url=https://clubmarilyn.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=drink | lat=60.45062 | long=22.25603 | name=ШоуТиме & СаунаТиме | alt=ShowTime & SaunaTime | address= | directions= | url=https://club-showtime-saunatime.business.site/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=drink | lat=60.44984 | long=22.26747 | name=Венери | alt=Venus | address= | directions= | url=http://www.venusnightlife.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де зупинитись == [[Файл:Holiday Club Caribia.JPG|міні|Спа-готель «Карибія»]] [[Файл:Turun hotellirakennus.JPG|міні|Готель Сокос «Турун Сеурахуоне»]] === Дешево === * {{listing|type=sleep | lat=60.47096 | long=22.23416 | name=Браге| alt=Brahe | address= | directions= | url=| facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | lat=60.43499 | long=22.23354 | name=S/S Бура| alt=S/S Bore | address= | directions= | url=https://www.hostelbore.fi/en/ss-bore/ship-hostel| facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=sleep | lat=60.45750 | long=22.26767 | name=Хесеготелі| alt=Hesehotelli | address= | directions= | url=https://www.hesburger.ua/| facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=sleep | lat=60.45135 | long=22.25858 | name=Омена-готелі| alt=Omena-hotelli | address= | directions= | url=https://www.omenahotels.com/ru/%D1%88%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD/%d1%82%d1%83%d1%80%d0%ba%d1%83-x%d1%83%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%be%d0%bd%d0%ba%d0%b0%d1%82%d1%83/| facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=sleep | lat=60.44958 | long=22.28943 | name=Тапулітало| alt=Tapulitalo | address= | directions= | url=https://www.tapulitalo.fi/en-gb/home| facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} === Дорого === * {{listing|type=sleep | lat=60.46039 | long=22.29053 | name=Карибія| alt=Caribia | address= | directions= | url=https://www.holidayclubresorts.com/ru/kurorti/caribia/| facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=sleep | lat=60.44462 | long=22.24681 | name=Какола| alt=Kakola | address= | directions= | url=https://hotelkakola.fi/en/| facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=sleep | lat=60.45028 | long=22.29581 | name=Купіттаа| alt=Kupittaa | address= | directions= | url=https://www.sokoshotels.fi/ru/turku/original-sokos-hotel-kupittaa| facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=sleep | lat=60.45312 | long=22.25794 | name=Парк-готель| alt=Park Hotel | address= | directions= | url=https://parkhotelturku.fi/ru| facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=sleep | lat=60.44904 | long=22.26105 | name=Турун Сеурахуоне| alt=Turun Seurahuone | address= | directions= | url=https://www.sokoshotels.fi/ru/turku/sokos-hotel-seurahuone| facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де навчатись == [[Файл:Turun yliopisto.jpg|міні|Університет Турку]] * {{listing|type=learn | lat=60.45629 | long=22.28513 | name=Університет | alt= | address= | directions= | url=https://www.utu.fi/en | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=admissions@utu.fi | phone=+358 29 450 5000 | fax=+358 29 450 5040 | hours= | price= | description= }} == Як заробити == * {{listing|type=earn | lat=60.45002 | long=22.25323 | name=Хенкілештоліга | alt=Henkilöstöliiga | address= | directions= | url=https://henkilostoliiga.fi/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=info@henkilostoliiga.fi | phone=+358 207 129 604 | fax= | hours= | price= | description=Бюро зайнятості. }} == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Марієгамн]] {{footer|ispartof=Фінляндія|type=Місто}|status=Придатний}} 6rt0b32cgpp78otxd6gyrgjzq2mculk 0 3616 31963 2022-03-08T14:52:00Z Abel111222 5751 Перенаправлено на [[Турку]] 31963 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Турку]] 1stbybg817hej8ytumrg72s37ua2v7p 0 3617 31971 2022-03-08T15:43:04Z 2001:999:600:7E87:8EAD:3F2A:FA91:A15D Перенаправлено на [[Турку]] 31971 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Турку]] 1stbybg817hej8ytumrg72s37ua2v7p 0 3618 31972 2022-03-08T15:43:14Z 2001:999:600:7E87:8EAD:3F2A:FA91:A15D Перенаправлено на [[Турку]] 31972 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Турку]] 1stbybg817hej8ytumrg72s37ua2v7p 0 3624 34016 32101 2023-02-11T16:29:27Z Wieralee 1501 ([[c:GR|GR]]) [[c:COM:FR|File renamed]]: [[File:Palanga-B.JPG]] → [[File:Winter in Palanga, Lithuania in 2013.jpg]] [[c:COM:FR#FR2|Criterion 2]] (meaningless or ambiguous name) 34016 wikitext text/x-wiki {{geo|55.9167|21.0667}} {{pagebanner | Palanga banner beach.jpg}} '''Паланга''' — популярний морський курорт на [[Балтійське море|Балтійському морі]] в [[Литва|Литві]] . == Зрозуміти == {{citybar | city=Паланга | citylocal= {{lang|lt|Palanga}} | arm= Coat of arms of Palanga (Lithuania).png | image=Winter in Palanga, Lithuania in 2013.jpg | caption=Вулиця Басанавічюса. Шлях до пірсу | website=http://www.palanga.lt | population= 17 600 (2008) | callingcode= +370 460 | timezone= }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | type=go | name=Міжнародний аеропорт Паланга | alt={{IATA|PLQ}} | url=http://www.palanga-airport.lt/en/ | email= | address= | lat=55.973333 | long=21.093889 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia= | image=Plq-apt-aug222008.jpg | wikidata=Q1332588 | content=Пропонує регулярні регулярні рейси іноземних авіакомпаній з [[Рига]], [[Осло]], [[Копенгаген]]а. }} Приїхавши в аеропорт Паланги на орендованому автомобілі, ви можете припаркувати його в аеропорту, а ключі з документами від автомобіля залишити в кафе Airport Cafe на першому поверсі. За додатковою інформацією звертайтеся до кафе Airport Cafe на першому поверсі телефон +370 460 51392. Пасажири, які приїжджають на власному автомобілі, можуть припаркувати авто на платному місці для тривалої стоянки. За додатковою інформацією звертайтеся до кафе Airport Cafe. === {{Автомобілем}} === 310-кілометровою автомагістраллю, що з'єднує західну частину Литви — [[Клайпеду]] і Палангу на березі Балтійського моря можна доїхати до [[Каунас]]а, а також [[Вільнюс]]а у східній частині країни. === {{Автобусом}} === Автобуси на маршруті Аеропорт – Паланга – Аеропорт ходять приблизно кожну годину щодня (навіть у пізній час). За додатковою інформацією телефонуйте (+370 460) 52020. Автобусна зупинка знаходиться не перед терміналом, а на узбіччі, за 20 м далі. За розкладом руху автобусів за маршрутом [[Клайпеда]] - Паланга - Клайпеда звертайтеся до Клайпедського автовокзалу (+370 46) 411547 або автовокзалу Паланги за тел.: (+370 460) 53333. За розкладом автобусів за маршрутом [[Лієпая]] (Латвія) - Аеропорт - Паланга - Аеропорт - Лієпая звертайтесь за тел. до автовокзалу Лієпаї: (+371 34) 27552 або за тел. автовокзалу Паланги: (+370 460) 53333. Паланга — одна із зупинок на маршруті Клайпеда — [[Рига]]. Цей автобус також курсує в Лієпаю. (Автобуси з Клайпеди в аеропорт Риги через Шяуляй не ходять в Палангу або Лієпаю.) === На таксі === Таксі доступне перед терміналом аеропорту. Поїздка до міста Паланга займає 10 хвилин і коштує 6-12 євро, а до Клайпеди – близько 30 хвилин. Ціна близько €12. Поїздка з/до Лієпаї (Латвія) займає близько 1 години 20 хвилин. і коштує близько 60 євро. Таксі тел.: (+370 46) 345 345 (Клайпеда), (+371 34) 22222 (Лієпая). == Транспорт == == Що відвідати == [[File:Palanga pier.jpg|250px|thumbnail|Пристань Паланги]] [[File:Church of Saint Marie Interior 1, Palanga, Lithuania - Diliff.jpg|250px|thumbnail|Інтер'єр церкви Святої Марії]] * {{see | name=Palanga Pier | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=It is a tradition to visit the pier around sunset. This can easily be included as part of a visit to Basanavicius street (see below). }} * {{see | name=Basanavicius street | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=The focal point of Palanga, and the highlight of any visit to Palanga, is J. Basanavicius street, running between Vytauto street and the pier. Along this street can be found most of the town's bars, restaurants, nightclubs, funfairs and souvenir shops. People-watching is a fashionable, and fascinating pastime here. }} * {{see | name=Ботанічний сад | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=На південь від центру міста розташований ботанічний сад Палангасу, який більше схожий на ліс і включає Музей бурштину. Це більш тихе місце, особливо взимку, але тут приємно прогулятися. Трохи далі знаходиться пагорб Біруте, лісистий піщаний дюн, де розкопки показали поселення з далеких часів, а тепер має невелику капличку. Звідти ви можете зробити гарну прогулянку назад до міста через пляж. }} * {{see | name=Музей бурштину | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Цікавий музей бурштину. }} * {{see | name=Я люблю Палангу | alt= | url=https://www.facebook.com/ILovePalanga | email= | address=Vytauto g 39A | lat=55.9144 | long=21.0640 | directions=South of Basanavicius str. | phone= | tollfree= | fax= | hours=16:00 - пізня ніч | price= | content=Простір для творчості та розваг. Сучасна альтернатива популярному району Басанавічус. Площа для концертів, майстер-класів, зустрічей, дискусій. Також є лаунж із різноманітних перероблених матеріалів – пива/вина/закуски. Тільки влітку. }} == Чим зайнятись == * {{do | name=Пляж | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Пляж простягається на кілька кілометрів в обидва боки від пірсу. Враховуючи, що Паланга є головним туристичним курортом Литви, очікуйте, що влітку на пляжі буде дуже людно. Найбільш завантажені райони знаходяться по обидва боки від пірсу. Хоча далі від пірсу на пляжі менше людей. }} == Що купувати == Вироби, виготовлені з бурштину, є однією з особливостей міста, і вони варіюються від недорогих ювелірних виробів і невеликих картин із наклеєними шматочками бурштину (або імітації бурштину), до дуже якісних речей, виготовлених із справжнього каміння і коштують тисячі літів. По дорозі на пляж, де розставлені намети з сувенірами, є хороші можливості придбати сувеніри. На пляжі можна насолодитися недорогим чебуреком і холодним пивом (продають молоді рознощики). Але трохи попереджаємо, що чебуреки готуються не в місцевому ресторані, і вважаються «незаконними» через антисанітарні умови, в яких вони, як вважають, виготовляються. Тому купуйте у торговців на власний розсуд. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === Значна частина домовласників у Паланзі пропонують кімнати в оренду за дуже низькими цінами. Просто шукайте вивіски, які пропонують житло. *{{sleep | name=7Sakalai | url=http://www.7sakalai.lt | email= | address=Sakalo st. 14 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | checkin= | checkout= | content=Cozy guesthouse surrounded by pine forest, 5 min away from the beach. }} * {{sleep | name=Vilija | alt= | url= | email=administracija@vilijahotel.lt | address=Birutės al. 24 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46040039| tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Mėguva | alt= | url= | email= | address=M.Valančiaus g.1 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46048839 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Vyturys | alt= | url=http://www.vyturyshotel.lt/en/ {{dead link|December 2020}} | email=vyturys@is.lt | address=S.Dariaus ir S. Girėno g.20 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46051290 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Tenisas | alt= | url= | email= | address=Gėlių aikšte 1 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46052828 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Alka II | alt= | url=http://www.alka.lt/ | email=info@alka.lt | address=S.Daukanto g.21 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46041433 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Alanga | alt= | url=https://www.goodmorning.lt/alanga {{dead link|December 2020}} | email=rasa@alanga.lt | address=S.Nėries g.14 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46049215, +370 46049318 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Austėja | alt=Art Hotel Austėja | url=https://www.priejuros.lt/lt/apgyvendinimas/viesbutis-austeja-palangoje-34/ | email=hotel@vetra.lt | address=Smilčių g.31 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46056101 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Gamanta | alt= | url=http://www.gamanta.lt/ | email=info@gamanta.lt | address=Plytų g. 7 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46048885 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Dailė | alt= | url=http://palangosdaile.lt/ | email=palangos@palangosdaile.lt | address=S.Daukanto g.33 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46053636 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Du broliai | alt= | url= | email= | address=Kretingos g.36 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46048108 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} === Дорого === * {{sleep | name=Auska | alt= | url=http://www.auskahotel.lt | email=info@auskahotel.lt | address=Vytauto g. 11 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46049084 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name=Gabija | alt= | url=http://www.gabija.lt/en | email=info@gabija.lt | address=Vytauto g. 40/ S.Dariaus ir S.Gireno g.25 | lat= | long= | directions= | phone=+370 460 48251 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Palanga | alt= | url=http://design.palangahotel.lt/en/home.html | email=info@palangahotel.lt | address=Birutės al. 60 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46041414 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Vetra | alt= | url=http://www.palangosvetra.lt/en/ | email=hotel@palangosvetra.lt | address=Daukanto g. 35 / S. Dariaus ir S. Gireno g. 17 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46053032 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} * {{sleep | name=Vanagupė | alt= | url=http://vanagupe.lt/en/ | email=reservation@vanagupe.lt | address=Vanagupės g. 31 | lat= | long= | directions= | phone=+370 46041199 | tollfree= | fax= | price= | checkin= | checkout= | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Куршська коса]] * [[Клайпеда]] * [[Лієпая]] {{footer|ispartof=Литва|type=Місто|status=Скелет}} rhndz9ikaine0rluv7c1olpmhrtqzp4 0 3625 32102 32084 2022-05-02T15:06:37Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 32102 wikitext text/x-wiki {{geo|54.633333|24.933333|}} {{pagebanner|Trakai Island Castle banner.jpg|caption=Trakai Castle}} [[Image:Trakai Tyszkiewicz palace.jpg|thumb|250px|Палац Тишкевичів]] [[File:Litwa, Troki, dom karaimski (Aw58).JPG|thumb|250px|Караїмський будинок у Тракаї]] '''Тракай''' - місто знаходиться в [[Литва|Литві]], приблизно за 20 км на захід від [[Вільнюс]]а, на березі деяких з численних озер у цьому районі. {{mapframe|54.640 |24.945 |zoom=13}} == Як дістатись == === {{Потягом}} === Потяги та автобуси з Вільнюса займають близько 40 хвилин. Є десять поїздів на день, але між ними є великі перерви; останній потяг назад до Вільнюса відправляється о 21:30. Автобуси ходять щонайменше раз на годину, хоча графік дещо невдалий: купуйте квитки у водія приблизно за 2 євро в одну сторону. З {{marker | name=bus station | type=go | lat=54.633 | long=24.935 }} до замку 3 км, пішки 20 хв; ще десять хвилин, якщо ви йдете з вокзалу. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Тракай знаходиться на шосе A16 (частина Європейського маршруту E28), тому до нього легко дістатися на автомобілі. Найкращим варіантом для паркування є безкоштовна {{marker |name=parking |type=go |lat=54,649 |long=24,942 }} у північно-західному кінці села Варнікай, за 1 км до замку через два пішохідні мости через озеро. == Транспорт == Місто досить маленьке, щоб до всього можна було дійти пішки, але від автовокзалу (куди також прибувають/відправляються автобуси з [[Вільнюс]]а) до замку ходять автобуси. == Що відвідати == * {{see | name=Trakai Castle Museum | alt= | url=http://trakaimuziejus.lt/#/lan=en | email=info@trakaimuziejus.lt | address=Kęstučio str. 4 | lat=54.652271 | long=24.933561 | directions= | phone=+370 528 53 941 | tollfree= | fax= | hours=Березень Квітень Жовтень: Вт-сб 10:00-18:00; Травень- Жовтень: щоденно 10:00-19:00; Листопад-Лютий: Вт-сб 09:00-17:00 | price=Дорослий 7 євро; студент або старший 3,50 євро; дозвіл на фотозйомку 1,50 євро; путівник по Литві €12; Англійський, російський або польський гід 15 євро | wikipedia=Trakai Island Castle | image=Trakai-Troki.jpg | wikidata=Q1482013 |lastedit=2017-11-14 | content=Штаб-квартира музею біля головної вулиці, у колишньому домініканського монастиря, біля замку Peninsula. Музей має кілька філій. Острівний замок, реконструйована резиденція литовських князів у 14 столітті, є найвідомішим замком Литви, ймовірно, символом самої середньовічної Литви. Влітку багато концертів і вистав. }} * {{see | name=Užutrakio estate | url=http://seniejitrakai.lt/ {{dead link|December 2020}} | email=tinp@seniejitrakai.lt | address=Užutrakio st. | lat=54.6597 | long=24.9437 | directions=Півострів між озерами Гальве та Скайстіс, на північ від острівного замку | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name=Trakai Kenesa | alt= | url= | email= | address= | lat=54.647778 | long=24.932778 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Trakai Kenesa | image=Trakai Kenesa.JPG | wikidata=Q4219320 | content=Кенеса (синагога) місцевої караїмської громади }} == Чим зайнятись == * Велоспорт навколо озера Гальве. * Плавання по озеру Гальве. Поруч із замком є численні пункти прокату гребних човнів. * По дорозі до замку є багато ''моторних човнів'', які доставляють Вас на 30-хвилинну прогулянку навколо озера приблизно за 5 євро з особи. * Багато місцевих жителів приходять сюди, щоб влаштувати тиху післяобідню прогулянку і, можливо, романтичний пікнік біля озера. * {{do | name=Покинуті будівлі на схід від замку на острові | alt= | url= | email= | address= | lat=54.6489833 | long=24.9398619 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-12-04 | content=На схід від замку біля пристані для яхт ви можете побачити якусь будівлю комуністичної епохи в запустілому стані. До них легко дістатися, оскільки навколо них стоїть паркан. З цих будівель відкривається гарний вид на замок і цікаве місце для вивчення. }} == Що купувати == Поруч з озером із замком є невеликий бульвар із безліччю кіосків. Тут можна придбати широкий асортимент сувенірів, починаючи від буклетів і закінчуючи справжнім радянським військовим одягом і, звісно, прикрасами з бурштину. Трохи північніше автовокзалу також є невеликий супермакет Iki. == Де поїсти == *{{eat | name=Kybynlar | url=http://www.kybynlar.lt/ | email= | address=Karaimų str. 29 | lat= | long= | directions= | phone=+370 528 55179 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Ресторан караїтської кухні. }} * {{eat | name=Senoji kibininė | url=http://www.kibinas.lt/ | email=info@kibinas.lt | address=Karaimų str. 65 | lat= | long= | directions= | phone=+370 528 55865 | tollfree= | fax= | hours=11:00 - 23:00 | price= | content=Найстаріший діючий ресторан, присвячений знаменитій караїтській страві «кибин». Відкритий у 1979 році. }} Майже у всіх ресторанах буде місцеве пиво, а в деяких вишуканіших навіть повний асортимент місцевих, регіональних та міжнародних напоїв. == Де розважитись == == Де зупинитись == *{{sleep | name=Apvalaus stalo klubas | url=http://www.asklubas.lt/ | email= | address=Karaimu st. 53A | lat= | long= | directions= | phone=+370 528 55595 | tollfree= | fax= | hours= | price= | checkin= | checkout= | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Литва|type=Місто|status=Скелет}} effbggjro7vmqf3vivhir33vsj6zppt 0 3626 37707 37706 2025-06-03T17:41:37Z Assyrian Human 6497 /* Середні ціни */ 37707 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}'''Жидачів''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у Стрийському районі Львівської області. == Зрозуміти == [[Файл:Zhydachiv Coat of arms.jpg|міні|Герб Жидачева]] '''Жидачів''' - це місто у Львівській області. Воно також є центром Жидачівської об'єднаної територіальної громади Стрийського району. === Історія === Перші поселення на території міста з'явилися ще понад 20 тисяч років тому (про це свідчать археологічні знахідки). Перша письмова згадка про місто датується 1164 роком. там місто згадується як Удеч або Зудечів і з того часу змінило ще близько 25 різних назв. У ХІІ столітті місто було надзвичайно потужним центром торгівлі. Через нього проходив торговий шлях зі Сходу на Захід. Завдяки річкам Дністер та Стрий, Жидачів також був пов'язаний з містами Галич та Олешшя. З Жидечева також велася торгівля Русі з Польщею, Німеччиною, Угорщиною та іншими країнами. Наприкінці XIV століття Жидачів на довгий час потрапив під владу Польщі і за цей час тут було збудовано римо-католицький храм. 1393 року місто отримало магдебурзьке право, що відповідало інтересам іноземних ремісників та торгівців, котрі в цей час активно заселяли галицькі міста. В часи останньої фази боротьби за галицько-волинську спадщину, яку тоді вели Польща та Литва, з 1405 по 1431 (або 1421-1430), Жидачів став столицею брата лідера православної партії князя Свидригайла — Федора Любартовича, котрий прибув сюди із Сіверщини. В часи останньої фази боротьби за галицько-волинську спадщину, яку тоді вели Польща та Литва, з 1405 по 1431 (або 1421-1430), Жидачів став столицею брата лідера православної партії князя Свидригайла — Федора Любартовича, котрий прибув сюди із Сіверщини. В 1676 році, Король Речі Посполитої, Ян ІІІ Собєський, готуючись до війни з турецькими загонами під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші «Шайтана», стояв біля міста табором. Бої тривали майже місяць, вирішальною стала битва від 17 жовтня 1676 року. Король Речі Посполитої підписав з турками мирну угоду, відібрав 12 000 полонених, яких гнали в ясир, було відслужено урочистий молебень (месу) з приводу перемоги в костелі Жидачева. XIX століття відоме як період епідемій холери, пожеж, від яких часто потерпало населення міста. Проте, вже у другій половині XIX століття будуються кам'яні будівлі приміщення повітового суду, повітової ради, два приміщення школи. В 1889 році закінчується в будівництво колії Стрий — Ходорів і з цього часу Жидачів отримав залізничне сполучення. До ДругоЇ світовоЇ війни в місті,яке на той час було центром Жидачівського повіту,Станіславського воєводства нараховувалось близько 4200 мешканців, з них — понад 1900 українців, 1290 поляків, 950 євреїв. Під час війни в місті була знищена, або репресована четверта частина його мешканців. Все єврейське населення міста було знищено. У 1945 році з Жидачева було виселено всіх поляків. Період з вересня 1939 року по липень 1941 і 1944–1991 період радянської влади. У післявоєнні роки розвиток міста пов'язаний із будівництвом і діяльністю целюлозно-паперового комбінату, який запущено в дію 1951 року. Сьогодні місто має дуже високий рівень безробіття. Починаючи з 1996 року, 21 вересня — день міста. У 2018 році в Україні передбачається відзначення на державному рівні 625-ї річниці з часу надання магдебурзького права місту Жидачеву (1393). == Як дістатись == [[Файл:Берег р. Стрий в Жидачеві.jpg|міні|Старий міст]] === {{Потягом}} === До Жидачева можна добратися електричкою (приміським поїздом) Ходорів-Стрий. === {{Автомобілем}} === Жидачів знаходиться 64 км від Львова. Зі Львова до Розвадова потрібно рухатися дорогою М-06 потім Р-84 до самого Жидачева. === {{Автобусом}} === Зі Львова можна дістатися 234 автобусом. [[Файл:Захід сонця в Жидачеві.jpg|міні|р. Стрий]] == Що відвідати == Жидачів дуже маленьке місто. Тут туризм фактично не розвивається. Проте ви можете погуляти біля озера Промінь. Моя особиста любов - це читати на березі річки Стрий. Також в Жидачеві є Музей Жидачівської землі, де представлені дуже цікаві експозиції історії Жидачівщини. Ви можете також прогулятися міським парком. Це хороше рішення для тих, хто приїхав сюди з дітьми. Батьки можуть відпочити на лавочках у тіні дерев, а діти можуть погратися на дитячому майданчику, який недавно був оновлений і знаходиться у дуже хорошому стані. === Жидачівська Оранта === Якщо ви людина релігійна і вам цікаво відвідати храми, то Жидачів є справді хорошим для цього місцем. На території міста є три храми та католицький костел. У одному з Жидачівських храмів знаходиться справжній витвір мистецтва - Жидачівська Оранта. Суперечки щодо походження Жидачівської чудотворної ікони у науковому середовищі не згасають і донині. Найавторитетнішими прийнято вважати дослідження знаного науковця Володимира Вуйцика, однак і в нього є свої опоненти. Отож, ікона Пресвятої Богородиці, відома, як Жидачівська Оранта була написана в 1406 році монахом Веніаміном і передана до Жидачівського василіанського монастиря. Точну дату написання та ім’я автора встановленозавдяки напису на звороті ікони: «Образ цей Воплочення Пречистої ПрисноДіви Марії намальований і відданий до монастиряЖидачівського року Божого 1406 Ієромонах Веніамін».Хоча, очевидні наче речі для обивателя, не є аж такими очевидними для фахівців. Тому до дати “1406” багато з них ставилися з певним скепсисом. Так, Іларіон Свєнціцький датує жидачівську ікону в данному випадку XV ст. у підписі до ілюстрації, а в тексті датує 1406 р., тобто тією датою, яка є на зворот іікони, хоч зі знаком запитання. На думку Володимира Вуйцик натомість вважає, що “…з точки зору палеології напис аж ніяк не можна віднести до початку XV ст., тобто 1406 р. Наявність у тексті ламаної сигми “Е”, яка у нас виступає лише з XVI ст. спростовує вказане датування.  Начерк літер можна віднести скоріше до XVII ст. або й до пізнішого часу”. [[Файл:Zhydachivska ikona.jpg|міні|Жидачівська Оранта]] До середини XVI ст. відносить ікону Віра Іларіонівна Свєнціцька, беручи до уваги манеру виконання ікони, особливості виконання орнаменту на полях ковчегу. Як знавець старослов’янсько їмови, В. Ярема зорієнтувався, що в той час не писали “образ сей”, але “іконасія”, не писали “намаліован”, а “написалася”, і що не вживалося тоді літочислення від Христового Різдва. Із упевненістю він звернув увагу й на форму букв, що відносилася до пізнішого часу.У будь-якому разі точності датування – це вотчина фахівців. Пересічних людей більше приваблюють легенди. Є своя легеннда і в Жидачівської Оранти. За давніми переказами, чудотворний образ з’явився на груші. Звідти ікону перенесли в церкву села Лисятичі (тепер Стрийського району). Грушу зрізали, а на місці дерева збудували церкву Різдва Пресвятої Богородиці, при якій жили ченці-василіани. Щоправда, між дійсністю і легендою дослідники знайшли відчутне розходження, бо церква із Лисятич називалась Успення Пресвятої Богородиці. За іншою легендою ікона Пресвятої Богородиці припливла до Жидачева річкою Стрий.Далекою від міфів, але не менш цікавою є гіпотеза дослідника Володимира Александровича. Він вважає, що Жидачівська Оранта є копією константинопольської ікони, яку свого часу князь Лев подарував Спаському монастирю на Старосамбірщині. Підтвердити чи спростувати цю гіпотезу практично неможливо, оскільки обителі вже давно не існує, а сама ікона Лева вважається втраченою.Жидачівська Оранта виконана темперою на одній суцільній дошці. Її розміри 144 х 75,5 см, а товщина дошки 38-40 см. Образ є унікальною і єдиною пам’яткою такого типу у середньовічному українському малярстві. Богородиця на іконі зображена у повний зріст у строго фронтальній позі з піднятими руками, як на мозаїці у Софії Київській. У складках плаща на грудях Богородиці поміщено погрудне зображення дитя Христа спасителя, який лівою рукою підтримує сувій, а правою благословляє. Перші згадки про чудотворність ікони представив дослідник А. Петрушевич у своїй праці «Сводній Галицько-Руській літописі». Хроніка чудес Жидачівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці велася із 1750 року і називалася «Руно орошеное Пречистой Діви Маріі чудодійственная благодаті роса от чудотворнаго єя образа истікающая в Жидачеві».Ікона тривалий час знаходилася в монастирській Успенській церкві. Спочатку вона перебувала на престолі в жидачівській церкві св. Миколая. Звідти отець Іван Жигалович в 1572 р. Переніс її до церкви Воскресіння Христового. У 1888 році в Жидачеві трапилася велика пожежа, яка знищила майже чверть міста і церкву, але парафіянам дивом вдалося врятувати образ із вогню.Після цього пртягом 13 років ікона перебувала у жидачівському костелі, а коли відбудували церкву, образ помістили у святилищі за престолом де він знаходиться і сьогодні. Раніше, у 1772 році староста Цициліва (нині Вільхівці), що неподалік Жидачева, Каєтан Шептицький подарував виготовлені власним коштом золочені та посрібленідерев’яні шати, а також закупив срібні корони для ікони. А коронував Жидачівську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці єпископ Лев Шептицький. Оскільки Жидачівська Оранта є запрестольною іконою, доступ до неї обмежений. Звідси і цікавий ритуал, який здавна зберігається у храмі. Відомо, що жінкам заборонено заходити в святилище. Однак, коли у святкові дні відчиняють бокові ворота, жінки мають змогу пройти навколішках повз ікону Владичиці, відмолюючи гріхи чи просячи благодаті.Відлуння чудотворності Жидачівської Оранти можна відчути і на сусідній Стрийщині. Щороку 28 серпня на Успіння Пресвятої Богородиці образ вшановуютьу селі П’ятничани, де біля невеличкої дерев’яної каплички б’є цілюще джерело. Тут колись знаходився василіанський монастир «Стриянець». У 2000 році в капличці помістили копію Жидачівської Оранти. [[Файл:Жидачів .Костьол Успення Пресвятої Богородиці.JPG|міні|Костел]] === Костел === Перебуваючи у Жидачеві, було б гріхом не відвідати і розкішний Успенський костел. Перша католицька парафія в Жидачеві з’явилася ще у 1301 році і гуртувалася довкола дерев’яного храму, навколо якого розташовувався цвинтар. З часом було вирішено звести мурований храм. Будівництво нового костелу було реалізованоу 1577 році на кошти Миколи Лігензи, однак частина будівельних робіт тривала аж до освячення храму у 1612 році. Саме в той час з’явився портал над входом, а також головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії. Цікавий епізод у долі храму припав на1676 рік. Тоді поруч з Жидачевом розташовувався військовий табір короля Яна ІІІ Собєського, який після місячних боїв отримав перемогу над турками під Журавно. Після підписання мирової угоди, та звільнення 12000 полонених, яких гнали в ясир, в жидачівському костелі було проведено урочистий молебен, участь в якому взяв і Ян ІІІ Собєський.За час свого існування костел неодноразово ремонтувався, зокрема відновлювальні роботи було проведено у 1775, 1896, 1933 і 1938 роках. Останній католицький священник разом з группою парафіян покинув Жидачів у 1946 році, прихопивши з собою частину костельного майна. Після цього храмом опікувався отець Ієронім Квятковський, протее недовго – його було заарештовано у 1947 році, тож правити до костелу приїжджали священники зі Стрия. У 1963 році храм було закрито, а також повалено костельну вежу-дзвіницю і зруйновано вівтарі. Спочатку в костелі розміщувався склад меблів, пізніше тут булла автостанція з баром, а згодом – місцевий музей. У 1989 році храм було повернено римо-католицькій громаді. У тому ж році костел заново освятили під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. == Де поїсти == === Середні ціни === В Жидачеві є три досить хороших заклади харчування, де можна смачно поїсти. При в'їзді до Жидачева зі сторони Стрия та Львова є бар "Дністер", де готують перші та другі страви, десерти і дуже смачну піцу. В міському парку знаходиться заклад "Фаворит", де ви можете смачно і недорого поїсти, а також в заклладі є дитяча кімната, тому вашим діткам також буде весело. Неподалік парку, навпроти міського клубу є піцерія "Наталі", де також можна смачно поїсти, у них великий асортимент піци. Якщо ви теж великий поціновувач кави, то варто завітати за адресою вул. М. Грушевського 33 (приміщення Рукавички). Там ви можете посмакувати кавою. == Де розважитись == З розвагами в м. Жидачів все дуже сумно. Є два клуби, які працюють в п'ятницю і суботу, де можна потанцювати. [[Файл:Жидачівський міський парк.jpg|міні|Міський парк]] == Де зупинитись == === Дешево === Готель "Удеч". Він пропонує послуги розміщення і харчування. Знаходиться в центрі міста. === Середні ціни === Мотель "Хантер" та мотель "Меркурій", доступні ціни і відповідні до них умови. === Дорого === Готель "Галпін" — найкращий готель Жидачева. Дуже хороші умови проживання, всі зручності, відповідно ціна відрізняється від інших готелів Жидачева. == Де навчатись == * Жидачівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 імені Героя України Тараса Матвіїва * Жидачівський ЗЗСО І-ІІІ ст. №3 ім.О.Партицького * Жидачівський ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 * Жидачівська дитяча музична школа * Дитячо-юнацька спортивна школа * Жидачівський професійний ліцей {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] swx00pyijg87bamc66gkgxrha6c7bu3 0 3632 32154 32152 2022-05-07T09:39:29Z 217.196.161.79 32154 wikitext text/x-wiki {{Citybar}}'''Краснодар''' (рос. Краснодар) — столиця Краснодарського краю в Південному федеральному окрузі ([[Росія]]). Одне з найбільших міст півдня Росії. == Зрозуміти == Засноване козаками в 1793 році для охорони південних кордонів Російської Імперії. == Як дістатися == === Літаком === Краснодарський аеропорт - один з найбільших аеропортів півдня Росії. [[Файл:Domestic_terminal_of_Krasnodar_Airport.jpg|міні|Краснодарський аеропорт]] === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === Найближчі порти (близько 140 км): [[Анапа]], [[Новоросійськ]], [[Темрюк]]. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == * У Краснодарі дуже багато приватного сектора, зокрема й у центрі міста. Нічні прогулянки самотужки такими районами можуть бути небезпечними, тому слід уникати темних вулиць у приватному секторі. * У місті проживають люди різних національностей, тому не слід заводити розмови на національні теми. * Завдяки тісному сусідству з Адигеєю, у Краснодарі багато молоді, що приїжджає з сіл у місто у пошуку пригод, як правило, на вітчизняних машинах із номерами 01 регіону. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == d1o3ro32jzqfrx69uzda7h0xv7w5ad6 0 3633 32157 32156 2022-05-07T09:51:34Z TheHistoryOFEUROPE 5811 32157 wikitext text/x-wiki '''Дар-ес-Салам''' - місто на східному узбережжі [[Танзанія|Танзанії]]. {{Citybar}} == Зрозуміти == Найбільше місто та економічна столиця країни, порт на березі Індійського океану. Адміністративний центр однойменного регіону. Населення близько 2,5 (з передмістями 4) млн. чоловік. == Як дістатись == === Літаком === Аеропорт Дар-ес-Салам — найбільший аеропорт Танзанії. Він розташований приблизно в 10 км на захід від центру міста в районі Італа. Він має сполучення з багатьма африканськими аеропортами, а також кількома з Азії та Європи, в тому числі Амстердам, Дубай і Лондон. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == rezmdxx1zzk2sv00njkbxmoqhif583g 0 3634 35963 35962 2024-08-02T15:12:46Z TheHistoryOFEUROPE 5811 35963 wikitext text/x-wiki {{geo|12.574082|53.863223|zoom=12}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Socotra Archipelago.PNG |flag = |location = Socotra Archipelago.PNG |capital = [[Хадібо]] |currency = Єменський ріал (YER) |area = 3650 км² |population = 56,344 (2007) |language = [[Арабський розмовник|арабська]] |religion = Іслам }} '''Сокотра''' (араб. '''سقطرى'''; '''Suquṭra''') — єменський архіпелаг, що складається в основному з одного великого острова Сокотра, та трьох менших островів в Індійському океані — Абд-ель-Курі, Самхи і Дарси. ==Зрозуміти== Цей невеликий й ізольований архіпелаг, розташований на перетині двох великих континентів - [[Євразія|Євразії]] та [[Африка|Африки]], приваблює туристів своєю незвичною флорою і фауною. === Флора === Тривала геологічна ізоляція архіпелагу Сокотра та його сильна спека та посуха створили унікальну та вражаючу ендемічну флору (яка може бути вразливою до інтродукованих видів, таких як кози, та до зміни клімату). Загалом сокотрійська флора відома людині налічує понад 940 видів, у тому числі близько 300 ендемічних видів, тобто видів рослин, які не зустрічаються більше ніде в світі. Багато з них є дивними на вигляд залишками стародавніх рослин, які давно зникли з африканського/аравійського материка. Вони створюють дивовижну рослинність і роблять архіпелаг десятою найбагатшою групою островів у світі на ендемічні види рослин. Звичайно, існує велика кількість видів рослин, які ще належить відкрити. Наприклад, доктор Тоні Міллер з Королівського ботанічного саду в [[Единбург|Единбурзі]] нещодавно зібрав перші відомі зразки крихітної хижої рослини, яка росте на вологих стовбурах дерев у вищій частині Гаґґерських гір. Лише в закритих долинах і вищих гірських районах рослинність більш пишна. Можна розпізнати різні основні типи рослинності. Найбільш характерною є '''відкрита листяна чагарникова місцевість''' на прибережних рівнинах і низьких внутрішніх пагорбах, де переважають звичайні чагарники, ''Croton socotranus'', і деревні сукуленти, такі як химерні Adenium і Dendrosicyos. На вищих висотах ростуть ладан, сокотранське алое та дикий гранат. Однією з найвідоміших ботанічних цікавинок Сокотри є Сокотрійське драконове дерево (''Draecaenia Cinnabari''), назва якого походить від того факту, що, розрізавши його стовбур, з нього починає литися червона смола, згідно з давніми віруваннями, це кров дракона, також існує давнє повір'я, що дерево виросло на тому ж місці, де Каїн убив свого брата Авеля, з цієї причини арабська назва буквально перекладається як дерево крові братів. === Фауна === Архіпелаг Сокотра має багату різноманітність видів рослин і тварин з високим ступенем ендемізму. Тут зареєстровано 12 ссавців і понад 223 види птахів, причому щороку знаходять нові види. Тут гніздяться понад 48 видів птахів, а 85 видів є регулярними мігрантами або зимовими відвідувачами. Існує вісім видів птахів, які більше ніде не зустрічаються, наприклад Шпак сокотрійський (''Onychognathus frater)'', сокотрійський сонячний птах (''Chalcomitra balfouri)'', Горобець сокотрійський (''Passer insularis''), Вівсянка сокотрійська (''Emberiza socotrana),'' Очеретянка сокотрійська (''Incana incana''), Таміка сокотрійська (''Cisticola Cisticola haesitatus'') і сокотрійський золотистокрилий товстодзьоб (''Rhynchostruthus socotranus''). На Сокотрі водяться близько 12 відомих видів ссавців, але більшість з них були завезені людиною. Прибережна зона з берегами, морськими скелями, скелястими схилами та невеликими мангровими лісами є придатним середовищем для розмноження морських птахів. Надзвичайно багатою і цікавою є фауна рептилій, яка налічує 19 із 22 ендемічних видів. На північному узбережжі відбувається гніздування морських та, ймовірно, зелених і яструбиних черепах. Однак цьому унікальному біорізноманіттю на острові та його морських околицях, збагаченому дорогоцінними рибними багатствами, кораловими рифами та іншим морським життям, загрожують хижаки. === Історія === Спочатку на Сокотрі існувала олдованська літична культура. Олдованські кам'яні знаряддя були знайдені в районі Хадібо В. А. Жуковим, учасником Російської комплексної експедиції в 2008 році. [[File:Bombay, Berar, Aden (1893).jpg|thumb|Сокотра на карті 1893]] Місцева традиція, заснована на апокрифічних діяннях Фоми третього століття, стверджує, що жителі були навернені до християнства апостолом Фомою в 52 р. н. Пізніше ефіопи були витіснені великою армадою, надісланою імамом Аль-Сальтом бін Маліком з Оману. У десятому столітті арабський географ Абу Мухаммад аль-Хасан аль-Хамдані заявив, що в його часи більшість жителів були християнами. Марко Поло також згадує Сокотру. Він писав, що «мешканці охрещені християни і мають «архієпископа», який, як пояснюється далі, «не має нічого спільного з Папою в Римі, але підпорядковується архієпископу, який живе в Багдаді». У квітні 1507 році [[Португалія|португальський]] флот на чолі з Тріштаном да Кунья та Афонсу де Албукеркі захопив архіпелаг. У 1834 році Ост-Індійська компанія розмістила гарнізон на Сокотрі, сподіваючись, що султан Махра Кішна і Сокотри, який проживав у Кішні на материку, прийме пропозицію продати архіпелаг. Відсутність хороших якірних місць виявилася такою ж проблемою для англійців, як і для португальців, і не було місця для вугільної станції, яка б використовувалася новою пароплавною лінією на шляху Суец-Бомбей. Зіткнувшись з несподіваною твердою відмовою султана продати, британці покинули територію в 1835 році. Після захоплення Адена британцями в 1839 році вони втратили будь-який інтерес до придбання Сокотри. У січні 1876 року в обмін на виплату 3000 талерів і щорічну субсидію султан зобов’язався «сам, його спадкоємці та наступники ніколи не поступатися, не продавати, закладати чи іншим чином передавати в окупацію, за винятком британського уряду, архіпелаг Сокотра або будь-яка з його залежностей». Крім того, він пообіцяв допомогти будь-якому європейському судну, яке зазнає аварії на острові, та захистити екіпаж, пасажирів і вантаж в обмін на відповідну винагороду. У квітні 1886 року британський уряд, стурбований повідомленнями про те, що німецький флот відвідував різні порти в Червоному морі та Індійському океані, щоб забезпечити військово-морську базу, вирішив укласти договір про протекторат із султаном, у якому він пообіцяв цього разу «утримуватися від вступу в будь-яке листування, угоду чи угоду з будь-якою іноземною нацією чи державою, окрім як з відома та з санкції британського уряду», і негайно сповістити британського резидента за Аден будь-якої спроби іншої держави втрутитися в Сокотру та її залежні території. Окрім цих зобов’язань, цей договір про превентивний протекторат, спрямований насамперед на захист Сокотри від конкуренції з боку інших колоніальних держав, залишив султану контроль над островом. У 1897 році корабель P&O Aden затонув після аварії на рифі біля Сокотри, забравши 78 життів. Оскільки частина вантажу була розграбована остров'янами, султану нагадали про його зобов'язання за угодою 1876 року. З 17 грудня 1896 року до 12 лютого 1897 року британські дослідники Теодор і Мейбл Бент відвідали головний острів Архіпелагу — Сокотру після ботанічних візитів Бейлі Бальфура та Швайнфурта на початку 1880-х років. Їх супроводжував молодий англієць Ернест Беннетт. У жовтні 1967 року, після відходу британців з Адена та південної Аравії, султанат Махра, а також інші штати колишнього Аденського протекторату були скасовані. 30 листопада того ж року Сокотра стала частиною Південного Ємену. Ставлення уряду Південного Ємену до Радянського Союзу дозволило радянському ВМС використовувати архіпелаг як базу постачання та підтримки для своїх операцій в Індійському океані з 1971 року до кінця 1980-х років. Після об'єднання Ємену в 1990 році архіпелаг став частиною Єменської Республіки. У 2001 році група бельгійських спелеологів Socotra Karst Project досліджувала печеру на острові Сокотра. Там вони натрапили на велику кількість написів, малюнків та археологічних об’єктів. Подальше дослідження показало, що вони були залишені моряками між першим століттям до нашої ери та шостим століттям нашої ери. Більшість текстів написані індійським письмом брахмі; є також написи південноаравійською, ефіопською, грецькою, пальмірською та бактрійською писемними мовами. У 2015 році циклони Чапала та Мег обрушилися на Сокотру, завдавши серйозної шкоди інфраструктурі острова, будинкам, дорогам та електроенергії. У 2016 році [[Об'єднані Арабські Емірати]] збільшили поставки гуманітарної допомоги на Сокотру і створили там військову базу. У 2017 році деякі єменські політичні фракції звинуватили ОАЕ в мародерстві, стверджуючи, що війська Еміратів спустошили флору острова. 29 січня 2018 року місцеве керівництво Південної перехідної ради на архіпелазі оголосило про свою підтримку ППР під час внутрішньої боротьби Хаді в Адені та навколо нього. 30 квітня 2018 року Об'єднані Арабські Емірати в рамках триваючої інтервенції під проводом Саудівської Аравії в Ємен висадили війська на острові та взяли під контроль аеропорт і морський порт Сокотра. 14 травня 2018 року війська Саудівської Аравії також були розміщені на острові, і між Об’єднаними Арабськими Еміратами та Єменом було укладено угоду про спільні військові навчання та повернення Ємену адміністративного контролю над аеропортом і морським портом Сокотра. У травні 2019 року уряд Ємену звинуватив Об’єднані Арабські Емірати у висадці близько 100 сепаратистських військових на Сокотрі, що ОАЕ заперечували, поглибивши розрив між двома номінальними союзниками в громадянській війні в Ємені. В червні 2020 архіпелаг був захоплений Південною перехідною радою. 2 березня 2021 року ОАЕ направили на Сокотру військових. Приблизно в той же час Емірати також відправили корабель із боєприпасами до ополченців на Сокотрі. ==Регіони== Весь архіпелаг Сокотра входить до складу Ємену, і є окремою '''мугафазою'''. Та, в свою чергу, ділиться на дві '''мудірії''': {{Regionlist | region1name=[[Гідайбу]] | region1color=4038ee | region1items= | region1description= Основний регіон мугафази Сокотра, займає східну і більшу частину острова Сокотра. До цієї мудірії належать основні міста Сокотри: Хадібо, Стеро. Також на території мудірії Гідайбу розташований аеропорт Сокотра}} {{Regionlist | region1name=[[Калансія і Абд-ель-Курі]] | region1color=#FF0000 | region1items= | region1description= Ця мудірія займає меншу західну частину острова Сокотра, а також прилеглі острови Абд-ель-Курі, Самха і Дарса. Всі перелічені острови (окрім Дарси) населені. Єдине відносно велике місто тут — Калансія.}} ==Міста== * Хадібо — неофіційна столиця Сокотри і центр мудірії Гідайбу * [[Калансія]] — адміністративний центр мудірії Калансія і Абд-ель-Курі ==Інші місця== Окрім вище перечислених міст, на Сокотрі є і менші населені пункти: * [[Стеро]] — невеличке прибережне містечко на півдні острова Сокотра * [[Гішуб]] * [[Губба]] * [[Мутра]] * [[Еерк]] * [[Кашио]] * [[Кіншия]] * [[Кільмія]] * [[Морі]] З повним списком населених пунктів і картою Сокотри можна ознайомитися {{listing | name=тут | alt= | url= https://www.google.com/maps/place/Ghubbah,+%D0%84%D0%BC%D0%B5%D0%BD/@12.3902807,53.6317992,10z/data=!4m13!1m7!3m6!1s0x3db6a3302ac94bf1:0x850a7ddff0ac426b!2z0KHQvtC60L7RgtGA0LA!3b1!8m2!3d12.4634205!4d53.8237385!3m4!1s0x3db6936455eaa309:0x496e512616af424!8m2!3d12.6166358!4d53.7666607| email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-08-29 | content= }} == Клімат == {{climate chart | Клімат Хадібо | 17| 26| 6 | 17| 29| 1 | 19| 34| 2 | 21| 38| 2 | 21| 31| 28 | 18| 27| 1 | 17| 25| 2 | 18| 26| 3 | 17| 27| 4 | 20| 30| 48 | 18| 28| 14 | 17| 27| 1 |float=right |clear=right |source = }} {{climate chart | Клімат Калансії | 18| 27| 9 | 19| 31| 9 | 20| 36| 12 | 23| 39| 6 | 24| 36| 17 | 22| 32| 4 | 21| 29| 1 | 21| 30| 1 | 21| 33| 1 | 21| 34| 73 | 20| 29| 13 | 18| 27| 19 |float=right |clear=right |source = }} Варто звернути увагу на клімат Сокотри. Він тут тропічний пустельний і напівпустельний. Любителям природи варто вирушати з початку жовтня до кінця квітня. Мусони бувають в липні до середини серпня. Як правило, спостерігати за дикою природою та природою найкраще з кінця січня по травень. ==Як дістатись== ==={{Літаком}}=== *{{go | name=аеропорт «Сокотра» | alt= | url= | wikipedia=Сокотра (аеропорт) | wikidata=Q2583995 | email= | address=[[Морі]], [[Ємен]] | lat=12.5992826 | long=,53.8926357 | directions=Неподалік від аеропорту є магазин «Аль-Яфей», АЗС і дорога RR-01. Нею з аеропорту можна доїхати до Хадібо. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=Єдиний комерційний аеропорт на острові, розташований біля містечка Морі. У мирний час був один рейс на тиждень до Сеюну та [[Каїр|Каїру]]. }} ==={{Автомобілем}}=== ''Неможливо'' ==={{Автобусом}}=== ''Неможливо'' ==={{Кораблем}}=== [[File:Qalansiya fishing village (6408198313).jpg|thumb|Рибальські човни в Калансії]] У мирний час на архіпелаг ходили пороми з [[Аден]]а і [[Ель-Мукхалла|Мукхалли]]. Однак після початку Громадянської війни в Ємені рейси призупинили. Коли вони відновляться, невідомо. ==Транспорт== Від аеропорту до [[Хадібо]] та від Хадібо до [[Калансія|Калансії]] ходить лише кілька громадських мікроавтобусів. Іншого громадського транспорту немає, але є можливість орендувати автомобіль з водієм. Є багато маршрутів прогулянок і походів. Також є можливість поїздки на верблюдах. === Проблеми === Транспорт на Сокотрі — делікатна справа, оскільки місцеві жителі вважають будівництво доріг шкідливим для острова та його екосистеми. == Мова == ''Див. також'': ''[[арабський розмовник]]'' Офіційною мовою острова, як і решти Ємену є '''арабська'''. Тим не менш, на острів'яни мають свою власну мову — '''сокотрійську''', з групи південносемітських мов. == Що відвідати == * {{see | name=Національний парк Хомхіл | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=12.579063 | long=54.298174 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-08-29 | content=Тут ростуть одні з найпрекрасніших рослин і є одні з найпрекрасніших краєвидів на острові Сокотра. В національному парку Хомхіл ви можете зустріти густі зарості ладану та пляшкових дерев. Магнолій огіркових також багато. }} * {{listing | name= печера Халах | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-27 | content=Розташована на сході острова, має глибину в кількасот метрів. В ній ви можете зустріти прекрасні сталагміти, деякі з них досягають довжини в 1,7 метрів. }}[[File:Socotra Cave 06.JPG|thumb|Печера Халах]] * {{listing | type=see | name= Пляж Архер | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=12.549972 | long=54.461875 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-27 | content= Дивовижний природний пляж з піщаними дюнами з прекрасним видом на Аравійське море. }} == Чим зайнятись == * {{listing | name= Віндсерфінг | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-28 | content= Протягом липня на Сокотрі бувають мусони, тому на південному сході і південному заході острова Сокотра можна влаштувати віндсерфінг. }} * {{listing | name= Кемпінг | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit= 2022-09-28 | content= }} Якщо ви любитель кемпінгу, можна розкласти намет в Хаггерських горах. * {{listing | name= Серфінг | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-28 | content=на Сокотрі чудові умови для серфінгу. Найкращий час для цієї активності – сезон дощів з червня до кінця серпня. У липні швидкість вітру може досягати 96 кілометрів на годину, і ви повинні знати про такі умови. Оскільки вітер може бути дуже сильним, рекомендується брати участь лише досвідченим серферам. }} * {{listing | name= Занурення з аквалангом | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-28 | content= Зануртеся в теплу тропічну погоду, наповнену кораловими рифами. Насолоджуйтесь плаванням серед сотень видів риб і морських мешканців, таких як барракуди, дельфіни, скати та навіть манти. Дайвінг для будь-якого віку та рівня. }} * {{listing | name= Спостереження за птахами | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-28 | content= Ті, хто любить і цікавиться птахами можуть спостерігати за пернатими жителями архіпелагу Сокотра: Це - чудова можливість побачити природу та різноманітну популяцію птахів, не завдаючи шкоди дикій природі. }} * {{listing | name= Риболовля | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-28 | content= І досвідчені і недосвідчені рибалки можуть влаштувати захоплюючу риболовлю з місцевими жителями. }} == Гроші та покупки == Офіційною валютою на архіпелазі є Єменський ріал. Нинішній курс гривні до ріалу: 1 гривня = 6 ріалів. В магазинах міст Сокотри можна купити воду в пляшках і безалкогольні напої, а також апельсини, банани, огірки, помідори, сир. Овочі можна купити, але вони дорожчі, адже їх потрібно доставляти. == Регіональна кухня == Сокотра — віддалений архіпелаг, тому їх кухня обмежена і проста. У місцевих ресторанах часто подають свіжу рибу, курку, козлятину, рис, картоплю та рибу, а всі страви зазвичай подаються з арабським хлібом. == Що купувати == * {{buy | name= Шейкер Аль-Шарабі| alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=12.648419 | long=54.016470 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-27 | content= продуктовий магазин кошерної їжі. }} == Де поїсти == * {{eat | name= Ресторан Шабво| alt= | url= https://yemenite-restaurant-55.business.site/?utm_source=gmb&utm_medium=referral | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=12.650658 | long=54.016929 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-27 | content= 4,5-зірковий ресторан з чудовою єменською кухнею. Вважається одним з найкращих ресторанів на острові. }} == Нічне життя == == Де зупинитись == * {{sleep | name= Готель Summer Land | alt= | url= http://www.summerlandsocotra.com| email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= 12.64938486235315| long= 54.01874839212668 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2022-09-27 | content= 3-зірковий готель в центрі міста Хадібо. }} * {{sleep | name= Готель Taj Socotra Tourist Hotel | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= 12.64868442490782| long= 54.013090438236574 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2022-09-27 | content= Готель в Хадібо, розташований у західній частині міста. На першому поверсі є ресторан. }} == Де навчатись == * {{listing | name= Школа Саїфа бін Ді Язана | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=12.690629359587767 | long=53.488233302908895 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-27 | content= Школа в Калансії, названа на честь легендарного хим'ярського короля Ємену Саїфа бін Ді Язана. }} == Як заробити == == Застереження == * У червні 2020 року Південна перехідна рада захопила архіпелаг. Доступ до Сокотри був практично закритий для іноземців з початку громадянської війни. Більшість західних урядів радять уникати будь-яких поїздок до Ємену та Сокотри через загрозу життю та руйнування через війну та терористичної діяльності. * Сокотра набагато безпечніша, ніж решта Ємену - тут поки що не було викрадень людей чи нападів, однак варто уникати плавань навколо архіпелагу, адже там ви можете піддатися атаці сомалійських піратів. * Зверніть увагу, що українцям які мають подвійне громадянство та/або ізраїльський паспорт в'їзд на острів '''заборонений,''' у зв'язку з тим що Ємен включений до списку держав що є ворожими для Держави Ізраїль. == Як зберегти здоров'я == Не дивлячись на малу поширеність малярії тут, рекомендується проводити профілактику. В лікарнях пропонують послуги, хоча і не дуже якісні. Навколо Хадібо можна знайти аптеки. * {{listing | name= Лікарня Шейха Халіфа | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= 12.64718 | long= 54.01798| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-28 | content= }} * {{listing | name= Аптека Аль-Джануб Фармасьютикалс| alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= 12.688114713943738 | long= 53.4876385231771 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-28 | content= }} == Релігія == Основною релігією як на острові, так і на архіпелазі є '''іслам'''. Майже у всіх містах та населених пунктах є мечеті. == Зв'язок == == Куди далі == Можна вирушити на континентальну територію Ємену, або в Сомалі. Однак у зв'язку з бойовими діями в обох країнах подорожувати що в [[Сомалі]], що в континентальний Ємен небезпечно. Якщо ж у вас є власний човен, через Аденську затоку можна вирушити до [[Джибуті]], або в [[Салала|Салалу]] ([[Оман]]), однак така подорож також надзвичайно небезпечна у зв'язку з активністю в регіоні піратів. {{footer|ispartof=Ємен|status=Придатний}} 3o2ew1o2q5hltw0z8rfz291ir3ah0wo 0 3635 32165 32162 2022-05-07T13:19:27Z Вікторія Б. 5851 32165 wikitext text/x-wiki Село Бартатів розташоване на річці Ставчанці, за 16 км на південний захід від районного та обласного центру міста Львів, за 13 км на північний схід від центру об'єднаної територіальної громади міста Городок та за 5 км від залізничної станції Мшана. Вперше згадується у 1433 році, що може свідчити про існування села ще в давньоруську епоху. 1 жовтня 1442 року львівський латинський архієпископ Ян Одровонж отримав дозвіл короля Владислава III на заснування міста архибіскупського Бартатова на «ґрунті» осади «Бартошова Корчма». З 1552 року село належало Львівському римо-католицькому архієпископу, тенута Бєльського, з 1660 року — Львівському римо-католицькому архієпископу, а з 1771 року — Львівській капітулі. В радянський період у Бартатові була розташована четверта бригада колгоспу імені Т. Шевченка. '''Де переночувати чи поїсти?''' Сучасний триповерховий готель комплексу відпочинку '''"Лісова Перлина"'''  розташований на приватній території посеред лісу села Бартатів, за 12 км від Львова. Для Вас доступні 17 номерів категорії "люкс" та "стандарт".В кожному номері є телевізор. Ванні кімнати оснащено душем. Також пропонуємо до Вашої уваги ресторан "Перлина", де можете скуштувати страви української та європейської кухні. До послуг гостей безкоштовний Wi-Fi та літня тераса. У готелі також передбачено безкоштовну автостоянку та устаткування для барбекю. === '''Інфраструктура готелю "Лісова перлина":''' === * Паркінг. * Ресторан. * Барбекю. * Тераса. * Сад. '''Колиба "Українська кухня".''' Тут можна поїсти за лояльними цінами. Графік роботи: щодня з 10.00-22.00. 4cwc2nh2ij4szqginc9z10p9jxx27dl 0 3636 37173 35061 2025-05-01T18:30:52Z 7burnedbunny7 7228 37173 wikitext text/x-wiki '''Конста́нца''' — портове місто Румунії, на березі Чорного моря у Добруджі. Адміністративний центр жудця Констанца. Четверте за населенням місто Румунії. Місто з прилеглим курортним районом міжнародного значення виділене у самостійну адміністративну одиницю.{{Шаблон:Citybar}} == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === З Бухаресту до Констанци можна дістатись потягом з [[Gara de Nord]] до залізничної станціі [[Constanta Railway Station]]. Потяг курсує кожного дня протягом кожних двох годин. Купити квиток можна на сайті [[CFR]] . === Автомобілем === З України до Констанци, Румунія, приблизно 693 км, що займає близько 9 годин і 24 хвилини на автомобілі. Маршрут пролягає через трасу DN2/E85. === Автобусом === === Кораблем === Констанца - найбільший порт Румунії. == Транспорт == * {{Listing|type=go|name=Constanța Central Bus Station|address=Strada Theodor Burada 1, Constanța 900178, Румунія|phone=+40 371 503 503}} * {{Listing|type=go|lat=44.168889|long=28.630833|name=Constanta Railway Station|address=Gării, 907090 Констанца}} == Що відвідати == {{Listing|type=go|name=The Casino of Constanța|address=Bulevardul Regina Elisabeta 4, Constanța 900178, Румунія|directions=Покинуте казино початку 1900-х років у стилі модерн, популярне місце для фотографування з краєвидами на море|url=https://www.google.com/maps/place/The+Casino+of+Constan%C8%9Ba/@44.1705832,28.660962,17z/data=!3m1!4b1!4m6!3m5!1s0x40bae4d80b4c46ff:0x467787e2819603eb!8m2!3d44.1705794!4d28.6635369!16s%2Fg%2F122xk_w8?hl=uk&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDQyOC4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D|phone=+40241488100}} {{Listing|type=go|name=Ovidius Square|address=Piața Ovidiu 13, Constanța 900178, Румунія|directions=Центральна площа міста.|url=https://www.piataovidiu.ro/}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == {{Eat|name=Bacaro Constanța|address=Strada Marinei, Constanța 900178, Румунія|url=https://www.facebook.com/BacaroPort/?_rdr|phone=+40 743 183 990}} {{Eat|name=Toscana Restaurant|address=Strada Mircea cel Bătrân nr. 103, Constanța 905700, Румунія|phone=+40 728 672 262}} {{Eat|name=Pizzico|address=Piața Ovidiu 7, Constanța 900178, Румунія|phone=+40 751 124 300|url=https://pizzico.ro/categorii-meniu/}} == Де розважитись == {{Listing|type=go|name=The Dolphinarium of Constanța|address=Bulevardul Mamaia 255, Constanța 900552, Румунія|directions=Музей природознавства з планетарієм, популярним шоу дельфінів і екзотичними птахами.|url=https://www.delfinariu.ro/}} {{Listing|type=go|name=Luna Park|address=Vacanța, Bazar Comercial zona Sat, Constanța 900001, Румунія|directions=Парк розваг із класичними атракціонами: оглядове колесо, надувні човни й невеликі американські гірки.|phone=+40 751 065 708}} {{Listing|type=go|name=Paradis Land|address=Aleea Plopilor, Neptun 905504, Румунія|directions=Сімейний парк пригод на відкритому повітрі з смугами перешкод, стінами для скелелазіння, стрільбою з лука /|url=https://www.paradisland.ro/|phone=+40 756 166 611}} == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hostel Casino Nord|address=Bulevardul Mamaia, Constanța 900001, Румунія|phone=+40 341 452 588|url=https://www.hostelmamaia.ro/}} {{Sleep|name=Hotel Astoria Mamaia|address=Bulevardul Mamaia, Constanța 900001, Румунія|phone=+40 777 252 222|url=https://hotelastoriamamaia.com/?fbclid=PAAaY6fWrYx5FnM9eaQwfwB1vZjB2n3zq29ZeWuZtR4_4Pz5xHq4kkcuoI_1I}} {{Sleep|name=Pensiunea La Ian|phone=+40 371 230 039|address=Aleea Ciuleandra 3, Constanța 900001, Румунія|url=https://pensiunealaiani.com/}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == lhhhqtudx6dkhcndc40rg8v6wc95i7b 0 3637 32197 2022-05-10T17:08:25Z Вікторія Б. 5851 Створена сторінка: '''Бі́брка''' (пол. ''Bóbrka'') — місто, центр Бібрської міської об'єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області. Знаходиться в 36 км від районного та обласного центру, міста Львова. Розташоване на річці Боберка, на шляху з Бібрки до Р... 32197 wikitext text/x-wiki '''Бі́брка''' (пол. ''Bóbrka'') — місто, центр Бібрської міської об'єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області. Знаходиться в 36 км від районного та обласного центру, міста Львова. Розташоване на річці Боберка, на шляху з Бібрки до Рогатина. У сусідньому з Бібркою селі Свірж, розташований ренесансний замок. Через місто пролягає автошлях національного значення Н09 — Мукачево-Івано-Франківськ-Львів. '''Визначні місця:''' * '''«Казкові Поля»''' – це парк, де відвідувачі можуть відпочити, насолодитися красою квітів, декоративних рослин, надихнутися рослинами та природними ландшафтами Львівського Опілля. Лавандове поле є одними з найбільших в Західній Україні, та найбільше поле гортензій, що відкрито для відвідування в Україні. Гортензії квітнуть з липня до вересня. * '''Католицький костел святого Миколая і Анни''' – найцінніша і, безперечно, найцікавіша споруда у Бібрці. Це пам’ятка архітектури XV століття, що внесена до «Реєстру пам’яток України національного значення» - місце паломництва. Храм було закладено в 1405 році Завішою Чорним.Пожежа 1984 року пошкодила будівлю храму. Вона була відновлена і в 1989 році повернена римо-католицькій церкві. Поруч із храмом збереглася мурована дзвіниця. Нині повністю відреставрованим костелом опікуються ченці салезіяни. * '''Храм Покрови Пресвятої Богородиці''' було зведено 1906 року на місці старої дерев’яної церкви. Це вже четвертий храм на цьому місці – перша бібрська церква, освячена на честь Івана Хрестителя, була збудована ще у 1256 році. Проект храму розробив львівський архітектор Василь Нагірний, на освяченні церкви у 1907 р був присутній митрополит Андрей Шептицький. Святиня побудована у візантійському стилі з елементами класицизму.Каплиця Святої Покрови стоїть на одному з пагорбів над Бібркою (т.зв. Смерековій горі). Вона була збудована у 1854 (за іншими даними – 1878) році на знак вдячності Богові за припинення холери. За легендою, Матір Божа з’явилася на горі у час хвороби і захистила місто, заслонивши його ясним покровом. * У місті також збереглися '''залишки двох юдейських синагог'''. Розташована на північ від ринкової площі Велика синагога була збудована у 1821 році. На схід від неї розташована ще одна юдейська божниця, яку збудували у середині XIX століття. А в західній частині міста збереглися залишки кіркуту XVIII століття, на якому залишилося близько 20 мацев. * '''Каплиця-усипальня родини Чайковських.''' Важко оминути увагою примітну капличку у псевдоготичному стилі, що розташована на бібрському кладовищі. Зведена в 1894 році, вона була задумана як родинна поминальниця магнатів-землевласників Чайковських, які в той час мали маєток у Бібрці. На порталі споруди можна побачити родинний герб Чайковських. Саме в цій каплиці з радянських часів відправлялися служби за католицьким обрядом, поки не було відновлено богослужіння у костелі св. Миколая. Нині каплиця належить до лютеранської церкви. * '''Будинок товариства «Сокіл».''' У 1895 р. у Бібрці була заснована філія «Просвіти», у 1900 р. утворено українське «Повітове кредитове товариство», у 1909 р.─ товариство «Сокіл», у будівлі якого за радянської влади був кінотеатр. Згадані організації проводили роботу не тільки в місті, але й підтримували загально-галицькі культурні та політичні акції. Перша світова війна перервала мирне життя міста і розпочалась смуга трагічних та героїчних подій. dyfjd8sgm2ikjwfilvx8n3fvfpowabd 0 3638 32200 2022-05-10T17:24:28Z Вікторія Б. 5851 Створена сторінка: '''Фа́стів''' (<small>МФА:</small> [fɑstiu̯] або <small>МФА:</small> [xwɑstiu̯]), раніше '''Хва́стів''' — місто в Київській області України, центр Фастівської міської громади і Фастівського району, лежить на Придніпровській височині над річкою Унавою (притока Ірпеня). Важливий... 32200 wikitext text/x-wiki '''Фа́стів''' (<small>МФА:</small> [fɑstiu̯] або <small>МФА:</small> [xwɑstiu̯]), раніше '''Хва́стів''' — місто в Київській області України, центр Фастівської міської громади і Фастівського району, лежить на Придніпровській височині над річкою Унавою (притока Ірпеня). Важливий залізничний вузол та промисловий центр. '''Визначні місця:''' * '''Музей на колесах, або петлюрівський вагон.''' Зазвичай екскурсія Фастовом розпочинається із «Музею на колесах». Мова йде про музей-вагон злуки УНР та ЗУНР, який відображає історичний період підписання передступного Акту злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Ця подія відбулася саме на залізничній станції Фастів. Паротяг та вагон не є автентичними, проте чудово передають атмосферу минулого.Експозиція трьох залів музею розповідає про історію Фастівщини, саму Злуку та події Української революції. Є автентичний одяг залізничників тих часів, нагороди, залізничні ліхтарі, цікаві світлини, гроші, мапи та багато іншого. «Музей на колесах» був відкритий з нагоди 10-ї річниці святкування Незалежності України. * '''Церква Покрови Пресвятої Богородиці.''' Покровська церква у Фастові — дерев'яний православний храм у районному центрі Київської області місті Фастові, архітектурна пам'ятка національного значення. Пам'ятка вирізняється надзвичайно гармонійними пропорціями і довершеністю форм, відтак відома як один з шедеврів української дерев'яної архітектури. Церква розташована в низинній частині міста — на лівому березі Унави.Покровська церква у Фастові була збудована в 1740 році на місці давньої занедбаної, а от зведення храмової дзвіниці відноситься до 1779—81 років. Згідно з переказами фастівською Покровською церквою опікувався особисто козацький полковник Семен Гурко (Палій). Фастівська дерев'яна церква Покрови — тризрубна і трибанна, що є характерним для українських дерев'яних храмів Центральної України. З північного заходу від церкви розташована дзвіниця — теж дерев'яна, квадратна у плані, двоярусна, увінчана шатровим дахом, що була споруджена приблизно в той самий час, що і основний храм. Ця невисока, але двоярусна дзвіниця скоріше нагадує сторожову давньоруську вежу. * '''Римо-католицький костел Воздвиження Святого Хреста.''' Фастівський костел Воздвиження Святого Хреста (Дім Воздвиження Святого Хреста у Фастові) — парафіяльний костел у місті Фастові на Київщині; оригінальна неоготична пам'ятка, одна з небагатьох історичних, зокрема культових, споруд міста; значний духовний і благодійницький осередок міста. Костел розташованний неподалік сучасного центру міста на правому березі Унави на майдані, що носить ім'я Зигмунда Козара.Фастівський костел Воздвиження Святого Хреста побудований у романо-готичних формах, характерних для архітектурних споруд останньої чверті XIX століття, у цілому культова споруда є взірцем неоготики. У теперішній час костел Воздвиження Святого Хреста у Фастові є значним духовним і благодійницьким осередком міста. Це — визначна історико-культурна і архітектурна пам'ятка, туристична принада Фастова, завдяки оригінальним неоготичним формам споруда нерідко є локацією різноманітних заходів, зйомок тощо. * '''Інтернаціональне кладовище.''' Інтернаціональне кладовище – найстаріше кладовище в місті Фастів, яке (місто) займає третє місце за площею в області, після Києва та Білої Церкви, а за деякими джерелами, навіть більше за Білу Церкву. Тому в Фастові з півдесятка кладовищ. На інтернацьональному кладовищі поховані українці, росіяни, поляки, німці, євреї. На цьому кладовищі  похований Микола Бернардос – всесвітньовідомий винахідник дугового електрозварювання.Польські поховання знаходяться на початку кладовища. Вони і зацікавили своїми скульптурами та надгробками яким за 100 років. * '''Маєток Хоєцьких, він же монастир.''' Скульптури левів  і страусів, храми і каплиці, алеї і квіткові клумби, кріпосні стіни і башти, клітки з птицями і фрески з біблійськими мотивами – в околицях Києва не знайдеться більш незвичайної обителі, ніж Ризоположницький чоловічий монастир. Він знаходиться на пагорбі над річкою Ірпінь, і вже 13 років діє в колишній садибі поміщиків Хоєцьких, біля села Томашівка Фастівського району. Садиба в гарному стані, відремонтована, хоча це вже більше не світська споруда – в ній розташований храм монастиря. А в радянські часи, до речі, там була школа. Оглянути можна лише пару кімнат на першому поверсі. Лишилися кахляні печі, ліпнина на стелі. Проте повсюди ікони і новонамальовані фрески, якось їх аж занадто багато, тому уявити колишні інтер’єри досить важко.«Знаходячись на території монастиря, слід поводитися з належним благочестям», повідомляє табличка біля входу. * '''Державний краєзнавчий музей Фастова.''' Фастівський державний краєзнавчий музей — державний краєзнавчий музей у місті Фастові (районний центр Київської області), значне зібрання матеріалів і предметів з історії, природи, культури і відомих осіб Фастівщини, творів професійного і самодіяльного мистецтва; один з головних осередків культури міста і району.Будинок музею — пам'ятка цікавого періоду в житті Фастова, що характеризувався певним піднесенням у промисловості, економіці і культурі. Він — невеликий, належить до зразків безордерної архітектури — є взірцем так званого цегляного стилю, однак засвідчує апр певний смак його будівничих. Для Фастова, безперечно, являє велику історичну цінність, також відповідає всім вимогам щодо його нинішнього (музейного) практично-функціонального призначення. 4bcu84xzp1c0h2s38zsljwogvy33tng 0 3642 33316 32232 2022-08-24T02:02:55Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat 33316 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Яворів''' знаходиться в [[Львівська область]]. == Зрозуміти == Перша письмова згадка про місто датується 1436 роком. У документі надання Яворова з рядом сіл Казимиром Ягеллончиком у заставне володіння познанському каштелянові Петрові Шамотульському (1456 р.) міститься згадка про аналогічне надання Вінценту Шамотульському 20-річної давності. Яворів у ньому згаданий як місто — таким чином, магдебурзьке право він отримав ще на початку XV ст. (а можливо, й раніше). Твердження про те, що Яворів вперше згадується 24 червня 1376 року у документі надання Владиславом Опольським братам Рейнгольду і Нитку сіл Нових Селиськ та Порудного є помилковим — поселення з такою назвою у тексті не зафіксоване. Ще один акт з нібито першою фіксацією Яворова — надання Анджеєм Шамотульським гербу Наленч торгових яток місцевим шевцям, датоване 1 травня 1408 р. Насправді, названий документ пізнішого походження — ймовірно, його слід датувати 1478 (або 1488) роком. 2 липня 1569 року місто повторно отримало магдебурзьке право, а з кінця XVI століття у місті діяло братство. За підтримку Богдана Хмельницького у національно-визвольній боротьбі 1648—1657 років багато яворівців було страчено, а на місто наклали контрибуцію. У другій половині XVII століття Я́ворів був фортифікованим містом, у якому часто перебував король Ян III Собеський, до 1772 року Яворів — торгово-ремісничий осередок (переважно шевство) на шляху Львів — Ярослав. Після першого поділу Польщі 1772 року, Яворів перебував у складі Австрії (від 1867 року — Австро-Угорщина). У XIX столітті й до 1939 року Яворів — повітове місто. Від середини XIX — на початку ХХ століть в Яворові відбувається українське культурно-патріотичне піднесення. 3 березня 1918 року в місті відбулося «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, в якому взяли участь близько 20 000 осіб. == Як дістатись == У Яворові є залізнична станція, місто має автобусне сполучення зі Львовом, сусідніми районами та кількома прикордонними містами Республіки Польща. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] acbnsda33u1ojk6fxezfillllvfbaaj 0 3643 33298 32765 2022-08-24T01:58:42Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat 33298 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Броди''' знаходиться в [[Львівська область]]. == Зрозуміти == '''Бро́ди''' — місто України, розташоване на північному сході Львівської області у Золочівському районі. Свого часу один із найбільших торгових осередків Австро-Угорщини, «вільне місто». Адміністративний центр колишнього Бродівського району, ліквідованого 17 липня 2020 року під час адміністративно-територіальної реформи у відповідності до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». Своїй назві місто завдячує болотистій місцевості та переправам (бродам), які здавна тут існували. Через Броди протікає річка Суховілка — права притока річки Бовдурки (басейн Прип'яті), яка часто пересихає, а іноді буває повноводною. Початково місто мало назву Любич, назване так у XVI столітті белзьким воєводою Станіславом Жолкевським гербу Любич, але ця назва не прижилася, оскільки з часом перейняла назву сусіднього села Броди, а село стало називатися Старими Бродами. Жартівливі назви — «Галицький Єрусалим», «Трієст на континенті». == Як дістатись == '''Відстані до найближчих обласних центрів''': * Тернопіль — 80 км * Рівне — 110 км * Львів — 100 км * Луцьк — 110 км === {{Потягом}} === Через залізничну станцію Броди Львівської залізниці проходять маршрути: «Київ — Львів — Мукачево — Ужгород», «Москва — Київ — Львів — Чернівці — Софія», «Київ — Львів — Івано-Франківськ». === {{Автомобілем}} === Через Броди пролягають автошляхи М06 (E40) Київ — Чоп та Т 1410 Червоноград — Броди до Тернополя (Р39). === {{Автобусом}} === У Бродах працює декілька підприємств, що надають послуги пасажирського та вантажного перевезень. У березні 2008 року введено в експлуатацію три маршрути міського автобуса. == Що відвідати == === Музеї === Створення сучасного музею приурочене до святкувань 900-річчя міста Броди, що відбулися у 1984 році. До цієї події долучилися Українське товариство охорони пам'яток історії та культури та представники місцевих підприємств, радгоспів та колгоспів. До 1 квітня 1991 року музей діяв як народний, після чого став відділом Львівського історичного музею. 29 березня 2001 року рішенням Бродівської районної ради на базі Бродівського історико-краєзнавчого відділу Львівського історичного музею створено Бродівський історико-краєзнавчий музей. У Бродівській гімназії, що знаходиться на вул. Коцюбинського, 2 діє музей історії цього навчального закладу. === Художні колективи === '''Комунальна установа «Музичне товариство „Боян“»''' — метою утворення бродівського осередку товариства «Боян» є діяльність направлена на розвиток музичного мистецтва в місті, підвищенню патріотизму та любові до рідного краю, створення відповідних умов для відпочинку населення та гостей міста, пропаганди та популяризації кращих музичних творів вітчизняної та світової культури. === Фестивалі === '''«Народні умільці»''' 24 липня 2016 року у Бродівському замку відбувся І обласний фестиваль народних ремесел «Народні умільці», на якому було представлено роботи майстрів народних промислів Львівщини, виступи учасників художньої самодіяльності Брідщини та гостей свята. Всі учасники були нагородженні пам'ятними сувенірами. 30 липня 2017 року, у Бродівському замку, відбувся ІІ обласний фестиваль народних ремесел «Народні умільці». В програмі фестивалю були презентації народних ремесел, майстер-класи, екскурсії історичними місцями Бродів, кінні прогулянки, дитячі атракціони, а також виступи художніх колективів Львівщини різних мистецьких жанрів. На фестинах, під час бліц-інтерв'ю та майстер-класів, майстрині ділилися досвідом з випікання короваїв, створення оригінальних вишиванок, виготовлення дитячих іграшок, демонстрували плетіння пшеничного перевесла та багато інших цікавинок. '''«Sweet Fest»''' 22 квітня 2018 року на пл. Ринок у Бродах відбувся І-ий фестиваль тортів «Sweet Fest». У програмі заходу пройшла виставка тортів та випічки; відбувся благодійний ярмарок, метою якого був збір коштів на реабілітацію гравця БК «Лучеськ-Університет» Олександра Нікішина; концертна програма за участю колективів «Love-studio», Бродівської школи естетичного виховання, Підкамінської школи мистецтв; боді-арт та багато іншого. '''«Коляди і пампуха»''' 9 січня 2018 року, у Бродівському районному Народного дому «Просвіта» відбувся черговий регіональний фестиваль «Коляди і пампуха». У дійстві брали участь кращі колективи Бродівського, Перемишлянського та Радехівського районів Львівщини, а також народний артист України Мар'ян Шуневич та лауреат міжнародних конкурсів Анастасія Чубінська. Свято розпочалося святковою ходою вулицями міста від Народного дому до головної міської ялинки, що була встановлена площі Ринок, де й пройшла спільна коляда. Основна частина свята після відкриття фестивалю продовжилася у районному Народному домі, де прозвучали колядки у виконанні художніх колективів, окремих виконавців та частування запашними пампухами, а також відбувся конкурс пампуха «Цікавенькі пампухи для Степанів». '''«ЗамокFest»''' 5 серпня 2018 року, у рамках проекту національної співпраці «Чим живуть замки», що реалізується ГО «Край» (м. Броди) та ГО «Старокостянтинів небайдужий» (м. Старокостянтинів) в межах програми Британської ради «Culture Bridges» за фінансування ЄС у Бродах пройшов культурно-мистецький фестиваль «ЗамокFest». У програмі фестивалю, у розділі «Замковий вернісаж», відвідувачам фестин пропонувалися музичні номери аматорських художніх колективів, огляд робіт народних умільців, презентації туристичних маршрутів Бродівщини тощо. Окрім того, у виставковій залі Бродівського історико-краєзнавчого музею відбулось відкриття виставки картин учасників нещодавнього художнього пленеру. У музейному казематі відбувся перегляд кінофільмів і відеороликів про Бродівську фортецю та нагородження переможців й відзначення учасників конкурсу «Наш замок». Вражаючою для відвідувачів фестин стала зустріч із виконавцем головної ролі у кінострічці «Червоний» — актором Миколою Березою та переглядом кінострічки з його участю, що стало завершальним етапом фестивалю «ЗамокFest». '''«LvivMozArt»''' Наступний міжнародний фестиваль класичної музики «LvivMozArt» відбудеться 2-14 серпня 2019 року у Львові, новинкою якого буде розширення географії проведення заходів дійства. Так, 4 серпня 2019 року, у межах заходів з відзначення 125-ліття від дня народження відомого австрійського письменника та журналіста Йозефа Рота, що народився та навчався у Бродах, один з концертів фестивалю відбудеться біля Бродівської синагоги. == Історичні пам'ятки == '''Втрачені:''' * Церква Воздвиження Чесного Хреста. * Мала синагога була збудована 1766 року і вважалася найстарішою у місті. Наріжний камінь заклав рабин Еліезер Роках. Після великої пожежі 1801 року, близько 1804 року божницю було реставровано і після чого вона отримала назву «Нової» синагоги. Відразу ж по завершенню другої світової війни будівля синагоги була розібрана. Із синагогою пов'язані згадки про родоначальника хасидизму Ізраеля бен Еліезьєра (Бааль Шем Това, 1700—1760). У божниці був пюпітр, за яким хасидський праведник промовляв молитви. Ділянка, на якій стояла мала синагога знаходиться між будинками № 10 та № 14 на вул. Гончарській, споруджених наприкінці 1960-х років. * Синагога на розі вулиць Щурата та Єврейської. До наших днів дійшла у зміненому вигляді, оскільки 2006 року була реконструйована під магазин електротоварів, через що втратила свою колишню велич. * Синагога, споруджена у 1930-х роках на Старих Бродах (в межах сучасної вул. Тернопільської). Під час другої світової війни божниця зазнала значних руйнувань і по війні будівля була розібрана. * дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці і Святої Теклі, що у 1743—1944 роках розташовувалася на старому цвинтарі колишнього підміського села Старі Броди (нині — вул. Старобрідська). * дерев'яний Костел святого Станіслава знаходився на місці пізніше змурованого костелу Воздвиження Чесного Животворящого Хреста, що на вул. Стуса, 9. * замкова каплиця (тричі згадується в описі Брідського замку, датованих 1676 та 3 жовтня 1689 років. * Вірменська церква. Вірмени прибули з Язлівця до Бродів у 1676 році, мали свого священика та декількох служниць. * Червоний кляштор — спочатку монастир піярів, пізніше домініканський монастир з костелом святого Станіслава, створений 1678 року на місці колишньої кам'яниці шотландського купця Найлянда. Кляштор та костел зазнали значних ушкоджень під час пожеж 1715 та 1742 років, а 1784 року кляштор було ліквідовано остаточно, а його будівлі спочатку передано монахиням–хариткам, але після чергової пожежі його частково відновлено і у відновлених приміщеннях місцеві юдеї влаштували магазини. Остаточно монастирські будівлі були знищені під час другої світової війни. На його місці за радянських часів споруджена будівля бродівського «Універмагу» (вул. Залізнична, 6). * Жіночий монастир Хариток (сестер милосердя або сестер жалібниць), що діяв при парафіяльному костелі, а само приміщення кляштору знаходилося в будинку при сучасному Майдані Свободи, 5. Про присутність хариток у цьому приміщенні ще й нині нагадують ніші у стінах під фігури святих, розташовані у внутрішньому подвір'ї будинку. Під час великої пожежі 1801 року монастир Хариток згорів, а сестри жалібниці, виїхали до Залізців. * Жіночий монастир Служебниць з каплицею, що у першій половині XX століття знаходилися в одному з будинків у передмісті Старі Броди. Нині у цьому приміщенні, при сучасній вул. Низькій, 17, міститься Бродівський ДНЗ № 6 «Теремок». '''Збережені:''' * Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1600 року — XVIII століття ''Старий польський путівник згадує, що її пізньобарокові додатки роблять споруду схожою на храм святого Миколая у Львові''. * Церква Пресвятої Трійці (1744). * Церква святого Юра XVI—XVII століття з високохудожнім іконостасом у стилі рококо. * Церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста (1596) в стилі ренесанс. * Колишня Велика синагога (1742). === Пам'ятки архітектури === * Ансамбль Бродівського середмістя — вулиця Золота (частина кам'яниць — XVII—XVIII століть, решта — XIX-початку XX століть), Майдан Свободи (кінець XVIII—XX століть); вулиці Вірменська, Руська, Щурата, Стуса, Коцюбинського та інші. Колись надзвичайно цікавою була площа Ринок із старовинними будинками та дуже своєрідним середринковим кварталом. Останній був здебільшого знищений під час другої світової війни, а більшість вцілілих ринкових кам'яниць перебудовані за радянських часів і втратили будь-який вигляд. * Урочище «Заставки» — місце давньоруського літописного міста, що існувало тут у 1084—1241 роках та було зруйноване татарами. Саме в урочищі «Заставки» починалася історія поселення Броди. 2016 року під час проведення археологічних розкопок на території урочища виявлено залишки житлово-господарського комплексу вельбарської культури. * Земляний оборонний вал XVII століття. * Залишки двох п'ятикутних бастіонів. * Бродівський замок. У 1939—1940 роках радянською владою в замку був влаштований концентраційний табір для польських військовополонених. Після другої світової війни тут містилася військова частина, офіційно — використовувався як завод для ремонту автонавантажувачів. В другій половині 1990-х років військова частина була розформована. Але тривалий час перебування території замку у користуванні військових вкрай негативно позначилося на стані пам'ятки. Нині все стоїть запущене — як старовинні каземати, так і сучасні цементні гаражі на території, вщерть зарослій деревами. ''Невелика частина казематів належить Бродівському краєзнавчому музеєві та реставрується.'' * Палац Потоцьких, розташований у центрі замкового подвір'я та є досить скромною в архітектурному плані двоповерховою спорудою з бічними ризалітами. Споруджений з цегли, оздоблення виконані з пісковику. Нині в приміщені палацу містяться 5—7 класи ЗОШ № 3, а також районний архів та виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] ruz5iaizlptt3lefa4w21qacu13zfyr 0 3644 35177 33848 2024-03-25T19:30:06Z Assyrian Human 6497 /* Історичні місця */ 35177 wikitext text/x-wiki '''Уріж''' — село Дрогобицького району Львівської області. З 2020 року входить до Бориславської міської громади. == Зрозуміти == === Історія === Перші письмові згадки про Уріж з 1515 року. Перші поселення появилися на місці тепер уже не існуючого хутора Хатки. Село належало до королівських земель. Наприкінці XVI ст. перебувало в руках Станіслава Стемпковського. Пізніше належало до родини Винницьких, Уруських, Блажовських. Згодом Уріж перейшов до Гумницьких, а в 70-х рр. XIX ст. його викупив Ян Комарницький. Уріж причаївся вздовж мальовничого правого берега річки Бистриці. Одним кінцем зачепилося за гору Ласки, з якої одразу хочеться оглянути все село. Звідси відкривається панорама не тільки Урожа, а й сусідніх сіл — Винник, Мокрян і частини Ступниці. Цікавим джерелом історії Урожа є праця львівського історика Владислава Лозинського «Prawem I lewem», видана в 1911 році, де цілий розділ присвячено єпископу перемиському та митрополиту київському Антонію Винницькому, що жив у 17 ст. («Авантурник з Урожа»). Село було шляхетським. Тут досі живуть нащадки давніх українських родів: Ільницькі, Винницькі та Страшівські (Страшевські). Останні були, очевидно, з бояр князя Лева Даниловича. Їхнє родове гніздо — село Страшевичі в Старо-Самбірському районі. Найдавніша частина села називається Піддебер, що вказує на те, що тут колись росли священні дерева. Діброва — це священний гай. Отже, село існувало ще в передхристиянську добу. Оскільки саме тут проходило, як вважав історик Юрій Липа, кельтсько-фракійське пограниччя, цілком можливо, що назва Уріж кельтського походження. Село прикрашають дві дерев'яні церкви — горішня і долішня, яким уже по кілька століть. Церква Пресвятої Трійці розташована в горішній частині села. Відповідно, церква Покрови Пресвятої Богородиці розміщена в долішньому Урожі. Згідно з переказами, церква Пресвятої Трійці була збудована на місці невеликої каплиці XVII ст. За іншою версією ця каплиця була кілька років перебудована і отримала свій теперішній вигляд у другій половині XIX століття. На основі аналізу церковних шематизмів другої половини XIX ст. — початку XX ст. можна зробити висновок, що в селі початково існувала одна дерев'яна церква Пресвятої Трійці, розташована в долішньому Урожі. А в горішньому Урожі дійсно була каплиця Пресвятої Трійці (вочевидь ще з XVII cт.). На початку 1850 рр. дерев'яна церква згоріла і за кошти місцевої землевласниці графині Марії Гумницької було зведено сучасну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яка датується 1857 р. Наявна інформація і про давніх порохів села. Ймовірно з 1828 р. і аж до 1856 р. порохом Урожа був Петро Мудрак. При будівництві двох церков парохом був Антін Ясеницький. Служив в Урожі з 1856–1886 рр. Невідомо з якого року, але до 1886р адміністратором був Яросевич Іван. З 1886 р. адміністратором вже Іван Леонтович(Нестор). Саме Іван Леонтович(Нестор) у 1887 р. став парохом. О.Іван провадив душпастирське служіння аж до I Світової війни. Вже від час війни його замінив адміністратор Антін Наконечний. З 1918 по 1934 рр. парохом був Михайло Городиський. Він відзначався особливою побожністю, був взірцевим господарем. У 1934 р. перейшов на багатшу парохію в Самбірщині, а на його місце прийшов Михайло Заєць. До 1936 р. він був адміністратором, а в 1936 р. вже став парохом. Помер він 12 листопада 1941 р. і похований біля церкви Пресвятої Трійці в Урожі. Під час II Світової війни за невідомих обставин з церкви Пресвятої Трійці забрали оригінальний іконостас. Його подальша доля невідома. На сьогодні в цій церкві зберігаються окремі частини кількох іконостасів, котрі створені в різні періоди, в різних стилях. Там збереглися прекрасні різьблені дерев'яні картуші із зображенням старозавітніх пророків, оздоблені виносні ікони, бічні вівтарі XVIII–XIX ст. На території церкви була стара дерев'яна дзвіниця, але у 2004 р. її було перенесено на місце, біля нового кладовища, а замість неї збудовано нову муровану. Уріж ділився на Нижній і Вижній. Отже, ця церква належала до Вижнього. Тепер кажуть, Горішній кінець та Долішній. У теперішньому центрі села стояв дім урізьких дідичів, серед яких були Комарницькі і Сорочинські. Одна з графинь Комарницьких побудувала у 1850 році дерев'яну церкву св. Покрови. Колись вона була вкрита гонтою, обнесена камінним муром і обсаджена липами. За радянських часів церква стояла зачинена аж до початків 90-х. Прикметну дзвіницю, збудовану без єдиного цвяха парафіяни вкоротили, липи вирізали, мур розібрали, а саму церкву пофарбували на жовто. У 1850-х австрійська влада розкопала вигін біля церкви і проклала нові прямі дороги на Самбір, Підбуж та Дрогобич. Що ж до панського дому, у ньому тривалий час була школа, а кілька років тому його розібрали. Будівля була в стилі класицизму з дуже глибокими підвалами, і могла бути спорудженою на місці оборонної споруди давніших часів. Передостанній дідич Сорочинський помер у 1921 році, і його склеп вцілів коло церкви Покрови. Його сини й дочка були репресовані. Коли у 1935 році село погоріло, дідич допоміг його відбудувати. === Цікаві факти === У давні часи був звичай «хоронити біду». Від горішньої до долішньої церкви вздовж села пара коней тягла віз із збитими величезним ящиком. Процесія відбувалася навесні. Люди виходили й кидали в ящик найнепотрібніші речі, а подумки — всі гризоти і негаразди, тобто свою біду. У кінці села ящик з бідою закопували і розходилися із сподіванням на краще життя у наступному році. У 1848 році люди подібно ховали панщині, закопавши документи про кріпаччину біля долішньої церкви. У 70-ті роки юні краєзнавці Винниківської восьмирічної школи під керівництвом вчителя історії Степана Івановича Макара намагалися відшукати її документи. Навіть проводилися окремі розкопки. Однак їхні спроби не ввінчалися успіхом. Століттями польські пани та австро-угорські знущалися з українського народу. Худобою, бидлом обзивали їх. Селяни повинні були працювати на них і, крім того, здавати великі податки. Прикладом гноблення нашого народу є «Вісник законів для королівства і країв», який був виданий 23 травня 1874 року Францом Йосифом. За цим законом були створені книги, до яких записувалося все майно селян. Це робилося для того, щоб збирати ще більше податків. Все, чим користувалися селяни, підлягало оподаткуванню. В королівстві Галіції був виданий навіть закон, за яким податком обкладалися люди, які заходили в шинок і вживали мед, вишнях, спиртні напої. В школах навчання велося на польській мові. На цьому і наживалися польські та австро-угорські пани. На території мого села існувало фільваркове господарство. До фільварку прикріплювались 30-40 дворів. У господарстві владарював поміщик Альфред Сорочинський. У селі Уріж багатії вододіли 804 моргами землі. Ніхто з простим народом не рахувався. Як найбільше свято у своєму житті трудящі колись знедоленого життя зустрічали прихід визволення. «Боляче згадувати свою молодість. Голод, холод, безправ'я. Треба було прийти, низько вклонитися, поцілувати руку, схилити в покорі голову, щоб пан міг переконатися як міцно сидить на шиї у бідняка ярмо. А скільки інших свідчень неволі і безправ'я. Та з приходом Визволення розлетілися вщент панські кайдани». Йшла Перша світова війна. Боронити УНР у 1918 р. з Урожа пішло декілька юнаків, бо добре вишколені вояки, які повернулися з австрійських фронтів, говорили: «Ми своє відвоювали. Це справа молодих. Нас з хлопа ніхто не скине». Активне відродження почалося в 20-х роках. Обіцяна поляками автономія обернулася для українців суцільною полонізацією населення. Українська інтелігенція подалася на свою просвітянську ниву, в кооперцію. Вона прагнула також підвищити рівень селянських господарств. По містах і селах створювалися Товариства «Просвіта», «Рідна Школа», молодечі організації «Пласт», «Сокіл» та інші. Вони ставили перед собою завдання — піднести інтелектуальний та національно-патріотичний рівень українського суспільства. Не минуло відродження й села Уріж. Закладені вчителем С.Луцівом знання дали належний результат. Генерація молодих господарів, таких як Петро Криворучишак, Іван Бабій, Приставняк, Михайло Волощук, Петро Огар та інші, активно включилися в процес просвітянської роботи. Душею та організатором став Петро Огар. В селі запрацювали дві споживчі кооперативи, читальня «Просвіта», дитячий садок. Зогранізовано курси куховарства, вишивання, ведення господарства, хор і драматичний гурток. Розпочалася доба фестинів, вистав, пописів хорів із виїздом в сусідні села. Активність осередку «Просвіта» мала великий вплив на відродження національного руху в інших селах: Підбужі, Лопушній, Винниках та Лукавиці. === Сільська рада === Одразу біля школи, у 1980-х роках була побудована сільська рада. Перший поверх цієї будівлі був для працівників адміністрації, а другий для керівників колективного господарства. На першому поверсі також був зал урочистих подій, де реєстрували шлюби. Ще у тій ж самій будівлі розташована пошта, яка спочатку була з правого боку, а з лівого розміщувалася ощадна каса. Та з роками відбулося переоформлення і ощадкасу перенесли в інше село, а пошту почала працювати на місці каси. === Народний дім та бібліотека === Ще хочу згадати про Народний дім та сільську бібліотеку. Спочатку, у 1936 р. було збудовано невеличку будівлю, так звану, хату-читальню, до якої приходили і молодь села, і старші люди. Читали різні книги та ставили різноманітні вистави. Пізніше, у 1960 — початку 1970 рр. було добудовано ще невеличке приміщення, вже офіційну бібліотеку села. А цю хату-читальну було переоформлено під клуб. Зараз їх розділяє невеличкий коридорчик. Загалом, вся ця будівля розміщена у центрі села, через дорогу від церкви Покрови Пресвятої Богородиці. === Водонасосна станція === Варто описати і Водонасосну станцію села Урожа, директором якої при побудові був Антоній Чупкевич. Ділянка водозабору «Уріж» розташована в 18 км на захід від м. Дрогобича на лівому березі р. Бистриці. Перебуває в експлуатації з 1934 року. На балансі водозабору 28 свердловин, з них променевий водозабір — резервний. Свердловини обладнані занурювальними насосами італійського виробництва. Вони сифонні, вода по них передається за рахунок різниці перепаду висот. Подачу води споживачам проводить станція другого підйому, розташована на площадці водозабору. Вода із цієї станції подається двома водогонами. Територія земельної ділянки під водозабором становить 18, 98 га. Утворення відходів, викидів, забруднення води, повітря, грунту та надр, шумового, вібраційного, світлового та радіаційного забруднення очікуватися не може. Водонасосна станція постачає водою м. Дрогобич, села Уріж, Нагуєвичі, Унятичі та Лішня Дрогобицького району. === Історичні місця === '''Вілла Антонія Чупкевича''' Через дорогу від цієї каплички розташована вілла Антонія Чупкевича, яка за актом 1930 року була вже на стадії завершення. Тобто її будівництво тривало спільно із будівництвом водногону. Хоча архітектурно будинок більше нагадує стиль історизму. Будинок містив окрему кімнату для покоївки, вітальню, 4 спальні, кабінет директора, а також просторі підземелля. Цікаво, що з 1945 р. в будинку містився резервний пульт для контролю за сиренами шлюзів, які вмикалися під час повені на річці Бистриця. Також у будинку містилася чорнильниця 30-40-х рр., яка пам'ятає розстріли НКВД. 22 червня 1941 р. НКВД арештувало директора насосної станції у власному будинку, а також десятки невинних мешканців з Нагуєвич, Урожа, Підбужа та Винник. 26 червня 1941 р. під час панічного відступу радянськоїх армії від іншої тиранічної армії Гітлера, о 10.00 год, вечора прокурор Підбузького КГБ Строков, разом із 11-ма працівниками МГБ та 3-ма невідомим почали оперативний вивіз ув'язнених із Підбузької тюрми. Людям пояснювали, що їх нібито відпускають на волю у зв'язку із нападом. Щоправда, коли машина з ув'язненими приїхала до давнього пагорба Нагуєвич під назвою «Гостиславль», машина зупинилася, усіх попросили вийти і вивели в поле біля дороги. Їм було наказано взятися за руки, після чого Строков віддав наказ «Растрелять»! Серед тих хто вижив було лише 4 осіб, один з яких залишив власні спогади. Значну частину розстріляних родичі та односельчан перепоховали, а тіло інженера і директора водогінної станції Антонія Чупкевича небайдужі селяни поховали біля станції, у каплиці, яку він особисто збудував для людей. На даний момент вілла всередині має аварійний стан, підлога та стеля зруйновані, чути як дзюркочить вода в глибокому цоколі, хоча стіни та покрівля майже цілі. Цей будинок розташований в санітарній зоні, тож заселення там неможливе, хоч місцевість досить мальовнича. '''Панський двір''' Що ж до панського двору, у якому була школа. Будівля була в стилі класицизму з дуже глибокими підвалами, і могла бути спорудженою на місці оборонної споруди давніших часів. А ось уривки того, як Ядвіга з Носковських-Яжимовська описує двір і його мешканців на початку 20 століття. "Ми всі знали, що урізький двір був «з дерева, хоч підмурований» і так само як в Сопліцові його стіни видавалися «біліші, бо відтінені темнозеленими тополями». Натомість, кожен дав би руку собі на відсіч, що мурованка в лівому крилі дому — була таки мурованою. Вона складалася з єдиної, але величезної кімнати з трьома вікнами, які виходили на три сторони світу. В тій мурованці Дідусь мав канцелярію, звідти виносив вироки і там скликав щонеділі так звану «сесію». Посередині двору знаходився «Скарбець». Зовсім темна комора з ренесансовим склепінням і чотирма заглибленнями в мурі. За давніх добрих часів приховував мабуть якісь скарби. Тепер, сухий і холодний, чудово пригодився для підручної спіжарки. Мав ще одну користь — був надійним сховком. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Мальовничм місцем в селі Уріж є гора Ласки, яку варто відвідати. Звідси відкривається панорама не тільки Урожа, а й сусідніх сіл — Винник, Мокрян і частини Ступниці. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} r1g0zn53cq26v6ebddd9k9ib0xb5zjf 0 3645 32403 32402 2022-05-31T16:42:43Z TheHistoryOFEUROPE 5811 /* Що відвідати */ 32403 wikitext text/x-wiki '''Рильськ''' - невеличке місто у Курській області. Адміністративний центр однойменного району. {{Шаблон:Citybar}} == Зрозуміти == Тихе і затишне містечко, розташоване на Сіверщині, неподалік від кордону з Україною. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == '''Дім купця Філімонова''' - двоповерховий маєток, збудований рильським купцем-мільйонером прикрашає перехрестя Преображенської та Архангельської вулиць. Наразі у будівлі знаходиться Дитяча школа мистецтв. '''Свято-Миколаївський чоловічий монастир''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == 1gqwvumno1a2wplr679quofazafpf7b 0 3647 36396 34130 2025-01-08T15:39:16Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 36396 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Тампере''' знаходиться в [[Фінляндія|Фінляндії]]. == Зрозуміти == Місто відоме своїми спортивними досягненнями. Льодова арена Тампере (Hakametsä) є однією з найсучасніших і найкращих у Європі — місцевий спортивний клуб з [[Фігурне катання|фігурного катання]] є базою Національної збірної з цього виду, в місті діє популярна [[Хокей з шайбою|хокейна]] команда. Тампере відомий своїм насиченим культурним життям. У місті проживали й проживають деякі з класиків і відомі письменники фінської літератури. Місто також має давні [[Театр|театральні]] традиції — у місті діють 3 театри, з яких найвідомішим є Тамперський міський театр (Tampereen Teatteri), щосерпня проводиться театральний фестиваль .У місті щороку в березні проводиться Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів.В Тампере розташований головний офіс популярного у всій країні [[Телебачення|телеканалу]] YLE TV2. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Гельсінкі]] * [[Куопіо]] * [[Турку]] {{footer|ispartof=Фінляндія|type=Місто}} tqbxa6ed1yiwistk93tka6i8jdzff7c 0 3648 37417 36397 2025-05-16T16:19:37Z Soniapopova 7238 . 37417 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Рованіемі''' знаходиться в [[Фінляндія|Фінляндії]]. == Зрозуміти == Місто Рованіемі розташоване на 8 км південніше полярного кола, на місці злиття двох великих північних річок — Оунасйокі і Кемійокі. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Файл:Rovaniemi Airport March 6 2009 01.jpg|міні]] {{Go|name=Rovaniemi Airport|alt=Rovaniemen lentoasema|address=Lentokentäntie, 96930 Rovaniemi, Фінляндія|phone=+358207086506|url=http://www.finavia.fi/lentoasemat/lentoasema_rovaniemi|lat=66.56274908686486|long=25.828356712151503|content=Міжнародний аеропорт|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B5%D0%BC%D1%96_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)|wikidata=Q1323139}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Traffic Rovaniemi OY|alt=Rovaniemen Liikenne OY|address=Suppakuja 7, 96190 Rovaniemi, Финляндия|phone=+358405740030|lat=66.52777341235145|long=25.647752430543836|content=Traffic Rovaniemi Oy — це компанія, яка спеціалізується на транспортних послугах у місті Рованіємі, Фінляндія. Вона надає послуги з перевезення пасажирів, включаючи трансфери з аеропорту до центру міста та туристичних об'єктів.|wikipedia=https://fi.wikipedia.org/wiki/Rovaniemen_joukkoliikenne|wikidata=Q97199335}} == Що відвідати == Одною з найвідоміших атракцій міста є культурний центр «Арктикум» — це музей (Обласний музей Лапландії), науковий центр, збудований в 1992 році. [[Файл:2024-12-03image.jpg|міні]] {{See|name=Арктикум|alt=Arktikum|address=Pohjoisranta 4, 96200 Rovaniemi, Фінляндія|url=http://www.arktikum.fi/|hours=10:00–18:00|price=929 грн за квиток|lat=66.50766664527988|long=25.726340232143784|content=Підземний музей та науково-дослідний центр з вивчення Арктики та історії фінської частини Лапландії.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Arktikum|wikidata=Q673871}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === [[Файл:2025-12-07 image.jpg|міні]] {{Eat|name=Roka Street Bistro|alt=Ravintola Roka Street Bistro|address=Ainonkatu 3, 96200 Rovaniemi, Финляндия|phone=+358503116411|url=https://ravintolaroka.fi/|hours=12:00–22:00|lat=66.49444854486723|long=25.72160545502327|content=Бістро}} === Дорого === == Де розважитись == [[Файл:Arctic circle santa village.jpg|міні]] {{Do|name=Село Санта-Клауса|alt=Santa Claus Village|address=96930 Rovaniemi, Фінляндія|url=https://santaclausvillage.info/fi/|hours=Цілодобово|lat=66.54371687351417|long=25.847519162832295|content=Різдвяний парк для всієї родини, відкритий цілий рік: Санта-Клауса і ельфи, магазини і готель-голку.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0-%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%81%D0%B0|wikidata=Q135379}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === [[Файл:2021-07-09 image.jpg|міні]] {{Sleep|name=Arctic TreeHouse Hotel|address=Tarvantie 3, 96910 Rovaniemi, Фінляндія|phone=+358505176909|url=http://arctictreehousehotel.com/|hours=Час заїзду: 16:00 Час виїзду: 11:00|price=13022грн|lat=66.53949475739462|long=25.80038282490562|content=Чотирьохзірковий готель}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Оулу|directions=на південний захід від Рованіема|lat=65.03209602333965|long=25.60169995116403|content=Оулу - п'яте за чисельністю населення місто Фінляндії, адміністративний центр губернії Оулу. Розташований на північному заході країни, при впаданні річки Оулуйокі в Ботнічну затоку Балтійського моря. Заснований в 1605, Оулу - найстаріше місто в Північній Фінляндії.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%83%D0%BB%D1%83|wikidata=Q47048|alt=Oulu}}{{footer|ispartof=Фінляндія|type=Місто}} gs6wzi4ge4qtgdr76a1wodsrq9vaoj6 0 3649 32473 32319 2022-06-12T21:41:07Z Visem 502 32473 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Френсістаун''' знаходиться в [[Ботсвана|Ботсвані]]. == Зрозуміти == Найстаріше місто Ботсвани є другим за величиною в країні. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Головні пам'ятки міста включають Музей Supa Ngwao, який документує життя і культуру людей Kalanga через різноманітні експонати. Існує також притулок для сиріт диких тварин під назвою Птахи та ігри Ботсвана. Місто в даний час переживає економічний бум через недавнє відновлення видобутку золота. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} rahz54dasdpggnungvsrtj9bsesl5zw 0 3650 37776 32472 2025-06-12T18:02:54Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37776 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Касане''' знаходиться в [[Ботсвана|Ботсвані]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Чудове місце для відвідування водоспаду Вікторія у Зімбабве або власному національному парку Чобе у Ботсвані. До власних визначних пам'яток міста входить величезне дерево баобаба, яке колись використовувалося як в'язниця через його стовбур, який настільки великий, що людина може увійти. Існує також парк змій, в якому розміщено близько 50 змій з 17 різних видів. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Ботсвана|type=Місто}} 8dvybczk6kqw4dmaunoun2qk5x1nvpk 0 3651 37133 34904 2025-04-26T15:00:53Z Daria Savenko 7251 /* Літаком */ 37133 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Маніла''' - столиця Філіппін. Це місто, розташоване на острові Лусон, є одним з найдинамічніших і сучасних міст південно-східної Азії. Маніла має достатньо розвинену інфраструктуру і є конгломератом, що складається з семи основних міст. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Go|name=Міжнародний аеропорт імені Ніноя Акіно|alt=Ninoy Aquino International Airport|address=Pasay, 1300 Столичний регіон, Філіппіни|url=https://www.miaa.gov.ph/|lat=14.514182043369887|long=121.01630615040432|content=Розташований уздовж кордону між містами Пасай та Параньяке, приблизно за 7 кілометрів (4,3 милі) на південь від власне Маніли та на південний захід від Макаті. NAIA є головним міжнародним шлюзом для мандрівників на Філіппіни і служить центром для Cebgo, Cebu Pacific, PAL Express і Philippine Airlines, а також базою для філіппінської AirAsia. Ним керує Управління міжнародного аеропорту Маніли (MIAA), приєднане агентство Департаменту транспорту (DOTr).|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AB5caB_8nZVrNGp9wEvi-WmL6DSDZYsInoVyIcKt2J9aDti25QIEe5D5AhKSZIb5D6LkmeK5DoasxL3QJ3D482seTkda6laYa5ohFLvFlREcYpE701Y2Seg_x1GnezJJ-T2qL4DxwYNcPw=w408-h306-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9D%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%8F_%D0%90%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE_(%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BB%D0%B0)|wikidata=Q86446}} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Go|name=Швидкісний трамвай Маніли|alt=LRT|address=B3 Bonifacio High Street, Taguig, 1634 Metro Manila, Філіппіни|lat=14.550888683618687|long=121.05111386474333|content=Система міського залізничного транспорту, яка в основному обслуговує метро Маніла, Філіппіни. Хоча її класифікували як систему легкорейкового транспорту, оскільки спочатку використовували транспортні засоби легкої залізниці, зараз вона має характеристики системи швидкого транспорту, такі як висока пропускна здатність пасажирів, повністю відокремлена траса, а пізніше використання повного рухомого складу метро. LRT спільно управляється Управлінням легкорейкового транспорту (LRTA), урядовою корпорацією при Міністерстві транспорту (DOTr), і корпорацією Light Rail Manila Corporation (LRMC). Разом із залізничною системою метро Маніла та приміською лінією Філіппінських національних залізниць ця система становить залізничну інфраструктуру Манілі.|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LRT-1_Blumentritt_2011.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BA%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D0%B0%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BB%D0%B8|wikidata=Q4165607}} == Що відвідати == {{See|name=Кокосовий палац|alt=Tahanang Pilipino|address=F. Ma Guerrero St, Pasay, Metro Manila, Філіппіни|lat=14.555207047924066|long=120.97997313539625|content=Це урядова будівля, розташована в Культурному центрі Філіппінського комплексу в Манілі , Філіппіни . Це була офіційна резиденція та основне робоче місце віце-президента Філіппін під час каденції Джеджомара Біная.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Coconut_Palace_(CCP_Complex,_Pasay;_12-13-2020).jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Coconut_Palace|wikidata=Q3384923}} Серцем Маніли є Інтрамурос - стародавня стіна, що збереглася до сьогоднішніх днів. На бульварі Рохас розташовані всі найдорожчі готелі, клуби, і ресторани Маніли. Найбільш відвідуваним в місті культурним об'єктом є Музей Аяла. Також саме тут знаходиться популярний Чайнатаун, Кокосовий палац, Парк Пако. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === {{Eat|name=Manila Bay Kitchen|address=M. Adriatico, corner Gen. Malvar St, Malate, Manila, 1004 Metro Manila, Філіппіни|phone=+63253180788|url=http://www.sheratonmanilabay.com/|hours=06:30–22:00|lat=14.572491553301797|long=120.98455523724654|content=Manila Bay Kitchen пропонує велике меню, ретельно розроблене для демонстрації місцевих підписів, кухню, натхненну смаками Азії та всього світу, а також великий вибір морепродуктів і м’яса «на грилі». У центрі ресторану розташована жива кухня, де ви можете спостерігати, як кухарі створюють кухню з ручною точністю.|image=https://lh3.googleusercontent.com/p/AF1QipOfvVLndCIwvNb1m7H2Cl3pvU9gsOIzHkCi28Mp=w408-h272-k-no}} == Де розважитись == {{Do|name=Форт Сантьяго|address=Intramuros, Manila, 1002 Metro Manila, Філіппіни|phone=+63285273155|url=https://visitfortsantiago.com/|hours=08:00–23:00|lat=14.593944081918806|long=120.97033671034959|content=Побудована в 1571 році, є цитаделлю або замком, збудованим іспанським мореплавцем і губернатором Мігелем Лопесом де Легаспі для новоствореного міста Маніла на Філіппінах . Оборонна фортеця розташована в Інтрамуросі , огородженому стінами міста Маніла.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AB5caB_dS0McsuainYL1ZFFQGn_YApTrtKyJ3iDGMfGlxWys51hhygqu7JAC9uzUMIE16wkTPYR3Uzz0HXT7fDgvPL9-zHBZUlqEDfsxig-uQ_q8B55-bcapGX9c5hiOSw0x9jSC3ZVUZg=w408-h544-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Fort_Santiago|wikidata=Q478181}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === {{Sleep|name=Century Park Hotel|address=599 P P.Ocampo St., Malate, Manila, 1004 Metro Manila, Філіппіни|phone=+63285288888|url=https://centurypark.com.ph/|checkin=14:00|checkout=12:00|price=близько 2500 грн за ніч|lat=14.56118220705022|long=120.99105233724624|content=Чотиризірковий готель Century Park – Multiple Use Hotel and Staycation Approved розташований у Манілі, за 5 хвилин їзди від Культурного центру Філіппін та Міжнародного конференц-центру Філіппін. До послуг гостей відкритий басейн, спа-процедури та 8 ресторанів, а також безкоштовний Wi-Fi на всій території готелю. Сучасні номери оснащені кондиціонером, кабельним телебаченням, персональним сейфом та чайником/кавоваркою. У власних ванних кімнатах є ванна, а в деяких номерах є телевізор із плоским екраном. Гості можуть замовити масаж у номері та прийняти гідромасажну ванну. У туристичному бюро можна організувати одноденні екскурсії та оренду автомобілів. У готелі також є бізнес-центр та конференц-зали.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-proxy/ALd4DhFeIPb-C5qaUi4TC6MS5o6Hm_PIlo9QBg7Hq63Cpf3buZB8iDTOIGN_FIGjQvIT3cOvSD45SizTr0K9zYwBlRvhnUHTNX-eCW-YvD7vezo6Udojn-MF96jvwlZKN9DbTYzPIjYO3A-QxVUldjRsoKU9Wu3sFwUg_mYZHUxqYepaslnxhV963oRi=w408-h706-k-no}} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Батангас|directions=південь острова|lat=13.737633619584587|long=121.08544336551992|content=Батангас - найбільше місто та адміністративний центр однойменної провінції Батангас на Філіппінах. Його називають "Промисловим портом Калабарсона". Згідно з переписом 2015 року мав населення 329 874 особи. Місто Батангас є центром торгівлі, фінансів, освіти та медичних послуг провінції.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AB5caB8kn8XQjDhuLiv5oNANm70BWdIaUvcs44drZNjlOcwJkfiXi_h1k77RhdMIoLa3oSnmMsezp5HYlJGF6-05Ty_314KE3XzOOUt8wuciUw7pezfwZo0-ULJ0aLjk2mIw11XIhys=w408-h399-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%81_%28%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%29|wikidata=Q1723}}{{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} lq8epocslpnetq1dfbs4qnhcvg9j17r 0 3652 32329 2022-05-21T19:45:53Z Yukh68 506 Yukh68 перейменував сторінку з [[Володимир-Волинський]] на [[Володимир (місто)]]: місто перейменовано 32329 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Володимир (місто)]] 3h97qyntbvr0bizx5ii8mtjribnesyh 0 3653 32397 32395 2022-05-30T18:10:17Z MrKushnir 5878 32397 wikitext text/x-wiki '''Чо́рний О́стрів''' — селище міського типу в Україні, центр Чорноострівської селищної територіальної громади Хмельницького району [[Хмельницька область|Хмельницької област]]<nowiki/>і. Селище розташоване на річках Південному Бузі і Мшанці, за 2 км від залізничної станції Чорний Острів, за 20 км від [[Хмельницький|Хмельницького]]. Легка, харчова промисловість. Магдебурзьке право з 1556 року. Статус смт з 1957 року. Населення — 905 мешканців (2021). == Історія == Про заснування цього поселення перекази свідчать таке. Під час набігів татар на Поділля воєвода Свищ разом зі своєю дружиною, рятуючись від переслідування, втік на Острів Буга і тут оселився. Так заснували містечко, яке мешканці обкопали захисними ровами. У середні віки все населення Острова вимерло від чуми. Страшний мор пройшовся цими місцями. Ті, хто залишились, спалили свої пожитки і покинули цю місцину. Тоді острів здобув назву Чорного. 1425 р. Чорний острів належав Іванові (Янові) Свірчу, наданий йому попередньо Вітольдом і в цьому ж році внаслідок обміну перейшов до Миколая Бедриха. У XIV столітті це місце фігурує у джерелах під назвою Чорного городка, однак у другій половині цього ж століття — це вже Чорний Острів. 1493 Чорний Городок мав 18 димів. 1495 належав Новодворським. Чорний Острів з 1545 р. належав Анні з Новодворських Влодковій — дружині старости Мацея Влодека. Пізніше він перейшов до її сестри Констанції Свірч. За часів Констанції король надав Чорному Острову Магдебурзьке право. 1552 року польський шляхтич Ян Каменецький — ротмістр корогви кавалерії оборони поточної — отримав у доживоття Чорний Острів (Подільське воєводство). 1592 р. племінник князя Дмитра Байди Вишневецького — Костянтин Вишневецький через одруження з Анною, отримав у володіння Чорний Острів, яким Вишневецькі володіли до 1744 р. Після смерті князя Михайла Серватія Вишневецького, місто перейшло його внучці — Катерині з Огінських Пшездецькій. 1671 р. Чорний Острів належав дядькові короля Михайла Вишневецького — князю Костянтину Вишневецькому, місто мало природний захист озерами та річкою Бог. На той час Чорний Острів був досить великим містом. 1667 р. татари не змогли взяти місто і відступили. В місті був дерев'яний костел та церква. Під ту пору усе місто було забудоване дерев'яними будинками. Замок знаходився на окремому острові і був оточений земляним валом та палісадом. Будинків в межах замку не було. === Чорноострівський замок === Дитинець замку на пагорбі був у плані квадратним, оточений з трьох сторін валами. Посередині був ґанок з колонами, під балконом, заставлений квітами. Від замкової брами дорога йшла вверх. Замок був чотирикутний під зеленим дахом. Іншою стороною замок виходив на став, тут на місці ґанку була індійська веранда з дощок, покрита тентами, на ній знаходилися цитрусові дерева та вазони з квітами, поміж якими стояли крісла та софа. Від веранди до озера вели кам'яні сходи на один рівень тераси, а потім на інший з якого йшов міст, довжиною 500 ліктів. На острівці був білий будинок. Міст йшов до острівця на озері і далі. За мостом був парк з вільшини, сосни, а понад самим озером були волошські тополі. Зліва від мосту була гребля та паркова брама. У другій половині XVIII ст. Міхал Пшездзецький на місці замку Вишневецьких поставив палац. У Білій залі був портрет гр. Лізи Пшездзецької пензля Франца Вінтергальтера, були тут також портрети роботи Альфонса Муратона. В сусідньому залі висіли портрети родини Пшездзецьких, Олізарів, Мостовських пензля італійського портретиста Маттео Баччеллі, який проживав у Чорному Острові, в англійському будинку з терасою на березі річки. У Жовтому салоні був портерт Іринея Залуського та роботи П'єтро Тенерані. У Довгій залі знаходився великий «образ» (ікона) Св. Ієроніма пензля Доменікіно, за який король Станіслав Август пропонував 5000 дукатів. У костелі біля палацу були образи пензля Баччеллі. Чорноострівський парк був закладений Марією Мостовською (Пшездзецькою). Чорний Острів належав пізніше гр. Лізі Пшездзецькій та її доньці гр. Марії Валевській. На острів вів міст на ланцюгах, а на самому острові був італійської архітектури палац. Музичним оркестром в Чорному острові керував Луїджі Тоніні. Чорний Острів не був жодного разу проданий, а переходив у спадок. Досі в маєтку збереглися чотири грубки і дубові сходи. На Вовчій горі був будинок, збудований Мечиславом Пшездзецьким. 1556 року король Сигізмунд II Август надав містечку магдебурзьке право. Тоді тут був зведений укріплений замок. 1657 під Чорним Островом стояв табором семигородський князь Юрій II Ракоці. При переправі через p. Бог він був оточений військами Станіслава «Ревери» Потоцького, Єжи Себастьяна Любомирського, Стефана Чарнецкого і змушений був 23 липня підписати угоду. Тут відбувались бої між польською шляхтою та козаками. За даними перепису 1545 року у Чорному Острові проживало 856 осіб православних. За люстрацією 1780 місто налічувало 224 оселі, мало замок над озером, перебудований на палац і оточений високими валами. Місто 1841 р. було оточене водою зі всіх сторін, та через чотири греблі поєднувалося з передмістями, в місті було багато мурованих будинків. Довкола церкви були розміщені у два ряди склепи, а за ними стояла жовта кам'яниця лікаря і наліво була мурована божниця. Перед костелом знаходився квадратний англійський сквер, обсаджений деревами і за ним була церква з зеленим куполом та високою квадратною дзвіницею з дзвонами. За церквою ринок з крамницями та посередині ринку аустерія (гостинний двір, із залою, казино, кімнатами для подорожніх). У Чорному Острові було повітове однокласове народне училище. З 1856 по 1859 роки у цьому училищі викладав історію видатний український поет, байкар Леонід Глібов. З 1897 була школа для дівчат. Тут їх навчали французької та польської мов, а також всім тонкощам етикету: як поводитись у поважному товаристві, танцювати, як готувати їжу. Крім цього, у Чорному Острові були заводи поташний, пивоварний, цегляний, механічний, столярний. Поблизу у с. Захарівці був завод по відливу церковних дзвонів. Один дзвін до сьогодні зберігся в Острозькій академії. Всі ці виробництва належали графу Пшездецькому. У містечку процвітала торгівля, влаштовувались ярмарки. На той час у Чорному Острові проживали 9 тисяч 300 осіб. У новітній українській історії Чорний Острів став місцем бойової слави війська УНР та частин 6 Польської армії у 1920 році. Під час відступу польсько-українських військ та уряду УНР до Кам'янця-Подільського, будьонівська кіннота прорвалася в районі Волочиська та змогла закласти вибухівку на залізничному мості перед переправою до станції Чорний Острів. Уранці 6 липня зав'язався запеклий бій. Полковник Євген Мешек-Мєшковський очолив спротив і, попри переважаючі сили супротивника, вирушив у наступ. Заскочені таким маневром піших оборонців, червоноармійці почали відступати в бік станції Чорний Острів, а згодом були цілком вибиті з села. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 69 жителів селища. === Історія Пшездецьких === Свавілля шляхтича щодо чорноострівських селян дійшло до того, що він примушував кріпаків працювати навіть у святкові дні. Цю справу у 1838 році розглядав проскурівський повітовий суд. Не прийнявши ніяких рішень, суд під тиском незаперечних фактів усе ж констатував перевищення прав поміщиком. Люди розповідають, що Софія, дружина Пшездзецького, відпочиваючи на Кавказі, скуштувала приготовлену форель. Їй дуже сподобався смак цієї риби, і приїхавши додому, вона забажала її розводити у своєму маєтку. Тоді Карл змусив селян викопати ставок розміром 50 на 50 метрів. А як відомо, форель живе тільки у крижаній гірській воді. Тому кріпаки взимку заготовляли лід і зберігали його у льохах, а влітку ним щодня обкладали ставок, аби вишуканою рибою могли частуватися пани. Безтурботне життя графа було затьмарене гіркою втратою. Літнього дня 1873 року дві його доньки поїхали на прогулянку верхи. Того дня ніщо не сповіщало біди. Але Лаурі стало погано і вона впала з коня. Важка травма — перелом хребта, прикувала дівчину до ліжка. Батько, який не бажав спокійно споглядати як поволі помирає його донька, вирішив вести її на лікування до Риму. У дорозі Лаурі стає тільки гірше і вона помирає у 21-річному віці. Її поховали у сімейному склепі, який знаходився під будівлею костелу. Засмучені важкою втратою батьки замовляють коштовний надгробок у видатного скульптора, професора Петербурзької академії мистецтв Віктора Бродського. Майстер працював над замовленням 2 роки. Надгробок з білого каррарського мармуру вагою понад 3 тонни 1876 року було доставлено залізницею. Пам'ятник встановили у костелі, де знаходився родинний склеп. 1898 році Карл помирає. Вдова продає родинний маєток невідомому власникові. За умовами договору про продаж, вдова Софія мала право жити у садибі до смерті. Вона не хотіла виїздити до Польщі і покидати могили своїх рідних. Софія померла у 1900 році і похована у родинному склепі поряд з чоловіком і донькою. Кажуть, що перед смертю графиня розпорядилась закопати срібний родинний посуд у підземному переході, якій сполучав костел із садибою. У свій час паничі щоранку перед сніданком цим переходом діставались до костелу. Тільки помолившись, вони приступали до трапези. Після того, як костел відвідала родина, він відчиняв двері для простих людей. З усієї родини залишилась старша донька Пшездзецьких — Марія, яка виїхала до Варшави, де згодом вийшла заміж. Її рід продовжується донині. Правнук Марії Пшездзецької — Мар'ян, якому зараз за вісімдесят, спеціаліст зі Східних ринків. Він живе у Варшаві, але часто буває в Україні. Є ще один нащадок Ярослав Пшездецький — магістр духовної семінарії у Ватикані. Жителі Чорного Острова у буремні часи переховували надгробок Лаури під престолом у костелі. 1938 року його віднайшли. Він був засипаний землею та сміттям. Тоді його і перевезли до Кам'янця. На нього претендували Московський музей ім. Пушкіна, та Літературний музей російського мистецтва у Петербурзі. Серед радянських чиновників знайшлася людина, яка зрозуміла, що такий шедевр має залишитись в Україні. Але розпочалась Німецько-радянська війна, яка і відволікла увагу чиновників від цього питання. Після війни до цієї теми також не повертались. Служитель Чорноострівського костелу — брат Юрій каже, що останки родини Пшездзецьких і до сьогодні знаходяться у склепі. Але він замурований і доступу до нього немає. У садибі Пшездзецьких до 1982 року розташовувалась загальноосвітня школа. Сьогодні у цьому приміщенні діє музична школа. Олександр Андрійович Казіміров мріє відновити колишню славу Чорного Острова: «Я хотів би, щоб цей маєток взяла під свою опіку держава. З жодним із нащадків ще не зустрічався. Нам не потрібна від них матеріальна підтримка, однак може вони посприяють з документальними свідченнями про родину Пшездецьких. Адже більшість архівних матеріалів про них знаходиться у Польщі». Сьогодні костел діє, його відвідують парафіяни з 15 навколишніх сіл. На святковій службі, яку провів єпископ Леон Дубравський, після проповіді хтось із парафіян вигукнув: «Поверніть нам Лауру!». Чорноострівчани вірять, що краса, яку віртуозно передав відомий скульптор у камені, поверне містечку хоч часточку колишньої величі. == Інші місця == === Церква Преображення Господнього 1775 === Кам'яна церква, яку сьогодні відвідують віруючі, побудована у 1779 році і освячена на честь Преображення Господнього. Цегляна церква (в плані має вигляд хреста) заснована у 1775 році за дозволом єпископа УГКЦ Петра Білянського. Збудована церква коштом унійного свяшеника Іоана Стрельбицького-Жигайла, який також у 1779 році освятив церкву. В 1808 році вже православним настоятелем Іоаном Курчинським був перебудований дах церкви, побудована дзвіниця з дзвонами і побудована огорожа. У 1836 році був влаштований новий іконостас на кошти гр. Костянтина Пшездзецького та парафіян. В церкві була стара ікона — копія Почаївської чудотворної ікони Богоматері. === Костел Небовзяття Пресвятої Богородиці === У 1797 році розпочалось будівництво костелу на честь Небовзяття Пресвятої Богородиці, яке тривало 20 років. Костел фундував Міхал Пшездзецький. Костел збудований за грецьким архітектурним стилем. На костелі знаходилася постать Богородиці оточеної з двох сторін ангелами та апостолами Петром та Павлом. Перед костелом знаходився квадратний англійський сквер: квадрат обсаджений деревами. Як засвідчують історичні джерела, тут було встановлено орган. Всіх парафіян за даними у 1858 році, які записані у церковній книзі, налічувалось понад 5 тисяч осіб. У крипті костелу була усипальниця родини Пшездзецьких. У революційному вирі 1910-1920-х років костел перетворили на склад, згодом там був будинок культури. У 1992 році храм відновили. === Ратуша === Пам'ятка розташована в центрі стародавнього міста Чорний Острів, що знаходиться за 20 км від обласного центру м. Хмельницького. Її було збудовано на початку XIX ст. 4 липня 2014 року будівлю було пошкоджено пожежею. Наразі вона потребує реставрації. Фасад ратуші сьогодні Ратуша має статус історично-культурної пам'ятки України місцевого значення. == Флора та фауна == Тут водяться багато видiв хребетних, зокрема риби,земноводні,плазуни,птахи,. Для лiсових формацiй характерними є: лисицi, козулi, лiсовi куницi, багато видiв птахiв (дятли, синицi, сойки, дрозди, зяблики), вужi, ящiрки, жаби, тритони, їжаки та iн. == Рослинність == Найбiльшi лiсовi масиви на дерново-пiдзолистих, супiщаних i пiщаних грунтах. В деревостої панує сосна, часто домiшується береза, значно рiдше - дуб та ялина. Пiдлiсок в таких лiсах практично вiдсутнiй. gfy8sd5lwo8f8z00b5oefv7r4n2yy91 0 3654 36419 36418 2025-01-17T20:16:51Z Assyrian Human 6497 /* Чим зайнятись */ | Поки так. 36419 wikitext text/x-wiki {{geo|49.6309001|23.7018409|zoom=14}} {{pagebanner|Komarno_Wikivoyage_Banner.jpg}} {{citybar | image = Комарно, костел Різдва Богородиці 1657.jpg | caption= Костел Різдва Пресвятої Богородиці | city= Комарно | arm = Комарно герб.png | population = 3794 (на 01.01.2017) | callingcode = +380-3231 }} '''Комарно''' ― місто в західній частині [[Україна|України]]. == Зрозуміти == Комарно є центром Комарнівської міської громади Львівського району [[Львівська область|Львівської області]]. Місто озташоване в південно-західній частині Львівської області в Городоцько-Комарнівській увалистій рівнині на березі річки Верещиця (притоки Дністра). Відстань до Городка ― 20 км, до Львова ― 45 км, до залізничної станції ― 4 км. Хоча місто невелике за розміром і кількістю населення, проте тут достатньо об'єктів, які можуть бути цікаві туристу. Крім того, чимала кількість таких об'єктів розташована у селах Комарнівської громади. === Історія === Найдавніші сліди людини на території, де нині лежить Комарно, походять з епохи пізнього неоліту (4000-2500 рр. до н. е.), про що свідчать численні знахідки кам'яних знарядь а також кераміки, віднайдені в околицях Комарна. На думку Я.Пастернака (відкривача Успенського собору в Галичі та поховання Ярослава Осьмомисла), тогочасне місцеве населення належало до надбужанської культури, займалося хліборобством і мисливством, володіло крем'яною зброєю та жило в хатах-землянках. Крім того, віднайдено курганні похованні епохи ранньої бронзи та знахідки інших періодів. Перша згадка про Комарно датується 1427 роком. Тоді Владислав Ягайло передав князю Дмитрові Семеновичу Друцькому частину королівського домену у Городоцькому повіті Львівської землі Руського воєводства з поселеннями Кліцько, Комарно, Конколовичі (нині не існує), Литовка, Угерці (також не існує) та Хлопи. Названі поселення сформували в майбутньому Комарнівський маєтковий комплекс (Комарнівський ключ). У ревізії привілеїв на володіння земельними угіддями Руського та Подільського воєводств, проведеній у 1469 р. коронним підканцлером Войцехом з Жихліна, присутня інформація про наступних власників сіл Комарнівського ключа. Станом на цей час села Хлопи, Грімно і "монастир Колодруби" належали Станіславові з Ходча, який займав уряд руського воєводи. Задовго до номінування, Станіслав був дідичем села Хлопи (згадки про це у документах датуються, починаючи з 1455 р.). Серед володінь Станіслава у ревізії 1469 р. саме Комарно не фігурує, однак і воно перебувало у його власності – актові документи за 1454 р. фіксують Станіслава з Комарна, якого цілком можна ідентифікувати з руським воєводою. Власне за його дідицтва, 18 жовтня 1471 р. Комарно отримало від короля Казимира Ягеллончика маґдебурзький привілей. Одержавши маґдебурзьке право, Комарно залишалося порівняно невеликим містечком — в 1578 році проживало 435 осіб, значну частину яких становили ремісники. В XVII столітті промисли почали бурхливо розвиватися: з'явились млини, броварні, пасіки, хмелярні, у великих ставках вирощували рибу. Щороку в місті проводилися великі ярмарки, що свідчить про його розташування на важливих торговельних шляхах, які сполучали Україну з країнами Західної Європи. У 1524 році турецьке військо, не зумівши підкорити Львів, пішло Чорним шляхом на Комарно, захисники міста зуміли відбити напад чужинців. Менше пощастило поселенню в 1621 році — передмістя спалили татари. Місто, укріплене валами, відчувало ненадійність земляних укріплень в часи розвитку артилерії — невдовзі на валах з'явилися різнокаліберні гармати. У 1592 році створено місцеве православне братство, при ньому школа, лікарня. За його взірцем подібне братство створюється в передмісті Комарна, при церкві св. Трійці. 1648 року Хмельницький став під мурами Львова, розіславши при цьому свої полки на здобуття менших міст. Верещиця зі своїми болотами та ставами міцно обороняла деякі з них. Так, не вдалося козацькому полковникові Головацькому через оті болота та комарі взяти містечко Комарно. Комарно було одним з чотирьох міст, що не впали перед натиском козацьких військ в середині XVII століття. 1672 року половина Західної України потрапила у турецьку неволю, біля Комарна польська армія розгромила 10-тисячне військо Нуреддин-султана. Жителі міста вирили рів поперек дамби, закидавши його дровами. Коли зайди спробували перебратися через дамбу, комарнівці очистили рів — і вода, не відчуваючи більше перешкод на своєму шляху, залила всю долину. Ворог відступив до Рудок та Вишні, де його і перемогли королівські загони. === Клімат === == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчим аеропортом є аеропорт міста Львова (під час війни не працює). === {{Потягом}} === * {{go | name=Станція Комарно | alt= | url= | wikipedia=Комарно (станція) | wikidata=Q16702240 | email= | address= | lat=49.6575 | long=23.68 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2024-01-20 | content=Розташована в сусідньому селі Бучали. Зупиняються електропоїзди сполученням Львів-Сянки. }} === {{Автомобілем}} === Через місто проходить автошлях регіонального значення {{Автошлях|Р|84}} ([[Бібрка]] ― Кам'янка-Бузька ― [[Жовква]] ― [[Городок (Львівська область)|Городок]] ― [[Жидачів]] ― [[Калуш]] ― Бурштин). === {{Автобусом}} === Автобусом зручно дістатися від Приміського вокзалу міста Львова. Тривалість проїзду близько 1 години. Також є автобусне сполучення з Дрогобичем. {{Mapframe}} == Транспорт == Місто невелике за розміром, тому туристам, які подорожують не на авто, не буде складно пересуватися пішки, аби відвідати туристичні місця. Також у місті функціонує служба таксі (моб. тел.: +380979827555). == Що відвідати == * {{see | name=Костел Різдва Пресвятої Богородиці | alt= | url= | wikipedia=Костел Різдва Пресвятої Богородиці (Комарно) | wikidata=Q30963027 | email= | address= | lat=49.625694 | long=23.696722 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= Є туристичною візитівкою міста, пам'ятка XVII століття. }} * {{see | name=Церква Архістратига Михаїла (дерев'яна) | alt= | url= | wikipedia=Церква Архістратига Михаїла (Комарно) | wikidata=Q16722322 | email= | address= | lat=49.624543 | long=23.707387 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= Пам'ятка дерев'яної церковної архітектури, що збудована близько 1730 року. Церква недіюча, поруч розташована мурована церква, що також заслуговує увагу туриста. }} * {{see | name=Церква Архістратига Михаїла (мурована) | alt= | url= | wikipedia=Церква святого Архістратига Михаїла (Комарно) | wikidata=Q12168626 | email= | address= | lat=49.625109 | long=23.707337 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= Культова споруда початку XX століття. Розташована в кількох метрах від старої дерев'яної церкви. }} * {{see | name=Придорожній пам'ятник | alt= | url= | wikipedia=Придорожній пам'ятник (Комарно) | wikidata=Q97192605 | email= | address= | lat=49.621861 | long=23.723306 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= Монумент на східній околиці міста. }} * {{see | name=Церква Святих апостолів Петра і Павла | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= вул. Січових Стрільців, 5| lat=49.626304 | long=23.690882 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= Пам'ятка церковної архітектури, розташована у центральній частині міста. Місцевий священник може розповісти історію храму, а також інших церков міста (має ключі від них). }} === Околиці === * {{see | name=Церква Успіння Пресвятої Богородиці (с. Кліцько) | alt= | url= | wikipedia=Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Кліцько) | wikidata=Q123192106 | email= | address= | lat=49.634612 | long=23.72166 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= Дерев'яна церковна пам'ятка XVII століття у селі Кліцько. }} * {{see | name=Палац Балів | alt= | url= | wikipedia=Палац Балів | wikidata=Q116058335 | email= | address=с. Тулиголове | lat=49.596581 | long=23.626571 | directions=Автомобілем з Комарна - 15 хв. | phone=+380974511237 | tollfree= | fax= | hours= | price=Безкоштовно | facebook= | instagram= | lastedit=2024-01-23 | content=Палац у стилі французького неоренесансу, збудований наприкінці 19 ст. Занедбаний. }} == Чим зайнятись == === Парки === * {{do | name=Парк XVII століття | alt= | url= | wikidata=Q55489000 | wikipedia=Парк XVII століття (Комарно) | email= | address= | lat=49.627639 | long=23.677917 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, розташований у західній околиці міста. }} === Музеї === * {{do | name=Музей Малої академії мистецтв | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=49.6261871 | long=23.6895436 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | content=До огляду в музейних кімнатах низка етнографічних експонатів, які здивують багатьох любителів музеїв. Також на базі академії діють гуртки художньої самодіяльності та є можливість оглянути роботи майстрів. Крім того, на будинку, де функціонує музей, є меморіальна дошка, що сповіщає про те, що 1 листопада 1918 року тут діяли органи державної влади Західно-Української Народної Республіки. }} ---- * Прогулятись місцевим парком; * Відвідати футбольний матч на місцевому стадіоні; * Відвідати [https://www.facebook.com/Comrades.ua/?paipv=0&eav=AfamiecTUi%20rrM5pYneGBxkEyLbv%20rKX608qDEN1s8DcTXMaKtEhckmNDL00ujVNQbg&%20rdr молодіжний центр]. == Що купувати == У Комарні розташований сирзавод, продукцію якого можна придбати. Кожної середи і п'ятниці на центральній площі міста функціонує ринок, де можна придбати місцеві продукти та дешевий одяг. Є різні продуктові магазини, зокрема, «Рукавичка», «Зорепад», а також магазини [https://www.facebook.com/profile.php?id=100091622731722 «Вацак»], «Аврора» (вул. Січових Стрільців 10-А), «Свiй Маркет» (площа Івана Франка, 19) та ін. == Де поїсти == === Дешево === Поруч з рестораном «Либідь» є кафе, де можна скуштувати традиційні страви української кухні. === Середні ціни === У ресторанах («Комарик» і «Либідь») необхідне резервування. === Дорого === == Де розважитись == У ресторанах («Комарик» і «Либідь») можна забронювати бенкет з живою музикою. == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | type=eat | name=Ресторан-готель «Комарик» | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email=hlopetskyi@gmail.com | address=пл. І. Франка 8, Комарно, Україна | lat=49.6254913 | long=23.6935898 | directions= | phone=+38 098 559-0821 | tollfree= | fax= | hours= | price=300 грн. з особи за ніч | facebook=https://www.facebook.com/profile.php?id=100093277893715 | instagram= | lastedit=2024-01-20 | content= }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Комарнівський опорний заклад загальної середньої освіти I-III ступенів * Комарнівська дитяча музична школа * Бібліотека у приміщенні Народного дому == Як заробити == == Застереження == Вулиця Городоцька ({{Автошлях|Р|84}}) у поганому стані. == Як вирішувати проблеми == Якщо виникли проблеми зі здоров'ям, можна звернутись по допомогу до місцевої поліклініки, що знаходиться на площі Франка, 6. У центрі міста є декілька аптек. Також є дві ветаптеки. == Зв'язок == Поштовий індекс: 81562 Для дзвінків на стаціонарні номери телефону в м. Комарно потрібно набирати телефонний код 3231. У місті функціонує відділення Нової пошти. Працюють усі оператори мобільного зв'язку. Працює [https://minfin.com.ua/ua/company/oschadbank/branches/32116/ Відділення Ощадбанку]. == Куди далі == Можна продовжити подорож до інших міст Львівщини, такі як [[Городок (Львівська область)|Городок]] чи [[Дрогобич]]. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} mj9wsh600oe443ynkq0setcvhxpqy1n 0 3655 32356 32355 2022-05-25T19:58:54Z Marzvex 5864 32356 wikitext text/x-wiki Ейлат це найпівденніше місто Ізраїлю, розташований на березі бухти Акаба. Розташований на території найсухішого ізраїльського регіону. Це відомий курорт на Червоному морі, берег якого відданий природному заповіднику, куди любителі активних видів відпочинку приїжджають займатися дайвінгом та сноркелінгом. Місто знаходиться на кордоні з Єгиптом та Йорданією. Тут процвітає безмитна торгівля. Це стародавнє місто, що служило в давнину сполучною ланкою між трьома морями, місцем, де концентрувалася торгівля Близького Сходу. За часів царя Соломона Ейлат знаходився на пагорбі Ель-Хулейфа, де в 1939–1940 роках проводилися археологічні розкопки стародавнього Ейлата, який тоді називався Еціон Гевер. Цей пагорб знаходиться на схід від Ейлату, на території Йорданії, біля самого кордону з Ізраїлем. Історично є в коліні Юди. Заснований у нинішньому вигляді 1951 року. До моменту проголошення незалежності Ізраїлю в 1948 році Ейлат, який тоді був військовим постом і називався Умм-Рашраш, перебував під контролем арабів. 1953 року Ейлат отримав статус міста. Було збудовано сучасний порт, спеціальну гавань, що приймає великі нафтові танкери. Побудовано аеропорт, розвивається місцева промисловість. Сьогодні населення Ейлату становить 25 тис. Чоловік. Ейлат з'являється перед поглядом мандрівника несподівано майже без попередження. Щойно ви їхали по височини південного Негева і пустелі Арава серед скель, гір і піску в червоних, сірих, жовтих і білих тонах, а за хвилину — ви біля Червоного моря, на березі Ейлатської затоки. Сюди припливла на своїх кораблях цариця Савська, коли відвідала свій історичний візит царя Соломона, а сьогодні це місце приваблює любителів жаркого сонця, ентузіастів підводного плавання та активного нічного життя. Значення Ейлата значною мірою визначається його становищем на березі Ейлатської (Аккабської) затоки, що є східною частиною Червоного моря. Довжина затоки — 175 км, ширина — 13-26 км, а північному її краю, там де знаходиться Ейлат, ширина затоки становить лише 5 км. Максимальна глибина — 1200 м. Геологічно Червоне море молоде. Воно утворилося в період формування Великої Сирійсько-Східно-Африканської греблі, яка тягнеться з північної Сирії через Йорданію, Мертве море, долину Арави, по Ейлатській затоці та Червоному морю до східної Африки. <big>'''Клімат Ейлата'''</big> В Ейлаті унікальний клімат, це найсухіший район Ізраїлю, клімат м'який навіть узимку, а сонце гріє 365 днів на рік. Відносна вологість повітря становить тут всього 20-30%, влітку температура піднімається іноді до 50 ° C, але спека легко переноситься завдяки сухості повітря та вітрам. Зима тепла і м'яка, з невеликою кількістю опадів, температура морської води цілий рік залишається приблизно однаковою - 21-24°С. Завдяки унікальному клімату Ейлат став визнаним центром зимового відпочинку, що приваблює численних туристів як з Ізраїлю, так і з-за кордону. Ейлатська затока є кінцевим, північним пунктом тропічних коралових рифів. Корали Червоного моря оздоблюють узбережжя досить широкою смугою. Корали є крихітними живими організмами, що живуть щільними колоніями. Померлі організми залишають вапняні скелети. Нагромаджуючись протягом тисячоліть, ці вапняні скелети утворюють коралові рифи. Розташування Ейлатської затоки в серці пустелі і оточеної, як стіною, високими горами, зумовило високу випаровуваність. Це призвело до того, що концентрація солей у затоці, що становить 4,1%, значно вища за середземноморську. Крім того, температура води ніколи не опускається нижче за 22 градуси. Сукупність цих факторів забезпечує освіту та існування коралів. У більшості тропічних морів коралові рифи розташовані набагато далі від берега і менш різноманітні, ніж коралові рифи Ейлатської затоки. Прозора тепла вода та близькість коралових рифів до берега робить цей прекрасний, чарівний світ доступним для спостереження людини без спеціальної апаратури. В 1966 Ейлатське узбережжя було оголошено природним заповідником, а сам Ейлат став курортним центром. Сучасна історія Ейлата починається після утворення єврейської держави. Під час британського мандату на місці Ейлата знаходилася лише ділянка прикордонної поліції, будівля якої була збудована з глини. Називалося це місце Ум Рашрам. Сучасна історія Ейлата або Ум-Раш-Раша, як поселення було відомо на той час, почалося лише на початку 20-го століття під час Першої світової війни, коли Лоуренс Аравійський повів бедуїнських воїнів на битву, завоював Акабу і допоміг перевести весь район під британський контроль (початок періоду британського мандата Палестині). Після того, як територія, на якій знаходиться сучасне місто Ейлат, перейшла під контроль Ізраїлю в 1949 році, знадобилося ще кілька років, щоб заохотити населення за переїзд до Ейлату, покинутого міста на кордоні з Єгиптом, в який практично не ходив транспорт. Проте група сімей іммігрантів незабаром погодилася здійснити переїзд до Ейлату, заснувавши тут місто. Дорога від Бер-Шеви до Ейлата була побудована в 1958 році і зробила поїздку в місто набагато простіше. Вже 1959 року населення Ейлата становило 6000 жителів. Туризм в Ейлаті почав набирати обертів ще в 1967 році, після Шестиденної війни та окупації Синаю Ізраїлем. Незважаючи на війни Судного дня, які відбулися у 1973 році, Ейлату вдалося стати дуже популярним серед туристів курортом. <big>'''Міжнародний курорт'''</big> Ейлат - ізраїльський порт на Червоному морі, відомий курортний та туристичний центр з міжнародним аеропортом. Тут побудовані першокласні готелі та упорядковані пляжі. Багатий підводний світ Ейлатської затоки приваблює сюди численних любителів підводного спорту. Однією з визначних пам'яток акваторії Ейлата є коралові рифи. У 1966 р. Ейлатське узбережжя було оголошено природним заповідником. Ейлат є зоною безмитної торгівлі. Протягом останніх 20 років Ейлат має репутацію найпрестижнішого зимового курорту, ідеального місця, куди можна вирватися з холодної Європи, щоб тиждень-другий поніжитися під зимовим сонцем. Готельний фонд Ейлата перевищує 10 тис. готельних номерів, і їхня кількість продовжує швидко зростати. Останнім часом побудовано багато нових готелів, стилізованих, наприклад, під східні замки, тайське село або тропічний сад, що нагадують. За ізраїльськими поняттями, Ейлат дуже віддалений з інших міст країни. Найближче велике місто Беер-Шева знаходиться за 190 км від Ейлата. Ейлатський порт пов'язує Ізраїль найкоротшим шляхом із країнами Індійського та Тихого океанів. До Ейлата з центру країни можна дістатися автобусом або літаком. У центрі міста є аеропорт Ейлат. Аеропорт поділяє місто на житлову та курортну частини. Існують плани перенесення аеропорту за місто. У 60 км на північ від Ейлат розташований міжнародний аеропорт Овда. <big>'''Пляжі'''</big> Пляжні території на курорті простяглися узбережжям на дванадцять кілометрів. Місто складається з двох частин – Коралового пляжу та Північного берега з пляжними територіями, вкритими галькою та піском. Найпопулярнішим пляжем Ейлата визнано "Мігдалор", де відпочиваючим безкоштовно надають лежаки. Прямо з берега тут можна милуватися гарним кораловим рифом. Море на «Мігдалорі» постійно чисте. Дайвери в основному збираються на півдні курорту в місці розташування найпівнічнішого коралового рифу на нашій планеті. Частину ділянок моря обладнано спеціальними пірсами для заходу у воду. Червоне море переповнене різнокольоровими та різнокаліберними рибами, коралами та іншими представниками підводного світу. <big>'''Зайнятість'''</big> 85% населення Ейлата зайнято у туристичній промисловості. В Ейлат багато готелів різного класу, від величезних першокласних готелів до кемпінгів і хостелів. Тут також багато кафе, ресторанів, пабів, нічних клубів та інших місць розваг. Специфіка природи та клімату приваблює сюди туристів протягом усього року. Ейлат - сучасний порт, що приймає різні типи суден, у тому числі великі нафтові танкери, для яких побудований спеціальний док. У місті розвивається промисловість, пов'язана із обслуговуванням судноплавства. <big>'''Визначні місця Ейлата'''</big> Великий інтерес представляє Ейлатський морський музей. У великих акваріумах, що у музеї, представлені всі види тваринного світу Червоного моря. У підводній обсерваторії музею, що йде на море на 100 м, можна спостерігати мешканців підводного світу. Парк атракціонів "Місто Царів" (Kings City Eilat). Парк Тімна, стародавнє місто-некрополь Петра (Йорданія), кам'яні копальні, стародавня фортеця Масада, монастир Св. Катерини (Єгипет), заповідник Хайбар. <big>'''Розваги'''</big> Віндсерфінг, плавання на яхтах та вітрильних човнах, дайвінг, морська рибалка на тунця, барракуд та інших великих риб. Сафарі на джипах та верблюдах у пустелі Негев. Денні та нічні морські круїзи, «Дельфін риф» - можливість поплавати з дельфінами. У готелі Ambassador розташований один із найсучасніших у світі стрілецьких тирів. Нічне життя на курорті дуже насичене: концерти, різні шоу, клуби та дискотеки, відкриті до ранку. Пустеля Арава: поїздки на міні-джипах та «тракторонах», прогулянки на верблюдах та конях, а для найміцніших – снеплінг (скелелазіння) та велосипедні походи. ''Парк-садок Фрадкін'' Парк Фрадкін (або сад Фрадкін) знаходиться у самому центрі Ейлата. Це мальовниче місце, де часто ходять як туристи, так і місцеві жителі. У парку розташований Монумент воїнам, які загинули під час Другої світової війни. У День Перемоги 9 травня біля пам'ятника відбуваються урочисті заходи. Також тут часто відбуваються виступи зірок естради, міські свята, дитячі концерти. Поблизу парку Фрадкін розташовані готелі, магазини та ресторани. ''Кораловий пляж в Ейлаті'' Кораловий пляж ідеально підійде для любителів активного пляжного відпочинку. Тут можна замовити підводну екскурсію, поплавати з маскою, розглядаючи корали та екзотичних риб. Також можна покататися на гідроциклі або водному велосипеді. Цей пляж є дуже популярним серед відпочиваючих. Тут можна побачити велику кількість коралів та понад 700 видів риб. Також тут спорудили спеціальні містки для безпечного та зручного входу в море. На території є пункт прокату пляжного інвентарю, душ, роздягальні, невеликі кафе та ресторан, бар з напоями та морозивом, а також дитячий майданчик. ''Льодовий палац Айс Спейс'' Льодовий палац Айс Спейс – зимовий острівець серед розпеченого Ейлата. Айс Спейс – палац льодових атракціонів. Льодовий палац збудовано за проектом німецького дизайнера Кріса Панка. Над його створенням працювало понад двісті працівників. Потрібно було сто п'ятдесят тонн льоду. Льодовий палац порадує як дітей, так і їхніх батьків. Незвичайні скульптури з льоду - білий ведмідь зростом у два з половиною метри, сімейка пінгвінів, 18-метрова гірка, з якої можна спуститися на санчатах, крижана печера - все це не залишить дітей байдужими. Витончений інтер'єр, крижаний бар та "Музична стіна", в якій заморожені музичні інструменти, привернуть увагу батьків. Іноді інструменти оживають і починається музично-світлове шоу. Про теплий одяг турбуватися не варто – його видають на вході. <big>'''Кухня та заклади громадського харчування'''</big> набережна курорту – місце розташування як недорогих барів та кафе, так і елітних закладів, де можна скуштувати арабську, бразильську, іспанську, італійську та інші світові кухні. Тут є спеціалізовані молочні, рибні та м'ясні ресторани. Варто зазначити, що у єврейських закладах не торгують морепродуктами, свининою та стравами із поєднанням м'яса та молока. Але ізраїльська кухня відома смачною кошерною кухнею. Поснідати в таких ресторанах можна яєчнею «шакшукою», пообідати супом «харірою», а потім насолодитися незвичайним десертом «кугелем» у вигляді пудингу. Недорого перекусити можна прямо на вулицях у наметах, де продають ізраїльський фастфуд – фалафель та шаурму. Слід сказати, що вартість страв у закладах, які знаходяться не в туристичному центрі Ейлата, може бути на 20-50% дешевшою. <big>'''Унікальний підводний світ'''</big> У квітні 1975 року за вісім кілометрів від центру міста, наприкінці Коралового рифу відкрилася перша у світі підводна обсерваторія. Тут, перебуваючи на глибині шести метрів під водою, через скляні стіни залу можна помилуватися однією з головних підводних крас Ейлата – кораловим рифом «Японські сади», поспостерігати за найрізноманітнішими мешканцями моря в їхньому природному середовищі. У морському парку, поруч із обсерваторією, є рифовий басейн, акваріум, басейни для акул, скатів та морських черепах. У барі можна випити кави, а потім, піднявшись на оглядовий майданчик, помилуватися видом на чотири країни, що відкривається звідси: Ізраїль, Йорданію, Єгипет і Саудівську Аравію. Тут можна полежати на пляжі, викупатися в басейні з морською водою. Є тут і спеціальний басейн для релаксації, в якому можна слухати музику. "Дольфін-риф" - чудове місце для відпочинку з дітьми, адже давно відомо, що спілкування з дельфінами благотворно впливає на людину, особливо на дітей. Саме тому тут проходять реабілітацію діти, які страждають на важкі розлади. sekijq35dz2nr5r8z5uaoq4bgqucnpi 0 3656 37470 35205 2025-05-19T18:19:44Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37470 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Іршава''' — місто в Україні Закарпатської області, адміністративний центр Іршавського району. Має значну густоту населення, у порівнянні з невеликим розміром міста. Місто розташоване у передгір'ї Карпат, на обох берегах річки Іршавка (притоки Боржави), з усіх сторін оточене горами, височинами і лісами. У північній частині міста річки Вульхова та Ільничка впадають у річку Іршавку. == Зрозуміти == На території району збереглися руїни Бронецького і Довжанського замків, а також городища в Арданові, Білках та на горах Бодулів та Стремтура, що на околицях Іршави. Їхня історія пов'язана зі стародавньою Римською імперією. На південний захід від міста Іршава, між селами Сільце і Собатин, підноситься гірський кряж Бодулів. Невелика округла вершина цього кряжу була обрана як місце для заснування поселення, а згодом — для будівництва укріплень. Підступи до гори з півночі і північного заходу ускладнює болотиста місцевість, у 200-х метрах на південний схід від схилу гори протікає річка Іршавка (притока Боржави). Північно-західний і східний схили височини відрізняються крутизною, південно-східний схил пологий. Місце було обране дуже вдало — звідси навколишні землі добре проглядалися на відстані кількох десятків кілометрів. Це місце було настільки привабливим, що на майданчику гори в різні часи існував ряд поселень, що належали різним епохам і культурам. Згадок про замок в письмових джерелах не виявлено, тому він вважається одним із найбільш маловідомих укріплень Закарпатської області. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == На території Іршавського району варто відвідати наступні об'єкти: * Унікальні дерев'яні храми: XVII-ХУІІІ ст., с. Івашковиця, с. Локоть, с. Дешковиця; * Монастирі: жiночий православний у Приборжавському, жіночий греко-католицький в Iмстичово, а також монастирі у селах Осій, Кушниця, Сільце; * Діючий водяний млин у с. Приборжавське; * Бронецький замок (ХІІІ ст.), с. Бронька * Село Довге: садиба фортечного типу графа Телекі 18 ст. Раніше, тут був Довжанський замок, феодальне помістя, перша згадка 1460 р)., Пам'ятник (базальто-мраморний) 50 повстанцям-куруцам учасникам національно-визвольної війни 1703–1711 з правлячим режимом Габсбургів в Австро-Угорській імперії Село Білки: Греко-католицький храм поч.. 19 ст. із реставрованими розписами Фердинанда Видри та Іоанна Вайнріха; Хрест тверезості (сер. 19 ст.), Капличка репресованого священика Ороса; Відновлена стелла загиблим односельчанам у роки ІІ Світової війни; пам'ятник голокосту; пам'ятник найсильнішій людині ХХ століття Івану Фірцаку-Кротону; Стелла в пам'ять розстрілу австро-угорськими жандармами селян-учасників революційного виступу 1906 року, Пам'ятний знак на місці розстрілу січових стрільців та могила розстріляних січовиків у березні 1939 року * Музей партизанської слави, пам'ятник загиблим партизанам і Обеліск на місці висадки першого десанту партизан Інтернаціонального загону Д.Урсти-І.Прищепи, що діяв в роки фашистської окупації (1944–1945 рр.) в районі (с. Ч. Потік, с. Смоголиця). * Водяна кузня-музей «Гамора» (XIX ст.) у с. Лисичево. В ковальському цеху збереглися технічні споруди та всі внутрішні механізми, що під дією води наочно демонструють процес виготовлення знарядь праці ковальським способом. Даний музей є єдиним в Україні. У Європі таких об'єктів є лише декілька. * Боржавська вузькоколійна залізниця. Вузькоколійна залізниця, що введена в експлуатацію 23 грудня 1908 року. Ця залізниця не єдина. Бо тепер є аналогічна, але дитяча в Ужгороді. В Іршаві діє історико-краєзнавчий музей із великою тематичною експозицією (близько 900 експонатів). Також в Іршаві є історичний сквер «Ілошво», горизонтальний сонячний годинник (можливо єдиний на Україні); арочний міст поч.. ХХ століття, стара залізнична станція (1908 року), У Лукові діє старий водяний млин (поч.. 19 ст.); у Приборжавському знаходиться Пам'ятний Хрест Примирення (2001 р.) на честь всіх загиблих односельчан у роки двох Світових воєн (перший аналогічний пам'ятник на Україні); Водяний млин у селі Приборжавське; Свято-Серафимівський православний монастир (1933 р.) У Доробратові у сільському храмі знаходяться частички мощей святого Архістратига Миколая, передані із м. Бар (Італія); У Броньці в урочищі Бронецька Ріка знаходиться форелеве господарство, де можна подегустувати свіжо зловлену форель. На околиці Дубрівки знаходиться Свято-Івано-Предтеченський православний монастир. На околиці Осій знаходиться урочище Кам'янка, де можна відвідати старі штольні, у яких колись видобували залізну руду та побувати у чоловічому православному монастирі. У Вільхівці, в урочищі Джублик, знаходиться відомий на всю західну Україну греко-католицький монастир, де у 2001 році сталася з'ява Божої Матері. Привабливі території, ландшафти, заказники, об'єкти природи. Національний природний парк «Зачарований край». Перш за все — це два об'єкти загальнодержавного значення: Найоригінальнішим в Україні скельним масивом визнано так званий «Смерековий камінь», що знаходиться у верхів'ї Смерекового струмка, що протікає в заповіднику. Численні скелі заввишки 20-100 м внаслідок обвітрювальних процесів набули форм дерева (скам'янілої смереки) замкових руїн (тронний камінь), тварин (верблюд-велетень). По долині розкидані камені вулканічного походження, які мільйони років висуваються все вище і вище над землею. Виходить, немов камні ростуть. Геологи вважаю це чудом природи, єдиним у світі Болото «Чорне багно» — унікальне рідкісне верхове сфагнове болото, з якого бере початок р. Іршавка. Зростають рідкісні рослини: росичка комахоїдна, журавлина, пухівка широколиста, водянка чорна та інше. Знаходиться на висоті 840 м над р.м. у підніжжя гори «Бужора». (Ільницьке лісництво: кв,1.2, пл. 15 га) Популярні пішохідні туристичні маршрути на гірські вершини: Гора «Кук» (1361 м). Знаходиться на межі із Міжгірським районом. В цій гарній місцевості поблизу гори-полонини знаходиться геометричний географічний центр Закарпаття. Гора «Бужора» (1085 м). Входить в територію Національного Природнього парку «Зачарований край». == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Дубрівський заклад дошкільної освіти Іршавської міської ради Закарпатської області * Брідський заклад дошкільної освіти Іршавської міської ради Закарпатської області * Дешковицький заклад дошкільної освіти Іршавської міської ради Закарпатської області * Загатський заклад дошкільної освіти No1 Іршавської міської ради Закарпатської області * Ільницький заклад дошкільної освіти No1 Іршавської міської ради Закарпатської області * Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти No1 Іршавської міської ради» * Климовицький заклад дошкільної освіти Іршавської міської ради Закарпатської області * Іршавський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів No2 Іршавської міської ради Закарпатської області * Іршавський ліцей Іршавської міської ради Закарпатської області == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] jrn1ksm0ianqvqkdg00019740ey5l8y 0 3657 35184 33262 2024-03-27T18:17:55Z Assyrian Human 6497 35184 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Чоп''' — місто в Ужгородському районі [[Закарпатська область|Закарпатської області]] [[Україна|України]], центр Чопської міської громади. == Зрозуміти == Місто Чоп лежить у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси й Латориці. Відстань до Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з котрим збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України. Він лежить на стику кордонів Словаччини, Угорщини та України, тому тут містяться контрольно-пропускні пункти Чоп (Страж)—Чиєрна-над-Тісоу (кордон зі Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон з Угорщиною). Площа міста становить 6,19 квадратного кілометра. На природних умовах міста даються взнаки його становищем у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102–107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, число опадів — 700–750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. З корисних копалин в адміністративних межах є будівельні глини, пісок, каолін, андезіт. === Історія === 895 року на ці землі переселився угорський народ. Уперше Чоп згадано на письмі 1281 року. Назва міста, найімовірніше, пішла від прізвища родини давніх власників поселення, магнатів Чапі (Chapy, Csapy). Останній з представників цієї родини помер у середині XVI століття. У відповідь на посилену експлуатацію й панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. У цій боротьбі брали участь й жителі села Чопа. Поміж іншого, вони жваво брали участь у Токайському повстанні 1697 року та визвольній війні 1703–1711 років. З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою. Чоп почав швидше розвиватись після австро-угорської революції 1848–1849 років та скасування панщини, з початком розвитку капіталістичних спілок. З 1870 року почали будувати залізницю, що проходила й через Чоп. 25 серпня 1872 відкрито ділянку Сату-Маре-Чоп, 28 серпня 1872 Чоп-Ужгород, 24 жовтня 1872 Чоп-Королево, 4 лютого 1873 Кишварда-Чоп Угорської Північно-Східної залізниці, що сполучали Прикарпаття з Галичиною й центральною Угорщиною та, поміж іншого, Чоп з Ужгородом та Береговим. Коли в 1872 році побудували залізничну станцію, Чоп став важливий транспортний вузол. В деяких тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату. Коли в Угорщині в березні 1919 року владу захопила комуністична Революційна Правляча Рада, в Чопі створили місцеві органи Радянської влади та жупний директоріум Ужанського комітату. 10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої та жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська спробували напасти на Чоп, та були відбиті. Щоб запобігти новим нападам на Закарпаття, сюди надіслали частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почали створювати частини 65-ї Русинської Червоної бригади. Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав'язалися вперті бої. У боях полягло багато армійців. 4 червня 1920 року — тріанонський мир — Чоп долучають до Чехословаччини. Між 1920–1938 роками — Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків. 10 листопада 1938 року до Чопа вступає угорська королівська армія. У 1938–1944 роках — Чоп знову частина Угорщини. 28 жовтня — 23 листопада 1944 року — облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Деякі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Зрештою Чоп визволено аж тільки 23 листопада 1944 року. 29 червня 1945 року — радянсько-чехословацький договір — Чоп долучають до Української РСР (Закарпатська область). Між 1945–1991 роками — Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР. 30 травня 1947 року — Чоп дістав статус селища міського типу. 1957 рік — Чоп записано до міст. Станція Чоп стала одна з найпотужніших у колишньому СРСР і в деякі роки переробляла до 60 млн тонн вантажів на рік. 1991 рік — частина вільної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп дістав у травні 2003 році. На парламентських виборах України 2014 року, явка виборців становила 52,19%. Найбільше голосів набрали такі політичні партії: Блок Петра Порошенка — 27,68%; Народний Фронт — 16,07%; Самопоміч — 11,47%; Радикальна партія Олега Ляшка — 5,16%. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] 1q91lxuh4rpv557bonnezwzjolkt5c7 0 3658 36747 32368 2025-03-20T19:07:22Z Assyrian Human 6497 36747 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Богодухів''' місто районного підпорядкування в Україні, центр Богодухівського району Харківської області. Розташований на північному заході Харківської області. == Зрозуміти == До виникнення міста тут існувало поселення, відоме як Дяків Острог, котре вперше згадане 1571 року. 1662 року на місці Дякова острога була збудована прикордонна фортеця для оборони Слобожанщини та Півдня від нападу татар. 1668 року фортеця називалася Богодухівська Гать. Сучасна назва релігійного походження вперше зустрічається в царському указі від 21 червня 1672 року. Місто Богодухів розташоване на північному заході від обласного центру м. Харкова на 50° пн.ш. і 35° с.д., у лісостеповій зоні України. Площа лісових масивів близько 20 % від загальної площі району. Богодухів розташований на правому, підвищеному, порізаному балками та ярами мальовничому березі річки Мерла, яка орієнтована в широтному напрямку. Колись це була повноводна річка, але з часом вона обміліла. Лише весною вона іноді розливається і виходить із берегів, що призводить до підтоплення ближніх поселень та пасовищ. Висота міста над рівнем моря 186 м. Магнітне відхилення +6°. Площа території міста 1623 га, 43 відсотки з яких забудовані. === Історія === В описі прикордонних сторожових постів 1571 тут згадується Дяків Острог. Датою виникнення міста вважають 1662, коли сюди на постійне поселення прибули з-за Дніпра 1 204 українця на чолі з отаманом Тимофієм Крисою. У районі є село, назване його ім'ям. Серед новоприбулих було 33 чоловіки міщан, решту переселенців становили селяни. Одержавши допомогу від російського уряду, вони побудували житла, а також досить міцне на той час укріплення — дубовий острог і земляний вал, обведений глибоким ровом. Вже у 1668 р. козаки дали рішучу відсіч великому загонові кримських татар. У 1680 році Богодухів зазнав нового нападу татар. У боротьбі з ворогом тоді загинуло 49 осіб., 184 особи татари захопили в полон. Вони знищили і забрали також чимало хліба, худоби, вуликів та іншого майна, спалили 312 дворів. Великого бідування зазнали мешканці міста в 1708–1709, під час Північної війни. Шведські вояки пограбували багато навколишніх сіл. Виступаючи проти ворога, місцеве населення організовувало партизанські загони. Економічному розвиткові Богодухова сприяло його вигідне географічне положення — тут пролягав великий шлях, що з'єднував полкові міста Харків та Охтирку. З 1681 по 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку. У 1781 Богодухівська слобода отримує статус міста. У цьому ж році затверджується герб Богодухова. Основним господарським заняттям населення міста було землеробство. Розвивалися також різні промисли. Богодухівські чинбарі добре вичинювали шкіри, а чоботарі шили взуття. Уже на початку XVIII століття Богодухів був своєрідним центром ремісничого виробництва. В документах цього часу зазначається, що головне заняття жителів є шкіряне діло. У 1780-х в місті працювало 10 винокурень на 25 казанів, содовий завод, водяний та паровий млини. Зі зростанням населення млинарство набирало дедалі більшого розвитку. Значні соціально-економічні зрушення відбулися в житті Богодухова наприкінці XVIII та на початку XIX століть. Досить швидко зростало населення. У 1787 в Богодухові — тоді вже значному місті Харківського намісництва — проживало 6 154 мешканці. На початок XIX століття тут налічувалося 3 959 мешканців тільки чоловічої статі, з них 382 купці, ремісники та інші міщани. Розвивалися ремесла, всіляко підтримувалась і заохочувалась торгівля. Чимало мешканців міста займалося чумацьким промислом. Серед них були досить заможні підприємці. У 1831 в Богодухові була епідемія холери. У 1860 в місті проживало 10 552 особи, із них 111 купців, 1 717 міщан і цехових, інші були зайняті у сільському господарстві. За даними на 1864 у повітовому місті Богодухівського повіту мешкало 10069 осіб (5189 чоловіків та 4880 жінок), налічувалось 1363 дворових господарств, існували 5 православних церков, повітове та приходське училища, лікарня, поштова станція, 5 цегельних заводів, паровий млин, відбувалось 6 ярмарків на рік та 2 базари на тиждень. За даними перепису 1897 кількість мешканців зросла до 11 752 (5 570 чоловіків та 5 992 жінки). Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 1225 жителів міста. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == У центрі міста розташований Меморіал Слави на згадку про події нацистсько-радянської війни. Перед скульптурним комплексом розташовано Вічний Вогонь. Щороку 8 травня, коли відбуваються урочистості з приводу Дня Перемоги, та 7 серпня, коли святкують День Визволення міста від німецьких загарбників та загарбання радянськими, саме тут відбувається офіційна частина церемонії. Меморіал розташований у міському парку. Також є пам'ятник воїнам-танкістам — визволителям міста. Він розташований при виїзді з Богодухова у напрямку міста Суми. У Богодухові з 40-х років була розташована військова частина. Після її ліквідації приміщення штабу використовуються під тваринницьку ферму, а на території, яка належить Міністерству оборони, влаштовано експозицію військової техніки. У місті є також Краєзнавчий музей. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Школа № 1 (КЗ "Богодухівський ліцей №1") * Школа № 2 (КЗ "Богодухівський ліцей №2") * Школа № 3 (ліцей) * Музична школа (школа мистецтв імені В. Т. Борисова) * Спортивна школа * Медичне училище * Професійний аграрний ліцей == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Харківська область|type=Місто}} ry5ak8vu149leaooq5m1cpe9bf02ubd 0 3659 32992 32394 2022-08-16T16:45:59Z TheHistoryOFEUROPE 5811 32992 wikitext text/x-wiki {{Citybar|population=50 098|image=Донецк-Россия Стела Донецк.jpg}} '''Доне́цьк''' — місто в Ростовській області [[Росія|Росії]]. Населення — 50 098 осіб. == Зрозуміти == Місто розташоване на кордоні з Україною. Засноване Донськими козаками в 1681 р. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === З України до міста можна дістатися через пункти пропуску Донецьк—Ізварине, Донецьк—Краснодарський та Донецьк—Сєвєрний. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == '''Магазин "Велес"''' - супермаркет, розташований на пр. Леніна, 18а == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == d1sb9orgc7drn9c03s4s7vebxehzpjq 0 3660 33835 33787 2022-10-28T23:08:10Z 1234qwer1234qwer4 4559 rv 32372 wikitext text/x-wiki '''Цхінвалі''' або '''Цхінвал''' - столиця частково визнаної [[Південна Осетія|Південної Осетії]] {{Citybar}} == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == ndj3uufrgtdhqtok10qj7ds7f2mj4q1 0 3661 32374 32373 2022-05-27T14:34:01Z TheHistoryOFEUROPE 5811 32374 wikitext text/x-wiki '''Чеченська Республіка''' - суб'єкт Російської Федерації, розташована на північному [[Кавказ|Кавказі]]. {{Quickbar}} == Зрозуміти == Голова республіки - Рамзан Кадиров. Межує з [[Інгушетія|Інгушетією]] на заході, [[Дагестан|Дагестаном]] на сході, [[Ставропольський край|Ставропольським краєм]] північному заході й з [[Грузія|Грузією]] на півдні. == Як дістатись == === Літаком === У [[Грозний|Грозному]] є аеропорт. === Потягом === === Автомобілем === До Чечні можна дістатись через [[Україна|Україну]] до [[Ростов-на-Дону|Ростова-на-Дону]] (в Росії), потім по трасі Е50 у напрямку Махачкали. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Міста == [[Грозний]] - столиця Чеченської республіки [[Аргун]] [[Гудермес]] [[Шалі]] [[Урус-Мартан]] == Мова == Офіційними мовами є чеченська і російська. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Зв'язок == == Куди далі == bmwom785cr6r300rf1un0fhus7jjd09 0 3662 32388 32381 2022-05-29T14:09:41Z TheHistoryOFEUROPE 5811 /* Listing */ Доданий новий пункт списку: Міжнародний аеропорт "Анапа" 32388 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Анапа''' знаходиться в [[Росія|Росії]]. {{Citybar}} == Зрозуміти == Анапа – курортне містечко на узбережжі Чорного моря, за 1691 км від [[Москва|Москви]] і за 170 км від [[Краснодар|Краснодара]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{listing | name=Міжнародний аеропорт "Анапа" | alt=Вітязєво | url=http://aaq.aero/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-29 | content= }} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name= Кафе "Прага"| alt= | url= https://prahacafe.ru| email= | wikidata= | wikipedia= | address= вул. Володимирська 2Г| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-05-28 | content= - кафе в Анапі. }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == hn1xffz8ckvlhmntb8tppfrcvjqsmjz 0 3663 32387 32384 2022-05-29T03:11:29Z Dcljr 22 + {delete} 32387 wikitext text/x-wiki {{delete|this appears to have been copied from [[w:Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України]]}} '''Олександрі́я''' — державний дендрологічний парк Національної академії наук України. Розташований у північно-східній частині Правобережного лісостепу, за 80 км на південь від Києва на північно-західній околиці міста Біла Церква, на висоті 80 — 106 м над рівнем моря. Це найбільший (400га) архітектурно оформлений ландшафтний парк в Україні. Парк розташований на площі 400,67 гектарів на березі річки Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок становить понад 20 км^{[''джерело?'']}. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків. Парк розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква — 13. Директор: кандидат біологічних наук Бойко Наталія Сергіївна. == Зрозуміти == '''Історія''' 1774 року польський король Август Станіслав Понятовський отримав у довічне володіння від Речі Посполитої найбагатше тоді в Україні Білоцерківське староство, яке 13 грудня того ж року передав разом із будівлями у Варшаві великому коронному гетьману Польщі Францішеку Ксаверію Браницькому^{[''джерело?'']}, герба Корчак. Ці землі Ксаверій Браницький отримав у нагороду за придушення хвилі селянсько-козацьких повстань — Коліївщини. До його нових володінь входили міста Біла Церква і Сквира, а також 134 села з населенням понад 40 тисяч чоловік. З цього часу Біла Церква стає приватним містом графів Браницьких. 1781 року в Санкт-Петербурзі гетьман узяв шлюб з улюбленою камер-фрейліною імператриці Катерини II, племінницею Світлішого князя Григорія Потьомкіна, Олександрою Василівною Енгельгардт. Деякі історики вважають її позашлюбною донькою Катерини II й Сергія Салтикова^{[''джерело?'']}. Шлюб Ф. К. Браницького з О. В. Енгельгардт відповідав політичним реаліям того часу. Катерина II бажала стабільного миру з Польщею і заохочувала шлюби між російськими дворянами і польською шляхтою. За О. Браницькою гетьман отримав пристойний посаг — 600 000 карбованців сріблом і велику ділянку землі. Катерина II подарувала подружжю на весілля Шуваловський палац у Петербурзі. Дохід К. Браницького з самої тільки Білої Церкви приносив 750 000 золотих^{[''джерело?'']}. Разом із маєтками — Ставище, Рокитне, Лисянка та іншими він становив приблизно 2 мільйони. Зиму Браницькі проводили при дворі Катерини II у Петербурзі, а влітку переїжджали у свої маєтки в Україні, найчастіше — у Білу Церкву. Згодом, 1784 року, О. В. Браницька отримала цей маєток у дарунок від свого чоловіка й почала наводити в ньому лад. За характером графиня була вольовою, цілеспрямованою жінкою, яка вміла самостійно вирішувати питання керівництва маєтком. Попри величезні статки, вона була дуже ощадливою господаркою. Парки європейських столиць, де вона неодноразово бувала, надихнули Олександру Браницьку на створення не менш вишуканого парку у своїй головній резиденції. Спочатку вона мала намір збудувати парк у Шкарівському лісі (за 10 км на південь від Білої Церкви)^{[''джерело?'']}, але згодом, детальніше ознайомившись з навколишньою місцевістю, зупинилася на ділянці віковічної діброви у західному напрямку, за 3 км від Білої Церкви, в урочищі Гайок. Назву парку дала на свою честь — «Олександрія». 1791 року помер князь Григорій Потьомкін. Після його смерті графиня, за підтримки Катерини II отримала більшу частину спадщини князя. Зважаючи на ту роль, яку зіграв у її житті Г. Потьмкін, Браницька вирішила присвятити будівництво майбутнього парку його пам'яті, а також збудувати в парку його мавзолей. Проект мавзолею виконав у 1795 році відомий архітектор, автор Таврійського палацу Г. Потьомкіна у Петербурзі — Іван Старов. Мавзолей мав стати домінантою всієї нової композиції парку «Олександрія». Він мав розповідати про життя та велич Г. О. Потьомкіна. '''Браницькі і цар Павло Перший''' Після смерті Катерини II, російський трон успадкував Павло І, який вкрай негативно ставився до всього, що пов'язано з ім'ям князя Таврійського. Браницьких перестали приймати при дворі, за ними було встановлено таємний нагляд. Через це графиня вимушена була відмовитись від будівництва мавзолею. Замість нього, спираючись на композиційні частини проекту І.Старова, було збудовано декілька інших споруд. Для будівництва парку з Європи було запрошено спеціалістів-паркобудівників. '''Забудова парку''' Автором генерального плану забудови парку став французький архітектор Мюффо. Пізніше в парку працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Єнс, які втілили в життя проект генплану та заклали основу паркових композицій, використовуючи існуючий лісостеповий ландшафт та природні діброві насадження. Одночасно зі створенням паркових насаджень почалося будівництво резиденції та інших архітектурних влаштувань. Перші роботи розпочалися 1793 року. Багато рослин для парку завозили з Польщі, інших країн Європи й світу. Паралельно розпочалася робота з будівництва літньої резиденції графів Браницьких. «Аустерія» спочатку була лише літньою резиденцією, а пізніше стала й зимовою. Поруч із нею було розташовано комплекс павільйонів, зокрема числі Монарший павільйон, Бальна Зала та інші. З північної, східної і західної сторін головний палац оточували адміністративно-господарські будівлі, які замикалися внутрішнім майданчиком (дідинцем) розмірами 92×74 м. Під час буремних подій XX століття ці будівлі були знищені і до наших часів не збереглися. Решта території була призначена для художньої частини паркових облаштувань. До них належать Мала й Велика галявини з прилеглими архітектурними спорудами-капризами: Колонада «Луна», «Китайський місток», «Руїни», «Арочний місток», «Острів Марії», «Острів Троянд», різні види фонтанів, водоспадів та інші малі архітектурні форми. Разом з галявинами та дібровою, ставками та річкою Рось вони утворили єдиний парковий ансамбль. Алеї парку прикрашали бронзові і мармурові скульптури, вази. На відстані близько 500 метрів від «Аустерії» розташовано економічний двір (з 1946 року адміністрація парку) — правління економа, що керував парковим господарством. Там містилися житла постійних працівників, майстерні, оранжерея та квіткове господарство, фруктовий сад, поруч — рибні стави. Великий штат обслуги забезпечував побут Браницьких та їх гостей. У теплицях для їх потреб вирощували екзотичні рослини: кактуси, орхідеї, ананаси, інжир, цитрусові, італійський виноград, китайські троянди, які досягали небачених розмірів^{[''джерело?'']}. Поряд із палацовим комплексом із західного боку розташовано сад «Мур» (його обгороджено мурованою цегляною стіною для захисту теплолюбних плодових дерев від холодних вітрів); зі східного боку — «Клини», сад Катерини II, Сад Потьомкіна, Російський сад, городи. Західна частина парку — третина всієї паркової території, відмежована дорогою від економічного двору до Сквирського шляху, була відведена під мисливські угіддя (звіринець) і служила як лісопарк. Нині вона розширена ще на 96 га. У східній частині парку був сад, який мав назву «Дружній». На залізних декоративних воротах було викарбувано французькою мовою: «Перед тим як ввійти, порадься зі своїм серцем: чи вмієш ти цінувати дружбу». У глибині саду була побудована Ротонда у вигляді мушлі, де стояло погруддя князя Григорія Потьомкіна. 1815 року О.Браницька привезла в Білу церкву з Берліна молодого садівника Августа Єнца, який протягом наступних 54 років працював у парку, створюючи все нові й нові композиції. Творінням його рук є ландшафтні композиції, які збереглися й до наших часів на Великій і Малій галявинах. Як подяку за його багаторічну працю та на честь 50-річчя його служби, господарі встановили в парку пам'ятну металеву колону. '''Розквіт''' У середині XIX століття парк «Олександрія» набув неабиякої слави. Його відвідували відомі люди того часу: Г. Р. Державін, О. С. Пушкін, Т. Г. Шевченко. Неодноразово тут бували декабристи (члени Південного товариства): Бестужев-Рюмін, Муравйов-Апостол, Пестель та ін., відомі польські поети та художники: Ян Ліппоман, котрий написав про «Олександрію» вірші, Ян Бровінський, який після відвідування парку видав поему «Олександрія». Цікавими є малюнки, створені художниками того часу: Вілібальдом Ріхтером, Наполеоном Орда, Міхаліною Бержінською, Феліксом Брзозовським та ін. (період 1820—1840 рр.). Найкращі малюнки були виконані Вілібальдом Ріхтером — так званий «Альбом Білоцерківський, документації місця та епохи», який перебуває нині в Марії Рей з дому Потоцьких у замку Монтрезор у Франції^{[''джерело?'']}. Альбом є великою книгою (24 ілюстрації), переплетеною в шкіряну оправу з позолотою і металевим обрамленням, де розміщено кольорові акварелі. Парк часто відвідували члени царської родини, з якими Браницькі підтримували дуже тісні стосунки. У парку було окреме місце, так званий Царський сад, де зростали одна модрина та 7 американських лип, які були посаджені імператорами Олександром Павловичем та Миколою Павловичем, княгинею Олександрою Федорівною. Кожне дерево було обнесене чавунною огорожею, на якій під кроною була мідна дощечка з написом: ким і коли посаджене дерево. '''Занепад''' Реформа 1861 року, яка скасувала кріпацтво, позбавила Браницьких безкоштовної робочої сили. Із того часу розвиток парку «Олександрія» уповільнився. Практично до 1917 року в ньому виконувались роботи, пов'язані тільки з доглядом вже наявних об'єктів. Після скасування панщини, коли за роботу стало потрібно платити, художній образ парку щораз гіршав. Занепадала дорожня мережа, протоки островів замулювалися, острови зливалися з берегом, павільйони-капризи, зокрема «Руїни», ушкоджувалися й не відбудовувалися. Деякі інші декоративні павільйони («Люстгаус» тощо) перетворювалися на сараї. Три покоління графів Браницьких розбудовували парк. Після смерті Олександри Браницької в 1838 році парк та маєтки успадкував її син Владислав Ксаверійович (1783 — 1843). Наступним володарем був Владислав Владиславович (1826 — 1884). Останньою володаркою маєтків до 1917 року була дружина графа Владислава — Марія Євстафіївна з роду Сапєг. За свідченням сучасників — це була дуже милосердна людина, яка з добротою і повагою ставилася до простих людей. Нащадки Браницьких й понині живуть у Франції, Польщі та інших країнах світу. Під час громадянської війни 1918—1921 років парк зазнав величезних втрат. Більшість архітектурних споруд була повністю або частково зруйнована. З «Олександрії» вивезли велику кількість цінних мармурових та бронзових скульптур, значних збитків було завдано й парковим насадженням. З 1921 року «Олександрія» стає основною базою його навчально-дослідного господарства. «Олександрія» отримує нову назву — парк ім. Ч. Г. Раковського. Виходячи з потреб відбудови господарства перших років Радянської влади час від часу, поволі «на цеглу» розбиралися зруйновані, або напівзруйновані споруди, вирубувалися дерева. Площа парку використовувалась не з декоративною метою, як це мало бути а задля добування деревинної маси. Ще більшої руйнації парк зазнав після рішення Білоцерківського окружного виконавчого комітету в лютому 1928 року про забудову на території парку водогону для міста. У 1922 році рішенням Київського губернського комітету парк «Олександрія» був проголошений заповідником і до 1946 року входив до складу сільськогосподарського технікуму, а згодом інституту. Велику руйнацію принесли парку роки Другої світової війни. Ще більше були зруйновані архітектурні споруди, пошкоджена або зовсім знищена значна частина дерев. Під час німецької окупації в 1943 році було зрізано понад 3 га вікових дерев сосни звичайної. Водночас на попередньому рідколіссі: зона Дідинця, Саду Катерини II та Потьомкіна — все вкрилося густим самосівом, знівелювавши попередній художній образ цих ділянок парку. Руїни споруд — палацу, флігелів, танцювального павільйона заростали самосієм. '''Відновлення''' Постановою від 10 квітня 1946 року Рада Міністрів СРСР передала парк «Олександрія» у віддання Національної академії наук України, якій він підпорядковується в даний час. З цього часу розпочалися роботи з відбудови парку, які набули особливого змісту після передачі «Олександрії» в 1953 році для науково-методичного керівництва Центральному республіканському ботанічному саду Академії наук УРСР. 1955 року було розроблено проект реставрації і розвитку парку. 1957 року, під керівництвом і за активної участі Д. М. Криворучка в парку розпочалися реставраційні роботи. Було відновлено всі основні паркові споруди за винятком палацу і танцювального павільйону: головний вхід, Ротонда, Колона печалі, Великий водоспад, колонада Луна, Китайський і Арочний містки, фонтани. Одночасно були збудовані нові об'єкти — джерело «Лев», «Кругла альтанка», закладені нові паркові насадження. В процесі реставрації й розвитку рослинного комплексу було визначено ландшафтні райони парку, проведено комплексну оцінку природних чинників території і ландшафтна таксація наявних насаджень, організовано центральне планувальне ядро, знайдено рішення нових ділянок у поєднанні з композицією парку в цілому. Була впорядкована і розвинена мережа алей, забезпечені водо- і електропостачання, каналізація. Оскільки старе архітектурне ядро — Дідинець, було втрачено, виникла необхідність організації нового композиційно-планувального центру. Мережа дев'яти алей, що відходять від колишнього композиційного центру — палацу, збереглася і займає панівне становище в композиції парку. У зв'язку з цим було визнано логічним і необхідним відновлення пам'ятника архітектури — палацу і танцювального павільйону на колишньому місці з розміщенням там адміністративної частини і паркового музею з картинною галереєю. У західній частині парку з'явилося декілька ландшафтних фрагментів, мало пов'язаних між собою: ялинова алея, півколо каштанів і куртина ялин. Оновлена широка дубова алея, котра починається від Дідинця, проходить Дібровку, кам'яну дамбу, розкриває пейзажі горіхової галявини, Круглої альтанки і вливається в алею, що веде до Палієвої гори. У східній частині парку проектується Східна поляна, оточена рамкою із старих паркових насаджень Влітку 2007 року дендропарк «Олександрія» став одним із номінантів проекту «Сім чудес України». '''Характеристика''' Територія являє собою другу заплавну терасу р. Рось і характеризується рівнинним схилом місцевості до річки. Рельєф доповнюється наявністю 3 балок, що витягнулися майже в меридіальному напрямку. У композиції плану і стильової спрямованості архітектурних об'ємів та споруд Олександрія має спільні риси з іншими парками романтичного стилю. Стиль архітектури — пізній класицизм. '''Ґрунти''' За даними агроґрунтового обстеження ґрунти дендропарку належать до наступних генетичних груп: сірі лісові, чорноземи, дерено-лугові, мулисто-глеєві болотні ґрунти. На території парку найпоширеніші сірі лісові ґрунти. І хоча гумусний горизонт у всіх ґрунтів потужний (місцями досягає 50—60 см) він містить тільки 1,2—2,8 % гумусу, з недостатньою кількістю рухливих форм азоту, калію й фосфору. '''Клімат''' Клімат району розташування парку характеризується помірною континентальністю. За даними Білоцерківської метеорологічної станції^{[''джерело?'']} середня багаторічна річна температура повітря становить 6,93 ºС, середня за багаторічний період кількість опадів становить 498 мм, близько 80 % яких випадає у вигляді дощу, мінімальна температура −32,4 ºС у січні, максимальна 38 ºС у червні. Температура ґрунту 0 ºС і нижче спостерігається до глибини 40 см, із грудня по березень. Число похмурих днів у році — 146, ясних — 46 днів. Сніжний покрив лежить 80 днів. Іноді спостерігаються пізні весняні заморозки (1999 р. 5 — 7 травня на поверхні ґрунту — 7,9ºС; 2000 р. 2 — 4 травня — 2,5ºС). Район характеризується нестійким зволоженням, тому є ймовірність посушливих років. Середня дата переходу середньодобової температури повітря через позначку +5ºС весною 6 — 8 квітня, восени — 26 — 28 жовтня, середня тривалість вегетаційного періоду 170 — 180 днів. Таким чином, клімат у районі розташування дендропарку сприятливий для рослин у тому числі інтродуцентів з Північної Америки, Далекого Сходу, Малої Азії й ряду інших районів. i5gf1wk99lncznkuk7435763lzlhglu 0 3664 33879 32390 2022-11-16T21:44:44Z Trident of Neptun 6004 33879 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{Citybar}} '''Томськ''' знаходиться в [[Росія|Росії]]. == Зрозуміти == Томськ — місто з майже 600-тисячним населенням, найбільший університетський центр Сибіру та Далекого Сходу. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт «Богашево» === {{Потягом}} === У Томську є 2 залізничні вокзали '''Томськ-1''' — знаходиться у південно-східній частині міста '''Томськ-2''' — знаходиться неподалік від нинішнього географічного центру міста === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} 6nhcz60q60echyis3cyw5rij4ej5618 0 3665 32396 2022-05-30T17:47:54Z MarianaSenkiv 5081 MarianaSenkiv перейменував сторінку з [[Чорнй Острів]] на [[Чорний Острів]] 32396 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чорний Острів]] m9xi9hwysn4kjvmbvw5s48rzh84nhzk 0 3666 33312 32786 2022-08-24T02:02:03Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat 33312 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Стебник''' знаходиться у [[Львівська область|Львівському регіоні]]. == Зрозуміти == Стебник – місто у Львівській області, що підпорядковується Дрогобицькій міській раді. З містом злилися два сусідні села Колпець та Солець, які зараз є мікрорайонами Стебника. Походження назви населеного пункту ще до кінця не вивчене. В давніх актах фігурувало під назвою Істебник, тому саме ця назва потребує пояснення. Зазвичай на Русі іздебами називали соляні копанки. Біля однієї з таких в давнину виникло поселення. Поруч з цим були в давнину слова: «істеба», «стеба», «ізба», що означали оселю. Від одного з них могла утворитися назва міста. Магдебурзьке право Стебнику було надано в 1440 р. == Історія == Заселення території сучасного Стебника відбулося ще 4500 років тому. Цими роками датується перша стоянка пастухів. Вже в часи Римської Імперії на місці Солця (звідси й назва) працювали прадавні жупи. У 1932 р. археологічні розкопки поблизу Колпця проводив колектив Львівського університету. Серед знахідок експедиції – особливо цінні речі для прадавньої культури наших земель, це – перли, що були виготовлені в Єгипті. В давнину попередник Стебника мав хороші укріплення. Місцевому населення про городище було відомо дуже давно, в народні ця місцина носила назву Старий Бич. Наукове вивчення давнього поселення розпочали ще наприкінці ХІХ ст. визначні дослідники минувшини Галичини В. Дзєдушицький та Б. Януш. Зі Старим Бичем пов’язують виникнення Дрогобича. Після падіння поселення переселенці на новому місці заклали Другий Бич, назва якого пізніше трансформувалася в Дрогобич Перші згадки про Істебник датуються 1433 р., коли польський король Владислав ІІ Ягайло продав це село разом з іншими сусідніми магнату Влодку. Вже за 7 років село завдяки магдебурзькому праву перетворилося на місто. Незадовго до цієї події Істебник зазнав татарського набігу. Хоча Істебник і належав польським магнатам, але керував усіма маєтностями найманий управитель із числа місцевої шляхти. В акті розмежувань деяких сіл з 1521 р. місто згадано під теперішньою назвою – Стебник. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт знаходиться в обласному центрі - у місті Львові. === {{Потягом}} === Залізнична станція на лінії Дрогобич-Трускавець. Через місто курсують міжміські електрички "Львів-Трускавець" та "Трускавець-Львів" === {{Автомобілем}} === Без перешкод можна дістатися до міста === {{Автобусом}} === Курсують міжміські автобуси, а також міжнародні, як от в Польщу, Чехію (нерегулярні перевезення). === {{Кораблем}} === Немає сполучення з водним видом транспорту. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] nxubmcz6ru0ojjd2ctdw7l8n112hy90 0 3667 35742 33747 2024-06-06T13:52:00Z Assyrian Human 6497 /* Як заробити */ 35742 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Флоренція''' знаходиться в на 240 км на північний захід від Рима, у провінції Тоскана, розташований практично у центрі країни на берегах річки Арно. По території протікають річки Арно, Муньоне, Терцоле і Ґреве. == Зрозуміти == Флоренція — один із найзначніших та найвідоміших культурних центрів європейського континенту. Місто називають «колискою епохи Відродження». Флоренція подарувала світові таких гігантів думки та мистецтва як: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Донателло, Данте, Галілей, а внесок міста у розвиток європейської науки та мистецтва взагалі важко оцінити. Столиця Тоскани — це чудове місто, що зберегло чарівність минулих століть і великої історії, яке завжди буде дивувати своїми шедеврами мистецтва, живити своєю особливою атмосферою і вражати блиском архітектури. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Флоренція має в своєму розпорядженні аеропорт імені Амеріго Веспуччі, який приймає рейси з Парижа, Ліону, Відня, Брюсселя, Копенгагена, Женеви, Франкфурта-на-Майні, Мюнхена, Штутгарта, Амстердама, Барселони, Лондона, Мадрида, Праги, Будапешта, Цюр. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Потягом}} === Дістатися до Флоренції з інших міст Італії можна поїздом та автобусом. Швидкісний поїзд від Риму домчить Вас до столиці Тоскани за 1,5-2 години. == Транспорт == == Що відвідати == Пам'ятки Флоренції відомі на весь світ: легендарна та вражаюча Санта-Марія-дель-Фьоре, Понте Веккьо, Санта-Марія-Новелла та багато інших пам'яток історії та архітектури приваблюють мільйони туристів. А особлива атмосфера Старого міста, в якому гуляли та творили Леонардо, Мікеланджело, Донателло, Джотто, надає перлині Тоскани особливої ​​чарівності та шарму. == Чим зайнятись == У Флоренції розташовано відомий стадіон Артеміо Франкі, на якому домашні матчі проводить легендарний футбольний клуб Фіорентина. == Шопінг і покупки == Одним із головних торгових районів Флоренції є район Oltrarno одразу за мостом Веккйо. На площі Piazza dei Ciompi розташований цікавий блошиний ринок. На центральному ринку Сан-Лоренцо можна придбати сувеніри, кераміку, вироби зі шкіри, продукти харчування та багато іншого. Велика кількість магазинів розташована на вулицях: Via Tornabuoni, Via della Vigna Nuova, Via dei Fossi, Via Maggio. Флоренція славиться виробництвом виробів із шкіри: сумки, взуття, одяг. Магазини з цими товарами зосереджені у районі Санта-Кроче. За 30 км від Флоренції розташований аутлет Designer Outlet Barberino, у якому зібрано понад 100 брендових магазинів: Prada, Dolce & Gabbana, Cavalli, Patrizia Pepe, Micheal Kors, Pinko, Furla, Guess, Twin Set, Desigual, Hugo Boss, Nike та Adidas із знижками від 30 до 70%. == Де поїсти == == Дорого == У їжі рекомендуємо віддати перевагу стравам традиційної флорентійської та італійської кухні. Тут дуже багато різноманітних місць від затишних вуличних тратторій до розкішних ресторанів. Увага: Флоренція — одне з найдорожчих міст Італії. Тому їжа в ресторанчиках (особливо у центрі міста) коштує досить дорого. На двох за обід легко можна залишити 100 євро. == Дешево == Щоб заощадити, можна перекушувати флорентійською вуличною їжею або замовити піцу в недорогих піцеріях подалі від туристичних стежок. Слід зазначити, що флорентійська піца готується на тонкому тесті. Якщо ви любите піцу на товстому тесті, потрібно замовляти неаполітано. == Де розважитись == Розваги у Флоренції проводяться стародавні колоритні свята, що дозволяють опинитися в середніх століттях наяву: в червні — історичний футбол в середньовічних костюмах, який вперше відбувся в 1530 році; «Вибух воза» в Пасхальну Неділю перед кафедральним собором — свято, пов'язаний з епохою хрестових походів. Флорентійська нічне життя — досить дивне явище. З одного боку, вона не затихає годин до п'яти, а з іншого боку — нічого особливого якось не відбувається. Концерти трапляються нечасто, нові місця відкриваються рідко. Найбільшим попитом флорентійські нічні клуби користуються серед японських туристів. Дітей можна на цілий день «віддати» в дитячу країну «Фабіаландію», де є Замок чарівника Мерилін, Загадковий лабіринт, Озеро мрій, Золотий рудник. Вони перетнуть на Великий гусениці Мурашину печеру, поринуть в Жаб'яче море і попляшут на дискотеці Каккадіско, куди дорослим вхід суворо заборонений. == Де зупинитись == Номери в готелі Berchielli виходять на річку Арно та Понте Веккйо, недалеко від Уффіці, Палаццо Веккіо та магазини високого класу. Сніданок включений у вартість проживання в середньому. Готель Europa Europa розташований у будівлі 16-го століття з просторими номерами, деякі з яких виходять на собор. Сан Лоренцо та Палаццо Рікарді знаходяться поруч. Прогулянка до собору та інших визначних пам'яток Пьяцца дель Дуомо — це романтичний готель Il Guelfo Bianco, наповнений старовинним шармом. Сніданок у цьому сімейному готелі включає необмежений капучино. Готель Spadai розміщений менш ніж за п'ять хвилин ходьби від Дуомо і легко дістатися від станції Санта-Марія-Новелла. Номери мають балкони. Люкс із люксами включає в себе дощові зливи та вимкнений сервіс. Багато із зі смаком оформлених номерів у готелі FH Calzaiuoli відкривається вид на соборний купол з вікон. Готель знаходиться на півдорозі між площею Пьяцца дель Дуомо та Палаццо Веккіо. == Де навчатись == Замикає трійку кращих архітектурних вузів Італії Флорентійський університет. На даний момент він налічує близько 50.000 студентів з різних куточків Землі. У всьому світі цінуються архітектори з дипломом про вищу освіту, отриманим у Флорентійському університеті. Вуз активно працює над встановленням міжнародних зв'язків з усіма країнами. Саме з цієї причини він популярний серед іноземців. За особливі досягнення і перемоги студенти заохочуються стипендіями та преміями від університету. А для тих, хто недостатньо володіє італійською, навчання проходить на міжнародній мові, тобто англійській. Студенти з Університету Флоренції платять близько 2.500 євро в семестр. == Як заробити == Для іноземців, які приїжджають в цю країну заробити, є різні рівні оплати праці. Перш, ніж збирати речі і переїжджати до Італії, слід дізнатися, яким буде ваш дохід і чи вистачить його, щоб перекривати всі витрати і накопичити пристойну суму для повернення додому. Звісно, кожна галузь і сфера надає свої умови. Це перший критерій, за яким поділяється зарплата. Далі йде регіон. У Неаполі, Римі, Венеції, Бергамо, Флоренції, Мілані, Болоньї — всюди заробіток буде різним і вартість за проживання теж. Про високу заробітну плату приїжджим на перших порах говорити, взагалі не варто. Особливо це стосується низькокваліфікованих професій. Де немає кар'єрного зростання і в принципі ніякої перспективи. Якщо ж ви банківський працівник, фахівець в IT-технологіях, доктор, фармацевт або шеф-кухар, зі знанням мови, звичайно, рівень оплати праці буде значно вище, ніж у звання «домробітниця». {{footer|ispartof=Італія|type=Місто}} cbbtsm5c8gsavwenphkiikri1jj0hl0 0 3688 35297 35167 2024-04-25T04:19:45Z Franzekafka 5118 35297 wikitext text/x-wiki Радехів знаходиться в Червоноградському районі [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на рівнинній і легкохвилястій місцевості Надбужанської котловини, над річкою Острівкою — притокою Стиру. Через місто проходить Головний європейський вододіл. ===Населення=== Населення становить 9 750 мешканців. За статистичними даними, 1880 року в Радехові було 3555 мешканців, а 2001 року — 9 230. У 2021 - 9746 осіб. ===Історія міста=== Історія міста має понад 5 століть. Спочатку Радехів був поселенням, пізніше селом, у ХХ столітті (до 1939 року) — повітовим містечком, а після звільнення територій західної України і включення їх в склад УРСР отримало статус міста. Після проголошення незалежності України, місто стало адміністративним центром однойменного району. У 2020 році, після зміни адміністративно-територіального устрою, місто втратило статус районного центру. Згідно із народною етимологією назва «Радехів» пояснюється словосполученням слів «радо ховатися», оскільки людям доводилося часто переховуватися від ворогів у лісах, болотах та очеретах. Проте місцеві краєзнавці стверджують, що назва міста має відантропонімічне походження: «Радех» від «Радослав», «Радолюб» тощо. Перша письмова згадка про Радехів датована 1472 роком. Територія, на якій постало місто, входила до Белзького князівства, що утворилося близько 1170 року і належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському.1578 року татари дощенту знищили Радехів, Витків, Полове, Середпільці, про що можна дізнатися із тогочасних податкових книг. Власниками Радехова довгий час була родина Лящів. На початку XVIII століття Радехів перейшов до графа Вільгельма Мієра, генерал-майора польського війська, шотландця за походженням. Саме за нього й розпочалося стрімке зростання містечка. Мієр обрав Радехів центром своєї латифундії та домігся для нього магдебурзького права, тож з 1752 року Радехів офіційно отримав статус міста та право на проведення ярмарок. У 1775 році син Вільгельма, поморський воєвода Юзеф Мієр, побудував тут великий палац,. Він також переніс до Радехова римо-католицьку парафію з сусіднього Станина та зініціював зведення костелу святої Анни, яке зайняло 53 роки і було завершене вже по смерті ініціатора. Сам костел після завершення будівництва у 1828 році отримав титул Непорочного зачаття Діви Марії. У другій половині XIX століття Радехів перейшов у власність майбутнього маршалка галицького сейму графа Станіслава Бадені, який одружився з дочкою Мієра Цецилією. Він перебудував і розширив палац, насадив парк, побудував оранжерею і наказав обгородити свої володіння триметровою кам’яною стіною. Бадені також узявся за облаштування міста: наказав розбити тут великі зелені газони, збудував кілька престижних кам’яниць. З 1887 року у місті почав працювати пивзавод, продукція якого була відома по всій Галичині. Наприкінці XIX—початку XX століття у Радехові існував ряд громадських організацій, зокрема товариство «Сільський господар». Протягом 16 років діяло «Грошове товариство друзів шкільної дітвори», метою якого була матеріальна допомога бідним дітям незалежно від їх національності та віросповідання. Також діяло «Братство тверезості». З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету захищати інтереси української мови та культури, займалося підвищенням рівня освіченості місцевого українського населення. Читальню в самому Радехові відкрито в травні 1897 року. У листопаді 1912 року відбулося урочисте освячення Народного Дому. В наш час цій будівлі знаходиться Радехівська центральна бібліотека при міській раді. У Народному Домі діяли промислова школа, народна школа, товариство «Рідна школа», «Просвіта», «Сільський господар». Наприкінці 2018 року Радехів став адміністративним центром об'єднаної територіальної громади. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === В місті діє залізнична станція Радехів, яка має сполучення зі [[Львів|Львовом]], [[Червоноград|Червоноградом]], [[Луцьк|Луцьком]]. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Через Радехів проходить автошлях національного значення Н17 ([[Львів]] — Радехів — [[Луцьк]]) та автошлях територіального значення Т 1410 ([[Червоноград]] — Радехів). В місті діє залізнична станція Радехів, яка має сполучення зі [[Львів|Львовом]], [[Червоноград|Червоноградом]], [[Луцьк|Луцьком]]. == Що відвідати == * Храм Святого Миколая (1918 рік) * Храм Святого Миколая (Новий) (1998 рік) * Будівля міської ради (1910 рік) * Будівля старого народного дому (1912 рік) * Будівля школи мистецтв (1910 рік) * Ринкова площа (XIX століття) * Залишки мурів палацу (XIX століття) * Залишки паркової оранжереї (XIX століття) * Будівля колишнього повітового староства (нині — СЗШ № 1) * Будівля дитячої лікарні (XX століття) * Синагога (XVII століття) * Підвали графа Бадені * Історична частина вулиці Лесі Українки * Історико-меморіальний комплекс «Старий цвинтар», розташований за будівлею поліклініки. У місті є пам'ятник Тарасові Шевченку. У 2008 році відбулося урочисте відкриття та посвята фігури Ісуса Христа. Також у центрі біля Ринкової площі стоїть фігура ангела з мечем, який береже спокій міста. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} 2exnu3ic9tpx9sz3i4weehku5k6l91r 0 3689 36492 32695 2025-02-01T12:59:15Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 36492 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}'''Чугуїв''' знаходиться в [[Харківська область|Харківській області]]. Розташоване місто над річкою Сіверський Донець, районний центр Харківської області. З високої гори у центрі міста відкривається багатокілометрова панорама лісів, сіл, доріг. Разом з тим наявність глибоких ярків дозволило у XVII столітті спорудити тут неприступну фортецю. Майже 400 років Чугуїв був військовим містечком. З першої половини XIX століття він став центром військових поселень, про що свідчить план вулиць, будівель того часу. Збереглись споруджені тоді міцні будівлі військового і цивільного призначення. Завдяки ним центральна площа міста стала музеєм історичної архітектури. [[Файл:Міська управа. м.Чугуїв.jpg|міні|Міська управа. м.Чугуїв]] Поблизу Чугуєва є потужна теплова електростанція «Есхар». Це ще й улюблене місце відпочинку харків'ян, спортсменів. На теплій воді місцевої затоки можна тренуватись у веслуванні до настання морозів. Неподалік від Чугуєва в урочищі «Фігуровка» побудовано багато баз відпочинку. Серед них — спортивно-оздоровчий табір «Політехнік» Національного технічного університету «ХПІ». Густий нескінченний сосновий ліс, чисте повітря, тиша, спокійна річка приваблюють не одне покоління студентів, викладачів, дорослих та дітей. Станом на 1 грудня 2020 р. у місті проживали 32466 осіб. == Історія == Д. Багалій і Д. Міллер вважали, що місцевість, де згодом був заснований сучасний Чугуїв, до XIII століття належала Переяславському і Чернігівському князівствам, а на місці Чугуєва в давнину існувало місто. Місто було засноване 10 серпня 1638 року в долині річки Сіверський Донець чугуївськими козаками на чолі з гетьманом Яковом Остряницею з метою захисту південних кордонів Московського царства від набігів кочових племен. Чугуїв починався як військове поселення — таким він і залишається століттями по тому. == Як дістатись == Найкраще це зробити з Харкова. Маршрутка або автобус йде з автостанції біля станції метро Індустріальна, подорож триває всього 30 хвилин. == Транспорт == Через місто проходять автомобільні дороги М03, Т 2111 і Н26. Поруч проходить залізниця, станція Чугуїв. Відстань до облцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом E40. == Що відвідати == * [[Файл:Штаб військових поселень, Чугуїв.jpg|міні|Штаб військових поселень]][[w:Музей-садиба_Рєпіна_«Пенати»|Меморіальний будинок-музей Іллі Рєпіна]] — історико-меморіальний та художній музей Іллі Юхимовича Рєпіна (1844–1930), створений на батьківщині художника. Славетний художник народився й провів дитинство та юність у цьому місті. Хоча доля носила його далекими світами, зв’язків із Чугуєвом, Слобожанщиною і загалом Україною видатний живописець не втрачав. На території музею намагалися відтворити те, що він любив – традиційний тин, довкола двору квітнуть кручені паничі і мальви. В самому ж музеї основна увага приділена чугуївському періоду в житті і творчості майстра. Співробітники особливо пишаються тим, що тут є оригінали робіт Іллі Рєпіна. Садиба, де нині діє меморіальний будинок-музей Іллі Рєпіна – одна з багатьох, котрі були частиною військових поселень. Після свого від'їзду до Санкт-Петербурга художник не раз приїжджав до Чугуєва. У цьому будинку, на вулиці, яка зараз має назву Музейна, він жив майже рік (1876 – 1877) разом із дружиною і доньками. Тут народився його син Юрій. Експонатів у колекції музею небагато, але декотрі з них є унікальними. Наприклад, це чотири оригінали ікон, які належать пензлю визначного майстра. Рєпін написав їх, коли мав від 14 до 18 років. Роботи є яскравим свідченням потенціалу майбутнього класика малярства. * [[w:Файл:Штаб_вiйськових_поселень,_Чугуiв.jpg|Штаб військових поселень]] у Чугуєві звели 1831 року за проектом архітектора Василя Стасова. Указ на будівництво видав імператор Олександр І, адже у той час у місті осіли імператорські полки, яким потрібне було житло. На початку 1850-тих до головного корпусу штабу прибудували два нові крила – для додаткового розміщення адміністрації восьми округів військових поселень і корпусу військових топографів Російської імперії, серед яких був відомий художник Ілля Рєпін. Після розформування полку у будівлі штабу до 1947 року працювало Харківське суворівське училище – сучасний Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Із 2010 року у споруді функціонує Художня галерея лауреатів Державної премії імені Іллі Рєпіна. Зовнішнє оформлення споруди штабу виконано з дотриманням норм класицизму. Тут можна чітко простежити ритмічне чергування рядів квадратних, аркових та прямокутних віконних прорізів, які створюють неповторний архітектурний вигляд. Найдавнішою частиною будівлі Штабу військових поселень є центральний двоповерховий корпус із цоколем, який через нестачу площі доповнили двома г-подібними спорудами. А в 20 столітті над центральною частиною адміністративної будівлі з коридорним плануванням і двостороннім розташуванням кімнат з’явилася архітектурно не пов’язана з основною її лінією двоярусна вартова вежа. * [[Приватна садиба «Осинове Плесо»]] розташована у місті Чугуєві на Харківщині. Її засновником є Павло Зекцер. Історія комплексу почалася з того, що пан Зекцер став збирати старовинні предмети побуту зі всієї України. Згодом його захоплення переросло у дещо більше – з'явилося бажання створити щось аутентичне та зберегти українську культуру. Зараз «Осинове Плесо» – це відпочинковий комплекс, який розташований за 39 кілометрів від Харкова. Головною окрасою його є хатамазанка. В ній відтворили інтер'єр селянської оселі 19 століття. * [[w:Покровський_собор_(Чугуїв)|Свято-Покровський собор]] — православний храм у Чугуєві Ізюмської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. Престольне свято — Покрова Пресвятої Богородиці. ◦ Разом з будівлею Штабів військових поселень та Торгівельних рядів входить до архітектурного ансамблю центральної площі м. Чугуєва. Покровський собор є яскравим взірцем класичної архітектури. При оздобленні основного об’єму церкви було використано доричний ордер. Окремо розташовувалася триярусна дзвіниця, що з’єднувалася з будівлею собору критою колонадою. Проте, після перебудов 1872 та 1896 років, простір собору та дзвіниці було з'єднано і колонада зникла. Оздоблення дзвіниці цілковито повторювало стилістику храму та відповідало канонам доричному ордері. У роки Другої світової війни дзвіницю було зруйновано. Значних втрат зазнав і основний об'єм собору. * [[Чугуївський краєзнавчий музей]]. Ідея наукового вивчення історії Чугуєва виникла лише в 1916 році, коли з ініціативи професора філологічних наук Миколи Федоровича Сумцова (1854 – 1922) були приведені дослідження місцевого Дорожнього палацу Петра I з метою пристосування під музей, але більшовицький переворот 1917 року на довгі десятиліття відсунув реалізацію цього проекту. Лише в 1976 році були розпочаті роботи зі створення місцевого історико-краєзнавчого музею, для розміщення якого пристосували історичну будівлю першої половини XIX (так званий «Офіцерський дім»). І при цьому, не дивлячись на такий незначний термін існування, відкриття його відбулося (через вісім років 15 грудня 1984) при наявності значної колекції в десять тисяч експонатів, яка радує відвідувачів і донині. Маленька частина нинішньої десятитисячної чугуївській краєзнавчої експозиції виставлена для огляду в п’яти не надто великих залах Будинку офіцерів розбитих по тематикці представлених колекцій за фольклорною, історичною, військовою, етнографічною та археологічною складовою, котрі малюють повну картину життя Чугуєва як поселення від давніх часів до сьогодні. == Чим зайнятись == '''1. Погуляти вулицями зі старою забудовою''' Місто понад 300 років було військовим містечком. З 19 сторіччя тут збереглося планування центральної частини та велика кількість будівель для військового гарнізону: будинки для солдатів та офіцерів, казарми, шляховий палац для імператора, гостинний двір. Місцевий краєзнавчий музей називав свою центральну площу маленьким Санкт-Петербургом (проектував відомий петербургський архітектор Василій Стасов), але я вважаю, що це ображає Чугуїв, бо його архітектура, може, і не настільки велична, але цілком самодостатня. '''2. Відвідати краєзнавчий музей''' В Чугуєвському краєзнавчому музеї перш за все цікава будівля, в якій він розташований. Це офіцерський будинок, який раніше ділили дві офіцерські родини. Як завжди, варто взяти екскурсію, можна дізнатися багато цікавих деталей. Наприклад, на місці Чугуєва задовго до заснування військового поселення існувало багато більш давніх поселень і городищ (дуже сприяв ландшафт - на крутому схилі над річкою). І, коли будівництву в місті передують археологічні розкопки місцевими археологами, то вони часто поповнюють фонд музею новими експонатами. Або розкажуть про те, що у військовому поселенні фарбування будинків було суворо регламентовано, щоб під час термінової мобілізації не потрібно було підіймати архіви з адресами, а просто можна було зайти у кожний зелений (наприклад) будинок і забрати звідти солдата для негайної мобілізації. '''3. Відвідати меморіальний музей Іллі Рєпіна''' Музей знаходиться у будинку, де народився Рєпін та жили його батьки (сам він виростав в іншому будинку на околиці). Будинок є яскравим зразком жилої будівлі військового поселенця. Три віконечка і кам'яні мури замість паркану. В музеї є декілька оригіналів робіт художника, тож охорона там не номінальна. Цікаво подивитися на інтер'єр того часу, деякі персональні речі художника або просто посидіти в затишному садочку коло будинку. '''4. Відвідати картинну гелерею імені Іллі Рєпіна''' Будівля, в якій знаходиться галерея, це штаб військових поселень. Деякий час в ньому розміщувалася топографічна школа, в якій і навчався Ілля Рєпін. Зараз частину приміщення, де розміщено галерею, відреставровано. Більшу частину експозиції займають роботи лауреатів державної премії РРФСР імені Рєпіна - це работи у стилі соцреалізму, плакати з пропагандою або шкатулки з зображенням Леніна. Але є і дуже цікаві роботи, наприклад, в Україні навряд чи можна ще десь побачити роботи майстрів Крайньої Півночі РФ, а вони неймовірно прекрасні - таке собі поєднання місцевих традиційних промислів і нецке. Після 91 року премію було (напевно) скасовано і більше фонди музею не поповнювалися. Але галерея якось там намагається рухатися, окрім постійної експозиції ми також побачили виставку плакатів про Рєпіна від студентів харківського худпрому і виставку якогось російського сучасного художника, який, судячи з його робіт, наче, за нас і свій мужик. '''5. Влаштувати пікнік над обривом у парку (опція для літа)''' На жаль, листопад не найкращий місяць для подорожі будь де (окрім, напевно, Львова), тому насолодитися цією опцією ми не змогли, але вид з обриву оцінили і місцевих за пікніком бачили. '''6. Погуляти вулицями за межами старого міста''' В місті Рєпіна Рєпін всюди - на будинках, у скверах, у назвах вулиць і установ, на друкованій продукції і просто у повітрі:) Ну і невловимий шарм вивісок, неймінгу, закладів та архітектурних вподобань містян у невеликих містечках - це безцінно. == Що купувати == == Де поїсти == Ресторан "Тридевятоє царство" на Гвардейській. Прекрасна українська кухня! == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Харківська область|type=Місто}} gprg8vtnlkbqs36flpkaglz9mh6a3y0 0 3690 32534 2022-06-30T09:51:26Z Андрій з Києва 5969 Створена сторінка: {{geo||}} {{pagebanner}} '''{{subst:PAGENAME}}''' знаходиться у [[Київ|Києві]]. == Зрозуміти == '''Десня́нський район''' — один із десяти районів [[Київ|Києва]], розкинувся у північно-східній частині міста. Як адміністративно-територіальна одиниця у складі Києва утворений 30 грудн... 32534 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Деснянський район''' знаходиться у [[Київ|Києві]]. == Зрозуміти == '''Десня́нський район''' — один із десяти районів [[Київ|Києва]], розкинувся у північно-східній частині міста. Як адміністративно-територіальна одиниця у складі Києва утворений 30 грудня 1987 року і названий Ватутінським на честь радянського військового діяча Миколи Ватутіна. Ватутінський район у жовтні 2001 року було перейменовано на Деснянський. Район займає загальну площу 14,8 тисяч га, кількість населення налічує близько 345,200 тисяч чоловік. До складу району входять кілька територіальних одиниць: житловий масив [[Вигурівщина-Троєщина]] і [[селище Троєщина]], житловий масив [[Лісовий]] і [[селище Биківня]], зелена зона на Дніпровських островах, лісопарковий пояс. Також територією району тече річка Десенка. На території району розташовані підприємства хімічної, легкої, енергетичної, поліграфічної промисловості; академічні та галузеві науково-дослідні інститути, транспортні і будівельні організації. Утворена мережа соціальних об'єктів: освітянські та медичні заклади, громадсько-культурні і торговельно-побутові центри. У 2004 році були затверджені офіційні символи району — герб та прапор. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == # Молодіжний парк # Меморіальний комплекс "Героям Чорнобиля" # Парк Кіото == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === McDonald's === Середні ціни === Ресторан Таті === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Можна відвідати [[Дніпровський район]]{{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Район міста}} hojpoizffnp9wu09r8sa40ssodd42f7 0 3692 37686 32554 2025-05-30T16:29:54Z Assyrian Human 6497 37686 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar}} '''Жовті Води''' — місто в [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській області]], розташоване на адмінкордоні з Кіровоградщиною. "Уранова столиця" України, розташоване на річці Жовта. == Зрозуміти == У 1648 році у битві під Жовтими Водами козацько-татарське військо розбило польську армію. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}} 6bv6yenkmvqr0t7z42cseazm0pcbvbl 0 3693 37775 33282 2025-06-12T17:45:44Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37775 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar}} '''Калуш''' - місто на Бойківщині, адміністративний центр Калуського району Івано-Франківської області. == Зрозуміти == Перша письмова згадка міста датується 1437 роком. Важливим фактором були значні поклади солей в цьому регіоні. У 1549 Калуш отримав статус міста. Місто неодноразово переходило з рук в руки. Воно входило до складу Речі Посполитої, Імперії Габсбургів, ЗУНР. У 1919-1939 роках місто входило до складу [[Польща|Польської Республіки]]. В 1939 році місто було захоплене Радянським Союзом і приєднане до УРСР. Під час окупації нацистами місто було центром Крайсгауптманшафту Калуш. Окрім того у Калуші діяли підпільники УПА. В 1944 у місто увійшли радянські війська. З 1991 року місто входить до складу незалежної [[Україна|України]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З Івано-Франківська до Калуша {{listing | name=ходить автобус | alt= | url=https://ticket.bus.com.ua/order/forming_bn?point_to=UA2610400000&lang=ua&date_add=1&point_from=UA2610100000&fn=round_search | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-07-08 | content= }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] auul429xsypuzbm4dvi3ebb5lb2t4mv 4 3694 37853 37778 2025-06-19T19:18:07Z Alexis Jazz 4858 Updating gadget usage statistics from [[Special:GadgetUsage]] ([[phab:T121049]]) 37853 wikitext text/x-wiki {{#ifexist:Project:GUS2Wiki/top|{{/top}}|This page provides a historical record of [[Special:GadgetUsage]] through its page history. To get the data in CSV format, see wikitext. To customize this message or add categories, create [[/top]].}} Наступні дані взяті з кешу, востаннє він оновлювався о 2025-06-19T11:20:48Z. У кеші зберігається не більше 5000 {{PLURAL:5000|1=запису|записів}}. {| class="sortable wikitable" ! Гаджет !! data-sort-type="number" | Кількість користувачів !! data-sort-type="number" | Активні користувачі |- |CurIDLink || 13 || 0 |- |DisambigHili || 5 || 0 |- |HotCat || 27 || 1 |- |ImprovedEditTools || 5 || 1 |- |MarkAdmins || 7 || 0 |- |MassRollback || 2 || 0 |- |NewPagePatrol || 9 || 1 |- |TalkColoring || 7 || 1 |- |UTCLiveClock || 7 || 0 |- |WikidataLink || 18 || 0 |- |editHysteria || 8 || 0 |- |edittop || 5 || 0 |- |purgetab || 7 || 0 |} * [[Спеціальна:GadgetUsage]] * [[m:Meta:GUS2Wiki/Script|GUS2Wiki]] <!-- data in CSV format: CurIDLink,13,0 DisambigHili,5,0 HotCat,27,1 ImprovedEditTools,5,1 MarkAdmins,7,0 MassRollback,2,0 NewPagePatrol,9,1 TalkColoring,7,1 UTCLiveClock,7,0 WikidataLink,18,0 editHysteria,8,0 edittop,5,0 purgetab,7,0 --> fn7ustmjfa593r046fmwad7nzd2och6 0 3697 37786 33334 2025-06-13T09:52:46Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37786 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}'''Кременець''' — адміністративний центр Кременецького району [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст України. Розташоване у «волинській» частині Тернопільщини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто не має власного аеропорту. Якщо у вас є бажання прибути в Кременець, при цьому «політати» на літаку, замовляйте рейс в Тернопіль, тоді — з Тернополя до Кременця автобусом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Замок у Кременці * Монастирський комплекс Єзуїтів * Католицький костел святого Станіслава == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Тернопільської області]] invwuw5e3skbb2izktp84vwcb2tnwes 14 3698 33152 2022-08-24T00:55:48Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33152 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3699 33170 2022-08-24T01:13:14Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33170 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3700 33195 2022-08-24T01:22:41Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33195 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3701 33543 33220 2022-09-17T21:51:56Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33543 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3702 33544 33225 2022-09-17T21:52:07Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33544 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3703 33545 33230 2022-09-17T21:52:17Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33545 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3704 33547 33241 2022-09-17T21:52:37Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33547 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3705 33546 33247 2022-09-17T21:52:27Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33546 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3706 33548 33367 2022-09-17T21:52:49Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33548 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3707 33549 33368 2022-09-17T21:52:59Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33549 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3708 34310 33550 2023-06-09T20:26:50Z Keneris 6418 Keneris перейменував сторінку з [[Категорія:Міста Запоріжської області]] на [[Категорія:Міста Запорізької області]]: Назва з помилкою 33550 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3709 33551 33370 2022-09-17T21:53:18Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33551 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3710 33552 33371 2022-09-17T21:53:27Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33552 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3711 33553 33372 2022-09-17T21:53:37Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33553 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3712 33554 33373 2022-09-17T21:53:49Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33554 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3713 33555 33374 2022-09-17T21:54:50Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33555 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3714 33556 33375 2022-09-17T21:55:01Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33556 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3715 33557 33376 2022-09-17T21:55:11Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33557 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3716 33558 33377 2022-09-17T21:55:26Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33558 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3717 33559 33378 2022-09-17T21:55:44Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33559 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3718 33560 33379 2022-09-17T21:55:54Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33560 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3719 33561 33380 2022-09-17T21:56:05Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33561 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3720 33562 33381 2022-09-17T21:56:15Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33562 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3721 33542 33382 2022-09-17T21:51:42Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33542 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3722 33563 33383 2022-09-17T21:56:27Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста областей України]] з допомогою HotCat 33563 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста областей України]] 310kewkhie410kud4dwydhzjii1z6ir 14 3723 33385 2022-08-24T02:28:13Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33385 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3724 33389 2022-08-24T02:29:56Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33389 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3725 33398 2022-08-24T02:34:18Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33398 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 10 3726 33452 2022-08-28T04:59:16Z TheHistoryOFEUROPE 5811 TheHistoryOFEUROPE перейменував сторінку з [[Шаблон:Сестринські проекти]] на [[Шаблон:Сестринські проєкти]]: правопис 33452 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблон:Сестринські проєкти]] eqwwee2i85rhs4vn71v76uzg2a5517i 0 3727 33472 2022-09-17T21:04:53Z Trident of Neptun 6004 Baun barum перейменував сторінку з [[Нур-Султан]] на [[Астана]]: Місту повернули попередню назву 33472 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Астана]] 9jtt2hda1u9i8cmlrjms4tj87jhu571 14 3728 33493 2022-09-17T21:29:45Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33493 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3729 33534 33498 2022-09-17T21:49:25Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста країн Європи]] з допомогою HotCat 33534 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста країн Європи]] c9t0bj4a1ctrvukf57oif1b4an5djdx 14 3730 33535 33503 2022-09-17T21:49:36Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста країн Європи]] з допомогою HotCat 33535 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста країн Європи]] c9t0bj4a1ctrvukf57oif1b4an5djdx 14 3731 33536 33505 2022-09-17T21:49:46Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста країн Європи]] з допомогою HotCat 33536 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста країн Європи]] c9t0bj4a1ctrvukf57oif1b4an5djdx 14 3732 33537 33511 2022-09-17T21:49:58Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста країн Європи]] з допомогою HotCat 33537 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста країн Європи]] c9t0bj4a1ctrvukf57oif1b4an5djdx 14 3733 33538 33522 2022-09-17T21:50:11Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста країн Європи]] з допомогою HotCat 33538 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста країн Європи]] c9t0bj4a1ctrvukf57oif1b4an5djdx 14 3734 33539 33526 2022-09-17T21:50:34Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста країн Європи]] з допомогою HotCat 33539 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста країн Європи]] c9t0bj4a1ctrvukf57oif1b4an5djdx 14 3735 33540 33528 2022-09-17T21:50:44Z Trident of Neptun 6004 додана [[Категорія:Міста країн Європи]] з допомогою HotCat 33540 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Міста країн Європи]] c9t0bj4a1ctrvukf57oif1b4an5djdx 14 3736 33533 2022-09-17T21:48:32Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33533 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3737 33541 2022-09-17T21:51:30Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33541 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 3738 33571 2022-09-24T17:06:09Z Jphwra 1280 Jphwra перейменував сторінку з [[Катовіце]] на [[Катовиці]] поверх перенаправлення: правопис 33571 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Катовиці]] csfapp3otz6i8c13g6s4lv1a2i0lt8h 0 3740 33646 33645 2022-09-29T13:37:38Z TheHistoryOFEUROPE 5811 /* {{Літаком}} */ 33646 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Неум''' [https://www.neum.ba/] знаходиться в [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговині]]. == Зрозуміти == Єдине місто Боснії і Герцеговини, що має вихід до моря і 24-кілометрову берегову лінію.[[File:Neum strip location map.svg|thumb|Неумська смуга, що розділяє Хорватію.]] == Як дістатись == === {{Літаком}} === * Найближчим аеропортом є {{listing | name= Аеропорт Дубровник | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2022-09-29 | content= у Хорватії. }} === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} kg1weulesdp87j9q9r326bbeye7c203 14 3741 33676 2022-10-15T18:00:45Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33676 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3742 33678 2022-10-15T18:04:42Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33678 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3743 33746 2022-10-15T18:41:21Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33746 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3744 33751 2022-10-15T18:43:35Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33751 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3745 33756 2022-10-15T18:46:19Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33756 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 14 3746 33758 2022-10-15T18:47:04Z Trident of Neptun 6004 Створено порожню сторінку 33758 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 0 3748 33850 33849 2022-10-30T07:20:44Z 64.39.81.54 33850 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Лаконія''' знаходиться в [[РЕГІОН|РЕГІОНІ]]. Лаконія, [[Нью-Гемпшир]] == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} jxq2te1ccjwp1ndvys9dhw3rn56i5s3 0 3749 37672 37671 2025-05-29T16:41:58Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37672 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Денвер''' знаходиться в [[Сполучені Штати Америки|США]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Сполучені Штати Америки|type=Місто}} rbr9rva1wngl0a1h76nmj9k9bzyglhx 0 3767 34097 34096 2023-03-28T10:10:05Z Galkinletter 5244 спорт 34097 wikitext text/x-wiki '''Украї́нськ''' — місто Селидівської міської громади Покровського району [[Донецька область|Донецької області]], в [[Україна|Україні]]. Населення складає 20 000 меш. (1976); 11 000 (2007), у місті є шахта «Україна», кам'яновугільні копальні, збагачувальна. {{citybar | logo=Ukrayinsk gerb.png | image = Хмельницький Б-З. м.Українськ.jpg | caption= Пам'ятник Богдану Хмельницькому | city=Українськ | website= http://umr.gov.ua/vlada/miskiy-golova/ http://umr.gov.ua | arm = Ukrayinsk gerb.png | population = 10655 | callingcode = +38 0629 }} == Зрозуміти == Місто засноване 1952 року у зв'язку з будівництвом вугільних копалень шахти «Україна», яка функціонує й досі. До 1963 року називалося селище Лисівка (Лісівка); селище шахт «Лісівська» і «Селидівська-Південна» отримало статус смт з 20 грудня 1957 р. У 1963 році отримало статус міста і назву, похідну від назви шахти. == Перспективи == Місто побудоване на рівнині в околицях шахти, дренажні споруди передбачені тільки для дуже невеликої кількості (1–2) вулиць, що природно призводить до відсутності стоку опадів. Починаючи з 1990-х років, населення міста стрімко зменшується, дуже велике число п'ятиповерхових (найвищі будови, крім шахт, у місті) будинків стоять напівзанедбані, часом цілі поверхи не заселені. Статистичні дані по населенню, що приводяться в багатьох довідниках по містах Донецької області, не відповідають дійсності й дають дещо завищені результати (приблизно 12 000 осіб у 2004. Джерело: «Міста Донецької області: Довідник» [Архівовано 26 липня 2014 у Wayback Machine.]), проте спеціального дослідження на цю тему не проводилося. Напевно, фактична кількість населення становить не більше половини від цієї кількості. Житлова площа практично нічого не коштує. Зі зменшенням, а часом і припиненням фінансування багатьох шахт Донецької області, різко зменшився добробут жителів. Поселення існує доти, доки існує шахта «Україна», заради якої його і побудували. При явному занепаді виробництва жодних заходів зі створення альтернативних робочих місць не робиться. У місті є дві бібліотеки, стадіон, спортшкола, два дитячих садки. == Де навчатися == * Два дитячих садки * Українська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 * Спортивна школа імені Мирошниченко == Де поїсти == * Кафе "PeGas" * Кафе "Olimp" * Наша Ряба * Магазин "Україна" * Магазин "Любімчик" * Магазин "Мікс" * Магазин "Дрібниці життя" * Магазин Кошик * Магазин Бджілка == Спорт == * Стадіон == Куди далі == {{footer|ispartof=Приазов'я|type=Місто}} [[Категорія:Міста Донецької області]] 95uckv7j5nyujs9kig2rltyb6pipw1u 4 3769 34379 34270 2023-07-23T09:24:13Z AntonProtsiuk (WMUA) 4059 /* Поліпшені статті */ не Європа 34379 wikitext text/x-wiki {{CEE Spring 2023 navbar}} {| align="right" style="margin-right: 0px; margin-left:25px; padding:0 0 5px;" |- | [[Файл:Wikivoyage-Logo-v3-ukrainian.svg|праворуч|180пкс]] |- | style="text-align: center;"| <strong style="font-size: 18px; line-height: 36px; text-shadow: 1px 1px 1px #66a471; color: #8A070B;">Наша коротка адреса<br/>voyage.wikimedia.org.ua</strong> |} '''Європейська весна 2023''' — конкурс в українських Вікімандрах, присвячений статтям про країни [[w:Рада Європи|Ради Європи]]. Конкурс проходить із 15 квітня по 15 травня 2023 року. «Європейська весна» є українською частиною міжнародного конкурсу ''[[:meta:Wikimedia CEE Spring 2023|CEE Spring]]'', який проходить у [[w:Вікіпедія:Європейська весна 2023|Вікіпедії]], [[:q:uk:Вікіцитати:Європейська весна 2023|Вікіцитатах]] і Вікімандрах. В українських версіях Вікіпедії, Вікімандрів та Вікіцитат конкурс проводить громадська організація «[[w:Вікімедіа Україна|Вікімедіа Україна]]». == Умови конкурсу == Щоб узяти участь у конкурсі, створіть або поліпшіть якомога більше статей у Вікімандрах на тему Центральної і Східної Європи. Можете скористатися пропонованими темами нижче або працювати над іншими статтями, якщо вони входять до загальної тематики конкурсу. ;Як узяти участь? # [[Спеціальна:Вхід|Зареєструватися або увійти]] у Вікімандри. # Створити або доповнити статтю у Вікімандрах з урахуванням базових правил проєкту (дивіться [[Вікімандри:Довідка]] та правила, посилання на які містяться на цій сторінці). # Поставити на її сторінці обговорення шаблон {{Tl|CEE-2023-new}} (якщо стаття нова) або {{tl|CEE-2023-improve}} (якщо ви поліпшили статтю). Також занесіть створену чи поліпшену статтю до списку нижче. #: '''Важливо:''' якщо на сторінці обговорення статті немає відповідного шаблону, вона може бути не зарахована у ваш конкурсний внесок. За результатами конкурсу усі активні учасники (ті, хто створить чи суттєво поліпшить принаймні три статті) отримають сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна», а три найактивніші учасники (за умови створення/суттєвого поліпшення учасником принаймні десяти статей) — особливі подарунки: наприклад, книги чи сертифікати на їхню покупку. Якщо маєте запитання до організаторів, пишіть на ceespring{{@}}wikimedia.org.ua __TOC__ == Статті до створення == {{стовпці|3}} === Австрія === * [[Грац]] * [[Каринтія]] * [[Клагенфурт]] * [[Тіроль]] === Азербайджан === * [[Агдам]] * [[Азербайджанський розмовник]] * [[Гянджа]] * [[Нахічевань]] * [[Сумгаїт]] === Албанія === * [[Албанський розмовник]] * [[Дуррес]] === Андорра === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Бельгія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Болгарія === * [[Албена]] * [[Велико-Тирново]] * [[Кранево]] * [[Несебир]] * [[Пловдив]] * [[Обзор]] * [[Русе]] * [[Смолян]] === Боснія і Герцеговина === * [[Баня-Лука]] * [[Брчко]] * [[Герцеговина]] * [[Сребрениця]] === Велика Британія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Вірменія === * [[Вірменський розмовник]] * [[Ґоріс]] * [[Джермук]] * [[Озеро Севан]] * [[Севанаванк]] * [[Татев]] * [[Хор Вірап]] * [[Цахкадзор]] === Греція === * [[Афон]] * [[Волос]] * [[Коринф]] * [[Крит]] * [[Пелопоннес]] * [[Халкідіки]] * [[Ханья]] === Грузія === * [[Аджарія]] * [[Гагра]] * [[Зугдіді]] * [[Кутаїсі]] * [[Новий Афон]] * [[Очамчіра]] * [[Піцунда]] === Данія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Естонія === * [[Гіюмаа]] * [[Йихві]] * [[Курессаре]] * [[Нарва]] * [[Пярну]] * [[Сааремаа]] === Ірландія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Ісландія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Іспанія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Італія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Кіпр === * [[Кіренія]] * [[Лімасол]] * [[Нікосія]] * [[Пафос]] * [[Протарас]] === Латвія === * [[Вентспілс]] * [[Єлгава]] * [[Лієлварде]] === Литва === * [[Друскінінкай]] * [[Каунас]] * [[Литовський розмовник]] === Ліхтенштейн === * [[Вадуц]] * [[Шан]] * [[]] * [[]] * [[]] === Люксембург === * [[Люксембург (місто)]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Мальта === * [[Гоцо]] * [[Мальтійський розмовник]] * [[Рабат (Мальта)]] * [[Сліма]] === Молдова === * [[Бєльці]] * [[Гагаузія]] * [[Рибниця]] * [[Старий Орхей]] === Монако === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Нідерланди === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Німеччина === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Норвегія === * [[Осло]] * [[Тромсе]] * [[]] * [[]] * [[]] === Північна Македонія === * [[Македонський розмовник]] * [[Охридське озеро]] * [[Скоп'є/Стара Чаршія]] === Польща === * [[Бескиди]] * [[Білосток]] * [[Вісла]] * [[Єленя-Ґура]] * [[Закопане]] * [[Свіноуйсьце]] * [[Торунь]] === Португалія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Румунія === * [[Брашов]] * [[Дельта Дунаю]] * [[Сигіт]] * [[Суліна]] * [[Сучава]] * [[Тульча]] * [[Ясси]] === Сан-Марино === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Сербія === * [[Воєводина]] * [[Димитровград (Сербія)]] * [[Крагуєвац]] * [[Ніш]] * [[Нові-Сад]] * [[Суботіца]] === Словаччина === * [[Банська Бистриця]] * [[Братиславський край]] * [[Кошицький край]] * [[Пряшів]] * [[Пряшівський край]] * [[Рожнява]] * [[Словацький розмовник]] * [[Татри]] * [[Трнава]] === Словенія === * [[Копер]] * [[Марибор]] * [[Словенський розмовник]] === Туреччина === * [[Адана]] * [[Ані]] * [[Бодрум]] * [[Бурса]] * [[Едірне]] * [[Кемер]] * [[Конья]] * [[Кушадаси]] * [[Мерсін]] * [[Памуккале]] * [[Трабзон]] * [[Турецький розмовник]] * [[Фетхіє]] === Угорщина === * [[Дьйор]] * [[Кечкемет]] * [[Озеро Балатон]] * [[Озеро Хевіз]] * [[Секешфехервар]] * [[Хайдусобосло]] === Фінляндія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Франція === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Хорватія === * [[Брач]] * [[Крк]] * [[Плитвицькі озера]] * [[Пула]] * [[Рієка]] * [[Спліт]] * [[Хвар]] * [[Хорватський розмовник]] === Чехія === * [[Брно]] * [[Устецький край]] === Чорногорія === * [[Бар (Чорногорія)]] * [[Бечичі]] * [[Будва]] * [[Которська бухта]] * [[Нікшич]] * [[Подгориця]] * [[Цетинє]] === Швейцарія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] </div> == Створені статті == {{cmbox | text = В обговорення створених статей, будь ласка, додавайте шаблон {{[[Шаблон:CEE-2023-new|CEE-2023-new]]}} . Посилання на створені статті додавайте у цей перелік}} # [[]] # [[]] # [[]] == Поліпшені статті == {{cmbox | text = В обговорення поліпшених статей, будь ласка, додавайте шаблон {{[[Шаблон:CEE-2023-improve|CEE-2023-improve]]}} . Посилання на покращені статті додавайте у цей перелік}} {{стовпці|3}} # [[Сопот]] # [[Швейцарія]] # [[Данія]] # [[Велика Британія]] # [[Греція]] # <s>[[Маврикій]]</s> # <s>[[Тувалу]]</s> </div> == Див. також == * [[Вікімандри:Європейська весна 2021]] * [[Вікімандри:Європейська весна 2020]] * [[Вікімандри:Європейська весна 2019]] qpxilmez887sx77l81k6p652yhnrhl4 10 3770 34120 2023-04-12T21:58:58Z Сергій Липко 1180 Створена сторінка: <div style="margin:5px 0px 10px 0px;-moz-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);-webkit-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);background-color:#FFFFFF;"> {| cellspacing="1" style="width:100%; text-align:center; font-size:1.5em; padding:2px 3px 2px 3px;" class="hp-portalen" | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:15%" | Вікімандри:Європ... 34120 wikitext text/x-wiki <div style="margin:5px 0px 10px 0px;-moz-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);-webkit-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);background-color:#FFFFFF;"> {| cellspacing="1" style="width:100%; text-align:center; font-size:1.5em; padding:2px 3px 2px 3px;" class="hp-portalen" | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:15%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2023|'''Головна''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2023#Умови конкурсу|'''Умови конкурсу''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:25%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2023#Статті до створення|'''Статті до написання''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[:w:uk:Вікіпедія:Європейська весна 2023|'''Конкурс у Вікіпедії''']]&nbsp;[[Файл:Wikipedia-logo.svg|без рамки|20пкс]] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[:q:uk:Вікіцитати:Європейська весна 2023|'''Конкурс у Вікіцитатах''']]&nbsp;[[Файл:Wikiquote-logo.svg|без рамки|20пкс]] |}</div> 81ev1twlg7xn9cad5d6lsrvne0fy71h 10 3771 35324 34124 2024-04-29T22:55:42Z Сергій Липко 1180 35324 wikitext text/x-wiki <div style="text-align: center;"> <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Logo Logo CEE Spring uk small.png|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[Вікімандри:Європейська весна 2023|Європейської весни 2023]]<br />(15 квітня&nbsp;— 15 травня 2023 року)</div></td> <td> {{#if:Coat of arms of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage-logo.svg|{{#if:80px|80px|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table></div><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]] </noinclude> 0zg3kieddl4lykw4pmh066mi3uvh85u 10 3772 34125 2023-04-14T14:15:07Z AntonProtsiuk (WMUA) 4059 ++ 34125 wikitext text/x-wiki <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Logo Logo CEE Spring uk small.png|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|поліпшено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[Вікімандри:Європейська весна 2023|Європейської весни 2023]]<br />(15 квітня&nbsp;— 15 травня 2023 року)</div></td> <td> {{#if:Coat of arms of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage-logo.svg|{{#if:80px|80px|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]] </noinclude> gdewidlpkn25jjemt6wyzoe6geuferq 0 3773 36395 34456 2025-01-08T15:38:47Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 36395 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Куопіо''' знаходиться в [[Фінляндія|Фінляндії]]. == Зрозуміти == [[Файл:Port of Kuopio.png|міні|Порт Куопіо]] У 1652 році граф Піетарі Браха (Пер Бразі) вперше заснував м. Куопіо як центр торгівлі та управління губернії, але в 1681 р. права міста були скасовані. Привілеї міста були відновлені 4 березня 1782, коли шведський король Густав III зробив його адміністративним центром губернії Саво-Карелія. Сьогодні Куопіо — великий адміністративний, культурний та освітній центр. В місті працює університет, який спеціалізується у галузі медицини. Куопіо — центр деревообробної промисловості: розвинені хімічна, машинобудівна, харчова промисловість. Центр туризму та зимових видів спорту. == Як дістатись == {{mapframe|62.8960|27.6683|zoom=10}} === {{Літаком}} === За 14 км від центру міста розташований {{marker|type=go|name=аеропорт Куопіо|url=https://www.finavia.fi/en/airports/kuopio|lat=63.0088|long=27.7888}}. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Puijo tower.jpg|міні|Вежа Пуйо]] == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Тампере]] {{footer|ispartof=Фінляндія|type=Місто}} 3g0mj583rtkbwh03o505qmfnxmy59c4 0 3789 35526 34265 2024-05-18T16:38:41Z Сергій Липко 1180 Перенаправлено на [[Швейцарія]] 35526 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Швейцарія]] t0v9rdoa3rkiat5hpfc7qp9d0hcmgap 14 3802 34311 2023-06-09T20:26:51Z Keneris 6418 Keneris перейменував сторінку з [[Категорія:Міста Запоріжської області]] на [[Категорія:Міста Запорізької області]]: Назва з помилкою 34311 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[:Категорія:Міста Запорізької області]] 9nap9uewpof4mp61if6fizxzqzu7r1n 4 3803 34333 2023-06-23T22:17:59Z Base 55 архівація 34333 wikitext text/x-wiki == Логотип ліворуч == Це в мене щось трапилося чи Вікімандри справді зараз показують старий логотип? -- [[Користувач:Ата|<span style="color:SteelBlue">Ата</span>]] ^{[[Обговорення користувача:Ата|'''<span style="color:#80A0FF">'''(обг.)'''</span>''']]} 13:11, 16 січня 2021 (EET) : [[Користувач:Ата|Ата]], в мене отакий показує: https://uk.wikivoyage.org/static/images/project-logos/ukwikivoyage.png . --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 15:27, 16 січня 2021 (EET) :: У мене інший, зі стрілками, певно старий.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 01:39, 19 січня 2021 (EET) == Moving Wikimania 2021 to a Virtual Event == <div class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> [[File:Wikimania_logo_with_text_2.svg|right|alt=Wikimania's logo.|75px]] ''{{int:Hello}}. Apologies if you are not reading this message in your native language. {{Int:Please-translate}}. {{Int:Feedback-thanks-title}}'' [[:m:Wikimania 2021|Wikimania will be a virtual event this year]], and hosted by a wide group of community members. Whenever the next in-person large gathering is possible again, [[:m:ESEAP Hub|the ESEAP Core Organizing Team]] will be in charge of it. Stay tuned for more information about how ''you'' can get involved in the planning process and other aspects of the event. [https://lists.wikimedia.org/pipermail/wikimedia-l/2021-January/096141.html Please read the longer version of this announcement on wikimedia-l]. ''ESEAP Core Organizing Team, Wikimania Steering Committee, Wikimedia Foundation Events Team'', 17:16, 27 січня 2021 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Elitre_(WMF)/Wikimania21&oldid=21014617 --> == Project Grant Open Call == This is the announcement for the [[m:Grants:Project|Project Grants program]] open call that started on January 11, with the submission deadline of February 10, 2021.<br> This first open call will be focussed on Community Organizing proposals. A second open call focused on research and software proposals is scheduled from February 15 with a submission deadline of March 16, 2021.<br> For the Round 1 open call, we invite you to propose grant applications that fall under community development and organizing (offline and online) categories. Project Grant funds are available to support individuals, groups, and organizations to implement new experiments and proven ideas, from organizing a better process on your wiki, coordinating a campaign or editathon series to providing other support for community building. We offer the following resources to help you plan your project and complete a grant proposal:<br> * Weekly proposals clinics via Zoom during the Open Call. Join us for [[m:Grants:Project|#Upcoming_Proposal_Clinics|real-time discussions]] with Program Officers and select thematic experts and get live feedback about your Project Grants proposal. We’ll answer questions and help you make your proposal better. We also offer these support pages to help you build your proposal: * [[m:Grants:Project/Tutorial|Video tutorials]] for writing a strong application<br> * General [[m:Grants:Project/Plan|planning page]] for Project Grants <br> * [[m:Grants:Project/Learn|Program guidelines and criteria]]<br> Program officers are also available to offer individualized proposal support upon request. Contact us if you would like feedback or more information.<br> We are excited to see your grant ideas that will support our community and make an impact on the future of Wikimedia projects. Put your idea into motion, and [[m:Grants:Project/Apply|submit your proposal]] by February 10, 2021!<br> Please feel free to get in touch with questions about getting started with your grant application, or about serving on the Project Grants Committee. Contact us at projectgrants{{at}}wikimedia.org. Please help us translate this message to your local language. [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 10:01, 28 січня 2021 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RSharma (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=20808431 --> == Wiki Loves Folklore 2021 is back! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {{int:please-translate}} [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] You are humbly invited to participate in the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2021|Wiki Loves Folklore 2021]]''' an international photography contest organized on Wikimedia Commons to document folklore and intangible cultural heritage from different regions, including, folk creative activities and many more. It is held every year from the 1st till the 28th of February. You can help in enriching the folklore documentation on Commons from your region by taking photos, audios, videos, and [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:UploadWizard&campaign=wlf_2021 submitting] them in this commons contest. Please support us in translating the [[:c:Commons: Wiki Loves Folklore 2021|project page]] and a [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:Translate?group=Centralnotice-tgroup-wikiloveslove2020&language=en&filter=%21translated&action=translate|one-line banner message] to help us spread the word in your native language. '''Kind regards,''' '''Wiki loves Folklore International Team''' [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 15:25, 6 лютого 2021 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tiven2240@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Tiven2240/wll&oldid=21073884 --> == Фільтр редагувань == У зв'язку з надмірним вандалізмом необхідно провести обговорення для подачі запиту на фабрикатор, щоб для нашого фільтру редагувань підключили можливість автоматичного блокування. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:30, 17 лютого 2021 (EET) * {{За}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:30, 17 лютого 2021 (EET) * {{За}}. Додам, що наявні фільтри вдало спрацьовують [https://uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=Спеціальна:Журнал_зловживань&wpSearchFilter=29] [[https://uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=Спеціальна:Журнал_зловживань&wpSearchFilter=30] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:36, 17 лютого 2021 (EET) * {{За}} --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 19:04, 17 лютого 2021 (EET) * {{За}} --[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 11:29, 19 лютого 2021 (EET) * {{За}} --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 19:53, 19 лютого 2021 (EET) Доданий запит [[phab:T275271]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 12:11, 20 лютого 2021 (EET) == Wikifunctions logo contest == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> {{Int:Hello}}. Будь ласка, допоможіть обрати концепцію дизайну для логотипу нової вікі — Вікіфункцій. Голосування починається сьогодні і триватиме два тижні. Якщо ви бажаєте взяти участь, то '''[[m:Special:MyLanguage/Abstract Wikipedia/Wikifunctions logo concept/Vote|дізнайтеся більше і проголосуйте зараз]]''' на Мета-вікі. {{Int:Feedback-thanks-title}} --[[m:User:Quiddity (WMF)|Quiddity (WMF)]]</div> 03:51, 2 березня 2021 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=21087740 --> == Фаза 2 Універсального кодексу поведінки == [[:wmf:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct|'''Універсальний кодекс поведінки''']] забезпечує універсальну основу прийнятної поведінки в усьому Русі Вікімедіа та усіх його проєктах. Проєкт Кодексу зараз перебуває у Фазі 2, в якій окреслюються чіткі шляхи його застосування. Ви можете почитати детальніше про весь проєкт на [[:m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct|'''сторінці самого проєкту''']]. === Зголошення до редакційного комітету === Фонд Вікімедіа набирає волонтерів для участі в комітеті, який укладе чернетку процесу, що зробить кодекс реально застосовним. Волонтери комітету матимуть виділити від 2 до 6 годин на тиждень починаючи з кінця квітня і до липня, а тоді знову у жовтні й листопаді. Важливо, щоб комітет був різноманітним та інклюзивним, включав людей з різним досвідом, як досвідчених користувачів, так і новачків, а також тих, хто були переслідуваними, відповідали на переслідування чи були хибно звинувачені в ньому. Подати заявку і дізнатися більше про процес ви можете на сторінці [[:m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Drafting committee|Редакційного комітету]]. === Консультація спільноти 2021: Оголошення і зголошення волонтерів / перекладачів === 5 квітня — 5 травня 2021 у багатьох проєктах Вікімедіа відбуватимуться обговорення того, як можна забезпечити виконання УКП. Ми шукаємо волонтерів, що перекладуть ключовий матеріал, а також допоможуть започаткувати обговорення у власних мовних розділах чи проєктах, скориставшись пропонованими [[:m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/2021 consultations/Discussion|ключовими запитаннями]]. Якщо ви зацікавлені у волонтерстві в якійсь із цих ролей, будь ласка, [[:m:Talk:Universal Code of Conduct/2021 consultations|зв'яжіться з нами]] будь-якою мовою, якою вам зручно. Дізнатися більше про цю роботу та інші чинні обговорення ви можете на сторінці [[:m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/2021 consultations|консультацій 2021 року щодо Універсального кодексу поведінки]]. -- [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] ([[User talk:Xeno (WMF)|обговорення]]) 00:42, 6 квітня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SOyeyele (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SOyeyele_(WMF)/Announcements/Ukrainian&oldid=21301244 --> == [[Обговорення користувача:Софія Микитишин]]→[[Куликів (смт)]] == Треба перенести і оформити інформацію.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 01:46, 12 квітня 2021 (EEST) == Line numbering coming soon to all wikis == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> [[File:Technical_Wishes_–_Line_numbering_-_2010_wikitext_editor.png|thumb|Приклад]] З 15 квітня деякі текстові редактори wiki зможуть увімкнути нумерацію рядків у просторі імен шаблону - незабаром з’явиться більше просторів імен. Це збільшість видимість розривів рядків і полегшить вказування на конкретні рядки при обговореннях. Ці номери показуватимуться, якщо у вас ввімкнена функція підсвічування синтаксису ([[mw:Special:MyLanguage/Extension:CodeMirror|розширення CodeMirror]]), яке підтримують редактори вікітексту [[mw:Special:MyLanguage/Extension:WikiEditor|2010]] та [[mw:Special:MyLanguage/2017 wikitext editor|2017]]. Більше інформації розміщено на [[m:WMDE Technical Wishes/Line Numbering|цій сторінці проєкту]]. Запрошуємо усіх тестувати цю функцію і залишати відгуки на [[m:talk:WMDE Technical Wishes/Line Numbering|ось цій сторінці обговорення]]. </div> -- [[m:User:Johanna Strodt (WMDE)|Johanna Strodt (WMDE)]] 18:09, 12 квітня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johanna Strodt (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=21329014 --> == Suggested Values == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> Починаючи з 29 квітня, у шаблонах можна буде пропонувати значення. пропоновані значення можна буде додати у [[mw:Special:MyLanguage/Help:TemplateData|TemplateData]], і й у [[mw:Special:MyLanguage/Help:VisualEditor/User guide|візуальному редакторі]] їх буде видно випадним списком. Це дозволить користувачам шаблонів швидко задавати коректне значення. Таким чином уникнемо потенційних помилок і зменшимо зусилля, потрібні для заповнення шаблонів значеннями. Ввести інше, непропоноване значення параметра все одно можна буде. Більше інформації (у тому числі про те, які типи параметрів підтримуються і як саме створювати пропоновані значення) розміщено на: [[mw:Help:TemplateData#suggestedvalues|[1]]] [[m:WMDE_Technical_Wishes/Suggested_values_for_template_parameters|[2]]]. Запрошуємо усіх тестувати цю функцію і залишати відгуки на [[m:Talk:WMDE Technical Wishes/Suggested values for template parameters|ось цій сторінці обговорення]]. </div> [[m:User:Timur Vorkul (WMDE)|Timur Vorkul (WMDE)]] 17:09, 22 квітня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Timur Vorkul (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=21361904 --> == Дослідження для майбутнього хабу вікімедійців Центрально-Східної Європи == Привіт! Однією із ініціатив [[meta:Movement Strategy|міжнародної стратегії]] вікімедійного руху, прийнятої минулого року, є створення [[meta:Hubs|хабів]] — регіональних організацій, які могли б ефективніше допомагати розвитку локальних спільнот. Зараз група вікімедійців Центральної та Східної Європи ({{lang-en|Central and Eastern Europe}}, ''CEE'') працює над створенням потенційного хабу CEE для підтримки розвитку вільних знань у нашому регіоні. Перший крок для його побудови — збір інформації про потреби і виклики, із якими стикаються вікімедійці та локальні вікімедійні організації. Він буде відбуватися через серію онлайн-інтерв’ю, опитувань і досліджень, а також онлайн-воркшопів. Коли дані будуть зібрані, їх поширять із вікіспільнотами Центральної та Східної Європи та з усім вікірухом; це планується зробити у листопаді цього року. Після цього почнеться робота над створенням хабу CEE. Щоб ефективніше організувати цей процес, робоча група подалася на грант у розмірі приблизно 8000 доларів США від Фонду Вікімедіа. Грантову заявку підтримує [[w:uk:Вікімедіа Польща|Вікімедіа Польща]], ви можете почитати її [[meta:Grants:Project/Rapid/Wikimedia Poland/CEE Needs Research|за посиланням]]. Коли заявку буде затверджено, робоча група звернеться до локальних спільнот із детальнішою інформацією про те, як ви можете взяти участь у дослідженні і допомогти краще зрозуміти ситуацію у всіх країнах регіону. --[[Користувач:Aced|Aced]] ([[Обговорення користувача:Aced|обговорення]]) 01:47, 8 червня 2021 (EEST) : Гарна ініциатива --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 17:55, 11 червня 2021 (EEST) == Universal Code of Conduct News – Issue 1 == <div style = "line-height: 1.2"> <span style="font-size:200%;">'''Universal Code of Conduct News'''</span><br> <span style="font-size:120%; color:#404040;">'''Issue 1, June 2021'''</span><span style="font-size:120%; float:right;">[[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1|Read the full newsletter]]</span> ---- Welcome to the first issue of [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct News]]! This newsletter will help Wikimedians stay involved with the development of the new code, and will distribute relevant news, research, and upcoming events related to the UCoC. Please note, this is the first issue of UCoC Newsletter which is delivered to all subscribers and projects as an announcement of the initiative. If you want the future issues delivered to your talk page, village pumps, or any specific pages you find appropriate, you need to [[m:Global message delivery/Targets/UCoC Newsletter Subscription|subscribe here]]. You can help us by translating the newsletter issues in your languages to spread the news and create awareness of the new conduct to keep our beloved community safe for all of us. Please [[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/Participate|add your name here]] if you want to be informed of the draft issue to translate beforehand. Your participation is valued and appreciated. </div><div style="margin-top:3px; padding:10px 10px 10px 20px; background:#fffff; border:2px solid #808080; border-radius:4px; font-size:100%;"> * '''Affiliate consultations''' – Wikimedia affiliates of all sizes and types were invited to participate in the UCoC affiliate consultation throughout March and April 2021. ([[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1#sec1|continue reading]]) * '''2021 key consultations''' – The Wikimedia Foundation held enforcement key questions consultations in April and May 2021 to request input about UCoC enforcement from the broader Wikimedia community. ([[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1#sec2|continue reading]]) * '''Roundtable discussions''' – The UCoC facilitation team hosted two 90-minute-long public roundtable discussions in May 2021 to discuss UCoC key enforcement questions. More conversations are scheduled. ([[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1#sec3|continue reading]]) * '''Phase 2 drafting committee''' – The drafting committee for the phase 2 of the UCoC started their work on 12 May 2021. Read more about their work. ([[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1#sec4|continue reading]]) * '''Diff blogs''' – The UCoC facilitators wrote several blog posts based on interesting findings and insights from each community during local project consultation that took place in the 1st quarter of 2021. ([[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1#sec5|continue reading]])</div> --[[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 02:05, 12 червня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SOyeyele (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SOyeyele_(WMF)/Announcements/Other_languages&oldid=21578291 --> == Wikimania 2021: Individual Program Submissions == [[File:Wikimania logo with text 2.svg|right|200px]] Dear all, Wikimania 2021 will be [[:wikimania:2021:Save the date and the Core Organizing Team|hosted virtually]] for the first time in the event's 15-year history. Since there is no in-person host, the event is being organized by a diverse group of Wikimedia volunteers that form the [[:wikimania:2021:Organizers|Core Organizing Team]] (COT) for Wikimania 2021. '''Event Program''' - Individuals or a group of individuals can submit their session proposals to be a part of the program. There will be translation support for sessions provided in a number of languages. See more information [[:wikimania:2021:Submissions/Guidelines#Language Accessibility|here]]. Below are some links to guide you through; * [[:wikimania:2021:Submissions|Program Submissions]] * [[:wikimania:2021:Submissions/Guidelines|Session Submission Guidelines]] * [[:wikimania:2021:FAQ|FAQ]] Please note that the deadline for submission is 18th June 2021. '''Announcements'''- To keep up to date with the developments around Wikimania, the COT sends out weekly updates. You can view them in the Announcement section [[:wikimania:2021:Announcements|here]]. '''Office Hour''' - If you are left with questions, the COT will be hosting some office hours (in multiple languages), in multiple time-zones, to answer any programming questions that you might have. Details can be found [[:wikimania:2021:Organizers#Office hours schedule|here.]] Best regards, [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 07:18, 16 червня 2021 (EEST) On behalf of Wikimania 2021 Core Organizing Team <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Bodhisattwa@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=21597568 --> == Editing news 2021 #2 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> <em>[[m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter/2021/June|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [[m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]</em> [[File:Reply Tool A-B test comment completion.png|alt=Молодші дописувачі коментують рівень завершення по всіх Вікіпедіях-учасницях.|thumb|296x296px|Коли новачки мали засіб Відповісти (Reply) і намагались розмістити повідомлення на сторінці обговорення, вони були більш успішні у коментуванні. ([https://wikimedia-research.github.io/Reply-tools-analysis-2021/ Джерело])]] Раніше цього року, команда Редагування провела велике дослідження [[mw:Talk pages project/Replying|засобу "Відповісти" (Reply)]]. Основною метою будо визначити, чи засіб "Відповісти" допомагав [[mw:Talk pages project/Glossary|новішим редакторам]] комунікувати у вікі. Другою метою було визначити, чи коментарі новіших редакторів, зроблені за допомогою засобу, потрібно було відкочувати частіше, ніж коментарі, які новіші редактори робили за допомогою наявного редактора сторінок вікітекстом. Ключові результати: * Новіші редактори, які мали автоматичний ("включений за дефолтом") доступ до засобу "Відповісти", [https://wikimedia-research.github.io/Reply-tools-analysis-2021/ з більшою ймовірністю] розміщували коментар на сторінці обговорення. * Коментарі, які новіші редактори робили за допомогою засобу "Відповісти", також [https://wikimedia-research.github.io/Reply-tools-analysis-2021/ з меншою ймовірністю] відкочувались, ніж коментарі новіших редакторів за допомогою редагування сторінки. Ці результати надають команді Редагування впевненість, що засіб є корисним. <strong>Плани на майбутнє</strong> Команда планує зробити засіб "Відповісти" (Reply) доступним для всіх як налаштування за замовчанням у наступні місяці. Це вже було зроблено у арабській, чеській та угорській Вікіпедіях. Наступним кроком є [[phab:T280599|подолання технічного виклику]]. Після цього, вони розгорнуть засіб "Відповісти" спочатку [[phab:T267379|у Вікіпедіях, які брали участь у дослідженні]]. Після цього вони стадійно розгорнуть його по інших Вікіпедіях та всіх вікі, які хостить ФВМ. Ви вже можете включити "{{int:discussiontools-preference-label}}" [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|у Бета-функціях]]. Після того, як Ви отримаєте засіб "Відповісти" (Reply), Ви можете у будь-який час змінити Ваші налаштування у [[Special:Preferences#mw-prefsection-editing-discussion]]. –[[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[User talk:Whatamidoing (WMF)|Обговорення]]) </div> 17:15, 24 червня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=21624491 --> == Server switch == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch 2020|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch+2020&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводить тестування перемикання між своїми основним та допоміжним дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Щоб пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно переключатись з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. <!-- Весь трафік перемкнуть назад на основний дата-центр у '''вівторок 27 жовтня 2020'''. --> На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. '''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Ви не зможете редагувати упродовж близько години у вівторок 29 червня 2021. Тест почнеться о [https://zonestamp.toolforge.org/1624975200 14:00 UTC] (07:00 PDT, 10:00 EDT, 15:00 WEST/BST, 16:00 CEST, 19:30 IST, 23:00 JST, а в Новій Зеландії — о 02:00 NZST у середу 30 червня). *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. *Упродовж тижня 28 червня код буде заморожено. Не будуть проводитись ніякі впровадження коду, за винятком необхідних. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter#Schedule_for_2021_switch|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''</div></div> [[user:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] 04:19, 27 червня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=21463754 --> == [[Шаблон:Найкращі статті]] == {{пінг|Alina Voznaya}}, {{пінг|Mykola7}}, {{пінг|RLuts}}, {{пінг|Antanana}}, {{пінг|Visem}}, {{пінг|Voll}}, {{пінг|Ilya}}, {{пінг|Nickispeaki}}, {{пінг|Стефанко1982}}, {{пінг|Aced}}, пропоную замінити на нову велику і достатньо повну статтю '''[[Лінц]]''' авторства {{пінг|Mcoffsky}} — результат конкурсу [[Вікімандри:Європейська весна 2021]] — як визнання її якості.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 14:43, 27 червня 2021 (EEST) :Ок. Тільки два питання - оті червоні категорії внизу статті - чи можна їх забрати? {{пінг|Mcoffsky|Сергій Липко}} І в кінці там кілька розділів порожні... А так - наша стаття виглядає досить непогано на фоні англійської і німецької.--[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 12:40, 30 червня 2021 (EEST) ::Я не надто просунутий користувач Вікімандрів, тому поки не скажу щодо категорій. Очевидно вони підтягуються шаблонами, але як правильно з ними вчинити сказати не готовий. Щодо порожніх розділів, я їх залишав свідомо, втім їх можна просто прибрати, принаймні поки. Бо ті розділи я б залишив для написання тим, хто в Лінці був чи бував, чи ж і зараз є. --[[Користувач:Mcoffsky|Mcoffsky]] ([[Обговорення користувача:Mcoffsky|обговорення]]) 15:22, 1 липня 2021 (EEST) == Universal Code of Conduct - Enforcement draft guidelines review == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="content"/>The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Drafting_committee#Phase_2|Universal Code of Conduct Phase 2 drafting committee]] would like comments about the '''[[:m:Universal Code of Conduct/Enforcement draft guidelines review|enforcement draft guidelines]]''' for the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]] (UCoC). This review period is planned for 17 August 2021 through 17 October 2021. These guidelines are not final but you can help move the progress forward. The committee will revise the guidelines based upon community input. Comments can be shared in any language on the [[m:Talk:Universal Code of Conduct/Enforcement draft guidelines review|draft review talk page]] and [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Discussions|multiple other venues]]. Community members are encouraged to organize conversations in their communities. There are planned live discussions about the UCoC enforcement draft guidelines: :[[wmania:2021:Submissions/Universal_Code_of_Conduct_Roundtable|Wikimania 2021 session]] (recorded 16 August) :[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/2021_consultations/Roundtable_discussions#Conversation hours|Conversation hours]] - 24 August, 31 August, 7 September @ 03:00 UTC & 14:00 UTC :[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/2021_consultations/Roundtable_discussions|Roundtable calls]] - 18 September @ 03:00 UTC & 15:00 UTC Summaries of discussions will be posted every two weeks [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Drafting committee/Digests|here]]. Please let me know if you have any questions.<section end="content"/> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 01:52, 18 серпня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Xeno_(WMF)/Delivery/Wikivoyage&oldid=21895603 --> == Wikimedia Foundation Board of Trustees election has come to an end == Thank you for participating in the [[:meta:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2021|2021 Wikimedia Foundation Board of Trustees election]]! Voting closed August 31 at 23:59. The official data, including the four most voted candidates, will be announced as soon as the [[:meta:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections_committee|Elections Committee]] completes their review of the ballots. The official announcement of the new trustees appointed will happen later, once the selected candidates have been confirmed by the Board. 6,946 community members from 216 wiki projects have voted. This makes 10.2% global participation, 1.1% higher than in the last Board elections. In 2017, 5167 people from 202 wiki projects cast their vote. A full analysis is planned to be published in a few days when the confirmed results are announced. In the meantime, you can check the [[:meta:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2021/Stats|data produced during the election]]. Diversity was an important goal with these elections. Messages about the Board election were translated into 61 languages. This outreach worked well. There were 70 communities with eligible voters voting in this election for the first time. With your help, next year’s Board of Trustees election will be even better. 23:52, 1 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:MNadzikiewicz (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Xeno_(WMF)/Delivery/Wikivoyage&oldid=21895603 --> == The 2022 Community Wishlist Survey will happen in January == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> Привіт усім! Сподіваємося, усі ви в безпеці й при доброму здоров'ї у ці непрості часи. Ми хочемо поділитися з вами деякими новинами про зміни до Опитування побажань спільноти 2022. Нам також хотілось би почути вашу думку. Коротко <div style="font-style:italic;"> Ми проведемо [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey|Опитування побажань спільноти]] 2022 у січні 2022. Нам треба більше часу, щоб попрацювати над побажаннями 2021 року. Нам також потрібен час, щоб підготувати зміни до побажань 2022. Тим часом, ви можете скористатися [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Sandbox|виділеною чернеткою, щоб залишити свої ідеї побажань на 2022 рік]]. </div> === Висування побажань і робота над ними відбуватиметься того ж року === У минулому команда [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]] проводила Опитування побажань спільноти на наступний рік упродовж листопада попереднього року. Наприклад, [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021|Опитування 2021]] відбулося у листопаді 2020. Це гарно працювало кілька років тому; тоді ми починали працювати на побажаннями одразу після публікації результатів голосування. Однак у 2021 році була затримка між голосуванням і початком нашої роботи над новими побажаннями. До липня 2021 ми працювали над побажаннями зі [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2020|списку на 2020 рік]]. Ми сподіваємося, що проведення опитування 2022 року у січні 2022 буде інтуїтивно зрозумілим. Це також дасть нам час виконати більше побажань зі списку 2021. === Заохочення ширшої участі з виключених у минулому спільнот === Ми міркуємо над тим, як полегшити участь в Опитуванні побажань. Ми хочемо підтримати більше перекладів і заохотити спільноти з нестачею ресурсів бути більш активними. Ми б хотіли мати якийсь час на ці зміни. === Новий простір для спілкування з нами про пріоритети і ще не виконані побажання === Ми проживемо 365 без опитування побажань. Тому заохочуємо вас до нас звертатися. Сподіваємося побачити ваші коментарі на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Community Wishlist Survey|сторінці обговорення]], але також сподіваємося побачити вас на наших щодвомісячних зустрічах! Ми будемо проводити їх двічі у різний час, щоб було зручно приєднатися з різних часових поясів. Наша перша зустріч відбудеться '''15 вересня о 23:00 UTC'''. Чекайте на детальнішу інформацію про порядок денний і формат. === Мозковий штурм і чернетки пропозицій до прийняття самих пропозицій === Якщо у вас є ранні ідеї побажань, ви можете скористатися [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Sandbox|новою чернеткою Опитування побажань спільноти]]. Таким чином ви не забудете про них до січня 2022, і зможете повертатися і полірувати свої ідеї. Але пам'ятайте, що редагування в чернетці не рахуються як побажання! == Зворотний зв'язок == * Що нам варто покращити на сторінках Опитування побажань? * Як би ви хотіли використати нашу нову [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Sandbox|чернетку]]? * Які ризики, якщо є, ви вбачаєте у нашому рішенні змінити дату проведення Опитування побажань 2022? * Що допоможе більшій кількості людей взяти участь в Опитуванні 2022? Залишайте відповіді на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Community Wishlist Survey|сторінці обговорення]] (будь-якою зручною вам мовою) або на зустрічах з нами. </div> [[user:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[user talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 03:23, 7 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=21980442 --> == Call for Candidates for the Movement Charter Drafting Committee ending 14 September 2021 == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content"/>Movement Strategy announces [[:m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee|the Call for Candidates for the Movement Charter Drafting Committee]]. The Call opens August 2, 2021 and closes September 14, 2021. The Committee is expected to represent [[:m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Diversity_and_Expertise_Matrices|diversity in the Movement]]. Diversity includes gender, language, geography, and experience. This comprises participation in projects, affiliates, and the Wikimedia Foundation. English fluency is not required to become a member. If needed, translation and interpretation support is provided. Members will receive an allowance to offset participation costs. It is US$100 every two months. We are looking for people who have some of the following [[:m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee#Role_Requirements|skills]]: * Know how to write collaboratively. (demonstrated experience is a plus) * Are ready to find compromises. * Focus on inclusion and diversity. * Have knowledge of community consultations. * Have intercultural communication experience. * Have governance or organization experience in non-profits or communities. * Have experience negotiating with different parties. The Committee is expected to start with 15 people. If there are 20 or more candidates, a mixed election and selection process will happen. If there are 19 or fewer candidates, then the process of selection without election takes place. Will you help move Wikimedia forward in this important role? Submit your candidacy [[:m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee#Candidate_Statements|here]]. Please contact strategy2030[[File:At sign.svg|16x16px|link=|(_AT_)]]wikimedia.org with questions.<section end="announcement-content"/> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 19:35, 10 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Xeno_(WMF)/Delivery/Wikivoyage&oldid=22001977 --> == Server switch == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Read this message in another language]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] The [[foundation:|Wikimedia Foundation]] tests the switch between its first and secondary data centers. This will make sure that Wikipedia and the other Wikimedia wikis can stay online even after a disaster. To make sure everything is working, the Wikimedia Technology department needs to do a planned test. This test will show if they can reliably switch from one data centre to the other. It requires many teams to prepare for the test and to be available to fix any unexpected problems. They will switch all traffic back to the primary data center on '''Tuesday, 14 September 2021'''. Unfortunately, because of some limitations in [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], all editing must stop while the switch is made. We apologize for this disruption, and we are working to minimize it in the future. '''You will be able to read, but not edit, all wikis for a short period of time.''' *You will not be able to edit for up to an hour on Tuesday, 14 September 2021. The test will start at [https://zonestamp.toolforge.org/1631628049 14:00 UTC] (07:00 PDT, 10:00 EDT, 15:00 WEST/BST, 16:00 CEST, 19:30 IST, 23:00 JST, and in New Zealand at 02:00 NZST on Wednesday, 15 September). *If you try to edit or save during these times, you will see an error message. We hope that no edits will be lost during these minutes, but we can't guarantee it. If you see the error message, then please wait until everything is back to normal. Then you should be able to save your edit. But, we recommend that you make a copy of your changes first, just in case. ''Other effects'': *Background jobs will be slower and some may be dropped. Red links might not be updated as quickly as normal. If you create an article that is already linked somewhere else, the link will stay red longer than usual. Some long-running scripts will have to be stopped. * We expect the code deployments to happen as any other week. However, some case-by-case code freezes could punctually happen if the operation require them afterwards. This project may be postponed if necessary. You can [[wikitech:Switch_Datacenter|read the schedule at wikitech.wikimedia.org]]. Any changes will be announced in the schedule. There will be more notifications about this. A banner will be displayed on all wikis 30 minutes before this operation happens. '''Please share this information with your community.'''</div></div> [[user:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[user talk:SGrabarczuk (WMF)|<span class="signature-talk">{{int:Talkpagelinktext}}</span>]]) 03:46, 11 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=21980442 --> == Talk to the Community Tech == [[File:Magic Wand Icon 229981 Color Flipped.svg|{{dir|{{pagelang}}|left|right}}|frameless|50px]] [[:m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Updates/2021-09 Talk to Us|Read this message in another language]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Community_Wishlist_Survey/Updates/2021-09_Talk_to_Us&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] Hello! As we have [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Updates|recently announced]], we, the team working on the [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey|Community Wishlist Survey]], would like to invite you to an online meeting with us. It will take place on [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20210915T2300 '''September 15th, 23:00 UTC'''] on Zoom, and will last an hour. [https://wikimedia.zoom.us/j/89828615390 '''Click here to join''']. '''Agenda''' * [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Status report 1#Prioritization Process|How we prioritize the wishes to be granted]] * [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Updates|Why we decided to change the date]] from November 2021 to January 2022 * Update on the [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Warn when linking to disambiguation pages|disambiguation]] and the [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Real Time Preview for Wikitext|real-time preview]] wishes * Questions and answers '''Format''' The meeting will not be recorded or streamed. Notes without attribution will be taken and published on Meta-Wiki. The presentation (first three points in the agenda) will be given in English. We can answer questions asked in English, French, Polish, and Spanish. If you would like to ask questions in advance, add them [[m:Talk:Community Wishlist Survey|on the Community Wishlist Survey talk page]] or send to sgrabarczuk@wikimedia.org. [[m:Special:MyLanguage/User:NRodriguez (WMF)|Natalia Rodriguez]] (the [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]] manager) will be hosting this meeting. '''Invitation link''' * [https://wikimedia.zoom.us/j/89828615390 Join online] * Meeting ID: 898 2861 5390 * One tap mobile ** +16465588656,,89828615390# US (New York) ** +16699006833,,89828615390# US (San Jose) * [https://wikimedia.zoom.us/u/kctR45AI8o Dial by your location] See you! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|<span class="signature-talk">{{int:Talkpagelinktext}}</span>]]) 06:04, 11 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=21980442 --> ==Bot policy== Hello. To facilitate [[m:steward|steward]] granting of bot access, I suggest implementing the [[m:Bot policy|standard bot policy]] on this wiki. In particular, this policy allows stewards to automatically flag known interlanguage linking bots (if this page says that is acceptable), which form the vast majority of such requests. The policy also enables [[m:Bot policy#Global_bots|global bots]] on this wiki (if this page says that is acceptable), which are trusted bots that will be given bot access on every wiki that allows global bots. This policy makes bot access requesting much easier for local users, operators, and stewards. To implement it we only need to create a redirect to this page from [[Project:Bot policy]], and add a line at the top noting that it is used here. Please read the text at [[m:Bot policy]] before commenting. If you object, please say so; I hope to implement in two weeks if there is no objection, since it is particularly written to streamline bot requests on wikis with little or no community interested in bot access requests. '''[[User:Rschen7754|Rs]][[User talk:Rschen7754|chen]][[Special:Contributions/Rschen7754|7754]]''' 19:04, 26 вересня 2021 (EEST) #This has now been done. --'''[[User:Rschen7754|Rs]][[User talk:Rschen7754|chen]][[Special:Contributions/Rschen7754|7754]]''' 08:02, 21 жовтня 2021 (EEST) == Редакційний комітет Статуту Руху — Вибори спільнотою відбудуться 11—24 жовтня == <section begin="announcement-content"/>Це коротке повідомлення з новинами про процес Статуту Руху. Зголошення кандидатів до Редакційного комітету завершилося 14 вересня, ми отримали широку плеяду кандидатів. Комітет складатиметься з 15 учасників, яких буде обрано/вибрано трьома різними способами. 15 членів комітету будуть обрані у [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Set Up Process|три етапи]]: * Вибори 7 членів комітету від спільнот проєктів. * Обирання 6 членів комітету від афіліатів. * Призначення 2 членів комітету Фондом Вікімедіа. Вибори спільноти відбудуться з 11 по 24 жовтня. Інші процеси відбудуться паралельно, таким чином, щоб усі вони завершилися до 1 листопада. Детальну інформацію про Статут Руху, його роль, а також процес його створення, дивіться, будь ласка, [[:m:Special:MyLanguage/Movement Charter|на Мета-вікі]]. Ви також можете зв'язатися з нами будь-коли через Telegram або електронну пошту (wikimedia2030[[File:At sign.svg|16x16px|link=|(_AT_)]]wikimedia.org).<section end="announcement-content"/> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 17:35, 27 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Поговорімо про Стаціонарні покращення == [[File:Annotated Wikipedia Vector interface (logged-out).png|thumb]] Привіт! Чи помітили ви, що деякі вікі мають [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements|інший інтерфейс стаціонарної версії]]? Чи цікаво вам, що буде далі? Можливо, у вас є запитання або ідеї щодо дизайну чи технічних деталей? Приєднуйтеся до онлайн-зустрічі з командою, що працює над Стаціонарними покращеннями! Вона відбудеться [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20211012T1600 12 жовтня о 16:00 UTC] у Zoom і триватиме годину. '''[https://wikimedia.zoom.us/j/82936701376 Натисніть тут, щоб приєднатися]'''. '''Програма''' * Новини про свіжі розробки * [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements/Features/Sticky Header|Фіксована шапка]] — презентація демоверсії * Запитання і відповіді, обговорення '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки із зустрічі вестимуться у [https://docs.google.com/document/d/1G4tfss-JBVxyZMxGlOj5MCBhOO-0sLekquFoa2XiQb8/edit# файлі Google Docs]. Презентаційна частина (перші два пункти програми) вестиметься англійською. Ми можемо відповідати на запитання, поставлені англійською, французькою, польською та іспанською. Якщо ви хотіли б поставити запитання заздалегідь, додайте їх на [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop Improvements|сторінці обговорення]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. Вестиме зустріч [[user:OVasileva (WMF)|Ольга Васильєва]] (менеджерка команда). '''Посилання запрошення''' * [https://wikimedia.zoom.us/j/89828615390 Приєднуйтеся онлайн] * ID зустрічі: 829 3670 1376 * [https://wikimedia.zoom.us/u/kB5WUc7yZ Дзвінок з телефона] Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 02:54, 5 жовтня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Varia&oldid=22121876 --> == Voting for the election for the members for the Movement Charter drafting committee is now open == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content"/> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/MCDC Voter Email short 12-10-2021|{{int:otherlanguages}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Charter/Drafting Committee/MCDC Voter Email short 12-10-2021}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]''</div> Voting for the election for the members for the Movement Charter drafting committee is now open. In total, 70 Wikimedians from around the world are running for 7 seats in these elections. '''Voting is open from October 12 to October 24, 2021.''' The committee will consist of 15 members in total: The online communities vote for 7 members, 6 members will be selected by the Wikimedia affiliates through a parallel process, and 2 members will be appointed by the Wikimedia Foundation. The plan is to assemble the committee by November 1, 2021. Learn about each candidate to inform your vote in the language that you prefer: <https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Candidates> Learn about the Drafting Committee: <https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee> We are piloting a voting advice application for this election. Click yourself through the tool and you will see which candidate is closest to you! Check at <https://mcdc-election-compass.toolforge.org/> Read the full announcement: <https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Elections> '''Go vote at SecurePoll on:''' <https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Elections> Best, Movement Strategy & Governance Team, Wikimedia Foundation <section end="announcement-content"/> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 05:04, 14 жовтня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Xeno_(WMF)/Delivery/Wikivoyage&oldid=22185689 --> == Поговоріть із Community Tech == [[File:Magic Wand Icon 229981 Color Flipped.svg|100px|right]] {{int:Hello}} Ми, команда, що працює над [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey|Опитуванням побажань спільноти]], хочемо запросити вас на онлайн-зустріч із нами. Вона відбудеться [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20211027T1430 '''{{#time:j xg|2021-10-27}} ({{#time:l|2021-10-27}}), {{#time:H:i e|14:30|uk|1}}'''] у Zoom'і і триватиме годину. [https://wikimedia.zoom.us/j/83847343544 '''Натисність тут, щоб приєднатися''']. '''Програма''' * Станьте амбасадором Опитування побажань спільноти. Допоможіть нам поінформувати вашу спільноту про ОПС. * Новини щодо побажань про [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Warn when linking to disambiguation pages|неоднозначності]] та [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Real Time Preview for Wikitext|попередній перегляд у реальному часі]]. * Запитання і відповіді '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки із зустрічі вестимуться без атрибуції і будуть опубліковані на Мета-вікі. Презентаційна частина (усі пункти програми, окрім запитань і відповідей) вестиметься англійською. Ми можемо відповідати на запитання, поставлені англійською, французькою, польською, іспанською, німецькою та італійською. Якщо ви хотіли б поставити запитання заздалегідь, додайте їх [[m:Talk:Community Wishlist Survey|на сторінці обговорення Опитування побажань спільноти]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. Вестиме цю зустріч [[m:Special:MyLanguage/User:NRodriguez (WMF)|Наталія Родрігес]], менеджерка [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]]. '''Посилання запрошення''' * [https://wikimedia.zoom.us/j/83847343544 Приєднуйтеся онлайн] * ID зустрічі: <span dir=ltr>83847343544</span> * [https://wikimedia.zoom.us/u/kwDbq4box Дзвінок з телефона] Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 02:27, 23 жовтня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Varia&oldid=22226671 --> == Learn how Movement Strategy Implementation Grants can support your Movement Strategy plans == <section begin="announcement-content"/>Movement Strategy Implementation grants now provide more than $2,000 USD to put Movement Strategy plans into action. Find out more about [[:m:Special:MyLanguage/Grants:MSIG/About|Movement Strategy Implementation grants, the criteria, and how to apply]].<section end="annoumcent-content"/> [[User:MNadzikiewicz (WMF)|MNadzikiewicz (WMF)]] ([[User talk:MNadzikiewicz (WMF)#top|talk]]) 13:30, 29 October 2021 (UTC) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:MNadzikiewicz (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:MNadzikiewicz_(WMF)/Delivery&oldid=22247589 --> == Meet the new Movement Charter Drafting Committee members == <section begin="announcement-content"/> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Elections/Results/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Charter/Drafting Committee/Elections/Results/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Movement Charter Drafting Committee election and selection processes are complete. * The [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Elections/Results|election results have been published]]. 1018 participants voted to elect seven members to the committee: '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Richard_Knipel_(Pharos)|Richard Knipel (Pharos)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Anne_Clin_(Risker)|Anne Clin (Risker)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Alice_Wiegand_(lyzzy)|Alice Wiegand (Lyzzy)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Micha%C5%82_Buczy%C5%84ski_(Aegis_Maelstrom)|Michał Buczyński (Aegis Maelstrom)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Richard_(Nosebagbear)|Richard (Nosebagbear)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Ravan_J_Al-Taie_(Ravan)|Ravan J Al-Taie (Ravan)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Ciell_(Ciell)|Ciell (Ciell)]]'''. * The [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Candidates#Affiliate-chosen_members|affiliate process]] has selected six members: '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Anass_Sedrati_(Anass_Sedrati)|Anass Sedrati (Anass Sedrati)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#%C3%89rica_Azzellini_(EricaAzzellini)|Érica Azzellini (EricaAzzellini)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Jamie_Li-Yun_Lin_(Li-Yun_Lin)|Jamie Li-Yun Lin (Li-Yun Lin)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Georges_Fodouop_(Geugeor)|Georges Fodouop (Geugeor)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Manavpreet_Kaur_(Manavpreet_Kaur)|Manavpreet Kaur (Manavpreet Kaur)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Pepe_Flores_(Padaguan)|Pepe Flores (Padaguan)]]'''. * The Wikimedia Foundation has [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Candidates#Wikimedia_Foundation-chosen_members|appointed]] two members: '''[[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Candidates#Runa_Bhattacharjee_(Runab_WMF)|Runa Bhattacharjee (Runab WMF)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Candidates#Jorge_Vargas_(JVargas_(WMF))|Jorge Vargas (JVargas (WMF))]]'''. The committee will convene soon to start its work. The committee can appoint up to three more members to bridge diversity and expertise gaps. If you are interested in engaging with [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter|Movement Charter]] drafting process, follow the updates [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee|on Meta]] and join the [https://t.me/joinchat/U-4hhWtndBjhzmSf Telegram group]. With thanks from the Movement Strategy and Governance team<section end="announcement-content"/> 17:53, 5 листопада 2021 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:MNadzikiewicz (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:MNadzikiewicz_(WMF)/Delivery&oldid=22300322 --> == Поговоріть із Community Tech == [[File:Magic Wand Icon 229981 Color Flipped.svg|100px|right]] {{int:Hello}} Ми, команда, що працює над [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey|Опитуванням побажань спільноти]], хочемо запросити вас на онлайн-зустріч із нами. Вона відбудеться [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20211130T1700 '''{{#time:j xg|2021-11-30}} ({{#time:l|2021-11-30}}), {{#time:H:i e|17:00|uk|1}}'''] у Zoom'і і триватиме годину. [https://wikimedia.zoom.us/j/82035401393 '''Натисність тут, щоб приєднатися''']. '''Програма''' * Зміни до Опитування побажань спільноти 2022. Допоможіть нам визначитися. * Станьте амбасадором Опитування побажань спільноти. Допоможіть нам поінформувати вашу спільноту про ОПС. * Запитання і відповіді '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки із зустрічі вестимуться без атрибуції і будуть опубліковані на Мета-вікі. Презентаційна частина (усі пункти програми, окрім запитань і відповідей) вестиметься англійською. Ми можемо відповідати на запитання, поставлені англійською, французькою, польською, іспанською, німецькою та італійською. Якщо ви хотіли б поставити запитання заздалегідь, додайте їх [[m:Talk:Community Wishlist Survey|на сторінці обговорення Опитування побажань спільноти]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. Вестиме цю зустріч [[m:Special:MyLanguage/User:NRodriguez (WMF)|Наталія Родрігес]], менеджерка [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]]. '''Посилання запрошення''' * [https://wikimedia.zoom.us/j/82035401393 Приєднуйтеся онлайн] * ID зустрічі: <span dir=ltr>82035401393</span> * [https://wikimedia.zoom.us/u/keu6UeRT0T Дзвінок з телефона] Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|обговорення]]) 02:32, 27 листопада 2021 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Upcoming Call for Feedback about the Board of Trustees elections == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content /> :''You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback:2022 Board of Trustees election/Upcoming Call for Feedback about the Board of Trustees elections|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback:2022 Board of Trustees election/Upcoming Call for Feedback about the Board of Trustees elections}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Board of Trustees is preparing a call for feedback about the upcoming Board Elections, from January 7 - February 10, 2022. While details will be finalized the week before the call, we have confirmed at least two questions that will be asked during this call for feedback: * What is the best way to ensure fair representation of emerging communities among the Board? * What involvement should candidates have during the election? While additional questions may be added, the Movement Strategy and Governance team wants to provide time for community members and affiliates to consider and prepare ideas on the confirmed questions before the call opens. We apologize for not having a complete list of questions at this time. The list of questions should only grow by one or two questions. The intention is to not overwhelm the community with requests, but provide notice and welcome feedback on these important questions. '''Do you want to help organize local conversation during this Call?''' Contact the [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance|Movement Strategy and Governance team]] on Meta, on [https://t.me/wmboardgovernancechat Telegram], or via email at msg[[File:At sign.svg|16x16px|link=|(_AT_)]]wikimedia.org. Reach out if you have any questions or concerns. The Movement Strategy and Governance team will be minimally staffed until January 3. Please excuse any delayed response during this time. We also recognize some community members and affiliates are offline during the December holidays. We apologize if our message has reached you while you are on holiday. Best, Movement Strategy and Governance<section end="announcement-content" /> </div> {{int:thank-you}} [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 19:25, 27 грудня 2021 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Movement_Strategy_and_Governance/Delivery/Wikivoyage&oldid=22502624 --> qy65e77a6g8oyjtcn5mkdf7yaqquu8f 4 3804 34334 2023-06-23T22:18:54Z Base 55 архівація 34334 wikitext text/x-wiki == Wiki Loves Folklore is back! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {{int:please-translate}} [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] You are humbly invited to participate in the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022|Wiki Loves Folklore 2022]]''' an international photography contest organized on Wikimedia Commons to document folklore and intangible cultural heritage from different regions, including, folk creative activities and many more. It is held every year from the '''1st till the 28th''' of February. You can help in enriching the folklore documentation on Commons from your region by taking photos, audios, videos, and [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:UploadWizard&campaign=wlf_2022 submitting] them in this commons contest. You can also [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022/Organize|organize a local contest]] in your country and support us in translating the [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022/Translations|project pages]] to help us spread the word in your native language. Feel free to contact us on our [[:c:Commons talk:Wiki Loves Folklore 2022|project Talk page]] if you need any assistance. '''Kind regards,''' '''Wiki loves Folklore International Team''' --[[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 15:15, 9 січня 2022 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tiven2240@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Tiven2240/wlf&oldid=22560402 --> == Опитування побажань спільноти 2022 == [[File:Community Wishlist Survey Lamp.svg|right|200px]] '''[[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2022|Опитування побажань спільноти 2022]]''' розпочато! Це опитування — процес, в який спільноти вирішують, над чим команда [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]] працюватиме упродовж року. Ми заохочуємо усіх подавати пропозиції до '''23 січня''' або коментувати інші пропозиції, щоб зробити їх кращими. Спільноти голосуватимуть за пропозиції з 28 січня до 11 лютого. Команда Community Tech зосереджена на інструментах для досвідчених редакторів Вікімедіа. Ви можете писати пропозиції будь-якою мовою, а ми їх перекладемо за вас. Дякуємо, чекаємо на ваші пропозиції! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 22:01, 10 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Call for Feedback about the Board of Trustees elections is now open == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" />:''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback: Board of Trustees elections/Call for Feedback about the Board of Trustees elections is now open/Short|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback: Board of Trustees elections/Call for Feedback about the Board of Trustees elections is now open/Short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback: Board of Trustees elections/Call for Feedback about the Board of Trustees elections is now open/Short}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Call for Feedback: Board of Trustees elections is now open and will close on 7 February 2022. With this Call for Feedback, the Movement Strategy and Governance team is taking a different approach. This approach incorporates community feedback from 2021. Instead of leading with proposals, the Call is framed around key questions from the Board of Trustees. The key questions came from the feedback about the 2021 Board of Trustees election. The intention is to inspire collective conversation and collaborative proposal development about these key questions. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback: Board of Trustees elections|Join the conversation.]] Best, Movement Strategy and Governance<section end="announcement-content" /> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 02:34, 15 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Movement_Strategy_and_Governance/Delivery/Wikivoyage&oldid=22610079 --> == Subscribe to the This Month in Education newsletter - learn from others and share your stories == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Dear community members, Greetings from the EWOC Newsletter team and the education team at Wikimedia Foundation. We are very excited to share that we on tenth years of Education Newsletter ([[m:Education/News|This Month in Education]]) invite you to join us by [[m:Global message delivery/Targets/This Month in Education|subscribing to the newsletter on your talk page]] or by [[m:Education/News/Newsroom|sharing your activities in the upcoming newsletters]]. The Wikimedia Education newsletter is a monthly newsletter that collects articles written by community members using Wikimedia projects in education around the world, and it is published by the EWOC Newsletter team in collaboration with the Education team. These stories can bring you new ideas to try, valuable insights about the success and challenges of our community members in running education programs in their context. If your affiliate/language project is developing its own education initiatives, please remember to take advantage of this newsletter to publish your stories with the wider movement that shares your passion for education. You can submit newsletter articles in your own language or submit bilingual articles for the education newsletter. For the month of January the deadline to submit articles is on the 20th January. We look forward to reading your stories. Older versions of this newsletter can be found in the [[outreach:Education/Newsletter/Archives|complete archive]]. More information about the newsletter can be found at [[m:Education/News/Publication Guidelines|Education/Newsletter/About]]. For more information, please contact spatnaik{{@}}wikimedia.org. ------ <div style="text-align: center;"><div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">[[m:Education/Newsletter/About|About ''This Month in Education'']] · [[m:Global message delivery/Targets/This Month in Education|Subscribe/Unsubscribe]] · [[m:MassMessage|Global message delivery]] · For the team: [[User:ZI Jony|<span style="color:#8B0000">'''ZI Jony'''</span>]] [[User talk:ZI Jony|^{<span style="color:Green"><i>(Talk)</i></span>}]], {{<includeonly>subst:</includeonly>#time:l G:i, d F Y|}} (UTC)</div></div> </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:ZI Jony@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:ZI_Jony/MassMessage/Awareness_of_Education_Newsletter/List_of_Village_Pumps&oldid=21244129 --> == Поговоріть із Community Tech == [[File:Community Wishlist Survey Lamp.svg|150px|right]] {{int:Hello}} Ми, команда, що працює над [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey|Опитуванням побажань спільноти]], хочемо запросити вас на онлайн-зустріч із нами. Вона відбудеться [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20220119T1800 '''{{#time:j xg|2022-01-19}} ({{#time:l|2022-01-19}}), {{#time:H:i e|18:00|uk|1}}'''] у Zoom'і і триватиме годину. [https://wikimedia.zoom.us/j/85804347114 '''Натисніть тут, щоб приєднатися''']. '''Програма''' * Bring drafts of your proposals and talk to to a member of the Community Tech Team about your questions on how to improve the proposal '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки із зустрічі вестимуться без атрибуції і будуть опубліковані на Мета-вікі. Ми можемо відповідати на запитання, поставлені англійською, французькою, польською, іспанською та німецькою. Якщо ви хотіли б поставити запитання заздалегідь, додайте їх [[m:Talk:Community Wishlist Survey|на сторінці обговорення Опитування побажань спільноти]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. Вестиме цю зустріч [[m:Special:MyLanguage/User:NRodriguez (WMF)|Наталія Родрігес]], менеджерка [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]]. '''Посилання запрошення''' * [https://wikimedia.zoom.us/j/85804347114 Приєднуйтеся онлайн] * ID зустрічі: <span dir=ltr>85804347114</span> * [https://wikimedia.zoom.us/u/keu6UeRT0T Дзвінок з телефона] Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 19:30, 18 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Новини Стаціонарних покращень і запрошення на офісне спілкування == {{int:Hello}}. Хочу поділитися новинами про проєкт [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|стаціонарних покращень]], над яким упродовж останніх кількох років працює Веб-команда Фонду Вікімедіа. Цілі цього проєкту — зробити інтерфейс більш дружнім і комфортним для читачів і корисним для досвідчених користувачів. Проєкт складається з серії покращень функцій, які полегшують читання й ознайомлення, навігацію на сторінці, пошук, перемикання між мовами, використання вкладок статті та меню користувача та інше. Покращення уже видимі за замовчуванням для читачів і редакторів 24 вікі, у тому числі Вікіпедіях [[:fr:|французькою]], [[:pt:|португальською]] та [[:fa:|перською]]. Зміни застосовуються лише до [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=vector}} векторного] оформлення. Користувачів [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=monobook}} Monobook] чи [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=timeless}} Timeless] вони не зачіпають. === Функції, впроваджені з часу минулого оновлення === * [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Features/User_menu|Меню користувача]] — зосереджене на тому, щоб зробити навігацію більш інтуїтивною, візуально підкресливши структуру користувацьких посилань і їхнє призначення. * [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Features/Sticky Header|Прикріплювана шапка]] — має на меті давати доступ до важливого функціоналу (вхід/вихід, історія, сторінки обговорення тощо) без необхідності прокручувати сторінку нагору. Повний перелік функцій, які включає цей проєкт, дивіться на [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінці проєкту]]. Ми також запрошуємо вас на нашу [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Updates|сторінку оновлень]]. [[File:Table_of_contents_shown_on_English_Wikipedia_02.webm|thumb|600px|center]] <br clear=all> === Як увімкнути покращення === [[File:Desktop Improvements - how to enable globally.png|thumb|[[Special:GlobalPreferences#mw-prefsection-rendering|{{int:globalpreferences}}]]]] * Ви можете увімкнути їх для себе особисто [[Special:Preferences#mw-prefsection-rendering|на вкладці «Зовнішній вигляд» у налаштуваннях]], знявши пташку «{{int:prefs-vector-enable-vector-1-label}}» (щоб в квадратику було порожньо). Можна увімкнути це для всі вікі одразу, скориставшись [[Special:GlobalPreferences#mw-prefsection-rendering|глобальними налаштуваннями]]. * Якщо ви вважаєте, що добре було б увімкнути це для усіх читачів та редакторів своєї вікі за замовчуванням, не вагайтеся почати обговорення зі спільнотою і зв'язатися зі мною. * У вікі, де зміни видимі за замовчуванням для всіх, користувачі, що увійшли в систему, завжди можуть вимкнути їх і повернутися до старого Вектора. У новому Векторі є легкодоступне посилання на бічній панелі. === Дізнатися більше і відвідати наші події === Якщо ви хочете слідкувати за розвитком нашого проєкту, то можете [[mw:Special:Newsletter/28/subscribe|підписатися на нашу розсилку новин]]. Ви можете ознайомитися зі [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінками проєкту]], переглянути [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Frequently_asked_questions|наші ЧаПи]], написати на [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінці обговорення проєкту]], а також завітати на онлайн-зустріч з нами ([https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20220127T1500 '''{{#time:j xg|2022-01-27}} ({{#time:l|2022-01-27}}), {{#time:H:i e|15:00|uk|1}}''']). Як приєднатися до онлайн-зустрічі * [https://wikimedia.zoom.us/j/89205402895 Приєднуйтеся онлайн] * ID зустрічі: <span dir=ltr>89205402895</span> * [https://wikimedia.zoom.us/u/kdPQ6k2Bcm Дзвінок з телефона] {{int:Feedback-thanks-title}} Від імені команди Web у Фонді Вікімедіа [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|обговорення]]) 08:35, 25 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Movement Strategy and Governance News – Issue 5 == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="ucoc-newsletter"/> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5/Global message|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Strategy and Governance/Newsletter/5/Global message}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' <span style="font-size:200%;">'''Movement Strategy and Governance News'''</span><br> <span style="font-size:120%; color:#404040;">'''Issue 5, January 2022'''</span><span style="font-size:120%; float:right;">[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5|'''Read the full newsletter''']]</span> ---- Welcome to the fifth issue of Movement Strategy and Governance News (formerly known as Universal Code of Conduct News)! This revamped newsletter distributes relevant news and events about the Movement Charter, Universal Code of Conduct, Movement Strategy Implementation grants, Board elections and other relevant MSG topics. This Newsletter will be distributed quarterly, while more frequent Updates will also be delivered weekly or bi-weekly to subscribers. Please remember to subscribe [[:m:Special:MyLanguage/Global message delivery/Targets/MSG Newsletter Subscription|here]] if you would like to receive these updates. <div style="margin-top:3px; padding:10px 10px 10px 20px; background:#fffff; border:2px solid #808080; border-radius:4px; font-size:100%;"> *'''Call for Feedback about the Board elections''' - We invite you to give your feedback on the upcoming WMF Board of Trustees election. This call for feedback went live on 10th January 2022 and will be concluded on 16th February 2022. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5#Call for Feedback about the Board elections|continue reading]]) *'''Universal Code of Conduct Ratification''' - In 2021, the WMF asked communities about how to enforce the Universal Code of Conduct policy text. The revised draft of the enforcement guidelines should be ready for community vote in March. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5#Universal Code of Conduct Ratification|continue reading]]) *'''Movement Strategy Implementation Grants''' - As we continue to review several interesting proposals, we encourage and welcome more proposals and ideas that target a specific initiative from the Movement Strategy recommendations. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5#Movement Strategy Implementation Grants|continue reading]]) *'''The New Direction for the Newsletter''' - As the UCoC Newsletter transitions into MSG Newsletter, join the facilitation team in envisioning and deciding on the new directions for this newsletter. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5#The New Direction for the Newsletter|continue reading]]) *'''Diff Blogs''' - Check out the most recent publications about MSG on Wikimedia Diff. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5#Diff Blogs|continue reading]])</div><section end="ucoc-newsletter"/> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 05:14, 29 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Movement_Strategy_and_Governance/Delivery/Wikivoyage&oldid=22610079 --> === Updates on the Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines Review === Hello, I have an update on the vote on the enforcement guidelines that was mentioned above. [[Користувач:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Xeno (WMF)|обговорення]]) 04:58, 4 лютого 2022 (EET) ---- <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/2022-02-02 Announcement/Short|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/2022-02-02 Announcement/Short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/2022-02-02 Announcement/Short}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello everyone, The '''[[m:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines|Universal Code of Conduct (UCoC) Enforcement Guidelines]]''' were published 24 January 2022 as a proposed way to apply the [[m:Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]] across the movement. Comments about the guidelines can be shared here or [[m:Talk:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines|the Meta-wiki talk page]]. There will be conversations on Zoom on 4 February 2022 at 15:00 UTC, 25 February 2022 at 12:00 UTC, and 4 March 2022 at 15:00 UTC. '''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Conversations|Join the UCoC project team and drafting committee members to discuss the guidelines and voting process]].''' The [[m:Universal Code of Conduct/Project#Timeline|timeline is available on Meta-wiki]]. The voting period is March 7 to 21. '''[[m:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Voting|See the voting information page for more details]].''' Thank you to everyone who has participated so far. Sincerely, Movement Strategy and Governance<br/> Wikimedia Foundation<section end="announcement-content" /> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Leadership Development Task Force: Your feedback is appreciated</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" />:''[[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Task Force/Call for Feedback Announcement|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Task Force/Call for Feedback Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Leadership Development Task Force/Call for Feedback Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Community Development team at the Wikimedia Foundation is supporting the creation of a global, community-driven Leadership Development Task Force. The purpose of the task force is to advise leadership development work. The team is looking for feedback about the responsibilities of the Leadership Development Task Force. This Meta page shares the proposal for a [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Task Force|Leadership Development Task Force]] and how [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Task Force/Participate|you can help.]] Feedback on the proposal will be collected from 7 to 25 February 2022.<section end="announcement-content" /> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 02:45, 9 лютого 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Movement_Strategy_and_Governance/Delivery/Wikivoyage&oldid=22796516 --> === <section begin="announcement-header" />Leadership Development Working Group: Reminder to apply by 10 April 2022<section end="announcement-header" /> === <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group/Participate/Announcement/Reminder|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group/Participate/Announcement/Reminder|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Leadership Development Working Group/Participate/Announcement/Reminder}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello everyone, The Community Development team at the Wikimedia Foundation is supporting the creation of a global, community-driven [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group|Leadership Development Working Group]]. The purpose of the working group is to advise leadership development work. Feedback was collected in February 2022 and a [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group/Participate#5. Summary of Call for Feedback|summary of the feedback]] is on Meta-wiki. The application period to join the Working Group is now open and is closing soon on April 10, 2022. Please [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group/Purpose and Structure#3. How is the working group formed and structured?|review the information about the working group]], share with community members who might be interested, and [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group/Participate#1. How to participate|apply if you are interested]]. Thank you, -[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 14:04, 4 квітня 2022 (EEST) == Wiki Loves Folklore is extended till 15th March == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">{{int:please-translate}} [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|frameless|180px]] Greetings from Wiki Loves Folklore International Team, We are pleased to inform you that [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore|Wiki Loves Folklore]] an international photographic contest on Wikimedia Commons has been extended till the '''15th of March 2022'''. The scope of the contest is focused on folk culture of different regions on categories, such as, but not limited to, folk festivals, folk dances, folk music, folk activities, etc. We would like to have your immense participation in the photographic contest to document your local Folk culture on Wikipedia. You can also help with the [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022/Translations|translation]] of project pages and share a word in your local language. Best wishes, '''International Team'''<br /> '''Wiki Loves Folklore''' [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 06:50, 22 лютого 2022 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Rockpeterson@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=22754428 --> == Coming soon == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> === Зустрічайте: кілька покращень для інструментів === Привіт! 9 березня у вашій вікі стануть доступними декілька покращень щодо шаблонів: * фундаментальні покращення [[Mw:Special:MyLanguage/Help:VisualEditor/User guide#Editing templates|діалогу вставляння шаблонів у візуальному редакторі]] ([[m:WMDE Technical Wishes/VisualEditor template dialog improvements|1]], [[m:WMDE Technical Wishes/Removing a template from a page using the VisualEditor|2]]), * покращення для полегшення розташування шаблона на сторінці ([[m:WMDE Technical Wishes/Finding and inserting templates|3]]) (для діалогів вставляння шаблона у [[Mw:Special:MyLanguage/Help:VisualEditor/User guide#Editing templates|візуальному редакторі]], [[Mw:Special:MyLanguage/Extension:WikiEditor#/media/File:VectorEditorBasic-en.png|редакторі вікітексту 2010]] і [[Mw:Special:MyLanguage/2017 wikitext editor|новому режимі вікітексту]]), * і покращення розширення підсвічування синтаксису [[Mw:Special:MyLanguage/Extension:CodeMirror|CodeMirror]] ([[m:WMDE Technical Wishes/Improved Color Scheme of Syntax Highlighting|4]], [[m:WMDE Technical Wishes/Bracket Matching|5]]) (доступному у вікі з напрямком письма зліва-направо). Усі ці зміни є частиною проєкту «[[m:WMDE Technical Wishes/Templates|Шаблони]]» команди [[m:WMDE Technical Wishes|WMDE Technical Wishes]]. Ми сподіваємося, що вони допоможуть вам у вашій роботі, і будемо раді почути ваші відгуки на сторінках обговорення цих проєктів. </div> - [[m:User:Johanna Strodt (WMDE)|Johanna Strodt (WMDE)]] 14:39, 28 лютого 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johanna Strodt (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=22907463 --> == Повідомлення щодо ратифікації та загальної поінформованості == Вітаємо, Фонду Вікімедіа відомо про неймовірні труднощі, які зараз переживає ваша спільнота. Війна та насильство забирають життя, руйнують будь-яке відчуття миру та підривають відчуття безпеки. Ми також розуміємо, що багато з вас продовжать робити внески у проекти та брати участь у процесах, щоб підтримати звичні рутини мирного часу. Згідно з [https://wikimediafoundation.org/news/2022/03/01/wikimedia-foundation-calls-for-continued-access-to-free-and-open-knowledge/ офіційним закликом] Фонду до продовження ​​надання доступу до вільних і відкритих знань протягом війни в Україні, ми підтримуємо наших волонтерів в Україні, Росії та в усьому світі, які вимагають негайного та мирного врегулювання конфлікту. Сьогодні ми повідомляємо про голосування за оновлені [https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal%20Code%20of%20Conduct/Enforcement%20guidelines настанови] щодо виконання [https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct Універсального Кодексу Поведінки] (УКП). Хоча ми продовжимо ділитися інформацією про УКП з вашою спільнотою, ми не очікуємо швидких відповідей чи реакцій, особливо за теперішніх подій. Голосування щодо ратифікації також не буде останнім шансом вплинути на настанови чи на сам УКП, оскільки обидва документи будуть переглядатись разом зі спільнотою щороку. Голосування за ратифікацію розпочнеться на [https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines/Voting SecurePoll] 7 березня 2022 року і закінчиться 21 березня 2022 року. Докладніші відомості щодо виборів та вимог до виборців [https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines/Voter_information знаходяться на Meta-Wiki]. Універсальний кодекс поведінки (УКП) пояснює базові принципи прийнятної поведінки для всієї спільноти. Переглянуті настанови, розроблені комітетом, що очолюється спільнотою, були опубліковані 24 січня 2022 року. У них сформульовані базові правила для всієї спільноти – водночас, ми пропонуємо спільнотам продовжувати вносити доповнення з урахуванням власної точки зору. Детальніше [https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct/Project про проект УКП можна прочитати тут]. Запрошуємо вас залишати коментарі на сторінках обговорення Meta-Wiki будь-якою мовою. Також ви можете зв’язатися з командою проекту через електронну пошту: ucocproject@wikimedia.org З повагою, Команда стратегії та управління руху Вікімедіа Фонд Вікімедіа (This message has been translated by a Ukrainian language translator and distributed by [[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 20:27, 7 березня 2022 (EET)) == Ukrainian DotM == <small>(sorry for English)</small> As a small symbolic gesture in favor of the Ukrainian population, the Italian community of Wikivoyage has decided to collaborate to push one Ukrainian city as Destination of the Month. The choice fell on [[Львів]] ([[:it:Leopoli]]) because from a touristic point of view, among the interesting historical Ukrainian cities, this is the one furthest away city from the current conflict and therefore (we hope) the one that will suffer the least damage and changes. Do you think this Wikivoyage community could also be interested in a similar initiative? --[[Користувач:Andyrom75|<span style="color:#BB0000; font-family:Papyrus; font-size:12px">'''Andyrom75'''</span>]] ([[Обговорення користувача:Andyrom75|oбговорення]]) 19:40, 12 березня 2022 (EET) == Wiki Loves Folklore 2022 ends tomorrow == [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|frameless|180px]] International photographic contest [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022| Wiki Loves Folklore 2022]] ends on 15th March 2022 23:59:59 UTC. This is the last chance of the year to upload images about local folk culture, festival, cuisine, costume, folklore etc on Wikimedia Commons. Watch out our social media handles for regular updates and declaration of Winners. ([https://www.facebook.com/WikiLovesFolklore/ Facebook] , [https://twitter.com/WikiFolklore Twitter ] , [https://www.instagram.com/wikilovesfolklore/ Instagram]) The writing competition Feminism and Folklore will run till 31st of March 2022 23:59:59 UTC. Write about your local folk tradition, women, folk festivals, folk dances, folk music, folk activities, folk games, folk cuisine, folk wear, folklore, and tradition, including ballads, folktales, fairy tales, legends, traditional song and dance, folk plays, games, seasonal events, calendar customs, folk arts, folk religion, mythology etc. on your local Wikipedia. Check if your [[:m:Feminism and Folklore 2022/Project Page|local Wikipedia is participating]] A special competition called '''Wiki Loves Falles''' is organised in Spain and the world during 15th March 2022 till 15th April 2022 to document local folk culture and [[:en:Falles|Falles]] in Valencia, Spain. Learn more about it on [[:ca:Viquiprojecte:Falles 2022|Catalan Wikipedia project page]]. We look forward for your immense co-operation. Thanks Wiki Loves Folklore international Team [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 16:41, 14 березня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Rockpeterson@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=22754428 --> == <section begin="announcement-header" />Join the Wikimedia Foundation Annual Plan conversations with Maryana Iskander<section end="announcement-header" /> == <section begin="announcement-content" /> :[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Annual Plan/2022-2023/Conversations/Announcement|''You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.'']] :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Annual Plan/2022-2023/Conversations/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Annual Plan/2022-2023/Conversations/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello, The [[m:Special:MyLanguage/Movement Communications|Movement Communications]] and [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance|Movement Strategy and Governance]] teams invite you to discuss the '''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Annual Plan/2022-2023/draft|2022-23 Wikimedia Foundation Annual Plan]]''', a plan of record for the Wikimedia Foundation's work. These conversations continue [[m:User:MIskander-WMF|Maryana Iskander]]'s [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Chief Executive Officer/Maryana’s Listening Tour|Wikimedia Foundation Chief Executive Officer listening tour]]. The conversations are about these questions: * The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia 2030|2030 Wikimedia Movement Strategy]] sets a direction toward "knowledge as a service" and "knowledge equity". The Wikimedia Foundation wants to plan according to these two goals. How do you think the Wikimedia Foundation should apply them to our work? * The Wikimedia Foundation continues to explore better ways of working at a regional level. We have increased our regional focus in areas like grants, new features, and community conversations. What is working well? How can we improve? * Anyone can contribute to the Movement Strategy process. Let's collect your activities, ideas, requests, and lessons learned. How can the Wikimedia Foundation better support the volunteers and affiliates working in Movement Strategy activities? You can find [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Annual Plan/2022-2023/draft/Your Input|'''the schedule of calls on Meta-wiki''']]. The information will be available in multiple languages. Each call will be open to anyone to attend. Live interpretation will be available in some calls. Best regards,<br /><section end="announcement-content" /> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 13:23, 15 квітня 2022 (EEST) == <section begin="announcement-header" />Movement Strategy and Governance News – Issue 6<section end="announcement-header"/> == <section begin="ucoc-newsletter"/> <div style = "line-height: 1.2"> <span style="font-size:200%;">'''Movement Strategy and Governance News'''</span><br> <span style="font-size:120%; color:#404040;">'''Issue 6, April 2022'''</span><span style="font-size:120%; float:right;">[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6|'''Read the full newsletter''']]</span> ---- Welcome to the sixth issue of Movement Strategy and Governance News! This revamped newsletter distributes relevant news and events about the Movement Charter, Universal Code of Conduct, Movement Strategy Implementation grants, Board of trustees elections and other relevant MSG topics. This Newsletter will be distributed quarterly, while the more frequent Updates will also be delivered weekly. Please remember to subscribe [[m:Special:MyLanguage/Global message delivery/Targets/MSG Newsletter Subscription|here]] if you would like to receive future issues of this newsletter. </div><div style="margin-top:3px; padding:10px 10px 10px 20px; background:#fffff; border:2px solid #808080; border-radius:4px; font-size:100%;"> *'''Leadership Development -''' A Working Group is Forming! - The application to join the Leadership Development Working Group closed on April 10th, 2022, and up to 12 community members will be selected to participate in the working group. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A1|continue reading]]) *'''Universal Code of Conduct Ratification Results are out! -''' The global decision process on the enforcement of the UCoC via SecurePoll was held from 7 to 21 March. Over 2,300 eligible voters from at least 128 different home projects submitted their opinions and comments. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A2|continue reading]]) *'''Movement Discussions on Hubs -''' The Global Conversation event on Regional and Thematic Hubs was held on Saturday, March 12, and was attended by 84 diverse Wikimedians from across the movement. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A3|continue reading]]) *'''Movement Strategy Grants Remain Open! -''' Since the start of the year, six proposals with a total value of about $80,000 USD have been approved. Do you have a movement strategy project idea? Reach out to us! ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A4|continue reading]]) *'''The Movement Charter Drafting Committee is All Set! -''' The Committee of fifteen members which was elected in October 2021, has agreed on the essential values and methods for its work, and has started to create the outline of the Movement Charter draft. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A5|continue reading]]) *'''Introducing Movement Strategy Weekly -''' Contribute and Subscribe! - The MSG team have just launched the updates portal, which is connected to the various Movement Strategy pages on Meta-wiki. Subscriber to get up-to-date news about the various ongoing projects. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A6|continue reading]]) *'''Diff Blogs -''' Check out the most recent publications about Movement Strategy on Wikimedia Diff. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A7|continue reading]]) </div><section end="ucoc-newsletter"/> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 15:23, 23 квітня 2022 (EEST) === Next steps: Universal Code of Conduct (UCoC) and UCoC Enforcement Guidelines === ---- Hi there. Here comes more information about next steps when it comes the UCoC Enforcement Guidelines. --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 22:38, 25 квітня 2022 (EEST) ---- After reviewing vote results and accompanying comments, the Community Affairs Committee decided to launch a fresh round of community consultations. After that, the refined text of the Guidelines will be put for another vote. The comments have shown that community members unequivocally support creating a safe and welcoming culture that stops hostile and toxic behaviour, supports victims of such actions, and encourages good-faith people to be productive on the Wikimedia projects. While the results did show that support for the UCoC Guidelines exceeded the required 50%+1 vote, the comments highlighted that further revisions would be required to have strong community support to follow through with enforcement. Therefore the Committee instructed the Foundation to: Conduct another round of community consultations, and put the newly-refined Guidelines for a community vote. The WMF team will seek feedback on four topics that stood out among the voter comments. You can learn more about the four topics and the Committee's findings on [https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Foundation_Board_noticeboard/April_2022_-_Board_of_Trustees_on_Next_steps:_Universal_Code_of_Conduct_(UCoC)_and_UCoC_Enforcement_Guidelines this Meta page]. == <section begin="announcement-header" />2022 Board of Trustees Call for Candidates<section end="announcement-header" /> == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Call for Candidates/Short|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Call for Candidates/Short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Call for Candidates/Short}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Board of Trustees seeks candidates for the 2022 Board of Trustees election. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Announcement/Call_for_Candidates|'''Read more on Meta-wiki.''']] The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022|2022 Board of Trustees election]] is here! Please consider submitting your candidacy to serve on the Board of Trustees. The Wikimedia Foundation Board of Trustees oversees the Wikimedia Foundation's operations. Community-and-affiliate selected trustees and Board-appointed trustees make up the Board of Trustees. Each trustee serves a three year term. The Wikimedia community has the opportunity to vote for community-and-affiliate selected trustees. The Wikimedia community will vote to fill two seats on the Board in 2022. This is an opportunity to improve the representation, diversity, and expertise of the Board as a team. Who are potential candidates? Are you a potential candidate? Find out more on the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Apply to be a Candidate|Apply to be a Candidate page]]. Thank you for your support, Movement Strategy and Governance on behalf of the Elections Committee and the Board of Trustees<br /><section end="announcement-content" /> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 20:28, 25 квітня 2022 (EEST) == Поговорімо про Стаціонарні покращення == [[File:New table of contents shown on English wikipedia.png|thumb]] Привіт! Чи помітили ви, що деякі вікі мають інакший інтерфейс стаціонарної версії? Вам цікаво, що буде далі? Можливо, у вас є запитання чи ідеї щодо дизайну чи технічного боку справи? Приєднуйтеся на онлайн-зустріч з командою, яка працює над [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|Стаціонарними покращеннями]]! Вона відбудеться '''29 квітня 2022 о 16:00 й 21:00 EEST''' у Zoom. '''[https://wikimedia.zoom.us/j/88045453898 Натисніть тут, щоб приєднатись]'''. ID зустрічі: 88045453898 [https://wikimedia.zoom.us/u/kcOMICmyyA Дзвінок з телефона]. '''Програма''' * Новини про найсвіжіші розробки * Запитання й відповіді, обговорення '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки вестимуться у [https://docs.google.com/document/d/1G4tfss-JBVxyZMxGlOj5MCBhOO-0sLekquFoa2XiQb8/edit# файлі Google Документів]. Вестиме цю зустріч [[mw:User:OVasileva_(WMF)|Ольга Васильєва]] (менеджерка продукту). Презентація буде англійською. Ми можемо відповісти на запитання англійською, французькою, італійською й польською. Якщо ви б хотіли поставити запитання заздалегідь, додайте їх на [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінку обговорення]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. На цій зустрічі діє як [[foundation:Friendly_space_policy|Політика дружнього простору]], так і [[mw:Special:MyLanguage/Code_of_Conduct|Кодекс поведінки]] технічних просторів Вікімедіа. Zoom підлягає [[foundation:Privacy_policy|політиці конфіденційності ФВМ]]. Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|обговорення]]) 05:39, 27 квітня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Coming soon: Improvements for templates == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> <!--T:11--> [[File:Overview of changes in the VisualEditor template dialog by WMDE Technical Wishes.webm|thumb|Фундаментальні зміни у діалоговому віконці шаблону.]] Привіт! У вашій вікі скоро станеться більше змін, які стосуються шаблонів: [[mw:Special:MyLanguage/Help:VisualEditor/User guide#Editing templates|'''Діалогове віконце шаблону''' у візуальному редакторі]] й у [[mw:Special:MyLanguage/2017 wikitext editor|редакторі вікітексту 2017]] (бета) буде '''ґрунтовно покращене''': Це має допомогти користувачам краще розуміти, що шаблони від них очікує, як його переглядати, як додавати параметри. * [[metawiki:WMDE Technical Wishes/VisualEditor template dialog improvements|сторінка проєкту]], [[metawiki:Talk:WMDE Technical Wishes/VisualEditor template dialog improvements|сторінка обговорення]] Для '''підсвічуванні синтаксису''' (розширення [[mw:Special:MyLanguage/Extension:CodeMirror|CodeMirror]]) у своїх налаштуваннях ви можете увімкнути кольорову схему '''для дальтоніків'''. * [[metawiki:WMDE Technical Wishes/Improved Color Scheme of Syntax Highlighting#Color-blind_mode|сторінка проєкту]], [[metawiki:Talk:WMDE Technical Wishes/Improved Color Scheme of Syntax Highlighting|сторінка обговорення]] Впровадження заплановане на 10 може. Це останній набір покращень від команди [[m:WMDE Technical Wishes|WMDE Technical Wishes]] у [[m:WMDE Technical Wishes/Templates|її роботі над шаблонами]]. Ми будемо раді почути ваші відгуки на наших сторінках обговорення! </div> -- [[m:User:Johanna Strodt (WMDE)|Johanna Strodt (WMDE)]] 14:14, 29 квітня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johanna Strodt (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=23222263 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Editing news 2022 #1</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="message"/><i>[[metawiki:VisualEditor/Newsletter/2022/April|Read this in another language]] • [[m:VisualEditor/Newsletter|Subscription list for this multilingual newsletter]]</i> [[File:Junior Contributor New Topic Tool Completion Rate.png|thumb|New editors were more successful with this new tool.]] The [[mw:Special:MyLanguage/Help:DiscussionTools#New discussion tool|New topic tool]] helps editors create new ==Sections== on discussion pages. New editors are more successful with this new tool. You can [[mw:Talk pages project/New topic#21 April 2022|read the report]]. Soon, the Editing team will offer this to all editors at the 20 Wikipedias that participated in the test. You will be able to turn it off at [[Special:Preferences#mw-prefsection-editing-discussion]].<section end="message"/> </div> [[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] 21:55, 2 травня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=22019984 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Wikimedia Foundation Board of Trustees election 2022 - Call for Election Volunteers</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Election Volunteers/2022/Call for Election Volunteers|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Election Volunteers/2022/Call for Election Volunteers|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Strategy and Governance/Election Volunteers/2022/Call for Election Volunteers}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Movement Strategy and Governance team is looking for community members to serve as election volunteers in the upcoming Board of Trustees election. The idea of the Election Volunteer Program came up during the 2021 Wikimedia Board of Trustees Election. This program turned out to be successful. With the help of Election Volunteers we were able to increase outreach and participation in the election by 1,753 voters over 2017. Overall turnout was 10.13%, 1.1 percentage points more, and 214 wikis were represented in the election. There were a total of 74 wikis that did not participate in 2017 that produced voters in the 2021 election. Can you help increase the participation even more? Election volunteers will help in the following areas: * Translate short messages and announce the ongoing election process in community channels * Optional: Monitor community channels for community comments and questions Volunteers should: * Maintain the friendly space policy during conversations and events * Present the guidelines and voting information to the community in a neutral manner Do you want to be an election volunteer and ensure your community is represented in the vote? Sign up [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Election Volunteers/About|here]] to receive updates. You can use the [[m:Special:MyLanguage/Talk:Movement Strategy and Governance/Election Volunteers/About|talk page]] for questions about translation.<br /><section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Поговорімо про Стаціонарні покращення == [[File:WP20Symbols MediaWiki light background.svg|200px|right]] Привіт! Чи помітили ви, що деякі вікі мають [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements|інакший інтерфейс стаціонарної версії]]? Вам цікаво, що буде далі? Можливо, у вас є запитання чи ідеї щодо дизайну чи технічного боку справи? Приєднуйтеся на онлайн-зустріч з командою, яка працює над Стаціонарними покращеннями! Вона відбудеться '''17 травня 2022 о [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20220517T1200 12:00 UTC] й [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20220517T1900 19:00 UTC]''' у Zoom. '''[https://wikimedia.zoom.us/j/86217494304 Натисніть тут, щоб приєднатись]'''. ID зустрічі: 86217494304 [https://wikimedia.zoom.us/u/k7CirSh8W Дзвінок з телефона]. '''Програма''' * Новини про найсвіжіші розробки * Запитання й відповіді, обговорення '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки вестимуться у [https://docs.google.com/document/d/1G4tfss-JBVxyZMxGlOj5MCBhOO-0sLekquFoa2XiQb8/edit# файлі Google Документів]. Вестиме цю зустріч [[User:OVasileva (WMF)|Ольга Васильєва]] (менеджерка продукту). Презентація буде англійською. Ми можемо відповісти на запитання англійською, італійською, польською, а також (лише на першій зустрічі) фарсі, в'єтнамською, і (лише на другій) португальською, іспанською, російською. Якщо ви б хотіли поставити запитання заздалегідь, додайте їх на [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop Improvements|сторінку обговорення]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. На цій зустрічі діє як [[foundation:Friendly_space_policy|Політика дружнього простору]], так і [[mw:Special:MyLanguage/Code of Conduct|Кодекс поведінки]] технічних просторів Вікімедіа. Zoom підлягає [[foundation:Privacy_policy|політиці конфіденційності ФВМ]]. Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|обговорення]]) 10:44, 14 травня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Звіт про відгуки виборців під час ратифікації Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки (УКП) == <section begin="announcement-content" /> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Voting/Report/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Voting/Report/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Привіт усім! Команда проєкту Універсального кодексу поведінки (УКП) завершила аналіз відгуків, що подавалися під час ратифікаційного голосування щодо Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки. Після завершення укладання редакції Настанов із правозастосування УКП у 2022 році, вікімедійна спільнота провела голосування щодо настанов. Свої голоси подали виборці з 137 спільнот, 9 найбільшими з яких були англійська, німецька, французька, російська, польська, іспанська, китайська, японська, італійська Вікіпедії та Мета-вікі. Ті, хто голосували, мали можливість залишити коментарі щодо тексту редакції. 658 учасників залишили коментарі. 77% коментарів написані англійською. Виборці залишили коментар 24 мовами, найбільше англійською (508), німецькою (34), японською (28), французькою (25) та російською (12). Звіт буде надіслано редакційному комітету, який перегляне настанови з правозастосування на основі отриманого від спільноти відгуку під час нещодавнього голосування. Публічна версія звіту [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Voting/Report|'''опублікована на Мета-вікі тут''']]. Звіт доступний у перекладах на Мета-вікі. {{int:please-translate}} Ще раз дякуємо усім, хто взяли участь у голосуванні й обговореннях. Ми запрошуємо усіх долучатися до наступних обговорень спільноти. Більше інформації про Універсальний кодекс поведінки та Настанови з правозастосування можна знайти [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Project|на Мета-вікі]]. Від імені команди проєкту Універсального кодексу поведінки<br /><section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 13:56, 26 травня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Зміни Настанов з правозастосування Універсального кодексу поведінки (УКП) == <section begin="announcement-content" /> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Revision discussions/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Revision discussions/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Привіт усім! Хочемо ознайомити вас із новинами щодо роботи над Настановами з правозастосування Універсального кодексу поведінки. Після завершення березневого голосування спільнотою щодо настанов, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Community Affairs Committee|Комітет зі справ спільноти (КСС)]] Ради [https://lists.wikimedia.org/hyperkitty/list/wikimedia-l@lists.wikimedia.org/thread/JAYQN3NYKCHQHONMUONYTI6WRKZFQNSC/ попросив, щоб деякі місця настанов були покращені] перед фінальним розглядом Радою. Ці місця виявлені на основі обговорень спільноти та коментарів, які писали під час голосування. КСС також просить про перегляд контроверсійної примітки у пункті 3.1 самого УКП. Ще раз висловлюємо вдячність усім, хто голосували, особливо тим, хто залишили конструктивні відгуки й коментарі! Команда проєкту працює з Радою над тим, щоб визначити часові рамки цієї роботи і повідомить про них наступного місяця. Члени двох попередніх [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Drafting committee|редакційних комітетів УКП]] щедро погодилися виділити час, щоб допомогти з покращеннями настанов. Ви можете почитати більше про них і їхню роботу [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Drafting committee#Revisions_Committee|тут]], а також почитати [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Drafting_committee/Phase_2_meeting_summaries#2022|нотатки з їх щотижневих зустрічей у 2022]]. Вікімедійці дали багато цінних коментарів під час голосування та в інших обговореннях. Зважаючи на розмір та різноманіття спільноти Вікімедіа, існує ще більше голосів, які можуть подати ідеї того, як покращити настанови із правозастосування, і ще цінніші ідеї щодо самого процесу. Щоб допомогти Комітету змін визначити покращення, просимо дати відповідь на кілька запитань від комітету. Завітайте на сторінки Мета-вікі ([[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines/Revision_discussions|Обговорення змін Настанов із правозастосування]], [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Policy text/Revision_discussions|Обговорення змін тексту політики]]), щоб донести свої думки до комітету — дуже важливо, щоб було почуто точки зору з різних спільнот, перш ніж комітет почне писати пропозиції нової редакції. Від імені Команди проєкту УКП <br /><section end="announcement-content" /> Thank you @[[User:Ата|Ата]] for your translation! --[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 00:33, 3 червня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Новини Стаціонарних покращень == [[File:Table of contents shown on English Wikipedia 02.webm|thumb]] Привіт. Хочу поділитися новинами про проєкт [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|стаціонарних покращень]], над яким упродовж останніх кількох років працює Веб-команда Фонду Вікімедіа. Нашу роботу майже завершено! 🎉 Ми б хотіли, щоб ці покращення стали стандартними для читачів та редакторів у всіх вікі. <span style="background-color:#fc3;">Упродовж наступних тижнів ми почнемо обговорення у більшій кількості вікі, у тому числі у вашій. 🗓️</span> Ми радо прочитаємо ваші пропозиції! Цілі цього проєкту — зробити інтерфейс більш дружнім і комфортним для читачів і корисним для досвідчених користувачів. Проєкт складається з серії покращень функцій, які полегшують читання й ознайомлення, навігацію на сторінці, пошук, перемикання між мовами, використання вкладок статті та меню користувача та інше. Ці покращення уже є видимими за замовчуванням для читачів понад 30 вікі, у тому числі Вікіпедій [[:fr:|французькою]], [[:pt:|португальською]] та [[:fa:|фарсі]]. Зміни застосовуються лише до [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=vector}} векторного] оформлення. Користувачів [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=monobook}} Monobook] чи [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=timeless}} Timeless] вони не зачіпають. ; Найновіші функції * [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Features/Table of contents|Зміст]] — до нашої версії легше досягнутись, по ній легше орієнтуватись і переміщатись на сторінці без потреби її прокручувати. Ми зараз тестуємо його у пілотних вікі. Він також доступний редакторам, які увімкнули собі тему Вектор 2022. * [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Features/Page tools|Інструменти сторінки]]. Існує два види посилань на бічній панелі. Є дії й інструменти для окремих сторінок (як-от [[Special:RecentChangesLinked|Пов'язані зміни]]), і є посилання, які стосуються всієї вікі (як-то [[Special:RecentChanges|Нові редагування]]). Ми збираємося розділити їх на два інтуїтивні меню. ; Як увімкнути покращення [[File:Desktop Improvements - how to enable globally.png|thumb|[[Special:GlobalPreferences#mw-prefsection-rendering|{{int:globalpreferences}}]]]] * Можна увімкнути це персонально, вибравши "{{int:skinname-vector-2022}}" на [[Special:Preferences#mw-prefsection-rendering|вкладці Вигляд у налаштуваннях]]. Можна увімкнути це для всі вікі одразу, скориставшись [[Special:GlobalPreferences#mw-prefsection-rendering|глобальними налаштуваннями]]. * У вікі, де зміни видимі за замовчуванням для всіх, користувачі, що увійшли в систему, завжди можуть вимкнути їх і повернутися до старого Вектора. У новому Векторі є легкодоступне посилання на бічній панелі. ; Дізнатися більше і відвідати наші події Якщо ви хочете слідкувати за розвитком нашого проєкту, то можете [[mw:Special:Newsletter/28/subscribe|підписатися на нашу розсилку новин]]. Ви можете ознайомитися зі [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінками проєкту]], переглянути [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Frequently_asked_questions|наші ЧаПи]], написати на [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінці обговорення проєкту]], а також [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements/Updates/Talk to Web|завітати на онлайн-зустріч з нами]]. дякую! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|обговорення]]) 05:25, 21 червня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Results of Wiki Loves Folklore 2022 is out! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {{int:please-translate}} [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] Hi, Greetings The winners for '''[[c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022|Wiki Loves Folklore 2022]]''' is announced! We are happy to share with you winning images for this year's edition. This year saw over 8,584 images represented on commons in over 92 countries. Kindly see images '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022/Winners|here]]''' Our profound gratitude to all the people who participated and organized local contests and photo walks for this project. We hope to have you contribute to the campaign next year. '''Thank you,''' '''Wiki Loves Folklore International Team''' --[[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 19:13, 4 липня 2022 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tiven2240@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=23454230 --> == Пропозиції тверджень для Виборчого компасу 2022 == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Propose statements for the 2022 Election Compass| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Propose statements for the 2022 Election Compass|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Propose statements for the 2022 Election Compass}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Усім привіт, [https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Community_Voting/Election_Compass/uk Запрошуємо волонтерів пропонувати твердження], які будуть використані у Виборчому компасі на [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022|виборах до Ради повірених у 2022 році]]. Виборчий компас – це інструмент, що допомагає виборцям обирати кандидатів, які найкраще відповідають їхнім переконанням і поглядам. Члени вікіспільноти пропонуватимуть твердження, щодо яких кандидати мають надати відповіді, використовуючи шкалу Лайкерта (погоджуюся/нейтрально/не погоджуюся). Відповіді кандидатів на твердження будуть додані до Виборчого компасу. Виборці зможуть користуватися компасом, додаючи свої відповіді стосовно тверджень (погоджуюся/нейтрально/не погоджуюся). Як результат, компас покаже кандидатів, що найкраще відповідають переконанням і поглядам виборця. Розклад подій для Виборчого компасу: 8–20 липня: Волонтери пропонують твердження для Виборчого компасу 21–22 липня: Виборчий комітет переглядає твердження, чи зрозумілими вони є і чи немає таких, що не відповідають тематиці виборів 23 липня – 1 серпня: волонтери голосують за твердження 2–4 серпня: Виборчий комітет обирає топ-15 тверджень 5–12 серпня: кандидати визначають свої позиції стосовно тверджень 15 серпня: Виборчий компас відкритий для виборців, які можуть використовувати його, щоб визначитися з голосуванням Виборчий комітет визначить топ-15 тверджень на початку серпня. Виборчий комітет спостерігатиме за процесом за підтримки Команди Стратегії вікіруху та урядування. Зокрема Команда перевірить, чи запитання є зрозумілими, чи немає повторів, одруків тощо. З найкращими побажаннями, Команда Стратегії вікіруху та урядування ''Це повідомлення надіслане від імені спеціальної групи з відбору до Ради та Виборчого комітету''<br /><section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 15:27, 12 липня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == <section begin="announcement-header" /> Оголошення шести кандидатів на вибори до Ради повірених 2022<section end="announcement-header" /> == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the six candidates for the 2022 Board of Trustees election/Short| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the six candidates for the 2022 Board of Trustees election/Short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the six candidates for the 2022 Board of Trustees election/Short}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Усім привіт, Представники афіліатів завершили голосування. Оголошуємо відібраних кандидатів до Ради повірених у 2022 році: * Tobechukwu Precious Friday ([[:m:User:Tochiprecious|Tochiprecious]]) * Farah Jack Mustaklem ([[:m:User:Fjmustak|Fjmustak]]) * Shani Evenstein Sigalov ([[:m:User:Esh77|Esh77]]) * Kunal Mehta ([[:m:User:Legoktm|Legoktm]]) * Michał Buczyński ([[:m:User:Aegis Maelstrom|Aegis Maelstrom]]) * Mike Peel ([[:m:User:Mike Peel|Mike Peel]]) Ви можете переглянути більше інформації про [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Results|Результати]] і [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Stats|Статистику]] цих виборів до Ради. Організації-афіліати обрали представників, які голосували від імені афіліата. У середині червня представники афіліатів запропонували запитання для кандидатів. Відповіді, які надали кандидати, а також інформація від Аналітичного комітету стала в пригоді представникам, коли вони приймали рішення. Будь ласка, знайдіть хвилину, щоб із вдячністю усвідомити внесок представників афіліатів та членів Аналітичного комітету – їхню участь у цьому процесі та допомогу з тим, щоб розширити можливості та різноманітність Ради повірених. Ці години волонтерської роботи об’єднують нас у розумінні та баченні. Дякуємо за те, що долучилися. Дякуємо членам спільноти, які зголосилися бути кандидатами до Ради повірених. Це далеко не легке рішення – приєднатися до Ради повірених. Час і відданість, яку демонструють кандидати, свідчить про рівень їхньої відповідальності перед вікірухом. Вітання кандидатам, які були відібрані. Багато-багато шани і вдячності до кандидатів, яких не відібрали. Будь ласка, будьте лідерами у Вікімедіа і надалі. Що виборці можуть робити відтепер? [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Results|Перегляньте результати відбіркового процесу афіліатами]]. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the six candidates for the 2022 Board of Trustees election|Читайте більше про наступні кроки у виборах Ради повірених у 2022 році]]. З найкращими побажаннями, Команда Стратегії вікіруху та урядування ''Це повідомлення надіслане від імені спеціальної групи з відбору до Ради та Виборчого комітету''<br /><section end="announcement-content" /> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 22:50, 20 липня 2022 (EEST) == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Movement Strategy and Governance News – Issue 7</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="msg-newsletter"/> <div style = "line-height: 1.2"> <span style="font-size:200%;">'''Movement Strategy and Governance News'''</span><br> <span style="font-size:120%; color:#404040;">'''Issue 7, July-September 2022'''</span><span style="font-size:120%; float:right;">[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7|'''Read the full newsletter''']]</span> ---- Welcome to the 7th issue of Movement Strategy and Governance News! The newsletter distributes relevant news and events about the implementation of Wikimedia's [[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy/Initiatives|Movement Strategy recommendations]], other relevant topics regarding Movement governance, as well as different projects and activities supported by the Movement Strategy and Governance (MSG) team of the Wikimedia Foundation. The MSG Newsletter is delivered quarterly, while the more frequent [[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy/Updates|Movement Strategy Weekly]] will be delivered weekly. Please remember to subscribe [[m:Special:MyLanguage/Global message delivery/Targets/MSG Newsletter Subscription|here]] if you would like to receive future issues of this newsletter. </div><div style="margin-top:3px; padding:10px 10px 10px 20px; background:#fffff; border:2px solid #808080; border-radius:4px; font-size:100%;"> * '''Movement sustainability''': Wikimedia Foundation's annual sustainability report has been published. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A1|continue reading]]) * '''Improving user experience''': recent improvements on the desktop interface for Wikimedia projects. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A2|continue reading]]) * '''Safety and inclusion''': updates on the revision process of the Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A3|continue reading]]) * '''Equity in decisionmaking''': reports from Hubs pilots conversations, recent progress from the Movement Charter Drafting Committee, and a new white paper for futures of participation in the Wikimedia movement. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A4|continue reading]]) * '''Stakeholders coordination''': launch of a helpdesk for Affiliates and volunteer communities working on content partnership. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A5|continue reading]]) * '''Leadership development''': updates on leadership projects by Wikimedia movement organizers in Brazil and Cape Verde. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A6|continue reading]]) * '''Internal knowledge management''': launch of a new portal for technical documentation and community resources. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A7|continue reading]]) * '''Innovate in free knowledge''': high-quality audiovisual resources for scientific experiments and a new toolkit to record oral transcripts. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A8|continue reading]]) * '''Evaluate, iterate, and adapt''': results from the Equity Landscape project pilot ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A9|continue reading]]) * '''Other news and updates''': a new forum to discuss Movement Strategy implementation, upcoming Wikimedia Foundation Board of Trustees election, a new podcast to discuss Movement Strategy, and change of personnel for the Foundation's Movement Strategy and Governance team. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A10|continue reading]]) </div><section end="msg-newsletter"/> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]]--11:10, 25 липня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Голосування за твердження для Виборчого компасу == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Vote for Election Compass Statements| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Vote for Election Compass Statements|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Vote for Election Compass Statements}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Усім привіт, Запрошуємо волонтерів голосувати за твердження, які будуть використані у Виборчому компасі на [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022|виборах до Ради повірених у 2022 році]]. Ви можете [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Community_Voting/Election_Compass/Statements|проголосувати за твердження, які в би хотіли бачити доданими у Виборчий компас на Мета-вікі]]. Виборчий компас – це інструмент, що допомагає виборцям обирати кандидатів, які найкраще відповідають їхнім переконанням і поглядам. Члени вікіспільноти запропонують твердження, щодо яких кандидати мають надати відповіді, використовуючи шкалу Лайкерта (погоджуюся/нейтрально/не погоджуюся). Відповіді кандидатів на твердження будуть додані до Виборчого компасу. Виборці зможуть користуватися компасом, додаючи свої відповіді стосовно тверджень (погоджуюся/нейтрально/не погоджуюся). Як результат, компас покаже кандидатів, що найкраще відповідають переконанням і поглядам виборця. Розклад подій для Виборчого компасу: *<s>8–20 липня: Волонтери пропонують твердження для Виборчого компасу</s> *<s>21–22 липня: Виборчий комітет переглядає твердження, чи зрозумілими вони є і чи немає таких, що не відповідають тематиці виборів</s> *23 липня – 1 серпня: волонтери голосують за твердження *2–4 серпня: Виборчий комітет обирає топ-15 тверджень *5–12 серпня: кандидати визначають свої позиції стосовно тверджень *15 серпня: Виборчий компас відкритий для виборців, які можуть використовувати його, щоб визначитися з голосуванням Виборчий комітет визначить топ-15 тверджень на початку серпня. З найкращими побажаннями, Команда Стратегії вікіруху та урядування ''Це повідомлення надіслане від імені спеціальної групи з відбору до Ради та Виборчого комітету'' <section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 14:44, 27 липня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Delay of the 2022 Wikimedia Foundation Board of Trustees election</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Delay of Board of Trustees election| You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Delay of Board of Trustees election|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Delay of Board of Trustees election}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hi all, I am reaching out to you today with an update about the timing of the voting for the Board of Trustees election. As many of you are already aware, this year we are offering an [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Community_Voting/Election_Compass|Election Compass]] to help voters identify the alignment of candidates on some key topics. Several candidates requested an extension of the character limitation on their responses expanding on their positions, and the Elections Committee felt their reasoning was consistent with the goals of a fair and equitable election process. To ensure that the longer statements can be translated in time for the election, the Elections Committee and Board Selection Task Force decided to delay the opening of the Board of Trustees election by one week - a time proposed as ideal by staff working to support the election. Although it is not expected that everyone will want to use the Election Compass to inform their voting decision, the Elections Committee felt it was more appropriate to open the voting period with essential translations for community members across languages to use if they wish to make this important decision. The voting will open on August 23 at 00:00 UTC and close on September 6 at 23:59 UTC. Best regards, Matanya, on behalf of the Elections Committee <section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 13:31, 17 серпня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Invitation to join the Movement Strategy Forum == Hello everyone, [https://forum.movement-strategy.org/ The Movement Strategy Forum] (MS Forum) is a multilingual collaborative space for all conversations about Movement Strategy implementation. We are inviting all Movement participants to collaborate on the MS Forum. The goal of the forum is to build community collaboration, using an inclusive multilingual platform. The [https://meta.wikimedia.org/wiki/Movement_Strategy Movement Strategy] is a collaborative effort to imagine and build the future of the Wikimedia Movement. Anyone can contribute to the Movement Strategy, from a comment to a full-time project. Join this forum with your Wikimedia account, engage in conversations, and ask questions in your language. The Movement Strategy and Governance team (MSG) launched the proposal for the MS Forum in May 2022. There was a 2-month community review period, which ended on 24 July 2022. The community review process included several questions that resulted in interesting conversations. You can read the [https://forum.movement-strategy.org/t/ms-forum-community-review-report/1436 Community Review Report]. We look forward to seeing you at the MS Forum! Best regards, Movement Strategy and Governance team --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 10:58, 22 серпня 2022 (EEST) == Розпочалося голосування спільнотою на виборах до Ради повірених == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/The 2022 Board of Trustees election Community Voting period is now open| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/The 2022 Board of Trustees election Community Voting period is now open|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/The 2022 Board of Trustees election Community Voting period is now open}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Усім привіт, Голосування спільнотою на [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022|виборах]] до Ради повірених розпочате. Наводимо кілька корисних посилань, щоб ви могли отримати необхідну для голосування інформацію: * Спробуйте скористатися [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Community_Voting/Election_Compass|Виборчим компасом]], що показує позицію кандидатів стосовно 15 різних тем. * Прочитайте [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Candidates|звернення кандидатів]] [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Affiliate_Organization_Participation/Candidate_Questions|та їхні відповіді на запитання від афіліатів]]. * [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Apply to be a Candidate|Дізнайтеся більше про навички, які очікуються від повірених Ради]], і наскільки кандидати відповідають цим навичкам згідно з [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Candidates|висновками Аналітичного комітету]]. Якщо ви готові проголосувати, то можете перейти до [[Special:SecurePoll/vote/Wikimedia_Foundation_Board_Elections_2022| перейти на сторінку голосування SecurePoll]]. '''Ви можете голосувати з 23 серпня о 00:00 UTC до 6 вересня о 23:59 UTC.''' Щоб дізнатися, чи відповідаєте ви критеріям права голосу, будь ласка, перегляньте [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Voter_eligibility_guidelines|Критерії права голосу]]. З найкращими побажаннями, Команда Стратегії вікіруху та урядування ''Це повідомлення надіслане від імені спеціальної групи з відбору до Ради та Виборчого комітету''<br /><section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 17:01, 23 серпня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> === <section begin="announcement-header" /> The 2022 Board of Trustees election Community Voting is about to close<section end="announcement-header" /> === <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/The 2022 Board of Trustees election Community Voting is about to Close| You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/The 2022 Board of Trustees election Community Voting about to Close|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/The 2022 Board of Trustees election Community Voting is about to Close}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello, The Community Voting period of the 2022 Board of Trustees election started on August 23, 2022, and will close on September 6, 2022 23:59 UTC. There’s still a chance to participate in this election. If you did not vote, please visit the [[Special:SecurePoll/vote/Wikimedia_Foundation_Board_Elections_2022|SecurePoll voting page]] to vote now. To see about your voter eligibility, please visit the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Voter_eligibility_guidelines|voter eligibility page]]. If you need help in making your decision, here are some helpful links: * Try the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Community_Voting/Election_Compass|Election Compass]], showing how candidates stand on 15 different topics. * Read the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Candidates|candidate statements]] and [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Affiliate_Organization_Participation/Candidate_Questions|answers to Affiliate questions]]. *[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Apply to be a Candidate|Learn more about the skills the Board seek]] and how the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Candidates|Analysis Committee found candidates align with those skills]] * [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Campaign_Videos|Watch the videos of the candidates answering questions proposed by the community]]. Best, Movement Strategy and Governance<section end="announcement-content" /> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 19:22, 1 вересня 2022 (EEST) == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Revised Enforcement Draft Guidelines for the Universal Code of Conduct</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello everyone, The [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Drafting committee#Revisions Committee|Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines Revisions committee]] is requesting comments regarding the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|'''Revised Enforcement Draft Guidelines for the Universal Code of Conduct (UCoC)''']]. This review period will be open from '''8 September 2022 until 8 October 2022.''' The Committee collaborated to revise these draft guidelines based on input gathered from the community discussion period from May through July, as well as the community vote that concluded in March 2022. The revisions are focused on the following four areas: # To identify the type, purpose, and applicability of the UCoC training; # To simplify the language for more accessible translation and comprehension by non-experts; # To explore the concept of affirmation, including its pros and cons; # To review the balancing of the privacy of the accuser and the accused The Committee requests comments and suggestions about these revisions by '''8 October 2022'''. From there, the Revisions Committee anticipates further revising the guidelines based on community input. '''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|Find the Revised Guidelines on Meta]], and a [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Comparison|comparison page in some languages.''']] Everyone may share comments in a number of places. Facilitators welcome comments in any language on [[m:Special:MyLanguage/Talk:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|the Revised Enforcement Guidelines talk page]]. Comments can also be shared on talk pages of translations, at local discussions, or during conversation hours. There are a series of [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Conversation hours|'''conversation hours''']] planned about the Revised Enforcement Guidelines; please see Meta for the times and details. The facilitation team supporting this review period hopes to reach a large number of communities. If you do not see a conversation happening in your community, please organize a discussion. Facilitators can assist you in setting up the conversations. Discussions will be summarized and presented to the drafting committee every two weeks. The summaries will be published [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Drafting committee/Digests|here]].<section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 17:08, 12 вересня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == The Vector 2022 skin as the default in two weeks? == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> [[File:Wikimania 2022 Vector (2022) Presentation.pdf|thumb|The slides for our presentation at Wikimania 2022|page=26]] Hello. I'm writing on behalf of the [[mw:Reading/Web|Wikimedia Foundation Web team]]. '''In two weeks, we would like to make the Vector 2022 skin the default on this wiki.''' We have been working on it for the past three years. So far, it has been the default on more than 30 wikis, including sister projects, all accounting for more than 1 billion pageviews per month. On average [[phab:T317529#8246686|87% of active logged-in users]] of those wikis use Vector 2022. It would become the default for all logged-out users, and also all logged-in users who currently use Vector legacy. Logged-in users can at any time switch to [[Special:Preferences#mw-prefsection-rendering|any other skins]]. No changes are expected for users of these skins. <div style="width:100%; margin:auto;"><gallery widths="220" heights="150" mode="packed" caption="Top of an article"> Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2010 top.png|Vector legacy (current default) Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2022 top.png|Vector 2022 </gallery><gallery widths="220" heights="150" mode="packed" caption="A section of an article"> Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2010 scrolled.png|Vector legacy (current default) Screenshot Historia da moeda do Tíbet - 2022-09-22 - Vector 2022 scrolled.png|Vector 2022 </gallery></div> === About the skin === '''[Why is a change necessary]''' The current default skin meets the needs of the readers and editors as these were 13 years ago. Since then, new users have begun using Wikimedia projects. [https://diff.wikimedia.org/2022/08/18/prioritizing-equity-within-wikipedias-new-desktop/ The old Vector doesn't meet their needs.] '''[Objective]''' The objective for the new skin is to make the interface more welcoming and comfortable for readers and useful for advanced users. It draws inspiration from previous requests, the [[metawiki:Special:MyLanguage/Community_Wishlist_Survey|Community Wishlist Surveys]], and gadgets and scripts. The work helped our code follow the standards and improve all other skins. [[phab:phame/post/view/290/how_and_why_we_moved_our_skins_to_mustache/|We reduced PHP code in Wikimedia deployed skins by 75%]]. The project has also focused on making it easier to support gadgets and use APIs. '''[Changes and test results]''' The skin introduces a [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements/Features|series of changes]] that improve readability and usability. The new skin does not remove any functionality currently available on the Vector skin. * The sticky header makes it easier to find tools that editors use often. It decreases scrolling to the top of the page by 16%. * The new table of contents makes it easier to navigate to different sections. Readers and editors jumped to different sections of the page 50% more than with the old table of contents. It also looks a bit different on talk pages. * The new search bar is easier to find and makes it easier to find the correct search result from the list. This increased the amount of searches started by 30% on the wikis we tested on. * The skin does not negatively affect pageviews, edit rates, or account creation. There is evidence of increases in pageviews and account creation across partner communities. '''[Try it out]''' Try out the new skin by going to the appearance tab in [[Special:Preferences#mw-prefsection-rendering|your preferences]] and selecting Vector 2022 from the list of skins. === How can editors change and customize this skin? === It's possible to configure and personalize our changes. We support volunteers who create new gadgets and user scripts. Check out [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements/Repository|our repository]] for a list of currently available customizations, or add your own. === Our plan === '''If no large concerns are raised, we plan on deploying in the week of October 3, 2022'''. If your community would like to request more time to discuss the changes, hit the button and write to us. We can adjust the calendar. <div style="text-align: center;">[[mw:Talk:Reading/Web/Desktop Improvements|<span class="plainlinks mw-ui-button">Request for more time to discuss the change</span>]]</div> If you'd like ask our team anything, if you have questions, concerns, or additional thoughts, please ping me here or write on the [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop Improvements|talk page of the project]]. We will gladly answer! Also, [[mw:Reading/Web/Desktop Improvements/Frequently asked questions|see our FAQ]]. Thank you! [[mw:User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[mw:User talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 07:15, 22 вересня 2022 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Varia&oldid=23838600 --> == Оголошення попередніх результатів голосування спільнотою на виборах до Ради повірених 2022 == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the preliminary results of the 2022 Board of Trustees election Community Voting period| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the preliminary results of the 2022 Board of Trustees election Community Voting period|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the preliminary results of the 2022 Board of Trustees election Community Voting period}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Усім привіт, Дякуємо кожному і кожній, хто проголосували на [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022|виборах до Ради повірених у 2022 році]]. Ваша участь допомагає знайти повірених до Ради, яких прагне бачити у цьому органі вікіспільнота. * [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Candidates/Shani_Evenstein_Sigalov|Shani Evenstein Sigalov]] * [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Candidates/Mike Peel|Mike Peel]] Ви можете переглянути більше інформації про [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Results|Результати]] і [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Stats|Статистику]] цих виборів до Ради. Правління завершить перевірку кандидатів, за яких проголосували найбільше, включно з проведенням перевірки даних. Рада планує призначити нових довірених осіб на засіданні в грудні. З найкращими побажаннями, Команда Стратегії вікіруху та урядування ''Це повідомлення надіслане від імені спеціальної групи з відбору до Ради та Виборчого комітету''<br /><section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 13:07, 22 вересня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == видалення статті Ukrainciaga користувачем Yukh68 == [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8&logid=18943226 13:09, 27 вересня 2022] [[w:Користувач:Yukh68|<bdi>Yukh68</bdi>]] вилучив сторінку [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ukrainciaga&action=edit&redlink=1 Ukrainciaga] Будь ласка, відновіть доступ до сторінки - я перекладу її українською, а поточну версію збережу як англомовну! Дякую та сподіваюсь на ваше розуміння. [[Спеціальна:Внесок/5.181.248.159|5.181.248.159]] 16:26, 27 вересня 2022 (EEST) == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Invitation to attend “Ask Me Anything about Movement Charter” Sessions</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation/Announcement/Ask Me Anything Sessions|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation/Announcement/Ask Me Anything Sessions|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Charter/Community Consultation/Announcement/Ask Me Anything Sessions}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] Hello all, During the 2022 Wikimedia Summit, the [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee|Movement Charter Drafting Committee]] (MCDC) presented the first outline of the Movement Charter, giving a glimpse on the direction of its future work, and the Charter itself. The MCDC then integrated the initial feedback collected during the Summit. Before proceeding with writing the Charter for the whole Movement, the MCDC wants to interact with community members and gather feedback on the drafts of the three sections: Preamble, Values & Principles, and Roles & Responsibilities (intentions statement). The Movement Charter drafts will be available on the Meta page [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Content|here]] on November 14, 2022. Community wide consultation period on MC will take place from November 20 to December 18, 2022. Learn more about it [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation|here]]. With the goal of ensuring that people are well informed to fully participate in the conversations and are empowered to contribute their perspective on the Movement Charter, three '''“Ask Me Anything about Movement Charter"''' sessions have been scheduled in different time zones. Everyone in the Wikimedia Movement is invited to attend these conversations. The aim is to learn about Movement Charter - its goal, purpose, why it matters, and how it impacts your community. MCDC members will attend these sessions to answer your questions and hear community feedback. The “Ask Me Anything” sessions accommodate communities from different time zones. Only the presentation of the session is recorded and shared afterwards, no recording of conversations. Below is the list of planned events: * '''Asia/Pacific''': November 4, 2022 at 09:00 UTC ([https://zonestamp.toolforge.org/1667552400 your local time]). Interpretation is available in Chinese and Japanese. * '''Europe/MENA/Sub Saharan Africa''': November 12, 2022 at 15:00 UTC ([https://zonestamp.toolforge.org/1668265257 your local time]). Interpretation is available in Arabic, French and Russian. * '''North and South America/ Western Europe''': November 12, 2022 at 15:00 UTC ([https://zonestamp.toolforge.org/1668265257 your local time]). Interpretation is available in Spanish and Portuguese. On the [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation|Meta page]] you will find more details; Zoom links will be shared 48 hours ahead of the call. '''Call for Movement Charter Ambassadors''' Individuals or groups from all communities who wish to help include and start conversations in their communities on the Movement Charter are encouraged to become [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Movement Charter Ambassadors Program/About|Movement Charter Ambassadors]] (MC Ambassadors). MC Ambassadors will carry out their own activities and get financial support for enabling conversations in their own languages. [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Team|Regional facilitators]] from the Movement Strategy and Governance team are available to support applicants with MC Ambassadors grantmaking. If you are interested please sign up [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Movement Charter Ambassadors Program/About|here]]. Should you have specific questions, please reach out to the MSG team via email: strategy2030@wikimedia.org or on the MS forum. We thank you for your time and participation. On behalf of the Movement Charter Drafting Committee,<section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 12:02, 7 листопада 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Відкриваються можливості участі в Комісії омбудсів та Комітеті розгляду інцидентів == <section begin="announcement-content" /> <div style="margin:.2em 0 .5em;margin-{{#switch:{{PAGELANGUAGE}}|ar|arc|ary|arz|azb|bcc|bgn|ckb|bqi|dv|fa|fa-af|glk|ha-arab|he|kk-arab|kk-cn|ks|ku-arab|ms-arab|mzn|pnb|prd|ps|sd|ug|ur|ydd|yi=right|left}}:3ex;"> [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/Announcement/2023 OC and CRC appointments process|''Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.'']] ''<span class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/Announcement/2023 OC and CRC appointments process|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Legal department/Announcement/2023 OC and CRC appointments process}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</span>'' </div> Привіт усім! Комісія омбудсів (КО) та Комітет розгляду інцидентів (КРІ) шукають нових членів. Заохочуємо людей номінуватися або агітувати інших, кому, на їхню думку, варто долучитися до роботи цих груп. Нижче подано більше інформації про цю можливість та потрібні навички. '''Про Комісію омбудсів''' Комісія омбудсів (КО) працює у всіх проєктах Вікімедіа над розслідуванням скарг на порушення політики конфіденційності, особливо під час використання інструментів [[m:Special:MyLanguage/CheckUser policy|чек'юзингу]] та [[m:Special:MyLanguage/Oversight policy|приховування]]. Комісія виступає посередником між сторонами розслідування, і коли порушення політик виявлено, радить Фондові Вікімедіа щодо заходів, які варто вжити. Вони також можуть асистувати Головному юрисконсульту, виконавчому директорові або Раді повірених Фонду у цих розслідуваннях, коли це юридично доцільно. Більше про обов'язки та ролі КО '''[[m:Special:MyLanguage/Ombuds commission|дивіться на сторінці Комісії омбудсів у Мета-вікі]]'''. Волонтери, що виконують цю роль, мають бути досвідченими вікімедистами, активними в будь-якому проєкті, хто раніше використовувати інструменти чек'юзингу/приховування АБО мають технічну можливість розуміти ці інструменти і бажання їх вивчити. Вони повинні могти спілкуватися англійською, спільною мовою комісії. Від них очікується могти нейтрально працювати над розслідуваннями та розуміти, коли варто відійти від роботи, якщо інші ролі і відносини можуть спричинити конфлікт. Члени комісії долучаються на '''дворічний термін''' (зверніть увагу на цю відмінність від попередніх років, коли термін роботи становив один рік). '''Про Комітет розгляду інцидентів''' Комітет розгляду інцидентів (КРІ) розглядає апеляції до офіційних дій Trust & Safety. КРІ є критичним шаром нагляду, який забезпечує справедливість і незаангажованість офіційних дій Фонду Вікімедіа. Також вони впевнюються, що Фонд Вікімедіа не переступає через встановлені практики чи межі. Більше про цю роль '''[[m:Special:MyLanguage/Case Review Committee|дивіться на сторінці про Комітет розгляду інцидентів на Мета-вікі]]'''. Ми шукаємо поточних чи колишніх функціонерів та досвідчених волонтерів, зацікавлених у долученні до цієї групи. Заявники мають вільно володіти англійською (додаткові мови є великим плюсом) та погоджуватися з [[m:Special:MyLanguage/Trust_and_Safety/Case_Review_Committee/Charter|умовами статуту Комітету]]. Якщо його робота резонує з вашими бажаннями і ви відповідаєте кваліфікаціям, будь ласка, подавайтеся. Члени комітету долучаються на '''дворічний термін''' (зверніть увагу на цю відмінність від попередніх років, коли термін роботи становив один рік). '''Подавання заявок на приєднання до якоїсь із цих груп''' Члени зобов'язані підписати [[m:Special:MyLanguage/Confidentiality agreement for nonpublic information|Угоду про конфіденційність непублічної інформації]] та мусять підпорядковуватись відповідним політикам Фонду Вікімедіа (таким як [[m:Special:MyLanguage/Access to nonpublic information policy|політика доступу до непублічної інформації]] та [[foundation:Special:MyLanguage/Privacy policy|політика конфіденційності Фонду]]). Ці позиції вимагають високого рівня розсудливості та довіри. Члени також мають бути віком старше 18 років. '''Якщо ви зацікавлені в тому, щоб виконувати одну зі згаданих вище ролей''', будь ласка, напишіть англійською команді Trust and Safety на ca[[File:At sign.svg|16x16px|link=|(_AT_)]]wikimedia.org (щоб податися до КО) або юридичній команді на legal[[File:At sign.svg|16x16px|link=|(_AT_)]]wikimedia.org (щоб податися до КРІ) з такою інформацією: * Ваші основні проєкти * Мови, якими ви говорите/пишете * Будь-який досвід роботи у комітетах, в русі чи поза рухом * Ваші міркування про те, чим ви можете бути корисними у КО чи КРІ * Будь-який досвід з інструментами чек'юзерів чи приховувачів, який у вас є (лише для КО) * Будь-яка інша інформація, яка, на вашу думку, є релевантною Буде дві онлайн-зустрічі для відповідей на запитання потенційних заявників: * 17 жовтня 2022, 03:00 UTC ([[toolforge:zonestamp/1665975648|інші часові пояси]]) ([https://wikimedia.zoom.us/j/89111812234?pwd=KzVuNG85T0JXUUhuV3Z4RzFZM2JxQT09 посилання на дзвінок у Zoom]) ([https://calendar.google.com/event?action=TEMPLATE&tmeid=MXQ3ZWZvNmFhNmYzZHM3cjFtcW5jZ3BqZ3MgeGVub0B3aWtpbWVkaWEub3Jn&tmsrc=xeno%40wikimedia.org додати до календаря]) * 16 листопада 2022, 18:00 UTC ([[toolforge:zonestamp/1668621642|інші часові пояси]]) ([https://wikimedia.zoom.us/j/86718566846?pwd=bGhaN0N0emhPK0F1UmozNWxKOHZUdz09 посилання на дзвінок у Zoom]) ([https://calendar.google.com/event?action=TEMPLATE&tmeid=bDhqNG1tNWNiZDc4amYydjA0a2tjb2hjaDAgeGVub0B3aWtpbWVkaWEub3Jn&tmsrc=xeno%40wikimedia.org додати до календаря]) '''Крайній термін подачі заявок — 31 грудня 2022 за будь-яким часом.''' Будь ласка, поділіться цим запрошенням з будь-яким користувачами, які, на вашу думку, є кваліфікованими й зацікавленими в такій роботі. Дякуємо! Від імені команди підтримки комітету<br /><section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 15:22, 11 листопада 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> ==<section begin="announcement-header" />Join the Movement Charter Regional Conversation Hours<section end="announcement-header" />== <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation/Announcement/Regional conversations|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation/Announcement/Regional conversations|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation/Announcement/Regional conversations}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hi all, As most of you are aware, the [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter Drafting Committee|Movement Charter Drafting Committee]] (MCDC) is currently collecting community feedback about three draft sections of the Movement Charter: '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Content/Preamble|Preamble]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Content/Values & Principles|Values & Principles]]''', and '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Content/Roles & Responsibilities|Roles & Responsibilities]]''' (''intentions statement''). '''How can you participate and share your feedback?''' The MCDC is looking forward to receiving all types of feedback in different languages from the community members across the Movement and Affiliates. You can participate in the following ways: * Attend the community conversation hour focused on the '''Central and Eastern Europe and the Central Asia region on November 26, 2022 at 15.00-16.30 UTC''' ([https://zonestamp.toolforge.org/1669474833 your local time]). Details about the regional community conversation hours are published '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation|here]]''' * Fill out a '''[https://wikimediafoundation.limesurvey.net/743832 survey]''' (optional and anonymous) * Share your thoughts and feedback on the '''[[m:Movement Charter/Content|Meta talk page]]''' * Share your thoughts and feedback on the '''MS Forum''': ** [https://forum.movement-strategy.org/t/movement-charter-preamble/2284 Preamble] **[https://forum.movement-strategy.org/t/movement-charter-values-principles/2285 Values & Principles] **[https://forum.movement-strategy.org/t/movement-charter-roles-responsibilities-statement-of-intent/2286 Roles & Responsibilities] (statement of intent) * Send an email to: '''movementcharter@wikimedia.org''' if you have other feedback to the MCDC. If you want to learn more about the Movement Charter, its goals, why it matters and how it impacts your community, please watch the [https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Ask_Me_Anything_on_Movement_Charter,_Introduction_by_%C3%89rica_Azzellini,_English,_Nov_12,_2022.webm recording] of the “Ask Me Anything about Movement Charter” sessions which took place earlier in November 2022. Thank you for your participation. ''On behalf of the Movement Charter Drafting Committee, ''<section end="announcement-content" /> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 19:11, 22 листопада 2022 (EET) ===<section begin="announcement-header" /> Movement Charter: End of the community consultation round 1<section end="announcement-header" />=== <section begin="announcement-content" /> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation/Announcement/End of Community Consultation|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Charter/Community Consultation/Announcement/End of Community Consultation}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] Hi everyone, On behalf of the [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee|Movement Charter Drafting Committee]] (MCDC), we would like to thank everyone who has participated in our first [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation|community wide consultation period]] on the Movement Charter. People from across the Movement shared their feedback and thoughts on the content of the [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter|Movement Charter]]. If you have not had the chance to share your opinion yet, you are welcome to do so still by [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Content/Preamble|giving the drafts a read]] and filling out the '''[https://wikimediafoundation.limesurvey.net/743832 anonymous survey]''', which is accessible in 12+ languages. The survey will close on '''January 2, 2023'''. You are invited to continue to share your thoughts with the MCDC via email too: movementcharter@wikimedia.org. '''What’s next?''' The [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Team|Movement Strategy and Governance team]] will publish the final report with the summary of the feedback received in January 2023. It will be shared with the MCDC and the communities via different distribution channels. After receiving the final report, the MCDC will review the suggestions and communicate the changes by providing an explanation on how and why suggestions were or were not adopted in the next versions of the drafts. There will be additional ways to engage with the Movement Charter content in 2023, including early feedback on a proposed ratification process and new drafts of different chapters in the second quarter of 2023. We invite you to sign-up to the [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Newsletter|MCDC monthly newsletter]], it will be delivered to the Talk page of your choice. [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Updates|Monthly updates]] are available on Meta to remain updated on the progress of the MCDC. Interested people can still sign-up to become a [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Movement Charter Ambassadors Program/About|Movement Charter Ambassador]] (MC Ambassador) to support their community. The MC Ambassadors Program grant program will restart accepting applications from both individuals and groups ahead of the next round of consultations in the second quarter of 2023. We thank you for your participation, time and effort in helping to build the Charter for our Movement! ''On behalf of the Movement Charter Drafting Committee,''<section end="announcement-content" /> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 13:26, 19 грудня 2022 (EET) == Community Wishlist Survey 2023 opens in January == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> ''{{int:Please-translate}}'' (There is [[m:Community Wishlist Survey 2023 opens in January|a translatable version of this message on MetaWiki]]) {{int:Hello}} The [[m:Community Wishlist Survey 2023|'''Community Wishlist Survey (CWS) 2023''']], which lets contributors propose and vote for tools and improvements, starts next month on Monday, [https://zonestamp.toolforge.org/1674496831 23 January 2023, at 18:00 UTC] and will continue annually. We are inviting you to share your ideas for technical improvements to our tools and platforms. Long experience in editing or technical skills is not required. If you have ever used our software and thought of an idea to improve it, this is the place to come share those ideas! The dates for the phases of the Survey will be as follows: * Phase 1: Submit, discuss, and revise proposals – Monday, Jan 23, 2023 to Sunday, Feb 6, 2023 * Phase 2: WMF/Community Tech reviews and organizes proposals – Monday, Jan 30, 2023 to Friday, Feb 10, 2023 * Phase 3: Vote on proposals – Friday, Feb 10, 2023 to Friday, Feb 24, 2023 * Phase 4: Results posted – Tuesday, Feb 28, 2023 If you want to start writing out your ideas ahead of the Survey, you can start thinking about your proposals and draft them in [[m:Community Wishlist Survey/Sandbox|the CWS sandbox]]. We are grateful to all who participated last year. See you in January 2023! </div> {{int:Feedback-thanks-title}} <bdi lang="en" dir="ltr">Community Tech, [[m:User:STei (WMF)|STei (WMF)]]</bdi> 18:44, 15 грудня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Sannita (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Community_Wishlist_list_for_non-Wikipedias&oldid=24239678 --> olz8pf53x33sjh4v8jj6sax5waqfdd5 4 3805 34377 34335 2023-07-19T19:00:49Z CommonsDelinker 1602 Replacing Wikimedia_Singapore_Logo.svg with [[File:Wikimania_Singapore_Logo.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR3|Criterion 3]] (obvious error) · "Wikimania" not "Wikimedia). 34377 wikitext text/x-wiki == Edit-a-thon == The [[w:zh:WP:WMGMC/EDTA3|Wikimedia Mainland China - Ukraine Edit-a-thon]] takes place from January 6 to February 6, 2023, and entries related to mainland China are welcome to be written and submitted to the corresponding page. З 6 січня по 6 лютого 2023 року триває [[w:zh:WP:WMGMC/EDTA3|«Edit-a-thon» України та Материкового Китаю у Вікімедіа]], і статті, що стосуються континентального Китаю, запрошуються до написання та подання на відповідну сторінку. [[Користувач:Hehua|Hehua]] ([[Обговорення користувача:Hehua|обговорення]]) 04:20, 7 січня 2023 (EET) == Майбутнє голосування щодо переглянутих Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 1|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 1|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 1}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Привіт усім, У середині січня 2023 року [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|Настанови з правозастосування]] [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct|Універсального кодексу поведінки]] у всій спільноті пройде друге ратифікаційне голосування. Воно є наступним після [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Voting/Results|голосування в березні 2022 року]], в результаті якого більшість виборців підтримали ці Настанови з правозастосування. Під час голосування учасники допомогли висвітлити важливі проблеми спільноти. Комітет Ради повірених у справах спільноти звернувся з проханням переглянути ці проблемні області. [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Drafting_committee#Revisions_Committee_members|Комітет з перегляду]] під керівництвом волонтерів наполегливо працював, переглядаючи зауваження спільноти та вносячи зміни. Вони оновили області, які викликали занепокоєння, такі як вимоги до навчання та підтвердження, конфіденційність і прозорість у процесі, а також читабельність і можливість перекладу самого документа. Переглянуті Настанови з правозастосування можна переглянути '''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|тут]]''', а порівняння змін можна знайти '''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Comparison|тут]]'''. '''Як проголосувати?''' З '''17 січня 2023 року''' буде відкрито голосування. '''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voter information|Ця сторінка на Мета-вікі]]''' містить інформацію про те, як голосувати використовуючи SecurePoll. '''Хто може голосувати?''' '''[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised enforcement_guidelines/Voter_information#Voting_eligibility|Кваліфікаційні вимоги]]''' для участі в цьому голосуванні такі ж, як і для виборів до Ради повірених Вікімедіа. Перегляньте сторінку інформації для виборців, щоб дізнатися більше про право голосу. Якщо ви маєте право голосу, ви можете використовувати свій обліковий запис Вікімедіа для доступу до сервера голосування. '''Що відбудеться після голосування?''' Голосування буде ретельно перевірено незалежною групою волонтерів, а результати будуть опубліковані в розсилці Wikimedia-l, на Форумі стратегії руху, Diff і Мета-вікі. Виборці знову зможуть проголосувати та поділитися зауваженнями щодо настанов. Рада повірених розгляне рівень підтримки та висловлені зауваження, під час розгляду того, як слід ратифіковувати Настанови з правозастосування або надалі їх удосконалювати. Від імені Проєктної команди УКП<section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 14:23, 10 січня 2023 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Відкрито голосування щодо переглянутих Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 2|На Мета-вікі ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 2|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 2}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Привіт усім! [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Voting|Період голосування]] щодо [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines|переглянутих Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки]] уже відкрито! Голосування триватиме два тижні та закінчиться о '''23:59 UTC 31 січня 2023'''. Будь ласка, відвідайте [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Voter_information|сторінку з інформацією для виборців на Мета-вікі]], щоб отримати інформацію про право голосу та детальну інформацію про те, як голосувати. Для отримання подробиць щодо Настанов із правозастосування та про процес голосування, перегляньте наше [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Announcement/Voting_1|попереднє повідомлення]]. Від імені Команди проєкту УКП <section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 22:54, 18 січня 2023 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Невдовзі завершиться голосування щодо переглянутих Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 3|На Мета-вікі ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 3|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 3}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Привіт усім, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voting|Голосування]] щодо [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|переглянутих Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки]] завершиться '''31 січня 2023 року''' о '''23:59 UTC'''. Будь ласка, відвідайте [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voter information|сторінку з інформацією для виборців на Мета-вікі]], щоб отримати інформацію про право голосу та детальну інформацію про те, як голосувати. Більше інформації про Настанови з правозастосування та процес голосування доступно в цьому [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement/Voting 1|попередньому повідомленні]]. Від імені Команди проєкту УКП<section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 22:02, 30 січня 2023 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Global ban for PlanespotterA320/RespectCE == Per the [[m:Global bans|Global bans]] policy, I'm informing the project of this request for comment: [[m:Requests for comment/Global ban for PlanespotterA320 (2) ]] about banning a member from your community. Thank you.--[[User:Lemonaka|Lemonaka]] ([[User talk:Lemonaka|talk]]) 21:40, 6 February 2023 (UTC) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Zabe@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Lemonaka/Massmessagelist&oldid=24501599 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Universal Code of Conduct revised enforcement guidelines vote results</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> The recent community-wide vote on the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines |Universal Code of Conduct revised Enforcement Guidelines]] has been tallied and scrutinized. Thank you to everyone who participated. After 3097 voters from 146 Wikimedia communities voted, the results are 76% in support of the Enforcement Guidelines, and 24% in opposition. [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Voting_statistics|Statistics]] for the vote are available. A more detailed summary of comments submitted during the vote will be published soon. From here, the results and comments collected during this vote will be submitted to the Board of Trustees for their review. The current expectation is that the Board of Trustees review process will complete in March 2023. We will update you when their review process is completed. On behalf of the UCoC Project Team, <section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 21:35, 15 лютого 2023 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Community feedback-cycle about updating the Wikimedia Terms of Use starts</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Announcement|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Announcement|}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello everyone, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_department|Wikimedia Foundation Legal Department]] is organizing a feedback-cycle with community members to discuss updating the Wikimedia Terms of Use. [[:foundation:Special:MyLanguage/Terms of Use|The Terms of Use (ToU)]] are the legal terms that govern the use of websites hosted by the Wikimedia Foundation. We will be gathering your feedback on a draft proposal from February through April. The draft will be translated into several languages, with written feedback accepted in any language. This update comes in response to several things: * Implementing the Universal Code of Conduct * Updating project text to the Creative Commons BY-SA 4.0 license * Proposal for better addressing undisclosed paid editing * Bringing our terms in line with current and recently passed laws affecting the Foundation, including the European Digital Services Act As part of the feedback cycle two office hours will be held, the first on March 2, the second on April 4. For further information, please consult: * The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Proposed update|proposed update of the ToU by comparison]] * The page for your [[m:Talk:Terms of use|feedback]] * Information about [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours|the office hours]] On behalf of the Wikimedia Foundation Legal Team,<section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 21:56, 21 лютого 2023 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Editing news 2023 #1 == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="message"/><i>[[m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter/2023/February|Read this in another language]] • [[m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter|Subscription list for this multilingual newsletter]]</i> This newsletter includes two key updates about the [[mw:Special:MyLanguage/Editing team|Editing]] team's work: # The Editing team will finish adding new features to the [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project|Talk pages project]] and deploy it. # They are beginning a new project, [[mw:Special:MyLanguage/Edit check|Edit check]]. <strong>Talk pages project</strong> [[File:Page Frame Features on desktop.png|alt=Screenshot showing the talk page design changes that are currently available as beta features at all Wikimedia wikis. These features include information about the number of people and comments within each discussion.|thumb|300px|Some of the upcoming changes]] The Editing team is nearly finished with this first phase of the [[mw:Special:MyLanguage/Talk_pages_project|Talk pages project]]. Nearly all [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project/Usability|new features]] are available now in the [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|Beta Feature for {{int:discussiontools-preference-label}}]]. It will show information about how active a discussion is, such as the date of the most recent comment. There will soon be a new "{{int:skin-action-addsection}}" button. You will be able to turn them off at [[Special:Preferences#mw-prefsection-editing-discussion]]. Please [[mw:Special:MyLanguage/Talk:Talk_pages_project/Usability#c-PPelberg_(WMF)-20230215001000-Feedback:_Proposed_Revisions_to_%22Add_topic%22_button|tell them what you think]]. [[File:Daily edit completion rates mobile talk pages.png|thumb|300px|Daily edit completion rate by test group: DiscussionTools (test group) and MobileFrontend overlay (control group)]] An A/B test for [[mw:Special:MyLanguage/Talk pages project/Mobile|{{int:discussiontools-preference-label}} on the mobile site]] has finished. Editors were [[mw:Special:MyLanguage/Talk_pages_project/Mobile#Status_Updates|more successful with {{int:discussiontools-preference-label}}]]. The Editing team is enabling these features for all editors on the mobile site. <strong>New Project: Edit Check</strong> The Editing team is beginning [[mw:Special:MyLanguage/Edit check|a project to help new editors of Wikipedia]]. It will help people identify some problems before they click "{{int:publishchanges}}". The first tool will encourage people to add references when they add new content. Please [[mw:Special:MyLanguage/Help:Watchlist|watch]] that page for more information. You can [[mw:Special:MyLanguage/Editing_team/Community_Conversations#20230303|join a conference call on 3&nbsp;March&nbsp;2023]] to learn more.<section end="message"/> </div> –[[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[User talk:Whatamidoing (WMF)|{{int:Talkpagelinktext}}]]) 01:25, 23 лютого 2023 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=24611966 --> == Your wiki will be in read only soon == <section begin="server-switch"/><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводить тестування перемикання між своїми основним та допоміжним дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Аби пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно перемикатися з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. Весь трафік перемкнуть '''{{#time:j xg|2023-03-01|uk}}'''. Тест почнеться о '''[https://zonestamp.toolforge.org/{{#time:U|2023-03-01T14:00|en}} {{#time:H:i e|2023-03-01T14:00}}]'''. На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. '''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Ви не зможете редагувати упродовж близько години у {{#time:l j xg Y|2023-03-01|uk}}. *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. * Ми очікуємо, що розгортання коду цього тижня відбудуться, як звичайно. Однак, залежно від ситуації, в той же час можуть відбутися заморожування коду, якщо буде така потреба. * [[mw:Special:MyLanguage/GitLab|GitLab]] буде недоступний на приблизно 90 хвилин. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''</div><section end="server-switch"/> <span dir=ltr>[[m:User:Trizek (WMF)|Trizek (WMF)]] ([[m:User talk:Trizek (WMF)|{{int:talk}}]])</span> 23:21, 27 лютого 2023 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Trizek (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=24390465 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Reminder: Office hours about updating the Wikimedia Terms of Use</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello everyone, This a reminder that the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_department|Wikimedia Foundation Legal Department]] is hosting [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours|office hours]] with community members about [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_department/2023_ToU_updates/Proposed_update|updating the Wikimedia Terms of Use]]. The office hours will be held on '''March 2, at 17:00 UTC to 18:30 UTC.''' See for more [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours|details here on Meta]]. Another office hours will be held on April 4. We hereby kindly invite you to participate in the discussion. Please note that this meeting will be held in English language and led by the members of the Wikimedia Foundation Legal Team, who will take and answer your questions. Facilitators from the Movement Strategy and Governance Team will provide the necessary assistance and other meeting-related services. On behalf of the Wikimedia Foundation Legal Team,<section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 13:33, 2 березня 2023 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Вікіманія 2023 запрошує подавати заявки на виступ == <section begin="wikimania-program-submissions"/>[[File:Wikimania Singapore Logo.svg|right|frameless]]Чи хотіли б організувати офлайнову чи віртуальну сесію на Вікіманії 2023? Можливо, практичний семінар, жвава дискусія, весела вистава, яскравий плакат чи незабутня бліц-промова? [[wmania:Special:MyLanguage/2023:Program/Submissions|'''Заявки можна подавати до 28 березня''']]. Захід матиме спеціальні «гібридні блоки», тому також вітаються віртуальні виступи та попередньо записаний контент. Якщо виникли запитання, будь ласка, приєднуйтесь до нас на майбутні розмови 12 або 19 березня або зв’яжіться електронною поштою wikimania@wikimedia.org чи в телеграмі. Більше інформації на вікісайті.<section end="wikimania-program-submissions"/> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:CKoerner (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=24390465 --> == Рада повірених ратифікувала настанови з правозастосування УКП == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement - Board ratification|Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement - Board ratification|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Announcement - Board ratification}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Привіт усім, важливо оновлення щодо настанов із правозастосування УКП: Голосування щодо настанов із правозастосування у січні 2023 року показало, що настанови з правозастосування схвалені більшістю. Надійшло 369 коментарів, детальні підсумки на базі яких скоро будуть опубліковані. Проголосували трохи більше трьох тисяч (3097) учасників, з яких 76% схвалили настанови із правозастосування. Можна ознайомитися зі '''[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Voting_statistics|статистикою голосування на Мета-вікі]]'''. Вищий рівень підтримки сигналізував Раді повірених, що у поточній версії враховані зауваження, висловлені протягом останнього перегляду 2022 року. Рада повірених ратифікувала настанови з правозастосування. [https://foundation.wikimedia.org/wiki/Resolution:Approval_of_Universal_Code_of_Conduct_Enforcement_Guidelines Резолюція опублікована на Фонд-вікі], #і можна також більш детально ознайомитися з [https://diff.wikimedia.org/2023/03/21/the-enforcement-guidelines-received-strong-support-from-the-community-what-happens-next/ процесом перегляду настанов із правозастосування 2023 року у Diff.] Є кілька наступних кроків, які слід зробити з урахуванням важливих рекомендацій настанов із правозастосування. Незабаром буде більше інформації про часові рамки. Дякуємо за цікавість та участь. Від імені Команди проєкту УКП<section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 13:49, 24 березня 2023 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> === <section begin="announcement-header" /> Report on voter comments from the revised Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines ratification vote<section end="announcement-header" /> === <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voting/Report/Email|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voting/Report/Email|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines/Voting/Report/Email}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello all, The Universal Code of Conduct project team has completed the analysis of the comments accompanying the ratification vote on the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Revised enforcement guidelines|revised Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines]]. All respondents to the vote had the opportunity to provide comments regarding the contents of the revised Enforcement Guidelines draft document. A total of 369 participants left comments in 18 languages; compared to 657 commenters in 27 languages in 2022. The Trust and Safety Policy team completed an analysis of these results, categorizing comments to identify major themes and areas of focus within the comments. '''[https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct/Revised_enforcement_guidelines/Voter_comments_report/uk The report is available in translated versions on Meta-wiki here]'''. Again, we are thankful to all who participated in the vote and discussions. More information about the Universal Code of Conduct and its Enforcement Guidelines can be found on Meta-wiki. On behalf of the Universal Code of Conduct project team,<section end="announcement-content" /> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 12:23, 3 квітня 2023 (EEST) == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Reminder: Office hours about updating the Wikimedia Terms of Use</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours/Reminder|}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello everyone, This a reminder that the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_department|Wikimedia Foundation Legal Department]] is hosting [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours|office hours]] with community members about [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_department/2023_ToU_updates/Proposed_update|updating the Wikimedia Terms of Use]]. The office hours will be held on '''April 4, at 17:00 UTC to 18:30 UTC.''' See for more [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Legal department/2023 ToU updates/Office hours|details here on Meta]]. We hereby kindly invite you to participate in the discussion. Please note that this meeting will be held in English language and led by the members of the Wikimedia Foundation Legal Team, who will take and answer your questions. Facilitators from the Movement Strategy and Governance Team will provide the necessary assistance and other meeting-related services. On behalf of the Wikimedia Foundation Legal Team,<section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 11:42, 4 квітня 2023 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Заклик до якнайшвидшого введення пропозицій щодо методології ратифікації Хартії руху == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Movement Charter/Ratification/Ratification methodology review launch|На Мета-вікі ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами.]]'' Привіт усім! [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee|Комітет з розробки Хартії руху]] (КРХР/MCDC) збирає перші пропозиції від руху Вікімедіа щодо запропонованої [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Ratification|методології для ратифікації Хартії руху]] з 10 по 28 квітня 2023 року. Ратифікація [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter|Хартії руху]] планується на початку 2024 року відповідно до шкали часу. '''Є [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Ratification|шість запитань]], щодо яких Комітет з розробки Хартії руху просить вашої інформації.''' Будь ласка, поділіться своїм відгуком через: * Коментарі на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Movement Charter|сторінці обговорення Meta]] * Коментарі на [https://forum.movement-strategy.org/t/movement-charter-ratification-methodology-community-review-from-10-28-april-2023/2930 форумі «Стратегії руху»] * Приєднання до годин обговорень в спільноті '''Години обговорень''' Комітет з розробки Хартії руху також запрошує всіх, хто хоче поділитися своїми відгуками про запропоновану методологію, приєднатися годин обговорень в спільноті: * [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Community_Consultation#Community_conversation_#1:_18_April,_2023_at_10.00_UTC|Година обговорень в спільноті №1]]: '''18 квітня о 10:00 UTC''' ([https://zonestamp.toolforge.org/1681812036 за вашим місцевим часом]) * [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Community_Consultation#Community_conversation_#2:_24_April_2023_at_17.00_UTC|Година обговорень в спільноті №2]]: '''24 квітня о 17:00 UTC''' ([https://zonestamp.toolforge.org/1682355603 за вашим місцевим часом]) Мова розмовних годин – англійська. [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Community Consultation|Прокоментуйте]], якщо вам потрібна мовна підтримка. Будь ласка, зверніть увагу, що усний переклад буде надано, якщо принаймні 3 особи висловили бажання взяти участь у обговореннях на таких мовах: арабська, китайська, французька, німецька, індонезійська, японська, польська, португальська (бразильська), російська та іспанська. '''Від Комітету з розробки Хартії руху.'''<section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 21:26, 11 квітня 2023 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Elections Committee: Call for New Members</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee/Nominations/2023/Announcement|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections committee/Nominations/2023/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections committee/Nominations/2023/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello everyone, The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections_committee|Wikimedia Foundation elections committee]] (Elections Committee) is, from today until April 24, seeking an additional 2–4 members to help facilitate the Wikimedia Foundation Board of Trustee (Board) selection process. The 2024 Wikimedia Foundation Board of Trustees election is being planned. New members are invited to join the Elections Committee. The Elections Committee oversees the Board of Trustees community seat selection process. Join the committee and contribute your valuable skills and ideas to the Trustee selection process. There are eight community- and affiliate-selected seats on [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Board_of_Trustees|the Wikimedia Foundation Board]]. The wider Wikimedia community votes for community members to occupy these seats. In 2024, the Elections Committee will oversee this selection process for the community- and affiliate-selected seats with expiring terms. This process will be supported by the Wikimedia Foundation. Elections Committee members sign up for three-year terms and will be asked to [[phab:L37|sign a confidentiality agreement]]. Members can expect to contribute 2–5 hours per week before the selection process and 5–8 hours per week during the selection process. As an Elections Committee member, you will be responsible for: * Attending online meetings between now and the next election (mid-2024) * Attending onboarding and online training in May–June 2023 * Working with the Committee to fulfill its [[foundation:Special:MyLanguage/Elections_Committee_Charter|other responsibilities]] New members should have the following qualities: * Fluency in English * Responsiveness to email collaboration * Knowledge of the movement and movement governance If you would like to volunteer for this role, please '''submit your candidacy by April 24, 2023 23:59 [[:en:Anywhere on Earth|AoE (Anywhere on Earth)]] on [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections_committee/Nominations/2023|this Meta-Wiki page]]'''. You can [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Board_noticeboard/Wikimedia_Foundation_Elections_Committee_-_2023_Call_for_New_Members|'''read the full announcement here''']]. Thank you in advance for your interest! If you are not interested but know someone who might be, share this message with them. Please let me know if you have questions. On behalf of the Elections Committee,<br /><section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] - 02:01, 15 квітня 2023 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Your wiki will be in read-only soon == <section begin="server-switch"/><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводить тестування перемикання між своїми основним та допоміжним дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Аби пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно перемикатися з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. Весь трафік перемкнуть '''{{#time:j xg|2023-04-26|uk}}'''. Тест почнеться о '''[https://zonestamp.toolforge.org/{{#time:U|2023-04-26T14:00|en}} {{#time:H:i e|2023-04-26T14:00}}]'''. На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. '''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Ви не зможете редагувати упродовж близько години у {{#time:l j xg Y|2023-04-26|uk}}. *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. * Ми очікуємо, що розгортання коду цього тижня відбудуться, як звичайно. Однак, залежно від ситуації, в той же час можуть відбутися заморожування коду, якщо буде така потреба. * [[mw:Special:MyLanguage/GitLab|GitLab]] буде недоступний на приблизно 90 хвилин. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''</div><section end="server-switch"/> <bdi lang="en" dir="ltr">[[User:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]]</bdi> 03:42, 21 квітня 2023 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:UOzurumba (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=24748237 --> 7taq76ru38mb4lm6m5b5sxk4uypfx5g 0 3808 34376 2023-07-15T15:09:46Z Happensci-fi54 6569 Створена сторінка: {{geo|9.55|44.05|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = SSC dervish-khatumo flag.png |location = SSC Khatumo demarcation per SSC Khatumo consultative committee.png |capital = |government = Конституційна президентська республіка |currency = |area = 74 600 км² |population = 1,500,000 (2008) |language = Сомалі (офіційна) |religion = Іслам (суні... 34376 wikitext text/x-wiki {{geo|9.55|44.05|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = SSC dervish-khatumo flag.png |location = SSC Khatumo demarcation per SSC Khatumo consultative committee.png |capital = |government = Конституційна президентська республіка |currency = |area = 74 600 км² |population = 1,500,000 (2008) |language = Сомалі (офіційна) |religion = Іслам (сунізм) |electricity = 230В/50Гц (вилка європейського типу) |callingcode = +252 |tld = немає |timezone = UTC+3 }} '''ССК Хатумо''' знаходиться в [[Східна Африка|Східній Африці]]. Самопроголошена держава в північній частині [[Сомалі]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Харгейса]] - столиця і найбільше місто держави. * [[Бербера]] * [[Бурао]] * [[Борама]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Східна Африка|type=Країна}} eyz3pi4vtp64lhir85oxflj5c9dxrd9 4 3809 34438 34405 2023-09-09T12:59:42Z Сергій Липко 1180 внесок 34438 wikitext text/x-wiki Літня школа «Вступ до Вікіпедії: як почати писати про рідний край» (28 серпня – 1 вересня 2023 року) організована кафедрою туризму Національного університету «Львівська політехніка» спільно з ГО «Вікімедіа Україна». Мета заходу – розвинути у старшокласників зацікавлення рідним краєм і Вікіпедією, а також базові навички роботи з нею та іншими вікіпроєктами, зокрема і Вікімандрами.За основу взято краєзнавчу тематику статей у межах Львівщини. == Міста Львівської області == * [[Белз]] * [[Бібрка]] * [[Борислав]] * [[Броди]] * [[Буськ]] * [[Великів Мости]] * [[Винники]] * [[Глиняни]] * [[Городок (Львівська область)|Городок]] * [[Добромиль]] * [[Дрогобич]] * [[Дубляни]] * [[Жидачів]] * [[Жовква]] * [[Золочів]] * [[Кам'янка-Бузька]] * [[Комарно]] * [[Львів]] * [[Миколаїв]] * [[Моршин]] * [[Мостиська]] * [[Новий Калинів]] * [[Новий Розділ]] * [[Новояворівськ]] * [[Перемишляни]] * [[Поморяни]] * [[Пустомити]] * [[Рава-Руська]] * [[Радехів]] * [[Рудки]] * [[Самбір]] * [[Сколе]] * [[Славське]] * [[Сокаль]] * [[Соснівка]] * [[Старий Самбір]] * [[Стебник]] * [[Стрий]] * [[Судова Вишня]] * [[Трускавець]] * [[Турка]] * [[Угнів]] * [[Хирів]] * [[Ходорів]] * [[Червоноград]] * [[Яворів]] * [[Миколаїв (Львівська область)]] == Маршрути у межах Львівської області == * [[Золота підкова Львівщини]] ([[Золочів]], [[Олесько]], [[Підгірці]], [[Свірж]]) * [[17-те століття в серці Львова]] * [[Навколого древнього Розгірче]] ([[Угерсько]], [[Стрий]], [[Підгірці]], [[Дашава]], [[Братківці]], [[Жулин]], [[Розгірче]]) * [[Фортеця Тустань і водоспад Кам’янка]] * [[Австрійський Львів]] * [[Єврейський Львів]] * [[Жовква, Крехів і Страдч]] == Заповідники та НПП у Львівській області == * [[Природний заповідник “Розточчя”]] * [[Національний природний парк “Бойківщина”]] * [[Національний природний парк “Королівські Бескиди”]] * [[Національний природний парк “Північне Поділля”]] * [[Яворівський національний природний парк]] * [[Національний природний парк «Сколівські Бескиди»]] == Учасники == * [[Користувач:Polynak Daryna]]: [[Винники]] * [[Користувач:Мирослава Габа]]: [[Золота підкова Львівщини]] * [[Користувач:Yarunka]]: [[Пустомити]] * [[Користувач:Nadiagw]]: [[Мостиська]] do7bb638a7eywrr9kwse321hpjuga3e 0 3810 36185 34421 2024-11-07T09:09:34Z Zvwhuw 7242 36185 wikitext text/x-wiki [[File:Панорама міста Винники 07 07 2021.jpg||міні|Оглядовий майданчик у м.Винники ]] '''Винники''' — місто у складі Львівської міської територіальної громади, Львівського району, Львівської області. Підпорядковується Львівській міській раді, як частина Личаківського району міста Львова. == Зрозуміти == Винники місто у складі Львівської міської територіальної громади, Львівського району, Львівської області. Підпорядковується Львівській міській раді, як частина Личаківського району міста Львова. Винники багаті на архітектурні пам'ятки. Місто має декілька церков та костел Успіня Пресвятої Діви Марії. Заснування костелу пов'язане з історією ікони Матері Божої Винниківської. У місті також є Історико-краєзнавчий музей. Чисельність населення м. Винники складає 17 642 осіб. == Історія == Засноване 22 серпня 1352 — перша письмова згадка про Винники (за короля Казимира III).Місто свідоме своєї окремішності ще з XIV ст., коли його було вперше згадано у документах (не так навіть місто, як шинок та млин біля ставка, які Лев Данилович надав німецькому війту Львова Бертольду Шехтеру, але все-таки! З назвою все зрозуміло - тут знаходились княжі винниці. З XV до початку XVII ст. Винники належали Лагодовським, з 1629 р. - Заморським. == Клімат == Винниківщини — помірно континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Він формується під впливом багатьох факторів, головними з яких є сонячна радіація, атмосферна циркуляція, що зумовлює перерозподіл  тепла та вологи, та характер місцевості (висота, експозиція схилів, ґрунтово-рослинний покрив). Специфіку клімату визначають кількість тепла, яка одержується від Сонця, кількість тепла чи холоду які приносяться з повітряними масами, кількість опадів, випаровування, вітри, хмарність. == Як дістатись == '''Автобусом''' Транспорт курсує під номером '''''36А.''''' Ним пасажири можуть доїхати у центр Винників, а звідти – пересісти в автобуси '''''№5А''''' і '''''№29,''''' які курсують у центр Львова. '''Автомобілем''' Винники мають сприятливе транспортне сполучення. Через місто та околиці проходять автомобільні шляхи '''НМ09''' та '''М06'''. Через ці транспортні артерії здійснюються основні туристичні перевезення: за маршрутами «Золота підкова», а також поїздки до туристичних центрів Карпат. == Що відвідати == {{Mapframe}} 1 '''Гори Винників''' Гори Винників знаходяться в межах Давидівського пасма, довжина якого близько 30 км. 2 '''Внутрішні води Винників''' ''Річка Марунька'' Марунька — річка в Україні, у межах міста Львова (витоки), Винників і Пустомитівського району Львівської області. Ліва притока Білки (басейн Західного Бугу). 3 '''Винниківське озеро''' Винниківське озеро — став на річці Марунці, неподалік від східних околиць м. Львова, у західній частині м. Винників (звідси й назва). Озеро розташоване на території Винниківського лісопарку, частина якого вважається територією Львова (Личаківський район міста). == Де поїсти == '''Ресторани 1.«Поле» Винники, вул. Спортова, 2. 2. «Винна Гора» Винники, вул. Шевченка, 3 в 3. «Гопак» Винники, вул. Івасюка, 11-13. == Де зупинитись == 1.City Inn Lviv Smart Hotel вулиця Івана Франка, 53b. 2.Emily Resort вулиця Хмельницького, 9Б. 3.Гетьман Галицька вулиця, 57. 4.Emily Magic Hostel вул. Богдана Хмільницького 9Б. hlddlbhmupexwpa4zb9ha6synhj11lm 0 3811 34420 34408 2023-08-30T19:13:29Z MarianaSenkiv 5081 34420 wikitext text/x-wiki Місто Пустомити розташоване на відстані 19 кілометрів на південний захід від Львова. == Зрозуміти == Пустомити — місто в Україні, у Львівському районі, Львівської області. Населення — 9762 особи. У місті є дві пам'ятки архітектури: Садибний будинок з парком і Церква Св. Миколая. [[Файл:Палац у Пустомитах. Перспективний вид спереду.jpg|міні|Палац у Пустомитах]] [[Файл:Пустомити Церква Св. Миколая.jpg|міні|Церква Св. Миколая у Пустомитах]] == Історія == Містечко Пустомити засноване у 1441 році. Отримало статус міста у 1988 році. == Клімат == Клімат у Пустомитах вологий континентальний. Середньорічна температура становить 8.8 °C. Найтепліший місяць липень із середньою температурою 19.6 °C. == Як дістатись == === {{Автобусом}} === Зі Львова до Пустомит їздить приміський автобус 141. === {{Потягом}} === i8419lnrf8omb1rfj6qzyte4k76n3jk 0 3812 34424 34423 2023-08-31T10:24:38Z MarianaSenkiv 5081 34424 wikitext text/x-wiki '''Мостиська''' — це місто районного значення, розташоване за 65 км від обласного центру. == Зрозуміти == Мостиська — місто, адміністративний центр Мостиської міської громади, Мостиського району, Львівської області, до 2020 р. районний центр колишнього Мостиського району. === Історія === 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої Галичину захопила Австрія. Прихід нової влади позитивно вплинув на економічний і культурний розвиток міста. В цей період було створено відносно сприятливі умови для розвитку освіти і шкільництва. У кінці XIX — на початку XX ст. шириться діяльність Української Національно-Демократичної Партії, завдяки якій в Мостиськах було утворено ряд українських організацій: кредитна спілка «Народний дім в Мостиськах», філії товариств: «Просвіта», «Сільський Господар». == Як дістатись == === Автобус === Зі Львова, Самбора, Дрогобича, Городка, Тернополя, Хмельницького, Вінниці. Інший варіант — електропоїздом зі Львова від приміського вокзалу (виходити потрібно на станції Мостиська І, оскільки Мостиська ІІ — віддалена від міста станція, нею користуються переважно ті, хто перетинає пішки українсько-польський кордон). == Чим зайнятись == === Фортеця Перемишль === Фортеця Перемишль розташована практично в самій близи від польського кордону, на околиці Поповичів, практично в 100 км від Львова. Це найбільше фортифікаційна споруда України. Була збудована в середині 19 століття. Залишки веж збереглися і до наших днів, розташовані в селі Поповичі Мостиського району Львівської області. === Костел Святої Катерини (XVI) === === Костел Іоанна Хрестителя === Розташований у мальовничому містечку Мостиська, історія якого сягає своїм корінням в 11 сторіччя. === Парки === Парк XIX ст. — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований у межах Мостиського району Львівської області, у південно-східній частині міста Судова Вишня. Парк закладений за проєктом інженера та ландшафтного архітектора Арнольда Рерінга, територія якого займає шість гектарів. Українськими та польськими дослідниками з 2015 року проводив це місто районного значення, розташоване за 65км. від обласного центру. dtc0tbglxd2ngky0wut01wf4oecx35f 0 3814 36134 36053 2024-10-30T19:27:18Z 178.197.219.121 36134 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} [[File:Legal status of German in the world.svg|upright=2|frameless|right]] [[File:Legal status of German in Europe.svg|upright=1.25|frameless|right]] Ви читаєте розмовник '''швейцарської мови''' (''Schweizerdeutsch'' [[Німецький розмовник|стандартною німецькою]]; також вживаються терміни ''Schwyzerdütsch'', ''Schwiizertüütsch'' або ''Schwizertitsch''). Ця мова є розмовною (неофіційною) в Швейцарії, на заході Австрії та Ліхтенштейну. Немає одного стандарту швейцарської мови. Є дуже багато діалектів швейцарської, орієнтовно 25 діалектів. Деякі діалекти використовуються в кількох сусідніх кантонах, в той же час тільки в одному кантоні Сант-Галлен є не менше 5 діалектів. Іноді буває ситуація, що сусідні села спілкуються різними діалектами. Більша частина Швейцарії (крім західної частини, де використовується французька та південний кантон Тічіно, де офіційна мова - італійська) спілкується швейцарською мовою, в той же час для офіційної переписки використовується літературна німецька мова (HochDeutsch). Проблему діалектів також ускладнює те, що не існує літературного стандарту мови, а тому майже всі варіанти написання слів є допустимими, "як вважаєш за потрібне, так і пишеш". На слух швейцарська досить сильно відрізняється. Вона мелодійніша (більше голосних), мова ніби "співається", а не проговорюється. Чимало слів мають інше закінчення або вкорочені. Префікси змінені на більш мелодійні, з більшою кількістю голосних або й тільки з голосними звуками. На слух це досить сильно змінює мову. Швейцарська має спрощену систему часів дієслів (у німецькій три минулих часи). Багато (до 30-40% слів) слів оригінальні, тому німцям і німецькомовним треба значний час, щоб почати добре розуміти місцевих (від місяця до пів-року). В той же час переважна більшість (90%) швейцарців можуть спілкуватися літературною німецькою і абсолютна більшість (більше 99%) розуміє. Але це стосується тільки німецькомовної частини країни. У франкомовній та італомовній ситуація досить складна з німецькою, якою володіє в середньому процентів 10. Ліхтенштейн спілкується діалектом німецької, близьким до діалекту Санкт-Галлену, з яким межує. Також діалекти області Форальберг сусідньої Австрії дуже близькі до швейцарської мови. Швейцарська німецька зазнала деякого впливу сусідніх французької та італійської мов. Це виразилося, що кілька десятків слів з цих мов стали широковживаними у всій Швейцарії. Ці слова пишуться і читаються, як у цих мовах. Останнім часом швейцарська зазнає значного тиску з боку американської англійської. Тоді слова пишуться і читаються, як в англійській, а не німецькій. == Довідник з вимови == === Приголосні === В швейцарській є звук Х, який голосно вимовляється (трохи схоже на Х у фарсі). Цим швейцарська сильно відрізняється від німецької де х вимовляється значно тихіше. Ш трапляється значно частіше. В значній мірі с вимовляється як Ш. Р практично завжди (на відміну від картавого німецького р або уявного р, яке у вимові переходить в ''а'', наприклад, німецьке dir "діа" буде чітке "дір" швейцарською) вимовляється чітко. "Jo". Часто швейцарці замість німецького Jа (Так) кажуть Jo. В принципі ці слова використовуються порівну. == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Вітаю! || Grüezi! || Грюеци (груеци)! |- | Привіт. || Hoi. || Хой (найпоширеніший варіант) |- | Привіт. || Hallo. || Хало |- | Як у вас справи? || Wie geht es dir? || Ві ґейт ec дір? |- | Добре, дякую. || Danke, gut. || Данке, ґут. |- | Дякую. || Danke. || Данке. |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || Bitte/Bitte schön. || Бітте/Бітте шьон. |- | Так. || Jo (ja). || Йо (йа). |- | Ні. || Nein. || Найн. |- | Вибачте (звернути увагу) || Entschuldigung. || Ентшульдіґун. |- | Пробачте (просити вибачення) || Entschuldigen Sie mich. || Ентшульдіґен Зі міх. |- | До побачення. || Auf wiedersehen. || Ауф відерзеєн. |- | Бувай (прощання, найпоширеніший варіант) || Tschüss. || Чюз. |- | Чао (тільки прощання) || Чао/чао-чао || Чао/чао-чао. |- | Адьйо. || Adä. || Аде. |- | Доброго ранку. || Gueta Morge/Morga. || Ґуета Морґе/Морга. |- | Добрий день. || Guten Tag. || Ґутен Таґ. |- | Добрий вечір. || Guten Abig. || Ґутен Абік. |} === Проблеми === === Числа === {| class="wikitable" |- ! Число !! Переклад !! Транскрипція |- | 1 || eis, äis, ais, eins || айс (айнс) |- | 2 || zwei, zwöi, zwai || цвай, цвьой, цвай |- | 3 || drü, drai, drei || дрю, драй, драй |- | 4 || vier || фір |- | 5 || foif, fföif, füüf, fünf || фойф, фюф, фюнф |- | 6 || sächs, säggs || зехс, зегс |- | 7 || sibe, sebe, siebe || зібе, зебе, зібе |- | 8 || acht || ахт |- | 9 || nün || нюн |- | 10 || zäh, zehn || це, цен |} ==== Дні ==== Mänti(g) Менті(к)<br> Zyschti(g) Цишті(к)<br> Mittwuch Мітвух<br> Dunnschti(g) Дунншті(к)<br> Fryti(g) Фриті(к)<br> Samschti(g) Замшті(к)<br> Sunnti(g) Суннті(к) == Див. також == * [[Німецький розмовник]] {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} 8b83v6ynfdgdh9r73ibuhpqjomvf595 0 3815 36514 36485 2025-02-11T18:41:21Z Пан Хаунд 2 7050 36514 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} [[File:Sylheti map 2.png|thumb|Регіони, в яких силоті є рідною мовою більшості населення]] '''Силхетська мова''' — індоарійська мова, якою розмовляють в Бангладеші, Індії та М'янмі. Є велика діаспора носіїв у США та Великій Британії. Кількість носіїв: 11 мільйонів. == Вимова == === Голосні === * ꠀ (a) * ꠁ (i) * ꠃ (ʊ) * ꠄ (ɛ) * ꠅ (ɔ) === Діакритичні знаки голосних === * ꠣ (a) * ꠤ (i) * ꠥ (ʊ) * ꠦ (ɛ) * ꠧ (ɔ) - Не використовується в традиційному письмі Силоті. * ꠂ (ɔi) === діакритичний знак/Приголосні === * ꠋ (ɔŋ) === Приголосні === * ꠇ (xɔ) * ꠈ (xɔ́) * ꠉ (ɡɔ) * ꠊ (ɡɔ́) * ꠌ (sɔ) * ꠍ (sɔ́) * ꠎ (zɔ) * ꠏ (zɔ́) * ꠐ (ʈɔ) * ꠑ (ʈɔ́) * ꠒ (ɖɔ) * ꠓ (ɖɔ́) * ꠔ (t̪ɔ) * ꠕ (t̪ɔ́) * ꠖ (d̪ɔ) * ꠗ (d̪ɔ́) * ꠘ (nɔ) * ꠙ (fɔ) * ꠚ (fɔ́) * ꠛ (bɔ) * ꠜ (bɔ́) * ꠝ (mɔ) * ꠞ (ɾɔ) * ꠟ (lɔ) * ꠠ (ɽɔ) * ꠡ (ʃɔ) * ꠢ (ɦɔ) == Числа == * [[File:সিলেটি সংখ্যা ০.svg|12px]] - ꠡꠥꠁꠘ꠆ꠘ (Вимова: ʃuinnɔ) * [[File:সিলেটি সংখ্যা ১.svg|12px]] - ꠄꠇ (Вимова: ɛx) * [[File:সিলেটি সংখ্যা ২.svg|12px]] - ꠖꠥꠁ (Вимова: d̪ui) * [[File:সিলেটি সংখ্যা ৩.svg|12px]] - ꠔꠤꠘ (Вимова: t̪in) * [[File:সিলেটি সংখ্যা ৪.svg|12px]] - ꠌꠣꠁꠞ (Вимова: saiɾ) * [[File:সিলেটি সংখ্যা ৫.svg|12px]] - ꠙꠣꠌ (Вимова: fas) * [[File:সিলেটি সংখ্যা ৬.svg|12px]] - ꠍꠄ (Вимова: sɔj) * [[File:সিলেটি সংখ্যা ৭.svg|12px]] - ꠢꠣꠔ (Вимова: ɦat̪) * [[File:সিলেটি সংখ্যা ৮.svg|12px]] - ꠀꠐ (Вимова: aʈ) * [[File:সিলেটি সংখ্যা ৯.svg|12px]] - ꠘꠄ (Вимова: nɔj) {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} 38evbk18xedinvyqeaglqfx5v8p1k10 0 3819 35496 35452 2024-05-15T10:22:27Z Assyrian Human 6497 /* Історія */ 35496 wikitext text/x-wiki {{geo|46.8099|33.4904|zoom=14}} {{pagebanner}} {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року місто окуповане російськими війсками, тому зараз потрапити до Каховки неможливо. Також з часів окупації могло багато чого змінитися, тому якщо місто звільнять, Каховка вже не буде такою, якою вона була до війни.}} '''Каховка''' знаходиться в центрі [[Херсонська область|Херсонській області]]. == Зрозуміти == === Історія === Нащадком Каховки є фортеця Іслам-Кермен, або переклад її назви - «ісламська фортеця». Вона заснована в 1492 році кримським ханом Менглі I Гіреєм. Фортеці довелося пережити багато штурмів від запорожців, аж поки вона не була зруйнована гетьманом Мазепою в 1695 року за наказом боярина і воєводи Б. П. Шереметєва. У 1771 році на місці фортеці було збудовано Шагінгірейське укріплення, а в 1791 році вже згадується назва «Каховка» на честь губернатора Василя Каховського. До 1840 року Каховка мала статус слободи, згодом — містечка, що входило до смуги осілості. Каховка входила до складу Дніпровського повіту Таврійської губернії і наприкінці XIX — на початку XX століття була найбільш важливим торговим пунктом материкової частини губернії (діяла торгова пристань, у рік проводилося два ярмарки, що мають регіональне значення). У 1920 році в районі Каховки відбувалися запеклі бої між білої та червоною армією за переправу через річку Дніпро. Війська Червоної армії створили на лівому березі Дніпра добре укріплений плацдарм. Незважаючи на зусилля, білим не вдалося ліквідувати плацдарм, що призвело до помітного послаблення їхньої позиції і подальшого відступу за Перекоп до Криму. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт — Міжнародний аеропорт "Херсон". === {{Потягом}} === * {{go | name=Каховка | alt= | url= | email= | wikidata=Q12109158 | wikipedia=Каховка_(станція) | address= | lat=46.7525 | long=33.428611 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-12 | content=Спочатку ранні роки станції були присвячені підвезенням вантажів для будівництва Каховської ГЕС. Потім станція почала розвиватися, за допомогою станції таврійські степи з'єднали з економічно розвиненими регіонами і великими станціями СРСР. В 1990-х у період економічної кризи залізничні перевезення значно знизилися, скоротився штат працівників. Але починаючи з 2006 року робота станції почала стабілізуватися. }} === {{Автомобілем}} === Через місто проходить територіальний автошлях {{Автошлях|Т|2214}}, який є відгалуженням від регіонального автошляху {{Автошлях|Р|47}} (Таврійськ — перетин з {{Автошлях|Р|47}}). === {{Автобусом}} === * {{go | name=Автовокзал | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Мелітопольська, 220 | lat=46.8126214 | long=33.485848 | directions= | phone=05536-2-03-24 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-12 | content= }} == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Монумент «Легендарна тачанка» (Каховка) 08.jpg|міні|Монумент "Легендарна тачанка"]] === Візитівки міста === * {{see | name=Легендарна тачанка | alt= | url= | email= | wikidata=Q972731 | wikipedia=Легендарна_тачанка | address= | lat=46.795681 | long=33.518789 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-12 | content=Монумент споруджений на честь 50-річчя Жовтневого перевороту, присвячений боям на Каховському плацдармі в 1920 році. }} * {{see | name=Дівчина в шинелі | alt= | url= | email= | wikidata=Q19012821 | wikipedia=Дівчина_в_шинелі_(Каховка) | address=вул. Мелітопольська | lat=46.8131097 | long=33.5049052 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-12 | content= Радянський пам'ятник, присвячений жінкам, що воювали на боці російських більшовиків проти українських державних утворень під час радянсько-української війни. }} === Інші === * {{see | name=Пам'ятник Олександрові Пушкіну | alt= | url= | email= | wikidata=Q25443346 | wikipedia=Пам%27ятник_Олександрові_Пушкіну_(Каховка) | address=вул. Пушкіна | lat=46.8139876 | long=33.4762856 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-12 | content=Стверджується, що у Каховці Пушкін побував проїздом двічі. Вперше — у травні 1820 року, коли з Катеринослава разом з родиною Раєвських їхав по Кавказу та Криму. А вдруге — в серпні того ж року, коли поверталися з Криму — вже на шляху до Кишинева, де йому передбачалося відбути заслання. Шлях проходив через Перекоп, Чаплинку, Чорну Долину, Каховку, Берислав, Дар'ївка, Херсон, Копані й далі на Миколаїв. Погруддя було встановлено до 100-річниці загибелі Пушкіна в 1937 році з написом «А. С. Пушкіну від громадян Каховки» на вулиці Леніна, перейменованої згодом на вулицю Пушкіна. Незважаючи на знесення пам'ятників Пушкіну, що відбувається с 2022 року в Україні, цей бюст вцілів, оскільки місто окуповане російськими війсками. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Херсонська область|status=Кістяк|type=Місто}} kjc1hcwx9e7hn1rbvqpz7je2ec38ngm 0 3823 34824 34823 2023-12-20T19:31:31Z Assyrian Human 6497 34824 wikitext text/x-wiki {{geo|18.2176|-67.8639|zoom=5}} '''Антильські острови''' - це архіпелаг який знаходиться у Центральній Америці. Маленька острівна територія, що не є окремою країною, і знаходиться серед інших острівних країн, серед Карибського моря. Також вона була колишньою іспанською колонією. Для туристів це просто морська перлинка, адже тут дуже красива флора і фауна. == Регіони == Антильські острови розділені на дві групи: Великі Антильські острови ([[Куба]], [[Гаїті]], [[Ямайка]], Пуерто-Рико), та на Малі Антильські острови. == Міста == == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == У Великих Антильских острових переважно розмовляють іспанською мовою, а в Малих Антильських островах більш розмовляють англійскою та французьскою, менше голландською та іспанською. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == gnxys3yl37cl0t9afpt930afcrlknxf 0 3825 36127 36126 2024-10-28T14:29:22Z 91.123.148.78 /* Таксі */ 36127 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Crimean prhasebook Wikivoyage banner.jpg}} '''Кримськотатарська мова''' ― рідна мова кримських татар, народу, що історично сформувався в [[Крим|Криму]]. Належить до алтайської мовної сім'ї, тюркської групи, кипчацько-половецької підгрупи. Має три діалекти: північний (степовий), середній і південноузбережний. До 1928 року у кримськотатарській мові використовувалася арабська графіка. У 1928 році відбувся перехід на латинку, а у 1938 році ― на кирилицю. З 1990-х років кримськотатарська мова поступово переходить на латинську абетку. У кримськотатарському алфавіті є 31 буква. Наголос майже завжди падає на останній склад. == Довідник з вимови == === Голосні === М'які голосні літери: '''e''', '''ö''', '''i''', '''ü''' Тверді голосні: '''a/â, o, u, ı''' Губні голосні: '''o, u, ü, ö''' Негубні голосні: '''a, e, ı, i''' === Приголосні === Глухі приголосні: '''p''', '''k''', '''t''', '''ş, q, f, s, ş, h, ç''' Дзвінкі приголосні: '''b, g, ğ, d, v, z, j, c''' Сонорні приголосні: '''l, m, n, ñ, r, y''' === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Здрастуйте. || Selâm aleyküm.||Сєлям алєйкум. |- | Привіт. || Meraba.||Мєраба. |- | Як у вас справи? || İşleriñiz nasıl?||Ішлеринъиз насил? |- | Добре, дякую (вам). || Yahşı, sağ oluñız.||Яхши, саг олунъиз. |- | Як Вас звати? || Siziñ adıñız ne?||Сизинъ адинъиз не? |- | Мене звати _____ || Menim adım ____||Мєним адим ____ |- | Дуже приємно познайомитися. || Tanış olğanımdan pek memnünim.||Таниш олганимдан пек мємнюним. |- | Будь ласка (прохання) || Lütfen.|| Лютфєн |- | Спасибі (тобі). || Sağ ol.|| Саг ол. |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || Bir şey degil. | Бир шей деґиль. |- | Так. || Ebet.||Ебєт. |- | Ні. || Yoq.||Йокх. |- | Вибачте (звернути увагу) || Afu etiñiz|| Афу етинъиз |- | Пробачте (просити вибачення) || Bağışlañız|| Багишланъиз |- | До побачення. || Sağlıqnen qal (ıñız).|| Сагликхнен кхал (инъиз). |- | Бувай (прощання) || Aydı, sağlıqnen qal! (звернення до того, хто залишається); Aydı, sağlıqnen bar! (звернення до того, хто йде) || Айди, сагликхнен кхал!; Айди, сагликхнен бар! |- | Я не розмовляю по-''назва мови'' [добре] || Men ... laf etmeyim [yahşı]|| Мєн ... лаф етмєйим |- | Ви розмовляєте англійською/українською? || İnglizce/ukrayince laf etesiñizmi?||Інґлізджє/українджє лаф етесинъизми? |- | Чи тут хтось розмовляє англійською/українською? || İngliz/ukrayin tilinde laf etkenler barmı?||Інґліз/україн тилінде лаф еткєнлєр барми? |- | Допоможіть! || Imdat! || Імдат! |- | Обережно! || Saqt ol (uñız)!||Сакхт ол (униз)! |- | Доброго ранку. || Sabalar hayır.||Сабалар хайир. |- | Доброго дня. || Sizge de hoş künler.||Сізґе де хош кюнлєр. |- | Добрий вечір. || Aqşam şerefiñiz hayır (lı) olsun.|| Акхшам шерєфинъиз хайир (ли) олсун. |- | Добраніч. || Geceñiz hayır.||Гєджєнъиз хайир. |- | Я не розумію. || Men añlamayım.||Мен анъламайим. |- | Де знаходиться туалет? || Kenef qayerde?||Кєнєф кхаєрде? |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || Çekil!||Чєкиль! |- | Не чіпай мене! || Maña toqunmañız!||Манъа токхунманъиз! |- | Я викличу поліцію! || Men politsiyanı çağıracam!||Мен поліцыяни чагираджам! |- | Поліція! || Politsiya!||Поліция! |- | Тримайте злодія! || Hırsıznı tutuñız!||Хирсизни тутунъиз! |- | Мені потрібна ваша допомога. || Yardımıñız kerek.||Ярдиминъиз кєрєк. |- | Це терміново! || Bu acele şey!||Бу аджєлє шей! |- | Я заблукав. || Men ğayıp oldım.||Мен гайип олдим. |- | Я загубив свою сумку. || Çantamnı ğayıp ettim.||Чантамни гайип еттим. |- | Я загубив свій гаманець. || Cüzdanımnı ğayıp ettim.||Джюзданимни гайип еттим. |- | Я хворий. || Men hastam.||Мен хастам. |- | Я поранений. || Men yaralandım.||Мен яраландим. |- | Мені потрібен лікар. || Men ekimge muhtacım.||Мен екимґє мухтаджім. |- | Можна від вас подзвонити? || Sizden telefon etmege mümkünmi?||Сизден телєфон етмеґє мюмкюнми? |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Число !! Переклад !! Транскрипція |- | 1 || bir|| бир |- | 2 || eki|| еки |- | 3 || üç|| учь |- | 4 || dört||дорт |- | 5 || beş||бєш |- | 6 || altı||алти |- | 7 || yedi||єди |- | 8 || sekiz||сєкіз |- | 9 || doquz||докхуз |- | 10 || on||он |- | 11 || on bir|| он бир |- | 12 || on eki|| он еки |- | 13 || on üç|| он учь |- | 14 || on dört || он дорт |- | 15 || on beş|| он бєш |- | 16 || on altı|| он алти |- | 17 || on yedi || он єді |- | 18 || on sekiz|| он сєкиз |- | 19 || on doquz || он докхуз |- | 20 || yigirmi|| їгирми |- | 21 || yigirmi bir|| їгирми бир |- | 22 || yigirmi eki || їгирми еки |- | 23 || yigirmi üç|| їгирми учь |- | 30 || otuz || отуз |- | 40 || qırq || кхиркх |- | 50 || elli|| еллі |- | 60 || altmış || алтмиш |- | 70 || yetmiş || єтмиш |- | 80 || seksen|| сєксєн |- | 90 || doqsan|| дохксан |- | 100 || yüz|| юз |- | 150 || yüz elli || юз еллі |- | 200 || eki yüz|| еки юз |- | 300 || üç yüz|| учь юз |- | 400 || dört yüz|| дорт юз |- | 500 || beş yüz|| бєш юз |- | 1000 || biñ|| бінъ |- | 2000 || eki biñ || еки бінъ |- | 5000 || beş biñ || бєш бінъ |- | 1000000 || million|| мілліон |- | 1000000000 || milliard || мілліард |- | Номер || nomer || номєр |- | Половина || yarım || ярим |- | Більше || çoqça || чокхча |- | Менше || azca || азджа |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || şimdi|| шімді |- | Раніше || ertece|| ертєджє |- | Пізніше ||soñ || сонь |- | Ранок || saba||саба |- | День || kün||кюн |- | Вечір || aqşam||ахшам |- | Ніч || gece||ґєджє |- | Вранці || saba||саба |- | Вдень || kündüz||кюндюз |- | Ввечері || aqşam||ахшам |- | Вночі || gece||ґєджє |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || Saat qaç?||Саат кхач? |- | Половина _____ || ____ buçuq|| ____ бучукх |- | Пˈятнадцять хвилин _____ || ____on beş daqqa keçe|| ____он бєш дакхкха кєчє |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || ____on beş daqqa bar||____он бєш дакхкха бар |- | 2:00 || Saat eki.||Саат еки. |- | 3:00 || Saat üç.||Саат учь. |- | 4:00 || Saat dört.||Саат дорт. |- | 5:00 || Saat beş.||Саат бєш. |- | 6:00 || Saat altı.||Саат алти. |- | 7:00 || Saat yedi.||Саат єди. |- | 8:00 || Saat sekiz.||Саат сєкіз. |- | 9:00 || Saat doquz.||Саат дохуз. |- | 10:00 || Saat on.||Саат он. |- | 11:00 || Saat on bir.||Саат он бир. |- | 12:00 || Saat on eki.||Саат он еки. |- | Полудень || Üyle||Уйлє |- | Північ || Yarı gece||Яри ґєджє |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || daqqa||дакхкха |- | _____ день/дні/днів || kün||кюн |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || aftа||афта |- | _____ місяць/місяці/місяців || ay||ай |- | _____ рік/роки/років || yıl||йил |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || bugün||бугюн |- | Вчора || dün||дун |- | Завтра || yarın||ярин |- | Цього тижня/місяця/року || Bu afta/ay/yıl||бу афта/ай/йил |- | Минулого тижня/місяця/року || Keçken afta/ay/yıl||кєчкєн афта/ай/йил |- | Наступного тижня/місяця/року || Kelecek afta/ay/yıl||кєлєджєк афта/ай/йил |- | Понеділок || bazarertesi||базарертеси |- | Вівторок || salı||сали |- | Середа || çarşenbe||чаршенбє |- | Четвер || cumaaqşamı||джумаакхшами |- | Пˈятниця || cuma||джума |- | Субота || cumaertesi||джумаертеси |- | Неділя || bazar||базар |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || qara qış ayı||кхара кхиш айи |- | Лютий || kiçik ay|| кичик ай |- | Березень || saban ayı|| сабан айи |- | Квітень || çiçek ayı || чічєк айи |- | Травень || quralay|| кхуралай |- | Червень || kiraz ayı|| кіраз айи |- | Липень || oraq ayı || оракх айи |- | Серпень || arman ayı || арман айи |- | Вересень || ceviz ayı || джєвіз айи |- | Жовтень || ekin ayı || екин айи |- | Листопад || qasım ayı || кхасим айи |- | Грудень || aralıq ayı || араликх айи |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || qara || кхара |- | Білий || beyaz || бєяз |- | Сірий || boz|| боз |- | Червоний || qırmızı || кхирмизи |- | Синій || mavı|| мави |- | Блакитний || kök|| кок |- | Жовтий || sarı|| сари |- | Зелений || yeşil|| єшиль |- | Помаранчевий || portaqal tüs || портакхал тус |- | Фіолетовий || mor || мор |- | Коричневий || qaverenki || кхавєрєнки |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || _____ bilet fiyatı ne qadar?||____ білєт фіяти не кхадар? |- | Один квиток до _____, будь ласка. || _____ bir bilet, lütfen.||____ бир білєт, лютфєн. |- | Куди їде цей потяг/автобус? || Bu tren/avtobus qayda kete?||Бу трен/автобус кхайда кєте? |- | Де потяг/автобус до _____? || _____ tren/avtobus qayerde?||____ трєн/автобус кхаєрде? |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || Bu tren/avtobus _____ toqtaymı?||Бу трєн/автобус _____ токхтайми? |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || _____ tren/avtobus ne vaqıt kete?||____ трен/автобус не вакхит кєте? |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || _____ nasıl barmaq mümkün?||_____ насил бармакх мюмкюн? |- | ... автовокзалу? || Avtovokzalğa _____?||Автовокзалга _____? |- | ... аеропорту? || Ava limanına_____?||Ава ліманина _____? |- | ... вокзалу? || Vokzalğa_____?||Вокзалга _____? |- | ... готелю _____? || Musafirhanege_____?||Мусафіркханеґє _____? |- | ... гуртожитку? || Yataqhanege_____?||Ятакханеґє _____? |- | ... українського консульства/посольства? || Ukrayina konsullığı/elçihanesine_____?||Україна консуллиги/ельчіханесіне _____? |- | ... центру? || Merkezge_____?||Меркєзґє_____? |- | Де є багато _____? || Qayerde çoq _____ bar?||Кхаєрде чокх _____ бар? |- | ... барів? || ... barlar_____?||... барлар_____? |- | ... готелів? || ... musafirhaneler_____?||... мусафіркханелєр_____? |- | ... пам'яток? || ... hatırlamalar_____?||... кхатирламалар_____? |- | ... ресторанів? || ... restoranlar_____?||... ресторанлар_____? |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || Lütfen, haritada _____ kösteriñiz.||Лютфен, харітада _____ костерінъиз. |- | ... вулицю || ...soqaqnı_____||...сокхакхни _____ |- | Поверніть направо || Sağğa aylanıñız ||Сагга айланинъиз |- | Поверніть наліво || Solğa aylanıñız||Солга айланинъиз |- | До _____ || -ğa (-ge, -qa, -ke), …taba, …doğru, …yanına_____||-га (-ґє, -кха, -кє), ... таба, ...догру, ... янина ______ |- | Повз _____ || Yanından_____||Яниндан _____ |- | Перед _____ || Ögünde_____||Оґюнден _____ |- | Шукайте _____ || Qıdırıñız||Кхидиринъиз |- | Перехрестя || Çapraz||Чапраз |- | Північ || Şimal||Шималь |- | Південь || Cenüp||Джєнюп |- | Схід || Şarq||Шаркх |- | Захід || Ğarp||Гарп |- | Вгору || Yuqarı||Юхари |- | Вниз || Aşağı||Ашаги |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || Taksi!||Таксі! |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || Meni _____ alıp barıñız, lütfen.||Мєни _____ алип баринъиз, лютфєн. |- | Скільки коштує доїхати до _____? || _____barmaq içün ne qadar para kerek?||_____бармакх ічюн не кхадар пара кєрєк? |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || Meni o yerge alıp barıñız, lütfen.||Мєни о єрґє алип баринъиз, лютфєн. |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || Boş odalarıñız barmı?||Бош одалариниз барми? |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || Bir/eki kişilik oda ne qadar?||Бір/екі кішілік ода не хадар? |- | В цій кімнаті є _____ || Bu odada _____ barmı?||Бу одада _____ барми? |- | ... простирадла? || ...çarşaflar...?||...чаршафлар...? |- | ... ванна? || ...vanna...?||...ванна...? |- | ... телефон? || ...telefon...?||...телефон...? |- | ... телевізор? || ...televizor...?||...телевізор...? |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || Başta odağa baqıp olammı?||Башта одага бахип оламми? |- | У вас є _____ кімнати? || Sizde daa_____odalar barmı?||Сізде даа_____одалар барми? |- | … тихіші …? || ...tınç...?||...тинч...? |- | ... більші ...? || ...büyük...?||...буюк...? |- | ... чистіші …? || ...temiz...?||...теміз...? |- | ... дешевші …? || ...ucuz...?||...уджуз...? |- | Добре, я беру. || Yahşı, men alacağım.||Яхши, мен аладжагим. |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || _____ gece qalırım.||_____ ґедже халирим. |- | Ви можете запропонувати інший готель? || Başqa bir musafirhaneni teklif ete bilesiñizmi?||Башха бір мусафірханені текліф ете білесінізми? |- | У вас є _____ || Sizde bir _____ barmı?||Сізде бір _____ барми? |- | … сейф? || ...seyf...?||...сейф...? |- | ... індивідуальні сейфи? || ...individual seyfler...?||...індівідуаль сейфлер...? |- | Сніданок/вечеря враховані? || Sabalıq/aqşamlıq aşqa kirsetilgenmi?||Сабалих/ахшамлих ашха кірсетільгенмi? |- | О котрій сніданок/вечеря? || Ne vaqıt sabalıq/aqşamlıq yemegi?||Не вахит сабалих/ахшамлих йемеґі? |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || Lütfen, odamı temizleñiz.||Люфтен, одами темізлєніз. |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || Meni _____ saatte uyata bilesiñizmi?||Мені _____ саатте уйата білесінізмі? |- | Дайте рахунок. || Maña esabı beriñiz. ||Мана есабі берініз. |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || Siz kredit kartalarnı qabul etesiñizmi?||Сіз кредіт карталарини хабул етесінізмі? |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || Para deñiştirmege imkânıñız barmı?||Пара деништірмеґе імкяниниз барми? |- | Де можна обміняти гроші? || Paralarnı qayerde deñiştirmek mümkün?||Параларни хайерде деніштірмек мюмкюн? |- | Який курс обміну? || Deñişüv fiyatı nedir?||Денишюв фійати недір? |- | Де найближчий банкомат? || Eñ yaqın bankomat qayerde?||Ен йахин банкомат хайерде? |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для однієї особи/двох осіб, будь ласка. || Bir kişilik/eki kişilik masa, lütfen.||Бір кішілік/екі кішілік маса, люфтен. |- | Можна меню? || Menüni ala bilemizmi?||Менюні ала білемізмі? |- | У вас є фірмові страви? || İş özgün yemeklerñız barmı?||Іш озґюн йемеклєрниз барми? |- | У вас є страви місцевої кухні? || Yerli aşlar barmı?||Йерлі ашлар барми? |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || Men vegetarianım.||Мен веґетаріаним. |- | Я не їм свинину. || Men domuz etini aşamayım.||Мен домуз етіні ашамайим. |- | Сніданок || Kahvaltı||Кахвалти |- | Обід || Öğle yemeği||Оглє йемегі |- | Вечеря || Aqşamlıq||Ахшамлих |- | Я хочу ____. || Men ____ isteyim.||Мен_____істейім. |- | ... курку || ...tavuq...||...тавух... |- | ... яловичини || ...etni...||...етні... |- | ... рибу || ...balıqnı...||...балихни... |- | ... свинини || ...domuz etini...||...домуз етіні... |- | ... ковбасу || ...sosis...||...сосіс... |- | ... сир || ...peynir...||...пейнір... |- | ... яйця || ...yumurtalarnı...||...йумурталарни... |- | ... салат || ...salatnı...||...салатни... |- | ... (свіжі) овочі || ...sebze (taze)...||...себзе (тазе)... |- | ... (свіжі) фрукти || ...(taze) meyvalarnı...||...(тазе) мейваларни |- | ... тост || ...tostnı...||...тостни... |- | ... макарони || ...makarnalarnı...||...макарналарни... |- | ... рису || ...pirniçni...||...пірнічні... |- | ... квасолі || ...fasulye...||...фасулйе... |- | ... гамбургер || ...hamburgerni... ||...хамбурґерні... |- | ... біфштекс || ...biftek...||...біфтек... |- | ... гриби || ...mantarlarnı...||...мантарларни... |- | ... апельсин || ...portakalnı...||...портакални... |- | ... яблуко || ...elmanı...||...елмани... |- | ... банан || ...muznı...||...музни... |- | ... ананас || ...ananastı...||...ананасти... |- | ... ягоду || ...yemişni...||...йемішні... |- | ... виноград || ...üzümni... ||...юзюмні... |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || Lütfen, bir stakan/filcan/şişe beriñiz_____||Люфтен, бір стакан/фільджан/шіше _____берініз. |- | ... кави || ...qave...||...хаве... |- | ... чаю || ...çay...||...чай... |- | ... соку || ...şıra...||...шира... |- | ... мінеральної води || ...minerallı suv...||...мінералли сув... |- | ... води || ...suv..||...сув... |- | ... пива || ...bira...||...біра... |- | ... червоного/білого вина || ...qırmızı/beyaz şarap...||...хирмизи/бейаз шарап... |- | ... горілки || ...raqı...||...рахи... |- | ... віскі || ...viski...||...віскі... |- | ... рому || ...rom...||...ром... |- | ... газованої води || ...gazlı suv...||...ґазли сув... |- | ... апельсинового соку || ...portaqal şırası...||...портакхал шираси... |- | ... коли || ...kolâ...||...кола... |- | Дайте, будь ласка ____. || Lütfen, _____ beriñiz.||Люфтен, _____берініз. |- | … солі || ...tuz...||...туз... |- | … перцю || ...biber...||...бібер... |- | … масла || ...yağ...||...йаг... |- | Офіціант! || Sofracı!||Софраджи! |- | Я закінчив. || Men bitirdim.||Мен бітірдім. |- | Я наївся. || Men toq oldım.||Мен тох олдим. |- | Це було чудово. || Bu acayip edi.||Бу аджайіп еді. |- | Можете прибрати зі столу. || Onı masadan temizlemek mümkün.||Они масадан чикхармак мюмкюн. |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || Lütfen, esapnı beriñiz.||Люфтен, есапни берініз. |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || Siz içkilerni satasızmı?||Сіз ічкілерні сатасизми? |- | Є столики? || Masalar barmı?||Масалар барми? |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || Rica etem, bir sıra/eki sıra.||Ріджа етем, бір сира/екі сира. |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || Rica etem, bir stakan qırmızı/beyaz şarap.||Ріджа етем, бір стакан хирмизи/бейаз шарап. |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || Rica etem, bir pinta______.||Ріджа етем, бір пінта_____. |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || Rica etem, bir şişe _____.||Ріджа етем, бір шіше_____. |- | Тут є буфет? || Mında bufetsı barmı? ||Минда буфетси барми? |- | Ще одну, будь ласка. || Bir daa, lütfen.||Бір даа, люфтен. |- | Коли ви зачиняєтеся? || Ne vaqıt qapatasıñız?||Не вахит хапатасиниз? |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || Menim ölçegimde_____barmı?||Менім ольчеґімде_____барми? |- | Скільки це коштує? || Onıñ fiyatı ne qadar?||Онинь фійати не хадар? |- | Це занадто дорого. || Bu pek paalı.||Бу пек паали. |- | Ви приймете _____? || _____qabul eteceksiñmi?||_____хабул етеджексіньмі? |- | Дорого || Paalı||Паали |- | Дешево || Ucuz||Юджуз |- | Я не можу собі цього дозволити. || Menim buña çarem yoq.||Менім буна чарем йох. |- | Я цього не хочу. || Men bunı istemeyim.||Мен буни істемейім. |- | Ви мене обманюєте. || Siz meni aldatasız.||Сіз мені алдатасиз. |- | Мені це не цікаво. || Menim meraqlanmayım.||Менім мерахланмайим. |- | Добре, я візьму. || Yahşı, men alacağım.||Яхши, мен аладжагим. |- | Дайте, будь ласка, пакет. || Lütfen, maña paketni beriñiz.||Люфтен, мана пакетні берініз. |- | У вас є доставка (за кордон)? || Siz yük taşuvnı (deñiz tışında) teklif etesiñizmi?||Сіз юк ташувни (деньіз тишинда) текліф етесінізмі? |- | Давайте дві. || Maña eki beriñiz.||Маньа екі беріньіз. |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні ... || Maña_____kerek.||Мана _____керек. |- | ... зубна паста || ...tiş pastası...||...тіш пастаси... |- | ... зубна щітка || ...tiş fırçısı...||...тіш фирчиси... |- | ... тампони || ...tamponlar...||...тампонлар... |- | ... мило || ...sabun...||...сабун... |- | ... шампунь || ...şampun...||...шампун... |- | ... аспірин (знеболююче) || ...aspirin (ağrısızlandırıcı)...||...аспірін (агрисизландириджи)... |- | ... ліки від застуди || ...suvuqlanuv ilâcı...||...сувухланув іляджи... |- | ... ліки від живота || ...aşqazan ilâcı...||... ашхазан іляджи... |- | ... бритва || ...ustra...||...устра... |- | ... парасолька || ...şemsiye...||...шемсійе... |- | ... лосьйон від засмаги || ...küneş losyonı...||...кюнеш лосйони... |- | ... листівка || ...varaqa...||...вараха... |- | ... поштові марки || ...markalar...||...маркалар... |- | ... батарейки || ...batareyalar...||...батарейалар... |- | ... папір || ...kâğıt...||...кягит... |- | ... ручка || ...qalem...||...халем... |- | ... книги українською мовою || ...ukrain tilinde kitaplar...||...украін тілінде кітаплар... |- | ... журнали українською мовою || ...ukrain tilinde mecmualar...||...украін тілінде меджмуалар... |- | ... газета українською мовою || ...украін тілінде газета...||...украін тілінде газета... |- | ... ''Назва мови''-український словник || _____-ukrain luğatı||_____-украін лугати |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || Men avtomobil kirağa almaq isteyim.||Мен автомобіль кірага алмах істейім. |- | Я можу взяти страховку? || Men sigorta almaq mümkünmi?||Мен сіґорта алмах мюмкюнмі? |- | СТОП || Toqta||Тохта |- | Односторонній рух || Bir taraflı areketi||Бір тарафли арекеті |- | Поступіться дорогою || Yol ber||Йоль бер |- | Парковки немає || Turaq yer yoq||Турах йер йох |- | Обмеження швидкості || Tezlik sıñırlavı||Тезлік синирлави |- | Заправка || Yaqıt qoyuv noqtası||Йахит хойув нохтаси |- | Бензин || Benzin ||Бензін |- | Дизельне паливо || Dizel yaqıtı||Дізель йахити |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || Men bir şey yañlış yapmadım.||Мен бір шей йаньлиш йапмадим. |- | Ми один одного не зрозуміли. || Biz bir-birimizni añlamadıq.||Біз бір-бірімізні аньламадих. |- | Куди ви мене везете? || Meni ne yerge alıp ketesiñiz?||Мені не йерґе алип кетесініз? |- | Мене заарештовано? || Meni apiske aldılarmı?||Мені апіске алдиларми? |- | Я громадянин України. || Men Ukraina vatandaşıyım.||Мен Украіна ватандашийим. |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || Men Ukraina konsullığı/elçihanesi ile laf etmege isteyim.||Мен Украіна консуллиги/ельчіханесі ілє лаф етмеґе істейім. |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || Men advokatnen laf etmek isteyim.||Мен адвокатнен лаф етмек істейім. |- | Я можу сплатити штраф зараз? || Şimdi para cezasını töley bilemmi?||Шімді пара джезасини толєй білеммі? |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} 4xs931vklzz7475ikme674djr72t9c5 4 3827 34949 34947 2024-01-20T14:05:59Z MarianaSenkiv 5081 34949 wikitext text/x-wiki Вікітренінг для студентів Львівської політехніки / 26 квітня 2023 відбувся офлайн з метою поглиблення знань студентів першого курсу денної форми навчання кафедри туризму спеціальності «Туризм і рекреація» з навчальної дисципліни «Географія туризму та туристичне країнознавство» завдяки написанню і редагуванню статей у Вікімандрах. Вікітренінг провів [[user talk:Friend|Павло Сохан]]. == Залучені тренери == # [[user talk:Friend|Павло Сохан]]: проведення заходу # [[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]]: оцінювання внеску # [[Користувач:MarianaSenkiv|Мар'яна Сеньків]]: проведення заходу та комунікація # [[Користувач:OlenaVinsent (WMUA)|Olena Vinsent (WMUA)]]: оцінювання внеску та нагородження == Створені та покращені статті == * [[Велика Британія]] * [[Гренада]] * [[Греція]] * [[Данія]] * [[Італія]] * [[Маврикій]] * [[Німеччина]] * [[Тувалу]] * [[Швейцарія]] == Результати == Відслідковування внеску учасників: [https://outreachdashboard.wmflabs.org/courses/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_26_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_2023_(26_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_2023)/home] На кафедрі туризму ІСТР відбувся вікітренінг для першокурсників: [https://lpnu.ua/news/na-kafedri-turyzmu-istr-vidbuvsia-vikitreninh-dlia-pershokursnykiv] == Галерея == [[Файл:Wikitraining at the Department of Tourism of Lviv Polytechnic (April 26, 2023, Lviv) 7.jpg|центр|безрамки|220x220пкс]] [[Файл:Wikitraining at the Department of Tourism of Lviv Polytechnic (April 26, 2023, Lviv) 1.jpg|центр|безрамки|220x220пкс]] [[Файл:Wikitraining at the Department of Tourism of Lviv Polytechnic (April 26, 2023, Lviv) 2.jpg|центр|безрамки|220x220пкс]] [[Файл:Wikitraining at the Department of Tourism of Lviv Polytechnic (April 26, 2023, Lviv) 3.jpg|центр|безрамки|220x220пкс]] [[Файл:Wikitraining at the Department of Tourism of Lviv Polytechnic (April 26, 2023, Lviv) 4.jpg|центр|безрамки|220x220пкс]] [[Файл:Wikitraining at the Department of Tourism of Lviv Polytechnic (April 26, 2023, Lviv) 5.jpg|центр|безрамки|220x220пкс]] [[Файл:Wikitraining at the Department of Tourism of Lviv Polytechnic (April 26, 2023, Lviv) 6.jpg|центр|безрамки|220x220пкс]] [[Файл:Wikitraining at the Department of Tourism of Lviv Polytechnic (April 26, 2023, Lviv) 7.jpg|центр|безрамки|220x220пкс]] [[Файл:Нагородження студенток-учасниць Освітньої програми Вікіпедії на кафедрі туризму Львівської політехніки.jpg|центр|безрамки|220x220пкс]] eipkvz3zdprpqb0hdoz39lr87l4tyb3 0 3828 34948 2024-01-20T13:45:46Z MarianaSenkiv 5081 MarianaSenkiv перейменувала сторінку з [[Вікітренінг для студентів Львівської політехніки / 26 квітня 2023]] на [[Вікімандри:Вікітренінг для студентів Львівської політехніки / 26 квітня 2023]] 34948 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Вікітренінг для студентів Львівської політехніки / 26 квітня 2023]] dugxlmullswz76890tkt7yd6erm4sq8 0 3829 35258 35257 2024-04-10T12:18:56Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 35258 wikitext text/x-wiki {{geo|48.0450147|30.8485631}} {{pagebanner}} '''Первомайськ''' знаходиться у [[Південна Україна|Південній Україні]]. Місто районного значення, є другим за чисельністю населення місто у [[Миколаївська область|Миколаївській області]]. == Зрозуміти == Місто є унікальним в тому, що він складається з трьох поселень, які всі належали різним державам. === Історія === ==== З укріплень в містечка ==== У 1676 році на лівому березі річки Синюхи під керівництвом козака Івана Підстрельного за наказом гетьмана Івана Самойловича вибрали місце для укріплення від татарських нападів, назвали його '''Орлик'''. У 1743 році російським урядом було вирішено переобладнати укріплення в 6-ти бастіонний шанець, й укріпили його зброєю та гарматами. В 1770 році укріплення перейменували в '''Екатериненшанець'''. В 1772 році слободу Орлик перерахували до розряду міст, а в 1781 році поселення перейменували в '''Ольвіополь''', на честь стародавньої Ольвії. ==== Решта поселень та об'єднання в одне ціле місто ==== В 1750 році на лівому березі річки Південний Буг, де проходила межа між Туреччиною та Січчю, польський граф Потоцький збудував прикордонний митний пункт, або по другому джерелу карантинну заставу Речі Посполитої, назвали його '''Богопіль'''. У 1762 році козаки і біглі українські кріпаки заснували слободу '''Олта''', вже на Туреччині. Після закінчення російсько-турецької війни 1787-1791 років, за Ясським договором до складу Російської імперії увійшли землі на правому березі Південного Буга (зокрема село Голта), а вже за пару років у ході другого розділу Речі Посполитої у 1793 році до складу Російської імперії увійшло поселення Богопіль. У 1917 році виникла пропозиція об'єднати ці три населені пункти в одне місто. Ніхто не заперечував це в жодному з трьох поселень, але не було згоди щодо назви міста. Ольвіопольці хотіли щоб місто мало назву найдавнішого поселення – Орлик, голтянці за збереження їх назви, а богопільці запроповунали свою назву – Олексіївськ, проте жодна з цих назв не набула більшості. Вирішили організувати мітинг, який відбувся 1 травня 1919 року на площі перед лікарнею Ольвіополя, там запропонували об'єднати три містечка в одне місто, і назвати його в честь міжнародного дня солідарності трудящих – '''Первомайськ'''. Через невдовзі Григор'євського повстання фактичне об'єднання населених пунктів відбулося наступного, 1920 року. === Внутрішній поділ === Первомайськ офіційно не поділений на райони, але його можна розділити на містечка '''Богопіль''', '''Голту''', та '''Ольвіополь''', з яких і утворилося це місто.{{Regionlist|regionmap=Regions of Pervomaisk for Wikivoyage.pdf|regionmapsize=250px|regionmaptext=Мапа внутрішнього ділення Первомайська.|region1name=Богопіль|region1color=#C5101A|region1description=Був заснований 1750 року Юзефом Потоцьким як прикордонний митний пункт Речі Посполитої на кордоні з Османською та Російською імперіями, назву отримав від річки Бог (або нинішня назва Південний Буг).|region2name=Голта|region2color=#22B14C|region2description=Поселення засноване 1762 року запорозькими козаками, як слобода на османському березі Південного Бугу, в межах Ханської України. У XIX столітті він мав чисельну єврейську громаду, але за тимчасовими правилами від 3 травня 1882 року потрапив під перелік місцевостей, де євреям було заборонено оселятися.|region3name=Ольвіополь|region3color=#3F48CC|region3description=В 1676 році, за особистим дорученням гетьмана Івана Самойловича, запорізький козак Іван Підстрельний підшукував місце для будівництва укріплення для захисту кордонів від нападів шляхти Речі Посполитої, кримських татар і османів поблизу кордону з Річчю Посполитою та Османською імперією. Таке місце було обрано на лівому березі річки Синюхи в місці впадіння її до Південного Бугу на скелястому пагорбі, оточеному зі сходу глибоким яром. Того ж року козаки насипали земляні вали і побудували укріплення у формі правильного восьмикутника. Укріплення отримало назву Орлик, або Орел (від місцевого урочища Орелі). В 1743 році, за дорученням Російського уряду, на місці козацького укріплення збудовано шести бастіонний Орликівський шанець, який згодом знаходився в підпорядкуванні фортеці святої Єлисавети. У 1769 році татари зруйнували Орлик і прилеглі хутори, взяли в полон близько 1000 мешканців. В 1770 році 2-а російська армія підійшла до Орлика, відновила укріплення і містечко, що отримало нову назву Катериненшанц. В 1781 році Катериненшанц отримує статус міста і нову назву — Ольвіополь, на честь стародавньої Ольвії.|region1items=|region2items=|region3items=}} === Географія === == Як дістатись == === {{Потягом}} === * {{Listing|type=go|lat=48.04113|long=30.85088|name=Голта|alt=раніше Ольвіополь, Первомайськ-на-Бузі|address=вул. Вокзальна, 15|directions=|wikipedia=Голта_(станція)|wikidata=Q12139476|phone=+38 (05161) 7-54-77|description=Зі станції можна доїхати поїздом до [[Одеса|Одеси]], [[Харків|Харкова]], [[Запоріжжя]], [[Дніпро|Дніпра]], [[Львів|Львова]], [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]], Краматорську.}} === {{Автомобілем}} === З міста проходить територіальний автошлях {{Автошлях|Т|1504}} ('''Первомайськ''' ― Лиса Гора ― Піщаний Брід ― Новоукраїнка). Також через місто проходять: * національний автошлях {{Автошлях|Н|24}} (Великі Трояни ({{Автошлях|М|05}} ({{Автошлях|Е|95}}) і {{Автошлях|Т|0207}}) ― поряд з м. Голованівськ ― '''Первомайськ''' ― Южноукраїнськ ― Олександрівка ― Вознесенськ ― Нова Одеса ― [[Миколаїв]]) * регіональний автошлях {{Автошлях|Р|75}} (Тимкове (пункт контролю) ― Балта ― '''Первомайськ''' ― Олександрівка ({{Автошлях|Н|24}})) === {{Автобусом}} === * {{Listing|type=go|lat=48.049146|long=30.841525|name=Автовокзал|address=вул. Миколи Вінграновського, 8|phone=(095) 604-52-55}} == Транспорт == Містом ходять маршрутки та автобуси, приміські маршрути ведуть до найближчих сел. == Що відвідати == * {{Listing|type=see|name=Свято-Покровська церква|address=вулиця Кузнєчна, 16|lat=48.0464468|long=30.8381578|content=Єдина архітектурна споруда, що збереглася в Первомайську з ХІХ століття. Традиційна за архітектурою церква збудована в 1805 році в стилі класицизму. В 1839 році поряд зведена дзвіниця. Знаходиться на території Богопіля.|lastedit=2024-04-10}} * {{Listing|type=see|name=Пам'ятник Тарасові Шевченку|address=вул. Тараса Шевченка, 13|lat=48.042778|long=30.850833|wikipedia=Пам%27ятник_Тарасові_Шевченку_(Первомайськ,_Миколаївська_область)|wikidata=Q61117276|content=Перший пам'ятник Т. Г. Шевченку в Первомайську був встановлений 9 березня 1921 року, але в середині 30-х років пам'ятник прийшов у непридатність і був демонтований. Потім до 175-річчя народження кобзаря було вирішено встановити пам'ятник ювілярові. До створення пам'ятника приймали участь: Остапенко П. П., Шелюгін А. І., та Доля О. І. Відкриття пам'ятника відбулося 9 березня 1989 року.|lastedit=2024-04-10}} * {{Listing|type=see|name=Площа Тараса Шевченка|lat=48.0440547|long=30.8496633|alt=колишня пл. Леніна|content=Центральна площа міста.|lastedit=2024-04-10}} * {{Listing|type=see|name=Привокзальна площа|lat=48.0416302|long=30.8511653|content=На площі є клумба із фонтаном, що наразі не працює.|lastedit=2024-04-10}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Миколаївської області]] s28y4uif71b348l8mkjbn10nb5qi5il 0 3831 35174 35172 2024-03-25T12:11:58Z Assyrian Human 6497 35174 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Marina Bay Sands''' — інтегрований курорт навпроти затоки Marina Bay у Сінгапурі та визначна пам’ятка міста. На момент відкриття в 2010 році його вважали найдорожчим у світі об’єктом окремого казино за 8 мільярдів сингапурських доларів (6,88 мільярда доларів США).  Курорт включає готель на 2561 номер, конференц-виставковий центр площею 120 000 квадратних метрів (1 300 000 квадратних футів), The Shoppes площею 74 000 квадратних метрів (800 000 квадратних футів) у торговому центрі Marina Bay Sands, музей, великий театр, ресторани "знаменитого шеф-кухаря", два плавучі кришталеві павільйони, арт-наукові експонати та найбільше у світі казино-атріум із 500 столами та 1600 гральними автоматами . Комплекс включає в себе три вежі, увінчані Sands Skypark, небесною дорогою довжиною 340 метрів (1120 футів) з місткістю 3902 людини та пейзажним басейном довжиною 150 метрів (490 футів) , розташований на вершині найбільшого у світі громадського консольного басейну . платформа, яка нависає над північною вежею на 66,5 м (218 футів).  Курорт площею 20 гектарів був спроектований архітекторами Моше Сафді . Курорт належить Las Vegas Sands за погодженням з владою Сінгапуру. Спочатку Марина Бей Сендс мала відкритися в 2009 році, але його будівництво було відкладено через зростання вартості матеріалів і робочої сили з самого початку, що загострилося через світову фінансову кризу . Це змусило Las Vegas Sands відкласти свої проекти в інших місцях, щоб завершити інтегрований курорт. Його власник вирішив відкрити інтегрований курорт поетапно, і це було схвалено владою Сінгапуру.  Курорт і SkyPark були офіційно відкриті 23 і 24 червня 2010 року в рамках дводенного святкування після відкриття казино 27 квітня того ж року.  SkyPark відкрився наступного дня. Театр було завершено вчасно до першої вистави ''Riverdance'' 30 листопада. Крита ковзанка зі штучним льодом відкрилася під час виступу Мішель Кван 18 грудня. ArtScience Museum відкрився для публіки, а дебют 13-хвилинного світлового, лазерного та водного шоу під назвою Wonder Full 19 лютого 2011 року ознаменував повне завершення інтегрованого курорту. Відкриття Marina Bay Sands відбулося 17 лютого 2011 року. Це також ознаменувало відкриття семи ресторанів знаменитих шеф-кухарів.  Останню частину Marina Bay Sands, плавучі павільйони, нарешті відкрили для публіки, коли два орендарі, Louis Vuitton і Pangea Club, відкрилися 18 і 22 вересня 2011 року відповідно. До 2028 року в Marina Bay Sands планується побудувати четверту вежу, орієнтовна вартість якої складе 4,5 мільярда сингапурських доларів (3,3 мільярда доларів США). На початку квітня 2022 року було оголошено про план розширення, згідно з яким нова вежа містить 1000 готельних номерів і прилеглу концертну площадку на 15 000 місць. ghvv3g9jfogojm6qld02aw2xmx6torp 0 3832 35556 35555 2024-05-22T14:58:41Z MarianaSenkiv 5081 /* Що відвідати */ 35556 wikitext text/x-wiki {{geo|53.1330567|23.1623285}} {{pagebanner|Białystok banner Branickis' Palace.jpg}} {{citybar | image = Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 31.jpg | caption= Палац Браницьких | city= Білосток | arm = POL Białystok COA.svg | population = 293 028 (на 30.06.2022) | callingcode = (48) 85 |website=https://www.bialystok.pl/pl/dla_turystow/turystyczne_praktyczne_info/}} '''Білосток''' ― місто на північному сході [[Польща|Польщі]], адміністративний центр [[Підляське воєводство|Підляського воєводства]]. Розташоване на річці Бяла. == Зрозуміти == Населення Білостока у 2022 становило 295,245 осіб. Це 11-е найбільше місто у Польщі. Місто вважається найсприятливішим для життя у Польщі з точки зору екологічної ситуації. Третина усього простору міста є зеленню. У місті Білосток народився і виріс творець міжнародної мови есперанто Людвік Заменгоф. Тому тут можна зустріти декілька пам’ятників на його честь, а також своєрідний мурал на стіні будинку, де жила сім’я Заменгофів. Місто є центром білоруської діаспори, а також одним із найбільших центрів православ’я. == Як дістатись == === {{Літаком}} === У місті зараз немає діючого аеропорту, проте у планах місцевої влади є таке будівництво. === {{Потягом}} === З Варшави є прямий потяг до Білостока. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Маршрут Київ – Вільнюс передбачає зупинку у м. Білосток. == Транспорт == У місті діє система прокату велосипедів BiKeR. Розгалужена автобусна мережа обслуговується трьома міськими операторами (KPKM, KPK і KZK), проте немає метро і не їздять трамваї. Залізничні пасажирські послуги надає PKP Intercity (міжміські пасажирські поїзди і Polregio (регіональні пасажирські поїзди).<gallery> Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 01.jpg|альт= Файл:Bialystok PKPdworzec fc02.jpg </gallery>Поруч із залізничним вокзалом є автовокзал. Станом на 24 квітня 2024 року у зв'язку з ремонтними роботами через колії діє спеціальний перехід між вокзалами. == Що відвідати == * {{See|name=Палац Браницьких|lat=53.116667|long=23.166667|wikipedia=[[Палац Браницьких (Білосток)]]|wikidata=Q2376970|content=Резиденція великого коронного гетьмана Клементія Браницького, побудована у середині 18 ст. у стилі бароко. Зараз тут знаходиться ректорат Білостоцького медичного університету.|address=Jana Kilińskiego 1}} <gallery> Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 34.jpg Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 31.jpg Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 33.jpg Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 35.jpg Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 36.jpg </gallery> * {{See|name=Білостоцький театр ляльок|address=вул. Калиновського, 1|wikipedia=[[Білостоцький театр ляльок]]|lat=53.130806|long=23.150139|wikidata=Q11687945|url=https://www.btl.bialystok.pl/}} <gallery> Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 20.jpg </gallery> * {{See|name=Православний собор Святого Миколая|address=15 Lipowa Street, Centrum District|url=https://soborbialystok.pl/|lat=53.132742|long=23.154547|wikipedia=Orthodox Cathedral of St. Nicholas, Białystok|content=Найбільший православний собор міста}} <gallery> Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 08.jpg </gallery> == Чим зайнятись == У різних важливих місцях у місті можна натрапити на фігурки восьми ведмедиків. Кожен з них має свою історію та символізує місце, в якому знаходиться: Ведмедик-Блюзмен (на Алеї Блюзу), Ведмедик Урсідо (на вул. Людвіка Заменгофа), Ведмедик Актор (на вул. Генрика Сенкевича), Ведмедик Студент (на площі Незалежного Студентського Товариства), Ведмедик, який штовхає кулю (на вул. Кооперативній), Ведмедик-Пані (на бульварі Тадеуша Келановського), Ведмедик-Гетьман (на сходах, що ведуть до бічного входу у палац Браницьких) і Ведмедик Святий Миколай (у сквері Святого Костянтина Великого).<gallery> Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 67.jpg Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 12.jpg Файл:Bialystok BUP Symposium 2024 95.jpg Файл:Bialystok BUP Symposium 2024 96.jpg </gallery> У місті Білосток є чимало цікавих муралів, зокрема відомий мурал «Бабуся Євгенія» на вулиці Марії Кюрі-Склодовської, 14.<gallery> Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 22.jpg Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 48.jpg </gallery> == Що купувати == Сувенірні крамниці: [https://www.facebook.com/profile.php?id=100054565984033 Creo] [https://www.facebook.com/Bialystokikonypamiatkidewocjonalia Galeria Pod Aniołami] На ринковій площі Костюшка (кам'яниця з номером 5А) є галерея сучасного мистецтва, де можна придбати всілякі сувеніри, зокрема, цікавих ангелів з дерева.<gallery> Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 53.jpg|Галерея сучасного мистецтва у центрі Білостока Файл:Bialystok Poland BUP Symposium 21-24 April 2024 52.jpg|Ангели з дерева у галереї сучасного мистецтва Білостока </gallery> == Де поїсти == * {{Eat|name=Browar Stary Rynek|url=https://www.instagram.com/browarstaryrynek/|lat=53.13209437984405|long=23.159150054725565|address=Rynek Kościuszki 11|phone=+48603280850|content=Центр пивоваріння Білостока.}} == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{Sleep|name=Kamienica Boutique ApartHotel|address=Генрика Сенкевича 24|phone=Tel: +48 888 888 777, Tel: +48 790 500 095|email=recepcja@kamienica.bialystok.pl|url=https://kamienica.bialystok.pl/|lat=53.13437071888457|long=23.163313594935072}} * {{Sleep|name=Pokoje Gościnne w WSE|address=Zwycięstwa 14/3|phone=+48 85 652 00 24, +48 533 886 834|email=noclegi[at]wse.edu.pl|url=https://wse.edu.pl/wse-wynajem-pokoje-goscinne/|lat=53.13711744252103|long=23.13109666609945|content=Неподалік від вокзалу.}} == Де навчатись == * {{Listing|type=other|lat=53.116667|long=23.146111|name=Білостоцька політехніка|address=Wiejska 45A|url=https://pb.edu.pl/|wikipedia=[[Politechnika Białostocka]]|facebook=https://www.facebook.com/politechnikabialostocka/?locale=pl_PL|phone=+48 85 746 90 01}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код: +48 85-124 Поштовий індекс: 15-001 == Куди далі == З Білостока досить просто доїхати до Варшави потягом. Наприклад, потяг №143, який відправляється о 18.00 год., прибуває до станції Варшава Центральна о 20.21 год. Вартість квитка: 37,10 злотих (інформація станом на 24.04.2024).{{footer|ispartof=Польща|type=Місто}} k69oafcto5vw72zqlwokotjo7zk98mh 4 3833 36101 35726 2024-10-20T17:54:26Z Сергій Липко 1180 Підсумки 36101 wikitext text/x-wiki {{CEE Spring 2024 navbar}} {| align="right" style="margin-right: 0px; margin-left:25px; padding:0 0 5px;" |- | [[Файл:Wikivoyage-Logo-v3-ukrainian.svg|праворуч|180пкс]] |- | style="text-align: center;"| <strong style="font-size: 18px; line-height: 36px; text-shadow: 1px 1px 1px #66a471; color: #8A070B;">Наша коротка адреса<br/>voyage.wikimedia.org.ua</strong> |} '''Європейська весна 2024''' — конкурс в українських Вікімандрах, присвячений статтям про країни [[w:Рада Європи|Ради Європи]]. Конкурс проходить з 1 по 31 травня 2024 року. «Європейська весна» є українською частиною міжнародного конкурсу ''[[:meta:Wikimedia CEE Spring 2023|CEE Spring]]'', який проходить у [[w:Вікіпедія:Європейська весна 2024|Вікіпедії]], [[:q:uk:Вікіцитати:Європейська весна 2024|Вікіцитатах]] і Вікімандрах. В українських версіях Вікіпедії, Вікімандрів та Вікіцитат конкурс проводить громадська організація «[[w:Вікімедіа Україна|Вікімедіа Україна]]». == Умови конкурсу == Щоб узяти участь у конкурсі, створіть або поліпшіть якомога більше статей у Вікімандрах на тему Центральної і Східної Європи. Можете скористатися пропонованими темами нижче або працювати над іншими статтями, якщо вони входять до загальної тематики конкурсу. ;Як узяти участь? # [[Спеціальна:Вхід|Зареєструватися або увійти]] у Вікімандри. # Створити або доповнити статтю у Вікімандрах з урахуванням базових правил проєкту (дивіться [[Вікімандри:Довідка]] та правила, посилання на які містяться на цій сторінці). # Поставити на її сторінці обговорення шаблон {{Tl|CEE-2024-new}} (якщо стаття нова) або {{tl|CEE-2024-improve}} (якщо ви поліпшили статтю). Також занесіть створену чи поліпшену статтю до списку нижче. #: '''Важливо:''' якщо на сторінці обговорення статті немає відповідного шаблону, вона може бути не зарахована у ваш конкурсний внесок. За результатами конкурсу усі активні учасники (ті, хто створить чи суттєво поліпшить принаймні три статті) отримають сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна», а три найактивніші учасники (за умови створення/суттєвого поліпшення учасником принаймні десяти статей) — особливі подарунки: наприклад, книги чи сертифікати на їхню покупку. Якщо маєте запитання до організаторів, пишіть на ceespring{{@}}wikimedia.org.ua __TOC__ == Статті до створення == {{стовпці|3}} === Австрія === * [[Грац]] * [[Каринтія]] * [[Клагенфурт]] * [[Тіроль]] === Азербайджан === * [[Агдам]] * [[Азербайджанський розмовник]] * [[Гянджа]] * [[Нахічевань]] * [[Сумгаїт]] === Албанія === * [[Албанський розмовник]] * [[Дуррес]] === Андорра === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Бельгія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Болгарія === * [[Албена]] * [[Велико-Тирново]] * [[Кранево]] * [[Несебир]] * [[Пловдив]] * [[Обзор]] * [[Русе]] * [[Смолян]] === Боснія і Герцеговина === * [[Баня-Лука]] * [[Брчко]] * [[Герцеговина]] * [[Сребрениця]] === Велика Британія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Вірменія === * [[Вірменський розмовник]] * [[Ґоріс]] * [[Джермук]] * [[Озеро Севан]] * [[Севанаванк]] * [[Татев]] * [[Хор Вірап]] * [[Цахкадзор]] === Греція === * [[Афон]] * [[Волос]] * [[Коринф]] * [[Крит]] * [[Пелопоннес]] * [[Халкідіки]] * [[Ханья]] === Грузія === * [[Аджарія]] * [[Гагра]] * [[Зугдіді]] * [[Кутаїсі]] * [[Новий Афон]] * [[Очамчіра]] * [[Піцунда]] === Данія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Естонія === * [[Гіюмаа]] * [[Йихві]] * [[Курессаре]] * [[Нарва]] * [[Пярну]] * [[Сааремаа]] === Ірландія === * [[Корк]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Ісландія === * [[Ісландський розмовник]] * [[Рейк'явік]] * [[]] * [[]] * [[]] === Іспанія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Італія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Кіпр === * [[Кіренія]] * [[Лімасол]] * [[Нікосія]] * [[Пафос]] * [[Протарас]] === Латвія === * [[Вентспілс]] * [[Єлгава]] * [[Лієлварде]] === Литва === * [[Друскінінкай]] * [[Каунас]] * [[Литовський розмовник]] === Ліхтенштейн === * [[Вадуц]] * [[Шан]] * [[]] * [[]] * [[]] === Люксембург === * [[Люксембург (місто)]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Мальта === * [[Гоцо]] * [[Мальтійський розмовник]] * [[Рабат (Мальта)]] * [[Сліма]] === Молдова === * [[Бєльці]] * [[Гагаузія]] * [[Рибниця]] * [[Старий Орхей]] === Монако === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Нідерланди === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Німеччина === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Норвегія === * [[Буде]] * [[Осло]] * [[Тромсе]] * [[]] * [[]] === Північна Македонія === * [[Македонський розмовник]] * [[Охридське озеро]] * [[Скоп'є/Стара Чаршія]] === Польща === * [[Бескиди]] * [[Вісла]] * [[Єленя-Ґура]] * [[Закопане]] * [[Свіноуйсьце]] * [[Торунь]] === Португалія === * [[Лісабон]] * [[Порту]] * [[]] * [[]] * [[]] === Румунія === * [[Брашов]] * [[Дельта Дунаю]] * [[Сигіт]] * [[Суліна]] * [[Сучава]] * [[Тульча]] * [[Ясси]] === Сан-Марино === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Сербія === * [[Воєводина]] * [[Димитровград (Сербія)]] * [[Крагуєвац]] * [[Ніш]] * [[Нові-Сад]] * [[Суботіца]] === Словаччина === * [[Банська Бистриця]] * [[Братиславський край]] * [[Кошицький край]] * [[Пряшів]] * [[Пряшівський край]] * [[Рожнява]] * [[Словацький розмовник]] * [[Татри]] * [[Трнава]] === Словенія === * [[Копер]] * [[Марибор]] * [[Словенський розмовник]] === Туреччина === * [[Адана]] * [[Ані]] * [[Бодрум]] * [[Бурса]] * [[Едірне]] * [[Кемер]] * [[Конья]] * [[Кушадаси]] * [[Мерсін]] * [[Памуккале]] * [[Трабзон]] * [[Турецький розмовник]] * [[Фетхіє]] === Угорщина === * [[Дьйор]] * [[Кечкемет]] * [[Озеро Балатон]] * [[Озеро Хевіз]] * [[Секешфехервар]] * [[Хайдусобосло]] === Фінляндія === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Франція === * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] * [[]] === Хорватія === * [[Брач]] * [[Крк]] * [[Плитвицькі озера]] * [[Пула]] * [[Рієка]] * [[Спліт]] * [[Хвар]] * [[Хорватський розмовник]] === Чехія === * [[Брно]] * [[Устецький край]] === Чорногорія === * [[Бар (Чорногорія)]] * [[Бечичі]] * [[Будва]] * [[Которська бухта]] * [[Нікшич]] * [[Подгориця]] * [[Цетинє]] === Швейцарія === * [[Базель]] * [[Берн]] * [[Женева]] * [[Лугано]] * [[Цюрих]] * [[]] * [[]] * [[]] </div> == Створені статті == {{cmbox | text = В обговорення створених статей, будь ласка, додавайте шаблон {{[[Шаблон:CEE-2024-new|CEE-2024-new]]}} . Посилання на створені статті додавайте у цей перелік}} {{стовпці|3}} # [[Вадуц]] # [[Южноукраїнськ]] # [[Рибниця]] # [[Адана]] # [[Осло]] # [[Вознесенськ]] # [[Лісабон]] # [[Озеро Балатон]] # [[Залакарош]] # [[Тапольця]] # [[Веспрем (медьє)]] # [[Центральне Задунав'я]] # [[Центральна Угорщина]] # [[Феєр (медьє)]] # [[Комаром-Естергом]] # [[Південне Задунав'я]] # [[Західне Задунав'я]] # [[Ваш (медьє)]] # [[Толна]] </div> == Поліпшені статті == {{cmbox | text = В обговорення поліпшених статей, будь ласка, додавайте шаблон {{[[Шаблон:CEE-2024-improve|CEE-2024-improve]]}} . Посилання на покращені статті додавайте у цей перелік}} {{стовпці|3}} # [[Каховка]] # [[Фіджі]] # [[Золоті Піски]] # [[Сонячний Берег]] # [[Марракеш]] # [[Кишинів]] # [[Білосток]] # [[Моршин]] # [[Вроцлав]] # [[Словенія]] # [[Мальта]] # [[Хорватія]] </div> == Підсумки == '''10 учасників, 17 нових і 11 покращених статей''' (див. '''[[Обговорення Вікімандрів:Європейська весна 2024|СО]]'''). * Місця: # [[Користувач:Keneris|Keneris]] — 248,4 балів; # [[Користувач:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]] — 156,1 балів; # [[Користувач:Завалецька Вікторія|Завалецька Вікторія]] — 18,2 балів; # [[Користувач:Ольга Крет|Ольга Крет]] — 12,9 балів; # [[Користувач:Assyrian Human|Assyrian Human]] — 12,2 балів; # [[Користувач:IvasiukVasilina|IvasiukVasilina]] — 12,1 балів; # [[Користувач:Khrystyna Loiko|Khrystyna Loiko]] — 10,0 балів; # [[Користувач:Solomia Rybka|Solomia Rybka]] — 5,6 балів; # [[Користувач:MarianaSenkiv|MarianaSenkiv]] — 5,4 балів; # [[Користувач:Dori Grays|Dori Grays]] — 0,8 балів.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 20:54, 20 жовтня 2024 (EEST) == Див. також == * [[Вікімандри:Європейська весна 2023]] * [[Вікімандри:Європейська весна 2021]] * [[Вікімандри:Європейська весна 2020]] * [[Вікімандри:Європейська весна 2019]] om065qsdtlpsbo3nkc1lt0b0cojcbcl 0 3834 35321 2024-04-29T22:52:47Z Сергій Липко 1180 Сергій Липко перейменував сторінку з [[Європейська весна 2024]] на [[Вікімандри:Європейська весна 2024]]: помилка 35321 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Вікімандри:Європейська весна 2024]] mwoxikmn2bk7ip70bya9aw38prk03jo 10 3835 35322 2024-04-29T22:53:24Z Сергій Липко 1180 Створена сторінка: <div style="margin:5px 0px 10px 0px;-moz-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);-webkit-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);background-color:#FFFFFF;"> {| cellspacing="1" style="width:100%; text-align:center; font-size:1.5em; padding:2px 3px 2px 3px;" class="hp-portalen" | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:15%" | Вікімандри:Європ... 35322 wikitext text/x-wiki <div style="margin:5px 0px 10px 0px;-moz-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);-webkit-box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);box-shadow:0 1px 1px rgba(0, 0, 0, 0.1);background-color:#FFFFFF;"> {| cellspacing="1" style="width:100%; text-align:center; font-size:1.5em; padding:2px 3px 2px 3px;" class="hp-portalen" | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:15%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2024|'''Головна''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2024#Умови конкурсу|'''Умови конкурсу''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:25%" | [[Вікімандри:Європейська весна 2024#Статті до створення|'''Статті до написання''']] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[:w:uk:Вікіпедія:Європейська весна 2024|'''Конкурс у Вікіпедії''']]&nbsp;[[Файл:Wikipedia-logo.svg|без рамки|20пкс]] | style="background-color:#C1FFC1;border-top:5px solid;border-color:#669933;padding:3px 0.25em; width:20%" | [[:q:uk:Вікіцитати:Європейська весна 2024|'''Конкурс у Вікіцитатах''']]&nbsp;[[Файл:Wikiquote-logo.svg|без рамки|20пкс]] |}</div> 3c85x7o7ki0g3nxsb5ywsns8rpw0pnl 10 3836 35323 2024-04-29T22:55:28Z Сергій Липко 1180 Створена сторінка: <div style="text-align: center;"> <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Logo Logo CEE Spring uk small.png|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAM... 35323 wikitext text/x-wiki <div style="text-align: center;"> <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Logo Logo CEE Spring uk small.png|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|створено}}'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[Вікімандри:Європейська весна 2024|Європейської весни 2024]]<br />(1&nbsp;— 31 травня 2024 року)</div></td> <td> {{#if:Coat of arms of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage-logo.svg|{{#if:80px|80px|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table></div><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]] </noinclude> bha6cdlfsu1sd8j68kr9o3oagigs3ly 10 3837 35325 2024-04-29T22:56:40Z Сергій Липко 1180 Створена сторінка: <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Logo Logo CEE Spring uk small.png|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|поліпшено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{... 35325 wikitext text/x-wiki <table class="messagebox standard-talk" {{ #if:|style="{{{додатковий_стиль}}}" }}> <tr><td> {{#if:Flag of Sri Lanka.svg|[[Файл:Logo Logo CEE Spring uk small.png|{{#if:150px|150px|70px}}|left]]}} </td> <td> <div style='text-align: center;'>{{#switch:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|{{ns:1}}=Статтю «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|поліпшено|поліпшено}}'''|{{ns:10}}|{{ns:11}}=Шаблон «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{{ns:14}}|{{ns:15}}=Категорію «{{PAGENAME}}» '''поліпшено'''|{{ns:6}}|{{ns:7}}=Файл «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''|Сторінку «{{PAGENAME}}» '''{{#if:|оновлено|завантажено}}'''}} в рамках [[Вікімандри:Європейська весна 2024|Європейської весни 2024]]<br />(1&nbsp;— 31 травня 2024 року)</div></td> <td> {{#if:Coat of arms of Sri Lanka.svg|[[Файл:Wikivoyage-logo.svg|{{#if:80px|80px|70px}}|right]]}} </td> </tr> </table><noinclude>[[Категорія:Шаблони тематичних тижнів|{{PAGENAME}}]] </noinclude> f6mf0u0so218xd29753y5uauernez6y 0 3838 36417 36416 2025-01-17T18:37:46Z Assyrian Human 6497 /* Де навчатись */ | Додано лістінг до Ліхтенштейнській гімназії, та невеликі доповнення до лістінга Вищої школи Ліхтенштейну. 36417 wikitext text/x-wiki {{geo|47.1419233|9.5184944}} {{pagebanner|Rotes Haus Vaduz Banner.jpg}} {{Citybar|arm=LIE_Vaduz_COA.svg|image=Schlossvaduz.jpg|caption=Замок Вадуц|population=5741 (2022)|callingcode=+423 37|website=https://www.vaduz.li}} '''Вадуц''' знаходиться в [[Ліхтенштейн|Ліхтенштейні]]. Є столицею та другим за населенням місто князівства. == Зрозуміти == === Історія === Перші поселення біля Вадуца виникли під час мезоліту. А в історичних хроніках він вперше був згаданий у XII столітті під назвою Фардуцес. Офіційно вважається, що місто заснував граф Верденберзький у XIII столітті. У 1342 році було утворено самостійне графство із центром у Вадуці. 1499 року графський замок, збудований на початку XIV століття, зруйнували швейцарці. У 1699 Ханс Адам I фон Ліхтенштейн купив графство Вадуц, а в 1712 - округ Шелленберг. У 1719 році, за указом імператора Карла VI, обидві території були об'єднані в князівство Ліхтенштейн. Вся князівська родина влаштувалась у старовинному замку Вадуц, а однойменне місто пізніше набуло статусу столиці. У 1806 Ліхтенштейн увійшов до складу Рейнського союзу, заснованого Наполеоном Бонапартом. У 1852 році держава уклала митну угоду з Австрією, яка сприяла її економічному розвитку. У 1862 році Ліхтенштейн прийняв нову Конституцію, послабивши абсолютну монархію князівської родини. 1921 року держава затвердила швейцарський франк своєю валютою, а 1923 року — приєдналася до митного союзу зі Швейцарією. Сьогодні Вадуц — один із найрозвиненіших туристичних, культурних та фінансових центрів Європи. * {{Listing|type=other|name=Туристично-інформаційний центр|lat=47.1384691|long=9.5226084|address=Städtle 39|url=https://tourismus.li|phone=00423 239 63 63|fax=00423 239 63 61|email=info@liechtenstein.li|hours=З листопада по березень: щодня з 9.00 до 17.00, щопонеділка з 11.00 до 17.00. Квітень-жовтень: щодня з 9.00 до 18.00, щопонеділка з 10.00 до 18.00|lastedit=2024-05-01}} == Як дістатись == === {{Літаком}} === У місті немає аеропорту. === {{Потягом}} === В місті немає залізничного вокзалу, найближча залізнична станція розташована за 2 км від Вадуца в місті Шан. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === В місті дуже добре розвинений автобусний рух, а також налагоджений автобусний зв'язок із найближчими містами на великих магістральних залізничних гілках. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == === Замки === * {{see | name=Замок Вадуц | alt= | url= | email= | wikidata=Q694782 | wikipedia=Замок_Вадуц | address= | lat=47.139444 | long=9.524444 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-01 | content=Побудований у XIII столітті, є резиденцією князя, а, отже, зачинений для туристів. Єдиним винятком є державне свято: день країни – 15 серпня, коли він відкривається для відвідувачів. Замок було зруйновано в 1499 році і перебудовано у період з 1523 до 1526 роки, протягом 1905-1912 років було зроблено велику реставрацію. Тепер тут міститься княжа художня галерея з великою колекцією картин, скульптур, кераміки і зброї. }} * {{see | name=Замок Шалун | alt= | url= | email= | wikidata=Q2175416 | wikipedia=Замок_Шалун | address= | lat=47.1508352 | long=9.5335711 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-01-17 | content=Замок був збудований наприкінці XII століття, забудовувався і розширювався до XIV століття, але наприкінці XIV століття з невідомих причин був залишений жителями і був спалений. }} === Інше === * {{see | name=Кафедральний собор Св. Флоріна | alt= | url= | email= | wikidata=Q156427 | wikipedia=Кафедральний_собор_Вадуца | address= | lat=47.1362 | long=9.5227 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit2024-05-01 | content=Неоготичний кафедральний собор у Вадуці, центр архієпархії Вадуца. Спочатку був парафіяльною церквою, отримав статус собору в 1997 році. }} * {{see | name=Будівля уряду Ліхтенштейну | alt= | url= | email= | wikidata=Q2137745 | wikipedia=Будівля_уряду_Ліхтенштейну | address= | lat=47.137115 | long=9.522758 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-01 | content=Місце засідання уряду князівства. Збудована в 1903—1905 роках, до 2008 року слугувала місцем засідання парламенту князівства, аж поки була збудована будівля Ландтагу. }} * {{see | name=Будівля Ландтагу | alt= | url= | email= | wikidata=Q1803996 | wikipedia=Будівля_Ландтагу_(Ліхтенштейн) | address= | lat=47.13779 | long=9.522749 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-01 | content=Була відкрита у місті в 2008 році і з того часу є місцезнаходженням Ландтагу. }} * {{see | name=Ратуша | alt= | url= | email= | wikidata=Q1795304 | wikipedia=Ратуша_(Вадуц) | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-01 | content=Будівля засідань міської та комунальної ради столиці Ліхтенштейну. }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{do | name=Музей мистецтв Ліхтенштейну | alt= | url=https://kunstmuseum.li | email= | wikidata=Q1792561 | wikipedia=Музей_мистецтв_Ліхтенштейну | address=Städtle 32 | lat=47.139306 | long=9.522528 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-01 | content=Тут можна познайомитись із полотнами великих майстрів: Рембрандт, Ван Дейк, Рубенс, Леонардо да Вінчі. Зібрано рідкісну колекцію картин, що налічує 1500 полотен живописців. Крім цього представлені сучасні витвори мистецтва: скульптури, картини та інша творчість. }} * {{do | name=Поштовий музей | alt= | url= | email= | wikidata=Q972697 | wikipedia=Поштовий_музей_Князівства_Ліхтенштейн | address= | lat=47.138975 | long=9.522743 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-01 | content=Присвячений історії пошти і поштових марок князівства Ліхтенштейн. }} * {{do | name=Національний музей Ліхтенштейну | alt= | url= | email= | wikidata=Q1557760 | wikipedia=Національний_музей_Ліхтенштейну | address=Städtle 43 | lat=47.13867 | long=9.52269 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-01 | content=Його експозиція присвячена культурі, національній історії і природознавству князівства Ліхтенштейн і сусідніх регіонів. }} === Інше === * {{do | name=Державна бібліотека Ліхтенштейну | alt= | url= | email= | wikidata=Q964098 | wikipedia=Державна_бібліотека_Ліхтенштейну | address=Gerberweg 5 | lat=47.1358 | long=9.5208 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-01 | content=Бібліотеку засновано 1961 року згідно із законом, опублікованим в урядовому виданні Landesgesetzblatt (Nr. 25 за 14 листопада 1961). Фонди бібліотеки становлять 250 000 одиниць зберігання. З 2003 року тут зберігаються також фонди університетської бібліотеки Вищої школи Ліхтенштейну. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * {{Listing|type=other|name=Вища школа Ліхтенштейну|lat=47.1499|long=9.5163|url=https://www.uni.li/de|wikidata=Q974328|wikipedia=Вища_школа_Ліхтенштейну|phone=+423 265 11 11|email=info@uni.li|description=Один з чотирьох центрів вищої освіти Князівства Ліхтенштейн.|lastedit=2024-05-01}} * {{Listing|type=other|lat=47.155507|long=9.5037284|name=Ліхтенштейнська гімназія|address=Marianumstrasse 45|url=https://lg-vaduz.li|wikidata=Q360397|wikipedia=Ліхтенштейнська_гімназія|phone=+423 236 06 06|email=info@lg-vaduz.li|description=Середній навчальний заклад. Заснована братами-маристиянами у 1937 році як приватна школа, а з кінця 1960-х років двері гімназії відкрилися і для дівчат (до цього часу гімназія була чоловічим навчальним закладом). З 1981 року є державним навчальним закладом. Із середини 1980-х років чисельність учнів гімназії постійно зростає і на сьгоднішній день становить 720 учнів.}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Ліхтенштейн|type=Місто}} cll45i7be7xfuvhjj351ye1pogry9vq 0 3840 36955 36225 2025-04-05T14:23:28Z Assyrian Human 6497 36955 wikitext text/x-wiki {{geo|47.822854|31.1828698|zoom=15}} {{pagebanner|Yuzhnoukrainsk Wikivoyage Banner.jpg}} {{Citybar|arm=Yuzhnoukrainsk_gerb.PNG|image=Palace_of_Culture_in_Yuzhnoukrainsk.jpg|caption=Палац Культури|population=40 221 (2017)|callingcode=+380-5136|website=http://yu.mk.ua}} '''Південноукраїнськ''' знаходиться в [[Миколаївська область|Миколаївській області]]. Місто-супутник Південноукраїнської АЕС, і один з наймолодших міст України (місту 49 років). == Зрозуміти == === Історія === У XVI столітті запорозькі козаки збудували тут «Гард» — рибний завод, від нього й пішли назви урочища і слободи, яка тут утворилася. 1740 року Гард зруйнували загони надвірних козаків польського графа Потоцького, очолені зрадником Савою Чалим. Та запорожці знову відбудували слободу. А взагалі сучасне поселення було засновано 26 квітня 1976 року під назвою Костянтинівка-2 для будівників та експлуатаційників АЕС. 2 квітня 1987 року новозбудованому населеному пункту присвоїли нову назву — Южноукраїнськ, та віднесли до категорії міст обласного підпорядкування. === Дерусифікація назв === 19 травня 2022 року, за результатами обговорення комісії з найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проспектів тощо на території Южноукраїнської міської громади, було вирішено необхідність перейменування міста Южноукраїнська, тому що назва міста не відповідає нормам правопису та стандартам української мови. 21 лютого 2024 року комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування Южноукраїнська на Гард. Хоч Верховна Рада й спочатку планувала перейменувати місто на Гард, 9 жовтня 2024 року Верховна Рада перейменувала місто на '''Південноукраїнськ'''. == Як дістатись == === {{Потягом}} === * {{go | name=Южноукраїнська | alt=до 2008 року — Південноукраїнська | url= | email= | wikidata=Q16713620 | wikipedia=Южноукраїнська | address= | lat=47.82 | long=31.262778 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-04 | content=Станція виникла 1978 року під такою ж назвою. На станції зупиняються приміські електропоїзди та поїзди далекого сполучення. }} === {{Автомобілем}} === Через місто проходить національний автошлях {{Автошлях|Н|24}} (Великі Трояни ({{Автошлях|М|05}} ({{Автошлях|Е|95}}) і {{Автошлях|Т|0207}}) ― поряд з м. Голованівськ ― [[Первомайськ]] ― '''Південноукраїнськ''' ― Олександрівка ― Вознесенськ ― Нова Одеса ― [[Миколаїв]]). === {{Автобусом}} === * {{go | name=Автовокзал | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Дружби народів, 27 | lat=47.8273056 | long=31.1819257 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-04 | content= }} == Транспорт == == Що відвідати == Місто молоде, тому в ньому не дуже багато пам'яток. Тут до цього міста доречна приказка; не густо, але й не пусто. * {{see | name=Палац культури «Енергетик» | alt= | url= | email=pk.energetik@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Незалежності, 10 | lat=47.82253 | long=31.17700 | directions= | phone=(05136) 5-99-79 | tollfree= | fax= | hours=8:00 - 20:00 (вихідний: субота та неділя) | price= | lastedit=2024-05-05 | content=Понад 35 років, починаючи з 1987 року, у ПК «Енергетик» проводяться масові заходи за всіма напрямками культурно-масової роботи. Саме тут до послуг відвідувачів - концертна зала на 617 місць, прекрасна й простора танцювальна зала, лекційна зала на 185 місць, музична вітальня та бібліотека. }} === Церкви === * {{see | name=Храм Христа Спасителя | alt= | url=https://yuzhnoukrainsk.church.ua | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Європейська, 38 | lat=47.82567 | long=31.18034 | directions= | phone=+38 (067) 264-01-84 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-05 | content=В відгуках дякують отцю Михайлу за його доброту та роботу. Також в відгуках зазначають що храм вигладає ще гарніше вночі, коли його підсвічують. }} * {{see | name=Церква святих апостолів Петра і Павла | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Європейська, 1а | lat=47.82173 | long=31.18965 | directions= | phone=050 371 2706 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-05 | content=Збудований і освячений 2015 р. }} * {{see | name=Храм всіх святих українського народу | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Набережна Енергетиків, 22 | lat=47.82453 | long=31.16524 | directions= | phone=098 509 9916 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-05 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}} 2ycdqqcyqfnrlo5uw8o8endar80rekq 0 3842 35409 35407 2024-05-08T10:00:48Z Assyrian Human 6497 35409 wikitext text/x-wiki {{delete}} Заборонене місто — найбільший палацовий комплекс у світі ,головний палацовий комплекс китайських імператорів від XV до початку XX століття. Розташований в центрі Пекіна, на північ від головної площі [[Тяньаньмень]] і на схід від озерного кварталу .Звідси Піднебесною правили 24 імператори династій Мін і Цин. Першим із китайських об'єктів занесений [[w:ЮНЕСКО|ЮНЕСКО]] до списку всесвітньої спадщини людства (1987 року). Включений ЮНЕСКО до числа найбільших у світі зібрань збережених стародавніх дерев'яних будівель. bgdy3mjpj9pvagnun7itkq784sagmht 0 3843 35444 35440 2024-05-12T13:05:02Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 35444 wikitext text/x-wiki {{geo|47.45|29.0002|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Рибниця | citylocal= | map= | arm= | population= 68 415 (2017) | callingcode=555 }} '''Рибниця''' знаходиться в [[Молдова|Молдові]] за 100 км на півнч від [[Кишинів|Кишинева]] та за 130 км від [[Тирасполь|Тирасполя]]. Центр Рибницького району, контролюється невизнаною республікою Придністров'я. == Зрозуміти == Місто розташоване на правому березі Дністра, проте контролюється Придністров'ям. Тому потрапити можна відповідно до законодавства республіки. Місто відділене від ріки бетонною дамбою. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчими аеропортами є аеропорти [[Кишинів|Кишинева]] та [[Одеса|Одеси]]. === {{Потягом}} === У місті функціонує невелика залізнична станція, з якої можна дістатися до міста [[Кишинів]], [[Тирасполь]] та [[Бельці]] === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з Кишиневом, Тирасполем, Одесою, іншими містами Молдови, Придністровського регіону, України та інших країн. === {{Кораблем}} === Діє пристань. == Транспорт == == Що відвідати == === Будівлі та споруди === * {{see | name=Костел імені Святого Йосипа | alt= Збудований 1817 року та освячений єпископом Кирилом Любовицьким. Згодом був зруйнований. 2003 року відбулося освячення нового костелу. | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit= | content= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Михайло-Архангельський Собор | alt= Найбільший собор у Молдові (здатний одночасно вмістити біля 2 тисяч парафіян). Він будувався 15 років та був відкритий 21 листопада 2006 року. На території храмового комплексу буде збудований великий, на 3 поверхи, парафіяльний будинок, де розмістяться бібліотека, їдальня, парафіяльна школа та житло настоятеля. | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Собор Архангела Михаїла (Рибниця) | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} === Інші туристичні визначні місця === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Антропоморфні стели | alt= Енеоліт, рання бронза. Найдавніші монументальні статуї на території ПМР, виявлені у 2010 році на території виноградного поля рибницької філії ЗАТ «Квінт» у селі Янтарне. | address= с. селі Янтарне, вул. Кірова (двір Рибницької філії ПДУ ім. Т.Г. Шевченка) | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} Ущелина Калаур у Рашкові, природний заповідник та Троїцький монастир у Сахарні, Успенський скельний монастир у Ципові (XII - XIV ст.) == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Музей Бойової слави | alt= Розташований у будівлі колишньої в'язниці, де переховувалися підпільники, партизани, політв'язні, румунські антифашисти. Музей було відкрито 9 травня 2010 року до 65-річчя від Дня Перемоги. В експозиції представлені матеріали ветеранів німецько-радянської війни: фотографії та документи, особисті речі, нагороди та фронтові листи, плакати та література про війну, предмети військового побуту, багато з яких є унікальними. | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=3-92-01 | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Рибницький історико – краєзнавчий музей | alt= Заснований 1 квітня 1974 року. Експозиція музею відбиває різні етапи історії міста. Привертає увагу виставка «Археологічні розкопки в краї», де представлені частини останків деяких стародавніх тварин (мамонта, гігантського туру, північного оленя, дикого коня), а також окремі предмети, знайдені на території Вихватинецького могильника, найціннішої похоронної пам'ятки періоду трипільської культури. | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= 2-28-33| fax= | hours= | price= | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Найближчими напрямками для подальшої подорожі є [[Кишинів]] та [[Тирасполь]]. {{footer|ispartof=Молдова|type=Місто}} 6zie7l73ch85cg2d9bzjvs3b3zkvxku 0 3845 37496 35450 2025-05-20T05:56:10Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37496 wikitext text/x-wiki {{geo|37.0000|35.3213}} {{pagebanner|Adana banner Stone Bridge.jpg|caption=Кам'яний міст римської епохи через річку Сейхан}} '''Адана''' — місто на [[Кілікійська рівнина|Кілікійській рівнині]] в центральній [[Туреччина|Туреччині]], на річці Сейхан, приблизно за 50 км від узбережжя [[Середземне море|Середземного моря]]. Це індустріальне і переважно сучасне місто, але в його історичному центрі є кілька визначних пам'яток. У 2021 році населення мегаполіса становило 2 263 373 особи. == Зрозуміти == [[Файл:Adana, Reşatbey Mh., Seyhan-Adana, Turkey - panoramio (7).jpg | thumb | 300px | Центральна мечеть Сабанчі]] Адана заселена вже понад 8000 років. Назва може походити від протоєвропейського слова «danu», «на річці», що робить її малоймовірним родичем Дунаю, Дніпра та Донкастера. Відомо, що тут селилися лувійці, хетти, ассирійці, кілікійці, перси, селукіди, вірмени та римляни — саме вони побудували кам'яний міст (Taşköprü) через річку. Після розпаду Римсько-Візантійської імперії Адана багато разів переходила з рук в руки, але з 1517 року потрапила під контроль Османської імперії. На початку Нового часу місто розвивало бавовняну промисловість і мало поліетнічне населення, що складалося з мусульман, вірмен, греків, сирійців та арабів. Але міжетнічна напруженість призвела до невдоволення умовами промислової праці, і вірмени зазнали різанини в 1908 році, а потім геноциду в 1915 році. Торгівля бавовною занепала, але основою економіки Адани є сільське господарство, також розвинуті галузі промисловості, автомобілебудування та банківська справа. Сьогодні місто складається з чотирьох районів: Сейхан — історичне ядро, де розташовані цікаві для мандрівників місця. Чукурова, яку часто називають «Новою Аданою», — житловий район на північ уздовж берега озера. Юрегір на схід від річки — це промисловий район, там також розташовані житлові будинки з низькою орендною платою. Саричам лежить на північному сході та має університет. П'ятим, номінально частиною Саричама, є Інджірлік, де розташована авіабаза НАТО, яка є плацдармом для операцій в глибині Азії. Ці зусилля привели до притоки західних людей в Адану, і місто має бізнес-готелі та інші зручності західного зразка, непропорційні його розмірам. Адана втратила близько 450 своїх громадян у десятках обвалених будівель (переважно багатоповерхівок) під час серії потужних [[землетруси|землетрусів]] на початку 2023 року. Місцеві пошкодження були незрівнянно меншими, ніж у східних сусідів, що знаходилися ближче до епіцентру. == Як дістатися? == {{mapframe | 36.990 | 35.330 | height=500 | width=500 | zoom=14 }} === {{Літаком}} === {{go | name=Аеропорт «Адана Шакірпаша»| alt={{IATA|ADA}} | url=https://www.dhmi.gov.tr/Sayfalar/Havalimani/Adana/AnaSayfa.aspx | email= | address=Barış Blv | lat=|long=| directions= | wikidata=Q1430728 | lastedit=2023-01-10 | content= Міжнародних рейсів небагато, але є часті рейси зі Стамбула (як IST, так і SAW), [[Анкара|Анкари]] та [[Ізмір]]а. Інші турецькі міста зі щоденними рейсами — [[Анталія]], [[Трабзон]] і [[Ван]]. У терміналі можна взяти напрокат автомобіль у кількох компаніях. }} Аеропорт знаходиться всього за 4 км на захід від міста, до центру можна дістатися на таксі та долмушах. Автобус 135 ходить кожні 30 хвилин до старого центру (15 хвилин), залізничного вокзалу та північно-західних передмість. Автобус 125 курсує щогодини повз старий центр (вийти на Sefa Ölzer Cd) до лікарняного кампусу. Купуйте квитки на обох автобусах на борту. До [[Тарсус]]а і [[Мерсін]]а прямий автобус не ходить. === {{Потягом}} === {{cautionbox|Регіональні поїзди між Аданою та [[Мерсін]] призупинено до 2026 року через будівництво тунелю в [[Тарсус]]. Замість цього використовуйте міжміські автобуси як альтернативу}}. [[Файл:Adana railway station 3 (34271941371) (2).jpg | thumb | 300px | Залізничний вокзал Адани]] Ви можете дістатися до Адани того ж дня зі Стамбула або Анкари, сівши на швидкісний потяг YHT до [[Конья]]. Там пересядьте на щоденний потяг ''Toros Ekspresi'', який їде шість годин через [[Караман]] і прибуває в Адану о 22:00. Зворотний поїзд відправляється з Адани до 08:00 і так само пересідає в Коньї на поїзди YHT до Стамбулу та Анкари. Лінія Караман-Адана модернізується для швидкісних поїздів, тому до завершення робіт (можливо, до 2025 року) можуть виникати перебої, але з 2023 року вона працюватиме у звичайному режимі. Є також повільніші магістральні поїзди, такі як «Erciyes Ekspresi», що курсує щодня з [[Кайсері]], займаючи шість годин через [[Нігде]], та «Fırat Ekspresi», що курсує щодня з [[Елазиг]]и, займаючи 13 годин через [[Малатья|Малатью]] та [[Османіє]]. Окрім того, є щогодинний регіональний поїзд з [[Мерсін]] (для поромів з [[Північний Кіпр|Північного Кіпру]]), який йде 90 хвилин через [[Тарсус]]. Три поїзди на день продовжують рух до [[Іскендерун]], що займає 3 години через Османіє. Інші маршрути — сумна історія. Рух ''Cukurova Express'' з Анкари та поїздів з [[Газіантеп]]а призупинено на роки або через будівельні роботи. Колишні міжнародні маршрути з [[Сирія|Сирії]] та [[Ірак]]у закриті на невизначений термін. * {{go | name=Залізничний вокзал Адани | alt=Adana garı | url= | email= | address=Atatürk Cd | lat= | long= | directions=1 км на північ від центру міста | телефон= | безкоштовний= | години роботи= ціна= | wikidata=Q3183579 | lastedit=2023-07-05 | Зміст= Побудований у 1912 році як вузлова станція вздовж залізниці Берлін-Багдад, османсько-німецької співпраці, яка в часи свого розквіту перевозила Аґату Крісті, Ґрема Ґріна та інших відморозків, які вічно гинули у Східному експресі. Станція досить гарна, але послуги обмежені. }} === {{Автомобілем}} === Від [[Анкара|Анкари]] — 500 км, приблизно 5 годин їзди по автомагістралі O-21 на південь, а потім O-51 на схід. У 2022 році плата за проїзд становила 163 турецьких лір. O-52 веде на схід до Османіє, Газіантепа, [[Санліурф]]и і Мардіна біля сирійського кордону. На захід — хороша автомагістраль повз [[Мерсін]], а потім вузька звивиста дорога через прибережні гори до курортної зони Мед в Аланії. === {{Автобусом}} === Автобуси зі Стамбула ходять кожні дві години та 13 годин через [[Анкара|Анкару]] та [[Нігде]], вартість проїзду у 2023 році становитиме 350 TL. Три автобуси на день їдуть 5 годин з [[Конья]]. Два на день курсують через гори з [[Анталія|Анталії]] через [[Аланія|Аналію]], [[Ташука|Ташуку]] (для літнього порома на [[Кіпр]]), [[Сіліфке]], [[Мерсін]] і [[Тарсус]]. Один автобус на день курсує з [[Ван]] біля кордону з [[Іран]]ом через [[Татван]], [[Бітліс]], [[Бетман]], [[Діярбакир]], [[Санліурфа]], [[Газіантеп]] та [[Османіє]]. Автобусні оператори на цих маршрутах — [https://www.metroturizm.com.tr/ Metro Turizm] та Flixbus. {{ marker | name=Adana Otogarı | type=go | lat=36.9975 | long=35.2635 }} автовокзал знаходиться за 4 км на захід від міста на D-400; він середнього рівня. Таксі та мікроавтобуси доставлять вас до центру міста. == Транспорт == [[Файл:Adana Sabancı Camii ici.jpg | thumb | 300px | Всередині мечеті Сабанджі]] * '''Прогулянка:''' місто розростається, але цікаві місця в старому місті компактні. * '''Міські автобуси:''' Розгалужена автобусна мережа з міських автобусів та долмушів. * '''Метро Адана:''' єдина лінія, що проходить 14 км з південного сходу на північний захід через центр міста: Залізнична станція зупиняється на [[Вілаєт]]. Більшість відвідувачів навряд чи скористаються нею. Планується продовження до головного університетського кампусу. * '''Ціни на таксі''' співставні з рештою країни. == Що відвідати == '''Тепебаг''' — це ядро Старого міста. Більшість визначних пам'яток знаходяться тут. * {{see | name=Центральна мечеть Сабанджи| alt=Sabancı Merkez Camii | url= | email= | адреса= | широта= | довгота= | напрямок= | телефон= |безкоштовно= | години= | ціна= | wikidata=Q1381468 | lastedit=2023-01-10 | Зміст= Побудована у 1998 році, ця величезна мечеть домінує над горизонтом своїми шістьма мінаретами, чотири внутрішні мінарети мають висоту 99 м. Інтер'єр багато прикрашений каліграфією та ізніцькими кахлями. Мечеть була побудована на місці конфіскованого вірменського кладовища. }} * '''Центральний парк''' — це розслаблююча прибережна зона на північ від центральної мечеті Сабанджі. * {{see | name=Музей Ататюрка | alt= | url=https://www.ktb.gov.tr/TR-96349/adana---ataturk-muzesi.html | email= | address=26009th Sk | lat=36.9886 | long=35.3319 | directions=кут Seyhan Cd | телефон=+90 312 212 8300 |безкоштовно= |факс= | години роботи=Щодня 08:30-17:00 | ціна= | wikipedia=Музей Ататюрка (Адана) | image=Ataturk Museum in Adana.jpg | wikidata=Q6014804 | lastedit=2023-01-10 | Зміст=Традиційний особняк 19 століття, де Ататюрк зупинявся у 1923 році, а у 1981 році був відновлений як музей. Вивіски лише турецькою мовою. }} * {{see | name=Музей кіно | alt= | url=https://adana-sinema-muzesi.business.site/ | email= | address=Seyhan Cd | lat= | long= | directions=поруч з музеєм Ататюрка | телефон=+90 322 457 0778 |безкоштовно= |факс= | години роботи=Чт-Нд 08:00-17:00, Нд 10:00-17:00 |ціна=0.00 | lastedit=2023-01-10 | зміст= Виставки та покази з історії турецького кіно. Найвідоміший на заході - Йилмаз Гюней (1937-1984) за фільм "Йол". }} * {{marker | name=Ташкьопрю | type=see | wikidata=Q1438450 }} — римський міст через річку Сейхан, ймовірно, побудований близько 120–135 рр. н. е. на торгових шляхах з Персії та Анатолії до Середземного моря. До 2007 року по ньому здійснювався автомобільний рух, але зараз це пішохідний міст і популярне місце відпочинку. Міст мав різні назви: міст Сароса, міст Юстиніана та міст Аль-Валіда; нинішня назва «Ташкьопрю» (кам'яний міст) говорить про те, що він собою являє. * {{see | name=Велика мечеть | alt=Ulu Cami | url= https://www.kulturportali.gov.tr/turkiye/adana/gezilecekyer/ulu-camii891960 | email= | адреса= Kızılay Cd | lat= | long= | directions= | телефон= |безкоштовно= | години= Щодня 08:00-21:00 | ціна= | wikidata=Q4022219 | lastedit=2023-01-10 | Зміст=Цю мечеть, також відому як мечеть Рамазаноглу, було збудовано у 1513-1541 роках і розширено у поєднанні різних стилів. Це ядро "кюліє" - релігійного комплексу, що включає медресе і мавзолеї, які добре збереглися. Він був пошкоджений під час землетрусу 1998 року, але відновлений до 2004 року. }} [[Файл:Taşköprü the stone bridge 8935.jpg | thumb | 300px | Міст через річку Сейхан]] * {{see | name=Особняк Рамазаноглу | alt= | url= | email= | адреса=25009th Sk | lat=NA | long=NA | directions=поруч з Великою мечеттю | телефон= | безкоштовний= | години= | ціна= | wikidata=Q7289156 | lastedit=2023-01-10 | Зміст= Побудований у 1495 році, це був урядовий особняк, який ввічливо називають місцем, де султани тримали свій гарем. Раніше частина будівлі була зруйнована. З 2009 року він знаходиться під управлінням університету як культурний центр. }} * {{see | name=Велика Годинникова вежа | alt=Büyük Saat | url= | email= | адреса=Ali Münif Yeğenağa Cd | lat= | long= | directions= | телефон= |безкоштовно= | години= | ціна= | wikidata=Q251099 | lastedit=2023-01-10 | content=Це була побудована у 1879-82 роках і має висоту 32 м, міцна цегляна вежа, яка більше схожа на кампанілу. }} * {{see | name=Нафтова мечеть | alt=Yağ Cami | url= | email= | адреса= | широта= | довгота= | напрямок= | телефон= |безкоштовно= | години= | ціна= | wikidata=Q3906407 | lastedit=2023-01-10 | Зміст= Побудована близько 1250 року як вірменська церква Сурб Агоп (Святого Якова), вона стала мечеттю близько 1380 року, коли османи відвоювали місто у Вірменського королівства Кілікії. З 1501 року вона отримала назву "кюліє" - мечеть збереглася до наших днів. "Хаґоп" перетворився на "Яґуп", а потім у бідному на час 19-му столітті скоротився до "Яґ", "нафта". }} * {{see | name=Церква Святого Павла | alt=Бебеклі Кілісе | url= | email= | адреса=27046th Sk | широта= | довгота= | напрямок= | телефон= | безкоштовний= | години роботи= | ціна= | wikidata=Q12808789 | lastedit=2023-01-10 | Зміст=Цю церкву було збудовано в італійському стилі як Вірменську апостольську церкву у 1870 році. Після того, як вірмени були вбиті або депортовані у 1915 році, вона була передана римо-католикам. }} * {{marker | name=Нова мечеть | type=see | lat=36.9884 | long=35.3238 }} (''Yeni Cami'') була збудована у 1724 році у мамлюкському стилі. * {{see | name=Курукьопрю Монументальна церква | alt= | url=https://www.kulturportali.gov.tr/turkiye/adana/gezilecekyer/adana-etnografya-muzesi | email= | адреса= Ziyapaşa Blv 118 | lat=NA | long=NA | directions=100 м на північ від Нової мечеті | wikidata=Q24646859 | lastedit=2023-01-10 | зміст=Це була грецька церква Агіос Ніколаос, побудована у 1845 році. У сусідньому будинку знаходиться невеликий музей, але у 2015 році церкву було повторно освячено. }} * {{see | name=Археологічний музей | alt= | url=https://www.kulturportali.gov.tr/turkiye/adana/gezilecekyer/adana-arkeoloji-muzesi | email= | адреса=42nd Sk 11 | широта=36.9952 | довгота=35.3136 | напрямок= | phone=+90 322 454 3857 | tollfree= | години роботи=Нд-Сб 08:30-17:00 | ціна=Безкоштовно | wikipedia=Адана Археологічний музей | image=AdanaMuseum1.jpg | wikidata=Q195019 | lastedit=2023-01-10 | Зміст=Це було перенесено з берега річки у 2019 році. Зараз він знаходиться в колишній текстильній фабриці, де є місце для демонстрації великої високоякісної колекції - вам знадобиться 2-3 години, щоб її оглянути. }} == Чим зайнятись == [[File:Adana Oil Mosque 3568.jpg | thumb | 300px | Нафтова мечеть ]] * '''Хамам''', традиційні турецькі лазні, розташовані в більш ніж десяти центральних місцях. * '''Лунапарк''' — ярмарок розваг біля дамби озера Сейхан, на північній околиці міста. * '''Футбол:''' На полі [https://www.adanademirspor.org.tr/ Адана Демірспор] відбувається Суперліга, вищий дивізіон Туреччини. Їхній домашній стадіон «Нова Адана» (''Yeni Adana Stadyumu'', місткість 33 500 сидячих місць) відкрився у 2021 році. Він знаходиться в районі Балджали за 15 км на північний схід від центру міста. [https://www.adanaspor.com.tr/ «Аданаспор»] ділить стадіон і грає в TFF 1. Lig, другий ешелон. Жіноча команда «Демірспор» грає у жіночій Суперлізі, вищому дивізіоні, на стадіоні «Мухаррем Гюлергін» на північ від автодорожнього мосту O-50. * '''Пляж:''' Караташ — найближчий, 55 км на південь, але є ліпший — [[Мерсін]]. У Караташі також є руїни стародавнього міста [[Магара]]: амфітеатр є найкращим з них, але тільки заради цього їхати не варто. == Покупки == * '''Optimum''' — найбільший центральний торговий центр, на схід через міст від мечеті Сабанджі. * '''Galleria''' — на березі річки на схід від залізничного вокзалу. * '''Торговий центр M1''' знаходиться на західній околиці міста і має магазин Carrefour, відкритий щодня з 10:00 до 22:00. == Що поїсти == [[Файл:Adana Kebap.jpg | thumb | 300px | Аданський кебаб]] * '''Адана Кебаб''' — міська фірмова страва — шашлик з баранячого фаршу. == Де поїсти == * '''Старе місто''' — заклади розташовані по периметру, а не в центрі. Спробуйте Kebapçı Şeyhmus, Eyvan Kebap, Erciyes Kebap, Abidin Usta, Sirdanci Bedo, Kazancılar (нижче) або Oz Asmaalti Kebap Salonu. * {{eat | name=Kazancilar | alt= | url=https://kazancilarkebap.com/ | email= | адреса= 23002nd Sk 45/A | широта= | довгота= | напрямок= від Alidede Sk | телефон= безкоштовно= факс= | години роботи= Щодня 10:30-02:00 | ціна= | lastedit=2023-01-10 | content= Їжа біля годинникової вежі, продають вегетаріанські страви. }} * У районі '''Вокзалу''' знаходяться магазини Eski Dostlar, Paşalimanı, Saki Meyhane, House of Kamer, Tokana, The Sopranos, Makarnos, Elem (внизу), Yüzevler та Zeynel Ocakbaşı. * {{eat | name=Elem Ziyapaşa Restaurant | alt= | url= | email= | адреса=Şinasi Efendi Cd 30/A | lat= | long= | directions= північна сторона готелю DoubleTree by Hilton | phone=+90 322 226 3536 | tollfree= | години роботи= Щодня 10:00-01:00 | ціна= | lastedit=2023-01-10 | content=Стандартний турецький тариф на проїзд поруч зі станцією. }} * '''Озерний берег''' — Дальян Балик, Бігфіш, Єшильчам Мейханесі та Серджан (нижче). * {{eat | name=Sercan | alt= | url= | email= | address=Süleyman Demirel Blv 40 | lat= | long= | directions= | телефон=+9 322 233 9104 |безкоштовно= |факс= | години роботи= Щодня 12:00-01:00 | ціна= | lastedit=2023-01-10 | content= Смачна їжа, але дорого. }} * '''Mado's''' — це мережа десертних закладів, що має точки на вулицях Cemal Paşa, Kurttepe, Toros St, Carrefour Mall та M1 Mall. == Де зупинитись == [[Файл:Citrus Orchard in Adana 03.jpg | thumb | 300px | Цитрусові гаї поблизу Адани]] * {{sleep | name=DoubleTree by Hilton | alt= | url=https://www.hilton.com/en/hotels/adadidi-doubletree-adana/ | email= | address=Mithat Saraçoğlu Cd 3 | lat=37.0009 | long=35.3225 | directions= | телефон=+90 322 457 2222 | безкоштовно= | checkin= | checkout= | price=B&B double 2800 TL | lastedit=2023-01-10 | content=Це найкращий з готелів, згрупованих навколо вокзалу, надійна мережа. }} * {{sleep | name=ibis | alt= | url=https://all.accor.com/hotel/8028/index.en.shtml | email= | адреса=Turhan Cemal Beriker Blv 49 | lat= | long= | directions=поруч з готелем Divan | телефон=+90 322 355 9500 | безкоштовно | заїзд= | виїзд= | ціна=B&B double 1000 TL | lastedit=2023-01-10 | content=Відмінний бюджетний мережевий готель, чистий та ефективний. }} * {{sleep | name=Ramada | alt= | url=https://www.ramadaadana.com/ | email= | address=İnönü Cd 40 | lat=36.9901 | long=35.3221 | directions= | телефон=+90 322 455 0505 | безкоштовно= | заїзд= | виїзд= | ціна= B&B double 2000 TL | lastedit=2023-01-10 | content=Надійний готель середньої цінової категорії. }} * {{sleep | name=Çukurova Park Otel | alt= | url=http://www.cukurovaparkotel.com.tr/ | email= | address=İnönü Cd 99 | lat= | long= | directions= навпроти Ramada | телефон=+90 322 363 3777 | безкоштовно= | заїзд= | виїзд= | ціна=B&B double 1000 TL | lastedit=2023-01-10 | content=Зручне центральне місце. }} * {{sleep | name=Taşköprü Hotel | alt= | url=https://adanataskopruhotel.com/ | email= | address=Seyhan Cd 1 | lat= | long= | directions= західний кінець старого мосту | телефон=+90 322 359 1144 | безкоштовно= | checkin= | checkout= | price=B&B double 1200 TL | lastedit=2023-01-10 | content=Достойний готель, трохи занедбаний, але з хорошим співвідношенням ціни та якості. }} * {{sleep | name=Adana Şirin Park Otel | alt= | url=http://sirinpark.com/Tr/default.aspx | email= | address=Turhan Cemal Beriker Blv 17 | lat=36.9914 | long=35.3274 | directions= | телефон=+90 322 363 0707 | безкоштовно= | заїзд= | виїзд= | ціна= B&B double 1500 TL | lastedit=2023-01-10 | content=Вигідний готель у центрі міста. }} * '''[https://www.otelseyhan.com.tr/ Otel Seyhan]''' навпроти парку Ширін. Переважно погані відгуки. * {{sleep | name=Divan Adana | alt= | url=https://www.divan.com.tr/otel/divan-adana-otel | email= | address=Turhan Cemal Beriker Blv 33 | lat=36.9918 | long=35.3240 | directions= | телефон=+90 322 342 1700 | безкоштовно= |заїзд= |виїзд= |ціна=B&B двомісний 2500 TL | lastedit=2023-01-10 | content=Стильний бізнес-готель в центрі міста. }} * {{sleep | name=Adana Hilton | alt= | url=https://www.hilton.com.tr/oteller/turkiye/adana/adana-hiltonsa | email= | address=Hacı Sabancı Blv 1 | lat=36.9877 | long=35.3367 | directions= | телефон=+90 322 355 5000 | безкоштовно= | checkin= | checkout= | price=B&B double 2800 TL | lastedit=2023-01-10 | content=Розумний бізнес-готель, хороші відгуки про комфорт та сервіс. Будівля височіє над берегом річки, тому його легко знайти. }} * {{sleep | name=Sheraton Grand | alt= | url=https://www.marriott.com/en-us/hotels/adasi-sheraton-grand-adana/ | email= | address=Hacı Sabancı Blv 7 | lat=36.9949 | long=35.3398 | directions=східний берег річки | phone=+90 322 237 1717 | tollfree= | заїзд= | виїзд= | ціна= B&B double 3000 TL | lastedit=2023-01-10 | content=Готель мережі Marriott, хороший комфорт та сервіс. }} == Зв'язок == В Адані є 4G від усіх турецьких операторів. Станом на січень 2023 року 5G в Туреччині не розгорнуто. == Куди далі == * '''[[Караташ]]''' — найближчий пляжний курорт, 55 км на південь. Тут знаходяться руїни Магароса з римським амфітеатром. * '''[[Юмурталик]]''' — ще один курорт на сході. Тут є старий замок. * '''[[Тарс]]''' має місця, пов'язані зі святим Павлом та римською епохою. * '''[[Мерсін]]''' 65 км на захід — великий порт з поромами до Кіпру. * '''[[Караїсали-Позанти]]''' — невеликі містечка на перевалах через гори Тавр з кількома історичними пам'ятками. * '''[[Джейхан]]''' — брудне нафтове містечко на сході, але з його рівнин височіє замок Йилан. В 30 хвилинах на північ — * '''[[Анаварза]]''' — руїни невеликого римського міста. * '''[[Османіє]]''' — сучасне місто з історичними пам'ятками поблизу. {{ОА|мова=en|стаття=Adana}} {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} 78ivl29hsea1l9pmo1s5qm8yx3b5ef0 10 3847 35457 35456 2024-05-13T20:50:22Z Keneris 6418 35457 wikitext text/x-wiki [[Файл:Motorrad aus Zusatzzeichen 1046-12.svg|29пкс]] Мотоциклом<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> cbn3fvdam00tigmh4wciknvd444phhx 14 3848 35458 2024-05-13T20:50:39Z Keneris 6418 Створена сторінка: [[Категорія:Шаблони]] 35458 wikitext text/x-wiki [[Категорія:Шаблони]] jzqct664ya3dp1q9hjh7foe5x29xpsu 10 3849 35465 2024-05-13T21:02:08Z Keneris 6418 Створена сторінка: [[Файл:Trolleybus icon.png|29пкс]] Тролейбусом<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> 35465 wikitext text/x-wiki [[Файл:Trolleybus icon.png|29пкс]] Тролейбусом<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> rq7mqikl91xq2w0xkxzx83bchf1mlqw 10 3850 35466 2024-05-13T21:03:27Z Keneris 6418 згодиться для внутрішньоміських переміщень 35466 wikitext text/x-wiki [[Файл:Straßenbahn aus Zusatzzeichen 1048-19.svg|31пкс]] Трамваєм<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> pnwpoisiycugsrmml09zg1k6ve8az5y 10 3851 35467 2024-05-13T21:04:58Z Keneris 6418 Створена сторінка: [[Файл:Panzer aus Zusatzzeichen 1049-12.svg|29пкс]] Танком<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> 35467 wikitext text/x-wiki [[Файл:Panzer aus Zusatzzeichen 1049-12.svg|29пкс]] Танком<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> 1sl754ltvwy0w5e51yq79o6c6gisv52 10 3852 35468 2024-05-13T21:05:59Z Keneris 6418 Створена сторінка: [[Файл:Fooßjänger.svg|20пкс]] Пішки<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> 35468 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fooßjänger.svg|20пкс]] Пішки<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> h7wy3xa34llrlkdeiaj06lvm322qiut 10 3853 35469 2024-05-13T21:17:42Z Keneris 6418 Створена сторінка: [[Файл:Baltimore Metro SubwayLink Logo for Signage (Black).svg|22пкс]] На метро<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> 35469 wikitext text/x-wiki [[Файл:Baltimore Metro SubwayLink Logo for Signage (Black).svg|22пкс]] На метро<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> 9xa9bcicdu0sgmm1f0rm1qp1anyfnfd 10 3854 35470 2024-05-13T21:22:36Z Keneris 6418 Створена сторінка: [[Файл:Aiga taxi.svg|22пкс]] На таксі<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> 35470 wikitext text/x-wiki [[Файл:Aiga taxi.svg|22пкс]] На таксі<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> ehfmm6e3fuc8dnmpc0aogxmnyh0p9kh 0 3855 37816 37780 2025-06-14T19:50:58Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 37816 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{pagebanner|Oslo banner Opera by night.jpg|caption=Опера Осло вночі|dotm=yes}} '''Осло''' — столиця і найбільше місто [[Норвегія|Норвегії]], у якому мешкає 700 000 осіб у самому місті та близько 1,5 мільйона у Великому Осло. Місто розташоване у [[Східна Норвегія|східній частині країни]] у фіорді Осло-фіорд, що простягається над входом до протоки Скагеррак. Він просторо розпланований, оточений зеленими пагорбами та горами й включає 40 островів і 343 озера. Взимку Осло пропонує гірськолижні схили для катання на гірських лижах і лижні траси для бігових лиж. Літня температура в Осло може бути комфортною для купання. Є кілька добре відвідуваних пляжних курортів. Осло — одна з найпівнічніших столиць світу, тому взимку тут буває лише 6 годин сонячного світла. У розпал літа кількість сонячних годин зростає до 18, що робить клімат міста помітно відмінним між сезонами, з холодною, але відносно сухою зимою. Відносно компактне місто, втиснуте в тонку смужку землі вздовж берегової лінії, Осло пишається тим, що є одним з найбільш сталих міст світу. Центральні райони міста компактні, але в цілому Осло є відносно просторим. Хоча в Осло знаходиться безліч історичних пам'яток, воно, мабуть, найбільш відоме своєю сучасною архітектурою, включаючи дивовижні та сміливі проєкти, розпочаті на рубежі тисячоліть. Основою економіки Осло є морська промисловість, високотехнологічні підприємства та екологічно чиста енергетика. У 2010 році швейцарська компанія з управління капіталом UBS AG визнала Осло найдорожчим містом для життя у світі, але у 2022 році воно опустилося на [https://www.mercer.com/our-thinking/career/cost-of-living.html 27 місце у рейтингу Mercers]. Осло є економічним і демографічним центром Норвегії, а також вузловим пунктом для більшості внутрішніх і міжнародних перевезень. Попри щільність населення Осло, відстань до парку або зеленої зони з будь-якого місця проживання в місті ніколи не перевищує 300 метрів. == Райони == {{regionlist | regionmap=Wikivoyage Oslo district map PNG.png | regionmaptext=Карта району Осло | regionmapsize=300px | region1name=[[Осло/Сентрум|Сентрум]] | region1color=#d5dc76 | region1items= | region1description=Центр Осло з головними визначними пам'ятками, ресторанами та готелями, а також гавань (від мерії Осло до Оперного театру). | region2name=[[Осло/Захід|Захід]] | region2color=#d09440 | region2items=Фрогнер, Уллерн | region2description=Кілька великих музеїв, Бигдой (Bygdøy), парк скульптур Віґеланд (Vigeland), елітні магазини та ресторани. | region3name=[[Осло/Внутрішня Північ|Внутрішня Північ]] | region3color=#4f93c0 | region3items= | region3description=На північ від центру міста ви знайдете кілька парків, закусочних, об'єктів індустріальної спадщини та головний кампус університету. | region4name=[[Осло/Внутрішній Схід|Внутрішній Схід]] | region4color=#578e86 | region4items= | region4description=Богемніша частина Осло — це місце, куди варто піти, щоб побачити альтернативну культуру та покуштувати міжнародну кухню. На схід від річки Акерсельва. | region5name=[[Осло/Північ|Північ]] | region5color=#8a84a3 | region5items= | region5description=Найпівнічніша частина міста здебільшого вкрита лісом. Якщо ви відвідуєте місто і хочете побачити природу, то це саме те місце, куди варто поїхати. | region6name=[[Осло/Південь|Південь]] | region6color=#d56d76 | region6items= | region6description=Східний берег фіорду Осло та острови, а також південні околиці міста — для любителів активного відпочинку. Влітку пляжі тут дуже популярні. }} == Зрозуміти == [[Файл:Stortinget, Oslo, Norway (cropped).jpg|мініатюра|Стортингет, норвезький парламент — монументальна будівля на головній вулиці Осло]] Осло є демографічним, економічним і політичним центром Норвегії. Відповідно, тут розташовано багато національних установ у сфері управління, освіти, культури, спорту та транспорту. Місто має гарний вибір культурних установ і хороший вибір ресторанів, деякі з яких світового класу, але більшість звичайних, а також нічне життя в цілому. Хоча для деяких іноземних відвідувачів це дороге місто, багато цікавинок тут можна побачити або отримати безкоштовно, зокрема, близькість Осло до дикої природи, внутрішні міські парки та різноманітні заходи на свіжому повітрі. Столичний Осло також включає більшу частину округу [[Акерсхус]], і межа між ними настільки розмита, що вони сприймаються як одне місто. Місцевий громадський транспорт, такий як метро Осло, охоплює власне Осло та прилеглі райони. Власне Осло має понад 700 000 мешканців, тоді як столичний Осло налічує понад 1 мільйон мешканців. Вплив Осло відчувається далеко за межами метрополії, а в ширшому «регіоні Осло» розташовано густонаселені низини навколо внутрішнього Осло-фіорду та рівнинні території навколо аеропорту. Цей регіон займає лише 5% території Норвегії, але в ньому проживає від 25 до 30% населення. Хоча Осло є безпечним містом у наш час, урядовий район постраждав від вибуху бомби в 2011 році, в результаті якого загинуло вісім осіб. Пошкоджені будівлі не були відновлені (станом на 2020 рік). === Географія === [[Файл:Maridalsvannet aerial.jpg|thumb|Широкий ліс/пагорби, ''Марка'', починається одразу за забудованою територією. Озеро Марідален і ''Марка'' за ним]] Площа Осло — приблизно 453 км², це є однією з найбільших столиць світу за площею, але більша її частина — це ліс, що робить Осло містом у тісному контакті з природою, яка його оточує. Якщо врахувати великі передмістя за межами міста, то столичний Осло охоплює територію, подібну до Великого Лондона, але з населенням, що становить лише одну десяту від лондонського. Осло-фіорд простягається на північ від моря Скагеррак. Осло має дивовижний архіпелаг, який влітку стає улюбленим місцем відпочинку. Осло-фіорд має дуже малий приплив, лише близько 50 см. Осло розташоване у формі амфітеатру, де центр міста знаходиться внизу, біля Осло-фіорду, а житлові райони тягнуться в гору в усіх напрямках. Центральна частина Осло відносно рівна і простягається від рівня моря приблизно до 100 метрів над рівнем моря, але поселення простягається майже до 500 метрів над рівнем моря. Місто оточене лісистими пагорбами, відомими як «Марка» (Nordmarka, Østmarka, Lillomarka), з флорою і фауною, яка є досить незвичайною для міста такого розміру. Лосі є звичайним явищем (їх легко помітити взимку), а вся столиця є частиною норвезького заповідника вовків (хоча вони рідко приходять сюди). Центр міста обмежений центральним вокзалом Осло (Oslo S) на сході, Королівським палацом (Slottet) на заході та набережною (від фортеці Акерсхус до бухти Акер) на півдні. Він досить компактний і легко доступний для піших прогулянок. Ворота Карла Юхана, переважно пішохідна головна вулиця, що з'єднує Осло С і Палац, є головною артерією центру Осло. Однак у кількох районах, розташованих неподалік від центру, є цікаві пам'ятки та розважальні заклади, тож для того, щоб їх дослідити, варто скористатися розгалуженою системою громадського транспорту міста. === Клімат === Хоча Осло знаходиться в північних широтах, клімат тут досить помірний завдяки теплому повітрю, яке приносить Гольфстрім через Атлантику. Влітку погода в Осло м'яка і приємна, з частими спекотними періодами з денними максимумами вище 25 °C або до 30 °C, і великою кількістю довгих сонячних днів — в середині літа сонце сходить о 04:00 і заходить о 23:00. Влітку сутінки тривають майже дві години, тому ночі майже не бувають темними. Опадів випадає помірна кількість (близько 800 мм), з грудня по червень — найсухіший період. Температура з грудня по лютий в середньому трохи нижче нуля, тоді як у листопаді та березні вона коливається трохи вище або нижче нуля. У центрі міста температура рідко опускається нижче −10 °C, а іноді може опускатися до −20 °C. Снігу найчастіше багато в лісовій місцевості, а також часто взимку в місті, що робить його чудовим місцем для занять зимовими видами спорту. Опади випадають протягом року, найдощовіший місяць — серпень. === Населення === Населення самого Осло становить 647 000 осіб, або близько 1 мільйона, якщо враховувати його позамуніципальні передмістя (такі як [[Берум]] та [[Льоренског]]). У столичному регіоні Осло проживає близько 1,4 мільйона осіб. Серед різноманітного населення є найбагатші норвезькі знаменитості та світські особи, а також понад 150 000 іммігрантів. Це робить Осло дуже етнічно і культурно різноманітним містом, де 28% населення мають немісцеве походження. Супроводжуваний великим припливом людей з усієї Норвегії, Осло часто називають «плавильним котлом» Норвегії. Культурні відмінності вплинули на суспільство і міський ландшафт Осло, наприклад, у питаннях харчування і шопінгу, які злилися в повсякденному житті населення Осло. Деякі райони Осло, особливо навколо Гренланда і Тьойєна, а також багато передмість на схід від центру міста, мають більшість іммігрантів або більшість неетнічного норвезького населення. Залежно від району, найбільш помітними іммігрантськими громадами є [[пакистан]]ські, [[Швеція|шведські]], [[Польща|польські]], [[сомалі]]йські, [[Шрі-Ланка|шрі-ланкійські]], [[ірак]]ські, [[в'єтнам]]ські, [[іран]]ські, колишні [[Югославія|югославські]], [[Марокко|марокканські]], [[Туреччниа|турецькі]], [[Албанія|албанські]], [[Філліппіни|філіппінські]], [[Таїланд|тайські]] та [[Данія|данські]]. Іммігранти з [[Пакистан]]у та їхні нащадки становлять найбільшу групу меншин в Осло. === Економіка === Регіон Осло є головним діловим центром країни і має різноманітну та динамічну економіку з одним з найвищих регіональних ВВП в Європі. Дані, опубліковані Агентством регіонального розвитку Осло, показують, що ВВП на душу населення в регіоні становив 44 190 євро (за винятком нафти і газу) у 2000 році, порівняно з середнім показником по ЄС, що становить приблизно 20 000 євро. Згідно зі звітом, підготовленим Департаментом головного комісара міста та Департаментом фінансів і розвитку, сектор послуг домінує у сфері зайнятості в Осло. У 2001 році на державні та ділові послуги припадало понад 59 відсотків робочих місць. Інші основні сфери зайнятості в секторі послуг включають торгівлю, готелі та громадське харчування, банківську справу та страхування. [[Файл:Lhôtel de ville dOslo (4854168964).jpg|thumb|Масивна ратуша Осло є однією з найбільш впізнаваних пам'яток міста]] === Орієнтація в просторі === Після останньої реформи від 1 січня 2004 року місто поділене на 15 районів (bydeler). Більшість туристичних визначних пам'яток зосереджено в центрі міста ('''Осло/Сентрум'''). Серед інших районів варто відзначити ''Фрогнер'', горбистий житловий район з однойменним парком, відомим скульптурами Вігеланда в [[Осло/Захід|Захід]], та ''Грюнерлокка'' в [[Осло/Внутрішній Схід|Внутрішній Схід]], центр нічного життя та творчої сцени. Традиційно Осло ділиться на східну і західну частини, причому західна є більш заможною, з елегантними будівлями і шикарним характером, а східна складається з районів робітничого класу, що стали домівкою як для мистецької богеми, так і для бідних іммігрантських спільнот. Для короткострокового відвідувача навігація зазвичай пов'язана з ключовими будівлями та вулицями в центрі. «Ворота Карла Юхана» (відомі просто як «Карл Юхан») — це головна вулиця Осло, що пролягає від залізничного вокзалу до Королівського палацу. Навколо цієї вулиці зосереджені ключові будівлі, зокрема Університет, Національний театр, Кафедральний собор і Стортингет (Парламент). На прилеглих вулицях розташовані Ратуша, Нобелівський центр миру (колишній Західний вокзал), міністерства (урядові будівлі), Верховний суд і головні музеї. Район нічного життя на вулиці Акер-Бригге знаходиться в декількох хвилинах ходьби від готелю Karl Johan. Новий оперний театр знаходиться поруч із залізничним вокзалом. Окрім Центрального залізничного вокзалу, поруч з Національним театром і Палацом знаходиться друга головна станція метро, яка обслуговує поїзди до аеропорту, місцеві поїзди та всі лінії метрополітену. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Осло обслуговується двома аеропортами: Аеропорт Осло, Гардермоен та Аеропорт Сандефьорд Торп. Аеропорт Осло є найбільшим з них і є головним міжнародним сполученням до Норвегії. Більшість інтернет-сайтів з бронювання авіаквитків покажуть рейси в обидва аеропорти при пошуку аеропорту Осло. Перед бронюванням обов'язково перевірте фактичний аеропорт з результатів пошуку. Обидва аеропорти Сандефьорд Торп розташовані далеко від центру міста, і наземний транспорт до Осло займає більше години. Ви зможете визначити це за кодом IATA: ''OSL'' для Гардермоена та ''TRF'' для Саннефіорду. [[Файл:OslDomEn.JPG|thumbnail|праворуч|Гардермоен — сучасний аеропорт, з інтер'єром, на який варто поглянути завдяки широкому використанню дерев'яних виробів]] ==== Аеропорт Осло, Гардермоен ==== '''[https://avinor.no/en/airport/oslo-airport/ Аеропорт Осло, Гардермоен]''' ({{IATA|OSL}}) — найбільший аеропорт Норвегії, розташований у Гардермоені, за 37 км на північний схід від Осло. Прямі рейси доступні до 107 аеропортів, включаючи 24 аеропорти в [[Норвегія|Норвегії]]. Найбільші авіакомпанії Норвегії, [http://www.flysas.com/ Scandinavian Airlines] (SAS) та [http://www.norwegian.com/ Norwegian Air Shuttle], виконують прямі рейси до багатьох закордонних напрямків з аеропорту Осло, а також мають великі внутрішні мережі. Рейси близько 30 інших авіакомпаній роблять цей аеропорт легкодоступним з більшості країн світу. [[Файл:GMB BFM 71104 1.jpg|thumb|Flytoget (аеропортовий експрес) на Центральному вокзалі Осло. Flytoget добирається з Гардермоена до центрального вокзалу Осло за 20 хвилин, що трохи швидше, ніж місцеві поїзди, і набагато швидше та дешевше, ніж таксі]] Для пересування між містом та аеропортом: * '''[http://www.flytoget.no Flytoget]''' (Airport Express Train) — швидкісні експреси до Центрального вокзалу Осло (Oslo S), зазвичай за 19-22 хвилини. Потяги до Центрального вокзалу Осло відправляються кожні 10 хвилин у будні з 07.00 до 23.10, у неділю з 11.30 до 23.10 та кожні 20 хвилин в інший час (04.40-06.50 та 23.10-00.50 щодня, 07.20-11.20 у неділю та протягом усього дня у суботу та святкові дні). Кожні 20 хвилин з 05.30 до 00.50 поїзд також заїжджає на станцію Lillestrøm і продовжує рух через станцію Oslo S до Drammen, зупиняючись на станції Nationaltheatret, яка є більш зручною для пунктів призначення в західній частині центру міста. Вартість проїзду становить 240 крон для більшості дорослих, 120 крон для пенсіонерів, дітей без супроводу дорослих та студентів віком до 31 року за наявності студентського квитка міжнародного зразку, і безкоштовно для дітей віком до 16 років у супроводі дорослих. Проїзд можна оплатити: (а) приклавши банківську картку до зчитувача на турнікеті та обравши пункт призначення на сенсорному екрані, (б) придбавши традиційний паперовий квиток в автоматі та відсканувавши його штрих-код на турнікеті, або (в) придбавши електронний квиток на веб-сайті Flytoget або в додатку для мобільного телефону та відсканувавши його штрих-код на турнікеті. Щоб скористатися варіантом (а) як пасажир зі знижкою або отримати квитанцію, необхідно створити обліковий запис на сайті Flytoget, зареєструвати платіжну картку, яку ви маєте намір використовувати, і ввести іншу необхідну інформацію (наприклад, дату народження). Пасажири, які подорожують з центру міста назад в аеропорт і бажають скористатися варіантом (a), повинні провести карткою по спеціальному зчитувачу на станції Oslo S перед посадкою на поїзд і ще раз провести карткою по зчитувачу на турнікеті після прибуття в аеропорт. * '''[https://www.vy.no/en Vy]''' обслуговує поїзди через Осло до [[Драммен]]а, а потім до [[Конгсберг]]а або [[Скієн]]а. Поїздка займає 23 хвилини, поїзди відправляються 3 рази на годину. Це найдешевший вид громадського транспорту, яким можна дістатися до центру міста, оскільки квиток в один бік коштує 124 крон (без знижок для студентів) і 57 крон для пенсіонерів, 48 крон для дітей (від 6 до 17 років включно) та норвезьких військовослужбовців, і дає доступ до місцевих автобусних маршрутів, поїздів метро (T-bane) і трамваїв у центрі Осло протягом приблизно двох з половиною годин (див. розділ ''Транспорт''). * '''[https://www.flybussen.no/en Flybussen Connect]''' відправляє автобуси на 5 маршрутах з [[Гардермоен]]а, що може бути корисним, якщо ви подорожуєте не поблизу центру міста. Квиток на автобус коштує 250 крон, зворотній квиток дійсний протягом 1 місяця за 400 крон, дійсний для пересадки в Осло, дешевші тарифи, якщо купувати онлайн (219 крон в один бік, 359 — в обидва), знижки для різних груп, в тому числі для студентів (молодше 31 року). Купуйте у водія автобуса за допомогою банківської картки. * '''[https://www.oslekspressen.no OSL Ekspressen]''' обслуговує автобусну лінію до станції метро Mortensrud * '''Таксі''' можна і потрібно замовляти в кабінці біля терміналу за різними фіксованими цінами від приблизно 700 норвезьких крон до центру Осло. Безпосереднє замовлення таксі з черги може виявитися набагато дорожчим. Завжди обговорюйте ціну заздалегідь. У різних таксомоторних компаній ціни відрізняються, найнадійнішими є Oslo Taxi та NorgesTaxi. Ви також можете використовувати Uber і Bolt, які підберуть вас у тому ж районі. ==== Аеропорт Саннефіорд Торп ==== [[Файл:Sandefjord Airport, Torp from the air cropped.jpg|thumb|Аеропорт Торп — не дуже гарний та він досить віддалений, але низькі ціни на перельоти, як правило, компенсують це]] '''[https://torp.no Аеропорт Саннефіорд Торп]''' ({{IATA|TRF}}) поблизу [[Саннефіорд]]а і [[Тенсберг]]а, (118&nbsp;км на південь від Осло). У [[Торп]]і здійснюють рейси такі авіакомпанії: [[KLM]] ([[Амстердам]]), Norwegian Air Shuttle ([[Аліканте]]), Ryanair ([[Альгеро]], [[Аліканте]], [[Барселона]]-[[Жирона]], [[Бремен]], [[Единбург]], [[Франкфурт]]-[[Хан]], [[Ліверпуль]], [[Лондон]]-[[Станстед]], [[Мілан]]-[[Бергамо]]-[[Марсель]]), Widerøe ([[Берген]], [[Боде]], [[Копенгаген]], [[Ставангер]], [[Тромсе]], [[Тронхейм]]) та Wizz Air ([[Гданськ]], [[Катовіце]], [[Познань]], [[Прага]], [[Рига]], [[Варшава]], [[Вроцлав]], [[Вільнюс]]) Для пересування між містом та аеропортом: * '''[https://www.torpekspressen.no/en/ Torpekspressen]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' курсує між аеропортом та Драмменом і Осло (1 год 45 хв) і коштує 279 крон (лютий 2022) за квиток в один бік, 470 крон в обидва боки (знижки для студентів, власників карток ISIC та пенсіонерів), трохи дешевше, якщо купувати онлайн. Автобуси Torpekspressen подаються на рейси, що прибувають за розкладом, тому після того, як ви вийдете з літака, на вас, скоріш за все, чекатиме автобус до Осло. Якщо ви не встигнете на автобус, призначений для вашого рейсу, ви можете довго чекати на наступний автобус. * '''[https://www.vy.no/en Vy]''' ходять поїзди між залізничною станцією аеропорту Торп та центром Осло за 249–289 крон (лютий 2022). Залізничний вокзал з'єднаний з аеропортом безкоштовним автобусом, який їде 8 хв. * Кілька невеликих польських мікроавтобусів обслуговують рейси до та з Польщі. Ціна — 170 кр до автовокзалу Осло або більше, залежно від того, куди вам потрібно дістатися в Осло. ** [https://pksoslo.com/ PKS Oslo] приймає як картки, так і готівку. Ви можете заплатити онлайн або безпосередньо водієві. * Таксі дуже дороге; поїздка на таксі до Осло коштує близько 2000 крон. === {{Потягом}} === [[Файл:Gare oslo-sentralstasjon.jpg|thumb|Центральний залізничний вокзал Осло/Осло S]] '''[https://www.banenor.no/en/traffic-and-travel/railway-stations/-o-/oslo-central/ Центральний вокзал Осло]''' (''Oslo Sentralstasjon''/''Oslo S''', T-bane, трамвай, автобус: ''Jernbanetorget'') знаходиться на східній околиці центру міста, в кінці головної пішохідної вулиці ''Ворота Карла Юхана''. Залізничний вокзал Осло S є центром залізничного сполучення в Норвегії, оскільки всі лінії (включаючи експрес-поїзд до аеропорту) закінчуються на вокзалі Осло S. Основні експрес-автобуси прямують до автовокзалу, що знаходиться поруч із залізничним вокзалом. Є чотири щоденні міжнародні рейси з [[Гетеборг]]а ([[Швеція]]); кожна поїздка займає трохи менше чотирьох годин. Зі [[Стокгольм]]у є до п'яти щоденних рейсів, які тривають 5 з половиною годин через [[Сьодертельє]], [[Гальсберг]] та [[Карлстад]]. Мандрівникам з [[Копенгаген]] ([[Данія]]) та інших міст потрібно буде зробити пересадку в Гетеборзі. Квитки на лінію до Гетеборга найдешевші, якщо купувати їх на сайті [https://www.vy.no/en Vy], де вартість проїзду складає всього 249 крон. Квитки на стокгольмську лінію дешевші, якщо купувати їх у оператора [https://www.sj.se/en/ SJ], де найдешевші квитки можуть коштувати від [[Швеція#Гроші|SKr]]. 195. Квитки з'являються у продажу за 3 місяці до відправлення, і чим раніше ви їх купите, тим дешевше вони будуть коштувати. Норвезькі та шведські зарезервовані квитки на поїзди можна придбати в квиткових автоматах на Центральному вокзалі Осло (норвезькі квитки також можна придбати на інших вокзалах), але більшість людей користуються мобільними/онлайн квитками. Внутрішні поїзди далекого прямування курсують досить часто і досить ефективно, хоча і не дуже швидко, з сполученням до [[Ставангер]], [[Крістіансанн]], [[Берген]] і [[Тронхейм]]. Операторами є [https://go-aheadnordic.no Go-Ahead], [https://www.sj.no SJ Nord] та [https://www.vy.no/en Vy], ціни від 289 крон. [https://www.vy.no/en Vy (колишня державна залізнична компанія)] додатково здійснює місцеві та регіональні перевезення навколо Осло. За деталями проїзду та купівлі квитків звертайтесь до [https://entur.no Entur (національний оператор квитків)]. Потяги далекого прямування, що прямують на південь чи захід, також зупиняються на станції Lysaker на західному кордоні міста. Потяги, що прямують на північ та схід, роблять першу зупинку на станції Ліллестрем, за межами міста. Для тих, кому Осло — це транзитний пункт, корисним буде те, що будівля на південь від головного центрального вокзалу все ще є частиною залізничного вокзалу і має камери схову, які можна орендувати. Маленькі шафки коштують 30 крон, середні — 40 крон, а великі — 60 крон. Середні шафки бувають двох форм — кубічні та тонкі і високі, що робить їх зручними для зберігання багажу, який зазвичай не поміщається. === {{Автомобілем}} === В Осло перетинаються міжнародні автомагістралі [[E6|'''E6''' (з Мальме та Гетеборга)]] та '''[[E18]]''' (з [[Санкт-Петербург]]а, [[Гельсінкі]]в та [[Стокгольм]]у). Їздити автомобілем до міста Осло дорого і незручно. Високі дорожні збори та плата за паркування роблять водіння автомобіля дорогим задоволенням. Натомість, краще залишити машину за містом і скористатися перевагами чудового громадського транспорту. При в'їзді в Осло на автомобілі є кілька автоматичних пунктів оплати, і це може коштувати до 114 крон для дизельного автомобіля. Гроші йдуть на будівництво доріг та громадський транспорт. Пункти оплати працюють цілодобово, фотографують ваш номерний знак і надсилають рахунок додому власнику автомобіля. Скористайтеся [https://bompengekalkulator.no/ Bompengekalkulator], щоб оцінити вартість проїзду! [[Файл:Norwegian-road-sign-723.21.svg|thumb|Кільцева дорога 3 огинає центр Осло від E18 на заході до E6 на сході]] E6 є головною дорогою Норвегії з півночі на південь і продовжується на північ до [[Тронхейм]]а, [[Альта|Альти]] і [[Кіркенес]]у, з відгалуженнями до більшості норвезьких міст. '''E16''' пролягає на захід до [[Берген]]а і на схід до [[Конгсвінгер]]а, закінчуючись у [[Гевле]], Швеція. ''E134'' веде до [[Хаугесунн]]а, а ''E18'' — на південний захід до [[Драммен]]у, [[Гренландія]] (Скіен/Порсгрунн/Лангесунн) та [[Крістіансанн]]а. Інші важливі дороги до Осло включають ''Rv4'' з [[Гьовік]]у, ''Rv2'' з [[Шарлоттенберг]]а (Швеція) і [[Конгсвінгер]]а та ''Rv7'', альтернативну дорогу до [[Берген]]а, що проходить через [[Гол (Норвегія)|Гол]] і [[Гейло]]. === {{Мотоциклом}} === Осло — найбільше місто Норвегії, і на багатьох дорогах спостерігається інтенсивний рух, особливо в години пік. Трафік збільшується, чим ближче ви наближаєтесь до центру міста. Місцеві дороги часто тупикові або вузькі, звивисті, з безліччю перехресть, які вимагають підвищеної уваги. Тим не менш, мотоцикли часто можуть бути тим транспортним засобом, який забезпечує найкращу доступність, якщо в першу чергу брати до уваги безпеку. Мотоцикли та мопеди звільнені від сплати дорожніх зборів на всіх автоматичних станціях в Норвегії. Хороші дороги для мотоциклів можна знайти [http://www.bestbikingroads.com/motorcycle-roads/motorbike-rides-in-norway-/oslo-akershus-buskerud-ostfold-telemark---___9916.html тут]. === {{Автобусом}} === В Осло добре розвинене автобусне сполучення з більшістю країн [[Європа|Європи]]. Найбільшими операторами міжнародних автобусних рейсів є [https://www.flixbus.com Flixbus] та [https://www.bus4you.se/#!/ Vy Bus4You]. Обидві компанії здійснюють недорогі рейси до та з [[Гетеборг]]а, [[Копенгаген]]у та [[Стокгольм]]у кілька разів на день. На внутрішніх маршрутах [https://www.nor-way.no Nor-Way Bussekspress] є найбільшим оператором, з кількома автобусами до [[Крістіансанн]]у, [[Берген]]а, [[Тронхейм]]у та багатьох інших норвезьких пунктів призначення. Вони дуже зручні для проміжних пунктів призначення, оскільки за межами центральної частини Східної Норвегії вони зупиняються на кожній зупинці по дорозі, але є втомливими для подорожей на дуже довгі відстані, які також покриваються поїздом. [http://lavprisekspressen.no/ Lavprisekspressen]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} має автобуси до [[Ставангер]]а та [[Крістіансанн]]у. [https://www.vybuss.no/#!/ Vy buss] має мережу автобусних ліній в околицях Осло, особливо до [[Драммен]]у, [[Конгсберг]]у та [[Нотодден]]а, які курсують щогодини, вдень і вночі, цілий рік. Кожне місто в Норвегії так чи інакше пов'язане з Осло громадським транспортом, хоча за межами головних магістралей сполучення рідкісне. === {{Кораблем}} === [[Файл:Crown of Scandinavia.jpg|thumb|Величезний пором до [[Копенгаген]]а в порту]] Осло з'єднане з [[Данія|Данією]] та [[Німеччина|Німеччиною]] '''автомобільним поромом'''. [https://www.colorline.com Color Line] здійснює щоденні рейси до міста [[Кіль]] (Німеччина). [https://www.dfds.com DFDS] здійснює щоденні рейси до [[Копенгаген]]а (Данія), а [https://www.stenaline.no Stena Line] — до [[Фредеріксхавн]] (Данія). Ви також можете розглянути швидкісні катери Color Lines з [[Ларвік]] (2 години на південь від Осло по E18, або легко дістатися на щогодинному поїзді Vy) або [[Крістіансанн]] (4 з половиною години на південь від Осло по E18, або дістатися п'ятьма щоденними поїздами чи майже щогодинними автобусами) до [[Хіртсхалс]] (Данія). [https://www.fjordline.com/en Fjord Line] також здійснює рейси Крістіансанд-Гіртсхалс. Обидва поїзди добираються до Данії приблизно за 3,5 години. Залізничний вокзал у Крістіансанді знаходиться поруч з поромним причалом, тоді як у Ларвіку причал було перенесено до місця, яке знаходиться трохи далі від вокзалу. [https://www.oslohavn.no/en/menu/cruise/cruisedestination-oslo/ '''круїзні порти'''] в Осло розташовані на чотирьох різних пірсах Sentrum, із заходу на схід: '''Філіпстад''' (330 м (LOA), осадка 8,5 м), на захід від Акер Брюгге; '''Сьондре Акершускай''' (345 м (LOA), осадка 10. 3 м), головний причал біля фортеці Акерсхус; «Vippetangkaia» (249 м, осадка 7,3 м), на південь від фортеці Акерсхус; «Revierkaia» (294 м, осадка 8,3 м), на південь від Оперного театру. Щорічно близько 200 000 круїзних пасажирів відвідують Осло з цих круїзних причалів. Якщо ви приїжджаєте в Осло на власному човні, є кілька гостьових причалів в марині Херберн на Акер Бригге (ліворуч від годинникової вежі). Слідкуйте за пасажирськими поромами та контейнеровозами, що прибувають і відпливають з внутрішньої гавані та терміналів Filipstad і Sjursøya. == Транспорт == [[Файл:Turveien langs Badebakken.jpg|thumb|Осло — зелене місто. Піші або велосипедні прогулянки парками та зеленими коридорами є гарною альтернативою моторизованому транспорту]] В Осло існує комплексна '''система громадського транспорту''', що складається з автобусів, трамваїв, місцевих поїздів, метро (T-bane) та човнів. Громадський транспорт планує та координує [https://www.ruter.no/en Ruter]. П'ять ліній метро мають номери від 1 до 5, шість трамвайних ліній — від 11 до 19, автобуси — від 20, а човни (пороми) — B1, B2 і так далі. На місцеві поїзди, що обслуговуються компанією Vy, поширюється система квитків Ruter. Місцевий громадський транспорт Осло також охоплює передмістя в Акерсхусі, зокрема Берум на заході, де трамвай і метро перетинають лінію графства. Сервісний центр Ruter (раніше відомий як Trafikanten) — це «інформаційний центр» громадського транспорту в Осло. Він знаходиться на Jernbanetorget, неподалік від Центрального вокзалу Осло, біля підніжжя годинникової вежі, а також на Aker Brygge та в аеропорту Осло (Gardermoen). Вони роздають безкоштовні карти, надають інформацію та продають всі види квитків. На сайті [http://www.ruter.no/en Ruter] є розклади, карти, планувальник маршрутів і пошукові системи для всього міського транспорту в Осло, а також для транспорту в прилеглих округах Акерсхус, Остфольд, Оппланд, Хедмарк, Бускеруд, Вестфольд і Телемарк. Туристичний інформаційний центр Осло знаходиться в тому ж офісі на Jernbanetorget, на задній стійці. У центрі міста є два основні вузли для громадського транспорту: Центральний залізничний вокзал Осло (Oslo S) / Jernbanetorget та Nationaltheatret (метро). Всі лінії метро проходять через ці станції, всі поїзди проходять через Oslo S, а більшість поїздів (включаючи експрес-поїзд до аеропорту (Flytoget)) проходять через Nationaltheatret. Станція Nationaltheatret найзручніша для таких ключових будівель, як Королівський палац, Національний музей, Парламент, Концертний зал Осло та Ратуша Осло. [[Файл:Jernbanetorget en kveld i oktober.JPG|thumb|Трамваї, метро, автобуси та залізниця сходяться на центральній станції Jernbanetorget/Oslo]] Громадський транспорт Осло та Акерсхуса використовує '''[https://ruter.no/en/buying-tickets/zones/ зонну систему]{{Dead link|date=August 2023 |bot=InternetArchiveBot }}'''', в якій ціна за поїздку розраховується на основі того, скільки зон ви проїжджаєте. Для наочності, всі ціни на квитки тут вказані лише для однієї зони. Весь громадський транспорт працює за єдиною тарифною схемою, і однакові квитки дійсні для всіх видів транспорту. «Єдиний квиток» коштує 40 кр, якщо купувати його заздалегідь через додаток або кіоск, і 60 кр, якщо купувати його у водія автобуса чи трамвая. Після активації (валідації) єдиний квиток дійсний протягом однієї години безкоштовного проїзду в зонах, на які він поширюється. Ви також можете придбати '''Проїзний квиток''', на який можна нараховувати кредитні кошти за ціною разового квитка. Існують також проїзні на певний період: '''24-годинний квиток''' (117 крон), '''7-денний квиток''' (323 крони), '''30-денний квиток''' (814 крон) і '''365-денний квиток''' (8 140 крон) для однієї зони. Детальніше про [https://ruter.no/en/buying-tickets/tickets-and-fares/ квитки та ціни на кілька зон можна прочитати тут]{{Dead link|date=червня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. Рекомендується купувати квитки за допомогою [https://ruter.no/en/journey/the-ruter-app/ додатку для мобільних телефонів]{{Dead link|date=червня 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, який підтримується як Apple iOS, так і Android. Більшість місцевих жителів користуються цим додатком для купівлі квитків. Всі ці квитки, окрім 365-денного, мають половинну ціну для дітей (4-15 років) та людей похилого віку (67 років і старше). 7-денні та 30-денні квитки також за півціни для молоді до 19 років включно. Діти до 4 років їздять безкоштовно. Діти до 16 років, які подорожують з дорослим, їздять безкоштовно у вихідні дні. Якщо ви берете з собою велосипед, необхідно придбати додатковий дитячий квиток. Студентські знижки на 30-денні квитки також доступні, але «тільки якщо ви навчаєтесь в Осло або Акерхусі». Для короткого візиту додатковим варіантом є придбання '''[https://www.visitoslo.com/en/activities-and-attractions/oslo-pass/ Oslo Pass]''', який включає в себе безкоштовний вхід до багатьох туристичних визначних пам'яток та інші переваги. Квитки можна придбати через додаток для мобільного телефону або у вигляді картки з RFID-чіпом у наступних місцях (за додаткову плату в розмірі 50 крон за картку з чіпом, якщо ви не поповнюєте її баланс). Картки можна придбати в сервісному центрі Ruter (Trafikanten) біля станції Oslo S, на Aker Brygge, у більшості кіосків та магазинів 7-Eleven, Deli De Luca, Mix та Narvesen в Осло та Акерсхусі, а також в інших кіосках та продуктових магазинах біля зупинок. Всі ці квитки також дійсні на нічних лініях, що курсують щоп'ятниці та щосуботи ввечері після закриття регулярних рейсів. Переконайтеся, що ви маєте з собою «квиток» під час подорожі і що він «валідований» перед входом на платформу метро або в задні двері автобуса чи трамвая. 24-годинні, 7-денні, 30-денні, 365-денні квитки, проїзні, разові квитки, придбані в кіосках, а також електронні разові квитки є недійсними, доки вони не будуть «активовані» (перевірені). В автобусі або трамваї квитки активуються (валідуються) під час посадки; активація відбувається шляхом піднесення картки до зчитувача. У метро та на великих залізничних станціях ви активуєте квиток перед входом до поїзда. У метро, трамваях і автобусах не перевіряють, але якщо ви вирішили їхати без квитка, остерігайтеся інспекторів, оскільки вибіркові перевірки є поширеним явищем, і якщо вас спіймають без дійсного квитка, це призведе до автоматичного штрафу в розмірі щонайменше 1200 крб. (Детальніше про [https://ruter.no/en/getting-help/ticket-inspections/ контроль за квитками]{{Dead link|date=August 2023 |bot=InternetArchiveBot }}). Мобільні квитки, придбані через додаток Entur, Vy або Ruter, підтверджуються натисканням відповідної кнопки в додатку; їх не потрібно сканувати на зчитувачі (за винятком випадкових вибіркових перевірок на вимогу інспектора). Ці квитки не дійсні для поїздів Airport Express Train (Flytoget), автобусів Airport Coach (Flybussen та Flybussekspressen) тощо. [https://ruter.no/en/buying-tickets/tickets-and-fares/other/]{{Dead link|date=August 2023 |bot=InternetArchiveBot }}, кожен з яких експлуатується компаніями, відмінними від Ruter або Vy. === {{На метро}} === [[Файл:Oslo Metro Map.svg|thumb|upright=1.5|Карта метро Осло. Лінії 2 і 3 проходять через лінію округу до передмістя Берум]] Осло має досить велику систему метрополітену, що складається з 5 ліній. Вона відома як «Tunnelbane» або переважно просто «T-bane» норвезькою мовою. Метро охоплює центр міста та значну частину приміських житлових районів. Метро не охоплює популярні райони поблизу центру міста, такі як Біслетт, Сент-Хансхауген, Фрогнер, Грюнерлокка та Сагене. До цих районів можна легко дістатися на автобусі або трамваї. [[Файл:Nationaltheatret inngang.jpg|thumb|Вхід до Національного театру — комбінована станція поїзда та метро]] Щоб знайти станцію T-bane, просто шукайте синьо-білий логотип з літерою «T» в колі. Існує п'ять ліній, але розібратися в мережі досить легко: всі лінії зливаються в один єдиний тунель через центр міста, від Майорстуена через Йернбанеторгет (Центральний залізничний вокзал Осло) до Тьойєна, а потім розходяться в передмістя. Кільцева лінія проходить по колу від північного центру Осло до центру і назад. Норвежці називають цю лінію «Ringen» (кільце). Станом на 2016 рік Ringen (лінія 5) проходить додаткову петлю через центр на шляху до Согнесванна і Вестлі. Незважаючи на назву, поїзди метро курсують здебільшого на поверхні, лише через центр колії та станції метро повністю заглиблені під землю. З рухомим складом 1960-х років метро Осло було одним з найбільш зношених у Європі, але зараз воно повністю замінено на нові потяги, розроблені компанією Siemens та спроектовані Porsche. T-bane — це швидкий і комфортний спосіб пересування по Осло. Потяги помітно ширші за більшість метрополітенів і просторі, з хорошою місткістю. При вході на станцію T-bane переконайтеся, що вибрали правильну платформу: всі станції, окрім трьох на кільцевій лінії (Sinsen, Storo і Nydalen), мають окремі входи і окремі платформи для поїздів, що прямують на захід і поїздів, що прямують на схід. Оскільки лінії метро Осло мають спільні колії та платформи, номер лінії та пункт призначення вказуються на кожному поїзді, а не на платформі, як це прийнято в багатьох інших метрополітенах. Таким чином, номери ліній насправді відносяться до поїздів, а не до колій. Також є автоматизовані інформаційні табло з інформацією в реальному часі про пункт призначення, номер лінії та очікуване прибуття наступного поїзда. Переконайтеся, що ви сідаєте на правильний поїзд. Шість станцій у центрі (від Tøyen до Majorstuen) обслуговуються всіма лініями. Північно-східні передмістя Ґруддален (від кінцевої станції Vestli) обслуговуються лініями 4 та 5 на одній колії, а після станції Økern вони розгалужуються. Зверніть увагу, що на лінії 1 двері на останньому відрізку поїзда не відчиняються між Frøer та Frognerseteren (що включає Holmenkollen), оскільки платформи занадто короткі. Якщо у вас є електронний квиток, то теоретично ви повинні підтвердити його перед входом на платформу; однак це ще не є обов'язковим (але квиток все одно повинен бути дійсним (активованим)). === {{Автобусом}} або {{трамваєм}} === [[Файл:Tram SL-95 TRS 050416 044.jpg|thumb|Трамвай Осло з типовим синім кольором]] [[Файл:Galgeberg-bussen.jpg|thumb|Міські автобуси в Осло]] '''[https://ruter.no/globalassets/rutetabeller/trikk/trikk-linjekart-09082021-korr.pdf Трамваї]{{Dead link|date=August 2023 |bot=InternetArchiveBot }}''' та '''[https://ruter.no/globalassets/rutetabeller/buss-oslo/linjekart/buss-oslo-linjekart-16042023.pdf автобуси]{{Dead link|date=August 2023 |bot=InternetArchiveBot }}'''' доповнюють мережу метрополітену і використовують однакові квитки. Вони покривають більшу частину міста і працюють приблизно з 05:00 до 00:00, на деяких лініях до 01:00. Дві автобусні лінії, 31 і 37, працюють всю ніч, щодня. Всі трамвайні лінії курсують кожні 10 хвилин вдень, і кожні 20 хвилин вночі та рано вранці (30 хвилин у вихідні вранці). Головні лінії охоплюють частини міста, де немає метро, і є ефективним способом пересування. Головний, центральний трамвайний термінал знаходиться на Jernbanetorget, де сходяться всі лінії. Шість трамвайних ліній: 11, 12, 13, 17, 18 і 19. Найстаріші (1982 року випуску) трамваї все ще курсують (станом на 2023 рік) і є відносно комфортними, але для того, щоб потрапити всередину, потрібно піднятися сходами. Місто Осло закупило нові трамваї, які будуть введені в експлуатацію до 2024 року. Трамваї м'яко котяться містом з великими вікнами і є чудовим способом огляду визначних пам'яток. Автобусні лінії охоплюють решту міста, а також кілька кільцевих ліній. Майже всі центральні автобусні лінії сходяться на Jernbanetorget. Найбільш корисними для відвідувачів є автобусні лінії 30, 31, 32, 34, 37 і 54, які проходять повз Jernbanetorget і охоплюють ті частини міста, де немає трамвайних ліній або метро. Автобуси 20 і 21 курсують по центральній кільцевій лінії, а автобуси 23 і 24 — по кільцевій дорозі далі. Міські автобуси мають насичений червоний колір. === {{На таксі}} === Таксі може бути дорогим, а короткі пересадки в центрі коштують близько 200 крон, тому якщо громадський транспорт все ще працює, краще скористайтеся ним. Всі таксі в Осло мають ліцензію, в тому числі й ті, що працюють на компанії, що використовують додатки. Обмеження на кількість ліцензій на таксі було скасовано у 2020 році, щоб відповідати законодавству ЄС, і після цього в Осло різко зросла кількість таксі. Через надлишок потужностей ринок вуличних таксі перетворився на дике поле ошукання, з цінами, що можуть у 2-3 рази перевищують «нормальні», якщо ви обрали «не те» таксі. Таксі зобов'язане надавати вам цінову пропозицію, якщо ви вказуєте місце призначення, проте ніхто не робить цього, коли ви користуєтесь послугами стріт-хайлінгу. Якщо з вас стягують ціну, що в 2-3 рази перевищує звичайну, ви можете спробувати заперечити, що вам не надали цінової пропозиції. Найбезпечніше користуватися лише Oslo Taxi та NorgesTaxi або замовляти таксі через мобільні застосунки. Таксі в Осло — це, як правило, нові, великі та комфортабельні автомобілі Toyota, Volvo або Mercedes. Більшість таксі чекають на клієнтів у черзі перед готелями або вокзалами, або ж ви можете замовити таксі через застосунки однієї з кількох таксомоторних компаній. Ви також можете зупинити таксі на вулиці або підійти до стоянки таксі. Кілька компаній змагаються за найбільш незрозумілу структуру цін. У всіх таксопарках є стартовий внесок (0-160 крон) і плата за кілометр, яка варіюється від 14 до 30 кр. Ці тарифи залежать від таксопарку та часу доби. Зазвичай є три різні тарифи: Найнижчий — денний тариф, зазвичай з 06:00 до 18:00. Наступний — вечірній та нічний тариф, зазвичай з 18:00 до 06:00 з понеділка по п'ятницю та з 06:00 до 18:00 по суботах. Останній тариф зазвичай діє з вечора суботи після 18:00 до ранку понеділка о 06:00, але різні компанії мають різні часові рамки. Майте на увазі, що деякі компанії працюють за спеціальним святковим тарифом (helligdagstakst) у святкові дні, включаючи ніч напередодні, що може призвести до приголомшливих цін. Водії таксі в Осло не дуже веселі, але зазвичай вони не перевищують швидкість, а злочинів по відношенню до клієнтів майже не трапляється. Іноді водій таксі може спробувати взяти з вас додаткову плату за багаж, і деякі компанії справді мають доплату за це. Структура цін повинна бути вказана на наклейці всередині автомобіля, але вона завжди написана таким дрібним шрифтом, що ви не зможете її розшифрувати через надмірну кількість деталей. Вони зобов'язані надати вам цінову пропозицію, коли ви називаєте пункт призначення, але, на жаль, ніхто цього не дотримується, тому будьте уважні! Ще одна річ, яка часто турбує відвідувачів, — це те, що ім'я водія таксі та його ліцензія не надруковані на самій машині. Якщо у вас виникли проблеми, попросіть квитанцію, яка допоможе вам пізніше ідентифікувати автомобіль, або запишіть номер ліцензії таксі на даху машини. Усі таксі приймають картки Visa та MasterCard, і картку слід провести по лічильнику на початку поїздки для її перевірки. Зазвичай водій тримає картку зверху лічильника, щоб ви могли її бачити. Якщо вам це незручно, ви можете попросити повернути картку, але після прибуття до місця призначення її потрібно буде провести ще раз. Деякі люди дають таксистам чайові або округляють рахунок до найближчих 10 крон, але таксисти, як правило, не очікують чайових — більшість людей все одно платять точну суму карткою. ==== Компанії ==== [[Файл:14-09-02-oslo-RalfR-428.jpg|thumb|150px|Таксі Christiania в Осло]] Використовуючи [https://www.vy.no/en/app додаток таксі Vy], ви можете легко замовити таксі в районі Осло. Цей незалежний додаток порівнює ціни від різних компаній. Знову ж таки, Ви можете скористатися застосунками Uber або Bolt для замовлення таксі, але майте на увазі, що деякі водії тягнуть час або використовують підроблений GPS, щоб змусити вас скасувати поїздку, якщо вона їм не сподобається. * {{listing | name=Oslo Taxi | alt= | url=http://www.oslotaxi.no/en/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=02323 (тільки по країні), +47 22388090 | tollfree= | hours= | price= | lastedit=2023-04-16 | content=Завантажте застосунок Taxifix для зручного бронювання. }} * {{listing | name=Norgestaxi | alt= | url=http://norgestaxi.no/oslo/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=08000 (тільки по країні), +47 910 08000 | tollfree= | hours= | price= | content=Завантажте застосунок Norgestaxi для зручнішого бронювання, також працює в інших скандинавських містах, оскільки Norgestaxi є частиною групи Cabonline }} * {{listing | name=Jip | alt= | url=https://www.ridejip.com/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | lastedit=2023-04-16 | content=Альтернативна послуга від Norgestaxi, яка є дешевшою }} * {{listing | name=Bolt | alt= | url=https://bolt.eu/en/cities/oslo/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | lastedit=2023-04-16 | content= }} * {{listing | name=Uber | alt= | url=https://www.uber.com/global/en/cities/oslo/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | lastedit=2023-04-16 | content= }} * {{listing | name=Bislet limousine | alt= | url=https://limousine.no/english/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+47 22672267 | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit= | content= }} == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Osloroyalpalace.jpg|thumb|Королівський палац]] === Будинки та споруди === Архітектура Осло на перший погляд може здатися нудною. На відміну від [[Стокгольм]], [[центр Осло]] має лише розкидані монументальні будівлі, де, зокрема, вісь Парламент-Палац (верхня частина вулиці Карла Юхана) має певну велич. Ця центральна частина міста та громадські будівлі були спроектовані після того, як Осло стало столицею Норвегії у 1814 році. Чарівність Осло також можна знайти в заможних передмістях міста, наприклад, Фрогнер і Фагерборг, а також над парком Сент-Хансхауген. Райони, що оточують центр міста, характеризуються швидким розширенням міста після 1850 року. Ці райони були забудовані, коли коні все ще були найважливішим транспортом, і багатоквартирні будинки цього періоду зазвичай мають ворота (відомі як «порт») з вулиці на задній двір, де утримували коней. В Осло також є багато цікавих будівельних проектів, а вся набережна міста зазнає ґрунтовних змін. Вулиці Осло відомі завдяки фільмам і телесеріалам, таким як «Скам» і «Чужі» (див. [[Північний нуар]]). * Північна Європа має виразну традицію «дерев'яних будинків». Дерев'яні будинки не дозволені в центрі міста, але ці чарівні будинки можна знайти у великій кількості в передмістях вілл, таких як Бигдой і Холменколлен, або в колишніх робітничих районах, таких як Роделокка, Кампен, Волеренга, Дамстредет, Хеллеруд або Тельтхусбаккен. Пожежа 1624 року знищила більшу частину старого Осло (збереглися деякі церкви і замок Акерсхус), а в центральній частині Осло домінує місто, яке було спроектоване після пожежі. === Музеї === [[Файл:The Scream.jpg|thumb|Картину «Крик» можна побачити в Національній галереї]] Осло має дивовижну кількість музеїв, серед яких Музей кораблів вікінгів з кораблями Осеберг та Гокстад. Багато музеїв розташовані поруч один з одним, і їх відвідування не займе багато часу. Якщо ви плануєте відвідати кілька дорогих пам'яток за короткий проміжок часу, то найефективніший спосіб зробити це — придбати '''[https://www.visitoslo.com/en/activities-and-attractions/oslo-pass/ Oslo Pass]'''. Він включає необмежений вхід до більш ніж 30 музеїв і лижного трампліну Holmenkollen (але не до Королівського палацу), безкоштовний проїзд у досить дорогому громадському транспорті Осло (Ruter і пором до Bygdøy), і навіть обмежені знижки в деяких ресторанах та інших визначних пам'ятках (495 крон за 24 години). Студенти отримують 20% знижку на проїзний Осло. Їх можна придбати в офісах туристичної інформації в Осло. * {{see | name=Музей кораблів вікінгів та історичний музей | alt= | url=https://www.vikingtidsmuseet.no/english/ | email= | address=Huk aveny 35 | lat=59.90492 | long=10.68444 | directions=[[Oslo/West#Bygdøy|Bygdøy]] | phone= | tollfree= | hours= | price= | lastedit=2023-07-24 | content=Музей кораблів вікінгів Tune, Oseberg і Gokstad, знайдених у курганах.<br />Закритий до 2026 року на реконструкцію. }} В Осло є багато '''художніх галерей''', серед яких Національна галерея в центрі та Музей Мунка на Внутрішньому Сході є, мабуть, найвідомішими. Музей Аструпа Фернлі — це нова колекція сучасного мистецтва, яку варто відвідати. Також, до Вашої уваги можуть припасти «скульптурні парки» — наприклад, Фрогнер-парк на заході зі скульптурами скульптора Густава Вігеланда та Екеберг-парк на внутрішньому сході зі скульптурами всесвітньо відомих художників. === Інші визначні пам'ятки === * '''Дерев'яні житлові райони''' Осло, такі як Кампен (автобус 60), Волеренга (автобус 37), Родельокка (трамвай 17, автобус 31 до Софієнберга) і Телтусбаккен (автобус 34/54). Вони є «мастхевом» (радше «mustsee») для любителів старих дерев'яних міських будинків. Ці райони могли бути стерті з Осло в 1970-х роках завзятими містобудівниками, які хотіли створити автомагістралі для автомобілів, а не житлові райони для городян, але, на щастя, їх зупинили ідеалісти, які справді любили своє місто. Завдяки їхнім зусиллям ці частини Осло стали чимось особливим, хоча в інших норвезьких містах дерев'яні райони мають більшу площу. Проте ці райони є перевагою як для Осло та його мешканців, так і для туристів. Ці райони не дуже часто відвідують туристи, і про них може не згадувати Ваш путівник, але в деяких з них є кафе/ресторани, які варто відвідати. У Кампені ви можете знайти дуже затишне кафе Elvis біля церкви, а у Волеренга — ресторан Smia ia, також розташований біля церкви. == Чим зайнятись == [[Файл:Wyller4.jpg|thumb|Лижні схили в Tryvann, в Осло (фото Hans-Petter Fjeld)]] [[Файл:Nordlige Paradisbukta på Bygdøy i Oslo den 10. august 2014..JPG|thumb|Парадісбукта в Bygdøy на заході Осло]]. * Відвідайте місцевий район «Грюнерлокка» (трамвай 11, 12 і 18 до Nybrua, Schous plass, Olaf Ryes plass або Birkelunden, трамвай 17 або автобус 30-31 до Heimdalsgata або Birkelunden, або автобус 21 до Sannergata). Частина міста наповнена кафе, барами, невеликими модними та дизайнерськими магазинами, гарними парками. На західній стороні протікає річка Акерсельва, поблизу якої є безліч (добре прихованих) барів, клубів і кав'ярень. * '''Дослідіть архіпелаг Внутрішній Ослофьорд'''. Острови з безліччю пляжів, пішохідних маршрутів та об'єктів культурної спадщини просто чекають, щоб їх відкрили для себе. Влітку від причалу біля ратуші ходять пороми до таких островів, як [https://www.visitoslo.com/en/activities-and-attractions/boroughs/oslo-fjord/attractions/ Hovedøya, Langøyene, Bleikøya, Nakkholmen і Gressholmen]. Якщо у вас є вудка, [https://www.visitoslo.com/en/product/?TLp=165475#product-info2 візьміть її з собою], а також кошик для пікніка, сонцезахисні окуляри і, можливо, купальники! * '''Футбол:''' чоловіча національна збірна з футболу проводить домашні матчі на стадіоні «Уллеваал», що вміщує 28 000 глядачів, за п'ять кілометрів на північ від центру міста. В Осло є один клуб, що грає у футбол в Елітсерієні, вищому норвезькому дивізіоні: [https://www.vif-fotball.no/ Волеренга]. Клубами другого рівня, 1. дивізіону, є «КФУМ» та «Скейд». Внутрішній ігровий сезон триває з березня по листопад. === {{Пішки}} === [[Файл:Romstjern in Slattumsrøa Nature Reserve.jpg|thumb|Природний заповідник в лісі Осло, ''Марка'']] Легкодоступна природа та численні стежки знаходяться на відстані короткої поїздки на човні, метро чи автобусі з будь-якої точки міста. Як у центральній частині міста, так і особливо в лісах південного та північного Осло є незліченні можливості для піших та велосипедних прогулянок. * '''Дослідіть ліс Марка'''. Осло оточене широкими лісистими пагорбами, до яких можна дістатися на метро, трамваї чи поїзді. [https://ut.no/utforsker/omrade/1223/oslomarka/turforslag Ut.no] підтримує список маршрутів. Тут сотні озер, пагорбів і невеликих вершин. У цих лісах є чудові дороги і стежки, скрізь можливі піші прогулянки, чудовими дорогами можна проїхати на велосипеді, дитячому візку або інвалідному візку. Чудовими воротами до прекрасної природи є T-bane до Frognerseteren (лінія 1), Sognsvann (лінія 3), Romsås (лінія 5), Bogerud (лінія 3), Skullerud (лінія 3) або Ellingsrudåsen (лінія 2), або поїзд до Movatn або Snippen (місцеві поїзди в напрямку Hakadal, Roa, Jaren і Gjøvik). Також автобус 56 з Торшова (трамваї 11, 12, 13 і автобус 20) через Сторо T-bane до Солемскогена або автобус 51 з Нюдалена (автобуси 37, T-bane 4, 5 і 6) до Марідалена пропонують багато можливостей для прогулянок і сільського життя, і все це менш ніж за півгодини їзди від центру міста. Візьміть з собою щось на перекус та випити (і трохи сплануйте свій час, автобуси 51 і 56 та потяг рідко ходять частіше, ніж раз на годину). Можна знайти стежки, придатні як для велосипедів і дитячих колясок, так і для піших прогулянок. Будьте готові до того, що деякі ділянки стежки можуть бути брудними, оскільки вони проходять через досить густі лісисті райони. Для прісноводної риболовлі (форель, щука, окунь тощо) потрібна [https://www.visitoslo.com/en/product/?TLp=182278&Fiskekort-til-ferskvannsfiske-i-Oslo рибальська ліцензія]. === {{Велосипедом}} === * Відкрийте для себе місто та його головні туристичні об'єкти на велосипеді: з квітня по жовтень щодня проводяться екскурсії англійською мовою з [https://www.vikingbikingoslo.com Viking Biking] та [https://www.ourwaytours.com/city/oslo/ Our Way Tours]. === Розваги на снігу === [[Файл:Sognsvann ski.jpg|thumb|Лижні траси в Согнесванн]] Гірськолижний сезон в Осло мінливий, але снігу може бути достатньо, а можливості для хороших умов катання — з грудня до початку квітня. Це найтемніша пора року, але в Осло лижні дні подовжуються завдяки тому, що багато лижних трас і схилів штучно освітлюються. * '''Катання на лижах'''. Ліс Осло має широку мережу доглянутих трас для [[бігові лижі|кросскантрі]]. Траси починаються там, де закінчується забудована територія в межах метро, автобуса або трамвая з центру Осло. Бігові лижі популярні серед мешканців Осло, і взимку на вулицях часто можна побачити лижників зі спорядженням. ** В лісі Осло також є підйомники та схили для [[гірських лиж]], такі як [https://skimore.no/oslo/en/ Зимовий парк Осло]{{Dead link|date=листопад 2023 |bot=InternetArchiveBot}} та [https://osloskisenter.com/english%20info.html Oslo Skisenter (Grefsenkollen)], а також [https://www.visitoslo.com/en/product/?TLp=465917&Tryvann-Skiskole Tryvann Ski School] для початківців. ** Неподалік міста є '''лижні підйомники''' та схили в Берумі та Нітідалі. Альпійськими альтернативами для одноденної поїздки є [[Конгсберг]] та [[Нореф'єлль]], які знаходяться на достатній відстані для катання. == Що купувати == Осло — одне з найдорожчих міст світу. Навіть так, під час великих розпродажів в Осло є можливість зробити вигідні покупки. Ціни на відомі бренди в Осло не вищі, ніж у [[Лондон]]і чи [[Париж]]і, а часто навіть нижчі, навіть якщо вони не на розпродажі. Найбільші розпродажі відбуваються в січні та серпні, іноді в проміжках між ними. Норвезькі слова для позначення зниженої ціни — «Salg» або «Tilbud». === [https://www.visitoslo.com/en/oslo/practical-information/ Відшкодування ПДВ/Покупки без податку] === У ряді магазинів ви можете отримати чек на відшкодування ПДВ при виїзді з країни. Більшість таких магазинів мають логотип Tax Free на вітрині або на прилавку, але рекомендується запитати у продавця-консультанта, чи поширюється на даний магазин послуга Tax Free, оскільки не всі магазини мають логотип Tax Free. Якщо ви скористаєтесь послугою безподаткового шопінгу в цих магазинах, ви можете отримати відшкодування готівкою при виїзді з Норвегії. Пункти повернення знаходяться в різних місцях Норвегії, наприклад, в аеропортах, на дорогах або на борту поромів і круїзних лайнерів. Який саме пункт відшкодування ви можете використати, залежить від того, як ви залишаєте країну. Мінімальна сума покупки в одному магазині (щоб отримати чек на повернення податку) становить 315 крон на звичайні товари і 290 крон на продукти харчування. У Норвегії податок з продажів/VAT включений у роздрібну ціну. Товари повинні бути вивезені у «невикористаному стані» протягом 30 днів з дати покупки. Підходячи до стійки відшкодування, будь ласка, переконайтеся, що ви маєте при собі товар, чек на відшкодування, а також паспорт/посвідчення особи. Послуга повернення податку '''недоступна для резидентів Норвегії, Швеції, Данії та Фінляндії'''. === Шопінг-райони === Якщо ви вирушили на шопінг, вам буде з чого вибрати. На головній пішохідній вулиці '''Ворота Карла Юхана''' є багато магазинів сумнівної якості. Вулиця '''Bygdøy allé''' (яка відома своїми каштанами) (автобус 20, 31) за останні кілька років повернула собі репутацію торгової вулиці завдяки закладам, що спеціалізуються на кухнях, кухонному приладді, дизайні інтер'єру, ексклюзивних норвезьких меблях, світловому дизайні та іншому. == Де поїсти == [[Файл:Central Oslo.jpg|thumbnail|right|Брама Карла Юхана, що веде від Центрального вокзалу до зелених насаджень навколо Королівського палацу, добре видна на цій фотографії центральної частини Осло, зробленій зі сходу на захід]] [[Файл:Oslo_Central_Station_Food_Court.jpg|thumbnail|Фуд-корт на Центральному вокзалі Осло]] В Осло є багато як дорогих, так і дешевих місць, де можна поїсти. Найдешевші ресторани — це азіатські ресторани, які в багатьох випадках подають хорошу їжу за низькими цінами. Перевірте меню на дверях. Незважаючи на те, що в будь-якому закладі харчування слід завжди користуватися очима (і носом), норвезькі правила щодо харчових продуктів і охорони здоров'я дуже суворі і ефективно виконуються, тому їсти в Осло безпечно. Вуличні закуски також доступні по всьому місту, але вони зазвичай дорожчі, ніж у подібних містах в інших країнах. Місцеві користуються [https://vink.aftenposten.no/ Vink з Aftenposten] та [https://www.dn.no/smak/restaurantsok?city=oslo діловою газетою DN] для кураторських оглядів ресторанів — вони варті пробної підписки, яка зазвичай становить 1 норвезьку крону за перший місяць, за умови, що ви не забудете скасувати підписку. '''Aker Brygge''' (трамвай 12, автобус 21, 32, 33 або 54; зупинки Aker Brygge, Vika Atrium або Bryggetorget) — це набережна, розташована на південь від міської ратуші. Влітку тут дуже шумно і жваво. Майже скрізь є ресторани та бари на відкритому повітрі. Не забудьте скуштувати смачні морепродукти (або щось інше, що ви любите їсти), поки будете там, або просто насолодитися холодним пивом на літньому морському бризі. Це найдорожчий район в Осло, де можна пообідати або випити, тому, якщо погода не дуже гарна, ви можете з таким же успіхом залишитися в приміщенні деінде. Ви також будете поруч з більшістю ресторанів, барів і нічних клубів, розташованих у центрі міста. Ключовим орієнтиром буде вулиця Стортінгсґатен, що йде паралельно вулиці Карла Йоганна, обидві вулиці ведуть на схід від Королівського палацу (це також головна торгова зона). Хоча на обох цих вулицях є кілька ресторанів і нічних клубів, більшість з них можна знайти на одній з бічних вулиць, що виходять з них або йдуть паралельно. Не має особливого значення, де ви почнете, ви знайдете ресторани, бари та нічні клуби майже скрізь, починаючи від станції метро Nationaltheatret на заході і закінчуючи далеко за межами центрального залізничного вокзалу Осло на сході. Є ще кілька районів, таких як «Грюнерлокка» (трамвай 11-12-13 до Nybrua, Schous plass, Olaf Ryes plass або Birkelunden), «Майорстуен» (T-bane, трамвай 11-12-19 або автобус 20-22-25-45-46 до Majorstua) та «Гренланд» (T-bane до Grønland, автобус 37 до Tøyengata або автобус 60 до Norbygata), які варто відвідати. Майже всі бари та нічні клуби зачиняються одночасно, тому, якщо ви хочете взяти таксі до готелю, постарайтеся вийти за кілька хвилин до початку ажіотажу. == Де зупинитись == В Осло є кілька готелів та хостелів. Зазвичай знайти кімнату не складає труднощів, але це може бути складно в піковий час під час конференцій, концертів, спортивних подій тощо. Є також кілька молодіжних хостелів, де можна зупинитися, або ви можете розглянути варіант проживання у місцевих жителів через [https://www.airbnb.no/s/Oslo?guests=1&adults=1&children=0&infants=0&ss_id=7efp6jlo&ss_preload=true&source=bb&page=1&allow_override%5B%5D=&ne_lat=59.94781479886832&ne_lng=10.805868600667736&sw_lat=59.886005410475555&sw_lng=10.702871774495861&zoom=13&search Airbnb]. Доступне/бюджетне житло можна знайти за межами центру міста (Sentrum). == Зв'язок == === Доступ до Інтернету === Більшість готелів пропонують безоплатний Wi-Fi. Більшість інтернет-кафе розташовані в центрі або східній частині міста. Шукайте невеликі магазини, що продають телефонні картки — вони зазвичай мають інтернет-термінали. Якщо ви маєте при собі власний пристрій, бездротові мережі можна легко знайти в кафе, готелях, барах, музеях, супермаркетах і навіть у парках. === Злочинність === Осло загалом безпечне місто, але, як і в будь-якому мегаполісі, певна обережність допоможе не втрапити у халепу. Насильницькі злочини трапляються рідко, але не є нечуваними. Уникайте сварок у чергах на таксі після закриття барів. Уникайте груп п'яних молодих людей. Поліція також радить уникати району вздовж річки Акерсельва від [[Гренладія|Гренландії]] до [[Куба|Куби]] після настання темряви. Він відомий випадками зґвалтувань, пограбувань і торгівлі наркотиками. Хоча Осло не таке небезпечне, як багато інших місць у світі, є кілька районів робітничого класу, які багато місцевих жителів радять не відвідувати вночі, ось деякі з них: Стовнер, Хольмлія та Гренланд/Тойєн. Ймовірність того, що вас пограбують або поб'ють у цих районах, не надто висока, але ризикувати не варто. === Шахрайство === Спроби обману трапляються в Осло, як і в будь-якому великому місті, так, рідко, але все ж трапляються. У 2008 році з'явилися повідомлення про «гру на вгадування», яка проводилася на вулиці — не беріть участі у вуличних ставках, оскільки це, безсумнівно, спроби пройдисвітсва. == Куди далі == * [[Конгсберг]] — чудове місто, добре відоме своєю 300-річною історією видобутку срібла. Місто знаходиться приблизно за півтори години їзди на захід від Осло поїздом або автобусом. Щороку на початку липня тут проводиться Міжнародний джазовий фестиваль Конгсберга. Лижний спорт Взимку: один з найвідоміших зимових спортивних курортів Норвегії. * [[Фредрікстад]] — дуже приємне місто неподалік, зі старим, обнесеним стіною старим містом (фактично фортецею) і великою кількістю вуличного життя влітку. Потяги ходять приблизно щогодини (1 год. 10 хв.), а експрес-автобуси ходять близько 10 разів на день (1 год. 30 хв.). * [[Тенсберг]] — привабливе приморське містечко з привабливим центром. Це найстаріше місто Норвегії, і навіть якщо це не одразу помітно, воно має багату історію. Відмінні автомагістралі привезуть вас до міста за годину з Осло. Поїздом — близько двох. * [[Дрьобак]] — ще одне з мальовничих маленьких приморських містечок, розкиданих по всій південній Норвегії, і найближче до Осло. Гарне місце, щоб втекти від міської метушні, хоча влітку Дробак також може бути переповненим. Автобуси ходять щонайменше щогодини. Пором з Осло (Aker Brygge) через Несодден влітку. * [[Сун]] також є однією з [https://www.visitnorway.com/listings/son-marina/300/ прибережних перлин]. Сідайте на місцевий поїзд до Мосса, виходьте на станції Сонсвейен і пересідайте на автобус, який зустрічає більшість поїздів. Сон — це невелике, мальовниче «місто художників», адже тут мешкало багато відомих художників і письменників. Хороші ресторани. * [[Драммен]] раніше був непримітним промисловим містом, яке охрестили «найбільшим автомобільним перехрестям Норвегії». Незважаючи на те, що трафік все ще жвавий, місто пережило підтяжку обличчя, і центр є таким же затишним, як і будь-який інший. Автобуси та 3 потяги на годину доставляють вас туди і назад. {{Footer|ispartof=Норвегія|type=Місто}} seq9wgent9g04wfu05cvy8nwdylkikg 0 3857 36992 35547 2025-04-10T16:57:14Z Assyrian Human 6497 /* Що відвідати */ 36992 wikitext text/x-wiki {{geo|47.573684|31.3241902}} {{pagebanner}} '''Вознесенськ''' знаходиться в [[Миколаївська область|Миколаївській області]]. == Зрозуміти == === Історія === У XV сторіччі на горі, де річка Мертвовод впадає до Південного Бугу, стояла татарська фортеця Чичаклей. Але Великий Литовський князь Вітовт зруйнував фортецю та побудував на її місці замок Соколець. Існує й альтернативна точка зору щодо розміщення фортеці «Чичиклея». З кінця XV століття, землі сучасного Вознесенська у складі Кримського ханства, з 1580-х років під владою Османської імперії. Територія сучасного Вознесенська була у складі Османської імперії та пізніше прикордонної між трьома державами: Туреччиною, Річчю Посполитою, Росією (до 1774 року). З середини XVII століття біля сучасного Вознесенська, під владою Османської імперії кочувала Єдисанська орда, частина Малої Ногайської Орди. Кочівники не мали постійних поселень, центром Орди був Очаків. У 1705 році території сучасного Вознесенська були віднесені Османською імперією та Росією до розряду територій загального господарювання, без права створення постійних поселень, під юрисдикцією Османської імперії. Таке рішення було прийнято двосторонньою Межовою комісією, створеною за Константинопольським мирним договором за підсумками Російсько-турецької війни (1686—1700) , яка засідала в Мігеї більше двох місяців. На початку XVIII століття на цьому місці було засновано козацький зимівник Соколи, який входив до складу Бугогардівської паланки. Тут на Південному Бузі козаки тримали переправу, яку називали Соколиною. <abbr>10</abbr> (21) липня 1774 року між Росією та Османською імперією було укладено Кючук-Кайнарджійський мирний договір відповідно до якого Росії, у тому числі, відходять землі на яких розташований нинішній Вознесенськ. Саме місто Вознесенськ було засноване біля Соколів у 1795 році, тоді у 1789 генерал-фельдмаршал Г. А. Потьомкін звернувся до Катерини II з пропозицією побудувати на місці Соколова місто під назвою Вознесенськ. 2 жовтня того ж року цариця підписала указ, яким дозволялося його заснування. А місто назвали на честь церковного свята — Вознесіння Господнього. 15 квітня 1920 року формування УНР через нестачу боєприпасів та їжі відважилися на відчайдушний, майже рукопашний штурм вузлової станції Вознесенськ, зайнятої більшовицькими військами й повної запасів супротивника. Цією відчайдушною атакою чорні запорожці, якими командував Петро Дяченко відкрили дорогу до Вознесенська. Генерал Михайло Крат свідчив, що тоді було захоплено 2 мільйони рушничних набоїв, 32000 гарматних, 28 гармат, 5000 рушниць, 4 кулемети тощо. 1938 року надано статус міста (з включенням в міську смугу населених пунктів Болгарської, Лагерної 1, Натягайлівської сільрад). З 1975 року місто обласного підпорядкування. У ході російсько-української війни за Вознесенськ два тижні тривали бої, які врешті завершились перемогою українських військ та відкиненням росіян далеко за межі міста. == Як дістатись == === {{Потягом}} === * {{go | name=Вознесенськ | alt= | url= | email= | wikidata=Q16694736 | wikipedia=Вознесенськ_(станція) | address=вул. Соборності | lat=47.57345 | long=31.32383 | directions= | phone=05134 42638 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-21 | content=Станція відкрита 1914 року під такою ж назвою. У 1972 році електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Помічна — Колосівка. На станції зупиняються приміські електропоїзди. Станом на 2023 рік рух пасажирських поїздів по станції відсутній, станція є кінцевим пунктом для трьох пар приміських поїздів Помічна — Вознесенськ, через руйнацію залізничного мосту через річку Південний Буг у напрямку станції Колосівки в ході російського вторгнення в Україну. }} === {{Автомобілем}} === З міста йде обласний автошлях {{Автошлях|О|150514}} (Братське — '''Вознесенськ''') Також через місто проходять: * національний автошлях {{Автошлях|Н|24}} (Великі Трояни ({{Автошлях|М|05}} ({{Автошлях|Е|95}}) і {{Автошлях|Т|0207}}) ― поряд з м. Голованівськ ― [[Первомайськ]] ― [[Южноукраїнськ]] ― Олександрівка ― '''Вознесенськ''' ― Нова Одеса ― [[Миколаїв]]). * регіональний автошлях {{Автошлях|Р|55}} ([[Одеса]] — '''Вознесенськ''' — Новий Буг) === {{Автобусом}} === * {{go | name=Автовокзал | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 148 | lat=47.580625 | long=31.328377 | directions= | phone=(099) 236-12-75 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-21 | content= }} == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Царська ротонда | alt= | url= | email= | wikidata=Q12077860 | wikipedia=Альтанка_(Вознесенськ) | address= | lat=47.5679411 | long=31.3315165 | directions=Знаходиться в парку Січової Слави | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-21 | content=Альтанка є однією з найвідоміших пам'яток архітектури Вознесенська, візитна картка міста. Царська ротонда була збудована в міському парку до приїзду в місто імператора Миколи І в 1837 р. Царська альтанка настільки популярна, що більшість жителів сусідніх областей знають про місто Вознесенськ саме завдяки їй. У місті сформувалася традиція: всі молоді пари проводять весільну фотосесію біля альтанки. На терасах навколо ротонди часто проводяться офіційні урочистості з нагоди великих державних та інших свят, концерти, мітинги та багато різних суспільних подій. }} * {{see | name=Резиденція Миколи І | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 244 | lat=47.6016708 | long=31.3120249 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2024-05-21 | content=Як і альтанку, палац звели спеціально до приїзда Миколи І в 1837 р. Особняк використовувався як літня резиденція. Будинок знаходиться в північній околиці міста, а саме в Мар'їному гаї. Нині у резиденції розташовується Вознесенське лісове господарство. }} ===Культові споруди=== * {{see | name=Мечеть | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Бориса Слободянюка, 2/1 | lat=47.5948337 | long=31.3196485 | directions= | phone=+38(050)392-83-98, +38(063)377-06-21 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-10 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}} c3y1o96dyt3p2lh3ox7ytd7q3kdt1pf 10 3859 35484 2024-05-14T20:35:24Z Keneris 6418 Створена сторінка: [[Файл:Ferry symbol padded.svg|30пкс]] Поромом<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> 35484 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ferry symbol padded.svg|30пкс]] Поромом<noinclude>[[Категорія:Шаблони:Транспорт]]</noinclude> i1ez0njo4vkvzdviugii48gvnngv5v6 0 3860 37387 36916 2025-05-13T20:27:38Z MarianaSenkiv 5081 /* Церкви */ 37387 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Lisbon Wikivoyage Banner.png|dotm=yes}} {{geo|38.7372509|-9.1427413}} '''Лісабон''' ([[Португальський розмовник|порт.]] ''Lisboa'') — столиця [[Португалія|Португалії]], розташована на семи пагорбах у широкому гирлі річки Тежу, де вона впадає в Атлантичний океан. Населення складає 545 000 мешканців у місті та 2,9 мільйона у Лісабонському регіоні (2021). Лісабон зачаровує мандрівників квітучим поєднанням багатої історії Португалії та яскравої сучасної культури, а також своїми будівлями з білого вапняку, затишними вуличками та невимушеним шармом, що робить його популярним цілорічним напрямком для подорожей. [[Великий Лісабон]] охоплює багато інших чудових туристичних напрямків, таких як {{ЮНЕСКО}} [[Сінтра]], морські курорти [[Кашкайш]], [[Кашкайш]], [[Кашкайш]], музеї світового класу або [[Алмада]], відома своєю статуєю Крішто-Рей на вершині пагорба, — всі вони з'єднані з Лісабоном зручним громадським транспортом. == Райони == {{mapframe|38.74257|-9.15844|zoom=12}} [[Файл:Lisboa freguesias - Wikivoyage City districts divison.png|thumb|320px|Карта 24 фрегезій (муніципальних підрозділів Лісабона), які згруповані на карті відповідно до шести основних районів міста]] {{mapshapes|Q746032}} <!-- Байша. Складається з Санта-Жуста, Сан-Ніколау та Мадалена --> {{mapshape |type=geoshape |stroke=#4F93C0 |stroke-opacity=0.1 |wikidata=Q1786376, Q1786384, Q387982 |fill=#4F93C0 |title=[[Лісабон/Байша|Байша]] }} <!-- Байрру-Альту. Складається з Мізерікордія, Санту-Антоніу, Кампо-де-Уріке, Естрела, Сакраменто, Мартіреш --> {{mapshape |type=geoshape |stroke=#D5DC76 |stroke-opacity=0.1 |wikidata=Q1677202, Q10368164, Q2883431, Q423043, Q1817058, Q432607 |fill=#D5DC76 |title=[[Лісабон/Байрру-Альту|Байрру-Альту]] }} <!-- Алфама. Складається з Сан-Вісенте, Пенха-де-Франса, Арройш, Сокорро, Сан-Крістувану та Сан-Луренсу, Каштелу, Сантьяго, Се, Сан-Мігел, Санту-Ештевану --> {{mapshape |type=geoshape |stroke=#AC5C91 |stroke-opacity=0.1 |wikidata=Q10376043, Q1786389, Q15041623, Q1466131, Q1740339, Q978535, Q1786441, Q585130, Q969311, Q738143 |fill=#AC5C91 |title=[[Лісабон/Альфама|Альфама]] }} <!-- Белен. Складається з Ажуда, Алкантара, Белен --> {{mapshape |type=geoshape |stroke=#669966 |stroke-opacity=0.1 |wikidata=Q413311, Q1017927, Q18500330 |fill=#669966 |title=[[Лісабон/Белен|Белен]] }} <!-- Парк для дітей. Складається з Beato, Marvila, Parque das Nações --> {{mapshape |type=geoshape |stroke=#D09440 |stroke-opacity=0.1 |wikidata=Q686717, Q1786435, Q1428475 |fill=#D09440 |title=[[Лісабон/Парк націй|Парк націй]] }} <!-- Північ. Складається з вулиць Бенфіка, Карніде, Люміар, Санта-Клара, Олівайш, Сан-Домінгуш-де-Бенфіка, Камполіде, Алваладе, Авенідас Новаш, Арейру --> {{mapshape |type=geoshape |stroke=#8888DC |stroke-opacity=0.1 |wikidata=Q534230, Q1044020, Q924723, Q10367770, Q1786397, Q1618787, Q1031527, Q448231, Q9640593, Q501847 |fill=#8888DC |title=[[Лісабон/Північ|Північ]] }} {{Regionlist | regionmap= | regionmaptext= | regionmapsize= | region1name=[[Лісабон/Альфама|Альфама]] | region1color=#AC5C91 | region1items= | region1description=Цей район все ще має ознаки мавританської присутності в місті, з будинками, розташованими дуже близько один до одного, і дуже неправильними вулицями. Це дуже атмосферне і чудове місце для прогулянок. Завдяки міцній скелі, на якій воно було побудоване, воно відносно не постраждало під час Великого землетрусу і тому зберігає чарівність звивистих провулків і покритих «азулежу» стін, що обсипаються. | region2name=[[Лісабон/Байору-Альту|Байору-Альту]] | region2color=#D5DC76 | region2items= | region2description=Підніміться на гору до Байрру-Альту, щоб добре потренувати ноги, або скористайтеся одним із «elevadores» (фунікулерів), щоб насолодитися приголомшливим видом на місто та шаленими вечірками в найпопулярнішому районі нічних клубів Лісабона. У цей район включено головний торговий і розважальний бульвар «Авеніда-да-Лібердаде», елегантний торговий район «Шиаду» і модний район «Прінсіпе-Реал» з усіма сучасними магазинами. | region3name=[[Лісабон/Байша|Байша]] | region3color=#4F93C0 | region3items= | region3description=Цю частину міста було повністю перебудовано після землетрусу 1755 року маркізом де Помбалом. Планування, що значно відрізняється від того, що ви побачите в більш давніх кварталах, є свідченням ідей Просвітництва. | region4name=[[Лісабон/Белен|Белен]] | region4color=#669966 | region4items= | region4description=Белен, разом з '''Ажудою''' та '''Алкантарою''', утворює '''Зону Оксіденталь''' (західну зону міста). Тут ви знайдете багато величних пам'яток морської історії країни та різноманітних культурних пам'яток, та навіть {{ЮНЕСКО}} [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|Всесвітню спадщину ЮНЕСКО]]. | region5name=[[Лісабон/Північний|Північний Лісабон]] | region5color=#8888DC | region5items= | region5description= '''Північ''' охоплює величезну частину Лісабона, але мало цікава для туристів, за винятком аеропорту та кількох визначних пам'яток, зосереджених у південній частині району, таких як великі парки, видатні музеї та сучасні офісні вежі, розкидані вздовж '''Авенідас Новаш''' та на пагорбах '''Камполіде'''. | region6name=[[Лісабон/Парк націй|Парк націй]] | region6color=#D09440 | region6items= | region6description= Надсучасний район Парку націй був побудований у східній частині Лісабона до Expo '98 (Всесвітня виставка 1998 року в Лісабоні), максимально використовуючи його розташування на березі річки. Багато з об'єктів все ще діють, особливо величезний Океанаріум. ''Парк'' знаходиться в ''Зоні Орієнталь'' (східній зоні міста), переважно в житлових кварталах та промислових доках. }} == Зрозуміти == [[Файл:Lisboa - Vista Geral2.jpg|thumb|right|Центральний Лісабон з літака, що приземлився в Портела, дивиться на південь; зелена смуга — парк Едуарду VII, що закінчується на площі Маркіза де Помбала]] Лісабон побудований на семи пагорбах, тому пересування Лісабоном може стати хорошим тренуванням. Багато схилів і мало по-справжньому рівних ділянок — одна з візитівок Лісабона. Це також місто чарівних контрастів: Елегантні площі, широкі проспекти, монументальні будівлі та прямокутне планування нижніх районів швидко змінюються горбистими, вузькими, звивистими, непередбачуваними й тісними вуличками таких районів, як Алфама і Байрру-Альту. Елегантні їдальні та вишукані бари на дахах дорогих готелів здаються іншим світом порівняно з чудовими ресторанами, замаскованими за непримітним фасадом на скромній вуличці Байрру-Альту. Чудові кондитерські та ресторани процвітають пліч-о-пліч з нічними барами та гучними дискотеками. Старі, крихітні скрипучі трамваї (одна з візитівок міста) не менше контрастують з ефективною мережею метро. Португальська столиця часто сприймається як менш шалена, ніж інші міста-мільйонники, а рух транспорту та галасливі водії менш агресивні, ніж у багатьох інших туристичних напрямках. === Орієнтація === Місто розкинулося вздовж північного берега річки Тежу, що впадає в Атлантичний океан. У міру того, як місцевість піднімається на північ від води, круті вулиці та сходи утворюють старі заплутані квартали або змінюються зеленими парками в західних передмістях. Зорієнтуватися в місті легко, якщо вивчити головну вісь, що веде від площі Праса-ду-Комерсіу (набережної) через Россіу (головну площу) та Авеніда-да-Лібердаде (головну вулицю) до площі Маркіза-де-Помбала та Парку Едуарду VII на вершині міста. Кожен район (наприклад, Алфама або Байрру-Альту) відрізняється від інших і його легко впізнати. Замок на вершині пагорба і набережна є чіткими орієнтирами, а такі пам'ятки, як ліфт Santa Justa, фасад вокзалу Rossio, масивний Кафедральний собор (Sé de Lisboa), білий купол Santa Engrácia і арка вулиці Августа (Arco da rua Augusta) також додають відчуття напрямку. Також зверніть увагу на два величезні мости через Тежу. Навігація звивистими, горбистими і вузькими вуличками може бути складною, однак, тільки найдокладніша карта дасть точне місцезнаходження. Часто кажуть, що в Лісабоні немає чітко визначеного «центру міста», але туристи знайдуть більшість визначних пам'яток у відносно компактному районі, зосередженому навколо величезної площі Праса-ду-Комерсіу, що виходить на річку. Це початкова точка пішохідної мережі «Байша» (нижнє місто), яка безпосередньо межує з іншими історичними кварталами «Алфама», «Шиаду» та «Байрру-Альту». Далі на північний захід від Байші простягається «Авеніда да Лібердаде» (проспект Свободи), широкий бульвар, уквітчаний зеленими деревами, шикарними готелями та елітними магазинами, що закінчується на кільцевій площі Маркеса де Помбала. Фінансовий центр, однак, знаходиться далі (звідси і поняття «не центр міста») на північ, у бік пагорбів, і не має прямого зв'язку з історичними районами. Інші райони, що становлять інтерес для туристів, як правило, розташовані на березі річки — історичний Белен на південному заході, сучасний Парк націй на північному сході та джентрифікаційний Алкантара біля мосту 25 квітня. [[Файл:Estátua do Rei Dom José I DSC 0078 (52635007867).jpg|thumb|''Байша'' (нижнє місто) Лісабона]] === Туристична інформація === {{Listing|name=Lisboa Ask Me Centre|adress=Pç. do Comércio|phone=+351 21 031–2815|hours=відкрито 09:00-20:00 щодня|lat=38.70788|long=-9.13786|content=Новий блискучий центр допоможе вам знайти житло, а персонал буде радий надати поради, карти та брошури. Невеликі кіоски '''Ask Me Lisboa''' розставлені по всьому району Россіу та аеропорту, а їхній багатомовний персонал також має карти та брошури.}} '''Lisboa Card''', яку можна придбати в пунктах туристичної інформації, пропонує безкоштовне користування всім громадським транспортом у місті та безоплатні або зі знижками квитки до багатьох музеїв, галерей та туристичних визначних пам'яток. Їх можна придбати на 24 години (17 євро), 48 годин (27 євро) та 72 години (33 євро). Вони не дуже вигідні, якщо ви не плануєте відвідувати багато музеїв, особливо якщо у вас є студентське посвідчення (міжнародне або національне), оскільки студентські знижки на ці атракції часто такі ж самі, як і для == Як дістатися == [[Файл:Lisboa Airport LIS aerial view September 2013 with Ponte Vasco Da Gama.jpg|thumb|Як видно при посадці, аеропорт Портела знаходиться практично в межах міста Лісабона і в декількох хвилинах від берега річки Тежу]] === {{Літаком}} === Місто обслуговує [[Аеропорт Лісабона]]. Якщо жоден рейс не підходить, ви можете сісти на літак до '''[[Порту]]''' або '''[[Фару]]'''. З обох міст є прямі поїзди та автобуси до Лісабона. [[Файл:Portugal 2011 (6655827765).jpg|мініатюра|Головна зона реєстрації в Терміналі 1]] * {{go | name=Аеропорт Лісабона | alt=Aeroporto Humberto Delgado / Aeroporto da Portela {{IATA|LIS}} | url=https://www.aeroportolisboa.pt/en | email=aeroporto.lisboa@ana.pt | address=Alameda das Comunidades Portuguesas | lat=38.7712 | long=-9.1299 | directions=між Луресом та Лісабоном, {{km|7}} від центру міста | телефон=+351 218 413 500 |безкоштовно= | години роботи= | ціна= | wikipedia=Портела (аеропорт)| wikidata=Q403671 | lastedit=2024-02-13 | content=Аеропорт має два термінали. Всі рейси прибувають до Терміналу 1, в той час як Термінал 2 використовується для вильотів лоукостерів. Станція метро, автобусні зупинки та головна стоянка таксі знаходяться в Терміналі 1. Термінал 2 знаходиться досить далеко від терміналу 1. Між терміналами курсує безкоштовний автобус з 10-хвилинним інтервалом. Якщо ви вилітаєте з Лісабона бюджетним рейсом Easyjet, Norwegian, Ryanair або Transavia, додайте додатковий час, необхідний для пересадки в Термінал 2. }} ==== Сполучення ==== Аеропорт є головним європейським вузловим аеропортом для [[Південна Америка|Півдеенної Америки]] (особливо [[Бразилія|Бразилії]]), де домінує португальський національний перевізник [http://www.flytap.com TAP Portugal], авіакомпанія-член [http://www.staralliance.com Star Alliance], яка охоплює розгалужену мережу по всій Європі, Африці та Америці, як правило, у код-шерінгу з місцевими партнерами Star Alliance. До них додається [http://www.sata.pt SATA International], авіакомпанія [[Азорські острови|Азорських островів]], яка з'єднує Лісабон не лише з архіпелагом, а й зі східним узбережжям Північної Америки. Канадські та американські перевізники також пропонують сезонні та цілорічні прямі рейси до Лісабона. Інші європейські авіаперевізники, особливо ті, що входять до альянсів SkyTeam та Oneworld, а також незалежні, також виконують прямі рейси з великих європейських міст до Лісабона. Аеропорт Портела добре обслуговується європейськими лоукостерами EasyJet і Ryanair, для яких Лісабон є базою, а також іншими авіакомпаніями, такими як Norwegian, Transavia і Vueling. Загалом, TAP не має азійських напрямків, а аеропорт Лісабона має мало прямих сполучень з Азією. Тим не менш, щоб дістатися з основних азіатських та океанічних напрямків, потрібно зробити лише одну зупинку в Дубаї, Пекіні або великому європейському аеропорті. === {{Потягом}} === [[Файл:Gare do Oriente.jpg|thumb|Безпомилковий дах залізничного вокзалу Орієнте — видовище, на яке варто подивитися]] [[Файл:Estacao de sta apolonia.JPG|thumb|''Санта-Аполонія''' — історичний залізничний вокзал Лісабона прямо на березі річки]] Є дві основні станції: {{Marker|type=go|name=Santa Apolonia|lat=38.71410|long=-9.12264|image=Estacao de sta apolonia.JPG}} у центрі міста та {{Marker|type=go|name=Gare do Oriente|lat=38.76778|long=-9.09906|image=Gare do Oriente.jpg}}, що знаходиться трохи далі і використовується швидкісними потягами. Однак, якщо ви в'їжджаєте в Лісабон з півдня, вам краще вийти на менших станціях Entrecampos або Sete Rios. Їхні станції метро розташовані ближче до історичного центру, ніж Oriente (щоб дістатися звідти до центру, вам потрібно буде пересісти на іншу лінію метро). Внутрішня швидкісна лінія ''Alfa Pendular'' з'єднує [[Брага]], [[Порту]], [[Авейру]] і [[Коїмбра]] з Лісабоном з півночі і [[Фару]] з півдня. Ціни на проїзд між великими містами починаються від €40 у другому класі. Всі поїзди прибувають на вокзал Орієнте, лише деякі — на Аполонію. [https://www.cp.pt/passageiros/en/train-times Час у дорозі] на Alfa Pendular з Лісабона становить близько 1 год 45 хв до Коїмбри, 2 год 45 хв до Порту, 3 год 25 хв до Браги і рівно 3 год до Фару. Також доступні регулярні поїзди «Intercidade», які, зупиняючись на проміжних станціях, додають від 20 до 40 хвилин до кожного маршруту. Залізничні квитки можна забронювати безпосередньо у залізничній компанії '''[https://www.cp.pt/passageiros/en/ Comboios de Portugal]'''. Існує міжнародне сполучення, нічний ''Sud Express'' відправляється з [[Хендайе]] на кордоні між Іспанією та Францією щодня о 18:35. Поїзд прибуває на станцію Орієнте о 07:20 наступного ранку, а через десять хвилин прибуває до Санта-Аполонії. Ціни варіюються і можуть бути значно знижені до менш ніж 40 євро за «cama turista» (спальне місце в загальному купе з чотирма спальними місцями), якщо ви подивитеся сайт бронювання Renfe за місяць або два заздалегідь. Прямого сполучення з [[Мадрид]]ом немає. === {{Автомобілем}} === [[Файл:Ponte Vasco da Gama Portugal.jpg|thumb|Міст Васко да Гама]] До Лісабона можна дістатися з шести основних автомагістралей. Якщо їхати з півдня (A2) або сходу (A6 — основний маршрут з Мадрида), є два мости: '''З/на південь:''' Автострада A2 йде аж до {{marker|type=go|name=25 de Abril Bridge|lat=38.6897|long=-9.1770|image=25 de Abril Bridge (34020157851).jpg}} (''Ponte 25 de Abril''), яким зазвичай багато транспорту в'їжджає до Лісабона, особливо вранці в будні дні. Це найкращий варіант, якщо ви хочете поїхати в центр Лісабона або на захід (A5 — [[Ешторіл]], [[Кашкайш]], [[Сінтра]]). '''На північ/на схід:''' Якщо ви звернете з A2 на A12, то потрапите на {{marker|type=go|name=Міст Васко да Гами|lat=38.7636|long=-9.0449|image=Lisboa (3962906626).jpg}} (''Ponte Vasco da Gama''), найдовший міст в Європі, на ньому зазвичай менше руху, ніж на старому мосту 25 de Abril (але плата за проїзд дорожча). Це найкращий варіант, щоб дістатися до східної/північної частини Лісабона (до аеропорту та Парку націй — колишнього місця проведення виставки Експо-98), а також по автостраді A1 або A8, що прямує на північ. '''З/до півночі та аеропорту:''' З півночі йде автострада A1, яка з'єднує Лісабон з [[Сантарем]], [[Фатіма|Фатімою]], [[Лейрія|Лейрією]], [[Коїмбра|Коїмброю]], [[Авейру|Авейрою]], [[Порту]]. Автострада A1 закінчується біля аеропорту. Існує також автострада A8, яка веде до [[Торрес-Ведраш]]а, [[Калдаш-да-Райнья|Калдаш-да-Райньї]], [[Алкобаса]], [[Лейрія|Лейрії]]. '''Із заходу''' — автомагістраль A5, яка з'єднує з [[Ешторіл]], [[Кашкайш]], та IC19, яка перетинає всі передмістя і закінчується біля Сінтри. Лісабон має три кільцеві дороги: Кільцева 2ª, яка з'єднує A1 з IC19; CRIL IC17 (ще не завершена), яка з'єднує міст Васко да Гама з A1 і A8; і CREL A9, яка з'єднує A1 з A8, IC19, A5, і йде аж до узбережжя Ешторіла. === {{Автобусом}} === З усіх прилеглих міст та більшості великих міст [[Португалія|Португалії]] є пряме автобусне сполучення з Лісабоном. Головний автобусний термінал знаходиться за адресою {{marker|type=go|name=Sete Rios|lat=38.74176|long=-9.16622|image=Sete Rios Bus Terminal Lisbon (3784715045).jpg}} ''(Метро: Jardim Zoológico)''. Основним оператором автобусів далекого сполучення є [https://rede-expressos.pt/en Rede Nacional de Expressos]{{Dead link|date=листопада 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. === {{Кораблем}} === Лісабон є головним портом на узбережжі [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]] як для вантажних, так і для круїзних перевезень. Більшість великих операторів круїзних суден включають Лісабон до своїх маршрутів, тому знайти круїзний маршрут, який би вас туди привів, буде досить легко. Проте, регулярне поромне сполучення обмежується берегами річки Тежу, тобто до Лісабона немає жодних поромів, окрім невеликих, що ходять із сусідніх муніципалітетів. Ось круїзні термінали: * {{listing | name=Estação Marítima de Alcântara | alt=Круїзний термінал Алкантара | type=go | url= | email= | address= | lat=38.6988 | long=-9.1735 | directions= | телефон= | безкоштовно= | факс= | години роботи= ціна= | image=Gare Marítima de Alcântara 8228.jpg | wikidata=Q10288333 | lastedit=2017-04-29 | content= }} * {{listing | name=Estação Marítima de Santa Apolónia | alt=Круїзний термінал Санта-Аполонія | type=go | url= | email= | адреса= | lat=38.7135 | long=-9.1220 | directions= | телефон= | безкоштовний= | факс= | години роботи= ціна= | image=IMG 2814.JPG (8059853594).jpg | lastedit=2017-04-29 | content= }} * {{listing | name=Novo Terminal de Cruzeiros de Lisboa | alt=Набережна «Тютюновий сад» | type=go | url= | email= | address= | lat=38.7102 | long=-9.1266 | directions= | телефон= | безкоштовний= | факс= | години роботи= ціна= | lastedit=2017-04-29 | content= }} Для тих, хто прибуває на невеликих суднах, Лісабонський порт має чотири марини — Алькантара, Белем, Бом-Суспесо і Санту-Амару. Ви можете знайти всі деталі на [https://www.portodelisboa.pt/en/home веб-сайті Порту Лісабона]. Крім того, ви можете причалити до {{marker|type=go|name=Marina Parque de Nações|lat=38.7562|long=-9.0928|url=http://www.marinaparquedasnacoes.pt/|image=MARINA (3).JPG}}, яка управляється як окремий об'єкт. === {{Велосипедом}} === Їзда на велосипеді '''за межами Лісабона''' може бути складним завданням, оскільки в Лісабоні набагато легше їздити на велосипеді, ніж за межами міста. Однак, чим далі ви від'їжджаєте від Лісабона, тим легше стає їздити на велосипеді. Ви можете скористатися деякими регіональними поїздами, які перевозять велосипеди в окремому багажному вагоні, що дозволить вам почати їздити на велосипеді приблизно за 50 або 100 км за межами міста. Детальніше читайте нижче в розділі ''«Як пересуватися в місті велосипедом»''. == Пересування в місті == === Громадським транспортом === Лісабон має дуже ефективну мережу громадського транспорту, яка охоплює все місто, а також прилеглі райони. Вона складається з мережі автобусів і трамваїв, якими керує [http://www.carris.pt/en/home/ Carris], окремої підземної залізниці [http://www.metrolisboa.pt/eng/ Лісабонський метрополітен], а також приміських поїздів і поромів, які з'єднують Лісабон з сусідніми передмістями. Крім того, Carris управляє трьома унікальними фунікулерами і одним громадським ліфтом, які функціонують як частина системи громадського транспорту. ==== Тарифи та квитки ==== [[Файл:Lisbon metro viva viagem.jpg|thumb|Транспортна смарт-карта ''Viva Viagem'']] Найкращий і, в багатьох випадках, єдиний спосіб оплатити проїзд у міському транспорті — це придбати зелену смарт-картку «[http://www.metrolisboa.pt/eng/customer-info/viva-viagem-card/ Viva Viagem]». Вона дійсна в метро, трамваях (електричках), міських поїздах, більшості автобусів і поромах. Виняток становлять автобуси не компанії Carris — інші автобусні компанії мають свої власні квитки. Картку можна придбати за 0,50 євро (ця ціна не включає жодних поїздок), вона дійсна протягом року. Картка Viva Viagem може бути оплачена у '''двох різних режимах''': * '''Денний проїзний''' коштує 6,80 євро для поїздок у метро, автобусах і трамваях протягом 24 годин з моменту придбання (станом на лютий 2024 року). Проїзний за 10,80 євро також дає приміське залізничне сполучення до Ажамбуди, Ешторіла, Сінтри та Садо, а проїзний за 9,80 євро включає поромне сполучення з Кайш-ду-Содре до Касільяса. * '''Поповнення рахунку'''. Ви поповнюєте картку в касі або автоматі, і кожна поїздка списується з вашого балансу. Поїздка на автобусі, метро та трамваї коштує 1,61 євро (на лютий 2024). На станціях поїздів та метро є автомати з продажу квитків, які також надають інструкції [[Англійський розмовник|англійською мовою]]. Ви також можете придбати квиток у водія або в автоматах на борту (останні доступні лише в деяких нових трамваях). Квитки, придбані у водія, не включають картку Viva Viagem і коштують дорожче (1,80 євро для автобусів і 2,90 євро для трамваїв), тому має сенс купувати квиток перед початком поїздки. При користуванні приміськими поїздами, ваші квитки списуються на один і той самий тип картки «Viva Viagem». Однак ви не можете мати більше одного виду квитків на одній картці, тому вам, ймовірно, знадобляться принаймні дві картки: одна для «zapping» (регулярного користування автобусами та метро), інша — для приміських поїздок. На поромах TransTejo (TT) вас можуть попросити купити ще одну картку «Viva» з білою смужкою внизу. Однак ви можете використовувати «zapping» для всіх транзитних перевезень і тоді обійтися однією карткою Viva Viagem. Якщо ви плануєте бути в Лісабоні протягом тривалого часу (1 тиждень і більше), ви можете придбати «безлімітний проїзний», який називається Navegante Municipal, що покриває проїзд на автобусах, метро і фунікулері. Він дійсний протягом 10 днів, або, якщо вам потрібно швидше, ви можете доплатити €5 за доставку на наступний день на станції Carris у Санто-Амаро або на станціях метро в Маркес-де-Помбал, Аламеді та Кампо-Гранде. Базова ціна становить 7 євро (станом на січень 2021 року) за тверду пластикову картку Lisboa Viva, плюс 30 євро (жовтень 2022 року) за місячний безлімітний проїзний у межах міста Лісабон. За $40 (на жовтень 2022) ви можете придбати місячний безлімітний проїзний, який також включає автобуси, поїзди та інші види транспорту по всій території великого Лісабона, включаючи Сетубал, Кашкайш, Ешторіл, Сінтру та Мафру. Щоб отримати будь-який із зазначених проїзних, візьміть із собою посвідчення особи з фотографією (наприклад, паспорт), паспортні фотографії (на станціях також є автомати для фотографування паспортів) та готівку. ==== {{Трамваєм}} ==== [[Файл:Лісабонський трамвай.jpg|thumb|«Електріко» піднімається вулицями Рібейри]] Хоча нумерація може свідчити про інше, Лісабон зберіг лише шість з 28 трамвайних ліній, якими він прославився. * <span style="color:Orange">12e</span> — найкоротша лінія робить петлю між Праса-де-Комерсіу в Байші та Алфамою * <span style="color:#DE3163">15e</span> — найдовша лінія з'єднує Історичний центр з Белемом і далі * <span style="color:#DE3163">18e</span> — слідує за маршрутом 15-ї лінії вздовж узбережжя до Санту-Амару, де піднімається в гору до Ажуди * <span style="color:Orange">24e</span> — з'єднує Шиаду з Камполіде через Принсіпе-Реал та Рату * <span style="color:Orange">25e</span> — йде від площі Комерції через Шиаду, вздовж підніжжя пагорба Байрру-Алту і далі до Естрели * <span style="color:Orange">28e</span> — здійснює справжню подорож пагорбами Лісабона, починаючи від Campo Ourique, далі через [[#Естрела|Естрелу]], [[#Байрро-Альта|Байрру-Альту]], Шиаду, Руа-да-Консейса в Байші, потім довкола пагорбів Алфама на північ до Граси і закінчуючи на площі Мартіма Моніса. На зупинках і в розкладах руху шість трамвайних ліній позначені літерою «E», що означає «elétrico» (що португальською означає «трамвай»), тобто 12E, 15E, 18E, 24E, 25E і 28E, щоб відрізнити їх від автобусних маршрутів. Автобуси та трамваї, як правило, зупиняються на одних і тих самих зупинках. Трамвайні вагони «Remodelado», побудовані в 1930-х роках і значно модернізовані в 90-х роках, використовуються на всіх лініях. Сучасні низькопідлогові трамваї використовуються лише на лінії 15. Замість того, щоб платити за поїздку на одному з дорогих туристичних автобусів, скористайтеся 28 лінією, яка пролягає через «Старе місто» Лісабона, починаючи з Граси, далі вниз до Алфами і до Байші, потім вгору через Шиаду до Байрру-Альту, а потім вниз до Кампо-Уріке, проїжджаючи повз найвідоміші та найцікавіші місця Лісабона, включаючи пам'ятники, церкви і сади. Поїздка буде горбиста, галаслива і метушлива, але вона дає змогу побачити багато прекрасних краєвидів міста. І хоча трамвай іноді може бути переповнений туристами, ви точно відчуєте колорит місцевих жителів, оскільки багато «лісабонців» щодня їздять на цих історичних трамваях. Квиток коштує €1.30 при оплаті карткою «Viva Viagem» і €2.90, якщо купувати його на борту або в автоматі (ці автомати не приймають купюри, а іноді навіть не видають здачу, тому переконайтеся, що у вас є правильна решта!). Від початку до кінця поїздка займає близько 30 хвилин. Остерігайтеся кишенькових злодіїв! Трамвайні вагони «Remodelado», побудовані в 1930-х роках і значно модернізовані в 90-х роках, використовуються на всіх лініях. Сучасні низькопідлогові трамваї використовуються лише на лінії 15. ==== Фунікулером та підйомником ==== [[Файл:ElevBica(topo)2013.jpg|thumb|Поїздка на одному з «асценсорів» повинна бути у вашому списку при плануванні подорожі Лісабоном]] [[Файл:Lisbon 2.jpg|thumb|Elevador de Santa Justa <span style="color:#FFBF00">54e</span>]] Або [http://carris.transporteslisboa.pt/en/elevators/ ''ascensores e elevador''], як їх ще називають. Картка Viva Viagem також приймається на цих маршрутах. У 2002 році всі три фунікулери та ліфт були класифіковані як національні пам'ятки. Розклад руху ліфтів у форматі pdf можна завантажити з офіційного вебсайту. * {{listing | type=go | name=Ascensor da Glória <span style="color:#FFBF00">51e</span>| alt=Фунікулер Глорія | address=Praça dos Restauradores to S. Pedro de Alcântara | lat=38.71615 | long=-9.14269 | directions=Bairro Alto | hours= Чт 07:15-23:55, Нд 07:15-00:25, Сб 08:45-00:25, Нд та святкові дні 09:15-11:55 | image=Gloria Funicular (14025314679).jpg | wikidata=Q99636 | lastedit=2017-04-30 | Зміст=Цей фунікулер, відкритий 24 жовтня 1885 року, став другим фунікулером у Лісабоні. Він є найбільш відвідуваним у місті. Нижня станція саме там, де проспект Свободи з'єднується з вулицею Рестаурадореш. }} * {{listing | type=go | name=Ascensor da Bica <span style="color:#FFBF00">53e</span> | alt=Bica Funicular | url= | email= | address=Rua de São Paulo (Rua Duarte Belo) — Largo de Calhariz | lat=38.70860 | long=-9.14676 | directions=| години роботи= Нд 07:00-21:00, сб та святкові дні 09:00-21:00 | ціна= €3.70 в обидва боки|wikipedia=Ascensor da Bica| image=Lisboa — Ascensor da Bica (1).jpg|wikidata=Q99630 | lastedit=2017-04-30 | content=Цей фунікулер було відкрито 28 червня 1892 року, і його маршрут відомий як найбільш типовий для міста. }} * {{listing | type=go | name=Ascensor do Lavra <span style="color:#FFBF00">52e</span> | alt=Фунікулер Лавра | url= | email= | address=Largo da Anunciada до Rua Câmara Pestana | lat=38.71786 | long=-9.14177 | directions==Largo da Anunciada to Rua Câmara Pestana | hours= Нд 07:50-19:55, сб і святкові дні 09:00-19:55 | ціна= (лат.) | image=Лаврський підйомник.jpg | wikidata=Q99642 | lastedit=2017-04-30 | зміст= Найстаріший фунікулер Лісабона був урочисто відкритий 19 квітня 1884 року і того дня працював 16 годин поспіль, безкоштовно перевізши понад 3 000 пасажирів. }} * {{listing | type=go | name=Elevador de Santa Justa <span style="color:#FFBF00">54e</span> | alt=Санта-Жустинський ліфт | url= | email= | phone=+351 21 361-3054 | hours= Підйомник: Березень-жовтень щодня 07:00-23:00, листопад-лютий щодня 07:00-21:00; оглядовий майданчик: березень-жовтень щодня 09:00-23:00, листопад-лютий щодня 09:00-21:00 | ціна= €5 (квиток в обидва боки, придбаний на борту), €1.50 (тільки оглядовий, не включаючи транспорт); приймаються картки Viva Viagem| image=Історичний підйомник Санта-Жуста Лука Галуцці 2006.jpg | wikidata=Q168001 | lastedit=2017-04-30 | content= Цей підйомник у центрі міста був спроектований архітектором Раулем Месньє дю Понсаром, послідовником французького інженера Гюстава Ейфеля, і побудований з чавуну, збагаченого філігранними деталями. Відкритий 10 липня 1902 року, він з'єднує центр міста з районом Тріндаде, піднімаючись на багато метрів вгору. Це єдиний вуличний ліфт у Лісабоні для громадського користування. }} ==== {{На метро}} ==== [[Файл:Metro Lisboa Route Map (only with routes in operation).png|thumb|Карта метро Лісабона]] '''Лісабонський метрополітен''' ([[Португальський розмовник|португальською]]: ''Metropolitano de Lisboa'') є чистим, швидким та ефективним. Хоча оголошення в метро робляться лише португальською мовою, вказівники та автомати з продажу квитків, як правило, двомовні — португальською та англійською. Кожна лінія поділяє принаймні одну станцію з кожною іншою лінією, тому, як тільки ви ввійдете в систему, ви зможете дістатися практично скрізь, куди вона сягає, а це більшість важливих місць у Лісабоні. * '''Синя лінія''' <span style="color:#2980B9">«Azul»</span> має, як кажуть, найбільш зручний для туристів маршрут, що починається на залізничному вокзалі Санта-Аполонія і зупиняється на Terreiro do Paço, Baixa/Chiado, (Praça dos) Restauradores, Avenida (da Liberdade), (Praça do) Marquês de Pombal, Parque (Eduardo VII) і Jardim Zoológico; * '''Зелена лінія''' <span style="color:#48C9B0">«Verde»</span> також зупиняється на Байша/Чіаду і прямує до Кайш-ду-Содре, звідки можна сісти на поїзди до [[#Белен|Белену]], [[Кашкайш]]а та [[Ешторіл]]у або на пором до [[Алмада|Алмади]], а також до [[Россіу]], звідки можна сісти на поїзд до [[Сінтра|Сінтри]]; * '''Червона лінія''' <span style="color:#FD3691">«Vermelha»</span> починається безпосередньо в аеропорту Лісабона і зупиняється на Oriente (для поїздів далекого прямування та «Парку націй»). Проте, щоб дістатися до історичного центру, потрібно пересісти на іншу лінію метро. * '''Жовта лінія''' <span style="color:#FFBF00">«Amarela»</span>, мабуть, найменш корисна для туристів, оскільки вона здебільшого з'єднує північні житлові райони з містом. Жодна лінія метро не веде до [[#Белен|Белен]]у. Вам потрібно сісти на потяг від Кайш-ду-Содре, трамвайну лінію 15E або [http://www.carris.pt/fotos/editor2/spider_map_belem-jeronimos_21072012.jpg автобус], щоб дістатися туди. Більшість станцій метро — це безкоштовні художні галереї. Тут ви знайдете роботи сучасних художників, натхненні навколишнім середовищем станцій. Перевірте вебсторінку метро, щоб дізнатися більше про це. Також, червона лінія є найновішою і має найкращі витвори мистецтва. Перший потяг кожної лінії відправляється з кінцевих станцій о 06:30 щодня, останній — о 01:00 щодня. Деякі [http://metro.transporteslisboa.pt/eng/customer-info/working-hours/ ''другорядні'' зали станцій] закриваються раніше, деякі повністю зачиняються на вихідні. ==== {{Автобусом}} ==== [[Файл:Bus de Lisbonne (Portugal) (5911024187) (2).jpg|thumb|Громадські автобуси, як і трамваї та «асценсори», пофарбовані у жовту ліврею Carris]] Carris керує густою мережею автобусів. Автобусні лінії, що працюють вдень, починаються з «7» (за винятком лінії «400», яка проходить через «Parque das Nações»), а ті, що починаються з «2», працюють вночі (00:01-05:00), коли ніякі денні лінії не працюють. На картах і в публікаціях автобусні та трамвайні лінії позначені [http://www.carris.pt/en/colors-map/ кольором] відповідно до напрямків, куди вони прямують. Помаранчеві лінії проходять у центральній частині міста, рожеві — на схід (Белен і Ажуда), червоні — на північ (Парк націй і Портела), а сині та зелені — на північний схід. Приблизно в цих напрямках пролягає кожна з відповідних ліній метро (червона, зелена і синя). Автобуси, позначені сірим кольором, рухаються між зовнішніми районами і не зупиняються в історичному центрі. Усі автобуси мають стандартну жовту ліврею Carris і не мають таких позначень. Дві популярні автобусні лінії тепер пропонують безкоштовну послугу Wi-Fi від NetBus — лінія 736 від Cais do Sodré через Avenida da Liberdade та Avenida da República (зупинки на Campo Grande, Campo Pequeno та Entrecampos), та лінія 783 від аеропорту Portela до торгово-офісного центру Amoreiras через Avenida da República та Praça Marquês de Pombal. Користуючись цими двома автобусними лініями, ви можете дістатися до більшості важливих туристичних визначних пам'яток, насолоджуючись Wi-Fi — просто увійдіть в мережу «CARRIS-TMN» під час перебування в автобусі. Екскурсії «Hop-On, Hop-Off» також є гарним варіантом для знайомства з Лісабоном. Carristur працює з брендом [http://yellowbustours.com/ Yellow Bus Sightseeing Tours]{{Dead link|date=лютого 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} і пропонує тури на двоповерхових автобусах та старих трамвайних вагонах. ==== {{Поромом}} ==== [[Файл:Barco-rio Tejo1979.JPG|thumb|Численні пороми перетинають річку Тежу, щоб допомогти пасажирам і мандрівникам дістатися до Лісабона]] Пороми з'єднують Лісабон з передмістями через річку Тежу на півдні. Поїздка на поромі до Касільяша — це гарна можливість побачити Лісабон з води. Пором оплачується так само, як і поїздка на метро; ви навіть можете скористатися системою ''«zapping»'' (її використання дасть вам знижку від €0,05 до €0,10 на один квиток) карткою Viva viagem. Пором доставить вас до [[Касильяс]]у (€1.20) (поїздка займає 10 хвилин) або до [[Трафарія|Трафарії]] ([[Алмада]]) (€1.15), [[Сейшал]] (€2.30), [[Монтіжу]] (€2.70) або [[Баррейру]] (ця поїздка займає півгодини) (€2.30). Човнами керує компанія [http://www.transtejo.pt/ Transtejo]. === {{Велосипедом}} === [[Файл:Lisbon (45923876392).jpg|thumb|Gira]] [[Файл:Lisboa 2019 Nov (49788699183).jpg|thumb|Скутери, самокати тощо]] Їздити на велосипеді '''в межах міста''' тепер набагато легше завдяки політиці, яку проводить муніципалітет, створюючи велодоріжки, сповільнюючи рух автомобілів, змінюючи схеми автомобільного руху та додаючи лежачих поліцейських. Однак деякі частини міста завжди будуть напрочуд горбистими. Деякі з цих вулиць мають трамвайні колії, вибоїни та відсутність виділених велодоріжок, тож якщо ви плануєте їздити на велосипеді, вам слід звикнути до міської їзди. Водії автомобілів тепер частіше їздять на велосипеді у вихідні дні і більш обережні з велосипедистами, ніж раніше. Не рекомендується їздити по пішохідних доріжках. Порадьтеся з місцевими веломагазинами. Є гарні та безпечні ділянки від Байші до Белема вздовж прекрасної набережної річки Тежу, відомі як '''Поетична велодоріжка'''. Хороші місця для безпечної їзди на велосипеді знаходяться вздовж рівнинної набережної, що тягнеться від Парку націй до центрального району Каш-Содре, де ви можете взяти напрокат велосипед. Існує мальовнича і безпечна велосипедна прогулянка по велодоріжці від Байші вздовж набережної до історичного району Дескоберташ-Белен-Жеронімуш. У Лісабоні діє програма спільного використання велосипедів під назвою [https://www.gira-bicicletasdelisboa.pt/ Gira]. Велосипеди можна орендувати через додаток Gira за 2 євро за 45 хвилин, або дешевше, якщо у вас є членство. Також доступні електричні велосипеди. Неподалік Лісабона ви можете взяти безкоштовний велосипед (але часто в поганому стані і в обмеженій кількості) на поїздах або поромах уздовж узбережжя від Ешторіла до прекрасного пляжу Гіншу, дістатися до [[Сінтра|Сінтри]], [[Кашкайш]]а або [[Коста-да-Капарика|Коста-да-Капарики]]. Якщо ви подорожуєте з Лісабона (і назад), вам варто подумати про те, щоб взяти велосипед напрокат там, оскільки немає жодних обмежень чи додаткових зборів за проїзд з велосипедом у приміських поїздах. Якщо ви користуєтесь громадським транспортом * '''Метро''': У робочі дні дозволено перевозити велосипеди в метро тільки після 20:00. У вихідні дні це дозволено і безкоштовно. * '''Приміські поїзди''': Ви можете перевозити велосипеди в поїздах безкоштовно, кожен день тижня, просто будьте розумні і уникайте пасажиропотоків у години пік. * '''Пороми''': Велосипеди можна перевозити безкоштовно, але існують суворі обмеження на кількість велосипедів в залежності від поромних ліній та типу порома, приїжджайте заздалегідь і ви уникнете розчарувань. * '''Велосипедні автобуси''': Існує 6 ліній громадських автобусів компанії «Carris», в яких ви можете взяти велосипед. '''Велосипедні магазини''' в центрі Лісабона зустрічаються рідко. Ви можете знайти SportZone або Decathlon у великих торгових центрах. Запитайте там про спеціалізовані магазини, продавці зазвичай дуже корисні. === {{Автомобілем}} === Подумайте двічі, перш ніж користуватися автомобілем у місті, якщо ви не готові годинами стояти в пробках і шукати місце для паркування. Жвавий рух і вузькі вулиці з глухими кутами можуть бути приголомшливими для туристів. Крім того, через брак місця і переповненість паркування є складним і дратівливим, і навіть потенційно небезпечним — ознайомтеся з розділом «Будьте в безпеці» нижче щодо потенційних проблем зі злочинцями і бездомними, які стоять біля паркувальних місць, щоб «допомогти» вам припаркувати автомобіль, а потім намагаються вимагати у вас гроші. Якщо ви вирішили подорожувати Португалією на автомобілі, вам буде простіше придбати передплачений транспортний пристрій-транспондер «via verde», щоб уникнути клопоту та затримок з оплатою дорожніх зборів кожного разу. Процедура отримання «via verde» дуже проста, якщо ви володієте португальською мовою; якщо ні, попросіть місцевого друга допомогти вам. Вам потрібно мати при собі документи на транспортний засіб, водійські права та посвідчення особи. Офіси Via Verde знаходяться в «Loja do Cidadão» (Магазин для громадян). Місцеві жителі повинні бути в змозі направити вас до найближчого офісу; якщо ні, спробуйте знайти його в Інтернеті. Увійшовши до Citizen Shop, обов'язково придбайте в автоматах біля дверей пронумерований талон на наступну чергу до потрібного постачальника послуг. Без нього вас не обслужать. Зайшовши всередину з талоном, з'ясуйте, де знаходиться довідкова служба Via Verde, і стежте за телевізійними моніторами, щоб побачити, де ви знаходитесь у черзі. Після того, як ви отримаєте пристрій, його потрібно прикріпити до внутрішньої сторони лобового скла. Проста у виконанні інструкція та спеціальний двосторонній скотч надаються в комплекті. === {{Пішки}} === [[Файл:Lisbon Street, Portugal (8619812026).jpg|thumb|Просто прогулятися пагорбами Лісабона — це чудовий досвід, але майте на увазі, що багато вулиць мають крутий ухил]] Якщо ваше житло знаходиться в центрі міста, '''прогулянка''' є чудовою альтернативою. Багато визначних пам'яток міста, таких як Каштелу та райони Алфама і Байрру-Альту, знаходяться в межах легкої пішої прогулянки від набережної Байша. Центр Лісабона дуже затишний, і піші прогулянки — дуже гарний спосіб пересування. Однак місто дуже горбисте, всюди постійні підйоми і спуски, а вулиці і тротуари здебільшого вкриті бруківкою. Якщо ви заблукали або не можете знайти потрібне вам місце, спробуйте знайти найближчу автобусну чи трамвайну зупинку Carris. На більшості з цих зупинок (не на всіх) є дуже гарна карта міста з вашим поточним місцезнаходженням, чітко позначеним на карті. Всі визначні туристичні об'єкти Лісабона також показані разом з індексом внизу мапи. Швидка консультація з однією з цих мап Керріса повинна вказати вам правильний напрямок. Ви також можете скористатися фунікулерами та ліфтами. Для них також дійсні денні проїзні на громадський транспорт. === Приватний туроператор === Якщо йде дощ або ви хочете дослідити місто з гідом у більш комфортний та безпечний спосіб, є кілька місцевих сертифікованих туроператорів, які допоможуть вам за принципом «від дверей до дверей», відвезуть вас у місця, які не показує інтернет, і запропонують деякі пакети для одноденних поїздок з Лісабона, наприклад [https://vipdrive.pt/en/ Vipdrive]{{Dead link|date=September 2023 |bot=InternetArchiveBot}} та багато інших. === Інше === Тук-туки стають популярною альтернативою для відвідування Лісабона. Пагорби та вузькі вулички роблять їх гарним варіантом для дослідження міста. Їх легко знайти біля визначних пам'яток, але бажано заздалегідь забронювати. Ось деякі з операторів: Tuk Tuk Lisboa, Tuk On Me та [https://www.tejotourism.pt/ Tejo Tourism] (який також пропонує тури на сегвеях). == Що подивитися == [[Файл:Praça do Marquês de Pombal (Lisboa).jpg|thumb|Велика площа Маркеса де Помбала є, мабуть, найбільш центральним місцем у Лісабоні, де сходяться три головні «Авенідади»]] [[Файл:Lisboa Sé de Lisboa DSC 0090 1 (52635014679).jpg|thumb|Собор Лісабона і Мурарії]] [[Файл:Torre de Belem 3.jpg|thumb|Торре-де-Белен (Беленська вежа), одна з найвідоміших визначних пам'яток Лісабона, на задньому плані — Понте 25-де-Абриль]] [[Файл:Lisboa - Parque das Nações - 20170814 - 02 -.jpg|thumb|Сучасний Парк дітей на сході Лісабона]] Лісабон — місто на воді — річці Тежу («Ріу-Тежу») — побудоване на семи пагорбах, якими курсують трамваї. Через це його порівнюють із [[Сан-Франциско]]. Для забезпечення доступу з південних передмість Лісабон має два вражаючих мости. Міст 25 квітня (''Ponte 25 de Abril'') поєднує в собі вигляд мостів Сан-Франциско-Окланд-Бей з кольором мосту Золоті Ворота, і його часто плутають з останнім. Міст Васко да Гама (''Ponte Vasco da Gama''), найдовший в Європі, був побудований у 1990-х роках до виставки Expo'98. Одна з визначних пам'яток Лісабона, [[Алмада#Q805446|''Крішто-Рей'']], 28 метрова статуя Христа Царя на 82 метровому п'єдесталі, знаходиться навіть не в самому Лісабоні, а через річку в [[Алмада]], та має досить великі розміри, щоб її можна було легко побачити зі столиці. === [[Лісабон/Альфама|Альфама]] === Побудований на пагорбах на схід від Байші, Алфама пережив Великий землетрус 1755 року майже неушкодженим. Підйом вузькими старовинними вуличками забезпечує чудове тренування. Ви можете пощадити свої ноги, скориставшись маленькими історичними жовтими трамваями, які обслуговують цей район. Основні визначні пам'ятки включають [[Lisbon/Alfama#Q432290|Лісабонський собор]] і [[Lisbon/Alfama#Q636780|Замок Святого Георгія]]. === [[Лісабон/Байрру-Альту|Байрру-Альту]] === Байрру-Алту, або «Верхній район» (наважимося сказати «Високий район»), став молодіжним, модним кварталом Лісабона. До нього входить район Шиаду, відомий своїми численними історичними пам'ятками та театрами. Серед багатьох визначних пам'яток району — [[Лісабон/Байру-Алту#Q1464499|Палац Сан-Бенту]] (де засідає португальський парламент), [[Лісабон/Байру-Алту#Q212459|Національний музей античного мистецтва]] (музей античного мистецтва) та [[Лісабон/Байру-Алту#Q943407|Лісабонський ботанічний сад]]. === [[Лісабон/Байша|Байша]] === «Центр міста» Лісабона був перебудований за сітчастою схемою вулиць після руйнувань, спричинених землетрусом 1755 року. Чудова [[Lisbon/Baixa#Q999002|Praça do Comércio]] стоїть на березі річки, має високу кінну статую і оточена милими жовтими будинками. На Байші є ще кілька вартих уваги площ: [[Лісабон/Байша#Q959567|Площа ресторанів]], [[Лісабон/Байша#Q1549270|Площа Дому Педру IV]] та [[Лісабон/Байша#Q1305091|Площа да Фігейра]]. Ліфт [[Lisbon/Baixa#Q168001|Santa Justa Lift]] з'єднує Байшу з Шиаду. === [[Лісабон/Белен|Белен]] === Західний район Лісабона переповнений відомими пам'ятниками, особливо вздовж берега річки. До них відносяться [[Лісабон/Белен#Q215003|Торре-де-Белен]], [[Лісабон/Белен#Q1133712|Пам'ятник Великим географічним відкриттям]] та [[Лісабон/Белен#Q272781|Монастир Жеронімуш]]. Музеї включають [[Лісабон/Белен#Q1540177|Морський музей]], [[Лісабон/Белен#Q2191491|Музей Колесану Берарду]] та [[Лісабон/Белен#Q1659559|Національний музей тренерів]]. === [[Лісабон/Північ|Північний Лісабон]] === У цьому великому районі Лісабона є кілька визначних пам'яток, зокрема [[Лісабон/Північ#Q2034183|Парк Едуарду VII]], [[Лісабон/Північ#Q211262|Музей Калуста Гюльбенкяна]] та [[Лісабон/Північ#Q220063|Зоопарк]]. === [[Лісабон/Парк націй|Парк націй]] === Місце проведення виставки 1998 та його околиці зараз є сучасними житловими та комерційними районами, де збереглося багато пам'яток зі Всесвітньої виставки. [[Лісабон/Парк націй#Q652806|Океанаріум]] — це величезний акваріум, популярний як серед дітей, так і серед дорослих. У [[Лісабон/Парк націй#Q10346955|Павільйоні знань]] представлено багато цікавих та освітніх експонатів. Еспланада на березі річки може стати чудовим місцем для прогулянок, або ж Ви можете піднятися по канатній дорозі, щоб насолодитися чудовими краєвидами. === '''Церкви''' === {{See|name=Лісабонський собор|address=|wikipedia=Лісабонський собор|description=Найстаріша церква міста, закладена 1147 року.|url=|lat=38.70985|long=-9.132983|wikidata=Q432290}}— найстарша церква міста, закладена 1147 року. {{See|name=Церква Пам'яті|wikipedia=Церква Пам'яті (Лісабон)|description=|address=|url=|lat=38.703|long=-9.202|content=Храм 1788 року|wikidata=Q10300252}} — храм 1788 року. {{See|name=Церква Святої Енграції|wikipedia=Національний пантеон (Португалія)|url=|description=|address=|lat=38.715|long=-9.125|content=Храм XVII—XVIII століть, національний пантеон.|wikidata=Q1601019}} == Чим зайнятися == Вийдіть ввечері до центрального Байрру-Алту, або «Високого кварталу». Це місце знаходиться трохи вище на пагорбі від Шиаду, і саме звідси можна вийти в місто. Рано ввечері зайдіть до ресторану, де подають фаду, неподалік від Praca Camoes, а з настанням темряви підніміться нагору. Якщо ви опинитеся в Лісабоні в ніч, що передує феріаду або державному святу, ви повинні це побачити. Крихітні вулички, порожні вдень, перетворюються на переповнені пішохідні доріжки, якими важко пройти. Якщо ви шукаєте більше клубів чи дискотек, спробуйте відвідати район Докаш вздовж пристані для яхт, звідки відкривається вид на міст 25-го квітня (Ponte 25 de Abril). === Сцени === Календар театральних подій у Лісабоні насичений цілий рік. Місто представляє високоякісні постановки балету, сучасного танцю, камерної музики, опери та театру. Національний театр Сан-Карлос (Teatro Nacional de São Carlos) — це чудовий оперний театр у найкращих традиціях Ла Скали. Також у Лісабоні є «Teatro de Revista» — своєрідний театр соціально-політичної сатири. Там ставляться англомовні вистави. Це одне з найулюбленіших розважальних шоу місцевої культури, яке варто побачити, коли ви відвідуєте місто, але знайти його можна лише в «Парку Майєра». Через високий попит квитки варто купувати заздалегідь. Для цього на будь-яке шоу можна звернутися до «ABEP» «Agência de Bilhetes para Espétaculos Públicos» (Агенція з продажу квитків на публічні спектаклі). === Спорт === Лісабон є домом для деяких відомих спортивних клубів. Заплановані спортивні заходи відбуваються протягом усього року, причому футбол домінує в них, однак такі види спорту, як баскетбол, футзал, хокей на роликах і гандбол, також проводяться, як і більшість олімпійських видів спорту. '''Футбол:''' три міські команди грають у футбол у вищому дивізіоні Primeira Liga: : «Бенфіка» грає на стадіоні «Ештадіу да Луш», місткістю 64 600 глядачів, за 3 км на північ від центру, метро «Луш». : «Спортінг» грає на «Ештадіу Жозе Алваладе», місткість 50 000, 4 км на північ від центру в напрямку аеропорту, метро «Кампо-Гранде». : [https://casapiaac.pt/ Каса Піа] грає на Естадіо Піна Манік, місткість 2500, на північний захід. '''Autódromo do Estoril''' проводить автоперегони. За детальною інформацією звертайтеся до ACP ''Automóvel Clube de Portugal'' (Португальський автомобільний клуб). '''Estoril Open''' — тенісний турнір, санкціонований ATP, що проводиться у квітні-травні. == Де зупинитись == == Що купити == [[Файл:Lisboa (P) - Electrico Red Line (tone-mapping).jpg|мініатюра|праворуч|Пішохідна вулиця Руа Августа може бути туристичною, але, тим не менш, може бути гарним початком для шопінгу Лісабоном]] Магазини залишаються відкритими трохи пізніше, ніж в інших європейських країнах, зазвичай близько 09:30-22:00, а обідня перерва може бути досить довгою, зазвичай з 13:00 до 15:00. Ви можете придбати '''[https://www.lisboacard.org/ Лісабонську шопінг-карту]''', яка дає вам знижки від 5% до 20% у близько 200 великих магазинах на вулицях Байша, Шиаду та Ав. Liberdade на період 24 години (вартість картки 3,70 євро) або 72 години (вартість картки 5,70 євро). === Шопінг-вулиці === * '''Байша''': Від площі Праса-ду-Комерсіу (також відомої як Террейру-ду-Пасо) до Рестаурадореша, Байша — це старий торговий район міста. Він включає пішохідну вулицю Руа Августа, на якій розташовані найбільш нудні та масові туристичні магазини, а також кілька європейських мережевих магазинів одягу, таких як Zara, H&M, Campers. * '''Шиаду''': низка незалежних магазинів та послуг, а також відомі бренди, такі як Hugo Boss, Vista Alegre, Tony & Guy, Benetton, Sisley, Pepe Jeans, Levi's та Colcci, що робить Шиаду, разом з Авеніда-да-Лібердаде, одним з 10 найкращих місць для шопінгу у світі. Деякі неформальні бренди, такі як Crumpler, також є тут. The Portuguese perfume and beauty products house ''Claus Porto'' has a shop in Rua da Misericórdia, well worth it dropping by. * '''Авенія де Лібертаде''': На цьому проспекті розташовано магазині брендів Louis Vuitton, Calvin Klein, Timberland, Massimo Dutti, Armani та багатьох іншних. Проспект є не лише одним з найкрасивіших і найширших у місті, але й одним з найрозкішніших з готелями та ресторанами. === Торгові центри та супермаркети === [[Файл:DSC 2280 (5581984932).jpg|thumbnail|right|Прямокутна вулична сітка Байші сповнена елегантних фасадів магазинів]] Хоча більшість магазинів закриті по неділях, багато торговельних центрів працюють 7 днів на тиждень. Зазвичай, відкриваються вони о 09:30 та закриваються о 23:00 чи 24:00, хоча кінотеатри в них зазвичай мають пізній сеанс, що починається вже після 24:00. Продуктові магазини зачинені в неділю після 13:00, за винятком (а) тих, що мають площу менше 2000м² чи (б) у проміжку між 1 листопада до 31 грудня. === Сувеніри === Доволі визначним сувеніром є глазурована плитка «азулежу», якою облицьовують багато місцевих будівель, щоб захистити їх від пожеж. Місцеві жителі радять не купувати стару плитку «азулежу» на блошиних ринках, оскільки її могли вкрасти з будівель по всьому місту. == Будьте в безпеці == Лісабон загалом безпечний, але радимо дотримуватися заходів обережності, особливо на вокзалах і в громадському транспорті. Деякі райони краще уникати пізно ввечері через ризик пограбування: Байрру-Альту, провулки, Кайш-ду-Содре. Деякі нічні клуби Лісабона мають погану репутацію. === Злочинність === Найпоширенішим злочином проти туристів є '''кишенькові крадіжки''' з орендованих автомобілів або в громадському транспорті. Вагони метро можуть бути переповненими і сприятливими для кишенькових злодіїв, але простих запобіжних заходів достатньо, щоб забезпечити вашу безпеку під час подорожі в них. ==== Насильницькі злочини ==== У таких місцях, як Байрру-Алту та Сантуш, трапляються випадки насильницьких злочинів (наприклад, пограбування) та злочинів, пов'язаних з наркотиками, особливо вночі. Швидше за все, до вас принаймні кілька разів звертатимуться певні недобросовісні люди, пропонуючи «гашиш» або «шоколад», особливо в центрі міста на вулиці Руа Аугуста та навколо неї. Якщо у Вас світлий колір обличчя або Ви явно турист, то ймовірність того, що до вас підійдуть, вища. Крім того, через стрімке зростання цін на житло, в районі Байша не так багато людей — як тільки магазини та офіси зачиняються на ніч, район іноді стає ласим шматком для грабіжників — будьте обережні на задніх вулицях, і не рекомендується ходити наодинці, якщо ви не знаєте добре цей район. Також рекомендується з обережністю ставитися до району Інтенденте-Мартім-Моніш. Інтенденте — добре відомий завдяки проституції та наркоторгівлі район, і хоча ситуація змінилася за останні кілька років (поліція регулярно патрулює цей район), він все ще залишається проблематичним. Мартім-Моніш також має дурну славу, вночі тут збираються мінливі натовпи, які найчастіше спричиняють неприємності. Вдень, однак, Мартім-Моніш цілком безпечний і приємний. Також будьте обережні з банківськими автоматами в центрі міста. Групи підлітків час від часу підходять до банкоматів і чекають, поки ви введете свій пін-код. Потім вони відштовхують вас від банкомату і знімають з нього максимальну суму (максимум 200 євро за одне зняття; однак дозволяється два зняття по 200 євро на день з однієї банківської картки). Намагайтеся знімати гроші на початку дня і намагайтеся уникати деяких залізничних станцій пізно ввечері, особливо станції «Cais do Sodre». ==== Шахрайство ==== Злочинці в Лісабоні дуже швидкі і дотепні, і придумують шахрайські схеми, як отримати від вас гроші (наприклад, вдають, що їм потрібно «позичити» у вас гроші, обіцяючи повернути їх через кілька годин). У деяких випадках вони можуть працювати в парі: один пропонує наркотики, а другий підходить до вас і першого, вдаючи із себе поліцейського, і просить заплатити «штраф», якщо ви не хочете потрапити до в'язниці. Просто йдіть геть і уникайте будь-якої взаємодії з першого моменту, якщо до Вас звертаються. До молодих туристів, швидше за все, буде звертатися багато людей, особливо біля площі Шиаду. Твердого «ні, дякую» («não, obrigado» — якщо ви чоловік, «não, obrigada», якщо ви жінка) повинно бути достатньо, щоб відлякати їх. == Куди далі == [[Файл:Ponte Vasco da Gama 25.jpg|мініатюра|праворуч|Міст Васко да Гама в ранковому тумані]] === Північ === * [[Фатіма]] — місто і марійська святиня всесвітньо відомих об'явлень Діви Марії * [[Назаре]] — чарівне село, яке стало міжнародним місцем для серфінгу і увійшло до Книги рекордів Гіннеса за свої гігантські морські хвилі * [[Томар]] — місто лицарів-тамплієрів: настійно рекомендуємо відвідати середньовічний замок і монастир Христа * [[Обідос]] — живописне село, над яким височіє старовинний середньовічний замок === Північний захід === * [[Мафра]] — чарівне містечко з монастирем. * [[Ерісейра]] — чудовий морський курорт поблизу Мафри, добре відомий серферам з усього світу. * [[Сінтра]] — прекрасне місто [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]], розташоване за 40 хвилин їзди на машині/поїзді від Лісабона. * [[Прайя-даш-Масаш]] — невеликий і напрочуд спокійний морський курорт приблизно за 30 км на захід від Лісабона, неподалік від міст Коларес та Сінтра. === Захід === * [[Пасо-де-Аркос]] — рибальське село, де також знаходиться палац і маєток маркіза Помбала. * [[Кашкайш]] — симпатичне містечко в однойменній бухті, на узбережжі Ешторіла, за 40 хвилин їзди на поїзді від Лісабона (станція Cais do Sodre). === Південь === * [[Алмада]] — місто, з'єднане з Лісабоном поромною переправою в [[Касильяс]], залізничним сполученням з [[Прагал]]ом та автомобільною дорогою через Міст 25 квітня. Пам'ятник Христу-Царю (''Cristo-Rei'') знаходиться в Прагалі, Алмада. * [[Коста-да-Капарика]] — прекрасні пляжі, до яких легко дістатися на автобусі * [[Сетубал]] — столиця округу і відправна точка для відвідування природного парку Аррабіда, Троя та річки Садо. У затоці можна побачити дельфінів. * [[Пальмела]] — містечко на пагорбі із замком, з якого відкриваються дивовижні краєвиди, неподалік від міста Сетубал. * [[Сесімбра]] — рибальське село біля гори Аррабіда, гарне для підводного плавання та свіжих морепродуктів, а також відправна точка для відвідування мису Еспічел та заповідника. * [[Азейтау]] — поблизу Сетубалу, приблизно {{км|30}} на південь від Лісабона, цей невеликий регіон складається з низки чудових сіл, найвідомішими з яких є Віла-Ногейра-де-Азейтау та Віла-Фреска-де-Азейтау. Азейтау розташоване між природним парком Аррабіда та узбережжям. У парку ви зустрінете останні залишки оригінальної середземноморської флори. Крім того, тут знаходиться знаменитий монастир Аррабіда, який варто відвідати, і приголомшливі краєвиди, що відкриваються з його пагорбів і на його вершині. * [[Віла-Ногейра-де-Азейтау]] — відвідайте прекрасну виноробню та палац «Квінта-да-Бакальоа». Також відвідайте великий маєток і виноробню «Жозе Марія да Фонсека». Igreja de São Lourenço з розписаними вручну кахляними панелями, позолоченими дерев'яними каплицями та медальйоном Lucca Della Robbia. Монастир Сан-Домінгош. * [[Троя]] — легендарний півострів, обдарований кілометрами диких незвіданих пляжів, на одному з країв якого розвивається туристичний курорт. {{Footer|ispartof=Португалія|type=Місто}} bfz07p2kwy7m7iww4jjzxkzf1lorvn0 0 3867 35581 35567 2024-05-28T17:23:06Z Андрій Гриценко 2491 /* Міста району */ 35581 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Balaton banner.jpg}} {{Itinerary | назва= Озеро Балатон | зображення= Balatoni naplemente2.JPG | розмір= 594 км² | підпис= | регіон= Угорщина | маршрут= | тип= озеро <!-- напр. пішохідний, морський, велосипедний, автотранспортом --> | загальна_протяжність= | висота_виходу= | найвища_точка= <!-- для гірських маршрутів --> | тривалість= | складність= }} '''Балатон''' (нім. Plattensee) є найбільшим за площею озером у [[Центральна Європа|Центральній Європі]], яке дало назву всьому [[Угорщина|угорському]] регіону озера Балатон. == Зрозуміти == За періоду радянського соціалістичного панування озеро Балатон було популярним, як серед жителів Східної Європи (прорадянської, в тому числі й Української РСР), так і серед мешканців Західної Європи, тому що його відвідування було дешевим і відносно легко доступним з обох боків залізної завіси. Деякі «німецько-німецькі» сімейні зустрічі відбулися тут, оскільки їх тут було легше організувати, ніж для обидвох сторін поїхати до іншої німецької держави. Після розпаду Радянського Союзу район озера Балатону знову став популярним. Хоча угорці люблять проводити там час, ви також зустрінете людей зі [[Словенія|Словенії]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Греція|Греції]] та [[Німеччина|Німеччини]]. Поєднання природної краси, низьких цін і масових мистецьких заходів робить озеро обов'язковим для відвідування в Угорщині. === Міста району === {{Mapframe|46.7787|17.6420|zoom=9|width=460|height=360|name=Мапа регіону озера Балатон}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Lake Balaton Regions.map}} {{Regionlist | region1name={{marker|type=city|name=[[Шіофок]]|wikidata=Q245126}} | region1color={{StdColor|T1}} | region1items=Таб, Замарді, Балатонфельдвар | region1description=Популярний курорт, що змагається за звання «Столиця озера Балатон». | region2name={{marker|type=city|name=[[Кестхей]]|wikidata=Q526335}} | region2color={{StdColor|T2}} | region2items= | region2description=Найстаріше місто на узбережжі озері. Тут знаходиться один з найбільших палаців Угорщини. Історична головна площа з ратушею, середньою школою Яноша Вайди, колишнім францисканським монастирем і неоготичною парафіяльною церквою. Будинок Пете в стилі бароко та неокласична синагога у його дворі; Парк Гелікон, чотири пляжі на озері. | region3name={{marker|type=city|name=[[Тапольця]]|wikidata=Q288413}} | region3color={{StdColor|T3}} | region3items=Бадачони Томай | region3description=Гарне маленьке містечко, Печерне озеро. | region4name={{marker|type=city|name=[[Балатонфюред]]|wikidata=Q680743}} | region4color={{StdColor|T4}} | region4items= | region4description=Ще одне місто, яке змагається за звання «Столиця Балатону». | region5name={{marker|type=city|name=[[Маркалі]]|wikidata=Q843009}} | region5color={{StdColor|T5}} | region5items= | region5description= | region6name={{marker|type=city|name=Балатональмаді|wikidata=Q789256}} | region6color={{StdColor|T6}} | region6items= | region6description= | region7name={{marker|type=city|name=[[Фоньод]]|wikidata=Q588606}} | region7color={{StdColor|T7}} | region7items= | region7description= | region8name={{marker|type=city|name=[[Хевіз]]|wikidata=Q377929}} | region8color={{StdColor|T8}} | region8items= | region8description=На другому за величиною термальному озері в світі, яке використовується як лікувальний курорт. Інші визначні пам'ятки — церква Марії Магдалини XIII століття, семибаштова церква Святого Духа та Сад римських руїн. На околицях: історичний меморіальний парк і дім Кіш-Балатон у Залаварі. | region9name={{marker|type=city|name=[[Гієнесдії]]|wikidata=Q374942}} | region9color={{StdColor|T9}} | region9items= | region9description=Курортне селище на березі озера з пляжем. Визначні пам'ятки включають виставку історії аварців, Будинок природи, каплицю Богоматері Сніжної, каплицю Святої Єлени, винний льох Дарнея, оглядовий майданчик Бержені, оглядовий майданчик Фештетікс. У Zalaszántó: Ступа миру, водяний млин Коци, будинок спадщини, пряниковий будинок, руїни замку Татіка, замок Резі. | region10name={{marker|type=city|name=[[Вонярквашеги]]|wikidata=Q938532}} | region10color={{StdColor|T10}} | region10items= | region10description=Курортне селище на березі озера з пляжем. Серед пам'яток: каплиця Святого Михаїла, каплиця Вонярка, Світлий хрест, оглядовий майданчик Пал-Кітайбель. У Балатонгьороку: оглядовий майданчик Batsányi, оглядовий майданчик Mátyás Bél, Szépkilátó (оглядовий майданчик), доріжка Kneipp Experience. | region11name={{marker|type=city|name=[[Залакарош]]|wikidata=Q144988}} | region11color={{StdColor|T11}} | region11items= | region11description=Відомий своїми термальними джерелами. Основні визначні пам'ятки неподалік міста: острів Каньяварі та контактний зоопарк у Балатонмадьяроді; заповідник буйволів у Капталанпустті; Парк пригод Зоборі. }} == Як дістатись == === Літаком === * {{listing | type=go | name=Hévíz–Balaton Airport | alt={{IATA|SOB}} | url=http://www.hevizairport.com/en | email=cki@hevizairport.com | address=Repülőtér 1, Sármellék | lat=46.686389 | long=17.159167 | directions=Південно-західний край озера знаходиться приблизно в 20 хвилинах їзди від Кестхей. | phone=+36 83 200 304 | tollfree= | fax=+36 83 200 301 | hours=1 квітня — 26 жовтня: Пн-Пт: 09:00-18:00, Сб 09:00-21:00, Нд 09:00-18:00; 27 жовтня — 31 березня: 09:00-16:00 | price= | wikipedia=Hévíz-Balaton Airport | image=Peter Stehlik 2011.08.29 001a Flugplatz Balaton Flybalaton.jpg | wikidata=Q1187044 | lastedit=2019-01-07 | content=Сезонні чартерні рейси з [[Берлін]]а, [[Дюссельдорф]]а, Франкфуртського аеропорту та [[Гамбург]]а здійснюються компанією Mutsch Reisen; з [[Дрезден]]а, [[Ерфурт]]а, [[Лейпциг]]а оператор Salamon Reisen [https://www.salamon-reisen.de/ Salamon Reisen]. }} === Потягом === Потяги з Будапешта Делі курсують по південній стороні озера Балатон. Міжміські поїзди зупиняються на таких станціях, як Шіофок, Балатонфельдвар і Фоньод. Більш повільні поїзди зупиняються на всіх станціях. Рейс триває від 1,5 до 4 годин та коштує приблизно 5000 форинтів за в одну сторону. Діють знижки для сімей (33%), дорослих до 26 років (33%), студентів (50%). Не всі квиткові каси в терміналі приймають кредитні картки, тому вам слід перевірити це. === Автомобілем === Із Західної Європи: * З боку [[Лінц]]а / [[Відень|Відня]]: зверніть з автомагістралі A1 у напрямку Айзенштадта на автомагістраль A3 і перетніть кордон у [[Шопроні]] (Клінгенбах). Звідси є шосе, що веде через Укк і Шюмег до озера Балатон, а точніше до Балатонедерікса. Якщо ви поїдете по дорозі 71 на захід, ви зможете дістатися до Кестхей дуже швидко. * З [[Грац]]а: якщо ви звернете з автомагістралі A2 у напрямку Фюрстенфельда, ви зможете перетнути кордон біля Хайлігенкройц (Рабафюзес). До озера Балатон звідси близько 100 км. Через Керменд і Залаегерсег по шосе 76 подорож на автомобілі займає максимум півтори години. З Південної Європи: * Зі [[Словенія|Словенії]]: з Лендави/Ленті ви можете дістатися регіону Західний Балатон по дорозі 75 з [[Хорватія|Хорватії]] по E71 у напрямку Балатонсентдьордь. Для тих, хто їде з [[Італія|Італії]], подорожуйте дорогою через Тарвізіо та Грац. Зі Східної Європи: * З [[Польща|Польщі]], [[Румунія|Румунії]]: через Будапешт по трасі M7 в напрямку озера Балатон. * Зі [[Словаччина|Словаччини]]: ви можете приїхати через Будапешт і далі по M7 або з [[Братислава|Братислави]] по дорозі E65 через прикордонну станцію Райка, а потім через Мошонмадьяровар по дорозі 86, потім ви їдете по дорозі 84 у напрямку Ukk/ Sümeg у напрямку озера Балатон. По території Угорщини: * До Кестхея легко дістатися дорогою з Будапешта по трасі M7 / E71. Це шосе оминає Секешфегервар і Шіофок на південному березі озера Балатон і відносно вільне від транспорту, за винятком місяців піку туризму червня, липня та серпня. * Якщо ви готові витратити трохи більше часу, щоб дістатися до місця призначення, ви будете винагороджені більш мальовничим маршрутом по шосе 71 уздовж північного берега озера Балатон. Цей маршрут приведе вас спочатку на пару кілометрів від Gyenesdiás, далі через Балатонфюред і повз півострів Тихань, який варто об'їхати. == Пересуваємось по маршруту == [[Файл:Badascony basaltorgeln.jpg|thumb|Базальтові породи на пагорбі Сент-Дьєрдь поблизу Бадачоні]] * {{marker|type=vicinity|name=Бадачоні|wikidata=Q642172}} — найвідоміший на північному узбережжі винний погріб з унікальним вином * {{marker|type=vicinity|name=Balatonszárszó|wikidata=Q789316}} — популярне сімейне туристичне місце на південному березі озера Балатон * {{marker|type=vicinity|name=Балатонсемес|wikidata=Q789310}} * {{marker|type=vicinity|name=Гора Святого Георгія|wikidata=Q1296341}} — ідеально підходить для піших прогулянок, перегляду базальтових порід'' * {{marker|type=vicinity|name=Szigliget|wikidata=Q1017830}} — з руїнами замку на вершині гори * {{marker|type=vicinity|name=Тихань|wikidata=Q75732}} — гарний півострів, де знаходиться озера та церквва, які видно з більшої частини озера * {{marker|type=vicinity|name=[http://www.bfnp.hu/en Національний парк Балатонської височини]|wikidata=Q789225}} — розташований на північ від озера Балатон * '''Виставкові об'єкти''': Дендрарій Цирк, Будинок Лісів Баконібель, Печера Лоци Балатонфюред, Геологічна виставкова територія Моносло, Садиба Салфельд, Печера Таполька, Водяний млин Коці, Народний дім Верс, Заповідник Буйволів Каполнапуста, Печера Чодабогіос Балатонедерікс, печера Kőlik Szentgál, Піщаний кар'єр, що не використовується, Варпалота == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Маршрути|type=Маршрут}} [[Категорія:Угорщина]] 9ckduhrv65lrxakw4q64urh8qqtd8j4 0 3869 35580 35579 2024-05-28T15:28:24Z Assyrian Human 6497 /* Транспорт */ 35580 wikitext text/x-wiki {{geo|46.5496|17.1221}} {{pagebanner|Zalakaros Banner.jpg}} [https://zalakaros.hu/en '''Залакарош'''] місто з населенням 1800 осіб (2011) в регіоні [[Озеро Балатон]]. Відоме своїми термальними джерелами. Для дітей тут також є аквапарк («критий і відкритий басейн пригод»). Свою популярність він отримав у 1962 році, коли під час перспективного буріння нафти було виявлено джерело майже 96 °C (205 °F) на глибині 2000 метрів. Санаторій був відкритий в 1965 році. == Зрозуміти == {{Mapframe|46.5496|17.1221|zoom=15}} {{Mapshape|type=geomask|wikidata=Q144988,Q536474,Q774397,Q789297,Q870678,Q949095,Q1007493,Q1184719,Q1185490,Q1186373|stroke-width=0}} * {{listing | image=Zalakaros Tourist Info - panoramio.jpg | name=Tourinform Zalakaros | alt= | url=https://zalakaros.hu/en/contact | email=zalakaros@tourinform.hu | address=Gyógyfürdő tér 10 | lat=46.55091 | long=17.12391 | directions= | phone=+36 30 335-0597 | tollfree= | hours=Січень - Квітень, Вересень - Грудень: Пн - Пт 08:00–16:00, Сб 09:00–16:00, Нд 09:00–13:00; Травень: Пн - Пт 08:00–16:00, Сб 09:00–16:00, Нд 09:00–13:00; Січень: Пн - Пт 08:00–18:00, Сб 09:00–18:00, Нд 09:00–16:00; Липень - Серпень: Пн - Пт 08:00–19:00, Сб 09:00–19:00, Нд 09:00–18:00 | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-04 | content=Інформація для туристів. }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У Залакароші немає залізничної станції. Найближча залізнична станція — Залакомар, де можна пересісти на регіональні автобуси в напрямку Залакароша. Потяги курсують кожні дві години між [[Будапешт]]-Південний вокзал і Залакомар через Секешфехервар, [[Шіофок]] і [[Фоньод]]. Весь шлях від Будапешта до Залакароша займає близько 3,5 годин і коштує 3660 форинтів. * {{listing | type=go | name=Zalakomár Train Station | alt= | url=https://www.mavcsoport.hu/mav-start/belfoldi-utazas/vasutallomas/zalakomar | email=informacio@mav-start.hu | address=Zalakomár | lat=46.5299 | long=17.1877 | directions= | phone=+36 1 349-4949 | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata=Q22117275 | lastedit=2019-01-05 | content=Каси немає, квитки можна купити в поїзді. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Прямі автобуси [[Будапешт]]-Неплігет курсують двічі на день. Подорож займає дві з половиною години і коштує 4015 форинта. Більше автобусів відправляється з [[Надьканіжа]]. Подорож займає 25 хвилин і коштує 370 форинтів. * {{listing | type=go | name=Zalakaros Bus Station | alt= | url=https://www.volanbusz.hu/en | email=info@volanbusz.hu | address=Gyógyfürdő tér 1 | lat=46.55197 | long=17.12350 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-05 | content= }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == Немає місцевого громадського транспорту чи таксі. Ви можете скористатися регіональними автобусами, якими керує [https://www.volanbusz.hu/en Volánbusz]. === {{Велосипедом}} === * {{listing | name=Bicycle Center Zalakaros | alt=Kerékpáros Centrum Zalakaros | url=https://zalakaros.hu/en/bicycle-center | email=zalakaros@tourinform.hu | address=Gyógyfürdő tér 10 | lat=46.55077 | long=17.12397 | directions= | phone=+36 30 335-0597 | tollfree= | hours= | price=Прокат велосипеда: 1300 форинтів на дві години, 2700 форинтів на день. Прокат електровелосипеда: 1500 форинтів за дві години, 4500 форинтів за один день. Оренда тандему: 1500 форинтів за дві години, 3500 форинтів за один день. | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-04-22 | content= }} == Що відвідати == [[Файл:Thermal bath, Zalakaros-05.jpg|thumb|Термальна купальня Залакарош]] У Залакароші: * {{see | image=Zalakaros, kilátó.jpg | name=Лісова оглядова вежа | alt=Erdész-kilátó | url= | email= | address= | lat=46.55842 | long=17.10927 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-04 | content= }} * {{see | name=Навчальна стежка Snail-tour | alt=Равликова туристична стежка | url=http://www.zalaerdo.hu/en/tourism/natural-treasures/10/snail-tour-training-path-zalakaros | email= | address= | lat=46.5539 | long=17.1086 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-05 | content=Природня стежка довжиною 1152 метри }} У Балатонмадьяроді: * {{see | image=Híd - Kányavári sziget, 2013.JPG | name=Острів Каньяварі | alt=Kányavári-sziget | url=http://balaton-felvideki.hu/en/small-balaton | email=bfnp.kisbalaton@gmail.com | address=Balatonmagyaród | lat=46.6155 | long=17.1658 | directions= | phone=+36 30 664-0404 | tollfree= | hours= | price=Вхід вільний | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-03 | content=Природний заповідник. Є природна стежка довжиною 2 км. Є дві оглядові вежі, щоб побачити водно-болотні угіддя Киш-Балатон. }} * {{see | image=Mangalicák a sárban az állatsimogatóban (mangalitsas in the mud in small zoo) - panoramio.jpg | name=Зоопарк для домашніх тварин Fenyvespuszta | alt=Контактний зоопарк Fenyvespuszta| url=https://fenyvespuszta.hu/ | email=info@fenyvespuszta.hu | address=Fenyvespuszta, Balatonmagyaród | lat=46.6146 | long=17.1791 | directions= | phone=+36 30 287-0249 | tollfree= | hours=Листопад - лютий 10:00–16:00, Лютий - березень, вересень - жовтень 10:00–18:00, Липень - серпень 10:00–19:00 | price=Плата за вхід: 600 форинтів | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-03 | content=Зоопарк з додатковими послугами: екскурсія в екіпажі, катання на поні, стрільба з лука. }} До Галмбока: * {{see | image=Galamboki templom.jpg | name=Церква Вознесіння Господнього (римо-католицька) | alt=Римо-католицький костел Вознесіння Господнього | url= | email= | address=Ady Endre utca, Galambok | lat=46.52187 | long=17.12529 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-04 | content=Побудований у 1802 році в стилі пізнього бароко. }} * {{see | image=Galambok tajhaz.jpg | name=Galambok Heritage House | alt=Заміський будинок в Галамбоку | url= | email= | address=Somogyi Béla utca 12, Galambok | lat=46.51925 | long=17.12315 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-04 | content=Побудований у 1840 році. }} * {{see | image=Ref. templom (10815. számú műemlék).jpg | name=Реформатська церква | alt=Реформатська церква | url= | email= | address=Somogyi Béla utca 16, Galambok | lat=46.51961 | long=17.12235 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-04 | content=Побудований наприкінці XVIII ст. }} У Залакомарі: * {{see | image=Water Buffalo Kápolnapuszta Reserve 2010 01.jpg | name=Заповідник буйволів Капталанпуста | alt=Заповідник буйволів Каполнапуста | url=http://www.bfnp.hu/en/buffalo-reserve-kapolnapuszta | email=bfnp@bfnp.hu | address=Kápolnapuszta, Zalakomár | lat=46.58164 | long=17.20298 | directions= | phone=+36 70 228-2864 | tollfree= | hours=Квітень - жовтень 09:00–17:00, Травень - серпень 09:00-19:00, Листопад - березень 09:00–16:00 | price=Дорослий: 800 форинтів; для студентів: 700 форинтів; діти: 500 форинтів. | wikipedia= | wikidata=Q1123262 | lastedit=2018-11-12 | content= }} * {{see | name=Троїцький римо-католицький костел| alt=Римо-католицький костел Святої Трійці | url= | email= | address=Kossuth Lajos utca 17, Zalakomár | lat=46.5458 | long=17.1768 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-04 | content=Побудований у 1772 році в стилі бароко. }} У Заламеренні: * {{see | name=Млин Палос | alt=Pálos-malom | url=https://www.facebook.com/palosmalom/ | email=attila@szabadics.hu | address=Zalamerenye | lat=46.57458 | long=17.11425 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata= | lastedit=2019-01-04 | content= }} * {{see | name=Римо-католицький костел Святого Михайла | alt=Szent Mihály római katolikus templom | url= | email= | address=Kossuth Lajos utca, Zalamerenye | lat=46.57170 | long=17.09542 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | wikipedia= | wikidata=Q1296620 | lastedit=2019-01-05 | content=Побудований у 1760 році в стилі бароко. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Хевіз]] — місто з природним термальним озером за 33 км на північ * [[Гієнесдії]] — курортне селище на [[Озеро Балатон|озері Балатон]] за 37 км на північний схід * [[Кестхей]] — місто з історичним центром за 33 км на північний схід * [[Пакса]] — невелике містечко в 26 км на північний захід * [[Маркалі]] — місто за 32 км на схід * [[Надьканіжа]] — місто з історичним центром за 18 км на південний захід {{footer|ispartof=Угорщина|type=Місто}} hl6ed24ws24gs2fp8ueola9habziui9 0 3871 35606 35605 2024-05-29T09:44:24Z Assyrian Human 6497 35606 wikitext text/x-wiki {{geo|46.882778|17.441111|zoom=15}} {{pagebanner|Malom-tó, Tapolca (2) (cropped).jpg}} '''Тапольця''' (нім. Toppolz) — місто та район біля [[Озеро Балатон|озера Балатон]] в медьє [[Веспрем (медьє)|Веспрем]] в Угорщині. == Зрозуміти == == Як дістатись == Найкраще дістатися міста Тапольця можна дорогою № 77, яка веде з міста [[Веспрем]]а до Лесенцетомая, невеликого села неподалік від кордону з медьє [[Зала (медьє)|Зала]]. Це півгодини від [[Кестхей]] і 50 хвилин від [[Веспрем]]а. Також є кілька доріг (часто гіршої якості) до сусідніх сіл Залахалап, Хегьезд, Моносторапати, Гюлакесі, Капталантоті, Рапоска і Кісапати. == Що відвідати == === У місті === [[Файл:Malom-tó, Tapolca (2).jpg|thumb|ставок Млин (Malom-tó)]] [[Файл:TapolcaCave04.jpg|thumb|Озерна печера]] * '''Статуя Святої Марії'''. Якщо пройти трохи на південь від ставка вздовж струмка Тапольця, ви незабаром побачите статую Святої Марії з Ісусом у руках. Це невеликий пам'ятник, але все ж приємна маленька примха Тапольці. * '''Головна площа''' (Fő tér). Головна площа була історичним торговим центром, а сьогодні це переважно торговельний центр із кафе. * '''Сад руїн'''. Церковна гора є середньовічним центром Тапольці. Церква була побудована в XIII столітті в римському стилі, протягом XIV століття вона була добудована в готичному стилі. Після османської навали церкву було перебудовано в стилі бароко в 1756 році. * '''Шкільний музей''. Шкільний музей знаходиться в колишньому будинку кантора. Там можна знайти найбільшу педагогічну колекцію [[Угорщина|Задунайського краю]]<nowiki/>. * '''Аеропорт'''. У районі аеропорту Тапольца є приватний клубний аеропорт. Не можна зайти на його територію. * {{see | |name=Тапольця |url=http://www.tapolca.hu/ |lat=46.8822 | long=17.4392|directions= |content=-Печерна купальня, Млиновий ставок, Сад руїн, Міський (шкільний) музей Templom domb 8, Головна площа (колишній ринок, з давніх часів функціонував як торговий центр. Прикрашений статуєю Святого (1757 р.) та Маленької Принцеси). Галерея Мартона (постійна виставка творів Ласло Мартона). Католицька церква (Templomdomb). Протестантська церква (нагадує церкви в Трансільванії, 1936). Водяний млин. Y-будинки. Блакитний тур по всій країні, що проходить містом. }} === У районі === * {{see | image=Csobáncvár3.jpg |name=Гюлакесі |url=http://www.gyulakeszi.hu/ |lat=46.8678 | long=17.4808|directions=4 км від Тапольці, автобусом (щогодини до 20:00, менше 10 хв.)|content=Пам'ятки: Залишки замку Чобанц (лише за кілька метрів видно стіну), руїни «Поганої» церкви (поселення Чобанцзог, 1220-ті рр.), Римо-католицька церква єпископа Св. Мартіна, пагорб Чобанц (базальтовий пагорб із гарними видом), каплиця Св. Доната (Пагорб виноградників), палац Естерхазі (XVIII ст.), замок Чиго (XVIII ст.).}} * {{see | image=Hegyesd látképe a 281m magas Hegyesd hegyről.jpg |name=Хедьєсд |alt= |url=http://www.hegyesd.hu/ |lat=46.9159 | long=17.5221|directions=8 км від Тапольці |content=[http://www.muemlekem.hu/muemlek?id=9889 Руїни замку] (1370-ті рр.), [http://www.muemlekem.hu/muemlek?id=9890 Старий кам'яний міст] (1800-ті рр.). Що робити: здійсніть годинний тур на пагорб Хедьєсд (281 м над рівнем моря). - Для проживання: ночівля в дуже дешевому Будинку культури (телефонуйте + 36 20 3382251, максимум для 23 осіб).}} * {{see | image=Port building in Révfülöp.JPG |name=Ревфюльоп |url=http://www.revfulop.hu/ |lat=46.8283 | long=17.6306 | directions=За 27 км від Балатонфюреда по Hwy #71, сядьте на поїзд: залізнична лінія Székesfehérvár-Balatonfüred-Tapolca, на човні: Balatonboglár |content=Головною історичною пам’яткою залишається старий центр міста та порт, які мають еклектичну архітектуру, що нагадує про початок XX століття. - Вітчизняна колекція, лютеранська церква, фонтан Жаб'ячий король (робота Бела Раффаї, 1993 р., мармур і бронза). Руїни церкви «Szigeti», руїни церкви Ecsérpusztai (поблизу Ревфюльопа, біля Kővágóörs), будівля човнової станції, пристань човнової станції, оглядова вежа Millennium (на горі на північ від міста). Офіс туристичної інформації Révfülöp: Villa Filip tér 8/b, тел. & факс: +36-87 463-092, Тел. +36-87 463-194, E-mail: revfulop@tourinform.hu, Відкрито в сезон: 15 червня-31 серпня Пн-Пт 09:00-18:00, Сб Нд 09:00-13:00; поза сезоном Пн-Пт 07:30-16:00, Сб Нд вихідний ) }} [[Файл:Salfold1.jpg|thumb|Середньовічні руїни абатства Палос, село Сальфельд]] * {{see | image=Salfold1.jpg |name=Salföld |url=http://www.salfold.hu/tortenet.php |lat=46.8339 | long=17.5501 |directions=За 11 км від Бадасконі, сядьте на автобус |content=Павлінський монастир Марії Магдалини, пам'ятка архітектури (Римо-католицький костел (св. Матвія). }} * {{see | image=Szentbékkálla légifotó.jpg |name=Сентбеккалла |url=http://www.szentbekkalla.hu/ | lat=46.88732 |long=17.56587 |directions=10 км від Тапольці |content= Море каменів (вулканічні породи), руїни палацу Велете }} [[Файл:Szigliget, vár 2.JPG|thumb|село Сіглігет]] * {{see | image=Balaton Badacsony Szigliget.jpg |name=Сіглігет |alt= |url=http://www.szigliget.hu/main/ |lat=46.8011 | long=17.4332|directions=На північний захід від Бадачоні сядьте на автобус або потяг до станції Badacsonytördemic-Szigliget за три кілометри, з травня по вересень регулярні човни з Бадачоні та Кестхей|content=Руїни замку, старе село з будинками покритими соломою, руїни церкви Авас, палац Естергазі та ботанічний сад. Блакитний тур по всій країні йде повз це село. }} == Чим зайнятись == === У місті === * Прогулянка навколо ставка '''Малом-то'''. Там романтично і спокійно гуляти. На території ставка водяться одні з найменших видів коропа, а також більші види риб. Також є рибна годівля та дитячий майданчик. Малом-то також є місцем, де починається річечка Тапольця. Вона тягнеться аж до прибережного міста Балатону Szigliget. Через струмок Тапольця є кілька пішохідних мостів. [[Файл:Lake Cave,Tapolca 3.jpg|thumb|Печера озера Тапольця]] * '''Печера озера Тапольця'''. Ця 3-кілометрова система озерних печер розташована в центрі міста. Для дослідження печерної системи можна взяти напрокат невеликі човни. На глибині 15-20 м нижче міста 5-кілометрова система печер перетинає шари міоценового вапняку. Сюди входить Озерна печера довжиною 3,3 км, яка здебільшого заповнена карстовою водою. Печера була відкрита в 1903 році під час риття колодязя. Завдяки цим дослідженням з 1937 року стали можливими подорожі на човнах. Через своє особливе походження та унікальні утворення в 1942 році його було визначено охоронюваною територією, а в 1982 році поставлено під суворий захист. Суміш холодної карстової води, що протікає там, і термальна вода, що піднімається з глибини, розчиняє вапняк. Спочатку вузькі проходи, потім утворювалися менші й більші ніші. Протягом дуже тривалого часу вони розширювалися у просторі камери та проходи. Натік у печері не утворився, оскільки кількаметрові глиняні відкладення перешкоджають інфільтрації з поверхні. Подекуди трапляються лише вапняні утворення (печерні корали та кристали арагоніту), що випали з печерного повітря. Кажани не можуть потрапити в замкнуті простори, тому найбільша хребетна тварина — це риба довжиною 10 см, звичайний гольян (''Phoxinus phoxinus'' L.), який, ймовірно, запливає через вологі проходи з Малом-то (Млиновий ставок). Печерне повітря з майже 100% вологістю, високим вмістом кальцію і постійною температурою 20 °C використовується для лікування респіраторних захворювань у відділеннях міської лікарні, які знаходяться в безпосередній близькості від печери. Вміст радону в печерному повітрі занадто низький, щоб мати будь-який вплив на відвідувачів. Це цікаве місце, яке варто відвідати. Це печерне озеро також є найбільшою визначною пам'яткою всього міста. == Що купувати == Ви можете робити покупки на головній площі (Fő tér). Якщо ви шукаєте продукти, уздовж дороги 77 є Tesco, Lidl, Aldi, Interspar та Penny Market. Є Coop на головній площі та один у Північній Тапольці. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Веспрем (медьє)|type=Місто}} gwfuht13uy9lsza7xw67bjfrb87lwo6 0 3872 35590 35588 2024-05-28T18:04:31Z Андрій Гриценко 2491 35590 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|WV banner Veszprem county Veszprem city view.jpg|caption=}} Медьє (повіт) «Веспрем» знаходиться в регіоні [[Центральне Задунав'я]] [[Угорщина|Угорщини]]. == Міста == {{Mapframe|47.2|17.65|zoom=9}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Veszprém County Regions.map}} {{Regionlist | region1name={{marker|type=city|name=[[Веспрем]]|wikidata=Q146317}} | region1color={{StdColor|T1}} | region1items=Херенд | region1description=Одне з найстаріших міст Угорщини. | region2name={{marker|type=city|name=[[Папа (місто)|Папа]]|wikidata=Q214945}} | region2color={{StdColor|T2}} | region2items= | region2description=Історичне місто. | region3name={{marker|type=city|name=Айка|wikidata=Q206872}} | region3color={{StdColor|T3}} | region3items= | region3description= | region4name={{marker|type=city|name=[[Варпалота]]|wikidata=Q755681}} | region4color={{StdColor|T4}} | region4items=Берхіда | region4description= | region5name={{marker|type=city|name=[[Зірц]]|wikidata=Q205607}} | region5color={{StdColor|T5}} | region5items= | region5description= | region6name={{marker|type=city|name=[[Шюмег]]|wikidata=Q680656}} | region6color={{StdColor|T6}} | region6items= | region6description= | region7name={{marker|type=city|name=[[Девечер]]|wikidata=Q853744}} | region7color={{StdColor|T7}} | region7items= | region7description= }} ''[[Тапольця]], [[Балатонфюред]] та [[Балатональмаді]] описані в статті [[Озеро Балатон]].'' == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральне Задунав'я|type=Регіон}} ip0z1meed15wtzr74wek6m01e5m637c 0 3873 35598 35597 2024-05-28T18:34:41Z Андрій Гриценко 2491 /* Регіони */ 35598 wikitext text/x-wiki {{geo|47.26|18.02|zoom=9}} {{pagebanner|WV banner Central Transdanubia Basalt columns of Badascony.jpg}} '''Центральне Задунав'я''' (угор.: ''Közép-Dunántúl'') регіон у західній [[Угорщина|Угорщині]]. == Регіони == {{Mapframe|47.26|18.02|zoom=8}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Central Transdanubia Regions.map}} {{Regionlist |region1name=[[Феєр (медьє)|Феєр]] |region1color={{StdColor|T1}} |region1items= |region1description= |region2name=[[Комаром-Естергом]] |region2color={{StdColor|T2}} |region2items= |region2description= |region3name=[[Веспрем (медьє)|Веспрем]] |region3color={{StdColor|T3}} |region3items= |region3description= }} == Міста == * {{marker|type=city|name=Айка|wikidata=Q206872}} * {{marker|type=city|name=[[Дунауйварош]]|wikidata=Q187812}} * {{marker|type=city|name=Комаром|wikidata=Q625154}} * {{marker|type=city|name=[[Папа (місто)|Папа]]|wikidata=Q214945}} — один із центрів реформатської віри в Задунав'ї з численними об'єктами церковної спадщини та музеями * {{marker|type=city|name=[[Секешфегервар]]|wikidata=Q130212}} * {{marker|type=city|name=Тата|wikidata=Q329768}} * {{marker|type=city|name=Татабанья|wikidata=Q187821}} * {{marker|type=city|name=[[Варпалота]]|wikidata=Q755681}} * {{marker|type=city|name=[[Веспрем]]|wikidata=Q146317}} — одне з найстаріших міст Угорщини. == Інші місця == * {{marker|type=vicinity|name=Задунайські гори|lat=47.25|long=17.8333|wikidata=Q911639}}, Баконь — Національний парк Балатонської височини * {{marker|type=vicinity|name=Веленце|lat=47.208333|long=18.6|wikidata=Q847072}} -Поряд з найважливішими курортами озера, яскравий центр риболовлі та веслування (вітрильний спорт, каякінг, каное). == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Центральна Угорщина]] * [[Озеро Балатон]] * [[Південне Задунав'я]] * [[Західне Задунав'я]] {{footer|ispartof=Угорщина|type=Регіон}} qwdvgss9ljmig2jud1vwzfkmsuuskmy 0 3877 36173 36058 2024-11-07T08:53:25Z Vikamura 7239 36173 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Ковель''' знаходиться в [[Волинська область|Волинської області]]. == Зрозуміти == Ковель - це транзитне місто багатьох туристів, що подорожують до Польщі. == Як дістатись == === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{Mapframe}} '''{{See|name=Жертвам Другої Світової війни|address=вулиця Незалежності, Ковель, Волинська область, 45000|long=24.719484584657447|hours=Відкрито цілодобово|lat=51.21023971512378}}''' на вулиці Незалежності. Від<bdi>крито 1996 року. Автором восьмиметрового гранітного хреста, на постаменті якого українською та німецькою мовами викарбувано заклик до нащадків, є директор Ковельської художньої школи Олена Цьомик, яка в образі пам'ятника втілила кілька символічних рішень. Загалом же, на конкурс тоді було представлено десять проектів. А координатором втілення в життя важливої ідеї став голова правління українського фонду "Єднання" журналіст з міста Луцька Володимир Шевчук.</bdi> {{See|name=Меморіальний комплекс Слави|address=вулиця Незалежності, Ковель, Волинська область, 45004|hours=Відчинено цілодобово|lat=51.214542227343316|long=24.70526050838912}}'''Меморіальний комплекс «Ніхто не забутий, ніщо не забуте»''', у сквері локомотивного депо, Меморіал на честь робітників локомотивного депо, що загинули в роки громадянської і Великої Вітчизняної війни. Автор - В. Корнілов. Відкрито 1969 року. Рішенням виконкому Ковельської міської ради від 4 серпня 1969 року за № 360-р є пам’яткою місцевого значення (охоронний номер 18). == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{See|name=Броварня|phone=0990751550|hours=кожен день - 10:00–22:30|lat=51.21290062296778|long=24.705717631065326|url=https://classic.com.ua/ua/}} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} kxdawglofi2c4x4hc8lbyle8uhjxhot 0 3878 35613 35611 2024-05-29T10:59:35Z SPalexWR 7056 35613 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner|Zamostia Kamin-Kashyrskyi Volynska-Dovhe lake-panorama.jpg}} '''Камінь-Каширський район''' розташований у [[Україна|Українї.]] == Регіони == == Міста == [[Камінь-Каширський]] == Інші місця == село Лобна село Майдан село Мала Ведмежка село Мала Глуша село Мала Яблунька село Малий Обзир село Малі Голоби село Маневичі село Мельники-Мостище == Зрозуміти == '''Камінь-Каширський район''' — район Волинської області в Україні, утворений 2020 року. Площа — 4679,7 км². Населення — 131,6 тис. осіб (2020). Густота населення - '''27,86 осіб/км²''' == Мова == Основна мова спілкування - українська. == Як дістатись == Від Львова до регіонального центру Камінь-Каширського можна дістатись за допомогою автобусних рейсів. Середня ціна квитка 500 гривень з тривалістю подорожі до 5 годин. Квитки можна купити на онлайн платформах Busfor та EasyWey == Транспорт == В межах району їздять міжміські автобусні рейси та громадський транспорт в межах насаленого пункту == Що відвідати == {{See|name=Музей партизанської слави села Лобна|hours=Музей працює з 10.00 до 18.00 год., перерва з 13.00 до14.00 год.|phone=(03362) 2-14-50|price=дитячий квиток – 15 грн. - дорослий – 20 грн.|wikipedia=Музей партизанської слави села Лобна|lat=51.648125071798745|long=25.578384468435605}} {{Eat|name=Tarantella|phone=098 797 7911|hours=11:00–00:00 щодня|lat=51.62543697954907|long=24.96331591443929|address=Камінь-Каширський, Волинська область, 44500}} {{Eat|name=Дозвілля|phone=0988823779|hours=11:00–22:00 щодня|lat=51.62450360059373|long=24.9606057588974|address=вулиця Торгова, Камінь-Каширський, Волинська область, 44501}} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Регіон}} iwnd1bwt2sn31b68m3xn33yurvqbv6z 0 3879 35617 2024-05-29T11:09:18Z 178.212.111.235 Створена сторінка: {{geo||}} {{pagebanner}} '''{{subst:PAGENAME}}''' знаходиться в Стрийському районі [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Потягом з Львова до Стрия. Найближчий залізничний вокзал: м Стрий, вул. Вокзальна, 7. === {{... 35617 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Розгірче''' знаходиться в Стрийському районі [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Потягом з Львова до Стрия. Найближчий залізничний вокзал: м Стрий, вул. Вокзальна, 7. === {{Автомобілем}} === З Львова до Стрия автомобілем 92 км. Сами нашвидший час в дорозі - 1 год. 40 хвилин по дорогах Е471/М06. === {{Автобусом}} === Спочатку автобусом або поїздом ''до'' Стрия, далі — автобусом ''до села Розгірче. Найближчі автостанції: м Стрий, вул. Успенська, 31, м Стрий, вул. Вокзальна.'' === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Скельний монастир с. Розгірче|address=Львівська область, Стрийський район на південний схід від с.Розгірче|hours=цілодобово|content=Печерний монастир села Розгірче - скельно-печерний комплекс, унікальна пам'ятка історії та природи. Він лежить на висоті 443 м над рівнем моря.|image=Монастир села Розгірче|wikipedia=Печерний монастир села Розгірче|lat=49.113889|long=23.698333}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} h93q6f7yj8lq112vsbt0tbn6gt0o0bm 0 3881 35634 35627 2024-05-29T18:46:21Z Андрій Гриценко 2491 35634 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Pagebanner default.jpg}} '''Центральна [[Угорщина]]''' складається лише з одного округу, округу Пешт. [[Будапешт]], столиця країни, є адміністративним центром округу, але є окремою територіальною одиницею. == Регіони == {{Mapframe|47.51|19.45|zoom=8}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Central Hungary Regions.map}} {{Regionlist |region1name=[[Будапешт]] |region1color={{StdColor|T1}} |region1items= |region1description=Із зеленими парками, цікавими музеями та бурхливим нічним життям Будапешт є одним із найпрекрасніших і найприємніших міст Європи. |region2name=Дунайська закрут |region2color={{StdColor|T2}} |region2items= |region2description= |region3name=[[Пешт (медьє)|Пешт]] |region3color={{StdColor|T3}} |region3items= |region3description= }} == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Будайорш]]|wikidata=Q755691}} — Західні ворота Будапешта * {{marker|type=city|name=[[Цеглед]]|wikidata=Q214948}} — невелике містечко з однією з найбільших реформатських церков * {{marker|type=city|name=[[Дунакесі]]|wikidata=Q547479}} — торгівельне місто, залишки форту римської гавані * {{marker|type=city|name=[[Ерд]]|wikidata=Q193050}} — передмістя Будапешта * {{marker|type=city|name=[[Естергом]]|wikidata=Q171353}} — перша столиця, резиденція Конституційного суду та Римо-католицької церкви Угорщини, будівля найбільшої церкви в Центральній Європі. * {{marker|type=city|name=[[Геделле]]|wikidata=Q209988}} — місто на схід від Будапешта, найвідоміше своїм колишнім королівським палацом * {{marker|type=city|name=[[Сентендре]]|wikidata=Q390798}} — мальовниче місто на Дунаї на північ від Будапешта * {{marker|type=city|name=[[Сігетсентміклош]]|wikidata=Q740853}} * {{marker|type=city|name=[[Вац]]|wikidata=Q207408}} — місто на вигині Дунаю з кількома церквами та великою кількістю будівель, зведених у стилі барокової архітектури == Інші місця == == Зрозуміти == [[Файл:Budapest trainsuburb network.svg|thumb|Мережа приміської залізниці]] == Мова == == Як дістатись == Територією регіону курсує багато автобусів та поїздів, пов'язуючи з Будапештом. Усі приміські лінії (HÉV), крім «H7», досягають регіону. На всіх лініях, усіх напрямках курсують три-шість приміських поїздів на годину. Логотип: [[Файл:Budapest_hev_symbol.svg|16px]] == Транспорт == У Будапешті сходяться практично всі лінії громадського транспорту. Це означає, що іноді вам доведеться спочатку їхати до Будапешта, а потім повертатися до місця призначення, навіть коли потрібно долати набагато довший шлях. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == Вода з крана питна по всій території регіону. Є кілька кар'єрних озер, частково придатних для купання. У цьому регіоні також є кілька позначених нудистських пляжів, таких як Délegyháza (на півдні) та Szigetmonostor на півночі. У сезон полювання (з жовтня по лютий) зверніть увагу на попередження про деякі закриті території в лісах і на пагорбах Піліса. Пагорби іноді закриті взимку через небезпеку ковзання. == Куди далі == * [[Центральне Задунав'я]] * [[Озеро Балатон]] * [[Південне Задунав'я]] * [[Західне Задунав'я]] {{footer|ispartof=Угорщина|type=Регіон}} 1i1tf92iwyu1trl684giuy9z4x7sg92 0 3882 35635 35633 2024-05-29T18:46:30Z Андрій Гриценко 2491 35635 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|WV banner Fejer county Bakony landscape.jpg}} '''Феєр''' — медьє (повіт), що знаходиться в регіоні [[Центральне Задунав'я]] [[Угорщина|Угорщини]]. == Міста == {{Mapframe|47.13|18.50|zoom=9|width=370|height=510}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Fejér County Regions.map}} {{Regionlist | region1name={{marker|type=city|name=[[Секешфегервар]]|wikidata=Q130212}} | region1color={{StdColor|T1}} | region1items=район Секешфегервар | region1description= | region2name={{marker|type=city|name=[[Дунауйварош]]|wikidata=Q187812}} | region2color={{StdColor|T2}} | region2items=Előszállás | region2description= | region3name={{marker|type=city|name=Мор|wikidata=Q680963}} | region3color={{StdColor|T3}} | region3items=Бодайк | region3description= | region4name={{marker|type=city|name=[[Шарбогард]]|wikidata=Q593314}} | region4color={{StdColor|T4}} | region4items= | region4description= | region5name={{marker|type=city|name=Бічке|wikidata=Q3599}} | region5color={{StdColor|T5}} | region5items=Чаквар | region5description= | region6name={{marker|type=city|name=Гардоні|wikidata=Q642031}} | region6color={{StdColor|T6}} | region6items=Веленсе | region6description= | region7name={{marker|type=city|name=Еньінг|wikidata=Q632146}} | region7color={{StdColor|T7}} | region7items=Дег | region7description= | region8name={{marker|type=city|name= Мартонвашар|wikidata=Q933641}} | region8color={{StdColor|T8}} | region8items=Ерсі | region8description=Бетховен був гостем тут у 1800 році. Пам'ятки включають неоготичний палац Бруншвік з меморіальним музеєм Бетховена, науковий центр пригод Agroversum, палацовий сад, музей дитячого садка, церкву в стилі бароко. В околицях: Меморіальний музей Йожефа Етвеша, Краєзнавчий музей, Пожежна вежа, каплиця Етвёша в Ерчі; Особняк Сайновікс, Будинок спадщини, Західне село та парк пригод у Тордасі. }} == Інші місця == * {{listing|type=vicinity|name=Előszállás |wikidata=Q989222}} * {{listing|type=vicinity|name=[http://sarkeresztur.hu/ Шаркерестур ] |lat=47.0071|long=18.5473|wikidata=Q1314941}} — Озеро Sárkány (Озеро Дракона) — солоне озеро надзвичайного орнітологічного значення в долині Sárvíz. Тут росте стійка до солі рослинність і водиться надзвичайно багато видів птахів, у тому числі лиски, перликів і шарадридів. Серед крилатих хижаків варто відзначити орла-могильник, сокола-сапсана, крячка блакитного, сокіла малого та канюка змійового. Є заповідним заказником загальнодержавного значення. * {{listing|type=vicinity|name=Sáregres |lat=46.781 |long=18.593 }} — Заповідник Rétszilas-Ponds (1500 га), частина національного парку Дунай-Іполь, музей риболовлі Aranyponty (Золотий короп). Часті поїзди з/до Будапешта, Пустасаболча, Шарбогарда, Домбовара, Печа. == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == * {{do|name=Gant to Gant - велосипедний тур пагорбом Вертес|url=http://www.mozgasvilag.hu/kerekpar/turautak/gant-mor-gant-vertesi-montis-kortura|lat=47.3906|long=18.3879|content=Почніть з Gánt, Granás Touristhouse. - З села потрібно їхати на південь по асфальтованій дорозі, звідки повернувши праворуч на довгу кам'янисту дорогу, ви отримаєте вихід до лісу. Проїжджаючи лісом кілька кілометрів, бл. 200 м рівень підвищення,- до точки відпочинку Géze. Потім швидкий спуск до Чакберень. Звідси йдіть лісовою дорогою до замку Csókakő, який знову знаходиться приблизно на висоті 200 м. Після Csókakő у напрямку Mór, схил пагорба над виноградниками відкриває приголомшливі краєвиди на відкриту сільську місцевість і ліси. Візьміть трохи калорій собі (спробуйте кондитерську Azurro). Назад до лісу спочатку дуже крута дорога, і після великого спуску швидко зібрано понад 400 м рівня, і ви опинитеся на дорозі в напрямку Gánt. Круті лісові стежки на вершині підйому з’єднувалися в більш широку лісову стежку. Тут ви прокрутите педалі кілька кілометрів на висоті 450 м над рівнем моря, горизонтально. Після цього ви знову прибудете на зупинку Геза, де ви можете вибрати, повертатися дорогою на Гант, яка сюди піднімалася, або крутим, скелястим, порослим деревами яром. Хто сміливий і не дуже втомлений, сміливо вибирайте більш крутий спуск, і гарантовано захоплююче завершення туру. Загальна протяжність маршруту 46 км, перепад рівнів 909 м. Його можна було виконати за 5 годин (з не дуже довгим відпочинком).}} == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=ЦЕНТРАЛЬНЕ ЗАДУНАВ'Я|type=Регіон}} emr0r6cmrp13gc4sy284vf736jvt5wr 0 3885 35659 35651 2024-05-30T19:00:49Z Андрій Гриценко 2491 35659 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|WV banner Komarom-Esztergom county Esztergom city hall.jpg|caption=}} '''Округ Комаром-Естергом''' знаходиться в регіоні [[Центральне Задунав'я]] [[Угорщина|Угорщини]]. == Міста == {{Mapframe|47.58|18.34|zoom=9}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Komárom-Esztergom County Regions.map}} {{Regionlist | region1name={{marker|type=city|name=Табатанья|wikidata=Q187821}} | region1color={{StdColor|T1}} | region1items= | region1description= | region2name={{marker|type=city|name=Тата|wikidata=Q329768}} | region2color={{StdColor|T2}} | region2items= | region2description= | region3name={{marker|type=city|name=Комаром|wikidata=Q625154}} | region3color={{StdColor|T3}} | region3items=Ács, Bábolna | region3description= | region4name={{marker|type=city|name=Орошлани|wikidata=Q843028}} | region4color={{StdColor|T4}} | region4items= | region4description= | region5name={{marker|type=city|name=Нєргесуйфалу|wikidata=Q854949}} | region5color={{StdColor|T5}} | region5items=Tát, Lábatlan | region5description= | region6name={{marker|type=city|name=Кісбер |wikidata=Q427769}} | region6color={{StdColor|T6}} | region6items= | region6description= }} ''[[Естергом]] описано в статті [[Дунайський вигин]].'' == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * {{see| image=Bábolna.jpg | name=Баболна | alt=Babuna, Tolma-Babuna | url=http://www.babolna.hu/ | lat=47.6418 | long=17.9788 | directions=потягом - з Комаром 15 км, автобусом - з Орошлани 40 км | content= Римо-католицький костел 1724 р., колишній особняк Шапарі (1700-ті рр., 1810 р., нині центр Національного кінного заводу), колишній Офіцерський клуб (Tiszti Kaszinó, 1758 р., 1902 р.), багато прикрашений манеж (1809 р.), Музей карет, Ворота Героїв (1938), Дендропарк (основні моменти: гігантська секвоя та лисий кипарис), Камерний театр. '''Проживання''': є один готель і пара пансіонатів. }} * {{see| image=Dunaalmás2.jpg | name=Дунаалмаш | alt=давньолатинська: Asaum | url= | lat=47.7325 | long=18.3329| directions=сісти на потяг або автобус до Almásfüzitő 4 км| content=Природний заповідник Dunaalmás ([http://www.dinpi.hu/index.php?pg=menu_762 Dunaalmási kőfejtők Természetvédelmi Terület], у бік поселення Сомод, частини Дунайсько-Іпольського національного парку, який діяв з часів Римської імперії до Другої світової війни, можна відвідати вільно). Римо-католицький костел, побудований на честь св. Яна Непомуцького, стиль бароко між 1754 і 1757 роками за планами Йоганна Баптиста Мартінеллі, реформатська церква, Старий водяний млин: екскурсійні човни та пороми через річку, старовинні мадярські шоу верхової їзди та лікувальна верхова їзда, прогулянки гірськими стежками. }} * {{see| image=Dél-Komárom - the fortress Ingmánd.jpg | name=Комаром | alt=словацька: Komárno, хорватська: Komoran, німецька: Komorn, сербська: Коморан | url=http://www.komarom.hu/index2.html |lat=47.7417 | long=18.1220 | directions=На південному березі Дунаю, до Естергома (п’ять автобусів щодня, лише два прямі поїзди), Будапешта (потяг щогодини, Ft&nbsp;1860-2010, ½ години; автобуси 2–3 на день через Дорог), Комарно (Словаччина, шість) автобус на день), Орошлани (2-7 автобусів на день), Тата (автобуси щогодини).[http://vertesvolan.hu/images/stories/m2014/b_komarom_140401.pdf Відправлення з автостанції Комаром] (PDF) | content=- [http://www.iranykomarom.hu/ Tourinform - Komárom], (Igmándi út 2). '''Пам'ятки''': Міський музей імені Дьєрдя Клапки, колекція римських каменів і надгробків (розташування: Фортеця Ігманд). Унікальна фортифікаційна система (частина попереднього списку всесвітньої спадщини), яка включає фортецю Моноштор, фортецю Ігманд та фортецю Чиллаг, руїни римського Брігетіо, палац Гюрки «Щоб зробити»: спа-центр, водні види спорту, верхова їзда, картинг, стрільба з лука, спортивна стрільба, велоспорт, гарантовані екскурсії. Події: Дні Komárom у квітні, Регіональні дні пекарів, заходи біля відкритого басейну, Фестиваль картоплі та вина. «Проживання»: кемпінг, п'ять готелів (дво-, тризіркові категорії) та пансіонати. }} * {{see| image=Víztorony a Haraszt-hegyen, 2008 Oroszlány008.jpg | name=Орослань | alt=(нім: Ohreslahn) | url=http://www.oroszlany.hu/ | lat=47.4896 | long=18.3147 | directions=потяг з Татабанья 15 км, автобус з Будапешта, Дьйор, Татабанья | content= Камальдульський монастир Майк. (XVIII ст.) є одним із найбільш унікальних, красивих і недоторканих зразків барокових камальдулівських скитів у Центральній Європі. Окремі келії монастиря прикрашені багатою серією гербів. Внутрішній парк комплексу та його руїни церкви складають видатний ансамбль угорської монастирської архітектури, унікальна Водонапірна вежа (1960-ті роки), Музей гірничої справи (Музей гірництва), Музей словацького села (Slovak Tájház), Лютеранська церква (Євангелістська церква в районі Офалу). ). Далі: хороша база для вивчення пагорба Вертеш включає руїни замку: Csókakő, Gesztes, Oroszlánkő (Csákyvár), Vitányvár, Szentgyörgyvár, Gerencsérvár. '''Заняття''': Охолоджуюче озеро до ТЕС популярна зимова рибалка. '''Проживання''': є принаймні чотири пансіонати та пансіонати. }} * {{see| image=Tata castle 02.JPG | name=Тата | alt=лат.: Dotis, German: Totis | url=http://www.tata.hu/ | lat=47.6501 | long=18.3181 | directions=На півдорозі між Татабаньєю і Комаром, [http://vertesvolan.hu/images/stories/m2014/b_tata_140401.pdf Відправлення з автобусної станції Тата] (PDF) | content= http://www.visittata.com/en/index.html TOURINFORM - Tata (Ady Endre út 9. Тел./факс: +36 34 586045, працює: травень-вересень: Пн-Пт 08:00-18:00, Сб, Нд 09:00-13:00). - Пам'ятки: замок сім'ї Лакфі (1390-ті роки), ландшафтний сад (1783), штучне Орег-то (Старе озеро) і Чеке-то, готель Kristály (Кристал) у Таті є найстарішим діючим готелем Угорщини, маєток Естергазі (1762), лютеранський костел (XX ст.), костел капуцинів, реформатський (кальвіністський) костел (1781 р.), залишки парафіяльного костелу Святого Хреста (XVIII ст.), Голгофа та околиці (може похвалитися значними спорудами, а також природний заповідник і геологічний музей), дзвіниця (також «Годинникова вежа») полягає в тому, що дерев’яний каркас був побудований без залізних цвяхів. Водяні млини: млин Берта, млин Цифра, млин Чеке калло, млин Чегені, млин Д’ярі, млин Йожефа, млин Міклоша, млин Непомуцена, Орег-калло, Пачірта-малом , Pék-malom, Pötörke-malom, Réti-malom, Sándor-malom, Wéber-malom (усі між XIII та XIV століттями), камальдуліанський будинок (1730-ті роки), вілла угорського художника в стилі модерн Яноша Вашарі, Музей греко- Копії римських статуй (колишня синагога, 1861), Музей Куні Домокоса, Німецький національний музей. '''Що робити''': Дендропарк Агостян (Герецький хребет), потоки Альтал-ер у повіті Комаром-Естергом, Феньєш фурдо (купальні, 1,5 км у напрямку Насалі), Чеке-то (озеро Чеке) та Ангольпарк ( ландшафтний сад), Derítő tó (Озеро) понад 40 років тому було створено це озеро, Öreg-tó (Старе озеро) є одним із найстаріших штучних озер в Угорщині. Він був створений до 9-го століття, Réti-halastavak (ставки для риби Réti), '''Події''': фестиваль бароко, Tatai Minimarathon, Tatai Sokadalom (зал Тата), Tó-kútő (біг навколо озера), вода, музика, фестиваль квітів , Татай Патара (історичний фестиваль турецького періоду). Оглядова екскурсія містом, винний тур, гольф-тур, велосипедний тур, поїздка в парк пригод (1500-4000 форинтів, 2-4 години, деталі запитуйте в Tourinform) }} [[Файл:Várgesztes légifotó2.jpg|thumb|село Варгешт]] * {{see| image=Tatabánya33.JPG | name=Татабанья | alt=Угорська вимова: [ˈtɒtɒbaːɲɒ] | url=http://tatabanya.hu/ |lat=47.58366 | long=18.39776 | directions=55 км на північний захід від Будапешта,[http://vertesvolan.hu/images/stories/m2014/b_tatabanya_140701.pdf Відправлення з автовокзалу Татабанья] (PDF) | content=Адміністративний центр повіту Комаром-Естергом. '''Пам'ятки''': реформатська церква Банхіда, парафіяльний зал Святого Патріарха, міський музей, озеро Csónakázó (катання на човнах) у Шарбереку, млин Лапатарі в Кертвароші та нова римсько-католицька церква, церква Св. Стефана в Старому місті, римсько-католицька церква Фельсегалла, римо-католицький вікаріат Банхіди, Пресвітеріанська церква Банхіди, колишня бійня Пала Зсемле, промисловий сканцен. Далі: Камандолський монастир, храм у римському стилі у Вертессенткерест, замок Гештес, замок Вітані у Вертесі. ''Зробити'': [http://www.gyemantfurdo.hu/ Diamond Bath] (Gyémánt Fürdő) [http://www.jaszaiszinhaz.hu/ Jászai Mari Theatre], пішохідні екскурсії в гори Герече та Вертеш, парковий ліс Турул, досліджуйте печеру Шелім, замковий парк у Варгесте. походи, прогулянки, риболовля - Події: карнавал літньої ночі та день шахтарів, фестиваль пива, дні святої Варвари, ярмарок Адвенту, пікнік Tatabányai. «Проживання»: готель Árpád (Fő tér 20. Тел.: +36 34 310299), спортивний готель (Ságvári Endre u. 9. Тел.: +36 34 310410), Романтичний пансіонат (Felsőgallai u. Тел.: +36). 34 329514), Nomád Camping (Tolnai u. 14. Тел.: +36 34 311507), Panoráma Pension (автомагістраль M1) Tel:+36 34 316-559 }} * {{see| image= | name=Тат | alt=нім.: Taath | url=http://tat.hu/ |lat=47.740 | long=18.653 | directions=на березі Дунаю, в 10 км на захід від Естергома, автобусом або поїздом| content=Традиційний образ села. Оркестровий туризм та сільський туризм '''Побут''': садиби та гостинні двори (150 місць). }} * {{see| image=Várgesztes légifotó1.jpg | name=Варгешт | alt=German: Gestitz| url= | lat=47.4718 | long=18.3973 | directions=4.5 на південь від Вертессомло | content=Руїни замку Гештес (адреса: Vár utca) '''Проживання''': на курорті Villapark (125 будинків для відпочинку, критий басейн, багатоповерховий ресторан з терасами, конференц-зали, ігрова кімната, боулінг-зал). }} * {{see| image= | name=Vértes Nature Park | alt=Vértesi Natúrpark| url=http://www.vertesinaturpark.hu/ | email=provertes@provertes.hu | lat= | long= | directions=Автобус до Чаквара з Татабанья, Мор, Будапешт, Секешфегервар | phone= | fax= | hours= | price= | content=Частково в медьє Фейєр. Центр відвідувачів: адреса: Csákvár, Kenderesi utca, тел./факс: +36 22 354-420. ''"Зупинитись"'' у селі Чаквар: дюжина готелів типу "ліжко та сніданок" запитують про це в центрі відвідувачів, [http://www.oregtolgy.hu/ Öreg Tölgy Tourist Hotel], [http://www.publo.hu/hu Pension Publo], [http://www.csakvarapartman.hu/ Apartment Csákvár], [http://www.markushaz.hu/ Márkus guesthouse], [http://csakvarturistaszallo.fw.hu/ Szent Orbán Youth Hostel] та Будинок туриста. '''Чим зайнятися''': катання на конях, піші прогулянки, екскурсії на природу: Геологічна стежка (Гант), Природна стежка Харашт-хедь (Чаквар), Винний маршрут Móri Ezerjó (Мор, повіт Фейер), Природна стежка Патракос (Пуставам), «Простий автобус» у стародавньому болотистому світі (Чаквар), природна стежка Відрафу (Чаквар), прогулянки в кареті, екскурсії в підвали. }} * {{see| image=Vértesszentkereszt légifotó.jpg | name=Vértesszentkereszt | alt=середньовічні назви: Szent Kereszt, Udvarhely, Keresztur | url=http://www.oroszlany.hu/a-varos/vertesszentkereszt | lat=47.44361 | long=18.27139 | directions=2 км на північ від Геренцервара. Можна під'їхати з Орошлян або Пуставама | content=Головна пам'ятка - руїни бенедиктинського абатства Св. Хреста (вперше згадується в 1212 р.). Також тут є ще одна пам'ятка - особняк Еггенхоффера (тільки зовні). }} * {{see| image=Vitányvár2.jpg | name=Вертессомло | alt=Semle, Zsemle, Zsömléd, Schemling | url=http://www.vertessomlo.atw.hu/ | lat=47.5108 | long=18.3654 | directions=Залізнична станція Környe за 4 км на північний-північний захід | content=Залишки замку Вітанивар (XVI ст., готика, пам'ятка національного значення). Інші визначні пам'ятки: дзвіниця, будинок лісничого, римо-католицький гусарський історичний костел (місце паломництва, барокові фрески, 1870-ті роки), класична римо-католицька каплиця (1970-ті роки), маєток Естергазі. '''Що оглянути''' такі природні пам'ятки, як: Ліс парку Вітаниварі, фонтан Матяш, фонтан Сарваш, джерело Шеп Ілонка, шахтні озера (короп, білий амур, карась, лящ, сом сірий, щука, окунь). , чорний бас), пагорб Надь-Шомльо, пагорб Тоясгуріто, пагорб Сегфю. Риболовля (денні квитки: Ft&nbsp;2200, можна придбати: Vértessomló: кондитерська Krisztina; Környe: Takács Espresso (біля залізничного вокзалу) і Tatabánya: рибальський магазин «ÁSZ». Події: Катання яєць (Великодній понеділок, два дні), травневе дерево (Maytree) ) садіння та витягування, День села (травень), Традиційні проводи (липень і листопад), Мартин (листопад), День Св. Варвари (4 грудня, покровителька місцевих шахтарів), «Kristkindlik» (надвечір’я, нім. походження). }} * {{see | name=Вертессело | alt= | url=http://www.vertesszolos.hu/gen/pro/mod/alo/alo_kiiras.php?i_szo_azo=1&i_nye_azo=1 | email= | address= | lat=47.6206 | long=18.3818 | directions=на півдорозі між Тата і Татабанья | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Заповідна ландшафтна територія Вертессзолес (Vértesszőlősi előembertelep Természetvédelmi Terület) розташована біля колишнього джерела вапнякового кар’єру. Існує плейстоценова тераса потоку Альталь («притока» Дунаю), стародавні залишки тварин, доісторичне місце (надзвичайно багате останками). В результаті розкопок поблизу вдалося відокремити рештки 300 видів рослин і тварин. Вік людського черепа, знайденого в залишках, оцінюється в 350 тисяч років. Тут у колишньому м’якому вапні збереглися скам’янілі сліди стародавніх буйволів, носорогів, ведмедів і оленів. Також тут можна побачити стародавні людські сліди. Місцеву пралюдину називають «Homo (erectus seu sapiens) paleohun-garicus». Ось будівля «Археологічного [https://mnm.hu/en Презентаційного місця Угорського національного музею]» (вулиця Музеум/парк Вертеса Ласло, тел.: 36 34 710350, 600 форинтів за дорослий квиток, відкритий : Квітень-Серпень: Вт-Пт 10:00-15:00, Нд і святкові дні 10:00-18:00; Вересень: Вт-Пт 10:00-15:00; Нд і святкові дні 10:00-17:00 Жовтень Вт-Пт 10:00-15:00, Нд та святкові дні 10:00-16:00 (2014)) }} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральне Задунав'я|type=Регіон}} rmacneedodfxz5phu1oxkm4rnnwsyq6 0 3886 35662 35660 2024-05-31T18:01:12Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 35662 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|WV banner Southern Transdanubia Dunaszekcso panorama.jpg}} '''Південне Задунав'я''' (Угорська: ''Dél-Dunántúl'') регіон у західній [[Угорщина|Угорщині]]. == Регіони == {{Mapframe|46.37|17.94|zoom=8}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Southern Transdanubia Regions.map}} {{Regionlist |region1name=[[Бараня (медьє)|Бараня]] |region1color={{StdColor|T1}} |region1items= |region1description= |region2name=[[Шомодь]] |region2color={{StdColor|T2}} |region2items= |region2description= |region3name=[[Толна]] |region3color={{StdColor|T3}} |region3items= |region3description= }} == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Барч (місто)|Барч]]|wikidata=Q790370}} * {{marker|type=city|name=[[Домбовар]]|wikidata=Q633789}} * {{marker|type=city|name=[[Капошвар]]|wikidata=Q184998}} * {{marker|type=city|name=[[Комло]]|wikidata=Q430207}} * {{marker|type=city|name=[[Мохач]]|wikidata=Q320798}} * {{marker|type=city|name=[[Пакш]]|wikidata=Q740800}} * {{marker|type=city|name=[[Печ (Угорщина)|Печ]]|wikidata=Q45779}} — a pleasant cultural centre and university town * {{marker|type=city|name=[[Сексард]]|wikidata=Q189761}} * {{marker|type=city|name=[[Сігетвар]]|wikidata=Q373542}} == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == * {{do | image=Gemenci erdő őzek.JPG |name=[[Толна|Дунайсько-Дравський національний парк]] |alt=Duna-Dráva Nemzeti Park|url=http://www.ddnp.hu/ |lat=46.25 |long=18.883 |directions= |content=Площа національного парку становить 490 км², і більшість національних парків розташовані в заплавних районах Дунаю та Драви. Середовище існування вздовж Драви містить понад 400 охоронюваних рослин і тварин. }} * {{Do|name=Термальний курорт Харкани|alt=Harkányi Gyógyfürdő|url=https://gotravel.hu/latnivalo-harkany-furdo|address=|lat=45.852428|long=18.240752|lastedit=2021-10-12|content=Курорт і пляж Харканьиє одним із найвідоміших курортів Центральної Європи завдяки всесвітньо відомій чудодійній лікувальній воді.}} == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Центральна Угорщина]] * [[Озеро Балатон]] * [[Центральне Задунав'я]] * [[Західне Задунав'я]] {{footer|ispartof=Угорщина|type=Регіон}} g9pki9bcj4fk8fb3img71rzh8zhto8m 0 3889 35805 35690 2024-06-24T23:48:26Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35805 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Pityerszer banner.jpg|caption=Traditional wooden houses in Pityerszer (Szalafő)}} '''Західне Задунав'я''' (Угорською: ''Nyugat-Dunántúl'') — регіон у західній [[Угорщина|Угорщині]]. == Регіони == {{Mapframe|47.16|17.03|zoom=8|width=380|height=480}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Western Transdanubia Regions.map}} {{Regionlist |region1name=[[Дьєр-Мошон-Шопрон]] |region1color={{StdColor|T1}} |region1items= |region1description= |region2name=[[Ваш (медьє)|Ваш]] |region2color={{StdColor|T2}} |region2items= |region2description= |region3name=[[Зала (медьє)|Зала]] |region3color={{StdColor|T3}} |region3items= |region3description= }} == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Дьєр]]|wikidata=Q134494}} — є багато кафе, ресторанів, бутиків і нічних клубів у чудовому бароковому центрі міста, центрі округу Дьйор-Мошон-Шопрон * {{marker|type=city|name=[[Кьорменд]]|wikidata=Q830411}} * {{marker|type=city|name=[[Кесеґ]]|wikidata=Q613813}} — історичне місто на австрійсько-угорському кордоні * {{marker|type=city|name=[[Мошонмадяровар]]|wikidata=Q207406}} — термальний курорт і містечко стоматології * {{marker|type=city|name=[[Надьканіжа]]|wikidata=Q14424}} * {{marker|type=city|name=Сарвар|wikidata=Q843043}} * {{marker|type=city|name=[[Шопрон]]|wikidata=Q168648}} — двомовне місто на австрійсько-угорському кордоні * {{marker|type=city|name=[[Сомбатгей]]|wikidata=Q42007}} — former Roman colony, center of Vas County * {{marker|type=city|name=[[Залаегерсег]]|wikidata=Q60037}} — центр медьє Зала == Інші місця == [[Файл:Hegykő1.jpg|thumb|Озеро Ферте, внесене до Списку всесвітньої спадщини [[ЮНЕСКО]].]] * {{marker|type=vicinity|name=Національний парк Фертьйо-Ханшаг|lat=47.75|long=16.75|wikidata=Q897623}} — [[Фертьйо-Ханшаг|Озеро Ферте]] культурний ландшафт у списку всесвітньої спадщини [[ЮНЕСКО]]. * {{marker|type=vicinity|name=Природний парк Írottkő|lat=|long=}} * {{marker|type=vicinity|name=Національний парк Őrségi|lat=46.866667|long=16.416667|wikidata=Q386630}} == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == === Австрія === ==== Поїздом ==== Північне Задунайство (залізнична лінія [[Будапешт]]-Татабанья-[[Дьєр]]-[[Мошонмадяровар]] напряму з'єднана з [[Відень|Віднем]] (вісім на день, квиток «SparSchiene» від 13 євро (в один бік), 2014). Спеціальні ціни на квитки на прямі поїзди на захід до [[Зальцбург]]а (вісім на день) та [[Інсбрук]]а (двічі на день, квиток RW від 89 євро). Квитки EURegio Spezial дійсні щодня на одну зворотну поїздку, з понеділка до наступного понеділка 09:00 будь-яким потягом (на вказаних маршрутах). Дьєр-Відень-Дьєрр: 49 євро. З [[Шопрон]]а, Сентготтхарда та [[Сомбатгей]] відправляються потяги до напрямків східної та південної Австрії ([[Відень]], [[Грац]] (в обидва кінці від €39), [[Клагенфурт-ам-Вертерзе]], [[Філлах]], [[Вінер-Нойштадт]]). З [[Печ (Угорщина)|Печа]] через [[Надьканіжа|Надьканіжу]] поїзди до [[Відень|Відня]]. ==== Автобусом ==== З Кьосега автобус відправляється до Оберпуллендорфа до [[Бургенланд]]а (щотижня, 20 хв) компанією Vasi Volán. З Дьєра також кожні дві години ходить автобус до [[Відень|Відня]]. === Німеччина === ==== Поїздом ==== Північне Задунайство, (залізнична лінія [[Будапешт]]-Татабанья-[[Дьєр]]-[[Мошонмадяровар]], напряму з'єднана з [[Мюнхен]]ом (п'ять на день, один нічний поїзд, квиток в одну сторону з 29 євро, 2014 р.) і з [[Франкфурт]]а (6 годин), через [[Штутгарт]] поїзди «railjet» (двічі на тиждень, від 49 євро, 2014 р.) або щодня більше з пересадкою у [[Відень|Відні]]. ==== Автобусом ==== Деякі автобусні маршрути проходять через цей регіон: дивіться на офіційному сайті Volánbusz, національної автобусної компанії, а також місцевого представництва Eurolines [http://www.orangeways.com/en Orangeways]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} автобусна компанія, Tел.: +36 30 830-9696, пропонує дешеві квитки між [[Дьєр]]ом і [[Берлін]]ом, [[Кельн]]ом, [[Дрезден]]ом, [[Дюссельдорф]]ом, [[Франкфурт]]ом та [[Мюнхен]]ом. === Словенія, Хорватія === ==== Поїздом ==== * З Надьканіжі потяг відправляється до [[Загреб]]а в [[Хорватія|Хорватії]] (щодня, 3 години) * Сядьте на експрес «Citadella» InterCity, IC 246/247, зупиніться в [[Секешфегервар]]і, [[Веспрем]]і, Залаегерсег до Мурська Собота, ([[Словенія]]), [[Птуй]], (Словенія), [[Марибор]] (Словенія) * «Істрійський експрес», 1246/1247, їдьте в Секешфегервар, Веспрем або Залаегерсег до [[Любляна|Любляни]] (Словенія) та [[Копера]] (Словенія) ==== Автобусом ==== З Печа через Мохач до [[Осієк]]а двічі на тиждень, 2 години [http://www.pannonvolan.hu/pecs_eszek.php Pannon Volán]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} === Словаччина та Чеська республіка === З [[Дьєр]]а відправляються автобуси до [[Братислава|Братислави]] у Словаччині [http://www.cseh-busz.hu Cseh-busz] в один кінець/назад 3000/5000 Ft&nbsp;5000, три на день, 1 година та [[Прага]] у Чеській Республіці (в один бік / назад 6000/11000 Ft&nbsp;3 на день, 5½ години, <2014>) Ознайомтесь з інформацією [http://www.volan.hu/nemzetkozibusz.html Volan]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} на сайті автобусної компанії. === Швейцарія === Між [[Дьєр]]ом і [[Цюріх]]ом існує пряме залізничне сполучення (двічі на день). == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == * {{do | image=Pityerszer.jpg | name=Ершеґ — національний парк| alt=Őrség Nemzeti Park| url=http://onp.nemzetipark.gov.hu/index.php?lang=en| lat=46.8667|long=16.3666 |directions=південно-західна частина округу Ваш |content=Народна архітектура, дендропарки, замковий сад тощо.}} == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Центральна Угорщина]] * [[Озеро Балатон]] * [[Центральне Задунав'я]] * [[Південне Задунав'я]] {{footer|ispartof=Угорщина|type=Регіон}} 27vbwahey0n4hw8louozl49018homcx 0 3890 35675 35673 2024-05-31T18:47:52Z Андрій Гриценко 2491 35675 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|WV banner Vas county Köszeg city view.jpg|caption=}} {{geo|47.09|16.70|zoom=9}} '''Ваш''' — медьє в регіоні [[Західне Задунав'я]] на заході [[Угорщина|Угорщини]]. == Міста == {{mapframe|47.09|16.70|zoom=9}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Vas County Regions.map}} {{Regionlist | region1name={{marker|type=city|name=[[Сомбатгей]]|wikidata=Q42007}} | region1color={{StdColor|T1}} | region1items=Веп | region1description=Колишня римська колонія, центр комітату Вас. | region2name={{marker|type=city|name=[[Сарвар]]|wikidata=Q843043}} | region2color={{StdColor|T2}} | region2items=Репчелак | region2description= | region3name={{marker|type=city|name=[[Кесеґ]]|wikidata=Q613813}} | region3color={{StdColor|T3}} | region3items=Бюк, Чепрег | region3description=Історичне місто на угорсько-австрійському кордоні. | region4name={{marker|type=city|name=[[Кьорменд]]|wikidata=Q830411}} | region4color={{StdColor|T4}} | region4items=Ерісентпетер | region4description= | region5name={{marker|type=city|name=Цельдемьольк|wikidata=Q843035}} | region5color={{StdColor|T5}} | region5items=Яношаза | region5description= | region6name={{marker|type=city|name=Сентгорхад|wikidata=Q604516}} | region6color={{StdColor|T6}} | region6items= | region6description= | region7name={{marker|type=city|name=Вашвар|wikidata=Q843031}} | region7color={{StdColor|T7}} | region7items= | region7description= }} == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Vasvár légifotó.jpg|thumb|Васвар]] У статті [[Сомбатгей]] є списки багатьох місць, які варто відвідати в медьє. == Чим зайнятись == * {{do | name=Ершеґ — національний парк | alt=Őrség Nemzeti Park | url=http://onp.nemzetipark.gov.hu/index.php?lang=en | email= | address= | lat=46.8667 | long=16.3666 | directions=Південно-західна частина округу Ваш | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | image=Pityerszer.jpg | content=43 927 га, з 44 муніципалітетами. Побачити народну архітектуру. Основні частини включають ландшафтний охоронний район Сагедьї та ландшафтний охоронний район Кесегі. Основними природоохоронними територіями є дендропарк Єлі, дендрарій Камон, дендрарій Шарвар, дендрарій Шелештей, сад замку Керменд (природна охоронна територія парку замку Керменд), сфагновий заповідник Кесег та історичне місце Немесмедвес. }} == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західне Задунав'я|type=Регіон}} ffwgq5ak9iron81t34ivt31hkqsf8lj 0 3891 36097 36096 2024-10-19T18:46:10Z Сергій Липко 1180 /* Чим зайнятись */ 36097 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Pityerszer_banner.jpg}} '''Медьє Толна''' знаходиться в регіоні [[Південне Задунав'я]] в [[Угорщина|Угорщині]]. == Міста == == Cities == {{Mapframe|46.491|18.502|zoom=9}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Tolna County Regions.map}} {{Regionlist | region1name={{marker|type=city|name=[[Сексард]]|wikidata=Q189761}} | region1color={{StdColor|T1}} | region1items=Батасек | region1description= | region2name={{marker|type=city|name=Пакс|wikidata=Q740800}} | region2color={{StdColor|T2}} | region2items=Дунафельдвар | region2description= | region3name={{marker|type=city|name=Домбовар|wikidata=Q633789}} | region3color={{StdColor|T3}} | region3items= | region3description= | region4name={{marker|type=city|name=Боньхад |wikidata=Q834567}} | region4color={{StdColor|T4}} | region4items=Надьманьок (Nagymányok) | region4description= | region5name={{marker|type=city|name=Тамаші|wikidata=Q607625}} | region5color={{StdColor|T5}} | region5items=Симонторня, Гьонк | region5description= | region6name={{marker|type=city|name=Толна|wikidata=Q843021}} | region6color={{StdColor|T6}} | region6items= | region6description= }} == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == * {{do | name=Дунайсько-Дравський національний парк | alt=Duna-Dráva Nemzeti Park | url=http://www.ddnp.hu/ | email= | address= | lat=46.25 | long=18.883 | directions= | phone= | tollfree= | hours= | price= | image=Gemenci erdő őzek.JPG | content=Площа національного парку становить 490 км², і більшість зон національного парку розташовані в заплавних районах Дунаю та Драви. Середовище існування вздовж Драви містить понад 400 охоронюваних рослин і тварин. * Печ, Печера Туфа, (Печ, Tettye u., Телефон: +36-30-580-3424, +36-72-211-830, 1 травня – 31 жовтня: Вт-Нд 10:00-19:00. 800 форинтів). * Печ, садовий дендрарій Pintér (Tettye tér 9., тел.: +36-72/517-200, 1 березня-31 жовтня: Пн-Чт 8:00-16:00, Пт 08:00-14:00, Сб, Нд 10:00-18:00, 400 форинтів), * Абалігет, Музей печери та кажанів (15 березня – 15 жовтня: щодня 09:00–18:00, 1000 форинтів), Музей кажанів – Абалігет (H-7678) Абалігет, тел.: +36-72/498-684, щодня 09:00-18:00, 450 форинтів)), печера Mészégető на пагорбах Мечек, Орфу, (екскурсії починаються у вівторок, четвер і суботу вдень. Вартість участі: 5300 форинтів з особи, що включає супровід гіда, комбінезон, шолом, налобний ліхтар і страховку (4-8 осіб), * Kölked, Музей білого лелеки (Kölked, Széchenyi u. 1., тел.: 30/846-6020, 1 травня – 31 серпня: вт-нд 09:00-17:00, квитки (включно з оплатою гіда) 450 форинтів), * Дравасентес – Центр для відвідувачів «Dráva Kapu» Центр для відвідувачів Сіра велика рогата худоба (Барч-Дравасентес, Fő u. 1. Телефон: +36 82 461-285, +36 30 377-3393). Рейсовими автобусами, що відправляються із залізничного вокзалу Барч. 1 квітня – 15 жовтня: Вт–Нд 09:00–17:00, 600 форинтів). * Мохач, Історичний меморіальний парк Меморіальний парк (Mohács-Sátorhely, 1 квітня - 23 жовтня, щодня 09:00-18:00, 24 жовтня - 31 березня щодня 09:00-16:00, 1500 форинтів), * Тур на каное в Béda- Karapancsa (від початку Kölked, тривалість 2 години. Ціни: 4500 форинтів за каное на 7 осіб або 2500 форинтів - за каное на 4 особи + 15 000 форинтів за гіда). * Парк зоряного неба Zselic (біля озер Gólya-Valley і готелю Kardosfa, до якого можна дістатися в межах туру довжиною 2-3 км. Мінімальна плата: 12 000 форинтів. Тел.: +36 30 377-3388).}} == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Південне Задунав'я|type=Регіон}} kn2lcscxub8fpsd5lhrwd2ntsho3eto 0 3915 35786 35765 2024-06-18T23:44:28Z InternetArchiveBot 5384 Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 35786 wikitext text/x-wiki == Регіони == == Міста == [[Файл:20090719 Crkva Gospa od Zdravlja Kotor Bay Montenegro.jpg|міні]] '''1. [[Котор]]:''' * '''Опис:''' Це головне місто затоки, яке славиться своїм старим містом, включеним до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут ви знайдете численні історичні пам'ятки, такі як [[w:Собор_Святого_Трифона|собор Святого Трифона]], [https://www.tripadvisor.com/Attraction_Review-g19196637-d6942866-Reviews-Castle_Of_San_Giovanni-Spiljari_Kotor_Municipality.html фортецю Сан-Джованні] та [https://www.viator.com/Kotor-attractions/City-Walls/overview/d23078-a21545 Которську міську стіну.] * '''Населення:''' 13,519 (2020) * '''Площа:''' 3.51 км² [[Файл:Widok na miasto z portu w Herceg Novi 01.jpg|міні]] '''2. [[w:Херцег-Новий|Херцег-Новий]]:''' * '''Опис:''' Це місто розташоване на вході до затоки і відоме своїми фортецями, такими як фортеця [[wikipedia:Kanli_Kula|Канлі-Кула]] та фортеця [https://www.tripadvisor.com/Attraction_Review-g304080-d4958752-Reviews-Mamula_Fortress-Herceg_Novi_Herceg_Novi_Municipality.html Мамула]. Також тут є мальовниче старе місто та ботанічний сад. * '''Населення:''' 25,226 (2020) * '''Площа:''' 48.2 km² '''3.[[w:Тиват|Тиват]]:''' [[Файл:Tivat2.jpg|міні]] * '''Опис:''' Це місто розташоване на узбережжі затоки і є домом для [[w:Тиват_(аеропорт)|аеропорту Тиват]], який є основним пунктом прийому туристів. * '''Населення:''' 10,707 (2020) * '''Площа:''' 8.5 km² * '''Пам'ятки:''' [https://www.medgulets.com/sailing-guides/montenegro/tivat-botanic-garden Ботанічний сад Тиват], [[wikipedia:Island_of_Flowers|Острів Цвітів]]. '''4. [[w:Рисан_(Чорногорія)|Рісан]]:''' [[Файл:Risan, Bahía de Kotor, Montenegro, 2014-04-19, DD 05.JPG|міні]] * '''Опис:''' Це місто розташоване в найдальшій частині затоки і відоме своїми спокійними пляжами та оливковими гаями. Також тут є кілька історичних пам'яток, таких як фортеця Рісан та монастир Осімініца. * '''Населення:''' 1,848 (2020) * '''Площа:''' 1.8 km² == Інші місця == == Зрозуміти == Бока-Которська бухта відома також як Которська затока розташована у [[Чорногорія|Чорногорії]]. Входить в ТОП-25 найкрасивіших заток в світі. Затока включена до списку Всесвітньої спадщини [[ЮНЕСКО]]. Затока оточена горами, найвища з яких - [[w:Ловчен|Ловчен]] (2,677 метрів). У Бока-Которській затоці проживає близько 50 000 людей. Найбільшими містами є [[Котор]] (13 519 жителів), [[w:Херцег-Новий|Херцег-Новий]] (25 226 жителів) та [[w:Тиват|Тиват]] (10 707 жителів). Інші населені пункти - це невеликі села, розкидані по берегах затоки. Бока-Которська бухта має багату історію, яка сягає античності. Її стратегічне розташування на [[w:Адріатичне_море|Адріатичному морі]] робило її важливим торговим центром протягом століть. Затока перебувала під владою різних імперій, включаючи [[w:Римська_імперія|Римську]], [[w:Візантійська_імперія|Візантійську]], Венеціанську та [[w:Австро-Угорщина|Австро-Угорську]]. У 1918 році Бока-Которська бухта стала частиною [[w:Югославія|Королівства Югославії]], а після Другої світової війни - Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. У 1991 році Чорногорія здобула незалежність, і Бока-Которська бухта стала частиною цієї нової країни. Бока-Которська бухта має середземноморський клімат з м'якою зимою та спекотним літом. Середня температура в січні становить 9°C, а в липні - 27°C. Опади випадають протягом року, але найбільш ймовірно взимку. Туристичний сезон у Бока-Которській затоці триває з травня по жовтень. == Мова == Офіційною мовою Чорногорії, до складу якої входить Бока-Которська бухта, є '''[[w:Чорногорська_мова|чорногорська мова]]'''. Вона належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Чорногорська мова дуже близька до сербської мови й іноді розглядається як її діалект. Окрім чорногорської, в Бока-Которській затоці поширені й інші мови проте не є офіційними: * Сербська * Італійська * Англійська == Як дістатись == Громадянам країн Європейського Союзу, Європейської економічної зони та Швейцарії не потрібна віза для відвідування Чорногорії. Ви можете залишатися в країні до 90 днів протягом 180-денного періоду без візи. '''Громадянам інших країн може знадобитися віза для відвідування Чорногорії.''' Вимоги щодо візи можуть варіюватися залежно від вашої країни громадянства. До затоки можна дістатися різними видами транспорту, зокрема: '''Літак''' Детальну інформацію про ціни на авіаквитки та розклад рейсів можна знайти на цих сайтах: https://aviatickets.com.ua/бронювання-авіаквитків/{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} [https://aviatickets.com.ua/бронювання-авіаквитків/ http://www.skyscanner.com.ua/flights-from/ua/cheap-flights-from-ukraine.html]{{Dead link|date=червня 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} '''Пором:''' можна дістатися поромом з Хорватії та Італії. Пороми курсують з таких міст, як [[Дубровник]], [[Спліт]] і [[Барі]]. '''Автомобіль:''' можна дістатися автомобілем з України. Подорож займе близько 12-14 годин, залежно від маршруту. Якщо ви їдете автомобілем, вам знадобиться мати міжнародне посвідчення водія та зелену карту. '''Автобус:''' найпопулярніші маршрути - через Угорщину, Сербію та Хорватію. Подорож займає близько 12-18 годин, залежно від маршруту. '''Ось кілька автобусних компаній, які пропонують рейси з України до Чорногорії:''' [https://autotrans.ua/ Автотранс] [https://gunsel.ua/uk/ Гюнсел] [https://eurotrans.in.ua/ Євротранс] == Транспорт == У Бока-Которській затоці є добре розвинена мережа громадського транспорту, яка включає автобуси, та катери. Автобуси - це найпоширеніший вид громадського транспорту в Бока-Которській затоці. Існує кілька автобусних маршрутів, які обслуговують затоку, включаючи маршрути, що з'єднують Котор, Пераст, Херцег-Новий та інші міста та села. Автобуси зазвичай курсують регулярно і є недорогими. Найпопулярніших автобусні маршрути: '''Котор - Пераст:''' Цей маршрут курсує між Котором, головним містом затоки, і Перастом, мальовничим прибережним селом. Подорож триває близько 30 хвилин і пропонує чудові краєвиди на затоку. '''Котор - Херцег-Новий:''' Цей маршрут курсує між Котором і Херцег-Новий, другим за величиною містом затоки. Подорож триває близько 1 години і проходить вздовж мальовничого узбережжя Адріатичного моря. '''Котор - Тиват:''' Цей маршрут курсує між Котором і Тиватом, містом, розташованим біля аеропорту Тиват. Подорож триває близько 20 хвилин. Катери - це швидкий і зручний спосіб пересування по Бока-Которській затоці. Існує кілька катерних маршрутів, які обслуговують затоку, включаючи маршрути, що з'єднують Котор, Пераст, Тиват і інші міста та села. Катери зазвичай курсують протягом дня і пропонують чудові краєвиди на затоку. Квитки на автобуси, пороми та катери в Бока-Которській затоці можна купити в касах на зупинках громадського транспорту, у водіїв або капітанів. == Що відвідати == [[Файл:Kotor Old City - panoramio.jpg|міні]] === Культурні дестинації === {{See|name=Старе місто Котора|lat=42.421944|long=18.767222|content=Котор занесено до списку об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО.|wikipedia=Котор|wikidata=Q171080}} {{See|name=Пераст|lat=42.486944|long=18.699167|content=Пераст був заснований у 14 столітті і протягом століть був важливим торговим центром. Місто зберегло багато архітектурних пам'яток того часу, включаючи церкви, палаци та фортеці.|wikipedia=Пераст|wikidata=Q998789}} === Природні дестинації === {{See|name=Богородиця на Скелі|lat=42.486667|long=18.688889|content=Один із островів в Которській затоці, розташований навпроти міста Пераст (Чорногорія), єдиний рукотворний острів на Адріатиці.Острів має форму невеликого витягнутого плато площею в 3030 кв. метрів, на якому розмістився архітектурний ансамбль з декількох будівель - однойменний храм, музей, сувенірна крамниця і маяк.|wikipedia=Богородиця на Скелі|wikidata=Q1538617}}[[Файл:Widok na Perast z zachodu 01.JPG|міні]] {{See|long=18°50′|lat=42°24′|content=Цей парк, розташований на горі Ловчен, пропонує панорамні краєвиди на Которську затоку. Тут також знаходиться мавзолей Петра II Петровича Негоша, чорногорського поета та філософа.|wikipedia=Ловчен|wikidata=Q920332|name=Національний парк Ловчен}} {{See|name=Острів Святого Георгія|lat=42.486|long=18.691|content=Штучний острів біля Пераста, на якому знаходиться монастир Св. Георгія 12 століття.|wikipedia=Острів Святого Георгія|wikidata=Q1595178}} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == Чорногорська кухня - це унікальне поєднання середземноморських та балканських впливів, що відображає багату історію та географічне розташування країни. '''Ось деякі з найвідоміших страв чорногорської кухні:''' * '''М'ясо:''' Чорногорці люблять м'ясо, і його часто готують на грилі або тушкують. Популярні страви з м'яса включають '''[[w:Пршут|пршут]]''' (в'ялений сиров'ялений свинячий окорок), '''[[w:Чевапчичі|чевапчичі]]''' (ковбаски з рубаного м'яса), '''[[w:Плескавиця|плескавиця]]''' (велика котлета) та '''[https://www.tastingtable.com/1109406/how-njeguski-steak-became-a-classic-dish-in-montenegro/ нієгушкий стейк]''' (стейк з яловичини з села Негуші). * '''Риба:''' Чорногорія має вихід до Адріатичного моря, тому риба та морепродукти - це важлива частина раціону. Популярні страви з риби включають '''рибну чорбу''' (юшку з рибою), '''печену рибу''' та '''кальмари на грилі'''. * '''Сир:''' Чорногорський сир відомий своїм багатим смаком і ароматом. Найпопулярніший сир - це '''нієгушкий сир''', який виготовляється з овечого або козячого молока. Популярні напитки вино, пиво та [[w:Ракія|ракія]] (міцний фруктовий бренді). == Нічне життя == == Застереження == Дороги''':''' можуть бути вузькими та звивистими, тому важливо бути обережним під час водіння. У Чорногорії багато бродячих собак, деякі з яких можуть бути агресивними. Важливим буде знати: 122 - поліція; 123 - пожежна служба; 124 - швидка допомога. Важливо пам'ятати що валюта в Чорногорії - євро. == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Регіон}} otnlwiz8s1xd19ue8tbbgp7ufz13ywt 0 3916 35747 35745 2024-06-08T14:51:38Z Assyrian Human 6497 35747 wikitext text/x-wiki {{delete}} Ірландія відома своєю багатою історією, культурою та природними красами. Ось п'ять об'єктів туристичного інтересу, які варто відвідати в Ірландії: # '''Дублінський замок''' (Dublin Castle). Дублінський замок (Dublin Castle) є однією з найбільш визначних історичних споруд у столиці Ірландії. Знаходиться цей замок у самому серці Дубліна, на площі Дублінського замку, і він є одним з найважливіших символів історії та культури Ірландії. Замок має довгу історію, яка починається з 13 століття. Спочатку це була фортеця, побудована на замовлення англійського короля Генріха II з метою контролювати ірландську столицу. Протягом століть замок перетворювався та перебудовувався, втрачаючи свої оборонні функції і стаючи символом англійської влади в Ірландії. Сьогодні Дублінський замок використовується для різних заходів та церемоній, таких як королівські візити, урочистості державного значення, виставки та концерти. Відвідувачі можуть також оглянути історичні експозиції у рамках туру по замку, де представлені різноманітні артефакти та відтворення життя в різні періоди історії Ірландії. Дублінський замок є важливим культурним та історичним об'єктом, який приваблює тисячі відвідувачів кожного року. # '''Кушен Бун (Cliffs of Moher)''': Ці вражаючі узбережжя, що розташовані на заході Ірландії, відомі своєю красою та величчю. Кліфи простираються на 8 кілометрів і дозволяють насолоджуватися видом на Атлантичний океан. Кушен Бун, також відомі як Cliffs of Moher, це одне з найвідоміших і найвражаючіших природних чудес Ірландії. Розташовані на заході Ірландії, у Конті Клер, ці кручі утворилися в результаті діяльності океану протягом мільйонів років. Вони висять вгору над Атлантичним океаном на висоті понад 200 метрів, створюючи захоплюючий імпозантний вид. Кушен Бун - це популярний туристичний об'єкт, який щороку приваблює тисячі відвідувачів з усього світу. З цих утесів відкриваються захоплюючі види на океан, а під час ясної погоди можна побачити навіть Ара́нські острови та гори Коннемара. Крім того, ця область має велике значення у культурі та історії Ірландії, а також вона відіграє важливу роль у захисті та збереженні природного середовища. Ще один цікавий факт: ці утеси були використані як локація для зйомок у фільмах, серед яких "Гаррі Поттер і напівкровний принць" та "Гаррі Поттер і смертельні реліквії". # '''Бларнський камінь (Blarney Stone)''': Знаходиться в Бларні, цей камінь є популярним серед туристів, які приїжджають, щоб поцілувати його і, за легендою, отримати дар мовлення.Бларнський камінь, розташований у Бларні, Конті Корк, Ірландія, відомий як символ ірландської культури та традицій. Цей камінь розміщений у верхній частині Бларнського замку, і відомий тим, що, за легендою, той, хто поцілує його, одержить "дар мовлення", тобто здатність говорити звабливо та переконливо. Історія каменю має багато версій, але вона відома щонайменше з 15 століття. Цікаво, що є кілька способів, які можуть допомогти вам поцілувати камінь, оскільки він знаходиться у верхній частині стіни замку і не доступний просто так. Зазвичай це вимагає трохи зусиль та навіть допомоги від місцевих гідів. Бларнський камінь - це також популярна туристична визначна точка, яка приваблює велику кількість відвідувачів з усього світу, бажаючих одержати цей міфічний "дар мовлення" через поцілунок каменю. # '''Парк Коннемара (Connemara National Park)''': Цей національний парк розташований у західній частині Ірландії і славиться своєю неперевершеною красою природи, включаючи гори, озера та багатий рослинний світ. Парк Коннемара (Connemara National Park) розташований на заході Ірландії, в окрузі Голуей, в графстві Голуей. Це один з найбільших та найкрасивіших національних парків у Ірландії. Парк відомий своєю дивовижною природою, включаючи гірські хребти, багату флору та фауну, а також непересічні краєвиди. У парку можна знайти різноманітні маршрути для піших прогулянок, серед яких є легкі траси, що підходять для всієї родини, а також більш вимогливі маршрути для досвідчених туристів. Основними атракціями парку є Діамантова гора (Diamond Hill), яка забезпечує види на Атлантичний океан та острів Inishbofin, та початкова точка маршруту, який пролягає через унікальні пейзажі та природні екосистеми. Парк також служить домом для багатьох видів диких тварин, включаючи оленів, козулі, багато видів птахів та різноманітні види рослин. Відвідувачі можуть насолоджуватися природною красою та тишею парку, а також дізнатися більше про його історію та екологію у відвідувальному центрі парку. # '''Гігантська протока (Giant's Causeway)''': Хоча Гігантська протока розташована в Північній Ірландії, вона є однією з найвизначніших природних пам'яток острова. Це унікальне природне утворення складається з тисяч величезних базальтових стовпчиків, які виглядають як стовпчаті сходи, що ведуть у море. Гігантська протока (Giant's Causeway) - це природне диво, розташоване на узбережжі Північної Ірландії, в графстві Антрім. Це одне з найбільш вражаючих і унікальних природних утворень на планеті. Гігантська протока складається з десятків тисяч стовпоподібних скель, які виникли близько 50-60 мільйонів років тому в результаті вулканічної діяльності. Скелі мають дивовижні форми та геометричні структури, що здавалося б, були створені в різних епохах та архітектурними майстрами. За легендою, протока була створена ірландським гігантом Фінном Маккулом, який будував шлях через море до Шотландії, щоб поєднати Ірландію з Шотландією. Проте, коли він побачив величезного шотландського гіганта, він злякався та повернувся до Ірландії, знищивши шлях за собою, щоб шотландський гігант не міг його переслідувати. Це лише одна з численних легенд, які оточують це місце. Сьогодні Гігантська протока є популярною туристичною визначною точкою, де відвідувачі можуть насолоджуватися природною красою цього унікального місця, досліджуючи його скельні стовпи та відпочиваючи на прибережних стежках. jc93k8ojcdtyxakb48udmw2jknq8csd 0 3917 35804 35803 2024-06-23T18:09:40Z Андрій Гриценко 2491 35804 wikitext text/x-wiki {{geo|46.08|18.24|zoom=9}} {{pagebanner}} {{pagebanner|WV banner Baranya county Bakonya town view.jpg|caption=}} '''Медьє Бараня''' розташоване в регіоні [[Південне Задунав'я]] [[Угорщина|Угорщини]]. [[Печ]], його головне місто, та Гаркани, курортне місто, найбільш відомі міста регіону. <!-- == Міста == {{Mapframe|46.08|18.24|zoom=9|width=460|height=400}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Baranya County Regions.map}} {{Regionlist | region1name={{marker|type=city|name=[[Печ]]|wikidata=Q45779}} | region1color={{StdColor|T1}} | region1items=Kozármisleny | region1description=Capital of Baranya County (the 5th largest city in Hungary), a pleasant cultural centre and university town with numerous historical memories. | region2name={{marker|type=city|name=[[Komló]]|wikidata=Q430207}} | region2color={{StdColor|T2}} | region2items= | region2description= | region3name={{marker|type=city|name=[[Mohács]]|wikidata=Q320798}} | region3color={{StdColor|T3}} | region3items= | region3description= | region4name={{marker|type=city|name=[[Szigetvár]]|wikidata=Q373542}} | region4color={{StdColor|T4}} | region4items= | region4description= | region5name={{marker|type=city|name=[[Siklós]]|wikidata=Q728438}} | region5color={{StdColor|T5}} | region5items=[[Harkány]], Villány | region5description= | region6name={{marker|type=city|name=[[Szentlőrinc]]|wikidata=Q578343}} | region6color={{StdColor|T6}} | region6items= | region6description= | region7name={{marker|type=city|name=[[Pécsvárad]]|wikidata=Q842996}} | region7color={{StdColor|T7}} | region7items= | region7description= | region8name={{marker|type=city|name=[[Bóly]]|wikidata=Q284480}} | region8color={{StdColor|T8}} | region8items= | region8description= | region9name={{marker|type=city|name=[[Sásd]]|wikidata=Q154540}} | region9color={{StdColor|T9}} | region9items=Mágocs | region9description= | region10name={{marker|type=city|name=[[Sellye]]|wikidata=Q842971}} | region10color={{StdColor|T10}} | region10items= | region10description= }} == Інші місця == --> == Зрозуміти == Північна частина медьє — це гірська місцевість з великими лісами — гори Мечек. Центральні райони розділені між пагорбами Бараня та горами Віллани. Сама східна і південна частини рівнинні. === Клімат === Клімат округу м'якший, ніж в інших частинах Угорщини, через її південне розташування та відносну близькість до [[Середземне море|Середземного моря]] порівняно з іншими частинами країни, тому зими тут тепліші. Він має найбільшу середньорічну кількість опадів. == Мова == == Як дістатись == {{Mapframe|46.08|18.24|zoom=9|width=460|height=400}} {{mapshape|type=page|wikicommons=Baranya County Regions.map}} == Транспорт == == Що відвідати == * {{marker|type=city|name=[[Печ]]|wikidata=Q45779}} — приємне маленьке університетське місто, засноване римлянами 2000 років тому. * {{marker|type=city|name=Гаркани| lat=45.869 |long=18.460|wikidata=Q842984}} — content=Невелике курортне містечко на угорсько-хорватському кордоні, відоме своїми водами, багатими на сірку. Лікувальні води. Один з найвідоміших курортів міста. * {{see | image=Abaliget Cave 3.jpg |name=Абалігет |alt=Abaligeti cseppkőbarlang | url=http://www.termeszetvedelem.hu/index.php?pg=cave_4120-1|lat=46.1403 |long=18.1166 | directions=| content=[http://www.abaligetibarlang.hu/ Stalactite cave] }} [[Файл:Mohácsi Fogadalmi templom (by Pudelek).JPG|thumb|Вотивна римо-католицька церква, Мохач]] * {{see | image=Mohácsi Fogadalmi templom (by Pudelek).JPG |name=Мохач|alt=Croatian and Bunjevac: Mohač, German:Mohatsch, Serbian: Мохач, Turkish: Mohaç |url=http://www.mohacs.hu/|lat=45.9959|long=18.6798 |directions=| content=Вотивна римо-католицька церква, міська парафіяльна римо-католицька церква, францисканська римо-католицька церква, єпископська римо-католицька церква, реформатська церква, євангельська церква), Сербська православна церква, церква Св. Роха. Внутрішній дворик Бусо, Музей кераміки Канізай Доротті, Виставка промислової історії водяного млина Святого Миколая, знайдена в 1331 році. Музей Бусом, міська ратуша, церква францисканського монастиря Святого Стефана та монастир, середня школа Каролі Кісфалуді - колишній палац єпископа, меморіальне поле битви або каплиця на Голгофі, Греко-православна сербська цвинтарна каплиця (східносербська цвинтарна каплиця). Щороку навесні в місті проходить щорічний карнавал Busójárás. Щороку навесні в місті проходить щорічний карнавал Busójárás. }} * {{see | image=Basilica Minor of Visitation, aerial, Máriagyűd.jpg | name=Маріягайд| alt=Croatian Đud (Szalánta), Jud (Hercegszántó), German Marju | url=http://www.mariagyud.hu/index.php/en/|lat=45.873 |long=18.275|directions=| content=Тут знаходиться відомий храм Святої Марії, до якого прагнуть багато паломників. '''Події'': Проща зі святинею 2 липня. Інші заходи: на П'ятидесятницю - паломництво ромів; Троїцька неділя; Відвідання Богоматері - молодіжна проща, Успіння - головна проща, Богородиця - головна німецька проща. }} * {{see | image=Pécsvárad - Bencés apátság.jpg | name=Печварад|alt=German: Fünfkirchenwardein or Petschwar, Croatian: Pečvar | url=| lat=46.158|long=18.422 |directions=|content=Пам'ятки: Бенедиктинський монастир (Bences Kolostor), Успенська католицька церква (Nagyboldogasszony katolikus templom) та замок (vár), виноградники та каштанові ліси (szőlők és szelídgesztenye-erdő), неоготична ратуша (neogótikus Városházát на площі Szentháromság), побудована в 1857 році. - '''Більш помітні будівлі''': колишній військовий госпіталь (volt katonai kórház) і кавалерійські казарми (lovassági laktanya), Стара аптека (gyógyszertár), будівлі на площі Кошута (каплиця, католицька церква, протестантська парафія, стара школа). - '''Події'': 15-20 серпня. «Szent István Napok» (Дні св. Стефана) музичні заходи, виставки та органні концерти в замку в римо-католицькій церкві. - Кожного серпня проводиться „Várszínház” (Замковий театр). "Leányvásár" кожного парного року 18 жовтня. - '''Програми:''' традиційний фестиваль фольклорних гуртів, танцювальна гала, ярмарок народної творчості в центрі міста. Кожного непарного року відбуватимуться заходи «Gesztenyeszüret a Zengő alján» («Збір каштанів на дні Зенго»)}} * {{see | image=Ormánsági népviselet Feszty.jpg | name=Пейзаж Ормансаг|alt=| url=http://www.ormansag.hu/| lat=45.876| long=17.842 | directions=Vajszló та Sellye, сядьте на потяг або автобус із Szigetvár | content=Церкви з унікальними розписами (Drávaiványi, Adorjás, abnormal, Kovácshida), що демонструє елементи стародавнього угорського символізму. Він також має унікальний фольклорний стиль. Пам'ятки Селлі: замок Драсковіч (бароко, XVIII ст.); Дендропарк (1760-ті рр.); Католицький костел; Реформатська церква і настоятель; Етнографічний музей Ormánság (народний будинок); термальна ванна Sellye; Статуя Турула. }} * {{see | image=Bastion Castle Siklós.jpg | name=Siklós | alt=Serbian and Croatian: Šikloš/Шиклош|url=|lat=45.852|long=18.298| directions=south 30 km - buses from Pécs ~every second hour (06:00-17:00)| content=Основні моменти: замок Сіклош (XIII - XVI століття), включаючи музеї, камеру тортур; готичний монастир францисканців (XV ст.), у тому числі будинок керамічної творчості; Мечеть Малкоч-бея, побудована в XVI столітті. Для відпочинку є термальний курорт Siklós. Скуштуйте місцеві продукти цього чудового регіону, що славиться своєю кухнею. }} * {{see | image=Nagyharsány1.jpg |name=Природні заповідники Szarsomlyó| alt= Szársomlyói természetvédelmi terület| url=|lat=45.856 |long=18.411 |directions=Nagyharsány| content= }} [[Файл:Szigetvár - Castle.jpg |thumb|Szigetvár — Castle]] * {{see | name=Сігетвар | alt=Hungarian pronunciation: [ˈsiɡɛtvaːr]; Croatian: Siget; Turkish: Zigetvar | url=http://www.szigetvar.hu/ | email= | address= | lat=46.0482 | long=17.8125 | directions=автобуси та потяги з ранку до сутінків щогодини з Печа - на захід 30 км | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | image=Szigetvár - Castle.jpg | content=Головною визначною пам'яткою є замок (музей), заснований у кельтські часи (вартість 800 фунтів; щоденно 10:00-20:00, 2011). У місті можна побачити деякі пам’ятки турецького періоду (XVI - XVIII ст.). Мечеть Алі-паші, нині костел Св. Роха, на площі Зрінь (1588, 1788). Францисканський костел св. Антонія Падуанського (1736). Турецький дім (угор. «Várospince» означає міський підвал), спочатку караван-сарай, вулиця Бастья (вт-сб, 10:00-16:00). Соляний дім (Sóház), також відомий як Білий дім або станція «Діліжанс», побудований у 1790-х роках. Церква Турбекі, на околиці за 3 км, на місці, де збереглася сьогоднішня церква, поховано серця та внутрішні органи султана Сулеймана, а над нею побудована восьмикутна гробниця з позолоченим куполом, це одне з місць паломництва мусульман у Європі. У день Вознесіння це місце паломництва місцевих угорських, німецьких і хорватських католиків. }} [[Файл:Villánykövesd légifotó.jpg|thumb|Wine Region of Villany]] * '''Віллани'', поблизу Гарканів, є одним із найкращих виноробних регіонів країни. * {{see | name=Зселицькі пагорби | alt=Zselic dombság | url=http://www.zselica.hu/archivesites/zselica/pages/f03a.htm | email= | address= | lat=46.2 | long=17.85 | directions=на південь від Капошвара | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | image=Ref. templom (8111. számú műemlék).jpg | content=Міжнародні парки (Zselici Csillagoségbolt-park), частина заповідної території Zselic (Zselici Landscape District), музей під відкритим небом села Szenna (музей під відкритим небом), екскурсія в ліс Ropolyi, навколо ставка Bardy Creek. }} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Південне Задунав'я|type=Регіон}} ct7sl8ku5x4nb634tmjncs6lysqlxwv 10 3921 35836 2024-07-01T15:26:15Z MGA73 7046 Copy of [[Шаблон:Cc-by-sa-3.0]] 35836 wikitext text/x-wiki {{mbox|Цей твір поширюється на умовах ліцензії [http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/ Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 Unported]. Коротко: ви можете вільно поширювати цей твір, змінювати і використовувати його в будь-яких цілях за умови вказівки оригінального авторства і збереження цієї (чи сумісної) ліцензії в похідних творах.|image=Cc-sa white.svg}}<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> rbzj3x0ds9vv6uvkjj5zaep2szvukna 10 3922 35837 2024-07-01T15:27:14Z MGA73 7046 Copy of [[Шаблон:Cc-by-3.0]] 35837 wikitext text/x-wiki {{mbox|Цей твір поширюється на умовах ліцензії [http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ Creative Commons Attribution 4.0 Unported]. Коротко: ви можете вільно поширювати цей твір, змінювати і використовувати його в будь-яких цілях за умови вказівки оригінального авторства.|image=Cc-by new white.svg}}<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude> 73usefrm4gipj5pyl7cnx4g7eugf3k6 0 3923 35937 35936 2024-07-29T11:12:59Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 35937 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{citybar | city= Бучач | citylocal= | arm = Coat of Arms Buchach.PNG | image= 61-212-0001 Ратуша Бучач.jpg | imagewidth = 250px | caption = Ратуша | population = | callingcode = +380-3544 }} '''Бу́чач''' — місто знаходиться в [[Тернопільська область|Тернопільській області]], [[Чортківський район]]. Центр [[Бучацька міська громада|Бучацької міської громади]]. Адміністративний центр колишнього [[Бучацький район|Бучацького району]]. == Зрозуміти == Розташоване приблизно за 68 км на південний захід від [[Тернопіль|обласного центру]], на обох берегах річки Стрипи. Населення — 12 443 осіб (01.12.2020). == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Місто розташоване на перехресті шосейних доріг: * Н18: Івано-Франківськ — Тернопіль, * Т2001: Бучач — [[Скала-Подільська]], * Т2006: Бучач — [[Зарваниця (Теребовлянський район)|Зарваниця]] — [[Городище (Козівський район)|Городище]]). * Місцеві дороги: ** на [[Золотий Потік]] (веде через [[Дністер]] до дороги Р20); ** [[Коропець]] — до автошляху Н18; ** [[Язловець]], [[Товсте (смт)|Товстого]] по Т2016 до автошляху М19. === {{Автобусом}} === До міста можна доїхати автобусами, що регулярно курсують між Івано-Франківськом та Тернополем, а також до Чорткова. === {{Поїздом}} === Залізнична станція Бучач — нині кінцева станція лінії з [[Чортків|Чорткова]]. Однак поїзди нею не ходять. == Транспорт == == Що відвідати == == Пам'ятки і пам'ятники == [[Файл:Buchach Town Hall (Panorama).jpg|міні|wright|[[Бучацька ратуша]]]] [[Файл:Василіянський монастир, Бучач 3.jpg|міні|праворуч|Я.&nbsp;Ґ.&nbsp;Гофман. [[Віленське бароко]]. [[Бучацький монастир|Монастир василіян]]]] === Наявні пам'ятки архітектури === * [[Бучацький замок|Фортеця]] кінця [[XIV]]&nbsp;— початку [[XVII]] століть. * [[Миколаївська церква (Бучач)|Церква святого Миколая]] ([[1610]]) із дзвіницею ([[XIX століття]]). * Комплекс [[Бучацький монастир|Бучацького монастиря]] з церквою Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Хрестовоздвиженська) ([[1753]]—[[1770]]) і дзвіницею ([[1853]]). * [[Бучацька ратуша]] ([[1740]]–[[1750]]-ті). * [[Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Бучач)|Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії]] ([[1763]]) та [[Церква Святої Покрови (Бучач)|церква Святої Покрови]] (бл. [[1764]]), у яких перебувають роботи [[Пінзель|Пінзеля]] та його учнів, перший настінний розпис виконав маляр-монах [[Головацький Яків|Яків Головацький]] ЧСВВ. * [[Церква святого Михаїла (Бучач)|церква святого Архистратига Михаїла]] ([[1910]]). * Будинок [[Бучацька гімназія|Бучацької гімназії]] ([[1890]]). * [[Будинок-читальня (Бучач)|Будинок-читальня]] (тепер районний будинок культури, [[1905]]&nbsp;р., споруджений польською громадою як «Сокіл польський». * Церква в урочищі Монастирок ([[XVI]]-XVII століття). === Пам'ятки природи === [[Файл:Old lime. Buchach.jpg|міні|праворуч|Ботанічна пам'ятка «Бучацька липа» (400-річна), осінь 2013]] * [[Гніздо лип № 1]], [[Гніздо лип № 2]]&nbsp;— розташовані на території садиби районної ветеринарної лікарні * [[Бучацький мирний договір|Бучацька липа]]&nbsp;— [[дендрологія|дендрологічна]] пам'ятка. === Пам'ятки історії та культури === * придорожні монументи-«фігури»: ** [[Святий Ян Непомук (Бучач)|святого Яна Непомука]] ([[1750]]&nbsp;р., скульптор Й.-Ґ.&nbsp;Пінзель) ** [[Скульптура Богородиці (Бучач)|Богородиці]] ([[1751]]&nbsp;р., скульптор Й.-Ґ.&nbsp;Пінзель) ** [[Монумент Христові-Спасителю (Бучач)|Ісуса Христа]] ([[2003]]&nbsp;р., скульптор Роман Вільгушинський) * [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Бучач, вулиця Шевченка)|погруддя Тараса Шевченка]] ([[1968]]&nbsp;р.) * поховання на міському цвинтарі Січових Стрільців і жертв репресій [[1940]]&nbsp;рр. ([[1992]]&nbsp;р.) * символічна могила воякам [[Українська повстанська армія|УПА]] * символічна могила євреям, які загинули під час [[друга світова війна|Другої світової війни]] (1992&nbsp;р.) * пам'ятник [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Бучач, вулиця Шевченка)|Тарасові Шевченку]] ([[1994]]&nbsp;р., скульптор В.&nbsp;Савчук, архітектор [[Бевз Микола Валентинович|Микола Бевз]]), реконструйований влітку-восени 2015 року [[Вільгушинський Роман Казимирович|Романом Вільгушинським]] * пам'ятна табличка громадському діячеві, доктору Володимирові Гамерському та композиторові, педагогу [[Ілевич Софія Іванівна|Софії Ілевич]] ([[2002]]&nbsp;р.) * меморіал Слави ([[1954]]&nbsp;р., реставровано [[1984]]&nbsp;р.; скульптор Є.&nbsp;Карпов, архітектор О.&nbsp;Зайцев). [[Файл:Й.-Г.Пінзель. Придорожній пам'ятник Непорочного Зачаття ПДМ Бучач.jpg|міні|праворуч|Й.-Г.&nbsp;Пінзель. Статуя Діви Марії]] [[Файл:Ratusz, synagoge, Buchach.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Справа ратуші&nbsp;— синагога]] === Друковані пам'ятки === У книгозбірні Бучацького [[Бучацький монастир|монастиря отців Василіян]] зберігалося Бучацьке Євангеліє (тепер&nbsp;— у м. Львові). === Пам'ятні дошки === * головнокомандувачу УПА генералу [[Шухевич Роман Йосипович|Романові Шухевичу]] (початок вулиці генерала Шухевича) * доктору [[Гамерський Володимир|Володимиру Гамерському]] (будівля теперішнього відділення «Укрпошти») * доктору Володимирові Гамерському та вчительці Софії Ілевич (будівля теперішнього райвійськкомісаріату) * до 300-річчя монастиря отців Василіян (будівля монастиря) * королю Янові III Собєському * з нагоди 300-річчя заснування Бучацького монастиря. === Барельєфи === * Чорноволу В'ячеславу (будівля Бучацького історико-краєзнавчого музею) * головнокомандувачу УПА генералу [[Шухевич Роман Йосипович|Роману Шухевичу]] (початок вулиці генерала Шухевича) * Шмуелю Аґнону (вулиця Аґнона) === Пам'ятники === * Пінзелю (2014) * [[Пам'ятник Аґнону|погруддя Агнону]] (вулиця Агнона навпроти «Арт-Двору» (відкритий 26 червня 2016) === Зниклі пам'ятки та будівлі === * дерев'яний палац Потоцьких (збудований у [[XVIII]]&nbsp;ст. навпроти монастиря отців Василіян; згорів 1888&nbsp;р.) * [[Церква і монастир Святої Трійці (Бучач)|Монастир та церква Святої Трійці отців Василіян (православних)]] (з 1652&nbsp;— [[Орден Домініканців|домініканів]], розібрана 1808&nbsp;р., * церква Св. Покрови (розташовувалася біля сучасної - дерев'яна або мурована). * дзвіниці (дві) костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії * церква Різдва Богородиці (на Підзамчі) * [[костел Святого Хреста (Бучач)|Костел Святого Хреста]] (розібраний бл. 1765&nbsp;р. для спорудження церкви монастиря). * Бейт-мідраш * [[Велика синагога (Бучач)|Велика синагога]]. == Чим зайнятись == {{Mapframe|49.05|25.4}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * Ресторанм: ** «Водограй» (вул. Генерала Шухевича, 1), ** «Замок» (вул. Галицька, 70), «Стрипа» (вул. Генерала Шухевича, 1), ** «Гостинний двір» (вул. Галицька, 190)<ref>[http://109.te.ua/Бучацький_район/шукати_організацію_в_рубриках_та_описах/Ресторани Ресторани Бучача].</ref> === Дорого === == Де розважитись == [[Файл:Buchach-Shkilna-8-15088776.jpg|міні|праворуч|200пкс|Будинок культури]] [[Файл:Buchach ART-yard.JPG|міні|праворуч|200пкс|Вхід до АРТ-двору]] * «Арт-двір» (вул. Аґнона, 5; працює від травня до кінця вересня; керівник) * кінотеатр * 3 парки&nbsp;— центральний, міський (південно-західна околиця міста, біля житлового масиву «Південний» та не збереженого палацу Миколи Василя Потоцького), залишки парку кінця [[XVIII]]&nbsp;— початку [[XIX]] століть (біля монастиря Василіян) * 2 басейни&nbsp;— великий відкритий міський басейн (в центрі міста; влітку 2013 року був очищений, прибрано територію довкола нього, проведено пробне наповнення водою, 2014 року наповнений водою), критий 25&nbsp;м басейн (розташований на території селища цукровиків, не діє). == Де зупинитись == === Дешево === * «Бучач» (також ресторан, вул. Генерала Шухевича, 1В) * «Візит» (готель, вул. Галицька, 19А), колишній «готель Андермана» (не діє, вул. Галицька, 74)<ref>[http://109.te.ua/Бучацький_район/шукати_організацію_в_рубриках_та_описах/Готелі Готелі Бучача].</ref> === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == == Примітки == {{reflist}} {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} 5v6gtjv8jt9zfjylqu9eu6evus6376m 0 3924 37675 35957 2025-05-29T16:59:39Z Assyrian Human 6497 Оформлення і видалення деяких посиланнь. 37675 wikitext text/x-wiki {{geo|48.53|26.51}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Кірха, Дунаївці.jpg | caption= Лютеранська кірха (Вифлеєм) в Дунаївцях | city= Дунаївці | arm = Dunaivtsi modern COA.png | population = 15 914 (на 01.01.2020) | callingcode = +380-3858 }} '''Дунаївці''' знаходиться в Кам'янець-Подільському районі [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на річці Тернава. Населення&nbsp;— 15&nbsp;914 мешканців (2020 рік). Дунаєвецькій міській раді підпорядковується також село Мушкутинці, розташоване на південному сході від міста. Перша згадка про місто датується 1403 роком, у 1592 році король Сигізмунд III Ваза надав Дунаївцям магдебурзьке право, підтверджене 1605 року королем Сигізмундом III Вазою. На 1870-ті роки припав значний промисловий і торговельний розвиток Дунаївців. Від 1923 року Дунаївці — райцентр, від 1958 року — місто районного підпорядкування. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року місто Дунаївці внесено до списку історичних населених місць України. 2003 року місто відзначило свій 600-літній ювілей. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Місто розташоване за 15 км від залізничної станції Балин та за 22 км від залізничної станції Дунаївці на лінії Ярмолинці—Ларга, а також за 68 км від [[Хмельницький|Хмельницького]]. === {{Автомобілем}} === Через Дунаївці проходить автомобільний шлях Н03 національного значення '''[[Житомир]] — [[Чернівці]]'''. === {{Автобусом}} === В місті є автобусна станція та Дунаєвецький автопарк, який здійснює пасажирські та транспортні перевезення. Регулярно курсують рейсові приміські автобуси. Через місто курсують транзитні автобуси в [[Хмельницький]], [[Кам'янець-Подільський]], [[Чернівці]], [[Вінниця|Вінницю]], [[Київ]] тощо. == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Dunaivtsi Library.JPG|міні|300px|Міська бібліотека]] * Районний центр культури, дозвілля і мистецтва — головний культурний осередок Дунаєвеччини; * 2 бібліотеки, у тому числі Дунаєвецька центральна районна бібліотека, яка в червні 1998 року стала лауреатом республіканської премії імені Д. Яворницького; * кінотеатр «Мир» (районна кіновідеомережа); * будинок творчості школярів — там працює низка творчих колективів. Духовому оркестру та ляльковому театру «Капітошка» присвоєне звання «Зразковий художній колектив». == Чим зайнятись == === Музеї === У Дунаївцях функціонує три музеї: * Дунаєвецький районний історико-краєзнавчий музей (майже 2 тисячі експонатів). Розташований в історичній будівлі по вулиці Шевченка, 31. * Музей історії суконної фабрики, створений 1967 року, розповідає про історію становлення й продукцію Дунаєвецької суконної фабрики. * Музей історії освіти Дунаєвеччини — відкритий на початку жовтня 2009 року музей на громадських засадах розповідає переважно світлинами й документами зі стендів про розвиток освітянської галузі на Дунаєвеччині. === Парки === У Дунаївцях є 2 парки. Зокрема, на території Лікарняного парку розташована центральна районна лікарня, а наприкінці XIX — на початку XX століття це був маєток пана Завойка. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Кам'янець-Подільський]] * [[Хмельницький]] {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} s2k4kmei7f49ye9lu2w0h91gk8hkkki 0 3925 36827 36041 2025-03-25T19:05:37Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 36827 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Конотоп | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Середина-Буда''' — місто в [[Шосткинський район|Шосткинському районі]] [[Сумська область|Сумської області]], центр [[Середино-Будська міська громада|Середино-Будської міської громади]]. До 19 липня 2020 року&nbsp;— центр [[Середино-Будський район|Середино-Будського району]]. == Зрозуміти == Розташоване на кордоні з РФ, фактичне знищене ворогом та обстрілюється. У місті протікає р. Бобрик. Залізнична станція на лінії [[Конотоп]]—[[Брянськ]]. Відстань до [[Суми|облцентру]] становить 211 км (автошлях Р-44, який переходить у автошлях Т-1915). Населення — 6888 осіб (станом на 1 січня 2022 року). == Як дістатись == === {{Потягом}} === У місті є — залізнична станція на лінії [[Конотоп]]—[[Брянськ]], але сполучення з РФ з 24 лютого 2022 року припинене. До міста можна було дістатись зі станції Терещенська Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці, але рух поїздів через безпекові обставини припинено. У 2023 році колія до державного кордону розібрана і станція фактично є кінцевою. 12 грудня 2023 року назву залізничної станції «Зернове» (за назвою російського села Зьорново) змінили, відповідно до програми дерусифікації інфраструктури залізничного транспорту. Сусідня залізнична станція «Хутір-Михайлівський» (за 26 км — у м. [[Дружба (місто)|Дружба]]). Від неї щодня курсує 4 рейси: 7:30, 11:35, 15:20 та 21:46 та у зворотному боці. Час у дорозі 1:18. Ще є зупинний пункт «Івотка» (за 34 км), де курсує той самий потяг. === {{Автомобілем}} === До міста доходять автомобільні дороги Т-1908, Т-1915. === {{Автобусом}} === Автобусна станція у місті не працює. До місто можна дістатися автобусом із [[Шостка|Шостки]] — тричі на тиждень (о 10:30) — час у дорозі 2 години. == Транспорт == == Що відвідати == Місто розташоване біля джерел річок [[Уличка]] і [[Бобрик (притока Тари)|Бобрик]]. До міста прилягає селище [[Зарічне (Шосткинський район)|Зарічне]]. Найбільша пам'ятка природи Середина-Буди — лісопарк Мирщина з віковими реліктовими деревами дуба, клена, липи, — автентичними відрогами Середньо-Руської височини. Поряд із [[Семенівка|Семенівкою]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]] є найпівнічнішим містом України. == Чим зайнятись == В самому місті, попри обстріли, збереглося багато традиційних одноповерхових дерев'яних будиночків з тонким різбленням на вікнах, крилечками, що виходять на вулицю. Поруч з містом є давньольодовикова прохідна долина з цікавими болотними рослинами, крейдяний кар'єр із степовими рослинами у складі Деснянсько-Старогутського національного природного парку — найпівнічнішого парку в Україні. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Місто знаходиться на кордоні з рф і постійно обстрілюється ворогом. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Стара Гута]] — існувала екостежка до партизанської землянки, прогулятися парком Кочубеїв. * [[Шостка]] — районний центр. {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] dr5i5eaiw7dpy3zoaw3r43q8xex15gi 0 3927 36071 36042 2024-09-27T16:17:39Z Андрій Гриценко 2491 36071 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{citybar | image= | caption= | city=Ямпіль | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Я́мпіль''' — поселення в [[Україна|Україні]], центр [[Ямпільська селищна громада (Сумська область)|Ямпільської селищної громади]] Шосткинського району [[Сумська область|Сумської області]]. == Зрозуміти == Селище розташоване над річкою [[Івотка (річка)|Івоткою]] (притока [[Десна|Десни]]) і р. [[Студенка (притока Івотки)|Студенка]], за 173 км від [[Суми|обласного центру]] (автошлях Р-44). Населення — 4406 мешканців (2020) == Як дістатись == === {{Потягом}} === За 5 км від селища по автодорозі на Шостку розташована проміжна залізнична станція 5-го класу Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці [[Янпіль]]. Вона знаходиться на електрифікованій лінії Хутір-Михайлівський — Конотоп між станціями Макове (14 км) та Неплюєве (11 км). Розташована в селищі Привокзальне Шосткинського району Сумської області. На станції Янпіль зупиняються поїзди приміського сполучення до станції [[Терещенська]]. З цієї станції до Янполя (24,3 км) можна дістатися чотири рази на день в 7:30, 11:35, 15:20 та 21:46. Час у дорозі 40 хв, а у зворотньому боці 41 хв. 24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну було скасовано маршрут регіональних електропоїздів сполученням Зернове — Київ — Фастів. === {{Автомобілем}} === До селища доходять автомобільні дороги Р-65 та Т-19-15 (Т-19-12) із Глухова протяжністю 34 км та тривалістю 45 хв (в напрямку Сум, ямковий ремонт у 2023 році) та Т-19-12 (Т-19-08) із Шостки (районного центру; капітально відремонтована в 2020 році) протяжністю 27 км та тривалістю 35 хв. === {{Автобусом}} === Автобусна станція у місті не працює. До селища можна дістатися автобусом із [[Шостка|Шостки]] — щодня до 5 рейсів (в часовому проміжку від 7:22 до 14:35) і у зворотному боці — час у дорозі до 45 хв. Із Глухова також курсують автобуси по маршрути Суми — Ямпіль: як правило тричі на день (9:50, 13:15 та 17:05) і у зворотному боці в першій половині дня (з 5:20 до 10:50). == Транспорт == Маршрути громадського транспорту в селищі відсутні. == Що відвідати == [[Файл:Спасо Преображенский храм. Ямполь. Сумская область.jpg|right|200px|'''Спасо-Преображенський храм [[Глинська пустинь|Глинської пустині]]'''|безрамки]] * Спасо-Преображенський храм — відновлений у 2001 році * Ямпільський ботанічний сад — природоохоронна територія місцевого значення. * Прудищанський регіональний ландшафтний парк — регіональний ландшафтний парк, створений на території лісового масиву Прудищанського лісництва Свеського лісового господарства, який розташований вздовж річки [[Івотка (річка)|Івотка]]. Ділянка належить до території [[Ямпільський район (Сумська область)|Ямпільського району]] Сумської області, яка розташована біля села [[Прудище]] на відстані 5 кілометрів від селища міського типу Ямпіль. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Селище знаходиться приблизно за 25 км від кордону з рф і періодично обстрілюється ворогом КАБами. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Степне]] — невеличке сіверське село Степне на півночі Сумської області. Тут є споруда початку ХХ століття в стилі українського модерну, започаткованому Опанасом Сластіоном. У будинку розташовується сільський клуб, а колись тут була школа. * Дружба (Хутір-Михайлівський) — колишня вузлова залізнична станція Південно-Західної залізниці, кінцева на території України перед російським кордоном, де раніше працювало багато прикордонників та митників. * [[Воздвиженське]] — село по дорозі з Глухова, відоме тим, що тут наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. існувало православне братство, засноване Миколою Неплюєвим (1860–1908). * [[Шостка]] — районний центр. {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} lnv0weeis6g6f2hgbn55p18m1guaarp 0 3929 36828 36116 2025-03-25T19:05:46Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 36828 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{citybar | image= | caption= | city= Хутір-Михайлівський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Ху́тір-Михайлі́вський''' (до 1940-х — ''Михайлі́вський'', з 1940-х до 1962 — ''Хутір-Михайлі́вський'', з 1962 до 2024 — ''Дру́жба'') — місто в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Дружбівська міська громада|Хутір-Михайлівської міської громади]] [[Шосткинський район|Шосткинського району]] [[Сумська область|Сумської області]]. == Зрозуміти == Населення — 4,9 тис. осіб. До 2016 року Дружбівській міській раді було підпорядковане село [[Довжик (Шосткинський район)|Довжик]]. Південно-східна частина навколишніх територій заболочена. Це край лісів: з хвойних порід на пагорбах росте сосна, а в низинах — ялина, часто трапляються тут береза, дуб, вільха, осика. == Як дістатись == === {{Потягом}} === У місті розташована вузлова залізнична дільнична станція 1-го класу Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці на перетині магістралі Київ — Москва з частково розібраною магістраллю Орша — Донецьк (нині це дві локальні внутрішньодержавні лінії: закрита з 2014 року Хутір-Михайлівський — Чигинок та Хутір-Михайлівський — Есмань). До початку російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року, на станції діяв прикордонний пункт контролю «Хутір-Михайлівський», що контролював транспортні засоби, вантажі та осіб, які перетинали державний кордон України, а також митний пост «Хутір-Михайлівський» Глухівської митниці. До станції щодня курсують поїзди приміського сполучення до станції [[Терещенська]] (44,6 км). Вони приходять чотири рази на день о 8:48, 12:53, 16:38 та 23:04. Час у дорозі 1 год 18 хв. 24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну було скасовано маршрут регіональних електропоїздів сполученням Зернове — Київ — Фастів. === {{Автомобілем}} === Місто Дружба розташоване у північній частині [[Сумська область|Сумської області]], за 45 км від районного центру (Шостки) та за 191 км від обласного центру (Суми) автошляхом Р 44. у долині річки [[Журавель (річка)|Журавель]] й її приток. Через ліс тече тихоплинна річка [[Івотка (річка)|Івотка]]. Містом пролягає автошлях територіального значення Т 1915. === {{Автобусом}} === Автобусна станція у місті не працює. До міста можна дістатися автобусом із [[Шостка|Шостки]] — щодня 1 рейс (з 10:30) і у зворотному боці — час у дорозі до 1 год. 10 хв. == Транспорт == == Що відвідати == Собор Святого Миколая, зведений у 2010 році. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Місто знаходиться приблизно за 20 км від кордону з рф і періодично обстрілюється ворогом КАБами та ФПВ-дронами. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Ямпіль (Сумська область)|Ямпіль]] * [[Шостка]] — районний центр. {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] 3y9j9tgze2eeuvdpwl4m6ng79ezfltp 0 3930 36117 36115 2024-10-27T10:36:40Z Андрій Гриценко 2491 36117 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{citybar | image= | caption= | city=Свеса | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Све́са''' (Свіса)&nbsp;— [[селище]], адміністративний центр [[Свеська селищна громада|Свеської селищної громади]] [[Шосткинський район|Шосткинського району]] [[Сумська область|Сумської області]] [[Україна|України]], розташоване над річкою [[Свіса (річка)|Свісою]] (притока [[Івотка (річка)|Івотки]], басейн [[Дніпро|Дніпра]]). == Зрозуміти == [[Файл:Залізничний вокзал, Свеса.jpg|міні|ліворуч|Залізничний вокзал, станція Свеса]] Селище міського типу ''Свеса'' знаходиться на березі річки [[Свіса (річка)|Свіса]]. Висота над рівнем моря 159 м. На відстані 1 км розташовані села [[Орлівка (Шосткинський район)|Орлівка]] і [[Шевченкове (Свеська селищна громада, Шосткинський район)|Шевченкове]]. До селища примикає великий лісовий масив — урочище Криві Річки (береза, сосна). На південному сході знаходиться заказник місцевого значення Синя Криниця. Населення в 1970 і 2001 роках становила 7800 мешканців. У Свесі розташований насосний завод, який випускав складну хімічну апаратуру, єдине в Україні підприємство дубильних екстрактів. Від 1990-х років він не функціонує. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Через Свесу проходить залізниця гілки [[Хутір-Михайлівський (станція)|Хутір-Михайлівський]] — [[Есмань (станція)|Есмань]] (не діюча). У селищі є залізнична станція [[Свеса (станція)|Свеса]]. === {{Автомобілем}} === За 20 км від селища проходить автомагістраль Київ — Москва (М-02) (автошлях E101), а за 12 км — автодорога Середина-Буда — Береза - автошлях Т-1915. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == ;Синя криниця [[Файл:Синяя креница.jpg|left|міні|Синя криниця]] Знаходиться урочище на околиці селища. Синій-синій колір живлющої джерельної води і дав назву цій дивовижній криниці. Про неї багато легенд. Одна — про розбійника Кудояра, який нібито жив у тутешніх заростях. Відбирав він у багатіїв награбоване у простого люду майно і роздавав біднякам. Коли ж надто вже дошкулив багатіям, послали на нього озброєне військо. Ворогам вдалося виявити таємну стежину до його сховку. Побачив Кудояр, що не втекти йому, розповідає легенда, підняв над головою скарби, які ще не встиг роздати людям, і щосили жбурнув їх. Ото й вдарили на тому місці могутні сині джерела... Дехто й досі видивляється, чи то не коштовності виблискують на дні криниці... Ще й таку легенду розповідають люди про Синю криницю. Нібито в глибоку старовину в ніч на Івана Купала на плесі Синьої криниці сплив човен, у якому надзвичайна красуня співала пісню про щастя. Послухав її спів пастух, якого вода Синьої криниці зробила сильним і красивим, кинувся до берега і хотів підтягнути човна до себе, але чиясь невідома сила затягнула їх обох на дно. Кажуть: то колір золотого волосся красуні до цього часу віддзеркалюється у воді. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Ямпіль (Сумська область)|Ямпіль]] * [[Шостка]] — районний центр. {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} 8q1xo21yakrt5iqq5s06zgo63k6yiye 0 3934 36205 2024-11-09T08:26:19Z Анонім-редагувач 7247 Сторінка-кістяк 36205 wikitext text/x-wiki '''Коцюбинське''' Коцюбинське- це селище міського типу, яке майже у середині Києва. До 1941 року селище мало назву <nowiki>''Хутір Берковець''</nowiki>. ebpbv1mzvr6l6nb6pd8wcc60ncr6226 0 3936 36222 2024-11-11T18:06:22Z Assyrian Human 6497 Assyrian Human перейменував сторінку з [[Южноукраїнськ]] на [[Південноукраїнськ]]: 9 жовтня 2024 року Верховна Рада перейменувала місто на Південноукраїнськ. 36222 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Південноукраїнськ]] mtd5cpehas688kz48429h4w1omua908 0 3938 36825 36259 2025-03-25T19:04:53Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 36825 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{citybar | image= | caption= | city=Кролевець | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} {{pagebanner}} '''Кроле́ве́ць''' - місто районного підпорядкування в [[Україна|Україні]] на Сіверщині, у [[Сумська область|Сумській області]], колишній центр [[Кролевецький район|однойменного району]], теперішній центр [[Кролевецька міська громада|Кролевецької міської громади]], з 4 січня 2017 року. == Зрозуміти == Місто ''Кролевець'' знаходиться на лівому березі річки Реть в місці впадання в неї річки [[Свидня (річка)|Свидня]]. Через місто проходять автомобільні дороги М-02, E-101, Т-2503, Т-1907 та залізниця ([[Кролевець (станція)|станція Кролевець]]). До обласного центру м. [[Суми]] — 149 км. Населення — 23 313 осіб (на 1 січня 2016 року). Через північно-західну околицю протікає річка [[Рудка (притока Реті)|Рудка]]. == Як дістатись == === {{Потягом}} === У місті розташована залізнична [[Кролевець (станція)|станція Кролевець]]. === {{Автомобілем}} === Через місто проходять автошляхи М-02, E-101, Т-2503, Т-1907. === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Krolevec cerkov.jpg|ліворуч|225px|міні|[[Спасо-Преображенська церква (Кролевець)|Спасо-Преображенська церква]]]] * Спасо-Преображенська церква (споруджена 1782 року, дзвіниця відбудована 2000-го). * Кролевецька жіноча гімназія (1912—1914), нині&nbsp;— школа № 5. * [[Синагога (Кролевець)|Синагога]] (XIX ст.). [[Файл:Синагога Кролевець.jpg|міні|Кролевецька синагога]] ;«Яблуня-колонія» [[Файл:Яблуня-колонія у Кролевці.jpg|праворуч|200px|міні|Вигляд яблуні-колонії у серпні 2009 року]] У місті розташований унікальний об'єкт природно-заповідного фонду України — ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення: зовні — це яблуневий кущ, орієнтовний вік якого понад 200 років. Коли один з прирослих до землі стовбурів має відмерти, його гілки стрімко нахиляються до землі і теж приростають. У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура. Тепер на площі близько 1000 квадратних метрів лежать у різних напрямках п'ятнадцять прирослих до землі стовбурів — її нащадків. ;Садибний будинок Рудзинських [[Файл:Садибний будинок Рудзинських, у якому перебував Тарас Шевченко (м. Кролевець Сумської обл.).JPG|міні|Садибний будинок Рудзинських]] Одноповерховий дерев'яний садибний будинок міститься на південно-східній околиці міста поблизу старовинного шляху на Глухів. Будинок стоїть на рівному місці посеред великого саду з декоративними та фруктовими деревами. Від вулиці до парадного фасаду веде пряма алея, що закінчується круглою клумбою перед портиком. За будинком униз по схилу йде левада. Садиба у XIX ст. належала місцевим дворянам Рудзинським. Будинок збудував у 1820-х рр. (не пізніше 1830) кролевецький повітовий лікар, колезький радник Федір Павлович Рудзинський. Після його смерті 1831&nbsp;р. садиба й будинок перейшли у власність до сина, ротмістра Йосипа Федоровича Рудзинського. Будинок побудовано в архітектурних формах пізнього провінційного класицизму, з деякими впливами романтизму. Стіни будинку складені з дубових брусів, зовні й усередині потиньковані й побілені. Профілі карнизів, капітелі колон та інші елементи декору виконані в тинькувальному ліпленні. В інтер'єрі частково зберігся первісний декор: карнизи, гурти й ліплена розетка стелі. Тарас Шевченко намалював портрет Й. Рудзинського. Внизу портрета художник написав: «Т. Шевченко. 1845&nbsp;р.». У шевченкознавстві існує дві версії&nbsp;— перша: портрет написаний в Кролевці, інша що в Санкт-Петербурзі. ;Садибний будинок Огієвських [[Файл:Садибний будинок Огієвських.JPG|міні|Садибний будинок Огієвських]] По Києво-Московському трактові проїжджав Тарас Шевченко, коли останній раз повертався з України в Петербург. Відвідавши своїх друзів Лазаревських в с. Гирівка (нині Шевченко) Конотопського повіту і забравши братів Івана та Федора Лазаревських — поїхали далі в Кролевець, де мешкала рідна сестра Лазаревських Глафіра Матвіївна Огієвська. В їхньому будинку, розташованому на західній околиці міста, часто зупинялася рідня Глафіри Матвіївни. Тут 25 серпня 1859 р. Т. Г. Шевченко з Лазаревськими і зупинився на ніч. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Дошкільна освіта міста представлена дев'ятьма дитячими садками. Учні міста можуть навчатися у 7-ми загальноосвітніх освітніх закладах. У Кролевецькій ЗОШ № 5 навчались Микола Макаровець, Микола Лукаш, Борис Черняков. Позашкільні заклади освіти: Школа мистецтв, Будинок для дітей та юнацтва, Районна дитяча юнацько-спортивна школа, Районна станція юних техніків, Районна станція юних туристів, Районна станція юних натуралістів. Також у місті діють [[Кролевецьке вище професійне училище]] та кафедра фізичної культури [[Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка|Глухівського національного педагогічного університету]]. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Дубовицька криниця, розташовану поблизу автомагістралі Київ — Москва, неподалік с. [[Дубовичі]] Кролевецького району. Відновлена 2000 року з ініціативи районної державної адміністрації і районної ради за допомогою підприємств та організацій міста. * [[Конотоп]] - районний центр. {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] h2srv6q9upd9vfp80qau31jfo9vuqpe 0 3939 36289 36285 2024-12-09T21:39:11Z Bojraif 7267 36289 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} [[Файл:Torres del Palacio de la Asamblea y al fondo Torres V Centenario, Iconos de Melilla - 2004-12-03, 09-05.jpg|thumb|400px]] Меліля — це чарівне іспанське автономне місто, яке займає всього 14 квадратних кілометрів і має близько 85 000 мешканців. Воно розташоване за 130 кілометрів від іспанського узбережжя. Меліля знаходиться в самому серці регіону Риф, на сході межує з морем Альборан та з Марокко на суші. Місто вирізняється культурною сумішшю, а його мови, гастрономія, храми та архітектура є вірним відображенням цієї культурної різноманітності. Тут є синагоги, мечеті та церкви, а також неймовірна різноманітність модерністської архітектури. Для стимулювання розвитку та як захід підтримки туризму в Автономному місті Меліля, відповідне міністерство з питань туризму (зараз Міністерство економіки, торгівлі, технологічних інновацій, туризму та розвитку) розробило "Регламент постанови щодо надання знижок на туристичні пакети з напрямком до Мелілії". Туристичний пакет передбачає надання знижки 75% на квитки на літак або корабель в обидва кінці для однієї особи на чисту вартість квитка з певними обмеженнями, а також на проживання в Мелілії в туристичному житлі або в будинку мешканця міста. == Зрозуміти == [[Файл:Vista desde Melilla la Vieja.jpg|міні|300x300пкс|Вид зі Старої Мелільї]] Мелілья має багату та захоплюючу історію, яка сягає багатьох століть. Засноване фінікійцями у 8 столітті до нашої ери, місто було частиною Карфагенської імперії до завоювання римлянами, як і більша частина Північної Африки. Пізніше Мелілья стала частиною вестготської Іспанії. У 1497 році, під час правління католицьких монархів, місто було включено до Корони Кастилії. У 1773 році марокканський султан Мухаммед III спробував захопити території Північної Африки, які утримували християни, але Іспанії вдалося зберегти контроль над Мелільєю завдяки британському втручанню. Після Рифської війни та встановлення іспанського протекторату місто пережило значне економічне зростання. Мелілья стала економічною столицею східного регіону протекторату завдяки експлуатації копалень Ріф і розширенню промисловості, торгівлі та рибальства. Однією з найвидатніших рис Мелільї є її плюралістичне співіснування. Місто є домом для християн, мусульман, іудеїв та індуїстів, у всіх панує мир і взаємна повага. Приблизно 66% населення має європейське походження, а третина має берберське походження та сповідує іслам. Крім того, місто містить значну кількість плавучого населення, близько 30 000 марокканців щодня перетинають кордон для участі в торгівлі та економічній діяльності в регіоні. === Туристичні офіси === У всіх туристичних офісах у Мелільї доступна детальна інформація про те, що можна побачити в місті, а також безкоштовний вхід до музеїв і пам’яток, а також знижки в деяких магазинах, ресторанах і туристичних послугах. Туристичні офіси також можуть продавати окремі квитки на Храмовий шлях і допомагати з бронюванням готелів, ресторанів і концертів в останню хвилину. * {{listing|type=see|name=Бюро туристичної інформації «Аеропорт»|alt=Tourist information office «Airport»|url=http://www.melillaturismo.com|email=turismo@melilla.es|address=Ctra. de Yasinen, s/n|lat=35.279722|long=-2.956389|directions=|phone=+34 952-67-54-44|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Розташований на поверсі прильоту аеропорту.|lastedit=2024-11-28}} * {{See|name=Туристичне бюро «Plaza de las Culturas»|url=https://melillaturismo.com/|address=Plaza de las Culturas s/n|lat=35.293593261100156|long=-2.937322738536183|phone=+34 952 97 61 51|lastedit=2024-11-30|alt=Tourist Office "Plaza de las Culturas"}} Іспанія та Марокко знаходяться в різних часових поясах. Ви втратите одну годину влітку, коли Іспанія дотримується літнього часу. === Клімат === {{Climate|units=Metric|janhigh=17|febhigh=18|marhigh=19|aprhigh=21|mayhigh=23|junhigh=26|julhigh=29|aughigh=29|sephigh=27|octhigh=24|novhigh=21|dechigh=18|janlow=10|feblow=11|marlow=12|aprlow=13|maylow=16|junlow=19|jullow=22|auglow=22|seplow=21|octlow=17|novlow=14|declow=11|janprecip=39|febprecip=39|marprecip=35|aprprecip=29|mayprecip=20|junprecip=6|julprecip=2|augprecip=5|sepprecip=17|octprecip=36|novprecip=50|decprecip=37|description=Джерело: Aemet. Дивіться прогноз для Мелільї на п'ять днів тут}} Мелілья має середземноморський клімат, який характеризується м’якою, злегка дощовою зимою та спекотним вологим літом. Влітку серпень більш спокійний місяць, оскільки багато жителів їдуть у відпустку. Погода зазвичай спекотна та волога, денна температура коливається від 29°C до 30°C, а нічна температура — від 22°C до 23°C. Восени більш активними місяцями є вересень і жовтень. Погода все ще досить приємна, щоб у вересні можна було вирушати на пляж, і в цей сезон відбуваються важливі події. Проте в листопаді сонячного світла менше. Взимку середня температура коливається від 17°C до 18°C, при цьому погода зазвичай прохолодна та волога, типова для середземноморської зими. Незважаючи на це, у місті рідко бувають сильні холоди, що робить зимовий сезон відносно м’яким порівняно з іншими регіонами. == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|name=Аеропорт Мелільї|alt=(IATA: MLN)|description=знаходиться приблизно за 3 км від центру міста. Єдиною авіакомпанією, яка здійснює рейси в Мелілью, є Air Nostrum, з щоденними рейсами з Альмерії, Малаги, Гранади, Мадрида, трьома рейсами на тиждень до Севільї та двома до Барселони. Літом є сполучення з Пальмою-де-Мальорка, Гран-Канарією та Сантьяго-де-Компостела. Існують пропозиції для мешканців Мелільї, проте ціна квитка на літак надмірно висока порівняно з іншими міжнародними рейсами.|lat=35.279722|long=-2.956389|map=}} Аеропорт знаходиться приблизно за п'ятнадцять хвилин пішки від першої автобусної зупинки, однак таксі в місті надзвичайно дешеве — всього 10 євро до іншого кінця міста. {| class="wikitable" style="font-size: 85%" ! rowspan="1" |Міста ! rowspan="1" |Назва аеропорту ! style="width:170px;" |Авіакомпанії ! style="width:80px;" |Літак ! style="width:80px;" |Частоти |- ! colspan="6" |Іспанія |- |Альмерія |Аеропорт Альмерія |Air Nostrum | align="center" |ATR 72-600 | align="center" |Щодня |- |Барселона |Аеропорт Барселона-Ель-Прат |Air Nostrum | align="center" |ATR 72-600 | align="center" |Щодня |- |Гранада |Аеропорт Гранада-Хаен |Air Nostrum | align="center" |ATR 72-600 | align="center" |Щодня |- |Гран Канарія |Аеропорт Гран-Канарія |Air Nostrum (сезон: липень-серпень) | align="center" |ATR 72-600 | align="center" |Щодня |- |Мадрид |Аеропорт Мадрид-Барахас |Air Nostrum | align="center" |ATR 72-600 | align="center" |Щодня |- |Малага |Аеропорт Малаги |Air Nostrum | align="center" |ATR 72-600 | align="center" |Щодня |- |Пальма де Майорка |Аеропорт Пальма де Майорка |Air Nostrum (сезон: липень-серпень) | align="center" |ATR 72-600 | align="center" |Щодня |- |Сантьяго де Компостела |Аеропорт Сантьяго-де-Компостела |Air Nostrum (сезон: липень-серпень) |ATR 72-600 | align="center" |Щодня |- |Севілья |Аеропорт Севільї |Air Nostrum | align="center" |ATR 72-600 | align="center" |Щодня |- |} === Потягом === Марокканський залізничний оператор ONCF має три потяги щодня між Тауріртом і{{listing|type=go|name=Залізничний вокзал Beni-Nsar Port|alt=|url=|email=|address=|lat=|long=|directions=близько п'яти хвилин ходьби від кордону|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=З Таурірта є потяги до [[Фес]], [[Рабат]], [[Касабланка]] та [[Уджда]].}} === Автомобілем === З Марокко. Мелілья повністю оточена територією Марокко (і морем), і це, очевидно, дуже чутливий кордон. Багато хто намагається нелегально перетнути Іспанію, що призводить до жахливих наслідків. Легальний перетин (у будь-якому напрямку) також відкриває очі, але не представляє особливих труднощів, якщо ви не перевозите контрафактні товари чи гашиш. === Автобусом === === Кораблем === {{Go|name=Порт Мелільї|content=це морський порт на середземноморському узбережжі Іспанії з кількома причалами для кораблів, що пристосовані до різних розмірів, що приймає зростаючий потік круїзних суден. Морська станція Валенсії також має прилеглі причали, різноманітні послуги, такі як реєстрація пасажирів і багажу, обслуговування пасажирів з обмеженими можливостями, ресторани, кафе, магазини сувенірів, duty free, парковки на тривалий термін та туристичний інформаційний пункт Melilla Turismo. Є регулярні лінії з Малаги, Альмерії та Мотріля.|alt=Port of Melilla|lat=35.292003|long=-2.932228|url=http://www.puertodemelilla.es/|wikidata=Q5679845|phone=+34 952 67 36 00|email=dpo@puertomelilla.es}} * {{Go|name=Baleària|url=https://www.balearia.com/es|email=info@balearia.com|address=Maritime Station, Melilla|lat=35.292002|long=-2.932229|lastedit=2024-11-30|content=Він виконує щоденні рейси з Малаги, вартістю приблизно 49 євро, час у дорозі приблизно 7 годин. Послуга з Альмерії коштує 55 євро, час у дорозі – майже 6 годин. Він також пропонує щоденне обслуговування від Motril, вартістю 55 євро. Термінал пропонує закуски, стоянку таксі та безкоштовний доступ до Інтернету.|wikidata=Q804887}} * {{Go|name=Trasmediterránea|url=https://www.trasmediterranea.es/es|lat=35.292004|long=-2.932227|lastedit=2024-11-30|content=Він пропонує щоденні послуги з Малаги за ціною 64 євро з часом у дорозі майже 7 годин і з Альмерії вартістю близько 50 євро з 8-годинною поїздкою. У терміналі є ресторан, безкоштовний Wi-Fi і стоянка таксі.|wikidata=Q2562098}} {| class="wikitable" style="font-size: 85%" width="650" align="center" ! rowspan="1" |Місто ! rowspan="1" |Назва порту ! rowspan="1" |Транспортна компанія |- ! colspan="6" |Громадяни |- |Малага |Порт Малаги |[https://www.trasmediterranea.es/es Trasmediterránea]/ [https://www.balearia.com/es Baleària] |- |Альмерія |Порт Альмерія |[https://www.trasmediterranea.es/es Trasmediterránea]/ [https://www.balearia.com/es Baleària] |- |Мотріль |Порт Мотріль |[https://www.balearia.com/es Baleària] |- |} == Транспорт == === Пішки === {{mapframe|35.2920|-2.9378|height=420|width=420|zoom=14}} Туристичний центр Мелільї легко оглянути пішки. За винятком поїздок до периферійних районів, таких як пляжі чи торгові центри, немає необхідності користуватися таксі чи громадським транспортом. Крім того, майже всі тротуари мають пандуси на пішохідних переходах, що робить їх доступними для людей з обмеженими можливостями та з колясками. === На автомобілі === Паркуватися в центрі міста досить складно. Однак затори мінімальні, за винятком району в кінці Авеніда-Кастелар, у Ла-Авеніді та на дорогах, що ведуть до прикордонних переходів Бені-Ензар і Фрахана. Їздити містом не складно. === На орендованому автомобілі === У Мелільї є послуги прокату автомобілів. Кілька компаній пропонують оренду автомобілів, мікроавтобусів та інших транспортних засобів як для жителів, так і для туристів. Ці послуги дозволяють орендувати транспортний засіб на годину, день або тиждень і корисні для тих, хто потребує мобільності під час перебування в місті або для подорожі в найближчі місця. * {{Go|name=Оренда автомобіля Мелілья|lat=35.291595983555226|long=-2.932929345543053|phone=+34 639 19 66 60|lastedit=2024-12-05|alt=Rent a Car Melilla}} === На таксі === Місто має розгалужену мережу таксі, таксі можна впізнати за білим кольором і емблемою автономного міста Мелілья на дверях водія. У них також є «модулі» на даху із зеленим світлом, що вказує на те, доступні вони чи ні, разом із знаком «Libre». Ви можете зупинити таксі на вулиці або на одній із багатьох міських зупинок таксі. * {{Go|name=Таксі Грал.Марина|lat=35.29257924565781|long=-2.9408992841114614|phone=+34 952 68 36 21|lastedit=2024-12-05|alt=Taxi Gral.Marina}} * {{Go|name=Таксі Кандідо Лобера|lat=35.29369914912205|long=-2.940042998323485|phone=+34 952 68 36 23|lastedit=2024-12-05|alt=Taxi Cándido Lobera}} * {{Go|name=Таксі Кастілья|lat=35.27704128646276|long=-2.940946567477608|phone=+34 952 67 36 24|lastedit=2024-12-05|alt=Taxi Castilla}} Таксі мають розумні ціни та оснащені лічильниками. Мінімальна ціна вдень становить 4 євро, а вночі – до 6 євро. Оплата здійснюється готівкою, і дуже мало таксі приймають кредитні картки. Щоб уникнути проблем, радимо мати при собі готівку до 20 євро, оскільки водії таксі зобов’язані надати здачу лише на суму, що дорівнює або менше цієї суми. Якщо ви телефонуєте в компанію таксі, майте на увазі, що лічильник починає працювати, коли таксі отримує виклик, хоча вартість проїзду зазвичай прийнятна, оскільки компанії зазвичай відправляють найближче вільне таксі в район запиту. === За допомогою замовлення поїздки === В Іспанії послуги замовлення поїздки відомі як послуги "VTC" (автомобілі з водієм). Ці послуги дозволяють користувачам замовляти приватні транспортні засоби через мобільні додатки, такі як Uber або Cabify, для поїздок у межах міста або до найближчих місць. Транспортні засоби VTC працюють відповідно до правил, які забезпечують безпеку пасажирів і дотримання місцевих законів. * {{Go|name=Мелілья VTC|url=https://melillavtc.es/|email=reservas@melillavtc.es|phone=+34 662 59 16 73|lastedit=2024-12-05|alt=Melilla VTC}} === By bus === Місто має гарну автобусну мережу, якою керує {{Go|name=Cooperativa Omnibús Autobuses (COA)|lat=35.291718283969026|long=-2.9383540597546167|lastedit=2024-12-05|wikidata=Q131195113}}, яка з’єднує всі райони міста. Ціна одного квитка становить 0,90 євро, оплачується безпосередньо водієві під час посадки. Для тих, хто часто подорожує, економнішим варіантом є придбання поповнюваної картки Bonobús, яку можна придбати в кіосках і тютюнових кіосках. Ця картка дозволяє здійснити десять поїздок приблизно за 8,50 євро. {| class="wikitable" border="1" |+Лінії !лінія !Маршрут !Частота |- | style="text-align: center;" |<span style="font-size:95%; padding:1px;background-color:RoyalBlue;color:white;">Рядок 1</span> |Пласа де Іспанія - Реал |20 - 30 хв |- | style="text-align: center;" |<span style="font-size:95%; padding:1px;background-color:Crimson;color:white;">Рядок 2</span> |Торговий центр Mercado Central - Plaza de España - Frontera Beni Enzar |15 хв (з понеділка по суботу) - 20 хв (неділя та свята) |- | style="text-align: center;" |<span style="font-size:95%; padding:1px;background-color:Lime;color:white;">Рядок 3</span> |Генерал Марина - Альфонс XIII - Реал |20 - 30 хв |- | style="text-align: center;" |<span style="font-size:95%; padding:1px;background-color:DeepPink;color:white;">Рядок 5</span> |Торрес Кеведо - Кабрерізас |30 хв |- | style="text-align: center;" |<span style="font-size:95%; padding:1px;background-color:Aqua;color:white;">Рядок 6</span> |Торрес Кеведо - Рейна Регенте - Фронтера Марігуарі |40 хв |- | style="text-align: center;" |<span style="font-size:95%; padding:1px;background-color:Gold;color:white;">Рядок 7</span> |Центральний Меркадо - Фронтера-де-Фархана |20 хв (з понеділка по суботу) - 40 хв (неділя та свята) |- |} Ціни варіюються залежно від доступного курсу: {| class="wikitable" border="2" !Тип ставки !Ціна |- |Разовий/звичайний квиток |90 центів |- |- |Картка гаманця |75 центів |} === На велосипеді === Місто в основному рівнинне, тому їзда на велосипеді є популярним способом пересування. Мелілья має розгалужену мережу велосипедних доріжок. Водії зазвичай звикли взаємодіяти з велосипедистами в русі, хоча пішоходи час від часу виходять на велосипедні доріжки. Рух на велосипеді тротуарами без виділених велосипедних доріжок заборонено, хоча це не суворо дотримується. Вночі необхідно використовувати світло, а також носити світловідбивний жилет і шолом. === На електросамокаті === Велосипедні доріжки є звичайними для електромобілів. По всьому місту є численні пункти прокату електросамокатів, а також служби ремонту та запчастин. На відміну від велосипедів, місцеві правила вимагають використання шолома під час їзди на електросамокатах через високу швидкість, яку вони можуть розвивати. Також заборонено їздити в навушниках, як на велосипеді, так і на електросамокаті. === На туристичному поїзді === Місто також пропонує туристичний поїзд, наданий Радою з туризму, який доступний для місцевих громадських груп і культурних організацій у Мелільї. Вартість квитка субсидується в розмірі 1,50 євро. == Що відвідати == [[Файл:Frente_de_Trápana_desde_el_baluarte_de_la_Concepción.jpg|міні|Набережна Трапані]] Мелілья може похвалитися багатою історичною та мистецькою спадщиною, одним із найбільших і найкраще збережених історичних центрів Іспанії. Основні визначні пам’ятки включають Музей історії, археології та етнографії, печери Конвентіко та Енсенада-де-лос-Галапагос, кожна з яких представляє важливі культурні та історичні аспекти міста. [[Файл:Frente_de_La_Marina.jpg|міні|Марина]] {{see|name=Мелілья-ла-В'єха|alt=Melilla la Vieja|url=|email=|address=|lat=35.294|long=-2.934|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2024-11-28|content=Мелілья-ла-В’єха, відомий місцевим жителям як «Ель-Пуебло», є історичним центром міста, звідки виникло те, що пізніше стане сучасною Мелільєю. Він має вражаючі військові споруди, стіни, печери та будівлі унікальної краси та стриманості. Цей район варто відвідати протягом дня, звідки відкривається приголомшливий вид як на море, так і на прилеглу територію Марокко, всього за кілька кілометрів. Ось деякі з основних пам'яток, які варто відвідати:|wikidata=Q6812419}} [[Файл:Almacén_de_las_Peñuelas.jpg|міні|Музей Мелільї]] * {{See|name=Музей Мелільї|alt=Музей сефардської та берберської археології, історії та етнографії|url=https://museomelilla.es/|email=museo@melilla.es|address=Calle de la Maestranza, 2-4|lat=35.293543|long=-2.93394|phone=+34 952 97 65 72|hours=Працює з вівторка по неділю з 10:00 до 14:00 і з 17:00 до 21:00 протягом весни та влітку; з 10:00 до 14:00 та з 16:00 до 20:00 в осінньо-зимовий період.|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Цей музей демонструє військову історію міста, підкреслюючи його стратегічне значення протягом століть, особливо в періоди іспанської колоніальної експансії та оборони. Експонати включають різноманітні історичні артефакти, такі як зброя, уніформа, карти та документи, а також моделі та експозиції, що ілюструють військову архітектуру та укріплення Мелільї. Музей розташований в історичному форті, який сам по собі є частиною оборонної спадщини міста, що робить його важливим місцем як для любителів історії, так і для архітектури.|wikidata=Q47487000}} [[Файл:Baluarte_de_la_Concepción_Alta,_Melilla.jpg|міні|Бастіон Верхнього Зачаття]] * {{See|name=Військово-історичний музей|alt=Бастіон Верхнього Зачаття|url=https://ejercito.defensa.gob.es/unidades/Madrid/ihycm/Museos/melilla.html|email=museomelilla@et.mde.es|address=Calle de la Concepción, 3|lat=35.295038|long=-2.933924|phone=+34 952 68 55 87|fax=+34 952 68 55 87|hours=Працює з вівторка по неділю з 10:00 до 14:00 і з 17:00 до 21:00 протягом весни та влітку; з 10:00 до 14:00 та з 16:00 до 20:00 в осінньо-зимовий період.|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|wikidata=Q47486664}} [[Файл:Playa_de_Trápana,_Melilla.jpg|міні|Пляж Трапана]] * {{See|name=Печери Конвентіко та Музей сакрального мистецтва|url=https://melillamonumental.es/museos-espacios-y-colecciones/cuevas-del-conventico/|email=ciudadmonumental@melilla.es|address=Calle de la Iglesia 2-4|lat=35.294331|long=-2.93353|phone=+34 952 68 09 29|hours=Працює з вівторка по неділю з 10:00 до 14:00 і з 17:00 до 21:00 протягом весни та влітку; з 10:00 до 14:00 та з 16:00 до 20:00 в осінньо-зимовий період.|price=Free|lastedit=2024-11-29|content=Його будівництво датується 18 століттям. Торре-де-ла-Вела в основному використовувався під час небезпеки, слугуючи притулком для місцевого населення, релігійними образами та місцем для проведення меси. У вежі була навіть піч для випічки хліба. Таке багатофункціональне використання підкреслює значення вежі не лише як оборонної споруди, а й як місця спільного притулку та духовного значення під час конфлікту.|wikidata=Q32825652}} [[Файл:Museo_ibañez.jpg|міні|Будинок-музей годинника]] * {{See|name=Будинок-музей годинника|alt=Museo Casa del Reloj|url=https://www.arteinformado.com/guia/o/museo-ibanez-de-melilla-116571|address=Calle de la Concepción, 2|lat=35.29383|long=-2.934375|phone=+34 950 44 10 27|hours=Працює з вівторка по неділю з 10:00 до 14:00 і з 17:00 до 21:00 протягом весни та влітку; з 10:00 до 14:00 та з 16:00 до 20:00 в осінньо-зимовий період.|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Торре-де-ла-Вела, широко відома як Каса-дель-Релох (Будинок годинника), — старовинна сторожова вежа з прибудованими казармами, розташована в іспанському місті Мелілья. Спочатку він був побудований як оборонна споруда, щоб забезпечити кращий огляд на околиці. Сьогодні він залишається однією з найвідоміших пам’яток міста, звідки відкривається вражаючий вид на Мелілью та Середземне море. Примітною особливістю його дизайну є баштовий годинник, який став важливим символом міста. Торре-де-ла-Вела має велике історичне значення та продовжує приваблювати відвідувачів своєю сумішшю військової історії та архітектурної краси.|wikidata=Q30905760}} [[Файл:Iglesia_de_la_Purísima_Concepción,_Melilla.jpg|міні|Церква Непорочного Зачаття]] * {{See|name=Королівська і папська церква Непорочного Зачаття|alt=Iglesia de la Purísima Concepción|url=https://melillamonumental.es/museos-espacios-y-colecciones/iglesia-de-la-purisima-concepcion/|email=ciudadmonumental@melilla.es|address=Calle Miguel Acosta, 7|lat=35.294339|long=-2.933978|phone=+34 952 97 62 01|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Будівництво почалося в 1657 році і тривало двадцять п'ять років. Протягом 18-го століття були споруджені різні вівтарі та вівтарні образи, більшість з яких збереглися досі, за винятком одного в головному вівтарі, який потрібно було відремонтувати та датується 1931 роком.|wikidata=Q30905741}} [[Файл:Hospital_del_Rey,_Melilla_7.jpg|міні|Королівська лікарня]] * {{See|name=Королівська лікарня|alt=Hospital del Rey|url=https://melillamonumental.es/museos-espacios-y-colecciones/hospital-del-rey/|email=hospitaldelrey@melilla.es|address=Plaza de la Parada, 1|lat=35.294064|long=-2.932539|phone=+34 952 69 93 12|hours=Працює з вівторка по неділю з 10:00 до 14:00 і з 17:00 до 21:00 протягом весни та влітку; з 10:00 до 14:00 та з 16:00 до 20:00 в осінньо-зимовий період.|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Військовий музей Мелільї, збудований у 18 столітті в межах першої огородженої стіни, у районі, відомому як Ойо-де-ла-Карсель, поруч із Торреон-дель-Бонете (також відомою як Маяк), спочатку був спроектований інженерами Томасом де Варлузелем і Хуаном. де Діос Гонсалес у 1752 році. Будівництво почалося в 1758 році і тривало до 1775 року. Спочатку будівля служив військовим госпіталем і використовувався для цієї мети до 1929 року. Після багатьох років закриття його знову відкрили в 1997 році на відзначення 500-річчя іспанського суверенітету Мелільї. Сьогодні музей пропонує повне уявлення про військову історію міста та відіграє ключову роль у збереженні спадщини укріплень Мелільї.|wikidata=Q30907430}} * {{See|name=Печери Флорентіни|alt=Cuevas del Florentina|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-cuesta-de-la-florentina-i/|address=C. de la Florentina, 8|lat=35.292914|long=-2.932901|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Печери були розкопані у 18 столітті як місця для зберігання провіанту, а пізніше використовувалися для укриття населення у разі облоги, зокрема під час облоги Мелільї (1774-1775). Ці печери відігравали вирішальну роль у захисті міста під час конфліктів, забезпечуючи безпечний притулок для мешканців та їхніх запасів. Стратегічне використання цих підземних просторів підкреслює їх важливість як частини військової інфраструктури Мелільї під час іспанської колоніальної експансії та конфлікту.|wikidata=Q33523580}} [[Файл:Torreones_de_las_Cabras_y_la_Florentina.jpg|міні|Інтерпретаційний центр Старої Мелільї]] * {{See|name=Інтерпретаційний центр Старої Мелільї|alt=Torreón de ls Cabras|url=https://melillamonumental.es/museos-espacios-y-colecciones/centro-de-interpretacion-de-melilla-la-vieja/|email=ciudadmonumental@melilla.es|address=Calle Cuesta de la Florentina, s/n|lat=35.292746|long=-2.932904|phone=+34 952 68 60 89|hours=Працює з вівторка по неділю з 10:00 до 14:00 і з 17:00 до 21:00 протягом весни та влітку; з 10:00 до 14:00 та з 16:00 до 20:00 в осінньо-зимовий період.|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Центр пропонує відвідувачам глибше зрозуміти історію міста, зокрема розвиток його оборонних споруд протягом століть. Він демонструє стратегічне значення цих споруд, які були ключовими для оборони Мелільї, і надає інформативну та захоплюючу інформацію про військову та архітектурну спадщину міста. Торреон-де-лас-Кабрас, ключовий елемент оборонної системи міста, є ідеальним місцем для цієї освітньої ініціативи.|wikidata=Q130357045}} [[Файл:Puerta_santiago_melilla_vieja.jpg|міні|Пуерта де Сантьяго]] * {{See|name=Монументальний комплекс Пуерта-де-Сантьяго, площа Авансаділла, каплиця Сантьяго, єдина готична робота в Африці, тунель Санта-Ана та цистерни Пеньюелас|alt=Puerta de Santiago|url=https://melillamonumental.es/museos-espacios-y-colecciones/puerta-y-capilla-de-santiago/|address=Calle Jardines, 13|lat=35.293704|long=-2.934734|phone=+34 952 97 62 16|fax=+34 952 97 62 19|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Пуерта-де-Сантьяго — це равелін (оборонна споруда), побудований у 1549 році інженером Мігелем де Переа, з його вежами та мостом через рів, який спочатку мав S-подібну форму. У 1680 році інженер Тоскано Бріто зробив міст підйомним (левадізо), а в 1699 році план мосту було перетворено на пряму за вказівками інженера Октавіо Мені.|wikidata=Q30909906}} [[Файл:Plaza_de_Armas_y_baluarte_de_San_Pedro,_Melilla.jpg|міні|Пласа де Армас]] * {{See|name=Монументальний комплекс Plaza de Armas|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-plaza-de-armas/|address=Plaza de Armas, 3|lat=35.293998|long=-2.93538|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=До Пуерта-де-Сантьяго можна потрапити через міст через Фосо-дель-Орнабеке (рів Хорнабеке). Ця територія, історично відома як «Вілла-В’єха», була місцем, де оселилися перші жителі Мелільї після окупації міста в 1497 році. У стародавні часи це місце могло бути морською та комерційною зоною протягом 2-го століття до нашої ери до 1-го століття нашої ери. У цьому районі були виявлені археологічні залишки пунічного та римського періодів. У період середньовіччя це місце, ймовірно, служило місцевим ринком, тому пізніше воно було відоме як «Площа де ла Алафія» (в перекладі з арабської «Площа де Пас» або «Площа миру»). Цей період, що охоплює з 10-го по 14-е століття, дав численні силоси для зерна. Керамічні матеріали, знайдені в цих силосах, ілюструють різні історичні періоди регіону, включаючи епоху Омейядів, Альморавідів, Альмохадів і Насрідів. Ці знахідки підкреслюють стратегічне та комерційне значення цього району протягом всієї історії.|wikidata=Q33037031|alt=Monumental Complex Plaza de Armas}} [[Файл:Foso_del_Hornabeque.jpg|міні|Фоссо-дель-Орнабеке]] * {{See|name=Монументальний комплекс Фоссо-дель-Орнабеке|alt=Foso del Hornabeque|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-foso-del-hornabeque/|address=Plaza de las Cuatro Culturas|lat=35.294124|long=-2.935836|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Хорнабек був оборонним елементом, призначеним для зміцнення укріплень Мелільї шляхом створення більш складного та безпечного макета. Він відіграв ключову роль у зміцненні військової оборони міста, яка була важливою для захисту міста від зовнішніх загроз у той період. Будівництво рову та мосту ще більше зміцнило позиції Мелільї як укріпленої фортеці.|wikidata=Q33035183}} * === Архітектура і пам'ятники === * {{see|name=Модернізм|alt=Modernismo|url=|email=|address=|lat=|long=|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Архітектура по всьому місту, але особливо на вулиці Лопес Морено та вулиці Рей Хуан Карлос|lastedit=2024-11-29|wikidata=Q33010760}} [[Файл:Melul2.jpg|міні|Будинок Девіда Дж. Мелула]] * {{See|name=Будинок Девіда Дж. Мелула|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-la-casa-melul-historia-de-un-edificio-ii/|email=ciudadmonumental@melilla.es|address=Avenida Juan Carlos I Rey, 1|lat=35.292542|long=-2.938786|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Будинок Девіда Дж. Мелула вважається найкращим твором Енріке Ньєто в модерністському стилі, що представляє вершину квіткового модернізму в Мелільї. Таким чином, він вважається однією з найважливіших будівель міста. Будинок є яскравим прикладом модернізму в Мелільї, який характеризується складним, органічним дизайном і квітковими мотивами, типовими для стилю. Енріке Нієто, один із видатних архітекторів міста, наповнив будівлю елегантними декоративними елементами, які відображають унікальні архітектурні тенденції початку 20 століття. Будинок Девіда Дж. Мелула виділяється не лише своєю красою, але й як символ культурного та мистецького розквіту Мелільї в той період. Його історичне та мистецьке значення робить його ключовою пам’яткою архітектурної спадщини міста.|wikidata=Q32463797|alt=David J. Melul House}} [[Файл:Economato_Militar.jpg|міні|Військовий комісар]] * {{See|name=Військовий комісар|alt=Casa Tortosa|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-casa-tortosa/|address=Av. Juan Carlos I, Rey, 9|lat=35.293275|long=-2.939822|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Ця будівля, розташована в районі Героїв Іспанії, а саме під номером 9 на проспекті Хуана Карлоса I Рея, безсумнівно, є однією з найкрасивіших з тих, які спроектував Енріке Нієто. Будівля є яскравим прикладом майстерності архітектора в поєднанні елегантності з інноваційним модерністським дизайном. Його складні деталі, особливо в декоративних елементах, демонструють майстерність Ньєто у стилі, що робить його ключовою архітектурною пам’яткою Мелільї. Поєднання квіткових мотивів і динамічних ліній є свідченням архітектурної спадщини міста, а будівля є значним символом модерністського руху в регіоні.|wikidata=Q32430417}} [[Файл:Grandes_Almacenes_La_Reconquista,_Melilla_7.jpg|міні|Універмаг La Reconquista]] * {{See|name=Універмаг La Reconquista|alt=La Reconquista|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-edificio-de-la-reconquista/|address=Plaza Menéndez Pelayo, 4|lat=35.29418213602547|long=-2.9406860773888415|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Немає сумніву, що кожен, хто проходить через центр Мелільї, не може не звернути увагу на будівлю, розташовану на Plaza Menéndez Pelayo, завдяки красі її форм і багатому оздобленню. Ця будівля виділяється своєю архітектурною елегантністю та вишуканими деталями, що робить її однією з найбільш привабливих споруд міста. Складний дизайн з його декоративними елементами та гармонійними пропорціями відображає мистецькі тенденції періоду та додає візуального шарму міському ландшафту Мелільї. Його видатність на площі гарантує, що він залишається важливою пам’яткою як для місцевих жителів, так і для відвідувачів.|wikidata=Q30905713}} [[Файл:Teatro_Kursaal.jpg|міні|Театр Kursaal - Фернандо Аррабал]] * {{See|name=Театр Kursaal - Фернандо Аррабал|url=https://bacantix.com/entradas/?id=KursaalMelilla|email=teatrokursaal@melilla.es|address=Calle Cándido Lobera, 8|lat=35.29419680519624|long=-2.9393763687885976|lastedit=2024-11-29|content=Kursaal у Мелільї має загальну місткість 766 місць, розділених на три секції: patio de butacas (або лавки), plateas (або зони відпочинку) і anfiteatro (або амфітеатр). Окрім основної зали, у театрі також є репетиційна зала на 100 місць, яка створена як багатофункціональний простір для проведення культурних та соціальних заходів. Ця універсальність робить Kursaal центральним центром художнього та культурного життя міста, пропонуючи широкий спектр заходів, окрім вистав. Його дизайн і приміщення відображають його важливість як ключового місця для культурної сцени Мелільї.|wikidata=Q16638108|alt=Kursaal Theatre-Fernando Arrabal}} * {{See|name=Монументальне кіно Спорт|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-monumental-cine-sport-ii/|address=Calle Ejército Español s/n|lat=35.293294|long=-2.938397|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Monumental Cinema Sport був кінотеатром у стилі арт-деко, розташований у районі Енсанче Модерніста іспанського міста Мелілья. Це була найважливіша робота архітектора Лоренцо Рос-і-Коста та один із найкращих прикладів архітектури ар-деко в Іспанії. На піку свого розвитку кінотеатр також був одним із найбільших кінотеатрів країни. На жаль, у 1980-х роках будівлю було майже повністю знищено, що призвело до втрати значної частини архітектурної та культурної спадщини. Monumental Cinema Sport був не лише відомим розважальним закладом, але й емблемою модерністської архітектури Мелільї початку 20-го століття, демонструючи елегантність і стиль руху ар-деко.|wikidata=Q32454039|alt=Monumental Cinema Sport}} [[Файл:CASA_DE_LOS_CRISTALES.jpg|міні|Будинок кристалів]] * {{See|name=Будинок кристалів|alt=Casa de los Cristales|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-casa-de-los-cristales-el-gran-hotel-reina-victoria-ii/|address=Calle Gral. Prim, 18|lat=35.2937|long=-2.941823|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=— будівля в неоарабському стилі, розташована в іспанському місті Мелілья. Він розташований на вулиці Генерал Прім, у районі Ensanche Modernista. Будівля вирізняється своїм характерним архітектурним стилем, який поєднує вплив арабески з модерністськими тенденціями того часу. Будинок кристалів відомий використанням вишуканих скляних виробів і складних деталей, які є характерними рисами його дизайну. Це один із багатьох прикладів еклектичної архітектури Мелільї, який демонструє багату культурну та архітектурну спадщину міста, особливо в період експансії на початку 20-го століття. Будівля є важливою частиною унікального горизонту Мелільї та важливою пам’яткою в районі Ensanche Modernista.|wikidata=Q30905670}} [[Файл:PALACIO_ASAMBLEA_MELILLA.jpg|міні|Палац Асамблеї]] * {{See|name=Палац Асамблеї|alt=Palacio de la Asamblea|url=https://melillamonumental.es/en-el-lxx-aniversario-del-palacio-de-la-asamblea-cronica-de-una-inauguracion-1950-2020/|address=Plaza de España, s/n|lat=35.292278|long=-2.936917|phone=+34 952 97 62 61|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Палац Асамблеї є однією з найвизначніших будівель міста та одним із найважливіших творів ар-деко в Мелільї, як за дизайном, так і за монументальним масштабом своїх форм. Ця будівля є чудовим прикладом стилю ар-деко, який характеризується сміливими геометричними формами, чіткими лініями та використанням розкішних матеріалів. Його вражаюча архітектура робить його ключовим орієнтиром у Мелільї, що сприяє багатій архітектурній спадщині міста.|wikidata=Q30905700}} * {{See|name=Центральна мечеть Мелільї|alt=Mezquita Central de Melilla|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-mezquita-central/|address=Calle García Cabrelles, 26|lat=35.295867|long=-2.945003|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Будівля розташована поблизу центрального центру автономного міста Мелілья, лише за кілька метрів від площі Іспанії, у районі номер 2, у районі, відомому як Генерал Гомес Джордана.|wikidata=Q21501418}} [[Файл:Casa_de_Yamín_Benarroch2.jpg|міні|Або синагога Зоруа]] * {{see|name=Або синагога Зоруа|alt=Or Zoruah Synagogue|url=|email=|address=Calle López Moreno Melilla, 8|lat=35.294676|long=-2.940909|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2017-09-04|content=Архітектура в стилі арабески, спроектована Енріке Ньєто в 1924 році. Внизу — недоброякісна крамниця, але фасад добре зберігся. Відвідини можна організувати через кіоск туристичної інформації на площі Іспанії.|wikidata=Q32453963}} === Парки і сади === [[Файл:Parque_Hernández,_puerta_principal.jpg|міні|Парк Ернандес]] * {{See|name=Парк Ернандес|alt=Parque Hernández|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-parque-hernandez-i/|address=Av. de la Democracia, 8|lat=35.292016590671494|long=-2.940751492572229|hours=Весною та влітку працює з 08:30 до 22:00; з 08:30 до 21:00 в осінньо-зимовий період|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Hernandez Park розташований у самому центрі міста, в районі Ensanche Modernista, в оточенні приголомшливих будівель. Це найбільший парк Мелільї, який займає значну площу. Парк є зеленим оазисом серед міського ландшафту, пропонуючи простір для відпочинку та відпочинку. Його центральне розташування робить його популярним місцем як для місцевих жителів, так і для гостей, а навколишня архітектура посилює його чарівність, поєднуючи природну красу з модерністською архітектурною спадщиною міста.|wikidata=Q24021593}} [[Файл:Parque_Lobera.jpg|міні|Парк Лобера]] * {{See|name=Парк Лобера|alt=Parque Lobera|url=https://melillamonumental.es/conociendo-nuestro-patrimonio-parque-lobera/|address=Avenida Cándido Lobera, 14|lat=35.295404|long=-2.938149|hours=Весною та влітку працює з 08:30 до 22:00; з 08:30 до 21:00 в осінньо-зимовий період.|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Парк Лобера розташований в районі Атаке-Секо, поруч із залишками стін старих укріплень так званого "Куарто Речінто". Парк відомий своєю художньою інтеграцією природних схилів місцевості з багатим розмаїттям квітів і дерев, створюючи приголомшливий і гармонійний ландшафт. Дизайн парку максимально використовує рельєф місцевості, поєднуючи історичні елементи укріплень із пишною зеленню. Це поєднання підкреслює красу парку та надає йому неповторного шарму, що робить його одним із наймальовничіших відкритих місць у Мелільї. Ретельний відбір рослин і дерев додає парку привабливості, роблячи його популярним місцем для відвідувачів, де можна насолодитися як природою, так і історією.|wikidata=Q24021588}} [[Файл:Parque_Forestal_de_Melilla.jpg|міні|Лісопарк Хуан Карлос I Рей]] * {{See|name=Лісопарк Хуан Карлос I Рей|alt=Parque Forestal Juan Carlos I Rey|address=Calle Escultor Mustafa Arruf|lat=35.277682|long=-2.94708|hours=Весною та влітку працює з 08:30 до 22:00; з 08:30 до 21:00 в осінньо-зимовий період.|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Лісопарк Хуана Карлоса I Рея — лісопарк, розташований у південній частині іспанського міста Мелілья, уздовж Карретера-де-Альфонсо XIII і поруч із районом Генерал Реал. Цей парк пропонує природний відпочинок із пишною зеленню, пішохідними доріжками та зонами відпочинку, що робить його популярним місцем для активного відпочинку. Це важливий зелений простір у місті, що забезпечує мешканцям і гостям міста місце для відпочинку та насолоди природою. Дизайн парку включає як лісисті зони, так і відкриті простори, що робить його спокійним місцем відпочинку в міському ландшафті Мелільї.|wikidata=Q51932165}} [[Файл:Parque_Agustín_Jerez,_Melilla.jpg|міні|Парк Огюстен Херес]] * {{See|name=Парк Огюстен Херес|alt=Parque Agustín Jerez|address=Calle Bustamante s/n|lat=35.278105|long=-2.93799|hours=Весною та влітку працює з 08:30 до 22:00; з 08:30 до 21:00 в осінньо-зимовий період|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Парк Августіна Хереса — парк, розташований у районі Іподромо іспанського міста Мелілья. Цей парк слугує рекреаційним простором для жителів району, пропонуючи зелені газони, дерева та відкриті простори для відпочинку та дозвілля. Його розташування в районі Hipódromo робить його доступним і спокійним місцем, ідеальним для відпочинку на природі. Парк є важливою частиною міської мережі зелених насаджень, сприяючи міському ландшафту Мелільї та забезпечуючи спокійний відпочинок як для місцевих жителів, так і для гостей.|wikidata=Q53340172}} === Вулиці та площі === * {{See|name=Ла Авеніда|address=Avenida Juan Carlos I, Rey, 1|lat=35.294133|long=-2.940961|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Авеніда — це головна артерія Мелільї, розташована в районі Героес де Іспанія, раніше відомому як Рейна Вікторія, у районі 2 у північній частині міста. Проспект починається на Plaza del Comandante Benítez і закінчується на Plaza de España. Цей центральний проспект є ключовою магістраллю Мелільї, яка з’єднує важливі райони міста та служить життєво важливим маршрутом як для транспортних засобів, так і для пішоходів. Він оточений визначними будівлями та пропонує гамірну атмосферу, що робить його важливою частиною міського ландшафту та повсякденного життя міста.|wikidata=Q38018349|alt=La Avenida}} [[Файл:Melilla_-_Plaza_de_España_-_Centro.jpg|міні|Площа Іспанії]] * {{see|name=Площа Іспанії|alt=Plaza de España|url=|email=|address=|lat=35.292133|long=-2.937908|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=безкоштовно|content=Оточений монументальними будівлями, такими як будівля місцевих зборів, «Казино Мілітар» і Банк Іспанії.|lastedit=2024-11-29|wikidata=Q32438899}} * {{See|name=Площа Героїв Іспанії|address=Plaza Héroes de España|lat=35.293011|long=-2.939327|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Площа Героїв Іспанії — площа в іспанському автономному місті Мелілья, розташована в районі Енсанче Модерніста, у новому міському центрі району Рейна Вікторія. Ця площа є важливою пам’яткою Мелільї, оточена архітектурними перлинами періоду модернізму. Він служить центральним місцем збору в місті та відображає міський розвиток, який мав місце наприкінці 19-го та на початку 20-го століть. Площа є значним місцем не лише з точки зору свого розташування, але й через історичне та культурне значення, що робить її ключовою частиною міського пейзажу Мелільї.|wikidata=Q130438009|alt=Plaza Héroes de España}} * {{See|name=Пласа де лас Культурас|address=Plaza de las Culturas|lat=35.293484|long=-2.937107|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Пласа де лас Культурас– одне з найбільш символічних місць Мелільї. Розташований у районі Мелілья Ла В'єха, він служить даниною культурному розмаїттю міста. Площа відзначає багате поєднання культур, які протягом століть формували Мелілью, відображаючи унікальну історію міста як перехрестя різних цивілізацій. Це важливий простір як для місцевих жителів, так і для гостей, що пропонує місце для роздумів і оцінки мультикультурної спадщини, яка визначає місто. Дизайн і символічні особливості площі роблять її центральною точкою Мелільї, демонструючи гармонійне співіснування різних культурних впливів.|wikidata=Q130437869|alt=Plaza de las Culturas}} * {{See|name=Площа Сан-Лоренцо|address=Plaza de San Lorenzo|lat=35.287864|long=-2.939639|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Площа Сан-Лоренцо є найважливішим відкритим простором в іспанському автономному місті Мелілья. Він розташований недалеко від Плайя-де-Сан-Лоренцо (пляж Сан-Лоренцо). Ця багатофункціональна еспланада є ключовим місцем для різноманітних культурних, соціальних та розважальних заходів. Його близькість до пляжу робить його популярним місцем для активного відпочинку, а його просторе планування дозволяє проводити широкий спектр заходів, від концертів і фестивалів до місцевих свят.|wikidata=Q130442678|alt=Plaza de San Lorenzo}} === Пляжі === [[Файл:Ensenada_de_los_Galápagos,_Melilla_(3).jpg|міні|Енсенада-де-лос-Галапагос]] * {{See|name=Енсенада-де-лос-Галапагос|address=Calle de la Concepción, 8|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Цей пляж має довжину приблизно 200 м і середню ширину 30 метрів. Пляж відомий своєю мальовничою місцевістю та спокійною водою, що робить його популярним місцем як для місцевих жителів, так і для гостей. Його відносно невеликі розміри надають йому більш інтимну та спокійну атмосферу порівняно з іншими, більшими пляжами в цьому районі.|wikidata=Q128799471|alt=Ensenada de los Galápagos}} [[Файл:Playa_de_San_Lorenzo_(Melilla),_marinero_(15)_(9487218741).jpg|міні|Пляж Сан-Лоренцо]] * {{See|name=Пляж Сан-Лоренцо|alt=Playa de San Lorenzo|address=P.º Marítimo, Alcalde Rafael Ginel|lat=35.28699895823691|long=-2.937345349619521|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Вона тягнеться приблизно на 240 м в довжину і має середню ширину 100 м. Цей пляж є одним із найпопулярніших у Мелільї, відомий своїм широким піщаним берегом і спокійною водою, що робить його ідеальним місцем для купання, прийняття сонячних ванн і різноманітних водних видів спорту.|wikidata=Q28121322}} [[Файл:Playa_de_los_Carabos_(Melilla),_marinero_(12)_(9487230563).jpg|міні|Пляж Карабос]] * {{See|name=Пляж Карабос|alt=Playa de los Cárabos|address=Pº Marítimo Francisco Mir Berlanga s/n|lat=35.284|long=-2.9381|price=безкоштовно|lastedit=2024-11-29|content=Має довжину приблизно 300 м і середню ширину 100 м. Цей пляж відомий своєю природною красою та спокійною обстановкою, що робить його чудовим місцем для відпочинку та насолоди морем.|wikidata=Q28121189}} * {{Listing|type=see|name=Пляж Гіпіка|lat=35.274601198836365|long=-2.9313620168206636|wikidata=Q6079127|alt=Playa de la Hípica|content=Це один із найвідоміших пляжів у Мелільї, довжина якого становить приблизно 580 м, а середня ширина – 80 м. Цей пляж популярний серед жителів і туристів завдяки своїй спокійній обстановці та доступності. На додаток до свого розміру, пляж пропонує відповідне середовище для різноманітних заходів на свіжому повітрі, таких як плавання, водні види спорту та прогулянки. Його близькість до міста робить його ідеальним місцем для насолоди сонцем і морем.|price=Free|lastedit=2024-12-02}} == Чим зайнятись == === Події === * {{Listing|type=Do|name=Тиждень фільму в Мелільї|wikidata=Q128338869|alt=Semana de Cine de Melilla|lastedit=2024-11-29|content=Це щорічний захід, присвячений кіно з різноманітною програмою, яка включає круглі столи, презентації книг про кіно, концерти саундтреків, покази документальних фільмів та зустрічі з акторами та актрисами. Круглі столи пропонують фахівцям можливість поділитися досвідом та обговорити свою кар’єру. Спеціальний круглий стіл присвячений лауреатам премії, визнанню талантів режисерів та акторів. Подія завершується гала-урочистою церемонією нагородження, що робить її культурною зустріччю, яка сприяє обміну ідеями та спільній пристрасті до кіно.}} * {{Listing|type=do|name=Тиждень мореплавства в Мелільї|lat=35.28969660310555|long=-2.9347307113801717|wikidata=Q47766539|alt=Semana Náutica de Melilla|content=Це щорічний захід, присвячений водним видам спорту та морській культурі міста. Заходи включають "Вітрильний спорт для всіх", щоб навчити початківців плавати, екскурсії портом і морський тур на човні "Голондрина", звідки відкривається панорамний вид на узбережжя. На пристані проводяться живі виступи та фестивалі, а в клубі Real Club Marítimo дегустують тапас і пінчо. Тиждень завершується врученням кубків для переможців різноманітних змагань, поєднання спорту, культури та святкових заходів.|lastedit=2024-12-02}} [[Файл:I_Carrera_Africana_frente_al_Palacio_de_la_Asamblea_de_Melilla,_(133)_(8647523533).jpg|міні|Гонка африканського легіону]] * {{Listing|type=do|name=Гонка африканського легіону|lat=35.293472205515236|long=-2.9370599825099672|wikidata=Q130333817|alt=Carrera Africana de la Legión|content=Це складна щорічна спортивна подія, яка проводиться в Мелільї та включає кілька категорій: пішохідний забіг на 50 км, марш на 25 км, катання на гірських велосипедах (BTT) на 75 км, гонки на електровелосипедах на 75 км, а також міні-африканську гонку для дітей. Організований Іспанським легіоном, він приваблює спортсменів з усього світу та відомий своїми фізичними вимогами та святковою атмосферою, що його оточує. Цей захід вшановує традиції та зусилля учасників, став одним із найважливіших змагань Мелільї.|lastedit=2024-12-02}} [[Файл:Navidad_avda._J._C..jpg|міні|Різдвяні вогні]] * '''Різдво в Мелільї (Navidad en Melilla)''': святковий сезон, наповнений розвагами для будь-якого віку. Основні моменти включають увімкнення різдвяного світла, майстер-класи для дітей, традиційний різдвяний ярмарок із місцевими та кустарними виробами та живий вертеп. Місто святкує Парад Трьох Королів з чарівними ходами та подарунками, а Марафон різдвяних колядок наповнює вулиці святковою музикою. Перегони San Silvestre пропонують веселий і спортивний спосіб зустріти Новий рік. * {{Listing|type=do|name=Карнавал у Мелільї|lat=35.294189149337974|long=-2.939384511790056|alt=Carnaval de Melilla|content=Це яскраве та жваве свято, яке включає вступну промову, гумористичні вуличні вистави (chirigotas) і популярний конкурс костюмів у категоріях для дорослих і дітей. У місті проходить грандіозний парад з кораблями та костюмами, а діти насолоджуються майстер-класами з малювання обличчя та творчими заняттями. Фотозона передає святковий дух, перетворюючи місто на яскраву сцену для розваг і традицій.|lastedit=2024-12-02}} [[Файл:Melilla_en_Semana_Santa_(3).jpg|міні|Страсний тиждень]] * {{Listing|type=do|name=Страсний тиждень у Мелільї|lat=35.29434461528181|long=-2.9402578560739356|alt=Semana Santa de Melilla|content=Це одна з найважливіших релігійних і культурних подій міста, відома своїми процесіями, які зображують страсті, смерть і воскресіння Христа. Релігійні братства організовують паради зі священними образами під супровід оркестрів і барабанів, створюючи урочисту та емоційну атмосферу. Окрім процесій, проводяться релігійні служби, такі як Меса у Страсний четвер і Хресна дорога, що приваблює тисячі відвідувачів і відображає мультикультурний та різноманітний характер міста.|lastedit=2024-12-02}} * '''Дні джазу (Jornadas de Jazz)''' UNED (Національний університет дистанційної освіти) проводить щорічні Дні джазу в Мелільї, демонструючи національні та міжнародні джазові таланти. За ці роки ці події отримали національне визнання. * '''Конкурс авторів-виконавців (Certamen de Cantautores)''' Цей конкурс, що проводиться щорічно в грудні, набув національного значення. В останньому випуску Карлос Шауен був запрошеним артистом. === Фестивалі === [[Файл:Feria_de_Melilla_2008_(2).jpg|міні|Мелільський ярмарок]] * {{Listing|type=do|name=Мелільський ярмарок|lat=35.28768734985891|long=-2.9398129090305796|wikidata=Q42397693|alt=Feria de Melilla|content=Мелільський ярмарок — це щорічна подія, яка проводиться на честь покровительки міста Вірхен де ла Вікторія. Ярмарок поєднує традиції, релігію та веселощі, показуючи музику, їжу, напої, атракціони та ігри для будь-якого віку. Основні моменти включають процесію Богородиці, паради поплавців і костюмів, а також спортивні змагання. Місцева кухня займає центральне місце, на ятках пропонують традиційні закуски тапас та продукти. Жваві ночі ярмарку наповнені живою музикою та подіями в нічному житті, а на арені для кориди Мелілья відбувається бій биків, що приваблює як місцевих жителів, так і туристів.|lastedit=2024-12-02}} [[Файл:Carpa_gastronomíca_Mercado_Renacentista_de_Melilla,_2024.jpg|міні|Ринок Відродження]] * {{Listing|type=do|name=Ринок епохи Відродження Карлоса V|lat=35.29354060004474|long=-2.9331120635220644|wikidata=Q130371088|alt=Mercado Renacentista de Carlos V|content=Це унікальний щорічний захід, який переносить відвідувачів у Середньовіччя. Ринок розташований в історичному центрі міста, де представлені кіоски, де продаються ремісничі вироби, середньовічні продукти харчування та живі виступи, такі як театр, музика та середньовічні танці. Для дітей також організовують інтерактивні майстер-класи з традиційних ремесел, середньовічних ігор і занять із будівництва замків. Атмосферу підсилюють костюмовані персонажі та тематичні прикраси, що робить ринок культурним святом, яке приваблює місцевих жителів і туристів.|lastedit=2024-12-02}} === спорт === * {{Do|name=У. Д. Мелілья|lat=35.285|long=-2.949444|lastedit=2024-12-05|content=Уніон Депортіва Мелілья є найважливішою футбольною командою міста. Заснований у 1943 році, клуб мав видатну історію в різних дивізіонах іспанського футболу. UD Melilla провів кілька сезонів у Segunda Divisionion (другий рівень іспанського футболу) і змагається в Primera Federación, третьому рівні іспанської футбольної піраміди. Свої домашні матчі команда проводить на стадіоні «Естадіо Альварес Кларо», який вміщує приблизно 8000 глядачів. UD Melilla був традиційним клубом у місті, який мав значну кількість прихильників серед місцевих уболівальників, і протягом багатьох років мав можливість зіткнутися з відомими командами в Кубку Іспанії. Суперництво. Одним із головних суперників UD Melilla є CD El Ejido, оскільки обидві команди змагаються в подібних категоріях і мають дуже очікувані матчі. Незважаючи на географічну відстань між двома містами, за цими іграми уважно стежать вболівальники Мелільї.|alt=UD Melilla}} * {{Do|name=Клуб «Мелілья Балончесто».|lat=35.288708|long=-2.941028|lastedit=2024-12-05|content=Клуб Melilla Baloncesto є головною баскетбольною командою міста. Заснована в 1984 році, команда змагається в LEB Oro, другому рівні іспанського баскетболу, трохи нижче Ліги ACB. Melilla Baloncesto була конкурентоспроможною командою в цій лізі, зігравши кілька етапів підвищення до ACB протягом багатьох років. Свої домашні ігри команда проводить на стадіоні Pabellón Municipal de Deportes Javier Imbroda, який вміщує близько 5000 глядачів. Цей павільйон є серцем фанатів Мелільї, які пристрасно підтримують місцеву команду в кожній грі. Хоча клуб ще не домігся підвищення до ACB, він був постійним претендентом на LEB Oro, регулярно брав участь у плей-офф і демонструючи високий рівень гри. Крім того, Мелілья Балончесто успішно розвиває молодих гравців і забезпечує платформу для талантів, які згодом досягли успіху в інших змаганнях. Подібно до футболу, матчі проти інших команд LEB Oro, таких як Club Ourense Baloncesto або Cáceres Ciudad del Baloncesto, часто викликають значне хвилювання через суперництво та конкурентний характер обох клубів у лізі.|alt=Club Melilla Baloncesto}} [[Файл:Plaza_de_Toros_de_Melilla.jpg|міні|Арена для кориди Мелільї]] * {{Do|name=Пласа де Торос де Мелілья|lat=35.28918|long=-2.94233|lastedit=2024-12-05|content=Пласа-де-Торос-де-Мелілья, відома як «Мечеть кориди», є важливою визначною пам’яткою міста, урочисто відкритою в 1942 році. Вона славиться своєю унікальною архітектурою, яка поєднує в собі мусульманський стилі та стилі кориди. Під час Feria de Melilla, що проводиться у вересні, на площі проводяться бої биків за участю видатних тореадорів і биків вищого рівня, що робить його однією з найважливіших подій року. Крім боїв биків, на площі розташований музей кориди та організовуються різноманітні заходи, пов’язані з культурою кориди. Площа є культурним символом Мелільї, де зберігаються традиції кориди, незважаючи на суперечки навколо цього видовища.|alt=Plaza de Toros de Melilla}} == Що купувати == Шопінг у Мелільї пропонує унікальні враження від злиття культур і різноманітних впливів, які характеризують місто. Як ключовий анклав між Європою та Африкою, магазини та ринки Мелільї пропонують широкий вибір товарів, від типових іспанських речей до товарів з Північної Африки. Завдяки статусу вільного порту ювелірні вироби, парфуми та предмети розкоші часто доступніші, ніж на материковій частині Іспанії, без шкоди для якості. Місто пропонує багато варіантів для покупок, включаючи універмаги, торгові центри та комерційні вулиці з магазинами на рівні вулиці. === Традиційні ринки === Ринки в Мелільї є важливим місцем зустрічі для відвідувачів і жителів. Вони відображають суміш культур міста та пропонують широкий вибір свіжих і традиційних продуктів: {{Buy|name=Центральний ринок Мелільї|alt=Mercado Central de Melilla|address=К. Гарсія Кабрельєс, 16|lat=35.29523589997775|long=-2.9437571082788634|phone=+34 952 97 62 85|lastedit=2024-12-01|content=Головний ринок міста, популярне місце для покупки свіжих продуктів, таких як фрукти, овочі, риба, морепродукти, м’ясо та спеції. Це жваве місце, де відвідувачі можуть відчути яскравість і різноманітність Мелільї завдяки різноманіттю товарів, що пропонуються.}} === Ремесла та етнічні вироби === Мелілья може похвалитися магазинами та майстернями, де відвідувачі можуть знайти вироби ручної роботи, які відображають іспанські традиції та вплив культур Магрибу. Деякі з найпопулярніших предметів включають: * '''Ремесла з дерева та кераміки''': декоративні вироби, кухонне начиння та предмети повсякденного вжитку, виготовлені вручну, демонструючи традиційні техніки. * '''Тканини та килими''': традиційні північноафриканські тканини, такі як складні килими та гобелени, високо цінуються за їхню якість і дизайн. * '''Шкіряні вироби''': сумки, ремені та інші шкіряні аксесуари, які можна знайти в спеціалізованих магазинах і місцевих майстернях. === Спеції та вироби для гурманів === Кулінарна спадщина Мелільї відображається в різноманітності спецій і вишуканих продуктів, які можна придбати: «Спеції та ароматичні трави»: такі як кмин, коріандр, паприка та шафран, які є ключовими інгредієнтами місцевої кухні Мелільї. * {{Buy|name=Kif Kif|lat=35.290924679383686|long=-2.943005253265309|lastedit=2024-12-01|content=}} <nowiki>'''</nowiki>Фініки, мигдаль і горіхи<nowiki>'''</nowiki>: типові продукти з регіону, доступні на ринках і в спеціалізованих магазинах, що робить їх ідеальними сувенірами. * {{Buy|name=Ла Арділья "Фрукти та Спеції"|lat=35.28554766563874|long=-2.9421310585059723|lastedit=2024-12-05}} '''Оливкова олія і мед''': високоякісні продукти, які можна знайти в спеціалізованих магазинах і на місцевих ринках. === Одяг і мода === Мода в Мелільї поєднує вплив як Європи, так і Африки. Зазвичай можна знайти магазини одягу, які пропонують як традиційний одяг, так і сучасну моду. Різноманітність магазинів варіюється від бутиків із дизайном місцевих і міжнародних дизайнерів до великих мережевих магазинів, що продають європейський одяг. '''Традиційний одяг і одяг, натхненний Магрибом''': такі речі, як кафтани, туніки та інший традиційний одяг, який відображає культурну спадщину регіону. * {{Listing|type=buy|name=Bazar Canarias|lat=35.29360307302573|long=-2.938088556482994|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Peletería Pasarela|lat=35.29348817546023|long=-2.937903290385706|lastedit=2024-12-02}} '''Вулична мода та європейський одяг''': Магазини, що представляють іспанські та міжнародні бренди, пропонують доступну та сучасну моду. * {{Listing|type=buy|name=Zara|lat=35.294246018673256|long=-2.9409369556705913|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Primark|lat=35.27095866926908|long=-2.9385688058414607|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Decathlon|lat=35.27155076040367|long=-2.9380460477524006|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Primor|lat=35.2705649679216|long=-2.9385300306148414|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Lefties|lat=35.27075335789919|long=-2.93781900274373|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Cortefiel|lat=35.270801753470764|long=-2.9377185334189897|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Bershka|lat=35.27105192448|long=-2.9377761649706704|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Springfield|lat=35.27044713680037|long=-2.938221821017303|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Stradivarius|lat=35.27109928513773|long=-2.937401361331381|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Pull&Bear|lat=35.270844933750475|long=-2.9371064583866358|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Massimo Dutti|lat=35.29410864273937|long=-2.9407117653338624|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Sfera|lat=35.29344527649801|long=-2.9401083388812017|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Mango|lat=35.29338558846143|long=-2.9400259238610587|lastedit=2024-12-02}} * {{Listing|type=buy|name=Scalpers|lat=35.29346517249782|long=-2.9397496594161883|lastedit=2024-12-02}} === Електроніка та технології === Мелілья також пропонує різноманітні магазини електроніки та технологій у торгових центрах та універсальних магазинах, які продають мобільні телефони, комп'ютери та побутову техніку. Ці продукти часто мають конкурентоспроможні ціни завдяки близькості до африканського ринку та вільному обігу товарів. * {{Buy|name=MediaMarkt|lat=35.271753387325944|long=-2.93796925658175|lastedit=2024-12-05}} * {{Buy|name=Digital Life|lat=35.292548471862226|long=-2.9400188955490765|lastedit=2024-12-05}} * {{Buy|name=Expert Botello|lat=35.275562370049244|long=-2.9401665947146904|lastedit=2024-12-05}} === Торгові центри та великі магазини === Мелілья має кілька торгових центрів і великих торгових точок, які пропонують шопінг, подібний до великих іспанських міст: * {{Buy|name=CC Parque Melilla|address=Пасео де лас Роса, 19|lat=35.27094246759617|long=-2.938399690632908|phone=+34 951 45 21 81|hours=Пн-Сб 10:00-22:00|lastedit=2024-11-29|content=Торговий центр з магазинами модного одягу, супермаркетами, ресторанами та зонами для розваг.}} * {{Buy|name=Carrefour|address=К. Гр. Полаєв'єха, 30|lat=35.2846387654037|long=-2.942284869189691|phone=+34 952 05 57 13|hours=Пн-Сб 09:00-21:00|lastedit=2024-12-01|content=Має різні відділи, такі як продукти харчування, побутові товари, електроніка, одяг та інше. Відомий своїм просторим плануванням, різноманіттям товарів та конкурентоспроможними цінами.}} * {{Buy|name=Mercadona|address=К. де лос Велець, Маркес, 9|lat=35.28155219508771|long=-2.939792276787065|phone=+34 951 28 12 00|hours=Пн-Сб 09:00-21:00|lastedit=2024-12-01|content=Пропонує широкий асортимент продуктів харчування, побутових товарів, товарів особистої гігієни, свіжих продуктів та інших споживчих товарів.}} * {{Buy|name=Aldi|address=К. Гр. Полаєв'єха, 2|lat=35.285748690318655|long=-2.942326798665748|tollfree=+34 900 90 24 66|hours=Пн-Сб 09:00-21:00|lastedit=2024-12-01|content=Пропонує широкий вибір продуктів харчування, напоїв, побутових товарів, гігієнічних і мийних засобів, серед іншого, з акцентом на конкурентоспроможні ціни.}} * {{Buy|name=Lidl|address=Калле Маанан Бенайса Мімун|lat=35.290945048900326|long=-2.9557807772532|phone=+34 900 95 83 11|hours=Пн-Сб 09:00-21:00|lastedit=2024-12-01|content=Пропонує широкий асортимент продуктів харчування, напоїв, свіжих товарів, побутових товарів та гігієнічних засобів. Lidl відомий своєю ефективною моделлю продажу, що дозволяє пропонувати товари за конкурентоспроможними цінами, зокрема власними брендами.}} == Де == === Транскордонні покупки === Враховуючи близькість Мелільї до Марокко, на покупки в місті також впливає транскордонна торгівля. Багато відвідувачів і жителів користуються перевагами цього місця, щоб придбати типові марокканські продукти, такі як: * '''Ремесла та сувеніри''': такі предмети, як лампи, мило та екзотичні спеції. * '''Одяг і взуття''': традиційний і сучасний марокканський одяг і взуття. === Краса і косметика === У магазинах краси Мелільї представлені як європейські, так і магрибські бренди. Місто є популярним місцем шопінгу для тих, хто шукає високоякісні косметичні засоби за хорошими цінами. === Митні та імпортні обмеження === При подорожі повітрям або морем без декларування в місто можна провезти лише дві пляшки алкоголю та дві коробки тютюну на людину (вони також дешевші). Крім того, ви можете відвідати '''rastro''' (блошиний ринок), де ви можете знайти різноманітні предмети, від вживаних товарів до антикваріату, пропонуючи автентичний місцевий шопінг. Мелілья є «територією франко», що означає відсутність ПДВ чи інших податків. == поїсти == === Дешево === ==== Навколо площі Іспанії ==== {{eat|name=Кафе-Ресторан Ла Селекта|alt=|url=|email=|address=Пл. Героїв Іспанії, 1|lat=35.2926387|long=-2.9391013|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=}} {{eat|name=Ла Фламенкіта|alt=|url=|email=|address=К. Пабло Валлєска, #13|lat=35.2937544|long=-2.9386493|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=Бар тапасів.}} {{eat|name=Мар де Альборан|alt=|url=|email=|address=К. Гр. Прім, 24|lat=35.2936898|long=-2.9423380|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=}} ==== Плайя-де-лос-Карабос ==== {{eat|name=Бар Арагон|alt=|url=|email=|address=К. Маркес де МонтеМар, 32|lat=35.2825120|long=-2.9394342|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=}} {{eat|name=Кафе Піцерія Камелія|alt=|url=|email=|address=К. Кабо Антоніо Меса Каньон, 15|lat=35.2770976|long=-2.9367486|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=}} === Середні ціни === {{eat|name=Ла Муралья|alt=|url=|email=|address=Кта. де ла Флорентіна, 1|lat=35.2928018|long=-2.9331099|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=Іспанська кухня}} {{eat|name=Ла Пергола|alt=|url=|email=|address=Ав. Гр. Маціас|lat=35.2929709|long=-2.9347397|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=}} {{eat|name=Соул Біч Кафе|alt=|url=|email=|address=Пасео Франсіско Мір Берланга, Марітімо, 13|lat=35.2832591|long=-2.9380606|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=}} {{eat|name=Лос Велес|alt=|url=|email=|address=К. де лос Велес, Маркес, 23|lat=35.2820869|long=-2.9384713|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=}} {{eat|name=Ресторан Каса Хуаніто Ла Барка|alt=|url=|email=|address=К. Маркес де МонтеМар, 46|lat=35.2816416|long=-2.9391385|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=Морепродукти}} {{eat|name=Ресторан Мігель Бенітес|alt=|url=|email=|address=П.о. Марітімо Франсіско Мір Берланга, 25|lat=35.2793970|long=-2.9364362|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=На пляжі}} {{eat|name=Кафетерія Ель Галан|alt=|url=|email=|address=Калле Ремонта|lat=35.2857365|long=-2.9477450|directions=Прямо перед госпіталем Меліла Комаркал.|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=|content=''Тимчасово закрито з вересня 2022 року''. Андалузійський тост з помідорами та оливковою олією, а також традиційні бутерброди.}} === Дорого === {{eat|name=Ель Рінкон де Алісія|alt=|url=|email=|address=К. Бенльїуре, 1|lat=35.2908000|long=-2.9416507|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=2022-08-01|content=}} == Де розважитись == Місто наповнене кафе та барами, але найжвавіший район навколо Пуерто Норая, розташованого навпроти великого готелю Melilla Puerto. Ця жвава частина міста пропонує широкий вибір ресторанів, барів і нічних клубів, що робить його популярним місцем як для місцевих жителів, так і для гостей. З усіх барів відкривається вид на пристань для яхт, створюючи мальовничу обстановку, де можна насолодитися напоями, спостерігаючи за човнами та насолоджуючись жвавою атмосферою. Незалежно від того, чи шукаєте ви спокійне кафе чи нічний відпочинок, Puerto Noray пропонує ідеальне поєднання розваг і мальовничих краєвидів. '''Пуерто Норай''' {{Drink|name=Ель Сієло Нічний Клуб|lat=35.28890163557533|long=-2.935660175746881|lastedit=2024-12-01}} {{Drink|name=Ла Азотеа де ла Компаниа|lat=35.28914128620054|long=-2.935605347177138|lastedit=2024-12-01}} {{Drink|name=Ель Педаль де Оріо|lat=35.2894631193146|long=-2.9359728097983315|lastedit=2024-12-01}} {{Drink|name=Сала Манхеттен|lat=35.28930767626959|long=-2.9358896613220034|lastedit=2024-12-01}} {{Drink|name=Зе Хастлер|lat=35.28763707259518|long=-2.937793400338789|lastedit=2024-12-01}} '''Центр міста''' {{Drink|name=Паб Драй' Оч8|lat=35.29303807071151|long=-2.9401261456151895|lastedit=2024-12-01}} {{Drink|name=Епока|lat=35.29094848765394|long=-2.9415333501557432|lastedit=2024-12-01}} '''Реальний район''' {{Drink|name=Зіего Паб|lat=35.27381232947405|long=-2.944566613690692|lastedit=2024-12-01}} {{Drink|name=Паб Ла Куева|lat=35.28941422364431|long=-2.9474170940031486|lastedit=2024-12-01}} {{Drink|name=Паб Анджело|lat=35.28797707284426|long=-2.94113590771997|lastedit=2024-12-01}} {{Drink|name=Паб Дежа Ву|lat=35.27394498740884|long=-2.9446379180303697|lastedit=2024-12-01}} {{Drink|name=Паб Дуна|lat=35.275641013504114|long=-2.946237952415116|lastedit=2024-12-01}} {{Drink|name=МакКлаудс Ірландський Паб|lat=35.27660005062482|long=-2.941926545214518|lastedit=2024-12-01}} == Де зупинитись == Готелі Мелільї відображають унікальне поєднання сучасності та традицій, що характеризує місто. Завдяки своєму розташуванню як анклаву між Європою та Африкою, пропозиції готелів різноманітні, починаючи від розкішних і сучасних закладів до більш простих і чарівних номерів. === Дешево === Для мандрівників, які шукають більш доступний варіант, Мелілья пропонує малі готелі, хостели та пансіонати, які надають базові, але комфортні умови для проживання. Ці заклади ідеально підходять для коротких перебувань або для тих, хто надає перевагу більш простому досвіду без жертв на комфорті. Основні характеристики бюджетних готелів та хостелів у Мелільї включають: {{Sleep|name=Готель Націонал|url=https://hotelnacionalmelilla.com/|email=hotel_nacional@hotmail.com|address=Калле Хосе Антоніо Прімо де Рівера|lat=35.294135386091334|long=-2.942413456903437|phone=+34 952 684 540|checkin=14:00|checkout=12:00|price=€60|lastedit=2024-11-28|content=Цей 1-зірковий готель розташований у центрі міста. Готель пропонує базові, але комфортні номери, оснащені зручностями, такими як безкоштовний Wi-Fi, телевізор та власна ванна кімната.}} {{Sleep|name=Гостел Туамі|address=Калле Гр. Гарсія Маргалло, 13|lat=35.29550023788168|long=-2.9432176881243604|phone=+34 952 68 60 45|checkin=14:00|checkout=12:00|lastedit=2024-12-05|content=2-зірковий пансіон, розташований на вулиці Маргалло.}} {{Sleep|name=Ріоха Хостел|address=Калле Ескерсито Еспаньоль, 10|lat=35.293573142534115|long=-2.939047422471579|phone=+34 952 68 27 09|checkin=14:00|checkout=12:00|lastedit=2024-12-05}} {{Sleep|name=Пенсіон Ла Роса Бланка|address=Калле Гран Капітан, 7|lat=35.29538277155115|long=-2.9429730027145453|phone=+34 952 68 27 38|checkin=14:00|checkout=12:00|lastedit=2024-12-05}} {{Sleep|name=Резиденція Казаца|address=Калле Хосе Антоніо Прімо де Рівера, 6|lat=35.29404013469536|long=-2.9416660767018894|phone=+34 952 68 46 48|checkin=14:00|checkout=12:00|lastedit=2024-12-05}} === Середні ціни === Готелі середнього класу в Мелільї пропонують хороше співвідношення ціни та якості, що робить їх ідеальними для мандрівників, які шукають баланс між комфортом і ціною. Ці заклади зазвичай надають базові послуги та зручності, що підходять для тривалих перебувань або для туристів, які хочуть витрачати менше, але при цьому насолоджуватися приємним досвідом. Основні характеристики готелів середнього класу в Мелільї включають: {{Sleep|name=Парадор де Мелілья|url=https://paradores.es/es/parador-de-melilla|email=melilla@parador.es|address=Ав. Кандідо Лобера, с/н|lat=35.29629800901439|long=-2.93760495727447|phone=+34 952 68 49 40|checkin=14:00|checkout=12:00|price=€63|lastedit=2024-11-28|content=Цей 3-зірковий готель пропонує комфортне та доступне проживання. Розташований у спокійній місцевості, має приватний сад з тихою атмосферою та басейн. Номери обладнані зручностями, такими як Wi-Fi, кондиціонер і телевізор.}} {{Sleep|name=Готель Анфора|url=https://hotelanforamelilla.com/|email=hotelanforamelilla@gmail.com|address=Калле Пабло Вальєска, 12|lat=35.293713398620824|long=-2.938248181896473|phone=+34 952 68 33 40|checkin=14:00|checkout=12:00|price=€63|lastedit=2024-11-28|content=Цей 3-зірковий готель розташований в самому центрі міста, що забезпечує легкий доступ до основних визначних пам'яток, торгових районів та місцевих ресторанів. Готель має зручні та добре обладнані номери з такими зручностями, як безкоштовний Wi-Fi, кондиціонер і телевізор з плоским екраном.}} {{Sleep|name=Мелілья Центро Готель|url=https://hotelmelillacentro.com/|lat=35.292675592586555|long=-2.9411656687978494|phone=+34 951 19 53 76|checkin=14:00|checkout=12:00|price=€65|lastedit=2024-11-28|content=Цей 3-зірковий готель розташований у центрі міста. Готель пропонує комфортні номери з такими зручностями, як безкоштовний Wi-Fi, кондиціонер і телевізор.}} === Дорого === Мелілья може похвалитися кількома висококласними готелями, які пропонують комфорт, відмінний сервіс і першокласне проживання. Ці готелі ідеально підходять для мандрівників, які шукають розкіш і широкий спектр зручностей, таких як: {{sleep|name=Готель Мелілья Порто|alt=|url=https://www.melia.com/es/hoteles/espana/melilla/hotel-melilla-puerto-by-melia|email=hotel.melilla.puerto@melia.com|address=Еспланада де Сан-Лоренсо, с/н|lat=35.289061|long=-2.937785|directions=|phone=+34 952 69 55 25|tollfree=|fax=|checkin=14:00|checkout=12:00|price=€69|lastedit=2017-09-04|content=Цей 4-зірковий готель розташований поруч з мариною Норай, за 100 метрів від центру міста. Готель пропонує низку послуг і зручностей, включаючи ресторан "La Almoraima", який пропонує вибір місцевих та міжнародних страв, і кафе "El Galeón", затишне місце для відпочинку з напоями та закусками. Також є барбекю тераса, де гості можуть насолодитися смаженими м'ясами та свіжою рибою в розслабленій атмосфері з приємним видом.}} {{Sleep|name=Готель Русадір|address=Калле Пабло Вальєска, 5|lat=35.2936075744223|long=-2.9384331108905313|phone=+34 952 68 33 40|checkin=14:00|checkout=12:00|price=€80|lastedit=2024-11-28|content=Цей 4-зірковий готель знаходиться в самому серці історичного центру міста. Його центральне розташування дозволяє легко дістатися до історичних пам'яток, музеїв, магазинів і ресторанів міста.}} == Де навчатись == Навчання в Мелільї пропонує низку академічних і професійних можливостей. У місті є надійна освіта на всіх рівнях, від початкової та середньої освіти до навчання в університеті, через Університет Мелільї, який є частиною Університету Гранади. Крім того, існують центри професійної підготовки, які готують студентів до ринку праці в таких ключових секторах, як торгівля, туризм і охорона здоров’я. Мелілья, з її мультикультурним характером, також надає можливість вивчати мови, зокрема арабську, французьку, англійську та іспанську. Його близькість до Африки та його важливість у міжнародній торгівлі відкривають можливості для навчання у нових секторах, таких як туризм, логістика та зовнішня торгівля. Місто також надає практичний досвід навчання через освітні та культурні проекти, які збагачують особистісний і соціальний розвиток студентів. == Як заробити == Робота в Мелільї пропонує кілька переваг, які можуть бути привабливими для різних професійних профілів. Нижче наведено основні переваги роботи в цьому іспанському автономному місті: '''Податкові переваги''' <nowiki>''</nowiki>Спеціальний режим оподаткування<nowiki>''</nowiki>: Мелілья користується спеціальним режимом оподаткування, який передбачає зниження податків на доходи фізичних осіб і компаній порівняно з рештою Іспанії. Це може призвести до значної економії як для мешканців, так і для підприємств, які працюють у місті. '''Нижча вартість життя''' <nowiki>''</nowiki>Житло та послуги<nowiki>''</nowiki>: загалом вартість життя в Мелільї нижча, ніж у великих містах Іспанії. Ціни на житло, оренду та інші товари та послуги доступніші, що дозволяє економніше жити. '''Стратегічне розташування''' <nowiki>''</nowiki>Зв'язок із Північною Африкою та Іспанією<nowiki>''</nowiki>: Мелілья є важливим портом, який сприяє торгівлі та транспортуванню між Африкою та Піренейським півостровом. Це стратегічне розташування є вигідним для компаній, які займаються міжнародною торгівлею, логістикою та туризмом. «Мультикультурне середовище»: місто є сумішшю іспанської, мусульманської, єврейської та християнської культур, збагачуючи робоче та соціальне середовище та пропонуючи унікальний досвід з точки зору співжиття та міжкультурного навчання. '''Спокійне і менш метушливе середовище'''<nowiki>'''</nowiki> <nowiki>''</nowiki>Розслаблена атмосфера<nowiki>''</nowiki>: на відміну від великих іспанських міст, Мелілья менша і більш спокійна, що може бути привабливим для тих, хто шукає менш стресовий спосіб життя з кращим балансом між роботою та особистим життям час. «Менше заторів»: немає великих заторів або натовпу, що полегшує пересування та скорочує втрату часу на дорогу. '''Можливості в державному секторі'''<nowiki>'''</nowiki> <nowiki>''</nowiki>Можливості державного управління<nowiki>''</nowiki>: як автономне місто, Мелілья пропонує різноманітні можливості працевлаштування в місцевій державній адміністрації, що може бути привабливим для тих, хто шукає стабільну роботу та хороші умови праці. '''Професійний розвиток''' <nowiki>''</nowiki>Можливості налагодження зв'язків<nowiki>''</nowiki>: оскільки місто менше, професійні мережі більш інтимні, що полегшує налагодження зв'язків і встановлення тривалих професійних відносин. Це може бути корисно для підприємців і фрілансерів. «Можливості в секторах, що розвиваються»: такі сектори, як туризм, готельний бізнес, міжнародна торгівля та освіта, можуть запропонувати можливості професійного зростання через стратегічний характер міста. '''Сімейні переваги''' <nowiki>''</nowiki>Сімейне та безпечне середовище<nowiki>''</nowiki>: Мелілья має відносно низький рівень злочинності порівняно з іншими великими містами, що робить її привабливим місцем для сімей, де можна жити та працювати в більш безпечному середовищі. «Доступ до основних послуг»: місто оснащене лікарнями, освітніми центрами та іншою інфраструктурою, яка робить життя комфортнішим, особливо для тих, хто прагне якісного життя для своїх дітей. '''Приємний клімат''' <nowiki>''</nowiki>Середземноморський клімат<nowiki>''</nowiki>: Мелілья має теплий, сонячний клімат протягом більшої частини року, що робить місто привабливим місцем для життя та роботи. Цей клімат є додатковою привабливістю для тих, хто віддає перевагу помірним температурам і великій кількості сонячного світла. == Застереження == Рівень злочинності в Мелільї відносно низький порівняно з іншими іспанськими містами подібного розміру. Найпоширенішими злочинами є дрібні крадіжки та незначні грабежі, особливо в місцях з великим потоком людей, таких як ринки та туристичні зони. Насильницькі злочини, такі як напади або серйозні атаки, є рідкісними. Поліція та охоронні сили: Присутність Національної поліції, Місцевої поліції та Громадянської гвардії є значною в місті. Ці правоохоронні органи патрулюють як центр Мелільї, так і її околиці, допомагаючи підтримувати мир та порядок. Також є контроль на кордонах і спостереження, щоб забезпечити безпеку та дотримання законів. Прикордонна зона: Близькість Мелільї до Марокко означає, що безпека в прикордонних зонах та точках доступу до міста може бути суворішою, як з метою міграції, так і для управління контрабандою та торгівлею людьми і товарами. Спостереження на цих пунктах постійне, щоб запобігти таким проблемам, як нелегальна міграція та контрабанда. Мелілья — це безпечне місто для відвідування, хоча й не безумовно. Тут завжди багато людей, які насолоджуються пляжем тощо до пізньої ночі; однак не рекомендується подорожувати на самоті вночі, навіть в центрі міста. Вуличні крадіжки не є рідкісним явищем для людей, які гуляють наодинці вночі в Мелільї. Кишенькові крадіжки є досить поширеними, особливо в громадських туалетах, де звичайна тактика полягає в тому, що група великих чоловіків оточує жертву і фактично обшукує всі доступні кишені. Краще залишити цінні речі з іншими друзями перед тим, як йти до туалету, або, якщо це неможливо, непомітно сховати телефон чи гаманець у шкарпетках. == Як зберегти здоров'я == '''Система охорони здоров'я''': Медичні послуги в місті підкоряються тим самим нормативним актам та протоколам, що й у Спільноті Мадрида. Послуги включають первинну та спеціалізовану медичну допомогу, екстрену допомогу, госпіталізацію та термінову медичну допомогу. '''Центри первинної та спеціалізованої медичної допомоги''': У Мелільї є кілька медичних центрів, які пропонують загальні медичні консультації, педіатрію, гінекологію та акушерство, стоматологічні послуги, а також програми профілактики та підтримки здоров'я. Місто має головну лікарню, яка надає широкий спектр медичних та хірургічних послуг. {{Listing|type=vicinity|name=Hospital Comarcal de Melilla|lat=35.286002651276135|long=-2.947895754029193|wikidata=Q87762694|address=C. Remonta, 2|phone=+34 952 67 00 00|content=Це найбільший та найважливіший медичний заклад у місті, оснащений передовими технологіями для діагностики, хірургії та різноманітних медичних процедур. У лікарні є спеціалізовані відділення з кардіології, гінекології, травматології, загальної хірургії, внутрішніх хвороб та інших напрямків.|lastedit=2024-12-01}} {{Listing|type=vicinity|name=Centro de Salud Polavieja Zona Este|lat=35.28287319810299|long=-2.941206567525893|address=C. Gral. Polavieja, 39|phone=+34 951 32 04 00|content=Цей центр надає загальні медичні послуги та спеціалізовану допомогу в таких областях, як педіатрія, медсестринство та допомога пацієнтам з хронічними захворюваннями.|lastedit=2024-12-01}} '''Екстрена медична допомога та термінова медична допомога''': Екстрена допомога надається в Hospital Comarcal, а також через мобільні бригади швидкої допомоги, які доступні 24 години на добу. '''Доступ до медичних послуг для іноземців''': Іноземці, які проживають у Мелільї та зареєстровані в місті, можуть користуватися системою охорони здоров'я, якщо мають медичне страхування або Європейську картку медичного страхування, якщо вони з Європейського Союзу. Ті, хто не має доступу до державної медичної допомоги, можуть вибрати приватне медичне страхування або сплачувати за медичні послуги індивідуально. '''Приватне медичне обслуговування''': У Мелільї також є приватні клініки та лікарні, які пропонують додаткові медичні послуги та альтернативи для пацієнтів, які шукають більш персоналізовану допомогу або скорочення часу очікування. Приватні медичні послуги в Мелільї можуть включати медичні консультації, діагностичні обстеження, хірургічні операції та спеціалізоване лікування. == Зв'язок == '''Інтернет''': Підключення до Інтернету: Мелілья має хорошу інфраструктуру Інтернету, з різними провайдерами широкосмугових послуг, які пропонують варіанти, такі як ADSL, оптоволокно та 4G для домашнього та комерційного використання. Крім того, місто надає покриття Wi-Fi в деяких громадських місцях та туристичних зонах. Доступ для бізнесів та освітніх установ: Університети, навчальні центри та офіси також мають доступ до швидкісного Інтернету, що полегшує роботу та навчання онлайн. '''Телефон''': Покриття мобільного зв'язку: Основні оператори мобільного та стаціонарного зв'язку в Іспанії (Movistar, Orange, Vodafone тощо) мають покриття в Мелільї. Ви можете користуватися мобільними послугами з даними та дзвінками по всій Іспанії, а також мати міжнародний доступ до інших країн. Міжнародні дзвінки: Як автономне місто, дзвінки між Мелільєю та основною частиною Іспанії мають місцеві або національні тарифи, що робить комунікацію з рештою Іспанії більш доступною. '''Підтримка''': Мережа підтримки: Як автономне місто, Мелілья має мережу підтримки через соціальні служби, допомогу та ресурси, надані місцевою адміністрацією та громадськими організаціями. Програми допомоги та навчання: Місцеві органи влади та організації часто пропонують гранти для підприємців, програми навчання та підтримку для тих, хто хоче покращити свою економічну чи професійну ситуацію. '''ЗМІ''': Місцеві ЗМІ: Мелілья має кілька місцевих газет та медіа-ресурсів, які надають новини та оновлення про місто та регіон. Прикладом є "El Faro de Melilla", що висвітлює місцеві, політичні, економічні та культурні новини. Соціальні мережі та блоги: Мешканці та підприємства Мелільї також використовують соціальні мережі та блоги для обміну інформацією та підтримки зв'язку. Ці платформи дуже корисні для слідкування за подіями, послугами та місцевими новинами. '''Релігійні служби''': Релігійна різноманітність: Мелілья є мультикультурним містом з великою релігійною різноманітністю. Тут є місця поклоніння для католиків, мусульман, євреїв та інших релігійних громад. Католицькі церкви та центри: У місті є кілька церков, таких як собор Мелільї. Мечеті та мусульманські центри: Мусульманська громада має мечеті, де проводяться молитви та інші релігійні заходи. Синагоги та єврейські центри: Мелілья також має синагогу для єврейської громади, а також культурні та освітні центри, пов'язані з єврейськими традиціями. == Куди далі == {{footer|ispartof=Іспанія|type=Місто}} em5duxln6y53kokeoqsujaabvyw9xij 0 3940 36823 36297 2025-03-25T19:04:23Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 36823 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{citybar | image= | caption= | city=Буринь | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Бури́нь''' — місто районного підпорядкування в [[Україна|Україні]], у [[Сумська область|Сумській області]], центр колишнього району. == Зрозуміти == Місто розташоване на річці [[Чаша (річка)|Чаші]], за 86 км від обласного центру (автошлях Р-44). Населення — 9134 ос. (2013). == Як дістатись == === {{Потягом}} === [[Файл:Станція Путивль.jpg|міні|ліворуч|Залізнична станція Путивль]] Через місто проходить залізниця, на якій знаходиться станція [[Путивль (станція)|Путивль]] Південно-Західної залізниці. З моменту побудови вона мала назву Красне (за назвою близького села Красна Слобода). [[Файл:Buryń, a street.jpg|alt=Народні умільці прикрашають вулиці міста|міні|Вулицями міста]] === {{Автомобілем}} === До Бурині ведуть автомобільні дороги Т-1910 (пролягає територією Конотопського та Буринського районів через Конотоп — Буринь — Чумакове), Т-1914 (пролягає територією Роменського та Буринського районів через Хмелів — Чернечу Слободу — Буринь) та автошлях Т-1919 (пролягає територією Недригайлівського та Буринського районів через Буринь — Воскресенку — Суховерхівку — Терни). === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == ;Пам'ятки природи [[Файл:Віковий дуб м.Буринь.jpg|міні|праворуч|Віковий дуб у міському парку]] * «Віковий дуб в м. Буринь» — ботанічна пам'ятка природи * «Гайдукова криниця» — гідрологічна пам'ятка природи == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Конотоп]] — районний центр. {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] pjdpd43xu52nk7gceihd2ib00bqbz1r 0 3945 36826 36473 2025-03-25T19:05:04Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 36826 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{citybar | image= | caption= | city=Лебедин | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} {{pagebanner}} '''Лебеди́н''' — місто обласного підпорядкування в [[Україна|Україні]], у [[Сумська область|Сумській області]], до 2020 року — [[Лебединський район|районний центр]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на обох берегах річки [[Вільшанка (притока Псла)|Вільшанки]], за 52 км від [[Суми|обласного центру]], яка через 7&nbsp;км впадає в річку [[Псел]], вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село [[Олексенкове]], нижче за течією на відстані 5 км — село [[Барабашівка (Лебединський район)]]. На річці є кілька загат, на околиці міста є велике озеро [[Лебединське (озеро)|Лебединське]]. Місто з усіх боків оточене лісовими масивами. Домінуючою породою є сосна. Населення — близько 24 тисяч осіб (2023). == Як дістатись == === {{Потягом}} === Приміське сполучення по станції Лебединська здійснюється до станцій Суми та Ворожба. Щоденно курсує один поїзд — на Суми з 8:36, а на Ворожбу — о 18:26. Час у дорозі — понад 2 год. 20 хв. === {{Автомобілем}} === Через місто проходять автомобільні дороги Т-1906, Т-1909 і Т-1913. === {{Автобусом}} === З автостанції Лебедин регулярно курсують автобуси до м. Суми, а також приміські автобуси. == Транспорт == У 1970-х роках у місті діяло 6 автобусних маршрутів: №&nbsp;1, 3, 5, 7, 9, 12. Нині діє 9 автобусних маршрутів: № 3, 4, 5, 8, 10/1, 10/2, 12, 13, 22. У 2014 році проїзд коштував для школярів 1.50 грн і для дорослих 2.50 грн., а через чотири роки проїзд коштував для школярів 4.00 грн, а для дорослих 5.00 грн. У 2020 році проїзд подорожчав і коштував для школярів 5.00 грн, а для дорослих 6.00 грн. 2021 рік, шкільний білет коштує 6.50, а для дорослого — 7 грн. == Що відвідати == У місті функціонує [[Лебединський краєзнавчий музей|краєзнавчий музей]], міський художній музей, три бібліотеки, міський центр культури і дозвілля, дитяча школа мистецтв, спортивна школа, будинок дитячої та юнацької творчості, станція юних техніків та інші. У Лебедині стало традицією проведення фестивалю української пісні «З іменем славетного земляка», присвяченого 100-річчю від дня народження Б.&nbsp;Р.&nbsp;Гмирі. == Чим зайнятись == У місті можна переглянути: [[Файл:Lebedyn Pokrovs'ka Tserkva 07 Pokrovs'ka (R.Luksemburg) 44 (YDS 6077).JPG|міні|[[Покровська церква (Лебедин)|Покровська церква]]]] [[Файл:Lebedyn Budynok Mis'koyi Upravy 01 1 Inetnatsional'na pl. 10 (YDS 6088).JPG|міні|Будинок міської управи]] [[Файл:Lebedyn Market.jpg|міні|[[Торгові ряди (Лебедин)|Торгові ряди]]]] * [[Торгові ряди (Лебедин)|Торговельні ряди]] (1868) * [[Воскресенська церква (м.Лебедин, Сумська обл.)|Воскресенська церква]] (1769) — єдиний з п'яти дерев'яних храмів Лебедина, що зберігся дотепер. Чотири інші були знищені у 1930-ті роки в рамках кампанії по боротьбі з релігією. Воскресенська церква належить до слобідської школи народної дерев'яної архітектури України. * [[Покровська церква (Лебедин)|Покровська церква]] (1875) * [[Миколаївська церква (Лебедин)|Миколаївська церква]] (1914) * Будинок міської управи (1913–1915). * Кам'яний хрест на місці поховання 900 закатованих за наказом Петра І козаків-мазепинців (2013) * Меморіал Слави «Лебедина пісня» == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Суми]] — обласний та районний центр. {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] r1a5h9mit1cwcqafnuk5fdbdb4s90cx 8 3946 36487 2025-01-31T00:08:29Z Maintenance script 1560 Migrating server configuration to an on-wiki JSON file ([[phab:T374348]]) 36487 json application/json { "$version": "1.0.0", "BabelAutoCreate": true, "BabelCategoryNames": { "0": "", "1": "", "2": "", "3": "", "4": "", "5": "", "N": "" }, "BabelMainCategory": "", "BabelUseUserLanguage": false } 54hmctnlaawatl26wopa0v29fbhc0mb 14 3949 36530 36529 2025-02-23T12:11:56Z MarianaSenkiv 5081 36530 wikitext text/x-wiki {{RegionCat}} * [[Аль-Ула]] * [[Хегра]] * [[Джидда]] * [[Хайбар]] * [[Економічне місто Короля Абдалли]] * [[Мекка]] * [[Медина]] * [[Ет-Таїф]] * [[Янбу-ель-Бахр]] hd2dgymz35xy816t7mmt3qrwqap853u 4 3950 37367 37366 2025-05-13T14:27:07Z MarianaSenkiv 5081 37367 wikitext text/x-wiki '''Вікі любить Рамадан 2025''' — це щорічний глобальний конкурс, метою якого є документування та поширення різноманітних звичаїв і традицій, яких дотримуються протягом місяця Рамадан. В Україні конкурс організовує ГО "Вікімедіа Україна". Конкурс триватиме з '''25 лютого по 15 квітня 2025 року''' і буде зосереджений на покращенні тематики, пов'язаної із традиціями Рамадану та ісламської спадщини у вікіпроєктах, зокрема і у Вікімандрах. Тематика конкурсу «Вікі любить Рамадан 2025»: * '''Релігійні обряди''': статті про піст (саум), молитви (таравіх, тахаджуд), закят аль-фітр і святкування Ід аль-фітр. * '''Історія Рамадану''': історичне походження та розвиток Рамадану з часом. * '''Культурні аспекти''': як святкують Рамадан у різних країнах і спільнотах, включаючи культурні традиції, такі як іфтар і сухур. * '''Видатні діячі''': внесок ключових ісламських вчених, релігійних лідерів і видатних особистостей, пов'язаних з Рамаданом. * '''Рамадан і мистецтво''': поезія, музика та література, натхненні Рамаданом, і те, як Рамадан вплинув на культуру. * '''Їжа та традиції''': статті про традиційні страви Рамадану, рецепти іфтара та сухуру, а також кулінарні звичаї різних культур. Щоб узяти участь у конкурсі, створіть або поліпшіть якомога більше статей у Вікімандрах на тему ісламської спадщини та Рамадану. Можете скористатися пропонованими темами нижче або працювати над іншими статтями, якщо вони стосуються загальної тематики конкурсу. Важливо, щоб доданий до статей про регіони, країни та міста текст у Вікімандрах стосувався тематики ісламу та Рамадану. Найактивніші учасники та учасниці конкурсу отримають сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна». == Як узяти участь? == * Увійдіть у Вікімандри. * Створіть або доповніть статтю у Вікімандрах з урахуванням [[Вікімандри:Правила та поради|базових правил проєкту]]. Також можете переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=xivdc9vG8Ko вебінар про Вікімандри]. * Впишіть створену чи поліпшену статтю до списку нижче. Якщо маєте запитання до організаторів, пишіть за адресами '''wikimediaramadan@gmail.com''' (міжнародні організатори) і '''mariana.senkiv@wikimedia.org.ua''' (локальні організатори). == Статті для створення та покращення== У цьому списку представлені міста, де є відомі культурні та релігійні осередки ісламу, а також статті на загальні теми, пов'язані з ісламом і Рамаданом. Список не є вичерпним, тож його можна доповнювати. {{стовпці|4}} === '''[[Близький Схід]]''': === '''''[[Ізраїль]]''''' * [[Єрусалим]] '''''[[Ірак]]''''' * [[Кербела]] * [[Ен-Наджаф]] * [[Самарра]] '''''[[Іран]]''''' * [[Ісфаган]] * [[Мешхед]] * [[Кум]] * [[Шираз]] '''''[[Об'єднані Арабські Емірати]]''''' '''''[[Палестина]]''''' * [[Хеврон]] * [[Вифлеєм]] '''''[[Саудівська Аравія]]''''' * [[Хіджаз]] ** [[Аль-Ула]] ** [[Хегра]] ** [[Джидда]] ** [[Хайбар]] ** [[Економічне місто Короля Абдалли]] ** [[Мекка]] ** [[Медина]] ** [[Ет-Таїф]] ** [[Янбу-ель-Бахр]] ** [[Хадж]] '''''[[Сирія]]''''' * [[Алеппо]] * [[Дамаск]] '''''[[Туреччина]]''''' * [[Хаджібекташ]] * [[Шанлиурфа]] * [[Стамбул]] * [[Конья]] === '''[[Північна Африка]]''': === '''''[[Єгипет]]''''' * [[Каїр]] '''''[[Туніс]]''''' * [[Кайруан]] === '''[[Західна Африка]]''': === '''''[[Малі]]''''' * [[Тімбукту]] * [[Гао]] * [[Дженне]] '''''[[Нігерія]]''''' * [[Сокото]] === '''[[Східна Африка]]''': === '''''[[Танзанія]]''''' * [[Занзібар]] === '''[[Південна Азія]]''': === '''''[[Індія]]''''' * [[Агра]] * [[Делі]] * [[Гайдарабад]] '''''[[Пакистан]]''''' * [[Лахор]] === '''[[Центральна Азія]]''': === '''''[[Узбекистан]]''''' * [[Бухара]] * [[Самарканд]] '''''[[Казахстан]]''''' * [[Туркестан]] '''''[[Туркменістан]]''''' * [[Кенеургенч]] === '''[[Південно-Східна Азія]]''': === '''''[[Бруней]]''''' * [[Бандар-Сері-Бегаван]] '''''[[Індонезія]]''''' * [[Паданґ]] '''''[[Малайзія]]''''' * [[Джохор-Бару]] * [[Малакка]] * [[Пінанг]] '''''[[Таїланд]]''''' * [[Патані]] '''''[[Сінгапур]]''''' * [[Бугіс]] === '''[[Східна Азія]]''': === '''''[[Китай]]''''' * [[Пекін]] * [[Хух-Хото]] * [[Кашгар]] * [[Хотан]] * [[Ланьчжоу]] * [[Цюаньчжоу]] * [[Турфан]] * [[Сіань]] * [[Сінін]] === '''[[Європа]]''': === '''''[[Іспанія]]''''' * [[Кордова]] * [[Севілья]] * [[Гранада]] '''''[[Кіпр]]''''' * [[Ларнака]] '''''[[Північна Македонія]]''''' * [[Тетово]] '''''[[Угорщина]]''''' * [[Егер]] '''''[[Україна]]''''' * [[Алушта]] * [[Бахчисарай]] * [[Білогірськ]] * [[Дніпро]] * [[Донецьк]] * [[Євпаторія]] * [[Ізмаїл]] * [[Кам'янець-Подільський]] * [[Керч]] * [[Київ]] * [[Луганськ]] * [[Львів]] * [[Маріуполь]] * [[Одеса]] * [[Острог]] * [[Полтава]] * [[Саки]] * [[Севастополь]] * [[Сімферополь]] * [[Старий Крим]] * [[Судак]] * [[Суми]] * [[Харків]] * [[Феодосія]] * [[Шаргород]] * [[Ялта]] * [[Яни Капу]] === '''Загальні теми''' === * [[Подорожі під час Рамадану]] * [[Іслам]] * [[Близькосхідна кухня]] </div> == Створені та покращені статті == ===Створені статті=== # [[Мекка]] # [[Подорожі під час Рамадану]] # [[Близькосхідна кухня]] # [[Медіна]] # [[Занзібар]] # [[Паданґ]] # [[Хіджаз]] # [[Кербела]] # [[Джидда]] ===Покращені статті=== # [[Егер]] # [[Ізраїль]] # [[Нігерія]] # [[Об'єднані Арабські Емірати]] # [[Пакистан]] # [[Саудівська Аравія]] # [[Таїланд]] # [[Танзанія]] # [[Туреччина]] # [[Угорщина]] # [[Близький Схід]] # [[Ірак]] # [[Миколаїв]] # [[Вознесенськ]] # [[Одеса]] # [[Білгород-Дністровський]] # [[Херсон]] # [[Дніпро]] # [[Кривий Ріг]] # [[Запоріжжя]] # [[Кропивницький]] # [[Харків]] # [[Суми]] # [[Полтава]] # [[Миргород]] # [[Кременчук]] # [[Черкаси]] # [[Чернігів]] # [[Київ]] # [[Бориспіль]] # [[Біла Церква]] == Результати == З результатами конкурсу можна ознайомитись на цій [https://meta.wikimedia.org/wiki/Wiki_Loves_Ramadan_2025/Results#Ukrainian_Wikivoyage сторінці]. jad57ftf81noxhgxvffy0ukuabp5frg 0 3953 36824 36555 2025-03-25T19:04:43Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 36824 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{citybar | image= | caption= | city=Ворожба | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Ворожба́''' — місто районного підпорядкування в [[Сумський район|Сумському районі]] [[Сумська область|Сумської області]]. Розташоване на лівому березі річки [[Вир (притока Сейму)|Вир]], за 3 км на північний захід від міста [[Білопілля]]. Відстань до [[Суми|обласного центру]] становить близько 53 км і проходить автошляхом Р-44. == Зрозуміти == Місто Ворожба знаходиться на лівому березі річки Вир, вище за течією примикає місто [[Білопілля]], нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село [[Старі Вирки]]. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Місто - великий залізничний вузол, станція [[Ворожба (станція)|Ворожба]]. == Як дістатись == === {{Потягом}} === [[Файл:Вокзал залізничної станції, міста Ворожба.jpg|ліворуч|250px|міні|Залізничний вокзал (2010 року)]] Вузькоколійна залізниця до міста Ворожба (від Хутір-Михайлівський) прийшла у 1894 році, а в 1915 році її перебудували на широку колію [[Курсько-Київська залізниця|Курсько-Київської залізниці]]. Із вокзалу станції можна виїхати на два напрямки — Київ та Харків. === {{Автомобілем}} === Через місто проходить автомобільна дорога Т-1908. === {{Автобусом}} === Через місто проходять всі автобуси, що рухаються з [[Суми|обласного центру]] до міст Путивль, Глухів, Шостка та інших. == Транспорт == == Що відвідати == Будівля залізничного вокзалу, зведена у 1888 році. Вона має два фасади: східний і західний. В одному крилі вокзалу розміщується зал очікування, в іншому раніше - ресторан. У крайній правій частині східного фасаду розташовані технічний відділ та митний пост. В крайній лівій частині західного фасаду розташовані кабінети начальника станції, заступника начальника станції, чергового по вокзалу, бухгалтерія та зал проведення планових інструктажів. В центральній частині вокзалу розташовані квиткові каси. Покровська церква - мурована церква, зведена у 1769 по 1778 рік на місці дерев’яної попередниці 1676 року, яка згоріла у 1739 році. У 1878 році до неї прибудували два притвори. Неподалік – мурована дзвіниця, побудована священиком Мартиновським у 1918 році. Будівля волосного управління - одноповерхова будівля, побудована на початку ХХ століття. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == З вересня 2023 року місто зазнає постійних обстрілів з боку російської Федерації. 5 лютого 2024 року армія РФ завдала ударів з РСЗВ "Град" по місту — загинув 39-річний чоловік, поранення отримали його мати та ще один мешканець. 13 травня 2024 року через постійні обстріли російських військ з Ворожби почали евакуйовувати людей. 10 серпня 2024 року росіяни скинули керовану авіабомбу на житловий квартал міста. Пошкоджено близько 10-ти приватних будинків, а 17 серпня ще три вибухи, ймовірно КАБ. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Суми]] — районний центр. * [[Білопілля]] — колишній районний центр. {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] g6jwtciltj7spp643kozpo9v3bgbi4n 0 3954 36577 2025-03-03T12:29:30Z 62.221.56.104 додавання опису про місто 36577 wikitext text/x-wiki Утрехт — одне з найстаріших міст Нідерландів з багатою історією та архітектурою. === Цікаві факти про Утрехт: === * Заснований у '''47 році н.е.''' римлянами як фортеця. * У Середньовіччі був '''релігійним центром Нідерландів'''. * '''Вежа Дом (Domtoren)''' — найвища церковна вежа в країні (112 м). * Має '''унікальні канали з підземними складами''', які зараз використовуються як кафе та ресторани. * Є великим '''університетським містом''' із найстарішим університетом Нідерландів (1636 р.). h87fw1ki31hbkk85i7df90ls87vf4o2 0 3955 37851 37844 2025-06-18T09:52:36Z Assyrian Human 6497 /* Основні оператори */ 37851 wikitext text/x-wiki {{geo|zoom=12|21.4182858|39.8350112}} {{pagebanner|Mecca_banner_Kaaba_2.jpg}} {{citybar | city= Мекка | citylocal= Мекка аль-Мукаррама | arm = | image= Pilgrims cover Arafat's roads, plains and mountain - Flickr - Al Jazeera English.jpg | imagewidth = 280px | caption = Гора Арафат, головне місце хаджу | population = 2,385,509 (2022) | callingcode = +966-12 }} '''Мекка''' знаходиться в [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]]. Одне з найбільших міст Саудівської Аравії та найсвятіше місто ісламу. Тут проводиться хадж (один з п'яти стовпів ісламу), обов'язкове паломництво для всіх мусульман до святого міста, а саме до Мечеті Аль-Харам, та Кааби. З урахуванням хаджу, Мекка є найбільш відвідуваним містом країни. == Зрозуміти == === Мова === Офіційною мовою в Мецці є арабська. Місцеві жителі розмовляють хіджазьким варіантом арабської мови, проте в Мецці, завдяки її міжнародному релігійному значенню, також часто можна почути урду, індонезійську, турецьку, перську, англійську та інші мови мусульманських країн. У місцях, пов’язаних з хаджом та обслуговуванням паломників, багато працівників володіють англійською на базовому рівні. Знання хоча б кількох слів арабською буде приємно сприйняте місцевими. === Історія === Мекка є одним із найдавніших і найсвященніших міст світу. Вона розташована в сучасній Саудівській Аравії та відіграє ключову роль в історії ісламу. Її багата історія охоплює епохи від доісламських часів до сьогодення, роблячи її унікальним релігійним і культурним центром. Це не лише релігійний центр ісламу, але й одне з найдавніших міст світу. Її історія нерозривно пов'язана з Каабою — найсвятішою спорудою ісламу, яка є центральним об'єктом у Заповідній мечеті (Масджид аль-Харам). ==== До Мухаммеда ==== Згідно з ісламськими переказами, історія Мекки тісно пов'язана з пророком Ібрагімом (Авраамом) та його сином Ісмаїлом (Ішмаелем). Вважається, що Аллах наказав Ібрагіму залишити свою дружину Гаджар (Агар) та їхнього сина Ісмаїла у пустелі. Коли Гаджар шукала воду для дитини, їй було явлено джерело Замзам — одне з найсвященніших джерел в ісламі. Завдяки цьому джерелу в цьому регіоні почало формуватися поселення, яке згодом перетворилося на великий торговий та релігійний центр. За століття Мекка стала місцем зустрічі багатьох племен Аравійського півострова. За переказами, Каабу вперше збудував пророк Адам, а згодом її відновили Ібрагім та Ісмаїл. Проте, впродовж століть арабські племена почали використовувати її як місце поклоніння різним божествам. До приходу ісламу в Каабі знаходилося понад 360 ідолів, яким поклонялися місцеві племена. Розташування міста на перетині важливих торгових шляхів зробило його ключовим пунктом для караванів, які рухалися між Єменом, Сирією, Персією та Африкою. Торговці привозили товари з Індії, Китаю, Східної Африки та Середземномор'я. Основними товарами були прянощі, пахощі, золото, тканини, шкіряні вироби, а також раби. Від цього вигравало панівне плем'я Курайш, яке контролювало місто та підтримувало релігійні та економічні традиції. Мекканці активно брали участь у міжнародній торгівлі, організовуючи щорічні ярмарки, такі як Оказ, де обговорювалися торгові угоди та велась поетична й культурна діяльність. Завдяки цьому місто набуло не лише економічного, але й культурного впливу в регіоні. ==== Зміни ==== Пророк Мухаммед народився в Мецці близько 570 року в родині Курайш. У 610 році він отримав перше одкровення від Аллаха через архангела Джибріля (Гавриїла). Він почав проповідувати єдинобожжя, що викликало ворожість серед лідерів Курайш, які боялися втратити контроль над Каабою та своїми торговими прибутками. Через переслідування сам пророк Мухаммед і мусульмани змушені були емігрувати до Медини в 622 році — ця подія відома як Гіджра і є початком ісламського календаря. У Медіні Мухаммед створив першу мусульманську державу, і з часом сила мусульман почала зростати. У 628 році Мухаммед спробував досягти миру з плем'ям Курайш, ввівши паломництво, щоб показати, що традиційні ритуали могли бути прийняті в новій релігії — іслам. Згодом було введене перемир'я, дозволивши мусульманам перебувати у місті. Через 2 роки його порушили, тому Мухаммед повернувся до Мекки з 10 000 послідовниками й без кровопролиття захопив місто, зробивши деякі головні зміни, як, наприклад, наказ знищити всі ідоли в Каабі та проголосивши місто центром поклоніння єдиному Богові. ==== Інше ==== [[Файл:Makkah-1910.jpg|міні|Вид з висоти пташиного польоту на безлюдну Каабу у 1910 році. У цей час це була столиця вілаєту Хіджаз, Османської імперії.]] Після того як Мухаммед покинув своє місто, Мекка фактично покинула політичний напрямок, побувши столицею тільки першої Саудівської держави. Але коли пророк помер, то іслам почав швидко поширюватись, а з цим і більше паломників до міста, тому Мечеть аль-Харам почали збільшувати, щоб помістити якнайбільше послідовників. І це не міняється впродовж століть, не зважаючи на країни, що контролюють святе місто. Звісно, навіть з такими обставинами місто все одно живе, і жило, з багатьма подіями у місті впродовж її історії (наприклад, захват міста Карматами, або Захват мечеті). === Сьогодення === Поточна ситуація в місті Мекка характеризується одночасною консервацією його сакрального статусу та амбітною урбаністичною трансформацією. Місто активно розширює можливості для паломників завдяки масштабним інфраструктурним проєктам і одночасно відкриває нові сектора економіки для інвесторів. ==== Мегапроєкти та урбаністичний розвиток ==== Проєкт '''Masar Destination''' — один із флагманських урбаністичних проєктів Мекки, що фінансується Фондом державних інвестицій (PIF) і вартує близько $26,67 млрд. Він простягається на 3,65 км уздовж західного кордону міста та передбачає 24 000 готельних ключів, 13 000 житлових одиниць і численні об’єкти культури й розваг. Розвиток центральної частини міста включає багатоетапний проєкт '''Jabal Omar''' (четверта фаза наразі в роботі) та проєкт '''Thakher Makkah''' на $7 млрд для розширення готельної та житлової інфраструктури поблизу Масджид аль-Харам. Заплановано будівництво нового міста '''Makkah Gate''' уздовж автошляху Мекка–Джидда: понад 45 районів із житлом, послугами й роздрібною торгівлею в рамках державно-приватного партнерства. Королівське агентство з питань архітектури та спадщини оголосило ініціативу з укріплення урбаністичної структури Мекки та священних місць через відновлення історичних об’єктів і створення зелених зон. ==== Релігійний туризм та паломництво ==== Через відкриття щорічного доступу до Умри потік паломників став безперервним: нещодавно система реагування зафіксувала майже 500 000 відвідувачів за добу. У рамках Vision 2030 уряд поставив ціль приймати 30 млн паломників щорічно до 2030 року, що передбачає як розширення інфраструктури, так і цифровізацію послуг. Для запобігання нелегальному паломництву та хаосу впроваджено штраф у розмірі до 100 000 ріалів за спробу потрапити до Мекки без дозволу, а також посилено контроль за рухом у зоні Масджид аль-Харам. ==== Соціально-економічний розвиток ==== Відкриття нерухомості в Мецці для '''іноземного інвестування''' через ліцензовані компанії спрямоване на залучення капіталу для реалізації мега-проектів і диверсифікацію економіки. Створено приватно-державний фонд у $2,9 млрд для розвитку 2 600 об’єктів нерухомості, що включає як комерційні, так і житлові площі. Сектор готельного бізнесу активно зростає: кількість готельних ключів у центральних районах збільшується щороку в рамках проєктів Масар та Джабаль Омар. ==== Виклики та перспективи ==== Незважаючи на позитивні економічні тренди, '''комерціалізація Мекки''' викликає критику через перевантаженість і втрату духовної атмосфери — частина паломників нарікає на надмірущі торгові об’єкти та великі натовпи. Водночас влада впроваджує систему '''камер і датчиків''' для моніторингу та керування потоком вірян, що допомагає уникати тисняви й забезпечувати безпеку під час пікових періодів. У найближчі роки очікується подальше розширення транспортної й готельної інфраструктури, а також інтеграція цифрових сервісів (мобільні додатки для реєстрації, електронні квитки, навігація тощо) для підвищення комфорту паломників. === Географія === Мекка розташована в західній частині Саудівської Аравії (тобто у регіоні [[Хіджаз]]), приблизно за 80 км від узбережжя Червоного моря. Місто лежить серед скелястих пагорбів, в гірській долині, оточеній невисокими горами. Через свій рельєф і обмежений простір, сучасна Мекка має щільну забудову, а багато нових районів виросли на схилах та плато навколо старого міста. {{Climate|units=metric|description=Джерело: Вікіпедія.|janhigh=31|febhigh=32|marhigh=35|aprhigh=39|mayhigh=42|junhigh=44|julhigh=43|aughigh=43|sephigh=43|octhigh=40|novhigh=35|dechigh=32|janlow=19|feblow=19|marlow=21|aprlow=25|maylow=28|junlow=29|jullow=29|auglow=30|seplow=29|octlow=26|novlow=23|declow=20|janprecip=21|febprecip=3|marprecip=6|aprprecip=10|mayprecip=1|junprecip=0|julprecip=1|augprecip=5|sepprecip=5|octprecip=15|novprecip=23|decprecip=22}} ==== Клімат ==== Мекка має '''гарячий пустельний клімат''' за класифікацією Кеппена (тип '''BWh'''). Протягом усього року панує спекотна та посушлива погода, із надзвичайно високими температурами влітку та теплою зимою. Середньорічна температура становить '''близько 28,6 °C''', а річна кількість опадів — '''приблизно 130 мм'''. Літні температури регулярно перевищують '''40 °C''', особливо у червні–серпні, коли денна спека може бути небезпечною. У зимові місяці (грудень–лютий) погода значно м'якша, з денними температурами близько '''28 °C''' і нічними — '''17–20 °C'''. Опади вкрай нерегулярні та випадають переважно в холодну пору року (листопад–січень), часто у вигляді раптових короткочасних злив. Сніг у Мецці не трапляється зовсім. Хоча місто розташоване у гірській місцевості, воно не має природних водойм, тому рівень вологості зазвичай низький. Сонячних годин — понад '''11 на добу''' влітку, що робить місто одним із найсонячніших у світі. == Як дістатись == [[Файл:Makkah highway sign.jpg|міні|374x374пкс|На дорожних знаках, встановлених на шосе до Мекки часто можна побачити написи арабською, та дубльовані англійскою мовою, які перекладаються як "Тільки для мусульман", та "Тільки для не-мусульман". Цьому не треба дивуватися, це Саудівська Аравія, і у них так прийнято.]] Існує один важливий нюанс у потраплянні до Мекки: '''немусульманам заборонено находитися у святому місті''', тому випадковому зустрічному, і важливо, немусульманину тут точно не місце. Якщо читач цієї статті мусульман, а особливо не з цього міста, то він повинен розуміти, що бути просто мусульманином хто може піти у Мекку не означає що все так просто. Мусульманин повинен бути в ''іхрамі'', тобто бути вдітим у білому одязі та прийняття стану ритуальної частоти (єдиний виняток це містяни, які можуть йти у своєму, тільки треба поважати звичаї та очікування). Також наверненим мусульманам завжди раді, але до новонавернених можуть бути питання до релігійної належності. Якщо новий послідовник ісламу не виглядає як типовий люд, то на контрольно-пропусних пунктах до міста (зазвичай з Джидди або Таіфа) можуть перевірити документи. Якщо вони прямолінійно не показують що вони мусульмани (питання може бути до імені та національності), то співробітники можуть попросити прочитати ''шахаду'' або показати свідоцтво про навернення. Спроба потрапити в Мекку як немусульманин може призвести до штрафів, депортації або юридичних наслідків, залежно від наміру. Ще одне «але»: навіть якщо читач мусульманин, і він має право піти у Мекку на хадж, він повинен мати з собою спеціальну паломницьку візу, тому що країна до цього відноситься вкрай серйозно. Для цього треба сповідувати багатьом критеріям, відповідати багатьом вимогам, а якщо отримати візу все-таки вдасться, то візу ніяк не можна продовжити, і вона дійсна тільки у період хаджу. Усі іноземні паломники повинні покинути Саудівську Аравію після Хаджу і залишатися в країні не довше 10-го дня Мухаррама. === {{Літаком}} === Повітряний простір над Меккою '''закритий'''. Це пояснюється забороною літати літакам над священним містом, тому що на літаках хто? Немусульмани. Тому польоти літаків з ними могли б порушити цей принцип, але! Заборона літальних апаратів над містом також пояснюється безпековими міркуваннями й технічними факторами, і це також пояснює дане табу. У зв'язку з недозволом літати над «колискою ісламу», місто не має прямого авіасполучення, тому паломники зі всіх куточків ісламського світу літають до найближчих аеропортів. * {{go | name=Міжнародний аеропорт імені короля Абдель-Азіза | alt={{IATA|JED}} | url=https://www.kaia.sa | email=customer.care@jeddahairports.sa | wikidata=Q153592 | wikipedia=Джидда_(аеропорт) | address= | lat=21.679444 | long=39.156667 | directions=приблизно 80 км від Мекки, м. Джидда | phone=9200 11233 | tollfree= | fax= | hours=Відкритий 24/7 | price= | lastedit=2025-03-10 | content=Найбільші «повітряні ворота» до Мекки знаходяться у місті Джидда. Це найбільший аеропорт Саудівської Аравії за пасажиропотоком. Також він найважливіший у королівстві та один з найбільших у Близькому Сході. Має декілька терміналів, і один з них: спеціально для паломників хаджу/умри. Він один із найбільших у світі, та може одночасно приймати понад 80 000 паломників. Має власні готелі, мечеті, їдальні та зони відпочинку для комфортної атмосфери для паломників. Завдяки спеціальному терміналу та сучасній логістиці аеропорт Джидди є ключовим пунктом для мільйонів мусульман, які подорожують до Мекки щороку. Після посадки в аеропорт, до Мекки можна дістатися високошвидкісним потягом Haramein Express, який, до речі, зупиняється в аеропорті саме у Хадж-терміналі (докладніше про залізницю у підрозділі «Потягом»), автомобілем вихід на Шосе 40 через Шосе 5, або автобусом SAPTCO, залежить як буде зручніше. }} * {{go | name=Аеропорт Ет-Таїф | alt={{IATA|TIF}} | url= | email= | wikidata=Q2876136 | wikipedia= | address= | lat=21.4834 | long=40.5443 | directions=70 км від Мекки, 30 км на схід від м. Ет-Таїф | phone=+966 12 726 0012 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-10 | content=Це вже більш регіональний аеропорт (хоча і з міжнародними рейсами, але їх декілька), тому він, звісно, не зможе прийняти багато паломників як аеропорт Джидди. Але все одно він близький до Мекки, тому і тут можна зустріти паломників під час хаджу/умри. Також цей аеропорт вважається важливим для авіації королівства, оскільки саме тут вперше приземлився літак ібн Сауда, засновника цієї держави. }} Інші аеропорти хоч і можуть бути більшими та важливішими, але ці двоє є найближчими до священного міста. === {{Потягом}} === Мабуть, найшвидший шлях дібратися до Мекки — залізниця. Дібратися до Мекки можна '''високошвидкісною залізницею Харамейн''' (або як ще його називають: Haramain Express). Haramain Express — це сучасна високошвидкісна залізниця, що з'єднує два головні священні міста Ісламу — Мекку та Медину. Відкритий у 2018 році, цей потяг є одним із найшвидших у світі та відіграє ключову роль у перевезенні паломників під час Хаджу та Умри. Весь шлях триває ~2 години, з Мекки до Медини. Залізниця має 5 станцій, з яких один із кінцевих — залізнична станція у Мецці. {{go | name=Залізнична станція Мекки | alt= | url=https://sar.hhr.sa/-/makkah | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.417423 | long=39.7887006 | directions=приблизно за 2 кілометри від Мечеті аль-Харам | phone= | tollfree= | fax= | hours=06:30 - 00:30 | price= | lastedit=2025-03-11 | content=Залізнична станція Мекка стратегічно розташована в безпосередній близькості до святих місць Мекки, будучи ключовим вузлом у залізничній інфраструктурі Саудівської Аравії. Станцію спроєктовано для обслуговування великої кількості пасажирів, полегшуючи рух у пікові сезони паломництва. Помітні особливості включають в себе великий зал очікування, здатний вмістити тисячі мандрівників, а також прямі зв'язки з місцевими транспортними службами, включаючи таксі та автобуси. А взагалі, це великий вокзал з сучасною архітектурою, магазинами, ресторанами та зручностями для прочан. }} === {{Автомобілем}} === Дістатися до Мекки можна звісно і на автомобілі. Через святе місто ведуть дві великих і важливих автомагістралей: # '''Шосе 40 — «Королівська магістраль».''' | ''(Даммам → Ер-Ріяд → Бішах → Таїф → '''Мекка''' → Джидда)'' | Це одна з найважливіших автомагістралей держави, з'єднує захід і схід, та найважливіші міста однією дорогою. Це головна транзитна дорога для тих, хто їде з центральної та східної частини Саудівської Аравії. Вона проходить через пустельні регіони, тому варто планувати зупинки для дозаправлення, особливо довгий відрізок через пустелю між Даммамом і Ер-Ріядом — варто перевіряти паливо та воду перед поїздкою. Також магістраль має сучасну інфраструктуру: зони відпочинку, заправки, ресторани. Обмеження швидкості: '''140 км/год''' на деяких ділянках, але варто стежити за радарами. Через сезонні пилові бурі інколи можливе зниження видимості. # '''Шосе 15 — «Паломницьке шосе».''' | ''([[Йорданія]] → Табук → [[Медина#Автомобілем|Медина]] → Джидда → '''Мекка''' → Абха → Джизан)'' | Одна з головних магістралей Саудівської Аравії, що проходить через центральні, північні та південні регіони країни. Один із головних маршрутів для паломників, які приїжджають із Медіни, тому на цій дорозі більше перевірки документів. Дорога Медіна → Мекка проходить паралельно стародавньому караванному шляху, яким подорожували паломники ще з часів пророка Мухаммеда. Високий рівень трафіку перед хаджем та у сезон умри. Обмеження швидкості: '''120 км/год''', але в зонах контролю може бути менше. Хороша дорожня інфраструктура: мечеті, зони відпочинку, медичні пункти. [[Файл:Saptco mecca.jpg|міні|Звичайний автобус компанії SAPTCO курсує по священному місту.]] === {{Автобусом}} === ==== Компанії ==== До Мекки можуть довезти 2 великі автобусних перевізники, які здійснюють регулярні рейси до Мекки. Перший варіант стоїть на найбільшому державному автобусному оператору у Саудівській Аравії, '''SAPTCO'''. # SAPTCO пропонує звичайні, бізнес-клас і VIP-автобуси. Має маршрути по всій країні та міжнародні рейси (Єгипет, Йорданія, ОАЕ). Квитки можна купити онлайн (на сайті SAPTCO) або в касах. Автобуси оснащені Wi-Fi, кондиціонерами, відкидними сидіннями. Популярні маршрути до Мекки від SAPTCO є з Ер-Ріяду, Джидди, Медини, Даммам, та з [[Каїр]]у (через Акабу та Табук) # Конкурент SAPTCO по цьому питанню є, і це '''Hafil Transport'''. Компанія спеціалізується на перевезенні паломників під час хаджу та умри. Має сезонні маршрути, що працюють у піковий період хаджу. Обслуговує міжнародні маршрути з Йорданії, Судану, ОАЕ, Пакистану. Забезпечує трансфер між мечеттю Аль-Харам, Міна, Арафат і Муздаліфа. Популярні маршрути від Hafil Transport є з аеропорту Джидди, Медини, та Йорданії (через Табук). ==== Автовокзали та станції ==== Мекка має кілька ключових автобусних терміналів для прибуття та відправлення транспорту. * {{go | name=Центральний автовокзал SAPTCO | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Аль-Харам | lat=21.4239322 | long=39.8305163 | directions=за 10 км від мечеті Аль-Харам | phone=+918795860312 | tollfree= | fax= | hours=Працює 24/7 | price= | lastedit=2025-03-12 | content=Головний автобусний вокзал Мекки, приймає рейси з усієї країни та міжнародні маршрути. Найчастіше автобуси доставляють клієнтів з великих міст країни. Треба зауважити, що відгуки не однозначні. Хороші відгуки говорять що у сервісі все добре, та дешево, але погані відзначають що дорого, автобуси не комфортні, адміністратори нічим не допомагають (та іноді хамлять), і головне: автобуси приходять не за графіком, особливо у свята. }} * {{go | name=Автобусний термінал у Джидді | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.6696214 | long=39.152836 | directions=знаходиться у міжнародному аеропорту імені короля Абдулазіза. | phone= | tollfree= | fax= | hours=Працює 24/7 | price= | lastedit=2025-03-12 | content= Основний пункт пересадки для мандрівників, що прибувають літаком у Джидду. Відправляє автобуси до Мекки кожні 30 хвилин. Час у дорозі: 1-2 години. }} * {{go | name=Міжнародний автобусний термінал SAPTCO | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4977161 | long=39.7938219 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-12 | content=Автовокзал для паломників із-за кордону. Приймає автобуси з Єгипту, ОАЕ, Йорданії, Судану. Розташований недалеко від в'їзду в Мекку. Має митний контроль та паломницькі послуги. Відгуки також координально різняться. }} === {{Кораблем}} === Мекка звісно ж не має доступу до моря, але до міста-сусіда (тобто Джидда), який має величезний порт, спроможний прийняти тисячі паломників, доступ має. {{go | name=Ісламський порт Джидди | alt= | url=https://www.ports.gov.sa | email= | wikidata=Q2267106 | wikipedia= | address= | lat=21.483843 | long=39.173407 | directions= | phone=966-2-6471200 | tollfree= | fax=966-2-6477411 | hours= | price= | lastedit=2025-03-13 | content=Порт Джидди є найбільшим морським портом Саудівської Аравії, розташованим на східному узбережжі Червоного моря. Цей порт відіграє ключову роль як головні морські ворота для паломників, які прямують до священних міст Мекки та Медини. Порт обслуговує як вантажні судна, так і пасажирські лайнери. З листопада 2021 року порт став основним для круїзного лайнера MSC Magnifica, який здійснює круїзи в зимовий сезон. Порт Джидда має стратегічне значення для економіки Саудівської Аравії, забезпечуючи основний потік товарів та паломників, які прямують до священних міст. Його інфраструктура постійно розвивається, щоб відповідати чимраз більшим потребам морських перевезень та обслуговування пасажирів. }} == Транспорт == Транспорт у Мецці доволі розвинений, по дорогах курсують автобуси, таксі, покрити все місто на автомобілі не є особливою складністю, а якщо і хадж (під час якого автомобілем їхати доволі тупо, трафік великий), то спеціально в цей час працює метро. === {{Автобусом}} === ==== Муніципальні автобуси ==== Муніципальний автобусний транспорт у Мецці обслуговується компанією '''Modern Bus Company Limited (MBCO)''', яка працює під керівництвом місцевої влади. Він відіграє ключову роль у перевезенні жителів та паломників, які відвідують місто. Треба віддати належне компанії за автобуси, вони чисті, комфортабельні, екологічні, доступні для людей з інвалідністю, мають кондиціонери та електричне табло, а про безпеку не треба хвилюватись, камери спостереження можуть відслідкувати кожен рух в автобусі. На деяких автобусах є безплатний Wi-Fi, і окремі зони для жінок. Проїзд коштує від 2 до 4 ріалів, оплата здійснюється готівкою або через електронні картки, також можливі знижки для студентів та літніх людей. Мережа включає 12 маршрутів і 450 автобусних зупинок, забезпечуючи комфортні, доступні та зручні поїздки для мешканців міста та паломників. Автобуси з'єднують головні райони міста, важливі святині та транспортні вузли. У звичайні дні автобус працює з 6:00 до 23:00, а під час Рамадану та хаджу цілодобовий режим роботи через збільшений потік пасажирів. ==== Автобуси для паломників ==== Автобуси для паломників — це зручний і добре організований транспорт, який допомагає мільйонам прочан комфортно пересуватися під час хаджу та умри. Вони є важливою частиною транспортної системи Мекки, особливо під час хаджу та умри, та забезпечують зручне перевезення паломників між головними святими місцями, а також з аеропортів та інших міст Саудівської Аравії. Міністерство хаджу та умри Саудівської Аравії контролює роботу автобусів, співпрацюючи з приватними транспортними компаніями. Резервація місць доступна в онлайн застосунках. Також в автобусах є Wi-Fi та пріоритетні місця для людей з обмеженими можливостями. Автобусні маршрути є між Мечеттю аль-Харам до житлових районів та готелів, з автобусних терміналів до основних святинь. Також є з Мекки до Міни, з Міни до Арафату, з Арафату до Муздаліфи, і звідси до Міни. Спеціальні смуги дозволяють автобусам швидко перевозити паломників навіть під час пікових навантажень. Автобуси також перевозять паломників, які хочуть відвідати мечеть Пророка (Масджид ан-Набаві) у Медині. У хаджовий період Саудівський уряд надає частину транспорту безплатно для зареєстрованих паломників, але у платних автобусів ціни залежать від маршруту, типу транспорту та відстані. Автобуси працюють 24/7, а під час хаджу та Рамадану працює більше автобусів, інтервали руху скорочуються. ==== Приватні мікроавтобуси ==== Приватні мікроавтобуси (або як звані «Хайс») є популярним видом транспорту серед місцевих жителів та робітників у Мецці. Вони доповнюють муніципальну транспортну систему, забезпечуючи перевезення в районах, де немає регулярних автобусних маршрутів. Приватні мікроавтобуси — це недорогий і зручний транспорт для коротких поїздок у Мецці. Вони особливо популярні серед місцевих мешканців, але через відсутність чітких розкладів їх важко передбачити. Якщо потрібно швидко дістатися в межах міста, вони можуть стати гарною альтернативою. Зазвичай це мінівени на 10-15 місць, немає фіксованих зупинок, пасажири можуть сідати та виходити в зручних місцях. Вартість проїзду дешевше, ніж у таксі та муніципальних автобусів. Водії також часто змінюють маршрути залежно від попиту. Ціна поїздки від 1 до 3 ріалів (залежно від відстані та району). Більшість водіїв приймають лише готівку, електронні платежі майже не використовуються. Також іноді можна домовитися про знижку при груповій поїздці. Звісно є і недоліки у цьому виді транспорту: безпека та технічний стан транспорту можуть бути ненадійними, у годину пік може бути переповнено, та не всі водії мають офіційні ліцензії. === {{На таксі}} === Таксі є одним із найпопулярніших видів транспорту в Мецці, особливо серед туристів та паломників. Завдяки високій доступності та гнучкості, вони забезпечують зручне пересування містом та до святинь. Є 3 види таксі: # '''Офіційні ліцензовані таксі.''' Це впізнавані автомобілі з офіційною розпізнавальною символікою. Є лічильник для розрахунку вартості проїзду. Вони працюють через диспетчерські центри або спеціальні таксопарки, та водії мають офіційну ліцензію. # '''Райдшеринг (Uber, Careem, Bolt).''' Це найзручніший спосіб виклику таксі через мобільний додаток. Ціна фіксована, та відома заздалегідь. Є можливість вибрати клас авто (економ, комфорт, преміум). Також є підтримка безготівкових платежів. # '''Приватні таксі (неліцензовані).''' Водії без офіційної ліцензії. Часто стоять біля готелів, ринків та мечеті аль-Харам. Ціна обговорюється перед поїздкою (можна торгуватися). Можуть бути дешевшими, але без гарантії якості та безпеки. Вартість проїзду різна, залежить куди прямуєте. * Мінімальна посадка: '''10-15 ріалів'''. * По місту: '''від 15 до 50 ріалів'''. * Джидда — Мекка: '''150-250 ріалів'''. * Мекка — Медина: '''500-700 ріалів'''. В офіційних таксі оплата готівкою або кредитною картою. У мобільних сервісах — безготівкова оплата через додаток. У приватних таксі та неофіційних службах можна домовитися про нижчу ціну. Переваги в тому, що, по-перше: зручно та швидко. По-друге, є можливість замовлення через додаток, і по-третє, у ліцензованих таксі є гарантія безпеки та комфорт. Недоліки звісно ж теж маються у службі таксі. В годину пік тарифи можуть зростати. У центрі Мекки (біля мечеті аль-Харам) можливі затримки через затори. А приватні таксі можуть завищувати ціни для туристів. Є декілька корисних порад у цьому питанні: краще використовувати Uber або Careem для точного розрахунку вартості. В приватне таксі краще не сідати без попередньої домовленості про ціну. Треба бути уважним до завищених тарифів під час хаджу та [[Подорожі під час Рамадану|Рамадану]]. Також можна запитати у водія про можливість безготівкової оплати. Якщо це все ввести на увазі, то можна зробити оттакий висновок: таксі — це найзручніший вид транспорту для паломників та туристів у Мецці. Якщо потрібна передбачувана ціна та комфорт, краще скористатися Uber або Careem. Для коротких поїздок у місті можна обирати офіційні таксі, а приватні таксі варто використовувати з обережністю. === {{На метро}} === Метро в Мецці є важливою частиною транспортної системи під час хаджу. Воно допомагає швидко перевозити паломників між головними святинями та розвантажує дорожній трафік. Система має одну лінію метро, яка у перекладі з арабської має назву «Потяг святими місцями». Лінія відкрилась 13 листопада 2010 року, під час хаджу 1431 року між 25-29 листопада 2010 року. Метро працює тільки під час хаджу, а в цей час працює цілодобово. У майбутньому планується відкриття ще системи 4 ліній метро, яка буде відокремлена від так сказати «хадж-лінії». Ця лінія спеціально створена для перевезення паломників між головними святинями. Система метро зручна: усього 20 хвилин для повного маршруту. Потяги рухаються кожні 2,5 хвилини. Вхід у вагони здійснюється групами за попереднім бронюванням. Метро працює за автоматизованим керуванням. Потяги вміщують 3000 пасажирів кожен. Високий рівень безпеки, та окремі вагони для жінок та сімей — для більшого комфорту. Ціна різна: одноразова поїздка: '''від 20 до 50 ріалів''', абонемент на всі дні хаджу: '''250 ріалів'''. Проїзд потрібно бронювати заздалегідь через Міністерство хаджу та умри. На цей час метро має 9 станцій до Джамарату, Міни, Муздаліфу, та Арафату. ====Станції==== {{Mapframe|21.37668|39.92329|zoom=12|name=Станції метрополітену Мекки}} * {{Marker|name=Джамарат (Міна 3)|type=around|lat=21.418818|long=39.870853}} * {{Marker|name=Міна 2|type=around|lat=21.406404|long=39.89089}} * {{Marker|name=Міна 1|type=around|lat=21.401115|long=39.898095}} * {{Marker|name=Муздаліфа 3|type=around|lat=21.391611|long=39.900632}} * {{Marker|name=Муздаліфа 2|type=around|lat=21.383721|long=39.907089}} * {{Marker|name=Муздаліфа 1|type=around|lat=21.379205|long=39.918193}} * {{Marker|name=Арафат 3|type=around|lat=21.346792|long=39.961351}} * {{Marker|name=Арафат 2|type=around|lat=21.340996|long=39.969459}} * {{Marker|name=Арафат 1|type=around|lat=21.335853|long=39.975191}} == Що відвідати == [[Файл:Edited Great Mosque of Mecca1 5-2019-ccsa4.0 (cropped).jpg|міні|351x351пкс|Тільки уявіть: площа мечеті становить 309 000² метрів!]] [[Файл:Kaaba mirror edit jj.jpg|міні|351x351пкс|Паломники здійснюють ''таваф'', ходіння навколо Кааби.]] === Мечеть Аль-Харам === Це найбільша мечеть у світі, яка може вмістити близько 2,5 мільйона паломників. Найсвященніше місце ісламу, головне місце паломництва хаджу та умри. Вона розташована у самому центрі Мекки, і контролюється урядом Саудівської Аравії. Заснована ще в часи пророка Ібрагіма (Авраама), коли він разом із сином Ісмаїлом побудував Каабу. Протягом століть мечеть неодноразово розширювали, особливо під час ХХ-ХХІ ст., коли Саудівська Аравія з'явилась на мапах світу, із цим почала найбільші реконструкції, збільшили площу, додали сучасні технології. У мечеті просторий внутрішній двір із білим мармуром, який не нагрівається на сонці. Є галереї, що оточують Каабу, для додаткової молитви, та кілька поверхів для розміщення більшої кількості вірян. Це єдина мечеть у світі, відкритий доступ до якої дозволений лише мусульманам. Самі хмарочоси навколо мечеті мають спеціальне освітлення, щоб направляти паломників. При мечеті працює понад 10 000 працівників, які підтримують порядок. У дні хаджу в мечеті встановлюються тисячі додаткових молитовних килимків. * {{see | name=Кааба | alt= | url= | email= | wikidata=Q29466 | wikipedia=Кааба | address= | lat=21.4225 | long=39.826167 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-15 | content=Це головний центр ісламу, до якого звернені всі молитви мусульман усього світу. Щороку мільйони мусульман здійснюють паломництво (хадж та умру) до Кааби. Вважається, що її вперше побудував пророк Ібрагім (Авраам) та його син Ісмаїл. Вважається, що перша Кааба була побудована ще за часів Адама, але зруйнувалася. Пророк Ібрагім та його син Ісмаїл звели нову Каабу за наказом Аллаха. Після завершення будівництва архангел Джибріль приніс ''Чорний камінь (Хаджар аль-Асвад)'', який був встановлений в один із кутів Кааби. Він спочатку був білим, але з часом потемнів через гріхи людей. Оточений срібною оправою, яка захищає його від пошкоджень. До приходу ісламу Кааба кілька разів руйнувалася через повені та війни. Коли Пророку Мухаммеду було 35 років, Каабу знову перебудували, оскільки її частини пошкодила велика повінь. Після ще одного руйнування Каабу відновили у 1629 році за наказом османського султана. Її структура отримала гранітне облицювання, а дах став дерев’яним. У XX столітті Саудівська Аравія провела масштабну реконструкцію. Структуру зміцнили, встановили систему кондиціонування, збільшили площу мечеті. Додали дренажну систему для захисту від повеней. Кааба є найстарішою релігійною спорудою, яка досі використовується за призначенням. Щорічно Каабу вкривають новим чорним покривалом ''(кісва)'', яке виготовляють з чистого шовку та золота. Під час молитви біля Кааби моляться близько 3 мільйонів осіб одночасно. З Каабою пов'язані 2 ритуали: Перший - це ''таваф'', обхід навколо Кааби. Він виконується 7 разів з Чорного каменю, та вважається символом єдності мусульманської умми. Під час тавафу деякі паломники намагаються торкнутися або навіть поцілувати Чорний камінь. Ще один ритуал - це чищення Кааби. Її чистять двічі на рік – перед Рамаданом та хаджем, чистять водою Замзам і трояндовою водою. Його чистять тільки король держави, або члени його родини. }} * {{see | name=Макаам Ібрагім | alt= | url= | email= | wikidata=Q3696312 | wikipedia= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-17 | content=Це камінь, на якому стояв пророк Ібрагім (Авраам), будуючи Каабу. На камені зберігся відбиток його стоп. Відбитки ніг Ібрагіма спочатку були глибшими та чіткішими, але з часом стерлися через дотики людей. Це одна з головних святинь мечеті Аль-Харам. Зараз камінь зберігається під спеціальним куполом зі скла та золота. Завдяки скляному покриттю паломники можуть бачити відбитки ніг пророка Ібрагіма. Після завершення тавафу (обходу Кааби) мусульмани читають 2 ракаати молитви біля Макаам Ібрагім. Це частина обряду паломництва, яку виконував сам пророк Мухаммед. Камінь ретельно охороняється, щоб запобігти пошкодженням. Його очищують кілька разів на рік спеціальними засобами. Доступ до каменя для безпосереднього дотику обмежений, щоб зберегти його. Спеціальне золоте та скляне покриття було встановлене, щоб захистити камінь від ерозії. У різні періоди історії камінь намагалися викрасти, але він завжди повертався на місце. }} * {{see | name=Джерело Замзам | alt= | url= | email= | wikidata=Q146038 | wikipedia=Замзам | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-17 | content=Це благословенна вода, яка існує вже понад 4000 років. Коли пророк Ібрагім (Авраам) залишив свою дружину Хаджар та немовля Ісмаїла в безлюдній долині Мекки, у них закінчилася вода. Відчайдушно шукаючи воду, Хаджар 7 разів бігала між пагорбами Сафа та Марва. Маленький Ісмаїл ударив ніжками по землі, і на цьому місці почала бити вода. Архангел Джибріль (Гавриїл) показав Хаджар джерело, яке вона огородила, щоб вода не розтікалася. Відтоді це джерело назвали Замзам, що означає «припиняй текти» (від слова زَمْزَمَ – «збирати воду»). Після смерті Ісмаїла джерело поступово замулилося і зникло. Через століття, за часів діда пророка Мухаммеда – Абд аль-Мутталіба – Аллах у сні показав йому місце джерела. Він розкопав Замзам і знову відкрив його для паломників. Вчені підтверджують, що вода має унікальні хімічні властивості, завдяки яким не псується. Незалежно від того, скільки води забирають, джерело ніколи не висихає. Також є важливою частиною ісламських ритуалів хаджу та умри. Паломники після обходу Кааби п’ють воду Замзам і обливають нею себе. Вода Замзам символізує милість Аллаха та Його допомогу в скрутні часи. Під час хаджу понад 3 мільйони паломників п’ють воду одночасно – і її вистачає для всіх. }} * {{see | name=Сафа і Марва | alt= | url= | email= | wikidata=Q900671 | wikipedia=Сафа_і_Марва | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-17 | content=Це два історичних пагорби, між якими здійснюється ритуальний біг (са’й) під час хаджу та умри. Цей обряд повторює шлях Хаджар (Агар), яка шукала воду для свого сина Ісмаїла. Са’й нагадує про віру Хаджар, її терпіння та довіру до Аллаха. Це один із найважливіших обрядів хаджу та умри. Са’й символізує витривалість, наполегливість та пошук допомоги у Аллаха. Сьогодні пагорби інтегровані в мечеть Аль-Харам, і проходження між ними відбувається у критій галереї. }} [[Файл:Pilgrims must spend the time within a defined area on the plain of Arafat. - Flickr - Al Jazeera English.jpg|міні|351x351пкс|Сотні тисяч паломників на долині Арафат, одягнені у іхрам, стоять під палаючим сонцем, багато хто користується парасолями для захисту від спеки.]] === Інші священні місця === * {{see | name=Гора Арафат | alt=або '''Гора Милості''' ''(جَبَل ٱلرَّحْمَة, Джабаль ар-Рахма)'' | url= | email= | wikidata=Q216894 | wikipedia=Арафат_(гора) | address= | lat=21.354831 | long=39.983886 | directions=за 20 км від Мекки | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-19 | content=Це місце, де пророк Мухаммед виголосив свою останню проповідь під час Хаджу прощення. Перебування на рівнині Арафат (''вукюф'') є обов’язковим обрядом хаджу – без нього паломництво вважається недійсним. Також вважається, що саме тут пророк Адам і Хава (Єва) зустрілися після вигнання з Раю. За ісламськими переказами, після того, як Адам і Хава були вигнані з Раю, вони довго шукали одне одного. Аллах привів їх на гору Арафат, де вони зустрілися і попросили прощення. Саме тому слово «''Арафат''» походить від арабського «عرف» (ʿarafa) – «знати, впізнати». 9-го числа місяця Зуль-хіджа, у 10 році хіджри (632 р.), пророк Мухаммед виступив з останньою проповіддю перед 120 тисячами мусульман. У цій промові він говорив про рівність людей, права жінок і важливість єдності. В цей день був відкритий один з останніх аятів Корану. Тепер про вукюф: саме слово вукюф (التوقُّف) означає «зупинку» або «стояти» перед Аллахом. Цей обряд є найважливішою частиною хаджу – якщо паломник не прибув на Арафат 9-го Зуль-хіджа до заходу сонця, його хадж недійсний. Понад 2,5 мільйона паломників збираються на рівнині Арафат з опівдня до заходу сонця. Вони читають дуа, моляться і просять прощення в Аллаха. Багато хто плаче, адже цей день – найкращий для молитви та покаяння. Проповідь імама читається в мечеті Наміра, яка знаходиться біля підніжжя гори. Сама гора не висока, і знаходиться на однойменній долині. Також по всій рівнині розташовані наметові містечка, місця для омовіння, туалети та водопостачання. З 2010 місце також з'єднано гілкою метро, що робить шлях до святої гори набагато швидшим. }} * {{see | name=Печера Хіра | alt= | url= | email= | wikidata=Q850602 | wikipedia=Хіра_(печера) | address= | lat=21.457556 | long=39.859417 | directions=Гора Джабаль ан-Нур, 4 км на північний схід від Кааби | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-19 | content=Це місце, де пророк Мухаммед отримав перше одкровення від Аллаха через ангела Джібріля (Гавриїла). Саме тут почалося відкриття Корану, що змінило історію людства. Пророк часто усамітнювався у печері для роздумів та поклоніння ще до початку пророцтва. Печера знаходиться на вершині гори ''Джабаль ан-Нур'' '''(Гора Світла)'''. Вхід у печеру маленький та вузький, треба нахилятися, щоб зайти всередину. Усередині дуже тісно – одночасно може перебувати лише кілька людей. З печери відкривається панорамний вид на Мекку. Щоб дістатися до неї, треба подолати понад 600 сходинок. Підйом займає від 40 хвилин до 2 годин, залежно від фізичної підготовки. Паломники та туристи щодня (особливо під час хаджу та Рамадану) підіймаються сюди, попри важкий маршрут. Влада не рекомендує масові відвідування, щоб уникнути травм та перенавантаження. Також багато вчених наголошують, що печера має історичне значення, але не є місцем поклоніння. Печера символізує початок ісламського одкровення та місце духовної підготовки пророка. Сюди приходять мусульмани з усього світу, щоб відчути атмосферу цього священного місця. }} * {{see | name=Печера Тавр | alt= | url= | email= | wikidata=Q4116104 | wikipedia= | address= | lat=21.3775 | long=39.850833 | directions=Гора Джабаль ат-Тавр, приблизно 7 км на південь від Кааби | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-19 | content=Це місце, де пророк Мухаммед та його найближчий сподвижник Абу Бакр ас-Сіддік переховувалися три дні від переслідувачів курайшитів під час переселення ''(хіджри)'' з Мекки до Медіни у 622 році. Ця подія стала ключовим моментом ісламської історії, адже після неї іслам почав активно поширюватися. Під час перебування у печері сталося кілька чудесних подій, що врятували пророка і його сподвижника від ворогів. Печера знаходиться у горі Джабаль ат-Тавр, підйом на гору Тавр займає від 1,5 до 2 годин. Печера має невеликий вхід, і всередині можуть поміститися не більше 2-3 осіб. Вона має дві відкриті сторони, що дозволяє проникати світлу і повітрю.У стародавні часи її було складно знайти, що зробило її ідеальним місцем для укриття. Щороку тисячі мусульман підіймаються до печери, щоб відчути її духовну атмосферу. Саудівська влада закликає до обережності, оскільки підйом досить складний. Як і у випадку з печерою Хіра, офіційно не рекомендується масове відвідування (проте багато людей все одно здійснюють сходження). В останні роки було збудовано сходи та огородження, щоб полегшити підйом. Встановлено вказівники та лавочки для відпочинку. Сьогодні печера є символом віри, терпіння та довіри до Всевишнього. }} [[Файл:Masjid al-Taneem Interior.jpg|міні|351x351пкс|Інтер’єр мечеті Аль-Танаїм, де видно паломників у білому одязі іхрам, які готуються до здійснення обрядів умри або хаджу. ]] * {{see | name=Мечеть Аїші | alt=Аль-Танаїм | url= | email= | wikidata=Q3850811 | wikipedia= | address= | lat=21.4677 | long=39.8013 | directions=близько 7 км від Великої мечеті Аль-Харам | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-05-18 | content=Мечеть також відома як Аль-Танаїм, і вона є однією з найважливіших мечетей Мекки. Вона виконує роль ''міката'' (місця вступу у стан іхрам) для тих, хто бажає здійснити умру (мале паломництво). Мечеть названа на честь Аїші бінт Абу Бакр, дружини пророка Мухаммеда. Саме звідси вона починала умру після того, як пророк дозволив їй повернутися у стан іхрам. Відтоді це місце стало основним мікатом для жителів Мекки та паломників, які перебувають у місті. Великий молитовний зал, окремі приміщення для чоловіків та жінок, ''вуду'' (місця для омовіння), душові та магазини: все це є в цій мечеті. Вона має сучасний мінімалістичний стиль з білими та бежевими відтінками. }} * {{see | name=Джаннат аль-Муалла | alt=аль-Хаджун | url= | email= | wikidata=Q42004 | wikipedia= | address= | lat=21.4347219 | long=39.8286501 | directions=приблизно за 1 кілометр на північ від Масджид аль-Харам | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-20 | content=Це одне з найважливіших ісламських кладовищ, де поховані багато родичів і сподвижників пророка Мухаммеда. Джаннат аль-Муалла є місцем останнього спочинку багатьох видатних особистостей раннього ісламу. До 1925 року на кладовищі існували мавзолеї та надгробні споруди над могилами відомих осіб. Однак після встановлення влади Саудівської Аравії багато з цих споруд було знесено відповідно до ваххабітської доктрини, яка виступає проти надмірного вшанування могил. Сьогодні кладовище Джаннат аль-Муалла є відкритим простором з простими надгробками, що позначають місця поховань. Відвідувачі можуть віддати шану похованим тут особам, дотримуючись відповідних ісламських традицій і етикету. }} * {{see | name=Гора Абу Кубайс | alt= | url= | email= | wikidata=Q4159640 | wikipedia=Абу-Кубейс | address= | lat=21.42222 | long=39.82972 | directions=біля мечеті Аль-Харам, поруч із пагорбами Сафа і Марва | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-20 | content=Гора є однією з найважливіших і найсвященніших гір у Мецці. Вона розташована на схід від Кааби й вважається першою горою, створеною Аллахом на Землі. Гора Абу Кубайс згадується в ісламських переказах як місце багатьох важливих подій: як, наприклад, збереження Чорного каменя. Більша частина гори тепер забудована, і на її місці знаходиться Королівський палац, що використовується правлячою династією Саудівської Аравії. Вхід для публіки заборонений, оскільки місце охороняється урядом. Гора Абу Кубайс залишається важливим символом ісламської історії та віри, хоча її первісний вигляд змінився через урбанізацію. }} [[Файл:Amellie - Stoning of the devil 2006 Hajj.jpg|міні|351x351пкс|Паломники беруть участь в обряді '''кидання камінців у стовп''', що символізує '''Шайтану (диявола)'''. Люди кидають дрібне каміння у велику стіну — '''Джамрат аль-‘Акаба''' (найбільший із трьох стовпів). Це ритуал '''Рамі аль-Джамарат''', який символізує відкинення зла та спокуси, наслідуючи пророка Ібрагіма (Авраама), який відкинув шайтанову спокусу.]] * {{see | name=Міна | alt= | url= | email= | wikidata=Q753276 | wikipedia=Міна_(долина) | address= | lat=21.413333 | long=39.893333 | directions=приблизно за 7 км на схід від Масджид аль-Харам | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-20 | content=Це одне з найважливіших місць під час хаджу – щорічного паломництва мусульман. Міна згадується у Корані та хадисах як місце, пов’язане з кількома важливими подіями: наприклад як місце жертвопринесення пророка Ібрагіма (Авраама). Саме тут, за ісламськими переказами, пророк Ібрагім (мир йому) мав намір принести в жертву свого сина Ісмаїла, але Аллах замінив його на барана. Ця подія лягла в основу свята Ід аль-Адха (Курбан-байрам). У Міні знаходяться три символічні стовпи, які паломники закидують камінцями протягом хаджу. Сучасний комплекс має багаторівневі мости, щоб забезпечити безпечний рух мільйонів паломників. Також це найбільше у світі тимчасове поселення – понад 100 000 наметів із кондиціонерами. Наметове місто організоване для розміщення паломників, які ночують тут під час хаджу. Воно поділене на секції для різних країн та організацій. Ну і як бонус тут одна з найстаріших мечетей у світі, де молилися багато пророків. Під час хаджу сюди приходять тисячі паломників для намазу. Вхід дозволений лише під час хаджу, а у звичайні дні район порожній і використовується лише для організації хаджу. }} ** {{see | name=Джамарат | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4212 | long=39.8726 | directions=знаходиться у долині Міна, приблизно 7 км від Масджид аль-Харам | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-20 | content=Це три кам’яні стовпи у долині Міна, які відіграють ключову роль у ритуалах хаджу. Під час паломництва мусульмани здійснюють обряд Рамі аль-Джамарат (кидання камінців), що символізує боротьбу з шайтана (дияволом). Згідно з ісламськими переказами, пророк Ібрагім (Авраам) отримав наказ Аллаха принести в жертву свого сина Ісмаїла. Коли він вирушив виконати цей наказ, шайтан (диявол) намагався його відмовити, з’являючись перед ним у трьох місцях. Кожного разу пророк Ібрагім кидав у нього камінці, проганяючи його. Щоб вшанувати цю подію, мусулмьани під час хаджу здійснюють обряд Рамі аль-Джамарат – кидають камінці у три стовпи, що символізують шайтана. Три стовпи: Джамрат аль-Сугра (Малий стовп) – перший стовп, що символізує першу появу шайтана; Джамрат аль-Вуста (Середній стовп) – друга точка, де шайтан намагався спокусити Ібрагіма; Джамрат аль-Акаба (Великий стовп) – місце остаточного декількавідкинення шайтана. Через величезну кількість паломників уряд Саудівської Аравії створив багаторівневу систему мостів і проходів для безпечного виконання ритуалу. Джамарат символізує віру, стійкість і перемогу над спокусами. Завдяки сучасній інфраструктурі мільйони паломників можуть виконати цей обряд безпечно та впорядковано. }} * {{see | name=Муздаліфа | alt= | url= | email= | wikidata=Q1788735 | wikipedia=Муздаліфа | address= | lat=21.3925 | long=39.937778 | directions=приблизно 9 км від Мекки | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-20 | content=Це священна долина, розташована між Арафатом і Міні, де паломники зупиняються після стояння на горі Арафат під час хаджу. Це місце має важливе релігійне значення, оскільки тут виконується обряд зібрання камінців для ритуалу кидання у Джамарат. Пророк Ібрагім (Авраам) зупинявся тут, прямуючи до Міни, і Пророк Мухаммед також здійснював нічну зупинку в цьому місці під час свого прощального хаджу. Тут здійснюються декілька обрядів, найвідоміший з яких збирання камінців для кидання каменів у стовпи. Муздаліфу на відміну від Міні можна відвідати поза хаджем, але це рідко практикується. Основне паломництво сюди відбувається лише під час хаджу. Це місце смирення та поклоніння, де паломники проводять ніч після стояння на Арафаті, готуючись до завершальних ритуалів хаджу. }} * {{see | name=Мечеть Байя | alt=Мечеть на пагорбі аль-Акаба | url= | email= | wikidata=Q12242709 | wikipedia=Мечеть_Байя | address= | lat=21.424444 | long=39.867222 | directions=на схід від Мекки, за 300 метрів від джамарата аль-Акаба, праворуч від мосту Джамарата | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-27 | content=Її було зведено у 761 році за наказом халіфа Абу Джафара аль-Мансура на місці аль-Байаха, на схилах пагорба аль-Акаба, неподалік дороги між горою Арафат і долиною Міна. Саме на цьому місці у 621 році представники арабських племен Аус і Хазрадж зустрілися з пророком Мухаммедом для переговорів. Вона має відкритий двір і є важливою історичною пам’яткою ісламського світу. }} [[Файл:Exterior of the Grand Mosque of Makkah, Saudi Arabia and the Clock Tower (52501896185).jpg|міні|351x351пкс|На задньому плані, у центрі світлини домінує '''Годинникова вежа''', яка є частиною комплексу Абрадж аль-Бейт. Ця вежа, висотою 601 метр, є однією з найвищих будівель у світі та має найбільший у світі годинник з діаметром циферблата 43 метри. Годинник освітлюється мільйонами світлодіодів і видно на відстані до 25 км.]] ===Інше=== * {{see | name=Абрадж аль-Бейт | alt= | url= | email= | wikidata=Q189476 | wikipedia=Абрадж_аль-Бейт | address= | lat=21.418889 | long=39.826389 | directions=менш ніж 100 м до Мечеті Аль-Харам | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-26 | content=Грандіозний комплекс хмарочосів у Мецці, розташований поруч із Великою мечеттю. Він включає сім веж, серед яких найвідоміша – Годинникова вежа Мекки (601 м), друга за висотою будівля у світі на момент завершення. Комплекс містить розкішні готелі, торговий центр, ісламський музей, обсерваторію та найбільший у світі годинник (діаметр 43 м). Збудований у 2012 році для покращення умов паломництва, Абрадж аль-Бейт є не лише архітектурним символом Мекки, а й важливим центром для мільйонів мусульман, що здійснюють хадж та умру. }} == Чим зайнятись == === Хадж === Велике паломництво до Мекки, яке щороку збирає мільйони мусульман з усього світу. Воно вважається одним із п’яти стовпів ісламу й обов’язкове для кожного мусульманина, який має можливість хоча б раз у житті його здійснити. Хадж триває кілька днів і проходить у визначений час за ісламським місячним календарем. У цей період Мекка стає центром релігійного життя, а вся організація міста спрямована на забезпечення паломників умовами для виконання ритуалів. У Мецці паломники насамперед відвідують головну святиню ісламу — Велику мечеть (Масджид аль-Харам), у центрі якої розташована Кааба. Вони кілька разів обходять її проти годинникової стрілки — цей обряд називається таваф. Після тавафу паломники проходять між двома пагорбами — Сафа і Марва — на згадку про історію Хаджар і її сина Ісмаїла. Цей обряд називається саї. Це основні дії, які відбуваються у самій Мецці. Під час хаджу, великого щорічного паломництва, віряни також залишають Мекку і вирушають до долини Міна, звідти — на рівнину Арафат, де стоять у молитві, просячи прощення. Потім вони ночують у Муздаліфі та повертаються до Міни, де символічно кидають камінці у стовпи, що уособлюють диявола. Частиною обрядів є й жертвоприношення, після чого паломники знову повертаються до Мекки для завершального обходу Кааби. Окрім хаджу, мусульмани можуть здійснити умру — мале паломництво. Його можна робити у будь-який час року, і воно включає ті самі дії в самій Мецці: таваф, саї та спеціальні молитви. Умра триває недовго і не вимагає поїздок за межі міста. Загалом паломники проводять більшість часу в районі Великої мечеті — моляться, відпочивають, читають Коран і намагаються бути в стані духовного зосередження. === Музеї === * {{do | name=Виставка архітектури Двох Священних Мечетей | alt= | url= | email= | wikidata=Q20400644 | wikipedia= | address= | lat=21.433802 | long=39.7542054 | directions= | phone=012 560 2188 | tollfree= | fax= | hours= | price=Вхід безплатний | lastedit=2025-03-20 | content=Це музей у місті Мекка (Саудівська Аравія), який присвячений історії, архітектурі та художній спадщині Заповідної мечеті (Аль-Харам) у Мецці та Мечеті Пророка (Аль-Масджид ан-Набаві) у Медіні. У музеї представлена багата і рідкісна колекція артефактів, що стосуються історії двох головних мечетей ісламу. Виставка допомагає відвідувачам глибше зрозуміти історію ісламської архітектури та розвиток святих мечетей. Вона демонструє, як протягом століть проводилися реставраційні та будівельні роботи, зберігаючи спадщину для майбутніх поколінь. Це одне з найважливіших місць для мусульман, які хочуть дізнатися більше про розвиток двох головних святинь ісламу. }} * {{do | name=Музей Мекки | alt=Палац-музей Аль-Захер | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=на дорозі Аль-Мадіна Аль-Мунаввара | lat=21.4461865 | long=39.8079682 | directions=за 10-15 хвилин їзди від Хараму | phone=+966 2 541 271044 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно з 8:00 до 12:30 | price= | lastedit=2025-03-20 | content=Музей Мекки, відомий також як палац-музей Аль-Захер, розташований у двоповерховій будівлі, оточеній садами. Ця будівля поєднує традиційний ісламський архітектурний стиль із сучасними технологіями. Раніше палац служив королівською резиденцією, а нині перетворений на музей, що зберігає багату історію регіону. Музей складається з семи залів, у яких представлено понад 100 000 артефактів, що охоплюють різні періоди ісламської історії. Серед експонатів можна побачити старовинні рукописи Корану, археологічні знахідки та предмети побуту. Особливої уваги заслуговують експозиції, присвячені процесу кодифікації арабської мови після смерті пророка Мухаммеда. Для відвідувачів доступні сувенірний магазин, кафе, бібліотека та аудиторія. Також є окремі туалети для чоловіків і жінок, місця для молитви та безплатна вода Замзам. Персонал музею привітний і готовий допомогти відвідувачам різними мовами. Музей відкритий для відвідувачів у ранкові години, тому рекомендується планувати візит відповідно до графіка роботи. Завдяки багатій колекції артефактів, музей є справжнім скарбом для тих, хто цікавиться ісламською історією та культурою. Відвідування Музею Мекки – це унікальна можливість зануритися в багатовікову історію ісламського світу та відчути духовну атмосферу священного міста. }} * {{do | name=Музей Годинникової Вежі | alt= | url=https://clocktowermuseum.com | email= | wikidata= | wikipedia= | address=Годинникова вежа, на дорозі Короля Абдуль-Азіза | lat=21.418272 | long=39.825419 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Звичайний квиток: 150 ріалів, VIP-квиток: 300 ріалів, Груповий квиток: 1350 ріалів | lastedit=2025-03-20 | content=Музей займає чотири верхні поверхи Королівської Годинникової Вежі та пропонує відвідувачам унікальну можливість дізнатися про історію та технологію годинникової справи, а також насолодитися панорамними видами на місто та Велику Мечеть. Музей складається з чотирьох тематичних поверхів. Перший поверх присвячений етапам проєктування та будівництва годинникової вежі. На другому поверсі представлені методи вимірювання часу, які використовувалися в минулому. Третій поверх розповідає про організацію життя людей навколо Сонця, Місяця та Землі. Четвертий поверх присвячений космосу та планетам. Також на четвертому поверсі музею розташований балкон, з якого відкривається захопливий вигляд на Велику Мечеть та місто Мекку. Рекомендується заздалегідь уточнити години роботи музею та можливість відвідування на першому поверсі торгового центру всередині годинникової вежі, оскільки вони можуть змінюватися. }} ===Парки=== * {{do | name=Парк Короля Абдулли | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3811428 | long=39.8768037 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-05-09 | content=Один із найбільших муніципальних парків Мекки, названий на честь короля Абдулли. Він поєднує в собі традиційний ландшафтний дизайн з розважальними елементами: водойма зі світломузичним фонтаном, простора пішохідна алея та численні зони відпочинку для сімей. На відміну від інших парків, у цьому парку встановлена система лазерних шоу та фонтанів, що поєднуються з підсвіткою, що робить його популярним місцем вечірніх прогулянок та святкових заходів. }} * {{do | name=Парк Арак | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.383267 | long=39.8764439 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-05-09 | content=Зелений оазис із пишними газонами, мальовничими квітниками та затіненими доріжками. Ідеально підходить для сімейного відпочинку: тут є дитячі майданчики, відкриті просторі галявини для пікніків і часті культурні події. Регулярно проводить місцеві фестивалі та культурні збори, що дає змогу туристу відчути атмосферу громадського життя Мекки. }} * {{do | name=Парк Альхататін | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3970882 | long=39.8854382 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-05-09 | content=Спокійний зелений простір із доглянутими насадженнями та зонами для відпочинку. Орієнтований на активний відпочинок із розвиненою спортивною інфраструктурою (біг, їзда на велосипеді, ігрові поля). }} * {{do | name=Парк мосту Короля Халеда | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3896134 | long=39.8571036 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-05-09 | content=Розташований біля однойменного мосту і пропонує панорамні види на район Міна та міст Джамарат. Парк популярний серед місцевих для споглядання світанків над гірським рельєфом. Головна його принада — оглядові точки над мегаполісом, що рідко зустрічається в інших міських парках. }} * {{do | name=Парк Аль-Адель | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4374215 | long=39.8542943 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-05-09 | content=Просторий міський парк з дитячими майданчиками, лавками та прогулянковими алеями. Невелика кількість туристів робить цей парк затишним місцем для спокійного відпочинку далеко від натовпу. }} * {{do | name=Парк Аль-Вафаа | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3939694 | long=39.8771542 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-05-09 | content=Парк із 24-годинним доступом, має зони для прогулянок, бігові й велосипедні доріжки. Добре освітлений у вечірній час, тому підходить для пізніх прогулянок. }} * {{do | name=Парк Альмаждуї | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3488631 | long=39.8384375 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-05-09 | content=Невеликий, але доглянутий парк. Оточений фініковими пальмами, він створює атмосферу традиційного арабського саду. Фокус стоїть на ландшафтній архітектурі з використанням місцевих рослин, що вирізняє його серед більш сучасних парків. }} * {{do | name=Аквапарк | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.357416 | long=40.1157889 | directions= | phone=+966 55 250 0383 | tollfree= | fax= | hours=15:00 - 01:00 | price= | lastedit=2025-05-15 | content=Популярний аквапарк у Мецці, розташований у районі Аль-Авалі. Він пропонує різноманітні водні розваги, включаючи басейни та водні гірки, які підходять для відвідувачів усіх вікових категорій — від дітей до дорослих. Парк також оснащений затіненими зонами для відпочинку та кафе, де можна придбати легкі закуски та напої. Це ідеальне місце для сімейного відпочинку та розваг з друзями. }} ===Спорт=== * {{do | name=Стадіон імені короля Абдулли | alt= | url= | email= | wikidata=Q1129161 | wikipedia=Стадіон_короля_Абдель-Азіза | address= | lat=21.4855 | long=39.9737 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-05-15 | content=Багатофункціональний стадіон у Мецці, що відкрився в 1986 році. Він є найбільшим стадіоном у місті й використовується насамперед для футбольних матчів. Домашня арена клубу «Аль-Вахда», тимчасово приймала також зустрічі «Аль-Іттіхада» та «Аль-Аглі» під час реконструкції стадіонів у Джидді. З моменту відкриття слугує головною футбольною ареною Мекки. У 1986 році його спорудили для зміцнення спортивної інфраструктури регіону та як головний майданчик для чемпіонатів Північно-Західного регіону Саудівської Аравії. Стадіон тимчасово відіграв роль домашньої арени для клубів «Аль-Іттіхада» та «Аль-Аглі» із Джидди під час реконструкції їхніх власних стадіонів (2013–2014) завдяки близькості до Джидди (~70 км). Окрім головної арени, спортивне містечко включає відкриті тренувальні поля, легкоатлетичний трек та спортивні майданчики для різних дисциплін. }} * {{do | name=Human Building Sports Complex | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3619592 | long=39.8881352 | directions= | phone=+966 56 598 9733 (через wa.me-посилання) | tollfree= | fax= | hours=Години роботи варто уточнювати безпосередньо перед візитом. Зазвичай спортивні академії Мекки працюють із ранку до вечора, але можуть бути зміни під час релігійних свят і п’ятничної молитви | price= | lastedit=2025-05-15 | content=Сучасний спортивно-фітнес центр у Мецці, що пропонує широкий спектр тренувань і програм для дорослих та підлітків, включно з тренажерним залом, єдиноборствами, груповими фітнес-заняттями й дитячими спортивними курсами. Центр орієнтований на розвиток фізичних навичок, зміцнення здоров’я та підвищення загальної витривалості клієнтів усіх вікових груп. }} == Що купувати == Мекка — не лише релігійний центр, а й чудове місце для шопінгу. Тут є великі сучасні молли, традиційні базари та вуличні ринки, де можна знайти брендовий одяг, парфуми, спеції, фініки, золото та унікальні сувеніри. === Сувеніри === У Мецці паломники традиційно купують сувеніри, що мають релігійне значення або пов’язані з хаджом. Найпоширеніші з них: * '''Чотки (місбахи)''' — виготовляються з дерева, бурштину, пластику або напівдорогоцінних каменів. Їх часто купують як пам’ятку про паломництво. * '''Флакони з замзамською водою''' — особливо популярні серед паломників; вода набирається з колодязя Замзам, що розташований у межах Великої мечеті. * '''Релігійна література арабською чи англійською''' — Коран, хадіси, молитовники та навчальні посібники. * '''Атар (духи без спирту)''' — парфуми на олійній основі, традиційно з натуральними східними ароматами: мускус, агарове дерево (уд), троянда, шафран. * '''Ісламський одяг''' — білі чоловічі накидки (іхрам), абаї, хустки (хімар) або традиційні головні убори. * '''Килимки для молитви''' — часто з оздобленнями у вигляді Кааби або мечетей. * '''Мініатюри Кааби чи інші декоративні елементи''' — можуть бути з металу, каменю чи дерева. Сувеніри можна знайти в магазинах навколо Великої мечеті, а також у великих торгових центрах, як-от у Абрадж аль-Бейті. Зверніть увагу, що експорт замзамської води має обмеження — дозволено вивозити лише невелику кількість для особистого вжитку. ===Торгові центри=== Сучасні шопінг-моли з міжнародними брендами, ресторанами та зонами відпочинку. * {{buy | name=ТЦ Мекка | alt= | url= | email=makkahmall@arabiancentres.com | wikidata= | wikipedia= | address=район Аль-Азізія, вул. Короля Абдулли | lat=21.3910788 | long=39.8845888 | directions= | phone=+966 2528 2211 | tollfree= | fax= | hours=Субота – четвер: 9:00 – 23:00. П’ятниця: 16:30 – 23:00 | price= | lastedit=2025-03-26 | content=Хороший торговий центр, можливо, один з найкращих у Мецці після Годинникової вежі. Хороша різноманітність магазинів та місць харчування. Торговий центр налічує понад 140 брендів. Тут є розважальні зони для дітей, зокрема парк розваг Billy Beez, а також різноманітні ресторани та кафе. Крім того, в центрі знаходиться супермаркет Hyper Panda. }} * {{buy | name=ТЦ Аль-Діяфа | alt= | url=https://soukaldiyafa.com | email=info@soukaldiyafa.com | wikidata= | wikipedia= | address=район Аль-Захір, вул. Аль-Хаджун | lat=21.441456 | long=39.800407 | directions= | phone=+966 9200 22904 | tollfree= | fax= | hours=Субота — четвер: 08:00–02:00. П’ятниця: 14:00–02:00 | price= | lastedit=2025-03-26 | content=Відомий сучасним дизайном та широким вибором міжнародних модних і косметичних брендів. Тут також є ресторани та ігрові зони для дітей. Аль-Діяфа, що означає «гостинність», є одним із наймодніших торгових центрів у Мецці. }} * {{buy | name=ТЦ Хіджаз | alt= | url=https://hijazmalls.com/en/branchinfo/1 | email=info@hijazmalls.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.423667 | long=39.7820038 | directions=розташований на головному шосе з Мекки до Джидди | phone=012 5605555 | tollfree= | fax=012 5605158 | hours= | price= | lastedit=2025-03-26 | content=Один із найстаріших торгових центрів Мекки, розташований на шосе Мекка-Джидда. Відомий магазинами золота, одягу та тканин. Тут також знаходиться філія відомого книжкового магазину Jarir Bookstore та розважальна зона для дітей на першому поверсі. }} ===Ринки=== Вуличні ринки з унікальною атмосферою, де можна знайти традиційні товари, продукти, одяг та ювелірні вироби. * {{buy | name=Ринок Азізія | alt=Azizia Commercial Market | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=район Аль-Азізія | lat=21.405159 | long=39.8714603 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Зазвичай відкритий з 10:00 до пізнього вечора | price= | lastedit=2025-03-26 | content=Один із найпопулярніших традиційних базарів у Мецці, розташований у жвавому районі Аль-Азізія. Це місце відоме серед місцевих жителів і паломників, які хочуть придбати якісні товари за доступними цінами, навіть нижчих ніж у ТЦ. У ринку великий вибір місцевих товарів – одяг, парфуми, фініки, тканини, т.д.. Присутня жива атмосфера традиційного базару – можна торгуватися та отримати знижки. Найкращий час для відвідування – вечір, коли ринок стає ще більш атмосферним. }} * {{buy | name=Ринок Аль-Отайбія | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4399658 | long=39.8200671 | directions=Центр Мекки, недалеко від Великої мечеті | phone=+966125494554 | tollfree= | fax= | hours=Зазвичай відкритий з 10:00 до 22:00, але час може варіюватися в залежності від сезону | price= | lastedit=2025-03-26 | content=Є одним із найстаріших і найпопулярніших ринків в Мецці. Це місце, де можна знайти традиційні арабські товари, одяг, парфуми, спеції, текстиль та сувеніри. Тут панує справжня атмосфера арабського базару, де кожен товар має свою історію. На ринку панує атмосфера справжнього арабського базару – місце, де можна побачити, як люди взаємодіють, торгуються і вибирають товари, що робить його незабутнім досвідом для туристів. Ринок пропонує різноманіття товарів: від традиційного арабського одягу до спецій і солодощів. Це ідеальне місце для тих, хто хоче зануритися в місцеву культуру та купити щось справжнє і автентичне. На ринку прийнято торгуватися, тому можна отримати значні знижки, особливо якщо досвід у цьому процесі присутній у читача. }} * {{buy | name=Фініковий ринок | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3700675 | long=39.8056365 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=З 9:00 до 23:00 | price= | lastedit=2025-03-26 | content=Саудівська Аравія є одним із найбільших виробників фініків у світі, і у цьому ринку можна знайти десятки сортів – від найсолодших до менш калорійних, від м’яких до сушених. Також тут презентовані фінікові продукти: фінікова паста, фініковий мед, шоколадні фініки, фініки з горіхами. Фініки тут свіжіші, ніж у магазинах, тому краще купувати їх саме на ринку. Це обов’язкове місце для відвідування для всіх, хто хоче скуштувати найкращі фініки у світі. Тут можна знайти традиційні та екзотичні сорти, фініковий мед, шоколадні фініки, а також придбати чудові сувеніри. }} * {{buy | name=Золотий ринок | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4057161 | long=39.871599 | directions=Район Азізія, поблизу головних торгових центрів | phone=+966125570990 | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 23:00 | price= | lastedit=2025-03-26 | content=Одне з найкращих місць для покупки ювелірних виробів у Саудівській Аравії. Тут можна знайти традиційні арабські прикраси, сучасні дизайнерські вироби, інвестиційне золото та навіть унікальні аксесуари ручної роботи. У ринку великий вибір – від класичних арабських прикрас до сучасних виробів. Якість золота зазвичай від 18 до 24 карат. Торгування тут є, можливо навіть отримати знижку 20%, а ціни тут нижчі, ніж у багатьох країнах. }} == Де поїсти == У Мецці налічується понад 250 закладів — від швидкого харчування до вишуканих ресторанів і лаунж‑барів. На TripAdvisor зареєстровано понад 150 ресторанів із різними ціновими категоріями, які можна відфільтрувати за рівнем цін, типом кухні та рейтингом Tripadvisor. Перелік нижче охоплює найбільш різноманітні заклади Мекки з урахуванням різних цінових сегментів, стилів кухні та форматів: від швидкої курки Albaik і гриль‑бургерів Smashburger до вишуканих буфетів Al Rehab та камерного стейк‑хаусу Prime Steakhouse. === Кулінарні традиції === [[File:Kabsa.jpg|thumb|right|Кабса з куркою — типова саудівська страва, яку легко знайти у Мецці.]] Спершу варто згадати про кулінарні традиції цього міста. Кухня Мекки — це суміш бедуїнської традиції, хіджазької регіональної кухні та кулінарних впливів з усього мусульманського світу. Як головне місце хаджу, Мекка приваблює мільйони паломників щороку, і тому гастрономічна сцена міста стала дуже різноманітною: від простих вуличних страв до розкішних банкетних частувань. Більшість традиційних саудівських страв базуються на рисі, м’ясі (особливо баранині), зернових, а також спеціях — таких як кардамон, гвоздика, кориця, кумин, чорний перець. Їжу часто подають на великих підносах для кількох людей — її їдять руками, сидячи на підлозі. ==== Основні традиційні страви ==== * '''Кабса (كبسة), або Макбус (مكبوس) у країнах Перської затоки''' — головна страва саудівської кухні. Складається з довгозернистого рису, тушкованого м’яса (найчастіше курятини або баранини) та спецій. У різних регіонах існують свої варіанти кабси: з фініками, родзинками, горіхами або томатним соусом. У Мецці кабсу подають у будь-якому традиційному ресторані, а також у багатьох готелях для паломників. * '''Манді (مندي)''' — ароматна страва з Йемену, популярна в Мецці. Готується з рису та м’яса, яке запікається в підземній глиняній печі (тандурі). Завдяки диму страва набуває неповторного смаку. У м’ясо часто додають сік лайма, корицю і гвоздику. * '''Харіс (هريس)''' — страва бедуїнського походження. Варена пшениця, змішана з м’ясом, утворює густу кашу, яку зазвичай їдять ложкою або хлібом. Найчастіше споживається в Рамадан як поживна та легкозасвоювана їжа. * '''Матаазіз (مَعْتَزِيز)''' — місцеве саудівське рагу. Складається з тушкованого м’яса, овочів (гарбуз, кабачки, томати) і пластинок тіста, які варяться в соусі. Вважається домашньою стравою. * '''Фул медаммас (فول مدمس)''' — популярна сніданкова страва з варених бобів, заправлених олією, соком лимона, тахіні, іноді часником і зеленню. Її часто подають з хлібом та свіжими овочами. * '''Самбуса (سمبوسة)''' — смажені трикутні пиріжки з тонкого тіста з начинками з м’яса, картоплі, шпинату або сиру. Особливо популярні в Рамадан і подаються як закуска. * '''Салік (سليق)''' — ніжна страва з м’яса й молочного рису, популярна в Хіджазі. У 2024 році від Міністерства культури цю страву було оголошено регіональною стравою регіону Мекка. Готується на повільному вогні й має кремову консистенцію. Часто прикрашається смаженими цибулею та горіхами. ==== Вулична їжа ==== На вулицях Мекки, особливо під час хаджу та Рамадану, популярна проста та швидка їжа: * '''Фалафель, шаварма, гірос''' — доступні майже на кожному кроці. * '''Різноманітні хлібці (лаваш, танурі, самун)''' подаються з хумусом або бобовими пастами. * '''Кукурудза на грилі, смажені нутові кульки, обсмажені баклажани й картопляні рулети''' — поширені серед перекусів. ==== Десерти ==== * '''Кунафа (كنافة)''' — тонке тісто з солодкою сирною або вершковою начинкою, просочене сиропом. Може подаватись гарячою або охолодженою. * '''Лукумадес (грец. λουκουμάδрецептаες), або локма (тур. lokma)''' — смажені кульки з тіста, схожі на пончики, з хрусткою скоринкою та м’якою серединою. Поливаються медом або фініковим сиропом. Десерт існує у турецькій, грецькій, арабскій, та перській кухні. * '''Маамуль (معمول)''' — печиво, начинене фініками, фісташками чи волоськими горіхами. Традиційно готується на релігійні свята, але доступне цілий рік. ==== Напої ==== * '''Кава арабія (قهوة عربية)''' — традиційна кава з кардамоном, іноді з шафраном. Подається в маленьких чашках без цукру, зазвичай із фініками. Вважається знаком гостинності. * '''Шай (чай)''' — чорний чай із м’ятою або прянощами. Часто подається з великою кількістю цукру. * '''Каркаде''' — напій із гібіскуса з кисло-солодким смаком, популярний у жарку пору року. * '''Верблюже молоко''' — вживається як традиційний напій бедуїнів. Має вищу жирність і вміст білка, ніж коров’яче. ==== Поради ==== * У багатьох традиційних кафе та ресторанах передбачені окремі зали для «сімей» та «одиноких чоловіків» — звертайте увагу на таблички при вході. * У дні хаджу чи Рамадану міські заклади можуть працювати в обмеженому режимі або бути переповненими — радимо заздалегідь планувати прийоми їжі. * У релігійні періоди меню часто спрощується: популярними стають фініки, хліб, прості м’ясні супи, фул та вода Замзам. * Деякі ресторани пропонують харчування на підлозі — традиційно, босоніж, на килимах. Це частина культурного досвіду, але також можна попросити звичайний стіл. === Дешево === ====AlBaik==== Культова мережа фастфуду, відома смаженою куркою з унікальними приправами та соковитою текстурою. Це гастро‑пункт для пілігримів та туристів, особливо в Мецці й Медіні. Компанія заснована ще у 1974 році в Джидді, і з того часу стала національним феноменом Саудівської Аравії. * {{eat | name=AlBaik – Аль-Азізія | alt=біля Аль-Хараму | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4169701 | long=39.8613449 | directions= | phone=+966 12 286 6777 | tollfree= | fax= | hours=06:30 – 02:00 | price=1-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-20 | content=Одна з найпопулярніших філій, розташована поблизу Великої мечеті. }} * {{eat | name=AlBaik – Джабаль-Омар | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=пл. Аль-Харамейн, Годинникова вежа | lat=21.4191475 | long=39.8249661 | directions= | phone=+966 50 184 2250 | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 02:00 | price=20-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-20 | content=Зручно розташована філія для паломників, що зупиняються поблизу Годинникової вежі. }} * {{eat | name=AlBaik – Аль-Шокія | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3801185 | long=39.7878912 | directions= | phone=+966 53 323 3093 | tollfree= | fax= | hours=11:00 – 02:00 | price=1-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-20 | content=Філія, що обслуговує район Аль-Шокія, зручно для мешканців південних районів Мекки. }} * {{eat | name=AlBaik – Аль-Захір | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=ТЦ Аль-Діяфа | lat=21.4426064 | long=39.8001965 | directions= | phone=+966 800 244 2245 | tollfree= | fax= | hours=06:30 – 02:00 | price=1-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-20 | content=Філія, що обслуговує район Аз-Захір, зручно для мешканців північних районів Мекки. }} * {{eat | name=AlBaik – Ар-Русайфа | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.406849 | long=39.7878161 | directions= | phone=+966 12 286 6777 | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 02:00 | price=1-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-20 | content=Філія, що обслуговує район Ар-Русайфа, зручно для мешканців західних районів Мекки. }} * {{eat | name=AlBaik – Аль-Адель | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4494339 | long=39.8643308 | directions= | phone=+966 02 286 6777 | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 02:00 | price=1-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-20 | content=Філія, що обслуговує район Аль-Адель, зручно для мешканців східних районів Мекки. }} * {{eat | name=AlBaik – Аш-Шіша | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3552393 | long=39.8785253 | directions= | phone=+966 12 286 6777 | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 02:00 | price=1-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-20 | content=Філія, що обслуговує район Аш-Шіша, зручно для мешканців південних районів Мекки. }} ====Al Tazaj==== Відома мережа ресторанів, яка спеціалізується на грильованій курці, приготовленій на вугіллі, в арабському стилі. Відмінність від Albaik — тут роблять акцент на грильовану курку (а не смажену у фритюрі) та традиційний смак Саудівської Аравії. Заклад відомий своїм Tandoori Chicken, Tazaj Meal та Kebab Sandwiches. Компанія заснована у 1989 році у Мецці. Назва "Tazaj" арабською означає "''свіжий''" — і це повністю відображає філософію бренду: використовувати лише свіжу курятину, мариновану натуральними спеціями без заморожування. У дні Хаджу або під час Рамадану всі філії працюють практично нон-стоп, але черги стають довші. Є опція замовлення через офіційний додаток: Al Tazaj App на iOS / Android. Заклади цієї мережі розкидані по всій Мецці, але доречніше буде підмітити дані головні філії: * {{eat | name=Al Tazaj — вул. Ібрагіма Аль Халіла | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Ібрагіма Аль Халіла | lat=21.4202804 | long=39.8218883 | directions= | phone=+966 12 573 3333 | tollfree= | fax= | hours=11:00 – 02:00 | price=20-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-21 | content=Найближча до Масджид Аль-Харам, завжди активна, ідеальна локація для пілігримів. }} * {{eat | name=Al Tazaj — Аль-Азізія | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Аль-Масджид Аль-Харам | lat=21.4191002 | long=39.8592354 | directions= | phone=+966 12 573 4444 | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 02:00 | price=20-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-21 | content=Зручний заклад у житловому районі з комфортним залом для великих сімей. }} * {{eat | name=Al Tazaj — Аль-Авалі | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3612289 | long=39.8984003 | directions= | phone=+966 12 543 4343 | tollfree= | fax= | hours=10:30 – 01:30 | price=20-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-21 | content=Затишне місце з парковкою та гарною терасою для вечірніх посиденьок. }} * {{eat | name=Al Tazaj — Аль-Шокія | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.393381 | long=39.7969707 | directions= | phone=+966 12 554 5544 | tollfree= | fax= | hours=11:00 – 01:30 | price= | lastedit=2025-04-21 | content=Розташування зручно для мешканців південних районів Мекки. Часто вільно, навіть у годину пік. }} ====Hardee’s==== Популярна американська мережа ресторанів швидкого харчування, відома своїми бургерами на відкритому вогні, соковитими Thickburgers, картоплею фрі, нагетсами, сніданковими меню й шейками. У Мецці Hardee’s має кілька філій, які дуже зручні для туристів та місцевих, бо ресторани часто працюють допізна і мають великий вибір комбо-страв. Hardee’s у Мецці особливо популярний серед мандрівників із країн Затоки (Бахрейн, ОАЕ, Кувейт), адже смак максимально наближений до оригінального американського Hardee’s. * {{eat | name=Hardee's — Відділення Ібрагіма Аль Халіла | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Ібрагіма Аль Халіла, район Айяд | lat=21.4188419 | long=39.8255094 | directions= | phone=+966 12 543 5555 | tollfree= | fax= | hours=10:00 — 03:00 | price=20-40 ріалів на людину | lastedit=2025-04-21 | content=Найзручніша філія для паломників, всього 10 хвилин пішки від Масджид Аль-Харам. }} * {{eat | name=Hardee's — Аль-Азізія | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4238925 | long=39.8641936 | directions= | phone=+966 12 550 6606 | tollfree= | fax= | hours=10:00 — 03:00 | price= | lastedit=2025-04-21 | content=Простора філія з сімейними зонами, популярна серед місцевих мешканців. }} * {{eat | name=Hardee's — Аль-Авалі | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3553862 | long=39.880884 | directions= | phone=+966 12 543 7777 | tollfree= | fax= | hours=10:30 — 03:00 | price= | lastedit=2025-04-21 | content=Філія з парковкою. Часто вибирають сім’ї для вечері у вихідні. }} * {{eat | name=Hardee's — Аль-Шокія | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3766324 | long=39.7957763 | directions= | phone=+966 12 543 4242 | tollfree= | fax= | hours=11:00 — 02:00 | price=20-60 ріалів на людину | lastedit=2025-04-21 | content=Чистий і сучасний зал, великий простір для обідів з друзями. }} * {{eat | name=Hardee's — дорога Аль-Хіджра | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=дорога Аль-Хіджра | lat=21.4713049 | long=39.7967646 | directions= | phone=+966 12 543 8888 | tollfree= | fax= | hours=10:00 — 03:00 | price= | lastedit=2025-04-21 | content=Часто менш завантажений варіант для тих, хто подорожує трасою Хіджра. }} ====Burger King==== Одна з найпопулярніших міжнародних мереж ресторанів швидкого харчування присутня і в Мецці. У місті працює кілька філій, які пропонують класичне меню з бургерами, сендвічами, фрі, напоями та десертами. * {{eat | name=Burger King — Абрадж аль-Бейт | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4192496 | long=39.8259947 | directions= | phone=+966 9200 00002 | tollfree= | fax= | hours=16:00 – 05:00 | price= | lastedit=2025-04-21 | content=Розташований у фудкорті Абрадж аль-Бейта, цей заклад зручний для паломників, оскільки знаходиться поруч із Великим мечеттю. }} * {{eat | name=Burger King — Makkah Hilton Towers | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4193421 | long=39.8235918 | directions= | phone=+966 12 573 3333 | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 02:00 | price= | lastedit=2025-04-21 | content=Знаходиться на першому поверсі готелю Makkah Hilton Towers, зручний для гостей готелю та відвідувачів Великої мечеті. }} * {{eat | name=Burger King — ТЦ Аль-Діяфа | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4414194 | long=39.8005352 | directions= | phone=+966 12 550 6606 | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 02:00 | price= | lastedit=2025-04-21 | content=Розташований у ТЦ, цей заклад популярний серед місцевих мешканців. }} * {{eat | name=Burger King — ТЦ Мекка | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3906947 | long=39.8843963 | directions= | phone=+966 12 543 4343 | tollfree= | fax= | hours=10:00 – 23:00 | price= | lastedit=2025-04-21 | content=Розташований у ТЦ Мекка, зручний для покупців та відвідувачів. }} === Середні ціни === * {{eat | name=The Oasis | alt= | url=https://www.hyattrestaurants.com/en/makkah/restaurant/the-oasis | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Ібрагіма Аль Халіла | lat=21.4203014 | long=39.822138 | directions=за кілька хвилин ходьби від Великої мечеті | phone=+966 12 577 1234 | tollfree= | fax= | hours=Сніданок: 06:30–11:00. Обід: 13:00–15:30. Вечеря: 18:30–23:00. Під час Рамадану: Іфтар — з Магрібу до 21:00, Сухур — з 01:00 до Фаджру | price=~70–150 SAR ($18–40) на людину | lastedit=2025-04-25 | content=Головний ресторан готелю Jabal Omar Hyatt Regency Makkah. Переможець World Luxury Restaurant Awards 2017 у категорії "Eclectic – International Cuisine". Ресторан працює за концепцією "обслуговування протягом усього дня", поєднуючи різноманітні кулінарні традиції світу з висококласним сервісом. Вишуканий сучасний інтер'єр, елегантне освітлення та привітна атмосфера роблять The Oasis ідеальним місцем як для сніданку перед умрою, так і для сімейної вечері чи романтичного побачення. Особливістю ресторану є відкриті кухні (live cooking stations), де гості можуть на власні очі побачити процес приготування страв — від індійського тандиру до арабського грилю. Також доступне шведське меню у форматі буфету або a la carte. }} * {{eat | name=Al Shorfa | alt= | url=https://www.rotana.com/rayhaanhotelandresorts/kingdomofsaudiarabia/makkah/almarwarayhaanbyrotana/diningout/alshorfa | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4197391 | long=39.826445 | directions=Al Marwa Rayhaan by Rotana, частина Абрадж аль-Бейту (перший ряд від Мечеті аль-Харам) | phone=+966 12 571 4444 | tollfree= | fax= | hours=5:00 – 11:00, 12:30 – 0:30 | price=60-80 ріалів на людину | lastedit=2025-04-25 | content=Терасовий ресторан на 11-му поверсі готелю Al Marwa Rayhaan by Rotana, що входить до комплексу Abraj Al Bait, із безперешкодним панорамним видом на Каабу та Великий мечеть. Ресторан поєднує орієнтальну та міжнародну кухні з опціями à la carte і шведського столу. Al Shorfa пропонує розкішну обстановку «під відкритим небом» із легкими навісами та м’якими диванами, де гості можуть спостерігати за життям навколо Святині під час трапези. Меню складається з свіжоприготовлених страв, виконаних із найкращих інгредієнтів, — тут доступні як à la carte, так і буфетні варіанти, що дозволяє задовольнити будь-який смак. }} * {{eat | name=Al Deyafa | alt= | url=https://www.rotana.com/rayhaanhotelandresorts/kingdomofsaudiarabia/makkah/almarwarayhaanbyrotana/diningout/aldeyafa | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4193442 | long=39.8255406 | directions= | phone=+966 50 621 8191 | tollfree= | fax= | hours=Сніданок: 06:00 – 10:30. Обід: 13:00 – 15:30. Вечеря: 19:00 – 22:30 | price=~80 ріалів на людину | lastedit=2025-04-25 | content=All-day dining ресторан, розташований на 12-му поверсі готелю Al Marwa Rayhaan by Rotana в комплексі Абрадж аль-Бейт, що пропонує обширний буфет та live cooking станції з широким вибором страв від азійської до традиційної арабської кухні. Al Deyafa поєднує шведський стіл із à la carte та live cooking станціями, де гості можуть спостерігати за приготуванням улюблених страв у режимі реального часу. Розташування на 12-му поверсі дає панорамний вид на Масджид аль-Харам; доступні як відкриті тераси, так і затишні внутрішні зали, що створює атмосферу відпочинку на свіжому повітрі просто над містом. }} * {{eat | name=Seeneez Restaurant & Café | alt= | url=https://www.ellmenus.com/menu-seeneez | email=m.ghtfan@seeneez.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3520636 | long=39.8994288 | directions= | phone=+966 53 605 5855 | tollfree= | fax= | hours=13:00 – 02:00 | price=~100 ріалів на людину | lastedit=2025-04-25 | content=Seeneez поєднує різноманітні кухні світу з акцентом на грильовані страви та барбекю, а також пропонує європейські десерти і кава. Інтер’єр утеплений сучасними перегородками та приватними кабінками, що робить заклад популярним серед сімей та невеликих компаній. }} * {{eat | name=Al Ruwad | alt= | url=https://www.swissotel.com/hotels/makkah/dining/al-ruwad-restaurant/ | email=reservations.makkah@swissotel.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4188282 | long=39.8268503 | directions= | phone=+966 (12) 571 8000 | tollfree= | fax= | hours=Сніданок: Неділя - четвер: 06:00 - 10:30, П'ятниця - субота: 06:00 - 11:00. Обід щодня: 13:00 - 16:00. Вечеря щодня: 19:00 - 23:00 | price= | lastedit=2025-04-25 | content=Один із найбільших ресторанів світу, розташований у готелі Swissôtel Makkah (частина комплексу Абрадж аль Бейт) з місткістю понад 2 500 гостей одночасно. Заклад поєднує традиційну арабську гостинність із преміальною європейсько-західною кухнею із «свіжим швейцарським» штрихом. Al Ruwad пропонує all-day dining із форматом шведського столу та à la carte, а також live cooking станціями, де кухарі готують страви на очах у гостей. Інтер’єр виконано в елегантному стилі зі швейцарськими елементами, а обслуговування відповідає стандартам Luxury Hospitality. }} * {{eat | name=Smashburger | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4186485 | long=39.8255499 | directions=за кілька хвилин пішки від Великої мечеті | phone=+966 11 810 9429 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 22:00 | price=Близько 41.5–47 ріалів за бургер-сет з напоєм | lastedit=2025-04-25 | content=Популярний американський фастфуд-ресторан, розташований на 4-му поверсі фудкорту комплексу Абрадж аль-Бейт (Годинникова вежа). Він приваблює відвідувачів з усього світу, пропонуючи якісні бургери, приготовані за фірмовою технологією «smash», яка забезпечує хрустку скоринку та соковитий смак. Smashburger пропонує широкий вибір бургерів, включаючи яловичі, курячі та вегетаріанські варіанти. Серед популярних позицій — Mushroom & Swiss, BBQ Bacon Cheddar та Avocado Bacon Club. Також доступні гарніри, такі як картопля фрі, включаючи варіанти з розмарином та оливковою олією, а також молочні коктейлі на основі морозива Häagen-Dazs. Smashburger поєднує швидке обслуговування з якісними інгредієнтами та сучасним інтер'єром. Ресторан підходить для сімейного відвідування, має зручні місця для сидіння та доступний для осіб з обмеженими можливостями. }} * {{eat | name=Faisalabad Restaurant | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=4-й поверх фудкорту | lat=21.4188896 | long=39.826389 | directions= | phone=+966 55 202 7444 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 22:00 | price=Ціни варіюються від 10 до 35 ріалів за порцію, залежно від вибору страв. Наприклад, м'ясний плов коштує близько 25 ріалів, а комплексний обід з кількох страв — до 60 ріалів | lastedit=2025-04-25 | content=Популярний заклад пакистанської кухні, розташований у фудкорті комплексу Абрадж аль-Байт (Clock Tower) в Мецці. Він приваблює паломників та туристів, які шукають автентичні страви з Південної Азії, особливо в районі, де домінують міжнародні мережі фастфуду. Відвідувачі відзначають смачну їжу, особливо бір'яні та карі, а також щедрі порції. Деякі клієнти скаржаться на високі ціни та якість обслуговування. Ресторан має простий інтер'єр, характерний для фудкортів, з обмеженою кількістю місць для сидіння. Обслуговування швидке, але може бути не дуже привітним, що характерно для багатьох подібних закладів. Faisalabad Restaurant також відомий під назвою Al Tauheed Faisalabad Hotel, що може бути корисно при пошуку закладу. }} * {{eat | name=Zamzam Lobby Lounge | alt= | url=https://www.pullman-zamzam-makkah.com/facilities/executive-lounge/ | email=H6036@accor.com | wikidata= | wikipedia= | address=готель Pullman ZamZam Makkah, Абрадж аль-Бейт | lat=21.4178639 | long=39.825472 | directions= | phone=(+966)1/25715555 | tollfree= | fax=(+966)1/25715999 | hours=6:30 - 22:30 | price=80 ріалів на людину | lastedit=2025-04-26 | content=Сучасний і стильний нещодавно відремонтований лаунж, розташований на 27 поверсі, де гості можуть насолоджуватися необмеженим доступом до Інтернету за технологіями останнього покоління. }} * {{eat | name=Buffalo Wings & Rings | alt= | url=https://macca.bwr-intl.com | email= | wikidata= | wikipedia= | address=дорога Мекка-Ет-Таїф | lat=21.36963 | long=39.8835386 | directions= | phone=+966 12 597 9000 | tollfree= | fax= | hours=Щодня з 13:00 до 01:00; у четвер та п’ятницю — до 02:00 | price= | lastedit=2025-04-26 | content=Сучасний американський ресторан у районі Ан-Насім, відомий своїм спортивним стилем, смачними крильцями та дружньою атмосферою. Це місце ідеально підходить для сімейних вечерь, зустрічей з друзями або перегляду спортивних матчів на великих екранах. Позитивні відгуки відзначають смачні страви, особливо крильця, та приємну атмосферу. Негативні ж відгуки від деяких клієнтів скаржаться на повільне обслуговування та чистоту. }} === Дорого === * {{eat | name=Al Rehab | alt= | url=https://www.ihg.com/intercontinental/hotels/us/en/makkah/qcahd/hoteldetail/dining | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Ібрагіма Аль Халіла | lat=21.4211602 | long=39.8226623 | directions= | phone=966-12-5295000(1780) | tollfree= | fax= | hours=Обід: 13:00-15:30. Вечеря: 19:00-23:30 | price=~120 ріалів за людину | lastedit=2025-04-27 | content=Розташований на мезонінному поверсі InterContinental Dar Al Tawhid Makkah й має вишукане оздоблення в ісламському стилі з великими вікнами, що відкривають вид на аль-Харам. Ресторан спеціалізується на міжнародних буфетах для ланчу та вечері з акцентом на свіжі інгредієнти й великим різноманіттям страв. Щодня працюють live cooking станції, де кухарі на очах у гостей готують м’ясні, морепродуктні та овочеві делікатеси. }} * {{eat | name=Atyaf | alt= | url=https://www.fairmont.com/en/hotels/makkah/makkah-clock-royal-tower/dining/atyaf.restaurant.html | email=makkah@fairmont.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4181273 | long=39.8255553 | directions= | phone=+966 125717777 (рецепція Fairmont) | tollfree= | fax= | hours=Сніданок із суботи по п'ятницю: 6:00 - 10:30. Обід з суботи по п'ятницю: 13:00 - 16:00. Вечеря з суботи по п'ятницю: 19:00 - 23:00 | price=Орієнтовно 120–150 ріалів на людину (точні тарифи уточнюються на рецепції) | lastedit=2025-04-27 | content=Сучасний ресторан формату all-day dining у комплексі Makkah Clock Royal Tower, A Fairmont Hotel, що пропонує поєднання кухонь Близького Сходу, Північної Африки, Леванту, Азії та Середземномор’я. У просторому залі з панорамними вікнами і відкритою кухнею гості можуть замовити як страви з меню à la carte, так і скористатися станціями live cooking, зокрема приготуванням пасти, піци та свіжих соків. Atyaf оформлений у мінімалістичному сучасному стилі з елементами ісламського орнаменту, що гармонійно поєднуються зі стильними меблями і м’яким підсвічуванням. Площа залу дозволяє розмістити до 200 гостей, є приватні кабінки для спокійних зустрічей і відкриті тераси з видом на Харам. }} * {{eat | name=Gurkan Şef Steakhouse | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3527831 | long=39.8951966 | directions= | phone=+966 559 288 684 | tollfree= | fax= | hours=13:00 – 00:30 | price=180 – 200 ріалів на людину | lastedit=2025-04-27 | content=Преміальний турецький стейкхаус у Мецці, що поєднує вишукані м’ясні делікатеси з європейськими та ближньосхідними смаками. Оформлений у сучасному стилі з турецькими орнаментами: дерев’яні панелі, м’яке підсвічування та відкриті кухонні станції створюють елегантну та затишну атмосферу. }} * {{eat | name=Prime Steakhouse Restaurant | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4192737 | long=39.8224215 | directions= | phone=+966 12 530 8777 | tollfree= | fax= | hours=07:00 – 00:00 або через ресепшн Conrad Jabal Omar Makkah | price=Орієнтовно 180–250 SAR на людину залежно від вибору сет-меню чи à la carte | lastedit=2025-04-27 | content=Преміальний стейк-хаус Conrad Jabal Omar Makkah, який відзначається найвищим рейтингом серед ресторанів Мекки та дарує неперевершений краєвид на Великий мечеть. Лобі-рівень готелю, відокремлена зона із затишними кабінками та великими панорамними вікнами з видом на аль-Харам. Кухарі готують стейки на грилі та демонструють техніку приготування «smash» перед гостями. }} * {{eat | name=Al Qasr | alt= | url=https://www.raffles.com/makkah/dining/al-qasr/ | email=dining.makkah@raffles.com | wikidata= | wikipedia= | address=готель Raffles Makkah Palace | lat=21.4196977 | long=39.8259786 | directions= | phone=+966 12 571 7888 | tollfree= | fax= | hours=Сніданок з 6:00 до 10:30, обід з 13:00 до 16:00, вечеря з 19:00 до 23:00 | price=Денний буфет (Lunch): відсутня публічна ціна (зазвичай входить у вартість пакета готелю). Вечерній буфет: приблизно 240 ріалів з особи. Сніданковий буфет для негостей: 130 ріалів з дорослого, 65 ріалів з дитини | lastedit=2025-04-27 | content=Яскравий ресторан із форматом шведського столу вдень та елегантним a la carte меню ввечері, розташований у комплексі Абрадж аль-Бейт поруч із Великим мечеттю. Інтер’єр поєднує сучасний дизайн із теплими арабськими мотивами, а кухня пропонує арабські, азійські, індійські, марокканські та західні страви на станціях live cooking. All-day dining ресторан, який працює і як буфет вдень, і як a la carte заклад ввечері; вміщує до 200 гостей одночасно в просторому залі з великими вікнами. }} * {{eat | name=Al Majlis | alt= | url=https://www.raffles.com/makkah/dining/al-majlis/ | email=dining.makkah@raffles.com | wikidata= | wikipedia= | address=готель Raffles Makkah Palace, Абрадж аль-Бейт | lat=21.4180315 | long=39.8255422 | directions= | phone=+966 12 571 7888 | tollfree= | fax= | hours=16:00 – 00:00 | price=120–150 ріалів на людину | lastedit=2025-04-27 | content=Вишуканий ресторан середземноморської кухні з акцентом на італійські та ліванські страви, розташований за кілька кроків від Великої мечеті. Ресторан поєднує шведський стіл та a la carte, пропонує live cooking станції та має панорамну терасу з видом на аль-Харам. Інтер’єр оформлено в нейтральних тонах з елементами сучасного мінімалізму, при цьому створена розслаблена та елегантна атмосфера, що робить його популярним як серед паломників, так і ділових гостей. }} * {{eat | name=Voi Restaurant & Lounge | alt=також відоме як Voi Lounge | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3529001 | long=39.8953409 | directions= | phone=+966 55 000 7062 (WhatsApp) | tollfree= | fax= | hours=18:00 – 03:00 | price=~100–120 ріалів на людину, залежно від вибору страв і напоїв | lastedit=2025-04-27 | content=Популярний інтернаціональний лаунж-кафе в самому центрі Мекки, що поєднує різноманітну кухню понад 13 країн, сучасний дизайн і гнучкий формат late-night dining. Voi Lounge виділяється стильним інтер’єром з елементами модерну та арабських орнаментів, live cooking станціями та комфортними lounge-зонами. }} == Де розважитись == ===Нічне життя=== У Мецці суворо дотримуються ісламських норм, тому '''алкоголь заборонено і бари/клуби відсутні.''' Нічне дозвілля здебільшого обмежується ресторанами, кафе та готелями. Багато закладів (зокрема великих мережевих кав’ярень і ресторанів швидкого харчування) працюють до пізньої ночі, пропонуючи вечері, каву або традиційні безалкогольні напої. Наприклад, у висотному комплексі Абрадж аль-Бейт працює кафе з панорамним видом на святу мечеть, а деякі ресторани готелів проводять живі концерти чи традиційні шоу без алкоголю. Проте варто пам’ятати, що '''жодних нічних клубів та публічних танцювальних вечірок у Мецці немає – місто зосереджене на релігійних служіннях і сімейному відпочинку.''' == Де зупинитись == {{Mapframe|21.416637|39.844065|name=Цікава деталь — всі готелі намагаються бути розташованими ближче до Кааби.}} Треба звернути увагу на те, що більшість готелей (не важливо якої ціннової категорії) Мекки розташовані поблизу священної мечеті, і цей випадок є два варіанта розташування готелей: # В комплексах хмарочосів та готелей в метрах від Хараму (приклад: Абрадж аль-Бейт, та Джабаль Омар), їми оточена майже вся територія оточення священної мечеті; # Або ж в районі Азізія (точніше на дорозі Аль-Масджид аль-Харам, та Короля Абдула Азіза), там готелей менше, але вони теж достатньо близько до Хараму. === Дешево === * {{sleep | name=Al Kiswah Towers Hotel | alt= | url=https://alkiswah-towers.com/ | email=alkiswah.sales@ihg.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. аль-Тайсір | lat=21.4291362 | long=39.8133018 | directions= | phone=+966 12 578 2800 | tollfree= | fax= | checkin=12:00 | checkout=16:00 | price=~130-150 ріалів | lastedit=2025-04-30 | content=Тризірковий готель у районі Тайсір, за приблизно 950 м від Великої мечеті та біля Абрадж аль-Бейт, що пропонує зручні та просторі номери, безкоштовний Wi-Fi і щоденний шатл до Хараму. Рецепція працює цілодобово, а заселення та виселення здійснюються за гнучким графіком, що підходить як паломникам, так і туристам, які планують ранній виїзд зранку. }} * {{sleep | name=Mawaddah Al Baraka Hotel | alt= | url=https://www.mawaddah.com.sa/hotels/54 | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.420724 | long=39.8314417 | directions= | phone=+966 125 739 974 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 23:59 | checkout=12:00 | price=~300 ріалів | lastedit=2025-04-30 | content=Двозірковий готель із 213 номерами, всього за 9 хвилин пішки від Великої мечеті і близько 0,9 км від Абрадж аль-Бейт, що робить його зручним “тихим притулком” для паломників і туристів у центрі Мекки. Усі номери оснащені телевізором із плоским екраном і супутниковими каналами, чайником, ванною, безкоштовними туалетно-косметичними засобами та шафою. У власних ванних кімнатах є фен, а в деяких номерах готелю також є зона відпочинку. Стійка реєстрації працює цілодобово. }} * {{sleep | name=Rawdat Al Aseel Hotel | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Короля Абдула Азіза | lat=21.4209297 | long=39.8552872 | directions=приблизно 2,6 км (10 хв авто) від Хараму | phone=+966 125 576 590 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 - 23:59 | checkout=12:00 | price=~135 ріалів | lastedit=2025-04-30 | content=Двозірковий готель із 206 номерами, що підходить для паломників і туристів, які шукають недороге розташування неподалік від центру Мекки. Заклад містить бізнес-центр, є зона без паління, а також безперебійний доступ до інтернету у всіх публічних приміщеннях. }} * {{sleep | name=Salam Al Dar Makkah Hotel | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=3-тя кільцева дорога, район Кудай | lat=21.387046 | long=39.8226473 | directions= | phone=+966 125 314 450 | tollfree= | fax= | checkin=14:30 - 23:59 | checkout=14:00 | price=~172 ріалів | lastedit=2025-04-30 | content=Інтер’єр готелю відзначається простою функціональністю: у холі та коридорах — килимове покриття, скромні зони відпочинку й чисті лінії в оформленні. Загалом у будівлі налічується 89 номерів, кожен із яких облаштовано звукоізольованими вікнами, кондиціонером і невеликою м’якою зоною з диваном. До стандартних зручностей належать плоский телевізор, електрочайник і міні-холодильник, а в ванних кімнатах гостям доступні душ, біде та безкоштовні туалетні приладдя. За відгуками гостей, прості й охайні номери особливо цінують за комфортні ліжка та чистоту в поєднанні з помірною ціною. За відгуками на TripAdvisor, Salam Al Dar часто обирають як бюджетний, але затишний варіант із привітним персоналом та регулярним прибиранням. Багато гостей на Agoda відзначають, що номери чисті й доглянуті, а персонал допомагає у вирішенні будь-яких питань незалежно від часу доби. }} * {{sleep | name=Dar Al Salam 1 Hotel | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4077305 | long=39.8701751 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin=15:00 - 23:59 | checkout=12:00 - 13:00 | price=~198 ріалів | lastedit=2025-04-30 | content=Готель займає сучасну 6-поверхову будівлю з 285 номерами різного типу (стандартні, двомісні, сімейні) з кондиціонером і власною ванною кімнатою. Інтер’єр виконано в лаконічному стилі з килимовим покриттям у коридорах і компактними меблями в номерах, де є швидкісний Wi-Fi, електрочайник, плоский телевізор та міні-холодильник. Готель позиціонує себе як “зручний і доступний” варіант недалеко від головних святинь Мекки, із власним паркінгом для гостей. }} * {{sleep | name=Nada Al Deafah Hotel | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=район Аджіяд | lat=21.4198127 | long=39.8290838 | directions= | phone=+966 12 574 9226 | tollfree= | fax= | checkin=15:00 | checkout=13:00 | price=~338 ріалів | lastedit=2025-04-30 | content=Готель має 22 номери з кондиціонерами, плоскими телевізорами, електрочайниками та власними ванними кімнатами з душем. Деякі студіо-номери обладнані міні-кухнею з холодильником і кухонним приладдям, що додає зручності для гостей. За даними HotelsCombined, саме 150 м до священної мечеті, що робить його одним із найближчих бюджетних варіантів. }} * {{sleep | name=Violet Al Azizia Hotel | alt= | url=https://www.violetalazizia.com/en | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4181544 | long=39.8535049 | directions= | phone=966 545 050 062, 966 577 578 386 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=12:00 | price=~162 ріалів | lastedit=2025-04-30 | content=Готель оформлений у сучасному стилі з акцентом на зручність і функціональність: у холі встановлені панорамні ліфти, що обслуговують 15 поверхів, а сама вестибюльна зона виконана в “люксовому” ключі, що створює відчуття 5-ти зіркового рівня обслуговування. Номери обладнані звукоізольованими вікнами, електрочайником, холодильником, плазмовим телевізором з супутниковими каналами та сейфом. У ванних кімнатах є біде, безконтактні туалетні приладдя та душові кабіни “walk-in”. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Jabal Omar Hyatt Regency Makkah | alt= | url=https://www.hyatt.com/hyatt-regency/en-US/jedhr-jabal-omar-hyatt-regency-makkah | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Ібрагіма Аль Халіла | lat=21.420392 | long=39.821835 | directions= | phone=+966 12 577 1234 | tollfree= | fax=+966 12 570 1235 | checkin=16:00 | checkout=12:00 | price=~826-900 ріалів | lastedit=2025-05-01 | content=Елегантний п’ятизірковий готель, що розташований у самому серці району Джабаль Омар, за одну хвилину ходьби від Аль-Масджид аль-Харам. Заклад займає 19 поверхів із 656 просторими номерами й 25 сьютами (від 38 до 190 м²), обладнаними дизайнерськими меблями та сучасними зручностями. Гості цінують бездоганне обслуговування, безкоштовний Wi-Fi по всій території та численні варіанти харчування, а також близькість до головної святині ісламу. }} * {{sleep | name=Jabal Omar Marriott Hotel | alt= | url=https://www.marriott.com/en-us/hotels/qcamc-jabal-omar-marriott-hotel-makkah | email=makkahmarriotthotel@marriott.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.423548 | long=39.818745 | directions= | phone=+966 12-529-6666 | tollfree=+1-800-897-1437 | fax=+966 12-529-6667 | checkin=16:00 - 17:00 | checkout=13:00 | price=~472 ріалів | lastedit=2025-05-01 | content=Розкішний п’ятизірковий готель у комплексі Джабаль Омар, розташований за 3 хвилини пішки від мечеті аль-Харам, із 426 номерами та 52 люксами сучасного дизайну. Готель налічує понад 400 помешкань різних категорій, оснащених кондиціонером, плоским телевізором, міні-баром і робочою зоною. Серед ключових зручностей — два ресторани (Spice Market, Olive), кафе-кав’ярня, сад із терасою, фітнес-центр, бізнес-центр, салон краси, безкоштовний Wi-Fi та транспортні сервіси до Хараму. }} * {{sleep | name=Pullman ZamZam Makkah | alt= | url=https://www.pullman-zamzam-makkah.com | email=H6036@accor.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.418385 | long=39.824828 | directions= | phone=(+966)1/25715555 | tollfree= | fax=(+966)1/25715999 | checkin=14:00 | checkout=12:00 | price=~678 ріалів | lastedit=2025-05-01 | content=Розкішний 5-зірковий готель із 1 301 номерами та сьютами, розташований у знаменитому комплексі Абрадж аль-Бейт, безпосередньо поруч із мечеттю аль-Харам. Готель пропонує сучасні номери з видом на місто чи Каабу, чотири ресторани, кафе, спа-центр, фітнес-зал і безкоштовний Wi-Fi у всіх зонах. Інтер’єр поєднує сучасні лінії та елементи традиційного ісламського мистецтва, що створює атмосферу затишку та вишуканості. }} * {{sleep | name=Anjum Hotel Makkah | alt= | url=https://anjumhotels.com/en/ | email=info@anjumhotels.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.424597 | long=39.819560 | directions= | phone=+966 12 5100000, +966 12 5629999 | tollfree= | fax=+966 12 5100001 | checkin=16:00 - 23:30 | checkout=11:30 | price=~690–710 ріалів | lastedit=2025-05-01 | content=п’ятизірковий готель у самому серці Мекки, що поєднує сучасний дизайн і традиційну хіджазьку гостинність. Заклад пропонує гостям приватний вихід до воріт Великої мечеті, 260 паркомісць із почасовою тарифікацією та розмаїття номерів і сьютів — від класичних односпальних до президентських. Завдяки зручному розташуванню на вулиці Умм Аль Кура і винятковому рівню обслуговування, Anjum Hotel Makkah є популярним вибором як серед паломників, так і серед туристів. }} * {{sleep | name=Al Ghufran Safwah Hotel | alt= | url=https://www.ghufran-makkah.com/en | email=reservations@ghufran-makkah.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4192575 | long=39.8267507 | directions= | phone=+966 12 577 7773 | tollfree= | fax= | checkin=16:00 | checkout=12:00 | price=~900-1000 ріалів | lastedit=2025-05-01 | content=У готелі сучасний дизайн інтер’єру і просторі номери з видом на міську панораму або на Великий мечеть. Кожен номер обладнано міні-баром, супутниковим телевізором та електрочайником. У всіх зонах готелю надається безкоштовний Wi-Fi. Для харчування працюють два ресторани та кафе-бар, а також цілодобовий room service. Гості також мають доступ до спа-центру, фітнес-залу й бізнес-центру, що забезпечує комфорт як для паломників, так і для ділових мандрівників. За додаткову плату організовується трансфер до/з аеропорту, а для автівок доступний valet-паркінг за 23 SAR/год і місцева парковка. }} * {{sleep | name=Concorde Makkah Hotel | alt= | url=https://concorde.com.sa/en/hotel/green-delight/ | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4150457 | long=39.8629249 | directions= | phone=+966 12 559 2662 | tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout=12:00 | price=~423 ріалів | lastedit=2025-05-01 | content=4-зірковий готель у північному районі Азізія, розташований на вулиці Аль-Масджид аль-Харам за 5,5 км або 10 хв їзди від воріт мечеті аль-Харам. Заклад пропонує 482 просторі номери й люкси з сучасними меблями та елементами ісламського дизайну. Для гостей працюють два власні ресторани — Nasmat Al-Worood та Macchiato Café — а також щоденний безкоштовний шатл до Великої мечеті. Безкоштовний Wi-Fi доступний у всіх публічних зонах і номерах готелю. }} * {{sleep | name=Elaf Kinda Hotel | alt= | url=https://www.elafhotels.com/elaf-kinda | email=info@elafgroup.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.418734 | long=39.824259 | directions= | phone=+966 12 574 5555 | tollfree= | fax= | checkin=16:00 | checkout=12:30 | price=~367 ріалів | lastedit=2025-05-02 | content=Готель пропонує своїм гостям вичокий рівень комфорту та духовності завдяки своєму унікальному розташуванню у самому серці Мекки Аль-Мукаррама, поруч з мечеттю Аль-Харам. Готель розташований поруч із воротами короля Абдул-Азіза та Фахда, що забезпечує легкий доступ до мечеті Аль-Харам. Готель оточений кількома визначними пам'ятками, включаючи Годинникову вежу Мекки, а його унікальне розташування дозволяє отримати доступ до різноманітних магазинів, ресторанів та кафе. У готелі Elaf Kinda 240 номерів та люксів вирізняються унікальним сучасним дизайном, багато з яких з'єднані між собою. Окрім надання послуг для людей з інвалідними візками, готель має номери для гостей з особливими потребами. }} === Дорого === * {{sleep | name=Makkah Clock Royal Tower, A Fairmont Hotel | alt= | url=https://www.fairmont.com/en/hotels/makkah/makkah-clock-royal-tower.html | email=makkah@fairmont.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.418165 | long=39.825600 | directions= | phone=+966 12 571 7777 | tollfree=+966 11 520 2174 | fax= | checkin=16:00 | checkout=12:00 | price=~862-937 ріалів, при завчасному бронюванні часто доступні пропозиції від 660 ріалів за ніч | lastedit=2025-05-02 | content=Знаковий 5‑зірковий готель у комплексі Абрадж аль-Бейт, що пропонує безпосередній доступ до мечеті аль-Харам і Кааби. Він налічує 1 792 розкішні номери й сьюїти з продуманими до деталей зручностями й ісламським декором. Готель має спа‑центр, фітнес‑зал, кілька ресторанів і 24/7‑ресепшн, що робить його ідеальним вибором як для хаджу, так і для вікіменд‑відпочинку в священному місті. Готель розташований у 76‑поверховій вежі з найбільшим у світі годинником у верхній частині фасаду. Інтер’єр поєднує сучасний дизайн і традиційні ісламські мотиви, оздоблений багатими тканинами та мармуром. Усі номери обладнані: кондиціонером, 32"–40" LCD/TV, міні‑баром, каво‑чайним набором, сейфом і внутрішньою аудіосистемою для трансляції молитв із Хараму. }} * {{sleep | name=Swissôtel Al Maqam Makkah | alt= | url=https://www.swissotel.com/hotels/makkah/ | email=reservations.almaqam@swissotel.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.418385 | long=39.824131 | directions= | phone=+966 (12) 571 8000 | tollfree= | fax= | checkin=16:00 | checkout=12:00 | price=~843 ріалів | lastedit=2025-05-02 | content=Цещодавно оновлений 5‑зірковий готель у комплексі Абрадж аль-Бейт із 1 624 номерами та сьютами, розташований за кілька кроків від воріт аль-Хараму. Готель пропонує прямий приватний вихід до Святого мечеті, панорамні види на Каабу, сучасні інтер’єри з елементами ісламського мистецтва та повний спектр сервісів: кілька ресторанів, лобі‑лаунж, спа‑центр, фітнес‑зал, дитячі зони й бізнес‑послуги. }} * {{sleep | name=Mövenpick Hotel & Residences Hajar Tower Makkah | alt= | url=https://movenpick.accor.com/en/middle-east/saudi-arabia/makkah/hotel-makkah.html | email=hotel.makkah@movenpick.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.418275 | long=39.826255 | directions= | phone=+966 12 571 7171 | tollfree= | fax= | checkin=17:00 | checkout=12:00 | price=~900-937 ріалів | lastedit=2025-05-02 | content=Розкішний 5‑зірковий готель, що є частиною престижного комплексу Абрадж аль-Бейт. У закладі налічується 1 027 кондиціонованих номерів і сьютів, спроєктованих із урахуванням ісламських мотивів та сучасної елегантності. Гості мають доступ до безкоштовного Wi‑Fi та LCD TV з понад 80 міжнародними каналами в кожному номері. Номери обладнані міні‑баром, електрочайником, сейфом та мармуровими ванними кімнатами з преміальними туалетними приладдями. У готелі працюють бізнес‑центр, дитячий клуб, магазини та мобільний прокат автомобілів. Первісно відкритий у 2009 році, заклад регулярно вдосконалює стандарти обслуговування та безпеки для гостей і співробітників. }} * {{sleep | name=InterContinental Dar Al Tawhid | alt= | url=https://www.ihg.com/intercontinental/hotels/us/en/makkah/qcahd/hoteldetail | email=intercontinental.daraltawhid@ihg.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.420932 | long=39.822789 | directions= | phone=+966 12 529 5000 | tollfree= | fax= | checkin=16:00 (пізній заїзд до опівночі за запитом) | checkout=12:00 | price=~1575 ріалів | lastedit=2025-05-02 | content=Флагманський 5‑зірковий готель IHG, що розташований безпосередньо навпроти воріт мечеті аль‑Харам. У його розпорядженні 605 просторих номерів і сьютів із панорамними видами на Великий мечеть, приватний молитовний зал у готелі та прямий тунель‑вихід до Аль‑Хараму. Гості цінують розкішний інтер’єр із ісламськими мотивами, багатопакетне харчування, велнес‑зону та цілодобове обслуговування персоналу. }} * {{sleep | name=Raffles Makkah Palace | alt= | url=https://www.raffles.com/makkah/ | email=Bookus.Makkah@Raffles.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.419144 | long=39.824903 | directions= | phone=+966 12 571 7800 | tollfree= | fax= | checkin=16:00 | checkout=12:00 | price=~1500-1875 ріалів | lastedit=2025-05-02 | content=Винятковий 5‑зірковий готель із 214 розкішними сьютами, розташований прямо в комплексі Абрадж аль-Бейт навпроти воріт до аль‑Хараму. Кожен сьют має вихідний простір у стилі резиденції та панорамний вид на Великий мечеть. Гості користуються 24‑годинним обслуговуванням дворецького, приватним молитовним залом, спа‑і велнес‑зоною, кількома ресторанами з кухнями світу, а також бізнес‑та зустрічними приміщеннями. Готель складається з 214 просторих сьютів площею від 65 до 270 м², кожен із окремою вітальнею та спальнею й сучасними зручностями. }} * {{sleep | name=M Hotel Makkah by Millennium | alt= | url=https://www.millenniumhotels.com/en/makkah/m-hotel-makkah-by-millennium/ | email=reservations.mhmk@millenniumhotels.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.4007454 | long=39.8150734 | directions= | phone=+966 12 526 9555, +966 555 768 830 (WhatsApp) | tollfree= | fax= | checkin=16:00 - 23:59 | checkout=12:00 | price=~322 ріалів | lastedit=2025-05-02 | content=Сучасний 5‑зірковий готель із 785 номерами, розташований на вулиці Ібрагіма Аль Халіла у районі Аль-Таква, за кілька хвилин їзди від воріт Хараму. Заклад пропонує безкоштовний шатл до Аль‑Хараму, приватний паркінг, ресторан, безкоштовний Wi‑Fi та цілодобову стійку реєстрації, що робить його привабливим варіантом для паломників та туристів. Усі 785 кондиціонованих номерів обладнані плоским телевізором, міні‑баром, електрочайником та власною ванною кімнатою з феном і безкоштовними туалетними приладдями. }} * {{sleep | name=Hilton Hotel & Convention Jabal Omar Makkah | alt= | url=https://www.hilton.com/en/hotels/makchhi-hilton-hotel-and-convention-jabal-omar-makkah/ | email=makch_hotel@hilton.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.422749 | long=39.819839 | directions= | phone=+966 12 526 0000 | tollfree= | fax= | checkin=16:00 | checkout=12:00 | price=~820-1256 ріалів | lastedit=2025-05-02 | content=5‑зірковий готель із 764 номерами, що належить до бренду Hilton і входить у комплекс Jabal Omar Development District. Готель розташований за 5 хвилин пішки від мечеті аль‑Харам, пропонує конгрес‑майданчик площею понад 1 650 м², чотири ресторани, фітнес‑центр, бізнес‑центр і цілодобовий room service. Hilton Jabal Omar має 764 сучасних номерів і люксів із кондиціонером, 49‑дюймовими смарт‑телевізорами, міні‑баром та безкоштовним Wi‑Fi. Усі помешкання оснащені сейфом, робочим столом і власною ванною з феном. }} * {{sleep | name=Al Marwa Rayhaan by Rotana | alt= | url=https://www.rotana.com/rayhaanhotelandresorts/kingdomofsaudiarabia/makkah/almarwarayhaanbyrotana | email=Almarwa.rayhaan@rotana.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.419224 | long=39.825954 | directions= | phone=+966 12 571 4444 | tollfree= | fax=+966 12 571 4443 | checkin=16:00 | checkout=12:00 | price=~1125-1237 ріалів | lastedit=2025-05-02 | content=П’ятизірковий готель у самому серці комплексу Абрадж аль-Бейт з прямим видом на мечеть аль‑Харам і Каабу, що пропонує 544 номери та сьюти, чотири ресторани й кафе, терасу на 11‑му поверсі, 24‑годинне обслуговування номерів і дворецький‑сервіс на вимогу. Всі ключові сервіси (гійм, клініка, охорона, пральня) працюють цілодобово, а стійка реєстрації доступна 24/7. Готель має власний бізнес‑центр, спа‑й велнес‑зону, приміщення для заходів і обмін валют, а також послугу шатлу до аеропорту (платно). }} * {{sleep | name=Conrad Jabal Omar Makkah | alt= | url=https://www.hilton.com/en/hotels/makcici-conrad-jabal-omar-makkah/ | email=MAKCI_Info@ConradHotels.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.419523 | long=39.822124 | directions= | phone=+966 12 526 7700 | tollfree= | fax= | checkin=16:00 | checkout=12:00 | price=~937-1237 ріалів | lastedit=2025-05-02 | content=П’ятизірковий готель, розташований у самому серці Мекки, лише за кілька кроків від воріт мечеті Аль-Харам. Готель поєднує сучасний комфорт із традиційною ісламською архітектурою, пропонуючи високий рівень обслуговування та зручності для паломників і туристів. }} == Де навчатись == В Мецці провідним вищим навчальним закладом є державний '''Університет Умм-аль-Кура''', заснований у 1949 р. як Коледж шаріату та перетворений у повноцінний університет 1981 р., з трьома кампусами в самому місті (Абідія, Азізія, Аль-Захір) і філіями в Аль-Ліс, Аль-Кундуфа та Аль-Джумум; загалом тут навчаються понад 100 000 бакалаврів і 10 000 магістрів/докторів. Для прикладної підготовки працює '''Технічний коледж''' під егідою TVTC, що надає дворічні середні дипломи з комп’ютерних, електротехнічних і механічних спеціальностей, а '''Громадський коледж''' при УУК виконує роль «містка» між середньою школою та університетом, пропонуючи дипломні програми з гуманітарних, мовних та мистецьких напрямків і програми «Tajseer» для продовження навчання на бакалавраті. Серед мовних центрів – '''Інститут арабської мови для не‑арабомовних (УУК)''', з безкоштовним набором на основі королівських стипендій, навчальними лабораторіями, медіа‑відділом та бібліотекою викладацьких методик; '''Англомовний центр УУК''', що проводить загальні й академічні курси за стандартами ринку праці й науковими цілями; а також приватні школи '''British Council, Wall Street English і Nilover Alrayed''', які пропонують інтенсивні програми, методику повного занурення та підготовку до IELTS із акредитованими тест‑центрами. ===Вищі навчальні заклади=== * {{listing | type=other | name=Університет Умм-аль-Кура | alt=УУК | url=https://uqu.edu.sa/en | email=callcenter@uqu.edu.sa | wikidata=Q3133606 | wikipedia= | address= | lat=21.32539 | long=39.945134 | directions=біля гори Арафат | phone=Центр викликів (Абідія): +966 12 527 0000; Центр викликів (Азізія): +966 12 550 1000; Центр викликів (аль-Захір): +966 12 542 6222 | tollfree= | fax= | hours=Університетний медичний центр (Кампус Азізія) — неділя–четвер: 08:00 – 16:00. Жіночі відділення: неділя–четвер: 07:30 – 15:30. Загальний робочий час адміністративних підрозділів: орієнтовно неділя–четвер: 07:30 – 14:30 (точний графік може відрізнятися за факультетами – рекомендується уточнювати на відповідних сторінках деканатів або через Call Center) | price= | lastedit=2025-05-16 | content=Це державний університет, заснований у 1949 році як Коледж шаріату й офіційно перейменований у університет указом короля у 1981 році. Початково УУК спеціалізувався на ісламському праві та арабській філології, а сьогодні пропонує понад 200 програм у різних галузях: від інженерії й медицини до бізнес-менеджменту й архітектури. Підготовка студентів здійснюється на шести кампусах у провінції Мекка, зокрема в районах Абідія, Азізія та Аль-Захір у самому місті Мецці. }} ====Коледжі==== * {{listing | type=other | name=Громадський коледж | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.407258 | long=39.865479 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Загальні робочі години коледжу (орієнтовно): неділя–четвер: 08:00 – 16:00. Години роботи жіночих відділень (за аналогією з медичним центром УУК): неділя–четвер: 07:30 – 15:30 | price= | lastedit=2025-05-16 | content=Один із коледжів гуманітарних і педагогічних наук при УУК, що пропонує прикладні академічні та тренінгові програми, орієнтовані на потреби ринку праці. Коледж розташований на кампусі Аль-Азізія в Мецці й тісно співпрацює з приватним сектором для забезпечення сучасного навчального процесу. Він спрямований на виховання професійно підготовлених кадрів, здатних підтримувати стійкий розвиток регіону та конкурувати на міжнародному рівні. Формує важливий освітній потік, пропонуючи програми, які відповідають сучасним вимогам ринку праці як на місцевому, так і на міжнародному рівнях. Стратегічно розвиває академічні та тренінгові курси, впроваджує інноваційні технології навчання та заохочує студентів до наукових досліджень. Має чітко визначену місію й бачення, спрямовані на підвищення професійних та особистих компетенцій студентів для досягнення цілей сталого розвитку. }} * {{listing | type=other | name=Технічний коледж | alt= | url= | email= | wikidata=Q83883971 | wikipedia= | address= | lat=21.287902 | long=39.818281 | directions= | phone=012 522 0116 | tollfree= | fax= | hours=Неділя–четвер: 07:30 – 14:30 | price= | lastedit=2025-05-16 | content=Державний технічний коледж під керівництвом Technical and Vocational Training Corporation (TVTC), заснований 1420 AH (2000/01 рр.) з метою підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій, електротехніки, механіки, туризму тощо. }} * {{listing | type=other | name=Жіночий міжнароднй технічний коледж | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.281956 | long=39.814762 | directions= | phone=Call Center: 9200 004 71 | tollfree= | fax= | hours=Неділя–четвер: 07:30 – 14:30 | price= | lastedit=2025-05-16 | content=Один із двоїх Інтернаціональних технічних коледжів TVTC для дівчат у провінції Мекка (другий — у Джедді). Надає дворічні дипломні програми з попереднім підготовчим роком з англійської. }} == Як заробити == У Мецці існує широкий спектр можливостей для працевлаштування як для місцевих, так і для іноземних фахівців. Найбільш затребуваними галузями є гостинний бізнес, роздрібна торгівля, будівництво, транспорт та логістика, а також спеціалізовані послуги для паломників. Для іноземців ключовим є оформлення робочої візи та отримання посвідки на проживання (Ікама) через систему ''«кафала»''; основними платформами пошуку є Bayt, LinkedIn, GulfTalent, Expatriates.com, Indeed, Glassdoor та спеціалізовані сайти для Хаджу й Умри. Заробітні плати значно варіюються в залежності від посади й рівня кваліфікації – від '''≈1 800 SAR/міс''' для покоївок до '''≈10 400 SAR/міс''' для інженерів. ===Середні заробітні плати=== {| class="wikitable sortable" !Позиції !Оцінка (SAR/міс) |- |Покоївка |1 798 |- |Інженер |10 417 |- |Офіціант |3 017 |- |Драйвер‑доставник |3 750 |- |Водій автобусу |≈ 8 602* |- |Прибиральник у готелі |≈ 5 249* |- |Механічний інженер |≈ 19 828* |} ''* Розраховано шляхом ділення річної зарплати на 12 місяців.'' == Застереження == '''Мекка загалом вважається відносно безпечною для паломників та туристів,''' однак у переповнених зонах, особливо під час Хаджу і Умри, трапляються випадки кишенькових крадіжок та дрібного шахрайства. Місто розташоване далеко від прикордонних районів із Йеменом, де США забороняють подорожі через загрозу ракетних і дронових атак, проте на рівні всієї країни діє рекомендація «підвищеної обережності» через можливі терористичні акти. Існують гігієнічні та епідеміологічні ризики – зокрема спалахи менінгококової хвороби серед паломників, тому обов’язковою вимогою є вакцинація MenACWY за 10 днів до поїздки. Високі температури (до +50 °C) і пилові бурі можуть призвести до теплового удару та респіраторних проблем, тому рекомендується мати засоби захисту від спеки та пилу. [[Файл:Mina Makkah City.jpg|міні|300x300пкс|Очікуйте тисняви '''от-такого масштабу!''' ]] === Переповненість і тиснява під час Хаджу === Під час Хаджу на ключових ритуальних майданчиках, зокрема біля Джамарату, густота натовпу може досягати 9 осіб на м², що значно перевищує критичний поріг у 6–7 осіб на м², коли виникає екстремальний ризик стиснення та вдушення внаслідок тиску натовпу. Найбільш трагічним прикладом стала подія 24 вересня 2015 року в Міна, під час якої внаслідок зіткнення потоків пілігримів на перетині вулиць 204 і 223 загинули від 2 070 до 2 431 особи, багато з яких задихнулися під тиском оточуючих. Після трагедії 2015 року влада Саудівської Аравії впровадила технологію електронних браслетів із GPS і збереженням персональних та медичних даних пілігримів, а також збільшила кількість камер спостереження та створила окремі смуги руху під час ритуалу побиття шайтана. Для уникнення небезпеки переповненості рекомендується чітко дотримуватися розкладів, встановлених мутаввіфами, рухатися в рамках призначених ліній та коридорів, не відхилятися від маршруту і за можливості виконувати ритуали у менш завантажений час. Потрібно носити зручне закрите взуття, мати з собою засоби зв’язку (наприклад, мобільний додаток «Hajj Navigator»), підтримувати контакт із групою, пити достатньо води та при перших ознаках задушливості чи дезорієнтації негайно переміститися в бік меншої щільності натовпу. === Загальний рівень небезпеки === За класифікацією Державного департаменту США станом на 9 вересня 2024 року Саудівська Аравія має рівень 2 – «Підвищена обережність» через загрозу тероризму та можливі ракетні й дронові удари, хоча Мекка не входить до зон підвищеного ризику поблизу кордону з Йеменом . Загалом рівень злочинності в місті є низьким за світовими мірками, проте на вулицях, поряд із торговими масивами та навколо мечетей слід бути особливо уважними через поодинокі випадки кишенькових крадіжок. === Як уникнути ризиків === * Не залишати без нагляду особисті речі в натовпі під час паломництва; тримати документи та гроші у внутрішніх кишенях або поясній сумці під одягом; * Використовувати офіційні таксі та перевірені транспортні сервіси, уникати поїздок у незнайомі райони пішки в темний час доби; * Отримати щеплення MenACWY за 10 днів до поїздки та при необхідності консультацію щодо інших щеплень (гепатит А, В) та антималярійних препаратів; * Мати медичну страховку з покриттям евакуації та ретельно планувати доступ до лікарень, особливо під час Хаджу; рекомендується заздалегідь ознайомитися зі списком JCI‑акредитованих медзакладів; * Одягатися за місцевими нормами: для чоловіків і жінок передбачено помірні вимоги щодо прикриття плечей та колін; дотримуватися правил чистоти та гігієни, уникати контактів з верблюдами та їх продукцією. === Ризики злочинності, захворювань та медична допомога === ==== Злочинність ==== Рівень тяжких злочинів у Мецці є дуже низьким порівняно з глобальними показниками, а більшість інцидентів мають дрібно-кримінальний характер (крадіжки, кишенькові злодії) та спрямовані переважно проти місцевого населення. Іноземці зазвичай не є мішенями для насильницьких злочинів, проте рекомендується не демонструвати значні суми готівки та не залишати без нагляду особисті речі. ==== Захворювання ==== Під час масових зібрань (Хадж, Умра) зростає ризик передачі менінгококової інфекції. У 2024–2025 роках зареєстровано щонайменше 11 випадків серед паломників без щеплення, тому вакцинація MenACWY є обов’язковою та повинна відбутися не пізніше ніж за 10 днів до подорожі. Крім того, необхідно уникати контакту з верблюдами та продуктами їхнього утримання через ризик MERS‑CoV, а також захищатися від спеки та пилових бур, які можуть спричинити тепловий удар і респіраторні проблеми. ==== Медична допомога ==== У Мецці працює низка сучасних медичних закладів, серед яких Медичне місто короля Абдалли (MOH‑King Abdullah Medical City) посідає четверте місце серед найкращих лікарень Саудівської Аравії за версією Newsweek 2024. Більшість великих лікарень та клінік мають міжнародну акредитацію JCI, проте у невеликих поліклініках може бракувати англомовного персоналу та необхідного обладнання, тому бажано мати страховку з медичною евакуацією та заздалегідь планувати маршрути до основних лікарень. == Як вирішувати проблеми == {{infobox|Гарячі лінії|* Поліція: 999 * ДТП: 993 * Швидка: 997 * Пожежа: 998 * Телефонний довідник (платний): 905}} === Медичні заклади === * {{listing | type=other | name=King Abdullah Medical City | alt=KAMC | url= | email=innovation@kamc.med.sa | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3819666 | long=39.8811537 | directions= | phone=+966 12 554 9999 | tollfree= | fax= | hours=Працює цілодобово, цілорічно (екстрене відділення) | price= | lastedit=2025-05-05 | content=Єдина в межах провінції Мекка чотирирівнева клініка, відкрита в листопаді 2009 р., розташована поблизу Святих місць на площі 800 000 м². П’ятиповерхова будівля налічує 1 500 ліжок, з яких 500 відведено для високо спеціалізованих референтних відділень; заклад складається з серцевого центру, онкологічного центру, центру травматології та ортопедії, офтальмологічного центру, нейронаукового центру, центру ендоскопії та гепатології, трансплантаційного центру та центру черепно‑лицевої хірургії. У середині KAMC функціонують шість навчальних і тренінгових підрозділів: клінічний симуляційний центр, відділ адміністративної підготовки, відділ підвищення кваліфікації та стипендій, відділ охорони здоров’я в школах, центр безперервної медичної освіти та відділ громадського здоров’я. }} * {{listing | type=other | name=Спеціалізована лікарня Аль-Нур | alt= | url=https://nsh.moh.gov.sa | email=nsh.med1@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.3860152 | long=39.8597439 | directions= | phone=+966 12 566 5000 | tollfree= | fax= | hours=24/7 (середнє навантаження 500–700 пацієнтів/доба) | price= | lastedit=2025-05-05 | content=Урядовий багатопрофільний заклад, заснований 1983 р. за ініціативою короля Фахда Бін Абдулазіз Аль Сауда. Розташований у районі Ан-Насім за 3,5 км від Великої мечеті Мекки, він є базовою установою для лікування громадян, мешканців та паломників. 17 спеціалізованих відділень, зокрема загальна хірургія, ортопедія, кардіологія; є окрема Лінія невідкладної допомоги з 73 ліжками ЕД. }} * {{listing | type=other | name=Maternity and Children’s Hospital | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=21.376188 | long=39.8805022 | directions= | phone=+966 12 553 0400 | tollfree= | fax= | hours=ЕД та пологове відділення – 24/7; амбулаторні клініки – 08:00–17:00 | price= | lastedit=2025-05-05 | content=Нове приміщення Maternity and Children’s Hospital (відкрито 19 жовтня 2012) розташоване поруч із KAMC на трасі Мекка–Таїф. Загальна потужність — 621 ліжко: 507 для стаціонару, 115 — для відділень інтенсивної терапії та 34 — для екстреної допомоги; ще 23 — у пологовому блоці. Акушерство (природні пологи, епідуральна анестезія), гінекологія (лапароскопічні операції), педіатрія (у тому числі неонатологічна інтенсивна терапія: 76 ліжок NICU, 19 ліжок PICU, 21 ліжко для невідкладної педіатрії), дитяча кардіологія, дитяча хірургія, генетичні захворювання, центр реабілітації та відділ трансплантації кісткового мозку. }} ===Пожежні частини=== Пожежні служби Мекки сягають корінням у самі витоки Цивільної оборони Саудівської Аравії, перша бригада якої була сформована в січні 1346 року за хиджрою (1926 року н. е.) королівським указом у Священному місті. Сьогодні Головне управління цивільної оборони в регіоні Мекка підтримує мережу з 36 постійних пожежних станцій та 27 сезонних/статичних і мобільних підрозділів для забезпечення комплексного покриття протягом усього року, особливо під час Рамадану та Хаджу. Усі об'єкти та активи відображаються на карті в режимі реального часу через портал геопросторової інформаційної системи (ГІС) цивільної оборони, що забезпечує швидке розгортання в будь-яких випадках виникнення інцидентів. == Зв'язок == У Мецці функціонують три великі мобільні оператори зі 100% покриттям 4G та нарощують мережі 5G завдяки внутрішнім IBS-системам поблизу Харам – це '''stc''', '''Mobily''' та '''Zain'''. Для міжміських і міжнародних дзвінків мешканці й гості міста можуть скористатися як мобільними тарифами, так і фіксованими лініями PSTN від stc (Hatif Aamal) з індивідуальними абонементами. Інтернет-кафе в Мецці майже зникли, але все ще працюють кілька закладів (наприклад, '''Shabakat Al Internet''' та '''INK Cafe'''), а у громадських місцях (Масджид аль-Харам, Абрадж аль-Бейт, ТЦ Аль-Діяфа) доступні безкоштовні Wi-Fi-зони для паломників і туристів. ===Мобільний зв'язок=== ====Основні оператори==== * '''stc (Saudi Telecom Company)''': найбільший оператор із майже абсолютним покриттям 4G/5G у Мецці та автоматичним перемиканням на внутрішні базові станції (IBS) поблизу Великих мечетей. * '''Mobily''': другий за чисельністю абонентів, стабільне і рівномірне покриття 2G–5G по всьому місту, з можливістю перевірки доступності через онлайн-сервіс “Coverage Check”. * '''Zain''': активно розгортає 5G у центральних районах Мекки, охоплюючи як жилі квартали, так і зони паломництва. ====Карти покриття==== За даними nPerf, всі три оператори забезпечують рівномірне покриття 4G і поступове розгортання 5G по всій території міста, із “гарячими зонами” сигналу навколо Мечеті аль-Хараму і в центрі Мекки. ===Переговорні пункти та стаціонарний зв’язок=== * '''Hatif Aamal (PSTN) від stc''': фіксовані міжміські та міжнародні лінії у офісах stc, тарифи — від 0.99 ріалів за хвилину міжнародних дзвінків, підключення від 345 ріалів, абонплата від 114 ріалів/міс. * '''Пункти обслуговування stc''': у кількох державних центрах Мекки (зокрема на дорозі Короля Абдул Азіза) можна оформити будь-які фіксовані та мобільні послуги. ===Інтернет-кафе=== * {{listing | type=other | name=Shabakat Al Internet | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=Знаходиться у торговому центрі Atallah Bokhari в районі Аль-Азізія, поруч із головною дорогою міста | lat=21.4174316 | long=39.8613602 | directions= | phone=+966 2 669 3464 | tollfree= | fax= | hours=(Неофіційно) приблизно 09:00–23:00, потребує уточнення на місці | price=20–25 ріалів за годину; є місячні пакети (100 годин за 500 ріалів, ≈5 ріалів/год) | lastedit=2025-05-08 | content=Класичне інтернет-кафе з ПК для доступу в мережу; можливі також напої та закуски (кількість місць обмежена). }} * {{listing | type=other | name=INK Cafe | alt=إنك كافيه | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=Третя кільцева дорога, район Ар-Русайфа | lat=21.4045917 | long=39.7841476 | directions= | phone=+966 590 763 783 (такий-ж самий номер у WhatsApp) | tollfree= | fax= | hours=18:00–02:00 | price=Wi-Fi Інтернет: безкоштовний для відвідувачів кафе. Стандартна чашка кави: від 15 ріалів. Холодні напої та десерти: 20–30 ріалів. ''(Зауважте: ціни можуть змінюватися — краще уточнювати актуальні тарифи в Instagram або за телефоном.)'' | lastedit=2025-05-09 | content=Сучасне кафе з «roof-top» терасою й внутрішньою зоною, місткістю близько 40 гостей. У меню — авторська кава (лате, капучино, холодні напої), десерти (кейк, брауні) й легкі закуски. Безкоштовний високошвидкісний Wi-Fi для клієнтів, що дозволяє працювати або відпочивати з ноутбуком чи смартфоном. Якщо потрібні уточнення щодо меню або послуг, краще звернутися безпосередньо за вказаним номером телефону або написати в Instagram: @inkcafe1. }} Наразі в Мецці майже відсутні окремі незалежні інтернет-кафе — крім Shabakat Al Internet та INK Cafe, інші заклади або закриті, або не мають доступних публічних даних про місце й тарифи. Втім, відвідувачі можуть скористатися бізнес-центрами при готелях, що пропонують подібні послуги з доступом до мережі через стаціонарні ПК. ===Безкоштовні та платні Wi-Fi-зони=== * Велика мечеть: безкоштовний Wi-Fi для прочан по всій площі Хараму. * Абрадж аль-Бейт (Годинникова вежа): відкритий гостьовий Wi-Fi у фойє та торговому центрі. * ТЦ Аль-Діяфа, ТЦ Мекка: безкоштовні зони Wi-Fi у загальному доступі. * Готелі та ресторани: переважна більшість міжнародних готелів (Fairmont, Hilton) і кафе мереж Starbucks, McDonald’s тощо надають гостьове бездротове підключення. ''У випадку потреби в офіційних довідках чи підключенні корпоративних ліній, звертайтеся безпосередньо до офісів stc, Mobily та Zain у Мецці.'' == Куди далі == * '''Захід: [[Джидда]]''' — важливий портовий мегаполіс із історичним районом Аль-Балад та набережною Корніш, відомою різноманіттям ресторанів і сучасними арт-інсталяціями. Дістатися можна через Шосе 40. Туди приходять паломники, які здійснили хадж, та готові повертатися додому, найчастіше — літаком. * '''Схід: Ет-Таїф''' — гірський курорт із прохолоднішим кліматом, відомий розаріями та канатною дорогою на аль-Хада. Дістатися можна через Шосе 40. * '''Південь: Аль-Літ''' — курортне містечко на узбережжі Червоного моря з пляжами та дайвінг-центрами. * '''Північ: [[Медина]]''' — одне з найсвятіших міст ісламу. Після офіційної частини хаджу значна частина паломників також їдуть до Медини, щоб помолитися у мечеті Ан-Набаві, яка містить труну Мухаммеда. Дістатися можна через Шосе 15. {{footer|ispartof=Хіджаз|type=Місто|status=Повний}} idghyupur7t47swczhkwfb4lxwm2izg 0 3958 36693 2025-03-16T19:15:29Z Тітаренко Михайло 6121 Створена сторінка: {{Pagebanner}}{{Mbox|'''Рамадан''' — це 9-й і найсвятіший місяць в ісламському календарі, що триває 29–30 днів. Мусульмани постять щодня протягом цього періоду, і більшість ресторанів закриті до розговіння на заході сонця. Нічого (включаючи воду та сигарети) не пови... 36693 wikitext text/x-wiki {{Pagebanner}}{{Mbox|'''Рамадан''' — це 9-й і найсвятіший місяць в ісламському календарі, що триває 29–30 днів. Мусульмани постять щодня протягом цього періоду, і більшість ресторанів закриті до розговіння на заході сонця. Нічого (включаючи воду та сигарети) не повинно потрапляти в рот від світанку до заходу сонця. Немусульмани звільнені від цього, але все одно повинні утримуватися від їжі чи пиття в громадських місцях, оскільки це вважається дуже неввічливим. Робочі години також скорочуються в корпоративному світі. Точні дати Рамадану залежать від місцевих астрономічних спостережень і можуть дещо відрізнятися від країни до країни. Рамадан завершується святом Ід аль-Фітр, яке може тривати кілька днів, зазвичай три в більшості країн. '''Дати Рамадану в найближчі роки:''' * 1 березня – 29 березня 2025 (1446 рік за ісламським календарем) * 18 лютого – 19 березня 2026 (1447 р.) * 8 лютого – 8 березня 2027 (1448 р.) * 28 січня – 25 лютого 2028 (1449 р.)|image=রমজান, ঈদ মোবারক আইকন.svg}} [[Файл:Lanterns from below.JPG|міні|Під час Рамадану базари та мечеті барвисто прикрашені та гарно освітлені]] Для багатьох іноземців подорож до будь-якої [[Іслам|мусульманської]] країни не є повною без прогулянки хаотичними базарами з дегустацією місцевої вуличної їжі. Однак будьте готові, якщо ви подорожуєте до регіону з мусульманською більшістю під час найсвятішого місяця ісламу, Рамадану, дороги та базари будуть майже порожні, а на вулицях не буде жодних напоїв. [[Файл:Hurghada, main street of the bazaar in El Dahar at night, during Ramadan, Egypt, Oct 2004.jpg|міні|Святкове прикрашання на час Рамадану, [[Хургада]], [[Єгипет]], 2004]] Рамадан ({{Lang|ar|رمضان}}, також Рамазан) — місячний фестиваль, припадає на дев'ятий місяць ісламського календаря і є часом, коли мусульмани всього світу постять у світлий час доби щодня. Цей місяць, безумовно, приносить багато радости мусульманам, але для багатьох немусульман подорож або проживання в країні з мусульманською більшістю в цей час може супроводжуватися деякими незручностями та обмеженнями. Однак, з іншого боку, це дає можливість побачити інший бік життя в цих країнах. Це неймовірно важливий, священний і релігійний час для мусульман, і хоча багато туристів продовжують відвідувати мусульманські країни протягом року, включаючи Рамадан, деякі базові знання про цю особливу традицію допоможуть зробити ваш досвід захопливим. == Зрозуміти == Історія Рамадану сягає доісламського періоду, коли араби постили від сходу до заходу місяця. У Корані, центральному священному писанні ісламу, яке, як вважають мусульмани, було відкрито Аллахом (Богом) ісламському пророку Мухаммеду, правила посту були посилені шляхом зміни періоду від сходу сонця до його заходу. Рамадан був оголошений священним місяцем ісламу, а піст став обов'язковим для кожного дорослого мусульманина, за певними винятками, зробленими за станом здоров'я та іншими поважними причинами. Мусульмани всього світу відзначають місяць Рамадан як місяць посту, тому подорож під час Рамадану до країн з мусульманською більшістю може створити додаткові труднощі. Окрім посту — без їжі, пиття чи куріння — від світанку до заходу сонця, мусульмани також утримуються від сексуальних стосунків, і особливо від дій, заборонених ісламом у будь-який місяць. Рамадан — це час, коли багато мусульман зосереджуються на своїй вірі та проводять більшу частину дня в релігійних обрядах, тому в цьому сенсі він пов'язаний з днями покаяння, посту та роздумів в інших релігіях, таких як Йом Кіпур в юдаїзмі та Великий піст у християнстві. Піст під час Рамадану є одним із п'яти стовпів ісламу, одним із п'яти основних дій, обов'язкових для кожного мусульманина. Під час Рамадану мусульмани повинні брати участь у додаткових молитвах і поклонінні Аллаху, щоб навчитися сили волі та самоконтролю, а також отримати безпосередній досвід страждань бідних, які рідко мають можливість добре поїсти. Кінцева мета — надихнути богоусвідомлення у мусульман у всьому світі. Багато мусульман використовують цю можливість, щоб щедро давати милостиню (закят), що є ще одним із п'яти стовпів ісламу. Хоча Рамадан не є найлегшим і найсприятливішим часом для відвідування мусульманської країни, оскільки повсякденне життя в цих країнах кардинально змінюється протягом цього особливого місяця, ви можете отримати зовсім інший культурний досвід, якщо все ж таки наважитесь. Окрім зміни графіку харчування для мусульман, часто змінюється і графік роботи підприємств, а в більшости мусульманських країн люди працюють лише до обіду. Школа працюватиме за звичайним графіком (з незначними змінами на користь тих, хто дотримується посту), тому, якщо ви викладаєте у таких країнах і маєте студентів-мусульман, чи то в країні з мусульманською більшістю, чи деінде, вам слід сприяти їхньому дотриманню іфтару (див. нижче). == Переміщення під час Рамадану == [[Файл:World Muslim Population Pew Forum tr (2009).png|міні|504x504пкс|Мусульманський світ: відсоток вірян у кожній країні]] Подорожувати під час Рамадану може бути важко, особливо наприкінці місяця, коли всі намагаються повернутися до своїх сімей на Ід і знову назад. Ціни на квитки високі й часто розпродані, а на головних автомагістралях часто виникають величезні затори. == Сухур та Іфтар == [[Файл:Eftari dinner prayers, Maghreb, Tehran, Iran, 10-21-2005.jpg|міні|Зазвичай після молитви йде іфтар]] Основна практика в Рамадан — це піст від світанку до заходу сонця (не завжди місцевий світанок і захід сонця, оскільки це було б нерозумно влітку на дуже високих широтах), і є два приймання їжі на кожному кінці цього періоду. Передсвітанкова трапеза перед постом називається сухур, або сехрі в деяких країнах. Її вживають рано вранці перед світанковою (фаджр) молитвою. [[Файл:Iftar in Istanbul Turkey.jpg|міні|Мечеті подають страви іфтар для тих, хто постить, і місцевих громад]] Іфтар — це трапеза, яка відбувається після заходу сонця (магриб) молитви. Хоча сухур часто приймають приватно, іфтар — це набагато більш соціальна трапеза. Сім'ї та друзі збираються в будинках, щоб радіти, і готують широкий вибір солодких і солоних страв, смачних десертів відповідно до місцевих традицій і вподобань. Ресторани також зайняті й часто мають спеціальні страви. Часто влаштовуються вечірки іфтар та громадські збори, де люди та громади збираються, щоб розговітися разом, а також щодня влаштовуються спеціальні заходи в мечетях, де відвідувачам пропонують безплатні страви для розговіння. Якщо вас запросили на святкування іфтару, гарним звичаєм буде принести невеликий подарунок (наприклад, їжу) для господарів. Страви для іфтару відрізняються від регіону до регіону, але одним із продуктів, який зазвичай споживають у всьому світі, є фініки — особливо фініки з [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]], які є фантастичними і їх варто купити, якщо у вас є можливість зробити це протягом цього місяця чи будь-якого іншого. [[Файл:Ramadan Dinner 2005-11-07.jpg|міні|Друзі та сім'ї розговляються разом у відкритому кафе]] У деяких мусульманських країнах туристичні компанії можуть організувати для вас іфтар з місцевим господарем; поцікавтеся, якщо вам це цікаво. Благодійні організації також часто встановлюють громадські намети для іфтару, де безплатно годують бідних, і ви також можете взяти участь у цьому як турист. == Як виявити повагу == Є приказка: «У чужий монастир зі своїм уставом не ходять (У Римі поводься як римлянин)»; те ж саме стосується мусульманських країн. Немусульмани не повинні постити або дотримуватися ісламських звичаїв, але вони повинні знати місцеві закони та звичаї та поважати їх. Навіть мусульмани не зобов'язані постити, якщо вони подорожують під час Рамадану, хоча більшість все одно це робить. Найскладніше може бути утриматися від їжі, пиття або куріння тютюну в громадських місцях вдень, зазвичай від світанку до заходу сонця. У багатьох країнах з мусульманською більшістю, таких як Саудівська Аравія, їсти або пити в громадському місці вдень під час Рамадану є незаконним, і це вважається злочином і переслідується за законом. Поліція зазвичай патрулює вулиці, і порушники, як мусульмани, так і немусульмани, можуть бути оштрафовані. Були випадки в країнах Перської затоки, коли іноземців навіть виганяли з країни, а мусульман садили у в'язницю. Навіть там, де це законно, ви повинні утримуватися, щоб не привертати до себе небажану увагу і як жест поваги до тих, хто поститься. Подумайте про те, щоб запастися в номері готелю напоями та закусками, які ви можете вживати приватно. Деякі готелі також продовжуватимуть пропонувати обслуговування номерів, навіть коли громадські ресторани закриті. Якщо ви перебуваєте в районі, де їжа подається для мандрівників навіть під час Рамадану і де чайові вважаються доречними, давайте щедрі [[чайові]] в цей час. Уникайте публічної фізичної близькості з особою протилежної статі, навіть якщо ви одружені. Публічні прояви прихильності вважаються грубими й навіть заборонені законом у деяких мусульманських країнах, особливо під час Рамадану. Що стосується [[ЛГБТ|одностатевих]] проявів прихильності, гомосексуалізм є табу або незаконним у багатьох мусульманських районах. Навіть у більш ліберальних районах стриманість може бути гарною ідеєю в будь-який час, і особливо під час Рамадану. Очікується, що всі будуть одягатися більш консервативно, ніж зазвичай, тому переконайтеся, що ви одягаєтеся скромно в громадських місцях — це завжди гарна ідея в ісламських районах, але особливо під час священного місяця. Відкриті руки, ноги, плечі або волосся можуть образити інших. Намагайтеся не вмикати гучну музику в громадських місцях (включаючи автомобіль) або танцювати під час Рамадану, оскільки це вважається поганим тоном. Мечеті, які зазвичай відкриті для відвідувачів для огляду визначних пам'яток і навіть для немусульман в інший час року, залишаються закритими під час Рамадану в деяких країнах, тоді як в деяких країнах під час Рамадану зазвичай організовуються спеціальні екскурсії. Уникайте також жування жувальної гумки або куріння в громадських місцях, оскільки це також заборонено правилами посту. == Практичні поради == [[Файл:Eid al fitr moon.jpg|міні|Мусульмани чекають сходу місяця, який ознаменує кінець Рамадану та початок Ід аль-Фітр]] Подумайте двічі, перш ніж подорожувати по роботі чи у справах, оскільки багато підприємств у мусульманських країнах закриваються рано і працюють з мінімальним штатом протягом усього місяця Рамадан. Крім того, навіть якщо години роботи не змінюються, на продуктивність праці впливає піст. Якщо вам все ж таки потрібно здійснити ділову поїздку до мусульманської країни під час Рамадану, спробуйте призначити зустрічі якомога раніше вранці, коли ваш партнер більш свіжий і, ймовірно, в хорошому настрої. У другій половині дня рівень енергії та продуктивність праці мають тенденцію до зниження, люди починають лінуватися та засинати, і всі хочуть піти додому якомога раніше. Пам'ятайте, що голод і втома можуть викликати дратівливість, і намагайтеся бути поблажливими й терплячим, коли люди стають трохи дратівливими. Більшість ресторанів закриті вдень у більшості ісламських країн, хоча обмежена кількість може відкритися для обслуговування немусульман, особливо в туристичних районах або в районах з великою кількістю місцевих немусульман. У деяких країнах заклади, що залишаються відкритими, можуть робити це непомітно, і їх найкраще знайти, запитавши у вашому готелі, який також може бути готовий подати вам їжу в номер. У деяких країнах варіантом є придбання їжі на винос у мережах швидкого харчування, прикріплених до заправних станцій. У кількох країнах дійсно немає їжі до настання темряви навіть у найбільших і найбільш туристичних містах. У деяких країнах з великою кількістю туризму, таких як [[Марокко]] та [[Туреччина]], багато закладів залишаються відкритими так чи інакше для обслуговування мандрівників-немусульман, і загалом зміни у звичайному розпорядку не надто помітні в їхніх туристичних напрямках. У більшості країн і регіонів, що знаходяться поза звичайними туристичними маршрутами і без великих внутрішніх груп немусульман, Рамадан дотримується дуже суворо, і мало закладів відкриті. До таких країн належать [[Саудівська Аравія]], [[Іран]], [[Пакистан]] і [[Бангладеш]]. Те ж саме стосується кількох країн з великою кількістю туристів, таких як [[Катар]] і [[Об'єднані Арабські Емірати]] (за винятком [[Дубай|Дубая]]). Мусульманські країни з великою кількістю немусульманського населення включають [[Ліван]], [[Індонезія|Індонезію]], [[Малайзія|Малайзію]] (у великих містах) і [[Бруней]]. У цих країнах немусульмани мають доступ до деяких закладів харчування, але повинні поважати тих, хто дотримується Рамадану; зони харчування можуть бути закриті ширмами або за шторами, або обмежені продажем їжі на винос, а в деяких місцях вас можуть попросити підтвердити, що ви не мусульманин, щоб отримати доступ. Часто існує сувора різниця між районами, де немусульмани можуть значною мірою ігнорувати Рамадан, і районами, де вони зобов'язані або повинні поводитися здебільшого як місцеві мусульмани. Проте, навіть там, де вам дозволено їсти, пити та розважатися як туристу також під час Рамадану, персонал, який вас обслуговує, може постити. Продаж алкоголю заборонений або взагалі недоступний під час Рамадану в багатьох мусульманських країнах. Ви також можете виявити, що більшість визначних пам'яток закриті вдень протягом усього Рамадану, оскільки рівень активності вдень знижується. Найкраще, ймовірно, наслідувати місцевих жителів: відпочивайте вдень, уникайте спеки та подрімайте, щоб бути готовими до святкового вечора. Якщо ви не мусульманин, випийте та перекусіть. Люди зазвичай стають «совами» під час Рамадану. Святкування починаються відразу після іфтару — торгові зони та базари починають заповнюватися і залишаються відкритими до пізньої ночі. Вулиці залишаються жвавими до сухуру у великих містах, і люди не сплять до сухуру, щоб насолодитися святом. Навіть якщо у вас немає друга в мусульманській країні, яку ви відвідуєте, ви все одно можете повечеряти з мусульманами, коли вони розговляються. У мусульманському світі на вулицях і базарах встановлюють намети та столи з безплатною їжею для тих, хто поститься. Немусульмани також завжди вітаються. У багатьох районах, особливо на традиційних базарах, ресторани відкриваються після вечірніх молитов і активно торгують до пізньої ночі. Якщо ви мусульманин, навіть у немусульманських країнах мечеть є найкращим місцем для іфтару. Спеціальні заходи проводяться в мечетях по всьому світу, не кажучи вже про мусульманські країни, де людям подають безплатні страви та напої. Це дає хорошу можливість поспілкуватися з місцевими жителями та скуштувати місцеву їжу безплатно. Якщо ви подорожуєте до немусульманської країни, ви також можете знайти ресторани біля мечетей, які подають халяльну їжу. Люди зазвичай дуже привітні та доброзичливі вечорами під час радісного іфтару і раді поділитися безплатною їжею з усіма. Багато ресторанів пропонують спеціальні пропозиції шведського столу на іфтар за нижчими цінами, а деякі навіть можуть надати безплатні напої для гостей. Настійно рекомендується пакувати їжу та брати з собою пляшки з водою, оскільки кіоски з їжею закриті під час посту та відкриваються приблизно за 2-3 години до іфтару, хоча готелі з зірками та мінімаркети часто продають їжу та напої протягом дня, хоча це залежить від країни та регіону. Базари також відкриваються за 2-3 години до розговіння, і можна знайти багато видів їжі та напоїв, але переважно з (надмірно) солодким смаком. Уникайте їжі або пиття вдень у громадських місцях. Ви також не повинні їсти або пити в громадському транспорті, оскільки попутники постять. Навіть авіакомпанії в мусульманських країнах зазвичай не подають їжу мандрівникам (навіть немусульманам), і навіть якщо вони це роблять, завжди краще не просити їжу, оскільки попутники можуть постити і не зможуть контролювати свій апетит, побачивши смачну їжу. Дітям, які не повинні постити під час Рамадану, слід вільно подавати їжу та напої, як зазвичай. Намагайтеся уникати перебування в дорозі під час іфтару, оскільки трафік збільшується, коли всі поспішають додому, щоб відсвяткувати з членами сім'ї, і, отже, збільшується ймовірність аварій. Перед іфтаром вулиці починають порожніти, а під час іфтару величезні міста можуть стати містами-привидами, оскільки громадський транспорт у багатьох країнах ненадовго зупиняється на пів години. 3 дні до та після Ід аль-Фітр не є зручним часом для перебування в дорозі, оскільки є багато заторів, а громадський транспорт також надзвичайно переповнений, тоді як автомобілі напрокат дуже важко знайти, а якщо ви їх знайдете, ціни будуть набагато вищими, ніж зазвичай. Приблизно через тиждень після закінчення місяця посту внутрішні туристи стікаються на туристичні курорти, і ціни на готелі там зростають, але у великих містах готелі порожні. У деяких містах барабанники ходять вулицями задовго до ранку, будячи місцевих жителів, щоб вони встигли підготуватися та поїсти сухур. Якщо ви не хочете дотримуватися графіка Рамадану, обов'язково візьміть затички для вух. == Купівля == Більшість мусульманських країн, а також країни з давніми мусульманськими меншинами, такі як [[Індія]], [[Китай]], [[Таїланд]] і [[Сінгапур]], матимуть великі нічні базари, де продають халяльну їжу, а також одяг і прикраси до майбутнього Ід аль-Фітр. Якщо ви перебуваєте в цих районах під час Рамадану, це чудові місця, щоб спробувати місцеві страви, купити етнічні сувеніри та насолодитися святковою атмосферою. == Ід аль-Фітр == [[Файл:Celebrating Eid in Tajikistan 10-13-2007.jpg|міні|Рамадан — це піст, а Ід — це їжа]] День святкування закінчення Рамадану — одне з найрадісніших свят року для мусульман. Хоча Рамадан може бути складним часом для перебування в мусульманській країні, Ід, який зазвичай святкують три дні і який має різні назви по всьому світу, — чудовий час для перебування там, особливо якщо у вас є друзі, які запрошують вас відсвяткувати з ними та поділитися чудовою їжею, яку готують спеціально до свята. Кожна країна та регіон у мусульманському світі має свої особливі пікантні та солодкі страви на Ід. Багато країн мають свої власні привітання місцевою мовою, що використовується під час Ід, але одне, яке використовується всюди, — це арабське «Ід Мубарак», що перекладається як Благословенний Ід або Щасливий Ід. Якщо ви перебуваєте в мусульманській країні, намагайтеся широко обмінюватися привітаннями Ід протягом трьох днів Ід. На Ід зазвичай дарують подарунки дітям, друзям і родичам. Більшість людей вважають за краще святкувати перший день Ід вдома з сім'єю та відвідуючи родичів і друзів, але до вечора ресторани починають заповнюватися. Більшість базарів і ринків залишаються закритими протягом трьох днів Ід, тоді як більшість інших підприємств закриті на більш тривалий період. У [[Малайзія|Малайзії]] та [[Бруней|Брунеї]] король зазвичай відкриває королівський палац для публіки раз на рік на Ід аль-Фітр, під час якого ви можете обмінятися привітаннями з королем (для відвідувачів-чоловіків) або королевою (для відвідувачок-жінок), а обід, приготований на королівській кухні, подається публіці. Навіть у немусульманських країнах, особливо в тих, де є давні мусульманські меншини, часто можна насолодитися деякими аспектами цього свята. Майже будь-який ресторан, який спеціалізується на їжі з якогось мусульманського регіону, мусульманської етнічної меншини або на халяльній їжі (їжі, яку мусульманам дозволено їсти згідно з ісламським законом), може зробити щось особливе на Ід, і, оскільки вони роблять це здебільшого для своєї власної громади та в дусі святкування, якість і ціни, як правило, дуже хороші. == Рамадан в Україні == [[Файл:Соборна мечеть у Харкові.jpg|міні|[[Харків]]ська соборна мечеть]] Рамадан в Україні, особливо в умовах війни, набуває особливого значення. Мусульманська громада України, незважаючи на виклики, продовжує дотримуватися традицій цього священного місяця, демонструючи стійкість та єдність. Традиційно іфтар в Україні, особливо в мечетях, включає плов, оскільки це зручна страва для великої кількості людей. Вдома ж мусульмани готують різноманітні страви, такі як манти, лагман, шурпа, або навіть сучасні страви, як суші та піца, демонструючи гнучкість у дотриманні традицій. Мусульмани України дотримуються посту від світанку до заходу сонця, утримуючись від їжі та пиття. Військовослужбовці-мусульмани, які захищають країну на передовій, можуть відкласти піст, якщо це необхідно для виконання їхніх обов'язків, але пізніше вони мають надолужити пропущені дні. Святкування Рамазан-Байрам починається з ранкової молитви в мечеті, після якої віряни вітають один одного. До війни на території мечетей влаштовували атракціони для дітей та готували солодощі, але під час війни святкування стало більш стриманим, з акцентом на духовності та підтримці близьких. Кримські татари, як і інші мусульмани, дотримуються посту від світанку до заходу сонця. Вони також виконують особливу молитву під час Рамадану — таравіх. Під час святкування Ораза Байрам, кримські татари одягають найкращий одяг і готують традиційні страви, якими потім обмінюються із сусідами, а також відвідують своїх знайомих, рідних та друзів. В умовах російської окупації [[Крим]]у, кримські татари стикаються з додатковими викликами у дотриманні своїх релігійних традицій.{{Перекладено|мова=en|стаття=Travelling during Ramadan}} i7ueckdq5nu06orz61k40md1fm9h2nb 0 3959 36698 2025-03-17T18:34:27Z Тітаренко Михайло 6121 Створена сторінка: {{Pagebanner}}{{Загальні теми}} Хоча [[Близький Схід]] є величезним і різноманітним, схожі кулінарні традиції можна знайти по всьому регіону. Вони сформувалися завдяки середземноморському клімату, торговим шляхам до [[Європа|Європи]], [[Азія|Азії]] та Африка|Аф... 36698 wikitext text/x-wiki {{Pagebanner}}{{Загальні теми}} Хоча [[Близький Схід]] є величезним і різноманітним, схожі кулінарні традиції можна знайти по всьому регіону. Вони сформувалися завдяки середземноморському клімату, торговим шляхам до [[Європа|Європи]], [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]], а також авраамічним релігіям [[Юдаїзм|юдаїзму]], [[Іслам|ісламу]] та [[Християнство|християнства]]. == Розуміння == [[Північноафриканська кухня]], [[грецька кухня]], [[балканські кухні]] та кухні [[Середня Азія|Середньої Азії]] схожі, на них вплинула спільна [[Туреччина|турецька]] спадщина з одного боку ([[Балкани]], [[Близький Схід]], [[Північна Африка]]) через довготривале [[Османська імперія|османське правління]], і тюркська культура з іншого (значна частина Центральної Азії). [[Іран|Перська]] кухня з її поширеним використанням у солоних стравах гранатової меляси, вишні, слив, мигдальної пасти та різноманітних характерних трав і спецій має деякі спільні риси з левантійською їжею, але багато в чому є досить відмінною кухнею, і вона також відрізняється, хоча дещо пов'язана з кухнями [[Південна Азія|Індійського субконтиненту]]. [[Ємен]]ська кухня також має багато спільного з кухнями Індійського субконтиненту, а також Леванту, що відображає її довгу історію морської торгівлі. Багато страв включають суміш спецій, пов'язану з індійськими масалами, а також спеції, які також зазвичай використовуються в Індії, зокрема кмин і пажитник. Оскільки робота шеф-кухаря традиційно вважається низькокласною на узбережжі Перської затоки, а багаті на нафту держави Перської затоки забезпечують своїх громадян всеосяжним добробутом, кухню Перської затоки дуже важко знайти в ресторанах навіть у відповідних країнах. Якщо ви хочете спробувати кухню Перської затоки, найкраще подружитися з місцевим жителем і отримати запрошення додому на трапезу. == Інгредієнти == [[Файл:Mixed Plate (3186676853).jpg|міні|Тарілка з різноманітними стравами Близького Сходу, зокрема хумусом, кульками з фалафелем, салатом табуле, кіббе, виноградним листям і м'ясом]] * '''[[М'ясо]]:''' Яловичина, козлятина, баранина та птиця є повсюдними. Свинина є табу в ісламі та юдаїзмі, але її їдять місцеві християни, а також деякі іммігрантські/експатріантські громади. Такі продукти, як бекон і желатин, зазвичай виготовляються з яловичини або баранини. * '''[[Морепродукти]]:''' Хоча морепродукти, крім риби, не є кошерними для євреїв, вони прийняті іншими релігіями. Однак внутрішнє виробництво досить невелике, і свіжі морепродукти важко дістати. * '''Нут''' є поширеним джерелом білка, популярним серед вегетаріанців, і основою для таких страв, як фалафель і соусів, таких як хумус. * '''Боби фава''' (фуль) також цінуються і часто використовуються як мезе. * '''Фріке''' — це стародавнє зелене зерно, яке зазвичай виготовляється з обсмаженої молодої твердої пшениці, популярної в Східному Середземномор'ї. * '''[[Хліб]]/піта''', особливо плоский пшеничний хліб (наан перською, лаваш турецькою), є повсюдним. * '''Кускус''' і '''булгур''' — схожі інгредієнти на основі пшениці. * '''Фініки''' зазвичай пропонують гостям у будинках і на зустрічах як знак гостинности. * '''Поширені спеції та трави:''' шафран, базилік, шавлія, духмяний перець, м'ята та перець. Сумах є основним продуктом в Ірані. Кмин і пажитник зазвичай використовуються в єменській їжі. * '''Квіткові води''', особливо трояндова вода та вода з апельсинових квітів, використовуються для ароматизації солодощів, зокрема турецького рахат-лукуму і пахлави, а також деяких напоїв і солоних страв. * '''Насіння кунжуту''' є поширеним інгредієнтом і використовується в приправах, таких як тахіні, і кондитерських виробах, таких як халва. === Молочні продукти === * '''Халлумі''' — сир з овечого та козячого молока, популярний у [[Єгипет|Єгипті]], [[Туреччина|Туреччині]] та [[Левант]]і. Його висока температура плавлення порівняно з іншими сирами робить його придатним для смаження або гриля. * '''Каймак''' — турецька версія згущених вершків. Його часто порівнюють зі збитими вершками, він має насичену та шовковисту гладку текстуру. Схожі продукти називаються геймар в Іраку та шаршир в Ірані. Каймак в основному споживається як частина сніданку. * '''Лабне''' — проціджений, дуже густий йогурт консистенції крем-сиру. Основний продукт Леванту протягом тисячоліть, використовується як соус або намазка. == Страви == [[Файл:Flickr - cyclonebill - Tabbouleh.jpg|міні|Табуле]] * '''Гірос''', '''донер-кебаб''' і '''шаурма''' — по суті однакова страва. * '''Пахлава''', родом із Туреччини, — це десерт із тіста філо, сиропу та горіхів; фісташки та волоські горіхи є найпоширенішими, хоча деякі регіональні варіанти можуть використовувати лісові горіхи та/або мигдаль. Його популярність поширилася далеко за межі Туреччини, і він поширений в арабських країнах, на [[Балкани|Балканах]], у [[Греція|Греції]], [[Іран]]і, на [[Кавказ]]і та в Центральній Азії. Однак [[Газіантеп|газіантепська]] пахлава з Туреччини особливо відома завдяки якості місцевих фісташок. * '''Табуле''' — салат із Леванту, що складається з дрібно нарізаної петрушки, помідорів, булгуру, цибулі, оливкової олії, лимонного соку та солі. * '''Ґозлеме''' — солона випічка з Туреччини, начинена меленим м'ясом, овочами, травами та/або сирами. * '''Харіс''' — каша з подрібненої пшениці, м'яса та масла, яку зазвичай їдять у країнах Перської затоки. * '''Масгуф''' — короп, приправлений і смажений на відкритому вогні, а при подачі накритий великим коржем, щоб риба залишалася теплою. Вважається національною стравою [[Ірак]]у, його також їдять у східних частинах [[Сирія|Сирії]] та Туреччини, що межують з Іраком. * '''Балаліт''' — страва для сніданку, що поєднує солодкі та солоні елементи, популярна в регіоні Перської затоки. Складається з вермішелі, змішаної з цукром, кардамоном, трояндовою водою та шафраном, зверху з омлетом і часто подається з обсмаженою цибулею. * '''Кнафе''' (турецькою — кюнефе) — десерт із солодкого сиру, сиропу та манної крупи або катаїфі, який є найпопулярнішим у Леванті, Єгипті та турецькій провінції [[Хатай]]. Версія, яку подають палестинці в [[Наблус]]і, особливо відома. === Рисові страви === Різні форми рису з м'ясом і спеціями, схожі на індійський біріяні, є основними продуктами багатьох кухонь Близького Сходу. * '''Кабса''' походить із [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]], її також їдять в інших країнах Аравійського півострова. Відома як мачбус у менших державах Перської затоки, таких як [[Кувейт]], [[Бахрейн]], [[Катар]], [[Об'єднані Арабські Емірати]] та [[Оман]]. * '''Манді''' — єменська рисова страва з регіону Хадрамаут. * '''Мансаф''' — основна [[Йорданія|йорданська]] та [[Палестина|палестинська]] страва з баранини, рису та джаміду, ферментованого сушеного йогурту. == Напої == [[Файл:Türk Kahvesi - Bakir Cezve.jpg|міні|Турецьку каву наливають із мідної джезви. На відміну від звичайної кави, турецька кава нефільтрована, але напрочуд гладка завдяки тонкому помелу кавових зерен]] * '''Кава''' походить з [[Ефіопія|Ефіопії]] й потрапила на Захід через Османську імперію. Разом з чаєм вона є повсюдною. Взагалі, чай більш популярний в Ірані, а кава — в Туреччині та арабських країнах. * Хоча '''алкогольні напої''' є табу в ісламі, алкоголь доступний у більш ліберальних мусульманських містах і країнах, таких як [[Абу-Дабі]], [[Дубай]], [[Доха]] та Туреччина, хоча в деяких випадках вам можуть знадобитися документи, що підтверджують, що ви не мусульманин. Навіть у країнах, де алкоголь продається, зловживання алкоголем і пияцтво не схвалюються. Юдаїзм і (більшість різновидів) християнства ставляться до алкоголю нормально і використовують вино як таїнство. Навіть у деяких мусульманських країнах, де алкоголь є незаконним, його виробництво та споживання релігійними меншинами та для них терпимо. При цьому євреям дозволено пити лише кошерне вино, однією з вимог якого є те, що воно було виготовлено євреєм. * Алевітська гілка шиїтського ісламу, послідовники якої є помітною меншиною в Центральній і Східній Туреччині, не забороняє споживання алкоголю. * Ізраїль, Ліван і Кавказ мають традиції виноробства, що сягають давніх часів. * Обмеження на алкоголь і теплий клімат роблять '''безалкогольні напої''' та соки популярними. Халяльний ресторан на Близькому Сході може мати список соків, настільки ж великий, як винна карта європейського ресторану. * '''Салеп''' — зимовий напій, виготовлений з борошна бульб роду орхідей Orchis. Як і в чай, і в каву, зазвичай додають гаряче молоко і цукор. {{Перекладено|мова=en|стаття=Middle Eastern cuisine}} fi2cjrgn51wvtux33ivd0gqe60ee49r 0 3960 36721 36711 2025-03-19T09:54:02Z Тітаренко Михайло 6121 36721 wikitext text/x-wiki {{geo|50.04181530126485|35.43618585294322|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar|image=Палац у Шаровці.jpg|caption=Шарівський палац|population=1680|callingcode=+380 5758}} '''Ша́рівка''' — селище у Богодухівській міській громаді Богодухівського району [[Харківська область|Харківської області]] [[Україна|України]]. Розташоване за 50 км на північ від [[Харків|Харкова]]. Найбільш відоме завдяки Шарівському палацово-парковому комплексу, який є однією з головних туристичних пам'яток [[Східна Україна|регіону]]. == Зрозуміти == [[Файл:Будинок управляючого замком Шарівка.jpg|міні|Будинок керівника палацом і службові ворота]] Шарівка має давню історію, що бере початок з XVIII століття. Селище розташоване в мальовничій місцевості на берегах річки Мерчик. Однією з головних його особливостей є унікальний ландшафтний парк, який оточує історичний палац. Поселення було засноване як хутір на річці у 1700 році осавулом Охтирського полку Матвієм Шарієм. У 1709 році сюди переселяються 20 сімей з-за Дніпра. За даними 1864 року у слободі мешкало 736 осіб (352 чоловіки та 384 жінки), налічувалось 102 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1286 осіб (594 чоловічої статі та 692 — жіночої), з яких всі — православної віри. У 1836 році Петром Ольховським заснований панський маєток та Благовіщенську церкву. [[Файл:Шарівський парк. Деталь.jpg|міні|Деталь альтанки]] У 1902 році на початку квітня населення взяла участь у Харківському селянському повстанні, через що у 1903 році цукрозаводчик Леопольд Кеніг, тодішній власник Шарівки, вирішив виселити 300 сімей якомога далі від свого маєтку, в Уфимську губернію. Більшість переселенців повернулася назад. Але після приїзду вони виявили, що їхні будинки спалені, земля переорана і на місці села посаджено сосновий ліс. Цю територію, де була стара Шарівка, Кеніг назвав на честь самого себе, економією Леопольдівкою. Тому жителі, що повернулися, стали селитися за річкою. Так селище розділилося на дві частини: стару з палацом і декількома хатами, і нову з будинками мешканців. == Як дістатись == [[Файл:Будинок варти 0493.jpg|міні|Будинок варти. Головний вхід]] [[Файл:Будинок лісника на території Шарівської садиби.jpg|міні|Будинок лісника]] === {{Літаком}} === {{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси. Частина з них пошкоджені чи зруйновані через російські бомбардування.}}Найближчий аеропорт від Шарівки, що знаходиться у 98 кілометрах трасою — {{Listing|type=go|name=Харківський міжнародний аеропорт|lat=49.92085|long=36.28133|address=вулиця Мрії, 1, Харків|wikipedia=Харків (аеропорт)|description=Міжнародний аеропорт Харкова, розташований за 12 км на південь від центру міста, найбільший на сході Україні. Аеропорт має лаунж-залу, магазин Duty Free. На території аеропорту є три термінали: А — єдиний, що працював як термінал, В — ресторан, С — не використовувався для обслуговування пасажирів. Аеропорт не має сполучення з метрополітеном. До Харкова з аеропорту можна дістатися тролейбусом № 58 (Аеропорт — центр — проспект Перемоги (Олексіївка).|alt={{IATA|HRK}}|url=http://www.hrk.aero/}}. У 133 кілометрах розташований {{Listing|type=go|name=Міжнародний Аеропорт «Полтава»|lat=49.5743180|long=34.3981105|address=вулиця Київська, 2Б, село Супрунівка, Полтавська область|wikipedia=Полтава (аеропорт)|description=|alt=|url=http://www.aeroport.poltava.ua/}} === {{Потягом}} === Найближчі станції це {{Listing|type=go|name=Богодухів|lat=50.15675|long=35.49004|address=|wikipedia=|description=|alt=|url=}}, {{Listing|type=go|name=Гути|lat=50.14081|long=35.36721|address=|wikipedia=|description=|alt=|url=}}, {{Listing|type=go|name=Ков'яги|lat=49.91788|long=35.55518|address=|wikipedia=|description=|alt=|url=}} [[Файл:Теплицы. На заднем плане - дом хозяйственного двора..JPG|міні|Колишні теплиці в парку]] === {{Автомобілем}} === Найзручніше добиратися автомобілем трасою {{Автошлях|P|46}} через [[Богодухів]]. Відстань від Харкова — близько 73 км, дорога займає трохи більше ніж годину. За цим же маршрутом можна спочатку дістатися до Співочих терас у [[Городнє]]му, дендропарку в [[Краснокутськ]]у, садиби [[Наталіївка]], дерев'яної лікарні в [[Мурафа|Мурафі]] чи цукрового заводу і садиби поблизу [[Гути|Гут]]. З Харкова також можна дістатися {{Автошлях|M|03}}, повернувши на {{Автошлях|T|21-06}} після Травневого. Цим маршрутом ви також можете завітати у садибу Святополк-Мирських в [[Люботин]]і та садибу Шидлоських в [[Старий Мерчик|Старому Мерчику]]. С інших міст можна дістатися по {{Автошлях|M|03}}, {{Автошлях|P|45}}, {{Автошлях|P|46}}, повертаючи на менші дороги. === {{Автобусом}} === В Шарівку їздять нерегулярні екскурсійні автобуси з Харкова. == Транспорт == Громадський транспорт у селищі відсутній. Основним способом пересування є пішохідні прогулянки або власний транспорт. Дороги в основному ґрунтовані. == Що відвідати == {{Mapframe|50.0342|35.43906|zoom=12}} [[Файл:Палацо-парковий ансамбль 7.jpg|міні|Стайні]] [[Файл:Шарівський парк. Альтанка.jpg|міні|Бесідка-колодязь]] [[Файл:Шарівський палац 12.jpg|міні|Інтер'єри Шарівського палацу]] [[Файл:Шарівський парк. Стайні 01.jpg|міні|Стайні ]] [[Файл:Шарівський парк. Стайні 02.jpg|міні|Балкон і башта на будівлі стайні]] === На території палацу: === * {{Listing|type=see|name=Шарівський палацово-парковий комплекс|lat=50.04466|long=35.43246|address=вулиця Санаторська, 8|wikipedia=Шарівський (парк)|description=Один із найкраще збережених маєтків на сході України. Включає розкішний палац кінця XIX століття, старовинний парк із терасами, містками та віковими деревами. Садово-парковий комплекс був закладений у 1800 році. Змінювались його власники і він перебудовувався. У 1900 році новий власник Леопольд Кеніґ перебудував палац. Кеніґ привів до ладу й величезний парк: побудував терасу, зробив водоустрій. У цьому парку на спуску до одного з озер росте 600-річний дуб. Парк умовно поділяється на дві частини. Великі за площею широкі алеї півколом оточують палац. Навпроти розкішної свого часу білої тераси за містками через озеро розбиті липові алеї, зроблені декоративні насадження дерев. Праворуч від палацу насадження дерев на схилах височини приводять до найбільшого з озер, яке оточене куртинами широколистих та хвойних рослин. Озеро непомітно переходить у струмок з маленькими містками.|wikidata=Q20097499|alt=Шарівський парк|url=https://www.sharivka.org/}} * {{Listing|type=see|name=Шарівський палац|lat=50.04527|long=35.43279|address=вулиця Санаторська, 8, літ. А-2|wikipedia=Шарівський палац|description=Білокам'яна будівля кінця ХІХ століття неоготичного стилю. Первісно побудований братами Гебенштрейтерами у 1860 роках, разом з терасами, прикрашеними екзотичними насадженнями. У 1881 році Шарівський замок придбав відомий у ті часи цукровий магнат Леопольд Кеніг. Він звіз господарські будівлі для прислуги, будинок управителя, стайні, гаражі для машин, великий фазанник та навіть власну електростанцію. Він звів також центральну частину палацу. З 1925 року в палаці було розташовано протитуберкульозний санаторій, який пропрацював аж до 2008 року. За радянських часів прибудували праве крило.|wikidata=Q2968888|alt=Шарівський замок|url=https://www.sharivka.org/}} * {{Listing|type=see|name=Бесідка-колодязь|lat=50.04449|long=35.43273|address=|wikipedia=|description=Невеличка альтанка, побудована на початку ХХ століття. Прикрашена скульптурами павичів, ліпниною з жабами і ящірками. Знаходиться у поганому стані.|wikidata=Q122300213|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Головні ворота|lat=50.04519|long=35.43405|address=|wikipedia=|description=Центральний вхід у палац, що нагадує середньовічний замок. Будинок охорони з воротами побудовані у 1910-х роках у псевдоготичному стилі.|wikidata=Q122412512|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Ворота між конюшнями|lat=50.04388|long=35.4355|address=|wikipedia=|description=Красиві службові ворота між двома будівлями стаєнь. Ведуть до липової алеї до центральної будівлі|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Службові ворота|lat=50.04364|long=35.43519|address=|wikipedia=|description=Ворота між конюшнею та кузнею. Ведуть до будинку керівника садиби та нижнього ярусу терас|wikidata=|alt=можуть бути закриті|url=}} * {{Listing|type=see|name=Службові ворота|lat=50.04469|long=35.43488|address=|wikipedia=|description=Менші ворота біля однієї з центральних алей парку|wikidata=|alt=закриті|url=}} * {{Listing|type=see|name=Руїни оранжереї|lat=50.04434|long=35.43325|address=|wikipedia=|description=Старовинні будівлі побудовані як теплиці квіткових оранжерей. Були оснащені автоматичним поливом, лабораторією та зонованим мікрокліматом. Тут могли вирощуватися будь-які рослини, але в основному росли троянди.|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Каміння любові|lat=50.04631|long=35.43053|address=|wikipedia=|description=Це легендарна величезна брила у західній частині парку. Якось цукровий магнат відправив дружину на море у Крим, щоб вона могла полікуватися. Однак там вона зрадила Кеніга, який дізнався про це й наказав перевести до Шарівки камінь, де все сталося. Місцеві жителі запевняють, що камінь має магічні властивості. Потрібно доторкнутися до нього та загадати бажання про кохання.|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Будинок керівника фазанників|lat=50.04646|long=35.42779|address=|wikipedia=|description=Красива дерев'яна будівля, яка, ймовірно, використовувалася як будинок для керівника фазанників, що розташовані поруч. Побудована у 1910-х роках.|wikidata=Q122412514|alt=Будинок лісника|url=}} * {{Listing|type=see|name=Будинок керівника замком|lat=50.04428|long=35.43395|address=|wikipedia=|description=Красива двоповерхова будівля, зведена у 1910-х роках для керівника палацом. Споруда виконана у стилі, що нагадує забудову західної Європи.|wikidata=Q122412515|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Будинок керівника економією на Нижньому дворі|lat=50.04314|long=35.43557|address=|wikipedia=|description=Красива споруда, що сама по собі нагадує замок. Побудована у 1910-х роках. Має дві башти з окремим входом на рівні другого поверху. До повномасштабного вторгнення тут працював музей.|wikidata=Q122412513|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Стайні|lat=50.04385|long=35.43582|address=|wikipedia=|description=Красива будівля стайні, побудована у 1910-х роках для карет, коней. Зведена у стилі західноєвропейської архітектури, з цікавими дерев'яними балконами та вежами.|wikidata=Q122502154|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Стайні|lat=50.04366|long=35.43554|address=|wikipedia=|description=Красива будівля стайні, побудована у 1910-х роках для карет, коней. Зведена у стилі західноєвропейської архітектури, з цікавими дерев'яними балконами та вежами.|wikidata=Q122502153|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Будинок прислуг і кухня|lat=50.04391|long=35.43707|address=|wikipedia=|description=Будівля на території господарчого двору. Побудована у 1910-х роках в стилі північного модерну з баштою та дерев'яним ґанком.|wikidata=|alt=|url=}}[[Файл:Палацо-парковий ансамбль 8.jpg|міні|Колишній гараж]] * {{Listing|type=see|name=Гараж|lat=50.04421|long=35.43691|address=|wikipedia=|description=Будівля колишнього гаража Кеніґа, побудована у 1910-х роках.|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Електростанція|lat=50.04428|long=35.43641|address=|wikipedia=|description=Одна з найперших у Харківській губернії електростанцій.|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Тераси з фонтаном|lat=50.04488|long=35.43259|address=|wikipedia=|description=Красиві тераси, де колись росли рози й вирував фонтан. Зараз від колишньої краси мало що залишилося, але тераси все ще є цікавим місцем для фотосесій туристів|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Місток над ставком|lat=50.04419|long=35.43221|address=|wikipedia=|description=Напівзруйнований місток над ставком. Як і всі інші будівлі, знаходиться у жахливому стані.|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Ворота в парк|lat=50.04557|long=35.43211|address=|wikipedia=|description=Невеличкі ворота, що ведуть з основного палацу в парк на заході.|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Цукрова гірка|lat=50.04364|long=35.43193|address=|wikipedia=|description=За легендою, Леопольд Кеніґ насипав тут величезну цукрову гірку для своєї коханої.|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Липова алея|lat=50.04307|long=35.43162|address=|wikipedia=|description=Липова алея з незвичайними деревами. Гілки лип направлені догори, щоб було зручно кататися на коні.|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=600-річний дуб|lat=50.04515|long=35.43174|address=|wikipedia=|description=|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Кенотаф (умовна могила) Г.К.Гебенштрейта|lat=50.04683|long=35.43057|address=|wikipedia=|description=|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Фазанник|lat=50.04693|long=35.4295|address=|wikipedia=|description=|wikidata=Q122502157|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Фазанник|lat=50.04669|long=35.42871|address=|wikipedia=|description=|wikidata=Q122502155|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Фундамент Благовіщенської церкви|lat=50.04599|long=35.43179|address=|wikipedia=|description=|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Водонапірна вежа і котельня|lat=50.04642|long=35.4297|address=|wikipedia=|description=|wikidata=|alt=|url=}} === В самому селищі === [[Файл:Шарівка. Старовинний спиртзавод.jpg|міні|Спиртзавод Леопольда Кеніга]] * {{Listing|type=see|name=Будівлі колишнього спиртзаводу Леопольда Кеніга|lat=50.02142|long=35.44612|address=|wikipedia=|description=|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Пам'ятник солдатам ЗСУ у центральному парку|lat=50.01834|long=35.44712|address=|wikipedia=|description=|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Меморіал загиблим у Другій світовій війні|lat=50.01818|long=35.44721|address=|wikipedia=|description=|wikidata=|alt=|url=}} * {{Listing|type=see|name=Пам'ятник бандуристам у центрально парку Шарівки|lat=50.0178|long=35.44706|address=|wikipedia=|description=|wikidata=|alt=|url=}} == Чим зайнятись == {{Listing|type=do|name=Музей історії маєтку|lat=50.04308|long=35.4356|address=|wikipedia=|description=Музей, де експонувалися предмети побуту та інші предмети кінця ХІХ — початку ХХ століття|wikidata=Q122412513|alt=наразі не працює|url=}}[[Файл:Пам'ятник солдатам ЗСУ у с.Шарівка.jpg|міні|Пам'ятник солдатам ЗСУ]] [[Файл:Шарівський парк. Кенотаф.jpg|міні|Кенотаф Г. К. Гебенштрейта]] == Що купувати == У Шарівці немає великих магазинів, але можна придбати місцеві фермерські продукти на ринку у Богодухові або селах поблизу, або у місцевих мешканців. == Де поїсти == У Шарівці немає закладів громадського харчування. Перед відвідуванням варто взяти з собою воду і їжу. == Де розважитись == Розваги у селищі відсутні. До повномасштабного вторгнення на території парку проходили масові заходи. == Де зупинитись == Готелів у селищі немає, найближчі варіанти розміщення — у Богодухові або Харкові. == Де навчатись == Вищі навчальні заклади у селищі відсутні. Найближчі ВНЗ можна знайти у Харкові чи Полтаві. В селищі за річкою працює Шарівський ліцей. == Як заробити == В селищі можна працювати в установах: на пошті чи у школі. == Застереження == [[Файл:Будинки господарського двору (ракурс 12).JPG|міні|Господарські будівлі]] Під час воєнного стану парк офіційно закритий. Але його відвідування можливе як самостійно, так і з місцевими жителями, які можуть провести вам екскурсію. Якщо головні ворота закриті, або не можете через них зайти, рухайтеся на південний схід, куди веде ґрунтова дорога (друге відгалуження ліворуч зі сторони траси чи перша праворуч від головних воріт. Між старими конюшнями, які зараз є житловими будинками є ворота. Перші ведуть до самого палацу, а другі до нижнього ярусу терас. Гуляючи західною частиною парку, слід дивитися під ноги. Можливі провали землі чи підземних споруд. == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == Мобільний зв'язок у селищі може бути нестабільним. Працюють оператори Київстар, Vodafone та Lifecell. На території палацу зв'язок може бути відсутній. [[Файл:Шарівський парк. Палац.jpg|міні|Палац]] В селищі за річкою присутні відділення Укрпошти (№ 62153) та Нової Пошти (Пункт № 1). == Куди далі == * [[Наталіївка]] — палац інших цукрових магнатів, Харитоненків, де збереглася готична водонапірна вежа, великі стайні, господарські й житлові споруди, а також відомий та дуже красивий Спасо-Преображенський храм. * [[Краснокутськ]] — селище, відоме своїм дендропарком, який заснував Василь Каразін. До наших днів збереглися двохсотлітні дерева, посаджені ще засновником парку, та давні підземні ходи. В селищі також збереглися декілька старих споруд, зокрема Архангело-Михайлівська церква. * [[Старий Мерчик]] — в цьому селищі розташована одна з найстаріших садиб Харківської області — садиба Шидлоських. Палац побудований у 1777–1778 роках Григорієм Романовичем Шидловським. * [[Люботин]] — місто у Харківському районі, поруч із Харковом. Тут збереглася садиба князів Святополк-Мирських, побудована у романтичному стилі, а також церква Святого Миколая, де вони поховані. * [[Городнє]] — село, відоме своїм амфітеатром, а точніше садом, Співочі Тераси. Амфітеатр просто неба зведений на початку ХХ століття на замовлення багатого власника цукрових заводів, мецената Павла Харитоненка. * [[Пархомівка]] — в цьому маленькому селі розташований «Харківський Лувр». Пархомівська картинна галерея — це один з відомих художніх музеїв України. Тим цікавішою є історія її виникнення зі звичайного шкільного музею. Зусиллями вчителя історії місцевої школи Афанасія Луньова та його учнів у 1960-1970-х роках почалось листування з художниками і картинними галереями багатьох країн. Подаровані дітям картини та інші твори мистецтва стали першокласною колекцією до кінця 1980-х років. У картинній галереї понад 2000 картин, серед них є роботи Пабло Пікассо, Каміля Піссарро, Казимира Малевича, Василя Кандинського, Фердинанда Боля, Тараса Шевченка, Володимира Маяковського, Івана Айвазовського, Олександра Іванова, Іллі Рєпіна, Миколи Реріха, Ісаака Левітана, Івана Шишкіна. Сама галерея розташована у садибі Подгорічані XVIII століття. Поруч зберігся будинок, де жив Казимир Малевич, а також церква Покрови Пресвятої Богородиці 1808 року. * [[Полтава]] — місто в центрі України, адміністративний центр Полтавської області, Полтавського району та Полтавської міської громади. В Полтаві збереглося багато старовинних будинків, наприклад, будівля губернського земства в стилі українського модерну. * [[Харків]] — місто на північному сході України, на Слобожанщині, науковий та освітній центр України, адміністративний центр Харківської області. Друге за кількістю мешканців місто України, де є багато цікавих пам'яток.{{footer|ispartof=Харківська область|type=Місто}} idti40cgco03a1wg7f70y1agapyt2jd 0 3961 37516 37507 2025-05-20T14:06:11Z Assyrian Human 6497 37516 wikitext text/x-wiki {{geo|zoom=12|24.4590|39.6091}} {{pagebanner|Madina WV banner.jpg}} {{citybar | city= Медина | citylocal= "Освітлене місто" | arm = | image= Madeena_masjid_nabavi_12122008230.jpg | imagewidth = 280px | caption = Мечеть Пророка | population = 1,411,599 (2022) | callingcode = +966-14 }} '''Медина''' або як ще її називають офіційно '''Освітлене місто''' (араб. المدينة المنورة, Аль-Мадіна аль-Мунавара) знаходиться в районі Хіджаз, західній частині [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]]. Адміністративний центр провінції Ель-Медина. Це друге за священністю місто в ісламі. Тут знаходиться мечеть пророка (Аль-Масджид ан-Набаві), де похований пророк Мухаммед. Також місто відвідують багато паломників після хаджу, але це за бажанням (проте воно високо заохочується). == Зрозуміти == Сьогодні Медина є важливим релігійним і культурним центром, щорічно її відвідують мільйони паломників. Це не лише історичне місце, а й духовний центр мусульманського світу. Це місто, яке відіграло важливу роль у становленні ісламу і продовжує бути місцем молитви та паломництва для мільйонів вірян. Для мусульман Медина є другим за значенням містом після Мекки. Багато хто відвідує місто перед або після хаджу/умри, щоб відвідати могилу Пророка Мухаммеда. Також відвідування "Ріяду ль-Джанна" (простору між могилою Пророка та його мінбаром) вважається дуже благословенним і часто регулюється через черги та розклади. ===Історія=== До появи ісламу місто було відоме під назвою '''Ясріб''' і було заселене арабськими та єврейськими племенами. Основними мешканцями були арабські племена Авс і Хазрадж, а також єврейські громади, які займалися торгівлею, ремеслами та сільським господарством. Ясріб мав стратегічне розташування, що робило його важливим торговим центром. Згодом між племенами почалися тривалі конфлікти, які виснажували місто, що стало важливим фактором для прийняття ісламу. У 622 році мешканці Ясріба запросили пророка Мухаммеда до свого міста, щоб він став посередником у врегулюванні міжплемінних суперечок. Мухаммед і його сподвижники переселилися з Мекки до Ясріба. Ця подія отримала назву хіджра і стала початком ісламського календаря. Місто перейменували на Аль-Мадіна ан-Набавія (Місто Пророка), скорочено Аль-Мадіна. Після переселення Пророк Мухаммед заснував першу мусульманську державу. Було укладено Медінську Конституцію – перший документ, що закріпив права мусульман, євреїв та інших громадян міста. Медіна стала центром ісламської релігії та політики. Протягом наступних років мусульмани з Медіни воювали з мекканськими язичниками, беручи участь у великих битвах: # Битва при Бадрі (624 р.) – перша велика перемога мусульман. # Битва при Ухуді (625 р.) – поразка мусульман, загибель дядька Пророка Хамзи. # Облога Медіни (627 р., Битва біля Рову) – успішна оборона міста від мекканців. У 630 році Пророк і його сподвижники захопили Мекку, але Медіна залишилася головним центром ісламу. Пророк Мухаммед помер у 632 році та був похований у своїй оселі, яка сьогодні є частиною Мечеті Пророка. Після його смерті почалося правління перших халіфів (Праведний халіфат, 632–661 рр.). Халіфи Абу Бакр та Омар, поховані поруч з Пророком, керували ісламською імперією з Медіни. У 661 році столицю халіфату перенесли до Дамаска (Омейяди), а згодом до Багдада (Аббасиди), і Медіна втратила статус політичного центру. У 1517 році місто увійшло до складу Османської імперії, що сприяло розвитку інфраструктури та розширенню мечеті Пророка. У 1925 році місто стало частиною Саудівської Аравії після захоплення Ваххабітами. ===Сьогодення=== Сьогодні Медіна є одним із найбільш відвідуваних міст ісламу. Сюди щороку прибувають мільйони паломників, особливо під час хаджу та умри. Місто відоме своєю спокійною атмосферою та багатьма релігійними освітніми закладами, а Мечеть Пророка може вмістити понад 1,6 мільйона людей після останніх розширень. == Як дістатись == На відміну від [[Мекка#Як_дістатись|Мекки]], Медина є більш відкритим містом, і вхід для немусульман дозволений у більшість його районів. Однак є певні нюанси щодо відвідування: хоч і більша частина міста дійсно доступна для всіх, вхід до Масджид ан-Набаві (Мечеті Пророка) та її безпосередніх околиць обмежений лише для мусульман. Є вказівники та дорожні знаки, що позначають, де немусульмани можуть пересуватися. Також в Медину немає суворих КПП, як на в’їзді в Мекку, але поліція та охорона можуть перевіряти людей біля мечеті. Люди, які не виглядають як мусульмани, можуть привернути увагу охорони, особливо біля входів у мечеть. === {{Літаком}} === * {{go | name=Міжнародний аеропорт принца Мухаммеда ібн Абдул-Азіза | alt={{IATA|MED}} | url=https://www.tibahairports.com | email=info@tibahairports.com | wikidata=Q1205940 | wikipedia=Медина_(аеропорт) | address= | lat=24.553333 | long=39.705 | directions=~15 км від центру Медини | phone=+966 (14) 813 9999 | tollfree= | fax=+966 (14) 813 9400 | hours= | price= | lastedit=2025-03-21 | content=Головний аеропорт Медини, який обслуговує паломників, туристів і ділових мандрівників. Другий за важливістю аеропорт для паломників після Джидди. Аеропорт має 3 термінали: для внутрішніх рейсів, для міжнародних рейсів, і Хадж-термінал. Це перший "зелений" аеропорт Саудівської Аравії (сертифікований за екологічними стандартами). Він зручний для паломників — є спеціальні зони для групових поїздок, та має гарне транспортне сполучення – швидкий доступ до мечеті Пророка (20-30 хв). В аеропорті доступні молитовні кімнати, Wi-Fi, кафе та ресторани, і Duty-Free. }} === {{Потягом}} === До Медини можна доїхати швидкісним поїздом Аль-Харамейн. З Мекки до Медини ~450 км, та ~2 години часу у дорозі. Цей шлях потраплення до Медини найбільш швидкий, ніж наприклад автобусом. На маршруті сучасні потяги, які мають Wi-Fi, та зони для молитви. * {{go | name=Залізнична станція Медини | alt= | url=https://www.hhr.sa/-/madinah# | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=24.4731863 | long=39.6995675 | directions=розташована в районі Аль-Хадра, за 9 км від Медіни | phone= | tollfree= | fax= | hours=06:30 - 00:30 | price=Економ: від 150 ріалів. Бізнес: від 250 ріалів | lastedit=2025-03-21 | content=Дизайн станції Медини натхненний кольорами мечеті пророка та відображає красу її яскравих зелених відтінків. Архітектура та колір станції були обрані так, щоб дати назву традиційній ісламській концепції на основі конструкції даху. }} === {{Автомобілем}} === Транспортна інфраструктура Медини забезпечує ефективне сполучення з іншими регіонами країни. Є 2 автомагістралей в Медину для паломників і туристів: # '''Шосе 15''' | ''([[Йорданія]] → Табук → '''Медина''' → Джидда → [[Мекка#Автомобілем|Мекка]] → Абха → Джизан)'' | Головне шосе, що з'єднує ключові міста Саудівської Аравії, включаючи Мекку, Медину, Джидду та Ер-Ріяд. Це робить його надзвичайно важливим для пересування як місцевих жителів, так і паломників, особливо під час хаджу та умри. Через свою важливість шосе є одним з найбільш завантажених в Саудівській Аравії, особливо в періоди релігійних паломництв. Також шосе відіграє велику роль для економіки країни, так як є важливою транспортною артерією для перевезення товарів. Обмеження швидкості: '''120 км/год'''. # '''Шосе 60''' | ''(Янбу → Бадр → '''Медина''' → Бурайда → Зульфі → Артавія)'' | Важлива дорога в Саудівській Аравії, що сполучає Медину з портом Янбу, та регіоном Ель-Касім. Воно починається в місті Аль-Артавія в провінції Ер-Ріяд і простягається на захід до Аль-Саміда між Бадром і Янбу в провінції Медина. Шосе 60 має важливе значення для туризму та паломництва. Обмеження швидкості: '''120 км/год'''. === {{Автобусом}} === Найбільше автобусів до Медини приходять з аеропорту Джидди, або з Мекки, звідкіля паломники їдуть до міста поховання Пророка Мухаммеда, перед тим, як повертатися до своїх домівок і звичайного життя. Для подорожі з Мекки або аеропорту Джидди до Медини автобусом можна скористатися послугами декількох компаній: # '''SAPTCO (Saudi Public Transport Company):''' державна транспортна компанія, яка забезпечує регулярні автобусні рейси між основними містами Саудівської Аравії, включаючи Мекку, Джидду та Медину. SAPTCO також пропонує міжнародні маршрути до сусідніх країн, включаючи Об'єднані Арабські Емірати, Бахрейн та Єгипет. Компанія забезпечує сучасні автобуси, оснащені для комфортних та безпечних поїздок. Додаткову інформацію та можливість бронювання квитків можна знайти на офіційному сайті SAPTCO. # '''Al Madina Travels:''' приватна компанія, що спеціалізується на наданні таксі та транспортних послуг для паломників та туристів у Саудівській Аравії. Вона пропонує послуги перевезення між Меккою, Медіною та аеропортами, а також організовує тури по визначних місцях. Компанія має різноманітний автопарк, включаючи седани та мікроавтобуси, що забезпечує комфортні поїздки для різних груп пасажирів. Більше інформації про послуги та бронювання доступно на офіційному сайті Al Madina Travels. Рекомендується заздалегідь бронювати послуги та уточнювати розклад рейсів на офіційних сайтах або через місцеві агентства, особливо під час хаджу та інших релігійних подій, коли попит на транспортні послуги значно зростає. # '''Northwest BUS:''' нова та динамічна транспортна компанія, що поєднала досвід лідерів галузі Moventis та Al Qaid для забезпечення надійних та пунктуальних перевезень. Штаб-квартира компанії розташована в Джидді, Саудівська Аравія, і вона пропонує комфортні міжміські подорожі завдяки різноманітному автопарку та висококваліфікованому персоналу. Компанія має представництва в стратегічних місцях північних та західних регіонів Саудівської Аравії, зокрема і в Медині. # '''Darb Alwatan:''' нова транспортна компанія в Саудівській Аравії, створена як дочірня компанія Hafil Transportation. Компанія розпочала свою діяльність у жовтні 2023 року, маючи на меті трансформувати громадський транспорт у Королівстві та підтримати цілі Vision 2030 щодо покращення мобільності та якості життя громадян. Darb Alwatan обслуговує ключові міста Саудівської Аравії, включаючи Медину. Компанія володіє сучасними автобусами, оснащеними передовими системами GPS-трекінгу та камерами безпеки, що забезпечує високий рівень комфорту та безпеки для пасажирів. На борту автобусів пасажирам пропонується безкоштовний Wi-Fi, зарядні пристрої, кондиціонування повітря та туалетні кімнати для забезпечення максимального комфорту під час подорожі. {{go | name=Автовокзал Аль-Медіна | alt=Джебаль-Охуд | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=24.4920837 | long=39.6240273 | directions= | phone=0535730254 | tollfree= | fax= | hours=24/7 | price= | lastedit=2025-03-22 | content=Відгуки різняться. Найвищі відгуки говорять що у сервісі все добре, але погані кажуть що сервіс поганий, співробітники хамлять, а про автобуси взагалі краще мовчати. Автовокзал обслуговується компаніями Northwest BUS і Darb Alwatan. }} === {{Кораблем}} === У Медини по цій частині схожа ситуація з [[Мекка#Кораблем|Меккою]]. Медина не має доступу до моря, але воно близько розташоване до іншого міста: Янбу. Це місто також має порт, відповідальний за прийняття частину паломників до святих міст. * {{go | name=Комерційний порт Янбу | alt= | url=https://mawani.gov.sa/ports | email= | wikidata=Q12246917 | wikipedia= | address= | lat=24.066667 | long=38.05 | directions= | phone=+966143987000 | tollfree= | fax=+966143227643 | hours= | price= | lastedit=2025-03-23 | content=Побудований навколо найстарішого існуючого порту вздовж західного узбережжя Саудівської Аравії та другого за важливістю пункту в’їзду мусульманських паломників до Королівства, сучасний комерційний порт Янбу був відкритий у 1965 році, під час правління покійного короля Саудівської Аравії Фейсала. Розташований приблизно на півдорозі між ісламським портом Джидда та промисловим портом короля Фахда на півдні та портом Дхуба на півночі, комерційний порт Янбу має стратегічне розташування для обслуговування місцевої економіки регіонів Мадіна та Кассім, двох найперспективніших торгових центрів Королівства. }} == Транспорт == ==={{Автобусом}}=== Автобусний транспорт є важливим засобом пересування для мешканців та гостей міста. Міські автобуси курсують з 05:30 до 23:30 і оснащені кондиціонерами, що забезпечує комфортні умови під час поїздок. Час очікування автобуса може становити від 15 до 30 хвилин, але слід враховувати, що вони часто бувають переповнені. Квитки зазвичай купуються прямо у водія, тому бажано мати при собі точну суму, оскільки можуть виникнути труднощі з наданням здачі. Вартість проїзду залежить від відстані та компанії-перевізника. У Медіні діють як державні, так і приватні автобусні компанії. Проїзд в одну сторону у приватних компаній коштує від '''7,51 ріалів (84 грн.)''', тоді як у державних – '''від 18,77 ріалів (211 грн.)'''. Для зручності пасажирів існують мобільні додатки, такі як SAPTCO, які допомагають знайти необхідний маршрут та забронювати квитки онлайн. Це може бути корисним для тих, хто хоче заздалегідь спланувати свою подорож містом. Варто зазначити, що система громадського транспорту в Саудівській Аравії перебуває на стадії активного розвитку, тому інфраструктура може бути не такою розвиненою, як у деяких інших країнах. Тим не менш, автобуси залишаються доступним та популярним засобом пересування в Медіні. ==={{На таксі}}=== Таксі є популярним та зручним засобом пересування у Медині, тому звісно ж тут є декілька варіантів таксі, та сервіси замовлення поїздок. # '''Традиційні таксі.''' Вони широко доступні в Медіні. Їх можна зупинити на вулиці або знайти на спеціальних стоянках біля готелів, торгових центрів та інших людних місць. Вартість проїзду зазвичай визначається лічильником, але рекомендується домовитися про ціну перед початком поїздки, особливо для довших маршрутів. # '''Сервіси замовлення поїздок через мобільні додатки.''' Їх доволі багато — як і міжнародних, так і місцевих. ## Перший сервіс, про який варто розповісти — '''Uber.''' Це міжнародний сервіс, який дозволяє замовляти поїздки через мобільний додаток. Можна вибрати тип автомобіля, побачити приблизну вартість поїздки та відстежувати прибуття водія в реальному часі. Uber є популярною альтернативою традиційним таксі в Медіні. ## '''Kaiian.''' Місцевий сервіс замовлення таксі, доступний через мобільний додаток. Водії Kaiian прибувають вчасно, і можна відстежувати їхнє прибуття в реальному часі. Сервіс працює в кількох містах Саудівської Аравії, включаючи Медіну. ## '''Hujjaj Umrah Taxi and Cab.''' Спеціалізований сервіс, який надає послуги таксі для паломників та відвідувачів. Пропонує швидкі та надійні трансфери до аеропортів, включаючи аеропорт Медіни. Більшість сервісів замовлення поїздок через додатки приймають оплату як готівкою, так і карткою. У традиційних таксі оплата зазвичай здійснюється готівкою. Використання офіційних сервісів замовлення поїздок забезпечує більшу безпеку та надійність. Краще перевіряти інформацію про водія та автомобіль перед посадкою. Також треба враховувати місцеві традиції та правила поведінки. Наприклад, жінкам рекомендується сідати на заднє сидіння автомобіля. Використання таксі та сервісів замовлення поїздок у Медіні є зручним способом пересування містом, особливо для відвідувачів, які не знайомі з місцевою транспортною системою. == Що відвідати == [[Файл:Masjid_Nabawi_The_Prophet's_Mosque,_Madina.jpg|альт=|міні|310x310пкс|Вид на Масджид ан-Набаві з півдня.]] ===Мечеті=== Медина, одне з найважливіших міст ісламського світу, багата на історичні та релігійні пам'ятки, особливо на мечеті. Багато відомих мечетей тут якимось чином пов'язані з Пророком Мухаммедом. * {{see | name=Мечеть Пророка | alt=Аль-Масджид ан-Набаві | url= | email= | wikidata=Q486080 | wikipedia=Аль-Масджід_Аль-Набауї | address= | lat=24.468333 | long=39.610833 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-24 | content=Одна з найважливіших святинь ісламу, друга за значенням після мечеті Аль-Харам у Мецці. Це місце, де похований пророк Мухаммед, а також халіфи Абу Бакр і Умар. Мечеть була заснована самим пророком Мухаммедом у 622 році (1-й рік хіджри), відразу після його переселення з Мекки до Медіни (хіджри). Спочатку це була проста споруда з глиняних цеглин і пальмових стовбурів, але після смерті пророка мечеть неодноразово розширювали. Зараз мечеть займає 400 500 м² і може вмістити близько 1 000 000 вірян. Один із найкращих актів поклоніння – відвідування цієї мечеті та молитва в ній. Пророк сказав: "Одна молитва в моїй мечеті краща за 1 000 молитв у будь-якій іншій мечеті, окрім мечеті Аль-Харам. Це не лише архітектурний шедевр, а й духовний центр ісламу, який щороку відвідують мільйони мусульман з усього світу. }} * {{see | name=Мечеть Куба | alt= | url= | email= | wikidata=Q276569 | wikipedia=Мечеть_Куба | address= | lat=24.439167 | long=39.617222 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-24 | content=Коли пророк Мухаммед переселився з Мекки до Медіни (хіджра), він зупинився в селищі Куба. Під час свого перебування він разом із сподвижниками побудував тут першу мечеть. Вона мала глиняні стіни, дахи з пальмового листя, а колони були зроблені зі стовбурів пальм. Мечеть декілька разів розширювали, а під час 1984-1986 рр. за наказом короля Фахда мечеть була повністю перебудована. Вона стала набагато більшою, отримала чотири мінарети та шість куполів. Використано найсучасніші технології, зокрема систему кондиціонування для комфорту паломників. Мечеть має особливе місце у ісламі, бо це перша мечеть у ісламі, і побудована вона була пророком Мухаммедом. Площа мечеті ~5 000 м², а також вона може вмістити 20 000 вірян. Це не просто історична будівля, а символ віри, єдності та благочестя. Щороку мільйони мусульман відвідують це святе місце, щоб отримати духовні благословення. }} * {{see | name=Мечеть Аль-Кіблатайн | alt=Мечеть Двох Кібл | url= | email= | wikidata=Q2334553 | wikipedia=Мечеть_аль-Кіблатайн | address= | lat=24.4841 | long=39.5789 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-24 | content=Спочатку мусульмани здійснювали молитву (салят) у напрямку Єрусалима (Аль-Кудс), але у 623 році під час молитви пророк Мухаммед отримав божественне одкровення, що кібла змінюється на Каабу в Мецці. Це сталося у мечеті, яка пізніше отримала назву Аль-Кіблатайн («мечеть двох кібл»). Пророк і його сподвижники негайно розвернулися під час молитви у новому напрямку. У 1987 р. відбулося масштабне оновлення за підтримки уряду Саудівської Аравії, яке гармонійно поєднало традиційний ісламський стиль та сучасні архітектурні рішення. Створені комфортні умови – кондиціонери, килимові покриття, розширені зони для вірян. Відвідування цієї мечеті вважається благословенним, та багато паломників під час хаджу чи умри спеціально приїжджають сюди для молитви. Це унікальне місце, яке відзначає важливу подію в історії ісламу. Вона залишається однією з найвідоміших мечетей світу та символом єдності мусульманської умми. }} * {{see | name=Мечеть Амбарійя | alt= | url= | email= | wikidata=Q12242767 | wikipedia=Мечеть_Амберійє | address= | lat=24.461667 | long=39.601667 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-24 | content=1900-ті роки – під час будівництва Хіджазької залізниці (залізничного маршруту між Дамаском і Медіною) султан Абдул Хамід II наказав звести мечеть для паломників і подорожніх. Вона була частиною залізничного вокзалу Амбарійя, який служив кінцевою станцією Хіджазької залізниці. Мечеть стала важливим релігійним і культурним центром для мандрівників, які прибували до Медіни. Це одна з небагатьох мечетей у Медині, побудованих у чистому османському стилі. Також використано червону цеглу, характерну для османських будівель. Хоча Хіджазька залізниця більше не функціонує, мечеть Амбарійя збережена як історична пам’ятка. Вона відкрита для туристів і паломників, які цікавляться османською спадщиною в Медині. }} * {{see | name=Мечеть аль-Іджабах | alt=Мечеть Відповіді | url= | email= | wikidata=Q12242695 | wikipedia=Мечеть_аль-Іджабах | address= | lat=24.471944 | long=39.618333 | directions=приблизно в 385 м від мечеті ан-Набаві. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-24 | content=Мечеть Аль-Іджабах була місцем, де пророк Мухаммед звернувся до Аллаха з трьома проханнями (дуа). За переданням, пророк попросив: Щоб його громада (умма) не була знищена голодом – це було прийнято. Щоб його громада не була знищена повністю ворогами – це було прийнято. Щоб серед його громади не було ворожнечі між самими мусульманами – це не було прийнято. Цей хадіс підтверджений у збірнику Сахіх Мусліма. Мечеть збережена та відновлена урядом Саудівської Аравії. Вона відкрита для щоденної молитви та відвідувань паломниками. Це не просто архітектурна пам’ятка, а місце духовної значущості для мусульман. Вона зберігає пам’ять про дуа пророка Мухаммеда та є символом надії та смирення перед Аллахом. }} * {{see | name=Мечеть Фасх | alt=Мечеть Спокою | url= | email= | wikidata=Q16125443 | wikipedia=Мечеть_Фасх | address= | lat=24.510164 | long=39.612836 | directions=в 4,5 км від мечеті Аль-Масджід ан-Набаві. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-24 | content=Мечеть Фасх розташована на шляху між мечеттю Пророка та горою Ухуд. Вона пов’язана з важливими подіями битви при Ухуді (625 рік), коли пророк Мухаммед зупинився тут із сподвижниками перед боєм. Назва "Фасх" походить від арабського слова, що означає "відпочинок" або "спокій", оскільки саме тут пророк зробив зупинку та молився перед битвою. У деяких переказах згадується, що тут також була виголошена проповідь перед боєм. Мечеть збережена та відреставрована урядом Саудівської Аравії. Це популярне місце серед паломників, які прямують до гори Ухуд. Вона розташована близько до інших історичних місць битви при Ухуді. Це одне з історичних місць Медини, що зберігає пам’ять про події, які відбулися під час битви при Ухуді. Вона символізує спокій та підготовку до великих випробувань, з якими стикалися перші мусульмани. }} * {{see | name=Мечеть Ас-Сакія | alt=Мечеть Благословенної Води | url= | email= | wikidata=Q12242742 | wikipedia=Мечеть_ас-Сакія | address= | lat=24.460861 | long=39.600139 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-24 | content=Перед тим як вирушити на знамениту битву при Бадрі (624 рік, 2 рік хіджри), пророк Мухаммед зупинився тут і здійснив молитву (дуа) за перемогу мусульман. Він також попросив Аллаха про благословення для води в Медині, адже це місце було відомим своїми джерелами. Назва мечеті походить від слова "''сакія''" (السقيا), що означає "постачання води". Поруч знаходився відомий колодязь Ас-Сакія, з якого брали воду для паломників та жителів міста. Пророк Мухаммед пив воду з цього колодязя, і його благословення зробило воду ще більш цінною для мусульман. Мечеть була відреставрована урядом Саудівської Аравії та збережена як історична пам’ятка. Вона відкрита для молитви та відвідувань паломниками, особливо тими, хто цікавиться подіями битви при Бадрі. Це одна з важливих історичних святинь Медіни, пов’язана з подіями, що передували битві при Бадрі. Вона символізує благословення, молитву та довіру до Аллаха. }} * {{see | name=Мечеть Аль-Гамама | alt=Мечеть Хмари | url= | email= | wikidata=Q12242769 | wikipedia= | address= | lat=24.465778 | long=39.606972 | directions=приблизно за 500 метрів від мечеті Пророка | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-24 | content=За переказами, пророк Мухаммед здійснював тут святкові молитви (Салат аль-Ід) під відкритим небом. Він читав тут молитви на Ід аль-Фітр та Ід аль-Адха, а також здійснював молитву за дощ (Салат аль-Істиска). За легендою, коли пророк Мухаммед молився на цьому місці, Аллах послав хмару (الغمامة – аль-Гамама), яка захистила його від сонця. Через це мечеть отримала свою назву – "Мечеть Хмари". Мечеть відреставрована урядом Саудівської Аравії та залишається важливим історичним місцем. Хоча регулярні молитви тут не проводяться, мечеть відкрита для відвідувань паломниками. Це одна з найважливіших історичних святинь Медіни. Вона символізує милість Аллаха, молитву пророка та зв’язок між небом і землею. }} * {{see | name=Мечеть аль-Міґат | alt=Мечеть Часу | url= | email= | wikidata=Q6783320 | wikipedia= | address= | lat=24.413717 | long=39.542432 | directions=в 7 км на південний захід до Аль-Масджид ан-Набаві | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-24 | content=Мечеть Аль-Мігат розташована в одному з місць, яке називається ''мікат'' (الميقات) — це точки, де мусульмани повинні одягати іхрам перед тим, як вирушити до Мекки для виконання ритуалів хаджу. Мікати є певними географічними точками, визначеними пророком Мухаммедом для здійснення обрядів хаджу. Мечеть знаходиться в напрямку Мекки, і паломники, що подорожують із Медіни, зупиняються тут для виконання важливого обряду "''нійят''" (намір здійснити хадж або умру). Паломники, які проходять через цей мікат, здійснюють тут молитву та вдягають ''іхрам'' — спеціальний одяг, що символізує духовну чистоту та готовність до виконання святих обрядів. Мечеть часто відвідується людьми, що знаходяться в процесі підготовки до хаджу або умри. Мечеть збережена та відновлена урядом Саудівської Аравії як важливе місце для паломників. Вона відкрита для відвідувань всіма мусульманами, що знаходяться на шляху до Мекки для здійснення обрядів хаджу та умри. Це важливе місце для паломників, що вирушають до Мекки. Вона символізує перехід до духовної чистоти і готовності до виконання священних ритуалів. }} * {{see | name=Мечеть аль-Джума | alt=Мечеть П’ятниці | url= | email= | wikidata=Q14921963 | wikipedia=Мечеть_аль-Джума | address= | lat=24.445494 | long=39.615217 | directions=900 м на північ від мечеті Куба та 6 км від Аль-Масджид ан-Набаві. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-24 | content=Мечеть має велике історичне значення, оскільки вона була першою мечетю, в якій пророк Мухаммед виголосив першу п’ятничну проповідь після того, як він прибув до Медіни в 622 році (рік хіджри). Ця подія була важливою в контексті розвитку мусульманської громади, оскільки п’ятнична молитва (Салат аль-Джума) стала важливою частиною ісламського ритуалу. Мечеть була побудована на місці, де пророк Мухаммед провів свою першу п’ятничну молитву, і вона стала місцем для регулярних зборів мусульман. Паломники та місцеві мусульмани продовжують приходити до цієї мечеті для молитви та проповідей по п’ятницях, що є важливим елементом у релігійній практиці ісламу. Мечеть Аль-Джума є активно функціонуючою. Це популярне місце для молитви, де відбуваються регулярні п’ятничні молитви для місцевих жителів і паломників, які відвідують Мединю. Мечеть має значне духовне значення для мусульман, оскільки п’ятнична молитва є однією з найбільш важливих у мусульманському календарі. }} ===Інше=== * {{see | name=Джаннат аль-Бакі | alt=Бакі аль-Гаркад | url= | email= | wikidata=Q154204 | wikipedia= | address= | lat=24.4672 | long=39.616 | directions=біля мечеті Аль-Масджід ан-Набаві | phone= | tollfree= | fax= | hours=Зазвичай відкрите після ранкової молитви (Фаджр) і перед полудневою (Зухр) | price= | lastedit=2025-03-31 | content=Кладовище існує з часів пророка Мухаммеда. Це місце поховання багатьох його родичів, сподвижників та відомих ісламських діячів. Пророк Мухаммед часто відвідував це місце і молився за похованих тут. Вважається, що тут поховано понад 10 000 осіб, зокрема багато визначних фігур ісламської історії. Аль-Бакіа називають "Цвинтаром сподвижників" через велику кількість поховань відомих мусульманських діячів. Є плани зробити кладовище частиною культурної спадщини ЮНЕСКО, але поки що офіційного статусу немає. В ісламській традиції вважається одним із найкращих місць для поховання. Багато мусульман приїжджають сюди, щоб віддати шану похованим. У хадисах згадується, що пророк Мухаммед молився за тих, хто спочиває в Аль-Бакіа. Цвинтар повний простими, неоздобленими могилами з кам'яними маркерами без написів. Доступ до кладовища тільки дозволений мусульманам. Не дозволяється фотографувати або відеознімати. Заборонено молитися безпосередньо біля могил (за офіційними правилами). Жінкам традиційно заборонено входити на кладовище, хоча вони можуть спостерігати здалеку. }} * {{see | name=Гора Ухуд | alt= | url= | email= | wikidata=Q1436040 | wikipedia=Ухуд | address= | lat= | long= | directions=приблизно 5 км на північ від центру Медіни | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-31 | content=Гора Ухуд відіграє важливу роль в історії ісламу, оскільки тут відбулася одна з найвідоміших битв раннього ісламу – битва при Ухуді (625 рік, 3-й рік хіджри). Курайшити з Мекки хотіли помститися за свою поразку при Бадрі минулого року, і це у них вдалося, вбивши понад 70 мусульман, зокрема Хамза ібн Абдул-Мутталіб (дядько пророка Мухаммеда). Пророк Мухаммед сам отримав поранення. Це стало важливим уроком для мусульман щодо дисципліни та послуху. На горі зараз розташовані могили мучеників, пагорб лучників, та "камінь Пророка", біля якого як вірять стояв сам пророк. Біля гори є сувенірні магазини, кафе та місця для відпочинку. Облаштовано інформаційні стенди про битву при Ухуді. Є місце для молитви. На вершині гори є невеликий оглядовий майданчик. Деякі місцеві жителі пропонують екскурсії з історичними розповідями. Відвідування цієї гори дає можливість не лише побачити красиві пейзажі, але й глибше зрозуміти історію ісламу, та й місце вважається благословенним і часто відвідується паломниками. Багато мусульман читають молитви за загиблих мучеників. }} == Чим зайнятись == ===Музеї=== * {{do | name=Музей Хіджазької залізниці | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=24.461669 | long=39.600192 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=З 9:00 до 22:00, з перервою між 16:00 та 17:00. По п'ятницях музей відкривається після 17:00 | price=Вхід до музею безкоштовний | lastedit=2025-03-24 | content=Розташований на території відновленої історичної османської залізничної станції, та відкритий у 2006 році — музей присвячений історії міста Медина та залізниці Хіджаз, яка функціонувала з 1906 по 1920 роки, з'єднуючи Дамаск із Мединою. Експозиція музею охоплює 19 галерей, які демонструють історію Медини від доісламського періоду до сучасності. Серед експонатів — артефакти ісламської історії, включаючи лук сподвижника пророка Мухаммеда, Саада ібн Абу Ваккаса, візантійські золоті динари, що використовувалися в Медині за часів пророка, та старовинні рукописи. На відкритому майданчику музею представлені паровози та вагони, деякі з яких були перевезені з інших ділянок історичної залізниці Хіджаз. Один із паровозів був відреставрований до робочого стану та може рухатися по музейних коліях. Варто зазначити, що відвідувачі відзначають багатство експозиції та важливість музею для розуміння історії Медіни та залізниці Хіджаз. Однак деякі відвідувачі повідомляють про тимчасове закриття музею або відсутність доступу до певних експонатів, тому рекомендується перевіряти актуальну інформацію перед відвідуванням. Відвідування Музею Хіджазької залізниці надає унікальну можливість зануритися в історію регіону та оцінити значення залізниці Хіджаз у розвитку Медіни та паломництва до священних місць ісламу. }} == Що купувати == * {{buy | name=ТЦ Аль-Нур | alt= | url=https://centers.cenomi.com/malls/al-noor-mall/ | email=info.centers@cenomi.com | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=24.4961241 | long=39.5950814 | directions= | phone=+966 92000262 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-03-26 | content=Сучасний молл з великим вибором товарів класу люкс. }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Al Madinah Golden Hotel|address=Abu Ayyub Al-Ansari, Bani Khidrah, Madinah 42311, Саудівська Аравія|phone=+966 50 079 1100|content=Розташування ідеальне. Один з найближчих готелів до зеленого купола}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Хіджаз|type=Місто}} i9mec9enioesywjjxq4v3fimntwaj8u 0 3962 36716 2025-03-18T19:38:52Z Assyrian Human 6497 Assyrian Human перейменував сторінку з [[Медіна]] на [[Медина]]: Назва з помилкою 36716 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Медина]] o5acs4ntcedxdj4j8cvvc0l91hcttv1 0 3964 37708 36754 2025-06-03T17:46:59Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37708 wikitext text/x-wiki {{Pagebanner}} {{Citybar|arm=Flag of Zanzibar.svg}} '''Занзібар''' — це острів біля узбережжя [[Танзанія|Танзанії]], відомий своєю історією, культурою, археологічними пам'ятками та дивовижними пляжами з білосніжним піском. [[Файл:Women going fishing in Zanzibar.jpg|міні|247x247пкс|Жінки йдуть рибалити на одному з пляжів Занзібару]] '''Провінція Занзібар''' включає [[Пемба|острів Пемба]] на півночі, а також багато дрібніших островів Занзібарського архіпелагу. Щоб відрізнити головний острів від усієї провінції, його іноді називають ''Унгуджа'' або просто «острів Занзібар». == Міста == {{Mapframe}} * {{Marker|name=[[Кам'яне місто]]|long=39.198789|lat=-6.164944|type=city|wikidata=Q844417|image=Christ Church Stone Town Zanzibar.jpg}} — жвава та чарівна столиця. * '''{{Marker|name=[[Чвака]]|long=39.4357|lat=-6.1664|type=city|wikidata=Q3676124|image=}}''' — невелике рибальське селище біля моря. * '''{{Marker|name=[[Джамбіані]]|long=39.55|lat=-6.316667|type=city|wikidata=Q3428310|image=Paje beach at low tide.jpg}}''' — рибальське село, що простягається на кілька кілометрів уздовж пляжу з великою кількістю невеликих готелів і гостьових будинків. * '''{{Marker|name=[[Кендва]]|long=39.290611|lat=-5.75375|type=city|wikidata=Q6389105|image=Kendwa Beach (Sunset Kendwa Hotel).JPG}}''' — невелике рибальське селище за кілька кілометрів від Нунгві, чудове місце для відпочинку на пляжі або занять дайвінгом. * '''{{Marker|name=[[Кізімказі]]|long=39.472778|lat=-6.448889|type=city|wikidata=Q1009166|image=Sign at Historic Kizimkazi Mosque, Kusini DC, South Zanzibar, Tanzania.jpg}}''' — маленьке селище на південному узбережжі, з якого починаються тури для спостереження за дельфінами. * '''{{Marker|name=[[Матемуе]]|long=39.35|lat=-5.866667|type=city|wikidata=Q6786441|image=}}'''. * '''{{Marker|name=[[Нунгві]]|long=39.296|lat=-5.726|type=city|wikidata=Q3376139|image=Original 4b713299-08fb-4d32-9299-6844e8a97a78 IMG 20211201 154556.jpg}}''' — популярне курортне містечко на північному краю острова. * '''{{Marker|name=[[Падже]]|long=39.533808|lat=-6.266519|type=city|wikidata=Q3427396|image=WomenWorking SeaweedZanzibar 3.jpg}}''' — невелике село на східному узбережжі, відоме чудовими умовами для кайтбордингу. * '''{{Marker|name=[[Уроа]]|long=39.416667|lat=-6.1|type=city|wikidata=Q3427396|image=Uroa Beach in Uroa Village, Zanzibar.jpg}}''' — маленьке рибальське село на східному узбережжі, з курортами на півночі та півдні. == Зрозуміти == Острів і прилеглі дрібні острови поділені на три регіони: Занзібар Центральний/Південний, Занзібар Північний та Занзібар Міський/Західний. Занзібар-Сіті, розташоване на центральному західному узбережжі, є столицею та найбільшим містом провінції. Станом на 2016 рік населення острова становило приблизно 900 000 осіб, найбільша щільність населення спостерігається у міському регіоні. [[Файл:Занзибар Сити. Мизингани-роуд.jpg|міні|Занзібар-Сіті]] Занзібар — більший і більш заселений з двох основних островів провінції. Від сусіднього острова Пемба на півночі його відділяє 48 км відкритого моря. Материкова частина Танзанії, що лежить на південному заході від острова і відділена від нього Занзібарською протокою, знаходиться значно ближче, як і основний материковий порт Танзанії — [[Дар-ес-Салам]]. Уздовж узбережжя розташовані численні дрібні острови, зокрема Тумбату на північному заході, Уззі на півдні та атол Мнемба на північному сході. Значна кількість малих островів і рифів розташована біля південно-західного узбережжя. Більшість основних населених пунктів провінції знаходяться на острові Занзібар, і саме тут зосереджена основна економічна діяльність. Крім столиці, серед великих населених пунктів можна відзначити Мбвені, Мангапвані, Чваку та [[Нунгві]]. Туризм є однією з головних галузей економіки. === Історія === [[Файл:Le Tour du monde-02-p305.jpg|міні|Занзібар. 1860-ті]] Занзібар має багату історію, а його територією розкидані численні археологічні пам'ятки, найвідоміша з яких — Унгуджа-Укуу, розташована трохи на північ від дамби, що з'єднує острови Занзібар та Уззі. Острів протягом багатьох століть перебував під сильним впливом арабської культури. Починаючи з 1698 року, він був частиною Султанату [[Оман]]. У 1896 році тут відбулася найкоротша війна в історії світу — армія Занзібару здалася британським військам лише через 38 хвилин після початку бою. == Мова == В [[Танзанія|Танзанії]] люди розмовляють мовою [[суахілі]], одна більша частина населення Занзібару також знає [[Англійський розмовник|англійську]]. == Як дістатись == [[Файл:Zanzibar City. Big Tree beach and Ferry terminal.jpg|міні|Пляж Біг Трі та поромний термінал]] === {{Кораблем}} === Існує багато поромів і катамаранів, які курсують між [[Дар-ес-Салам]]ом і островом. Серед найкращих компаній — '''Azam Marine, Sea Express, Sea Star, Seagull Kilimanjaro''' та '''Sepideh Megaspeed Liners'''. Деякі з них керуються компанією Azam (час у дорозі — 2 години, вартість для іноземців 35 доларів США). Розклад відправлень із Дар-ес-Салама: 07:00, 09:30, 12:30 та 15:45. З Кам'яного міста: 07:00, 09:30, 12:30 та 15:30. Актуальність розкладу варто уточнювати безпосередньо в [https://azammarine.com/ Azam]. Залежно від попиту, погоди та технічного стану суден можуть бути додаткові рейси в інший час. До порту слід прибувати щонайменше за 30 хвилин до відправлення, щоб пройти митний контроль, огляд багажу та зайняти гарне місце. Перший клас коштує на 5 доларів дорожче, але часто не виправдовує витрат: хоча сидіння зручні, пасажири перебувають у приміщенні з кондиціонером, встановленим на 18 °C, що може бути некомфортним. Крім того, іноземці часто автоматично отримують доступ до першого класу, оскільки їхній квиток і так коштує приблизно у 2,5 раза більше, ніж для місцевих. Якщо вам більше до вподоби сидіння на відкритій палубі, краще обрати економклас. Квитки, придбані в доларах США, можуть коштувати дорожче в місцевій валюті, тому варто заздалегідь обміняти гроші. ==== Альтернативні пороми ==== Компанія '''Flying Horse''' здійснює ту саму подорож за 20 доларів США, але тривалість рейсу становить 4,5 години. Також є нічні пороми, які вирушають увечері, прибувають у пункт призначення та залишаються на якорі до ранку. Це може бути красивий маршрут, але існують певні ризики безпеки, тому необхідно ретельно стежити за своїми речами. Також можна орендувати приватний човен за нижчою ціною, проте подорож займе значно більше часу. Якщо ви не знаєтеся на судноплавстві, є ризик, що вам попадеться судно, не пристосоване до несприятливих погодних умов чи надзвичайних ситуацій. Пам'ятайте: що дешевше, те не завжди краще. Існують також варіанти подорожі традиційними доу (традиційні вітрильники), наприклад, до [[Багамойо]] (4-8 годин, вартість TSh 5000). Однак, оскільки на цьому маршруті немає офіційного митного контролю, вам, ймовірно, доведеться сплатити виїзний податок у розмірі 5 доларів США і відповісти на кілька додаткових запитань при перетині кордону. ==== Одноденні поїздки ==== Розклад поромів дозволяє зробити подорож туди й назад в один день. Наприклад, можна вирушити з Дар-ес-Салама о 07:30 і повернутися назад поромом о 15:45. Це залишає достатньо часу, щоб оглянути Кам'яне місто, музей та насолодитися обідом. Поїздка триває приблизно 2 години, але за поганої погоди може зайняти набагато більше часу та бути дуже неприємною. Якщо ви страждаєте на [[Морська хвороба|морську хворобу]], варто заздалегідь прийняти спеціальні таблетки. На початку рейсу бортовий персонал видає пакети від морської хвороби. ==== Надокучливі посередники та шахраї ==== На поромному терміналі Дар-ес-Салама працюють так звані «носії», які будуть вимагати гроші за допомогу, рекомендувати «найкращі» судна або намагатися спрямувати вас до кас, де квитки продаються за завищеними цінами. Щоб уникнути проблем, ''ігноруйте нав'язливих людей'' і прямо прямуйте до офіційної каси компанії, поромом якої ви збираєтеся скористатися. Шахраї можуть вигадувати будь-які історії, щоб змусити вас скористатися послугами, за які вони отримають комісію. Вони можуть заявити, що: офіційна каса закрита, пором йде лише пізніше або тільки на материк, їхній пором займає 90 хвилин, хоча насправді їде понад 2 години, вони продають квиток першого класу, а видають звичайний, забираючи різницю, зворотний квиток дійсний лише на іншу, дешевшу компанію, а різницю вартість вони залишають собі. Також стережіться кишенькових злодіїв! ==== Паспортний контроль ==== Хоча Занзібар є частиною [[Танзанія|Танзанії]], він зберігає власну імміграційну службу. Вам знадобиться дійсний паспорт для в'їзду, навіть якщо ви прибуваєте з материкової частини Танзанії. Це виглядає доволі абсурдно, але вам доведеться заповнити «картку прибуття» Танзанії під час в'їзду в Кам'яне місто і «картку виїзду» під час від'їзду. Також слід пам'ятати, що на імміграційному контролі можуть перевіряти ваші довідки про щеплення від жовтої лихоманки. [[Файл:HTZA towerl.jpg|міні|Аеропорт]] === {{Літаком}} === {{Listing|type=go|lat=-6.222222|long=39.225|name=Міжнародний аеропорт Абейда Амана Каруме|alt=IATA: ZNZ, ICAO: HTZA, суах. Uwanja wa Ndege wa Kimataifa wa Abeid Amani Karume|address=Унгуджа|url=http://www.taa.go.tz/|wikipedia=Занзібар (аеропорт)|description=Розташований приблизно за 5 км на південь від Занзібар-Сіті.}} ==== Авіакомпанії та напрямки: ==== Міжнародні рейси: Air France (Париж), Ethiopian Airlines (Аддис-Абеба), Fly540 (Момбаса, Найробі), Flydubai (Дубай), FlySafair (Йоганнесбург), Israir (Тель-Авів), Malawi Airlines (Лілонгве), Oman Air (Маскат), Qatar Airways (Доха), Turkish Airlines (Стамбул), Uganda Airlines (Ентеббе). Внутрішні та регіональні рейси: Air Tanzania (Дар-ес-Салам), As Salaam Air, Auric Air, Coastal Aviation, Flightlink, Precision Air (внутрішні рейси та Найробі), Regional Air (Аруша), Tropical Air ZanAir. Станом на 2018 рік Precision Air іноді пропонує промоційні квитки від 50 доларів США в один бік до Дар-ес-Салама. Перед польотом перевіряйте норму багажу, оскільки літаки, що здійснюють ці рейси, зазвичай невеликі. На Занзібарі діє 2 види аеропортового збору: внутрішні рейси — TSh 5000 (або 5 доларів США) і міжнародні рейси — 30 доларів США. Майже у всіх випадках '''збір уже включено в ціну авіаквитка'''. ==== Таксі ==== Таксі чекають на пасажирів одразу при виході з термінала. Хоча є «офіційний» список тарифів, ціни можна і потрібно обговорювати. Бронювання трансферу через готель або турфірму часто обходиться дорожче, ніж якщо домовлятися самостійно. Однак деякі готелі у Кам'яному місті надають безплатний шатл з аеропорту. ==== Dala dala (маршрутні автобуси) ==== Автобусна зупинка знаходиться одразу за воротами аеропорту. Dala dala — це основний транспорт місцевих мешканців, тож подорож із великим багажем може бути незручною. Але якщо у вас лише рюкзак, це цілком прийнятний варіант. Вартість проїзду — TSh 200, тривалість поїздки — 20 хвилин (дані на 2018 рік). Якщо вам потрібно з Кам'яного міста до аеропорту, шукайте автобуси з написом «Ndege» (що означає «Аеропорт» суахілі). Найзручніше сісти на них на перехресті біля ринку на Creek Road. == Транспорт == [[Файл:Stone Town (Kameni grad), Zanzibar.jpg|міні|Кам'яне місто]] === {{Пішки}} === У межах Кам'яного міста найзручніше пересуватися пішки. Вузькі провулки не пристосовані навіть для велосипедів. === {{На таксі}} === Для подорожей поза Кам'яним містом найзручніше взяти таксі або орендований автомобіль із водієм. Насправді приватні авто з водієм — це ті ж самі таксі, але без офіційного статусу. Вони можуть бути на 10-20% дешевшими, ніж звичайне таксі. Бронювати машину через готель може бути невигідно, оскільки готель може додати свою комісію. Наприклад, трансфер Аеропорт — Нунгві може коштувати 60 доларів США через готель. Щоб уникнути переплати, заздалегідь домовляйтеся про ціну, дізнайтеся середні тарифи, щоб не платити зайвого. ==== Орієнтовні ціни на поїздки (вказані у танзанійських шилінгах): ==== * [[Кам'яне місто]] → [[Нунгві]] або [[Кендві]]: 1,5 години, від TSh 69,789 (туди) / 62,810 (назад) * [[Аеропорт]] → [[Нунгві]]: TSh 65,000 * [[Нунгві]] → Кізімказі: 2 години, від TSh 80,000 * Аеропорт / Кам'яне місто → [[Падже]]: 1 година, від TSh 50,000 === Dala dala (маршрутні автобуси) === На острові діє мережа dala dala — це мікроавтобуси, невеликі автобуси або навіть пікапи, які курсують між усіма основними селами за дуже низькими цінами. Будь-який маршрут на острові коштує менше 2 000 TSh за людину. Якщо ви авантюрист, маєте із собою розмовник та карту, то отримаєте унікальний досвід місцевого життя, яке для більшості туристів залишається просто знімком із вікна авто. Поїздка до Нунгві (північний край острова) займе близько 2 годин. Прямого маршруту північ-південь немає, доведеться їхати через Стоун-Таун і пересідати там на інший транспорт. === Спільне таксі === Ще один варіант — спільні таксі. Вартість 10 доларів США з людини за поїздку у будь-яку точку острова. Забирають і висаджують там, де вам потрібно, але потрібно бронювати квитки онлайн заздалегідь (через сервіс [https://www.thezanzibus.com/ Zanzibus]). === Оренда авто === Поїздка на орендованому авто може бути небезпечна, оскільки дороги подекуди у жахливому стані, завжди можна натрапити на раптові вибоїни, тварин чи пішоходів. Уникайте водіння вночі, якщо можете. Нічна їзда — ризикована, бо водії часто зловживають дальнім світлом, що створює аварійні ситуації. Тим не менш, автомобіль дасть вам свободу досліджувати та може заощадити вам багато часу. Навіть оренда автомобіля на один день і в один кінець може мати сенс, оскільки автомобіль можна доставити та забрати з вашого готелю вранці та ввечері, наприклад, з Нунгві до Кам'яного міста (30 доларів США за невеликий 4x4 Escudo). Вартість бензину — TSh 2,210 за літр (станом на листопад 2017 року). АЗС рівномірно розташовані по острову, але не ризикуйте залишатися без пального. На дорогах багато поліційних блокпостів, тому завжди майте при собі водійське посвідчення, тимчасовий дозвіл на керування авто на Занзібарі та страховий стікер на лобовому склі. Також перевірте, чи придатний орендований автомобіль. Тимчасовий водійський дозвіл на Занзібар можна отримати в місцевих органах влади. Однак, якщо ви заздалегідь попросите прокатну компанію, вони зможуть отримати її для вас і доставити з машиною. Ймовірно, їм потрібна ксерокопія ваших водійських прав (фото, надіслане електронною поштою, також має спрацювати). Очікуйте заплатити близько 16,000 TSH за ліцензію. Готелі охоче організують для вас таксі або орендують автомобіль, хоча вони можуть додати до ціни певну (іноді значну) комісію. Повідомлялося, що поліція вигадує «правопорушення» для отримання хабара. Одна зі схем може полягати в тому, щоб погрожувати судом через пару днів. Вони можуть навіть заскочити у вашу машину на тій підставі, що ви повинні відвезти її до поліцейської дільниці. Зазвичай фраза «Як ми можемо це вирішити?» означає, що питання можна закрити за 1 000 — 5 000 TSh. == Що відвідати == Одним із найцікавіших місць на острові є '''ліс Джозані''', де можна прогулятися стежками серед екзотичних, величезних дерев. Але ще більш захопливими є червоні колобуси — рідкісні мавпи, які мешкають тільки на Занзібарі. Вони цікаві, грайливі і майже завжди готові позувати для фото. Вхідний квиток коштує 8 доларів США і включає відвідування мальовничого мангрового лісу, яке варто не пропустити. [[Файл:Fuerte Viejo, Stone Town, Zanzíbar, Tanzania, 2024-05-31, DD 32.jpg|міні|Старий форт, Кам'яне місто]] Ще одне визначне місце — '''Кам'яне місто (Стоун-Таун)''', старе місто, яке в 2000 році отримало статус об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Це лабіринт вузьких вуличок, де змішалися мавританські, близькосхідні, індійські та африканські архітектурні традиції. Досліджувати Кам'яне місто можна кілька днів, але навіть одного дня вистачить, щоб відчути його атмосферу. Місто досить компактне, і його легко обійти пішки. Ходити цими вулицями — це спекотна й спрагла робота, тому пийте багато води. Під час прогулянки тут можна купити сувеніри, випити чаю в місцевій кав'ярні або відвідати кілька історичних пам'яток. Серед них — '''Дім Чудес''', перша будівля у Східній Африці з електрикою, водопроводом і ліфтом. Також варто побачити '''колишній ринок рабів''', де зараз розташований музей. Вхід коштує 11 500 танзанійських шилінгів (станом на червень 2023 року), і ця сума включає послуги гіда (але не чайові). Тут можна побачити камери, де утримували рабів — одна з них вміщувала 50 чоловіків, інша — 75 жінок і дітей. Також є меморіал та англіканська церква, збудована на місці дерева, яке використовували як стовп для покарань. Оригінальних будівель ринку не залишилося — на їхньому місці збудували лікарню. Втім, можна спуститися до підземних камер, де в жахливих умовах утримували людей. Територію ринку колись придбав доктор Девід Лівінгстон, один із найвідоміших борців за скасування рабства, який хотів перетворити її на прихисток для постраждалих. == Чим зайнятись == [[Файл:Zanzibar Stone Town01.jpg|міні]] На Занзібарі знайдеться безліч занять на будь-який смак. Одним із найпопулярніших є '''спайс-тур'''. Острів не дарма називають Пряним островом — ще століття тому він був важливою частиною світової торгівлі спеціями. Тут вирощують кардамон, імбир, гвоздику, мускатний горіх і навіть шафран. Під час туру можна побачити, як ростуть кориця, джекфрут, куркума та аніс, спробувати екзотичні фрукти й відвідати красиві плантації. Проте варто бути обережним при бронюванні — якщо замовляти тур просто на вулиці, є ризик натрапити на шахраїв, які візьмуть гроші й зникнуть. Ще один трюк — коли місцевий «помічник» веде вас до офісу, а вартість туру збільшується на 5 доларів через комісію. Якщо маєте авто, можна самостійно доїхати в район Кізімбані, де пропонують тури по 22 500 шилінгів за двох (плюс чайові). Готуйтесь, що чайові доведеться давати майже всім: хлопцю, який лізе на кокосову пальму, чоловіку, що нарізає фрукти, майстру, що плете прикраси з листя, і, звичайно, гіду. Зазвичай 1 000-2 000 шилінгів кожному достатньо, але додаткові «помічники» можуть з'явитися просто під час туру. Любителі пляжного відпочинку оцінять '''східні пляжі''', зокрема [[Падже]] і [[Джамбані]]. Вони славляться білосніжним піском і теплим, бірюзовим Індійським океаном. Якщо ж хочеться спокійного моря незалежно від припливів, варто поїхати на '''пляж [[Кендва]]''', розташований трохи південніше Нунгві. Тут можна купатися і під час відливу, але треба бути обережним — у воді трапляються морські їжаки, які можуть боляче вжалити. Кендва також відома своїми барами та ресторанами, де подають усе — від місцевих карі до піци. Крім того, тут проводять '''Full Moon Party''', вечірки, які збирають багато туристів, особливо якщо повний місяць збігається зі святами в Європі чи Північній Америці, наприклад на Великдень або Різдво. Для любителів підводного світу є '''дайвінг і снорклінг'''. Чиста вода і коралові рифи роблять Занзібар чудовим місцем для підводних досліджень. Щоправда, в деяких районах рифи вже сильно пошкоджені, а риби стало менше. Проте можна знайти хороші місця для занурень — поїздка на човні з обладнанням коштує від 35 доларів. [[Файл:Dolphin tour in Zanzibar.jpg|міні|Споглядання дельфінів в Занзібарі]] Ще одна популярна розвага — '''тур до дельфінів''' у Кізімказі на півдні острова. Цей тур включає спостереження за дельфінами та снорклінг. Програма зазвичай розрахована на весь день: виїзд о 8 ранку, кількагодинна морська подорож, обід із місцевих страв, відпочинок на пляжі та, за бажання, відвідування лісу Джозані. Вартість поїздки — від 40 доларів. А для тих, хто хоче просто насолоджуватися краєвидами, є чудовий варіант — '''прогулянка на традиційному човні «доу»''' під час заходу сонця. Це чудовий спосіб побачити острів з іншого боку і відчути справжній спокій океану. [[Файл:Beach at Zanzibar.jpg|міні|Один із пляжів Занзібару]] Якщо ж не хочеться робити нічого активного, можна просто '''сидіти і дивитися на океан годинами''' — на Занзібарі це теж вважається цілком повноцінним заняттям. Ще одне цікаве місце — '''[https://www.facebook.com/ZanzibarButterflyCentre/ Центр метеликів Занзібару]''', розташований біля лісу Джозані. Це екологічний проєкт, який підтримує місцевих фермерів, що вирощують метеликів. Вхід коштує 5 доларів, і ці гроші йдуть на розвиток громади. Тут можна побачити рідкісних тропічних метеликів зовсім поруч, у красивому саду. Це не лише приємна, а й корисна для довкілля екскурсія. == Що купляти == Занзібарська валюта — [[Танзанія|танзанійський шилінг]] (TSh). На пляжах приймають як шилінги, так і долари США, проте останні мають гірший курс обміну, ніж офіційний. Найкраще обміняти частину доларів або євро на шилінги та використовувати їх для купівлі їжі. Якщо ж купуєте сувеніри за іноземну валюту, можна виторгувати кращу ціну, оскільки торговці охочіше йдуть на поступки. Кращий курс обміну дають за купюри номіналом 50 та 100 доларів, ніж за 20 чи 10. На острові є лише чотири банкомати, всі вони розташовані у Кам'яному місті. Магазини, які приймають оплату картками, зустрічаються рідко, тому не варто повністю покладатися на банківську картку — краще мати запас готівки. Один із банкоматів Visa/Mastercard є у банку Barclays на головній вулиці Кам'яного міста — Каруме-Роуд, неподалік ринку Darajani. Кам'яне місто — це ідеальне місце для купівлі сувенірів. Тут можна знайти красиві текстильні вироби, прикраси ручної роботи, різьблення по дереву та каменю, спеції та різні дрібнички. Варто придбати кулінарну книгу та набір спецій, щоб забрати з собою шматочок Занзібару. Однак слід бути обережним із покупкою шафрану — часто тут продають підробку, яка виглядає, ніби потертий червоний восковий олівець. == Регіональна кухня == [[Файл:Food Market, Stone Town (10164244853).jpg|міні|Ринок в Кам'яному місті]] Занзібарська кухня значно різноманітніша за материкову. Окрім традиційних дешевих страв — чапаті, рису, картоплі фрі та угалі — у Кам'яному місті є безліч закладів із смачною їжею. * {{Listing|type=buy|lat=-6.16074|long=39.18873|name=Forodhani Gardens|description=Одне з найкращих місць для спроби місцевої кухні. Відкривається у другій половині дня. Це ринок вуличної їжі, розташований на березі океану, який починає активно працювати після заходу сонця. Тут можна скуштувати знамениту занзібарську піцу – щось схоже на солоний млинець, начинений яловичиною, яйцем та овочами. Також продають крабові клешні, кальмарові стейки, шашлики з восьминога, креветок та яловичини, а ще фірмовий занзібарський сік із цукрової тростини. Це, ймовірно, найдешевша їжа на острові, яка водночас варта своєї ціни. Наприклад, занзібарська піца коштує близько 3000 шилінгів, невеликий сік із цукрової тростини – 1000 шилінгів, шашлик із креветок – 5000, а восьминіг на шпажці – 6000 шилінгів. Проте якість їжі тут може бути різною, і продавці активно пропонують свій товар. Атмосфера вечірнього ринку, однак, робить це місце особливо привабливим.}} Більшість пляжних готелів мають ресторани з європейською кухнею, проте якість їжі може варіюватися. Основні страви зазвичай коштують від 10 000 шилінгів. Попри те, що більшість населення Занзібару сповідує [[іслам]], тут можна знайти невеликі бари. Обов'язково варто спробувати сік із цукрової тростини та свіжий кокосовий сік, які переважно продаються у Кам'яному місті. Також слід скуштувати тангавізі (''tangawizi'') — пряну імбирну газовану воду, популярну як на острові, так і на материку. Пляжні бари пропонують широкий вибір місцевого пива та коктейлів, серед яких варто спробувати коктейль «Dawa». Гарним місцем для відпочинку є бар на верхньому поверсі будівлі Old Dispensary, звідки відкривається чудовий краєвид на гавань та пляжі. Це місце майже не відоме туристам, тому тут можна випити місцевого пива за 4000 шилінгів у компанії місцевих жителів, слухаючи живу музику. == Де зупинитись == [[Файл:Hotel Mizingani Seafront, Stone Town, Zanzíbar, Tanzania, 2024-05-31, DD 23.jpg|міні|Готель Mizingani Seafront]] Занзібар не пропонує багато бюджетних варіантів житла. Найдешевші готелі у Кам'яному місті починаються від 25 000 шилінгів за двомісний номер, тоді як середня ціна бюджетних готелів коливається від 45 000 до 90 000 шилінгів. Це ціни низького сезону, коли багато готелів взагалі закриваються через нестачу клієнтів. Вказані тарифи розраховані після торгу, оскільки низький сезон — чудова можливість знизити ціну. Окрім того, якщо ви будете торгуватися без багажу, вам можуть запропонувати вигіднішу угоду. Проживання на пляжах зазвичай дорожче — найдешевші варіанти стартують від 50 000 шилінгів. == Застереження == Занзібар — переважно мусульманський регіон. Місцеві жителі звикли до західної культури, але варто виявляти повагу до їхніх традицій: * Чоловіки та жінки повинні намагатися закривати ноги та руки (на пляжах готелів носити купальники цілком прийнятно). * Вияв публічної ніжності вважається непристойним. * Слід бути стриманим у вживанні алкоголю. * [[Подорожі під час Рамадану|Під час Рамадану]] (місяця посту) мандрівникам не варто їсти та пити на людях у світлий час доби. Також слід уникати куріння, жування жуйки та розмов про їжу перед місцевими мешканцями. У туристичних районах поблизу набережної, а також на вулицях Кеньятта-роуд і Шангані-роуд можна зустріти багато настирливих торгівців («папасі»), які пропонуватимуть вам таксі, екскурсії на плантації спецій, сувеніри, музику тощо. Просте ввічливе «Ні, дякую» зазвичай не діє і може стати виснажливим. Найкраща стратегія — не зупинятися і просто йти далі. Якщо ж вам потрібен спокій, варто звернути у житлові провулки, де ніхто вас не турбуватиме. == Куди далі == * [[Пемба|Острів Пемба]] — спокійніше місце, ніж Занзібар, до якого можна дістатися літаком або поромом. * [[Дар-ес-Салам]] — найбільше місто Танзанії, добре сполучене з Занзібаром повітряним та поромним транспортом. * [[Аруша]] — ворота до північного сафарі-туру, можна дістатися прямим авіарейсом із Занзібару або автобусом (понад 12 годин їзди) з Дар-ес-Саламу.{{footer|ispartof=Танзанія|type=Регіон|wikipedia=Занзібар (архіпелаг)|commons=Category:Zanzibar Archipelago|status=Придатний}} {{Перекладено|мова=en|стаття=Zanzibar}} 6v6bt8p0lwrf3uvoe0fcnbjlf6ddi8y 0 3965 36760 2025-03-21T17:57:17Z Тітаренко Михайло 6121 Створена сторінка: {{Pagebanner}} {{Citybar|image=Padang Beach.jpg|callingcode=+62 751|arm=Logo Padang.svg}} Паданґ — столиця провінції [[Західна Суматра]], [[Індонезія]]. Туристи зазвичай використовують його як точку виряджання до [[Затока Бунґус|затоки Бунґус]], місць для серфінгу на Острови Ментавай|острова... 36760 wikitext text/x-wiki {{Pagebanner}} {{Citybar|image=Padang Beach.jpg|callingcode=+62 751|arm=Logo Padang.svg}} Паданґ — столиця провінції [[Західна Суматра]], [[Індонезія]]. Туристи зазвичай використовують його як точку виряджання до [[Затока Бунґус|затоки Бунґус]], місць для серфінгу на [[Острови Ментавай|островах Ментавай]], внутрішніх пагорбів [[Букіттінґі]] та [[Національний парк Керінчі Себлат|національного парку Керінчі Себлат]]. == Зрозуміти == [[Файл:Rumah Gadang.jpg|міні|Традиційний будинок]] Місто дуже приємне для відвідування, має гарну набережну вздовж пляжу, характерну архітектуру Паданґа та напрочуд дружніх місцевих жителів. Паданґ також відомий своєю смачною кухнею, а місто заповнене ресторанами та вуличними кіосками. На місці можна звернутися до місцевого путівника Sozzie Sumatra, де міститься інформація про події та розваги. [[Файл:Kota Padang Indah.jpg|міні|Місто]] Паданґ вважається головним центром культури мінангкабау. Незвичайною особливістю цього народу є матріархальний устрій: після одруження чоловіки переїжджають до будинку дружини, а майно в родині передається від матері до доньки, а не від батька до сина. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * {{Listing|type=go|lat=-0.7866|long=100.2856|name=Міжнародний аеропорт Мінангкабау|alt=Bandara Internasional Minangkabau - BIM, {{IATA|PDG}}|url=http://www.minangkabau-airport.co.id/|address=розташований за 23 км на північний захід від Паданґа|description=Це головний авіаційний вузол Західної Суматри, який обслуговує часті рейси до різних міст [[Суматра|Суматри]] та [[Ява|Яви]] (зокрема, Garuda-Indonesia, Sriwijaya Air, Lion Air, Citilink, Wings Air), а також до [[Куала-Лумпур]]а (AirAsia). Прямі рейси до Паданґа доступні з [[Джакарта|Джакарти]], [[Батам]]а, [[Медан]]а, [[Бандунґ]]а, [[Сурабая|Сурабаї]], [[Бенгкулу|Бенкулу]], а також з Куала-Лумпура.}} З аеропорту найдешевше дістатися до міста поїздом Minangkabau Express Airport Train за ціною 10 000 рупій з особи. Однак поїзд курсує лише п'ять разів на день через одноколійне сполучення. Також існує автобусне сполучення Damri, що з'єднує аеропорт із містом за 25 000 рупій з особи. Маршрут автобуса проходить уздовж узбережжя та основних готелів Паданґа і закінчується на терміналі Імам Бонджол. Автобуси відправляються щогодини з 04:30 до 18:00, а поїздка триває приблизно 45 хвилин, залежно від дорожнього руху. В аеропорту також доступні таксі та оренда автомобілів. [[Файл:Simpang Haru railway station (2).JPG|міні|Залізнична станція]] === {{Поїздом}} === Залізничне сполучення з Паданґом обмежене. Єдиний пасажирський потяг курсує з [[Паріаман]]а кілька разів на день. Цей маршрут може бути корисним для тих, хто подорожує з Джакарти наземним транспортом. Головна залізнична станція {{Listing|type=go|lat=-0.941860|long=100.373688|name=Stasiun Padang|alt=|url=|address=|description=}}розташована поруч із вулицею Jl. Dalam Gadung === {{Автобусом}} === Існує багато комфортабельних автобусів, які прямують із [[Ява|Яви]] до Паданґа, переважно з Джакарти та Бандунґа. Це хороший варіант для бюджетних подорожей, якщо не проти провести у дорозі два-три дні. У період святкування [[Подорожі під час Рамадану#Ід аль-Фітр|Ід аль-Фітр]] ціни на авіаквитки можуть бути втричі вищими за звичайні, що робить автобуси привабливішим варіантом. * З [[Букіттінґі]]: мікроавтобус — 20 000 рупій, приблизний час у дорозі — 2 години. * З [[Долина Харау|долини Харау]]: мікроавтобус від агентства Pt. Ricky RA. Transport, біля AgenBRILink — 30 000 рупій, час у дорозі ~5 годин. Автобус зазвичай зупиняється біля торгового центру Basko Grand Mall. Звідти можна доїхати до центру, зокрема до Plaza Andalas, на помаранчевому маршрутному таксі angkot за 5 000 рупій. == Транспорт == [[Файл:Batang Arau river.JPG|міні|Річка Батанг Арау]] Яскраво прикрашені маршрутні таксі '''ангкот''' курсують двома основними дорогами міста. Вартість поїздки становить приблизно 2 000 рупій. Таксі з міжнародного аеропорту Мінангкабау до центру міста можна знайти менш ніж за 50 000 рупій, якщо ви володієте місцевою мовою. Якщо ви очевидно іноземець, майте на увазі, що мінангкабау відомі своїми бізнес-навичками, і вони вміють переконати вас заплатити трохи більше, ніж місцеві жителі. Однак не варто сперечатися через кілька тисяч рупій (еквівалентно 50 центам). Є кілька альтернатив, які ви можете вибрати для пересування в Паданг, наприклад '''автобус kota''' (міський автобус), '''angkutan kota''' (міські маршрутки), таксі та оренда автомобіля. Більшість громадського транспорту не відповідає міжнародним стандартам безпеки та чистоти. У години пік автобуси переповнені, тож варто бути обережним із цінними речами, хоча кишенькові крадіжки тут рідкість. Якщо ви плануєте провести у Паданґу кілька днів, найкращий варіант пересування — '''оренда автомобіля'''. Усі прокатні машини надаються з водієм, який також може бути вашим гідом. Туристам не рекомендується водити самостійно, оскільки місцеві жителі часто ігнорують дорожні знаки, а правила дорожнього руху майже не дотримуються. Для виклику таксі можна скористатися застосунками '''Argo, Blue Bird Taxi''' та '''Grab Taxi'''. Вони безплатні для завантаження, дозволяють ввести пункт відправлення та прибуття, а також показують карту, доступні машини та приблизну вартість поїздки. Таксі прибувають приблизно за 5 хвилин після виклику. Послуга також доступна у [[Букіттінґ]]і та [[Паякумбух]]у. Оренда автомобілів: * {{listing|name=Jacktour Padang Car Rental|url=http://padang.jacktour.com/car-rental.php|email=|address=|lat=|long=|directions=|phone=+62 751 445655|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=прокат автомобілів у Паданґу та Букіттінґі|type=go}} * {{listing|name=CV Budi Jaya|url=|email=|address=Jl. Aur Duri Indah XVI No. 1|lat=|long=|directions=|phone=+62 751-841939, +62 751 7892205, +62 751 7850275|tollfree=|fax=|hours=|price=від 275 000 рупій на день (авто Xenia + водій)|content=прокат автомобілів (Innova, Avanza, Kijang, Panther, Xenia, APV, Altis, туристичні автобуси).|type=go}} * {{listing|name=Padang Rent Car|url=http://www.padangrentcar.wordpress.com|email=|address=|lat=|long=|directions=|phone=+62 8 1166 8389|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=оренда авто з досвідченими водіями, вигідні ціни та якісний сервіс|type=go}} == Що відвідати == {{Mapframe}} [[Файл:Masjid Muhammadan Agustus 2020.jpg|міні|Мухаммаданська мечеть]] [[Файл:Museum Adityawarman 20211213.jpg|міні|Музей Адітьяварман]] * {{see|name=Музей Адитьяварман|alt=|url=http://www.museumadityawarman.org|email=|address=Jl. Diponegoro|lat=-0.9561448|long=100.3547667|directions=|phone=+62 751 31523|tollfree=|fax=|hours=Вт-Пт, 07:30-15:00|price=5 000 рупій|wikipedia=Музей Адитьяварман|wikidata=Q12499632|lastedit=|content=Державний музей, присвячений регіональній історії та культурі, розташований у традиційній будівлі з високим дахом. Має експозиції з текстами індонезійською та англійською мовами.}} * {{see|name=Таман Будая|alt=Cultural Park|url=|email=|address=|lat=-0.95461|long=100.35439|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|lastedit=|content=Культурний парк, де проводяться вистави та традиційні заходи}} * {{see|name=Пляж Айр Маніс|alt=Pantai Air Manis, Sweet Water Beach|url=|email=|address=|lat=-0.990888|long=100.360029|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q44041752|lastedit=|content=Відомий скелею Бату Малін Кунданґ (Batu Malin Kundang) – каменем у формі людини, що вклоняється. За місцевою легендою, це Малін Кунданґ, невдячний син, який зрікся своєї матері після того, як повернувся додому багатієм. Його мати прокляла його, і він перетворився на камінь, разом із рештками свого корабля, які також можна побачити на узбережжі. Тут є відливний острів із чистою водою та піском (за місцевими стандартами).}} * {{see|name=Велика мечеть Західної Суматри|alt=Mesjid Raya Sumatera Barat|url=|email=|address=Jl Khatib Sulaiman|lat=-0.924285|long=100.362591|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikipedia=Велика мечеть Західної Суматри|image=Mesjid Raya Sumatra Barat.jpg|wikidata=Q12497335|lastedit=|content=Сучасна велика мечеть, побудована в стилі архітектури мінангкабау.}} * {{see|name=Велика мечеть Ґантінґ|alt=Mesjid Raya Ganting|url=|email=|address=Jl Ganting|lat=-0.9544471|long=100.3693519|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=Велика мечеть Ґантінґ|wikidata=Q3409262|lastedit=|content=Найстаріша мечеть Паданґа та одна з найстаріших в Індонезії.}} * {{see|name=Пляж Паданґ|alt=Padang Beach|url=|email=|address=|lat=-0.945472|long=100.351389|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q19746960|lastedit=|content=Тут можна покататися на бенді (кінній кареті) вздовж берега та насолодитися місцевим десертом руджак, спостерігаючи за хвилями.}} * {{see|name=Міст Сіті Нурбая|alt=Jembatan Siti Nurbaya|url=|email=|address=|lat=-0.965456|long=100.359094|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q19745946|lastedit=|content=Гарний міст, особливо вночі. Названий на честь головної героїні класичного індонезійського роману.}} * {{see|name=Мечеть Аль-Хакім|alt=|url=|email=|address=Jl. Samudera, Berok Nipah, Кец. Padang Bar., Kota Padang, Sumatera Barat|lat= -0.96050195|long=100.35320785915442|directions=|phone=+62 751 442603|tollfree=|fax=|hours=|price=|lastedit=|content=Дивовижна біла мечеть на узбережжі, особливо красива на заході сонця. Бічний вхід на півночі веде до місця, де місцеві жителі люблять милуватися заходом. Вхід безплатний.}} * Південніше '''Телук Баюр''' — якщо спуститися на південь, доведеться підійматися через круті пагорби. Не варто їхати автобусом — є маршрутка ангкот, яка прямує до самого кінця маршруту. == Чим зайнятись == [[Файл:Padang City as seen from the peak of Gunung Padang, 2017-02-14.jpg|міні|Пляж і місто]] Головне заняття тут — відпочинок. Паданґ є адміністративним містом, тож у центрі насправді небагато розваг. Однак, якщо ви поїдете вгору від центру, можна знайти цікаві місця для дослідження: острів Сікуай (Sikuai Island), річка Лубук Мінтурун (Lubuk Minturun) — природне джакузі, затока Бунгус (Bungus Bay) — річка з кришталево чистою водою. Більярд — популярний спорт, і в місті є кілька залів, де можна пограти. [[Файл:Sunset di Pantai Pasia Nan Tigo - panoramio.jpg|міні|Пляж]] Нічне життя у Паданґу досить скромне, адже це невелике місто з переважно мусульманським населенням. Бари є лише в деяких готелях, але не розраховуйте на алкоголь. Китайський квартал та крекери Паданґ (kripik Padang) — якщо ви знайдете шлях до Чайнатауна, обов'язково скуштуйте ці хрусткі закуски. Вони бувають двох смаків: гострі та солодкі. У Чайнатауні також можна спробувати унікальну суміш кухонь мінангкабау та китайської гастрономії. * {{do|name=dMess|alt=|url=|email=|address=Jl Thamrin No 5|lat=-0.9558569|long=100.361918|directions=розташований позаду ресторанної зони|phone=|tollfree=|fax=|hours=11:00-02:00|price=|lastedit=|content=Просторий більярдний зал із 21 столом міжнародного стандарту.}} * {{do|name=Похід на гору Букит Гадо-Гадо|alt=Hike Bukit Gado-Gado|url=|email=|address=|lat=-0.973672|long=100.367058|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=Безплатно|lastedit=|content=Рекомендації: зручне взуття, довгі штани, трекінгові палиці, вода, перекус, засіб від комарів. Уникайте дощової погоди. Стартовий пункт – міст Сіті Нурбая (Siti Nurbaya Bridge). Є дві стежки (сходи), обирайте ліву дорогу на перехресті. Дорога змішана: бетон, ґрунт, асфальт. Деякі ділянки круті та слизькі після дощу. На маршруті можна побачити китайські гробниці, табличку «Selamat Datang» (Ласкаво просимо) перед зоною відпочинку «Anak Nagari Bukit Kandang», плантації каучукових дерев, вежі зв’язку та вид на Паданґ з вершини. Тривалість сходження: 60–75 хвилин. Спуск довшим шляхом займає близько 2 годин (є дорога вздовж узбережжя).}} [[Файл:Quiet Water of Padang Beach, Bali.jpg|міні|Пляж]] === Серфінг === '''Пляж Айр Маніс''' (Pantai Air Manis) — чудове місце для початківців у серфінгу. Тут пологий берег і не надто великі хвилі. Серфінг можливий навіть у низький сезон, хоча хвилі можуть бути нестабільними. Оренда серфборду — 50 000 рупій за дошку на день. Дістатися можна маршруткою ангкот від ринку до пляжу (вартість — 5 000 рупій), останній рейс о 17:00. == Що купувати == У Паданґу багато магазинів уздовж доріг, як і в інших містах Індонезії. У місті є два торгівельні центри: * {{Listing|type=buy|name=Minang Plaza|description=Невеликий, але підійде для покупок у супермаркеті та базового одягу.|lat=-0.902244|long=100.351047}} * {{Listing|type=buy|name=Plaza Andalas|description=Трохи більший вибір, зокрема Papa Ron’s Pizza (західна їжа).|lat=-0.9501385274645784|long=100.35565920306175}} Торгівля в Plaza Andalas трохи краща, але загалом місцеві торгові центри не надто сучасні. Тут ви знайдете здебільшого місцеві товари та невеликі магазини. Відомі бренди зустрічаються рідко, хоча у Plaza Andalas є кілька магазинів із товарами для серфінгу. Навпроти Plaza Andalas знаходиться книжковий магазин Gramedia. * {{buy|name=Ramayana|alt=Plaza Andalas|url=http://www.ramayana.co.id/|email=|address=Jl Pemuda|lat=-0.9504924|long=100.3572056|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|content=Популярний серед місцевих торговий район із хорошими знижками}} * {{buy|name=Basko Grand Mall|alt=|url=|email=|address=Jl Prof Dr Hamka|lat=-0.902111|long=100.351083|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q12474895|content=Тут є: KFC, Pizza Hut, J.CO, Bread Talk, Matahari, Solaria, Foodmart тощо.}} == Де поїсти == Паданґ славиться по всій Індонезії своєю гострою кухнею (masakan Padang). Сьогодні ресторани nasi Padang можна знайти по всій країні, але ніщо не зрівняється зі справжньою паданзькою кухнею на її батьківщині. Замовлення у ресторанах Паданґа — це простий процес: достатньо сісти за стіл, і офіціанти почнуть приносити страви. Ви їсте тільки те, що хочете, і платите лише за ті страви, які з'їли. Блюда призначені для спільного вживання, але кожен отримує власну порцію рису. Відомі страви: * '''Beef Rendang''' — гостра яловичина, тушкована в карі до повного випаровування соусу. * '''Soto Padang''' — хрустка яловичина в гострому прозорому бульйоні. * '''Ayam Pop''' — курка, відварена в кокосовому соці та злегка обсмажена. * '''Sate Padang''' — яловичий сатай у карі-соусі, подається з рисовими коржами кетупат. Деякі паданзькі страви містять незвичайні інгредієнти, такі як серця, легені та навіть мізки. Одна з відомих страв — '''Gulai Tambusu''', що складається з яйця, загорнутого в яловичі кишки, та подається з карі. Усі паданзькі страви є халяльними, оскільки народ мінангкабау сповідує іслам. * {{eat|name=Lamun Ombak|alt=|url=|email=|address=Jl Khatib Sulaiman|lat=-0.9085141|long=100.353297|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=найжвавіший мінангський ресторан у центрі міста.}} * {{eat|name=Sederhana|alt=|url=http://www.restoransederhana.id/|email=|address=Jl. Rasuna Said No 81A|lat=-0.9289769|long=100.3618255|directions=|phone=+62 751 447774|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=ресторан національної мережі.}} На вулиці Jalan Ahmad Yani можна знайти кілька міжнародних закладів швидкого харчування, зокрема '''Pizza Hut, KFC''' і '''McDonald's'''. Деякі місцеві ресторани, орієнтовані на туристів: * {{eat|name=Safari Garden Cafe & Restaurant|alt=|url=|email=|address=Jalan Nipah No.21, Berok Nipah, West Padang|lat=-0.961398|long=100.356920|directions=|phone=|tollfree=|hours=Працює щодня 10:00-00:00|content=Один із небагатьох закладів, де подають стейки з яловичини породи Ангус. Популярний серед туристів завдяки широкому меню європейських страв.}} * {{eat|name=Waroenk Kito|alt=|url=https://www.facebook.com/wkpadang|email=|address=Jl Thamrin No 3|lat=-0.9549407|long=100.3610302|directions=|phone=|tollfree=|hours=Працює щодня 11:00-22:00|price=|content=Великий вибір азійських страв, є зали просто неба та в приміщенні.}} Якщо ви [[Подорожі під час Рамадану|подорожуєте під час Рамадану]], деякі пекарні та ресторани працюють у звичайному режимі: * '''Nihon No Pan''' (пекарня при готелі, ціни 10 000 — 20 000 рупій). * '''Hoya Bakery & Resto'''. * '''Restoran Sari Raso''' (страви — 29 000, напої — 7 000 — 15 000 рупій). В інші місця можна потрапити, але вони можуть мати закриті передні двері, тому варто уважно їх шукати. === Місцеві делікатеси === * {{buy|name=Rohana Kudus|alt=|url=|email=|address=Jl. Rohana Kudus No. 74|lat=-0.9440719|long=100.3592239|directions=|phone=+62 751-23386|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Один із найкращих магазинів для покупки традиційних закусок у подарунок. Місце славиться Kripik Balado або Kripik Sanjay.}} * {{buy|name=Mama Tiyo homemade food|alt=|url=|email=|address=Jihad I No.08, RT.01/RW.05, Kubu Dalam Parak Karakah, Kec. Padang Tim., Kota Padang, Sumatera Barat 25126|lat=|long=|directions=|phone=+62 82169715348|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=}} [[Файл:Masjid Al Hakim Padang.jpg|міні|Мечеть Аль-Хакім]] === Напої === Єдині справжні бари в місті знаходяться у великих готелях. Оскільки Паданґ — це мусульманське місто, алкоголь тут мало поширений. Втім, пиво можна знайти у великих супермаркетах, здебільшого це Bintang. Якщо вам цікаві міцні напої, їх можна знайти на традиційних ринках, де іноді продається Johnnie Walker. Декілька місцевих варунгів (невеликих магазинів біля дороги) також пропонують горілку, віскі та ром. Орієнтовна ціна пляшки 250 мл — 23 000 рупій. == Де розважитись == Найкращі нічні клуби Паданґа: * Hotel Pangeran Beach * Rocky Hotel * Ambacang Hotel (найновіший готель) * Queen == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep|name=Havilla Maranatha|alt=|url=https://havillamaranathahotel.business.site|email=maranatha_homestay@yahoo.com|address=Jl. Bandar Pulau Karam № 10-D|lat=-0.961182|long=100.358699|directions=|phone=+62 751 26321|tollfree=|fax=+62 751 38663|checkin=|checkout=|price=Rp 85,000-270,000|content=}} * {{sleep|name=Hotel Bintang|alt=|url=https://hotel-bintang-padang.business.site|email=|address=Jln. Bandar Pulau Karam 29|lat=-0.9626413|long=100.3583483|directions=|phone=+62 751-39616|tollfree=|checkin=|checkout=12:00}} * {{sleep|name=Garuda Hotel|alt=|url=https://hotel-garuda-hotel.business.site|email=|address=Jl Permindo no 4|lat=-0.9485036|long=100.3605972|directions=|phone=+62-751-27143|tollfree=|checkin=|checkout=12:00}} * {{sleep|name=Grace Hostel Padang|alt=|url=http://www.gracehostel.blogspot.com|email=|address=Jl Batang Arau No 88 B/5|lat=-0.9653384|long=100.352827|directions=|phone=+62 81374006060|tollfree=|fax=|checkin=|checkout=}} * {{sleep|name=Wisma Mutiara|alt=|url=https://wisma-mutiara.business.site|email=|address=Jalan Pulau Karam 149|lat=-0.9618448|long=100.3596488|directions=|phone=|tollfree=|checkin=|checkout=}} * {{sleep|name=Brigitte's Houses - Homestay and Backpackers|alt=|url=https://www.facebook.com/brigittes.padang|email=|address=Jl Kampung Sebelah I No 14D|lat=-0.9623801|long=100.3570913|directions=near Siti Nurbaya Bridge|phone=+62 81374257162|tollfree=|checkin=|checkout=12:00}} * {{sleep|name=Natures Inn|alt=|url=|email=|address=|lat=-0.9601932764053345|long=100.3540188074112|phone=|tollfree=|fax=|checkin=|checkout=}} * {{sleep|name=Yani's Homestay Backpacker|alt=|url=https://yanihomestaypadang.wordpress.com/|email=|address=Jl Nipah no.1|lat=-0.9619818|long=100.3558461|directions=|phone=+62 852-63801686|tollfree=|checkin=|checkout=12:00}} * {{sleep|name=Riverside Hostel|alt=|url=https://riverside-hostel-padang.business.site/|email=|address=JL Batang Arau no 66c|lat=-0.9627575|long=100.3580547|directions=|phone=+62-751-8956623|tollfree=|checkin=|checkout=12:00}} === Середні ціни === === Дорого === * {{sleep|name=Mercure Padang|alt=|url=https://all.accor.com/hotel/7854/index.en.shtml|email=reservation@mercurepadang.com|address=Jl. Purus IV No. 8|lat=-0.9371379|long=100.3518297|directions=|phone=+62 751 89118|tollfree=|fax=+62 751 891891|checkin=14:00|checkout=12:00|price=750,000}} * {{sleep|name=Grand Inna Padang|alt=|url=http://www.grandinnapadang.com|email=sm@grandinnapadang.com|address=Jl. Gereja No. 34|lat=-0.9571834|long=100.3564112|directions=|phone=+62 751 35600 - 33741|tollfree=|fax=|checkin=14:00|checkout=12:00|price=600,000}} == Де навчатись == [[Файл:SD Agnes 2024.jpg|міні|Початкова школа Агнес]] == Як заробити == == Застереження == [[Файл:Makam Korban Gempa 2009 Warga Tionghoa Padang.jpg|міні|Могили жертв землетрусу 2009 року]] Паданґ розташований прямо на сейсмічному розломі та часто потерпає від землетрусів. Останній великий землетрус у вересні 2009 року забрав понад 1100 життів і зруйнував багато будівель. == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Букіттінгі]] * [[Затока Бунгус]] * [[Національний парк Керінчі Себлат]] * [[Острови Ментавай]] * [[Сунгай Пінанг]] * [[Паданг Панджанг]] * [[Озеро Тоба]] * [[Медан]] {{Footer|commons=Category:Padang|ispartof=|type=Місто|status=Придатний|wikipedia=Паданг}} [[Категорія:Міста]] [[Категорія:Статті-кістяки]] [[Категорія:Статті-кістяки про міста]] 2048jztddnw0xs7cwncrez05dxhqjfx 0 3966 37465 37105 2025-05-19T17:21:08Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37465 wikitext text/x-wiki {{geo|44.36934|-110.20228}} {{pagebanner}} {{Parkbar|park=Єллоустоунський національний парк|parklocal=Yellowstone National Park|website=https://www.nps.gov/yell/index.htm|image=Lower Yellowstone Fall.JPG|caption=Водоспад і краєвиди парку|сity=[[Вайомінг]]|landscape=Парк відомий численними гейзерами, водоспадами та іншими геотермічними об'єктами, мальовничими ландшафтами та багатою флорою та фауною|attraction=Старий Служака та інші гейзери}} '''Єллоустоунський національний парк (Національний парк «Єллоусто́ун»''', '''{{Lang-en|Yellowstone National Park}})''' — це [[Національні парки США|національний парк]] і [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. Це був перший у світі національний парк, заснований у 1872 році для збереження великої кількости гейзерів, [[Гарячі джерела|гарячих джерел]] та інших термальних зон, а також для захисту дивовижної дикої природи та суворої краси місцевости. Парк займає площу 8 990 км² (3 472 кв. миль), розташовану переважно в [[Північно-західний Вайомінг|північно-західному куті]] [[Вайомінг|штату Вайомінг]], але частково простягається на територію штатів [[Айдахо]] та [[Монтана]]. == Зрозуміти == === Історія === 1 березня 1872 року Єллоустоун став першим національним парком у світі за рішенням президента Улісса Гранта. У 1978 році він був внесений до [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. Хоча зазвичай вважають, що парк названий на честь жовтих скель у Великому каньйоні Єллоустоуну, насправді його назва походить від річки Єллоустоун, яка протікає через парк. Сама річка отримала назву від півникових урвищ, розташованих далі за її течією на сході Монтани. Задовго до появи людини на території Єлловстоуну тут відбулося масштабне вулканічне виверження, яке викинуло величезну кількість попелу, що покрив увесь захід США, значну частину Середнього Заходу, частини східного узбережжя, північ [[Мексика|Мексики]] та деякі райони [[Канада|Канади]]. Внаслідок виверження утворилася кальдера розміром приблизно 55 × 72 км. Єллоустоун класифікується як супервулкан, а його останнє виверження, за оцінками, було подією рівня VEI-8 із викидом понад 1 000 км³ вулканічного матеріалу, що в тисячу разів перевищує силу виверження гори Сент-Геленс у 1980 році. Вважається, що супервулкан Єллоустоун вивергається кожні 600 000–900 000 років, а останнє таке виверження сталося 640 000 років тому. Його виверження є одними з найбільших, що коли-небудь відбувалися на Землі, і призводять до різких змін клімату. === Ландшафт === Єллоустоун містить половину всіх геотермальних утворень Землі та є місцем найбільшого і найрізноманітнішого у світі зібрання гейзерів, гарячих джерел, грязьових вулканів та фумарол. У парку налічується понад 300 гейзерів, що становить дві третини всіх гейзерів на планеті. Разом із більш ніж 10 000 термальних утворень, що складаються з яскраво забарвлених гарячих джерел, булькотючих грязьових вулканів і фумарол, це створює місце, не подібне до жодного іншого. Гідротермальні утворення Єллоустоуну існують завдяки магматичному осередку, що виділяє величезну кількість тепла. Вони також залежать від джерел води, які надходять із гір, що оточують Єллоустоунське плато. Сніг і дощова вода повільно просочуються через шари проникних порід, пронизаних тріщинами. Деяка кількість цієї холодної води потрапляє у контакт із гарячими розсолами, безпосередньо нагрітими магмою, розташованою близько до поверхні. Температура води підвищується значно вище точки кипіння, але через високий тиск вона залишається у рідкому стані. У результаті утворюється перегріта вода з температурою понад 200 °C. Перегріта вода має меншу щільність, ніж холодніша, важча вода, яка опускається навколо неї. Це створює конвекційні потоки, що дозволяють легшій, перегрітій воді підійматися вгору через тріщини та слабкі місця в ріолітових лавових потоках. Цей висхідний шлях і є природною «системою трубопроводів» гідротермальних утворень парку. Коли вода досягає поверхні, утворюються різноманітні кольори водойм, які зумовлені наявністю різних типів бактерій, що ростуть у воді з різною температурою. === Флора і фауна === Парк є центром Великої Єллоустоунської екосистеми — однієї з найбільших збережених екосистем помірного поясу на планеті, що робить його винятковим місцем для спостереження за дикою природою. Єллоустоун є домівкою для найбільшої концентрації ссавців у межах континентальних США. Тут мешкають 67 видів ссавців, зокрема гризлі та чорні ведмеді. Сірі вовки були винищені в парку до 1926 року, але їх повторно завезли з Канади у 1995 році, і зараз у парку живе понад 100 особин, що робить його одним із найкращих місць для їхнього спостереження у дикій природі. Крім того, тут мешкають койоти, руді лисиці, а також росомахи й рисі, які потребують великих незайманих територій. У парку живе сім видів копитних тварин: вапіті, мулисті олені, бізони, лосі, товсторогі барани, вилороги та білохвості олені. Нерідко можна зустріти завезених альпійських козлів, а також безліч дрібних ссавців, зокрема бобрів. У Єллоустоуні з моменту його заснування в 1872 році було зареєстровано 330 видів птахів, з яких приблизно 148 видів гніздяться у парку. Велика висотна різниця та широкий спектр типів середовищ існування сприяють високому біорізноманіттю регіону. Через льодовикову активність у минулому та нинішній холодний і сухий клімат у парку мешкає відносно небагато видів рептилій і земноводних. У Єллоустоуні росте понад 1 350 видів судинних рослин, з яких 218 є чужорідними. === Клімат === Погода у Єллоустоунському національному парку може змінюватися дуже швидко — від сонячної та теплої до холодної та дощової, тому важливо мати із собою додатковий одяг. Сніг може випасти у будь-яку пору року. * '''Літо''': Денна температура часто становить 25 °C, іноді сягаючи 30 °C на нижчих висотах. Ночі зазвичай прохолодні, а у горах температура може опускатися нижче нуля. Післяобідні грози є звичним явищем. * '''Зима''': Денна температура зазвичай коливається від −20 °C до −5 °C. Нічні морози звичні, а рекордний мінімум становить −54 °C. Снігопади дуже мінливі — середній рівень складає 3 800 мм на рік, але на вищих висотах кількість опадів може бути удвічі більшою. * '''Весна та осінь''': Денна температура варіюється від 0 до 20 °C, а нічна — від −5 до −20 °C. Часті снігопади можуть досягати 30 см за 24 години. У будь-який час року будьте готові до раптових змін. Непередбачуваність, понад усе інше, характеризує погоду Єллоустоуну. Завжди майте широкий вибір одягу. Обов'язково візьміть теплу куртку та дощовик навіть влітку. === Інформація для відвідувачів === * [https://www.nps.gov/yell/index.htm Сайт парку] == Як дістатись == === {{Літаком}} === Основним аеропортом, що обслуговує Єллоустоун, є {{Go|name=Аеропорт Джексон-Гоул|address=розташований у [[Національний парк Гранд Тітон|національному парку Гранд-Тітон]], неподалік від міста [[Джексон (Вайомінг)|Джексон]]|alt=Jackson Hole Airport, JAC|url=https://www.jacksonholeairport.com/|lat=43.607222|long=-110.737778}} Це найбільший аеропорт у штаті [[Вайомінг]]. United та Delta виконують рейси до Джексон-Гоул протягом усього року з [[Денвер]]а та [[Солт-Лейк-Сіті]] відповідно. Ці авіакомпанії, а також American і Frontier, пропонують сезонні рейси з цих міст та ще восьми інших міст США. Інші аеропорти з комерційними рейсами: * '''[[Бозмен]]''' (Монтана) (BZN IATA) — приймає рейси з восьми міст протягом усього року та додаткові сезонні рейси. Взимку компанія Xanterra організовує щоденний трансфер з Бозмена до парку, вартість — близько 100 доларів з особи. * '''[[Коді]]''' (Вайомінг) (COD IATA) — регіональний аеропорт Єллоустоуну — обслуговує рейси з Солт-Лейк-Сіті та Денвера. * '''[[Айдахо-Фолс]]''' (Айдахо) (IDA IATA) — обслуговує рейси з шести міст. * '''[[Вест-Єллоустоун]]''' (Монтана) (WYS IATA) — обслуговує сезонні рейси з Солт-Лейк-Сіті (з червня по вересень). === {{Автобусом}} === Декілька автобусних компаній надають послуги перевезення до міст поблизу Єллоустоунського національного парку, проте прямих маршрутів до парку обмежена кількість. Основні компанії, що працюють у регіоні: * Greyhound — пропонує маршрути до таких міст, як Бозмен (Монтана) та Айдахо-Фолс (Айдахо). * Jefferson Lines — здійснює перевезення до кількох міст у Монтані, включаючи Бозмен, який є одним із головних пунктів в'їзду до Єллоустоуну. * Salt Lake Express — з'єднує Солт-Лейк-Сіті (Юта) з різними містами Айдахо та Монтани, включаючи Вест-Єллоустоун. З цих міст можна знайти додаткові варіанти транспорту, такі як шатли або орендовані автомобілі, щоб дістатися до Єллоустоуну. === {{Автомобілем}} === Парк має п'ять в'їздів. Найближчі міста до кожного з них: * {{marker|type=go|name=Північний в’їзд (North)|lat=45.0253|long=-110.70089}} — доступний з міста [[Гардінер (Монтана)]] через шосе US Route 89 (56 миль / 90 км від [[Лівінгстон]]а). Цей в'їзд відкритий протягом усього року та веде до штаб-квартири парку в Мамонт-Гот-Спрінгс (5 миль / 8 км від кордону парку). Саме тут розташована відома арка Рузвельта. * {{marker|type=go|name=Північно-східний в’їзд (Northeast)|lat=45.00618|long=-109.99166}} — доступний із міст [[Сілвер-Гейт]] та [[Кук-Сіті]] через шосе US Route 212 (Біртуз-Хайвей). Сам в'їзд і дорога до Кук-Сіті відкриті цілий рік, але шосе US 212 за межами Кук-Сіті закривають на зиму (з середини жовтня до кінця травня). * {{marker|type=go|name=Східний в’їзд (East)|lat=44.4892|long=-110.0022}} — доступний з міста [[Коді]] (53 милі / 85 км) через шосе US Route 14/16/20. Взимку (з початку листопада до початку травня) цей в'їзд закритий. * {{marker|type=go|name=Південний в’їзд (South)|lat=44.1358|long=-110.66685}} — веде до Єллоустоуну з [[Національний парк Гранд-Тітон|національного парку Гранд-Тітон]] через шосе US Route 89/191/287. Закритий взимку (з початку листопада до середини травня). * {{marker|type=go|name=Західний в’їзд (West)|lat=44.6569|long=-111.0899}} — доступний з [[Вест-Єллоустоун]]у через шосе US Route 20/191/287 (60 миль / 97 км від [[Ештон]]а, [[Айдахо]]). Закритий взимку (з початку листопада до кінця квітня). === {{Пішки}} === У парк веде велика кількість пішохідних маршрутів з усіх боків, зокрема [[Національна мальовнича стежка Континентального вододілу|Континентальний роздільний маршрут]] (Continental Divide Trail), який має загальну протяжність 5000 км (3100 миль). == Плата/Дозвіл на відвідування == Усі транспортні засоби та відвідувачі, що входять до парку, повинні сплатити вхідний збір, який діє протягом семи днів. === Вхідні збори (станом на 2023 рік) === * '''$20''' — за особу (пішоходи, велосипедисти тощо). * '''$30''' — за мотоцикл або снігохід. * '''$35''' — за некомерційний автомобіль. * '''$70''' — '''Річний пропуск Єллоустоуну''' (Yellowstone National Park Annual Pass), що дає право на в'їзд до парку протягом одного року для одного приватного транспортного засобу. Раніше вхідні квитки до Єллоустоуну включали відвідування сусіднього [[Національний парк Гранд-Тітон|національного парку Гранд-Тітон]], але тепер за кожен парк потрібно платити окремо. === Національні пропуски === Деякі спеціальні пропуски надають безплатний доступ не лише до Єллоустоуну, а й до всіх національних парків, а також до деяких національних пам'яток, заповідників та лісів: * '''Щорічний пропуск ($80)''' — діє 12 місяців із моменту покупки. Доступний для всіх охочих. * '''Безкоштовний військовий пропуск''' — для військовослужбовців США, які пред'являть військовий квиток (CAC або Military ID). * '''Сеньйор-пропуск ($80, довічний)''' — для громадян і постійних резидентів США віком від 62 років. Кандидати повинні надати документи, що підтверджують громадянство та вік. Надає 50% знижки на деякі послуги в парку. Також є річний пропуск для літніх людей за $20. * '''Пропуск для осіб з інвалідністю (безкоштовний, довічний)''' — для громадян і постійних резидентів США з постійною інвалідністю. Кандидати повинні надати документи, що підтверджують громадянство та постійну втрату працездатности. Також надає 50% знижки на деякі послуги в парку. * '''Волонтерський пропуск (безкоштовний)''' — для осіб, які відпрацювали 250 і більше годин у федеральних агентствах, що беруть участь у програмі Interagency Pass Program. * '''Щорічний пропуск для четвертокласників (безкоштовний)''' — надає безкоштовний в'їзд четвертокласнику та всім пасажирам у його приватному авто (діє з вересня по серпень навчального року). Потрібна реєстрація на сайті [https://everykidoutdoors.gov/index.htm Every Kid Outdoors]. === Дні безкоштовного входу === Національна служба парків США надає безкоштовний вхід до всіх національних парків у такі дати: * День Мартіна Лютера Кінга (третій понеділок січня) — наступна дата: 19 січня 2026 * Перший день Національного тижня парків (третя субота квітня) — наступна дата: 19 квітня 2025 * День народження Національної служби парків (25 серпня) * День громадських земель (четверта субота вересня) — наступна дата: 27 вересня 2025 * День ветеранів (11 листопада) == Транспорт == Щоб краще орієнтуватися, уявіть, що дороги всередині Єллоустоуна утворюють фігуру «8». Нижнє кільце (West Thumb — Old Faithful — Madison — Norris — Canyon — Lake Village — West Thumb) має довжину близько 140 км. Верхнє кільце (Norris — Mammoth — Tower-Roosevelt — Canyon — Norris) — близько 110 км. Парк дуже великий, тому вибір транспорту є важливим фактором під час планування поїздки. === {{Автомобілем}} === Більшість відвідувачів використовують приватні транспортні засоби, щоб пересуватися Єллоустоунським національним парком. Дороги можуть бути дуже завантажені, особливо коли туристи зупиняються, щоб спостерігати за дикою природою. Використовуйте спеціальні майданчики для зупинки та поважайте інших водіїв. Зимою багато доріг закриваються через снігопади. === {{Автобусом}} === Громадський транспорт усередині парку відсутній. Проте Xanterra Resorts пропонує екскурсійні автобусні тури під час літнього сезону: Lower Loop Tour — охоплює південну частину парку. Upper Loop Tour — виїжджає з Lake Hotel, Fishing Bridge RV Park і Canyon Lodge, охоплюючи північну частину парку. Grand Loop Tour — вирушає з Гардінера та Mammoth Hot Springs Hotel і охоплює весь парк за один день. Протягом зимового сезону пропонуються екскурсії на снегоходах з різних місць. Для отримання інформації та бронювання телефонуйте: +1 307 344-7311. Також у літній сезон комерційні компанії пропонують тури з навколишніх міст, а взимку — снігобусні тури більшістю доріг парку. === {{Велосипедом}} === [[Велоспорт|Їзда на велосипеді]] в Єллоустоуні може бути чудовою пригодою, але велика відстань між об'єктами вимагає ретельного планування. У парку є спеціальні кемпінги для велосипедистів. У піковий сезон краще бронювати місця заздалегідь, де це можливо. === Снігоходом === Зима, мабуть, найспокійніша пора для відвідування парку, коли відвідувачів найменше. Сезон снігоходів та снігобусів триває з середини грудня до середини березня. Відвідувачі, які бажають відвідати парк на снігоходах, повинні або подорожувати на комерційних снігоходах, або орендувати комерційного гіда на снігоході (приватні снігоходи або снігобуси заборонені), які доступні біля більшости входів. Дозволені лише снігоходи з технологією Best Available Technology (BAT). Існує щоденний ліміт на кількість снігоходів і снігобусів у парку. Заборонено використовувати снігоходи та снігобуси поза дорогами. == Що відвідати == {{mapframe|height=500|name=Мапа Єллоустоунського національного парку}}Єллоустоун всесвітньо відомий своєю природною спадщиною та красою, а також тим, що тут знаходиться половина всіх геотермальних утворень світу — понад 10 000 прикладів. Відвідувачі можуть побачити понад 300 гейзерів (зокрема знаменитий «Old Faithful»), басейни з киплячою гряззю та неймовірну різноманітність дикої природи, таку як гризлі, вовки, бізони та лосі — і все це на поверхні найбільшого відомого супервулкану Землі. Парк можна умовно поділити на вісім основних зон, які розташовані у порядку, в якому їх зустріне мандрівник, рухаючись за годинниковою стрілкою, починаючи зі сходу. === Міст Бей, Рибальський міст і Озеро === Ці три райони розташовані на північному узбережжі Єллоустоунського озера. Тут можна займатися плаванням на човнах, риболовлею, а також відвідати кілька термальних об'єктів. ==== Термальні утворення та природні пам'ятки цього регіону: ==== * {{see|name=Єллоустоунське озеро|alt=Yellowstone Lake|url=|email=|address=|lat=44.46667|long=-110.36667|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=Озеро Єллоустоун|image=Yellowstone STS068-247-61.jpg|wikidata=Q923693|content=Має площу 340 квадратних кілометрів і є найбільшим високогірним озером (вище 7 000 футів) у Північній Америці. Воно розташоване на висоті 7 733 фути (2 357 м) над рівнем моря. Довжина – приблизно 32 км, ширина – 24 км, берегова лінія простягається на 227 км. Озеро замерзає майже на пів року – з кінця грудня або початку січня до кінця травня чи початку червня.}} * {{see|name=Долини Гейден і Пелікан|alt=Hayden and Pelican Valleys|url=|email=|address=|lat=44.643764|long=-110.455352|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|content=Долина Гейден знаходиться за 9,7 км на північ від Рибальського моста, а долина Пелікан – за 4,8 км на схід. Це одні з найкращих місць для спостереження за ведмедями гризлі, бізонами, лосями та іншими видами дикої природи у континентальній частині США.}} * {{see|name=Природний міст|alt=Natural Bridge|url=|email=|address=|lat=44.526389|long=-110.456667|directions=південніше кемпінгу Bridge Bay|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q85816680|content=Це природне скельне утворення, яке можна побачити під час легкої прогулянки довжиною 1,6 км. До мосту також веде велосипедна доріжка. Він утворився внаслідок ерозії ріолітових порід потоком Bridge Creek. Верхня частина мосту розташована на висоті 16 м над струмком. Доріжка з крутими поворотами веде до вершини, проте зараз перехід через міст заборонений для його збереження.}} * {{see|name=Пороги Ле-Гарді|url=|email=|address=LeHardy Rapids|lat=44.6072845|long=-110.3839507|directions=4,8 км на північ від Рибальського моста|phone=|tollfree=|fax=|hours=|image=Hardys Rapids 07.JPG|price=|content=Це каскадний поріг на річці Єллоустоун, де закінчується озеро і починається північний плин річки. Навесні тут можна побачити гольців, які відпочивають у мілких водоймах перед стрибками вгору по порогах, щоб нереститися під Рибальським мостом. До порогів веде дощата стежка, побудована у 1984 році, але навесні вона закривається для охорони місцевих птахів.}} * {{see|name=Грязьовий вулкан|url=|email=|address=Mud Volcano|lat=44.6230556|long=-110.4319444|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|image=Mud Volcano 2014 04.JPG|price=|content=Колись це було термальне утворення на вершині пагорба, яке викидало грязь на сусідні дерева під час вивержень. Велике виверження зруйнувало вулкан, залишивши киплячий грязьовий басейн біля підніжжя. До нього веде коротка петльова стежка зі стоянки, придатна для людей з інвалідністю, а також крутіша стежка завдовжки 800 м через Кисле озеро та Чорний Котел Дракона. У 1948 році Чорний Котел Дракона вибухнув, вирвавши дерева з корінням і вкривши територію багнюкою. Деякі з найбільш дивовижних утворень відкриті лише під час екскурсій із рейнджерами.}} * {{see|name=Сірчаний котел|alt=Sulphur Caldron|url=|email=|address=|lat=44.627778|long=-110.432778|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q49736868|content=Видно з оглядового майданчика на північ від Грязьового вулкана. Жовті, бурливі води тут є одними з найкисліших у парку (pH 1,3). Також можна побачити Бурхливий Басейн і кратер великого активного грязьового джерела.}} ==== Історичні та освітні пам'ятки цього регіону: ==== * {{see|name=Рибальський міст|alt=Fishing Bridge|url=|email=|address=|lat=44.56665|long=-110.38207|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|content=Спочатку міст був побудований у 1902 році з грубо обтесаних колод, а в 1937 році зведений сучасний варіант. Колись він був популярним місцем для риболовлі, адже тут нерестилися гольці. Однак через зменшення популяції риболовлю заборонили у 1973 році, і з того часу міст став місцем для спостереження за рибою.}} * {{see|name=Музей і візит-центр Рибальського моста|alt=Fishing Bridge Museum and Visitor Center|url=|email=|address=|lat=44.563|long=-110.378|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=Музей «Рибальський міст»|image=Fishing Bridge Museum.JPG|wikidata=Q5455006|content=Завершений у 1931 році, він став прототипом "рустикальної архітектури" для парків по всій країні. У 1987 році отримав статус національної історичної пам’ятки. Колись служив інформаційним пунктом для туристів, які подорожували парком без гідів.}} * {{see|name=Готель Lake Yellowstone|url=|email=|address=|lat=44.5498|long=-110.4011|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|image=Lake Yellowstone Hotel YNP2.jpg|price=|content=Відкритий у 1891 році на місці, де збиралися індіанці, мисливці та мандрівники. Початково був типовим залізничним готелем, але у 1903 та 1929 роках зазнав значних оновлень. До 1970-х років перебував у занепаді, але у 1981 році розпочали масштабну реставрацію, яка завершилася до сторіччя готелю у 1991 році. У тому ж році готель був включений до Національного реєстру історичних місць.}} * {{see|name=Станція рейнджерів Lake Ranger Station|url=|email=|address=|lat=44.5510527|long=-110.3954786|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|image=Lake Ranger Station YNP1.jpg|price=|content=Побудована у 1923 році після створення Національної паркової служби у 1916 році. Перша така станція, розроблена у стилі "мисливської хатини", мала восьмикутну кімнату з центральним каміном. Вдень тут надавали інформацію відвідувачам, а ввечері збиралися біля вогню для розповідей.}} * {{see|name=The Lake Lodge|url=|email=|address=|lat=44.5549416|long=-110.3960342|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|image=Lake Lodge YNP1.jpg|price=|content=З появою автомобілів у 1915 році потік туристів значно зріс, і виникла потреба у більш доступному житлі між розкішним Lake Hotel та наметовими таборами. У 1926 році був побудований Lake Lodge, один із чотирьох таких закладів у парку, що зробило його доступним не лише для багатих туристів, а й для звичайних мандрівників.}} === Західний Великий Палець і Грант-Вілледж === Ці два селища розташовані на західному березі озера Єллоустоун і пропонують можливости для катання на човнах, риболовлі та спостереження за цікавими термальними об'єктами, зокрема «Рибальським конусом» — гарячим джерелом, яке вирує прямо в озеро. Назва цієї місцевости походить від форми озера Єллоустоун, яке, якщо проявити трохи уяви, нагадує ліву руку, що тягнеться на південь, а ця область відповідає «великому пальцю» тієї руки. ==== Термальні особливості та природні пам'ятки цієї місцевости: ==== * {{see|name=Озеро Єллоустоун|alt=Yellowstone Lake|url=|email=|address=|lat=44.466667|long=-110.366667|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=Озеро Єллоустоун|image=Yellowstone STS068-247-61.jpg|wikidata=Q923693|content=Як і в районі Лейк-Вілледж та Фішинг-Вілледж, звідси можна дістатися до найбільшого високогірного озера Північної Америки. Верхні шари води рідко нагріваються більше ніж до 19 °C (66 °F), а нижні шари значно холодніші; через екстремально низьку температуру плавання в озері не рекомендується.}} * {{see|name=Гейзерне поле Західного Великого Пальця|alt=West Thumb Geyser Basin|url=|email=|address=|lat=44.417291|long=-110.571449|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q15134786|content=Це гейзерне поле простягається вздовж берега приблизно на 3,2 км (2 милі), заглиблюючись вглиб суші на 460 метрів (500 ярдів) і, можливо, на таку ж відстань у саме озеро. Тут знаходяться сотні джерел, які варіюються від крихітних фонтанів до басейнів або колодязів діаметром до 23 метрів (75 футів) і значної глибини. Крім того, є кілька грязьових джерел. Особливо примітним є «Безодня» (Abyss Pool), яка створює оптичну ілюзію бездонности, а також «Рибальський конус» (Fishing Cone) – прибережне джерело, яке колись використовували для варіння щойно виловленої риби, просто опускаючи її у гарячу воду (ця практика зараз заборонена).}} * {{see|name=Озеро Гарт|alt=Heart Lake|url=|email=|address=|lat=44.2678|long=-110.489|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q1592389|content=Озеро, що розташоване у вододілі річки Снейк на захід від озера Льюїс і на південь від озера Єллоустоун, отримало свою назву ще до 1871 року на честь Гарта Ганні, одного з перших мисливців у цій місцевости.}} * {{see|name=Озеро Іса|alt=Isa Lake|url=|email=|address=|lat=44.440769|long=-110.719098|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q3154720|content=Це озеро розташоване на Континентальному вододілі в Крейг-Пасс. Озеро Іса унікальне тим, що є, ймовірно, єдиним у світі озером, яке природним чином стікає у два океани «навпаки»: його східна частина дренується у Тихий океан, а західна – в Атлантичний.}} * {{see|name=Червоні гори|alt=Red Mountains|url=|email=|address=|lat=44.253|long=-110.55354|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q49177653|content=Цей невеликий гірський масив, що розташований на захід від озера Гарт, повністю знаходиться в межах парку. Назва походить від кольору вулканічних порід, з яких він складається. У масиві є 12 піків, найвищий з яких – гора Шерідан, має висоту 3142 м (10 308 футів).}} * {{see|name=Озеро Шошоні|alt=Shoshone Lake|url=|email=|address=|lat=44.3722|long=-110.713|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q1524895|content=Це друге за величиною озеро в парку, розташоване у верхів'ях річки Льюїс на південний захід від Західного Великого Пальця. Його максимальна глибина становить 62 м (205 футів), а площа – 8050 акрів (32,6 км²). Раніше озеро було безрибним через водоспади на річці Льюїс, але сьогодні тут водяться завезені озерні й бурі форелі, а також юта-хаби. Служба охорони рибних ресурсів США вважає, що озеро Шошоні може бути найбільшим озером у континентальній частині США, до якого не веде жодна дорога. Використання моторних човнів на ньому заборонено.}} ==== Історичні та освітні пам'ятки цієї місцевости: ==== * {{see|name=Рейнджерська станція Західного Великого Пальця|alt=West Thumb Ranger Station|url=|email=|address=|lat=44.41579|long=-110.57328|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|content=Побудована у 1925 році, з відкритим проходом, який був закритий у 1966 році. Ця станція є чудовим прикладом історичної архітектури, пов’язаної з рейнджерськими станціями в Єллоустоуні.}} === Старий Служака === «Старий Служака» — це символ Єллоустоуну, який у більшости людей асоціюється з цим національним парком. Гейзер регулярно вивергається (час наступного виверження можна дізнатися в центрі для відвідувачів). У цьому районі також знаходиться знакова та історична готельна споруда Old Faithful Inn, а ще безліч гейзерів і гарячих джерел, до яких ведуть зручні дерев'яні настили. ==== Термальні особливості та природні пам'ятки цієї місцевости: ==== * {{see|name=Верхнє гейзерне поле|alt=Upper Geyser Basin|url=|email=|address=|lat=44.46222|long=-110.83611|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q2530670|content=У Єллоустоуні зосереджено майже 60% усіх гейзерів світу, а Верхнє гейзерне поле містить найбільшу їх кількість у межах парку, включаючи знаменитий гейзер «Старий Служака». Це найвідоміший гейзер у світі, його великі виверження відбуваються в середньому раз на 80 хвилин, хоча інтервал може змінюватися на цілу годину і з роками стає довшим. Рейнджери можуть передбачити виверження з точністю до 10 хвилин, якщо відома тривалість попереднього виверження. Крім «Старого Служаки», на площі 1 квадратна миля (0,65 км²) розташовані ще 150 гейзерів, серед яких передбачуваними є «Замковий», «Великий», «Маргаритковий», «Прибережний» та «Старий Служака». Також тут багато гарячих джерел. По території прокладені дерев’яні настили. Виходити за межі стежок небезпечно, оскільки ґрунт тут тонкий і нестабільний – є реальний ризик провалитися у киплячу воду.}} * {{see|name=Нижнє гейзерне поле|alt=Lower Geyser Basin|url=|email=|address=|lat=44.555|long=-110.835|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q3282629|content=Це велика зона гідротермальної активности, яку можна оглянути пішки дерев’яними настилами біля Фонтанних фарбувальних горщиків (Fountain Paint Pots) або на машині по 4,8-кілометровій (3 милі) дорозі Firehole Lake Drive. Остання є односторонньою і веде до шостого передбачуваного гейзера в районі «Старого Служаки» – Великого Фонтанного. Його виверження бувають від 100 до 200 футів (30–60 м), розсипаючи бризки «діамантових» крапель у повітрі, а хвилі води спадають по терасах. Виверження відбувається двічі на день, але час може варіюватися в межах двох годин. Від головної дороги Grand Loop Road відгалужується стежка Fountain Flats Drive, яка пролягає вздовж річки Firehole і веде до 2,4-кілометрової (1,5 милі) пішохідної доріжки Fountain Freight Road, що з’єднується з маршрутами Sentinel Meadows та Fairy Falls. Уздовж цієї стежки також знаходиться єдине в окрузі «Старого Служаки» пристосоване для людей з інвалідністю місце для відпочинку біля озера Гус.}} * {{see|name=Середнє гейзерне поле|alt=Midway Geyser Basin|url=|email=|address=|lat=44.51778|long=-110.83222|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q2797554|content=Це поле розташоване на пагорбі з видом на річку Firehole. Воно менше за інші гейзерні поля, але потоки гарячої води, що стікають у річку, залишають після себе парові та кольорові сліди. Тут розташований гейзер Ексельсіор – величезна вирва розміром 60×90 м (200×300 футів), з якої постійно витікає понад 15 000 літрів (4 000 галонів) гарячої води за хвилину. Колись цей гейзер вивергався так потужно, що, можливо, «підірвав» сам себе, і відтоді вивержень не було. Також тут знаходиться найбільше гаряче джерело Єллоустоуну – Велике Призматичне Джерело (Grand Prismatic Spring), яке має 110 м (370 футів) у діаметрі та 50 м (160 футів) у глибину. Стежка Fairy Falls веде до оглядового майданчика, звідки відкривається чудовий краєвид на джерело.}} * {{see|name=Гейзерне поле «Самотня Зірка»|alt=Lone Star Geyser Basin|url=|email=|address=|lat=44.413889|long=-110.817778|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q49726843|content=Це поле розташоване у віддаленій частині парку, до нього можна дістатися 8-кілометровою (5 миль) пішохідною стежкою, що веде від дороги, яка нині закрита для транспорту. Гейзер Lone Star вивергається приблизно раз на три години. Біля нього знаходиться журнал спостережень, де відвідувачі можуть записати час і тип виверження. Велосипеди дозволені на більшій частині маршруту.}} * {{see|name=Гейзерне поле Шошоні|alt=Shoshone Geyser Basin|url=|email=|address=|lat=44.354378|long=-110.799100|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q49340404|content=До цього віддаленого поля можна дістатися лише пішки, пройшовши 27 км (17 миль) в обидва боки. Маршрут перетинає Континентальний вододіл у Грант-Пасс. У цьому районі немає дерев’яних настилів, тому відвідувачам слід бути дуже обережними та пересуватися тільки стежками. Такі віддалені термальні зони потребують відповідального підходу, знань і обережности.}} * {{see|name=Річка Файергоул|alt=Firehole River (Вогняна Долина/Діра)|url=|email=|address=|lat=44.6422|long=-110.866|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q1418956|content=Назва річки походить від пари (яку перші мисливці прийняли за дим від багать), що підіймалися з термальних джерел. У ті часи «hole» означало гірську долину, звідси й назва. Firehole є всесвітньо відомою річкою для нахлистової риболовлі – тут водяться коричнева, райдужна та струмкова форель.}} * {{listing|type=see|name=Водоспад Кеплера|alt=Kepler Cascades|url=|email=|address=|lat=44.445767|long=-110.807155|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q37418|content=Це найзручніший для відвідування водоспад у регіоні. Позначена зупинка на дорозі Grand Loop Road, трохи на південь від «Старого Служника», дозволяє відвідувачам легко дістатися до оглядового майданчика, звідки відкривається вид на 38-метровий (125 футів) каскад.}} * {{listing|type=see|name=Басейн «Ранкова Слава»|alt=Morning Glory Pool|url=|email=|address=|lat=|long=|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q1153990|content=Його назва походить від квітки convolutus (ранкова слава), яку він нагадує. Яскраве забарвлення води зумовлене бактеріями, що живуть у ній. Басейн рідко вивергається. Останнім часом його колір змінився через засмічення – туристи кидали в нього різні предмети.}} ==== Історичні та освітні пам'ятки цієї місцевости: ==== * {{see|name=Готель Old Faithful Inn|alt=|url=|email=|address=|lat=44.459789|long=-110.830306|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=Old Faithful Inn|image=Old Faithful Inn main facade.jpg|wikidata=Q3027805|content=Побудований узимку 1903-1904 років, цей готель є одним із небагатьох збережених дерев’яних готелів у США. Його унікальний стиль значно вплинув на американську архітектуру, особливо архітектуру національних парків. Будівля має величезні розміри: 210 м (700 футів) завдовжки та сім поверхів у висоту. Вестибюль готелю вражає 20-метровою (65 футів) стелею, масивним каміном з ріоліту та балюстрадами з химерно вигнутих соснових гілок. До готелю додавали крила у 1915 і 1927 роках, нині він має 327 номерів.}} * {{see|name=Магазин Нижній Гамільтон|alt=Lower Hamilton|url=|email=|address=|lat=44.46083|long=-110.833813|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q99579640|content=Побудований у 1897 році, це найстаріша будівля в районі «Старого Служака», що досі використовується. Його веранда з соснових колод є популярним місцем відпочинку для туристів і має чудовий вигляд на Гейзерний пагорб.}} === Медісон === Медісон знаходиться на півдорозі між «Старим Служакою» та гейзерним полем Норріс і пропонує безліч термальних пам'яток. * {{see|name=Художні Фарби|url=|email=|address=|lat=44.6927127|long=-110.7379874|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Це невелика, але дуже мальовнича термальна зона на південь від перехрестя Норріс. Пішохідна стежка довжиною 1,6 км веде відвідувачів до кольорових гарячих джерел, двох великих грязьових котлів та через ліс, що вигорів у 1988 році. Біля цієї місцевости є ще три інші віддалені термальні зони, до яких не прокладено стежок: джерела Сілван (Sylvan Springs), Гейзерне поле Гіббона (Gibbon Hill Geyser Basin) та термальна зона Гейзер Крик (Geyser Creek Thermal area). Ці райони є крихкими, небезпечними та важкодоступними, тому подорож без супроводу досвідчених гідів не рекомендується.|alt=Artists Paintpots}} * {{listing|type=see|name=Водоспад Гіббон|alt=Gibbon Falls|url=|email=|address=|lat=44.654379|long=-110.770766|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q38522|content=Цей водоспад висотою 26 м (84 фути) спадає через залишки обода Єллоустоунської кальдери й легко доступний зі спеціальної зупинки на дорозі парку. Скеля на протилежному боці дороги є внутрішнім ободом кальдери.}} * {{listing|type=see|name=Гейзерне поле Монумент|alt=Monument Geyser Basin|url=|email=|address=|lat=44.684101|long=-110.753821|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q49338598|content=Це невелике, майже неактивне поле розташоване на вершині дуже крутої стежки в 1,6 км. Основними атракціями є гейзери у вигляді термосів, що є залишками більш активного періоду, кілька цікавих травертинових утворень і чудові краєвиди.}} * {{see|name=Річка Медісон|url=|email=|address=|lat=44.6421544|long=-110.8654901|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Річка Медісон утворюється на злитті річок Гіббон та Файрхол, звідси й назва перехрестя Медісон. Медісон зливається з річками Джефферсон і Галлатін в Трі-Форкс, штат Монтана, утворюючи річку Міссурі. Медісон є річкою для нахлистової риболовлі з великою кількістю коричневої та райдужної форелі та гірської білоплавної риби. Каньйон, створений річкою, має круті, вкриті лісом кам’яні стіни з обох боків.|alt=Madison River}} * {{see|name=Терасні Джерела|alt=Terrace Springs|url=|email=|address=|lat=44.64966|long=-110.84703|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|content=Це невелика термальна зона на північ від перехрестя Медісон. Тут можна здійснити коротку екскурсію дерев’яними настилами до гарячих джерел.}} * {{see|name=Дорога через каньйон Firehole та водоспад Firehole Falls|url=|email=|address=|lat=44.6307656|long=-110.8643789|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Дорога Firehole Canyon Drive, яка є відгалуженням, проходить вздовж річки Firehole і веде до водоспаду Firehole Falls. По дорозі можна побачити потужні лавові потоки висотою до 240 м (800 футів). Водоспад Firehole Falls має висоту 12 м (40 футів). У цьому місці є популярна зона для купання в літній час, однак стрибки зі скель заборонені.}} * {{see|name=Гора національного парку|alt=National Park Mountain|url=|email=|address=|lat=44.6369|long=-110.872|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=|image=National Park Mountain Yellowstone NP1.jpg|wikidata=Q6974739|content=Ця гора є частиною лавових потоків, що оточують район перехрестя Медісон. Тут у 1870 році, за переказами, розташувався табір експедиції Вашбурн-Ленгфорд-Доун і обговорювалося майбутнє цієї території. Легенда стверджує, що саме тут народилася ідея створення національного парку, але жодних доказів цього немає, і немає жодних свідчень, що ідея національного парку обговорювалася під час цього походу.}} === Норріс === На південь від Маммот, район Норріс є домом для великої кількости термальних особливостей, включаючи гейзер Стімбоут, найбільший у світі. Ця місцевість була названа на честь Філетуза В. Норріса, другого національного паркового наглядача Єллоустоуну, який склав першу детальну інформацію про термальні особливості парку. ==== Термальні особливості та природні пам'ятки цієї місцевости: ==== * {{see|name=Гейзерне поле Норріс|alt=Norris Geyser Basin|url=|email=|address=|lat=44.728546|long=-110.704375|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikidata=Q2000079|content=Гейзерне поле Норріс є найгарячішою, найстарішою та найдинамічнішою термальною зоною Єллоустоуну. Найвища температура, зафіксована в геотермальній зоні парку, була виміряна в науковій свердловині в Норрісі: 459 °F (237 °C) на глибині 1,087 футів (331 м) під поверхнею, і в цій зоні дуже мало термальних утворень, температура яких нижча за точку кипіння (199 °F або 93 °C на цій висоті). Норріс має свідчення термальної активності щонайменше останні 115,000 років. Особливості цієї місцевості змінюються щодня, з частими порушеннями через сейсмічну активність та коливання води. Найбільш популярними об’єктами є гейзер Стімбоут (найвищий у світі, 90-120 м) та гейзер Ехінус (pH 3.5). Гейзерне поле складається з трьох зон: Порцелянове поле (Porcelain Basin), Заднє поле (Back Basin) та Рівнина Сотні Джерел (One Hundred Springs Plain). Порцелянове поле — безлісне, і надає сенсорний досвід через звуки, кольори та запахи; до цієї зони веде пішохідна стежка довжиною 1,2 км. Заднє поле більш лісисте, з численними термальними утвореннями; стежка завдовжки 2,4 км оточує цю частину басейну. Рівнина Сотні Джерел — віддалена частина гейзерного поля Норріс, є дуже кислотною, порожньою та небезпечною для відвідування без досвідченого супроводу.}} * {{see|name=Ревуча гора|alt=Roaring Mountain|url=|email=|address=|lat=44.777157|long=-110.727432|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q7339876|content=Розташована поруч з дорогою, на північ від Норріс, Ревуча гора є великою кислотною термальною зоною (солфатара), що містить численні парові труби (фумароли), які видають звуки від майже нечутних до ревучих, які можна почути на відстані кількох миль. Наприкінці 1800-х і на початку 1900-х років кількість, розмір та потужність фумарол були значно більшими, ніж зараз.}} * {{see|name=Річка Гіббон|url=|email=|address=Gibbon River|lat=44.6616015|long=-110.7502098|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Річка Гіббон протікає через озеро Вулф і територію Норріс і зливається з річкою Firehole на перехресті Медісон, утворюючи річку Медісон. І холодні, і гарячі джерела складають основну частину потоку Гіббона. У річці зустрічаються форель-камбала, коричнева форель, греїнг і райдужна форель. Річка Гіббон є місцем риболовлі на нахлист, за винятком ділянки нижче водоспаду Гіббон.}} * {{see|name=Водоспади Вірджинія|alt=Virginia Cascades|url=|email=|address=|lat=44.712992|long=-110.646041|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q38247|content=Цей водоспад висотою 18 м (60 футів) утворюється через дуже малу річку Гіббон. Відвідувачі можуть пройти 4,8 км старою дорогою, що проходить повз водоспад Вірджинія.}} * {{see|name=Зона відсіченого лісу Норріс-Каньйон|url=|email=|address=|lat=|long=|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Це ділянка лісу, де сильний вітер у 1984 році зламав великі сосни, а пізніше територія була знищена пожежею на південь від парку в 1988 році. Це місце, де знаменитий телеведучий сказав: "Сьогодні це все, що залишилося від Єллоустоуну". На місці є виставка, яка розповідає цю історію.|alt=Norris-Canyon Blowdown}} ==== Історичні та освітні пам'ятки цієї місцевости: ==== * {{see|name=Станція солдатів Норріс|alt=The Norris Soldier Station|url=|email=|address=|lat=44.73782|long=-110.69692|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|content=Станція солдатів Норріс (Музей національних паркових рейнджерів) була станцією для патрулювання та нагляду за гейзерним полем Норріс. Це була одна з найбільш тривалих у роботі станцій парку. Першу будівлю було побудовано в 1886 році, а після пожежі 1897 року її замінили й модифікували в 1908 році. Після військових років будівля використовувалась як станція рейнджерів та житловий будинок до 1959 року, коли землетрус пошкодив її. Будівлю відреставрували в 1991 році.}} * {{see|name=Музей гейзерного поля Норріс|alt=Norris Geyser Basin Museum|url=|email=|address=|lat=44.726194|long=-110.705778|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=Музей гейзерного поля Норріс|image=Norris Museum Winter.JPG|wikidata=Q7053299|content=Музей гейзерного поля Норріс був одним з перших музеїв на території парку, побудований у 1929-1930 роках.}} === Мамонт === У Мамонті розташована штаб-квартира парку та дивовижні кальцитові тераси Мамонтових Гот-Спрінгс. Ця територія має численні пам'ятки та є напрочуд гарним місцем, щоб побачити лосів, які пасуться на доглянутих газонах навколо адміністративних будівель парку. ==== Термальні особливості та природні пам'ятки цієї місцевости: ==== ==== Історичні та освітні пам'ятки цієї місцевости: ==== === Тауер-Рузвельт === Район Тауер є одним із найсуворіших регіонів парку та є хорошим місцем для спостереження за дикою природою. Долина Ламар, на схід від Тауера, є домом для однієї з найбільших вовчих зграй парку, а також лосів, товсторогів та інших великих тварин. ==== Термальні особливості та природні пам'ятки цієї місцевости: ==== ==== Історичні та освітні пам'ятки цієї місцевости: ==== === Каньйон === Селище Каньйон назване на честь Великого каньйону Єллоустоун. Можливости для відпочинку включають піші прогулянки та спостереження за дикою природою — район Гайден-Веллі, мабуть, найкраще місце в парку для спостереження за зубрами. ==== Термальні особливості та природні пам'ятки цієї місцевости: ==== ==== Історичні та освітні пам'ятки цієї місцевости: ==== == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === === Кемпінг === === Просто неба === == Застереження == == Куди далі == {{footer|type=Національний парк|ispartof=Сполучені Штати Америки}} b1ka84z9xjlicg9oqsm01mekg338zju 10 3967 36800 2025-03-25T15:26:59Z Тітаренко Михайло 6121 Створена сторінка: <div style="width: 100%; display: flex;"> <div style="flex: 1; padding: 10px; background-color: #f4f4f4;"> <h3 style="font-size: 1.5em; margin-bottom: 10px;">Цікавинки</h3> <p> [[Файл:Schloss Neuschwanstein 2013.jpg|праворуч|безрамки|150x150пкс]] * В [[Ісландія|Ісландії]] немає лісів, але є багато вулканів, гейзерів і льодовиків, а також краї... 36800 wikitext text/x-wiki <div style="width: 100%; display: flex;"> <div style="flex: 1; padding: 10px; background-color: #f4f4f4;"> <h3 style="font-size: 1.5em; margin-bottom: 10px;">Цікавинки</h3> <p> [[Файл:Schloss Neuschwanstein 2013.jpg|праворуч|безрамки|150x150пкс]] * В [[Ісландія|Ісландії]] немає лісів, але є багато вулканів, гейзерів і льодовиків, а також країна є одним із небагатьох місць, де можна побачити північне сяйво. * В [[Японія|Японії]] є «острови котів», наприклад, Аосіма ([[Ехіме]]), де котів більше, ніж людей, а також «острів кроликів» [[Окуносіма]]. * В селі [[Рахів]] [[Закарпатська область|Закарпатської области]] знаходиться географічний центр Європи. * Поблизу міста [[Фюссен]] у [[Німеччина|Німеччині]] розташований відомий замок, який став прототипом знаменитого «замку Сплячої красуні» в Діснеї. * Софійський собор у [[Київ|Києві]] — одна з небагатьох уцілілих споруд часів Руси, де збереглося одне з найповніших у світі зібрання мозаїк і фресок ХІ століття. </p> </div> <div style="flex: 1; padding: 10px; padding-left: 50px; background-color: #f4f4f4;"> <h3 style="font-size: 1.5em; margin-bottom: 10px; ">Взяти участь</h3> <p> [[Файл:Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg|праворуч|безрамки|94x94px]] * [[Вікімандри:Довідка|Правила та поради]] * [[Вікімандри:Як редагувати сторінку|Як редагувати сторінку]] * [[Вікімандри:Поради для новачків|Поради для новачків]] * [[Вікімандри:Портал спільноти|Портал спільноти]] * [[Вікімандри:Кнайпа|Кнайпа]] === Поточні конкурси === * {{Поточний вікітиждень}} </p> </div> </div> 0nxvy0wdtv34x3ebzu43dy5ncbyt554 10 3968 36804 36802 2025-03-25T15:32:11Z Тітаренко Михайло 6121 36804 wikitext text/x-wiki <div style="width: 100%; display: flex;"> <div style="flex: 1; padding: 10px; background-color: #f4f4f4; text-align: center;"> [[Файл:Wikimedia-logo.svg|безрамки|центр|30x30пкс]] === Сестринські проєкти === {{Сестринські проєкти}}</div> </div> iq5px0czdzkny6pbbswrjgdt52yymfw 10 3970 36818 2025-03-25T17:11:31Z Тітаренко Михайло 6121 Створена сторінка: <div style="min-width: 800px;"><div class="mainwelcome" style="height:280px; width:100%;background-color: #f4f4f4; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; text-align:center; position:relative> <div style="font-size:180%; padding-top: 15px;">Ласкаво просимо до [[Wikivoyage:Про Вікімандри|Вікімандрів]]</div> <div style="font-size:110%; padding-top: 8px;">''вільного турист... 36818 wikitext text/x-wiki <div style="min-width: 800px;"><div class="mainwelcome" style="height:280px; width:100%;background-color: #f4f4f4; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; text-align:center; position:relative> <div style="font-size:180%; padding-top: 15px;">Ласкаво просимо до [[Wikivoyage:Про Вікімандри|Вікімандрів]]</div> <div style="font-size:110%; padding-top: 8px;">''вільного туристичного путівника, [[Wikivoyage:Вперед!|який може редагувати кожен]]''<br /> <span style="color: #222">''Будь ласка, перед тим як написати статтю, прочитайте наші [[Wikivoyage:Довідка|правила та поради]]''</span></div> <div style="position: absolute; left: 10px; top: 135px; color: #5d5d5d;">794 путівники на [https://wikivoyage.toolforge.org/w/artmap.php?lang=uk мапі світу]</div> <div style="position: absolute; right: 10px; top: 135px; color: #5d5d5d;">У розділі українською &nbsp;—&nbsp;[[Special:Statistics|{{NUMBEROFARTICLES}}]] {{PLURAL:{{NUMBEROFARTICLES:R}}]|стаття|статті|статей}}</div> <div style="position:absolute; top: 135px; width:220px; text-align:center; left: 52.5%; margin-left: -110px; border: 1px #fff dotted; -moz-border-radius: 5px; -webkit-border-radius: 5px; border-radius: 5px; "> [[Файл:Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg|40px|alt=|link=Вікімандри:Портал спільноти]] ''[[Вікімандри:Портал спільноти|Взяти участь!]]'' </div> <div style="position:absolute; top: 200px; width:650px; text-align:center; left: 50%; margin-left: -275px"> [[Азія|Азія]] · [[Антарктида]] · [[Африка|Африка]] · [[Європа|Європа]] · [[Океанія|Океанія]] · [[Південна Америка|Південна Америка]] <br /> [[Північна Америка|Північна Америка]] · [[Маршрути|Маршрути]] · [[Розмовники|Розмовники]] · [[Загальні теми|Загальні теми Вікімандрів]] </div> </div> o5dgjzwh1h4u4r4i32htg5k9m496pck 0 3971 36837 36836 2025-03-25T19:19:24Z Андрій Гриценко 2491 36837 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{citybar | image= | caption= | city=Білопілля | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Білопі́лля''' — місто районного значення в [[Сумський район|Сумському районі]] [[Сумська область|Сумської області]] [[Україна|України]]. Центр [[Білопільська міська громада|Білопільської міської громади]]. == Зрозуміти == Розташоване на річках [[Вир (притока Сейму)|Вир]] і [[Крига (річка)|Крига]], за 44 км від [[Суми|обласного центру]]. Населення становить близько 6 тис. осіб (2024). == Як дістатись == === {{Потягом}} === У місті розташована [[Білопілля (станція)|залізнична станція]] — на лінії [[Ворожба (станція)|Ворожба]] — [[Суми (станція)|Суми]]. === {{Автомобілем}} === До міста можна дістатися із Сум автошляхом Р-44. Через місто проходять ще автомобільні дороги Т-1908, Т-1904 і Т-1906. === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == ;Галерея <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- ![[Файл:Пам’ятник жертвам Голодомору, Білопілля, Суми обл.jpg|межа|200px]] |[[Файл:Автостанція Білопілля.jpg|межа|200px]] |[[Файл:Вокзал ст. Білопілля.jpg|межа|200px]] |- |<div style='text-align: center;'><small>Пам'ятник жертвам голодомору</div> |<div style='text-align: center;'><small>Автостанція «Білопілля»</div> |<div style='text-align: center;'><small>Залізнична станція<br/>Білопілля</div> |- ![[Файл:Стела при в’їзді у місто.jpg|центр|міні|Стела на в'їзді до міста]] ![[Файл:Городской совет во время ремонта.jpg|центр|міні|Міська рада]] ![[Файл:Новогодняя ёлка 2020.jpg|міні|Новорічна площа]] |} </center> ;Музеї * Музей А. С. Макаренка * Музей поета Олександра Олеся ;Пам'ятники * Пам'ятник Тарасу Шевченку — відкритий у 2010 році в парку імені Шевченка. * Пам'ятник Макаренку — розташований на в'їзді до міста з Сум біля приміщення автовокзалу. * Меморіал «Алея Слави героям АТО» — відкрито у 2016 році. * Пам'ятник жертвам голодоморів та політичних репресій — відкрито у 2010 році. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == З березня 2022 року місто обстрілюється ворогом. Зокрема, внаслідок ворожого авіаудару на території Білопільської радіотелепередавальної станції сталося пошкодження телевишки та загорівся металевий вагончик, який знаходився під телевишкою та експлуатувався як складське приміщення. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Суми]] — районний центр. * [[Ворожба]] — сусіднє місто. {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] mruonzt81nkk0tloc6ug75zuzhz5d6s 10 3972 36861 2025-03-28T11:32:50Z Тітаренко Михайло 6121 Створена сторінка: <div style="display: table; background-color: #fff3f3; border: 1px solid #a00; margin: 0.5em 1em 0 1em; padding: 6px; " class="pp_warningbox"> {| |- style="vertical-align: top;" | style="width: 56px;" rowspan="3" | [[File:Ambox warning red.svg|link=|50px|Попередження]] | <span style="font-size: 130%; color: #a00">'''ПОПЕРЕДЖЕННЯ:'''</span> У зв'язку з w:Російське вторгнення в Україну (з 2022)|в... 36861 wikitext text/x-wiki <div style="display: table; background-color: #fff3f3; border: 1px solid #a00; margin: 0.5em 1em 0 1em; padding: 6px; " class="pp_warningbox"> {| |- style="vertical-align: top;" | style="width: 56px;" rowspan="3" | [[File:Ambox warning red.svg|link=|50px|Попередження]] | <span style="font-size: 130%; color: #a00">'''ПОПЕРЕДЖЕННЯ:'''</span> У зв'язку з [[w:Російське вторгнення в Україну (з 2022)|війною на території України]] з 24 лютого 2022 року всі аеропорти припинили цивільні рейси. Частина з них пошкоджені чи зруйновані через російські бомбардування. |- |} </div><noinclude> [[Категорія:Шаблони]] </noinclude> kro10od7jniluftlqa6wk9jntte26qx 0 3973 36879 36876 2025-03-28T18:26:48Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 36879 wikitext text/x-wiki {{geo|23.5036|40.8597}} {{pagebanner}}{{Regionbar|image=Hajj 2008 - Flickr - Al Jazeera English (6).jpg|caption=Кааба в Мецці}} '''Хіджаз''' ({{Lang|ar|الحجاز al-Ḥiǧāz}}) — регіон на заході Аравійського півострова, охоплює центральне узбережжя Червоного моря [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]]. Саме тут розташовано як комерційний центр [[Джидда]], так і священні для [[Іслам|ісламу]] міста [[Мекка]] та [[Медина]]. Це місце, куди вела знаменита залізниця з [[Дамаск]]а в період свого короткого розквіту, і хоча політично дещо затьмарене [[Ер-Ріяд]]ом, Джидда, зокрема, залишається найбільш космополітичним містом країни. == Міста == [[Файл:Riyadh Skyline.jpg|міні|[[Ер-Ріяд]]]]{{Mapframe}} * {{marker|type=city|name=[[Аль-Хада]]|wikidata=Q4703935}} — гірське курортне місто в провінції Мекка поблизу міста Таїф на заході Саудівської Аравії * {{marker|type=city|name=[[Бадр]]|wikidata=Q27256}} — де Мухаммед заповнив колодязі вздовж шляху, щоб мусульмани перемогли могутню армію Курайшів. * {{marker|type=city|name=[[Джидда]]|wikidata=Q374365}} — місто на заході Саудівської Аравії, друге за величиною в країні, економічна столиця. Ще одна його назва: «Ворота в Мекку», бо через нього проходить основний потік паломників до Мекки. * {{marker|type=city|name=[[Економічне місто Короля Абдалли]]|wikidata=Q1285450}} — нове місто, що будується, наразі тут переважно поля для гольфу та розкішні готелі. * {{marker|type=city|name=[[Мекка]]|wikidata=Q5806}} — найсвятіше місто в ісламі та місце паломництва [[Хадж|хаджу]], в'їзд заборонений для немусульман. * {{marker|type=city|name=[[Медина]]|wikidata=Q35484}} — місце мечеті Пророка; місто тепер відкрите для всіх, але мечеть залишається закритою. * {{marker|type=city|name=[[Таїф]]|wikidata=Q182640}} — в Ет-Таїфі знаходилось святилище богині Аллат, що було знищене згодом пророком Мухаммедом. * {{marker|type=city|name=[[Янбу-ель-Бахр]]|wikidata=Q466027}} — відомий своєю мальовничою набережною. == Інші місця == [[Файл:Khaybar - fortress Qamus (3).jpg|міні|[[Хайбар]]]] * {{marker|type=other|name=[[Хегра]] (Мадаїн-Саліх)|wikidata=Q27356}} — чудові набатейські руїни, схожі на [[Петра|Петру]] * {{marker|type=other|name=[[Рівнина Арафат]]|wikidata=Q234915}} * {{marker|type=other|name=[[Хайбар]]|wikidata=Q27125}} — руїни колишнього єврейського міста-оазису, яке було місцем великої битви 628 року н. == Зрозуміти == Хіджаз — це історичний і культурний регіон на заході Аравійського півострова, що охоплює значну частину території сучасної Саудівської Аравії. Він простягається вздовж Червоного моря та включає великі міста, зокрема Мекку, Медину, Джидду, Табук, Янбу, Таїф та Аль-Багу. Джидда є найбільшим містом Хіджазу та головним портом країни, тоді як Мекка та Медина мають ключове релігійне значення як святині ісламу. Регіон відомий своєю етнічною та культурною різноманітністю, оскільки протягом століть він був перехрестям торгових шляхів та місцем паломництва мусульман з усього світу. З арабської «Хіджаз» перекладається як «бар'єр». Цей бар'єр розмежовує Неджду на сході від Тіхама на заході. === Історія === [[Файл:Qasr al-Farid, Hegra (Madain Salih), 1st cent. CE, Saudi Arabia (24).jpg|міні|Висічений на скелі ''Каср Аль-Фарід'' в ''Аль-Кіджр'' (Хегра)]] Хіджаз має багату історію, що сягає біблійних часів. Згідно з ісламською традицією, саме тут пророк Авраам разом із сином Ісмаїлом заклав Каабу — головну святиню ісламу. У VII столітті н. е. Хіджаз став центром зародження ісламу, коли пророк Мухаммед поширив своє вчення в Мецці та пізніше переїхав до Медини, заснувавши першу мусульманську громаду. Після його смерті регіон входив до складу різних мусульманських держав, таких як халіфати Рашидунів, Омейядів та Аббасидів. У XIX столітті Османська імперія встановила контроль над Хіджазом, який зберігався до початку XX століття. Після Першої світової війни в 1916 році Хіджаз здобув незалежність, але вже у 1925 році був приєднаний до султанату Неджд, утворивши Королівство Хіджаз і Неджд. У 1932 році ця держава стала частиною об'єднаної Саудівської Аравії, що визначило сучасні кордони регіону. == Мова == [[Арабський розмовник|Арабська мова]] є офіційною мовою регіону. Однак завдяки паломникам, які приїжджають з усього світу, тут можуть розмовляти більшістю, якщо не всіма основними світовими мовами, особливо [[Урду розмовник|урду]], [[Гінді розмовник|гінді]], [[Бенгальський розмовник|бенгальською]] та [[Англійський розмовник|англійською]]. == Як дістатись == * {{Go|name=Міжнародний аеропорт імені короля Абдулазіза|alt={{IATA|JED}}|address=Розташований за 19 км на північ від Джидди|content=Є основними воротами до регіону, а також решти Саудівської Аравії. Термінал Хадж в аеропорту був спеціально побудований для прочан-мусульман, які щороку їдуть у Мекку на Хадж. Названий на честь короля Абдель-Азіза ібн Сауда та відкритий в 1981 році.|wikipedia=Джидда (аеропорт)|lat=21.679444|long=39.156667|wikidata=Q153592|url=https://www.kaia.sa/}} * {{Go|name=Аеропорт Принца Мохаммада Бін Абдулазіза|alt={{IATA|MED}}|address=Розташований у Медині|content=Відкрито в 1950 році, Аеропорт працює як з внутрішніми так і з міжнародними рейсами, а також здійснює чартерні міжнародні рейси під час хаджу та умри. Це четвертий за пасажирообігом аеропорт Саудівської Аравії.|wikipedia=Медина (аеропорт)|lat=24.553333|long=39.705|wikidata=Q1205940|url=https://www.tibahairports.com/}} * {{Go|name=Регіональний аеропорт Таїф|alt={{IATA|TIF}}|address=У місті Таїф|content=Аеропорт розташований в 30 км на схід від Таїфа і в 70 км від Мекки. Аеропорт вважається важливим в історії авіації Саудівської Аравії, оскільки він став свідком першої посадки літака Ібн Сауда, засновника королівства. Його було перетворено на регіональний аеропорт у 2009 році.|wikipedia=Таїф (аеропорт)|lat=21.4834|long=40.541522|wikidata=Q2876136|url=https://gaca.gov.sa/web/ar-sa/airport/taif-international-airport}} == Транспорт == [[Файл:Talgo 350 SRO.jpg|міні|Швидкісний поїзд]] Нова високошвидкісна залізнична лінія, лінія Haramain, була побудована на маршруті Мекка-Джидда-Медина. Також є станції в Міжнародному аеропорту імені короля Абдуллазі в Джидді та Економічному місті короля Абдалли. == Що відвідати == [[Файл:1قرية ذي عين.jpg|міні|Село Ді Айн в провінції Аль-Бахах]] В регіоні можна відвідати безліч стародавніх пам'яток, особливо тих, що стосуються ісламу. Тут розташовані храми, багато природних пам'яток з дивовижними пейзажами, а також головне місце ісламу — [[Мекка]]. == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == Кухня Хіджазу має багато спільного з традиційною арабською кухнею Саудівської Аравії, проте деякі страви є унікальними для цього регіону. Серед місцевих страв особливо популярний саліг — рисова каша, приготована на курячому бульйоні. Інші страви потрапили до Хіджазу завдяки культурному обміну та багатонаціональному населенню. Наприклад, манту, ягмуш і рис бухарі прийшли з [[Середня Азія|Центральної Азії]], бурек, шурек і кебаб альміру — з [[Туреччина|Туреччини]] та [[Балкани|Балкан]], а манді та мутаббак — з [[Ємен]]у. Популярні також бірьяні та каблі — рисові страви [[Південна Азія|південноазійського]] походження. Широко поширені страви з грильованого м'яса, зокрема шаурма та кебаб. Кухня Хіджазу відома своїм використанням спецій, що надає їй виразного аромату та смаку. == Нічне життя == Окрім відвідування пам'яток і пляжів, нічне життя чи розваги можуть відрізнятися від звичайних для європейців. Зокрема також варто утриматися від вживання алкоголю, бо Саудівська Аравія — ісламська країна. [[Подорожі під час Рамадану|Рамадану]] дотримуються дуже суворо, і мало закладів відкриті. == Застереження == [[Файл:Pilgrims must spend the time within a defined area on the plain of Arafat. - Flickr - Al Jazeera English.jpg|міні|Паломники]] Консервативний одяг обов'язковий під час подорожі сюди, особливо для жінок. Жінкам настійно рекомендується носити хіджаб або головний убір, а також носити довгі штани та консервативний верхній одяг. Чоловікам треба бути не менш обережними в зовнішньому вигляді. [[Подорожі під час Рамадану|Рамадан]] є широко поширеним святкуванням на Близькому Сході. Не їжте, не пийте і не куріть на очах у мусульман у світлий час доби. У багатьох країнах з мусульманською більшістю, таких як Саудівська Аравія, їсти або пити в громадському місці вдень під час Рамадану є незаконним, і це вважається злочином і переслідується за законом. Поліція зазвичай патрулює вулиці, і порушники, як мусульмани, так і немусульмани, можуть бути оштрафовані й відправити у в'язницю. Забороняють публічне святкування неісламських свят і традицій, таких як Різдво та День святого Валентина. Саудівська Аравія настільки сувора, що перевірки в аеропортах на наявність неісламських релігійних предметів є звичайним явищем. Туристам можуть загрожувати великі штрафи, тюремне ув'язнення або депортація. == Куди далі == * [[Близький Схід|Близький схід]] {{footer|ispartof=Саудівська Аравія|type=Регіон}} jkmlfw5kmkhmvlpvzlopmguapp6q5fg 0 3974 37104 36970 2025-04-22T17:27:16Z Assyrian Human 6497 Упс.. забув прибрати.. 37104 wikitext text/x-wiki {{geo|32.59368|44.01415}} {{pagebanner|Karbala WV banner.jpg}} {{citybar | city= Кербела | citylocal= ({{lang|ar|كَرْبَلَاء}}) | arm = | image= Imam Hossein Holy Shrine01.jpg | imagewidth = 280px | caption = Храм імама Хусейна під час Ночі Бараат | population = 618 426 (2025) | callingcode = +964 32 }} '''Кербела''' — місто в центральному Іраку, приблизно за 100 км на південний захід від Багдада. Це одне з найсвятіших місць для шиїтів, оскільки тут у 680 році відбулася битва, в якій загинув імам Хусейн, онук пророка Мухаммеда. Головні святині міста — мавзолеї імама Хусейна та його брата Аббаса. Щороку мільйони паломників відвідують Кербелу, особливо під час Ашури та Арбаїну. == Зрозуміти == Кербела — місто в центральному Іраку, яке має глибоке релігійне та історичне значення. Його коріння сягають давніх часів, коли ця територія була частиною стародавніх месопотамських цивілізацій. Однак справжню славу Кербела здобула в VII столітті, коли стала місцем трагічної битви, що визначила хід ісламської історії. === Історія === ==== Битва при Кербелі (680 рік) ==== 10 жовтня 680 року (10 мухаррама 61 року за ісламським календарем) неподалік Кербели відбулася битва між військом Омейядського халіфа Язіда I та прихильниками Хусейна ібн Алі, онука пророка Мухаммеда. Хусейн, відмовившись присягнути Язіду як правителю, вирушив із родиною та невеликою групою прихильників з Мекки до Куфи, де його підтримували місцеві жителі. Однак біля Кербели його армію оточили війська Омейядів. Після кількох днів облоги, нестачі води та ресурсів, 10 мухаррама Хусейн і його супутники були жорстоко вбиті. Його смерть стала символом жертовності та боротьби за справедливість, а ця подія започаткувала щорічну жалобу серед шиїтів — Ашуру. ==== Кербела в подальші століття ==== Після битви Кербела стала одним із головних центрів шиїтського ісламу. Над могилою Хусейна було зведено мавзолей, який згодом перетворився на грандіозну святиню — мечеть імама Хусейна. Протягом століть місто зазнавало руйнувань і відновлень, переживало періоди процвітання та нападів різних правителів. У XIX столітті Османська імперія посилила свій контроль над регіоном, а в XX столітті Кербела стала важливим релігійним центром у новоствореному Іраку. У 1991 році, після війни в Перській затоці, місто стало місцем шиїтського повстання проти режиму Саддама Хусейна, яке було жорстоко придушене. === Сьогодення === Сьогодні Кербела є одним із найважливіших місць паломництва для шиїтів. Щороку мільйони мусульман відвідують місто, особливо під час Арбаїну — сорокового дня після Ашури, коли віряни вшановують пам’ять Хусейна. Місто продовжує відігравати важливу роль у релігійному та культурному житті мусульманського світу. Кербела залишається символом жертовності, віри та боротьби за справедливість, що надає їй непересічного значення в історії ісламу. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Саме місто не має прямого авіасполучення, але по повітрю найзручніше дістатися через два основні міжнародні аеропорти у Наджафі, та Багдаду. * {{go | name=Міжнародний аеропорт Аль-Наджаф | alt={{IATA|NJF}} | url= | email= | wikidata=Q3499545 | wikipedia= | address= | lat=31.989722 | long=44.404167 | directions=розташований приблизно за 85 км на південний схід від Кербели та за 6 км на схід від центру міста Наджаф | phone=+964 033 334935 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-03 | content=Один із головних аеропортів Іраку. Відкритий у 2008 році, обслуговує внутрішні та міжнародні рейси, зокрема до країн Близького Сходу. Має одну злітно-посадкову смугу (3000 м), зручності для пасажирів (кафе, обмін валют, безмитні магазини) та доступний транспорт (таксі, маршрутки, автобуси). }} * {{go | name=Багдадський міжнародний аеропорт | alt={{IATA|BGW}} | url=https://www.baghdad-airport.com | email=info@baghdad-airport.com | wikidata=Q304438 | wikipedia= | address= | lat=33.2625 | long=44.234444 | directions=розташований за 16 км на захід від Багдада та приблизно за 100 км від Кербели | phone=+964 790 140 3537 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-03 | content=Найбільший аеропорт Іраку. Має три злітно-посадкові смуги та сучасну інфраструктуру. Обслуговує внутрішні й міжнародні рейси, включаючи напрямки до Європи, Близького Сходу та Азії. В аеропорту є VIP-зона, магазини, ресторани, обмін валют, а також наземний транспорт (таксі, автобуси, оренда авто). }} Також будується аеропорт, спеціально покликаний обслуговувати мільйони паломників, які щорічно відвідують священні місця Кербели, та сприяти розвитку туризму й економіки регіону. Аеропорт розташований між містами Наджаф і Кербела, приблизно за 32 км на південний схід від Кербели. Станом на грудень 2024 року, будівництво аеропорту наближається до завершення, і його відкриття заплановано на 2025 рік. === {{Потягом}} === {{go | name=Залізнична станція Кербели | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=32.678263 | long=44.077365 | directions=8 км на північний схід від центру Кербели, вздовж шосе 9 | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-05 | content=Обслуговує пасажирські перевезення та є частиною Південної лінії Іракських залізниць (IRR Southern Line), що з'єднує Багдад із Басрою та має відгалуження до Кербели. Станція неочікувано не є такою популярною, навіть водії таксі можуть не знати про існування станції. Також відгуки вказують на відсутність місця для сидіннь. }} На майбутнє заплановано будівництво 90-кілометрової лінії, яка з'єднає міжнародні аеропорти Наджафа та Кербели з центрами цих міст. Проєкт передбачає чотири основні станції та спрямований на покращення перевезень паломників між священними містами. === {{Автомобілем}} === До Кербели веде 1 шосе й 2 дороги, які забезпечують сполучення з сусідніми регіонами. # '''Шосе 9''' | ''('''Кербела''' → Ен-Наджаф → Кадісія)'' | Важлива магістраль, що з'єднує міста Кербела, Ен-Наджаф та Аль-Кадісія. Під час вторгнення США в Ірак у 2003 році ця дорога стала місцем значних військових дій. Зокрема, на Шосе 9 відбувалися битви, такі як битва за Кербельський прохід та битва за Ен-Наджаф, де було знищено іракські танки Asad Babil. # '''Дорога 22''' | ''('''Кербела''' → Ан-Нухайб)'' | Ця магістраль проходить через пустельні райони на заході країни, забезпечуючи важливе сполучення між центральними регіонами Іраку та його західними територіями. # '''Дорога 84''' | ''('''Кербела''' → Хілла)'' | Ця магістраль відіграє важливу роль у транспортному сполученні між цими містами, сприяючи переміщенню людей і товарів у центральній частині країни. === {{Автобусом}} === {{go | name=Центральний автовокзал | alt=Центральний "гараж" | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Мейтан аль-Тамар | lat=32.6080846 | long=44.0393125 | directions=біля мавзолею | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-06 | content=Є одним із міжміських пасажирських терміналів, який можна використовувати для подорожей до інших міст по всьому Іраку, як Наджаф, Хілла, Басра, т.д.. Доволі великий по розмірам, як звичайно для цього регіону брудний і шумний. Також має всередині маркети і ресторани. }} === {{Кораблем}} === Кербела не має прямого доступу до моря або великих річок, тому подорож кораблем до цього міста неможлива. == Транспорт == Хоча міська інфраструктура Кербели не така розвинута, як у столиці Багдаді, вона активно адаптується до великого туристичного потоку, особливо у дні релігійних свят. Враховуючи релігійне значення та щорічні великі паломництва, у місті діють кілька видів громадського транспорту. '''Мінібуси''' — одні із поширеніших видів транспорту. Вони з’єднують різні райони міста, а також передмістя та інші міста. Доступні за ціною, але можуть бути переповнені, особливо в період паломництва. Також є '''приватні таксі та спільні таксі''' (аналог маршрутного таксі). Таксі зазвичай доступні та популярні серед туристів. Існують також додатки для виклику таксі, але їхня популярність нижча, ніж у великих містах. Існує обмежене число '''муніципальних автобусів''', переважно на довші відстані або міжміські рейси. Також в періоди релігійних подій уряд запускає додаткові автобуси для перевезення паломників. Ще є '''туктуки''' (монотаксі), вони часто використовуються для коротких поїздок в межах міста. Зручні для пересування в тісних вулицях та під час великих скупчень людей. Спеціальні автобуси, мікроавтобуси та піші маршрути організовуються під час великих подій, таких як Арбаїн чи Ашура. Часто безкоштовні, організовані державою або релігійними фондами. == Що відвідати == ===Святині=== * {{see | name=Святиня Імама Хусейна ібн Алі | alt= | url= | email= | wikidata=Q773704 | wikipedia=Мавзолей Імама Хусейна | address= | lat=32.616389 | long=44.0325 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-08 | content=Одна з найсвятіших для мусульман-шиїтів усього світу. Тут похований онук пророка Мухаммеда, який загинув у 680 році під час битви при Кербелі, ставши вічним символом самопожертви, справедливості та боротьби проти тиранії. Його гробниця вражає величчю: золотий купол, дзеркальна мозаїка, величезні брами та нескінченний потік паломників, які зі сльозами на очах приходять вклонитися. Атмосфера тут просякнута скорботою, молитвою та глибоким духовним переживанням. }} * {{see | name=Святиня Абу аль-Фадль аль-Аббаса ібн Алі | alt= | url= | email= | wikidata=Q3250647 | wikipedia= | address= | lat=32.617189 | long=44.036217 | directions=~400 метрів на північний схід від гробниці Імама Хусейна, розділена площею Бейну аль-Харамейн | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-08 | content=Неподалік розташована святиня Абу аль-Фадля аль-Аббаса — зведеного брата Імама Хусейна, який загинув у тій самій битві, намагаючись принести воду дітям із табору. Аббас вважається уособленням вірності, честі та братерства. Його мавзолей, зі своїм золотим куполом і витонченими мінаретами, не менш урочистий, ніж гробниця Хусейна, а біля його могили паломники просять допомоги в труднощах та благословення. Люди звертаються до нього з вірою, що він не залишить їхні прохання без відповіді. }} ===Мечеті=== * {{see | name=Мечеть Баб аль-Так | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=32.618959 | long=44.0301558 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-08 | content=Визначна релігійна та архітектурна пам'ятка. Розташована в самому серці міста, вона приваблює як паломників, так і туристів своєю духовною атмосферою та витонченою архітектурою. Мечеть вирізняється вишуканими архітектурними деталями, зокрема високими мінаретами, оздобленими купалами, та витонченими орнаментами. Мечеть Баб аль-Так є місцем молитви та роздумів для місцевих жителів і паломників. Під час релігійних свят вона стає центром зібрань, де віряни беруть участь у спільних молитвах та церемоніях, відчуваючи єдність та спільність віри. Навколо мечеті розташований жвавий ринок, де відвідувачі можуть ознайомитися з традиційними ремеслами та скуштувати місцеві делікатеси. Це поєднання духовності та культури надає унікальний досвід для туристів, дозволяючи їм глибше зануритися в місцеві традиції та спосіб життя. Мечеть Баб аль-Так є не лише релігійним центром, але й важливою частиною культурної спадщини Кербели, що відображає багатство історії та традицій цього регіону. }} * {{see | name=Мечеть Аль-Хур | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address= | lat=32.6501934 | long=43.9863275 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-08 | content=Історична та значуща релігійна споруда. Ця мечеть присвячена Аль-Хурру ібн Язіду аль-Тамімі, командиру армії Омейядів, якого пам’ятають своєю ключовою роллю в битві при Кербелі. Відомий своєю порядністю та честю, Аль-Хурр спочатку воював на боці армії халіфа Омейядів проти імама Хусейна, онука пророка Мухаммеда. Однак у день битви Аль-Хурр змінив сторону, зворушений моральною позицією і праведністю імама Хусейна. Мечеть Аль-Хур вшановує його рішення та мученицьку смерть під час битви, яка відбулася в 680 році нашої ери. Мечеть служить символом покаяння та спокути та щорічно приймає тисячі паломників під час Ашури, релігійного обряду, що відзначає мученицьку смерть імама Хусейна. Будівля, прикрашена ісламською архітектурою, з її характерними мінаретами забезпечує духовний відпочинок для відвідувачів і зазирне до глибоких історичних коренів Кербели. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Ірак|type=Місто}} 6w8mvdbygvdowsz44vpiz3ctm3hxhua 0 3975 37309 37308 2025-05-09T13:01:21Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37309 wikitext text/x-wiki {{geo|zoom=11|21.5617|39.1711}} {{pagebanner}}{{Citybar|image=Jeddah Waterfront 2025.jpg|caption=Джидда Корніш|population=3 751 722|website=http://jeddah.gov.sa/|callingcode=+966 12|arm=}} '''Джидда''' ({{Lang|ar|جدّة}}) — місто на березі Червоного моря на заході [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]]. Це друге за величиною місто королівства з населенням приблизно 3 400 000 осіб і великий комерційний центр країни. Джидда також є головним в'їзним пунктом, як повітряним, так і морським, для [[Хадж|паломників]], які прямують до [[Мекка|Мекки]] та [[Медина|Медини]] — двох найсвятіших міст ісламу. Обидва міста розташовані за кілька годин їзди вглиб країни. Історична частина Джидди з 2014 року внесена до [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|списку Світової спадщини ЮНЕСКО]]. З культурного погляду Джидда вважається трохи ліберальнішою, ніж столиця [[Ер-Ріяд]]. == Зрозуміти == Джидда століттями була портовим і торговим містом, що позначилося на її космополітичному складі населення. Сьогодні це один із головних комерційних центрів Саудівської Аравії. Тут також розташовані численні державні установи. Джидда відома в країні своїми торговими районами, ресторанами та кафе. Вона також є місцем розташування Корнішу Джидди — набережної, яка є найбільшою в королівстві та зосереджує навколо себе безліч готелів, пляжів і курортів. На півночі міста знаходиться низка пляжних курортних комплексів, куди не допускається релігійна поліція (мутава). Ці місця відомі як зони відпочинку, де порушуються деякі соціальні норми, що діють у решті країни, особливо серед заможних та ліберально налаштованих родин Джидди. === Клімат === Клімат у Джидді сухий і спекотний. Найкращий час для відвідування — січень і лютий, коли спека найменш інтенсивна. Температура морської води стає дуже високою з липня по жовтень. === Орієнтування === Джидда — велике місто, що простягається уздовж узбережжя Червоного моря. Його з'єднує Корніш — прибережна дорога, прикрашена химерними скульптурами, довжиною майже 30 км. Стара частина міста, або аль-Балад, розташована на південній стороні сучасної Джидди. Це захопливий лабіринт багатоповерхових будинків, побудованих із коралів, хоча багато з них перебувають у занедбаному стані. Головна магістраль Медіна-Роуд починається з північного боку аль-Балада і проходить через усе місто. == Як дістатись == [[Файл:King Abdulaziz International Airport in 2022.01.jpg|міні|Міжнародний аеропорт імені короля Абдул-Азіза]] {{Mapframe}} === {{Літаком}} === * {{go|name=Міжнародний аеропорт імені короля Абдул-Азіза|alt={{IATA|JED}}, King Abdulaziz International Airport|url=https://www.jed-airport.com/|email=|address=|lat=21.681111|long=39.155556|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q153592|lastedit=|content=найбільший аеропорт королівства, що обслуговує рейси з усього світу.}} ==== Південний термінал ==== Обслуговує авіакомпанію Saudi Arabian Airlines (Saudia), усі саудівські авіакомпанії, а також внутрішні рейси. Приватний саудівський лоукостер Nas Air також виконує внутрішні та деякі міжнародні рейси з цього термінала. Окрім того, Air France, Korean Air та Kenya Airways (члени альянсу SkyTeam разом із Saudia) також здійснюють рейси через цей термінал. ==== Північний термінал ==== Призначений для всіх інших міжнародних рейсів. Pakistan International Airlines здійснює рейси до Джидди з усіх великих міст [[Пакистан]]у. ===== Термінали для хаджу ===== Є два спеціальні термінали, які використовуються виключно для [[Хадж|паломників]], що прямують до [[Мекка|Мекки]]. Вони являють собою величезні намети, зроблені з волокнистої тканини, закріпленої на залізобетонних опорах і сталевих тросах. Якщо їхати до звичайного (нехаджового) термінала, можна побачити довгі ряди великих літаків, припаркованих біля хаджових терміналів у сезон паломництва. ==== Транспорт до міста ==== Таксі до міста з будь-якого термінала коштуватиме близько 50 ріалів (SR). Потрібно домовитися про ціну перед поїздкою. === {{Потягом}} === У 2018 році було відкрито високошвидкісну залізничну лінію, що з'єднує Джидду з [[Мекка|Меккою]] та [[Медина|Мединою]] через [[Економічне місто короля Абдалли]]. Ці поїзди також зупиняються у Джидді (район Насім) та в міжнародному аеропорту імені короля Абдулазіза. # {{go|name=Залізничний вокзал Джидди|alt=|url=|email=|address=|lat=21.517337|long=39.246457|directions=розташований на південний схід від центру міста|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=}} === {{Автобусом}} === Національна автобусна компанія '''[https://saptco.com.sa/en SAPTCO]''' здійснює перевезення до Джидди з майже всіх міст і великих населених пунктів Саудівської Аравії, а також з низки міжнародних напрямків, таких як [[Амман]] і [[Каїр]]. Однак перед бронюванням квитка переконайтеся, що ваша віза не має обмеження «в'їзд лише повітряним транспортом». Декілька менших компаній також виконують далекі автобусні рейси. Хоча є багато комфортабельних автобусів категорії «VIP» зі зручними сидіннями, подорожі на великі відстані можуть бути виснажливими. Наприклад, поїздка з Аммана до Джидди триває до 18 годин. * {{go|name=Автовокзал SAPTCO|alt=|url=|email=|address=|lat=21.4821|long=39.1808|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=головний автовокзал міста}} === {{Кораблем}} === Джидда є одним із найбільших портів на Червоному морі, куди прибувають вантажні судна з усього світу, а також діє чимало пасажирських маршрутів. Одна з найбільших судноплавних компаній [http://abg.com.sa/ Al-Blagha] виконує кілька поромних рейсів, зокрема раз на тиждень з [[Порт-Саїд]]а, що займає 42 години (ціни за 1-й/2-й/3-й клас — SR845/695/395, перевезення авто — від SR850). Також є рейси з міста [[Суакін]] (50 км на південь від Порт-Судану) тричі на тиждень. Час у дорозі — 10 годин (ціни за 1-й/2-й/3-й клас — SR470/370/300, перевезення авто — від SR460). Менш регулярне поромне сполучення доступне з міста [[Аль-Худейда]] в [[Ємен]]і. У сезон хаджу та [[Подорожі під час Рамадану|Рамадану]] квитки на пороми швидко розкуповуються, тому варто бронювати заздалегідь. == Транспорт == [[Файл:Old Jeddah (6).jpg|міні|Одна з вулиць міста]] === {{На таксі}} === Багато готелів пропонують «водне таксі» або невеликі мікроавтобуси, що відвозять гостей до торгових центрів та основних районів для шопінгу. Таксі в Джидді недорогі — більшість 10-хвилинних поїздок коштують SR10-20. Існує два основні типи таксі: * '''Жовті таксі''' з табличкою TAXI. Вони зазвичай дешевші, але можуть бути менш комфортними. Однак зараз вони зустрічаються рідко, і більшість із них уже мають кондиціонери. * '''Білі таксі «Лімузин»''' — якісніші, оскільки за законом Саудівської Аравії їхній вік не повинен перевищувати 5 років. Відповідно, тут використовуються новіші авто, але ціни на $1-3 вищі, ніж у звичайних таксі. Також є неліцензовані таксі — це звичайні автомобілі (наприклад, Toyota Camry) без таблички TAXI. Вони дешевші за «Лімузини», але нелегальні. Поліція веде боротьбу з такими таксі, тому варто їх уникати. Зазвичай водії таких авто сигналять або блимають фарами, щоб привернути увагу пасажирів (просто так ви їх не впізнаєте, оскільки це звичайні машини). [[Файл:King Abdullah Street, Jeddah.jpg|міні|Вулиця Короля Абдуллаха]] Часто дешевше домовитися про фіксовану ціну, ніж використовувати лічильник. Для цього потрібен певний досвід знайомства з Джиддою та її вулицями. Іноді таксист прикидається «загубленим» під приводом, щоб включити лічильник або змусити вас доплатити в обмін на його «втрачений час». Якщо водій вимагає більше, ніж обумовлена сума, відмовляйтеся платити зайве. Саудівські водії іноді ставляться до клієнтів менш уважно, тому краще шукати водіїв з Індії або Пакистану. Компанії Avis або Budget здають в оренду автомобілі середнього класу (2008 рік випуску) за SR100-140 на день. Вартість пального в Саудівській Аравії одна з найнижчих у світі. Дороги широкі, а дорожні знаки дубльовані англійською мовою. Карти можна знайти в книжкових магазинах і великих супермаркетах, або онлайн. === {{Автобусом}} === Автобуси не є популярним видом транспорту в Джидді. Однак можна проїхати за SR1-2 від основних магістралей до Аль-Балада (центру міста). Поїздка на автобусі — це цікава можливість послухати традиційну арабську музику та відчути атмосферу міста, насолоджуючись краєвидами під час поїздки. Менші автобуси здебільшого приватні, тому власник відповідає за чистоту. Уряд надає більші автобуси, вони великі та чисті, але не дотримуються розкладу, тому подумайте про те, щоб скористатися меншими автобусами, якщо ви користуєтеся певним розкладом. === {{Кораблем}} === Човни не є звичайним засобом транспорту, але вони дають змогу насолодитися краєвидами Червоного моря. Найкраще місце для прогулянок на човні — Обхур (Obhur), що на північ від Джидди. Там розташовані марини, де можна взяти човен на прокат. Одна година на невеликому човні коштує приблизно SR200 (US$55). == Що відвідати == [[Файл:Al-Shafi Mosque in old Jeddah, Saudi Arabia, founded 1250 (1) (50702752273).jpg|міні|Мечеть Аль-Шафі в старій Джидді]] [[Файл:Bayt Nasif, 1872, old Jeddah, Saudi Arabia (2) (50702749663).jpg|міні|Будинок Насіфа]] === Аль-Балад (Старе місто) === [[Файл:Bab makkah.jpg|міні|В'їзна брама до Мекки (Баб Мекка) у старій Джидді]] Головна історична пам'ятка Джидди — '''Аль-Балад''', або Старе місто, яке є об'єктом [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. Хоча міські стіни давно зруйновані, старовинні брами й досі позначають місця, де вони колись стояли. Усередині можна знайти лабіринти старовинних будівель, традиційні ринки (сук) та багатоповерхові '''коралові будинки''', якими славиться Джидда. На жаль, корал не є довговічним матеріалом, тому багато будівель перебувають у занедбаному стані. Проведіть час, гуляючи вузькими вуличками старого міста, загубіться серед нескінченних ринків та відчуйте атмосферу цього багатонаціонального місця, де зустрічаються люди з усього [[Близький Схід|арабського світу]], [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]]. * {{see|name=Сук Аль-Алаві|url=|email=|address=|lat=21.5434857|long=39.1729892|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=розташований у самому серці старого міста, де коралові будинки оточують жваву торгову вулицю. Теоретично для фотографування потрібен дозвіл (його можна отримати в офісі за будинком Насіфа), але на практиці ніхто не звертає уваги, якщо не фотографувати людей без їхньої згоди.}} * {{see|name=Будинок Насіфа|alt=بيت نصيف, ''Bayt Nasseef''|url=|email=|address=|lat=21.483889|long=39.187778|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=відкритий для відвідування з 17:00 до 21:00 (може бути закритий у п’ятницю)|price=Вхід – SR20|wikipedia=Будинок Насіфа|image=Naseef House 3.jpg|wikidata=Q6967597|content=Колишній дім однієї з найвпливовіших торгових родин Джидди нині перетворюють на музей і культурний центр. З верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид.}} === Інші визначні місця === [[Файл:BSM 2571.jpg|міні|Фонтан короля Фахда]] '''Корніші Джидди''' — це набережна з разючими краєвидами Червоного моря. Вулиця Тахлія — головна торгова артерія міста, де можна знайти цікаві товари. Любителі золота можуть відвідати '''Золотий сук''', де можна торгуватися за 18-каратне та 24-каратне золото, що продається на вагу. * {{see|name=Фонтан короля Фахда|alt=|url=|email=|address=|lat=21.515556|long=39.145|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=Фонтан короля Фахда|image=BSM 2571.jpg|wikidata=Q240426|lastedit=|content=не тільки найвищий фонтан у Джидді, а й у світі. Його висота коливається між 260 і 312 м, а струмені води викидаються на швидкості 375 км/год. Загальна кількість води в повітрі може перевищувати 16 м³. Фонтан видно з більшості частин міста, а вночі його освітлюють понад 500 прожекторів. Його будівництво тривало з 1980 по 1983 рік за підтримки короля Фахда.}} * {{see|name=Фортеця Асфан|alt=|url=|email=|address=|lat=21.9163|long=39.3399|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q48727199|lastedit=|content=османська казарма (кішла), збудована у 1800-х роках}} * {{see|name=Мечеть Джаффалі|alt=|url=|email=|address=|lat=|long=|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q16125284|lastedit=|content=одна з найвідоміших мечетей міста}} == Чим зайнятись == * {{marker|name=[https://www.saudiarabiangp.com/en/ Grand Prix]|type=do|lat=21.634|long=39.103}} Формули-1 та автоперегони проходять на трасі Аш-Шаті, розташованій на північ від міста біля аеропорту. Наступний Гран-прі відбудеться 2026 року. Джидда приймає найдовші міські перегони в календарі Формули-1 — її довжина 6175 м. * {{do|name=Спортивне місто короля Абдалли|alt=مدينة الملك عبدالله الرياضية|url=|email=|address=|lat=21.7633|long=39.1642|directions=розташоване 5 км на північ від аеропорту|phone=|tollfree=|wikipedia=Спортивне місто короля Абдалли|hours=|price=|lastedit=|content=Головний стадіон на 62 240 місць використовується переважно для футбольних матчів. Тут грають команди Аль-Ахлі та Аль-Іттіхад, які виступають у Про-лізі. У 2027 році стадіон прийматиме матчі фінальної частини Кубка Азії.}} * {{do|name=Спортивне місто принца Абдулли Аль-Файсала|alt=مدينة الأمير عبدالله الفيصل الرياضية|url=|email=|address=|lat=21.4466|long=39.2517|directions=|phone=|tollfree=|wikipedia=|hours=|price=|lastedit=|content=зараз не має постійної футбольної команди, але його розширюють до 27 000 місць для Кубка Азії 2027 року.}} === Дайвінг === [[Дайвінг|Підводне плавання]] є одним із головних атракціонів для іноземців у Саудівській Аравії, хоча місцеві жителі не надто цікавляться підводними багатствами Червоного моря. Флора і фауна тут дуже схожі на ті, що можна побачити біля [[Узбережжя Червоного моря|узбережжя]] [[Єгипет|Єгипту]] чи [[Синай|Синайського півострова]], але без натовпів туристів. Видимість під водою чудова (30-40 м — звичайна справа), а корали майже не пошкоджені. Серед найцікавіших місць для занурення — Chicken Wreck, корабель, що перевозив заморожену курятину, який затонув на рифі на глибині 10-18 м. Найкращі місця для дайвінгу розташовані приблизно за годину ходу від берега на швидкісному човні. Взимку вода може охолоджуватися до 22 °C, тому знадобиться 5-мм гідрокостюм з капюшоном. Улітку температура підіймається до 29 °C, тож достатньо буде 3-мм короткого гідрокостюма або 1-мм захисного костюма. === Парки === * {{do|name=Водний парк на острові Сейл|alt=|url=http://www.sail-island.com/|email=|address=|lat=21.625331|long=39.104399|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=чудове місце, особливо для сімей, у спекотну погоду. Парк розташований на штучному півострові та захищений тентами у формі вітрил, які створюють тінь, поки ви насолоджуєтеся басейном та місцями для відпочинку.}} * {{do|name=Atallah Happy Land Park|alt=|url=http://atallahpark.com/|email=|address=розташований на 6263 Al Kurnaysh Rd (Джидда Корніш)|lat=21.61806|long=39.108181|directions=|phone=+966 12 699 1189|tollfree=|fax=|hours=17:00|price=Вхід – SR25|content=Це парк розваг з атракціонами як у приміщенні, так і на відкритому повітрі, катком, боулінгом, кінотеатром 6D, живими шоу, а також магазинами та ресторанами.}} * {{do|name=Тематичний парк Аль-Шалал|alt=|url=http://www.alshallal.com.sa/|email=|address=розташований на Джидда Корніш, неподалік від вулиці Сарі|lat=21.567657|long=39.111435|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=|wikidata=Q4703222|content=У парку є найбільші в Азії американські гірки з подвійним мертвим кільцем. Вони працюють з 2004 року, мають висоту 34 м і можуть обслуговувати понад 700 відвідувачів на годину. Двоповерхова будівля в центрі парку включає каток, роллердром та атракціон "Амазонка" – це тематична зона з фігурами тварин у натуральну величину, світловими та звуковими ефектами. "Амазонка" займає 1800 м² і має лагуну та водоспад висотою 15 м. На території парку працює 7 ресторанів, ігрові зали, магазини сувенірів, а також Європейське селище та Селище Далекого Сходу. Є багаторівнева автостоянка на 300 машин та додатковий відкритий паркінг на ще 300 авто.}} === Музеї === * {{do|name=Регіональний музей археології та етнографії Джидди|alt=|url=|email=|address=|lat=|long=|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q6172700|lastedit=2021-03-07|content=розташований у палаці Хузам, збудованому у 1928 році. Колекція музею охоплює артефакти кам'яної доби, предмети доісламських культур, експонати, що ілюструють зародження ісламу, а також реліквії з часів, коли палац використовувався королівською родиною.}} * {{do|name=Музей Абдула Рауфа Халіля|alt=|url=|email=|address=|lat=21.5806|long=39.1769|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=Q12238662|lastedit=|content=містить експозиції, що представляють історію регіону та ісламської культури.}} == Що купувати == [[Файл:Flamingo Mall Jeddah 2.jpg|міні|ТЦ Flamingo]] У Джидді є кілька торгових центрів. * {{buy|name=ТЦ Hera'a|url=https://www.heraa-mall.com/en/|email=|address=вулиця Мадіна|lat=21.61444|long=39.15314|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=}} * {{buy|name=Mall of Arabia|alt=|url=http://www.mallofarabia.com.sa|email=|address=|lat=21.6325|long=39.1572|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|wikipedia=|wikidata=Q6743988|content=стверджується, що він є найбільшим торговим центром у Саудівській Аравії на вулиці Мадіна, конкуруючи з торговим центром Hera'a.}} * {{buy|name=ТЦ Red Sea|alt=|url=http://www.redseamall.com|email=info@redseamall.com|address=|lat=21.6278|long=39.1111|directions=|phone=+966 59 490 9099|tollfree=|hours=|price=|image=Red Sea Mall2.JPG|wikidata=Q7305003|lastedit=2020-09-28|content=Це один із найбільших торгових центрів Джидди на дорозі короля Абдулазіза.}} * {{buy|name=Star's Avenue|url=|email=|address=Дорога Аль-Малек|lat=21.57297|long=39.12816|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=З універмагом Saks Fifth Avenue}} * {{buy|name=Tahlia Center|url=|email=|address=Аль-Нахдаа|lat=21.54982|long=39.14811|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=}} * {{buy|name=ТЦ Jeddah|url=|email=|address=вулиця Талія|lat=21.55099|long=39.16371|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Небагато різноманітности, але є чудовий фуд-корт, де можна погуляти.}} * {{buy|name=Al Khayyat Center|url=|email=|address=вулиця Талія|lat=21.54895|long=39.15103|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Знайдіть міжнародні дизайнерські бренди, такі як Dolce & Gabbana, Gucci, LV, Fendi та Dior.}} * {{buy|name=Al Basateen|url=|email=|address=|lat=21.69377|long=39.11503|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Улюблене місце для підлітків.}} * {{buy|name=ТЦ Le|alt=|url=|email=|address=|lat=21.55352|long=39.16744|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|content=Перша філія Starbucks у Джидді.}} * {{buy|name=ТЦ Mega|url=http://www.serafimegamall.net/|email=|address=|lat=21.56015|long=39.18562|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Найкращий торговий центр для будь-якого віку.}} * {{buy|name=ТЦ Aziz|alt=|url=https://mall.cenomicenters.com/en/malls/aziz-mall|email=|address=|lat=21.57673|long=39.19673|directions=поруч із кільцевою розв'язкою Airplane навпроти Abdul Latif Jameel|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=}} * {{buy|name=ТЦ Roshan|alt=|url=https://kinan.com.sa/en/|email=|address=Дорога Короля Абдулазіса|lat=21.66562|long=39.10986|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=}} * {{buy|name=ТЦ Roshana|alt=|url=|email=|address=вулиця Алталія|lat=21.54745|long=39.14287|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=}} * {{buy|name=Al-Andlus Mall|alt=|url=http://www.alandalus-mall.com/|email=|address=|lat=21.50686|long=39.21794|directions=по дорозі до університету короля Абдула Азіза (KAAU)|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=2023-05-05|content=}} * {{buy|name=Міжнародний торговий центр Джидда|url=|email=|address=|lat=21.55938|long=39.17106|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Найстаріший торговий центр у Джидді, що спеціалізується на золоті та філіппінській їжі}} * {{buy|name=Центр Jamjoom|alt=|url=|email=|address=|lat=21.52139|long=39.15613|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=}} == Де поїсти == Джидда рясніє ресторанами, де можна знайти практично будь-яку кухню світу, а харчування поза домом є важливою частиною місцевої культури. У багатьох ресторанах існують окремі зони для неодружених чоловіків та для сімей. Теоретично побачення заборонені, але на практиці поширені, і більшість ресторанів без проблем приймають пари у сімейний сектор. Варто враховувати, що всі заклади закриваються на молитву — приблизно на пів години опівдні та на заході сонця, а також на 45 хвилин через годину після заходу сонця. Якщо ви прийшли рано, вас можуть залишити всередині під час молитви. Саудівці зазвичай вечеряють пізно, після вечірньої молитви. Типова дешева страва — шаурма (тонкі скибки яловичини або курятини з овочами, часником і соусом у піті). Також можна знайти фалафель, а в «буфіях» (невеликих крамницях на розі) продають хумус — пасту з нуту з оливковою олією. Якщо хочете поїсти недорого, варто відвідати філіппінський ринок біля Саудія-Сіті або запитати про пакистанський район Кабабіш, де є магазини та ресторани з дуже низькими цінами. У Джидді також представлені майже всі великі американські мережі швидкого харчування: McDonald's, Applebee's, Subway та багато інших. === Дешево === * {{eat|name=Аль Байк|alt=|url=|email=|address=|lat=|long=|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=Одна з найпопулярніших мереж швидкого харчування в Саудівській Аравії, доступна в Джидді, Мецці, Медіні та Янбу. Al Baik має 25 відділень у Джидді. Саудівські страви, а також фастфуд.}} === Середні ціни === * {{eat|name=Хаял|url=https://www.khayalrest.com/|email=|address=Дорога принца Султана, Історична окружна дорога.|lat=21.60957|long=39.14104|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=SR 50-100|content=Один з найкращих турецьких ресторанів у Джидді. Він пропонує своїм клієнтам різноманітні страви турецької кухні. Особливо смачними є свіжі фруктові соки та кунафа (традиційний десерт).|alt=Khayal}} === Дорого === * {{eat|name=Ресторан Аромі|alt=|url=|email=|address=Каср аль-Шарк|lat=21.60359|long=39.10928|directions=|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=Італійський ресторан з краєвидом на море.}} * {{eat|name=Матам Аль Шарк|alt=|url=|email=|address=|lat=21.60344|long=39.10893|directions=у Waldorf Astoria Джидда - Каср Аль Шарк|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=Ліванська кухня.}} * {{eat|name=Ресторан Аль Сафіна|alt=|url=|email=|address=|lat=21.60410|long=39.10947|directions=у Джидда Хілтон|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=Перська кухня.}} * {{eat|name=Кафе Відень|alt=|url=|email=|address=|lat=21.60475|long=39.10933|directions=у Джидда Хілтон|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=Італійське кафе.}} * {{eat|name=Аль-Нахіл|alt=|url=|email=|address=|lat=21.564477|long=39.111851|directions=Зона Корніш|phone=+966 12 606 6644|tollfree=|hours=|price=|lastedit=|content=Традиційна їжа з шишею.}} * {{eat|name=Біблос|alt=|url=|email=|address=|lat=21.57271|long=39.12999|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=}} * {{eat|name=Аромат кави|alt=|url=https://caffearoma.com/|email=|address=|lat=21.51694|long=39.15424|directions=на Корніш|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=Тематична їжа ф'южн}} * {{eat|name=Папайя|alt=|url=https://papaya.com.sa/|email=|address=|lat=21.58275|long=39.13085|directions=поруч з торговим центром Sawary|phone=|tollfree=|hours=|price=|wikidata=|lastedit=|content=Міжнародна кухня.}} * {{eat|name=Йилдизлар|alt=|url=|email=|address=Перед Saudi American Bank, район Аль-Хамра|lat=21.51536|long=39.16501|directions=|phone=+966 2 653 1150|tollfree=|fax=|hours=|price=|content=Чудова турецька, сирійська, ліванська та палестинська кухня}} === Напої === Як і в усьому Королівстві Саудівська Аравія, у Джидді немає алкоголю — виробництво, продаж і споживання алкоголю є незаконними. Однак місто пропонує безліч кальянних кафе та кав'ярень. Найпопулярніші: * '''{{marker|type=drink|name=Barncafe|lat=21.43928|long=39.27485}}''' * '''{{marker|type=drink|name=Javana Lounge|lat=21.57739|long=39.19773}}''' * '''Starbucks''' * '''Costa Coffee''' У ресторанах доступні безалкогольне пиво та моктейлі. Алкогольні напої зазвичай можна знайти лише у закритих житлових комплексах та на приватних пляжах для іноземців, куди саудівців зазвичай не допускають. == Де розважитись == == Де зупинитись == [[Файл:ELITE.jpg|міні|Будівля одного з готелів]] Поза сезоном хаджу готелі в Джидді, як правило, дешевші, ніж у Ер-Ріяді. Добре представлені звичайні міжнародні мережі. === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep|name=Al-Hamra|url=|email=h0824@accor.com|address=вулиця Палестини|lat=21.52713|long=39.17253|directions=легкий доступ до пляжу|phone=+966 2 6602000|tollfree=|fax=+966 2 6604145|hours=|price=Від 469 SR|checkin=|checkout=|content=}} * {{sleep|name=Crowne Plaza|url=https://www.ihg.com/crowneplaza/hotels/gb/en/jeddah/jedsa/hoteldetail|email=info@cpjeddah.com|address=Аль-Корніш, Дорога Аль-Мааді|lat=21.51740|long=39.15583|directions=|phone=+966 2 6611000|tollfree=|fax=+966 2 6606326|hours=|price=від 750 SR|checkin=14:00|checkout=15:00|content=}} * {{sleep|name=Jeddah Marriott|url=https://www.marriott.com/en-us/hotels/jedmr-jeddah-marriott-hotel-madinah-road/overview/?scid=f2ae0541-1279-4f24-b197-a979c79310b0|email=|address=дорога Медина|lat=21.60617|long=39.15771|directions=|phone=+966 12-2366668|tollfree=|fax=|hours=|price=US$120|checkin=|checkout=|content=Старіша, але доглянута нерухомість. Глибокий басейн, але тільки для чоловіків, великий тренажерний зал, хороший сніданок. Основними недоліками є дещо незручне розташування з малою кількістю цікавого поблизу та погана звукоізоляція, особливо, оскільки поруч є чотири мечеті.}} * {{sleep|name=Готель Radisson Blu, Джидда|alt=|url=https://www.radissonhotels.com/en-us/hotels/radisson-blu-jeddah|email=info.royal.jeddah@radissonblu.com|address=Мединська дорога|lat=21.51839|long=39.18198|directions=10 хвилин від міжнародного аеропорту імені короля Абдула Азіза|phone=+966 2 652 1234|tollfree=|checkin=|checkout=|price=|content=Оздоровчий клуб, критий басейн, 83 апартаменти високого класу, три конференц-зали, безкоштовний доступ до Інтернету.}} * {{sleep|name=Готель Radisson Blu, Джидда Корніш|alt=|url=https://www.radissonhotels.com/en-us/hotels/radisson-blu-jeddah-corniche|email=info.jeddahcorniche@radissonblu.com|address=дорога Корніш|lat=21.63543|long=39.10399|directions=|phone=+966 12 5110000|tollfree=|checkin=|checkout=|price=|content=}} * {{sleep|name=Rosewood Corniche|url=https://www.rosewoodhotels.com/en/jeddah|email=corniche@rosewoodhotels.com|address=|lat=21.57656|long=39.11014|directions=|phone=+966 2 257 8888|tollfree=|fax=+966 2 257 8111|hours=|price=|checkin=|checkout=|content=Розкішний п'ятизірковий готель з чудовим краєвидом на море та зручностями.}} * {{listing|type=sleep|name=The Venue|alt=|url=https://www.the-venue.com/|email=info@the-venue.com|address=7295 дорога Аль Курнайш|lat=21.6018786|long=39.105758|directions=|phone=+966-12-613-9000|tollfree=|fax=+966-12-658-8761|checkin=|checkout=|price=|content=Курорт у центрі міста з краєвидом на море.}} * {{sleep|name=Intercontinental Jeddah|url=http://www.ichotelsgroup.com/intercontinental/en/gb/locations/jeddah|email=intercontinental.jeddah@ihg.com|address=|lat=21.51562|long=39.15574|directions=|phone=+966-2-2295555|tollfree=|fax=+966-2-2295556|hours=|price=|checkin=12:00|checkout=15:00|content=Розкішний курорт з усіма зручностями.}} * {{listing|type=sleep|name=Готель Sheraton Jeddah|alt=|url=https://www.marriott.com/hotels/travel/jedsi-sheraton-jeddah-hotel/|email=|address=Північний Корніш|lat=21.614168|long=39.1063943|directions=|phone=+966 2 6992212|tollfree=|checkin=15:00|checkout=12:00|price=|content=}} * {{sleep|name=Durrat Al-Arouse|url=|email=|address=|lat=21.94859|long=38.95586|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|checkin=|checkout=|content=Головний курорт Джидди.}} * {{sleep|name=Le Méridien Jeddah|url=|email=|address=|lat=21.55901|long=39.17216|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|checkin=|checkout=|content=}} * {{sleep|name=The Signature Al Murjan Beach Resort Jeddah|url=https://m.facebook.com/AlMurjanBeachResort/|email=|address=Північна Обгурська вулиця|lat=21.72194|long=39.08102|directions=|phone=+966 2-656 0666, +966 2-6588200|tollfree=|fax=+966 2-656 0555|hours=|price=|checkin=|checkout=|content=Курортний готель прямо біля Червоного моря.}} * {{listing|type=sleep|name=Park Hyatt Jeddah–Marina, Club and Spa Resort|alt=|url=https://www.hyatt.com/en-US/hotel/saudi-arabia/park-hyatt-jeddah-marina-club-and-spa/jedph|email=jeddah.park@hyatt.com|address=Район Аль-Хамра, Південний Корніш|lat=21.5137437|long=39.1526109|directions=|phone=+966 2 263 9666|tollfree=|checkin=14:00|checkout=12:00|price=|content=142 номери та люкси з видом на Червоне море, арабсько-андалузькою атмосферою, гардеробною, усім необхідним для приготування чаю та кави. Окремі спа-салони для жінок і чоловіків і клуб для чоловіків. Чудовий краєвид на Червоне море та фонтан короля Фахда. Цей курорт є надзвичайним інженерним подвигом, який відвоював найкращу набережну Червоного моря.}} * {{sleep|name=Ascott Tahlia Jeddah|alt=|url=http://www.the-ascott.com/en/saudi-arabia/jeddah/ascott-tahlia-jeddah/index.html|email=enquiry.jeddah@the-ascott.com|address=Вулиця принца Мохаммеда бін Абдулазіза|lat=21.5545342|long=39.16879|directions=|phone=+966 12 283 2322|tollfree=|fax=|checkin=|checkout=|price=|lastedit=2017-11-01|content=Усі апартаменти оснащені скляними вікнами від підлоги до стелі, це пентхауси з двома та трьома спальнями та апартаменти з однією, двома та трьома спальнями.}} * {{sleep|name=Swiss Spirit Residences Al Joury|alt=|url=https://www.swissspirithotels.com/aljoury-jeddah|email=sherrif.naguib@swissspirithotels.com|address=Район Аль-Басатін|lat=21.53671|long=39.21621|directions=|phone=+966 011 485 7777|tollfree=|fax=|checkin=|checkout=|price=Від 400 SR за ніч|lastedit=2018-06-11|content=}} * {{listing|type=sleep|name=Вулиця Принца Султана|alt=|url=https://www.citadines.com/en/saudi-arabia/jeddah/citadines-al-salamah-jeddah.html|email=enquiry.jeddah@the-ascott.com|address=Prince Sultan Street|lat=21.59707|long=39.14524|directions=|phone=+966 12-6111846|tollfree=|checkin=|checkout=|price=|content=У готелі є тренажерний зал, вітальня для мешканців, кімната для молитви, кімнати для переговорів, а також власне кафе та ресторан.}} === Дорого === * {{sleep|name=Waldorf Astoria Jeddah - Qasr Al Sharq|alt=|url=https://www.hilton.com/en/hotels/jedwawa-waldorf-astoria-jeddah-qasr-al-sharq/?SEO_id=GMB-EMEA-WA-JEDWAWA|email=|address=Дорога Північний Корніш|lat=21.6034|long=39.1090|directions=|phone=+966 9200 09565|tollfree=|fax=|checkin=|checkout=|price=|wikidata=|lastedit=2022-03-26|content=«Палац Сходу» — це спроба Waldorf-Astoria створити «семизірковий» готель класу люкс у Джидді. Оздоблення розкішне, а ціни високі. Їжа переважно венеціанська. Присутні всі зручності.}} == Де навчатись == == Як заробити == У Джидді можна знайти багато можливостей для роботи, і вакансій не бракує, але рівень безробіття серед саудівців, особливо молоді, залишається високим. Щоб працювати в Саудівській Аравії, необхідно отримати робочу візу, і цей складний процес можна розпочати лише за наявності спонсора — компанії або фізичної особи, що вже знаходиться в країні. Іноземці з країн Заходу не можуть просто приїхати до Саудівської Аравії та почати шукати роботу — усе має бути організовано заздалегідь. Жінки з країн Заходу стикаються з особливими труднощами у працевлаштуванні через суворі місцеві закони та обмеження. == Застереження == Хоча Джидда не така консервативна, як [[Ер-Ріяд]], варто дотримуватися загальних рекомендацій щодо безпеки в Саудівській Аравії, щоб уникнути проблем. Найбільша загроза — екстремальна спека. Влітку температура може досягати 52 °C (126 °F). Щоб уникнути перегріву, необхідно: пити багато води, носити легкий, але закритий одяг, уникати тривалого перебування під відкритим сонцем. === Природні катастрофи === Повені не є рідкістю в Джидді і можуть бути небезпечними через відсутність належної дренажної системи. У разі повені варто ознайомитися з рекомендаціями щодо безпеки у таких ситуаціях. == Як розв'язувати проблеми == У Джидді розташовані консульства Алжиру, Канади, Китаю, Греції, Індії, Індонезії, Пакистану, Великої Британії, США, Узбекистану та Ємену. == Зв'язок == У більшості торгових центрів працюють інтернет-кафе. Крім того, у багатьох кав'ярнях надається Wi-Fi для клієнтів, зокрема у: * Costa Coffee * Starbucks * Barnie's * Second Cup == Куди далі == * [[Мекка]] — головне місто ісламу (немусульманам вхід заборонено) * [[Ер-Ріяд]] — столиця Саудівської Аравії * [[Ель-Хубар]] — місто у східній провінції Саудівської Аравії. {{footer|ispartof=Хіджаз|type=Місто|status=Придатний}} rx7vw1lunau55zio89pmirmvxijxywz 0 3977 37095 37094 2025-04-20T18:22:49Z Андрій Гриценко 2491 /* Куди далі */ 37095 wikitext text/x-wiki {{citybar | image = Zhvanec otg gerb.png | caption= | city= Жванець | arm = Zhvanec otg prapor.png | population = 1 529 (на 2015) | callingcode = +380-3849 }} '''Жва́нець''' — село в Україні, центр Жванецької сільської територіальної громади [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. == Зрозуміти == Задокументовано такі інші назви у давнину: Званеція, Званеч, Званец, Званча. Найбільш ймовірно назва села походить річки [[Жванчик (притока Дністра)|Жванчик]]. Розташоване в південно-західній частині України, біля кордону з Чернівецькою та Тернопільською областями. Біля села річка [[Жванчик (притока Дністра)|Жванчик]] впадає в [[Дністер]]. == Як дістатись == === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === Село розташоване за 17 кілометрів від [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]] та 3,5 кілометрів від [[Хотин]]а, вздовж річок [[Жванчик (притока Дністра)|Жванчик]], [[Кармалітанка]] та [[Дністер]], які оточують село з трьох боків. Через село проходить автошлях національного значення Н-03. === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Жванець, Вірменський костел.JPG|200px|міні|праворуч|Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Вірменський храм)]] * Церква Перенесення мощей святого Миколая (2011, УГКЦ) * Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (РКЦ) * Церква Свято-Троїцька (ПЦУ) [[Файл:Реконструкція літописного міста Плав XIII ст.jpg|ліворуч|міні|372x372пкс|Реконструкція давньоруського міста Плав, яке існувало у XII—XIII ст. та було свого роду «предтечею» сучасного Жванця. Реконструкція Р. Нагнибіди та І. Литвинчука.]] Також у селі знаходиться: * Залишки Жванецького замку * ДОТи оборонної лінії (можлива реставрація та організація музею відповідної тематики) * Неймовірні краєвиди з берегів і мости через річки == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == * Кафе «Millennium» == Де розважитись == <gallery mode="packed" heights="85" caption=""> Zhvanets, Khmelnytskyi Oblast.jpg|В'їзд у село Міст через Жванчик у Жванці.JPG|Міст через Жванчик Руїни фортеці в селі Жванець над річкою Жванчик в серпні.jpg|На берегах річки Біля замку у Жванці.jpg|Біля замку 6. Жванець (22).JPG|Жванець Жванець.JPG|Рештки замку ZwaniecZamek2.JPG|Рештки замку Міст через р. Дністер.jpg|Міст через Дністер за селом </gallery> == Де зупинитись == * {{listing |type = sleep|lat = |long = |name = Готель «Дністер»|alt = <!-- інша назва -->|address = с. Жванець|directions = 3-зірковий|url = |facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = +38-067 381 4788, +380 (3849)32365|fax = <!-- факс -->|email = villaruben@i.ua|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} * {{listing |type = sleep|lat = |long = |name = Парк-отель "Воллен"|alt = <!-- інша назва -->|address = с. Жванець|directions = 3-зірковий|url = |facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = +38-068 404 4004, +380 (3849) 32365|fax = <!-- факс -->|email = villaruben@i.ua|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Знаходиться на дорозі між двома значними відомими туристичними містами Кам'янець-Подільським та Хотином. {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Хмельницької області]] ewqsve7otr73b0oxpcebzaqf7lx54sg 0 3978 37118 37116 2025-04-25T14:59:50Z Assyrian Human 6497 37118 wikitext text/x-wiki {{geo|zoom=12|55.6836|12.5677}} {{pagebanner|Copenhagen banner Nyhavn canal.jpg}} '''Копенгаґен''' знаходиться в [[Данія|Данії]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Амалієнборг.''' Безсумнівно, один з найкрасивіших палаців Данії, і до того ж діючий, Амалієнборг і донині служить резиденцією королівської родини. Палац складається з чотирьох маєтків, об'єднаних навколо однойменної площі. Два з них — маєтки Крістіана VII і Крістіана VIII — відкриті для туристів. Тут можна побачити, як виглядали монарші покої в 1863-1947 роках, тим більше що вся обстановка, меблі та предмети побуту збережені з тих часів. Цікавою буде церемонія зміни варти, яка проходить на площі перед палацом. * '''Ратуша.''' Якщо хочете побачити кращі види Копенгагена, то Ратуша — ідеальне для цього місце. На вершині її 105-метрової вежі знаходиться оглядовий майданчик, з якого відкривається просто неймовірний вид на місто, хоча для того, щоб дістатися туди, доведеться здолати 300 сходинок — адже ліфта у вежі немає. * '''Христіанія.''' Вільне місто Христіанія — це справжня держава в державі, яка знаходиться в районі Крістіансхавн в Копенгагені. Туристів приваблює сюди особлива вільна атмосфера і неповторний колорит, унікальні сувеніри ручної роботи, а ще — можливість поринути в світ культури хіпі, діаметрально протилежний охайному і «правильному» Копенгагену. == Чим зайнятись == ===Музеї=== * '''Музей Андерсена.''' Цей музей, присвячений творчості великого казкаря, просто обов'язковий пункт у маршруті будь-якого туриста, особливо якщо ви подорожуєте з дітьми. Тут ви не знайдете нудних експонатів і шаблонних екскурсій, навпаки — все дихає чарівністю. Пориньте у світ улюблених персонажів або зустріньтеся з самим Гансом Крісітаном в галереї 3D-анімації, відвідайте відеоінсталяцію за сюжетами улюблених казок письменника, буквально занурюючись в них з головою. А хочете — повеселіться, розглядаючи кумедні карикатури, скульптури-кривляки і дивовижні картини, що немов зійшли зі сторінок книг великого казкаря. * '''Національний музей Данії.''' Де ще вивчати історію Датського королівства, як не тут? Багата і різноманітна експозиція музею розповість вам про Данію кам'яного віку, Данію часів вікінгів, а також про багато інших епох. Картини, скульптура, кераміка, етнографічна колекція — тут є на що подивитися! == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Данія|type=Місто}} 81f53s8f4mtzxlnrw3ricoeh1wv08hg 0 3981 37202 2025-05-02T14:12:50Z Тітаренко Михайло 6121 Створена сторінка: {{geo|54.235|-4.525}} {{pagebanner|Peel (Isle of Man) Wikivoyage Banner.jpg}}{{Regionbar|arm=Coat of arms of the Isle of Man.svg|citylocal=Ellan Vannin, Isle of Man|image=Isle of Man by Sentinel-2.jpg|caption=Супутниковий знімок острова Мен у серпні 2018 року|population=84,069 (2021)|callingcode=+44|website=https://www.gov.im/}} '''Острів Мен''' ({{Lang-en|The Isle of Man}}, менською: Ellan Vannin)... 37202 wikitext text/x-wiki {{geo|54.235|-4.525}} {{pagebanner|Peel (Isle of Man) Wikivoyage Banner.jpg}}{{Regionbar|arm=Coat of arms of the Isle of Man.svg|citylocal=Ellan Vannin, Isle of Man|image=Isle of Man by Sentinel-2.jpg|caption=Супутниковий знімок острова Мен у серпні 2018 року|population=84,069 (2021)|callingcode=+44|website=https://www.gov.im/}} '''Острів Мен''' ({{Lang-en|The Isle of Man}}, менською: Ellan Vannin) — це острів у [[Британські острови|Британських островах]], розташований в Ірландському морі між графством Камбрія в [[Англія|Англії]] та графством Даун у [[Північна Ірландія|Північній Ірландії]]. Він не є частиною [[Велика Британія|Сполученого Королівства]], але є володінням британської корони: його власний обраний парламент, Тінвальд, керує внутрішніми справами острова, тоді як питання оборони та зовнішньої політики контролюються Великою Британією. У 2021 році населення острова становило 84 000 осіб. Острів Мен має великий туристичний потік у літній сезон. Його головною подією є мотоперегони TT, які проводяться у травні та червні. == Міста == {{Mapframe|54.235|-4.547|zoom=10|width=500|height=550}} [[Файл:Peel - isle of man.jpg|міні|[[Піл]]]] * {{marker|type=city|name=[[Дуглас (острів Мен)|Дуглас]]|wikidata=Q18569}} (Douglas, ''Doolish'') is the capital and largest town on the island. * {{marker|type=city|name=[[Каслтаун]]|wikidata=Q158530}} (''Castletown,'' ''Balley Chashtal'') — колишня столиця з чудовим замком і будівлею Старого парламенту. * {{marker|type=city|name=[[Порт-Сент-Мері]]|wikidata=Q2605309}} (''Port St Mary,'' ''Purt le Moirrey'') — курортне селище на південному узбережжі. * {{marker|type=city|name=[[Порт-Ерін]]|wikidata=Q520798}} (''Port Erin,'' ''Purt Çhiarn'') — селище на південному заході острова * {{marker|type=city|name=[[Піл (острів Мен)|Піл]]|wikidata=Q147524}} (''Peel,'' ''Purt ny h-Inshey'') — місто з дивовижним острівним замком, собором і музеями. * {{marker|type=city|name=[[Піл (острів Мен)|Сент-Джонс]]|wikidata=Q3107375}} (''St John's,'' ''Balley Keeill Eoin'') — крихітне поселення, де засідав перший парламент острова. * {{marker|type=city|name=[[Лаксі]]|wikidata=Q1026205}} (''Laxey,'' ''Laksaa'') — мальовниче селище, де гігантське водяне колесо колись відкачувало воду з шахт. * {{marker|type=city|name=[[Рамсі (острів Мен)|Рамсі]]|wikidata=Q150106}} (''Ramsey, Rhumsaa'') — місто з довгим піщаним пляжем. * {{marker|type=city|name=[[Рамсі (острів Мен)|Джербі]]|lat=54.358|long=-4.511}} (''Jurby'') — має два музеї транспорту. == Інші місця == {{marker|type=listing|name=[[Кальф-оф-Мен]]|wikidata=Q125389}} (''Calf of Man, Yn Cholloo'') — невеликий заповідний острів для птахів. Екскурсійні човни вирушають з Порт-Еріна та Порт-Сент-Мері. {{marker|type=listing|name=[[Лаксі#Чим зайнятись|Снефелл]]|wikidata=Q147557}} (''Snaefell, Sniaull'') — найвища точка острова Мен. У ясну погоду звідси можна побачити Уельс, Англію, Шотландію та Ірландію. До вершини можна піднятися гірською залізницею або пішки. == Зрозуміти == <blockquote>''«Manannan beg va Mac y Leirr, Shen yn chied er ec row rieau ee..»'' — Мананнан у легендах був першим правителем Мену, сином бога моря Ліра, який закликав туман як плащ невидимости.</blockquote> === Історія === [[Файл:Port Erin Bradda Head View to the Bay 11.jpg|міні|Порт-Ерін]] Зростання рівня моря зробило цей острів ізольованим приблизно у 6500 році до н. е. водночас коли [[Велика Британія]] відокремилася від материка. Поселенці кам'яного віку займалися землеробством, рибальством і споруджували мегаліти. У залізному віці, приблизно в 500 році до н. е., сюди прийшли кельти, які розмовляли бритською (P-кельтською) мовою, подібною до давньовалійської. Римляни, ймовірно, висаджувалися тут, але не залишалися надовго. Близько 500 року н. е. з Ірландії прибули нові поселенці, які принесли з собою Q-кельтську мову, що стала предком менської, шотландської та ірландської гельської. Починаючи з 800 року н. е., вікінги спочатку здійснювали набіги, а згодом оселилися й християнізувалися. Ґодред Крован (легендарний король Оррі) був вікінгом або норманським воїном, який правив островом з 1070-х років. Його володіння називалося Suðr-eyjar (південні острови Мену та Гебрид), на відміну від Norðr-eyjar (північні острови Оркні та Шетланд). Звідси походить назва церковної єпархії Содор і Мен. У XIII столітті [[Норвегія|норвезька]] влада була зламана, і острів передали [[Шотландія|Шотландії]], але він став об'єктом боротьби між Англією та Шотландією. У XVIII столітті через високі податки на контрабанду Мен перетворився на контрабандний центр настільки, що Лондонський уряд вирішив втрутитися. У 1765 році британці викупили феодальні права у герцога Атолла. Вони розглядали можливість приєднати Мен до графства Камбрія, але зрештою залишили острів під прямим управлінням корони, а титул «Лорд Мену» повернувся монарху (з 2023 року ним є Чарльз III). Це рішення назвали «поверненням» (revestment), оскільки, коли монарх створює володіння, він його «вкладає» (invests), а тут сталося зворотне — але, на щастя, без зрад і відрубаних голів. Мен ніколи не входив до складу жодної з версій Сполученого Королівства, створених у 1603, 1707 або 1801 роках. У 1868 році острів отримав певну автономію, перетворився на вікторіанський курорт і «винайшов» тисячолітню традицію менського парламенту, хоча насправді той мав незначний вплив. === Клімат === [[Файл:Fissured rock - isle of man.jpg|міні|Південний край острова Мен, поблизу Порт-Ерін]] Острів має 53 км у довжину (з північного сходу на південний захід) і 22 км у найширшому місці. Його рельєф горбистий, схожий на пейзажі Англійського озерного краю та Шотландського узгір'я, що робить його придатним для дрібного землеробства. Гори часто огортають хмари та туман («Мананнановий плащ»), а морський клімат м'який. Літо прохолодне, з дощами та сонячними періодами. Зими не надто суворі, а найвища гора Снефелл (621 м) названа так тому, що на ній сніг затримується найдовше. === Перегони TT === [[Файл:049junior1.jpg|міні|Перегони]] Острів переповнений туристами під час мотоперегонів TT у червні, активний у серпні, а потім затихає до березня, коли більшість закладів закриваються. Мотоперегони TT, які стартували в 1907 році, є головною туристичною подією острова Мен. На території Великої Британії автоперегони були заборонені, тому вони почали проводитися тут, як і в Ірландії. TT означає ''Tourist Trophy'' («Трофей туристів»), але також може розшифровуватися як ''time trials'' (індивідуальні заїзди на час), адже мотоцикли стартують з інтервалом у 10 секунд, а не змагаються безпосередньо. Траса — це 60,72 км (37,73 милі) громадських доріг, що пролягають від [[Дуглас (острів Мен)|Дугласа]] до [[Піл]]а, потім до [[Рамсар|Рамсі]] й назад до Дугласа. Дороги перекривають під час перегонів і тренувань. Це звучить логічно, але знадобилося 20 років, щоб додуматися до цього правила. Траса надзвичайно небезпечна: у 1970-х роках перегонники бойкотували змагання, і TT втратили статус етапу Гран-прі. Основні перегони перемістилися на трасу [[Сільверстоун]] в Англії. Офіційна статистика смертельних випадків підраховує лише тих, хто загинув під час перегонів, але не враховує любителів, які пробують трасу у вільні дні, та тих, хто випадково потрапляє їм на шляху. === Інформація для відвідувачів === * Відвідайте [https://www.visitisleofman.com/ вебсайт острова Мен]. == Мова == [[Англійський розмовник|Англійською мовою]] розмовляють усі. Менська мова навряд чи буде почута — тут немає Гелтахту, як в [[Ірландія|Ірландії]] чи [[Шотландія|Шотландії]], хоча уряд намагається її популяризувати, а в одній початковій школі вона є мовою навчання. На вулицях можна побачити багато знаків менською мовою. == Як дістатись == === Вимоги до в'їзду === Громадяни Великої Британії та Ірландії можуть в'їжджати та проживати на острові Мен без візи або дозволу від Імміграційного управління. Однак для роботи їм необхідно отримати [https://www.gov.im/categories/working-in-the-isle-of-man/work-permits/ дозвіл на працевлаштування]. Острів Мен входить до «Спільної зони подорожей» разом із Великою Британією, Ірландією та Нормандськими островами. Якщо ви маєте право на в'їзд до будь-якої з цих країн без візи, то можете подорожувати ними всіма. Якщо вам видано візу для однієї з цих країн, вона діє для всіх. Часто поромні компанії навіть не перевіряють паспорт. Острів Мен не входить до Шенгенської зони ЄС, тому шенгенські візи тут не дійсні. Громадяни багатьох країн можуть в'їжджати з туристичною або подібною метою без візи. Це стосується громадян ЄС, ЄЕЗ, США, Канади, Австралії та Нової Зеландії, але не ПАР чи Індії. В'їзд можливий на строк до шести місяців. Якщо віза все ж потрібна, її слід оформлювати через [https://www.gov.uk/check-uk-visa сайт імміграційної служби Великої Британії]. Також приймається ірландська віза, але це незвичний спосіб в'їзду для неєвропейців, тому слід бути готовим до додаткових питань на кордоні. Візи є багаторазовими, і короткочасний виїзд (наприклад, на вихідні в [[Амстердам]]і) не зануляє відлік шести місяців перебування. === {{Літаком}} === [[Файл:Ronaldsway Airport Terminal Building - geograph.org.uk - 1702198.jpg|міні|Аеропорт острова Мен]] {{marker|name=Аеропорт острова Мен|type=go|lat=54.08660|long=-4.6339|url=https://www.airport.im/|wikidata=Q9001}} (Isle of Man Airport, {{IATA|IOM}}) знаходиться в Рональдсвеї, неподалік від [[Каслтаун]]а на півдні острова. Звідси виконуються рейси протягом усього року до [[Лондон]]а (аеропорти Гатвік і Сіті), [[Ліверпуль|Ліверпуля]], [[Манчестер]]а та [[Дублін]]а, а також сезонні рейси до інших міст. Авіакомпанії, що виконують рейси, включають BA, EasyJet, Loganair і Aer Lingus. В аеропорту є прокат автомобілів та стандартні зручності. Неподалік знаходиться станція парової залізниці острова Мен, яка працює з березня по жовтень. Однак автобуси з аеропорту курсують до тих самих напрямків, вони швидші, частіші та знаходяться ближче до термінала, тому краще скористатися автобусом, якщо ви не є затятим любителем залізниці. Біля термінала також розташований музей авіації та військової історії. === {{Кораблем}} === [[Файл:Point-of-ayre-small-lighthouse.jpg|міні|Маяк на березі]] Портом для всіх поромів є Дуглас. Перевезення здійснює Steam Packet Company, пороми перевозять також автомобілі. Відправлення можливі з: * [[Ліверпуль|Ліверпуля]] — двічі на день швидкісним катамараном, час у дорозі 2 год 45 хв. * [[Моркемб|Гейшама (Ланкашир)]] — один денний і один нічний рейс звичайним поромом, час у дорозі 3 год 30 хв. * [[Белфаст]]а (з травня по серпень) — один рейс на тиждень (дні варіюються), швидкісним катамараном (2 год 45 хв) або звичайним поромом (4 год 30 хв). Додаткові рейси виконуються на Різдво та Новий рік. * [[Дублін]]а (з червня по серпень) — один рейс на тиждень (дні варіюються), швидкісним катамараном, час у дорозі 3 год. Час відправлення залежить від припливів. Будинки на колесах довжиною до 7,5 м можна бронювати онлайн, але для більших транспортних засобів (наприклад, караванів) потрібно телефонувати до служби бронювання (☏ +44 1624 661661). Велосипеди та собаки перевозяться безплатно. == Транспорт == === {{Автобусом}} === Автобусні маршрути розходяться від транспортного вузла Lord Street Interchange у Дугласі, неподалік від поромного термінала. Вони курсують на південь кожні 20 хвилин до аеропорту, Каслтауна, Порт-Сент-Мері та Порт-Еріна, а на північ — щогодини до Лаксі та Рамзі. Автобуси також їздять на захід кожні 30 хвилин до Сент-Джонса та Піла, а один маршрут щогодини продовжується від Піла на північний схід до Кірк-Майкла та Рамзі. Прямого сполучення вздовж західного узбережжя між Пілом і Порт-Еріном немає, лише зрідка курсує шкільний автобус до Джербі. Вартість квитків у межах Дугласа у 2023 році становить £1.30-2 для дорослих. Поїздка до аеропорту або Каслтауна коштує £3.10, до Порт-Сент-Мері або Порт-Еріна — £3.40, до Рамзі — £3.10, а до Піла — £2.70. Діти 5-15 років платять половину вартости, а для дітей до 5 років проїзд безплатний. === {{Поїздом}} === Острів Мен має вузькоколійні історичні залізниці, так само як тропічні острови мають комарів. Три з них можна використовувати як практичний транспорт, а решта — суто туристичні атракції. Усі три залізниці працюють з середини березня до кінця жовтня і знаходяться в управлінні компанії [https://www.iombusandrail.im/heritage/ IOM Bus and Rail]. * '''Парова залізниця острова Мен''' курсує на південь від вокзалу в Дугласі (поруч із автовокзалом і поромним терміналом) до Каслтауна, Порт-Сент-Мері та Порт-Еріна, здійснюючи чотири рейси на день. * '''Менська електрична залізниця''' вирушає на північ щогодини від замку Дуглас Дербі (північний край набережної Дугласа) до Лаксі (де можна пересісти на залізницю до Снаефелла) і Рамзі. * '''Гірська залізниця Снаефелл''' сполучає Лаксі з вершиною Снаефелла. У 2023 році вартість квитка «туди й назад» з Дугласа становить £13 до Каслтауна, £17 до Порт-Сент-Мері або Порт-Еріна, £13 до Лаксі та £17 до Рамзі. Проїзд з Дугласа або Рамзі через Лаксі до вершини Снаефелла і назад коштує £18, а окремий квиток Лаксі-Снаефелл — £16. Дитячі квитки коштують половину вартости дорослого. '''Go Explore''' — це смарткартка для необмеженого проїзду на всіх видах транспорту. Вигідність її сумнівна: денний квиток коштує £19, тож вам потрібно здійснити поїздку залізницею та кілька автобусних пересадок, щоб заощадити бодай £1. Триденний квиток коштує £39. Ця картка не включає вхід до туристичних пам'яток, але Go Explore Heritage це передбачає — хоча вона коштує аж £67 за 5 днів. Інші картки призначені для регулярних пасажирів, наприклад, для щоденних поїздок на роботу. === {{Автомобілем}} === Більшість відвідувачів привозять свої автомобілі поромом. Також можна орендувати авто в аеропорту та на поромному терміналі. Рух на острові лівосторонній, як і у Великій Британії та Ірландії. Дороги загалом у хорошому стані. Правила дорожнього руху майже такі самі, як на материку, за винятком того, що тут немає загального обмеження швидкости. За межами міст можна розганятися до дуже високих швидкостей, що й роблять численні байкери. Однак це не означає, що це розумно, адже небезпечні повороти в селах нерідко названі на честь перегонників, які там загинули. Протягом двох тижнів TT-гонок гірська дорога A18 одностороння в напрямку з Рамзі до Creg-ny-Baa біля Дугласа, а для велосипедистів проїзд заборонений. Крім того, дорога повністю закривається на час перегонів і тренувань. На північ краще їхати береговою дорогою A2 через Лаксі. Таксі доступні в аеропорту, на поромному терміналі в Дугласі та в Рамзі, див. інформацію для окремих міст. == Що відвідати == [[Файл:Laxey Wheel, May, 2017-4.jpg|міні|Колесо Лаксі]] [[Файл:Bride Church - Isle of Man - geograph.org.uk - 31714.jpg|міні|Церква Брід]] Абонемент [https://manxnationalheritage.im/shop/product/adult-visitor-holiday-pass/ The Adult Visitor Holiday Pass] охоплює більшість основних визначних місць, діє протягом двох тижнів і коштує £35 у 2024 році. Придбайте його у першій відвіданій пам'ятці, і він окупиться приблизно після четвертого відвідування. Однак існує довгий список історичних організацій, члени яких отримують безплатний вхід (National Trust, English Heritage, National Trust for Scotland, Historic Scotland, Cadw, Irish OPW тощо…), і про це можуть «випадково» не згадати. * {{See|name=Колесо Лаксі|alt=Laxey Wheel|lat=54.23860322|long=-4.407349314|wikidata=Q2046863}} — гігантське водяне колесо, символ острова. Це колесо та його менші аналоги відкачували воду з шахт у пагорбах. * '''{{See|name=Замок Рашен|alt=Castle Rushen|lat=54.07379932713902|long=-4.652993069306014|wikidata=Q2967821}}''' — дивовижна фортеця у [[Каслтаун]]і. * '''{{See|name=Замок Піл|alt=Peel Castle|lat=54.22635970|long=-4.698989610|wikidata=Q2660524}}''' — розташований на острівці, до якого веде дорога, його стіна оточує руїни собору. * '''{{See|name=Будинок Мананнана|alt=House of Manannan|lat=54.2219325207|long=-4.69742956223|wikidata=Q15069659}}''' у Пілі — чудовий музей історії острова від кельтських часів через епоху вікінгів до вікторіанських курортів. * '''{{See|name=Доісторичні місця поховань і ритуалів|alt=Prehistoric sites|lat=54.074069662921374|long=-4.768697818172611|wikidata=}}''' — розташовані поблизу [[Порт-Сент-Мері]] та [[Лаксі]]. * '''{{See|name=Крегніш|alt=Cregneash|lat=54.06944475880279|long=-4.7686300510036235|wikidata=Q3750807}}''' — відновлене традиційне манксське село поблизу [[Порт-Сент-Мері]]. * '''{{See|name=Острівець [[Кальф-оф-Ман]]|alt=Calf of Man|lat=54.05360581313529|long=-4.81629903878275|wikidata=Q125389}}''' біля південно-західного узбережжя — заповідник для птахів. == Чим зайнятись == * '''Піші прогулянки''' — найдовший маршрут ''Raad ny Foillan'' (''Шлях Чайки''), 150 км (95 миль) уздовж узбережжя острова. * '''Риболовля''' — багато місць для риболовлі з пірсів і в озерах. Деякі з них вимагають дозволу. * '''Велоспорт''' — знадобиться гарна фізична форма, оскільки дороги досить пагористі. * '''Перегони TT''' — проводяться протягом двох тижнів у червні. У цей період острів переповнений, тому житло, пороми та авіаквитки потрібно бронювати заздалегідь. Наступні перегони заплановані на ''26 травня — 7 червня 2025 року'', з тренувальними та кваліфікаційними заїздами за тиждень до початку. == Що купувати == [[Файл:St Johns Church with IOM Flags - geograph.org.uk - 12577.jpg|міні|Церква Святого Іоанна з прапорами острова Мен]] Манксський фунт (£) дорівнює британському фунту стерлінгів (ISO-код: GBP). Манксські монети мають такі ж форми та номінали, як і британські, плюс монету £5. Манксські банкноти мають унікальні дизайни: £1 (зображує пагорб Тінвальд), £5 (замок Рашен), £10 (замок Піл), £20 (колесо Лаксі) і £50 (затока Дуглас). Британські фунти стерлінгів також є законним платіжним засобом, як і шотландські, північноірландські та англійські банкноти та монети. Проте манксські банкноти не є законними у Великій Британії й можуть мати невигідний курс обміну за її межами, тому рекомендується обміняти їх перед від'їздом у будь-якому відділенні Isle of Man Bank. Роздрібні торговці можуть приймати євро, але не зобов'язані це робити та можуть пропонувати невигідний курс. '''Шопінг:''' Багато британських мереж представлені на острові, переважно в Дугласі. Місцева мережа супермаркетів ''Shoprite'' має магазини в Дугласі, Пілі, Рамзі, Каслтауні та Порт-Еріні. Менські фірмові страви включають '''копчений оселедець (кіппери)''' та '''манксський тартан'''. Безмитні покупки відсутні для поїздок між Великою Британією та островом Мен, але вони доступні при подорожах до/з Ірландії. == Регіональна кухня == Острів Мен пропонує традиційну кухню для бюджетних туристів. Індійські, китайські та італійські заклади зустрічаються рідко. Риба є важливим складником місцевої кухні, хоча часто її привозять з інших місць. До місцевих страв відносяться риба та картопля фрі на винос, копчений оселедець, крабові сендвічі та королівські гребінці, останні з яких зазвичай виловлюються неподалік. Паби часто пропонують хорошу їжу. Найбільший вибір ресторанів у Дугласі, Рамзі та Пілі, тоді як у Порт-Сент-Мері та Порт-Еріні їх небагато. Багато закладів не працюють у понеділок. === Пити === Мінімальний вік для купівлі алкоголю — 18 років. На відміну від Великої Британії, 16-річним заборонено вживати алкоголь навіть під час їжі у закладах. У всіх містах є бари, які часто пропонують і їжу. Під час перегонів TT працюють тимчасові бари. Пивоварні: У Дугласі працюють Okells, Bushy's, Radical Brewing та Kaneen's. Виноробства на острові немає. Дистилярні: Fynoderee у Рамзі виробляє віскі, Seven Kingdom у Дугласі випускає джин і горілку. == Нічне життя == [[Файл:Derbyhaven St. Michael's Chapel 2.jpg|міні|Каплиця Святого Михайла, Дербіхейвен]] Навколо Дугласа, Піла, Рамзі та Порт-Сент-Мері є кемпінги та майданчики для караванів, а під час перегонів TT відкриваються тимчасові кемпінги. Ночівля на острові Кальф-оф-Ман заборонена. Більшість готелів і B&B (ліжко та сніданок) знаходяться у Дугласі, багато з них розташовані вздовж набережної, але деякі відверто втомилися й потребують ремонту. Premier Inn — один з небагатьох представників загальнонаціональних мереж. Багато B&B закрилися під час пандемії COVID-19 і так і не відновили роботу. На острові немає розкішного курортного готелю. Невідомо, що станеться з колишнім Castle Mona. Найвищі оцінки за комфорт і сервіс отримує Comis — гольф-готель на дорозі з Дугласа до Каслтауна. == Де навчатися == University College Isle of Man (Colleish-Olloscoill Ellan Vannin) знаходиться в Дугласі та пропонує навчання на рівні бакалаврату за програмами, акредитованими Університетом Честера. == Де працювати == Є сезонна робота у сфері туризму та гостинности, але для цього потрібно отримати дозвіл на роботу від [https://www.gov.im/ уряду острова Мен]. Також є невеликі фінансові, ігрові та IT-сектори, хоча вони значно поступаються за масштабами аналогічним галузям у Нормандських островах. == Застереження == === Надзвичайні ситуації === Дбайте про свої цінні речі, будьте обережні на дорогах, особливо під час перегонів TT, та дотримуйтеся заходів безпеки на морі — це основні аспекти безпеки на цьому загалом дуже спокійному острові. Номер екстрених служб (поліція, пожежна служба, швидка допомога) — '''999''', дзвінок безплатний. Для всіх інших випадків звертайтеся до служби MEDS за номером ☏ +44 1624 650355. Вони можуть надати консультацію (наприклад, про нічні аптеки) або направити вас до лікаря поза робочими годинами, який приймає в лікарні Noble's Hospital на північному заході Дугласа. Це не клініка для вільного відвідування — необхідно записатися на приймання і мати власний транспорт, якщо це не екстрений випадок для швидкої допомоги (999). Обов'язково оформте туристичну медичну страховку. Острів Мен має угоду про взаємну медичну допомогу з Великою Британією, тому британські туристи можуть отримати невідкладну допомогу безплатно, як і мешканці острова Мен у Великій Британії. Проте ця угода не покриває витрати на транспортування додому. Лікарня Noble's Hospital сучасна і добре оснащена, але у разі складних випадків (наприклад, операція на серці після інфаркту) доведеться викликати медичний авіатранспорт до Великої Британії, що може коштувати £20 000. Угода не поширюється на інші країни, зокрема ЄС, Ірландію та Нормандські острови. Карта EHIC тут не діє. Якщо ви не застраховані, вам доведеться сплатити повну вартість лікування й авіаперевезення додому, наприклад, у Брюссель. === Повага === Жителів острова Мен називають '''«менкс» ('''{{Lang-en|Manx}}''')'''. Не називайте їх британцями, і '''ніколи''' — англійцями. Острів Мен досить консервативний, приваблює однодумців і менш етнічно різноманітний, ніж Велика Британія. Найбільш репресивні закони скасовані, але консервативні соціальні погляди залишилися. Проте місцевий бізнес залюбки приймає строкату і галасливу публіку, що приїжджає на TT. А ті, хто не в захваті від туристів, просто залишаються вдома, підглядаючи крізь штори. Є повір'я, що слово «щур» ({{Lang-en|rat}}) тут приносить нещастя, тому його замінюють на «довгохвостий» ({{Lang-en|longtail}}) або інші евфемізми. Це сучасний міф, що ґрунтується на вигаданій середньовічній легенді про щура, який зіпсував урочистий захід. Тож не бійтеся називати цих тварин своїм ім'ям, особливо якщо зустрінете їх у своєму житлі або побачите на острові Calf of Man, де діє програма з їхнього знищення. == Зв'язок == [[Файл:Sound IOM.JPG|міні|Узбережжя]] Код країни для острова Мен — +44, як і у Великій Британії. Тому для дзвінків між ними не потрібно набирати +44 — це працює як внутрішній британський код 01624. Проте врахуйте, що британські мобільні оператори не покривають острів Мен, тож ваш телефон буде в роумінгу. Якщо ви плануєте багато телефонувати, розгляньте можливість придбати місцеву SIM-карту. Основні оператори: Manx Telecom і Sure, які забезпечують 4G покриття по всьому острову (5G поки що немає). Мобільні номери мають коди 07424, 07524, 07624, 07924 та інші. Якщо ви телефонуєте між міськими номерами на острові Мен, пропускайте код 01624, наприклад, замість 01624 111111 просто набирайте 111111. == Куди далі == * [[Ліверпуль]] заслуговує на кілька днів досліджень, а далі можна вирушати на південь — до [[Честер]]а, [[Уельс|валлійських]] прикордонних міст [[Чірк]] і [[Лланголлен]] та узбережжя [[Конві]]. * [[Гейшем]] — зручна точка для поїздки до Озерного краю Англії. Через мальовничу місцевість можна вирушити далі, на південний схід, через Йоркшир-Дейлз. * [[Дублін]] і [[Белфаст]] — обов'язкові до відвідування міста на острові [[Ірландія]]. * [[Сільверстоун]] в англійському Мідленді тепер є місцем проведення Гран-прі Формули-1, а мотоперегони там відбуваються в серпні. {{footer|ispartof=Велика Британія|type=Регіон|status=Придатний|wikipedia=Острів Мен|commons=Category:Isle of Man}} h2k59rez5qm6jt3i461o02dr49eshit 0 3982 37225 37224 2025-05-03T12:35:27Z Ribiiiulia 7235 37225 wikitext text/x-wiki [[w:Руставі|Руставі]] - місто на південному сході Грузії, адміністративний центр регіону Квемо Картлі. jb5bitbo4vplo7vicmz3m22blul0559 0 3983 37264 2025-05-07T19:49:59Z 7burnedbunny7 7228 Зробила всьо 37264 wikitext text/x-wiki == {{Geo}} [[w:Тяньцзінь|Тяньцзінь]] — місто центрального підпорядкування Китаю. == Тяньцзінь належить до Північного Китаю. Місто розташоване уздовж Бохайської затоки, на північній частині Великого китайського каналу, який пов'язаний з річками Хуанхе та Янцзи. З півночі, півдня і заходу Тяньцзінь межує з провінцією Хебей, а на північному заході — з територією Пекін. Зі сходу територія Тяньцзіня омивається Бохайською затокою. З Пекіном, який розташований за 96 км на північний захід, Тяньцзінь з'єднаний високошвидкісною залізницею. Площа Тяньцзіня — 11 920 км² (30-е місце). Міська зона розташована уздовж річки Хайхе. Порти Тяньцзіня розташовані на деякому віддаленні від міської зони на березі Бохайскої затоки Тихого океану. Рельєф — рівний, з прилеглими приморськими районами. == Зрозуміти == '''Клімат''' Попри близькість Жовтого моря, клімат у Тяньцзіні континентальний, з різкими перепадами температури. '''Географія''' Тяньцзінь належить до Північного Китаю. Місто розташоване уздовж Бохайської затоки, на північній частині Великого китайського каналу, який пов'язаний з річками Хуанхе та Янцзи. З півночі, півдня і заходу Тяньцзінь межує з провінцією Хебей, а на північному заході — з територією Пекін. Зі сходу територія Тяньцзіня омивається Бохайською затокою. З Пекіном, який розташований за 96 км на північний захід, Тяньцзінь з'єднаний високошвидкісною залізницею. Площа Тяньцзіня — 11 920 км² (30-е місце). Міська зона розташована уздовж річки Хайхе. Порти Тяньцзіня розташовані на деякому віддаленні від міської зони на березі Бохайскої затоки Тихого океану. Рельєф — рівний, з прилеглими приморськими районами. == Як дістатись == '''Літаком''' {{Listing|type=go|lat=39.124444|long=117.346111|name=Міжнародний аеропорт Тяньцзінь Біньхай (TSN)|alt=Tianjin Binhai International Airport|address=49J5+5M8, Airport Blvd, Dongli District, Китай|directions=Міжнародний аеропорт Тяньцзінь Біньхай — міжнародний аеропорт, що обслуговує місто Тяньцзінь, муніципалітет у Північному Китаї. Це один з найбільших вантажних повітряних центрів у Китайській Народній Республіці.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tianjin_Binhai_International_Airport|phone=+86 22 2490 6363}} '''Потягом''' {{Listing|type=go|lat=39.371042|long=117.009958|name=Tianjin Railway Station|alt=Східна залізнична станція Тяньцзінь|address=вулиця Сіньвей, перехрестя вулиці Гуанфудао, район Хебей , та вулиць Чуньхуа та Даванчжуан, район Хедун, Тяньцзінь , Китайська Народна Республіка|directions=Залізнична станція Тяньцзінь , більш відома як Східна залізнична станція Тяньцзінь.Наразі залізнична станція Тяньцзінь є залізничними воротами міста Тяньцзінь та основним компонентом проекту транспортного вузла залізничної станції Тяньцзінь. Тут перетинаються лінії 2 , 3 та 9 метро Тяньцзіня , а також багато автобусних маршрутів та пасажирських ліній далекого сполучення доходять до залізничної станції Тяньцзінь.|wikipedia=https://zh.wikipedia.org/zh-hans/%E5%A4%A9%E6%B4%A5%E7%AB%99}} '''Кораблем''' {{Listing|type=go|lat=38.98342832598165|long=117.74403208725539|name=Порт Тяньцзінь|address=XPMV+74M, Binhai, Tianjin, Китай, 300456|directions=Порт Тяньцзінь — розташовується на захід від Бохайської затоки в гирлі річки Хайхе. Знаходиться в 170 кілометрах на південний схід від Пекіну і на схід від міста Тяньцзінь. Порт має встановлені торгові зв'язки з 400 портами в 180 країнах і регіонах по всьому світу та включений в зону вільної торгівлі площею 5 кв. км.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%A2%D1%8F%D0%BD%D1%8C%D1%86%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%8C}} == Транспорт == '''Метро''' {{Listing|type=go|lat=39.1949992352409|long=117.1900668659971|name=Тяньцзіньський метрополітен|alt=天津地铁 Tianjin Metro|address=46Q6+4M Hedong, Тяньцзінь, Китай|directions=Тяньцзіньський метрополітен (кит.: 天津地铁) — система ліній метро в місті Тяньцзінь, КНР. Другий метрополітен в Китаї після Пекіна. В системі використовується різний спосіб живлення потягів, на лініях 1, 2 та 3 третя рейка, на лініях 6 та 9 повітряна контактна мережа. Всі станції обладнані захисними дверима що відділяють платформу від потяга метро, нові станції одразу, старі при реконструкції лінії. Ширина колії — стандартна.|url=http://www.tjdt.cn/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8F%D0%BD%D1%8C%D1%86%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD|hours=Метрополітен працює з 6:00 до 22:30.}} '''Автобуси''' * Автобусна мережа є дуже розгалуженою та охоплює практично всі куточки міста, включаючи внутрішні та приміські маршрути. * Вартість проїзду зазвичай становить '''1-2 юані''' для міських маршрутів та може залежати від відстані для приміських. Автобуси з кондиціонером можуть коштувати трохи дорожче. * Оплата часто здійснюється готівкою (самообслуговування) або за допомогою картки міста. '''Таксі''' * Таксі є зручним, але дорожчим варіантом пересування. * Тарифи зазвичай починаються від '''8 юанів за перші 3 км''', а потім стягується плата за кожен наступний кілометр. '''Велосипеди''' * Велосипед залишається популярним видом транспорту в Тяньцзіні, особливо для коротких поїздок. * Існують також сервіси спільного використання велосипедів. == Що відвідати == {{See|name=Велика стіна Хуань Гуань Тяньцзінь|address=XRGC+VR2 Baoshui District, Binhai, Тяньцзінь, Китай|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D1%80|description=Ділянка Великої Китайської стіни, розташована за дві години їзди від центру Тяньцзіня. Вона складається з тисяч сходинок і більше сотні сторожових веж. Її довжина становить 42 км. Назва «Хуан'ягуань» перекладається як «жовті скелі».}}Ділянка Великої Китайської стіни, розташована за дві години їзди від центру Тяньцзіня. Вона складається з тисяч сходинок і більше сотні сторожових веж. Її довжина становить 42 км. Назва «Хуан'ягуань» перекладається як «жовті скелі». {{See|name=Храм Дуле 独乐寺|address=Китай, Tianjin, Jizhou, 武定步行街 邮政编码: 301999|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Dule_Temple|description=Храм Дуле — це буддистський храм, розташований у районі Цзічжоу в передмісті Тяньцзіня, Китай. Храм має як історичне, так і архітектурне значення.}}Храм Дуле — це буддистський храм, розташований у районі Цзічжоу в передмісті Тяньцзіня, Китай. Храм має як історичне, так і архітектурне значення. {{See|name=Око Тяньцзіня Tianjin Eye|address=Hebei District, Китай, 300141|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tianjin_Eye|description=Око Тяньцзіня, — це гігантське оглядове колесо заввишки 120 метрів, побудоване над мостом Юнле через річку Хай у Тяньцзіні, Китай. Будівництво почалося в 2007 році, із завершенням основного корпусу 18 грудня 2007 року, а колесо було відкрито для відвідування 7 квітня 2008 року.}}Око Тяньцзіня, — це гігантське оглядове колесо заввишки 120 метрів, побудоване над мостом Юнле через річку Хай у Тяньцзіні, Китай. Будівництво почалося в 2007 році, із завершенням основного корпусу 18 грудня 2007 року, а колесо було відкрито для відвідування 7 квітня 2008 року. {{See|name=Міська бібліотека «Біньхай» Tianjin Binhai New Area Library|address=2R2V+687, Fudong Middle Rd, Binhai County, Yancheng, Jiangsu, Китай, 224500|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tianjin_Binhai_Library|description=Футуристична будівля, схожа на гігантське око, що має п’ять поверхів, спроектована нідерландською фірмою MVRDV.. Усередині знаходиться велика біла сфера, а полиці з книгами мають хвилеподібну форму і йдуть у стелю.. Він є частиною Культурного центру Біньхай і є однією з п'яти його центральних визначних пам'яток.}}Футуристична будівля, схожа на гігантське око, що має п’ять поверхів, спроектована нідерландською фірмою MVRDV.. Усередині знаходиться велика біла сфера, а полиці з книгами мають хвилеподібну форму і йдуть у стелю.. Він є частиною Культурного центру Біньхай і є однією з п'яти його центральних визначних пам'яток. == Де зупинитись == {{Sleep|name=Shangri-La Hotel, Tianjin|address=328 Haihe East Road, Tianjin, Китай, 300019|phone=+862284188888|url=http://www.shangri-la.com/tianjin/shangrila/}} {{Sleep|name=The Ritz-Carlton, Tianjin|address=No 167 Dagubei Road, Heping District, Tianjin, Китай, 300040|phone=+862258578888|url=http://www.ritzcarlton.com/en/Properties/Tianjin/Default.htm}} {{Sleep|name=Hyatt Regency Tianjin East|address=126 Weiguo Road, Tianjin, Китай, 300161|phone=+862224571234|url=https://www.hyatt.com/en-US/hotel/china/hyatt-regency-tianjin-east/etihr}} {{Sleep|name=Hilton Garden Inn Beijing Daxing International Airport|address=院1号楼, 2 Yuanjingxier Rd, Daxing District, Beijing, Китай, 102600|phone=+861050849999|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80OszQLxbRqfqRe4ZAzcbD8k3a42i0fSnW55Iz-YoT9yHhNY42g13sChkpVB9KIX0f2SewBLIpe9tP1ptDKzWivRarmJahyNBkFpY1H6k4B2AI_QkohYG73PhJ6zoVwlM&pcurl=https://linkcenterus.derbysoftca.com/dplatform-linkcenter/booking.htm?hotelCode%3DHILTON-BJSDX%26providerHotelCode%3DBJSDX%26checkInDate%3D2025-05-15%26checkOutDate%3D2025-05-16%26identifier%3Dgoogle-hilton%26price%3D454.16%26roomTypeCode%3DT2%26ratePlanCode%3DPR09AP%26currency%3DCNY%26language%3Duk%26userCountry%3DUA%26dateType%3Dselected%26testClick%3Dfalse%26sitetype%3Dmapresults%26occupancy%3D2%26partnerId%3Dhilton%26campaignid%3D%26rateRuleId%3D%26userlistid%3D%26ifDefaultDate%3Dselected%26isPromoted%3Dfalse%26isRuleIdsClosed%3Dfalse%26s_is_ad%3Dfalse%26adType%3D0%26adults%3D2%26children%3D0%26clk_src%3D%26is_ds_account%3Dtrue}}Є готелем мережі [https://www.hilton.com/en/brands/hilton-garden-inn/ Hilton Garden Inn] та [https://www.hilton.com/en/ Hilton Worldwide] {{Sleep|name=Hotel Nikko Tianjin|address=189 Nanjing Rd, Heping, Tianjin, Китай, 300051|phone=+862283198888}} == Де поїсти == {{Eat|name=Tianjin Baijiaoyuan|address=43 Pingshan Ave, Hexi District, Tianjin, Tianjin, Китай, 300381|phone=+862223526120}} {{Eat|name=Haidilao Hot Pot|address=209 Nanjing Rd, Heping, Tianjin, Китай, 300052|phone=+862227212300|url=http://www.haidilao.com/}} {{Eat|name=Pengtiange Restaurant|address=395 Hongqi S Rd, Nankai District, Tianjin, Китай, 300060|phone=+862223958888}} {{Eat|name=Xianfuhui|address=Китай, Tianjin, Heping, 天津滨江道解放北路与滨江道的交叉口 邮政编码: 300010|phone=+862223219090}} == Де розважитись == {{Listing|type=go|name=Tianjin Zoo|alt=Tiānjīn dòngwùyuán 天津动物园|address=1 Shuishanggongyuan W Rd, Nankai District, Tianjin, Китай, 300391|directions=Зоопарк Тяньцзінь розташований в районі Нанкай, Тяньцзінь, Китай, як південна частина комплексу аквапарку. Займає площу 53,77 га, в тому числі близько 10,68 га озер. Будівництво почалося в 1975 році, а для відвідувачів він був відкритий 1 січня 1980 року. У ньому проживає приблизно 3000 тварин 200 видів.Зоопарк розділений на окремі місця проживання для: мавп, ведмедів, левів, панд, співочих птахів, слонів, бегемотів та амфібій.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tianjin_Zoo|phone=+86 22 2391 6111}} {{Listing|type=go|name=Порцеляновий дім|alt=Porcelain House 瓷房子/ Cífángzi|address=46F2+WVG, Chifeng Ave, Heping, Tianjin, Китай, 300022|directions=Музей розташований в історичній колоніальній будівлі, яку радикально переоформив її нинішній власник, Чжан Ляньчжі, використовуючи велику кількість битого порцеляни . У будинку також є антикварні меблі. Це місце є туристичною пам'яткою.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Porcelain_House}} {{Listing|type=go|name=Око Тяньцзіня|alt=Tianjin Eye|address=Hebei District, Китай, 300141.|directions=Око Тяньцзіня Tianjin Eye, Hebei District, Китай, 300141.  Око Тяньцзіня, — це гігантське оглядове колесо заввишки 120 метрів, побудоване над мостом Юнле через річку Хай у Тяньцзіні, Китай. Будівництво почалося в 2007 році, із завершенням основного корпусу 18 грудня 2007 року, а колесо було відкрито для відвідування 7 квітня 2008 року.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Tianjin_Eye}} == Куди далі == '''[[Пекін]]''' Столиця Китаю, розташована недалеко від Тяньцзіня, пропонує безліч історичних та культурних пам'яток, включаючи Заборонене місто, Велику Китайську стіну та площу Тяньаньмень. '''[[w:Шанхай|Шанхай]]''' Велике та сучасне місто з вражаючою архітектурою, відоме своєю набережною Вайтань та садом Юй Юань. '''[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B6%D0%BE%D1%83 Гуанчжоу]''' Велике торгове місто з багатою історією та кантонською кухнею. '''[[w:Ханчжоу|Ханчжоу]]''' Відоме своїм мальовничим Західним озером та чайними плантаціями. '''[[w:Сіань|Сіань]]''' Стародавня столиця Китаю, відома своєю Теракотовою армією. '''[[w:Шеньчжень|Шеньчжень]]''' Сучасне місто, центр технологій та торгівлі. lksfyd6aus84y8svp00lgz0etlk3bsj 0 3984 37273 37272 2025-05-08T05:27:25Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37273 wikitext text/x-wiki {{Geo|27.7119998|85.319953}} {{pagebanner}} '''Катманду́''' (неп. काठमाडौं, нев. येँ देय्‌) — столиця Непалу, розташована в Долині Катманду. Разом з містами Лалітпур і Батгаун, утворює агломерацію з населенням понад мільйон мешканців. Стара частина міста славиться буддистськими та індуїстськими святинями і храмами (Пашупатінатх), більшість з яких споруджені у XVII столітті. Багато об'єктів постраждало через землетруси. == Клімат == Клімат Катманду характеризується як '''субтропічний мусонний''', з чітко вираженими сезонами. Загалом, погода в Катманду протягом року коливається від комфортної до теплої та вологої. == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=27.697222|long=85.357778|name=Міжнародний аеропорт Трібхуван (KTM)|alt=Міжнародний аеропорт Катманду імені Трібхувана (неп. त्रिभुवन अन्तर्राष्ट्रिय विमानस्थल)|address=Ring Rd, Kathmandu 44600, Непал|directions=Міжнародний аеропорт Трібхуван — міжнародний аеропорт у Катманду, Багматі, Непал. Він має настільну злітно-посадкову смугу, внутрішній і міжнародний термінали. Будучи головним міжнародним аеропортом країни, він сполучає Непал із понад 40 напрямками в 17 країнах.Аеропорт розташований на висоті 1338 метрів над рівнем моря і експлуатує одну злітно-посадкову смугу.|url=http://www.tiairport.com.np/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83_(%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82)}} === Потягом === === Автомобілем === * '''Шосе Трібхуван (Tribhuvan Highway) (H02):''' Сполучає Катманду з південними рівнинами Непалу та індійським кордоном. Це одна з найстаріших автомагістралей Непалу. * '''Шосе Прітхві (Prithvi Highway) (H05):''' Сполучає Катманду з Покхарою та західними регіонами Непалу. * '''Шосе Араніко (Araniko Highway) (H03):''' Веде до китайського кордону в Кодарі та є ключовим торговим шляхом між Непалом і Китаєм. * '''Шосе Б.П. Койрала (BP Highway) (H06):''' Забезпечує альтернативний маршрут до східного регіону Терай. * '''Шосе Пасанг Ламу (Pasang Lhamu Highway) (H08):''' З'єднує Катманду з регіоном Лангтанг і північними прикордонними районами. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == * '''Автобуси:''' Це основний вид громадського транспорту. Існують міські та міжміські автобуси. Вартість проїзду в міських автобусах становить близько 15 непальських рупій. * '''Маршрутні таксі (мінівени):''' Це ще один популярний вид транспорту. Вони можуть бути трохи швидшими за автобуси. * '''Таксі:''' Найзручніший, але й найдорожчий вид транспорту. Вартість проїзду потрібно обговорювати з водієм перед поїздкою. * '''Велорикші та моторикші:''' Це традиційні види транспорту, які можуть бути цікавими для туристів. * '''Оренда автомобілів:''' Можливість орендувати автомобіль доступна в Катманду. == Що відвідати == * {{See|name=Площа Дурбар Kathmandu Durbar Square|address=Kathmandu 44600, Непал|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Kathmandu_Durbar_Square|description=Площа Дурбар у Катманду — історично та культурно значуще місце в Катманду, Непал. Це одна з трьох площ Дурбар у долині Катманду в Непалі, які є об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут розташовані стародавні палаци, храми, внутрішні двори та інші архітектурні пам'ятки. На жаль, багато будівель було пошкоджено землетрусом 2015 року, але тривають відновлювальні роботи.}}Площа Дурбар у Катманду — історично та культурно значуще місце в Катманду, Непал. Це одна з трьох площ Дурбар у долині Катманду в Непалі, які є об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут розташовані стародавні палаци, храми, внутрішні двори та інші архітектурні пам'ятки. На жаль, багато будівель було пошкоджено землетрусом 2015 року, але тривають відновлювальні роботи. * {{See|name=Сваямбунатх (Мавпячий храм) Swoyambhu Maha chaitya|address=P77R+X52, BHAGANPAU 44600, Непал|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Swayambhunath|description=Swayambhu Maha Chaitya — стародавній релігійний комплекс на вершині пагорба в долині Катманду, на захід від міста Катманду. Тибетська та санскритська назва цього місця означає «самовиникнення» або «самоутворення». Тут мешкає багато мавп, звідки й походить його інша назва.}}Swayambhu Maha Chaitya — стародавній релігійний комплекс на вершині пагорба в долині Катманду, на захід від міста Катманду. Тибетська та санскритська назва цього місця означає «самовиникнення» або «самоутворення». Тут мешкає багато мавп, звідки й походить його інша назва. * {{See|name=Пашупатінатх Pashupatinath Temple|address=Pashupati Nath Road, Kathmandu 44600, Непал|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%85_(%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC)|description=Храм Пашупатінатх — великий храмовий комплекс, розташований з обох берегів річки Баґматі в Катманду, столиці Непалу. Храм є святилищем покровителя Непалу, бога Пашупаті — одного з аватарів Шиви, — та почитається як один з найсвятіших храмів серед всіх шайвістів. Це місце кремації, тому відвідування може бути емоційно складним.}}Храм Пашупатінатх — великий храмовий комплекс, розташований з обох берегів річки Баґматі в Катманду, столиці Непалу. Храм є святилищем покровителя Непалу, бога Пашупаті — одного з аватарів Шиви, — та почитається як один з найсвятіших храмів серед всіх шайвістів. == Чим зайнятись == * {{See|name=Національний музей Непалу National Museum of Nepal|address=Museum Marg, Kathmandu 44600, Непал|phone=+977 1-5371478|url=http://www.nationalmuseum.gov.np/|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/National_Museum_of_Nepal|description=Національний музей, pозповідає про історію, мистецтво та культуру, розташований біля підніжжя Сваямбу, священного пагорба в долині Катманду, є першим непальським музеєм. Охоплюючи площу приблизно 50 ропані, музей складається з різних будівель, садів і відкритих просторів у своїх приміщеннях.|hours=10:30–16:30}}Національний музей, pозповідає про історію, мистецтво та культуру, розташований біля підніжжя Сваямбу, священного пагорба в долині Катманду, є першим непальським музеєм. Охоплюючи площу приблизно 50 ропані, музей складається з різних будівель, садів і відкритих просторів у своїх приміщеннях. == Де зупинитись == * {{Sleep|name=Hotel Palazzo|address=Kathmandu 44600, Непал|phone=+9779761610635|url=https://www.oyorooms.com/230998}} * {{Sleep|name=Nepal Yoga Home|address=Tarkeshwor-5, Kathmandu 44600, Непал|phone=+9779849521819|url=http://nepalyogahome.com/}} * {{Sleep|name=Hotel Family Home|address=Near Thamel Marg, Ashok Galli, Kathmandu 44600, Непал|phone=+9779860801420|url=http://www.hotelfamilyhome.com/}} * {{Sleep|name=Kailash Boutique Hotel|address=Bharma Kumari Marga, Kathmandu 44600, Непал|phone=+9779702044777|url=https://kailashboutiquehotel.com/}} == Де поїсти == * {{Eat|name=Mama Sekuwa (Homangsa)|address=Lalitpur 44700, Непал|phone=+9779841789348}} * {{Eat|name=Nepal Coffee Academy|address=Nawa Prabhat Marga, Kathmandu 44600, Непал|phone=+9779810319363|url=https://nca.coffee/}} * {{Eat|name=Resunga Family Bhojanalaya|address=सुकुमार मार्ग, Kathmandu 44600, Непал|phone=+9779843064060|price=1–500 Rs}} * {{Eat|name=Pizza Spot|address=M8HR+HX8, Seti Op Marg, Kathmandu 44600, Непал|phone=+9779842424453|price=1–500 Rs}} * {{Eat|name=THE CHILL HOUSE|address=Kathmandu 44600, Непал|phone=+9779862276248|url=https://chillhouse.com.np/}} == Де розважитись == {{Listing|type=go|lat=27.715156|long=85.310219|name=Тамель|alt=Thamel|directions=Гамірний туристичний район Тамель – це головний осередок нічного життя міста. Кавер-гурти виконують живу музику в барах, а в гамірних кафе подають страви кухні Непалу та інших країн світу. Величний Сад мрій, створений у 1920 році, усіяно павільйонами, фонтанами й вазами. На ринках і в магазинах продають металеві товари ручної роботи, барвисті ювелірні прикраси та туристичне приладдя, а на пішохідній вулиці Мандала розташовано елітні крамниці та спа-салони.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Thamel}} {{Listing|type=go|name=Казино в Катманду|alt=Казино в КатмандуCasino Mahjong|address=Soaltee Crown Plaza, Tahachal Marg, Kathmandu 44600, Непал|directions=Казино, розташоване в готелі Soaltee Crowne Plaza Kathmandu.|phone=+977 1-5379060}} {{Listing|type=go|lat=27.66735437819465|long=, 85.20611192088934|name=Чандрагірі Хіллз|alt=chandragiri hills|address=M683+6V9, Kulekhani-Phakhel-Matatirtha Rd, Chandragiri 44600, Непал|directions=Парк розваг де знаходиться зиплайн, гойдалки, скелелазення, і можна спробувати себе в вільному падінні, верховій їзді, катанні на парашутах, прогулянці на небесах, їзді на велосипеді на 360 градусів, піших прогулянках та багатьох інших заходах. Також знаходиться оглядова вежа з якої ідкриваються панорамні види на долину Катманду та Гімалаї. До центру можна дістатися канатною дорогою.|url=https://www.chandragirihills.com/|phone=+97715970796|email=reservation@chandragirihills.com}} == Куди далі == '''Покхара''' — друге за величиною місто Непалу, розташоване на березі мальовничого озера Фева. Звідси починаються багато популярних трекінгових маршрутів в районі Аннапурни. '''Чітван''' — національний парк, де можна побачити диких тварин, таких як носороги, тигри, слони та різноманітних птахів. Невелике містечко, яке служить відправною точкою для трекінгу до базового табору Евересту. Добре збережене традиційне неварське містечко з чарівною архітектурою та краєвидами на Гімалаї. '''Бхактапур''' — стародавнє місто в долині Катманду, відоме своєю добре збереженою середньовічною архітектурою та гончарним мистецтвом. {{Footer|type=Місто|ispartof=Непал}} [[wikipedia:Lukla]] [[wikipedia:Bandipur_National_Park]] pdk7zf1pcbxcl379blhv0g2dtvijkye 0 3985 37278 37277 2025-05-08T06:13:17Z Assyrian Human 6497 /* Куди далі */ 37278 wikitext text/x-wiki {{Geo|14.0106908|-60.9905886}} {{pagebanner}} '''Кастрі''' (англ. ''Castries'') — столиця держави Сент-Люсія, розташована в майже закритій бухті Гранд Кюль-де-Сак в північно-західній частині острова. Місто розташоване за 65 км на південь від Фор-де-Франс на Мартиніці. Населення міста — близько 11 147 жителів. Кастрі був заснований французами в 1650 році, а з 1814 року перебував під контролем Великої Британії. В 1979 році, із надбанням країною незалежності, Кастрі став столицею держави Сент-Люсія. Через морський порт міста експортуються банани, очеретяний цукор, лимони, какао, кокоси й ром. Промисловість міста сконцентрована навколо виробництва лимонного соку, рому, цукру й інших продуктів харчування. Також розвинений туристичний бізнес. Біля столиці розташовано міжнародний аеропорт Віжі. == Зрозуміти == === Клімат === Клімат Кастрі тропічний, жаркий протягом всього року, з відносно прохолодним і сухим сезоном з січня до середини квітня, а також з жарким і вологим сезоном дощів з середини червня по листопад. У сухий сезон північно-східні пасати, постійні вітри, типові для тропічного клімату, дмуть стійко і з помірною інтенсивністю, а під час сезону дощів вони більш нерегулярні і можуть мати деякі перерви, посилюючи відчуття спеки. Між ними є два перехідних періода: з грудня по початок січня (коли починає дути північний вітер, температура трохи знижується, а погода поліпшується) і з середини квітня до середини червня (коли температура і кількість опадів поступово збільшуються). Карибське море досить тепле, щоб купатися протягом усього року: температура води коливається від 26 °C в лютому і березні до 29 °C у вересні і жовтні. === Історія === У 1650 році групою з 40 французів на чолі з де Русселаном була заснована фортеця Каренаж, коли острів Сент-Люсія був куплений капітаном дю Парку і месьє Уелем з Французької Вест-Індійської компанії. 1769 року місто було перенесено на південну сторону гавані губернатором бароном де Міку. 1785 року Каренаж був перейменований в Кастрі на честь Карла Ежена Габріеля де ла Круа, маркіза де Кастрі, міністра військово-морського флоту і колоній Франції. 1835 року англійці побудували західний причал у рамках підготовки до торгівлі вугіллям, і 1841 року прибув перший пароплав, ''RMS Solway''. Під час Другої світової війни 9 березня 1942 року німецький підводний човен U-161 зайшов вночі в гавань Кастрі і потопив два корабля союзників, включаючи канадський океанський лайнер ''RMS Lady Nelson'', який згодом був піднятий і доставлений в Канаду, де був переобладнаний в судно-шпиталь. == Як дістатись == ===Літаком=== {{Listing|type=go|lat=13.737496458166454|long=-60.95244327553689|name=Міжнародний аеропорт Хеванорра|alt=Hewanorra International Airport|address=Vieux Fort, Сент-Люсія|directions=Міжнародний аеропорт Хеванорра ( ІАТА : UVF , ІКАО : TLPL ) - міжнародний аеропорт , розташований в районі міста Ла Турне [англ.] у приході В'є-Фор . Найбільший аеропорт Сент-Люсії . Аеропорт може обслуговувати 700 000 пасажирів на рік і приймати літаки типів Boeing 747 , Airbus A330 , Airbus A340 , Boeing 777 та інші далекомагістральні реактивні літаки. Технічне обслуговування повітряних суден здійснюється компанією Caribbean Dispatch Services.|url=http://www.stlucia-airport.com/|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Hewanorra_International_Airport|phone=+1 758-457-6100}} ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== {{Listing|type=go|lat=13.724438645236765|long=-60.95156947473447|name=Port Vieux Fort|address=P2FX+7FH, Vieux Fort, Сент-Люсія|content=Порт В'є Форт стратегічно розташований у самому серці промислового кордону Сент-Люсії, В'є Форт. Лише за кілька хвилин від міжнародного аеропорту Хеванорра, вільної зони розподілу товарів та промислової зони В'є Форт, цей порт є привабливим варіантом для вантажних лайнерів, що прямують з південної частини Карибського басейну.}} == Транспорт == '''Автобуси:''' Мікроавтобуси курсують різними маршрутами по всьому острову, включаючи Кастрі. Це економічний спосіб пересування. Також є звичайні автобуси, що курсують з Кастрі до інших міст, таких як Грос-Ілет та Родні-Бей. '''Таксі:''' Таксі зазвичай чекають мандрівників на спеціальних стоянках. Вартість проїзду бажано узгоджувати з водієм заздалегідь. '''Оренда автомобілів:''' В аеропорту та великих містах є кілька компаній з прокату автомобілів. Оренда автомобіля дає більше свободи для дослідження острова. '''Місцеві маршрутки:''' Це недорогий вид транспорту. == Що відвідати == {{See|name=Національний парк Морн-Труа-Пітон|address=48 Cork St, Roseau, Домініка|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%BD-%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B0-%D0%9F%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BD|description=Національний парк Морн-Труа-Пітон ( Morne Trois Pitons National Park) — національний парк в Домініці, заснований в 1975 році, перший в країні. З 1997 року парк входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. На території парку розташовані долина Десоласьйон — район гарячих джерел та невеликих гейзерів; Озеро, що кипить; ущелина Тіту та Смарагдове озеро.}}Національний парк Морн-Труа-Пітон ( Morne Trois Pitons National Park) — національний парк в Домініці, заснований в 1975 році, перший в країні. З 1997 року парк входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. На території парку розташовані долина Десоласьйон — район гарячих джерел та невеликих гейзерів; Озеро, що кипить; ущелина Тіту та Смарагдове озеро. {{See|name=Пляж Віджі Vigie Beach|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Vigie_Beach|description=Це захищений пляж з білим піском. Безпосередньо навпроти зали вильоту аеропорту розташовано кілька невеликих кіосків з їжею. Один із найпопулярніших пляжів поблизу Кастрі.|lat=14.025205338633786|long=-60.98472300276905}}Це захищений пляж з білим піском. Безпосередньо навпроти зали вильоту аеропорту розташовано кілька невеликих кіосків з їжею. Один із найпопулярніших пляжів поблизу Кастрі. {{See|name=Мала Базиліка Непорочного Зачаття, Кафедральний собор Cathedral Basilica of the Immaculate Conception|address=2256+M3W, Micoud Street and Laborie Street on Derek Walcott Square, Micoud St, Castries, Сент-Люсія|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Cathedral_Basilica_of_the_Immaculate_Conception,_Castries|description=-Мала Базиліка Непорочного Зачаття, Кафедральний собор, розташована в центрі трьох відомих вулиць, Пейньє, Міку та Лаборі, навпроти площі Дерека Волкотта в Кастрі, Сент-Люсія. Він є частиною римо-католицької архієпархії Кастрі, нинішнім архієпископом є архієпископ Габріель Мальзейр.|phone=+1 758-452-2272}} Мала Базиліка Непорочного Зачаття, Кафедральний собор, розташована в центрі трьох відомих вулиць, Пейньє, Міку та Лаборі, навпроти площі Дерека Волкотта в Кастрі, Сент-Люсія. Він є частиною римо-католицької архієпархії Кастрі, нинішнім архієпископом є архієпископ Габріель Мальзейр. == Де зупинитись == {{Sleep|name=Harbour Vista Inn|address=Cooper Rd, Castries, Сент-Люсія|phone=+1 758-727-6902|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80OsyJrmgAsJnVHzQOzVuBtfhWk7aG2qKKgseAolVixg6b-JHz4bScHEgDZlR2nFJ-cxWrTCOFvb8b3ycD7PYFmaj5kWuCHcXWv0sHfgslgE3UbZ1wZWxCkEubUwiZ7JwgD5Tq6FvmiPrRe92SAPCgz_-ox7PbG9sM_tBAztSc25GwOgZn&pcurl=https://www.agoda.com/uk-ua/partners/partnersearch.aspx?site_id%3D1917614%26CkInDay%3D09%26CkInMonth%3D05%26CkInYear%3D2025%26CkOutDay%3D10%26campaignid%3D%26CkOutMonth%3D05%26CkOutYear%3D2025%26SearchDateType%3Ddefault%26NumberOfAdults%3D2%26LT%3D2%26NumberOfChildren%3D0%26childages%3D%26NumberOfRooms%3D1%26gsite%3Dlocaluniversal%26los%3D1%26PartnerCurrency%3DXCD%26hid%3D557165%26RoomID%3D928627281%26masterRoomId%3D928627281%26PriceTax%3D306.19%26PriceTotal%3D3369.50%26RatePlan%3D788a30f9-c783-644a-c15c-427ee5c53212%26UserCountry%3DUA%26Currency%3DUAH%26UserDevice%3Ddesktop%26Verif%3Dfalse%26rr%3Drow_desktop%26audience_list%3D%26mcid%3D3038%26booking_source%3Dcpc%26adType%3D0%26mpt%3Ddy9yL3BpTjJnWGc1S1RPOXVzMEpkeVpWZWQxUFFWWFRaZ2xraTk4bTNwL0xxY0lycElza0Vudz0%26original_rr%3D}} {{Sleep|name=Casa del Vega|address=Clarke Ave, Сент-Люсія|phone=+1 758-459-0780|url=https://www.google.com/aclk?sa=l&ai=DChcSEwiLopX5r5KNAxW2pYMHHbu7MWkYABABGgJlZg&ae=2&co=1&ase=2&gclid=CjwKCAjwiezABhBZEiwAEbTPGBbEKsxKIAzTy3_sxOIFTeuWR0hsAxrZTV0U8CSLuYdH_fvQpcGujxoCc-YQAvD_BwE&sig=AOD64_0IOtwGUKjvrdwg5Oj-BNzf3ZZ5gQ&adurl}} {{Sleep|name=Seaview Apartmemts|address=2222+883, Castries, Сент-Люсія|phone=+1 758-452-4359|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80OsxmhyhPosCk7f8K8R7deK4nQ1QlNyn78WLcCLRnes_4cwUkobaQHTdF6cTtW8NSeGRwhSFRlbc_TG89S57PgkmsRyeznzltYs0h7c-IaWq1RZB6RTczqmZCjJISu1UCe3TdTIGGkoA4Dp2qEAF5DfPzF1gUuZT51R2Drs9Zwa1kXag17YOudQ&pcurl=https://www.priceline.com/r/?channel%3Dmeta%26product%3Dhotel%26theme%3Dghalistings%26refid%3DPLGOOGLEMSS%26refclickid%3DUA_HP%257C379687104_localuniversal_1%257C20250509%257Cdesktop%257Cdefaultdate%7Cpublic%7C%7C%7C2%257C2%257C0%7C0%7CEN%26hotelid%3D379687104%26checkin%3D20250509%26checkout%3D20250510%26rooms%3D1%26currency%3DUSD%26displayedCurr%3DUAH%26POSCountryCode%3DUA%26taxDisplayMode%3DBP%26cityID%3D5000000001%26adults%3D2%26land%3DL%26metaid%3DmuX-UoNBmnaoGo06tzEYctSL3LF7jBfewE6O0S2aj_tepxJuqxrq1QxOn749nCU3gel_wSP6caU2GQUlHR_qZfBvSS-TYBPAgn2DpJhR2gQBMZypxc45Avo6Ma_V-ksPC3YxaErQyvC0kDoiQRrDj_yD_VJjysvmPbkLnP-1hL0QIVgshsPzH4G2F2D53CZOspb0IHOmw0dBF4f1_FgRjk3697ySGrjTFjn6UMsNZvWSwVqo_f86gm8Fj-TlLKntuHwCl4HRD_ghV4CFhLBKa4wNkArDTzifYPGOgHGVltI%26dblcnt%3Dtrue%26user_num_adults%3D2%26pdtax%3D428.87%26pdt%3D4717.62%26locale%3Den-us%26ad-src%3D}} {{Sleep|name=Hilltop View Guesthouse|address=X2XF+22R, Entretop, Castries, Сент-Люсія|phone=+1 758-722-6459|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80Oszz28th4A6eWuNLO49zpi4WVpAjrHkuHe3zV0ibh_YpdsQFubVM721bt-OrFnGjVVURaQter6y8mJ3pKInO4k4qOVs6kURiRprEat2WdA4F8H-PP9wxwhOO72ZBM8e-d2pYMJE6vl6_tUy2Wq9i3AUbHmdsWv2gk7zAR-OT64Z4iw&pcurl=https://www.hostelworld.com/pwa/hosteldetails.php/326304?from%3D2025-05-09%26to%3D2025-05-10%26HostelNumber%3D326304%26guests%3D2%26Type%3D0%26aff2%3DUA_x_desktop%26utm_medium%3Dmetasearch%26utm_source%3Dgooglehotelfinder%26utm_content%3Dhpa_09_05_2025_1_localuniversal_326304_UA_desktop_default___2%26utm_campaign%3DUA%26lead_time%3D2%26campaign_id%3D%26hpa_click_type%3Dhotel%26hpa_date_search_type%3Ddefault%26hpa_site_property%3Dlocaluniversal%26hpa_occupancy%3D2%26hpa_d_tax%3D0.00%26hpa_d_total%3D2983.48%26hpa_rateplan_id%3D833574%7C2%26hpa_u_country%3DUA%26hpa_u_currency%3DUAH%26hpa_u_lang%3Duk%26hpa_u_list_id%3D%26number_of_guests%3D2%26hpa_room_id%3D970519%26hpa_pos%3Dcatchall}} == Де розважитись == {{See|name=Пляж Віджі Vigie Beach|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Vigie_Beach|description=Це захищений пляж з білим піском. Безпосередньо навпроти зали вильоту аеропорту розташовано кілька невеликих кіосків з їжею. Один із найпопулярніших пляжів поблизу Кастрі.|lat=14.025205338633786|long=-60.98472300276905}}Це захищений пляж з білим піском. Безпосередньо навпроти зали вильоту аеропорту розташовано кілька невеликих кіосків з їжею. Один із найпопулярніших пляжів поблизу Кастрі. {{Listing|type=go|lat=14.011370864611886|long=-60.989435233202926|name=Ринок Кастріс|alt=Castries Central Market|address=2266+F6G, Castries, Сент-Люсія|directions=Ринок і торгова галерея Кастріс – найбільший ринок просто неба в Кастріс , Сент-Люсія . Він розташований у центрі столиці та має понад 300 постійних продавців і сотню або більше місцевих продавців у ринкові дні. Ринок був побудований у 1891 році інженерами-будівельниками Bruce & Still Ltd. з Ліверпуля . Спочатку він був побудований для покращення зовнішнього вигляду міста та був відкритий сером Чарльзом Брюсом 2 липня 1894 року. Будівля стала центральним місцем продажу різноманітних товарів, таких як: свіже м'ясо та риба, трави, спеції, вироби ручної роботи та сухі товари.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Castries_Market}} == Де поїсти == {{Eat|name=The Coal Pot Restaurant|address=Castries, Сент-Люсія|phone=+17584525566|url=http://thecoalpotrestaurant.com/}} {{Eat|name=Big Chef Steakhouse|address=Big Chef Steak House, Castries-Gros Islet Hwy, Rodney Bay, Сент-Люсія|phone=+17584500210|url=http://www.bigchefsteakhouse.com/}} {{Eat|name=Quisine {{!}} The Little Bistro|address=Chisel St, Castries, Сент-Люсія|phone=+17587121137}} {{Eat|name=Pink Plantation|address=Chef Harry Drive The More Castries, Good Lands, Сент-Люсія|phone=+17584525422}} == Куди далі == '''[[Барбадос]]''' — острів, відомий своїми пляжами, ромом та музикою. '''[[Антигуа і Барбуда]]''' — два острови з багатьма пляжами та розкішними курортами. '''[[Гренада]]''' — "острів спецій", відомий своїми мускатними плантаціями та водоспадами. '''[[Тринідад і Тобаго]]''' — два острови з різноманітною культурою, карнавалом та природними пам'ятками. {{footer|ispartof=Сент-Люсія|type=Місто}} s9rchr0pzf9w9zz2spmvccvukvxdkg2 0 3986 37619 37618 2025-05-24T09:24:45Z AntoninaTymkevych 7233 37619 wikitext text/x-wiki '''Лі́ма''', '''Лімак''' також '''Рімак''' (ісп. ''Lima''; кеч. ''Limaq, Rimaq'') — столиця та найбільше місто Перу, розташоване в долинах річок Чильйон, Римак і Лурін на узбережжі Тихого океану. Місто формує агломерацію разом з портовим містом Кальяо. Ліма заснована іспанським конкістадором Франсиско Пісарро 18 січня 1535, як «Місто Королів». Воно стало головним містом іспанського віце-королівства Перу та, після війни за незалежність, столицею Республіки Перу. Сьогодні біля третини населення країни мешкає в агломерації Ліми, а місто є п'ятим за розміром містом Латинської Америки. == Зрозуміти == === Клімат === Клімат в Лімі досить своєрідний — з високим рівнем вологості, але з практично повною відсутністю опадів, попри те, що місто розташоване на 12-му градусі південної широти і майже на рівні моря. Він визначається впливом холодної океанічної течії Гумбольдта, що виходить з Антарктиди, близькістю Анд і тропічними широтами. Через майже постійну низьку щільну хмарність, тривалість сонячного сяйва в Лімі становить 1284 години на рік (в середньому 28,6 годин в липні і 179,1 годин у січні). Для широти, на якій розташоване місто, ці показники винятково низькі. * Абсолютний мінімум температури повітря: +8,9 °C (15 липня 1986) * Абсолютний максимум температури повітря: +33,3 °C (31 березня 1983) == Як дістатись == ===Літаком=== {{Listing|type=go|lat=-12.021|long=-77.114|name=Jorge Chávez International Airport|alt=Аеропорт Хорхе Чавеса|address=Av. Elmer Faucett s/n, Callao 07031, Перу|directions=Головний міжнародний аеропорт Перу, розташований у провінції Кальяо поблизу Ліми. Це основний хаб для авіакомпанії LATAM Perú та головний вхід до країни для більшості міжнародних мандрівників. Має зручне автобусне та таксі сполучення з центром міста.|url=https://www.lima-airport.com|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_аеропорт_імені_Хорхе_Чавеса|facebook=https://www.facebook.com/LIMairport/|instagram=https://www.instagram.com/limairportperu/|phone=+51 1 5173100|email=informes@lima-airport.com|hours=Цілодобово|price=Вартість трансферу до центру міста — від 20 PEN (таксі) або 8 PEN (автобус).|description=Міжнародний аеропорт з терміналами, зонами очікування, ресторанами, банками та зручним сполученням з Лімою.|map=1}} {{Listing|type=go|lat=-12.022912509564595|long=-77.10757921349328|name=Міжнародний аеропорт ім. Хорхе Чавеса|alt=Jorge Chavez International Airport|address=Av. Elmer Faucett s/n, Callao 07031, Перу|content=Міжнародний аеропорт імені Хорхе Чавеса — головний міжнародний аеропорт, що обслуговує Ліму, столицю Перу. Він розташований у Кальяо, за 11 кілометрів на північний захід від історичного центру Ліми, столиці країни, та за 17 кілометрів від району Мірафлорес. У 2023 році аеропорт обслужив 22 876 785 пасажирів.|url=https://www.lima-airport.com/|phone=+51 1 5173501|map=2}} ===Потягом=== У Лімі починається 535-кілометрова залізниця. {{Listing|type=go|lat=-12.044238749132663|long=-77.02867718465771|name=Станція Десампарадос|alt=Desamparados Station|address=Lima 15001, Перу|content=Залізнична станція в Лімі. Вона розташована на лівому березі річки Рімак, поруч з Палацом уряду. Наразі станція має лише адміністративне призначення, хоча регулярно пропонує пасажирські перевезення між Лімою та Уанкайо.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Desamparados_station}} ===Автомобілем=== ===Кораблем=== == Транспорт == Система громадського транспорту Ліми відрізняється неабиякою часткою хаосу. В місті діє близько 500 транспортних компаній, обслуговуючих вдвічі більше число автобусних маршрутів. В рамках наведення порядку у сфері транспорту міська влада в 2010 відкрила 33-кілометровий маршрут швидкісних автобусів ''El Metropolitano'', а в 2011 почала роботу перша гілка метрополітену Ліми (26 станцій, 34 кілометра). {{Listing|type=go|lat=-12.0464|long=-77.0428|name=Lima Metro|alt=Metro de Lima y Callao|address=Станція Gamarra, Av. Aviación, La Victoria 15018, Lima, Perú|directions=Єдина діюча на 2024 рік лінія метро в Лімі (Лінія 1) з'єднує південні райони (Villa El Salvador) з північними (Bayóvar). Потяги сучасні, з кондиціонуванням. Квитки продаються на станціях. Метро — ефективний спосіб уникнути заторів у години пік.|url=https://www.atm.gob.pe|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Метрополітен_Ліми|facebook=https://www.facebook.com/atoperu|instagram=https://www.instagram.com/atoperu|phone=+51 1 2039000|email=atencion@atm.gob.pe|hours=Пн-Нд: 06:00–22:00|price=Квиток: ~1.50 PEN. Поповнювана картка – 5 PEN.|description=Єдина діюча лінія метро в Лімі з 26 станціями. Розширення системи триває.}} {{Listing|type=go|lat=-12.068426150965953|long=-77.02816721297037|name=Метрополітен|alt=El Metropolitano|address=WXFC+8CR, Vía Expresa Luis Fernán Bedoya Reyes, La Victoria 15046, Перу|directions=Метрополітано , офіційно Столичний коридор — це система швидкісного автобусного транспорту , що працює в місті Ліма , столиці Перу . Він складається з окремого коридору, що обслуговується регулярними та експрес-маршрутами, а також мережі під'їзних шляхів на терміналах. Він управляється ATU та разом з метрополітеном та додатковими коридорами є частиною Інтегрованої транспортної системи . Коридор простягається з півночі на південь, проходячи через 56 станцій (13 не працюють), від терміналу Chimpu Ocllo у Карабайо до терміналу Matellini у Чоррільйосі . До 16 грудня 2023 року коридор проходив від терміналу Наранхал в Індепенденсії до терміналу Мателліні .|wikipedia=https://es.wikipedia.org/wiki/Metropolitano_(Lima)|phone=+5112039000}} == Що відвідати == {{See|name=Площа Пласа-де-Армас Plaza de Armas del Cuzco|address=Cuzco Del Medio 123, Cusco 08000, Перу|lat=-13.516616196013542|long=-71.97878207554072|wikipedia=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B0-%D0%B4%D0%B5-%D0%90%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%81_(%D0%9A%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BE)|description=Центральна площа знаходиться в Перу. Розташоване в історичному центрі міста є головним громадським простором міста ще до його заснування Іспанією в 1534 році. Геологічні дослідження, проведені в цьому районі, показують, що спочатку тут було болото, яке перетинала річка Сафі. Центральна площа де століттями була зосереджена влада. Тут розташовані рожеві сади, кам'яний фонтан та паркові лавки.|phone=+51 951 128 967}} Центральна площа знаходиться в Перу. Розташоване в історичному центрі міста є головним громадським простором міста ще до його заснування Іспанією в 1534 році. Геологічні дослідження, проведені в цьому районі, показують, що спочатку тут було болото, яке перетинала річка Сафі. {{See|name=Parque de la Reserva - Circuito Mágico del Agua|alt=Парк магії води|address=Av. Arequipa cuadra 6, Cercado de Lima 15046, Perú|directions=Можна доїхати метро (станція Estación Estadio Nacional) або автобусом Metropolitano (зупинка Estadio Nacional)|phone=+51 1 3309372|url=https://www.serpar.gob.pe/index.php/actividades/parques/19-parques/38-circuito-magico-del-agua|hours=Вт–Нд: 15:00–22:30|price=Вхід для дорослих: ~4 PEN, діти до 5 років – безкоштовно|lat=-12.0701|long=-77.0334|content=Один з найвідоміших парків Ліми, що входить до Книги рекордів Гіннеса як найбільший комплекс фонтанів у громадському парку. Складається з 13 інтерактивних фонтанів, що поєднують музику, світло та лазерні шоу. Особливо вражає вечірнє шоу світла й води.|image=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2b/Circuito_Magico_del_Agua_-_Fuente_de_la_Fantas%C3%ADa.jpg/800px-Circuito_Magico_del_Agua_-_Fuente_de_la_Fantas%C3%ADa.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/Парк_магії_води|wikidata=Q2066237|description=Водяно-світлове шоу, паркова зона з фонтанами – чудове місце для прогулянок і фотографій.}} {{See|name=Собор базиліки Ліми Catedral de Lima|address=Lima Main Square, Jirón Carabaya s/n, Lima 15001, Перу|phone=+51 1 4267056|lat=12°02′47″|long=77°01′48″|wikipedia=https://es.wikipedia.org/wiki/Catedral_de_Lima|description=Собор базиліки Ліми, широко відомий як Метрополитанський собор Ліми, є римо-католицьким собором у Лімі, Перу. Це резиденція архієпархії Ліми. Лімський собор був збудований на місці святилища інків Пума Інті та палацу кусконського принца Сінчі Пума , прямого нащадка інків Сінчі Рока .|url=http://www.catedraldelima.org.pe/}}Собор базиліки Ліми, широко відомий як Метрополитанський собор Ліми, є римо-католицьким собором у Лімі, Перу. Це резиденція архієпархії Ліми. Лімський собор був збудований на місці святилища інків Пума Інті та палацу кусконського принца Сінчі Пума , прямого нащадка інків Сінчі Рока . {{See|name=Музей Ларко Museo Arqueológico Rafael Larco Herrera|address=frente al, Parque Larco, Av. Simón Bolivar 1515 Ingreso por, Navarra 169, Pueblo Libre 15084, Перу|phone=+51 1 4611312|url=http://www.museolarco.org/|lat=12°04′20″|long=77°04′15″|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9B%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE|description=Музей Ларко або Археологічний музей Рафаеля Ларко Еррери — музей у місті Пуебло-Лібре округу Ліма, Перу. Музей розташований в будівлі 18 століття, резиденції віце-королів Перу, збудованій на місці одної з доколумбових пірамід. Музей містить галереї, упорядковані в хронологічному порядку, що демонструють понад 4-тисячолітню доколумбову історію Перу. Тут виставлені вироби культур Моче, Наска, Чиму та інків. Це один з перших музеїв світу, що одночасно виставив колекцію з понад 45 тис. експонатів у своєму електронному каталозі.}}Музей Ларко або Археологічний музей Рафаеля Ларко Еррери  — музей у місті Пуебло-Лібре округу Ліма, Перу. Музей розташований в будівлі 18 століття, резиденції віце-королів Перу, збудованій на місці одної з доколумбових пірамід. Музей містить галереї, упорядковані в хронологічному порядку, що демонструють понад 4-тисячолітню доколумбову історію Перу. Тут виставлені вироби культур Моче, Наска, Чиму та інків. Це один з перших музеїв світу, що одночасно виставив колекцію з понад 45 тис. експонатів у своєму електронному каталозі. {{See|name=Музей Педро де Осма Museo Pedro de Osma|address=Pedro de Osma 421, Barranco 15063, Перу|phone=+51 1 4670063|url=http://museopedrodeosma.org/|lat=-12.154481235743237|long=-77.02292336391966|wikipedia=https://es.wikipedia.org/wiki/Museo_Pedro_de_Osma|description=Розташований у художньому серці району Барранко в Лімі, Музей Педро де Осма є яскравим символом багатої колоніальної спадщини Перу. З моменту свого заснування у 1987 році філантропом та колекціонером мистецтва Педро де Осма Гільдемейстером музей присвячений збереженню та демонстрації великої колекції колоніального мистецтва. Відтворений в особняку початку 20 століття музей пропонує видовище живопису, скульптури, срібла та меблів, а також надає уявлення про розкішний спосіб життя еліти Ліми в колоніальний період.}}Розташований у художньому серці району Барранко в Лімі, Музей Педро де Осма є яскравим символом багатої колоніальної спадщини Перу. З моменту свого заснування у 1987 році філантропом та колекціонером мистецтва Педро де Осма Гільдемейстером музей присвячений збереженню та демонстрації великої колекції колоніального мистецтва. Відтворений в особняку початку 20 століття музей пропонує видовище живопису, скульптури, срібла та меблів, а також надає уявлення про розкішний спосіб життя еліти Ліми в колоніальний період. == Де розважитись == {{Listing|type=go|lat=-12.071629691153454|long=-77.03505421613536|name=Магічний водний контур Parque de la Reserva|alt=Parque de la ReservaMagic Water Circuit of the Reserve Park|address=Jirón Madre de Dios S/N, Lima 15046, Перу|directions=Парк резервату— розташований у центрі Ліми , Перу . Він має неправильну форму та розташований між двома головними вулицями міста: швидкісною автомагістраллю Пасео-де-ла-Республіка та проспектом Арекіпа. Тур «Чарівна вода», відкритий 26 липня 2007 року, наразі є власністю Парку заповідника. Найбільший фонтан у парку заповідника під назвою «Чарівний фонтан» (Fuente Mágica) містить струмінь, який піднімає воду на висоту понад 80 м.|url=https://www.circuitomagicodelagua.com.pe/|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Parque_de_la_Reserva|phone=+51 1 4240827}} {{Listing|type=go|lat=-12.131741370905992|long=-77.03044752698655|name=Larcomar|address=Mal. de la Reserva 610, Miraflores 15074, Перу|directions=Tорговий центр, розташований на перехресті проспекту Хосе Ларко та Малекон-де-ла-Ресерва в районі Мірафлорес, Ліма, Перу. Tорговий центр з видом на океан, де є магазини, ресторани, бари та кінотеатри.|url=http://www.larcomar.com/|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Larcomar}} {{Listing|type=go|lat=-13.516616196013542|long=-13.516616196013542|name=Площа Пласа-де-Армас|alt=Plaza de Armas del Cuzco|address=Cuzco Del Medio 123, Cusco 08000, Перу|directions=Центральна площа знаходиться в Перу. Розташоване в історичному центрі міста є головним громадським простором міста ще до його заснування Іспанією в 1534 році. Геологічні дослідження, проведені в цьому районі, показують, що спочатку тут було болото, яке перетинала річка Сафі. Центральна площа де століттями була зосереджена влада. Тут розташовані рожеві сади, кам'яний фонтан та паркові лавки.|wikipedia=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B0-%D0%B4%D0%B5-%D0%90%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%81_(%D0%9A%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BE)|phone=+51 951 128 967}} == Де поїсти == {{Eat|name=La Mar Cebichería|alt=La Mar|address=Av. La Mar 770, Miraflores, Lima 15074, Perú|directions=Розташований у районі Мірафлорес, можна дістатися на таксі або автобусом до Av. La Mar. Найближча зупинка — Av. del Ejército.|phone=+51 1 4213365|email=reservas@lamarcebicheria.com|url=https://www.lamarcebicheria.com/|hours=Пн–Сб: 12:00–17:30, Нд – зачинено|price=Середній чек ~$25–40 за особу|lat=-12.1134|long=-77.0436|content=Один із найвідоміших ресторанів Перу, заснований відомим шеф-кухарем Гастоном Акуріо. Спеціалізується на севіче та стравах із морепродуктів. Відомий високим рівнем обслуговування, сучасним дизайном і автентичною кухнею.}} {{Eat|name=Chelo's|address=Av. San Jose 406, Bellavista 07006, Перу|phone=+5115620521|url=http://www.chelosrestaurante.com/|price=20–30 PEN}} {{Eat|name=Central|address=Av. Pedro de Osma 301, Barranco 15063, Перу|phone=+5112428515|url=http://www.centralrestaurante.com.pe/|price=Принаймні 100 PEN}} {{Eat|name=Maido|address=Ca. San Martín No. 399, Miraflores 15074, Перу|phone=+5113135100|url=https://maido.pe/|price=Принаймні 100 PEN}} {{Eat|name=Panchita - Miraflores|address=C. 2 de Mayo 298, Miraflores 15074, Перу|phone=+5112425957|url=https://panchita.pe/|price=Принаймні 100 PEN}} {{Eat|name=LIMANÁ - PERUVIAN SUPERFOOD RESTAURANT|address=Av. Augusto Pérez Araníbar 2011, San Isidro 27, Перу|phone=+51997650654|url=http://limana.com/|price=Принаймні 100 PEN}} {{Eat|name=Restaurante La Rosa Náutica|address=Espigón Miraflores, Lima 18, Cto. de Playas, Miraflores, Перу|phone=+5114450149|url=http://www.larosanautica.com/|price=Принаймні 100 PEN}} == Де зупинитись == {{Sleep|name=Pariwana Hostel Lima|alt=Хостел Парівана Ліма|address=Avenida José Larco 189, Miraflores, Lima 15074, Perú|directions=Хостел розташований у центрі району Мірафлорес, поруч із Larcomar та морським узбережжям. Найзручніше дістатися автобусом Metropolitano (зупинка Benavides).|phone=+51 1 2414470|email=reservas@pariwana-hostel.com|url=https://www.pariwana-hostel.com/lima|hours=Цілодобово|checkin=13:00|checkout=11:00|price=$12–30 за ніч у багатомісному номері, від $40 за приватний|lat=-12.1233|long=-77.0292|content=Популярний серед мандрівників і бекпекерів хостел у серці Мірафлорес. Пропонує комфортабельні номери, спільні зони, кухню, Wi-Fi, сніданок включено. Також є організовані заходи та екскурсії.}} {{Sleep|name=Hilton Lima Miraflores|address=Av. la Paz 1099, Lima 15074, Перу|phone=+5112008000|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80OswIUGarzrUL_3MXDA2YMuKUouy5TqaNX22EcsvC5ShV9Q5E9SHXK0hIqk6LFKu_XPCaia96pchp3whx59Sad-AVO1xbc99h4d_9_oUQeUBbwu_6Xu1lc2BnUi3ch-0&pcurl=https://linkcenterus.derbysoftca.com/dplatform-linkcenter/booking.htm?hotelCode%3DHILTON-LIMMF%26providerHotelCode%3DLIMMF%26checkInDate%3D2025-08-13%26checkOutDate%3D2025-08-14%26identifier%3Dgoogle-hilton%26price%3D248.71%26roomTypeCode%3DQ2%26ratePlanCode%3DSO%26currency%3DUSD%26language%3Duk%26userCountry%3DUA%26dateType%3Ddefault%26testClick%3Dfalse%26sitetype%3Dmapresults%26occupancy%3D2%26partnerId%3Dhilton%26campaignid%3D%26rateRuleId%3D%26userlistid%3D%26ifDefaultDate%3Ddefault%26isPromoted%3Dfalse%26isRuleIdsClosed%3Dfalse%26s_is_ad%3Dfalse%26adType%3D0%26adults%3D2%26children%3D0%26clk_src%3D%26is_ds_account%3Dtrue}}Є готелем мережі [https://www.hilton.com/en/ Hilton]. {{Sleep|name=JW Marriott Hotel Lima|address=Mal. de la Reserva 615, Miraflores Lima 18, Перу|phone=+5112177000|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80Osy9SSQOBCVwo8gQzUXpGyDPQpoUfEgiaQG0pgTi5qXOR46tR5T4-NdI102zDg9i51X1NU67mB4ee4U8X2AnHsgfbVHIWHiGhulPLHDCscCmFMufehdG0Wo7b0HeDay48DdfJw&pcurl=https://marriottclk.koddi.com/clk?destination%3Dhttps%253A%252F%252Fad.doubleclick.net%252Fclk%253B269275299%253B95398642%253Bk%253Bu%253Dkoddi%2526sv2%253Dkoddi_hpa_UA_LIMDT_mapresults_3_desktop_06/23/2025_non-distributable__default___organic%253Fhttps%253A%252F%252Fwww.marriott.com%252Freservation%252FavailabilitySearch.mi%253Fcid%253DOMS_GLB0002Y27_GLE00070C9_GLF000C1AH%2526pId%253D%2526isSearch%253Dfalse%2526propertyCode%253DLIMDT%2526fromDate%253D06%252F23%252F2025%2526toDate%253D06%252F26%252F2025%2526numberOfRooms%253D1%2526numberOfGuests%253D2%2526Currency%253DUAH}}Є готелем мережі [https://jw-marriott.marriott.com/ JW Marriott Hotel.] {{Sleep|name=The Westin Lima Hotel & Convention Center|address=Av. las Begonias 450, San Isidro 00027, Перу|phone=+5112015000|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80Osxc_ivDjU0jvbJ1IyQalAUfZ8nIEO6qqvp9qKeBJjDzE3DaDj5tF6BZpUk0kpC-sJvCldFm-Xfa2mkbKzM3Z2NGK8pJNX9jjEwHoScfUxN6Smv1yAq_F7_UE4vhKkT3C7EJWg&pcurl=https://marriottclk.koddi.com/clk?destination%3Dhttps%253A%252F%252Fad.doubleclick.net%252Fclk%253B269275299%253B95398642%253Bk%253Bu%253Dkoddi%2526sv2%253Dkoddi_hpa_UA_LIMWI_mapresults_3_desktop_06/24/2025_non-distributable__default___organic%253Fhttps%253A%252F%252Fwww.marriott.com%252Freservation%252FavailabilitySearch.mi%253Fcid%253DOMS_GLB0002Y27_GLE00070C9_GLF000C1AH%2526pId%253D%2526isSearch%253Dfalse%2526propertyCode%253DLIMWI%2526fromDate%253D06%252F24%252F2025%2526toDate%253D06%252F27%252F2025%2526numberOfRooms%253D1%2526numberOfGuests%253D2%2526Currency%253DUAH}} {{Sleep|name=Sheraton Lima Historic Center|address=Av. Paseo de la República 170, Lima 15001, Перу|phone=+5113155000|url=https://www.google.com/travel/clk?pc=AA80Osx1t_AcbGi4VqMpZpHuXYydy9gQiXxaLuT90Rs6sTM4uX27GJGisNunSsc2J6i6FtfLmB6-zvOxHLoJKfC-hb_d2WojBruRfuW045EIMD5VoKBAktTPCvbqSly53mTZaeMDhQ&pcurl=https://marriottclk.koddi.com/clk?destination%3Dhttps%253A%252F%252Fad.doubleclick.net%252Fclk%253B269275299%253B95398642%253Bk%253Bu%253Dkoddi%2526sv2%253Dkoddi_hpa_UA_LIMSI_mapresults_3_desktop_05/15/2025_non-distributable__default___organic%253Fhttps%253A%252F%252Fwww.marriott.com%252Freservation%252FavailabilitySearch.mi%253Fcid%253DOMS_GLB0002Y27_GLE00070C9_GLF000C1AH%2526pId%253D%2526isSearch%253Dfalse%2526propertyCode%253DLIMSI%2526fromDate%253D05%252F15%252F2025%2526toDate%253D05%252F18%252F2025%2526numberOfRooms%253D1%2526numberOfGuests%253D2%2526Currency%253DUAH}} {{Sleep|name=NAIA Miraflores - formerly Selina Miraflores Lima|address=Calle Alcanfores 465, Mira 15074, Перу|phone=+51913535203|url=http://www.naiamiraflores.com/}} == Куди далі == '''[[w:Куско|Куско]]:''' Історичне місто, колишня столиця Імперії Інків, відправна точка для відвідування Мачу-Пікчу. '''[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%87%D1%83-%D0%9F%D0%B8%D0%BA%D1%87%D1%83 Мачу-Пікчу]:''' Стародавнє місто інків, одне з найвідоміших місць у світі. '''[[w:Арекіпа|Арекіпа]]:''' "Біле місто", відоме своєю колоніальною архітектурою та близькістю до каньйону Колка. '''[[w:Тітікака|Озеро Тітікака]]:''' Найбільше озеро в Південній Америці, розташоване на кордоні з Болівією. '''[[w:Національний_резерв_Паракас|Національний заповідник Паракас]]:''' Пустельний регіон на узбережжі, відомий своїми морськими птахами та морськими котиками. '''[[w:Національний_парк_Ману|Національний парк Ману]]:''' Один з найбільших тропічних лісів у світі, з великим біорізноманіттям. sgfcdetqx67hwbr9pbzwl9xnx4d6t4n 0 3989 37564 37355 2025-05-21T18:18:49Z Skrylnykviktoriia 7516 . 37564 wikitext text/x-wiki '''[[w:Мале_(місто)|Ма́ле]]''' (мальд. މާލެ, Маа-лай, букв. ''Великий дім'') — столиця, найбільше місто та назва однойменного острова у Мальдівській Республіці. Населення Мале у 2006 році становило 104 403 особи, а 2014 році вже 153 379 осіб. Дані на 2024 рік свідчать, що в столиці проживає 229 547 осіб. Входить до числа найбільш густонаселених міст світу. Мечеть Великої П’ятниці ([https://en.wikipedia.org/wiki/Mal%C3%A9_Friday_Mosque?utm_source=chatgpt.com Malé Friday Mosque]) Мечеть Великої П’ятниці (також відома як Hukuru Miskiy) є найстарішою та найбільш орнаментованою мечетю на Мальдівах. Вона була завершена у 1658 році, під час правління Ібрагім Іскандара I. Мечеть побудована з коралових каменів, що характерно для будівель Мальдівських островів. Унікальна архітектура та використання морської культури в будівництві зробили її частиною попереднього списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у 2008 році. Мечеть розташована у столиці Мале, поруч з іншими історичними пам'ятками. Місце розташування: Місто Мале, Атол Каафу, Мальдівські острови. Мечеть знаходиться навпроти Меджу Зіяарай (могила святого) та Муліяге (резиденція султана). Час відвідування: Щодня, з 9:00 до 17:00 (окрім часу молитви). Вартість входу: Безкоштовно == Як дістатись == === Літаком === [[Файл:2019-09-08 орппп.jpg|міні]] {{Go|name=Velana International Airport|content=Головний аеропорт Мальдівських островів з терміналом для гідролітаків, розташований на острові Хулулі.|address=Airport Main Rd, 22000, Мальдіви.|phone=+9603323506|lat=4.189075900677286|long=73.5276304005946|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Velana_International_Airport|wikidata=Q29104}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Maldives Transport and Contracting Company (MTCC)|address=Boduthakurufaanu Magu, Malé, Мальдіви|phone=+9603326822|url=https://mtcc.mv/|hours=08:00–16:00|lat=4.178300402866882|long=73.51584610614464|content=Офіс компанії}} [[Файл:Male' Hukuru Miskiy 4.jpg|міні]] == Що відвідати == {{See|name=Мале Фрайдей Моск|alt=Malé Friday Mosque|address=5GH6+5XC, Medhuziyaaraiyy Magu, Malé, Мальдіви|phone=+9603020200|hours=Цілодобово|lat=4.178151502261197|long=73.51275537545901|content=Мечеть|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Mal%C3%A9_Friday_Mosque|wikidata=Q4385992}} [[Файл:2023-03-03 агааг.jpg|міні|193x193пкс]] == Де поїсти == {{Eat|name=Sala Thai Restaurant|address=Buruneege Hithaffinivaa Magu, Malé, Мальдіви|phone=+9603345959|url=http://www.salafamilymaldives.com/|hours=10:00–00:00|content=Ресторан тайської кухні|lat=4.176803260508738|long=73.51230476435862}} == Де розважитись == {{Do|name=Scubaspa Maldives|address=Мале, Мальдіви|phone=+6285190357176|url=http://www.scubaspa.com/|hours=Цілодобово|lat=4.178130001616578|long=73.5163805042947|content=Туристична агенція – скуба-дайвінг}} == Де зупинитись == [[Файл:2023-03-03 агаара.jpg|міні|240x240пкс]] {{Sleep|name=Maagiri Hotel|address=20012 Malé, Boduthakurufaanu Magu, Malé, Мальдіви|phone=+9603318484|url=https://maagirihotel.com/|hours=Час заїзду: 14:00 Час виїзду: 12:00|lat=4.17757358465099|long=73.51768942225294|content=Чотири-зірковий готель}} == Куди далі == [[Файл:Dhifushi bei Meeru im Nord Male Atoll.jpg|міні|240x240пкс]] {{Go|name=Дхіфуші|alt=Dhiffushi|directions=на північний схід від Мале|lat=4.441154635931553|long=73.71258066792998|content=Дхіфуші- один із населених островів атолу Каафу. Найсхідніший населений острів Мальдів , тому схід сонця тут зустрічається першим у країні.|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Dhiffushi_(Kaafu_Atoll)|wikidata=Q744287}} ixcnos9g0bp43bq0kye0r799ndxceu4 0 3990 37382 37381 2025-05-13T18:56:17Z Андрій Гриценко 2491 37382 wikitext text/x-wiki {{citybar | image= Telegdy-Rákóczi castle Chynadiyovo 2012 01.jpg | caption= Чинадіївський замок | city= {{PAGENAME}} | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode = }} '''Чинаді́йово''' — селище в [[Мукачівський район|Мукачівському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. == Зрозуміти == Знаходиться обабіч залізниці [[Мукачево (станція)|Мукачево]] — [[Свалява (станція)|Свалява]]. Відоме, ще як поселення епохи неоліту. На території Чинадіївського середньовічного замку — давньоруське поселення Х — ХІ століть. Чинадійово відоме з 1214 р. як Beregszentmiklós (Szentmiklós) або як Szolyvaszentmiklós. [[Файл:Герб Чинадійово 1843.gif|thumb|100px|left|Герб Чинадійово, 1843&nbsp;р.]] До 1944 року Чинадійово звалося Сент-Міклош (місцевий русинсько-український варіант назви — Миколай), мало статус позаштатного містечка Мукачівського повіту (округу) Березького комітату Королівства Угорщини (у складі Австро-Угорської імперії). У серпні 2015 року монастир Мукачівської єпархії УПЦ МП перейшов до Карпатської єпархії&nbsp;УАПЦ. У березні 2025 року рішенням Уряду до Реєстру індустріальних (промислових) парків включено індустріальний парк «Карпати», створений на території урочища «Садок» селища Чинадійово. Передбачається, що новий індустріальний парк функціонуватиме на площі 25,6479 га та створить орієнтовно 1300 робочих місць. Індустріальний парк спеціалізуватиметься в таких галузях, як деревообробка, виробництво паперу, меблів та будівельних матеріалів. == Як дістатись == === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == '''Чинадіївський замок''' з двома кутовими вежами, зі стінами метрової товщини, зведений в XIV столітті бароном Перені. У XIV&nbsp;в. сувора Чинадіївська фортеця, з двома неприступними баштами, з метрової товщиною стінами і підземеллями, була побудована. У 1657&nbsp;р. польські війська князя Любомирського майже зруйнували фортецю, але вже через 50 років, відбудована твердиня слугувала резиденцією відомого угорського борця за незалежність Ференца Ракоці II. Колись фортеця виглядала набагато вражаюче, була оточена глибоким ровом і валами. У 1749&nbsp;р. навколо парку, при правлінні Ференца Башінди, був розбитий гарний парк, від якого майже нічого не залишилося. Неподалік фортеці розташований старовинний готичний греко-католицький костел XIV&nbsp;ст. '''Храм святого архангела Михайла''' (1733) '''Церква Вознесіння Господнього''' (1836—1912) '''Церква святого пророка Іллі''' (1937) '''Церква ікони Почаївської божої матері''' (1997) == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == * залізорудна штольня у Глинянці: довжина 40 м. * [[Чинадіївський замок|Чинаді́ївський замок]] (інша назва — Замок «Сент-Міклош») — пам'ятка архітектури XIV—XIX століть. * Скакало — водоспад в Українських Карпатах, у межах Вигорлат-Гутинського вулканічного масиву. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташований в урочищі Нижнє Грабівниця. Загальна висота водоспаду&nbsp;— понад 4&nbsp;м. Утворився на місці виходу на поверхню вулканічних порід, про що свідчать скельні стрімчаки в глибині лісу з боків водоспаду. Кам'яна гряда, що перетинає лісистий схил гори, перепиняє шлях потічку, який впадає до річки [[Матекова]] (права притока Латориці, басейн Тиси). Струмок трьома ступенями зривається з уступів, утворюючи каскад струмків, що немов скачуть з каменя на камінь. Це і дало підставу назвати водоспад такою «несерйозною» назвою. * Остра — лісовий заказник місцевого значення в Україні. Статус присвоєно з метою збереження частини лісового масиву на східних відрогах гірського масиву Синяк. Зростають буково-ясеневими насадження віком до 150 років, а такою дуб скельний, явір, тополя. == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * м. [[Мукачево]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} aw8csrcgbwnh40a2x8f09dsvimkmx2l 0 3991 37420 37419 2025-05-16T20:16:13Z Assyrian Human 6497 37420 wikitext text/x-wiki {{delete}} Чехія з'єдналася зі словакією у 1937 року 2004 року вони від'єдналися зі словаччином потім Чехія могла контролювати свою столицю Прага 61q4uuyp67rxzduu5q48mj2io2dgs3p 0 3995 37788 37476 2025-06-13T10:02:35Z Assyrian Human 6497 37788 wikitext text/x-wiki {{geo|33|131}} {{pagebanner}} '''Кюшю''' розташований у [[КРАЇНА|Японії]]. == Регіони == == Міста == {{Marker|name=[[Фукуо́ка]]|type=city|lat=33.590|long=130.401|zoom=12|wikidata=Q26600}} — місто в Японії, в префектурі Фукуока. Входить до списку міст державного значення Японії. Адміністративний центр префектури. Найбільше місто регіону Кюшю. == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == === Літаком === {{Listing|type=go|lat=33.845|long=131.035|name=Кіта-Кюсю (аеропорт)|alt=яп. 北九州空港, きたきゅうしゅうくうこう, кіта-кюсю; англ. Kitakyushu Airport|address=розташований в місті Кіта-Кюсю префектури Фукуока.|directions=державний вузловий міжнародний аеропорт в Японії. Спеціалізується на внутрішніх та міжнародних авіаперевезеннях.|url=https://www.kitakyu-air.jp/|wikipedia=Кіта-Кюсю (аеропорт)}} == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Ohori Park|address=Японія, 〒810-0051 Fukuoka, Chuo Ward, Ohorikoen, 公園管理事務所 4,5|description=Міський парк із великим озером, прибережними доріжками, прокатом човнів і кафе.|wikidata=Q846710|wikipedia=Ōhori Park|image=Файл:大濠公園 (3360365578).jpg|long=130,376|lat=33,585|price=Безкоштовно|hours=Цілодобово|phone=+81 92-741-2004}} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Японія|type=Регіон}} o57atbgh4pol608hp74wgq7e6rzb111 0 4002 37605 37604 2025-05-22T22:40:27Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:2021-05-09_овпр.jpg|2021-05-09_овпр.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Didym|Didym]] because: Copyright violation; see [[:c:COM:Licensing|Commons:Licensing]] ([[:c:COM:CSD#F1|F1]]). 37605 wikitext text/x-wiki == '''Тайбе́й''' &nbsp;— де-факто [[w:Столиця|столиця]] [[w:Республіка_Китай|Республіки Китай]] на острові [[w:Тайвань|Тайвань]]. Розташований в північній частині острова, тайбейській улоговині. Обмежений річками Даньшуй (на заході) і Сіньдянь. Місцевість, в цілому низинна в центральній частині і на заході міста підвищується на південь, схід і особливо&nbsp;— на північ, де вона досягає висоти 1120 м (гора Цисін). == У місті розташовані основні державні установи:&nbsp;Резиденція [[w:Президент_Республіки_Китай|Президента]], будівлі&nbsp;[[w:Законодавчий_юань|Парламенту]], [[w:Виконавчий_юань|Кабінету міністрів]], Верховного Суду, а також офіси та посольства [[w:Міжнародні_відносини_Республіки_Китай|іноземних держав]] (не відкрили посольство лише [[w:Сент-Вінсент_і_Гренадини|Сент-Вінсент і Гренадини]]). Один із передових політичних, економічних, фінансових, освітньо-наукових і культурних центрів регіону. У 2003 році в Тайбеї був побудований один з найвищих хмарочосів світу&nbsp;— [[w:Тайбей_101|Тайбей 101]]. Тайбей&nbsp;— найважливіший освітній центр Тайваню. Серед навчальних закладів найвідоміший [[w:Національний_університет_Тайваню|Національний університет Тайваню]]. Тайбей&nbsp;— також найбільший центр засобів масової інформації Тайваню. Населення становить 2&nbsp;618&nbsp;772 чол. (2010). Густота населення складає 9634 особи/км². Як і населення інших міст Тайваню, населення Тайбея представлено етнічними групами хоклі, [[w:Хаккаська_мова|хакка]], китайцями ([[w:Китайці|хань]]) і [[w:Аборигени_Тайваню|тайванськими аборигенами]]. [[Файл:Taipei Songshan Airport observation deck-000129030035.jpg|міні]] == Як дістатись == {{Go|name=Аеропорт Тайбея (Суньшань)|alt=臺北松山機場|address=No. 340-9, DunHua N Rd, Songshan District, Taipei City, Тайвань 10548|phone=+886287703460|url=https://www.tsa.gov.tw/|lat=25.121358182478975|long=121.55516702614553|content=Міжнародний аеропорт|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B5%D0%B9-%D0%A1%D1%83%D0%BD%D1%88%D0%B0%D0%BD%D1%8C|wikidata=Q702019}} == Транспорт == Громадський транспорт становить значну частину пересування у Тайбеї. Відповідно до урядового опитування 2022 року, 34,9% поїздок було здійснено на громадському транспорті в Тайбеї, що є більше, ніж в будь-якій іншій місцевості Тайваню. Головний вокзал Тайбея є центром метро, ​​автобусів, звичайної та високошвидкісної залізниці держави. З 2002 року оплата за проїзд може здійснюватися безконтактно смарт-карткою EasyCard, яку можна використовувати для всіх видів громадського транспорту. == Що відвідати == [[Файл:Huashan 1914 Creative Park Art Boulevard 2015.jpg|міні]] {{See|name=Huashan 1914 Creative Park|alt=華山1914文化創意產業園區|address=No. 1號, Section 1, Bade Rd, Zhongzheng District, Taipei City, Тайвань 100|phone=+886223581914|url=http://www.huashan1914.com/|hours=Цілодобово|lat=25.050274938248986|long=121.53459968900319|content=Парк|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Huashan_1914_Creative_Park|wikidata=Q14594864}} [[Файл:Caesar Metro Taipei 凱達大飯店.jpg|міні]] == Де зупинитись == {{Sleep|name=Caesar Metro Hotel Taipei|address=No. 167, Bangka Blvd, Wanhua District, Taipei City, Тайвань 108|phone=+886223066777|url=https://www.caesarmetro.com/|hours=Час заїзду: 15:00 Час виїзду: 12:00|price=3351 грн|lat=25.033506823322266|long=121.50050543904082|content=П'яти-зірковий готель|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Caesar_Metro_Taipei|wikidata=Q111181212}} == Де поїсти == {{Eat|name=Lung Tu Shaved Ice Specialist|alt=龍都冰菓專業家|address=108, Тайвань, Taipei City, Wanhua District, 和平西路三段192號|phone=+886223082227|url=https://www.facebook.com/LungTuIce/|hours=11:30–22:00|price=1–200 NT$ за особу|lat=25.035489886030113|long=121.49767302640987|content=Ресторан}} == Де розважитись == {{Do|name=WAVE CLUB Taipei|address=110, Тайвань, Taipei City, Xinyi District, Songshou Rd, 12號7樓 7 поверх · ATT 4 FUN Xinyi Store|phone=+886911439897|url=https://wavetaipei.tw/|lat=25.0357419574808|long=121.56401238996183|content=Нічний клуб}} == Куди далі == '''Япо́нія''' (яп. 日本, にっぽん / にほん, <small>МФА:</small> [nip̚.poɴ] / [nihoɴ]), офіційна назва — '''Япо́нська Держа́ва''' — острівна держава в Східній Азії та Океанії. Розташована на Японському архіпелазі, межує з Японським морем на заході й Тихим океаном на сході, також простягається від Охотського моря на північному сході до Східно-Китайського та Філіппінського морів на південному заході. Будучи частиною Тихоокеанського вогняного кола, Японія охоплює архіпелаг з 14 125 островів; п'ятьма основними островами, з півночі на південь є Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю та Окінава. Японія — острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану. Зі сходу і півдня її омиває Тихий океан, з заходу — води Японського та Східно-Китайського морів, а з півночі — Охотське море. Японський архіпелаг простягнувся дугою з північного сходу на південний захід і налічує чотири великих острови Хоккайдо, Хонсю, Сікоку та Кюсю, які становлять 97 % поверхні суходолу і 6848 менших островів. Країна лежить у зоні помірного кліматичного поясу. Її найвіддаленішою точкою на сході є острів Мінамі-Торі села Оґасавара метрополії Токіо (153°59' східної довготи), на заході — містечко Йонаґуні префектури Окінава (122°56' східної довготи), на півдні — острів Окіношіма села Оґасавара метрополії Токіо (20°25' північної широти), а на півночі — острів Бентен міста Вакканай префектури Хоккайдо (45°31' північної широти). Площа Японії становить 377 929,99 км². n4qyd40uhhy0zwl7drqkz04hnzvvoxs 0 4003 37602 37601 2025-05-22T22:39:56Z CommonsDelinker 1602 Removing [[:c:File:2021-05-09_овпп.jpg|2021-05-09_овпп.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Didym|Didym]] because: Copyright violation; see [[:c:COM:Licensing|Commons:Licensing]] ([[:c:COM:CSD#F1|F1]]). 37602 wikitext text/x-wiki '''Амбон''' (раніше голландська : ''Amboina'' ) — столиця та найбільше місто індонезійської провінції Малуку . Це місто також відоме як ''Амбон Манісе'' , що амбонською мовою означає «гарний» або «вродливий» Амбон . Його площа становить 359,45 квадратних кілометрів (138,78 квадратних миль), а населення становило 331 254 особи за даними перепису населення 2010 року [  347 288 осіб за даними перепису населення 2020 року  ; офіційна оцінка станом на середину 2023 року становила 354 052 особи.  Місто поділено на п'ять адміністративних районів ( ''кекаматан'' ), а саме: Нусаніве, Сірімау, Телук Амбон (затока Амбон), Багуала (офіційно Телук Амбон Багуала) та Лейтімур Селатан (Південний Лейтімур). Відомий як музичне місто Індонезії ,  Амбон став першим містом у Південно-Східній Азії, яке було визнано містом музики ЮНЕСКО у 2019 році. Місто населене сумішшю етнічних аліфуру (корінних молукканців ), яванці, балійці, бутонці, бугісці, макассарці, папуаси, мінахаса, мінанги, флобамори ( етнічні групи флорес , сумба , алор та тимор ) та осіб іноземного походження (китайці, арабо-амбонці, іспано-амбонці, німецько -амбонці, португальсько-амбонці та голландсько-амбонці). Між 1999 і 2002 роками відбувалися соціальні заворушення , спричинені расовою нетерпимістю. [[Файл:Pattimura airport (cropped).jpg|міні]] == Як дістатись == {{Go|name=Аеропорт імені Паттімури|alt=Bandar Udara Pattimura|address=Jalan Dr. Tlk. Ambon, Kota Ambon, Maluku 97236, Індонезія|phone=+62911323771|url=https://pattimura-airport.co.id/id|lat=-3.7046074230274586|long=128.08929253501094|content=Аеропорт внутрішніх авіаліній|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Pattimura_Airport|wikidata=Q2232506}} == Транспорт == === Основні види транспорту в Амбоні: === # '''Ангкот (angkot)''' — мікроавтобуси, які є основним видом громадського транспорту. Вони мають фіксовані маршрути, але зупиняються на вимогу. Це найдоступніший спосіб пересування. # '''Оджек (ojek)''' — мототаксі. Популярні для коротких поїздок або в місця, куди не ходять ангкоти. Також доступні через додатки як GoJek або Grab. # '''Таксі''' — є, але менш поширені, ніж у великих містах Індонезії. Більшість працює без лічильника, тому важливо домовлятись про ціну наперед. # '''Морський транспорт''' — через те, що Амбон — острівне місто, важливу роль відіграють пороми та човни, що з'єднують його з іншими островами Молуккського архіпелагу. # '''Аеропорт Pattimura''' — головний вузол для повітряного транспорту. Звідси є рейси до Джакарти, Макассара, Сорабонга та інших великих міст Індонезії. Загалом транспортна система Амбона адаптована під місцеві потреби, з фокусом на короткі поїздки, а міжміське та міжострівне сполучення забезпечується поромами та авіарейсами. == Що відвідати == {{See|name=Pancaran Anugerah Church|alt=Gereja Pancaran Anugerah, Jemaat GPM Rumahtiga|address=85RW+VG4, Rumah Tiga, Kec. Tlk. Ambon, Kota Ambon, Maluku, Індонезія|content=Протестантська церква|lat=-3.65740761558626|long=128.19694497993632}} == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hotel Santika Premiere Ambon|address=Jl. Jenderal Sudirman No.88, Batu Merah, Kec. Sirimau, Kota Ambon, Maluku 19728, Індонезія|phone=+629113833888|url=https://www.mysantika.com/indonesia/ambon/hotel-santika-premiere-ambon|hours=Час заїзду: 14:00 Час виїзду: 12:00|lat=-3.6783863534936714|long=128.1947609319643|content=Готель}} == Де поїсти == {{Eat|name=Wailela Cafe and Resto {{!}} Ambon|content=Ресторан індонезійської кухні|address=Jl. Kampus, Rumah Tiga, Kec. Tlk. Ambon, Kota Ambon, Maluku, Індонезія|phone=+6282399522113|lat=-3.6580644515288245|long=128.16507364361297|hours=11:00–21:30}} == Де розважитись == {{Do|name=Arizona fams|content=Нічний клуб|address=75V7+63X, Jl. Perumtel, Kel Benteng, Kec. Nusaniwe, Kota Ambon, Maluku, Індонезія|phone=+6285244928040|hours=Цілодобово|lat=-3.7012290082208796|long=128.155685679246}} == Куди далі == '''Па́пуа Нова́ Гвіне́я''' (англ. ''Papua New Guinea'', ток-пісін ''Papua Niugini'', гірі-моту ''Papua Niu Gini'') — держава Океанії, у південно-західній частині Тихого океану. Займає східну частину острова Нова Гвінея, Острови Адміралтейства, архіпелаг Бісмарка та частину Соломонових островів. Папуа Нова Гвінея має сухопутний кордон лише на заході з Індонезією, на півдні країна омивається водами Коралового моря, з півночі та сходу — водами Тихого океану. Столицею держави є місто Порт-Морсбі. Площа Папуа Нової Гвінеї становить 462 840 км² при населенні понад 6 млн осіб. Основу населення складають меланезійці, папуаси, негрито, мікронезійці та полінезійці. Близько 13 % папуанців проживає у містах. Офіційними мовами держави є англійська, ток-пісін та гірі-моту. Папуа Нова Гвінея є аграрною державою: понад 86 % населення країни зайнято у сфері сільського господарства. salrqndpt8th44jmewkisk7f5l9v3d5 0 4004 37630 2025-05-24T21:09:24Z Skrylnykviktoriia 7516 Створена сторінка: == {{Geo}}Регіон Тю́бу == '''Тю́бу''' ( яп. 中部地方 ''Тю:бу тихо:'' «центральний регіон»)  — регіон центральної Японії на острові Хонсю . Населення - 21 715 822 особи (2010 рік)  . Регіон Тюбу включає 9 префектур: Айті , Фукуї , Гіфу , Ісікава , Нагано , Ніігата , Сідзуока , Тоям... 37630 wikitext text/x-wiki == {{Geo}}Регіон Тю́бу == '''Тю́бу''' ( яп. 中部地方 ''Тю:бу тихо:'' «центральний регіон»)  — регіон центральної Японії на острові Хонсю . Населення - 21 715 822 особи (2010 рік)  . Регіон Тюбу включає 9 префектур: Айті , Фукуї , Гіфу , Ісікава , Нагано , Ніігата , Сідзуока , Тояма і Яманасі , також до складу регіону іноді включають префектуру Міе . Регіон Тюбу межує з регіонами Канто , Кансай та Тохоку . Найбільшим містом регіону є Нагоя . У регіоні Тюбу розташована гора Фудзіяма . Регіон Тюбу розташований у найширшій частині острова Хонсю, для якої характерні високі скелясті гори. Японські Альпи поділяють регіон на дві частини - звернену до Тихого океану , з ясними зимами, і звернену до Японського моря , зі сніговими зимами. == Субрегіони == '''Хокурику''' '''Косинецу''' '''Токай''' == Як дістатись == '''Літаком''' {{Listing|type=go|lat=34.858333°|long=136.805278°|name=Міжнародний аеропорт Тюбу|alt=中部国際空港, ちゅうぶこくさいくうこう|address=1 Chome-1 Centrair, Tokoname, Aichi 479-0881, Японія|directions=Міжнародний аеропорт Тюбу — приватний вузловий міжнародний аеропорт в Японії, розташований в місті Токонаме префектури Айті, в регіоні Тюбу. Розпочав роботу 2005 року. Спеціалізується на міжнародних авіаперевезеннях.|url=https://www.centrair.jp/|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%8F-%D0%A2%D1%8E%D0%B1%D1%83|phone=+81 569-38-1195}} '''Потягом''' '''Кораблем''' == Транспорт == {{Listing|type=go|name=Токайдо́ Сінкансе́н|alt=東海道新幹線, Tōkaidō Shinkansen|directions=перша лінія японської мережі високошвидкісних потягів сінкансен. Сполучає найбільші міста країни — Токіо та Осаку. Проходить через історичний Східноморський регіон (Токай-до), від якого походить назва лінії. Відкрита 1964 року як лінія Державної залізниці Японії. З 1987 року належить приватній компанії JR Central.|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%BE-%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD}} '''Токайдо́ Сінкансе́н''' з'єднує Аїті і Сідзуку, Дзєец-сінкансен забезпечує доступ до Ніігаті, але Хокуріку-сінкансен, ймовірно, найбільш зручний для подорожей Тюбу, оскільки він з'єднує Нагано з Канадзавою через Тояму. == Що відвідати == {{See|name=Гора Фудзі 富士山, ふじさん|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%B4%D0%B7%D1%96_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0)|description=діючий базальтовий стратовулкан в Японії. Є приватним володінням і знаходиться у власності синтоїстського Великого храму Хонґу Сенґен, в якому зберігається дарча від сьогуна Токуґава Хідетада, що датується 1609 роком.|lat=35.366667|long=138.733333°}}діючий базальтовий стратовулкан в Японії. Є приватним володінням і знаходиться у власності синтоїстського Великого храму Хонґу Сенґен, в якому зберігається дарча від сьогуна Токуґава Хідетада, що датується 1609 роком. {{See|name=Замок Інуяма|address=Kitakoken-65-2 Inuyama, Aichi 484-0082, Японія|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%86%D0%BD%D1%83%D1%8F%D0%BC%D0%B0|description=— замок в місті Інуяма, Японія. Розташований на пагорбі над річкою Кісо, по якій проходить межа префектур Айті і Гіфу. Замок Інуяма часто називають найстарішим з японських замків. Головну вежу замку внесено до списку національних скарбів Японії.|phone=+81 568-61-1711}} — замок в місті Інуяма, Японія. Розташований на пагорбі над річкою Кісо, по якій проходить межа префектур Айті і Гіфу. Замок Інуяма часто називають найстарішим з японських замків. Головну вежу замку внесено до списку національних скарбів Японії. {{See|name=Сад Кенрокуен|address=1 Kenrokumachi, Kanazawa, Ishikawa 920-0936, Японія|phone=+81 76-234-3800|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Kenroku-en|description=— це сад у стилі прогулянок, побудований у період Едо кланом Маеда. Поряд з Кайраку-ен та Кораку-ен , Кенроку-ен вважається одним із трьох великих садів Японії та відомий своєю красою в усі пори року, особливо взимку. Розташований майже на 25 акрах, сад включає звивисті стежки, великий ставок, кілька чайних будиночків та один із найстаріших фонтанів Японії. Вперше відкритий для публіки в 1871 році, сад пізніше був визнаний Національним місцем мальовничої краси в 1922 році, а згодом отримав статус Національного місця особливої ​​мальовничої краси в 1985 році. Територія відкрита за платним вхідним квитком цілий рік у світлий час доби.}} — це сад у стилі прогулянок, побудований у період Едо кланом Маеда. Поряд з Кайраку-ен та Кораку-ен , Кенроку-ен вважається одним із трьох великих садів Японії та відомий своєю красою в усі пори року, особливо взимку. Розташований майже на 25 акрах, сад включає звивисті стежки, великий ставок, кілька чайних будиночків та один із найстаріших фонтанів Японії. Вперше відкритий для публіки в 1871 році, сад пізніше був визнаний Національним місцем мальовничої краси в 1922 році, а згодом отримав статус Національного місця особливої ​​мальовничої краси в 1985 році. Територія відкрита за платним вхідним квитком цілий рік у світлий час доби. == Де зупинитись == {{Sleep|name=FRUOR TOKONAME (フルオール トコナメ)|address=5 Chome-71, Tokoname, Aichi 479-0836, Японія|phone=+81569898577|url=https://d-reserve.jp/GSEA001F01300/GSEA001A01?hotelCode=0000001876&lodgingDateFrom=20250723&lodgingDateTo=20250724&lt001=00&lnum001=2&sortKeyOrder=1&ghaLanding=true}}\ {{Sleep|name=Centrair Hotel|address=1 Chome-1 Centrair, Tokoname, Aichi 479-0881, Японія|phone=+81569381111|url=https://www.agoda.com/uk-ua/centrair-hotel/hotel/chita-jp.html?countryId=3&finalPriceView=1&isShowMobileAppPrice=false&cid=1807747&numberOfBedrooms=&familyMode=false&adults=2&children=0&rooms=1&maxRooms=0&checkIn=2025-05-26&isCalendarCallout=false&childAges=&numberOfGuest=0&missingChildAges=false&travellerType=1&showReviewSubmissionEntry=false&currencyCode=UAH&isFreeOccSearch=false&tag=842e0abb-20f2-4817-bda0-fd44cf00a07a&tspTypes=8&los=1&searchrequestid=5be4bb5d-8b56-4b01-8e4c-60184299543c&ds=rI44%2FNLaL395yh3s}} {{Sleep|name=Four Points by Sheraton Nagoya, Chubu International Airport|address=4 Chome-10-5 Centrair, Tokoname, Aichi 479-0881, Японія|url=https://www.marriott.com/en-us/hotels/ngofp-four-points-nagoya-chubu-international-airport/overview/?scid=f2ae0541-1279-4f24-b197-a979c79310b0|phone=+81569848888}} == Де поїсти == {{Eat|name=Yoshinoya|address=1 Chome-46-12 Nagono, Nakamura Ward, Nagoya, Aichi 450-0001, Японія|phone=+81525331668|url=https://www.yoshinoya.com/menu/}}Мережі, що спеціалізуються на '''гюдон''' — рисі з яловичиною {{Eat|name=Marugame Seimen Nagoya Spiral Towers|address=Японія, 〒450-0002 Aichi, Nagoya, Nakamura Ward, Meieki, 4 Chome−27−1 モード学園スパイラルタワーズ B1F|phone=+81525510170|url=https://stores.marugame.com/110833?utm_source=google_serps&utm_medium=gmb&utm_campaign=gbpwebs}}Ресторан, де подають '''удон''' — товсту пшеничну локшину. {{Eat|name=KURA SUSHI Nagoya Sakae Branch|address=Японія, 〒460-0008 Aichi, Nagoya, Naka Ward, Sakae, 4 Chome−2−29 名古屋広小路プレイス 2F|phone=+81522510610|url=https://shop.kurasushi.co.jp/detail/571?utm_source=&utm_medium=gmb&utm_campaign=gmb_access&utm_content=gmb_}}Ресторан, де суші подаються на конвеєрі. == Де розважитись == {{Listing|type=go|lat=35.05084361640372|long=136.84378638071016|name=Legoland Japan|address=LEGOLAND Japan Limited, 1 Kinjoufutou, 2 Chome-2 Kinjofuto, Minato Ward, Nagoya, Aichi 455-8605, Японія|directions=є найбільшим тематичним парком Нагої, незважаючи на те, що він не потрапляє до Chubu|url=http://www.legoland.jp/}} {{Listing|type=go|lat=35.0365631664629|long=136.73199488617686|name=Steel Dragon 2000|address=333 Nagashimacho Urayasu, Kuwana, Mie 511-1135, Японія|directions=найдовші американські гірки у світі.|url=https://www.nagashima-onsen.co.jp/spaland/attraction/thrill/dragon.html|phone=+81594451111}} == Куди далі == [[Uk.wikipedia.org/wiki/Такаяма (Ґіфу)|Такаяма]] [[w:Канадзава|Канадзава]] 2lymuixc5863ztgmn36pmzdt5zk7vkg 0 4005 37726 37724 2025-06-07T09:03:23Z Assyrian Human 6497 37726 wikitext text/x-wiki {{delete}} == 1. Національний рівень: Tourism Australia та Austrade == Головним федеральним органом, відповідальним за просування Австралії як туристичного напрямку, є Tourism Australia. Заснована у 2004 році, ця агенція займається міжнародним маркетингом, організацією кампаній та підтримкою бренду країни на глобальному рівні. Її діяльність координується Міністерством закордонних справ і торгівлі [https://en.wikipedia.org/wiki/Tourism_Australia]. Austrade (Australian Trade and Investment Commission) відповідає за формування туристичної політики, реалізацію програм підтримки та дослідження галузі. Вона також керує національною стратегією розвитку туристичної галузі THRIVE 2030, яка має на меті відновити витрати у сфері туризму до $166 млрд до 2024 року та збільшити їх до $230 млрд до 2030 року [https://en.wikipedia.org/wiki/Austrade][https://www.aph.gov.au/Parliamentary_Business/Committees/Joint/Foreign_Affairs_Defence_and_Trade/Tourismandeducation/Final_Report/Chapter_2_-_Delivering_Destination_Australia] == 2. Регіональний рівень: приклад Квінсленду == Кожен штат має власні органи управління туризмом. У Квінсленді цю функцію виконує Tourism and Events Queensland (TEQ), яка відповідає за маркетинг, розвиток туристичних продуктів та організацію [[wikipedia:Tourism_and_Events_Queensland|подій]]. У 2025 році уряд Квінсленду представив амбітну стратегію "Destination 2045", яка передбачає [https://www.adelaidenow.com.au/subscribe/news/1/?sourceCode=AAWEB_WRE170_a_GGL&dest=https%3A%2F%2Fwww.adelaidenow.com.au%2Fnews%2Fqueensland%2Fhow-state-government-plans-to-sell-qld-to-world-and-double-tourism-industrys-worth%2Fnews-story%2F050ce3025136bc0fec995a42e5396d09&memtype=anonymous&mode=premium&v21=GROUPA-Segment-2-NOSCORE]: * розвиток 45 екотуристичних об'єктів; * відновлення островів Великого Бар'єрного рифу; * залучення міжнародних подій та артистів; * будівництво 40 000 нових готельних номерів; * спрощення доступу до національних парків для малого бізнесу. == 3. Сталий туризм: національні ініціативи == Австралія активно впроваджує принципи сталого туризму. У 2023 році було затверджено Національну рамкову програму сталого туризму та розроблено практичний інструмент — Sustainable Tourism Toolkit. Ці ресурси допомагають підприємствам впроваджувати екологічні практики та відповідати зростаючому попиту на "зелені" подорожі [https://www.austrade.gov.au/en/how-we-can-help-you/programs-and-services/thrive-2030-strategy/sustainable-tourism]. Особливу увагу приділяють Великому Бар'єрному рифу, де спільно з Queensland Parks and Wildlife Service реалізується стратегія управління туризмом до 2035 року. Вона спрямована на збереження екосистеми та підтримку культурної спадщини регіону [https://www2.gbrmpa.gov.au/our-work/managing-activities-and-use/tourism/tourism-management-action-strategy]. == Загальна характеристика == Австралія демонструє комплексний підхід до розвитку туризму, поєднуючи економічне зростання з екологічною відповідальністю. Завдяки стратегічному плануванню та співпраці між різними рівнями влади, країна продовжує зміцнювати свої позиції на світовому туристичному ринку. oaxzs2jqt76h504q2d4azsn3tebzolo 0 4007 37766 37764 2025-06-11T14:58:42Z Olga Berezetska j 7217 37766 wikitext text/x-wiki == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=4.701389|long=74.146944|name=Міжнародний аеропорт Ель-Дорадо|alt=Aeropuerto Internacional El Dorado|address=- аеропорт спільного базування, розташований за 15 кілометрів на захід від колумбійської столиці Боготи.|directions=найбільший аеропорт Колумбії, на його частку припадає майже половина всіх злетів і посадок повітряних суден, що здійснюються в країні. Входить до списку перших п'ятдесяти аеропортів світу за такими показниками: пасажиропотік,вантажообіг.|url=https://elnuevodorado.com/|wikipedia=Ель-Дорадо (аеропорт)}} == Що відвідати == {{See|name=Національний музей Колумбії|long=74.0683|lat=4.6155|address=Ak 7 #N. 28-66, Bogotá, Колумбія|wikidata=Q13781680|wikipedia=Національний музей Колумбії|image=Файл:Vista aérea del Museo Nacional de Colombia (en frente) y la Universidad Colegio Mayor de Cundinamarca (atrás).jpg|description=найбільший та найстаріший музей Боготи в Колумбії.Керується Міністерством культури Колумбії.Колекція музею розділена на чотири розділи: мистецтво, історія, археологія та етнографія.У колекції представлено як колумбійське мистецтво, так і латиноамериканське.|hours=Музей відкритий щоденно з 8:00 до 17:00 ,понеділок вихідний день .|price=Вхід до Національного музею Колумбії коштує 4000 песо. Ця ціна приблизно $1.50 .}} 2pd89f8uwqc2uu9n5xh8b80p0a0kmu5 0 4008 37772 37748 2025-06-11T18:53:07Z Андрій Гриценко 2491 37772 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{citybar | image= | caption=1685 | city=Юнаківка | citylocal= | map= | arm= | population=2 | callingcode= }} '''Юнакі́вка''' — село в Україні, у [[Юнаківська сільська громада|Юнаківській сільській громаді]] [[Сумський район|Сумського району]] [[Сумська область|Сумської області]]. Центр громади. Населення станом на квітень 2025 року становило 2 особи внаслідок наближення ворога до цієї території. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Юнаківська сільська рада. == Зрозуміти == Село розташоване біля витоків річки Локня, нижче за течією примикає село [[Локня (Сумський район)|Локня]]. Навколо села проходить декілька магістральних газопроводів. Село розташоване на відстані 6 км від кордону з Росією і постійно обстріляюється ворогом, починаючи з літа 2022 року. Назва села походить від прізвища сотника (Юнок С.), який разом з іншими вихідцями з Волині засновав населений пункт у [[1685]] році. == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Через село проходила траса національного значення Н-07 сполученням [[Київ]]—[[Суми]]—Юнаківка—[[Курськ]]. На цій ділянці сполучення проходить між [[Курськ]]ом та [[Суми|Сумами]]. Поряд із селом на кордоні з [[Росія|Російською Федерацією]] працював до 23 лютого 2022 року міжнародний автомобільний пункт пропуску [[Юнаківка (пункт контролю)|«Юнаківка»]]. Внаслідок, повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року сполучення прикинилося. Саме цією дорогою користувалися ЗСУ під час Курської операції в 2024-2025 роках. === {{Автобусом}} === Через постійні обстріли рейси припинені. == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Junakivka - church Bogorodytsi.jpg|left|thumb|250пкс|Церква Різдва Богородиці в с. Юнаківка (станом на 2011 рік)]] Найкращим храмом села була церква Різдва Богородиці, побудована в 1806 році, імовірно, коштом Голіцина. Монолітна, цегляна, зі зрізаними кутами, п'ятикупольна: навколо центрального куполу — чотири бані з круглими вікнами освітлення. Поряд — цегляна дзвіниця, були збережені три яруси, дзвони й завершення — не збережені, колони портика&nbsp;— похилені та напівзруйновані. сама церква також давно вже покинута. Внаслідок численних обстрілів ворога була зруйнована. Зокрема, 15 листопада 2024 року, довкола споруди згоріли дерев'яні риштування, був проламаний один з куполів та пошкоджено дзвіницю й верхівки башт. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == З липня 2022 року село зазнає постійних обстрілів з боку російської Федерації. А починаючи з травня 2025 року перебуває під загрозою окупації. == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Суми]] — районний центр. {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] qqll90l86qaevxvkx7rln1qq2cl83ne 0 4009 37770 37769 2025-06-11T16:18:37Z Assyrian Human 6497 /* {{Потягом}} */ 37770 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Ясіня''' знаходиться в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Селище розташоване у Рахівському районі Закарпатської області на висоті 650 м над рівнем моря. Територією селища протікають р. Чорна Тиса та Лазещина. Дата заснування 1555 р. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Залізнична станція Ясіня є кінцевою зупинкою потягів Кривий Ріг-Ясіня, Одеса-Ясіня. Також можна доїхати такими потягами як Суми-Рахів. === {{Автомобілем}} === Трасою Н-09 зі Львова чи Мукачева. === {{Автобусом}} === Автобусом зі станції Ясіня та станції Рахів. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Церква Вознесіння Господнього (Струківська)|address=вул. Криворівна|lat=48.2551|long=24.3447|wikipedia=Вознесенська церква (Ясіня)|content=Церква заснована в 1824, дерев'яна. У 2013 була внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО.}} {{See|name=Водоспад Труфавець|lat=48.214278|long=24.308917|wikipedia=Труфанець}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == {{Eat|name="Кафе у Різбаря"|address=вул. Борканюка, 1А}} {{Eat|name=Ресторан "Зоряний"|address=вул. Миру, 26}} {{Eat|name=Pizza Love|address=вул. Миру, 33|phone=+380684820243|lat=48.27007674092454|long=24.358456552778858}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} rnfo5lzg8m4vamao2iu70da4ymihjvm 0 4010 37763 37760 2025-06-11T10:45:25Z Assyrian Human 6497 37763 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Глиняни''' — місто в Україні, адміністративний центр Глинянської міської об'єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області. == Зрозуміти == Глиняни - одне з найдавніших міст Львівської області. Перша письмова згадка про місто датована 1379 року, коли Глиняни перейшли у власність польського короля, хоча поселення існувало й раніше. Кажуть, воно старіше за Львів. Розташоване воно в західній частині Золочівського району на берегах річки Перегноївки (басейн Вісли) за 46 км на північний схід від Львова. До адміністративної реформи 2020 року входило до складу Золочівського району. У 1940 —1961 роках було районним центром. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === Розміщене за 10 км від залізничної станції Красне і за 41 км на схід від Львова. Через місто проходить автомобільна дорога Перемишляни — Берестечко Т 1806. === {{Автобусом}} === З Львова до Глинян можна добратися приміським автобусом №181 (Автостанція №6 - М.Глиняни - с.Женів), приміським автобусом (Автостанція№2 -М.Глиняни), Ціна. 95 UAH ; Відстань. 67.6 км ; Перевізник. ПАТ "АТП-14630". 15-80. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{See|name=Церква Успіння Пресвятої Богородиці|lat=49.823861|long=24.518306|content=Дерев'яна церква XVIII століття, пам'ятка архітектури національного значення (№ 525). Церква вважається однією з найстаріших дерев'яних церков Галичини, адже її стара частина походить з кінця XIV — початку XV ст.. Збудована 1749 в центрі Глинян. Також у цій церкві зберігається чудотворна ікона Христа Спасителя, яка самовідновилася в 1936 році.|wikipedia=Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Глиняни)}} * {{See|name=Церква святого Миколая|lat=49.82304|long=24.51416|content=Храм УГКЦ, пам'ятка архітектури місцевого значення в місті Глинянах Глинянської громади Львівського району Львівської области України. Мурований храм збудований 1894 року за проєктом архітектора Сильвестра Гавришкевича на місці старішого дерев'яного храму, який існував ще в 1832 році. Освятив зведений храм архиєпископ Сильвестр Сембратович. Протягом 1932—1934 років над поліхромією храму працював Северин Борачок (за сприяння митрополита Андрея Шептицького).|wikipedia=Церква Святого Миколая (Глиняни)}} * {{See|name=Костел Святого Духа|lat=49.821944|long=24.519167|wikipedia=Костел Святого Духа (Глиняни)|content=Культова споруда в місті Глиняни Золочівського району Львівської області. Занесений до Реєстру пам'яток України місцевого значення за охоронним номером 2285-М (ID 46-218-0055). Спершу на його місці був дерев’яний костел, який знищили татари під час одного з набігів. Згодом громада відбудувала новий, теж дерев’яний. А вже новий мурований костел у стилі раннього класицизму з бароковими ремінісценціями почали будувати приблизно в 1791 році.}} == Чим зайнятись == {{See|name=Музей ткацтва та килимарства|content=Відкрився в 2016 році в Глинянах, які наприкінці XIX століття стали одним із центрів розвитку ткацтва і килимарства Галичини, коли тут була заснована ткацька фабрика "Товариство ткацьке".}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} 87enh8xewyvt7vrj0u5pqswxfo7c1az 0 4011 37758 37754 2025-06-11T10:22:27Z Viktoriawiki2009 7558 37758 wikitext text/x-wiki {{geo||}}'''Рава-Руська''' знаходиться у Львівській області за 50 км від Львова та 36 км від Жовкви. == Зрозуміти == Вперше в документах Раву-Руську згадують у XV столітті. Белзький і мазовецький князь Владислав у 1455 році назвав невеликий населений пункт на річці Рата іменем свого володіння на Мазовецькій землі — Равою, з додатком слова «Руська», щоб відрізнити від Рави-Мазовецької, розміщеної на території Польщі. Більшого значення Рава-Руська набула у XVII столітті. Цьому сприяло проходження торговельного шляху зі Сходу на Захід. У місті розвивалися різні ремесла і торгівля, в чому були зацікавлені місцева шляхта, міська верхівка, польський король. 1622 року місту були надані привілеї на проведення щорічних ярмарків. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Зі Львова до Рави-Руської курсує кілька поїздів, у тому числі швидкісний поїзд №865Л, який долає відстань за 1 годину 31 хвилина. Перший поїзд №865Д відправляється зі Львова о 18:27 та прибуває до Рави-Руської о 19:58. Проїзд пропонує бронювання залізничних квитків. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * До Рави-Руської зі Львова курсує багато регулярних автобусних рейсів. * BlaBlaCar та PAN-BUS пропонують автобусні квитки. * Автобуси відправляються з зупинки біля автовокзалу на вулиці Стрийська, 109, Львів. * Автобусний рейс Львів - Жешув також може бути використаний для подорожі до Рави-Руської з пересадкою в Жешуві. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{See|name=Костел святого Михайла та монастир реформатів|address=вулиця Є. Коновальця, 27|lat=50.241111|long=23.619206|content=зразок християнського сакрального будівництва першої половини XVIII сторіччя в місті Рава-Руська. Збудовано за проєктом барокового архітектора Паоло Фонтани|wikipedia=Костел святого Михайла та монастир реформатів (Рава-Руська)|wikidata=Q12113521}} {{See|name=Рава-руська ратуша|address=вул. Михайла Грушевського, 22|lat=50.230986|long=23.622167|content=одна з небагатьох уцілілих внаслідок пожеж та двох воєн архітектурних пам'яток міста Рави-Руської, що в Львівському районі Львівської області|wikipedia=Рава-руська ратуша|wikidata=Q12146497}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === {{Eat|name=Ресторан Рата|address=вулиця Є. Коновальця, 25|phone=067 708 5275|url=https://www.instagram.com/restaurant.rata/reels/|content=Вишуканий ресторан, банкетний зал, літня тераса|hours=11:00 - 23:00|lat=50.24008634492033|long=23.618919052865568}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Hotel Rava-Ruska|address=вулиця Львівська, 71|phone=067 225 5985|price=449 грн|lat=50.23072439148447|long=23.635984640831484}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} njf62jw6l8uyqjfuk6nox2jxztlwfn7 0 4012 37768 37765 2025-06-11T15:25:34Z Olga Berezetska j 7217 /* Що відвідати */ 37768 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Лілонгве''' знаходиться в [[РЕГІОН|РЕГІОНІ]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == {{Listing|type=go|lat=-13.789167|long=33.780833|name=Міжнародний аеропорт Камузу,також відомий як Міжнародний аеропорт Лілонгве|alt=міжнародний аеропорт Лілонгве|address=Аеропорт розташований за 12 км від міста.|directions=- це міжнародний аеропорт, що обслуговує Лілонгве , столицю Малаві ,був побудований у Лумбазі, передмісті столиці, після перенесення столиці Малаві до Лілонгве у 1975 році.|wikipedia=Kamuzu International Airport}} == Що відвідати == {{See|name=Центр дикої природи Лілонгве|lat=-13.971952225842987|long=33.78358121534344|address=Kenyatta Rd, між Old Town і City Centre в Лілонгве, Малаві|wikipedia=Lilongwe Wildlife Centre|phone=+265881788999.|image=Файл: Центр дикої природи Лілонгве - вхід - січень 2018 р.jpg|description=заповідник дикої природи в Лілонгве, Малаві, який є частиною національного парку Лілонгве.}} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} bfclva4rjlwdty871p3n28jtzaettlr